Стенограма пленарного засідання

24 березня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  24 б е р е з н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу   народних    депутатів    зареєструватися. Увімкніть, будь ласка, систему.

 

     Зареєструвалися 335 народних депутатів.

 

     Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України про  загальний  військовий  обов'язок  і  військову  службу  (нова редакція).  Доповідає  перший  заступник міністра оборони України, начальник  Генерального  штабу  Збройних  Сил  України   Шкідченко Володимир Петрович.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П.,  перший  заступник  міністра оборони України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України. Шановний Голова Верховної Ради! Шановні народні депутати України! Сьогодні правове регулювання стосовно військового  обов'язку  і  військової  служби здійснюється  Законом України про загальний військовий обов'язок і військову службу,  прийнятим Верховною Радою  України  25  березня 1992 року.

 

     У зв'язку зі значною кількістю внесених до нього доповнень (з 1992  року  зміни   та   доповнення   вносилися   десять   разів), необхідністю приведення окремих статей у відповідність із вимогами Конституції України,  відпрацювання більш досконалого формулювання окремих  його  положень,  а  також  з  метою  якісного  і  повного вкомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань Міністерством  оборони  України  відпрацьований  проект Закону про внесення змін до Закону України про загальний військовий обов'язок і  військову  службу  (нова  редакція).  Цей  закон  є  базовим  у військовій сфері,  оскільки здійснює правове регулювання  стосовно військового обов'язку і військової служби громадян України.

 

     У ході  доопрацювання  даного  законопроекту  були  враховані пропозиції  та  зауваження,  внесені  комітетами  Верховної   Ради України,   міністерствами,   іншими   органами  виконавчої  влади. Пропонується внести до чинного закону такі принципові зміни.

 

     Перше. Комплектування окремих  посад  генералів  та  офіцерів державними  службовцями  (стаття  6).  У  зв'язку  з тим що окремі військові посади ідентичні  за  своїми  функціями  цивільним  і  в мирний час не потребують додаткової військової підготовки, виникла необхідність  внести  доповнення  до   проекту   закону   стосовно заміщення  окремих військових посад цивільними особами в порядку і за правилами,  встановленими міністром оборони України. Крім того, порядок  призначення  на  посади  та  звільнення  з посад міністра оборони України та його заступників приведено у  відповідність  із Конституцією України.

 

     Друге. Реформування   системи   підготовки  офіцерів  запасу, структурна оптимізація вищих військово-навчальних закладів (стаття 11).  Головним джерелом накопичення офіцерського складу запасу для Збройних Сил та інших військових формувань є підготовка  студентів за  програмою  офіцерів  запасу.  На  сьогодні державне замовлення становить 11,5 тисячі чоловік на рік, а готується більше 20 тисяч. Однак,  незважаючи  на  значне  скорочення  державного замовлення, проводиться  необгрунтоване  відкриття  нових  кафедр   військової підготовки при цивільних вищих навчальних закладах.

 

     Шановні народні  депутати!  Я хотів би звернути вашу увагу на те,  що за збільшенням кількості  військовонавчальних  закладів  з військовими кафедрами стоять не державні інтереси,  а зовсім інші. Вступаючи  до  цих  навчальних  закладів,  юнаки  мають  на   меті ухилитися   від   проходження   військової   служби.   Виходячи  з вищевикладеного Міністерство оборони  України  вважає  недоцільним вносити  до  статті  11  закону зміни,  які пропонуються народними депутатами Лазаренком, Павловським і Пухкалом.

 

     Таким чином,   основними   напрямами   реформування   системи підготовки   офіцерів  запасу  та  структурної  оптимізації  вищих військово-навчальних закладів є приведення  державного  замовлення на  підготовку  офіцерів  запасу  у  відповідність  із  потребами; підготовка   студентів   з   нечисленних   категорій    дефіцитних спеціальностей   на   військових   кафедрах  при  цивільних  вищих навчальних закладах з наступним прийняттям їх на військову  службу офіцерами;  зменшення  кількості  юнаків,  яким  згідно  з  чинним законодавством  формально  зараховується  проходження   військової служби,   що  дасть  змогу  вказаній  категорії  громадян  України виконати свій конституційний обов'язок,  передбачений статтями  17 та 65 Конституції України.

 

     Третє. Вирішення питання про підвищення якісної та кількісної характеристик  призовних  ресурсів  шляхом  коригування   переліку відстрочок від призову громадян України (стаття 17). Міністерством оборони України проведено аналіз наявності призовних  ресурсів  та їх можливостей щодо забезпечення якісного укомплектування Збройних Сил та інших  військових  формувань  України.  Результати  аналізу показують,  що  восени  1998  року  не  були призвані на військову службу, тобто мали відстрочку, близько 760 тисяч чоловік, або 93,3 відсотка  тих,  які перебувають на військовому обліку призовників. На сьогодні наявність призовних ресурсів дає змогу  укомплектувати Збройні   Сили  України  та  інші  військові  формування  лише  за кількісними показниками.

 

     У засобах  масової  інформації,  запитах  народних  депутатів України  та  зверненнях  громадян до Міністерства оборони постійно порушується питання,  пов'язане з тим,  що на  строкову  військову службу   призиваються   представники   найменш   захищених  верств населення (в основному це виходці з сімей робітників та  селян)  з низьким рівнем загальноосвітньої підготовки.  Зокрема, на сьогодні ми  можемо  направити  у  війська  лише   близько   60   відсотків призовників з повною середньою освітою.

 

     Близько 50  відсотків призовників,  яким надається відстрочка від призову,  становлять студенти вищих навчальних закладів. Разом з  тим  результати  аналізу  свідчать про те,  що після закінчення навчальних закладів  на  строкову  військову  службу  призиваються близько  2  відсотків  загальної  кількості,  решта 98 відсотків з різних  причин  одержують  право  на  відстрочку.  Можна   зробити висновок,  що  надання  відстрочки  від  призову  студентам  вищих навчальних  закладів   дає   можливість   найбільш   підготовленим громадянам   України   уникати  проходження  строкової  військової служби.

 

     У зв'язку   з   цим   Міністерством   оборони,    військовими формуваннями  були підготовлені пропозиції щодо внесення до статті 17 закону доповнення стосовно вирішення питання підвищення якісної та  кількісної  характеристик  призовних ресурсів шляхом зменшення переліку відстрочок від призову громадян України,  у тому числі за рахунок  студентів  вищих  навчальних  закладів.  Це  дасть  змогу збільшити призовні ресурси на 20 тисяч чоловік щорічно.  На  жаль, ці  пропозиції  не знайшли підтримки в Міністерстві освіти України та Міністерстві охорони здоров'я України.

 

     Комплектування Збройних Сил  та  інших  військових  формувань передбачається  шляхом  призову  громадян  на  військову службу на підставі військового обов'язку і прийняття громадян  на  військову службу за контрактом.

 

     Народний депутат  Шеховцов  вніс  на  розгляд  Верховної Ради України проект Закону  про  порядок  комплектування  Збройних  Сил України   та   інших   військових  формувань  військовослужбовцями строкової  служби,  яким  передбачається  з  1  січня  2001   року припинити  призов  на  строкову  військову  службу  і  перейти  до комплектування виключно шляхом  прийняття  громадян  на  військову службу за контрактом. Аргументи, наведені у супроводній записці до проекту  закону,  потребують  детального  аналізу  та   ретельного фінансовоекономічного обгрунтування.  У Міністерстві оборони такий аналіз  проведений.  Результати  його  показують,  що   тільки   в перехідний  період  додаткові  витрати  становитимуть не менше 6,5 мільярда  гривень.  Дозвольте  нагадати,  що  бюджет  Міністерства оборони - 1,7 мільярда.

 

     Міністерство оборони   -   за   створення  професійної  армії України. Але в професійному розумінні цього поняття.

 

     Четверта принципова  зміна.  Зменшення  витрат  на  утримання Збройних  Сил  України  та  інших  військових формувань за рахунок збільшення  граничного  віку  перебування  на  військовій   службі прапорщиків та офіцерів (стаття 22).

 

     Проектом закону  передбачається  збільшення  граничного  віку перебування  на   військовій   службі   військовослужбовців,   які проходять  службу  на  посадах  прапорщиків,  мічманів та молодших офіцерів,  на  10  років.  Такий   підхід   сприятиме   підвищенню соціального  захисту  цієї категорії військовослужбовців,  адже за чинним законодавством  вони  підлягають  звільненню  з  військової служби  у  40  років,  не  набувши  права  на  державні гарантії в економічній,  соціальній та  політичній  сферах,  які  передбачені звільненим  з  військової  служби  громадянам відповідно до Закону України про статус ветеранів військової служби  та  їх  соціальний захист.

 

     Внесення зміни    стосовно    збільшення    граничного   віку перебування на військовій службі старших офіцерів на  п'ять  років зумовлене  тим,  що  ця  категорія військовослужбовців являє собою найбільш досвідчену складову частину особового складу.  Це люди  з великим  досвідом  роботи,  професіонали,  і  звільняти їх у віці, передбаченому чинним законодавством,  з точки  зору  державних  та інших особистих інтересів, неприпустимо.

 

     Хотів би   звернути  увагу,  що  збільшення  граничного  віку перебування на військовій службі ніякою мірою не впливає на умови, норми  та  порядок  пенсійного  забезпечення  громадян  України  - військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань.

 

     П'яте. Регулювання  строків   військової   служби   громадян, призваних   на   строкову  військову  службу,  залежно  від  рівня підготовки  за  військовообліковою  спеціальністю   (стаття   23). Міністерством оборони до нової редакції закону внесені зміни,  які передбачають регулювання строків військової служби до 12, 18 та 24 місяців,  що  дасть  можливість  командирам  військових  частин та установ приймати рішення про дострокове (на два-три місяці  раніше встановлених  граничних  строків)  звільнення військовослужбовців, які успішно опанували військово-облікову спеціальність. Крім того, це дасть змогу частково зменшити витрати на утримання Збройних Сил України.

 

     Шосте. Зменшення на п'ять років граничного  віку  перебування військовозобов'язаних  громадян  у  запасі  Збройних  Сил  України (стаття  28).  Проектом   закону   передбачається   поділ   запасу військовозобов'язаних  на  два розряди і зменшення граничного віку перебування в  запасі  на  п'ять  років.  Внесення  змін  стосовно граничного  віку перебування в запасі зумовлене тим,  що кількість військовозобов'язаних,  які перебувають  на  обліку  у  військових комісаріатах,  у декілька разів перекриває потреби Збройних Сил на мобілізаційний  період.  Ці  зміни  дадуть  можливість   зняти   з військового   обліку   близько  1  мільйона  чоловік  та  зменшити кількість робітників військкоматів.

 

     Сьоме. Фінансування  заходів,  пов'язаних   з   призовом   на строкову  військову  службу,  здійснювати  як  за  рахунок  коштів державного  бюджету,  так  і  за  рахунок  коштів   інших   джерел фінансування, що сьогодні практично відбувається (стаття 43).

 

     Шановні народні депутати!  Прийняття цього закону не потребує додаткових  фінансових  витрат   і   водночас   дасть   можливість зекономити  державні кошти.  Прошу прийняти закон у запропонованій редакції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Петровичу.

 

     Усі уважно  ознайомилися  з  цим  документом.  Я  думаю,  що, враховуючи  те,  що  комітет довго працював разом з представниками фракцій, законопроект можна було б прийняти в першому читанні (Шум у   залі).   Ну,   є  поправки,  внесені  депутатами  Павловським, Шеховцовим,  Курикіним...  (Шум у залі).  Ніхто не  заперечує,  що питання  серйозне.  Ваші  пропозиції можуть бути враховані під час підготовки проекту до другого читання,  і ми витратили б  небагато часу.

 

     Ми сьогодні працюємо до 18 години чи до 20-ї?  До 20-ї?  Тоді питань  немає.  Відведемо  5  хвилин  на  запитання.  Будь  ласка, запишіться.

 

     Депутат Зварич. За ним - депутат Марченко.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Прошу передати слово народному депутату Вячеславу Кириленку.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України,  голова молодого Руху.  Шановний Володимире Петровичу!  З вашого виступу я зрозумів,  що в  новій  редакції  проекту  закону йдеться  про  більш  жорсткий  підхід до тих категорій,  які мають право на відстрочку. Ви пропонуєте зменшити кількість призовників, які мають право на відстрочку.

 

     Я також  зрозумів,  що  ви  не  задоволені тим,  що більшість студентів після закінчення вищих навчальних закладів не  проходять військової   служби.   Очевидно,   рішення   Міністерства  оборони спрямовані на те,  аби залучати більше  студентів  до  проходження служби.

 

     Як ви  вважаєте,  чи  є  такі  підходи перспективними в плані ефективності  Збройних  Сил  України?  Чи,  може,  всетаки   треба виходити   на   більш  перспективні  рішення  у  плані  формування професійної армії?  Ми знаємо, що в Міністерстві оборони говорять, що  лише в 2006 році можливий початок переходу армії на професійну основу. Що ви думаєте з цього приводу? Дякую.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П.   Шановний   народний   депутате!   Безумовно, Міністерство   оборони  хотіло  б  бачити  в  лавах  Збройних  Сил студентів - найбільш підготовлену і розвинуту частину  української молоді,   щоб   Збройні   Сили  ефективніше  виконували  завдання, покладені на них народом.

 

     Що стосується початку формування  професійної  армії  з  2006 року,  то це не зовсім вірно.  Процес формування професійної армії відбувається вже сьогодні.  Сподіваюся,  у вас немає сумніву  щодо професійності   офіцерів,  прапорщиків,  мічманів.  Що  стосується солдатів і сержантів,  то вже сьогодні в  лавах  Збройних  Сил  40 тисяч військовослужбовців цієї категорії.

 

     Буквально два   тижні   тому   директивою   міністра  оборони уточнений   перелік   посад,   які   дозволяється    комплектувати військовослужбовцями,  які  проходять  службу за контрактом.  Тому процес  перетворення  армії  на  професійну  відбувається,  і   ми поділяємо вашу турботу щодо розв'язання цієї проблеми.

 

     ГОЛОВА. Якщо  тільки  економіка дозволятиме.  Безперечно,  це так.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  "Відродження   регіонів".   Шановний Володимире   Петровичу!   Я   з  розумінням  ставлюся  до  бажання міністерства врегулювати частину законодавства, яке вже застаріло, і голосуватиму за прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     У мене  таке  запитання.  Статтею 22 внесеного проекту закону передбачається   збільшення   граничного   віку   перебування   на військовій  службі  прапорщиків,  вищих  офіцерів  і  так далі.  Я розумію, що це зорієнтовано на зменшення видатків з бюджету.

 

     Але скажіть,  будь ласка, чи допоможе це хоч якось розв'язати проблеми  офіцерів,  які  вчора  звільнилися з армії?  Скажімо,  в Каневі 11 чоловік уже декілька років чекають  квартир  і  ніяк  не можуть дочекатися.

 

     Сьогодні на  місцях  велика  заборгованість  з виплати пенсій військовим  пенсіонерам.  Чи  прискорить  прийняття   цієї   норми вирішення питань, які сьогодні назріли?

 

     Дякую.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П.  Я вже казав у доповіді, що, по-перше, норми і порядок пенсійного забезпечення офіцерів і прапорщиків цим законом не   змінюються.   По-друге,   збільшення   терміну  служби  не  є обов'язковим і не суперечить інтересам офіцера. Офіцер за бажанням може   прослужити   довше.   І  оскільки  він  має  високу  фахову підготовку, то це тільки на благо Збройних Сил.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний доповідачу!  Перше моє запитання таке.  Чому ви пропонуєте змінити назву закону?  Назва Закону - про загальний військовий обов'язок і військову  службу,  а  ви  пропонуєте - про військовий обов'язок і військову службу.  Вона не узгоджується з тим,  що пропонується  в проекті закону. Саме штучне недобирання призовників якраз і сприяє створенню робітничо-селянської армії.

 

     І друге  запитання.   Стосовно   збільшення   строку   служби офіцерів.  Як самі офіцери Збройних Сил, особливо молодші офіцери, ставляться до цього? І якщо міністр оборони буде похилого віку?

 

     Дякую.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П.  Дозвольте  почати  з  другого  запитання.  Що стосується  нашого  міністра  оборони,  то  про похилий вік тут не йдеться.  Прошу  вибачити,  вважайте  це  жартом.  Безумовно,  всі пропозиції  Міністерства оборони грунтуються на бажаннях офіцерів. І є можливість перевірити це в будь-якому офіцерському колективі.

