Стенограма пленарного засідання

03 червня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  3  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості й запрошені!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Встигло зареєструватися  313  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги, давайте дружно поздоровимо Віктора Йосиповича Развадовського. Йому сьогодні виповнилося 40 років. Побажаємо йому добра й здоров'я (Оплески).

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Світлана Олександрівна   Друзюк   звертається   до   Прем'єр- міністра України з приводу невиплати пенсій військовим пенсіонерам Білгород-Дністровського  району  Одеської області за листопад 1998 року.

 

     Група депутатів (Фурдичко,  Пилипчук  та  інші  -  всього  14 народних  депутатів)  звертається  до  Прем'єр-міністра  України з приводу   незадовільного   фінансування   Львівського    обласного радіотелевізійного    передавального    центру    та   з   приводу шестимісячної   заборгованості   з   виплати   заробітної    плати працівникам підприємства.

 

     Віктор Герасимович  Кочерга  звертається  до Прем'єр-міністра України:   про   скасування    наказу    Міністерства    вугільної промисловості  щодо  ліквідації  шахти "Красноармійська" державної холдингової компанії "Добропіллявугілля" та з  приводу  ліквідації заборгованості з виплат за регресними позовами шахтобудівників.

 

     Прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення прийнято.

 

     Михайло Васильович  Косів  звертається  до  міністра праці та соціальної політики  стосовно  застосування  положень  Закону  про статус  ветеранів  війни,  гарантії їх соціального захисту під час розгляду питань,  пов'язаних  із  встановленням  статусу  учасника війни; до першого заступника міністра транспорту України Слободяна стосовно розв'язання проблеми залізничного поштового зв'язку.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 184.

 

     Рішення прийнято.

 

     Володимир Геннадійович  Алексєєв  звертається   до   міністра юстиції  України стосовно ефективності роботи державної виконавчої служби.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Григорій Омелянович Омельченко і  Анатолій  Васильович  Єрмак звертаються  до  Генерального  прокурора України з приводу надання інформації про результати перевірки депутатських запитів  стосовно законності  відкриття  за  межами  України  комерційних  структур, валютних рахунків та приховування на них валютної виручки колишнім помічником Президента України Олександром Михайловичем Волковим.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 214.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата  України  Ігоря Мар'яновича  Пилипчука зі складу депутатської групи "Незалежні" та входження його до складу депутатської фракції "Реформи-центр".  Із цим ми його й поздоровляємо.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  переходимо  до виступів і заяв від фракцій і груп.  Слово надається депутату Білику від фракції  "Батьківщина". За ним - депутат Смірнов від фракції "Громада".

 

     БІЛИК А.Г.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (виборчий округ 38, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  На початку літніх шкільних канікул вважаю  за  важливе звернути вашу увагу на такий засіб виховання й оздоровлення дітей та юнацтва,  як спортивно-оздоровчий туризм. Це важливий  засіб зміцнення їхнього здоров'я,  організації активного дозвілля,  відпочинку,   виховання   на   національних   традиціях українського  народу  й  загальнолюдських моральних цінностях.  На щастя,  система дитячого та юнацького  туризму  в  Україні  ще  не знищена.  Важливою  справою духовного та інтелектуального розвитку дітей займаються колективи  республіканських,  обласних,  міських, районних центрів і станцій туризму,  краєзнавства молоді, що діють у системі Міносвіти України. Їх налічується 87.

 

     За 1998 рік  названі  заклади  різними  формами  туристичної, екскурсійної  та  оздоровчої  роботи  охопили 1 мільйон 252 тисячі дітей.

 

     Поряд з цим має  місце  значне  зменшення  кількості  гуртків цього  профілю,  звуження  кола  регіонів  подорожей,  зменшується кількість учнів, які мають можливість подорожувати, брати участь у змаганнях,  відпочивати в наметових таборах.  Причина, як правило, одна - нестача коштів.

 

     Якщо держава  не  в  змозі  підтримувати  дитячі  організації фінансами,  то потрібно розробити систему пільгового оподаткування господарської діяльності  таких  організацій,  як  це  робиться  у всьому цивілізованому світі та деяких країнах СНД.

 

     Відчутного удару завдало дитячому туризму скасування пільг на користування міжміським транспортом для школярів.

 

     Ось чому сьогодні, шановні колеги депутати, від імені фракції "Батьківщина" звертаюсь до вас із закликом:  держава повинна дбати про своє майбутнє!

 

     Перше. Проблему  пільгового  оподаткування  організацій,   що задіяні  в системі дитячого туризму Міністерства освіти,  потрібно розв'язувати терміново.

 

     Друге. Треба встановити знижку протягом  року  в  розмірі  50 відсотків  тарифної вартості проїзду на залізничному,  авіаційному та водному транспорті для організованих дитячих і молодіжних груп, що  здійснюють  туристичні  подорожі,  екскурсії,  поїздки з метою оздоровлення.

 

     Третє. Державні  гарантії  безпеки  в  туризмі,   передбачені Законом  України  про  туризм  та  Законом  України  про Державний бюджет, повинні бути дотримані в повному обсязі найближчим часом.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу,  прошу   дати   відповідні доручення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов,  фракція "Громада". За ним - депутат Симоненко.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні   народні депутати! Два питання.

 

     Перше. На  жаль,  у мене не було змоги виступити позавчора чи вчора з цього приводу, хоча, гадаю, й сьогодні не пізно. 30 травня в  програмі "7 днів" під час показу інтерв'ю з колишнім керівником держави я  враз  згадав  фрагмент  з  дев'ятої  пісні  Вергілієвої "Енеїди",   де   йдеться  про  Евріала:  "Obstupint  magno  laudum percussus amore",  що перекладається  приблизно  так:  стоїть  мов пам'ятник живий ділам своїм славетним остовпіло".

 

     Я дуже  пишаюся  тим,  що  цей  керівник чітко вимовляє слово "гамбургер",  а не каже "гамбург".  Не сумніваюсь, що він так само чітко   й   з  правильним  акцентом  вимовить  набагато  складніше словосполучення "шабес-гой".  Одного лише я не  зрозумів  у  цьому виступі:  поради  даної  особи хоч щонебудь робити.  Про що ж мова була?  Може,  про щось  на  зразок  перетворення  великої  ядерної держави України на європейську попелюшку шляхом віддання тактичної ядерної зброї?  То в такому разі,  шановний пане,  треба  ділитись досвідом.

 

     Питання друге.  1  травня  1986  року  на  Тульчинський район Вінницької області випав радіоактивний дощ.  З тих пір за 13 років смертність  у нім зросла в 10 разів,  захворюваність - у 18 разів. Проте  можновладців  це  не  дуже  цікавить.  Мало  того,  що   не виплачуються  пільги  четвертої зони (мала б бути третя),  так уже дев'ять  з  половиною  місяців  пенсіонери  не  одержують  пенсії. Заборгованість  сягнула  10  мільйонів  гривень.  Люди  почали вже просто помирати від голоду й неможливості купити ліки.

 

     Усі мої звернення (зокрема й п'ять з цієї  трибуни)  до  всіх інстанцій нічого не дають. Далі так просто люди не виживуть. Через це  декілька  днів  тому  сход  пенсіонерів  Тульчинського  району вирішив:  якщо  до  25  червня  пенсійні зобов'язання держави щодо району (цебто надходження із державного та обласного бюджетів)  не будуть  виконані  хоча  б  на  50  процентів,  то  люди перекриють залізничну трасу Київ-Одеса.

 

     Звісно, самі вони в цій біді не  залишаться.  Тому  повторюю: або  до  25  червня  50  процентів  заборгованості буде погашено в районі і  почнеться  виплата,  або  залізницю  буде  перекрито  на невизначений термін. А з другого дня її перекриття буде висунуто й політичні вимоги.

 

     Прошу вважати  другу  частину  цього   виступу   депутатським зверненням  до  Президента,  Прем'єр-міністра,  голови  Пенсійного фонду України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Петро Миколайович  Симоненко,  Компартія.  За  ним  - депутат Пересунько, "Незалежні".

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Фракція  комуністів доручила мені зробити таку заяву.

 

     Правлячий режим,  очолюваний  Президентом   України   Кучмою, розваливши    вітчизняну    економіку,    фактично   розтринькавши загальнодержавну  власність,  знищивши   могутній   технічний   та інтелектуальний   потенціал   нації,   довівши  народ  України  до злиденного життя та  створивши  парникові  умови  для  процвітання кримінально-тіньового  капіталу,  з небаченим нахабством взявся за нову злочинну акцію - привласнення державного Ощадного банку.

 

     Першим етапом цієї акції стало перетворення Ощадного банку на відкрите   акціонерне   товариство   відповідно  до  розпорядження Президента України та постанови Кабінету Міністрів, що здійснено з грубим   порушенням   статей   29,  30,  41,  46,  47  Закону  про господарські товариства і статті 24 Закону про банки і  банківську діяльність.

 

     Ощадний банк  був  головним  банком  України,  в  якому  наші співвітчизники зберігали зароблені потом і  мозолями  кошти  і  на який  Законом України про державні гарантії відновлення заощаджень громадян  України  покладено  відповідальність  за   відшкодування знецінених  грошових  заощаджень.  Тепер актами Президента й уряду його перетворено на кишеньковий банк  агонізуючого  режиму.  І  це робиться  в  той час,  коли по всій Україні створюються громадські об'єднання за повернення заощаджень громадянам.

 

     Те, що    порушення    законів    України    Президентом    і Прем'єр-міністром  стало системою,  не є чимось новим у незалежній Україні.  Але привертає увагу та особливість,  що в даному випадку причетними  до  антизаконної  акції стали президентські прибічники народні депутати Безсмертний,  Плужников,  Хорошковський,  а також секретар  Ради  національної  безпеки і оборони Горбулін,  міністр фінансів Мітюков,  міністр  економіки  Роговий,  заступник  голови Фонду держмайна Глушко,  голова Національного банку Ющенко, голова правління Пенсійного фонду Зайчук,  які  відповідно  до  постанови уряду  увійшли  до  вищого органу управління банком - спостережної ради, головою якої призначено Пустовойтенка.

 

     Цим ще раз підтверджено,  що для Президента України  та  його прибічників  не  існує  ні законів,  ні морально-етичних бар'єрів. Заради власної наживи і збереження за собою  керівних  посад  вони діють   будь-якими  методами,  в  тому  числі  навіть  за  рахунок пограбування власного народу.

 

     Фракція Компартії у Верховній Раді  України  рішуче  засуджує чергову   антидержавну,   антинародну  дію  кримінального  режиму. Звертаємось до народу України із закликом  замислитись  над  діями Президента, який потурає нехтуванню законами України, пограбуванню нашої країни та її народу.

 

     Ми також  наполягаємо   на   тому,   щоб   негайно   прийняти законодавчий акт,  яким заборонити зміну державної форми власності державного Ощадбанку  України,  принаймні  до  повного  повернення громадянам України їхніх знецінених заощаджень.

 

     Вимагаємо також  негайно  розглянути  питання  про  відставку Пустовойтенка з посади Прем'єр-міністра і Ющенка з  посади  голови правління Національного банку.

 

     Ми просимо також проголосувати постанову з тим, щоб визначити дату розгляду питання про відповідальність уряду. Проект постанови був внесений 153 народними депутатами ще 1 червня цього року.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Пересунько, група "Незалежні". За ним - депутат Омеліч.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні   народні   депутати!  15  травня  в  Україні  розпочалось висунення  претендентів  на  кандидатів  у   Президенти   України. Відбулися  з'їзди  партій,  які  назвали імена головних суперників нинішнього   Президента.   Соціал-демократичний    союз    висунув претендентом  на  кандидата  в  Президенти України Євгена Марчука. Таке саме рішення прийняв міжпартійний блок  Соціал-демократичного союзу,     Християнського     народного     союзу,     Української республіканської партії та  Української  селянської  демократичної партії.

 

     Але зусиллями   управлінських  структур  висвітлення  процесу висунення претендентів  відразу  набуло  викривленого  вигляду,  а почасти   здійснюється   за   межами   правового  поля.  Жоден  із національних телеканалів не наважується подати правду.

 

     Виконавча влада розгорнула справжню інформаційну війну  проти сил  опозиції.  Найбільш  витончено  вона провадиться проти Євгена Марчука - людини,  з іменем якої більшість  чесних  людей  України пов'язує надії на майбутнє.  За законом усі претенденти на найвищу посаду повинні мати рівні права в передвиборній боротьбі. Проте за вказівкою  влади  більшість державних засобів масової інформації й перекуплені мафією так  звані  незалежні  видання  замовчують  або спотворюють інформацію про реальних кандидатів від опозиції.

 

     Влада злочинно позбавила народ України одного з найсуттєвіших прав - права на правду, на всебічну об'єктивну інформацію. Цинічно знищуються всі інформаційні структури, які подають народу правду.

 

     Я закликаю  до  об'єднання  моїх колег,  усі прогресивні сили суспільства для спільної протидії тій навалі безсоромного знущання над  правдою  і  брехні,  якими  заполонила  інформаційний простір України агітаційна машина.

 

     Державні канали  розповсюдження  інформації  перетворено   на потужну машину пропаганди єдиного кандидата, головного винуватця в знедоленні країни - Леоніда Кучми. Телебачення цілодобово транслює висунення  Президента  трудовими  колективами.  Хочу нагадати,  що висунення зборами  трудових  колективів  заборонено  законом  і  є злочином.

 

     Соціал-демократичний союз  закликає  всіх,  хто  не підтримав висунення  Кучми,  об'єднати  свої  зусилля  з  метою  недопущення фальсифікації  виборчого  процесу  і  самих  виборів.  Переконлива перемога  на  виборах  мера  Києва  Олександра  Омельченка   стала яскравим прикладом могутності об'єднаних дій різних політичних сил для забезпечення справжнього волевиявлення народних мас.

 

     Тому Соціал-демократичний союз пропонує  створити  всенародне об'єднання партій,  громадських організацій,  депутатів - блок "За чесні вибори".  Представники блоку повинні взяти під свій контроль усі   виборчі   дільниці.  Тільки  разом  ми  зможемо  забезпечити справедливі й чесні вибори,  які покладуть  край  знущанням  цього режиму над народом України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Віктор Семенович Омеліч.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я хочу ще раз повернутися сьогодні до пропозиції про включення до порядку денного питання,  внесеного у порядку законодавчої ініціативи мною і депутатом Кармазіним, про зміну  положень   Регламенту   Верховної   Ради   України,   якими передбачено  відкрите  поіменне голосування за прийняття постанови Верховної Ради про довіру Кабінету  Міністрів,  а  також  стосовно вето Президента.

 

     Мною з  Кармазіним вноситься пропозиція у зв'язку з тим,  що, як ви знаєте,  пряме голосування дуже  небезпечне  за  наших  умов правового  нігілізму,  коли влада може здійснювати тиск на людей і розправу над ними за відкрите голосування. Тому ми пропонуємо, щоб це  голосування  відбувалося у нефіксованому режимі.  Це нічого не змінює щодо двох позицій  Регламенту.  Ми  вносимо  зміни,  це  не суперечить  Конституції.  Я  думаю,  це тільки сприятиме зміцненню демократичних засад у нашому парламенті.

 

     Дякую за увагу.  Ще раз прошу  підтримати,  бо  на  засіданні керівників  фракцій  і  голів  комітетів  під  час  розгляду цього питання заперечень не було.  Усі погоджувалися  підтримати.  Прошу підтримати й внести це питання на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, стосовно тих заяв, які зробили народні  депутати,  ми  дамо  відповідні  доручення,   зокрема   й Міністерству освіти щодо дитячого туризму й дитячого відпочинку.

 

     Депутат Смірнов  у  своїй  заяві пропонує,  щоб Верховна Рада дала   доручення   й   направила   це   звернення   Президенту   й Прем'єр-міністру, що й буде зроблено.

 

     Петро Миколайович  Симоненко  порушив питання щодо Ощадбанку. Ми  дамо  доручення  нашому  комітету,  який  повинен  це  питання розглянути  і  внести  відповідні пропозиції.  Справді,  в Україні чітко визначено три банки,  в яких  на  сьогодні  сформовано  фонд соціального захисту з величезними сумами грошей, зокрема й Ощадний банк.

 

     Це доручення, з вашого дозволу, ми дамо профільному комітету, який очолює депутат Альошин,  з'ясувати й на наступному пленарному тижні доповісти Верховній Раді з цих питань.

 

     Щодо питання про відставку Кабінету  Міністрів  та  відставку керівництва Національного банку,  то ви самі розумієте, що зібрано відповідні підписи, подано документи. Ми подали до Секретаріату ці документи. Уже депутати їх мають. За Регламентом на це відводиться від п'яти до десяти днів. Тому 8 червня ми проведемо День уряду, а звіт  Кабінету  Міністрів  внесемо  десь  на  11-12  червня  -  на наступний пленарний тиждень.

 

     Вноситься пропозиція - на 16 червня.  Я прошу підтримати таку пропозицію  -  на  16  червня.  Прошу  підтримати  пропозицію  про внесення цього питання до порядку денного.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги,  для внесення до порядку  денного,  який  уже затверджено,   потрібна   проста   більшість   голосів.   Якщо  не затверджено, то це процедура, безперечно. Підписи зібрано. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 242.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народний депутат  Пересунько  підняв питання про використання телерадіоефіру на користь  одного  претендента.  Я  думаю,  що  це важливе  питання.  У нас є спеціальна комісія,  яку очолює депутат Єльяшкевич.  Ці питання вони тримають під контролем, і я думаю, що кожного  пленарного  тижня  за пропозицією даної комісії ми будемо інформувати про ті питання,  які комісія вносить на розгляд, і про ті  рішення,  які  вона  приймає.  Якщо  потрібно,  я  надам слово депутату Єльяшкевичу, він щодо цього дасть відповідь.

 

     Депутат Омеліч пропонує внести до порядку денного питання про внесення  змін до Регламенту.  Давайте внесемо до порядку денного, пропозиція дуже слушна. І давайте не будемо підставляти депутатів, а цю пропозицію розглянемо,  підтримаємо і затвердимо. Тому що той пресинг,  який  сьогодні  здійснюється  і  на  депутатів,   і   на керівників усіх рівнів...

 

     Сьогодні я зустрічався з людьми із Дніпропетровської області. Вони розповідають,  що головам районних адміністрацій  дано  чітку вказівку  не  дозволяти  збирати  підписи за інших кандидатів,  за винятком...  Ну, не можна так робити! Такого ще в державі не було. Вони  збирають керівників аграрних і промислових підприємств і під тиском, що будуть звільнені з роботи, дають їм вказівку.

 

     Я просив  би  включити  до  порядку  денного   питання,   яке запропонував голова комітету Омеліч.  Будь ласка.  Голосуйте, будь ласка (Шум у залі). А потім я вам скажу при чому.

 

     "За" - 217.

