Стенограма пленарного засідання

23 березня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  23  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості,   запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  пленарне  засідання  Верховної  Ради.  Прохання   до народних депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 311  народних депутатів,  а точніше,  встигли зареєструватися. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати! Дозвольте виконати деякі доручення. Насамперед - про складення присяги народним депутатом.

 

     Центральна виборча  комісія  зареєструвала Кендзьора Ярослава Михайловича народним депутатом України, обраним у багатомандатному загальнодержавному  виборчому  окрузі  від Народного руху України. Відповідно до  статті  79  Конституції  перед  вступом  на  посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України.

 

     Для складення   присяги   на  трибуну  запрошується  народний депутат України Кендзьор Ярослав Михайлович. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  народний депутат України (багато-мандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Присягаю  на  вірність Україні.  Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити  суверенітет  і незалежність   України,   дбати  про  благо  Вітчизни  і  добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,    виконувати    свої    обов'язки   в   інтересах   усіх співвітчизників.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!   Дозвольте   поздоровити Ярослава  Михайловича  із  вступом  на  посаду  народного депутата України (Оплески).

 

     ----------

 

     Щодо запитів народних депутатів.

 

     Цибенко Петро Степанович звертається  до  Президента  України стосовно ситуації, що склалася на шахті

 71 "Індустрія" в місті Ровеньки Луганської області  у  зв'язку  з невиплатою зарплати за 12 місяців. Прошу визначитися.

 

     "За" - 183.

 

     Про направлення. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Кармазін Юрій  Анатолійович звертається до Президента України щодо брутального порушення Конституції, норм Кримінального кодексу України   внаслідок   незаконного  зупинення  Президентом  України виконання  судових  вироків  стосовно  270  вбивць  дітей,  жінок, чоловіків, засуджених судами України до виключної міри покарання - смертної кари.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 206.

 

     Про направлення голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Новик Анатолій  Матвійович  звертається  до  Прем'єр-міністра України  у зв'язку з припиненням фінансування робіт із газифікації села Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області,  яке розташоване в зоні радіоактивного забруднення;

 

     Чиж Іван  Сергійович  звертається до Прем'єр-міністра України щодо ліквідації багатомісячної заборгованості із виплати  зарплати працівникам профтехосвіти Хмельницької області;

 

     Черненко Віталій  Григорович  -  до  Прем'єр-міністра України щодо фінансування завершення будівництва школи в місті Горлівці;

 

     група народних  депутатів  (Красняков,  Дорогунцов,  Пасечна, Цибенко, Грачев) звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку з ігноруванням рішення Верховної Ради щодо часткового фінансування виплат, передбачених статтею 57 Закону про освіту;

 

     Кармазін Юрій  Анатолійович  звертається  до Прем'єр-міністра України щодо порушення прав громадян України - водіїв транспортних засобів  унаслідок прийняття Кабінетом Міністрів Постанови 980 від 6 грудня 1993 року про внесення змін і доповнень до Положення  про порядок  видачі  посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами,  якою незаконно  введено  вимогу  мати  до посвідчення водія талон попередження.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Марковська Ніна  Степанівна  звертається  до міністра оборони України у зв'язку з нереагуванням на звернення щодо причин відмови в  отриманні  санаторно-курортних  путівок військовим пенсіонерам, офіцерам запасу та у відставці.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 196.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я просив  би  проголосувати  за  направлення запитів  депутатів Цибенка і Кармазіна.  Підтримайте,  будь ласка, вони всім зрозумілі. Голосуємо. Про направлення цих двох запитів.

 

     "За" - 247.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Таке оголошення.  Відповідно  до  статті   4.2.2   Регламенту Верховної  Ради  України  інформую  про  вихід  народного депутата України Гуцола Михайла Васильовича зі складу депутатської  фракції Партії зелених України та входження до складу депутатської фракції "Батьківщина" (Оплески).

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Сьогодні надаємо слово для  оголошення  заяв від  фракцій  і груп.  Від фракції "Громада" слово має Павловський Михайло Антонович. За ним - депутат Глухівський від фракції Руху.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Фракція "Громада". Шановні колеги! Шановні наші виборці! Хочу звернути вашу увагу на те,  що в порядку денному на  сьогодні немає питання про взаємовідносини з Міжнародним валютним фондом. А воно надзвичайно гостре,  тому що йдеться про те,  або ми до кінця знищимо наше власне виробництво і, отже, нашу державу, або негайно отримаємо кредити,  які теж знищать цю саму державу, призведуть до фінансового закабалення.

 

     Незважаючи на  те  що  Верховна Рада прийняла зміни до Закону про ціни і ціноутворення, прийняла в першому читанні проект Закону про засади соціального захисту в Україні в перехідний період, яким забороняється підвищувати  ціни  і  тарифи,  віцепрем'єр  (він  же французький  барон) Тігіпко Сергій Леонідович заявив,  що уряд все одно підвищить ціни,  аби отримати  ці  подачки  від  Міжнародного валютного фонду.

 

     Більше того,    уряд   підписав   додатковий   меморандум   з Міжнародним валютним фондом і направив його тільки  в  Міжнародний валютний  фонд,  у  Верховній Раді його немає.  Відбувається повне ігнорування Верховної Ради,  ігнорування народу  України  невідомо заради чого.  Нищаться всі механізми захисту нашого ринку й нашого виробника.  Ви знаєте,  що указом Президента ліквідовано Державний комітет України по стандартизації,  метрології та сертифікації. Це було єдине джерело цивілізованого захисту нашого  ринку  і  нашого виробника.   Тепер  на  вимогу  Світового  банку  та  Міжнародного валютного фонду цей комітет ліквідовано.

 

     Я думаю,  нам треба розглянути це питання,  тим паче  що  всі питання   організації  влади  згідно  зі  статтею  92  Конституції вирішуються виключно законами. Ми повинні вимагати, щоб був закон, в  якому  ми  повинні врегулювати відповідну систему влади в нашій державі.

 

     Ви знаєте,  що вже йде мова про те, щоб знизити ціни й ставки акцизного збору на імпортні товари.  Це зруйнує наш ринок, зруйнує наше виробництво і призведе до подальшого зубожіння широких верств населення.  Тому  фракція  "Громада"  наполягає  на  тому,  щоб ми поіменно проголосували за включення до порядку денного на сьогодні питання  про  меморандум  із  Міжнародним валютним фондом,  щоб ми знали,  що нас чекає,  що від нас вимагають,  і могли сформулювати свої умови,  за яких відстоювалися б національні інтереси України. Тому я прошу:  давайте зберемося сьогодні. Питання стоїть так: або ми,  Верховна  Рада,  впливаємо на події в нашій державі,  або нас повністю ігнорують,  і  французький  барон  (він  же  віцепрем'єр) вирішує те, що йому потрібно.

 

     Я думаю,    що   доречно   поставити   питання   про   довіру віце-прем'єрміністру з економіки Тігіпку Сергію Леонідовичу,  який не  відстоює  інтереси  України і не займається питаннями розвитку нашої економіки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський,  фракція Руху.  За ним - депутат Білоус, НДП.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України, фракція Руху. Шановний пане Голово!  Шановні колеги народні депутати! Цією заявою фракція Руху  приєднується  до  протесту  студентської  молоді  з  приводу запровадження Кабміном нового порядку надання студентам пільгового проїзду на приміському і міжміському транспорті.

 

     Цей новий  порядок,  за  яким  студент має купувати квиток за повну вартість,  а після поїздки пред'являти його в  деканат,  щоб йому   повернули  половину  вартості  проїзду,  фактично  скасовує студентську транспортну пільгу. Бо якщо сьогодні навчальні заклади не  мають  коштів  на  покриття  кількамісячних заборгованостей із стипендій,  то,  звичайно, будуть виникати такі самі багатомісячні заборгованості  з  відшкодування  студентам  половини транспортних витрат.

 

     З іншого боку,  скажіть: де студент має брати гроші на квиток за повну вартість,  якщо розмір його стипендії лише 10-15 гривень, та й виплачується з кількамісячною затримкою?

 

     Так, сьогодні   уряд   не   може   забезпечити    транспортне обслуговування  такої  кількості пільгових категорій населення (їх понад тридцять),  але  дивовижно,  що  Кабінет  Міністрів  вирішив почати  скасування  пільг  не  для платоспроможних груп громадян - податківців,  прокурорів  та  інших,  а  для  найнезахищеніших   - студентів.

 

     Фракція підтримує  вимогу  студентів скасувати спільний наказ кількох  міністерств  59  від  1  березня  1999  року  і  поновити 50-відсоткову  пільгу  для  студентів.  А якщо встановлювати новий порядок,  то такий,  щоб він,  будучи  адресним  і  скерованим  на неплатоспроможних   студентів,   не   означав  би  для  них  повне скасування цієї життєво важливої пільги. Це перше.

 

     Друге. Фракція звертається до уряду у зв'язку з  невиконанням ним  своїх  обіцянок  щодо  виплати  працівникам  бюджетної сфери, зокрема освітянам,  заборгованих зарплат.  Борги не зменшуються, а зростають.

 

     Фракція наголошує,  що  за цих обставин підвищення з 1 квітня тарифів  на  комунальні  послуги  (а  уряд  має  такий  намір),  є неприпустимим. Фракція закликає уряд скасувати це рішення.

 

     Третє. Фракція   повідомляє   про   численні   протести,  які продовжують надходити на її адресу та адресу  членів  фракції  від виборців з приводу ганебного рішення Верховної Ради про приєднання до МПА СНД і про  грубі  порушення  Регламенту,  допущені  Головою Верховної  Ради  при  прийнятті  цього  рішення.  У  зв'язку з цим фракція повідомляє своїх виборців,  що всі члени фракції поставили свої  підписи  під  поданням  до Конституційного Суду про визнання цього рішення  недійсним  у  зв'язку  з  порушенням  Регламенту  і фальшуванням при голосуванні.

 

     Фракція закликає депутатів - членів інших фракцій приєднатися до цього подання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Бурні аплодисменти.

 

     Депутат Білоус - від фракції НДП. За ним - депутат Чиж.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НДП).  Дорогі друзі!  Шановні колеги!  Я  зачитаю заяву  фракції  Народно-демократичної  партії у Верховній Раді про ситуацію навколо формування Національної  ради  України  з  питань телебачення і радіомовлення.

 

     "16 березня 1999 року Верховна Рада України у відповідності з Законом про Національну раду з питань телебачення і  радіомовлення та у зв'язку із закінченням строку повноважень попереднього складу Національної ради обрала чотирьох членів  цього  найважливішого  в інформаційній   сфері  конституційного  органу  за  парламентською квотою.

 

     Незадовго до того,  24 лютого, Президент України, відкликавши свою  четвірку кандидатів,  звернувся з листом до Голови Верховної Ради, в якому повідомив, що підпише укази про призначення чотирьох членів  Національної  ради  за  квотою  Президента  відразу  після ухвалення відповідної постанови парламентом.

 

     Своєю постановою від 16 березня український  парламент  попри загострення  політичної  боротьби довів свою здатність погоджувати інтереси різних політичних сил,  виходячи насамперед з професійних якостей   претендентів   на  високі  державні  посади.  Саме  тому якнайшвидше призначення чотирьох  фахівців  за  квотою  Президента дозволило   б   відновити   роботу   Національної  ради  з  питань телебачення і  радіо-мовлення,  продовжити  ліцензування  теле-  і радіоорганізацій, створити систему дієвого контролю за дотриманням чинного законодавства  в  теле-  і  радіоінформаційному  просторі, захистити інформаційний суверенітет держави.

 

     Але саме    така   перспектива   викликає   останніми   днями неприхований  опір  рішенню  законодавчого  органу  з   боку   тих фінансово-політичних  угруповань,  яких влаштовує безлад у теле- і радіоінформаційному просторі України.

 

     Захищаючи свої  суто  корпоративні  інтереси,  вони  вдалися, використовуючи  загальнонаціональні канали радіо і телебачення,  у тому числі й перший національний телеканал,  який фінансується  за рахунок  платників  податків,  до  поширення компромату на обраних Верховною Радою кандидатів,  кожен  з  яких  пройшов  прискіпливий відбір на всіх стадіях парламентського обговорення:  у фракціях, у профільному комітеті, у сесійній залі тощо.

 

     У законодавчому органі нечисленна група  лобістів  зазначених сил,  які  полюбляють  видавати  власні  бізнесплани  за  інтереси держави та її глави, дійшла до того, що в листі на ім'я Президента ухвалену парламентом постанову назвали рішенням групи зацікавлених осіб,  забувши, що за її прийняття голосували представники фракцій КПУ,  СПУ,  Руху,  НДП,  "Реформи-центр"  та інших фракцій різного ідеологічного  спрямування.  Закликаючи  Президента   до   прямого порушення   Конституції  -  не  призначати  свою  четвірку  членів Національної  ради,  підписанти  прямо  провокують  конфлікт   між законодавчою і виконавчою гілками влади.

 

     Виходячи зі  сказаного,  фракція Народно-демократичної партії звертається до Президента України з  пропозицією  про  якнайшвидше призначення  членів  Національної  ради  з  питань  телебачення  і радіомовлення за квотою Президента.  Таке рішення не тільки  дасть Національній раді можливість працювати,  а й послугує налагодженню конструктивної взаємодії між главою  держави  та  її  законодавчим органом".

 

     Наприкінці я хочу додати одну ремарку від себе як кандидата в майстри з шахів.  Ремарка стосується одного  націонал-демократа  - колеги,  який  носить  прізвище  Великого Кобзаря:  бути пішаком у шаховій грі - справа невдячна,  пішак дуже рідко  досягає  восьмої горизонталі  і  стає  ферзем.  Набагато  частіше  його приносять у жертву.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Чиж Іван Сергійович від соцфракції.  За ним виступатиме депутат Гавриш.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян  (Лівий  центр).  Шановні  колеги!  Фракція  соціалістів   у Верховній  Раді  висловлює  глибоку  тривогу  з  приводу обмеження свободи слова  і  переслідування  опозиційних  видань  в  Україні. Засоби   масової   інформації   монополізуються.   На   телеканали накладається владна лапа.  Діюча влада повною мірою контролює всіх загальнонаціональних мовників.  Лідери опозиційних партій зникли з екранів телебачення,  їхнє слово не пропускають в  ефір,  бояться. Інсинуації,  бруд,  підтасовування  фактів - повсякденна практика, особливо щодо Олександра Мороза.

 

     І найбільший кляп влада намагається заштовхати тим  виданням, які займають позицію чесну,  принципову,  позицію громадянську.  Я міг би назвати  десятки  видань,  серед  них  "Політика",  "Правда України", 11-й канал телебачення в Дніпропетровську, десятки газет у різних регіонах.

 

     Механізмом розправи з неугодними опозиційними виданнями стали судові  переслідування.  На  жаль,  свідомо  чи  несвідомо частина Верховної Ради не підтримала  мої  пропозиції  на  захист  свободи слова. Боюся, коли б не довелося розкаюватися.

 

     Апогеєм гидкого продажництва є діяльність на місцях створених під прикриттям Фонду соціального захисту сексотських  структур.  У мене  в  руках  лист  конкретної  людини  із  Летичівського району Хмельницької області Анастасії Іванівни  Башкірцевої.  Вона  пише: "Рахуємо  кожну  копійку,  навіть  на  оцей  конверт.  У  лютому у Верховній Раді виступав депутат, який запропонував створити слідчу комісію,  щоб розібратися, що це за структури створено. Ось у нас, у Летичеві,  теж  є  така  добудова,  її  очолює  Гунько,  учитель історії.   Ось   у  цій  новоспеченій  організації  прямо  кажуть: голосуйте за Кучму,  підготуйте своїх виборців і  вам  забезпечена оранка  і посів,  мастила,  бензин,  солярка,  міндобрива - за все заплатили".

 

     Далі людина пише: "Нам пенсію не видали ще за липень минулого року.  У  спілці вже три роки люди не бачать живої копійки.  Влада наші вклади не повертає.  І щоб усі знали, що отака "злагода" - на користь   саме   нинішній   владі.   А  з  такими  Гуньками  треба розбиратися"...

 

     Учора на  нараді  в  Голови  Верховної  Ради  України   дехто звинувачував мене в лобіюванні.  Ну що ж,  мушу зізнатися:  я таки лобіюю.  Але  лобіюю  не  владні  забаганки  щодо   переслідування опозиційних лідерів та розколу лівого блоку,  не сепаратні зговори щодо виборів у Києві,  результат яких наперед  задано.  Я  і  наша фракція  лобіюємо  конституційне  право  наших виборців на свободу слова.  Ми  лобіюємо  боротьбу  проти  іноземних  олігархів,   які монополізували засоби інформації.  Я хочу сказати,  що ми лобіюємо чесне журналістське слово, в яке стріляють ізза рогу.

 

     Закінчу словами Володимира Шинкарука з  його  чудової  пісні: "Грозою  небо навпіл розколото.  Треба будити душі поснулі.  Слово сьогодні не на вагу золота - слово сьогодні на вагу кулі".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Гавришу   від    групи "Відродження регіонів". За ним - депутат Черняк.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   176,   Харківська   область).  Група "Відродження регіонів".  Шановні колеги!  Шановні радіослухачі! На звернення  харківського  обласного комітету профспілки працівників енергетики та  електротехнічної  промисловості  України  виголошую заяву  депутатської  групи  "Відродження  регіонів" щодо кризового стану у сфері енергетики.

 

     "Незважаючи на незначне зростання промислового виробництва  в першій   половині   1998   року,   велика   кількість  підприємств машинобудування  та  енергетики,  особливо   ядерної   енергетики, опинилася  у вкрай тяжкому становищі.  Фінансово-економічна криза, неплатежі  призводять  до  згортання   виробництва   в   регіонах, скорочення  чисельності  працюючих,  збільшення  рівня прихованого безробіття.

 

     На багатьох  підприємствах  у  сфері  енергетики  та  ядерної енергетики заробітна плата сплачується з запізненням до року, а то навіть  і  більше.  Заходи  уряду  щодо   прискореного   погашення заборгованості  підприємств  енергетичного сектора перед Пенсійним фондом  за  реальної  відсутності  обігових  коштів  на   рахунках призвели   до   їх   блокування   і   подальшого  погіршення  умов господарської діяльності підприємств.

 

     Ситуація різко  погіршується  в  першу  чергу  тому,  що   на державному   рівні  немає  узгодженої  програми  розвитку  галузей промисловості,  у державній політиці відсутні чіткі орієнтири щодо напрямів   розвитку  вітчизняного  виробництва  і  особливо  таких стратегічно важливих галузей,  як  енергетика.  Політика  силового тиску,   адміністративно-поліцейські   методи,   що  практикуються виконавчою владою без реальної підтримки  виробництва,  призводять лише до постійного погіршення ситуації.

 

     Таким чином,  замість  реальних  економічних реформацій,  які єдині можуть забезпечити наповнення  ринку  товарами,  проводиться жорстка  система адміністративного контролю,  що знищує стимули та можливості ефективної праці.  Така система призводить до того,  що ще  тугіше затягується зашморг на шиї виробничого сектора України, від чого вмирає і без того слабка економіка.

 

     Дедалі все більше і більше стає  зрозумілим,  що  український уряд  не здатний самостійно планувати та проводити власну системну економічну політику через  брак  політичної  волі  та  відсутність узгоджених інтересів.

 

     Нам конче  потрібно,  -  заявляють  профспілки,  -  по-перше, відродити   фінансово-кредитну   систему   з   наданням   цільових банківських кредитів за ставкою не більше 15-20 відсотків.

 

     По-друге, значного  вдосконалення  потребує існуюча податкова система, оскільки вона не стимулює власного виробника.

 

     По-третє, украй потрібне запровадження економічного механізму стимулювання енергозбереження згідно з державними програмами.

 

     По-четверте, нагальною     необхідністю     є    якнайскоріше застосування    диференційованих    підходів    до    встановлення амортизаційних відрахувань.

 

     По-п'яте, треба  активно  проводити  програму  реприватизації стосовно тих підприємств енергетичної  галузі,  які  не  виконують програму приватизації.

 

     Поряд із  тим  ми  рішуче  засуджуємо  дії  органів державної влади,  що придушують працюючі підприємства блокуванням  рахунків, обмежують   можливість   виплати   заробітної   плати   робітникам підприємств,  призводять до  соціальної  напруженості  в  трудових колективах.

 

     Ми вважаємо, що лише створення програм регіонального розвитку дасть Україні можливість вийти з кризи, в якій ми опинилися".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Черняк,  фракція Руху.  За  ним  -  депутат  Білорус, фракція "Батьківщина".

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні народні  депутати!  Шановні  виборці!  Народний рух України стояв, стоїть і  стоятиме  на  сторожі  національних  інтересів  України. Основну   загрозу   для  національної  безпеки  сьогодні  продукує економіка.

 

     Фракція Народного руху України вважає,  що настав час перейти від   псевдореформ  до  справжніх  реформ.  Наслідками  проведення псевдореформ є масове зубожіння населення, гостра фінансова криза, руйнація економіки, збільшення відставання в економічному розвитку між Україною і сусідніми  країнами.  Так,  якщо  в  1992  році  це відставання  між Польщею і Україною становило 7-8 років,  то тепер воно сягнуло 18-20 років.  При цьому, звичайно, Польща не стоятиме на   місці,   а   розвиватиметься  далі.  Якраз  збільшення  цього відставання є  свідченням  того,  що  реформи  в  нас  несправжні, псевдореформи.

 

     Фракція Народного  руху  України вважає,  що потрібно суттєво змінити  модель   реформування   економіки   України.   Необхідно, по-перше,  перейти  від  обмежувальних,  стримувальних  заходів до політики стимулювання виробництва й  попиту;  по-друге,  здійснити комплекс  заходів  щодо  захисту внутрішнього ринку від остаточної руйнації;  по-третє,  перейти до комбінованої  терапії,  лікування економіки,  що  включає,  крім  монетарної політики,  інноваційну, інвестиційну, структурну та інституційну політику.

 

     Верховна Рада заполітизована,  заангажована  і  залобійована. Вона діє методом скиртування законопроектів. Настав час подивитися на нашу  діяльність  під  певним  кутом  зору  -  під  кутом  зору вирішення тих гострих,  жагучих,  болючих і пекучих проблем, які в нас є.  А це перш за все  дві  проблеми  -  наповнення  бюджету  і перехід  до економічного пожвавлення та економічного зростання.  Я думаю,  нам потрібно приймати  саме  ті  закони,  які  сприятимуть вирішенню цих двох основних проблем.

 

     У зв'язку  з  цим  фракція  Народного  руху  України пропонує прийняти закони:

 

     що регулюють податкову політику і посилюють  стимулюючу  роль податків;

 

     що регулюють  грошово-кредитну  політику і відкривають доступ підприємствам до кредитів;

 

     що регулюють  інвестиційну  політику  і  сприяють   створенню сприятливого інвестиційного клімату в Україні;

 

     що регулюють  підприємницьку  діяльність і забезпечують вихід економіки з тіні;

 

     що регулюють  систему  обліку  й  розрахунків   у   народному господарстві і сприяють подоланню платіжної кризи.

 

     І останнє.  Народний  рух  України  надає особливого значення енергозабезпеченню  нашої  держави,  виступає   за   альтернативні джерела  постачання  сирої  нафти  в  Україну  і  у  зв'язку з цим наполягає на прискоренні  будівництва  нафтотермінала  в  Одесі  і трубопроводу "Одеса - Броди".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Білорус,  фракція  "Батьківщина".  За  ним - депутат Довгань.

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").   "Заява   фракції   "Батьківщина".  Про  необхідність активізації  економічного  і  соціального  напрямів  законотворчої діяльності Верховної Ради України.

 

     За рік,  що  фактично  минув  після виборів до Верховної Ради чотирнадцятого скликання, має місце подальше поглиблення системної кризи   в   Україні.   Сьогодні   країна   поставлена   на   грань соціально-економічної катастрофи.  Відповідальність перед  народом за  вкрай  низьку  ефективність системи державного управління,  за розвал економіки і соціальної сфери несуть усі гілки влади і  перш за все виконавча й законодавча влада.

 

     Діяльність Верховної  Ради  надмірно й штучно заполітизовано. Політична структуризація набуває  хаотичного  характеру.  Провідні політичні  сили,  представлені  в  парламенті,  зосереджують  свої зусилля на  протиборстві,  популізмі  й  демагогії.  В  результаті парламент  нового  скликання  зіткнувся з величезними труднощами в роботі,   спрямованій   на   консолідацію   всіх    конструктивних патріотичних сил,  їх об'єднання в парламентську більшість,  пошук політичних компромісів,  формування  стратегії  виходу  України  з глибокої кризи.

 

     У результаті  Верховна  Рада  зіткнулася  з реальною загрозою хронічної,  перманентної внутрішньої парламентської кризи.  Робота парламенту  не  сконцентрована  на  головних напрямах законодавчої діяльності.  Вона зводиться  в  основному  до  внесення  численних поправок і доповнень до чинних законів. Водночас створилися великі завали проектів нових законів.

 

     Фракція "Батьківщина"  виступає  за   те,   щоб   керівництво Верховної  Ради  зосередило  роботу  парламенту  на таких основних стратегічних  напрямах  законотворчої  діяльності,  як  економічна стратегія  і  реформи,  соціальна політика,  національна безпека і оборона. Ця робота вже фактично розпочата.

 

     Фракція "Батьківщина" вважає,  що  пріоритетним  стратегічним напрямом  законотворчої  діяльності парламенту має бути розробка й прийняття нових найважливіших  законів.  Наша  фракція  внесе  ряд нових   законодавчих   ініціатив,   у  тому  числі  щодо  розвитку Конституції  України,   адміністративної   реформи,   виборів   до Верховної Ради,  реформи системи судової влади, проекту Бюджетного кодексу,  проекту  Податкового  кодексу,   проекту   Кодексу   про соціальний захист населення тощо.