 

     Що стосується виключення слова "загальна". Так, проект закону розроблявся  Міністерством  оборони,  але він пройшов декілька кіл погодження  в  різних  відомствах.   Вилучити   слово   "загальна" запропонував Мінюст. Підстави такі.

 

     Перша. З  прийняттям Верховною Радою Закону про альтернативну (невійськову)  службу  з'явилася  частина  громадян  України,  яка відповідно  до  цього  закону звільнена від проходження військової служби.

 

     І друга.  Фактично  військовий  обов'язок   сьогодні   не   є загальним,  тому що кількість відстрочок дуже велика.  Тому й було прийнято таке рішення.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Петровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному   депутату   Павловському Михайлу Антоновичу.  5 хвилин достатньо,  Михайле Антоновичу? Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада",  старший лейтенант запасу.  Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні   представники   Міністерства оборони! Шановні народні депутати! Я вніс альтернативну пропозицію до цього закону,  а саме до статті  11.  У  мене  дві  пропозиції. Перша.    Я    зустрічався   із   студентами   радіотехнічного   і технологічного    факультетів     Хмельницького     технологічного університету,  і  вони  звернулися  з  проханням.  Оскільки  поряд знаходиться Академія прикордонних військ (до речі, в нашій державі із 280 вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації, 202 з яких державної і 78 - недержавної форми власності, тільки в 10-и є  військова  кафедра  або факультет),  вони хотіли б,  і інститут згоден,  на  платній  основі  проходити  військову  підготовку   в Академії  прикордонних  військ,  яка  має  базу і не заперечує.  З такими пропозиціями звернулися й інші вузи. Тому я вніс відповідну письмову  пропозицію.  Ми маємо дати можливість цим розумним людям отримати  військове  звання.  Заперечень  ніде  ніяких  немає.  Ми повинні йти людям назустріч.

 

     Це не суперечить закону, оскільки сьогодні у вищих навчальних закладах навчання  здійснюється  за  державним  замовленням  і  за контрактом. А тут бажання з усіх сторін.

 

     І друга  пропозиція,  яку  я  вношу.  Сьогодні ситуація така: навчання студентів  на  військовій  кафедрі  зараховується  їм  як служба   в  армії,  і  після  складання  екзаменів  і  проходження стажування їм присвоюють звання молодшого офіцера.

 

     Тепер пропонується, щоб вони після закінчення навчання йшли в армію  і тільки там їм присвоювати звання.  Сьогодні серед молодих людей конкурс, щоб потрапити на військову кафедру. А що буде, коли ми приймемо пропозицію Міністерства оборони?  На моє прохання було проведене  соціологічне  опитування.  Близько   тисячі   студентам поставили  запитання:  "Як  ви  ставитеся  до  цієї  нової умови?" (Сьогодні,  нагадую,  конкурс). Так от, 8 відсотків згодні з такою системою,  а  86  відсотків відповіли:  "Навіщо нам така кафедра і така військова підготовка?"  Вони  тепер  не  підуть  добровільно. Отже,  навіть ті кафедри, які є, не будуть мати студентів. Так що, бачите,  не можна не враховувати побажання людей...  А  у  державі повинен бути достатній мобілізаційний резерв.  Від того,  що в нас будуть  офіцери,  гірше  не  буде.   Крім   того,   нам   потрібно відроджувати  розробку і виробництво зброї.  А інженеру,  який має відповідну військову підготовку, легше проводити такі розробки.

 

     Я підтримую Володимира Петровича. Нам потрібно вишукувати всі джерела  (ми  знаємо,  як  забезпечене  сьогодні наше Міністерство оборони),  для того щоб якомога повніше забезпечити потреби  нашої армії.

 

     Я прошу підтримати мої пропозиції, вони не суперечать законам (останню пропозицію я даю в руки Олександру Миколайовичу).  А  від фракції  "Громада"  я  прошу  прийняти цей проект закону в першому читанні.  Ще раз звертаю увагу на те,  що нам потрібно  зміцнювати нашу армію,  особливо в плані забезпечення її відповідною зброєю і високими технологіями. Досвід показує: 1 гривня, вкладена у високі технології, пов'язані з розробкою зброї, дає 15-20 гривень доходу. А якби ми  почали  займатися  винищувачами,  то  з  1  гривні  (за оцінками  США)  мали  б  200  гривень  прибутку.  Так що нам треба відродити виробництво зброї і вийти на ринок зброї.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Михайле  Антоновичу,  що  стосується  вашої пропозиції,  то  є  конституційний  обов'язок громадянина України. Виходячи з результатів опитування студентів можна було б прийняти, але  це повинно відповідати конституційним нормам.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шеховцов Олексій Дмитрович. Будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 52,  Донецька область). Уважаемые коллеги! В отличие от предыдущего  оратора  я  представляю  не  поправку  к закону,  а  отдельный  законопроект.  Он  маленький по обему,  но касается принципиального вопроса  -  устройства  Вооруженных  Сил. Конечно,  обосновать  законопроект за 5 минут не в состоянии ни я, ни самый гениальный оратор.  Я воспринимаю это как  насмешку  надо мной,  над  идеей  и над избирателями,  которые ждали рассмотрения этого вопроса в Верховной Раде.  Кстати,  и в профильном  комитете мне  дали  для  обоснования  законопроекта  5  минут.  Говорить  в общем-то  не  о  чем.  Поэтому  я   вынужден   буду   ограничиться политическими декларациями.  Я утверждаю, что реально, возможно, и необходимо в кратчайшие сроки, в течение двух-трех лет, отказаться от призыва юношей на воинскую службу и заменить часть армии (а это 42 процента личного состава)  солдатами,  сержантами,  старшинами, служащими   по   контракту.  Народу  Украины,  а  значит,  и  нам, предлагают миф  о  том,  что  это  очень  дорогостоящий  проект  и реализовать  его  будет  возможно  только  через 10-15 лет,  когда Украина создаст  для  этого  экономические  предпосылки.  Парадокс заключается в том, что это необходимо и возможно сделать в течение двух-трех лет. Через 10-15 лет это, может быть, не нужно будет, да и экономически это будет (как ни странно это звучит) еще труднее.

 

     Обясняю на пальцах и господам генералам,  и коллегам, почему это так?  Сегодня в Украине есть огромная  армия  безработных.  10 миллионов  физически здоровых,  крепких мужчин,  многие из которых имеют высшее образование,  не имеют работы.  Они согласны работать за  гораздо меньшую зарплату,  чем получает сегодня контрактник (а он получает с выплатами на питание 200 гривень, и я такую зарплату предлагал).  И вы мне хотите сказать, уважаемые военные, что из 10 миллионов безработных мужчин,  которые готовы работать за 150,  за 100 гривень,  лишь бы их платили,  мы не наберем контингента в 100 тысяч,  чтобы заменить тех солдат, которые служат сегодня? А это в основном,   вы  сами  сказали,  физически  больные  люди,  люди  с невысоким уровнем образования,  поскольку мы в состоянии  набирать призывников  только  из  наименее  социально  защищенных категорий населения.  Это самые бедные,  те,  кто  не  может  откупиться  от призывных комиссий.

 

     Так вот, материальные условия есть именно сегодня. А через 10 лет, когда в Украине начнется экономический подем, ваши аргументы будут справедливы.  Во-первых,  сузится рынок труда,  на эти места будет небольшой конкурс.  Во-вторых,  повысится уровень  жизни  на гражданке,   и   заманить   в  армию  можно  будет  только  явными преимуществами:  большей  зарплатой,   какими-то   дополнительными льготами.

 

     Сегодня льготы не нужны.  Сегодня нужна регулярная зарплата в 200 гривень,  и  этого  достаточно.  Вот  такой  парадокс:  именно сегодня,  когда  украинское  общество  в разброде,  когда юноши не знают,  за что они  служат,  это  возможно.  Кстати,  армия  не  в состоянии  обеспечить  им  нормальные  условия  -  ни бытовые,  ни военноучебные.  Очень часто вместо того,  чтобы учиться  воинскому искусству,  солдаты строят дачи,  работают в колхозе,  у корейцев, которые выращивают лук на наших полях, еще у кого-то. В общем чему угодно  их  там  учат,  как угодно задействуют,  только не обучают воинскому искусству.

 

     А если бы это  был  контрактник,  он  бы  сам  добросовестнее относился к службе,  он бы знал, что за ним стоит очередь желающих занять его место.  Но и вы были бы  обязаны  использовать  его  по назначению и платить ему вовремя зарплату.

 

     По-моему, пример    Китая   является   подтверждением   того, насколько  несостоятельными  являются  ссылки  на  опыт   Франции, Соединенных  Штатов  Америки.  В  споре  со  мной,  оспаривая  это предложение,  военные говорят о  больших  расходах  на  содержание контрактника,  ссылаются  снова же на опыт Франции,  Америки.  Они доходят до смешных аргументов,  называя, сколько Франция потратила на вербовку контрактников,  сколько Америка.  Китай на эти цели не тратит ни юаня.  Почему?  Ситуация там,  как и у нас:  в деревне - огромная  армия  безработных.  Поэтому  китайские  сельские  юноши согласны служить за небольшую,  по китайским  меркам,  зарплату  и небольшие  льготы:  право  поселиться  в  городе после службы (для Китая  это  солидная  льгота)  и  право  поступления   в   учебные заведения.  В итоге нет проблем с формированием армии.  И не нужны рекламные агентства.

 

     И последний контраргумент,  который очень часто звучит с этой трибуны.  Говорят, что такое предложение противоречит Конституции, что в соответствии с Конституцией граждане обязаны защищать Родину и  служить  в  Вооруженных Силах.  Там не записано "служить".  Там написано, что эта функция осуществляется в соответствии с законом. Какой закон мы примем,  по такому закону граждане и будут служить. А будет война - больше граждан будет служить.  Но  даже  в  случае войны эту обязанность будут выполнять не все.  Должен же ктото и в тылу работать. И это решает государство, принимая законы.

 

     Таким образом, предложение отказаться от всеобщего призыва не является  антиконституционным.  Просто  у  меня  не  было  времени обосновать,  почему предложенное  мной  необходимо  делать  именно сегодня, чтобы усилить нашу армию. Это, к счастью, признают и сами военные.  Однако они почти все говорят:  "Мы за переход  армии  на контрактную систему, но не сегодня".

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Олексію Дмитровичу.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Прошу  проголосовать  поименно,  чтобы  я хоть знал, кто мой союзник, а кого надо еще "обрабатывать".

 

     ГОЛОВА. Депутат Курикін Сергій Іванович. Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановні  колеги!  Мною запропоновано  доповнення  до  статті 3 чинної редакції Закону про загальний  військовий  обов'язок  і  військову  службу.  Якщо   ми схвалимо   нову   редакцію   закону,  запропоновану  Міністерством оборони, це буде доповнення відповідно до статті 1 закону. Ось мої пропозиції.

 

     Доповнити статтю 3 словами: "Громадяни України також мають право на  альтернативну  службу  за сімейними обставинами. Таке право громадянин України має, якщо він є єдиним сином  батьків,  котрі  на  рік  його  призову  досягають пенсійного  віку,  або ж обоє є інвалідами першої чи другої групи, або ж якщо громадянин,  котрий підлягає призову,  є єдиним сином у неповній сім'ї".

 

     Доповнення спрямовані  на  розширення  можливості проходження альтернативної служби громадянами України,  на розширення  підстав для проходження такої служби.

 

     Пропонується надати   право   на   альтернативну   службу  за сімейними обставинами,  що сприятиме  захисту  не  лише  інтересів молоді  призовного  віку,  а  й  інтересів громадян похилого віку, інвалідів,  одиноких матерів, котрі мають єдину дитину - дорослого сина,  який  в  умовах  загального  послаблення  державної системи соціального захисту і соціального забезпечення залишається  їхньою найнадійнішою опорою.

 

     Для деяких категорій громадян,  котрі відповідно до статті 17 Закону України про  загальний  військовий  обов'язок  і  військову службу  мають  право  на  відстрочку  від  призову,  запровадження пропонованих доповнень до статті 3  закону  означатиме  можливість вибору  між відстрочкою від призову та проходженням альтернативної служби.  Таким чином,  повніше задовольнятимуться життєві інтереси цих громадян та їхніх сімей.

 

     Зменшення кількості   осіб,   що  призиваються  на  військову службу,  за  рахунок  збільшення  кількості  тих,  котрі  в   разі прийняття   пропонованих   доповнень  відбуватимуть  альтернативну службу,   співвідноситься   із   планами   загального   скорочення чисельності Збройних Сил України.

 

     І я  хотів  би  зазначити,  що  треба  розглядати  розширення можливостей для проходження альтернативної служби саме в контексті професіоналізації армії.

 

     Одразу хотів  би  заявити,  що і наша фракція,  і я особисто, цілком підтримуємо підхід до справи  депутата  Шеховцова.  Дійсно, наша   армія   повинна  бути  професійною.  І  сьогодні,  коли  ми пропонуємо   розширити    перелік    підстав    для    проходження альтернативної служби,  ми, зокрема, дбаємо про те, щоб прискорити перехід до професійної армії.  І до цього нас спонукає саме  тяжка демографічна ситуація в країні,  оскільки ви знаєте,  що населення України старіє,  чисельність молоді скорочується.  І ті,  скажімо, обмеження,  які  накладає  пропонована  нова  редакція  закону  на можливість одержання відстрочок від призову,  викликані саме  тим, що чисельність молоді призовного віку неухильно скорочується.

 

     Якщо ми  дбаємо про майбутнє нашої країни,  то сьогодні ми не маємо права виривати з нормального життя,  з процесу навчання  200 тисяч  молодих  людей  і  змушувати  їх  займатися  непрофесійними речами,  і,  таким чином,  шкодити формуванню їх як особистостей і створенню  ними засад для власного благополуччя,  для благополуччя власних сімей.

 

     Тепер я хотів би відповісти на  деякі  зауваження,  які  було висловлено     на     адресу    мого    законопроекту,    зокрема, науково-експертним  управлінням  Верховної   Ради   і   профільним комітетом.

 

     Є дві групи зауважень.  Перша полягає в тому, що ті категорії населення,  про  які  згадується  в  моєму  законопроекті,  нібито фактично  вже  мають право на відстрочку за чинним законодавством. Це не зовсім так.

 

     У чинному законодавстві згадуються лише діти батьків,  які  є інвалідами  першої  або другої групи.  Але вони одержують право на відстрочку лише в тому разі, якщо батьки прикуті до ліжка.

 

     В моєму варіанті законопроекту пропонується$надати  право  на альтернативну службу.  Підкреслюю,  право,  а не обов'язок! Людина має  можливість  вибирати,  в  тому  разі,  якщо  обоє  батьків  є інвалідами  першої  або ж другої групи - не обов'язково прикуті до ліжка, а просто потребують і фізичної, і моральної, і матеріальної допомоги з боку своєї дитини.

 

     Що стосується  одиноких матерів,  які мають лише одного сина, або батьків,  які  досягли  просто  пенсійного  віку,  то  про  ці категорії  громадян  у  чинному законодавстві також не згадується. Чинне законодавство згадує про непрацездатних  батьків.  Але  люди пенсійного   віку  й  люди  непрацездатні  -  це  абсолютно  різні категорії населення.

 

     Щодо другої  групи  зауважень.  Коли  я  був   присутній   на засіданні  профільного комітету,  то в мене склалося враження,  що найсуттєвішим аргументом для  профільного  комітету  було  те,  що запропоновані зміни нібито не відповідають Конституції України.

 

     Мушу вам  сказати,  що  це  також  не  зовсім  так.  Право на альтернативну службу визначене у статті  35  Конституції  України. Але  Конституція  визначає  право  на  альтернативну службу лише в контексті забезпечення права людини на свободу  віросповідання.  І Конституція  не  містить  жодної  імперативної норми,  яка б різко обмежувала чи диктувала умови проходження альтернативної служби. Я вже  не  кажу  про те,  що тлумачення Конституції - це прерогатива Конституційного Суду. І якщо хтось сумнівається в конституційності цих   пропозицій,  треба  в  разі  схвалення  цього  законопроекту звертатися до суду.

