Стенограма пленарного засідання

05 травня 1999

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  5  т р а в н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 363  народних  депутати.  Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд    питання.    Будь   ласка,   Олександре Миколайовичу,  до трибуни.  П'ять хвилин достатньо  на  запитання? Достатньо.

 

     Будь ласка, депутате Красняков. За ним - депутат Заклунна.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Александр Николаевич,  я должен отметить содержательную аналитическую  часть вашего доклада, связанного с ситуацией на Николаевском глиноземном заводе. Но все же хотелось бы уточнить два вопроса.

 

     Первый. Верховный   Совет   тринадцатого   созыва    создавал специальную  рабочую  группу из народных депутатов Украины с целью проверки    законности    приватизации    глиноземного     завода, руководителем которой, насколько помнится, был товарищ Недригайло.

 

     Скажите, располагает   ли  нынешняя  Специальная  контрольная комиссия по вопросам приватизации  наработанными  материалами  той рабочей  группы?  Известны  ли  вам факты,  о которых сообщалось в печати, - о целенаправленном спланированном противодействии работе этой комиссии? Если такое было, то кто противодействовал?

 

     И второй   вопрос.  Скажите,  в  Верховном  Совете  уже  есть документ  о  том,  что  председатель  нашей  контрольной  комиссии Рябченко  предлагает спасти глиноземный завод посредством передачи 75 процентов  акций  нынешнему  народному  депутату  Хмельницкому? Каково ваше мнение, спасет ли Хмельницкий Николаевский глиноземный завод?

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,   перший    заступник    голови    Спеціальної контрольної  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий  округ  50,  Донецька  область).  Спасибо   за   вопрос. Уважаемые  избиратели,  уважаемые  народные депутаты!  Насколько я разобрался с материалами  (их  очень  много  -  около  пяти  тысяч страниц),  которые  представлены Фондом государственного имущества Украины,  Службой безопасности Украины,  Министерством  внутренних дел,  Национальным  банком,  Министерством  промышленной политики, членами рабочей группы по этому вопросу,  действительно, на первом этапе были большие сложности.

 

     Во-первых, Фонд  госимущества очень медленно раскачивался при подготовке этого  вопроса.  И  нужны  были  действительно  большие усилия   тогдашнего   Председателя  Верховного  Совета  Александра Александровича Мороза и  его  заместителя  Александра  Николаевича Ткаченко, чтобы все-таки эта рабочая группа начала работать.

 

     Во-вторых, рабочая  группа во главе с Недрыгайло,  используя, как я в таких случаях говорю,  социалистические принципы,  выехала на  место и работала непосредственно на предприятии.  К сожалению, на время проверки директор завода просто-напросто убежал.  И  плюс ко всему,  к сожалению, на первом этапе проверки материалы не были представлены уважаемым докторам экономики,  специалистам  высокого класса, которые принимали участие в проверке.

 

     Помимо этого, я могу сказать, что уже сейчас, после того, как председатель Специальной контрольной  комиссии  Верховного  Совета Украины   по   вопросам   приватизации   подписал  распоряжение  о назначении меня  руководителем  рабочей  группы,  ощущаю  активный прессинг при решении этого вопроса.

 

     Уважаемые коллеги,  не  буду  называть  в  связи  с этим ваши фамилии,  не нужно суетиться,  потому что при суете всегда  видно, кто  есть  кто.  Поэтому  не  нужно  давить  на  меня.  Думаю,  мы разберемся спокойно,  без  суеты,  взвешенно.  Поверьте,  ко  всем вопросам,  связанным  с  глиноземным  заводом,  я  отношусь  очень осторожно,  и к тем материалам, которые представлены комиссии, и к тем,   которые   мы   уже   сегодня   имеем  после  краткосрочного ознакомления с этим вопросом.

 

     Из всего этого вывод такой:  эта рабочая группа должна  иметь статус   неприкосновенности,  иметь  возможность  для  привлечения нужных специалистов.

 

     Ну, и    относительно    вопроса,    касающегося     депутата Хмельницкого.  Давайте решим хотя бы первый вопрос. Зачем ставить, так сказать, телегу поперек дороги, не ответив на главный вопрос?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  депутате  Заклунна.  За  нею  -  депутат Буждиган.

 

     ЗАКЛУННА В.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Дорогунцову Сергею Ивановичу.

 

 

 

 ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  науки  і  освіти   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция Компартии Украины. Глубокоуважаемый Александр Николаевич!  Николаевским глиноземным заводом  занимался Верховный  Совет  двенадцатого,  тринадцатого  созывов  и теперь - четырнадцатого. А воз, как говорится, и ныне там. Поражает цинизм, с  которым действуют преступные группировки,  пытаясь ограбить наш народ.

 

     Вопрос такой.  Как вы относитесь к  тому,  чтобы  мы  приняли закон  о  реприватизации  или о конфискации,  или о национализации Николаевского глиноземного завода?

 

     Спасибо.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Спасибо.   Уважаемые   избиратели!   Уважаемые народные  депутаты!  Вот  еще одна правда открылась.  Оказывается, этим вопросом занимались еще в двенадцатом созыве.  И, получается, по   сути,   уже   десятый  год  занимается  непосредственно  этим предприятием целая страна,  задействованы всевозможные ведомства и министерства, а воз и ныне там.

 

     Я глубоко  убежден,  что стратегические обекты должны быть в государственной   собственности    и    строго    контролироваться государством.

 

     Что касается конкретно этого предприятия,  то на данном этапе необходимо  приостановить  приватизацию  глиноземного   завода   и разобраться с тем безобразием, которое сейчас там творится.

 

     А второе - это второй этап, когда необходимо обсудить решение этой конкретной проблемы.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  спасибі.  Гадаю,  було   б правильно  щодо  об'єктів,  навколо  яких  багато  суперечностей і непорозумінь, від чого держава тільки втрачає, приймати однозначне рішення  -  про  реприватизацію  і  повернення  в  підпорядкування держави.  І зняти цим усі питання.  А то ми сьогодні 350 мільйонів гривень відшукуємо, а мільярди - втрачаємо. І до того ж зав'язли в питаннях,  які мають бути вирішені вже давно.  І миримо  тих,  хто нечесно заробляє гроші.

 

     Будь ласка, депутате Квятковський.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  заступник  голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (виборчий округ  11,  Вінницька  область).  Шановні  народні  депутати!  Наш альтернативний проект постанови щодо так званого звіту Спеціальної контрольної  комісії  з  питань приватизації про стан приватизації Миколаївського глиноземного заводу,  пов'язаний з одним фактом. Це не є звіт контрольної комісії.  Бо контрольна комісія жодного разу з цього питання не засідала.  Більше того,  депутатам пропонується не  тільки  звіт якоїсь робочої групи,  яка ніколи не створювалася нашою комісією,  а й висновки, які повністю суперечать висновкам з того  ж питання,  зробленим Генеральною прокуратурою України і які чомусь народним депутатам не були роздані.

 

     Для того щоб зрозуміти в чому річ,  простежимо історію  цього питання. На останньому засіданні парламенту попереднього скликання 14 квітня 1998 року одним із трьох питань було  саме  питання  про Миколаївський глиноземний завод.  Мабуть,  більш важливого питання на останньому засіданні парламенту для нашої держави не було. Факт його замовлення безперечний.

 

     11 травня   1998   року   починає   свою  роботу  новообраний парламент.  Згідно з Конституцією України та чинним законодавством усі  органи  попереднього  складу парламенту припиняють у цей день свою  роботу.  Проте  за  листом  Олександра  Рябченка,   простого народного  депутата,  12 травня 1998 року створюється якась робоча група,  що очолюється паном  Недригайлом.  Такі  повноваження  має виключно  Спеціальна  контрольна  комісія  з  питань приватизації. Причому згідно з положенням питання про  створення  такої  робочої групи визначається виключно на засіданнях комісії. Ще раз зазначу, що з питання Миколаївського глиноземного  заводу  наша  контрольна комісія жодного разу не засідала.

 

     Фактом є й те, що протягом року діяльності контрольна комісія з  питань  приватизації,  на  жаль,  взагалі  не  провела  жодного засідання.  Для  чого  все  це робилося?  Відповідь ми отримуємо з листа першого заступника голови комісії Олександра  Яковенка:  "До закінчення  розгляду справи розслідування Генеральною прокуратурою України  та  звіту  робочої  групи  тимчасово  усунути  з   посади генерального  директора  Миколаївського глиноземного заводу Мєшина та  призначити   тимчасово   виконуючим   обов'язки   генерального директора  Шеховця,  заступника  генерального директора МГЗ з 1987 року".

 

     На жаль,   багато   листів,   які   підписуються    народними депутатами,  не  вирізняються коректністю.  Інакше важко зрозуміти колегу Яковенка,  який пропонує на посаду  генерального  директора глиноземного  заводу  Шеховця,  що  проживає  в  Сполучених Штатах Америки і є громадянином цієї країни.  Народним депутатам має бути відомим   факт   приватної   поїздки,  буквально  днями,  народних депутатів Рябченка і Яковенка до Німеччини  з  паном  Шеховцем  за рахунок  останнього,  де  і  були б остаточно обговорені подробиці ситуації, що нами розглядається.

 

     Суть конфлікту  навколо  Миколаївського  глиноземного  заводу полягає  виключно  у  приватизації.  З  1994 року цей завод хочуть захопити всім відомі брати  Чорні,  які  вже  захопили  алюмінієву промисловість  Росії.  Вони  хочуть  стати власниками українського глинозему.

 

     Перешкодою для  них  на  сьогодні  є   виключно   генеральний директор  заводу  Мєшин.  Ось чому було створено робочу групу пана Недригайла.  Ось  чому  генерал  Міністерства   внутрішніх   справ Недригайло   приховує   від  нас  висновки  перевірки  Генеральної прокуратури   України,   яка   проводилась    на    Миколаївському глиноземному заводі відразу після роботи його групи, висновки, які каменя на камені не залишають від  так  званої  титанічної  роботи антизаконної  групи  генерала внутрішніх справ.  Ось чому законник Недригайло порушує закон і очолює цю фактично  протиправну  групу. Ось  чому з'являється проект постанови чотирьох народних депутатів і  пропонується   упереджена   слідча   комісія,   висновки   якої заздалегідь  відомі - віддати глиноземний завод братам Чорним.  До її складу ввійшли безпосередні представники  бізнесових  структур, які  пов'язані  одним  бізнесом з братами Чорними через Лондонську біржу металів.

 

     Упередженість розгляду     питання     щодо      приватизації Миколаївського    глиноземного    заводу    виявляє    і    аналіз запропонованого  складу  слідчої  комісії.  Тут  ми  бачимо  трьох представників  Компартії,  один  з  яких  хоче  незаконно поміняти українського директора на  американського  громадянина,  а  другий безпосередньо пов'язаний з фірмою,  що торгує на Лондонській біржі металів із братами Чорними.  Також ми бачимо  і  пана  Довганчина, який давно вже не є членом фракції СПУ і чомусь увійшов до комісії від соціалістів.

 

     Згідно з  Регламентом  склади  тимчасових   слідчих   комісій формуються на підставі офіційних заяв депутатських фракцій і груп. Ні на Довганчина,  ні на інших народних депутатів офіційних подань не  було.  А  чому  не  заявлені  представники фракції НДП,  групи "Незалежні", фракцій соціалістів, "Реформицентр" та інших?

 

     Безперечним є  факт  стратегічного  значення   Миколаївського глиноземного  заводу  для  України.  Безперечним є факт і жорсткої боротьби іноземних і українських бізнесових структур за оволодіння цим підприємством,  яка призводить до перешкод у роботі заводу, що в остаточному підсумку шкодить інтересам України.

 

     Так, дійсно,  потрібне негайне втручання Верховної Ради,  але не  на  замовлення  кримінальних  структур,  а  в чітко визначених законодавчих межах.

 

     У зв'язку з цим потрібно  створити  дійсно  тимчасову  слідчу комісію   Верховної  Ради  з  питань  приватизації  Миколаївського глиноземного заводу,  сформувавши  її  в  чіткій  відповідності  з Регламентом,   але   не   допустивши   до   її  складу  депутатів, упередженість яких не викликає сумніву.  Доручити слідчій  комісії вивчити   питання   про   стан   приватизації  заводу  із  суворим дотриманням чинного законодавства,  Регламенту  Верховної  Ради  і доповісти Верховній Раді до 15 липня 1999 року.

