Стенограма пленарного засідання

18 травня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  т р а в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості й запрошені!  Доброго ранку,  громадяни України!  Ми сподіваємось, що сьогодні вже буде відновлена трансляція пленарних засідань  Верховної  Ради.  Прохання до депутатів зареєструватися. Реєструємося.

 

     Зареєструвалося 316  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Віталій Іванович  Луценко звертається до Президента з приводу незадовільного   забезпечення   житлом   військовослужбовців    та ветеранів військової служби. Прошу визначитися.

 

     "За" - 162.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 163.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тетяна Андріївна  Задорожна  звертається  до Прем'єр-міністра України з приводу реприватизації  та  відокремлення  в  самостійне підприємство ПереяславХмельницького підприємства "Точмаш".

 

     Микола Миколайович   Ковач  звертається  до  Прем'єр-міністра України   стосовно   завершення   будівництва   та   реконструкції водозахисних дамб у Хустському й Тячівському районах Закарпатської області.

 

     Володимир Михайлович Яценко звертається  до  Прем'єр-міністра України  з  приводу  порушення  на  місцях  Закону  про  статус  і соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи, щодо пільг на комунальні послуги.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Iван Сергійович Чиж звертається до Президента України Леоніда Даниловича Кучми з приводу  відновлення  фінансування  Львівського обласного  радіотелевізійного  передавального центру та ліквідації багатомісячної  заборгованості  із  заробітної  плати  працівникам концерну РРТ.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 184.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 177.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Iнформую Верховну   Раду  про  те,  що  Богатиренко  Анатолій Андрійович подав заяву про вихід із фракції НДП.

 

     Шановні колеги,  слово   надається   Генеральному   прокурору Михайлу Олексійовичу Потебеньку для інформації. Будь ласка.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.,   Генеральний   прокурор  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  Згідно  з  Постановою Верховної  Ради  України  від  7  травня  1999  року про незаконне припинення  трансляції  в  прямому   ефірі   по   першому   каналу Національної радіокомпанії України засідань Верховної Ради України до  Генеральної  прокуратури  було   подано   звернення   провести перевірку   та  дати  правову  оцінку  діям  посадових  осіб  щодо незаконного,  як  зазначено  в  постанові,  припинення  трансляції пленарних засідань.

 

     Для висвітлення  пленарних  засідань  третьої сесії Верховної Ради України чотирнадцятого скликання з  президентом  Національної радіокомпанії  України Рєзниковим 4 лютого укладено договір,  який від  імені  законодавчого  органу  підписав  керівник   Управління справами Верховної Ради України.  Відповідно до Закону України про поставки продукції для державних  потреб  цей  вид  інформації  та діяльності  здійснюється  на договірній основі державних замовлень на надання послуг.  Відповідно до  частини  третьої  статті  1  та пункту  2  статті  2  названого закону такі договори,  окрім прямо вказаних у законі органів,  можуть укладати  установи  й  державні організації,   уповноважені   Кабінетом   Міністрів.  Серед  прямо вказаних у статті 1 закону органів Управління  справами  Верховної Ради  не  зазначене.  Не  затверджене воно як державний замовник і окремою постановою Кабінету Міністрів (пункт 2 статті 2).

 

     Відповідно до статті 1 Закону України про порядок висвітлення діяльності   органів   державної   влади   та   органів  місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації розміщення на каналах  Національної  радіокомпанії України державного замовлення на висвітлення роботи Верховної Ради забезпечує  Національна  рада України з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Певна неузгодженість між правовими нормами Закону України про поставки продукції для державних потреб...

 

     ГОЛОВА. Михайле  Олексійовичу,   вибачте.   Шановні   народні депутати,  ми прийняли рішення та дали доручення,  щоб Генеральний прокурор виступив у парламентському залі.  Якщо цього не потрібно, навіщо ми Генерального прокурора відволікаємо від роботи?  Я прошу послухати (Шум у залi).  Ні,  то я надам  право,  щоб  Генеральний прокурор ішов займатися своїми питаннями.

 

     Будь ласка.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.  Певна  неузгодженість  між правовими нормами Закону України про  поставки  продукції  для  державних  потреб  і Закону   України   про   порядок  висвітлення  діяльності  органів державної влади та  органів  місцевого  самоврядування  в  Україні засобами масової інформації вимагає,  на наш погляд, їх тлумачення Конституційним Судом України.  А  розбіжності  в  законодавстві  з огляду  на  фактичну  ситуацію,  що  склалася  під  час  укладення договору, унеможливлюють прийняття прокурором рішення.

 

     Вважаю за потрібне звернути увагу й на низку інших  обставин, пов'язаних із виконанням укладеного договору. Відповідно до пункту 6 статті 1 договору всі суперечності та розбіжності, які виникають під   час  виконання  сторонами  його  умов,  з'ясовуються  шляхом переговорів,  а в разі  недосягнення  домовленості  -  у  порядку, передбаченому чинним законодавством.

 

     Невиконання умов договору має розглядатись арбітражним судом, і лише в разі незаконності судового рішення може втручатися голова Вищого   арбітражного   суду  або  Генеральний  прокурор.  Повинен звернути увагу й на те,  що  законодавство  не  надає  повноважень органам влади, зокрема й Верховній Раді, зобов'язувати прокуратуру до  прийняття  будь-яких  рішень.  Згідно  зі  статтями  19  і  85 Конституції  України  органи  державної влади можуть лише подавати звернення для розгляду та  реагування  на  конкретні  питання,  що належать до компетенції прокуратури.

 

     Iз урахуванням викладеного, підстав для втручання прокуратури не вбачається.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Михайле Олексійовичу. Запишіться на запитання. П'ять хвилин відведемо. Будь ласка, висвітіть.

 

     Депутат Черненко. За ним - депутат Степанов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька   область).   Уважаемый  Михаил Алексеевич!  Мы с вами (так свела нас судьба) работаем с 1990 года вместе.  Помните  ли  вы  прецедент,  чтобы вот так волюнтаристски отключали трансляцию пленарных заседаний Верховной Рады?

 

     Я хочу и дальше развить свою мысль.  Хотя я не считаю  нужным как-то подводить здесь какую-то точку зрения,  но мне кажется, что те, кто сегодня считает себя серьезным претендентом и рассчитывает заработать   какой-то   имидж  на  прекращении  трансляции  работы законодательного  органа,  ведут  себя,  по  крайней  мере,  очень несерьезно.

 

     Я хотел  бы,  чтобы  вы  пояснили  еще раз - есть ли правовые основания для прекращения трансляции?

 

     Спасибо.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.  Я  як  прокурор,   якого   ви   уповноважили забезпечувати нагляд за дотриманням законів, можу відповідати лише на запитання, які стосуються порушень законодавства.

 

     У даному випадку я вам вказав на суперечності в законах і  на те,  що  договір  не  виконується.  Тому  перша стадія розв'язання проблеми - судовий процес через арбітражний суд.  Якщо вас не буде задовольняти рішення арбітражного суду, тоді я, як і Голова Вищого арбітражного суду,  маю право за вашим зверненням втручатися в  ці процедури (Шум у залi).  Ну я ж за Президента не здійснюю нагляду, так що ви мене не зобов'язуйте...

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. За ним - депутат Вітренко.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передать слово Ивану Сергеевичу Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Дякую,   Михайле   Володимировичу.   Шановний  Михайле Олексійовичу!  Дозвольте  нагадати,  що  Генеральна   прокуратура, взагалі   прокурорські   органи  поки  що  мають  за  "Перехідними положеннями" Конституції право загального нагляду  за  дотриманням законів.  Свавільним  припиненням  трансляції грубо порушено Закон про порядок висвітлення  діяльності  органів  державної  влади  та органів   місцевого  самоврядування  в  Україні  засобами  масової інформації.  Можу назвати конкретні статті,  але ви -  Генеральний прокурор, ви самі подивитеся норми цього закону.

 

     Крім того,  порушено  постанову Верховної Ради України,  що є нижчим нормативноправовим актом порівняно із законом,  але це акт, що  уточнює  норми закону.  Тому в мене є запитання.  Але перш ніж його поставити,  скажу:  вже те,  що ви  не  визнали  законною  цю свавільну  дію,  є теж певною відповіддю на запитання.  Ви юрист і добре розумієте,  що така дія є незаконною.  Правда,  ви  далі  не договорюєте...  Так  от,  де тут момент загального нагляду?  Я вам назвав норми закону, які порушено.

 

     Дякую.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.  Тут правовідносини цивільно-правові.  І якщо ви  мені  назвете  статтю,  за  якою  я  когось  можу  притягти до кримінальної відповідальності або  вдатися  до  інших  дій,  то  я готовий її виконати. Але ви її не назвете, бо за тієї ситуації, що сьогодні склалася з цього питання,  я ще раз повторюю, Генеральний прокурор не має ніякого права на втручання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична  опозиція.  Михайле  Олексійовичу,  ми всі розуміємо,  як вам важко. Ми розуміємо, що будь-якого дня вас може зняти  Президент.  Але  ж  усе-таки  вам  треба  працювати,  бо ви називаєтесь  Генеральним  прокурором.  Якщо  Генеральний  прокурор розуміє позиції,  закладені в Конституції України, то він розуміє, що вищим законодавчим органом у державі є Верховна Рада України.

 

     Тепер припинили трансляцію,  порушивши закон, нашу постанову, яка є законом по суті.  Людям не дозволяють сьогодні захищати себе постановою Верховної Ради про надання 15-відсоткової субсидії  від доходу. Кажуть теж: "Постанова не працює."

 

     Далі. Вже сьогодні збирають по селах паспорти (я розумію,  що це служаки Президента) і кажуть людям: "Не будете здавати паспорти

-  пенсії  не  отримаєте!"  І люди бідні,  очікуючи,  що їм будуть давати за це пенсії, здають паспорти.

 

     Моє запитання: все-таки як ви збираєтесь захищати Конституцію і закон щодо всіх цих трьох порушених мною проблем?

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.  Я прошу уточнити, що ви маєте на увазі, коли говорите,  що  збирають  паспорти.   Для   чого   збирають?   Мені незрозуміло (Шум у залi).  Вибори?  Ми ж сьогодні розглядаємо інше питання. Але я й на це запитання відповім.

 

     Отже, ще раз підтверджую:  якщо в процесі  виборчої  кампанії будуть   порушення   закону,   за   які   передбачено  кримінальну відповідальність,  то прокуратура вживатиме заходів.  Якщо  у  вас такий  факт  є,  то,  будь  ласка,  конкретно  називайте,  давайте офіційний документ, як це має бути, і прокуратура діятиме.

 

     І не треба сміятися,  бо  тут  почали  з  радіотрансляції,  а закінчили   паспортами.   Так  що  я,  думаю,  правильно  поставив запитання.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Іван Сергійович Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні  колеги! Інформація   Генерального   прокурора,   звичайно,  Верховну  Раду задовольнити не може.  Але в ній є одне  позитивне  й  раціональне зерно:  Генеральний прокурор як юрист, як правник все-таки не став прямо на захист  незаконного  рішення  про  припинення  трансляції Верховної Ради. Він сказав, що це справа господарюючих, так умовно скажемо,  суб'єктів,  мало не Управління справами  Верховної  Ради України  і  Національної радіокомпанії.  Нехай між собою судяться, тоді розберуться.

 

     При цьому він вивів  поза  рамки  аргументації  ту  неодмінну умову,  що  трансляція  і взагалі висвітлення діяльності Верховної Ради,  так само як і діяльності Президента як інституту  влади,  і Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади,  регулюється відповідним законом.  А він має  таку  назву:  Закон  про  порядок висвітлення   діяльності   органів   державної  влади  та  органів місцевого самоврядування в Україні  засобами  масової  інформації. Цей закон встановив чіткі норми, як це має робитися. І серед трьох гілок влади,  якщо не брати до уваги судову, бо вона висвітлюється теж   за   принципом  "п'яте  через  десяте",  то  реально  тільки законодавчий орган - Верховна Рада - стоїть на  тому,  що  виконує закон.  Вона  уклала  угоду,  за висвітлення платить гроші,  і при цьому її ще й свавільно позбавляють ефіру.  Це є грубим порушенням чинного законодавства. "Грубейшим!" - вживу тут російське слово.

 

     А от  стосовно  президентських  структур,  то  в Національній телекомпанії працює спеціальна творча  група,  яка  навіть  ракурс вибудувала,  як правильно показувати Президента,  щоб він виглядав на телеекрані фотогенічно.  А договору ж ніякого  немає.  Те  саме стосується  й Кабінету Міністрів України,  який висвітлюється,  як хоче чи скільки хоче, знову-таки не маючи на те підстав.

 

     Вважається, що начебто в державному замовленні  через  бюджет виділяються  гроші,  там начебто закладено ці кошти.  Але так само можна поставити питання і щодо Верховної Ради,  адже ті самі кошти стосуються й Верховної Ради. Ні, ми платимо ще й окремо.

 

     Я глибоко   переконаний,   що   це   є  свавільним,  свідомим припиненням трансляції в період певних політичних кампаній. Я мушу ще раз викласти позицію комітету.  Вона грунтується на законі й на відповідній постанові.  Коли ми готуватимемо проект постанови  про висвітлення  діяльності  Верховної  Ради  на  четверту  сесію,  то врахуємо й ситуацію,  що складеться з  виборчою  кампанією.  Буде, очевидно,  якесь  роз'яснення Центральної виборчої комісії.  І ті, які  переживають,  що  от,  бачите,  9  кандидатів  сесійної  зали задавлять одного "бідного" кандидата, який перебуває поза сесійною залою,  хай не переживають.  Верховна Рада врегулює. Сьогодні один "бідний" кандидат задавлює все суспільство.  Це,  як на мене, факт очевидний і не потребує доведення.

 

     Я не маю  іншої  позиції,  крім  тієї,  що  є,  і  вона  була викладена  раніше.  Верховна  Рада  перерахувала  всі  кошти,  які зобов'язана  перерахувати.  Сьогодні  вранці  я  мав   розмову   з Олександром   Миколайовичем,   він   повідомив,  що  розмовляв  із Президентом України.  Президент мав зібрати керівників відповідних відомств.  Принципова позиція Голови Верховної Ради грунтується на основі рішення Верховної Ради. Президент обіцяв вжити заходів, теж пославшись на те,  що начебто Верховна Рада не заплатила.  Але всі питання фінансового характеру розв'язані.

 

     Тут присутній  голова  Державного  комітету   телебачення   і радіомовлення Олександр Миколайович Савенко.  Треба заслухати його думку.  Голова Держтелерадіо має  право  такого  замовлення.  Він, щоправда,   не   напряму   керує   Національною  телекомпанією  та Національною радіокомпанією,  але він у цих  питаннях  є,  так  би мовити,  центровою фігурою. Тому Верховна Рада має право виставити йому  претензії  і,  можливо,  вирішувати  питання  по  суті  щодо кадрових зміцнень. Бо якщо призначення голови Держтелерадіо зразу, так би мовити, ознаменувалося наступом на свободу слова, то в мене як у голови комітету,  який підтримував цю кандидатуру,  виникають сумніви. Дуже серйозні сумніви.

 

     Пропоную Верховній  Раді  таке.   Сьогодні   ми   розглядаємо уточнення показників бюджету.  Коли ми підбиватимемо підсумки,  то повинні дуже  уважно  подивитися,  як  фінансувалася  інформаційна сфера  у  минулому  чи  у  1997 році.  Але конче потрібно уточнити показники бюджету на 1999 рік.

 

     Треба зробити так,  щоб справді лише за державним замовленням фінансувалася Національна телекомпанія і Національна радіокомпанія України.  Вилучити певні суми,  доручити бюджетному комітету разом із  нашим обрахувати суми,  які досі не передбачені на висвітлення діяльності Президента,  уряду,  щоб такі угоди було укладено. Тоді ці суми можна буде передбачити.

 

     Крім того,  треба  з'ясувати  справу  з розміщенням замовлень Національної телекомпанії України,  коли крім замовлення державної структури,  якою  є  Національна телекомпанія,  ще й вноситься так зване замовлення партнерам. Фактично в такий спосіб бюджетні гроші виділяються   на   підтримання   недержавних  телекомпаній.  Треба з'ясувати, чи це законно.

 

     І наприкінці надам дуже стислу  інформацію.  Шановні  колеги, звертаю  увагу  на  чергове  вбивство,  пов'язане  з інформаційною сферою.  Загинув колега, президент приватної телекомпанії в Одесі. І  це  ще  одне  свідчення  того,  що  крім  наступу  політичного, відбувається наступ ще й терору.  І Верховна Рада, яка дуже багато уваги   надала   засобам   масової  інформації  на  парламентських слуханнях,  ухваленням відомих законів і постанов, повинна сказати своє вагоме слово.

 

     Я сподіваюся,  що  ми  тут  все-таки  дійдемо порозуміння і з правоохоронними органами,  зокрема з Генеральною прокуратурою, і з органами  виконавчої  влади,  зокрема  з  Держтелерадіо.  Ну,  а з Президентом,  то сам Бог велів це робити,  бо він же в нас  гарант додержання Конституції й законності. Це, безумовно, так має бути.

 

     Олександре Миколайовичу,     пропоную     заслухати    голову Держтелерадіо,  щоб  ми  мали  можливість   поставити   запитання, з'ясувати  ситуацію.  І треба приймати кардинальні рішення,  аж до кадрових.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександр Миколайович Савенко.

 

     САВЕНКО О.М.,  голова  Державного  комітету   телебачення   і радіомовлення України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Іван Сергійович  порушив  питання  про  позицію комітету,  який  я  очолюю.  Я  скажу  те  саме,  про  що  казав і попереднього разу,  коли стояв на  цій  трибуні.  Ми  хочемо,  щоб Верховна  Рада  допомогла  колегам  із телебачення і радіо вийти з того правового глухого кута,  в  якому  ми  опинилися.  Чому?  Бо, виконуючи  один  закон,  прийнятий Верховною Радою,  радіокомпанія порушує низку інших законів.

 

     Якщо дозволите,  я  конспективно  нагадаю  вам  розвиток  цих подій.  Згідно  із  Законом  України  про  внесення змін до Закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та  органів  місцевого  самоврядування  в Україні засобами масової інформації,  це третя частина статті  1,  державне  замовлення  на висвітлення...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Олександре Миколайовичу. Нам цього не потрібно абсолютно. Ми не хочемо вас відволікати від роботи і свій час втрачати в пленарному режимі. Ви мені скажіть і оцьому чесному народові:  на  якій  підставі   припинено   трансляцію   пленарних засідань?

 

     САВЕНКО О.М.  Ну,  для  того,  щоб  це  пояснити,  я  повинен висвітлити логіку розвитку подій.

 

     ГОЛОВА. Не треба.  Це все нікому не потрібно.  Ніякої  логіки тут  немає.  У  мене  вчора  була  розмова з Президентом,  довга і незвичайна.  І я сказав Президенту,  що логіки нема ніякої,  ні  в чому немає логіки.  Якщо в телепередачі "7 днів" логіка Кулика дає право годину топтатися по Верховній Раді,  то про яку логіку можна говорити?  Передача  "7 днів" оглядає діяльність держави,  оглядає розвиток України чи тільки роботу Верховної Ради?  Логіка така: на якій підставі ви припинили трансляцію пленарних засідань Верховної Ради?

 

     САВЕНКО О.М.  Я ж намагаюся це пояснити зараз. Виконуючи один закон, ми порушуємо інший закон.

 

     ГОЛОВА. До  нас  одна  була  претензія  з вашого боку,  що не оплачено.  Нам заборгувала Куликова  телекомпанія  чи  Національна телекомпанія 500 тисяч гривень за минулий рік.  Ми вам заборгували 200 тисяч. Ми розрахувалися. Де логіка?

 

     САВЕНКО О.М.   Так,   учора   гроші   надійшли.    Олександре Миколайовичу, на рахунок Національної радіокомпанії гроші надійшли вчора.

 

     ГОЛОВА. Якби ми навіть місяць  не  оплачували,  то  договором передбачено,  що  до  20  числа без оплати ви повинні транслювати. Сьогодні 18 число, ми вже розплатилися, знайшли гроші. Де логіка?

 

     САВЕНКО О.М.   Олександре   Миколайовичу,   ви   ж   отримали напередодні...

 

     ГОЛОВА. В мене,  шановні колеги,  логіка ось яка. Прохання до депутата Чижа як голови комітету:  підготуйте проект постанови про звільнення Савенка з роботи (Оплески).

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     САВЕНКО О.М. Я радий, що ви вислухали мої пояснення. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми також раді вас бачити. Я цей зал прохав сім разів, щоб  вас  затвердити.  І  ви  давали  слово,  що  будете  чесно  й добросовісно  виконувати  і  Конституцію,  і закони України (Шум у залi).

 

     Підготують проект, і ми проголосуємо.

 

     Шановні колеги,  я  прошу  вас  виважено  до   цього   всього поставитися.  Ми  підготуємо подання до арбітражного суду.  Питань немає.  Я думаю,  що ми цю справу виграємо.  Але, на мою думку, це недоречно,    коли   Верховна   Рада   судиться   з   Національною радіокомпанією  чи  з  Національною  телекомпанією.  Це   державні органи. У нас три гілки влади: законодавча, виконавча і судова.

 

     Ми поважаємо Потебенька як Генерального прокурора, затвердили його на цій  посаді.  Йому  соромно  стояти  на  трибуні.  Я  його розумію. Йому немає що сказати цьому залу (Оплески).

 

     Хоча він  знає,  що  сказати  потрібно.  Виходить Савенко - в такій самій ситуації.  Ну, так не можна. Не можна. Якщо ми будуємо правову державу,  якщо ми вступили в період висунення претендентів й обрання  Президента  держави,  то  давайте  дотримуватися  цього правового положення і Конституції України.

 

     Тому я  пропоную  на  цьому  завершити  нашу розмову з даного питання. Ми сьогодні підготуємо документи й подамо до арбітражного суду.  Ми  попросимо  арбітражний  суд  у  найближчі  два-три  дні розглянути це питання й поінформуємо Верховну Раду.

 

     ----------

 

     А тепер продовжимо розгляд питань порядку денного.

 

     Слово надається   голові   фракції    Анатолію    Сергійовичу Матвієнку.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Шановний Голово Верховної Ради!  Шановні колеги!   14-15   травня   відбувся   другий   етап   IV    з'їзду Народно-демократичної   партії.  Велика  група  делегатів  з'їзду, зокрема й десять народних  депутатів  України:  Беспалий,  Білоус, Ємець,  Коліушко,  Матвієнко,  Подгорний, Сахно, Ситник, Стецьків, Філенко,  оголосили на ньому про вихід із лав Народнодемократичної партії (Оплески).

 

     З'їзд Народно-демократичної партії наочно продемонстрував, що виконавча влада сьогодні фактично знищує ті  політичні  структури, які  становлять  загрозу  її  всевладдю й безкарності.  Нехтування демократичною процедурою,  залякування делегатів,  не  згідних  із висуненням  Леоніда  Кучми  претендетом  на кандидата в Президенти України - все  це  мало  місце  на  з'їзді  і  зробило  неможливим подальше  перебування  в  партії  мене  й  моїх  товаришів.  З'їзд фактично рятував  не  Україну,  до  чого  ми  закликали  делегатів з'їзду, а номенклатурну частину партії.

 

     Коли хтось  застосовує  грубу  фізичну  силу,  щоб  у темному провулку  здерти  з  людини  одяг,  -  це  розбійник.  Коли  хтось застосовує грубу фізичну силу,  щоб у темному провулку згвалтувати жінку,  - це гвалтівник.  Коли хтось застосовує грубу  силу  своєї влади,  щоб  відняти  у  людини право на власну думку,  на власний голос,  - скажіть мені:  хто це?  І чому дедалі частіше в методах, якими діють деякі високопоставлені представники влади,  так багато схожого з методами тих, що зачаїлися в темному провулку?

 

     На жаль,  ми всі ще миримося з  цим,  ми  терпимо  це.  I  це демонструє  фарс  одностайності  висунення  Леоніда  Кучми по всій території України.

 

     Розчавлена, позбавлена власної  думки  партія  опинилася  під тим,  у кого є груба сила. Це її велика трагедія, її великий біль. Це й моя велика трагедія як лідера  партії,  котрий  не  зумів  її зберегти й захистити від цього.

 

     Мені дуже  боляче  визнати поразку наших зусиль для створення цивілізованої партії,  що могла  б  ефективно  діяти  через  своїх представників  в  органах  влади  різних  рівнів,  виконуючи  свої програмові завдання. На жаль, не партія взяла владу, а влада взяла партію.   І   нехай   приклад  НДП  стане  пересторогою  для  всіх демократичних сил в Україні.

 

     У зв'язку з цим я оголошую про складення з  себе  повноважень керівника  фракції  Народно-демократичної  партії у Верховній Раді України.  Ми віримо:  ще є можливість повернути Україну  в  річище загальносвітового  демократичного  досвіду.  І  одним  із чинників порятунку  держави  має  стати  утвердження   ідеалів   моральної, відкритої, соціально відповідальної політики.

 

     Iз цією  метою  ми  утворюємо позафракційну депутатську групу "Відкрита   політика".   Найближчим   часом   відбудеться    з'їзд Всеукраїнського  громадського  об'єднання  з  такою  самою назвою, оргкомітет якого утворено тими делегатами IV з'їзду  НДП,  які  не підтримали  перетворення  партії  на  килимок  під  ногами  влади. Закликаю всіх чесних людей підтримати нас у цьому!

 

     Ми бачимо нашу  групу  й  майбутню  всеукраїнську  громадську організацію  суб'єктом  об'єднавчого  процесу,  який в остаточному підсумку  повинен  привести  до  створення  в   Україні   потужної правоцентристської  партії  з  міцною організаційною структурою та сильною фракцією вже в цьому складі Верховної Ради.  Ми  вважаємо, що   таке  об'єднання  для  сьогоднішньої  України  -  це  одна  з найнагальніших проблем,  і на його перешкоді  можуть  стояти  лише небажання   влади  здобути  по-справжньому  впливову  опозицію  та амбіції  окремих  партійних  лідерів.  Ми  зі  свого  боку  готові подолати перше й відкинути друге.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні колеги,  сьогодні вівторок,  я пропоную проголосувати за те,  щоб у другій половині дня проводити вечірнє  засідання.  Я прошу  підтримати  таку пропозицію з огляду на те,  що ми сьогодні розглядаємо питання про виконання бюджету за перший квартал,  і  я розумію, що часу в нас може бути обмаль.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 182.

 

     Я прошу   підтримати.   Будь  ласка.  Ставлю  на  голосування пропозицію працювати сьогодні повний пленарний день.

 

     "За" - 159.

 

     Слово для пропозиції  надається  депутату  Єльяшкевичу.  Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  "Громада".  Уважаемые коллеги!  Все мы видим,  что происходит в нашей стране,  какой фарс  с  выдвижением кандидатуры Кучмы, с началом избирательной президентской кампании.

 

     Поэтому я   считаю,   что  все  мы  должны  проголосовать  за поручение  осветить  в  средствах   массовой   информации   -   по государственному телевидению,  по радио,  в газете "Голос Украины" выступление Анатолия Матвиенко,  поскольку он сегодня выступил как честный,  порядочный  человек перед угрозой тоталитарного режима в нашем государстве.