 

     Отже, я  просив  би  вас   підтримати   запропонований   мною законопроект.    Підкреслюю,   що   він   за   загальною   логікою співвідноситься з пропозиціями,  які тут  щойно  висловив  депутат Шеховцов,  і сподіваюся,  що ми, дійсно, виявимо здатність не лише думати й говорити, а й діяти по-новому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається  голові   підкомітету   Комітету   з   питань національної безпеки і оборони Доманському Анатолію Івановичу.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые  народные  депутаты!   Уважаемые   товарищи офицеры,  генералы, руководство Вооруженных Сил! Рассматривая этот законопроект в комитете,  мы исходили из главного тезиса. А он для каждого из нас, украинца, должен быть один: есть такая профессия - защищать Родину.  И мы считаем,  что каждый мужчина - профессор он или студент,  предприниматель или бизнесмен - должен овладеть этой профессией,  независимо  от  того,  как  владеет  той  профессией, которой он посвятил свою жизнь.

 

     А теперь по содержанию проекта закона. Уважаемые товарищи! Вы видите,  что законопроект вызвал очень большие споры,  как  и  при рассмотрении его на заседании комитета.

 

     Первое положение,  которое  все  мы должны хорошо уяснить.  В этом законопроекте предложено ввести в Украине  смешанную  систему комплектования Вооруженных Сил. Вот из-за чего идут сегодня споры. Передо мной выступали товарищи,  которые доказывали,  что от такой системы  комплектования  армии  надо  отказаться  и  ввести только наемную армию или,  как мы говорим,  по контракту.  У  нас  сейчас смешанная система: есть контрактники, есть солдаты срочной службы, есть и кадровые офицеры.  Мы можем сказать,  что  за  всю  историю существования  армии эта система наиболее себя оправдала.  Почему? Потому что она решает главные проблемы: защиты нашего государства, комплектования  Вооруженных  Сил и подготовки наших стратегических резервов. Это первое.

 

     Второе. Дискуссия  также  идет  по  вопросу   об   увеличении возраста службы в Вооруженных Силах.  Я должен сказать,  что здесь высказывалось очень много мнений.  Единого нет, даже в Вооруженных Силах  Украины.  Значительная  часть  офицеров  и  личного состава считают,  что должна остаться прежняя система,  которая определяла срок службы младшим офицерам до 40 лет, майорам и подполковникам - до 45,  полковникам - до 50,  генералам - до 55, генералам армии и выше - 60 лет. Вот такие нормы были. С некоторыми положениями этих новых  предложений  можно  было  бы   согласиться.   Какими?   Вот посмотрите:  военнослужащий младшего офицерского состава,  который увольняется в 40 лет, не выслуживает 25 календарных лет и не может считаться  ветераном  Вооруженных  Сил Украины.  А раз он не может считаться  ветераном,  он  лишается  определенных  льгот,  которые получают ветераны. Поэтому данную норму надо было бы пересмотреть.

 

     Вызывает жестокую   дискуссию  также  предложение  изять  из названия закона слова "загальний військовий обов'язок".  По мнению некоторых  депутатов,  изятие  этих  слов  меняет  саму идеологию закона:  военная обязанность становится для каждого гражданина  не обязанностью,  а  просто военной службой.  Поэтому здесь нам также надо было бы посоветоваться.

 

     Комитет рассмотрел законопроект на своем заседании  и  принял решение  рекомендовать  Верховному  Совету  всетаки  принять его в первом чтении с учетом названных недостатков и противоречий.

 

     Крім того,  комітет розглянув подані у  порядку  законодавчої ініціативи три законопроекти про внесення змін до цього закону від народних депутатів України Шеховцова, Павловського і Курикіна.

 

     В законопроекті  народного  депутата  Шеховцова  пропонується після  1 січня 2001 року припинити в мирний час призов громадян на строкову військову службу і  здійснювати  комплектування  Збройних Сил  України  та  інших  військових  формувань виключно прийняттям громадян на військову службу за контрактом, а також визнати таким, що  втратив  чинність,  Закон  України  про  загальний  військовий обов'язок і військову службу.

 

     На думку  членів  комітету,   прийняття   внесених   народним депутатом  України  Шеховцовим  пропозицій про перехід на виключно контрактну основу комплектування Збройних Сил та інших  військових формувань потребує внесення змін до статті 65 Конституції України, у якій захист Вітчизни проголошується обов'язком громадян  України і   встановлюється,   що  громадяни  відбувають  військову  службу відповідно до закону.  А стаття 35  Конституції  України  (частина четверта)   передбачає:   "У   разі,  якщо  виконання  військового обов'язку   суперечить   релігійним   переконанням    громадянина, виконання   цього   обов'язку  має  бути  замінене  альтернативною (невійськовою) службою".

 

     Тут Володимир   Петрович   (начальник   Генерального   штабу) доповідав, що нинішні економічні і фінансові можливості держави не дозволяють виділити кошти,  необхідні для переходу  на  контрактну систему   комплектування   Збройних   Сил.  Якби  ми  перейшли  на контрактну  систему,  то  нам  потрібно  було   б   паралельно   з Міністерством   оборони   створювати   органи,   які  займалися  б підготовкою резервів.

 

     Крім того,  законопроектом не передбачено  врегулювання  ряду питань  організації  військового  обліку,  порядку  призову в разі мобілізації, порядку демобілізації тощо.

 

     З огляду на викладене вище,  комітет не може підтримати  ідеї цього законопроекту і пропонує його відхилити.

 

     Відносно законопроекту  про внесення змін до статті 11 Закону України про загальний військовий  обов'язок  і  військову  службу, поданого  народними  депутатами  Павловським  і  Пухкалом.  Автори пропонують  дозволити  проводити  військову  підготовку  у   вищих навчальних закладах усіх форм власності,  створювати в них кафедри військової  підготовки   на   платній   основі,   де   здійснювати фінансування  військової підготовки на утворених на платній основі кафедрах юридичними і фізичними особами у відповідності з частиною 4 статті 61 Закону про освіту.

 

     За даними   Міністерства   оборони  України,  існуюча  мережа військових навчальних закладів та цивільних вузів,  де є військові кафедри,  забезпечує  зараз  потреби національної оборони в кадрах відповідних  спеціальностей.  У  разі  необхідності   Міністерство оборони може замовити у цивільних навчальних закладах ту кількість фахівців, яка потрібна для доукомплектування Збройних Сил.

 

     Відповідно до чинного Закону України про загальний військовий обов'язок  і  військову  службу  військова  служба визначається як особливий вид державної служби,  а навчання студентів на  кафедрах військової  підготовки  у вищих цивільних навчальних закладах - як військова служба за контрактом (частина 1 статті 2 закону).

 

     Законом визначено порядок проходження  військової  підготовки студентами  і  курсантами  державних  вищих  навчальних  закладів, фінансування  яких  здійснюється  за  рахунок  коштів   державного бюджету.   Офіцери-викладачі   зазначених  кафедр  перебувають  на військовій службі за контрактом офіцерського складу.

 

     Слід зазначити, що запропонована нова редакція Закону України про  загальний  військовий  обов'язок  і військову службу також не передбачає  військової   підготовки   в   недержавних   навчальних закладах.  Виходячи  з  викладених  міркувань комітет запропонував відхилити зазначений законопроект.

 

     І останній законопроект,  внесений депутатом Курикіним.  Суть запропонованих   змін   полягає  в  наданні  громадянам  права  на проходження  альтернативної  (невійськової)  служби  за  сімейними обставинами.   Його  пропозиції  вже  раз  розглядалися,  коли  ми приймали Закон  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  про альтернативну (невійськову) службу, і були відхилені.

 

     Зміни, запропоновані  депутатом Курикіним,  суперечать статті 35 Конституції України, яка передбачає можливість заміни виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою лише в одному випадку:  якщо виконання військового  обов'язку  суперечить релігійним переконанням громадянина.

 

     Виходячи з    викладеного    комітет    пропонує    відхилити законопроект народного депутата Курикіна.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, спасибі. Шановні колеги! Я просив би  розглянути це питання за скороченою процедурою,  бо сьогодні в нашій роботі беруть  участь  і  міністр  оборони,  і  представники Генерального   штабу   Міністерства  оборони.  Тому  я  просив  би оперативно розглянути цей пакет законодавчих актів і прийняти  їх. Тому прохання працювати за скороченою процедурою:  два - за, два - проти, і будемо голосувати.

 

     У нас записалися на обговорення 13 народних депутатів.

 

     Депутат Баулін - проти.  Депутат Кириленко -  проти.  Депутат Мовчан?  Немає.  Депутат Кожин?  Немає.  Депутат Жир - за. Депутат Пухкал - за.

 

     Депутат Баулін. Будь ласка. За ним

- депутат Жир.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).   Фракция   коммунистов.  Дорогие  соратники!  Уважаемые депутаты  и  избиратели!  Предлагаемый  Кабмином,   а   фактически Министерством   обороны,  законопроект  представляет  собой  новую редакцию "Закону України  про  загальний  військовий  обов'язок  і військову службу".

 

     Отвечает ли  этот  законопроект  требованиям двадцать первого века,  в который вступает Украина?  Думаю, что нет. Ведь идеология предлагаемого   закона  по-прежнему  отражает  идеологию  воинской обязанности и прохождения воинской службы,  которая существовала в богатейшей стране, второй супердержаве мира - СССР. Но "незалежна" Украина вне союза никогда не будет ни богатой,  ни великой. Вот по одежке и надо протягивать ножки.

 

     Требования сегодняшнего  дня  - максимально сократить затраты на оборону.  Народ Украины вымирает,  а мы держим под ружьем более миллиона  здоровых  и голодных молодых парней в Вооруженных Силах, МВД, СБУ, Нацгвардии и так далее.

 

     Обеспечиваем безопасность?  Но что-то не видно тех, кто хотел бы  взять  в  плен и кормить 49 миллионов нищих и голодных граждан Украины. О безопасности надо было думать тогда, когда по-халуйски, под диктовку дяди Сэма из Украины - третьей по мощи державы мира - вывозили ядерный потенциал,  дешевое  стратегическое  оружие.  Вот когда  сдавали  нашу  безопасность!  Ее  и сейчас сдают,  когда за американские подачки,  которых едва хватает на  пару  "хатинок"  в Швейцарии  или  на  Канарах,  взрывают  пусковые  шахты для ракет, отрезают крылья супербомбардировщикам.

 

     События последних  часов  наглядно  показали,   что,   только вступив в военнополитический союз з Россией,  Белоруссией, Сербией и Черногорией, мы можем реально застраховаться от натовских бомб в будущем.

 

     Какой же   должен   быть   подход  к  воинской  повинности  у экономического карлика, каким сегодня является Украина?

 

     Первое. Переход на территориальное формирование частей, чтобы солдаты в выходные могли навещать своих родных и близких.  Кстати, не только этому,  но и  в  целом  вопросам  военной  реформы  надо поучиться у Белоруссии. Там эффективно решаются вопросы и борьбы с дедовщиной, и обеспечения питания солдат и их боеготовности.

 

     Второе. В  связи  с  постоянным  ростом  технического  уровня Вооруженных Сил можно, но лишь гдето к 2010 году, перейти к службе на контрактной основе.  Здесь,  я поддерживаю депутата  Шеховцова, вопрос заключается только в сроках.

 

     Третье. На  оборону  должны  идти  только выделенные бюджетом средства  и  ни  копейки  из   средств   органов   самоуправления, предприятий и так далее. Хватит этой щедрой шефской помощи за счет пенсий и зарплаты бюджетников.  Если незнание "державної мови"  (а это   фактически   "мова"  западенской  диаспоры,  которую,  кроме галичан,  никто не знает) влияет на обороноспособность державы, то обучение  ей призывников должно финансироваться по статье расходов на оборону,  а не за счет зарплаты учителей (это статьи  12  и  14 законопроекта правительства).

 

     Четвертое. Необходимо  сократить,  как  минимум  в  два раза, сроки призыва на сборы (статья 29).

 

     Нельзя согласиться и с тем, что льготы предоставляются только тем выпускникам вузов, которые распределяются для работы в системе Национальной академии наук и так далее.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Жир Олександр  Олександрович.  Саме так  ми  перетворимо  Збройні  Сили  України в трудову армію,  щоб солдати жили вдома.

 

     ЖИР О.О.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   35, Дніпропетровська  область).  Фракція  "Реформи-центр".  Спочатку я хотів  би  наголосити,  що   фракція   "Реформи-центр"   підтримує концепцію професійної армії, але ми повинні виходити з тих реалій, які сьогодні є в державі, і перш за все з економічної ситуації.

 

     Кабінетом Міністрів  України  внесена  низка  законопроектів, підготовлених Міністерством оборони,  які направлені на комплексне врегулювання його діяльності.  Саме тому проект Закону України про внесення змін до Закону України про загальний військовий обов'язок і  військову  службу  треба  розглядати  в  комплексі   з   іншими законопроектами, які ми маємо сьогодні розглянути.

 

     На думку  фракції  "Реформи-центр"  (і в цьому ми підтримуємо Міністерство оборони),  даний проект  закону  має  бути  прийнятий Верховною Радою, оскільки він на сьогодні найбільше спрямований на правове  врегулювання  питань  військового  обов'язку,  військової служби громадян України у відповідності з Конституцією.

 

     Необхідно зазначити,   що   запропоновані   зміни  до  закону актуальні і цей законопроект треба приймати у першому читанні.

 

     Разом з тим законопроект містить положення,  які не знаходять розуміння і, на думку фракції, не можуть бути підтримані.

 

     Передусім це  стосується положень щодо збільшення Президентом граничного віку перебування на військовій службі міністру  оборони України,  заступникам  міністра,  командувачам видами Збройних Сил України,  військ оперативних командувань  та  вищому  командуванню інших  військових  формувань  за  їх  згодою на строк до 10 років. Внесення такої зміни до закону може  призвести  до  такого  стану, коли   вище   командування   силових  міністерств  буде  далеко  в позапенсійному віці.

 

     Хотів би  звернути  увагу  народних  депутатів  на  положення проекту  закону  стосовно  звільнення  від  проходження  строкової військової служби в мирний час осіб,  які були засуджені.  Виникає запитання:  чи  не  призведе  внесення  цієї  зміни  до збільшення злочинності серед призовників,  з одного боку,  а, з другого боку, чи  не  будемо  ми  травмувати  тих юнаків,  які скоїли ненавмисні злочини, але мають бажання служити у Збройних Силах.

 

     Не можна  також  підтримати  й  пропозиції  щодо   присвоєння офіцерського звання особам, що закінчили військові кафедри у вузах після проходження строкової військової  служби,  про  що  сьогодні говорив   депутат   Павловський.  Проте  треба  підтримати  (і  ми акцентуємо на цьому увагу) пропозицію Міністерства оборони  внести відповідні   зміни   до  Закону  України  про  державну  службу  і зараховувати військову  службу  до  стажу  державної  служби  всім військовослужбовцям.

 

     І ще  одне.  Ми  вважаємо,  що  поданий  Кабінетом  Міністрів законопроект треба приймати у першому читанні і доопрацьовувати  з урахуванням усіх висловлених сьогодні зауважень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Олександре Олександровичу. Депутат Кожин. За ним - депутат Пухкал.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух  України.  Шановні  депутати! Світовий   досвід  знає  багато  різних  прикладів  комплектування збройних сил:  від загального військового обов'язку до професійної армії.  В  Конституції  України  записано:  "Захист суверенітету і територіальної цілісності України,  забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави,  справою всього Українського народу". Тому захист Вітчизни, незалежності та територіальної  цілісності  України  є  обов'язком громадян,  а не загальною військовою повинністю.

 

     Лише сильну державу поважають і відповідно до неї ставляться. У  цьому  контексті  хотів  би  підкреслити,  що  щорічні  витрати провідних країн світу на оборону залишаються  значними.  Сполучені Штати  Америки  - 265 мільярдів доларів,  Німеччина - 27 мільярдів доларів, Росія - 4 мільярди доларів.

 

     Порівняйте: Україна витрачає на оборону 0,7 мільярда  доларів на рік.

 

     Аналізуючи ситуацію, яка склалася в Україні з комплектуванням Збройних  Сил,  треба  сказати,  що  зараз  Україна  перебуває  на перехідному  етапі  і має фактично змішану систему комплектування: 58 відсотків - за контрактом і 42 - за призовом.

 

     Якщо звернутися до світового досвіду,  то побачимо,  що  США, Канада,  Англія,  Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Австрія, Японія вже перейшли на добровільний принцип комплектування збройних  сил, тобто створили професійні армії.

 

     Більшість країн   світу   комплектує  свої  збройні  сили  за змішаним принципом.  А такі країни, як Німеччина і Данія, планують скоротити частину призовного контингенту до 15 відсотків.

 

     Скорочується і термін служби призовників.  У Франції,  Італії та ФРН - 10 місяців,  в Іспанії та Угорщині - 9, у Данії - 4-12, у Португалії  -  4-18,  в  Австрії  -  6-8,  у  Чехії та Польщі - 12 місяців.

