Стенограма пленарного засідання

02 червня 1999

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  2  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, гості і запрошені! Прошу підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Встигло зареєструватися  314  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Довгань Сергій   Васильович,  Довганчин  Григорій  Васильович звертаються  до  Голови  Верховної   Ради   стосовно   доцільності анулювання  постанови щодо персонального складу Тимчасової слідчої комісії з питань приватизації Миколаївського глиноземного заводу.

 

     Думаю, цього робити не  потрібно.  Слідча  комісія  працює  і нехай працює.

 

     Осташ Ігор  Іванович  звертається до Прем'єр-міністра України стосовно   заборгованості   з   фінансування   виконаних   обсягів геологорозвідувальних робіт за держзамовленням.

 

     Кравченко Микола  Васильович  звертається до Прем'єр-міністра України стосовно своєчасної оплати Торговим  домом  "Газ  України" послуг з транспортування газу.

 

     Група депутатів (Яковенко,  Довганчин, Хмельовий) звертається до Прем'єр-міністра у зв'язку з невиконанням  Постанови  Верховної Ради про заходи щодо запобігання кризи у державному секторі галузі зв'язку України.

 

     Гуцол Михайло  Васильович  звертається  до   Прем'єр-міністра України   стосовно   незадовільного   реагування  на  запити  щодо виділення   Чернівецькому   факультету   Харківського   державного політехнічного  університету  державного  замовлення на підготовку інженерних кадрів.

 

     Група депутатів (Яковенко,  Довганчин,  Хмельовий  і  ще  два депутати,   я   підписів   не   можу   розібрати)  звертається  до Прем'єрміністра України щодо невиконання Постанови Верховної  Ради від  2 березня 1999 року 462/XIV про заходи щодо запобігання кризи у державному секторі галузі зв'язку України щодо придбання  і  так далі... Ставлю ці запити на голосування.

 

     "За" - 185.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутати Омельченко   і  Єрмак  звертаються  до  Генерального прокурора,  голови Служби безпеки,  голови Державної митної служби стосовно  неналежної  перевірки  законності  вивезення  за  кордон іноземної валюти.

 

     Це питання  порушується  вже  кілька  разів.  Я   просив   би профільний комітет:  розгляньте це, будь ласка, щоб ми одне і те ж питання не ініціювали декілька разів,  адресуючи його одним і  тим же   державним   особам  (Шум  у  залі).  Я  зрозумів.  Ставлю  на голосування ваш запит.

 

     "За" - 195.

 

     Мовчан Павло Михайлович  звертається  до  голови  Рівненської обласної  державної  адміністрації стосовно ситуації,  що склалася навколо забезпечення житлом працівників рівненського  підприємства "Газотрон".

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 135.

 

     Косів Михайло     Васильович     звертається     до    голови Держнафтогазпрому України щодо ситуації,  що склалася в  інституті "Львівдіпронафтохім" та щодо заміни керівництва установи.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 120.

 

     Оголошення такого змісту.

 

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних  депутатів  України  Беспалого  Бориса Яковича, Білоуса Артура Олександровича, Ємця Олександра Івановича, Коліушка Ігоря Борисовича, Подгорного Сергія Петровича, Сахна Юрія Петровича,  Стецьківа  Тараса  Степановича  та  Філенка Володимира Пилиповича зі складу  депутатської  фракції  Народно-демократичної партії   та   входження   їх   до   складу   депутатської  фракції "Реформи-центр". З чим їх і поздоровляємо.

 

     Шановні колеги,  прошу записатися на виступи. Вчора виступали від фракцій.

 

     Депутат Яковенко, наступний - депутат Омеліч.

 

     Висвітіть, будь ласка, список.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,    перший    заступник    голови   Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації (виборчий   округ  50,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые  депутаты!  Только  что прозвучали  запросы  в  адрес  всевозможных ведомств.  У меня есть конкретное  предложение  рассмотреть  и  утвердить   сегодня   два коротких  проекта постановлений.  Один из них - "про деякі питання реалізації  постанов  Верховної   Ради   України".   Он   касается Постановления  "про  заходи  щодо  запобігання  кризи в державному секторі галузі зв'язку  України".  Надо  жестко  проконтролировать исполнение этого постановления, ибо мы с вами теряем, по подсчетам специалистов,  400 миллионов  гривень  из-за  его  невыполнения  и нарушения всех сроков.

 

     Второй проект (просто для уточнения, исключения недопонимания и всевозможных,  так сказать, неувязок) касается комиссии, которая работает   по   вопросу  приватизации  Николаевского  глиноземного завода. Это чисто уточняющий проект. Принятие его, думаю, позволит этой  комиссии  нормально работать.  Вот эти проекты постановлений (они короткие) и  надо  принять  сегодня.  Это  много  времени  не займет. Я предложил бы проголосовать мое предложение.

 

     ГОЛОВА. Але  їх потрібно включити до порядку денного,  і вони повинні  бути  роздані  на  руки  народним  депутатам.  Олександре Миколайовичу, я з голосу ставити це на голосування не можу... Є на руках, так?

 

     Депутат Омеліч, за ним - депутат Сахно.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське    об'єднання    "Громада").   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  В  порядку  законодавчої ініціативи  я і Юрій Кармазін вносимо пропозицію про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України.

 

     Йдеться про те,  щоб змінити діючі норми Регламенту  відносно нефіксованого голосування з питання висловлення довіри чи недовіри Кабінету Міністрів  та  відносно  подолання  вето  Президента.  Це питання  виникло  й  обговорювалось на нараді керівників фракцій і груп,  голів комітетів,  було підтримане всіма,  тому я просив  би включити його до порядку денного і розглянути.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, висвітіть список. Депутат Сахно. За ним - депутат Косів. Будь ласка.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція "Реформи-центр". Прошу передати слово Білоусу Артуру Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую.  Шановні колеги! Перше. Від фракції "Реформи-центр"  я  хотів  би  зауважити  з  приводу  глиноземного заводу:  ми  вже  прийняли  постанову,  тому  повертатися  до неї, виходячи з політичних міркувань тієї чи іншої фракції, не слід.

 

     Друге. Олександре Миколайовичу,  вчора ми  проголосували  218 голосами за те,  щоб включити до порядку денного питання про зміни і доповнення до Закону України про  телебачення  і  радіомовлення, які  б  перевели  діяльність національних теле- і радіокомпаній на державний контракт і державне замовлення,  вилучивши  фінансування окремим рядком у державному бюджеті.  Тобто вчора нам не вистачило семи голосів.  Тому я просив би це питання  ще  раз  поставити  на голосування.

 

     І третє.  Олександре Миколайовичу, хочу сказати буквально два слова  про  безпрецедентний  випадок,  який  стався  в  Черкаській області поблизу вашого виборчого округу за іронією долі у мій день народження,  7  січня.  Був  абсолютно  по-звірячому  побитий  мій помічник-консультант Ходін Олександр Степанович.

 

     Це вже  не  перший  випадок  побиття помічників-консультантів народних депутатів.  Таке сталося з помічниками Віталія  Кононова, депутата Мазур та інших. На жаль, Генеральна прокуратура не змогла розібратися в цій ситуації, і людину, яка постраждала, звинуватили в  різних гріхах,  на її батьків чиниться тиск,  і це відбувається тільки тому, що один зі злодіїв є сином голови місцевого колгоспу.

 

     Ніяким чином не намагаючись  кинути  тінь  на  людей,  які  в нелегких  умовах  піднімають наше сільське господарство,  хотів би звернути увагу депутатів на те, що вкотре права народних депутатів та  права  помічників-консультантів,  які  нелегкою  своєю роботою допомагають  нам  у  виконанні  службових  обов'язків,   абсолютно нехтуються  нашими правоохоронними органами.  Ми звернемося ще раз із депутатським запитом до Генеральної прокуратури,  але просив би вас як Голову Верховної Ради втрутитися в цю ситуацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косів. За ним - депутат Юхимець.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська  область).  Фракція Народного руху України.  За рішенням фракції прошу передати  слово  керівнику  нашої  фракції  Геннадію Йосиповичу Удовенку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Перебуваючи впродовж  минулого  тижня  у  своїх  виборчих округах,  ми бачили, як повсюдно, скрізь відбувається неоголошене, неконтрольоване підвищення  цін  на  товари  першої  необхідності, передусім  на харчові продукти:  крупи,  цукор,  макарони,  олію - практично на все.

 

     Це тотальне  підвищення  цін  пояснюється  нібито  ажіотажним попитом   на   продукти   через  повідомлення  в  засобах  масової інформації  про  можливий  неурожай,  який  нас  чекає   внаслідок заморозків.  Причина, як завжди, знайдена. Але ми в Народному русі України, проаналізувавши ситуацію в багатьох регіонах, переконані, що  маємо  справу  зі  спробою  дестабілізації  ситуації в Україні напередодні виборів Президента,  з бажанням певних  економічних  і політичних  кланів збурити людей до неконтрольованих актів відчаю. Тому ми запитуємо:  де оперативні і чіткі дії уряду?  Де  контроль над цінами і,  що дуже важливо, над паритетом цін? Ми, на жаль, не вбачаємо ефективних дій уряду в цьому плані.

 

     Шановні колеги!  Ціноутворення є конституційною  прерогативою уряду,  і  в  цьому  контексті  слід ширше поглянути на ситуацію з ціноутворенням, яка склалась у різних сферах. Візьмімо, наприклад, ціни  на  ліки.  До  1996 року Кабінетом Міністрів встановлювались граничні розміри оптовозбутових або торговельних надбавок  від  35 до   55   відсотків  до  цін  виробника,  і  це  якось  стримувало необгрунтоване зростання  цін  на  ліки,  робило  їх  доступнішими значній частині зубожілих громадян.

 

     Сьогодні ж  граничні  розміри торгової надбавки є лише для 12 груп медпрепаратів,  а всі інші ліки продаються за явно завищеними цінами.  Мабуть, кожен із нас стикався з тим, що ціна на одні й ті ж  ліки  в   різних   аптеках   різна.   Торгівля   медпрепаратами перетворилась на прибутковий бізнес за рахунок людського здоров'я, а громадян,  які можуть придбати ліки за такими цінами,  стає  все менше.

 

     Візьмемо інший  аспект проблеми - плату за житлово-комунальні послуги.  Уряд підвищує тарифи,  але водночас бере гроші  за  явно підвищеними   нормами  споживання  населенням  води,  газу,  тощо, затвердженими ще аж 30 років тому.

 

     Отже, в контексті сказаного фракція  Народного  руху  України наполягає на неприпустимості подальшого безконтрольного повсюдного підвищення  цін  у  країні,  передусім  на  цукор   і   хліб;   на необхідності  термінового  впорядкування  урядом норм споживання у сфері комунальних послуг та вжиття ним заходів  щодо  встановлення приладів обліку, насамперед газових лічильників та лічильників для води.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхимець. За нею - депутат Буждиган.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область).  Передайте,  будь  ласка,   слово   Миколі   Васильовичу Кравченку... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Буждиган. Будь ласка.

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Дякую.  Олександре Миколайовичу,  я вас дуже прошу передати слово Мішурі Валерію Дмитровичу, він розкаже дуже цікаву річ.

 

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні колеги!  Я хочу висловити рішучий протест з  приводу  тієї провокації,  яку  вчинено на виборчому полі України.  Ви,  мабуть, знаєте,  що за одну ніч від Волині до Донецька  було  розкидано  і розклеєно  мільйони  фальшивих  листівок,  де використовуються мої прізвище та ім'я.

 

     Інакше як бандитською провокацією я це назвати не можу,  тому що  саме  бандити використовують метод переодягання в міліціонерів для того, щоб обманути жертву і досягти своєї мети.

 

     Мене дивує  позиція  тих  працівників,  які  займаються  цією справою.  Річ  у  тім,  що це вже друга листівка.  Мене дивує:  до підготовки мільйонів цих листівок були залучені,  мабуть,  десятки людей,  які  за  одну  ніч мали розвезти ці листівки в усі регіони України,  були залучені десятки й сотні людей  для  того,  щоб  ці листівки  розкидати  і  розклеїти,  і  все  ж  не можуть знайти ні авторів листівок,  ні виконавців цієї акції,  тим більше, що на це потрібно дуже багато паперу, бо це ж мільйонні тиражі.

 

     Я просив  би  вважати  мій  виступ  ще  одним  зверненням  до Генеральної прокуратури з вимогою як народного  депутата  України, як   громадянина   України   (а  мовою  Кримінального  кодексу  це називається   підлогом    і    тягне    за    собою    кримінальну відповідальність)   знайти   авторів  і  виконавців  цієї  брудної провокації і віддати їм належне, по заслузі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шмідт. За ним - депутат Вітренко.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 115, Львівська область).  Народний рух України Вячеслава  Чорновола.  У зв'язку   з  ситуацією,  яка  створюється  навколо  Миколаївського глиноземного заводу,  прошу передати слово Вячеславу Ковалю, члену спеціальної тимчасової слідчої комісії.

 

     КОВАЛЬ В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Три місяці ми дискутували,   що  робити  з  Миколаївським  глиноземним  заводом. Висловлювалися  різні  точки  зору:  лівих,  правих,   центристів. Створили слідчу комісію,  яка, здається, повинна тепер розібратися в ситуації з урахуванням точок  зору  різних  фракцій  і  прийняти відповідне рішення.

 

     Сьогодні пан  Яковенко,  проти  якого я,  до речі,  абсолютно нічого не маю, бо (можливо) він має свою точку зору, знову ініціює якесь  нове  рішення.  Якимось  чином  зі  складу  слідчої комісії виводяться депутати, які були включені рішенням Верховної Ради.

 

     Дивлюся на склад комісії, який пропонують Яковенко, Довганчин і Павловський.  Чому ж із її складу виводяться депутати Стецьків і Квятковський,  а Яковенко,  Довганчин залишаються?  Я  не  розумію підходу.  Якщо  ми  це  питання  будемо розглядати знову емоційно, поправляти ті рішення,  які ми вже прийняли  Верховною  Радою,  ми ніколи ні до якого рішення не прийдемо.

 

     Тому пропоную  відхилити всі пропозиції про створення якихось нових комісій Верховної Ради і дати можливість  створеній  комісії працювати і прийняти відповідні рішення, на які чекає держава.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Алексєєв.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична  опозиція.  Я  заявляю наш гнівний протест проти  початку  президентської  кампанії  з   засад   тоталітарної кримінальної  держави.  Почалися вже не тільки листівки і наклепи. Сьогодні,  в ніч з 1 на 2 червня 1999 року,  підпалили й підірвали квартиру  голови Охтирського міськкому Прогресивної соціалістичної партії України Чаговця Бориса Миколайовича,  підпалили саме  тому, що  не  подобається  позиція  нашої  партії  щодо  збору  підписів виключно на мою підтримку.

 

     Один з можливих терористів (ми так і заявили органам міліції)

-  це  секретар  Охтирського  міськкому  Компартії,  бо  він після публікації в  газеті  статті  Чаговця  Бориса  Миколайовича,  який назвав Комуністичну,  Соціалістичну і Селянську партії буржуазними партіями,  погрожував йому розправою.  Вона чи з його,  чи з інших рук відбулася.

 

     Крім того,  сьогодні  по  всій  Україні розпочалося цькування наших  народних  обранців.   Депутати   з   фракції   Прогресивної соціалістичної  партії  Петро  Романчук і Володимир Єльчанінов вже потерпають від працівників ДАІ, які навмисно зупиняють їхні машини на   дорогах,   роблять  обшуки,  викручують  руки,  перешкоджають переміщенню.

 

     Олександре Миколайовичу! Вчора на засіданні слідчої комісії я висловлювала вимогу нашої фракції, щоб тут на сесії Верховної Ради прозвітували про свою діяльність і Деркач - голова Служби  безпеки України,  і  Кравченко - міністр внутрішніх справ України.  Треба, щоб ми розібралися,  що в Україні відбувається сьогодні і робиться нахабно, тільки щоб зупинити нормальний процес збору підписів.

 

     І ще одне питання - про роботу Верховної Ради.  Я не розумію, чому замість того,  щоб розглядати конче потрібні  нашим  виборцям проекти  законів,  які  підготовлені  і  внесені  в  Верховну Раду (скажімо,  про  компенсацію  трудових  заощаджень  громадян),   до порядку  денного включається невідомо яка постанова,  щоб замінити розгляд цих законопроектів,  і знову розглядаються матеріали  щодо Миколаївського глиноземного заводу.

 

     Хто грається  цим  заводом?  Хто  заробляє  на  цьому  гроші? Верховна Рада вже визначилася,  вона  вже  створила  комісію,  яка повинна працювати, а Верховна Рада повинна розглядати питання, які потрібно вирішити до прийняття Бюджетної резолюції.

 

     Олександре Миколайовичу!  Ви претендуєте на посаду Президента України,  і  хотілося б,  щоб ви припинили жонглювання Регламентом Верховної Ради і зміною порядку денного,  бо тоді, що ж це буде за Президент,  який  теж,  як циган сонцем,  буде всім крутити заради своїх інтересів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я, по-перше, це питання ще не ставив. Що ви так  спішите?  Спочатку  думати  треба,  а  потім  говорити,  а ви спочатку говорите, а потім думаєте...

 

     Депутат Алексєєв, за ним - депутат Марченко. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська   область).   Уважаемый   Александр   Николаевич! Уважаемые   коллеги!   По  поручению  фракции  "Батьківщина"  хочу привлечь  ваше  внимание  к  вопросам,  которые  имеют,  я  думаю, жизненно важное значение для наших сограждан.

 

     Первое. У нас все время каким-то образом выпадает из повестки дня вопрос о налоге на транспортные средства.  Я уже раз  поднимал этот вопрос. Мы должны его решить, потому что с людей требуют этот налог сейчас.  Людям не нужны наши  решения  "в  свинячий  голос". Однако  этот вопрос опять стоит сегодня в самом конце повестки дня и,  возможно,  не будет рассмотрен:  мы просто до него не  дойдем. Прошу перенести его в начало повестки дня. Люди ждут решения этого вопроса.  Это  та  практическая   деятельность,   которая   должна облегчить их...

 

     ГОЛОВА. Яке питання, скажіть, будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. 2135 "проект Закону про внесення змін до Закону про податок з власників транспортних засобів". Это первое.

 

     Второе. Не менее важен вопрос о трудовых вкладах.  Мы были  в округах.   Каждый   третий  говорит  на  встречах:  позвольте  нам воспользоваться нашими деньгами.  Что отвечать  старушке,  которая приходит и говорит:  "Я умираю от диабета,  разрешите мне получить мой  вклад".  Она  не  понимает,  что  депутат  просто  не   может разрешить, она надеется, что мы поставим и решим этот вопрос. Люди просят:  не надо нам возвращать  эти  деньги  (они  понимают,  что государство им их не отдаст),  разрешите за их счет погасить долги перед государством по квартплате и плате за коммунальные услуги.

 

     Далее. Так  называемые  "гробовые",   то   есть   деньги   на погребение,  -  150 гривень.  Я поднял официальные данные по моему району:  за этот год ничего не выплачено,  и,  кроме этого имеются колоссальные долги за прошлый год.  Кстати,  в бюджете мы записали строку - 200 миллионов, но и это не выполняется.

 

     Александр Николаевич,  считаю,  что   эти   вопросы   требуют первоочередного  внимания,  поскольку  это  вопросы жизни и смерти десятков тысяч людей,  и прошу их рассмотреть  в  безотлагательном порядке.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Марченко. За ним - депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики,  управління народним господарством власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемый Александр Николаевич!  Наталия Михайловна от имени нашей фракции  заявила  о том,  что  против  представителей  нашей партии начался террор.  Я неоднократно  делал  заявления  с  трибуны  Верховного  Совета   о бесчинствах  работников  автоинспекции  по  отношению  к гражданам Украины и народным депутатам Украины.  Я прошу сегодня не забыть и конкретно   поставить   на   голосование   предложение   заслушать информацию  руководителей  Службы  безопасности   и   Министерства внутренних дел Украины.  Надо проголосовать за то,  чтобы эти люди были заслушаны, а Верховный Совет, и мы в том числе, предявили им свои  претензии,  чтобы  мы  могли  навести  порядок  и прекратить использование  органов   внутренних   дел   сегодня   в   качестве политических террористов.

 

     А теперь, Александр Николаевич, насчет того, кто что думает и кто   что   делает.   Год   тому   назад   фракция   Прогрессивной социалистической  партии  Украины  предложила  Верховному  Совету, каким образом сформировать бюджет  на  1999  год,  чтобы  это  был бюджет  развития страны.  Мы предложили перечень проектов законов, порядок их принятия,  для того чтобы в 1999 году страна  нормально работала.

 

     Хочу напомнить,  что  Верховный  Совет,  проголосовав за наши предложения, из-за каких-то махинаций, наверное, аппарата, а может быть, тех, кто руководил этим аппаратом, эти предложения отклонил. Сегодня вся страна страдает в значительной степени от того,  что и Бюджетная резолюция,  и законодательство не были изменены, что был принят такой бюджет.

 

     Далее. На  заседании  Согласительного  совета   руководителей фракций   я  многократно  предлагал:  давайте  примем  нормативный документ, с помощью которого наша фракция сможет нормально вносить законодательные инициативы и проводить их через Верховный Совет.

 

     Констатирую, что  до сих пор такого документа нет.  Верховный Совет  становится  заложником  Председателя  Верховного  Совета  и аппарата Верховного Совета.  Заявляю, что это неизбежно приведет к развалу страны.