 

     Поэтому я прошу всех коллег  проголосовать  за  это  решение, чтобы     страна     знала,     что    происходило    на    сезде Народнодемократической партии,  и  как  власть  давит  тех  людей, которые  не  согласны  с  выдвижением Кучмы на новый президентский срок.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  дану  пропозицію   й   прошу підтримати.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято - 260 голосів.

 

     ----------

 

     Слухається звіт  Кабінету  Міністрів про виконання Державного бюджету за перший квартал 1999 року.  Доповідає  міністр  фінансів Ігор Олександрович Мітюков.

 

     Ігоре Олександровичу,  скільки  вам потрібно часу?  Виставте, будь ласка, 35 хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Дякую.   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Дозвольте мені від імені  Кабінету  Міністрів  України  доповісти  вам  про  стан виконання  Державного бюджету поточного року за підсумками першого кварталу та за даними чотирьох місяців.

 

     Кабінет Міністрів вважає,  що розгляд сьогоднішнього  питання має стати приводом не до пошуку винних,  а спонукою до грунтовного аналізу соціально-економічної ситуації в країні та  пошуку  шляхів спільних  дій  законодавчої  та  виконавчої  гілок  влади  для  її поліпшення.

 

     Усвідомлення важливості ролі  кожного  члена  уряду,  кожного народного  депутата в цьому процесі дасть нам можливість виправити ті негативні тенденції, що діяли протягом звітного періоду.

 

     Підсумки роботи народного господарства в першому кварталі  та квітні  поточного  року  свідчать,  що  економічна  ситуація після фінансової кризи у  вересні  минулого  року  в  Росії  залишається складною.  Темп  спаду  валового  внутрішнього  продукту за перший квартал цього року фактично залишився на рівні четвертого кварталу 1998 року і становить 4,8 відсотка. Обсяг промислового виробництва порівняно з першим  кварталом  минулого  року  скоротився  на  2,4 відсотка.  Негативна  тенденція  спаду  промислового виробництва в першому кварталі головним чином зумовлена звуженням  ринків  збуту вітчизняної продукції за межами України.

 

     Порівняно з першим кварталом 1998 року питома вага продукції, що  реалізовувалася  промисловими  підприємствами   на   бартерних умовах,  зменшилася  на  6,2  відсоткового пункту.  Проте все-таки низькою залишається  частка  грошових  надходжень  за  реалізовану продукцію  від  її  загального обсягу:  в електроенергетиці - 12,6 відсотка,  в паливній промисловості  -  18,7,  а  в  промисловості загалом вона становить лише 37,5 відсотка.

 

     Дещо поліпшилась  ситуація  в сільському господарстві.  Обсяг валової продукції галузі за січень -  квітень  збільшився  на  0,6 відсотка  проти  0,5  відсотка  за  перший квартал поточного року. Темпи  весняних  польових  робіт  перевищують  торішні.   Водночас споживчі  ціни  підвищились у квітні на 2,3 відсотка,  а з початку року - на 5,9 відсотка.

 

     Внаслідок того,  що на  ринках  країн  СНД  склалася  кризова ситуація,     складним     залишається     становище    у    сфері зовнішньоекономічної діяльності.  Обсяг експорту товарів за перший квартал  1999  року порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився на 22 відсотки,  зокрема до Російської Федерації - на 40 відсотків. Практично все зменшення експорту припадає на ці ринки.

 

     Слід відзначити,  що  більшість  економічних параметрів,  які якимось чином впливають  на  показники  бюджету,  є  гіршими,  ніж прогнозувалося  на  цей  період  під  час розроблення та прийняття Державного  бюджету  на  поточний  рік.  За  умов   несприятливого зовнішньоекономічного    середовища,    що    зумовило   негативні макроекономічні тенденції,  виконання дохідної частини бюджету  не могло бути кращим, ніж воно було фактично. Лише внаслідок того, що уряд тримає під постійним контролем ці питання,  вдалося  уникнути різкого  спаду надходжень.  До того ж доходи номінально перевищили показник аналогічного періоду минулого року.

 

     До зведеного бюджету за перший квартал надійшло 6,1  мільярда гривень,  або  94 відсотки прогнозних показників на цей період,  і всього 18 відсотків річних обсягів.

 

     До Державного  бюджету  надійшло  3  мільярди  600  мільйонів гривень,  що становить 88 відсотків плану першого кварталу та 15,5 відсотка річного  плану.  Але  реальні,  фактичні  надходження  до Державного  бюджету  були  ще  меншими.  Вони становлять лише 82,4 відсотка запланованих на перший квартал цього року,  бо в дохідній частині  Держбюджету  відображено  надходження  від  сплати деяких податків,  які фактично  надійшли  до  місцевих  бюджетів  і  були віднесені на взаємні розрахунки.  Загальна сума таких доходів,  що надійшли до місцевих бюджетів за період до 10  лютого  цього  року (коли   ще   не   почав  діяти  Закон  про  Державний  бюджет)  за минулорічними нормативами відрахувань,  - 236  мільйонів  гривень, або  6,5  відсотка  дохідної  частини Державного бюджету за перший квартал.

 

     Для врегулювання зазначених розрахунків 80 мільйонів  гривень було зараховано як дотації окремим областям, а на  10  мільйонів  гривень  було  здійснено  погашення  взаємної заборгованості  державного  і  місцевих  бюджетів,  що  утворилася внаслідок дії минулорічних нормативів.

 

     Решта коштів  у  значній  сумі  -  146  мільйонів  гривень  - відображена  у  видатковій  частині  Державного  бюджету як кошти, передані до місцевих бюджетів за взаємними розрахунками.  Вони там утворилися,  і  вони там залишилися.  По суті,  це є кредит,  який треба  повертати.  Міністерство  фінансів   вживає   заходів   для повернення цих коштів до Державного бюджету, включаючи передбачені статтею  9  Закону  про  Державний  бюджет  на  1999  рік   заходи безспірного списання.

 

     Яка ситуація   за  чотири  місяці.  За  оперативними  даними, протягом січня-квітня до зведеного бюджету надійшло  8,6  мільярда гривень,  що становить 25 відсотків річної суми зведеного бюджету. Зокрема,  до Державного бюджету надійшло 5,2 мільярда гривень, або 22  відсотки  річної  суми.  Виконання  місцевих  бюджетів загалом краще:  за чотири місяці маємо 32 відсотки надходжень.  Отже, слід констатувати,  що,  на  відміну  від місцевих бюджетів,  виконання дохідної частини Державного бюджету - значно менше 90 відсотків. І це  викликає  серйозне  занепокоєння  щодо  можливості отримання в повному обсязі доходів, передбачених у Законі про Державний бюджет на 1999 рік.

 

     Які ж  основні  причини  і  фактори  недовиконання,  крім уже зазначеного погіршення  зовнішньоекономічних  умов  діяльності  та деяких  негативних макроекономічних тенденцій,  насамперед валових показників?  Передусім  це  погіршення  сплачуваності  податків  і обов'язкових платежів. Якщо 1998 року від нарахованих сум податків було сплачено 78 відсотків, то в першому кварталі поточного року - лише  61  відсоток.  Заборгованість перед бюджетами всіх рівнів та державними цільовими фондами на 1 квітня становила  13,6  мільярда гривень,  зокрема  з  податку  на  додану  вартість - 4,8 мільярда гривень,  із акцизного  збору  -  600  мільйонів,  із  податку  на прибуток   -  2  мільярди  гривень.  Із  загальної  суми  недоїмки приблизно 66  відсотків  (а  це  9  мільярдів  гривень)  становить недоїмка до Державного бюджету.

 

     Найнижчий рівень  надходжень  до  бюджету  в першому кварталі допущено з таких дохідних джерел: плата за спеціальне користування водними    ресурсами    -    9,5    відсотка;    відрахування   на геологорозвідувальні  роботи,  виконані  за   рахунок   Державного бюджету,  -  4,6  відсотка  річних сум;  відрахування від плати за транзит природного газу через територію  України  -  0,3  відсотка річної  суми;  рентна  плата  за  нафту  та природний газ власного видобутку - 0,25 відсотка річних показників.

 

     Основною причиною  такого  низького  рівня   надходжень   від нафтогазового  комплексу  є,  як  і раніше,  низький рівень оплати споживачами вартості  використаного  природного  газу.  За  даними державної компанії "Торговий дім "Газ України",  за спожитий газ у першому  кварталі  було  фактично  сплачено  лише  19,3   відсотка вартості  спожитого газу.  При цьому якщо безпосередньо населенням було  оплачено  51,5  відсотка  спожитого  газу,  то,   наприклад, підприємства  енергетики  в  першому  кварталі зовсім не проводили оплати.

 

     За прогнозними обсягами видобутку корисних копалин,  протягом трьох  місяців  мало  надійти  до  Державного  бюджету 93 мільйони гривень відрахувань видобувних підприємств за геологорозвідувальні роботи,  виконані за рахунок Державного бюджету.  Фактично внесено 17 мільйонів гривень,  або  18  відсотків  запланованої  суми.  За станом  на  1  квітня  1999  року видобувні підприємства допустили недоїмку до бюджету із зазначених платежів у  сумі  386  мільйонів гривень, більша частка якої припадає на підприємства нафтогазового комплексу, розташовані в Полтавській та Харківській областях.

 

     Не забезпечується виконання в запланованих обсягах надходжень від  сплати  ввізного  мита.  У  першому  кварталі  поточного року надійшло 56 відсотків надходжень,  запланованих на цей період.  Це зумовлено зменшенням обсягу імпорту, з якого стягується мито.

 

     Досить складна  ситуація  з  виконанням  плану мобілізації до бюджету акцизного збору.  У січні-березні поточного року  не  було забезпечено виконання плану по вітчизняних товарах на 79 мільйонів гривень,  зокрема з реалізації спирту,  лікеро-горілчаних виробів, виноробної продукції, пива й нафтопродуктів.

 

     Поряд із  фактором зростання недоїмки такий стан зумовлюється ще й тим,  що з 6 січня 1999 року відповідно до Закону України про внесення  змін  до  деяких  законів  України щодо ставок акцизного збору і ввізного мита та  порядку  сплати  акцизного  збору,  було істотно зменшено ставки акцизного збору проти врахованих у бюджеті на 1999 рік:  на спирт і лікеро-горілчані вироби - з 3,5 до 2 екю; на  пиво  -  з  0,11 до 0,02 екю на 1 літр;  на вино виноградне по окремих видах ставки були зменшені в 2-15  разів  на  1  літр.  За оцінками,  втрати  з  цієї  причини  в  першому кварталі склали по вітчизняних лікерогорілчаних виробах і пиву 117 мільйонів гривень, а до кінця року вони можуть сягнути 400 мільйонів гривень.

 

     Крім того,  цим  законом  встановлено новий порядок отримання спирту,  призначеного для виробництва іншої підакцизної продукції, з  обов'язковим  використанням податкових векселів,  і таким чином підприємства   -   виробники   підакцизної   продукції   визначено платниками  акцизного збору.  Водночас у розрахунках до Державного бюджету  сума  акцизного  збору  обрахована  по  підприємствах   - виробниках спирту.  Отже,  в областях, де розташовані спиртзаводи, буде недовиконання доходів із акцизного збору,  а в  областях,  на території    яких    розташовані    лікеро-горілчані   заводи,   - перевиконання.

 

     Невиконання плану акцизного збору з імпортних товарів,  як  і ввізного мита,  пояснюється зменшенням обсягів імпорту підакцизних товарів.  Так,  наприклад,  у січнілютому поточного  року  ввезено підакцизних  товарів  на  суму  140  мільйонів  доларів Сполучених Штатів Америки,  що на 64 мільйони доларів менше обсягів  ввезення за такий самий період минулого року.

 

     Слід зауважити, що по більшості дохідних джерел, не виконаних у першому кварталі,  існує загроза їх невиконання в цілому за рік. Уряд,   подаючи   проект  бюджету,  пропонував  більш  реалістичні прогнози,  що враховували рівень сплачуваності податків.  Проте ви пам'ятаєте,  як  Комітет  з питань бюджету наполягав на збільшенні дохідної  частини  бюджету.  Тепер  по  цих   доходах   ми   маємо невиконання. І це змушує уряд обмежувати окремі видатки.

 

     Такий результат  змушує  ще  раз  замислитися  над розподілом повноважень у бюджетному процесі між урядом і Верховною Радою.  Не має  бути  такого,  щоб  Верховна  Рада  без  врахування  реальних можливостей збільшувала  дохідну  частину  Державного  бюджету,  а потім лише уряд відповідав за його виконання.

 

     Одна з  головних  причин невиконання надходжень до Державного бюджету  -  внесення  змін  до  чинного  законодавства  вже  після прийняття  Закону  про Державний бюджет на 1999 рік.  Так,  тільки прийняття й запровадження в дію трьох законодавчих актів  призведе до річних втрат доходів Державного бюджету в сумі понад 3 мільярди гривень.  Зокрема,  як уже зазначалося, Закон України про внесення змін  до  деяких  законів  України  щодо  сплати  акцизного  збору спричинить річні недонадходження платежів до бюджету  в  сумі  420 мільйонів гривень.

 

     Закон України  про  списання  та  реструктуризацію податкової заборгованості платників податків - цукрових заводів  (комбінатів) за   станом   на   1  січня  1998  року  та  сільськогосподарських підприємств за станом на 1  січня  1999  року  призведе  до  втрат надходжень до бюджету в сумі 1,5 мільярда гривень.

 

     Річні недонадходження   платежів  до  бюджету  із  прийняттям Закону України про внесення змін до Закону про податок  на  додану вартість  у  частині  продовження  дії  статті  11.5 щодо переліку товарів критичного імпорту можуть становити 1 мільярд гривень.

 

     Крім того,  Верховна Рада прийняла Закон про  гербовий  збір, дія якого поширюється лише на імпортерів, а об'єктом оподаткування повинна стати сума вартості товарів,  передбачена вантажною митною декларацією.  У  разі  запровадження  в  дію  цього  закону значно зменшиться база оподаткування гербовим збором,  і відповідно річні втрати доходів зведеного бюджету становитимуть понад 500 мільйонів гривень, а Державного бюджету - 450 мільйонів гривень.

 

     Водночас нерозглянутою  залишається   низка   законопроектів, спрямованих на наповнення дохідної частини бюджету. Так, прийнятий ще в квітні 1997 року в другому читанні проект Закону про  податок на  доходи фізичних осіб досі не вносився на третє читання.  А цим законопроектом передбачається  розширення  податкової  бази  через розширення  кола  суб'єктів  оподаткування  за  рахунок збільшення діапазону  оподаткування  за  базовою  ставкою  10  відсотків   та скасування  пільг  на певні види доходів.  Зазначений законопроект робить можливим перехід  до  легальної  діяльності  з  однозначним розширенням   бази  оподаткування  за  рахунок  включення  до  неї доходів, які раніше не оподатковувалися.

 

     Крім того,   прийняття   законопроектів   про   податок    на нерухомість   та   про   місцеві   податки  і  збори  дасть  змогу мобілізувати  надходження  до  місцевих  бюджетів  на  рівні   1,5 мільярда   гривень.   З  метою  врегулювання  зовнішньоекономічних відносин негайного розгляду і  прийняття  потребує  проект  Закону України про внесення змін до Декрету про Єдиний митний тариф.

 

     Отже, не   повинно  бути  такого,  щоб  Верховна  Рада  після затвердження бюджету приймала закони,  які  призводять,  з  одного боку,  до  зменшення  надходжень  до  бюджету,  а з другого,  - до збільшення видатків,  вимагаючи при цьому від  Кабінету  Міністрів погашення заборгованості із соціальних виплат.

 

     Якщо тенденція   першого  кварталу  триватиме,  недоотримання доходів Державного бюджету  в  поточному  році  може  становити  4 мільярди гривень при загальному обсязі дохідної частини Державного бюджету в 23 мільярди гривень.  Тоді всі наміри  щодо  соціального захисту населення будуть лише словами.  Уряд не зможе без сприяння Верховної Ради виправити цю тенденцію.  Тому  уряд  звертається  з проханням  терміново  розглянути й прийняти ті законопроекти,  які дадуть додаткові надходження.

 

     За умов  недоотримання  в  першому  кварталі  поточного  року чималих   сум   запланованих   доходів   та   скорочення   обсягів фінансування   дефіциту   бюджету,   наявні    бюджетні    ресурси спрямовувалися   насамперед   на   захищені   статті   бюджету  та забезпечення своєчасного виконання боргових  зобов'язань  держави. Видатки  Державного  бюджету  за  січень-березень  поточного  року виконані на 15,7 відсотка річних  призначень  та  на  74  відсотки плану на перший квартал. На виплату заробітної плати та нарахувань на неї, пенсій, стипендій, допомоги та погашення заборгованості із соціальних   виплат,  дотації  місцевим  бюджетам,  медикаменти  й харчування спрямовано 1,7 мільярда гривень.

 

     Крім захищених статей наступними пріоритетами у  фінансуванні були  оплата вартості енергоносіїв та комунальних послуг,  а також субсидії  вугільній  промисловості  та  сільському   господарству. Зокрема,  видатки  на  вугільну галузь за перший квартал становили 425 мільйонів гривень,  що на 79,3 мільйона гривень більше,  ніж у відповідний  період минулого року,  і навіть за окремими позиціями перевищили заплановані на цей період.

 

     Повне фінансування вугільної промисловості  забезпечено  і  в квітні.   Уряд   буде   твердо   дотримуватись   зобов'язань  щодо фінансування цієї галузі в межах, передбачених видатковою частиною бюджету.  Що ж стосується їх збільшення, то ми пропонуємо прийняти рішення,  яке  дало  б  змогу   здійснити   поставки   необхідного обладнання  на  вугледобувні  підприємства  в  рахунок  податкової заборгованості підприємств машинобудівного комплексу.  Відповідний законопроект  розроблено.  Крім того,  таке рішення можна прийняти вже сьогодні під час розгляду уточнень  до  Закону  про  Державний бюджет    на   поточний   рік.   Воно   опрацьоване   відповідними міністерствами й практично готове до втілення.

 

     Іншою важливою галуззю,  куди були спрямовані значні бюджетні ресурси протягом звітного періоду,  було сільське господарство.  З метою  сприяння  вчасному  проведенню  весняних   польових   робіт Кабінетом  Міністрів України було прийнято Постанову від 10 грудня 1998 року про забезпечення сільськогосподарських  товаровиробників матеріально-технічними  та  фінансовими ресурсами в 1999 році.  На виконання передбачених нею заходів  потрібно  понад  1,4  мільярда гривень.

 

     Згідно із  Законом  України  про Державний бюджет на 1999 рік передбачається     для     забезпечення      сільськогосподарських товаровиробників   пально-мастильними  матеріалами,  мінераль-ними добривами й засобами захисту рослин виділити до 1 грудня 1999 року кошти  з  бюджету  в  сумі до 520 мільйонів гривень,  потрібні для придбання нафти, газового конденсату, природного газу.

 

     Вирішення передбачених  постановою  питань  відбувається   як шляхом зворотного фінансування,  так і в спосіб надання відстрочки платежів   до   Державного   бюджету   на   вартість   поставлених пально-мастильних матеріалів,  мінеральних добрив, засобів захисту рослин, нафти, газового конденсату та природного газу. Фактично на оплату  поставленої селу нафти й мінеральних добрив спрямовано 181 мільйон  гривень,  зокрема  профінансовано  грошима  39  мільйонів гривень,   а  решта  -  142  мільйони  гривень  -  шляхом  надання відповідної відстрочки сплати  податків  і  зборів  до  Державного бюджету.  Це  дало  змогу використати для переробки 611 тисяч тонн сирої нафти та поставити селу 777 тисяч тонн мінеральних добрив.

 

     Крім того,  закуплено селу техніки через державний лізинговий фонд на суму 89,5 мільйона гривень та за рахунок коштів резервного фонду  Кабінету  Міністрів   України   виділено   Раді   міністрів Автономної  Республіки Крим і обласним державним адміністраціям на закупівлю запасних частин 22,5 мільйона гривень. Це дало змогу, як я вже зазначав, з випередженням провести весняні польові роботи та досягти позитивних результатів у виробництві сільськогосподарської продукції.

 

     Централізація в  Державному  бюджеті  частини  амортизаційних відрахувань підприємств дала змогу спрямувати у  звітному  періоді значні кошти на підтримку вітчизняного товаровиробника.  За чотири місяці поточного року за рахунок цього джерела були профінансовані заходи  на  суму  близько  160  мільйонів гривень,  з них майже 70 відсотків      спрямовано      на      підтримку      вітчизняного сільськогосподарського          машинобудування,         закупівлю сільськогосподарської техніки, а також на розвиток суднобудування. Тільки  на  підтримку  сільськогосподарського машинобудування було спрямовано 20 мільйонів гривень,  з яких  16  було  направлено  на виробництво  зернозбиральних  комбайнів "Лан" та "Славутич".  Крім того,  за  рахунок  державного  лізингового  фонду  спрямовано  на закупівлю цих комбайнів 8,3 мільйона гривень.

 

     Шановні народні депутати!  Значну напругу у виконання бюджету вносив фактор обслуговування державного боргу. Згідно з бюджетними показниками  на  перший  квартал припадало 1 мільярд 245 мільйонів гривень планових видатків на обслуговування державного боргу,  або більше   третини   -   34  відсотки  річних  призначень.  Особливо напруженою була  ситуація  з  обслуговуванням  зовнішнього  боргу, оскільки  в  першому кварталі належало сплатити 44 відсотки річних призначень  з  обслуговування  зовнішнього  боргу,  тоді   як   до Державного  бюджету  надійшло  15,5  відсотка  запланованих річних доходів.

 

     У зв'язку з цим було вжито комплекс заходів для  вирівнювання графіка   сплат  за  державним  боргом.  Зокрема,  було  здійснено конверсію лютневих виплат  за  облігаціями  внутрішньої  державної позики, які були замінені на короткотермінові державні облігації з терміном погашення у наступні місяці 1999 року.

 

     Цей та  інші   заходи,   зокрема   поліпшення   взаємодії   з Національним  банком  в  оперативно-касовому  плануванні виконання бюджету,  дали  можливість  досягти   економії   у   видатках   на обслуговування  державного  боргу  в  сумі  38  мільйонів гривень. Водночас  вартість  державних  запозичень  на  внутрішньому  ринку знижена  до  менш  як  30  відсотків  річних проти 35 відсотків на кінець 1998 року.

 

     Проте значна питома вага видатків у першому кварталі видатків на   обслуговування  державного  боргу,  необхідність  спрямування значних ресурсів бюджету на державну підтримку  вугільної  галузі, підготовку   до   весняних  польових  робіт  за  умов  невиконання запланованих обсягів надходжень  до  Державного  бюджету  не  дали можливості  повністю  профінансувати  захищені  статті й погашення заборгованості  із  соціальних  виплат.  Це  призвело  до  певного зростання цієї заборгованості в першому кварталі поточного року на суму 254 мільйони гривень порівняно з початком року.

 

     Однак внаслідок вжитих  Кабінетом  Міністрів  заходів  вже  у квітні  заборгованість  із  соціальних  виплат  зменшилася  на 192 мільйони гривень. Це дає можливість, починаючи з травня, здійснити реальне скорочення заборгованості із соціальних виплат порівняно з початком року.

 

     Слід наголосити,  що в місцевих бюджетах зниження  зазначених заборгованостей  із  соціальних  виплат  відбулося  як  за  перший квартал, так і за підсумками чотирьох місяців. Так, заборгованість із  зазначених виплат зменшилася за перший квартал на 15 мільйонів гривень,  або на 2 відсотки, а в квітні - ще майже на 60 мільйонів гривень.  Отже, з початку року заборгованість із соціальних виплат із місцевих бюджетів загалом зменшилася на 74,4 мільйона  гривень. Це   пояснюється  як  кращим  станом  виконання  доходів  місцевих бюджетів,  так і тією допомогою,  яку надав уряд місцевим  органам влади на погашення такої заборгованості.

 

     За перший   квартал   поточного  року  до  місцевих  бюджетів надійшло 2,5 мільярда гривень,  або  23,3  відсотка  розрахункової суми  доходів  на  рік.  Якщо  брати  загальний  рівень  виконання місцевих бюджетів,  то 23 відсотки  за  перший  квартал  -  це  та тенденція,  яка  виводить  нас на гарантоване виконання показників дохідної частини місцевих бюджетів за весь рік.

 

     Але слід відзначити,  що рівень  виконання  дохідної  частини бюджетів  адміністративнотериторіальних одиниць за січень-березень поточного року істотно відрізняється.  Так,  якщо бюджет Київської області  по  доходах  виконано  на  34,4  відсотка  розрахункового річного показника,  Харківської - на 33 відсотки,  то  надходження доходів  до  бюджету  Миколаївської  області  становить  лише 12,8 відсотка,  Рівненської  -  13,4  відсотка.  У  цих  двох  областях основною  причиною  низького рівня надходжень є зростання недоїмки по атомних електростанціях, які є головними платниками податків на відповідних територіях.

 

     Зараз уряд,    Міністерство   енергетики   особливо,   вживає додаткових  заходів   для   збільшення   грошових   надходжень   у розрахунках   за   вироблену   електроенергію   по   цих   атомних електростанціях.  Це дасть  можливість  поліпшити  надходження  до бюджетів названих областей,  які повинні отримати цю підтримку,  а також отримують суттєву підтримку  Державного  бюджету  у  вигляді дотацій.

 

     За перший     квартал    у    рахунок    належної    бюджетам адміністративно-територіальних одиниць дотації  було  перераховано 344,8  мільйона гривень,  що становить 118 відсотків запланованого обсягу дотацій на цей період.

 

     Згідно зі статтею 48  Закону  України  про  Державний  бюджет України    на    1999   рік   розрахунки   з   належної   бюджетам адміністративно-територіальних одиниць дотації здійснюються шляхом зарахування  частини доходів Державного бюджету,  які мобілізовані на територіях регіонів, безпосередньо до їхніх бюджетів. Унаслідок застосування    такого    порядку    перерахування    дотацій   за січень-березень  поточного  року  місцеві  бюджети  одержали   103 мільйони гривень. Багато це чи мало? Ми вважаємо, що мало. Це лише 25  відсотків  розрахункового   чи   середньоквартального   обсягу дотацій.   Отже,   можемо   зробити   висновок,  що  запровадження зазначеного порядку перерахування дотацій у  першому  кварталі  не було   достатньо   ефективним   та   створило   певні  проблеми  в міжбюджетних взаємовідносинах і труднощі  у  виконанні  видаткових частин місцевих бюджетів деяких регіонів.

 

     З урахуванням цього при внесенні змін до Закону про Державний бюджет України на 1999 рік доцільно  збільшити  щоденні  нормативи відрахувань  від  надходжень  до Державного бюджету на відповідних територіях, що зміцнить дохідну базу всіх місцевих бюджетів. Проте таке  збільшення  не  повинне дестабілізувати виконання Державного бюджету.

