Стенограма пленарного засідання

22 квітня 1999

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  к в і т н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Запросіть, будь ласка, депутатів до залу.

 

     Шановні колеги,  тим,  хто покидає зал зранку чи після обіду, того   дня   заробітна   плата  не  нараховуватиметься.  Я  просто попереджаю.  Про це дано вказівку головному  бухгалтеру.  Якщо  ви приїхали  сюди  гуляти  -  гуляйте,  демонстрації  робити - робіть демонстрації,  але за межами залу.  Це Верховна Рада (Шум у залі). Ще  раз  кажу:  ніхто  не  буде  одержувати  заробітної  плати  за демонстрації. Можете сидіти вгорі чи внизу.

 

     Прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 217 народних депутатів.

 

     Запросіть ще раз депутатів до залу.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 222 народних депутати.

 

     Попереджаю: з завтрашнього дня  трансляції  не  буде.  У  нас немає  можливості  фінансувати  трансляцію.  Я  думаю,  що  ми або працюватимемо в такому режимі,  або  просто  зробимо  канікули  на місяць.  А  через місяць,  ви знаєте,  усі по місцях своїх робочих розійдемося.  Демонстрація - це для себе,  мені - не  потрібно.  Я такий самий депутат,  як ви.  У мене є місце в залі у відповідному секторі.

 

     Будь ласка, зареєструйтеся.

 

     Зареєструвалися 232  народні  депутати.   Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     Прошу проголосувати проект Закону про внесення змін до деяких законів України  щодо  діяльності  господарських  товариств.  Будь ласка. До нього запитань немає.

 

     "За" - 165.

 

     Є запитання?  То чому ж ви не голосуєте? У залі 232 депутати. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 177.

 

     Прошу проголосувати ще раз.

 

     "За" - 178.

 

     Юрію Івановичу, будь ласка, на трибуну.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська  область).  Шановні  народні  депутати!  До  перерви я доповів проект Закону про внесення змін до деяких законів  України щодо діяльності господарських товариств. Які є запитання?

 

     ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     Було два   зауваження.   Валерій   Борисович   Альошин   своє зауваження  зняв.  Юрій  Борисович  Крук  -  теж.  Отже,  потрібно прийняти законопроект у цілому. Що тут незрозуміло?

 

     Чиж Іван Сергійович. Будь ласка, з місця.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний Юрію Івановичу, те, що таке питання треба   врегульовувати   законом,   а   не  указом  Президента,  - однозначно.  Адже воно стосується стратегічних питань національної безпеки: йдеться про перерозподіл власності.

 

     Я хотів  би  запитати  (і багатьом депутатам цікаво),  чи цей закон після введення в дію врегулює  правовідносини,  запроваджені сфальсифікованими декретами Кабінету Міністрів? Адже ладу так і не навели щодо трастової епопеї.  Наскільки далі не буде допущено оце довірче управління і так далі?

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Шановний   Іване   Сергійовичу!  Ми  поки  що перервали розгляд питання,  що стосується  довірчих  товариств,  я доповідав  законопроект  про господарські товариства.  Йдеться про статутні фонди,  про  участь  державних  службовців  в  управлінні пакетами акцій, що належать державі.

 

     Треба голосувати й усе.  Це нормальний документ. На засіданні Комітету з питань економічної політики він пройшов без проблем.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция блока Социалистической и Селянской партий.  Уважаемый Юрий Иванович!  Вот эта тенденция на  уменьшение  уставного  фонда.  Вы предлагаете уменьшить, Национальный банк предлагает для банковских учреждений уменьшить...  Понятно,  что, конечно, ситуация сложная. Так, может, вообще уставные фонды ликвидировать?

 

     Почему мы идем на снижение? Кому от этого прок? Или мы просто снимем ответственность?  Пусть 2 доллара  или  полтора  экю  будет уставной фонд - чисто номинальный. С чем связана такая тенденция?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Комерційні   банки   -   окреме  питання.  Що стосується формування статутних  фондів  акціонерних  товариств  і товариств  з  обмеженою  відповідальністю,  то  ви  поставили дуже цікаве запитання.  У нашому комітеті  є  пропозиції,  щоб  загалом зняти  обмеження  з цього приводу.  Ну,  традиційно так склалося в Україні.  Ще на початку дев'яностих ми встановили такий порядок  і тепер  дотримуємося його якось за інерцією.  Але оскільки через це обмеження ми не можемо створювати нові  робочі  місця  за  рахунок коштів громадян - дрібних підприємців,  вийшло так, що закон, який сьогодні діє,  фактично спрямований проти дрібного підприємця.  Ми хочемо  це  якось  владнати.  Приймаючи вашу пропозицію (мені дуже приємно, що вона прозвучала із залу), ми прискоримо розгляд даного питання в комітеті, щоб загалом зняти обмеження.

 

     ГОЛОВА. Ще   є   запитання   до   Юрія   Івановича?   Георгію Георгійовичу, будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Народний рух України.  Звісно, у цьому документі найскладнішою для реалізації буде стаття 5, де є спеціальні обмеження щодо державних службовців та  інших  осіб,  уповноважених  на  виконання  функцій держави.  Я маю на увазі статтю 5 Закону про боротьбу з корупцією, який стосується даного питання.

 

     Тож скажіть,  будь ласка, чи можуть бути сьогодні реалізовані позиції (це стосується і народних депутатів України) щодо того, що державний службовець не має  права  сприяти,  використовуючи  своє службове становище,  фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності;  бути повіреним третіх осіб у  справах державного  органу;  входити  до  складу  правління  тих  чи інших виконавчих  органів   підприємств,   кредитнофінансових   установ, господарських товариств тощо?

 

     Давайте реально оцінювати ситуацію.  Скажіть,  будь ласка,  в нашому середовищі Верховної Ради, якщо проаналізувати цю статтю 5, ми можемо говорити про реальність цього документа?  Скажіть чесно. Відповідь повинна бути об'єктивною.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Я зрозумів підтекст вашого запитання, шановний колего.  Можу  сказати таке.  Те,  що ми запропонували,  - вимога, котра узгоджується з іншими чинними законами  України,  насамперед про  статус  народного  депутата.  Ми  звикли  в Україні випускати ідеальні закони.  Як  будівельник  хочу  провести  таку  аналогію. Знаєте, архітектори, коли створюють плани благоустрою, малюють усі доріжки під прямим кутом. А народ усе одно йде напрямки.

 

     То вже  в  інших  країнах  роблять  таким   чином:   спочатку дивляться, де люди протоптали доріжку, а потім на тому місці плити кладуть.  Колись, може, і в Україні це буде, і ми робитимемо більш реалістичні закони.  Але нас весь час тягне на ідеалізм. І тому ми маємо нині значні обсяги тіньової економіки.  Ось те єдине,  що  я можу відповісти.

 

     Але з  огляду  на  те  що  норма,  яка сьогодні діє,  гальмує подальший розвиток корпоративного управління,  передусім наведення порядку в державному секторі, я дуже прошу вас усе-таки підтримати нашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Голосуємо? Будь ласка. Я прошу підтримати в цілому.

 

     "За" - 183.

 

     Не голосують 50 депутатів. У залі ж 240 народних депутатів. Я прошу голосувати.

 

     "За" - 186.

 

     ----------

 

     На трибуну  запрошується Павловський Михайло Антонович.  Будь ласка. Відводимо п'ять хвилин на запитання. Висвітіть, будь ласка, список тих, хто записався на запитання.

 

     Депутат Сінько. За ним - депутат Чиж.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний  загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Я хотів би в нашого шановного  доповідача запитати ось що.  Уже стільки ми натерпілися від трастів,  включаючи і  білоцерківську  трастову  епопею.  Мені виборці  не  дають  життя.  Адже  трасти забрали в людей гроші,  і практично досі нічого не повернуто.  Є  різні  структури,  зокрема державні,  наділені  певними  повноваженнями,  проте за вкрадені в людей гроші ніхто відповідальності не несе.  Що ми будемо мати від цієї постанови?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Дякую за запитання. Хочу сказати, що в проекті постанови якраз  і  пропонується скасувати пункт 4 постанови Верховної Ради, яким  було  призупинено  відшкодування  за  рішенням  суду   втрат населення за рахунок коштів і майна таких організацій,  і тепер ці кошти та майно зникають,  розкрадаються тощо.  Тобто щоб повернути людям те, що залишилося.

 

     Більше того,  частина  коштів  покладена на депозити,  і вони знецінюються. Як бачите, - все зникає. Це перше.

 

     І друге.  Пропонується законодавчо  врегулювати  -  розробити спеціальний  закон.  Депутат  Сінченко  та інші підготували проект закону,  який треба приймати в другу чергу.  Ми повинні ці питання врегульовувати  і розглядати навіть проблему,  як повернути кошти, котрі трасти переправили за кордон. А вони переправили туди значну суму, і її треба повернути.

 

     Ви ж    розумієте,    як   було:   суди   приймали   рішення, відшкодовували відповідні заощадження,  потім ми,  Верховна  Рада, все  це призупинили,  і понад два роки нічого не робиться.  Тому я пропоную продовжувати виконання рішень судів, відшкодовуючи втрати за рахунок того,  що залишилося,  але обов'язково врегулювати дане питання спеціальним  законом.  І  не  чекати  пропозицій  Кабінету Міністрів, бо він, повторюю, два з половиною роки нічого не подає. Нам треба самим розробити такий законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Марченко.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний Михайле Антоновичу,  саму ідею я, безумовно,  підтримую, тут питань немає, оскільки пограбовані люди по всій країні, зокрема і в моєму Деражнянському виборчому округу

 190.

 

     Але запитання в мене те ж,  що я ставив Єханурову,  вважаючи, що  ви  разом  розглядаєте  дане питання.  Всетаки трастова епопея почалася з двох декретів Кабінету Міністрів,  фальшивих  декретів. Ця  постанова  не забезпечує в принципі того,  щоб,  по-перше,  не повторилося подібне обкрадання людей,  а  по-друге,  щоб  покарати тих,  хто вчинив такий злочин.  А це злочин проти більше ніж трьох мільйонів громадян України.

 

     Звичайно, трасти повинні нести відповідальність своїм  майном перед громадянами,  яких вони пограбували. Але чи не вийде так, що ми,  змінивши пункт 4 постанови, фактично залишимо більшість людей без компенсації збитків?  Бо ця постанова,  так би мовити, відкриє шлюзи для того,  щоб виконувалися судові рішення.  Законами це  не врегульовуємо,  ті, хто вчинив такий злочин, не будуть покарані. І ми в майбутньому знову можемо прийти до аналогічної ситуації.

 

     Михайле Антоновичу,  як тут бути?  Тим  більше  що  готується проект закону тими, хто працював у тимчасовій слідчій комісії.

 

     І ще  один  момент.  Уряд,  який мав би ще в 1996 році внести законопроект,  досі не зробив цього.  Можливо, йому і вигідно, щоб це  питання  було  затуманене,  щоб  ми  не  могли розв'язати дану проблему, як належить за законом?

 

     Дякую вам.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Іване  Сергійовичу,  ви  так  добре поставили запитання, що вже є половина відповіді.

 

     Річ у  тім,  що  ми  нібито  зробили  добру справу:  зупинили виконання рішень судів,  здавалося б,  на користь усіх, але всі ті кошти знецінюються,  майно розкрадається, і тим, що залишилося, ми не покриємо,  мабуть,  одного відсотка втрат населення.  А якщо  й далі   не   будуть  виконуватися  судові  рішення,  то  нічого  не зостанеться.

