Стенограма пленарного засідання

19 травня 1999

 

                   ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  т р а в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати,   гості, запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради.

 

     Прохання до   депутатів    підготуватися    до    реєстрації. Реєструємося.

 

     Запросіть фракцію зелених до залу.

 

     Зареєструвалися 324   народних  депутати.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити.

 

     Павловський Михайло   Антонович   звертається   до   Прем'єр- міністра   України  стосовно  порушень  законодавства  у  питаннях підвищення якості вітчизняної продукції.

 

     Семенюк Валентина Петрівна  звертається  до  Прем'єр-міністра України   у   зв'язку   з   порушенням   чинного  законодавства  у колективному сільськогосподарському підприємстві  "Коростишівське" Житомирської області.

 

     Онуфрійчук Михайло  Якович  звертається  до  Прем'єр-міністра України щодо зловживання електронними засобами масової  інформації в    питаннях   демонстрації   насильства,   жорстокості,   жахів, порнографії та несумлінної реклами.

 

     Я прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги, в нас є час для заяв. Але перед тим як до них перейти,  я хотів би, щоб ми завершили розгляд учорашнього питання щодо трансляції засідань Верховної Ради.  Я просив би вашої  згоди на те, щоб спочатку надати слово голові профільного комітету Чижу, а потім - для виголошення заяв, пропозицій.

 

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати  України!  За дорученням Верховної Ради України Комітет з питань свободи слова та  інформації  провів  учора  засідання,  на якому всебічно обговорив проблему, пов'язану з наступом на свободу слова і, зокрема, з припиненням радіотрансляції пленарних засідань Верховної Ради України.

 

     Скажу, що  на  вчорашній  день  ми  отримали  десятки листів, телеграм, звернень, дзвінків. Люди просто страшенно обурені фактом припинення радіотрансляції.

 

     Ми вчора  на  своєму  засіданні  розглянули  лист  Державного комітету телебачення і радіомовлення України,  підписаний Савенком Олександром Миколайовичем. Перед тим я мав грунтовну розмову з ним у комітеті.  Хочу прямо сказати,  що наш комітет дійшов думки,  що жодна аргументація, яка має подобу правової, насправді не є такою. Припинення трансляції засідань Верховної  Ради  ми  розцінюємо  як політичну  акцію,  спрямовану  проти  єдиного вищого законодавчого органу держави,  а фактично як продовження і посилення наступу  на свободу слова.

 

     Учора в   комітеті   відбулася   зустріч  з  Фраймонтом  Дове

-керівником  департаменту  ОБСЄ  з   питань   свободи   слова   та інформації.  Ми  передали  йому  пакет  документів,  пов'язаних із жорстким обмеженням свободи слова в нашій  державі,  і  на  вимогу Верховної   Ради  я  зобов'язуюсь  виступити  на  червневій  сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи і порушити питання щодо утиску свободи слова, розповісти, як воно насправді є в Україні. Я думаю, що європейська громадськість серйозно відреагує на цю ситуацію.

 

     Жодні аргументи  щодо  того,  що  начебто  є   підстави   для припинення трансляції,  оскільки є неузгодженість у законодавстві, не витримують критики.  Виходить так, що радіокомпанія, яка завжди транслювала  наші засідання,  не мала цих проблем аж поки Верховна Рада не заборгувала їй. Ми цей борг погасили. І раптом виникли так звані юридично-правові колізії.  Насправді це не так, тому що хоча пряму трансляцію  припинили,  але  залишилася  сорокап'ятихвилинна програма  "Парламентський  тиждень".  Хоч  я не виключаю,  що вища влада може і на цю останню  можливість  виходу  депутатів  в  ефір накласти  табу.  І  вся  аргументація наводилася не для того,  щоб знайти вихід із ситуації,  а для того, щоб пояснити, чому компанії не   хочеться   здійснювати   радіотрансляцію  пленарних  засідань парламенту України.

 

     Є прямі й чіткі доручення Верховної Ради  України,  викладені відповідно до вимог Закону України про телебачення і радіомовлення (стаття 5) та Закону України про  порядок  висвітлення  діяльності органів  державної  влади  та  органів  місцевого самоврядування в Україні засобами масової  інформації  (стаття  9),  є  двостороння угода  щодо  порядку та умов висвітлення діяльності Верховної Ради України,  яка була підписана з благословення тодішнього Мінінформу та Держтелерадіо керівництвом Національної радіокомпанії, з одного боку,  та Управлінням справами Верховної Ради України,  з  другого боку. I в певний момент все це відкидається і розпочинаються прямі протиправні дії, бо так комусь треба.

 

     Цікавий момент   спостерігається    у    діях    Національної радіокомпанії (я вже про це казав).  З одного боку, вони припинили прямі трансляції,  з другого боку,  виконують постанову в  частині виходу в ефір тижневої сорокап'ятихвилинної передачі.

 

     На засіданні   комітету   дуже   гостро   ставилися  питання, пов'язані з позицією керівництва Держтелерадіо.  Відразу скажу, що я не належу до тих,  хто хотів звільняти (щойно призначили - і вже звільняти),  і на засіданні комітету при голосуванні питання  щодо звільнення голови Держтелерадіо Савенка я утримався.  Але так само заради об'єктивності скажу,  що комітет вчинив, мабуть, правильно, коли   більшістю  проголосував  за  внесення  в  зал  питання  про звільнення Савенка,  тому що аргументація була дуже  проста.  Коли Княжицький,    якого    було   призначено   головою   Національної телекомпанії,  став на позицію закону і виявив певну мужність, він був   звільнений.   У  діях  голови  Держтелерадіо  і  керівництва Національної  телекомпанії   і   Національної   радіокомпанії   ми відчуваємо безпринципність, абсолютне підкорення одній силі - силі кабінетного,  телефонного,  килимового права.  Iншого  тут  просто немає. Аргументація, ще раз підкреслюю, не витримує критики.

 

     Так само  комітет  Верховної Ради висловився проти того,  щоб позбавити  акредитації   працівників   Національної   телекомпанії України.  Ми  вважаємо,  що  наші колеги повинні висвітлювати нашу роботу.  Незважаючи на  те  що  пан  Кулик  і  його  прибічники  і поплічники  забрали  камери  і  самі  себе як би виключили з цього процесу,  Національна  телекомпанія  України,  як   кожний   засіб інформації, має право висвітлювати, маючи акредитацію.

 

     Ми висловилися   і  за  те,  щоб  у  залі  були  представлені альтернативні телекомпанії,  спроможні висвітлювати нашу роботу. Я вчора  консультувався  з  Головою  Верховної  Ради,  ми  ведемо цю роботу,  і я думаю,  що ми матимемо змогу з 1  червня  транслювати наші  засідання у повному обсязі по телебаченню і випускати в ефір щоденники без послуг Національної телекомпанії України.  Для цього в  бюджеті  передбачені кошти,  Верховна Рада може це врегулювати, уклавши відповідну угоду.

 

     Вчора Валерій Дмитрович Мішура взагалі висловив дуже цікаву і кардинальну  пропозицію  щодо  радіотрансляції.  Він  запропонував укласти таку угоду з Бі-бі-сі і  транслювати  наші  засідання.  Це досить об'єктивна структура.  Але ви знаєте, що тут є питання (Шум у залі).  Ну, з "Голосом Америки" ви вже давно уклали... У вас там усе в порядку.  А ми справді можемо виходити на світові мережі.  Я думаю,  що це треба розглянути з юридичної точки зору. Помоєму, це дуже серйозна пропозиція. Комітет її розгляне, експертно вивчить і висловить свою позицію.

 

     Я зараз оголошу  два  проекти  постанов,  які  ми  пропонуємо прийняти Верховній Раді, але перед цим скажу ось що. Верховна Рада повинна попередити Президента, що якщо не припиниться інформаційна блокада  Верховної Ради,  ми на цій підставі поставимо питання про відставку уряду.  Є для цього і багато інших підстав, але оскільки в  постанові від 16 лютого Верховна Рада визнала роботу уряду щодо забезпечення свободи слова і інформації незадовільною (а  ситуація погіршилася,  як ви бачите,  чиниться блокада),  то ми маємо право поставити  питання  про  відставку  уряду.  Якщо   така   ситуація продовжуватиметься, це буде наступним кроком.

 

     Я зачитаю обидва проекти постанов (вони дуже короткі) і прошу Верховну Раду їх підтримати.  Для того щоб дати змогу  транслювати пленарні   засідання  і  вести  тут  запис  засобами  Національної телекомпанії і Національної радіокомпанії, ми повинні внести зміни до Постанови Верховної Ради України про висвітлення роботи третьої сесії Верховної Ради  України  чотирнадцятого  скликання  засобами масової інформації.

 

     Як ви пам'ятаєте,  така постанова була прийнята 2 лютого 1999 року,  і  для  того  щоб  законно  розв'язати  цю   проблему,   ми зобов'язані  внести  до  неї  відповідні  зміни.  Я зачитую перший проект постанови:

 

     "У зв'язку з порушенням Національною телекомпанією України та Національною радіокомпанією України статті 9..."

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  Іване Сергійовичу. Шановні колеги! Я прошу: уважно вслухайтеся,  щоб прийняти вірне рішення.  Тому що  те,  що робиться сьогодні,  і те,  про що сказав Іван Сергійович,  це лише початок.  Я вчора прийняв групу представників з областей, сьогодні вранці  прийняв  групу.  Ці  люди  приїхали  скаржитися.  Почалося висування,  є вже кандидати в Президенти,  які висунуті на з'їздах партій.  Зараз  керівників  викликають  по  всіх інстанціях силові структури:  Служба безпеки,  органи внутрішніх справ.  Перевіряють списки і питають,  на яких підставах збираються збори, висуваються кандидатури і так далі,  вносяться пропозиції.  Я думаю, що такого ще  не  було  в  історії  нашої  держави.  Тому я просив би уважно прислухатися  до  цих  проектів  постанов,  а  потім  ми,  мабуть, доручимо  відповідному профільному комітету підготувати пропозиції щодо створення слідчої групи,  яка розглянула б ці  питання  і  ці скарги. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Щодо  особливої специфіки виборів.  Учора я був свідком (прямо спостерігав, бо наш комітет знаходиться на бульварі Лесі Українки), як солдати мішками вантажили вже підписні листи для одного кандидата.  Ну, я не знаю, чи  є в нас у штаті Центральної виборчої комісії солдати.  Давайте розберемося,  може,  є якийсь взвод,  а може,  це група  підтримки невідомо  якого  кандидата.  Бог  його знає.  Я пам'ятаю,  що коли балотувався Кравчук,  то солдати мішками цих підписних  листів  не виносили.

 

     Цитую проект постанови.  "У зв'язку з порушенням Національною телекомпанією  України  та  Національною  радіокомпанією   України статті 9 Закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та  органів  місцевого  самоврядування  в  Україні засобами   масової   інформації  та  невиконанням  ними  Постанови Верховної  Ради  України  про  висвітлення  роботи  третьої  сесії Верховної  Ради  України чотирнадцятого скликання засобами масової інформації

 409 -   ХІV   від  2  лютого  1999  року  Верховна  Рада  України постановляє:

 

     1. До   з'ясування   обставин,   пов'язаних   з   припиненням висвітлення   діяльності  Верховної  Ради  України,  зупинити  дію частини  першої  та  пункту  першого  частини   другої   Постанови Верховної  Ради  України  про  висвітлення  роботи  третьої  сесії Верховної Ради України чотирнадцятого скликання  засобами  масової інформації від 2 лютого 1999 року".  Коментую:  йдеться про те, що ми зупиняємо контакт з Національною телекомпанією щодо висвітлення нею роботи Верховної Ради у цьому залі.

 

     "2. Управлінню  справами Верховної Ради України оперативно на тендерних    умовах    укласти     короткострокові     угоди     з телерадіоорганізаціями   про   висвітлення  роботи  третьої  сесії Верховної Ради  України  чотирнадцятого  скликання  в  порядку  та обсягах   мовлення,   визначених  пунктом  першим  частини  другої Постанови Верховної Ради 409-XIV від 2 лютого 1999 року".  Тобто в сесійній  залі  з  часу  набрання  чинності цією постановою можуть діяти телекамери тих телекомпаній,  з якими ми укладемо угоду  про висвітлення нашої роботи.

 

     "3. Запропонувати Президенту України внести до Верховної Ради України подання про увільнення з  посади  президента  Національної радіокомпанії України Рєзнікова В.П.  в разі непоновлення протягом доби з  дня  набрання  чинності  цією  постановою  радіотрансляції пленарних  засідань  Верховної  Ради  України відповідно до пункту другого частини другої Постанови Верховної  Ради  про  висвітлення роботи   третьої   сесії  Верховної  Ради  України  чотирнадцятого скликання від 2 лютого 1999 року.

 

     4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на  Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації".

 

     У цьому   проекті   постанови   комітет  урахував  пропозиції народного  депутата  Віталія  Федоровича  Шевченка,  і   всі   ми, представники   різних   політичних  сил,  які  працюють  у  нашому комітеті, підтримали даний проект.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  за  основу  даний  проект постанови. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ЧИЖ І.С.  Другий  проект  постанови - про звернення Верховної Ради  України  до  Президента  України  щодо  звільнення   Савенка Олександра   Миколайовича  з  посади  голови  Державного  комітету телебачення і радіомовлення.

 

     "Відповідно до  пункту  24  статті  85  Конституції   України Верховна Рада України постановляє:

 

     1. У  зв'язку з порушенням чинного законодавства України,  що пов'язано з припиненням  щоденної  прямої  трансляції  по  першому каналу    Національної   радіокомпанії   України   та   проводовій радіотрансляційній  мережі  пленарних   засідань   третьої   сесії Верховної  Ради  України,  висловити  недовіру  голові  Державного комітету телебачення і радіомовлення України Савенку О.М.

 

     2. Запропонувати  Президенту  України  звільнити  з  займаної посади Савенка О.М".

 

     У комітеті   дев'ять   депутатів   проголосували  за,  два  - утрималося.

 

     ГОЛОВА. Я прошу прийняти цей проект за основу. Голосуємо!

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     У цілому голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ЧИЖ І.С.  Олександре Миколайовичу,  у мене є пропозиція,  і я просив  би  її  проголосувати як доручення,  а Верховну Раду прошу підтримати:  попередити  уряд,  що   якщо   інформаційна   блокада Верховної Ради не припиниться, Верховна Рада поставить питання про відставку уряду.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  ми  доручення...  У  мене  відбудеться розмова з Прем'єрміністром. Ми про це поінформуємо вас.

 

     Сідайте. Спасибі.

 

     ЧИЖ І.С. Спасибі.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  прошу  записатися на виголошення заяв і пропозицій.  У нас  записалися  п'ять  депутатів.  Можливо, якраз для них цього часу вистачить (до 10.30),  а потім приступимо до розгляду запланованих питань. Запис від фракцій. Не хвилюйтеся.

 

     Депутат Ромовська. Будь ласка, з місця.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (виборчий   округ  122,  Львівська  область). Конституція України передбачає недоторканність суддів,  і ми в цій залі  досить часто вирішуємо питання про дачу згоди на притягнення суддів до відповідальності.

 

     Але недоторканність суддів означає ще й те,  що  життя  судді повинно бути збереженим при виконанні ним службових обов'язків.

 

     Місяць тому  в  місті  Львові  пострілом  у голову була важко поранена суддя Сєрьодкіна.  Сьогодні вона  привезена  до  Києва  в Інститут нейрохірургії.  Їй показана операція,  яка коштує 6 тисяч гривень.  Як було  сказано  міністром  фінансів  Мітюковим,  таких грошей у держави немає.

 

     Я звертаюся  до Президента,  я звертаюся до міністра фінансів пана Мітюкова,  я звертаюся до тих,  хто  сидить  у  цій  залі,  я звертаюся  до  суддів України:  зробіть усе можливе для збереження життя цієї жінки!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Шмідт,  Народний  рух.  За  ним  -   депутат Матвієнков, "Відродження регіонів".

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська  область).  Народний  рух  України В'ячеслава Чорновола. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  До порядку  денного  сьогоднішнього засідання Верховної Ради включено питання про створення Сихівського  району  в  місті  Львові.  Воно вноситься  вже  не  вперше.  У  зв'язку  з цим депутати Львівської міської ради на своїй сесії прийняли звернення до  Верховної  Ради України,  в якому,  зокрема,  говориться:  "22 грудня 1998 року на сесії Верховної Ради України розглядалося питання про утворення  в місті  Львові  Сихівського  району.  Однак дана пропозиція не була підтримана.  У зв'язку з цим ми, депутати Львівської міської ради, звертаємося до Верховної Ради України із наступним.

 

     Сихівський житловий  масив  є  компактно забудованою цілісною територією  міста  Львова,  площа   якого   разом   з   прилеглими територіями  становить 1320 гектарів.  За останніх 20 років на цій території було збудовано 800 багатоквартирних  житлових  будинків. Тут  проживає  близько  150 тисяч чоловік,  розташовано 20 великих підприємств та організацій,  функціонує 14 загальноосвітніх  шкіл, де навчається понад 18 тисяч учнів.

 

     Останнім часом   на   масиві  створено  Сихівське  відділення міліції,  відділ освіти  та  служба  субсидій  Галицької  районної адміністрації,    діє   рада   самоорганізації   населення   цього мікрорайону, утворені підрозділи ряду інженерних служб міста.

 

     Мешканці Сихівського житлового масиву неодноразово  починаючи з 1990 року на своїх сходах ставлять питання про утворення на базі житлового масиву Сихів нового району міста,  як це  і  передбачено генеральним планом забудови міста.

 

     25 вересня  1997  року сесія міської ради прийняла ухвалу про створення Сихівського району в місті Львові,  а 8 жовтня 1997 року дане   рішення   підтримала   сесія  Львівської  обласної  ради  і звернулася з відповідним поданням та обгрунтуванням  до  Верховної Ради України.

 

     19 листопада 1998 року профільний Комітет з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад підтримав пропозицію  Львівської  обласної Ради про утворення в місті Львові Сихівського району.

 

     У зв'язку з цим просимо  прийняти  на  сесії  Верховної  Ради України  постанову про утворення в місті Львові Сихівського району за рахунок земель Галицького району".

 

     Шановні народні депутати!  Прошу вас підтримати пропозицію  і звернення  90  депутатів  Львівської  міської  ради,  які сьогодні представляють понад 800 тисяч мешканців міста Львова. Це звернення направлено до Верховної Ради ще 8 лютого цього року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков. За ним - депутат Зварич.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Депутатская группа "Відродження регіонів".  Депутатская группа "Відродження регіонів" отмечает предельно тяжелое положение и наличие негативных тенденций в промышленности Украины. Только за январь-апрель 1999 года обем промышленного производства в  стране по сравнению с прошлым годом сократился на 2,7 процента.  Особенно высокие темпы спада производства были отмечены в базовых  отраслях промышленности.  Фактически  происходит деиндустриализация страны, что  может  грозить  превращением  Украины  в  сырьевой   придаток экономически развитых стран.

