Стенограма пленарного засідання

18 березня 1999

 

                   ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  18  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,   гості   Верховної   Ради!   Доброго   ранку,  шановні радіослухачі!   Прошу   народних   депутатів   підготуватися    до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Шановні народні депутати,  зареєструвалися (точніше,  встигли зареєструватися,  бо,  я бачу, дехто ще картки шукає) 326 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Шановні радіослухачі!  Я думаю, мабуть, буде приємно  розпочати  сьогодні  пленарне  засідання   з   привітання уболівальників київського "Динамо", зрештою, всіх громадян України з прекрасною,  чудовою вчорашньою перемогою  київського  "Динамо", побажати   нашим   футболістам   успіхів  у  подальшій  спортивній боротьбі.  І я хотів би вас закликати, шановні колеги (тим паче що в  залі присутні народні депутати України,  які мають безпосереднє відношення до перемог київського "Динамо"): давайте будемо брати з них   приклад  і  з  такою  ж  наполегливістю  працювати  на  полі законотворчої  діяльності,  як  київські  динамівці  працюють   на футбольному полі. Вітаємо їх! (Оплески).

 

     Шановні колеги,  відповідно  до  статті  2.5.2  Регламенту ми маємо з вами 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів.

 

     Шановні колеги,   я   прошу   звернути  увагу,  я  спеціально наголошую,  що ми маємо 30 хвилин! У нас стільки фракцій, що треба відводити  одну  годину.  В  Регламенті  записано:  30  хвилин.  У Регламенті не записано,  що кожна фракція  обов'язково  має  право виступити із заявою.

 

     Тому давайте все-таки якось домовимося, що фракції виступають по черзі: то одні, то інші. Просив би вас якось орієнтуватися.

 

     ----------

 

     Надійшли такі депутатські запити:

 

     Кармазіна Юрія Анатолійовича до Президента України у  зв'язку з  будівництвом  Молдовою нафтового термінала на території України без відповідної екологічної експертизи.

 

     Я зараз поставлю запит на голосування,  але,  шановні колеги, давайте ми порадимося. Чи можемо ми з вами майже через день чи два ставити ті запити,  які в залі вже не пройшли?  Я пригадаю, що цей запит,  як і подібні, ставиться десь уже вп'яте. Мабуть, усе-таки, якщо запит не пройшов,  не можна його  кожного  дня  розглядати  і витрачати час. Адже він уже був проголосований.

 

     Прошу визначитися щодо змісту запиту.

 

     "За" - 176.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу визначитися щодо направлення.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Запит Гуцола   Михайла   Васильовича  до  Президента  України стосовно  незадовільного  фінансування  заводів   по   виробництву протезів  для  інвалідів.  Також  уже декілька разів ставиться цей запит.

 

     Прошу визначитися щодо змісту запиту.

 

     "За" - 194.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу визначитися щодо направлення.

 

     "За" - 201.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи депутатів  (Єщенко,  Чекалін  та  інші)  до  Президента України:  про  доцільність  скасування  Указу  Президента  від  13 березня  1999  року  про  зміни  в  системі  центральних   органів виконавчої  влади  України  стосовно  Держстандарту як такого,  що суперечить Конституції.

 

     Прошу визначитися щодо змісту.

 

     "За" - 193.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу визначитися щодо направлення.

 

     "За" - 190.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Білоруса Олега   Григоровича   до   Прем'єрміністра   України стосовно  ситуації  з  безпекою  експлуатації  атомних електричних станцій;

 

     групи депутатів від Львівської  області  до  Прем'єр-міністра України  щодо  заборгованості  із  заробітної  плати та соціальних виплат у Львівській області;

 

     групи депутатів   (Шушкевич,   Журавський,    Онопенко)    до Прем'єр-міністра   України  щодо  порушення  Міністерством  освіти Закону про свободу совісті та релігійні організації;

 

     Марковської Ніни  Степанівни  до  Прем'єрміністра  України  у зв'язку  з  нерозрахунками за виконані роботи по держзамовленню на будівництві    водоводу    Дніпро-Кіровоград    та     газопроводу Донецьк-Маріуполь;

 

     групи депутатів     (Хунов,    Хмельовий    та    інші)    до Прем'єр-міністра   України   стосовно   фінансування   будівництва газопроводу  Новомиколаївка  - Адамівка - Слов'яногорськ Донецької області;

 

     Бауліна Павла  Борисовича  до  Прем'єрміністра  України:  про усунення  порушень  законодавства  щодо виплати заробітної плати і стипендій у системі профтехосвіти міста Запоріжжя.

 

     Прошу визначитися    щодо     направлення     цих     запитів Прем'єр-міністру.

 

     "За" - 200.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ковача Миколи   Миколайовича   до   міністра  освіти  України стосовно наказу Міністерства освіти від 6 січня минулого року щодо порядку складання випускних іспитів у школах,  де мовою навчання є мова національних меншин України.

 

     Групи депутатів  (Онопенко,  Левцун,  Шушкевич)  до  міністра охорони   здоров'я   стосовно  застосування  в  Україні  медичного препарату "Україн".

 

     Сергієнка Олександра  Івановича  до  Генерального   прокурора України  стосовно  зволікання  з  розглядом справи щодо шахрайства посадових   осіб   акціонерного   товариства   "Народна   компанія "Енергетичні ресурси".

 

     Костицького Василя  Васильовича  до голови Комітету у справах нагляду  за  страховою  діяльністю  у   зв'язку   з   невиконанням страховими     компаніями    договорів    страхування    цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

 

     Прошу визначитися щодо направлення цих запитів.

 

     "За" - 194.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  депутата  Кармазіна.   Одна хвилина.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська область).  Дякую. Місто-герой Одеса. Шановні народні депутати!  Я  звертаюся  до  вас у зв'язку з тим,  що на порушення Закону про статус народного депутата  мій  депутатський  запит  до Президента  був  сьогодні  неправильно  витлумачений і неправильно поданий Секретаріатом,  і тому за нього проголосувало  менше,  ніж необхідно для направлення запиту, хоч він і був підтриманий.