 

     Депутат Гуцол не встиг?  Ну, будь ласка, голосуємо. Не чують. І  Олександр  Іванович  Ємець  не  чув,  про  що йдеться.  Михайле Васильовичу, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 237.

 

     Я сказав: про включення до порядку денного питання. А про що? Коли будемо розглядати, тоді буде сказано, про що.

 

     Депутат Омеліч  говорив  про  те,  що  не  треба  фіксувати в поіменному режимі голосування,  щоб  не  давати  можливості  потім брати   цей  список  і  чинити  тиск  на  депутатів.  Ну,  що  тут незрозуміло?

 

     Депутат Бокий від соцфракції. Будь ласка.

 

     Можна з місця, можна на трибуну. За ним

- депутат Марченко.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги!  В неділю сповнюється 200 років від дня народження генія Росії і світу,  поета всіх народів і великого поборника волі та правди Олександра  Сергійовича  Пушкіна.  Його  високий  подвиг життя і творчості живе і в наших днях.

 

     Пушкін дорогий  Україні  як  живе втілення свободи,  боротьби проти тиранії,  як сонячний промінь  у  пітьмі.  Ніхто  інший  так високо  не  підніс  звичайні  людські  почуття як верховину щастя. Олександр Сергійович і сьогодні з нами в боротьбі  проти  тих  сил зла, які, на жаль, правлять бал у суспільстві.

 

     В Україні є своє пушкінське небо. Воно над Києвом і Полтавою, Кримом  і  Кам'янкою,  над  Одесою,  над  усіма  його  дорогами  і джерелами натхнення в Україні. І це небо чисте, світле. Воно таким залишиться навіки.

 

     Дозвольте привітати весь народ України з цією високою подією. Я  думаю,  що  Верховна  Рада як найвищий представницький народний орган в праві заявити,  що ювілей російського поета - це й  велике свято України.

 

     Пушкін живе  фізично  в  Україні.  Живе  й працює багато його нащадків у Полтаві,  які  є  одночасно  й  нащадками  Рюриковичів, гетьмана   Дорошенка,   Гоголя.  Я  думаю,  буде  правильно,  якщо депутатський корпус  України  привітає  цей  славний  рід  з  днем народження  його  найяскравішого  репрезентанта.  Пушкінського вам духу свободи і сонця в душу, дорогі українці! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины. Уважаемый Александр Николаевич! Я прошу включить в повестку  дня  вопрос об основах внутренней и внешней политики.  Я просто напоминаю всем,  что если  мы  этот  закон  не  примем,  то Бюджетная  резолюция опять будет приниматься по согласованию между бюджетным комитетом и  правительством.  И  Верховный  Совет  опять станет  заложником  их  договоренностей,  как  это было с бюджетом нынешнего года.  Более того,  если не будет принят такой закон, то программа   правительства   будет   также   отсебятиной   каких-то политических сил или каких-то должностных лиц.

 

     И второй вопрос.  Я прошу  включить  в  повестку  дня  проект Закона  о  прожиточном минимуме.  Этот законопроект рассматривался два месяца назад.  Провалили его  коммунисты  и  социалисты.  Было поручение  Верховного  Совета  в  течение месяца этот законопроект доработать.  Если  такой  закон  не  будет  принят,  то  Бюджетная резолюция  и  бюджет  не  будут  иметь никакого смысла,  как и все программы правительства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Романовичу. Шановні колеги! Я прошу підтримати  ці  дві  пропозиції:  про включення до порядку денного наступного пленарного  тижня  питання  про  засади  внутрішньої  і зовнішньої політики та про прожитковий мінімум.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  включення до порядку денного цих двох питань. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 167.

 

     Є питання?  Чи порушені питання не хвилюють?  Будь ласка,  не треба поіменно.  Я прошу: підтримайте включення до порядку денного на  наступний  пленарний  тиждень  цих  двох  питань.  Учора  щодо амортизації  проголосували  там,  де не потрібно було голосувати і долати вето.  Підтримали Анатолія Кириловича,  а тепер думаємо: де гроші брати і на село, і на інші галузі...

 

     "За" - 181.

 

     Але зате  підтримали  промисловиків.  А через два з половиною місяці треба хліб збирати. Я думаю, що вже забули, як косу в руках держати.  Я не кажу вже про серп.  А в цьому році урожай... Дав би Бог,  щоб було  хоч  20  мільйонів  тонн.  У  1933  році  було  26 мільйонів! А ми голосуємо і долаємо вето, тільки не там, де треба.

 

     Будь ласка. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги! Пропозиція щодо прожиткового мінімуму  дуже  вчасна  й  доцільна.  Комітет  з питань соціальної політики та праці, наскільки мені відомо, підготував цей документ. І   треба   проголосувати,   оскільки  це  вимога  Конституції.  У Конституції немає поняття "межа малозабезпеченості", немає поняття "мінімальний споживчий бюджет", а є поняття "прожитковий мінімум". У  зв'язку  з  цим  я  прошу  включити  до  порядку  денного.   Ми зобов'язані   цю   проблему  розв'язати.  Тим  більше,  Олександре Миколайовичу,  що це питання в принципі стоїть у  порядку  денному третьої   сесії.   Нам  тільки  треба  визначитися  з  датою  його обговорення тут, у сесійній залі. Тому я прошу ще раз поставити на голосування й розглянути його по суті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, мають рацію і Іван Сергійович, і  Володимир  Романович.  Ці  питання   є   в   порядку   денному. Погоджувальною  радою вони теж підтримані.  Я прошу:  підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Георгію Манолійовичу,  голосуйте,  будь  ласка.   Не   встиг. Голосуємо. Його відволікли. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     129 депутатів не голосують. То голосуйте або так, або так.

 

     Шановні колеги,  ви  ж  розумієте,  я разом із Погоджувальною радою наступного понеділка включу ці питання до порядку денного на наступний пленарний тиждень.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые  коллеги!  Работа временной специальной комиссии показала, что необходимо внести ряд изменений в  Закон  о  выборах Президента.  И поэтому я предлагаю включить в повестку дня на сегодня вопрос о  внесении  изменений  в  Закон  о выборах   Президента   (они   будут  сейчас  розданы).  Они  носят технический характер,  но важны  для  того,  чтобы  нормально  шел избирательный процесс.

 

     Также предлагаю проголосовать за то,  чтобы внести в повестку дня вопрос  об  изменении  состава  комиссии,  так  как  некоторые фракции заменяют своих представителей.

 

     Прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо! Депутат Зінченко просить.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги,  і на завершення хочу звернутися до всіх вас, народних депутатів: не виступайте, будь ласка, від імені Верховної Ради  в  тих чи інших організаціях.  Якщо вже є така потреба,  то, будь ласка,  хоч  погоджуйте  у  своєму  профільному  комітеті  те питання, яке вас, безперечно, стосується.

 

     Переді мною  лежить  лист,  направлений із НАТО на ім'я Івана Олександровича Зайця,  де чітко вказується,  що Іван Олександрович дав  остаточний  проект програми і хто виступатиме на семінарі від Міністерства оборони,  від Верховної Ради (вказано прізвища) і так далі.  Семінар проводиться 10- 11 червня.  З ким погоджуються такі заходи? У нас що, порядку немає?

 

     Я прошу вас і застерігаю: не треба такого робити.

 

     -------------

 

     Розглядається проект Закону про внесення зміни до Закону  про списання  та  реструктуризацію податкової заборгованості платників податків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року  та  сільськогосподарських  підприємств  за станом на 1 січня 1999 року. Нам потрібно лише проголосувати.

 

     Є запитання до  Анатолія  Івановича  Дроботова?  Підтримайте, будь ласка. Депутат Масенко також просить. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Одну хвилинку.   Слово  має  заступник  міністра  фінансів  з агропромислового комплексу. Будь ласка.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.,  заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Це доповнення до закону призведе до втрати доходів  до  2000  року  в  сумі  225 мільйонів. Тому я прошу, перш ніж приймати таке рішення, подумати.

 

     ГОЛОВА. Григорію Костянтиновичу,  зрозумійте,  коли готується будь-яке  питання   для   розгляду   Верховною   Радою,   воно   в обов'язковому   порядку  розглядається,  а  потім  візується  і  в Мінфіні.  То треба  ж,  мабуть,  розглядати  його  до  внесення  в сесійний зал.

 

     Це питання   не   сьогоднішнє,   це   питання,   як   кажуть, позавчорашнє.  Це ми просто сьогодні голосуємо всього-на-всього. А вносилося,   обговорювалося   воно   вчора.   І  депутат  Дроботов доповідав.  Ми його вчора мали прийняти. Це я просто поставив його сьогодні на голосування як питання, яке перейшло...

 

     АНТОНЬЄВ Г.К. Ми письмово подали свої заперечення.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку. Юрій Якович Лузан присутній?

 

     Слово має    перший   заступник   міністра   агропромислового комплексу Юрій Якович Лузан. Будь ласка, Юрію Яковичу.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.,  перший   заступник   міністра   агропромислового комплексу України.  Та ситуація і той фінансовий стан, що склалися в  сільському  господарстві,  свідчать   про   те,   що   потрібна відстрочка,   передбачена  цим  проектом  закону.  Ви  знаєте,  що прийнято цілий ряд законодавчих актів щодо  зменшення  податкового тиску,   реструктуризації   заборгованості.  І  цей  термін  якраз передбачено - на п'ять років.  Це  робилося  для  того,  щоб  дати можливість    сільгосппідприємствам   стабілізувати   ситуацію   у виробництві й фінансову ситуацію.

 

     І Мінагропром  вважає,  що  потрібно  підтримати  цей  проект закону.

 

     ГОЛОВА. Що й зроблено.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.  Ми не можемо погодитися з цією пропозицією, бо вже є рішення про реструктуризацію.  Термін сплати  починається  з 2000 року. Якщо ми це додаємо, то ще на 4 роки відстрочуємо сплату сум.

 

     ГОЛОВА. Григорію   Костянтиновичу,   питання   вирішено.   Ми підтримали. Дякую.

 

     Слово має депутат Масенко, бо не витримає.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Олександре Миколайовичу, та в мене ж до обох заступників запитання було!  На  папері  залишається наше рішення про реструктуризацію і списання заборгованості, а фактично, на практиці воно ж не діє.

 

     Ту заборгованість  з  виплати  заробітної  плати,  що   була, припустімо,   за  1997,  1998  роки,  переносять  на  1999  рік  і примушують підприємства знову платити.

 

     Механізму, як  заплатити  10   процентів   того   фіксованого податку,  досі немає.  Ось настане червень або липень чи серпень - знову викликатимуть під  Хмельницький  і  надіватимуть  наручники. Треба все-таки щось робити.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  поперше,  питання вирішено. По-друге,   списання   і   реструктуризація    -    різні    речі. Реструктуризація    -    це    пролонгування.   Що   й   зроблено: реструктуризовано, а не списано.

 

     Тому я прошу до цього ставитися так,  як потрібно. Ми рішення прийняли.  Якщо потрібно буде ще до цього питання повернутися,  то повернемося.   Тому   що   визначатиметься   остаточна   фінансова спроможність господарств,  безперечно, коли урожай буде зібрано, а не сьогодні.  Якщо будуть сіяти по весняній оранці, то по весняній оранці можна тільки моркву сіяти, а не цукровий буряк. Дехто забув це.  В нас цукрового буряку посіяли 30 процентів.  Замість  буряку сіяли моркву. А це теж різні речі. Вітаміни, тільки не ті.

 

     Сідайте, будь ласка. Питання вирішено.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 1999 рік.  Доповідає  голова  комітету Юлія Володимирівна Тимошенко. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська   область). Кировоградская  область,  фракция  "Батьківщина".  Сегодня  вашему вниманию представлен  проект  Закона  об  изменениях  к  Закону  о Государственном бюджете на 1999 год.

 

     Не так давно мы с вами рассматривали,  как исполнен бюджет за первый квартал.  И все пришли к  единому  выводу,  что  бюджет  не просто плохо исполняется,  он просто не исполняется.  Игнорируется целый ряд статей Государственного бюджета. Практически разрушено и завалено финансирование всех социальных направлений.

 

     Но, к   сожалению,   сейчас   говорить   об   увеличении  или корректировке доходной части бюджета не представляется  возможным, поскольку  на  сегодня,  учитывая профессиональный состав Кабинета Министров,    нет    возможности    увеличить    доходную    часть Государственного бюджета.

 

     Но тем  не  менее,  учитывая предложения и замечания народных депутатов,  фракций,  комитетов,  учитывая  предложения  областей, бюджетный   комитет  разработал  проект  закона,  который  сегодня предстоит нам с вами обсудить.

 

     Я хотела бы пройтись по пунктам проекта закона.

 

     Первый пункт  касается  использования  средств,  которые   по предложению   фракции   коммунистов   были   внесены   в  Закон  о Государственном  бюджете  на  финансирование  образования   и,   в частности,  на финансирование статьи 57 Закона об образовании. Но, как нам с вами известно,  из-за недостаточно четкого голосования в Законе  о  Государственном  бюджете  уточнение,  что 500 миллионов гривень выделено именно на  финансирование  статьи  57  Закона  об образовании, было упущено.

 

     Если мы  посмотрим,  как  исполняется  именно  эта  расходная статья,  то  увидим,  что,   к   сожалению,   из   500   миллионов запланированных  гривень  ни  одной копейки на сегодня не оплачено даже на те нужды, которые закладывал Кабинет Министров.

 

     Поэтому, учитывая предложение фракции коммунистов,  в  пункте первом  изменений  и  дополнений  к закону предусмотрено,  что 500 миллионов  гривень,  в  том  числе  158  миллионов  800  тысяч  из Государственного  бюджета  и  341  миллион  200  тысяч  из местных бюджетов,  направляются исключительно на финансирование статьи  57 Закона  Украины  об  образовании,  что  даст  возможность  довести заработную  плату  нашим  учителям  до  более-менее   человеческих размеров.  Сегодня  эту  заработную плату вообще заработной платой назвать невозможно.

 

     Множество исков подают  учителя  сегодня  в  местные  суды  и выигрывают  эти  иски.  Поэтому  не  предусмотреть  в  бюджете эти средства мы просто не имеем права.

 

     Пункт 2   предложенного   проекта   закона   об    изменениях конкретизирует  плательщиков  в  бюджет  по плате за транзит нефти через территорию Украины.  Предусмотрено  получить  200  миллионов гривень  в  Государственный бюджет от платы за транзит нефти через территорию Украины. На сегодня практически не исполняются плановые показатели по этим поступлениям.  Почему?  Налоговая администрация разобралась и оказалось,  что практически не определен  конкретный плательщик.  Это  расплывчато сделано.  И поэтому одни плательщики ссылаются на других,  и собрать мы этот налог  не  можем.  Поэтому уточнение в пункте 2 касается конкретизации плательщиков.

 

     Пункт 3.   Это  вопрос  достаточно  болезненный  -  вопрос  о защищенных   статьях   Государственного   бюджета.   Статьей    19 Государственного  бюджета  предусмотрено,  что  90  процентов всех поступлений  в  Государственный  бюджет  должны  направляться   на выплату долгов и текущих платежей по заработным платам,  пенсиям и другим социальным платежам.

 

     Как показывает анализ исполнения  бюджета,  всего  лишь  53,2 процента действительно направлено на эти нужды. Реально защищенные статьи в  том  обеме,  в  котором  предусмотрено  Государственным бюджетом, не исполняются.

 

     У нас в Украине, к сожалению, сложилась традиция, что Закон о Государственном  бюджете,  равно  как  и  другие   законы,   может совершенно  безнаказанно  игнорироваться,  не  исполняться на всех уровнях.  В том числе устраняется от достаточно четкого исполнения Государственного  бюджета Государственное казначество,  на которое мы с вами возлагаем такие серьезные надежды.  Но,  тем  не  менее, поступили  предложения  с  мест о том,  что исполнять 90 процентов поступлений в Государственный  бюджет  именно  на  эти  защищенные статьи  невозможно,  поскольку 10 процентов недостаточно для того, чтобы финансировать все остальные траты бюджета.  И  мы  должны  с вами  сегодня  принимать  политическое  решение.  При колоссальном неисполнении доходной части бюджета что  мы  хотим  финансировать? Или  заработные платы и пенсии людям,  которые практически сегодня погибают от голода,  или мы должны дальше  закладывать  деньги  на всевозможные  строительные  фундаменты,  на  всевозможные ненужные сегодня реконструкции и на оплату безграничных долгов  государства по непонятным внешним и внутренним обязательствам?

 

     Сегодня нам нужно принять решение: или мы четко ставим задачу

- 90 процентов всех поступающих в  бюджет  средств  направлять  на пенсии,  заработные  платы  и  другие  социальные выплаты,  или по прежнему  эти  средства  распылять  и  не   получать   ни   одного результата.   Предложение  бюджетного  комитета  такое,  чтобы  мы оставили 90 процентов,  но при  этом  расширили  перечень  статей, которые финансируются за счет именно защищенных средств.

 

     Что именно?  В  разряд  защищенных  статей  мы ввели расходы, которые заложены в Государственном бюджете на  поддержку  угольной промышленности.  Поскольку  почти  все эти деньги идут на зарплату шахтерам, соответственно эта статья расходов может быть определена как защищенная. Мы расширили перечень статей, которые входят в эти 90 процентов,  в том числе за счет текущих платежей по  заработной плате местных бюджетов.

 

     Еще одно    изменение,    которое    внесено.   Это   целевое использование   дотаций   регионам.   К   сожалению,   мы   должны констатировать,   что   нецелевое   и   распыленное  использование бюджетных средств имеет место также на уровне  районов,  областей, городов.  И  поэтому  мы  предусматриваем,  что  дотации,  которые поступают из Государственного бюджета на местный  уровень,  должны быть  направлены  на  выплату  только  заработной  платы,  долгов, текущих  платежей  и  других  социальных  выплат,  предусмотренных законом.

 

     Есть второй  вариант  (и  мы  должны с вами решать) - снизить размер средств,  направляемых на защищенные статьи,  с  90  до  75 процентов. Но бюджетный комитет не поддержал это предложение.

 

     В Законе   о   Государственном   бюджете  сегодня  необходимо уточнить взаимоотношения Государственного  бюджета  и  Пенсионного фонда. Неоднократно профильный комитет во главе с Луценко поднимал вопрос о том,  что по-прежнему из Пенсионного фонда  выплачиваются не   свойственные   этому  фонду  расходы.  И  такая  практика,  к сожалению,  продолжается.  Поэтому  мы  предлагаем   в   Закон   о Государственном бюджете внести поправку о том, что за счет средств Пенсионного фонда финансируются только трудовые пенсии,  а за счет отчислений,  которые поступают из Государственного бюджета,  - все остальные нужды,  на которые сегодня выделяются денежные  средства из Пенсионного фонда.