 

     И последнее. Мы еще раз напоминаем, что до принятия Бюджетной резолюции необходимо принять такие документы:  основы внутренней и внешней политики (наша фракция проект их разработала,  внесла этот проект  в  повестку  дня,  но  его  вычеркнули);  закон о возврате трудовых сбережений (мы разработали проект, внесли в повестку дня, но  его  вычеркнули);  закон  о  пенсионном обеспечении (мы внесли проект, комиссии его рассмотрели, однако его вычеркнули); закон об оплате труда (мы разработали и внесли проект,  но его вычеркнули); концепция налогообложения (мы ее проект  внесли,  но  этот  вопрос поставили  так,  что  его  не  рассмотрели  в зале).  Мы требовали утвердить до принятия Бюджетной резолюции программу правительства. Верховный  Совет  ничего  не  делает  для изменения происходящего. Поэтому,  Александр Николаевич,  мы достаточно опытные  для  того, чтобы сначала подумать, а потом сказать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я в цьому аж ніяк не сумніваюсь.  Депутат Мухін. Будь ласка. Немає? Депутат Глухівський. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Всі питання, які ми розглядаємо на наших засіданнях,  є однаково важливими. Але де-факто виглядає  так,  що  деякі  питання  постійно  зникають  з порядку  денного,  тобто вони виштовхуються кожного разу в розклад засідань наступного тижня.

 

     Я хотів би сказати  про  групу  законопроектів  щодо  захисту інтелектуальної   власності.   Це   важливі  питання,  особливо  в контексті  майбутнього  вступу  України  до  світової  організації торгівлі.  І ось уже п'ятий тиждень підряд ці питання, потрапляючи до розкладу засідань Верховної Ради України на  тиждень,  постійно переносяться  на  наступний.  Цього  тижня  вони знову включені до порядку денного,  але на завтра,  на четвер,  і мені думається, що вони  будуть  перенесені на п'ятницю,  а з п'ятниці - на наступний тиждень. Я хотів би просити вас усе-таки прослідкувати за тим, щоб ці питання були розглянуті цього тижня.

 

     І ще одне.  На адресу нашої фракції постійно надходять листи, особливо від виборців сільських регіонів, щодо затримки з виплатою пенсій. У нас зараз важкий час, що називається "переднівок", тобто нового врожаю ще немає,  а старого вже немає.  І тому  дуже  важко вижити селянам старшого віку,  пенсіонерам,  особливо тим,  хто не має дітей,  які могли б їх  підтримати  в  той  важкий  час,  коли затримується виплата пенсій. Вважаю, що нам треба знову звернутися до уряду,  щоб він виконав свої зобов'язання щодо  виплати  пенсії сільським пенсіонерам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги,   я   просив  би  уваги. Олександре Миколайовичу Яковенко, стосовно тієї злополучної глини, на якій хтось заробляє,  а нас весь час у це втягують.  Ми справді створили комісію.  Я погоджуюсь,  хай вона  попрацює,  хай  винесе відповідний вердикт,  і ми його тут заслухаємо. Ну скільки ж можна про  це  говорити?  Будь  ласка,  слово  для  пояснення   депутату Яковенку. Це питання вже всім набридло і набило оскомину.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.   Уважаемые   коллеги!   Вопрос   действительно превращается в глину.  Если вы этот проект читали внимательно,  то заметили,   что  никто  не  собирается  Квятковского  и  Стецькива выводить из состава комиссии.  Более того,  я настаиваю, чтобы они там   были.   Все   сводится   к   одномуединственному  уточнению. Квятковский,  от кого он выдвинут?  От  блока  Социалистической  и Селянской  партий  либо  от независимых социалистов?  Ведь было же заявление фракции социалистов и селян.  В конце концов,  надо же с этим  считаться.  Мы  хотим  жить демократично или только играем в демократию? Так давайте, чтобы у нас слово совпадало с делом.

 

     Что касается реплики Коваля.  Не волнуйся,  уважаемый депутат Коваль,  личное  мнение коммуниста Яковенко никогда не зависело от бреда некоторых отдельных лиц или перемены политического ветра.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  вам роздали ці матеріали на руки.  Я просив  би  підтримати  пропозицію  про включення цього питання до порядку денного.  Ми розглянемо поправки,  про  які  йде  мова.  І давайте  про це більше не згадувати поки комісія не завершить свою роботу.  Я просив би проголосувати за включення цього  питання  до порядку денного.

 

     "За" - 119.

 

     Депутат Омеліч вносить пропозицію включити до порядку денного питання про внесення змін до Регламенту. Я просив би включити його до порядку денного. Прошу підтримати.

 

     "За" - 181.

 

     Шановні колеги,  питання цікавить усіх без винятку депутатів. Не голосують 175 чоловік.  Я прошу, підтримайте. Питання зрозуміле і конче необхідне.  Будь ласка,  голосуємо.  І Володимир Романович просить...

 

     "За" - 208.

 

     Слово депутату Омелічу.  Не потрібно.  А я ставити більше  не буду. Слово голові комітету.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановні колеги! Ви самі розумієте, що в нинішній ситуації, коли в залі таке політичне протистояння, коли є проблеми з голосуванням і здійснюється якийсь політичний тиск на депутатів, вільне,  незалежне волевиявлення кожного народного  депутата  буде можливим  якраз тоді,  коли він буде мати можливість проголосувати так, як він вважає за необхідне.

 

     Ми ставимо ці два питання.  Вони повністю можуть голосуватися так, і це буде якраз правильний підхід, нормальна ситуація.

 

     Тим більше    коли    ми    даємо    згоду   на   призначення Прем'єр-міністра за поданням  Президента,  тоді  ми  голосуємо  не відкритим   голосуванням,   а   фіксованим.  Як  ми  можемо  зараз голосувати, коли стосовно питання про відставку уряду визначаємося лише поіменним голосуванням.

 

     Просив би підтримати цю пропозицію.  Її було підтримано всіма на засіданні Погоджувальної ради керівників фракцій і на засіданні комітету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  цю  пропозицію.  Голосуємо. Наталіє Михайлівно, ви просите проголосувати? То голосуйте.

 

     "За" - 209.

 

     Шановні колеги,   депутат   Удовенко   у    своєму    виступі запропонував,   щоб   ми   дали   доручення   Кабінету   Міністрів розібратися,  чому сьогодні безконтрольно здійснюється  підвищення цін  на  продукти  харчування,  продукти  першої  необхідності  та тарифів на комунальні послуги.  Думаю, це якраз робиться подарунок передвиборній кампанії... Таке доручення ми дамо.

 

     Народний депутат Мішура заявив, що проти нього як громадянина по  всій  Україні  проведено  наклепницьку  акцію.  Ми  теж   дамо доручення  Генеральній  прокуратурі  і  вимагатимемо доповісти про підсумки розслідування.

 

     Питання, яке порушував депутат Коваль, теж розглянуто.

 

     Народний депутат Вітренко звертається з питання про незаконну діяльність   правоохоронних   органів.  Вчора  відповідна  комісія провела своє друге засідання. У роботі цієї комісії брали участь і я,  і Наталія Михайлівна, і інші депутати. Комісія, не виходячи за рамки своїх повноважень і правових норм,  дуже серйозно  поставила три  питання.  Ми  домовилися,  що  вона розгляне всі пропозиції і зауваження,  які  були  внесені,  підготує  свої  пропозиції,   і, виходячи  з  висновків  комісії,  ми,  безперечно,  дамо доручення заслухати представників того чи іншого відомства тут,  у сесійному залі.

 

     Просто звітувати  взагалі  про роботу чи про окремі факти,  я думаю,  недоцільно. А так, як ставить питання дана комісія, можна. Так  усе  чітко  визначено,  і  є  відповідні  параметри  контролю дотримання виборчого законодавства по виборах Президента  України. Думаю, ці три відомства нам прозвітують.

 

     Щодо тих  питань,  які  порушувалися  як першочергові не лише депутатом Вітренко,  а й іншими депутатами.  Шановні колеги! У нас сьогодні готові понад 200 законопроектів, які потребують негайного розгляду. Із них ми вибрали 53 законопроекти. Керівники фракцій та голови  комітетів  погодилися,  що  це  невідкладні,  першочергові питання.  Вони внесені і народними депутатами,  і  депутатами  від профільних комітетів, і Президентом, і Кабінетом Міністрів.

 

     Ці 53  питання чітко розписані по днях.  До завершення роботи третьої сесії у нас залишилося 17 пленарних днів.  Я  розумію,  що депутати хочуть, щоб усі 200 з лишком питань були розглянуті. Тоді давайте продуктивно працювати.

 

     Ми вчора розглянули п'ять питань  із  18  запланованих.  Будь ласка,  давайте  працювати  за  скороченою  процедурою,  і тоді ми зможемо розглянути всі питання:  не 53,  а 217, які сьогодні в нас практично готові до розгляду.

 

     Народний депутат  Алексєєв  вніс  пропозицію  про перенесення законопроекту

 2135 із  середини  на  початок порядку денного для першочергового розгляду.  Це питання,  що перейшло з учорашнього дня.  Тому  воно відповідно і переміщується в порядку денному.

 

     Володимир Романович  порушив  питання щодо бюджету.  Я думаю, якими би не були бюджет та Бюджетна резолюція

 

 на 1999  рік,  але вони є.  І ми з вами,  коли розглядали підсумки виконання бюджету за перший квартал,  мені здається, зрозуміли, як працюють  виконавчі  структури  над  дотриманням і виконанням того бюджету,  який  вони  розробили,  внесли  в  парламент  і  який  з поправками парламент прийняв. Якщо цей бюджет не виконується тими, хто його готував і подав сюди,  то я думаю,  що ми вже дали  цьому відповідну оцінку, прийнявши постанову.

 

     Усім зрозуміло,  що  коли  було відключено трансляцію,  то це було зроблено якраз для того,  щоб люди не зрозуміли,  про що  йде мова.  Урядом  розробляється відповідний проект закону (а бюджет - це закон),  подається до  Верховної  Ради,  яка  з  поправками  та зауваженнями   приймає   його,   а   потім  цей  закон  урядом  не виконується.  Ми  зрозуміли,  що  Кабінет  Міністрів  і  виконавчі структури не хочуть, щоб народ знав про це.

 

     Ви знаєте  про  ту  роботу,  яку  проводить  зараз профільний комітет щодо висвітлення діяльності парламенту, і про ті програми, які  вчора  можна  було  подивитись і по СТБ,  і по інших каналах: "Депутатський щоденник" тощо.  Можливо,  ще не так  досконало  йде висвітлення   роботи   парламенту,   але  ми  відчуваємо,  що  вже більш-менш  простежується  об'єктивність  у  її  висвітленні.  Ось тільки,  можливо,  депутат  Кравчук  занадто багато приділяє уваги Голові Верховної Ради.  Я б йому  не  радив  зі  мною  вступати  в полеміку.  Ми люди різної "вагової категорії":  один створював,  а другий руйнував. Ми абсолютно різні (Оплески).

 

     Народний депутат Глухівський порушив питання  про  наближення розгляду  питання  про інтелектуальну власність.  Ми,  безперечно, врахуємо цю пропозицію.  Це питання дуже важливе,  і воно має бути серед тих 53 невідкладних.

 

     Про виплату  пенсій.  Це  порушувалось декількома депутатами. Думаю,  що ми до цих питань повернемося,  для того щоб  внести  їх пакетом на наступний пленарний тиждень.

 

     І на  завершення  ще просять слово щодо тієї пропозиції,  яку вніс депутат Омеліч.  Депутат Єльяшкевич від комітету,  так?  Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! Изменения в Регламент необходимо внести прежде всего для того,  чтобы  преодолеть  целый ряд  президентских  вето  на необходимые законы.  Вчера,  во время заседания специально  созданной  комиссии,  представители  силовых структур  по  поводу тех или иных фактов в лучшем случае отвечали: не знаем,  не видели, не слышали. Я хочу, чтобы все понимали: если мы   действительно  не  хотим  допустить  серьезного  давления  на народных депутатов со стороны исполнительной  власти,  со  стороны силовых  структур,  нам  необходимо  сейчас  принять  изменения  в Регламент.

 

     Дело в  том,  что  все  поименные   голосования   внимательно анализируются  в  тех или иных структурах,  и потом осуществляется серьезное  давление  на  тех  или   иных   лиц   относительно   их голосования.  Поэтому если мы действительно хотим,  чтобы народные депутаты  были  подлинно  народными,  то  нам  необходимо   сейчас переголосовать  и  включить  в  повестку  дня  вопрос  о  внесении соответствующих изменений в Регламент.

 

     Я просил  бы  представителей  всех  фракций  поддержать   это предложение.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Мова  йде про те,  щоб не проводити поіменне  голосування.  Лише  одне  питання.  Гадаю,  що  не   всі розуміють, про що йде мова.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію включити до порядку денного дане питання. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 210.

 

     Слово надається депутату Марченку. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Мы  так  доработаемся  до того,  что будем голосовать за такие предложения,  которые приучат депутатов бояться свою кошку в доме.  Когда  политические  партии и кандидаты в народные депутаты Украины шли на выборы,  они обещали  своим  гражданам,  что  будут поднимать  те  или иные вопросы и занимать принципиальную позицию. Хочу  напомнить  Ельяшкевичу  и  членам   Комитета   по   вопросам Регламента,  что  нормальным  принципом  работы  Верховного Совета Украины и парламентов других стран есть поименное  голосование.  И наша  фракция  будет  выступать  только  за поименное голосование, потому что это правильно, потому что общество структурированное, и политические партии должны нести ответственность за свои решения.

 

     Столько клеветы  распространяли  в адрес нашей партии и хотят дальше  распространять  через  тайные  голосования!   На   трибуне заявляют одно,  а голосуют за другое. Поэтому принцип открытости и поименного голосования должен  быть  самым  главным  принципом.  Я призываю   голосовать   против  данного  предложения  и  сохранить поименное голосование как по вопросам о доверии правительству, так и по преодолению вето Президента.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату Бродському,  який помирить усіх.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 215, м.Київ).  Меня тут все просят, чтобы я интеллигентно ответил господину Марченко.  Я хочу сказать: уже всем понятно, что казачок засланный оказался (Оплески).

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Не потрібно цього.  Я не буду більше надавати слова.

 

     Депутат Хмельовий. Будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.    Александр   Николаевич!   2   марта   мы   приняли постановление "про підтримку державних засобів зв'язку".

 

     До 1 июня правительство должно было отчитаться  о  выполнении этого постановления. Но оно не только не отчиталось, оно не только не делает ничего для выполнения этого постановления,  а наоборот - отходит  от  этого  принципа.  Мы говорили о том,  чтобы расширить полномочия  Укртелекома,  а  на  самом  деле   укрепляется   Утел, привлекаются  другие  иностранные  компании.  Поэтому  я просил бы поставить  на  голосование  тот  проект   постановления,   который предложили несколько депутатов. Он находится у вас.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Давайте  проголосуємо про включення цього питання до порядку денного. Підтримайте.

 

     "За" - 216.

 

     Я прошу,  підтримайте! Висловіть свою думку. Ну не можна так! Хто - за,  хто - проти...  Потім ми проголосуємо. Давайте включимо питання до порядку денного. Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Постанови  про  підсумки  парламентських слухань  "Інформаційна  політика  України:  стан  і  перспективи". Доповідає голова комітету Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів та селян  (Лівий  центр).  Шановні  колеги!  Вам  пропонується проект Постанови  про  підсумки  парламентських   слухань   "Інформаційна політика  України:  стан  і  перспективи".  Постанова  відбиває ту палітру пропозицій,  думок, зауважень, я б навіть сказав, болю, що висловлювалися і в комітеті, і тут під час парламентських слухань, які на превеликий жаль,  підтвердили  відсутність  конструктивного реагування  Кабінету Міністрів України на визнання Верховною Радою України  його  діяльності   щодо   забезпечення   свободи   слова, задоволення  інформаційних  потреб суспільного розвитку й розвитку інформаційної сфери незадовільною;  відзначили подальше погіршення ситуації    в    національному   інформаційному   просторі   через бездіяльність або відвертий спротив постанові Верховної Ради,  яку прийнято  16  лютого  1999  року  та  в  якій  було  визнано  саме діяльність Кабінету Міністрів незадовільною.

 

     Глибоке обурення учасників парламентських  слухань  викликало чергове   демонстративне   припинення   радіотрансляцій   засідань Верховної Ради України й вилучення з її сесійної  зали  знімальної техніки  Національної  телекомпанії  України саме в день публічної частини слухань - 12 травня цього року.

 

     За підсумками парламентських слухань,  Верховна Рада,  на наш погляд,  має  визначитися  щодо  кількох  моментів,  і  в  проекті постанови це зазначено.  Ми повинні зобов'язати Кабінет Міністрів, інші  органи  державної  влади  та органи місцевого самоврядування поважати  закон,  поважати  право  й  реагувати   на   нормотворчі документи,   які  приймає  Верховна  Рада.  Зокрема,  безумовно  й неухильно виконати Постанову Верховної Ради  від  16  лютого  1999 року  про  діяльність Кабінету Міністрів,  інших органів державної влади щодо забезпечення свободи слова,  задоволення  інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні.

 

     Верховна Рада,  на  наш  погляд,  повинна  підтвердити дані у проекті названої постанови доручення Кабінету  Міністрів  України, іншим органам державної влади,  покладені на них завдання й заходи перспективного  значення,  оскільки,  нагадаю,  16  лютого   вищий законодавчий  орган  ухвалив розгорнуту постанову,  де є конкретні доручення уряду й іншим державним органам.

 

     У проекті постанови передбачається з урахуванням  висловлених під   час  парламентських  слухань  критичних  оцінок,  зауважень, пропозицій та побажань Кабінету Міністрів, іншим органам державної влади  та органам місцевого самоврядування спрямувати їхні зусилля на,  перш за все,  чітке своєчасне виконання статей державного  та місцевих   бюджетів   щодо   фінансування   діяльності   суб'єктів інформаційної  сфери,  реалізації  ними   державного   замовлення, зокрема  в  галузі  книговидання  й  фільмовиробництва,  державної підтримки     засобів     масової     інформації,      видавництв, поліграфпідприємств,  кіностудій,  закладів культури.  Це особлива проблема, про це говорили буквально всі учасники слухань. Ситуація з  фінансуванням  засновниками  своїх  видань і засобів інформації просто катастрофічна.  Те саме стосується й  державної  підтримки, яка передбачена законом.

 

     Далі передбачено    розробити   й   утвердити   на   практиці обов'язкові мінімальні норми фінансового забезпечення державних  і комунальних  засобів  масової інформації з державного та місцевого бюджетів. Нічого в нас цього в державі немає, навіть немає якихось наближених норм, що треба покласти в основу державної підтримки.

 

     Треба забезпечити  на  всіх рівнях обов'язкові відрахування з бюджетних надходжень від радіотелевізійної  та  іншої  реклами  на книговидання, фільмовиробництво, розвиток бібліотек і музеїв, інші невідкладні  потреби  інформаційної  сфери.  Замість   того,   щоб перерозподіл  від  реклами відбувся на розвиток цієї по суті своїй духовної сфери,  в широкому розумінні цього поняття, Президент уже після парламентських слухань,  не далі, як учора, видає указ, яким у 10 разів збільшує податок на рекламу.

 

     Це просто  унеможливлює  виживання   державних   (недержавних також) теле-,  радіоорганізацій.  Це інакше, як геноцидом стосовно засобів інформації,  не назвеш.  Використовується принцип батога і пряника.  У  цьому  разі  батіг  стосується  недержавних  теле-  й радіоорганізацій.  За умов коли збільшується в 10 разів  плата  за використання радіочастот,  ці,  по суті,  не контрольовані поки що Президентом,  його   компанією   й   урядом   засоби   інформації, контрольовані   тільки   законом,  можуть  просто  припинити  своє існування.  Це обурливий факт, який не може не стурбувати Верховну Раду.

 

     Ми переконані,  і в проекті постанови це зазначено,  що треба цілеспрямовано  створити  в  реально  найстисліші  терміни   умови звільнення  від  податку  на  додану  вартість  операцій з продажу матеріалів вітчизняного виробництва й товарів  критичного  імпорту для   вітчизняних   засобів   масової   інформації,   для   потреб книговидання   й   фільмовиробництва,   а   також   операцій    із розповсюдження друкованих періодичних видань, книжкової продукції, кінопрокату. А для цього треба здійснити внесення відповідних змін до  чинних  законів  та підготовку з цією метою нових законодавчих актів.

 

     Послідовно потрібно знижувати  до  соціально  доступного  для більшості   населення  рівня  тарифи  на  поширення  інформаційної продукції й послуг  у  галузі  зв'язку  за  рахунок  її  сукупних, сконсолідованих економічних ресурсів і можливості реструктуризації та підвищення рентабельності.  Необхідним є  цілковите  дотримання термінів  перерахунку  (не пізніше 5 січня і 5 липня кожного року) редакціям періодичних  видань  належних  їм  сум  від  передплати. Виходить так,  що редакція здійснила передплату,  а гроші вертають півроку,  тобто вони працюють на іншу структуру  і  фактично  дуже часто інфлюються.

 

     У проекті   постанови   передбачено   зобов'язання   Кабінету Міністрів створити умови для  фактичного  забезпечення  визначених законами України обов'язкових квот національної кіновідеопродукції в кінопрокаті й на  телебаченні  та  граничних  рівнів  іноземного інвестування національного телерадіо-інформаційного виробництва та кіновиробництва.

