Стенограма пленарного засідання

25 березня 1999

 

                        ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  25  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  шановні  громадяни України!  Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради. Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Перед тим  як  зареєструватися,  я  прошу  всіх акредитованих представників ЗМІ пристойно висвітлювати роботу Верховної Ради,  а не так,  як робили вчора чи в попередні дні.  Інакше я заявляю, що позбавимо вас акредитації (Шум у залі, оплески).

 

     Учора відбулися великі події у сесійному залі.  Але  так,  як висвітлюється й показується,  гадаю,  непристойно робити тим,  хто цим займається,  і тим, хто монтує відповідні матеріали для показу громадянам.

 

     Прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвався 321   народний   депутат.   Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте, шановні   колеги,   оголосити   запити    народних депутатів.

 

     Танасов Сергій  Іванович  звертається  до  Президента України стосовно  погашення  заборгованості  з  виплати  заробітної  плати працівникам    профтехосвіти    в    місті   Кам'янецьПодільському Хмельницької області.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 192.

 

     Прошу підтримати про направлення.

 

     "За" - 212.

 

     Гуцол Михайло Васильович звертається  до  Президента  України стосовно погашення заборгованості з виплати пенсій.

 

     Будь ласка, визначіться.

 

     "За" - 179.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 191.

 

     Не приймається.

 

     Група народних  депутатів (Жежук,  Лешан та інші) звертається до Президента щодо скасованого порядку оформлення пільг на  проїзд для студентів.

 

     Прошу визначитись.  Вважаю,  що  за  рахунок студентів бюджет наповнювати не потрібно.

 

     "За" - 224.

 

     Прошу, підтримайте про направлення.

 

     "За" - 246.

 

     Рішення прийнято.

 

     Кармазін Юрій Анатолійович звертається до Президента України, Генерального  прокурора  щодо  порушення  прав  громадян України - водіїв транспортних засобів внаслідок прийняття Постанови Кабінету Міністрів 980 від 6.12.1993 року "Про внесення змін і доповнень до положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску  громадян до керування транспортними засобами".

 

     Будь ласка, визначіться.

 

     "За" - 206.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 201.

 

     Рішення не приймається.

 

     Клочко Марія  Олександрівна  звертається  до Прем'єр-міністра України стосовно виплати  заборгованості  із  зарплати  колективам Зіньківського, Миргородського, Красногорівського та Яреськівського профтехучилищ Полтавської області.

 

     Народні депутати Онопенко,  Левцун,  Шушкевич звертаються  до Прем'єр-міністра   стосовно   усунення   порушень  прав  трудового колективу Луганського верстатобудівного заводу.

 

     Єщенко Володимир Миколайович звертається до  Прем'єр-міністра України  стосовно  відшкодування  Ірпінському  комбінату "Прогрес" коштів,  витрачених на спорудження середньої школи на 1 тисячу 700 місць у місті Ірпені.

 

     Юхимець Ольга   Федорівна   звертається  до  Прем'єр-міністра України щодо заходів контролю за діяльністю акціонерних  товариств та  інвестиційних  компаній  стосовно  виконання  ними зобов'язань перед акціонерами з виплати дивідендів та інших платежів.

 

     Друзюк Світлана Олександрівна звертається до Прем'єр-міністра України щодо вдосконалення механізму відновлення пільг для проїзду студентів та учнів залізничним транспортом.

 

     Савенко Михайло Михайлович  звертається  до  Прем'єр-міністра України про фінансування виробництва вітчизняного комбайна "Лан".

 

     Пасечна Людмила   Яківна   звертається   до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням  відповіддю  на  запит  стосовно приведення пільгових норм споживання газу, встановлених Постановою Кабінету Міністрів

 879 від  01.08.96 року,  у відповідність зі статтею 13 Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     Косів Михайло  Васильович  звертається  до   Прем'єр-міністра України  стосовно  ситуації,  що  склалася  на  Львівському заводі "Автонавантажувач".

 

     Прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 202.

 

     Рішення прийнято.

 

     Лісогорський Олексій  Іванович  звертається  до  Генерального прокурора  України  щодо  ситуації  з  невиплатою заробітної плати колективу  Ізюмського   тепловозоремонтного   заводу   Харківської області.

 

     Фурдичко Орест Іванович звертається до Генерального прокурора у зв'язку  з  невдоволенням  результатами  розгляду  депутатського запиту  щодо  неправомірних  дій  працівника Державного управління екологічної безпеки у Львівській області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 189.

 

     Рішення прийнято.

 

     Косів Михайло Васильович  звертається  до  міністра  фінансів України  стосовно  звільнення  від  сплати  держмита за закордонні паспорти  українських   громадян   пенсійного   віку,   які   були депортовані в 1944-1951 роках із території Польщі.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ромовська Зорислава   Василівна   повторно   звертається   до міністра фінансів України у зв'язку  з  невиплатою  заборгованості членам  дільничних виборчих комісій по виборах місцевих рад у 1998 році. Голосуємо.

 

     "За" - 162.

 

     Прийнято.

 

     Ще раз прошу підтримати направлення  трьох  запитів  народних депутатів Танасова Сергія Івановича,  Гуцола Михайла Васильовича і групи депутатів на  ім'я  Президента.  Ми  їх  підтримали,  а  про направлення не набрали голосів. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Дозвольте зробити  оголошення.  Відповідно  до  статті 4.2.2. Регламенту Верховної  Ради  України  інформую:  про  входження  до складу  депутатської  фракції  Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) народного  депутата  України  Развадовського  Віктора Йосиповича;  про  вихід  зі  складу  депутатської  фракції  Партії зелених  України   народного   депутата   Єльчанінова   Володимира Сергійовича;    про   вихід   зі   складу   депутатської   фракції Народнодемократичної партії  народного  депутата  України  Сопруна Сергія Івановича.

 

     Шановні колеги,   враховуючи,   що   ми   запросили   першого заступника   міністра   закордонних   справ   Чалого    Олександра Олександровича,  пропоную  відвести  йому 10 хвилин на інформацію, надати три  хвилини  голові  комітету  Борису  Іллічу  Олійнику  і використати час,  який передбачений на запити,  а потім перейти до розгляду   запланованих    питань.    Будь    ласка,    Олександре Олександровичу.

 

     ЧАЛИЙ О.О.,   перший  заступник  міністра  закордонних  справ України.  Шановні  народні  депутати!  За   повідомленням   нашого посольства в Бєлграді... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Олександре   Олександровичу,  одну  хвилину.  Леоніде Григоровичу,  попросіть  депутатів...  Валентино  Андріївно,  будь ласка, слухайте. І генералу теж треба послухати. Прошу.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  За  повідомленням посольства України в Югославії, вчора о 19.30 за місцевим часом  ВПС  НАТО  завдали  низку  ударів крилатими  ракетами  по  об'єктах на території Югославії.  Основні удари  завдавалися  по  таких  районах,  як  Приштина,  Батайниця, Нові-Сад, Подгориця (столиця Республіки Чорногорії). Відразу після цих ударів відбулася екстрена нарада у Прем'єрміністра України  за участю  виконуючого  обов'язки  міністра  закордонних  справ  пана Бершеди,  міністра оборони України,  начальника Генерального штабу Збройних  Сил України,  представників розвідорганів нашої держави. Під час наради  була  проаналізована  ситуація,  яка  складається, остаточно  відпрацьована  заява,  оприлюднена  ввечері.  Заява МЗС України,  однак вона опрацьована на урядовому рівні і погоджена  з Президентом України, який перебуває у Швеції.

 

     У заяві  зазначається,  що  в  Україні з глибокою тривогою та занепокоєнням   сприйняли   повідомлення   про   завдавання   НАТО повітряних  ударів  по  цілях,  розташованих  на території Союзної Республіки Югославії.  Україна,  дотримуючись  норм  і  принципів, закріплених   у  статуті  ООН,  вважає  неприйнятним  застосування військової сили проти суверенної держави без санкції Ради  Безпеки ООН - єдиного органу,  уповноваженого приймати рішення, спрямовані на підтримку міжнародного миру та безпеки.

 

     Водночас відмова    Бєлграда    підписати    вироблені     за посередництвом  контактної  групи  домовленості  призвела до зриву переговорного процесу.  Таким чином,  не були виконані  у  повному обсязі  вимоги  резолюції  11.60 1998 року та 11.99 1998 року Ради Безпеки ООН, що призвело до застосування сили.

 

     Україна закликає сторони конфлікту, міжнародне співтовариство терміново  вжити  додаткових  зусиль із метою припинення подальшої ескалації  конфлікту.  Потрібно  якомога  швидше  повернутися   до мирного  врегулювання  проблеми  політичними  засобами  на  основі забезпечення  суверенітету  і  територіальної  цілісності  Союзної Республіки Югославії і надання широкої автономії Косово.

 

     Україна ще  раз  підтверджує  свою  готовність  до  участі  у заходах щодо  відновлення  миру  і  забезпечення  стабільності  та дотримання   прав  людини,  зокрема  прав  національних  меншин  у Югославії.

 

     24 березня о 17  годині  за  нью-йоркським  часом,  приблизно через  одну  годину  після  початку  військової операції НАТО,  як повідомляє наше представництво при ООН, на вимогу делегацій Росії, Білорусії  та  Югославії було скликано екстрене офіційне засідання Ради Безпеки ООН.

 

     Напередодні засідання виступив Генеральний секретар  ООН  пан Анан із заявою для преси,  в якій висловив жаль з приводу того, що югославські власті відхилили політичне врегулювання  проблеми,  та констатував трагічність того, що дипломатія зазнала поразки, але є часи, коли використання сили може бути правомірним у цілях миру.

 

     Підтвердивши важливість положень глави 8 Статуту  ООН  щодо  співробітництва  між  ООН  та  регіональними організаціями в справі підтримання миру  та  безпеки,  він  водчас наголосив  на головній статутній відповідальності Ради Безпеки ООН за підтримання миру.

 

     Такою неоднозначною дипломатичною заявою Генеральний секретар ООН,  по суті,  з одного боку,  опосередковано визнав легітимність дій НАТО, але з другого, змушений був констатувати, що рішення про застосування сили було ухвалено всупереч Статуту ООН,  без дозволу Ради Безпеки.  Як нам стало відомо,  включення цього положення  до тексту заяви було предметом суперечки.

 

     У дебатах  під час засідання Ради Безпеки ООН взяла участь 21 делегація.  За підсумками дебатів жодного рішення не приймалося  з огляду  на  нереальність погодження будь-якого документа без того, щоб постійні члени Ради Безпеки  ООН  не  використали  своє  право вето.

 

     Підбиваючи підсумки засідання, Голова Ради Безпеки використав традиційне формулювання,  котре зводиться до того, що Рада Безпеки продовжить займатися цим питанням.

 

     Ми отримуємо   постійні   повідомлення   з   Бєлграда.   Наші громадяни,  що перебували  там  у  складі  сімей  дипломатів,  уже прибули  в  Україну.  Не  було  будь-яких  пошкоджень українському посольству чи  будь-яких  випадків  з  нашими  дипломатами,  котрі продовжують залишатися в Бєлграді.

 

     Це те,  що я хотів вам повідомити. Готовий відповісти на ваші запитання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Гадаю,  що запитань немає (Шум у  залі).  Я просив би...  Записалися від фракцій...  Ми використаємо 30 хвилин до 9.30 і приступимо до розгляду питань.  Ще раз кажу, Регламентом відводиться 30 хвилин.

 

     До того  ж  ми  домовилися,  що працюємо в такому ж жорсткому регламенті,  як і вчора.  У нас сьогодні 14 питань.  До 12  години розглядаємо  меморандум,  а  потім  -  решту  питань із соціальної програми. Тому тільки 5 хвилин (Шум у залі).

 

     П'ять хвилин на запитання. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Косів. За ним - депутат Абрамов.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Народний  рух  України.  Шановний  Олександре Олександровичу,  ви доповіли об'єктивно про те, що сталося вчора о 19.30.  Але  чи  є  у  міжнародній  аналітичній   політиці   якісь передбачення,   як  далі  розвиватимуться  події?  Які  можливості ескалації цих подій,  що відбулися вчора  в  Югославії?  Яка  роль України  в  них?  Чи  можемо  ми зі свого боку запропонувати якісь форми, котрі показали б нашу державу як миротворчу і таку, що може мирним шляхом приводити до полагодження військових конфліктів?

 

     Дякую.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  На  ваше  запитання  я можу наголосити на такому. Формальні  механізми,  механізми  Ради   Безпеки   ООН,   задіяні. Відпрацьовується  позиція України,  зокрема з урахуванням положень постанови Верховної Ради, прийнятої вчора.

 

     Я інформував вас,  що  перервав  своє  перебування  у  Швеції міністр закордонних справ.  Він за кілька годин прибуде в Україну. Будуть відпрацьовуватися елементи позиції України в ситуації,  яка складається,  з тим щоб забезпечити політичне,  мирне врегулювання цієї конфліктної ситуації на Балканах.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Абрамов.  Будь  ласка.  За  ним  -   депутат Савенко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Фракция  Коммунистической  партии.  Уважаемый Александр Александрович!  Я внимательно выслушал вашу информацию и  разделяю ваше беспокойство, но вместе с тем как народный депутат не могу не задать вам несколько вопросов.

 

     Первый. Вчера мне неоднократно звонили  мои  избиратели  и  с возмущением  говорили:  почему  до  сих  пор  Президент как гарант Конституции и Верховный главнокомандующий не возвратился на Родину и   не   принял  решительные  и  действенные  меры  по  выполнению вчерашнего постановления Верховной Рады?

 

     И второй.  Почему Министерство иностранных дел  не  выполняет решения    Верховной   Рады   об   инициировании   созыва   Совета Безопасности?

 

     Спасибо.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  На перше ваше запитання я дав певну  відповідь  у своїй   інформації.   Зокрема,   що   нарада   в  Прем'єр-міністра Пустовойтенка,  на якій були всі  відповідальні  особи,  міністри, відбулася   відповідно   до  вказівок  Президента  України.  Тобто Президент у курсі ситуації,  і виконавча влада діє  відповідно  до вказівок Президента України.

 

     Стосовно другого  запитання.  У  постанові  Верховної  Ради є багато  елементів.  Усі  вони  вивчаються,   деякі   з   них   уже виконуються, готуються заходи на виконання інших.

 

     Але хочу ось на що звернути увагу.  Можливо, я помиляюся, але в постанові (вона переді мною) не було такого положення,  на якому ви  наголошуєте,  а  саме щодо Ради Безпеки ООН.  Воно було в дещо іншому формулюванні,  і  в  цьому  напрямі  українська  дипломатія працює.

 

     ГОЛОВА. Депутат Савенко.

 

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  ПСПУ).  Спасибо,  Александр Николаевич. Прошу передать слово депутату Витренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська   область).  Социалистическая  оппозиция.  Александр Николаевич,  наша фракция настаивает  на  полнокровном  обсуждении данного вопроса. Еще раз повторяю: полнокровное обсуждение данного вопроса.  Соединенные Штаты фактически  развязали  третью  мировую войну.

 

     И два   вопроса  к  Александру  Александровичу.  Первый.  Кто позволил представителю Украины в  Организации  Обединенных  Наций занять позицию,  не соответствующую позиции парламента? Мы осудили агрессию.  Мы требовали инициирования этого  вопроса  и  осуждения агрессора. Кто позволил это не выполнить?

 

     И второй.   Обсуждалось   ли   вчера  на  заседании  Кабинета Министров  предложение  фракции   Прогрессивной   социалистической партии  Украины,  поддержанное  241  голосом в парламенте,  о том, чтобы немедленно  готовить  документы  о  ликвидации  безядерного статуса  Украины?  Понимаете  ли  вы,  что  только  восстановление ядерного статуса даст возможность защитить Украину  от  агрессора. Ведь агрессор нынче безпривязной и нагл.

 

     Вот эти два вопроса, пожалуйста, осветите.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  Мені  дещо  легше  відповісти  спочатку  на друге запитання.  Представник України  здійснював  моніторинг  засідання Ради Безпеки ООН.  Він на цій стадії резервує свою позицію.  Тобто ваше  звинувачення,  що  він   не   зайняв   якоїсь   позиції,   є безпідставним.  Він діє в межах процедурних можливостей,  оскільки ми  не  є  постійними  членами  Ради  Безпеки  ООН.  Наша  позиція уточнюється, і вона буде оголошена (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.     Сідайте,    будь    ласка,    Олександре Олександровичу.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  Стосовно другого запитання.  Вчорашнє засідання в Прем'єр-міністра  стосувалося  екстреної ситуації,  яка виникла на теренах Югославії.  Однак пункт 4 постанови  (ви  знаєте,  про  що йдеться) викликав значний резонанс у світі.  МЗСом у координації з іншими причетними міністерствами тепер  відпрацьовується  пункт  4 постанови.  Попередньо  хотів би поінформувати народних депутатів, що  у  вашій  постанові  є  два  елементи:  скасування  рішень  та денонсація  зобов'язань  України щодо статусу без'ядерної держави. Коли йдеться про рішення,  то в основі політики, яка здійснювалася Україною  і  яка зафіксована в її міжнародних зобов'язаннях,  були рішення Верховної Ради України, зокрема і Декларація про Державний суверенітет нашої держави.

 

     Тому виникає  досить  непросте питання - зміни певної частини даної декларації (Шум у залі). Це перше.

 

     Друге. Ми вивчили положення відповідних наших зобов'язань,  а саме,  Прикінцеві  положення ДНЯЗу.  Там є певна жорстка процедура виходу держави з  цих  зобов'язань,  якщо  вони  набрали  для  неї законної сили.  Дані питання вивчаються,  і парламенту буде надано всі матеріали стосовно них.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Олійник Борис Ілліч.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги,  я  взяв слово,  зокрема,  і  тому,  аби  ще  раз означити точку зору,  яку перекручують деякі колабораціоністські засоби масової  інформації. Весь  лівий  блок (комуністи,  я особисто) не раз попереджали нашу громадськість,  що американці не  зупиняться  ні  перед  чим,  аби реалізувати свою ідею світового володарювання.

 

     На жаль, наші передбачення справдилися: як і належиться злодіям,  у вечірній  час  вони  розпочали  війну. Певне,  і  праве  крило тепер уже згодиться,  що це пряма агресія. Призвідець її відомий. Решта членів НАТО, включаючи і новобранців,

- їхні поплічники,  отже,  несуть повну відповідальність за кров і сльози.

 

     Вчора, на жаль, сталася ще одна трагедія: почила в  Бозі  Організація  Об'єднаних Націй у тій іпостасі,  яка замислювалася народами після  Другої  світової  війни.  Цебто  так звана  міжнародна  організація,  не затаврувавши агресора,  ще раз потвердила,  що вона - всього-на-всього підрозділ держдепартаменту Сполучених Штатів Америки (Оплески).

 

     Отже, ми,  по  суті,  в  стані війни.  Отже,  оголошений стан війни. У такому разі відкликається посол, хоча б для консультацій, з країни-агресора.  Обмежується,  а то й призупиняється діяльність на території суверенної держави ворожих голосів,  передовсім  тих, які  субсидуються  і  координуються  спецслужбами  країнагресорів. Уряд,  який співпрацював із агресором і його підрозділом  -  НАТО, знає, що йому чинити. Верховна Рада прийме відставку.

 

     Стосовно нав'язаного        нам       співробітництва       з Північно-атлантичним альянсом,  то це питання сьогодні само  собою вирішується.  Стосовно  без'ядерної  України,  воно  так  само вже автоматично  вирішується:  ми  повинні   мати   під   рукою,   чим захищатись.

 

     Нарешті, лікарі певного профілю, котрі візуально спостерігали деяких стратегів на альянсі,  схиляться до того,  що  їх  незайве, м'яко   кажучи,  було  б  обстежити.  Певній  категорії  людей  не дозволяється володіти навіть рушницею, тим паче ядерною зброєю.

 

     Нарешті, ніхто не  має  права  заборонити  українцям  іти  на поклик   серця  і  совісті  на  допомогу  своїм  братам-югославам. Принаймні я не збираюся завершувати свій земний круг серед  деяких хохлів,  які чекають і зустрічають нових окупантів хлібом-сіллю та ще й на рушничкові.

 

     Дякую (Бурхливі оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   прошу   заспокоїтися.   Ми    час використали.  Приступаємо до розгляду питань порядку денного.  Нам треба проголосувати проект  Закону  про  правовий  режим  воєнного стану.  Внесено два проекти постанови:  один - депутатом Мазур про неприйнятність даного законопроекту і другий - про прийняття  його в  першому  читанні.  Ставлю  на  голосування проект постанови про неприйнятність даного проекту закону, внесений депутатом Мазур.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Постанови  про  Меморандум  економічної політики на період з 1 липня 1998 року по 30 червня 2001 року.

 

     Слово надається    віце-прем'єр-міністру    Тігіпку    Сергію Леонідовичу. Будь ласка.

 

     У нас  відведений  час  до  12  години.  Двадцять  хвилин  на доповідь. Будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л., віце-прем'єр-міністр України. Шановні депутати! Шановні   присутні!   Тема   міжнародної,   зокрема   економічної, співпраці, яка є предметом нашої розмови, безперечно, важлива, я б навіть сказав,  принципово важлива  нині,  коли  Україна  реформує економічні  засади,  шукає  своє місце в світовій структурі поділу ринків і праці.

 

     Міжнародний валютний фонд -  одна  з  форм  координування  та кооперування дій різних країн.

 

     Не зайве, певне, нагадати, що ідея створення МВФ виникла ще в 30-х роках,  у час великої  депресії  як  реакція  на  загострення кризи,   падіння   рівня  міжнародної  торгівлі  на  63  відсотки, неможливість самотужки подолати економічні труднощі.

 

     Реалізували ідею в 1945 році,  коли  світ  починав  загоювати рани  Другої  світової  війни.  Консолідування  зусиль  засвідчило ефективність об'єднання,  і нині  членами  Міжнародного  валютного фонду  є  понад 180 держав світу.  Україна також повноправний член фонду, рішення ж про вступ до нього ухвалила Верховна Рада. Гадаю, народні   депутати  того  скликання  детально  ознайомилися  і  зі статутом фонду,  і з процедурами його роботи. Ця інформація і нині не є закритою,  доступ до неї мають не тільки члени уряду, народні депутати, а й усі, хто має доступ до мережі Інтернет.

 

     За період з 1994 по  1998  роки  Україна  реалізувала  чотири кредитні  угоди з Міжнародним валютним фондом,  фактично отримавши за  позикою  SCF  у  1994  році  близько  720  мільйонів   доларів Сполучених Штатів Америки за річною ставкою 5,75 відсотка на строк 10 років із відстрочкою сплати основної суми боргу на 4,5 року...

 

     ГОЛОВА. Сергію Леонідовичу,  хвилину.  Шановні  колеги!  Якщо когось це питання не цікавить, я зніму його з розгляду і не будемо голову морочити.  Якщо ви розмовляєте,  коли  віце-прем'єр-міністр доповідає,  і  вважаєте,  що  все знаєте,  то навіщо ми вносили це питання до порядоку денного?

 

     Будь ласка, доповідайте. Інакше я зніму питання з розгляду.

 

     ТІГІПКО С.Л. За позиками "стенд-бай" у 1995 році  ми  отримали  близько  780 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки,  в 1996 році - близько 860,  у 1997-1998  роках  - близько  247  мільйонів доларів.  Позика "стенд-бай" надавалася за річною ставкою 6,29 відсотка на строк 5 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 3,25 року.

 

     Практика реалізації  програми  фонду дала змогу уряду України поставити  питання  про  започаткування  нової   середньострокової програми сприяння та забезпечення економічного зростання реального сектора економіки.

 

     У серпні 1998 року уряд і Національний банк України надіслали до МВФ спільний лист-звернення про надання Україні позики в рамках програми розширеного фінансування ЕFF.