 

     Хочу обратить  ваше  внимание  на  то,  что  не  раз  в  зале поднимался   вопрос   об   установлении   графика   платежей    из Государственного  бюджета  в  Пенсионный  фонд.  Я  прошу обратить внимание на то,  что  за  три  месяца  текущего  года  только  6,6 процента    от   годового   плана   было   отправлено   денег   из Государственного бюджета в Пенсионный фонд.  Соответственно пенсии не   финансируются,  соответственно  серьезно  возросли  долги  по выплате пенсий.

 

     Поэтому в проекте Закона  о  внесении  изменений  в  Закон  о Государственном  бюджете  мы предлагаем установить график платежей из Государственного бюджета в Пенсионный фонд.  Этот график  перед вами.  И  если  в  первом  квартале  в  среднем  перечислялось  16 миллионов  406  тысяч  в  месяц  из  Государственного  бюджета   в Пенсионный фонд, то мы предлагаем установить граничный размер - не менее  88  миллионов  гривень,  что  даст  возможность   выполнить защищенную    статью    финансирования    Пенсионного   фонда   из Государственного бюджета.

 

     Особо ваше внимание хочу  обратить  на  то,  что  по-прежнему продолжается   практика   дачи  государственных  правительственных гарантий под кредиты, которые даются хозяйствующим субектам.

 

     Мы с  вами  за  первый  квартал  таких  гарантий   от   имени правительства  предоставили  на  484  миллиона  долларов.  Если мы скромно эту сумму умножим на  4,  то  получим  почти  2  миллиарда гривень,  которые  мы  с  вами  должны  будем  выплатить по долгам хозяйствующим субектам из следующего бюджета.

 

     Я хочу спросить:  может ли Верховная Рада пассивно  наблюдать за тем,  что практически происходит разбазаривание государственных бюджетных средств без санкции Верховной  Рады?  Поэтому  бюджетный комитет  единогласно проголосовал за то,  чтобы запретить Кабинету Министров  давать  государственные   гарантии   за   хозяйствующих субектов. Тем более что мы еще не расквитались с уже выданными на нынешний день гарантиями.  Только в первом квартале у нас  на  эти цели  -  покрывать  бесхозяйственность  и  воровство хозяйствующих субектов - ушло 110 миллионов долларов. Это просто огромная сумма по сравнению с тем, что мы тратим на социальные нужды.

 

     Если вы помните, принимая Закон о Государственном бюджете, мы с вами хотели устранить ручное управление в предоставлении дотаций областям по установленным суммам.  Что это значит? Это значит, что дотации из Государственного бюджета  идут  на  выплату  заработной платы  учителям  и врачам в регионах.  Но почему-то одним областям эти дотации отчисляют, другим - не отчисляют.

 

     Мы с  вами  приняли  очень  хороший  механизм  в   Законе   о Государственном бюджете. Но как сегодня этот механизм работает?

 

     Я прошу  обратить  внимание на вторую таблицу,  и вы увидите, что из всех средств,  которые попали в  виде  дотаций  в  регионы, согласно  тому  механизму,  который мы приняли,  перечислено всего лишь 29,9 процента, а 39,2 процента по-прежнему выплачены в ручном режиме:  кому-то дают,  кому-то не дают. И по-прежнему вместо того чтобы  платить  заработную  плату,   мы   проводим   на   дотациях взаимозачеты.  Опять почти 31 процент прошел взаимозачетами. Этого категорически нельзя допускать,  потому что мы  седаем  средства, предназначенные  на  заработную  плату  учителям,  врачам и другим бюджетным работникам.

 

     Поэтому мы предлагаем для всех  областей  увеличить  норматив отчисления дотаций,  который на оставшийся период года практически устранит ручное управление при выделении дотаций областям.

 

     Я также прошу обратить внимание на следующую таблицу,  и всех депутатов,  которые  представляют  интересы мажоритарных округов и конкретных  областей,  найти  в  этой  таблице  свою  область.  Вы увидите,  что  по  всем дотационным областям без исключения размер отчислений  в  автоматическом  режиме  дотаций   увеличивается   в полтора,  два,  три,  иногда и больше раза. Это значит, что именно Верховная  Рада  может   сегодня   решить   вопрос   о   погашении задолженности  по  выплате  заработной  платы работникам бюджетной сферы.

 

     Кроме того,  в  Законе   о   Государственном   бюджете   было предусмотрено,  что  в  базу  для  исчисления  нормативов  дотаций включаются акцизы на  импортные  товары  и  налог  на  добавленную стоимость. Но, к сожалению, все импортные платежи в волевом режиме Кабинетом Министров и Министерством финансов не включаются в  базу для   исчисления   нормативов.  И  поэтому  пунктом  6  мы  вносим соответствующие изменения,  которые  обязывают  Кабинет  Министров расширить базу для исчисления нормативов.

 

     Я еще  раз  обращаюсь  ко  всем  народным депутатам,  которые представляют интересы конкретных регионов.  Принимая эти изменения к  Государственному  бюджету,  мы  практически  выводим регионы из зависимости от центральной власти по начислению и выплате дотаций.

 

     Далее. Если вы помните,  мы с  вами  принимали  постановление Верховной  Рады  Украины 472 от 4 марта 1999 года о дополнительном выделении полутора миллиардов гривень на  финансирование  угольной отрасли.  До  сегодняшнего  дня  средств  на это финансирование не найдено.  Учитывая,  что  Государственный  бюджет  по  результатам первого квартала выполнен вместо 25 всего лишь на 15 процентов, мы с вами нигде эти полтора миллиарда не найдем.  Мы должны честно об этом сказать.

 

     Но мы имеем возможность сегодня разрешить угольной отрасли не рассчитываться с  теми  предприятиями,  которым  угольная  отрасль должна,   в   счет   взаимозачетов  по  недоимке  этих  конкретных предприятий в Государственный бюджет.

 

     Пункт 7  проекта  Закона  о  внесении  изменений  в  Закон  о Государственном  бюджете  предусматривает  механизмы,  по  которым полтора миллиарда гривень будет получено угольной отраслью в  счет недоимки по налогам прошлого периода.

 

     Вы знаете,  что  в статье 45 Закона о Государственном бюджете заложены  субвенции  областям   на   финансирование   энергозатрат местными   бюджетами.   Когда   мы   принимали  закон  о  бюджете, Харьковская область,  к сожалению,  не подала своих данных о  том, каковы  ее  потребности  в  энергетических  субвенциях.  Но  после принятия бюджета бюджетный комитет вместе с Министерством финансов рассчитали,    сколько    Харьковской   области   можно   выделить энергетических  субвенций.  Эта  сумма  составляет  250  миллионов гривень, что в принципе находится на уровне тех субвенций, которые даны остальным областям Украины.

 

     Все изменения  к  Закону  о  Государственном  бюджете  решают несколько  проблем.  Первая  - концентрация средств для достижения одной конкретной цели,  которая может быть достигнута,  -  выплаты социальных   платежей.  Вторая  -  устраняется  ручное  управление бюджетными средствами и добавляются  деньги  за  счет  источников, которые  есть  сегодня,  там,  где они необходимы,  и относительно которых, действительно Верховная Рада такое решение принимала.

 

     Бюджетный комитет   просит   поддержать   в   первом   чтении законопроект  об  изменениях  к Закону о Государственном бюджете и тем  самым  положить  начало  обсуждению  этого  законопроекта   и принятию его окончательно через две недели.

 

     Прошу поддержать это предложение.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Юлії Володимирівни? П'ять хвилин на запитання. Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть. Достатньо. П'ять хвилин.

 

     Депутат Звонарж. За ним - депутат Красняков.

 

     ЗВОНАРЖ А.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Депутату Сокерчаку дайте, пожалуйста, слово.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  142,  Одеська  область).  Шановна  Юліє  Володимирівно!  Ви сказали про те,  що бюджетний комітет категорично проти проведення взаємозаліків.  А  чи є у вас у бюджетному комітеті інформація про взаємозаліки стосовно підакцизних  товарів,  особливо  алкогольних напоїв? Ці взаємозаліки вже довели до того, що продукція, стосовно якої проведено взаємозалік, давить продукцію тих самих виробників, бо вона значно дешевшою стає у продажу, ніж вони можуть відпускати власну з підприємства. Що в цій справі ви пропонуєте?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Вы имеете  в  виду  акцизы  на  отечественные товары или на импортные?

 

     СОКЕРЧАК В.М. На вітчизняні, звичайно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Безусловно, практику взаимозачетов и особые у нас с вами нарушения именно в сфере оплаты акцизных сборов как  на импортные, так и на отечественные товары нужно прекращать.

 

     Мы сейчас  отрабатываем  проект  Бюджетной  резолюции,  более десяти пунктов которой посвящены тому,  чтобы,  во-первых, у нас в Украине  появилась  граница для подакцизных товаров,  а во-вторых, чтобы внутри страны,  действительно,  начали  снимать  подакцизные товары  для особо рентабельной продукции.  Это связано с усилением контроля, с исключением взаимозачетов и, безусловно, с устранением всевозможных льгот, которые сегодня даются на подзаконном уровне.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков. За ним - депутат Пасєка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция  Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемая Юлия Владимировна,  скажите о своем личном  отношении  и  об  отношении комитета к тому проекту закона, который вносят народные депутаты - представители Комитета по вопросам науки и образования?

 

     Мы считаем,  что как раз  те  500  миллионов,  о  которых  вы говорили  и  которые  правительство  направило  не  по назначению, обманув Верховный Совет, когда мы принимали бюджет, будут, в конце концов,  использованы  по  назначению.  Мы  также считаем,  что те конкретные изменения в отдельных статьях как раз дадут возможность выполнять бюджет.

 

     И второй  вопрос  касается защищенных статей.  Как на сегодня выполняется  защищенная  статья,   предусматривающая   компенсацию населению  их  вкладов?  Насколько  она  сегодня выполнена?  Это я спрашиваю в разрезе того, что происходит теперь вокруг Сбербанка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Ну,   во-первых,   предложения   профильного комитета  по  статье  57 учтены в той формулировке и в том обеме, которые предлагались.  То есть  в  полном  обеме.  Действительно, бюджетный комитет полностью согласен с профильным комитетом в том, что нищенское содержание учителей  (это  не  оплата  труда)  нужно просто уже прекращать. Этому когда-то нужно положить конец.

 

     И во-вторых, мы должны констатировать, что никакие сбережения нашему населению не оплачиваются.  Это чудовищное  нарушение  прав людей  в  нашей  стране.  И  меня,  честно говоря,  вчера просто в недоумение привело решение о снятии с повестки дня законопроектов, которые дают реальные механизмы выплаты этих сбережений населению. Какие-то группы рабочие решено создавать.  О чем речь?  Есть шесть законопроектов  о  выплате людям сбережений на вкладах.  Нужно все шесть поставить на голосование о внесении  в  повестку  дня,  дать возможность  доложить,  и  тогда  мы сможем эти механизмы учесть в Государственном  бюджете.  Сегодня   вопрос   выплаты   сбережений абсолютно  решаем.  Но  мы  должны это решать,  а не откладывать и откладывать. Пока в бюджете по выплатам ноль (Шум у залі).

 

     Так я и обращаю ваше внимание на то,  что  защищенные  статьи просто цинично не исполняются.  Вместо 90 процентов - 53 процента. Мы должны на это обратить внимание?  Безусловно, должны. Как? Мы с вами  каждое  утро  разминаемся.  Конечно,  нам приятно друг друга послушать.  Нет вопросов. Но давайте, учитывая такую горячую пору, введем за правило каждый день слушать отчет казначея о том, что мы получили за вчерашний  день  и  как  эти  денежки  государственные потрачены.  Мы  же  с  вами  практически  не держим руку на пульсе контроля.  Нет.  Если мы послушаем каждый день и, по крайней мере, документы получим о том,  как вчера бюджетные деньги потрачены, то это будет говорить о том,  что Верховная Рада  действительно  свою функцию выполняет - функцию контроля.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Пасєка.

 

     ПАСЄКА М.С.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ   15,   Вінницька   область).   Фракція   комуністів.   Юліє Володимирівно,  що ви  можете  сказати  про  взаємозалік  стосовно використаних в АПК коштів за минулий рік на соцкультпобут?

 

     І друге.  Що робиться для того, щоб виконати вимоги торішньої Бюджетної резолюції про  вирівнювання  строків  виплати  пенсій  у містах  і  сільській  місцевості?  Ви знаєте,  що заборгованість у сільській місцевості по Україні  -  сім-вісім  місяців,  у  містах пенсії виплачуються місяць у місяць.

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Наш  комитет  подготовил  по  пенсиям  проект такого механизма,  который действительно выравняет выплату  пенсий по  Украине.  Но  мы  должны  понять,  готова  ли  Верховная  Рада принимать такое  абсолютно  политическое  решение.  Ведь  если  мы выравняем  выплату  пенсий  в  целом  по  стране  (у  нас  сегодня задолженность где-то полтора месяца в среднем по стране: кто-то не имеет вообще долгов,  кто-то имеет семь, восемь и девять месяцев), то в центральных городах Украины будет задержка  заработной  платы на полтора-два месяца.

 

     Комитет по  вопросам  бюджета готов представить этот механизм на второе чтение,  и давайте принимать решение:  проголосуем за  - механизм готов, его можно применять.

 

     Мы за  то,  чтобы выровнять положение.  Не может быть такого, что  в  селе  пенсионеры  хуже,  чем  в  городе.  И  даже  если  в центральных  городах  Украины будет некоторая задержка,  то,  увы, таково финансовое состояние  нашей  страны.  Но  мы  не  можем  по семь-восемь месяцев держать людей без куска хлеба.

 

     И по поводу социальной сферы села.  На второе чтение получены замечания профильного комитета по этому вопросу.  Мы готовы учесть их  и дать возможность работать механизму,  который работал в 1998 году по финансированию социальной сферы села.

 

     ГОЛОВА. Юліє Володимирівно,  спасибі.  Сідайте, будь ласка. Я думаю,  що  Юлія  Володимирівна  права,  коли говорить про доходну частину бюджету.

 

     У мене  вчора  була  зустріч  з  представниками   спеціальної комісії  з питань,  пов'язаних з торгівлею зброєю,  обладнанням та іншим  військовим  інвентарем.  Тільки  на  території   колишнього Київського військового округу (тепер по-іншому назвали,  вважають, що проведена реорганізація) знаходиться обладнання  та  боєзапасів на  суму  понад  80  мільярдів доларів,  якими управляють приватні структури, не поповнюючи запаси для нашої безпеки.

 

     Якби хтось дійсно за цим  слідкував...  Уже  ж  1999  рік!  А скільки  ж  розпродано  протягом  1991-1999  років!  Адже  основні стратегічні запаси  західного  напряму  розміщалися  на  території України. Хто котролює і куди ці гроші надходять?

 

     Шановні колеги,   на   виступи  записалися  депутати  Гавриш, Давидов,  Семиноженко,  Кириченко  Микола  Олексійович  і  Дашутін Григорій  Петрович.  Вони теж є співавторами.  Я хотів би,  щоб ми використали час раціонально,  розглянули  дане  питання,  прийняли рішення до 12 години.  Не заперечуєте? Надаю слово Гавришу Степану Богдановичу.  За ним виступатиме депутат Давидов.  По три хвилини, адже питання зрозуміле.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Увечері 31 грудня 1998 року було прийнято Державний бюджет України на  1999 рік.  Але результати його виконання вже сьогодні свідчать про те,  що тут є  набагато  більше  проблем,  ніж  сьогодні  було висловлено  в  залі.  Показники,  запропоновані Державним бюджетом України на 1999 рік,  підривають зацікавленість регіонів займатися наповненням   доходної   частини   бюджету,  вишукувати  додаткові ресурси.  І це  чудово  можна  побачити  на  прикладі  Харківської області,  яка є донором бюджету, оскільки в 1995 році мобілізувала 1,2 мільярда гривень,  а в 1999 - уже 1,4 мільярда гривень,  що на 127 відсотків більше, ніж було попереднє вилучення.

 

     З року в рік зростає частка коштів, які передаються з області до Державного бюджету.  В 1995 році вони становили 40 відсотків, а в  1999 році згідно з прогнозом Мінфіну - вже 64 відсотки.  Значно більше половини  власних  коштів  область  змушена  передавати  до єдиної кишені.

 

     Якщо обсяг  доходів  по  області на одного жителя в 1999 році порівняно з 1995 роком зросте на 3/4, то обсяг видатків - на п'яту частину.  Цих  коштів вистачить лише на виплату заробітної плати і частково на харчування та медикаменти.  Всі інші  видатки  бюджету профінансувати  неможливо.  Область  балансує  на  тонкій  щаблині фінансового банкрутства, яка щомиті загрожує обірватись.

 

     Ярмом для  платників   податків   є   затверджені   нормативи відрахування   загальнодержавних   податків.  Ми  відраховуємо  50 відсотків податку на прибуток,  50  відсотків  податку  на  доходи громадян і 70 відсотків акцизного збору.

 

     Але останнім каменем, який потягнув Харківську область на дно фінансового банкрутства, є невиділені їй субвенції для розрахунків за  спожиті  енергоносії бюджетними установами,  що фінансуються з місцевих бюджетів,  та  населенням,  якому  надаються  субсидії  і пільги.

 

     Така несправедливість   виникла   внаслідок   того,   що   ми проголосували цю статтю бюджету з голосу в сесійному залі. Не можу погодитися з Юлією Володимирівною,  яка сказала, що не були надані розрахунки Харківською областю.

 

     Можу навести стенограму цього обговорення.  Депутат  Донченко пропонував  змінити  статтю  45,  після  чого  Мітюков сказав,  що йдеться  про  погашення  заборгованості,  і  ця  стаття  ніяк   не стосується поточної сплати.

 

     Врешті-решт під  тиском сесійного залу було прийнято рішення, що будуть погашатись таким чином  не  майбутні  заборгованості  за спожиті  енергоресурси  комунальними  бюджетними  організаціями  і населенням, а за станом на 1 січня 1999 року.

 

     І ось коментар міністра фінансів: "Виходячи з цієї домовленості, ми прийшли сьогодні в зал. Ви зараз у  залі  змінюєте  формулювання.  Давайте  сядемо  тоді  знову   і розберемося.  Мова  йде  про  те,  що  цей  залік робиться в межах існуючої на 1 січня заборгованості.  I  нові  розрахунки  внизу... (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Кабінет    Міністрів   погоджується   з   пропозицією комітету?

 

     МIТЮКОВ I.О.  З доповненням,  що тільки в межах існуючої на 1 січня 1999 року заборгованості".

 

     У кінці Мітюков сказав: "Ми пишемо: встановити, що  цільові  субсидії  місцевим   бюджетам   надаються виключно   для   розрахунків  за  спожиті  енергоресурси  в  межах заборгованості на 1 січня  1999  року.  Проведемо  облік,  зробимо звірку і зробимо взаємозалік".

 

     Ставиться стаття    на   голосування,   голосується   надання субвенцій на 1999 рік.

 

     Отже, ми з голосу змінили позицію як  Міністерства  фінансів, так і Комітету з питань бюджету.