 

     Тому пропоную  щодо   частини,   яка   залишилася,   все-таки виконувати   рішення   судів.  І  водночас  (це  пункт  2  проекту постанови)  зобов'язати  Кабінет  Міністрів   виконати   попередню постанову і негайно подати відповідний законопроект.

 

     Законопроект Сінченка   вже   розданий,  вважаю,  його  треба розглядати.  Тут немає суперечностей. Ми хочемо задовольнити всіх. Як  же  ми  всіх  задовольнимо,  коли  кошти,  які залишилися,  не покриють,  повторюю,  одного відсотка завданих  збитків?  Потрібен закон,  за  яким буде створене джерело.  А ті судові рішення,  які були прийняті, треба щоб виконувалися.

 

     Тому логіка в скасуванні того пункту є,  бо ми ж сподівалися, що Кабінет Міністрів дисциплінований і подасть законопроект, а він два з половиною роки його не  подає.  Отже,  треба  закон,  проект якого є,  приймати.  І цей проект постанови теж приймати. Тобто це послідовність дій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).   Дякую.   Депутатська   група   "Відродження регіонів".  Шановний  Олександре  Миколайовичу,  сьогодні,  як і в останні дні,  наша робота паралізована на  невизначений  час.  Мої виборці  мене  послали сюди для роботи.  Далі так тривати не може. Олександре  Миколайовичу,  збирайте  керівників  фракцій,  груп  і спробуйте знайти консенсус.

 

     А запитання до Михайла Антоновича полягає ось у чому.  Багато виборців із Канева,  Черкас  на  зустрічі,  прийоми  приходять  із запитанням:  якщо держава щодо знецінених заощаджень узяла на себе відповідальність і пообіцяла принаймні  через  100  чи  200  років повернути ці кошти, то хто врешті-решт поверне кошти тих трастів і компаній,  які зникли, і за кордоном, і в Україні? Чи пропонує ваш проект вихід із такого становища?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Мій проект постанови пропонує бодай щось зробити: хоч ті кошти, які є, віддати людям. Це перше.

 

     І друге.  Він зобов'язує Кабінет Міністрів негайно  розробити законопроект (гадаю,  і ми повинні долучитися), яким би це питання врегульовувалося:  і страхування внесків,  і  механізм  повернення коштів  із-за кордону (там основна частина грошей наших людей).  З іншого боку,  ми повинні зобов'язати уряд,  який повинен брати  на себе  відповідальність (бо винен і тодішній Прем'єр-міністр Кучма, який нині є Президентом),  передбачити  в  бюджеті  якусь  частину коштів і,  може,  навіть якусь частину кредитів,  які беруть,  теж передбачити для того, щоб повертати людям втрачені кошти. Тобто ми повинні  створити  джерела  відшкодування,  а  для  цього потрібен закон.  Тому мій проект постанови - це перший крок  до  того,  щоб вирішувати дане питання.  Кошти, що залишилися, віддати і створити закон, щоб відшкодувати заощадження.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Михайле Антоновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Кармазін Юрій  Анатолійович  -  голова  Комітету   з   питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,  Одеська  область).  Місто-герой  Одеса,  "Громада".  Шановні народні депутати!  На засіданні нашого комітету розглядався проект постанови.  Питання  про  відшкодування  збитків  громадянам,  які потерпіли від діяльності небанківських фінансових установ протягом 1993-1995  років,  надзвичайно  гостре.  Його  весь  час порушують виборці.  Ми обіцяли їм  знайти  спосіб  виходу  з  цієї  кризової ситуації.

 

     Розглядаючи це питання, на мій погляд, треба виходити з того, що відповідно  до  статті  3  Конституції  України  утвердження  і забезпечення  прав  і свобод людини є головним обов'язком держави. Тому,  незалежно від того чи через недостатній рівень кваліфікації посадових  осіб  Кабінету  Міністрів  України,  який  на  той  час очолював нинішній Президент України, була допущена неконтрольована діяльність довірчих товариств;  чи трасти були спеціально створені в такому вигляді,  щоб дати змогу невеликій групі  можновладців  у короткий  термін збити неймовірні багатства,  - держава в особі її посадових осіб,  причетних до прийняття Декрету Кабінету Міністрів України про довірчі товариства,  повинна нести відповідальність за пограбування  мільйонів  громадян   недобросовісними   фінансовими установами.  Згідно  зі  статтею  3  Конституції  України  держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

 

     Щоб перейти до розв'язання цієї надто  складної  проблеми,  я дозволю собі звернути вашу увагу на деякі аспекти.

 

     Першу спробу  підвести  законодавчу базу під грошові піраміди на зразок російських,  котрі виникли раніше,  було зроблено  ще  в 1992  році у вигляді проекту указу Президента України.  Але проект не підтримав тодішній Президент Кравчук.  Один із  його  радників, який вивчав цю проблему безпосередньо за його дорученням,  написав у доповідній записці ( я дозволю  собі  процитувати):  "При  такій постановці   питання   мінімум  пара  сотень  тисяч  людей  будуть пограбовані цими структурами".  На жаль,  він виявився більше  ніж правим: пограбовано значно більше.

 

     Слід зазначити  також,  що,  приймаючи  17  березня 1993 року Декрет  про  довірчі  товариства  з  таким  же   обсягом   наданих товариствам   прав   щодо   залучення  коштів  громадян,  як  і  в законодавстві Російської Федерації,  Кабінет Міністрів України  не міг не знати наявного негативного досвіду діяльності у Росії таких структур, як "МММ", "Російський будинок селенгу" тощо.

 

     Звертаю вашу увагу на те,  про програма  приватизації  від  7 липня  1992  року  взагалі не передбачала діяльність із грошима як окрему самостійну  функцію  довірчих  товариств.  Тільки  декретом Кабінету   Міністрів   довірчим   товариствам  було  надане  право одержувати  кошти  громадян,  зокрема  готівкою.  Крім  того,   на порушення  чинного  законодавства  (на той час діяла заборона щодо валюти  як  засобу  платежу,  застави  чи  інших  розрахунків)  не обмежувалось  їхнє  право  отримувати  іноземну валюту.  При цьому Кабінет Міністрів України,  надаючи декретом право створювати такі підприємницькі структури,  за діяльність яких держава матеріальної відповідальності не  несла,  не  тільки  не  передбачив  механізму захисту прав і законних інтересів вкладників,  тобто обов'язкового страхування грошових вкладів громадян,  касового  виконання  через банк  тощо,  а  й  не визначив узагалі державних органів,  що мали здійснювати контроль за діяльністю довірчих товариств.

 

     За таких обставин можна констатувати той  факт,  що  найвищим органом   виконавчої   влади   був   прийнятий  законодавчий  акт, реалізація якого призвела до безконтрольного створення й  активної діяльності довірчих товариств із кримінальною спрямованістю, котрі отримали змогу безконтрольно ошукувати громадян,  вилучаючи в  них кошти, зокрема в іноземній валюті.

 

     Вищезазначене дає  право однозначно стверджувати:  незважаючи на те,  що не було  проведено  кримінологічну  експертизу  проекту декрету,   наслідки  його  прийняття  заздалегідь  були  відомі  й спрогнозовані.  Внаслідок діяльності довірчих товариств (за даними слідства  за  станом  на  12 березня 1999 року) громадянам України завдано збитків на суму понад 150 мільйонів гривень та близько  24 мільйонів   доларів   Сполучених   Штатів  Америки,  які  досі  не повернені.  Як же в такому  разі  бути  з  конституційною  нормою, котрою  гарантується,  що ніхто в Україні не може бути протиправно позбавлений власності?!  Невже ніхто не повинен відповідати за те, що  близько 4 мільйонів громадян (насамперед соціально незахищені, пенсіонери,  інваліди) були брутально ошукані внаслідок  трастової афери всеукраїнського масштабу!

 

     За даними    Міністерства   внутрішніх   справ   України,   у провадженні  слідчих  органів  внутрішніх  справ   з   1995   року знаходилося  199  кримінальних  справ  про злочини в небанківських фінансових   установах.   З   них   закінчено   провадженням   106 кримінальних  справ,  з  яких  68 справ на 123 особи направлено до судів.  Після завершення повного розслідування 38 справ закрито  з різних підстав на стадії попереднього слідства, кожна друга з яких

-  за  відсутністю  складу   злочину   в   діях   посадових   осіб небанківських фінансових установ.

 

     За станом  на  1  березня  цього  року  у провадженні органів внутрішніх справ  (а  це  саме  їх  підслідність)  залишаються  70 кримінальних  справ даної категорії.  З часу появи такої категорії злочинів органами внутрішніх  справ  розшукано  та  притягнено  до кримінальної  відповідальності  42  посадові  особи  небанківських фінансових  установ,  що  ухилялися  від   слідства.   За   даними Міністерства  внутрішніх  справ  України,  загальна  сума майна та грошових  коштів  небанківських   фінансових   установ,   на   які постановами   слідчих   накладено   арешт   у  ході  розслідування кримінальних справ,  становить 9,1  мільйона  гривень,  911  тисяч доларів США,  9,2 тисячі німецьких марок, 63,4 мільйона російських рублів.  Зазначу для об'єктивності,  що частину з того, на що було накладено   арешт,   через   халатність,   допущену   працівниками правоохоронних органів,  узагалі не  було  оцінено  і  вона  в  цю вартість не ввійшла.

 

     Наведу такий показовий приклад.  Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх  справ  України  і  слідчими  підрозділами Головного  управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в Криму, в містах Києві та Севастополі, в 23 областях розслідувалося 38 кримінальних справ, порушених стосовно посадових осіб закритого акціонерного  товариства  "Український   будинок   селенгу".   Цим товариством  та його філіями на місцях протягом 1994-1995 років із громадянами України укладено 806 974  угоди  селенгу  (їх  було  5 видів)  та  1004  угоди  місцевого  селенгу  на  загальну суму 8,6 трильйона  карбованців,  що  без  урахування   індексів   інфляції становить  86  мільйонів  гривень.  Із  зазначеної суми 31 мільйон гривень  було  повернуто  вкладникам,  а  33,1  мільйона   гривень сплачено  як  податки  до  бюджету  та  перераховано  до державних спеціальних фондів. Решту коштів витрачено на власні потреби.

 

     З метою відшкодування завданих  громадянам  збитків  під  час слідства  у справах було накладено арешт на квартири,  автомобілі, оргтехніку,  меблі,  мисливську  та   газову   зброю,   будівельні матеріали   тощо   (всього  на  суму  близько  440  тисяч  гривень балансової вартості).  Грошових коштів на  розрахункових  рахунках ЗАТ   "Український  будинок  селенгу"  під  час  розслідування  не виявлено.

 

     При цьому,  незважаючи на те,  що  майна,  на  яке  накладено арешт,  недостатньо для погашення вимог громадян,  котрі потерпіли внаслідок  діяльності  цього  закритого  акціонерного  товариства, звертає  на  себе  увагу той факт,  що майно полтавської,  а також сумської філії цього ЗАТ УБС органами слідства не оцінено взагалі.

 

     За такої ситуації постають питання про якість  прокурорського нагляду  за  розслідуванням  цієї  категорії  справ  та зберігання описаного майна.  На моє глибоке переконання, перед тим як перейти до  вирішення  питання  відшкодування  збитків  громадянам,  треба провести інвентаризацію всього майна, що є на сьогодні.