 

     До звіту   слідчої   комісії   заборонити  будьякі  дії  щодо приватизації й передачі  в  управління  пакетів  акцій  відкритого акціонерного товариства "Миколаївський глиноземний завод".

 

     У зв'язку  з  грубим  порушенням  Регламенту  Верховної  Ради України та Положення про Спеціальну контрольну  комісію  Верховної Ради  України з питань приватизації висловити недовіру контрольній комісії і змінити її персональний склад.

 

     Сьогодні вам щойно розданий наш із депутатом Стецьківим новий проект  постанови  з  цього  питання.  Усі  ці  питання  є в цьому проекті. Якщо будуть запитання, я відповім.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до депутата Квятковського?

 

     Депутат Павловський.  Будь  ласка.  Після  нього  -   депутат Черненко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Я до доповідача маю таке запитання. А, може, не потрібно нам створювати додаткові комісії - одну,  другу,  третю,  спричиняти  боротьбу  між  ними,  а  дійсно запропонувати   дуже   просте   рішення.  Оскільки  цей  об'єкт  є стратегічно важливим для держави,  а чим більше  його  стратегічне значення,   тим   менше   має   бути  хаосу,  то  дійсно  провести реприватизацію  і  почати  все  спочатку.  Тоді  відсікається  вся боротьба довкола цього підприємства і держава керує ним. Інакше ми втратимо основу для металургії, алюмінієвої промисловості, а потім купуватимемо алюміній за кордоном.

 

     Тому я    все-таки    пропоную    подумати   над   тим,   щоб реприватизувати цей завод і почати все з початку.  Як ви ставитеся до цього?

 

     Дякую.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Ви знаєте, я просто дивуюся політиці нашого уряду і нашому Президенту, який вважає, що всі стратегічні об'єкти повинні бути віддані так званим іноземним інвесторам.  Стратегічні об'єкти  України  визначають  її  незалежність  і  проведення  нею незалежної політики.

 

     Політика, яка нині проводиться виконавчою владою,  призводить до повної втрати незалежності України.

 

     Тому я цілком згоден з тим,  щоб повністю  зупинити  будь-яку приватизацію Миколаївського глиноземного заводу.  І якщо навіть на засіданні Верховної Ради потім, після доповіді слідчої комісії, ми приймемо рішення про продовження,  пропонуватиму і вимагатиму, щоб Миколаївський глиноземний завод  залишився  виключно  у  власності українських акціонерів: чи то держави, чи бізнесових структур.

 

     Щодо реприватизації.   Вважаю,   що   це   питання   потрібно розглядати в межах законодавства,  яке ми самі  повинні  прийняти. Цього Закону про реприватизацію ніхто, крім нас, не прийме.

 

     Я не  хотів  би  говорити  про  речі,  в  які  ми сьогодні на законодавчому рівні втрутитись не можемо. Верховна Рада не повинна першою порушувати законодавче поле. У нас є всі підстави для того, щоб проект Закону про реприватизацію негайно внести на  розгляд  і прийняти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемый Игорь Васильевич, я  целиком  разделяю   тревогу   депутата   Павловского   и   вашу относительно  того,  что по этому заводу надо немедленно принимать закон о реприватизации или национализации. Действительно, возня со всех  сторон  будет  продолжаться до тех пор,  пока государство от имени Украины не назначит туда директора-государственника, который будет защищать интересы государства и народа. Иначе будем покупать алюминий по высокой цене,  как золото.  А те,  кто нарушал закон и сознательно  создавал  условия  для растаскивания государственного добра,  должны понести ответственность.  Причем эти действия нужно принимать  как можно скорее,  а то,  пока мы проснемся,  поезд уже уйдет.

 

     Спасибо за ответ.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Я хотів би вам самому  запропонувати  дати відповідь  на  це запитання.  А хто в нас є держава?  У нас що,  є держава?  У нас хто  куди  хоче,  туди  й  лізе:  і  Адміністрація Президента,  і Кабінет Міністрів, і Президент. І ніхто ні за що не відповідає.  Хто від імені держави буде призначати директора?  Але майте на увазі,  що,  хочемо ми цього чи не хочемо,  Миколаївський глиноземний завод на сьогодні на законних  підставах  є  відкритим акціонерним товариством.  Річ у тому,  що понад 50 відсотків акцій заводу,  тобто контрольний пакет,  є в  державній  власності.  Ми, принаймні сьогодні, повинні це за будь-яких обставин зберегти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ 151,  Полтавська область). Як і інші виступаючі, поділяю думку про те,  що Верховна Рада повинна прийняти  кардинальне  рішення  щодо Миколаївського  глиноземного  заводу.  Але  ви як член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації повинні знати і  сказати про  таке.  Я  не  почув  сьогодні,  чи  були  порушення  під  час приватизації цього заводу,  чи не було їх? Ви знаєте, що ідеологія приватизації,  яка  в нас проводилася,  є така,  щоб спершу добити економічне підприємство,  показати,  що нібито воно вже нічого  не варте,  а  потім занизити його вартість і за безцінь купити.  Якщо якісь були активи і валюта, вивезти їх за кордон.

 

     Таким чином,  у мене конкретне запитання: чи відомі вам факти про  вивіз  за кордон валюти з Миколаївського глиноземного заводу, приховування  керівництвом  цього  підприємства  валюти?  І   інші порушення.

 

     Дякую.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Я хотів би сказати ось що. Річ у тому, що, на жаль,  я не знаю.  Свого часу, в 1994 році, я був включений від Верховної   Ради   як   спостерігач  до  комісії  по  приватизації Миколаївського глиноземного заводу. Тому всі ці питання мені добре відомі.  Я  вам  хочу  сказати,  що тільки завдяки тому,  що в цій комісії було три народних  депутати  -  я,  пан  Ємельянов  і  пан Семиноженко  -  з  правом  дорадчого голосу,  ми на той час вперше домоглися   найбільшого   статутного   фонду   для    вітчизняного підприємства.  На  сьогодні  його  статутний  фонд - 225 мільйонів доларів.  Більшого статутного фонду, крім концерну "Оріяни", жодне наше підприємство не має. Але ж "Оріяни" - це 14 великих заводів!

 

     Що стосується фактів порушення валютного законодавства, то ми досить грунтовно на засіданні нашої комісії з питань  приватизації розглядали  це  питання,  і,  якщо  відверто,  ми  досі  не дійшли однозначного  висновку  тільки  через  одне:  через  суперечність, закладену в наших законах, які ми приймали. Тут дійсно є проблема. А чи був там кримінал?  Розумієте,  якщо  суб'єкт  підприємницької діяльності захищається згідно з нашим законодавством...  Тобто тут потрібно ретельніше розбиратися.

 

     ГОЛОВА. Рябченко Олександр Володимирович. Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної  Ради  України з питань приватизації (виборчий округ 25, Дніпропетровська  область).   Уважаемые   коллеги!   Не   хотелось выступать,  да,  видно,  придется.  Не  хотелось  называть фамилии депутатов, которые участвуют в этом деле, да, видно, придется.

 

     Я очень рад,  что два человека, которые были членами комиссии по   приватизации   Николаевского   глиноземного  завода,  сегодня выступают за  его  национализацию:  Квятковский  и  Стецькив.  Это значит,   что   сдвиги   в  державе  начались,  у  людей  меняется мировоззрение.  Того и гляди,  что они и по всем другим  обектам, где  участвовали  в  продаже,  будут  участвовать  в возврате их в государственную собственность.  Считаю,  что мы должны  поддержать это  начинание.  Это  справедливо,  позиция депутата соответствует позиции избирателей.

 

     По Николаевскому глиноземному  заводу.  Сегодня  ситуация  на заводе  очень  простая.  Завод доводят до ручки,  разоряют,  чтобы затем продать за бесценок.  Это не первая  и  не  последняя  такая ситуация.  Мы  принципиально  на  заседании комиссии решили внести вопрос именно об этом обекте на пленарное заседание, ибо по таким заводам должна быть позиция Верховного Совета. Если у нас есть 150 голосов,  которые нас поддерживают, мы будем биться за то, что эти предприятия должны составлять производственную основу Украины,  мы будем работать  как  комиссия.  Если  такой  позиции  нет,  то  ее существование теряет смысл.

 

     На сегодня  по  Николаевскому  глиноземному  заводу  начались разбирательства арбитражных судов о том,  что он  должник.  И  уже есть  решение  арбитражного  суда  о  том,  что 20 миллионов будет погашено за счет имущества Николаевского глиноземного завода.  Как вы думаете, за счет какого? За счет государственного. Я, как и вы, абсолютно в этом уверен.

 

     Понимаю, что когда  юридическая  фирма  обслуживает  завод  и имеет с этого миллионный доход, и эти деньги идут на избирательную кампанию, то не хочется завод отдавать.

 

     Сегодня состоялось   заседание   контрольной   комиссии    по приватизации,  на  котором  этот  вопрос  был  рассмотрен.  Авторы проекта постановления на заседание комиссии не  пришли,  хотя  они члены   комиссии.   Ведь   коллеги   хорошо  понимают,  что  такое приватизация  Николаевского  глиноземного   завода   и   как   там происходит движение финансов, и что такое, когда люди открывают за рубежом счета, получают по 500 тысяч долларов кредитов, а покупают на  эти  деньги  акции  своего предприятия и говорят,  что все это законно, потому что они - руководство завода.

 

     Я хотел бы видеть,  что простой рабочий от станка открыл счет за  рубежом,  получил  500  тысяч долларов кредита и на эти деньги купил акции своего завода.  Вот это был  бы  для  меня  в  Украине пример.  Но,  пока продолжаются такие операции, для нас в комиссии существует одна позиция:  комиссия единогласно (те  10  депутатов, которые  считали  необходимым  для  себя  как  для государственных деятелей собраться и рассмотреть положение дел),  все согласились, что такое решение нужно принять.

 

     Для меня  как  председателя  комиссии  сегодня принципиальный вопрос даже не  в  том,  что  будет  на  Николаевском  глиноземном заводе. Я уверен, что парламент поддержит позицию нашей комиссии и примет  такое   решение.   Для   меня   важна   одна   центральная принципиальная идея: нужна ли комиссия по приватизации, которая не боится  рассматривать  приватизацию  на  таких   обектах?   Такая комиссия  нужна,  так  как  на каждом крупном обекте есть два-три депутата,  которые являются его "крышей",  и они по всем  обектам через сессионный зал будут организовывать противодействие. Поэтому нам нужен ответ:  поддерживает ли нас  сессионный  зал,  чтобы  мы занимались этими обектами,  несмотря на те неприятности,  угрозы, шантаж,  которые существуют?  Если - да,  то мы по-прежнему  будем работать.  Если не нужна эта комиссия,  то давайте тогда ее просто распустим.   И   тогда   я   поддерживаю   предложение   депутатов Квятковского  и Стецькива.  Если нет в парламенте силы,  способной устоять против давления крупного теневого капитала, тогда комиссия не нужна,  потому что, кроме, как на парламент, комиссии опереться не на кого.

 

     Мы будем  действовать,  пока  ощущаем  поддержку  сессионного зала.  Я  уверен,  что  такая  поддержка есть.  И поэтому спокойно выхожу на трибуну и докладываю,  как обстоят дела на  самом  деле, так,  как  и  решила  сегодня  Специальная контрольная комиссия по приватизации,  а не так,  как пишут в  этой  записке  те,  кто  на заседания не ходит. Таких депутатов много.

 

     Я не  осуждаю  их,  у  каждого  есть  свои цели в парламенте. Каждый шел сюда, чтобы достичь каких-то своих результатов. Поэтому просто  может  быть  так,  что эти результаты не у всех совпадают. Где-то государственное,  где-то,  может быть, доминирует личное, и вносятся такие проекты решения.  Каждый должен сделать свой выбор: где он - за государство, а где он -за частный бизнес.

 

     Наша комиссия  считает,  что  весь  этот  завод  должен  быть государственным,   что  весь  процесс  приватизации  Николаевского глиноземного  завода  с   самого   первого   шага   происходил   с нарушениями.  По  сути,  вся  его приватизация шаг за шагом шла от нарушения  к  нарушению.  Сегодня   считается,   что   предприятие находится  у  трудового  коллектива,  на самом деле - в управлении администрации.