 

     Тому я   зачитую   його   назву:  "Про  вжиття  заходів  щодо запобігання   виникненню    екологічної    катастрофи    внаслідок самочинного,  без  проведення  екологічної  експертизи,  прийняття рішення керівництвом Молдови  про  будівництво  нафтотермінала  на території   України  на  річці  Дунай  поблизу  населеного  пункту Джурджулешти та відсутність з приводу цього відповідної реакції  з української  сторони".  Я  повторно  звертаюся  з цього приводу до Президента,  тому що на  депутатські  звернення  була  відписка  з Міністерства  закордонних  справ,  а  наші  методи  господарювання ведуть до виснаження природи,  до поступового її вимирання,  що не може  не  відбитися  на  здоров'ї та житті людини.  Тому розпочате Молдовою будівництво нафтоперевалочного термінала викликає тривогу мешканців даного регіону, всіх одеситів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, дякую. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги!   Справді,   було   зачитано   у  скороченому варіанті,  про  що  йдеться  в   депутатському   запиті.   Депутат наполягає,  щоб ми проголосували за направлення на ім'я Президента депутатського запиту під такою назвою:  "Про вжиття  заходів  щодо запобігання    виникненню    екологічної    катастрофи   внаслідок самочинного,  без  проведення  екологічної  експертизи,  прийняття рішення  керівництвом  Молдови  про  будівництво нафтотермінала на території  України  на  річці  Дунай  поблизу  населеного   пункту Джурджулешти  та відсутність з приводу цього відповідної реакції з української сторони".  Прошу проголосувати за  направлення  запиту депутата  Кармазіна до Президента.  Необхідно набрати 226 голосів. Прошу підтримати. Щодо змісту ми вже визначилися.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я пропоную проголосувати  і  за  направлення (щодо змісту ми вже визначилися) запитів народного депутата Гуцола стосовно  незадовільного  фінансування  виробництва  протезів  для інвалідів  і  групи  депутатів  (Єщенко,  Чекалін  та  інші):  про доцільність  скасування  Указу  Президента  про  зміни  в  системі центральних органів виконавчої влади стосовно Держстандарту. Прошу проголосувати  за  направлення  цих   двох   запитів   Президенту. Голосуємо.

 

     "За" - 242.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  інформую  про   вихід   зі   складу   депутатської   фракції Прогресивної  соціалістичної  партії  України  народного  депутата України Кунєва Івана Павловича,  зі  складу  депутатської  фракції "Громада"   -   народного   депутата   України   Полякова   Сергія Васильовича.

 

     Ставлю до відома, що відповідно до статті 4.2.2 в разі, коли склад депутатської групи чи фракції стає меншим від  встановленої  кількості,  вона  через  15  днів  оголошується Головою Верховної Ради розпущеною.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  У  нас  згідно  з  Регламентом залишилося 14 хвилин. Сьогодні виступають представники фракцій.

 

     Будь ласка,  від  фракції  Руху  слово  має  депутат   Танюк. Підготуватися депутату Місюрі.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Шановні  депутати!  Три  дні тому,  15 березня 1999 року,  в місті Києві  було  заарештовано  узбецьких   правозахисників   -   члена керівництва  Узбецької демократичної партії ЕРК Юсуфа Рузімурадова і Мухамеда Бекчанова,  котрі з 1995 року перебувають в Україні  як політемігранти і мають статус біженців.

 

     За нашими  даними,  під  час  обшуку  в  них  вилучили велику кількість аудіо- і відеоматеріалів про  порушення  прав  людини  в Узбекистані.  Є  загроза,  що  заарештовані  можуть бути видані на розправу узбецькій владі, котра практикує стосовно правозахисників жорстокі катування і покарання аж до смертної кари.

 

     Не виключається  також,  що  вони вже видані узбецькій владі, оскільки і узбецькі,  і українські міліціонери не  заявили  жодних документів, які б говорили про легітимність цього арешту.

 

     Як відомо, 16 лютого в Ташкенті відбулася серія провокаційних вибухів.  Через кілька годин після вибухів узбецька влада  поклала відповідальність за них спочатку на ісламістів, а потім, через три дні,  на демократичну партію,  зокрема на емігранта,  лідера  цієї партії  Мухамеда  Саліха.  В  Узбекистані  йдуть  повальні арешти, заарештований відомий  письменник  Мамодалі  Махмудов  -  один  із класиків сучасної узбецької літератури.

 

     Таким чином,  вибухи  в центрі Ташкента були безстидним чином використані для ліквідації політичної опозиції, і не виключається, що ці вибухи були організовані саме з цією метою.

 

     До Ради   Європи   і  послів  держав-членів  ОБСЄ  в  Україні звернувся  Український  комітет  "Гельсінки-90".   До   послів   і правозахисних    організацій   демократичних   держав   звернулося "Общество содействия соблюдению прав человека в Центральной Азии", яке  знаходиться  в Москві.  Є багато інших заяв.  Ми в Україні не можемо допустити безправних арештів.

 

     Тому Всеукраїнське товариство "Меморіал" імені Василя  Стуса, фракція  Народного  руху  України  й інші правозахисні організації звертаються до вас,  панове депутати,  оскільки ми не раз виявляли певну тенденцію до правозахисту.  Ми з цієї трибуни захищали права і курдів,  і заарештованого Бурокявічуса. Я хотів би, щоб сьогодні була  прийнята  постанова про створення парламентської комісії для розслідування  цих  незаконних  арештів,  тому  що   такі   арешти заплямовують   усю   українську  державну  систему  і  роблять  її тоталітарною.

 

     Прошу проголосувати  за  прийняття  постанови  про  створення такої парламентської комісії. Проект ми роздамо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово  від  фракції  "Лівий  центр"  має народний депутат Місюра. Підготуватися депутату Гуцолу.

 

     МІСЮРА В.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр),  голова Соціалістичного конгресу  молоді.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати! Протягом останніх днів з  різних  областей  до  фракції   надійшли   сотні   листів   від студентської молоді. Хочу відразу подякувати їм за підтримку нашої партії й особисто її лідера Олександра Мороза.  Але головною темою їх  звернень  було  занепокоєння тим станом,  який склався навколо надання студентам та учням  пільг  на  проїзд  у  залізничному  та автомобільному транспорті.