 

     Хочу наголосити,  що програма  розширеного  фінансування  має свою  специфіку.  Вона  підтримується позикою,  яка надається лише державам,  які здійснюють  кардинальні  структурні  реформи  своєї економіки.  Це  закономірно,  адже  під  час докорінної перебудови господарського комплексу,  при оновленні системи управління  (а  в Україні   -  ще  й  під  час  становлення  самостійності  держави) спостерігається зниження обсягів ВВП та виробництва.  Так було і в Польщі,  і  в  Чехії,  і  в  інших  країнах.  Підтримати країни на перехідному етапі,  забезпечити їхню фінансову та  макроекономічну стабільність - ось мета програми розширеного фінансування.

 

     Перевагою кредитування  в  рамках  програми  є  те,  що кошти надаються на  тривалий  строк,  термін  погашення  -  10  років  з відстрочкою сплати основної суми боргу на 5 років. Загальний обсяг позики становить 2 мільярди 226 мільйонів доларів та під  невеликі відсотки (до 7 відсотків річних).

 

     Не менш важливим аспектом є те, що здійснення програми робить можливим  отримання  фінансової  допомоги  від  інших  міжнародних фінансових організацій, зокрема від Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку.

 

     Наприклад, лише   завдяки    схваленню    Радою    директорів Міжнародного  валютного  фонду програми розширеного фінансування у вересні  1998  року  Україна  отримала  на  фінансування  дефіциту бюджету  340 мільйонів доларів США за схваленими раніше програмами Світового   банку,   які   були    заморожені    до    відновлення співробітництва України з Міжнародним валютним фондом.

 

     Рішенням Ради   директорів   Міжнародного   валютного   фонду обумовлено,  що отримання коштів у рамках програми можливе лише за умови  надання фонду детального меморандуму економічної політики з визначенням конкретних засобів  досягнення  програмних  цілей.  Ми підготували такий меморандум.

 

     Джерелом його  основних положень стали не ультимативні вимоги Міжнародного валютного фонду,  а реалії нашого економічного життя, які знайшли своє відображення в ухвалених Верховною Радою законах, у виступах  і  указах  Президента,  Програмі  діяльності  Кабінету Міністрів  у 1996 році - останній,  яка була затверджена Верховною Радою.

 

     Хочу підкреслити, що всі основні положення меморандуму не раз і  публічно  виголошувалися  керівниками  уряду,  і тому я не можу погодитися з думкою деяких депутатів,  що урядом було підготовлено якісь таємні документи на догоду Міжнародному валютному фонду.

 

     Я пропоную  розглянути меморандум по суті.  Він складається з п'яти розділів. Коротко викладу їх.

 

     Розділ "Макроекономічні цілі та політика". Завдяки реалізації заходів   цього   розділу  ми  хочемо  досягти  зростання  обсягів виробництва на 3-5 відсотків щорічно,  утримати інфляцію на  рівні

8-10 відсотків, скоротити дефіцит бюджету до 2 відсотків ВВП.

 

     Розділ "Податково-бюджетна  політика  та  система соціального захисту". У цьому розділі передбачено:

 

     погашення прострочених заборгованостей  з  виплат  заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат;

 

     реструктуризацію та  погашення  всіх  інших  видів  бюджетних прострочених заборгованостей;

 

     реформування системи   пенсійного   забезпечення   з    метою досягнення її фінансової стабільності,  у тому числі запровадження персональних      накопичувальних      рахунків      у      рамках загальнообов'язкової пенсійної системи;

 

     реформу системи   соціального   захисту,  поліпшення  системи адресної допомоги незахищеним верствам населення;

 

     реформування бюджетної сфери з метою підвищення  ефективності відповідних видатків та якості послуг, які надаються населенню;

 

     забезпечення прозорості      податковобюджетної      системи, консолідації всіх позабюджетних  фондів  у  бюджеті,  за  винятком Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування;

 

     розширення бази   оподаткування,   скасування  звільнень  від оподаткування,  зниження  реальної  ставки   оподаткування   фонду заробітної плати до 38 відсотків;

 

     зниження за  рахунок  зростання  обсягу ВВП частки податкових надходжень до бюджету з  36  відсотків  ВВП  у  1998  році  до  33 відсотків ВВП у 2001 році;

 

     вдосконалення роботи  Державної  податкової  адміністрації та Державної митної служби;

 

     подальший розвиток системи Державного казначейства;

 

     вдосконалення Державного та місцевих бюджетів.

 

     Розділ "Монетарна політика,  політика щодо валютного курсу та реформування  банківської  системи".  У  цьому  розділі,  зокрема, передбачаються:  підтримка  стабільного  обмінного  курсу   гривні завдяки   жорсткій   монетарній   політиці,  реформа  банківського сектора,  скорочення обсягів  кредитування  бюджету  з  боку  НБУ, зростання  кредитування економіки банківською системою,  посилення системи банківського нагляду з боку НБУ, запровадження страхування депозитів населення в банківській системі тощо.

 

     "Інші напрями   структурної   політики".   У   цьому  розділі передбачається проведення  структурних  реформ,  зокрема  в  таких напрямах.

 

     Дерегуляція та адміністративна реформа: скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню; спрощення процедури   реєстрації  суб'єктів  підприємницької  діяльності  та процедур  перевірок  їх  діяльності  тощо;  реформування   системи виконавчої   влади,   включаючи   консолідацію  урядових  установ, усунення  дублювання  функцій,   поліпшення   координації   їхньої діяльності, реформування системи державної служби.

 

     Приватизація та демонополізація: завершення процесу приватизації,  заохочення іноземних  інвесторів до участі в приватизації,  розвиток фондового ринку, вдосконалення процедури банкрутства,  реструктуризація  природних  монополій  та окремих підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності.

 

     Реформа сільськогосподарського     і    паливно-енергетичного секторів:   прискорення   земельної   реформи;   приватизація   та реструктуризація     підприємств     з     постачання    ресурсів, сільськогосподарського    комплексу,    маркетингу    та     збуту сільськогосподарської   продукції   та   продуктів  її  переробки; здійснення заходів  щодо  фінансового  оздоровлення  енергетичного сектора,  у  тому  числі:  подальша приватизація енергопостачання, реструктуризація підприємств та  поліпшення  платіжної  дисципліни споживачів,   лібералізація   системи  загального  газопостачання, запровадження аукціонів з продажу газу,  отриманого  як  плату  за транзит,  передача  газопровідної  системи  на  тендерній основі в управління  консорціуму   українських   та   іноземних   компаній; реформування вугільного сектора,  спрямування бюджетних асигнувань на реструктуризацію вугільних шахт; поступове скасування бюджетних асигнувань.

 

     Розділ "Платіжний  баланс та зовнішнє фінансування".  У ньому обумовлено зростання зовнішньоторговельного обороту  приблизно  на

5-8  відсотків,  лібералізацію  торговельного  режиму,  дотримання зваженої стратегії зовнішніх запозичень, зменшення їхньої вартості та   частки   короткострокових  боргових  зобов'язань,  поліпшення системи управління державним  боргом,  забезпечення  відповідності зовнішніх  запозичень  органів  місцевої  влади державній політиці зовнішніх запозичень та встановлення  дієвого  контролю  за  ними, збільшення валютних резервів НБУ з еквіваленту 4 тижні до 8 тижнів імпорту.

 

     Хочу ще раз підкреслити,  що ідеї, заявлені в меморандумі, не суперечать  стратегії розвитку держави,  закріпленої в Конституції та законах України,  враховують вимоги Президента України  до  дій уряду, відображають загальновідому позицію Кабінету Міністрів, яка публічно  виголошувалася  керівниками   уряду,   відображалася   в законодавчих актах, що були ухвалені Верховною Радою.

 

     Зазначу й  те,  що  співпрацю з Міжнародним валютним фондом у рамках  програми  розширеного  фінансування  необхідно  розглядати комплексно.   Аналізуючи   внутрішнє  наповнення  програми,  тобто меморандуму,  слід пам'ятати,  на які  цілі  запозичуються  гроші, пам'ятати,   що   позика   МВФ   є   складовою  частиною  програми збалансування бюджету 1999 року.

 

     Відповідно до ухваленого бюджету України, необхідно повернути 1   мільярд   137   мільйонів  доларів  по  зовнішніх  позиках  та профінансувати дефіцит бюджету в розмірі 1 мільярд  240  мільйонів гривень.   Віднайти   для  цього  ресурси  на  внутрішньому  ринку неможливо:  по-перше,  це означало б збільшення заборгованості  із соціальних  виплат,  по-друге,  ресурси  банківської системи знову були б залучені до фінансування дефіциту замість  того,  щоб  бути використаними для кредитування реальної економіки.

 

     Отже, залишаються   зовнішні   рамки  запозичень.  Комерційні запозичення дуже дорогі (я думаю,  до 30 відсотків річних) і  вони короткострокові:   максимум   -  на  два-три  роки.  Більше  того, внаслідок світової фінансової кризи комерційні запозичення для нас поки що недоступні навіть на таких умовах.

 

     Залишаються кредити  МВФ  і Світового банку,  які до того ж є найдешевшими (ставка LIBOR плюс 0,5-1 відсоток) і найдовшими -  до 20 років.

 

     Тож якщо  ми  ставимо  питання  про  перегляд  або припинення роботи з  Міжнародним  валютним  фондом  та  Світовим  банком,  то повинні  ставити  й питання про перегляд основних макроекономічних показників 1999 року,  перегляд Державного бюджету - розміру  його дефіциту та інших показників.

 

     Позика в  рамках програми ЕFF - це перш за все позика,  яка є частиною програми державного зовнішнього  запозичення.  Бюджет  на 1999  рік  як  ухвалений  закон та програма державного зовнішнього запозичення як проект закону,  що  переданий  до  Верховної  Ради, передбачають залучення на фінансування дефіциту Державного бюджету та погашення державного зовнішнього боргу 825,5 мільйона  доларів, на підтримку національної валюти - 520 мільйонів доларів. Я просив би вас детально ознайомитися із цим законопроектом,  там є  багато відповідей на запитання.

 

     Вважав би  за  доцільне  вдатися  й  до  чужого досвіду.  МВФ здійснює кредитні програми в 60 країнах  світу  на  загальну  суму понад  90  мільярдів доларів.  Серед партнерів МФВ - 10 країн,  що утворилися на терені колишнього СРСР.  Результат  такої  співпраці різний.  Вивчаючи  цей  досвід,  приходиш  до такого незаперечного висновку:  програми МВФ ефективні лише там, де гроші беруть не для латання бюджетних дірок,  а для фінансування чітких, послідовних і прозорих програм реформування економіки,  які базуються на твердій політичній волі керівництва країни та підтримці законодавців.

 

     Яскравий приклад такої роботи - Болгарія.  У 1996-1997 роках, коли програму  з  Міжнародним  валютним  фондом  у  Болгарії  було зірвано,   місячна   пенсія  внаслідок  гіперінфляції  дорівнювала вартості кількох буханок хліба. Відновивши співпрацю з Міжнародним валютним  фондом,  Болгарія  досягла  економічного  зростання  в 5 відсотків ВВП за 1998 рік проти падіння на  11  відсотків  у  1996 році  та  7  відсотків  у  1997  році.  Уже  в 1998 році загальний профіцит бюджету становив 1,3 відсотка ВВП,  майже  втричі  зросла середня  заробітна  плата - з 41 долара в 1996 році до 120 доларів укінці 1998 року. Почав поступово скорочуватися традиційно високий рівень безробіття.  Валютні резерви зросли з 700 мільйонів доларів до понад 3  мільярдів  доларів,  незважаючи  на  негативне  сальдо торговельного балансу.

 

     Якщо проаналізувати  досвід  країн,  де впровадження програми структурних реформ за допомогою кредитних ресурсів  МВФ  спиралося на  політичну  підтримку,  можна  дійти  такого висновку:  завдяки створеним структурним передумовам сталого економічного зростання і залучення прямих інвестицій в цих країнах практично немає проблеми заборгованості перед міжнародними фінансовими організаціями.

 

     Так, наприклад,  лише у  1998  році  Польща  залучила  прямих інвестицій втричі більше, ніж Україна за весь період незалежності, погасила  всю  заборгованість  перед  фондом  за  минулі  роки   й збільшила   валютні   резерви   до  рівня  27,4  мільярда  доларів Сполучених Штатів Америки.

 

     Після успішного  виконання  двох   програм   "стенд-бай"   не потребує  від МВФ валютного страхування також і Китай,  оскільки в 1990- 1996 роках середній темп  приросту  ВВП  на  душу  населення становив  11  відсотків  за  рік.  Резерви  Китаю майже дорівнюють ресурсам самого фонду (маються на увазі  валютні  резерви)  -  170 мільярдів   доларів,   а  щорічний  приплив  іноземних  інвестицій перевищує 40 мільярдів доларів за рік.

 

     Чому ж у нас,  в Україні,  реалізація  програми  МВФ  не  дає швидких  конкретних  результатів?  Аж  ніяк  не тому,  що ми сліпо виконуємо вказівки МВФ.  Результатів немає тому,  що ми  рухаємося повільно,  постійно  смикаємося  то  в один,  то в другий бік.  Ми фактично не здійснюємо реформ, а звинувачуємо самі реформи замість того, щоб звинувачувати себе за свою бездіяльність.

 

     Мені вже   доводилося   порівнювати  наше  життя  з  ремонтом квартири.  Жити в квартирі,  де триває ремонт,  незручно й погано. Отже,  треба швидко закінчувати ремонт,  а не плакатися про те, як нам зле живеться в невідремонтованій квартирі.

 

     Провина за повільний хід реформ лежить  передусім  на  уряді, але й Верховна Рада не поспішає допомогти нам у багатьох питаннях. Десятки законопроектів,  украй необхідних державі,  написані ще до програми  ЕFF,  досі  не  розглянуто.  Багато  економічних рішень, проведених  указами  Президента,  заблоковані.  Я   бачу   причини сьогоднішньої кризи в нашій з вами поганій роботі,  а не в якихось вчинках МВФ.

 

     Багато хто, у тім числі і в цій залі, наполягає на припиненні програми  співробітництва України з Міжнародним валютним фондом та виході зі складу членів фонду.

 

     Чого можна очікувати в разі прийняття Верховною Радою України рішення   про  відкликання  Меморандуму  економічної  політики  та денонсацію договору про вступ України  до  МВФ?  Можливі  наслідки можна розділити на дві групи: політичні та соціально-економічні.

 

     Політичні наслідки.      Насамперед      внаслідок      цього безпрецедентного кроку (такого ще не робила жодна країна)  Україна не   тільки   надовго   опиниться   серед   аутсайдерів  світового економічного співробітництва,  але буде завдано і значної шкоди її політичному іміджу.

 

     Вихід зі  складу  учасників МВФ стане для всього світу чітким сигналом про те, що Україна обрала курс на політичну самоізоляцію. Це  тавро  на  довгі  роки залишить Україну за бортом європейської інтеграції.  Слід також очікувати зниження  авторитету  України  в усіх міжнародних політичних організаціях.

 

     Економічні наслідки.   Прийняття   рішення   про   розірвання відносин з МВФ матиме  як  короткострокові,  так  і  довгострокові наслідки.  Це  дуже  швидко  призведе  до  оголошення  суверенного дефолту,  пред'явлення до негайної сплати всіх зовнішніх  боргових зобов'язань  (а  це  близько  11  мільярдів доларів) та накладення арешту не тільки на іноземні активи України як держави,  але й  на майно суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     За цих  умов  на  довгі  роки  можна  буде забути не лише про комерційні запозичення,  а  й  про  прямі  іноземні  інвестиції  в реальну  економіку,  що  унеможливить  її структурну перебудову та технологічне переозброєння.

 

     І насамкінець.  Говорячи про співпрацю з Міжнародним валютним фондом,  оцінюючи її,  я б не хотів, щоб нині переважили політичні мотиви чи інтереси.  Вирішуючи долю майбутніх реформ,  ми  повинні бути  передусім  прагматичними,  і саме прагматизм має зумовлювати наші можливі рішення.

 

     Дякую за увагу. Готовий відповісти на всі ваші запитання.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  записатися  на  запитання.  П'ять   хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Федорин. Будь ласка. За ним - депутат Філіпчук.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Прошу передати слово Манчуленку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Сергію Леонідовичу!  Без сумніву, співпрацювати треба на взаємовигідних умовах,  у  тому  числі  й  з  Міжнародним валютним фондом.  Без сумніву,  щоб проводити реформи в економіці, нам треба в першу чергу провести адміністративну реформу,  бо  без реформування органів управління,  які ми маємо на сьогодні,  важко реформувати економіку,  оскільки в нас занадто важкий  і  складний бюрократичний апарат.

 

     Вийшов указ   Президента   України   щодо   певних  кроків  в адміністративній  реформі.  Згідно  з  цим  указом   Держстандарт, наскільки мені відомо,  фактично не буде самостійною структурою, а буде в структурі Міністерства економіки України.  Чи  піде  це  на користь    Україні,    українській    економіці   й   українському товаровиробнику?

 

     Дякую.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Дякую.  Справді,  адміністративна  реформа,   я підтримую  цю  думку,  є  одним  із  основних кроків,  який ми при формуванні своєї держави своєчасно не зробили.

 

     Що стосується  Держстандарту,  то  на  останньому   засіданні Кабінету  Міністрів Прем'єр-міністр передав слова Президента і сам іще раз підкреслив,  що всі державні  комітети,  які  підпали  під управління  міністерств,  залишаються практично в тому ж статусі і працюють таким же чином.  Але суть ідеї, до якої ми повинні дійти, полягає   в   тому,  що  тільки  члени  Кабінету  Міністрів  мають безпосередньо координувати роботу всієї виконавчої влади в країні,

-  особи,  які безпосередньо входять до складу Кабінету Міністрів. Жоден орган,  який не має окремого статусу, визначеного конкретним законом,   не   повинен  координувати  свою  роботу  без  Кабінету Міністрів.

 

     Щодо адмінреформи.  Я вважаю,  що це  повністю  збігається  з концепцією, яка врегульована державною комісією, до якої входять і народні депутати України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук. За ним - депутат Власов.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух  України.  Сергію   Леонідовичу!   Безперечно,   є   структура використання   запозичень:   на   фінансування  дефіциту  бюджету, підтримку національної валюти.  І серед тих напрямів є такий  дуже важливий,  як фінансування інвестиційних проектів.  Чи оцінюєте ви як достатню роботу уряду щодо підтримки реструктуризації економіки (саме  тих  галузей,  які  є  дуже  енерго- і ресурсовитратними) і підтримки малого та середнього бізнесу?  Якщо бюджет Литви  на  54 відсотки  формується за рахунок малого бізнесу і сфери послуг,  то Україна має від них лише 1  відсоток  надходжень.  І  ми,  власне, декларуючи цю позицію, практично не відтворюємо її на практиці.

 

     І яка  тенденція?  Зовнішні запозичення у перспективі повинні зменшуватися чи  збільшуватися?  А  позиція,  власне,  така:  вони повинні  зменшуватися і дефіцит повинен покриватися здебільшого за рахунок внутрішніх резервів. Такі два запитання.

 

     Дякую.

 

     ТІГІПКО С.Л. Ну, проблема накопичення державного боргу - це в першу  чергу проблема дефіциту бюджету.  Якби ми не планували собі видаткову частину  бюджету,  а  жили  на  те,  що  заробляємо,  на податках,  на  інших  надходженнях  до  бюджету,  то  не  було б і проблеми цього зовнішнього боргу. Ми б не виходили на ці ринки.

 

     Що стосується  нашої  співпраці  з  міжнародними  фінансовими організаціями,   то  насамперед  я  хотів  би  сказати,  що  гроші Міжнародного валютного фонду йдуть на підтримку валютних резервів. Гроші  Світового  банку йдуть за двома напрямами:  на інвестиційні проекти і підтримку дефіциту бюджету.

 

     Позавчора, якщо   я   не   помиляюся,   ви   затвердили   два інвестиційних проекти в енергетичній галузі. От на це ми можемо ще залучити від Світового банку  410  мільйонів  доларів.  Угоду  вже практично  підписано,  і  все  залежить  від ратифікації Верховною Радою.

 

     На обслуговування дефіциту бюджету  ми  можемо  отримати  від цієї організації 560 мільйонів доларів, хоча там низка проектів ще не підтримана.

 

     Щодо малого та середнього бізнесу.  Абсолютно  слушна  думка. Тільки  цей  бізнес  може  охопити  всіх  тих  людей,  які  будуть звільнятися з  великих  підприємств,  яким  дуже  важко  проводити реструктуризацію.  Але  для  цього  потрібно дві передумови,  і їх виписано  в  меморандумі:  спрощення  податкового   законодавства, можливо,  навіть зменшення податкового тиску для малих підприємств на початковому етапі їх діяльності і дерегуляція на рівні держави, зменшення адміністративного тиску з усіх боків на цей бізнес.

 

     Якщо це  відбудеться,  а  ми  це  заклали в меморандум,  то в Україні буде не 130 тисяч зареєстрованих підприємств як  сьогодні, а, як у Польщі, 2 мільйони.

 

     ГОЛОВА. Збудуємо хуторянську державу - на хутори розіб'ємо.

 

     Депутат Власов.

 

     ВЛАСОВ В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 54, Донецька область). Фракция коммунистов. Сергей Леонидович! Вы сказали,  у нас внешний долг - 11 миллиардов. Есть информация, что у нас вращается порядка 17 миллиардов иностранной валюты. Кто кого инвестирует, кто кому помогает?

 

     С этой  трибуны  примерно  месяц тому было заявлено,  что 500 семей вывезли 40 миллиардов. Опять: кто кого инвестирует, кто кому помогает?

 

     И как   вы   расцениваете   политику,   отраженную   в   этом меморандуме,  при том, что в ФРГ себестоимость угля, по-моему, 172 доллара,  а  продают они по 40 долларов.  То есть государство дает дотацию, а нам предлагают закрыть все шахты.

 

     И вообще,  где  Пустовойтенко,  почему  он   не   пришел   на рассмотрение такого серьезного вопроса? Пожалуйста, ответьте.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Щодо тіньового капіталу,  який ввезено.  Точних розрахунків немає.  Валютні кошти - тільки ті,  що  пройшли  через комерційні  банки,  -  можна  оцінити  приблизно в 10-12 мільярдів доларів.  Але я ще раз хочу  підкреслити,  що  точних  розрахунків ніхто в державі не має.

 

     Легалізація цього  капіталу відбувається тільки тоді,  коли є нормальні,  сприятливі умови для інвесторів. На сьогодні, на жаль, ми  повинні констатувати,  що таких умов в Україні не створено,  і цей тіньовий капітал,  як і весь  інший,  не  поспішає  до  нас  з інвестиціями.

 

     Що стосується  вугільної проблеми,  то пропонується закривати не всі шахти,  а лише нерентабельні,  поступово  створюючи  робочі місця для людей, які їх сьогодні практично не мають, тому що шахти збиткові.

 

     Є ще одна проблема - дотації.  Якщо ми цю проблему не  будемо розв'язувати,  то  вона постійно стоятиме перед нами,  ми постійно будемо дотувати цю галузь.  Чим більше буде  збиткових  шахт,  тим більше буде проблем.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається  голові  Національного  банку  Ющенку Віктору Андрійовичу. Десять хвилин.

 

     Наталія Михайлівна  виступатиме  як  співдоповідач,  і   вона висловить свої думки.

 

     Будь ласка, доповідайте, Вікторе Андрійовичу.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного  банку України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!   Дозвольте доповнити доповідь Сергія Леонідовича,  особливо звернути увагу на три глобальні залежності,  які змушують нас сьогодні говорити  про диспропорції  в торговельному,  платіжному балансах і,  власне,  в бюджетному дефіциті.

 

     Перше, із  чого  я  хотів  би  почати  дискусію.  Ми  повинні усвідомити,  що  рівень відкритості економіки України становить на сьогодні близько 40 відсотків.  Найголовніше  тут,  якщо  говорити конкретно,  -  надзвичайно  висока  імпортна  залежність  України. Імпортна залежність України формує кілька базових  диспропорцій  у національних  фінансах.  Якщо ми не скеровуємо на зменшення рівень споживання імпортного компоненту, виникають три базові залежності.