 

     У пункті 4 постанови Верховної Ради  України  від  31  жовтня 1996  року (наголошую,  майже три роки минуло відтоді) встановлено заборону  на  відчуження  майна  довірчих   товариств   та   інших небанківських  фінансових  установ,  що  залучали кошти громадян у 1993-1995 роках,  на яке накладено арешт,  у  зв'язку  з  тим,  що вказане  майно  могло  бути  витрачене на погашення вимог лише тих громадян,  котрі звернулися раніше,  ніж інші, і тоді останнім для відшкодування збитків майна не вистачить.

 

     Передбачалося, що майно,  на яке накладено арешт,  буде одним із джерел грошових надходжень до спеціального фонду  відшкодування втрат громадян, котрий не повинен формуватися за рахунок бюджетних коштів.  Постановою Верховної Ради України  передбачалося  подання Кабінетом  Міністрів  України  протягом  місяця  до Верховної Ради України  проекту  Закону  про  забезпечення  відшкодування   втрат громадян,  що  постраждали  внаслідок  недобросовісної  діяльності небанківських фінансових установ. Але досі проект не поданий.

 

     У травні  1996  року  проект  закону   був   направлений   до Адміністрації   Президента  (чомусь  до  Адміністрації,  а  не  до Верховної Ради, яка приймає закони). Голова Верховної Ради України доручив  нашому  комітету  підготувати  питання  про хід виконання постанови.  Чотири  рази  Прем'єр-міністру  Пустовойтенку  Валерію Павловичу  надсилалися листи з проханням надати інформацію з цього питання,  додавши  перелік  посадових  осіб   Кабінету   Міністрів України,  на  яких  покладалося  виконання  постанови з моменту її прийняття. Відповідь від Кабінету Міністрів досі не надійшла.

 

     Таким чином,  я погоджуюся  з  міркуваннями,  котрі  сьогодні лунали,  що  Кабінет  Міністрів  свідомо відходить від розв'язання цієї складної проблеми,  яка фактично породжена  самою  виконавчою владою.

 

     У ситуації,  яка  склалася,  комітет  вважає,  що  проблема з ошуканими вкладниками може вирішуватися тільки  через  справедливе законодавче забезпечення відшкодування втрат усім громадянам,  які постраждали  внаслідок  недобросовісної  діяльності  небанківських фінансових установ.

 

     Комітет вважає за можливе в ситуації,  що склалася,  прийняти проект  постанови,  котрий  щойно   доповідав   народний   депутат Павловський, у першому читанні. Водночас дати доручення фінансовим контролюючим органам терміново зробити  інвентаризацію  майна,  на яке  накладено  арешт  у ході розслідування кримінальних справ про злочини в небанківських фінансових установах.

 

     Питання про  хід  виконання  постанови  включити  до  порядку денного Дня уряду в травні, запропонувавши виступити з відповідною інформацією   з    цього    питання    Прем'єр-міністру    України Пустовойтенку,  міністру внутрішніх справ Кравченку,  Генеральному прокурору  Потебеньку  та  Голові  Верховного  Суду  Бойку.  Після розгляду  цього  питання  на  Дні  уряду  повернутися  до  проекту постанови та прийняти її в другому читанні.

 

     Я хочу  вам  доповісти,  що  комітетом  витребуваний   повний перелік   майна   та   коштів,  на  які  накладено  арешт  у  ході розслідування  кримінальних  справ   про   злочини   небанківських фінансових установ.  Ці додатки величезні,  на багатьох аркушах. І звертає  на  себе   увагу   ось   що.   Візьмемо   для   прикладу, виробничо-комерційну  фірму "Оберіг" (Запоріжжя).  Накладено арешт на майно на суму (я довільно називаю) 18  тисяч  290  гривень.  Це рішення  суду  Орджонікідзевського району міста Запоріжжя передано судовому виконавцю,  реалізовано, кошти знаходяться на депозитному рахунку цього суду.  За три роки,  що минули відтоді, ці кошти, як ви розумієте, уже мінімум удвічі-утричі девальвувалися. І якщо так піде далі, то громадяни не отримають нічого.

 

     Більше того,  наш  комітет встановив,  що частина цього майна просто не зберігалася належним чином і  розтягнена.  Правоохоронні органи  пояснюють,  що  в  них  немає  умов  для зберігання майна. Справді,  це органи попереднього слідства, а не зберігання великої кількості майна (тумбочок,  принтерів тощо) - і тут є теж проблема щодо зберігання.  Тому ми вважаємо,  що треба  внести  до  проекту постанови пункт про інвентаризацію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?  Є. Відводимо на запитання п'ять хвилин. Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

 

     Депутат Подгорний. За ним - депутат Федорин.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Фракція  НДП,  Луганська  область.  У  мене таке запитання, відповідь  на  яке  я  хотів  би,  щоб  почули  наші  виборці.  Ми розглядаємо  дуже  важливе  економічне питання.  На жаль,  фракція комуністів  залишила  зал.  Якої   шкоди   буде   завдано   нашому суспільству  і  виборцям  у  разі,  якщо  ми  не приймемо внесений документ?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Дякую   за   запитання.   Я   не   хотів   би заполітизовувати  дане  питання,  як ви помітили,  у моєму виступі немає нічого від політики, а тільки голі факти.

 

     Я вам скажу,  що кожен день,  поки лежить це  майно  чи  десь перебуває,  працює не на громадян, він віддаляє від них повернення їхніх коштів.

 

     Гадаю, що члени фракції комуністів,  які перебувають зараз на другому  поверсі і які теж ставили дане питання у своїх програмах, можливо,  почують, що воно розглядається, прийдуть і проголосують. Гадаю,  що  великої  шкоди буде завдано,  якщо ми ми не розглянемо його зараз.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. За ним

- депутат Сінченко.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України.  Шановний пане Кармазін,  скажіть, будь ласка, чи не здається вам, що розмови про проведення ринкових реформ у державі,  коли ми  створили  такі  умови,  що  розкрадено трастами  майно наших громадян і тепер вони абсолютно не довіряють фінансовим,  інвестиційним інституціям України,  є безпредметними? Ми втратили нашого головного інвестора - наших громадян, котрі, по суті, повинні були інвестувати нашу економіку.

 

     Чи не здається вам,  що саме це є однією із основних  причин, чому в нас немає тих економічних реформ і тих результатів,  які ми очікували?

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Ви фактично відповіли на своє запитання.

 

     Я тільки хочу наголосити для вас  і  для  наших  виборців  на тому,  що  Декрет  про довірчі товариства був прийнятий 17 березня 1993 року.  І,  на щастя, ні я, ні більшість із присутніх до цього декрету  не  мали  ніякого  відношення,  тобто не ми створювали ці умови.

 

     Але громадяни  справді  втратили  довіру.  І  тому  ми   нині фактично забезпечуємо фінансування багатої Америки: наші громадяни зберігають якісь свої копійки,  перевівши їх у  долари  Сполучених Штатів Америки.

 

     На мій погляд,  це національна трагедія, загроза національній безпеці. Якщо ми хочемо бути самостійною і незалежною державою, то повинні  витіснити  долари  США.  Відразу почне міцнішати гривня і трошки попсується настрій у американських платників податків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).    Уважаемый    Юрий Анатолиевич,  у меня нет сомнений в искренности ваших намерений, и особенно намерений Михаила Антоновича Павловского,  как-то  помочь людям.

 

     Но когда  мы 31 октября 1996 года принимали постановление,  в частности тот пункт, то главной идеей его было не допустить, чтобы первый десяток близко находящихся к суду вкладчиков получил все, а остальным не досталось ничего.

 

     Сейчас вы предлагаете согласиться с проектом постановления  и возвращаете  ситуацию  к  1996  году,  только  теперь уже осталось меньше имущества  этих  трастов.  Как  вы  оцениваете  последствия принятия такого решения?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дуже дякую за запитання. До речі, я вивчив усі матеріали комісії,  яку  ви  очолювали,  і  хочу  сказати,  що  ви виконали велику роботу, народ має знати про це і подякувати.

 

     Але я  хочу  сказати  ось  що.  Ви  виходили  з того,  щоб не допустити,  і це було правильно, бо тоді ще був десяток людей, які пред'явили позов. На сьогодні вже тисячі, десятки тисяч пред'явили позов. Це перше.

 

     Друге. Позиція нашого комітету,  якщо ви уважно мене слухали,

-  прийняти  проект  постанови  в  першому  читанні  (Регламент це дозволяє) і примусити уряд зробити ревізію,  інвентаризацію майна, примусити  уряд  вжити  заходів.  І  потім,  коли ми вже остаточно приймемо проект постанови, повернути людям те, що є.

 

     Таким чином,  ви трошки не дочули,  мабуть, що я запропонував прийняти  зараз  не  в  остаточному варіанті постанову,  а поки що проект у першому читанні,  давши уряду ці доручення.  Цей механізм дозволяє не повторити жодної зробленої помилки.

 

     Зараз наш  комітет  вивчає  всі  законопроекти,  у тому числі економічного характеру, саме для того, щоб не допустити ось такого ошукування громадян і ошукування держави.

 

     На мій  погляд,  абсолютно  нормально,  якщо  ми  приймемо  в першому читанні проект постанови і дамо  такі  доручення  уряду  й зобов'яжемо  його  вийти  сюди  і про все доповісти народу.  Це не сторонні люди.  І хай Президент прийде,  якщо захоче,  бо він тоді був Прем'єром.

 

     Це дуже серйозне соціальне питання. Я думаю, що саме так його треба вирішити.  І, повірте мені, тут немає ніякого підступу. Якщо ми   приймемо  проект  постанови  в  першому  читанні,  то  ще  не розблокуємо те  рішення,  а  через  місяць  повернемося  до  цього питання.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається   голові   Комітету   з   питань  фінансів  і банківської діяльності Альошину Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги  народні депутати! Я не буду зловживати вашою увагою. У попередніх виступах досить повно і досить всебічно була проаналізована ситуація, котра склалася на сьогодні.

 

     Маю зазначити, що до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності надходить величезна кількість листів громадян  України, які  не  можуть  скористатися своїм правом на судове відшкодування збитків,  яких  їм  завдано  в  результаті   діяльності   довірчих товариств.

 

     Після вивчення  всіх законодавчих пропозицій на цю тему,  і в першу  чергу  проекту  постанови,  про   який   доповідав   колега Павловський,   наш   комітет  провів  консультації,  проаналізував позиції різних органів  виконавчої  влади.  Більшість  із  них  не заперечує проти скасування пункту 4 постанови, про яку йдеться.

 

     Водночас ми  відзначали,  що  в  разі скасування цього пункту постанови ймовірно,  що  законні  претензії  громадян  України  не будуть  задоволені,  оскільки  можуть  бути  заявлені претензії до довірчих товариств з боку інших юридичних осіб.

 

     У зв'язку з цим ми розробили в комітеті  і  пропонуємо  вашій увазі інший проект постанови,  в якому пункт 4 Постанови Верховної Ради України

 452 від  31  жовтня  1996  року  викладено в такій редакції:  "До прийняття законодавчих актів України, якими буде визначено порядок відшкодування   втрат,  заподіяних  громадянам  України  внаслідок діяльності небанківських установ,  які  залучали  кошти  та  майно громадян у 1993-1995 роках,  заборонити продаж або інше відчуження майна та коштів таких установ,  на які накладено арешт  у  порядку виконавчого  провадження  або  в ході попереднього розслідування з метою  забезпечення  цивільного  позову  чи  можливої  компенсації майна".  І  далі  уточнення:  "крім  випадків відчуження коштів та майна  таких  установ  з  метою  відшкодування  втрат   громадянам України,   кошти   яких  були  залучені  такими  установами,  таке відшкодування  має  проводитися  згідно  з  чинним  законодавством України".