 

     При этом  наибольшую обеспокоенность вызывает положение дел в экспортно  ориентированных  отраслях  промышленности,  особенно  в черной  металлургии,  которая  обеспечивает  45 процентов валютных поступлений,  23 процента общего  обема  производства  продукции. Здесь  дебиторская  задолженность  на данный момент составляет 3,5 миллиарда  гривень,  кредиторская  -  9,5  миллиарда.  На  сегодня рентабельность    этих   предприятий   -   минус   10   процентов, отрицательное  сальдо  -  7,5   миллиарда   гривень.   Только   за январь-апрель  этого  года  на  20-30 процентов сократились добыча железных и марганцевых руд, выпуск стальных труб.

 

     Депутатская группа  "Відродження   регіонів"   считает,   что правительство  Украины в значительной мере ответственно за текущее положение дел в отрасли.  Следствием принятия современных  законов Украины является вымывание оборотных средств предприятий,  падение конкурентоспособности украинских производителей на  мировом  рынке из-за   мощного  налогового  пресса  и  жесткой  протекционистской политики странимпортеров.

 

     Первым шагом в обеспечении государственной поддержки  базовых отраслей  промышлености было принятие Постановления Верховной Рады "про заходи щодо подолання кризового стану в гірничометалургійному комплексі". Однако наш второй шаг в этом вопросе - принятие закона об эксперименте в металлургических  отраслях  -  был  неоправданно задержан.  Как  пример можно привести последовательные шаги в этом вопросе России. В то время как там идет целенаправленная работа по укреплению  отечественного  товаропроизводителя,  мы  выхолащиваем саму суть этого закона, чем ставим в очень тяжелое положение наших товароэкспортеров.

 

     Вчера мы  обсуждали  вопрос наполнения бюджета.  Вопрос очень серьезный.  Мы критически к нему отнеслись и искали деньги. Искать их  нужно здесь.  Целиком очевидно,  что инициатива в этом вопросе должна исходить от правительства.

 

     Депутатская группа  "Відродження   регіонів"   выступает   за скорейшую   разработку  и  рассмотрение  Верховной  Радой  Украины программы промышленной политики  Украины,  которая  обеспечила  бы приоритетность  модернизации  и развития экспортно ориентированных отраслей экономики.

 

     В современной экономической обстановке только согласованная и целенаправленная политика государства может обеспечить возрождение промышленности и в результате - регионов Украины в целом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зварич від Руху. За ним

- депутат Марченко.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Учора  при  завершенні пленарного засідання ми мали нагоду послухати дуже коротку,  але  надзвичайно тривожну заяву Голови Верховного Суду Віталія Бойка. На превеликий жаль,  багато з нас розійшлися на той момент, і, мабуть, не всі ми звернули увагу на цю заяву.  Зокрема, насторожує абсолютна нехіть, відверта й цинічна зневага з  боку  виконавчої  влади  до  судової гілки   влади.   У  той  час,  коли  майже  всі  урядові  програми профінансовані   стовідсотково,   судова   влада   кинута   урядом напризволяще.

 

     Народний рух  України,  виходячи  з принципу,  що передумовою демократії та  правового  суспільства  є  незалежна  судова  гілка влади, категорично засуджує таку бюджетну політику з боку Кабінету Міністрів України,  яка явно спрямована на те, щоб узалежнити наші суди   від  виконавчої  влади,  тримати  їх,  кажучи  образно,  на короткому бюджетному поводку.

 

     Ми також  хочемо  нагадати,  що  відповідно  до   "Перехідних положень"  Конституції  України  Верховна Рада України зобов'язана завершити судову реформу у державі до 2001 року.

 

     Ось тут перед нами сидять міські,  районні та обласні  судді. Запитайте  їх,  у  яких  умовах  їм  доводиться працювати,  коли в середньому вони розглядають по 300-400 справ на місяць.  А  багато із цих справ - за статтями Кримінального кодексу.

 

     Отже, висновки.  По-перше,  фракція  Народного  руху  України наполягатиме на тому, щоб був прискорений розгляд законопроектів з питань  реформи  судової  системи  в  Україні.  Такі законопроекти готові, і ми не маємо причин їх не розглядати.

 

     По-друге, під   час   розгляду   Бюджетної    резолюції    ми вимагатимемо,  щоби було обов'язково визначено окремим пунктом, що фінансування судової системи має бути  окремою  захищеною  статтею Державного   бюджету  та  має  здійснюватися  безпосередньо  через Державний бюджет,  а не через бюджети міністерств  та  відповідних управлінь   юстиції.   Лише   таким   чином  можна  буде  виконати конституційну норму й забезпечити незалежність судової системи  та незалежність суддів.

 

     Фракція Народного   руху  України  не  підтримуватиме  проект Бюджетної резолюції, в якому не будуть передбачені ці наші умови.

 

     Дякую за вашу увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Зубов.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! Я хочу  обратить  ваше внимание на заявление,  которое прозвучало из Брюсселя,  о  том,  что  страны  НАТО  намерены  ввести  войска  в независимую Югославию и ставят своей целью расчленить Югославию.

 

     Я прошу,  Александр  Николаевич,  дать  поручение Комитету по иностранным делам подготовить в связи с такими заявлениями  проект соответствующего решения Верховного Совета, который бы мы приняли. Я также прошу,  чтобы это решение предусматривало запрет  народным депутатам  Украины на выезд в командировки в страны НАТО,  которые участвуют в военной агрессии против Югославии.

 

     Уважаемые депутаты!  Я хочу обратить ваше внимание  также  на то,  что  мы  многократно поднимали вопрос (и в прошлом году,  и в этом) о бюджетном процессе. Верховный Совет не согласился с нами в прошлом  году,  приняв  Бюджетную резолюцию с идеологией,  которая завела всю страну в неразрешимые проблемы.

 

     На заседаниях фракции я многократно вносил предложения о том, чтобы   мы   рассмотрели  все  законопроекты,  которые  связаны  с принятием Бюджетной резолюции и  формированием  бюджета.  Я  также прошу,  Александр  Николаевич,  чтобы  основы внутренней и внешней политики,  концепция налогового кодекса, программа правительства и многие другие вопросы, которые необходимы и которые мы вносили для рассмотрения и принятия в этом  зале,  были,  наконец,  внесены  в повестку дня,  иначе в 2000 год мы вступим с такими же проблемами, какие существуют и в этом году. То есть страна будет находиться на пути уничтожения.  И Верховный Совет,  к сожалению, встает на путь способствования таким процессам.

 

     Еще два вопроса.  Александр Николаевич,  я прошу  включить  в повестку   дня   вопрос   о   представителе  Верховного  Совета  в Конституционном Суде Украины.  И наша фракция,  и другие  депутаты готовы   и   считаем  необходимым  внести  в  Конституционный  Суд представление,  однако в Конституционном  Суде  нет  утвержденного Верховным  Советом  нашего  представителя  с  его полномочиями.  Я прошу,  чтобы этот вопрос не затерялся,  чтобы он  был  включен  в повестку дня и рассмотрен.

 

     Последний вопрос.   Александр   Николаевич,   я  также  вношу предложение,  чтобы  Верховный  Совет  проголосовал  за   создание следственной   комиссии   по   проверке   фактов   нарушения  прав избирателей во время президентской избирательной кампании.

 

     Мы имеем  на   руках   массово   распространяемые   листовки, содержащие клевету в адрес Наталии Витренко.  Мы обратились в СБУ, Генеральную прокуратуру.  Я думаю,  что  если  бы  соответствующие службы хотели,  они бы давно нашли тех людей, которые составляют и распространяют эти листовки.  К сожалению,  этого не  сделано.  Мы знаем,  как сейчас под видом обмена собираются паспорта,  чтобы не дать возможность политическим партиям собрать подписи.  Поэтому мы также поддерживаем предложение о создании специальной следственной комиссии,  которая контролировала бы соблюдение прав избирателей в Украине   во   время  важнейшего  политического  процесса  в  этот исторический период - избрания Президента.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Зубов. За ним

- депутат Алексєєв.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція соціалістів та селян (Лівий центр).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Фракція доручила мені виступити з заявою такого змісту.

 

     "14-15 травня  цього  року  відбулися  з'їзди  найвпливовіших політичних  партій  з висунення кандидатів у Президенти України на наступних   президентських   виборах.   Усвідомлюючи   надзвичайне значення  обрання  нового  Президента  України,  політичні  партії висунули найбільш достойних своїх представників на  вищу  державну посаду.    Одначе   початок   офіційної   передвиборної   кампанії продемонстрував також рішучі наміри діючої влади  і  перш  за  все Президента  Кучми  за  будь-яку ціну утримати владу в своїх руках, зневажаючи при цьому норми Закону України  про  вибори  Президента України та Конституції України.

 

     Поряд з  нормальним політичним процесом,  коли претендентів у кандидати на пост Президента висували політичні партії  та  масові громадські  організації  на  своїх  з'їздах,  районні  та  обласні державні адміністрації  на  місцях,  здійснюючи  шалений  тиск  на керівників  усіх  рівнів,  більше  схожий  на справжній політичний терор,  організовують проведення так  званих  ініціативних  зборів трудових   колективів   та  громадських  організацій  з  висунення кандидатом у Президенти України нині діючого Президента Кучму.

 

     Збанкрутілий антинародний  режим  робить  усе  можливе,   щоб зберегти  при владі людину,  яка несе особисту відповідальність за знищення  економічного,   сільськогосподарського,   духовного   та інтелектуального потенціалу України,  за безвихідь,  страждання та тотальне пограбування народу,  за кинуту напризволяще  молодь,  її батьків  та  ветеранів Великої Вітчизняної війни,  за перетворення України на колоніальну  державу,  за  приниження  національної  та людської гідності кожного з нас.

 

     Особливий тиск   здійснюється  на  селян.  Кожному  керівнику господарства   та   голові    сільради    під    їх    персональну відповідальність   доведені   жорсткі   плани  збору  підписів  на підтримку Кучми та плани-графіки проведення відповідних зборів.

 

     До якого ж ступеня цинізму,  шановні друзі,  треба дійти, щоб здійснювати  таку  нахабну  навалу  саме  на  селян,  які найбільш постраждали від кучмівських  економічних  реформ,  внаслідок  яких ущент   розвалені  колективні  сільськогосподарські  підприємства, остаточно зруйновані економічні, фінансові та матеріально-технічні основи   сільськогосподарського   виробництва.  Селяни  роками  не отримують заробітної плати,  ледь-ледь виживають у жахливих, іноді нелюдських  умовах.  Сьогодні ж у них ще хочуть відібрати й землю, щоб уже завтра перетворити їх на звичайнісіньких холопів  у  нових хазяїв.

 

     Шановні співвітчизники! Ще ніколи за післявоєнну історію наша Вітчизна не була так близько від загальнонаціональної  катастрофи. Над  Україною  нависла смертельна небезпека:  замість каяття перед народом  Президент   Кучма   примушує   органи   державної   влади забезпечити йому збереження посади Президента на новий термін".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Алексєєв.   За   ним  -  депутат Єльяшкевич.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Нас  часто  призывают  не  заниматься политикой,  а заниматься экономикой.  Я попробую последовать этому призыву, хотя, как говорят, экономика от политики неотделима.

 

     По поручению  фракции  я  хочу  привлечь  ваше   внимание   к проблеме,  которая  прямо касается сотен тысяч наших сограждан,  в первую очередь - людей пожилого возраста.  Я как  депутат  (думаю, как  и  большинство  из вас) получаю обращения наших сограждан,  в основном пенсионеров,  которые жалуются на то,  что  сейчас  резко повысились   размеры   налогов,  которые  они  должны  платить  за принадлежащие им транспортные средства.  Когда я начал разбираться с  этим  вопросом,  вскрылись  удивительные  вещи:  Украина - это, наверное,  единственное  государство,  где  гражданам  выплачивают доходы в постоянно обесценивающейся национальной валюте,  а налоги с них,  в частности на автомобили,  берут  в  твердой  иностранной валюте.

 

     Наш Кабмин  не  нашел  ничего другого,  как установить размер налога,  зависящий не от мощности, а от обема цилиндра двигателя. Если учесть, что у иномарок обем цилиндра меньше, то в результате гражданин Украины,  который имеет автомобиль  ГАЗ-21  "Волга"  или "Победу",   вынужден  платить  176  гривень,  а  тот,  кто  купил, например,  "TOYOTA Corola",  платит 85 гривень,  "Пежо-309"  -  58 гривень.  Большинство  наших  пенсионеров имеют старые автомобили, они их используют для поездки  на  огороды.  И  вот  в  результате действий Кабмина,  как они говорят, хоть выбрасывай, хоть продавай эти машины.

 

     Александр Николаевич,  у нас в повестке  дня  есть  несколько вопросов,    посвященных    внесению   изменений   в   действующее законодательство  именно  в  части  налогообложения   транспортных средств.  Я  прошу  поставить их на рассмотрение как внеочередные, учитывая,  что сейчас происходит  очередное  потрошение  кошельков наших избирателей, которых кроме нас некому защитить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Красняков.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  "Громада".  Уважаемые коллеги!  Именно сейчас,  в нынешних  условиях,  мы  должны  так  построить  работу законодательного органа,  чтобы она была максимально эффективной и адекватной тем событиям, которые происходят в стране.

 

     Безусловно, после ряда серьезнейших  нарушений  в  проведении избирательной президентской кампании,  после обнародования позиции Центральной избирательной комиссии необходимо создать  специальную следственную комиссию для проверки работы Центризбиркома, для того чтобы   Центральная   избирательная   комиссия   не   стала    тем инструментом,  который  бы способствовал нарушениям избирательного законодательства в период предвыборной президентской гонки.

 

     С другой  стороны,  необходимо  принять  целый  ряд  решений, направленных на то,  чтобы изменить работу законодательного органа в нынешних  условиях.  Сейчас  народные  депутаты  Украины  должны использовать неделю работы в избирательных округах для того, чтобы выяснить вопросы,  связанные с теми  многочисленными  нарушениями, которые  имели  место  при выдвижении кандидатом в Президенты ныне действующего Президента Леонида Даниловича Кучмы.

 

     А после  недели  работы  в   округах   мы   должны   провести специальное  заседание  Верховной  Рады  Украины,  которое было бы посвящено  процессу  избиральной  кампании,  пригласив   на   него Генерального  прокурора,  председателя  Центральной  избирательной комиссии,  Председателя   Верховного   Суда   Украины,   а   также Премьер-министра.   Это  заседание  должно  закончиться  принятием соответствующих решений, в частности внесением изменений в Закон о выборах  Президента,  которые  помогли  бы  в дальнейшем исключить возможность фальсификации выборов.

 

     Сейчас криминальное   окружение   криминального    Президента Украины делает все для того, чтобы обеспечить фальсификацию итогов выборов 31 октября.  Неслучайно заявление Президента о том, что он надеется  на  победу  в  первом  туре,  неслучайно  многочисленные выдвижения  действующего  Президента  Украины  идут  с  нарушением избирательного   законодательства.   Если   Верховная   Рада   как законодательный орган страны не  примет  адекватные  меры,  то,  к сожалению,  мы  будем  иметь  очень  серьезные  нарушения  в  ходе избирательной кампании.

 

     Поэтому я еще раз  обращаюсь  к  вам,  уважаемые  коллеги,  к руководству  Верховной  Рады  с  предложением,  чтобы после недели работы в округах мы провели специальное заседание Верховной  Рады, посвященное началу избирательной президентской кампании,  для того чтобы навести в этой кампании порядок. А такие люди, как Александр Михайлович   Волков,   ответят  перед  законом,  и  я  думаю,  что Генеральный прокурор все-таки обратит внимание на их деятельность.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты! Фракция Коммунистической партии Украины  уполномочила  меня  огласить заявление о целенаправленной фальсификации истории Великой Отечественной войны 1941-1945  годов в современной научно-методической литературе.

 

     Совсем недавно  народ  Союза  ССР отпраздновал 54-ю годовщину Великой Победы советского народа в  Великой  Отечественной  войне. Проведенные 9 мая мероприятия еще раз подтвердили,  что сколько бы весен не прошумело над землей,  этот майский день навсегда вошел в историю  как символ победы,  равной которой человечество не знало. Празднование Дня Победы в очередной раз нанесло ощутимый  удар  по всякого рода очернителям,  фальсификаторам славной истории Великой Отечественной войны.

 

     В последние десять лет в Украине проводится целенаправленная, преднамеренная,  хорошо  продуманная  государственная  политика по искажению действительной истории Великой  Отечественной  войны.  В учебниках,  которые уже используются в наших учебных аудиториях, в научно-методической литературе,  в средствах  массовой  информации цинично,  грубо подаются факты, исторические события, уничтожается правда  о  Великой  Отечественной  войне.  Отвергается   авторитет конкретных событий,  людей, победами которых еще недавно гордились все мы и восхищался мир.  Фальсификаторы истории - так  называемые "новые" ученые,  умалчивают о массовом героизме советского народа, роли Коммунистической партии Советского Союза,  патриотизме воинов и тружеников тыла, всемирно-историческом значении Великой Победы.

 

     Сегодня учебные   заведения   Украины   захлестнуло  огромное количество учебников - отечественного и зарубежного суррогата, где продолжается  холодная  война  против  истории  нашего  народа.  В учебных классах,  аудиториях используется множество учебников,  не имеющих  грифа  государственных структур,  разрешающих пользование этими учебниками.

 

     Фракция Коммунистической партии Украины  в  Верховном  Совете всецело  поддерживает  выводы  многочисленных  научно-практических конференций,  которые прошли в феврале-марте  этого  года  и  были посвящены  одной  теме:  каким  образом мы будем оценивать Великую Отечественную войну.  Наши ветераны  обеспокоены  тем,  о  чем  мы сказали.   Хочется   надеяться,   что   оценки   событий   Великой Отечественной   войны,   высказанные   Президентом   Украины    на торжественном собрании, посвященном 54-й годовщине Великой Победы, не  предвыборный  ход,  а  начало  осуществления  государственного подхода  главы государства к проблемам освещения истории.  Поэтому мы просим и требуем:

 

     Первое. На государственном  уровне  разработать  и  утвердить государственную  программу молодежной политики Украины,  в которой предусмотреть раздел "Воспитание молодежи" с учетом  рекомендаций, высказанных ветеранами на проводимых конференциях.

 

     Второе. Верховному Совету Украины наконец-то заслушать отчеты министерств  образования,   культуры   и   обороны   о   состоянии воспитательной  работы  и  о мероприятиях,  которые проводятся для сохранения правды об истории Великой Отечественной войны.

 

     Третье. Надо оживить работу специальной  комиссии  Верховного совета  Украины и Кабинета Министров по расследованию деятельности ОУН-УПА.