 

     Ми закликаємо  всі фракції до вирішення саме цих невідкладних завдань законотворчої діяльності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Довгань   Сергій   Васильович,   селянська фракція. За ним - депутат Осташ.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Селянська  партія  України.  Шановні  колеги!   Шановні   виборці! Останнім  часом  телебачення України продемонструвало невдоволення Леоніда Макаровича Кравчука  ініціативою  Олександра  Миколайовича Ткаченка   щодо   розробки   національної   програми  "Відродження України".

 

     На ці  зауваження  пораджу  шановному  пану   Кравчуку:   "Не хвилюйтесь, бережіть свою нервову систему, вона вам ще знадобиться для більш важливих справ".

 

     Життя суспільства розвивається за природними  законами,  люди рухаються  вперед  лише  тоді,  коли  спираються на тверді істини. Побажання чи мрії окремих осіб,  навіть  таких  високопоставлених, якщо вони не базуються на істинах, залишаються темами для казок чи байок.

 

     На горе  українському  народу  започаткована  вами   в   роки президентства  політика  розбудови  суверенної  держави повела наш народ від цивілізації до середньовіччя. На цьому хибному шляху вже втрачено  понад  2  мільйони  співвітчизників.  У  злидні пошилась половина населення держави.  Спад виробництва переростає в  розпад особливо важливих галузей економіки.  Ці негативні явища починають серйозно загрожувати безпеці України.

 

     Не бійтеся,  шановний  Леоніде  Макаровичу,  визнавати   свої помилки. Їх так багато і вони такі великі, що раніше чи пізніше їх історія суворо засудить і наступить час відповідальності  за  ваші діяння.

 

     Щодо ініціативи  Олександра  Ткаченка з розробки національної програми "Відродження України",  то це прямі  дії  на  виправлення ваших  помилок.  До  цієї справи залучена велика група вітчизняних учених і фахівців,  народних депутатів,  а  тому,  виконуючи  свій державний обов'язок,  Олександр Миколайович робить усе можливе для спасіння держави й народу і дозволу на це в  будь-кого,  навіть  у такої принципової людини,  як ви, питати не буде. Та й ваша участь у керівництві "Злагоди" для людей,  мабуть,  не зовсім  зрозуміла. Вони  не встигають усвідомлювати амплітуду і швидкість зміни ваших поглядів і переконань.  То ви перший  комуніст;  то  найактивніший прибічник   політики  Руху;  то,  будучи  Президентом,  витискуєте Леоніда Кучму з поста Прем'єрміністра, а тепер йому - Президентові

-  пропонуєте свої гарячі обійми.  Така ваша активність розколихує розгніване суспільство і далека від мети досягнення злагоди.

 

     Фракція Селянської партії України вважає,  що ці звинувачення та сумнівні оцінки з боку пана Кравчука є абсолютно безпідставними і спрямовані  на  відволікання  уваги  громадськості  від  дійсних винуватців    катастрофічного   соціально-економічного   становища українського народу.

 

     Ми вважаємо,  що саме Кравчук та йому  подібні  мають  повною мірою відповісти перед народом за наслідки нав'язаних ними реформ, які вони "плідно" проводили, займаючи вищі посади в державі.

 

     Щодо заяви  Руху  з  приводу  приєднання  до   МПА   СНД.   У сьогоднішньому   номері   газети   "День"  повідомляється,  що  77 відсотків  громадян  України  підтримують  ініціативи  Ткаченка  в Білорусії і Росії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Осташ,  фракція  "Реформи-центр".  За  ним - депутат Раханський.

 

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 126,   Львівська   область).   Фракція   "Реформи-центр".   "Заява депутатської фракції "Реформицентр".

 

     У ситуації,  яка  виникла сьогодні навколо проекту найбільшої за часів незалежної України іноземної інвестиції СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ", не можуть залишатися осторонь ні Верховна Рада України,  ні широка громадськість.

 

     Проект, на який покладається багато надій,  який  був  першою ластівкою  в  пошуку  ефективних кроків виходу економіки України з кризи,  перебуває на грані зриву.  Укладаючи договір  з  іноземним інвестором,  українська держава, незважаючи на шалений тиск з боку противників створення в Україні власного виробництва  автомобілів, виконала свої зобов'язання і надала СП значні податкові пільги для виробництва в Україні легкових автомобілів.

 

     На жаль, корейським інвестором уже протягом восьми місяців не реалізуються  зобов'язання  щодо  модернізації  діючих і створення нових потужностей та технологій,  не втілюється в  життя  програма виробництва   в   Україні   комплектуючих   виробів,  безпідставно блокується запропонований  українською  стороною  розвиток  мережі збуту та експорту продукції.

 

     Будь-які спроби   розв'язати   суперечки  шляхом  переговорів руйнуються  деструктивною  політикою   компанії   "ДЕУ".   Замість виконання  інвестиційних  зобов'язань  корейська  сторона  висуває ультимативні вимоги надати компанії "ДЕУ"  додаткової  переваги  в управлінні СП, перевести рахунки СП в іноземний банк і таке інше.

 

     На заваді  корейській  стороні став голова ради директорів СП Олександр  Сотников,  який  наполегливо  вимагає   від   інвестора дотримання інвестиційних зобов'язань.

 

     Красномовною є позиція компанії "ДЕУ": зупинити виробництво в СП до схвалення її необгрунтованого ультиматуму.  І це тоді,  коли завдяки  зусиллям  українських  машинобудівників вдалося відновити роботу конвейєра і випустити нову модель "ЗАЗ-1103".

 

     Депутатська фракція  "Реформицентр"  закликає  Верховну  Раду України підтримати принципову позицію українського керівництва СП, зокрема голови  ради  директорів  СП  Олександра  Сотникова,  щодо захисту   державних  інтересів,  провести  спеціальні  слухання  з питання про ситуацію навколо СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ",  а також розглянути як  невідкладний  законопроект  про  внесення  змін  до Закону про стимулювання  виробництва  автомобілів   в   Україні,   який   уже розглянуто в профільному комітеті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Раханський,  група  "Незалежні".  За  ним  - депутат Буйко.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые  коллеги!  Уважаемые избиратели!  Веками доказано,  что сельское хозяйство  -  это  тот промысел, устойчивое состояние которого, преуспевание являются для государства неотложной необходимостью. В нашей стране за последние годы перестали считаться с тем,  что успехи в сельском хозяйстве - залог процветания государства.  Сегодня в  период  весенне-полевых работ  в  соответствующих  ведомствах  не чувствуется напряжения и ответственности,  даже после проведения несколько дней тому  назад Дня  правительства  с отчетом министра агропромышленного комплекса Украины.

 

     Я это заявляю как народный депутат,  в округ которого  входит один  из  крупных  сельских  районов  Автономной Республики Крым - Сакский.

 

     На юге  страны  в  это   время   уже   должны   заканчиваться весенне-полевые  работы,  а  в  этом  районе  они  срываются из-за отсутствия дизтоплива  и  бензина.  Мои  неоднократные,  с  января текущего  года,  обращения  в  Минагропром Украины не дали никаких результатов,  за  исключением  оригинального  ответа   заместителя министра:  с  горючим  положение  сложное,  советую  обратиться  в государственный  резерв  Украины.  Спрашивается:  нужны  ли  такие заместители   министра   или   такое   министерство,  которое  вне зависимости от форм собственности хозяйств  обязано  заботиться  о них?

 

     Кроме того,  в  районе  отсутствуют в необходимых количествах семенной материал, удобрения, сельхозтехника.

 

     В любой стране мира сельское хозяйство не может  существовать без дотаций.  А у нас не могут оказать помощь даже в счет будущего урожая.  И  все   это   в   то   время,   когда   от   результатов сельскохозяйственного   производства  зависят  выплаты  заработной платы и пенсии в стране.  В  Сакском  районе,  например,  зарплату учителям,  медикам,  пенсионерам не выплачивают от 7 до 20 месяцев (на 1 марта 1999 года).  Кстати, задолженность по заработной плате и   пенсиям   стремительно   растет.  Такой  задержки  с  выплатой заработной платы и пенсий, вероятно, не найти в стране.

 

     Уважаемый Александр  Николаевич!  Я  прошу   дать   поручение правительству  Украины  срочно  оказать  помощь  Сакскому  району, который  призван  обеспечивать   сельскохозяйственной   продукцией жителей автономии и приезжающих на лечение и отдых людей,  и снять напряжение по выплате заработной платы и пенсий.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Буйко, Компартія. За ним - депутат Кононов. І завершуємо.

 

     БУЙКО Г.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Компартия Украины,  Донецкая  область.  Обстановка  в   Украине   вследствие пагубного    курса,   проводимого   Президентом   Кучмой   и   его правительствами,  постоянно ухудшается.  Об этом много  и  должным образом говорилось. Как представитель Донецкого региона я вынужден напомнить,  что на прошлой неделе состоялись массовые  выступления шахтеров   в  городах  Горловке,  Енакиево,  Донецке,  Доброполье, Торезе, Шахтерске и других. В этих выступлениях выдвигаются уже не только экономические требования, но и политические.

 

     Позволю себе   зачитать   только   один   фрагмент  резолюции енакиевских шахтеров.

 

     "В условиях  растущей   безработицы   и   обнищания   народа, пользуясь  боязнью  людей  потерять  работу,  государство  цинично продолжает использовать  бесплатный  труд  шахтеров,  призывая  их блюсти государственные интересы.

 

     Новым ударом  для  трудящихся  стало принятое недавно в угоду международным финансовым структурам решение повысить для населения плату за электроэнергию,  газ, коммунальные услуги. Это происходит на фоне замораживания заработной платы по указу Президента".

 

     Можно привести много подобных пунктов резолюции.  Я скажу еще о   телеграмме   горловских   шахтероврегрессников,   которую  они направили нам с  просьбой  обявить,  что  прибывают  в  Киев  для пикетирования с дальнейшим обявлением голодовки.

 

     Правительство, Президент  цинично не обращают внимания на все действия горняков и тех,  кто трудится  в  Донбассе.  Более  того, государственные  средства  информации,  прежде  всего телевидение, замалчивают  эти  события,  замалчивают  то,  что  шахтеры  -   на площадях,  что  они  выдвигают  политические  требования  отставки Президента, что эти требования выдвигают под красными знаменами.

 

     Можно отключить  телевидение,  можно  даже  в  страхе  самому зажмуриться, но от ответственности никто не уйдет.

 

     События, которые  произошли на той неделе,  - циничный фарс с так называемой "Злагодой",  в руководство, которой вошли известные "защитники" народа Украины - Пустовойтенко, Плющ, Кравчук, которые начинали  этот  губительный  курс   и   с   помощью   которых   он продолжается.  Как ни садитесь,  дорогие друзья,  вы провалили эту страну и вы уничтожаете ее народ.

 

     Я прошу дать  поручение  Генпрокуратуре  разобраться  со  150 миллионами  долларов,  которые  были  направлены  в  1996  году  в угольную промышленность и были разворованы.

 

     Сегодня наша фракция приняла решение проголосовать  за  новый 150-  миллионный  кредит.  Но это должно быть только дополнением к бюджету.  Не в бюджет,  а дополнением к бюджету.  И направить  эти средства на решение социально-экономических проблем.

 

     И еще,    Александр   Николаевич,   конкретно   в   связи   с международными событиями.  Сегодня наших  братьевславян  в  Сербии может  начать бомбардировать авиация НАТО.  Верховная Рада Украины не имеет права уходить от этих  вопросов,  и  фракция  коммунистов требует немедленно рассмотреть вопрос об отношении правительства и Президента к НАТО и к меморандуму,  в соответствии  с  которым  мы выполняем курс, навязанный нам западными структурами.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кононов, фракція зелених.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний  пане Голово! Панове депутати!  Шановні радіослухачі! По Україні розлилася хвиля обурення,   яка   піднялася   серед   студентів  після  скасування чиновниками Мінтрансу пільг для студентів на проїзд залізницею.

 

     У багатьох із нас є діти.  Вони навчаються  в  різних  містах України,   і  не  мені  вам  розказувати  про  наслідки  дикого  й безглуздого, я б сказав, совкового рішення міністерства.

 

     Усі ми часто говоримо про молодь,  але  хотілося  б,  щоб  це стало  звичним  і на засіданнях Верховної Ради.  Не розумію,  чому проблеми українських студентів все ще не  вважаються  гідними  для окремого розгляду депутатами Верховної Ради.

 

     Згадайте історію.  Розбомблена Японія, по згарищах Хіросіми й Нагасакі бродять здичавілі собаки. А в цей час люди вже збираються і  думають:  куди  будемо  рухатися,  куди вкладати останні кошти. Вклали в молодь. І сьогодні є квітуча країна.

 

     Ми ж будуємо країну і думаємо про що завгодно,  тільки не про молодих людей.

 

     Ми влаштовуємо  Дні  уряду,  присвячені  ситуації  в  якихось галузях  економіки.  А  хіба  не   варте   спеціального   розгляду знедолення  наших  студентів?  Чи  українська  система  освіти вже стоїть попереду всієї планети?  Треба чесно відповісти самим собі: гасло  "Молодь - наше майбутнє" має суто популістський сенс і не є програмою дій українського уряду.  Де  таке  можливо,  щоб  якийсь пішак,  якийсь  попка  чиновний  -  навіть не міністр чи заступник міністра  -  мав  право  скасовувати  пільги  для  цілої   верстви населення?  Та  він  навіть не збирається виправдатися за свої дії перед парламентаріями.

 

     Давайте заслухаємо міністра  транспорту  разом  із  міністром молодіжної  політики.  Хай  вони нам коротко пояснять,  як це таке диво трапляється в державі,  чому питання,  що знайшли  величезний відгук у суспільстві, не коментуються державними органами. Тоді ми з'ясуємо, хто в нас керує країною: до всього байдужа бюрократія чи народні обранці.

 

     Як лідер  Партії  зелених  я  вважаю,  що  в  сучасних умовах скасування  студентських  пільг  на  проїзд  неможливе,  і   прошу підтримати студентів,  панове депутати! Бо треба вже зрозуміти: не страшно,  коли молоде - зелене, а от коли старе, та все ще зелене,

- це по-справжньому страшно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  З усіх зауважень і пропозицій,  які висловлені, будуть направлені відповідні доручення в ті відомства, про які йшла мова.

 

     Щодо розгляду питання про відносини України з НАТО і розгляду меморандуму,  підписаного   урядом   і   Національним   банком   з Міжнародним валютним фондом. Ці питання є в порядку денному на цей тиждень - і про НАТО, і про меморандум. Ми їх розглянемо.

 

     Щодо заяви   депутата   Глухівського   стосовно    студентів. Доручення  Кабінету  Міністрів  про  скасування  цього рішення ми, безперечно,  дамо,  тим  більше  що  це  питання  піднімали  також декілька керівників фракцій.

 

     Про Національну  раду.  Депутат  Білоус дуже правильно підняв питання,  і я хочу лише нагадати декому,  що своє представництво в Національній   раді   ми   обрали  згідно  з  чинним  Законом  про Національну раду і з дотриманням  Регламенту:  профільний  комітет подає   пропозицію   з   урахуванням  рейтингового  голосування  в комітеті,  і Голова Верховної Ради вносить ці  кандидатури,  що  й було зроблено.

 

     Якщо когось  це  не  влаштовує,  то  вже справа їхня.  Але ми виконали цю процедуру і згідно з законом,  і згідно з Регламентом, який є законом для Верховної Ради.

 

     Щодо заяви   народного   депутата   Гавриша   за   зверненням Харківського обласного комітету профспілки працівників енергетики. Теж дамо відповідне доручення.

 

     Депутат Черняк  вніс  ряд конкретних пропозицій,  а точніше - комплекс заходів для виведення нашої економіки з кризового  стану. І  депутат  Білорус підняв ці питання.  Давайте від закликів,  від пропозицій переходити до конкретних дій.  Ви  є  членами  фракцій, членами відповідних комітетів.  Будьте ласкаві, готуйте документи, розглядайте в комітетах.  Ми їх в обов'язковому порядку  з  вашого дозволу   з  вашою  участю  внесемо,  і  розглянемо,  і  приймемо, безперечно.

 

     Щодо заяви  народного  депутата   Осташа   з   приводу   ДЕУ. Відповідне доручення теж дамо.

 

     Депутат Раханський  підняв  питання  про те,  що Міністерство агропромислового комплексу приділяє недостатньо  уваги  проведенню весняно-польових   робіт.  Це,  безперечно,  обов'язок  не  тільки міністерства, це - обов'язок Кабінету Міністрів передусім, тому що весна - це весь майбутній рік. І якщо таке ставлення, то, я думаю, це просто нерозуміння тих,  хто  взявся  керувати  такою  важливою справою,  як  агропромисловий  комплекс.  Ідеться про продовольчий фонд,  а це стосується не тільки працівників аграрного сектора, це стосується всіх 50 мільйонів наших громадян без винятку.

 

     Шановні колеги!     Народним    депутатом    Марчуком    було запропоновано включити до порядку денного на  25  березня  питання про  професійні  спілки  і про соціальне партнерство.  Я просив би підтримати цю пропозицію.  Учора  це  питання  було  внесене,  але надійшла  пропозиція про відхилення.  Петру Миколайовичу Симоненку надається слово.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я обращаюсь и к Евгению Кирилловичу.  Эта проблема не так проста,  как на первый взгляд  кажется,  -  принятие  законов  о  профсоюзах,  социальном партнерстве,  трудовых  коллективах и так далее.  Дело в том,  что нынешние проекты документов по социальным вопросам противоречат  и нашей Конституции, и Европейской социальной хартии. По содержанию, еще раз говорю.

 

     Фракция коммунистов  предлагает  (и  это  требование,  кстати говоря,    еще    в    Верховном    Совете   тринадцатого   созыва рассматривалось, и согласились тогда с ним) вначале ратифицировать Европейскую социальную хартию,  а потом принимать наши законы. Это очевидно,  многие специалисты согласны с этим.  Я вчера  убедил  и присутствовавших на заседании согласительной комиссии.

 

     Тому й  прошу  колег  підтримати  пропозицію всі закони,  які пов'язані  з  трудовими  колективами,  профспілками  і  соціальним партнерством,  розглянути  зразу  ж після ратифікації Європейської соціальної хартії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Євген  Кирилович  не  заперечує.   Заперечує?   Слово надається депутату Марчуку.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   СДПУ(о)).  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановний Петре Миколайовичу!  Шановні колеги! Я все-таки наполягаю на  включенні до порядку денного законопроектів,  про які йшлося в моєму зверненні. З нашого сумного досвіду знаю, скільки часу мине, поки   ми   сконцентруємося,  якщо  будемо  виставляти  умови  про ратифікацію  хартії.  Документи  готові.  Я  дуже   добре,   Петре Миколайовичу,  знаю,  наскільки складні ці законопроекти, особливо про профспілки.

 

     Парламенти двох попередніх скликань  і  нинішнього  скликання пройшли  складний  шлях  погоджень  із  незалежними профспілками і ледвеледве  вийшли  на  завершальний  варіант.  Це  було   справді непросто.  Тому  я  наполягаю  на  включенні цих питань до порядку денного і прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію депутата Марчука ставлю на голосування.

 

     "За" - 114.

 

     Шановні колеги!  Народний   депутат   Вітренко   внесла   ряд пропозицій,  серед  них - і про включення до порядку денного на 23 березня питання про меморандум. Це питання включене на п'ятницю... Одну хвилиночку!  Чому на п'ятницю?  Я дам пояснення. Учора, після того як ми провели засідання,  у  мене  відбулася  ще  зустріч  із Президентом,  Прем'єр-міністром  і  з головою Національного банку. Вони  попросили  перенести  це  питання  на  п'ятницю,   тому   що директорат  у  четвер  і в п'ятницю розглядає питання фінансування проектів, про які сьогодні в залі велася мова.

 

     Тому внесена пропозиція першим розглянути в п'ятницю  питання щодо  відносин  з  НАТО.  Доповідатиме  Борис  Іванович  Тарасюк - міністр  закордонних  справ,  який  повертається   в   четвер   із відрядження. А другим розглянути питання про меморандум.

 

     Слово надається депутату Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні колеги!  Я хочу привернути вашу  увагу  до  того,  що  це  питання невідкладне.  Ми  його  повинні розглядати незалежно від того,  як поводитиметься Міжнародний валютний фонд.  Це  повинна  бути  наша принципова  позиція.  Більше  того,  ми  можемо  прийняти проект у першому читанні,  а потім далі працювати.  Ми  не  можемо  ставити питання залежно від того, як поводиться МВФ.

 

     Тому я  наполягаю  поіменно проголосувати пропозицію включити це  питання  для  розгляду  на  сьогодні.   Прошу   поставити   на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Учора на засіданні Погоджувальної ради ми домовилися. До того ж є регламентний порядок,  треба дати доручення людям, які повинні  доповідати.  Це  ж  непросте  питання,  так не буває,  що тільки-но сказали - і вже  тут,  у  залі,  доповідають.  І  я  вам доповів про зустріч, яка вчора відбулася.

 

     Будь ласка, Володимире Романовичу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Александр  Николаевич!  Я  хочу  напомнить,  что две недели назад, когда готовилась повестка дня заседаний на эти  две  недели,  было принято  решение  о  том,  что сегодня,  во вторник,  первым будет рассмотрен вопрос о меморандуме, который правительство подписало с Международным   валютным  фондом  и  который  является,  по  сути, программой деятельности и Президента, и правительства Украины. Все выступающие  готовы.  Мы  провели  слушания  в Кабинете Министров, выступающие там были готовы:  и Тигипко,  и Национальный  банк,  и министр  финансов.  Осталось  процедурное  решение:  на какой день включить этот вопрос.

 

     Поскольку программы   у    правительства    нет,    поскольку Международный   валютный   фонд   думает,   что   в  Украине  идут созидательные реформы и финансирует эти  реформы  и  правительство также,   то   мне   представляется,  что  Верховный  Совет  обязан использовать свое конституционное право и  высказать  отношение  к этому  меморандуму.  И  тогда  уже на основании решения Верховного Совета   строить   отношения    с    международными    финансовыми организациями.

 

     Прошу, чтобы сегодня...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Симоненко Петро Миколайович.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция   коммунистов.  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Вопрос,  действительно,  с каждым днем приобретает все более серьезное содержание как с точки зрения проблемы, так и с точки зрения перспективы развития Украины.

 

     Фракция коммунистов  неоднократно  заявляла  о  необходимости рассмотрения   программы  Кабинета  Министров.  Кабинет  Министров игнорирует это.  Мы неоднократно ставили вопрос о  том,  что  этот Кабинет Министров надо немедленно отправить в отставку.

 

     Какие для  этого основания?  Вместе с вами мы были в Кабинете Министров.  Нам   предложили   информацию   по   меморандуму.   Мы договорились о том, что этот вопрос рассмотрим во вторник, то есть сегодня,  первым.  17 марта нынешнего года  принято  постановление Кабинета Министров

 409 "Про Додатковий меморандум про економічну політику  в  рамках програми   "Механізм  розширеного  фінансування"  (ЕFF)."  Кабинет Министров дополнительно берет на себя новые обязательства.

 

     Фракция коммунистов  считает,  что  это   преступные   деяния Кабинета  Министров.  Никто  не  давал  согласия на то,  чтобы они осуществляли политику таким образом,  и мы требуем,  чтобы  сейчас было принято четкое решение. Крайний срок рассмотрения, на который фракция согласится,  - это четверг,  утро,  первый вопрос.  И  при условии,  что  на этой неделе в обязательном порядке вопрос о НАТО будет рассматриваться.  В противном  случае  мы  будем  требовать, чтобы   эти   вопросы   были  рассмотрены  сегодня  под  контролем Генеральной прокуратуры, ибо там сплошные нарушения Конституции.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги!   Учора   на   засіданні Погоджувальної   ради   ми  домовилися  -  і  Володимир  Романович погодився,  і Петро Миколайович, і решта керівників фракцій, голів комітетів,  - що в четвер це питання розглянемо першим.  Якщо така воля Верховної Ради, давайте на четвер залишимо, питань немає.

 

     Я вам доповів,  що вчора  на  тій  зустрічі  було  висловлене прохання   перенести,   щоб   дати  можливість  вирішити  питання, пов'язані з кредитами для нашої держави.  Тобто було  прохання  це питання розглянути в п'ятницю.  Якщо зал наполягає, щоб розглядати в четвер, як домовилися на засіданні Погоджувальної ради, - питань немає.

 

     Наступне. Народний   депутат   Вітренко   Наталія  Михайлівна вносить пропозицію включити  до  порядку  денного  на  24-е  число питання про зміни до законів про пенсійне забезпечення, про оплату праці,  про повернення трудових заощаджень і на 26-е число,  тобто на  п'ятницю,  законопроект  про  зміни  до  Закону  України  щодо АвтоЗАЗ-ДЕУ.

 

     Шановні колеги!  На  попередньому  і  вчорашньому  засіданнях Погоджувальної  ради було визначено,  що в середу розглядатимуться всі оборонні питання,  а у четвер - соціальні питання.  І вчора  з цим погодилися всі керівники фракцій і голови комітетів.  Я думаю, що цей підхід дасть нам можливість підвищити  коефіцієнт  корисної дії роботи Верховної Ради у прийнятті законодавчих актів, оскільки депутати будуть цілеспрямовано готуватися до  даної  проблематики. Давайте спробуємо застосувати таку схему.  Думаю,  що це підвищить нашу продуктивність.