 

     Крім того,   ми  пропонуємо  Кабінету  Міністрів  забезпечити виконання  Постанови  Верховної  Ради  від  31  жовтня  1996  року стосовно  розробки  та  представлення  до  Верховної Ради проектів законів про внесення змін і  доповнень  до  чинного  законодавства згідно з тими вимогами, які констатувалися в тій постанові.

 

     Я підкреслюю,   що  наше  уточнення  пункту  4  постанови  не дозволятиме забезпечувати майном судові позови юридичних  осіб  до довірчих установ.

 

     Щодо задоволення   позовів  фізичних  осіб  -  тих,  про  які сьогодні переважно йдеться,  то така редакція пункту  4  постанови цілком   забезпечує   можливість  реалізації  майна  і  можливість задоволення судових позовів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка. У Івана Сергійовича є запитання. Він підійде до вас після завершення.

 

     Шановні колеги!  Записалося  шість народних депутатів.  Хтось хоче виступити?  Сінченко  наполягає,  Вітренко.  Іван  Сергійович відмовляється? Наполягає.

 

     Будь ласка. Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.   Уважаемые   депутаты!   Я  полтора  года  был председателем  следственной  комиссии  по  проверке   деятельности доверительных  обществ  и  трастов  и  очень  глубоко  вник  в эту проблему.  В 1996 году, когда, изучив ее, мы принимали решение, то специально  этим  пунктом притормозили продажу имущества трастов и так далее.  По  закону,  действительно,  только  суд  имеет  право принимать  решения,  касающиеся  имущества.  Но  послушайте цифры. Трасты взяли у людей 308 миллионов  гривень  (включая  имущество), должны сейчас гражданам 150 миллионов.  Этих граждан - 4 миллиона. И вот разделите на них то,  что осталось. Кармазин перечислял: 9,1 миллиона  гривень,  плюс  911 тысяч долларов,  плюс еще российские рубли и так далее.  В итоге  получается  3  гривни  20  копеек  на человека.  Вот  то,  что  осталось  из  всего  имущества,  которое следствие восстановило и описало.

 

     А сейчас,  сняв ограничивающий пункт,  мы фактически взрываем ситуацию. Те люди, которые ближе к судам, "блатные", грубо говоря, ринутся в суды,  и суд обязан будет принять решение о выплате  им, вопервых,  их  взноса,  во-вторых  -  по 600 процентов (вспомните, какие были условия договора).  Потом каждый обязательно  заявит  о возмещении морального ущерба.  И,  таким образом,  десять человек, может быть - сотня,  за две недели растащат то  жалкое  имущество, которое  осталось  и  описано.  Поэтому  я отрицательно отношусь к этому предложению в принципе - то, о чем говорил Михаил Антонович. Только   после   того,   как   установим   механизм  справедливого распределения  оставшихся  средств,  мы  имеем   моральное   право разблокировать этот пункт.

 

     В моем  проекте  закона,  который  я просил бы не откладывать надолго,  предлагаются основные элементы этого механизма,  то есть создание  общественно-государственного  фонда,  в  котором бы сами вкладчики контролировали справедливость распределения этих сумм. И этот фонд был бы правопреемником того конфискованного и описанного имущества, которое принадлежит всем гражданам Украины.

 

     В принципе поддерживая саму идею,  я предлагаю пока  отложить принятие  решения  по  этому  вопросу,  рассмотреть проект закона, поручить комитету,  который возглавляет  Алешин,  доработать  его, пригласить  Кабмин  (я с этим согласен) и спросить с него:  что же наше правительство намерено предпринять.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Чиж.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Я обращаю ваше внимание,  коллеги,  на то,  что проект этого   постановления   внесен   Павловским  и  Павлом  Ивановичем Лазаренко.  Итак,  Павел Иванович обеспокоен,  что те капиталы, те миллиарды,  которые  он  спрятал на Западе,  не работают сегодня в Украине и не  скупается  за  бесценок  имущество.  Поэтому  Михаил Антонович,   выполняя   волю   патрона,   предлагает   нам  проект постановления,  смысл  которого  в  том,   что   имущество   будет распродано по демпинговым ценам и те несколько человек, которые об этом узнают или действительно приближены к источникам  распродажи, получат  свою  небольшую  часть.  Все остальные не получат ничего. Поэтому поддерживать такое постановление нельзя.

 

     Но, по большому счету,  интересно такое.  В  1996  году  были проведены парламентские слушания, на которых мы подняли эту глыбу: 4 миллиона людей,  обманутых трастами,  доверительными обществами, которые не только ваучеры,  но и живые деньги выманили у людей.  И все эти деньги пропали.  В итоге парламентских  слушаний  Синченко Сергею   было   поручено   в   течение  трех  месяцев  внести  эти законопроекты. И руководил парламентом (это был октябрь 1996 года) Александр  Мороз,  который  сегодня  изображает  из себя защитника трудового народа.

 

     Прошел 1996, 1997, 1998 год, заканчивается апрель 1999 года - законов  нет.  Сколько  я сама обращалась по просьбе избирателей в Кабинет  Министров,  в  Министерство   финансов,   в   Генеральную прокуратуру   -   все   отвечают:   "Неможливо   повернути,  немає законодавчої бази".  Кто же  должен  создать  эту  законодательную базу?

 

     И вы  знаете,  если  бы  коммунисты  хотели  работать,  а  не устраивать цирк,  они бы в сентябре не завалили проект Закона "про фонд  захисту  громадянінвесторів",  который  был внесен Кабинетом Министров.  Мы предлагали:  давайте примем его  в  первом  чтении, доработаем  и  уже  на  второй  сессии примем закон и сможем людям что-то вернуть.  Нет,  тогда коммунисты устроили  цирк,  как  и  с проектом Закона "про прожитковий мінімум".

 

     Сегодня стыдно  смотреть  на  эти  пустые  ряды.  Кого  хотят обмануть так называемые левые?  Вспомним 24 марта 1999 года. Левые проваливают   проекты  законов  "про  прожитковий  мінімум",  "про мінімальні соціальні гарантії".  Что они  говорят?  -  Эти  законы плохие.

 

     Мы говорим: давайте принимать хоть в первом чтении, создавать базу для разработки нового бюджета.  Месяц прошел,  никаких других проектов  не  внесено,  над  бюджетом не работают,  хотя имеют вот такое количество голосов в зале.

 

     Поэтому фракция   Прогрессивной    социалистической    партии предлагает.

 

     Первое. Не принимать такого постановления.

 

     Второе. Немедленно доработать проекты законов, которые должны гарантировать возврат и ваучеров,  и живых денег, вложенных людьми в  трасты  и  доверительные  общества.  Над  таким  законопроектом работает и наша фракция, и мы обязуемся в мае 1999 года внести его на рассмотрение парламента.

 

     ГОЛОВА. Чиж Іван Сергійович.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу  не  стільки до сутнісного боку питання - хто має віддавати, який фонд створити, - скільки до політичного.

 

     Нагадаю, що  трасти  створювалися  саме  в  розпалі   цінової лібералізації   в   1992-1993   роках.   Це  був  період  цінового бандитизму. У 1993 році ціни зросли на 10300 відсотків порівняно з 1992 роком,  оптові ціни в промисловості - у 4116 разів. Зростання інших показників, так би мовити, похідних від цих цін, зафіксовано в  таких  розмірах:  номінальний  обсяг  виробництва - у 56 разів, зарплата - у 588 разів. Зверніть увагу: ножиці - у вісім разів!

 

     Якщо оптові ціни зросли в 4116 разів,  то приблизно так  само (якщо  помножити  вироблене  на  це  зростання) мав би збільшитися номінальний обсяг ВВП - нашого державного багатства.  А проте одна тільки частина його фіксувалася за державою, а сім чи вісім частин ішло в приватні кишені - розкрадалося.

 

     У цей  же  час  декретами  Кабінету  Міністрів  (а  тоді,  ви пам'ятаєте, Верховна Рада дозволила уряду декретотворчість поперек законодавства)  випускається  трастовий  джин.  Підписував  обидва декрети  Кучма,  який  нині  є  Президентом  України,  а  тоді був Прем'єр-міністром і успішно проводив  ринкові  реформи.  І  ми  не знаємо,  який із цих декретів справжній, а який фальшивий. Комісія Сінченка  пробувала  це  з'ясувати.  На  жаль,  за  нашої  системи організації влади це, мабуть, неможливо.

 

     До чого я привертаю увагу? Ми сьогодні змушені самі повертати собі те, що було вкрадене ділками від політики, від економіки, від реформ.  Адже  повертати  132  мільярди  заощаджень  мають ті самі громадяни,  які втратили ці заощадження, бо це все бюджетні кошти, які громадянами ж і створюються.  Повернути те, що забрали трасти, мають самі ж громадяни, створюючи якісь фонди і таке інше.

 

     І те,  що уряд два роки і пальцем не ворухнув,  щоб завершити цю трастову епопею і повернути людям те, що в них було вкрадене, - дуже яскрава характеристика цієї політики так званих реформ.  Це - стрижень цих реформ.

 

     Я скажу так:  яке б ми рішення не прийняли,  воно не розв'яже проблеми.  Але кроки,  очевидно,  робити треба,  і вони мають бути зроблені  в  політичній  сфері.  Тоді можна буде робити їх у сфері економічній - у всіх інших.

 

     На жаль,  я переконаний, що, яке б ми рішення не прийняли, до жовтня нічого не зміниться,  а якщо зміниться, то тільки на гірше. Дуже сподіваюся, що після жовтня буде краще.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Заключне слово. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Фракція   "Громада".   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Шановні народні депутати!  Я розумію всю складність проблеми,  але розумію і важливість такої постановки питання,  яке сьогодні розглядається.  Хочу привернути вашу увагу до того,  що в проекті постанови,  який я пропоную, є два пункти. Один із них дає можливість почати хоч якесь відшкодування,  і лише тим громадянам, які  постраждали.  У  другому  дається  доручення  уряду   (можуть підключитися    й   інші,   хто   бажає)   розробити   відповідний законопроект.

 

     І на завершення хочу відповісти Наталії  Михайлівні.  Наталіє Михайлівно,  я працюю на замовлення своїх виборців. Це мої виборці замовили таку постановку питання. А на чиє замовлення працюєте ви, я не знаю, бо ви весь час виступаєте проти народу України. Ви така ревнива жінка, що не сприймаєте ніякої нормальної пропозиції. Щось розумне  скажеш  - Наталія Михайлівна вже не витримує,  бо все має йти від неї. То вчіться працювати разом з усіма.

 

     Я запрошую всіх: давайте підтримаємо. Перший крок - скасувати пункт  4 постанови,  другий крок - заслухати звіт уряду і третій - прийняти відповідний закон.  І будемо мати надію,  що з  допомогою Наталії Михайлівни,  якщо вона не викосить усіх і зліва, і справа, оберемо такого Президента,  який зможе  відстояти  інтереси  свого народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Не  треба ображати один одного.  Ми бачимо, що з України зробили, як кажуть, молот і ковадло. З одного боку,  трасти  зібрали  живі  гроші  й  вивезли їх з України,  а з другого -  Національний  банк  уже  протягом  декількох  років  не поповнює  грошової  маси,  і  тому  немає  ні обігових коштів,  ні кредитів. Усе зрозуміло.