 

     И последнее.   Фракция   Коммунистической   партии    Украины обеспокоена событиями,  которые разворачиваются в Крыму. Уважаемый Александр Николаевич,  мы обязаны сегодня сказать,  что события  в Крыму свидетельствуют о том, что отдельные политиканы, в том числе из  состава  народных  депутатов,  ведут  к  тому,  что  в   Крыму усиливается напряжение. Президент Украины и руховцы, которые вчера устроили там, я не знаю, какую-то помощь людям, которые движутся к Симферополю,  тоже  способствуют  усилению  этого  напряжения.  Мы должны  сказать,  что  указ  Президента   о   признании   меджлиса антиконституционен.  Нам,  Александр  Николаевич,  стоит высказать свое отношение к тем событиям, которые происходят в Крыму.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Щодо тих подій,  які відбуваються  в  Криму, відбулася   нарада  в  Президента  за  участю  Президента,  Голови Верховної  Ради  України,   Голови   Верховної   Ради   Автономної Республіки Крим,  Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим і представників меджлісу. Відбулася розмова з трьох питань.

 

     Сьогодні в мене відбулася розмова про те,  як  проходить  цей похід    і    той   мітинг,   який   проводиться   у   Сімферополі кримськотатарським населенням, і з Грачем Леонідом Івановичем.

 

     Я повинен вам доповісти,  що ми домовились у Президента, що у вересні  за поданням представників меджлісу два депутати Верховної Ради внесуть пропозицію про  проведення  в  парламенті  слухань  з даного питання,  і я думаю, що ми їх заплануємо. Дано ряд доручень іншим органам: щодо фінансування вирішення соціальних питань, щодо розміщення  населення,  яке  прибуло на Кримський півострів.  Дано доручення про створення при Президентові постійно діючої групи для вирішення   і   соціальних,   і  політичних  питань  у  зв'язку  з переселенням кримськотатарського населення на Кримський півострів.

 

     Ці три питання були розглянуті.  Дано відповідні доручення, і сьогодні над ними працюють. З приводу того, що в Криму відбувалося вчора і відбувається сьогодні (там  розбили  палаткові  містечка). Якщо  хтось  із  наших  депутатів  бере  в  цьому  участь,  я б не рекомендував цього робити.  Ви не те робите. Ви цією підтримкою не волю  українського  народу  висловлюєте,  а,  мабуть,  волю зовсім інших, хто вам рекомендує це робити.

 

     Я просив би не втручатися туди.  Там достатньо  і  політичної волі,  і адміністративних важелів для того, щоб провести ці заходи так,  як потрібно,  щоб вони не вийшли за межі дозволеного. Тому я просив  би  наших народних депутатів:  будь ласка,  не втручайтеся туди. Там є люди, яким доручено цим питанням займатися, і вони ним займаються. Не треба підігрівати ситуацію.

 

     Щодо питання,  яке  порушила  депутат Ромовська.  Я просив би голову профільного комітету  Шевчука:  будь  ласка,  візьміть  під контроль питання надання цій людині допомоги.  І якщо будуть якісь інші думки,  я просив би,  щоб ви внесли відповідні пропозиції. Ми завжди домовимося з Міністерством охорони здоров'я, щоб цій людині допомогли.

 

     За заявами, які зроблені, будуть дані відповідні доручення.

 

     Щодо питань,  які  порушили  народний  депутат   Марченко   і народний   депутат   Єльяшкевич,   -   про   створення   постійної депутатської комісії на період  підготовки  і  проведення  виборів Президента.  Безперечно,  в  цьому  є  сенс.  Я  просив  би голову профільного комітету  Олександра  Дмитровича  Кушніра  підготувати разом з керівниками фракцій свої пропозиції і не пізніше як завтра внести їх у сесійний зал  для  затвердження  персонального  складу відповідної  комісії  по  контролю  за  дотриманням законодавства, пов'язаного з підготовкою і проведенням виборів Президента.  А які закони туди будуть входити, то в нас є перелік законів: від Закону про вибори Президента до всіх інших законодавчих актів,  включаючи конституційні  статті  прямої  дії.  Я  думаю,  що комісія ця буде працювати.  Але я хотів би,  щоб у цю комісію - я думаю,  це  буде правильно - увійшли представники всіх фракцій і груп. Ми це завтра розглянемо в сесійному залі й проголосуємо.

 

     Щодо представника Верховної Ради в  Конституційному  Суді.  У Конституційному  Суді  є представник від Верховної Ради.  Якщо цей представник  когось  не  влаштовує,  будь  ласка,  подавайте  свої пропозиції,  ми  розглянемо  це  питання  (Шум  у залі).  Не треба шуміти, не потрібно цього робити.

 

     Стосовно повноважень і  таке  інше.  Ми  теж  дамо  доручення нашому  профільному  комітету  підготувати пропозиції і розглянемо їх. До речі, сьогодні в нас це питання є в порядку денному.

 

     Щодо Югославії.  Я вважаю,  що той розбій,  який відбувається над  державою,  все те,  що там спостерігається,  виходить за межі людського розуміння.  Ще не було у світі  такого,  щоб  19  держав зібралися в групу й розоряли одну державу,  знищували населення, а решта  вносили  різні   дрібні   пропозиції   про   посередництво, висловлювали  свої якісь погляди.  Я думаю,  що внесена пропозиція правильна.  Нам треба прийняти чи заяву, чи якийсь інший документ, і  я  просив  би Бориса Ілліча Олійника подумати разом з комітетом над цим,  підготувати відповідний проект,  щоб ми внесли  його  на розгляд  у  сесійний зал.  Я думаю,  що,  мабуть,  уже слід було б звернутися до парламентів Європи,  беручи до уваги те рішення, яке прийняла  Рада Європи,  практично про підтримку,  виходить за межі людського розуміння. В одному питанні нас звинувачують в порушенні прав людини,  а цілу державу прирекли на знищення. Я вважаю, що це вже більше ніж цинізм.

 

     Щодо пропозиції депутата  Єльяшкевича  провести  у  Верховній Раді  у  червні  слухання  про  хід  підготовки  виборів.  Вносьте конкретну  пропозицію,  а   ми   доручимо   профільному   комітету підготувати питання і, безперечно, до нього повернемося.

 

     В цілому,  шановні колеги,  я вважаю,  що нам на питання, про які я говорив у репліці,  на питання,  які ви тут піднімали, треба реагувати  серйозніше.  В  мене  сьогодні  відбулася розмова з цих питань із головою Служби безпеки і міністром внутрішніх  справ.  Я прийняв  учора  делегацію  і  сьогодні  вранці  прийняв  делегацію керівників,  які прийшли у Верховну Раду шукати захисту. Такого ми допускати  не  можемо.  Ми  повинні  на  це  зреагувати  не просто адекватно, а відреагувати так, як це належить вищому законодавчому органу.

 

     Сьогодні переслідуються люди,  сьогодні (те, що мені заявили) в кожному районному центрі постворювали фонди по два-три чоловіки, які розвозять подарунки,  допомогу з однією тільки метою... Такого ще,  мабуть,  в історії жодної держави не було,  у тому числі й  в Україні, за всі роки існування. Я думаю, що комісія Верховної Ради цими питаннями повинна зайнятися.

 

     ----------

 

     А зараз  я  просив  би  вас,  шановні  колеги,  проголосувати пропозицію  про  проведення  у червні Дня уряду з порядком денним: інформація  Кабінету  Міністрів  України  про  стан   фінансування науково-технічної сфери в державі. Це питання довго обговорювалось і у фракціях, і в комітетах, а тому я просив би вас підтримати цей проект постанови.

 

     Голосуємо за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо!

 

     "За" - 232.

 

     У цілому голосуємо проект постанови.

 

     "За" - 236.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     ----------

 

     Нам необхідно  прийняти  Постанову  про  звіт  про  виконання Державного бюджету України за перший квартал 1999 року.

 

     Юлія Володимирівна є? Будь ласка.

 

     У всіх на руках є проект постанови?  Я просив би прийняти  за основу   проект   постанови,  який  вносять  депутати  профільного Комітету з питань бюджету.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська  область). Фракция "Батьківщина". Я хочу прокомментировать.

 

     ГОЛОВА. Юліє  Володимирівно,  давайте  за   основу   приймемо проект,  який ви внесли...  Я потім надам вам слово, коли в цілому будемо голосувати.  Будь ласка, голосуємо за основу доопрацьований проект постанови.

 

     "За" - 148.

 

     Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Вчера   было   внесено   несколько  проектов постановления  Верховной  Рады  об   исполнении   Государственного бюджета за первый квартал 1999 года.

 

     Бюджетный комитет  вчера же рассмотрел все эти проекты и внес в свой проект  постановления  дополнительно  четыре  пункта.  Один пункт,  предложенный  фракцией  коммунистов,  касается  исполнения субвенций  на  образование.  Мы   уточнили,   что   субвенции   на образование  идут  исключительно на исполнение статьи 57 Закона об образовании,  исключили все,  что давало право Кабинету  Министров использовать эти деньги на другие цели.

 

     Кроме этого,  учтено  два  пункта  из  проекта  постановления депутатов Асадчева и Жовтяка. Они касаются исполнения статей 7, 45 и  47  Закона Украины о Государственном бюджете.  Если вы помните, статья 47 касается планирования местных бюджетов в  полном  обеме относительно  всех  затрат,  которые  связаны со статьей 3 местных бюджетов, статья 45 определяет энергетические субвенции и статья 7

-  субвенции  на образование.  Дается поручение Кабинету Министров обеспечить исполнение этих статей.

 

     Далее. Вчера от профильного комитета поступило предложение  о введении  новой  системы  финансирования судебной власти в стране. Пунктом 14 проекта постановления определен порядок  финансирования судебной власти, определены ежемесячные лимиты, которые дают право

 

 надеяться, что суды общей юрисдикции  будут  финансироваться  так, как это предусмотрено бюджетом.

 

     Все эти  изменения  внесены  в проект,  и я просила бы сейчас проголосовать этот проект за основу.

 

     Единственное разногласие,  которое   возникло   в   бюджетном комитете, касается пункта 1 проекта постановления. Пункт 1 в нашем варианте звучит так:  "Вважати роботу по виконанню Закону  України про  Державний  бюджет України на 1999 рік у першому кварталі 1999 року незадовільною".

 

     Фракция коммунистов  и  все  члены  бюджетного   комитета   - представители  фракции  коммунистов  - настаивают на том,  чтобы в пункте 1 было указано: неудовлетворительная работа именно Кабинета Министров  и  внесение вопроса об ответственности правительства за исполнение  бюджета.  Это  те  разногласия,  которые  возникли   в бюджетном комитете при обсуждении проекта постановления.

 

     ГОЛОВА. До Юлії Володимирівни є запитання?  Будь ласка, п'ять хвилин.  Запишіться. Висвітіть список. Депутат Красняков. За ним - депутат Задорожна.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Уважаемая Юлия Владимировна!  Хотелось бы узнать,  почему все-таки комитет  не  согласился  с предложенным нами дополнением к шестому абзацу  констатирующей  части,  где  мы   говорим   о   том,   что правительством  Украины  грубо нарушено решение Верховного Совета, проголосованное 31 декабря,  о выделении 500 миллионов гривень  на частичное исполнение статьи 57? Это первое.

 

     Второе. Юлия  Владимировна,  мы не соглашаемся с предложением внести изменение в постановление 630.  Постановление 630 как раз и предусматривает, как распределить эти 500 миллионов гривень. Какие можно вносить туда изменения,  если правительство,  прямо  нарушая норму закона о бюджете, распределяет эти деньги не по назначению?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Именно в пункте 13 и говорится о том, что все изменения,  которые  в   постановление   630   требуется   внести, направлены   на   то,   чтобы  статья  57  Закона  об  образовании исполнялась именно за счет этих средств:  341 миллион гривень -  в местных  бюджетах,  а  остальные  - в Государственном.  Именно это здесь и предусмотрено.

 

     Еще раз:  500 миллионов гривень, за которые мы проголосовали, используются  только  на  выполнение  статьи 57.  Это и определяет пункт 13 проекта постановления,  на это и направлены дополнения  к Закону  о  Государственном бюджете на 1999 год,  которые также вам розданы.  И здесь речь не идет  о  том,  что  эти  средства  могут использоваться на какие-то другие цели.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Задорожна.   За  нею  -  депутат Марченко.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракция "Громада". Прошу передать слово руководителю фракции Ельяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  "Громада".  Уважаемая Юлия Владимировна! Тут стоит фамилия Донец.  Я так понимаю,  это техническая ошибка,  она этот проект не вносит.

 

     Вы понимаете,  весь  вопрос,  вся  проблема  состоит в одном: работу Кабинета  Министров  Украины  по  выполнению  бюджета  надо признавать неудовлетворительной.  Более того,  я считаю, как и мои коллеги по фракции,  что надо ставить  вопрос  об  ответственности Кабинета Министров и о выражении ему недоверия.

 

     Здесь же в тексте написано просто: "Вважати роботу...  незадовільною". Непонятно, чью работу. Поэтому если бы мы вставили по тексту:  "Вважати роботу Кабінету Міністрів України по виконанню Закону України про Державний  бюджет  України на 1999 рік у першому кварталі 1999 року незадовільною",  то мы бы решили большинство наших проблем  и,  я  думаю,  приняли  бы  этот проект за основу.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Я считаю, что пункт 1 надо просто поставить на голосование  в  двух  редакциях,  чтобы   зал   решил,   в   какой формулировке это должно быть.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Юлия Владимировна,  я хочу, чтобы  вы  озвучили:  в соответствии с Конституцией имеет ли право Верховный  Совет  ставить  вопрос  о  недоверии  правительству  по результатам  отчета  правительства  о выполнении бюджета?  Есть ли такая норма в Конституции  и  в  Регламенте,  чтобы  определиться, возможно   ли  голосовать  первый  пункт  с  требованием  отставки правительства?  Я хотел бы,  чтобы вы ответили,  есть ли  правовая основа для этого? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Ваш заместитель Кузнецов, коммунист, подписал этот проект постановления.  Как мне известно, коммунисты не голосуют. Я хотел  бы,  чтобы вы разяснили:  или Кузнецов не подписывал и кто тогда сфальсифицировал  этот  проект  постановления,  или  фракция изменила мнение.

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Дело  в  том,  что  Кузнецов  был в числе тех депутатов,  которые вносили первый вариант проекта  постановления. Из  состава  депутатов,  которые  вносят этот вариант,  необходимо исключить Кузнецова, Донец и Тихонова. Все остальные остаются. Это просто техническая ошибка, мы приносим извинения.

 

     Относительно первого вопроса. Есть процедура, предусмотренная Регламентом  и  Конституцией,  когда  может  ставиться  вопрос  об ответственности правительства. Для этого нужно собрать необходимое количество подписей, внести вопрос в повестку дня и рассматривать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Юлия Владимировна,  сегодня  на  заседании комитета   мы   проголосовали   вроде  бы  за  такую  формулировку относительно  статьи  57,  как  предлагали  депутаты  Пасечная   и Красняков, а в проекте, к сожалению, это не отмечено.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Дело в том, что депутатам раздали этот проект после  вчерашнего  заседания   комитета,   поскольку   мы   просто технически   не   успевали.  Сейчас  этот  документ  дополнительно множится, его раздадут депутатам. В пункте 13 слова: "на погашення заборгованості по заробітній платі працівників освіти" исключены.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування пропозицію прийняти проект постанови за основу в редакції профільного  комітету.  Документ  у вас є.  Я прошу прийняти за основу, а потім пройдемося по пунктах. Будь ласка.

 

     "За" - 121.

 

     Шановні колеги,  я  можу  взагалі  не  ставити,   якщо   таке ставлення до цього питання (Шум у залі).

 

     Я ще раз кажу: давайте приймемо за основу, а потім розглянемо пункт 1.  Є два варіанти:  той, який вносить депутат Тимошенко від профільного комітету,  і той,  про який казали депутати Кузнєцов і Єльяшкевич.  За основу треба прийняти цей документ, а потім уже по пунктах розглядати.

 

     Будь ласка, прошу прийняти за основу.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято.

 

     Тепер щодо пункту 1.

 

     Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Есть два варианта пункта 1. Первый вариант - в редакции бюджетного комитета, он перед вами.

 

     И второй вариант - в редакции,  предложенной членами  фракции коммунистов.

 

     Нужно один   и   второй  вариант  ставить  на  голосование  и смотреть, какой пройдет.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування   пункт   1   у   редакції профільного комітету, внесений головою комітету Тимошенко. У вас є цей документ. Голосуємо пункт 1 у цій редакції. Будь ласка.

 

     "За" - 125.

 

     Будь ласка,  Юліє  Володимирівно,  зачитайте  дослівно   іншу редакцію цього пункту.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   "Визнаючи   незадовільною  роботу  уряду  по виконанню Державного бюджету України у І кварталі 1999  року,  яка до  того ж супроводжується грубими порушеннями Конституції України і  чинного  законодавства  в  різних   областях   економічної   та соціальної  політики  держави,  внести  на  розгляд Верховної Ради України питання про відповідальність Кабінету Міністрів України".

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю редакцію пункту 1.

 

     "За" - 225.

 

     Валентина Андріївна  Гошовська  не  встигла.   Осташ,   дайте можливість працювати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Навіщо поіменно?   Одну   хвилинку.   Я   надаю  слово  Ігорю Олександровичу Мітюкову, міністру фінансів. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.   Дякую.   Шановні народні депутати!  Мені здалося,  що вчора,  коли я виступав перед вами із доповіддю,  а потім  у  заключному  слові,  я  переконливо довів,  що  бюджет  у першому кварталі виконувався в екстремальних умовах - в умовах,  коли фактично не існувало  бюджету  в  першому місяці,  бо ряд законів, які визначали доходну і видаткову частини бюджету,  були запроваджені із суттєвим запізненням. Крім того, ви чудово  знаєте,  що  ви  прийняли  ряд  рішень,  які безпосередньо вплинули на виконання бюджету.  То чому ви  робите  закиди  тільки уряду?  Так,  виконання бюджету було складним, було незадовільним. Але якщо говорити про справедливу оцінку,  то тепер,  коли почався четвертий   місяць,   коли  ми  тільки  стали  на  ноги  і  почали фінансувати  соціальні  видатки   в   повному   обсязі,   погашати заборгованість,  визнавати  роботу уряду незадовільною - це просто заважати йому виконати ті плани,  що записані в самому бюджеті.  Я прошу підтримати пропозицію бюджетного комітету,  з якою раніше ми не погоджувалися.

 

     А якщо казати про мою особисту думку, то, на мою думку, пункт 1 мав би звучати так:  вважати виконання бюджету незадовільним.  І тут ми повинні разом із вами спрацювати таким чином,  щоб  вивести виконання бюджету на ту траекторію, яка була проголосована нами 31 грудня 1998 року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Мы внесли предложение,  и  я думаю,  что каждый из вас понимает,  почему это было  сделано,  ибо  если  мы  рассмотрим   обективно   несколько документов,  предшествовавших вчерашнему отчету,  то,  например, в отчете   Счетной   палаты   за   прошлый   год   каждая   страница свидетельствует   об   уголовщине   высших   должностных   лиц   в государстве.