 

     Конечно, мы должны со своей стороны выразить позицию,  и  это все должно быть возвращено в государственную собственность.  Такой обект должен быть государственным.  Государство  должно  наладить работу  на  этом заводе,  назначить хорошего,  крепкого директора, который может платить людям  заработную  плату,  а  не  оттягивать трехмесячные долги.

 

     Это позиция нашей комиссии.  Если вы нас поддерживаете,  мы и дальше будем работать,  какие  бы  нам  проекты  постановлений  не вносили.  Я  вам  обещаю,  что  все,  что мы наработаем,  обо всем информация будет в зале,  вы обо всем  будете  знать,  мы  от  вас ничего скрывать не будем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Володимировичу,   за  що  ж  ми  повинні проголосувати?

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  За  проект   постанови,   внесений   депутатом Яковенком.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Олександра Володимировича як голови комісії?  Будь ласка,  запишіться.  П'ять  хвилин  відводиться  на запитання. Висвітіть, будь ласка, прізвища.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Ткаленко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Александр Николаевич! Я  внимательно  прослушал  вашу   информацию   и   разделяю   ваше беспокойство.  Но, откровенно говоря, мне не ясно, как могли члены вашей комиссии  постоянно  не  являться  на  заседания  и  вы  как председатель  не  приняли  мер,  не  доложили об этом Председателю Верховного Совета?

 

     Спасибо.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Перестают являться на  заседания  люди  тогда, когда  их  что-то  не  устраивает.  Я думаю,  что их не устраивала твердая позиция комиссии.  Но у нас каждый  депутат  имеет  право. Фракции делегировали в контрольную комиссию своих представителей и фракции должны с них спросить.  Если фракцию  не  устраивает,  что этот  представитель  не  ходит  на заседания комиссии,  она должна выделить другого.  Мы не скрываем информацию о том,  кто  посещает заседания  комиссии,  а  кто  нет.  Если  же фракция хочет,  чтобы депутат не  ходил  на  заседания  комиссии,  то  это  политическая позиция.  И  я  не могу заставить фракцию,  чтобы ее представитель посещал заседания. Хотя считаю, что каждый депутат обязан посещать заседания,  независимо  от  того,  согласен  он  или  не согласен. Выступи  против,  если  не  согласен.  Это  и  есть  форма  защиты интересов избирателей.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко. За ним - депутат Гаркуша.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90, Київська область). Прошу передати слово депутатові Жовтісу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЖОВТІС О.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 138,  Одеська область). Какая картотека на сегодняшний день на заводе? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Можем  ли  мы  принять  решение,   чтобы   убытки, признанные  арбитражным судом,  были не за счет государства,  а за счет акционерного общества,  частного капитала,  который  есть  на заводе?

 

     РЯБЧЕНКО О.В. На сегодняшний день дебиторская задолженность - 202 миллиона гривень.  По кредиторской у меня нет  сейчас  данных. Задолженность  в  государственный  бюджет  - 12 миллионов гривень, задолженность по заработной плате - 3 месяца.

 

     Что касается обращения убытков на частную  собственность,  то это  сделать  невозможно.  По  нашему законодательству юридическое лицо,  предприятие,  в котором на сегодняшний  день  60  процентов государственной   собственности,   будет   отвечать   по   решению арбитражного суда своими финансами и своим имуществом. Это значит, что 60 процентов государство сразу же потеряет,  потому что таково решение арбитражного суда.  Именно руководство предприятия (не как акционер) брало на себя обязательство и не выполнило.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гаркуша. За ним - депутат Сінченко.

 

     ГАРКУША О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ   130,   Миколаївська   область).  Уважаемый  докладчик!  Вы фактически не ответили ни  на  один  вопрос,  заданный  предыдущим докладчиком Квятковским.  И,  исходя из вашего доклада, это больше полемика,  а  не  конкретные  факты.   Рисковать   сегодня   таким предприятием,  каким  является  глиноземный  завод,  и  с кондачка решать этот вопрос, думаю, нельзя.

 

     Не считаете ли вы,  что этот  вопрос  сегодня  надо  снять  с рассмотрения,  создать  все-таки  новую  комиссию  и  поручить  ей рассмотреть вопрос и внести его в зал полностью подготовленным.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Не понимаю,  чего вы опасаетесь?  Это  же  ваш округ  (вы  из  Николаевской области),  вы в первую очередь должны быть заинтересованы в том,  чтобы на заводе был  наведен  порядок. Если  бы  вы  без  нас  уменьшили  дебиторскую  задолженность  или задолженность  перед  бюджетом,  или  хотя  бы  задолженность   по заработной  плате,  думаю,  это  был  бы  шаг.  И  наша  комиссия, несомненно, поддержала бы вас в таких действиях.

 

     А откладывать, перекладывать из одного ящика в другой, думаю, у  нас достаточно бюрократических структур в государстве,  которые этим занимаются. И я бы не хотел, чтобы Верховный Совет уподобился чиновникам (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Черенкову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Владимирович! Я понимаю,  что комиссия,  которую вы возглавляете, в принципе несет очень большой груз ответственности и в  то  же  время  работает  в непростых условиях.

 

     Я уверен,  что  наш  коллега  Драгомарецкий  пострадал именно из-за этой должности.  Вы сказали,  что комиссия не защищена. Были ли   обращения   вашей   комиссии   с  того  времени,  как  вы  ее возглавляете,  в  Генеральную  прокуратуру,  в  правоохранительные органы,  в конце концов,  к Президенту? И получили ли вы ответы на эти обращения?

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Обращений в Генеральную прокуратуру,  СБУ было столько, что не хватит и пальцев, чтобы сосчитать. Думаю, что есть и немалая доля комиссии в том,  что были возбуждены уголовные дела по  руководству  Николаевского  глиноземного  завода.  Мы получили ответ, что они расследуются и на сегодняшний день не закончены.

 

     Но мы понимаем,  что эти уголовные  дела,  как  всякое  дело, которое  касается  крупного  завода и становится политизированным, без поддержки Верховного Совета сойдут на нет.

 

     Хотел бы спросить:  скольких вы  знаете  крупных  мошенников, которые бы в Украине нашли свое законное место за решеткой?  Ответ должен быть простой.  Потому считаю,  что должно быть политическое решение Верховного Совета в поддержку нашей жесткой позиции.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Олександре  Володимировичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Бажаючі є? Яковенко Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Уважаемые коллеги,  когда проделываешь большую работу,   не  хватает  обычно  маленького  штриха.  Вы  знаете,  я действительно   провел   встречи   с   очень    многими    людьми, заинтересованными  и  не  заинтересованными  в  приватизации этого обекта.  И всегда,  к сожалению,  фигурировали три фамилии людей, находящихся здесь, в Верховной Раде.

 

     Я всегда  четко  говорил:  уважаемые коллеги,  вы ошибаетесь, этого не может быть.  Сегодня убеждаюсь:  картина понятна,  почему так  упорно  не  хотят  утвердить  эту  рабочую группу и почему не хотят, чтобы эту группу возглавил коммунист Яковенко.

 

     Я посоветовал бы Игорю Квятковскому: во-первых, друг  мой,  поскольку мы второй созыв с тобой работаем, посещать заседания комиссии,  на которые вы,  как ясное  солнышко, появляетесь и исчезаете.

 

     Во-вторых, не  понимаю  одного.  Вот фамилии членов комиссии. Неужели вы считаете, что Довганчин или Мармазов, или Чародеев, или Черняк, или Алешин, или Алехин - те люди, которые заинтересованы в очень большом бизнесе? Мне кажется, это, мягко говоря, нетактично. Уже  не  говоря о том проекте постановления,  которое вы бросили в зал.  Потому что срабатывает очень простая  схема  -  если  нечего сказать,  давайте  действовать  по  принципу:  я умный - ты дурак, создать  скандал  вокруг  чего-то  и  потом   просто   увести   от конкретного вопроса.

 

     Факт остается   однозначный:   на   протяжении  10  лет  были нарушения в приватизации обекта.  Молчали вы как член  конкурсной комиссии  и  молчала  аудиторская  фирма  "МАС"  (правильно  я  ее называю,  Инна Богословская?), которая всегда давала положительные оценки  результатов  проверок.  Поэтому и нужна комиссия для того, чтобы  серьезно  проверить   независимых,   незаинтересованных   и закончить этот процесс,  который длится,  правильно говорят, почти 10 лет.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,   на   обговорення   цього   питання записалися  8 народних депутатів.  Скільки відведемо часу?  Десять хвилин.

 

     Слово надається депутату Стецьківу від фракції НДП.  За ним - депутат Богословська.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,   НДП).  Шановні  народні  депутати!  Суть  нашого  бачення проблеми викладено в проекті постанови  і  пояснювальній  записці, тому не буду її переказувати. Проте хотів би зупинитися на кількох моментах.

 

     Стосовно депутата Рябченка.  Шановний депутате Рябченко, я не був членом комісії з приватизації МГЗ,  я був членом тієї урядової комісії  Верховної  Ради,  яка   розслідувала   факти   незаконної приватизації.   І   вже  в  1994  році  ми  побачили,  хто  і  які напівкримінальні структури хочуть приватизувати цей завод.  І якби не діяльність депутатів попереднього скликання,  невідомо,  де був би цей завод. Це перше.

 

     Друге. Нам пропонують рішення, яке кардинально міняє ситуацію навколо МГЗ. Я хочу запитати ініціаторів - і пана Рябченка, і пана Яковенка:  а де матеріали робочої групи,  де матеріали Генеральної прокуратури?

 

     От сьогодні   розповсюдили   матеріали   стосовно  діяльності Національного банку.  Можна по-різному до них ставитися,  але це є матеріали,   на   основі  яких  можна  предметно  вести  дискусію. Матеріалів депутатам не дають, є усна доповідь, і нам пропонуються кардинальні рішення.

 

     У чому суть рішення,  яке пропонують наші шановні депутати? А суть не в приватизації МГЗ,  суть,  виявляється,  в одному:  зняти директора,  бо директор,  бачите,  комусь заважає.  Я не ідеалізую цього чоловіка,  скажімо,  не захищаю його і не проти  нього.  Але суть постанови полягає в тому, щоб зняти одного чоловіка. І ні про які державницькі інтереси тут не йдеться.  Різниця лише в тому, що раніше  наші  шановні комуністи до МГЗ ставилися ніяк,  а сьогодні вони активно виступають на боці однієї  із  структур.  А  скринька просто відчинялася:  суть приватизації МГЗ полягає в тому,  що дві напівкримінальні російські структури борються за контроль над  цим заводом. Інтереси одних лобіюють наші шановні комуністи. А є друга група,  у тому числі у владних  структурах,  яка  лобіює  інтереси другої  напівкримінальної  комерційної структури.  Ось у чому суть питання.

 

     Далі. Що  стосується  питання  МГЗ.  Я  не  проти  того,  щоб призупиняти  приватизацію.  Будь ласка.  Я так само не проти того, щоб створити слідчу комісію, але не таку, як нам пропонують. Нехай це буде об'єктивна комісія. А об'єктивність полягає в тому, щоб до її  складу  були  включені  представники  від  усіх   фракцій.   І об'єктивність  має  полягати  в  тому,  щоб усі матеріали стосовно цього заводу,  бо це є монополіст на ринку глинозему,  були тут, у Верховній Раді.  І я хочу, щоб депутати знали ті факти, які були в попередні роки, яка була організована з боку Росії блокада заводу. І як Голубченко,  який тоді був першим віце-прем'єром,  нав'язував заводу постачальників газу і електроенергії і посадив цей завод  у мінус. Чому про це не говориться?

 

     Тому пропоную проект народного депутата Яковенка і його колег відхилити.  Натомість прийняти той  проект,  який  пропонуємо  ми. Створити   все-таки   слідчу   комісію,  але  склад  її  визначити неупереджений,  об'єктивний,  і провести розслідування.  І на  час діяльності  комісії  призупинити приватизацію,  а не займатися тут лобіюванням.  Це ганебно для Верховної Ради, коли вона стає ареною зіткнення комерційних інтересів, і борці за щастя народу насправді обстоюють комерційні інтереси кількох структур.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Богословська.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область).  Уважаемые коллеги!  Я скажу  два  слова  как профессионал,  человек,  который  имел  отношение  к  оценке этого завода.