 

     Ви пам'ятаєте,   що   в   грудні  1998  року  за  ініціативою Соціалістичного конгресу  молоді  десятки  молодіжних  організацій пікетували   Кабмін   і  добилися  від  виконавчої  влади  відміни неправомірних  дій  щодо  скасування  цих  пільг.  Керівник  нашої фракції  Олександр  Мороз запропонував виділити в бюджеті більш як 100  мільйонів  гривень  для  відшкодування  витрат   транспортним підприємствам, які надають пільгові послуги.

 

     18 грудня Кабмін прийняв постанову,  якою доручив відповідним міністерствам розробити і затвердити порядок  відшкодування.  Тому незрозумілим,  зухвалим по відношенню до нашої студентської молоді було прийняття 20 лютого постанови Кабміну про  внесення  змін  до попередньої   постанови   від   18   грудня,   де  слова  "порядок відшкодування витрат транспортним  підприємствам"  замінюються  на слова  "відшкодування  витрат,  пов'язаних  з  наданням зазначеної пільги".

 

     Ви запитаєте,  навіщо це зроблено?  Дивимося  затверджений  1 березня  порядок  і  бачимо,  що  відтепер  студент повинен купити квиток за власні кошти,  а потім погодити у студентському профкомі і  з  керівництвом учбового закладу питання про компенсацію.  Ті у свою чергу повинні  врахувати  віддаленість  проживання  студента, його   матеріальний   стан.   А   щоб   узагалі   зняти   з   себе відповідальність,  добити  бідну  дитину  та  ще   й   пересварити студентів  між  собою,  Кабмін запропонував питання виплати коштів вирішувати гласно, за участю студентської групи.

 

     Чи не знущання це? Адже вже сьогодні каси вокзалів не видають пільгових квитків.  Адже в нас сотні тисяч молодих людей їздять до місця навчання і більшість із них - небагаті люди.  Грошей у касах учбових закладів на це сьогодні немає, і невідомо, чи вони будуть. Уряд просто перекладає відповідальність на  ректорів,  директорів, знаючи,  що  кошти до вузів,  технікумів і ПТУ не надійдуть.  Я не кажу вже про учнів шкіл, про яких у постанові й не згадується.

 

     В той же час,  заборгованість із виплати стипендій  студентам та   учням   закладів,  підпорядкованих  Міністерству  освіти,  за 1996-1998 роки становить 9,2 місяця.  При мізерній стипендії  9-14 гривень сьогодні заборгованість становить 70-80 мільйонів гривень. Розмір оплати за гуртожиток не  завжди  узгоджений  з  мінімальним розміром стипендії. Чим керувалося Міністерство освіти, коли брало на себе  покриття  цих  пільг,  якщо  і  без  того  коштів  немає? Обіцянками! Ціну обіцянкам ми знаємо.

 

     До речі,  з  початку  року  уряд  практично не виділив жодної копійки на харчування дітейсиріт...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершуйте, будь ласка.

 

     МІСЮРА В.  Я.  Тому фракція соціалістів та селян  категорично виступає проти дискримінаційних дій,  спрямованих проти молоді,  і вимагає від Кабінету Міністрів переглянути механізм  відшкодування витрат,  пов'язаних із наданням зазначених пільг,  повернувшись до перевіреної раніше схеми.  Вважаю за необхідне попередити, що коли найближчим часом це...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги!  У  нас  14  фракцій,  і  кожна  наполягає на виступі.  Ви забираєте час інших. Завтра кожний з вас буде у такій саме ситуації,  коли той, хто виступає попереду, забере ваш час, і ви будете ображатися,  Іване  Сергійовичу,  що  вашій  фракції  не надали слова. Ви ображаєтеся. Є три хвилини для всіх, у тому числі і для вас.

 

     Депутат Гуцол від фракції зелених.  Будь ласка. Підготуватися депутату Юхновському.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Доброго ранку,  шановні колеги, радіослухачі! "Заява до Президента України Кучми Леоніда Даниловича.

 

     Загальна заборгованість  громадянам України зростає і досягла на сьогодні майже 10 мільярдів гривень.  Конституція  України,  її статті щодо соціального захисту - 46,  47,  48, 49 - та інші грубо порушуються президентськими та урядовими структурами.

 

     Згідно зі статтею 102 гарантом додержання нашої Конституції є Президент України, тобто особисто ви, Леоніде Даниловичу. Інваліди України не в змозі  навіть  відремонтувати  поламані  протези,  бо заборгованість перед 14 протезними заводами України переходить усі межі.

 

     У той   час,   коли   люди   просто    голодують,    шановний Прем'єр-міністр  Валерій  Павлович Пустовойтенко роздає обіцянки і наполегливо  закликає   всі   політичні   партії   та   громадські організації   змиритися   з   цим,  фактично  припинити  боротьбу, заспокоїтися в злагоді.

 

     Уряд виявився   недієздатним.    Історія    свідчить,    пане Президенте,  що держава,  де уряд і президент не в змозі захистити права знедолених,  інвалідів, людей похилого віку, така держава та її президент приречені на загибель.

 

     Тому ми,  народні  обранці,  сьогодні  не  повинні  допустити зневіри  в  демократію,  розвалу  незалежності,  суверенітету   та державності України.

 

     Як сказав Великий Кобзар Тарас Григорович Шевченко, борімося, браття, та поборемо.

 

     Оголошені вами,  пане Президент,  реформи влади - чистої води чергова косметика. Вважаю, що головний крок, який потрібно зробити сьогодні і негайно в  Україні,  -  це  докорінно  змінити  кадрову політику держави, оголосити війну непрофесіоналізму, непорядності, несправедливості, корумпованості, організованій злочинності.

 

     Я за відставку уряду,  який не має чіткої програми  виходу  з соціально-економічної кризи, в якій перебуває наша держава".

 

     Шановні колеги!  Хочу  подякувати  вам за те,  що ви сьогодні підтримали мій депутатський запит до Президента України з  приводу фінансування  наших  протезних  заводів.  В  Україні  14 протезних заводів.  Уявіть собі, що голодні люди не можуть навіть полагодити протез,   котрий   ще   зроблений   під   час...   (Лунає  дзвінок головуючого).

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від  фракції  Народного  руху  України  має депутат Юхновський. Підготуватися депутату Марченку.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Вельмишановний  Адаме Івановичу!  Шановні депутати!  "Заява  Народного  руху  України  і Аналітично-консультативної   ради   про  найнеобхідніші  заходи  в сільському господарстві України на початку 1999 року.

