Стенограма пленарного засідання

18 березня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  18  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Прошу підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Зареєстровано 322   народних   депутати.   Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Слухається питання порядку денного

- проект  Закону  про внесення змін та доповнень до Закону України про державне регулювання імпорту  сільськогосподарської  продукції (стосовно насіння цукрових буряків).

 

     Доповідає член   Комітету   з  питань  аграрної  політики  та земельних відносин Юхновський Олег Іванович.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 13, Вінницька  область).  Фракція   "Батьківщина".   Шановні   народні депутати!  До  вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін та доповнень  до  Закону  України  про  державне  регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (стосовно насіння цукрових буряків).

 

     За останні роки імпорт насіння цукрових буряків значно зріс і досяг  у 1998 році 14 відсотків загальної площі фабричних посівів. За даними Держкарантину,  в Україну  в  1997-1998  роках  завезено близько  2  тисяч тонн насіння цукрових буряків імпортної селекції загальною вартістю понад 50 мільйонів доларів США  і  не  сплачено ніякого ввізного мита. Бурякосіючі господарства на закупівлю цього насіння додатково витратили 25 мільйонів доларів США, для покриття яких необхідно зібрати додатково 562 тисячі тонн цукросировини.

 

     У більшості  господарств,  як  показала  виробнича перевірка, врожайність  від  запровадження  іноземних  сортів   не   зростає. Навпаки,  сильне  пошкодження  рослин хворобами (30-90 відсотків), особливо в 1997 році,  знизило  врожай  корнеплодів,  цукристість, підвищило  втрати  цукру і сировини,  внаслідок чого бурякоцукрова галузь недоотримала майже 100 тисяч тонн цукру на суму близько  60 мільйонів  доларів  США.  Крім того,  виникла загроза захворювання буряків  різоманією,  що  може  ліквідувати  традиційну  галузь  в Україні.

 

     Через відсутність   ввізного   мита   порушується   державний контроль  за  використанням  імпортного  насіння.   Таким   чином, експансія   насіння   іноземної   селекції   завдає  збитків,  які перевищують 75 мільйонів доларів  на  рік,  а  бюджет  недоотримує щорічно понад 18-20 мільйонів доларів.

 

     З метою  захисту  вітчизняного  товаровиробника від експансії іноземного насіння,  встановлення чіткого державного  контролю  за його  ввезенням  і  використанням  пропонується ввести починаючи з 1999 року  ввізне  мито  на  насіння  цукрових  буряків  імпортної селекції  в  розмірі 100 відсотків і спільної селекції - в розмірі 40 відсотків його вартості.

 

     Вітчизняний виробничий  потенціал  цукрової  галузі  дозволяє задовольнити   потребу  внутрішнього  ринку  в  насінні,  а  також здійснювати поставки його на світовий ринок.

 

     Шановні колеги!  Комітет  з  питань  аграрної   політики   та земельних   відносин   двічі   розглядав   це  питання,  враховані пропозиції відповідних міністерств та відомств.  Виходячи з  цього комітет  прийняв  рішення  пропозицію  про  вилучення  статті 5 із Закону про регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, як рекомендувалося в проекті закону, відхилити. І залишити статтю 5 в тій редакції, в якій вона і була в Законі про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.

 

     Стосовно ставки  ввізного  мита  Комітет  також  розглянув це питання,  врахував пропозиції відповідних відомств і  міністерств, визначив,  що  ставка  ввізного  мита  на насіння цукрових буряків становитиме 70 відсотків.

 

     Шановні колеги!  Я прошу вас,  враховуючи  рішення  комітету, підтримати   вказану   пропозицію   і   прийняти  цей  коротенький законопроект у цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу  Івановичу.  Чи  є   запитання   до доповідача? Немає запитань.

 

     Шановні колеги!  Таким  чином,  ми можемо визначитись з цього питання.  Ви чули  доповідь  представника  комітету.  Пропонується прийняти проект постанови з двох пунктів.

 

     "Пункт 1.   Проект   Закону  України  про  внесення  змін  та доповнень до  Закону  України  про  державне  регулювання  імпорту сільськогосподарської   продукції,   внесений  народним  депутатом України Юхновським щодо збільшення ставок ввізного мита на насіння цукрових буряків, прийняти в першому читанні.

 

     Пункт 2.  Комітетам  Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин,  з питань фінансів  і  банківської діяльності   доопрацювати   даний   проект  закону  з  урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів України і внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні".

 

     Ставлю на голосування. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 192.

 

     Не встигли.  Шановні колеги!  Я прошу уважніше поставитися до цього питання.  Запитань до доповідача не було. У комітеті питання обговорене і прийняте рішення.  Треба підтримати. Будь ласка, я ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  про   прийняття   даного законопроекту в першому читанні. Будь ласка, визначайтеся.

 

     "За" - 256.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І. Шановні колеги! Враховуючи те, що запитань не було і це питання детально розглянуте в комітеті,  я просив би вас врахувати пропозицію аграрного комітету і прийняти вказаний проект закону у цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Ви  чули,  що  комітет змінив  свою позицію стосовно пункту 2 проекту постанови,  який ми щойно проголосували і  прийняли  в  першому  читанні,  і  пропонує прийняти його в цілому.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   про  прийняття  даного законопроекту в  цілому.  Прошу  народних  депутатів  визначитись. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні народні   депутати!   Ми   переходимо   до   розгляду наступного питання порядку денного - проект Закону про регулювання виробництва  і реалізації цукру.  Доповідає член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Юхновський Олег Іванович.

 

     Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую.  Шановні  народні  депутати!  На  ваш розгляд  запропоновано проект Закону про регулювання виробництва і реалізації  цукру.  Внесення  цього  проекту   закону   обумовлене надзвичайно   складною   ситуацією,   що   склалася   в   цукровій промисловості,  яка в свою чергу є базовою  для  багатьох  галузей харчової   промисловості,   таких   як:   кондитерська,  спиртова, лікеро-горілчана, дріжджова, хлібопекарська.

 

     Донедавна цукрова  промисловість  була  однією   з   основних бюджетоутворюючих  галузей  нашої  держави.  Як  показує  світовий досвід,  держави,  що виробляють цукор з  буряків,  не  поспішають ліквідовувати  цю  галузь,  а навпаки впроваджують систему заходів щодо захисту і розвитку,  оскільки технологічна залежність держави по   базовій   сировині   рівноцінна   економічній  та  політичній залежності.

 

     Свого часу українська цукрова промисловість  формувалась  для всього колишнього Радянського Союзу.  Цукрові заводи України мають потужності,  що  дозволяють  виробляти  до   5,5   мільйона   тонн бурякового цукру і переробляти понад 2,3 мільйона тонн тростинного цукру-сирцю при внутрішньому споживанні 1,5 мільйона  тонн.  Таким чином,  виробничий  потенціал  галузі  перевищує внутрішні потреби майже в 3,6 раза.

 

     Цукор завжди був і потенційно залишається основою експортного потенціалу  країни.  Проте  на сьогодні ситуація в цукровій галузі надзвичайно складна.  Втрачено зовнішній ринок збуту, насамперед в Росії,  не  сформований  внутрішній  ринок збуту цукру,  в процесі приватизації не вдалося залучити ефективного  власника.  Внаслідок того,  що  в  Україні  з'явилися  надлишки цукру,  його реалізація почала здійснюватися за цінами,  нижчими від собівартості.  Усе це призвело  до  вимивання обігових коштів,  бартеризації економічних відносин відповідно  до  нееквівалентного  коефіцієнта  обміну  та значного  спаду  виробництва цукрових буряків,  цукру.  На початку 90-х років виробництво цукру в Україні впало до 3,5 мільйона тонн, а  в  1998  році  цукру  було вироблено в межах 1,7 мільйона тонн. Загальна рентабельність виробництва цукрових буряків у  1997  році становила  мінус  10,7 відсотка,  а цукру - мінус 22 відсотки.  Як наслідок,   відбувається   хаотичне   виведення   з    виробництва потужностей  цукрових  заводів.  У  першу чергу випадають відносно нові  підприємства  великої  потужності,  які  в  змозі  виробляти продукцію   з   мінімальною   собівартістю.  Якщо  не  буде  вжито відповідних  заходів,  можна  прогнозувати   подальше   погіршення ситуації. Тому далі зволікати неможливо.

 

     Необхідно вже  найближчим  часом  вирішити  комплекс основних питань із визначення обсягів виробництва  цукру  для  внутрішнього споживання   і  його  розподілу,  залучення  інвестицій,  кредитів (товарних  та  фінансових)  у  бурякоцукрову   галузь,   створення механізму  регулювання  ринку  цукру в Україні і стимулювання його експорту,  залучення до управління галуззю  ефективного  власника. Тому  необхідно  чітко  визначити  основні концептуальні положення відродження і  розвитку  бурякоцукрового  виробництва  в  Україні. Передусім  визнання  на  державному,  регіональному  та галузевому рівнях  пріоритетності  бурякоцукрового  комплексу,  його  значних потенційних  можливостей  і  соціальної  значимості  для  держави. Незважаючи  на   деякі   зрушення   в   цьому   напрямі,   питання другорядності галузі на державному рівні не подолано.

 

     Визнання помилковості  концепції  щодо  орієнтації України на виробництво цукру лише для самозабезпечення на рівні 1,5  мільйона тонн,  що  може призвести до дефіциту продукту і необхідності його імпорту. Крім того, значне скорочення посівних площ може призвести до значного дисбалансу в сівозмінах, зменшення обсягів виробництва кормів,  росту безробіття, зубожіння значної кількості населення в сільськогосподарських районах.  Прийняття оптимального для України обсягу виробництва цукру на рівні 3,2- 3,5 мільйона тонн на рік, з яких 2,2 мільйона тонн - для споживання населення,  0,6 мільйона - для харчової промисловості та 0,6 мільйона тонн - для експорту.

 

     Стабілізація посівних площ під цукровими буряками  на  період 2000-   2005  років  на  рівні  1  мільйона  200  тисяч  гектарів. Першочергове відродження за  2-3  роки  сировинної  бази  цукрової промисловості з наступним реінвестуванням прибутків.

 

     Реструктуризація цукрових    заводів,    поєднання    процесу модернізації   цукрової   промисловості   з   будівництвом   нових потужніших  підприємств  із вдосконаленою технологією.  Здійснення цього  заходу  можливе  лише  за  окремою  спеціальною   державною науковотехнічною   програмою,  розрахованою  щонайменше  на  10-15 років.  Проведення радикальних організаційноправових  та  майнових змін   в  усьому  бурякоцукровому  комплексі  з  метою  формування цивілізованого регульованого ринку цукру.  З  урахуванням  високої значимості бурякоцукрового комплексу для національної економіки та з метою запобігання подальшого поглиблення кризи в  цьому  секторі виникла   необхідність   створення   стрункої   системи  державної координації виробництва та реалізації цукру.

 

     Як першочергові заходи,  що  мають  бути  здійснені  в  цьому напрямі,   пропонується   прийняти   проект   Закону  України  про регулювання виробництва і реалізації  цукру.  Вказаний  закон  має встановити  механізм  квотування  виробництва  цукру  в Україні та врегулювати правовідносини з його реалізацією як на  внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

 

     Механізм квотування,   запровадження   якого   передбачається проектом Закону про регулювання виробництва  і  реалізації  цукру, розглядається  як один з важелів державного впливу на ринок цукру. Разом  з  тим  квотування   виробництва   та   реалізації   цукру, запровадження  якого передбачається проектом вищезгаданого закону, не є заходом виключно адміністративного  регулювання  відповідного ринку.  Квотування  не  суперечить  природі  та  розвитку ринкових відносин. Квоти, що передбачаються проектом Закону про регулювання виробництва і реалізації цукру,  а саме квота А,  квота Б та квота С,  мають розподілятися не в директивному порядку, а на конкурсних засадах з урахуванням інтересів усіх учасників ринку.

 

     Механізм квотування, окрім свого первинного призначення, яким є  певне  обмеження  обсягів  виробництва  та  реалізації  товару, повинен   передбачати   також   цілий   ряд  стимулюючих  заходів. Знову-таки,  незважаючи  на  своє  первинне  призначення,  яким  є певного  роду  обмеження  виробництва  та  реалізації відповідного товару,   квотування   повинне   забезпечити    стабільність    та ефективність  функціонування  бурякосіючих господарств та цукрових заводів,  збалансувати їх  економічні  інтереси  та,  врешті-решт, забезпечити якнайповніше задоволення потреб споживачів.