 

     Когда я  еще  не   была   депутатом   и   возглавляла   фирму "Международная аудиторская служба", был проведен аудит НГЗ и завод был оценен в эквиваленте 220 миллионов долларов. Это очень большая оценка для украинского предприятия.  Ни одно предприятие в Украине не было так оценено.  Эта оценка уже тогда была встречена в  штыки потенциальными  покупателями  завода.  В  частности,  знакомая вам компания "ДЭУ" говорила,  что за этот завод  больше  40  миллионов давать нельзя,  братья Черные говорили, что эта оценка превышена в два раза и так далее.

 

     На самом деле,  по нашим оценкам, именно столько этот завод и стоит.  В проекте,  который предлагает Яковенко, ставится вопрос о переоценке завода с учетом  дебиторско-кредиторской  задолженности (поскольку  она сейчас возросла).  Это свидетельствует о том,  что цель этого постановления - снизить стоимость обекта.

 

     Только что произошла продажа на фондовой бирже 5,33  процента акций  НГЗ.  Впервые  в Украине мы продали на конкурсе за денежные средства акции украинского предприятия,  где 1 процент акций стоил 1  миллион  долларов.  Это  очень  дорого,  у нас не было подобных примеров.  Поэтому я как профессионал вам говорю: этот завод стоил столько.  Сейчас, во многом вследствие блокады со стороны России в 1997   году,   когда   была   перекрыта    реализация,    возникла дебиторско-кредиторская  задолженность  предприятия.  И  если  его сейчас переоценить,  то по многим методикам оно стоит меньше. Но я уверена,  что  поскольку  это  уменьшение  стоимости  было создано искусственно, то мы не имеем права сейчас пересматривать в сторону снижения стоимость акций этого завода. Купят, и за такую стоимость купят.  Теперь вопрос:  нужно ли его отдавать  на  продажу?  Здесь много  говорят  о  том,  что  это стратегическое предприятие.  Для Украины оно стратегическое только в  смысле  финансовых  связей  с Россией.    Потому   что   глинозем,   производимый   Николаевским глиноземным заводом, не потребляется в Украине.

 

     Алюминий, который  можно  получить   за   глинозем,   который производит  Николаевский  глиноземный  завод,  не  потребляется  в Украине.  Алюминия,  который производится Запорожским  алюминиевым комбинатом,  более  чем  достаточно:  он  не потребляется в полном обеме,  он экспортируется.  Мы с этого предприятия  должны  взять "живые  деньги"  в  бюджет  и  должны  иметь все время поступающие налоги.  Предприятие строилось в  Советском  Союзе  как  полностью экспортно ориентированное - 90 с лишним процентов импортного сырья и 95 процентов экспортной реализации. На самом деле завод строился для нужд алюминиевой промышленности России (Шум у залі).

 

     Прошу у зала,  поскольку здесь было задето мое имя,  дать мне еще 2 минуты (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Коваль. Будь ласка.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.   Александр    Николаевич,    дайте    мне, пожалуйста, еще 2 минуты (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Таким образом, НГЗ

- это  предприятие,   транспортирующее   сырье   для   алюминиевой промышленности.  Почему  так легко было "уложить" НГЗ в 1997 году? Да потому что,  как только Россия отказывается от рынка, продавать глинозем  некуда.  Завод  не  производит  конечную  продукцию,  он производит полуфабрикат.  И поэтому  корни  попытки  провести  это постановление,  проект которого предложен Яковенко,  на самом деле ищите в том,  что было предложено  в  письме  на  имя  Президента, подписанном уважаемым Александром Николаевичем Ткаченко: забрать у Николаевской государственной администрации госпакет и передать его депутату,  фамилию которого называли в этом зале, директора Мешина отстранить и передать управление Шеховцу Ивану Ивановичу.  Шеховец Иван  Иванович  находится в Соединенных Штатах Америки 10 лет,  он подал заявление о принятии американского гражданства.

 

     У меня вопрос к Яковенко:  какие у вас были основания просить о  том,  чтобы Шеховца назначить директором?  Думаю,  корни здесь. Давайте не становиться заложниками кулуарных разборок  по  заводу. Завод должен стоить столько, во сколько он сейчас оценен. А оценен он правильно.  Он оценен дорого, этот завод дорогой. За него нужно получить  реальные миллионы,  десятки миллионов долларов в бюджет. Если сейчас он будет  продан  так,  как  это  планируется  (за  30 миллионов  и  на 70 миллионов инвестиционная программа),  мы можем сказать (а я этим буду гордиться),  что  у  нас  прошла  первая  в Украине приватизация за денежные средства и не в чей-то карман.

 

     Спасибо вам большое (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Коваль.

 

     КОВАЛЬ В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного  руху  України.  Шановні   народні   депутати!   Депутат Богословська  трошки  полегшила  мені ситуацію,  виступаючи переді мною,  тому не буду повторювати те,  з чим я згоден  уже  апріорі. Хочу сказати про інше.  Ми уважно подивилися на ту інформацію, яку нам подавали як роботу робочої  групи,  яку  очолював  Недригайло. Розумієте,  просто  парадоксальні речі.  Пишеться,  що один проект приватизації,  який подає Шеховець, майбутній директор, якого явно лобіюють,  кращий,  а проект теперішнього директора заводу гірший. Шановні народні депутати!  Не можна просто так  приймати  рішення, доки   Спеціальна  контрольна  комісія  Верховної  Ради  з  питань приватизації не попрацювала над тим питанням.  Просто дивно читати буквально  висисані  з пальця аргументи на користь того,  що хтось поганий,  а хтось хороший. Ми не можемо говорити, що поганий Мєшин чи поганий майбутній, давайте це питання вивчимо.

 

     Тому ми стоїмо на позиціях того,  що запропонували Стецьків з Квятковським.  Давайте  все-таки  доручимо  легальній  Спеціальній контрольній  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації розглянути ситуацію з Миколаївським глиноземним заводом.

 

     Ми також стоїмо на позиції,  щоб на час роботи  цієї  комісії припинити будь-які спроби приватизації чи за одним проектом, чи за іншим.  Але давайте до цього питання ставитися  так,  як  належить народним депутатам України.

 

     Ви кажете,  що  на  Миколаївському  заводі  заборгованість із виплати заробітної плати становить три  місяці.  Чекайте!  А  інші підприємства,  а державні установи?  Яка заборгованість у них?  По сім місяців!  Хіба  це  не  факт?  Кажуть  про  якусь  дебіторську заборгованість,   але   ж   це   пояснюється.   І  навіть  з  тієї інформаційної записки,  яку подав народний депутат  Яковенко,  теж зрозуміло, звідки вона взялася.

 

     Тому ми  виступаємо  за  те,  щоб підтримати проект депутатів Стецьківа, Квятковського, доручити Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради з питань приватизації розглянути це питання. І якщо все-таки йти на приватизацію,  то ні в  якому  разі  не  допустити заниження  вартості заводу,  який є,  можливо,  одним із найкращих підприємств   в   Україні   за   технологіями,   якістю    фондів, матеріально-технічним  забезпеченням.  Тому до цього питання треба ставитися дуже зважено.

 

     Пропоную підтримати     проект      депутатів      Стецьківа, Квятковського.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, час вичерпаний, але я хочу відповісти депутату Богословській.

 

     Справді, група  депутатів  зверталася   до   мене   з   такою пропозицією.  Ми знаємо,  що коїться навколо цього заводу, знаємо, хто і скільки заробляв.  Тому для того,  щоб навести там  порядок, група  депутатів  (Хмельовий та інші) увійшла з такою пропозицією. Так, був підписаний такий лист на ім'я Президента, щоб там навести порядок,  знайти  правильне рішення.  Після цього я підписав листи голові СБУ,  Генеральному прокурору,  міністру  внутрішніх  справ, Державній податковій адміністрації,  щоб вони розібралися і внесли відповідні пропозиції.  На сьогодні жодна з цих структур  не  дала відповіді.

 

     Тоді постає  питання:  хто  ж у цьому зацікавлений - Верховна Рада чи хтось інший, хто заробляв на тих аудитах, про які йдеться? А я знаю достовірно починаючи з 1994 року,  як ця робота велася. Я цього генерального директора спеціально запрошував разом з  групою депутатів  контрольної  комісії.  Тому  не  потрібно,  як  кажуть, перекладати з хворої голови на здорову.

 

     І я знаю,  хто перед ким і чим завинив по цьому заводу,  тому не викликайте на відвертість.

 

     Депутат Квятковський. Будь ласка.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Шановні депутати! Не буду казати про те, що і пан Рябченко,  і пан Яковенко  трішечки  покривили  душею,  коли казали, що засідання контрольної комісії відбувалися. Ніколи їх не було.

 

     Але я не про це.  На жаль, зараз вийшов Борис Ілліч, а у мене з ним відбулася розмова. Я хотів би звернутися виключно до фракції комуністів  України.  Всі,  хто  був  у  складі   Верховної   Ради попереднього скликання,  пам'ятають, коли я єдиний при призначенні Павла Івановича Лазаренка Прем'єр-міністром попередив вас,  що  ви насамперед будете голосувати і підтримувати кримінального Прем'єра (Шум у залі).

 

     Борис Ілліч Олійник і всі депутати з  комуністичної  фракції, які  працювали  в  парламенті  тринадцятого скликання,  це знають. Потім ви Павла Івановича здали, бо вам стало соромно.

 

     Вас знову  підставляють.  Якщо  ви  не   хочете,   щоб   ваша потенційно  могутня фракція стала заручником якихось тіньових ігор певних ваших членів, бо рано чи пізно правда вийде назовні...

 

     Наш з Тарасом Степановичем Стецьківим проект постанови  майже нічим  не  відрізняється від проекту Яковенка,  за одним винятком: там усе виписано згідно з процедурою і законом.

 

     Ми всі погодилися,  що нам потрібна тимчасова слідча комісія. Чому  зараз пан Яковенко нав'язує нам певний склад,  який ніхто не знає?  Що нам заважає, як у нас запропоновано, до 10 травня кожній фракції  подати  до  складу  тимчасової  слідчої комісії по одному кандидату. Нехай від комуністів буде 5 кандидатів, будь ласка, але в  слідчій  комісії  щодо  стратегічного  об'єкта - Миколаївського глиноземного заводу - має бути представлена вся політична  палітра Верховної Ради.

 

     Ось чому,  ще  раз повторюю,  для того,  щоб вам,  насамперед комуністам,  не було соромно за свій вибір,  проголосуйте  за  наш проект (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   не   потрібно  так  говорити.  Ми пам'ятаємо,  як у парламенті попереднього скликання Квятковський і Угаров ці питання протягували в цьому залі.  Ми пам'ятаємо це.  Не треба по відношенню один до одного,  як кажуть, займати таку позу. Я просив би бути скромнішими.

 

     Шановні колеги, ми час використали...

 

     Слово надається депутату Яковенку для репліки.  З місця, будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Фракция коммунистов.  Александр Николаевич!  Я отвечу   с   места   профессионалу   аудитору   как   профессионал экономист-практик.

 

     Уважаемая Богословская,  почему же вы сегодня,  говоря о  220 миллионах,  молчите о первой экспертной оценке этого предприятия - 1 миллиард 200 миллионов? Это первое.

 

     Второе. Относительно  Шеховца.  Это   единственный   человек, который  подал  в Кабинет Министров проект о выходе предприятия из кризиса.  Материалы нам предоставили в комиссию.  Кто вам  сказал, что мы настаиваем на том, чтобы Шеховец возглавил это предприятие? По-моему, вы опережаете события, потому что, как говорится, "шапка горит".  Понятна  ваша  цель  - сохранить директора.  Но вот сидит Валентин Михайлович Недригайло,  народный депутат Украины прошлого созыва, генералполковник МВД, профессионал самого высокого класса, он вам  обяснит,  как  вел  себя  директор  во  время  проведения проверки комиссией, приехавшей из Киева.

 

     Поэтому до  тех  пор,  пока мы его временно,  на время работы данной  комиссии,  не  отстраним   от   дел,   к   сожалению,   об эффективности работы говорить нельзя.  Более того, надо спросить у Недригайло,  каким образом ему удавалось добывать  материалы,  как постоянно  блокировали,  какое  было  отношение?  Я  дополню,  что представители-специалисты боялись выезжать  на  место,  утверждая, что там сплошные убийства. До смешного дошло: генерал вынужден был одеть форму и чуть ли,  извините,  не строем  людей  вести,  чтобы разобраться на месте и так далее. Вы ж об этом говорите откровенно и не скрывайте.