 

     Та якщо сьогодні ми будемо один одного ображати, не думаю, що це  чомусь допоможе.  Нам треба шукати реальний вихід із державним розумінням цього питання.  Ми ж бачимо: одні лобують одне, другі - інше,   а   треті  взагалі  працюють  на  те,  щоб  тим  чи  іншим законодавчим актом чи поправкою внести зміни якщо не  на  рік,  то хоч  на  півроку.  І не всі в цьому залі помічають,  що це роблять нашими руками.  А коли аналізуємо,  то бачимо,  хто це робить, хто підкидає  ці поправки до законів,  які працюють два-три місяці,  і потім ми бачимо,  що програли.  Але програємо не лише ми з вами  - програє економіка держави, люди програють.

 

     Я думаю,  що комітетам і фракціям час розібратися в тому,  що ми робимо.

 

     У вас на руках є два проекти постанови. Один проект вноситься Павловським.  Другий  -  народними депутатами з Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Я ставлю на голосування:  прийняти проект постанови, внесений народним депутатом Павловським, за основу.

 

     "За" - 102.

 

     Трохи не добираємо.

 

     Ставлю на голосування проект постанови, який вносять депутати з Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Прийняти за основу.

 

     "За" - 177.

 

     До чого  доповнювати?  Щоб вносити доповнення,  потрібно було 226 голосів набрати.

 

     Ставлю на голосування ще  раз  цей  же  проект  постанови  за основу.

 

     "За" - 195.

 

     Депутат Кириченко. За ним - депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична  партія  України.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Усім, хто займався цією проблемою, відомо,  що наявне майно довірчих товариств, страхових компаній із плином  часу  невблаганно  зменшується.  Щоб це майно (хоча б це!) пішло на користь людям,  той механізм,  який передбачено в проекті постанови комітету, треба підтримати.

 

     Я бачу таку потугу,  щоб прийняти цю постанову, але, на жаль, лівої   частини   депутатів   немає   в   сесійній   залі,   наших колег-комуністів.   То   я  просив  би,  Олександре  Миколайовичу, перенести   результативне   голосування   на   ранок   і    завтра проголосувати цей проект. Хоч саме комуністам було б доречно зараз проголосувати за це питання, щоб захистити права вкладників.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.  Київ).  Шановні0народні  депутати!  Я  просив   би   вас зосередитися.  Справа  в тому,  що постанова,  проект якої внесено Комітетом  з  питань  фінансів,  вирішує  дві  ключові   проблеми: відкриває  шлях  до того,  щоб вкладникам,  які мали справу з тими трастами,  якимось чином повернути  заощадження,  але,  з  другого боку,  перекриває  шлях  для  майбутніх зловживань.  Саме тому цей проект  поглинає  норми  проекту  депутата  Павловського.   Це   є універсальний  акт,  ми  його  будемо використовувати до прийняття Закону про фінансові операції,  проект  якого  відпрацьовується  в нашому комітеті і в Комітеті з питань економічної політики. Тому я дуже просив би,  щоб ми  дали  якусь  надію  людям,  які  втратили заощадження через оцих фінансових шахраїв.  Я просив би дружненько розібратися (усі ми знаємо, як це робити) і проголосувати сьогодні за проект нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо. За основу.

 

     "За" - 211.

 

     Депутату Єльяшкевичу надається слово.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  "Громада".  Уважаемые коллеги! Я прошу голосование провести в поименном режиме.  Я,  например, не понимаю нынешних действий коммунистов, которые покинули сессионный зал. Но прошу представителей  правой  части  зала  не  забывать,  что  без коммунистов в зале должно быть почти 330 народных депутатов. А так как у нас очень много совместителей,  Александр Николаевич,  то мы так тяжело и принимаем наши законы.

 

     Поэтому я  просил  бы,  во-первых,  проголосовать в поименном режиме,  а  во-вторых,  завтра  утром  представить  всем  народным депутатам Украины список депутатов-совместителей, которые нарушают Конституцию Украины и из-за которых страдает законодательный орган страны,  потому  что  так  работать невозможно!  И если какая-либо фракция,  подобно коммунистам,  будет блокировать  работу,  то  мы просто  не сможем принимать решения и фактически будем подыгрывать Президенту,  который разыгрывает спектакль о том,  что  парламент, видите ли,  плохой,  а он, Президент, единственный и неповторимый, забывая,  что именно он - автор того же декрета о трастах, который столько горя принес людям.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я,  шановні  колеги,  прошу  вас:  давайте  менше про Президента говорити, менше про Кабінет Міністрів. Давайте про свою роботу говорити.  Давайте за себе відповідати,  а то ми бачимо, як хтось працює, а як самі працюємо не бачимо.

 

     Я прошу проголосувати за основу  проект  постанови,  внесений депутатами   від   профільного   Комітету   з  питань  фінансів  і банківської діяльності.

 

     "За" - 220.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Переносимо голосування на завтра.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про основи  державної  фінансової та  бюджетної підтримки агропромислової галузі України.  Доповідає депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Якщо пан головуючий мені  дозволить,  я  хотів  би  підвести  підсумки того,  що зараз відбулося.

 

     Сьогодні ми не прийняли рішення,  яке дозволяло б  вкладникам колишніх   трастів   якимось   чином  поправити  своє  матеріальне становище.  І це тільки через деяке  нерозуміння  малої  кількості депутатів.  На жаль, Олександре Миколайовичу, я не впевнений, чи є сенс  у  сьогоднішній  ситуації  говорити  про  такий  ключовий  і важливий  для  країни  закон щодо фінансової і бюджетної підтримки агропромислової галузі.  Тим паче що багатьох  депутатіваграрників немає в залі.

 

     Я просив  би,  щоб  ми  перенесли це питання на завтра,  воно потребує дуже ретельного обговорення.  Наскільки  я  знаю,  багато депутатів записалися на це обговорення.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  Сергію Анатолійовичу,  треба його сьогодні розглядати. Доповідайте.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Добре.  Тоді,  шановні  народні  депутати,   я привертаю  вашу  увагу  до нового законопроекту,  який називається "Про  основи   державної   фінансової   та   бюджетної   підтримки агропромислової галузі України".

 

     Свою доповідь я хотів би побудувати на кількох блоках. Перший блок -  це  загальний  огляд  проблеми.  Протягом  останніх  років агропромисловий  сектор  України,  як  ви  знаєте,  зазнає значних фінансових,   трудових,   майнових    втрат.    Будь-які    спроби законодавчого   обмеження   доступу  на  ринок  України  імпортної сільгосппродукції не мали  успіху  у  зв'язку  зі  слабким  рівнем податкового адміністрування на зовнішніх митних кордонах і високим рівнем комерційного туризму.

 

     Партнери України   розуміють   загрозу    великих    аграрних можливостей  України  і не поспішають вкладати гроші в український аграрний  сектор  або  відкривати  свої  кордони  для  української продукції.  Так,  поведінка  європейської  спільноти  в  цій сфері суперечить багатьом принципам ГАТТ/СОТ. З іншого боку, усім відома позиція   Російської  Федерації  стосовно  українського  цукру  та зернових культур.

 

     Разом з тим бюджет країни не має,  на жаль,  достатньо коштів для   фінансування   колишньої   схеми   підтримки  села,  а  саме запровадження державного контракту на закупівлю аграрної продукції для потреб бюджетних галузей та створення державного резерву.

 

     Така ситуація змусила державу вдатися до крайніх заходів - до створення численних податкових пільг сільгоспвиробникам.

 

     Треба зазначити,  що податкові пільги є не найкращим способом підтримки  будь-якої галузі,  бо,  з одного боку,  держава втрачає контроль над цільовим використанням  коштів,  додатково  отриманих господарствами  завдяки  таким  пільгам,  а  з  другого  - приклад будь-якої галузі породжує відповідну реакцію інших,  що,  зрештою, призводить до масової ерозії податкового поля.

 

     Одначе таке   рішення   Верховної  Ради  України  емоційно  є виправданим,  позаяк жодна з державних структур  не  запропонувала альтернативного способу відродження аграрного сектора.

 

     Завдання цього  закону  -  знайти  додаткові методи підтримки агропромислового  сектора,  які  дали   б   змогу   сконцентрувати фінансові    та    майнові    ресурси    та   вивести   українську сільгосппродукцію на  потужний  конкурентний  рівень  на  світових ринках.  Найкращими  та найпрозорішими механізмами допомоги селу є законодавчо   оформлена   фінансова    та    бюджетна    підтримка агропромислового сектора.

 

     Питання перше  -  це регулювання цін.  Законом передбачається встановлення державних мінімальних закупівельних  цін  на  аграрну продукцію   як   соціальний  норматив,  направлений  на  підтримку прибутковості агропромислових підприємств,  а  отже,  рівня  життя працівників агросектора.

 

     Мінімальні закупівельні  ціни  встановлюються на рівні,  який забезпечує  прибутковість  виробництва  окремих   видів   (сортів) сільгосппродукції.  Для  визначення  рівня  такої  прибутковості в проекті запропоновано статистичну методологію розрахунку  середніх по Україні доходів та витрат господарств.

 

     Мінімальні закупівельні  ціни встановлюються стосовно найменш стійких  з  точки  зору  кон'юнктури   продуктів,   перелік   яких визначається   в  законопроекті.  Держава  забезпечує  підтримання мінімальних  закупівельних  цін  шляхом  формування   спеціального державного Аграрного фонду України.

 

     Пропонується порядок    державної    підтримки    мінімальних закупівельних цін та правила контролю такої підтримки.

 

     На державу покладено обов'язки підтримувати  споживчий  попит населення  та  стабілізацію  цін на первинні споживчі товари.  Для цього визначено правила здійснення державних товарних  інтервенцій в аграрний сектор.

 

     Для упередження  направлених  спекулятивних дій на споживчому ринку  встановлено  правила  його   державного   адміністративного регулювання.

 

     Друге -   бюджетна   підтримка.  Законопроектом  перед-бачено заходи  прямої  бюджетної  підтримки  аграрної   галузі.   Держава забезпечує відшкодування витрат господарств із страхування ризиків загибелі врожаю,  несе фінансову відповідальність за відшкодування збитків,  викликаних  адміністративним обмеженням права виробників сільгосппродукції на вільне розпорядження цією продукцією.

 

     Держава бере фінансову участь у спорудженні  та  капітальному поліпшенні об'єктів соціальної інфраструктури на селі.

 

     У проекті  визначено  порядок  передачі  об'єктів  соціальної інфраструктури з балансів КСП на баланс  місцевої  ради,  зовнішні джерела  покриття витрат цієї ради,  пов'язаних з утриманням таких об'єктів.

 

     Третій блок стосується  порядку  надання  бюджетних  аграрних позик.   Проектом  передбачено  порядок  надання  бюджетних  позик сільгоспвиробникам,  пропонується методологія  розрахунку  цін  на майбутній  врожай,  яка  усуває можливість посередників зменшувати прибутковість виробників.

 

     Законопроектом не     передбачено     відповідальності     за неповернення таких позик. Це має бути визначене окремим законом, і в нас є такий - Закон про державний внутрішній борг.

 

     Четвертий блок - банківська підтримка.  Проектом  передбачено правила,   за  якими  Національний  банк  здійснює  рефінансування комерційних банків під відібрані агропромислові  проекти;  правила економічної мотивації для комерційних банків щодо надання кредитів у першу чергу аграрному сектору  України.  Запропоновано  зменшити видатки  аграрних  позичальників  на  сплату державного мита (його розмір у п'ять разів  менший  порівняно  зі  встановленим  тепер); заборонити  позасудові звернення стягнення на заставлений врожай і обмежити плату за вирішення  спорів  з  цього  питання;  звільнити сільгосппідприємства  від  сплати  держмита за позовами до органів управління, які порушують норми цього закону.