 

     Тиждень тому  я,  виступаючи  перед  вами,  шановні   народні депутати,  казав,  що  в  ряді  областей  у ході виконання бюджету виникла нагальна потреба внести відповідні корективи.  І  сьогодні під  час  розгляду  другого  питання  ми  просимо  підтримати нашу пропозицію,  погоджену з Комітетом з питань бюджету  про  внесення деяких  змін,  які  суттєво  поліпшать  стан  надходжень коштів до місцевих бюджетів,  особливо в регіонах,  де на сьогодні  є  певні труднощі.

 

     Шановні народні  депутати,  згідно  зі  статтею 19 Закону про Державний бюджет на 1999  рік  90  відсотків  усіх  надходжень  до бюджетів   мали  спрямовуватися  на  погашення  заборгованості  із соціальних виплат.  Ви пам'ятаєте,  що під час  обговорення  цього питання  і  в  Комітеті  з питань бюджету,  і у сесійній залі уряд заперечував проти введення цієї норми. Заперечував тому, що навіть теоретично  виконати  вказану  норму неможливо.  Але все-таки вона була прийнята. Це призводить до численних непорозумінь, особливо у працівників місцевих органів влади,  які,  з одного боку,  повинні виконувати затверджений місцевою радою  бюджет,  а  з  другого,  - зазначену норму, несумісну з цим бюджетом.

 

     Навіть у  більш  м'якому варіанті,  котрий пропонує Комітет з питань бюджету у пропозиціях про зміни  до  Закону  про  Державний бюджет  на 1999 рік,  ця норма стосовно Державного бюджету не може діяти.

 

     Судіть самі:  у  середньому  за  рік  питома  вага  захищених видатків,  передбачених  статтею  19  Закону про Державний бюджет, становить  лише  54  відсотки  (а  вимагається   спрямовувати   90 відсотків).  Якщо ж до видатків,  визначених статтею 19, додати ще видатки  на   вугільну   промисловість,   яку   ми   зобов'язалися фінансувати  стовідсотково,  та  обслуговування  державного боргу, котрий теж зобов'язані обслуговувати стовідсотково, то виходимо на загальну  питому вагу 79,2 відсотка.  Фактично ж за чотири місяці, за оперативними даними, на захищені статті, передбачені статтею 19 Державного   бюджету,   припадає  44  відсотки,  а  з  урахуванням вугільної промисловості і  боргових  зобов'язань  -  86  відсотків загальної суми видатків.

 

     Отже, названі цифри свідчать, що неможливо на захищені статті спрямовувати 90 відсотків видатків,  оскільки є ще інфраструктурні видатки,  пов'язані  зі  споживанням електроенергії,  комунальними платежами,   іншими   видатками.   Такі   норми    вносять    лише дезорганізацію в процес виконання бюджету.

 

     Уряд не    потребує    додаткових    норм,   спрямованих   на регламентацію його діяльності щодо  виконання  бюджету.  Погашення заборгованості  із  соціальних  виплат  є завданням номер один для уряду, і воно виконуватиметься неухильно.

 

     Шановні народні  депутати!   За   підсумками   сьогоднішнього розгляду нам потрібно прийняти рішення, яке відповідало б реальній ситуації і сприяло б її поліпшенню.  Пропонуємо  взяти  до  відома нашу  інформацію і сконцентрувати зусилля на збільшенні надходжень до  бюджетів  усіх  рівнів.  Тільки  це   може   стати   гарантією розв'язання  важливих  соціальних проблем і насамперед - погашення заборгованості, що утворилася.

 

     У проекті  постанови,  підготовленому  Комітетом   з   питань бюджету,   допущено   ряд  неточностей,  які,  ми  вважаємо,  слід виправити.  Зокрема, в констатуючій частині сказано, що Постановою 432  від  22  березня  1999 року про обмеження видатків Державного бюджету України на 1999 рік Кабінет Міністрів скоротив видатки  на соціальні витрати.  Насправді уряд виходив із потреби концентрації коштів на соціальні видатки, обмеживши переважно не першочергові.

 

     Хочу ще раз підкреслити,  що рішення про скорочення  видатків не  приймалося,  і  уряд  не  має права приймати таке рішення,  це прерогатива Верховної Ради.  Але в  умовах,  коли  надходження  до Державного  бюджету  становили  менш  як 90 відсотків запланованих сум,  відповідною  статтею  42  Кабінет  Міністрів  обмежив  право міністерств  і  відомств  брати нові зобов'язання,  не забезпечені реальним фінансуванням.  Це дуже важливий момент,  який треба мати на увазі.

 

     У виступі  декілька  місяців  тому голова Рахункової палати в цьому залі справедливо відзначав,  що в нас є загрозлива тенденція наростання  так  званого  прихованого дефіциту бюджету,  котрий до кінця року може сягнути 7 мільярдів гривень.  Чому  вона  виникає? Тому  що  з  року в рік ми затверджуємо бюджет,  який є більшим за видатками,  ніж  реально  може  зібрати  доходів.   А   відповідні міністерства   і   відомства,  бюджетні  установи,  плануючи  свої видатки,  виходять не з реальних надходжень, а з того, що записано в   Державному  бюджеті,  обіцяючи  заплатити,  і  врешті-решт  не платять. Від цього страждають наші вітчизняні товаровиробники, які надають послуги,  реалізують продукцію в бюджетній сфері,  а плату не отримують.

 

     Щоб стримати цей процес на період,  коли доходів недостатньо, треба  обмежити  право  міністерств  і  відомств  робити додаткові видатки,  а  фінансувати  тільки  в  межах  коштів,  які   реально надійшли.

 

     Якщо доходи Державного бюджету будуть виконуватися так, як ми з вами планували,  тоді автоматично відпаде дія Постанови Кабінету Міністрів  про  обмеження  видатків  Державного бюджету України на 1999 рік і повною мірою виконуватимуться бюджетні призначення.  Ще раз хочу підкреслити, що постановою Кабінету Міністрів рішення про припинення дії Закону про Державний бюджет не приймалося.  Вона не мала цього на меті і не може мати.

 

     Ми вважаємо,  що  позитивною  тенденцією  у процесі виконання бюджету є насамперед те,  що  ми  змогли  пройти  перший  квартал, головні боргові зобов'язання були нами виконані без зривів, що дає змогу забезпечити стабільне фінансування  до  кінця  року.  Аналіз результатів  у  квітні,  коли  ми  змогли  за  рахунок  внутрішніх ресурсів виділити 192 мільйони гривень на погашення заборгованості із соціальних видатків,  які накопичилися з початку року, свідчить про те,  що в нас є  позитивна  тенденція.  Її  треба  підтримати. Підтримати  саме  рішенням  не  про  скорочення  видатків,  а  про наповнення  дохідної  частини  бюджету.  Тоді   відпадає   потреба внесення  коректив до Державного бюджету на 1999 рік.  Тобто можна залишити ті рівні доходів і видатків, які затверджено на 1999 рік, але  зробивши  відповідні  структурні зміни,  про які доповідатиме голова Комітету з питань бюджету.

 

     Ще раз заявляємо,  що  уряд  не  скорочував  видатки,  як  це написано  в  проекті  постанови комітету,  а лише обмежив їх через ненадходження доходів. Тим більше, в постанові уряду немає жодного слова  про  скорочення  видатків  на медикаменти і харчування.  Ми просимо прийняти проект постанови,  який подано  урядом,  і  разом продовжити  повсякденну  роботу  над  виконанням бюджету поточного року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Ігоре Олександровичу. Відведемо 15 хвилин на запитання. Шановні колеги, запишіться на запитання.

 

     Ігоре Олександровичу,  поки  записуються,  ви  собі  зазначте запитання: скільки в нас виділяється на засоби масової інформації? По-моєму, 132 мільйони гривень на рік, так? Не пам'ятаєте?

 

     МІТЮКОВ І.О. Не пам'ятаю, подивлюся...

 

     ГОЛОВА. Так.  І  як  використовувалися  ці  кошти  в  першому кварталі?

 

     Висвітіть, будь ласка, список. Виставте 15 хвилин.

 

     Депутат Круценко. За ним - депутат Гаркуша.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Ігоре Олександровичу,  прошу дати пояснення. Нині у всіх райцентрах створені і діють під патронатом  Президента фонди соціального захисту населення. Звідки в них кошти?

 

     I чому  з  передбачених бюджетом до Фонду соціального захисту інвалідів коштів надійшло лише на 4,2 відсотка?  I з 110 мільйонів гривень профінансовано 4,5 мільйона.

 

     До Пенсійного  фонду  на  виплату  пенсій військовослужбовцям надійшло коштів лише на  6,2  відсотка  (з  741  мільйона  гривень профінансовано 49,2 мільйона).

 

     А для АПК на розвиток вітчизняного сільгоспмашино-будування з 45  мільйонів  гривень  профінансовано  лише  2  мільйони  -   4,4 відсотка. А ви кажете, що АПК значно профінансовано. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Почну з АПК. Позиція, котру ви назвали, записана у видатках Державного  бюджету,  який  фінансується  із  загальних надходжень.  Як  я  вже казав,  загальні надходження до Державного бюджету в першому кварталі  були  дуже  низькими  (реально  це  82 відсотки   запланованих   надходжень).   Тому  ми  не  мали  змоги профінансувати повністю або пропорційно відповідно до  показників, розписаних на перший квартал.

 

     Водночас з   200   мільйонів   гривень,   які   надійшли  від централізації  амортвідрахувань,  практично  70   відсотків   було спрямовано   на  сільськогосподарську  техніку.  Цими  коштами  ми замістили тимчасове зменшення видатків за цією  позицією.  Але  до кінця  року,  якщо  приймемо  таке  рішення,  ці кошти обов'язково будуть профінансовані.

 

     Стосовно фінансування Фонду  соціального  захисту  інвалідів. Кабінет  Міністрів справедливо критикував Міністерство фінансів за те, що в першому кварталі в нас було значне відставання - виділено близько  5  відсотків  річної  суми.  У  квітні  ми  дану  позицію вирівняли,  вивели на загальний рівень фінансування  (82  відсотки запланованого   на  чотири  місяці)  і  надалі  будемо  нарощувати фінансування. Ми включили ці видатки до переліку пріоритетних, які в  нас були раніше:  заробітна плата,  пенсії та стипендії.  Тепер фонди соціальної підтримки  інвалідів  віднесені  до  пріоритетних видатків і фінансуються на рівні найпріоритетніших позицій.

 

     Що стосується коштів,  які утворюються на місцях,  для тих чи тих кандидатів на президентську посаду,  то я можу підтвердити, що жодної  копійки  бюджетних коштів,  особливо з Державного бюджету, який   контролюється   казначейством,   на   згадані    цілі    не використовується.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гаркуша. За ним - депутат Глухівський.

 

     ГАРКУША О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 130, Миколаївська область). Шановний Ігоре Олександровичу, у доповіді ви зазначили,  що надходження  до  бюджету  Миколаївської області  становлять  близько  13  відсотків.  Чи не вважаєте ви за потрібне внести зміни до нормативів відрахувань для  Миколаївської області щодо податку на прибуток і прибуткового податку з громадян таким чином, як встановлено для більшості областей України?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Ми ретельно проаналізували ситуацію   і   дійшли   висновку,   що  зараз  змінювати  норматив відрахувань з цих податків  до  місцевого  і  державного  бюджетів немає  потреби.  Проблема  області полягає в іншому:  виникає дуже велика заборгованість  з  податку  на  прибуток,  яка  утворюється неплатежами Південноукраїнської атомної електростанції.  В умовах, коли область не мала можливості робити взаємозаліки з  цього  виду податків, рівень доходів різко впав.

 

     Ми у  квітні  прийняли рішення дозволити області провести ряд взаємозаліків,  насамперед пов'язаних  із  фінансуванням  місцевих бюджетів,  місцевих  потреб.  Ці  взаємозаліки було проведено.  Ми віднесли на взаємні розрахунки частину,  яка повинна була  надійти до Державного бюджету,  і не стягнули її з місцевого бюджету.  Тим самим підтримали бюджет.

 

     Крім того,  через  Міненерго   було   забезпечено   додаткові розрахунки грошима за відправлену електроенергію,  і це дало змогу Миколаївській області фактично за місяць із  останнього  місця  за рівнем доходів перейти на дев'ятнадцяте чи двадцяте.

 

     До того  ж  Миколаївська  область отримала значну підтримку у суднобудуванні  як  за  рахунок   централізованих   амортизаційних відрахувань,   так   і   за   рахунок  планового  фінансування  по Мінпромполітиці.  Загальна  сума  таких  видатків   становить:   8 мільйонів  -  суднобудівний завод імені 61 комунара,  2 мільйони - завод  "Океан".  Це  суттєві  кошти,  які  відразу  спрацювали  на збільшення дохідної частини бюджету Миколаївської області.

 

     Тепер ми  пропонуємо  тільки  одне.  По цій області додатково збільшити норматив автоматичних відрахувань у місцевий бюджет, щоб більше   дотацій  надходило  в  автоматичному  режимі.  За  нашими розрахунками,  такі  показники  дають   можливість   Миколаївській області бюджет поточного року і з власних доходів,  і з дотації, а отже, і з видатків перевиконати.

 

     Для довідки  можу  сказати,  що  на   першу   декаду   травня Миколаївська  область  вийшла  на  36  відсотків річних призначень видатків.  Це значить,  що область за збереження  такої  тенденції нормально виконуватиме свій бюджет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський. За ним - депутат Юхновський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую. Народний рух України. Шановний пане міністре,  з вашої доповіді випливає,  що наші господарські справи залишаються незадовільними. ВВП продовжує падати - на 4,8 відсотка за квартал,  податки сплачуються не  повністю  -  61  відсоток  за квартал.  Разом  з  тим  ми  знаємо,  що  понад 50 відсотків нашої економіки перебуває в тіні і понад 50 відсотків фінансів йде  поза банками.

 

     Чи має  уряд  дані  про  справжній розмір тіньового ВВП і про динаміку його зміни?  І що зробила у  першому  кварталі  податкова адміністрація  для  звуження сфери тіньової економіки і розширення бази оподаткування?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Хочу підкреслити,  що база оподаткування,  як  правило,  визначається  чинними  законодавчими актами,  і ними податкова адміністрація керується у своїй  роботі. Ми  вважаємо,  що  сьогодні є можливість прийняти ще низку рішень, які суттєво розширили б базу оподаткування,  і водночас це дало  б змогу збільшити дохідну частину Державного і місцевих бюджетів.

 

     З приводу   оцінок   тіньової   економіки.  Для  Міністерства фінансів  найбільшим  предметом  аналізу  є  та  її  частина,  яка пов'язана не з кримінальним бізнесом,  а з економічною діяльністю, що врешті-решт призводить до ухилення від сплати податків.

 

     Нас дуже  турбує  тенденція,  коли  за  результатами  першого кварталу   1999   року   від  нарахованих  податків  і  податкових зобов'язань до Державного і місцевих бюджетів було сплачено тільки 62  відсотки,  решта  38  -  недоїмка.  Причому значна частина цих грошей залишилася в недоїмці свідомо  -  за  рахунок  використання бартерних    схем    в   економічній   діяльності,   коли   товари відвантажуються,  послуги надаються,  підприємства  працюють,  але податкові  зобов'язання  складаються в картотеку і не відбувається розрахунок грошима.

 

     Тому ми  вважаємо,  що  головним  напрямом   у   легалізації, детінізації  повинен стати комплекс економічних і адміністративних заходів,  спрямованих на зменшення бартерних операцій.  А це тісно пов'язано  в  цілому  із  грошово-кредитною політикою,  а також із адміністративними заходами, які ми маємо змогу вжити для того, щоб зменшити ці позиції.

 

     Що стосується  тіньового  сектора,  то  тут,  на  нашу думку, головним є питання,  яким чином повернути до  банківської  системи значні суми,  що знаходяться у готівці (як у національній, так і в іноземній валюті) і не обертаються через комерційні банки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський. За ним - депутат Тищенко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Ігоре Олександровичу,    якщо    порівняти   податковий   процес,   який відбувається нині,  з тим,  що був у  минулі  роки,  то  виникають абсолютно нові факти.  Насамперед це перебирання податку на додану вартість.

 

     Якщо в минулі роки ми весь час недобирали податок  на  додану вартість, то у першому кварталі взяли його на 117 відсотків. Разом з тим раніше ми перебирали  податок  з  прибутку  підприємств,  то тепер  не  добрали  його  на  50 відсотків,  але майже все взяли з громадян.  Податок на додану вартість - це  переважно  податок  на громадян, котрі купують товари. Як ви пояснюєте цей факт?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.  Ми  ретельно  аналізуємо причини перевиконання завдань з податку на додану  вартість.  І  я хочу сказати,  що позитивні зрушення були зумовлені рішеннями, які ми з вами прийняли. Це насамперед запровадження методу нарахувань, котрий  інтенсифікував збирання цього податку.  Але поки що я можу сказати,  що,  мабуть,  визначальним у тенденції першого  кварталу було  зменшення  відшкодування  податку на додану вартість.  Тобто більша частина залишилася зібраною,  менша - відшкодованою саме за рахунок того,  що зменшився імпорт.  Iмпорт зменшився і відповідно відшкодування податку на додану вартість,  який був сплачений, теж зменшилося порівняно з минулим роком. Це нова тенденція. Зменшення імпорту завжди впливає на зменшення відшкодувань,  а  отже,  і  на реальне сальдо з податку на додану вартість.

 

     Ігоре Рафаїловичу, я щось...

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. За ним - депутат Пасечна.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  перепрошую,  Ігор  Рафаїлович  хоче уточнити запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутату Юхновському надається слово.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Але ж на 117 відсотків

- це  дуже  багато.  Це  означає,  що  податок  на додану вартість фактично переходить у податок з обороту.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я на  це  можу  відповісти  тільки  те,  що  на сьогодні  в  казначействі  не  має  жодної незадоволеної вимоги на відшкодування ПДВ.  Ми маємо лише у двох  областях  із  27  ще  за минулий  рік  невиконані зобов'язання,  які виконаємо у наступному місяці.  Але  по   казначейству   все,   що   пред'являється   для відшкодування,   відшкодовується   автоматично.   Ми   бачимо,  що відшкодовується менше,  ніж у минулому періоді.  Основна причина - це суттєве зменшення імпорту.

 

     Стосовно податку   на   прибуток.   Вважаю,  нас  не  повинне дивувати,  що  зменшуються  надходження  з  цього   податку.   Він виписаний так, що практично можна зменшувати базове оподаткування, відносячи на видатки до оподаткування значну частину,  чого раніше не  робилося.  До  того  ж  амортизаційні  відрахування  за  новим коефіцієнтом реально зменшують надходження податку на прибуток.

 

     Щодо податку з доходів  фізичних  осіб,  то  він  завжди  був стабільним.  І  якби  виконувалися плани,  які ми намічали з фонду заробітної плати (на жаль, вони не повністю виконувалися в першому кварталі), ми мали б іще більше доходів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. За ним - депутат Пасечна.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Очень  просил слово Стрижко Леонид Петрович.  Прошу передать ему.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Игорь Александрович,  понимаете  ли  вы,  что своими собственными руками душите,  убиваете науку?  Понимаете или нет?  Другие  слова  найти трудно.

 

     В прошлом году финансирование составило 43 процента от плана. В этом году задолженность по квартальному лимиту  составляет  12,5 миллиона гривень. Сегодня обем бюджета Украины по науке такой же, как в Исландии. Вы понимаете разницу между Украиной и Исландией?

 

     Ответьте, пожалуйста,   на   каком   основании   продолжается удушение науки? Намерены ли вы хотя бы к предусмотренному бюджетом уровню вернуть  финансирование  науки?  Этого  требуют  не  только депутаты,  но и тысячи научных сотрудников, которые еще не подохли с голоду, вопреки вашей политике.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.   Стосовно   фінансування фундаментальних досліджень і сприяння науково-технічному прогресу. План першого і другого кварталів - 246 мільйонів гривень. Фактично профінансовано  за  станом  на  17  травня  49 відсотків загальних видатків, тобто половина.

 

     Хочу нагадати,  що і на початку минулого року ми мали суттєві складнощі з фінансуванням науки,  оскільки доходи були нижчі,  ніж заплановані в Державному бюджеті. Сезонність доходів до Державного бюджету - це реалії, які не можна не враховувати.

 

     Я вже казав, що в середньому в першому кварталі до Державного бюджету надходить 18 відсотків річних доходів,  у четвертому - 35. У  такому  разі  ми просто змушені,  бо немає грошей,  не вистачає коштів,  стримувати якусь частину,  щоб повністю виплатити пенсії, стипендії,   заробітну  плату  працівникам  бюджетних  установ.  Я переконаний у тому,  що тенденції,  про які ми  говоримо,  у  разі прийняття вами відповідних рішень щодо підтримки дохідної частини, дадуть змогу вже в третьому кварталі вийти на планове фінансування науки, передбачене Законом про Державний бюджет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пасечна. За нею - депутат Черненко.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Игорь Александрович, я хочу  от  вас  услышать,  почему  правительством   проигнорировано выполнение  статьи  4 Закона Украины "про Державний бюджет України на 1999 рік"  относительно  финансирования  статьи  57  Закона  об образовании.

 

     Мы все  здесь  -  живые  свидетели  (в том числе и вы,  очень жалею,  что нет Валерия Павловича),  что  307  голосами  депутатов проголосовано:  500  миллионов  гривень  выделяются на статью 57 в Государственном бюджете на этот финансовый год.  Но  правительство сделало  вид,  что  этого  не  услышало  и  приняло  постановление относительно расходования данных средств.  На каком основании  оно направило  эти  средства  не  на  статью  57,  а на финансирование совершенно других  нужд,  в  том  числе  на  погашение  долгов  по заработной  плате?  Ведь  мы Верховным Советом этого не принимали. Прошу:  обясните,  на каком основании правительство приняло такое решение.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я дуже добре пам'ятаю,  як стояв на цій трибуні 31 грудня,  коли ми обговорювали дане питання.  Я відстоював точку зору уряду,  яка, на наш погляд, теж була реалізована в Законі про Державний бюджет.  Ми не  заперечили,  а  підтримали  необхідність збільшення   фінансування  освіти  до  500  мільйонів  гривень  із розподілом:  370 - на місцеві  бюджети  і  решта  -  на  Державний бюджет.  Але  ми  наполягаємо,  щоб трактувати Закон про Державний бюджет так,  як у ньому  записано:  йдеться  про  спрямування  цих коштів  на  освіту,  а  не на статтю 57 (Шум у залі).  Яка різниця вчителю,  за тією чи за іншою позицією отримає він гроші? Головне, щоб ці гроші взагалі були визначені і виплачені (Шум у залi).

 

     На сьогодні ми маємо цілий ряд прикладів,  коли в конкретному місті  або  регіоні  немає  заборгованості  із  заробітної   плати вчителям,  але поряд - райони, де є заборгованість. I ми приймаємо рішення про впровадження статті 57...  Яка буде ситуація?  А така, що  в  сільському районі,  де є заборгованість із заробітної плати вчителям,  жодної копійки  не  буде  виплачено,  а  в  місті  буде збільшена заробітна плата.

 

     Для того  щоб  забезпечити  виконання статті 57 рівномірно на всій території України,  треба спочатку  погасити  усю  накопичену заборгованість  учителям  із  заробітної плати.  Уряд нині виділяє кошти в першочерговому порядку. Тільки вчора виділено 50 мільйонів гривень  місцевим бюджетам,  щоб погасити заборгованість учителям. До кінця третього кварталу ми повністю погасимо заборгованість  із заробітної  плати  вчителям.  Тенденції та цифри показують,  що це можливо.  А статтю 57 почнемо  виконувати  у  четвертому  кварталі поточного року.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пасечна.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Игорь Александрович,  обращаю внимание,  что вы кривите душой.  Верховный Совет принял решение о направлении  этих денег  на  статью 57.  Ваше же предложение никак не было учтено 31 декабря. Это первый момент.

 

     Второй. Три дня  назад  у  нас  была  делегация  учителей  из Тернопольской  области,  которым  выделено  по  вашему  решению 97 миллионов,  но они за 7 месяцев не получили ни одной копейки.  Так где  же  ваши деньги?  Что же вы кривите душой перед всем корпусом Верховного Совета? Разве можно так?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Учора  Тернопільська  область  отримала   рівно місячний    фонд   заробітної   плати   вчителів   для   погашення заборгованості,  яка  накопичилася.  І  це  правда,  цифри   можна подивитись у казначействі.  Але треба покінчити із заборгованістю. Це можна зробити,  на тричотири місяці в нас кошти є (Шум у залі). Правильно,   але  планування  видатків  із  Державного  бюджету  є прерогативою і уряду.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Группа  "Незалежні".  Глубокоуважаемый   Игорь Александрович,  задаю  вам  первый  вопрос:  когда  у нас в стране прекратится  практика,  что  трудящиеся  зарабатывают  деньги   на местах, а ходят их получать в город Киев? Вот сегодня продвигаются шахтеры, регрессники из Горловки уже в Минугле.

 

     Второй вопрос.  Как вы  профинансировали  здравоохранение  из Государственного бюджета?

 

     Третий. Неужели  вы реально рассчитываете улучшить ситуацию к третьему кварталу,  имея спад производства 2,7 процента по  итогам работы за первый квартал?

 

     И еще один вопрос.  В апреле спад производства - 6 процентов. Вы везде всем  обясняете,  что  лучше  бы  мы  принимали  законы, которые  увеличивают  поступления  в  бюджет,  то есть увеличивают налоговый пресс.  Скажите откровенно, что нам нужно принять, чтобы окончательно ободрать всех и развалить все?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  вже  говорив  у  своєму виступі,  які закони Кабінет Міністрів пропонує прийняти в першу чергу. Вони стосуються не  прямого  оподаткування  товаровиробників,  а  більшою  мірою - оподаткування споживання або вже спожитого.  Це стосується податку на  нерухомість,  Закону про місцеві податки і збори.  Це податки, які можна зібрати  і  спрямувати  і  в  Державний,  і  в  місцевий бюджети. Тому не буду повторюватися з цього питання.

 

     Стосовно вашого запитання щодо фінансування охорони здоров'я. Так,  у першому  кварталі  охорона  здоров'я  фінансувалася  вкрай погано,  оскільки  так спрацювала дохідна частина бюджету.  Ще раз підкреслюю,  порівняйте  15,5  відсотка   річної   суми   доходів, отриманих  у  першому  кварталі,  і  35,6  відсотка - у четвертому кварталі.  Така у нас бюджетна система,  так вона працює. Я цілком переконаний  у  тому,  що  і стосовно освіти ми можемо відійти від мізерних показників фінансування,  які є на сьогодні. 67 відсотків видатків,   профінансовані  відповідно  до  показників  за  чотири місяці,  - це дуже мало.  Але в першому кварталі  було  52,  ми  у квітні  вже почали наздоганяти.  Як тільки запрацює механізм,  про який я казав, - цілком переконаний, що планові показники, записані в  Державному  бюджеті і щодо освіти,  і щодо охорони здоров'я,  і щодо науки,  будуть виконані.  Але ж давайте приймемо рішення, про яке йшлося.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Ігоре Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань бюджету Тимошенко Юлії Володимирівні.  Виставте,  будь  ласка,  25 хвилин. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська   область). Фракция   "Батьківщина".  Уважаемые  коллеги!  Мы  прожили  первый бюджетный  квартал  и  можем  подвести  первые  итоги  того,   как спланирован  бюджет и как он выполняется.  Если возьмем за основу, что квартал - это четверть  периода,  плановые  и  отчетные  цифры будем  сверять с 25 процентами плановых и фактических величин,  то сможем увидеть первые макропоказатели.