 

     В Україні  до  2005  року  чисельність  солдатів  і  молодших командирів,  що служать за контрактом, зросте з 10 до 15 відсотків від загальної чисельності військовослужбовців.

 

     Ми вважаємо,  що боєздатним ядром Збройних Сил повинна  стати професійна,  мобільна,  сучасна армія чисельністю до 200-250 тисяч чоловік.

 

     Національна гвардія України  і  елітні  війська  працюють  на підготовку   мобрезерву   України  і  комплектуються  за  змішаною системою. Строк служби молоді 3-6 місяців, підготовки офіцерів 2-3 місяці.

 

     Таким чином,  до  2005 року можна реально сформувати армію на професійній основі.  Ми переконані в тому, що армія ніколи не буде звільнена від дідовщини, якщо вона не стане професійною.

 

     Щодо законопроекту,   то   в   ньому  треба  чітко  визначити концептуальний підхід:  змішана система комплектування з наступним переходом до професійної армії.

 

     І на завершення.  Відповідно до цього всі законопроекти треба переробити (пропозиції депутатів Шеховцова  та  Курикіна  слушні), вийти  на  один узгоджений варіант і внести його на повторне перше читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий округ 209, Чернігівська область).  Фракція "Батьківщина". Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги  народні депутати України!  Фракція "Батьківщина"  уважно  розглянула  всі  внесені  з  цього  питання законопроекти.   Особливо   уважно   ми  розглянули  законопроект, підготовлений Міністерством оборони України і внесений на  розгляд Кабінетом Міністрів України.  Вважаємо, що, незважаючи на короткий термін,  який було відведено для його  розробки,  цей  документ  є найбільш  підготовленим  для  прийняття  в  першому  читанні.  Він враховує ті зміни,  які відбулися в  політичному,  економічному  і соціальному   житті   суспільства,   а   також   зміни  в  чинному законодавстві та  вимоги  Конституції.  Водночас  у  законопроекті пропонується  усунути  недоліки,  виявлені  в  процесі практичного застосування чинного закону.

 

     На наш погляд,  проект,  підготовлений Міністерством оборони, враховує  світові  тенденції  і тому містить у собі певні новації, які мають перспективу.  Перш за все проект враховує,  що необхідно запровадити  в  армії  заміщення  військових  посад  у  мирний час цивільними   працівниками   в    порядку,    визначеному    чинним законодавством.

 

     Другою новацією є те,  що в проекті закладаються перші основи переходу до професійної армії, до служби за контрактом.

 

     У законопроекті є положення, які необхідно доопрацювати. Перш за  все  це  положення,  яке  стосується  збільшення  до  50 років граничного віку перебування на військовій  службі  прапорщиків  та молодших офіцерів.

 

     Ще одне  положення  проекту  закону,  на  яке  варто звернути увагу,  - це зарахування часу військової служби до стажу державної служби.  На  жаль,  сьогодні  в нас час служби офіцерів в армії не зараховується до стажу державної служби.  То  хто  ж  тоді  більше інших служить державі?

 

     Ми вважаємо, що треба підтримати позицію Міністерства оборони і внести відповідні зміни до Закону про державну службу.

 

     І ще декілька слів щодо законопроекту, співавтором якого я є, стосовно  змін  до  статті  11  чинного  закону.  Ми  з  депутатом Павловським  наполягаємо  на  тому,  щоб  наші   пропозиції   були враховані при доопрацюванні основного законопроекту, тому що треба надати рівні права і рівні можливості юнакам,  які навчаються як у державних, так і в недержавних вузах. Це перше.

 

     Друге. Аргументи,  які  висунуло науково-експертне управління (комітет їх підхопив і так легко відхилив  усі  три  законопроекти народних депутатів) недостатні,  і ми готові на засіданні комітету спростувати  ці  аргументи  і  відстояти   наші   пропозиції   про запровадження  військової  підготовки  й у вузах недержавної форми власності.

 

     Ще раз  повторюю,  ми  за   прийняття   в   першому   читанні законопроекту,  поданого  Кабінетом Міністрів,  і за його подальше доопрацювання.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Голова Комітету з питань молодіжної політики Кириленко. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ   36,   Дніпропетровська  область).  Фракція  "Батьківщина". Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Шановні  наші виборці   і  військове  керівництво  держави!  Закон  України  про загальний військовий обов'язок і військову  службу  є,  безумовно, базовим  законом  військового законодавства.  Важливість прийняття закону про внесення змін до нього - незаперечна,  бо  армія  -  це гарант  суверенітету  нашої  молодої країни,  один з найважливіших чинників державності  взагалі.  Будьмо  відверті,  кожному  з  нас хотілося  б,  щоб  наша армія була справді гордістю нашого народу, взірцем,  відображенням  його  кращих  рис,  а  також  уособленням міцного здоров'я молоді, її фізичної досконалості, загартованості, мужності, патріотизму і таке інше.

 

     Але коли я працював з даним законопроектом,  мене не покидало відчуття  того,  що  на календарі його розробників були 70-і роки. Тобто начебто в школах та  інших  навчальних  закладах  є  два-три уроки  фізкультури,  обов'язково  є  уроки  допризовної військової підготовки, є стрілкові тири, обладнання, учбова зброя, тренажери, є,  нарешті, 95 відсотків готовності юнаків до служби в армії. Але на календарі не 70-і,  а кінець 90-х,  і, на жаль, ситуація зовсім інша.  Фізичне  виховання  організоване  в  навчальних закладах за залишковим принципом, допризовної підготовки немає, стрілкові тири закриті, тренажерів немає, зброя вивезена, ставки військкерівників скорочені.  Лише в  9  відсотках  дошкільних  закладів  залишилися фахівці   з   фізичної  культури.  Народна  мудрість  права,  коли стверджує,  що святе місце пустим не буває. Натомість що ми маємо? Як  свідчить статистика,  близько 70 відсотків студентської молоді систематично палять,  58 відсотків -  регулярно  вживають  спиртні напої, поширюється наркоманія.

 

     Сьогодні юнаки  призовного віку біологічно за станом здоров'я старші на 18-20 років. Оце воно і є - здоров'я нації і її генофонд для  наступного  тисячоліття.  Кожен третій юнак в останні роки не був призваний на військову службу за станом  здоров'я.  А  скільки призвано  хворих!  А  скільки  повернулося  з  армії  з підірваним здоров'ям!  Говорю це  для  того,  щоб  ми  всі  це  усвідомили  і замислились:  а  кому виконувати священний обов'язок у найближчому майбутньому?

 

     У цьому зв'язку наш Комітет  з  питань  молодіжної  політики, який  я  представляю,  не  може  погодитись  із занадто ліберально виписаною главою ІІ,  особливо статтями 8 та 9. Тут говориться про контроль, але не передбачено ніякої відповідальності за підготовку громадян  до  військової  служби,  а  програми  такої   підготовки розробляє  Міносвіти,  погоджуючи  їх  з Міноборони.  Ми вже маємо сумний досвід такого погодження  Міністерством  освіти  програм  з Держкомспортом,    внаслідок    чого   уроки   фізкультури   стали анахронізмом нашої школи.

 

     Ці та  інші  позиції  можна  і  треба  погодити   в   процесі підготовки  проекту  до  другого  читання,  тим паче,  що проблема відстрочки для студентів,  як  видно  з  законопроекту,  вирішена. Закон про альтернативну службу врахований.

 

     Я палко  підтримую  ідею  колеги  Шеховцова  і є прихильником контрактної служби.  Але,  дійсно,  мабуть,  ми до цього  сьогодні готові не повною мірою. А цей проект значною мірою наближає нас до цієї мети.  Тому пропонуємо прийняти цей  законопроект  у  першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Шеховцов.   Одна   хвилина   для заключного слова. Будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Уважаемые коллеги!  Я,  может,  и не  брал  бы слово,  если  бы  докладчик  от  комитета  Доманский снова не стал рассказывать о том,  что мое предложение противоречит Конституции. Коллега!  Если вы не верите мне,  пойдите в юруправление Верховной Рады,  найдите хотя бы одного юриста, который согласился бы с вами и не согласился со мной, причем я-то и в самом законопроекте, и на заседании комитета не предлагал полностью  отказаться  от  понятия "загальний  військовий обов'язок",  поскольку я прекрасно понимаю, что должен еще как-то готовиться и резерв.  Я не исключаю, что все юноши обязаны будут проходить в каком-то обеме начальную воинскую подготовку,  что это будет  какой-то  формой  подготовки  резерва. Таким образом,  они все-таки обязаны служить, но не призываться на полтора или два года. Это разные вещи.

 

     И еще один аргумент,  если уж  я  сказал  о  резерве.  Именно сегодняшняя  ситуация позволяет пережить этот тяжелый период еще и потому,  что у нас после быстрого сокращения армии от 700 тысяч до 300  тысяч человек есть огромный резерв.  Через несколько лет этот резерв  будет  исчерпан.  Тогда  на  подготовку  резерва  придется истратить большие средства.

 

     И последнее.   В  моем  проекте  предлагается  принципиальное решение,  а вот срок,  который я назвал  (два  года),  может  быть уточнен  при рассмотрении проекта во втором чтении.  То есть можно ведь сойтись на том,  что это делается в  течение  трех,  четырех, пяти  лет.  И  тут  предложение  представителя Руха,  мне кажется, подходит.

 

 

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  думаю,  що  й  основна  доповідь заступника   міністра   оборони,   й   виступи  з  альтернативними проектами,  і співдоповідь заступника голови профільного  комітету переконують  у  тому,  що  з урахуванням Конституції 1996 року нам потрібно прийняти сьогодні в першому  читанні  законопроект,  який вноситься   Міністерством  оборони  і  нашим  Комітетом  з  питань національної безпеки і оборони.

 

     Усі пропозиції  і   зауваження,   які   були   висловлені   в альтернативних законопроектах і у виступах, безперечно, до другого читання будуть враховані.

 

     Тому і вноситься пропозиція  прийняти  законопроект,  поданий Кабінетом Міністрів і профільним комітетом,  у першому читанні.  Я прошу підтримати цей законопроект і проект постанови.

 

     "За" - 120.

 

     Я думаю,  що ми не ту послугу робимо один одному.  Ми з  вами два тижні працювали над підготовкою пакета законопроектів. Хіба ви самі не розуміли: якщо він не проходить, то навіщо вносити його на розгляд  Погоджувальної  ради  одного й другого тижня?  А потім ми починаємо гратися тут у залі...

 

     Ми вислухали професійних військових, і я просив би підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     Надаю слово генерал-лейтенанту депутату Чікалу, будь ласка.

 

     ЧІКАЛ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ

 191, Хмельницька область).  Дякую. Шановні мої колеги! Я хотів би звернутися до вас і просив слово від фракції,  оскільки 30 років я віддав  службі  в  армії.  Я багато пройшов,  зокрема,  командував найбойовішим полком в Афганістані.  Я приймав у  бойових  порядках полк, який мав втрати - 80 вбитих і 100 поранених, а тепер дивлюсь сьогодні,  як мої колеги ставляться до моїх військових  колег,  до закону, який сьогодні конче потрібний, як вони переводять це все в політичне русло,  в ігрище.  На жаль,  ми сьогодні не знаємо іншої держави світу,  крім України, яка б, називаючи себе демократичною, цивілізованою,  перетворила  своє  власне  військо  із  захисників Вітчизни  в  армію  голодних,  безквартирних,  залишених майже без засобів до існування, озлоблених військових жебраків.

 

     Шановні мої!  Сьогодні багато хто вносить  проекти,  пропонує створити   професійну  армію  на  контрактній  основі,  зовсім  не розуміючи,  що це таке. Зовсім! Тому я прошу сьогодні прийняти цей законопроект. За період з 1992 року до чинного закону було внесено більш як десять поправок.  У нас сьогодні є Конституція. Прийняття запропонованих  сьогодні  поправок  зробить закон кращим,  ніж він був. Прийнявши законопроект у першому читанні, ми можемо внести до нього поправки.  Я, власне, вніс би сьогоді поправку до статті 23, про зменшення тривалості строкової служби з 18 і 24 місяців до  12 і  18  місяців.  Є  європейські держави,  наші сусіди,  де солдати служать саме стільки.

 

     Прошу вас  підтримати  цей  законопроект.  Я  не  буду  довго виступати, за одну хвилину не можу переконати вас.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Можливо,  ті пропозиції,  які внесло Міністерство освіти, поставило декого в дещо незрозумілу ситуацію. Тому я просив би голову комітету депутата Кириленка дати пояснення щодо   пропозиції,   яка   практично   врахована   комітетом   при доопрацюванні. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую, Олександре Миколайовичу. Я звертаюся до членів тих фракцій,  які  сьогодні  засідали  і  прийняли  рішення відправити   законопроекти   на   доопрацювання  для  розгляду  на повторному першому читанні.

 

     Шановні колеги!  Ми дещо введені  в  оману  документами,  які подані до цього законопроекту. Зверніть увагу: грунтовний висновок Міносвіти  поданий  раніше,  ніж  було   внесено   до   залу   цей законопроект.  У  законопроекті враховано ці пропозиції Міносвіти. Прекрасний законопроект.  Його можна приймати в першому читанні. В ньому враховано майже все, що пропонувалося.

 

     Олександре Миколайовичу!  Я  звертаюся  до  тих фракцій,  які сьогодні засідали і прийняли рішення розглянути  проект  закону  у повторному  першому  читанні.  Давайте  приймати  його  в  першому читанні й рухатися далі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець. З місця.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народно-демократичної  партії.  Я  думаю,  що  не  голосує частина депутатів, які є прихильниками концепції, запропонованої депутатом Шеховцовим  про створення армії на професійній основі і збереження загального військового  обов'язку.  Щоб  якимось  чином  об'єднати голоси  депутатів  (а  розбіжність,  ми  бачимо,  дуже велика),  я закликаю  проголосувати  за  прийняття  обох  проектів  у  першому читанні,  з  розумінням  того,  що проект Шеховцова - це проект на перспективу,  що,  можливо,  над  ним  доведеться  працювати  рік, півтора чи й довше.  А той закон,  проект якого внесений Кабінетом Міністрів і підтриманий зараз Міністерством оборони,  вже сьогодні може поліпшити ситуацію у Збройних Силах.

 

     Ось тому  я закликаю обидві сторони прийняти обидва проекти в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ну,  це щось нове. Два законопроекти з одного питання приймати в першому читанні...

 

     Слово має  міністр  оборони Олександр Іванович Кузьмук.  Будь ласка.

 

     КУЗЬМУК О.І.,  міністр  оборони  України.   Шановні   народні депутати!  Від  імені  Збройних  Сил  дуже  прошу вас прийняти цей законопроект.  Ми вже живемо за основними засадами  цього  проекту закону.  Це  дало нам змогу зменшити на 50 відсотків злочинність у Збройних Силах,  на 43 відсотки - загибель  у  Збройних  Силах  та виконати всі заходи оперативної підготовки.

 

     Мені дуже  приємно,  що ви так турбуєтесь про армію Білорусії та Китаю.  Але  Збройні  Сили  України  -  ваші.  І  я  прошу  вас зрозуміти,  що  ми  вже  не можемо жити за тимчасовим статутом без закону. Дуже прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  цей законопроект у першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 155.

 

     Хто за те, щоб проголосувати поіменно?

 

     "За" - 131.

 

     Голосуємо в  поіменному режимі за прийняття проекту в першому читанні.

 

     "За" - 170.

 

     Висвітіть, будь ласка (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Не треба один одному  дорікати.  Мабуть,  не голосують ті, хто свого часу не служив в лавах Радянської Армії.

 

     Я ще   раз   ставлю   на   голосування   пропозицію  прийняти законопроект у першому читанні.  Комітет до другого читання врахує всі зауваження і пропозиції для того,  щоб прийняти його в цілому. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо у звичайному режимі.

 

     "За" - 160.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про внесення законопроекту на  повторне  перше  читання наступного пленарного вівторка.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 266.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  я думаю,  що ми просто гаємо час. Я розумію, що ми сьогодні з вами працюємо до 20 години,  але попрацювали і не досягли того, що ставили перед собою.

 

     _________________

 

     Розглядаються проекти законів про Статут внутрішньої  служби, про Стройовий статут, про Статут гарнізонної і вартової служб, про Дисциплінарний статут Збройних Сил України та проект Постанови про інформування Ради Європи.