 

     П'ятий блок стосується  експортної  підтримки.  У  зв'язку  з численними  заборонами  ввезення української аграрної продукції до інших країн (ви знаєте,  що,  на жаль,  для української  продукції встановлено  багато  бар'єрів,  передусім  у  Західній Європі),  у законопроекті пропонується звільнити  експортерів  від  дотримання граничних термінів повернення виручки.  Справа в тому, що одним із найпоширеніших способів демпінгу  в  Україні  є  надання  кредитів покупцям  польської  картоплі  або  канадського  зерна  на  умовах товарного кредиту.  Як варіант  можна  встановити  середні  строки повернення виручки від 180 до 270 днів, що відповідає міжсезонному розриву.

 

     Пропонується залишати  100  процентів  валютної   виручки   в розпорядженні  сільгосппідприємств  (усім  відомо,  що енергетичні складові,  так само,  як добрива, засоби захисту рослин та тварин, оцінюються переважно в іноземній валюті).

 

     Наступний блок    стосується   так   званих   передекспортних кредитів.  У  законопроекті  встановлюється  порядок  їх  надання, напрями   використання  та  перекладення  відповідальності  за  їх неповернення з Державного бюджету  України  на  комерційні  банки. Сенс   передекспортних   кредитів   -   кредитування   майбутнього експортного потенціалу нашої аграрної галузі на  етапі  підготовки до збирання врожаю.

 

     Експортне кредитування.      Законопроектом      пропонується впровадити форму непрямої субсидії експортерів  сільгосппродукції. Це вперше в історії України. Можу вам доповісти, що в принципі всі країни Східної і Західної Європи плюс Росія  застосовують  непрямі методи   фінансування   експорту  аграрної  продукції,  тим  самим сприяючи опануванню ринків іноземних країн.  Ми потенційно потужна аграрна  країна,  на жаль,  не використовуємо такого методу і саме тому катастрофічно швидко втрачаємо ринки  аграрної  продукції  за кордоном.

 

     Експортна премія.  Держава  встановлює  експортну  премію для експортерів сільгосппродукції,  яка була продана за ціною не нижче встановлених  мінімальних  закупівельних  цін.  Тобто стимулюється збільшення  валютної  виручки,  яка  отримується  за  кордоном   і ввозиться   в   Україну.   Додатково  експортер  звільняється  від понесення витрат,  пов'язаних із сертифікацією  та  іншими  видами нетарифного контролю експортної продукції.

 

     Справа в  тому,  що  жорстка сертифікація якості доцільна для продукції,  призначеної для споживання  нашими  громадянами.  Якщо вона  поставляється  за кордон,  в інші країни,  то обов'язки щодо сертифікації мають покладатися на відповідні органи  інших  країн. Якщо  вони  погоджуються з якістю продукції,  яку поставляють наші виробники в їхні країни,  то й слава Богу,  менше  буде  накладних витрат для наших виробників.

 

     Дуже важлива   стаття   -   транспортні   тарифи.  Тарифи  на транспортування експортної аграрної  продукції  встановлюються  на рівні тарифів для внутрішніх перевезень.

 

     Ви знаєте,    що   сьогодні   практично   неможливо   зробити товарообмін з країнами,  товарообмін з якими склався історично (це передусім  країни  СНД),  тому що залізниця й митниця встановлюють збільшені в декілька  разів  тарифи  для  аграрної  продукції,  що поставляється до них.

 

     Право власності. Затверджується конституційне право власності виробника  аграрної  продукції  на  вільне  переміщення   аграрної продукції і розпорядження нею.

 

     Встановлюються правила   державного   або   адміністративного регулювання цін на окремі види сільгосппродукції для того,  щоб не дискримінувати окремі види споживачів;  правила,  за якими власник аграрної продукції самостійно  вибирає  її  покупця  (не  так,  як сьогодні,   коли   органи   виконавчої  влади  нав'язують  окремим господарствам,  кому продавати і в кого купувати аграрну продукцію або пальне).

 

     Визначено, що     вилучення     продуктів    виробництва    в сільгоспвиробника  в   позасудовому   порядку   не   дозволяється. Сьогодні, наскільки ви знаєте, це часто робиться.

 

     У законопроекті  обмежується  вартість  послуг  із зберігання продуктів сільгоспвиробництва.  Сьогодні,  аграрії не дадуть  мені збрехати,  за зберігання зерна на елеваторах або м'ясної продукції в холодильниках треба віддати величезну частку цієї продукції,  що фактично робить її виробництво нерентабельним.

 

     Встановлено рівень адміністративної, цивільної і кримінальної відповідальності посадових осіб регулюючих  органів  за  порушення правил, сформульованих у цьому законі.

 

     Тваринництво. Згідно  з  проектом  закону  на виконавчу владу покладається   обов'язок   здійснювати   підтримку    українського тваринництва.   Визначено   порядок  надання  дотацій  на  одиницю проданої  товарної  продукції   та   контролю   за   їх   цільовим використанням.  Сьогодні  кошти  від  ПДВ  (цей  порядок ми з вами вигадали), на жаль, ідуть не стільки на підтримку виробників м'яса і  молока,  скільки  на  інші  потреби,  у тому числі на підтримку виконавчої інфраструктури, що неприпустимо.

 

     У законопроекті    визначено    принципи     створення     та функціонування  державного  Аграрного  фонду,  встановлено правила укладання державних контрактів,  правила операцій Аграрного фонду, розроблено  інші положення,  які поліпшують стан аграрного сектора порівняно із сьогоднішнім.

 

     Цей закон  не  потребує  додаткових  бюджетних  асигнувань  у поточному  році,  він  спрямований на відродження агропромислового сектора економіки України та збільшення бюджетних витрат  на  його раціональний ефективний захист у майбутньому.

 

     Ми можемо  довго  дискутувати,  чи є дієвим той або інший вид підтримки  села,  запропонований  у  цьому  законопроекті.   Життя покаже.  Одне  зрозуміло:  не  знайшовши  нових способів підтримки селян (не відкидаючи при цьому тих важелів,  які  сьогодні  дійово працюють,  а  у  нас таких важелів достатньо),  ми й надалі будемо віддавати частку колись могутньої аграрної держави в  руки  знаєте якої виконавчої влади.

 

     Шановні друзі!   У  проекті  визначаються  фінансово-бюджетні важелі  підтримки  агропромислового  сектора,  вводяться  принципи державного  регулювання  галузі.  Закон  змусить  виконавчу  владу приступити до активного втручання в те безладдя,  яке сьогодні, як сказав до обіду депутат Павловський, а точніше, сказали Макконнелл і Брю, яких він цитував, називається вільним ринком.

 

     Я свідомий  того,   що   прийняття   цього   закону   викличе невдоволення  Міжнародного  валютного фонду та ГАТТ/СОТ.  Одначе в міждержавних стосунках не може бути подвійної  моралі,  бо  навіть країни  дикого  капіталізму  активно підтримують аграріїв.  Навіть усередині європейської спільноти і досі точиться жорстка  боротьба між  риболовами Іспанії та Франції,  м'ясомолочними підприємствами Британії  і   континентальними   країнами.   Вільний   ринок   має закінчуватися  там,  де настає загроза масового безробіття,  як це твориться сьогодні в українському селі.

 

     Я хотів би звернутися до депутатів лівого краю, але, на жаль, їх немає.  Але все-таки звернуся,  може, вони мене почують. Колись покійний  президент  Франції   соціаліст   Франсуа   Міттеран   на запитання:   що  ж  таке  соціалізм?  -  відповів  приблизно  так: соціалізм - це державний устрій,  за якого якість  життя  селян  є такою  ж  високою,  як  і  якість  життя  жителів міст.  Ми звикли описувати цю ситуацію інакше: коли між цінами на аграрну продукцію та цінами на іншу продукцію буде встановлений такий паритет,  який забезпечить для селян прибутковість хоча б не меншу за  середню  в Україні, я вже не кажу про пріоритети цієї прибутковості.

 

     І останнє.  Мені ставили дуже багато запитань щодо того, чому я взявся писати цей проект  закону.  Я  є  міським  жителем,  я  - корінний киянин,  але мені сумно й болісно дивитися на животіння й нелюдські умови, які починаються відразу за межею міста. Я справді не  знаю  технології  виробництва  аграрної  продукції і я не хочу знати,  бо,  як  сказав  інший  француз  -  Наполеон,   найбільшим негідником  є  та  людина,  яка осмілюється взятися за справу,  не знаючи її суті.  Я думаю,  ви знаєте такі приклади в нашій країні. Але мені здається, що класичні фінансовобюджетні правила підтримки галузі, поєднані зі знанням наших депутатіваграріїв, дадуть ефект, і ми підготуємо чудовий законопроект на друге читання.

 

     Я хочу,  щоб  цим  законопроектом займався виключно Комітет з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин,  а  ми,  члени Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності,  в міру потреби допомагатимемо в цій роботі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до депутата Терьохіна?  Запишіться,  будь ласка. П'ять хвилин. Висвітіть.

 

     Депутат Плютинський. За ним - депутат Марченко.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Фракція "Громада". Сергію Анатолійовичу, я як аграрник вам  дуже  вдячний,  що  ви  взялися за такий законопроект.  Я вас завжди уважно слухаю  і  хотів  би  почути,  як  ви  дивитеся  (ви говорили  про  кредити)  на  створення  банку,  який би фінансував сільське господарство?  Адже кредити дають під 72 проценти! Ніде у світі  такого лиха нема.  Що ви можете сказати на це?  Тому що без кредитування сільському господарству  не  вижити.  Пшеницю  посіяв сьогодні,  а  тільки  через  рік  матимеш якийсь прибуток,  а може статися, і не матимеш.

 

     От таке в мене запитання до вас. Дякую за відповідь.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую вам. Я знаю вас як чудового аграрника, і ми   з   вами   зустрічалися   ще   при   радянській  владі,  коли Зовнішекономбанк підтримав ваше господарство.  Так ось можу вам  і всім  депутатам сказати дещо по секрету.  Цим законом пропонується запровадити правила спеціального рефінансування комерційних банків лише під фінансування села,  щоб ставка рефінансування для села не була,  як сьогодні, 70 з лишнім відсотків, які йдуть тільки банку, а  після  того  банк накручує ще свій інтерес і віддає прямому так званому позичальнику або господарству.

 

     Ви знаєте,  про який секрет я хочу вести  мову.  Сьогодні,  я думаю,  слідча  комісія розповість,  що деякі кредити на підтримку ліквідності деяких цікавих банків видавалися  Національним  банком за   ставкою,   яка   була  в  десятки  разів  менша,  ніж  ставка рефінансування.

 

     У мене  є  мрія,  щоб  такі  кредити  надавалися  сфері,  яка виробляє   реальний   національний  продукт,  передусім  аграрному сектору,  який  історично  в  нашій  країні  склався  як  один   з пріоритетних.

 

     У проекті  закону є відповіді на ваші запитання.  Я просив би подивитися уважніше на те, що там написано.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним

- депутат Чиж.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Сергей Анатолиевич, действительно,  вы  взялись  за  сложную  и важную государственную проблему.  У меня к вам один небольшой вопрос общего плана: сможем ли   мы   сегодня   услышать   анализ   и   характеристику  вашего законопроекта  от  председателя  Комитета  Верховного  Совета   по вопросам   аграрной  политики  Александра  Мороза,  потому  что  в последнее время я его редко  вижу  в  зале.  А  вопрос  необычайно важен, и я хотел бы из его уст услышать как его личное мнение, так и мнение комитета. Услышу ли я это сегодня?