 

     Консолидированный бюджет Украины за первый  квартал  выполнен на  18  процентов  против 25 процентов возможных,  Государственный бюджет - на 15,8 процента, местные бюджеты - на 22,9 процента.

 

     Хотелось бы отметить,  что консолидированный бюджет Украины в первом  квартале  1998  года  был выполнен несколько лучше - на 19 процентов  годового   плана.   Как   видите   в   таблице,   всего Государственный   бюджет  недополучил  1  миллиард  388  миллионов гривень против запланированных величин. Это не просто колоссальная цифра,  она  абсолютно  катастрофическая.  И  мы не должны легко и просто относиться к тому,  что Государственный бюджет выполнен  на 15, 8 процента вместо прогнозируемых 25.

 

     Если вы  слушали  выступление министра финансов,  то обратили внимание на его  тезис,  что  Государственный  бюджет  значительно недовыполнен,  и это большое горе для страны, а местные бюджеты на 22,9  процента  можно  сказать  перевыполнены   по   отношению   к Государственному.   Но  это  иллюзия,  потому  что  недовыполнение Государственного бюджета - совершенно субективная вещь.  И вы  из следующей  таблицы  увидите,  почему  наш  Государственный  бюджет недовыполнен, и что лежит в основе этого недовыполнения.

 

     Возьмем первый показатель - рентная плата за газ.  Вы знаете, что  наше государство за год получает около 2,5 миллиарда долларов за транзит российского газа  через  территорию  Украины.  Обратите внимание,  за  первый  квартал  за  транзит газа поступило всего 4 миллиона гривень.  Это недопустимые цифры,  это просто заслуживает отдельного  внимательного  разбирательства.  То  же самое касается рентной платы за газ. Мы в первом квартале от рентной платы за газ получили 2 тысячи гривень.  Это нормальные цифры для нефтегазового комплекса? Безусловно, нет.

 

     И все  остальные   показатели,   связанные   с   нефтегазовым комплексом, полностью провалены. Провал не имеет под собой никаких обективных причин - это чисто субективное явление.

 

     Более того,  я хотела бы обратить ваше внимание на то,  что у нас  как не было,  так и нет государственной границы,  и импортные товары  по-прежнему  пересекают  границу  на   льготных   условиях (особенно  подакцизные  товары - водочные,  табачные изделия),  не облагаясь никакими таможенными налогами - ни акцизным  сбором,  ни ввозной   пошлиной,   ни  другими  общегосударственными  налогами. Совершенно катастрофическая ситуация. Вы увидите несколько дальше, я покажу, почему мы эти деньги теряем.

 

     Может ли  Верховная  Рада оставаться абсолютно безразличной к тому,  что большая часть государственных предприятий уже отданы  в управление?  Что  же  получает  государство  от того,  что владеет колоссальной государственной собственностью? Просто ничего!

 

     За первый квартал,  как вы видите из таблицы, мы получили 2,9 миллиона   гривень   дивидендов   от   управления  государственной собственностью.  Не смешно ли  это?  Где  деньги,  которые  должна приносить государственная собственность?

 

     Если говорить   об   общегосударственных   бюджето-образующих налогах,  то мы далее остановимся на недоимке,  и вы увидите,  как работают  наши налоги.  Но для того чтобы понять,  что делается на границе, я хотела бы, чтобы вы посмотрели следующую таблицу: какие льготы  и  какие  предприятия  имеют  льготы  при  ввозе импортных товаров.  Есть предприятие "Бизон",  которое  провезло  товары  по льготному режиму,  абсолютно субективному, и не доплатило бюджету 192 миллиона гривень.  Фирма "Фионит" не доплатила  93,2  миллиона гривень и так далее.  Общая сумма, недополученная бюджетом по всем этим субективным льготам, составляет 429 миллионов гривень.

 

     Можем ли мы оставлять ситуацию в таком виде? Безусловно, нет. И   предложения   по   этому  поводу  нашли  отражение  в  проекте постановления Верховной Рады,  который Комитет по вопросам бюджета предлагает вашему вниманию.

 

     Следующий вопрос.  Как  работают  основные  бюджетообразующие налоги?  Можно  сколько  угодно  говорить  о  том,  какой  процент выполнен,   какой   недовыполнен.  Нужно  просто  посмотреть,  как возросла недоимка в Государственный бюджет за  первый  квартал  по основным  бюджетообразующим налогам.  Обратите внимание,  всего мы недополучили в бюджет по налогам  3,7  миллиарда  гривень,  в  том числе по НДС - 900 миллионов гривень,  по налогу на прибыль - 560, по акцизу с отечественных товаров - 150. Вы мне скажите: при такой недоимке  -  3,7  миллиарда  -  может существовать Государственный бюджет?  Только за первый квартал она возросла на  37,4  процента, при  этом  на  сегодня недоимка составляет 13,6 миллиарда гривень. Неужели этих цифр недостаточно для того,  чтобы сделать вывод, что наша  налоговая  система  не просто не работает,  она просто губит оставшиеся предприятия, которые еще пытаются чтолибо созидать?

 

     Сегодня у нас более  57  процентов  предприятий  -  банкроты, причем  полные  банкроты,  невозрождаемые.  У нас сегодня,  как вы знаете,  обем ВВП по отношению к первому кварталу 1998 года  упал на  4,8  процента.  И не есть ли это сигналом тому,  что Верховная Рада, как и определилась, до 1 июня должна внимательно рассмотреть налоговую политику и наконец внести в нее серьезные коррективы?

 

     Теперь позвольте  вернуться  к  расходам.  Что же мы видим по ним?  Расходы  консолидированного  бюджета   за   первый   квартал выполнены  на  17,6  процента против 25 процентов,  которые должны быть при выполнении  бюджета  за  квартал  в  идеальном,  макетном варианте.  В первом квартале за прошлый год расходы были выполнены на  20,3  процента.   То   есть,   к   сожалению,   мы   вынуждены констатировать падение расходной части бюджета.

 

     Расходы Государственного  бюджета выполнены на 15,7 процента, расходы местных бюджетов - на 22,2 процента. Как же распределились эти  расходы по структуре?  От всех расходов бюджета 28,2 процента было направлено на  заработную  плату  и  начисления;  18,9  -  на обслуживание  внешних  и  внутренних долгов;  13,2 - на социальные трансферты населению;  16,6 - на иные трансферты и субсидии, в том числе   межправительственные.  И  далее  вы  видите,  что  на  все остальные нужды было потрачено достаточно немного.

 

     Но я хочу обратить  ваше  внимание  на  то,  как  планируется квартал.  Ведь  мы  сейчас  сравниваем  план  на квартал и факт на квартал.  Но хотелось бы просто для себя определить  (и  Верховная Рада  должна  это понять),  что,  планируя,  Кабинет Министров уже закладывает совершенно новый бюджет.  Обратите внимание, насколько неравномерно планирование по кварталу. Например, целевые субвенции на  образование,  как  отмечала  депутат  Пасечна,   запланированы правительством  в размере 0 процентов от годового обема.  То есть если говорить о том,  как выполнен этот план на квартал,  то можем сказать, что он выполнен на 100 процентов.

 

     Погашение задолженности по обесцененным сбережениям граждан - запланировано 0 процентов на первый квартал.  Почему?  Ведь бюджет же  у  нас  есть!  И  в  Законе  о  бюджетной  системе  записано о пропорциональном финансировании всех расходных статей.

 

     Далее. Погашение  задолженности  по  заработной  плате  -  не приоритет  ли  это  сегодня всего бюджетного процесса?  Конечно же приоритет.  На 11,5 процента запланировано по отношению к годовому обему.  Где же хотя бы 25 процентов, ожидаемые на первый квартал, которые  должны  быть  запланированы?  Выплата  пенсий  и   помощи запланирована на 13,8 процента, но мы и этого плана не выполняем.

 

     Дотация областям. А вы знаете, что у нас на области возложены практически все социальные траты:  все льготы,  субсидии, все, что касается   здравоохранения   и   образования?  Запланировано  14,2 процента  годового  обема.  А  протокольные  мероприятия   -   89 процентов годового обема. И так далее.

 

     Что странно?   Что  действительно  не  были  профинансированы "горячие" социальные вопросы:  целевая субвенция на образование  - 0,  расходы на погашение задолженности по обесцененным сбережениям

- 0.  Давайте посмотрим:  может, у нас лучше с другими социальными платами?

 

     Льготы ветеранам   труда  профинансированы  на  5,5  процента годового плана.  Расходы на покрытие задолженности  по  заработной плате  и  социальным  выплатам  фактически профинансированы на 6,1 процента.  Средства бюджета, передаваемые в Пенсионный фонд (не мы ли здесь говорили о том, что это приоритет номер один?), - реально профинансировано 6,64 процента годового плана.  Это крохи, которые никогда  в  жизни  проблемы  выплаты  заработной платы и пенсий не закроют.

 

     Смотрим далее.  Например, пенсии военнослужащим. Относительно к первому кварталу 1998 года профинансировано на 71,9 процента, то есть почти на 28 процентов меньше,  чем в первом квартале прошлого года. Субсидии населению по сравнению с первым кварталом 1998 года профинансированы на 34,8 процента.  Помощь семьям с  детьми  -  на 25,8 процента.

 

     Отдельный, как   вы   знаете,  наболевший  вопрос  -  выплата задолженности по регрессным искам шахтерам.  Сколько раз приезжали эти  люди без копейки для того,  чтобы решить его!  Сравним первый квартал 1998 года и  первый  квартал  1999:  в  этом  квартале  мы профинансировали   всего   47  процентов  по  сравнению  с  первым кварталом прошлого года.

 

     Хотелось бы также обратить ваше внимание на то, какие расходы были  значительно  сокращены  по сравнению с первым кварталом 1998 года:  финансирование районных и городских судов - на 50 процентов (это значит, что нам правосудие не нужно); фундаментальных научных исследований - на 56,9 процента;  содержание Вооруженных Сил -  на 32,4  процента  и  так  далее.  Это  говорит о том,  что неуклонно продолжают снижаться траты на самые ключевые цели,  которые  имеет сегодня государство.

 

     Но в  то  же  время  мы  превращаемся в страну - хронического должника.  Если  сравним  расходы  на  обслуживание   внешнего   и внутреннего  долга в первом квартале 1998 года и в первом квартале 1999 года,  то увидим,  что эти расходы увеличились в 6,3 раза  по сравнению  с  прошлым  годом;  расходы,  связанные  с заграничными командировками,  - в 1,78 раза;  строительство (в то время,  когда нужно платить заработную плату) - в 2,4 раза и так далее.  То есть мы по-прежнему не имеем четких,  ясных приоритетов.  И в  этом,  в частности,   есть  вина  и  Верховной  Рады,  потому  что  мы  эти приоритеты  должны  не  только  планировать,  но  и  очень   четко отслеживать, буквально в ежедневном режиме.

 

     Теперь о дефиците Государственного бюджета. По плану, который утвердило Министерство финансов, мы должны были профинансировать в первом  квартале  дефицит на сумму 1 миллиард 83 миллиона гривень. Реально,  к сожалению, дефицит профинансирован всего лишь на 178,3 миллиона  гривень,  то  есть  недофинансирование  дефицита бюджета колоссальное.  Почему?  Потому  что  все  деньги,   которые   наше государство получило по внешним и внутренним займам, направлены на погашение процентов и основной суммы внешнего и внутреннего долга. К  сожалению,  опять  ничего  не  осталось  для решения социальных вопросов.

 

     Каков же реальный дефицит Государственного бюджета  в  первом квартале?  Дефицит  этот  реально  составил  3  процента ВВП,  а в Государственном   бюджете   запланирован   1   процент.    Прирост кредиторской   задолженности.   Долги   бюджета  возрасли  на  569 миллионов гривень.

 

     Теперь о государственном долге.  Государственный долг Украины на  1  апреля  1999  года  составляет 14,9 миллиарда долларов,  за первый  квартал  прирост  -  на  43  миллиона  гривень.  Структура государственного долга - перед вами.  Вы можете увидеть, сколько у нас долгов перед МВФ,  сколько долгов  по  облигациям  внутреннего государственного займа. Все это достаточно показательно.

 

     Но хотелось  бы  отметить,  что внешний государственный долг, если  не  учитывать  гарантии  правительства,  которые  были  даны хозяйствующим  субектам  в  первом  квартале,  сократился  на 183 миллиона долларов и по состоянию на 1 апреля 1999 года  составляет 13,3   миллиарда   долларов,   или   76   процентов  от  известных показателей.

 

     Что хотелось бы сказать: безусловно, долг растет. Безусловно, для Украины, учитывая, сколько мы тратим денег из Государственного бюджета на оплату внешнего долга,  он уже непосилен. И имеем ли мы право его увеличивать - это,  конечно же,  должна решать Верховная Рада.  У нас не  просматривается  четкой  стратегии  на  повышение уровня  производства,  поэтому  мы  не можем бесконечно занимать и бесконечно быть кому-то должны.  Мы уже просто  неплатежеспособное государство.

 

     По поводу внутреннего долга (я прошу следующую таблицу). На 1 апреля  этот  долг  составлял  уже  14  миллиардов  275  миллионов гривень.  На  протяжении  первого  квартала  он  увеличился  на  5 процентов,  или на 775 миллионов гривень.  Это значит,  что  через облигации внутреннего государственного займа мы продолжаем растить пирамиду  и  практически  пополняем   бюджет   за   счет   эмиссии Национального  банка,  обманывая  себя  в  том,  что этой эмиссией дефицит бюджета мы не увеличиваем. На самом деле это так.

 

     На погашение  основной  суммы  внутреннего  долга  пошло  677 миллионов  гривень,  на  обслуживание внутреннего государственного долга - 315 миллионов гривень. Вы видите, насколько это чудовищные суммы,  и,  конечно  же,  именно эти выплаты затрудняют выполнение социальных обязательств государства.

 

     Но вопрос  в  том,  может  ли  наше  государство  при   такой неблагоприятной балансовой ситуации продолжать накапливать скрытые долги?  Такие скрытые долги - это гарантии правительства,  которые продолжают предоставляться правительством хозяйствующим субектам. Только лишь за первый квартал 1999 года таких гарантий  было  дано на  484  миллиона  долларов.  А  это значит,  что в следующем году хозяйствующие субекты,  как у нас  сложилась  традиция,  за  себя платить не будут и по-прежнему отдуваться будет государство. Такую практику нужно прекратить,  потому что все  это  у  нас  приобрело абсолютно бесконтрольный характер.

 

     Кстати, проект  постановления  Верховной  Рады  и изменения к Закону о Государственном бюджете на 1999 год, которые предлагаются бюджетным комитетом, исключают возможность правительства оказывать содействие  хозяйствующим  субектам  в   получении   займов   под государственные гарантии.

 

     Теперь несколько  слов  о  Пенсионном  фонде.  Это наша общая боль.  На протяжени первого квартала 1999  года  задолженность  по выплате пенсий увеличилась на 15,6 процента.  И если даже погасить сегодня всю недоимку хозяйствующих субектов  в  Пенсионный  фонд, то, к сожалению, 60 процентов долгов по пенсиям все равно погашены не будут.  Это говорит о  том,  что  Верховная  Рада  совместно  с правительством  должна  принимать  чрезвычайные  меры  для выплаты пенсий.  И такие меры предложены в проекте постановления Верховной Рады,  представленном  бюджетным  комитетом,  и в проекте Закона о внесении изменений к Закону о Государственном бюджете  Украины  на 1999 год.

 

     А теперь несколько слов о том, как выглядят бюджеты регионов, что сегодня наши регионы финансируют,  что - нет,  и действительно ли   верен   тезис,   что   города,   районы   и  области  сегодня профинансированы в полном обеме и  никаких  проблем  у  них  нет. Безусловно,   это   не   так.  Доля  местных  бюджетов  в  доходах консолидированного бюджета составляет 40,7  процента  при  годовом плане 36 процентов. Но, поверьте мне, эти цифры абсолютно ни о чем не говорят.  Почему?  Да потому,  что расходы местных бюджетов  по сравнению   с   первым  кварталом  1998  года  сократились  на  11 процентов.

 

     Сколько бы мы ни говорили о том,  как распределяются средства между  Государственным  и  местными  бюджетами,  в  итоге  местные бюджеты в первом квартале  1999  года  получили  на  11  процентов меньше,  чем  в  первом квартале 1998 года.  В частности,  уровень финансирования системы образования по регионам  на  13,6  процента ниже,  здравоохранения  -  на  8,2  процента  ниже,  чем  в первом квартале прошлого  года.  И  на  социальную  защиту  пошло  на  19 процентов   меньше   средств.   Но   при  этом  серьезно  возросли капитальные расходы.  Мы по-прежнему не платим заработной платы, а закладываем фундаменты будущих долгостроев.

 

     Если вы помните,  при утверждении Государственного бюджета на 1999 год  мы  отработали  четкий  механизм  дотирования  областей, которые  в  этих  дотациях  нуждаются.  Этот  механизм  должен был полностью исключить ручное управление при  предоставлении  дотаций областям,   выравнять   эти   дотации,   сделать  их  законными  и независимыми.

 

     Что же мы получили?  Механизм дотирования  (а  соответственно регулярной  выплаты  заработной платы на местах) работает,  но,  к сожалению,  с его помощью выделено всего лишь 29,9  процента  всех дотаций,  которые  получили  области.  От общей суммы дотаций 39,2 процента попрежнему даются областям в ручном  режиме  и  почти  31 процент  -  по принципу взаимозачетов.  Это значит,  что именно на заработную плату, на социальные нужды эти деньги не поступают.

 

     Почему так?  Да потому,  что были заведомо занижены нормативы отчислений  на дотации,  которые производятся на уровне областного казначейства.  И мы сегодня обязаны это поправить. Соответствующие предложения  для  каждой  области есть в проекте Закона о внесении изменений к Закону о Государственном бюджете Украины на 1999  год. Мы  должны  поставить  себе цель - исключить ручное управление при дотировании регионов - и  добиться  ее,  отчитавшись  о  том,  что действительно сделано.

 

     Подводя итоги  исполнения  Государственного  бюджета в первом квартале,   можно   констатировать,   что    ситуация    сложилась чрезвычайная,  и,  безусловно,  она  требует принятия чрезвычайных мер.  Часть этих мер изложена в  проекте  постановления  Верховной Рады  Украины,  подготовленном бюджетным комитетом.  Этот проект у вас есть.

 

     Какие основные   действия   предусмотрены    этим    проектом постановления? Первый пункт. Безусловно, мы должны признать работу по исполнению Закона Украины о Государственном бюджете Украины  на 1999 год неудовлетворительной.  И в этом наша общая вина, учитывая ошибки,  которые были допущены Верховной  Радой  при  планировании местных бюджетов.

 

     Верховная Рада    должна   категорически   выступить   против постановления  Кабинета  Министров,  которым  сокращаются  расходы Государственного  бюджета,  в том числе на 300 миллионов гривень - дотирование регионов.  Это,  как вы понимаете, минус от заработной платы учителям и врачам.  Мы не должны этого допустить. Поэтому во втором  пункте   постановления   Кабинету   Министров   предложено приостановить  действие  Постановления Кабинета Министров 432 "Про обмеження видатків Державного бюджету України на 1999 рік".

 

     Далее. Мы с вами видим,  что при исполнении  Государственного бюджета  допускается немало нарушений,  и в третьем пункте проекта постановления предлагается рекомендовать  Генеральной  прокуратуре до 1 июля проинформировать Верховную Раду о нарушениях, допущенных при исполнении Государственного бюджета,  а также о том,  кто и  в какой степени должен за это отвечать.

 

     Наша налоговая   система   не   работает,   это   не  требует дополнительных   комментариев.   И   в    проекте    постановления предусматривается, что до 1 июня Верховная Рада должна рассмотреть состояние   законодательной   базы,   которая   касается   системы налогообложения.  Есть  два  проекта  Налогового кодекса,  которые нужно рассмотреть и принять решение.

 

     Мы не можем далее мириться с чрезвычайной ситуацией,  которая сложилась  в  нефтегазовом  комплексе  с уплатой налогов.  В пятом пункте проекта постановления Кабинету Министров рекомендуется дать поручение налоговой администрации, Главному контрольноревизионному управлению   Министерства    финансов    проверить    деятельность предприятий  этого  комплекса  и  до  5  июля дать свое заключение парламенту,  выработать  действия,   которые   помогут   наполнить Государственный бюджет.

 

     В следующем   пункте   предусматривается  усовершен-ствование механизма расчета дотаций областям.  О чем идет речь? О том, чтобы все  таможенные  сборы  с  импортных товаров включались в базу для исчисления нормативов дотаций регионам.  К сожалению,  сегодня это игнорируется,  и  мы обязательно должны это восстановить.  Почему? Потому  что,   например,   таким   областям,   как   Закарпатская, Житомирская,  недостаточно  денег,  которые  попадают  в областные казначейства,  если не включать в эту базу все  суммы  налогов  на импортные товары, которые должны платить хозяйствующие субекты.

 

     Следующий пункт  -  о выработке Пенсионным фондом совместно с Верховной Радой механизма выравнивания и пропорциональной  выплаты пенсий по регионам. Что имеется в виду?

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юліє Володимирівно,  завершуйте. Проект постанови у депутатів є.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Я прошу две минуты.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дві хвилини, і закінчуйте.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  У нас по-прежнему пенсионеры, которые живут в сельских  районах,  -  это,  так  сказать,  "черные"   пенсионеры. Пенсионеры,  которые живут в городах, находятся в несколько лучшей ситуации.  В  сельских  регионах  задолженность  по  пенсиям   8-9 месяцев,  а  в городах может быть 1-2 месяца.  Недопустимо,  чтобы государство по-разному смотрело на этих людей. Поэтому в следующем пункте  проекта постановления предлагается обязать Пенсионный фонд разработать механизм устранения такой несправедливости.

 

     Следующий вопрос касается того, что хозяйствующие субекты не платят акцизные сборы и другие платежи на границе. Предлагается до 1 июня заслушать Государственную таможенную службу и Верховный суд Украины по поводу того, какие льготы для хозяйствующих субектов и на каком основании предоставлены.

 

     И последнее. Мы предлагаем, чтобы Кабинет Министров до 1 июня 1999  года  внес  в  Верховную  Раду  предложения по существенному сокращению всех льгот.

 

     Отдельного рассмотрения в Верховной  Раде  заслуживает  также вопрос получения дивидендов от работы государственных предприятий. Это мы должны рассмотреть безотлагательно.

 

     Комитет по вопросам бюджета просит поддержать этот  проект  и принять постановление.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Давайте   ми   зробимо   так:  зараз  ви запишитеся на  запитання,  а  відповіді  Юлія  Володимирівна  буде давати після перерви.

 

     Прошу записатися. Будь ласка, висвітіть.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Юліє Володимирівно, будь ласка.

 

     Слово для  запитання  надається  депутату  Черняку.  За ним - депутат Чиж.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Фракція Народного руху України. Шановна Юліє Володимирівно! Підсумовуючи все те, що ви сказали: що ми маємо? Ми маємо те, за що нас мають. Ми маємо недоїмку до Державного бюджету 9  мільярдів  гривень.  Ми  маємо  прихований  дефіцит  бюджету  7 мільярдів гривень. Ми маємо внутрішній борг 14,3 мільярда гривень. Більше третини видатків Державного бюджету йде  на  обслуговування зовнішнього  боргу.  Постійно скорочуються соціальні видатки.  Ось така загальна картина.

 

     У зв'язку з цим,  чи не вважаєте ви,  що запропонований  вами проект постанови Верховної Ради є паліативним.  І що б ви робили в цій ситуації, якби були міністром фінансів чи ще краще (а можливо, гірше) Прем'єр-міністром України?

 

     Дякую за увагу.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Я,   наверное,   поддержу  вас  в  том,  что постановление,  проект которого предложен  нами,  конечно  же,  не может решить всех вопросов.  Есть какие-то горячие точки,  которые мы наметили:  таможня,  нефтегазовый комплекс,  налоговая система, управление  государственным  имуществом.  Это реперные точки - те, которые являются ключевыми.  Что нужно делать? Ведь по Конституции бюджетную политику у нас определяет Верховная Рада.

 

     Мы обязаны  прежде всего выработать четкие приоритеты.  Мы не можем  распыляться,  не  можем  тратиться  на   все.   Мы   должны определиться:  вот  этот  вопрос  мы  решаем.  Если это социальные вопросы, то должны взяться и решить их.

 

     Но до тех пор,  пока мы не наполним доходную  часть  бюджета, говорить  не  о  чем.  И  если  бы  я имела возможность работать в исполнительной  власти,  однозначно  начинала  бы   с   наполнения бюджета.

 

     Из моего  доклада было четко видно,  что нам даст возможность наполнить бюджет: реформа налоговой системы (действующая никуда не годится); управление госсобственностью, чтобы была какая-то отдача государству (это  важнейший  элемент);  эффективная  приватизация, которая  что-то  дает  стране,  а не просто проходит мимо бюджета; реальное создание границы и так  далее.  Это  требует  ежедневного кропотливого труда,  что, как мне кажется, всем нам понятно. Нужно обозначить приоритеты и наполнить доходную часть бюджета.

 

     Еще нам нужно научиться жить по средствам. Обычно государство заимствует,  когда видит свет в конце тоннеля,  то есть когда есть возможность через год-два-три погасить долг.  А что же у  нас?  Мы заимствуем,  заранее понимая, что никаких шансов вернуть долг нет. И поэтому у нас год от года возрастает процент  расходов,  которые мы направляем на погашение внешних и внутренних долгов.

 

     К сожалению,  мы  и  сегодня живем не по средствам.  И в этом случае бездефицитный бюджет говорит не о том,  что  нам  не  нужны деньги,   а   о   том,   что  мы  уже  неплатежеспособны  по  этим обязательствам.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Борщевський.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре   Миколайовичу.   Шановна   Юліє Володимирівно! Я не хочу оцінювати, як виконується бюджет, тому що ви його оцінили, я згоден із вашими оцінками. У мене запитання: чи можемо  ми  в цій заданості,  в цій парадигмі зробити хоча б якусь корекцію,  щоб усунути ті дурниці, які прямо закладені, на жаль, і в Законі про бюджет?

 

     Що я маю на увазі?  Є стаття,  здається,  стаття 19, згідно з якою 90 відсотків всіх  фінансових  надходжень  ми  витрачаємо  на погашення минулих боргів. І в цьому випадку нищиться вся соціальна сфера,  бо не лишається коштів на фінансування навіть елементарної лікарні.

 

     Я звертався   до   вас   через   Олександра   Миколайовича  з відповідним листом,  що треба вносити зміни до цієї статті  зараз, коли ми уточнюємо показники бюджету,  і зменшувати цю цифру хоча б до 70 або 75 відсотків,  але не більше.  Бо не можна ж  нічого  не фінансувати.

 

     Далі. Ні     копійки    не    передбачено    на    повернення сільськогосподарським виробникам витрат  на  будівництво  об'єктів соцкультпобуту. А вони ж будують щось. Як тут бути?