 

     Что касается состава комиссии. Ради Бога, дана основная база, я  высокого  мнения  о  каждом  члене  этой комиссии.  Пожалуйста, вводите своих представителей,  но не заинтересованных лиц, понятно не  Квятковского,  не Стецькива,  не,  естественно,  Богословскую, которая 10 лет  продолжает,  извините  меня,  проверять  состояние этого предприятия, а потом говорит о профессионализме.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Фракція "Громада".  Шановні колеги, я подав письмову пропозицію до першого пункту,  хочу сказати буквально дві фрази, щоб обгрунтувати.

 

     Ви знаєте,  послухавши оці справи,  складається враження,  що уряд і Президент готують нашу  державу  як  полігон  для  ядерного вибуху, щоб нічого в державі не залишилося.

 

     Тому для того,  щоб у цей критичний момент,  коли йдеться вже не про  те,  щоб  обстоювати  інтереси  держави,  а  тільки  влада бореться  за владу,  я думаю,  ми повинні призупинити приватизацію стратегічно важливих об'єктів,  тому  що  від  держави  нічого  не залишиться.

 

     Хочу нагадати,   що   навіть   у  Сполучених  Штатах  Америки державний сектор 20 відсотків - це  каркас,  на  якому  тримається держава. Ми ж цей каркас руйнуємо.

 

     До відома:  для  того  щоб ми все-таки мали ознаки розвинутих держав,  треба починати не  з  приватизації  (це  остання  фаза  - приватизація),  а  з розробки стратегії економічної політики,  щоб знати,  що Україна буде виробляти,  як,  в якій  кооперації.  Тому перше завдання - розробка стратегії.

 

     Далі. Як   розвинутій  державі  потрібно  обмежити  з  самого початку іноземні інвестиції в будь-які стратегічні  об'єкти.  Хоча б,  скажімо,  як найбільш ліберальна Великобританія, 20 відсотків. Більше не можна,  тому що держава не може втрачати  керованості  в економіці. Ну в політиці вже втратили.

 

     І тому  пропоную  перший  пункт проекту постанови,  який вніс Яковенко,  сформулювати  по-іншому.  Створити   тимчасову   слідчу комісію   Верховної   Ради  України  з  питань  приватизації  МГЗ, зрозуміло,  щоб до її складу увійшли представники всіх фракцій,  з метою  підготовки  матеріалів  для  реприватизації  Миколаївського глиноземного заводу. Після того, як це зробимо, можна роздивитися. Ця  комісія  може нам запропонувати і відповідний законопроект про реприватизацію. Тобто ми повинні зупинити процес, взяти ситуацію в свої   руки   в  інтересах  держави,  а  не  в  інтересах  виборів Президента.  Президент - це допоміжна  функція  в  державі,  а  не держава існує заради нього.

 

     Тому пропоную  доповнити  перший  пункт  словами,  про  які я сказав.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  У вас є два проекти.  Один проект,  внесений  народними  депутатами  Мармазовим,  Чародєєвим, Довганчиним і Яковенком,  і  другий  проект,  внесений  депутатами Квятковським і Стецьківим.

 

     Ставлю на  голосування  прийняти  за основу проект постанови, внесений   депутатами   Яковенком,   Довганчиним,   Мармазовим   і Чародєєвим. Голосуємо за основу.

 

     "За" - 155.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти за основу проект постанови, внесений депутатами Квятковським і Стецьківим.

 

     "За" - 124.

 

     Приймемо постанову і до постанови  затвердимо  склад  слідчої комісії, а він затверджується однією третиною голосів. Я просив би Олександра Миколайовича Яковенка разом із депутатом  Квятковським, іншими  товаришами  підготувати  єдиний  проект,  а також узгодити склад комісії,  утворений  на  пропорційній  основі  від  фракцій. Олександре  Володимировичу,  ваша  Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації також нехай  візьме  участь,  і  ми  до  цього питання повернемося.

 

     Думаю, якщо  ми створимо цю комісію,  то надамо їй можливість підняти матеріали починаючи з 1994 року і  відслідкувати  все  від початку до кінця,  тоді все всім стане зрозумілим: і щодо вартості цього заводу,  і щодо того,  в чиї руки потрапив контрольний пакет акцій.  Я не хочу говорити про це в залі,  але ми знаємо, кому він переданий.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про угоди про розподіл продукції. Доповідає заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління  народним  господарством,   власності   та   інвестицій Чукмасов Сергій Олександрович. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Шановні колеги!  У той  час,  коли  ми готуємося  до  розгляду  бюджету  на  2000 рік,  особливе значення надається  законам,  які  стосуються  дохідної  частини   бюджету. Українська  економіка  поки  що має майже останній унікальний шанс залучити  значні  інвестиції,  до  того  ж  не  портфельні,  котрі зникають  так  само  швидко,  як  і  приходять,  а  довгострокові, інерційні,  тобто  такі,  котрі  швидко  фізично  вилучити  просто неможливо.

 

     До однієї   з  таких  можливостей  відноситься  законопроект, внесений сьогодні на повторне перше читання,  - проект Закону  про угоди  про  розподіл  продукції.  Ми  в  цьому  залі вже слухали в першому читанні законопроект про концесії, і я хотів би зосередити вашу увагу на декількох розбіжностях, які є в цьому законодавстві. На сьогодні є чотири типи контрактів, які укладаються між державою та підприємцями: концесійна система, угоди про розподіл продукції, ризикові  контракти  і  контракти   про   технічні   послуги.   Це законодавство   дає  можливість  нині  залучити  значні  кошти  до економіки нашої держави. Я вже наводив цифри. За різними оцінками, на сьогодні розвідано запасів в українських надрах на суму від 5-7 трильйонів (це одна точка  зору)  до  14  трильйонів  доларів.  Це значний ресурс,  який зможе поповнити дохідну частину бюджету, щоб коли парламент вживає якихось заходів до поліпшення  життя  нашого народу,  то  вони  були  підкреплені  надходженнями  до державного бюджету.

 

     До першої редакції, поданої ще на попередній сесії на розгляд парламенту,   надійшов   ряд  зауважень,  більшість  з  яких  були враховані,  від  депутатів.  Частина  зауважень   була   врахована редакційно,  частина  -  відхилена.  Тому  пропоную  прийняти  цей законопроект у першому читанні.  Комітет розглянув  його  з  усіма додатками.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! До Сергія Олександровича є запитання? Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин (Шум у залі). Це не друге, це повторне перше читання.

 

     Депутат Губський. За ним - депутат Донченко.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)). Шановний  Сергію  Олександровичу!  Проектом   закону   передбачені численні   випадки,   коли   надрокористувач  повинен  здійснювати розрахунки з  державою  та  органами  місцевого  самоврядування  у грошовій   формі.   Але,  як  відомо,  у  світі  найпоширенішою  і виправданою формою розрахунків  з  державою  у  таких  випадках  є розрахунки прибутковою продукцією.

 

     Чи не   вважаєте   ви   за   доцільне   застосувати  стосовно надрокористувача замість  складної  і  незрозумілої  для  багатьох системи  оподаткування  систему  розрахунків  частиною прибуткової продукції або фіксованою часткою прибутку?

 

     І друге.  Чи  не  вважаєте  ви  також  нелогічним  позбавляти надрокористувача  права  користуватися  інформацією  про якісні та кількісні показники родовищ,  як це передбачено пунктом  1  статті 24?  Хіба  може  інвестор  вкладати  кошти,  якщо не має вичерпної інформації про об'єкт інвестування?

 

     Дякую за увагу.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Почну  з  другої  частини  вашого   запитання. Дійсно,  якщо  ви  уважно  дивились законопроект,  то побачили там пункт,  в якому передбачається проведення тендеру,  конкурсу. Якщо умови   конкурсу   оголошені,  то  є  відповідна  інформація,  яка доводиться до потенційного інвестора, він її розглядає і на основі цієї інформації вирішує, чи брати йому участь у конкурсі.

 

     Що стосується відповідної частки продукції, то це питання теж передбачено в  законопроекті.  Розрахунок  може  здійснюватися  не тільки   в  грошовій  формі,  а  й  за  рахунок  частки  видобутої продукції, яка належить інвестору.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. За ним - депутат Вітренко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Уважаемый Сергей Александрович!  У меня два вопроса. Первый - общего порядка, а второй конкретный.

 

     Я хотел  бы  для  себя  уточнить,  чем  вызвана такая большая заинтересованность посла Соединенных  Штатов  Америки  в  принятии этого закона?

 

     И второй  вопрос,  касающийся  конкретно  замечаний  депутата Зачосова,  которого сейчас нет в зале. Его предложения сводились к тому,   что   при  распределении  продукции  львиная  доля  должна принадлежать государственной организации - Госкомитету по геологии и использованию недр.  Это было отброшено. Будьте добры, поясните, почему отброшено?

 

     Спасибо.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Прежде всего хотел бы  уточнить,  что  они  не отброшены, а могут быть приняты как поправки во втором чтении.

 

     Что касается  конкретно Государственного комитета по геологии и использованию недр, то, к сожалению, пока мы готовили проект для рассмотрения  в  повторном  первом  чтении (а вы знаете,  что идет административная реформа),  функции комитета по  геологии  немного уменьшили. Поэтому сейчас речь идет о Кабинете Министров как более ответственном органе. Хотя я тоже настаивал, чтобы это был комитет по  геологии.  Думаю,  что  во  втором  чтении эти замечания можно рассмотреть.

 

     Что касается  заинтересованности  посла.   Вы   знаете,   что посольства,  в  том числе и посольство Соединенных Штатов Америки, проводят различные семинары.  Может  быть,  нужно  отдать  должное сегодня послам тех стран, которые хотят

 

 найти рынки сбыта  или  возможности  применения  инвестиций  своих инвесторов.  Если  бы  посольства  Украины  так  же  работали  над вопросом поиска рынков сбыта,  то, думаю, у Украины сегодня был бы совершенно другой торговый баланс.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Семенюк.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Сергей   Александрович,   сначала   хочу пояснить  коллегам,  откуда  такая  заинтересованность  со стороны Соединенных Штатов Америки в принятии этого законопроекта и какова ваша  личная  позиция.  Дело  в том,  что в предвыборной программе "Громады" четко записано, что стратегический партнер - Соединенные Штаты  Америки.  Вы  отрабатываете свою программу,  поэтому тут не должно быть иллюзий.  И понятно, куда Павел Иванович быстро поехал спасаться.

 

     Теперь вопрос   к   вам.   Обясните,  пожалуйста,  на  каком основании вы отбросили все мои предложения к проекту закона? И сам концептуальный   подход,  который  я  предлагала  от  имени  нашей фракции, вы тоже не сочли необходимым рассматривать. Неужели после этого  вы  думаете,  что  голоса  нашей  фракции  будут  отданы за принятие  этого  проекта  закона  в  первом  чтении?   Пожалуйста, ответьте.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Наталия Михайловна, я не считаю, что мы так уж отбросили все ваши замечания.  Вы внимательно все-таки посмотрите: концептуально то, что было высказано вами во время первого чтения, здесь включено.  Что касается отработки,  то давайте все-таки быть честными.  Я  не  член  партии  "Громада",  я шел по мажоритарному округу,  поэтому не стоит эти упреки, по крайней мере в мой адрес, бросать.  Думаю, что самые разумные ваши предложения (они все-таки у вас иногда есть) мы учтем при принятии законопроекта  во  втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій   (Лівий   центр). Шановний Сергію Олександровичу!  Прокоментуйте, будь ласка, статтю 32,  де чітко зазначено:  "В угодах  про  розподіл  продукції,  що укладаються за участю іноземного інвестора, передбачається відмова держави   від   судового   імунітету,    імунітету    попереднього забезпечення  позову  та  виконання  судового  рішення".  Як і ким прийматиметься рішення на користь інвестора?

 

     Дякую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Вы знаете, что одним из краеугольных вопросов, связанных  с таким видом законодательства (мы делали анализ такого же закона,  принятого нашими соседями  -  Российской  Федерацией), являются стабильность законодательства и невозможность государства отказаться  от  данных  им  обязательств.  У  нас,  к   сожалению, часто-густо такое встречается.