 

     Я вважаю,  що така ситуація ускладнюється тим, що, незважаючи на реальний  соціально-економічний  стан  регіону  і  звернення  у зв'язку з цим народних депутатів, область, не отримуючи субвенцій, у 1999  році,  як  і  більшість  областей,  отримуватиме  лише  50 відсотків  надходжень  від  податку  на  прибуток підприємств,  50 відсотків надходжень від податку на доходи  фізичних  осіб  та  70 відсотків від акцизного збору.

 

     Однак лише  за  умови  отримання  надходжень  від  податку на прибуток підприємств у повному обсязі в 1998  році  область  якраз спромоглася не допустити заборгованості бюджетних організацій щодо плати за енергоносії,  використати  ці  надходження  для  вчасного погашення боргів у даній сфері.  Сьогодні це неможливо зробити без субвенцій. Харківська область без субвенцій може стати банкрутом.

 

     Ця область  завжди  була  і  залишається  донором  Державного бюджету  України,  але умови,  що запропоновані бюджетом 1999 року для  її  подальшої  господарськофінансової  діяльності,  не  можна назвати стимулюючими і справедливими.

 

     У разі   неотримання   субвенцій,   кошти,  зібрані  в  межах Харківської   області,   практично   розподіляються   між   іншими областями,  що  є  порушенням  основоположного  принципу бюджетних відносин і неможливості експорту бюджетних надходжень.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ГАВРИШ С.Б.  Тому прошу підтримати проект  змін,  що  внесені профільним  комітетом  до  абзацу  третього  статті  45 Закону про Державний бюджет  України,  і  виділити  Харківській  області  250 мільйонів  гривень  у  межах субвенцій,  які виділені в бюджеті на 1999 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу депутатів виступати по три хвилини. Я не переривав просто тому, що перший промовець виступав.

 

     Давидов Володимир   Васильович.   Будь  ласка.  За  ним  буде виступати депутат Семиноженко.  Не треба води,  ви  розкажіть,  що хочете.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  108,  Луганська  область). Шановний  головуючий!  Шановні  колеги!  Свої  пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до Закону про Державний бюджет я вношу з огляду  на  те,  що  освіта  повинна  бути серед найпріоритетніших завдань  державної  політики,  а  також  виходячи   з   фактичного фінансування її в 1999 році.

 

     Наведу деякі   цифри.   Всього   передбачено   на   освіту  в консолідованому бюджеті  на  1999  рік  4  мільярди  661  мільйон. Потрібно   відповідно   до   чинного  законодавства  9  мільярдів, мінімальна потреба - 6 мільярдів.  Виконання за перший  квартал  - 816   мільйонів,   що   становить   17,5  відсотка.  Передбачалося профінансувати за рахунок Державного бюджету  в  першому  кварталі 1999  року  318  мільйонів  гривень,  фактично  профінансовано 135 мільйонів,  або 42,7  відсотка,  що  відповідає  9,2  відсотка  до річного завдання.

 

     Сукупні видатки  консолідованого бюджету на освіту мають бути встановлені на рівні 5 відсотків внутрішнього  валового  продукту. За   такого  фінансування  бюджетні  витрати  на  освіту  відносно валового внутрішнього продукту в 1999  році  становитимуть  значно менше 3,5 відсотка,  передбаченого законом, тоді як у США - 7,6, у Франції - 5,7 відсотка.  Але там зовсім інший рівень  внутрішнього валового продукту.

 

     Протягом першого   кварталу   поточного   року   систематично порушувався Закон  України  про  Державний  бюджет  на  1999  рік, передусім у частині надання обласним бюджетам дотацій та субвенцій на освіту,  передбачених статтею  7  названого  закону.  Це  можна простежити на прикладі Луганської області.

 

     Фактично фінансування    дотацій    розпочалося   управлінням Державного казначейства України по Луганській області  з  середини лютого  згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 1999 року 262 про порядок перерахування дотацій місцевим бюджетам  з  Державного бюджету України в 1999 році.  При цьому не враховується  надходження  на  рахунки  Державної  митної   служби України  десяти видів доходів Державного бюджету,  тоді як статтею 48 Закону України  про  Державний  бюджет  України  визначено,  що зазначений    норматив    щоденних    відрахувань    сум   дотацій застосовується до всіх податків,  зборів та  інших  надходжень  до Державного   бюджету,  включаючи  податок  на  додану  вартість  з імпортних  товарів  та  акцизний  збір  з  імпортних  товарів,  що надходять   на   рахунки  розташованих  на  території  відповідних регіонів митних органів.

 

     Крім того,  дія статті 48 Закону України про Державний бюджет України  на  1999 рік і постанови Кабінету Міністрів від 24 лютого 1999 року 262 не поширюється  на  порядок  перерахування  цільової субвенції  на  освіту,  яка затверджена бюджетом області в сумі 14 мільйонів.

 

     За умови збереження таких темпів  фінансування  дотацій,  які згідно  з  Законом  України  про  Державний  бюджет  віднесені  до захищених статей бюджету, є гарантованими, обов'язковими і повинні надаватися в першочерговому порядку,  область отримає основну суму належної дотації з Державного бюджету лише в грудні 1999 року і не зможе забезпечити виконання вимог постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 1999 року

  349.

 

     У зв'язку  з  тим,  що надані областям дотації,  субвенції на освіту задовольняють їх мінімальні потреби менше  ніж  наполовину, вважаємо  за  доцільне  поширити  порядок  перерахування  дотацій, встановлений статтею 48 Закону України про  Державний  бюджет,  на перерахування  субвенцій  на  освіту,  зазначених  статтею 7 цього закону,    і    встановити    норматив    щоденних     відрахувань дотацій-субвенцій   на   освіту  від  доходів  Державного  бюджету України,  що  зараховуються  на  транзитний   рахунок   управління Державного казначейства України по Луганській області,  в розмірі, який би гарантував одержання областю запланованих сум  дотацій  та субвенцій на освіту в повному обсязі.

 

     Враховуючи наведене, вважаємо за потрібне внести до статті 48 Закону  України  про  Державний  бюджет  України   на   1999   рік доповнення.   Там,   де   написано  "такий  порядок  перерахування дотацій",  додати "та  субвенцій  на  освіту".  Ніяких  додаткових грошей для цього не потребується. Прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Семиноженко Володимир Петрович. Будь ласка.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  168,  Харківська  область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Мені зовсім просто виступати,  оскільки пропозиції,  які прозвучали, вносяться представникам    буквально   усіх   фракцій   Верховної   Ради   і підтримуються Комітетом з питань бюджету.

 

     Першу пропозицію  тут,  у  залі  висловив  Євген   Васильович Красняков,  і  Юлія  Володимирівна відповіла на неї,  - це чіткіше спрямування централізованих  державних  коштів  на  освіту.  Я  не повторюватиму того, що було сказано.

 

     Друга пропозиція. По суті закон виписаний редакційно неточно. Зокрема, всі розуміють, що з коштів, які спрямовуються в Державний інноваційний  фонд,  100  мільйонів  відраховується для часткового виконання  статті  57  Закону  про  освіту,  450  мільйонів  -  на соціальні  видатки.  Наш  комітет розуміє,  що це справді потрібно робити,  і пропонує чіткіше виписати,  як запропоновано  в  нашому законопроекті.

 

     Далі. На  нашу  думку  в  поточному році фінансування науки в кращому разі буде аж 0,34 відсотка ВВП,  а за законом повинно бути мінімум 1 відсоток ВВП.

 

     У законі  є  посилання  на те,  що коли ми отримаємо кошти за міжнародними  кредитами,  залученими  під   гарантії   уряду   для суб'єктів  господарювання,  то  ці  кошти  можуть  спрямуватися на розвиток  науковотехнологічних  прикладних   програм   виробничого призначення  в  сумі  538 мільйонів гривень.  За даними Рахункової палати,  це  не  виконується.  Але  все  ж  таки  бюджет   повинен виконуватися, і надходження будуть.

 

     Тому, щоб  підтримати науку,  ми пропонуємо ці кошти поділити на дві частини:  одна частина - на кредитування суто  інноваційних проектів, друга - на фінансування прикладних проектів, спрямованих саме на структурну перебудову економіки.  Цього  сьогодні  справді потребує реальний сектор економіки.

 

     Іще одне.  Це  було  свого часу підтримано Прем'єр-міністром. Оскільки  така  велика  сума  з  Державного  інноваційного   фонду спрямовується  на соціальні виплати,  а збирається коштів у фонд - 125 відсотків плану,  то просимо  Верховну  Раду  підтримати  нашу пропозицію,  щоб  кошти від повернення в цьому році виданих фондом кредитів (це орієнтовно 25-30  мільйонів  гривень)  спрямовувалися саме  на  інноваційні  програми,  а  не абстрактно в бюджет.  Тому відповідно  треба  виправити  абзац  четвертий  статті  15.  Прошу підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Дашутін.  Будь ласка.  За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 162,   Сумська  область).  Шановний  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Розуміючи,  що  передбачені  статтею  45   Закону   про Державний   бюджет  на  1999  рік  субвенції  призначені  місцевим бюджетам для розрахунків  за  енергоносії,  я  все  ж  таки  вношу пропозицію  про  виділення  70  мільйонів гривень Комітету водного господарства України.

 

     Справа в тому,  що бюджетом зовсім не передбачені  кошти  для плати   за   електроенергію,   що  використовується  зрошувальними системами. І якщо терміново не розв'язати дане питання, то жодна з них  не  буде  підготовлена  до  поливного  сезону,  а  це означає неминучі втрати врожаю.

 

     Крім того,  не   фінансуються   також   і   важливі   об'єкти водогосподарського  комплексу,  на  які  передбачено  96 мільйонів гривень.  Нині заборгованість за спожиту електроенергію  перевищує 20 мільйонів гривень, а з бюджету не виділено жодної копійки. Тому через  відсутність  фінансування   вже   відключені   від   джерел електропостачання  головні  насосні  станції каналу ДніпроІнгулець Кіровоградської   області,   насосні   станції    у    Волинській, Закарпатській,  Львівській, Рівненській та Чернігівській областях. Більше того,  енергопостачальні організації  почали  застосовувати санкції через встановлення нульових лімітів енергоспоживання. А це означає,  що за електроенергію доведеться платити  в  п'ять  разів більше, ніж виділено з Державного бюджету.

 

     Все це   паралізує   роботу   підприємств  водогосподарського комплексу,  загрожує виходом з ладу унікального обладнання, споруд каскаду дніпровських водоймищ, погіршенням епідеміологічного стану та  якості   питної   води,   невчасним   задіянням   зрощувальних комплексів. Втрати від цього значно перевищують суми, які сьогодні необхідно  виділити  на  оплату  за  електроенергію.  Тому   прошу народних депутатів підтримати таку пропозицію:

 

     "Верховна Рада України постановляє: внести до Закону України про Державний бюджет України на 1999  рік такі зміни:

 

     абзац 3 статті 45 доповнити реченням такого змісту:  "Комітет водного господарства України - 70 мільйонів".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Черненко Віталій Григорович.  Будь ласка. За ним буде виступати депутат Хорошковський від НДП.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  Я  очень  рад,  что  мы наконец-то возвратились к бюджету. Прежде всего рад потому, что мы можем реально проанализировать и показать,  как отработала Украина в первом квартале.  Результаты "чрезвычайно позитивные".  Если так дальше будем работать,  то потом будем  жить  уже  не  в  каком-то виртуальном мире, как сегодня, а в мире - как бы нам дальше начать жить. Другого варианта просто нет.

 

     Я хочу  сказать,  как  начиналось  сегодняшнее   рассмотрение данного   вопроса.   Подтянулось  правительство  в  лице  министра Митюкова  и  вице-премьер-министра  Тигипко,  когда   заканчивался доклад.

 

     Я предвижу,  что методология принятия наших поправок к Закону о Госбюджете на 1999 год будет  выглядеть  таким  образом:  первое чтение,  второе  чтение,  депутаты  примут  ряд  поправок,  причем существенных, мы направим на подпись Президенту. Право вето - и на этом все закончится.

 

     Я бы   не   хотел  такого  варианта.  Абсолютно  солидарен  с Семиноженко,  Комитетом  по  вопросам  науки   и   образования   - поддерживаю их.

 

     Считаю, что   нужно   расширить   наше  влияние  и  на  сферу здравоохранения,   ибо   хуже   всего   профинансировано   сегодня здравоохранение.  Даже  из  Государственного бюджета финансируется намного хуже, чем в регионах.

 

     Я не  буду  вносить  много  поправок,  я  хочу  внести   одну поправку, Юлия Владимировна, и прошу ее учесть.

 

     Прежде всего  региону,  который называется Донецкой областью, отдайте нормальный норматив по подоходному налогу. Где это видано, Игорь  Александрович,  чтобы  забирали  из  области  50  процентов подоходного  налога?!  Оставьте  его  в  области!  И  оставьте  70 процентов  налога  на  прибыль,  20  процентов акциза.  Больше нам ничего не нужно.  Мы не хотим чужого, мы хотим нормально подойти к этим позициям.

 

     По казначейству. Юлия Владимировна, вообще-то мысль хорошая - заслушать казначейство,  но мы превратимся в Премьерминистра  и  в министра  финансов.  Они  каждое  утро  садятся  и начинают делить бюджет - то, что собирается. Мы подключимся тоже, возможно, что-то проконтролируем.  Я думаю,  что это выход не самый радикальный.  А вот заслушать Кабинет Министров,  почему  с  их  подачи  провалили бюджет, я думаю, стоит, и есть в этом смысл.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Хорошковський   (НДП).  За  ним  -  депутат Костусєв (соціалісти).

 

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.,  секретар Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету (виборчий округ 9,  Автономна Республіка Крим). Шановні колеги!  Цей документ розглядається з деяким  запізненням, він,  на жаль,  уже давно визрів і його треба було приймати значно раніше.  Щодо  його  змісту  можна  сказати,  що  цей  документ  є наслідком  компромісу,  досягнутого  Комітетом з питань бюджету та Міністерством фінансів із урахуванням зауважень народних депутатів України.

 

     Ми в  цілому підтримуємо прийняття внесеного законопроекту за винятком одного.  У статті 19 чітко визначена  формула,  згідно  з якою  встановлюється,  що  на  фінансування  витрат  по  захищених статтях,  визначених  цією  статтею,  спрямовуються  90  відсотків надходжень  до  відповідних  бюджетів без врахування надходжень до державних цільових фондів і так далі. Мені як секретареві комітету було  доручено  вивчити це питання:  чи можливо на місцевому рівні спрямовувати 90  відсотків  на  зазначені  витрати,  залишивши  10 відсотків на все інше.

 

     До речі,  на  нас  обрушився  шквал  листів  від  начальників фінансових управлінь,  від місцевих органів  влади,  в  яких  вони підтверджують,  що на 10 відсотків,  які залишаються,  не можна ні утримати комунальної сфери,  ні профінансувати  певні  витрати  на електроенергію та інші необхідні платежі.

 

     Крім того,  ми  ставимо під кримінальну відповідальність усіх начальників фінансових управлінь.  Адже згідно з однією статтею ми їх зобов'язуємо 90 відсотків спрямовувати на ці видатки,  а згідно з іншою зобов'язуємо оплачувати 100 відсотків  електроенергетичних витрат. Це неможливо.

 

     Тому я  хочу,  щоб  народні  депутати  повернулись  до  цього питання,  і вношу пропозицію:  цю статтю викласти в редакції -  75 відсотків.

 

     Заради справедливості  треба  сказати,  що  Комітет  з питань бюджету розширив захищені статті витрат.  Тобто на  сьогодні  дана стаття  не є такою жорсткою,  але все ж таки виконати її фінансові органи неспроможні.

 

     Отже, пропоную проголосувати за 75 відсотків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  просив  би  народних  депутатів,  які  виступають, зважити  на  таке.  Йде розмова про порушення закону.  Бюджет - це закон.  Закон порушується посадовими особами.  Крім  того,  що  ми вибиваємо  сльозу  один  у  одного,  ми  повинні вести розмову про порушення   закону   посадовими   особами,   які   повинні   нести відповідальність за це. Я прошу вносити пропозиції.

 

     Депутат Костусєв. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракция  "Левый  центр". Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  С некоторыми положениями предлагаемого законопроекта  согласиться  нельзя.  Так предлагается  изменить  статью  11  Закона о Госбюджете,  а именно установить,  что плательщиками сбора за перевалку нефти и мазута в портах Украины являются субекты предпринимательской деятельности, а проще сказать наши украинские предприятия,  которые осуществляют работы   по   перегрузке,   транспортированию,   складированию   и сохранению в портах данных грузов. К чему это приведет?

 

     Это приведет к  тому,  что  предприятия,  выполняющие  данные работы,  в  том  числе  железнодорожники,  повысят  тарифы на свои услуги.  Затраты на перевозку нефти и нефтепродуктов через Украину возрастут    еще    больше,    в   результате   нефтепоток   будет переориентирован  на  более  дешевый  маршрут.  Погнавшись  за  47 центами,  мы  потеряем 30 долларов,  которые приносит каждая тонна транзитного груза, проходящего через территорию Украины.

 

     Вследствие неблагоприятных условий для транзита наша страна и так  теряет ежегодно 2 миллиарда долларов.  Грузы,  которые раньше шли  через  Украину,  в  том  числе   через   Одессу,   Ильичевск, переориентировались на порты России, Прибалтики. Грузии.

 

     Один пример.  В начале 90-х годов через Одессу переваливалось 20 миллионов тонн нефти,  сейчас - 10 миллионов  тонн!  Только  на этом  страна  ежегодно  теряет  порядка  300  миллионов  долларов. Неужели кому-то вообще надо  убрать  транзит  с  территории  нашей страны?

 

     А теперь два слова о законности этого нового платежа, по сути нового налога.  В соответствии со статьей 28  Закона  о  бюджетной системе  запрещено в Законе о Госбюджете на текущий финансовый год изменять,  устанавливать или отменять существующие налоги, сборы и иные обязательные платежи. Мы это сделали.

 

     Согласно статье 1 Закона о системе налогообложения изменения, дополнения  к  законодательству  о  налогообложении   относительно льгот,  ставок  налогов  и сборов вносятся не позднее чем за шесть месяцев до начала нового бюджетного года.  А нам предлагают внести изменения через пять месяцев после его начала.

 

     Можно себе  представить,  в  случае  принятия  этих  поправок сколько подзаконных актов издадут чиновники.

 

     И последнее.  Еще один свежий пример.  Компания  "Транснефть" (Россия)   в   этом   году   приступает  к  строительству  участка нефтепровода  Суходольная-Радионовская.  Это  позволит   россиянам транспортировать нефть на терминалы Новороссийска и Туапсе, обходя территорию  Украины.  "Транснефть"  рассчитывает  быстро   окупить затраты,  потому  что  тарифы  на  прокачку  по территории Украины сегодня для российских компаний составляют 2 доллара 35 центов  за тонну,  в то время как по России тариф - 40 центов,  то есть у нас почти в шесть раз дороже. Но этого нам мало! И мы незаконно вводим новые платежи, которые непонятно кто и как должен платить.