 

     Оце конкретні два запитання.

 

     А щодо  того,  як  наповнювати  бюджет,  то треба кардинально змінювати саму політику,  курс і тих,  хто цей курс  проводить.  І тоді  можна буде щось придумати.  А так ми завжди будемо ходити по колу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  По статье 19 (просто для справки). Защищенные статьи у нас выполнены на 51 процент,  то есть де-факто эта статья не исполняется. А это говорит о том, что приоритета у нас нет.

 

     Но мы учли ваше предложение.  Мы  расширили  набор  платежей, количество  защищенных  статей,  которые обеспечивают и социальную сферу всем необходимым,  и  сделали  так,  что  эти  90  процентов действительно  идут  на  приоритетные  платежи.  Но Верховная Рада вправе рассмотреть вопрос о снижении этого процента. И если зал за это проголосует, мы такие изменения внесем.

 

     По крайней  мере,  есть  два  варианта.  Первый - оставить 90 процентов,  но  расширить  перечень  защищенных  статей,  чтобы  в принципе  эти 90 процентов покрывали их.  Второй - до 75 процентов снизить обем денежных средств, которые направляются на защищенные статьи.   Мы  должны  из  этих  двух  вариантов  выбрать  наиболее эффективный.

 

     Бюджетный комитет предлагает первый вариант,  тем более  что, как   вы   знаете,   вышло  постановление  Кабинета  Министров,  в соответствии с которым 100 процентов поступлений в местные бюджеты предполагается направлять на защищенные статьи.

 

     ГОЛОВА. Ви скажіть, Юліє Володимирівно, що у нас два підходи: любительський  підхід  до  виробництва  і  державний   підхід   до податкової   системи.   Якщо   у   нас   любительський  підхід  до виробництва,  то про  яку  віддачу,  про  який  бюджет  мова  йде? Виробництво  не кероване,  не управляється галузева система.  Якщо хліб сіють без добрив, то про що мова йде?

 

     Депутат Борщевський. Будь ласка. За ним

- депутат Романчук.

 

 

 

 БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Юлия  Владимировна,  вы довольно  выпукло  показали все перекосы в бюджетном планировании. Можно привести и другие  примеры  таких  перекосов,  например  при планировании бюджетных ассигнований высшим учебным заведениям:  на зимний период им дается мизер,  а потом все покрывается летом.  Но за коммунальные услуги и энергетикам плата требуется именно зимой. Я уже не говорю о финансировании статьи 57 Закона об образовании.

 

     Но меня интересует такой вопрос. Из доклада министра финансов я  никак  не  мог  понять,  какой  логикой руководствуется Кабинет Министров,  допуская  эти  бюджетные  перекосы?  Может  быть,  ваш комитет проследил эту логику?  И какова,  на ваш взгляд, мотивация такого бюджетного планирования?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Во-первых,  сколько  бы  мы   ни   определяли социальные приоритеты, Кабинет Министров, к сожалению, будет рабом основного приоритета -  погашения  внешних  и  внутренних  долгов. Именно  это сегодня диктует,  что и куда направлять.  К сожалению, наши обязательства по внешним и внутренним долгам  несоизмеримы  с нашими возможностями, они поглощают огромные средства, в том числе и эмиссионные.

 

     Безусловно, нам   нужно   постепенно    уменьшать    пирамиду внутреннего долга (ОВГЗ).  Вы только вдумайтесь: Нацбанк эмитирует гривню и отдает под проценты правительству. Не проще ли честно, не обманывая   себя,  отдать  без  процентов  эти  деньги,  чтобы  не накручивать долги и не наращивать долговую пирамиду?  Конечно  же, это нужно делать.

 

     Поэтому наш  путь  при  таком минимальном бюджете -сокращение обязательств по внешним и внутренним долгам.  Но мы,  к сожалению, каждый квартал наращиваем долги.  В этом наша беда, и я боюсь, что это окончательно может захлестнуть наш бюджет.

 

     ГОЛОВА. Я просив би запросити  фракцію  Народно-демократичної партії   до   залу  (є  тільки  сім  чоловік  із  фракції),  групу "Незалежні",  фракції Руху,  зелених,  соціалдемократів.  Немає  ж людей  у  залі.  Уряд є,  а депутатів немає,  навіть фракції,  яка підтримує уряд,  немає.  Дуже турбуються за бюджет.  А  виставляти претензії уряду буде кому.

 

     Депутат Романчук. Будь ласка.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати слово Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.    Социалистическая     оппозиция.     Скажите, пожалуйста,  пани  Тимошенко,  когда  к  вам пришло прозрение и вы осознали проблемы населения и проблемы производства?

 

     Не только мы помним,  знает вся страна,  кем была разработана бюджетная резолюция на 1999 год. Ваш комитет ее разработал, и вы о ней докладывали. Там четко выписано: брать кредиты у международных финансовых  организаций  и  выплачивать их,  раскручивать пирамиду ОВГЗ,  получать доходы от денежной приватизации.  И,  стоя на этой трибуне,  на  вопрос:  "А  что же будет со 135 миллиардами гривень трудовых сбережений населения?" - вы ответили:  "Пока  Украина  не выйдет из кризиса, их вернуть нельзя". Это есть в стенограмме.

 

     И вдруг   такое   прозрение:  вы  увидели,  что  весь  бюджет располосован прежде всего изза  выплат  по  внешним  и  внутренним долгам  (не  по  сбережениям  и  не  по  зарплате),  что  страдает производство,  что предприятия получают необоснованные льготы и не платят  налоги  в бюджет (ну,  вам это лучше видно,  потому что вы сами относитесь к таким же неплательщикам налогов).

 

     Меня просто интересует,  когда к вам пришло  прозрение  и  вы увидели эти государственные беды?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Наталья Михайловна, по-моему, трансляции нет, поэтому вы можете оставить свое политиканство за стенами Верховной Рады.

 

     С тех  пор  как я возглавляю бюджетный комитет,  моя линия на устранение дефицита бюджета, на прекращение строительства пирамиды ОВГЗ,    на    сокращение    внешних    заимствований   достаточно последовательна.  И эту линию я буду вести неуклонно до  тех  пор, пока это не даст реальных результатов.

 

     И еще.  Наталья Михайловна,  у меня к вам встречный вопрос. Я все время, сколько работаю в парламенте, не могу на него ответить: чем  вы отличаетесь от действующей власти?  Вы так же беспринципно врете людям, без каких-либо границ, и ваш популизм уже приобретает просто  ненормальные  формы.  Я  всегда буду этот вопрос задавать. Какая разница,  кто лжет:  правительство,  Президент  или  Наталья Михайловна? Я не могу найти ответа на этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та   інвалідів (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановна  Юліє  Володимирівно!  Ситуація  з фінансуванням  проблем  інвалідів  відома.  На  початку підготовки бюджету 1999 року я пропонував внести до переліку захищених статей Державного  бюджету  видатки  на  фінансування  Державної програми соціально-побутового  та  матеріального  забезпечення   інвалідів, передбаченої законодавством. Ці пропозиції були підтримані і у вас у комітеті,  і в Комітеті  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів. Вони були підтримані і на нинішніх слуханнях.

 

     Я хочу  запитати:  чи  це  технічна  помилка,  що до переліку захищених статей Державного бюджету не увійшла стаття видатків  на соціальний захист інвалідів? Проясніть, будь ласка, ситуацію.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Бюджетный  комитет  полностью  поддержал ваши предложения о том,  чтобы все расходы  бюджета  по  финансированию проблем  инвалидов и других социально незащищенных слоев населения были включены в разряд защищенных статей. К тому моменту, когда мы будем  окончательно  принимать закон об изменениях и дополнениях к бюджету,  это обязательно будет учтено.  Мы сделаем все, чтобы эти люди получили поддержку государства.

 

     Но я  просила  бы  вас  как руководителя обратить внимание на такой    интересный    факт.    Деньги,     которые     собираются специализированным  фондом  по  защите инвалидов,  практически все направляются на общебюджетные нужды.  Они не поступают  инвалидам. Это тот вопрос,  который вы должны поднимать.  Всего 14,6 процента средств,  которые  вы  собираете,  направляются  на  ваши   нужды, остальное идет на другие цели.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юліє Володимирівно. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається  голові Рахункової палати Симоненку Валентину Костянтиновичу. 15 хвилин виставте.

 

     СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати. Уважаемый Александр Николаевич!   Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемые   члены правительства!  Для  начала  разрешите  вернуть  вас  к   событиям годичной давности.  На первом пленарном заседании 12 мая 1998 года Верховный  Совет  Украины   нового   созыва   принял   решение   о еженедельном  рассмотрении  информации  правительства  о погашении задолженности по заработной плате,  пенсиям  и  стипендиям.  Шесть недель  подряд  вы  пунктуально  и  предметно слушали этот вопрос, принимали соответствующие решения.

 

     В развитие этих постановлений  Кабинет  Министров  на  всякий случай,  чтобы  не отстать,  постоянно рассматривал этот вопрос на своих заседаниях, тоже принимал соответствующие решения. Президент Украины   в  свою  очередь  подписал  три  указа,  непосредственно направленных на решение этой проблемы.

 

     Более того,  статьей  19  Закона  о  Государственном  бюджете Украины  на 1998 год гарантировалось первоочередное финансирование расходов на выплату заработной платы и других соцвыплат населению. Был  утвержден  перечень защищенных статей расходов Госбюджета.  К ним,  в частности,  относилась и эта группа выплат.  Прошел год. А что в итоге?

 

     В 1998 году на социальные выплаты из Государственного бюджета направлено на  30  процентов  меньше  средств,  чем  утверждено  в законе.  Цена этих 30 процентов - 2,9 миллиарда гривень и огромные социальные проблемы наших граждан.  В нарушение статьи 1 Закона  о Государственном  бюджете  на  1998  год,  который  был утвержден с учетом  "полного  погашения  долгов  по  заработной   плате",   на погашение  задолженности  по  заработной плате и другим социальным выплатам было перечислено всего лишь 229  миллионов  гривень,  или около 25 процентов от утвержденной на год суммы.

 

     В результате  того,  что  в  1998  году  не  было  обеспечено финансирование  расходов  на   социальные   выплаты   в   обемах, утвержденных   Госбюджетом,   задолженность   Госбюджета  по  этим выплатам на конец года возросла на 947 миллионов гривень,  или  на 57,9 процента. И это при том, хочу подчеркнуть, что сумма средств, поступивших в Государственный бюджет в 1998 году,  как  показывает анализ, была достаточной для выполнения требований законов, указов Президента да и постановлений Верховного Совета по  финансированию социальных затрат.  За прошлый год доходы Государственного бюджета (без учета взаимозачетов,  фондов) в денежной форме составили 11,4 миллиарда  гривень,  а  на  зарплату  и  другие  выплаты надо было направить чуть больше 9 миллиардов.

 

     Вот, уважаемые  коллеги,  итоги  бюджетного   1998   года   и титанические  усилия,  которые  прилагали  вы,  народные депутаты, правительство и Президент, издававший указы.

 

     В материалах Счетной палаты,  которые вы сегодня получили  на руки, представлен подробный анализ причин, по которым решение этой острейшей социальной проблемы превратилось в процесс  бесконечного рассмотрения и принятия постановлений (их более 25).

 

     Сегодня, подводя   итоги   выполнения  Госбюджета  за  первый квартал 1999 года,  можно однозначно сделать  вывод,  что  причины невыполнения  Государственного бюджета на 1998 год повторяются и в этом году, к сожалению, со стопроцентной точностью. Именно поэтому очередное   рассмотрение  вопроса  о  выполнении  Государственного бюджета,  по мнению коллег из Счетной палаты, нельзя свести лишь к анализу  представленного  вам  громадного количества цифр.  Это не даст ответа на главные вопросы,  находящиеся в вашей компетенции - в  компетенции  высшего  законодательного  органа  власти:  почему последовательно и неуклонно, из года в год, от квартала к кварталу не  выполняется  Закон  о  Государственном  бюджете?  Почему факты неэффективного,  незаконного,  нецелевого использования  бюджетных средств становятся нормой экономической жизни страны?

 

     За январь-март   при   равномерном  планировании  поступлений доходов в  Государственный  бюджет  по  кварталам  доходная  часть выполнена  всего  лишь  на  63  процента  и  на  89  процентов  от запланированных Министерством финансов.

 

     Аналогичная ситуация   с    выполнением    расходной    части Государственного    бюджета.    Можно   назвать   сотни   примеров невыполнения его  показателей  в  первом  квартале  и  практически невозможно  назвать  хотя  бы  один  показатель бюджета (вот пусть Игорь Александрович  назовет  хоть  один,  особенно  по  расходной части),  который  выполнен  в  первом  квартале  текущего  года  в соответствии с Законом о Государственном бюджете.

 

     В результате  недофинансирования  по   плановым   назначениям расходов  на  социальные  выплаты  общая  задолженность  по ним за первый квартал по сравнению с началом года увеличилась практически на  300  миллионов гривень,  или на 11,6 процента,  и составила ни много ни мало 2,9 миллиарда гривень.

 

     На фоне этих жизненных реалий  сначала  появляются  отдельные высказывания    о   нереальности   бюджета,   которые   постепенно оформляются в  позицию  Кабинета  Министоров,  дескать,  бюджет-99 нереален,    а    затем    позиция    материализуется   незаконным постановлением Кабинета Министров о секвестрировании бюджета.

 

     Как председатель Счетной палаты еще раз хочу  подтвердить  (у меня на руках расчеты), что Государственный бюджет Украины на 1999 год был и пока даже  сегодня  остается  реальным.  Это  однозначно подтверждается тем фактом,  что в первом квартале рост недоимки по платежам  в  Госбюджет  значительно  опережал  размеры   планового невыполнения  Государственного  бюджета.  Сумма недоимки,  то есть начисленных в соответствии с действующим законодательством,  но не поступивших в Государственный бюджет платежей,  возросла более чем на 3,5 миллиарда гривень. А плановое невыполнение Государственного бюджета  составило  около  0,5  миллиарда  гривень.  То  есть  все исходные расчеты Государственного бюджета 1999 года  были  сделаны не только правильно,  но и с запасом.  И никаких новых налогов для исполнения Госбюджета-99 не  требуется.  Надо  лишь  хотеть  и,  к сожалению,  еще и уметь исполнять то,  что определено законом. Это общий вывод.

 

     Приведу только два  примера  по  отдельным  статьям  бюджета. Статья  11 Закона Украины о Государственном бюджете на 1999 год об отчислении в Госбюджет от платы за транспортировку  трубопроводным транспортом  через  территорию  Украины  природного  газа,  нефти, аммиака:  поступление в первом  квартале  составило  0,3  процента годовых  бюджетных  назначений  - 4,1 миллиона гривень при годовом плане 1,6 миллиарда гривень.

 

     Почему же   это    случилось?    Государственная    налоговая администрация  пытается разобраться с этими платежами,  проводится совещание  с  представителями  Госнефтегазпрома,   НАК   "Нефтегаз Украины", ОАО "Укрнефть", концерна "Укргаздобыча". Выясняется, что поступление  средств  тормозится  из-за  отсутствия  положения   о порядке  расчета  отчислений  от  платы  за транзит трубопроводным транспортом,  которое Кабинет Министров  все-таки  утверждает,  но спустя  четыре  месяца  после  начала  бюджетного года - 29 апреля текущего года!

 

     Второй пример, тоже незатейливый. Поступление ввозной пошлины за  первый  квартал  составило  10,4  процента  годовых  бюджетных назначений - 165 миллионов гривень при годовом  плане  1  миллиард 650  миллионов  гривень.  Что предпринималось органами центральной власти для выполнения этой статьи бюджета?  Меры до боли  знакомые и,  к  сожалению,  как  говорится,  с  точностью  до  наоборот для выполнения этого показателя.

 

     Кабинет Министров      параллельно       с       констатацией неудовлетворительного  состояния платежей по этой статье принимает серию постановлений о  таможенном  оформлении  грузов  без  оплаты таможенных  сборов.  Мы  насчитали 21 постановление и распоряжение Кабинета  Министров  о  предоставлении  льгот  по  оплате  ввозной пошлины в текущем году на общую сумму около 460 миллионов гривень. И это только за первые три месяца этого года!

 

     А вы говорите, уважаемые члены Кабинета Министров и депутаты, что   денег   нет.   И  депутаты  прислушиваются  к  заверениям  о нереальности бюджета.

 

     К сожалению,    то,    что    происходит    с     выполнением Государственного   бюджета   за  последние  годы,  имеет  порочный фундамент,  выстроенный  в  предыдущие  годы,   имя   которому   - коллективная  безответственность.  Если  не  сломать  эту порочную практику и идти дальше  тем  же  путем,  по  которому  мы  уже  не единожды  шли,  то  смею  утверждать,  что  очень  скоро  мы будем обсуждать  вопрос  о  таком  же  невыполнении  бюджета  за  второй квартал,  затем  за  третий,  а  затем  и  за  год.  И то же самое постигнет бюджет 2000 года.

 

     Поэтому нужно  найти  решение,   которое   коренным   образом изменило   бы   отношение  правительства  к  исполнению  Закона  о Государственном бюджете.  Только тогда можно будет идти  дальше  и последовательно   решать   вопрос   укрепления   бюджетного  поля, расширения законодательной базы.

 

     Тот, кто  сегодня  говорит,   что   не   работает   налоговое законодательство,   тот   выдает   индульгенцию   на   бездействие правительства по  исполнению  Закона  о  Государственном  бюджете. Правительство работает, только не в том направлении.

 

     Механизм претензий   к   Верховному   Совету  хорошо  освоен. Исполнительная   власть    всегда    будет    переводить    планку ответственности на парламент, который, по ее словам, не принял тех или иных  внесенных  в  Верховный  Совет  законопроектов.  Это,  к сожалению, абсолютно обективный процесс.

 

     Оказывается, тех 1 тысяча 256 законов, которые уже приняты, и еще большее количество указов Президента и постановлений  Кабинета Министров  недостаточно для обеспечения нормальной работы.  Но при этом  авторы  и  исполнители  обвинений  почему-то  забывают,  что формирование  и исполнение бюджета проводится на уже существующей, действующей законодательной базе.

 

     Здесь, уважаемые   коллеги,   уместно   напомнить,   что    в соответствии  со  статьей  116  Конституции Украины именно Кабинет Министров обеспечивает исполнение Государственного бюджета.  Но  в определенной   мере  вина  за  то,  что  отсутствует  элементарная ответственность за исполнение Государственного бюджета, лежит и на вас,  уважаемые народные депутаты.  Вспомните отчеты правительства об исполнении государственных бюджетов за 1994-1997 годы да  и  за девять  месяцев  1998  года.  В  Верховном  Совете их заслушивали, рассматривали,  но они ни разу  не  утверждались,  не  принималось никаких  кардинальных  решений.  Все,  как правило,  принималось к сведению.  Так  же,  как  и  не  ставился  вопрос  о  персональной ответственности  конкретных должностных лиц за срыв выполнения как доходной, так и расходной частей бюджета.

 

     Не знаю,  как  это  устраивает  вас,  народные  депутаты,   и налогоплательщиков,   чьи  деньги  аккумулируются  в  бюджете,  но похоже,  правительство  и  Министерство  финансов  это  устраивает вполне. Они привыкли к вашему должному нереагированию и поступают, как известный персонаж кот Васька,  который слушает  и  продолжает делать то,  что считает нужным,  а не то,  что предписывает закон. Это  развращает  всех,   разрушает   с   трудом   созданное,   еще несовершенное правовое поле.

 

     Сегодня ни  для  кого не секрет,  как делят бюджетные деньги. Ежедневно с 8 часов 15 минут до 9 часов  Премьер-министр,  министр финансов,   начальник   казначейства  собираются  и  делят  доходы Государственного  бюджета,  поступившие  за  день.  И  делят,  как правило, не по закону, а по своему усмотрению, по своему пониманию экономической ситуации, что, естественно, предполагает незаконное, нецелевое,  неэффективное  и  неравномерное распределение средств. Поэтому не случайно,  что уже  в  первом  квартале  Госбюджет  был незаконно существенно сокращен и секвестрирован правительством.

 

     Да, статьей  42  Закона  Украины  о  Государственном  бюджете правительству дано право осуществлять  некоторые  пропорциональные ограничения  расходов  распорядителей  средств.  Но  правительству данное  полномочие,  как  всегда,   оказалось   недостаточным.   В нарушение  статьи  42  Кабинет  Министров сократил в полном обеме такую защищенную статью расходов,  как субвенция  республиканскому бюджету Автономной Республики Крым, областным и городским бюджетам на образование в сумме 341 миллион гривень.

 

     При этом при сокращении расходов Государственного  бюджета  в целом  на  9,5  процента отдельные специфические статьи бюджета не были сокращены.  Это резервный фонд Кабинета Министров, затраты на командировочные  расходы  на поездки за границу работников органов государственной власти,  затраты на компьютеризацию казначейства и других финансовых органов.

 

     А это,  уважаемые  коллеги,  означает,  что  пропорциональное сокращение расходов по статьям Государственного бюджета изначально не   было   обеспечено.   Правительство   в  нарушение  статьи  85 Конституции Украины сформировало совершенно иной  бюджет  с  иными пропорциями  и  с  иными приоритетами.  Вы дали правительству одно право, оно реализовало другое.

 

     Думаю, правительство  вернется  к  Закону  о  Государственном бюджете  Украины  на  1999  год по истечении текущего года,  чтобы поставить  его  показатели  рядом  с   фактическими   показателями исполнения  и  дать  вам  на  утверждение,  чтобы  вы  жевали  эту бесконечную череду цифр.

 

     А теперь вопрос для размышления.  Уважаемые коллеги,  сколько же   можно   скирдовать   недостатки   и   не  выполнять  главного экономического закона страны - Закона о  Государственном  бюджете? Ведь  Счетная палата просто не имеет полномочий по их пресечению и недопущению.  Мы  постоянно  информируем  вас  и   другие   органы государственной власти о недостатках. Наша информация, к глубокому сожалению,  в большинстве случаев лишь принимается к сведению.  Но сегодня  нарушение  Закона о Государственном бюджете Украины стало нормой экономической жизни,  и  никто  за  нее  не  несет  никакой ответственности, хотя герои таких действий известны.

 

     Не хочу сказать,  что ситуация тупиковая. Нет, это не так. Не нужно принимать новые законы,  какие-то дополнительные  решения  о выполнении  Государственного  бюджета.  Того,  что  у  нас  есть в законодательном плане, вполне достаточно. Очевидно, ситуацию можно быстро и кардинально исправить,  если будут применяться и работать статьи Криминального кодекса 803 и 804.

 

     Считаю уместным    напомнить    содержание    статьи     803: "Использование    должностным    лицом   бюджетных   средств   вне соответствия с их целевым назначением или несоблюдение  требований относительно   пропорционального   финансирования   бюджета   всех уровней,  как   это   установлено   бюджетным   законодательством, наказывается  лишением  свободы на срок до трех лет или штрафом до 300 необлагаемых  налогом  минимумов  с  лишением  права  занимать определенные должности. А если такие действия совершаются вторично или их предметом были бюджетные средства в особо крупных  размерах (а  это  всего  лишь  17 тысяч гривень,  а счет идет на миллионы и миллиарды) - от трех до восьми лет с конфискацией имущества".

 

     Сурово? Но я глубоко убежден, что это справедливо, потому что это во имя миллионов наших граждан.

 

     Похоже, что  без  приведения  в  действие  этой  статьи,  без решения вопросов о личной ответственности мы  никогда  не  сдвинем эту проблему с места.

 

     И последнее.  Анализ  выполнения  Государственного бюджета за первый квартал 1999 года с выводами и предложениями Счетной палаты сделан,   утвержден   коллегией.   Мы  направили  его  руководству Верховного Совета, руководителям комитетов и фракций.

 

     У меня  все.  Благодарю  за  внимание  и  надеюсь   на   ваше понимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Є  запитання  до  Валентина Костянтиновича? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин на запитання. Висвітіть.

 

     Депутат Хмельовий. Будь ласка. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Валентин  Константинович!  Вопрос в общемто касается консолидированного  бюджета.  Как  председателя   подкомитета   по транспорту   меня   интересует   следующее.   В  который  раз  уже правительство входит с  предложением  о  том,  чтобы  на  дорожное строительство сохранялась прежняя система отчислений.  Наш комитет это поддерживает.  Но тем не менее эти деньги (судя по информации, которую  я  имею)  правительство  собирать  не  умеет.  К примеру, отчисления  от  продажи  горючего  на  дорожное  строительство:  в Донецкой  области  собрали  менее  1 миллиона гривень,  в соседних Харьковской,  Луганской областях - по 4-6 миллионов. А вот местные органы  власти,  ссылаясь на постановление Кабинета Министров,  на указание Президента,  дорожный сбор с владельцев автотранспорта  - сугубо целевые средства - направляют на заработную плату. А ведь в дорожных организациях тоже люди работают,  летом их  отправляют  в отпуска без содержания.  Как вы на это смотрите? Это правильно или это нарушение бюджетной дисциплины?

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Я смотрю на это крайне  отрицательно,  потому что  сегодня  закон  не  является  обязательным для исполнения,  - закон,  который вы приняли и утвердили,  который  на  текущий  год является    главным    экономическим   законом.   Он   разрушается подзаконными актами,  которые издает Кабинет Министров.  В прошлом году  их  было  издано 250,  из них каждый второй не соответствует законодательству,  а каждый третий несет в себе признаки  уголовно наказуемого преступления.

 

     Вот теперь  я  говорю о сиюминутной целесообразности заткнуть ту или иную дырку.  Ведь бюджет - это концентрированное  выражение экономической  политики  на  текущий  год.  Значит,  не существует никакой политики, а действует система дырозатыкания: взяли отсюда, заткнули это, взяли оттуда, заткнули то.

 

     Все вы  правильно  говорите.  А  еще  мы  думаем  о  каких-то транспортных коридорах...  О каких  транспортных  коридорах  может идти речь?

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Єщенко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний Валентине Костянтиновичу! Я хочу поставити вам запитання, але принагідно хотів би звернутися  до  Валерія  Павловича.  Я  не казатиму про мільярди,  які ви тут назвали,  про порушення,  які є при виконанні бюджету.  Я хотів би  сказати  одне:  на  харчування дітей,  які навчаються в технікумах,  профтехучилищах,  держава за чотири  місяці  виділила  лише  10  відсотків  від   потреби;   на харчування  8  тисяч сиріт,  які навчаються у профтехучилищах,  за перший квартал держава виділила 4 відсотки від потреби.  Усього на місяць,  Валерію Павловичу,  потрібно 890 тисяч гривень.  Я не раз письмово звертався до всіх:  до вас  (усно  я  не  звертався),  до заступників,  до  міністра  фінансів,  до Держказначейства.  Жодне звернення нічого не дало.

 

     У п'ятницю збиралася  Всеукраїнська  асоціація  представників профтехосвіти.  Люди сказали: "Ви нам не платите зарплату - то хоч чужих дітей нагодуйте!"  200  тисяч  знедолених  дітей  не  можуть шматок хліба з'їсти. Я просив би допомоги від Рахункової палати.