 

     Проектом Закону  про  регулювання  виробництва  і  реалізації цукру передбачається запровадження трьох видів  квот.  Квота  А  - максимальна   кількість  цукру,  що  призначена  для  поставки  на внутрішній ринок України з 1 вересня поточного року до  1  вересня наступного  року  для  задоволення  внутрішніх  потреб.  Квота Б - кількість цукру,  що призначена для поставки за  межі  України  за міжнародними   договорами,   а   також   для   поповнення  в  разі необхідності квоти А. Квота С - цукор, вироблений понад квоти А та Б  і призначений для реалізації його власниками виключно за межами України.

 

     Таким чином,  передбачається створення умов,  за яких  обсяги виробництва   цукру,   що   поставляється   на  внутрішній  ринок, обмежуються квотою А,  а за міжнародними договорами  -  квотою  Б. Квота   А   та   квота  Б  визначаються  Міжвідомчою  комісією  за пропозиціями    Міністерства    агропромислового    комплексу    і розміщуються   між   цукровими   заводами  органом,  уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

 

     Обсяги цукрових буряків для виробництва цукру  квот  А  та  Б визначаються згідно із Положенням про визначення і розміщення квот на  виробництво  і  поставку  цукру,   затвердженим   органом   по регулюванню виробництва і реалізації цукру.

 

     Для стабільного забезпечення потреб внутрішнього ринку цукром протягом року та недопущення значних  сезонних  коливань  ціни  на нього  органом  по  регулюванню  виробництва  і  реалізації  цукру визначаються квартальні та місячні обсяги реалізації цукру.

 

     У межах  квоти  А  органом  по  регулюванню   виробництва   і реалізації  цукру за заявками підприємств,  які займаються оптовою торгівлею цукром,  оформляється відповідний дозвіл  не  реалізацію цукру в Україні з урахуванням квартальних та місячних обсягів.

 

     У межах   квоти   Б  органом  по  регулюванню  виробництва  і реалізації цукру за заявками підприємств  оформляється  дозвіл  на реалізацію   цукру   за   межами  України  згідно  з  міжнародними договорами з урахуванням квартальних та місячних обсягів.

 

     Реалізація цукру в межах цієї квоти здійснюється  за  цінами, що визначаються міжнародними договорами.

 

     Проектом Закону   України   про   регулювання  виробництва  і реалізації цукру передбачається  також  запровадження  мінімальних цін на цукрові буряки базисної цукристості,  які поставляються для виробництва цукру відповідно до квот А та Б,  а також  мінімальних цін   на  цукор  квоти  А.  Указані  мінімальні  гарантовані  ціни визначаються щорічно Міжвідомчою  комісією  з  питань  регулювання ринку   продовольства,   цін   і   доходів   сільськогосподарських товаровиробників.  Подібний механізм встановлення  цін  покликаний забезпечити   необхідний   рівень  рентабельності  основного  кола виробників,  що діють у цукровій галузі, уникнення збитковості при виробництві   цукру.   Безумовно,  щоб  запобігти  порушенню  прав споживачів, мінімальні ціни повинні покривати лише середні витрати та забезпечувати мінімальну прибутковість.

 

     При цьому  необхідно  зазначити,  що квотування виробництва і реалізації цукру та встановлення мінімальних гарантованих  цін  на цукрові  буряки та цукор дуже тісно пов'язані між собою.  Адже без квотування неможливо буде отримувати необхідний рівень цін,  а,  з іншого  боку,  запровадження  режиму  квотування  без встановлення гарантованих цін втрачає будь-який сенс.

 

     Проектом закону  передбачається,   що   взаємовідносини   між цукровими  заводами і бурякосіючими господарствами здійснюються на основі договорів,  які укладаються  між  ними  у  відповідності  з чинним   законодавством.   Для   встановлення   рівновправних   та взаємовигідних умов  взаємодії  основних  суб'єктів  даного  ринку необхідне запровадження типових угод з обов'язковим їх виконанням, які повинні застосовуватися у  взаємовідносинах  між  відповідними суб'єктами  господарювання.  Умови  подібних  типових  угод  мають передбачати особливості господарювання в даному секторі  економіки з  урахуванням сезонного характеру виробництва,  визначати можливі випадки та порядок застосування відстрочки в розрахунках,  а також забезпечувати   належний   захист   майнових  інтересів  учасників відповідних правовідносин.

 

     Таким чином,  запропонований  до  прийняття  Верховною  Радою України  проект  Закону  про  регулювання виробництва і реалізації цукру має за мету встановити два основних важелі державного впливу на  процеси виробництва та реалізації цукру в Україні,  притаманні для  регульованого  ринку,  на  якому  гармонійно  поєднувалися  б інтереси як виробників, так і споживачів.

 

     Такими важелями   державного  впливу  на  ринкові  процеси  є квотування  виробництва  і  реалізації   цукру   та   встановлення мінімальних  гарантованих  цін  на  цукор та цукрові буряки,  що є сировиною для його виробництва.

 

     Разом з тим ще раз потрібно звернути увагу на  той  факт,  що нинішню  ситуацію в даному секторі народного господарства вдасться виправити  лише  за  умови  здійснення  комплексу   заходів   щодо загального  оздоровлення  галузі  в  цілому,  на необхідності яких наголошувалося вище.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу Івановичу.  Чи  є  запитання?  Будь ласка,  запишіться. П'ять хвилин відведемо. Висвітіть, будь ласка. Народний депутат Драголюнцев. Наступний - депутат Стоженко.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Вот недавно   Конституционный  Суд  признал  неправомочным  запрет  на повышение цен и тарифов на коммунальные услуги и  другие  жизненно важные  для  нашего народа услуги.  Как вы думаете,  если у нас на полях столько остается свеклы (я  сужу  только  по  Кировоградской области, но та же ситуация и в других областях), что диву даешься, а сахарные заводы работают на 30 процентов той мощности, какую они имели до 19991 года, то должен кто-то отвечать за это или нет? Или в этом хаосе легче  разворовывать  остатки  нашей  государственной собственности.

 

     Благодарю.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Звичайно,  що відповідальність має бути. І в указаному проекті закону  передбачено,  що  механізм  впровадження даного проекту закону має бути врегульований Кабінетом Міністрів.

 

     Те, що  в минулому і в 1997 роках на полях України залишилася значна частина цукрової сировини,  яка практично була втрачена,  - звичайно,   ненормально.  Причина  одна  -  господарства  не  мали можливості    сировину    зібрати,    оскільки    не     вистачало пально-мастильних матеріалів, техніки і так далі.

 

     Стосовно формування ціни. Ви прекрасно розумієте, що одним із основних  критеріїв  формування  ціни  має  бути  все-таки  рівень платоспроможності населення.  І тому я в проекті закону наголошую, що ціна має формуватися все-таки виходячи із середніх  показників, які  склалися в галузі,  для того щоб стимулювати ті господарства, які гірше працюють у цій галузі.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Стоженко.  Відсутній.   Народний депутат Малолітко. Наступна - депутат Лимар.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ). Шановний доповідачу! Із задоволенням дякую вам за те, що ви підняли це важливе питання.

 

     Але скажіть,  будь ласка,  бо  мені  досі  незрозуміло,  чому сільське господарство зруйноване майже повністю,  а відповідати за це немає кому?  Можете ви визначити,  хто в  першу  чергу  повинен відповісти  перед народом,  чому сільське господарство перебуває у занедбаному стані?

 

     І далі.  Чи  не  вважаєте  ви,  що   нині   держава   повинна повернутися   обличчям   до   сільського  господарства  і  зробити пріоритетною саме цю галузь,  оскільки  вона  зможе  вивести  нашу державу з економічної кризи?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І. Дякую за запитання.

 

     Стосовно занепаду сільськогосподарського виробництва. Україна

- держава аграрна.  І,  звичайно,  вихід із кризи можливий  тільки через стабілізацію сільськогосподарського виробництва. Яким чином?

 

     У даному  проекті  закону пропонується посилити вплив держави на  економіку  конкретної  галузі.  А  в  принципі  нам  необхідно порушувати  питання  про  загальне  посилення  впливу  держави  на економіку в цілому. Ми повинні прогнозувати, повинні впливати, для того щоб формувати нормальний ринок, формувати в державі нормальні ринкові відносини.  Той ринок,  який ми маємо на сьогодні, назвати вільним досить проблематично.  Він більше схожий на базар, скажемо так.

 

     Стосовно пріоритетів.  Крім заяв абсолютно на всіх рівнях,  у тому числі й уряду,  питання пріоритетності сільськогосподарського виробництва  повинно  бути  чітко  відображено  в  першу  чергу  в програмі   діяльності  уряду.  Якщо  ви  знайомилися  з  програмою діяльності уряду,  то знаєте,  що  якраз  це  питання  там  жодним словом, на жаль, не згадувалося.

 

     Також повинні  передбачатися  конкретні заходи в держбюджетах (і цього року,  і наступних років),  конкретні статті  витрат  для підтримки сільськогосподарського виробництва.

 

     Думаю, над цим питанням має працювати як Верховна Рада, так і виконавчий орган - Кабінет Міністрів, - для того щоб стабілізувати стан справ у сільськогосподарському виробництві.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лимар.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та  інформації  (багатомандатний  загально-державний виборчий округ,  ПСПУ). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановний доповідачу!  Сільське господарство нині на межі остаточного   розвалу.  Щоб  цього  не  трапилося  протягом  року, потрібно вжити термінових  заходів.  Питання,  які  я  вам  задам, будуть  від  імені Івана Івановича Кизя,  голови колгоспу "Заповіт Ілліча" села Веприк Гадяцького району Полтавської області.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи не вважаєте ви за доцільне звести до мінімуму   або   зовсім  заборонити  імпорт  продукції  сільського господарства в  Україну,  а  також  зняти  з  колгоспів  усі  види податків на 3-4 роки,  за винятком, можливо, внесків до Пенсійного фонду?

 

     І щодо цукрових буряків.  Скажіть,  будь ласка,  чи не  краще було   б   підключити   наших  науковців  і  відновити  інтенсивне вирощування цукрових буряків в Україні?

 

     Спасибі.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую за надзвичайно  слушні  і  надзвичайно складні  запитання.  Спробую  дати  стислу відповідь вам,  а також Івану Івановичу.

 

     Стосовно імпорту сільськогосподарської продукції. Перед цим я доповідав  проект  закону  про  обмеження імпорту насіння цукрових буряків.  Але це стосується не тільки  насіння  цукрових  буряків. Імпортуючи  насіння цукрових буряків,  ми практично знищили власну галузь насінництва.  Сьогодні ми маємо чітко заявити про це. І наш аграрний   комітет   якраз   серйозно   займається  цим  питанням. Найближчим часом буде розглядатися більший за обсягом законопроект про  внесення  змін  до  закону  про  імпорт сільськогосподарської продукції. Це питання для нас надзвичайно актуальне.

 

     Стосовно реструктуризації.  Я можу  навести  свіжий  приклад. Нещодавно   ми  прийняли  закон  про  реструктуризацію  податкової заборгованості якраз для сільськогосподарських підприємств. Як він виконується?  До  цього  часу  Кабінетом  Міністрів  практично  не відпрацьований механізм  впровадження  цього  закону.  Крім  того, податкові  адміністрації  на  місцях  за усною вказівкою шановного Миколи Яновича Азарова займаються,  скажемо так, державним рекетом

-  проводять  масові  перевірки фінансово-господарської діяльності колективних господарств за останні 3-4 роки,  мотивуючи це тим, що ті донарахування,  штрафи та пеня, які виявлені під час перевірок, не підпадають  під  дію  Закону  про  реструктуризацію  податкової заборгованості.

 

     Виходить так, що ми зняли одне ярмо і тут же навішуємо інше.

 

     Тому значною  мірою вирішення цього питання,  шановні народні депутати,  залежить і від того,  як виконуються ті закони,  які ми приймаємо.

 

     Стосовно науки та інтенсивних технологій.  Ви знаєте,  яка (я буквально в двох словах) нині проводиться політика,  -  повернення до    сохи    та    сапи.    Ви   розумієте,   що   таке   ведення сільськогосподарського виробництва не  виведе  село  з  кризи.  Ми сьогодні   дійсно  за  допомою  наших  науковців,  які  вже  мають напрацювання  в  галузі  сучасних  технологій,   повинні   активно втілювати їх в життя. Але для цього необхідна підтримка і в іншому плані.  Адже  якщо  ми  говоримо  про  інтенсивні  технології,  то необхідно пам'ятати і про засоби, які, на жаль, у нас в державі не виробляються,   захисту   рослин.   Немає   жодного   вітчизняного препарату.  Якщо говорити конкретно про цукрову промисловість, то, скажімо,  обов'язкова для вирощування  цукрових  буряків  пропашна техніка  випускається  у  Молдові та Білорусі.  У нас немає навіть техніки вітчизняного виробництва, яку могли б використовувати наші селяни, якраз впроваджуючи інтенсивні технології. Так що проблем у цьому  плані  надзвичайно  багато.  Знову  ж  таки  можна  згадати проблему  пріоритетності,  зокрема  щодо  відродження вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  доповіді  надається  народному  депутату   України Довганю Сергію Васильовичу. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Селянська партія України.  Шановні  товариші!  Формування  власної економічної  політики,  яке  Україна  розпочала після проголошення незалежності,  справило негативний вплив на аграрну політику. Вона є частиною економічної політики і відображає цілі агропромислового виробництва та методи їх досягнення.