 

     Перша залежність - це  торговельний  дисбаланс.  Я  хотів  би навести приклад:  1995 рік - 1,2 мільярда доларів, 1996 рік - 1,1; 1997 рік - 1,5;  1998 рік - 1,2 мільярда доларів.  Інакше  кажучи, Україна  продовжує споживати ресурсів на 1,2 мільярда більше,  ніж має відповідного  власного  ресурсу.  Причому  це  відповідає  тим політичним компонентним рішенням, які стосуються цієї теми.

 

     Друга проблема,  яка  випливає з рівня імпортної залежності і бюджетного дефіциту,  - платіжна диспропорція.  У 1995-1998  роках рівень дефіциту в зовнішньому фінансуванні (якщо брати платіжний і торговельний баланси по Україні в цілому) становив від 5,8 до  6,1 мільярда.

 

     Таким чином,  якщо  оці компоненти - торговельний,  платіжний дисбаланс і,  власне,  бюджетний дефіцит  -  звести  до  спільного знаменника,  ми  можемо  дійти  висновку,  що Україна тяжко хворіє дефіцитом  зовнішнього  й  внутрішнього  фінансування.  Незведений дефіцит  фінансування за останні чотири роки характеризується так: 1995 рік - 4,8 мільярда;  1996 рік - 1,4; 1997 рік - 1; 1998 рік - 3,5 мільярда.

 

     Отже, при  розгляді  меморандуму,  прийнятого  з  Міжнародним валютним  фондом,  ми  повинні  виходити  з  того,  що  політично, економічно  Україна  щорічно  має  дефіцит  платежів торговельного балансу і бюджетної  позиції  приблизно  в  розмірі  3,5  мільярда доларів.  Це  -  базове  питання.  І  якщо  є  вже така проблема у фінансуванні, то треба знаходити відповідне фінансування.

 

     Якщо говорити конкретно про фінансування в рамках стосунків з Міжнародним   валютним   фондом,   то  я  хотів  би  навести  таку залежність.  Протягом  18  місяців  Україна  не  може  ні  копійки запозичити   на   внутрішньому  ринку  для  фінансування  дефіциту бюджету. Власний кредитор не фінансує Україну. Протягом 16 місяців зовнішні  корпоративні  учасники ринку - кредитори - не фінансують Україну. Протягом 6 останніх місяців НБУ є єдиним кредитором, який фінансує оплату зовнішніх і внутрішніх зобов'язань уряду - тих, що не реструктуризовані за строками платежу.

 

     Таким чином,  на  порядку  денному  стоїть,  з  одного  боку, дефіцит фінансування 3,5 мільярда доларів, з другого - відсутність альтернатив кредитування,  крім  Світового  банку  і  Міжнародного валютного фонду. Якщо звернутися до 1998 року, то тоді дефіцит 3,5 мільярда доларів було профінансовано  за  рахунок  альтернативного кредитування, передусім кредитування Міжнародного валютного фонду, 1,7 мільярда доларів,  тобто приблизно  50  відсотків  -  це  була фінансова допомога саме цих двох фінансових інститутів.

 

     Із цієї  загальної  проблеми  я  хотів  би  особливо виділити проблему  дефіциту  бюджету.  Підкреслюю,  що  і  торговельна,   і платіжна,  і  бюджетна  диспропорції  -  це  є  диспропорції,  які прийняті публічною політичною владою.  Це не є рішення  фінансових інститутів   -   Міністерства  фінансів,  Національного  банку  чи Міністерства економіки.  Це -  канонічний  дефіцит,  який  повинні забезпечувати   фінансуванням   відповідні   фінансові   інститути України.

 

     Якщо говорити конкретніше про  дефіцит  бюджету,  парламентом України  затверджений  дефіцит  в  сумі  1  мільярд 340 мільйонів. Шановні народні депутати!  Ви самі затвердили зовнішній  компонент фінансування  дефіциту  в  1  мільярд 400 мільйонів,  а внутрішній компонент - в 1 мільярд 275 мільйонів гривень.  Зверніть увагу, що єдиним   кредитором  внутрішнього  компоненту  бюджету  1999  року виступає Національний банк,  іншими словами - емісія Національного банку.  Але Національний банк не може робити емісію доларів,  тому рішення парламенту абсолютно  логічне  -  1,4  мільярда  зовнішніх запозичень  у доларовому еквіваленті повинно бути.  Це випливає із духу і букви Державного бюджету на 1999 рік.

 

     Я хотів би підкреслити,  що  резерви  Національного  банку  в будь-якій   ситуації  розглядаються  як  інструмент,  що  гарантує економічну стабільність країни і  рівень  її  зовнішньоекономічної безпеки.  Якщо говорити про рівень валютних резервів Національного банку,  то у  світовій  практиці  є  правило:  тримісячний  резерв Національного банку по відношенню до імпортних потреб.  Три місяці для того,  щоб держава керувала своєю економічною безпекою.  Це  є класична умова для формування валютних резервів.

 

     Але зверніть увагу: 1994 рік - Україна мала валютних резервів у еквіваленті 1,9 тижня;  1995 рік - 3,2; 1996 рік - 4,9; 1997 рік

- 5,9;  1998 рік - 2,9 тижня.  Ми глибоко переконані,  що опускати нижче планку резервів не є  політично  продуманою  акцією.  Єдиним компонентом  поповнення  резервів  Національного банку і погашення зовнішніх боргів Міністерства фінансів, безумовно, є програма ЕFF.

 

     Дозвольте показати  одну  діаграму.  Я  зробив  її  в   таких кольорах,   що   буде  видно  здалеку.  Червоне  -  це  потреба  у фінансуванні,  зумовлена дефіцитом бюджету; зелене - це можливості внутрішнього ринку.  Подивіться, будь ласка: оце - 1996 рік, оце - 1997 рік, оце - 1998 рік. На 1999 рік вами прийнято мудре рішення: рівень  дефіциту бюджету нижче 1 відсотка (ось ця відмітка),  і ми вперше можемо вийти  на  його  гармонійне  фінансування  в  рамках бюджету 1999 року. Діаграми попередніх років явно свідчать про те, що внутрішніх можливостей Україна теоретично не мала,  і зовнішній компонент   є  просто  невід'ємною  частиною  програми  реалізації бюджетної  політики,  яка  затверджується  в   стінах   парламенту України.

 

     І останнє.  Сергій  Леонідович  зупинився  на  історії  наших відносин із Міжнародним валютним фондом.  Починаючи  з  30  жовтня 1994  року  Міжнародний валютний фонд видав 2 мільярди 62 мільйони доларів кредитів,  заборгованість на  сьогодні  -  1  мільярд  946 мільйонів.  Як правило,  це кредити на термін від 5 до 10 років із граційним періодом для сплати процентів від 4,5  до  3,2  року,  і вартість цих позик Міжнародного валютного фонду найменша. Програма ЕFF  -  4,5  відсотка,   найбільша   -   5,14   відсотка.   Це   є найунікальніші,   найдешевші   кредити,   які   можуть   бути   на міжнародному ринку.

 

     Декілька слів стосовно самого  меморандуму.  Шановні  народні депутати! У мене в руках меморандум з Міжнародним валютним фондом. Це - продукт України.  У ньому є п'ять  пунктів,  які  стосуються, власне,  Національного  банку  і монетарної політики.  Дозвольте я тезово нагадаю їх.

 

     Пункт щодо  валютного  курсу.  Я  не   буду   його   повністю зачитувати,  тут  усе описового характеру,  і в жодному разі ви не побачите зобов'язань  України  щодо  рівня,  якоря  самого  курсу. Більше  того,  Україна  відповідно  до восьмої статті як засновник Міжнародного валютного фонду ухвалила  внутрішню  конвертацію.  Ви знаєте, що починаючи з вересня в Україні діє такий валютний режим, якого немає на жодному валютному ринку,  який суперечить установам Міжнародного  валютного  фонду.  Це  була  й  залишається  позиція України, адже тоді нам треба було йти на ці виняткові рішення, щоб утримати контроль над ситуацією.

 

     Другий пункт - це управління банківською системою. Ви знаєте, що 23 січня 1999 року був виданий указ Президента  про  комплексні заходи,  спрямовані на вдосконалення банківської системи України в 1999-2000 роках.  Це - компонент цього  меморандуму:  ми  взяли  з указу     Президента     позиції    щодо    капіталізації,    щодо широкомасштабного   плану   дій   для   забезпечення   ліквідності банківської системи і таке інше.  Тобто абсолютно внутрішні базові юридичні документи.

 

     Третій пункт  -  це   регламент   формування   і   управління резервами, про який я вам сказав.

 

     Наступний пункт  -  це управління регламентами щодо обмеження конвертації,  які щойно були  оголошені  Національним  банком  для лібералізації  валютного  ринку  і  того,  про що ми домовлялися у вересні  1998  року  напередодні  проголошення   адміністративного регулювання валютного ринку.

 

     І останнє.  До  меморандуму  додається  невеличка  матриця із розділу монетарної політики (11 пунктів), із яких два пункти - про прийняття законів про Національний банк і про банківську систему і дев'ять пунктів, які передбачають:

 

     введення відповідно  до   міжнародних   стандартів   типового нагляду за банківською системою;

 

     створення спеціального  нагляду  за семи системними банками і здійснення відповідної перевірки;

 

     розвиток міжбанківського ринку;

 

     реструктуризація системних банків,  які  зазнають  фінансових проблем;

 

     нормалізація відносин між урядом і комерційними банками з тих програм,  які фінансували комерційні банки (санаційні, пам'ятаєте, 1993, 1994 років і ряд спеціальних проектів);

 

     створення механізму страхування вкладів населення (два місяці тому,  як  ви  знаєте,  підписано  відповідний  указ,  в   Україні створений Фонд страхування вкладів населення);

 

     зняття обмежень  щодо  капіталізації  і кредитування дефіциту бюджету й таке інше.

 

     Я глибоко,  професійно переконаний,  що заходи, передбачені в цій технічній матриці,  які стосуються дій української сторони,  - це не чийсь диктат,  це логічна позиція української сторони,  що є невід'ємним компонентом бюджетної політики 1999 року, зокрема щодо дефіциту бюджету, ухваленого парламентом України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запишіться,  будь  ласка,  на  запитання.  Висвітіть. П'ять хвилин на запитання й відповіді.

 

     Депутат Альохін. За ним - депутат Журавський.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 39, Дніпропетровська область).  Шановний Олександре Миколайовичу, прошу передати слово Павловському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  Скажіть,  будь ласка,  як нам вийти з такої ситуації.  Міжнародний валютний  фонд створив  таку  банківську систему,  яка відриває національні кошти від національного  виробництва,  робить  нашу  економічну  систему нестійкою  і,  отже,  залежною  від  міжнародних  фінансових криз. Причому ця криза для нас,  як і для інших  слаборозвинутих  країн, вічна,  ми  з  неї  ніколи не вийдемо,  якщо не змінимо банківську систему.

 

     Як ви до цього ставитеся?  Чи згодні ви з тим,  що нам  треба бути  в  цій  вічній  міжнародній  фінансовій  кризі і нищити наше виробництво? Будь ласка.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я негативно ставлюся до цієї репліки,  тому що з професійного погляду це абсолютно не відповідає істинній ситуації. Скажіть,  будь ласка, народні депутати: яку банківську систему вам треба,  якщо банківська система може дати економіці тільки те, чим вона  володіє.  Якщо  в  банківську  систему  (Шум  у  залі).   Ви послухайте, будь ласка. Я даю відповідь на запитання.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Вікторе Андрійовичу.

 

     Депутат Моісеєнко!   Ви   заважаєте   працювати.  Я  поставлю питання, щоб ви залишили зал.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Дозвольте дати відповідь по суті.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу:  я поставлю питання,  щоб ви  залишили зал. Ви заважаєте працювати.

 

     Відповідайте.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Що стосується кредитування комерційними банками, то,  шановні,  комерційний банк може видати кредити  тільки  тоді, коли хтось перед цим йому приніс депозити.  Зверніть увагу,  що із семи останніх років п'ять  років  були  роками  базового  відпливу ресурсів  із  банківської  системи,  і тільки в 1997-1998 роках до середини минулого року  ми  мали  70  відсотків  приросту  вкладів населення.

 

     Що стосується Національного банку.  Дозвольте я продемонструю статистику.  У  1992  році,  коли  обсяги   валового   виробництва зменшилися на 10 відсотків, ми мали 11- кратне збільшення грошової маси за рахунок емісії Національного банку,  у  1993  році  -  19- кратний  приріст грошової маси,  у 1994 році обсяг грошової маси в Україні збільшився у 7 разів, у 1995 році - 213 відсотків приросту грошової  маси,  у  1996  році - 135,  у 1997 році - 134 відсотки. Кількість грошей зростає,  а чорні стовпчики, які я вам показую, - це обсяги виробництва, які падають.

 

     Тоді виникає запитання:  що ж ми робимо? Ми випускаємо гроші, а динаміка виробництва має круте падіння. Це - дорога до інфляції, до девальвації і відпливу вкладів населення з банківської системи. І  тоді  банківська  система  втрачає  ресурс  для   видачі   його економіці.

 

     Отака залежність.   Це  -  не  демагогія,  це  -  елементарна економічна наука.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Сьогодні ми маємо глибоку системну кризу, у тому числі й фінансову.  У мене до вас запитання,  Вікторе Андрійовичу,  як  до висококваліфікованого фахівця,  висококваліфікованого банкіра.  Чи маємо ми можливість без міжнародних фінансових інституцій  підняти економіку? Якщо так, то що для цього повинен зробити парламент?

 

     Пане Моісеєнко,  ви  на  мене  не  кричіть.  Я  прошу  Голову Верховної Ради позбавити його можливості перебувати в цьому  залі. Він завжди перебиває депутатів.

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я глибоко переконаний,  що в України є шанс мати таку економічну модель,  за якої рівень міжнародної залежності був би  мінімальний.  Я  глибоко  переконаний  у  цьому.  Якщо підійти грамотно  до  моделювання  бюджетної,  фіскальної  і   структурної політики,  відповідь  буде  тільки позитивна.  Україна мусить мати меншу міжнародну залежність у формуванні своїх  власних  фінансів. Потрібна  лише  політична  воля для того,  щоб здійснити ті зміни, включаючи й блок фіскальних та податкових змін,  які потрібні  для цієї моделі.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тихонов.

 

     ТИХОНОВ С.А.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Прошу передать слово Марченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Виктор Андреевич!  Я называю вам статьи Конституции.  Статья 85  Конституции  обязывает правительство   и   Национальный   банк  руководствоваться  только программой,  которая  принята  Верховным   Советом.   Статья   113 Конституции    -    это   полномочия   правительства,   полномочия Национального  банка,  который  подконтролен  и  управляем  только Верховным   Советом,  -  обязывает  вас  руководствоваться  только решениями Верховного Совета.

 

     Я прошу вас назвать конкретно статью Конституции  или  закон, который  позволяет  правительству  и  Национальному  банку в своей деятельности   руководствоваться   документом,    подписанным    с международными    финансовыми    организациями,   коими   является меморандум с Международным валютным фондом.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую.  Я хотів би підкреслити,  що  я  даватиму відповідь по суті п'яти пунктів, які підписав Національний банк. У статті 99 Конституції передбачено, що базова функція Національного банку - забезпечення стабільності національних грошей.

 

     П'ять пунктів,  які викладені в меморандумі як концепція,  як основа позиції Національного банку жодною буквою не суперечать цій статті Конституції.  Це програма, шановні колеги, яка з точки зору регулювання стабільності національних грошей повністю  випливає  з юридичних норм і положень цієї статті Конституції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається    народному    депутату    Симоненку   Петру Миколайовичу. Десять хвилин (Шум у залі).

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  У меня 20 минут,  Александр  Николаевич,  как  и  у докладчика.

 

     Шановні колеги! Пропонуючи обговорити на пленарному засіданні питання про Меморандум...

 

     ГОЛОВА. Вибачте, Петре Миколайовичу. Ми розписали, що питання про  меморандум розглядаємо до 12 години.  О 12 годині закінчуємо. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Олександре Миколайовичу,  так  же  не  можна. Учора ми з вами говорили про 20 хвилин. Я й готував доповідь на 20 хвилин.

 

     Пропонуючи обговорити на  пленарному  засіданні  питання  про Меморандум  економічної  політики,  фракція  комуністів виходила з того,  що  визначення  засад  внутрішньої  і  зовнішньої  політики України  згідно  зі  статтею  85  Конституції  України є виключною прерогативою Верховної Ради.

 

     На жаль,  при тому політичному керівництві,  яке ми  сьогодні маємо, уряд фактично весь час діяв і продовжує діяти не за власною програмою,  програмою в  ім'я  народу  України,  а  за  програмою, продиктованою Міжнародним валютним фондом і Світовим банком.

 

     Меморандуми не  тільки  не вносилися на обговорення Верховної Ради,  а й фактично  приховувалися  від  народних  депутатів,  від народу України. Хоча, як з'ясувалося, це давно вже є в Інтернеті.

 

     Цей факт  багато про що говорить:  і про зневажливе ставлення найвищих урядовців до Основного Закону держави  -  Конституції;  і про брутальну неповагу до парламенту, до народних обранців та й до всього нашого народу;  і про бездіяльність Президента Кучми,  який за  Конституцією  має  бути  гарантом  її дотримання,  однак своїх обов'язків не виконує,  фактично потурає тим,  хто ігнорує  вимоги Основного  Закону.  А  головне  -  цей  факт свідчить про фактичне підпорядкування  політики  незалежної   України,   її   економіки, соціальної   сфери  інтересам  і  диктату  міжнародних  фінансових олігархій, що перетворює суверенітет нашої країни на фікцію.

 

     Як визнав  нещодавно  сам  Президент,  критичне  становище  в українській  економіці  досягло  такої  гостроти,  що вже загрожує національній безпеці України.  Обставини,  пов'язані з підписанням меморандумів,   свідоме   приховування  їх  від  парламенту  дають відповідь на запитання,  що виникають у народних  депутатів:  чому блокується   розгляд   і   затвердження   Верховною   Радою  засад внутрішньої і зовнішньої політики України?  Чому не  вносяться  на розгляд  парламенту  багато  законопроектів,  прийняття яких прямо передбачене Конституцією, зокрема про засади національної безпеки, про  структуру  і чисельність силових міністерств і відомств,  про порядок допуску  підрозділів  збройних  сил  іноземних  держав  на територію   України   та   багато  інших  проектів  економічних  і соціальних законів?

 

     Певним політичним  силам  у  державі,  які  займають  ключові позиції в її керівництві,  не хочеться, щоб їх діяльність була під контролем парламенту й громадськості.  Можна  сказати  більше:  ці сили,  по суті,  чинять опір тому, щоб діяли положення Конституції України,  навіть у тому недолугому варіанті,  який був  нав'язаний Президентом Кучмою для прийняття Верховною Радою.  І це зрозуміло, адже в меморандумах у концентрованому вигляді викладено нав'язаний міжнародними  фінансовими спрутами антинародний,  антинаціональний курс так званих радикальних ринкових реформ.

 

     Нагадаю лише кілька цифр і фактів реалізації  цієї  програми. Валовий внутрішній продукт Україна сьогодні ледь сягає третини від рівня 1990 року.  Україна є чи не єдиною з усіх  колишніх  союзних республік,  де  падіння  в економіці триває восьмий рік підряд.  У країні відбувається глибока деформація й деградація  економічного, науково-технічного  кадрового  потенціалу.  Тотальна приватизація, точніше злочинна прихватизація, дозволила купці спритних ділків за сприяння  високопоставленого корумпованого чиновництва прибрати до брудних рук величезні багатства,  створені працею кількох поколінь радянських людей. При цьому очікуваних багатомільярдних надходжень до  Державного  бюджету  країна  не  одержала,  а  в   суспільстві поглибилося до небезпечних розмірів майнове розшарування, наростає розпад соціальних зв'язків.  Про реальну заробітну плату і  казати вже нема чого.

 

     Розхитана вщент  фінансова система держави.  Майже в 4,5 раза збільшилися за останні чотири  роки  дебіторська  та  кредиторська заборгованості   між   вітчизняними   підприємствами.  На  початок нинішнього року вони становили  відповідно  100  і  130  мільярдів гривень.

 

     Національна валюта  гривня,  стабільністю  якої  так пишалися наші урядовці і банкіри,  і про що зараз  ми  знову  чули  з  цієї трибуни  з  вуст  голови  Національного банку,  знецінена після її введення майже у 2,5 раза.  Заборгованість  із  заробітної  плати, пенсій,  стипендій, інших соціальних виплат, якої чотири роки тому практично не було,  перевищила 9  мільярдів  гривень  і  продовжує зростати.

 

     Зовнішній борг України сягає майже 12 мільярдів доларів США і теж зростає,  бо Президент, Прем'єр-міністр, інші високопоставлені чиновники ніяк не займаються проблемами вітчизняної економіки,  її реальною реструктуризацією,  а бігають  з  простягнутою  рукою  на Заході й випрошують усе нові й нові кредити.

 

     За підрахунками фахівців, сукупні безповоротні втрати України за роки так  званих  ринкових  перетворень  становлять  майже  370 мільярдів  доларів  США.  Додамо  до  цього,  що населення України скоротилося за роки президентства Кучми більше як на 1,5  мільйона чоловік.   За  показниками  середньої  тривалості  життя  громадян Україна опинилася у 12-ій десятці серед 192 країн світу.  Не  буду далі  наводити  приклади,  я  думаю,  кожний із народних депутатів розуміє, до чого призвела так звана ринкова реформа.

 

     Тим часом, шановні колеги, увесь зміст меморандуму, закладені в  ньому  зобов'язання  уряду  перед Міжнародним валютним фондом і Світовим банком свідчать про те,  що Україну свідомо  штовхають  у прірву, а її народу це загрожує ще тяжчими випробуваннями.

 

     Передусім зазначимо,  що  уряд,  беручи  на  себе передбачені меморандумом зобов'язання,  фактично розпочинає  новий  наступ  на соціально-економічні  права трудящих,  декларовані в Конституції і законах України,  перекладає на трудящих іще більший тягар. І це - відверта політика геноциду проти власного народу.

 

     Під приводом  необхідності  раціоналізувати  урядові витрати, оптимізувати соціальні витрати, поліпшити цільове надання допомоги найвразливішим  групам  населення фактично передбачається на пряме порушення статті 22 Конституції України істотно  звузити  зміст  і обсяг  встановлених  чинними  законами  прав громадян,  зробити ще нестерпнішими  умови  життя   мільйонів   наших   співвітчизників. Ідеться, зокрема, про коригування тарифів на комунальні послуги та громадський транспорт, скасування всіх дотацій на покриття різниці між  повним та фактичним відшкодуванням собівартості послуг (пункт 27 меморандуму).

 

     Я хотів би звернути вашу увагу, шановні колеги, на додаток до цього меморандуму, прийнятий 17 березня цього року і надісланий як додатковий документ до меморандуму.  Це ж  просто  ганебне  явище, повна  залежність:  ми  все  виконаємо,  щоб  наші  люди нічого не отримали сьогодні і ніякого захисту з боку держави не мали.

 

     Намічається (пункт 28 меморандуму) запровадити  нову  систему відшкодування  заробітної  плати  в  разі  надання  допомоги через хворобу,  а саме: скоротити пролонгування лікарняних, перенести на підприємства витрати, пов'язані з першими двома тижнями лікарняної відпустки.  Але ж у  підприємств  немає  оборотних  коштів,  немає взагалі коштів, і людина, якій будуть конче потрібні ліки, взагалі не матиме за що їх купити.

 

     Як сказано в меморандумі (пункт 29),  у порядку підготовки до кардинальної  реформи  пенсійної системи вже найближчим часом буде зменшено  кількість  пільгових  пенсій,   раціоналізовано,   тобто обмежено,  пенсію  працюючим  пенсіонерам,  здійснено  заходи щодо заохочення виходу на пенсію в  більш  пізньому  віці  (мається  на увазі поступове підвищення пенсійного віку).  Це при тому,  що вже тепер лише  незначна  частка  громадян  доживає  до  встановленого чинним законодавством пенсійного віку.