 

     СИМОНЕНКО В.К.   Уважаемые   коллеги!   Счетная   палата,   к сожалению,  не имеет фискальных функций.  Вот вы найдите  время  и прочтите  анализ  финансирования  расходов  на социальные выплаты, который мы представили. Прочтите и утвердите это в законодательном плане.  И  через  принятие решения накажите тех,  кто не выполняет ранее  принятый  закон,  даже  на  1998  год.  Я  же  говорю:   24 постановления  Кабинета Министров и Верховного Совета,  касающиеся социальных выплат,  три указа Президента,  Закон о Государственном бюджете на 1998 год (статья 19) - и ничего не выполнено.

 

     Пока у  нас не будет фискальных функций,  помочь вам мы можем только  одним:  давая  обективную,  достоверную  информацию.   Мы считаем,  что информацию мы вам дали. Теперь надо не ждать помощи, не принимать все это просто к сведению, а сообща решать проблему в этом зале. Уже не то время, когда можно принимать к сведению.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єщенко.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Краснякову, фракция коммунистов.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии. Валентин Константинович, вы принимали активное участие в формировании и  принятии  бюджета  на 1999  год.  И хорошо помните,  какие баталии разворачивались из-за тех  500  миллионов  гривень,  которые  требовалось  направить  на образование.  В стенограмме зафиксировано, что это будет отражено: 500 миллионов направляются на частичное финансирование статьи  57. Есть в стенограмме и слова Премьер-министра,  подтверждающие то, о чем я говорю, есть слова и министра финансов.

 

     Но теперь 19 апреля Кабинет  Министров  принял  постановление 630 и направляет эти 500 миллионов гривень совсем не на те нужды - на изготовление документов об образовании,  на компенсацию проезда учащимся   (100   миллионов).   341   миллион   гривень,   которые предусматривались на субвенции,  теперь направляются на  погашение задолженности  по заработной плате.  А как же те более 1 миллиарда гривень  (это  по   классификации,   по-моему,   25004),   которые направляются на погашение задолженности, в том числе и учителям?

 

     Как расценивает  Счетная  палата  эти  игры  вокруг  этих  не существующих, по-моему, 500 миллионов?

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Мы  проанализировали  постановление  Кабинета Министров от 19 числа. Требования, которые здесь высказывали и вы, и депутат перед вами,  на наш  взгляд,  совершенно  справедливы  и находятся  в  русле  тех  решений,  которые были приняты Верховным Советом.

 

     У нас  существует  практика:  по  ряду  одиозных  (хочу   это подчеркнуть)  постановлений  мы  направляем  свое мнение в Кабинет Министров.  Но мы не имеем права отменить решение правительства. В связи  с  этим  постановлением  мы  тоже  направили  свое  мнение: "Считаем, что решение от 19 апреля является незаконным".

 

     Более того, я глубоко убежден, что эти 500 миллионов  никуда  и  не  пойдут,  они просто канут в Лету как невыполненная строка бюджета.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, спасибі. Шановні колеги! На виступи записано 17  народних  депутатів,  із  них  9  представників  фракцій  і  7 представників комітетів.  Ми працюємо до 14 години 15 хвилин, тому я просив би,  щоб виступили від фракцій і профільних комітетів ті, хто пов'язаний з фінансово-банківською діяльністю і  бюджетом.  По три хвилини.

 

     Надаю слово депутату Давидову,  фракція "Батьківщина". За ним виступатиме депутат Черненко, група "Незалежні".

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (виборчий  округ  108,  Луганська область). Фракція "Батьківщина".  Шановний головуючий! Шановні колеги, члени уряду!  Багато  часу  й  зусиль приділялося затвердженню основного законодавчого акта - Закону про Державний бюджет на  1999  рік.  А якщо проаналізувати хід його виконання,  можна дійти висновку,  що затвердження бюджету має  формальний  характер  і  виконання  його видаткової частини переведене на ручне управління. Це наочно можна побачити на прикладі Луганської області.

 

     У затвердженому  бюджеті  на  1999  рік  Луганській   області встановлено  дотації  на  суму  58,1  мільйона  гривень.  Фактично профінансовано за перший квартал 4,6 мільйона гривень, або менше 8 відсотків.  Із  запланованих на поточний рік цільових субвенцій на освіту в розмірі 14,5 мільйона гривень не надано жодної копійки.

 

     У Державному бюджеті на поточний рік  передбачено  мінімальні капітальні  вкладення  на впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій  і  вирішення  важливих  соціальних  питань.  Згідно  з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1999 року 452 про розподіл державних  централізованих  капітальних  вкладень  та переліки  об'єктів,  що  фінансуються  за їх рахунок,  у 1999 році Луганській  області  виділено  1   мільйон   гривень,   хоча   для забезпечення першочергових соціальних потреб області,  і передусім на водопостачання, ліквідацію наслідків підтоплення та зруйнування житлових  будинків,  зсувів  грунту,  потрібно  понад 10 мільйонів гривень. Це мінімум.

 

     Проте за  перший  квартал  і  вже  навіть  за  чотири  місяці Луганська  область  не  одержала  жодної  копійки  централізованих капітальних вкладень,  внаслідок чого припинено роботи на важливих об'єктах соціального призначення.

 

     На жаль, до цього часу багато статей Державного бюджету ще не розподілено,  а тому й не фінансуються.  Зволікає  і  Міністерство вугільної промисловості, яке досі не може розподілити 20 мільйонів гривень  на  утримання  об'єктів  соціальної   сфери   непрацюючих вугледобувних підприємств, що передаються до комунальної власності ще з 1996 року.  Приклад - "Стахановвугілля":  3,22  мільйона.  Не виконуються  ні укази Президента,  ані постанови уряду (теж з 1996 року).

 

     Коли я  буваю  в  окрузі,  до  мене  звертаються  виборці  із запитанням:  "Чому  в  школах  примушують батьків здавати по 50-60 гривень на придбання підручників,  тоді  як  бюджетом  передбачене фінансування на це в розмірі 33,4 мільйона?"

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Черненко, група "Незалежні". За ним

- депутат Гавриш.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Александр   Николаевич!   Уважаемые товарищи депутаты!  Уважаемый Кабинет Министров!  Половина из нас, депутатов,  избиралась по мажоритарным округам,  и мы выходили  со своими  программами.  Я  год проработал в Верховной Раде и не могу сказать,  погрешив против истины,  что работал плохо, что не ходил добросовестно на пленарные заседания Верховной Рады и на заседания комитета.  Совесть моя чиста.  Но  я  не  помню,  чтобы  мы  здесь обсуждали  программу правительства.  Открываю Конституцию,  статью 116:   "Кабинет   Министров...   разрабатывает   и    осуществляет общегосударственные программы экономического, научно-технического, социального и культурного развития Украины".

 

     Вы когда-нибудь видели,  чтобы дом начинали строить с  крыши? Мы  не  имеем  сегодня  фундамента.  Так  о чем можно говорить?  О бюджете? Вот я говорю о бюджете - о полутора миллиардах, которые и Кабинет Министров,  и Президент обещали шахтерам - обещали помочь, когда будут рассматриваться  итоги  исполнения  бюджета  в  первом квартале. Был господин Пустовойтенко в Донецкой области, витиевато как-то сказал,  что обещание - это еще не  документ.  Так  я  хочу спросить: до каких пор люди будут ходить за зарплатой - в Киев, за пенсией - в Киев, за регрессом - в Киев?

 

     Вторая проблема   -    здравоохранение.    Уважаемый    Игорь Александрович!   Вы   же   отвечаете  за  исполнение  бюджета.  Вы разрабатываете и вносите его проект.  Так что же вы разработали  и внесли?  И  как  вы профинансировали здравоохранение?  Да не может больше продолжаться такая ситуация. Уже некуда дальше катиться!

 

     Но от чего мы можем оттолкнуться?  Квартал прошел - спад  2,7 процента  по  сравнению  с  первым кварталом прошлого года.  Месяц закончился - 6 процентов.  Может быть, механизм управления страной и экономикой действительно несовершенен? Может быть, действительно с его создания нам нужно начинать?

 

     У нас же сегодня говорят о "злагоде", вот, давайте, нам нужна "злагода".  Да как же она наступит - сытых,  голодных, обиженных и униженных?  Мы сегодня должны говорить о  том,  чтобы  государство управляло экономикой,  то есть чтобы Кабинет Министров, Президент, Верховная  Рада  выполняли   свои   функции.   Вот   тогда   можно рассчитывать  на  положительные сдвиги.  А сегодня мы рассчитываем так,  что угольной промышленности, шахтерам недодают миллиарды, не финансируется здравоохранение,  в хозяйственном комплексе проблемы только накапливаются...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Гавриш.  Після  нього  -   депутат Кириленко.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область).  Вельмишановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Щороку,  як  і  тепер, виходячи   з   виступу   Юлії   Володимирівни,   ми  спостерігаємо перевищення  дефіциту  бюджету  над   запланованими   показниками. Державний   борг  сягнув  таких  розмірів,  що  на  обслуговування доводиться витрачати третину бюджетних надходжень.  А все тому, що наш бюджет прийнято без належних розрахунків, у пожежному порядку. Експерти прогнозували неможливість його виконання вже  напередодні його прийняття.

 

     В Україні   ні  урядом,  ні  парламентом  до  цього  часу  не напрацьована єдина концепція макроекономічної  політики,  фактично немає кредитування підприємств,  зруйновано фондовий ринок,  немає стимулів для залучення внутрішніх  запозичень.  Жорстка  монетарна політика,   не   підкріплена   реформуванням   реального   сектора економіки,  призвела до того,  що монетарна система існує сама для себе,  а  реальний економічний сектор відокремлений від фінансової системи.  Як  результат,  валовий  внутрішній   продукт   постійно зменшується.  Симптоматичним є те,  що сьогодні його падіння сягає рівня 4,8 відсотка.

 

     Але головною   причиною   невиконання   бюджету,   на   думку депутатської   групи   "Відродження   регіонів",   є   ігнорування мікроекономічних чинників при його формуванні. Не вивчено розвитку ринків на мікроекономічному рівні,  немає аналізу мікроекономічних інструментів наповнення Державного бюджету.

 

     Непрогнозована реакція  ринків  на  мікроекономічному   рівні призвела  значною мірою до недовиконання бюджету і відповідно - до хаотичних дій уряду.  Викликає стурбованість розмір недоїмки,  яка на сьогодні становить 8,5 мільярда гривень,  тоді як сплачено лише 4,8  мільярда   гривень.   Повна   сплата   нарахованих   податків забезпечила  б  третину  надходжень  до консолідованого бюджету за рік. Отже, у бюджеті закладено потенціал несплати податків.

 

     Провал з виконанням бюджету в першому кварталі пов'язаний  ще з  двома  обставинами.  Одна  з  них  -  існування  безлічі "дітей лейтенанта  Шмідта",  які  користуються  правом  на  пільги.  Сума використаних  в  Україні  пільг  лише по сплаті ПДВ оцінюється у 8 мільярдів гривень,  що сягає розміру податкових надходжень за рік. Від  сплати  податку  звільнено аж 118 тисяч платників ПДВ.  Друга причина - існуючий податковий прес.  Він є удавкою,  яка, не даючи платникові податків дихати,  тримає його в коматозному стані. Так, у середньому податки втричі перевищують  розміри  прибутку.  На  1 гривню  сплати  податку  припадає  50 копійок капітальних вкладень державних підприємств. Під тиском професіональних лобістських груп кошти   з  бюджету  спрямовуються  в  безперспективні  галузі.  Це призводить до ін'єкцій тим, кому це вигідно.

 

     Нині панацею  для  лікування  епілепсії  бюджету  багато  хто вбачає  в його формуванні на базі нового бюджетного та податкового кодексів.  Але сучасна економіка є надто складною і  залежить  від багатьох чинників, тому навіть повернення до біблійної десятини не освятить нам шляху до створення українського економічного дива. Ми знову,  на  здивування  всьому  світові,  запрягаємо воза попереду коня,  та ще й у сутінках тіньової економіки. Як і в політиці, так і   в   економіці   революції   небезпечні   тим,  що  втрачається поступовість  розвитку,  руйнується   минулий   досвід.   Потрібна програма  уряду,  яка  дала  б  можливість  поєднати бюджет з його програмою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Кириленко. За ним - депутат Зварич.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ  36,  Дніпропетровська  область).   Фракція   "Батьківщина". Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Шановні члени уряду!  Насамперед хочу наголосити,  що наш комітет  з  розумінням ставиться   до   великих   економічних  проблем  держави,  зокрема фінансових.  Водночас 6 травня  ми  розглянули  питання  про  стан фінансування   галузей  фізичної  культури  і  спорту,  здійснення молодіжної політики за участю  керівництва  відповідних  державних комітетів.  Усі  члени  комітету (а в ньому представлені майже всі фракції)   висловили   серйозне   занепокоєння   вкрай   обмеженим фінансуванням навіть таких головних, зокрема, спортивних напрямів, як всеукраїнські літні  спортивні  ігри,  підготовка  національних збірних команд до літніх Олімпійських та Параолімпійських ігор.

 

     Цифри за  перший  квартал  у  вас  на  руках  і коментарів не потребують.  Скажу лише,  що тільки спорт  профінансований  уже  в квітні   лише   на   44   відсотки  до  плану.  Нині  відбуваються кваліфікаційні  відбіркові  змагання  за  право  взяти  участь   в Олімпійських іграх 2000 року - головних іграх століття.

 

     Усім хочеться   жити   не  просто  в  цивілізованій,  а  й  у престижній державі.  Хто сьогодні  формує  престиж  України?  Такі видатні спортсмени і тренери,  як Бубка,  Лобановський, Зубрилова, Багач роблять для іміджу України не менше,  ніж десятки  державних інституцій  разом  узятих.  І  при цьому практично не фінансується матеріальне,  страхове, медичне, наукове забезпечення національних збірних, баз олімпійської підготовки.

 

     Фізкультурно-спортивні товариства,  які здійснюють підготовку резерву  для  національних  збірних,  ДЮСШ  та  бази  олімпійської підготовки коштів взагалі не отримали.  І при цьому, за підсумками Олімпійських ігор в Атланті,  ми ще залишаємося великою спортивною державою.

 

     Щодо молодіжної   політики.   До  цього  часу,  на  жаль,  не профінансовано в повному обсязі витрати на утримання "Артеку",  де щороку  оздоровлюються  близько  15 тисяч дітейсиріт.  Не надійшли кошти, передбачені Державним бюджетом, в сумі 2,4 мільйона гривень на  капітальний  ремонт "Артеку",  переоснащення його бази.  Ще не профінансовано 693 тисячі гривень  на  організацію  третьої  зміни "Артеку" в травні для 2 тисяч дітей найбільш соціально незахищених категорій.

 

     Не розпочато фінансування  надання  пільгових  довгострокових державних   кредитів  молоді  на  будівництво  житла,  передбачене бюджетом у сумі 20 мільйонів гривень.  Практично  не  реалізуються планові призначення на молодіжні заходи Українського національного комітету  молодіжних  організацій.  Ми  розуміємо   труднощі,   ми розуміємо,  що пропорційне скорочення фінансування значно погіршує стан справ в інших  галузях.  Але  економія  на  молоді,  фізичній культурі,  здоров'ї  дітей  призведе  до  катастрофи.  На сьогодні погіршений стан здоров'я  мають  72  проценти  школярів.  Упродовж останніх шести років кількість дітей у нашій державі зменшилася на 800 тисяч. Куди вже далі?

 

     І ще одне.  Як депутат від мажоритарного шахтарського  округу вношу  пропозицію  про збільшення реального фінансування вугільної галузі хоча б на 500 мільйонів гривень.  Це сума, якої не вистачає на регулярну виплату поточної заробітної плати шахтарям.

 

     Підтримую пропозиції  бюджетного  комітету  про  необхідність переглянути нормативи відрахувань на користь регіонів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зварич від Руху. За ним

- депутат Кінах.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги! Гадаю,  ні в кого немає сумніву в тому,  що  страхітливий  стан  з виконанням  бюджету  відбиває  загальний стан економіки,  яка за 5 місяців  1999  року  ще  більше  зайшла  в  кут   монополізму   та корумпованості.   Триває   спад  виробництва,  занепадає  сільське господарство,  практично ледь животіють заклади медицини,  освіти, культури. Поглиблюються злидні більшості населення. Заборгованість по виплатах пенсій та державної грошової допомоги  за  три  місяці зросла  на  300  мільйонів  гривень.  Я прошу замислитись над цією цифрою.

 

     При загальному  виконанні  консолідованого  бюджету  на  17,6 відсотка від запланованого на рік найменш профінансовано:  видатки на погашення заборгованості від знецінення заощаджень населення  - на  0  відсотків;  цільова  субвенція  на освіту - 0;  позашкільна освіта - 10,6; виплата пенсій та допомог - 13,8 відсотка. Тобто як завжди  невиконання  дохідної частини бюджету насамперед відбилося на й так недостатньому фінансуванні бюджетної сфери  і  соціальних програм, а отже - зумовило подальше зубожіння населення.

 

     У цій  ситуації фракція Народного руху України пропонує уряду та Верховній Раді України  негайно  розпочати  виконання  заходів, спрямованих на виведення України з економічного колапсу:

 

     приватизувати частки  і  паї  державних  акцій  в акціонерних товариствах, де держава не має контрольного пакета акцій;

 

     знизити ПДВ на продукти харчування до 5 відсотків;

 

     дозволити підприємствам виробничої сфери  сплачувати  податок на  прибуток  з єдиної постійної бази оподаткування протягом трьох років, а різницю спрямувати на переозброєння виробництва;

 

     негайно внести зміни до  земельного  законодавства,  визнавши приватну власність на землю,  що створить нормальний інвестиційний клімат;

 

     підприємства малого бізнесу,  особливо у  сфері  торгівлі  та побуту  й інших послуг,  звільнити на два роки від оподаткування з моменту їх реєстрації;

 

     провести спрощену адміністративну реформу,  чітко  визначивши функції та повноваження кожного рівня влади;

 

     Провести реформу  грошово-кредитної  системи,  спрямовану  на зниження ставки  на  банківські  кредити  на  рівні  не  менше  10 відсотків;

 

     негайно провести      пенсійну      реформу,     запровадивши персоніфікацію пенсійних рахунків, що дасть змогу зацікавити людей у неприховуванні доходів.

 

     Якщо ми  негайно  не  розпочнемо  виконання  цих заходів,  то втратимо не  лише  Українську  державу,  а  й  український  народ. Фракція  Народного  руху  України констатує,  що бюджетна політика уряду  є  незадовільною,  і  ми  підтримаємо  відповідний   проект постанови з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кінах. За ним - депутат Луценко.

 

     КІНАХ А.К.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 128,  Миколаївська  область). Уважаемые народные депутаты!  Уважаемые члены правительства! Итоги выполнения Государственного бюджета Украины за первые  три  месяца 1999   года,   безусловно,   нельзя  назвать  удовлетворительными. Анализируя    сегодня     реальные     качественные     результаты функционирования  экономики  Украины,  мы  находим этому наглядное подтверждение.  В частности, дебиторская задолженность предприятий в  Украине  на  1  апреля уже составила 127 миллиардов гривень,  а кредиторская - около  164  миллиардов  гривень,  что  в  1,6  раза превышает годовой валовый внутренний продукт.

 

     Невозможно достичь  экономической  стабильности,  а тем более роста,  когда  так  называемые  антикризисные  меры,   реализуемые структурами   власти,  не  подкрепляются  постоянной  скрупулезной работой над созданием более благоприятных условий для промышленной предпринимательской деятельности.

 

     Украинский товаропроизводитель начал 1999 год  в  условиях  неопределенности  высочайшей  степени:   не приняты основы денежно-кредитной политики; не утверждена как закон программа приватизации в Украине - как  того  требует  Конституция Украины;   не   приняты  основополагающие  параметры  промышленной политики;  не принята в конечном итоге  государственная  программа развития и поддержки предпринимательства.

 

     Более того,  мы  не выполнили тех намерений,  которые активно обсуждались   в   Верховной   Раде:   сделать   первые   шаги   по совершенствованию  денежно-кредитной системы,  приблизить реальный сектор экономики к возможности  пополнения  оборотных  ресурсов  в целом   и   к   реализации   конкретных,   эффективных  возвратных инвестиционных проектов в частности.

 

     В настоящее   время   практически   вся   первичная   эмиссия Национального  банка  Украины направляется на операции на валютной бирже или же на выкуп облигаций государственного внутреннего займа правительства.  На  рефинансирование коммерческих банков Украины в первом квартале направлено в 17 раз меньше средств,  чем на  нужды правительства.  Что можно ожидать от такой банковской системы, тем более когда речь идет о таких специфических, сложных отраслях, как АПК,  наукоемкие отрасли, отрасли, производящие технически сложную продукцию.

 

     Существующая налоговая  система  в  нашем  государстве,  если сравнивать ее даже с аналогичным периодом прошлого года, стала еще более  фискальной.  И  эта  фискальная  направленность   налоговой системы  в  первую  очередь давит на тех,  кто пытается работать в прозрачном секторе экономики.

 

     Превышение выполнения показателя доходной части по налогу  на добавленную  стоимость  сложилось в первую очередь не в результате эффективности работы экономики,  а вследствие того,  что постоянно нарушаются  сроки  возврата  дебетового сальдо или же используются авансовые платежи, исходя из расчетного метода изымания НДС.

 

     Картотека 2.  По-прежнему остается феодальное  право,  так  и будем его называть,  списывать в безакцепном порядке,  в том числе налоговой администрацией,  без решения  суда  финансовые  ресурсы, лишая   менеджмент   минимальной   возможности   управлять  своими ресурсами.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Луценко. За ним - депутат Сирота.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Я не побоюсь  сделать  вывод  о  том,  что  практика выполнения бюджета приобретает все  более  криминальную  окраску,  бюджет  становится кормушкой  для  мафии,  в среде которой часто видны очень знакомые лица вельмож страны.  Скажите,  пожалуйста, куда уплывают средства за   транзит   газа,   когда  из  1,6  миллиарда  гривень  годовых поступлений за первый квартал поступило только 4 миллиона,  или 25 процентов годового плана?  И после этого Кабинет Министров с пеной у рта доказывает,  что нет средств в бюджете на выплату  ежегодной одноразовой помощи ветеранам войны. Чудовищное бесстыдство!

 

     Почему сорван  план по акцизному сбору от продажи импортных и отечественных  товаров?  А  это  сотни  миллионов  рублей.  Почему занижена  ввозная  пошлина  по сравнению с другими государствами в

3-4 раза?  И даже при  этом  заниженном  обеме  -  1,6  миллиарда гривень  - поступления составляют только 165 миллионов гривень.  И после этого у могильщиков ветеранов и  пенсионеров  поворачивается язык говорить о невозможности помочь этим гражданам.

 

     Я хочу от имени миллионов ветеранов,  пенсионеров и инвалидов Украины  спросить  вас,  господа  хорошие:  до  каких  пор   будут разворовываться  средства  Пенсионного  фонда,  которых не хватает даже  на  выплату  нищенских  трудовых  пенсий?  А  обем   такого воровства  составляет 2,8 миллиарда гривень.  Как можно оставаться спокойным,  когда  власть  обворовывает  даже  инвалидов?  Из  110 миллионов гривень поступило только 4,5 миллиона за первый квартал. Полагаю, и этой смертельной статистики достаточно.

 

     Я обращаюсь  к  вам,  дорогие  народные  депутаты,   к   вам, Александр  Николаевич.  Законы страны,  которые принимаются в этом зале,  игнорируются,  не выполняются.  Депутатские  запросы  стали формальностью.   Решения   комитетов  игнорируются  исполнительной властью.  То есть мы как  законодательный  орган  потеряли  бразды правления   и   становимся,  вольно  или  невольно,  соучастниками наглого, циничного беспредела, который творится в стране.

 

     Кабинет Министров   как   главное   звено   в   хозяйственном государственном  механизме  показал свою полную несостоятельность. Вот почему я вношу предложение  и  прошу  все  фракции  поддержать проект   постановления,  подготовленный  фракцией  коммунистов,  и отправить Кабинет Министров  в  полном  составе  в  отставку.  Это первое.

 

     Второе. Предложить   Президенту   Украины   извиниться  перед народом за то состояние, в котором живут сегодня десятки миллионов граждан,   подать   в   отставку   и  от  любительской  перейти  к профессиональной игре в преферанс.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сирота,  "Трудова  Україна".  Після  нього  - депутат Єльяшкевич.

 

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська   область).  Група  "Трудова  Україна".  Практично вперше за декілька років ми розглядаємо таке важливе для економіки держави питання,  як виконання бюджету,  у даному разі - за перший квартал.  У цьому я вбачаю позитив  і  Голови  Верховної  Ради,  і профільного комітету, і Кабінету Міністрів.

 

     Аналіз поданого  звіту  дає  змогу виділити декілька ключових моментів.  Насамперед  уряд  лише  констатує,   що   триває   спад виробництва,  зростає  заборгованість із заробітної плати та інших соціальних  виплат.  Кабінет  Міністрів  також  констатує,  що  до бюджету  може  не  надійти  із  запланованих коштів до 2 мільярдів гривень.  При цьому ми  не  бачимо  грунтовного  аналізу  основних причин,  чому  ж  так  трапилося  і  чому  не  виконуються основні показники затвердженого бюджету.  Навряд  чи  хто  вважає,  що  це нормально,  і  що це потрібно підтримати.  "Трудова Україна" цього підтримати не може.

 

     Водночас, на  думку  "Трудової  України",   таке   погіршення показників  виконання  Державного  бюджету  за перший квартал,  на жаль, є абсолютно закономірним, воно пов'язане передусім з тим, що ми  так  і  не  маємо  передбаченої  Конституцією України Програми діяльності  Кабінету  Міністрів.  Не  маючи   реальної   програми, зрозуміло,  не  можна  говорити  й  про реальне виконання бюджету. Цілком зрозуміло, що без цієї погодженої програми розвитку держави не  можна говорити про реальний бюджет і тим паче про його реальне виконання, що ми і маємо на сьогодні.

 

     Ми лише говоримо про нову  концепцію  податкової  системи,  а вона  вже  давно мала б увійти як частина до затвердженої програми діяльності  уряду  разом  із  новим  пенсійним  законодавством   і повноцінним фінансуванням освіти, медицини і науки. На жаль, цього немає,  і тому ми констатуємо,  що наслідок  цього  -  невиконання Державного бюджету за перший квартал.

 

     Десятки разів із цієї трибуни проголошувалася теза про те, що кожен законопроект,  а особливо законопроекти, які стосуються змін до Державного бюджету,  повинні мати чітке фінансове обгрунтування наслідків введення нових законів.  Ми ж цього  не  робимо  і  лише констатуємо у звіті про те, що прийняли закон про реструктуризацію боргів по цукровій промисловості і  недоотримали  декілька  сотень мільйонів гривень до бюджету. Внаслідок прийняття інших законів ми також втратили надходження до бюджету. То хотілося б, щоб все-таки фінансове  обгрунтування  обов'язково  подавалося  при обговоренні законопроектів.