 

     Доповідає перший   заступник  міністра  оборони  -  начальник Генерального  штабу  Збройних  Сил  України  Шкідченко   Володимир Петрович. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Ну гаразд,  будь  ласка...  Депутати  настоюють.  Я ставлю на голосування   пропозицію   про   прийняття   в   першому   читанні законопроекту, внесеного депутатом Шеховцовим.

 

     "За" - 144.

 

     Я ставлю  на  голосування в першому читанні проект,  внесений депутатом Курикіним.

 

     "За" - 111.

 

     Поправки депутата Павловського будуть враховані.

 

     А тепер,  враховуючи,  що   Володимир   Петрович   -начальник Генерального  штабу  Збройних  Сил - на трибуні,  якщо є запитання щодо проекту,  який він доповідав... Давайте ми все ж приймемо цей проект у першому читанні.

 

     Підтримайте, будь  ласка.  Голосуємо  за  прийняття в першому читанні   законопроекту,   внесеного   Кабінетом   Міністрів    та Міністерством оборони і підтриманого профільним комітетом.

 

     "За" - 279.

 

     Спасибі.

 

     Отже, розглядаються  проекти  законів,  про  які  я щойно вас поінформував. Доповідає Шкідченко Володимир Петрович.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П.  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте   мені подякувати  вам  за  прийняття  рішення  з  попереднього  питання, подякувати вам за державний  підхід  до  проблем  обороноздатності нашої держави.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку,  тут потрібна одна ремарка...  Ви не зрозуміли...  Ви проголосували  за  прийняття  в  першому  читанні попереднього  законопроекту,  а  зараз  доповідь з іншого питання. Усе, доповідайте, будь ласка (Шум у залі).

 

     Володимире Петровичу, сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     ШКІДЧЕНКО В.  П.  Шановні народні депутати! Дозвольте ще одну хвилину.  Шановні товариші!  Я ще розумію,  коли є два рівноцінних альтернативних проекти закону,  тоді точиться боротьба.  Але  коли йде ретельна праця над проектом закону...  Я не розумію.  Більш як 100 депутатів не голосували. Ну що ж це таке?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Петровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ____________________________

 

     Розглядається проект Закону про участь України в  міжнародних миротворчих  операціях (повторне перше читання).  Доповідає голова комітету Крючков Георгій Корнійович.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!   За  нашою  пропозицією  цей  законопроект  вноситься  на повторне  перше  читання.  У  поданому  варіанті,  погодженому   з Міністерством    закордонних    справ,    Міністерством   оборони, Міністерством  фінансів,   Міністерством   праці   та   соціальної політики,   враховані   всі   зауваження,   висловлені   під   час попереднього  розгляду  цього  питання  на  пленарному   засіданні Верховної Ради.

 

     Мета проекту:  по-перше,  створити  законодавчу  базу  участі України  як  члена  ООН  у  Міжнародній  миротворчій   діяльності; по-друге,    реалізувати   вимогу   Конституції   про   нормативне врегулювання порядку направлення підрозділів Збройних Сил  України до інших держав лише за згодою Верховної Ради; по-третє, поставити під контроль законодавчого органу цю важливу діяльність  державних органів.

 

     Основні ідеї  проекту:  Україна  може брати участь лише в тих миротворчих операціях,  які здійснюються за рішенням  чи  мандатом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй.  Миротворчі контингенти для участі в таких операціях можуть бути направлені  у  відповідні регіони  світу  лише  за рішенням,  схваленим Верховною Радою.  До миротворчого контингенту  і  миротворчого  персоналу  можуть  бути включені громадяни України лише на добровільній основі.

 

     І ще    одне.    Соціальні    гарантії   учасників   операції забезпечуються у відповідності з чинним законодавством,  а в разі, якщо  відповідна  міжнародна  організація  встановлює більш високі гарантії,   застосовується   рішення    відповідної    міжнародної організації.

 

     Нарешті, треба   визначити   таке.   Витрати   на   участь  у миротворчій діяльності фінансуються з державного  бюджету,  але  в межах  коштів,  виділених  Організацією  Об'єднаних Націй чи іншою міжнародною громадською  організацією  в  порядку  компенсації  за участь українських контингентів у миротворчих операціях.

 

     Шановні колеги!  Я  хотів  би  вам повідомити такі цифри.  За станом на  лютий  1999  року  Україна  отримала  від  Секретаріату Організації  Об'єднаних  Націй  у  вигляді  компенсацій  за участь українських військових контингентів у складі миротворчих  сил  ООН 72 мільйони 649 тисяч 99 американських доларів.

 

     Витрати з боку України становили 35 мільйонів 967 тисяч 601  долар.  Порівняйте,  72,6  мільйона  і близько 36 мільйонів.

 

     Кілька слів про масштаби миротворчої діяльності.  Мабуть,  це являтиме певний інтерес.

 

     З липня 1992 року в міжнародних миротворчих операціях брали і продовжують  брати  участь  більш  як  8 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України,  з них 1,5 тисячі офіцерів, 700 прапорщиків, більш як 6 тисяч солдатів і сержантів. Треба щоб ви знали, шановні колеги,  що під  час  цих  операцій  загинуло  18  і  поранено  60 військовослужбовців.

 

     Найважливіші акції  - це участь у місії ООН у колишній СФРЮ з 1992  по  1995  роки,   в   якій   брали   участь   близько   1300 військовослужбовців;  місія  ООН  у Східній Словенії з квітня 1996 року по січень 1998 року; місія ООН в Анголі й ще деякі.

 

     Зараз 240-ий  оперативний  спеціальний  батальйон  у   складі батальйону стабілізаційних сил продовжує виконувати місію у Боснії і Герцеговині.  41 спостерігач знаходиться у складі місії  ОБСЄ  в Косово.

 

     Враховуючи вищенаведене,   а  також  те,  що  всі  зауваження враховані,  комітет пропонує прийняти цей законопроект  у  повному обсязі і внести лише одну поправку до статті 9, сформулювавши її в такій редакції:

 

     "Фінансування витрат,   пов'язаних   з   участю   України   в міжнародних миротворчих операціях,  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету в межах коштів,  які надходять від ООН чи іншої міжнародної  організації в порядку компенсації витрат на зазначені цілі".

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні    колеги!    Прохання    прийняти законопроект у першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо. Альошин  Валерій Борисович не встиг проголосувати. Будь ласка, голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято. Голосуємо в цілому з поправкою,  внесеною  Георгієм Корнійовичем.

 

     "За" - 169.

 

     Чалий Олександр Олександрович. Будь ласка.

 

     ЧАЛИЙ О.О.,   перший  заступник  міністра  закордонних  справ України.  Шановні  народні  депутати!  Це   добре   відпрацьований законопроект, над ним працювали всі згадані міністерства. Однак ця поправка,  яку було зачитано,  створить певні проблеми.  Стаття  9 поданого  законопроекту  формулюється  так:  "Фінансування витрат, пов'язаних з участю України в міжнародних  миротворчих  операціях, здійснюється  за  рахунок  коштів  Державного бюджету".  При цьому кошти,  що надходять від  ООН,  інших  міжнародних  організацій  у порядку    компенсацій   витрат   України   на   зазначені   цілі, зараховуються до  доходів  державного  бюджету.  Тобто  ця  стаття допускає  можливість того,  що ви приймете рішення про направлення миротворчого контингенту за рахунок коштів державного бюджету.

 

     От у  постанові,   прийнятій   вами   сьогодні   вранці,   ви рекомендуєте уряду вжити заходів щодо посередництва.  Як результат цих  заходів  може  бути  запрошення   українського   миротворчого батальйону  до  певної країни.  Але тоді фінансувати цей батальйон (якщо на це буде і  ваша  згода,  і  згода  уряду)  доведеться  за рахунок державного бюджету. Це можливі ситуації.

 

     Однак якщо  буде  прийнята  та  поправка,  яка  була подана з голосу,  бо я її не бачив,  то така ситуація буде виключена. Тобто миротворчий   контингент  може  бути  направлений  лише  за  умови зовнішнього фінансування.

 

     Тому є така пропозиція.  Проект закону  добре  скомпонований. Треба прийняти його в першому читанні,  протягом тижня ще раз його продивитися, внести наступного тижня і остаточно прийняти його.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Але я ще  раз  хочу  нагадати,  що  комітет просить  прийняти  його  в  цілому.  Без  поправки  - в цілому.  З поправкою?

 

     Голосуємо в цілому з поправкою.

 

     "За" - 170.

 

     Шановні колеги,  не треба!..  Ви розумієте,  якби ми  з  вами повернулися  і  прийняли в першому читанні попередній законопроект (це було б правильним вчинком з нашого боку), то я вважаю, що ми і щодо цих документів були б одностайними.

 

     Тому голова профільного комітету, голова підкомітету Комітету з  питань  національної  безпеки  і  оборони  Доманський  Анатолій Іванович,  міністр  оборони і начальник Генерального штабу просять прийняти в цілому проекти  законів  про  статути.  Пам'ятаєте,  ми набрали 279 голосів. Я зараз прочитаю.

 

     Проекти законів про Статут внутрішньої служби,  про Стройовий статут,  про Статут гарнізонної  і  вартової  служб  Збройних  Сил України,   про  Дисциплінарний  статут  та  проект  Постанови  про інформування Ради Європи прийняти в другому читанні в цілому.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 250.

 

     Спасибі.

 

     То що,  шановні  колеги,  повернемося  до  законопроекту  про загальний військовий обов'язок?  Ну підтримайте, будь ласка. Петре Миколайовичу, підтримайте голову комітету. В першому читанні... Ну зачекайте!  Я  прошу  прийняти  проект  у першому читанні.  Що тут незрозумілого? Навіщо ми час гаємо?

 

     Я ставлю на голосування пропозицію прийняти проект у  першому читанні.  Ось Доманський Анатолій Іванович просить.  Права рука не знає, що робить ліва і навпаки.

 

     ___________________

 

     Розглядається проект  Закону   про   загальну   структуру   і чисельність   Прикордонних   військ   України.   Доповідає  перший заступник   голови   Держкомкордону    України    Шишолін    Павло Анатолійович. Будь ласка.

 

     ШИШОЛІН П.А.,  перший  заступник голови Державного комітету у справах охорони Державного кордону  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект  Закону  України  про  загальну  структуру  й   чисельність Прикордонних військ України.

 

     Прийняти зазначений  законопроект  необхідно  для  приведення законодавства з прикордонних питань  у  відповідність  із  нормами Конституції України (стаття 85,  пункт 22). Законопроект містить у собі дві основні статті.  Стаття 1 визначає загальну структуру,  а стаття 2 - загальну чисельність Прикордонних військ.

 

     Щодо загальної структури Прикордонних військ. У цілому з 1991 року Прикордонні війська пройшли шлях свого становлення і мають на сьогодні  чітко  визначену  структуру,  яку пропонується закріпити законодавчо.

 

     Враховуючи нагромаджений досвід,  доцільно,  на  наш  погляд, мати  таку  загальну  структуру:  органи  управління прикордонними військами,  органи охорони державного кордону, з'єднання, частини, військові    навчальні    заклади,    установи   та   підприємства забезпечення.   Органи    управління    прикордонними    військами поділяються  на  центральні  та  регіональні.  Центральним органом управління  є  Державний  комітет  у  справах  охорони  державного кордону  України,  який  за  своїм  статусом є центральним органом виконавчої влади.

 

     Зважаючи на  протяжність  державного  кордону,  найдовшого  в Європі,  та з метою забезпечення його надійної охорони прикордонні війська поділено  на  три  напрями:  північнозахідний,  південний, південно-східний.

 

     Органи охорони  державного кордону.  Прикордонні війська були створені відповідно до прийнятого 4  листопада  1991  року  Закону України  про  Прикордонні  війська  України,  окремі  норми  якого суперечать нормам Конституції України,  ухваленої 28  червня  1996 року. Із цієї причини виникли правові суперечності.

 

     Так, відповідно  до  частини  третьої  статті 17 Конституції, "забезпечення  державної  безпеки  і  захист  державного   кордону України   покладаються   на  відповідні  військові  формування  та правоохоронні органи держави, організація, порядок діяльності яких визначаються  законом".  Водночас  згідно з тією самою статтею 17, але вже частиною  четвертою,  Конституції  України  "Збройні  Сили України   та  інші  військові  формування  ніким  не  можуть  бути використані для обмеження прав і свобод громадян"...

 

     Неузгодженість цих норм призвела до формальної  втрати  права прикордонних  військ як військового формування здійснювати заходи, пов'язані з обмеженням прав і свобод  громадян,  тобто  виконувати свої завдання з охорони державного кордону України.

 

     При цьому прикордонні війська по суті виконують правоохоронні функції згідно зі статтею 6 Закону України про Прикордонні війська України,  за  винятком  одного - відбивати вторгнення на територію України озброєних формувань.  Вони у  своїй  службовій  діяльності практично  постійно обмежують права і свободи громадян:  перевірка документів при перетині державного кордону,  затримання порушників кордону  та  громадян,  здійснення  оперативно-розшукових заходів, адміністративне затримання, проведення дізнання тощо.

 

     До того ж у статті 5 Закону України про  Прикордонні  війська України  зазначається,  що  прикордонні  війська можуть обмежувати права й свободи громадян.

 

     Водночас статтею 2 Закону про  державний  захист  працівників суду  і  правоохоронних  органів  зазначається,  що  правоохоронні органи - це органи прокуратури,  внутрішніх справ, Служби безпеки, органи охорони державного кордону.

 

     Отже, прикордонні  війська  відповідно до деяких законодавчих актів України,  а саме про державний  захист  працівників  суду  і правоохоронних органів (стаття 2),  про Державний бюджет України є правоохоронним органом,  а за іншими законодавчими актами з питань оборони - військовим формуванням.

 

     Тому таку   правову   невизначеність,   а   саме  -  війська, правоохоронний  орган,  обмеження  прав  і   свобод   громадян   - пропонуємо   розв'язати  через  запропоновану  загальну  структуру прикордонних військ у вигляді системи правоохоронного органу, який складається з органів та окремих військових формувань.

 

     Під органами  охорони державного кордону слід розуміти органи прикордонної    служби,     органи     прикордонного     контролю, оперативнорозшукові органи, окремі військові з'єднання та частини, які здійснюють військові,  режимні та інші спеціальні  заходи  для охорони державного кордону.

 

     Щодо чисельності  прикордонних  військ.  Відповідно до обсягу завдань у  сфері  забезпечення  національної  безпеки  держави  на державному   кордоні  чисельність  військ  на  початку  1992  року Верховною Радою була встановлена в 25 тисяч чоловік.

 

     Із метою забезпечення охорони державного  кордону  України  з Республікою Молдова чисельність прикордонних військ була збільшена на 11 тисяч чоловік постановою Верховної Ради 2408  від  4  червня 1992 року.

 

     Із метою   організації   прикордонної  служби  на  державному кордоні України з Республікою Білорусь  та  Російською  Федерацією чисельність  прикордонних  військ  збільшена ще на 9 тисяч чоловік постановою Верховної Ради 2890 від 19 грудня 1992 року.

 

     Отже, для  охорони  державного  кордону  України  по   всьому периметру  держави  загальна  чисельність  ще  з  1992  року  була доведена до  45  тисяч  чоловік.  Зважаючи  на  збільшення  обсягу завдань  щодо  посилення  охорони  державного  кордону  України на Азовському й Чорному морях,  у Керченській  протоці,  забезпечення прав   України   у   виключно   морській   економічній   зоні   та континентальному шельфі Чорного моря,  виконання інших  додаткових завдань,  боротьба  з  нелегальною  міграцією,  захист економічних інтересів України на  державному  кордоні,  охорона  дипломатичних представництв  України  за  кордоном  та інше,  така чисельність є мінімально необхідною для виконання завдань,  поставлених державою і Президентом України. Зменшення встановленої чисельності завдасть шкоди  національним  інтересам  України,  а  також   призведе   до збільшення  в  майбутньому фінансових витрат держави на ліквідацію негативних наслідків  необлаштованості  кордонів,  на  боротьбу  з нелегальною міграцією та злочинністю на державному кордоні.

 

     Зважаючи на  вищевикладене,  пропонується затвердити загальну чисельність Прикордонних військ у 45 тисяч чоловік, тобто залишити без змін.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Павле   Анатолійовичу.   Шановні  колеги!  Є пропозиція  прийняти  законопроект  у  першому  читанні.  Водночас комітет пропонує прийняти в цілому. Спочатку ставлю на голосування пропозицію прийняти законопроект у першому  читанні.  Будь  ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Голосуємо. Голосуємо, ну, не встиг... Депутат Манчуленко, вас відволікають від голосування.