 

     В економічній    політиці    розвинутих    країн,     зокрема Європейського Союзу, офіційна аграрна політика займає найважливіше місце. Більшість країн з ринковою економікою застосовують державне регулювання  сільськогосподарського  виробництва.  На впровадження аграрної політики Європейського Союзу припадає більше 60 процентів спільного бюджету. Як бачимо, на Заході сільське господарство - це не ринкова,  а  бюджетна  галузь,  яка  перебуває  на  дотації.  У середньому   в   24  розвинутих  країнах  світу  бюджетні  дотації становлять 50 відсотків вартості сільськогосподарської  продукції, а  в  Японії  та  Фінляндії  -  майже 80 відсотків.  У 1986 році в сільське господарство Сполучених Штатів Америки вкладено бюджетних асигнувань  на  58,7  мільярда  доларів.  Ми  з  вами  на 1999 рік запланували для нашого сільського господарства близько 1  мільярда доларів, і то не прямо для села, а через різних посередників.

 

     В Європейському Союзі всередині 80-х років тільки бюджетні дотації на один гектар ріллі  становили 1,1 тисячі доларів.  Тобто приблизно 40 мільйонів гривень,  або 10 мільйонів доларів на 10 тисяч гектарів. Якби для нашого сільського господарства  виділялися  такі кошти,  то ми без будь-яких проблем потроїли б виробництво сільськогосподарської продукції порівняно з 1990 роком.

 

     Державне регулювання  в  агропромисловому  комплексі  виникло давно.  Сьогодні воно застосовується в більшості країн  світу.  Ця обставина   без   додаткових   доказів   дозволяє   вважати   його безальтернативним.  Початком  державного  регулювання  ринку   для більшості  країн  вважаються 20-30-ті роки нинішнього століття.  У Сполучених Штатах Америки в 1933 році було прийнято  перший  закон про  регулювання  відносин  у  сільському господарстві,  який став одним із найважливіших антикризових заходів Президента  Рузвельта. В    рамках    Європейського    Союзу    державним    регулюванням агропромислового ринку вирішуються найрізноманітніші  завдання,  і одним  із  головних,  як і головним напрямом витрачання коштів,  є підтримка цін та доходів сільськогосподарських товаровиробників.

 

     Україна, як і більшість країн СНД, надії покладала на ринкове саморегулювання.   Ціни   на   матеріальні   ресурси  промислового виробництва, на продукцію та послуги переробних галузей формуються в режимі вільних цін. Юридично в такому самому режимі формується і ціна на сільськогосподарську продукцію. Проте ціни на цю продукцію встановлюються монопольно, під впливом платоспроможності населення і  без  урахування  інтересів  сільського  товаровиробника.  Це  і призводить   до   цінового  диспаритету  між  галузями  сільського господарства та  промисловості.  Розвинуті  капіталістичні  країни активно   стимулюють   національне  сільське  господарство  шляхом формування внутрішніх цін на рівнях,  які перевищують світові.  До факторів,  що  враховуються  при розробці політики державних цін у розвинутих країнах, насамперед слід віднести відповідність ціни на сільськогосподарську    продукцію   і   на   засоби   виробництва. Європейський  Союз  підтримує  своїх  фермерів  у  рамках   єдиної сільськогосподарської   політики.   До   основних  елементів  цієї політики також відносяться високі фіксовані внутрішні ціни.

 

     Запропонований законопроект встановлює  основні  принципи  та механізми державного регулювання виробництва і реалізації цукрових буряків,  цукру та основних засобів їх виробництва в умовах виводу цукрової галузі з кризи.  Законопроект спрямований на зміну діючої моделі  монополізованого,  бартерного,  спекулятивного  ринку   на модель  державного  регульованого ринку та призначений забезпечити відновлення виробництва і конкурентоздатності цукрової галузі.

 

     Для прикладу.  Трейдери,  які   постачають   пально-мастильні матеріали  для  виробництва  цукрових буряків,  продають пальне за світовими цінами,  а забирають,  зокрема в минулому році, цукор по 700  гривень за тонну,  продаючи його в кінці зими по 1400 гривень за тонну.

 

     Дія цього  закону   поширюється   на   всі   підприємства   і організації  незалежно  від форм власності.  Законопроект визначає основні механізми встановлення державного регульованого ринку.

 

     Впровадження засад державного  регульованого  ринку  цукрових буряків здійснюється через такі механізми.

 

     Перше. Введення державного замовлення на виробництво цукрових буряків, цукру і основних засобів їх виробництва.

 

     Друге. Запровадження  системи  державної  закупівлі  цукрових буряків,  цукру  і  основних  засобів  їх виробництва як механізму державного регулювання цін,  паритетного розподілу доходів у сфері виробництва і ринку цукру та основних засобів їх виробництва.

 

     Третє. Запровадження   на   період   виходу  галузі  з  кризи грошового кредитування виробництва та оплати державних  закупівель цукрових буряків за рахунок емісійного державного кредиту.

 

     Четверте. Введення   державного   замовлення  на  виробництво пальномастильних матеріалів,  вироблених з вітчизняної нафти,  для забезпечення   ними  за  паритетними  цінами  виробників  цукрових буряків і цукру.

 

     І п'яте.  Введення державного замовлення на вітчизняні засоби захисту цукрових буряків та інші основні засоби виробництва.

 

     Стаття 4  розділу  2 встановлює основні механізми відродження виробництва і державного регулювання ринку цукру.  Згідно  з  цією статтею  обсяги  державного  замовлення на виробництво і закупівлю цукрових буряків та цукру здійснює Кабінет  Міністрів  України  на кожний наступний рік не пізніше 1 жовтня поточного року.

 

     Грошове авансування  та  оплата закупівель цукрових буряків і цукру за державним замовленням здійснюється за рахунок  державного емісійного   грошового   кредиту  в  порядку,  визначеному  чинним законодавством.

 

     Обсяг і порядок надання цього кредиту визначає Верховна  Рада України за пропозицією уряду не пізніше 1 січня кожного року.

 

     Встановлення обсягів   державного  замовлення  на  постачання засобів виробництва здійснює Кабінет Міністрів не пізніше 1 жовтня кожного року.

 

     Законопроект визначає  також  механізм державного регулювання цін і паритетного розподілу доходів.  На подолання диспаритету цін у  відповідності зі статтями 8,  9 і 10 базового Закону про ціни і ціноутворення встановлюються державні фіксовані  ціни  на  цукрові буряки,   цукор,   пально-мастильні   матеріали   та  інші  засоби виробництва, визначені Кабінетом Міністрів.

 

     Фіксовані закупівельні ціни встановлюються урядом не  пізніше 1 січня кожного року.

 

     Комерційні, біржові  ціни  недержавного  ринку не можуть бути нижчими за встановлені урядом державні закупівельні ціни (стаття 6 цього проекту закону).

 

     Формування державних     фіксованих     закупівельних     цін здійснюється урядом на основі нормативних  розрахунків  витрат  на одиницю продукції.

 

     Даний законопроект  дає можливість державі активно втручатися в економіку,  регулювати  економічні  відносини.  Я  пропоную  цей законопроект,  як  і  законопроект,  внесений  народним  депутатом Юхновським,  прийняти в першому читанні,  об'єднавши  їх  потім  і створивши один закон,  який давав би можливість урядові регулювати економічні відносини на найголовніших напрямах нашої економіки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Васильовичу.  Чи   є   запитання? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин відведемо. Висвітіть.

 

     Народний депутат Марченко. Наступний - депутат Красняков.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Дякую.  Група  "Відродження  регіонів".  Ваш законопроект   передбачає   досить   жорстку   схему    державного регулювання, державного замовлення.

 

     Скажіть, будь   ласка,  в  тих  економічних  умовах,  в  яких знаходиться на сьогодні і бюджет  держави,  і  держава  в  цілому, наскільки реально, скажімо, забезпечити виконання тих норм, які ви пропонуєте? Це перше.

 

     І друге.  Скажіть,  будь ласка,  чому пояснення і висновки до вашого  законопроекту  подані на законопроект,  внесений депутатом Юхновським, а не окремо на ваш законопроект?

 

     Дякую.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Дякую.  Що стосується того,  наскільки  жорстка схема  регулювання  цін  зможе прижитися в Україні,  то я хочу вам сказати,  що в усіх розвинутих країнах  світу  ринок  регулюється. Ринкова  економіка  -  це  система  ринків і система цін.  Якщо ми хочемо,  щоб наша держава  була  економічно  сильною,  ми  повинні працювати.  На  сьогодні уряд України віддав на відкуп бізнесменам та представникам спекулятивного бізнесу таку галузь економіки,  як сільське господарство, як, в принципі, і вугільну промисловість та все  інше.  Не   може   бути   держави,   яка   не   регулює,   не розпоряджається,  не  встановлює  правила  гри  для  членів  свого суспільства.

 

     Тому цей законопроект,  я  думаю,  повинен  покласти  початок регульованому ринку в нашій державі.

 

     Тепер стосовно  пояснень  до проекту закону Юхновського Олега Івановича. Справа в тому, що, на перший погляд, наші законопроекти вирішують одну проблему - виробництва цукру і вирощування цукрових буряків. Але підходи в проекті депутата Юхновського простіші, тому що квоту можна встановити,  але якщо не буде економічної підтримки самого виробництва,  то квоти  нічого  не  дадуть.  Квоти  ми  вже вводили постановою Кабінету Міністрів,  але тоді ще були буряки. У цьому році квоти вже можна не вводити,  тому що в нас  виробництво може  бути  меншим,  ніж  треба  для задоволення внутрішніх потреб нашої держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Красняков.  Наступний -  депутат Терьохін.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ). Виктор Владимирович, прошу передать слово депутату Масенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Масенка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Сергію Васильовичу,  мені імпонує ваш законопроект, але хотів би уточнити декілька позицій.

 

     Наприклад, чи  не  занадто це буде,  якщо емісійний державний кредит застосовуватиметься для підтримки бурякосіючих господарств?

 

     І щодо регламентації цін.  Якщо Кабінету  Міністрів  доручити встановлювати  ціни,  то хтозна,  які він їх установить.  Можливо, варто якісь рамки встановити, як зараз модно казати, "коридор"?

 

     І ще  одне  запитання.  Не  подумайте,  що  це   тільки   вас стосується,  це  до  обох  законопроектів.  Чи  погоджені  вони  з Міжнародним валютним фондом, а то ж Президент не підпише закон?

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Дякую.  На перший погляд (це моє  переконання), емісійний кредит - не зовсім те, що треба. Краще, щоб були у нас у бюджеті такі можливості.  Але на сьогодні бюджетних можливостей  у нас таких немає.

 

     Ми обговорювали   це   питання  на  засіданні  фракції,  і  я звернувся з цього приводу до спеціаліста по міжбанківській системі Віктора  Івановича Суслова.  Він сказав:  "Не соромтеся,  товариші селяни,  тому що всі емісійні гроші йдуть на погашення  боргів  по ОВДП, тобто банк працює сам на себе. Нехай поділиться із сільським господарством".  Так що тут усе нормально.  Як тільки ситуація  на виробництві поліпшиться, у нас буде більше грошей у бюджеті, можна буде це проводити через бюджет. Але я думаю, що це ж тільки перший законопроект,  у  нас  є  ще  багато  видів  сільськогосподарської продукції,  виробництво та реалізація якої  потребують  державного регулювання.

 

     Далі. Стосовно  цінових рамок.  Ми ж там пишемо про фіксовані закупівельні  ціни,  які  не  повинні  бути  нижчими  за  офіційно встановлені.  Ми визначатимемо їх.  Думаю, що в другому читанні ми встановимо,  чи це буде ціновий  коридор,  чи  фіксована  найнижча ціна.  Сьогодні  головне  - в принципі погодитися з тим,  що треба регулювати ринок цукру.