 

     Щодо питань,  які вносить Наталія  Михайлівна.  Я  ставлю  на голосування  пропозицію  про включення їх до порядку денного.  І я просив би,  щоб комітет також висловив свою готовність щодо цього. Будь ласка.

 

     "За" - 167.

 

     Не набирає голосів.

 

     Шановні колеги, я просив би вас проголосувати пропозицію, щоб сьогодні працювати до 18 години. Я ставлю її на голосування.

 

     "За" - 131.

 

     Не набирає голосів.

 

     Була така пропозиція: працювати до 16 години з однією перервою. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 119.

 

     Теж не набирає голосів.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення зміни до статті 51 Закону України про банки і банківську діяльність (друге  читання). Доповідає член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Суслов Віктор Іванович. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности вносит на рассмотрение  во  втором  чтении проект  Закона  Украины  о  внесении  изменения к статье 51 Закона Украины о банках и банковской деятельности.

 

     Цель данного законопроекта - предотвратить  развитие  кризиса банковской системы Украины,  который может привести к значительным потерям средств населения и предприятий.

 

     Для укрепления  банковской  системы   предлагается   повысить требования  к  уставным  фондам  коммерческих  банков и установить минимум  уставного  фонда  в  размере  5   миллионов   евро,   что соответствует европейским стандартам.

 

     Я напомню,  что  сейчас действует норматив минимума уставного фонда в 1 миллион евро.  Поэтому предлагается часть первую  статьи 51  Закона  Украины  о банках и банковской деятельности изложить в такой  редакции:  "З   метою   захисту   інтересів   клієнтів   та забезпечення  фінансової надійності комерційних банків мінімальний розмір статутного фонду встановлюється  в  сумі,  еквівалентній  5 мільйонам  EURO  за  офіційним  курсом  грошової  одиниці України, визначеним Національним банком."

 

     Иначе говоря,  чтобы открыть коммерческий банк сегодня,  надо вложить  1 миллион евро.  После принятия данного закона надо будет вложить 5 миллионов евро. Тем самым Верховная Рада поставит барьер на пути создания новых мелких банков.  Я говорю об этом специально для фракции  коммунистов,  поскольку  я  проинформирован,  что  во фракции этот законопроект понимается не совсем точно. Поэтому цель проекта - это укрепление банковской системы и наращивание уставных фондов.

 

     Теперь о  разделе  "Заключительные  положения".  Он  касается действующих банков.  В пункте 2 этого раздела устанавливается  для действующих   банков  период  наращивания  уставных  фондов  до  5 миллионов евро,  в том числе:  1 миллион евро - до 1  января  2001 года;  3 миллиона евро - до 1 января 2006 года; 5 миллионов евро - до 1 января 2008 года.

 

     Все поправки,  которые были поданы к названному разделу после первого  чтения,  учтены.  Я  зачитаю текст,  который предлагается принять.

 

     Пункт 3:  "Встановити,  що в  разі  невиконання  комерційними банками  вимог  пункту  2  цього  розділу  закону  щодо  строків і розмірів збільшення статутних  фондів  Національний  банк  України зобов'язаний  протягом  трьох  місяців  після настання цих строків скасувати  дозвіл  на  створення  таких  комерційних   банків   та відкликати надані їм ліцензії на виконання банківських операцій".

 

     Пункт 4: "Встановити, що Національний банк України до 1 січня 2001  року  не  застосовує  до  комерційних   банків   встановлені законодавством   санкції  за  невиконання  вимог  щодо  збільшення розмірів статутних фондів комерційних банків".

 

     Если мы не примем этот законопроект, то я хочу напомнить, что после 31 марта этого года Национальный банк Украины будет вынужден прекратить деятельность 37 коммерческих банков,  которым не  будет дано время для наращивания уставных фондов.  Это приведет к потере 34 миллионов гривень вкладов  граждан  Украины  в  этих  банках  и нескольких  сотен  миллионов  гривень  средств предприятий и может повлечь цепную реакцию банкротств тех  банков,  у  которых  все  в порядке с уставным фондом.

 

     Поэтому Комитет    по    вопросам   финансов   и   банковской деятельности предлагает принять этот законопроект с  учетом  того, что все поданные предложения к проекту комитетом учтены.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  перед тим як перейти до постатейного розгляду  проекту  з  урахуванням  зауважень  депутатів  Альошина, Суслова, Губського, Єльяшкевича, Фіалковського, Станкова, я просив би вашої згоди надати слово Кіреєву Олександру Івановичу.

 

     Будь ласка, Олександре Івановичу, з місця.

 

     КІРЕЄВ О.І.,  заступник голови правління Національного  банку України.  Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Правління Національного банку розглянуло  законопроект, внесений народним депутатом Сусловим,  і вважає,  що цей проект не може бути прийнятий з таких мотивів.

 

     Перше. У зв'язку з переходом банківської системи України з  1 січня  1998 року на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності  змінилися  основні   оціночні   показники   -   замість статутного  капіталу  основним  оціночним  показником  є загальний капітал банку.

 

     Друге. Директива   європейської   спільноти   і    міжнародні документи  встановлюють вимоги не до статутного капіталу банку,  а до початкового капіталу, розмір якого має бути 5 мільйонів екю при зародженні   банку.   Але   вже  визначені  винятки:  для  окремих країн-учасниць  встановлюється  вимога  -  мінімальний  початковий капітал банку в розмірі 1 мільйон екю. Тобто, я ще раз підкреслюю, ці вимоги, як правило, формуються стосовно початкового капіталу.

 

     Третє. Ми два роки  вимагаємо  від  банків  спрямування  всіх зароблених  коштів  на  збільшення  статутних  фондів,  тим  самим підриваємо їх життєдіяльність, бо банки не створюють необхідні для існування резерви та страхові фонди.

 

     Четверте. Знищуючи  дрібні  банки,  ми  фактично  ставимо під сумнів    можливість    розвитку    індивідуального    і    малого підприємництва,  залучення  коштів небагатих людей,  яких ці банки обслуговують.  На початок року 50 комерційних банків не виконували вимоги щодо мінімального статутного фонду, за станом на 19 березня таких банків уже 24.  Цими банками залучено вкладів населення 25,8 мільйона  гривень,  коштів юридичних осіб - 35,5 мільйона гривень, надано кредитів  -  100  мільйонів  гривень.  У  разі  відкликання ліцензій   і   скасування   дозволів  на  створення  таких  банків повернення  кредитів  і  вкладів  населенню  буде   проблематичним унаслідок існуючих недосконалих процедур банкрутства.

 

     П'яте. Головна  мета цих змін полягає у розв'язанні проблеми, яка виникла у зв'язку з вимогою пункту 6 постанови Верховної  Ради від 1 лютого 1996 року.  Національний банк ще 17 листопада вніс до Верховної Ради пропозицію скасувати другий абзац пункту 6.  І тоді ця проблема була б розв'язана.

 

     Шосте. Автори проекту не дають відповіді, що робити з пунктом 5  цієї  постанови,  в  якому  передбачені  підвищені  вимоги   до статутних  фондів  банків з іноземним капіталом.  Навіть статутний фонд благополучного на сьогодні Першого українського  міжнародного банку не досягає 15 мільйонів євро.

 

     Сьоме. За  три  роки виконання встановлених у 1996 році вимог до  статутних  фондів  банків  банківська  система   втратила   13 комерційних  банків.  А  якби  дослівно  виконували  цю постанову, зокрема пункт 4,  то вимогу про розмір статутного фонду 100  тисяч екю  при  реєстрації  банку  за  станом  на  1 травня 1996 року не виконали 18 банків, 500 тисяч екю за станом на 1 січня 1997 року - 25  банків,  750  тисяч  екю  за станом на 1 червня 1997 року - 14 банків і 1 мільйон екю за станом на 1 січня 1998 року - 17 банків, і ці банки мали б бути закриті.

 

     Тому Національний банк просить,  щоб Верховна Рада розглянула пропозиції,  внесені  Національним  банком,  і  прийняла   рішення визнати   таким,  що  втратив  чинність,  другий  абзац  пункту  6 постанови від 1 лютого 1996 року.

 

     Ці пропозиції Національного банку  підтримуються  банківською спільнотою,  і  на  засіданні  комітету  була висловлена підтримка також Асоціації комерційних банків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   народные   депутаты!   Естественно, аргументы   Национального  банка  мы  рассматривали  на  заседании Комитета по вопросам финансов и  банковской  деятельности.  Я  вам хочу  сказать,  что  эта дискуссия с Национальным банком длится по крайней мере три года.

 

     В феврале 1996 года мне довелось докладывать  проект  закона, которым  мы установили минимум уставного фонда коммерческих банков в 1 миллион экю.  Национальный банк и тогда был против, потому что позиция  Национального  банка сводится к одному:  нормативы должен устанавливать Национальный банк.  Но,  к  сожалению,  Национальный банк слишком часто проявляет индивидуальные подходы к коммерческим банкам,  поэтому,  безусловно,  базовые  нормативы   -   начальный капитал,  а в данном случае уставный фонд - должны устанавливаться законом.

 

     Уместно сказать и о  тех  последствиях,  которые  были  после принятия  закона  в  феврале  1996  года.  Средний размер капитала коммерческого банка в итоге увеличился в 20  раз.  Так,  Александр Иванович?  Количество действующих банков действительно сократилось примерно с 230 до 180,  примерно на 50 банков,  но это стали более прочные банки с большим уставным капиталом.

 

     Поэтому нам  сейчас  предстоит  принять  решение о дальнейшей политике в этой сфере.  Александр Иванович Киреев хотел бы,  чтобы Верховная   Рада   отменила  сейчас  любые  нормативы  и  дала  бы возможность Национальному банку действовать  на  свое  усмотрение, как  это  было  до 1996 года,  когда у нас было большое количество банков с мизерным уставным фондом.  Если средний размер  уставного фонда  коммерческого  банка  был  всего-навсего 400 тысяч экю,  то никто не признает это нормальным. Вот такой ответ. Подчеркиваю еще раз,  аргументация  Нацбанка комитету была известна,  тем не менее комитет поддержал этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я думаю,  ми з'ясували суть  підходу профільного  комітету  до  внесених ним поправок.  Враховуючи,  що Національний банк має право  законодавчої  ініціативи,  ми  надали можливість  йому  висловити  свою  позицію.  А  зараз розпочинаємо процедуру другого читання.

 

     Поправка 1  депутата  Альошина   з   урахуванням   пропозицій юридичного управління врахована.

 

     Поправка 2   депутатів   Суслова,   Губського,   Єльяшкевича, Фіалковського і Станкова.

 

     СУСЛОВ В.І. Враховано.

 

     ГОЛОВА. Поправка 3 депутата Суслова з урахуванням  пропозицій юридичного управління врахована.

 

     Поправка 4   депутата   Суслова   з   урахуванням  пропозицій юридичного управління також врахована.

 

     Я ставлю на голосування проект Закону  України  про  внесення зміни   до  статті  51  Закону  України  про  банки  і  банківську діяльність з урахуванням поправок,  внесених народними депутатами. Будь ласка.

 

     "За" - 116.

 

     Одну хвилинку!  Може,  щось  не зрозуміли?  (Шум у залі).  До Віктора Івановича є запитання?  Слово надається  Терьохіну  Сергію Анатолійовичу. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,   м.  Київ).  Шановний  Вікторе  Івановичу!  Чи  правильно  я зрозумів, що в разі, якщо ми не приймемо це відстрочення, то після 1  квітня  у  нас  повториться історія з трастами,  тобто понад 30 мільйонів вкладників стануть банкрутами? Правда це чи ні?

 

     СУСЛОВ В.І.  Я сказал,  что население  потеряет  34  миллиона гривень,  вложенных в эти 37 банков.  Но фактически потери, скорее всего,  будут больше,  ввиду  того  что  возможна  цепная  реакция банкротств банков.  У банков есть взаимные обязательства,  и часть других банков,  видимо, также попадет в тяжелое положение. Все это может привести к тяжелому банковскому кризису.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Спасибо,  Александр Николаевич.  Виктор  Иванович,   кто   потом   возьмет   на   себя преемственную ответственность, когда наши граждане потеряют в этих банках вклады?  Будет такая же ситуация,  только  уже  при  помощи Верховной Рады.  За кем тогда будут бегать вкладчики:  за вами, за всеми нами,  за Национальным банком?  Я бы очень хотел,  чтобы вы, предлагая  поправки  к  чрезвычайно  экономически сложному закону, согласовали их с Национальным банком.  Ведь простые люди вложили в банки деньги.  Тот,  кто где-то хапнул и тяпнул, туда не понес, он где-то  спрятал.  Кто  потом   возьмет   на   себя   преемственную ответственность:  то  ли бюджет,  то ли мы со своей зарплаты будем возмещать те вклады, которые пропадут?

 

     Спасибо за ответ.

 

     СУСЛОВ В.І.  Ответ очень простой.  Для того, чтобы знать, кто берет ответственность, надо проголосовать поименно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Донченко. І будемо завершувати (Шум у залі). Питання зрозуміле, шановні колеги!

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Наша фракція буде голосувати за пропозицію  Комітету  з питань   фінансів   і  банківської  діяльності.  І  хочу  пояснити депутатам,  які зараз розмовляють, що справді поіменне голосування має  визначити,  хто буде нести персональну відповідальність перед вкладниками комерційних банків.  Люди  не  винні,  що  політики  в Україні розкручують курс реформ проти народу.  Але коли такий курс реформ є і сьогодні Верховна Рада його не  змінює,  то  треба  хоч зробити найменше - захистити населення від втрат.  Тому я закликаю депутатів проголосувати за пропозицію Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, внесену депутатом Сусловим.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты, я хочу отметить еще один важный момент.  Год назад все названные банки имели 1 миллион экю    уставного    фонда    в    соответствии    с    действующим законодательством.  Обесценение  уставного   фонда   этих   банков произошло в связи с девальвацией гривны вдвое,  как вы знаете,  по сравнению  с  прошлым  годом.  Поэтому   какой-то   вины   банков, вкладчиков  и  клиентов  этих  банков нет в том,  что эти банки не выполнили нормативы. Задумайтесь над этим еще раз.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я надаю слово депутату Єльяшкевичу... (Шум  у залі).  Одну хвилинку!  Давайте не будемо з голосу вносити пропозиції. Всі дуже розуміються на банківській системі.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка. І будемо голосувати.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Фракция "Громада".  Уважаемые коллеги! Меня  очень удивляет выступление представителя Национального банка Киреева.  В  связи  с  чем?  Дело  в  том,  что  основная  функция Национального  банка по Конституции - это обеспечение стабильности национальной валюты.  То,  что за последние 9 месяцев национальная валюта  рухнула,  в  два раза уменьшилась стоимость нашей денежной единицы по сравнению с американским долларом,  говорит  только  об одном:  сегодня  ошибки  в проведении финансово-кредитной политики Национального банка  вынужден  исправлять  законодательный  орган. Вместо  того,  чтобы поддержать инициативу комитета,  Национальный банк хочет только одного:  чтобы мы никакого решения  не  приняли, чтобы  он  дальше самостоятельно регулировал вопросы,  связанные с судьбой коммерческих банков,  чего допускать категорически нельзя. Или  мы законодательно решим сегодня эту проблему и проголосуем за тот   вариант,   который   подготовлен    комитетом,    или    вся ответственность   ляжет   на   законодателей   за  то,  что  будет происходить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый  Виктор Иванович! Уважаемые народные депутаты! Ну не надо сейчас говорить, что сразу обанкротятся наши избиратели,  наши  вкладчики.  Давайте будем  реалистами.  Кто  сегодня кладет деньги в банк?  Сегодня ни один пенсионер,  ни один рабочий деньги в банк не вкладывает.  Это одна сторона медали.

 

     Другая сторона медали. Виктор Иванович, вы сказали: 37 банков потеряют 34 миллиона.  Это что,  каждый банк имеет  уставный  фонд меньше миллиона?! О чем мы говорим?!

 

     СУСЛОВ В.І.   Я   сказал,   население  потеряет  34  миллиона средств...

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Не важно. Ну население потеряет. Я еще раз вам говорю:  банк  имеет  уставный  фонд  больше  миллиона.  О  чем мы говорим?  Это не банки, а всего-навсего сберегательные кассы, если можно так сказать. В настоящем банке размещаются крупные вклады, в этих  банках  никаких   крупных   вкладов   нет.   Любое   крупное промышленное  предприятие  имеет оборот больше миллиона.  О чем вы говорите?!

 

     СУСЛОВ В.І.  Вы абсолютно не правы.  Кстати,  в проекте  ведь предлагается повысить норматив уставного фонда до 5 миллионов,  но продлить время выполнения этого норматива.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я ставлю на голосування (Шум у залі).

 

     Слово надається Петру Миколайовичу Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.   Уважаемый   Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Я думаю, нужно глубже рассматривать эту проблему.  Хочу сказать, что когда к руководству нашей фракции обратились   представители   Ассоциации   коммерческих  банков,  я однозначно потребовал от них:  пожалуйста, предоставьте по каждому банку,  какое  положение  дел  с  выполнением закона,  какой суммы средств вам не хватает,  что до этого вы делали, какая клиентура у вас,  какие предприятия обслуживаются,  кто конкретно какие вклады имеет,  для  того,  чтобы  сейчас   не   прикрывать   определенные преступные группы,  которые являются "крышами" для этих банков, не прикрывать отмывку денег теневого капитала в этих же банках.  Надо разяснять людям, о чем идет разговор, и не растирать слезы народа по  чужим  лицам,   надо   вести   разговор   об   ответственности Национального  банка.  Он вполне мог бы проводить политику санации целенаправленно.  Все говорят,  что Украина избежала краха, мол, в России был обвал,  а здесь спасли.  Пускай и отвечают полностью за банковскую систему в государстве.  И не надо так  ставить  вопрос, что  кто-то  не  понимает,  видите  ли,  как  там частными банками отмываются  грязные  деньги.  Поэтому  мы  и  предлагаем:  давайте разбираться,    а    не    просто   направоналево   разбрасываться государственными деньгами.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю ще раз на голосування проект Закону  України про  внесення  зміни  до  статті  51 Закону про банки і банківську діяльність,  внесений народними депутатами -  членами  профільного комітету. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народні депутати вимагають проголосувати поіменно. Хто за те, щоб поіменно голосувати, прошу визначитися.

 

     "За" - 124.

 

     Голосуємо в поіменному режимі проект закону. Будь ласка.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення не прийнято (Шум у залі).  По фракціях?  Будь  ласка, висвітіть результати голосування. Спасибі.

 

     Спасибі, Вікторе Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.    Уважаемые   народные   депутаты,   не   должно создаваться иллюзий, что теперь Национальный банк сам будет решать эту проблему. Александр Иванович, очевидно, сейчас подтвердит, что через неделю Национальный банк,  выполняя действующий закон, будет вынужден   остановить   деятельность  упоминавшихся  банков.  Так, Александр Иванович?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до Закону   України   про   збір  на  обов'язкове  державне  пенсійне страхування (щодо операцій з продажу нерухомого майна і  мобільних телефонів).

 

     Доповідає голова  правління  Пенсійного  фонду  Зайчук  Борис Олександрович. Будь ласка.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.,  голова  правління  Пенсійного  фонду   України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України  про  внесення  змін  і доповнень  до  Закону  України  про  збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     Необхідність прийняття цього закону викликана  дуже  складною ситуацією  з виплатою пенсій.  У даний час заборгованість у цілому по Україні становить понад 2 мільярди гривень.

 

     Причиною цього є недостатність поточних обов'язкових платежів до  Пенсійного  фонду,  а також значна заборгованість підприємств, установ та організацій з цих платежів.  Заборгованість  з  виплати заробітної  плати  також впливає на надходження поточних платежів. Ви знаєте,  що вся заборгованість  з  виплати  зарплати  становить майже   7   мільярдів   гривень.   Відповідно   Пенсійним   фондом недоотримано обов'язкових платежів на суму 2,2 мільярда гривень.

 

     Крім того,    внаслідок    реструктуризації    та    списання заборгованості  вугільних та сільськогосподарських підприємств,  а також   запровадження   єдиного   сільськогосподарського   податку Пенсійний фонд не одержить у цьому році понад 2 мільярди гривень.

 

     За таких    умов    виявляється   необхідність   використання нетрадиційних додаткових джерел надходження коштів  до  Пенсійного фонду.

 

     Ви пам'ятаєте,   у   жовтні   минулого   року  Верховна  Рада підтримала  пропозиції  щодо   запровадження   сплати   збору   на обов'язково  державне  пенсійне  страхування з операцій відчуження легкових автомобілів,  купівлі-продажу  валют,  продажу  ювелірних виробів  із  золота,  платини,  дорогоцінного  каміння  і прийняла відповідні зміни до Закону про пенсійне страхування.

 

     Внаслідок цього починаючи з жовтня 1998 року  і по сьогоднішній день Пенсійний фонд отримав майже 300 мільйонів гривень додатково,  що дало змогу  частково  призупинити зростання  заборгованості  з виплати пенсій та погасити її майже 4 мільйонам пенсіонерів.

 

     Враховуючи ці  позитивні   зрушення,   з   метою   подальшого погашення   заборгованості   з   виплати  пенсій  пропонується  як тимчасовий  захід  розширити  базу  для  нарахування  обов'язкових платежів  до  Пенсійного фонду і внести до Закону України про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування зміни та  доповнення, якими передбачити:

 

     Перше. Сплату   юридичними  та  фізичними  особами  збору  на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  з  операцій  купівлі нерухомості  в  розмірі 1 відсоток вартості придбаної нерухомості. Це дасть додаткові  надходження  до  Пенсійного  фонду  понад  100 мільйонів гривень.

 

     Друге. Сплату   збору   на   обов'язкове   державне  пенсійне страхування операторами мобільного зв'язку в  розмірі  10  гривень щомісяця    з   кожного   телефону.   Ці   додаткові   надходження становитимуть близько 30 мільйонів на рік. До речі, ці надходження пропонується  спрямувати  на  погашення  заборгованості Державного бюджету перед Пенсійним фондом.

 

     Слід зазначити,  що додаткові надходження до Пенсійного фонду фактично  будуть забезпечуватися за рахунок осіб,  які мають змогу придбати коштовні товари, що не є предметом першої необхідності.

 

     Запропонований на   ваш   розгляд   законопроект   попередньо розглядався   Комітетом  Верховної  Ради  у  справах  пенсіонерів, ветеранів  та  інвалідів  та  Комітетом  з   питань   фінансів   і банківської діяльності.  Комітет у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів підтримав законопроект, а Комітет з питань фінансів і банківської    діяльності    та    науково-експертне    управління Секретаріату  Верховної  Ради,  визнаючи  необхідність   вирішення питання  наповнення  бюджету,  висловили  щодо законопроекту низку зауважень (вони вам роздані), на яких я хочу зупинитися.

 

     Перше. Запровадження сплати  збору  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомості та з власників мобільних телефонів не повинно призвести до  відчутного  посилення податкового тиску, тому що запропоновані ставки збору не є занадто великими  порівняно  з  вартістю  об'єктів   оподаткування.   Так, наприклад,  вартість однієї хвилини розмови по мобільному телефону коливається в межах 1 гривні.

 

     Таким чином,  ставка збору в 10 гривень з кожного  мобільного телефону  істотно  не вплине на розмір абонентської плати.  І,  по суті,  сплачуватимуть ті люди,  які мають можливість користуватися мобільними телефонами.

 

     Друге. Рівність    оподаткування,    недопущення   податкової дискримінації.  Враховуючи вкрай скрутне становище з фінансуванням витрат   на   виплату  пенсій,  перерозподіл  доходів  на  користь малозабезпечених громадян ми вважаємо виправданим.

 

     Третє. Щодо   спрямування   сум   збору,   який   сплачується операторами мобільного зв'язку, в рахунок погашення заборгованості Державного  бюджету  перед  Пенсійним  фондом  з  виплати   пенсій військовослужбовцям   рядового,   сержантського  та  старшинського складу строкової служби та членам  їх  сімей.  Хочу  пояснити,  що йдеться про використання згаданих коштів не лише на виплату пенсій переліченим особам,  а й на  погашення  заборгованості  Державного бюджету  перед  Пенсійним  фондом  по вже виплачених пенсіях.  При цьому   додаткові   надходження   до   Пенсійного   фонду   будуть використовуватися  для  погашення  заборгованості  всім категоріям пенсіонерів.

 

     Враховуючи все вищевикладене, прошу підтримати запропонований на ваш розгляд законопроект, який дає додаткові реальні можливості покращити фінансування з виплати пенсій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?  Будь ласка,  давайте 5 хвилин відведемо на запитання, враховуючи, шановні колеги, що ми працюємо з вами до 16 години,  так?  (Шум у залі).  Я просив би, щоб ми за скороченою процедурою   розглядали  ці  питання.  П'ять  хвилин.  Запишіться. Висвітіть,  будь ласка,  список. Депутат Тищенко. За ним - депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ,   КПУ).   Фракция   коммунистов.  Понятно,  что,  не  сумев организовать работу промышленности и сельского хозяйства,  Кабинет Министров  пытается  хоть  таким  путем как-то поправить положение наших пенсионеров.  Но ведь все это даст небольшие суммы, например с   операторов   мобильной  связи  вы  соберете  всего-навсего  10 миллионов.  Спасет ли это ситуацию с пенсионным обеспечением, ведь этих денег хватит буквально для одной области?