 

     Мы не  можем  похвастаться  тем,  что  у  нас сегодня большие запасы,  чем в России.  Там совершенно другие условия.  Вы знаете, что  четыре года этот закон не работал,  фактически из-за поправок Глазева и Болдырева.  Потом в ноябре-декабре Государственной Думой были приняты соответствующие поправки, теперь этот закон работает.

 

     Думаю, что   на   второе   чтение   депутаты  будут  подавать предложения.  Конечно,  должна быть определенность, чтобы потом не было  разночтений  этой  статьи,  кто  же будет отвечать,  в конце концов.

 

     Есть у  нас  сегодня  в  Украине  и  стратегические   резервы полезных ископаемых. Наверное, нужно сделать так же, как сделали в Азербайджане и России.  Должен быть ко второму чтению  подготовлен перечень  месторождений  и  видов полезных ископаемых,  которые не подпадают под  действие  этого  проекта  закона.  Это  необходимо, поскольку  есть  стратегические  запасы в Украине:  урановые руды, драгоценные металлы,  полиметаллы,  запасы  титана.  Это  то,  что государство должно разрабатывать.  Будут также готовиться поправки к законам,  которые задеваются этим законопроектом, чтобы во время второго чтения в комплексе все принять.

 

     На сегодня  в  Кабинете  Министров (прошу,  чтобы внимательно меня послушали коллеги из шахтерских регионов) есть предложения по строительству  шахт на основе соглашений о разделе продукции в тех регионах,  где сегодня закрываются шахты.  Добыча углеводородов  в Украине  может возрасти в 5-6 раз при притоке инвестиций на основе этого   закона,   что,   собственно,   фактически   даст   Украине энергетическую независимость.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Ми  розглядаємо  проект у повторному першому читанні. Є бажаючі виступити? У нас записано 6 народних депутатів.

 

     Депутат Губський. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні колеги!  Через  відсутність  інвестицій ми на сьогодні вже впритул наблизилися до найнебезпечнішої кризи -  відтворювальної.  Ні  для кого   не   секрет,   що   в  державному  бюджеті  поточного  року інвестиційні кошти для базових галузей відсутні.  Реально оцінюючи становище, в якому знаходиться наша економіка, можна стверджувати, що цих коштів не буде і в бюджеті наступного року.  Відсутність же їх  для  інвестування  в  економіку  робить  пошук  внутрішніх  та зовнішніх джерел інвестування одним із пріоритетних завдань. Також ідеться і про український капітал, який знаходиться за кордоном.

 

     Загальновідомо, що  однією  з  найпоширеніших  у  світі  форм залучення інвесторів є їх участь  в  освоєнні  природних  ресурсів через  систему  угод  про розподіл продукції.  Однак перешкодою на цьому  шляху  в  Україні  стали  притаманна  нашому  законодавству невизначеність  і  пов'язана з цим можливість вільного трактування тих чи інших законодавчих положень.

 

     Не є  виключенням  і   законодавча   база,   що   регламентує використання надр. Це стосується, наприклад, умов припинення права користування надрами,  а також права власності на видобуті корисні копалини.  Невизначеність  правового  статусу інвесторів,  а також податкове  законодавство,  що  пригнічує   виробництво,   створили непривабливі  умови  для  інвестування  в  стратегічні для України видобувні галузі.  Від цих,  скажемо так,  недоліків нам  потрібно терміново позбутися.

 

     Тепер стосовно  законопроекту,  який  ми  зараз  розглядаємо. Перше.  На мою думку,  слід скоротити терміни проведення  конкурсу (цілий  рік)  і  укладання  угод  про  розподіл продукції (півтора року). Хіба нам можна так витрачати час?

 

     Друге. На мою думку,  всі питання щодо використання  землі  і надр  повинні  вирішуватися виключно за участю відповідних органів місцевого самоврядування.  Важливо також привести у  відповідність усі  статті законопроекту із Земельним кодексом України.  Чітко та однозначно  потрібно   регламентувати   вирішення   питання   щодо дострокового припинення дії угоди,  а також питання оподаткування, викладеного в статті 25.  У цій же статті  слід  чіткіше  викласти механізм   визначення   форми   сплати  податків  у  грошовій  або натуральній формі, як це передбачено угодою.

 

     І все ж,  незважаючи на викладені зауваження, ми вважаємо, що проект  Закону  про  угоди про розподіл продукції можна приймати в першому читанні.  Але до  другого  читання  законопроект  потрібно ретельно   доопрацювати   у   відповідних   комітетах,  врахувавши висловлені зауваження.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Семенюк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Александр   Николаевич!   Уважаемые товарищи   депутаты!   Действительно,   мы  сегодня  рассматриваем чрезвычайно серьезный вопрос.  Экономические последствия  принятия этого  законопроекта  предсказать  сложно.  Здесь  уже приводились примеры из опыта России.  Я тоже приведу пример,  когда Россия  по своей  неопытности  или  наивности  вступила  в сделку по добыче и шлифовке алмазов и,  в  конце  концов,  потеряла  то,  что  имела. Сегодня мы тоже можем продвинуться в этом направлении.

 

     Валентина Семенюк  очень правильно подметила:  мы закладываем норму закона,  что  государство  не  выступает  в  роли  защитника интересов предприятий, которые будут отданы на разработку полезных ископаемых. У меня возникает вопрос: а чем же будет заниматься наш Госкомгеологии? Или такая структура сегодня уже не существует?

 

     Мы можем   и   дальше   пойти  по  этому  принципу.  Если  мы действительно хотим  сегодня  защитить  интересы  государства,  то должны  поставить  перед  инвестором  четкие  условия.  Не они нам должны диктовать условия,  а мы им.  Сегодня же ставится вопрос  о привлечении  инвестора любой ценой.  Но неужели мы можем позволить себе распродавать народное достояние и недра,  которые,  возможно, еще  никто  до конца не изучил?  Поэтому если мы поставим во главу угла само принятие  этого  проекта  закона  (даже  если  во  время второго  чтения  его можно будет переделать),  то вряд ли уйдем от той порочной идеологии, которая в нем заложена.

 

     Предлагаю сегодня возвратить его на доработку и,  может быть, даже не вносить в ближайшее время.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. За нею - депутат Федорин.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій (Лівий центр).  Сьогодні в цьому залі один із промовців сказав, що вноситься   на   розгляд   загалу  боротьба  двох  кланів  навколо Миколаївського глиноземного заводу.  Коли я побачила, що в порядок денний  включено  цей  законопроект,  то  одразу  зрозуміла,  що в сесійний зал вносяться в основному ті законопроекти, внесення яких вимагає Міжнародний валютний фонд.

 

     Я насамперед  хочу  подякувати Олександру Миколайовичу,  який дав мені  можливість  бути  присутньою  на  засіданні  Міжвідомчої економічної  комісії  по  підготовці переговорів "Кучма - Гор".  І саме  там  я   побачила,   як   плазували   перед   представниками Міжнародного валютного фонду і Світового банку наші пани Тігіпко і Шпек,  як  вони  запевняли  представників  Міжнародного  валютного фонду,  що  забезпечать  чітке  проходження цього проекту закону в сесійному залі  і  дадуть  можливість  представникам  Міжнародного валютного   фонду  здійснювати  аналіз  законопроекту  протягом  і першого,  і наступних читань у  Верховній  Раді.  У  мене  виникає запитання:  так що, ми вже зовсім продалися Міжнародному валютному фонду?

 

     Коли минулого разу я виступала з цієї  трибуни,  то  говорила про те,  що цей законопроект потрібно було б доопрацювати, а потім уже вносити на розгляд.  Звичайно,  потрібно залучати  інвестиції, але чи в такому вигляді?

 

     На запитання, яке я задала пану Чукмасову про відмову України від  державного  суверенітету,  він  відповів,  так   би   мовити, загальними  цитатами і загальним міркуванням щодо Росії.  Вибачте, ми вже бачимо результати приватизації й  усього  іншого  в  Росії. Тому хочу сказати:  принциповим положенням законопроекту є відмова держави  від  судового  імунітету,  імунітету  щодо   попереднього забезпечення  позовів,  які можуть подавати іноземні інвестори (це стаття 32,  про яку я  говорила).  До  цього  можна  додати  ще  й положення  статті  4,  що  однією  зі  сторін  угоди  про розподіл продукції є Україна, та статті 5, в якій зазначено, що інвесторами можуть  бути  іноземці,  особи  без громадянства,  юридичні особи. Прийняття таких положень означає відмову  України  від  державного суверенітету  на  користь  інвестора.  Якщо  якесь рішення або дія законодавчої,  виконавчої  чи  судової   влади,   яке   стосується інвестора,  не сподобається йому,  то він одразу може подати позов до суду будь-якої іншої держави або навіть своєї держави,  і  наша держава   своїм   майном   і   всіма  своїми  зобов'язаннями  буде відповідати перед цим іноземним інвестором.

 

     Крім того,  шановні  товариші,   хотіла   б   зазначити,   що відповідно  до  Земельного кодексу і статті 13 Конституції України рішення про земельні відводи приймаються  безпосередньо  Верховною Радою.  Якщо  ми  надамо  право,  як  передбачено у законопроекті, якійсь невеличкій комісії вирішувати питання і  підписувати  угоди від  імені держави,  то тим самим Верховна Рада віддасть на поталу всі наші надра якійсь міжвідомчій комісії, яка при цьому навіть не буде нести відповідальності.

 

     І на  завершення.  Дивно  те,  що сьогодні іноземний інвестор відповідно до статей 25 та  34  несе  відповідальність  за  сплату акцизу,  ввізного мита, але не несе відповідальності відповідно до трудового  законодавства  перед  тими  робітниками,   які   будуть прийняті на роботу.

 

     Тому голосувати  сьогодні за прийняття цього законопроекту на догоду Міжнародному валютному фонду,  тим більше,  що не враховані наші пропозиції, ми не будемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Федорин.   За   ним  -  депутат  Черняк.  І завершуємо.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція Народного Руху України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Я професійний геолог, тому мені, як, мабуть, небагатьом у  цьому  залі,  відомо,  яка  багата надрами Україна.  Якщо взяти країни  Європи,  то  немає  багатшої  держави  за  Україну,  крім, звичайно,  Росії,  але  там дуже багата саме її азіатська частина. Тож  немає  такої  багатої  держави,  як  Україна.  Ми   володіємо гігантськими запасами багатьох корисних копалин.  Ми розробляємо і видобуваємо більше 90  видів  корисних  копалин,  і  це  величезне багатство.

 

     На жаль,   відсутність   інвестиційних   фондів,  відсутність інвестицій в останні роки призвела до того,  що розробка  багатьох копалин занепала,  а ті види корисних копалин, які вже розроблено, не  видобуваються  і  не  використовуються  в   нашому   народному господарстві.

 

     Хочу зазначити,    що    за    запасами    мінеральних   вод, облицювального каміння,  навіть тих самих енергоресурсів Україна є унікальною  державою.  Тож  якщо зараз сюди не залучити відповідні ресурси,  відповідні компанії,  які мають певні технології,  певні кошти,  то ми будемо виглядати як та собака на сіні, яка і сама не використовує цих корисних копалин,  і не дає можливість впровадити їх  у  виробництво,  вийти  з цим товаром на ринки країн Європи та інших держав світу.

 

     Хочу сказати, що, наприклад, ми маємо просто унікальні запаси газу  метану  у  вугільних  шахтах  Донбасу.  I  багато  дуже горя завдають викиди метану - забирають  життя  шахтарів.  За  оцінками наших   і  американських  вчених,  там  близько  25-30  трильйонів кубометрів газу.  Ми могли б повністю забезпечити себе цим газом і не ввозити його,  але немає інвестицій і відповідних технологій по видобутку  метану.  А   там   треба   застосовувати   різноманітні технології   так   званого   гідророзриву,  застосовувати  хімічні речовини.  Тож тут треба залучати інвестиції інших  компаній,  які можуть забезпечити це виробництво.

 

     Інший приклад.  Стоять  затоплені золоторозвідувальні шахти в центральній частині України.  Вони затоплюються,  тому  що  коштів провадити далі розвідку золота немає.