 

     Если Игорь  Александрович,  контрольное  управление   сегодня способствуют   этому  -  тем  более  надо  рассмотреть  вопрос  об ответственности Кабинета Министров.  Какое бы направление не взяли

- нецелевое использование денег,  не по назначению...  Миллионы не повозвращали, а здесь, видите ли, ведут разговор о том, что нельзя Верховному   Совету   рассмотреть  вопрос  об  ответственности  за выполнение главного экономического закона.

 

     Если рассмотреть,  допустим,  акцизный сбор. Какие законы вам мешали акцизный сбор собирать? Вы даже акцизный сбор на водку и то не могли собрать как  положено.  Так  же  транспортировка  газа  и многое другое.

 

     Александр Николаевич,    фракция   коммунистов,   я   считаю, принципиально поставила вопрос.  Это даст нам возможность еще  раз глубже   проанализировать,  вопервых,  всю  деятельность  Кабинета Министров,  если мы говорим о его ответственности,  во-вторых, что является  составляющими  доходной  части,  как  мы  ее правильно в прошлом созыве называли -  "доходной",  и  как  Кабинет  Министров обеспечивает эту "доходную" часть бюджета.

 

     Вот поэтому  мы  просим вас,  коллеги,  давайте проголосуем и проанализируем глубже деятельность Кабинета Министров, это ведь не говорит  о  том,  что уже голосуется вопрос "про недовіру Кабінету Міністрів".

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Я  думаю,  что  необходимо конкретизировать пункт 1 таким образом: "Вважати роботу Кабінету Міністрів по виконанню Закону України про Державний   бюджет   України   в   першому   кварталі   1999  року незадовільною".

 

     Я прошу коммунистов проголосовать за этот пункт,  иначе  если не  пройдет  ни  один пункт,  то не будет получена оценка Кабинета Министров Верховным Советом.

 

     И то,  что  предлагают   коммунисты,   проголосовать   просто отдельным пунктом 15.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Фракція   Народного   руху   України. Олександре  Миколайовичу,  ми маємо Регламент,  ми маємо процедуру розгляду цих питань.  Давайте  не  будемо  заганяти  самі  себе  і взагалі розгляд цього питання в глухий кут.

 

     У нас  є прийнятий за основу проект постанови Верховної Ради, запропонований профільним комітетом,  були внесені  пропозиції  до пункту  1.  Ці  пропозиції  не  набрали 226 голосів,  тому пункт 1 залишається  в  редакції,   запропонованій   бюджетним   комітетом Верховної  Ради,  а саме:  "Вважати роботу по виконанню Закону про Державний бюджет України на 1999 рік у першому кварталі 1999  року незадовільною".

 

     Якщо в  депутатів  більше  немає  пропозицій щодо зміни інших пунктів,  тоді спокійненько,  Олександре Миколайовичу,  ставте цей проект  постанови  на голосування в цілому,  нічого морочить людям голову.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ви ж розумієте,  якби йти за вашою логікою, то ми повинні його вже давно прийняти,  але без першого пункту.  Я можу поставити на  голосування:  прийняти,  як  ви  пропонуєте,  в цілому, але без пункту 1.

 

     Я ставлю на голосування (Шум у залі).

 

     Будь ласка. Слово надається депутату Чижу від Соцфракції.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція  "Лівий центр". Шановні колеги! У цьому проекті постанови не врахована моя пропозиція,  хоч  Юлія  Володимирівна розповідала,  що врахує.  Ця постанова нічого  не  розв'язує.  Я  за  те,  щоб  визнати  роботу незадовільною,  або,  можливо,  і жорсткіше поставити питання,  бо вони завжди в екстремальному  режимі  працюють  -  пан  Мітюков  і команда.  Але ж стосовно статті 19 ми нічого не міняємо, як було - 90 відсотків на покриття боргів,  так і залишається.  Інші поточні витрати лікарень не фінансуються. Тут же ж навіть згадки немає про цю статтю.

 

     То тоді  в  постанові  треба   доручення   давати,   щоб   це врегулювати  в  Законі  про Державний бюджет.  Так само треба дати доручення  уряду,  щоб  вони  попрацювали  і  над   питанням   про повернення  витрат  на  соцкультпобут.  Ні  копійки  в  бюджеті не передбачено  на  це  для  сільських  товаровиробників.  Я  про  це говорив,  ніби  казали,  що це буде передбачено,  але немає такого доручення в цьому проекті постанови.

 

     А щодо діяльності уряду, безперечно, треба підтримати фракцію комуністів, тут і питань немає.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.    Шановні    колеги,   вчора,   коли   було обговорення,  я зробив репліку (хто зрозумів, хто не зрозумів), що 600  доларів валового внутрішнього продукту на душу населення - це 2 тисячі 400 гривень.  Якщо поділити на  12  місяців,  то  по  200 гривень  на одного громадянина України в місяць потрібно виробляти валової продукції.  Я  думаю,  що  нижчого  показника  у  світовій практиці  не було й немає.  І якщо навіть такий валовий внутрішній продукт не виробляється,  то,  я  думаю,  і  депутат  Марченко,  і фракція комуністів внесли цілком лояльну, я б сказав, пропозицію - організувати виробництво валової продукції в обсязі 200 гривень на одного  громадянина  в місяць.  І чого бракує в нас для того,  щоб виробляти валової продукції на суму 125 мільярдів наприкінці року. Я сказав про це в заключному слові.  Тому,  я думаю,  і Тігіпку, і Мітюкову,  і Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єром треба, мабуть, думати,  що потрібно для того,  щоб бюджет наповнювався за рахунок податків,  тобто потрібно займатися виробництвом.  І в  місяць  на душу  населення  потрібно виробляти продукції хоча б на 1,5 тисячі гривень.  Це мінімальний показник для того,  щоб економіка України була на плаву.  Хто в економіці хоч трохи розуміється,  порахуйте, будь ласка,  всі витрати на громадянина в  середньому  на  місяць. Потрібно  виробляти  на  1500-1600  гривень  валової продукції для того, щоб тримати життєву ватерлінію, а не на 200 гривень.

 

     Тому я ставлю на голосування пропозицію щодо  пункту  1,  яку вніс депутат Марченко. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Я ставлю   на   голосування   в  цілому  проект  постанови  з пропозицією, яку вніс депутат Марченко.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     __________________

 

     Розглядається проект Постанови про обрання суддів.  Доповідає Райковський Броніслав Станіславович, голова підкомітету Комітету з питань правової реформи.

 

     Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Комітет Верховної Ради України з питань правової реформи розглянув на своєму засіданні 12 травня цього року подання Міністерства юстиції України про обрання безстроково суддів Вінницького,  Волинського,  Дніпропетровського, Запорізького,     Київського,    Кіровоградського,    Луганського, Тернопільського,  Хмельницького,  Чернігівського  обласних  судів, районних судів у Вінницькій,  Донецькій,  Львівській,  Харківській областях та військового суду Центрального регіону України.

 

     Комітет підтримує подання  Міністерства  юстиції  України  та рекомендує   Верховній   Раді   України   обрати  суддями  України безстроково:  Вінницького  обласного   суду   -   Боченка   Сергія Анатолійовича...

 

     ГОЛОВА. Броніславе Станіславовичу, одну хвилиночку!

 

     Шановні колеги,  ми  засідання не завершили.  Я прошу зайняти робочі місця і працювати.

 

     Будь ласка, називайте прізвища.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Боченко Сергій Анатолійович.

 

     ГОЛОВА. До Боченка є запитання?  Немає. Будь ласка, голосуємо за Боченка Сергія Анатолійовича.

 

     "За" - 186.

 

     Шановні депутати!  Я  ще раз запитую:  є запитання до Боченка Сергія Анатолійовича?.. То голосуйте, будь ласка.

 

     Депутате Єльяшкевич,    організуйте     фракцію     "Громада" голосувати.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Чому не  голосують 140 народних депутатів?  Запитань немає до людини,  а не голосуєте.  Я прошу: голосуйте! Голосуємо за Боченка Сергія Анатолійовича.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято.

 

     Далі. Луценко Володимир Володимирович.  Запитання до Луценка? Немає. Голосуємо за Луценка.

 

     "За" - 219.

 

     Ну що таке?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує цю кандидатуру.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Щолокова Оксана Владиславівна. Є запитання? Немає.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Волинського обласного суду -  Силку  Галину Іванівну. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. До Галини Іванівни є запитання? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Дніпропетровського обласного суду - Дрибаса Леоніда Івановича.

 

     ГОЛОВА. До Дрибаса є запитання? Немає.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування.  "Громада"  і  "Батьківщина", голосуйте!

 

     "За" - 225.

 

     Депутат Білорус   не   встиг   проголосувати.   Голосуємо  за земляків.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Дніпропетровського обласного суду  -Козлова Сергія Петровича.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до Козлова? Немає.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Незрозуміло. Для чого ми людей запросили? Щоб оце дивувати їх тут? Ну не можна так.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 250.

 

     Будь ласка, далі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.    Дніпропетровського     обласного     суду

-Логвиненка Андрія Олександровича.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Борщевському. Є запитання до Логвиненка Андрія Олександровича. Будь ласка.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии  Украины,  Днепропетровская  область.  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Я хотел бы перед тем, как принимать решение  по  Андрею Александровичу,  поставить вас в известность о резонансном деле,  которое было в 1994 году.  Когда  избирательная комиссия  Кировского  района  вполне  законно  не зарегистрировала некоторых  кандидатов  в  депутаты,  Логвиненко,   будучи   судьей Кировского районного суда,  принял решение о регистрации, при этом не  встретился  с   избирательной   комиссией.   И   потребовалось вмешательство   областного   суда,   чтобы  правильно  решить  эту проблему.

 

     Более того,  встречаясь с  избирателями,  я  знаю,  что  есть случаи,  когда  Андрей  Александрович  не  всегда в соответствии с законом и справедливо,  как положено судье,  ведет дело. Поэтому я предлагаю  не  утверждать  Логвиненко Андрея Александровича судьей Днепропетровского областного суда.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування:  про  обрання  Логвиненка Андрія   Олександровича   безстроково   суддею  Дніпропетровського обласного суду. Голосуємо.

 

     "За" - 97.

 

     Слово надається Косіву Михайлу Васильовичу.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Фракція Народного руху України.  Я  вже  став штатним оратором з цього питання.  Олександре Миколайовичу, є така практика: якщо ми спотикаємося на першому прізвищі кандидата, який не проходить,  то потім уже ніхто не проходить.  І я закликаю далі не голосувати ні за кого,  принаймні наша фракція так буде робити. Бо  те,  що  постійно  робить фракція комуністів,  не що інше,  як зловживання службовим становищем (Шум у залі).  Бо ви  мали  якусь справу  в  суді,  не  вирішили  так,  як  вам  хотілося,  і потім, користуючись своїм службовим становищем, мститеся. Я не знаю цього суддю,  зовсім не знаю, але вважаю, що коли і компетентні комітети Верховної Ради,  і Верховний  Суд  рекомендують  кандидатуру,  то, мабуть, до цього треба прислухатися.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  думаю,  Віталій Федорович Бойко,  Голова Верховного Суду, помирить нас у цьому питанні, він знає свої кадри досконально.

 

     Будь ласка, Віталію Федоровичу.

 

     БОЙКО В.Ф.,  Голова Верховного Суду України.  Шановні народні депутати!  Суди  України  нині  розглядають  два  мільйони  справ. Безперечно, у правосудді бувають і сумнівні рішення. І невипадково минулого року в касаційному порядку  скасовано  10  тисяч  судових рішень з двох мільйонів.  Звичайно, із цих двох мільйонів рішень є рішення,  якими задоволені,  а є і рішення,  якими незадоволені. Є відповідачі,  є позивачі, є потерпілі, є підсудні, є їх родичі. Ну не можна так,  вибачте мені, я вдруге про це кажу, вирішувати долю людини,  якщо в когось є сумнів щодо якогось рішення,  яке прийняв суддя. До того ж він приймає рішення одноосібно.

 

     Ви спеціально будете створювати особливий  порядок  перевірки судових   рішень,   щоб   виправляти  можливі  судові  помилки.  І апеляційні  суди,  і  касаційні  суди  -   це   нормальна   судова діяльність. Ми ніколи не застраховані від можливих, так би мовити, змін судових рішень судовими органами вищого рівня.

 

     Я вас прошу об'єктивно підійти до цього  питання.  У  нас  до цього  судді  немає  зауважень стосовно його можливості виконувати функції судді обласного суду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Віталію Федоровичу.  Я прошу підтримати.  Я думаю, що Віталій Федорович і профільний комітет знають цю людину. А помилятися,  безперечно,  всі можуть,  хоча ми розуміємо,  що за кожним  рішенням  - доля людини.  Голосуємо.  Будь ласка,  Михайле Васильовичу, голосуйте.

 

     "За" - 137.

 

     Далі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Дніпропетровського обласного суду - Янковича Віктора Костянтиновича.

 

     ГОЛОВА. До Віктора Костянтиновича є запитання? Немає.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

 

     "За" - 199.

 

     Я прошу:  голосуйте і права,  і ліва частини,  і центр (Шум у залі).

 

     Михайле Васильовичу,  ми повернемося до  цієї  кандидатури... Кендзьор! Звичайно, ви правник великий.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 206.

 

     Далі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Запорізького обласного суду - Савченко Ольгу Василівну.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Ольги Василівни? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги,  у залі 355 народних депутатів,  132 депутати не голосують.  Що,  поіменно будемо голосувати? Я б не хотів цього так само,  як і ви.  Це кадрове питання,  ви  самі  розумієте,  що поіменно не треба голосувати.

 

     Я прошу,   підтримайте,   будь   ласка,   кандидатуру   Ольги Василівни.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. За Ольгу Василівну Савченко голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Давайте голосувати... (Шум у залі). Ви на мене не тисніть, ви голосуйте. Ну не можна ж так!

 

     Будь ласка.  Ставлю  кандидатуру  Савченко Ольги Василівни на голосування.

 

     "За" - 224.

 

     Я ще раз кажу,  опустіть руки,  я нікому  слова  надавати  не буду. Представляє кандидатів профільний комітет. Запрошений Голова Верховного Суду. Я прошу, підтримайте, будь ласка. Голосуємо!

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Київського обласного суду  -  Хопту  Сергія Федоровича.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Київського  обласного  суду - Євчуна Миколу Івановича.

 

     ГОЛОВА. Євчун Микола Іванович.  Є запитання? Немає. Голосуємо (Шум у залі). Ми повернемося до тих двох кандидатів у кінці.

 

     "За" - 234.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Кіровоградського  обласного суду -Авраменко Тетяну Миколаївну.

 

     Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Авраменко Тетяна Миколаївна.

 

     "За" - 237.

 

     Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Кіровоградського  обласного  суду  -Лещенка Романа Миколайовича.

 

     ГОЛОВА. Роман Миколайович молодий, перспективний.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Кіровоградського  обласного  суду  -Петрову Ірину Михайлівну.

 

     Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Ірини Михайлівни. Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Луганського обласного суду - Батяшову Любов Олексіївну.

 

     Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Батяшова   Любов   Олексіївна.  Є  запитання?  Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Луганського  обласного  суду  -   Загородню Тетяну Василівну.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Тетяни Василівни?  Будь ласка. Депутат Марамзін.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська область). Фракция коммунистов. У меня такой вопрос к Татьяне Васильевне.  Татьяна Васильевна,  были ли вы причастны к рассмотрению  в  Луганске  дела  работников  милиции  Бондаренко и Киселева,   которые   раскрыли   крупное   хищение   металла    на "Лугансктепловозе",  но  вместо того,  чтобы осудить расхитителей, осудили этих двух  работников  милиции?  Сейчас  подано  жалобу  в Верховный Суд.  И я обращаюсь к Виталию Федоровичу Бойко, чтобы он также этот вопрос рассмотрел.

 

     Татьяна Васильевна,  я буду голосовать  за  вас  и  призываю, чтобы мои коллеги тоже за вас голосовали, но ответьте, пожалуйста, на мой вопрос.

 

     ЗАГОРОДНЯ Т.В.,  суддя   Кам'янобрідського   районного   суду м.Луганська. Дело в том, что я в рассмотрении данного дела участия не принимала.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 217.

 

     Голосуємо. Наталіє Михайлівно, голосуємо. У нас помічників, в усякому разі в залі, немає.

 

     "За" - 215.

 

     Є запитання? Немає. Тоді голосуємо.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, підтримаймо.

 

     "За" - 237.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Луганського  обласного  суду  - Луганського Юрія Миколайовича.

 

     ГОЛОВА. До Юрія Миколайовича є запитання? Немає.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Тернопільського   обласного   суду   -Дикун Світлану Іллівну.

 

     ГОЛОВА. До Світлани Іллівни є запитання? Немає.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо, землячку підтримуємо.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Хмельницького  обласного суду -Гуменюк Нілу Іванівну.

 

     ГОЛОВА. До Ніли Іванівни є запитання? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Чернігівського обласного  суду  -Литвиненко Ірину Василівну.

 

     ГОЛОВА. До Ірини Василівни є запитання? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Гайсинського   районного  суду  Вінницької області - Бриндака Миколу Костянтиновича.

 

     ГОЛОВА. До Миколи Костянтиновича  є  запитання?  Будь  ласка. Депутат Лантух.

 

     ЛАНТУХ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!   Шановні   колеги!   Верховна   Рада   попереднього скликання,  як ви знаєте,  ліквідувала виборну систему, яка деякою мірою підтримувала дисципліну серед суддів, зобов'язувала уважніше ставитися до виконання своїх обов'язків  і  дотримуватися  чинного законодавства.   Сьогодні   картина  зовсім  інша.  Сьогодні  люди довіряються нам. Ми перед виборцями звітуємо, і вони сподіваються, що ми оберемо достойних суддів.

 

     Миколу Костянтиновича  Мінюст уже вдруге,  причому в спішному порядку,  представляє, не дочекавшись від нього пояснень. Минулого разу  його кандидатуру тричі ставили на голосування і набрали десь близько  100  голосів.  А  сьогодні  цю  кандидатуру   знову   нам представляють.  Ми  хотіли б розібратися,  чому товариш Бриндак не надав документів щодо тих звинувачень,  які  йому  висувалися.  Це перше.

 

     Друге. Мінюст  посилає його в Гайсин.  Але ж за 60 кілометрів людина щоденно їздити не буде.  А в  Гайсині  сьогодні  зовсім  не будуються квартири.  Де ж людині жити? Знову залазити до держави у бюджет і просити кошти, щоб будувати житло?

 

     І третє.  Надали  документи,  що  начебто  товаришу  Бриндаку Мінюст  подарував  будинок.  Так  скажіть,  будь ласка,  чому тоді судять тих товаришів (є по Вінниці така справа про будівельників), які розікрали бюджет за постановою 172 Кабінету Міністрів, про яку ніхто не знав? До речі, ця постанова поширювалася і на суддів, тож вони  також звідти гроші брали.  То скажіть,  це не пряма крадіжка коштів?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Олександре Миколайовичу,  комітет розглянув усі  документи,  які надійшли в комітет.  Минулого разу йшлося про те, що Бриндак побудував там будинок. Комітет витребував документи стосовно того, за які кошти побудовано цей будинок. І хочу довести до вашого відома, що дійсно будинок побудований на кошти Мінюсту і Тростянецької селищної ради,  яка виділила кошти.  Цей будинок був недобудований.  Потім вони його передали судді Бриндаку,  він його добудував.