 

     Ну хіба  ті,  хто  сьогодні  від  імені  уряду підписує такий меморандум,  не мають уже ні  батька,  ні  матері?  Інколи  так  і думаєш,  що,  справді,  у  нас  в уряді позбиралися сироти,  бо не знають, як живе власний народ і власні батьки.

 

     У меморандумі (пункт 27) йдеться  і  про  проведення  реформи державного управління, скорочення працюючих у бюджетних установах. План відповідних дій,  як  сказано  в  документі,  розроблений  за допомогою   Світового  банку.  Уже  дописалися  до  того  в  цьому меморандумі,  що  структура  Міністерства   фінансів   може   бути затверджена  тільки за згодою Світового банку.  Ну про що ще можна казати?  Про яку незалежність  України,  шановні  колеги,  взагалі можна  сьогодні  вести  мову,  якщо  детально  проаналізувати  цей документ?

 

     Необхідність у цьому не викликає сумнівів,  але про що  можна говорити   конкретно?   Про   скорочення   величезного,   наскрізь корумпованого  управлінського  апарату   чи   навпаки   про   його збільшення (а він,  практично, значно збільшився за останні роки)? Коли в меморандумі  говориться  про  бюджетну  сферу,  то  йдеться передусім   про  програму  проведення  реформ  у  галузях  охорони здоров'я та освіти,  а конкретніше - про закриття частини шкіл  та інших  навчальних  закладів,  істотне зменшення мережі лікувальних установ,  скорочення великої  кількості  медичних  і  викладацьких кадрів. Уже тепер від декларованих Конституцією України безплатних медичної допомоги і освіти практично майже нічого не залишилося.

 

     Шановні демократи, - ті, хто приймав цю Конституцію. Ви якраз закладали  все  це,  а  сьогодні сприяєте тому,  що уряд злочинним шляхом, порушуючи Конституцію, просто позбавляє людей цих прав.

 

     Останнім часом Кабінетом  Міністрів  прийнято  ряд  постанов, якими  передбачається  скорочення  15  відсотків  викладачів вищих навчальних закладів,  53 тисяч учителів загальноосвітніх шкіл, 7,8 тисячі вихователів дошкільних освітніх закладів.  Зачиняться двері 81 школи в сільській місцевості, скорочуються 17 тисяч класів. Ось вам вказівка Міжнародного валютного фонду, яка чітко виконується в Україні.

 

     Після виконання  чергових   зобов'язань   перед   Міжнародним валютним  фондом  цим  дуже важливим галузям соціальної сфери буде завдано ще  одного  нищівного  удару.  Нагадаю,  що  у  Державному бюджеті на нинішній рік скорочено проти минулого року видатки:  на охорону здоров'я - в 1,3 раза,  на освіту - в 1,2,  на заходи  для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціальний захист

- в 1,5,  на сільське господарство  -  в  1,8  раза.  Ліквідуються дотації на житлово-комунальні послуги.

 

     Шановні колеги!  Подивіться,  будь  ласка,  додаток  до цього меморандуму. Там першим пунктом передбачено скоротити в липні 1998 року відрахування до Чорнобильського фонду з 10 до 5 відсотків,  а в січні 1999 року повністю перевести  фінансування  чорнобильської програми  на  бюджетну  основу.  І  повністю  виконати все те,  що вимагав Міжнародний валютний фонд.

 

     Я можу навести дуже багато прикладів,  як діє уряд, повністю, так  скажемо,  до  крапки виконуючи все те,  що диктує Міжнародний валютний фонд.  Усе, що продиктував Міжнародний валютний фонд і що записано  в  меморандумі,  беззастережно виконується.  Уряд,  який виявив повну безпорадність,  коли йдеться про  збирання  податків, приборкання корупції,  закриття каналів для вивезення капіталів за межі України,  повернення незаконно вивезених за кордон  мільярдів доларів,  прагне  залатати дірки в бюджеті за рахунок пограбування власного народу.

 

     Вважаємо, що  Верховна   Рада   має   покласти   край   такій антинародній  політиці  і  здирницькій  практиці,  рішуче стати на захист соціальних завоювань і гарантій прав трудящих,  закріплених у Конституції.

 

     Далі. Серед основних напрямів так званих ринкових перетворень у  меморандумі   особливо   виділено   дерегуляцію   приватизації, демонополізацію  реформ  банківського сектора,  сектора сільського господарства та енергетичного сектора.

 

     Я хотів би тільки нагадати, як у нас відбувалася приватизація за  вказівками Міжнародного валютного фонду.  На цей рік записано: приватизувати  на  грошовій  основі.  А   це   означає   практично розграбити, розкрасти, роздати за безцінь 9,5 тисячі підприємств - наукових,  технологічних,  виробничих,  з високими технологіями  і таке інше.

 

     Хіба для  тих,  хто кричить:  "Регламент!" - незрозуміло,  до чого  ви  сьогодні  причетні  з  цим   так   званим   меморандумом беззастережного виконання вимог Міжнародного валютного фонду?

 

     Запорізький автомобільний     завод.    Фракція    комуністів попереджала,  що   "АвтоЗАЗ-ДЕУ"   -   це   злочин.   Приватизація Миколаївського     цементного     заводу,     київського    заводу "Електроприлад",  луганського  заводу  "Горизонт",   Чернівецького машинобудівного  заводу  і  багато  інших  прикладів  свідчать про широкомасштабні акти злочину проти  народу,  руйнацію  економічної бази  як  бази економічної незалежності.  Це злочини перед народом України!

 

     Нас намагаються  переконати,  що  приватизація   стратегічних об'єктів   (таких,   як  "Укртелеком"),  є  чи  не  єдиним  шляхом наповнення доходної частини бюджету.  Шановні пани, досить брехати власному  народу!  Сьогодні ви отримаєте копійку в бюджет,  завтра жодної не отримаєте, бо всі прибутки підуть так, як і від реклами. До  речі,  давайте  розберемося,  куди  зараз  поділося УТ-1,  хто сьогодні там хазяйнує,  завдяки приватизації.  Давайте і  прізвище назвемо,  тоді  й  зрозумієте,  хто  є  справді  хазяїном  у нас в державі.

 

     Уряд обіцяє Міжнародному валютному фонду прискорити реформи в секторі сільського господарства (пункт 20 меморандуму). За словами про  реструктуризацію  сільськогосподарських  об'єктів,   розвиток активного  земельного  ринку тощо приховується головне:  прагнення перетворити землю на предмет купівліпродажу,  зруйнувати до  кінця великі   колективні   товарні  сільськогосподарські  підприємства. Наслідком  цього  буде  розорення   і   обезземелення   селянства, відновлення  лантифундистської системи,  поява на селі поміщиків і наймитів, ще більша продовольча залежність України, яка ще недавно була житницею Європи, від Заходу.

 

     Значне місце  в  документі приділено реформуванню фінансового сектора і банківської системи.  Я не буду детально  зупинятися  на цьому,  бо у виступі голови Національного банку чітко сказано,  що він ніколи не  займався  виконанням  конституційного  положення  і норми  підтримки економіки України,  а займався тільки одним - так званою стабілізацією фінансової одиниці,  а  це  означає  руйнацію економічної   незалежності   і   повну   залежність   від  програм Міжнародного валютного фонду.  Ну,  а вже те,  куди і як  дівалися гроші,  я думаю, що в кожного з нас немає сумніву, що кожне слово, кожна дія - це кримінальні злочини,  це, як кажуть, кримінальщина. І  практично по кожній справі сьогодні є чим займатися Генеральній прокуратурі.

 

     За своїм змістом  меморандум  є  угодою,  міжнародно-правовим документом.  Чому  ж  він  не  вноситься на затвердження Верховної Ради?  Чи не тому,  що меморандум суперечить  шістнадцяти  статтям Конституції?  І  це вже доведено всіма,  хто хоча б ознайомився зі змістом цього меморандуму.  Із урахуванням сказаного ми і  вносимо на  розгляд  Верховної  Ради  проект постанови,  який є у народних депутатів, і просимо підтримати його:

 

     "1. Відмітити, що Кабінет Міністрів України (В.Пустовойтенко) і  Національний банк України (В.Ющенко),  підписавши з Міжнародним валютним фондом Меморандум економічної політики України на  період з   1   липня  1998  року  по  30  червня  2001  року,  перевищили повноваження і грубо порушили Конституцію України.

 

     2. Запропонувати Кабінету Міністрів України  і  Національному банку  України  негайно відкликати Меморандум економічної політики України на період з 1 липня 1998 року по 30 червня 2001 року.

 

     3. Внести до порядку денного  третьої  сесії  Верховної  Ради України   нинішнього   скликання   питання   про  Основні  напрями грошово-кредитної  політики   Національного   банку   України   на 1999-2001 роки".

 

     До речі,  шановні колеги, я хотів би звернутися до вас: чи не своєчасно зараз поставити це питання, бо коли приймали бюджет, нам обіцяли,  що  основні  напрями  грошово-кредитної  політики одразу будуть внесені після прийняття бюджету?  Вже минуло три місяці. Де ця політика Національного банку України? То, може, треба поставити питання: чому не виконують? І давайте тоді відправляти у відставку тих, хто сьогодні не виконує те, що приймає Верховна Рада.

 

     Стандартне меню   макроекономічної   політики  і  структурної передбудови МВФ сладається з чотирьох блюд:  надзвичайна  бюджетна економія;  повна  ліквідація  всіх пільг,  які завоював наш народ; девальвація  національної  валюти;  розширення  коридору.  Все  це записано  в  меморандумі.  Ніхто  з  них  не  займався економічною політикою,  насиченням ринку продукцією власного товаровиробника і нормальною  ціновою політикою,  а тільки лібералізацією торгівлі і мотлох весь закордонний везли  на  ринки.  Правильно  казав  Борис Ілліч, що Україна сьогодні - це ринки сатани, які знищують власний народ.  Так от,  оцей мотлох попривозили  на  ринки,  де  торгують народом України.

 

     Щодо приватизації   державної   власності   не   раз  фракція комуністів попереджала, застерігала і закликала: давайте терміново зупинимо процес,  розберемося.  Ні! Меморандум якраз і вимагає від цього уряду, щоб і далі продовжувалася ця злочинна політика.

 

     Тому хотів би наголосити ще на такому  питанні.  Дуже  часто, аналізуючи,  посилаються  на закордонний досвід.  Але все те,  що, скажімо,  реалізовувалося Міжнародним валютним фондом,  спричиняло голодні  повстання  доведених до відчаю людей у Каракасі,  Тунісі, Марокко,  Нігерії,  Мексиці,  інших країнах. Та ту ж Бразилію, про яку ви дуже часто згадуєте,  просто обікрали сьогодні,  вона винна сотні мільярдів доларів шахраям  від  політики  і  від  фінансової діяльності на території колишнього Радянського Союзу.

 

     Ми ще  і ще раз закликаємо всіх,  хто прийшов у Верховну Раду виконувати довіру  нашого  народу,  наших  виборців,  прийняти  це рішення,   проголосувати  і  заборонити  співпрацю  з  Міжнародним валютним фондом.  І ще раз наголошую,  закликаю:  давайте  жорстко поставимо  питання  про  відставку  цього  уряду  як  уряду,  який проводить злочинну політику.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Вітренко  Наталії  Михайлівні (Шум у залі).

 

     Коли будемо розглядати проекти, у нас п'ять проектів, кожному надамо право захищати свій проект.

 

     Шановні колеги! У нас на сьогодні 14 питань, тому я ставлю на голосування   пропозицію,   щоб  працювати  до  20  години.  Прошу визначитися.  Я "за",  але ще раз кажу: давайте продовжимо роботу. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 140.

 

     Це процедурне питання, працюємо до 20 години. П'ять хвилин на запитання. Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Асадчев. За ним - депутат Тропін.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Петре Миколайовичу!  Я  хотів  би запитати  вас  з  приводу цієї частини доповіді,  де ви казали про курс гривні до долара.  Як ви поясните той факт,  що при  поганому Президенті,  якого,  до  речі,  обрали  ви,  поганому  уряді  курс усе-таки тримався до того часу,  поки не обрали пана  Ткаченка  на посаду Голови Верховної Ради?  І після того,  як його обрали, курс зразу  обвалився  і  продовжує   обвалюватися.   Це   є   фактична статистика. Як ви можете пояснити цей факт?

 

     СИМОНЕНКО П.   М.  Дякую  за  дуже  серйозне  запитання,  але серйозна  статистика  свідчить  про   інше.   Стабільність   курсу трималася  на  кістках власного народу,  люди роками не отримували заробітну платню.  Віддайте людям зароблене і віддайте пенсії - що тоді  буде з цим курсом,  коли немає насиченості ринку,  товарного покриття?  Ви дайте відповідь.  Якщо гривня скоротилася в  півтора раза,  а  за ці роки в нас померло 5 мільйонів людей (якого віку і хто помер, це теж зрозуміло), то практично сьогодні життя людини - 2 тисячі доларів. Помножте, будь ласка, і ви отримаєте все те, про що зараз кажете.  Ця так звана стабільність  гривні  трималася  на кістках  власного народу за рахунок того,  що наш народ кредитував цю  кримінальну  владу.  І  тому  ще  раз  наголошую,  що  обрання Олександра  Миколайовича  Головою  Верховної  Ради  до зміни курсу гривні ніякого відношення не має,  це  наслідки  того  політичного курсу, який продовжується в нас з 1994 року.

 

     ГОЛОВА. Коли ми національну програму затвердимо в цьому залі, отоді визначимо курс,  до якого буде  причетний  Голова  Верховної Ради разом з Верховною Радою.

 

     Слово надається депутату Тропіну. За ним

- депутат Григорович.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Петр   Николаевич!   В принципе,  в любом нормальном государстве должно быть соответствие работы банковской системы с промышленной.  Как вы считаете, каковы взаимоотношения нашей банковской системы с промышленной?  И каковы результаты? Это первое.

 

     И второе.  Буквально  недавно   некоторые   регионы   Украины подписали   соглашения   о   сотрудничестве   с  Белоруссией,  где говорилось о том, что необходимо делать ставку на собственные силы и  не  рассчитывать  на  международные.  Как вы относитесь к таким вопросам?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Сегодня практически  никаких  взаимоотношений банковской  системы  со  сферой производства нет.  О какой связи с производством можно вести разговор,  если кредитная ставка 85  или 90 процентов? Ведь они сегодня работают на теневых деньгах, на так называемых   коротких   кредитах,   по   сути,   без   перспективы восстановления производства товаров народного потребления. Сегодня они  работают  по  схеме  только  на  спекулятивный  капитал.  Это правительство  облигациями внутреннего государственного займа (они тоже в этом меморандуме записаны) создавало новую пирамиду  вместо трастовых   компаний,   вымывало   деньги   по  указанию  того  же Международного валютного фонда. Поэтому, уважаемый Владимир Ильич, речь  идет  о  том...  Кстати,  я  и  в прошлый раз,  когда Виктор Андреевич здесь отчитывался, говорил, что это его прямая вина, что он   оторвал   сегодня   экономическую   политику  государства  от финансовой  поддержки  промышленного  производства.   Поэтому   на коротких  кредитах  работают,  по  сути,  только  те,  у  кого еще экспортная продукция есть,  а все остальные...  Ну, внутреннего же рынка практически нет...

 

     По Белоруссии.  Я  считаю,  что  правильно  делают как раз те руководители регионов,  которые устанавливают прямые  контакты.  И правильно   Лукашенко   нам   на   встрече  говорил:  "А  чего  вы удивляетесь?  Мы ваш украинский сахар покупаем в  Бразилии".  Так, может  быть,  давайте  этот  путь  сделаем  короче,  чтобы  и наше производство работало,  чтобы был  взаимовыгодным  обмен  товаром, продукцией,  чтобы, скажем так, насытить рынок приемлемой по ценам продукцией?  Тогда будет и результат.  Есть чему поучиться у наших белорусских  товарищей,  чтобы здесь кое-кому глаза открыть.  А то умышленно делают все, чтобы не открывать глаза (Шум у залі).

 

     Какие там талончики,  что  вы  мне  рассказываете?  Я  своими глазами все видел.

 

     ГОЛОВА. Депутат Григорович.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України. Шановний Петре Миколайовичу! Я, повірте, щиро поділяю ваш  пафос  і  ваш  біль,  тому  що мені так само болить,  адже це трагедія нашого народу.

 

     Однак я хотіла б у дусі вашого екскурсу в те,  що  ж  з  нами сталося, поставити вам таке запитання. Хто оголосив про перебудову суспільно-економічних відносин?  ЦК КПРС.  Де брав  кошти  міністр фінансів   колишнього   Радянського   Союзу  Павлов  на  закупівлю імпортних порошків? У Міжнародного валютного фонду. Що тоді про це писала  газета  "Правда"?  Вона  писала  в  1989  році,  що  треба змінювати форму господарювання,  форми власності, бо вони в нас не виправдали себе.  Зв'язок з Міжнародним валютним фондом, починаючи з доброго 1985 року, - це вина Центрального Комітету Комуністичної партії колишнього Радянського Союзу.

 

     Я хотіла б почути вашу позицію, як ви оцінюєте ті дії тепер і як ви думаєте діяти сьогодні?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Дякую вам за це запитання. Стосовно того, хто починав  реформи.  Якщо  казати  про  1983  рік,  про  напрями  та ідеологію реформ,  то,  скориставшись цією ідеологією і напрямами, під керівництвом Комуністичної партії Китайська Народна Республіка сьогодні досягла значних успіхів.  І це  не  треба  відкидати,  це справді результати.

 

     Стосовно того,  що  робили  і  які  фактори вплинули на зміну цього курсу,  правильніше,  фальсифікацію курсу і  таке  інше,  це справді складне питання.

 

     Про порошки.  Я  думаю,  вам  відомо,  що в Україні одночасно вісім заводів,  якщо я  не  помиляюсь,  поставили  на  капітальний ремонт. Що потім відбувалося з тими порошками, ви знаєте. Але хочу ще раз наголосити,  що в моєму рідному Донецьку шахтарі на той час справді  ставили  питання  про  те  ж мило,  але ніколи не ставили питання,  чим їм годувати сім'ю,  і ніколи не ставили питання,  що вони несвоєчасно отримують заробітну платню.

 

     І на  завершення,  бо  знаю,  що час уже вийшов,  я зачитаю з останнього  меморандуму  одну  фразу,  щоб  вам  було   зрозуміло: "Затримка в прийнятті рішення Конституційного Суду перешкодила нам підвищити тарифи на комунальні послуги в 1998 році.  З  огляду  на знецінення гривні з моменту започаткування програми необхідно буде значно підвищити комунальні тарифи порівняно з 1998 роком".

 

     А тепер я звертаюся до вас:  а чи не  виконав  Конституційний Суд  на вимогу Міжнародного валютного фонду і нашого Президента те замовлення,  яке  в  суспільстві  називається   кілерством   проти власного народу? Ось про що треба вести мову. Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,   ми   з   вами  домовилися,  що  це  питання розглядаємо до 12 години,  а  о  12  годині  30  хвилин  починаємо розгляд  соціальних  питань.  Але  є  ще  один доповідач - депутат Вітренко,  тому я просив би вас після  перерви  надати  їй  слово, потім  -  5  хвилин  на  відповіді  і  прийняти  постанову.  Тобто використати ще півгодини.

 

     Оголошується перерва на півгодини.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, продовжуємо роботу.

 

     Слово для  доповіді  надається  народному  депутату  Вітренко Наталії Михайлівні. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели!   Сейчас   парламент   Украины   рассматривает  вопрос исключительной важности.  Сейчас определяется,  будет продолжаться прежний курс реформ в Украине или он будет меняться.

 

     И понятно,   что  депутаты  разных  фракций  защищают  разные экономические  интересы,  понятно,  что  внесены  разные   проекты постановлений по данному вопросу.

 

     Нет ничего удивительного, что представители Руха просто хотят выпустить  пар  в  свисток  и  в   своем   проекте   постановления формулируют:  "Інформацію  Кабінету Міністрів України...  взяти до відома".  Мне это с политической точки зрения  абсолютно  понятно, потому  что  (я обещала продемонстрировать и демонстрирую документ Руха   "Концепція   державотворення   України")    на    четвертом Всеукраинском сборе Народного руха Украины в качестве политической доктрины была принята программа экономических реформ  по  рецептам Международного валютного фонда.

 

     И мне даже понятно предложение Беспалого,  представителя НДП, который  сам  себя  уже  превзошел.  На  наше   предложение   "про неприйнятність"   вносит   свое  предложение  "про  неприйнятність неприйнятності".  Такого парламентаризм мира еще не слышал.  И мне понятно,  почему НДП нужно сохранить этот курс реформ - потому что кредиты,  потому что  собственное  благосостояние  и  политическая поддержка Запада базируются именно на данном курсе реформ.

 

     Но вот   предложение  фракции  коммунистов,  на  наш  взгляд, является недостаточным для решения данного вопроса.  Мы  поддержим предложение   фракции   коммунистов,  наша  фракция  Прогрессивной социалистической партии  проголосует  за.  Но  когда  предлагается просто    "відхилити"   меморандум,   возникает   вопрос:   сейчас "відхилити",  а завтра что?  А завтра новый меморандум подпишет то же  правительство  или  другое подобное ему правительство с тем же Международным валютным фондом.

 

     Поэтому в нашем проекте постановления мы ставим вопрос  более четко. Мы, вопервых, предлагаем проголосовать "неприйнятність", то есть несоответствие Конституции данного  документа  -  Меморандума экономической политики. Вовторых, предлагаем рассмотреть вопрос, а это  значит  включить  в  порядок  дня  третьей  сессии  вопрос  о денонсации  договора  Украины  с  Международным  валютным  фондом, потому  что  меморандум  принимается   на   условии   заключенного договора.  Именно  здесь,  в  этом  зале,  3  июня  1992 года было ратификацировано вступление Украины в Международный валютный фонд.

 

     Что предложил  Международный   валютный   фонд   и   что   он осуществляет  в Украине?  Ведь кредиты даются не просто так.  И уж кто-кто,  а Сергей Леонидович и Виктор Андреевич  прекрасно  знают условия   этих   кредитов.   Кредиты  регламентируют  деятельность правительства  и  парламента  очень  жестко,  кредиты  даются  под условия  реформ,  и  самая  главная  сущность  этих  условий - это разрушение  материального  производства,  именно  разрушение.   Не разрешается  работать  предприятиям.  Придумывается  что  угодно - например,  отпустить  цены.  Что  такое  при  плановой   экономике отпущенные цены?  Вы же не можете этого не знать,  вы же,  в конце концов,  хоть   какое-то   экономическое   образование   получали! Отпущенные  цены  при  плановой  экономике  -  это значит хаос,  а меморандум четко требует во второй статье "дерегуляції",  то  есть устранения  государства  от  регулирования.  Отпущенные цены - это хаос!

 

     Потом начинают сокрушаться:  "Ах,  Боже мой,  что делается на энергорынке!"  Так  это  же  запланировано  Международным валютным фондом,  чтобы на энергорынке прежде всего  плодились  посредники, прежде  всего  накручивались  тарифы.  Тогда  посредники,  с одной стороны,  блокируют   развитие   энергогенерирующих   предприятий: разрушаются шахты,  останавливаются электростанции, потому что нет условий для работы; а с другой стороны, посредники наращивают свои капиталы,  и  потом  делают  все  возможное,  вплоть до того,  что покупают депутатов и проводят их в зал, чтобы сохранить такой курс реформ, потому что это для них - наилучшее условие.

 

     Меморандумы, подписанные  правительством  Украины,  начиная с 1992  года,  ставили  своей  целью   именно   последовательное   и настойчивое  разрушение  предприятий.  С  этой  целью были открыты границы,  и с подписанием договоров  о  свободной  торговле  пошел неконтролируемый  импорт.  С  этой  целью  были  увеличены налоги. Налоги сделаны  абсолютно  нереальными,  неподемными,  добивающие каждый   вид   собственности,  не  говоря  уже  о  государственных предприятиях. Ни одно предприятие в стране - частное, коллективное

-  работать  при такой налоговой системе не может.  Почему?  Этого требует Международный валютный фонд.