 

     "За" - 253.

 

     Дякую. Голосуємо  пропозицію  прийняти  в   цілому.   Комітет пропонує  прийняти  законопроект  у  цілому.  Голосуємо пропозицію прийняти в цілому. Та там два речення. Голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Прийнято. Дякую.

 

     ----------

 

     Розглядаються проекти законів про внесення змін до Закону про Цивільну   оборону  України  та  про  війська  цивільної  оборони. Доповідає Володимир Васильович Логінов - перший заступник міністра з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Надається п'ять хвилин.

 

     ЛОГІНОВ В.В., перший заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій   та   у   справах   захисту   населення   від  наслідків Чорнобильської  катастрофи.  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Закон  про  Цивільну оборону України, прийнятий Верховною Радою України 3 лютого 1993  року,  забезпечив збереження   найкращого  з  потенціалу  минулої  системи  захисту, побудував нову чітку й зрозумілу  всім  державну  систему  органів управління   сил   та   засобів   для  ефективного  реагування  на надзвичайні ситуації мирного та воєнного  часу,  надав  завданням, які виконує цивільна оборона, належної визначеності.

 

     На виконання  положень закону протягом останніх п'яти років в Україні  було  здійснено  дуже  великий  обсяг  роботи,  докладено чималих  зусиль  для  реального створення єдиної державної системи запобігання та реагування на  надзвичайні  ситуації  природного  й техногенного характеру.

 

     Основу механізму  реагування  на надзвичайні ситуації різного походження становлять війська цивільної  оборони  у  складі  трьох окремих   мобільних  механізованих  бригад  і  однієї  навчальної, чотирьох   окремих    механізованих    полків,    п'яти    окремих аварійно-рятувальних батальйонів.

 

     Одночасно впроваджується  в  життя  ідея створення ефективної системи реагування в усіх  середовищах.  З  цією  метою  завершено оргштатне  оформлення  головного  центру  координаційних  робіт  з пошуку й рятування,  завершуються організація та становлення  його регіональних центрів.

 

     Провадиться активна  робота для створення системи рятування й ліквідації небезпечних забруднень на воді.

 

     Міністерство України   з   питань    надзвичайних    ситуацій оперативно реагувало на стихійні лиха й катастрофи регіонального і загальнонаціонального масштабів.  Слід зазначити, що це реагування порівняно з відповідними акціями недавнього минулого було набагато оперативнішим,  ефективнішим і більш  кваліфікаційним.  Професійні воєнізовані  пошукові  та  аварійно-рятувальні  підрозділи  нашого міністерства,  які ми створили минулого року,  набули  практичного досвіду  і тепер діють з високою ефективністю не тільки в Україні, а й за її межами.

 

     Перспективи найбільш     прийнятним     способом     посилити ефективність  запобіжних заходів і заходів реагування вбачаються в підпорядкуванні    міністерству    всіх    видів    пошукових    і аварійно-рятувальних   сил.   Для   цього  остаточно  окреслено  й реалізовано    функціональні    вузли    та     ланки     урядової інформаційно-аналітичної  системи з надзвичайних ситуацій.  Працює кризовий     центр,     розпочато     територіальний      розподіл інформаційноаналітичної  системи  міністерства  та створення на її базі регіональних центрів оперативного реагування  на  надзвичайні ситуації.

 

     Перелік зробленого  можна  продовжувати,  хоча  можна  було б зробити ще більше.  Але для цього  треба  усунути  складнощі,  які постають   у  зв'язку  з  недостатньо  розвинутим  законодавством. Головним чином, це стосується змін у формах державного управління, відродження   служб   цивільної  оборони,  організації  державного нагляду  за  техногенною  безпекою  та   обов'язкової   підготовки населення. Саме цих моментів стосуються основні зміни й доповнення до Закону України про Цивільну оборону України.

 

     Інші зміни  спрямовані  на   приведення   тексту   закону   у відповідність із вимогами сучасних правових норм.

 

     Враховуючи складне   економічне   становище   в   країні,  ми поставилися до внесення змін таким чином,  що вони  не  спричинять додаткових фінансових витрат.

 

     Підсумовуючи свою   коротку   доповідь,  вважаю  за  потрібне сказати таке. Свого часу чинний Закон про Цивільну оборону України був  першим  правовим  актом  такого  типу на терені СНД.  У ньому закладено  значний   потенціал   розвитку   цілого   законодавчого напрямку,   правового   забезпечення  цивільної  оборони  України, попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

 

     Водночас унаслідок    майже    дворічного    перебування    в погоджувальних    інстанціях    законопроект    потребує   деякого доопрацювання.  Сподіваюся, що ви підтримаєте правові засади цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Володимире  Васильовичу.  Шановні  колеги,  з урахуванням зауважень та здійсненої комітетом роботи  пропонується прийняти  законопроект  у  першому  читанні.  Про цивільну оборону йдеться.  Будь ласка,  голосуємо  пропозицію  прийняти  в  першому читанні.

 

     "За" - 245.

 

     У другому   читанні?   Голосуємо.  Це  про  цивільну  оборону йдеться.

 

     "За" - 233.

 

     Прийнято, дякую.

 

     ЛОГІНОВ В.В. Дякую.

 

     ГОЛОВА. А тепер, будь ласка, про війська цивільної оборони.

 

     ЛОГІНОВ В.В.  Шановні  народні  депутати!  Законопроект,   що подається  на  ваш  розгляд,  є  останнім  з  пакету  законодавчих документів,  яким  правовий  статус   військ   цивільної   оборони приводиться у повну відповідальність із Конституцією України.

 

     Закон про цивільну оборону України визнав їх спеціалізованими військовими  формуваннями,  створеними  для  захисту  населення  і територій  у  разі  виникнення  надзвичайних  ситуацій.  Закон про загальну  структуру  і  чисельність  військ   цивільної   оборони, прийнятий вами раніше,  визначив те, що розкриває сама його назва. І тепер вам залишилося визначити призначення та функцію  основного інструмента   державної  політики  у  сфері  захисту  населення  і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

 

     Нещодавно, під час розгляду Закону про загальну  структуру  і чисельність   військ  цивільної  оборони,  я  інформував  народних депутатів  про  суть  нашого  військового  формування.  Це   тепер звільняє  мене  від  потреби  інформувати вас докладно про історію виникнення й існування військ цивільної оборони, про їхні завдання та можливості їх виконання.

 

     Зосереджу вашу увагу тільки на деяких найважливіших позиціях.

 

     Практика реалізації  державної  політики у сфері національної безпеки (і техногенно-екологічної зокрема) виразно довела  потребу військ цивільної оборони. Впродовж 1997-1998 років вони 1255 разів втручалися у надзвичайні  ситуації  різних  рівнів,  що  перевищує близько 60 відсотків загальної кількості небезпечних подій. За цей час знешкоджено 7547 вибухонебезпечних  залишків  Другої  світової війни.

 

     Справжнім випробуванням  на зрілість була рятувальна операція з ліквідації наслідків недавнього стихійного  лиха  в  Закарпатті. Особовий  склад  військових  з'єднань і частин цивільної оборони у взаємодії з Міністерством  оборони  діяв  гідно,  самовіддано,  не шкодуючи    фізичних   сил   і   власного   здоров'я,   у   повній відповідальності з призначенням.

 

     Дозвольте запевнити депутатський корпус,  а через вас -  усіх громадян  України,  що  війська  цивільної оборони й надалі будуть гідно виконувати свій святий гуманний обов'язок - захищати людей у разі  виникнення  надзвичайних  ситуацій.  Але така готовність має бути підтримана та захищена з боку держави.

 

     Отже, пропонований  законопроект  чітко   визначає   завдання військ  цивільної  оборони,  їхні права та обов'язки,  регламентує службу в них,  закріплює основні засади  правового  і  соціального захисту     особового     складу,     порядок    фінансування    й матеріальнотехнічного забезпечення, створює умови для інтегрування в міжнародне гуманітарне право й захищає від намагань перевести їх за особливого періоду в категорію комбатантів.

 

     Війська цивільної оборони будуть потрібні Україні  ще  довго. Ефективна   протидія  всім  небезпечним  явищам  можлива  лише  на підставі цього закону.

 

     Минулого разу,  представляючи  проект  Закону  про   загальну структуру й чисельність військ цивільної оборони,  я відчув з боку депутатів  розуміння  важливості  заходів  захисту   населення   й території  України,  особисту  стурбованість  становищем цивільної оборони в країні й палке бажання її поліпшити.

 

     З огляду на це,  розраховую на підтримку  та  солідарність  з вашого боку й сьогодні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Пропонується  прийняти  цей  законопроект  у  першому читанні. Голосуємо. І вам я надам слово, депутате Мазур.

 

     "За" - 241.

 

     Дякую.

 

     Депутат Мазур.  До другого читання запитання.  Будь ласка,  з місця. Ми його зараз і в другому читанні приймемо.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ,  ПСПУ).  Прогрессивная  социалистическая партия Украины.  У меня к вам два вопроса.  Первый.  МЧС подписало меморандум с  НАТО "Про   взаєморозуміння   у   галузі  планування  при  надзвичайних ситуаціях цивільного  характеру  та  готовності  до  катастроф"  у грудні 1997 року.

 

     Скажите, были ли предприняты какие-либо меры, предусмотренные этим меморандумом, во время стихийного бедствия в Закарпатье?

 

     И второй вопрос.  Сегодня ликвидирована вся служба  прогнозов погоды.  Кстати,  два  радиолокатора,  расположенных на Карадаге и принадлежащих   Минобороне,   сегодня   находятся   под    угрозой разграбления на металлолом.  Я назову такие фамилии, как Липинский и Пичурин.  Эти люди дали указание Гущину прикрыть эту лабораторию и   уничтожить  радиолокаторы,  которые  стоят  миллион  долларов. Академик  Загородников  сокращен,  но  работает  на   общественных началах. Это единственный специалист в Украине в области прогнозов таких ситуаций.  Готовы ли вы сегодня  поддержать  государственную систему  снижения  ущерба  от  опасных  погодных явлений,  которые сегодня седают  40  процентов  бюджета,  сохранить  собственность Минобороны - вот эти два радиолокатора (МРЛ-1, МРЛ-2) - и защитить специалиста   Загородникова,   который    вам    будет    помогать прогнозировать ситуации даже на общественных началах?

 

     ЛОГІНОВ В.В.    Дякую.   Стосовно   першого   запитання   про меморандум.  Так,  він реалізується на практиці.  Впервые  к  нему прибегли  в  Харькове  во время аварии на канализационных очистных сооружениях. Мы воспользовались этим меморандумом. Были доставлены высокоэффективные  насосы,  которые помогли в скорейшей ликвидации этой большой для региона аварии.

 

     Что касается  Закарпатья,  то   мы   тоже   пользуемся   этим меморандумом, и гуманитарная помощь, оказанная жителям Закарпатья, исчисляется сотнями тонн различных грузов.  Так что взаимовыгодное сотрудничество в гуманитарных целях у нас осуществляется.

 

     Что касается второго вопроса,  то,  извините, это не входит в компетенцию  Министерства  по  вопросам   чрезвычайных   ситуаций, поэтому я не могу позитивно на него ответить.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Володимире Васильовичу.  Сідайте,  будь ласка (Шум у залі).  У  другому  читанні?  Ну,  будь  ласка,  ставлю  на голосування  на прохання комітету пропозицію прийняти законопроект у другому читанні.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую, прийнято.

 

     __________________

 

     Розглядається проект Закону про правовий режим майна  та  про господарську  діяльність Збройних Сил України,  про особливості... (Шум у залі). Одну хвилиночку! Голова підкомітету просить спочатку розглянути   проект   Закону  про  внесення  змін  до  Закону  про мобілізаційну  підготовку  та  мобілізацію.  Доповідає  Чумаков  - заступник міністра економіки. Володимир Олексійович є? Будь ласка.

 

 

 

     ЧУМАКОВ В.О.,  заступник міністра економіки України. Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!   З   метою підготовки  до своєчасного та організованого переведення держави з мирного на воєнний стан, мобілізації та задоволення потреб оборони в  особливий  період  організується  в  мирний  час  мобілізаційна підготовка. Вона регламентується Законом України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка, своєю чергою, є складовою частиною оборонних заходів держави.

 

     На ваш розгляд вноситься проект Закону України  про  внесення змін і доповнень до Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.  У  проекті   враховано   зауваження   й   пропозиції дванадцяти центральних органів виконавчої влади,  уряду Автономної Республіки Крим,  десяти обласних,  Київської та  Севастопольської міських  державних  адміністрацій,  а  також Національної академії наук.

 

     Чинний Закон  України   про   мобілізаційну   підготовку   та мобілізацію  було  прийнято Верховною Радою України 21 жовтня 1993 року.  Відтоді сталися чималі зміни в політичному,  економічному й соціальному   житті   України,   зумовлені  насамперед  прийняттям Конституції України, поширенням і поглибленням процесу економічних реформ,  розвитком  законотворчого  процесу  в  державі.  Ці зміни відчутно вплинули  на  організацію  та  здійснення  мобілізаційної підготовки  держави,  а  набутий досвід роботи в цій сфері зумовив внесення змін і доповнень до чинної  законодавчої  та  нормативної бази.

 

     Передусім настала    потреба    привести   чинний   закон   у відповідність із Конституцією  України  і  чинним  законодавством; повніше  й  конкретніше  визначити функції та повноваження органів державної  влади,  інших  державних  органів,  органів   місцевого самоврядування, а також обов'язки громадян, підприємств, установ й організацій усіх форм власності у сфері мобілізаційної  підготовки та   мобілізації;   законодавчо  врегулювати  взаємовідносини  між органами виконавчої влади,  органами місцевого  самоврядування  та підприємствами,   установами  й  організаціями  недержавної  форми власності та інші питання  у  сфері  мобілізаційної  підготовки  й мобілізації.   Запропоновані   зміни   до   закону   викладено   в порівняльній таблиці, і вони зводяться ось до чого.

 

     У розділі 1 "Загальні положення" чіткіше й повніше  визначено поняття       "мобілізаційна      підготовка",      "мобілізація", "демобілізація", "особливий період". Крім того, загальні положення доповнені  статтями:  "Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації"  та  "Основні   принципи   і   зміст   мобілізаційної підготовки та мобілізації".

 

     Розділ 2  "Організаційні  основи мобілізаційної підготовки та мобілізації" доповнено статтею 6 "Військовий обов'язок" та статтею 7  "Військовотранспортний обов'язок",  у зв'язку з тим що ці норми забезпечують  комплектування  особовим  складом  і   транспортними засобами в разі мобілізації,  сприяють координуванню та плануванню мобілізаційних заходів у державі.

 

     Статтею 7  військово-транспортний  обов'язок  поширюється  на центральні  та  місцеві  органи  виконавчої влади,  на інші органи державного  управління,  на  адміністрації  підприємств,  установ, організацій і на громадян - власників транспортних засобів. Все це має  забезпечити  здійснення  в  державі  заходів,  пов'язаних  із мобілізацією за умов особливого періоду.

 

     Окремими статтями другого розділу регулюються фінансування та стимулювання заходів мобілізаційної підготовки та мобілізації.

 

     Набутий досвід мобілізаційної  роботи  свідчить  про  потребу внормування цих питань саме в цьому законі.

 

     Відповідно до  Конституції  України в законопроекті повніше й конкретніше викладено повноваження  й  функції  органів  державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування в сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.

 

     Окремою статтею визначено  повноваження  та  функції  органів місцевого самоврядування в цій сфері, оскільки у чинному законі їх немає взагалі.

 

     До проекту  закону  додатково  введено  розділ  5  "Обов'язки підприємств,  установ,  організацій і громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації", розділ 6 "Призов громадян на військову службу    під   час   мобілізації"   та   розділ   7   "Бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та  на  воєнний  час". Статтями  зазначених  розділів  унормовуються  взаємовідносини між органами  державної  влади  й  іншими  суб'єктами   мобілізаційної підготовки та мобілізації.

 

     Відповідно до   Конституції   України   доповнено   розділ  8 "Відповідальність   за   порушення   законодавства   України   про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

 

     Шановні народні  депутати!  Сподіваюсь,  що я довів до вашого відома основні принципові зміни й доповнення,  які  ми  пропонуємо внести  до  чинного Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.  Крім них,  у пропонованому проекті закону є  й  інші доповнення,   зумовлені   потребою   привести   чинний   закон   у відповідність  із  Конституцією  України  та  законодавчою   базою держави.