 

     Крім цього,   є   документи   про   те,  що  Бриндак  взяв  у Тростянецькому відділенні Ощадбанку 10 тисяч  карбованців  у  1991 році   на  будівництво  будинку.  Тож  що  стосується  будівництва будинку,  то всі документи є.  Тут усе законно і ніяких  зауважень комітету з цього приводу немає.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  кандидатуру  Бриндака Миколи Костянтиновича.

 

     "За" - 134.

 

     Будь ласка, далі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Червоногвардійського районного  суду  міста Макіївка Донецької області - Кононихіну Наталію Юрїївну.

 

     ГОЛОВА. Запитання є? Депутат Власов. Будь ласка.

 

     ВЛАСОВ В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 54, Донецька область).  Уважаемые депутаты!  Этот суд находится в моем  округе,  поэтому  я знаю реальную обстановку в этом суде.  Я хотел бы обратить  ваше  внимание  на  два  вопроса,  которые  там рассматривались  и  которые четко свидетельствуют о том,  что этот суд коррумпированный в полном составе.

 

     Первое. На    выборах    побеждают    коммунисты     -     21 депутат-коммунист  из  37,  избирают в Червоногвардейском районном совете своего председателя,  а суд берет и отменяет  это  решение. Более   того,   потом   путем  подкупа  там  избирают  предыдущего председателя.

 

     Далее. На всех депутатов обрушиваются репрессии.  Спесивцеву, которая  активно  помогала,  12 мая судят вроде бы за то,  что она брала взятки,  за подлог. Девять часов держали. Арестовали в одном месте,  а  совсем  в  другом  находят у нее эту взятку подсунутую. Трижды обыскивали,  но только после того,  как  вывели  в  туалет, нашли эту взятку.  Трижды обыскивали! Догола раздевали женщину! Ей сказали (она мой помощник-консультант), что сообщили Власову, а он ответил: "Что хотите, то и делайте". Не говорил я этого.

 

     В то  же  время есть женщина-парикмахер,  которую выкинули на улицу  из  городского  коммунального  предприятия,  обслуживающего ветеранов.  Никто ее полгода не может защитить,  она ходит ко мне. Этот суд не  может  защитить,  потому  что  выкинул  ее  криминал. Поэтому  я  предлагаю  голосовать против кандидатуры хотя бы с тех соображений,  что даже если Наталия Юрьевна и не причастна к  этим делам, то чтобы ее не втянули в эти дела (Сміх у залі).

 

     ГОЛОВА. Голосуємо, шановні колеги.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Комітет  не  має  заперечень  стосовно цієї кандидатури.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Юріївно! Де Наталія Юріївна? Наталіє Юріївно, ви причетні до справ, про які говорив депутат Власов?

 

     КОНОНИХІНА Н.Ю.,  суддя  Червоногвардійського  районного суду м.Макіївки  Донецької  області.  Я  не  можу  бути  до  цих  справ причетна,  бо перебувала в декретній відпустці. Я вийшла на роботу тільки 5 травня. Тому про те, що робилося в суді останнім часом, я просто не можу сказати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  кандидатуру  Наталії Юріївни Кононихіної. Будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.    Кам'янсько-Бузького    районного     суду Львівської області - Василя Івановича Леськіва. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. До  Василя Івановича є запитання?  Немає.  Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Є запитання?  Немає.   Тоді   голосуємо.   Ніно   Степанівно, голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Депутат Бойко не встиг проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Прийнято рішення.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Яворівського   районного  суду  Львівської області - Василя Степановича Вареницю.

 

     ГОЛОВА. До Василя Степановича є запитання? Немає.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 240

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Балаклійського районного  суду  Харківської області - Сергія Івановича Усенка.

 

     ГОЛОВА. До Сергія Івановича є запитання? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Богодухівського  районного суду Харківської області - Валерія Васильовича Закопайла.

 

     ГОЛОВА. До Валерія Васильовича є запитання? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято рішення.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Київського районного суду міста  Харкова  - Ольгу Віталіївну Донець.

 

     ГОЛОВА. До Ольги Віталіївни є запитання? Немає.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Прийнято рішення.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Військового   суду   Центрального  регіону України - Валерія Миколайовича Лашевича.

 

     ГОЛОВА. До Валерія Миколайовича є запитання? Немає.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  Віталій Федорович звертався до вас і  просив обрати   суддями  Дніпропетровського  обласного  суду  безстроково Андрія  Олександровича   Логвиненка   і   Віктора   Костянтиновича Янковича.

 

     Проголосуємо за   них?   Підтримайте.   Андрій  Олександрович Логвиненко.

 

     "За" - 152.

 

     Віктор Костянтинович Янкович.

 

     "За" - 237.

 

     Прийнято.

 

     Микола Костянтинович Бриндак. Пропонується обрати його суддею Гайсинського районного суду Вінницької області безстроково.

 

     "За" - 165.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги,  дозвольте  від вашого імені поздоровити всіх обраних суддів,  побажати їм добра,  здоров'я і дотримування букви закону у своїй практичній роботі.

 

     Дякую вам.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Дякую.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Розглядається  Закон  України  про  внесення  змін до Закону України  про  Конституційний  Суд  України  з  пропозиціями Президента.   Доповідає   Микола  Іванович  Хандурін  -  заступник міністра юстиції.

 

     Прошу, залишіться на місці. Нам потрібно 300 голосів.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Верховною Радою України минулого скликання 5 березня 1998 року було прийнято Закон України про внесення змін до Закону України про Конституційний Суд України.

 

     Закон, який  надійшов на підпис Президенту України,  викликає суттєві зауваження,  тому Президент України відповідно до  частини другої  статті  94  Конституції України повертає вам цей закон для повторного розгляду із такими пропозиціями.

 

     Перше. Статтею 1  закону  пропонується  доповнити  статтю  14 Закону  України  про  Конституційний  Суд України частиною другою, згідно з якою Конституційний Суд України вирішує виключно  питання права   і   не   може  приймати  рішення  виходячи  з  політичної, економічної, організаційної або іншої доцільності.

 

     У зв'язку з цим слід зазначити,  що відповідно  до  статті  4 Закону  України  про  Конституційний  Суд  України  серед основних принципів,  на яких грунтується  діяльність  Конституційного  Суду України,  є  принципи  верховенства  права  і незалежності суддів. Головним же завданням Конституційного Суду відповідно до статті  2 Закону   України   про   Конституційний   Суд   України  визначено гарантування верховенства Конституції України як Основного  Закону держави.

 

     Прийняття рішень    виходячи   з   політичної,   економічної, організаційної  чи  іншої   доцільності   суперечить   призначенню Конституційного  Суду  України  як  єдиного  органу конституційної юрисдикції в Україні,  що встановлено частиною першою  статті  147 Конституції  України.  Будь-яка  політична  діяльність  як  суддів Конституційного Суду України,  так і суддів загальних судів  прямо заборонена  Конституцією  України  (статті  127  і  149).  І це не потребує будь-якого додаткового підтвердження в Законі України про Конституційний   Суд   України,   бо   суперечитиме   цим  статтям Конституції.

 

     Крім того,  стаття 14 Закону України про  Конституційний  Суд України  розмежовує  повноваження  Конституційного  Суду України і загальних судів,  одним із повноважень яких є розгляд  справи  про законність  актів  органів  державної  влади  та органів місцевого самоврядування.  Запропоноване  ж  доповнення  до  статті  14   не стосується  розмежування  повноважень Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції.  До того ж  терміни,  що  вводяться (питання  права,  політична,  економічна,  організаційна  чи  інша доцільність),  не визначені  законодавством  України.  І  в  цьому аспекті   вони  не  вивчені  також  і  юридичною  наукою,  а  тому потребують тлумачення, без якого створюватимуть грунт для можливих спекуляцій  і  непорозумінь  щодо  прийнятих  Конституційним Судом України рішень.

 

     З огляду на викладене пропонується статтю  1  із  закону,  що розглядається, вилучити.

 

     Друге. Статтею 2 закону, зокрема, встановлюється, що "Колегія Конституційного Суду України...  розглядає питання  про  відкриття провадження у справі або про відмову в такому провадженні, приймає процесуальну ухвалу і вносить це  питання  на  пленарне  засідання Конституційного Суду України".

 

     Питання про  відкриття провадження у справі або про відмову в цьому вже врегульовані в статтях 48,  49,  50 Закону  України  про Конституційний   Суд  України.  Стаття  ж  46  цього  закону,  яку передбачається   доповнити,   регулює   інші   питання:    порядок конституційного  провадження  у справі,  послідовність проходження справи в Конституційному Суді України.  До того ж стаття 47 Закону України  про  Конституційний  Суд  України  передбачає існування в Конституційному  Суді  України  не  Колегії  Конституційного  Суду України, а Колегії суддів Конституційного Суду України.

 

     Згідно з тим самим законом, зокрема із статтями 48-50, ухвала про відмову у відкритті провадження або справа,  по якій  відкрито провадження,  вносяться  на засідання Конституційного Суду України його Головою, а не Колегією Конституційного Суду України.

 

     Статтею 2  закону,  що  розглядається,  встановлюється  також можливість   для  суб'єктів  права  на  конституційне  подання  чи конституційне звернення або їх представників бути  присутніми  під час  розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України питання про відкриття провадження у справі.

 

     Президент України    вважає    надання    такої    можливості недоцільним,  оскільки  на  цьому  засіданні  згідно зі статтею 45 Закону України про  Конституційний  Суд  України  не  відбувається розгляд   справи   по   суті,  будь-які  учасники  конституційного провадження  не  заслуховуються,  а   вирішується   лише   питання формального характеру щодо перевірки наявності зазначених у статті 45 Закону України  про  Конституційний  Суд  України  підстав  для відмови  у  відкритті  провадження у справі в Конституційному Суді України.

 

     Потрібно також  зазначити,  що   законодавство   України   не передбачає   участі   сторін  або  заінтересованих  осіб  під  час вирішення питання щодо  відкриття  провадження  у  справах  навіть судами загальної юрисдикції.

 

     Тією самою статтею 2 закону, що розглядається, встановлюється обов'язок Голови Конституційного Суду України надсилати  Верховній Раді   України   повідомлення   про  справи,  щодо  яких  відкрито конституційне  провадження  стосовно  актів,  прийнятих  Верховною Радою України. Цим самим органу законодавчої влади надаються нічим не обумовлені привілеї порівняно з іншими  суб'єктами,  акти  яких можуть оскаржуватися до Конституційного Суду України.

 

     Крім того,  порушене  питання вже вирішено в статті 72 Закону України  про  Конституційний  Суд  України,  відповідно  до   якої Конституційний   Суд  України  обов'язково  залучає  до  участі  у провадженні  у  справі  (а   отже,   й   обов'язково   повідомляє) представників  усіх  органів  влади,  акти  яких  оскаржуються  за конституційним поданням щодо їх конституційності. Тобто це питання вже врегульоване чинним законом.

 

     З огляду   на  викладене  пропонується  статтю  2  із  закону вилучити.

 

     Третє. Статтею 3 закону передбачається  доповнити  статтю  54 Закону  України  про Конституційний Суд України,  зокрема частиною шостою, за якою поряд із суб'єктами права на конституційне подання чи  конституційне звернення права вносити клопотання,  знайомитись із матеріалами  справи,  викладати  свою  позицію  тощо  надаються уповноваженим  особам від Верховної Ради України,  які залучені до конституційного провадження.

 

     Як і в попередньому  випадку,  ідеться  про  надання  переваг Верховній  Раді  України  порівняно  з іншими органами,  акти яких розглядаються  Конституційним  Судом  України,  з  чим   не   може погодитися Президент України. Через те пропонується з викладеної у статті 3 закону  частини  шостої  статті  54  Закону  України  про Конституційний  Суд  України  вилучити слова "а також уповноважені особи від Верховної Ради України,  які залучені до конституційного провадження".

 

     Статтею 4    закону    передбачається   встановлення   строку провадження у справах,  визначених статтею 159 Конституції України (а   саме  у  справах  про  надання  висновку  щодо  відповідності законопроекту вимогам статей 157,  158 Конституції України),  - до двох  тижнів,  а у справах,  визначених частиною другою статті 137 Конституції України, - до шести місяців.

 

     Розгляд справ  щодо  законопроекту  про  внесення   змін   до Конституції   України  є  найскладнішим  і  найвідповідальнішим  у діяльності  Конституційного  Суду  України.  Встановлення   такого строку провадження позбавляє Конституційний Суд України можливості забезпечити   повноту   і   всебічність   розгляду    справи    та обгрунтованість  висновку  Конституційного  Суду  України у такому важливому питанні,  як внесення змін і  доповнень  до  Конституції України, з чим не може погодитися Президент України.

 

     Я думаю,  що й ви погодитеся з цією позицією, оскільки строк, потрібний  для  розгляду  справи,  як  показує   судова   практика загальних  судів  і Конституційного Суду,  визначається складністю кожної конкретної справи.  І  неможливо  встановити  критерії,  за якими  можна  визначити,  наскільки складна певна справа і скільки часу потрібно для її розгляду. Тому запровадження такого обмеження шкодитиме об'єктивному розгляду справи, з'ясуванню всіх обставин і прийняттю правильного рішення.

 

     Що ж до подовження до  шести  місяців  строку  провадження  у справах   щодо  конституційності  правових  актів  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим, то в ньому навряд чи є потреба, про що свідчить  практика  реалізації  чинної  на цей час норми.  У цьому немає ніякої,  як свідчить практика,  потреби.  До того ж  якихось особливостей  розгляду  такої категорії справ,  порівняно з іншими немає.

 

     На підставі  викладеного  пропонується  вилучити  із   закону статтю 4. Прошу підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  зараз  ми оголосимо перерву.  Після перерви продовжимо розгляд і прийняття закону.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.  Розпочнемо  роботу  о  12 годині 35 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Будемо  продовжувати засідання. Миколо Івановичу, прошу вас на трибуну.

 

     Прошу депутатів записатися на запитання.  Будь  ласка,  п'ять хвилин.

 

     Депутат Райковський. За ним - депутат Стрижко.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.    Фракція    комуністів   України.   Миколо Івановичу!  Президент вважає,  що для Конституційного Суду  ми  не повинні  встановлювати  ніяких  строків  розгляду справи.  Якщо не встановити Конституційному Суду строків (навіть звичайний суд  має строки),  то  за який час він має взяти справу до провадження?  Ці справи будуть розглядатися роками. Візьмімо, зокрема, звернення до Конституційного Суду з приводу заборони Компартії.  Скільки вже ця справа  перебуває  в  Конституційному  Суді!  Поки  взяли  її   до провадження,  поки  розпочали  розгляд цієї справи...  І ця справа буде розглядатися ще два роки.

 

     Конституційний Суд   звертається   до   інших   установ   для здійснення експертиз, має великий штат помічників, кандидатів наук та інших працівників.  Мабуть,  повинен  бути  встановлений  строк розгляду  справи,  щоб  можна було таку справу швидко розглянути й винести ухвалу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний Броніславе Станіславовичу,  дякую  за запитання.  Запитання слушне. Але якщо подивитися на Закон України про Конституційний Суд України і порівняти  його  з  законами  про конституційні суди країн Європи або Сполучених Штатів Америки,  то я можу сказати,  що наш Закон про Конституційний Суд України як за колом  суб'єктів  звернення,  так  і  за  процедурою  звернення  є найбільш демократичним законом.  Бо кількість суб'єктів  права  на звернення  за  нашим  законом  є незрівнянно великою.  І процедура звернення до конституційного суду в інших  країнах  світу  є  дуже складною.

 

     Отже, такий  наш  демократичний  закон  призвів  до того,  що кількість звернень,  які знаходяться зараз у Конституційному Суді, сягає  кількох  тисяч.  Значна кількість цих звернень,  мабуть,  є слушними і буде по них розпочато конституційне  провадження.  Якщо погодитися   з   вашою  пропозицією  і  розпочати  за  всіма  ними конституційне провадження в передбачений законом місячний  термін, то  виходить  ось  що.  Наприклад,  буде  порушено  провадження по кількох сотнях справ,  а далі ми встановлюємо шестимісячний термін для   розгляду   таких   справ.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  зможе Конституційний Суд правильно розглянути такі справи  в  межах  цих строків? Звичайно, ні. І я думаю, що ви зі мною погодитеся.

 

     Практика розгляду   справ  у  звичайних  судах  показала,  що терміни,   встановлені   Цивільним   процесуальним   кодексом    і Кримінально-процесуальним   кодексом   для  розгляду  цивільних  і кримінальних справ,  є формальними й судами дотримуються частково. 20  відсотків  кримінальних  справ  і  десь 15 відсотків цивільних розглядаються  зі  значним  порушенням  термінів.  І  в  більшості випадків  це  не  пов'язано з недбалістю суддів або з недостатньою їхньою професійною підготовкою.  Хоча можна, на жаль, знайти факти недбалості  суддів.  Але  з  цього  не  можна робити узагальненого висновку.

 

     Ви знаєте,  що терміни  розгляду  справ,  якщо  оцінювати  за критеріями  науки і практики,  якщо чесно й неупереджено ставитися (а суд діє неупереджено,  як це  й  передбачено  законом),  то  ці терміни  залежать  від  складності  справ  - як терміни досудового слідства, так і терміни розгляду справ судами.

 

     А визначити критерії складності справи  теж,  як  ви  знаєте, дуже  важко.  Буває  й  невеличка  справа,  але  за  доказами й за кваліфікацією дуже складна.  А буває справа сама об'ємна,  велика, одначе  за  суттю нескладною,  що потребує від суду набагато менше часу.

 

     Ви працювали у правоохоронних органах і знаєте, що це справді так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно-то  так,  Миколо Івановичу,  але три роки не розглядати справу - це також не так.  І це, звичайно, свідчить про політичний  підтекст.  І  якщо ми не обмежимо суд якимись часовими рамками,  то він матиме можливість десятиліттями не розглядати  ту справу,  яку  йому рекомендують не розглядати.  Мабуть,  у жодному суді світу немає такого, як у нас.

 

     Добре, сідайте. На жаль, одне запитання й одна відповідь (Шум у залі).

 

     Ну, вибачте,  Леоніде  Петровичу.  Колега  поставив настільки об'ємне запитання,  що треба  було  на  нього  довго  відповідати. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.

 

     Співдоповідає голова  підкомітету  Комітету з питань правової реформи Микола Федорович Лавриненко.

 

     Миколі Федоровичу поставите запитання.