 

     Я недавно  обращался  по поводу ситуации в Харьковском районе Харьковской  области,  где  пенсионеры  грозят   перекрыть   Южную железную дорогу.  На вашем месте тогда стоял Митюков (24 декабря), и он пообещал перечислить 7,5 миллиона гривень именно  Харьковской области,  но  до  сих  пор  обещание  не  выполнил.  Неужели такой человек,  высокий чиновник,  может так обманывать  людей?  Я  взял слово   для  того,  чтобы  высказать  свое  возмущение  таким  вот положением дел.

 

     Скажите, поможет ли существенно этот закон в деле  наполнения Пенсионного фонда?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.   Дякую   за   запитання.   Стосовно  відрахувань Державного бюджету до Пенсійного фонду.  Ідеться про те, що згідно з   діючим   законодавством   виплата  пенсій  військовослужбовцям строкової  служби  та  їхнім  сім'ям  фінансується  з   Державного бюджету.  На превеликий жаль, я наголошую на цьому, заборгованість Державного  бюджету  перед  Пенсійним  фондом  тільки  з  поточних платежів на сьогодні перевищує 100 мільйонів гривень.

 

     Щодо тих  7,5  мільйона,  то  я не пам'ятаю ніяких,  особливо протягом останнього місяця,  додаткових надходжень.  Єдине, що нам віддали  в  рахунок  погашення  заборгованості  Державного бюджету перед Пенсійним фондом на 54 мільйони газу.

 

     Щодо другого вашого  запитання.  Ви  говорите  про  додаткові надходження. А я вам уже наводив приклад. Скептично висловлювалися (але дякую вам,  що  ви  підтримали  в  жовтні  ці  пропозиції)  і стосовно  додаткових  надходжень  від страхових зборів із операцій купівліпродажу  валюти,  збору  з  вартості  реалізованих  золотих виробів,   автомобілів,  але  до  Пенсійного  фонду  надійшло  300 мільйонів гривень.  Враховуючи те,  що на  сьогодні  маємо  велику заборгованість  із  виплати  заробітної плати і поточні платежі не покривають потреби, то це для нас теж великі гроші.

 

     Ви ще кажете,  що тільки 10 мільйонів надійдуть від власників мобільних   телефонів.  Ми  брали  дані  Міністерства  фінансів  і Державного комітету зв'язку, які зробили розрахунки щодо можливого збільшення  цих  надходжень  з  урахуванням  збільшення  кількості користувачів мобільними телефонами.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановний  Борисе  Олександровичу!  Я  знаю  вас  як людину добру і чуйну, людину, яка на своїй посаді робить усе можливе і неможливе, щоб мінімізувати проблему, пов'язану з невиплатою пенсій.

 

     У наш  скрутний  час  певні  прошарки  громадян продають свою єдину квартиру, купуючи замість неї меншу, і таким чином хоч якось вирішують  свої  проблеми.  Молодь,  збираючи  кошти  з усіх своїх родичів та працюючи вдень і вночі,  накопичує кошти на свою  першу квартиру,  причому  з  цих операцій уже сплачується державне мито. Тож запитання:  чи прийняття ще одного закону буде узгоджуватися з нині діючим законодавством?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Дякую  за  запитання.  Ви знаєте,  незалежно від того,  чи буде прийнятий сьогодні закон на користь пенсіонерів  чи ні,  квартири  продавались і будуть продаватися.  А той 1 відсоток від імущих піде на користь  пенсіонерів.  Це  цільові  кошти,  які підуть  тільки для виплати пенсій (Шум у залі).  Це не мізер,  100 мільйонів - це теж гроші.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій   (Лівий   центр). Шановний  Борисе  Олександровичу!  В результаті довгої дискусії на засіданні фракції ми дійшли висновку,  що,  без сумніву,  потрібно сьогодні  підтримати  навіть цю фінансово мізерну спробу допомогти нашим пенсіонерам.

 

     Але запитання я хотів би вам задати таке.  Ця сума  становить менше  5 відсотків від загальної заборгованості по пенсіях,  яка є на сьогодні.  Скажіть,  будь ласка,  як буде вирішуватися  питання погашення інших 95 відсотків?

 

     І ще  раз хотів би,  щоб ви наголосили на тому,  що збори при реалізації нерухомості братимуться не з тих,  хто продаватиме, а з тих,  хто  купуватиме.  Тобто  якщо  людина,  наприклад пенсіонер, продає квартиру,  то він матеріально не постраждає,  оскільки збір платитиме той, у кого є кошти на придбання квартири.

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Щодо погашення заборгованості із виплати пенсій. Ви знаєте,  що вже вживаються заходи щодо погашення заборгованості із  виплати  заробітної  плати.  Я  вже  наводив цифри:  понад 6,5 мільярда становить заборгованість із заробітної плати,  а це ж, по суті,  2,2  мільярда  гривень  надходжень до Пенсійного фонду.  По балансу так виходить.

 

     Але враховуючи те,  що на сьогодні це погашення  затягується, то  ми  шукаємо  будь-які,  хоч  мізерні,  але  всетаки  додаткові надходження до Пенсійного фонду, щоб покрити ці витрати.

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Борисе Олександровичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  У нас є два співдоповідача. Депутат Терьохін

-  голова  підкомітету  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності.   Будь   ласка,   Сергію   Анатолійовичу.    За    ним співдоповідатиме депутат Борщевський.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  23 лютого 1999 року Президент України підписав указ,  яким  увів  збір  з  послуг,  що надаються    операторами    мобільного    зв'язку   та   додаткове оподаткування  операцій  купівлі-продажу  нерухомості.  Зазначений указ  був підписаний з посиланням на пункт 4 розділу XV "Перехідні положення"   Конституції   України.   Сьогодні   ми    розглядаємо відповідний  проект закону,  який не може бути підтриманий з таких причин.

 

     Перше. У жовтні минулого року Верховна  Рада  прийняла  Закон України   про   порядок  встановлення  ставок  податків  і  зборів (обов'язкових платежів),  інших елементів податкових баз,  а також пільг  щодо  оподаткування,  яким  визначила,  що  з цього моменту виключно Верховна Рада України може  запроваджувати  та  змінювати податки та збори. Нагадую, що закон був прийнятий шляхом подолання вето Президента 347 голосами.

 

     Більше того,  в розвиток цього закону в грудні минулого  року була  прийнята  постанова Верховної Ради,  яка встановила,  що всі податкові   питання    є    економічними    питаннями,    повністю врегульованими чинним законодавством.  Найвищий законодавчий орган держави чітко визначив правило,  за яким Президент України не може на  підставі "Перехідних положень" врегульовувати податкову сферу, позаяк остання є повністю врегульованою.

 

     Президент України міг  не  погодитися  з  прийнятим  законом, одначе  спосіб  такого непогодження міг би бути єдиним - звернення до Конституційного Суду та  отримання  його  позитивного  висновку щодо невідповідності цього закону Конституції.  На жаль, Президент України вирішив просто не звертати  уваги  на  підписаний  ним  же закон і видав черговий указ та запропонував проект закону, який ми зараз обговорюємо.

 

     У зв'язку з цим Верховна  Рада  вкотре  поставлена  в  патове становище.  Якщо  ми  приймемо законопроект у першому читанні,  то фактично визнаємо безсилля представницької  влади,  розпишемося  в юридичній   мізерності   наших   рішень   та  поставимо  хрест  на конституційному принципі верховенства  права.  Якщо  не  приймемо, опоненти парламенту знайдуть зайвий привід звинуватити депутатів у небажанні підтримати  пенсіонерів  та  у  гальмуванні  радикальних економічних  реформ.  Незважаючи  на  загрозу останнього варіанта, Комітет з питань фінансів  і  банківської  діяльності  наполегливо просить  народних  депутатів  відхилити  зазначений законопроект з вищевикладених причин.

 

     На цьому можна було б  і  завершити,  але  заради  інформації декілька слів скажу про економічний зміст законопроекту.  Стосовно оподаткування  операцій  купівлі-продажу  нерухомості.   Необхідно нагадати,  що  до сьогодні для фізичних осіб вартість рішення щодо продажу або обміну власної квартири становила 5 відсотків  від  її вартості  і  сплачувалася  при  нотаріальному оформленні договору. Такий надмірний податок призвів  до  штучного  заниження  вартості угод  та масових проявів хабарництва при їх оцінці БТІ,  що в свою чергу  збільшило  ризик  простих  громадян  спійматися  на   вудку шахраїв.   При  застосуванні  норм  указу  загальне  оподаткування громадян збільшиться до 6 відсотків (ось відповідь депутатам,  які запитували,   скільки   коштуватиме  вартість  відчуження  власної квартири),  що,  безумовно,  призведе  до  подальшого   розширення тіньового сектора та збільшення розмірів бюрократичної корупції.

 

     Одначе указ  вводить  плату  за  відчуження нерухомості і для юридичних осіб,  що взагалі є абсурдним кроком. Треба нагадати, що сьогодні  підприємства  загнані  в  глухий  кут.  При користуванні нерухомістю вони сплачують 10 відсотків амортвідрахувань,  при  їх продажу  -  20 відсотків ПДВ та податок на прибуток.  Додайте сюди запропонований 1 відсоток і ви отримаєте шалене зростання вартості основних   фондів,  остаточну  втрату  фондомістськості  народного господарства.

 

     З іншого  боку,  таку   норму   легко   обійти.   Нерухомість здаватиметься   у   фінансовий   лізинг   років  так  на  100  або використовуватиметься власниками офшорних компаній тощо.

 

     Комітет з   питань   фінансів   і   банківської    діяльності одноголосно   відхилив  пропозицію  щодо  додаткового  податкового тягаря на громадян  та  виробничий  сектор  України,  тобто  першу частину указу стосовно оподаткування операцій з нерухомістю.

 

     Друге. Президент  України  пропонує  ввести щомісячний збір у розмірі 10 гривень  на  кожен  зареєстрований  мобільний  телефон. Аргументація проста:  хто користується мобільним зв'язком, той має достатні доходи і може щось віддати  пенсіонерам.  Правильно.  Але кожний  податок має бути чітким і не допускати різнотлумачень.  Із цього ж проекту незрозуміло,  чи підпадає  під  оподаткування  так званий  транкінговий  зв'язок,  який має принципово відмінну схему роботи від класичного  мобільного,  або,  як  його  ще  називають, стільникового  зв'язку?  Якщо - ні,  то тоді з поданих розрахунків випадає якнайменше третина  платників.  Чи  є  мобільним  зв'язком рації,  рацієподовжувачі або радіомодеми? Якщо так, то чи має бути платником швидка допомога,  радіофіковані таксі,  літаки та як  це вплине на їх і без того жалюгідне фінансове становище? Нарешті, що робити з так званим роумінгом?  Це коли в Україні використовується мобільний  телефон,  який  придбаний  за кордоном і який має номер Москви  або,  скажімо,  Парижа.  Або   що   робити   з   нещодавно розрекламованими SIM-картами, коли в принципі ніхто навіть не знає місцезнаходження мобільного телефону?

 

     Аналіз свідчить,  що  за  ступенем  заплутаності   зазначений податок  наближається до сумнозвісного гербового збору.  При цьому вже сьогодні абсолютно зрозуміло,  яким  чином  можна  обійти  цей податок.  Одне відомо,  шановні народні депутати,  - хто найбільше постраждає від його введення. Це телефонні оператори, уповноважені стягувати цей податок.

 

     Шановні друзі!  А чи не нагадує це вам класичну схему дешевої приватизації:  загнати підприємство в  борги  та  купити  його  за безцінь?  І чи не виникають у вас паралелі з питанням приватизації Укртелекому та його солодкої частини - "Утелу"?

 

     Ще в 1996  році  Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності  розглядав  можливість введення поміркованого акцизу на послуги  мобільного  зв'язку.   Але   після   ретельного   аналізу фінансовоекономічного  становища  телефонної  галузі  в ті роки ми дійшли висновку щодо передчасності запровадження такого податку.

 

     Натомість сьогодні наш Комітет  з  питань  фінансів  пропонує повернутися   до  цього  питання,  ввівши  надбавку  до  плати  за користування мобільним зв'язком.  При цьому  відпадають  проблеми, які я викладав раніше, - платником стає споживач мобільних послуг, а не їх виробник, за принципом: більше наговорив - більше сплатив. Одначе  навіть  за  такого підходу треба бути обережним,  бо через надмірне   оподаткування   українські   споживачі   перейдуть   на користування  мережами Європи або Росії,  і один шановний депутат, наприклад з лондонським номером,  буде з Садової,3 дзвонити іншому шановному   депутату   на   Грушевського,5  з  номером  Князівства Ліхтенштейн.

 

     І нарешті,  я розумію позицію Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів,  а також Пенсійного фонду, які відчайдушно намагаються знайти  джерела  погашення  заборгованості  Пенсійного фонду   та   підняття   виплат  найнезахищенішим  верствам  нашого населення,  і за це їм низький уклін та  повага.  Одначе,  шановні депутати та радіослухачі,  ми свідомо ловимось на гачок. Нам знову пропонуються  дріб'язкові  заходи,  які   (що   є   найцинічнішим) відволікають від прийняття принципових рішень з питань соціального захисту  та  пенсійного  забезпечення.  Вага  даного  указу  -  19 мільйонів гривень на рік,  що становить приблизно 0,7 відсотка від потреби,  або майже у 200 разів  менше  розміру  дефіциту  бюджету Пенсійного фонду.

 

     Водночас уряд   заполонив   Верховну  Раду  пропозиціями  про скорочення   розміру   пенсій   працюючим   пенсіонерам,   ігнорує встановлення  пенсій  на  основі  соціальних  показників,  гальмує персоніфікацію пенсійних рахунків. Образно кажучи, зазначений указ нагадує  класичний  трюк:  для  того щоб витягти годинник з кишені глядача, достатньо відволікти його увагу гучним звуком.

 

     Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  пропонує відхилити  законопроект  із  зазначених двох причин - юридичної та економічної  -  і  доручити  комітетам  у   справах   пенсіонерів, ветеранів   та   інвалідів,   з   питань  фінансів  і  банківської діяльності,  комітету,  який займається питаннями  зв'язку,  іншим зацікавленим  галузевим  комітетам  підготувати законопроект (дуже швидко, у двотижневий термін) щодо введення надбавки до тарифів на послуги   мобільного   зв'язку   з  її  цільовим  спрямуванням  до Пенсійного фонду.

 

     Дякую за  увагу  і  пропоную  підтримати  відповідний  проект постанови, поданий нашим коміетом.

 

     ГОЛОВА. Запитань немає. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Та є запитання.

 

     ГОЛОВА. У нас часу немає.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. А я зекономив.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  запишіться.  Депутат Романчук.  За ним - депутат Роєнко.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати  слово депутату Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична опозиція. Я хотіла б, щоб саме з вуст Сергія Терьохіна вся Україна почула,  що ж усе-таки  потрібно зробити    для    радикального    вирішення   питання   пенсійного забезпечення. Не таким чином, як пропонується сьогодні, - просто з нерухомістю  та "мобілками" розібратися,  а взагалі щоб пенсіонери отримували ними чесно зароблену пенсію.  Що думає депутат Терьохін з цього приводу?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я  вам  дуже  дякую.  Це  питання не хвилинної відповіді,  а парламентських слухань, і, дякуючи депутату Луценку, ми будемо мати ці слухання. Але можу сказати, що є декілька шляхів виходу з цієї ситуації.

 

     Насамперед, це перехід до  системи  персоніфікації  пенсійних рахунків для нині працюючих пенсіонерів,  це встановлення верхньої межі так званих  персональних  пенсій,  у  першу  чергу  державним службовцям,  це  інша  система управління коштами Пенсійного фонду України.

 

     Шановний пане Зайчук!  Скажіть,  будь ласка,  скільки  коштів було  забрано з Пенсійного фонду без згоди пенсіонерів,  тобто тих людей,  які мають ними  користуватися,  на  фінансування  поточних потреб уряду, тобто до Держбюджету? Скільки вам винний Держбюджет? Я думаю,  що пан Зайчук зараз  відповість  на  це  запитання,  але зазначу,  що  потрібне чітке відмежування коштів пенсіонерів,  які люди відкладають,  щоб забезпечити  свою  старість,  від  поточних комерційних або інших потреб чергового уряду.

 

     Тому давайте  ми це питання детально обговоримо,  коли будуть проводитися слухання  з  питань  пенсійного  забезпечення.  Я  вже записався і буду під час них виступати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним - депутат Філіпчук.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська   область).   Фракція   Комуністичної   партії  України. Звичайно,  ми хочемо добре хапнути від послуг мобільного зв'язку - аж   20  мільйонів  гривень  до  Пенсійного  фонду.  Це  непогано, звичайно, треба, щоб гроші надходили до Пенсійного фонду. Але мене цікавить інше питання.

 

     Тут прозвучало, що не всі фірми, які надають послуги зв'язку, підпадають під дію цього закону,  зокрема Укртелеком.  І я  згадую позачергову  доповідь  Президента України,  яку він проголошував з трибуни Верховної Ради,  коли він дуже хотів, щоб ми дали згоду на приватизацію Укртелекому, піклуючись, мабуть, про свою дочку.

 

     Тому мене цікавить, чи потраплять кошти від послуг, які надає Укртелеком, до Пенсійного фонду, якщо ми приймемо цей закон?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую за запитання.  Деякі послуги Укртелекому підпадають  під  дію цього закону,  а деякі - ні.  Але є оператори мобільного зв'язку,  які зовсім не підпадають під таке визначення. Тому  я  ще  раз повторюю квінтесенцію нашої пропозиції:  ми маємо оподатковувати не конкретний  мобільний  телефон,  а  тариф,  який сплачується за користування суцільним мобільним зв'язком.  Якщо ми підійдемо до проблеми з цієї позиції,  то під дію закону підпадуть усі види зв'язку - мобільний,  транкінговий, роумінг і так далі. І це вже,  зрозуміло, буде не 19 мільйонів, а набагато більше. У нас 150 тисяч споживачів цієї послуги, кожен з яких сплачує щонайменше 100-200 гривень на місяць. Можемо порахувати, виходячи з цього.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Ситуація із пенсійним забезпеченням  в  регіонах  не покращується,   і   ми   всі   це   добре   знаємо.  У  середньому заборгованість залишається за шість -вісім (де більше,  де  менше) місяців.  Тому  і  уряд,  і Верховна Рада повинні мобілізувати всі свої можливості,  для того щоб знайти реальні джерела,  які дадуть змогу   виправити  ситуацію,  що  склалася.  Я  думаю,  що  це  не дискусійне питання. Але я прихильник, безперечно, тієї моделі, яка давала  б  можливість  шукати  шляхи  виходу  в  самому пенсійному законодавстві,  щоб ми побачили, що там основне. А основне там те, що  недоцільно мати таку різницю в розмірах пенсій - 37 гривень та 800 чи 900 гривень. Це перше, що потрібно змінити.

 

     І скажіть,  будь  ласка,  якби  ми  сьогодні   розписали   по регіонах,  хто скільки отримає додатково від того,  що ми приймемо цей законопроект, ви змінили б свою точку зору?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Питання  не  стоїть стосовно  збільшення надходжень для регіонів.  Питання перебуває в юридичній площині - чи можемо ми  взагалі  розглядати  пропозиції, які суперечать Конституції і законам, і в економічній площині - та база,  яка  пропонується,   не   забезпечує   виконання   завдань, поставлених цим указом.

 

     Щодо регіональних  аспектів,  то  я  можу вам сказати,  що 90 відсотків усіх операторів мобільного зв'язку  розташовані  тут,  у цьому місті,  тож,  зрозуміло, найбільші доходи отримає столиця. А всі ті регіональні  осередки,  оті  маячки,  які  стоять  по  всій Україні,  вони  не  є юридичними особами,  усі вони централізовано сплачуватимуть податки тут.  Тому  давайте  забудемо  про  те,  що регіони матимуть якийсь зиск від цього.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую  за  увагу.  Ще раз просив би підтримати проект  постанови,  внесений  Комітетом  з   питань   фінансів   і банківської діяльності.  Ще раз хочу довести до вашого відома,  що проект у комітеті підтриманий одноголосно.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Вікторе   Валентиновичу   Борщевський,   ви відмовляєтесь від співдоповіді? Ні. Будь ласка.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Ситуация с пенсионным обеспечением, по сути дела, зашла  в  такой  тупик,  что нынешние пенсии представляют собой не трудовую пенсию, а пособие по выживанию. Большинство членов нашего комитета,  наша  фракция  видят  единственный  путь  кардинального изменения      обеспечения      пенсионеров      -       изменение социально-политического    курса    страны.    Тогда    заработают предприятия, трудящиеся получат достойную зарплату, а пенсионеры - достойную  пенсию.  Но  мы  глубоко уверены,  что до президентских выборов это вряд ли произойдет.  А  пенсионное  обеспечение  нужно изменять уже сегодня.

 

     На прошлой  неделе мы приняли один из лучших,  с точки зрения нашего комитета,  законов об изменении пенсионного обеспечения. Мы уже   получили   отклики  наших  избирателей,  которые  благодарят Верховный Совет за принятие этого закона и требуют  от  Президента его скорейшего подписания.  Но,  приняв закон, мы должны продумать механизм пополнения Пенсионного фонда.  И мы, и наш комитет готовы сотрудничать со всеми, кто предложит такой механизм.

 

     Рассмотрев в  комитете  данный  законопроект,  мы  в принципе согласны,  что надо,  чтобы сейчас,  пока не платится зарплата, не работает промышленность,  богатые поделились с бедными. И мы видим в этом положительную роль данного проекта закона.  Но между тем  у комитета  возникли серьезные вопросы по поводу механизма обложения налогом операций продажи недвижимости.

 

     Первое. Кто будет платить этот сбор?  Пенсионер,  который  от отчаяния должен продавать свою квартиру?

 

     И второй  вопрос.  Будет ли в договорах указана истинная цена квартиры и будут ли эти налоги эффективными?

 

     Еще один момент,  который очень серьезно обсуждался  в  нашем комитете.  В статье 3 записано:  "Ці кошти спрямовуються в рахунок погашення  заборгованості   Державного   бюджету   України   перед Пенсійним  фондом  України  з  виплати  пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського и старшинського складу строкової служби та членам їх сімей".

 

     Что получается? Что эти деньги не пойдут на выплату пенсий по возрасту,  то есть,  по сути дела,  Госбюджет  перекладывает  свои долги на Пенсионный фонд.

 

     Исходя из этого мы предлагаем,  чтобы совместно наш комитет и Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности,  пользуясь тем,  что  14  числа  будут  парламентские  слушания по пенсионным вопросам,  разработали все-таки эффективные  механизмы  пополнения Пенсионного фонда.  Чтобы наши 14 миллионов отцов,  дедов, матерей получали не жалкое пособие, а заслуженную трудовую пенсию.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Валентиновичу.

 

     Шановні колеги! Я думаю, немає потреби обговорювати.

 

     Будь ласка, Борисе Олександровичу, з місця.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Шановні народні депутати! Я прошу хвилинку вашої уваги.  Сьогодні  шановний  депутат  Терьохін розповідав про якісь великі перспективи в майбутньому.  Так от я виходжу з тих  реалій, які є сьогодні.

 

     Ви знаєте,  що  відрахування  до  Пенсійного  фонду йдуть від фонду оплати праці.  Він затверджений  міністром  економіки  -  30 мільярдів на рік.  От і порахуйте з цих 30 мільярдів 30 відсотків, які мають надійти до Пенсійного фонду.  Але враховуючи  ту  велику заборгованість  із виплати зарплати,  яка складається на сьогодні, ми практично втрачаємо надходження до Пенсійного фонду. Тому я вас переконливо  прошу  як виняток (наголошую,  як виняток) підтримати внесений  законопроект.  130  мільйонів  -  це   теж   гроші   для пенсіонерів.

 

     Щодо заборгованості   Державного   бюджету   перед  Пенсійним фондом,  то вона дійсно досить велика.  Тільки цього року,  я  вже називав  вам  цю  цифру,  Пенсійний фонд недоотримав 100 мільйонів гривень.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  У  вас  на  руках  є  два проекти.   Один   проект  внесений  народними  депутатами  членами Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів.  Другий - народними   депутатами   членами  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.

 

     Я ставлю на голосування проект, внесений народними депутатами членами  профільного Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів.  Пропонується прийняти проект закону в першому читанні. Я просив би підтримати.

 

     "За" - 124.

 

     Ставлю на   голосування   проект  постанови  Верховної  Ради, внесений народними депутатами України членами  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності,  щодо  відхилення  внесеного Президентом законопроекту як  такого,  що  суперечить  закону  про порядок встановлення ставок податків і зборів.

 

     "За" - 233.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Вітренко. З мотивів. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Социалистическая оппозиция. Я благодарна за то, что мне предоставили слово по мотивам. Народ Украины должен знать, что  наша  фракция  голосовала  за  предложение  Комитета по делам пенсионеров,  ветеранов и инвалидов.  Не дать  сейчас  пенсионерам даже этих несколько сот миллионов за счет налога на недвижимость и мобильные телефоны - это преступление.  Нельзя из-за того,  что  у нас   не  решен  вопрос  о  пенсионной  реформе,  оставлять  людей голодными.

 

     Поэтому, Александр   Николаевич,   нужно   переголосовать   в поименном  режиме.  Нельзя  допустить,  чтобы  прошло  предложение Комитета по вопросам  финансов  и  банковской  деятельности.  Надо принять  решение,  которое  вносит  Комитет  по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно,  мене не  потрібно  агітувати.  Я голосував  за  пропозицію Комітету у справах пенсіонерів і вважаю, що це  правильно.  Що  стосується  233  голосів,  то  це,  мабуть, проголосували  ті,  які мають мобільні телефони.  Та не жалійте 10 гривень.  Ви мене не умовляйте, треба слухати, за що ми голосуємо, щоб не переголосовувати.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні   депутати!   Ми  абсолютно правильно  проголосували.  Але  я   просив   би,   щоб   Олександр Миколайович  озвучив і другий пункт,  який є в постанові.  У ньому передбачається,  щоб Комітет у справах  пенсіонерів  і  Комітет  з питань  фінансів  швидко  (я  б  доповнив:  у  двотижневий термін) підготували проект закону щодо введення надбавки до  тарифу,  який сплачується за користування мобільним зв'язком.  Ми підготуємо цей проект закону  і  внесемо.  Це  буде  реальне  джерело  наповнення Пенсійного фонду.

