Стенограма пленарного засідання

02 червня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  2  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватись    до реєстрації.   Готові?   Ще  депутат  Єльяшкевич  не  готовий.  Від реєстрації  залежить  заробітна  плата,  так  що  давайте   дружно реєструватися.  Прошу зареєструватись. У нас у другій половині дня активність більша, ніж зранку.

 

     Зареєструвався 331  народний   депутат.   Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,   за  наполяганням  представника  профільного комітету,  голови підкомітету з питань газової промисловості Івана Васильовича  Діяка  надаю  йому  слово.  Три  хвилини.  Ми  ще раз повертаємося до питання ратифікації угоди  про  співробітництво  в освоєнні Ямбурзького газового родовища.

 

     Будь ласка, Іване Васильовичу.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  На  ваш  розгляд  уже вдруге  вноситься  проект Закону України про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Чеської Республіки про  умови  завершення реалізації  після 1 січня 1992 року на території України Угоди між урядом  СРСР  і  урядом  ЧССР  про  співробітництво   в   освоєнні Ямбурзького    газового   родовища,   будівництві   магістрального газопроводу Ямбург - Західний кордон СРСР та об'єктів  Уральського газового  комплексу  і пов'язані з цим поставки природного газу із СРСР до ЧССР від 16 грудня 1985 року.

 

     Згідно з угодою,  підписаною урядами колишніх СРСР і ЧССР  16 грудня  1985 року,  будівельні організації з ЧССР починаючи з 1986 року здійснювали будівництво об'єктів  виробничого  призначення  в комплексі  з  об'єктами  соціальної сфери в СРСР,  у тому числі на території України.  За умовами угоди фінансування виконаних робіт, а також постачання обладнання, матеріалів здійснювалося за рахунок кредитів  уряду  ЧССР  з  наступним  їх   погашенням   постачанням природного газу з СРСР до ЧССР у період з 1989 до 1998 роки.

 

     На момент   розпаду  СРСР  будівництво  важливих  промислових об'єктів  залишилось  незавершеним.  Для  довідки:  на   території України  було  виконано 80 відсотків передбачених угодою обсягів і послуг.  Тому починаючи з 1992 року за  дорученням  уряду  України було   проведено  багатократні  раунди  переговорів  (двосторонні: Україна-Російська Федерація  та  багатосторонні:  УкраїнаРосійська Федерація-Чеська  Республіка) щодо врегулювання питання реалізації Ямбурзької угоди,  результатом яких стало  прийняття  відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України 630-р від 28 вересня 1992 року про продовження будівництва.

 

     За результатами цих переговорів,  схвалених  урядом  України, було визначено, що:

 

     виробничі потужності та об'єкти соціальної сфери,  побудовані та завершені чеською стороною на території України за станом на  1 січня 1992 року, є власністю України;

 

     заборгованість колишнього  СРСР за виконаний обсяг робіт до 1 січня 1992 року на території України, а також поставлені для цього обладнання   і  матеріали  сплачуються  Російською  Федерацією  як правонаступником СРСР постачанням природного газу;

 

     завершення будівництва  об'єктів  на  території   України   і Російської   Федерації   після  1  січня  1990  року  здійснюється організаціями Чеської Республіки за двосторонніми угодами  Україна

- Чеська Республіка та Російська Федерація - Чеська Республіка.

 

     У цей  же  період  урядом  України розпорядженнями 630 від 28 вересня 1992 року та 303 від 15 травня 1993  року  уточнено  умови перебування  та  виконання  робіт  в Україні іноземними підрядними організаціями   в   межах   Ямбурзької   угоди.    Чехословацькими організаціями  роботи завершені в 1995 році,  на території України споруджені основні об'єкти соціальної сфери,  а також магістральні газопроводи.

 

     Повний перелік  об'єктів,  побудованих  організаціями Чеської Республіки на території України,  наведено в додатку 1  зазначеної угоди.   За  споруджені  в  Україні  чехословацькими  будівельними організаціями виробничі потужності з об'єктами соціальної сфери на загальну  суму,  еквівалентну  6  мільярдам 626 мільйонам кубічних метрів   газу,   Російська   Федерація   погасила   заборгованість поставками  газу  в  обсязі  55 мільярдів 220 мільйонів кубометрів природного газу, а Україна - в обсязі 1 мільярд 247 мільйонів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване  Васильовичу,  вибачте,  ми  вже  чули   ці аргументи,  ви  їх  доповідали.  Ви двома реченнями скажіть:  чому потрібно ратифікувати цю угоду,  що це дає Україні?  I  ми  будемо приймати рішення.

 

     ДІЯК І.В.  Україна  вже  користується  цією  газотранспортною системою,  завдяки чому посідає перше місце в Європі  за  довжиною газотранспортних   систем  і  кількістю  перекачуваного  газу.  Ці об'єкти ми вже експлуатуємо і щороку одержуємо від цього прибутки, газ, яким користуємося.

 

     Далі. Чеська  сторона,  як  було обумовлено,  до введення цих об'єктів кредитувала їх безкоштовно. Тепер об'єкти введені, і якщо ми  не ратифікуємо цієї угоди,  значить,  ми щороку сплачуватимемо Чеській Республіці 50 мільйонів кубометрів газу чи то як проценти, чи  то як штрафні санкції.  Тому не можна зволікати з підписанням, бо це не на нашу користь.  Адже інакше ми зробимо,  з одного боку, поганий імідж для нашої держави, з другого, - збитки для держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте,   Іване   Васильовичу.  Шановні колеги,  ми вже не один  раз  обговорювали  це  питання.  Я  надав можливість  виступити,  бо  була домовленість,  що Іван Васильович скаже, що дасть для України ратифікація цієї угоди. Будь ласка, ще від   одного   профільного  комітету  слово  надається  депутатові Мусієнку. Ввімкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція   виборчого  блоку  Соціалістичної  і  Селянської  партій. Шановні колеги,  я хочу відповісти на запитання, яке поставив Адам Іванович,  - про те,  що це дає Україні.  Якщо хочете, йдеться про борг честі,  йдеться про  те,  що  чеська  сторона  виконала  свої зобов'язання. Ми маємо виконати свої.

 

     У комітеті ми кілька разів розглядали це питання.  І ліві,  і праві,  і комуністи,  і  соціалісти,  і  представники  НДП  -  всі погодилися  з  тим,  що угоду потрібно ратифікувати,  тому що це в інтересах України,  якщо ми дбаємо про її імідж.  Просто угоду  не можна   не   ратифікувати.   Я   дуже   прошу  всіх  підтримати  і ратифікувати, щоб зняти цю проблему. Дуже прошу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  обидва профільні комітети солідарні в  тому, що угоду потрібно ратифікувати,  вона на користь нашій державі.  І найголовніше - вона підтверджує імідж нашої держави як держави.

 

     Я прошу,  давайте дружно підтримаємо і ратифікуємо цю  угоду. Ставлю на голосування.  Олександре Івановичу,  підтримайте,  я вам потім позачергово надам слово. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 171.

 

     Будь ласка, депутате Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція "Реформицентр". Я хочу сказати про те,  що, можливо, і справді потрібно ратифікувати угоду,  але йдеться про кошти,  і досить великі, які має заплатити Україна,  і є інший варіант - не платити їх. Нас не переконали, що ми  не  можемо  обійти  варіант,  за  яким   Україна   зобов'язана заплатити.

 

     Давайте перенесемо  це  питання  на  кілька  днів.  Ми готові зустрітися   з   представниками   відповідних   міністерств,   які полінувалися  з'явитися  на  зустрічі з фракціями.  Хай вони все ж зустрінуться,  подадуть усі розрахунки,  дадуть відповіді  на  всі запитання,  які  їм  будуть  поставлені.  Ми  побоюємося,  що наше голосування призведе до втрати суттєвих коштів для України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре Олександре Івановичу,  дбати  про  державні кошти, без сумніву, потрібно. Є тут представники міністерства, які готові дати відповідь.  Будьте уважні! Якщо є таке побажання, тоді я хотів би уточнити, які ще фракції, крім фракції "Реформи-центр", бажають  зустрічі  з  представниками  зацікавлених  міністерств  і відомств?

 

     Депутате Кириленко,  ви щодо зустрічі, чи хочете висловитися? Будь  ласка,  слово  надається  депутатові  Кириленку,  і   будемо визначатися.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ  36,  Дніпропетровська область).  Спасибі,  Адаме Івановичу. Чому наша фракція голосує проти ратифікації?  Росія оголосила себе правонаступником  боргів  Радянського Союзу,  забравши за кордоном всі посольства,  торгпредства, все інше майно. Так чий це борг? Це борг  Росії  чи борг України?  Ми розуміємо,  що це борг,  за який повинна нести відповідальність передусім російська  сторона.  Тому ми не голосуємо. Ми хотіли б з'ясувати, чи підпадає це під систему боргів російських чи не підпадає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми одержимо  роз'яснення.  Юрій  Вікторович Саква,  заступник міністра енергетики України. Будь ласка, коротко дайте відповідь на запитання:  чи несе Україна відповідальність за борг і що дасть Україні підписання цієї угоди?

 

     САКВА Ю.В.,  заступник  міністра енергетики України.  Шановні депутати,  йдеться про борги за будівництво,  яке  виконано  після 1992 року. Це борги виключно України.

 

     За всі об'єкти, які були побудовані до 1992 року,  Росія розрахувалася з Чеською Республікою своїм  газом (близько  5  мільйонів  кубометрів  газу),  вона своє зобов'язання виконала.  Усі об'єкти, що побудовані на території України до 1992 року, є власністю України. І це врегульовано цією угодою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   я  прошу  підтримати ратифікацію  угоди.  Будь  ласка,  голосуємо.  Депутате  Терьохін, наступний  ваш  проект  закону,  не  налаштовуйте  зал проти себе, голосуйте.

 

     "За" - 145.

 

     Тоді є така пропозиція.  Оскільки є сумніви у деяких  фракцій (у   нового   поповнення  фракції  "Реформи-центр",  і  у  фракції "Батьківщина",  я бачу) то я просив би зустрітися з цими фракціями з  тим,  щоб  ми  наступного  пленарного тижня мали можливість уже об'єктивно підійти до розгляду цієї проблеми.

 

     _________________

 

     Наступне питання, з якого нам потрібно прийняти рішення, - це Закон   України   про   внесення   змін   до  Закону  України  про оподаткування  прибутку  підприємств  з  пропозиціями  Президента. Зачекайте,  будь ласка,  ніяких хвилин,  у нас тільки голосування, займіть своє робоче місце.

 

     Шановні колеги,  візьміть необхідний документ.  Я  нагадаю... Депутате  Терьохін,  займіть,  будь ласка,  своє робоче місце,  за Регламентом ви нічого не маєте, бо це тільки голосування.

 

     Я нагадую,  що коли ми не подолали вето,  ми прийняли рішення (якщо я не помиляюсь,  263 голоси було) про те, щоб переголосувати наступного разу.

 

     Тому я надаю одну хвилину  з  місця  депутату  Терьохіну  для довідки. Будь ласка. I будемо визначатися.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м. Київ). Шановні народні депутати, я хотів би нагадати, про що йдеться.  Йдеться про незакінчене питання щодо  подолання  вето Президента   на   наш   закон,   який   скасовував   10  процентів амортизаційних відрахувань податку і вводив понижуючий  коефіцієнт 0,8  до  норм  амортизації.  При  цьому  підприємства,  які  мають невелику рентабельність (це наші базові галузі  промисловості),  а також  мінусову  рентабельність або нульову,  не будуть платниками цього   податку.    Натомість    високорентабельні    підприємства платитимуть більше.

 

     За нашими   розрахунками,   шановні   народні  депутати,  при запровадженні  понижуючого  коефіцієнта   замість   цих   ганебних амортизаційних  вилучень,  не  пов'язаних з доходами підприємства, бюджет має отримати,  за статистичними показниками, підготовленими Кабінетом  Міністрів,  380  мільйонів  гривень  на  рік додаткових надходжень.

 

     І ще  одне.  Застосування  цього  10-   процентного   податку призвело  до  того,  що сьогодні 54 проценти підприємств сидять на картотеці, в заставі. І ми втратили тільки за перший квартал цього року  1  мільярд 118 мільйонів гривень з інших,  пов'язаних з цим, податків.  Тобто  є  мінусове,  від'ємне  сальдо  від  всієї  цієї історії.

 

     Ви пам'ятаєте,  як дружно ми тоді голосували, нас було навіть менше.  Я вас дуже закликаю подолати  вето  Президента  і  нарешті вселити надію в серця наших виробничників.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  не будемо втягуватися в обговорення, ми маємо прийняти рішення.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про  підтримку  пропозицій Президента щодо відхилення цього закону.