 

     Що стосується третього запитання,  то,  гадаю,  відповідь  на нього ви знаєте.  Я скажу так:  поки ми будемо слухати те,  що нам кажуть міжнародні валютні,  інші організації, поки вони нам будуть розказувати,   як   нам   господарювати,  ми  будемо  продовжувати розвалювати державу.  Скільки нам років залишилося?  Я  думаю,  що небагато. Тому якраз з цього приводу даний законопроект і внесено. Давайте  своїм  розумом  жити,  у  нас  його  достатньо.  Ми  самі відпрацюємо схему виробництва в усіх галузях економіки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Шановні народні депутати! У мене є просто заклик до залу підвести  риску  під  дискусією  і  проголосувати  у  першому читанні законопроект, підготовлений народним депутатом Юхновським, як базовий із цих питань.

 

     Справа в тому,  що підходи,  викладені в законопроекті,  який доповідає   шанований   мною   Сергій   Довгань,  трохи  мрійливі. Зрозуміло,  що  хочеться.  А  як   цього   досягнути,   із   цього законопроекту незрозуміло.

 

     Давайте спробуємо  об'єднати ці два законопроекти,  взявши за основу проект депутата Юхновського,  і розробити нормальну систему цінової підтримки цукрової галузі з нормальними механізмами участі держави,  встановленням мінімальних і  максимальних  закупівельних цін та відсіканням спекулятивних операцій.

 

     Тому пропоную  припинити  дискусію  і  підтримати  в  першому читанні проект першого доповідача.

 

     Дякую.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Я хочу відповісти  Сергію  Анатолійовичу,  якщо йому незрозуміло,  як це робити.  Я вам скажу. Дорогий економісте, бухгалтер  колгоспу  сяде  і  розробить  цей  механізм.  А  то  ви допитуєте,  як  визначити  затрати.  У  мене  є  пачка  листів  із міністерств і так далі.  Там про все це написано.  Треба  посадити бухгалтера  в  полі  на бідарку,  і він за день порахує.  Не треба сумніватися.

 

     Поки ми будемо робити те,  що робили досі,  то матимемо  такі плачевні  наслідки.  Я  не  називав  цифри по цукру,  тому що вони можуть бути приводом для роздумів. Можна назвати цифри і по цукру, і  по  пшениці  -  уже  на рівень 13-го року вийшли.  Ми ж повинні зупинитися.  У нас є Академія аграрних наук,  Національна академія наук,  Інститут аграрної економіки. Якщо там не можуть порахувати, то давайте зберемо по одному бухгалтеру з кожної області,  і  вони все порахують.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!   На   виступ  у  обговоренні  записалися  10 народних депутатів. На мій погляд, надійшла дуже слушна пропозиція від народного депутата Терьохіна підвести риску і визначитися щодо прийняття  законопроекту   в   першому   читанні.   Потім   обидва законопроекти  доопрацюємо,  як  пропонує  профільний  комітет,  у процесі підготовки до другого читання.

 

     Шановні колеги!  Це  дуже  важливе  питання,  яке  має   бути врегульоване законодавчо.  Давайте приймемо законопроект у першому читанні і доопрацюємо під час підготовки до другого читання.

 

     Шановні колеги,  пропонується такий проект постанови з  цього питання. Я його зачитаю.

 

     "1. Схвалити    проект   Закону   України   про   регулювання виробництва і реалізації цукру в першому читанні.

 

     2. Доручити Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  разом із суб'єктом законодавчої ініціативи - народним депутатом  України  Сергієм  Довганем  -  та Кабінетом     Міністрів     України    розглянути    запропоновані законопроектом  пропозиції  при  підготовці  до  другого   читання проекту  Закону  України  про регулювання виробництва і реалізації цукру, внесеного народним депутатом України Юхновським".

 

     Я думаю,  якщо  ми  приймемо  таку  постанову,   то   зможемо визначитися щодо цих двох законопроектів.

 

     З процедури?    Увімкніть    мікрофон    народного   депутата Павловського. За ним - депутат Чиж.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Я  пропоную  ввести додаткову статтю,  а потім можна приймати в першому  читанні.  У  розвинутих країнах  найефективнішим  методом  захисту свого ринку є створення таких умов,  коли імпортні товари завжди дорожчі,  ніж свої.  Тому потрібно   ввести   додаткову  статтю,  яка  б  регулювала  ставки акцизного збору на імпортний цукор таким чином, щоб він завжди був дорожчий, ніж наш, хоча б у півтора раза. Тоді все буде нормально. А то минулого року закупили цукор у Польщі, і всі його беруть.

 

     Тому я пропоную ввести додаткову статтю стосовно  акцизів  на імпортний цукор, оскільки цукор для нас - це базовий, стратегічний товар.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу.  Фракція соціалістів  і селян  (Лівий  центр).  Шановні колеги!  Взагалі ці питання мав би регулювати уряд,  якби він у нас був,  звичайно.  Це питання,  які регулюються  виходячи  з  ринкової кон'юнктури,  з інших моментів. Сьогодні фактично цукропереробна галузь гине і цукрове виробництво згортається. Це факт. Скажімо, у моєму окрузі стоїть Деражнянський шеститисячник,   а   біля   нього   ціле   містечко.   Стоїть    і Старосинявський   цукрозавод,   якому  вже  120  років  (невеличке підприємство, його будували виходячи з потреб ще на ті часи). Тому я  за  те,  щоб  хоча  б  коротко  обговорити  ці законопроекти (є пропозиції від  фракцій,  від  депутатів)  і  прийняти  в  першому читанні, враховуючи внесені пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні депутати!  У мене є пропозиція. Внесено два законопроекти. Я,  зокрема,  записаний  на  виступ  в  обговоренні  законопроекту народного депутата України Довганя.  Тому пропоную таку  процедуру розгляду:   два   виступи   за,   два   -   проти   стосовно  обох законопроектів.  А потім депутати  визначаться,  який  прийняти  в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко Олексій.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую. "Відродження регіонів". Шановні колеги! Аграрний  комітет  розглянув  ці  законопроекти   і   запропонував Верховній  Раді прийняти в першому читанні законопроект,  внесений народним депутатом Юхновським.  Хто вніс  проект  постанови,  який зараз  зачитували,  незрозуміло.  Оскільки  голови нашого комітету немає,  я просив би Василя Яковича Круценка -  першого  заступника голови,  -  який  присутній  у  залі,  поінформувати депутатів про рішення комітету.  А шановного головуючого просив би поставити  на голосування пропозицію комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  інформую  народного  депутата  Марченка і всіх присутніх,  що є два проекти постанов,  вони вам  роздані:  проект постанови

 2285-1П від 19 січня 1999 року і  проект  постанови  під  цим  же реєстраційним   номером   від   3   березня   1999   року.  Обидва запропоновані  профільним  комітетом.  Уважно   ознайомлюйтеся   з документами.

 

     Будь ласка.   Я  зачитую  тільки  ті  проекти  постанов,  які запропонував профільний комітет.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Кирильчука.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую. Фракція Селянської партії. Ми в  бюджетному  комітеті  обговорили  обидва законопроекти і дійшли висновку (за це сьогодні висловилася переважна більшість у  залі), що  вони  стосуються  однієї і тієї ж проблеми,  але висвітлюється вона з різних сторін.  Якщо в  першому  законопроекті  -  депутата Юхновського  -  йдеться  про квотування,  організаційно-фінансовий порядок, то в другому, - як допомогти тим, хто вирощує сировину, в технологічному, постачальницькому плані і так далі.

 

     Тому я  підтримую  пропозицію депутата Терьохіна.  Тільки там треба написати: обидва законопроекти прийняти в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат Юхновський Ігор Рафаїлович.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).   Шановний   Вікторе Володимировичу!   Шановні  депутати!  У  проекті  Олега  Івановича Юхновського є одне слабке  місце  -  про  розміщення  квот.  Квоти вводяться тільки тоді, коли є надмір продукції, а не тоді, коли її не вистачає.

 

     Крім того,  невідомо,  який завод одержить квоту для поставки цукру на внутрішній ринок,  який завод одержить квоту для поставки цукру для промисловості,  а який - квоту  для  поставки  цукру  на експорт. Тут буде повна плутанина.

 

     Що стосується  проекту,  який  запропонував Сергій Васильович Довгань,  то вважаю,  що там є раціональне зерно. Але встановлення мінімальної  ціни  без  основної  закупівлі цукру нічого не дасть. Крім того,  про емісійний кредит для сільського господарства ми не можемо  навіть  заїкатися,  бо  це  зумовить  неймовірну  інфляцію всередині держави.

 

     Тому мені здається,  що обом авторам треба доопрацювати  свої законопроекти і повторно внести на розгляд у першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Таким чином, більшість народних депутатів дійшли  висновку,  що  треба  визначатися  щодо прийняття в першому читанні.

 

     Я ще  раз  хотів  би  нагадати,  що  є  два проекти постанов, підготовлені профільним комітетом,  в яких пропонується прийняти в першому   читанні   проект  закону,  внесений  народним  депутатом Юхновським,  а профільному комітету  в  процесі  підготовки  цього проекту  до  другого  читання  (якщо  він буде прийнятий у першому читанні) врахувати зауваження і пропозиції,  викладені  в  проекті народного депутата Довганя.  Думаю,  що це оптимальний варіант,  і прошу визначитися з цього приводу.

 

     Ставлю на   голосування   проекти   постанов,   запропоновані профільним комітетом.

 

     "За" - 129.

 

     Які будуть пропозиції? Народний депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.  Вікторе Володимировичу, я хотів би нагадати вам таку істину. Коли розглядаються питання, скажімо, стосовно шахт чи атомної енергетики,  я ніколи не наполягаю, щоб мені надали слово. А як тільки розглядаються  проблеми  сільського  господарства,  то надають слово тим, хто виріс на асфальті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому зараз і ввімкнули ваш мікрофон.

 

     МАСЕНКО О.  М.  Так.  Я пропоную не виступати, про що говорив депутат Роєнко,  а проголосувати. Законопроект, який набере більше голосів, візьмемо за основу, а до нього тоді долучимо інший.

 

     Я пропоную взяти за основу проект закону Довганя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування пропозицію  народного  депутата  Масенка:  прийняти  за  основу  в першому  читанні  законопроект  народного депутата Довганя.  Прошу голосувати.  Потім я поставлю на голосування другий законопроект і визначимося, що до чого приєднувати.

 

     "За" - 148.

 

     Я ставлю  на  голосування  в  першому  читанні  законопроект, запропонований народним депутатом Юхновським.

 

     "За" - 152.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Зубова.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Виктор Владимирович,  спасибо  за предоставленное слово.  Я хочу обратить ваше внимание и всех народных депутатов на то,  что  мы  обсуждаем нерядовые проекты законов. И эта манера - быстро, быстро, быстро - мне очень не нравится.  Я думаю,  что надо было  бы  обсудить  эти законопроекты,  дать возможность всем,  кто записался,  выступить, внести свои предложения, а потом принимать решение.

 

     Еще раз подчеркиваю,  речь идет об отрасли, которая уже почти полностью разрушена.  Поэтому я настаиваю на том,  чтобы все,  кто записался, выступили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Довганя.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Шановні колеги!  Я бачу,  що  розмова  пішла  в конфронтаційному  напрямі.  Одні  кричать  - голосуємо,  інші - не голосуємо.

 

     Я хочу  привернути  вашу  увагу  до  того,  що  сьогодні   ми вирішуємо    кардинальне    питання    в    найскладнішій   галузі сільськогосподарського виробництва. І я хотів би, щоб ваші виборці знали, як ви ставитеся до цього.

 

     Тому пропоную  поставити  на поіменне голосування пропозицію, яку я вносив:  обидва законопроекти прийняти  в  першому  читанні. Вони  стосуються цукрової галузі,  але висвітлюють різні проблеми, які  треба  розв'язати.  Треба,  щоб  було  узаконено  і  те,   що пропонується в законопроекті Юхновського, і те, що пропоную я.

 

     Внесено два законопроекти.  Починається протистояння, яке нам не потрібне.  Тут немає ніякої політики.  Я пропоную в  поіменному режимі поставити на голосування в першому читанні проекти законів, запропоновані народними депутатами  Юхновським  і  Довганем.  А  в процесі   підготовки  до  другого  читання  в  аграрному  комітеті подивимося,  чи буде два законопроекти (вони не заважатимуть  один одному), чи буде один, спільний. Потім ми можемо домовитися.

 

     А відхиляти перший чи другий не бачу сенсу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Ставлю на голосування пропозицію Сергія Васильовича Довганя.

 

     Прошу народних   депутатів   визначитися   щодо   того,   щоб голосування відбувалося в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 113.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  в   першому   читанні   законопроект, запропонований  народним  депутатом Довганем Сергієм Васильовичем. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 173.