 

     Таким чином,   прийняти   закон,   який  дозволить  іноземним фірмам-інвесторам   отримувати   частину   видобутого    корисного продукту,  зараз просто необхідно.  Звичайно, цей законопроект має свої вади,  тож його треба сьогодні прийняти в першому читанні,  а потім  серйозно  доопрацювати,  щоб  корисні  копалини,  які  є  в Україні, приносили користь, а не лежали непід'ємним вантажем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Черняку.  За ним  -  депутат Марченко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні  депутати!  Давайте  все-таки  не будемо всі питання в цій залі надмірно заполітизовувати.  Я також не є палким  прихильником Міжнародного   валютного   фонду   і  критично  ставлюся  до  його діяльності,  у тому числі  в  Україні,  але  не  треба,  приймаючи будь-яке  рішення,  будьякий  закон,  лякати  один одного і лякати Україну Міжнародним валютним фондом.  Думаю,  що ми самі господарі на  цій землі і ми самі повинні вирішувати ці питання,  враховуючи наші національні інтереси,  враховуючи те,  що є інтереси в  інших держав,  і відповідним чином діяти.  Це,  так би мовити,  загальне зауваження.

 

     Тепер стосовно  даного  законопроекту.   Поза   сумнівом,   є економічна доцільність прийняття цього проекту закону. Розумію тих депутатів,  які бачать певну небезпеку, і поділяю багато в чому ці погляди,  але  ж  для  того  ми і є тут в цій залі,  для того ми є Верховною Радою - вищим законодавчим органом  нашої  держави,  щоб максимально  уникнути  цієї небезпеки,  а не просто заявити,  що є небезпека,  тому давайте взагалі не будемо приймати закони. Думаю, що  це деструктивна позиція.  І нагадаю вам,  що ми поки що ведемо мову про  перше  читання  законопроекту.  А  перше  читання  -  це концептуальне  читання,  це  визначення  концепції  самого закону. Гадаю,  багато в чому,  можна погодитися з  тією  концепцією,  яка закладена в даному законопроекті.

 

     Безперечно, є потреба залучення інвестицій, і прийняття цього законопроекту дозволить нам залучати іноземні  інвестиції,  кошти, нові  технології,  створювати нові робочі місця в Україні,  що для нас надзвичайно актуально.

 

     Стосовно концепції.  Цей законопроект  вводить  пошук  джерел інвестування  в  правове  поле.  І  наше  завдання - створити таке правове поле, за якого іноземні інвестиції пішли б в Україну, і це було б на користь України. Ось у чому складність нашого завдання.

 

     Не хочу сказати,  що цей законопроект є шедевром.  Також можу висловити свої зауваження,  пропозиції,  і деякі з них я  передам. Але  разом  з  тим  думаю,  що  цей  законопроект  вирішує питання використання надр,  права власності на надра,  власності на  певні вироби  з  цієї  продукції  і  вводить в правове поле пошук джерел інвестування через  систему  угод  про  розподіл  продукції.  Такі закони,  власне,  є в усіх цивілізованих країнах. Якщо ми все-таки думаємо йти цим шляхом, то нам також потрібно вирішити це питання. Як  кажуть,  вовка  боятися  -  в ліс не ходить.  Давайте все-таки будемо  діяти  конструктивно.  Звичайно,  нам  потрібно   захищати національні   інтереси.   А   законодавець   ставить   на  сторожі національних інтересів закон.  Отже,  давайте і  ми  поставимо  на сторожі  національних  інтересів  України  у вирішенні питання про використання надр закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Нашей фракции  легче всего определиться.  При первом чтении этого законопроекта Наталия Михайловна Витренко высказала конкретные предложения по  изменению концепции  этого  закона.  Они  не  были  учтены,  поэтому за этот законопроект в первом чтении мы голосовать не  будем,  потому  что нас  абсолютно  не  устраивает  концепция.  Этот  закон  не  будет защищать национальные интересы.

 

     Александр Николаевич!  Я закончил  выступление  и,  чтобы  не брать слово для реплики,  просто хочу обратиться к вам не по теме. Уже  традиционно  кто-то  распространяет  клевету   и   фальшивки, направленные против Натальи Михайловны Витренко.

 

     Вот и  сегодня  в  зал  Верховного  Совета  внесена очередная фальшивка.  До этого в ложе прессы были  распространены  листовки. Прошу  вас соответственно вашим полномочиям принять меры,  чтобы в зале,  как  и  в  ложе  прессы,  не  распространялись  безадресные документы. И прошу всех, кто видел распространителя этих листовок, дать информацию нашей фракции,  чтобы мы эту скотину  привлекли  к судебной ответственности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми зробили перший крок, щоб не робити Верховну  Раду  прохідним  двором.  Але  багато  хто  з  депутатів ображається.  Ми  зробимо  ще  один  крок  -  те,  про  що говорив Володимир  Марченко.  Але  я  просив  би  народних  депутатів   не дозволяти заносити сюди різну макулатуру.  Я попередив Секретаріат і керівника апарату. Ми будемо це відстежувати.

 

     Вносяться пропозиції,  щоб у зал заходили депутати  в  такому вигляді,  як належить. Ми поставимо рамки - такі електронні рамки, через які й до Верховної Ради заходять. Переглянемо ще ряд питань, зробимо все необхідне,  щоб тут був порядок.  Те,  про що вів мову Володимир Романович,  трапляється не вперше.  До залу заносяться і різні  видання,  і різні речі,  які депутати не повинні носити при собі чи в тих сумках, з якими заходять до сесійного залу.

 

     Тому я просив би,  щоб у нас  не  було  ніяких  непорозумінь. Разом  із  Комітетом з питань Регламенту ми ці питання ще серйозно відпрацюємо.

 

     А зараз щодо  питання,  яке  ми  розглядали.  Заключне  слово надається депутату Чукмасову Сергію Олександровичу. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Уважаемые коллеги! Я хотел бы сказать небольшое заключительное слово.  Я внимательно выслушал всех  выступающих  и думаю,  что  даже в эмоциональном выступлении Валентины Петровны в общем-то есть логичные моменты,  которые  могут  быть  учтены  при подготовке  проекта  ко  второму чтению,  в том числе и касательно иммунитета.

 

     Но нужно создавать  канву.  Работа  над  этим  законопроектом тянется уже долгое время.  Вы поймите одно:  сегодня, к сожалению, ведется борьба партий и кандидатов в Президенты.  А это конкретный экономический закон,  который не стоит политизировать,  кто бы его ни  поддерживал,  начиная  от   американского   посла   и   кончая Международным валютным фондом. Это нормальный экономический закон.

 

     У меня  сложилось впечатление,  что часть депутатов,  которые выступали,  невнимательно  прочитали  проект,  и  это  в  общем-то обидно.   Я   еще   раз   повторяю:   это   закон,  который  будет способствовать  реальным  поступлениям  в  бюджет.  Это  будет  не завтра,   не  послезавтра,  даже  еще  не  через  год.  Только  на подготовку такого соглашения,  исходя из закона,  из  существующей практики,  будет  затрачено от года до полутора лет.  Это огромное время и дистанция.

 

     Если мы оттягиваем этот период,  то оттягиваем и  поступления средств в бюджет. О каких пенсиях и зарплатах тогда говорить?

 

     Поэтому еще   раз  прошу  вас  поддержать  в  первом  чтении. Концепция этого закона выписана четко и  понятно.  А  те  разумные замечания,  которые  будут  внесены  ко  второму  чтению,  комитет рассмотрит и учтет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  цей  законопроект  у  першому читанні.

 

     "За" - 105.

 

     Малувато голосів.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення змін до статті 11 Закону про податок на додану вартість (стосовно товарів критичного імпорту). Доповідає Чукмасов Сергій Олександрович. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. На второе чтение поступило две поправки к этому законопроекту -  моя  и  депутата  Кирюшина.  Поэтому  прошу  этот законопроект проголосовать во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Щодо   поправок   є   запитання?   Ставлю  проект  на голосування. Прошу підтримати.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Прошу поддержать.

 

     "За" - 166.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу підтримати. Голосуємо. Сокерчак просить, щоб підтримали, і Гуцол - теж.

 

     "За" - 183.

 

     Слово депутату Сокерчаку. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область). Шановні народні депутати! Олександре Миколайовичу!  Ви пам'ятаєте,  що 18 лютого, коли цей законопроект обговорювався  в  першому  читанні,  ми  дали  доручення  Кабінету Міністрів  України  і  двом  комітетам  -  з  питань  фінансів   і банківської діяльності і з питань економічної політики, - оскільки в ході обговорення постановили,  що треба законодавчо визначитись, які  саме  товари належать до критичного імпорту,  а які - ні.  Це доручення не виконано до  сьогодні.  Наш  комітет  тричі  надсилав листи Прем'єрміністру України, щоб він дав доручення міністерствам і відомствам визначитися  з  цього  питання.  Але  до  цього  часу відповіді немає.

 

     Якщо подивитися на проект, який вносить Сергій Олександрович, то тут теж написано,  що ми до 1 січня 2001 року,  тобто ще на два роки залишаємо таке поняття,  як товар критичного імпорту, і знову даємо доручення Кабінету Міністрів  за  два  тижні  визначитися  з переліком. Два місяці Кабінет Міністрів не вирішує це питання і не вирішить зараз.  Тому ми повинні  визначитися:  ми  що,  даємо  на відкуп вирішення долі податку на додану вартість,  чи як? Адже з 1 січня 1999 року ми скасували цей  податок,  бо  було  40  постанов Кабміну, і навіть оселедці були товаром критичного імпорту. Ми про це знаємо. То я хотів би, щоб ви відповіли на це.

 

     Друге. У Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності надійшло від народних депутатів 25 проектів поправок до Закону про ПДВ.  То що, кожен депутат буде висмикувати якусь позицію із цього закону,  в якій він зацікавлений,  і ламати все законодавство? Наш комітет готовий до другого читання підготувати всі ці поправки  до Закону  про  ПДВ,  і  давайте  в  комплексі  їх  розглянемо.  А то виходить:  захотів депутат - давайте внесемо і будемо  голосувати. Це неправильно.

 

     Через те  пропоную  відкласти  цей законопроект до того часу, поки не буде подано пакет.  А він у нас майже  готовий.  Там  є  і пропозиції щодо критичного імпорту.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Могу ответить. К сожалению, есть непонимание со стороны отдельных представителей Комитета по вопросам  финансов  и банковской деятельности. Было предложение, касающееся векселей. Вы знаете,  что они не работают,  и включать их сюда,  в  тело  этого закона, нельзя, вы правы.

 

     Что касается Кабинета Министров и тех потуг комитета...  Дело в том, что к тем 210 проектам, которые перешли к нам от Верховного Совета предыдущего созыва,  добавилось более тысячи законопроектов только от народных депутатов.  И  если  комитет  будет  заниматься несвойственной   ему   функцией  -  дорабатывать  списки,  -  это, наверное, не совсем правильно. У нас есть Кабинет Министров.

 

     Сегодня речь идет о продлении действия пункта 11.5 статьи 11, как  минимум,  еще  на  два  года.  Если  за  это время Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности внесет  альтернативный законопроект  о  векселях  со  сроком  действия три месяца,  чтобы вексельная система работала,  тогда можно будет  отказаться  и  от перечня   товаров   критического  импорта.  Но  сегодня,  когда  у предприятий  практически  нет  оборотных   средств,   окончательно вымывать  их  путем  взимания  налога  на  добавленную  стоимость, который  никто  не   компенсирует,   думаю,   преступно.   Сегодня предприятия  и  кондитерской,  и  легкой  промышленности  на грани остановки, а многие с начала года уже стоят.

 

     ГОЛОВА. Депутат Губський. Будь ласка.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановний Сергію  Олександровичу!  На  мою  думку,  проект  закону  подано в неконкретному   вигляді.   Очевидно,   що   номенклатура   товарів критичного  імпорту,  ввезення  яких  здійснюватиметься без сплати ПДВ, вплине на загальний обсяг податків, що збираються. Отже, якщо законодавча  влада  буде  окремо  приймати цей перелік,  то можуть виникнути розбіжності між запланованими та реальними надходженнями до   державного  бюджету  при  черговому  уточненні  чи  перегляді номенклатури. Порушується логіка законотворення.