 

     "За" - 41.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будьте уважні!    Ставиться    на    голосування   пропозиція профільного Комітету з питань фінансів  і  банківської  діяльності про подолання вето Президента на цей закон.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 259.

 

     Я прошу показати результати.

 

     "За": комуністи - всі 117;  НДП - 12 із 20; Народний рух - 17 із 26;  "Відродження" - 9 із  24;  соціал-демократи  -  6  із  11; "Батьківщина" - 8 із 10;  соціалісти - 19 із 24;  "зелені" - 11 із 12; "Реформи-центр" - 11 із 17; "Незалежні" - 7 із 13; "Громада" - 9 із 11;  "Трудова Україна" - 8 із 11; селяни - 9 із 12; рух - 4 з 12; прогресивні соціалісти - всі 10; позафракційні - 2 з 8.

 

     Слово надається Чечетову Михайлу Васильовичу.  Будь ласка.  І будемо голосувати.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник міністра енергетики України. Спасибо. Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые народные  депутаты!  Для  того чтобы    решения,    которые    принимаются   Верховным   Советом, правительством выполнялись,  мы должны  быть  последовательными  в принятии  этих  решений.  Решение  о  централизации  10  процентов амортизации в бюджете  было  принято  в  этом  зале  совместно:  и правительством,  и Верховным Советом.  Это было непростое, жесткое решение,  но правильное.  Оно дало возможность сконцентрировать  в бюджете  в  течение  года 1 миллиард 130 гривень и направить их на финансирование приоритетных направлений.

 

     Если же будет принята редакция  с  понижающим  коэффициентом, это  практически  не даст возможности собрать указанную сумму.  По расчетам,  бюджет недополучит  более  полумиллиарда  гривень.  Уже профинансировано   82   с   200   миллионов   гривень  на  закупку сельхозтехники.  Вы  помните,   была   достигнута   договоренность правительства  и  Верховного  Совета о том,  что третья часть этих средств будет направлена на закупку сельхозтехники.  А 82  из  200 миллионов  -  это даже больше,  41 процент.  То есть правительство сделало поправку на тот ущерб, который получило сельское хозяйство вследствие сложных погодных условий. И далее будет финансироваться и  приобретение  сельхозтехники,  и  нужно  ввести  две  шахты   - "Самсоновская западная" и "Никанор Нова", и судостроение, но в том случае, если мы сохраним действующую схему.

 

     Я предлагаю компромисс. Пусть этот год останется как есть, не будем  ломать схему и все-таки получим денежные средства в бюджет. А то,  что предлагает Сергей Анатолиевич,  давайте заложим в новый бюджет,  и  новую  схему  наполнения централизованного фонда будем использовать в следующем году.  Поэтому  предлагается  оставить  в силе  действующий  механизм  наполнения  единого фонда капитальных вложений - 10 процентов амортизационных отчислений.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми вже не один раз  обговорювали це питання. Я прошу, опустіть руки, зараз ми ще раз поставимо його на голосування... (Шум у залі).

 

     А що,  хіба депутат Марченко неодмінно має останнім  сказати? Чи   депутат   Вітренко?   Гаразд,  будь  ласка,  слово  надається депутатові Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты!  Я прошу обратить внимание на то,  каким  способом правительство пытается наполнить бюджет.  Оно забирает у предприятий те суммы средств,  которые должны пойти  на восстановление  основных фондов.  То есть предприятия лишают права обновлять продукцию, внедрять новые технологии, чем уничтожают их.

 

     Я не буду повторять  избитую  фразу  о  том,  что  они  режут курицу,   которая   несет   золотые   яйца.   Наше   правительство централизацией 10 процентов амортотчислений  предприятий  работает на  уничтожение  прежде  всего государственных и всех предприятий, которые  занимаются  производством  продукции.  Поэтому  я   прошу проголосовать за преодоление вето Президента, чтобы дать, наконец, возможность  работать  нашей  промышленности,  а  правительству  - навести порядок,  принять меры,  чтобы не разворовывался бюджет. И тогда у него хватит средств для того,  чтобы  страну  выводить  из этой ситуации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Ставиться на голосування пропозиція про відхилення вето Президента України на цей закон.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 294.

 

     Шановні колеги! Давайте не будемо подібні до Президента, який на кожен закон накладає вето.  Ми не менше 10 разів голосували цей закон. Питання знімається (Шум у залі).

 

     Я ще раз повторюю:  ми не менше десяти разів  голосували  про подолання вето (Шум у залі).

 

     Депутате Терьохін,  я розумію,  що вам хочеться доповісти про виконання всіх угод,  які ви уклали. Але займіть, будь ласка, своє робоче місце,  займіть. Я знаю, з ким ви укладаєте угоди. Я думаю, що далеко не в кожного народного депутата є власний  бухгалтер,  а ви вчора розповідали,  що у вас є власний бухгалтер, який говорить про те, що та бухгалтерія неправильна.

 

     Будь ласка, депутате Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Я закликаю всіх вас до уваги і хотів би запропонувати таке.  Я цілком поділяю принципові позиції  заступника  міністра  економіки  України  пана Чечетова  з  приводу того,  що Верховна Рада має бути послідовною. Так от, послідовність позиції Верховної Ради полягає в тому, що ми в  грудні подолали вето Президента на аналогічний закон щодо зміни коефіцієнта зарахування амортизаційних відрахувань при  визначенні бази оподаткування. Ми тоді це зробили дружно.

 

     Коли йшлося  про  10  відсотків  амортизаційних  відрахувань, слова наш комітет при обговоренні і  прийнятті  цього  рішення  не отримав.  А  комітет  був категорично проти!  Ми зараз також проти цього податку і пропонуємо  все-таки  всім  дружно  подолати  вето Президента   з   цього   питання.   Я   прошу,  народні  депутати, продемонструйте послідовність Верховної Ради  в  питанні  зниження податкового навантаження на підприємства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Гінзбург.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Уважаемый  Адам  Иванович,  я очень прошу поставить вопрос на переголосование.  У меня карточка  не  сработала.  Прошу поставить на переголосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Дякую,   Адаме  Івановичу.  Шановні  колеги,  я  прошу заспокоїтись.  Практика прийняття  парламентом  рішення  така,  що іноді  можна голосувати і сто разів,  і це нормально.  Для цього є процедура,  визначена Регламентом: два - "за", два - "проти". Якщо зал вимагає цього (а він вимагає), ви маєте цілковите право надати слово.

 

     Ми щойно  провели  коротке  обговорення.  Більшість  народних депутатів  схиляється  до того,  що треба переголосувати питання і подолати  вето  Президента,  оскільки  від  Верховної  Ради  цього вимагають виробники,  цього вимагає економіка,  якщо хочете.  Тому обговорення відбулося,  ми  діємо  в  межах  Регламенту.  Я  прошу поставити на голосування пропозицію щодо подолання вето.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  заспокойтесь,  перевірте  свої картки.  Я ще раз ставлю  на  голосування,  але  давайте  серйозно поставимося і проголосуємо.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція  про  подолання  вето Президента на цей закон. Прошу визначитися.

 

     "За" - 312.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Слухається проект  Постанови  Верховної  Ради   України   про вилучення  і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб  та  попереднє  погодження  місць  розташування   об'єктів. Доповідає  голова  підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Пасєка Микола Сергійович.

 

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область). Фракція Компартії України. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги і запрошені!  Сьогодні в черговий раз  на  розгляд  Верховної  Ради  внесено  проект  Постанови  про вилучення  і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів. Проект попередньо  розглядався 13 травня цього року на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

     Щодо ряду суб'єктів з  різних  причин  комітет  не  підтримав пропозицій з місць, тому що порушувалися норми Земельного кодексу, інших   законів,   не   було   погоджено   з   іншими   суб'єктами господарювання,  не  було  обгрунтування  економічної  доцільності тощо.  Зокрема,  комітет не підтримав пропозиції  щодо  Гостомеля, Кельменецької  митниці  Чернівецької  області  та інших суб'єктів. Щодо решти суб'єктів,  які внесені до проекту постанови, розданого народним депутатам у травні цього року,  зауважень членів комітету не  було.  Більшість  суб'єктів  погоджено   також   з   народними депутатами від областей, де надаються ці ділянки.

 

     Пропонується затвердити  проект  постанови щодо 20 об'єктів у різних областях, у тому числі:

 

     вилучити та надати  в  постійне  користування  землі  п'ятьом суб'єктам:   у   Запорізькій,   Івано-Франківській,   Рівненській, Сумській і Черкаській областях;

 

     вилучити та надати в тимчасове користування  землі  для  двох об'єктів: у Львівській і Харківській областях;

 

     продовжити на  термін  10-15  років  користування  земельними ділянками по  трьох  об'єктах;  у  Кіровоградській  та  Черкаській областях;

 

     попередньо погодити місце розташування 10 об'єктів:  у Автономній  Республіці  Крим,  Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській, Херсонській та Черкаській областях.

 

     За дорученням   Комітету   з   питань  аграрної  політики  та земельних  відносин   вношу   пропозицію   запропонований   проект постанови прийняти в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, давайте вчинимо так. Якщо є конкретні запитання щодо конкретних об'єктів,  а  не  в  цілому, тоді будь ласка.

 

     Депутат Полюхович. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область). Будь ласка, уточніть, під який об'єкт у Рівненській області мають бути вилучені землі.

 

     ПАСЄКА М.С.  Землі Володимирецького держлісгоспу (2,7 гектара лісу)   під   будівництво   житлових   будинків   відділу   освіти Володимирецької районної державної адміністрації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Манчуленко.   Будь   ласка.   І  будемо голосувати.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Миколо Сергійовичу!  Поясніть, будь ласка, чому не включено в цей перелік Кельменецьку  митницю?  Я  розмовляв  із працівниками  цієї  митниці,  представниками облдержадміністрації, вони переконують, що це вкрай необхідно зараз, у цій ситуації, для Кельменецької   митниці,   оскільки  взагалі  немає  де  зберігати продукцію.  Я просив би навести аргументи,  чому її не включено  в цей перелік.

 

     Дякую.

 

     ПАСЄКА М.С.  Я  просив  би депутатів від Чернівецької області зібратися разом і дійти однієї думки.  Одне крило підтримує, друге крило - зовсім іншої думки. Це перше.

 

     І друге.  Коли  ми  вивчали  матеріали,  то багато скарг було стосовно об'їзної дороги через село. Якщо вирішиться це питання на державному рівні,  щоб включити об'їзну дорогу, то питань не буде. Але,  на превеликий жаль,  це  питання  на  сьогодні  у  сільських населених  пунктах,  де проходить дорога до митниці,  не вирішено. Поки воно не буде вирішено, ми нічого не можемо зробити, бо будуть скарги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Як  ви  бачите,  автори  тих  уточнень,  які надійшли,  повністю задоволені відповіддю профільного комітету.  І просив  би  звернути увагу,  що йдеться про дійсно вкрай необхідні потреби - землі  під  кладовища  чи  якісь  інші  життєво  важливі потреби.

 

     Проект постанови ставиться на голосування за основу.

 

     "За" - 198.

 

     Шановні колеги!  Давайте так само дружно,  як вето долали. Це не менш важливе питання,  тому що от,  наприклад, депутат Марченко вже три тижні бігає,  життя нам не дає,  каже:  "Немає де хоронити людей".

 

     Голосуємо. Давайте за  основу,  а  потім  я  надам  слово  по поправках. Депутате Терьохін, будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги! Підтримайте.

 

     "За" - 272.

 

     Які є зауваження? Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция коммунистов Украины. Вы знаете, меня удивляет, что здесь речь идет о  передаче  земель,  а  следовательно  -  об изменении территорий местных советов,  и в то же время  я  не  помню,  чтобы  у  нас  в комитете согласовывался этот вопрос.

 

     Например, в   последнем   абзаце   пункта   1  записано,  что передаются  "землі  запасу  Корсунь-Шевченківської  міської   ради (22,32    га    земель,    в    тому   числі   21,90   га   ріллі) Корсунь-Шевченківського    району    Черкаської    області     під індивідуальне  житлове  будівництво Корсунь-Шевченківській міській раді".

 

     У меня,  например,  возникает   много   вопросов.   Есть   ли соглашения  между  советами о передаче этой земли,  есть ли другие документы,  которые  необходимо  было  согласовать?  Кроме   того, существует    регламентный    порядок,   который   предусматривает рассмотрение земельных  вопросов  с  участием  нашего  профильного комитета. В данном случае этого не было.