 

     Ми це  проголосували,  але  я  просив  би  внести доповнення: протягом двох тижнів, щоб і Пенсійний фонд, і уряд працювали.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов.  Мы убеждены,  что  надо искать и находить источники пополнения Пенсионного фонда.

 

     В данном случае, Александр Николаевич, мне бы хотелось, чтобы не было  льгот  для  отдельных  телефонных  компаний.  Это  должно касаться всех.  И Роенко Виктор Григорьевич правильно сказал,  что вопрос решается в пользу Президента или кого-то другого.

 

     Что касается недвижимости, то надо разработать систему, каким образом производить оценку,  какие должны быть отчисления.  Потому что под этот закон,  если его принять в таком виде, попадают те же обездоленные,  которым мы хотели бы помочь.  Они сегодня вынуждены продавать квартиры,  жизнь вынуждает их значительно ухудшать  свои жизненные условия.

 

     Поэтому я   поддерживаю   предложение   дать  поручение  двум комитетам срочно разработать и внести проект  закона,  который  бы устанавливал  источник  пополнения  Пенсионного  фонда  и  защищал Пенсионный фонд от посяганий правительства  за  счет  этого  фонда компенсировать задолженность бюджета.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Председатель!  Уважаемые коллеги! Фракция избирательного блока  Социалистической  и  Селянской партий голосовала за проект, внесенный членами комитета Луценко.  Мы считаем,  что сегодня была допущена  ошибка.  Все  эти  предложения  через две или три недели будут,  конечно,  реализованы,  и,  может быть,  это даст какой-то эффект.  Но пенсии надо выплачивать уже сегодня, а денег на данный момент нигде не отыщешь.

 

     Вопрос, который мы рассматриваем,  настолько серьезный,  что, конечно,  было бы неплохо проголосовать поименно.  Пусть бы каждый увидел,  кто что здесь отстаивает. И пусть бы те товарищи, которые сегодня  фактически  выступили  в  защиту  украинской  буржуазии - защитили  ее  возможность  покупать   недвижимость,   пользоваться мобильными телефонами, - показали свое лицо. Потому что это вопрос не  о  мобильных  телефонах,  не  о  недвижимости,  это  вопрос  о задолженности  пенсионерам,  которые  должны  получать  пенсию уже сегодня.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я думаю, ми не будемо переголосовувати.

 

     Шановні колеги!  Я прошу проголосувати пропозицію,  яку  вніс народний  депутат  Терьохін:  дати доручення доопрацювати протягом двох тижнів.  Повернемося до  цього  питання  через  два  тижні  і врегулюємо  в  законодавчому  порядку.  Я  так  розумію,  що Борис Олександрович теж погоджується.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.  Прохання запросити депутатів  до залу.

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих актів України (щодо ставок державного мита  на  угоди відчуження майна).

 

     Доповідає голова  підкомітету  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати!  На  розгляд у другому читанні внесено проект Закону про внесення змін  до  деяких  законодавчих  актів  України,  у  якому пропонується внести деякі зміни до декретів Кабінету Міністрів про державне мито і про прибутковий податок з громадян.

 

     Нагадаю історію цього проекту закону.  Ми вирішили, прийнявши законопроект  у  першому  читанні,  внести  зміни  до  Декрету про державне мито з тим, щоб зрівняти ставки мита, яке справляється за договорами  відчуження нерухомості при всіх видах їх нотаріального посвідчення,  і  зменшити  ці  ставки.  До  речі,   тільки-но   ми дискутували  з  приводу  введення  нового  податку  на нерухомість згідно з указом Президента.  І представник  комуністичної  фракції сказав,  що виникає питання про реальну оцінку майна і про те,  що багато  майна  знаходиться  в  тіні.  Тобто  свідомо   занижується вартість, у зв'язку з тим що треба сплачувати дуже велике мито - 5 відсотків.  Тому ми з вами прийняли рішення про  зменшення  ставки мита  до  1  відсотка  і  встановлення єдиної ставки для всіх.  Це перше.

 

     Друге. Пропонується  внести  деякі  зміни  до   Декрету   про прибутковий податок з громадян.  Це пов'язано з тим,  що, на жаль, Державна податкова адміністрація в  цьому  році  почала  обкладати прибутковим податком у розмірі 20 відсотків усі угоди з відчуження нерухомості громадян, які укладалися на біржовому ринку (це більше 240 тисяч угод).  Отже,  більше мільйона сімей має постраждати від такого оподаткування заднім числом,  з  1993  року.  Уявіть  собі, сьогодні  списки  складаються  з  1993  року,  з  моменту набрання чинності Декретом про прибутковий податок з громадян.

 

     І третє питання,  яке вирішується цим законом.  Це стосується наших  громадян,  які  отримали  компенсаційні  або приватизаційні сертифікати, а потім поміняли їх на акції і продали. Ви знаєте, що багатьом  нашим  громадянам не потрібна ця корпоративна власність, їм потрібні були гроші на нормальне виживання.  Так ось оці  гроші розцінюються податковими органами як додатковий прибуток,  і наших громадян змушують сплачувати податки (правда,  з  1997  року)  при здійсненні  операцій  з  продажу акцій,  отриманих при безоплатній приватизації або  при  пільговій  підписці  для  членів  трудового колективу. Цей закон вирішує і це питання.

 

     Отже, надійшло  декілька  поправок  до  цього проекту закону. Більшість з них враховані,  деякі - не враховані.  Тому  я  думаю, шановний  Олександре  Миколайовичу,  що  доцільно  було  б  іти за текстом.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Згідно з процедурою другого читання я буду звертати увагу лише на ті поправки, які відхилені.

 

     Поправка 2 депутата Медведчука. Він погоджується. Поправка 4. Кочерга Віктор Герасимович. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ 49, Донецька область). Фракція комуністів України. Я пропоную в пункті 10 статті 2 записати:  "за винятком реєстрації договорів купівлі-продажу та міни,  якщо хоча б однією із сторін є громадянин".

 

     Моя поправка  грунтується  на  вимогах  статей  227   і   242 Цивільного   кодексу,   якими  передбачено,  що  угоди  за  участю громадян,  предметом яких є об'єкти нерухомого  майна,  не  можуть реєструватися товарними біржами, а тільки повинні бути нотаріально посвідчені.  Тому я наполягаю  на  тому,  щоб  моя  поправка  була прийнята.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Коротка аргументація, якщо дозволите. Шановний Вікторе Герасимовичу!  Ми врахували вашу поправку про те,  щоб  не вносити  зміни до Цивільного кодексу,  зокрема до статті 227.  А з цієї статті випливає,  що в будь-якому  разі,  чи  була  проведена реєстрація  договору  купівлі-продажу  нерухомості  на біржі чи не була,  він   усе   одно   підлягає   обов'язковому   нотаріальному посвідченню.  До  того  ж  є рішення квітневого Пленуму Верховного Суду.

 

     Я хотів би зачитати депутатам цю  статтю  227.  Вона  звучить так:   "Договір   купівлі-продажу   жилого  будинку  повинен  бути нотаріально  посвідчений,  якщо  хоча  б  однією   із   сторін   є громадянин.  Недодержання  цієї  вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього кодексу).

 

     Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації  у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів".

 

     Згідно з  рішенням Пленуму Верховного Суду до категорії жилих будинків  також  віднесені  квартири  і  відокремлені  кімнати   в комунальних  квартирах.  Тому  приймати вашу поправку немає сенсу, оскільки  ми  врахували  вашу  поправку  про  те,  щоб  не  чіпати Цивільний кодекс України.

 

     ГОЛОВА. Віктор  Герасимович  настоює  на  своїй  поправці.  Я ставлю на голосування поправку 4.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 104.

 

     ГОЛОВА. Не набирає голосів.

 

     Поправка 6.  Депутат  Медведчук  погоджується.   Поправка   7 депутата Кочерги. Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.

 

     КОЧЕРГА В.Г. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Николаевич! Мы сейчас проголосовали за то, чтобы при удостоверении сделок  по  обмену,  продаже жилья,  кроме 5 процентов госпошлины, которая выплачивается нотариальным конторам, наши граждане платили еще 1 процент за регистрацию этих сделок на товарных биржах.

 

     Я еще  раз  говорю,  что согласно требованию статей 227 и 242 Гражданского кодекса все сделки  с  недвижимостью,  если  одна  из сторон  является  гражданином,  должны  регистрироваться  только в нотариальных конторах.

 

     На этом основании и строится поправка 7,  которую я предлагаю проголосовать.

 

     Спасибо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дозвольте,  шановний  Олександре Миколайовичу. Вікторе Герасимовичу!  Ви ж бачите,  що ті 5 відсотків, про які ви говорите,  ми цим законом знімаємо,  тобто у п'ять разів зменшуємо податковий тягар на громадян, які міняють або відчужують квартири, у разі непідприємницької діяльності.

 

     Це сенс  цього  закону.  Я перепрошую,  ви трохи заплуталися. Пропонується знизити розмір податку за нотаріальне посвідчення з 5 відсотків  до  1  відсотка,  щоб  люди  почали легально показувати вартість  своїх  квартир,  а  не  приховувати  її,  розраховуючись готівкою або занижуючи контрактну вартість.

 

     Тобто все навпаки.  Ми зменшуємо у п'ять разів податок,  а не збільшуємо, як ви кажете, Вікторе Герасимовичу.

 

     Шановні народні  депутати!  Якщо  прийняти   поправку   7   в редакції,  яку  пропонує  шановний  депутат  Кочерга,  то  тоді на товарних біржах усі  операції  з  класичною  продукцією,  скажімо, такою,  як зерно,  цукор,  метали, газ, будуть обкладатися ставкою більшою,  аніж  вони  обкладаються,  коли  є  двосторонні   угоди. Нагадую,  що  цього  хочуть  багато  людей.  Скажімо,  питання про створення прозорого ринку газу або електроенергії  не  вирішується протягом  чотирьох  років,  бо невигідно показувати прозорість цих угод.  Саме тому в першому читанні було прийнято  норму,  за  якою тільки  угоди щодо операцій з нерухомістю мають обкладатися митом. Решта  -  не  обкладаються.  Нам,   навпаки,   треба   заохочувати прозорість   цього   ринку  і  посилювати  державний  контроль  за проходженням товарів на цьому ринку.  А не так, як пропонує Віктор Герасимович.

 

     ГОЛОВА. Віктор   Герасимович   погодився?  Ні.  Я  ставлю  на голосування поправку 7, внесену депутатом Кочергою.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 116.

 

     ГОЛОВА. Поправка 8 депутата Шеховцова. Є у депутата Шеховцова зауваження? Немає.

 

     Поправка 11 депутата Шеховцова...  Щодо поправки 10?  Це ж не ваша  поправка.  Ну,  будь  ласка,  увімкніть   мікрофон   Віктора Герасимовича.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Фракция  коммунистов.  Я  вносил  предложение к этому законопроекту (его нет в этой сравнительной таблице) о  том, чтобы с помощью товарных бирж не торговали земельными участками. У меня было такое замечание.  Тем не  менее  в  первом  чтении  была принята  редакция:  "за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок,  які перебувають у  власності  громадянина-продавця".  То есть  фактически  разрешается торговать земельными участками через товарные  биржи.  Скажите,  на  основании  каких   законов   земля превращается в товар?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Вікторе Герасимовичу, подивіться декрет. Стаття 3  стосується  нотаріального  посвідчення   договорів   відчуження земельних   ділянок.  Вона  діє,  але  там  передбачено  ставку  5 процентів, а ми зменшуємо до 1 процента. Бірж це не стосується. Це стосується  тільки  державних нотаріальних контор.  Але подивіться підпункт "р" на  наступній  сторінці  порівняльної  таблиці,  який стосується бірж. Там немає слів "земельних ділянок". Ви сплутали.

 

     ГОЛОВА. Поправка  11  депутата  Шеховцова.  Немає  зауважень. Поправки 15, 18 депутата Шеховцова. Теж немає зауважень.

 

     Поправка 33 депутата Медведчука.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Поправки 26 і 33. Я хотів би пояснити щодо цих поправок.  Вони відхилені не за змістом,  а тому, що була прийнята пропозиція Віктора Герасимовича Кочерги про те, щоб цим законом не регулювати  питання  Цивільного кодексу,  тобто не вносити змін до Цивільного кодексу. Саме тому, між іншим, знімаються всі попередні застереження   Віктора   Герасимовича.   Приймати   поправки  пана Медведчука,  які стосуються внесення змін до  Цивільного  кодексу, немає сенсу, бо ми не чіпаємо Цивільного кодексу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Поправка 35.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Це стосується і поправки 35.

 

     ГОЛОВА. Таким чином,  я ставлю на голосування проект закону в цілому з  урахуванням  поправок,  внесених  комітетом  і  окремими депутатами.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати цей закон.

 

     "За" - 159.

 

     ГОЛОВА. Олексій Іванович Шитря. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Спасибі,  Олександре Миколайовичу. Шановні народні  депутати!  Я  хочу  довести  до  вашого відома,  що різке зниження ставки мита з 5 відсотків до 1 відсотка призведе до втрат фактичних  надходжень  до бюджету 1999 року в розмірі 20 мільйонів гривень.  А виключення з бази  оподаткування  окремих  операцій  з цінними  паперами - до втрат у розмірі 45 мільйонів.  Тобто бюджет втратить 65 мільйонів гривень у цьому році.

 

     Тому прохання  зважено  підійти  до  розміру  ставки.  То  ми встановлюємо  5  відсотків  і  кажемо,  що  це  дуже багато,  то 1 відсоток. Усе-таки повинна бути середина.

 

     Спасибі.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Я ще раз нагадую, яка ціна  цього  закону.  До  1  квітня  наші  громадяни  мають подати декларації про прибутки.  Якщо ми не приймемо цей  закон,  то  всі угоди з відчуження або обміну квартир,  які укладалися на біржах з 1993 року,  мають заднім числом обкладатися податком у розмірі  20 відсотків, і люди мають заднім числом сплатити ці податки.

 

     Крім того,   якщо   ми   не  внесемо  зміни  до  Декрету  про прибутковий податок  з  громадян,  то  вийде  так,  що  бабуся,  я перепрошую,   яка  отримала  компенсаційний  сертифікат,  а  потім продала його за 20  або  за  10  гривень  у  1997  році,  муситиме сплатити  податок  з  цих  10 гривень плюс пеню або штраф та здати декларацію про прибутки до 15 квітня цього року. Тобто доходи, про які говорив шановний Олексій Іванович, - це дуті доходи. Приймаючи законопроект у першому читанні дуже поважним  числом  голосів,  ми були впевнені,  що зниження такого податкового пресу на пересічних громадян приведе тільки до легалізації нашої економіки.

 

     Що стосується  тих,   хто   займається   бізнесом,   продаючи квартири,  то ми, навпаки, ввели досить жорсткі норми. Мова не йде про людей,  які раз у житті поміняли квартиру або  роз'їхалися  чи з'їхалися зі своїми родичами.

 

     Ще раз кажу,  якщо ми сьогодні не приймаємо цей закон, то з 1 квітня приблизно 240 тисяч людей  мають  сплатити  податки  заднім числом.   А   щодо  питання  про  компенсаційні  і  приватизаційні сертифікати,  то йдеться про майже 7 мільйонів людей. Це люди, які отримали  їх  безоплатно  згідно  з  указом  або  шляхом пільгової підписки,  тобто члени трудових  колективів,  пенсіонери  в  селі, вчителі.  Даний  закон стосується тільки цих категорій людей,  про торговців  тут  не  йдеться.  Усі  ці  люди  потраплять  у  патову ситуацію.

 

     Я знову нагадав вам ідеологію цього закону.  І уклінно просив би вас,  і  наш  комітет  просить  (між  іншим,  це  питання  було одноголосно підтримано),  не допустити оподаткування,  перепрошую, заднім числом і знущання  над  людьми.  Треба  нарешті  наш  ринок нерухомості вивести на чисте поле, а не заганяти його в бандитські сфери, в яких він знаходиться сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я ще раз ставлю  на  голосування  в  цілому проект  закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих актів України  в  редакції,  яку  комітет  вніс  на  друге   читання   з урахуванням поправок.

 

     "За" - 190.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ну  які ще аргументи потрібні,  шановні друзі? Може, запросити людей?

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Спасибо,  Александр Николаевич.  Я  удивляюсь, товарищи.  Уже разяснили,  и всем понятно,  что ни один документ, тем более касающийся  основной  массы  наших  избирателей,  нельзя принимать и вводить в действие задним числом.

 

     Непринятие этого  закона  повлечет  за  собой  дополнительную оплату: люди с 1993 года будут доплачивать непонятно за что.

 

     Я прошу проголосовать за. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ми  розглядаємо  проект  закону   в другому  читанні.  Розглянули  поправки.  Ті,  які  не  враховані, проголосували. Ідеться про прийняття в другому читанні.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.  А.  Шановні друзі!  Таким  чином  ми  розв'яжемо проблеми  пересічних людей.  Мова йде про мільйони людей.  Комітет просить проголосувати за.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дуже  дякую.  Дуже  дякую  і  вам,  Олександре Миколайовичу, за добре, як завжди, керування залом.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) з пропозиціями Президента України.

 

     Доповідає заступник   міністра   економіки   України  Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник міністра економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Сьогодні на ваш розгляд повторно вноситься Закон  України  про  внесення  змін  до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію),  прийнятий Верховною Радою України  30  грудня 1998 року, з пропозиціями Президента України.

 

     Прийнятим Верховною   Радою   законом   пропонується   значно зменшити ставки акцизного збору  на  окремі  види  нафтопродуктів. Згідно  зі  статтею  1  цього  закону  ставки  акцизного  збору на високооктанові марки бензину зменшуються у 12,5 раза, тобто із 100 екю до 8 екю за тисячу кілограмів;  на бензини моторні А-72, А-76,

А-80 - із 40 екю до 8 екю та А-90,  А-91,  А-92,  А-93 - з 80 до 8 екю  (відповідно  у  5 та 10 разів);  на дизельне паливо - у 2,  5 раза, тобто з 15 екю до 6 екю за тисячу кілограмів.

 

     Запровадження значно нижчих ставок  (уніфікованої  ставки  на бензини  в  розмірі  8 екю за тонну та ставки на дизельне паливо в розмірі 6 екю), за розрахунками Державної податкової адміністрації України,   призведе   до  недоотримання  бюджетом  надходжень  від акцизного збору та податку на додану вартість тільки з бензину  та дизпалива  вітчизняного  виробництва на суму близько 476 мільйонів гривень,  а з імпорту - близько  587  мільйонів  гривень.  Загалом фактичні   надходження  до  доходної  частини  Державного  бюджету зменшаться більш як на 1 мільярд гривень.

 

     У Законі про  Державний  бюджет  України  на  1999  рік  сума акцизного збору на нафтопродукти обрахована за ставками, введеними указом Президента України.  Закон  України  про  бюджетну  систему України  встановлює,  що  Верховна  Рада,  приймаючи рішення,  які зумовлюють скорочення  надходжень  або  виникнення  чи  збільшення видатків   із  Державного  бюджету  України,  повинна  передбачати джерела їх покриття.

 

     Уважаемые народные депутаты,  давайте мы с  вами  вернемся  в лето  прошлого  года,  когда  готовился  указ Президента о ставках акцизного сбора на  нефтепродукты.  Главной  целью  издания  этого указа было прежде всего повышение доходов бюджета, обеспечение его сбалансированности  и  сокращение   дефицита.   Естественно,   что изменение  ставок  акцизного  сбора  должно  было повлечь за собой изменение цен на нефтепродукты,  поэтому  Министерством  экономики составлялся     соответствующий     прогноз     изменения     цен. Прогнозировалось,  что общее  увеличение  цен  за  счет  изменения ставок   акцизного   сбора  по  отдельным  маркам  бензина  должно составить от 5 до 17 процентов.

 

     Я должен  сказать,   что   после   подписания   этого   указа систематически осуществлялся мониторинг,  по всем регионам Украины собирались  данные  о  ценах  на  нефтепродукты.  Последний   сбор информации   накануне  финансового  кризиса  в  России  подтвердил правильность сделанных прогнозов. На то, что произошло с ценами на нефтепродукты   в  сентябре,  оказали  влияние  совершенно  другие факторы:  радикально изменившаяся финансовая  ситуация  в  России, вызвавшая  соответствующие  резонансные  процессы  на  финансовом, валютном,  фондовом рынках в Украине. Все это вылилось в изменение соотношения гривни к экю (а ставка акциза изменялась в экю). Кроме того,  в цену товара стали закладывать  определенные  инфляционные ожидания. Естественно, цена нефтепродуктов стала значительно выше.

 

     Я хочу отметить, что в это время (вы, наверное, тоже помните) было принято  неоднозначно  воспринятое  решение  правительства  о предоставлении  права местным органам власти использовать элементы государственного   регулирования   для   установления    цен    на нефтепродукты буквально на несколько недель - до 1 октября.

 

     Идя на  этот шаг,  правительство прекрасно понимало,  что это решение  имеет  две   стороны.   С   одной   стороны,   вроде   бы устанавливается планка,  ограничитель роста цен, с другой стороны, всякое ограничение цен влечет  за  собой  исчезновение  товаров  с прилавков.  Вы знаете, что по отдельным маркам бензина в отдельных областях были небольшие  перебои.  Но  решение  было  временным  и сыграло   свою  положительную  роль  -  оно  не  дало  возможности инфляционной  спирали  раскрутиться   на   нефтепродуктах,   когда обективных причин для этого не было.

 

     Далее. Если   проанализировать   цены,  которые  были  уже  в декабре,  январе,  феврале,  марте,  то следует сказать, что рынок стабилизировался,  цены стабилизировались. И практически появилась уже тенденция к снижению цен на нефтепродукты.

 

     И если взять последнюю информацию, полученную на 10 марта, то минимальная  цена  литра  дизтоплива  в  Украине  была  55 копеек, средняя - 76 копеек; минимальная цена низкооктанового бензина А-76

-   58   копеек,   средняя   -   73   копейки;   минимальная  цена высокооктанового бензина А-95 - 88 копеек,  средняя - 1 гривня  17 копеек.

 

     Я хочу  привести  для  сравнения еще две цифры.  Если степень девальвации гривни к концу года была более 80 процентов, то индекс роста   цен  на  нефтепродукты  составил  46-50  процентов.  Иными словами,  индекс роста цен на нефтепродукты был практически в  два раза ниже, чем степень девальвации гривни.

 

     Я хочу   сказать   и  следующее.  Главным  показателем  того, сработал или не сработал указ Президента,  в  результате  которого были   изменены   ставки  акцизного  сбора,  конечно  же  является увеличение или уменьшение поступлений в доходную часть бюджета.  Я опять-таки хочу привести данные статистики. Если в начале прошлого 1998 года (январь-февраль) ежемесячные поступления составляли 8-10 миллионов  гривень,  то  за  последние  месяцы  прошлого  года они составили:  октябрь - 51 миллион,  ноябрь - 53 миллиона, декабрь - 109   миллионов  гривень.  То  есть  к  началу  этого  года  обем поступлений в бюджет увеличился практически в 9-10 раз. И в первые месяцы этого года (опять-таки по сравнению с январем прошлого года и с январем позапрошлого года) поступления в бюджет  от  акцизного сбора  на  нефтепродукты  увеличились  где-то  в 3- 4 раза.  Иными словами, цель достигнута - указ срабатывает.

 

     Хочу подчеркнуть еще один момент.  Конечно, когда вносился на рассмотрение  и  принимался  в  этом зале проект этого закона,  на который было наложено вето  Президента,  то,  естественно,  авторы законопроекта  прекрасно понимали,  что такое радикальное снижение ставок акцизного сбора (в 12,5 раза - на  высокооктановый  бензин, введение  унифицированной ставки 8 экю на другие бензины и 6 экю - на дизтопливо) повлечет за собой резкое уменьшение доходов бюджета и  поэтому в качестве компенсатора ими предлагался закон,  который мы  дальше  будем  рассматривать.  Но,   во-первых,   на   подпись Президенту  эти  законы  поступили  не  вместе,  во-вторых,  в той редакции,  в  которой  он  был  принят,  механизм   100-процентной компенсации  потерь  доходной  части  бюджета не предусматривался. Кроме того,  отдельные его статьи,  по мнению  юристов,  оставляют возможность для злоупотреблений на рынке нефтепродуктов.

 

     Следующее. Если сейчас,  когда рынок нефтепродуктов устоялся, стабилизировался, когда даже появилась тенденция к снижению цен на рынке (я повторяю,  что степень девальвации гривни в два раза выше роста цен на нефтепродукты),  радикально снизить ставки  акцизного сбора   на   нефтепродукты,   то   адекватного   снижения  цен  на нефтепродукты, по нашему мнению, все-таки не произойдет.

 

     Единственное, что произойдет,  -  это  изменится  соотношение суммы акцизного сбора и посредническоторговой надбавки в цене.  То есть изменится доля  акцизного  сбора,  соответственно  уменьшится доля  отчислений  в  бюджет  и  увеличится доля торговой надбавки. Естественно, доходы посреднических структур увеличатся.