 

     Что касается российского трубопровода, о котором я сказал, то это  принесет  нам  еще  50  миллионов  долларов   убытков.   Если близорукая политика удушения транзита будет продолжаться и впредь, большую часть наших  трубопроводов  скоро  можно  будет  сдать  на металлолом.

 

     Предлагаю исключить  из  обсуждаемого законопроекта статью 2. Предлагаемые в ней поправки юридически не оправданы,  экономически вредны.  Я  подал соответствующе зарегистрированную поправку,  она роздана 18 мая.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коновалюк.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Жовтяк.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62, Донецька область). Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги! К сожалению, рассматривая поправки к Закону о Государственном бюджете,  мы  не  говорим  о  том,  что значительная  часть  Государственного  бюджета  на  1999  год была принята в редакции,  предложенной Кабинетом Министров Украины.  Мы не говорим о том, что при увеличении внутреннего валового продукта на десятки миллиардов гривень мы получали в доходную  и  расходную части значительно меньше, чем в 1998 году.

 

     Смысл бюджета 1999 года заключался лишь в том,  чтобы при его реализации обеспечить не только текущие  выплаты,  но  и  погасить задолженность  по заработной плате,  пенсиям,  стипендиям,  другим социальным выплатам прошлых лет.  Мы видим,  что  эти  требования, которые   закладывались  непосредственно  при  подготовке  данного документа,  не реализованы нашим правительством (и это накладывает на него двойную ответственность),  и сам бюджет представляет собой аккумулирование  определенных   программ   деятельности   Кабинета Министров, что мы с вами сегодня и ощущаем.

 

     Дополнения к   закону,   на   мой   взгляд,  не  отвечают  на кардинальный  вопрос:  насколько  изменится  в  целом  ситуация  в социальноэкономическом     развитии     государства,    социальном обеспечении.  Скажем,  статья 42 в изложенной редакции не отвечает на  вопрос,  как  улучшить  финансовое,  материальное  обеспечение угольной  промышленности.  В  прошлом  году  мы  приняли  Закон  о реструктуризации   задолженности  угольных  предприятий  и  видим, насколько реально эта задолженность может  вписаться  в  указанную сумму 1,5 миллиарда гривень.

 

     Хочу согласиться    с   выступавшими   до   меня   депутатами Хорошковским и Черненко:  90 процентов  отчислений  на  социальные выплаты   не   дают   возможности  развивать  жилищно-коммунальное хозяйство,  обеспечивать  жизнедеятельность  населенных   пунктов, обеспечивать   льготы   на  проезд  пассажирским  транспортом  для льготной категории населения (сегодня этот расчетный показатель  - 75 процентов) и так далее.

 

     На мой   взгляд,   этот   документ  необходимо  доработать  и согласовать фактически со всеми комитетами.

 

     От имени  депутатской  группы  "Трудовая  Украина"  предлагаю направить   законопроект  на  доработку  с  последующим  повторным слушанием в Верховной  Раде,  учитывая  необходимость  внесения  в проект большого количества поправок.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жовтяк. За ним - депутат Цибенко.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська  область).  Фракція Народного  руху України.  Шановні колеги!  Нещодавно ми розглянули звіт Кабінету Міністрів про виконання Державного бюджету за перший квартал і вже в котрий раз побачили,  що в уряду є улюблені статті бюджету, які він любить виконувати. І ці статті є як у видатковій, так і в доходній частинах бюджету.  Зокрема, аналіз звіту Кабінету Міністрів чітко показав,  що уряд дуже не любить виконувати статті з  виплати заробітної плати,  інші захищені статті бюджету,  деякі доходні статті.

 

     Думаю, депутати,  які  цікавляться   фінансовими   питаннями, розуміють,  чому уряд любить фінансувати, наприклад, будівництво і не любить фінансувати виплату заробітної плати.  Очевидно, тому що окремі   чиновники  (я  не  хочу  говорити  про  всіх  працівників Міністерства фінансів, уряду чи місцевих фінансових органів) мають якусь  особисту  вигоду  від  того,  що  фінансуються певні статті бюджету.

 

     Проект закону якраз і  спрямований  на  те,  щоб  зобов'язати уряд,  наприклад, профінансувати виплату заробітної плати, знімати плату з наших газо- і  нафтотранспортних  підприємств,  чого  уряд чомусь не любить робити (як на мене,  то зрозуміло, чому він цього не любить).

 

     На мій  погляд,  проект  закону,  який   внесений   бюджетним комітетом, заслуговує на те, щоб бути прийнятим у першому читанні, щоб через два  тижні  ми  його  розглянули  в  другому  читанні  і прийняли остаточно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область). Уважаемые коллеги!  Вопрос,  внесенный  сегодня  на  рассмотрение Верховного Совета,  чрезвычайно важный.  Я бы сказал - жизненно  важный.  Это один   из   немногих  рычагов,  которые  еще  остались  сегодня  у Верховного    Совета,    чтобы    хоть    как-то     влиять     на социально-экономическую  ситуацию  в стране.  Ставится задача хоть как-то подправить Государственный бюджет.

 

     Фракция весьма  пессимистически   относится   к   возможности улучшения нынешнего бюджета.  Мы стоим на позиции,  что невозможно улучшить то,  что улучшению не подлежит.  В этом зале  по  меньшей мере для трети депутатов бюджет 1999 года был четвертым,  пятым по счету, а для кого-то, может быть, уже десятым, двенадцатым.

 

     Уже многое мы повидали на бюджетном и околобюджетном поле, но то, что происходило при принятии бюджета 1999 года, не выдерживает никакой критики,  потому что  был  совершен  элементарный  подлог. Вместо проекта бюджета,  который был проголосован в первом чтении, ко  второму  чтению  подали  совершенно  иной  документ,  с  иными акцентами,  с  иными  приоритетами.  Поэтому  то,  что  происходит сегодня с  бюджетом,  -  это  уже  не  причина,  а  следствие  его принятия.

 

     Многие из  депутатов  уже  высказали  свое отношение к этому, проголосовав сегодня за рассмотрение  вопроса  об  ответственности Кабинета  Министров за социальноэкономическую обстановку в стране. И  я  думаю,  что  16   мая   депутаты   по   достоинству   оценят "подвижническую"  деятельность  правительства.  Эта ноша оказалась кое-кому не под силу, поэтому кое-кого придется от нее освободить.

 

     Я хотел бы подчеркнуть еще одну мысль: продолжаются попытки    путем    внесения   проектов   законов   и постановлений увести правительство от ответственности за нарушение бюджета. Приведу конкретный факт. Группа "Трудовая Украина" вносит законопроект,  в котором предлагает дать Кабинету Министров 1001-е предупреждение или указание увеличить на 1 миллиард финансирование по строке бюджета,  направленной на  поддержку  угольной  отрасли. Уважаемые  коллеги,  такое  решение в этом зале принято три месяца назад,  и правительству необходимо  просто  выполнять  его,  а  не получать от нас очередное поручение.

 

     Поэтому я  хотел  бы  высказать  позицию  фракции  по данному вопросу.  Фракция  Компартии  Украины  поддержит  проект  базового комитета  в  том случае,  если на поддержку угольной отрасли будет выделено полтора миллиарда "живых" денег.  Я подчеркиваю: "живых". А то, что записано в документе, - это химера. Это первое условие.

 

     Второе условие.   Если   будет   безусловно  выполнена  норма постановления о  выделении  500  миллионов  гривень  на  частичное выполнение   статьи   57   Закона   об   образовании  и  погашение задолженности по заработной  плате;  если  все  защищенные  статьи бюджета  будут  выполняться  как защищенные,  потому что сегодня в режиме  защищенных  выполняется  только  одна  статья  -   "Оплата внешнего  долга Украины",  а все остальные выполняются,  как любая рядовая статья,  и если будут реально  финансироваться  социальные статьи  бюджета,  в  том числе те,  которые предполагают выделение субвенций региональным бюджетам на решение этих проблем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Завершуємо,  шановні колеги. Слово надається міністру фінансів.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні   депутати!   Уряд,   Міністерство фінансів   ретельно   опрацювали   законопроект,   який   сьогодні обговорюється.  Ми хочемо підкреслити, що з більшості позицій ми з бюджетним комітетом дійшли спільної думки.

 

     Зокрема, ми  вважаємо  за  можливе підтримати пропозиції щодо уточнення   нормативів   щоденних   відрахувань   від   надходжень загальнодержавних  податків  для  перерахування  дотацій  місцевим бюджетам.  Цей механізм себе виправдав у першому  кварталі,  і  ми вважаємо,  що  його  треба  застосовувати й далі,  щоб забезпечити фінансову стабільність і незалежність бюджетів місцевих рівнів.  У разі  прийняття  цих змін зменшиться рівень щоденних надходжень до Державного бюджету (ми це розуміємо),  але ми готові  піти  на  це заради поліпшення стану фінансування соціальних виплат і погашення заборгованості насамперед з місцевих бюджетів.

 

     Уряд підтримує також зміни до статті  11  закону,  які  мають забезпечити необхідні надходження відрахувань від плати за транзит нафти територією України та за перевалку в портах транзитних нафти на  мазуту.  Запропоновані зміни сприятимуть збільшенню надходжень до Державного бюджету, які на сьогодні все ще є менші за ті, що ми з вами запланували, коли затверджували бюджет.

 

     Ми також  підтримуємо  включення  до переліку областей,  яким виділяється субвенція на  погашення  заборгованості  з  оплати  за енергоносії,  Харківську область.  Це дає змогу виправити помилку, яка була допущена при прийнятті бюджету.

 

     Що стосується інших положень законопроекту,  то до них є  ряд як формальних зауважень, так і зауважень по суті.

 

     Щодо запропонованих   змін   до   статті   19  закону.  Важко погодитися із встановленням нормативу для  фінансування  захищених статей у розмірі 90 відсотків надходжень до Державного бюджету.

 

     У доповіді про підсумки виконання бюджету за перший квартал я вже зупинявся на цьому питанні й доводив,  що  така  норма  навіть теоретично не може бути виконана, передусім стосовно до Державного бюджету.  Нагадаю,  що,  за оперативними даними,  за чотири місяці співвідношення  видатків  Державного бюджету на захищені статті до його надходжень без цільових фондів становило 44 відсотки.  Навіть за  умови  включення до захищених статей обслуговування державного боргу  та  фінансування  вугільної  промисловості   цей   показник становитиме  лише  86  відсотків.  Отже,  ця  норма  не  може бути виконана.  Її прийняття лише  поставить  працівників  Міністерства фінансів,  фінансових органів,  місцевих органів влади в становище порушника закону без їхньої вини.

 

     Думаю, слід  просто  визнати,  що  при  прийнятті  Державного бюджету  було  допущено  технічну помилку і її потрібно виправити, виключивши  цю  норму  взагалі.  Якщо  ж   народні   депутати   не прислухаються  до  наших  аргументів,  то  показник  90  відсотків потрібно,  принаймні,  замінити  хоча  б  на  75   відсотків,   що відповідає реальним можливостям.

 

     З пропозиціями  до  статті  25 в принципі можна погодитися за умови вилучення останнього речення. Воно сформульоване некоректно, оскільки будь-які кошти,  що надходять до Пенсійного фонду, є його коштами,  і заборона використовувати ці кошти на виплату пенсій  є правовим нонсенсом.

 

     Запропоновані зміни  до  статті  41 Закону є,  на наш погляд, неприйнятними,  оскільки вони призведуть до скорочення  надходжень до  бюджету.  Це дуже важливе питання.  Справа в тому,  що існуюча система збирання доходів бюджету органами митної служби побудована на  централізації  цих надходжень на рахунках служби від численних митних постів,  які розташовані на території всієї країни,  у тому числі там, де немає і навіть не може бути Державного казначейства. Введення цієї норми  навіть  з  1  липня  є  неможливим  технічно, оскільки  потребує  створення  абсолютно  нової системи сплати цих платежів.

 

     Тепер щодо пропозицій замінити статтю 42. Перш за все ми хотіли б підкреслити, що заміні цієї статті має передувати голосування про скасування чинної редакції,  проти чого ми  заперечуємо.  По-друге,  запропонований  текст статті стосовно вугільної промисловості  не  може  бути  прийнятним,  оскільки  не визначено,   в   рахунок   яких   саме  видатків  має  проводитися взаємозалік.  Крім того, не можна проводити будь-які видатки понад асигнування, передбачені бюджетом.

 

     Виходячи з  цього,  ми  пропонуємо замість зазначеного тексту прийняти пропозицію Кабінету Міністрів,  викладену  в  зауваженнях Міністерства фінансів:  "Звільнити машинобудівні підприємства,  що належать до сфери управління Міністерства вугільної  промисловості і Міністерства промислової політики,  від сплати заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах)  до  Державного  бюджету України  за  станом на 1 січня 1999 року за умови поставки ними на відповідні суми обладнання для вугледобувних підприємств. Кабінету Міністрів розробити механізм проведення таких взаєморозрахунків".

 

     Ми з вами,  шановні народні депутати,  можемо ще раз уточнити перелік підприємств,  на  які  буде  поширюватися  ця  норма,  щоб максимально використати додаткові можливості постачання обладнання і необхідних засобів виробництва вугледобувним підприємствам.

 

     Ми також вважаємо  непотрібним  запропоноване  доповнення  до пункту 2 розділу 2 закону стосовно щомісячного відрахування коштів Пенсійному фонду в  сумі  88  мільйонів  гривень.  Крім  того,  що зазначена  сума  є  необгрунтованою,  це  є  втручанням у виключну компетенцію  Міністерства  фінансів  щодо  помісячного  планування видатків  Державного  бюджету.  Хоча  я  можу  вам повідомити,  що практично таку суму,  починаючи з квітня цього року,  Міністерство фінансів  перераховує  до  Пенсійного  фонду.  Тобто  це  технічна робота, яку має забезпечити Міністерство фінансів.

 

     Таким чином, Кабінет Міністрів вважає, що за умови врахування зауважень Міністерства фінансів поданий Комітетом з питань бюджету проект закону можна підтримати. На нашу думку, його можна прийняти в   першому   читанні   і   з  урахуванням  висловлених  зауважень підготувати для розгляду в другому читанні в найстисліші терміни.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Тимошенко Юлія Володимирівна. Заключне слово.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Фракция "Батьківщина".  Я хочу  поблагодарить всех  народных  депутатов,  выступивших  в поддержку предлагаемого законопроекта. Все замечания, которые были оглашены с трибуны (они зафиксированы  в  стенограмме),  будут  рассмотрены при подготовке документа ко второму чтению. Безусловно, большая часть предложений заслуживает  внимания и будет учтена,  чтобы мы могли иметь закон, действительно отвечающий требованиям наших избирателей.

 

     Я очень прошу принять законопроект в первом чтении.  Если  он не  будет  поддержан  в  первом  чтении  в  целом,  я  просила бы, Александр Николаевич, поставить на постатейное голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Бюджет,  проект якого  подавався  на розгляд   і   доопрацьовувався,  було  прийнято  31  грудня.  Мені здається,  що дехто забув,  що його треба виконувати, дотримуючись букви закону, тому що бюджет - це закон.

 

     Сьогодні і Прем'єр-міністр,  і міністр фінансів,  і заступник Прем'єр-міністра використовують бюджетні кошти так, як вважають за потрібне,  не  дотримуючись вимог не тільки щодо захищених статей. Керівникам і областей,  і республіканських відомств,  і  Верховній Раді  доводиться  випрошувати  те,  що  має  бути  згідно з буквою закону.  Я думаю, що ми у вищому законодавчому органі, контролюючи виконання  того  чи  іншого  закону,  у  даному випадку закону про бюджет, переступаємо ту грань, яку не повинні переступати.

 

     Тому, приймаючи   цей    документ    у    першому    читанні, доопрацьовуючи  його,  щоб  прийняти  остаточно,  ми повинні чітко попередити посадових осіб про кримінальну відповідальність.  Треба дати  доручення  Генеральній  прокуратурі  розглянути це питання й подати свої пропозиції.  Якщо ми цього не зробимо,  то з  бюджетом буде робитися те, що робиться сьогодні.

 

     Ми не  так  давно  розглядали  підсумки  виконання бюджету за перший квартал і відчули,  з якою легкістю ставляться до виконання бюджету  і до наповнення доходної частини і до фінансування за тою чи іншою статтею.  Сьогодні на цьому моніторі  показували  процент виконання:  6,6  і  так далі.  У середньому - 29,9 процента,  а по окремих областях -  39,9-40  процентів.  Розпочалася  передвиборна кампанія, і, безперечно, ручне управління сьогодні вигідне.

 

     Тому я просив би,  щоб ми уважно підійшли до цього питання. Я думаю,  треба прийняти  в  першому  читанні  проект  закону,  який вносять  депутати  з  профільного  комітету,  доопрацювати його за наступний  тиждень  і  наступного  пленарного  тижня  внести   для остаточного   прийняття,   але   з   відповідними  доповненнями  й дорученнями Генеральній прокуратурі.

 

     Прошу прийняти законопроект у першому читанні.  А  в  другому читанні розглянемо по статтях, питань немає.

 

     Я просив   би   підтримати   в   першому   читанні.   Зніміть голосування.

 

     Депутат Кравченко має слово.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Фракция коммунистов.  Александр Николаевич! Выступавший от  имени  фракции  Цибенко  в  принципе выразил согласие со всеми статьями,  кроме формулировки статьи 42.  Мы просили бы статью  42 проголосовать отдельно.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ще раз кажу: ми приймаємо в першому читанні.  Коли  будемо  в  другому  читанні приймати,  розглянемо по статтях. У нас буде час окремо зупинитися і на статті 42. Але нехай Кабінет Міністрів над нею ще пометикує.

 

     Я просив би прийняти в  першому  читанні  законопроект,  який внесла  Юлія  Володимирівна  і депутати з цього комітету,  з усіма пропозиціями і зауваженнями. Голосуємо.

 

     "За" - 267.

 

     Спасибі. Рішення прийнято.

 

     Ігоре Олександровичу, Сергію Леонідовичу, вам тиждень строку, і числа 14- 15-го ми розглянемо проект у другому читанні.

 

     Спасибі. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.

 

     Розглядається проект  Закону України про управління об'єктами державної власності (повторне друге читання).  Доповідає заступник голови Комітету Єхануров Юрій Іванович. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська   область).   Фракція   НДП.    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Вашій  увазі  пропонується проект Закону  України  про  управління  об'єктами  державної  власності, опрацьований  відповідно  до  доручення Верховної Ради Комітетом з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності  та  інвестицій.  Це,  нагадую,  повторне друге читання. Перший варіант був розроблений і  опрацьовувався  ще  у  Верховній Раді України минулого скликання.