 

     Аналогичные вопросы  возникают и относительно выделения земли в Запорожской области под кладбище - 46,8 гектара.  Да  это  такое кладбище, что можно все Запорожье, наверное, похоронить.

 

     То есть здесь масса вопросов.  И я просил бы,  чтобы поручили этот вопрос изучить в нашем комитете как профильном.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Ви  ж  розумієте,  чому зростають  масштаби  кладовищ.  Ми з вами,  на жаль,  говоримо про масове вимирання і зменшення кількості населення.

 

     Але слушну пропозицію  вніс  народний  депутат  Моісеєнко.  Я звертаюся  до  Комітету  з  питань  аграрної політики та земельних відносин:  коли розглядаються і є в вашому  поданні  питання  щодо зміни  меж  тих  чи  інших  населених  пунктів,  то це обов'язково повинно  обговорюватися  ще  й  у  Комітеті  з  питань  державного будівництва.  Давайте  на  майбутнє  ми так і будемо будувати свою роботу.

 

     А зараз пропоную проголосувати проект постанови в цілому.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Постанови про обрання народного депутата України Кендзьора Я.-П.М. членом комітету.

 

     Шановні колеги!  Можливо,  не всі взяли цей документ, він уже декілька днів стоїть у порядку денному, тому я його зачитаю.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Обрати народного   депутата   України   Кендзьора    Ярослава Михайловича  членом  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань культури і духовності".

 

     Усі необхідні документи оформлені відповідно  до  Регламенту. Прошу підтримати.

 

     "За" - 92.

 

     Шановні колеги!   Мабуть,   дехто   з  вас  пам'ятає  його  з попередніх скликань.  Звичайно, йому треба було б працювати швидше у  Комітеті  з  питань свободи слова та інформації,  бо він добрий журналіст і з камерою не розлучався. Але якщо він хоче в Комітет з питань культури і духовності, то давайте підтримаємо.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 95.

 

     Це кадрове питання, тому не можна поіменно.

 

     Будь ласка.   Надаю   слово   самому  депутатові,  і  ще  раз проголосуємо.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  народний депутат України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Я дві попередні каденції працював саме в комісії,  а потім у Комітеті  з питань  культури  і  духовності.  Тож,  зрозуміла річ,  що і третю каденцію сам,  як кажуть,  Господь Бог велів  не  покидати  рідний комітет. Так що я не розумію, чому моє конституційне право - право народного депутата працювати в тому  комітеті  Верховної  Ради,  в якому я визначився, в якому вже довгі роки працював, заперечується моїми колегами народними депутатами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Будьте  уважні.  Ви   послухали уклінне прохання народного депутата.  Давайте підтримаємо Ярослава Михайловича і хай собі працює і третю каденцію в тому комітеті,  в якому він працював. Голосуємо.

 

     "За" - 110.

 

     Є така пропозиція. Ярославе Михайловичу, попрацюйте з жіночою половиною залу,  я гарантую,  що вони переконають весь зал,  і  ми приймемо позитивне рішення.

 

     ----------

 

     Слухається проект  Закону  про внесення змін до Кримінального кодексу   України   і   Кодексу   України   про    адміністративні правопорушення  (щодо незаконного звільнення та порушення термінів виплати заробітної плати).  Доповідає заступник  міністра  юстиції Пасенюк Олександр Михайлович. Будь ласка. П'ять хвилин.

 

     ПАСЕНЮК О.М.,  заступник  міністра  юстиції України.  Шановні народні депутати!  Статтею 7 Міжнародного  пакту  про  академічні, соціальні  та  культурні  права  1966  року  встановлено,  що  всі держави-учасниці пакту визнають право кожного  на  справедливі  та сприятливі   умови  праці,  включаючи  винагороду,  що  забезпечує справедливу заробітну плату,  та повинні вживати усіх заходів  для забезпечення цього права.

 

     Україна як  учасник цього пакту закріпила дане право у своєму Основному Законі  -  статті  43  Конституції  України.  Саме  цією статтею кожному гарантовано право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом,  а також встановлено,  що право  на  своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

 

     Однак протягом  останніх  років в Україні зберігається стійка тенденція до зростання заборгованості з виплати заробітної  плати, і  така  ситуація  призводить до загострення соціально- політичної ситуації в державі, напруженості у суспільстві.

 

     На нашу   думку,   проблема   погашення   заборгованості   із заробітної   плати   та   її  недопущення  в  майбутньому  повинна вирішуватися комплексно: здійснення ряду заходів щодо усунення тих економічних факторів, що призводять до невиплати заробітної плати, а також створення  належної  юридичної  бази,  яка  забезпечила  б можливість   вжиття   репресивних   методів   до   тих  керівників підприємств,  установ  і  організацій,  чиї  дії   призводять   до зазначених правопорушень.

 

     Створення такого  репресивного  механізму  і передбачається у проекті Закону України про внесення змін до Кримінального  кодексу України  і  Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення, розробленому Міністерством юстиції України разом із  Міністерством праці та соціальної політики,  Мінекономіки,  Мінфіном,  Пенсійним фондом України, Генеральною прокуратурою, Верховним судом України, і внесеному на ваш розгляд.

 

     Питання відповідальності   за   порушення   строків   виплати заробітної плати вже частково врегульоване чинним адміністративним та    кримінальним    законодавством.   Зокрема,   що   стосується адміністративної відповідальності,  то  посадові  особи,  винні  у несвоєчасній  виплаті заробітної плати,  можуть бути притягнуті до відповідальності  згідно  зі  статею  41   Кодексу   України   про адміністративні правопорушення,  якою встановлена відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та охорону праці.

 

     Відповідно до  статті  133  Кримінального   кодексу   України посадові  особи державних або громадських підприємств,  установ та організацій,  винні у незаконному звільненні працівника  з  роботи або  у  невиконанні  рішення  суду  про  поновлення  на  роботі  з особистих мотивів,  а також іншому грубому порушенні законодавства про працю, притягаються до кримінальної відповідальності.

 

     Однак зазначених   норм  адміністративного  та  кримінального законодавства все-таки недостатньо.  Вони не охоплюють усього кола правовідносин,   які   повинні   бути   врегульовані.  Крім  того, відповідно  до   правової   науки   введення   спеціальної   норми обумовлюється  необхідністю  посилення відповідальності за діяння, що  стали  поширеним  явищем,  причому   більш   небезпечним   для суспільства порівняно з тими,  відповідальність за які передбачена загальною нормою.

 

     У зв'язку з  тим,  що  таке  негативне  явище,  як  порушення строків  виплати  заробітної плати,  набуло надзвичайно поширеного характеру,  а також враховуючи підвищену  суспільну  небезпечність такого діяння, законопроектом пропонується в частині першій статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у  статті 133   Кримінального   кодексу  України  виділити  окремим  складом порушення  встановлених  термінів  виплати  заробітної  плати,  що дозволить  кваліфікувати  несвоєчасну  виплату заробітної плати як окреме адміністративне правопорушення або окремий злочин.

 

     Законопроектом пропонується також встановити відповідальність лише  за  порушення  термінів виплати заробітної плати,  вчинене з корисливих мотивів.  Мотив вчинення злочинів у  даному  випадку  є обов'язковою   ознакою  суб'єктивної  сторони  складу  зазначеного злочину. Це унеможливлює настання відповідальності у тих випадках, коли  підприємства,  установи  та  організації  не мають коштів на власних  рахунках  для  виплати  заробітної  плати,   а   отже   - притягнення  до  відповідальності  осіб,  в  діяннях  яких не було складу злочину.

 

     Крім того,  як свідчить практика,  невиплата заробітної плати обумовлюється    саме    корисливими   мотивами   -   протиправним використанням коштів,  призначених для виплати  заробітної  плати. Практиці  не  відомі випадки порушення термінів виплати заробітної плати з інших,  крім  корисливих,  мотивів,  зокрема  з  особистої зацікавленості.

 

     З метою  усунення  конкуренції між частиною другою статті 133 проекту  та  статтею  803  Кримінального  кодексу  України,   якою передбачається    відповідальність   за   нецільове   використання бюджетних  коштів,   у   частині   другій   статті   133   проекту запропоновано встановити жорсткішу санкцію,  порівняно з санкцією, передбаченою статтею  803  Кримінального  кодексу  України.  Таким чином,  стаття 133 проекту є спеціальною стосовно норми статті 803 Кримінального кодексу України.

 

     Також для  ведення  ефективної  боротьби  з  адміністративним правопорушенням,  передбаченим  статтею  41  Кодексу  України  про адміністративні правопорушення,  проектом  пропонується  підвищити штрафну   санкцію   до   50  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян.  У зв'язку з  появою  в  Україні  нових  форм  власності проектом також пропонується поширити дію статті 41 Кодексу України про  адміністративні  правопорушення   та   статей   133   і   135 Кримінального  кодексу  України  на  посадових  осіб  підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     Внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про  адміністративні  правопорушення  дасть  змогу здійснювати  ефективнішій  захист основного права трудящих - права на заробітну плату, а також зберегти мир і злагоду в суспільстві.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Мабуть,  усіх цікавить,  наскільки  тюрми треба  буде  розширити,  якщо  будуть  відповідати  за несвоєчасну виплату заробітної плати.

 

     Запишіться, будь ласка. Будь ласка, висвітіть. П'ять хвилин.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Чиж.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.   Шановний   доповідачу!   Науково-експертне   управління Секретаріату Верховної Ради вважає,  що недоцільно приймати  даний законопроект  у першому читанні.  Це аргументується тим,  що даний законопроект значною мірою ускладнює  саму  процедуру  притягнення винних до відповідальності за відповідні правопорушення і водночас пом'якшує цю відповідальність порівняно з  чинним  законодавством, що  за  нинішніх  умов  є  неправильним.  Яка  ваша  думка з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую за запитання.  Я не згодний  з  висновком науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради. Справа в тому,  що ми вводимо в  Кримінальний  кодекс  спеціальний  склад злочину,  а  аргументація науково-експертного управління полягає в тому,  що цей злочин - невиплата  заробітної  плати  з  корисливих мотивів   -  має  кваліфікуватися  за  статтею  165  Кримінального кодексу,  тобто як службовий злочин.  Але жодна людина за  останні роки  не  притягалася  до кримінальної відповідальності за статтею 165 Кримінального кодексу України.  Тобто наш проект -  це  проект комплексного закону,  який направлений на те,  щоб притягати людей до відповідальності саме за цей злочин.

 

     Тобто то суто тактичні викладки,  але я з ними не  згоден.  Я юрист (раніше я працював суддею) і запевняю вас,  що це нормальний склад злочину, ніяких складнощів з кваліфікацією не буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Чиж.  Будь  ласка.  За  ним  -   депутат Тищенко.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Адаме Івановичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Шановний доповідачу! Крім вашого проекту, наскільки я розумію,  є ще проект депутата Онопенка.  Я глибоко переконаний, що закон,  який урегульовує питання відповідальності за порушення, вчинене у зв'язку з невиплатою заробітної плати,  потрібен. І хочу нагадати,  що є прямі норми Конституції, є Закон про оплату праці, одним  із  авторів  якого я був у минулому скликанні.  Тож виникає запитання:  наскільки можна застосувати ці  норми,  якщо  головним винуватцем у невиплаті заробітної плати є уряд,  урядова політика, Президент та президентські  структури?  Як  можна  врегулювати  ці питання?  Адже  якщо  говорити  про  бюджетну  сферу,  то  саме ці структури винні у невиплаті заробітної плати,  оскільки  проводять реформи, які вже розвалили економіку.

 

     Інша справа - на підприємствах,  коли свідомо не виплачується зарплата.  Але й підприємства урядом і політикою  нинішньої  влади доведені до краю, до прірви, до краху. Я, наприклад, не дуже чітко уявляю собі,  як можуть діяти прямі норми щодо основних винуватців цих соціальних проблем.

 

     Дякую.

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую за запитання. Дійсно, депутатом Онопенком також  розроблено  проект   закону.   Це   непоганий,   професійно розроблений проект.  Але законопроект,  розроблений міністерством, більш комплексний,  узгоджений з усіма  державними  органами,  які мають   до  цього  відношення  -  центральною  виконавчою  владою, Верховним судом, Генеральною прокуратурою.

 

     Що стосується пошуку винуватців цієї проблеми, то я думаю, що їх  дуже  багато.  Але  наш  законопроект  спрямований на те,  щоб притягати до кримінальної відповідальності  саме  посадових  осіб, винних  у невиплаті заробітної плати,  бо суб'єктом злочину згідно із Кримінальним кодексом є громадянин, або посадова особа.