 

     Тому, на мою думку, вихід один: номенклатура товарів   критичного  імпорту  має  бути  невід'ємною частиною закону,  як це пропонував Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності. І

 

 тоді можна  розглядати  й  приймати  цей  закон  в   установленому порядку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Мы   рассматривали   это  при  первом  чтении законопроекта.  Хочу разяснить одно:  не  будет  сегодня  Кабинет Министров подавать список товаров критического импорта.  Не будет. Таким образом, не будет принят закон. Я говорил об этом при первом чтении.  У  правительства  есть  определенные  обязательства перед Международным  валютным   фондом   (это   записано   конкретно   в Меморандуме  экономической  политики),  поэтому  этот  перечень не будет представлен.  И если мы не примем сегодня  закон  во  втором чтении,  я думаю,  не будет никакого шевеления со стороны Кабинета Министров. Никогда этого списка не будет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые  коллеги!  Помню,   как   остро   мы обсуждали  этот  законопроект.  После  этого мы с Чукмасовым долго пытались найти какое-то приемлемое решение.

 

     Я абсолютно уверен,  что если внести в  этот  зал  таблицу  с тысячью  наименований,  то мы эту номенклатуру будем утверждать до следующего лета. И дело к этому идет.

 

     Если же мы примем хотя бы этот вариант,  то  разблокируем  на законной  основе  работу Кабинета Министров.  Ну не в состоянии мы сами  определить  весь  перечень  товаров  критического   импорта, поверьте.  И  как  бы ни хотелось нам из хороших побуждений учесть побольше разных предложений,  мы  окажемся  перед  фактом,  что  в перечень  товаров  критического  импорта  будут  включены  те виды товаров, которые, может быть, и не являются сырьем. Это нам сложно проследить.

 

     Поэтому предлагаю  проголосовать,  иначе  мы  заблокируем  на длительное время утверждение этого перечня.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуренко. Будь ласка.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).   Спасибі.   Фракція  комуністів  України.  Шановні  колеги! Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Питання  складається  з  двох частин, давайте їх розділимо.

 

     Перша частина  -  поправки  до  чинного Закону про ПДВ.  Вони сьогодні не підготовлені, не розглядаються. Не будемо їх плутати з тим, що доповідає депутат Чукмасов.

 

     Друга частина - продовжити дію статті Закону про ПДВ,  в якій передбачається таке поняття, як критичний імпорт. Воно є. Хотіли б ми цього чи не хотіли, це поняття є.

 

     Звертаю вашу  увагу на те,  що Кабінет Міністрів не ініціював прийняття цього закону,  хоча багато хто з керівників міністерств, які  займаються  цим питанням,  зверталися до комітету з проханням прийняти цей закон,  бо ряд підприємств поставлено  в  край  важкі умови,  тому  що  тепер вони позбавлені пільг при ввезенні окремих видів сировини, запасних частин, комплектуючих.

 

     Тому я просив би,  Олександре Миколайовичу,  ще раз поставити на  голосування  це  питання.  Сьогодні логічно було б прийняти цю поправку до закону:  записати "до 1 січня  2001  року",  маючи  на увазі, що до 1 січня 1999 року діяв перелік товарів, які покривали оце поняття критичного імпорту. Він є.

 

     Якщо ми за підтримку виробництва,  давайте  голосувати  "за". Якщо - проти, голосуйте "проти", так воно й буде.

 

     Спасибі. Я просив би підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування.  Питання зрозуміле,  шановні колеги. Прошу, голосуємо.

 

     "За" - 185.

 

     Усе, сідайте, будь ласка.

 

     ----------

 

     Слухається інформація делегації Верховної  Ради  України  про квітневу  сесію  Парламентської  Асамблеї  Ради Європи.  Доповідає глава делегації голова Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД Олійник Борис Ілліч.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Я буду викладати матеріал контурно,  оскільки ми підготували  розгорнутий звіт.  Хто  цікавиться,  може  почитати,  ми розповсюдимо його для зали.

 

     Отже, 26-30 квітня в Страсбурзі відбулася друга частина сесії Парламентської Асамблеї, в роботі якої взяла участь наша делегація у  складі  Олійника,  Раханського,  Головатого,  Курикіна,   Ємця, Манчуленка,     Попеску,    Косаківського,    Хунова.    Делегацію супроводжував постійний  секретар  постійної  делегації  Верховної Ради  України  Анатолій Анатолійович Шевчук та його заступник Ігор Піляєв.

 

     Асамблея обговорювала  ситуацію  в  Боснії   і   Герцеговині, проблеми  активізації  економічного  співробітництва  між країнами південно-східної Європи,  включаючи економічні наслідки косівської кризи.  Крім  того,  розглянула  доповіді  з  питань  контролю  за службами внутрішньої безпеки в Європі, засобів масової інформації, демократичної культури, європейської транспортної політики тощо.

 

     Перед Асамблеєю   виступили   Президент  Грузії  Шеварднадзе, Прем'єр-міністр Чехії Дземан,  діючий  голова  Комітету  міністрів Ради Європи Мартоні. 27 квітня Грузія була прийнята до Парламенту.

 

     Але зрозуміло,  шановні колеги,  що в основі розгляду постала косівська проблема.  Початок сесії за фатальним збігом випав на 26 квітня  -  саме  на  13  річницю всесвітнього страхоліття.  В його інфернальному  освітленні  особливо  загрозливо  постала   примара югославського Чорнобиля.

 

     Порядок денний,   як   завжди,   був   перевантажений  досить складними проблемами,  одначе над усім цим нависла  свинцева  тінь глобальних катаклізмів, зумовивши різку його зміну.

 

     За сценарієм,  схоже,  планувалося  нашвидкуруч за якусь одну годину сорок хвилин розглянути проблему, іменовану "Криза в Косово і   ситуація   в  Союзній  Республіці  Югославія",  і,  традиційно звинувативши у всіх мислимих і немислимих гріхах сербів,  схвалити резолюцію,    яка    однозначно   й   запопадливо   схвалювала   б ракетно-бомбову "гуманну і гуманістичну" акцію НАТО.

 

     Однак за категоричною вимогою  об'єднаних  лівих  Європи,  що знайшло підтримку інших фракцій, дискусію було продовжено майже на повний світловий день.

 

     Попри всю жорсткість цензури, коли підзвітні альянсу масмедіа подавали  в  основному  тільки  інформацію про біженців з Косово і Метохії,  фрагменти  правди  про  наслідки  тотальних  варварських бомбардувань  мирних об'єктів і цивільних громадян Югославії все ж пробивалися навіть у ту добре обладнану залу.  До того ж об'єднані ліві запросили представників Сербії.  І хоч звершники не дозволили їм офіційно виступити ні в комітетах,  ні на  сесії,  все  ж  таки влаштували їх і допомогли їм зустрітися з делегаціями, зокрема і з українською,  організували  прес-конференцію,  де  вони   й   самі розповіли,  і підтвердили документами правду про тактику випаленої землі у виконанні альянсу.

 

     Це значною  мірою  вплинуло  на  настрій   аудиторії,   добра половина  якої,  шокувавши  авторів  полегшеного сценарію,  рішуче виступила проти ракетно-бомбових ударів,  закликавши  зупинити  це побоїще  і  мирним  політичним шляхом вирішити косівську проблему. Але при  голосуванні  більшість  із  ревних  виступальників  проти бомбардувань все ж проголосували за пронатівську резолюцію, ще раз довівши,  хто править у Європі.  Мушу вам  сказати,  що  всі,  хто вступив до Північноатлантичного альянсу, це відчули.

 

     Я мушу  зазначити,  що  кожен  із  членів  делегації мав свою окремішню думку і модель, як вирішити косівську кризу, оскільки ми належимо до різних фракцій.  Але в одному всі ми сходилися:  треба негайно  зупинити  цю  бойню,  оскільки  вона  загрожує  не   лише Балканам,  а  може  перерости в глобальну катастрофу,  якщо вже не переросла.

 

     Ми внесли  60  поправок  із  тим,  аби  хоч  через   поправки поінформувати  аудиторію  про  те,  що насправді діється:  скільки лікарень знищено,  скільки шкіл, скільки заводів, фабрик, житлових будинків.  Це якоюсь мірою все-таки вплинуло,  і в текст резолюції принаймні було внесено "зі скрипом",  що асамблея відзначає, що не всі  держави однозначно ставляться до силових методів НАТО,  себто аудиторія розділилася.

 

     На пропозицію наших колег Курикіна  і  Попеску  було  внесено суттєву   поправку   про   те,  що  будь-які  силові  акції  мають здійснюватися тільки з санкції  Ради  Безпеки  ООН.  Окрім  усього іншого,  в резолюції вимушені були зазначити, що бомбардування, на жаль, не привели до, так би мовити, зняття цієї трагедії.

 

     Шановні колеги!  Я  не  хочу  затримувати  вашу   увагу,   ви прочитаєте  це  в  нашому звіті.  Я вам говорив і ще раз кажу,  що смисл  цієї  акції  не  в  захисті  албанців,  там   зовсім   інша стратегічна   мета.   Оскільки   ви   вважаєте,   що  я,  можливо, заангажований на цій темі, хочу вам процитувати один витяг.

 

     В одній із найстаріших і найповажніших газет  Бельгії  "Суар" опублікований  відкритий  лист  всесвітньо  знаного  швейцарського еколога Франца Вебера Президентові США Клінтону.  Автор,  зокрема, пише: "Пане Президенте! Цивілізована Європа в жасі від цієї війни. Ви можете,  ви мусите негайно зупинити її,  інакше десятки, навіть сотні   мільйонів   європейців   звинуватять   Сполучені  Штати  в розв'язанні і продовженні її не в гуманістичних цілях, як вони про це  заявляють,  а  з  тим,  аби збути величезні запаси озброєння й підтримати свій військово-промисловий комплекс, який значною мірою забезпечує економічне процвітання країни.  І верх іронії: у рамках НАТО  Європа  змушена  брати  участь  у  процесі   своєї   власної економічної  і  політичної  дестабілізації,  у  забрудненні  свого власного навколишнього середовища.

 

     Коли б  ці  європейці  мали  змогу  висловити  вам,  що  вони думають, пане Президенте, вони б висловили своє обурення з приводу того,  що  Америка,   знаходячись   у   безпеці   завдяки   своєму географічному  розташуванню,  витрачаючи  щоденно  сотні мільйонів доларів,  продовжує бомбардування не тільки військових цілей,  а й лікарень,   шкіл,  заводів,  адміністративних  будівель,  житлових районів, церков, монастирів, албанських і сербських біженців і має намір,  так  само прикриваючись гуманітарною акцією,  забруднювати значні європейські території,  завдаючи ударів по  нафтопереробних заводах   і   хімічних   підприємствах,  а  завтра  -  по  атомних електростанціях.  Одна з ракет упала біля  Козлодуя,  в  Болгарії, недалеко від атомної електростанції. Слава Богу, що не вибухнула.

 

     Вони сказали  б вам,  що,  коли США справді хотіли б захищати права найслабших,  вони давно вже прийшли б на допомогу курдам  та іншим  гнобленим  народам,  включаючи  сербів,  вигнаних із Країни Хорватії.  Вони сказали б вам,  що  треба  розпустити  блок  НАТО, котрий несе лихо,  і замінити його всесвітнім союзом миру, який би всі проблеми вирішував  шляхом  діалогу,  мирними  засобами.  Вони сказали б,  що ця війна не гідна Сполучених Штатів,  що ви повинні зупинити її негайно".

 

     Цю людину в жодному разі не запідозриш у симпатіях,  скажімо, лівим чи тим же слов'янофілам. Але точка зору Вебера збігається із заявою Верховної Ради України щодо косовської кризи і з постановою нашого  парламенту  щодо відносин з НАТО як з організацією,  котра своїми   агресивними   діями    поставила    себе    поза    всіма міжнародноправовими і моральними законами.

 

     І найголовніше: швейцарський вчений розкриває справжні наміри супердержави,  які не мають нічого спільного із захистом албанців. Про це ми сказали і на сесії Ради Європи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Борисе Іллічу, за змістовну інформацію.

 

     Шановні колеги!   Усі  питання,  які  вносилися  сьогодні  на розгляд парламенту, розглянуто. Спасибі вам за активну роботу.

 

     На цьому  вечірнє  засідання  оголошується  закритим.  Завтра засідання почнеться о 10 годині. На все краще.