 

     Спасибо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Шановний Володимире Романовичу!  Від  Комітету  з питань аграрної політики є офіційний лист,  в якому пропонується прийняти цей  законопроект  у  першому читанні для його дуже ретельного опрацювання в майбутньому.

 

     А на   ваше   запитання,   таке  відверте,  я  відверто  можу відповісти.  Я не  є  довіреною  особою  майбутнього  кандидата  в Президенти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую,   Олександре   Миколайовичу.  Я  сподіваюся виступити,  а  слово  прошу   передати   Станіславу   Миколайовичу Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська  область).  Спасибі,  Іване Сергійовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Я хотів би сказати  Володимиру Марченку,  тут  він  згадав Олександра Мороза:  добре,  що ви його критикуєте.  Це означає, що Олександр Мороз робить правильні речі. Вам доручено критикувати - ви критикуєте.  Це добре, люди це також розуміють.

 

     Запитання товаришу Терьохіну.  Сьогодні сільсько-господарські підприємства  заборгували  приватним структурам більше 8 мільярдів гривень.  З історії ми знаємо  випадки,  скажімо  (і  в  Древньому Єгипті,  і  при  цареві таке було),  коли списувалися борги бідних перед багатими.

 

     Як вплине прийняття цього закону на погашення цих  боргів?  І взагалі, чи не вважаєте ви, що потрібно реструктуризувати ті борги перед  приватними  структурами,  які  виникли  необ'єктивно  через диспаритет  цін,  і  таким чином повністю було зруйноване сільське господарство?  Сьогодні ж можна  було  б  у  цьому  розібратися  й відстрочити повернення боргів на сто років, а може, на п'ятдесят.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Це дуже, дуже важке питання.  Цей законопроект побудований на тому,  що в  нас  є,  як казали латиняни,  tabula rasa - біла дошка, на якій маємо будувати нові принципи державної підтримки селу.

 

     Що робити  з  тим,  що  було?  Єдина  можливість   згідно   з Конституцією  України  -  якимось  чином  послабити борги (якщо ви маєте  на  увазі  борги  приватним  структурам),   перекласти   ці зобов'язання на державний борг України.

 

     Таке практикувалося  в  різних  країнах.  Можу сказати,  що в повоєнну пору у Франції,  коли  Франція  об'єдналася  (сьогодні  я часто  згадую  Францію,  -  мабуть,  тому,  що  в  нас  був голова французького Сенату або,  може,  просто тому, що Франція є великою аграрною  країною Європи),  тобто коли дві половинки Франції після фашистської  окупації  об'єдналися  і   треба   було   вирівнювати фінансові  можливості  частини,  яка була під військовою окупацією фашистів, і частини, яка була більш-менш вільною, держава взяла на себе  борги  приватних  структур.  Це не дуже добре,  тому що це є порушення  прав,  скажімо,  приватної   власності.   Але   Франція оголосила (так зробила,  скажімо,  минулого року Росія стосовно до приватних  кредиторів  російського  уряду),  як  люблять  сьогодні говорити,  дефолт: випустила позику, розстрочила борги на декілька десятків років і потім погасила ці борги.

 

     Невдоволення було багато.  Але  таким  чином  вона  вирівняла ситуацію  в  регіонах  різного  рівня,  тобто  в  багатих аграрних регіонах і небагатих.

 

     Це питання потребує вивчення,  і ми можемо,  якщо ви  в  тому зацікавлені, підійти й до нього.

 

     Але цей  закон  створюється для того,  щоб сьогодні розпочати будувати нову систему фінансово-господарських стосунків між КСП  і бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Учора, коли  ми  приймали  Голову  Сенату  -  Верхньої палати парламенту Франції,  у нас із ним відбулася цікава розмова (Сергій Анатолійович брав участь). Я нагадав французам і Голові Сенату, що Франція в 1998 році вийшла на рівень показників України 1990 року, навіть  відстала на той час від України на десять років за валовим виробництвом сільськогосподарської  продукції.  Ми  ж  за  останні десять  років відкинули себе мінімум на 40 років назад.  Ось вам і показники.

 

     І коли  ми  з  французами  обмінювалися  думками,   вони   це визнавали.  Вони  це  добре  розуміли.  А  наші  держави абсолютно тотожні за розмірами.  Трошки за кількістю населення є відмінність

- на 5-6 мільйонів, а за територією майже однакові.

 

     Ось ціна  реформам  -  лжереформам,  які провели ми за десять років.

 

     Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Я хотів би сказати одне. Шановні народні депутати!  Якщо ми сьогодні не зможемо прийняти цей законопроект у першому читанні,  я радий буду ще  раз,  Олександре  Миколайовичу, вийти  на  трибуну,  викласти  аргументи і відповісти на запитання депутатів, яких сьогодні немає в залі.

 

     І на останок хотів би доповнити те,  що  ви  сказали.  Голова Сенату  Франції вчора сказав,  що коли він був дитиною (а йому вже далеко за 60 років),  його в школі вчили,  що Україна - це  цікава країна,   яка   є   житницею   Європи   і   центром  металургійної промисловості.  Тож я закликаю вас,  щоб через  кілька  років  усе знову повернулося на круги своя.

 

     Дякую за  увагу.  І  просив  би  спробувати проголосувати цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Французи  ще  одне  запитання  ставили:  чи правда, що Україна виробляла 1 тонну хліба і 1 тонну сталі на душу населення? І ми підтвердили, що це правда, виробляли.

 

     Слово надається Юхновському Олегу Івановичу, члену Комітету з питань аграрної політики. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 13, Вінницька   область).   Дякую.   Фракція  "Батьківщина".  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати!   Аграрна політика    кожної   держави   має   виконувати   декілька   іноді взаємопротилежних  функцій,  головними  з  яких   є   забезпечення можливостей  пропозиції сільськогосподарської продукції;  сприяння тому,  щоб сільськогосподарська продукція надходила до  споживачів за доступними цінами;  підтримання стабільності ринків; збільшення продуктивності сільськогосподарського виробництва шляхом  сприяння технічному  прогресу,  а  також  шляхом забезпечення раціонального розвитку   сільськогосподарського   виробництва   і   оптимального використання виробничих факторів;  забезпечення достатньо високого рівня життя сільського населення.

 

     Останім часом Верховною Радою України вжито ряд першочергових заходів  щодо  стабілізації стану справ у агропромисловому секторі економіки України. До числа таких заходів насамперед слід віднести вирішення     питань     зниження     податкового     тиску     на сільськогосподарських  виробників,  списання  та  реструктуризації податкової  заборгованості в агропромисловому комплексі.  Водночас перелічені заходи сприяють лише тимчасовій стабілізації ситуації в агропромисловому комплексі і є недостатніми для створення належних умов для виведення  відповідного  сектора  економіки  з  кризового стану та забезпечення сприятливих умов для поступового нарощування обсягів  виробництва,  підвищення   якості   продукції,   зниження витратності виробництва.

 

     Для вирішення  зазначених  завдань має бути прийнятий базовий галузевий закон,  що визначав би загальні умови  господарювання  в такому   важливому   секторі,   яким   для   економіки  України  є агропромислове  виробництво.  Цей  нормативний   акт   має   чітко визначити  загальні  умови  створення  та функціонування прозорого аграрного ринку,  що у свою чергу  дасть  можливість  перейти  від примітивних      бартерних      відносин      до     цивілізованих фінансово-грошових,   забезпечити   належні   умови   кредитування виробників та вирішення нагальних соціальних проблем села.

 

     Як такий   нормативний   акт   на   розгляд   Верховної  Ради пропонується проект Закону  про  основи  державної  фінансової  та бюджетної підтримки агропромислової галузі України, запропонований народними  депутатами  Терьохіним   та   Цушком.   Проект   закону спрямований на вирішення деяких принципових питань щодо реалізації функцій державної  політики  України  в  агропромисловому  секторі економіки України.

 

     Так, не   викликає   сумнівів   необхідність  заміни  методів директивного визначення закупівельних цін на  сільськогосподарську продукцію у владних коридорах більш сучасними, які базувалися б на врахуванні інтересів  як  підприємств  агропромислового  комплексу України, так і споживачів сільськогосподарської продукції, а також відповідної ситуації на ринку.

 

     Тому (це дуже  вчасно)  в  проекті  пропонується  запровадити оптовий ринок сільськогосподарської продукції, організований через систему  аграрних   бірж.   Враховуючи,   що   попередній   досвід запровадження    аграрних   бірж   за   різних   обставин,   більш суб'єктивних, аніж об'єктивних, залишився нереалізованим, авторами законопроекту запропоновано функціонування організованого ринку не тільки як механізму реалізації продукції, але, що найважливіше, як механізму  фінансової  підтримки  виробників сільськогосподарської продукції,  з одного боку,  з другого - як засобу  стабілізації  й підтримки стабільних цін.

 

     Для цього   проектом   закону   передбачається   встановлення мінімальних закупівельних цін на рівні, який забезпечує, по-перше, рентабельність    підприємств    агропромислового    комплексу   і підтримується  через   проведення   фінансових   інтервенцій   для придбання    сільськогосподарської    продукції    або   строкових контрактів,  укладених на організованому аграрному ринку,  у разі, якщо  ситуація  на  ринку на певний час призведе до того,  що ціни продажу продукції будуть нижчими за  середньорозрахункові  витрати на  її  виробництво,  по-друге,  стабільність  цін  і  доступність сільськогосподарської   продукції   для    споживачів.    Економне витрачання  бюджетних  коштів на закупівлю продукції для державних потреб забезпечується через  проведення  товарних  інтервенцій  на біржах  у  разі  стрімкого  зростання  цін на сільськогосподарську продукцію.

 

     У проекті   закону    дається    вичерпний    перелік    форм адміністративного   регулювання   цін   на   організованому  ринку сільськогосподарської продукції,  що є досить своєчасним,  а також пропонується    запровадження    порядку   розпорядження   власною продукцією   сільськогосподарськими   виробниками   та    усунення адміністративного   втручання   в   їхні   права  на  переміщення, зберігання,  реалізацію сільськогосподарської продукції, придбання товарів, робіт, послуг на власний розсуд та інші.

 

     Заслуговують на  уважний  розгляд  норми  проекту закону щодо передекспортного        кредитування         сільськогосподарських товаровиробників  шляхом надання дисконтних кредитів під експортні контракти,  а також запровадження державних гарантій щодо експорту сільськогосподарської продукції.

 

     Значна увага   в   проекті   закону   приділяється  державній підтримці тваринництва  та  питанням  надання  дотацій  виробникам тваринницької  продукції.  Проектом  також  передбачається щорічна розробка   Кабінетом   Міністрів   України    програми    розвитку тваринництва.

 

     Проектом закону    передбачено,    що    фінансові,   товарні інтервенції, а також закупівля сільськогосподарської продукції для державних  потреб  проводяться  через Аграрний фонд України,  який відповідно до проекту створюється при Кабінеті Міністрів України.

 

     Водночас треба звернути увагу на  кілька  головних  положень, які потребують ретельнішого опрацювання. Пропозиції та зауваження, які будуть наведені, висловлені під час обговорення проекту закону на   засіданні   комітету,   а   також  спеціалістами  відповідних міністерств та відомств, Академії аграрних наук, депутатів фракції Селянської партії.

 

     Зміст пропозицій   зводиться   до  такого:  для  попередження необгрунтованого  накопичення  виробничих   витрат,   які   можуть стимулювати підвищення закупівельних цін і бюджетних витрат, треба створити   більш   чіткий    механізм    визначення    мінімальних закупівельних   цін,   який   був   би  пов'язаний  із  підтримкою експортерів  сільськогосподарської  продукції,  а  також   нормами антимонопольного права відносно регіональних ринків.