 

     Висвітіть по фракціях,  будь ласка.  За:  комуністи - 113  із 118;  НДП - 3 з 31;  Народний рух України - 1 із 19;  "Відродження регіонів" - 1 із 21;  зелені - 0 з 6;  соціал-демократи - 9 з  22; Соціалістична   партія  -  20  з  23;  "Батьківщина"  -  0  з  14; "Незалежні" - 2 з 7;  "Громада" - 0 з 5;  Рух - 0 з 10;  Селянська партія  України  - 11 з 12;  "Реформи-центр" - 0 з 9;  Прогресивна соціалістична партія - 11 з 13; позафракційні - 2 з 10.

 

     Я ставлю  на  голосування  в  першому  читанні  законопроект, запропонований    народним   депутатом   Юхновським.   Голосування поіменне.

 

     "За" - 166.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги!  Була  пропозиція  провести   обговорення   в повному обсязі.

 

     По фракціях висвітіть,  будь ласка.  За: комуністи - 4 з 119; Народнодемократична партія - 17 з 32;  Народний рух України - 16 з 21;   "Відродження   регіонів"  -  18  з  21;  зелені  -  2  з  7; соціал-демократи - 16 з 22;  Соціалістична партія України -  18  з 23; "Батьківщина" - 13 з 15; "Незалежні" - 5 з 7; "Громада" - 11 з 11;  Рух  -  11  з  13;  Селянська  партія  України  -  4  з   12; "Реформи-центр"  - 8 з 9;  Прогресивна соціалістична партія - 13 з 13; позафракційні - 10 з 11.

 

     Депутат Ващук  з  мотивів  голосування.  За  нею  -   депутат Марченко.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (виборчий  округ 20, Волинська область). Аграрна партія України. Шановні колеги! Це дуже важливе питання.  Ці два законопроекти надійшли в наш комітет у  різний  час.  Спочатку  ми розглянули законопроект Юхновського, потім  був  внесений  законопроект   Довганя.   Ці   законопроекти стосуються цукрової галузі України, але регулюють різні аспекти її роботи.

 

     Вважаю, що   найправильніше   було   б    повернути    обидва законопроекти  в  комітет.  Ми  спробуємо  їх  об'єднати,  разом з авторами виробити єдину ідеологію.  Тоді в залі не буде  затягнуто розгляд і не буде безрезультатного голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко Володимир.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Вопросы, касающиеся проблем сельского хозяйства, необычайно остры. Наша фракция голосовала за оба законопроекта. Но, учитывая остроту вопроса и необходимость его решения, я прошу, Виктор Владимирович, чтобы председатель комитета Александр Мороз обяснил,  в чем  суть расхождений  и  какова  позиция комитета.  Может,  тогда Верховный Совет обединится вокруг его предложения.  Пусть он  расскажет,  в чем проблема.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати!  На жаль,  я не можу поставити на голосування пропозицію народного депутата Ващук, бо   ми   порушимо   Регламент,   тому  що  законопроекти  повинні обговорюватись.  Якби вони були прийняті в першому читанні, то про порушення Регламенту не йшлося б.

 

     Таким чином,  є пропозиція відвести на обговорення,  зважаючи на кількість народних депутатів,  які записалися, 20 хвилин. Прошу визначитися.

 

     "За" - 189.

 

     Рішення прийнято.

 

     Слово для   виступу  надається  народному  депутату  Масенку. Наступний - депутат Баулін.

 

     МАСЕНКО О.М.  Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Мені   трохи   дивно,  що  ми  розглядаємо  сьогодні  питання  про регулювання  виробництва   і   реалізацію   тільки   одного   виду сільськогосподарської продукції.  Якщо вже починати регулювати, то потрібно регулювати виробництво всіх  видів  сільськогосподарської продукції.

 

     У сільськогосподарському   виробництві   вже   настільки  все розрегульоване,  що одним цим законом врегулювати не можна.  Я  не дуже  впевнений,  що з цього вийде щось позитивне.  Всі новоявлені демократи  і  реформатори  засуджували  планову  економіку.   Вони зруйнували і розрегулювали все,  що можна було зруйнувати. А тепер дізналися,  що у провідних країнах світу теж  є  планова  система, тільки там вона називається - квотування, а у нас було планування.

 

     Законопроект депутата  Юхновського  якраз  і  побудований  на основі встановлення квот на виробництво і реалізацію цукру.

 

     Шановні депутати!  Я хотів би звернути вашу увагу на те, що у нас  уже  запроваджувалося квотування в 1997 році,  і ті,  хто хоч трохи пов'язаний із сільським господарством,  побачили, до чого це призвело.  Я підтримую Ігоря Рафаїловича Юхновського в тому,  що в нас іще рано запроваджувати квотування,  оскільки ми ще не наїлися цукру так, як треба. Вибачте за цей вислів.

 

     Для мене більш прийнятний варіант Сергія Васильовича Довганя. Я не розумію,  чому він відмовляється,  щоб підтримали  саме  його законопроект. Ось що основне для сільськогосподарського виробника:

 

     "введення державного   замовлення   на  виробництво  цукрових буряків;

 

     запровадження системи державної закупівлі цукрових буряків;

 

     введення державного      замовлення      на       виробництво пально-мастильних  матеріалів,  вироблених  із  вітчизняної  нафти (хіба це не важливо для сільського господарства?);

 

     введення державного замовлення на вітчизняні  засоби  захисту цукрових буряків" і таке інше.

 

     У мене викликає сумнів тільки одне (я ставив запитання Сергію Васильовичу). Справді, якщо це буде емісійний кредит, хто знає, до чого  це  приведе.  Тому я пропонував би ось який механізм.  Можна було б накопичити на  цукрових  заводах  цукрову  сировину  і  так розрахуватися   з   товаровиробниками:   50   чи  30  процентів  - пально-мастильними матеріалами чи чимось іншим,  а 50 процентів  - грошима  після  реалізації  цукру.  Я  думаю,  це був би прийнятий механізм і для цукрових заводів,  і для тих,  хто вирощує  цукрові буряки. А квотування ні до чого не приведе.

 

     І ще  одне  зауваження.  Нам справді потрібно попрацювати над тим,  щоб Кабінет Міністрів не мав  права  довільно  встановлювати ціни  на цукор і на цукрову сировину.  Повинна бути регламентація, як я вже казав,  потрібно встановити якийсь коридор.  Законопроект Довганя  можна  прийняти  в першому читанні,  щось хороше взяти із законопроекту Юхновського і прийняти один закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Баулін.  Наступний   - депутат Мовчан.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).   Фракция   коммунистов.  Уважаемые  народные  депутаты! Уважаемые избиратели!  Давайте  вспомним  годы  процветания  нашей Украины, ее народа. А было это совсем недавно, каких-то восемь лет назад,  до провозглашения весьма условной,  как мы  теперь  видим, "незалежности". Так вот, именно тогда подлинно независимая Украина в составе великой и богатой державы СССР занимала ведущие  позиции в  мире  и  по  валовому сбору сахарной свеклы,  и по производству сахара - нашего белого золота  -  на  душу  населения,  и  по  его вкусовым качествам.

 

     Не так давно мне пришлось обехать половину России. И вот что поразило.  У  них  там  сегодня  какого  только  сахара   нет:   и кубинского, и польского, и бразильского, и даже никарагуанского. А вот все хотят украинского сахара.  Говорят:  "Лучшей, чем из него, самогонки   не   выгонишь".   Кстати,   для  разрядки:  по  данным Госкомстата СССР, в 1987 году на самогоноварение расходовалось 1,4 миллиона   тонн  сахара,  это  80  процентов  нашего  сегодняшнего производства! Какой необятный рынок сбыта у нас был!

 

     А вот когда разрушали нашу богатейшую страну,  руховцы бегали с листовками,  в которых было указано,  как много всего производит Украина,  и в первую очередь сахара.  Они убеждали,  что  если  мы отделимся  от несметных богатств России,  то просто засахаримся от своего сахара и  сладкой  жизни.  Реальность  оказалась  вовсе  не сладкой,  а  горькой.  Сегодня можно констатировать тот факт,  что сахарная промышленность  за  годы  так  называемой  "незалежности" фактически разрушена.

 

     Как же ее спасти?  Сегодня предлагается два варианта.  Спасет ли  законопроект  Юхновского  почти  что   уничтоженный   сахарный комплекс?  У меня большие сомнения.  Предложенный в проекте закона чисто математический механизм - квота  А,  квота  В  и  так  далее страдает  абстракцией.  Так,  уходит  понимание  того,  что решить проблему мы сможем только  после  решения  проблемы  сбыта  нашего сахара  в  Россию.  А там он сегодня,  увы,  не конкурентоспособен из-за высокой стоимости,  главные слагаемые которой -  дороговизна нефтепродуктов и искусственно завышенный курс гривни.

 

     Только войдя в союз с Россией и Белоруссией,  уровняв цены на нефтепродукты,  мы сможем спасти сахарный  комплекс.  В  противном случае  законопроект  Юхновского  создает  лишь иллюзию того,  что государство решит эту проблему.

 

     Следует поддержать,  как более прогрессивный,  проект  закона Сергея   Васильевича   Довганя,   предусматривающий   установление государственного    заказа,     государственного     регулирования производства сахара,  государственных фиксированных цен,  паритета цен на сахар и  горюче-смазочные  материалы,  то  есть  те  рычаги социалистической  экономики,  лучше  которых человечество пока еще ничего не придумало.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мовчан. Наступний - депутат Чиж.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська область).  Шановний пане головуючий! Шановні колеги! Ви бачите, як можна звичайну економічну проблему дуже швидко - за три хвилини - перетворити в політичну.  Як можна сьогодні  зробити  із солодкого гірке. Зрозуміла річ, я хотів би зробити деякі уточнення у  зв'язку  з  політично  зорієнтованим  останнім  виступом   пана Бауліна.

 

     Пригадайте, які  вимоги висувала Росія до наших товарів і які квоти були запроваджені стосовно цукру.  І не треба кривити душею: закупівля   наших   товарів   була   обмежена,  і  всі  міжурядові домовленості (починаючи від  уряду  Марчука  і  закінчуючи  урядом Пустовойтенка) виявилися просто обіцянками. Казали: ваш цукор буде закуплений.  А тим часом  робилося  все  для  того,  щоб  задушити українську цукрову галузь. Безперечно, це робилось.

 

     Але справа в тому,  що цьому допомагали зсередини.  І я хотів би зупинитися на тому, як ті, хто сьогодні розпоряджається ланами, заводами,   довели   до   того,   що   наш  цукор,  справді,  стає неконкурентоспроможним,  що ми замість  500  центнерів  з  гектара збираємо  150  центнерів  і  цим  похваляємося,  а  потім  змушені завозити  із  Бразилії  цукор-сирець,   щоб   завантажувати   наші підприємства.  Хто  здійснював  і здійснює ці авантюри і для чого? Для чого весь час навесні підвищують ціни  на  цукор?  Спершу  він складується,  потім закуповується на корені,  а потім вивозиться з України.  І тоді,  коли настає час консервації продуктів і  період самогоноваріння, ціна на цукор зростає. І так відбувається щороку. Зрозуміло,  що все це відбивається на тих, хто споживає цей товар, без якого ніяк не можна обійтися.

 

     Що треба  робити?  Це питання комплексне,  і,  прийнявши один закон,  ми справі не зарадимо. Треба виходити на питання приватної власності на землю і Закон про землю, якого ми не можемо прийняти. Наші заводи приватизовані,  але подивіться,  за  якою  схемою.  Як діють сьогодні клани,  які контролюють,  зокрема, цукрову галузь в Україні?  Вони привозять  своє  насіння,  зганяють  свою  техніку, використовують рабів, отих, що в селах, і дають їм мішечки цукру.

 

     Їдете ви по трасі, шановні комуністи, і бачите, хто стоїть із тим товаром.  Це ви довели до такого!  Це  ваші  голови  колгоспів сидять по всій Україні!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж. Наступний - депутат Роєнко.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  шановний  Вікторе  Володимировичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Щойно було продемонстровано, як із солодкого можна зробити гірке. З цукру, справді, роблять гіркий продукт,  який  веселить  душу  (декого,  звичайно).  Сьогодні  ми говоримо про речі, які, справді, дуже гіркі.

 

     І я   не   можу  не  відгукнутися  реплікою  на  слова  Павла Михайловича.  Він помітив, що у нас виробляється менше цукру, тому що земля не у приватних руках. Тоді мені дивно, як же ми виробляли 6,5 мільйона тонн,  коли  земля  була  виключно  колгоспна  і  про приватну власність на землю взагалі не йшлося?  Мабуть, не в цьому корінь зла.

 

     Законопроекти, які  внесли   Сергій   Васильович   і   колега Юхновський,  дуже  специфічні.  Ідеться  про  стратегічний продукт стратегічної галузі.  І ми повинні розуміти,  що,  може, це перший прецедент  - спроба законом запровадити державне регулювання в цій дуже серйозній і відповідальній галузі.