 

     Миколо Федоровичу,  скажіть,  скільки вам потрібно часу? Будь ласка, 10 хвилин.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні народні депутати! Верховна Рада України 5 березня минулого року  прийняла  Закон  про  внесення  змін  до  Закону України про Конституційний Суд України.  Проте Президент, як ви вже знаєте, не підписав закон і повернув його зі своїми пропозиціями.

 

     Комітет з   питань   правової  реформи  уважно  вивчив  їх  і одностайно прийняв рішення,  в якому Верховній Раді рекомендується відхилити пропозиції Президента до названого закону як такі, що не мають правових підстав і не  сприяють  удосконаленню  чинних  норм діяльності  Конституційного  Суду  України.  Щоб ми свідомо змогли подолати вето Президента, я повинен пояснити суть питання.

 

     Верховна Рада України попереднього скликання,  приймаючи  цей закон,  виходила  з  практики  діяльності  Конституційного  Суду і необхідності   дотримання   вимог   Конституції   щодо    гарантії незалежності  суддів.  Саме тому Верховна Рада прийняла доповнення до статті 14,  яким уточнюється,  що  Конституційний  Суд  України вирішує тільки питання права й не може приймати рішення виходячи з політичної,  економічної,  організаційної  чи  іншої  доцільності. Тобто  у  суду  є  єдина  доцільність  -  правова.  Усе інше - від лукавого.

 

     Це була тверда позиція законодавчого органу,  бо багато хто з депутатів  були  свідками  тиску з боку президентських структур на конституційне провадження за  конституційними  поданнями  народних депутатів  України.  Таким свідком був і я,  коли навесні минулого року розглядалось одне із конституційних подань.  Я досі впевнений у  тому,  що  тоді Конституційний Суд майже півтора місяця приймав рішення  з  огляду  на  такі  обставини,  які  виключаються  нашим законом.

 

     Водночас пропозиції    Президента    України    Кучми    лише підтверджують правильність позиції законодавчого органу. Президент категорично  проти  такого уточнення,  бо тоді для Конституційного Суду втрачається можливість довільного  обгрунтування  рішення,  а посилатися  треба  буде  тільки на норми чинного права,  як того й вимагає стаття 19 Конституції.

 

     На це звертають увагу і правові інститути Ради Європи й інші, вивчаючи правову ситуацію в Україні.  Наводячи такі приклади, я не хотів би образити суддів Конституційного Суду, які, окрім високого фаху,  як живі люди мають і певні проблеми. Наше бажання - це лише створення гарантій  дотримання  високої  гідності  Конституційного Суду та його суддів.

 

     Бажання ж Президента Кучми очевидно протилежне.  Бо мотивація його пропозицій непереконлива й навіть смішна. Адже, мабуть, хтось із дуже великої любові підставляє свого господаря,  як це ми часто бачимо, розглядаючи тут його пропозиції.

 

     Інша стаття закону,  з  якою  не  погоджується  Президент,  - процедурного  характеру,  де  зазначається термін,  протягом якого Колегія  Конституційного  Суду  України  розглядає   питання   про відкриття  провадження у справі або про відмову та вносить питання на пленарне засідання Конституційного Суду.

 

     Окрім того, ця стаття зобов'язує Колегію Конституційного Суду завчасно  сповіщати  суб'єкт  права  на  конституційне  подання чи конституційне звернення про місце,  день і час  засідання  Колегії суддів Конституційного Суду, що розглядатиме таке питання.

 

     І ще  одне  доповнення  в  цій  статті  вимагає,  щоб  Голова Конституційного  Суду  України  надсилав  Верховній  Раді  України повідомлення   про   справи,   щодо  яких  відкрито  конституційне провадження стосовно актів, прийнятих Верховною Радою України.

 

     Дивно, що Президент виступає проти  запровадження  граничного терміну  відкриття  провадження  Колегією  суддів  Конституційного Суду,  коли його вимагає логіка права. Адже саме через відсутність такого  визначення  в  чинному  Законі  про  Конституційний Суд по великій кількості справ провадження не відкривається дуже тривалий час.  Тому  постає запитання:  невже гарант дотримання Конституції України Президент  Кучма  в  цьому  зацікавлений  особисто?  Невже правова невизначеність вигідна для держави?

 

     Знову-таки стає  смішно  з того,  що в цих доповненнях Леонід Данилович вбачає привілеї для законодавчого  органу,  хоча  казати про  привілеї  Верховної  Ради  -  представницького  органу народу України  -  просто  абсурдно.  Глава   держави   забуває,   що   в Конституційному   Суді   України   народними   депутатами  України обстоюються не власні інтереси,  а інтереси держави.  Бо звернення до  Конституційного  Суду  можуть  подати  не  менш як 45 народних обранців.  Одноосібно звернення  до  Конституційного  Суду  можуть подати  лише  Президент  України  та  Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

 

     До речі, висновки науково-експертного управління Секретаріату Верховної  Ради  на  пропозиції  Президента України за своєю суттю збігаються з позицією нашого комітету.

 

     Комітет з питань правової реформи одностайно прийняв  рішення рекомендувати   Верховній  Раді  України  повторно  розглянути  та прийняти  Закон  про  внесення  змін   до   Закону   України   про Конституційний  Суд України відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції України.

 

     Отже, пропонуємо всім  народним  депутатам  України  подолати вето   Президента  і  тим  самим  сприяти  ліквідації  прогалин  у правовому полі України.

 

     Адаме Івановичу,  я прошу,  щоб голосування з  цього  питання відбулося  після  обідньої  перерви,  коли  в  залі  буде достатня кількість депутатів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Федоровичу.  Але депутати  повинні працювати і до обіду, і після обіду.

 

     Будь ласка, запишіться на запитання. Чи немає? Є? Будь ласка, п'ять  хвилин.  Висвітіть.  Депутат  Стрижко.  За  ним  -  депутат Яковенко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Николай  Федорович,  мне  ваши  аргументы  представляются   вполне обоснованными.  Действительно,  Президент в ряде случаев оказывает давление  на  Конституционный  Суд  для  того,  чтобы  тот  принял политически  выгодное  Президенту  решение.  Но  мне  хотелось  бы отметить еще один опасный источник давления на Конституционный Суд в  нашей  державе.  В  ряде  случаев  Президент  не  сам оказывает давление,  а скорее выступает как  послушный  инструмент  давления внешних  сил.  Я  помню  печальную историю закона о недопустимости повышения платы за коммунальные услуги и услуги транспорта. В этом случае  Президент  подчинился  давлению  международных  финансовых организаций,  выступил  инструментом  проведения   политики   этих организаций по отношению к гражданам Украины.

 

     Скажите, пожалуйста,  каким  образом  можно защитить нынешним законом наш Конституционный Суд от такого давления, от давления со стороны  внешних  финансовых  сфер  и  предотвратить использование Президента как инструмента этого давления?

 

     Спасибо.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Спасибо.  Вот как раз  статья  14  Закона  о Конституционном   Суде   Украины  и  исключает  такую  возможность давления,  ибо статья 19 Конституции,  о которой  я  уже  говорил, устанавливает,  что  правовой  порядок  в  Украине  базируется  на основах,  в соответствии с которыми никто не может быть  принужден делать  то,  что не предусмотрено законом.  И аргументация Николая Ивановича немножко хромает на обе ноги.  И  мы,  исходя  из  этого конституционного   требования,  и  записали  так,  чтобы  не  было свободного толкования и обоснования  Конституционным  Судом  своих решений. Только на основе права, на основе того, что предусмотрено как самой Конституцией,  нормы которой  имеют  высшую  юридическую силу,  так  и нормами законов,  принимаются решения.  Часть вторая статьи 14 говорит,  что все руководствуются только Конституцией  и законами - и должностные лица,  и государственные органы, и органы местного самоуправления, и общественные организации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Марамзін.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон,  "Громада".  Как  вы  считаете,  чем руководствовался Президент Украины Кучма, когда накладывал вето на этот закон?  Он был против того,  что Конституционный Суд не может принимать   решений   исходя   из   политической,   экономической, организационной    или    другой    целесообразности?    Он   этим руководствовался,  если ему не нравится этот  пункт?  То  есть  он хочет Конституционный Суд подчинить полностью себе?

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Вы   меня   простите,   толкований   в  его предложениях и обяснений,  чем он руководствовался,  нет.  Мне он лично  не докладывал.  Но однажды на заседании "круглого стола" по правам человека докладывал его представитель,  который день и ночь пишет возражения на наши законы,  то есть вето. Он говорил, что не успевает,  вынужден  даже  ночью,  после  полуночи,   их   писать. Очевидно, таковы и предложения, как их авторы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Депутат Марамзін.  За ним - депутат Шушкевич.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.   Фракция   коммунистов,    Луганск.    Николай Федорович,  если вы владеете конкретной информацией,  скажите, чем руководствовался  Конституционный  Суд,  когда  отменял  закон   о запрещении   повышения   тарифов  на  жилищнокоммунальные  услуги? По-моему,  Президент подал тогда в суд не на Верховную Раду,  а на свой народ, на украинский народ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Федоровичу, запитання дещо не за темою. Ми розуміємо, що це питання нам болить, але воно не за темою.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Это был риторический вопрос. Он понятен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шушкевич.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Можно  Ельяшкевичу слово передать?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь    ласка.    Замість   виступу,   Олександре Сергійовичу?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Нет.  Я все-таки еще уточняю вопрос.  Дело в том,    что    мне    совершенно    непонятны   мотивы,   которыми руководствовался  Президент.  У  нас  есть  в  зале  представитель Президента  в  Верховной  Раде,  есть  уполномоченные лица.  Когда комитет  рассматривал  этот  вопрос,  чем  они  руководствовались, говоря  о мотивах,  по которым Президент накладывал вето на те или иные пункты этого закона?  То есть если  он  говорит  о  том,  что Конституционный Суд при принятии решений может исходить фактически из     политической,     экономической     или     организационной целесообразности,  что он имеет в виду? Какие конкретно примеры он приводил?  По каким  конкретно  фактам?  Что  хочет  Президент  от Конституционного Суда? Чтобы он стал исполнителем его заказов?

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Александр   Сергеевич!   Вы   же  прекрасно понимаете суть происходящего.  В предложениях на  трех  страницах, подписанных Президентом, отсутствует такой мотив. Есть лишь только общая  ссылка,  что   законодательством   запрещена   политическая деятельность,  и  этим все обусловлено.  Что сущность деятельности Конституционного  Суда  следует   понимать   вне   политики,   вне экономических и прочих вопросов.  Ситуации и прочие обстоятельства на него не могут влиять.

 

     Но мы с вами прекрасно понимаем:  коль  Конституция  требует, что    полномочия,   действия,   способы   действий   определяются Конституцией  и  законами,  то  данные  дополнения  к   Закону   о Конституционном  Суде  идут  как  раз  в  русле  этих требований - требований  Конституции  Украины.  Они  дополняют,  совершенствуют правовое   поле   и   требования   к   Конституционному  Суду  как государственному органу.

 

     А примеров никаких Президент не приводит.  Следует  полагать, что это плод его воображения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Федоровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр  Сергійович так і намагався вас на іншу посаду спровадити своїми запитаннями.

 

     У нас на виступи записалося три  народні  депутати.  Пропоную відвести 10 хвилин,  а потім приймати рішення.  Депутат Зварич. За ним - депутат Безсмертний. Будь ласка.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Дякую,  Адаме Івановичу. Шановні колеги! Фракція Народного руху України визначила окрему групу,  яка проаналізувала пропозиції Президента до  Закону  України  про  внесення  змін  до Закону про Конституційний Суд і винесла рекомендаційну ухвалу.  На засіданні фракції було прийнято рішення з цього приводу. Дозвольте озвучити його за пунктами.

 

     По-перше, фракція  Народного  руху  України  погоджується  із Президентом в тому пункті,  що стосується поля юридичного  відання Конституційного Суду України.  Конституційний Суд не має права, на думку   фракції,   виносити   рішення   виходячи   з   політичної, економічної,  суспільної чи іншої доцільності. Він може вирішувати виключно питання права виходячи з окремих норм Конституції України та  законів  України.  Вимагати  від  суду  виходити  з політичної доцільності  -  це   суперечить   самій   природі   конституційної юрисдикції.   Щодо   цього   ми   будемо  підтримувати  пропозиції Президента.

 

     По-друге, фракція не погоджується із  пропозицією  Президента вилучити  із  закону  норму,  яка  визначає  30-денний  термін для розгляду   питання   про   відкриття    провадження    у    справі конституційного  подання  чи  конституційного звернення.  Практика свідчить,  що Конституційний Суд іноді  зволікає  з  рішенням  про провадження.  І  тому  фракція  Народного  руху  України  пропонує подолати вето Президента з цього питання.

 

     По-третє, можна погодитися із  пропозиціями  Президента  щодо недоцільності надання можливості учасникам конституційного процесу бути присутніми під  час  розгляду  Колегією  суддів  питання  про відкриття провадження у справі.

 

     По-четверте, не   можна  погодитися  із  Президентом  України стосовно його пропозиції вилучити норму,  якою будуть  забезпечені процесуальні  права уповноважених від Верховної Ради України,  які залучені до конституційного провадження.

 

     На думку   фракції,   Президент   не   має   рації   стосовно аргументації,   що  така  норма  надасть  Верховній  Раді  України надмірні привілеї порівняно з  іншими  суб'єктами  конституційного провадження. Тому фракція пропонує відхилити пропозицію Президента України з цього приводу.

 

     І по-п'яте,  також  не  можна   погодитись   із   пропозицією Президента   України   вилучити   граничний  шестимісячний  термін провадження  у  справах,  передбачених  статтею  137   Конституції України стосовно відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції  та  законам  України. Натомість  фракція  вважає  за  доцільне погодитись із пропозицією Президента  стосовно  двотижневого  терміну  для   провадження   у справах,   передбачених   статтею  159  Конституції  України  щодо внесення змін до Конституції  України,  оскільки  такий  граничний термін,  на думку фракції,  недостатній для розгляду справ з такої категорії питань.

 

     Дякую за вашу увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Безсмертний. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Шановний   Адаме   Івановичу!   Шановні   колеги!   Фракція Народно-демократичної  партії  розглядала це подання і має ось яку позицію.  Фракція погоджується  із  першою,  третьою  і  четвертою пропозиціями  Президента,  а виходячи із принципу повноти розгляду питання в конституційному судочинстві пропонує зберегти норму щодо встановлення 30-денного терміну як граничного для розгляду питання про відкриття провадження  у  справі  або  про  відмову  в  такому провадженні.

 

     Мотиви фракції    такі.    Один    з    основних    принципів конституційного судочинства -  повнота  в  розгляді  справи.  Тому обмежувати    певними   термінами   період   розгляду   питань   у Конституційному Суді недоречно.  А щодо того,  прийняти справу  до розгляду в Конституційному Суді чи відхилити,  то тут доречно було б записати в тексті закону термін - 30 днів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Петровичу. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Херсон, "Громада". Уважаемые коллеги, я прошу всех очень серьезно подойти к  важному,  я  бы  сказал,  ключевому вопросу  повестки  дня.  Если  мы преодолеем президентское вето на этот закон,  то дадим возможность Конституционному Суду работать в рамках Конституции Украины,  в рамках законодательства Украины.  И тогда Конституционный Суд не будет инструментом  одного  политика, одного  государственного  горе-деятеля,  который  использует  свою должность Президента для того,  чтобы решать вопросы,  очень часто далеко не имеющие ничего общего с интересами народа и государства.

 

     Если мы   сегодня  преодолеем  вето  на  закон,  то  заставим Конституционный Суд вопреки его желаниям одинаково относиться и  к представлениям  народных  депутатов,  и к представлению Президента Украины,  и к представлению Кабинета Министров  Украины.  То  есть Конституционный Суд не будет иметь возможности отдавать приоритеты в рассмотрении тех или иных проблем, так как вопросов, связанных с разрешением  споров о конституционности и неконституционности того или иного документа, к сожалению, в стране очень много.

 

     Более того,  принятием сегодня решения о преодолении вето  мы открываем возможность для того,  чтобы внести необходимые поправки к Конституции Украины,  которые,  если  потребуется,  нужно  будет принять  этому  созыву  Верховной  Рады.  Не исключено,  что у нас возникнет необходимость принятия таких  изменений  к  Конституции, которые  не  позволят  нынешнему  Президенту  использовать силовые структуры  страны  с  целью  подавления  демократии,  а  точнее  - остатков демократии в нашем государстве.

 

     В связи  с  тем,  что  мы  рассматриваем,  как  я уже сказал, чрезвычайно  важный  вопрос,  я  бы  советовал:  если  сейчас  нет достаточного количества депутатов в зале, перенести голосование на завтра первым вопросом и преодолеть президентское вето.

 

     Мы год не рассматривали этот вопрос.  Целый  год  этот  закон лежал  в документах депутатов Верховной Рады.  Но без решения этой проблемы мы не  сможем  сделать  так,  чтобы  Конституционный  Суд работал  в нормальном режиме.  Мне бы очень не хотелось,  чтобы мы принимали другие решения,  а  они  тоже  назревают,  к  сожалению. Например,  о  том,  чтобы  перевести  Конституционный Суд в другой город,  в частности в Харьков, а также принимать иные решения, так как  сегодня  Конституционный  Суд  является  параллельной  ветвью законодательной власти и,  к сожалению,  не оправдал  тех  надежд, которые  на него возлагали и в прошлом созыве Верховной Рады,  и в нынешнем,  в  отношении  того,  что  он  будет  строго  стоять  на соблюдении   интересов  граждан,  на  соблюдении  Конституции,  на соблюдении интересов нашего государства.

 

     Уважаемые коллеги,  я еще  раз  обращаюсь  к  вам  с  большой просьбой:   очень   серьезно   и   ответственно  подойти  к  этому голосованию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будемо   визначатися.   Шановні   колеги, відкрийте,  будь ласка,  потрібний документ.  Ми з вами, а точніше наші попередники,  прийняли Закон  про  внесення  змін  до  Закону України  про Конституційний Суд України із чотирьох пунктів,  яким внесли відповідні доповнення до статті 14, до статті 46, до статті 54  і  до  статті  57.  До всіх цих доповнень Президент застосував вето.

 

     Згідно з   роз'ясненням   Конституційного   Суду   ми   кожну пропозицію  Президента  будемо  голосувати  окремо.  Тому  ще  раз наголошую:  будьте  уважні,  всі  чотири  пропозиції   ми   будемо голосувати окремо.

 

     Перед голосуванням   для   виступу   з   мотивів  голосування співдоповідачеві Лавриненку надається одна хвилина.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Шановний Романе Михайловичу!  Фракція Народного руху не звернула увагу на одну особливість, а саме, що пропозиція комітету і те, з чим погоджується фракція Руху (щодо першого пункту), якраз збігається з рішенням комітету. Однак ви не зрозуміли, що цього не бажає  саме  Президент.  Тому  у  вас виникло таке рішення.  Це не дивно,  бо там так написано, щоб не можна було зрозуміти суті тієї пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Готові до голосування? Так, депутат Жовтяк ще неготовий, він шукає місце в "Громаді" чи "Батьківщині".