 

     На розгляді  Верховної  Ради  є   законопроект   про   основи агропромислової  політики України.  На період,  поки Верховна Рада схвалить закон і почнуть діяти його статті,  уряд повинен прийняти ряд постанов, спрямованих на попередження катастрофічних тенденцій розвитку села,  що мали місце в 1997-1998 роках і ще більше будуть мати  місце  в  1999 році.  Насамперед вони викликані неправильною політикою ведення зернового господарства.  Мова  йде  про  (чи  то безконтрольне,  чи  навмисне)  зняття  держзамовлення  і створення ситуації разючого диспаритету цін  на  зерно,  пальне  і  техніку. Закупівельна  ціна  на  українське зерно на умовах спот на пшеницю третього класу - 59 доларів за тонну при собівартості  65  доларів за тонну, на пшеницю п'ятого класу - 41 долар за тонну.

 

     Ще більш  разючі  диспропорції  спостерігаються  при  продажу соняшнику, ячменю та інших зернових. Отже на кожній тонні зернових на умовах фоб ми втрачаємо 40 доларів, соняшнику - 80 доларів.

 

     В 1998  році  на  зернових  ми  втратили близько 60 мільйонів доларів,  на соняшникові - понад 20 мільйонів доларів. Хто буде за це  відповідати?  Хто  буде  відповідати?  Адже  експорт зерна для України так само важливий,  як експорт газу для Росії,  як експорт нафти  для  Норвегії.  Основною  причиною  таких  великих  втрат є занепад   села,   відсутність   нормативної   дисципліни,    повна непоінформованість   і  незахищеність  селянських  господарств  як державного,  так  і  приватного   походження   перед   комерційною системою.

 

     Тому ми  вважаємо,  що  Верховна  Рада  має  зобов'язати уряд терміново опрацювати на 1999 рік  програму  встановлення  паритету цін  на  продукцію  сільського  господарства  і  на  продукцію для сільського господарства.  Програма  повинна  передбачати  юридично оформлену  домовленість  між представниками селян,  представниками державних і представниками комерційних  організацій  про  заставну закупівлю зерна за ціною, не нижчою собівартості зерна, вирощеного за оптимальних для даної сільськогосподарської зони  технологічних схем,   про   організовану   інтервенцію   Держрезерву   та  інших організацій  на  ринку  зерна  і  первинних  матеріалів  для  села (відповідний   законопроект  ми  представимо),  а  також  юридично оформлену   домовленість   між   Міністерством    агропромислового комплексу,  Українською  академією  аграрних наук і представниками селян   про   впровадження   нормативів    вирощування    головних сільськогосподарських   культур,   про  визначення  на  їх  основі заставних цін, прибутку та вартості землі.

 

     Фракція Народного  руху  України,   Аналітично-консультативна рада звертаються до Верховної Ради з пропозицією...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вимкніть мікрофон.

 

     Від фракції   ПСПУ   слово   надається   депутату   Марченку. Підготуватися депутату Біласу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты! Вчера  Верховный Совет рассмотрел и попытался урегулировать вопрос платежей   за   жилищнокоммунальные   услуги.   Мы   знаем,    что Конституционный  Суд принял политическое,  а не правовое решение и дал возможность Кабинету Министров с 1 апреля увеличить тарифы  на жилищно-коммунальные  услуги.  Я  напомню,  что инициатором такого обращения в Конституционный Суд был Президент Украины.

 

     Я хочу обратить внимание всех на наше вчерашнее решение. Даст ли  оно  результат?  И  не  будет  ли,  если  будут реализованы те предложения,  которые внесли Александр  Мороз  и  Петр  Симоненко, повышения тарифов с 1 апреля? Утверждаю, будет. Почему? Потому что закон должен пройти процедуру  подписания.  Его  должен  подписать Председатель Верховного Совета,  затем Президент,  и понятно,  что Президент  наложит  на  этот  закон  вето.  И  поэтому  тарифы  на жилищно-коммунальные услуги с 1 апреля будут повышены.

 

     Поэтому, уважаемые  депутаты,  я  вчера  вносил предложение и сегодня  обращаюсь  к   председательствующему   Адаму   Мартынюку: поставить   на   голосование  наш  проект  постановления,  который регулирует эти вопросы,  -  не  требуется  подпись  Президента  и, значит,   не   имеет   права   Президент  наложить  вето  на  наше постановление.

 

     Я хочу напомнить,  какую правовую силу  имеет  постановление. Когда  мы  проводим  Дни  правительства,  то именно постановлением определяем,  как  правительству  работать  в   области   сельского хозяйства, как решать социальные вопросы. Поэтому по прецедентному праву постановление будет иметь силу закона и реально  приведет  к ограничению тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Адам Иванович, я  прошу  поставить  проект  постановления,   внесенный   фракцией Прогрессивной   социалистической   партии  Украины,  на  поименное переголосование.

 

     И еще просьба. Адам Иванович, вы сегодня зачитали заявление о том,  что  Кунев  вышел  из  фракции,  и  сослались  на  главу 4.2 Регламента.  Я хочу обратить ваше внимание, что согласно главе 4.2 (статья  4.2.1,  пункт  3)  порядок  выхода  депутата  из  фракции определяется самой фракцией.  Статья 4.2.2,  пункт 3 гласит:  "Про зміни  в  складі  депутатської  групи  (фракції)  її уповноважений представник повідомляє письмово Голову Верховної  Ради..."  и  так далее.  То  есть  должно быть письменное представление как минимум руководителя фракции (Лунає дзвінок головуючого).