 

     З огляду  на  це,  дані  законопроекти,   безперечно,   треба підтримати. Я вважаю, що можна взяти за основу будь-який проект, а краще, що є в цих проектах, треба об'єднати.

 

     Про що йдеться.  Питання економічне. У нас понад 190 цукрових заводів, галузь розвивалася планово. Покривалися внутрішні потреби у цукрі і потреби зовнішнього ринку. Ми мали на тому великі гроші. На основі цього ми могли спокійно працювати з Росією на паритетних засадах, отримуючи енергоресурси і так далі.

 

     Скажімо, у 1997 році,  коли почався різкий  спад  виробництва цукру,  ми  не  виробили  півтора  мільйона  тонн.  Таку  ж  квоту Європейський Союз віддав Франції, і вона ввійшла в ринок Росії. Не комуністи випхали з Росії наш цукор, а ми самі випхали, розваливши виробництво  (не  ми,  звичайно,   а   ті,   хто   проводив   такі псевдореформи).

 

     Тому сьогодні   питання  стоїть  так:  за  підприємством,  за цукровим заводом треба  бачити  цілі  містечка,  цілий  соціальний комплекс.  Я  вже  наводив  приклад.  У  мене  в  окрузі  потужний Деражнянський  цукровий   завод,   шеститисячник,   який   повинен переробляти 6 тисяч тонн буряків за добу, минулого року не запалив труби.  До цього  шеститисячника  прив'язано  5  тисяч  населення, школи, дитячі садки. Усе це вмерло. Треба ж думати про це!

 

     Колгоспи змушені    скорочувати    зону    бурякосіяння,   бо цукрозаводи не розраховуються.  Всі ці питання  треба  врегулювати законами.

 

     Єдина проблема:  будуть  під  це фінанси чи ні?  Я думаю,  що Сергій Васильович правий.  Можливо,  зараз треба  піти  навіть  на емісійне  покриття.  А в бюджеті наступного року треба передбачити фінансування державного замовлення  на  виробництво  цукру,  олії, інших стратегічних продуктів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Роєнко.  Наступний - Юхновський Ігор Рафаїлович.

 

     РОЄНКО В.Г. Шановні народні депутати! Шановні виборці! Проект закону,   внесений  у  порядку  законодавчої  ініціативи  народним депутатом України Сергієм Довганем,  має  переваги  над  проектом, внесеним  народним депутатом Олегом Юхновським.  Сама його назва - про державне регулювання виробництва та  ринку  цукрових  буряків, цукру і основних засобів їх виробництва - говорить про комплексний підхід до відновлення  цукрової  галузі,  який  полягає  у  тісній співпраці   сільгоспвиробника   цукрових   буряків   з   науковими установами по розробці і впровадженню  гібридних  сортів  цукрових буряків та підприємствами цукрової промисловості.  Без цієї тріади не варто говорити про повернення минулої слави  України  в  галузі буряківництва, а значить, і виробництва цукру.

 

     Проект Юхновського  - це спроба через ринок готової продукції витягнути за вуха цукровиробництво. У кризовий період - це утопія, тому що,  як показали попередні роки, ця галузь практично знищена. Внаслідок так званих  ринкових  відносин  площі  посівів  цукрових буряків скоротилися з 1 мільйона 645 тисяч гектарів у 1990 році до 1 мільйона 47 тисяч гектарів у 1998 роцу.  А урожайність  цукрових буряків у 1990 році становила 326 центнерів з гектара, у 1998 році

- 170 центнерів.  У 1990 році Україна виробляла 5,4 мільйона  тонн цукру-піску з буряків, а в 1998 році - 1,8 мільйона тонн.

 

     Разом з  цим почалися штучне заселення і нав'язування насіння іноземних гібридних сортів цукрових буряків, що негативно вплинуло на розвиток вітчизняного насінництва.  Отже, щоб відновити галузь, потрібно йти за схемою:  наукові  установи  (селекція  насіння)  - сільгоспвиробник  (виробництво  цукрового буряка) - цукрові заводи (виробництво цукру).  Має бути рівноправний  ринок,  а  не  тільки ринок   цукру   в   мішках,   як   пропонується   в   попередньому законопроекті.  А щоб галузь  ритмічно  працювала  в  цих  умовах, потрібне  державне  замовлення на виробництво,  закупівлю цукрових буряків,  цукру. Відповідно це дасть можливість забезпечити галузь фінансово   і  матеріально.  Без  такої  підтримки  вона  не  буде працювати.  Майже все це  передбачено  в  законопроекті  народного депутата Сергія Довганя.

 

     На засіданні  нашого  Комітету  з  питань аграрної політики я вносив пропозицію про введення  у  проект  закону  розділу  5  про наукове  забезпечення  виробництва  цукрових  буряків,  що включає розвиток селекції в насінництві у вітчизняних наукових  установах. До  того  ж  потрібно  законодавчо передбачити,  щоб на селекційну роботу направлявся  1  процент  коштів  від  реалізації  цукру.  А противникам державного замовлення скажу:  що це за держава, яка не торгує?

 

     Тому обсяг  державного  замовлення  повинен   складатися   із внутрішніх потреб держави і зовнішньої торгівлі, що перекриє шляхи до легкої наживи при мінімальній праці окремим ділкам від бізнесу. Ці та інші аргументи дають підстави сказати,  що потрібно прийняти у першому читанні законопроект народного депутата України  Довганя і, врахувавши позитивні моменти законопроекту Олега Юхновського та пропозиції  народних  депутатів,  прийняти  Закон   про   державне регулювання  виробництва  та  ринку  цукрових  буряків  і основних засобів їх виробництва.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Юхновський.  Наступний - депутат Зубов.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.   Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні депутати!  Тільки-но виступав депутат Роєнко і сказав, що середній урожай  цукрових  буряків  - 170 центнерів з гектара.  А критичний урожай - 180 центнерів з гектара,  при такому  урожаї  прибуток  - нуль.  Отже, виробництво цукрових буряків у державі збиткове. Хочу підтримати депутата Масенка в тому,  як  ми  маємо  розв'язати  цю проблему.  Вважаю,  введення квотування, що пропонує Олег Іванович Юхновський,  дасть можливість  теоретично  планувати,  які  обсяги цукру  мають  бути  спрямовані  на  внутрішнє споживання,  які - у промислове виробництво і на експорт.

 

     Маючи це на увазі,  ми розглядаємо проект Сергія  Васильовича Довганя.  Під  квоти,  про  які  сказав  Юхновський,  пропонується оголошувати тендер.  У цьому  тендері  братимуть  участь  сільські господарства,  які домовлятимуться про те,  яким чином вони будуть засівати,  обробляти певні поля буряків і збирати урожай. Тоді під це  їм  надається  кредит:  половина грошей - наперед,  половина - після того, коли вони зберуть буряки. Ці буряки потім надходять на заводи, які виграють тендер на переробку буряків і вироблять цукор з певною собівартістю.  Тільки тоді,  коли ми встановимо  точні  і жорсткі   нормативи  для  проведення  таких  тендерів,  ми  можемо сподіватися на те, що одержимо позитивний результат.

 

     Тому я  пропоную  обидва   проекти   закону   відправити   на доопрацювання,  а Комітету з питань аграрної політики об'єднати їх (зважаючи на те,  що сказав я і  колега  Масенко)  і  внести  один законопроект на повторне перше читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Зубов.

 

     ЗУБОВ В.С.    Уважаемые    народные    депутаты!    Уважаемые радиослушатели!  Очень справедливо в  народе  говорят,  что  умный человек учится на чужих ошибках,  а глупый - на своих собственных. Мне хочется задать вопрос:  а кто мы с вами,  если не учимся ни на чужих ошибках, ни на своих?

 

     Почему я  говорю  об  этом  сегодня?  Разве  не  в  этом зале принимался Закон о приоритетности социального  развития  села.  Он действует?   Нет.   Разве  не  в  этом  зале  принимался  Закон  о приостановлении   кризисных   явлений    в    сельскохозяйственном производстве?  Он  действует?  Нет.  То  же  самое  будет и с этим законом.

 

     Я поддерживаю коллегу Масенко.  Нужно сказать,  что сегодня в стране  по  указанию Международного валютного фонда осуществляется государственная     политика     по     тотальному      разрушению агропромышленного  комплекса.  Уважаемые товарищи!  Ни один закон, который касается защиты АПК, не будет работать до тех пор, пока мы будем  рассматривать  агропромышленный  комплекс  только с позиции экономических интересов.

 

     Как член парламентского  Комитета  по  вопросам  национальной безопасности и обороны хочу напомнить вам,  уважаемые коллеги, что национальная безопасность любой страны базируется на двух китах  - это энергетическая безопасность и продовольственная.  И меня очень удивляет то,  что происходит в нашей стране. Уже операторы ядерных станций обявили голодовки, забастовки. Мы практически не замечаем их.  Сегодня народ полуголодный,  голод стал  реальностью.  Мы  не обращаем  на  это  внимания.  Мы что,  с точки зрения национальной безопасности,  не  понимаем,  что  будет,  если  сработает  схема: голодный народ плюс оружие?

 

     Хочу сказать, что в 1985 году в Соединенных Штатах Америки, в стране с высокоразвитым сельским хозяйством,  был принят  закон  о продовольственной   безопасности.   Это   базовый  закон,  который обеспечивает национальную безопасность Соединенных Штатов Америки. Так  вот,  до  тех  пор,  пока  мы  в  этом зале не примем Закон о продовольственной безопасности Украины,  согласно  которому  любое деяние  государственного  служащего  -  от  рядового до Президента страны - по разгрому АПК будет  квалифицироваться  как  тяжелейшее государственное преступление,  ни один закон работать не будет. Мы во фракции заканчиваем разработку проекта  этого  закона  и  будем благодарны  всем  народным  депутатам,  которые  включатся  в  его подготовку.

 

     Вношу предложение включить этот законопроект в  повестку  дня этой сессии хотя бы на май месяц.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Павловський, одна хвилина.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую головуючому, дякую народним депутатам і  прошу  послухати  наших  виборців.  Шановні  колеги,   я   хочу привернути увагу до того, що потрібно врахувати думки всіх колег і ті пропозиції, які я висловлю.

 

     Справді, нам потрібно оці два законопроекти взяти за основу і доопрацювати.  Ми маємо розробити один законопроект,  комплексний, який повинен охопити всі сфери діяльності цукрової  промисловості, для того щоб він виконувався.  Бо закон,  який не все охоплює,  не виконується.  Я називаю тільки розділи,  які повинні бути в  цьому законі.  Мають  бути  розділи  про  дотації,  державне замовлення, квотування,  акцизи і додаткові збори.  Мета:  будьякий  імпортний цукор  повинен бути вдвоє дорожчий,  ніж вітчизняний,  і тоді наше виробництво підніметься.

 

     Додати такий  розділ,  як  селекція,  наука  і   технологічне забезпечення  всього  комплексу.  І  ще треба додати один розділ - антикорупційні заходи, бо на цукрі половина мафії живе.

 

     Справа в тому,  що цукор до нас  завозять  як  інвестиції,  і рішення   Конституційного   Суду  заохочує  це.  Тому  ми  повинні записати,  що цукор не  може  бути  як  товар  інвестиції.  Мелясу вивозять,  беруть  готівку  -  і  списують.  Так  що тут є над чим працювати.  І  хочу  підкреслити,  що  тільки   розвинуті   країни захищають своє сільське господарство. Повторю ще одну фразу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Сільське  господарство може розвиватися без дотацій тільки в тропічному поясі,  так що будьмо розумними (Шум у залі).  І  я  хочу  підтримати  депутата Зубова,  що потрібно мати стратегію.  Тому прошу, давайте приймемо той закон, проект якого я пропоную:  засади  національних  інтересів,  де  є  все  і  навіть відповідальність усіх за зраду національних інтересів, починаючи з Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Олексія Марченка.  Будь ласка, одна хвилина.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Фракція "Відродження регіонів".

 

     Шановні колеги,  це надзвичайно важлива проблема.  Комітет  з питань агропромислового комплексу присвятив цій темі чимало часу і вносить  свої  пропозиції.   Сьогодні   законом   ми   намагаємося встановити правила гри в сільському господарстві,  зокрема у сфері виробництва цукрових буряків, цукру.

 

     Альтернативою жорстким  методам   державного   управління   є створення  цивілізованого  ринку.  У  проекті,  який  вніс депутат Юхновський,  передбачається створення саме ринкових умов,  хоч  не виключається і державне замовлення.

 

     Згадайте 80-і   роки,  коли  було  державне  замовлення.  Усі різними способами намагалися уникнути державного замовлення.