 

     У зв'язку з цим важко погодитися із запропонованим  Кабінетом Міністрів  проектом  постанови  про  те,  щоб  взяти інформацію до відома і вказати на  певні  недоліки.  Зрозуміло,  що  це  означає погодитися  з  ситуацією,  яка  склалася на сьогодні в державі і в економіці.  Також  зрозуміло,  що  нині  в  умовах  президентської передвиборчої  кампанії  неможливо  затвердити програму діяльності уряду,  і зрозуміло, що жоден інший уряд не може бути затверджений у стінах Верховної Ради України.

 

     Тому хотілося  б  доручити  Кабінетові  Міністрів  спільно  з профільними  комітетами  Верховної  Ради  України  підготувати  на розгляд  Верховної  Ради план заходів щодо стабілізації ситуації з виконанням  Державного  бюджету  і  недопущення  зриву   виконання Державного бюджету в другому кварталі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Кирильчук.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Херсон, "Громада". Уважаемые коллеги! Сегодня мы еще раз стали свидетелями того,  как Кабинет Министров  цинично выполняет  требования  законов  Украины,  в  том  числе  одного из главных законов государства - Закона о Государственном бюджете. Не случайно   правительство   делает  выплаты  непропорционально,  не случайно средства направляются в одни отрасли и не направляются  в другие.

 

     Сегодня, когда   в   стране   обсуждается  зверское  убийство председателя Одесского областного  арбитражного  суда,  я  могу  с уверенностью сказать,  что одним из авторов того, что происходит с судебной системой,  является исполнительная власть.  По тому,  как она  финансирует судебную систему,  безусловно,  заметно,  что она пытается подстроить под себя судебную власть.  Поэтому я просил бы предоставить  сегодня  слово  председателю Верховного суда Украины для того,  чтобы он сказал, какими средствами располагает судебная система сегодня и что необходимо сделать для того,  чтобы все-таки заставить исполнительную  власть  соблюдать  закон.  Я  просил  бы предоставить слово для того, чтобы все в стране понимали, что есть три ветви власти - законодательная,  исполнительная и судебная,  и все они должны строго действовать в рамках закона.

 

     Сегодня цинично издеваются не только над судебной властью, но и над властью законодательной.  Именно по  указаниям  руководителя исполнительной  власти  -  главы государства отключена трансляция. Нас проинформировал Генеральный прокурор Украины  сегодня  о  том, что  он  не  видит  нарушений  закона  в  действиях исполнительной власти.  Точно  так  же  он  не  усматривает  нарушений  закона  в незаконном  секвестрировании бюджета той же исполнительной властью

- Кабинетом Министров Украины.

 

     Поэтому вполне естественной будет реакция народных  депутатов Украины.

 

     Сегодня мною  во  фракции  начат  сбор  подписей  за отставку правительства  Пустовойтенко.  Валерию  Павловичу   очень   тяжело работать на той должности,  на которой он,  к сожалению,  не может найти  достойного  применения  своих  сил.  Ведь  он  и  президент Федерации   футбола,  и  руководитель  "Злагоди",  и  руководитель Народно-демократической партии.  Он занимается всем, чем угодно, а прежде всего - президентскими выборами, но только не государством, только не  экономикой.  И  поэтому  логическим  следствием  такого "занимания"    премьерского    кресла    должна    быть   отставка правительства.  В ином случае мы просто обективно приведем страну к краху.

 

     Нам необходимо  ответственное  правительство  и ответственная исполнительная власть.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кирильчук. За ним - депутат Губський.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Селянської  партії.  Шановні народні  депутати!  Хочу привернути увагу уряду,  всіх присутніх у цьому залі, що провалено доходну частину бюджету за перший квартал цього року.

 

     По-перше, нам відомо,  Валерію Павловичу, що міністр фінансів Ігор Мітюков одержав на засіданні Кабінету Міністрів  догану.  Але не він основний винуватець цього провалу.

 

     Передусім, на нашу думку,  сьогодні слід запитати: хто і чому зменшив  виробництво  валового  національного  продукту?  Адже  на пропозицію уряду ми прийняли бюджет із розрахунку зростання обсягу ВВП на 1 відсоток.  І постійна відповідь урядовців "немає  грошей" ніколи  не пов'язується з виробництвом.  А арифметика дуже проста: провалено виробництво валового національного продукту -  провалено і бюджет. За різними даними, це 4,2 відсотка. Значить, пропорційно не вистачає такого ж процента і до бюджету.  А  гроші  створюються тільки  у  виробництві,  ніколи  і  ніде  спекулянти  не збільшили валового національного продукту.

 

     По-друге, турбота уряду про виконання головного закону року - Закону  про Державний бюджет - поверхова,  від випадку до випадку. Наш бюджет реальний,  я погоджуюсь з висновком Рахункової  палати, його  можна  і треба виконувати.  Але виконувати не збором мідяків під виглядом навчань з цивільної оборони, коли забираються останні оборотні  кошти  або останній трактор чи автомобіль.  Хіба у нас в Україні податок на додану вартість  становить  18  відсотків?  Ні. Якщо за минулий рік зібрано ПДВ 5,8 мільярда гривень, а пільг щодо цього податку надано на 24,1 мільярда,  тобто в 4,15 раза  більше, ніж  надійшло,  то  ПДВ сьогодні в нашій державі становить менше 5 відсотків. То, можливо, зовсім пільги скасувати, хай всі сплачують ці 5 відсотків, і не буде проблем?

 

     В Україні пільг на сплату ввізного мита за минулий рік надано на 2 тисячі 602 проценти до сплаченого мита. Тому звідси лише один висновок  - немає порядку в нашій державі.  Сума всіх пільг в 1998 році склала 29,8 мільярда гривень проти 23,4  зібраних,  тобто  ще один бюджет подарований тим, хто відповідає на пароль "свій".

 

     Хочу розширити  факт,  сьогодні  вже  частково  проголошений: тільки три суди -  Бабушкинський  райсуд  міста  Дніпропетровська, Київський  райсуд  міста Харкова і Чернігівський міста Чернігова - за минулий рік "скостили"  для  п'яти  фірм  понад  500  мільйонів платежів - мита, акцизу і так далі.

 

     Ми вважаємо,  що  оскільки урядом усі питання,  що стосуються села,  практично  провалені  і  восени,  і  навесні,  роботу  його потрібно  визнати  незадовільною.  І  підтримуємо проект постанови щодо цього.

 

     ГОЛОВА. Депутат Губський від соціалдемократів об'єднаних.  За ним - депутат Хорошковський.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)). СДПУ(о).  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   колеги! Ситуація  щодо  виконання  Державного  бюджету  України  в першому кварталі поточного  року  є  віддзеркаленням  складного  становища нашої  економіки.  Найбільш  вразливою  є  соціальна  сфера,  вона найбільш обділена сьогодні.  Але очікувати іншої ситуації з огляду на  заходи,  яких  вживають  у  сфері  господарчого та фінансового законодавства, було б марно. Хотів би пояснити чому.

 

     По-перше, хіба ми не бачили,  приймаючи  бюджет,  що  не  всі заплановані надходження є реальними?  Наприклад, бюджет не отримав передбаченого обсягу надходжень від гербового збору.

 

     По-друге, наше податкове законодавство  постійно  змінюється. Хіба  може бути надійним джерело надходжень до бюджету,  якщо його лихоманить?

 

     По-третє, у нас  скоро  взагалі  сформується  цілий  інститут пільг.  Розмаїття пільгових режимів оподаткування зводить нанівець зусилля в  напрямі  створення  сталого  та  ефективного  механізму оподаткування. І взагалі, розрахунки на можливість отримання пільг розхитують податкову дисципліну.

 

     На додаток до цього ми нещодавно розглядали законопроект  про зміни в оподаткуванні критичного імпорту. Але ж бюджет ми приймали без урахування цих відхилень.  З прийняттям  бюджету  взагалі  всі умови  оподаткування  мають  бути  зафіксованими  і не піддаватися змінам.  Та й до самого  Закону  про  Державний  бюджет  не  можна приймати щокварталу зміни, інакше нам ніколи не досягти необхідної бюджетної дисципліни,  а значить - виконання бюджету. Тому, на мою думку, поки не буде сталої законодавчої бази під бюджетний процес, ми постійно будемо стикатися з проблемою браку коштів, а від цього в першу чергу потерпають саме соціальні програми.

 

     Як свідчить  практика  роботи  Верховної  Ради,  сьогодні  ми можемо працювати продуктивно й оперативно  вирішувати  найболючіші питання. Адже коли нас, як кажуть, притиснули до стіни, ми зрушили з мертвої точки прийняття Закону про Національний банк України.

 

     З огляду на зазначене,  хочу  акцентувати  увагу  на  такому. По-перше,  необхідно  невідкладно  розглянути  проект  Податкового кодексу,  і по-друге,  не можна далі відтягувати прийняття  закону про  державний борг.  Взагалі,  вагатися з вирішенням цих питань у нас немає  часу,  адже  попереду  -  розробка  проекту  Державного бюджету на 2000 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Хорошковський, НДП. За ним - депутат Вітренко.

 

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.,  секретар Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету (виборчий округ 9,  Автономна Республіка Крим). Невиконання бюджету в першому кварталі 1999 року не є винятком  чи несподіванкою.  Практика  останніх  років красномовно засвідчує як низький рівень  планування,  так  і  не  кращий  рівень  виконання бюджетних  надходжень  та видатків.  На ряд причин та наслідки вже вказували.  Доцільно   зупинитися   лише   на   деяких,   можливо, принципових.

 

     Макроекономічний прогноз.     Явно     завищені     показники макроекономічного  прогнозу  на  1999  рік  заклали   недостовірні орієнтири  і  для  бюджетних показників.  Тому основою невиконання бюджету є значно більше падіння обсягу ВВП. Реальне падіння обсягу ВВП  за  перший  квартал  досягло  майже 5 відсотків,  виробництво знизилося на 2,4 відсотка.  Тенденція зниження  продовжилася  і  в квітні.  Наприклад, виробництво промислової продукції впало на 2,7 відсотка порівняно з минулим роком.

 

     Водночас уряд не переглянув свій макроекономічний прогноз  на 1999 рік (у всякому разі,  зміни,  якщо вони й відбулися,  не були оприлюднені) і продовжує  виходити  в  розрахунках  з  1  відсотка падіння   обсягу  ВВП  у  1999  році.  Такий  завищений  показник, очевидно,  завищує орієнтири по доходах та  видатках.  А  протягом останніх років спостерігалася чітка,  позитивна залежність між ВВП та бюджетними показниками.  Тому найближчим часом уряду  необхідно переглянути свої прогнози.  Вони повинні враховувати ситуацію, яка реально  складається  в  Україні,  і  перш   за   все   -   рівень прогнозованих  доходів  має бути чітко узгоджений з динамікою ВВП. Переглянута  програма  повинна  мати  чіткі,  виважені  траєкторії динаміки   основних  макроекономічних  показників  та  індикаторів протягом усього поточного року.  Тільки  тоді  ми  вчасно  зможемо зкоригувати небезпечні відхилення.

 

     Не повністю  виконується  найважливіша функція бюджету - його соціальне спрямування.  У першому кварталі видатки  на  соціальний захист  та  соціальне  забезпечення  профінансовано  всього  на 16 відсотків річного плану,  на освіту,  медицину,  культуру - на  18 відсотків.   Небезпечна  тенденція  збільшення  заборгованості  із заробітної плати та пенсій,  на жаль,  продовжувалась і в  першому кварталі  1999  року,  і  лише  у квітні вдалося частково погасити заборгованість.

 

     Позитивною рисою виконання бюджету може  стати  вищий  рівень надходжень  у  грошовій  формі.  З  початку  року  взаємозаліки  з бюджетом становили лише  трохи  більше  1  відсотка,  з  місцевими бюджетами  -  15,7  відсотка.  Однак  сьогодні немає впевненості в такій  стабільності,  підтвердженням  чого  є   зростання   обсягу взаємозаліків з місцевими бюджетами.

 

     З початку року, за чотири місяці, Мінфін продав ОВДП на суму, що перевищує 1,2 мільярда гривень, і практично єдиним покупцем був Національний   банк  України.  Фінансування  витрат  із  вказаного джерела закладає високий ризик фінансових і  валютних  ускладнень. Таким чином, найактуальнішим питанням вбачається розробка реальної урядової програми,  яка узгоджувала б доходи  з  реальним  обсягом ВВП,  а  також  гарантувала  б соціальне спрямування бюджетів усіх рівнів.  Робота в цьому напрямі має проводитися не лише урядом. На мій погляд,  у ній мають взяти участь представники всіх фракцій та комітетів Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Вітренко. За нею - депутат Крючков.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция. Конечно, в Украине - беда. И эта катастрофа усугубляется принятым бюджетом на 1999 год.  Все, о чем  я предупреждала.  Я не буду опускаться до уровня содокладчика по данному вопросу,  а просто напомню вам:  все то,  чего,  как  я говорила,  нельзя делать в Украине - делают. Поэтому, увы, все мои прогнозы об углублении кризиса подтверждаются.

 

     Абсолютно нельзя защищать правительство,  как и  действующего Президента.  Но кто принял такую Бюджетную резолюцию?  Кто? Да они же все время будут  говорить:  вы  сами  приняли  такую  Бюджетную резолюцию.  И  действительно,  Верховный  Совет  в июле 1998 года, когда был шанс изменить экономическую политику,  принял  Бюджетную резолюцию, в которой все эти результаты запрограммированы. Неужели было непонятно,  что если и дальше брать кредиты у  Международного валютного  фонда,  то  надо  будет их отдавать с процентами,  надо будет выполнять его рецепты, его требования?

 

     И только мы,  только фракция  Прогрессивной  социалистической партии  внесла  альтернативный проект Бюджетной резолюции.  Что мы предлагали?  Денонсировать  договор,   отказаться   от   кредитов, радикально изменить экономическую политику для того, чтобы поднять производство.  Мы предлагали заморозить пирамиду ОВГЗ,  ее  нельзя раскручивать  дальше и выплачивать долги по ней.  Проиграли бюджет 1999 года вы,  вы все,  кроме нашей фракции!  Только наша  фракция голосовала  против  Бюджетной  резолюции.  А что касается принятия бюджета,  то это были,  извините, торги в парламенте, а не решение вопроса.

 

     Теперь о  проблеме бюджета на 2000 год.  Сегодня мы обсуждаем преступления,  связанные с бюджетом 1999 года.  А  что  сделано  к подготовке   проекта  Бюджетной  резолюции  2000  года?  Налоговую политику изменили?  Не изменили.  Концепцию налоговой системы даже не проголосовали!

 

     Дальше. Что,   проголосован   в   зале  закон  о  прожиточном минимуме?  Что,  понятно,  какие  социальные  нормативы  мы  будем устанавливать для населения, что мы будем гарантировать? Нет.

 

     Решен вопрос,  каким образом будем выплачивать людям трудовые сбережения, какой будет механизм? Нет. Решен вопрос, каким образом будет  возвращен капитал Украины,  вывезенный в иностранные банки? Нет.  А ведь все эти  вопросы  включены  в  повестку  дня  третьей сессии, проголосованы в зале. Почему комитеты не работают над ними и  не  вносят  на  рассмотрение?  Мы  разработали  соответствующие законопроекты,  внесли  и  требуем,  чтобы  Верховный Совет,  если другие  не  могут  разработать  нормальную   бюджетную   политику, прислушался к нам. Мы будем вносить свой проект Бюжетной резолюции и будем стараться изменить политику в государстве уже в июне  1999 года.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Крючков. За ним - депутат Сас.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Шановні  члени  уряду! Розглядаючи питання про хід виконання Закону про Державний  бюджет 1999 року,  члени нашого комітету в черговий раз висловили глибоке занепокоєння підходом уряду до потреб оборони.  Ситуація в Європі, злочинна агресія НАТО на Балканах не дають жодних підстав до того, щоб  наша   країна   могла   послабити   увагу   до   забезпечення недоторканності кордонів,  своєї безпеки. Події останнього часу ще і ще раз свідчать:  у світі рахуються лише  з  тими,  хто  здатний захистити себе,  дати гідну відсіч агресору. Для нас це тим більше важливо,  оскільки Україна з вини недолугих політиків  свого  часу позбулася   засобів   ядерного  стримування.  За  це,  між  іншим, верховоди НАТО на  Вашингтонському  саміті  похвалили  українських керівників,  водночас  підкресливши,  що  ядерна  зброя  в  Європі залишиться.

 

     Оборонні галузі  промисловості  значною   мірою   зруйновані. Армія,  Прикордонні  війська,  Війська цивільної оборони за рівнем фінансування відкинуті за критичну межу,  за  межу  виживання.  Ми пам'ятаємо  обіцянки керівництва уряду при затвердженні Державного бюджету на 1999 рік.  Звернули увагу і на заяву Прем'єра,  яку він зробив  нещодавно  на  зустрічі  з військовими,  обіцяючи набагато краще забезпечити потреби Збройних Сил.

 

     Що ж насправді відбувається?  Якщо видаткова частина  бюджету реалізована  за  перший  квартал,  за  офіційними даними,  на 17,6 відсотка річного рівня, то по розділу "Національна оборона" - лише на 11,3,  "Цивільна оборона" - 11,8,  "Прикордонні війська" - 10,8 відсотка.  Картина  стане  ще  тривожнішою,  якщо  врахувати,   що заборгованість  держави  перед військовими із грошового утримання, заробітної плати сягає 5,  6 і більше місяців.  Якщо виділити такі позиції, як фінансування закупівлі озброєння і військової техніки, то вони реалізовані  лише  на  2,1  відсотка,  науково-дослідні  і дослідноконструкторські  роботи  -  на 0,6 відсотка,  конверсія та розвиток оборонних підприємств - 3,  9 відсотка.  А все це -  нові нищівні   удари  по  оборонних  підприємствах,  по  багатотисячних колективах.

 

     Водночас фінансування  інших  силових  структур  здійснюється майже   на  рівні  загального  виконання  доходної  частини.  Коли спілкуєшся із зарубіжними політичними і державними  діячами,  вони запитують:  яку  державу  ви  будуєте?  Звертають  увагу і на таку обставину:  в  цілому  реалізація   видаткової   частини   бюджету становить  17,6 відсотка,  а асигнування на виконавчу владу - 27,7 на законодавчу - 14,5,  на судову - 11,6 відсотка, в тому числі на Верховний суд - 6,2 відсотка.

 

     Ознайомлення із    станом   справ   у   військах,   нещодавнє обговорення на  засіданні  нашого  комітету  ситуації  у  Військах протиповітряної оборони дає підстави стверджувати, що боєздатність і боєготовність Збройних Сил,  у тому числі Військ протиповітряної оборони,    Прикордонних    військ,   на   які   лягає   найбільша відповідальність за забезпечення недоторканності рубежів Вітчизни, досягається   в   основному   за   рахунок   самовідданості  наших військових,  розуміння  свого  обов'язку,  своєї  відповідальності рядовим   і   командним  складом.  Але  ресурс  цього  фактора  не безмежний.  Комітет звернувся до уряду з проханням  розглянути  ці проблеми  і змінити ставлення до Збройних Сил.  А сьогодні визнати роботу уряду задовільною на цій ділянці ми  ні  в  якому  разі  не можемо.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сас. За ним - депутат Дашутін.

 

     САС С.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція соціалістів і селян. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Заслухавши  інформацію  уряду,   змістовний   аналіз,   проведений бюджетним     комітетом,    уповноважений    висловити    серйозну занепокоєність фракції соціалістів і селян станом виконання Закону про Державний бюджет у першому кварталі 1999 року.

 

     Сучасний стан  економіки  України  характеризується  стрімким падінням   виробництва,   знищенням   цілих   галузей    народного господарства.  Той  факт,  що  більш  як  50 відсотків промислових підприємств  в  Україні  є   банкрутами,   свідчить   про   підрив економічних    основ    держави,    а    те,   що   95   відсотків сільськогосподарських підприємств штучно доведені до банкрутства - про  знищення  галузі,  що  є прямим шляхом до втрати продовольчої незалежності   України,   закладанням   міцних   підвалин   нового голодомору.

 

     Нас особливо   турбує  стан  із  виплатою  заробітної  плати, пенсій,  стипендій,  соціальних виплат,  заборгованість з яких має тенденцію до зростання.  Сьогодні ми зустрічалися з представниками науки,  які просили повідомити уряд  про  те,  що  десятки  кращих представників суспільства голодують.

 

     Проблема формування Пенсійного фонду потребує особливої уваги і розв'язання,  оскільки навіть стопроцентне стягнення  коштів  до цього фонду не дасть можливості погасити заборгованість із виплати пенсій.  Ми вносимо пропозицію розглянути це питання  у  Верховній Раді найближчим часом.

 

     Хочу акцентувати   увагу  на  стані  бюджетного  фінансування агропромислового комплексу, питома вага якого в структурі видатків консолідованого  бюджету становить всього 1 відсоток,  хоча галузь забезпечує виробництво майже половини ВВП.  Незважаючи на те що  в першому   кварталі   закладається  фундамент  майбутнього  урожаю, сільськогосподарське виробництво фінансувалося на 49 відсотків.  Є заборгованість  із  фінансування  таких  стратегічих напрямів,  як Державна програма селекції  в  тваринництві,  сільськогосподарське машинобудування, ветеринарна медицина та інші.

 

     До цього  часу  не  розпочато виділення передбачених бюджетом коштів на газифікацію сільських населених пунктів. Навіть стихійне лихо,  яке  спіткало Україну,  - травневі морози,  не підштовхнуло уряд до виконання прийнятої майже місяць тому постанови  Верховної Ради  про  виділення  для  села  50 мільйонів гривень на придбання пально-мастильних матеріалів,  у яких воно має  велику  потребу  у зв'язку  з  пересівом  значних  площ.  Ніяк  не  визріє  рішення в коридорах  влади,   кому   віддати   ці   кошти   -   Міністерству агропромислового комплексу чи Держрезерву. Шановні друзі, у народі є прислів'я: поки сонце зійде, роса очі виїсть.

 

     Враховуючи вищевикладене,    фракція    буде     підтримувати пропозицію, внесену профільним комітетом та фракцією комуністів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Дашутін,  фракція зелених.  За ним - депутат Ковалко.

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 162,  Сумська область).  Фракция зеленых.  Вы знаете, мне кажется, что сценарий сегодняшнего разговора был создан еще в прошлом году. Мы  ведь и тогда прекрасно понимали,  что выполнение бюджета будет таким,  каким оно есть сегодня. И если бы в этой ложе сидело любое другое правительство,  даже то, которое было до этого, то сценарий не изменился бы. И вот почему.

 

     Если мы  сегодня  критикуем  положение  дел  в   нефтегазовом комплексе,  то давайте вести разговор честно. Вот у меня цифры. За этот  период  нефтегазовым  комплексом  начислено  платежей  на  1 миллиард  21 миллион гривень.  Но в то же время бюджетная сфера на всех уровнях задолжала 988 миллионов гривень, то бишь 96 процентов названной суммы.  Как видим,  дебет с кредитом сходится - получаем ноль.

 

     Если мы в принципе хотим  искать  причину  ситуации,  ставшей предметом сегодняшнего разговора, давайте ее искать. Если мы хотим покритиковать правительство,  давайте его критиковать.  Но критика эта  останется абстрактной,  от нее ничего не изменится,  и в 2000 году мы в этом зале опять будем критиковать правительство - то  ли это, то ли другое.

 

     Поэтому если   мы   хотим  говорить  по  существу  (и  тут  я стопроцентно  согласен  с  Витренко),  то  должны  спросить   себя сегодня:  где наш Бюджетный кодекс,  где наш Налоговый кодекс?  Мы сегодня опять начинаем вести разговор,  который вели в 1991, 1992, 1998 годах. Такой же будет и в 2000 году.

 

     Поэтому предложение  фракции  зеленых  (я,  чтобы не занимать время,  буду кратким):  давайте искать  первопричину  в  Налоговом кодексе,  в  новой  Бюджетной  резолюции  (в  принципе в Бюджетном кодексе), а не заниматься критиканством.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Ковалко.  За  ним  -   депутат   Черняк,   і завершуємо.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  65,  Житомирська  область).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановний  Валерію  Павловичу!   Шановні народні депутати,  члени уряду!  Минув квартал, як працює основний фінансовий документ нашої держави. Я повинен подякувати і уряду, і комітету, і Рахунковій палаті за грунтовний і, може, перший аналіз нашої діяльності і функціонування Державного бюджету.  На жаль, ми змушені  констатувати  той  факт,  що  відбулося зменшення обсягів виробництва.  І на моє глибоке переконання,  це сталося  тому,  що енергетичний цех не додав своєї продукції. Тому будь-які намагання підняти  вітчизняне   виробництво   без   збільшення   виробництва електроенергії,   зменшення  енергоємності,  збільшення  видобутку власних нафти,  газу і вугілля є безрезультатними. Про це свідчать останні вісім років нашої історії.

 

     Тому вже   вкотре   доля   ставить   вимогу   про  визначення пріоритетів нашого розвитку.  Ми повинні знайти  рятівний  ланцюг, який дасть можливість витягти нашу економіку з прірви. Перш за все ми зобов'язані зберегти те,  що ще працює. Безперечно, фундаментом для     майбутнього     підйому     вітчизняної     економіки    є паливно-енергетичний  комплекс  України.  І  я   дякую   народному депутату   Дашутіну  за  розуміння  проблем  паливно-енергетичного комплексу.

 

     Мене дивує підхід  до  розв'язання  проблем  енергетики,  які фактично є проблемами всієї економіки України. Тому я наполягаю на тому,  щоб сьогодні  результатом  розгляду  даного  питання  стало внесення  відповідних  змін до Закону про Державний бюджет на 1999 рік, які ми пропонували під час його прийняття в грудні 1998 року.

 

     Перше. Збільшити видатки Державного бюджету  на  Міністерство вугільної промисловості згідно з постановою Верховної Ради.

 

     Друге. Статтю 15 доповнити третім абзацом,  яким передбачити, що  підприємства  електроенергетики  сплачують  збір  від   обсягу реалізації   продукції,  зменшеного  на  суму  податку  на  додану вартість, акцизного збору та вартості купованої електроенергії. Це дасть прибуток у бюджет.

 

     Третє. Статтю   26   доповнити   переліком   галузей,   що  є пріоритетними   при   фінансуванні   централізованих   капітальних вкладень  за  рахунок  надходження  до  Державного  бюджету цих 10 відсотків централізованих амортизаційних  відрахувань,  якщо  вона буде прийнята нами в остаточній редакції закону.

 

     Четверте. З  метою цільового використання коштів від плати за транзит  нафти  пропоную  статтю  11  доповнити  абзацом  у  такій редакції:  "Відрахування  від плати за транзит нафти залишаються у розпорядженні нафтотранспортних підприємств".

 

     Шановні колеги!  У  надзвичайно  важких  економічних   умовах пройшов перший квартал роботи нашого господарства,  роботи уряду і парламенту також.  Думаю, нинішній грунтовний аналіз, а також ваші виступи,  ваша  критика  дадуть  можливість  покращити  ситуацію з виконанням Державного бюджету.

 

     Я пропоную підтримати проект постанови Кабінету  Міністрів  і певен,  що  це  дасть  можливість  значно  покращити наші справи в другому і подальших кварталах цього бюджетного року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Фракція Народного руху України.  Шановні народні депутати!  Наша  біда  і вина полягають у тому,  що ми намагаємося висмоктати Державний бюджет,  консолідований бюджет та  й  місцеві бюджети з пальця.