 

     Прийняття цього  закону  законодавчо врегулює досі невирішені питання в  сфері  мобілізаційної  підготовки  та  мобілізації,  що сприятиме   подальшому   вдосконаленню   мобілізаційної  роботи  в державі.

 

     І останнє.  Прийняття цього  закону  не  потребує  додаткових коштів із державного бюджету.

 

     Прошу розглянути й прийняти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція прийняти законопроект у першому читанні, а зауваження й пропозиції подати до другого читання.  Вони  будуть враховані.  Немає  заперечень?  Ставлю  на  голосування пропозицію прийняти в першому  читанні  законопроект  про  внесення  змін  до Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо законопроект в першому читанні. Депутат Павловський не встиг. Михайле Антоновичу, будь ласка. Депутате Бродський, будь ласка!

 

     "За" - 241.

 

     Дякую, прийнято.

 

     ЧУМАКОВ В.О. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги, буквально декілька хвилин, дві-три хвилини. У нас є ще дві поправки до  Закону  України  про  внесення  змін  до деяких   законодавчих   актів   України  стосовно  служби  безпеки дорожнього руху Збройних Сил України.  Будь ласка,  з пропозиціями Президента.  Роман  Петрович  Безсмертний  є.  Я прошу підтримати. Голосуємо!

 

     "За" - 219.

 

     Голосуємо. Депутат Бойко не встиг.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую.

 

     І останнє (Шум у залі).  Одну  хвилинку.  Проект  Закону  про правовий

        режим воєнного  стану.  Одну  хвилинку!  Я  хочу  запитати голову профільного комітету. Одну хвилинку!

 

     Георгію Корнійовичу,  з  місця,  будь ласка.  Слово надається депутату Крючкову.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.   Шановні   колеги!   Комітет   розглядав    цей законопроект й висловив досить серйозні зауваження,  але вважає за можливе прийняти його в першому читанні з урахуванням того, що всі зауваження будуть внесені.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування пропозицію прийняти в першому читанні (Шум у залі).  От ви з'явилися,  і тут це все пополам.  Не було вас, і засідання відбувалося нормально.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію прийняти в першому читанні. Прошу підтримати профільний комітет.

 

     "За" - 117.

 

     Шановні колеги,  є прохання попрацювати до 19 години,  надати слово  заступнику міністра юстиції Олександру Михайловичу Пасенюку і на цьому завершити роботу. Підтримується? Дякую.

 

     Будь ласка, заступник міністра юстиції.

 

     ПАСЕНЮК О.М.,  заступник міністра юстиції  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до пункту  19  частини   першої   статті   92   Конституції   України Міністерство   юстиції   спільно   з   Міністерством   оборони   і Міністерством економіки підготувало й подає на  розгляд  Верховної Ради  України  проект  Закону  України про правовий режим воєнного стану.  Підготовка проекту викликана потребою створення  умов  для функціонування  органів державної влади,  інших державних органів, органів  місцевого   самоврядування,   військового   командування, підприємств,  установ  та  організацій  у  здійсненні заходів щодо локалізації та нейтралізації загроз національній безпеці України і забезпечення  обороноздатності України,  прав і свобод громадян за періоду воєнного стану.

 

     У пропонованому проекті закону визначаються поняття  "воєнний стан"   та  мета  його  запровадження,  порядок  запровадження  та скасування воєнного стану,  діяльність органів державної влади  за умов воєнного стану,  заходи,  здійснювані за умов воєнного стану, гарантії прав громадян і юридичних осіб...

 

     ГОЛОВА. Олександре Михайловичу, одну хвилинку.

 

     Шановні колеги,  ми з вами сьогодні проголосували за те,  щоб наприкінці    засідання   Міністерство   закордонних   справ   нас поінформувало  щодо  становища  в  Косово.  Я   запросив   першого заступника  міністра  закордонних  справ  Чалого,  який  тепер тут присутній.  Але спочатку послухаємо промовця й  приймемо  рішення. Наберіться терпіння. Сядьте, будь ласка.

 

     Доповідайте.

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Для  запровадження  цього  закону  не  потрібні додаткові витрати із Державного бюджету України.

 

     Повинен зазначити,  що досі такого  закону  в  Україні  та  в колишньому  Союзі  не  було,  за винятком Указу Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 року,  який  називався  "Про  воєнний стан".  Разом  з  тим  указом  були прийняті й інші укази Президії Верховної Ради СРСР,  а саме:  запровадження в окремих місцевостях СРСР воєнного стану;  про мобілізацію військовозобов'язаних у ряді районів;  про затвердження положення про військові трибунали;  про режим  робочого  часу  робітників і службовців за воєнного часу та інші.  Усі названі мною укази датовані 22  червня  1941  року,  що свідчить про їх завчасну підготовку, тобто до початку війни.

 

     Надалі нормативна  правова  база  під час війни змінювалась і доповнювалась,  тобто  вдосконалювалась.  За   мирного   часу   до названого   указу   ніяких   змін  не  вносилось.  Тому  видається правильним, що в запропонованому на розгляд Верховної Ради проекті закону  визначено  лише  головні  позиції  порядку  функціонування органів  державної  влади,  інших   державних   органів,   органів місцевого самоврядування,  військового командування,  підприємств, установ та  організацій  для  здійснення  заходів  локалізації  та нейтралізації  загроз  національній безпеці України й забезпечення обороноздатності  України,  прав  і  свобод  громадян  за  періоду воєнного стану.

 

     Під час  розроблення  проекту закону Міністерством юстиції та Міністерством  оборони  враховані   положення   Концепції   (основ державної   політики)   національної  безпеки  України,  схваленої Верховною Радою 16 січня  1997  року,  Воєнної  доктрини  України, затвердженої  постановою  Верховної  Ради  України  19 жовтня 1993 року,  законів України про оборону України,  про Збройні Сили, про Раду  національної  безпеки  і  оборони  України,  про Національну гвардію.  Ураховувались  також  сучасні  погляди  на  оборону   та військовий  обов'язок,  викладені  в  законах  про  оборону та про Збройні Сили України,  у проектах статутів Збройних  Сил  України, прийнятих у даний час, та в інших нормативно-правових актах.

 

     Чинним Законом   про   оборону  поняття  "воєнний  стан"  вже визначено. Воно подається також у Законі України про мобілізаційну підготовку  та мобілізацію.  За чинним Законом про оборону України воєнний стан запроваджується в окремих  місцевостях  або  на  всій території  України  в  разі  оголошення  стану  війни  або загрози воєнного нападу, агресії.

 

     Проект закону,  поданий  на  ваш  розгляд,  містить  уточнене визначення  поняття  "воєнний стан":  "Воєнний стан - це особливий правовий  режим,  який  вводиться  в  Україні  або  в  окремих  її місцевостях  у  разі загрози нападу (я наголошую:  якщо раніше він вводився у разі оголошення війни і в разі загрози нападу, то тепер за  Конституцією  України  воєнний  стан в Україні запроваджується тільки в разі загрози нападу),  небезпеки  державній  незалежності України  та  передбачає  обмеження  конституційних  прав  і свобод людини  і  громадянина,  надання  відповідним  державним  органам, військовому   командуванню  та  органам  місцевого  самоврядування додаткових повноважень,  запровадження та здійснення  заходів  для забезпечення  національної  безпеки  і оборони,  а також обмеження прав  юридичних  осіб  та  покладення  додаткових  обов'язків   на юридичних та фізичних осіб".

 

     Запропоноване визначення  розмежовує поняття "воєнний стан" і поняття "надзвичайний стан". Щодо цього мені ставилися запитання в профільному   комітеті.   Правовий   режим   надзвичайного   стану спрямований на забезпечення безпеки  громадян  у  разі  стихійного лиха,  аварій та катастроф, епідемій, епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян.

 

     Метою запровадження   надзвичайного   стану   є   щонайшвидша нормалізація  обстановки  та  відновлення  конституційних  прав  і свобод громадян. Він запроваджується за мирного часу.

 

     Метою запровадження  воєнного  стану  є  створення  умов  для діяльності  державних органів,  військового командування,  органів місцевого  самоврядування,  інших  державних   органів   з   метою забезпечення  обороноздатності  України,  прав і свобод громадян у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

 

     Оскільки відповідно  до  пункту  20  статті  106  Конституції воєнний   стан   в   Україні   або   в   окремих   її  місцевостях запроваджується указом Президента України й відповідно  до  пункту 31  статті  85  Конституції України затверджується Верховною Радою України протягом двох днів,  то аналогічним мусить бути й механізм його скасування.

 

     У розділі  6  законопроекту  передбачена  відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму  воєнного стану.

 

     Стосовно цього   розділу   поставало   питання,   чому  норми адміністративної  відповідальності  за  правопорушення   подаються окремим  розділом.  А  справа  в  тім,  що дія Кодексу України про адміністративні правопорушення в часі не  обмежена.  А  дія  цього закону  має  свої  межі.  Тому,  на  нашу думку,  подавати окремим розділом у Кодексі України про адміністративні  правопорушення  ті правопорушення,  які можуть чинитися лише в зазначений період, під час воєнного стану, недоцільно.

 

     Крім того,  ми вже  маємо  прецеденти,  коли  в  законах  про правовий   режим   надзвичайного   стану,  про  надзвичайний  стан встановлювалась  відповідальність  за  правопорушення,  що   мають характер підвищеної соціальної небезпеки саме в цих законах.  Хоча моя позиція така:  якщо в нас є кодифіковані  закони,  Кодекс  про адміністративні   правопорушення,   Кримінальний  кодекс,  то  про відповідальність має йтися саме в цих  кодексах.  Але  щодо  цього закону, як на мене, то можливий і виняток.

 

     Порядок і  характер діяльності Верховної Ради України за умов воєнного  стану  в  проекті  закону  не   визначаються,   оскільки повноваження  Верховної  Ради  передбачені  Конституцією України й додаткової деталізації не потребують.

 

     Частинами третьою та четвертою статті 83 Конституції  України визначається,  що  в  разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається  у  дводенний  строк  без скликання,  у  разі  закінчення  строку повноважень Верховної Ради України  під  час  дії  воєнного   чи   надзвичайного   стану   її повноваження  продовжуються  до дня першого засідання першої сесії Верховної   Ради,   обраної   після   скасування   воєнного    або надзвичайного  стану.  Оскільки норми Конституції є нормами прямої дії, то вважаємо за недоцільне їх дублювати в цьому законі.

 

     Дякую вам за увагу й прошу підтримати проект закону.

 

     ГОЛОВА. Запитання будуть? Голосуємо? Є запитання. Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин на запитання. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Давидов. За ним - депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ

  108, Луганська   область).   Фракція   "Батьківщина".   Шановний Олександре Михайловичу!  Ви не могли б розкрити ширше,  який зміст вкладається  в  поняття  небезпеки державній незалежності України? Будь ласка.

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую за запитання.  Коли є загроза  нападу  на нашу  державу,  на  нашу  Україну,  тоді  постає  небезпека втрати державної незалежності України, оскільки вона може бути поневолена іншою державою.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Роєнко.  За  ним  -  депутат Марченко.  Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція комуністів України. Шановний доповідачу! Чи  загроза  нападу  є тільки наслідком дії зовнішніх факторів - і тоді оголошується воєнний стан,  чи,  може, вона є результатом дії також  внутрішніх  чинників,  якщо  виникає  небезпека  захоплення кримінальними структурами якихось об'єктів,  людей  тощо  і  влади також.

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую  за  запитання.  Мається  на увазі тільки загроза зовнішнього нападу, воєнна агресія.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним

- депутат Стрижко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Статьей  3  проекта  закона,  который  вы  предлагаете принять, определено, что "правовою основою введення воєнного стану є  Конституція  України,  цей  та  інші  закони,  акти  Президента України". Я прошу вас назвать статью Конституции, в соответствии с которой  акты  Президента  Украины  о  введении военного положения носят законодательный характер.  Я прошу вас также  назвать  нормы международного  права,  которые  позволяют  ограничивать  права  и свободы  человека   при   введении   военного   положения   актами исполнительной  власти  или  Президента  Украины.  Прошу конкретно назвать статьи Конституции и конкретно назвать нормы международных документов.

 

     Спасибо.

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую  за  запитання.  Пунктом  20  статті  106 Конституції України  встановлено,  що  Президент  України  приймає рішення  про  введення  воєнного стану в державі.  І вводиться він саме указом Президента України.  Пункт 31  статті  85  Конституції України передбачає, що указ Президента про введення воєнного стану подається  до  Верховної  Ради,  яка  його  затверджує.  В   указі Президент обгрунтовує потребу запровадження воєнного стану (це є в законі),  визначає території, де запроваджується воєнний стан, дає перелік конституційних прав і свобод, які будуть обмежуватися.

 

     Щодо обмеження прав і свобод,  то я зараз по пам'яті не назву вам точно міжнародних документів, які містять цю норму.

 

     Щодо українського законодавства,  то статтею  64  Конституції України передбачено такі обмеження.

 

     ГОЛОВА. Коли надзвичайний чи воєнний стан вводиться,  то тоді діють відповідні положення.

 

     Будь ласка, депутате Стрижко. За ним - депутат Манчуленко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  слово  передать депутату Лисогорскому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177, Харківська область). Фракция коммунистов. У меня к вам вопрос такого  порядка.  Не  находится ли сейчас город Изюм после приезда Президента в Харьковскую область на военном  положении?  Почему  я задаю  такой  вопрос?  Появились  люди  в  форме "Беркут",  избили четырех людей на базаре,  учиняют беспредел,  останавливают  любые машины.   Это   в   мирное  время.  Вынимают  водителей,  вынимают пассажиров, ноги на ширину плеч, команды там дают страшные. Обыски машин производят.

 

     Я подал  запрос  по  этому  поводу  министру  внутренних дел. Думаю, что он среагирует. Есть конкретные жалобы людей.

 

     Это все происходит в мирное время. Если Президент так борется с организованной преступностью в Изюме,  то,  извините,  как будет бороться человек в форме в военное время?

 

     Я, конечно,   очень   уважаю   работников   МВД,   работников "Беркута", но только честных, порядочных людей.

 

     Спасибо.

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую за запитання. Я такої інформації зараз не маю.  Але поставлене вами запитання зовсім не стосується правового режиму воєнного стану.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги!  Передусім зазначу, що потреба прийняття даного  закону  випливає  з  вимог пункту 19 статті 92 Конституції України,  за яким тільки законами України встановлюється  правовий режим воєнного стану.

 

     А тепер запитання до доповідача. Як ви вважаєте, чи достатньо розкриті повноваження та порядок діяльності Верховної Ради України за умов воєнного стану в зазначеному законопроекті?

 

     Дякую.

 

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую  за  запитання.  З  цього  питання  можна полемізувати.  Гадаю,  що після схвалення законопроекту в  першому читанні  ми  можемо прийняти якесь спільне рішення.  Я вважаю,  що повноваження   Верховної   Ради,    визначені    Конституцією    й законопроектом  про  правовий  режим  воєнного  стану,  не  можуть розширюватися чи обмежуватися.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  сідайте,  будь ласка. Шановні колеги, я прошу прийняти  законопроект  у  першому  читанні.  Будемо обговорювати? Сідайте, будь ласка.

 

     Будемо обговорювати?  Скільки часу на обговорення  відведемо? Десять  хвилин?  Добре.  Слово  має  співдоповідач Олег Михайлович Литвак - заступник голови комітету. Будь ласка.

 

     ЛИТВАК О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 87, IваноФранківська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги!  Шановні запрошені!  Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув поданий  Кабінетом  Міністрів  України законопроект  про  правовий  режим  воєнного  стану  і,  керуючись вимогами  статті  6.5.3  Регламенту   Верховної   Ради,   пропонує Верховній  Раді  прийняти  його  в першому читанні (Шум у залi)... Нічого подібного, зачекайте.

 

     Потреба в цьому законодавчому акті випливає з вимог пункту 19 статті  92  Конституції  України,  за яким правовий режим воєнного стану визначається тільки законами України.

 

     Водночас комітет вважає (і проголосував за те),  що  сьогодні потрібно  сказати  про  деякі  недоліки цього законопроекту.  І до другого читання обов'язково треба привести його у відповідність із нормами Конституції та чинного законодавства.

 

     Редакція статті  1  законопроекту,  на  наш  погляд,  не  дає чіткого  визначення  поняття   "воєнний   стан".   Напевно,   слід конкретніше  визначити  термін "напад" та суть небезпеки,  про які йдеться в цій нормі.