 

     Про що йдеться?  Сьогодні обуренню наших громадян  немає  меж через бруд,  насильство,  жорстокість, паскудство, вибачте за таке слово,  що продукуються  нашими  телеканалами.  Це  все  зарубіжні кіносмітники  продукують  тут,  у  нас,  нищачи суспільну мораль і калічачи душі людей.

 

     Так от саме влада має вжити заходів,  щоб це усунути.  І  для цього  ми  пропонуємо  створити загальнонаціональний фонд кіно- та відеопродукції,  забезпечити  пільгові  умови  для  розповсюдження національної   кіновідеопродукції.   Оскільки  будь-  який  телета кіновиробник не спроможний зразу забезпечити 50 відсотків власного виробництва,   то  до  власного  виробництва  належить  продукція, виготовлена в Україні.  І тому нам потрібний такий фонд,  щоб було вигідно    подавати    кращі   зразки   вітчизняного   виробництва телекінопродукції,  вигідно навіть з економічної точки зору.  Це в проекті   постанови   зазначається.   Учора   комітет  одноголосно підтримав таку пропозицію.

 

     Кабінету Міністрів  треба  забезпечити  одночасне  здійснення дійових заходів, спрямованих на сприяння поширенню інформаційної і духовно-культурної  продукції  України   в   зарубіжних   країнах, підготувати й подати в 1999 році на розгляд Верховної Ради України відповідний  законопроект.  Ми  маємо  цілковиту  окупацію  нашого інформаційного   простору.   Ми  зі  своєю  духовністю  не  можемо пробитися навіть туди, де наші брати, національні брати і брати по духу,  живуть.  Це нікуди не годиться. І уряд ніяких заходів у цій справі   не   вживає.   У   проекті   постанови   Верховної   Ради передбачаються такі доручення Кабінету Міністрів України.

 

     У проекті постанови пропонується попередити Кабінет Міністрів про його особливу відповідальність за реалізацію  вимог  пункту  4 Постанови  Верховної  Ради  України  від  16 лютого 1999 року щодо недопущення  приватизації  і  забезпечення   незмінності   статусу підприємств,  які  включаються  до  складу  державних  акціонерних компаній "Укрвидавполіграфія" та "Укртелерадіо".

 

     Вважати, що указ Президента України (я додаю: указ Президента України до пункту 4,  саме так має звучати в постанові), постанови та розпорядження Кабінету  Міністрів  України  щодо  утворення  та забезпечення   діяльності  цих  компаній,  прийняті  з  порушенням Конституції  України  і  ряду  законів,  з  ігноруванням   позицій місцевих    державних    адміністрацій    і    органів   місцевого самоврядування,  фахових   висновків   міністерств   і   відомств, перетворюються  в  наругу над свободою слова,  інтересами вільного розвитку   видавничо-поліграфічної    галузі,    телебачення    та радіомовлення і не підлягають виконанню.

 

     У зв'язку   з  цим  довести  до  відома  керівників  Кабінету Міністрів  України,  Державного  комітету  інформаційної  політики України,  Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Фонду  державного  майна  України,   Національного   агентства   з управління    державними    корпоративними    правами,   державних акціонерних    компаній     "Українське     видавничо-поліграфічне об'єднання"   та   "Українське   телебачення   і   радіомовлення", телерадіоорганізацій,  поліграфічних підприємств і видавництв,  що за  статтями  19  і  60  Конституції  України  ніхто  не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, виконувати явно злочинні розпорядження або накази,  а за віддання й виконання таких розпоряджень чи наказів настає юридична відповідальність.

 

     Ми змушені  вдаватися  до  такого  серйозного   попередження, оскільки явно бачимо,  що апетити до того,  щоб через приватизацію практично відібрати в держави такі стратегічні об'єкти  й  галузі, надзвичайно великі.

 

     У проекті  постанови  пропонується Кабінету Міністрів України запровадити практику призначення на посади та звільнення  з  посад керівників  регіональних  державних  телерадіоорганізацій  лише за згодою  відповідних  рад  народних  депутатів,  оскільки  державні телерадіоорганізації  на  місцях  частково фінансуються з місцевих бюджетів,  обласних зокрема.  Цілком логічно,  щоб  керівники  цих телерадіоорганізацій   певною   мірою  були  підконтрольні,  в  їх призначення,  укладання контрактів відбувалися за їх згодою та  за згодою представницьких органів, саме обласних рад.

 

     Проект постанови    передбачає    призначення   депутатського розслідування фактів  переслідувань  опозиційних  засобів  масової інформації    Державною    податковою    адміністрацією   України, Генеральною прокуратурою  України  та  органами  виконавчої  влади України.  Треба  здійснити перевірку заяв і повідомлень останнього часу  про  причетність  до  таких  переслідувань  Служби   безпеки України.

 

     Ми вважаємо,  і  в  проекті це передбачено,  що доручити таке розслідування потрібно Тимчасовій слідчій комісії  Верховної  Ради України  з  вивчення  ситуації  в  інформаційній сфері,  створеній Постановою Верховної Ради України від 16 лютого цього року.  Також передбачається  результати  розслідування доповісти Верховній Раді до 15 вересня цього року.

 

     Проектом постанови звертається увага  Президента  України  та Кабінету  Міністрів  України  на потребу послідовного використання ними у  своїй  діяльності  конструктивних  ідей  та  рекомендацій, висловлених  у  Зверненні  Верховної  Ради України,  представників громадськості, прийнятому тут під час публічних слухань.

 

     Кабінету Міністрів   України   пропонується    на    підставі матеріалів  парламентських  слухань  внести до 1 вересня 1999 року невідкладні законопроекти  щодо  свободи  слова  та  інформаційної діяльності   й  виробити  єдиний  комплексний  перспективний  план подальшої законопроектної  роботи,  спрямованої  на  вдосконалення інформаційного законодавства України,  утвердження в інформаційній сфері верховенства закону і  права,  забезпечення  свободи  слова, державної підтримки засобів масової інформації, видавничої справи, інформаційної  інфраструктури  та  соціального   захисту   творчих працівників.

 

     Комітету Верховної  Ради  України  з  питань свободи слова та інформації є доручення (і воно  фіксується  в  проекті  постанови) забезпечити  оперативну  законопроектну  та організаторську роботу щодо приведення у відповідність до законодавства України  статутів національних телевізійної та радіомовної компаній, інших державних телерадіоорганізацій. І Парламентському видавництву є доручення до 1  листопада  1999  року видати окремою книжкою збірник матеріалів парламентських слухань  "Iнформаційна  політика  України:  стан  і перспективи".

 

     Я стисло,  тезисно  прокоментував основні принципові моменти, передбачені  у  проекті  постанови.  Комітет  учора   проголосував остаточну редакцію.  Ми серйозно над нею працювали впродовж усього часу  після  закінчення  слухань,  тобто  три  тижні.   Пропонуємо ухвалити таку постанову.

 

     I на   завершення.  Верховна  Рада  України  -  єдиний  орган законодавчої влади в Україні - має  достатньо  повноважень  і  сил зробити   так,  щоб  в  інформаційній  сфері  торжествував  закон, торжествувало право.

 

     Дозвольте сьогодні з цієї високої  трибуни  висловити  подяку тим  недержавним  телекомпаніям,  які,  зважаючи  на  інформаційну блокаду  законодавчого  органу,  відгукнулися  на  наше  прохання. Працює канал СТБ,  працює Продакшн-студія "Золоті ворота". Я вчора дивився й можу  з  упевненістю  сказати:  професіонально  зроблено сюжети   із   засідань   Верховної   Ради.  І  ті  в  Національній телекомпанії (державній!),  які харчуються з бюджету,  які казали, що  немає  що  показувати  із стін Верховної Ради,  так би мовити, посоромлені.  Це  був  професіонально  зроблений  репортаж.  І   я переконаний,  що  з дня на день ця ситуація вдосконалюватиметься і наші  професіонали  із  каналу  СТБ,  інших   телекомпаній   гідно висвітлюватимуть  діяльність  вищого  законодавчого  органу  нашої держави.

 

     До речі,  тут зовсім не було лакування в бік однієї чи  іншої політичної сили,  бо були в ефірі різні думки,  позиції,  але саме так і має бути.

 

     Шановні колеги,  прошу вас підтримати проект  постанови.  Він буде  додатковим  стимулом  до того,  щоб ліквідувати інформаційну блокаду,  яка  штучно  створюється  у  сфері  свободи   слова   та інформації.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Сергійовичу. Але, думаю, треба, щоб закон торжествував не тільки в інформаційній сфері.  Закон на те й закон, щоб скрізь торжествував, це без сумніву.

 

     Чи будуть запитання? Прошу записатися.

 

     ЧИЖ І.С. Адаме Івановичу, я згоден із вами, безперечно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  висвітіть  список.  Надається  п'ять хвилин на запитання. Депутат Марковська. За нею - депутат Олійник.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Іване Сергійовичу!  Я цілком  підтверджую те,  що наша фракція голосуватиме за проект цієї постанови,  але я маю таке запитання.

 

     Останнім часом скрізь у засобах масової інформації друкуються фальшивки,  про  одну  з  яких  сьогодні  казав  і товариш Мішура. Усетаки повинна бути якась відповідальність за такі  дії.  Це  при тому,   що   для  народних  депутатів,  котрі  пишуть  статті  або виступають на телебаченні,  або по місцевому радіо в округах також існує  якась цензура:  треба нібито з кимось погодити свій виступ, може,  хтось не  погоджується  з  цим  виступом  або  затримується інформація тощо.

 

     Що робиться  вашим  комітетом  для  того,  щоб поліпшити дану ситуацію?

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Ніно  Степанівно.  Ви  абсолютно  правильно кажете.  І  особливо початок президентського марафону свідчить про те,  що дьогтьомази всі квачі свої,  так  би  мовити,  тримають  у бойовій готовності.  І я вже казав тут, коли доповідав: це правда, що чорнило на 99 відсотків складається з води,  але щоб на всі 100 відсотків із дьогтю - то це тільки в нас. І ті, що заколочують цей дьоготь, відомі. Це якраз ті, які мали би ставати на захист закону й  Конституції.  Тому  що право в нас достатньою мірою врегульовує всі  ці  проблеми.  Закон  про  статус  народного  депутата  чітко регламентує,  скільки депутат має право виступити,  в яких засобах інформації та що ніяка  цензура  не  допускається.  Маємо  й  інші законодавчі акти.

 

     На жаль,   всі   механізми   влади   сьогодні  спрямовані  на обслуговування  єдиного  інтересу  або  навіть   двоєдиного.   Він кланововладний, я б так його назвав. І на це треба зважати.

 

     Я переконаний, що якраз усе це працює проти тих, хто замовляє цю музику і  намагаються  влаштувати  навколо  цього  танці.  Вони втрачають. Люди наші все це розуміють.

 

     Ми, як комітет,  робимо все,  щоб такого не було,  аж до дуже серйозного звернення до всіх рівнів  влади  -  від  Президента  до Кабінету Міністрів,  Генеральної прокуратури,  Верховного суду. Ми маємо проект звернення до Ради Європи.  Ми його поки не вносимо до сесійного залу, але, якщо й надалі працюватимуть на одну особу, на одну структуру, ми звернемося. У червні відбудеться засідання Ради Європи.  Я,  як голова підкомітету Ради Європи, виступлю й розкажу про  ситуацію  в  Україні.  Я  вже  казав   про   це   з   трибуни Парламентської  Асамблеї.  Таким  чином ми намагаємося впливати на ситуацію. Якби ще й Президент як гарант Конституції на це так само зреагував, усе було б нормально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис   Ілліч.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Бортник.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую.  Шановний  Іване Сергійовичу,   я,  звичайно,  підтримуватиму  в  основному  проект постанови.  Але хочу попросити вас:  чи не надали б ви  інформацію для  всіх  депутатів,  причому  великими літерами,  кому й на яких підставах продано ефір?  Хто ці нові хазяї?  І чи  допустимо,  щоб держава торгувала ідеологією?  Адже те, що ми бачимо й чуємо з так званого  ящика,  це  не  просто  антиукраїнське,  це   антинародне телебачення.  Воно  руйнує  всі  наші  моральноетичні  засади  і в принципі виховує з нашого  покоління  легіонерів,  яких  можна  за гроші  наймати будь-де і будь для чого.  Якщо хтось посилається на Америку,  то Америка  дуже  чітко  контролює  всі  засоби  масової інформації, як і належиться поліційній державі.

 

     Дякую.

 

     ЧИЖ І.С. Борисе Іллічу, дякую за підтримку. Я можу й написати великими  літерами,  й  голосно  назвати.  Ситуація,  правда,  там настільки мінлива, що власники змінюються від ранку до вечора. Хто більше  заплатить  (конкуренція  тут  реальна   на   рівні   наших загальнонаціональних  мовників),  той  і захоплює цей канал.  Якщо навіть канал втрачає дуже серйозно,  коли з нього  вилучається  за ідеологічними   ознаками   дуже   потужна  й  відома  інформаційна програма,  це  також  не  лякає  засновників.  Вони  викидають  цю програму,  бо вона,  бачите,  займає об'єктивну позицію.  Це якраз підтвердження того,  про що ви  сказали.  Щоб  не  бути  в  чомусь неточним,  я обіцяю вам, що комітет звернеться до Фонду державного майна,  оскільки це загальнонаціональні мовники,  то там є  частка державних акцій, і ми поширимо офіційну інформацію про те, хто, що і як заснував. Це я вам гарантую.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ми протягом цього  року  не  раз слухали  проблеми інформаційної політики і спеціально провели День уряду, де прийняли відповідну постанову, і парламентські слухання. Не  хотілося  б вживати слово "свавілля",  але воно таки свавілля, вчинене стосовно висвітлення діяльності Верховної  Ради,  тому  ми майже щодня повертаємося до цього питання.

 

     Думаю, що    профільний    комітет    на   підставі   аналізу парламентських слухань,  які відбулися, неодноразових зустрічей із представниками  засобів  масової  інформації  (я знаю,  що й учора відбулося одне із таких  засідань  -  зібрання  з  усієї  України) підготував   досить   аргументовані   й  чіткі  рекомендації,  які викладено в проекті постанови.  Пропоную прийняти проект постанови за основу. Голосуємо.

 

     "За" - 191.

 

     Шановні колеги, поки що йдеться про прийняття його за основу, а потім будемо вносити доповнення,  зміни,  побажання, пропозиції, якщо   вони  будуть  у  народних  депутатів.  Я  прошу  підтримати пропозицію   прийняти   цей   проект   Постанови   про    підсумки парламентських  слухань  "Інформаційна  політика  України:  стан і перспективи" за основу.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Шевченко,  це ж  проект  постанови  вашого  комітету, проголосуйте,  будь ласка.  Що скаже депутат Черненко?  Голосуємо? Голосуємо пропозицію прийняти за основу.

 

     "За" - 238.

 

     Прийнято. Будь  ласка,  які  зміни,  доповнення,  пропозиції? Депутат Онуфрійчук.

 

     ОНУФРІЙЧУК М.Я.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 198, Черкаська область). Шановний Адаме Івановичу, там, на третій сторінці,  до останнього пункту Іван Сергійович вносив доповнення. Пропонував перед словами "постанови та розпорядження" внести слова "указ Президента України".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, який пункт?

 

     ОНУФРІЙЧУК М.Я.  Останній абзац третьої сторінки.  Там  перед словами  "постанови  та  розпорядження" Іван Сергійович пропонував внести слова "указ Президента України".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  буде   заперечень?   Будь   ласка,   депутате Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий  округ 48,  Донецька область).  Спасибо,  Адам Иванович. Уважаемые товарищи депутаты!  Уважаемый Иван  Сергеевич!  Я  вношу предложение  проинформировать  мировое сообщество,  Совет Европы о той ситуации,  которая сегодня складывается в нашей информационной сфере. Иначе мы здесь поговорим и все на этом закончится. Мы можем только выйти на "Золоті ворота",  на СТБ  и  "Голос  України".  Ну нормально еще "День" напечатает.  Все остальное будет сделано так, что как-будто у нас ничего не происходит, тишь да гладь.

 

     Я предлагаю  отдельным  пунктом  записать:  "Проинформировать мировое  сообщество  через Совет Европы,  Организацию Обединенных Наций".  Уже Леонид Кучма в числе вот  этих  десяти  претендентов, которые  получили  приз.  Поэтому  думаю,  что  это  будет  вполне обоснованно и обективно "звернути на це увагу". Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  думаю, що ми зробимо ось як.  Дамо  доручення,  бо  вчора  були  такі пропозиції.  Зокрема, народний депутат Моісеєнко вносив пропозицію  доручити  профільним комітетам  -  Комітету  Удовенка  з  питань  прав  людини  (бо  це безпосередньо стосується  також  прав  людини)  і  комітету  Івана Сергійовича    Чижа,    враховуючи   ситуацію,   що   склалася   в інформаційному забезпеченні  діяльності  Верховної  Ради  України, підготувати  й  направити  відповідну  інформацію для ознайомлення світової  громадськості.  Тобто  те,  про   що   говорив   Віталій Григорович.  Протокольне  дорученя  двом комітетам даємо.  Не буде заперечень, шановні колеги?

 

     Так. Будь ласка, депутате Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги! Шановний головуючий!   Коли  в  нас  ще  перед  парламентськими  слуханнями проводився День  уряду  з  питань  інформаційної  політики,  ми  у постанові   давали   доручення   уряду   протягом   трьох  місяців підготувати  проект  закону  про  державні  пріоритети  в   галузі інформаційної   політики,   видавничої   справи,  книгодрукування, поліграфії тощо.

 

     Термін уже минає, і, мабуть, було б доцільно додатково внести пункт  про те,  що ми звертаємо увагу уряду на потребу прискорення підготовки цього важливого законопроекту. А назву його виписати із попередньої постанови, то технічне питання.

 

     Я прошу підтримати.  Це справді важливо. Це такий нюанс, який працює на законодавче забезпечення цих складних питань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  не буде заперечень?  Будь ласка, депутате Пустовойтов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Я,  на жаль, не зумів раніше внести пропозицію, вношу зараз. Тут  не  розглядалося  окремо  питання  про   державну   підтримку культурологічних  видань України,  зокрема таких,  як "Український театр",  "Українська  культура".  А  це  потрібно  робити,  бо  ці видання,  що формують духовність мистецької еліти, у нас в Україні цілковито  занедбані.  І  скільки  не  зверталися  до  відповідних виконавчих структур, вони нічому не зарадили.

 

     Тому все-таки  прошу якось відбити в проекті цієї постанови й таке надзвичайно важливе, на мій погляд, питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  одному з майбутніх державних діячів  надаємо слово. Будь ласка, Артуре Білоус.

 

     БІЛОУС А.О.  Дякую,  Адаме Івановичу,  за такий комплімент. Я хочу,  погоджуючись із думкою  колег,  підтримати  прийняття  цієї постанови в цілому. Але ще раз прошу вас зважити на таке. Ми вчора не добрали вісім голосів.  Для того щоб наші  заклики  дотримувати конституційний  принцип  свободи слова не були голосом волаючого в пустелі (навіть якщо пустелею є Верховна Рада),  треба вдатися  до дієвого  механізму,  бюджетного механізму,  фінансового механізму. Йдеться про проект змін й доповнень до Закону  про  телебачення  і радіомовлення,   який  ухвалено  нашим  профільним  парламентським комітетом,  який передбачає перехід до  державного  контракту,  до державного  замовлення  замість  фінансування  НТКУ і НРКУ окремою стрічкою в державному бюджеті, що призводить до паразитування.

 

     Нам восьми голосів,  Адаме Івановичу, вчора забракло. Я прошу ще   раз  поставити  це  на  голосування  разом  із  питанням  про Національну  раду.  Звичайно,  попередньо  треба  внести  його  до порядку денного. А проект постанови я підтримую.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  це  вже,  справді,  дещо  інше питання. Треба завершити питання з проектом постанови.

 

     Є пропозиція прийняти її  в  цілому  з  тими  зауваженнями  й пропозиціями,  які  ми  погодили.  Тобто  з  нагадуванням депутата Онуфрійчука про те,  щоб  додати  сюди  й  указ  Президента,  і  з пропозицією  депутата  Шевченка звернутися до Кабінету Міністрів з проханням прискорити подання законопроекту про державні пріоритети в галузі інформаційної політики.

 

     Що ж  стосується  пропозиції  депутата  Пустовойтова,  то  її частково враховано.

 

     Ми дали також протокольне доручення двом профільним комітетам із  прав  людини  та з питань свободи слова до 10 червня надіслати відповідну інформацію до міжнародних структур.

 

     Прошу підтримати постанову в цілому з тими доповненнями,  які ми з вами погодили.

 

     "За" - 240.

 

     Дякую. Постанову прийнято.

 

     ___________________

 

     Слухається Закон  України про внесення змін до Закону України про Національну раду України з питань телебачення і  радіомовлення із пропозиціями Президента від 25 травня цього року.

 

     Доповідає голова  Державного  комітету інформаційної політики Олег Сергійович Бай. Будь ласка. П'ять хвилин.

 

     БАЙ О.С.,  голова Державного комітету інформаційної  політики України.  Шановні  народні  депутати!  Прийнятий Верховною Радою 6 травня  закон,  пропозиції  Президента  до   якого   ми   сьогодні обговорюємо,  повернуто на повторний розгляд,  бо,  як відомо, він містить положення,  які суперечать Конституції  та  іншим  базовим законам  України,  зокрема  Закону  про  Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Як відомо,   Конституція   України   передбачає    формування Національної   ради   з  питань  телебачення  і  радіомовлення  на паритетних засадах Верховною Радою України та Президентом.  І це є запорукою прийняття виважених рішень тим органом,  який покликаний забезпечити реалізацію державної політики в інформаційній сфері, у сфері телебачення і радіомовлення, захист прав громадян на свободу думки й слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань.