 

     Усього до законопроекту надійшло 274 зауваження і пропозиції. Із них враховано повністю або частково і редакційно 188.

 

     Тепер щодо пропозицій, які наш комітет пропонує відхилити.

 

     Перше. Велика  кількість  зауважень  надійшла  від  народного депутата Кожина, який запропонував ввести до даного закону поняття "право  повного  господарського  відання"  і  "право  оперативного управління",  "державного  унітарного  підприємства"  і "казенного підприємства".  Це питання ми спеціально виносили  на  обговорення юристів-науковців,  які  взяли  участь у "круглому столі" з питань власності в  Україні,  який  був  організований  нашим  комітетом. Комітет   отримав  лист  Інституту  законодавства  Верховної  Ради України з висновком,  що ці питання не є предметом даного  закону, вони  повинні  вирішуватися  в Законі про власність.  Тому я прошу шановного народного депутата  Кожина  не  наполягати  сьогодні  на врахуванні його зауважень саме в цьому законопроекті.

 

     Друге. Пропонується   також  відхилити  пропозицію  народного депутата Пухкала.  Я звертаюся до колеги Пухкала і  прошу  теж  не наполягати  на доповненні проекту закону новою статтею про порядок розміщення  центральних  органів  державної  влади,  дипломатичних представництв  і  консульств  іноземних  держав  в  Україні  і  на скасуванні декрету Кабінету Міністрів.  Ці  пропозиції  стосуються оренди, і в нас є окремий Закон про оренду державного майна, отже, доцільно було б внести зміни саме в цей закон.

 

     І третя група пропозицій,  їх ми отримали декілька днів тому. Це пропозиції народного депутата Семенюк Валентини Петрівни. Ми їх розглянули. Я буду наголошувати на деяких принципових пропозиціях, які були внесені Валентиною Петрівною. Вони заслуговують на увагу. Гадаю, за процедурою другого читання ми їх розглянемо.

 

     Є ще одне доповнення (його  немає  в  порівняльній  таблиці). Статтю  21  "Прикінцеві  положення" пропонується доповнити пунктом про  визнання  Декрету  Кабінету  Міністрів   України   8-92   про управління  майном,  що є у загальнодержавній власності таким,  що втратив чинність.

 

     Шановні народні депутати!  Цей проект досить  важко  проходив погодження у Верховній Раді.  Над ним серйозно працювали в органах виконавчої влади,  в Кабінеті Міністрів.  Дуже хотілося б,  щоб ми сьогодні прийняли закон. Але якщо нам не вдасться відшліфувати всі питання,  то  ми  готові  протягом  тижня  підготувати   його   до остаточного третього читання.

 

     Олександре Миколайовичу!   Я  готовий  до  процедури  другого читання,  починаємо працювати... Тільки прохання, щоб люди прийшли до залу.

 

     ГОЛОВА. Шановні    колеги!    Це   повторне   друге   читання законопроекту.  До назви закону, до преамбули є зауваження? Немає. Я просив би проголосувати за назву і преамбулу.

 

     "За" - 142.

 

     Запросіть людей до залу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні народні депутати! Я звертаю вашу увагу на додатковий матеріал на семи сторінках,  який  вам  роздано  від нашого комітету. Це пропозиції народного депутата Семенюк, про які я говорив.  Я прошу до тієї порівняльної таблиці,  яка  у  вас  є, взяти ще цей додаток на семи сторінках.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо? Розберіться, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 187.

 

     Я прошу, запросіть депутатів до залу. Де Рух? Шановні колеги, ми ж працювати  прийшли.  Прогресивні  соціалісти  теж  учотирьох. Утрьох,  так?  Будь ласка,  рухівців запросіть, соціал-демократів, зелених,  народних демократів, "Реформи-центр", "Трудову Україну". Будь ласка.  Давайте трудитися.  Я думаю, у нас на пальцях мозолів не буде.

 

     Голосуємо. Назва і преамбула голосуються.

 

     "За" - 248.

 

     Спасибі. Поправки до Конституції можна приймати.

 

     Стаття 1.  Депутат Довганчин не  заперечує.  Поправка  Мороза Олександра Олександровича до статті 1. Не заперечує.

 

     Депутат Кожин. Поправка 16.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я доповідав про поправки Кожина.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.  Ідемо далі.  Я зупиняюся на поправках, які не враховані. Відхилена поправка 27 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Ні,  ні,  Олександре Миколайовичу! Статтю 1 ми закінчили, тепер - стаття 2.

 

     ГОЛОВА. Юрію  Івановичу,  ви  мене не перебивайте.  Я називаю поправки, а ви стежте.

 

     Поправка 27.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Олександре Миколайовичу!  Прохання повернутися до поправки 15.

 

     ГОЛОВА. Поправка 15?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Так, у зв'язку з доповненням Валентини Петрівни Семенюк. Якщо можна, надайте їй слово.

 

     ГОЛОВА. Тут  написано,  що  поправка  врахована.  Ось   вона, додаткова.

 

     Валентино Петрівно,   наполягаєте?   Ставлю   на  голосування поправку Валентини Петрівни в її редакції. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 204.

 

     Голосуємо. Я прошу вас, підтримайте.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні   колеги!   Комітет   погоджується   з пропозицією Валентини Петрівни.

 

     ГОЛОВА. Давайте підтримаємо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Це пропозиція про те, щоб управління об'єктами права державної власності,  щодо яких  ведеться  судова  процедура банкрутства,   здійснювалося   відповідно   до  законодавства  про банкрутство.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Поправка 27. Немає заперечень?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Пропозицію  Кабінету  Міністрів  ми  врахували редакційно, дали іншу редакцію. Тут проблем немає.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Поправка 28 депутата Довганчина. Немає заперечень.

 

     Поправка 32 Семенюк Валентини Петрівни.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги! Це принципове питання, з якого йшли переговори з різними фракціями.  Пропонується вилучити  слова "фізичні особи".  Таким чином, право управляти об'єктами державної власності матимуть тільки юридичні особи.

 

     Коли ми це питання обговорювали,  виникла  дискусія.  Комітет вважає, Олександре Миколайовичу, що з пропозицією депутата Семенюк можна погодитися.  З Кабінетом Міністрів  питання  обговорювалося, вони  також  погоджуються.  Поправка  Валентини Петрівни може бути прийнята,  але хочу наголосити, шановні народні депутати, в такому разі фізичні особи не матимуть права управляти об'єктами державної власності.

 

     ГОЛОВА. Це те,  що сьогодні робиться.  Є ряд  депутатів,  які мають таку власність, притому великі заводи.

 

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! З  1994 року я пропонувала прийняти цей закон.  Детально вивчала і міжнародне законодавство, і нашу систему...

 

     ГОЛОВА. Валентино   Петрівно,   цього   не   потрібно.   Щодо пропозиції.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Я прошу підтримати цю поправку. Фізичні особи не можуть управляти нашим державним майном. Це суперечить...

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування. Підтримайте.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Це підтримує і  Кабінет  Міністрів.  Усі  феросплавні заводи повернути в державну власність.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі.

 

     Поправка 33. Вітренко надається слово. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Соціалістична опозиція. Шановні колеги! Це принципове  положення.  Нагадую,  що  це  -  Закон  про управління об'єктами  державної  власності.  І  якщо  можна  вести   дискусію стосовно  того,  чи  повинні  трудові  колективи  брати  участь  в управлінні недержавними підприємствами,  то тут  треба  принципово визначити, що ради трудових колективів є суб'єктами управління.

 

     Я прошу   підтримати   мою  поправку  33,  тоді  як  суб'єкти управління об'єктами права державної власності в цій статті будуть зазначені  не  тільки Кабінет Міністрів та інші органи,  а й "ради трудових  колективів  щодо  прийняття  безпосередньої   участі   в управлінні підприємством".

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Шановні  колеги  депутати,  ми  проголосували проти.

 

     ГОЛОВА. Депутати  комітету  так  проголосували.   Ставлю   на голосування поправку 33, внесену депутатом Вітренко.

 

     "За" - 138.

 

     Поправка 37 Юрія Борисовича Крука. Погоджується.

 

     Поправка 47 депутата Довганчина. Немає зауважень.

 

     Поправка 49 депутата Костржевського.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Це враховано в статті 2.

 

     ГОЛОВА. Враховано в статті 2.

 

     Поправка 51 депутата Довганчина відхилена. Не заперечує.

 

     Поправка 59 депутата Пухкала.  Будь ласка,  слово має депутат Пухкал.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Питання розміщення -  предмет  іншого  закону. Колего Пухкал, це треба включати не сюди.

 

     ГОЛОВА. Депутат  погодився.  Єхануров  уміє  переконувати  як досвідчений викладач.

 

     Поправка 64 депутата Кушніра. Немає заперечень.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Це норма Закону про Фонд державного майна.  Ми його вже опрацювали.

 

     ГОЛОВА. Поправка 66 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Ми  дали  трошки  іншу  редакцію,  питання  з Кабінетом Міністрів погоджено.

 

     ГОЛОВА. Погоджено.

 

     Поправка 71 депутата Костржевського.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ми відхилили її.

 

     ГОЛОВА. Відхилено. Немає заперечень? Немає.

 

     Поправка 78 депутата Семенюк. Валентино Петрівно, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні депутати! Ця поправка врахована частково редакційно. Але в додатку,  який вам роздано, до статті 6 є моя поправка під номером 4 щодо Фонду державного майна. Це якраз те, що ми розглядаємо.

 

     Ми з  Юрієм Івановичем перед цим говорили,  що моє доповнення розширює повноваження Фонду державного майна.  І  якщо  ми  хочемо прийняти Закон про Фонд державного майна і закріпити за ним тільки функції приватизації,  то я думаю, що з часом ще й інші функції ми йому запишемо при прийнятті Закону про Фонд державного майна. Тому потрібно врахувати мої поправки 4 і 5 з додатку.  Це доповнення до статті 6 дасть можливість розділити функції Фонду державного майна і  Національного  агентства  України   з   управління   державними корпоративними правами.

 

     Коли ми працювали, Юрій Іванович погоджувався.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні колеги! Мова йде про принципове питання управління  пакетами  акцій,  що  належать  державі,   в   процесі приватизації.

 

     У законопроекті,  який вам розданий,  передбачається,  що цим займатиметься  виключно   Національне   агентство   з   управління державними  корпоративними  правами.  Валентина Петрівна пропонує, щоб у процесі  приватизації  цими  пакетами  акцій  управляв  Фонд державного майна, - так, як було раніше.

 

     Думки членів   комітету,  коли  розглядалися  ці  пропозиції, розділилися,  більша частина схилялася  на  користь  Національного агентства.  І  тому  питання  має  бути вирішене принципово:  чи в процесі  приватизації  буде  єдина   система   (тоді   це   тільки Національне  агентство),  чи  ми  і  Фонду  державного майна також доручаємо управляти об'єктами під час  приватизації.  Отак  стоїть питання.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   поправку,   внесену  депутатом  Семенюк,  на голосування.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Про те, щоб управляв і Фонд державного майна.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 174.

 

     Поправка 79 депутата Медведчука. Не наполягає.

 

     Поправка 80 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Погоджено. Крук Юрій Борисович. Поправка 81.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Те,  що  пропонувалося,  вже  не   треба.   Це погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 89 Крука Юрія Борисовича.  Поправка 91 також депутата Крука. Я так розумію, що погоджено.

 

     Поправка 93   депутата   Семенюк.   Погоджуєтеся,   Валентино Петрівно? Ні. Будь ласка. Щодо поправки 93.

 

     СЕМЕНЮК В.П.    Шановні    колеги   народні   депутати!   Хто простежував,  як відбувалася приватизація,  той  чітко  бачив,  що позиція  місцевої влади ніколи не враховувалася.  Приватизовувався об'єкт державної власності,  комунальної,  але (особливо в  період приватизації  після  1992  року)  це  ніколи  не  погоджувалося  з відповідною територією - ні  з  радою,  ні  з  кимось  іще,  тобто якогось демократичного принципу приватизації не було.

 

     Тому моя   пропозиція,   яка   зазначена   під   номером  93, передбачає,  що  все  це  повинно  бути  погоджено  з  відповідною територією. І я прошу за це проголосувати.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні народні депутати! Ми заперечуємо, тому що це - управління державним майном.  Про  управління  комунальним майном буде окремий закон. Тому ми прийняли таке рішення.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  про  управління  комунальним майном ми найближчим  часом  внесемо   законопроект.   На   цьому   особливо наполягають   обласні,   районні  ради,  щоб  було  піднято  їхній авторитет, місце і роль у цьому. Ми повинні це зробити.

 

     Ставлю на   голосування   поправку   93,   внесену   Семенюк. Голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     Поправка 99 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Тут   знову   проблема,  пов'язана  з  Фондом державного майна. Це така сама поправка. Справа в тому, що Кабінет Міністрів ставив це питання тоді, коли подавав першу редакцію, але пізніше він його зняв.  Фактично  ми  вже  проголосували  поправку Семенюк. Вона поглинає пропозиції, які були в першій редакції, яку підписував ще колишній перший віцепрем'єр.

 

     ГОЛОВА. Тобто погоджуємося.

 

     Поправка 100 Ковалка Михайла Петровича.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Не заперечує.

 

     ГОЛОВА. Не заперечує.

 

     Поправка 102. Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична  опозиція.  Шановні  колеги!   Я прошу, щоб ви зосередили свою увагу на нашій пропозиції. Коли була поставлена на голосування поправка 33 (я  переконана,  ми  до  неї повернемося),  ви  просто  не  зрозуміли,  про  що йде мова.  Ліві фракції забули,  що вони обіцяли,  що трудящі будуть  залучені  до управління підприємствами.  Праві фракції забули,  що якщо не буде цивілізованого вирішення конфліктів,  то  трудящі  просто  поб'ють адміністраторів палицями. Цим закінчиться.

 

     У поправці   102   розписано,   які   функції   рад  трудових колективів.  Вони будуть залучені до управління  підприємствами  і будуть    обговорювати    управлінські    рішення,   запропоновані адміністрацією.

 

     Вони братимуть участь у  розподілі  прибутків,  тобто  будуть бачити,  куди  йдуть прибутки,  який розподіл.  Будуть погоджувати рішення про укладання господарських договорів. Будуть знати, з ким договори,  на  якій  підставі і будуть контролювати виконання всіх цих рішень.

 

     Це досвід  Сполучених  Штатів  Америки,  Франції,  Німеччини, Японії.  Це досвід держав, які шукають, як зняти конфлікти, щоб не нарощувати їх.  Тому я прошу,  по-перше,  всіх  зрозуміти  про  що йдеться і підтримати поправку.

 

     По-друге, Олександре Миколайовичу,  я прошу,  щоб голосування відбувалося в поіменному режимі. Це дуже важливе питання для цього закону.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в звичайному режимі.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Робоча група проти.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на  голосування  поправку  102  депутата Вітренко.

 

     "За" - 142.

 

     Шановні колеги!  Ми   розглядаємо   питання   за   процедурою повторного другого читання.  Я не можу надавати слово тим, хто, як кажуть,  зацікавлений у тих поправках,  про які йдеться.  Я просто роблю   виняток,  бо  зараз  знову  ж  ставитиметься  питання  про поіменний режим.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Спасибо, Александр Николаевич. Я хочу напомнить норму  Регламента  о  том,  что  на любом этапе рассмотрения любой депутат имеет право получить слово для того,  чтобы высказаться по той или иной поправке.

 

     Когда вносится   предложение  о  поименном  голосовании,  то, Александр Николаевич,  в соответствии с нормами Регламента  первым на голосование ставится вопрос о процедуре проведения голосования, а затем - поправка.

 

     Я обращаю  ваше  внимание,  что   Наталия   Витренко   внесла предложение  о  поименном  голосовании.  Это  право  гарантировано Регламентом,  и  он  обязывает  вас  поставить  вопрос  о  способе голосования  первым  на голосование.  Поэтому я обращаюсь ко всем. Если не хотите порождать конфликты в сфере  производства  и  таким образом  взорвать  страну,  я  прошу  поддержать  эту  поправку  в поименном режиме.  Я прошу,  Александр  Николаевич,  поставить  на голосование предложение о поименном голосовании.  И поддержать эту поправку в поименном голосовании.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  щодо  того,  щоб  у  поіменному режимі голосувати поправки,  на яких наполягає Наталія Михайлівна. Голосуємо.

 

     "За" - 38.

 

     Шановні колеги. Володимире Романовичу і Наталіє Михайлівно! Я вам роблю зауваження.  Я вас прошу, інакше змушений буду поставити на голосування,  щоб ви  зал  залишили.  Не  змушуйте  мене  цього робити.  Давайте працювати!  Я ж поставив на голосування те, що ви попросили. Не зривайте засідання.

 

     Поправка 104 депутата Костржевського.  Не наполягає. Поправка 105 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ми її врахували редакційно.

 

     ГОЛОВА. Поправка 106 депутата Кушніра Олександра Дмитровича.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Це не є предметом даного закону.

 

     ГОЛОВА. Погоджується. Поправка 109 депутата Черняка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ми погодили з ним.

 

     ГОЛОВА. Поправка  111  депутата  Семенюк.  Будь ласка,  слово надається Семенюк Валентині Петрівні.

 

     СЕМЕНЮК В.  П.  Шановні колеги народні депутати! Ми перед цим обговорювали  всі поправки,  що стосувалися статті 6.  Пропозиції, які я вносила щодо врахування позиції місцевих рад,  не враховані. Я розумію,  що тут може бути полярність, але сьогодні прошу вас цю статтю віднести на третє читання.  Чому?  Моя попередня пропозиція 93,  яка ув'язується з поправкою 111, стосується положення про те, що Національне агентство з  управління  державними  корпоративними правами  виступає  від  імені  держави  засновником  господарських товариств,  коли  до  статутних  фондів  господарських   товариств передаються корпоративні права.

 

     Сьогодні ми  надаємо  Національному  агентству без будь-якого погодження з  Верховною  Радою  право  виступати  засновником.  Це суперечить Конституції України,  зокрема положенням, що стосуються Кабінету Міністрів.  А наступним етапом  нам  доведеться  приймати Закон про Кабінет Міністрів. Тобто тут повністю відпадає галузевий принцип управління.

 

     Тому я прошу, давайте віднесемо статтю 6 на  третє  читання  і  все-таки  сядемо і узгодимо її.  Тому що, відхиливши мої пропозиції щодо місцевих рад,  ми  не  даємо  права виконувати,  зокрема, статтю 43 Закону про місцеве самоврядування, яка чітко говорить,  що ради розглядають  питання  і  затверджують плани  соціально-економічного  розвитку по районах.  Тобто районна рада не впливатиме на  підприємство,  яке  перебуває  в  державній власності.

 

     Я знаю,  що тут сидять голови районних рад,  які мають досвід управління і знають, як їм доводеться працювати.