 

     Тобто це  не  предмет  регулювання  Кримінального  кодексу  - притягнення до кримінальної відповідальності цілих організацій або якихось абстрактних особистостей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Спасибо.  Иван Сергеевич  уже задал вопрос,  который меня интересовал,  и мне понятен ваш ответ. Но  меня  интересует  еще  другой  вопрос  относительно  механизма действия закона. Будет ли он работать?

 

     Что я имею в виду.  Вы знаете, что сегодня большинство сделок или,  так  сказать,  расчетов  производится  по  бартеру.  В  этой ситуации  руководители предприятий в состоянии оправдать невыплату заработной платы тем, что у них нет живых денег.

 

     Что касается частных предприятий,  то  там  люди  в  принципе вроде  бы  и  не  получают  заработную плату,  но на самом деле им вручают ее в  конвертах.  А  официальный  уровень  зарплаты  очень низкий. Будет ли закон распространяться на данную сферу?

 

     И еще.    Руководители    предприятий    имеют    возможность реализовывать продукцию через определенные частные фирмы.  То есть большая  часть  прибыли  оседает там,  и,  очевидно,  ею делятся с руководителями,  а получается, что предприятие прибыли как таковой не  имеет.  Естественно,  в  этой  ситуации говорят:  "Средства не поступили".

 

     Будет ли механизм,  который  заставит  этот  закон  работать, учитывая особенности нынешней экономики, криминальной экономики?

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую за запитання.  Відповідь буде короткою. Я думаю,  що такий механізм буде.  Треба,  щоб була пряма спеціальна норма Кримінального кодексу,  а механізм знайдеться.  Це вже метод доведення злочину.

 

     І саме тому за останні роки дуже мало  людей  притягалися  до кримінальної   відповідальності   за   статтею  133  Кримінального кодексу,  що  це  була   абстрактна   стаття:   тільки   порушення законодавства  про  працю.  А  ми  пропонуємо конкретну спеціальну статтю.  Якщо будуть порушуватися кримінальні справи,  то  провина буде  доводитися  нашими  слідчими,  нашими  державними  органами, Генеральною прокуратурою,  органами міліції,  тобто тими органами, які повинні це робити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре  Михайловичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Слово для   представлення   свого   законопроекту   надається народному депутату України Василю Васильовичу Онопенку.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні депутати!  Мій законопроект не є альтернативою тому  проекту,  про  який  доповідав  заступник  міністра  юстиції Пасенюк Олександр Михайлович. Ідеться про те, що сьогодні потрібно встановити  кримінальну  відповідальність  за невиплату заробітної плати,  пенсій, стипендій, допомог та інших, встановлених законом, виплат.  Ці  вимоги  випливають  зі  статті  43  Конституції.  Яка сьогодні ситуація в  суспільстві,  не  мені  вам  розповідати.  Ви знаєте,  що люди не отримують заробітної плати, стипендій, пенсій, однак ніхто не несе за це відповідальності.

 

     Перевірки, проведені Генеральною прокуратурою,  показали,  що розкрадання  коштів на підприємствах,  в установах та організаціях усіх форм власності - це факт,  і тому  повинна  бути  передбачена кримінальна  відповідальність  за це.  Ми бачимо,  як у Києві та в багатьох   інших   регіонах   не    за    цільовим    призначенням використовуються  кошти.  Ми  бачимо,  як  за ці кошти проводяться свята - вручення  премії  "Людина  року"  і  таке  інше.  Потрібно перевіряти,  куди йдуть кошти. Люди не отримують зарплату, пенсії, а їхні кошти прокручують.

 

     Сьогодні говорилося про те, що є стаття 133 Кримінального     кодексу,    яка    передбачає    кримінальну відповідальність за  порушення  трудового  законодавства.  Але  це загальна норма,  і вона не спрацьовує. Тому посилання на цю статтю не зовсім аргументоване.

 

     Можна послатися   і   на   статтю   165   (що    й    зробило науково-експертне  управління,  яке  давало висновок) "Зловживання владою або службовим становищем". Але ця стаття неконкретна.

 

     Пасенюк щойно говорив про те,  що суди не  розглянули  жодної кримінальної  справи,  порушеної через невиплату заробітної плати, пенсій,  стипендій та інших виплат.  Разом з  тим  ми  бачимо,  що порушення  трудового  законодавства  є  дуже  частим явищем.  Адам Іванович запитав:  "Ми  що,  повинні  всіх  пересадити?".  Я  хочу звернути  вашу  увагу,  що мова не йде про те,  що коли на якомусь підприємстві  не  виплачується  заробітна   плата,   то   потрібно порушувати  кримінальну  справу.  Ідеться про ті випадки (можливо, поодинокі),  коли  директор  підприємства,  незалежно  від   форми власності,  замість  того,  щоб виплатити заробітну плату людям (і гроші є) їде відпочивати на Канари,  купує декілька  "мерседесів", витрачає гроші в корисливих цілях для себе чи своєї сім'ї,  сам чи разом з адміністрацією.  Ось про які конкретні випадки йдеться.  І це може бути одна-дві справи.  Сьогодні парламент повинен прийняти не  тільки  політичне  рішення,  потрібно  встановити  кримінальну відповідальність за конкретні дії.

 

     Можна послатися і на статтю 803, в якій ідеться про порушення бюджетної  дисципліни.  Але  там  мова  йде  тільки  про  державні підприємства,   а   повинні  ж  відповідати  керівники  не  тільки державних підприємств,  установ та організацій, а й приватних. Ось на що спрямована кримінальна відповідальність.

 

     І мене дивує висновок науковоекспертного управління,  в якому зазначено: "Некоректною, на наш погляд, є пропозиція щодо введення в  закон  такого  критерію  юридичної відповідальності,  як термін невиплати заробітної плати та інших виплат - "понад  два  місяці". За  умови  прийняття  такої пропозиції невиплата зарплати та інших виплат на строк до двох місяців включно фактично буде  узаконена". Так  мова  і  йде  про  те,  що повинна бути узаконена кримінальна відповідальність в тих випадках, коли є порушення.

 

     Керівник, який  не  порушує  законодавство,   який   виплачує заробітну   плату   (якщо  є  кошти),  зрозуміло,  не  буде  нести відповідальності.  І мова не йде про об'єктивні  причини,  коли  в силу  економічних  обставин підприємство не працює,  тож немає чим виплатити  заробітну  плату.  Що,  ми  не  знаємо,   як   сьогодні прокручують пенсійні гроші, місяць, два, три не виплачують пенсії, заробляючи на цьому певний дохід?  Ви знаєте,  як це робиться,  це відомо.  Є перевірки Генеральної прокуратури.  Це факти,  і по них порушені справи, але потрібна відповідна правова база.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Васильовичу.   Запишіться,   будь ласка. Висвітіть, 5 хвилин.

 

     Депутат Марченко. За ним - депутат Абрамов.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Група "Відродження регіонів".  Прошу передати слово депутату Гавришу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область).  Дякую, Олексію Андрійовичу.  Група "Відродження регіонів".  Я звертаюся до вас як до видатного фахівця у сфері юриспруденції. Скажіть, будь ласка, а чи  можливе  надання  кримінальному праву,  як і цивільному праву, регулятивних функцій?  Тобто чи не  перенесемо  ми  центр  ваги  з питання    політичної    та    адміністративної   відповідальності керівництва,  у  тому  числі  держави,  на  прокурора,  який  буде порушувати   кримінальну   справу   і  нести  відповідальність  за невиплату заробітної плати? Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  Чи не здається  вам,  що  в  одній  нормі поміщено  забагато  новел,  які  не  мають  ніякого  визначення  в кримінальному законодавстві?  Наприклад, записано такі формули, як "вчинена   розпорядником   коштів"   (такого   терміна   немає   в кримінальному  законодавстві),   "з   особистою   зацікавленістю", "спричинили  істотну шкоду".  Чи не буде ця норма мертвою взагалі? Чи не буде  вона  не  тільки  не  виконувати  свою  функцію,  а  й дискредитувати намагання працівника отримати заробітну платню?

 

     Дякую.

 

     ОНОПЕНКО В.В.   Дякую.  Відчувається,  що  запитання  задавав професор  права.  Ні,  мова  не  йде   про   те,   щоб   перевести відповідальність   у   таку   площину,  оскільки  вже  сьогодні  в Кримінальному  кодексі  є  статті,  які  передбачають  кримінальну відповідальність за порушення трудового законодавства.

 

     Ми лише вдосконалимо кримінальне законодавство і Кримінальний кодекс. Те, що розпорошено в статтях 130, 80 і 165 і не працює, ми об'єднуємо  в  одну  конкретну  норму  кримінального права і чітко запишемо:  кримінальна  відповідальність  за  невиплату  зарплати, стипендій,  пенсій,  інших виплат у разі,  коли є зловживання.  Це перше.

 

     Друге. Що стосується терміна  "розпорядник  коштів".  Давайте запишемо  "посадова  особа",  я  не  заперечую проти вдосконалення термінології.  А термін  "розпорядник  коштів"  взятий  з  Кодексу законів про працю. Цей термін узаконений.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Абрамов.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Матвієнков.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Василий Васильевич! Я внимательно  выслушал  вашу  информацию  и полностью разделяю вашу заботу и беспокойство.  В моем округе сплошь  и  рядом  нарушаются конституционные права человека,  нарушаются действующие законы,  в том числе Криминальный кодекс.  Сотни людей уволены за  участие  в забастовках,  пикетированиях.  Более того, сегодня прямо угрожают: "Не подпишешь за Кучму - уволим".  А что касается задолженности по заработной  плате,  то здесь сплошной произвол - она составляет до 20 месяцев.

 

     Скажите, Василий  Васильевич,  предлагаемые  вами   изменения смогут привести хоть к небольшому улучшению ситуации?

 

     Спасибо.

 

     ОНОПЕНКО В.В.   Спасибі.   Саме   на  це  і  спрямований  мій законопроект.  Якщо на підприємствах,  в установах і  організаціях незалежно від форми власності є кошти, а зарплата не виплачується, якщо є кошти,  а пенсія не виплачується,  то це має бути підставою для  порушення  кримінальної  справи.  І відповідна посадова особа повинна нести відповідальність.  Вона хоча б має знати, що за такі дії повинна нести відповідальність.  Ми не можемо закривати очі на факти,  які мають місце в нас у державі,  на те,  про що ви  щойно говорили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Группа "Відродження регіонів".  Василий Васильевич!  Не кажется ли вам,  что мы пытаемся искать дохлых кошек там,  где  их нет?  Вы  же  прекрасно  понимаете,  что  вопрос  гораздо сложнее, гораздо глубже, и он лежит немножко в другой плоскости. Уже прошло время новых русских и новых украинцев,  которые,  как вы говорили, сняв сливки, уезжали отдыхать на Канары.

 

     Назовите мне хоть одного хозяйственного руководителя, который не  желает  выплатить  зароботную  плату.  У  него  нет  оборотных средств,  нет средств  для  развития  своего  производства,  а  мы пытаемся  сделать  из  него  козла  отпущения  вместо того,  чтобы создать ему  нормальные  условия  для  работы.  У  нас,  по-моему, достаточно   контролирующих   органов   -   налоговые   инспекции, прокуратуры и так далее, чтобы держать за ухо этого хозяйственного руководителя,  если  он где-то зарылся,  и поставить его на место. Чего же мы опять ставим его на колени?

 

     Спасибо.

 

     ОНОПЕНКО В.В. Дякую. Очевидно, або ви не все зрозуміли, або я не  досить  чітко  пояснив.  Мова  не  йде  про  те,  що  керівник підприємства,  установи,  який у силу об'єктивних обставин не може виплатити    заробітну    плату,    повинен    нести   кримінальну відповідальність.  Ні.  Ідеться  про  ті  випадки,  коли  він  має можливість виплатити, але не виплачує і використовує гроші в інших цілях.

 

     Ви скажете:   де   факти?    Факти    наведені    Генеральною прокуратурою,  яка  провела  перевірку  на деяких шахтах Донецької області. Ці факти обнародувані. Ви можете звернутися до заступника Генерального прокурора Колінько, вона вас з ними ознайомить.

 

     Саме про такий підхід я веду мову.  Звичайно, якби економічна ситуація поліпшилась, можливо, менше було б зловживань. І я за те, щоб будь-які проблеми вирішувати саме на економічному рівні. Але є факти,  які говорять про кримінальні дії, і я про це веду мову. До речі, є потреба сконцентрувати певні норми в одну статтю, щоб вона діяла.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і   корупцією   Юрію   Анатолійовичу Кармазіну. П'ять хвилин, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська  область).  Шановні   народні   депутати!   Оскільки розглянуто,  по суті,  два різних законопроекти, я хочу зупинитися спочатку на першому, а потім на другому.