 

     Той закон, до якого ми сьогодні повертаємося та який Верховну Раду  просимо  розглянути,  створює  правові  умови для того,  щоб Національна рада з питань телебачення  і  радіомовлення  вважалася повноважною  навіть  якщо  тільки  Президент  України  або  тільки Верховна Рада України призначать половину  її  складу,  що  цілком суперечить конституційним положенням.

 

     Крім того,  прошу вас,  шановні народні депутати, не приймати тих законів,  які ставлять нас у дивне,  якщо не  сказати  більше, становище.  Адже  запропоновані  законом зміни можуть призвести до того, що 2,64 умовного члена Національної ради (це дві третини від чотирьох)  можуть  приймати  рішення  від імені всієї Національної ради, повний склад якої повинен налічувати вісім осіб.

 

     І просимо також зважити на те,  що відповідно  до  статті  12 Закону  про  Національну раду з питань телебачення і радіомовлення не допускається обрання голови та  першого  заступника  зі  складу членів  Національної  ради,  призначених  тільки  Президентом  або тільки Верховною Радою.  Таким чином,  ми створюємо таку ситуацію, коли   чотири   члени  Національної  ради  мають  обрати  чотирьох керівників Національної  ради  -  самі  себе  і  тільки  з  однієї сторони.

 

     З огляду  на це Президент звернувся до Верховної Ради України із проханням скасувати Закон України про внесення змін  до  Закону України  про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення як такий,  що  не  відповідає  Конституції,  змінює  основоположні засади діяльності одного із найважливіших конституційних органів у державі.

 

     Прошу підтримати пропозиції Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Сергійовичу.

 

     Прошу записатися на запитання.  Будь ласка, висвітіть список. Відведемо п'ять хвилин.

 

     Депутат Єськов. За ним - депутат Тіщенко.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий округ 109,  Луганська область).  Прошу передать слово депутату Гмыре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська  область).  Олег  Сергеевич,  вы   здесь   представляете Президента,  так? Не кажется ли вам, что было бы гораздо логичнее, если бы вместе с этим вето господин Президент предложил бы  четыре кандидатуры в состав Национального совета, и вопрос был бы снят?

 

     БАЙ О.С.  Дякую  за  запитання.  Я  відповім  вам так,  як це питання сформульоване в порядку денному  Верховної  Ради  України: Закон  України про внесення змін до Закону України про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Якби тут ставилося питання про склад Національної ради, я мав би повноваження Президента. Тоді ми б говорили з цього приводу.

 

     Йдеться про  конкретний  документ.  Я дуже прошу говорити про конкретний документ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тіщенко.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Сахно.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область). Фракція Комуністичної партії. Олегу Сергійовичу! Я також вас  хочу  запитати,  як  на  вашу  думку,  як  особистості,  чому Президент не призначає свою четвірку до складу Національної ради і таким чином заганяє проблему в глухий  кут?  Хотілося  б  усе-таки одержати відповідь на пряме запитання.

 

     БАЙ О.С.  Я  розумію  ваше  запитання.  Тільки прошу шановних народних депутатів: давайте ми розділимо запитання, які ставляться мені  як  посадовій  особі,  і  запитання,  які стосуються мене як особистості.

 

     Чому? Тому що все це очевидно... (Шум у залі).

 

     Ні. Але це різні делегування повноважень і  відповідальності. І  це  цілком  зрозуміло.  Ми можемо з вами обговорювати питання в кулуарах - то одне.  А можемо обговорювати з прийняттям рішень - і це зовсім інше.

 

     Ні. Якщо вже так діється, то подвійна мораль, шановні колеги, полягає в тому,  що коли ми говоримо про певні порушення (якщо  ми про  них говоримо),  то треба говорити,  що вони відбуваються як з одного,  так і з другого боків. Шановний Іван Сергійович і народні депутати сьогодні під час розминки цілком справедливо говорили про порушення певних прав і свобод.  Але там,  де йдеться про  випуск, скажімо,  летючки,  на  які  немає  вихідних даних,  це порушення, незважаючи на те,  хто це зробив.  Якщо в газеті зазначено,  що її наклад  становить  тисячу  примірників,  а насправді вона виходить накладом у 5,7 або 10 тисяч,  це теж порушення, хто б це не робив. І я дуже прошу,  щоб ми не диференціювали, що це порушення газети, яка є органом партії,  представленої в парламенті, і тоді вона що, поза критикою?  Так і тут.  Немає подвійної моралі,  є одна-єдина. Але я ще раз прошу:  ми обговорюємо  конкретне  питання.  Точніше, обговорюєте  ви  і  приймаєте рішення ви.  І це питання стосується конкретного законопроекту,  і змішувати...  Як особистість я  можу сказати,  що я особисто,  наприклад, зважаючи на те, як приймалося рішення щодо складу  Національної  ради  з  питань  телебачення  і радіомовлення в цьому залі,  утримався б від зустрічних заходів. Я просив би,  щоб  це  було  приведено  у  відповідність  із  чинним законодавством  або чекав би рішення Конституційного Суду.  Але це робив би я, одначе я не є вищою посадовою особою в державі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сахно.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Лісогорський.

 

     САХНО Ю.П. Фракція партії "Реформи і порядок". Прошу передати слово порядній людині Артуру Білоусу.

 

     БІЛОУС А.О.  Дякую.  Олегу Сергійовичу,  ви  знаєте,  з  якою величезною повагою я до вас ставлюся.  Прекрасно розумію,  і ви це розумієте,  що це  взагалі-то  не  зовсім  компетенція  державного комітету,  що  не  він  на  це впливає.  Але ті,  які впливають на вирішення цього питання, не наважуються піднятися на парламентську трибуну. Всетаки ви прекрасно теж розумієте, що поява цього закону зумовлена  непризначенням  президентської  четвірки.  Щоправда,  я згоден,  що з юридичної точки зору він не зовсім бездоганний.  Але ви  знаєте  відповідь  Генеральної  прокуратури.  За   призначення четвірки  Нацради  підписалося  з  фракції  "Відродження регіонів" більше,  ніж із фракції Комуністичної  партії.  Навіть  Генеральна прокуратура в такому складі,  який нині є, дала висновок, що немає жодних порушень законодавства.

 

     Якщо брати до уваги  порушення  процедурні,  що  виявилися  в голосуванні  пакетами,  а  не  окремо,  то  за такою логікою треба взагалі скасувати будь-який закон, бо, ніде правди діти, положення Регламенту  про те,  що кожен депутат голосує особисто,  ніколи не виконується до кінця, як і всі інші процедурні наші призначення.

 

     Добре знаємо,  що,  призначивши свою четвірку, Президент може заблокувати  будьякий  перерозподіл ефіру.  Тому зрозуміло,  що це рішення не влаштовує лише  медіамагнатів,  які  побоюються  навіть гіпотетичного,  теоретичного  перерозподілу ефіру.  Чи не здається вам, що все-таки виходом із ситуації було б призначення четвірки?

 

     Дякую.

 

     БАЙ О.С.  Артуре,  перепрошую  дуже,  але   останню   частину запитання я не зрозумів, бо був шум у залі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У принципі зводиться до того, що й інші запитання про Раду. Так що це тільки аргументи, так би мовити, додаткові.

 

     БАЙ О.С.  Зрозуміло.  Дякую.  Стосовно того,  хто представляє сьогодні  ці  зауваження  Президента.  Президент доручив це голові Державного комітету інформаційної політики. Це перше.

 

     Друге. Я ще раз хочу наголосити,  що обговорюється  конкретне питання.  Ви  ж  законодавці,  і  в  питаннях  закону,  в питаннях Регламенту Верховної Ради на порядок,  якщо  не  більше,  вищі  за мене.

 

     Відповідаючи на  запитання  колеги  Гмирі і на ваше,  Артуре, запитання, я просто скажу, що можна стати на позицію, на яку стала Верховна  Рада,  прийнявши  Закон  про внесення змін до Закону про Національну  раду.  На  мій  погляд,  цим  Верховна  Рада  загнала ситуацію в глухий кут,  бо народився закон (ви абсолютно праві) не бездоганний з правової точки зору.

 

     Тому, маючи на те пропозиції Президента,  я прошу  цей  закон скасувати  і шукати можливість виходу із ситуації.  Бо неприйняття закону - то не єдиний  шлях  пошуку  можливостей  домовитися  щодо повноцінного   складу   Національної   ради.  Ми  дорослі  люди  і розуміємо,  що не можуть чотири...  Всі ж розуміють, що четверо не можуть. Не в тім причина.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  не сперечайтеся.  Що там четверо не можуть?  У нас один багато чого може. А ви говорите, що четверо не можуть. Все можуть, якщо треба.

 

     Добре. Будь ласка, депутате Лісогорський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська область). Прошу передати слово Павлу Тищенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Один  известный  литературный герой сказал:  "Служить я рад,  прислуживать мне тошно". В связи с этим,  уважаемый Олег Сергеевич,  я хотел бы  вам  напомнить,  что Конституция у нас единая для всех: и для Президента, и для рядовых граждан. Но, к сожалению, получается так, что бесправный обязан ее выполнять, а тот, у кого слишком много прав, ее просто нарушает.

 

     По Конституции  Президент  обязан назначить свою четверку,  и закон вот этот, как вам уже не раз сегодня говорили, возник именно из-за того,  что грубо нарушается Конституция Президентом Украины. И это не единственный случай.

 

     В Конституции записано:  каждый имеет  право  на  достаточный жизненный уровень. А у нас не выплачивают пенсии, зарплаты - и это нормально,  и это не считается  нарушением.  У  нас  есть  свобода слова,  но в то же время,  например,  мне,  как народному депутату Украины,  на  областном   телевидении   делают   купюры   в   моем выступлении, потому что я позволил себе критиковать Президента.

 

     Нынешний Президент   уже   спекся.   Он   не   будет   больше Президентом.  Пора вам переориентироваться и не служить  ему  так, извините, рьяно.

 

     БАЙ О.С.  Дякую,  хоча  в  Олександра  Сергійовича Грибоєдова сказано:  "Служить бы рад,  прислуживаться тошно",  якщо  мені  не зраджує пам'ять.

 

     Що стосується переорієнтації, то я не хочу, відповідаючи вам, привносити  в  це  питання  елемент  особистісний.  Я   однозначно орієнтований  і  не  міняю орієнтації,  яка,  зрештою,  крім мене, нікого не обходить.

 

     Я просто хочу,  шановні народні депутати, повернутися в цьому залі   до  розгляду  конкретного  питання,  а  ми  починаємо  його політизувати.  Якщо ми говоримо про те,  що цей закон  спричинений тим, що немає президентської четвірки, то є 182 способи домовитися щодо повноцінної діяльності Національної ради.  Ухвалювати  закон, який шкутильгає на обидві ноги, не можна. Вибачте, ви зараз зовсім на мене розсердитеся.  Але щастя,  що немає трансляції, і ніхто не почує, коли я скажу, що 2,64 члена Нацради ухвалюватимуть рішення. Цього допустити не можна. Ми ж про конкретний закон говоримо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Сергійовичу,  сідайте,  поки ви не  збурили зал зовсім. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  зрозуміло,  що  був  би не голова державного комітету...  От  зараз  голова  парламентського  комітету   зовсім поіншому буде говорити. Так що ви хочете від...

 

     Будь ласка,  слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань свободи слова та інформації  Івану  Сергійовичу  Чижу.  І після цього проголосуємо. Скільки хвилин вам, Іване Сергійовичу?

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Адаме Івановичу. Хвилин 10, очевидно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять хвилин, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги!  Шановні  народні  депутати!  Я  не коментуватиму  виступ голови Держінформполітики Олега Сергійовича. Цей виступ сам  за  себе  говорить.  Люди  підневільні,  по-іншому поводити  себе  не  можуть,  хоча  я  з  повагою  ставлюся до його професійних якостей.

 

     Не можна абстрагуватися й виходити тільки з букви конкретного закону,  на який Президент наклав вето. А треба казати про природу цього документа, чому він з'явився.

 

     Коли Верховна Рада  України  сформувала  Національну  раду  з питань  телебачення  і  радіомовлення  (а затверджувала вона її за тимчасовим положенням,  Головою Верховної Ради тоді був  Олександр Олександрович  Мороз),  то  мала  намір  створити  рівні  умови  в суспільстві на отримання інформації,  на те,  щоб реально склалося конкурентне середовище в інформаційній сфері,  щоб була можливість мати багатоваріантність інформаційних засобів. Фактично на те, щоб діяли   конституційні  принципи  права  громадян  мати  доступ  до інформації, отримувати інформацію так, як громадянин собі забажає.

 

     І механізм   був   простий.   Дві   найвищі    гілки    влади урівноважувалися  призначенням  частини  складу  Національної ради Президентом як найвищим інститутом державної влади та законодавчим органом  -  Верховною  Радою  -  також найвищим інститутом у своїй компетенції законотворчій. Усе нормально.

 

     15 грудня минулого року завершився термін діяльності  старого складу Національної ради, бо за законом вона працює чотири роки.

 

     Після того  Президент  як гарант Конституції (я тут з повагою ставлюся до нього,  до його дії) 24 лютого надсилає  до  Верховної Ради таке звернення.  Ось його копія,  вона в мене. Нагадую голові Держінформполітики про нього. Я процитую, воно промовисте. У цьому випадку  Президент виконує свою конституційну функцію.  За це йому велика подяка.

 

     Президент пише  Голові  Верховної  Ради  України:   "Шановний Олександре  Миколайовичу!  Повноваження членів Національної ради з питань  телебачення  і  радіомовлення,  склад   якої   затверджено постановою  Верховної  Ради  України  від  15  грудня  1994  року, закінчилися відповідно до статті 5 Закону України про  Національну раду з питань телебачення і радіомовлення в грудні 1998 року.

 

     Тому прошу  вважати  моє подання про призначення до її складу Слободяна,  Ляхова,  Кочеткова,  Кудіна  відкликаним.  Згідно   із зазначеним  законом  чотирьох  членів  Національної  ради з питань телебачення і радіомовлення має призначити Верховна Рада України і чотирьох - Президент України.

 

     На членів ради,  які призначаються Президентом України,  указ буде  видано  одночасно  з  прийняттям  Верховною  Радою   України відповідної постанови.

 

     З повагою.   Підпис:  Леонід  Кучма.  24  лютого  1999  року. Вихідний 1-14/175".

 

     Ще раз подивіться:  ось  цей  документ.  Я  запитую:  що  тут незрозуміло? Президент підштовхнув Верховну Раду до того, щоб вона прискорила процес затвердження своєї частини.

 

     І ми сподівалися,  що,  як тільки  буде  затверджена  частина членів ради відповідно до слова, даного Президентом України Голові Верховної Ради,  а отже, - Верховній Раді, відбудеться призначення указом  Президента  України  своєї  четвірки,  і  Національна рада працюватиме в повному складі.

 

     Відбуваються дуже серйозні міжфракційні консультації.  Ми  не могли так оперативно призначити.  Ми вели консультації з грудня аж до 16 березня.  Тільки  16  березня  були  досягнуті  міжфракційні домовленості: із 38 претендентів Комітет з питань свободи слова та інформації обрав 7.  Голова  Верховної  Ради  вніс  пропозицію  до сесійної  зали,  і  з  7  претендентів було обрано чотирьох членів нового складу Національної ради від Верховної Ради.

 

     Логічно було б чекати наступного чи  того  самого  дня  указу Президента,  за його словом,  ще раз наголошую, письмовим, ось тут зафіксованим.  Натомість комусь це не сподобалось.  Не сподобалось частині народних депутатів. Треба заради об'єктивності сказати, що ініціатива блокувати  рішення  Верховної  Ради  надходила  звідси. Звернулися до Генеральної прокуратури,  бо побачили,  що начебто в діях щодо двох претендентів є сумніви.

 

     Минув час.  Генеральна   прокуратура   на   звернення   наших депутатів,   зокрема   Артура   Білоуса,  відповіла,  що  стосовно Цендровського   й   Червінчука   Верховна   Рада    не    порушила законодавства,  і вони не мають ніяких,  так би мовити, сутичок із законом,  все  зроблено  правильно.  І  за   підписом   заступника Генерального   прокурора   зафіксовано,  що  Верховна  Рада  діяла виключно в сфері своєї компетенції. Немає жодних підстав для того, щоб мати сумнів щодо цього.

 

     Оскільки ми побачили,  що є впливи,  очевидно, оточення, то я особисто мав телефонний контакт із Президентом,  кілька разів - із секретарем  Ради  національної  безпеки  та оборони Горбуліним,  з першим  помічником  Президента  Литвином,  ще  раз  зустрічався  з Президентом  на  дуже  короткий  час  9  травня і сказав:  щось же розв'язуйте. Реально це "не возымело действия".

 

     У цьому випадку наш комітет передусім, а тоді й Верховна Рада пішли таким шляхом:  оскільки фактично заблокована робота одного з найважливіших органів у системі державної  влади  -  позавідомчого конституційного органу (а старий склад Національної ради, ми маємо інформацію,  продовжує начебто свою господарську діяльність, видає ліцензії,  що вони й зобов'язані здійснювати),  - ми, для того щоб попередити,  усунути  всі  колізії,  вдаємося  до  зміни   закону: приймаємо  норму,  за якою діяли б чотири члени Національної ради. Бо, може, колись Верховна Рада не захоче призначати, то Президент, який   буде   після   цього  Президента,  призначить.  Не  може  ж перериватися наступність у діяльності такого серйозного органу.

 

     Розуміючи всі  певні  умовності   цього   закону,   ми   його розробляли  й приймали,  щоб підштовхнути Президента до дії.  Якби Президент ще сьогодні призначив,  а може,  він уже  призначив,  то проблема розв'язується. Це є не правоврегульовуючий документ, це є документ, який розв'язує проблему дії конкретного закону.

 

     Тому сьогодні треба  приймати  рішення  нашого  комітету.  Ми вчора   засідали,   грунтовно   обговорювали  два  рішення.  Адаме Івановичу, я хочу, щоб ви уважно послухали.

 

     Перше. Ми повинні  спробувати  подолати  вето  Президента.  І навіть якщо не вдасться подолати вето,  то треба також до тих двох змін до  Закону  про  Національну  раду  з  питань  телебачення  і радіомовлення  додати третю.  У поширеному серед депутатів проекті постанови це є.  Тобто ще додати норму до статті  12  закону,  яка врегульовує  діяльність  Національної ради за перехідного періоду. Ідеться про те,  що поки не укомплектована вся  Національна  рада, четвірка обирає зі свого складу тимчасового голову.  І після того, як вісімка обрана, тимчасовий голова звітує в 10-денний термін, не пізніше,   перед  радою,  складає  повноваження,  і  повний  склад Національної ради обирає голову  за  принципами,  передбаченими  в законі. Це ми відгукуємося на пропозицію нашого науковоекспертного управління.

 

     До речі,  оцінка науково-експертним управлінням тих  нюансів, про  які  я  сказав,  загалом  позитивна.  І є ще один об'єктивний нюанс.  На жаль,  закон не до кінця врегулював проблему завершення правомочності Національної ради.  Ми ж усі розуміємо:  один раз на чотири  роки  обирається.  Завершився  термін  -  все,  вже   вона неправомочна.  І,  до  речі,  цим  прецедентним правом скористався Президент.  Він про це сказав. Він відкликав свою четвірку. Так що можна вважати, що від 15 грудня вона за законом уже неправомочна.

 

     А з  іншого  боку,  ми,  сьогодні  запроваджуючи  тимчасового голову,  посилюємо цей закон,  надсилаємо Президенту на  повторний розгляд і підпис.

 

     І друге  треба зробити.  Відповідний документ також поширений серед вас.  Треба прийняти постанову (проект якої  внесено  трьома народними  депутатами  -  Стрижком,  Потімковим  і  Білоусом  ще 4 травня) про припинення повноважень старого складу. Якщо треба ще й таке  зафіксувати  -  комусь це потрібно,  - то ми повинні назвати поіменно всю вісімку старого складу і припинити її повноваження.

 

     Ось така моя співдоповідь.  Ці  колізії  я  намагався  якоюсь мірою викласти.  Тому пропоную,  по-перше, проголосувати подолання вето.  По-друге,  проголосувати зміни до закону,  на які Президент наклав вето, додавши ще позицію в статті 12.

 

     І третє  -  прийняти  постанову  про  припинення  повноважень старого  складу  Національної  ради   з   питань   телебачення   і радіомовлення.

 

     За законом  керівництво  й  технічні  всі  служби продовжують господарську діяльність до призначення нового складу та формування нового апарату.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Троє  депутатів  бажають  взяти участь в обговоренні цього питання.  Будь  ласка,  десять  хвилин. Депутат Білоус. За ним - депутат Черненко.

 

     БІЛОУС А.О.   Дякую,   Адаме  Івановичу.  Шановні  колеги!  В принципі майже все Іван Сергійович сказав.  Хочу лише спинитися на деяких аспектах.

 

     Ситуація подається  яким чином?  Не ту четвірку обрали,  були порушення,  є  претензії  до  певних  кандидатів,   є   процедурні претензії тощо.  Я в своєму запитанні до Олега Сергійовича Бая вже на цьому наголошував.