 

     Потребує відповідного доопрацювання положення статті  11,  що визначає  перелік  державних органів,  повноваження яких не можуть бути припинені за умов воєнного стану.

 

     У цьому законопроекті зовсім  не  визначено  правовий  статус Верховної   Ради   України.  Абсолютно.  Тобто  чим  вона  повинна займатися, чи продовжуватиме вона роботу в період воєнного стану.

 

     Законопроектом потрібно також передбачити заборону  будь-яких виборів  до  органів влади,  зокрема й народних депутатів України, мітингів тощо.

 

     Вважаємо за потрібне відповідною зміною  редакції  статті  11 передбачити  можливість  обмеження повноважень окремих центральних та  місцевих  органів  виконавчої  влади,   діяльність   яких   не припиняється  за  умов  воєнного  стану,  та створення спеціальних додаткових  державних  структур  на  зразок  Державного   комітету оборони, що діяв під час Великої Вітчизняної війни.

 

     Маємо суттєві зауваження до редакції статті 17 законопроекту, що   передбачає   право   військового   командування   призупиняти діяльність політичних партій та громадських організацій. Зазначене положення  не  може  бути  визнане  юридично   обгрунтованим,   бо суперечить   вимогам   частини  четвертої  статті  37  Конституції України,  за   якою   заборона   діяльності   об'єднань   громадян здійснюється лише в судовому порядку,  тобто судовими органами,  а не військовим командуванням.

 

     Далі. Разом зі зміною редакції зазначеної статті треба  чітко визначити перелік заходів, запроваджуваних у режимі комендантської години,  зокрема  те,  які  правові  санкції  мають  застосовувати військові  коменданти  та командування загалом за періоду воєнного стану. У законопроекті зовсім про це не сказано.

 

     Очевидно, не  можна  погодитись  із  запропонованою редакцією статті  22,  якою  передбачена  можливість  визначення   правового статусу  громадян  і  юридичних  осіб  на  період  воєнного  стану підзаконними  нормативноправовими  актами.  Зважаючи  на  особливу важливість таких правовідносин в особливому режимі воєнного стану, питання  правового  статусу  громадян  і  юридичних   осіб   треба регулювати лише відповідними законодавчими актами.

 

     Ще таке  зауваження.  Потребують додаткового вивчення питання доцільності передбачуваної цим законодавчим актом адміністративної відповідальності  за порушення режиму воєнного стану.  З огляду на те,  що правовідносини адміністративних правопорушень  регулюються адміністративним  правом  України,  на  мою думку,  названа стаття законопроекту повинна мати бланкетну норму,  тобто  відсилкову  до Кодексу про адміністративні правопорушення.

 

     І останнє.  З  цього  законопроекту  незрозуміло,  хто буде в державі здійснювати нагляд за дотриманням  законності  за  періоду воєнного стану. Напевно, в державі є Генеральна прокуратура, отож, мають бути чітко виписані її роль та функції за воєнного стану.

 

     Висновок: Комітет з питань  національної  безпеки  і  оборони пропонує  прийняти  в  першому  читанні  цей законопроект,  але ці нормативні неточності, про які я сказав, треба повністю усунути до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олегу Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  на  виступи записалися 8 народних депутатів. Ми з вами домовилися,  що  відводимо  10  хвилин  на  обговорення. Депутат  Мироненко.  Будь  ласка.  Три  хвилини.  За ним - депутат Білас. Ми сьогодні завершимо пленарне засідання, не хвилюйтеся.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 5,  Автономна Республіка  Крим).  Фракция   коммунистов.   Уважаемые   депутаты! Уважаемые избиратели!

 

     Во-первых, я  согласен с предшествующим выступающим,  который предостерегал   нас,   что   данный   законопроект    предполагает возможность   в   период   военного   положения   приостанавливать деятельность партий.  Фактически  такая  норма  может  привести  к диктатуре Президента,  мы не будем называть конкретно, какого. Эту норму надо исключить из данного законопроекта.

 

     Во-вторых, я согласен с предшествующим  выступающим  также  в отношении   того,   что  в  законопроекте  не  определены  функции Верховной Рады Украины, то есть Верховная Рада Украины исключается из политической жизни в период военного положения.

 

     В-третьих, мы  отлично знаем,  уважаемые депутаты и уважаемые избиратели,  что  в  общем-то   президенты   часто   стремятся   к утверждению  фашистской диктатуры,  даже упоминают о том,  что для них примером является Пиночет -фашист, установивший кровавый режим в Чили.

 

     Мы должны  также  учесть,  что  в  нашем  законодательстве не предусмотрена фактическая судебная ответственность Президента. И я предлагаю  в связи с этим включить в этот законопроект статью 33 в следующей редакции: "Использование Президентом Украины или другими должностными  лицами  введения  военного положения с целью захвата власти или насильственного изменения,  разрушения конституционного строя  карается  в  соответствии  со статьями 165,  166,  56,  561 Криминального кодекса Украины Верховным Судом Украины. Инициатором судопроизводства   может   быть   гражданин  Украины,  прокуратура Украины, Верховный Суд Украины".

 

     Предлагаю ни в коем случае не  принимать  этот  законопроект, отклонить его.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білас. За ним - депутат Мазур.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 120,  Львівська  область).  Спілка  офіцерів  України,  Українське козацтво.   Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Я підтримую моїх  колег,  які  щойно  висловили  слушні зауваги  до  цього  законопроекту.  Але  водночас  ми  всі повинні сьогодні звернути увагу на те,  що,  як зауважив народний  депутат України Манчуленко,  пропонований законопроект повністю випливає з нашого основного закону,  тобто з Конституції.  І його мета  -  не звуження  сфери дії конституційних прав громадян нашої держави під час воєнного стану,  який (не дай Бог!) може бути запроваджено  за певних обставин, щоб їх ніколи не було. Мета цього законопроекту - зберегти в державі існуючий лад,  зберегти конституційний  порядок та  наділити  відповідними  повноваженнями  ті  органи  виконавчої влади,  на які покладаються функції,  пов'язані з дотриманням  під час  воєнного стану конституційного порядку.  Ось на що ми повинні звернути увагу.

 

     І плюс  до  цього,  шановні  колеги,   діяльність   будь-яких політичних  партій,  які відповідно до Конституції зареєстровані в Міністерстві  юстиції,  ніхто  не  має  права   заборонити.   Їхня діяльність під час воєнного стану тільки призупиняється. Але ніхто їх - ще раз акцентую - не може заборонити.  Водночас ніхто,  жоден виконавчий орган, який наділено відповідними повноваженнями на час воєнного стану,  аж  ніяк  не  може  перебирати  на  себе  функції законодавчого  органу.  І цілком слушним є намір у другому читанні чітко  регламентувати  окремі  аспекти  конституційної  діяльності законодавчого органу.

 

     Позиція депутатської  фракції  "Реформицентр"  щодо  поданого законопроекту  є  однозначною.  Ми   повинні   чітко   врегулювати законопроект у правовому плані, прийняти його в першому читанні як основоположний  документ  і  до  другого  читання  врахувати   всі зауваження,  які  висловили  мої колеги і я від імені депутатської групи "Реформи-центр".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая  оппозиция.  Елена  Мазур внесла проект постановления  Верховной  Рады  о  неприемлемости  этого   проекта закона. Она сейчас выступит и обоснует правильность своей позиции, продемонстрирует  грубейшие  нарушения   Конституции   Украины   в представленном   проекте   закона.  И  я  хочу  обратить  внимание депутатов на то,  что  докладчик  из  Министерства  юстиции  самым грубым  образом  подменил  понятие.  Я ему задал вопрос:  скажите, пожалуйста,  по  какой   статье   Конституции   правовой   основой соблюдения прав и свобод человека могут быть указы Президента?  Он мне ссылается на пункт 20 статьи 106 Конституции  (это  полномочия Президента),  где  сказано,  что  Президент  своим  указом  вводит военное  положение.  Однако  здесь  же  записано  "відповідно   до закону"!

 

     Далее, статья 7 (пункт 4) проекта закона предусматривает, что в указе Президента "Зазначається...  перелік конституційних прав і свобод   людини   і   громадянина,   які  обмежуються...".  Где  в Конституции есть право,  чтобы Президент своим указом  ограничивал права  и свободы человека?  Грубейшие нарушения Конституции есть и во многих других статьях проекта.

 

     А о сути неприемлемости Елена Мазур тоже доложит.

 

     ГОЛОВА. Володимире Романовичу,  не  треба  сперечатися.  Коли вводиться  воєнний  стан,  то  тоді  зовсім  не  всі закони діють, зокрема й статті Конституції. Тоді вводиться Положення про воєнний стан, і воно для всіх є основним законом.

 

     Все, сідайте, будь ласка.

 

     МАЗУР О.А.   Спасибо.   Фракция   ПСПУ,   Луганск.   Я   хочу аргументировать  свой  проект  постановления   о   неприемлемости. Владимир   Романович   сказал,   что  в  законопроекте  есть  одно нарушение.  Это то,  что  военное  положение  регулируется  актами Президента.  Но  там  есть еще более грубое нарушение.  В статье 3 есть ссылка на международные договоры Украины. Что подразумевается под  этими  актами?  Рассказываю вам.  Накануне Президент,  тоже в нарушение  Конституции  Украины,  принял  Державну  програму   про співробітництво з НАТО. Накануне, за год до этого, принята "Хартія про співробітництво з НАТО". Уже две базы НАТО подготовлены.

 

     В феврале,  когда Пустовойтенко вел  разговор  со  "старушкой Шапокляк" - мадам Олбрайт, выяснял...

 

     ГОЛОВА. Прошу вимкнути мікрофон. Звільніть трибуну. Я вважаю, що не можна такого допускати.  Ви перебуваєте на трибуні Верховної Ради, а не на закритому засіданні своєї фракції.

 

     Будь ласка, депутате Матвієнков.

 

     Я ще  раз кажу:  ви на трибуні Верховної Ради і,  будь ласка, добирайте слова. Бо у вас уже, як кажуть, туманиться розум.

 

     Будь ласка, депутате Матвієнков з місця.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Мы  рассматриваем  сегодня,   конечно,   очень   важный законопроект.  Приятно,  что здесь сделаны попытки разносторонне и взвешенно определить острые проблемы.

 

     Есть позитивные  моменты  в  этом  законопроекте.  Определены порядок введения военного положения,  правовые основы деятельности государственных органов,  военного командования,  органов местного самоуправления, руководства предприятий, учреждений и так далее.

 

     Проект закона    в   основных   своих   положениях   отвечает действующему  законодательству.  Но,  вместе  с  тем,  здесь  есть положения, которые требуют определенной доработки.

 

     Нужно четко определить статус военного положения, об этом уже сегодня говорили.  Должна быть четко  определена  роль  Верховного Совета в этой ситуации,  какое место он в ней занимает. В статье 8 законопроекта установлено,  что  военное  положение  отменяется  в случае  исчезновения  угрозы нападения,  опасности государственной независимости Украины  или  прекращения  состояния  войны,  о  чем немедленно  обявляется  через  средства  массовой информации.  Но законодатель  не  определяет,  кто  именно  должен  принимать  это решение и через какие органы.

 

     Статья 26   законопроекта   предполагает,   что   Украина   в соответствии с Международным пактом о гражданских  и  политических правах  не  позже  чем  через три дня со времени введения военного положения  уведомляет  через  Генерального  секретаря  ООН  другие государства,  участвующие  в  этом  пакте,  об  ограничении прав и свобод граждан,  являющемся отклонением от  обязательств  согласно Международному  пакту.  Но  пункт  третий  статьи 4 Международного пакта о гражданских и политических правах предусматривает, что при отступлении  от  принятых  пактом положений государство немедленно уведомляет  об  этом  через  Генерального  секретаря  ООН   другие государства.

 

     В общем-то можно продолжать перечень этих недоработок.  Скажу одно.  Конечно же,  в таком серьезном и важном  вопросе  Верховный Совет   должен   законодательно  определить  нормативы  и  порядок действия и исполнительных, и законодательных органов.

 

     Группа "Возрождение  регионов"  будет  голосовать   за   этот законопроект  в  первом  чтении  и  предлагать  свои  изменения  и дополнения,  чтобы, еще раз подчеркиваю, законодательно определить нормативы  и нормы действия всех ветвей власти в этой чрезвычайной ситуации. Не дай Бог, конечно, нам ее переживать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні колеги,  народний   депутат   Мазур   внесла   проект постанови  про  неприйнятність  даного  законопроекту.  Ставлю  на голосування таку пропозицію.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставлю на    голосування    пропозицію    про     перенесення законопроекту  з  відповідним  доопрацюванням  на  повторне  перше читання з урахуванням зауважень,  висловлених під час  обговорення та  у  відповідях  на  запитання.  Ще раз кажу:  на повторне перше читання.

 

     "За" - 178.

 

     Я ще  раз  прошу:  проголосуйте.  Хто  за  те,  щоб  прийняти законопроект у першому читанні, будь ласка.

 

     "За" - 56.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію перенести на повторне перше читання.  Будь  ласка,  підтримайте.  Я  думаю,  що  це  правильна пропозиція.

 

     "За" - 186.

 

     Переноситься на завтра, на ранкове голосування.

 

     Слово надається  Олександру  Олександровичу  Чалому - першому заступнику міністра  закордонних  справ.  Будь  ласка.  Ми  давали вранці   доручення   Міністерству  зовнішніх  справ  поінформувати наприкінці засідання щодо становища в Косово.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  Шановні народні  депутати!  Інформація  надходить щохвилини, у МЗС працює група моніторингу. Президент України, який перебуває в Швеції,  поінформований про перебіг подій,  зокрема  й стосовно  документів,  прийнятих  Верховною  Радою.  Вирішено,  що міністр  закордонних  справ,  який  перебуває  з  ним  у   Швеції, повернеться додому раніше - завтра.

 

     Фактичний бік справи виглядає ось як. Літаки Б-52 перебувають у  повітрі,  баражують   безпосередньо   навколо,   так   скажемо, Югославії. Ситуація дуже гостра й напружена.

 

     Якими можуть бути остаточні дії цих літаків?  Зараз ми можемо тільки передбачати.  Проте цілковитої впевненості  щодо  того,  чи завдадуть вони удару, чи ні, на цю хвилину немає.

 

     Дії МЗС.   Завершилося   вивезення  членів  сімей  посольства України  в  Бєлграді.  Вони  вже  перебувають  в  Угорщині.  Через декілька годин вони відбудуть до Києва.

 

     Уранці я не інформував вас про це, але всі спостерігачі ОБСЄ, які перебували в Косово від України, вже поза межами Косово.

 

     Міністр оборони України відмінив свій закордонний візит, який сьогодні  мав  розпочати,  і підтримує постійні контакти зі своїми колегами.  Він розмовляв уже  також  із  міністром  оборони  Росії Сергеєвим.  Декілька  хвилин  тому  Президент Російської Федерації Єльцин виступив із заявою.  Текст її ще не передано  до  Верховної Ради.  Але це факт,  що він виступив із заявою. Iнформації про те, чи виступила з будь-якою заявою Держдума, на цей момент немає.

 

     Деякі країни уже чітко висловилися за підтримку позиції  НАТО і засудили позицію Югославії.  Це передусім Франція (ви знаєте, що її позиція до останнього моменту була дещо іншою) і Латвія (Шум  у залi).

 

     Я коментую  фактичний  стан  справ.  Ми  підтримуємо постійні контакти з послом Югославії.  Він  сьогодні  був  у  міністерстві, передав   нам   їхні  документи,  їх  бачення,  як  ситуація  може розвиватися.  Повинен вас також поінформувати,  що в середині  дня був  сигнал  із  Москви.  Посол  Югославії  повідомив,  що можливі контакти між СФРЮ  і  Холбруком.  Однак  подальшої  інформації  не надійшло.  Тобто  даних  щодо контактів на цей час чи якихось заяв сторін про готовність сісти за стіл переговорів немає.

 

     Оце головні моменти.  Можливо,  у вас будуть якісь  уточнюючі запитання.  В  МЗС протягом ночі працюватиме група моніторингу,  і вся інформація,  яка надходить до МЗС, оперативно передаватиметься Президенту в Стокгольм.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що запитань ставити не треба.  Через годину ми з вами слухатимемо "Останні вісті" - найсвіжішу інформацію.  Та й заступнику міністра також треба дати можливість зорієнтуватися й підготуватися. Якщо потрібні будуть матеріали, ми завтра запросимо Олександра Олександровича і він поінформує нас.

 

     На цьому завершуємо сьогоднішню роботу.

 

     Дякую за увагу.