 

     Більш чіткими мають бути норми щодо запровадження мінімальних закупівельних цін.  У статті 3 проекту закону  передбачається,  що такі   ціни   "запроваджуються   у   випадку,  коли  прибутковість виробництва  сільськогосподарської  продукції  набуває  від'ємного значення". Водночас у статті 6 проекту передбачається встановлення вартості застави сільськогосподарської продукції  не  нижче  такої ціни,  а  в статті 7 - отримання експортної премії в разі експорту продукції за цінами, не нижчими за мінімальні заготівельні ціни, і так  далі.  Тобто  ці норми передбачають посилання на обов'язковий показник, якого може взагалі не існувати на той час.

 

     Потребують уточнення   норми   проекту  закону  щодо  надання бюджетних позик товаровиробникам сільськогосподарської  продукції, викладені  в  пункті  5.5 статті 5.  Пропозиції стосуються чіткого розмежування  таких  форм  розрахунків,  як  авансові  платежі  за придбання сільськогосподарської продукції,  попереднє кредитування за строковими  контрактами,  а  також  придбання  самих  строкових контрактів на аграрному ринку.

 

     Викликає сумнів норма щодо звільнення банківських установ від формування  обов'язкових  резервів  у  разі,  якщо  в   кредитному портфелі  такого  банку  аграрні  кредити становлять не менш як 30 відсотків.  Це  може  призвести  до  досить  ризикової   кредитної політики   та  інших  наслідків,  які  відомі  багатьом  розореним вкладникам.

 

     По суті  погоджуючись  із  нормами  статті  6  проекту   щодо зменшення державного мита (усе це має сенс),  вважаю,  що їх треба викласти як зміни до Декрету Кабінету Міністрів про державне мито.

 

     Істотного доопрацювання потребують  норми  статті  7  проекту щодо  звільнення  експортерів від зобов'язань щодо обмежень у часі повернення валютної  виручки  від  експорту  сільськогосподарської продукції,  механізму  передекспортного  кредитування  та гарантій уряду щодо таких кредитів. Це може призвести до значних зловживань та нової форми приховування валютної виручки.

 

     Потребує доопрацювання   також  (у  напрямі  створення  більш чіткого  механізму)  порядок  визначення  та  виплати   експортної премії,  передбаченої в статті 7 проекту.  Потрібне термінологічне узгодження статті 9 проекту  закону  з  бюджетним  законодавством, доопрацювання  механізму  надання  дотацій  і  субсидій,  а  також кредитів, гарантій та іншого.

 

     Також потребують  доопрацювання  норми  проекту  закону  щодо функцій  Аграрного  фонду України і Державного комітету України по матеріальних резервах,  викладених у Законі України про  державний матеріальний  резерв,  оскільки  функції  пропонованого  Аграрного фонду частково суперечать функціям Держкомрезерву.

 

     Підтримуючи запропонований проект Закону про основи державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі України в цілому,  комітет пропонує прийняти  його  в  першому  читанні  для подальшого  серйозного  доопрацювання до другого читання Кабінетом Міністрів та аграрним комітетом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     Депутат Кириленко. За ним - депутат Довганчин.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ   36,   Дніпропетровська   область).    Дякую,    Олександре Миколайовичу.  Фракція  "Батьківщина".  Звичайно,  мені хотілося б поставити запитання  одному  з  розробників  законопроекту  Сергію Анатолійовичу  Терьохіну,  але  і  Олегу Івановичу теж не завадить відповісти на таке запитання.

 

     Олегу Івановичу,  що не сторінка,  що  не  стаття  -фінансова державна  підтримка,  фінансові інтервенції,  товарні інтервенції, відшкодування витрат добровільного страхування,  збитки  власників відшкодовуються   з  бюджету,  участь  держави  в  спорудженні  та капітальному поліпшенні об'єктів соціальної інфраструктури. Чи хоч трошки  ви  прораховували,  де  ми  знайдемо ці кошти в Державному бюджеті?  Чи знайдемо ми хоч копійку в бюджеті на 1999  рік  після секвестрування чи в бюджет на 2000 рік, щоб підтримати село?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.    Дякую,    Іване    Григоровичу.   Стосовно економічного та фінансового обгрунтування проекту закону. Справді, проект  треба  досить суттєво доопрацювати в плані економічного та фінансового обгрунтування,  особливо щодо прямої дотації продукції тваринництва - це надзвичайно важливе питання. Але іншого способу, крім прямої дотації для такої галузі,  як тваринництво, зважаючи й на те, в якому стані воно знаходиться, у світі практично немає.

 

     Механізм прямої   дотації   передбачає   дотацію  на  одиницю тваринницької продукції,  що забезпечувало б  принайні  мінімальну прибутковість її виробництва.

 

     Стосовно бюджету.  Прийняття  цього  проекту закону в першому читанні дасть можливість Кабінету Міністрів активізувати роботу  і серйозно  доопрацювати  цей законопроект,  створити передумови для створення організованого аграрного ринку,  поступового виведення з тіні   посередницьких   структур  на  цьому  ринку,  а  також  для забезпечення поступового переходу на аграрному ринку від бартерних відносин до нормальних грошових.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  Олег Іванович дуже правильно відповів. Хоча б хтось у цьому залі назве таку державу,  яка повністю  забезпечує себе  продуктами харчування і без дотацій розвиває агропромисловий комплекс? Назвіть таку державу у світі.

 

     Тож не потрібно  ставити  такі  запитання.  Коли  складається технологічна   карта  на  виробництво  тієї  чи  іншої  продукції, береться чистий аркуш паперу і пишеться,  що хочуть  одержати  від аграрного  сектора.  А на другому аркуші пишуть,  що потрібно дати для того,  щоб це одержати. А ми хочемо одержати, нічого не давши. Такого не буває.

 

     Депутат Довганчин. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,   секретар  Спеціальної  контрольної  комісії Верховної Ради  України  з  питань  приватизації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Селянської партії України,  Чернівецька область.  Шановний доповідачу!  У  мене  таке  запитання до вас.  Сергій Анатолійович казав, що цей закон закладає основи відходу від вільного ринку. Це так чи ні? Це перше.

 

     Друге. Я   особисто   в   цьому   законопроекті  не  бачу  ні фінансової,  ні бюджетної підтримки сільгоспвиробників,  оскільки, як було сказано основним доповідачем,  введення закону не потребує додаткових витрат.

 

     І третє. Чи не вважаєте ви, що цей закон, як і всі попередні, які  ми приймали для підтримки сільського господарства,  нічого не дасть?  Нам необхідно створювати аграрний кодекс і звести в  ньому воєдино всі законодавчі питання сільськогосподарського виробництва і його підтримки, а не приймати щось окреме, наприклад оцей закон, який  відроджуватиме  тільки  аграрну  біржу  і  ніяк не захистить товаровиробника.

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую  за  запитання.  Що  стосується  зводу законів  чи  аграрного  кодексу  і  чи  діють  уже прийняті закони Верховної  Ради  на  підтримку  агропромислового  комплексу.   Це, справді,  питання  надзвичайно  важливе і слушне в тому розумінні, що,  на жаль,  закони,  які останнім часом були прийняті Верховною Радою, поки що діють лише теоретично. На сьогодні не відпрацьовані також    механізми    впровадження    законів    про    фіксований сільськогосподарський  податок  та про реструктуризацію податкової заборгованості.

 

     Стосовно аграрного кодексу.  Я думаю,  що над  цими  законами необхідно   паралельно   працювати,   у   тому  числі,  як  я  вже наголошував,  і над законами,  які регулювали  б  відносини  і  на монопродуктовому  ринку.  Це  в першу чергу стосується законів про регулювання виробництва і ринку цукру, про регулювання виробництва і   ринку   зернових   та  олійних  культур,  адже  минулого  року виробництво зернових було практично на рівні збитковості.

 

     Ми знаємо,  що виробництво  зернових  було  основною  статтею доходу  сільськогосподарських  підприємств.  Рентабельність  цього виробництва була понад 200-300 процентів.  А вже в цьому  році  ми можемо мати зернових менше 20 мільйонів тонн, тобто це виробництво вже буде збитковим.  Тому я думаю, що над цими законами ми повинні працювати паралельно.

 

     Стосовно відходу від вільного ринку. Я вже наголошував, що на даному  етапі,  враховуючи  надзвичайне  фінансове   становище   в державі,  треба  в  першу  чергу створити принаймні передумови для стабілізації сільськогосподарського виробництва.  У  законопроекті визначено  близько  десяти  основних  видів  сільськогосподарської продукції,  на які встановлюються мінімальні закупівельні ціни. Це дасть  можливість хоч якоюсь мірою компенсувати той диспаритет цін на  продукцію   сільськогосподарського   виробництва   та   засоби виробництва, а також впливати на ці процеси через аграрні біржі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Олегу Івановичу.  Шановні колеги!  Я думаю, питання зрозуміле.  У цьому році і в позаминулі роки  ми  прийняли важливі закони, що стосуються агропромислового комплексу. Це Закон про пріоритетність соціального розвитку села -  унікальний  закон, направлений  на  соціальний  розвиток  агропромислового  комплексу протягом десяти років.  Це і Земельний кодекс -  також  унікальний закон,   який  зазнав  деяких  змін,  але  він  дав  право  вільно користуватися землею і в ньому чітко визначено власника землі.  Ми з  вами прийняли ряд законів,  зокрема про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) сільськогосподарського податку, закони щодо ПДВ, реструктуризації боргів. І якщо додати до них цей закон,  про проект якого сьогодні йде  мова,  то  це,  безперечно, величезний  законодавчий масив.  Але біда в тому,  що ці закони не працюють, не діють. Якби їх виконували у виконавчих структурах, це дало б можливість аграрному сектору процвітати, і задовольнялися б усі потреби економіки.

 

     Тут Олег Іванович порушив питання,  що вирощування зерна стає збитковим.  Найнижча  рентабельність  зерна  по  Україні  була 108 процентів - найнижча.  А середня рентабельність  по  Україні  була останніми   роками   від  146  до  150  процентів.  Минулого  року рентабельність не піднялася  вище  15-17  процентів.  А  при  тому ставленні,  яке  ми  сьогодні  маємо,  коли  навесні  після оранки цукровий буряк і ярі культури сіють без добрив,  без захисту,  без технологій, - це вже колапс.

 

     Тому я думаю,  що цей закон,  проект якого вносять депутати з Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності  і  підтримує профільний комітет,  є унікальним. Проект треба прийняти в першому читанні, серйозно доопрацювати і подумати, у чиї руки віддати, щоб його виконували разом з комплексом тих законів,  які вже прийняті, але не діють.

 

     Завтра на ранковому засіданні ми  продовжимо  обговорення  (я просив  би,  щоб  усі  були  в  залі),  вислухаємо всі зауваження, пропозиції,  щоб врахувати їх до другого читання. Треба зрозуміти, що  безпека  в  державі  може  бути  різна.  А якщо настає загроза продовольчій безпеці,  на зразок тої, що є сьогодні, то вже ні про суверенітет  держави,  ні про незалежність і думати не можна буде. Тому я хотів би,  щоб до цього проекту  закону  ви  поставилися  з усією серйозністю,  виваженістю,  і за сьогоднішній,  і завтрашній дні подумали, які внесете пропозиції при обговоренні.

 

     На цьому вечірнє засідання  завершуємо.  Завтра  зранку  буде обговорення  і  проголосуємо  ті  проекти  постанов,  законодавчих актів, які ми розглянули.

 

     На все краще. Завтра почнемо роботу о 10 годині.