 

     Тому я прошу, давайте віднесемо це на третє читання.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Робоча група проти.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  питання,  яке  порушила   Валентина Петрівна,  дійсно,  одне з найбільш серйозних.  І на всіх нарадах, які проводяться,  починаючи головою сільської  ради  і  закінчуючи головою обласної ради,  ці питання порушуються,  бо ради практично не  мають  у  своєму  віданні   ніяких   підприємств   комунальної власності,   крім   побажань.  А  цією  власністю  розпоряджаються одноосібно ті, хто призначається.

 

     Я просив  би  підтримати  пропозицію,  яку  внесла  Валентина Петрівна.  І  Рябченко Олександр Володимирович підтримує.  Я прошу підтримати місцеві ради.

 

     "За" - 163.

 

     Поправка 112 депутата Ткачука.  Будь ласка,  слово  надається депутату Ткачуку щодо поправки 112.

 

     ТКАЧУК В.А.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПЗУ).  Я  наполягаю  на  цій поправці,  тому  що  вона  і  наступні  мої   поправки   об'єднані концептуальним поняттям, що учасниками конкурсу повинні бути також органи виконавчої  влади.  Є  різні  плани  залучення  інвестицій, бюджетного      фінансування,      використання     ресурсів     і природокористування.  Обласна адміністрація  може  бути  учасником конкурсу і подасть кращий план,  ніж міністерство. Або, наприклад, може  виникнути  конфлікт  між  Держлісгоспом  і  Мінекобезпеки  з приводу  використання  лісового  господарства.  Тобто використання ними цієї ресурсної бази так само  може  бути  різне,  і  вони  як рівноправні  учасники  конкурсу  можуть  вирішити  це  питання.  Я наполягаю на цій поправці.

 

     ЄХАНУРОВ Ю. І. Робоча група проти.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  поправку   112,   внесену депутатом Ткачуком.

 

     "За" - 119.

 

     Будь ласка, слово надається депутатові Рябченку.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий  округ  25, Дніпропетровська  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу,  у зв'язку зі статтею 6 хочу звернути  увагу  на  одне  концептуальне питання.  Я  пропоную  підтримати  Валентину Петрівну щодо частини четвертої статті 6,  де  визначаються  повноваження  Національного агентства з управління державними корпоративними правами.  Бо якщо проаналізувати проект закону в цілому, то бачиш, що створюється ще одна   система   продажу   державних   корпоративних   прав   поза приватизацією і поза контролем парламенту.  Такого не  може  бути. Спочатку  це  агентство виступає засновником спільних підприємств, господарських товариств,  до  статутних  фондів  яких  передаються державні  корпоративні права,  які після того відчужуються.  Хто ж здійснює цей продаж?

 

     Я дуже прошу:  не можна так робити.  Як тільки  ми  визначимо поза  законом  усі  ці  повноваження,  це  буде  ще  одна  система приватизації,  яка взагалі не контролюється парламентом. Такого не можна допускати.

 

     Якщо ми перенесемо на третє читання четверту частину статті 6 і погодимо,  як проводиться цей продаж,  то це буде нормально. Але не так, щоб можна було продавати...

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Річ у тому,  що право здійснювати приватизацію має тільки Фонд  державного  майна.  Це  однозначно.  Якщо  можна, надайте слово Таранову, він роз'яснить, що там немає цього.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олегу Володимировичу.

 

     ТАРАНОВ О.В.,   голова   Національного  агентства  України  з управління державними корпоративними правами.  Уважаемые  народные депутаты!  Уважаемый Александр Николаевич!  Дело в том,  что здесь происходит  подмена  понятий.  Создать  предприятие  по  поручению Кабинета Министров,  как записано в документе, это не значит иметь возможность отчуждения либо передачи в  чью-то  собственность.  Но если  корпоративные  права передаются в уставный фонд создаваемого совместного государственного  предприятия,  то,  естественно,  это может  делать  тот,  кто  осуществляет управление этими правами.То есть вопрос именно в этом -  право  создать  предприятие,  которое будет на 100 процентов государственным.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Без права отчуждения.

 

     ТАРАНОВ О.В. Без права отчуждения, естественно.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я ставлю на голосування пропозицію, яку внесла депутат Семенюк  і  депутат  Рябченко  підтримав,  щодо четвертої  частини  статті  6 - перенести на третє читання.  Нехай комітет доопрацює. Будь ласка, щоб перенести на третє читання.

 

     "За" - 179.

 

     Далі. Поправка 123  депутата  Костржевського.  Не  наполягає. Поправка 124 Кабінету Міністрів. Юрію Івановичу, будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Щодо  пропозиції Кабінету Міністрів ми питання вирішили.  І тут враховується пропозиція Семенюк не включати  сюди фізичних  осіб.  Вона автоматично сюди переходить:  вилучити слова "та фізичних".

 

     ГОЛОВА. Поправка 129 Кабінету  Міністрів.  Немає  заперечень. Поправка 132 Кабінету Міністрів. Це вже щодо статті 9.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка   134   депутата  Семенюк.  Слово  надається депутатові Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні колеги народні  депутати!  Я  хотіла  б особливо   звернути  вашу  увагу  на  те,  що  ця  моя  пропозиція переплітається з пропозицією до статті  10,  записаною  в  таблиці додаткових пропозицій.

 

     Суть у тому, що з національного агентства хочуть зробити, так би мовити,  монстра,  який управлятиме всіма галузями  в  державі. Мається  на  увазі,  що  агентство володітиме всіма корпоративними правами,  і тоді свої функції  управління  передаватимуть  або  не передаватимуть галузевому міністерству.  Тобто виходить так,  що в агентстві  будуть  представники  хімічної,  легкої  промисловості, решти галузей.

 

     Так робити не можна,  тому що потрібно готувати спеціалістів, і вся ця функція повинна реалізуватися безпосередньо за  галузевим принципом  управління або хоча б має бути погодження відповідно із міністерством, яке володіє цими питаннями.

 

     Тому моя пропозиція полягає в тому,  щоб  слова  "Національне агентство  України з управління державними корпоративними правами" вилучити,  а написати: "орган державного управління, уповноважений управляти  об'єктами  права  державної  власності".  Тобто  це моя пропозиція 9 з таблиці додаткових  пропозицій.  Тому  що  не  може представник хімічної галузі управляти легкою промисловістю, просто буде порушено галузевий принцип управління.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги,  я дуже боюсь, що тоді Кабінет Міністрів  набере  і  хіміків,  і  фізиків,  і  ми утворимо дійсно монстра.  Сьогодні там разом із регіональними відділеннями  працює півтори сотні спеціалістів.  І це нормально. А фактичне управління здійснюватимуть так,  як і було раніше -  з  подачі  національного агентства. Тому ми проти такої поправки.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю поправку,  внесену Валентиною Петрівною,  на голосування. Це поправка 134.

 

     "За" - 145.

 

     Поправка 135 депутата Ткачука.  Погоджується? Слово надається депутатові Ткачуку. Будь ласка.

 

     ТКАЧУК В.А.  Я наполягаю на поправці. Якщо проводити паралелі щодо функцій,  то Фонд державного майна сам  створював  комісії  з приватизації  і  затверджував  їх.  Так  само,  якщо  йдеться  про управління пакетом акцій державного підприємства, то уповноважений орган хай створює таку комісію.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Це не принципово.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  підтримайте  цю пропозицію - поправка 135. Голосуємо за неї. Комітет теж погоджується.

 

     "За" - 155.

 

     Поправка 138 Кабінету Міністрів. Юрію Івановичу, будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 145 депутата Ткачука.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ткачук погоджується.

 

     ГОЛОВА. Поправка  150  депутата   Медведчука.   Погоджується. Поправка 151 депутата Костржевського.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Пропонується повністю розписати умови конкурсу. Це не потрібно. Це прерогатива Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Поправка 152 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка  164  депутата  Ковалка...   Яка   поправка, Валентино Петрівно?  159, так? Тут написано: "Інша редакція". Будь ласка, слово надається депутату Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Шановні   колеги   народні   депутати!    Мною пропонувалося  вилучити  цілий абзац,  що стосується позабюджетних фондів.  Цікаво виходить,  що національному агентству  створюється позабюджетний      фонд,      агентство      безпосередньо     ним розпоряджатиметься, і ніякі податки і збори не надходитимуть ні до місцевих,  ні  до  Державного  бюджетів.  Це суперечить Закону про бюджетну систему. У нас уже 622 позабюджетні фонди. Робити ще одну кормушку  при  національному  агентстві  -  давайте подумаємо,  чи потрібна вона? Тому я прошу цей абзац вилучити.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги, дійсно, це питання принципове. Я  хочу привернути вашу увагу.  В таблиці додаткових пропозицій це поправка 11.  Йдеться про те, щоб 10 відсотків надходжень залишати в   розпорядженні  агентства  для  здійснення  функцій  управління державними   корпоративними   правами   та   виплати    винагороди уповноваженим особам.

 

     Якщо можна,  Олександре  Миколайовичу,  надайте  слово  Олегу Таранову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, слово надається Таранову.

 

     ТАРАНОВ О.В.  Внебюджетный фонд существует уже год.  В нем ни копейки нет денег,  потому что его задачей не является сбор денег. Но управляющий,  который берет в  управление  предприятие,  должен знать,  за  что  он  работает.  Если  мы  100  процентов  средств, полученных от дивидендов,  заберем у него,  то он  вынужден  будет воровать,  а не зарабатывать прибыль государству.  Поэтому создали этот  фонд,  где  бы  мы   могли   аккумулировать   средства   для стимулирования того, кто эффективно управляет.

 

     Я вам  приведу  две  цифры.  За прошлый год Фонд госимущества собрал от дивидендов открытых акционерных обществ 11 миллионов. За первый  квартал  мы  собрали  уже  67  миллионов.  То  есть  когда заработает система,  когда все получат задание  и  будет  контроль государства,  естественно, эта сумма будет значительно больше, чем 67 миллионов,  собранных за первый квартал этого года, и мы должны какую-то   часть   передавать  управляющим,  чтобы  был  смысл  им работать.  Иначе они начнут  заниматься  тем,  чем,  к  сожалению, занимаются нынешние директора. Только с этой целью был создан этот фонд.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   поправку   159   депутата   Семенюк   на голосування.

 

     "За" - 155.

 

     Поправка 165  депутата  Черняка.  Погоджується.  Поправка 169 депутата Костржевського і також його поправка  170.  Погоджується. Поправка 173 депутата Черняка. Погоджується. Поправка 174 депутата Ткачука.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ми врахували частково.

 

     ГОЛОВА. Поправка 175 депутата Черняка.  Поправка 177 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 178 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 184 депутата Медведчука. Погоджено. Поправка 185 депутата Черняка. Погоджено. Поправка 187 депутата Медведчука. Погоджено. Поправка 188 депутатів Черняка і Коваля.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 190 депутатів Черняка і Коваля.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 193 депутата Черняка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 194 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 199 депутата Кожина.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я називав поправки Кожина на початку.

 

     ГОЛОВА. Поправка 202 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 205 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Тут  є  пропозиція  Валентини Петрівни Семенюк щодо управління. Можливо, вона наполягатиме.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні  депутати!  Моя  пропозиція із додатку полягає в тому,  що уповноважена особа,  яка безпосередньо братиме участь у державному управлінні  тим  чи  іншим  об'єктом  права  державної  власності, повинна керуватися Законом про господарські  товариства.  Галузеве міністерство  має  визначати особу,  яка управлятиме цим державним майном,  а не представник Фонду  державного  майна,  щоб  зберегти галузевий  принцип управління.  Тобто це продовження пропозицій до статті 6,  про які я говорила і які  підтримав  депутат  Рябченко. Давайте  цю статтю віднесемо на третє читання.  Потрібно спільно з національним агентством це погодити.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги,  за логікою  прийнятих  статей редакція   пропонується   така:   "Повноваження  загальних  зборів державного   акціонерного    товариства    здійснює    Національне агентство...   або   інший   орган  виконавчої  влади,  визначений Кабінетом  Міністрів  України".  Таким  чином,  ми  охоплюємо   це питання.  Я просив би погодитися з редакцією, яку я зачитав, ми її погодили дві  години  тому.  Олександре  Миколайовичу,  ми  робимо невеличке доповнення: або інший орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Валентино Петрівно, ви наполягаєте?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я просив би погодитися, це компроміс.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію  депутата  Семенюк до поправки 205.

 

     "За" - 144.

 

     Поправка 209  депутата  Семенюк.  Не наполягає.  Поправка 213 депутата  Довганчина.  Не   наполягає.   Поправка   216   Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 220 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 227 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 238 депутата Семенюк на сторінці 67.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Комітет відхилив.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Валентині Петрівні Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний Юрію Івановичу! Шановні колеги народні депутати!  Ми  проголосували  мою  поправку  до  статті  2,   якою встановлюється   порядок   управління  об'єктами  права  державної власності,  щодо яких ведеться судова процедура банкрутства.  Вона переплітається із моєю поправкою 238.  Тобто державні корпоративні права,  передані в управління особи,  не можуть бути  відчужені  з державної  власності  уповноваженою  особою,  на  них не може бути звернуто стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи. Тобто ця поправка переплітається з тією,  що ми проголосували. Тому я прошу її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю поправку.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги,  почитайте редакцію  статті  в правій колонці, ви побачите, що це все враховано.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 238.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Комітет проти.

 

     "За" - 107.

 

     ГОЛОВА. Поправка 240 депутата Кожина.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Це не є предметом цього закону.

 

     ГОЛОВА. Поправка   241   депутата  Довганчина.  Погоджується. Поправка 245 депутата Пухкала. Не наполягає. Поправка 248 Кабінету Міністрів.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  З  Кабінетом Міністрів погоджено.  У додатку є пропозиція депутата Семенюк щодо цієї норми статті 15. Я просив би надати їй слово.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Валентино Петрівно.

 

     СЕМЕНЮК В.П. У статті 15 зазначено: "Частина прибутку  (дивіденди),   яка   нарахована   на   державні корпоративні   права,   перераховується  до  позабюджетного  фонду Національного   агентства   України   з   управління    державними корпоративними правами".

 

     Шановні колеги!  Згадайте,  у  нас на сьогодні є затверджений перелік об'єктів,  які не підлягають приватизації,  є  об'єкти,  в статутному фонді яких є частка державного майна.  То що, ми будемо все  передавати  і  створювати  ще  один  бюджет  у  національному агентстві?  Але  ж  згідно  із Законом про бюджетну систему всі ці гроші повинні  йти  не  у  відповідні  позабюджетні  фонди,  а  до бюджету.

 

     Тому я  прошу  врахувати  мою  поправку про те,  що всі гроші надходять до Державного бюджету України.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги! Діє система така: 90 відсотків спрямовується   до  Держбюджету,  а  10  відсотків  залишається  у позабюджетному фонді.  Тому тут просто  потрібно  проголосувати  і все.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію,  внесену депутатом Семенюк.

 

     "За" - 157.

 

     Поправка 249 депутата Медведчука. Погоджено.

 

     Поправка 255 Кабміну.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 262 Кабміну.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Це погоджено. Тут є також поправка 259 депутата Семенюк.  І  вона запропонувала нову редакцію пункту 3 статті 17 в додатковій  таблиці.  Ви  наполягаєте  на  голосуванні,  Валентино Петрівно? Так.

 

     ГОЛОВА. Дайте   побалакати...   Слово   надається  депутатові Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Я не  просто балакаю,  а вношу реальні пропозиції,  і головне - по суті, тож, я думаю, ми до них з часом повернемося.

 

     Чому я так наполягаю,  особливо на поправці до статті 16?  Ви подивіться,   що   ми   пишемо:  "Уповноважені  особи  зобов'язані застрахувати на користь  держави  відповідальність  за  заподіяння шкоди  державі  у  період  здійснення  ними  функцій  з управління державними корпоративними правами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

 

     Скажіть мені,   будь   ласка,  де  у  нас  державні  страхові компанії?  Хто буде страхувати?  Які джерела?  Чи  передбачено  це безпосередньо у Держбюджеті?

 

     Тому я хотіла б, щоб ми все-таки повернулися до статті 16. Не можна її сьогодні приймати.  Я вас дуже прошу,  давайте  відхилимо статтю 16.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Питання  страхування  державного  майна  - це, напевно, усе-таки питання не цього закону. Тому ми - проти.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію  Валентини  Петрівни про вилучення статті 16.

 

     "За" - 119.

 

     Поправка 268 депутата Москвіна. Не заперечує.

 

     Поправка 271 депутата Кожина.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 272 депутата Довганчина.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Поправку  272 я пропоную відхилити.  А от щодо поправки 273,  то ми ще  раз  опрацювали  пропозиції  депутатів  і пропонуємо  доповнити  "Прикінцеві  положення"  пунктом,  в  якому зазначається,  що втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів  8-92 про управління майном,  що є у загальнодержавній власності.  Я про це говорив у доповіді.

 

     Шановні колеги! Я прошу погодитися з цією пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Прошу підтримати.  Це  пропозиція,  внесена  народним депутатом Довганчиним. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 168.

 

     Не встигли. Голосуємо ще раз. Поправку підтримує комітет.

 

     "За" - 183.

 

     Прошу, запросіть депутатів до залу.  Де Рух?  Вас Борзов один тільки виручає. Він постійно бере участь у роботі сесії. Так же не можна.

 

     Прошу, підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги! Ми просимо проголосувати. Це ж суто технічне питання.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Якби не ліве крило у парламенті,  яке працює,  то хто приймав би  закони,  скажіть,  будь ласка?  Я звертаюся до залу:  хто?  Ще соціал-демократи трошки  допомагають.  Я  думаю,  вони  найближчим часом будуть підтримувати і поповняться.  Не можна ж так!  Фракції Народно-демократичної партії немає.  Білоуса я бачу  і  Олександра Миколайовича  шановного.  Усі  за  реформи,  а один Осташ тільки у залі. До Руху потрібно всенародну мобілізацію оголосити.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     Поправка 274 депутата Пухкала. Це норма іншого закону.

 

     Шановні колеги!  Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти проект  у  другому  читанні без статті 6.  А статтю 6 перенести на третє  читання  і  потім  прийняти  проект  у  цілому,  врахувавши пропозиції  до  статті 6 і поправки,  які вносила депутат Семенюк. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон Валентини Петрівни.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні  депутати!  Принципова стаття 6 переплітається зі статтями 10, 15 і 16. Тому давайте і ці статті перенесемо на повторне друге або на третє читання, і тоді сядемо і доопрацюємо. Це не так уже й багато - усього чотири статті потрібно перенести на повторне друге або на третє читання.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні  народні  депутати!  Щоб зараз не було ніякої плутанини,  у  мене  таке  прохання.  Головуючий  нормально запропонував:  перенести статтю 6 на третє читання. Якщо логічно з цього будуть випливати зміни ще до  якихось  статей,  то  я  прошу вашого дозволу,  щоб робоча група,  яка працює в Комітеті з питань економічної політики,  підготувала і внесла відповідні  пропозиції до третього читання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ставлю  на  голосування  проект  у  другому читанні без статті 6,  яка переноситься  на  третє  читання.  Якщо будуть якісь доповнення,  ураховуючи пропозиції, внесені депутатом Семенюк, ми їх тоді, коли будемо голосувати в цілому, врахуємо.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Голосуємо ще раз.  Валентино Петрівно,  не агітуйте мене. Я ж голосую за ваші поправки.