 

     Якщо Генеральна  прокуратура  (а  ми  знаємо,  від   кого   є політична залежність Генеральної прокуратури) дійшла висновку,  що немає жодних порушень закону стосовно висування кандидатур,  то це вже  говорить саме за себе.  А звернення з проханням до Президента призначити  свою  четвірку  підписали:   7   представників   групи "Відродження  регіонів",  6 представників Комуністичної партії,  3 представники     групи      "Незалежні",      5      представників Народнодемократичної  партії та інші.  Тобто був повний фракційний розподіл пропорційний і так далі.

 

     Тому те,  як  наші  медіа-олігархи,  які  контролюють  відомі канали,  тобто  всі перші три загальнонаціональні канали,  подають сьогодні  Президенту  інформацію,  що,   бачите,   тут   якісь   є антипрезидентські  сили,  змушує  нас  до  певних висновків.  Хоча навіть теоретичний розподіл ефіру  сьогодні  неможливий,  оскільки четвірка,  призначена Президентом,  може це заблокувати. Але люди, які  підставляли  Президента  першого,  сьогодні  нібито  слугують другому.  А будуть служити тому, хто допомагає їм наповнити власну кишеню.  І не більше того. Ці люди сьогодні дбають лише про власні комерційні інтереси.

 

     Не тільки  Івану Сергійовичу я говорив про це.  На зустрічі з Президентом ще єдиної фракції  НДП  я  ставив  главі  держави,  ще будучи його радником,  це запитання.  І він казав, що немає жодних проблем,  що він призначить свою четвірку.  Це означає,  що  нашою медіа-сферою сьогодні керує не Верховна Рада, не уряд, і навіть не Президент,  а ті  самі  медіа-олігархи,  які  сьогодні  розгорнули безпрецедентну  кампанію  цькування  своїх політичних конкурентів, замовчування,  неетичної реклами,  що ми й  спостерігали  під  час виборів київського мера, і так далі, і тому подібне.

 

     Отож справа  честі Верховної Ради сказати своє вагоме слово й підтримати пропозицію профільного комітету. Це по-перше.

 

     І, по-друге,  ще раз прошу внести до порядку денного  питання про  зміни й доповнення до Закону про телебачення і радіомовлення, які б окремим рядком визначали бюджетне фінансування  національних теле-   і  радіокомпаній,  перевели  б  їх  діяльність  на  засади державного  контракту  та  державного  замовлення  й  скасували  б 50-відсоткове  обмеження  на рекламу.  Тобто нехай вони працюють у рівних умовах і не паразитують на бюджетних коштах.

 

     Я не маю зараз претензій до конкретних працівників.  Вони, на жаль, лише маріонетки в чужій грі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  депутате Черненко.  За ним - депутат Алексєєв.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые депутаты! Я сразу хочу сказать, что я поддерживаю последнее предложение Артура Белоуса.  Вообще-то очень правильная позиция.  Мы  должны  считать деньги  налогоплательщиков.  Нас часто обвиняют в том,  что мы это недостаточно делаем.

 

     И теперь по существу  проблемы.  Один  персонаж  сегодня  уже затрагивали.  Я  напомню  одного героя известного фильма,  который сказал: "Что такое ясность? Это высшая степень тумана". Сказал это группенфюрер СС Мюллер.

 

     Дорогой Олег Сергеевич!  Вы мне нравитесь и симпатичны. Я вас знаю не один год.  Но вы не  можете  быть  лидером  и  обективным человеком:  длительная  чиновничья служба выбила у вас инициативу, открытость и обективность.  Я вполне  понимаю  вашу  позицию.  Вы сегодня зависите от Президента,  от Пустовойтенко, от зарплаты, от должности. Но есть нравственные принципы, которые нельзя обходить. Если нарушено, то нарушено.

 

     Мы сегодня обсуждаем небезупречный закон.  Действительно есть проблемы.  Но есть же и другая проблема.  Ну  кто  сегодня  будет, когда мы говорим,  что сейчас еще день,  пытаться сказать, что уже потемнело? Не назначает Президент свою "четверку"! Но почему он не назначает?  Да  он прекрасно знает,  что сегодня,  до выборов,  ее назначать не надо.  Потому что сегодня на  телевидении...  Кстати, чьи каналы на телевидении? Роднянский, Зинченко, Кулик. Ну, может, там кто-то с  ними  еще  сотрудничает.  Там  большие  деньги,  там выборы.  Там  сегодня все о нем и чуть-чуть о погоде.  Ну разве мы можем сегодня быть обективными, Олег Сергеевич?

 

     Мы должны сегодня стоять на страже закона и обективности. Мы сегодня  стоим  на кастовых интересах,  мы сегодня хотим увести от основной проблемы.  Иван Сергеевич, не такая это простая проблема. Мы  уже  столько  дней  потратили здесь,  занимаясь информационной сферой. А воз ничуть не сдвинулся.

 

     У нас  единственный  шанс  -   привлечь   внимание   мирового сообщества,   чтобы  претендента  в  Президенты  с  шестого  места передвинуть на первое в десятке, в которой он находится сегодня. В противном  случае  нас  будут  постоянно  (и  мы с нашего согласия заглатываем  эту  наживку)  вовлекать  в  перманентную  борьбу  за информационное пространство, известно чем заканчивающуюся.

 

     Вот сидит прекрасная публика - молодые, симпатичные. Они даже не ведают,  что творят:  создают имидж человеку, который никогда и близко  не стоял на позициях демократии.  Но не это самое главное. Мы получим такой вариант, от которого станут дыбом волосы и у нас, граждан этого государства,  которое мы хотим построить прекрасным, и у тех, кто сегодня даже пытается нам помочь.

 

     Благодарю за  внимание  и  хочу  сказать,   что   вето   надо преодолеть. Методы должны быть те же самые.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прислухаємось до думки депутата Черненка. Депутат Алексєєв. Будь ласка. За ним - депутат Мороз.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Фракция "Батьківщина". Уважаемые коллеги. Тем, кто еще не принял решения,  хочу сказать: не от хорошей жизни нами были приняты поправки к Закону  "про  Національну  раду  з  питань телебачення  і  радіомовлення"  и  не  от  хорошей жизни мы сейчас вынуждены преодолевать президентское вето на него.  Ведь  по  сути дела  этот  закон  -  всего  лишь  ответ  на  саботаж  со  стороны исполнительной   власти    в    деле    формирования    важнейшего государственного  органа  -  Национального совета по телевидению и радиовещанию.

 

     Иногда говорят,  что  Президент  саботирует  создание  нового Национального  совета.  Я  думаю,  это наговор на него.  Не он это делает, а группа заинтересованных лиц, которые, как было сказано в заявлении   одной   из   наших   фракций  (правых,  кстати),  свои бизнес-планы выдают за государственные интересы.  А  Президент,  я думаю,  всегонавсего  является  в этом вопросе лишь подписывателем бумаг, которые ему заносят.

 

     Вот Иван Сергеевич приводил его письмо,  что  как  только  мы изберем  свою четверку,  он тут же назначит свою,  а тех,  кто его представляет  в  нынешнем  составе  Национального  совета,  лишает полномочий. Мы избрали - оказалось, не те. И тут - довольствуйтесь прежним составом Национального совета.

 

     Знаете, Козьма Прутков  говорил:  "Зри  в  корень".  Один  из величайших   политологов   ХХ  столетия  сказал:  "Люди  останутся жертвами обмана до тех пор, пока за каждым политическим заявлением не  будут видеть в нем вполне конкретных экономических интересов". Экономические  интересы  тех,  кто  боится,  что  новый   Нацсовет расставит  все  по  своим  местам,  и  заставляет  блокировать его создание.

 

     Считаю, что  здесь   наглядно   проявляется   наша   клановая политика.  Если государственный орган не находится в чьихто руках, то они стараются его уничтожить.  И  ставя  вопрос  о  преодолении вето,  мы  говорим  не о том,  чтобы создать новый Нацсовет или не только и не столько о том.  Мы должны спасти  само  понятие,  саму институцию Нацсовета и обеспечить функционирование правового поля.

 

     Поэтому поддерживают выступающих:  мы должны сейчас показать, что Верховный Совет действительно является органом  власти,  а  не выслушивания,  простите,  бреда  некоторых  коммерческих структур, которые используют подпись Президента.  Поэтому вето преодолеваем, правовое поле защищаем.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Мороз. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні  колеги,  мене  дуже зворушує турбота Президента про дотримання Конституції - того документа,  якого він ніяк   не   може   дочитати.  То  він  проголошує  свою  підтримку Конституції,  то в іншому місці проголошує, що його обвели довкола пальця під час її прийняття. I всі все розуміють.

 

     Президент сам грубо порушує Основний Закон, виходячи в даному разі з кон'юнктури. Не кажу з "політичної" кон'юнктури, оскільки у вчинках  Президента  протягом  тривалого  часу  питання політичної кон'юнктури  поєднується,   добре   кореспондується   з   поняттям кон'юнктури  кримінальної.  І мені здається,  що сьогодні ми маємо один доказ із цього приводу.

 

     Є норми Конституції і  порядок  її  застосування.  Нічого  не варта  норма,  якщо  немає  документа  чи правила,  яке забезпечує виконання цієї норми.  От ми запропонували закон,  який передбачає порядок  введення  конституційної  норми  в дію.  Президент блокує виконання Конституції.  І він при тому не звертає уваги...  А Олег Сергійович - людина розумна,  правда, він узявся не за свою справу

- почав арифметикою займатися:  тут - 2,64,  а виходить 2,66, якщо рахувати так, як ви взялися...

 

     Отже, якщо він хоче дотриматися норми Конституції, то повинен не протестувати проти дії Верховної Ради,  а внести свою четвірку. І  відразу  нинішній  закон,  який ми будемо голосувати,  перестає діяти,  адже починають діяти норма  Конституції  і  норма  закону, прийнятого на виконання вимоги Конституції.

 

     Тому я  вважаю,  що всі,  хто тут присутній,  якщо вони мають гідність,  якщо хочуть відстояти елементи демократії,  передусім в інформаційному  просторі,  повинні проголосувати за подолання вето Президента,  аби  не  перетворитися  повністю  в  підніжків   його адміністрації  і  мафії,  котра  працює в інформаційному просторі. Вихід у нас один: подолати вето Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  питання  обговорено.  Нам   треба   прийняти рішення,  до того ж не одне,  а декілька.  Буде кілька голосувань, тому, будь ласка, будьте уважні, шановні колеги (Шум у залi).

 

     Ставлю на голосування пропозицію  Президента  про  відхилення даного законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 55.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування пропозиція профільного комітету щодо подолання вето Президента. Прошу визначитися.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Прошу по фракціях.

 

     Комуністи - "за" всі 122; НДП - 10 із 26; Народний рух - 3 із 24;  "Відродження"  -  1  із  23;  соціал-демократи  -  5  із  15; "Батьківщина" - 14 із 15;  соціалісти - "за" всі 24; зелені - 2 із 17; "незалежні" - 10 із 15; "Громада" - 9 із 11; "Трудова Україна"

- 6 із 12;  селяни -  12  із  13;  Рух  -  1  із  10;  прогресивні соціалісти - "за" всі 12; "Реформи-центр" - 8 із 10; позафракційні

- 4 із 7.

 

     Шановні колеги,  будь  ласка,  будьте  уважні.  Ставиться  на голосування ще одна пропозиція, яку доповідав Іван Сергійович. І у вас є відповідний документ про те,  що  виносяться  доповнення  до статей 12 та 17 цього закону.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію про доповнення статей 12 та 17  Закону  України  про  Національну  раду   України   з   питань телебачення  і  радіомовлення  і  направлення  його  Президенту на повторний розгляд.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 273.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  щоб  не  було,  так   би   мовити,   якихось регламентних  тлумачень,  прошу проголосувати і в цілому прийняття цих поправок до закону.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 269.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Будьте уважні, нам треба визначитися з іншими пропозиціями.

 

     У виступі  голови  профільного  комітету  звучала  пропозиція підтримати  внесений  4  травня цього року проект постанови Гмирі, Стрижка і Білоуса про припинення повноважень  членів  Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Про що йдеться? Є аргументація комітету, який учора розглянув дану законодавчу ініціативу народних депутатів, і пропонується нам визначитися.  Нинішній  склад  Національної  ради  обирався  понад чотири роки тому за тимчасовим (наголошую,  тимчасовим) положенням про  Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення Верховною Радою України.  Тобто всі вісім членів Національної ради обрала  Верховна  Рада України.  Після прийняття нової Конституції України цей склад не проходив процедури  повторного  затвердження, тобто повторно вони не перезатверджувалися. Отже, цих вісім членів Національної ради затвердила Верховна  Рада.  Тому  вона  має  всі підстави припинити їхні повноваження.

 

     Пропонується такий проект постанови.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Припинити повноваження  членів  Національної  ради  України з питань   телебачення   і   радіомовлення   Кочеткова    Олександра Борисовича,  Кудіна  Вячеслава  Олександровича,  Ляхова Олександра Івановича,   Мащенка   Івана   Гавриловича,    Петренка    Віктора Михайловича,   Погорілка   Віктора  Федоровича,  Слободяна  Миколи Івановича,   Яремчука   Олега   Івановича,   обраних   до   складу Національної  ради 15 грудня 1994 року Верховною Радою України,  у зв'язку з закінченням терміну їх повноважень відповідно до  статті 5 Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

 

     Голосуємо проект постанови за основу. Прошу визначитися.

 

     "За" - 247.

 

     Шановні колеги!  Я думаю, до постанови змін не внесемо, бо це конкретні  персоналії.  Пропоную  проголосувати  дану  постанову в цілому.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  треба визначитися ще з  однією  пропозицією, яка сьогодні, якщо не помиляюсь, разів три чи чотири звучала з уст народного депутата  Білоуса,  про  те,  щоб  включити  до  порядку денного  питання  про  внесення змін і доповнень до Закону України про телебачення і радіомовлення. Так називається цей закон?

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 238.

 

     Рішення прийнято.

 

     Готуйте, будь ласка...  Готові? Треба, щоб профільний комітет був  готовий.  Ми найближчим часом до нього повернемося.  Можливо, сьогодні, можливо, завтра.

 

     Шановні колеги!  Ми досить плідно попрацювали. Дякую за добру роботу і бажаю вам такого ж гарного відпочинку.

 

     Роботу продовжимо о 12.40.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  роботу.  Розглядається  проект Постанови про газету Верховної  Ради  "Голос  України".  Доповідає  народний депутат  України  Правденко Сергій Макарович.  Прошу.  І запросіть депутатів до залу, будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Голово!  Шановні  народні  депутати!  Ситуація з газетою Верховної Ради "Голос України" складається така,  що мені вже  час  говорити афоризмами.  Тільки  здається,  що  життя складне,  насправді воно набагато  складніше.  Коли  з  цієї  трибуни  я  вжив  термін,  що капіталізм  в  Україні можна назвати "капіталізмом сволоти",  мені дорікнули за грубість,  сказали, що це неправильне, неінтелігентне визначення.

 

     Дозвольте пояснити,  що це термін,  а не грубість. Коли князь Володимир хрестив Русь,  уперше з'явився  звичай  ховати  людей  у землі  (до  того  слов'яни спалювали мертвих).  І одразу з'явилася публіка,  яка  ті  могили  грабувала.  Це   звалося   "сволокувати мертвих", тобто витягувати їх, роздягати, забирати прикраси. А ті, хто цим займався,  звалися  відповідно  "сволота".  Це  був  чисто мовний термін.

 

     Нині роздягають живих ще до смерті і ховати людей інколи ні в чому,  на труну й на інше немає коштів,  не кажучи  вже  про  інші речі.  Тому саме так я й охарактеризував нинішній лад.  Це не може називатися просто  "капіталізм"  чи  "народний  капіталізм",  коли хтось  ризикує  власними капіталами.  Тепер відбувається розподіл, боротьба.

 

     При цьому серед тих,  хто найбільше потерпає,  є,  на жаль, і преса,  передусім друковані засоби масової інформації.  Чому? Тому що  бідність  наших  людей  не  дозволяє  їм   утримувати   навіть багатотиражну  пресу.  Наш  передплатник настільки вбогий,  масово вбогий,  що преса (не будемо дивуватися, бо першопричина - саме ця бідність населення) стає і продажною, і якою завгодно.

 

     І, можливо, єдиною нині (не хочу ображати колег) газетою, яка залишається незалежною завдяки своєму статусу,  є "Голос України". Чому?  Тому що ви всі - її господарі, її засновники, люди з різних політичних партій, фракцій. На сьогодні від радіо ми відрізані, до телевізії потрапляємо частково,  періодично. А вона, прошу зважити на це, залишається єдиною надійною парламентською трибуною, котра, сподіваюся,   ви   погодитеся  з  цим,  намагається  нести  правду передплатникам і  читачам  про  роботу  парламентського  органу  - вищого законодавчого органу в державі.

 

     Сталося так із документальним оформленням самої газети, що до 1990 року не розрізнялися поняття "газета" та  "редакція  газети". Тепер  вони  законодавчо розрізняються.  Газета - це власне газета (її назва і засновник,  більше нічого за цим не стоїть - ні майна, нічого).  А редакція газети - це вже юридична особа,  яка здійснює її видання,  несе всю відповідальність (судову й іншу) насамперед, звичайно  ж,  перед  своїм засновником.  Він,  і тільки він,  може відмовитися від газети,  закрити її.  Після нього це може  зробити інша  інстанція  - тільки суд.  Тобто засновник у повному праві (в даному разі - Верховна Рада) щодо своєї газети.

 

     Тепер склалася  ситуація,  коли   вперше   виявлено   інтерес відповідними   інстанціями:   на   підставі   яких   засновницьких документів виходить у світ газета "Голос України".  Гадаю,  ви всі розумієте,  з чим цей інтерес пов'язаний. Я бачу в цьому намагання законним шляхом припинити вихід у світ газети парламенту,  якщо  в неї  із  засновницькими документами виявиться не все гаразд.  Мушу буквально  терміново  доповісти,  що  дещо  у   нас   усе-таки   з документами справді не гаразд.

 

     Свідоцтва про  реєстрацію  редакції  (саме редакції газети як юридичної особи) немає,  бо статут газети застарілий і створювався в  1990  році,  коли не розрізнялися поняття "газета" та "редакція газети".

 

     Крім того, статут газети не відповідає чинному законодавству, бо  вже згодом були прийняті Конституція та Закон про пресу,  який передбачає порядок реєстрації та видання.  Все  це  в  застарілому статуті не враховано.

 

     Далі. Є  також  цікавість  до  того,  чи  маємо  ми доручення видавати газету,  тобто чи наша редакція  газети,  яка  умовно  не існує,  має право видавати її.  Ви знаєте,  що видавцем є Верховна Рада.  Голова Верховної Ради на наше клопотання підписав тимчасове доручення  редакції  видавати  газету.  Але  це  має  зробити  вся Верховна Рада, бо вона є засновником.

 

     Чи є  договір  із  засновником  (тобто  Верховною  Радою)   у редакції газети?  Такого договору немає. Звичайно, не вся Верховна Рада повинна укладати договір (це було б занадто),  але  в  неї  є управління  справами,  якому  вона може доручити це і всі майнові, фінансові та інші питання забезпечення діяльності газети.  Воно  ж буде цим опікуватися.

 

     Таким чином,  нині  газета  опинилася в ситуації,  коли можна легітимним, так би мовити, шляхом припинити на певний час її вихід у  світ,  доки  ми  не  наведемо  лад у документальному оформленні самого видання. Тобто не дамо можливість утворити редакцію газети, не затвердимо статут редакції газети та інші потрібні документи.

 

     Тому в оперативному плані разом із комітетом було опрацьовано проект постанови,  який вам роздано,  із трьох  пунктів:  "1.  Від імені  видавця  повноваження  на видання газети "Голос України"... делегувати редакції газети "Голос України",  яка діє  на  підставі чинного законодавства (це підкреслюється).

 

     2. Доручити   управлінню   справами  Верховної  Ради  України представляти інтереси засновника (тобто Верховної Ради України)  в частині фінансового та матеріально-технічного забезпечення видання газети "Голос України".  І я  би  додав:  та  укласти  відповідний договір із редакцією газети.

 

     "3. Подану  Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації нову редакцію статуту редакції  газети  "Голос України"  затвердити".  Пропоную  до цього і четвертий пункт.  Цей документ був вам розданий 22 жовтня минулого року. Тому я на нього посилаюся  і  прошу,  щоб подане Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформації положення про редакційну  раду  газети "Голос України" теж затвердити.  Це положення,  повторюю, було вам роздане 22 жовтня.

 

     Воно передбачає, що редакційна рада складається пропорційно з представників різних фракцій Верховної Ради,  з представництвом до 50  депутатів  -  один  представник.  Далі  з   кожною   наступною п'ятдесяткою  кількість  збільшується.  Редакційній раді надається право контролю за тим,  як надходять кошти з державного бюджету до газети,  як газета їх витрачає, а головне, як розподіляється квота між фракціями та комітетами,  тобто як газета надає свої  сторінки для  народних  депутатів,  котрі  представляють  певні  фракції та комітети.

 

     Вважаю, що це було б дуже добре  для  газети  і  наблизило  б Верховну Раду до свого видання,  до його інтересів,  до того,  чим воно живе.