 

     Я прошу минуту...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Від фракції "Реформи-центр" слово надається депутату  Біласу. Підготуватися депутату Єльяшкевичу.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 120, Львівська  область).  Спілка  офіцерів  України.  Українське козацтво.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати України! Дозвольте   мені   сьогодні   від   імені   депутатської   фракції "Реформи-центр"   висловити   в   першу  чергу  вітання  з  нагоди святкування 60-ліття утворення  Карпатської  України.  15  березня цього   року   український   народ   вшановував   глибокі   корені українського парламентаризму,  які сягають часів  княжої  держави, коли  українським парламентом виступало народне віче.  Ця традиція продовжилася в добу гетьманату  у  вигляді  Козацької  ради.  Часи національної  революції  1917  року стали черговим етапом розвитку українського  парламентаризму,  коли  була  сформована  Центральна Рада.  На  наступному  закономірному  етапі  розвитку українського парламентаризму  постав  Сойм  Карпатської  України  як   наслідок вільного  волевиявлення  населення  Закарпаття  напередодні Другої світової війни, яке на той час проживало на території поневоленій, на  території тодішніх буржуазних держав Чехії і Угорщини.  Але 15 березня 1939 року  в  місті  Хусті  на  своєму  першому  засіданні тодішній  закарпатський  парламент,  що  мав  назву Сойм,  прийняв перший  закон,  яким  проголосив  незалежну  Українську   державу. Зважте,  це  було  напередодні чергового розколу Європи,  коли два тирани - Сталін та Гітлер - розподіляли  європейську  карту.  Тоді український  народ на території Закарпаття вибрав свій незалежний, самостійний шлях розвитку.  Цим законом 15 березня 1939 року  було проголошено Карпатську Україну і її першим Президентом було обрано великого  подвижника  українського  народу  і  української   нації доктора   Августина  Волошина,  який  невдовзі  в  1944  році  був захоплений у полон підрозділами НКВД,  і його життя було закінчене тут, у Києві, в застінках НКВД.

 

     Ми пропонуємо  ще  раз і ще раз вшанувати пам'ять усіх борців за волю і незалежність Української держави,  які завжди виборювали свою незалежність, і запевнити, що сьогодні зійти з цього шляху ми не дозволимо нікому.

 

     Україна як незалежна держава...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Вимкніть мікрофон.  Від фракції "Громада" слово   надається  депутату  Єльяшкевичу.  Підготуватися  депутату Петрову.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Фракция "Громада". Уважаемые коллеги! Я прошу  успокоиться  и выслушать.  Уважаемые коллеги!  Я принял для себя достаточно сложное решение  и  приостановил  свое  предыдущее решение о выходе из фракции "Громада" по просьбе коллег по фракции и в связи с  тем,  чтобы  не  допустить  попыток  Президента,  его Администрации уничтожить оппозиционную партию,  которая преодолела

4-процентный барьер.  Я думаю,  что мы приложим все усилия,  чтобы планы Президента в этом вопросе не осуществились.

 

     А это планы,  исходя из его стратегического курса, остаться в должности Президента.  Он ведет  свою  президентскую  кампанию  не потому,  что  действительно  хочет во второй раз стать Президентом для улучшения жизни страны.  Он ведет свою президентскую  кампанию вынужденно,  потому  что  у него нет другого выхода:  или придется отвечать перед законом за нарушения ему и его ближайшему окружению и  родственникам,  или  все-таки  удастся  уйти от ответственности путем розыгрыша избирателей,  путем увода их от  главных  ответов, путем  того,  что  они  будут  обмануты,  и  путем  фальсификации: результаты выборов будут - за Президента Кучму.

 

     Поэтому я обращаюсь к коллегам по парламенту -  не  допускать этого, обращаюсь к здоровой части Народно-демократической партии - не выдвигать так называемого реформатора Кучму, дабы не оскорблять слово "реформы", на следующий президентский срок.

 

     Одной из    главнейших    проблем   сейчас   стала   проблема Конституционного Суда.  И это связано не только с его решением  по коммунальным  платежам.  Это связано с огромным количеством других решений.  Конституционный Суд фактически используется  Президентом как параллельная ветвь законодательной власти для того,  чтобы то, чего не удается добиться в законодательном органе, проходило через Конституционный Суд.

 

     Поэтому мы  должны  в  ближайшее  время  рассмотреть комплекс вопросов,  связанных  с  Конституционным  Судом,  преодолеть  вето Президента на Закон о внесении изменений в Закон о Конституционном Суде - преодолеть для того, чтобы Конституционный Суд наконец стал рассматривать обращения народных депутатов Украины.

 

     Кроме того,  считаю  целесообразным  рассмотреть мою поправку двухгодичной    давности     о     перенесении     местонахождения Конституционного Суда в город Харьков.

 

     Хочу сообщить также,  что 22 марта пройдет очередное судебное заседание по вопросу о незаконном отказе Центральной избирательной комиссии  в референдуме по досрочному прекращению полномочий Кучмы Леонида Даниловича.  К сожалению,  рассмотрение затягивается из-за болезни  судьи,  по  другим  причинам,  но  мы  должны  обеспечить правовое решение...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Слово від фракції  комуністів надається   народному  депутату  Петрову.  Підготуватися  депутату Габеру.

 

     ПЕТРОВ В.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Уважаемые   избиратели!   В  эти  дни  отмечается  55-я  годовщина освобождения Винницы  и  Винницкой  области  от  немецкофашистских захватчиков.  Почти  100  дней  и  ночей  на  полях Винниччины шли кровопролитные   бои,   в   которых   принимали    участие    пять общевойсковых,  четыре  танковые,  две  воздушные  армии и дальняя авиация - около 500 тысяч воинов.  Они разгромили до 20  вражеских дивизий,  уничтожили  и  взяли в плен 95 тысяч фашистских солдат и офицеров.

 

     Тяжелые бои шли за  город  Винницу.  Командование  фашистских войск большие надежды возлагало на укрепления,  которые гитлеровцы соорудили вдоль реки Южный Буг.  Геббельс даже заявил,  что  Южный Буг - это неприступная линия обороны немецкой армии.  Освобождение города осуществили войска 38 армии  под  командованием  полковника Москаленко Кирилла Семеновича.

 

     В ночь  на  20  марта  на  подручных средствах по наведенному мосту саперы под  руководством  дивизионного  инженера  Шлопака  в районе   острова   Фестивальный   перебрались   на  правый  берег. Завязались бои в центре города.  20 марта в 17 часов Винница  была полностью освобождена от немецко-фашистских захватчиков и на башне в сквере Козицкого водружен красный флаг.

 

     В небе над Винницей героически  сражались  Береговой  Георгий Тимофеевич,     впоследствии     прославленный    летчиккосмонавт; заместитель командира эскадрильи  Александр  Кузьмич  Фокин,  ныне почетный   гражданин   города.  Помнят  и  чтут  винниччане  своих освободителей,   своих   земляков,   погибших   в   годы   Великой Отечественной  войны.  В  парке  Козицкого установлена стелла,  на которой высечены имена шести с половиной тысяч винниччан.