 

     И последнее.  Уважаемые народные депутаты!  31  декабря  1998 года  в  этом  зале  был достигнут политический компромисс и между отдельными политическими  фракциями  в  Верховной  Раде,  и  между законодательной и исполнительной властью в целом, когда был принят Государственный бюджет на 1999 год с дефицитом 1 процент.  По всей видимости,  и  Верховная  Рада,  и  Кабинет  Министров должны быть последовательными при принятии  своих  последующих  решений.  Наши последующие  шаги  не  должны  стать причиной разбалансированности принятого здесь бюджета.

 

     Исходя из   этого   Президент   Украины   просит    сохранить действующие ставки акцизного сбора на нефтепродукты, установленные указом,  который в настоящее время обеспечивает пополнение доходов бюджета,  и заложенные непосредственно в тот бюджет,  который мы с вами приняли, поскольку принятие закона в той редакции, на которую было    наложено    вето    Президента,    повлечет    за    собой несбалансированность Государственного  бюджета  практически  на  1 миллиард гривень.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання до Михайла Васильовича?  Запишіться, будь ласка.  Виставте  п'ять  хвилин.  Висвітіть  список.  Депутат Білоус. За ним - депутат Насалик.

 

     БІЛОУС А.О.  Фракція  Народнодемократичної  партії.  Шановний Михайле Васильовичу,  все-таки  ставлення  до  цього  закону  щодо акцизного  збору досить суперечливе.  Чи не здається вам,  що така зміна ставок цього збору насправді швидше буде  тим  заходом,  про який  кажуть,  що виплеснули з водою дитину,  і не зможе наповнити бюджет,  оскільки знову-таки відбуватиметься певний перехід у тінь суб'єктів,  які  працюють на ринку і повинні сплачувати відповідні податки.  Чи проводиться на  підставі  вже  отриманих  відрахувань необхідний аналіз на перспективу?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Большое  спасибо.  Я  еще  раз назову те данные статистики,  которые дают Министерство  финансов  и  казначейство, ежемесячно  отслеживающие поступления от акцизного сбора:  если за первый квартал  прошлого  года  ежемесячно  поступало  8,  10,  13 миллионов гривень,  то за последние три месяца прошлого года - 51, 53,  109 миллионов гривень,  то есть в течение года поступления  в бюджет увеличились в пять-девять раз.

 

     Если взять  январские  показатели  поступлений  от  акцизного сбора и сравнить их с показателями за аналогичный период  прошлого года,  то мы увидим,  что эти поступления увеличились в три-четыре раза.

 

     Иными словами,  эти  ставки  акцизного   сбора   обеспечивают поступление доходов в бюджет.

 

     Ну и  самое  главное.  Я  приводил такие сравнительные данные статистики:  степень девальвации гривни - более чем 80  процентов, то  есть  и индекс цен должен был вырасти где-то на 80 процентов и больше, а он вырос в среднем только на 40 процентов, иными словами степень  девальвации  гривни была намного выше,  чем рост цен.  То есть рынок сейчас стабилизировался даже в ценовом плане.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Насалик.

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  ІваноФранківська область). Шановний Михайле Васильовичу, у мене до вас три запитання.

 

     Перше. Як могло статися, що ці два закони, які є неподільними і окремо не мають абсолютно ніякого сенсу,  потрапили на підпис до Президента  з розривом у чотири дні?  І тому зрозуміло,  чому було накладено вето.

 

     Друге запитання.  Чи  є   на   українському   ринку   світлих нафтопродуктів  фірми,  які  взагалі не сплачують акцизного збору? Якщо  є,  то  скажіть,  будь  ласка,  яку  частку  продукції  вони імпортують в Україну?

 

     І третє запитання.  Скажіть, якщо вони не сплачують акцизного збору, куди ж ці кошти йдуть?

 

     Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Большое спасибо.  Что  касается  первого  чисто процедурного вопроса, как получилось, что законы поступили в таком порядке?  Я отвечаю за Министерство экономики,  и мы действительно сначала отработали проект закона,  который сейчас рассматривается, и только потом с интервалом в несколько дней к  нам  поступил  тот проект  того  закона,  в  котором  авторами  закладывался механизм компенсации потерь от уменьшения поступлений в бюджет  в  связи  с радикальным снижением ставок акцизного сбора.

 

     Но даже   если  отбросить  чисто  процедурный  момент,  то  я говорил,  что в принципе механизм,  заложенный во  втором  законе, который  предусматривался  как компенсационный,  не обеспечивал на 100  процентов  компенсации  потерь  бюджета.  Все  равно   где-то наполовину  доходы  бюджета  уменьшились бы.  Там были и отдельные чисто  юридические   погрешности,   не   исключающие   возможности злоупотреблений на рынке нефтепродуктов.  Я не говорю,  что что-то не так сделали авторы,  просто при принятии законопроекта в  зале, возможно, отдельные поправки были не совсем сбалансированы.

 

     Что касается  второго  вопроса.  Действительно,  есть  фирмы, которые  в  свое   время   внесли   квалифицированные   зарубежные инвестиции   и   теперь   пользуются   соответствующими  льготами, поскольку  являются  совместными   предприятиями   с   зарубежными инвестициями.  Да,  действительно,  эти фирмы, поставляя бензин на рынок Украины, не платили акцизного сбора.

 

     Вы, наверное,  знаете,  как много было критики и с одной, и с другой стороны. С одной стороны, пытались сказать, что эти решения надо аннулировать и поставить всех в равные условия.  А  с  другой стороны, говорили, что эти фирмы нельзя трогать, поскольку этим мы дискредитируем саму идею СП и внесем  элемент  дестимулирования  - никто не будет нам верить, никакой инвестор сюда деньги вкладывать не будет.

 

     И какое решение правительство или Президент не приняли бы (то ли  отменили  бы  те  льготы,  которыми  пользуются эти совместные предприятия,  и поставили бы всех в равные условия, то ли наоборот оставили бы их), все равно они попали бы под удар критики.

 

     Поэтому Президентом  было  принято,  на мой взгляд,  наиболее разумное  решение.  Он   поручил   Кабинету   Министров   временно приостановить  внешнеэкономическую  деятельность  тех фирм,  через которые идет поступление бензина,  которые  в  свое  время  внесли квалифицированные  инвестиции  и теперь пользуются этими льготами, до получения от Конституционного Суда толкования  законодательства об иностранных инвестициях.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка.  Слово  надається  Сокерчаку Вячеславу Михайловичу,  першому заступнику голови  комітету.  Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своїх засіданнях 11  і 16  лютого  розглянув пропозиції Президента щодо цих двох законів, які ми  30  грудня  розглядали  в  комплексі.  Михайло  Васильович сказав, що вони пов'язані один з другим.

 

     Ви пам'ятаєте,  що  Комітет  з  питань  паливно-енергетичного комплексу запропонував тоді  знизити  ставки  акцизного  збору  на бензин  і  дизельне  паливо в цілому до 8 екю,  враховуючи те,  що решту грошей ми зможемо зібрати через збільшення плати  за  патент при  продажу  бензину на заправних станціях.  Пам'ятаєте,  що були оподатковані рукави заправних колонок і таке інше.

 

     Наш комітет  розглянув  це  питання  і  вважає  за   доцільне погодитися  з  пропозиціями  Президента  стосовно внесення змін до Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Я це говорю тому,  що,  можливо, із цього питання мені не треба буде потім виступати.

 

     Стосовно ставок акцизного  збору.  Депутати  -  члени  нашого комітету  погодилися не з усіма пропозиціями Президента щодо цього закону.  Зрозуміло, що зниження ставок акцизного збору до 8 екю не дасть  того  обсягу  надходжень  до Державного бюджету,  який було закладено в Державному бюджеті на  1999  рік.  І  в  той  же  час, дивлячись  на  співвідношення  цін,  яке  сьогодні  є,  особливо в сільському   господарстві,   коли   товаровиробникам    доводиться займатися обміном зерна чи іншої продукції сільського господарства на дизельне паливо або на бензин,  розумієш,  що це співвідношення непомірно велике.

 

     Ми вважаємо,   це  відбувається  тому,  що  ціну  на  бензини сьогодні ніхто не регулює (за винятком оптової  ціни  підприємства та  акцизного  збору)  і при цьому нараховується податок на додану вартість.  А що стосується зерна, то в нас знаходиться багато тих, хто  норовить  регулювати  ціни,  і через це співвідношення цін на пально-мастильні  матеріали  і  сільгосппродукцію  завжди  не   на користь сільськогосподарського виробника.  Це одна із причин того, чому наш  комітет  вважає,  що  все-таки  не  можна  погодитися  з пропозицією   Президента  стосовно  ставок  акцизного  збору,  які введені Президентом у  червні  1998  року  і  діють  сьогодні:  на солярку  -  15  екю за тонну,  на бензин А-72,  А-76 - 40 екю,  на бензин А-93 - 80 екю,  А-98 -  100  екю  за  тонну.  Хоча  Михайло Васильович,  звичайно, правий в тому, що надходження до Державного бюджету дещо зросли,  особливо за  останніх  три  місяці  минулого року.  Ну це й зрозуміло, адже пально-мастильні матеріали потрібні постійно, і підприємці та громадяни змушені платити будь-яку ціну, тому що сьогодні без транспорту жити неможливо.

 

     Що пропонує наш комітет? Ми внесли проект закону, побудований на тому,  що в нас сьогодні є така проблема:  при перетині митного кордону,  коли завозяться бензини різних марок за різними ставками акцизного збору,  підприємець,  який  займається  торгівлею  цього продукту,  обов'язкого  намагається  показати,  що  в нього бензин низькооктановий,  а  потім  на  території   України   він   "стає" високооктановим. І таким чином від Державного бюджету приховуються значні кошти  за  рахунок  надання  недостовірної  інформації  про фактичну  марку  октанового бензину.  Це є,  і від цього нікуди не подінешся. Ми намагалися врегулювати це законом.

 

     Саме тому члени Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності   Василь   Цушко   та   Сергій  Терьохін  запропонували уніфікувати ставки акцизного збору,  тобто зробити для всіх  марок бензинів ставку акцизного збору на рівні 40 екю за тонну.

 

     Це дасть  можливість  уникнути  оцієї  пересортиці,  тому  що підприємцям,  які будуть торгувати бензином на території  України, при   перетині   кордону  доведеться  сплачувати  однакові  ставки акцизного збору.  Отже,  зменшаться витрати на адміністрування, не треба  буде весь час перевіряти в лабораторіях,  яка марка бензину везеться через митний кордон,  як це  сьогодні  доводиться  робити Державній митній службі.

 

     З цієї  точки  зору ми вважаємо,  що це позитивне рішення.  З приводу цього весь час висловлювала зауваження і  така  міжнародна організація,  як  ГАТТ/СОТ,  яка  теж вважає,  що ставки акцизного збору мають бути уніфіковані.

 

     Стосовно солярки.  Депутати пропонують залишити незмінним те, що  було закладено в законі від 1996 року:  ставка акцизного збору на дизельне паливо - 6 екю за тонну.  Сьогодні я  вам  сказав,  що відповідно до указу Президента визначено ставку - 15 екю.

 

     Як це  позначиться  на  Державному  бюджеті?  Нашим комітетом якраз з цього приводу проведено розрахунки.  Від акцизного збору з пальномастильних   матеріалів  власного  виробництва  в  Державний бюджет закладено надходження в розмірі 519 мільйонів гривень,  від ПММ  імпортного  виробництва  -  в  розмірі 597 мільйонів гривень. Отже,  в Державний бюджет закладено надходжень від акцизного збору в сумі 1,1 мільярда гривень.

 

     Звичайно, розрахунки,  які велися до нового року,  базувалися на іншому співвідношенні між екю і  гривнею.  На  сьогодні  ж,  за розрахунками,  зробленими  нашим  комітетом  виходячи  з курсу 4,2 гривні за екю  (і  це  було  підтримано  більшістю  членів  нашого комітету),   сума   надходжень  від  акцизного  збору  становитиме приблизно 1,3 мільярда гривень.  Співвідношення  змінилося  -  4,2 гривні  за  екю,  а  коли  розраховувався  бюджет,  співвідношення становило 3,99 (майже 4) гривні за екю.  Звичайно, якоюсь мірою ця уніфікація може привести до того,  що від акцизного збору в бюджет надійде трохи менше коштів, але ж паралельно зменшаться витрати на адміністрування,  бо  не  треба  буде перевіряти підприємців,  які безпосередньо займаються торгівлею пально-мастильними  матеріалами та  занижують  якість  бензину  при  перетині кордону,  а потім за рахунок того, що фактична якість бензину вища, отримують прибутки, тобто  гроші  потрапляють  не  до  державної  казни,  а  до кишені підприємця. Це ми ліквідовуємо.

 

     Отже, з  нашої  точки  зору,  доцільніше  було   б   усе-таки підтримати  пропозицію  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності про те, щоб установити ставки акцизного збору в розмірі 40 екю за тонну на всі марки бензину.  Я вам нагадую,  що сьогодні згідно з указом Президента встановлені ставки 40, 80 і 100 екю.

 

     Стосовно дизельного палива комітет пропонує ставку  акцизного збору  не  підвищувати зовсім (сьогодні вона становить 15 екю),  а встановити її в розмірі 6 екю і таким чином вийти із цієї колізії.

 

     Звичайно, я вам сказав про те, що теоретично обсяг надходжень до Державного бюджету якоюсь мірою зменшиться. Але наші колективні сільськогосподарські    підприємства,    фермери     споживатимуть пальномастильні матеріали,  які стануть дешевшими, і в нас не буде незораної землі, неперевезених вантажів і так далі. Тобто я думаю, що  це буде компенсовано за рахунок роботи наших підприємств через норми Закону про оподаткування прибутку підприємств і так далі.

 

     Наш комітет переконаний (і ми маємо всі потрібні розрахунки), що  в  цілому  надходження  від  податків до Державного бюджету не скоротяться.

 

     У мене і Віктора Івановича Суслова як членів нашого  комітету була своя думка.  Наш проект теж у вас є. Сьогодні він є в порядку денному.  Це проект під номером 3059.  Ми запропонували  Верховній Раді  залишити  ставки  акцизного  збору  на бензини А-72 і А-76 в розмірі  20  екю  за  тонну,  а  оскільки  високооктанові  бензини використовуються     для     престижних    автомобілів,    то    з соціальнополітичної точки зору на них було  б  доцільніше  підняти розмір ставки або залишити його на рівні 40 екю за тонну.

 

     На дизельне  паливо  ми  запропонували  встановити  ставку  в розмірі 10 екю за тонну.  Сьогодні застосовується ставка  15  екю. Таким чином,  в запропонованому нами проекті закону надходження до бюджету  передбачені  приблизно  в  тих  же  обсягах,   що   й   у законопроекті, підтриманому нашим комітетом.

 

     Ось така ситуація в цілому щодо законопроектів,  які сьогодні вносяться.  Наш комітет не розглядав питання  про  подолання  вето Президента ні щодо одного,  ні щодо другого закону. Ми вважаємо це недоцільним,  бо,  справді,  як сказав уже Михайло  Васильович,  в бюджеті  закладена  та  сума,  яку  не можливо буде зібрати,  якщо ставка акцизного збору буде 8 екю.

 

     Стосовно Закону про внесення змін до Закону про  патентування деяких   видів  підприємницької  діяльності,  яким  ми  намагалися компенсувати,  то наш комітет ще під час розгляду його  проекту  в першому читанні мав свою точку зору,  що ми не зберемо тих коштів, які б компенсували різницю між ставками в екю, закладеними в указі Президента, і тими, за які проголосувала Верховна Рада 30 грудня.

 

     Через те  ми  пропонуємо підтримати пропозицію Президента про те,  щоб  скасувати  Закон  про  внесення  змін  до   Закону   про патентування деяких видів підприємницької діяльності,  і не зовсім підтримуємо пропозицію  Президента  про  те,  щоб  залишити  діючі ставки  акцизного  збору,  введені указом Президента в червні 1998 року. Ось така ситуація.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я думаю, що далеко не всі зрозуміли, чому ми втручаємося в затверджений бюджет, не збільшуємо, а зменшуємо його доходи,  а потім робимо  висновки,  що  колись  воно  дасть  якусь користь.

 

     Ми прийняли бюджет.  І, мабуть, немає потреби думати, як його зменшити,  а треба думати, як збільшити бюджет. Тому, я вважаю, що ми займаємося далеко не тим питанням, яким потрібно займатися.

 

     Будуть запитання до депутата Сокерчака?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре Миколайовичу! Дозвольте, я відповім на вашу репліку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я вам показав на розрахунках, що наш комітет не пропонує  зменшити  обсяг  надходжень  до  Державного бюджету.  Ми просто  показали,  що  треба  зробити,  щоб  справді   гарантувати надходження.  Адже ви як знавець сільського господарства,  мабуть, погодитеся   з   тим,   що    співвідношення    між    ціною    на сільськогосподарську   продукцію   і   ціною  на  пально-мастильні матеріали  не  на  користь  сільськогосподарського  виробника.   А прийняттям наших пропозицій ми могли б його трохи вирівняти.  Хіба це допустимо,  коли 10 тонн зерна міняється на 1 тонну бензину?  А так було восени,  і це продовжуватиметься й надалі,  якщо ми це не поламаємо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  запишіться на запитання.  Виставте п'ять хвилин.  Висвітіть список,  будь ласка.  Депутат Тищенко. За ним - депутат Павловський.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Город Харьков.  Фракция коммунистов. У меня вот какой вопрос.  Вы в своем содокладе говорили,  что предприниматели при ввозе бензина на таможне  скрывают  марку  ввозимого  бензина. Почему  не  применяются  санкции  к тем людям,  которые занимаются обманом?  Почему мы должны входить в чье-то положение  и  изменять закон  из-за  существующих нарушений?  Если бы в этом законе или в другом была предусмотрена мера наказания за  такую  фальсификацию, то,  очевидно,  было бы меньше желающих обманывать государство,  и тогда  мы  могли  бы  оставить,  допустим,   ту   же   ставку   на высокооктановый бензин,  которую предлагает Президент,  и получать от  этого  прибыль.  Почему   бы   не   предусмотреть   в   законе ответственность за эти нарушения?

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Те, що ви пропонуєте, має передбачатися іншими законами. Цей закон лише встановлює ставки акцизного збору. А міра покарання,  ви  знаєте,  встановлюється Цивільним процесуальним та Кримінальним кодексами.  Про це  говориться  також  у  Законі  про державну  податкову  службу  та  в  Митному кодексі (щодо порушень правил перевезення).  Там усе це є.  Я вам просто кажу про те,  що завжди,  коли  є  можливість,  у  нас робиться спроба під виглядом дешевої марки бензину провести дорожчу.  Ви знаєте,  що сьогодні в тіньовому...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Павловський. За ним - депутат Гуцол.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Фракція  "Громада".  Я  хочу поставити таке просте запитання.  Як ви думаєте,  може,  в цьому законі  все-таки треба  визначити,  що  в  нас  є  норма акцизного збору,  і ввести максимальні ціни на кожен вид енергоносіїв?

 

     Якщо це неможливо в цьому законі зробити,  то давайте разом з вами  розробимо проект закону про паритет цін,  або співвідношення між цінами на продукцію різних галузей - сільського господарства й так  далі.  І  тоді  ми  врегулюємо це питання.  Від кого ми цього чекаємо?  Хто нам це розробить? Я думаю, що треба брати ініціативу у власні руки.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую,  Михайле Антоновичу. Справді, я вважаю, що це було б непогано.  Проте,  мабуть,  краще  було  б,  якби  ми сьогодні ввели планування щодо деяких питань,  і особливо стосовно пально-мастильних матеріалів,  енергоресурсів і так далі.  Це було б,  мабуть, набагато краще. Ви знаєте, що внесено законопроект про державне регулювання виробництва алкогольних і тютюнових  виробів. Ця проблема є. Тут ви праві.

 

     Стосовно максимальних цін.  Ці норми є, діють, але ось я взяв останній примірник газети і не можу зрозуміти,  чому рівні  оптові постачальники пропонують сьогодні ціни,  які різняться майже у два рази.

 

     Отже, є досить багато різних джерел надходжень,  і треба було б  цим  питанням зайнятись.  Я пропоную повернутися до вашої ідеї, але це не може бути нормою цього закону, ви це знаєте.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Терьохін.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Шановний  доповідачу!  Для мене головним є те,  чи дасть даний закон конкретну фінансову  вигоду  державі?  Доведіть, будь ласка, є від цього фінансова вигода чи немає?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Коли  я  виступав  протягом шести хвилин,  то, мабуть, не довів вам цього.

 

     Ми показали,  що  запровадження  уніфікованої   ставки,   яку пропонує  наш  комітет,  виключить можливість при перетині митного кордону (а в нас практично половина нафтопродуктів завозиться з-за кордону)   приховувати   від   державних  митних  органів  те,  що завозиться бензин вищої марки.  Адже  ви  знаєте,  яка  різниця  в ставках  акцизного  збору.  Михайло Васильович Чечетов сказав,  що ціна на бензин А-76 сьогодні різна - від 55 до 73 копійок (хоча на Одещині,  де я був позавчора, вона значно вища - 80-85 копійок), а на бензин А-95 та А-98 - від 1,1 до 1,48  гривні.  Отже,  ви  самі розумієте,  які  великі  гроші  ділки нагрібають тільки за рахунок різних ставок акцизного збору.

 

     Через те наш комітет вважає,  що  запровадження  уніфікованої ставки  акцизного  збору  не  спричинить  скорочення  обсягу  його надходжень,  тому що бензину марок А-92 та А-95 продається в шість разів менше,  ніж бензину марки А-76. Я можу назвати цифри. Якщо в нас бензину марок А-76 і А-80 споживається 5 мільйонів  186  тисяч тонн, то високооктанового бензину всього-на-всього 900 тисяч тонн. Ви бачите, що співвідношення - один до шести.

 

     Отже, левову  частку  надходжень  маємо  якраз  від  увезення низькооктанових  бензинів.  Ми зберігаємо ці ставки,  уніфіковуємо їх,  і через те ті,  хто сьогодні кладе собі добрі кошти в кишені, будуть позбавлені такої можливості,  тобто все піде в бюджет, як і належить.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Перед тим як передати  слово  депутату Насалику,  одна  маленька  репліка.  Олександре  Миколайовичу,  ви знаєте,  які коефіцієнти обміну пального  на  сільськогосподарську продукцію виникли внаслідок дії цього указу.

 

     Прошу передати слово депутату Насалику.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НАСАЛИК І.С. Шановний співдоповідачу! У вашій співдоповіді та в доповіді заступника міністра економіки було  чітко  сказано,  що введення  в  дію  закону,  за  який  проголосувала Верховна Рада в першому та другому читаннях і  на  який  внаслідок  того,  що  два закони  надійшли до Президента в різний час,  було накладено вето, спричинить  зменшення  надходжень  у  бюджет.  Скажіть,  наскільки надходження  зменшуються?  Бо,  за  розрахунками Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу,  абсолютно ніяких змін у  бюджеті немає. Це перше.

 

     Друге. За  рахунок уведення підвищених ставок акцизного збору спільні підприємства за п'ять  місяців  минулого  року  і  за  два місяці  цього  тільки  на  несплаті  акцизного  збору заробили 300 мільйонів гривень.  Ви розумієте,  про яку суму йдеться?  Вона  не потрапила до бюджету, а лише відобразилася на нашому споживачеві.

 

     Я авторитетно   заявляю,   що   будь-яке   підвищення  ставок акцизного збору призводитиме до того,  що ці гроші  будуть  іти  в тінь. Поясніть це, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Так, я повністю погоджуюся з вашим висновком (і я говорив про це у своїй доповіді) стосовно того, де ми втрачаємо. Я  вам казав,  що коли наш комітет розраховував уніфіковані ставки акцизного збору - 40 екю на всі марки бензину і 6 екю на  дизельне паливо,  ми  використовували  курс  1  екю - 4,2 гривні.  В основу розрахунків Державного бюджету покладено курс 1 екю - 3,99 гривні. В Державний бюджет було закладено 1,2 мільярда гривень надходжень, а наш проект передбачає 1 мільярд  369  мільйонів.  Звичайно,  при цьому  курсі гривні деяке зменшення обсягу надходжень є.  Просто я не зробив нових розрахунків,  бо не був переконаний, що це питання розглядатиметься  сьогодні,  адже воно вже третій тиждень стоїть у порядку денному. Я кожного тижня робив нові розрахунки, а сьогодні залишив ті, що зроблені минулого тижня.

 

     Отже, є  маленька  різниця,  але ми її компенсуємо за рахунок того,  що ці гроші не лягатимуть у кишені тих, про кого ви кажете. Не  буде  необхідності  вказувати,  що це бензин марки А-76,  коли везеш бензин марки А-98,  бо акцизний збір буде однаковий  на  всі бензини. Ви це розумієте.

 

     Ваш комітет  пропонував установити ставку на рівні 8 екю.  Це не забезпечить очікуваних надходжень до Державного бюджету,  бо ви самі розумієте, що із змінами патентування не все так просто.

 

     За нашими розрахунками, до Державного бюджету має надійти 1,1 мільярда гривень, але це забезпечує ставка 40 екю. І це нормально.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  є потреба обговорювати чи немає? Два

- за,  два - проти. Депутат Коломойцев за? Проти. Депутат Діброва? Немає.  Депутат Асадчев за чи  проти?  Депутат  Черненко?  Депутат Сергієнко? Депутат Федорин? Депутат Черняк?