 

     Гадаю, що газету треба значно матеріально посилити,  щоб вона могла   виходити   не   на   восьми   сторінках,   а   інколи   на дванадцяти-шістнадцяти, на шістнадцятидвадцяти чотирьох сторінках, щоб вона могла значно збільшити свій тираж (а це можливо тільки за матеріальної підтримки Верховної  Ради)  і  щоб  могла  достатньою мірою  підтримувати  додатки,  які є при газеті,  для національних меншин, утворені згідно з постановою Верховної Ради ще 1991 року.

 

     Я детально інформував про матеріальне становище газети Голову Верховної  Ради,  його  заступників,  голів комітетів і керівників фракцій листом від 28 травня.  Тому не буду детально зупинятись на цьому, оскільки ви доволі поінформовані. Голова Верховної Ради теж займається цими проблемами,  він достатньо у  курсі  справи.  Тому просто  не  забиратиму  у  вас часу і дуже прошу постанову з трьох пунктів обов'язково прийняти принаймні для того,  щоб газета стала легітимною.  А  ви  пам'ятаєте  (Іван  Сергійович  Чиж  і я не раз говорили про це з  даної  трибуни),  що  наше  видання  не  зовсім легітимне.   А   це   не  гоже  для  законодавчого  органу.  Прошу проголосувати  принаймні,  як  мінімум,   пункт   перший   проекту постанови,  а по можливості,  так би мовити, як програмамаксимум - пункт  другий  і  третій  та  доповнити  пунктом  четвертим,   щоб затвердити  (хоча  б  тимчасово)  положення  про  редакційну  раду газети.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).

 

     Проект постанови? Ще раз? Прошу.

 

     "Постанова Верховної Ради України про газету  Верховної  Ради України "Голос України".

 

     1. Від  імені  видавця  повноваження на видання газети "Голос України" (функції видавця) делегувати (я  підкреслюю:  делегувати, не  віддати,  сьогодні делегували - завтра можна забрати) редакції газети "Голос України",  яка діє на підставі чинного законодавства (що означає: має статут, інше і виступає як юридична особа).

 

     2. Доручити   Управлінню   справами  Верховної  Ради  України представляти   інтереси    засновника    щодо    фінансового    та матеріально-технічного забезпечення видання газети "Голос України" (і я доповнив би: та укласти з нею відповідний договір).

 

     3. Подану Комітетом Верховної Ради України з  питань  свободи слова  та  інформації нову редакцію статуту редакції газети "Голос України" затвердити".

 

     І пункт четвертий,  який я пропоную від себе (він в інтересах Верховної Ради,  а не редакції, тому я так його сміливо пропоную): "Подане Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації  положення  про  редакційну раду газети "Голос України" затвердити".

 

     Це весь проект постанови. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Стосовно пунктів першого й третього ми ще поговоримо. Але  вважаю,  що договір із власною газетою на видання укладати не будемо.  Це наша газета,  і Управління справами -  теж  наше,  тож укладати щось всередині себе не будемо.  Це газета Верховної Ради. Ми відредагуємо,  де йдеться про матеріально-фінансове та  кадрове забезпечення.  Ще  раз  кажу,  кадри  -  теж Верховна Рада.  Ми ще обговоримо... Я просто на думку наводжу.

 

     Шановні колеги, чи є запитання? Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин відведемо на запитання. Висвітіть.

 

     Депутат Косаківський. Будь ласка. За ним

- депутат Журавський.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань   бюджету   (виборчий   округ  223,  м.  Київ).  "Громада", місто-герой Київ.  Безумовно,  постанову треба  підтримати,  і  ми будемо   голосувати  "за".  Але  в  мене  таке  запитання,  Сергію Макаровичу.  Ми не можемо відійти від того, що всі відносини наших засобів  масової інформації треба розглядати в контексті майбутніх президентських виборів. Ви як головний редактор із творчих питань, напевне,   знаєте,  яким  чином  фінансуються  сьогодні  друковані органи,  котрі підтримують інші гілки влади. Чи є у них проблеми з фінансуванням? Чому, на ваш погляд, є такі проблеми? Що вам кажуть урядовці,  коли  відмовляються  виділяти  кошти,   заплановані   в бюджеті?  І чи вважаєте ви,  що дана ухвала допоможе нам поставити справу з виданням нашої газети на належний  рівень,  і  ми  будемо мати   змогу   користуватися   хоч  би  цією  трибуною,  не  маючи радіотрансляцій і таке інше?

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Дякую.  Гадаю,  що кардинально можна  змінити справу  тільки  тоді,  коли і сама Верховна Рада фінансуватиметься напряму  з  Національного  банку,  а  не  через  Мінфін.  Доки  це здійснюється  через  Мінфін,  будуть великі проблеми і у Верховної Ради, і відповідно в її газети. Інші видання, котрі ви зараховуєте до пропрезидентських, я не хотів би називати, бо це професійно мої колеги.  Але інші видання таких проблем  не  мають.  Є  відповідні урядові постанови,  які передбачають збільшення кількості сторінок у цих виданнях.  Відомо,  що одне з видань,  котре  дуже  недорого продається   по   місту   Києву  колосальними,  багатосоттисячними тиражами,  отримало поточного року півтори тисячі  тонн  паперу  з державного резерву. За умови, що видання не є державним.

 

     Ми з  великими  труднощами за допомогою Голови Верховної Ради маємо отримати 300 тонн з державного резерву,  що "Голосу України" вистачає на півтора місяці роботи.  Чому я кажу саме про це?  Тому що папір із державного резерву,  хоча й гіршої якості (бо він  там злежався),  але значно дешевший. На ньому вигідніше працювати. Цей папір  (тільки  за  моїми   даними,   підкреслюю)   надходить   до комерційних видань відповідного гатунку досить широким потоком.

 

     Що стосується "Голосу України",  то ми два мільйони гривень у минулому році недоотримали.  Знову  ж  таки  тільки  за  підтримки керівництва  одержали  з  державного резерву замість грошей тисячу тонн паперу,  дещо дешевшого. Але це не компенсує ті два мільйони. А той папір нам зарахували як наданий уже нинішнього року,  про що я вказав у своїй  записці.  І  на  підставі  цього  Мінфін  скрізь звітує, що "Голос України" прекрасно фінансується, не згадуючи про минулорічні два мільйони,  які він нам не  додав,  вважаю,  цілком свідомо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Матвієнков.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановний  доповідачу,  я  за  те,  щоб   була   створена редакційна  рада з представників різних фракцій.  Це легко.  Також голосуватиму за нову редакцію статуту. Гадаю, вас підтримають люди в залі. Це теж легко. Як і ні в кого не викликає сумніву, що треба збільшити кількість сторінок газети "Голос України".

 

     Але все-таки,  де конкретно віднайти,  на вашу думку, реальні джерела фінансування "Голосу України"? Конкретно.

 

     ПРАВДЕНКО С.М. Державним бюджетом на нинішній рік передбачено 3,6 мільйона гривень. Нам їх цілком вистачило б, враховуючи те, що таку ж суму і навіть більшу (в минулому році це було 4,7 мільйона) заробляє сама газета. Якби це надходило надійно. Якби наш видавець

-  відповідні  комітети  Верховної  Ради  - активніше цікавилися в Мінфіні фінансуванням не тільки Верховної Ради, а й свого видання, то, можливо, це було б суттєвою допомогою.

 

     Чому я  за те,  щоб була створена редакційна рада?  Не тільки для того, щоб ділити квоти, хоча для редакції це вкрай важливо. Це б дало змогу нам уникнути звинувачень з боку багатьох фракцій, які вважають, що той друкується багато, а я - мало.

 

     Коли є редакційна рада з представників різних  фракцій,  вона все  це  погоджує,  сама  контролює  і,  по  суті,  бере  на  себе відповідальність за це перед своїми колегами.

 

     Крім того, редакційна рада потрібна редакції для того, щоб їй допомагати,  щоб редакція мала такий кошторис, який передбачений у бюджеті.  Інших джерел я не знаю. Є позабюджетні джерела - реклама і передплата, ними редакція користується і заробляє цим кошти. Але сьогодні чим більша передплата,  тим більша потрібна допомога  від видавця - Верховної Ради,  бо читач не може (я вже підкреслював це на початку) заплатити реальну передплатну ціну  за  жодну  газету, яка виходить в Україні, принаймні щоденну.

 

     Отже, є  тільки  два  джерела.  Одне  - те,  з якого заробляє редакція.  Це стабільне джерело,  із нього  маємо  4-4,5  мільйона гривень,  рідко  менше  4  мільйонів  гривень,  на  рік.  Друге  - державний бюджет, яке, на жаль, дуже нестабільне.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Сергей Макарович, мы сегодня полдня занимались тем, что перестраивали  законодательную  базу  не  под  конкретное дело (во всяком случае у меня возникло  такое  мнение),  а  под  конкретную ситуацию,   под  конкретных  людей,  под  обстоятельства,  которые сложились.

 

     Мы говорим,  что оппозиционная Президенту пресса должна иметь определенную защиту. Но, по-моему, Президента сегодня не критикует только ленивый.  Не кажется  ли  вам,  что  мы  своими  действиями создаем другую священную корову?

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Я  так не думаю.  На мой взгляд,  желательно, чтобы все газеты (я не  говорю  о  телевидении  и  радио,  в  этой области я не специалист) были свободными.  Но издание только тогда свободно,  когда свободно экономически,  то  есть  граждане  могут оплачивать  его  сами.  И тогда газеты между собой воюют только за тираж.  Чем газета интереснее,  тем свободнее,  ибо она  свободнее экономически.

 

     Мы не создаем никаких прецедентов.  В данном случае мы просто легитимизируем собственное издание в соответствии  с  требованиями закона, ибо по Закону о печати в Украине учредитель должен принять устав,  назначить  главного  редактора,  помочь  создать  редакцию газеты,  которая была бы официально зарегистрирована,  заключить с ней договор.

 

     Когда говорят,  что мы,  Верховная Рада,  не будем  заключать договор со своей газетой (много для нее чести),  это означает, как минимум,  что мы не уважаем "четвертую власть", как максимум, - не уважаем  закон.  Мы  не просим,  чтобы это делала Верховная Рада в целом - это смешно:  450 депутатов  будут  подписывать  договор  с редакцией. Но Управление делами - обязано! Почему мы с каналом СТБ заключаем договоры и готовы перечислять ему средства,  а газету не уважаем? Я подчеркиваю: мы должны это сделать.

 

     Что касается  кадровых  вопросов,  то в проекте постановления записано:  "Поручить Управлению делами Верховного  Совета  Украины представлять   интересы   учредителя   в   части   финансового   и материальнотехнического обеспечения"...  Конечно же, упаси нас Бог поручать   Управлению  делами  решать  кадровые  вопросы  редакции газеты.  Это  компетенция  Председателя   Верховной   Рады,   всей Верховной Рады и Согласительного совета руководителей фракций.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Сергію Макаровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається голові комітету Чижу Івану Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Голова Комітету з питань  свободи  слова  та   інформації.   Шановні   колеги!   Моя співдоповідь   буде   дуже  короткою,  оскільки  Сергій  Макарович Правденко доповів  основні  проблеми,  пов'язані  з  не  до  кінця врегульованими організаційноправовими, скажемо так, моментами щодо діяльності газети "Голос України".  Тому наш комітет,  який  свого часу  дуже  серйозно  працював  над  статутом,  над положенням про редакційну раду,  підтвердив  учора  на  засіданні  свої  рішення, внесені   раніше,   і  запропонував  проект  постанови,  який  вам розданий,  із доповненням  Сергія  Макаровича,  про  яке  сьогодні оголошено.

 

     Учора на  засіданні  комітету ми домовилися (рішення прийнято консенсусом),  що питання про затвердження статуту редакції газети і складу редакційної ради можуть бути вилучені з проекту постанови й розглянуті окремо грунтовніше, чіткіше. Тож якщо є якісь сумніви і  необхідність  доопрацювати  ці  документи,  Верховна  Рада може ухвалити щодо них відповідні доручення.

 

     Що стосується делегування повноважень на видання  газети,  на представлення   інтересів   Верховної   Ради  щодо  фінансового  і матеріально-технічного   забезпечення   газети,   то   це    треба зафіксувати  постановою.  Тому  пропонується така редакція проекту постанови.

 

     Єдине хотів би додати (от зараз я  консультувався  з  Головою Верховної Ради Олександром Миколайовичем Ткаченком),  що,  мабуть, ми не повинні в третій особі писати про себе -  Верховну  Раду.  У пункті   1  слід  написати:  "Від  імені  Верховної  Ради  України повноваження на видання газети "Голос України"  (функції  видавця) делегувати  редакції  газети  "Голос України".  І все стає чітким. Зафіксовано,  що газета заснована  Верховною  Радою  України,  яка делегує функції видавця редакції.

 

     А з  усім,  що  Сергій  Макарович говорив стосовно кадрового, матеріально-технічного забезпечення і так далі, я погоджуюся. Ясна річ,  кадрові  питання - це компетенція не Управління справами,  а Верховної  Ради,  Голови  Верховної   Ради,   комітетів.   Функція Управління  справами  -  представляти  інтереси засновника,  тобто Верховної  Ради,   щодо   фінансового   і   матеріально-технічного забезпечення.  Власне,  оце  і вся доповідь.  На закінчення скажу, абсолютно  не  політизуючи  цю  проблему:  сьогодні  у   найвищого представницького органу - законодавчого - залишилося,  мабуть, два вікна у світ,  звідки йде неупереджена інформація.  І я не став би так  бідкатися  з  приводу  того,  що  тільки  лінивий не критикує Президента   (запитання   звучало   від   депутатів   з    фракції "Відродження"),   бо  коли  людина  обирається  Президентом,  вона свідомо (це у всьому світі так) йде на Голгофу, відкриває себе і є відкритою для серйозної критики. І Європейський суд з прав людини, який розглядає такі позови,  ніколи ще не ставав на бік  канцлера, президента чи прем'єра. У Європейському суді діє прецедентне право і мотивація така:  ти - чиновник вищого рівня - знав на  що  йшов, навіть сімейні проблеми твої будуть розбирати.

 

     А критика вона ж об'єктивна.  Що,  неправильно критикують?  І того,  що сьогодні домінують одна особа і один  інститут  влади  в засобах інформації,  теж тільки лінивому не видно або тому, хто не хоче бачити.

 

     У нас є два вікна:  одне - це "Голос України", причому вікно, не  затьмарене  якоюсь  політичною  орієнтацією,  тому  що  "Голос України" надає слово як лівому,  так і правому, і крайньо правому, якщо він депутат,  і центристу - усі скажуть,  що це так, ніхто не заперечить. І ось тепер з'являється ще віконце, яке пробивають нам канал СТБ і колеги з недержавних теле- і радіоорганізацій.  Ще раз хочу їм висловити подяку.

 

     Просив би підтримати наш проект  з  урахуванням  того,  що  я сказав:  пункти  3  і  4 ми могли б вилучити в окреме провадження, якщо вони певною мірою не дадуть змоги прийняти сьогодні проект  у цілому.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. До Івана Сергійовича є запитання? Є. Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка. П'ять хвилин.

 

     Депутат Черненко. За ним - депутат Сінько.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Иван Сергеевич!  Я бы хотел,  чтобы вы назвали средства   массовой  информации  печатные,  которые  действительно являются обективными.  Зачем мы наводим тень на плетень,  что вот кто-то у нас так пишет.

 

     Я хочу  в  ответ спросить коллегу Матвиенкова:  что,  дорогой мой, Президента сегодня нигде не критикуют, кроме как в этом зале? Массовое одобрение? Нам хлеба не надо - Кучму давай...

 

     Вы же посмотрите,  что делается.  Такого еще никогда не было! Не наводите здесь тень на плетень.  Те  завтра  напишут,  что  его любит вся страна.  А потом что будет на выборах? После любви будет крах.

 

     Я бы хотел,  чтобы вы перечислили  действительно  обективные средства   массовой   информации,  которые  начиная  с  1990  года действительно являются рупором демократии и которые  понимают,  во что они могут ввергнуть страну.

 

     Спасибо вам за ответ.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую   вам  за  дуже  цікаве  запитання,  Віталію Григоровичу. Я радію і щасливий з того, що все-таки в нашій країні є об'єктивні засоби масової інформації. Я називаю газету "Сільські вісті",  до якої ставлюся з глибокою повагою.  Вона має лінію, має колосальну підтримку читачів. Ця газета не продавалася.

 

     Я міг  би  назвати політичні газети.  Назву газету "Товариш", яку я поважаю,  газету "Комуніст", газети політичних партій, які є в опозиції. Вони об'єктивні. Вони, я сподіваюся, будуть об'єктивні і щодо своїх лідерів,  якщо ті  займуть  найвищі  сходинки  влади. Сьогодні  це  справді  об'єктивні видання.  Серйозні видання є і в регіонах.

 

     Позавчора і вчора нами проведена велика нарада з  керівниками незалежних  недержавних  теле-  і  радіоорганізацій,  на  якій був присутній   Олександр   Миколайович.   Серед   них   дуже   багато об'єктивних.  Вони в роботі дотримувалися закону більше,  аніж так звані державні засоби інформації.

 

     Так що,  Віталію Григоровичу,  ще не все втрачено,  усе в нас нормально.  А те, що Президента люблять, - так кому ж це невідомо? Усі ж бачать, що його справді-таки люблять, ну що ще казати...

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінько. За ним - депутат Абрамов.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний Іване Сергійовичу!  Скажу вам, що, без сумніву, ми будемо голосувати   за   внесений  вами  із  Сергієм  Макаровичем  проект постанови, тому що треба зберегти газету Верховної Ради.

 

     Але я  принагідно  хотів   би   знати   ваше   ставлення   до південно-азіатського (навіть не до азіатського) типу мислення і до типу українського чиновництва,  яке сьогодні весь час  намагається служити конкретній особі, а не закону і Конституції. Це проявилося сьогодні і в засобах масової інформації.

 

     У зв'язку з цим, я просив би, щоб ваш комітет звернувся всіма своїми   засобами   до   цих   чиновників,   особливо   до   голів адміністрацій,  до міністрів,  щоб вони  не  були  такими  жаркими південно-азіатськими,    а   стали   прохолодними,   українськими, нормальними чиновниками - громадянами України.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Станіславе Миколайовичу. Я погоджуюся з вашим порівнянням,  але  в  мене  інше порівняння часом спадає на думку: якщо хтось найвищий у нас піде у  відставку,  то,  коли  відчинять його   холодильник,   щоб   не   побачили   там,  так  би  мовити, "человечины",  як  в  одного  відомого  африканського   диктатора. Стільки  з'їздено  всього,  що  тільки  можна,  і  знищено в нашій державі, що мені аж страшно стає.

 

     А менталітет формується від поваги до закону.  Якщо є  повага до закону,  до Конституції,  тоді й чиновник знає,  що він служить закону,  а не конкретному дядькові з якоїсь там  гори.  Я  з  вами згоден абсолютно. Спасибі. Впливатимемо, наскільки це можливо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия.  Уважаемый Иван Сергеевич!  Я полностью разделяю ваше беспокойство  относительно  нашей  газеты. Вместе с тем хотелось бы сказать о мнении моих избирателей.

 

     Товарищи при встрече говорили:  газету читают,  многие любят, но вместе с  тем  хотелось  бы,  чтобы  в  ней  печаталось  больше материалов  о предвыборной кампании,  разяснений Закона о выборах Президента,  сообщений о грубых нарушениях закона и  мерах  по  их пресечению.  Избиратели просили передать вашему комитету, чтобы он в этом сыграл как можно большую роль.

 

     Спасибо.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Федоре  Михайловичу.   Я   з   вами   також погоджуюся.

 

     Проблема ось  яка.  Так трапилося,  що протягом трьох місяців наш комітет практично  не  займається  законотворчістю  в  повному розумінні   цього   слова   (а   в   нас   лежать  у  комітеті  22 законопроекти).  Ми,  як пожежна частина...  Нам  же  Президент  і виконавчі  структури дають роботу.  Ми мусили провести День уряду, заслухати звіт Національної ради, провести парламентські слухання, сюди  вносити  не  раз  питання про висвітлення нашої роботи і так далі.  Комітет працює,  якщо взяти сукупно, напевно, не менше, ніж Комітет з питань фінансів і банківської діяльності,  але той видає закони,  а ми тут гасимо пожежі,  які нам підкидають  зі  сторони. Мало хто проводить стільки масових заходів,  як наш комітет. І всі вони з питань,  які треба обговорювати. Ми намагаємося пробити оцю стіну  навколо  свободи слова,  яку створили влада,  президентські структури, уряд.

 

     Я беру ваші слова до уваги.  Ми з Сергієм Макаровичем вивчимо і   стенограму   сьогоднішнього   засідання,   і  пропозиції  щодо об'єктивного висвітлення виборчої кампанії  на  сторінках  "Голосу України".  Вона буде дуже серйозно висвітлюватися. Якби ми мали ще й редакційну раду, то ця робота була б предметнішою.

 

     Олександре Миколайовичу, ще є процедурна пропозиція народного депутата  Віталія Федоровича Шевченка,  секретаря нашого комітету. Він пропонує спершу затвердити положення про  редакційну  раду,  а потім  проголосувати  постанову з пунктом про схвалення положення. Думаю,  це можна було б зробити, але давайте домовимося, чи будемо це  зараз  розглядати.  Якщо  питання про статут і редакційну раду вилучаємо в окреме, умовно кажучи, провадження, то зараз голосуємо ці  два  пункти,  які вкрай необхідні.  А положення про редакційну раду розглянемо вже разом із статутом окремо.  Тобто нам треба  це вирішити.  Я  не  заперечую  проти  того,  що запропонував Віталій Федорович.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, спасибі.