 

     Большую работу   по   защите    ветеранов,    патриотическому воспитанию  молодежи  проводят ветеранские организации и ветераны. Это прежде всего Герои Советского Союза летчик  Николай  Сергеевич Сыщиков,  Андрей  Васильевич Костюк,  участник освобождения города полковник Буренников Анатолий  Петрович,  председатель  городского совета ветеранов полковник Глазов Владимир Васильевич.

 

     Дорогие ветераны!   С   праздником  вас!  Крепкого  здоровья, мужества и стойкости!  Именно вы, уважаемые ветераны, в те грозные годы  решили будущее мировой цивилизации,  прогресса и демократии, отдали самое дорогое - свою жизнь и здоровье за свободу и  счастье своего  народа,  в том числе и тех,  кто предал вас,  кто ворует и распродает за бесценок все, что вы создавали десятилетиями.

 

     Прискорбно, что именно по  ветеранам  неблагодарная  нынешняя власть   нанесла  наиболее  тяжелые  удары.  В  Винницкой  области задолженность по пенсиям составляет 128 тысяч гривень, возросла за прошлый  год  почти  на  80 процентов.  А областную администрацию, областную власть беды пенсионеров не волнуют.  Главное создать так называемую    "Злагоду",   собрать   деньги   на   организационную "розбудову"  НДП,  сделать  евроремонт  в  кабинете   и   приемной председателя областного совета.

 

     Прошу Вас,   Адам   Иванович,   дать  протокольное  поручение Премьер-министру,  Пенсионному фонду рассчитаться с  пенсионерами, дать протокольное поручение Генеральному прокурору разобраться, за какие средства  при  таком  тяжелом  финансовом  положении  сделан евроремонт  в  областном совете,  имеет ли право заместитель главы областной  администрации  направлять  письма,  просить   "вишукати можливість   перерахувати   кошти   для  подальшої  організаційної розбудови НДП",  а также  выяснить,  кто  и  за  счет  чего  такую "можливість  вишукав",  за  какой счет в области и в каждом районе создан аппарат так называемого  фонда  социальной  защиты,  каковы источники его финансирования.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   від   фракції   "Батьківщина" депутату Габеру. Підготуватися депутатові Кириченку, НДП.

 

     ГАБЕР М.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Я  хочу  виступити  з  того питання,  яке дуже хвилює всю Верховну Раду. І Верховна Рада вже чітко висловила свою позицію. Це питання набуває  дедалі  більшого  розголосу.  Воно  підтримується широкою громадськістю, хвилює населення. Сформульоване і оформлене воно як звернення  фракції  "Батьківщина"  та  Всеукраїнського  об'єднання власників нерухомості до Президента України і уряду.

 

     9 березня 1999 року Конституційний Суд України  з  посиланням на  Закон  України  про ціни та ціноутворення визнав таким,  що не відповідає Конституції України прийнятий Верховною  Радою  України 23  липня  1998 року Закон про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів  на  житлово-комунальні  послуги,  яким  було  встановлено мораторій  на  підвищення  цін  і  тарифів  на  вказані послуги до повного погашення заборгованості з заробітної плати.

 

     І вже 10 березня деякі гарячі  голови  із  керівництва  нашої держави висловили тверді наміри підвищити найближчим часом ціни на електроенергію та газ для споживання в побуті, зовсім не рахуючись з тим, що переважна більшість населення України давно перебуває за межею виживання.

 

     За своєю суттю рішення Конституційного Суду  суперечить  духу Основного  Закону  України,  статті  якого  встановлюють соціальні гарантії  громадянам  України,  проголошують  право  на  достатній життєвий рівень і стверджують,  що змістом діяльності держави,  її головним обов'язком є забезпечення,  гарантування прав  людини,  а держава  та  її  інститути  відповідають  перед  людиною  за  свою діяльність.

 

     Фракція "Батьківщина" у Верховній Раді України, спираючись на численні  звернення виборців,  вважає за необхідне нагадати,  що в статті 22  Конституції  України  зазначено:  при  прийнятті  нових законів  або  внесенні  змін  до  чинних  законів  не допускається звуження  змісту  та  обсягу  існуючих  прав  і  свобод.   Рішення Конституційного  Суду є суто формальним тлумаченням статей 85 і 92 Конституції України,  якими,  справді, не передбачені повноваження Верховної   Ради   України   щодо  підвищення  цін  і  тарифів  на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту,  що надаються громадянам України.

 

     Водночас Верховна   Рада   приймає   та   затверджує   основи внутрішньої і соціальної політики, а також контролює їх виконання, що є конституційним обов'язком законодавчої гілки влади.

 

     Рішення Конституційного  Суду  також  порушує  основоположний принцип демократії - принцип взаємної відповідальності  держави  і громадян, їх рівність. Якщо держава нездатна виплачувати своєчасно заробітну плату і пенсію своїм  громадянам,  то  вона  не  має  ні морального, ні юридичного права вимагати від них своєчасної оплати комунальних  послуг,  тим  паче  підвищувати  на  них   ціни   без відповідного відшкодування. Багатство держави - це результат праці її громадян.  Скорочуючи дотації на житло та  комунальні  послуги, держава  повинна  повернути  громадянам  кошти,  що раніше йшли на дотування.

 

     Ми звертаємося до пана Президента...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вимкніть мікрофон.

 

     Будь ласка,  слово  від  ХДПУ  надається  народному  депутату Кириченку. Підготуватися депутату Кірімову.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська   область).    Християнськодемократична    партія України,  фракція  Народно-демократичної  партії.  Шановний  Адаме Івановичу!   Шановні    народні    депутати!    Існуюча    система законодавства,   що  регулює  соціальне  забезпечення,  сформована сотнею законів і тисячами  указів  Президента  й  постанов  уряду, часто неузгоджених між собою та внутрішньо суперечливих.

 

     Людина, коли   законодавство   про   соціальний  захист  таке розпорошене й недосконале,  стає на порядок уразливішою  внаслідок безпорадності  та  безправності.  І  саме в збереженні умов такого людського безправ'я винні ми з вами, депутати парламенту.