 

     Корінь бюджетної   проблеми   криється   у   кризовому  стані виробництва,  у кризовому  стані  економіки,  і  я  підтримую  тих депутатів, які ставили акцент саме на цьому. Звідси - необхідність проведення    політики    економічного    пожвавлення,    політики економічного  зростання,  звідси - необхідність постановки питання про бюджет розвитку.

 

     Я загалом  позитивно  ставлюсь  до  проекту  постанови,  який підготовлений профільним комітетом.  Але там нічого не сказано про необхідність формування бюджету розвитку. А це саме те, що сприяло б пожвавленню в нашій економіці й економічному зростанню.  Якщо не запрацює  виробництво,  то  не  буде  надходжень  до  бюджету.  Це аксіома, яку ми повинні чудово розуміти, інакше будемо намагатися, ще раз кажу, висмоктувати Державний бюджет з пальця.

 

     Тому я думаю,  що в нас є підстави  визнати  роботу  Кабінету Міністрів у цьому плані, а також Верховної Ради незадовільною.

 

     Які завдання стоять перед нами? Це зниження податкового тиску і посилення стимулюючої ролі податків.  І суть справи навіть не  в зниженні  податкового тиску,  а в тому,  що одні платять нестерпні податки,  а інші ухиляються  від  сплати  податків.  Тому  головна проблема  -  рівномірний розподіл податкового тиску.  Отже,  треба прийняти Податковий кодекс,  а також Бюджетний кодекс,  на  основі яких  ми  могли  б  здійснювати  перспективну податкову і бюджетну політику.

 

     Далі. Це перегляд пільг, які з'їдають більше половини бюджету і   є  абсолютно  невиправданими.  Це  розробка  механізму  сплати податків  підприємствами   нафтогазового   комплексу.   Це   зміна кредитної  політики.  Потрібно  відкрити  підприємствам  доступ до кредитів (а це кисень,  яким вони дихають) і  дати  їм  можливість розвиватися.  Це  подолання  ручного управління бюджетом,  зокрема відхід від позиції дотування областей.  Це введення  мораторію  на борги. Україні потрібні не борги, а інвестиції. І саме ця проблема у нас погано розв'язується.

 

     Нам потрібно  припинити  податкову  і  бюджетну   війну   між Верховною   Радою   і  Кабінетом  Міністрів.  Верховна  Рада  хоче збільшити   видатки,   Кабінет   Міністрів   -   надходження.   Це ненормально.

 

     І що стосується уряду.  Уряд у нас,  можливо, і не найкращий, але кращий із можливих.  Маємо те,  що маємо, хоч могли б мати те, чого не маємо, і не мати того, що маємо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Не було б церкви - не було б гріха, не було б гріха - не було б церкви.

 

     Заключне слово має міністр фінансів Мітюков.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні  депутати!  Я  хочу  сказати,  що  уряд теж не задоволений виконанням  бюджету.  І  немає  чого  кивати  тільки  на  те,   що непропорційно фінансуються видатки.

 

     Головна проблема  -  це  проблема,  якою  ми  хворіємо вже не перший рік.  Пригадайте: ми затвердили бюджет 31 грудня 1998 року, встигли.  Але ще місяць бюджет не вступав у дію.  Ми ще весь лютий жили  за  старими  нормативами.  Базовий  закон,   який   фактично забезпечив  виконання  тієї  частини,  яка  й  буде  в майбутньому бюджетом розвитку, про що говорив народний депутат Черняк, - закон про централізацію частини амортизаційних відрахувань,  почав діяти в другій половині лютого.  Все це наклалося на типову для  України сезонність  виконання  доходної  частини  бюджету.  З року в рік у першому кварталі ми отримуємо не більше 18  відсотків  доходів,  а щоб було рівномірне фінансування, потрібно 25 відсотків. До того ж саме на перший квартал припали зобов'язання з виплати боргів,  які утворилися ще при попередніх урядах і які треба виконувати.

 

     Це й спричинило критику,  яка лунала сьогодні в залі стосовно фінансування і науки,  і культури, і освіти, і охорони здоров'я. І ми  це  знаємо.  Але  я  хочу привернути вашу увагу до результатів квітня.  Практично  за  один  місяць  ми   спромоглися   скоротити заборгованість із соціальних виплат на 192 мільйони гривень.

 

     Так, уряд обмежив видатки.  І я вважаю,  що зробив правильно. Якби ми цього  не  зробили,  то  на  сьогодні  прихований  дефіцит становив  би  не  500  мільйонів,  як  сказала  Юлія Володимирівна Тимошенко, а як мінімум утроє більше.

 

     Тому давайте говорити про те, що нам треба зберегти виконання бюджету  на  1999  рік,  який  ми  затвердили.  Що для цього треба зробити?  Підняти  рівень  доходів  до   того   рівня,   який   ми запланували.

 

     Я хочу підкреслити, у відповідь на вашу критику ряду позицій, у тому числі і на критику  бюджетного  комітету,  що  уряд  вживає конкретних  заходів.  Зокрема,  пільги  щодо  імпорту.  Саме  уряд звернувся до судової влади з тим,  щоб вона  заборонила  поширення цих  пільг на "бізонів" та інші структури.  Але,  на жаль,  такого рішення не було прийнято.  І  саме  рішенням  уряду  -  постановою Кабінету    Міністрів,   може,   занадто   адміністративною,   але необхідною,  ми  припинили  розмитнення  й  імпортування  там,  де виникали великі втрати.

 

     Друге. Правильно   кажуть  про  нафтогазовий  комплекс.  Так, бюджет на сьогодні винен паливно-енергетичному комплексу, газовому комплексу. Але ж давайте подумаємо, як розірвати це замкнене коло. Спочатку треба заплатити в  бюджет,  а  потім  бюджет  профінансує бюджетну  сферу  і заплатить виробникам.  Тільки так.  Ніде брати, бюджет без доходів.

 

     Тому давайте ставити питання  про  те,  що  треба  налагодити відповідальність за реалізацію, відпуск і оплату за енергоресурси. Дуже  просимо  підтримати  законопроект,  який  ми   внесли,   про відповідальність    за    неоплату    електроенергії    та   інших енергоресурсів. Тоді ми зможемо забезпечити надходження в грошовій формі  плати  за  енергоресурси,  а значить,  і сплату відповідних податків.

 

     Я хочу повідомити,  що Державна податкова  адміністрація  уже встановила  податкові  пости  в  "Нафтогаз України" для того,  щоб забезпечити контроль за проходженням коштів.  Контрольно-ревізійне управління  працює,  і  ми  знайдемо  можливості  підвищити рівень збирання податків у нафтогазовому  комплексі.  Де  не  платитимуть грошима,   там   будемо   забирати   газ.  І  будемо  давати  його пенсіонерам,  тим, перед ким є заборгованість - вчителям та іншим, якщо є така потреба у додатковій підтримці.

 

     Сьогодні практично   всі   говорили   про  внесення  змін  до законодавства.  Давайте домовимося,  що протягом виконання бюджету 1999  року  ми  вже  не  будемо вносити ніяких змін до податкового законодавства. Тільки рішення, пов'язане з вихідними днями, коштує нам у травні мінімум 150-200 мільйонів гривень доходів, яких ми не отримаємо.

 

     Щодо амортизаційних відрахувань. До того, як ви проголосували новий  закон  про  централізацію  амортизаційних  відрахувань,  ми щоденно отримували приблизно 1-1,5 мільйона гривень надходжень  до Державного бюджету.  Зараз - 200-250 тисяч гривень, не більше. Усі чекають.  Я дуже прошу вас залишити старий механізм,  який дає нам можливість формувати те, що називається бюджетом розвитку.

 

     Не можу не сказати декілька слів про державний борг. На жаль, поки що в залі панує старе розуміння цієї проблеми. Назву декілька цифр.  За  станом на 1 вересня 1998 року внутрішній державний борг становив 17 мільярдів гривень,  за станом на 1 квітня 1999 року  - 14   мільярдів  гривень.  Нам  вдалося  за  цей  період  припинити зростання боргу, взяти ситуацію під контроль.

 

     Зовнішній борг на 1 вересня 1998 року становив  10  мільярдів гривень,  на 1 грудня 1998 року - 11 мільярдів 300 мільйонів, на 1 лютого 1999 року - 11 мільярдів 300 мільйонів,  на 1 травня  -  11 мільярдів   300   мільйонів  гривень.  Тобто  припинено  зростання зовнішнього боргу. І це результат, який підтверджується фактичними даними.  Так,  за  це  треба було заплатити,  треба було заплатити первинним профіцитом бюджету і концентрацією коштів,  у тому числі й на погашення боргових зобов'язань.  Але ж іншого шляху немає: за старими боргами ми зараз маємо платити. Але я підтверджую, що уряд має концепцію і стратегію розвитку боргової ситуації,  ми взяли цю ситуацію під контроль, до речі, разом із Національним банком.

 

     І останнє.  Дозвольте зробити декілька коментарів до  окремих пунктів проекту постанови, який підготовлений бюджетним комітетом. Пункт 5 у мене особисто і у Міністерства  фінансів  викликає  дуже велику   стурбованість.   Цим  пунктом,  по  суті,  передбачається податкові надходження,  які нині мобілізує до  Державного  бюджету Державна митна служба,  проводити через рахунки обласних управлінь казначейства.  Але нині діюча система базується  на  централізації надходжень  від  численних  митних  постів,  розташованих  по всій території країни,  тобто і там, де немає казначейських органів, на рахунках митної служби.  І,  по-перше, мобілізація таких бюджетних коштів не залежить від діяльності місцевих органів самоврядування, на  території  яких  знаходяться митні органи,  а по-друге,  митні пости      не      мають       прив'язки       до       конкретної адміністративно-територіальної    одиниці,    тобто    конкретного місцевого бюджету, куди пропонується перераховувати ці кошти.

 

     Виходячи з цього ми  пропонуємо  вилучити  пункт  5  (у  разі обговорення    проекту    постанови,   запропонованого   бюджетним комітетом) як такий,  що не може бути  реалізований  на  практиці. Прийняття  такого  рішення  може  призвести до істотного зменшення надходжень від митних зборів,  від митниці  в  цілому.  Ми  можемо обговорити це питання під час формування бюджету 2000 року.

 

     Також хочу вас поінформувати,  що урядом прийнято рішення про переведення  всіх  позабюджетних  фондів  митниці  з  1  липня  на казначейське обслуговування.

 

     Стосовно пункту 6, в якому пропонується зобов'язати Пенсійний фонд розробити механізм рівномірного розподілу пенсійних виплат по всій  території  України.  Є резон у дискусії на цю тему.  Але,  з одного боку,  ми повинні забезпечити рівномірне виділення  пенсій. А, з другого боку, такий захід може повністю дестимулювати органи, які  займаються  збиранням  відрахувань  до  Пенсійного  фонду  та виплатою пенсій на місцях.

 

     На сьогодні діє механізм, коли всі пенсійні внески збираються за територіальним принципом,  а залишки надходять  до  Києва,  для того  щоб потім їх розподілили між тими регіонами,  де не вистачає коштів на виплату пенсій.  Якщо ми  зробимо  зрівнялівку  в  цьому питанні,  усі  кошти  акумулюємо в центрі,  а потім будемо порівну ділити,  то можемо зруйнувати ті стимули,  які є на сьогодні в тих регіонах, де пенсії платять вчасно. Прошу взяти це до уваги.

 

     Олександре Миколайовичу, я закінчив свій виступ.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Ми  вперше за останні сім років  заслуховуємо  звіт  про  виконання  основного  економічного закону нашої держави - Державного бюджету за перший квартал.  Коли ми в кінці грудня минулого року приймали Держбюджет на  1999  рік, то  одні підтримували цей бюджет,  інші не підтримували.  Ті,  які підтримували,  вірили в його реальність,  ті,  хто не підтримував, просто мали свої погляди на те, яким повинен бути Держбюджет, але, мабуть,  не до кінця розуміли,  що його потрібно,  крім  того,  що приймати  чи  відхиляти,  ще  й  виконувати.  Закон  про Державний бюджет,  як і будь-який закон,  зрозумілий і прозорий,  тому що ми самі   його   готували,   і  кожна  цифра,  кожна  стаття  бюджету голосувалася в цьому залі з урахуванням доповнень і поправок.

 

     Сьогодні, після заслуховування звіту про виконання бюджету за перший  квартал,  гадаю,  у  кожного  з  вас  стало гірко на душі. Дивлячись на цей зал Верховної Ради,  дивлячись на  урядову  ложу, розумієш,  що  є достатній кадровий потенціал,  тому стає ще гірше від сорому,  що не можемо виконати цей мінімальний бюджет на  1999 рік - у межах 125 мільярдів гривень.  Більше того, починаючи вже з першого кварталу  бачимо  спад  виробництва  на  4,8  процента.  І сьогодні  абсолютно  не  потрібно  шукати  винних.  У  нас чітко в Конституції розподілені обов'язки:  вищий законодавчий орган разом із ініціаторами розробляє і приймає закони,  виконавчі органи - їх виконують. А Держбюджет - це закон.

 

     Я думаю,  що присутній тут Валерій  Павлович  та  весь  склад Кабінету   Міністрів   повинні  були  чітко  сказати,  які  галузі найбільше вклали позитиву чи негативу  в  оці  4,8  процента.  Тут присутні  і міністри,  і голови державних комітетів.  Я не розумію таких міністрів,  я не розумію таких  голів  державних  комітетів: вони ж самі,  готуючи проект Закону про Держбюджет,  розраховували валовий внутрішній продукт,  подавали дані і зводили їх  у  єдиний баланс у Міністерстві економіки разом із комітетом Верховної Ради.

 

     Є Державна   податкова   адміністрація,   яка  також  повинна виконувати  наявну  законодавчу  податкову   базу.   Ми   прийняли Держбюджет на існуючій податковій базі. Тож сьогодні посилатися на те,  що вносились поправки чи не вносились поправки  -  недоречно. Кожна поправка вноситься з відома або профільних комітетів,  або з відома чи з подачі  виконавчої  структури  -  Кабінету  Міністрів. Тому,  я думаю,  ми сьогодні, вперше розглядаючи виконання бюджету за перший квартал,  повинні зробити абсолютно  чіткі  й  зрозумілі висновки, не соромлячись.

 

     Гадаю, що  і  Кабінет  Міністрів  відповідно  повинен зробити чіткі висновки щодо тих міністерств і відомств,  які не  виконують те, що самі розрахували. Їм ніхто не рахував, вони самі рахували і вносили розрахунки у зведений бюджет.

 

     Нам потрібно також розглянути,  хто і кому надає пільги,  про які йдеться в цьому залі.  Якщо з трибуни голова Рахункової палати доповідає,  що вартість пільг -  це  ще  один  бюджет,  то  навіщо взагалі вести мову про те, що бракує 7 мільярдів гривень на пенсії і заробітну плату,  скажіть будь ласка?  Хто  дав  право  Кабінету Міністрів  підзаконними  актами  вносити  такі корективи,  тоді як Верховна Рада проголосувала 226  голосами  за  прийняття  бюджету? Вважаю, що нашим профільним комітетам, Кабінету Міністрів (Валерію Павловичу і його  заступникам)  треба  підійти  до  цього  питання зовсім поіншому.

 

     Згадувалося тут   і  про  фонди.  Ви  пам'ятаєте  розмову  на засіданні  Погоджувальної  ради,  коли  розглядалося  питання  про фонди.   На  рахунках  одного  тільки  фонду  "Соціальний  захист" налічується 1 мільярд 544 мільйони гривень. А всього їх понад 600. Хто створив ці фонди? За рахунок яких коштів ці фонди створюються? (Шум у залі).  Не треба мені підказувати. Я думаю, що і ви знаєте, і Кабінет Міністрів знає, що за рахунок бюджетних коштів, тих, які не надходять до бюджету.

 

     Сьогодні тут порушували питання,  що надходження  від  митних зборів зменшилися порівняно з 1998 роком у 2,5 раза.  Так пільги ж на мито - від 5 до 10 процентів, на решту - до 30 процентів. Митні збори становлять усього 1,5-1,7 процента.  Хто за це повинен нести відповідальність?   Тут   голова   Державного   митного   комітету присутній.

 

     Я думаю,   шановні   колеги,   що  і  питання  обслуговування Держбюджету банками (комерційними чи державними) - одне з основних питань. Ті гроші, як з решета вода.

 

     Тому я вважаю,  що сьогодні, розглядаючи виконання бюджету за перший квартал,  ми м'яко ведемо розмову.  Я  відчув,  що  не  всі представники  фракцій  і  голови  комітетів серйозно готувалися до розгляду даного питання. Розмова ведеться взагалі, а не конкретно. У  кожного вистачить інтелекту,  щоб узяти той чи інший матеріал і підготувати виступ на 3-5 хвилин  з  трибуни.  А  от  за  те,  щоб конкретно  вказати  на  причини  всього  цього,  ніхто  чомусь  не береться.  І коли ми говоримо про секвестрування,  то я думаю,  що питання  секвестрування бюджету лише тоді може розглядатися,  коли бюджет дійсно наповнений  і  коли  виплачуються  заробітна  плата, пенсії,  стипендії,  інші виплати.  А коли в нас заборгованість по

3-4,  а інколи й  до  6  місяців,  коли  є  заборгованість  ще  за попередні  роки,  то  як можна бюджет секвеструвати?  Мені взагалі незрозуміло,  як  так  можна  управляти  економікою  держави?   На сьогодні  125 мільярдів гривень бюджету - це 600 доларів на одного жителя України з населенням у 50 мільйонів.  Я думаю,  що навіть в Африці  ми  не  знайдемо держави,  де б валовий внутрішній продукт становив 600 доларів на душу населення (Шум у залі).  В Сомалі  не був - не знаю, але ще раз кажу: 600 доларів... Вдумайтеся, шановні колеги!

 

     Яке рішення ми приймемо, яку постанову

- це  наша  з вами справа.  Але так управляти виробничим процесом, так управляти фінансово-кредитною системою,  банківською системою, безперечно,  не  дозволено.  Ми  не  ту державу будуємо.  Ми не ту економіку будуємо, стосовно якої так часто кажуть, що альтернативи даним реформам немає. Я щось не чую в цьому залі тих реформаторів, які про це казали на повний голос! Де ж ті погляди, де ті підходи?

 

     Тому коли ми проводили передостаннє засідання  Погоджувальної ради,  то  розглянули  з керівниками фракцій підходи до формування бюджету на 2000 рік,  підходи до формування бюджету на 2001 рік. І я  думаю,  повинно  бути простою аксіомою,  що бюджет 2000 року ми повинні  приймати  на  чинній  законодавчій  базі  з  відповідними змінами,  які ще встигнемо внести протягом травнячервня,  а бюджет на 2001 рік - з урахуванням Податкового кодексу,  який нам справді потрібно в цьому році прийняти.  Ми повинні модель цю відпрацювати в одному  з  регіонів  (тоді,  безперечно,  коли  пройдуть  вибори Президента   і   буде  сформований  новий  Кабінет  Міністрів  або залишиться нинішній). Вважаю, що ми повинні також виробити підходи щодо контролю за виконанням бюджету,  а то приймаємо його, а потім дозволяємо Кабінету Міністрів не виконувати.  А бюджет (я  ще  раз нагадую  те,  з  чого розпочав) - це закон.  І не виконувати закон нікому не дозволено,  тим  паче  в  односторонньому  порядку  його секвеструвати.

 

     Тому я  звертаюся  до  Прем'єр-міністра,  Кабінету Міністрів, усіх народних депутатів. Ми повинні об'єктивно оцінити нашу роль і місце - вищого законодавчого органу,  який готує і приймає закони, враховуючи  їх  реальність  та  економічну  доцільність,  а  також оцінити роботу виконавчих структур, яким ми вручаємо цей бюджет, а вони полюбительському виконують його,  не аналізуючи і не вживаючи конкретних  рішучих заходів.  Тому що розвивати економіку держави, сподіваючись лише на один фактор - податкову систему,  - величезна помилка.

 

     Ми сьогодні повинні вести розмову про організаторську роботу, про систему управління економікою,  управління тими балансами, які повинні бути в кожній галузі.

 

     Тому я вважаю,  що сьогоднішня розмова - перша,  а от коли ми завершимо перше півріччя і будемо підбивати підсумки,  то,  думаю, відпрацюємо  зовсім  інший  сценарій розгляду виконання бюджету за перше півріччя і відповідне приймемо рішення.

 

     Сьогодні внесено чотири проекти  постанови.  Безперечно,  усі вони  заслуговують  на  серйозну увагу,  тому я просив би прийняти проект постанови,  внесений  народними  депутатами  з  профільного комітету,  за  основу  і  дати  їм  можливість доопрацювати його з урахуванням тих зауважень, які були внесені, щоб завтра прийняти в цілому.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти за основу проект, внесений депутатами з профільного комітету.

 

     "За" - 173.

 

     Малувато.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти за  основу  проект, який внесли депутати Жовтяк і Асадчев.

 

     "За" - 83.

 

     Третій проект   внесено  депутатом  Дорогунцовим  та  іншими. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 193.

 

     Четвертий проект  внесено  народними   депутатами   Цибенком, Луценком і Красняковим. Ставлю на голосування за основу.

 

     "За" - 192.

 

     Я прошу   вас,  Юліє  Володимирівно,  як  голову  профільного комітету,  а  також  Комітет  з  питань  фінансів  і   банківської діяльності зробити з цих чотирьох проектів один документ, і завтра ми його на ранковому засіданні приймемо.

 

     Одну хвилинку.  Просить слова Віталій Федорович Бойко, голова Верховного суду. Будь ласка.

 

     БОЙКО В.Ф.,  Голова Верховного суду України.  Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду!  Я мав на меті виступити і  просив слова  при  обговоренні  питання про виконання Державного бюджету, фінансування судової влади.  Але я хотів би також сказати,  що  не маю наміру давати довідку щодо розгляду тих судових справ, про які тут згадували,  тому що це справа  виключно  правосуддя.  Стосовно висловлених зауважень щодо їх розгляду,  то я думаю, що суди діяли відповідно до чинного законодавства.

 

     Я хотів би сказати тільки одне.  Становище,  яке  склалося  з фінансуванням  судів,  призводить  до  зупинки судової діяльності. Суди просто перестали розглядати справи. Сьогодні зранку я отримав офіційного листа,  де зазначено, що у Дніпропетровському обласному суді лежить близько 20 нерозглянутих кримінальних справ щодо осіб, які звинувачуються у надзвичайно тяжких злочинах і яким відповідно до закону можливо призначити вищу міру  покарання.  Ці  справи  не розглядаються.  У судах справи накопичуються,  а це може призвести до того,  що навіть після відновлення належного фінансування  суди не зможуть вибратися з тієї прірви, в якій вони опинилися.

 

     І останнє.  Ви бачите,  як фінансувалися суди.  Верховний суд має найнижчий серед усіх державних установ показник фінансування - 6,2  відсотка,  районні  суди - 10 відсотків.  Як можна при такому фінансуванні існувати?

 

     Тому я просив  би  вас  розглянути  відповідний  законопроект Комітету  з  питань  правової  реформи,  оскільки ми вважаємо,  що потрібно  прийняти  спеціальний  закон  про  порядок  фінансування судової  влади.  Без  такого  закону  нинішнє  ставлення  до судів залишиться і на майбутнє,  а  це  призводить  до  порушення  права громадян на судовий захист, закріпленого в Конституції.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Віталію Федоровичу.

 

     Шановні колеги!  Оголошується  перерва  до  16  години.  З 16 години - робота в комітетах.

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     МОРОЗ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  82,  Запорізька  область). Фракція   комуністів.   Звіт   Кабінету  Міністрів  про  виконання Державного бюджету за перший квартал 1999 року засвідчив, що, як і попереджали комуністи, уряд уже в першому кварталі завалив бюджет.

 

     Засвідчуючи власну  недієздатність,  уряд  всупереч статті 85 Конституції України  і  статті  33  Закону  України  про  бюджетну систему  України  Постановою 432 від 22 березня цього року прийняв рішення про скорочення видатків Державного бюджету.

 

     Зменшення на 300 мільйонів гривень  обсягу  дотацій  місцевим бюджетам  фактично  скасувало  рішення  Верховної Ради України про надання субвенцій місцевим бюджетам  на  освіту  в  розмірі  341,1 мільйона   гривень  на  підвищення  заробітної  плати  працівникам освітянської галузі.  Постановою скорочені  видатки  із  захищених статей.

 

     Внаслідок такого  підходу  до виконання бюджету вже в першому кварталі склалася надзвичайно складна ситуація в регіонах, зокрема і  в  Запорізькій області,  яка була донором Державного бюджету до нинішнього року.  Виникло це через  застосування  50-  відсоткових нормативів  відрахувань  від  податку  на прибуток та прибуткового податку з громадян замість 100-відсоткових,  що діяли у 1998 році. Передбачення  облдержадміністрації  щодо  втрат  доходів  у обсязі понад  100   мільйонів   гривень   річного   обсягу,   визначеного Міністерством фінансів України, підтверджуються.

 

     Це спричинило    недофінансування    видатків    навіть    на першочергові потреби із  захищених  статей  бюджету  в  обсязі  23 мільйони  гривень.  Зросла  заборгованість  із заробітної плати та соціальних виплат на 5 мільйонів гривень.  Лише за лютий поточного року  повністю  виплачено  заробітну  плату  працівникам бюджетної сфери.  У зв'язку із закінченням навчального року  виникає  гостра потреба в коштах на виплату відпускних працівникам освіти.

 

     Незадовільно фінансується   програма  житлових  субсидій.  За чотири місяці видатки профінансовані тільки на 20  відсотків  суми нарахованих  субсидій.  Викликає  занепокоєння стан розрахунків за енергоносії.  Заборгованість за спожитий природний газ  з  початку року збільшилася на 8,5 мільйона гривень,  електричну енергію - на 7,5, із оплати теплопостачання - на 7,8 мільйона гривень.

 

     Виправити складну фінансово-бюджетну ситуацію  області  можна було шляхом надання позичок.  Однак навіть незважаючи на доручення Президента   України   від   21   березня   1999    року    надати короткотермінову позичку, вирішення питання зволікається урядом.

 

     Окремо хочу сказати про місто Запоріжжя.  Сесія не затвердила бюджет на 1999 рік,  оскільки,  по-перше,  у міста  немає  коштів; подруге,  не визначений механізм використання коштів, які виділені місту   як   дотація   Державного   бюджету   на   розрахунки   за електроенергію;  по-третє,  Запоріжжя - це місто, яке потерпає від екологічної  біди.  Це  було  визнано  ще  10  років  тому.  Що  ж відбувається  сьогодні?  У  1997  році  на цю проблему витрачалося понад 6 мільйонів гривень за курсу 1 долар - менш як  1,9  гривні. Нині  запропоновано  трохи більше 1 мільйона гривень і це майже за подвійної  девальвації  гривні  стосовно  долара.  Тому   депутати Запорізької   обласної   та   міської   рад,  облдержадміністрація звернулися до нас із проханням скорегувати  нормативи  відрахувань для Запорізької області.

 

     Проект постанови,  запропонований Комітетом з питань бюджету, підтримую.