 

     Хтось бажає висловити свої думки? Черненко і Шевченко.

 

     Будь ласка,  Віталію Григоровичу.  Можна  з  місця,  можна  з трибуни.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Александр  Николаевич,  я передумал выступать. Вот мне попалась в руку  газетка  "Антенна"  из  Черкасс.  Честное пионерское,  не  хочется  даже идти на трибуну.  Вот одна рубрика: "Киркоров  одел  презерватив".  Как  говорил  один  из   депутатов тринадцатого созыва: "полный анонс".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Кому чого не вистачає (Сміх у залі).

 

     Депутат Шевченко. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Народний рух України.  Шановні колеги! Я прошу підтримати запропонований проект постанови.  Ви пам'ятаєте,  що ми не  раз  підходили  до  цього  питання  і буксували.  Проблеми ці, власне,  почалися відтоді, як у нас перестав існувати такий орган, як Президія Верховної Ради, яка свого часу засновувала цю газету і від імені її розпоряджалася. І тепер у підвішеному стані лишається і газета,  і сам редактор,  якому, вибачте, важко задовольняти всі наші, часто буває, забаганки.

 

     Ми повинні,  зрештою,  прийняти постанову.  Вона  видозмінена проти  того,  якою  була.  З  неї  усунено  дуже  багато пунктів і залишилися лише ті, які конче потрібні, щоб газета функціонувала в нормальному   режимі.   Цей  варіант  консенсусний,  вироблений  у комітеті представниками різних політичних сил і різних  політичних партій.

 

     У мене  є  лише  одна пропозиція,  чисто процедурна,  про яку доповідач  уже  сказав.  Ви  пам'ятаєте,  як  важко  народжувалося положення про редакційну раду - орган, який коригуватиме глобальну політику газети.  У цьому положенні є один припциповий момент,  на якому  не  зійшлися навіть представники нашого комітету:  за якими кількісними квотами має формуватися редакційна  рада.  Оце,  може, єдиний дискусійний момент.

 

     Тож якби ми спочатку розглянули положення про редакційну раду й  погодилися  з  якоюсь  думкою  щодо  того,  як  формується   ця редакційна рада, тоді можна було б у цілому затвердити постанову й дати дихнути нашій газеті. Бо є ще один нюанс. Ми багато бідкалися і сьогодні,  і раніше, що Верховну Раду затискають. Але якщо ми не приймемо цю постанову,  то  дамо  привід  ревізуючим  з  будь-яких органів   приходити,   ногами   відчиняти   двері  цієї  газети  й підвішувати її на будь-чому.  Тому прохання підтримати цей варіант постанови, попередньо схваливши положення про редакційну раду, яка представлятиме нас у редакції газети.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Віталію Федоровичу.  Шановні колеги! Думаю, голосувати   треба.   Проект,  який  внесено,  поправки  до  нього заслуговують на серйозну  увагу.  Але  давайте  надамо  можливість профільному комітету разом із Правденком доопрацювати його, щоб ми завтра на ранковому  засіданні  проголосували.  Бо  справді:  одні вносять  пропозицію прийняти постанову з двох пунктів,  без пункту 3; другі - внести поправки до пункту 1 (і поправки важливі); треті

-  внести  поправки до пункту 2;  четверті вносять пропозиції щодо редакційної ради.  Давайте ми дамо час (його небагато потрібно) на доопрацювання,  і  можна було б завтра вранці проголосувати проект уже у відпрацьованій редакції.

 

     Будь ласка, Іване Сергійовичу. Як голова комітету.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Олександре Миколайовичу. Не заперечуючи того, що ви сказали,  навпаки,  підтримуючи,  пропоную проголосувати цей проект постанови за основу (комітет немає потреби збирати, бо, хоч і виникають якісь варіанти,  але, по суті, проект усі підтримують) і проголосувати як постанову два пункти.

 

     Щодо статуту  і  положення  про  редакційну  раду,  то  дайте доручення  комітету  і,  скажімо,  одному із заступників (можливо, Адаму Івановичу,  він знайомий з  матеріалом).  Ми  доопрацюємо  і внесемо  це  окремим  питанням  чи  на  цьому,  чи  на  наступному пленарному тижні.  А цих два пункти -  від  імені  Верховної  Ради делегувати  повноваження і дати доручення Управлінню справами - не викликають заперечень ні в кого у Верховній Раді.

 

     ГОЛОВА. Тобто поправка така:  не від  імені  видавця,  а  від імені Верховної Ради. А далі за текстом.

 

     ЧИЖ І.С. Так. Два перших пункти.

 

     ГОЛОВА. Питань  немає.  Ставлю на голосування за основу даний проект.

 

     "За" - 207.

 

     Фракція зелених не встигла. Голосуємо. А де СДПУ(о)?

 

     "За" - 234.

 

     У цілому голосуються ці два  пункти  з  поправкою,  яку  вніс шановний народний депутат Іван Чиж.

 

     "За" - 243.

 

     Прийнято. Спасибі.    І   останнє.   Була   пропозиція   щодо редакційної ради і статуту:  доручити  Першому  заступнику  Голови Верховної  Ради  разом  із  профільним  комітетом  підготувати  це питання і внести на розгляд на наступному пленарному  тижні.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Косаківський не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутату Косаківському слово для репліки.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Я ставив запитання і  думаю,  що  у  зв'язку  з  цим  є  необхідність  дати відповідні  доручення  Верховної Ради.  Ми бачимо,  як нарощується тираж деяких газет, що будуть висвітлювати передвиборну діяльність певних  кандидатів  з  використанням  бюджетних  коштів  чи коштів структур,  які  наближені  до  влади.  То   в   мене,   Олександре Миколайовичу,  є  пропозиція  дати  доручення  Рахунковій  палаті, нашому  профільному  комітету  провести   перевірку   використання бюджетних  коштів  і  коштів  державних  структур  на фінансування газет, які використовуються насамперед для підтримки представників влади в передвиборній кампанії.  Гадаю,  буде знайдено дуже багато цікавого, і Верховній Раді доведеться розглядати цю проблему.

 

     Інакше про рівність умов для претендентів у Президенти годі й говорити.

 

     ГОЛОВА. Таке доручення дамо з вашого дозволу.

 

     ----------

 

     Шановні колеги! Сьогодні вранці ми проголосували за включення до порядку денного проекту Закону України  про  внесення  змін  та доповнень до Закону України про телебачення і радіомовлення.  Будь ласка, депутате Білоус. Щоб уже з цими питаннями завершити.

 

     БІЛОУС А.О. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановні колеги!  Проект під номером 3177 було подано 6 квітня 1999   року.   Через   тиждень   він   був   ухвалений  профільним парламентським Комітетом з питань  свободи  слова  та  інформації. Проект вам роздано, і зараз я його доповідаю.

 

     Законопроект досить  короткий.  Мова  йде про внесення змін і доповнень до Закону України про телебачення і  радіомовлення,  які мають  впорядковувати  механізм  бюджетного та іншого фінансування двох структур,  які  сьогодні  є  в  епіцентрі  політичних  подій: Національної  телекомпанії  України  (Перший національний канал) і Національної  радіокомпанії   ("УР-1"),   а   також   регіональних державних телерадіоорганізацій.

 

     Свого часу  Рахункова  палата  подала  результати  фінансової перевірки  їх  діяльності,  свої   зауваження   і   внесла   певні законодавчі  пропозиції,  які були нами доопрацьовані.  Про що йде мова?

 

     Національна телекомпанія України,  Національна  радіокомпанія за своїм статутом є державними організаціями,  які фінансуються за рахунок бюджету, абонентської плати та прибутків від господарської діяльності.   Відповідно   до   цих   статутів   вони   самостійно розпоряджаються  прибутками,   одержаними   в   результаті   своєї діяльності.

 

     З метою усунення безконтрольного або нецільового використання коштів  Державного  бюджету   України   пропонується   запровадити фінансування  цих державних телерадіоорганізацій за рахунок коштів Державного бюджету  України  через  державний  контракт  у  рамках державного замовлення, вилучивши з чинного законодавства положення про фінансування їх окремим рядком у Державному  бюджеті  України. Саме  такий  порядок  має  бути  запроваджений  і для регіональних телерадіоорганізацій.

 

     Яким чином    державні    телерадіоорганізації    зобов'язані передавати  офіційні повідомлення парламенту,  Президента,  уряду, Конституційного Суду і так далі?  У межах  державного  замовлення. Без попередньої оплати, але в межах замовлення.

 

     У той же час,  думаю, будь-хто в округах знає, що регіональні державні  телерадіоорганізації  скаржаться  на   відсутність   так званого    прайс-тайму    і   на   обмеження   стосовно   реклами. Телерадіоорганізації можуть залучати за рахунок реклами  не  більш як  50  відсотків  від  бюджетного  фінансування.  Пропонується це обмеження  зняти,   щоб   дати   державним   телерадіоорганізаціям нормально  заробляти  гроші  в  рамках закону,  але поставити їх у правові умови через державне замовлення  і  вилучити  фінансування окремим рядком з бюджету.

 

     Якщо є державний контракт і державне замовлення,  то державна телерадіоорганізація,  у тому  числі  Національна  телекомпанія  і Національна  радіокомпанія,  після  того як буде здійснена оплата, передає відповідні повідомлення. Якщо ж є окремий рядок у бюджеті, то  контроль  за  цільовим  використанням  коштів,  які  надаються фактично у вигляді дотацій,  є неможливим, що призводить до певних порушень, які й були виявлені.

 

     Таким чином,    у    законопроекті   пропонується   підвищити самостійність цих компаній,  усунути можливість  паразитування  на бюджеті,  і,  що найголовніше,  у нинішніх умовах,  коли парламент опинився в інформаційному вакуумі та блокується, це буде не певний глас волаючого в пустелі, не певні заклики: "Давайте, хлопці, будь ласка,  ми звертаємося,  зробіть",  - а вони не роблять,  а певний фінансовий важіль впливу.

 

     Пропоную підтримати ці зміни й доповнення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання  є?  Є  пропозиція  прийняти законопроект у першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Голосуємо. Запросіть, будь ласка, депутатів до залу.

 

     "За" - 236.

 

     У цілому голосуємо? Голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,   нам   треба   проголосувати   питання   про ратифікацію  Угоди  між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про умови  завершення  реалізації  після  1  січня  1992  року  на території України Угоди між Урядом СРСР і Урядом ЧССР.

 

     Я прошу підтримати.  Голосуємо. Ми його обговорили, питань не виникало.

 

     "За" - 188.

 

     Голосуємо. Нам треба прийняти тільки рішення.

 

     "За" - 191.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону   про   основи   фінансової   та бюджетної   підтримки  агропромислової  галузі  України.  Ми  його розглянули, обговорили, тепер треба прийняти рішення.

 

     Олександр Олександрович зараз дасть пояснення.

 

     МОРОЗ О.О.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!    Шановні депутати!  Цей  проект  закону  з  великою  увагою обговорювався в сесійному залі. І ми запропонували тоді Кабінету Міністрів, щоб не було сумнівів, внести свій варіант до 1 травня.

 

     Ніяких пропозицій   не  надійшло,  ніхто  не  збирається  цим займатися.  А  проблема  гостра.  Сьогодні  майже   95   відсотків господарств  різних  типів,  різних форм власності збиткові.  Поки держава не  буде  за  методами,  які  використовуються  в  Європі, здійснювати  фінансову  підтримку  господарств  і  регулювання цін (хоча б через встановлення  мінімально  допустимої  ціни),  у  нас будуть катаклізми на зразок того,  що є сьогодні з цукром, а потім очікується з іншими продуктами.

 

     Я дуже  прошу  вас  проголосувати  в  першому   читанні   цей законопроект, а до другого читання ми врахуємо всі зауваження, які надійдуть.  Думаю,  що  до  цього  часу  ми  тісно  попрацюємо   з Міністерством АПК,  яке підтримує саму ідею, але там, видно, хтось недопрацьовує.

 

     Прошу вас, підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. У нас 86 процентів  збиткових  господарств.  До  1991 року збиткових було шість колгоспів і два радгоспи з 13 тисяч.

 

     Я прошу  підтримати  проект  у  першому читанні.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     Не встигли,  так?  Депутати  Гуцол  і  Масенко  не   встигли. Голосуємо. Усі хочуть три рази на день їсти.

 

     "За" - 219.

 

     Одну хвилинку.  Перший  заступник  голови  комітету Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Шановні товариші!  При всіх позитивних рисах проекту закону,  потрібного для сільськогосподарського  виробника, неприйнятними  є  положення  щодо  ідеї  і  ролі  аграрного  фонду України.

 

     Тому слід  замінити   закладені   в   законопроекті   функції аграрного ринку України, передавши їх державі в особі Міністерства АПК і Держкомрезерву,  а фінансування здійснювати безпосередньо  з держбюджету  без  посередників,  вилучити статті 10 "Аграрний фонд України" і 12 "Операції аграрного фонду України".

 

     У законі має бути закладена ідея відродження  виробництва  на засадах   державного   регулювання   ринку   сільськогосподарської продукції і засобів її виробництва,  здатного забезпечити  паритет цін,   створення   необхідних   державних   резервів   і  ресурсів продовольства в країні.

 

     Тому я вніс (його роздано) такий проект постанови:  "Доручити Комітету   з   питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин доопрацювати  з  врахуванням  внесених  зауважень   і   пропозицій народних   депутатів  України  та  науково-експертного  управління Верховної Ради України законопроект народних  депутатів  Терьохіна та Цушка... і до 14 червня 1999 року внести його на повторне перше читання".

 

     ГОЛОВА. Шановний мій колего Круценко!  Якби  це  хтось  інший виступав  з такими пропозиціями,  я б не здивувався.  Ви - людина, яка розуміється на цих питаннях.  Вдумайтеся в ті пропозиції,  які ви вносите. Хто вам їх підкинув?

 

     Я прошу прийняти проект у першому читанні.  Хай ці пропозиції будуть,  комітет доопрацює. Але вдумайтесь в те, що ви говорите. Я навіть не хочу коментувати.

 

     Будь ласка, голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо в першому читанні. Василь Васильович теж просить.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     ---------

 

     Розглядається проект  Закону  про  регулювання  виробництва і реалізації цукру. Юхновський Олег Іванович є? Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 13, Вінницька  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  На  розгляд Верховної Ради пропонується проект Закону про регулювання виробництва і реалізації цукру.  Цей проект після  його  доопрацювання  та погодження з фракціями,  комітетами Верховної Ради вноситься на повторне перше читання.

 

     Даний закон має стати в ряду першочергових заходів у  напрямі створення  стрункої  системи державного регулювання виробництва та реалізації  цукру.  У  проекті  передбачено  механізм   квотування виробництва  цукру  в Україні та врегулювання правовідносин з його реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

 

     Механізм квотування   розглядається   як   один   з   важелів державного  впливу на ринок цукру.  При цьому автори законопроекту виходять з того,  що квотування виробництва та  реалізації  цукру, запровадження  якого передбачається проектом закону,  не є заходом виключно адміністративного регулювання.

 

     Проектом Закону  про  регулювання  виробництва  і  реалізації цукру   передбачається  також  запровадження  мінімальних  цін  на цукрові  буряки  базисної  цукристості,  які   поставляються   для виробництва  цукру  квот  "А"  та "Б",  а також мінімальних цін на цукор квоти "А" для внутрішнього  споживання.  Вказані  мінімальні ціни  визначаються  кожного  року  Кабінетом  Міністрів України за пропозицією Міністерства агропромислового комплексу.

 

     Такий механізм  встановлення   цін   покликаний   забезпечити необхідний  рівень  рентабельності  основного кола виробників,  що діють у цукровій галузі,  уникнення  збитковості  при  виробництві цукру.  Щоб запобігти порушенню прав споживачів,  мінімальні ціни, безумовно,  повинні покривати лише середнівитратина виробництво та забезпечити мінімальнуприбутковість.

 

     Проект закону  доопрацьований,  доповнений окремими статтями, якічіткообумовлюють  механізм  здійснення   державних   закупівель цукруна  умовах  попередньої  оплати  та  кредитування виробництва цукру та цукрових буряків у межах коштів,передбачених у Державному бюджетіУкраїни.

 

     Таким чином,  Закон про регулювання виробництва та реалізації цукру,  проект якого запропонований Верховній Раді України, має за мету  встановити  два основних важелі державного впливу на процеси виробництва  та  реалізації   цукру:   квотування:виробництва   та встановлення  мінімальних  гарантованих  цін  нацукор  та  цукрові буряки.

 

     Шановні народні депутати!Комітетзпитаньаграрної  політики  та земельних  відносин просить підтримати проект закону для прийняття його в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До депутата Юхновського є запитання?  Є.  Запишіться, будь ласка. Висвітіть. П'ять хвилин виставте.

 

     Депутат Стоян. За ним - депутат Матвієнков.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Олександре Миколайовичу!  У мене запитання не до Юхновського, а до вас. У порядку денному стоїть дуже принципове питання - про заощадження громадян.  Уже рік як 15депутатів подали цей законопроект.  На сьогодні це питання  стоїть  третім,  але  я бачу,  що воно знову не буде розглянуте, бо тут якась чехарда: яке питання хочуть, те й ставлять. Чому так відбувається?

 

     Наполягаюнатому, щоб  до  обіду  ми  розглянули  документ  за номером  1055.  Це  дуже  принципово.  Сьогодні  під  час розминки депутати казали про нього.  Ми вже рік переносимо його з місяця  в місяць.

 

     Це я  скористався  нагодою,  що отримав слово для запитання і прошу вас наступним поставити це питання на розгляд.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  ви  маєте  рацію.  Але  ці питання ми переставили у зв'язку з тим,  що люди відбувають.  Вони попросили.  А питання,  про  яке  ви  сказали,  наступним  стоїть, проблем немає.

 

     Депутат Матвієнков. Будь ласка. За ним - депутат Клочко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Прошу передати слово Діброві.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 19,  Волинська область).  Дякую.  Шановний Олегу  Івановичу!  Звичайно,  Закон  про  регулюваннявиробництва і реалізації цукру треба приймати.  Алепоясніть,будь ласка, чому цей законопроект  написаний  лише  для переробників цукросировини?  Ми забуваємо в ньому протоваровиробників. У проекті йдеться про квоту "А",  квоту  "В"  і  квоту "С" на поставки цукру.  А який орган чи уповноважена особа Кабінету Міністрів  буде  ділити  квоту  "А"  і квоту "В" і "С" на виробництво буряків?  Цього немає в проекті.  І хіба не  треба  відобразити  в  ньому  права  товаровиробників  (є потужнітоваровиробники  цукросировини,якімаютьдуже багато цукру) і надати  їм  право  експортувати  вироблений   на   заводах   цукор надавальницьких  умовах?  Усе  одно  від  давальницьких умов ми не втечемоні сьогодні, ні завтра, ні в найближчій перспективі.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую  за  запитання.  Стосовно   того,   що законопроект односторонній.  Я не можу погодитися з цим. По-перше, визначаєтьсямінімальнацінанацукровус ировину і на цукор відповідно за  квотою  "А"  і  за квотою "В",  яка забезпечує для підприємств рентабельність виробництва цукрової сировини.

 

     Щодо ситуації,  яка склалася на ринку цукру в цьому  році.  Я можу  проаналізувати,  як було останні кілька років.  Незважаючина те,  що  з  жовтня  по  грудень  цукор  поступово  переходив   від конкретного виробника у власністьпосередницькихструктур, ціна його була в межах 600-800 гривень за 1  тонну.  А  яка  ціна  на  ринку тепер, ви знаєте: понад 3 гривні за 1 кілограм, або понад 3 тисячі гривень за 1 тонну цукру. Чи впливає в даномувипадкудержаванаринок цукру?  Певно,  що ні.  Практично всі прибуткивід реалізації цукру отримують посередницькі структури.

 

     Стоїть завдання рівномірно розподілити як  виробництво,так  і реалізацію   цукру   на  рік  для  того,  щоб  не  виникалопитань, наприклад,  уже  піднімається  питання  про  імпорт   цукру-сирцю. Визнаєте,  що це таке для економіки,  для чоговикористовується цей важіль.

 

     Стосовно розподілу квот.  Маю сказати,  що  це  питаннядеякою мірою    недоопрацьоване    в    проекті   закону,   але   в   нас єможливістьдодругогочитаннячіткови значити,  хто конкретно (думаю, що це буде Міністерство агропромисловогокомплексу) і наяких умовах розподілятиме квоти,  чітко визначити механізм.  Гадаю, до другого читання така можливість у нас буде.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко (замість депутата Клочко).

 

     МАСЕНКО О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  ВерховноїРади України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Шановний  Олегу  Івановичу!  Як  ви  дивитеся  на   те,   щоб   на безпосередніх  сільгоспвиробників  не  поширювалося це квотування? Закласти в законі  таку  норму,  щоб  була  тверда  гарантія:  дає сільгоспвиробник  цукрові  буряки  -  отримує  за  них  певну суму грошей,  а цукор хай уже за квотами реалізує чи завод, чи держава, чи  бізнесмен.  То вже інша справа.Якщо сільгоспвиробнику накинути ще це ярмо квотування...  Ми вжебачили на  практиці,  до  чого  це призвело.  Рік працювали так. Вважаю, що доцільніше вилучити норму про квотуваннястосовно сільгоспвиробника.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.   Дякую.   Стосовно    підтримки    конкретно сільськогосподарського  виробника.  У  проекті закону,  в статті 5 "Закупівлі  цукру  для  забезпечення  державних   потреб",   чітко визначено  механізм,  за  яким державапроводитьзакупівлюцукровоїси ровинитацукру  для   державнихпотреб.Це   так   званий   державний контракт,  який  був  і до того часу.  Закупівля цукрової сировини буде  профінансована  залежно  від  того,  яку  суму  на   це   ми передбачимо в державному бюджеті.