 

     Але оскільки не буде,  на мою думку,  прийнято рішення  ні  з одного,   ні  з  другого  питання,  фракція  підтримує  пропозицію повернути обидва  законопроекти  до  Комітету  з  питань  аграрної політики на доопрацювання, звести всі пропозиції і знову внести на перше читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із заключним словом  виступить  народний  депутат Юхновський Олег Іванович. Будь ласка, одна хвилина.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І. Дякую. Шановні народні депутати! Я вдячний за досить активне обговорення  зазначеного  проекту  закону.  І  дуже важливо,  що у ваших виступах висвітлені проблеми, які на сьогодні має цукрова промисловість.

 

     Коротенько зупинюся на зауваженнях, які прозвучали у виступах народних депутатів стосовно того, чому не спрацювала постанова 490 Кабінету Міністрів,  де також передбачалися  впровадження  квот  і механізм регулювання цін на цукрову сировину та цукор.

 

     Ви уявіть   ситуацію:  цукрові  заводи  відпускали  цукор  за фіксованою ціною (тоді ціна була 1190 гривень за 1 тонну цукру), а за  цих  же  умов  Держкомрезерв  та  різні  комерційні  структури отримували цукор за ціною від 460 до 560 гривень за 1 тонну,  який мав би реалізовуватися за межами України.  Але,  враховуючи те, що ціна на внутрішньому ринку була висока,  цей цукор  реалізовувався саме  на внутрішньому ринку.  Тому в проекті закону і пропонується створити єдине правове  поле  для  всіх  суб'єктів  господарського виробництва.

 

     Стосовно комплексного  закону,  який обумовлював би створення нормального  функціонування  аграрного  ринку.   Нашим   комітетом підготовлений проект закону щодо агропромислової політики, в якому передбачено  цінову  підтримку,  банківську  підтримку,   кредитну підтримку   сільськогосподарських   виробників.   Це   надзвичайно важливий документ, який найближчим часом буде розглядатися.

 

     Шановні народні депутати,  прикро,  що сьогодні розгляд  дуже важливого питання перенесено з площини економічної, скажімо так, в площину політичну.  Проблеми від цього не розв'яжуться в  цукровій галузі.

 

     Я прошу  вас  підійти  виважено  до розв'язання цих проблем - все-таки підтримати проект закону  в  першому  читанні.  Це  дасть можливість  доопрацювати  його,  враховуючи  зауваження,  які були висловлені,  до другого читання. І стосовно державного замовлення. Сергію  Васильовичу,  ніхто  не  заперечує,  щоб у межах квоти для внутрішнього споживання провести  закупівлю  цукру  для  державних потреб,  але в державному бюджеті мають бути кошти для цього. Якщо робити це за  рахунок  емісії,  якщо  кожним  законом  передбачати емісію  у  межах  2-3 мільярдів гривень (а така сума необхідна для закупівлі цукрової сировини), то це суперечить Закону про бюджетну систему в Україні.

 

     Шановні народні  депутати,  прошу  підтримати проект закону і врахувати позицію комітету з цього приводу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із  заключним  словом  виступить  Довгань  Сергій Васильович. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Шановні колеги! Звичайно, законопроект, який ми розглядаємо (про це я у своєму виступі  говорив),  -  це  один  із сотні    законопроектів,    які   мають   регулювати   виробництво сільськогосподарської продукції.  Тому  правильно  сказав  Масенко Олександр    Миколайович,   що   треба   регулювати   весь   ринок сільськогосподарської продукції.

 

     Я повинен сказати, що з початку вересня законопроект про ціни та  ціноутворення  на  сільськогосподарську  продукцію  та  засоби виробництва лежить в Комітеті з питань аграрної політики. Вони там прийняли  рішення  його  розглянути через два тижні,  а вже минуло кілька місяців. Забули про цей проект.

 

     Тому правильно  було  б...  (Шум  у   залі).   Тихенько,   не перебивайте,   спеціалісти!   Тому   правильно   було  б  спочатку розглянути  проект  закону  про  регулювання  цін   у   сільському господарстві,  а  технологічні  питання щодо ринку буряка,  цукру, зерна й таке інше - це дещо інші проблеми.

 

     Але раз  так  вийшло,  що  ми   повинні   сьогодні   прийняти рішення... Я бачу, що в нас надзвичайно заполітизували це питання, точніше заідеологізували,  тому що це питання й так  політичне.  І політичність  його  полягає ось у чому:  чи буде в нашій економіці брати участь держава,  чи ми зробимо з нашої держави те, що радять консультанти,  які  зараз консультують і московський уряд,  і наш, те, що зробили з Латинською Америкою.

 

     Кажуть, що нас витіснили з російського  ринку.  Витісняли  ті самі хлопці, які нами керують. Це міжнародні організації, для яких всі - і Україна,  і Росія, і Білорусія, і Молдова - не потрібні як конкуренти.

 

     Ми ж  сьогодні  як  розглядаємо  питання?  Це - ліві,  а це - праві.  І  кричить  "Громада",  чи  як  вона  тепер   називається: "Регламент!".  Я  коли  глянув,  що "Батьківщина" - 0 голосів,  то зрозумів,  що треба  перейменувати  цю  фракцію  на  "Историческая родина" (як це по-українськи буде?),  бо це фракція не українська, не "Батьківщина"!  Не голосувати за те,  щоб краще  своїм  селянам жилося, і потім казати, мовляв, за нас вони голосували! Це не наші депутати.

 

     І я  ще  раз  повторюю,  закликаю  проголосувати.  Більше  не обговорювати,  а  результати  голосування  опублікувати  в "Голосі України".  І потім  звернемося  до  селян.  Коли  ви  туди  будете приїжджати,  то  почуєте,  що  вони  вам  скажуть,  у тому числі й депутату,   який   був    керівником    державної    адміністрації Новомосковського району.  Зараз кричить там,  ніби не знає, про що йдеться.

 

     Ще раз підкреслюю:  громадівці,  якщо  ви  кажете,  що  ви  - політична  організація,  голосуйте  за наш проект.  Якщо ви хочете підтримати  "чиказьких  хлопчиків",  голосуйте  так,   як   ви   й голосували. Дякую (Шум у залі). Прізвище забув...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Васильовичу.

 

     Шановні народні   депутати!   Таким   чином,   ми   закінчили обговорення двох законопроектів відповідно до  порядку  денного  і Регламенту. Переходимо до прийняття рішення.

 

     Шановні колеги! Я знову акцентую вашу увагу, що є два проекти постанови,  запропоновані профільним комітетом з приводу прийняття рішення щодо двох законопроектів,  які ми заслухали. Наголошую, що пропонується схвалити проект Закону про регулювання виробництва  і реалізації  цукру  в  першому  читанні,  а також доручити Комітету Верховної  Ради  доопрацювати  законопроекти,  внесені   народними депутатами   Юхновським  і  Довганем,  і  підготувати  до  другого читання.

 

     Хто за цю пропозицію, прошу визначитися.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Була пропозиція    повернути    обидва    законопроекти    на доопрацювання  в  профільний  комітет  з  подальшим їх розглядом у повторному  першому   читанні.   Прошу   визначитися   щодо   цієї пропозиції.

 

     "За" - 263. Дякую. Рішення прийнято.

 

     Увімкніть мікрофон  народного депутата Пухкала.  Одна хвилина для репліки.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий округ 209, Чернігівська область).  Фракція "Батьківщина".  Я хотів би сказати декілька  слів  на спростування виступу шановного колеги Довганя з приводу позиції фракції "Батьківщина" при голосуванні.  Як відомо, член   нашої   фракції  Юхновський  вніс  свій  проект  і  фракція підтримувала проект члена своєї фракції. Це перше.

 

     Друге. "Родина" і "Батьківщина" - це одне й те саме, шановний колего Довгань.  І, звичайно, згадувати тут історичну батьківщину, мабуть, доречно. Але я ще раз підкреслюю, що фракція "Батьківщина" єдина у своїй позиції, вона підтримує проект члена своєї фракції - народного депутата Юхновського.

 

     Дякую.

 

     ________________

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Переходимо до розгляду наступного  питання  порядку денного.  Розглядається проект Закону про  відповідальність  суб'єктів  підприємницької  діяльності   за несвоєчасне  внесення  плати  за  спожиті  комунальні  послуги  та утримання прибудинкових  територій.  Доповідає  голова  Державного комітету  будівництва,  архітектури  та  житлової політики Гусаков Володимир Миколайович.

 

     ГУСАКОВ В.М.,   голова   Державного   комітету   будівництва, архітектури та житлової політики. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати!  Чинним Житловим кодексом ще Української РСР,   остання   редакція  якого  прийнята  у  червні  1983  року, переведення придатних для проживання житлових будинків і  житлових приміщень  у  нежилі,  як правило,  не допускається.  У виняткових випадках таке переведення лише непридатних для проживання будинків можливе після обстеження їх технічного стану.

 

     Разом з тим, у червні 1992 року набрав чинності Закон України про   приватизацію   житлового   фонду,   і   громадяни    України приватизували понад 3 мільйони 950 тисяч квартир та одноквартирних будинків, що становить на сьогодні 54,6 відсотка житлового фонду в державі.

 

     Виникла така  законодавча  ситуація.  Відповідно  до  чинного цивільного законодавства,  статті 15 Закону України про власність, на    сьогодні   власники   житла   мають   право   розпоряджатися приватизованою квартирою на власний розсуд (я прошу звернути на це увагу),  здавати в оренду в тому числі для використання під офіси, магазини,  склади, з метою одержання прибутку. Незважаючи на те що фактично житло стало видом доходів деяких категорій громадян,  які внаслідок приватизації,  купівлі, наслідування, мають сьогодні дві і більше квартир, тарифи плати на утримання житла та за комунальні послуги встановлюються  для  них  на  рівні  державного  житлового фонду. І держава сьогодні продовжує дотувати, практично за рахунок державного  і  місцевих  бюджетів,   експлуатацію   цього   житла, утримання прибудинкових територій і капітальний ремонт.

 

     Стаття 1   проекту   закону,   який   сьогодні  пропонується, дозволить вирішити ці питання і дасть можливість місцевим  органам виконавчої  влади  відповідно  до їх повноважень щодо встановлення цін і тарифів на житловокомунальні послуги  визначати  тарифи  для суб'єктів  підприємницької діяльності,  які використовують житлові та нежитлові будинки і приміщення для провадження цієї діяльності, на  рівні  економічно  обгрунтованих,  тобто  таких,  які повністю відшкодовуватимуть вартість  виробництва,  послуг,  що  відповідно зменшить видатки з місцевих бюджетів.

 

     Крім того,   суб'єкти   підприємницької   діяльності   будуть відшкодовувати  житловим  підприємствам  пропорційно  до  займаної площі   приміщення   частку   витрат  на  утримання  прибудинкових територій,  які нині у зв'язку з  державним  регулюванням  тарифів квартирної   плати  повністю  утримуються  за  рахунок  дотацій  з бюджету, та нести фінансову відповідальність за несвоєчасну оплату таких  послуг  у вигляді пені в розмірі,  визначеному в договорах, але не менш як 1  відсоток  суми  заборгованості  за  кожний  день прострочки.

 

     Прийняття вказаного  закону  дозволить  частково  забезпечити виконання статті 10 Закону  України  про  приватизацію  державного житлового  фонду,  згідно з якою утримання приватизованих квартир, будинків здійснюється за рахунок коштів їх власників відповідно до правил    користування    приміщеннями    житлових   будинків   та прибудинкових територій.  У даний час для цього  є  всі  необхідні методики розрахунку, перелік видів робіт з обслуговування будинків та прибудинкових територій, які затверджені урядом.

 

     У проекті закону,  який пропонується,  врегульовується  також питання  використання житлових приміщень,  які належать громадянам на правах приватної власності,  не за основним призначенням. Тобто місцеві  органи  влади  матимуть  можливість у порядку,  який буде встановлений урядом,  переводити такі приміщення в нежитловий фонд або  в  зворотному  порядку в житловий згідно з відповідною заявою власника.  Я прошу всіх звернути  увагу,  при  цьому  використання житлових приміщень не за призначенням, тобто переобладнання їх для цілей підприємницької діяльності,  буде допускатися лише в  окремо розташованих  одноквартирних будинках або в квартирах,  розміщених на перших поверхах багатоквартирних будинків.

 

     Шановні народні  депутати!  Проект   закону   України,   який сьогодні  пропонується,  в  період його підготовки було розглянуто Комітетом  з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  та  Комітетом  з питань будівництва,  транспорту   і   зв'язку,   які   прийняли   рішення пропонувати   Верховній  Раді  України  прийняти  його  в  першому читанні.  Науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради України, висловивши ряд зауважень щодо даного проекту, теж вважає, що  він  може  бути  прийнятий  у  першому  читанні  з   подальшим урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

 

     Отож просимо    прийняти    проект    Закону    України   про відповідальність   суб'єктів   підприємницької    діяльності    за несвоєчасне  внесення  плати  за  спожиті  комунальні  послуги  та утримання  прибудинкових  територій  у  першому   читанні.   Після врахування ваших зауважень,  які,  сподіваюсь,  будуть висловлені, проект буде доопрацьовано і подано для остаточного прийняття.