 

     Ставиться на голосування пропозиція про підтримку  пропозиції Президента і відхилення першої поправки до статті 14 закону.

 

     Прошу визначитися.  Пропозиція Президента голосується в першу чергу.

 

     "За" - 56.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування пропозиція профільного комітету  про подолання вето щодо статті 14. Прошу визначитися.

 

     "За" - 266.

 

     Не голосує  77  осіб.  Ставиться  на  голосування  пропозиція підтримати зауваження Президента до статті 46. Прошу визначитися.

 

     "За" - 45.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  про   подолання   вето Президента щодо статті 46.

 

     "За" - 268.

 

     Ставиться на голосування пропозиція Президента про відхилення доповнень до статті 54. Прошу визначитися.

 

     "За" - 34.

 

     Ставиться на голосування пропозиція про подолання  вето  щодо статті 54.

 

     "За" - 268.

 

     Досить сталий результат.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  підтримати  зауваження Президента до статті 57. Прошу визначитися.

 

     "За" - 34.

 

     Стабільний результат.

 

     Ставиться на голосування пропозиція про  подолання  зауважень Президента до статті 57. Прошу визначитися.

 

     "За" - 259.

 

     Трохи знизили темп.

 

     Під час  обговорення  пропонувалося  перенести голосування на завтра на ранкове засідання. Прошу визначитися.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення приймається.

 

     Завтра першими будуть голосуватися ці пропозиції.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.   Адам   Иванович,   в  Регламенте  написано,  что  когда проводится голосование по  преодолению  вето  Президента,  то  это делается  в  поименном  режиме.  Если  это  делать  без поименного режима,  то  необходимо   принимать   решение,   что   голосование проводится  без  поименного  режима.  Поэтому  я  прошу учесть это завтра, когда будем голосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу.  Я із задоволенням це врахував би,  але,  мабуть, ви не гірше від мене бачите табло й розумієте результати.  Я розумію,  що треба поіменне  голосування. Дякую.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон  України про звернення до Конституційного Суду  України  з  питань  надання  висновку   щодо   відповідності законопроекту  про  внесення  змін  до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції  України  з  пропозиціями  Президента України від 27 січня 1999 року.

 

     Доповідає постійний    представник   Президента   України   у Верховній Раді Роман Петрович Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Верховна Рада  України 14 січня 1999 року після тривалого розгляду прийняла Постанову про проект Закону України про внесення змін і  доповнень до  Конституції  України,  за  якою названий проект було подано до Конституційного Суду України для надання  висновку  відповідно  до статті 159 Конституції України.

 

     Того самого  14  січня Верховна Рада України в пошуках виходу із парламентської кризи прийняла Закон України  про  звернення  до Конституційного  Суду з питань надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін  до  Конституції  України  вимогам статей 157 та 158 Конституції України.

 

     Перше. Відповідно  до  статті 153 Конституції України порядок діяльності Конституційного Суду України,  процедура  розгляду  ним справ  визначаються законом.  Прийнятий Верховною Радою України 16 жовтня 1996 року Закон України про Конституційний Суд  України  (з подальшими  змінами)  встановив,  що організація,  повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду визначаються  Конституцією України   та   цим   законом.   Стаття  3  (цитую):  "Організація, повноваження та порядок діяльності  Конституційного  Суду  України визначаються Конституцією України та цим законом".

 

     Отже, ніякий  інший  закон  не  може регулювати питання в цій сфері.  Порядок звернення  до  Конституційного  Суду  України  для одержання   висновку   стосовно  відповідності  законопроекту  про внесення  змін  до  Конституції  України  статтям   157   та   158 Конституції України, вимоги до змісту такого звернення, підстави й порядок прийняття рішення Верховної Ради України з даного  питання можуть бути врегульовані лише внесенням змін до Закону України про Конституційний Суд України.  До  того  ж  аналогічні  випадки  вже траплялися:  ми  вносили  зміни  в  закон  щодо  терміну  розгляду Конституційним Судом рішень про прийняття до судочинства,  які  ми сьогодні вже з вами розглядали.

 

     Друге. Прийнятий    закон   передбачає,   що   звернення   із зазначеного питання надсилається до Конституційного  Суду  України Головою Верховної Ради України.  Встановлюючи таку норму, Верховна Рада України,  на думку Президента,  не врахувала,  що на підставі статей 147 та 150 Конституції України Конституційний Суд України 9 червня 1998  року  розглянув  справу  щодо  офіційного  тлумачення положень  частини  другої  статті  158  та  статті 159 Конституції України і прийняв рішення.

 

     Виходячи зі змісту Конституції  України,  Конституційний  Суд вирішив,  що  суб'єктом  конституційного  подання з питань надання висновку стосовно відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції  України вимогам статей 157 та 158 Конституції України є  Верховна  Рада  України.  Тобто  рішення  про  направлення   до Конституційного   Суду   законопроектів   про   внесення  змін  до Конституції  України,  на  думку  Президента,   мають   прийматися відповідно  до  статті  85 Конституції України тільки на пленарних засіданнях голосуванням.

 

     На підставі викладеного Президент вважає,  що надання  Голові Верховної  Ради України зазначеного повноваження є неправомірним з огляду на норми Конституції України.  Конституція України, зокрема стаття  88,  визначила  перелік  питань,  які  належать до відання Голови Верховної Ради України.

 

     Третє. У  законі,   прийнятому   Верховною   Радою   України, встановлюється,  що Конституційний Суд України має надати висновок стосовно  відповідності  законопроекту  про   внесення   змін   до Конституції  України  вимогам  статей  157  та 158 у десяти-денний термін.  На  думку  Президента,  така   норма   порушує   принципи конституційного судочинства і тому не може бути підтримана.

 

     У статті  4  Закону  України  про  Конституційний Суд України передбачено,  що  діяльність  Конституційного  Суду   грунтується, зокрема,  на принципах верховенства права, незалежності, повноти і всебічності  розгляду  справ  та  обгрунтованості  прийнятих   ним рішень.  Особливе  значення  в діяльності Конституційного Суду має дотримання цих принципів під час розгляду вкрай  важливих  питань, до  яких  належить,  безперечно,  і  внесення  змін до Конституції України.

 

     Для забезпечення повноти розгляду справ Конституційному  Суду України  цим  законом  надано  право  під  час  підготовки  справи витребувати у відповідних  державних  органів,  інших  установ  та організацій  необхідні  документи,  матеріали  та  інші відомості, призначати відповідну експертизу.

 

     Терміни виконання цих  та  інших  процесуальних  дій  Законом України про Конституційний Суд України та прийнятим на його основі Регламентом Конституційного Суду України не обмежуються.

 

     Такий підхід до цього питання притаманний і  для  всіх  інших держав, де утворено конституційні суди.

 

     Потрібно також зазначити,  що з тієї самої причини в пункті 6 параграфа  6  названого  Регламенту  передбачено,  що   про   дату скликання  та  порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду України його судді та учасники  засідання  повідомляються  не пізніш як за 10 днів до часу скликання засідання.

 

     Четверте. Крім  того,  під  час  прийняття  закону,  на думку Президента, були порушені численні норми Регламенту Верховної Ради України,  вимоги щодо законодавчої техніки. Зокрема, проект закону не розглядався ні в першому,  ні  в  другому  читаннях,  чим  було порушено   конституційне   право   суб'єктів   права  законодавчої ініціативи на виступ та подання пропозицій до  законопроекту.  Тим більше   що   питання  не  розглядалось  і  відповідним  комітетом Верховної Ради України.

 

     На підставі  викладеного   Президент   України   вважає,   що прийнятий  закон  має  бути скасований як такий,  що не відповідає вимогам Конституції.

 

     Шановні народні  депутати!  Прошу  вас   підтримати   позицію Президента  щодо  скасування  прийнятого  Верховною  Радою  закону України, тим більше що в рішенні від 21 квітня 1999 року Комітет з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України визнав ті порушення,  які було допущено під час  прийняття  рішення про направлення проекту Закону України про внесення змін  до  Конституції  України  до  Конституційного  Суду України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Романе Петровичу.  Чи будуть запитання? Я бачу одну руку.  Якщо ми з вами домовимося, що буде одне запитання і більше... Записуйтеся.

 

     Будь ласка,  п'ять  хвилин.  Депутат  Ющик.  За ним - депутат Єщенко.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую,  Адаме  Івановичу.  Шановний  Романе Петровичу,  у мене два невеликі запитання.

 

     Перше запитання таке:  чи не здається вам,  що наша колізія і оці труднощі,  які виникають у нас під час розгляду законопроектів про внесення змін  до  Конституції,  зумовлені  зовсім  нерозумним рішенням   Конституційного   Суду   щодо   тлумачення  статті  159 Конституції?

 

     Виходить, що Верховна Рада як суб'єкт звернення щодо висновку на  законопроект  про  внесення  змін  до  Конституції зобов'язана звертатися до Конституційного Суду,  навіть не розглядаючи по суті проект, який вона туди направляє.

 

     Складається ситуація,  коли  150  народних  депутатів  можуть проявити  ініціативу,  підтримати  законопроект,  а  зал   -   226 депутатів - не подасть на висновок до Конституційного Суду.  Чи не блокується тут право законодавчої ініціативи 150  депутатів  через таке тлумачення?

 

     І друге.  Чому ви вважаєте, що було порушено право Президента як суб'єкта права законодавчої ініціативи  вносити  пропозиції  до другого,  третього  читання і так далі?  Чи можна взагалі говорити про право законодавчої ініціативи Президента у  зв'язку  з  другим читанням законопроекту?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Шановний Олексію Івановичу, у позиції Президента щодо порушення конституційного права йдеться не  тільки про  право  Президента  щодо подання пропозицій до другого читання під час розгляду законопроекту.

 

     Тут насамперед ідеться про те,  що було порушено не  лише  це право Президента чи Національного банку,  які не брали б участі по суті обговорення проблеми.  Адже не було  враховано  і  пропозицій народних  депутатів  до  зазначеного  законопроекту.  Це трапилося через те,  що законопроект не  розглядався  ні  в  першому,  ні  в другому   читанні,   він  одразу  був  проголосований  повністю  і відповідно поданий на підпис Президенту.

 

     Така процедура не відповідає Регламенту.  Регламент визначає, що коли хоча б один депутат має пропозиції чи домагається виступу, Верховна Рада повинна  їх  врахувати  чи  під  час  підготовки  до другого читання, чи надати право на виступ депутату з трибуни.

 

     Стосовно першого   запитання.   Шановний  Олексію  Івановичу, безперечно,  ми з вами можемо говорити про якісний бік  тлумачення Конституційним  Судом статті 159 Конституції України,  можемо його обговорювати.  Але я належу до людей,  які рішення Конституційного Суду не обговорюють, а намагаються їх максимально виконати.

 

     Тим більше що ми вже під час першого розгляду побачили:  наша спроба втиснути Конституційний Суд  у  певні  строки  призведе  до того,  що  такі  рішення (можливо,  до них належить і те,  про яке казали  ви)  будуть  прийматися  не  на   основі   вивчення   всіх матеріалів.

 

     Нагадаю вам   перше   рішення   Конституційного   Суду   щодо несумісності депутатського мандата.  Тоді більшість депутатів були незадоволені  таким  рішенням  і казали,  що до справи не долучено цілу низку документів.

 

     Тому мені  здається,  що  в  даному  разі  потрібно   або   ж уточнювати  процедурні  норми  роботи  Конституційного  Суду через Регламент і Закон про Конституційний Суд,  або ж змінювати вимоги, які  вводять  статті  157  і  158 для внесення змін до Конституції України  і   відповідних   процедурних   дій   і   парламенту,   і Конституційного Суду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єщенко. Будь ласка.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Роєнку Віктору Григоровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська   область).  Фракція  комуністів  України.  У  мене  два запитання.  Перше. Президент пропонує вилучити із статті 46 закону пункт  2 щодо строку відкриття провадження у справі Колегії суддів Конституційного Суду (строк визначений у законі - 30 днів).

 

     Чим же керувався Президент, коли пропонував...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе  Григоровичу,  вибачте.  Ми   розглядаємо наступний закон, цей уже пройшли.

 

     Депутат Марамзін. Будь ласка.

 

     МАРАМЗІН Ф.А. Передайте слово товарищу Гмыре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Гмирі.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська область). Роман Петрович, у меня два вопроса. Первый. Вы обясняете невозможность десятидневного срока тем,  что необходимо затребовать   материалы,  документы  и  так  далее.  То  есть,  по существу,  предлагается политизировать  вопрос.  Для  того,  чтобы принять   решение   по   такому  конкретному  вопросу,  достаточно компетенции Конституционного Суда и знаний конституционных  судей. Никаких материалов и документов ни из Администрации Президента, ни из Кабинета Министров, по-моему, не нужно. Как вы считаете?

 

     И второй вопрос.  Вы совершенно четко сказали, что в Законе о Конституционном Суде оговорены организация, порядок деятельности и полномочия Конституционного  Суда.  Так  вот  вопрос  о  процедуре передачи  представления  в  Конституционный  Суд,  с  вашей  точки зрения,  относится к организации,  к порядку  деятельности  или  к полномочиям Конституционного Суда? С моей точки зрения, ни к тому, ни к другому, ни к третьему.

 

     Спасибо.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую. Шановний Сергію Петровичу, ви не раз брали  участь у роботі Конституційного Суду і знаєте,  що він,  як правило,  перед прийняттям будь-якого рішення домагається  позиції парламенту,  Президента,  уряду, а також усіх зацікавлених у цьому сторін, долучаючи роботу відповідних експертів, які дають висновки з того чи іншого документа.

 

     Я не думаю, що на сьогодні в Україні є можливість, наприклад, хоча б з елементарного положення,  котре стосується внесення  змін до Конституції,  дати висновок протягом десяти днів. Адже ви, коли були членом Конституційної комісії, казали, вивчаючи дане питання, що  в  цивілізованих  країнах  витрачають  роки на одне речення чи слово,  коли вносять зміни до Конституції.  Мені дуже жаль,  що  в Україні   немає   постійно   діючої  Конституційної  комісії,  яка напрацьовувала б внесення  змін  до  цього  документа  і  серйозно вивчала дану проблему.

 

     Тому, розуміючи  що  Конституція  -  вищий  політико-правовий документ держави, я не думаю, що наважаться чи Конституційний Суд, чи  будь-який  орган у державі за 10 днів дати експертний висновок щодо відповідності статтям 157 і 158 Конституції тих чи тих змін.

 

     Тепер стосовно  запитання:   до   повноважень,   порядку   чи організації  роботи  належить розгляд цих питань у Конституційному Суді?  Гадаю,  що дане питання належить  насамперед  до  процедури роботи Верховної Ради. І на сьогодні, як ви знаєте, дискутується - три рішення має приймати  Верховна  Рада  щодо  внесення  змін  до Конституції чи два.

 

     Наприклад, чи  є  подання  на  предмет  експертного  висновку Конституційного Суду таким,  що його  має  проголосувати  Верховна Рада? На думку Президента, у зв'язку із тлумаченням Конституційним Судом статті 159 таке рішення  парламент  має  приймати,  оскільки згідно  зі  статтею  159  Конституції  України  Конституційний Суд визначив, що таким суб'єктом може бути тільки Верховна Рада.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Петровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для   співдоповіді    надається    Лавриненку    Миколі Федоровичу,  голові  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи. 15 хвилин. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Шановні    народні    депутати!    Шановний головуючий!  Ми  розглядаємо  зауваження  Президента до Закону про звернення  до  Конституційного  Суду  України  з  питань   надання висновку  щодо  відповідності  законопроекту  про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

 

     Цей закон був прийнятий,  як того  вимагає  Регламент.  Однак Президент  України відмовився підписувати його,  тобто наклав вето на прийнятий нами документ.

 

     Чим це пояснюється?  Леонід Данилович докладно виклав на двох сторінках  свої  зауваження  та  пропозиції.  До  речі,  сам закон складається з двох частин обсягом менше ніж півсторінки.

 

     Комітет з питань правової реформи  на  пропозицію  Президента уважно  розглянув мотивацію вето і прийняв своє рішення переважною більшістю голосів.

 

     Оскільки сам закон дуже короткий  за  обсягом,  нагадаю  його суть.  Вона  полягає в тому,  що законопроект про внесення змін до Конституції України,  поданий до Верховної Ради України суб'єктами права  законодавчої  ініціативи,  які визначені статтями 154 і 156 Конституції України,  у п'ятиденний  строк  направляється  Головою Верховної Ради України до Конституційного Суду України для надання висновку щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

 

     Конституційний Суд  України надає висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін  до  Конституції  України  вимогам статей  157  і  158  цієї Конституції у десятиденний строк.  Оце й увесь закон.

 

     Що ж у ньому не сподобалося Президентові?  Хоча, ясна річ, як я вже казав, пишуть зауваження зовсім інші особи. Подивимося перше заперечення  Президента.  Він  вважає,  що  цей  закон   не   може врегульовувати  питання  в даній сфері.  І що порядок звернення до Конституційного Суду для одержання відповідного  висновку,  вимоги щодо  змісту  такого  звернення,  підстави  та  порядок  прийняття рішення  Верховної  Ради  України  з  цього  питання  можуть  бути врегульовані  лише  шляхом  внесення  змін  до  Закону України про Конституційний Суд України.

 

     Автор зауваження забув,  що Конституція має найвищу  юридичну силу.  А  згідно  зі  статтею 153 Основного Закону України порядок організації і діяльності Конституційного Суду  України,  процедура розгляду ним справ визначаються законом.  При цьому вимоги,  що це повинен  бути  лише  Закон  про  Конституційний  Суд  України,   у зазначеній статті чи інших статтях немає.

 

     До того  ж ідеться про порядок звернення конкретного суб'єкта права законодавчої ініціативи.  А він може регулюватися і  Законом про  регламент  Верховної  Ради  України,  і  Законом  про  статус народного депутата України,  і іншим законом  також.  Законодавець вважає  за доцільне врегулювувати дане питання окремим законом,  і це не суперечить ані формальній логіці,  ані Конституції, тим паче не суперечить Закону про Конституційний Суд, бо зміст закону, який розглядається,  не визначає ні  організації,  ні  повноважень,  ні порядку   розгляду  питань  Конституційним  Судом  України.  Закон регулює  лише  внутрішню  технологію  звернення  суб'єктів   права законодавчої ініціативи з конкретного питання.

 

     Щодо зауважень,  які  доповідав,  я  так  розумію,  від  себе особисто Роман Петрович Безсмертний,  то  Конституція,  її  статті якраз  свідчать  про  те,  що розглядається і попередньо звернення щодо  змін  до  Конституції,  і  після  висновків.  Будь-яке  інше тлумачення зроблене вже, мабуть, відповідно до політичної та інших обставин,  а не до права,  воно неприйнятне з  точки  зору  самого змісту Конституції. Тож перше зауваження Президента безпідставне і необ'єктивне.