 

     Щодо квоти.Яне   можу  з  вами  погодитися.  Якщо  миговоримо сьогодні про мінімальну ціну,  то без квотування реально  утримати її  ми  не  зможемо.  Це на практиці доведено в усіх країнах,  які займаються виробництвомцукру зцукровихбуряків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, Олегу Івановичу,спасибі.

 

     Хто бажає виступити?  Шепа Василь Васильович.  Будь ласка.  З місця.

 

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Є нагальна потреба в  прийнятті цього   закону,  і  фракціяНародногоруху  України  звертається  до депутатів,  фракцій та группідтримати  цей  законопроект  і  таким чином   сприяти   вітчизняному  виробникові  сільськогосподарської продукції та, як наслідок, економічному піднесенню нашої держави.

 

     Дякую заувагуіпрошупідтримати.

 

     ГОЛОВА. У цілому?  Ставлю на голосування:  прийняти в першому читанні.

 

     "За" - 204.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     У цілому,  так? Одну хвилинку. Тут єперший заступник міністра Сватков. Давайте надамо йому слово.

 

     СВАТКОВ Л.Б.,    першийзаступникміністра     агропромислового комплексу   України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Проект практично  відпрацьований,  закон  можна було б приймати.

 

     Якщоговоритипрорегулюванняринку виробництваі ринку реалізації цукру,  то і при соціалізмі,  і при  ринкових  відносинах  у  всіх країнах  є  таке  регулювання.  Чому?  Тому щоцукор - продукт,який виробляється протягом двох місяців,  а  реалізовувати  його  можна протягом  усього  року.  І  якщо  не буде нормованої поставки цієї продукції  на  ринок,  він   буде   простозруйнований,   не   буде відшкодування затрат ні товаровиробнику, ні переробнику.

 

     Томудякую, що  ви  прийняли  проект  у першому читанні.  Якщо будете голосувати в цілому, буду тільки вдячний.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Народні депутати пропонують прийняти в першомучитанні і доопрацювати. Десь черезтижденьми повернемося до нього.

 

     СВАТКОВ Л.Б. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Тепер те питання, яке піднімав Стоян Олександр Миколайович.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Постанови  про  законодавчі  пропозиції народних депутатів України щодо погашення  заборгованості  держави іззаробітної  плати,  пенсій  та  відновлених  грошових заощаджень громадян України. Доповідає Степанов Михайло Володимирович.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый      Председатель!      Уважаемые     депутаты!Комитетпо вопросамсоциальнойполитики      и      трударассмотрел      восемь законопроектов,  внесенных народными депутатами Украины:  Стояном, Друзюк,Тищенко -  о  внесении  изменений  и  дополнений  к  Закону Украины  о  государственных  гарантиях  восстановления  сбережений граждан   Украины;   Сафроновым   -   о    порядкеоплатыгражданами преклонноговозрастаи  пенсионерами  жилищно-коммунальных  услуг за счет собственных сбережений;  Жовтисом и Ехануровым - о  мерах  по уменьшению  задолженности  гражданвоплатежилищнокоммунальныхуслуг; ВитренкоиМарченко  -  о  механизме  возврата  трудовых  сбережений населения;   Гавришем   -   о   реформировании  системыкомпенсации обесцененных денежных  сбережений  граждан  Украины,  вложенных  в Сберегательный банк Украины и Укргосстрах;  Тимошенко и Сафроновым

- о механизмепогашения задолженности по  оплате  труда,  пенсий  и компенсаций  по сбережениям граждан с использованием универсальных компенсационных сертификатов.

 

     Несмотря на   отличия   этих   законопроектов,всеониимеютодну общуюнаправленностьи задачу: решить вопрос погашения задолженности государства перед гражданами по денежнымсбережениям,  помещенным в учреждения   Сберегательногобанка,  Госстраха,  в  государственные ценные бумаги,  по оплатетрудаработникам  и  служащим  организаций бюджетной  сферы,выплате  пенсий  путем  предоставления  гражданам права  использовать  эту  задолженность  в  форме   взаимозачетов, универсальных     компенсационных    сертификатов    для    оплаты жилищно-коммунальных,  медицинских и  других  услуг,  приобретения лекарств  и  жизненно  необходимых товаров,уплаты налогов и других платежей.

 

     Поддерживая требование об ускорении  выполнения  обязательств государствапередгражданами,обусловле   нных   Законом   Украины  о государственных гарантияхвосстановлениясбережений граждан Украины, поддерживая  стремлениенародных  депутатов  наконец-то  решить эту проблему,  комитетвсежепризываетдепутатов ответственно и взвешенно подойти   к  принятию  закона,  который  будет  регулировать  этот наболевший для общества и каждой семьи вопрос.

 

     К сожалению, авторы законопроектов практически не представили Верховному  Совету  необходимых финансовоэкономических обоснований своих предложений, как этотребует Регламент. Не сделали заключений в  части  ожидаемых  социально-экономических  последствий в случае принятия этих законов.

 

     Как видно из положений указанных  законопроектов,  вкладчикам (это  практически  в  каждом  законопроекте)предоставляется  право отоваривать свои сбережения путем безналичных расчетов за товары и услуги  на сумму сбережений около 132 миллиардов гривень,  которые обусловлены Законом  о  государственных  гарантиях  восстановления сбережений граждан Украины.

 

     А если учесть требования статьи 3 указанного закона,  которой предусматривается компенсационная  индексация  сбережений  граждан при   выдаче   вкладов   согласно   индекса   инфляции,  то  сумма увеличивается до 150 миллиардов гривень.

 

     В законопроектах не определены  экономические  источники  для решения  этого  вопроса  и  не  определено,  за счет каких средств должны осуществляться  эти  компенсационные  выплаты.  Практически имеются   лишь   два   основных   варианта   реализации  указанных законодательных   предложений:   предусмотренные   компенсационные возмещения    будут    осуществляться   либо   за   счет   средств Государственного  бюджета,  которые  направляются   на   погашение задолженности, либо за счет трансформации долгов государства перед вкладчиками   в    долги    государства    перед    организациями, предоставляющими  гражданам  соответствующие услуги и товары,  или трансформации налоговых долгов этих организаций перед бюджетом.

 

     Указанные варианты    реализации    таких     законодательных предложений  сегодня  не  сработают,  так  как  в  государственном бюджете на эти цели предусмотрено  всего  200  миллионов  гривень, которые,  кстати, Кабинет Министров уже распределил (между прочим, с нарушением закона).

 

     А поскольку  включение  механизмов   взаимозачетов   приведет только к уменьшению поступлений в государственный бюджет,  комитет предлагает   Верховному   Совету   поручить   Кабинету   Министров рассмотреть  предложенные законопроекты и внести предложения по их практической реализации.

 

     Этот вопрос уже слушался  в  Верховном  Совете.  Наш  комитет предлагает принять такое постановление Верховной Рады:

 

     "Доручити Кабінету   Міністрів   України  в  місячний  термін розглянути  законопроекти,   внесені   народними   депутатами   (я перечислял  их  все),  та  внести  пропозиції  щодо  їх практичної реалізації".

 

     Этот проект постановления Верховной Рады  вносится  народными депутатами  Украины  -  членами  Комитета  по  вопросам социальной политики и труда. От имени комитета я прошу поддержать его. Это не означает,  что внесенные законопроекты останутся без рассмотрения. Наш комитет предлагает привлечь Кабинет Министров, который внес бы предложение по практической реализации этих законопроектов.

 

     У меня все.

 

     ГОЛОВА. Запитання є? У нас часу вже немає. П'ять хвилин, будь ласка. Запишіться.

 

     Депутат Ткаленко. За ним - депутат Абрамов.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська  область).  Ви  розумієте,  що  нашим  виборцям  уже сьогодні  потрібен  цей  закон.  Ми  відправляємо  ці  проекти  до Кабінету Міністрів,  і справа затягнеться ще  на  півроку,  аж  до виборів.  Чому  не розглянути сьогодні це питання в комітетах і не внести його на розгляд депутатів?

 

     Дякую.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Суть  вот  в  чем.  Если  бы  это   был   один законопроект,  можно  было  бы  его рассмотреть,  принять какое-то решение,  которое не выполнялось бы,  как и  закон  о  возвращении вкладов  (два  года  подряд  Кабинет  Министров  не  выполняет уже имеющийся закон,  саботирует его).  Но здесь  же  не  один,  здесь восемь  законопроектов,  приблизительно одинаковых по сути.  И для того чтобы их свести к чему-то общему,  наш  комитет  и  внес  это предложение.  Вы можете согласиться с ним,  можете отвергнуть. Как решит зал. Но побудьте и в нашей шкуре, когда каждый хочет сделать лучше, а в результате, мне кажется, это снова приведет к тому, что Кабинет Министров не будет выполнять положения этого закона,  если он будет принят.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая   партия.   Уважаемый  Михаил Владимирович!  С предлагаемым вами  проектом  я  согласен  и  буду голосовать  за  него.  Действительно,  положение  дел  в  регионах Украины катастрофическое.  В моем округе у шахтеров  задолженность по зарплатам доходит до 20 месяцев.  Многие бастуют. Задолженность по пенсиям - 4,5 месяца. Сплошь и рядом нарушение закона.

 

     В этой связи скажите,  Михаил Владимирович,  есть ли гарантия выполнения исполнительной властью нашего постановления?

 

     Спасибо.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Спасибо за поддержку.  Я хочу подчеркнуть, это не мое личное предложение.  Этот проект  постановления  предлагает наш комитет.

 

     Что касается выполнения постановления Кабинетом Министров, то отвечу вам так:  наверное,  было бы  лучше  добиться  от  Кабинета Министров   выполнения   принятого   еще  в  1996  году  закона  о возвращении вкладов.  Прежде всего сделать это,  а  потом  вносить какие-то другие предложения.

 

     Вы знаете, что в прошлом году выплат этих фактически не было. В этом году  финансирование  минимальное.  И  вот  только  недавно Кабмин в своем постановлении вспомнил,  наконец, об этой проблеме. Поэтому я думаю,  что предложения,  которые  мы  поручаем  внести, Кабинет Министров внесет. Это и в его интересах.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область). Прошу передати слово депутату Марковській.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.Дякую.ШановнийМихайле   Володимировичу!  Немає ніякого сумніву,  що цю  постанову  треба  приймати.  І  я  цілком підтримую  колегу  Абрамова,  який  щойно  говорив  про те жахливе становище, в якому опинилися в нашій державі пенсіонери.

 

     Але до  мене  як  до  народного  депутата,   як   до   лікаря звертається дуже багато людей з усіх регіонів нашої держави.  Вони просять дати їм можливість використати їхні заощадження,  які досі не виплачуються, для оплати лікування.

 

     Я пропоную  дати  доручення  уряду  розглянути цю пропозицію, тому що на  лікування  хворих,  на  операцію  чи  придбання  ліків потрібні величезні кошти,  а їх у людей немає. Вони вмирають через це.  Що в цьому плані робиться вашим комітетом?  І що ви  плануєте зробити в подальшому?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Нина  Степановна,  дело  в том,  чтов одном из законопроектов есть  такие  предложения.  И  когда  мы  предлагаем Кабинету Министров их проработать,  изучить,  рассмотреть и внести предложения,  то,  конечно,  имеем   в   виду   и   предоставление возможности приобрести какие-то медикаментыивсеостальное.

 

     Хочу напомнить,  что, приняв в 1996 году упомянутый закон, мы определили,  что  получать  часть  вкладов  будут  люди,   которые достигли  80  лет.  Но  даже  это не выполнено.  Не выполнено и не выполняется. Поэтому Верховный Совет, наверное (это мое мнение как человека,  работающеговкомитете),должендобива  тьсявыполнениясвоих решений,а потом уже ставить какие-то другие задачи.  Мы даже  того не добились.

 

     К вам  обращаются  по вопросам,  связанным с медициной,  а ко мнеподходят  избиратели,  которым  уже  80  лет,   и   спрашивают: "Гдемоиденьги?"  А  мы  не добились выполнения даже этого решения. Эти люди ждут. И приходят наследники, и спрашивают: "Где деньги на похороны и на все остальное?"

 

     Мы хотим      сделать      лучше,     иной     раз     вносим новыеиновыепредложения,нокактозабываем выполнитьужерешенное,выполнитьто,  что мы уже фактически пообещали людям.

 

     А предложение,  которое вы вносите,  есть  в  одном  из  этих законопроектов.

 

     Нашкомитетпредлагаетпринятьэто постановление.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Михайло Володимирович. Сідайте, будь ласка.

 

     Стоян Олександр Миколайович. З місця.

 

     СТОЯН О.М.  ГоловаФедераціїпрофспілок України. Шановніколеги, народні депутати!  Хочу привернути вашу увагу до  дуже  серйозного законопроекту.  Ви  подивіться,  законопроектиподали  представники всіх фракцій.  Це свідчить,  що до  всіх  вас,  коли  ви  буваєтев округах,   звертаються  громадяни  з  проханням  вирішити  питання заощаджень. Безумовно, цей законопроект потребуєвеликоїроботи,тому що  треба визначити механізм повернення грошей,якідержавазабрала в людей.  Держава цього робити не хоче.  Нехоче  віддати  послугами, товарами,  зарахуватив  оплату  комунальних  послуг.  Але це можна зробити, тому ми внесли законопроект, який це передбачає.

 

     Я говоривіз       більшістю        авторівзаконопроектів.Вони погоджуються,щонетреба доповідатикожному окремо, а треба об'єднати зусилля.  Тому пропоную відхилити те, що пропонує наш комітет (а я голосував      проти      цього      рішення),      боне     можна доручатиурядувідпрацьовувати механізм,  це загубить справу.  Хочу, щоб  ми  проголосували  за  проект  постанови,  внесений  народним депутатом Сергієнком. Я його зачитаю, він коротенький.

 

     "1. Створитиробочу групу народних депутатів України,  авторів законопроектів           про           державнігарантіївідновлення заощадженьгромадянУкраїни,  з  включенням  до  цієї  групи   інших бажаючих народних депутатів України.

 

 2.Доручитигрупірозробитиспільнийпро ект Закону  Українипродержавні гарантії відновлення заощаджень громадян України та подати його на розгляд Верховної Ради України до 25 червня 1999 року".

 

     Тобто нам  самим   треба   об'єднати   зусилля,зробити   один законопроект,   а   механізм   повернення   заощаджень,   механізм компенсації нехай потім  відпрацює  Кабінет  Міністрів.  Не  можна віддавати це на відкуп Кабінету Міністрів,  він нічого не зробить. Тому прошу неголосуватиза рішення  нашого  комітету,  до  якого  я входжу,  а  голосувати  за  рішення,  яке  вніс  народний  депутат Сергієнко.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Олександре  Миколайовичу  Депутат  Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.    Спасибо.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые товарищи!  В 1992  году  тогдашний  ПрезидентКравчук  сказал:  "Не ховайте  гроші в кубишку,  а несіть назберкнижку".  То,  что тогда было сделано,  - это позор для нашего государства.  Такого мир  не знал.  Людей ограбили. Поэтому наша задача - вернуть им их деньги. И механизм есть.

 

     Яхотелбыобратить ваше    внимание,     народные     депутаты, назаконопроектмоегоколлегиТищенко    Александра   Васильевича,   в котором этот  механизм  предусмотрен,  и  при  этом  есть  пункты, выполнение   которых   не  требует  выделениясредств,  простоможно сделать взаимозачет:  долги государства перед гражданами на  долги граждан   перед   государством   поплатежамзакоммунальныеуслуги,за электроэнергию, за газ.

 

     Дело в том,  что государство, точнее, эти службы, не получили денег  от  граждан ни в 1996,  ни в 1997,  нив 1998 годах.  Но еще важнее то,  что и не получат:  люди не имеют денегиникогданевернут долги.Авот     взяв    за    основу    этот    законопроект    или хотябытепункты,которыеможносегод ня  реализоватьбезособыхзатрат,мы могли  бы  сдвинуть  этот вопрос с мертвой точки.  Люди ждут - это крик их души- уже в течение девяти лет независимости.  Пожалуйста, давайте пойдем таким путем!

 

     ГОЛОВА. Шановніколеги!   Є   дві   пропозиції.  Одна  внесена депутатомвід профільного комітету, друга - та, якувносять депутати Стоян,  Сергієнко:  створити  робочугрупу,  яка напрацювала б один законопроект і внесла б його нарозгляд.

 

     Ставлю на голосування пропозицію,  яку...  Якщо  не  наберемо голосів,   тоді  я  ще  Тищенку  надам  слово.  Ну,  не  можнатак. Думаю,щопропозиція,якувніс Стоян, найбільш влаштовує всіх.

 

     Депутат Сафронов. Будь ласка.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). ШановнийОлександреМиколайовичу!  Шановні  колеги народні депутати! Звертаю вашу увагу на питанняповерненнязаощаджень наших  громадян, особливо людям похилоговіку.

 

     Ви знаєте,  що  вже протягом півроку зволікається розв'язання цієї    проблеми.    А    це,    шановні    депутати,    наше    з вамиставленнядовиборців,котрінамд овірилисвої долі.  Думаю, що вам так   само,якімені,соромнодивитисявочі   нашим    пенсіонерам    і ветеранам,які  опинилися  за  межею  фізіологічного виживання.  Ми зустрічаємося з ними в округах,  і їх перше запитання  -  коли  їм повернуть  вкрадені  гроші.  А,  як  кажуть  у народі,не лови гав, Хома,бо ярмарок.  За цей час,  що втрачений,  підвищено  плату  за житлово-комунальні    послуги    (від   20   до   30   відсотків), заборгованість росте,  як гриби після  дощу,  і  вже  досягла  2,5 мільярда гривень.

 

     Тому наша фракція "Батьківщина" пропонує проект закону,  який дасть   можливість   скоротити   обов'язкові   витрати    громадян приблизнона  20 відсотків,  а для пенсіонера це означає зберегти в особистому гаманці від 10 до 15 гривень.

 

     Тому ми,  фракція  "Батьківщина",  наполягаємо  поставити  на голосування  пропозицію заслухати на цьому тижні законопроекти про повернення заощаджень,  що вже вкрилися  пилом.  Прошу  пропозицію фракції проголосувати саме сьогодні і підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Ставлю на голосування проект постанови, який вносять депутати від профільного  комітету.  Про  нього  доповідав Михайло Володимирович Степанов. Голосуємо.

 

     "За" - 129.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію,   яку   вносив  депутат Сергієнко - про створення робочої  групи,  яка  доопрацювала  б  і внесла   на   розгляд  єдиний  документ.  Давайте  голосувати,  не лінуйтеся.

 

     "За" - 165.

 

     Ставлю на голосування пропозицію,  яку вніс депутат  Тищенко. Будь ласка.

 

     "За" - 181.

 

     Залишилося одне: усі три пропозиції проголосувати відразу.

 

     Пропозиція Тищенка   набрала   найбільше   голосів.   Давайте підтримаємо її. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 197.

 

     Слово депутату Черненку. Потім - депутат Сафронов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи!  Как и все вы, я согласен, что  нужно  принять  постановление,  а лучше - закон.Но я никак не могу согласиться с предложением направить  законопроекты  Кабинету Министров:  "Хай вони там попрацюють,  відпрацюють механізм".  Это все равно,  что завтра принять закон,  что Солнце будет  вращаться вокруг Земли. Ну не может такого быть!

 

     Долг сегодня  по  одним расчетам (они различаются) составляет 100  миллиардов  долларов,  и,  если  возмещать  его  в   денежном варианте,  придется  в  течение  20  лет направлять бюджет Украины только на возмещение.

 

     Я твердо убежден,  что более реальный механизм -  производить взаимозачеты (для оплаты медикаментов,  услуг, квартплаты). Но это тяжелая и кропотливая работа.

 

     Поэтому я поддерживаю то,  что предложил  Сергиенко:  собрать все  законопроекты,  пускай  поработают  над ними и выйдут с одним нормальным проектом.  Когда законопроектов  много,  мы  ничего  не примем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА.Депутат Сафронов.

 

     САФРОНОВ С.О.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги народні депутати!  Прошу звернути увагу на те,  що постанова -  це дуже  добре діло.  Але це - загальне поняття.  Я прошу,  щоб кожен законопроект,  у томі числі й наш,  котрий був висунутий  фракцією "Батьківщина" (він має фінансове обгрунтування,  має свій підхід), заслуховувався  окремо.  Я  думаю,  що  не  можна  розглядати   ці законопроекти вкупі.

 

     ГОЛОВА.Спасибі. Шановні  колеги!  Депутат  Сергієнко  вносить компромісне рішення: створити робочу комісію і з усіх тих проектів законів,  які  подані,  напрацювати  один документ і прийняти його потім через тиждень чи через два.

 

     Я просив би підтримати цю  пропозицію,  вона  абсолютно  всіх влаштовує.

 

     Ставлю на голосування.  Підтримайте,  будь ласка.  Пропозиція абсолютно всіх влаштовує.

 

     "За" - 211.

 

     Голосуємо. Не встигли.

 

     "За" - 223.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Спасибі.

 

     Оголошується перерва до 16 години.