 

     Шановні колеги!  У  цих  самих  стінах   відбуваються   якісь безглузді   змагання.  Протягом  останнього  року  внесено  багато законопроектів  із  соціального  захисту.   Це   несистематизовані проекти  законів,  на  розгляд яких Верховна Рада України витрачає місяці  й  роки  дорогоцінного  часу   і   які,   врештірешт,   не приймаються.  Це  ж  театр  абсурду.  Таке  враження  у людей,  що депутати зібралися тут не для справи -  робити  користь  людям,  а хизуватися один перед одним.

 

     І в  такій  ситуації дедалі частіше лунають думки про розпуск парламенту,  оскільки немає користі людям від нас із вами.  На  це виборці мають право,  і вони мають рацію. По-християнському спершу було слово, але ж за словом завжди мусить бути діло.

 

     Отож християни-демократи закликають депутатів Верховної  Ради бути  послідовними  й  порядними  та  вже  в  березні  цього  року розпочати розгляд проекту Соціального кодексу  України,  внесеного представниками Християнсько-демократичної партії України ще у 1997 році.

 

     Також доводжу до відома,  що наступного тижня  Шевченківський районний   суд   міста   Києва   розпочинає  розгляд  справи  щодо привласнення   народним   депутатом   Валерієм   Бабичем   коштів, колективного майна в особливо великих розмірах.  Ми переконані, що справедливість візьме гору і  зло  буде  покаране,  а  привласнені Бабичем   гроші  будуть  повернені  сиротам,  інвалідам,  одиноким матерям.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Будь ласка, від "Незалежних" народний депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую,  Адаме  Івановичу. Шановні народні депутати!  Шановні виборці! Я сьогодні звертаюся з депутатським  запитом  до   Президента   нашої   держави   Леоніда Даниловича  Кучми.  У  чому суть запиту?  Насамперед у тому,  що у моєму   виборчому   окрузі   розташована   Чорнобильська    атомна електростанція.  Страйк  атомників Чорнобильської атомної станції, як і інших чотирьох атомних станцій,  триває у зв'язку з  тим,  що існує   проблема   роботи   атомних   електростанцій  і,  зокрема, Чорнобильської.  Так,  вони протягом  останніх  трьох  місяців  не одержують  заробітну  плату.  Що стосується Чорнобильської атомної електростанції,  то постає питання про те,  що найближчим часом її буде  закрито,  як  було  виведено з експлуатації перший блок,  як незабаром буде виведено з експлуатації другий блок.  Тепер  працює третій блок і там є зруйнований четвертий блок. Немає альтернативи роботі майже 6  тисяч  чоловік,  які  працюють  на  Чорнобильській атомній електростанції.  І це,  звичайно,  проблема номер один. Бо якщо нині люди не одержують три  місяці  заробітну  плату,  то  як складатиметься їхня доля, коли атомна станція не працюватиме?

 

     До того   ж   постала   ще   й   проблема   селища  Лісового, розташованого поблизу Славутича,  де проживали будівельники  цього міста.  Селище  нині  руйнується,  а в ньому проживає понад тисячу чоловік, серед них третина дітей.

 

     Далі в запиті  до  Президента  я  звертаю  увагу  на  те,  що практично  в  усіх  районах  Київської  області,  які  постраждали внаслідок   Чорнобильської   катастрофи,   припинено    здійснення газифікації  та  водопостачання.  А,  як відомо,  в Макарівському, Бородянському,  Вишгородському,  Поліському, Іванківському районах заборонено  використовувати місцеве паливо,  а також користуватися місцевою водою з колодязів.

 

     До цього часу ще з  30-кілометрової  зони  ЧАЕС,  а  також  з Поліського району остаточно не відселено людей, яких потрібно було відселити ще вісім років тому.  Окрім цього,  дуже багато колишніх чорнобильців,   яких  відселено  з  Чорнобильського  району,  досі проживає в Бородянському та Макарівському районах по дві-три сім'ї в одній оселі. Це також велика проблема.

 

     Проблема і   в   тому,  що  діти  на  забруднених  територіях практично  не  харчуються.  Я  вже  казав  кілька  днів  тому,  що харчування обходиться лише в 42 копійки на день, тобто за ці гроші не можна придбати навіть  чашку  соку.  Крім  цього,  дуже  велика проблема з одягом і взуттям для дітей, а також із підручниками. На мою думку,  ця проблема  буде  ускладнюватися,  якщо  їй  не  буде приділено належної уваги з боку Президента, а також з боку уряду.

 

     І особливо  напружене становище стосовно того,  що люди,  які проживають  на  забруднених  територіях,   не   мають   можливості придбавати  собі  медикаменти.  Ціни  на медикаменти зростають,  а грошей у населення немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Депутати,  які виступали від імені своїх фракцій і депутатських груп, висловили ті або інші міркування,  бачення різноманітних проблем.  Усі вони,  як кажуть, мають  право  на  життя.  Моє  побажання:  будь ласка,  працюйте і втілюйте  їх  у  життя  через  комітети,  через  свою  депутатську діяльність.

 

     Я хочу поінформувати шановних колег і шановних радіослухачів. Ви пригадуєте,  що вчора в нас під час так званої розминки виникла суперечка   і  була  укладена  джентльменська  угода  з  депутатом Володимиром Марченком.  Щоб з'ясувати,  хто  із  нас  правий  щодо розподілу  комітетів,  ми  домовилися  про  те,  щоб була зачитана відповідна стенограма.  Я зачитую для радіослухачів і вас, народні депутати,    стенограму    наради    уповноважених   представників депутатських фракцій і груп у Голови Верховної Ради.  Це засідання відбулося  8  липня  1998  року,  розпочалося воно о 19 годині.  Я зачитаю два витяги з цієї стенограми.

 

     Перший. "ТКАЧЕНКО.  Я  ставлю  на   голосування   пропозицію, внесену від фракції Прогресивних соціалістів,  про те, щоб Комітет з питань економічної політики віддати цій фракції  з  урахуванням, що вона має квоту на один комітет. Я прошу проголосувати, хто за.

 

     За - 3 з 8.

 

     Не підтримується.

 

     Таким чином,  ми з вами розподілили.  Я ще раз кажу,  шановні колеги,  ми проголосували,  і ви не підтримали.  На інший  комітет фракція  не  погоджується.  Це  було  чітко  і ясно сказано.  Якщо фракція не одержує Комітет з питань економічної політики, на інший комітет вона не погоджується - ні з соціальних питань,  ні з інших питань".