 

     Так очень  удобно  разбираться.  ЕЭСУ  плохими   были   -   и правительство  требовало  вернуть  полтора миллиарда.  Теперь ЕЭСУ хорошие  -  и  Азаров  подписывает  постановление  Государственной налоговой   администрации  о  налоговой  помощи  ЕЭСУ,  чтобы  они работали.  Прекрасно кланы разбираются между собой - делят страну, делят свои капиталы!

 

     Меморандум о политике экономических реформ.

 

     Начиная с 1991 года, как только политика экономических реформ была внесена в Украину,  и с 1992 года первый меморандум,  который был  подписан  Украиной,  четко  отрицает  возможность предприятий иметь свои оборотные средства,  планировать самостоятельно  выпуск продукции,  осуществлять самостоятельно реализацию продукции. Если мы прочитаем последний меморандум,  то уже понятно,  что  до  2001 года он несет Украине.

 

     Статья 2:"...прискорити  дерегуляцію,  значною мірою зменшити перешкоди  на  шляху  приватної  економічної  діяльності".  А  что сделать    с    "не    приватною",    что    делать    с    нашими предприятиями-гигантами, что делать с коллективной собственностью? Понятно - уничтожить.

 

     Статья 7:"...скоротити  чисельність  працюючих  у  бюджетному секторі;  більшість дотаційних програм  скоротити  або  припинити; скасувати  більшість  бюджетних привілеїв та переглянути соціальні виплати,  які  фінансуються  з   Державного   бюджету,   з   Фонду соціального страхування, з Чорнобильського фонду, Державного фонду сприяння зайнятості населення" - і так далі.

 

     Зачем это делается? Чтобы искусственным путем снизить дефицит бюджета.  При  блокировании развития производства,  при сокращении доходов  обективно   доходы   будут   сокращаться,   потому   что предприятия  не  работают.  13 миллионов рабочих мест уничтожено в Украине,  а еще и налоговая  система  загоняет  доходы  в  теневой сектор.  Следовательно, сохранение минимального дефицита бюджета - это  требование  сокращения  расходов.  И  правительство  во  всех статьях  это  четко  регламентирует  - сокращение расходов за счет бюджетной сферы, за счет пенсионеров, за счет социальных программ.

 

     Ну и  дальше  -  открытие  границ  еще  больше,  потому   что максимальная  тарифная  ставка на импорт должна снижаться по этому меморандуму с 30 до 20  процентов,  ускорение  реформ  в  сельском хозяйстве,  а  это  значит - реструктуризация сельскохозяйственных субектов.  Имеется в виду не вложение средств в  производство,  а дележ,   приватизация,   распродажа.  И  все  остальные  положения меморандума точно в этом русле идут.

 

     Но насколько  же  нечестно   выступает   вице-премьер-министр Тигипко  с  этой  трибуны и рассказывает,  что,  оказывается,  все страны мира тщательно выполняют условия МВФ, от этого выигрывают и другого пути нет, кроме как выполнять эти условия. Неправда! Чехия разорвала  отношения  с  МВФ,   Словакия   разорвала,   Белоруссия разорвала,  Югославия не допустила к себе МВФ, Китай не допустил к себе МВФ и продемонстрировал всему миру, как делать реформы, Индия брала кредиты МВФ, но позволила себе развивать высокие технологии. Как только Индия произвела  ядерную  технику,  МВФ  сразу  обявил дефолт  эмбарго Индии и перестал с ней поддерживать отношения.  Но Индия нашла внутренние ресурсы и успешно проводит реформы.

 

     Следовательно, не  нужно  обманывать  депутатов,   не   нужно обманывать народ Украины, что другого пути нет. Более того, Виктор Андреевич,  вы  знаете,  я  как  член  следственной  комиссии   по Национальному  банку  уже  закончила работу в этой комиссии и свой вывод сделала, я поняла, что вами должны заниматься не экономисты, а Служба безопасности и Генпрокуратура,  я это написала. Ведь вы о чем говорите? Вы здесь с трибуны говорите

 

 депутатам, что  нужно  подписывать  меморандум,  потому  что тогда валютные резервы будут сохранены, а, может быть, даже приумножены, будет стабилизирована денежная единица - гривня будет сохранена, и можно будет вообще вести денежные  операции  в  стране.  Но  опять ложь!

 

     В первом  квартале  1999  года  Украина должна получить (если завтра,  26 марта,  МВФ это решит) 158 миллионов долларов от  МВФ, 200  миллионов  долларов  от  Мирового банка,  50 миллионов экю от Европейского Союза.  То есть в  целом  это  где-то  420  миллионов долларов,  а  заплатить  Украина должна как погашение процентов за кредит и выплата суммы внешнего долга только в первом  квартале  - 655 миллионов долларов.  Итак,  обещают дать 420,  выплатить нужно 650.  Кого  вы  обманываете?   Нужно   обявлять   дефолт,   нужно денонсировать  договор  с  Международным  валютным  фондом,  нужно перестать обманывать всех - как  МВФ,  так  и  свой  народ  прежде всего.

 

     Что же  нужно  делать?  (Шум  у  залі).  Я  20 минут имею как содокладчик.  И опять говорят, что нет другого выхода. Снова ложь! Я встречалась в банке "Merril Lynch" с президентом департамента по России,  Украине,  Белоруссии и  Молдавии  господином  Кристофером Ривзом.  Этот  банк,  один  из  крупнейших  банков мира,  выступил андеррайтером,  то  есть  посредником   Украины   при   размещении евробондов,  потому что уже не хватает ОВГЗ. Национальный банк все эти облигации берет только на себя и размещает  неизвестно  где  - это  тоже  отдельная  тема  детективного  романа.  Но  ОВГЗ уже не хватает,  на  мировой  рынок  вышли  евробонды.  Для  того   чтобы разместить  евробонды,  нужен был посредник.  Этот банк и выступил посредником как для размещения евробондов,  так и  по  ОВГЗ.  Банк придумал конверсию,  и потом все коммерческие банки были вынуждены пойти на эту конверсию ОВГЗ.  Так вот,  на встрече в этом банке, а это  было  в присутствии делегации парламента,  были представители Кабинета Министров и Фонда госимущества, я задала вопрос господину Кристоферу Ривзу:  "Видите ли вы свою личную вину,  что именно ваш банк приводит к страшному кризису  в  Украине?  Украина  не  может платить  долги,  Украина  банкрот!  Украина  не  может  продолжать отношения   с   Международным   валютным   фондом,   потому    что Международный  валютный  фонд  не  позволяет Украине инвестировать материальное производство,  и все финансовые ресурсы  оттягиваются только  на  фондовый  рынок,  только  для  игр с ценными бумагами. Можете ли вы,  понимая свою личную  вину,  выступить  посредником, когда  Украина  обявит  о  денонсации  договора  с МВФ и не будет выплачивать внешние  долги?"  Но  нам  нужны  инвестиции,  Украину ожидает инвестиционный бунт.  И инвестиции,  Сергей Леонидович,  я специально для вас говорю,  в Украину пойдут только  тогда,  когда будет   минимальный   уровень   социального   риска,  когда  будет нормальная налоговая политика и когда не  будет  коррумпированного чиновничества,  расплодившегося  на всех ступенях решения вопросов инвестиционной политики. Вот тогда инвестиции пойдут!

 

     И что,  вы думаете,  ответил этот господин? Господин ответил: "Вы  абсолютно правы,  и я продолжу с вами разговор в этом русле". Возникает вопрос: если мировые банки (я имею в виду инвестиционные крупные  банки) понимают ситуацию в Украине,  зачем вы навязываете парламенту безысходность и тупиковость?

 

     Уважаемые депутаты,  я меморандумами  МВФ  занимаюсь  с  1991 года, с того самого момента, как руховец Александр Савченко внес в Украну эту программу МВФ,  и тупиковость  этого  курса  реформ,  и преступность  этого  курса  реформ  мне абсолютно очевидна.  Но не только мне.  И Тигипко,  и Ющенко входят в эту  "наглядову  раду", выпускающую "Квартальні передбачення",  такого рода статистический сборник.  Что  же  Тигипко  и  Ющенко,  агитаторы  за  продолжение контрактов и кредитов МВФ,  предлагают Украине?  Они сами говорят, что могут быть два  сценария  в  1999  году  -  оптимистический  и пессимистический.

 

     При оптимистическом  сценарии валовый продукт уменьшится на 3 процента, при пессимистическом - на 6 процентов. А у нас в бюджете что утверждено? Что валовый продукт увеличится на 1 процент. Зачем это зазеркалье?  Зачем постоянно обсуждать,  какие красивые одежки на короле, когда нужно всем признать - король голый.

 

     И сегодня  спасти Украину можно только денонсацией договора с МВФ,  отказом от кредитов МВФ,  а также отказом выплачивать долги. Украина  не  выплатит 1 миллиард 920 миллионов за 1999 год,  у нее просто нет таких средств. Это одна треть бюджета, и то он не будет выполнен   на  таком  уровне.  Следовательно,  нужно  обявлять  о банкротстве,  нужно не выплачивать долги Международному  валютному фонду,  нужно  не  платить  долги  по ОВГЗ.  Мне жаль коммерческие банки,  но увы, в стране беда, придется им подтянуть ремешки, а не только ожидать от пенсионеров,  что те будут выживать, поедая кору деревьев.  Поэтому нужно заморозить такого  рода  долги,  но  зато сделать  инвентаризацию  всех  ресурсов  в  стране,  а  они еще на сегодня есть - финансовые,  трудовые,  интеллектуальные, природные ресурсы.    Нужно    переходить    к    планированию,   разработке государственного  заказа,  размещать  государственный   заказ   на предприятиях   разных   форм  собственности,  и  прежде  всего  на предприятиях военнопромышленного комплекса. Нужно сегодня защитить Украину от физического уничтожения.

 

     Неужели непонятно,  во  что  превращена,  например,  Венгрия? Венгрия - страна,  у которой 44 процента экспорта уходит на оплату долгов перед Международным валютным фондом, растоптана и через нее летят  самолеты  бомбить  Сербию.   Венгрия   не   может   сегодня протестовать.

 

     Так что мы будем делать, если завтра сенат Соединенных Штатов Америки обявит,  что Украина является зоной интересов США, потому что  здесь предприятия "Кока-колы",  еще какие-то их предприятия и направит самолеты? Вы, я думаю, побежите туда за Павлом Лазаренком

- там "хатинка", там можно укрыться. Но народ Украины хочет жить в Украине!  И хочет жить в Украине нормально,  а такую  жизнь  можно обеспечить,  но,  безусловно,  не  под  патронажем  Международного валютного фонда.

 

     Сегодня мы  имеем  исторический  шанс.  Если  мы  примем  два проекта постановления: фракции коммунистов и фракции Прогрессивной социалистической партии (мы идем в русле одинаковой идеологии), то тогда Кабинет Министров вынужден будет завтра же внести наконец-то программу своей деятельности,  и мы тогда сядем и примем  решение, что же в Украине строить,  какими темпами,  где приоритеты, куда в первую очередь направлять инвестиции и так далее.

 

     Мы с вами  также  должны,  и  это  наша  святая  обязанность, немедленно рассмотреть вопрос по Национальному банку. Я думаю, что Суслов сделает в ближайшее время доклад, потому что дальше терпеть это государство в государстве, которое делает что хочет и для кого хочет...  Виктор  Андреевич,  я  это  вам  говорю.  Я  не  просто, понимаете, какие-то разговоры разговариваю. Все деяния должны быть подсудны.  Таких людей, как вы нужно судить, потому что вы обязаны как   главный   банкир   Украины   обеспечивать  жизнедеятельность предприятий,  обеспечивать  рост  жизненного   уровня   населения. Деятельность  же  Нацбанка  сегодня направлена только на угнетание деловой активности:  валюту купить  невозможно,  кредиты  получить невозможно,  идут торги только между своими людьми, и там меняются кредитные ставки, там льготные условия и все прочее.

 

     Удушается потребление населения,  люди  не  могут  приобрести даже  ту  продукцию,  которая  сегодня  производится,  потому  что увеличивается задолженность по зарплате,  да и на такую  нищенскую зарплату    невозможно    осуществить    нормальное   потребление. Увеличивается задолженность  и  по  пенсиям,  не  решается  вопрос пенсионной  реформы.  Хотя  сегодня,  я утверждаю,  в Украине есть необходимые ресурсы,  для того чтобы установить нормальные размеры пенсий  и  их  выплачивать.  Не  решается вопрос возврата трудовых сбережений.

 

     Только за  счет  этих  факторов  Ющенко  держит   минимальную инфляцию. Только за счет этих факторов они отчитываются перед МВФ, что дефицит бюджета  находится  в  каких-то  приемлемых  границах. Только  за  счет  этих  факторов  они  ожидают  поступления  новых валютных ресурсов, которые тут же будут разворованы и растащены по карманам,  ибо  сегодня  ни  Тигипко,  ни  Ющенко  не  смогут  нам обяснить,  куда эти кредиты  пошли,  в  какую  область,  в  какую отрасль, на какие предприятия, где осуществлен технический прорыв, модернизация  производства,  которые  позволили  бы  удовлетворить растущие   потребности  населения.  Этого  нет!  И  12  миллиардов долларов внешнего долга в результате такой  бездарной,  преступной политики повешены на Украину.  Это тот долг, который, к сожалению, нужно будет выплачивать нашим детям, внукам и правнукам.

 

     Поэтому депутаты  должны  сегодня  определиться:   если   вас устраивает такая экономическая политика,  форсирование банкротства предприятий и умерщвление населения, тогда можно "брати до відома" и  тем самым позволить и дальше делать то,  что делается,  если не устраивает - нужно голосовать  сегодня  за  проекты  постановлений фракции   коммунистов  и  фракции  Прогрессивной  социалистической партии,  а завтра приступать к созидательной,  плодотворной работе парламента по изменению курса экономических реформ.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. П'ять  хвилин на запитання.  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Давидов. За ним - депутат Філіпчук.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (виборчий  округ  108,  Луганська область). Шановна  Наталіє  Михайлівно!   Що   б   ми   не   говорили,   але співробітництво    виконавчої   влади   з   МВФ   здійснюється   з благословіння Верховної Ради,  яка 3  червня  1992  року  прийняла закон  про  вступ України до Міжнародного валютного фонду,  МБРР і так далі.  Про наслідки цього  співробітництва  говорили  і  Петро Миколайович Симоненко, і ви у своїй доповіді.

 

     У мене два запитання.  Перше.  Як ви вважаєте, хто ж сьогодні не працює над втіленням реформ:  Верховна Рада чи виконавча влада? Чи, можливо, реформи не ті?

 

     І друге  запитання.  Що  ми  повинні  зробити  сьогодні,  щоб змінити курс реформ:  змінити закони чи людей,  які  виконують  ці закони, втілюють їх у життя?

 

     Спасибі.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Так,  саме  Верховна  Рада  України  прийняла рішення про вступ до Міжнародного валютного фонду,  як і  прийняла всі  бюджети  країни,  структура  яких,  передбачений  в них обсяг фінансування  та  проценти  дефіциту  -  це  якраз  і   є   вимоги Міжнародного   валютного   фонду.   Верховна   Рада  дванадцятого, тринадцятого,  а тепер і чотирнадцятого скликань за  такі  бюджети голосувала,  тобто  ратифіковувала  умови  Міжнародного  валютного фонду,  як і підтримувала договори  про  вільну  торгівлю  (тільки тиждень   тому  розглядалися)  та  інші  -  з  Міжнародним  банком реконструкції та розвитку,  Європейським банком, Японським банком, різні  кредитні  угоди,  в тому числі товарні,  які йдуть у даному руслі реформ.  Тож Верховна Рада повинна виправити свої помилки. І тут  немає на кого нам кивати.  Президент Кучма і став Президентом тому,  що поклявся Міжнародному валютному  фонду,  що  буде  чітко виконувати  його  умови.  І  першою  людиною,  яку  він  прийняв в Україні,  коли його  обрали  Президентом,  був  Мішель  Камдесю  - директор-розпорядник  Міжнародного  валютного  фонду.  Тобто  щодо Президента  окремо  треба  розбиратися.  І  я   думаю,   що   люди розберуться в цьому році. Це вже буде остання крапка.

 

     Але Міжнародний валютний фонд працює в Україні тільки завдяки парламенту.  Ось чому я наголошую: сьогодні наше з вами завдання - виправити  цю  помилку.  Що робити далі?  Я пропонувала вже кілька програм:  основні засади внутрішньої і зовнішньої політики,  зміни до  податкових  законів,  концепцію податкового кодексу,  зміни до соціальних законів і все інше можна розробити.  Я переконана,  є в парламенті  достатній  інтелектуальний  потенціал,  для  того  щоб прийняти необхідну Україні програму реформ і відповідні закони  по цій програмі. Але треба сьогодні прийняти радикальне рішення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний рух України.  Пані Наталіє! Ви мусите погодитися з  тим,  доповідаючи  по  цій  проблемі,  що  в  нас  у Верховній  Раді  все-таки  домінує  буйне  політиканство  і лінива думка, тому ми не займаємося серйозно дохідною частиною бюджету, а займаємося соціальнопопулістською політикою.  І стаємо все більш і більш залежними від зовнішніх  запозичень.  Напевно,  це  і  є  на сьогодні домінанта, над якою треба думати Верховній Раді та уряду.

 

     Стосовно того,  де  є  резерв.  Я  хотів би звернути увагу на статтю,  де  передбачені  500  мільйонів  доларів   для   експорту зовнішнього товару,  а це роботи,  послуги. Ми повинні передбачити тут хоча б у  перспективі  наполовину  зменшення.  А  це  дасть  1 мільярд,  який  ми зможемо використати,  у тому числі на соціальну політику.  Але  для  цього  парламенту  потрібно  зайняти  жорстку протекціоністську   позицію   щодо  вітчизняного  виробництва.  Бо постійно щось декларуємо,  але потрібні закони не приймаємо.  І  я думаю,  що  це  проблема,  яку  також в даному контексті парламент повинен розглянути.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я абсолютно з вами згодна.  Сьогодні  потрібна політика  протекціонізму.  І  наш  комітет  працює  над  тим,  щоб з'ясувати,  що ж є  критичним  імпортом.  Уже  принесли  90  тисяч пропозицій.  І  всі  кажуть,  що  це  критичний  імпорт.  Потрібно спочатку розробити державний план,  з'ясувати,  що ми  маємо  самі сьогодні  виробляти,  що  можемо і що потрібно виробляти,  а потім виходити на критичний імпорт.

 

     І я переконана,  що не тільки Верховній Раді загалом,  але  й рухівцям потрібно спокутувати свої гріхи,  виправити свої помилки. Ви працювали в Чернівцях, ви як фахівець не можете не знати потреб країни  і  що  потрібно робити.  Тож давайте відмежуємося від МВФ, нехай вони між собою розбираються (може,  колись порозумнішають, а ми  ж  люди  розумні,  Україна - плодюча земля на розумних людей), сядемо і зробимо нормальну  програму,  де,  безумовно,  заплануємо протекціоністські заходи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за   возрождение  СССР.  Уважаемая  Наталия  Михайловна!  Я  вчера участвовал в очень торжественном событии в Донецкой области, когда был  подписан  договор  между  двухмиллионным  отрядом  профсоюзов Донецкой области (подписан по инициативе Василия Георгиевича Хары) и  профсоюзами  Минска и Минской области,  представленными большой делегацией во главе с председателем.

 

     Наибольшее впечатление  произвело  сказанное  в   выступлении руководителя областного совета профсоюзов города Минска Хованского

-  плата   за   трехкомнатную   квартиру   в   Минске   составляет всего-навсего  2  доллара,  то  есть 8 гривень в пересчете на наши деньги, нет абсолютно задолженности по выплате заработной платы, и выплачивается она в два этапа каждый месяц, практически решены все основные моменты.  А на  вопросы  активистов  наших  профсоюзов  о жилищном строительстве в городе Минске было сказано, что построено 670 тысяч квадратных метров жилья,  то есть практически на  уровне советского времени.

 

     Когда возник  вопрос  об отношении к Международному валютному фонду и договорам,  подобным тем,  которые мы  сегодня  обсуждаем, председатель   Минского   обласного  совета  профсоюзов  Хованский ответил,  что только неумный человек мог бы  пойти  на  подписание таких   договоров   (я   не  совсем  говорю  его  словами,  я  даю дополнительную свою оценку).

 

     В вашем докладе мне тоже понравилась оценка.  Не могли бы  вы еще прокомментировать подобные события.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  убеждена,  что  если  бы люди,  принимающие решения,  руководствовались  народными  интересами,  а  не  своими личными,  причем сиюминутными...  Им кажется,  что они с собой это богатство утащат на тот свет,  им кажется,  что они  своих  детей, внуков,  правнуков обязательно обеспечат.  Я обясняю: не утащат и не обеспечат, все равно будет восстановлена справедливость.

 

     Александр Григорьевич Лукашенко реализовал основные положения программы,  которую  я  докладывала в 1995 году с этой трибуны.  У меня белорусское посольство взяло программу,  и я была очень  рада за  успехи Белоруссии,  хотя некоторые моменты там упущены (Сміх у залі).  Смеяться не надо,  смеется тот,  кто смеется последним.  Я убеждена,  что  реализация  наших  подходов  дала  бы оздоровление экономики не только в Белоруссии,  но и в Украине, России и других странах мира.

 

     Я глубоко   убеждена,   что   из   пут   финансового  фашизма Международного валютного фонда (это  финансовый  фашизм  ХХ  века) вырвутся и все остальные страны,  которые этим тяготятся,  которые более слабые,  но они возлагают  надежды  на  нас.  И  когда  была международная  конференция  стран - жертв Международного валютного фонда,  проходившая в Америке под  эгидой  института  Шиллера,  то Линдал Ларуш - директор этого института сказал, что от финансового фашизма МВФ мир могут спасти только  славянские  народы.  То  есть судьба человечества - будет оно прогрессивным или не будет - опять зависит только от славянских народов.

 

     Если мы с вами поумнеем,  решим  эти  вопросы,  то  обединим здоровые  силы  не только нашего общества,  но и других славянских государств,  создадим страну с нормальной экономикой, в которой не стыдно будет жить ни нашим детям, ни нашим внукам.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! У нас є два співдоповідачі. Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Альошин є? Будь ласка. За ним - голова підкомітету Матвєєв.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Скільки хвилин?

 

     ГОЛОВА. П'ять хвилин достатньо? Достатньо. Розумієте, шановні колеги,  повторюємо одне й те саме,  тільки  інтерпретуємо  кожний по-своєму. Будь ласка. П'ять хвилин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги!  Звичайно,  можна погодитися з попередніми доповідачами,  що для України обговорення питання  про Меморандум  економічної  політики  є  визначальним  із  точки зору проведення економічної  політики  держави,  з  точки  зору  курсу, спрямованості  цього  курсу  та  методів  його  здійснення.  Треба зазначити,  що Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності заслухав  інформацію  уряду  та  Національного  банку  України про Меморандум економічної політики на період з 1 липня 1998  року  по 30  червня  2001  року.  У  ході  засідання  члени  комітету  мали можливість  отримати  достатню  інформацію  також  і   про   зміст додаткового меморандуму від 17 березня поточного року,  котрий був направлений до Ради директорів Міжнародного валютного фонду. Зміст запитань,  що були поставлені членами комітету представникам уряду та НБУ,  свідчив  про  певне  занепокоєння  народних  депутатів  з приводу  наявності в змістовній частині меморандуму окремих не раз критикованих Верховною Радою положень.