 

     Щодо першого законопроекту.  Комітетом з питань законодавчого забезпечення  правоохоронної діяльності,  боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  уважно  і  всебічно  розглянуто  поданий Кабінетом   Міністрів   проект   Закону   про   внесення  змін  до Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо  відповідальності  за  порушення термінів виплати заробітної плати).  Комітет вважає за доцільне рекомендувати  Верховній  Раді України  відхилити  цей  законопроект  у  зв'язку  з  прийняттям у першому читанні  проекту  нового  Кримінального  кодексу  України. Доповідаю, що найближчим часом він буде внесений на друге читання.

 

     Запропоновані в  законопроекті зміни до чинного Кримінального кодексу  слід  розглянути  за  процедурою  саме  другого  читання, включивши   їх   у  порівняльну  таблицю  як  пропозиції  Кабінету Міністрів,  з урахуванням висновків науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України.

 

     А враховувати є що.  Наприклад, деякі положення законопроекту сформульовано таким  чином,  що  вони  не  посилюють,  а  навпаки, послаблюють  відповідальність  посадових осіб за порушення строків виплати заробітної плати.

 

     Так, відповідно до  диспозиції  частини  першої  пропонованої статті  133  Кримінального  кодексу  кримінально караним порушення термінів виплати  заробітної  плати  буде  лише  тоді,  коли  воно вчинятиметься з корисливих мотивів.  Я прошу це запам'ятати. Таким чином,  усі  інші  порушення  посадовою  особою  термінів  виплати заробітної   плати,   які  сьогодні  охоплюються  поняттям  "грубе порушення законодавства про працю"  і  за  які  чинна  стаття  133 Кримінального    кодексу   передбачає   відповідальність,   будуть декриміналізовані.

 

     Описане у   частині   першій    пропонованої    статті    133 Кримінального  кодексу  діяння  - "порушення встановлених термінів виплати заробітної плати з корисливих мотивів" - є нічим іншим, як спеціальним  видом  зловживання  владою  або посадовим становищем, відповідальність за  яке  встановлено  статтею  165  Кримінального кодексу.  Однак  якщо  сьогодні  таке  діяння у випадку заподіяння істотної шкоди правам чи інтересам фізичних осіб кваліфікується за статтею   165   Кримінального   кодексу,   то   в  разі  прийняття запропонованого проекту  це  діяння  доведеться  кваліфікувати  за частиною  першою статті 133 Кримінального кодексу,  санкція якої є значно м'якшою.

 

     Такий кваліфікуючий  склад  злочину,  передбаченого  частиною другою   пропонованої   статті  133,  як  "порушення  встановлених термінів   виплати   заробітної   плати   внаслідок    нецільового використання коштів" у багатьох випадках викличе зайву конкуренцію кримінально-правових  норм  (статті  133   і   803   Кримінального кодексу), ускладнивши їх застосування на практиці.

 

     Є й інші зауваження до законопроекту,  які слід врахувати при його доопрацюванні.

 

     Що стосується  внесення   змін   до   Кодексу   України   про адміністративні  правопорушення щодо відповідальності за порушення термінів виплати заробітної плати,  то суб'єкт права  законодавчої ініціативи може подати пропозиції як окремий законопроект.

 

     Шановні народні  депутати!  Наш комітет вніс проект постанови про відхилення законопроекту,  який  обговорюється.  Я  прошу  вас підтримати цей проект постанови.

 

     Щодо другого  законопроекту.  Наш  комітет  уважно  розглянув внесений  народним   депутатом   Онопенком   проект   Закону   про встановлення кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати,  пенсій,  стипендій,  допомог та інших встановлених законом виплат.  Пропонується  доповнити  чинний Кримінальний кодекс новою статтею 1331.

 

     Поділяючи стурбованість автора законопроекту,  який має намір у такий спосіб виправити критичну ситуацію,  що склалася в Україні з виплатою заробітної плати та інших  соціальних  виплат,  комітет усе   ж  не  може  погодитися  із  запропонованою  криміналізацією зазначених діянь.

 

     На думку комітету,  криміналізація передбачених статтею  1331 діянь   потребує  концептуального  і  термінологічного  узгодження положень цієї норми з положеннями інших норм і може бути  вирішена в   рамках   підготовки   до   другого   читання   проекту  нового Кримінального кодексу.

 

     Суть наших   зауважень   зводиться   до   такого.   Поділяючи стурбованість  автора  критичною  ситуацією  з виплатою заробітної плати та інших соціальних виплат, вважаємо, що проблема полягає не у  відсутності  законодавчої  бази  для  правового  реагування  на зазначені у проекті закону діяння,  а у неефективному застосуванні діючих норм.

 

     Згідно з чинним Кримінальним кодексом порушення правовідносин у сфері невиплати зарплати та інших соціальних виплат  може  тягти відповідальність за статтями 133,  165, 803, а за певних умов і за статтями про розкрадання майна.

 

     Зокрема, статтею   133    Кримінального    кодексу    України передбачена   кримінальна   відповідальність  за  грубе  порушення законодавства про працю,  яке охоплює випадки свідомого  обмеження або  ігнорування трудових прав громадян,  до яких належить і право на своєчасне отримання заробітної плати.

 

     Стаття 165 "Зловживання владою чи  посадовим  становищем"  за певних  умов  дає  змогу притягувати до відповідальності посадових осіб у разі порушення строків виплати зарплати,  пенсій, стипендій та інших виплат.

 

     У разі  використання  посадовою особою бюджетних коштів не за цільовим  призначенням  відповідальність  настає  за  статтею  803 Кримінального кодексу.

 

     Що стосується  доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 1331,  то в цьому,  на нашу думку,  немає необхідності.  У разі  прийняття  такої  статті  виникне  конкуренція між названими статтями та статтею 1331  як  норми  загальної  та  спеціальної  й ускладнення  щодо  їх  практичного  застосування,  що  призведе до негативних наслідків.

 

     М'яко кажучи,  некоректною,  на думку комітету,  є пропозиція щодо введення до закону такої обов'язкової умови відповідальності, як невиплата заробітної плати та інших виплат  понад  два  місяці. Хочеться  запитати:  "А що,  до двох місяців можна не платити"?  У разі прийняття цього  закону  фактично  будуть  узаконені  названі грубі порушення законодавства про працю.

 

     Запропонована автором   проекту   мотивація   вчинення  цього злочину як обов'язкової ознаки  суб'єктивної  сторони  є,  на  наш погляд,  помилковою.  Якщо  норма має право захищати конституційне право  людини  на   своєчасну   оплату   своєї   праці,   то   для відповідальності не стільки важливо, з якої саме мотивації вчинене порушення посадовою особою,  головне -  що  воно  вчинене  умисно. Корисливий  мотив  чи особиста зацікавленість,  про які йде мова в законопроекті, можуть бути визнані як кваліфікаційні ознаки.

 

     Потребують істотного тлумачення  такі  оцінюючі  поняття,  як "істотна  шкода"  та  "розпорядник  коштів"  як  суб'єкт  злочину. Невиправдано звужено коло потерпілих. У частині другій статті 1331 ідеться  лише  про  працівників.  А  пенсіонери,  студенти?  Немає пропозицій щодо підслідності справ про названий злочин (стаття 112 Кримінальнопроцесуального кодексу).

 

     Висновок. З огляду на викладене,  комітет вважає за необхідне запропонувати Верховній Раді відхилити зазначений законопроект  як неприйнятний.  На  думку комітету,  у разі суттєвого доопрацювання законопроекту з урахуванням висловлених  зауважень  та  пропозицій його доцільно подати як пропозиції до проекту нового Кримінального кодексу, який буде внесений найближчим часом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Анатолійовичу.  Сідайте, будь ласка. Абсолютно правильна, добра, професійна дискусія відбувається. Хоча претенденти в кандидати  могли  б  між  собою  поспілкуватися  (не обов'язково  через  трибуну)  і  з'ясувати  щодо  цих "прим" чи не "прим".

 

     Шановні колеги!  Записалися на виступ 9  народних  депутатів. Будемо  обговорювати  чи  будемо  приймати  рішення?  Тоді давайте відведемо 10 хвилин на обговорення і будемо приймати рішення. По 2 хвилини на виступ від фракції.

 

     Депутат Кендзьор від фракції Руху. За ним

- депутат Мичко від "Батьківщини".

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Шановні колеги! На думку фракції, враховуючи ситуацію,  що склалася в нашому суспільстві,  проект закону,  який внесено сьогодні на розгляд, необхідно приймати. Справді, сьогодні ситуація  з  виплатою заробітної плати чи то в державному секторі, чи то в приватному є надзвичайно складною.  І причиною є не тільки те,  що  бракує,  так  би  мовити,  фонду заробітної плати і живих грошей,  а й те, що ці гроші використовуються не за призначенням і в першу чергу не для виплати заробітної плати.

 

     Тому ми  пропонуємо  прийняти  цей  проект  закону  в першому читанні, доопрацювати і прийняти в другому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мичко від фракції "Батьківщина". За ним - депутат Журавський від НДП.

 

     МИЧКО М.І.,  заступник  голови  комітету,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і оборони (виборчий округ 60, Донецька область). Уважаемые депутаты! Я бы рассмотрел предложенные  проекты  законов  с  политической  и юридической      точки      зрения.      Нам     известно,     что социально-экономические    проблемы    нельзя     решить     путем предусмотрения уголовной ответственности. Сегодня уважаемый

 

 мною Василий  Васильевич  говорил  о  том,  что  его   проект   не предусматривает массового привлечения к уголовной ответственности, лишь выборочно.  Я как бывший следователь и прокурор могу сказать, что  еще  в  70-е  годы  на  практике  были  случаи  привлечения к уголовной ответственности  за  данные  нарушения,  и  в  Уголовном кодексе находили статьи, чтобы привлечь к ответственности.

 

     Что касается   введения   специальной   нормы   об  уголовной ответственности,  то я думаю,  что в  настоящее  время  это  очень серьезно,  и серьезно с политической точки зрения.  После введения такой  нормы  практически  каждый  руководитель  ежедневно   будет находиться под прессом ответственности,  особенно накануне и сбора подписей,  и выборной кампании.  Всегда можно привлечь к уголовной ответственности.  И я полностью согласен с Юрием Анатольевичем:  в действующем Уголовном кодексе есть и статья 133,  и статья  167  о халатности, и статья 165.

 

     Что касается проекта, предложенного Василием Васильевичем, то я  не  могу  согласиться  с  тем,  что  в  качестве   отягощающего обстоятельства   предлагается  такой  признак,  как  "существенный вред". Отсюда и мера наказания больше. Я думаю, что в любом случае невыплата   заработной  платы  наносит  существенный  вред  любому человеку.

 

     Таким образом,  если принять ваш проект, то у следователей, у судьи   будут   большие   сложности   при   квалификации   данного преступления,  поскольку надо будет думать,  скажем, не нанесен ли существенный вред.

 

     Наша фракция   согласна   с   тем,   что   стоит   установить административную ответственность.  Этого  будет  достаточно.  А  в Уголовном  кодексе,  еще  раз  хочу  сказать,  и  в проекте нового кодекса есть статьи,  которые позволят привлечь к  ответственности за данное преступление.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Журавський  від  НДП.  За  ним - депутат Богословська.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні  колеги!  Обидва  законопроекти  -  і  Кабміну,  і  Василя Васильовича Онопенка заслуговують на  увагу.  І  я  пропонував  би об'єднати ці два законопроекти в один.

 

     Усім зрозуміло,  що  є  правопорушення,  пов'язані з виплатою заробітної плати.  І є тенденція до ускладнення цієї  проблеми.  Я хотів би навести такі дані статистики. Засуджено осіб за вироками, що набрали чинності за статтею 133 Кримінального кодексу  України: у  1996  році  -  4 особи,  у 1997 році - 5 осіб і в 1998 році - 1 особу. Тут, безумовно, треба наводити порядок.

 

     Головною особливістю цих законопроектів є те, що пропонується спеціально   встановити   відповідальність  за  порушення  строків виплати заробітної плати не шляхом доповнення Кодексу України  про адміністративні   порушення   та   Кримінального   кодексу  новими статтями, як це пропонувалося раніше в законопроектах Кабміну, які були  відхилені,  а  шляхом  внесення  змін до існуючих статей цих кодексів.