 

     Депутат Коломойцев. Будь ласка. За ним - депутат Федорин.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ

 106, Луганська   область).   Фракция  Селянской  партии  Украины. Уважаемый Председатель!  Уважаемые коллеги!  Я  хочу  начать  свое выступление    с    высказывания   классика:   "Политика   -   это концентрированное  выражение  экономики".   Сегодня   предлагается снизить   ставки   акцизного   сбора   и   обем   поступлений   в Государственный бюджет от торговли энергоносителями.  Я  не  думал выступать,  но зная,  что по итогам исполнения бюджета за январь и февраль  мы  имеем  2  миллиарда  гривень  недопоступлений,   хочу сказать,  что  нам  сейчас  нельзя принимать решение об уменьшении поступлений в доходную  часть  бюджета.  Приведу  несколько  цифр. Мировая  цена  на  нефть снизилась с 110 до 60 долларов за тонну и продолжает снижаться дальше.  Но произошло ли  снижение  стоимости бензина  на  заправках?  Нет!  Потому  что разница (вот эта маржа) пополнила доходы тех структур, которые торгуют бензином.

 

     И когда  сегодня  говорят,  что  принятие  закона  даст   нам возможность  помочь селу,  я в это не верю,  потому что дизтопливо для селян как было дорогим,  так и  будет.  Поэтому  как  депутат, работающий  в бюджетном комитете,  я призываю вас не голосовать за закон с предложениями Президента.  Я  предлагаю  проголосовать  за законопроект в редакции депутатов Сокерчака и Суслова.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Завезення  нафтопродуктів  у  нашу державу відбувається зараз у  величезних  масштабах.  І  завезення  цих  нафтопродуктів завдає  шкоди українським виробникам нафтопродуктів.  Замість того щоб завозити  сиру  нафту,  давати  роботу  нашим  нафтоперегонним заводам, ми створили ланцюжок завезення нафтопродуктів із сусідніх держав. Ми вже годуємо фактично половину нафтопереробників Європи.

 

     Цей закон,  який був прийнятий з ініціативи Комітету з питань паливноенергетичного комплексу,  спрямований на те,  щоб ми почали нарешті  все-таки  стимулювати  свого   власного   товаровиробника завезенням  сирої  нафти,  тому  що  в  тому законі передбачається справляння специфічного ввізного мита близько 20 екю за тонну.  Це дасть  можливість  включати  це  специфічне  ввізне  мито  в  ціну завезених нафтопродуктів.  У той же час ввезення сирої нафти таким специфічним  ввізним  митом  не  обкладається.  Це  є стимулом для підприємців,  які   завозять   нафтопродукти,   переключитися   на завезення  сирої  нафти  в  Україну  і її переробку на українських нафтоперегонних заводах.  З іншого боку,  цей закон дає можливість припинити  те,  що  діється  в  нас  на  митницях,  коли в Україну завозяться ешелони бензину А-95,  який декларується  як  А-76.  На заправках він уже продається як бензин А-95. Надприбутки отримують дуже багато фірм.

 

     Зниження ставок акцизного збору на дизельне паливо до  6  екю за тонну,  а на бензини - до 8 екю за тонну дає можливість вдарити по руках ті фірми,  які отримали  пільги  в  результаті  того,  що вклали  певні інвестиції в спільні підприємства.  Таке зниження до мінімального  рівня  ставок  акцизного  збору   дасть   можливість українським фірмам успішно конкурувати з зарубіжними фірмами, тому що оця "дельта" вже не така велика (6 і 8 екю).

 

     Для того щоб  при  цьому  не  знизився  обсяг  надходжень  до Державного   бюджету,   Комітет   з   питань  паливноенергетичного комплексу  запропонував  ввести  патентування.  Патентування   дає можливість отримати фактично той самий обсяг надходжень до бюджету вже не за рахунок зборів з оптового ввезення бензину, а за рахунок його  роздрібного  продажу.  В  такому  разі  не  постраждають  ті сільськогосподарські виробники,  які будуть завозити нафтопродукти для  своїх  потреб.  І мені здається,  що в умовах,  які склалися, законопроект,     запропонований      Комітетом      з      питань паливноенергетичного  комплексу,  є  оптимальним.  Він  передбачає підтримку вітчизняного товаровиробника,  забезпечення  надходження коштів  до  бюджету,  він спрямований на наведення порядку у сфері реалізації нафтопродуктів. Прошу підтримати цей проект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Щодо  протокольного  доручення  слово   має   депутат Павловський. З місця, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні колеги,  всі ми вже відчули,  якого  нищівного  удару  виробництву України завдають фірми, які сьогодні торгують енергоносіями.

 

     Тому я хочу,  щоб ми дали протокольне доручення про створення (можливо,  і у  Верховній  Раді)  спеціальної  робочої  групи  для розробки   проекту   Закону   про   державне  регулювання  цін  на енергоносії.  Ми  повинні  врахувати  досвід   Сполучених   Штатів Америки.  Коли там виникли ускладення, то протягом десяти років (з 1973 по 1983 рік)  Сполучені  Штати  Америки  регулювали  ціни  на енергоносії.  Тоді  ми  встановимо  і  паритет цін і вирішимо інші проблеми, а зараз залишати це просто так не можна.

 

     Я наведу тільки один такий факт.  Якби  ми  знизили  ціну  на енергоносії  в  1,5 раза,  то ціни на всі наші товари знизились би приблизно в  2-2,5  раза.  Тут  є  над  чим  попрацювати.  Тому  я пропоную:  давайте  створимо  відповідну робочу групу,  підготуємо проект закону, приймемо його - і не буде в нас проблем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я думаю,  що депутат Федорин вносить дійсно розумну пропозицію, яку підтримують усі без винятку. Тільки не всі вголос кажуть те,  що він сказав.  Адже потужності нафтопереробних заводів  в  Україні  становлять  70-75  мільйонів  тонн на рік,  а переробляють вони 16-17 мільйонів  тонн.  Думаю,  тут  є  серйозне відхилення.

 

     У нас  не  тільки  пального  не  вистачає,  у нас не вистачає в'яжучих матеріалів для будівництва,  реконструкції доріг, взагалі для капітального будівництва.  Тому, я думаю, пропозицію, яку вніс Федорин,   нам   потрібно   розглянути   в   Комітеті   з   питань паливно-енергетичного комплексу і,  готуючись до прийняття бюджету на 2000 рік,  прийняти відповідний закон,  яким би встановлювалася квота:  ввезення  світлих нафтопродуктів у межах 15-20 відсотків і 80 відсотків - нафти для переробки.  А це -  робочі  місця,  це  - розвиток  багатьох  галузей  виробництва  в  народногосподарському комплексі.

 

     У нас є на руках декілька  документів.  Перший  з  них  -  це пропозиції  Президента,  стосовно яких виступив заступник міністра економіки Чечетов.  Я ставлю на голосування  відповідні  зміни  до Закону  України  про  внесення  змін  до Закону України про ставки акцизного  збору  і  ввізного  мита,   запропоновані   Президентом України.

 

     "За" - 44.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект Закону України про внесення змін до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного  мита на   деякі   товари  (продукцію),  внесений  народними  депутатами Сокерчаком і  Сусловим,  членами  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Терьохін   не   встиг   проголосувати.   Будь  ласка, голосуємо. Не заважайте депутату Бандурці голосувати!

 

     "За" - 239.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     З пропозицією Президента про відхилення Закону  про  внесення змін  до  Закону  про  патентування  деяких  видів підприємницької діяльності,  як доповідав  депутат  Сокерчак,  комітет  погодився. Йдіть на трибуну,  Михайле Васильовичу Чечетов, будь ласка. Якщо є запитання до Михайла Васильовича, будь ласка, запишіться.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Спасибо,   Александр   Николаевич.   Уважаемые народные  депутаты!  В  принципе,  выступая,  я уже коснулся этого вопроса,  а   Вячеслав   Михайлович   прокомментировал   в   своем выступлении  и  второй закон,  который изначально планировался как часть закона,  состоящего из двух частей. И вторая часть - это как раз   механизм   компенсации   потерь  бюджета  за  счет  введения унифицированной ставки на все виды бензина.  Но в связи с тем  что первый закон в той редакции,  которая была принята 30 декабря,  не поддержан,  позиция Министерства экономики, я так понял, и позиция Комитета  по  вопросам  финансов полностью совпали:  согласиться с предложением Президента и этот закон не рассматривать.

 

     Я могу кратко привести аргументацию.  Згідно з запропонованою редакцією  статті  33  Закону  України про внесення змін до Закону України про патентування деяких видів  підприємницької  діяльності вартість  торгового  патенту  на  здійснення  діяльності з продажу бензину визначається виходячи  з  розміру  плати  за  кожне  місце відпуску (відпускний рукав).

 

     Таким чином   створюються   умови   для   штучного  зменшення суб'єктом  підприємницької   діяльності   або   його   структурним підрозділом  вартості торгового патенту шляхом простого скорочення кількості місць відпуску (відпускних рукавів).

 

     Иными словами,  можно  количество  продаваемого  бензина   не уменьшать,  а  уменьшить  количество рукавов и тем самым уменьшить стоимость патента.

 

     И чтобы не  задерживать  ваше  внимание,  еще  раз  повторяю: поскольку в этом законе предлагался механизм компенсации бюджетных потерь  и  он  был  дополнением  к  тому  закону,  который  сейчас рассматривался  в  зале  и  не  был поддержан,  то просто не имеет смысла,  я думаю,  его рассматривать.  Надо согласиться с позицией Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности (и позиция правительства с  ней  совпадает):  данный  закон  просто  снять  с рассмотрения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Є запитання до Михайла Васильовича? Немає.

 

     Погодимося з пропозицією комітету, з якою погодився і Кабінет Міністрів в особі Чечетова Михайла Васильовича?

 

     Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Депутат  Павловський  вніс  пропозицію  дати протокольне  доручення  створити  робочу  групу   для   підготовки законопроекту про державне регулювання цін. Таке доручення ми дамо профільному комітету. Голосувати за це немає потреби.

 

     ----------

 

     Враховуючи, що  сьогодні  зранку  ми  довго  розминалися,   є пропозиція  попрацювати  ще  півгодини,  бо  в  нас  є невідкладні документи,  які ми повинні сьогодні  розглянути,  тому  що  завтра будемо розглядати пакет документів з питань оборони.

 

     Зараз пропонується  розглянути  проект  Закону  про  Державну програму приватизації.  Доповідає  Бондар  Олександр  Миколайович. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я не буду довго затримувати  вашу  увагу,  тому  що Державна програма приватизації вноситься на ваш розгляд уже вчетверте.  Я  її  доповідаю  вже  не вперше.   У   тексті   програми,  який  підписаний  Президентом  і направлений у Верховну Раду на розгляд, враховано всі зауваження і пропозиції,  які  були  висловлені депутатами під час попереднього розгляду програми.

 

     Я зупинюся лише на тих змінах,  які внесені в  проект  Закону про   Державну   програму   приватизації  порівняно  з  попереднім розглядом його парламентом.

 

     Принципові зауваження були  висловлені  до  пункту  програми, який   передбачав  використання  облігацій  внутрішньої  державної позики в процесі приватизації.  Цей пункт вилучено.  Його в тексті програми, яка вноситься на ваш розгляд, немає.

 

     Були зауваження депутатів,  пов'язані з можливістю додаткової емісії акцій  та  збільшення  статутних  фондів  ВАТ  на  величину інвестицій. Це два пункти програми, які також вилучені з тексту, і їх немає в проекті Закону про Державну програму приватизації.

 

     Враховано й  попереднє  рішення  парламенту  про   проведення заключного   сертифікатного  аукціону  за  приватизаційні  майнові сертифікати   і   продовження   дії    приватизаційних    майнових сертифікатів до 1 травня 1999 року. Це (як і в попередній програмі приватизації на 1998 рік) враховано й відображено в законопроекті.

 

     Разом з тим враховані пропозиції,  які пов'язані з прийняттям бюджету  на  1999 рік,  а саме:  замість 80 відсотків коштів,  які спрямовуються в Державний бюджет,  спрямовуються 90 відсотків,  як передбачено Законом про Державний бюджет на 1999 рік.  І у зв'язку з  тим  що  облігації  внутрішньої  державної  позики  не   будуть використовуватися   в   процесі   приватизації,   збільшено   суму надходжень до бюджету з 625 мільйонів до 800 мільйонів гривень.

 

     Ось принципові зауваження,  які були висловлені депутатами  і повністю враховані в Державній програмі приватизації. Ніяких інших змін в програму приватизації  не  внесено,  щоб  це  не  викликало заперечень депутатів.

 

     До речі,   як   було   сказано   депутатом   Безсмертним   на попередньому  розгляді  програми   приватизації,   Президент   дав попередню  згоду  врахувати  всі  ці зауваження депутатів,  і вони враховані в  запропонованому  вам  тексті  програми.  Я  на  цьому закінчую. Можу відповісти на ваші запитання.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Профільний комітет уважно розглянув (після наших декількох розглядів) усі  зауваження  і  виніс  такий вердикт.   Комітет   з  питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій вносить цей проект на  розгляд  Верховної  Ради і рекомендує прийняти його як закон у цілому.

 

     Я просив би...  Запитання є?  Ще побалакати хочемо, так? Будь ласка, запишіться. Виділяємо на це п'ять хвилин. Я думаю, що треба до комітету йти й там балакати, а тут - приймати закони. А ми туди не ходимо, а тут балакаємо. Давайте ми це поміняємо місцями.

 

     Будь ласка,  висвітіть список. Депутат Марченко (Черкаси). За ним - депутат Гусак.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  Черкаси.   "Відродження   регіонів". Шановний Олександре Миколайовичу!  Скажіть,  будь ласка, наскільки відповідає законам України положення про використання  акцій,  яке передбачається  в  цій  програмі  приватизації,  випущених з метою приватизації державного майна,  для  формування  статутних  фондів інших юридичних осіб,  зокрема недержавних акціонерних холдингових компаній,  таких, скажімо, як "Укрнафтопродукт". Чи не є це формою безоплатної  передачі  або прихованого присвоєння державного майна так званими ефективними власниками в обхід діючого законодавства?

 

     Дякую.

 

     БОНДАР О.М.  Я хочу сказати,  що Фонд державного майна ніколи не  виступав ініціатором передачі акцій холдинговим компаніям.  Ми завжди діяли за рішенням Кабінету Міністрів  з  цього  питання.  І передача акцій холдинговим компаніям не є відчуженням акцій.  Вони залишаються в державній власності. У цьому тексті програми якраз є багато  обмежень  щодо  цього  механізму.  У  деяких  випадках без рішення загальних зборів  акціонерів  цього  робити  не  можна.  Я вважаю,  що в цьому тексті програми на це є більше обмежень, ніж у попередньому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. За ним - депутат Мазур.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Уважаемый Александр Николаевич!  Скажите,  пожалуйста,  как  будет проводиться на международных фондовых рынках продажа пакетов акций предприятий, которые приватизированы в процессе корпоратизации?

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР О.М.  Передбачаються механізми,  які існують у  всьому світі.  Нормативної  бази  для  цього  ми  ще  не маємо.  Просто в програмі вказано,  що є така можливість,  і є доручення  розробити відповідні  механізми.  Одним  із них,  наприклад,  є використання депозитарних  розписок.  Над  цим  ми  зараз  працюємо   разом   з галузевими    міністерствами.   Конкретного   механізму,   як   це відбуватиметься,  на сьогодні ще немає.  Це один із  перспективних механізмів,   які  треба  розробляти  за  участю  Фонду  держмайна України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мазур. За нею - депутат Тищенко.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  ПСПУ). Фракция Прогрессивной соцпартии. Луганская область. Спасибо.   Наша   фракция   будет   голосовать   против  программы приватизации.  Мы против приватизации. Но, Александр Николаевич, я вас  очень  прошу и вся наша фракция очень просит предоставить нам законное слово,  чтобы  мы  смогли  аргументировать  и  чтобы  все поняли, почему наша фракция будет голосовать против.

 

     И вопрос  к  докладчику.  На основании какого решения сегодня приватизированы облэнерго,  которые в 10 раз снизили отчисления  в Государственный  бюджет?  Пример  -  облэнерго  Луганской области, которое сегодня принадлежит,  так сказать,  частникам.  Эта  фирма зарегистрирована  в  офшорной зоне на Багамских островах,  то есть Луганское облэнерго принадлежит неизвестно кому,  какой-то фирме в офшорной зоне на Багамских островах.

 

     Я повторяю  вопрос.  На  основании  какого решения - Кабинета Министров либо Фонда госимущества - приватизируются облэнерго?

 

     БОНДАР О.М.  Приватизація обленерго здійснювалася на підставі Закону про Державну програму приватизації на 1998 рік,  в якому не було заборони на приватизацію енергетичної галузі.  Ви знаєте,  що створена   депутатська   комісія   для   розслідування  діяльності енергоринку,  у тому числі й питань приватизації. Ми туди передали всі  матеріали.  А  сам  механізм  приватизації було розроблено ще Лановим і затверджено міністром енергетики.  Спільний проект  було затверджено  спільним  наказом,  і  згідно  з  ним  ми і проводили приватизацію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тіщенко. За ним депутат Моісеєнко.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).   Город   Харьков.   Прошу   передать   слово   депутату Александровской.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Город Харьков.  Фракция коммунистов.  Я  считаю,  что  надо голосовать  против  программы приватизации.  Ведь опыт показывает, что ни одна из тех целей,  которые декларируются в этой программе, в  жизни  не выполняются.  Я это знаю на примере моего предприятия "Хартрон",  которое было приватизировано в соответствии со всякими законами  и указами Президента.  Контрольный пакет акций (около 76 процентов) находится  сегодня  в  управлении  Фонда  госимущества. Вместе  с  тем предприятие разграбляется,  работники выгоняются на улицу,  и мы фактически теряем единственное  предприятие,  которое разрабатывало системы управления ракетно-космической техникой.

 

     Какую ответственность  несет  Фонд госимущества за управление тем пакетом акций, который находится вне предприятия?

 

     В этой  программе  я  читаю,  что  к   группе   Е   относятся предприятия,  пакеты  акций  которых  вы  собираетесь продавать за наличные  деньги.  Кто  несет  за  это   ответственность   и   кто контролирует деятельность администрации? Ответьте мне, пожалуйста.

 

     БОНДАР О.М.  Якщо брати конкретне підприємство "Хартрон",  то там проведено тільки пільгову підписку.  Фонд ще тільки  готується розпочати проведення конкурсу з продажу пакету акцій "Хартрона". А весь  пакет  зараз  не  в  управлінні  фонду,   а   в   управлінні Національного  агентства  з  управління  державними корпоративними правами,  якому якраз і передані всі права  управління  державними пакетами акцій. Фонд зараз до цього не має ніякого відношення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины. Председатель Всеукраинского союза за  возрождение  СССР.  Уважаемый докладчик!  Меня волнует вопрос, связанный  с  содержательной  стороной  программы,   которая   нам предлагается.  К нам обратилась Счетная палата в связи с тем,  что по непонятным для нас причинам она исключена из процесса  контроля за ходом реализации программы приватизации и за выполнением других поручений,  которые  бы  им  дала  Верховная  Рада  Украины.   Это вообще-то   удивительно.  Мне  кажется,  что  было  бы  правильнее восстановить права Счетной палаты,  особенно в том,  что  касается вопросов, связанных с бюджетными нормами и так далее.

 

     Я хотел бы услышать ваше мнение по этому вопросу.  Тем более, что в прошлом созыве Верховного Совета этот вопрос поднимался.  Мы специально ставили вопрос о том,  чтобы Счетная палата имела право контроля за ходом этого процесса. Пожалуйста.

 

     БОНДАР О.М.  Право Рахункової  палати  перевіряти  діяльність Фонду державного майна і контролювати процес приватизації є.  Воно закріплене в законах про приватизацію та про Рахункову палату.  До речі,  зараз,  у цей момент, Рахункова палата здійснює перевірку у фонді.  Тому я не бачу  ніяких  підстав  для  заборони  Рахунковій палаті  й  далі  робити  перевірки.  І  в  цьому  тексті  програми приватизації такої заборони немає.  Ми чітко за те,  щоб Рахункова палата  мала  право  перевіряти  діяльність  фонду  і контролювати процес приватизації.  Це моя позиція.  І ця позиція відображена  в законі.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Є потреба обговорювати?  Ну ми вже це четвертий раз обговорюємо.  Будь ласка,  наполягає  депутат Вітренко.  Давайте  надамо слово.  І депутату Павловському.  Отже, виступлять два депутати.

 

     Будь ласка. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні члени уряду!  Колеги!  Шановні наші виборці!  Цей закон не можна  приймати  в  принципі,  бо  він  не  відображає   інтересів українського народу.

 

     Ми повинні  врахувати досвід розвинених держав.  Навіть тої ж Англії,  інших країн. За часів діяльності Тетчер, яка прославилась приватизацією,   протягом   10   років   було   приватизовано   10 підприємств,  і бізнес-план приватизації кожного з них розглядався в   парламенті.   У  нас  же  так:  заразом  записали  всі  великі підприємства, продали, кому - невідомо.

 

     Тому ми можемо розглядати законопроект тоді,  коли  тут  буде передбачено все те, що захищатиме нашого виробника. От, зокрема, в загальних положеннях треба записати,  що нам  потрібно  створювати конкурентне середовище. Але не взагалі, а тільки серед українських підприємств.  І обмежити частку іноземних - не більше 10 відсотків тої продукції, яку виробляє Україна.

 

     Далі. Нам  потрібно  встановити,  щоб приватизація середніх і великих підприємств відбувалася за обов'язковим  бізнес-планом,  в якому  належить  передбачати  створення робочих місць,  участь цих підприємств у  виконанні  державних  програм.  Бо  зараз  говоримо тільки  про  зміну  структури,  а  ніхто  її не змінює.  Тим часом структуру можна змінити тільки через цілеспрямовану  діяльність  у рамках  відповідних  програм і пріоритетів для нашої держави.  А в нас тут є все:  екологічні умови і так далі.  Але повинні  бути  й умови  для  створення  робочих  місць  та відповідного розв'язання соціальних  проблем   України.   Цим   законопроектом   має   бути передбачена  умова,  що  не  тільки  Кабінет Міністрів постановами вирішує питання.  Ми також повинні передбачити тут,  щоб Рахункова палата  контролювала  цей процес.  Сьогодні вона від цього процесу відлучена.

 

     Крім того,  там,  де йдеться про участь у міжнародних торгах, треба передбачити обмеження участі іноземних фірм. Тобто, скажімо, 25 і мінус одна акція може належати іноземцям (і  не  більше)  для того, щоб ми не втратили керованості в економіці, в політиці.

 

     Отже, цей законопроект має принципові вади. Він не відповідає інтересам виробництва й народу  України.  Він  задовольняє  тільки інтереси кланів і тіньової економіки. Тому приймати його не можна. Його треба відхилити,  але одночасно треба  відповідному  комітету доопрацювати з урахуванням оцих важливих стратегічних питань,  які я  порушую.  Фракція  "Громада"  закликає  не   підтримувати   цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Вітренко. За нею - депутат Матвєєв. А потім - Юрій Іванович Єхануров.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,   социалистическая   оппозиция.   Мы   действительно  уже четвертый раз  обращаемся  к  одному  и  тому  же  документу.  Чем обяснить  такую  настойчивость  правительства?  Правительство  не просит Верховный Совет поднять пенсии,  хотя вымирают  пенсионеры. Правительство   не   просит   Верховный   Совет  принять  закон  о компенсации  трудовых  сбережений,   хотя   люди   доверили   свои сбережения   государству,   и   правительство  должно,  вообще-то, волноваться,  как же доверие граждан вернуть. Правительство хочет, чтобы    Верховный    Совет   принял   государственную   программу приватизации.  Почему?  Да потому  что  проще,  легче  распродать, разворовать, чем созидать, строить, поднимать производство.

 

     Что же предлагается в программе приватизации? Я хочу обратить ваше внимание:  закона об оценке имущества до сих  пор  в  Украине нет.   И   все   разговоры  о  приватизации  "Укртелекома"  -  это действительно виртуальная экономика: никто не знает, сколько стоит "Укртелеком",  но давайте продадим!  Никто не знает, сколько стоит любое предприятие, каждое отдельно, но давайте продадим!

 

     Продавали уже!  Напродавали столько!  Херсонский  целлюлозный комбинат продали?  Продали. Теперь что? Кризис в Украине. Приходят из этого предприятия и из этой  отрасли  и  говорят:  "Ради  Бога, ввозите  целлюлозу  из-за границы,  потому что останавливается вся бумажная промышленность Украины!" Думать можно было раньше?  Можно было,  если бы было такое желание.  Ну и возможность, естественно, думать, если есть чем думать.

 

     Поэтому, если  говорить  о  приватизации,  то  цивилизованная страна  должна  сначала  принять закон об оценке имущества.  Потом ввести контрольные механизмы, и контролировать ход приватизации. А в качестве контрольных механизмов,  безусловно, нужно давать право трудовым  коллективам.  Люди  не  будут  себе  во  вред   что-либо предлагать.  Люди хотят сегодня иметь работу,  иметь стабильность, иметь доходы.  Если где-то  в  конкретной  отрасли,  в  конкретном регионе  есть  необходимость  приватизации  и  рабочие места будут сберегаться  или   приумножаться,   то   можно   идти   на   такую приватизацию.   Не   обязательно  все  держать  в  государственной собственности.  Абсолютно не обязательно.  Но бездумная, обвальная приватизация в угоду кому бы то ни было... А кому, абсолютно точно знают  два  представителя  Фонда  госимущества,  потому  что   они профессионалы.   И  мне  их  искренне  жалко,  как  их  заставляют продавать все с молотка за бесценок и кому угодно.