 

     Водночас можемо констатувати,  що значна економічно змістовна частина меморандуму містить низку заходів,  про які сьогодні можна лише мріяти.  Зокрема: забезпечення щорічного приросту виробництва на 3,5 відсотка,  починаючи з 1999 року; втримання інфляції, тобто зростання цін на рівні 8  відсотків  щорічно;  істотне  скорочення дефіциту  Державного  бюджету  (до  2 відсотків) задля підтримання фінансової  стабільності;  погашення  заборгованості   з   виплати заробітної  плати,  пенсій  та  інших  соціальних виплат;  істотне зниження загального рівня  оподаткування  суб'єктів  господарської діяльності; перехід від марновитратної підтримки всіх до адресного фінансування малозабезпечених та збільшення сум допомог; включення всіх  позабюджетних  фондів  до  складу  бюджетів та запровадження жорсткого контролю за використанням бюджетних коштів;  вимога щодо відмови участі Національного банку України в фінансуванні дефіциту Державного бюджету через первинну емісію; підтримання стабільності гривні та встановлення жорсткого контролю, підвищення ефективності діяльності  банківської   системи   України.   Також   ми   можемо констатувати  позитивні наміри щодо заходів з повернення капіталів в  Україну,  зменшення  рівня  зовнішніх  запозичень  та   взагалі серйозного контролю за політикою запозичень.  Безумовно,  ця низка заходів   передбачає   і   поліпшення,   скажемо   так,   контролю громадськості  за  політикою  уряду та механізмом прийняття рішень урядом, проведення адміністративної реформи та ряд інших заходів.

 

     Разом з тим члени Комітету з питань  фінансів  і  банківської діяльності  висловлювали  занепокоєння  наявністю окремих пунктів, які,  на їхню думку,  не є достатньо обгрунтованими з  точки  зору запровадження  узгодженої  з Верховною Радою економічної політики. Це,  зокрема:  зменшення ставок  ввізного  мита,  що  призведе  до збільшення  випадків  недобросовісної  конкуренції  між імпортними товарами   та   вітчизняними;   застосування   режиму   експортних депозитів,  які  збільшують  рівень урядової корупції та обмежують права  власності  експортерів;   зменшення   бюджетної   підтримки сільськогосподарського  сектора  (і  це  при  тому,  що  понад  40 відсотків бюджету Євросоюзу йде на підтримку аграрного сектора тих країн);     швидка    та    досить    нерозбірлива    приватизація енергогенеруючих  компаній,  що  становить  загрозу  утворення   в Україні  приватних  монополій,  які диктуватимуть ціни споживачам. Також було  висловлено  критичні  зауваження  і  щодо  нормативної обіцянки приватизувати Укртелеком,  що взагалі-то без узгодження з парламентом не є практично можливим.

 

     Взагалі, розгляд   Меморандуму   економічної    політики    в парламенті має дати політичну відповідь на політичні запитання: чи достатньо консолідованими  є  зусилля  суспільства  для  подолання негативних тенденцій в економіці та соціальній сфері?  Чи спільно, згуртовано діють перед загрозою  істотніших  фінансових  потрясінь усі  гілки  влади?  Чи  може  Україна  сподіватися  на відновлення економічного  зростання   та   поступового   зростання   добробуту громадян, і як швидко та за яких умов це може бути досягнуто?

 

     Меморандум економічної   політики  є  однією  із  спроб  дати відповіді на ці запитання.  Однак головною вадою цього  документа, на  думку  багатьох  парламентаріїв,  є те,  що вищий законодавчий орган України був фактично відсторонений  від  участі  в  розробці такого документа.  І цей серйозний закид до уряду,  я думаю, треба врахувати при прийнятті рішення.

 

     Водночас ми можемо констатувати і той факт, що при визначенні основних  моментів  і  основних  положень  Меморандуму економічної політики уряд виходив з тих рішень,  котрі були  справді  прийняті Верховною  Радою  України.  Однак є суто правова суперечність між, наприклад,  затвердженою в 1996 році Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та сучасним станом відносин парламенту та уряду. У зв'язку з цим доцільною є пропозиція про необхідність серйозного аналізу  ефективності  діяльності уряду України щодо відповідності його дій заходам,  передбаченим Меморандумом економічної  політики на ці три роки.

 

     Крім того,  виникає  суто  правова  колізія щодо необхідності розгляду і затвердження  Програми  діяльності  уряду.  Саме  через ставлення  до  Програми  діяльності  уряду парламент має висловити свою думку щодо  напрямів  і  динаміки  економічного  розвитку  та економічної політики.

 

     І ще  декілька  реплік  стосовно  можливого  розвитку  подій. Наталія  Михайлівна  Вітренко  вже  говорила  про  те,  що   різні аналітики  дають різні - оптимістичні,  песимістичні та більш-менш зважені варіанти  розвитку  подій  у  фінансово-економічній  сфері нашої  держави.  Так от щодо оптимістичного розвитку подій на 1999 рік.

 

     При узгодженій і злагодженій політиці уряду і Верховної  Ради України   ми   могли   б  цього  року  досягти  зупинення  падіння виробництва,  стримати ріст дефіциту Державного бюджету в межах  2 відсотків    валового    внутрішнього    продукту,   започаткувати нагромадження основного капіталу,  утримати обмінний курс гривні в межах  визначеного  валютного коридору і зберегти ті планові темпи інфляції,  які передбачені  Державним  бюджетом.  Водночас  можемо констатувати,   що   для  того  щоб  досягти  цього  оптимального, оптимістичного варіанта,  необхідно консолідувати  зусилля  різних гілок влади.

 

     Що передбачає   песимістичний   розвиток   подій?   Що  дасть прийняття Верховною Радою тих проектів постанов, які запропонували представники  лівих  фракцій?  Насамперед  ми  обов'язково  будемо втягнуті в поглиблення фінансової кризи, яка характеризуватиметься фактичним  вичерпанням  внутрішніх фінансових ресурсів і одночасно повною  відсутністю  кредитної   допомоги   з   боку   міжнародних фінансових  організацій та країн-донорів.  За таких умов фінансова дестабілізація призведе до високих темпів інфляції на кінець  року (до   40   і   більше  відсотків),  продовження  падіння  валового внутрішнього продукту в межах 5-8 відсотків за  рік,  встановлення валютного курсу на рівні до 6 і більше гривень за долар.

 

     Таке розгортання подій призведе до унеможливлення відновлення економічного зростання протягом кількох найближчих років.  Тому  я хотів би застерегти Верховну Раду від прийняття невиважених рішень щодо запропонованих документів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово має Матвєєв  Володимир  Йосипович,  голова  підкомітету Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые депутаты! Комитет по вопросам экономической политики,   рассматривая   меморандум,   который   нельзя  назвать проектом,  поскольку это уже принятый документ,  отмечает,  что мы попали в очень интересную ситуацию, когда нельзя понять, каково же реальное  влияние  Верховного  Совета  Украины   на   формирование социально-экономической  политики  в  Украине.  Мы  определяем эту социально-экономическую политику или  просто  пассивно  плывем  на волне тех документов, которые принимают за нашей спиной?

 

     Кабинет Министров   Украины   и   Национальный  банк  приняли совместно с Международным валютным фондом Меморандум экономической политики  на  период с 1 июля 1998 года по 30 июня 2001 года,  чем самовольно  присвоили  себе  прерогативу  определять   направления внешней  и  внутренней политики,  что в соответствии со статьей 85 Конституции  Украины   относится   исключительно   к   полномочиям Верховного Совета Украины.

 

     Меморандум, составленный   за   нашей   спиной  под  диктовку Международного валютного фонда и Мирового  банка,  предусматривает приватизацию  государственных  стратегических  обектов и ключевых отраслей    украинской    экономики,     фактически     уничтожает отечественного производителя,  организовывает новое наступление на конституционные права граждан, их социальные гарантии, что ведет к дальнейшему  обнищанию  подавляющего большинства населения,  росту безработицы,  закреплению финансовой  и  политической  зависимости Украины   от   западных   государств  и  международных  финансовых олигархий.  Осуществление  большинства  обязательств  перед   МВФ, которые  содержатся  в принятом меморандуме,  связано с нарушением Конституции и законов Украины.

 

     Приведу лишь   несколько    положений    из    вышеуказанного меморандума,  которые  помогут  понять содержание и направленность документа:  "Ми (тобто уряд) розуміємо,  що державне  фінансування надміру  спрямоване  на  соціальні  виплати субсидій та заробітної плати і що це потрібно змінити". Это касается социальной защиты.

 

     Далее: "Кабінет  Міністрів  має  намір  скасувати   більшість бюджетних   пільг   та   інших   непрямих  субсидій,  гарантованих законодавством, у тому числі пільги на квартирну плату, комунальні послуги,   санаторне   обслуговування,  споживання  газу,  охорону здоров'я та використання транспорту". Это касается конституционных прав законодательно определенных категорий льготников.

 

     Посмотрим, что  же сказано про пенсионеров:  "Наші пропозиції передбачають зменшення кількості пільгових пенсій,  раціоналізацію пенсій  працюючим  пенсіонерам,  заходи  щодо заохочення виходу на пенсію в більш пізньому віці".

 

     Подобных примеров можна привести множество.  Все дело в  том, что  правящий режим целиком и полностью ставит экономику Украины в зависимость  от  финансирования  Международным  валютным   фондом, совершенно не рассчитывая на возможности экономики страны. Желание режима  понятно.  Самый  легкий  путь  латания  бюджетных  дыр   и дефицитов  как раз и лежит через получение кредитов Международного валютного фонда.  Но что делать с местными бюджетами,  которые  не обеспечивают   решения   социальных   проблем   регионов,  подема экономики и в первую очередь сельского хозяйства?

 

     Сегодня понятно  уже  и  правительству,  что  без  пополнения оборотных  средств  работающих предприятий,  без принятия законов, раскрепощающих экономику от непомерного бремени налогов,  поборов, штрафов и пени,  без управления экономическим развитием при помощи планирования  и   привлечения   инвестиций   под   государственные гарантии,   без   восстановления  рабочих  мест  и  предоставления возможности  трудоспособному  населению  заработать  средства  для существования  своим  трудом,  а не спекулятивными,  сомнительными операциями ни о какой стабилизации,  а тем более подеме экономики говорить  не приходится.  К сожалению,  ничего этого меморандум не предусматривает.

 

     Недостатки кроются в подходах и оценках экономики Украины. За предыдущие   десятилетия  в  Украине  создан  мощный  промышленный потенциал,  позволявший стране занимать достойное место в  мировой цивилизации,  иметь  бескризисную  экономику.  Использование этого потенциала меморандумом не предусматривается, потому что к Украине подошли  как  к развивающейся стране с зачатками индустриализации. Такой   подход   неизбежно   приведет   к   разрушению   экономики индустриального   государства   и   превращению   ее  в  экономику феодального  государства  с  мелкотоварным  производством.   Народ Украины с таким подходом согласиться не может.

 

     Утверждение первого вице-премьера о том, что выход Украины из организации МВФ будет сигналом миру  о  политической  самоизоляции Украины  свидетельствует  о политической направленности совместной деятельности МВФ  и  правящего  режима,  о  политических  уступках режима  взамен  на  финансовые  подачки.  Это вполне естественно в русле  политики,  которая  проводится  в  Украине  для  реализации решений   Европейского   Сообщества   о   превращении   Украины  в сельскохозяйственный придаток Европы.  При этом режим умалчивает о сокращении населения, то есть граждан Украины, до 12- 15 миллионов человек.   Эта   человеконенавистническая   политика    проводится правительством в меморандуме.  Что касается тесного сотрудничества с МВФ, то оно оправдано с позиции правительства, но не оправдано с позиции экономической политики.

 

     Институт международных финансов,  а это всемирная организация коммерческих финансовых организаций,  утверждает,  что  в  течение последних    лет   частный   капитал   стал   главным   источником инвестирования  в  странах  с   развивающимися   или   переходными экономиками.  В  1997  году  он  в  8  раз  превысил  обем денег, поступивших  от  правительственных  и   международных   финансовых организаций,  таких  как  Всемирный  банк и Международный валютный фонд.  При этом  возвратность  инвестиций  намного  выше,  чем  от производственной деятельности,  чем от бюджетных возможностей.  То есть  у  нас  есть  выход,  есть  возможность   работать   и   без Международного валютного фонда.

 

     Понимая все это,  Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством,  собственности и инвестиций принял большинством   голосов  решение  рекомендовать  Верховному  Совету Украины  принять  в  целом  проект  Постановления  Верховной  Рады Украины "Про Меморандум економічної політики України на період з 1 липня 1998 року  по  30  червня  2001  року,  прийнятий  Кабінетом Міністрів  України  та  Національним  банком  України",  внесенный народными депутатами Симоненком,  Гуренком,  Зачесовым, Крючковым, Матвеевым,  Сиренком.  Содержание этого проекта постановления было изложено депутатом Симоненком. Единственное, что он упустил, - это еще  один  пункт:  вопрос  об  ответственности  Кабинета Министров Украины за превышение полномочий и  грубое  нарушение  Конституции Украины    при   принятии   Меморандума   экономической   политики рассмотреть при обсуждении программы деятельности правительства.

 

     Я просил  бы  поставить  на  голосование  и  обсуждение  этот проект.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте.

 

     Шановні колеги! З урахуванням того, що ми будемо працювати до 20 години,  у нас є ще 35 хвилин на обговорення.  Я просив би, щоб від  фракцій  виступали  по  три хвилини,  і до 14 години прийняти відповідне рішення. Не заперечуєте?

 

     Від фракції Народного руху слово має Костенко Юрій  Іванович. Будь ласка. За ним - депутат Павловський від "Громади".

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати!  Фракція  Народного  руху України  розцінює  нові  ініціативи  лівих  щодо денонсації угод з Міжнародним  валютним  фондом  як  вкрай  небезпечний   політичний авантюризм,  який призведе не просто до фінансового краху держави, а  й,  що  найнебезпечніше,  до  остаточного  зубожіння  майже  95 відсотків громадян України.

 

     Ці ініціативи виглядають тим більше дивними,  якщо врахувати, що саме ліва більшість у 1996 році  схвалила  Програму  діяльності Кабінету  Міністрів,  яка  була  покладена  в  основу  співпраці з Міжнародним  валютним  фондом.  Так,  у  сфері  приватизації  ліві підтримали   плани   уряду  щодо  створення  умов  для  виникнення ефективних  приватних   власників,   не   заперечували   і   проти лібералізації   зовнішньоекономічної  діяльності  шляхом  зниження ставок ввізного мита (мабуть,  забулося,  що це веде  до  знищення українського виробника).

 

     Більше того, попри свою прихильність до колгоспно- радгоспної системи в 1996 році ліві не заперечували,  а навпаки -  підтримали плани  уряду  щодо  реформування  земельних та майнових відносин у сільському господарстві.  Можу навести і ще багато інших показових прикладів,  які  свідчать  лише  про  одне  - програму економічних реформ,  покладену  в  основу  співпраці  з  Міжнародним  валютним фондом,  схвалила  в  1996  році Верховна Рада,  точніше,  її ліва більшість.

 

     Проте сьогодні громадян України цікавить не стільки те, хто і як  голосував  за програму,  скільки питання:  чому на відміну від більшості країн,  де кредити Міжнародного валютного фонду  підняли економіку та життєвий рівень, в Україні маємо одні негаразди?

 

     Є дві головні причини такого становища. Перша - це блокування самою Верховною  Радою  економічних  реформ.  Наприклад,  земельна реформа   стоїть   на   місці  внаслідок  відсутності  законодавчо закріпленого права власності на землю.  А це означає,  що майже 40 відсотків    економічного   потенціалу   України   повноцінно   не використовується.  Законодавством  не   врегульовано   і   процеси приватизації,  що веде лише до розкрадання державного майна. Або ж проблема  підприємницької  діяльності  в  Україні.  Хіба  не  наше законодавство загнало в тіньовий сектор майже весь бізнес?  Ну,  а скільки коштує так званий  "соціальний  популізм",  яким  особливо страждає   Верховна  Рада  (це  коли  ухвалюється  низка  законів, виконати  які  неможливо  через  брак   коштів),   можна   яскраво продемонструвати на таких прикладах.

 

     У 1995   році   Україна   покривала  21,4  відсотка  дефіциту Держбюджету за рахунок зовнішніх  джерел,  у  1998  році  ця  сума зросла  до  34  відсотків,  а  у  бюджеті  на 1999 рік передбачено покрити  за  рахунок  запозичень  більше  50  відсотків   дефіциту бюджету.  Запитання:  при  чому  тут  тиск  Міжнародного валютного фонду, коли сама Верховна Рада голосувала за такий бюджет?

 

     Другою причиною  наших  негараздів  є   недолуга   економічна політика  уряду...  Я  закінчую,  але в мене альтернативний проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Ви ж від Луки починаєте, а потім до проекту постанови доходите.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Наприклад,  декларуючи  в своїй програмі намір підтримати вітчизняного виробника,  Кабінет Міністрів лише  однією постановою щодо ставок акцизного збору,  образно кажучи, поклав на лопатки в минулому році п'ять прибуткових галузей виробництва.

 

     Або зовсім свіжа постанова Кабінету Міністрів від 16  березня цього   року   щодо   запровадження  спеціальної  плати  за  збір, сортування та утилізацію тари,  яка на практиці означає додатковий податок на ті вітчизняні підприємства, які ще працюють.

 

     Програмні положення  уряду,  направлені  начебто на зменшення енергомісткості  українського  виробництва,  на   ділі   означають збільшення для підприємств ставки ввізного мита на 30 відсотків.

 

     І останній  показовий приклад.  Декларуючи наміри забезпечити безумовні розрахунки, щоб зменшити бартеризацію економіки, уряд за останні   3  роки  дозволив  безкоштовно  відпустити  енергетичних ресурсів і продукції на суму 160 мільярдів гривень.

 

     Щодо адмінреформи, то... Я закінчую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     КОСТЕНКО Ю.І. Конкретні пропозиції, Олександре Миколайовичу.

 

     Висновок: винуватців поганої програми співробітництва  з  МВФ потрібно  шукати не у Вашингтоні,  а в нашій державі.  Адже гірших руйнівників своєї економіки і держави,  ніж Верховна Рада й  уряд, немає.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон. Працюємо у Верховній Раді і кажемо, що Верховна Рада руйнує. То працюйте! А ви Верховну Раду звинувачуєте.  Треба бути великим державним політичним діячем, щоб працювати і казати,  що ця установа не працює.  Працюйте  у  своїй фракції!

 

     Ви чули,  щоб  Кабінет  Міністрів себе критикував?  А чого ви критикуєте? Чого ви розписуєтеся за 448 депутатів? Розписуйтеся за себе, а не за всіх.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Пропозиції. Перше. Відхилити проекти постанови депутатів Симоненка і Вітренко як такі,  що ведуть  до  подальшого зубожіння українського народу.

 

     І друге.   Прийняти   проект   постанови,  внесений  фракцією Народного руху України,  що  дасть  можливість  уникнути  чергової економічної кризи та швидко і планово провести економічні реформи, які ведуть до зростання Української держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу дотримуватися регламенту - 3 хвилини. І, будь ласка, кожен відповідайте за себе, а не за всю Верховну Раду.

 

     Депутат Павловський. За ним - депутат Вінський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Фракція "Громада".  Шановні колеги! Шановні  представники   засобів   масової   інформації!   Шановний головуючий!  Я  хочу відійти від політичних амбіцій і зайняти суто наукову позицію.  Чи потрібно  Україні  співпрацювати  сьогодні  з Міжнародним  валютним  фондом?  Чи можна обійтися без цього?  Чи є якийсь шлях до порятунку?  Я  не  можу  багато  говорити,  бо  час обмежений.  Хочу  звернути вашу увагу,  що є книга про Міжнародний валютний фонд. Почитайте, тут на 50 сторінках усе обгрунтовано.

 

     Сергій Леонідович  неправильно  виклав  функції  Міжнародного валютного   фонду.  Так  він  починався,  а  сьогодні  Міжнародний валютний фонд - це механізм економічної агресії країн Заходу проти постсоціалістичних країн.  Це механізм колонізації цих країн. Тому потрібно  підходити  до  цього  відповідним   чином.   Міжнародний валютний  фонд  виконує  свої  функції так,  як йому потрібно.  Ми повинні думати про те, зберегти державу чи ні.

 

     Я хочу захистити уряд. Він говорить не тільки про досягнення, а й про недоліки,  тільки дуже скромно.  От я читаю, що написано у вступі  до  меморандуму:  "Однак  спостерігалося  значне   падіння виробництва"  -  розшифровую:  втрата  70  відсотків  економічного потенціалу України,  - "поглиблення кризи платежів",  - це колапс, сьогодні  50  відсотків  промислових  підприємств  і  92  відсотки сільськогосподарських - банкрути,  -  "а  також  подальше  падіння життєвого  рівня  населення".  Одним словом - геноцид українського народу. Оце і є досягнення.

 

     Тому треба  вирішувати,  чи  підтримувати  першу  частину   - стабілізацію  гривні,  чи  думати  про  свій народ.  Вихід із цієї ситуації єдиний - відмова від  співпраці  з  Міжнародним  валютним фондом.  Тому  я  пропоную  підтримати проект рішення комуністів і доповнити його чотирма пунктами, які я вніс. Я їх зачитаю:

 

     "Відмітити безперспективність,  тупиковість і помилковість  з точки  зору  економічної  науки  економічної  політики уряду,  яка відображена в меморандумі уряду України. Відмовитись від виконання вказаної   економічної   політики   як  такої,  що  не  відповідає національним інтересам України.

 

     Виходячи з того,  що політика співробітництва уряду України з МВФ вивела Україну на грань національної катастрофи, рекомендувати уряду  змінити  умови   співпраці   з   міжнародними   фінансовими організаціями на користь українського народу або у випадку незгоди Міжнародного валютного фонду з цією пропозицією денонсувати  Угоду з Міжнародним валютним фондом.

 

     Верховній Раді  (щоб  нам  не  дорікали  і  щоб ми не боялися протидії з боку  Президента  й  уряду)  прискорити  розгляд  засад внутрішньої  і  зовнішньої  політики  України,  засад національних інтересів України,  які визначають стратегію економічного розвитку України.

 

     Уряду України   і  Національному  банку  керуватись  у  своїй діяльності виключно законами  України,  рішеннями  Верховної  Ради України".

 

     Я спеціально  приніс  плакат для Національного банку й уряду, для   твердокамінних   монетаристів,   який   показує    взаємодію економічних  категорій  у США і у нас в Україні.  Тому щоб відійти від дебілізації нашого  суспільства,  треба  жити  своїм  розумом, діяти в інтересах свого народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Оцим  потрібно почати і закінчити.  Ви дуже правильно сказали.

 

     Депутат Вінський від соцфракції. Будь ласка. За ним - депутат Богословська від зелених.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  соціалістів  та  селян. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Фракція соціалістів і селян вважає,  що питання про  ставлення  до МВФ уже давно перезріло.  Народні депутати України,  принаймні ті, хто не є агентами впливу на Україну з боку  МВФ,  мають  достатньо аргументів, щоб визначити свою позицію.

 

     Соціалісти і    селяни   хотіли   б   привернути   увагу   до найголовніших  аспектів  цієї   проблеми.   Перший   -   правовий. Конституція України не передбачає такого документа, як меморандум. Отже,  Кабінет Міністрів і Національний банк діють  поза  правовим полем  нашої  держави.  Дії  Кабміну  і  НБУ слід кваліфікувати як державний злочин.  Тому ми переконані,  що Генеральна  прокуратура повинна  розпочати  слідство  з  цього  питання,  а Верховній Раді необхідно негайно повернутися до питання  про  відставку  уряду  і голови Національного банку України.

 

     Другий аспект  -  економічний.  Україна залізла у борги перед МВФ,  фактично  заклала  наших  дітей  і   онуків.   Кредити   МВФ врешті-решт  повернуться  туди,  звідки  вони  надійшли.  Є  чітка закономірність:  чим більше беремо кредитів  -  тим  більший  спад економіки України.  Слід кардинально змінити наші підходи. Замість кредитної політики необхідно перейти до інвестиційної політики.

 

     Третій аспект - соціальний.  На догоду МВФ,  сліпо  виконуючи умови попередніх меморандумів, наші Президент, уряд і Національний банк фактично знищили систему  соціального  захисту  населення  та соціальну сферу в Україні.  І це - найголовніший злочин за останні роки.