 

     Отже, висновок такий:  об'єднати ці два  законопроекти,  вони доповнюють один одного, і прийняти в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Богословська.  За  нею - депутат Черненко.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область).  Уважаемые коллеги!  Я бы убедительно просила вас,  и, уверена, фракция зеленых меня поддержит, не принимать эти законопроекты. И вот по какой причине.

 

     К сожалению,  складывается впечатление,  что у нас  уже  и  в сфере  уголовного законодательства начало происходить то же самое, что и в сфере налогового законодательства.  Есть Уголовный кодекс, позволяющий  однозначно  привлечь  руководителя  по  статье  165 к ответственности за злоупотребление служебным положением, повлекшее причинение  ущерба либо гражданину,  либо юридическому лицу,  если установлено,  что заработная плата была не выплачена  умышленно  в собственных интересах или в интересах третьих лиц.

 

     Что предлагается   сегодня?   В  проекте  уважаемого  Василия Васильевича вообще обективное так называемое вменение. Без умысла говорится, что сам факт невыплаты заработной платы влечет за собой привлечение к уголовной ответственности.  Это даст такую дубинку в руки правоохранительных органов,  что я не знаю, кто от нее сможет уберечься.  Это поле для произвола.  Поэтому в таком варианте этот законопроект принимать нельзя,  понимая суть проблемы, а также то, что    действующий    Уголовный    кодекс     дает     возможности правоохранительным    органам    привлекать    злоумышленников   к ответственности за невыплату зароботной платы по личным мотивам.

 

     Проект, который    нам    предложил    Кабинет     Министров, свидетельствует, что его авторы никак не могут отречься от желания лишить  свободы  всех  и  за  все.  Вы  подумайте,  за   невыплату заработной платы - лишение свободы на срок до одного года.  Да что же это такое?!

 

     С моей точки зрения,  оба эти законопроекта - рудимент.  И  я прошу   вас   не   поддаваться   на   эту   провокацию,   оставить законодательное поле в таком виде,  в каком  оно  есть.  Уголовный кодекс определяет все основания для наказания виновных,  дело лишь в том, хотят этого правоохранительные органы или нет.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інно Германівно.

 

     Депутат Черненко від групи "Незалежні". Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Уважаемый Адам  Иванович! Уважаемые  товарищи  депутаты!  Очень грустно и больно смотреть на происходящее в этом зале. Вдумайтесь, что мы принимаем!

 

     В стране  хронически  не  выплачивается   заработная   плата, задолженность  8,6  миллиарда  гривень!  Сегодня мы дадим дубину в руки тех, кто захочет эту дубину использовать так, как его сегодня используют.

 

     Я хочу  обратить  ваше  внимание  на  одну  проблему  -  сбор подписей за определенных кандидатов,  который сегодня  превратился во  "всенародное волеизявление".  Чем это обусловлено?  Тем,  что давят на руководителей всеми рычагами:  кто зарплату не  выплатил, кто  с  бюджетом  не  рассчитался.  И  мы  сегодня при таких наших "реформаторских" действиях в государстве даем уже  законный  рычаг для  воздействия  на  руководителей.  Да  я сам знаю массу фактов, когда руководители нарушали  закон  и  не  выплачивали  заработную плату.  И  их  уже сейчас судили,  и есть за что,  и есть статьи в Уголовном кодексе, по которым их можно привлечь к ответственности.

 

     Я полностью разделяю мнение коллег депутатов,  что  сам  факт рассмотрения   в   этом  зале  ситуации,  связанной  с  невыплатой заработной платы,  говорит о том,  что наше общество и государство чрезвычайно  больно.  Но  мы  хотим  вместо  лечения самой болезни лечить симптомы этой болезни.  Мы так дойдем  до  того,  что  одна часть  граждан  будет  сидеть  в  тюрьме,  а другая часть будет их охранять, а потом они поменяются ролями.

 

     Я категорически не хочу голосовать  за  эти  законопроекты  и предлагаю вам поступить так же.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  будьте  уважні,  будемо зараз визначатися.  У нас є два законопроекти і  щодо  них  чотири пропозиції. Тому будьте уважні, я по порядку буду їх ставити, і ми будемо визначатися.

 

     Є законопроект,  про  який   доповідав   заступник   міністра юстиції,  запропонований  Кабінетом  Міністрів.  Прошу визначитися щодо прийняття його в першому читанні.

 

     "За" - 59.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Голосується пропозиція профільного  комітету  про  відхилення даного законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 153.

 

     Так, ясно. Визначаємося щодо законопроекту народного депутата Онопенка.  Є пропозиція прийняти його  в  першому  читанні.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 58.

 

     Зрозуміло. Тоді   є  пропозиція  дати  протокольне  доручення профільному комітету врахувати законопроекти Кабінету Міністрів  і депутата  Онопенка при підготовці проекту Кримінального кодексу до другого читання. Приймається?

 

     Дякую.

 

     ----------

 

     Повторно розглядається Закон України про  внесення  зміни  до Закону  України  про  податок  на  додану  вартість з пропозиціями Президента від 4 травня цього року.  Доповідає заступник  міністра фінансів Регурецький Василь Васильович.

 

     Василю Васильовичу,  скільки часу вам потрібно? П'ять хвилин? Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Вашій увазі пропонуються пропозиції Президента України до Закону про  внесення зміни  до  Закону України про податок на додану вартість.  Коротко нагадаю вам суть питання.

 

     6 квітня 1999 року Верховною Радою було прийнято закон,  яким вносилися деякі зміни до Закону про податок на додану вартість.  У законі було визначено дату  виникнення  податкових  зобов'язань  у платників податків, які надають послуги за користування житлом.

 

     Кабінет Міністрів  запропонував  внести  в  закон  зміни щодо оплати  наданих  послуг  трьох  видів:  за   користування   житлом (квартирна  плата),  за обслуговування ліфтового господарства і за надання  послуг  щодо  перевірки  протипожежного  стану  житлового фонду.

 

     Під час  розгляду  проекту Верховною Радою були запропоновані та  проголосовані  більш  широкі  права  платників  податку   щодо визначення  часу виникнення податкових зобов'язань і було зроблено деяке коригування законопроекту Кабінету Міністрів.

 

     Президент України не  підписав  цей  закон  і  відповідно  до статті  94  Конституції  України пропонує депутатам Верховної Ради повернутися до його розгляду та прийняти його в редакції,  в  якій він був запропонований Кабінетом Міністрів.

 

     Президент вважає  за необхідне звернути увагу на три моменти, що роблять неможливим підписання цього закону.

 

     Перше. Зазначеним законом передбачено,  що  платники  податку матимуть право самостійно, на свій розсуд визначати час виникнення податкового  зобов'язання,  користуючись  касовим  методом  (тобто після  надходження плати за надані послуги) або методом нарахувань ( у момент надання цих послуг).

 

     Надання платникам податку права самим  визначати  цей  термін призведе  до ситуації,  коли контролюючі органи будуть неспроможні працювати.  Оскільки в цьому процесі беруть участь як мінімум  два суб'єкти - покупець і продавець,  то визначення права на отримання податкового відшкодування і зобов'язань щодо внесення платежів  до Державного бюджету мають визначатися в однаковому режимі. І це має бути  визначено  лише  законом.  Iз  цим  Президент   України   не погодився.

 

     Друге. Законом нечітко визначена норма, якою надавалося право отримувати   бюджетне   відшкодування.    Виходячи    з    тексту, затвердженого  Верховною  Радою,  право  на  отримання  бюджетного відшкодування виникало в момент надання послуг, тобто день у день.

 

     Така система не може бути прийнятною,  тому що відшкодовувати в  день  надання послуг із бюджету суми податку на додану вартість не  видасться  можливим,  бо  контролюючі   органи   не   матимуть можливості перевіряти правильність визначення цих сум.

 

     Третє. Законом   було  передбачено,  що  норми  цього  закону набирають чинності (і відповідно  здійснюються  перерахунки)  з  1 січня  1999 року.  Оскільки закон був прийнятий 6 квітня,  а норми його починали діяти з 1 січня 1999 року, Президент України вважає, що це суперечить статті 94 Конституції України,  якою передбачено, що закон набирає чинності через десять днів з дня його  офіційного оприлюднення,   а  також  частині  першій  статті  58  Конституції України,  згідно з якою закони та інші нормативноправові  акти  не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

 

     До того ж запровадження цієї норми і проведення  перерахунків з  1  січня  1999  року призведе до того,  що бюджет може втратити чималі надходження,  які вже були використані  за  цей  період,  а деякі  платники  податків опиняться в ситуації невизначеності,  бо вони мали право на відшкодування сум податку на додану вартість за цей  минулий  період,  а  з уведенням цього закону вони б це право втрачали і мали б повернути ці кошти до Державного бюджету,  що  з огляду на сьогоднішній фінансовий стан платників податку видається дуже проблематичним.

 

     Враховуючи викладене,   Президент    запропонував    народним депутатам  ще  раз  повернутися до даного закону і прийняти його в тій редакції, в якій його проект був поданий Кабінетом Міністрів у квітні  цього  року.  Пропонований зміст закону вам роздано,  і ми звертаємося до вас із проханням розглянути і затвердити ті  норми, які були раніше внесені Кабінетом Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     Доповідає голова  підкомітету  Комітету  з  питань фінансів і банківської  діяльності  Терьохін  Сергій   Анатолійович.   Сергію Анатолійовичу, трьох хвилин достатньо?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Так, достатньо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, три хвилини.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Адаме Івановичу.

 

     Перед тим,  як  почати  свою  доповідь,  я  хотів  би,  Адаме Івановичу,  доповісти вам,  що  я  говорив  про  бухгалтера  свого інституту і бажаю вам теж працювати в інституті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би мати свій інститут. Я вам щиро заздрю.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Головуйте, а якщо у вас вистачить часу, можете спробувати...

 

     Шановні друзі!  Наш комітет розглянув пропозиції Президента і пропонує врахувати їх частково.

 

     Перше. Пропонується  врахувати  зауваження Президента про те, що не може бути вибору між касовим методом  і  методом  нарахувань для  цих  організацій.  Виключно  касовий метод встановлюється для операцій з постачання вугілля,  електроенергії,  теплової енергії, газу,    водопостачання,    технічного    обслуговування   ліфтів, обслуговування систем протипожежної безпеки в житловому  фонді,  а також надання комунальних послуг.

 

     Друге. Комітет  не  погоджується  з  пропозицією  Президента, обмежити застосування касового методу для громадян  1  січня  2001 року.  Ви знаєте, мені здається, що ті, хто готував ці зауваження, думали,  що з 1 січня 2001  року  в  них  з'являться  важелі,  щоб виганяти  людей  з  квартир  за  те,  що  вони  не сплатили якийсь комунальний платіж або притягувати їх  до  суду  і  справляти  цей комунальний платіж у судовому порядку.

 

     Я, між іншим,  хочу викласти нашу позицію, що полягає в тому, щоб  не  встановлювати  цього  граничного  періоду,   а   назавжди закріпити  цей  метод  для  фізичних  осіб,  пов'язавши  це  з тим питанням,  яке ми розглядали тільки-но,  а  саме  -  про  затримку виплати  заробітної  плати,  соціальних допомог і пенсій.  Давайте розберемося спочатку з цим,  а потім будемо говорити,  яким  чином забрати  гроші  в людей,  які велінням долі не можуть заплатити за комунальні послуги.

 

     Себто пропозиція комітету:  встановити,  що  оплата  вартості надання  послуг фізичним особам за касовим методом запроваджується назавжди,  а не тільки до 1 січня 2001 року.  В  майбутньому  може щось виправитися,  тоді всі будуть платити вчасно, бо будуть у нас балашовські зарплати і пенсії.  Може, тоді ми повернемося до цього питання.

 

     Наступне питання:  які  послуги  мають  надаватися за касовим методом?  Президент заперечив, щоб за касовим методом (тобто після надходження   грошей)  людям  надавалися  послуги  з  користування телефоном,  телевізійними і  радіомережами  та  системами  охорони житла.  Але  треба  сказати,  що останнім часом вартість усіх оцих послуг, як правило, включається в книжечку комунальних платежів, і люди сплачують їх одним платежем.  Тобто визначити,  що якась одна частина комунальних платежів має здійснюватися методом нарахувань, а інша - касовим методом,  технічно неможливо. Саме тому, виходячи не з теорії,  шановний Василю Васильовичу,  а з тієї практики, яка на  сьогодні  застосовується  при нарахуванні комунальних платежів жеками або організаціями-співвласниками житла,  ми  пропонуємо  ці пільги поширити на весь перелік комунальних платежів для громадян. Тому я пропонував би (сьогодні всім роздано наш  проект)  прийняти два рішення.  Поперше,  відхилити зауваження Президента. По-друге, прийняти остаточно той законопроект, який пропонує наш комітет.