 

     Шановні народні депутати!  Проект  закону  невеликий,  всього декілька пунктів, але це дуже важлива проблема, яка швидко набирає темпи. Прошу підтримати.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Миколайовичу.  Є   запитання? Запишіться, будь ласка. Три хвилини достатньо?

 

     Народний депутат Гінзбург. Наступний - депутат Бокий.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ, КПУ). Місто Конотоп. Фракція комуністів. У мене до вас таке запитання,  шановний Володимире Миколайовичу. Скажіть, будь ласка, якщо  в  будинку на першому поверсі розташована якась організація, наприклад,  магазин чи поштове відділення,  чи інші,  на  них  цей закон поширюється? Це перше запитання.

 

     І друге.  Якщо,  наприклад,  на  першому поверсі чи на іншому приватизована квартира,  і людина  не  займається  підприємницькою діяльністю, в якому разі цей закон діє?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, по-перше, якщо це магазин і він збудований як магазин,  то це не норма цього закону.  Норма цього  закону  -  це тільки житлові приміщення і їх використання.

 

     По-друге, якщо  це  житлове  приміщення  на  першому поверсі, господар,  власник цієї квартири,  бажає використати це приміщення для  підприємницької  діяльності,  то  він  має  перевести  його в нежитловий  фонд.  Якщо  це  другий,  третій,  четвертий  та  інші поверхи,  то  перевести  в  нежитловий фонд не можна відповідно до цього закону.  Чому?  Тому, що це незручності для сусідів, це інші проблеми,   які   виникають.   А  на  першому  поверсі,  перевівши приміщення в нежитловий фонд,  можна зробити окремий вихід, є інші варіанти   облаштування   для   підприємницької  діяльності  цього приміщення.  Оплата буде уже за нормами,  які  встановлюються  для підприємців,   а   не   як  для  населення.  І  підприємець  також сплачуватиме пеню за прострочку.

 

     Чому це важливо? Тому, що населення сьогодні пені не сплачує. З 1996 року ця пеня для населення скасована. І є ще питання пільг. Тобто,   займаючись   підприємницькою   діяльністю   в   житловому приміщенні,  люди на сьогодні часто ще й користуються пільгами  на оплату житла,  буває,  і платять як за житло, а повинні платити як за виробниче приміщення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Бокий,  наступний  -   депутат Потімков.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Сіньку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Сінька.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (багатомандатний   загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Володимире Миколайовичу!  Я зрозумів  з  вашого  виступу,  що  сьогодні  буде розподілена територія,  яка є в приватизованому фонді, навіть якщо вона  не  використовується  для  підприємницької  діяльності.  Ваш проект   закону   ніби  сприятиме  поширенню  підприємництва,  яке сьогодні так прославляють засоби  масової  інформації,  ви  будете сприяти тому, щоб Україна жила краще, ніж сьогодні.

 

     Проте в  мене таке враження,  що ви цим законом нанесете удар нижче пояса для того,  щоб підприємництва  взагалі  в  Україні  не було.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Шановний  Василю  Даниловичу,  зовсім  не  так. Зрозумійте,  будь ласка,  сьогодні йдеться тільки про використання житлового фонду.

 

     Ну, скажіть, будь ласка, чи нормально, коли підприємці ведуть свою   підприємницьку   діяльність    у    житлових    приміщеннях (законодавство  це  дозволяє)  і  платять  як за житло,  створюючи незручності для всіх  сусідів?  Тобто  йдеться  про  впорядкування цього  процесу.  Ти  бажаєш займатися підприємницькою діяльністю - купуй собі житло на першому поверсі,  переводь його  в  нежитловий фонд  згідно  із законом і веди свою підприємницьку діяльність,  і плати за це приміщення як підприємство.

 

     Тобто йдеться не про знищення підприємництва,  а навпаки, щоб упорядкувати    цей   процес   у   житлових   будинках,   особливо багатоквартирних.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Потімков.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область). Прошу передать слово коллеге Павловскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  У мене таке запитання.  Ви у своїй доповіді сказали,  що якщо квартира приватизована, то держава знімає з себе всі обов'язки щодо її обслуговування  й  таке  інше.  На  сьогодні більшість  квартир  у багатоповерхових будинках уже приватизовані. Так що ж тепер знімається все?

 

     ГУСАКОВ В.М.  Я мав на увазі трошки інше, може, я неправильно висловився,  але я прошу уважно послухати.  Держава зовсім із себе обов'язків не знімає.  Навпаки,  сьогодні власник  приватизованого житла  платить  за  нього за державними нормами,  як і за державне житло.  Але якщо він  займається  підприємницькою  діяльністю,  то нехай  платить  уже не як за житло,  а як,  скажімо,  за виробниче приміщення і переходить на перший поверх.  От  і  все.  Так  що  я зовсім не це мав на увазі, і в законопроекті про це не йдеться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Миколайовичу,  сідайте,  будь ласка.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Шановні народні  депутати!  Я  дуже  просив  би підтримати  цей  законопроект.  До  того ж завтра у нас професійне свято  -  День  працівників   житлово-комунального   господарства. Давайте їм зробимо невеличкий подаруночок до цього свята. Це зніме трошки головний біль.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для   співдоповіді    надається    голові підкомітету  Комітету  з питань будівництва,  транспорту і зв'язку Ткаленку Івану Івановичу.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Фракція "Відродження регіонів".  Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  Суть  питання,  яке ми розглядаємо, Володимир Миколайович  виклав.  До  чого  це  зводиться?  Я  хотів детальніше  розповісти,  але  у  зв'язку з тим,  що час вичерпано, прошу вас урахувати одне.

 

     Ідеться не тільки про те,  що власні квартири  використовують для підприємницької діяльності, а й про те, що багато людей здають свої квартири різним структурам,  юридичним особам (і це не тільки підприємницька  діяльність),  і  вони  використовують як виробничі фонди.

 

     Тому ставиться питання,  щоб на другу категорію споживачів не поширювалися  пільги,  які  надаються населенню.  Оце основна суть цього законопроекту.

 

     І якщо з проекту вилучити пункт  2,  в  якому  передбачається порядок  переведення житла в нежитловий фонд,  то можна в принципі проголосувати законопроект у цілому. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хвилинку, Іване Івановичу. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка. Три хвилини відведемо.

 

     Народний депутат Яценко. Наступний - депутат Стрижко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Фракція  Компартії,  "Союз  Чорнобиль України".  Шановний,  Іване Івановичу, запитання таке. Весь час до нас звертаються люди  з  такою  проблемою.  Ті,  хто  приватизував квартиру,  платять  таку  саму  квартирну  плату,  як платили і до цього,  тобто таким чином  узагалі,  так  би  мовити,  гальмується процес  приватизації  квартир.  І місцеві органи пояснюють це тим, що,  мовляв, урядом установлений порядок розрахунків за послуги, і тарифи  за послуги на сьогодні становлять розмір квартирної плати, яка була до того, як квартира була приватизована.

 

     Як ви дивитеся на це узагалі,  і чи  оцінювали  ви  у  своєму комітеті  оцей  процес,  який  сьогодні  заважає людям мати власне житло?

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Я вас зрозумів,  але зрозумійте й ви  теж.  Ми сьогодні  в  принципі  не  платимо орендної плати за квартиру.  Ми сплачуємо тільки на капітальний,  поточний ремонти та на утримання житла,  а також за комунальні послуги.  За оренду житла,  як таку, незалежно,  воно є вашою чи державною власністю,  ми не сплачуємо, цього  немає в квартирній платі.  Візьміть і подивіться,  за що ви платите, там розписаний кожен рядок.

 

     Якщо сьогодні ви власник квартири,  ви за оренду  не  повинні були б сплачувати. Якщо ви на сьогодні не є власником квартири, ви повинні були б  сплачувати  орендну  плату  за  житло.  Ви  її  не сплачуєте, і тому всі в рівних умовах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Стрижко.  Наступний  - депутат Пустовойтов.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.   Очень   часто   местные  органы  исполнительной  власти принимают такие решения по  выделению  помещений,  что  ущемляются интересы    граждан.   Вызывает   массу   нареканий   расположение производственных  помещений  и  предприятий,  которые   производят лишний шум, загрязненность и тому подобное.

 

     Не считаете ли вы,  что не местные исполнительные органы, а в первую    очередь    депутаты    городских,    районных    советов соответствующего  округа,  которые  несут  прямую  ответственность перед избирателями, должны быть решающей инстанцией в решении этих вопросов?

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую за запитання. Справді, ви маєте рацію. Є сенс у тому,  щоб ці питання вирішувалися саме на  сесії  місцевих рад за погодженням із мешканцями цього будинку.  І ви зважте, що в цьому законопроекті порушується питання і про плату  за  утримання прибуткових  територій.  Ви  розумієте,  якщо фірма розташована на першому  поверсі,  то  вона  завдає  шкоди  прибутковій  території набагато  більше,  ніж мешканці,  які проживають у всьому будинку. Так що такі питання потрібно розглядати і затверджувати, я вважаю, на сесії відповідної ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пустовойтов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Скажіть,  будь ласка,  чи не станеться  після  підвищення  цін  на комунальні   послуги   таке,  що  ці  квартири  здаватимуться  під підприємницьку діяльність,  передаватимуться  в  нежилий  фонд,  а потім ми будемо шукати, куди поселити людей.

 

     Ви розумієте,  те,  що робиться у нас в Україні,  і в Кривому Розі  зокрема,  коли  перші  поверхи  віддаються  під   комерційну діяльність, призводить до того, що просто люди, які мають житло чи хочуть мати житло, не матимуть його ніколи. Хіба можна так робити? Я цього не можу зрозуміти...

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Ви зрозумійте, цей законопроект ніякою мірою не визначає,  хто може передавати.  Він дозволяє тільки одне: якщо ви як власник квартири самі передали,  то тільки тоді ми говоримо, що той підприємець  повинен  сплачувати.  А  всі  ці  питання  будуть відрегульовані  Житловим  кодексом.  Повірте  мені,  що  скрізь  в нормальному цивілізованому світі перший поверх не використовується для житла.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Іване Івановичу.

 

     Шановні колеги!  Для  виступу  в  обговоренні  цього  питання записалися п'ять народних депутатів.  Зараз 18 година 6 хвилин.  Є пропозиція прийняти рішення без обговорення.

 

     Хто за   цю  пропозицію,  прошу  визначитися.  Це  процедурне питання.

 

     "За" - 216.

 

     Рішення прийнято.

 

     Одна хвилина  для   заключного   слова   надається   Гусакову Володимиру   Миколайовичу,   а  потім  проголосуємо.  Будь  ласка, Володимире Миколайовичу.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Шановні колеги!  Шановні  народні  депутати!  Я хотів би підкреслити ще один момент. Прийняття цього закону зовсім не стосується тих мешканців,  які знімають житло і  використовують його як житло,  це в плані тарифів.  Зовсім не підвищуємо, нікому, ніяким категоріям.  Тільки для тих, хто використовує приміщення як виробничі для цілей підприємництва чи здає в оренду для цих цілей. Тому  я  прошу,  зрозумійте  всі,  що  на  рівень  квартплати  для населення це зовсім не впливає.

 

     І ще щодо питання обмеження першими поверхами.  Ви розумієте, це  надає  вигоди  для  мешканців  усього  будинку.  Я  хотів   би підкреслити, що це є ще й обмеженням тієї частини житлового фонду, яка може бути переведена  в  нежитловий.  Тобто  я  ще  раз  прошу підтримати цей проект закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу.

 

     Шановні колеги!  Комітет  з питань будівництва,  транспорту і зв'язку запропонував такий проект постанови з цього питання:

 

     "1. Внесений  Кабінетом  Міністрів  України   проект   Закону України  про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за  спожиті  комунальні  послуги  та утримання  прибуткових  територій  прийняти  в  першому читанні за виключенням пункту 2.

 

     2. Доручити  Комітету  з  питань  будівництва,  транспорту  і зв'язку у двотижневий термін доопрацювати зазначений проект закону з урахуванням пропозицій і зауважень народних депутатів  і  внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні".

 

     Ставиться на  голосування запропонований профільним комітетом проект постанови. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 251.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Шановні народні  депутати,  вечірнє  засідання   оголошується закритим. Завтра роботу розпочинаємо о 10 годині. До побачення.