 

 

 

 "За" - 210.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Може, в цілому проголосувати?

 

     ГОЛОВА. Ставлю проект закону на голосування  в  цілому.  Будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Ставлю на голосування ще раз без статті 6 та тих трьох статей, які вона зачіпає.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Я чекаю на ваші  пропозиції,  шановні  народні депутати.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Розглядається  проект  Закону  про внесення  змін  до  Закону  про  цінні  папери  та  фондову  біржу (повторне друге читання).

 

     Доповідає Порошенко Петро Олексійович. Будь ласка.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,   Вінницька   область).   Соціалдемократична   партія  України (об'єднана).  Шановні  колеги!  На  засіданні  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності був розглянутий проект Закону про внесення змін до Закону України про цінні  папери  та  фондову біржу.  До  цього  законопроекту  надійшли пропозиції від народних депутатів Гавриша,  Москвіна,  Білоуса,  Терьохіна.  Деякі з  них, звертаю вашу увагу,  не стосуються редакції законопроекту,  в якій він був  прийнятий  в  першому  читанні.  Тому  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності, розглянувши на своєму засіданні законопроект,  який   вноситься   на   повторне   друге   читання, максимально   врахував   ті   поправки   названих  депутатів,  які стосувалися саме  законопроекту,  прийнятого  в  першому  читанні. Також частково було враховано поправки Кабінету Міністрів.

 

     Враховані поправки  насамперед  стосуються визначення терміна "емітент цінних паперів", участі держави в емісії державних цінних паперів  і можливості за домовленістю сторін виплачувати доходи та погашати облігації зовнішніх державних позик  за  рахунок  випуску додаткових цінних паперів. У редакції проекту закону, прийнятого в першому  читанні,  передбачалося,  що  саме  за   рахунок   коштів Державного   бюджету  здійснюються  виплати  по  державних  цінних паперах.  Враховуючи  нинішній  стан  Держбюджету,  я  вважаю,  що запропоновану   до   цього   положення   поправку  цілком  можливо врахувати.

 

     Члени Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності обговорили   даний  законопроект  і  пропонують  прийняти  його  у повторному другому читанні.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка  6  Кабінету  Міністрів  відхилена.  Хто представляє інтереси Кабінету Міністрів?

 

     ПОРОШЕНКО П.О.  Поправка  Кабінету  Міністрів  не  відхилена, шановний Адаме Івановичу.  Вона врахована у статті 143.  Тобто  це питання знято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 7 депутата Білоуса.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.   Відхилено,   оскільки,  якщо  її  врахувати, зміниться повністю структура законопроекту.  Це виходить  за  межі законопроекту,  який  був  прийнятий у першому читанні.  Ми будемо обговорювати додаткові зміни і  доповнення  до  Закону  про  цінні папери і фондову біржу, де можна буде це врахувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат погодився.

 

     Поправка 10 депутата Алексєєва. Не наполягає.

 

     Поправка 14 депутата Квятковського. Не наполягає.

 

     Поправка 18 депутата Квятковського. Також не наполягає.

 

     Решта поправок враховані.

 

     Пропоную підтримати   пропозицію   комітету   про   прийняття законопроекту в цілому в другому читанні.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.  Комітет і робоча група просять підтримати цей законопроект,   який   дасть   можливість   покращити  ситуацію  з розрахунками.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 162.

 

     Два депутати проти.  Є якісь зауваження у тих,  хто голосував проти? Я готовий надати слово. Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 180.

 

     Проти вже немає. Тепер є ті, що не голосують.

 

     ПОРОШЕНКО П.О. Сто депутатів не голосують.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Я  прошу  Виктора  Владимировича  дать  рукой сигнал,  чтобы фракция СДПУ(о) проголосовала за.  Он не успел  это сделать, и они просто случайно не проголосовали за.

 

     Я думаю, мы наберем необходимое количество голосов, тем более что закон нужен. Поставьте на переголосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставлю на переголосування,  тільки ж  доповідач був  з  цієї  ж  фракції,  він  агітував.  Володимире  Романовичу, допоможіть їм.

 

     Будь ласка, давайте підготуємось.

 

     Ставиться на голосування проект Закону про внесення  змін  до Закону  про  цінні  папери  і  фондову  біржу  в другому читанні в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     _______________

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих   актів   України   стосовно  митного  тарифу  (друге читання).  Доповідає перший заступник  голови  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Вячеслав Михайлович Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні  народні депутати!  Оскільки в першому читанні цей законопроект  приймався  вже  давненько,  я  хотів  би коротко нагадати вам,  про що йдеться,  щоб ви свідомо могли взяти участь у голосуванні проекту закону в другому читанні.

 

     До першого читання Кабінет Міністрів пропонував нам  вилучити із статті 19 Закону про Єдиний митний тариф пункт "и",  який давав право всеукраїнським  та  міжнародним  об'єднанням  громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  завозити  без сплати мита деякі товари,  якщо особи,  які постраждали  внаслідок Чорнобильської   катастрофи,  становлять  не  менше  75  відсотків загальної чисельності членів об'єднань.

 

     Враховуючи те, що в цьому ж пункті чітко записано, що перелік цих  всеукраїнських  та  міжнародних  об'єднань  і їх підприємств, граничні обсяги імпортованих ними товарів встановлює  сам  Кабінет Міністрів,  Верховна  Рада  вважала  за недоцільне торкатися цього пункту.  Адже  Кабінет  Міністрів  має  право  взагалі  заборонити завозити ці товари або встановити якісь обмеження у їх завезенні.

 

     Але тоді  ми  звернули  увагу  на пункт "і",  за яким Кабінет Міністрів визначає товари,  які завозяться без сплати мита. І саме тоді  ми  дійшли  висновку,  що  Кабінет  Міністрів  не  завжди  є послідовним,  коли надає деякі пільги для завезення тих  чи  інших товарів.  Через  те  ми  відхилили пропозицію щодо пункту "и" і на друге читання запропонували розглянути пункт "і".

 

     Стосовно поправок до другого читання,  то юридичне управління Секретаріату Верховної Ради зробило зауваження, що оскільки стоїть питання про вилучення пункту "і",  то треба змінити назву  закону: не  про внесення змін до деяких законодавчих актів,  а конкретно - про визнання таким,  що втратив чинність,  пункту  "і"  статті  19 Закону України про Єдиний митний тариф.

 

     Наш комітет  вважає,  що це правильне зауваження.  Усім,  хто користується  цим  законом,  буде  зрозуміло,   що   такий   пункт вилучається.

 

     Тому, Адаме  Івановичу,  я  просив  би  при  розгляді проекту закону в другому читанні проголосувати  зміну  назви  закону:  про визнання таким,  що втратив чинність,  пункту "і" статті 19 Закону України про Єдиний митний тариф. Це буде вірно. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Зверніть увагу,  ми,  по суті,  приймаємо  закон із двох речень.  Верховна Рада постановляє визнати таким, що втратив чинність, пункт "і". І цей закон набирає чинності   з   дня  його  опублікування.  Тому  я  прошу:  давайте проголосуємо і зміну назви закону (він буде  називатися  так:  про визнання таким,  що втратив чинність,  пункту "і" статті 19 Закону України про Єдиний митний тариф) і приймемо цей  закон  у  другому читанні в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Шановні колеги!  Не вистачає трохи голосів.  Голосуємо.  Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 237.

 

     ----------

 

     Шановні колеги, давайте мобілізуємося і за час, що залишився, приймемо   закони,   яких   давним-давно  чекають.  Мова  йде  про законопроект  про  спеціальну   економічну   зону   "Славутич"   і пов'язаний   з  ним  законопроект  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих актів  з  питань  оподаткування.  Ми  прийняли  їх  у першому читанні,  зараз потрібно прийняти в другому.  Ми перенесли розгляд  цього  питання  вперед,  тому  що  тут  із  самого  ранку знаходяться  представники  міста Славутича.  І 5 червня у них день міста.

 

     Давайте мобілізуємося,  і  депутат   Кірімов   дуже   просить прийняти цей закон.

 

     Запрошую Петренка  Володимира  Оникійовича  на трибуну.  Будь ласка. Голосуємо?

 

     Отже, ставиться  на  голосування  в  другому  читанні  проект Закону   про  спеціальну  економічну  зону  "Славутич".  Абсолютна більшість поправок врахована. Голосуємо.

 

     "За" - 183.

 

     Шановні колеги!  Хто із авторів поправок,  які не  враховані, наполягає на виступі? Немає таких.

 

     Готові? Голосуємо  проект  Закону  про  спеціальну економічну зону "Славутич" у цілому в другому читанні.

 

     "За" - 190.

 

     18 депутатів проти. Кому надати слово з цих 18-ти?

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка (Шум у залі).

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Если бы Черненко  еще  был  такой  умный,  как говорливый, вообще было бы хорошо.

 

     Я хочу обяснить позицию фракции.  Ни одна зона, подчеркиваю, ни одна не отчиталась перед Верховным Советом о результатах своего хозяйничанья.  Я  понимаю,  что  зона  "Сиваш" была трамплином для Куницына.  Теперь Куницын -  Премьер-министр  Крыма.  Каждая  зона используется в Украине, я утверждаю, для отмывки черного капитала. Вот поэтому предоставляются льготы,  поэтому  закрывают  глаза  на нарушение законов.  И потакать этому мы не будем. Коммунисты взяли на  себя  эту  ответственность.  У  нас  в  Комитете  по  вопросам экономической   политики   Петренко   возглавляет   подкомитет,  и коммунисты "клепают" зоны,  зоны,  зоны,  зоны.  Сколько  они  уже "наклепали",  это  их  проблемы.  Мы  не будем голосовать за любую зону,  пока не отчитаются созданные зоны.  А Чернобыльскую атомную станцию   мы  будем  защищать  другим  методом  и  решим  проблему чернобыльцев,  которые пострадали, не создавая зону "Славутич" для того, чтобы туда пошел черный капитал. Там его и так достаточно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Наталіє Михайлівно,  я думаю,  ви повинні бути задоволені,  що комуністи "клепають" зони, бо коли ви станете Президентом,  буде куди відсилати в зони.  Ви ж обіцяєте всіх туди відіслати. Так що подякуйте їм, будь ласка, за "клепання" зон.

 

     Шановні колеги!  Давайте  підтримаємо   проект   Закону   про спеціальну   економічну   зону   "Славутич".   Голосуємо.  Наталіє Михайлівно, голосуйте, ми ж допомагаємо вам "клепати" зони.

 

     "За" - 163.

 

     Наталія Михайлівна  ще  загітувала  декілька  чоловік.   Будь ласка. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи! Я предлагаю проголосовать. Когда Наталья Михайловна вкупе с ПСПУ (а я бы так расшифровал  эту аббревиатуру:  "партія  сприяння  Президенту  України")  о  чем-то говорит,  я как истинный мужчина даже не скажу  плохого  слова,  я просто напомню один мультик, в котором все за, а одна - против.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кірімов. Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий  округ 95,  Київська область).  Дякую,  Адаме Івановичу. Шановні колеги!  Справа в тому,  що коли ми говоримо про  закриття Чорнобильської атомної електростанції, то мова йде і про створення альтернативних робочих місць у місті Славутичі. І такий історичний шанс у нас є.  Якщо буде прийнятий Закон про спеціальну економічну зону  "Славутич",  безперечно,  найближчим   часом   у   Славутичі з'являться  нові  робочі  місця,  і  ті  6,5  тисячі чоловік,  які працюють  на  атомній  станції,  матимуть  змогу  влаштуватися   в Славутичі.  Тому я дуже прошу вас перед Днем міста Славутича, який святкуватиметься  5  червня,  підтримати  славутичан  і  в  цілому Україну.

 

     Особливо хотів би звернутися до Наталії Михайлівни.  Справа в тому,  що свого часу вона разом зі мною була на  атомній  станції. Вона підтримувала атомників.  Наталіє Михайлівно,  вони на вас теж сподіваються.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні     колеги!     Напрошується     поіменне голосування.   Але   давайте   все-таки   ще  раз  проголосуємо  у непоіменному режимі.

 

     Проголосуємо, а  потім  я  надам  слово  з  мотивів.  Давайте підтримаємо законопроект.  Якщо ми справді "наклепали", як сказала Наталія  Михайлівна,  цих  зон,  то   зона   "Славутич",   мабуть, найнеобхідніша  для  того,  щоб  врятувати людей,  які потрапили в біду.  І ті,  хто ратує за  трудящих,  мабуть,  повинні  не  проти голосувати, а підтримувати.

 

     Будь ласка,  голосуємо за прийняття проекту закону в цілому в другому читанні.

 

     "За" - 195.

 

     Хто за те,  щоб провести  голосування  в  поіменному  режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 150.

 

     Голосування буде йти в поіменному режимі.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка. З мотивів.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты!  Я обращаюсь  ко  всем,  особенно  к Черненко.  В  чем  корни  проблемы  Славутича?  Дело  в  том,  что Международный валютный фонд поставил задачу закрыть  Чернобыльскую атомную  станцию.  Напоминаю,  что население Славутича работает на Чернобыльской атомной станции.  И  проблемы  Славутича  связаны  с работой этой атомной станции.

 

     Я также  хочу  напомнить,  что  когда Президент дал "семерке" согласие  на  закрытие  Чернобыльской  атомной  станции,  то  было гарантировано,   что   именно  "семерка"  профинансирует  создание рабочих мест.  Поэтому создание специальной экономической зоны  не решает эту проблему. Это значит, что мы, Верховный Совет, берем на себя все расходы,  связанные с решением проблем Славутича,  в  том числе  позволим отмывать черный капитал.  Поэтому я прошу проблему Славутича  и  проблему  Чернобыльской   атомной   станции   решить комплексно  с  тем,  чтобы  и  станция  работала,  и  люди  на ней работали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я,  не захищаючи нікого, хочу сказати, і, мабуть,  кожен із вас погодиться, що Україна до того часу, поки не одержить відповідних коштів,  які  пообіцяла  "сімка",  "десятка", "двадцятка" чи "тридцятка",  Чорнобильської атомної електростанції закривати не буде. Я кажу вам серйозно. Я був свідком розмов, коли супроводжував  відповідні  зарубіжні делегації,  і від Президента, від  Прем'єр-міністра  чув  слова:  "Дасте  необхідні  кошти   для Хмельницької,  Рівненської  атомних електростанцій - будемо думати про закриття Чорнобильської атомної станції.  Не буде таких коштів

- Чорнобильська атомна електростанція буде працювати".

 

     Ставлю на голосування в поіменному режимі. Я прошу підтримати законопроект про спеціальну економічну зону "Славутич".

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Прошу висвітити по фракціях.

 

     За: комуністи - 107 із 115 (восьмеро не встигли);  НДП - 7 із 17;  Народний  рух - 14 із 23;  "Відродження регіонів" - 14 із 23; соціалдемократи  -  17  із  22   (також   частина   не   встигла); "Батьківщина"... Висвітіть, будь ласка, далі.

 

     Шановні колеги, давайте підтримаємо. Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Шановні колеги!  У  такому  ж темпі в поіменному режимі ми ще проголосуємо  проект  Закону   про   внесення   змін   до   деяких законодавчих  актів  України  з  питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальної економічної зони "Славутич" також у  цілому в другому читанні. Прошу підтримати і цей законопроект.

 

     Зніміть, будь   ласка,   голосування.   Висвітіть  результати попереднього голосування по фракціях.

 

     За: комуністи - 111 із 115;  НДП - 6 із 17; Народний рух - 15 із 22; "Відродження регіонів" - 15 із 23; соціал-демократи - 18 із 22;  "Батьківщина" - 12 із 16;  соціалісти - 9 із  19  (соціалісти чомусь  вирішили  підтримувати Наталію Михайлівну);  зелені - 3 із 14; "Реформи-центр" - 1 із 14; "Незалежні" - 10 із 15; "Громада" - 4 із 7; "Трудова Україна" - 5 із 12; селяни - 12 із 12; Рух - 4 із 13; прогресивні соціалісти - 0; позафракційні - 5 із 9.

 

     Ставиться на голосування в поіменному  режимі  проект  Закону про  внесення  змін  до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальної економічної зони "Славутич" у другому читанні і в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     Шановні колеги, будь ласка, голосуємо.

 

     Нагадую, голосування поіменне.

 

     "За" - 216.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 106 із 116;  НДП - 7 із 17; Народний рух - 17 із 22; "Відродження регіонів" - 15 із 23; соціал-демократи - 16 із 21;  "Батьківщина" - 12 із 16; соціалісти - 6 із 20; зелені - 3 із 14.

 

     А, зелені за те,  щоб атомної електростанції не було.  То тут якраз  і  йде  мова про те,  щоб її швидше закрити і створити нові робочі місця. Зелені, мобілізуйтесь!

 

     "Реформи-центр" - 1  із  14  (їх  більше  в  залі  немає,  це зрозуміло);  "Незалежні" - 2 із 12;  "Громада" - 4 із 7;  "Трудова Україна" - 4 із 12;  селяни - 12 із 12; Рух - 5 із 13; прогресивні соціалісти - 1 з 12 (є певне усвідомлення); позафракційні - 5 із 9 (Шум у залі).

 

     Ні, це не про вас мова йшла. А, я забув, ви ж уже не в НДП. Я не  врахував,  там  уже не 14,  а 22 (плюс 8).  Важко,  Олександре Івановичу,  стежити за всіма вашими  переміщеннями  і  перебіжками (Сміх у залі).

 

     Будь ласка, давайте підтримаємо.

 

     Мер Славутича  вас просить підтримати і запрошує всіх 5 числа відвідати їхнє місто і відсвяткувати День міста Славутича.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Депутат Шуфрич  не  встиг.  Голосуємо.   Трьох   голосів   не вистачає.

 

     "За" - 228.

 

     Будь ласка, по фракціях для історії.

 

     За: комуністи - 112 із 116;  НДП - 5 із 16; Народний рух - 18 з 23;  "Відродження регіонів" - 20 з 23;  соціал-демократи - 18  з 20; "Батьківщина" - 7 із 16; соціалісти - 4 з 18; зелені - 6 з 14; "Реформи-центр" - 2 з 15; "Незалежні" - 3 з 11; "Громада" - 3 з 7; "Трудова  Україна"  -  6  з  12;  селяни - усі 12;  Рух - 7 із 13; прогресивні соціалісти - 0; позафракційні - 5 із 9.

 

     Шановні колеги, дякую за розуміння проблем Славутича.

 

     Оголошується перерва до 16 години.