 

     І на закінчення хочу сказати,  що штучне гальмування введення в  дію закону,  яке базується на незначних зауваженнях Президента, гальмує інший дуже важливий для нашої економіки процес переведення на касовий метод розрахунків таких галузей,  як електроенергетика, вугільна промисловість і система водопостачання,  всі ТЕЦи. Тому я просив  би  закінчити  розгляд  цього питання саме сьогодні і дати нашим виробничникам нормальний спосіб...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Так, і ліфтове господарство! Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  ми  сьогодні  закінчимо  його  розгляд. Сідайте, Будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Немає  бажаючих  взяти участь в обговоренні? Будемо  визначатися  таким  чином.  Будьте  уважні!  Є  зауваження Президента,  його  пропозиція  відхилити  закон,  значить,  ми  ці зауваження поставимо  на  голосування.  Є  пропозиція  профільного комітету  - прийняти цей законопроект у новій редакції,  тобто тут достатньо буде простої більшості - 226  голосів.  Отож,  у  такому порядку я ставлю на голосування.

 

     Ставиться на голосування пропозиція Президента про відхилення даного закону і викладення  його  в  тій  редакції,  яку  пропонує Президент. Прошу визначитися (Шум у залi).

 

     Прошу зняти голосування.

 

     Шановні колеги,  ще  раз  наголошую,  що  завжди при розгляді подібних  питань  першими  на  голосування  ставляться  пропозиції Президента.   Тобто   ми   зараз   визначаємося   щодо  пропозиції Президента. Прошу визначитися.

 

     "За" - 46.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тоді вноситься пропозиція прийняти Закон про внесення змін до Закону  України  про  податок на додану вартість у новій редакції, запропонованій профільним комітетом.

 

     Зніміть, будь  ласка,  голосування.   Слово   має   заступник міністра Регурецький. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Ми хотіли б у  цьому  законопроекті  -  новій  редакції закону,  яка вам подана для голосування (я тільки-но мав розмову з її автором),  внести деякі уточнення,  тому  що  в  запропонованій редакції   послуги   за   користування   телефоном,  телевізійними радіомережами та системами охорони житла будуть трактуватися  так, що  абсолютно всі послуги будуть так сприйматися.  Ми не хотіли б, щоб у новій редакції були поправки,  а також пропонуємо вилучити і додати   слова:   "у   складі   квартирної  плати".  Автор  з  цим погоджується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  автор  з  цим  погоджується.  Таким чином,   шановні   колеги,   з  поправкою,  погодженою  профільним комітетом і  Міністерством  фінансів,  я  ставлю  законопроект  на голосування  для  прийняття його в цілому і повторного направлення на підпис Президенту.  Голосуємо з урахуванням  того,  про  що  ми домовилися.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято.  Дякую.  Оскільки  це нова редакція,  закон направляється на повторний підпис Президенту.

 

     ----------

 

     Повторно розглядається Закон України  про  внесення  змін  до Закону  України  про  застосування  електронних  контрольнокасових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із  споживачами  у сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг з пропозиціями Президента від 31 березня цього року.  Доповідає  Альошин  Валерій Борисович. Будь ласка.

 

     Валерію Борисовичу,  скільки  часу  вам треба?  П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні народні депутати! Історія цього закону, поданого на наш розгляд,  триває вже досить довго, майже два роки. У липні 1997 року було подано проект цього закону.  Потім він  був розглянутий  у  Верховній  Раді  і  прийнятий  остаточно 4 березня минулого року.  Після цього закон був поданий на підпис Президенту і повернутий з пропозиціями Президента.

 

     Під час  розгляду  пропозицій  Президента  робоча група,  яка опрацьовувала цей документ,  фактично  підготувала  нову  редакцію закону,  і  тому  розгляд  цієї  редакції можна вважати як розгляд проекту закону в першому читанні.

 

     На ваш  розгляд  внесено  доопрацьований  законопроект,  який суттєво  відрізняється від чинного закону і значною мірою враховує пропозиції Президента,  які свого часу він направив  до  Верховної Ради.

 

     Щодо концептуальних  підходів  до  певних норм законопроекту. Основна проблема,  яка виникала під час доопрацювання, стосувалася питання   застосування   комп'ютерних   систем  у  пунктах  обміну іноземної валюти.  Зараз це питання вирішено, і ця позиція знайшла своє відображення у статтях 3 і 7 законопроекту.

 

     Крім того,   робочою   групою   були   напрацьовані   спільні пропозиції   щодо   уточнення   і   доведення    окремих    статей законопроекту.  Ці пропозиції спрямовані на більш чітке визначення порядку  застосування  електронних  контрольно-касових   апаратів, комп'ютерно-касових  систем  та  інших  реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

 

     Результати роботи робочої  групи  розглядалися  на  декількох нарадах  у  Національному  банку  України  за участю представників Державної  податкової  адміністрації   України,   Ощадного   банку України,  Асоціації  українських  банків  та  профільного комітету Верховної  Ради,  і  практично  всі  пропозиції  були   підтримані учасниками цих нарад.

 

     Не знаю,  чи є потреба детально характеризувати суть проекту. Я спробую досить лаконічно описати ті зміни,  які  характерні  для цього нового документа.

 

     Останнім часом    значно   розширилася   сфера   застосування спеціалізованих технічних засобів,  які виконують функції, подібні до   функцій   касових   апаратів,  -  це  фіскальні  реєстратори, спеціалізовані  принтери,   що   застосовуються   в   комп'ютерних системах,  електронні  таксометри та інше.  Усе більшого поширення набувають також технології безготівкових розрахунків населення  за товари  та  послуги із застосуванням пластикових платіжних карток. Проведення  розрахунків  у   такій   формі   без   спеціалізованих електронних засобів реєстрації розрахункових операцій неможливе.

 

     Таким чином,  виникла  об'єктивна  потреба поширити сферу дії норм  Закону  про   застосування   електронних   контрольнокасових апаратів  і  товарно-касових  книг  на  весь  спектр  реєстраторів розрахункових операцій,  які ведуть облік інформації  про  грошові надходження  і  таке  інше.  Відповідно  до цього внесено зміну до назви закону.

 

     Інша гостра проблема  -  це  забезпечення  належного  захисту фінансової    інформації   та   гарантії   виконання   електронним контрольнокасовим  апаратом  фіскальних  функцій.  За  інформацією органів  Державної  податкової  адміністрації,  є декілька методів втручання в роботу  електронних  контрольно-  касових  апаратів  з метою  знищення  фінансової  інформації та,  як наслідок,  з метою приховування доходів від оподаткування.  Це,  насамперед, підробка пломб,  якими  опломбовуються  касові  апарати,  відкриття корпусу апарата  та   стирання   фіскальної   інформації   в   мікросхемах оперативної   пам'яті,   використання   конструктивних   недоліків електронних контрольно-касових апаратів,  доступ до  мікросхем  та пам'яті з боку клавіатури тощо.

 

     З метою   виправлення   становища   та   недопущення   фактів приховування   доходів   від   оподаткування    в    законопроекті запропоновано   встановити  підвищену  відповідальність  суб'єктів підприємницької   діяльності    за    використання    реєстраторів розрахункових  операцій,  до  конструкції  яких  чи до програмного забезпечення яких внесені зміни, а також суб'єктів підприємницької діяльності,   які  реалізують  несертифіковані  і  не  внесені  до державного реєстру реєстратори  або  до  програмного  забезпечення яких внесені зміни.

 

     Таку ж     відповідальність    несуть    центри    сервісного обслуговування за фальсифікацію висновків  щодо  технічного  стану реєстраторів  розрахункових  операцій.  На  осіб,  які  займаються підробкою  програмного   забезпечення,   поширюється   кримінальна відповідальність .

 

     Крім того,   в   законопроекті   є  уточнення,  що  передусім стосуються   більш   чіткого   переліку    обов'язків    суб'єктів підприємницької    діяльності   щодо   застосування   реєстраторів розрахункових операцій - обов'язку видачі  покупцям  розрахункових документів  у  разі застосування товарно-касових книг,  дотримання вимог,  встановлених  Державною   податковою   адміністрацією   та Національним  банком,  щодо реалізації реєстраторами розрахункових операцій фіскальних функцій.

 

     Такі ж уточнення внесені й щодо обов'язків центрів сервісного обслуговування  стосовно фіксованих розмірів фінансових санкцій за конкретні порушення вимог закону й таке інше.  Внесені також  інші незначні  поправки,  зміст  яких  зрозумілий  із  матеріалів,  які роздавалися народним депутатам.

 

     Комітет вважає,  що напрацьований спільними зусиллями  членів комітету,    фахівців    Державної    податкової    адміністрації, Національного банку законопроект достатньо враховує сучасні вимоги щодо  застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій,  і його прийняття забезпечить надійну правову базу для проведення контролю за суб'єктами підприємницької діяльності,  які здійснюють операції з розрахунків у готівковій або безготівковій формі.

 

     Деякі позиції цього законопроекту можуть бути уточнені. Я мав кілька  розмов  з  народними  депутатами,  яких турбує,  що вимогу обов'язкового застосування  реєстраторів  може  бути  поширено  на велику кількість платників податків,  які за чинним законодавством здійснюють свою діяльність без обов'язкового  контролю  доходів  і витрат на умовах фіксованої сплати податків і таке інше.  Ці зміни можуть бути предметом розгляду Верховної Ради і нашого комітету на етапі   підготовки  законопроекту  до  другого  читання.  Я  прошу підтримати цей законопроект у  першому  читанні  і  пропоную  всім депутатам   уважно   з  ним  ознайомитись,  а  також  подати  свої пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію   Борисовичу.   Шановні   колеги, депутати  Черненко  і Горбачов просять голосувати,  так?  Сідайте, будь ласка, Валерію Борисовичу.

 

     Шановні колеги,  є  така  пропозиція.  Ми   прийняли   закон. Президент  повернув  його зі своїми досить суттєвими зауваженнями. По суті,  профільний комітет погодився з частиною  цих  зауважень. Виходячи  з  цього,  комітетом  пропонується новий варіант закону, новий  законопроект.  Тому  є  пропозиція  підтримати   пропозицію профільного  комітету  про  прийняття цього нового законопроекту в першому читанні і будемо йти за відомими процедурами.

 

     Депутат Матвієнков наполягає на виступі. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо,  Адам Иванович. До принятия проекта закона  в первом чтении я хотел бы сделать два замечания.  Возьмем вопрос фискальной памяти.  Мы прекрасно понимаем,  что это "черный ящик",  который  практически вбирает в себя всю информацию о сборе платежей.  Тут надо расставить все точки над "і".  Ведь уплатив за товар,  человек уже платит налог.  Если продавец сегодня оставляет этот налог у себя, то фактически речь уже идет о невозврате налога в  бюджет,  то  есть  о  казнокрадстве.  Мы должны поставить этому четкий заслон.  Сегодня предлагается в качестве аппарата  контроля использовать   компьютер,   в   который  можно  было  бы  свободно проникнуть и все что надо откорректировать.  Здесь надо  поставить заслон и четко выписать, что такое фискальная память. Это первое.

 

     Второе. Изучив   этот   вопрос,  наша  группа  настаивает  на необходимости очень внимательно подойти к вопросам продажи валюты. Все-таки  валюта  (какая  ни есть) для банков является товаром.  И терять здесь деньги не стоит.  Я бы хотел, чтобы эти два замечания были зафиксированы при принятии проекта в первом чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Шеховцов  записаний.  Після його виступу будемо визначатися. Будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 52,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Очень часто,  когда в этом зале мы  обсуждаем  проблемы налогового     законодательства,    мы    вспоминаем    о    малом предпринимательстве. Но когда принимаем целый ряд текущих законов, почему-то  не  думаем,  что они имеют непосредственное отношение к малому бизнесу.

 

     Я сейчас выскажу несколько таких крамольных мыслей.

 

     Очень часто  нам  вредит  слепое   копирование   европейского законодательства.  Очень  часто  у нас теоретики берут европейское налоговое законодательство,  переводят его на  украинский  язык  и пытаются    внедрить    в    совершенно   иную   экономику,   иную социально-экономическую ситуацию. С малым бизнесом получается тоже самое.  На  наш  неокрепший,  неустоявшийся,  слабый  малый бизнес пытаються перенести все классические элементы европейской  системы с   разветвленной  налоговой  системой.  Там  масса  налогов,  там кассовые аппараты,  декларации,  налоговые проверки и так далее, и так далее.