 

     Четвертий аспект  -  політичний.  Оскільки  співпраця  з  МВФ ведеться  на  основі  прямого  втручання  останнього  у  внутрішню політику України,  у механізм прийняття державних рішень,  то  вже сьогодні  ми  маємо  пряму політичну залежність держави від МВФ та тих,  на кого працює ця структура. Приклад - поведінка Президента, Кабінету  Міністрів  України  в  умовах військового нападу НАТО на Югославію. Вона зводиться до того, що наші керівники бояться чітко висловити свою позицію. Тому без зміни Президента України ситуація у відносинах із МВФ не зміниться.

 

     П'ятий аспект - геополітичний.  Якою ми бачимо Україну? Ми за те,  щоб  вона  була справді незалежною,  самодостатньою державою. Співробітництво з МВФ веде її в колонію і в повну залежність. Тому ми проти будь-якого співробітництва з МВФ.

 

     Шостий аспект - інформаційний.  Якщо все те,  про що говорять апологети  меморандуму,  на  користь  України,   то   чому   текст меморандуму  не  опубліковано  в  жодній  урядовій газеті?  Тільки опозиційна  газета  нашої  соціалістичної  партії  "Товариш"   дає публікації стосовно цього документа.

 

     І останнє.   Ми   вже   вдесяте  пропонуємо  прийняти  засади внутрішньої і зовнішньої політики України і на їх базі -  Програму діяльності  Кабінету  Міністрів.  Поки не вирішимо це питання,  ми змушені будемо  виконувати  умови  МВФ,  а  не  проводити  власну, незалежну українську політику.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Богословська  від фракції зелених.  За нею - депутат Білорус.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область). Фракция зеленых. Уважаемые коллеги! Мы должны отдавать себе отчет в том,  что срочно денансировав договор с МВФ, как предлагается,  мы должны будем найти дополнительные  источники финансирования  бюджета.  Это прежде всего.  Я попытаюсь отойти от политических оценок,  хотя разделяю точку зрения о  том,  что  МВФ является  механизмом  экстраполяции правил и традиций другого мира на территории  развивающихся  государств.  Это  механизм  открытия рынков   для  продукции  иностранных  государств.  И  этому  нужно противостоять.

 

     Но если  мы  сейчас  расторгнем  договор  с  МВФ,  то  должны изыскать  дополнительно около 1,5 миллиарда долларов для экономики Украины.  Тогда мы должны сказать промышленникам,  что  еще  более увеличим  налоговый  пресс и выдоим из действующих предприятий эту сумму.  А пенсионерам и бюджетникам мы должны сказать,  что они не получат  до  конца  года заработную плату и пенсии.  Остается один путь  -  эмиссионный.  Тогда  банк  должен  выпустить  эмиссию  на потребление.   А   мы   прекрасно   знаем,   что  это  приведет  к гиперинфляции   и   к   процессу,   который   был    во    времена Суслова-Звягильского,  когда  мы  не  успевали  зайти  и  выйти из магазина,  как менялся  курс  доллара.  Мы  не  можем  себе  этого позволить.

 

     Верховный Совет  сейчас должен заявить исполнительной власти, что   она   плохо   исполняет   свои   функции.    Очень    слабая внешнеэкономическая  политика,  потому  что  подписывать кабальные условия даже с тем банком, который финансирует, мы не имеем права. Это  вопрос мастерства исполнительной власти,  вопрос гибкости,  и это вопрос в том числе и отказа от тактических ядерных  вооружений как дополнительного аргумента в политической борьбе и политической работе в конце ХХ века. Это огромный комплекс вопросов.

 

     Поэтому, мне кажется,  главная цель сегодняшнего  слушания  - добиться   понимания   исполнительной  власти,  что  далее  вопрос заключения международных соглашений не может быть  бесконтрольным. С юридической точки зрения сегодня мы ничего не можем сделать - мы не  можем  признать  меморандум  неконституционным  (меморандум  в переводе  с  латыни  - это памятка),  поскольку он не лежит в лоне Конституции.  Это сфера дипломатического общения,  фактически  это договор  об экономической политике должника с кредитором,  который дает  должнику  кредит.  Это  примерно  то   же   самое,   что   и техникоэкономическое обоснование, которое вы подписываете, получая кредит в банке.

 

     Этот меморандум с точки зрения  соответствия  Конституции  не является неконституционным. Поэтому мы не можем принять те проекты постановлений,  в   которых   предлагается   признать   меморандум неконституционным. В то же время мы должны сказать: хватит Украине находиться в положении вассала.  Нужно пересматривать  меморандум. Там  есть  как  позитивные  моменты,  так  и  негативные.  Наталия Михайловна абсолютно правильно говорила,  что  основная  тенденция меморандума   -  это  организация  перетока  денежных  потоков  из промышленной сферы в финансовую.  Этому есть обяснение:  половина специалистов  Международного  валютного фонда не знают,  что такое реальная экономика Украины. Если можно, еще две минуты...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Це не семінар, а пленарне засідання. Депутат Білорус від фракції "Батьківщина". За ним - депутат Марченко.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракція "Батьківщина". Шановні народні депутати! Наша фракція   уважно   вивчила  й  обговорила  Меморандум  економічної політики України на період з 1 липня 1998 року по 30  червня  2001 року.  Нас  дивує,  що  цей  меморандум,  який  майже повною мірою відображає горизонт і період відповідальності Верховної  Ради,  до цього часу у Верховній Раді не обговорювався.  У нас є програма до 2010 року,  разом з тим немає програми дій уряду,  і, таким чином, не видно, на якій юридичній основі базується цей меморандум.

 

     Тут говорили,  що  меморандум  фактично є пам'ятною запискою. Справді,  мовою політології,  дипломатії - це безневинна  пам'ятна записка. Але коли ви ознайомитеся і проаналізуєте цей документ, то побачите,  що це стратегія, яка включає і монетарну, і бюджетну, і соціальну,  і  структурну  політику,  і  навіть  платіжний  баланс країни.  І в нас виникає питання про те,  що ця стратегія писалася далеко не в Києві,  бо вона ставить Україну в такі кабальні умови, які не можна пояснити ні  глобальною  інтеграцією,  ні  глобальною відкритістю   економік,   ні   глобальною  залежністю,  ні  іншими об'єктивними причинами.  Тут стратегічний принцип такий, як кажуть в українському фольклорі, - танцюй, враже, як пан каже.

 

     Якби в  1992  році,  коли Україна мала інші передумови,  була прийнята реальна і дійова національна стратегія,  то  сьогодні  ми говорили   б,   що   Україна  здатна  функціонувати  на  принципах самозабезпечення і самовизначення.  Сьогодні після  такої  гарячої полеміки ми не можемо погодитися з тим, що Україна повинна негайно денонсувати договір з Міжнародним валютним фондом.  Незважаючи  на цю 41 вимогу,  незважаючи на тяжкі умови,  мова повинна йти не про те,  співпрацювати з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком чи  демонстративно вийти з цих міжнародних організацій,  а про те, як співпрацювати.  Незважаючи на пояснення уряду  і  Національного банку,   ми   можемо   зробити   об'єктивний   висновок,  що  наше співробітництво є незадовільним, що, на жаль, наша виконавча влада піддалась  економічному  тиску,  який  професор Павловський назвав економічною агресією.

 

     Разом з  тим,  висловлюючи   цю   незадовільну   оцінку,   ми наполягаємо  на  тому,  що  співробітництво з Міжнародним валютним фондом,  Світовим  банком,  з  іншими   міжнародними   фінансовими організаціями   потрібно   продовжувати.   Денонсація  договору  з Міжнародним валютним фондом  і  Світовим  банком  -  це  абсурдна, контрпродуктивна політика не на користь Україні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко. За ним - депутат Гавриш.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты!  Среди вопросов,    которые    рассматривает    Верховный   Совет,   есть исторические,  судьбоносные,  от решения  которых  зависит  судьба государства. Сегодня такой вопрос. И, на мой взгляд, все депутаты, которые понимают,  что происходит в стране,  обязаны быть сейчас в этом зале. Я обращаюсь ко всем депутатам, чтобы они пришли в зал и приняли решение.

 

     Почему решение судьбоносное?  Я в этом зале  9  лет,  депутат Верховного  Совета  трех  созывов.  Вырос на производстве и пришел сюда из производства. С самого начала, когда принималось решение о так называемых реформах,  я как производственник понимал,  что эти реформы направлены прежде всего на уничтожение производственного и экономического  потенциала  Украины.  Но тогда не было понимания в зале.  Ради консолидации депутатов и политических партий,  которые представлены сегодня в зале,  я не буду называть фамилии тех,  под чьим руководством было принято решение,  которое привело страну  к такому  состоянию.  Может,  кто-то осознал,  что сделал ошибку,  и сегодня обязан будет ее исправить.

 

     Сегодня мы должны сделать выбор:  либо мы продолжаем идти  по пути   нынешних   реформ,   позволяем   правительству  подписывать очередные меморандумы и окончательно развалим страну, либо сегодня парламент,  как и вчера, примет мудрое решение, разорвет договор с Международным валютным фондом и начнет строить внутреннюю политику на основе собственных ресурсов и действительно своим умом.

 

     Я не буду называть цифры.  Каждый человек в Украине знает,  к чему привели эти реформы.  Я хочу сейчас обратить ваше внимание на наш  проект  постановления.  И  мне  не совсем понятны выступления Матвеева,  Петра  Николаевича  и   Павловского.   Вы   посмотрите, Прогрессивная    социалистическая    партия   предлагает   считать меморандум неприемлемым (для  принятия  такого  решения  нам  надо набрать треть голосов).  Почему он неприемлем? Решением Верховного Совета  мы  вытащили,  наконец,  правительство  в  этот  зал.  Они представили свой документ. Этот документ противоречит Конституции, и мы вносим предложение (напоминаю,  нужна треть голосов)  принять решение о его неприемлемости. Это первое.

 

     Второе. Что  делать дальше?  Я прошу обратить внимание,  Петр Николаевич,  что  тут  наши  предложения   расходятся,   и   прошу коммунистов поддержать наше предложение.

 

     Если мы  не разорвем договор с Международным валютным фондом, то не ликвидируем базу,  на основе  которой  будут  плодиться  эти меморандумы.  Я хочу напомнить,  Петр Николаевич,  что в 1996 году нам  удалось  заслушать  правительство  и  рассмотреть  вопрос   о Международном   валютном   фонде.  Тогда  депутат  Семенюк  внесла предложение принять к сведению работу правительства и  тогда,  три года  назад,  мы  не сумели разорвать отношения.  Обращаю внимание всех:  главный вопрос сегодня - разрыв отношений  с  Международным валютным  фондом,  а это можно сделать через денонсацию договора с МВФ.

 

     Третье. В пункте 2 нашего проекта постановления  предлагается включить в повестку дня вопрос о денонсации договора.

 

     Прошу проголосовать  за  наш проект.  За остальные проекты мы также будем голосовать.

 

     ГОЛОВА. Я надаю слово депутату  Гавришу.  За  ним  -  депутат Костинюк.

 

     Шановні колеги,  перш  ніж  вести  мову  про  неприйнятність, денонсацію і так далі,  візьміть Регламент і подивіться, щодо яких документів  ми  можемо  приймати рішення про неприйнятність і таке інше. Я просив би, щоб ми не гаяли часу, нас слухають люди.

 

     Будь ласка.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий  округ  176,  Харківська  область).  Депутатська група "Відродження регіонів".  Шановні колеги! Я мушу погодитися з Володимиром  Марченком  у   тому,   що   питання,   яке   сьогодні розглядається,  - доленосне для нашого народу.  Ми маємо вирішити, чи будемо  розвиватися  цивілізованим  шляхом,  чи  зупинимося  на обочині  цивілізації у вигляді резервації і не зуміємо піднятися з тих руїн, в яких знаходимося.

 

     Сьогоднішній розгляд  проектів  постанов   щодо   Меморандуму економічної   політики  України  є  яскравим  прикладом  того,  як Верховна Рада часто найбільш складні і гострі  економічні  питання на   вимогу  представників  деяких  партій  переводить  у  площину безвідповідальної   політики,   пропонуючи   руйнувати   все   "до основанья", щоб на розвалинах будувати нове міфічне царство.

 

     На думку  депутатської групи "Відродження регіонів",  проекти постанов,  які внесені сьогодні на розгляд,  є неконструктивними і неекономічними.   В   обох   проектах   ідеться   про  перевищення повноважень Кабінетом Міністрів,  Національним банком України, про порушення   Конституції.   Але  аналіз  Конституції  свідчить,  що порушень,  на яких акцентується увага в проектах постанов,  немає. Меморандум  не  має форми договору,  про що тут говорилося.  Він є лише одним із видів дипломатичної  форми  листування  з  докладним викладенням   поглядів   уряду  і  підписаний  тільки  українською стороною.  Тому неправомірно навіть ставити питання про денонсацію договору України з Міжнародним валютним фондом,  що пропонується в пункті 2  проекту  постанови,  внесеного  депутатами  Марченком  і Вітренко.

 

     Крім того,  підписання  урядом  меморандуму  не  є порушенням права  Верховної  Ради  щодо   визначення   засад   зовнішньої   і внутрішньої політики України (стаття 85 Конституції).

 

     Більше того,   уряд  України  не  повною  мірою  використовує можливості,  які  надані  йому  Законом  про  вступ   України   до Міжнародного  валютного фонду.  І Прем'єрміністр України згідно зі статтею 2 цього закону має  право  підписувати  оригінали  угод  з Міжнародним валютним фондом.

 

     Таким чином,   жодних  правових  підстав  для  прийняття  цих проектів постанов ми не маємо.  Очевидно,  що мета  деяких  сил  у парламенті - перетворити це на політичну спекуляцію,  для того щоб отримати відповідні дивіденди.

 

     Депутатська група "Відродження регіонів" вважає, що необхідно оцінювати  й обговорювати зміст меморандуму,  як і політику нашого уряду,  в  цілому.  У  цьому  документі  є  моменти,  корисні  для економіки  України,  і  є  спірні  моменти,  невигідні  для  нашої України.  Тут ми повинні впливати на уряд, і в нас є для цього всі важелі. Але має зберігатися і конструктивний підхід до розв'язання цієї проблеми.  І потрібно оцінювати можливі  наслідки  розірвання такого договору для наших громадян.

 

     Тому ми  пропонуємо  найближчим  часом  заслухати  інформацію Кабінету Міністрів  про  виконання  даного  меморандуму,  програми співробітництва  з  Міжнародним  валютним  фондом  і  питання  про основні  засади  грошово-кредитної  політики  України,  а  проекти постанови відхилити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Костинюк від фракції Руху. За ним - депутат Суслов.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух.  Шановні колеги  депутати!  Хто  сказав,  що сьогодні в Україні проводяться економічні реформи?  Це ілюзія.  Насправді це імітація економічних реформ,  а не економічні реформи.  І оця скрута в державі якраз не через реформи, а через їх відсутність.

 

     Підписаний урядом Меморандум економічної політики - це погляд уряду  на  економічну  політику  в  Україні.  Деякі  з  викладених положень  економічної  політики   не   відповідають   національним інтересам  України,  і реалізація їх може призвести до загострення економічної кризи. Суть економічної кризи полягає в тому, що маємо енергомістке  та  матеріаломістке  виробництво,  що  призводить до неконкурентоздатності українських товарів.

 

     Ціни на українську продукцію значно вищі, ніж ціни на товари, які   ввозяться   в   Україну.  У  меморандумі  Кабінет  Міністрів зобов'язується підтримувати систему відкритої торгівлі та платежів і сприяти зовнішній конкуренції.  Дії уряду постійно спрямовані на зменшення тарифів і збільшення кількості товарів,  які ввозяться в Україну,   що   за   означених  умов  руйнує  внутрішній  ринок  і внутрішнього товаровиробника.  Сприяння уряду  зовнішній  товарній експансії в Україну поставило на коліна легку,  харчову, переробну промисловіть і сільське господарство.

 

     Український ринок заполонив ширвжиток низької якості. Замість декларованої  підтримки власного товаровиробника на всіх рівнях на догоду     МВФ      здійснювалася      політика      лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків.  Така політика призвела до того, що нині в Україну завозиться 10 відсотків цукру,  в той час коли  наш цукор  немає  куди  подіти.  Частка  легкої  промисловості  у  ВВП скоротилася майже у 20  разів,  у  розвинутих  країнах  ця  частка становить 20 відсотків,  а в Україні сьогодні - тільки 1 відсоток, у той час коли українська  легка  промисловість  здатна  випускати конкурентоспроможну продукцію.

 

     Така політика  уряду  сприяла  галузевому  перекосу в напрямі збільшення  у  ВВП  частки  енергомістких   галузей,   таких   як, наприклад,  металургійна.  І це тоді,  коли в Україні собівартість тонни чавуну вища,  ніж  у  Європі,  і  український  металургійний комплекс споживає 25 відсотків усієї виробленої електроенергії, за яку останнім часом має велику заборгованість. Політика пріоритетів у напрямі збільшення частки енергомістких галузей є тим зашморгом, який  усе  тугіше  затягується  на  шиї  знекровленої  української економіки, бо сприяє поглибленню структурної інфляції і скороченню бази оподаткування.  А це відповідає вимогам МВФ: підвищити тарифи на  комунальні  послуги  та  послуги транспорту за умов постійного падіння доходів населення.

 

     Уряд виступає в ролі пожежної  команди,  яка  бореться  не  з причинами,  а  з  наслідками економічної кризи.  Причиною дефіциту бюджету в Україні є не  висока  заробітна  плата  бюджетників,  не високі  пенсії,  а  структурна інфляція,  яка породжується високою ціною на енергоносії,  що постачаються в Україну  з  Росії,  -  83 долари  коштує  1  тисяча кубометрів газу,  тоді як іншим державам Росія продає по 45 доларів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Суслов   Віктор   Іванович   від   фракції Селянської партії.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные  депутаты!  Фракция  Селянской  партии  Украины отмечает следующее.

 

     Первое. В   соответствии   с  Конституцией  Украины  основные направления  внешней  и  внутренней  политики   Украины,   включая экономическую политику, определяет Верховная Рада Украины. Поэтому подписание   правительством   и   Национальным   банком    Украины Меморандума   экономической   политики   Украины  (я  подчеркиваю, Украины) на период с 1 июля  1998  года  по  30  июня  2001  года, включая обязательство по изменению законодательства Украины (а это исключительно  функция  Верховной  Рады),   безусловно,   является превышением   конституционных  полномочий  Кабинетом  Министров  и Национальным банком.

 

     Второе. В  соответствии  с  меморандумом  Кабинет   Министров Украины  и  Национальный банк Украины намеренно проводят политику, противоречащую  политике,  которая  проводится   Верховной   Радой Украины.   И  мы  знаем  примеры  этого.  Например,  обязательство правительства по повышению тарифов на жилищно-коммунальные  услуги противоречит    решению,   принятому   в   зале   Верховной   Рады конституционным большинством голосов депутатов.

 

     Кабинет Министров Украины прекрасно знает, что Верховная Рада Украины  выступает  за  протекционистскую  политику,  за поддержку отечественного производителя.  Тем  не  менее  он  берет  на  себя обязательство  по сокращению пошлин на импортные товары,  снижению максимальных размеров пошлин на импорт и тем самым  наносит  ущерб национальному производству.

 

     Кабинет Министров Украины прекрасно знает, что Верховная Рада Украины в целом,  в частности фракция Селянской партии,  выступает за поддержку сельского хозяйства. Тем не менее правительство берет на себя в меморандуме обязательство прекратить бюджетную поддержку сельского хозяйства.

 

     Эти примеры  можно  бы  продолжить,  но мы констатируем,  что налицо противоречие между политикой, определенной Верховной Радой, и политикой правительства.

 

     Я хотел   бы   опровергнуть   сейчас  и  басни,  которые  нам рассказывали о дешевизне кредитов.  Докладчики,  которые являются, безусловно,  известными  экономистами,  должны знать,  что степень дороговизны кредитов определяется не  только  процентной  ставкой. Упомянутые  и  другие  экономические  условия,  которые приводят к большим экономическим потерям для Украины, тоже должны учитываться при   оценке   дешевизны   или   дороговизны   этих   кредитов.  В действительности кредиты оказываются чрезмерно дорогими.

 

     Теперь о выводах.  Поскольку политика  Кабинета  Министров  и Национального   банка,   изложенная  в  меморандуме,  противоречит национальным интересам Украины,  то  мы  вправе  были  бы  ставить вопрос об отставке Кабинета Министров и правления Нацбанка. Однако фракция Селянской партии,  если даже такой вопрос будет ставиться, будет голосовать против,  в связи с тем что у нас в Верховной Раде есть внутренние проблемы,  которые мы должны решить  здесь.  Здесь должно    быть    сформировано    большинство,    готовое    взять ответственность за формирование коалиционного правительства.  Пока такого    большинства    не    будет,    отставка    правительства нецелесообразна.

 

     И далее.  Конечно,  фракция против  денонсации  соглашения  с Международным валютным фондом, он не несет никакой ответственности за то,  что  отдельные  украинские  должностные  лица  подписывают заведомо невыгодные для Украины соглашения.  Эти лица должны нести ответственность,  и  Украина  должна  подписывать   то,   что   ей действительно  выгодно,  и  безусловно,  под  контролем и с ведома Верховной Рады.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  У  нас  повинні  виступити представники ще п'яти фракцій. Я просив би... Одну хвилинку! Ми не дуже перетрудилися...  Давайте виділимо 15 хвилин,  надамо по  три хвилини  представникам  фракцій,  і  на  цьому  завершимо  роботу, прийнявши відповідну постанову.

 

     Слово надається    депутату     Єханурову     від     фракції Народно-демократичної  партії.  За  ним  -  депутат Раханський від групи "Незалежні". Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська   область).   Фракція   Народно-демократичної  партії. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Відносини нашої країни   з   Міжнародним   валютним   фондом  мають  три  аспекти: політичний, економічний, історичний.

 

     Перший аспект цих відносин - наскільки великим є наше бажання інтегруватися в Європу,  у світ. Я підкреслюю - саме наше бажання, бо силою туди нас ніхто  тягти  не  збирається.  Якщо  ми  свідомо хочемо  поборотися  за  те,  щоб  зайняти  своє  місце в економіці європейського  суспільства,  то  ми  можемо   творчо   використати можливості,  які  надає  нам  співпраця з міжнародними фінансовими структурами.  Але якщо ми й  надалі  будемо  тільки  імітувати  це бажання,    вони    будуть   використовувати   нас.   За   будьяку непослідовність треба розплачуватися.  Якщо хтось  в  Україні  має пільги, то хтось тоді за них має платити.

 

     Другий аспект  -  це  тривіальні  відносини  між  боржником і кредитором.  Хто не знає, загляньте в Цивільний кодекс. Принципово ці  відносини  можуть  відбуватися  у  двох  варіантах.  Перший  - виконання забов'язань,  другий - відмова від їх виконання. Якщо ми хочемо  другого  варіанта,  то треба спочатку зважити,  чи нам під силу такий крок і що зможе  хоча  б  теоретично  компенсувати  нам втрати, спричинені цим кроком. Якщо ж говорити про перший варіант, то треба відділити  емоції  від  економіки.  Роки  прожиті,  борги зроблені,  гроші витрачені. Це реальність, з якою ми маємо справу, реальність, яка вимагає працювати, зціпивши зуби, і не лякати фонд тим,  чого він не боїться.  Перш ніж показувати комусь дулю, треба зважити,  чи здатний ти її "отоварити",  тобто що ти будеш робити, коли тобі цього не подарують.

 

     Тому фракція   Народно-демократичної   партії   виступає   за максимально прагматичний підхід до вирішення  цієї  проблеми.  Він полягає  в  тому,  щоб  із  кількох  варіантів подальшої співпраці визначити один, найбільш прийнятний для нас, і будувати економічну політику  так,  щоб  на цей варіант пристав і Міжнародний валютний фонд.  Це розумна програма,  програмамінімум,  альтернатива якій - тільки дефолт.