 

     Поэтому сегодня  решение  должны  принять  мы.  Наша  фракция просит,   Александр   Николаевич,   чтобы  решение  принималось  в поименном режиме.  Ибо  за  все  содеянное  нужно  отвечать  перед народом Украины.  Все вернется,  все обязательно вернется, и нужно будет отвечать за каждое свое решение, за каждое свое голосование. Тем более, что решение касается собственности, которая создавалась не нами,  а нашими родителями и прадедами.  И вот так,  с молотка, бездумно и безответственно, - это преступление голосовать за такую программу приватизации.

 

     Наша фракция против.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Тільки  резервації  не  робіть,  будь  ласка. Депутат Матвєєв. За ним - депутат Черняк.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракция   коммунистов Украины.   Настойчивость,   с   которой  правящий  режим  пытается протолкнуть   через   высший   законодательный   орган   программу приватизации на 1999 год, должна иметь другое применение, а именно

- организация производства,  развитие экономики.  В конечном итоге мы  должны  заставить исполнительную власть выполнять свои функции управления хозяйственным комплексом страны.

 

     Предлагаемая программа  приватизации  создает  иллюзию заботы правящего   режима   о   пополнении   бюджета,   о    стабилизации социально-экономического  состояния  Украины.  На  самом  деле это попытка погасить задолженность правительства  перед  коммерческими структурами  по  облигациям  внутреннего государственного займа за счет передачи им значительной части государственного имущества.  А вот  куда пошли средства,  вырученные за эти облигации,  предстоит еще разобраться.

 

     Это не новый прием в действиях  правящего  режима  -похищение государственных средств. Во время рассмотрения бюджета в Верховном Совете была  направлена  справка  о  задолженности  за  отпущенные материалы,  подписанная председателем Госкомрезервов Минченко,  из которой  следует,  что   задолженность   различных,   в   основном коммерческих,  структур  составляет  почти  3,4 миллиарда гривень. Почему правительство не занимается вопросом возврата этих средств, которые  в  4  раза  превышают  возможные поступления по программе приватизации?  А потому,  что и от приватизации,  и от  реализации государственных   материальных   ресурсов   средства  идут  не  на пополнение оборотных средств еще работающих предприятий,  как  нам красиво  рассказывают те,  кто стоит у власти,  не на создание или восстановление рабочих мест,  не на решение социальных проблем или ликвидацию последствий природных катаклизмов.  Преследуются вполне конкретные  цели  -  укрепление   правящего   режима   незаконными средствами.

 

     Пример тому  есть  в  той  же справке,  подписанной Минченко. Шесть   хозяйств   Винницкой   области   при   назначении   главой администрации  этой области бывшего первого секретаря ЦК комсомола Украины,  а ныне руководителя НДП Матвиенко  получили  2,5  тысячи комплектов  автошин,  не  возвратили  в  бюджет  более  500  тысяч гривень.  Куда пошли эти деньги,  должна выяснить прокуратура.  Но можно  предположить  и вполне обоснованно,  что они пошли на нужды НДП, то есть партии правительства.

 

     Александр Николаевич,  я вам эту справку передам.  И я прошу, если  можно,  дать  поручение  прокуратуре  разобраться все-таки с расходованием  государственных  ресурсов.  Программа  приватизации нужна правительству, чтобы узаконить хищение бюджетных средств под видом  финансирования  государственных  программ.  Ведь  ни   одна государственная  программа  так  не  финансируется,  как программа приватизации.   Вокруг   программы   кормится   масса    различных колсалтинговых  фирм,  через которые происходит присвоение средств от приватизации, которые должны поступать в бюджет.

 

     О том,  что истинные цели программы  приватизации  далеки  от изложенных  в  законе  о приватизации и что посредством Верховного Совета хотят освятить подлое дело, свидетельствует и тот факт, что в проекте программы предусматривается устранение Счетной палаты от контроля за выполнением программы,  оставляется  этот  контроль  в основном за структурой, подчиненной правящему режиму.

 

     Фракция коммунистов не будет голосовать за эту программу и не будет ее рассматривать до тех пор, пока Верховному Совету не будет доложено,  как  использовались те 5 процентов средств,  которые от программы  приватизации  поступили  в   фонд   поддержки   мелкого предпринимательства.  Фракции  коммунистов  не  известен  ни  один мелкий предприниматель,  который  бы  получил  поддержку  по  этой программе.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат  Черняк.  За ним - депутат Єхануров і завершуємо.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Шановні депутати! Шановні  наші виборці!  Уже вкотре у Верховній Раді зіткнулися дві позиції - позиція на реформування економіки України,  пов'язана  з приватизацією,  і  позиція проти,  позиція лівих,  які,  фактично, блокують цей процес.

 

     У чому я погоджуюся з лівими,  так це в тому, що приватизація в Україні здійснюється не найкращим чином. Це поза сумнівом.

 

     Але треба  ставити питання інакше:  не проти приватизації,  а про те,  щоб приватизація була прозорою,  конкурсною,  щоб це були біржові  торги.  Саме  так  треба ставити питання,  а не вставляти палиці в колеса нашій економіці.  Бо фактично зупинити цей  процес зараз  - це завдати шкоди економіці.  Якби ви встановили мораторій на приватизацію, тоді це було б логічно. Але оскільки мораторій на приватизацію  не  було  встановлено,  то  це  нас  зобов'язує бути логічними  й  послідовними.  І  ми  не  можемо  зупинити  курс  на приватизацію.  Ви,  я  припускаю,  можливо  й керуєтесь найкращими намірами, але, виступаючи фактично проти програми приватизації, не берете   на  себе  відповідальність  Верховної  Ради  і  обов'язок виконувати контрольну функцію.

 

     Якщо ви хочете зробити краще,  то цим самим ви зробите гірше, бо  програма  все  одно виконуватиметься.  Фактично всі пропозиції були  враховані.  Але  Верховна  Рада  не  буде  здійснювати  свою контрольну функцію.  Ось у чому проблема.  Якщо ви хочете уникнути виконання Верховною Радою контрольної функції,  то тоді  ви  дієте правильно, але врештірешт це завдасть шкоди справі.

 

     Далі. Я хочу наголосити, чому...

 

     ГОЛОВА. Вибачте, депутате Черняк, одну хвилиночку.

 

     Володимире Миколайовичу,  коли ви виступаєте, вас же ніхто не перебиває. Поводьтеся пристойно.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Я до Моісеєнка звертаюся.  Ви  можете  пригадати хоча б один випадок,  щоб я вас перебивав,  коли ви виступали?  Ви думаєте, мені подобається, коли ви виступаєте за відновлення СРСР? Мені це не подобається,  і не тільки мені. Але ви депутат, і я вас слухаю.  Ви не даєте мені можливості  говорити.  Давайте  все-таки будемо дотримуватися певної культури поведінки.

 

     Я переконаний у тому, що, голосуючи зараз проти, замість того щоб узяти під контроль  Верховної  Ради  процес  приватизації,  ми навпаки  дозволимо  використовувати  цей  процес  на  шкоду  нашим виборцям.

 

     І два останні аргументи. Які аргументи?

 

     Перший. Якщо  ця   приватизація   буде   справжня,   прозора, конкурсна,  то вона дасть змогу,  по-перше, залучити інвестиції на підприємства,  поповнити обігові кошти, створити нові робочі місця і дати поштовх розвитку економіки.

 

     Другий. Вона  дасть  можливість  залучити кошти до Державного бюджету. От ви, Моісеєнко, піклуєтеся дуже про своїх виборців, про пенсіонерів.  Так  от,  приватизація  дасть  надходження коштів до бюджету,  які можна буде використати на виплату заробітної  плати, на виплату пенсій.

 

     І останній  наш аргумент.  Все-таки Верховна Рада зобов'язана бути послідовною. Якщо ми приймаємо бюджет і в бюджеті записуємо і доходи,  і  видатки  за  рахунок  приватизації,  а  потім блокуємо програму, то яким чином ми будемо виконувати державний бюджет?

 

     Отже, питання набагато складніше,  не треба його  спрощувати. Треба  здійснювати  цей  процес послідовно,  неухильно,  прозоро й узяти під контроль Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги,  Володимир Кирилович виступав від комітету. Я прошу не перебивати, він думки висловлював не свої особисті.

 

     Будь ласка. Депутат Єхануров.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська    область).    Фракція   НДП.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Комітет  з   питань   економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій на своєму  засіданні  розглянув  доопрацьований  проект Закону  України  про  Державну програму приватизації на 1999 рік з урахуванням зауважень,  висловлених народними депутатами  під  час його попереднього розгляду,  і більшістю голосів підтримав його. Я нагадую,  що під  час  обговорення  проекту  Закону  про  Державну програму  приватизації  на  1999  рік  5  лютого  1999 року з боку народних депутатів України,  фракцій і комітетів  було  висловлено принципові  зауваження до цієї програми.  І наш комітет,  до речі, майже одноголосно відхилив тоді той проект програми.

 

     Зараз у  програмі,  яка   вам   пропонується,   всі   основні зауваження  враховано  і  внесено  відповідні  зміни.  Треба також звернути  увагу   на   висновок   науково-експертного   управління Секретаріату  Верховної  Ради  України,  в  якому  говориться  про потребу затвердження Державної програми приватизації для створення законодавчих   умов   забезпечення   надходжень  від  приватизації державного майна до доходної частини Державного  бюджету  на  1999 рік, тобто відповідно до Закону про Державний бюджет на 1999 рік.

 

     Отже, наш комітет пропонує проект Закону України про Державну програму приватизації на 1999 рік прийняти в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  була  пропозиція  голосувати  в   поіменному режимі.  Хто  за  те,  щоб  проголосувати в поіменному режимі дану програму, прошу визначитися.

 

     "За" - 99.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на поіменне  голосування  проект  Закону  України  про Державну  програму  приватизації  на  1999 рік.  Комітет підтримує програму і просить депутатів підтримати в цілому.

 

     "За" - 99.

 

     Рішення не прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  ми  з  вами   на   попередньому   пленарному засіданні  розглядали  проект  Закону  про  ратифікацію  Угоди про позику  (Проект  реабілітації   та   розширення   централізованого теплопостачання  міста  Києва)  між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.  Питання розглянуто.  Ми  повинні  лише проголосувати. Я прошу підтримати цей проект закону. Голосуємо. Це теплопостачання міста Києва, де ми живемо з вами й працюємо.

 

     "За" - 202.

 

     Я прошу, голосуємо. Депутате Терьохін! Голосуйте, будь ласка. Не  встигли  всі.  Голосуйте,  будь ласка.  Володимире Кириловичу, голосуйте!

 

     "За" - 225.

 

     Одного голосу   не   вистачає.   Дмитро   Гнатюк   не   встиг проголосувати, а він - корінний киянин. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую. Прийнято.

 

     Ми з  вами не встигли як слід проголосувати проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект системи казначейства) 4285 UА між  Україною  та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.  Я прошу підтримати.  Голосуйте,  будь ласка.  Нам лише проголосувати потрібно. Це питання обговорювалося.

 

     "За" - 87.

 

     Малувато.

 

     Вноситься на  розгляд  проект  Закону України про ратифікацію змін і доповнень  до  Угоди  між  Україною  і  Міжнародним  банком реконструкції  та  розвитку про надання позики на реструктуризацію вугільної галузі.

 

     Шановні колеги, дозвольте... Одну хвилинку, одну хвилинку! Не треба кричати! Я зачитаю вам проект постанови.

 

     "Про порядок  введення  в  дію Закону України про ратифікацію змін і доповнень  до  Угоди  між  Україною  і  Міжнародним  банком реконструкції  та  розвитку про надання позики на реструктуризацію вугільної галузі.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Кабінету Міністрів України кошти від другого  траншу  (150 мільйонів  доларів  США)  Угоди  між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку про надання позики  на  реструктуризацію вугільної   галузі,  підписаної  15  вересня  1998  року  в  місті Вашингтоні,  спрямувати на фінансування вугільної галузі додатково до суми, затвердженої Державним бюджетом України на 1999 рік.

 

     2. Доручити   Генеральній   прокуратурі   України  перевірити цільове використання коштів першого траншу (150 мільйонів  доларів США)  Угоди  між  Україною  і  Міжнародним банком реконструкції та розвитку про надання позики на реструктуризацію вугільної  галузі, підписаної 12 грудня 1996 року.

 

     3. Контроль  за  використанням  коштів  другого  траншу  (150 мільйонів доларів США) покласти  на  Рахункову  палату  і  Комітет Верховної   Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської діяльності".

 

     Я прошу  проект  закону  і  проект  постанови  проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято. Дякую.

 

     Шановні колеги,  стосовно  Проекту системи казначейства слово від комітету має депутат Асадчев. Будь ласка.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги,  я не буду  вас  закликати голосувати  ще  раз,  я  просто  хочу  вам пояснити.  Цього року в Бюджетній резолюції стоятиме вимога, яку, я думаю, чекаєте ви всі. Вона пов'язана з тим,  що всі бюджети, зокрема й органів місцевого самоврядування,  буде переведено на казначейське обслуговування  й відкрито  рахунки  в  Національному  банку.  Тобто  бюджетні кошти будуть  вилучені  з   комерційних   банків,   де   вони   сьогодні знаходяться.   Для   цього   треба   повністю  добудувати  систему казначейства.  Ми сьогодні не маємо системи казначейства, скажімо, в містах обласного,  районного значення.  Ось для цього й береться позика.

 

     Я можу вам сказати однозначно:  навіть якщо  ви  проголосуєте проти,  ми все одно таку вимогу внесемо.  Але, повірте мені, це на користь нам усім,  бо така вимога потрібна й  треба,  щоб  ми  всі бюджетні  рахунки  перевели  на  систему  казначейства.  Я  просто пояснив вам, для чого ця позика.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Іван Михайлович Мусієнко від Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД. Будь ласка.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я мав уже нагоду минулого   тижня   звертати  увагу  шановних  колег  депутатів  на неприпустимість спрощеного підходу до ратифікаційних документів.

 

     Я говорив уже про те,  що ми на сьогодні вибудували піраміду, під  якою  гинутимуть  не  тільки  діти,  а  й  онуки наші.  Це 12 мільярдів доларів!  Ми тепер на колінах  просимо  2  мільярди  для того, щоб платити за відсотками.

 

     Стосовно цієї  угоди,  Проекту  системи  казначейства.  У ній ідеться вже про  національну  безпеку  нашої  держави,  Олександре Миколайовичу!  Справа не в 16 мільйонах,  справа в тому,  що ці 16 мільйонів  ми  плануємо   використати   не   лише   на   закупівлю комп'ютерів,  а  й  на  програмне  забезпечення,  на оплату послуг консультантів, експертів - усе під жорстким контролем.

 

     От коли  йдеться  про  вугільну   галузь,   тоді   міжнародні фінансові  інституції не цікавить,  на що витрачено 150 мільйонів. Ми тільки тепер починаємо порушувати питання,  куди  поділися  150 мільйонів.

 

     А коли  йдеться  про  16 мільйонів,  то вони зацікавлені мати цілком прозору систему нашого казначейства,  там розписано все  до крапки!   Ніхто   не   заперечує,   я   консультувався   з  нашими кібернетиками з Інституту кібернетики Національної академії  наук. 1300 працівників готові будь-яку програму розробити,  ніхто жодної копійки їм не дає.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Михайловичу.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Давайте закупимо  комп'ютери,  те,  що  ми  не вміємо  виготовляти.  І  запишемо це в бюджеті врешті-решт,  тобто давайте ж думати про державу і про державні інтереси.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Мазур.

 

     МАЗУР О.А.  Спасибо,  Александр Николаевич.  Я хочу поставить вас  в известность о том,  что все ратификационные соглашения были подписаны  15  сентября  1998  года.  17  сентября   гривня   была девальвирована,  то есть ее стоимость автоматически упала,  и долг Украины увеличился в 2 раза.

 

     Посмотрите, накануне  всех  ратификаций  опять   девальвирует гривня,  и  Институт перспективных исследований,  который курируют Митюков и Ющенко,  дал данные,  что к концу года  1  доллар  будет равен  6  гривням,  то  есть  гривня  девальвирует.  Между  тем  я подсчитала:  в соглашении сказано,  что до 2003 года Международный банк  реконструкции и развития будет брать только долги по текущим платежам,  а с 2003 года в 12 раз увеличится долг, если мы возьмем этот заем.

 

     Кроме того,  там  есть  очень  опасная  и антигосударственная статья V,  которая позволяет заемщику ликвидировать  казначейство. То  есть они разрабатывают компьютерную систему,  перекачивают все деньги в западные банки,  мы этого не видим,  а потом они заемщику разрешат вообще ликвидировать казначейство. Кто будет виноват? Так что всем говорю:  ни в коем случае ни одно  финансовое  соглашение нельзя ратифицировать, а это особенно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. І завершуємо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.     Социалистическая    оппозиция.    Александр Николаевич,  мы просим голосование  по  ратификациям  проводить  в поименном режиме.  Это важные государственные акты.  И очень жаль, что не выступила Тамара Соляник и не рассказала, как 150 миллионов долларов,  которые  были даны Международным банком реконструкции и развития,  привели к затоплению шахт Донбасса  и  к  утрате  тысяч рабочих  мест.  Взамен  этого  они  создали  маленькое предприятие пищевой промышленности.

 

     Я поздравляю  коммунистов,  в  кавычках  поздравляю,  которые голосовали за - за эту преступную ратификацию.

 

     ГОЛОВА. Давайте говорити по темі. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,   і   останнє   питання:  проект  Закону  про ратифікацію Рамкової угоди щодо  грантів  технічної  допомоги  між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

 

     Олександр Юхимович  Бродський  є?  Будь  ласка.  Я  прошу  ще буквально декілька хвилин уваги.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.,  заступник  голови  Національного   агентства України  з  питань  розвитку  та європейської інтеграції.  Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд  внесено  проект  Закону  про ратифікацію  Рамкової  угоди  щодо  грантів технічної допомоги між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

 

     Світовий банк є однією з міжнародних організацій,  яка  надає Україні  технічну  допомогу  у  вигляді грантів.  Я наголошую,  що гранти є безвідплатною технічною допомогою Україні.  Проекти,  які виконуються  в Україні за рахунок грантів,  усувають напруження на бюджет.  Як  приклад  я  можу  назвати  декілька   проектів,   які допомагають розв'язувати соціально-економічні проблеми,  що стоять перед нашою державою.

 

     Візьмімо, наприклад,  технічне оснащення  судів.  Оснащуються суди,  починаючи  з Верховного Суду України й завершуючи районними та міськими судами. Вони отримують комп'ютерні мережі, оснащується бібліотека    Верховного    Суду    України,    здійснюється    її комп'ютеризація.   Готується   проект   реабілітації   автошляхів. Отримувачем технічної допомоги буде і "Укравтодор".  Буде отримано обладнання для покриття доріг,  буде проведено навчання  кадрів  в "Укравтодорі".    Буде   також   здійснено   пілотний   проект   у Чернігівській області з реабілітації автошляхів.

 

     Коли готується якась кредитна  угода,  то  мусить  готуватися проект  цієї угоди.  І він може готуватися або за рахунок бюджету, або за рахунок гранту,  бо виділяються  гранти  навіть  для  такої мети.

 

     Ця угода  дасть  можливість  банку  працювати  на  тих  самих засадах,  на яких працюють інші донори.  Ми вже маємо  угоди  і  з Японією,  і з Німеччиною, і з Данією, і з Нідерландами, і з іншими країнами.  Тому  прохання  підтримати  цю  угоду.  Вона   допоможе розв'язати багато проблем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. До Олександра Юхимовича є запитання?  Є.  Будь ласка, запишіться.

 

     Будь ласка, висвітіть список.

 

     Депутат Марченко. За ним - депутат Мусієнко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.    Социалистическая     оппозиция.     Скажите, пожалуйста,   в   государстве   есть   какие-либо   альтернативные внутренние   возможности   создания   казначейства,   кроме    как ратифицировать  это  соглашение  и взять дополнительный кредит?  И если  есть,  скажите,  пожалуйста,  в  каких   условиях   выиграет госыдарство:  опираясь  на внутренние ресурсы или выполняя внешние условия?

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Це  питання  стосовно  казначейства  чи  щодо грантів?

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  Іван  Михайлович  Мусієнко.  За  ним  - депутат Бокий.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Шановний  Олександре  Юхимовичу!  Наскільки  я розумію,  ви  представляєте  провідну організацію,  яка опікується зокрема й технічною допомогою.  Кілька цифр.  На сьогодні  Україна лише  по  лінії  програми  ТАСІС  отримала  понад  півмільярда екю допомоги. Якщо підрахувати всі ті інституції, фонди, корпуси і так далі,  які  сьогодні діють в Україні,  то їх кілька сот.  Допомоги вони нам уже надали на кілька мільярдів.  Скажіть,  будь ласка,  у вас  хто-небудь  здійснює  облік,  аналіз  ефективності,  на  кого працюють вони?  І як довго ці люди  будуть  нам  допомагати  і  ми будемо мати той результат, який маємо на сьогодні?

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Ну,  програма  ТАСІС  виконується не лише для України,  а й для країн СНД.  Отже,  ми щорічно отримуємо за  цією програмою  допомогу  на  44  мільйони екю.  У нас є дуже ефективні проекти. Я вам можу навести приклад проекту реабілітації офіцерів, яких звільнено в запас. Ті офіцери пройшли навчання і вже створили 127 малих підприємств у різних галузях.  Це один  приклад.  Я  вам можу   дати  розклад  по  44  мільйонах  -  скільки  було  ввезено обладнання  для  розв'язання  екологічних  проблем,  скільки  було вирішено питань ядерної безпеки.  Це все програма ТАСІС. Звичайно, можливі якісь випадки.  Але загалом програма ця  ефективна,  і  не можна говорити, що вона нічого нам не дає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бокий. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Олександре Юхимовичу! Я однозначно буду голосувати проти. Коли вже зайшла  мова  про  ТАСІС,  то  я хочу сказати таке.  Я працював до приходу в парламент у газеті "Сільські вісті". Програма ТАСІС мала там  інформаційну службу,  яка подавала нам "величезну" допомогу у реформах.  Вони кожного місяця присилали нам аналіз, скільки в нас процентів газетної площі зайнято інформацією про реформи,  скільки критикою Президента й уряду тощо.

 

     Скажіть, будь ласка,  яка користь від такої допомоги  і  кому вона потрібна?

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Якби розглядалася програма ТАСІС сьогодні, то я мав би час розповісти вам про цю програму й  викласти  аргументи щодо  її ефективності.  Просто сьогодні я готувався виступати щодо угоди із Світовим банком, і питання інше розглядається. Якщо у вас є  бажання,  то ми можемо будьякому комітету,  будь-якому депутату надати дані про ефективність програми ТАСІС.  І,  я думаю,  у  вас зміниться уявлення про цю програму.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон, "Громада". Уважаемые коллеги! Я хочу зачитать один пункт этого договора,  чтобы всем  все  стало  ясно. "Отримувач    повинен:    звільнити   Консультантів   і   персонал Консультантів,  призначених для здійснення Технічної Допомоги, від будь-яких податків,  зборів...  та інших обов'язкових платежів, що накладаються  згідно  із  законами  та  правилами,  що  діють   на території Отримувача..."

 

     То есть  всем  должно  быть  понятно,  что да,  действительно предоставляется бесплатная техническая помощь. Но сколько потеряет страна в результате того,  что мы освобождаем от налогообложения в соответствии  со  всеми  вот  этими   пунктами   (там   и   дальше перечисляется),  которые  в  этом  договоре есть.  Я считаю,  что, ратифицировав  этот   документ,   мы   просто   изменяем   систему налогообложения  путем вот такого обходного варианта.  И мы должны раз и навсегда сказать нашему ведомству,  которое постоянно  такие проекты   предлагает,   что   уходить   от  налогообложения  путем подписания таких документов является противозаконным.  Давайте уже разбираться с этим агентством нашим.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Я мушу наголосити,  що тут ідеться не про те, чи надійдуть гроші від консультантів до бюджету,  чи не надійдуть. Мовиться про те, чи буде допомогу Україні надано, чи не буде. Адже на таких умовах допомога  надається  будь-якій  країні,  -  чи  то Росії,  чи то Білорусії,  чи то Україні. Просто йдеться про те, що на таких умовах ми отримуємо безвідплатну  технічну  допомогу.  Ми ніяких процентів не платимо. Це допомога безвідплатна до виконання проекту.  Тому треба встановлювати якісь пільги для тих,  які таку допомогу надають.

 

     ГОЛОВА. Олександре Юхимовичу, дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається  Володимиру  Оникійовичу  Петренку  -  голові підкомітету Комітету з  питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії України. Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності та інвестицій 16 грудня минулого року на своєму  засіданні  розглянув  поданий  Кабінетом Міністрів України проект  Закону  про  ратифікацію  Рамкової  угоди   щодо   грантів технічної    допомоги   між   Україною   та   Міжнародним   банком реконструкції та розвитку і  більшістю  -  наголошую  -  більшістю голосів підтримує внесення його на розгляд Верховної Ради України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  внесений  комітетом  проект Закону про  ратифікацію  Рамкової  угоди  щодо  грантів  технічної допомоги  між  Україною  та  Міжнародним  банком  реконструкції та розвитку.

 

     "За" - 66.

 

     Поіменно, так? Ставлю на голосування пропозицію про поіменний режим   голосування.   Ну,   депутати  наполягають,  і  я  повинен виконувати прохання.

 

     "За" - 49.

 

     Шановні колеги! Питання, які вносилися, ми з вами розглянули. Дякую  за  плідну  роботу.  Із  16 години працюємо в комітетах.  А завтра  розглядаємо  блок  законопроектів,  внесених  Комітетом  з питань національної безпеки і оборони.