 

     Государства, которые  гораздо ближе к нам по условиям,  пошли по совершенно другому пути (я имею в виду Турцию,  Китай).  А  что касается сфер торговли,  общественного питания,  услуг, то там все отношения  предпринимателя  с  бюджетом  полностью   строятся   на приобретении  того,  что мы в советские времена называли патентом. То есть там человек выкупает право на ведение бизнеса,  платя один раз в месяц,  в квартал - не важно.  Факт тот,  что это для него - единственный платеж, и это избавляет его от ведения каких бы то ни было учета и отчетности. Полностью! И людей это не пугает.

 

     Обратите внимание.   У   нас   даже   при   умершей   крупной промышленности обемы налоговых поступлений от торговли, общепита, сферы услуг (от того,  что называется малым бизнесом) все равно не сравнимы с поступлениями  от  гигантов  промышленности,  хотя  они почти   мертвы.   А  что  же  будет  в  условиях,  когда  начнется экономический подем?!

 

     Мы почему-то забываем, что представитель малого бизнеса - это не  только плательщик или неплательщик для бюджета,  это создатель рабочих мест.  Он способствует самообеспечению населения, пока нет достаточного  количества  рабочих  мест  в  промышленном  секторе, созданию  разветвленной   сети   услуг,   оказываемых   населению, обеспечению  товарами.  Вот  его основные функции.  А мы все время пытаемся наращивать мускулы репрессивной  машины,  подавляя  малый бизнес и создавая широчайшие возможности для коррупции.

 

     А теперь конкретно по этому законопроекту. Как ни странно, но была поправка Президента,  в которой он  предлагал  освободить  от использования    электронных   контрольно-кассовых   аппаратов   и товарно-кассовых книг те субекты предпринимательства,  которые  в силу других законов от этого освобождены.  У нас сегодня действует закон о фиксированном  налоге  для  тех  физических  лиц,  которые торгуют   на   рынке,  есть  закон  (введенный,  по  сути,  указом Президента) о едином налоге в сельском хозяйстве  и  есть,  я  вам напомню,  экспериментальный режим единого налога,  который вот уже скоро год как опробируется в 12 городах Украины  (имеется  в  виду так  называемый  Специальный  торговый  патент).  В проекте ничего этого нет. Правда, председатель комитета соглашается с тем, что ко второму  чтению все это можно учесть,  а я как бы подготовил вас к тому,  чтобы вы единогласно поддержали  эти  предложения.  Давайте помнить  о  тех  важнейших  функциях  малого  бизнеса,  которые  я перечислил,  и не видеть в  нем  только  плательщика  налогов,  за которым  нужно  постоянно  охотиться,  обвесив  его со всех сторон датчиками.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Таким чином, нам необхідно прийняти    рішення.    Профільний   комітет   пропонує   прийняти законопроект у першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 145.

 

     Шановні колеги! Ми з вами можемо потрапити в цікаву ситуацію. Якщо не потрібен цей закон про касові апарати,  давайте ми його не будемо приймати.  Якщо ми зараз  будемо  таким  чином  голосувати, значить,  законопроект  не  буде  прийнятий,  а  той закон не буде підписаний,  бо на нього накладено вето Президента,  і ми його  не відхиляємо, тому що профільний комітет вносить пропозицію прийняти даний  законопроект  у  першому  читанні.  Будь  ласка,   депутате Альошин... Не знаю навіть, що ми маємо прийняти.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги! Я просив би все-таки підтримати цей  законопроект  і  ось  чому.  Зараз  Закон  про   застосування електронних контрольно-касових апаратів діє.  Він є і він діє. Те, що зараз розглядалося,  - результат  внесення  невеликих  змін  до закону   про  контрольно-касові  апарати.  Запропоновані  зміни  є спробою проконтролювати  через  систему  спеціальних  реєстраторів операції  з обміну валюти.  Тому що це питання в старому законі не було врегульовано. Якщо ми сьогодні не приймемо ці зміни, ми знову залишимо  це питання відкритим.  Я думаю,  що це буде неправильно. Тому я просив би зараз прийняти законопроект у першому читанні.

 

     У всіх  народних  депутатів  буде   підстава   проаналізувати ефективність застосування того закону, який сьогодні діє, провести робочі зустрічі з тими,  хто торгує на умовах  сплати  патенту  чи фіксованого   податку,   з   тими,   хто  займається  виробництвом контрольно-касових апаратів і так далі  -  з  усіма  зацікавленими сторонами.  І  ви  зможете  сформулювати  свої  пропозиції  і своє ставлення до законопроекту в цілому.

 

     Якщо він не буде вас задовольняти, ви просто не приймете його в другому читанні. А зараз я просив би проект підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Адам Иванович,  Валерий Борисович  совершенно  правильно  говорит. Простой  анализ  показывает,  что  бюджет  теряет  до 5 миллиардов гривень в год только за счет того,  что мы не  учитываем  все  эти финансовые потоки. На Одесском рынке оборот капитала составляет 10 миллионов долларов в день,  и 1 миллион долларов из них оседает  у кого-то  в карманах.  Определить,  куда уходят эти деньги,  просто невозможно.  А внедрение кассовых аппаратов, о чем говорит Алешин, позволит учитывать все фактические финансовые потоки.  Поэтому те, кто на самом деле заботится о государстве, о нашем бюджете, с моей точки  зрения,  должны  проголосовать за принятие проекта в первом чтении.

 

     По такому  пути  пошла  Польша.  Сегодня  в  Польше  миллионы кассовых аппаратов,  и,  как вы знаете, у них поступления в бюджет увеличились в десятки раз по сравнению с тем, что было.

 

     Поэтому я абсолютно поддерживаю банковский комитет и  считаю, что  этот законопроект обязательно надо принимать в первом чтении. А во втором чтении надо четко смотреть,  какие статьи  как  должны работать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Васильовичу. Хто далі? Черненко чи Горбачов?  Давайте депутату Горбачову надамо слово, бо депутата Черненка сьогодні ми вже чули.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область).  Спасибо.  Адам Иванович,  я в  этом  зале, наверное,  единственный работник розничной торговли. У меня только в одном из предприятий где-то 13 кассовых аппаратов.  Здесь вопрос какой?  Если  что-то изменять,  то надо изменять штрафные санкции, потому что налоговая инспекция так работает,  что может за  неделю закрыть любой магазин Украины. Это первое.

 

     Второе. В действующем законе записана норма, в соответствии с которой за два нарушения предприятие могут закрыть.

 

     Третье. Можно говорить еще о том, что кассовые аппараты очень плохого  качества.  Вы  знаете,  что их приходится ремонтировать и менять. Поэтому надо иметь какой-то резерв.

 

     Четвертое. Для внедрения  предлагаемых  новшеств  потребуются оборотные  средства  предприятий  Украины,  что выльется в какуюто сумму и окажет влияние на ценообразование.  То есть  очень  многие положения  в  этом  проекте  закона  надо  менять.  Но при этом не усложнять,  а упрощать его.  Допустим,  я считаю,  что в  отделах, продающих хлеб и молоко, кассовых аппаратов вообще не должно быть. Вы понимаете, это затрудняет работу предприятий.

 

     То есть вопросы есть.  Я думаю, законопроект надо доработать, но  при  этом  только  упрощать  его  нормы,  уменьшая возможности давления со стороны налоговых инспекторов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Тобто  працівник,  який  має   до   цього безпосереднє відношення,  каже, що нам треба змінювати закон, який діє, і підтримувати першу редакцію.

 

     Слово надається Олексію Івановичу  Шитрі,  заступнику  голови Державної податкової адміністрації. І будемо голосувати.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановні народні депутати!  Коли  Президент вніс пропозиції, було створено погоджувальну групу і протягом року відпрацьовано законопроект,  про який сьогодні доповідав  народний депутат  Альошин.  Хочу  сказати,  що  цей  законопроект  якраз  і пропонує вирішення  тих  проблем,  які  не  були  вирішені  чинним законодавством.  Перш за все вони пов'язані з банківською системою і з тими системами обліку, які є.

 

     Я сказав би,  що сьогодні касові апарати - це знаряддя обліку нашого готівкового обігу. Це по-перше.

 

     По-друге, зараз  є  можливість  прийняти  в  першому  читанні законопроект, тобто вдосконалити той закон, який сьогодні викликає багато  нарікань.  І  те  питання,  яке порушив тільки-но народний депутат, можна врахувати при підготовці проекту до другого читання (щодо продажу хліба, спеціалізованих магазинів і таке інше).

 

     Тому прохання  прийняти  проект  у першому читанні,  щоб дати можливість доопрацювати його до другого читання.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Обмін думками відбувся.  Я прошу зосередитись.  І  депутат Бондаренко просить.  Я знаю,  він досить активно вносив зауваження з приводу вітчизняних касових  апаратів, коли  ми обговорювали попередній проект,  і говорив про те,  що ми маємо в Києві завод, який варто було б підтримати і таке інше.

 

     Давайте приймемо проект в першому читанні,  а далі (правильно депутат  Альошин  сказав),  якщо  він  не буде прийнятий у другому читанні, то так і залишиться.

 

     Прошу підтримати.  Голосуємо  дружно.  Депутате   Манчуленко, голосуйте, бо слова більше не одержите.

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги, голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Прошу  ще  хвилинку  уваги.  Може,  ми  без обговорення приймемо ще один проект Закону?  Розглядається  проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України  про  списання та реструктуризацію податкової заборгованості  платників  податків  - цукрових  заводів  (комбінатів)  за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999  року. Надаю одну хвилину доповідачу. Анатолію Івановичу, будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Одна минута, и всем все станет ясно. Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые  народные  депутаты!  Нами был принят Закон о списании и реструктуризации налоговой  задолженности  плательщиков налогов  -  сахарных заводов (комбинатов) по состоянию на 1 января 1998 года и сельскохозяйственных предприятий  по  состоянию  на  1 января  1999  года.  Этот закон действует.  Что нам нужно сделать? Когда мы принимали этот закон,  мы не учли,  что  уже  был  принят закон

 

 о реструктуризации   от   31   марта   1997    года    по    всему народнохозяйственному  комплексу  и  был  издан  аналогичный указ. Получилось три закона.  Поэтому  в  "Переходные  положения"  нужно внести норму,  регулирующую порядок возврата реструктуризированных сумм по  этим  трем  законам,  и  только.  Более  того,  когда  мы принимали  закон,  мы  не  учли  три  района,  которые  в качестве эксперимента  находились  вне   общей   налоговой   системы.   Это Глобинский,  Ужгородский  и  Старобешевский  районы.  Нужно внести поправки в статьи 1 и 4, чтобы включить эти три района. Только вот эти две поправки и все. Просьба поддержать проект в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо дружно - в першому читанні.  І Державна податкова адміністрація просить підтримати.

 

     "За" - 191.

 

     Шановні колеги!  Я ще раз наголошую  (Олексій  Іванович  може підтвердити),  що  Державна  податкова адміністрація не заперечує. Справді,  треба уточнити нюанси, щоб була чітка взаємодія законів. Голосуємо.

 

     "За" - 204.

 

     Шановні колеги!  Я розумію, ми всі втомилися. Але йдеться про дрібненькі зміни,  які треба внести для того,  щоб  закон  не  був розмитий.  Доповнення  про  внесення  назв  трьох районів,  які не внесені,  бо вони  були  в  іншому  варіанті  проекту.  Голосуємо. Михайле Васильовичу!  Львів'яни, підтримайте! На Львівщині також є чимало цукрових заводів. Голосуйте.

 

     "За" - 201.

 

     У чому справа?  Дивіться: 79 депутатів не голосують. Значить, є  якась причина.  Ну,  давайте ще один раз,  тільки,  будь ласка, мобілізуймося.

 

     Слово депутату Марковській.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Шановні колеги!  Ми,  звичайно,  всі втомились і розуміємо,  що цей законопроект треба приймати.  Я  закликаю  всіх розібратися і прийняти його сьогодні в першому читанні. Крім того, я все-таки хочу сказати,  чому не голосує деяка частина залу.  Хай не  ображається депутат Дроботов,  але він не вітається з жінками. Але тепер, я думаю, ці жінки будуть голосувати за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Давайте   підтримаємо   наших цукровиків.  Тим більше (ще раз наголошую) ніяких принципових змін не  пропонується.  Голосуємо  дружно  за.   Валентино   Андріївно, голосуємо за цукор.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз голосуємо.  Депутате Матвієнков, ви сьогодні так гарно виступали,  допоможіть цукровикам.  Металургам ми сьогодні  трошки допомогли. Голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Тоді завтра проголосуємо це питання першим.

 

     Шановні колеги! Дякую за участь у засіданні.

 

     На цьому вечірнє засідання оголошується закритим.