 

     Друге його зауваження також випливає з довільного  тлумачення змісту прийнятого закону. Президент вважає неправомірним положення закону,  за яким Голова Верховної  Ради  зобов'язаний  подавати  в Конституційний  Суд  у п'ятиденний строк законопроект про внесення змін до Конституції України,  поданий  до  Верховної  Ради.  Кучма вбачає в такій нормі перевищення повноважень Голови Верховної Ради України.  Однак за Конституцією України саме Голова Верховної Ради України  (дивіться  статтю 88),  по-перше,  організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях  Верховної  Ради  України,  а  це значить,  що  саме  він повинен потурбуватися про те,  щоб під час підготовки  до  розгляду  законопроекту  про  внесення   змін   до Конституції  був  наявний  і висновок Конституційного Суду з цього приводу;  по-друге, саме Голова Верховної Ради України представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади в Україні,  а отже,  і з Конституційним Судом.  Тому  законодавець визначив саме такий порядок направлення відповідних законопроектів до Конституційного Суду України.

 

     Що ж до процедур  внесення  і  реєстрації  у  Верховній  Раді України пропозицій чи законопроектів суб'єктами права законодавчої ініціативи,  то  вони   врегульовані   відповідними   нормативними документами.

 

     Стосовно пояснень,  які  тут  давав  Роман Петрович,  повинен зауважити,  що пропозиції, які вносяться на друге і третє читання, то  вже не законодавча ініціатива.  То законодавчий процес,  і там інші умови та  порядок.  Тому  законодавець  визначив  саме  такий порядок  направлення відповідних законопроектів до Конституційного Суду України.  Щодо процедур,  як я вже сказав,  вони врегульовані відповідними нормативними документами.

 

     Таким чином,   факт  направлення  певного  документа  Головою Верховної Ради України за її межі ще не означає,  що документ  іде від його імені, а не від імені Верховної Ради України.

 

     Наш комітет  поділяє  висновок  науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради  стосовно  того,  що,  конкретизувавши порядок  звернення  до  Конституційного Суду,  парламент встановив загальне  правило  щодо   всіх   законопроектів   про   зміни   до Конституції,   які   надалі   надходитимуть  від  суб'єктів  права законодавчої  ініціативи.  Воно  полягає  в  тому,  що   парламент санкціонує  подальше  автоматичне  направлення  до Конституційного Суду звернень щодо цих законопроектів за умови, що проекти внесені належними суб'єктами.

 

     До всього  сказаного  сам  Конституційний  Суд  у  висновку у справі про внесення змін  до  статті  98  Конституції  України  25 березня нинішнього року зазначив, що Верховна Рада України не може розглядати питання про внесення змін до Конституції без  наявності висновку Конституційного Суду на певний законопроект.

 

     Тож від   Верховної   Ради   хтось   повинен   направити   до Конституційного Суду звернення і законопроект  належних  суб'єктів права законодавчої ініціативи. Але не будьхто. Цю функцію здійснює лише Голова Верховної Ради відповідно  до  статті  88  Конституції України.

 

     Отже, всі   перелічені  фактори  підтверджують  логічність  і правильність визначеної норми в законі, прийнятому 14 січня.

 

     Таким чином, і друге зауваження Президента безпідставне.

 

     Третє зауваження  Президента  спрямоване   проти   визначення законом   десятиденного   строку  для  надання  висновків.  Леонід Данилович зауважує, що така норма порушує принципи конституційного судочинства  і  тому  не може бути підтримана.  Однак посилання на конкретні норми Конституції чи законів України  ми  не  знайшли  в цьому  зауваженні.  Проте є міркування Леоніда Даниловича,  що для повноти  розгляду  справ  треба  від  різних  органів  та  установ витребувати різні папери та призначити експертизу.  Щоправда, воно здається нам надто дивним,  бо в  Україні  є  єдиний  законодавчий орган - Верховна Рада України, іншого Конституцією не передбачено. Навіть виняток для Президента щодо  видання  указів  є  тимчасовим (Конституція обмежила його трьома роками).

 

     Звісно, бажаючих     бути    законотворцями    багато:    від Адміністрації Президента до голови районної держадміністрації. Але потрібно   всім  поважати  Конституцію.  Тож  якщо  й  треба  буде витребувати якийсь закон, то його витребують від Верховної Ради, а не від інших установ.

 

     А ще  Леонід  Данилович  посилається  на  відсутність  певних строків  у  Регламенті  Конституційного  Суду.   Науково-експертне управління,  на  нашу думку,  справедливо оцінює таку аргументацію Президента як безпідставну,  бо не можна ставити Регламент, який є підзаконним  актом,  вище  від  закону.  Адже Президент,  по суті, вимагає,  щоб   прийнятий   Верховною   Радою   закон   відповідав підзаконному   акту,  що  суперечить  канонам  будь-якої  правової системи.

 

     Науковці також правильно  зауважують,  що  невизначеність  зі строками  розгляду  справ  Конституційним Судом не можна визнавати принципом конституційного судочинства,  як того  хотів  би  Леонід Кучма.

 

     Комітет з  питань  правової  реформи вважає,  що немає жодних проблем із визначеним  у  законі  строком.  Конституційний  Суд  у своєму складі має 18 суддів вищої кваліфікації і досвіду, у жодних додаткових  документах,  матеріалах  та  інших  даних  від  різних державних   органів,   установ   і   організацій   та  призначенні експертизи,  про що пише Президент  у  зауваженнях,  для  висновку Конституційного  Суду  стосовно  відповідності  законопроекту  про внесення змін до Конституції вимогам статей 157 та 158 Конституції України немає потреби.

 

     Таким чином,  строк для надання висновків цілком реальний,  а зауваження  Президента  надумане.  І  зрозуміло,  що  надумане  не стільки   ним   особисто,  скільки  певними  канцеляристами,  яким подобається роль тих,  хто вставляє палиці в колеса  законодавчого процесу,  аби  витрачати дорогоцінний час на повторні розгляди,  а потім  ще  й  за  державний  кошт  використовувати   для   власних коментарів   ефірний   час  і  на  радіо,  і  на  телебаченні.  Бо законодавцю  туди  дорога,  як  ми  вже  бачили,  всупереч  закону закрита. Фантазувати від нашого імені, на жаль, можуть що завгодно будь-які телепачі за вказівками  тих,  хто  вищий  представницький орган  цього  народу  України  хотів  би перетворити в кишеньковий парламент, слухняний одній людині чи клану. А це протиправні дії.

 

     І, нарешті,  про останнє четверте зауваження  глави  держави: мовляв,  під  час  прийняття  закону  були порушені численні норми Регламенту Верховної Ради, вимоги щодо законодавчої техніки. Того, про що тут говорив Роман Петрович,  у зауваженнях немає. Президент не вказує,  що саме він мав на увазі.  А резюме в  нього  таке:  у зв'язку  із  зазначеним  прийнятий  закон  має  бути скасований як такий,  що не відповідає Конституції України.  Знаєте,  це  чимось нагадує вовка із відомої байки Крилова,  який ягняткові резюмував: "Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать".

 

     Адже жодна з так званих порушених численних  норм  Регламенту та вимог законодавчої техніки Президентом не наводиться. До того ж і питання  про  визначення  неконституційності  прийнятого  закону Конституція  відносить  не  до  відання  Президента,  а до відання Конституційного Суду.  Тобто відмова підписати закон із зазначених Президентом мотивів з правової точки зору може оцінюватися,  м'яко кажучи,  як некоректна.  Незважаючи на те що в комітеті зауваження Президента  обговорювали представники різних фракцій,  однак точки зору збігалися,  бо всі ми намагалися дотримуватися однієї позиції

- правової.

 

     Саме тому   Комітет   з   питань   правової  реформи  вирішив рекомендувати Верховній Раді відхилити  зауваження  та  пропозиції Президента  України  до  зазначеного  закону  як неаргументовані і такі,  що не сприяють законодавчому врегулюванню існуючої правової прогалини,  та  прийняти цей закон відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції України.  Тобто ми пропонуємо подолати  вето Президента на прийнятий нами закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Федоровичу. Мабуть, абсолютно чітко виклав доповідач.  Зрозуміло,  що треба долати  вето.  Що  тут  ще запитувати? Немає заперечень? Є. Запишіться на запитання.

 

     Будь ласка, висвітіть список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Білорус. За ним - депутат Кунєв.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   "Громада".   Уважаемый   докладчик,    всем известно,  что проект этого закона вносился от имени двух народных депутатов,  одним из которых  был  вице-спикер  нашего  парламента Виктор  Владимирович  Медведчук.  Хотелось бы узнать его мнение по поводу президентского вето.  Жаль, что он сегодня не присутствует. Я  прежде  всего  предложил  бы перенести голосование на завтра на утро,  чтобы он выступил и сказал,  почему он вносил  законопроект именно в такой редакции, почему этот закон нужен.

 

     Как вы  думаете,  если сегодня мы не преодолеем президентское вето,  сможем  ли  вообще  технологически  принимать  поправки   к действующей Конституции?

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Вопрос   скорее   теоретический,   хотя   с практическими  последствиями.  А  последствия   таковы,   что   мы практически   не   вложимся   в   пределы,   обозначенные  нормами Конституции,  когда на данной сессии, скажем, вносятся предложения о  внесении  изменений,  а  на  последующей сессии такие изменения принимаются или отклоняются. А коль не определен срок рассмотрения и  процедура такой подачи отвергается,  то,  таким образом,  уже в зависимости  от  политического  влияния,  о  чем  мы  как  раз   и предупреждали предыдущим законом,  это можно растягивать более чем на две сессии, как бывает уже в нашей практике.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кунєв.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Алексєєв... Зрозуміло. Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемый Николай Федорович! Я имею опыт подачи изменений к Конституции в Конституционный  Суд.  В  январе  мы  их рассмотрели,  в  декабре  он  только  приступил  к ним.  Прошло 11 месяцев с момента подачи.  Рассмотрели, прошло еще шесть месяцев - не  дают  заключения.  И  в  то  же время по коммунальным платежам Конституционный Суд проявил такую прыть, что просто можно брать за образец.

 

     Как вы  оцениваете:  почему  вот такой избирательный подход к вопросам,  скажем,  социального обеспечения - если они что-то дают гражданам,  и  к  вопросам  социальным  -  если  что-то  отбирают? Хотелось бы знать ваше мнение.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Как юрист  я  оцениваю  это  как  предвзятый подход,  потому  что других мотивов не вижу.  Я держу в руках этот документ и должен сказать,  что здесь не понадобилось  запрашивать никаких документов ни у Верховного Совета,  ни у других инстанций, о которых ведет речь Президент  в  замечаниях.  Было  определенное политическое    желание,    определенная   политическая   амбиция, определенный политический заказ на его исполнение.  По другому  не могу это оценивать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановний  доповідачу,  чи  не  здається вам досить дивним,  що існуюча диспозиція Закону  про  Конституційний  Суд  у разі,   якщо   ми  не  подолаємо  вето,  формально  обмежує  право законодавчої ініціативи  депутатів?  Правильно  ви  казали,  що  в теорії  може  трапитися  такий випадок,  коли депутат,  обраний на якесь скликання,  не  зможе  скористатися  своїм  правом  внесення законодавчих ініціатив про зміни до Конституції?  І чи не виглядає це ще дивнішим,  коли всі міжнародні  суди,  зокрема  і  такі,  як Європейський суд з прав людини,  або скажімо, гаазькі торгові суди мають жорстко визначені процесуальні терміни,  щоб  якимось  чином захищати позивачів?

 

     Дякую.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Мені здається, що ви у своєму запитанні дали й відповідь.  Певне,  що дивно.  Але, крім дива, ми з вами повинні займатися справою, на яку нас обрав народ.

 

     Я пам'ятаю,  як  тоді  окремі  кандидати,  а тепер і депутати називали  парламент  цирком.  Однак  і  їх   лобі,   і   поведінка підтверджують, що вони на це налаштовані. Ми з вами налаштовані на законодавчу працю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Федоровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Адаме Івановичу, я прошу одночасно розглянути і  проект  постанови Медведчука про участь постійного представника Верховної Ради в конституційному провадженні,  бо питання,  які ми сьогодні розглядаємо,  якраз залежать від вирішення цього питання. Він невеличкий, тим паче передбачена скорочена процедура.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подолаємо вето, а потім розглянемо.

 

     У нас на виступ записався один народний депутат Зварич.

 

     Слово надається  депутату  Зваричу.  Будь  ласка.  І   будемо голосувати.

 

     ЗВАРИЧ Р.М. Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу! З цього приводу фракція Народного руху все ж таки дуже хоче виступити.  Як уповноважений  від  фракції  Народного  руху  України  я  хотів би відразу попередити, що мій виступ буде доволі жорстким і політично відвертим.

 

     Коли фракція виносила рішення з цього приводу,  то виявилося, що в нас усе ж таки довга пам'ять.  Ми пам'ятаємо,  як ліві сили в парламенті  погрожували блокувати ратифікацію важливих міжнародних угод,  якщо Верховна Рада України не погодиться прийняти постанову про  подання  заяви  до  Конституційного  Суду  України  з питання надання висновку щодо  відповідності  законопроекту  про  внесення змін  до Конституції України вимогам статей 157 та 158 Конституції України.

 

     Ми також  пам'ятаємо  обіцянки   лівих   фракцій   підтримати ратифікацію  певних  угод,  якщо позитивно буде вирішено попереднє питання.  Згодом закон був схвалений.  А натомість  деякі  важливі міжнародні  угоди  не  ратифіковані,  бо  їх  надалі блокують ліві фракції.  Отже,  враховуючи цю суто політичну  обставину,  фракція Народного  руху  України  не  голосуватиме  на  користь  подолання президентського вето.

 

     Тепер щодо юридичної суті.  Сама процедура  надання  висновку Конституційним  Судом України на законопроект про внесення змін до Конституції України має бути врегламентована не окремим законом, а окремим  розділом або навіть підрозділом Закону про Конституційний Суд України.

 

     Фракція вважає, що Конституція України - надзвичайно важливий юридичний  та  політичний  документ,  прийняття якого є свідченням високого рівня  взаємної  толерантності  між  різними  політичними силами  в  державі.  І  цей  базовий  документ є вислідом великого компромісу,  чи,  вірніше,  набагато менших і більших компромісів. Він є основним фундаментом для досягнення злагоди та порозуміння в суспільстві,  і проведення експериментів навколо Основного  Закону може мати дуже серйозні та вибухові наслідки. Тому якраз процедура внесення змін до Конституції України не  може  за  своєю  природою бути спрощеною.  Цей процес має витягти запропонований проект щодо змін  до   Конституції   України   через   усі   можливі   іспити, випробування.

 

     Тому, враховуючи   сказане,   зокрема,   я  нагадую,  в  якій напруженій атмосфері був  прийнятий  цей  закон,  та  те,  що,  як правило,  наша фракція не поділяє позиції Президента з цілої низки питань,  усе ж таки фракція Народного руху України не буде  долати вето  Президента з даного приводу,  пропонує взагалі скасувати цей закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ж ви,  Романе Михайловичу, мабуть, забули, що Президент  хоче  внести  поправки  до Конституції і вже найближчим часом суттєво її перекраяти. Що ми тоді будемо робити?

 

     Ще одне   зауваження.   Фракція   комуністів,   яка   ставила відповідні  вимоги,  коли  не  голосувала  щодо законопроектів про ратифікацію міжнародних угод,  усі ті угоди, до яких у неї не було зауважень,  ратифікувала.  Ті,  які  не  ратифікувала...  Вона  не ратифікує, бо є, так би мовити, якісь підстави.

 

     Будемо голосувати?  (Шум у залі).  Записався на  виступ  один народний депутат.  Він виступив.  Отже, приймемо рішення. Я просив би,   шановні   колеги,   скористатися   нагадуванням   Володимира Романовича  -  справді,  згідно з частиною четвертою статті 6.10.2 голосування для подолання вето Президента проводиться в поіменному режимі.

 

     З мотивів? Будь ласка. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемые  депутаты,  хочу  привлечь  ваше  внимание   к существу вопроса. Принятым нами законом регламентируется процедура обращения в Конституционный Суд.  Председатель  Верховного  Совета имеет   право   и   обязан  собранные  нами  подписи  направить  в Конституционный Суд для заключения Конституционного  Суда.  Никоим образом не ограничиваются ни права Конституционного Суда, ни права депутатов и Председателя Верховного Совета,  просто  более  четкой становится процедура обращения в Конституционный Суд для выводов.

 

     Я считаю,  для того чтобы работал Конституционный Суд,  чтобы реализовывались права депутатов, необходимо поддержать предложение комитета и преодолеть вето Президента.

 

     И руховцам  скажу,  что  это  будет  также  и  в вашу пользу: поменяется Президент - будете плакать,  что не получите  трактовки Конституционного Суда.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони плакати не будуть, бо вони не хочуть зміни.

 

     Шановні колеги,  будемо голосувати. Ще раз нагадую, у частині четвертій статті 6.10.2 Регламенту йдеться про те,  що ми  повинні долати  вето  Президента,  голосуючи в поіменному режимі.  Тут нам легше,  бо зауваження одне на весь закон  у  цілому,  тому  будемо голосувати швидше.

 

     Ставиться на голосування пропозиція Президента про відхилення закону. Прошу визначитись.

 

     "За" - 45.

 

     Рішення не прийнято.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. По фракціях!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Та краще ми наступне  голосування  подивимося  по фракціях.

 

     Ну, будь ласка, по фракціях.

 

     Це було  непоіменне голосування?  Зрозуміло.  Отже,  наступне голосування проведемо в поіменному режимі.

 

     Ставиться на голосування в поіменному режимі  пропозиція  про подолання вето Президента на даний закон. Прошу визначитись.

 

     "За" - 220.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Прошу висвітити  по фракціях,  хоча було порушення Регламенту під час голосування - депутат Єльяшкевич робив зауваження.

 

     Комуністи - 120 із  120;  НДП  -  7  із  24.  А  що,  вже  24 залишилось? (Шум у залі).

 

     Прошу не робити зауважень і поводитися чемно.  Я розумію ваші патріотичні почуття,  але,  мені здається,  ви вже вийшли  з  тієї фракції, чого ж так галасуєте?

 

     Народний рух  -  0  із 26;  "Відродження регіонів" - 1 із 15; соціал-демократи - 6 із 7;  "Батьківщина" - 10 із 12; соціалісти - 23 з 24;  зелені - 6 із 14; "Незалежні" - 5 із 7; "Громада" - 6 із 7;  "Трудова Україна" - 2 з  7  (хто  ж  буде  Україну  піднімати? Справді,  ніхто ж не трудиться); селяни - 11 із 12; Рух - 0 із 11; прогресивні соціалісти - 13 із 13;  "Реформи-центр"  -  6  із  12; позафракційні - 4 з 7.

 

     Була пропозиція перенести голосування на завтра зранку. Прошу визначитись.

 

     "За" - 209.

 

     Рішення прийнято. Будемо голосувати завтра.

 

     Оголошується перерва до 16 години.