 

     Тепер потрібно, щоб усі, хто говорить про можливість дефолту, розуміли  наслідки  цього  кроку.  По  відношенню  до   тих,   хто відмовляється  від своїх зобов'язань,  - це згортання всіх програм допомоги і співробітництва на державному рівні.  Нас  викинуть  із європейських і світових структур. Наслідок - втрата тих позицій на єдиному ринку, які ми зараз маємо, та перспектив на майбутнє.

 

     І, нарешті,  третій аспект - історичний. Так вже повелось, що і   співробітництво   з   Міжнародним   валютним   фондом   чомусь розглядається як альтернатива інтеграційним процесам у межах  СНД. Це  помилка.  Інтеграція  для  країни - це перш за все боротьба за місце на спільних ринках збуту і в  системі  розподілу  праці.  Ми маємо  виборювати  своє місце під сонцем і на Заході,  і на Сході. Оце і є та сама багатовекторність.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Раханський від групи "Незалежні".  За ним  -  депутат Терьохін від фракції "Реформи-центр".

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад  (виборчий  округ  4,  Автономна Республіка Крим). Депутатська група "Незалежні".  Шановний Олександре  Миколайовичу! Шановні  колеги!  Шановні  виборці!  Наша держава починаючи з 1992 року  впевнено  і  послідовно   йде   до   кризового,   тупикового економічного  стану.  На  думку  депутатської  групи  "Незалежні", основною причиною такого критичного стану є невдалі і непослідовні реформи  та структурні зміни,  постійна зміна керівних кадрів,  на жаль, на менш кваліфікованих.

 

     Довівши країну до критичного стану,  всі без  винятку  уряди, які  приходили  до  влади за цей час,  замість того щоб допомагати вітчизняним  підприємствам  незалежно  від   їх   форм   власності піднімати  виробництво  вітчизняних  товарів,  збільшувати експорт продукції та доходів у  бюджет  країни,  пішли  шляхом  найменшого опору.  Передусім,  почали  брати  позички  та  ще  й на кабальних умовах.

 

     Що ж здійснилося з того,  що записано в меморандумі?  Давайте подивимося. Меморандумом передбачено не запроваджувати обмежень на імпорт  (тобто  ми  ігноруємо  свого  власного  виробника);  різко скоротити заходи,  спрямовані на підтримку сільського господарства (ми його вже на сьогодні знищили).  З  метою  обмеження  зростання соціальних дотацій населенню - транспортні тарифи,  ціни на газ та вугілля для населення було підвищено  у  5-  12  разів.  Підвищили також  ціни  на  комунальні  послуги.  Дотації населенню на оплату житла,  комунальних послуг,  споживання газу та вугілля  будуть  і далі  скорочуватися.  Напрошується висновок,  що такою економічною політикою уряд сприяв зубожінню народу.

 

     Підсумовуючи результати 1994-1996 років,  уряд у  меморандумі відзначає,  що в період 1997-1998 років були започатковані важливі структурні реформи.  І сам уряд визнає,  що спостерігається значне падіння  обсягів  виробництва,  криза платежів,  падіння життєвого рівня населення.

 

     Усьому світові,  наприклад,  відомо,  що 5 відсотків світових запасів корисних копалин є в Україні.  Не вистачає енергоносіїв, і замість того, щоб подбати про розвиток їх виробництва та зміцнення відповідних   державних   структурних   підрозділів  -  створення, наприклад, Міністерства природних ресурсів, ми за рецептами того ж МВФ  знищили  навіть  Державний комітет по геології і використанню надр.

 

     А яких тільки збитків зазнала країна  від  підвищення  ставок акцизного  збору  на  пиво,  лікеро-горілчані  та  тютюнові вироби всьогона-всього на кілька місяців! Це також умови МВФ.

 

     Нещодавно вийшла постанова Кабінету Міністрів про  скасування мінімальної плати за імпортне пиво при перетині кордону.  Це знову умови, тільки вже Європейського Співтовариства. Ось де наші втрати реальних надходжень до бюджету!

 

     На думку    депутатської    групи   "Незалежні",   Меморандум економічної політики України можна буде прийняти лише  тоді,  коли він справді сприятиме зростанню економічного потенціалу держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.     Депутат     Терьохін     від     фракції "Реформи-центр". За ним - депутат Крючков.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,   м.Київ).   Дякую.   Шановні   народні   депутати!   Фракція "Реформи-центр"   уповноважила  мене  довести  до  Верховної  Ради позицію  фракції  стосовно  Меморандуму  економічної  політики  на період з 1 липня 1998 року по 30 червня 2001 року.

 

     Перше. Міжнародний  валютний  фонд  створений  у 1947 році як міждержавна установа,  філійована до Організації Об'єднаних Націй, яка покликана стабілізувати міжнародні системи обміну валюти,  тим самим знижувати ризик міжнародної торгівлі.

 

     Інтерес засновників МВФ до України пояснюється розумінням  її ролі як центру транспортних зв'язків між Азією і Європою,  а також потужного виробника  аграрної  продукції  та  власника  військових технологій.

 

     Задля правди  треба  зазначити,  що мотиваціями МВФ є ті,  що увійшли до знаменитих законів Мерфі,  один з яких визначав, що про що б не йшлося,  мова завжди йде про гроші. Така позиція зрозуміла і  свідчить  про  піклування  урядів  розвинених  країн  про  свої компанії та громадян.

 

     Саме тому,  оцінюючи  діяльність  МВФ  в  Україні,  ми  маємо визначити,  чи є ця діяльність корисною лише для  його  найбільших засновників, чи вона все-таки приносить користь для України.

 

     Друге. Меморандум економічної політики не є договором,  тобто продуктом двосторонньої згоди.  Цей документ  є  виразом  урядових амбіцій   щодо   його  дій  протягом  чотирьох  років.  Саме  тому меморандум не підлягає ратифікації або іншим  видам  законодавчого оформлення.

 

     Треба зазначити,  що невиконання умов меморандуму не тягне за собою  фінансових  санкцій,  а  лише  загрожує  уряду   ненаданням чергової допомоги з боку МВФ.

 

     Саме тому  Верховна Рада формально не може втручатися у зміст меморандуму,  але може  опосередковано  вплинути  на  його  зміст, прийнявши або відхиливши програму Кабінету Міністрів.

 

     Третє. Меморандум  містить  низку  заходів,  про які сьогодні доводиться тільки мріяти, а саме: забезпечення щорічного зростання обсягів   виробництва  на  3-5  відсотків  (пункт  3);  скорочення дефіциту бюджету задля підтримання фінансової  стабільності  до  2 відсотків і погашення заборгованості з виплати зарплати, пенсій та інших соціальних  виплат  (пункт  5);  зниження  загального  рівня оподаткування   на   2-4   відсотки   (пункт  6);  включення  всіх позабюджетних фондів у бюджет (пункт  9);  відмова  від  подальшої участі  НБУ в побудові фінансових пірамід Мінфіну (пункт 10) і так далі, і так далі.

 

     Разом з тим фракція партії "Реформи і  порядок"  заявляє  про наявність явних соціально-економічних недоречностей, які містяться в меморандумі,  про що вже йшлося. Це і питання імпортних тарифів, і застосування режиму експортних депозитів,  які збільшують рівень урядової корупції та обмежують права власності експортерів;  це  і питання аграрного сектора (вже було сказано,  що в ЄЕС більш як 40 відсотків коштів загального бюджету  йде  на  підтримку  аграрного сектора);  це  і швидка нерозбірлива приватизація енергогенеруючих компаній  і  нормативна  обіцянка  приватизувати  Укртелеком,   що суперечить   нашому   рішенню;   це  і  рішення  про  відмову  від запровадження або посилення обмежень на імпорт з причин платіжного балансу.

 

     Тому, шановні народні депутати,  ми можемо сьогодні формально прийняти одне коротеньке рішення:  Кабінету Міністрів, скажімо, до 1   травня   подати  на  розгляд  Верховної  Ради  програму  своєї діяльності.  І коли ми будемо цю програму приймати або  відхиляти, визначитися з нашим ставленням і до меморандуму.

 

     І останнє.  Я  пишаюся,  що в газеті ПСПУ,  яку щойно продала мені Наталія Михайлівна Вітренко (правда, за спекулятивною ціною), я займаю високе місце серед людей, які допомогли збудувати...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Крючков від Компартії. Будь ласка.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Розглядаючи це питання, ми повинні насамперед дати собі і всьому народу України відповідь  на запитання:  буде  Верховна Рада здійснювати надані Конституцією їй (і тільки їй!) повноваження щодо визначення  засад  внутрішньої  і зовнішньої  політики,  чи  вона  й  надалі миритиметься з тим,  що президентська і виконавча влада,  перевівши управління державою  в режим  виконання  так  званих меморандумів,  фактично відсторонили парламент від реалізації його конституційних прерогатив.

 

     Зрозуміло, що в такому разі нам тут нічого робити.  Але ніхто не зніме з нас моральну і політичну відповідальність за те, що цим відкривається  шлях  для  встановлення  в   країні   авторитарного диктаторського режиму. Це перше.

 

     Друге. Маємо  визнати,  що  свого національного уряду в нас в Україні немає.  Є команда,  яка слухняно виконує вимоги зарубіжних фінансових   і   політичних   кіл,  не  рахуючись  з  тим,  як  це узгоджується з державними інтересами.

 

     Третє. Як виявляється,  Кабінет Міністрів і  Нацбанк  подають керівництву МВФ меморандуми економічної політики, починаючи з 1992 року.  Що ми одержали за цей час? Може, в Україну пішли інвестиції та   прогресивні   технології?   Може,  досягнуто  стабілізації  в економіці,  почалось її піднесення,  краще стали жити  наші  люди? Нічого подібного!

 

     У світі  вважається,  що при падінні промислового виробництва на 30-40 відсотків настає деіндустріалізація країни.  В Україні це падіння  вже  перевищило  60 відсотків.  Частка продукції обробної промисловості в експорті становить менш  як  45  відсотків,  що  є свідченням колоніально-сировинної структури економіки. У структурі нашого експорту ця продукція не становить і 25 відсотків. Нарешті, коли  більше  25 відсотків населення втрачає довіру до центральних органів влади,  це свідчить про відторгнення влади народом.  У нас владу підтримує не більше 10 відсотків населення.  Отже,  за всіма найважливішими  параметрами  Україна  вже  давно   втратила   свою справжню незалежність, а влада - підтримку народу.

 

     Нинішній уряд не тільки не змінив траекторію розвитку країни, а  своєю  діяльністю  ще  більше  загострив  ситуацію.  Фахівці  в урядових  структурах  прогнозують,  що  доходна  частина бюджету в нинішньому році (вдумайтеся,  колеги) не перевищить  13  мільярдів гривень  замість  запланованих  24  мільярдів.  І  ніякі  доларові ін'єкції,  навіть якщо вони становитимуть 2 мільярди 200 мільйонів доларів, нас не врятують, бо всі ці кошти підуть на обслуговування зовнішнього державного  боргу  і  ще  більше  затягнуть  доларовий зашморг на шиї України.  Правда, буде забезпечено перемогу Леоніда Кучми на виборах,  але це буде  трагедією  для  нашої  Вітчизни  і народу.

 

     Мене як   народного  депутата,  просто  як  людину  обурює  і моральний бік  справи.  Країна  в  біді,  насувається  катастрофа, керованість  багатьма  сферами  життя  держави  фактично втрачено, реальною є загроза національній безпеці. А тим часом влаштовуються пишні  політичні  шоу.  Найвищі  урядовці,  починаючи  з Прем'єра, вдарилися в партійне будівництво,  у  виборчі  ігрища,  витрачаючи мільйони  гривень  на  різні форуми,  з'їзди,  конгреси,  забави в "Злагоду", відриваючи від справ тисячі керівників різних рангів.

 

     На одностайну думку нашої фракції,  уряд  і  Президент  мають відповідати  перед  своїм  народом за нехтування Конституцією,  за меморандуми,  які знекровили Україну,  за той  жахливий  стан,  до якого доведена наша країна.

 

     Питання про   відповідальність  уряду  має  бути  внесене  до порядку денного нинішньої сесії.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Череп  Валерій  Іванович   від   Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

 

     ЧЕРЕП В.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  158,  Сумська область).   Фракція   Соціал-демократичної   партії  (об'єднаної). Шановні  колеги!  У  доповідях  пана  Тігіпка  і  пана  Ющенка,  у співдоповідях  представників  комітетів,  у  виступах  від фракцій висловлювалися полярні позиції.  І це природно,  адже питання дуже важливе.

 

     Наша фракція   провела  серйозну  дискусію  стосовно  поданих документів.  На жаль,  багато важливих розділів відпрацьовані,  на наш   погляд,  не  зовсім  глибоко,  без  серйозного  економічного обгрунтування.  Зокрема,  потребують  доопрацювання  питання  щодо ситуації   з   платіжним   балансом,  макроекономічної  діяльності (відпрацьовано  поверхово),   монетарної   та   податковобюджетної політики,  щодо  ситуації  навколо  резервного фонду Національного банку України,  регулювання цін на комунальні та інші послуги (про це  сьогодні говорилось),  питання структурної реформи (маються на увазі  питання  приватизації,  дерегуляції   тощо),   реформування державного   управління   та   інші.   Якби  уряд  не  припустився стратегічної помилки і  роздав  нам  ті  додаткові  матеріали  про меморандум не сьогодні,  а раніше, то, мабуть, нинішнє обговорення проходило б у іншому руслі. На жаль, ми отримали ці матеріали лише сьогодні.

 

     А про  те,  що  на  сьогодні  політика в економіці держави не зовсім  відповідає  прийнятим  документам  і  законодавчим  актам, говорять хоча б результати роботи за два місяці поточного року. Ви подивіться:  показники ВВП  стрімко  падають,  обсяги  виробництва падають,  є  багато показників,  за якими ми не виходимо на рівень запланованих бюджетом  та  іншими  нормативними  документами,  які запропонував уряд і затвердила Верховна Рада.

 

     Тому це,  як  сказав  сьогодні  депутат  Марченко,  доленосне питання не може вирішуватися поспіхом.

 

     Наша фракція   Соціал-демократичної    партії    (об'єднаної) пропонує   з  урахуванням  того,  що  більшість  депутатів  ще  не ознайомилася з поданими сьогодні матеріалами,  спочатку опрацювати ці  документи  в  комітетах та фракціях,  а після цього продовжити дискусію і прийняти рішення Верховної Ради. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. Репліка з місця.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні депутати!  Чотири години ми ведемо безпредметну  розмову.  У  мене таке  враження,  що  депутати  не  розуміють предмета обговорення. Статус меморандуму не визначений ні Конституцією,  ні законами. Ми можемо  обговорити  Програму  діяльності Кабінету Міністрів і тоді спитати з уряду.  Сам меморандум - це декларація намірів уряду під кредити, це не договір, не угода, тому ратифіковувати її не треба. Немає  предмета  при  такій  постановці  питання.  Ми  обговорюємо сьогодні  проекти постанов щодо меморандуму,  а не сам меморандум, тому давайте правильно розставимо всі акценти.

 

     Я попросив слово для репліки у  зв'язку  з  тим,  що  депутат Вітренко  вже  декілька разів звинувачувала Народний рух України в плагіаті,  в тому,  що ми свою Концепцію державотворення 1992 року списали  з  програми Міжнародного валютного фонду.  На відміну від неї я не буду  вживати  сильних  висловів.  Скажу  тільки,  що  це абсолютно не відповідає дійсності.  У нас тут п'ять розділів, і не лише з питань економіки.  А що стосується економіки, я вам зачитаю назви  економічних  розділів:  перший  розділ - "Добробут народу і соціальні  гарантії",  а  останній,  сьомий  розділ  -   "Державне регулювання економіки". Причому тут Міжнародний валютний фонд?

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  я  думаю,  що  ми  з вами сьогодні працювали  ефективно,  тому  слово  "безпредметно"  вжито недоречно.  Ми  розглядаємо важливий документ,  підписаний урядом, Національним  банком  і  Міжнародним  валютним  фондом,   про   їх співпрацю і про ті обов'язки,  які беруть на себе,  з одного боку, уряд і Національний банк,  а з другого боку - Міжнародний валютний фонд.

 

     Думаю, що  кожний  у цьому залі знає (і громадяни України теж повинні знати),  що Міжнародний валютний фонд співпрацює з  урядом України,  склад якого,  починаючи з середини 1992 року, дуже часто змінювався.  Відтоді працює вже й третій склад Верховної Ради, але вперше  починаючи  з  1992  року на її розгляд внесено суть самого меморандуму. Назва і зміст цього документа не відповідають вимогам статті  85  Конституції.  Йдеться  не  про  те,  щоб Верховна Рада ратифікувала цей документ. Ми маємо сказати "так" або "ні".

 

     І мабуть,  зрозуміло,  чому так зроблено.  Тому говорити  про безпредметність,  я  думаю,  недоцільно.  Сьогодні  багатьом треба розкрити очі на ті позиції, ті підходи, які далеко не повною мірою відповідають  потребам  розвитку  економіки  нашої держави.  Кожен розуміє,  що  починаючи  з  1992  року  і  до  сьогодні   (а   вже завершується   березень   1999   року)   тими   меморандумами,  що підписувалися, завдано величезної шкоди розвитку економіки.

 

     Але я хотів би сказати й інше. Ми повинні сьогодні зазначити, що,   прийнявши   в  1996  році  Конституцію  і  чітко  визначивши повноваження Верховної Ради в статті  85,  Верховна  Рада  вчинила правильно,  бо вона здійснює свої контрольні функції за діяльністю Кабінету Міністрів і Національного банку.  І не треба ставити  під сумнів  наші  права  і обов'язки,  не треба,  як кажуть,  посипати голову попелом, бо тут ніякої нашої вини немає.

 

     Проте ми,  приймаючи Державний бюджет на 1999 рік,  у дефіцит бюджету  -  1  мільярд  240 мільйонів гривень - заклали відповідну нішу,  яка буде  покриватися  за  рахунок  власних  можливостей  і можливостей тих інституцій, з якими сьогодні співпрацюють наш уряд і Нацбанк,  і це теж усі  в  цьому  залі  розуміють.  Ми  прийняли бюджет, і там визначили, чим покрити зазначений дефіцит.

 

     Тому я вважаю,  що всі ті проекти, які підготовлені і внесені сьогодні (а їх п'ять),  безперечно,  мають  під  собою  підгрунтя, виходячи з політичних поглядів тих депутатів, які їх готували. Але я вважаю,  що коли ми чітко дотримуємося норм Регламенту,  зокрема його  статті  3.5.1,  про яку тут говорив Володимир Романович,  то повинні зрозуміти,  що ми сьогодні не затверджуємо меморандуму. Ми розглядаємо   сам   факт  наявності  документа,  який  є  одним  з основоположних документів співпраці уряду,  Національного банку  і Міжнародного валютного фонду.

 

     У двох  проектах  ставиться  питання  про неприйнятність.  Це формулювання в даному разі не підходить.  Ми не розуміємо,  що  ми приймаємо чи не приймаємо.

 

     Я думаю,  що проект постанови,  внесений народними депутатами Симоненком, Гуренком, Зачосовим, Крючковим, Матвєєвим, Сіренком, і та пропозиція,  яку вносить Комітет з питань економічної політики, найбільш відповідають тематиці розгляду цього питання.

 

     Тут у пункті 2  сказано:  "Запропонувати  Кабінету  Міністрів України   і   Національному   банку   України  негайно  відкликати Меморандум" і так далі.  Пункт 1 теж чітко визначений: прийняти до відома.

 

     Тому я  вважаю,  що цей проект постанови слід було б прийняти за основу,  а потім визначитись з  рештою  тих  пунктів,  які  тут відредаговані.

 

     Прошу вас  підтримати цей проект постанови.  Голосуємо,  будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Не встигли.  Голосуємо:  прийняти за основу.  Ну 200 голосів, якби було 100 голосів, я б другий раз не ставив на голосування.

 

     "За" - 198.

 

     Та немає потреби голосувати поіменно. Шановні колеги! Давайте ми приймемо цей проект  за  основу,  дамо  можливість  профільному комітету й авторам решти чотирьох проектів постанов доопрацювати і завтра приймемо в цілому.  Я думаю,  це було б правильно і ми б  з вами не гаяли часу. Я прошу прийняти проект за основу.

 

     "За" - 205.

 

     Шановні колеги!  Завтра  в  нас  знову буде достатньо питань, знову ув'язнемо,  а  це  питання,  безперечно,  в'язке.  Чотири  з половиною години працюємо.

 

     Я прошу прийняти проект за основу.  Проголосуйте, будь ласка. І Бойко Богдан просить. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Завтра вранці проголосуємо його в цілому.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые  избиратели!  Наконец-то проблески  информации  о  том,  через  какие   механизмы   Украина превращается в колониальный придаток МВФ и США, пробились к нашему народу.  К народу,  которому ежедневно внушают,  что стране  нужны покой и согласие,  потому что якобы нет альтернативы антинародному курсу реформ.  А народ никак не поймет,  кому все это нужно,  если люди, создававшие и создающие материальные блага, голодают, нищают и вымирают!

 

     Я хотел   уяснить,   кто   будет   отвечать   за   преступные эксперименты над народом.  Вспомните,  кто 8 лет назад, выступая с этой трибуны,  предлагал разрушить прежнюю  банковскую  систему  и требовал  реорганизации  ее  в мелкие коммерческие банки.  В итоге появилось около 300 банков.  Не  буду  комментировать,  кто  какую пользу от этого имел. Народу и так понятно.

 

     Но что  интересно,  обманули  и,  как стало модно выражаться, "пересічних громадян",  и тех же банкиров. Дали ребятам поиграться денежками,   а   теперь  МВФ  рекомендует:  поигрались  -  хватит. Количество   банков   предлагается    сократить    до    минимума, устраивающего  заокеанского хозяина.  Правительство согласно.  Оно готово также на место ликвидирующихся украинских  банков  галантно пропустить иностранные банки.

 

     Спрашивается: зачем же было огород городить?! Хотя это вопрос риторический.  Понятно,  что  если  бы  сразу  позволили   хлынуть зарубежным банкам в Украину,  народ заметил бы явную оккупацию,  а постепенное их внедрение в нашем обществе входит в норму.

 

     Цель все  же  прозрачна.  Українською  мовою   звучить   так: "руйнація залишків радянської економіки". Цель советской экономики тоже  была  очевидной:  "Все  для  блага  человека,  все  во   имя человека!"  Этим  человеком  был  любой  ребенок,  любой  рабочий, инженер,  врач, учитель, офицер или солдат, студент или профессор, а точнее - все советские люди.

 

     Ныне руховцы утверждают, что в той экономике крали. Извините, но тогда грешили отдельные граждане по мелочам. Однако с нынешними масштабами воровства те грешки сравнить невозможно.  Тогда капитал страны не мог сбежать за рубеж.  Теперь крадут  во  всех  эшелонах власти.

 

     Обратите внимание  и  на  то,  как  для  удобства  мошенников дробился  источник  благополучия  всего  народа.  Я  имею  в  виду общественный фонд потребления.  С ним обошлись точно так же, как и с Госбанком: раздробили на десятки различных фондов. Ведь кража из разных  источников  не  сразу  обнаруживается,  и контроль в таких случаях слабее. Теперь уничтожаются и они.

 

     Читаем бумажки,  подписанные С.Тигипко.  Лізинговий фонд - на продаж, фонд соціального страхування зменшити, чорнобильський фонд зменшити і пізніше скасувати,  Державний резервний фонд скасувати, Укртелеком  приватизувати,  те саме зробити майже з 20-ма тисячама підприємств протягом півроку,  400  тисяч  працюючих  людей  -  на вулицю і так далі.

 

     А далі - перлина меморандуму: "Впровадити працюючий   механізм   банкрутства    відповідно    до рекомендацій  Світового  банку"  та  "спростити  існуючі процедури банкрутства".  Я  осуждаю  такие  и  подобные   злодеяния   против собственного народа и подтверждаю банкротство идеологии,  политики и практики правительства Украины.