 

     Другий витяг  з   цієї   стенограми".   ВІТРЕНКО.   Александр Николаевич, вы не видите, что я руку держу 10 минут?

 

     ТКАЧЕНКО. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Не  видите,  да?  Уважаемые  коллеги,  я  хочу подчеркнуть,  что наша фракция  очень  четко  и  аккуратно,  я  бы сказала,  обосновала  наши  претензии только на один комитет.  Это наша квота.  Учитывая то,  что в этом  комитете  мы  с  Владимиром Романовичем  отработали  и я была председателем подкомитета,  я не буду говорить о каких-то своих научных регалиях, как автор законов и все прочее, то есть знаю работу комитета.

 

     Никого из   руководства   комитета   -  ни  председателя,  ни заместителя - в Верховном Совете не осталось.  И я  сейчас  просто пытаюсь   найти   логику   у   тех,   кто  может  претендовать  на экономический комитет.

 

     Когда вдруг возник вопрос о тех,  кто были заместителями,  то социальную политику некому взять. Мы сказали: пожалуйста, если нам дают кроме экономического еще и социальный комитет, как второй, мы возьмем   второй  комитет  -  нет  проблем.  Третий  нам  дадут  - пожалуйста,  мы согласимся работать.  Но комитет,  на  который  мы претендуем,  это Комитет по вопросам экономической политики.  Если нам не дадут этот, мы ни на какой другой не согласимся".

 

     Ще раз наголошую,  це вытяги із стенограми наради від 8 липня минулого року, яка розпочалася о 19 годині.

 

     Ми вчора домовились,  що Володимир Романович вибачиться. Я не хочу його вибачень,  але нехай він вибачиться перед радіослухачами України і перед вами, народні депутати, бо постійно майже щодня та чи інша дезінформація йде в ефір.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка. Одна хвилина.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты, уважаемые радиослушатели!  Я хочу обратить внимание на некорректность, мягко говоря, подачи материала со стороны Адама Мартынюка.

 

     Дело в  том,  что  вопросы  дележа  комитетов рассматривались длительное время, и мы, действительно, имея квоту на один комитет, претендовали  на комитет по экономической политике.  Адам Мартынюк зачитал только ту часть стенограммы,  которая ему выгодна.  Он  не подтвердил стенограммой, что нам предлагали комитеты по молодежной политике,  по социальной политике.  Адам Мартынюк зачитал  оценки, которые дал Председатель Верховного Совета Ткаченко.

 

     Поэтому, Адам  Иванович,  мы  с  вами  договорились:  давайте сядем,  почитаем стенограмму вместе  и  я  вам  докажу,  что  нашу фракцию обделили, по-бандитски забрали право на комитет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть   мікрофон.  Шановні  колеги  і  шановні радіослухачі! Я думаю, ви все зрозуміли.

 

     ----------

 

     Переходимо до розгляду сьогоднішніх питань.  Я  звертаю  вашу увагу,   що   вчора  ми  з  вами  говорили  про  те,  що  сьогодні переголосуємо  проект  Постанови  про  оплату  населенням  України житлово-комунальних  послуг.  Але  давайте  спочатку,  оскільки ми запросили велику групу суддів і вже  тривалий  час  вони  чекають, розглянемо питання про призначення суддів. Після того перейдемо до питання про проект постанови,  проголосуємо, приймемо рішення (Шум у залі).

 

     Я ще раз кажу, Вячеславе Максимовичу: всі пропозиції, які були виголошені, будь ласка, втілюйте в життя. Ви  запропонували  -  ви  їх  і  реалізуйте.  Я  не  бачу  проекту постанови. Ніхто не давав вашого проекту постанови. Я ж не буду за вас писати проект постанови.

 

     Отже, шановні   колеги,  розглядається  питання  про  обрання суддів.  На трибуну запрошується  голова  підкомітету  Комітету  з питань  правової  реформи народний депутат Броніслав Станіславович Райковський.  Прошу  уваги!  Давайте  оперативно   розв'яжемо   це питання.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!  Комітет Верховної Ради України з питань правової  реформи  розглянув  на своєму засіданні 10 березня цього року подання Міністерства юстиції України про обрання  безстроково суддів  Верховного  Суду  Автономної Республіки Крим,  Донецького, Житомирського,  Івано-Франківського,  Київського,  Луганського  та Одеського  обласних судів,  районних судів в Автономній Руспубліці Крим,   Вінницькій,   Київській,   Кіровоградській,    Харківській областях,  містах Києві,  Львові,  Одесі,  Харкові, Севастополі та військового суду Західного регіону України.

 

     Комітет підтримує подання Міністерства юстиції та  рекомендує Верховній Раді України обрати суддями України безстроково:

 

     Верховного Суду  Автономної  Республіки Крим - Підлісну Ірину Анатоліївну;

 

     Донецького обласного   суду    -    Калашникова    Володимира Миколайовича;

 

     Житомирського обласного суду - Мельничук Надію Миколаївну;

 

     Івано-Франківського обласного   суду   -   Максимчина  Дмитра Андрійовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Броніславе  Станіславовичу,  я  прошу  вибачення. Шановні   колеги,  я  пропоную  таку  процедуру.  Я  ставитиму  на голосування,  і ми проголосуємо окремо кожну  кандидатуру  суддів, які  пропонуються  до  складу  обласних судів і до Верховного Суду Автономної Республіки Крим.  Кожен, кого я називатиму, будь ласка, вставайте.  Я  буду  дивитися  у зал.  І якщо є якісь запитання чи пропозиції,  я надаватиму слово.  Якщо ні,  -  будемо  ставити  на голосування.

 

     Після того я вам зачитаю список,  будьте уважні,  суддів, які пропонуються до складу районних судів.  Також кожен  із  них  буде вставати.  Ми відповідним чином процедуру й дотримаємо. А потім за всіх  їх  проголосуємо  (районних  суддів  я  маю  на  увазі).   А кандидатури  до  обласних  судів  і  до Верховного Суду Автономної Республіки Крим будемо персонально голосувати. Немає заперечень?

 

     Тоді так і будемо діяти,  шановні колеги.  Правда, член Вищої ради  юстиції  мій  колега Віктор Володимирович каже,  що треба за кожного персонально голосувати. Ну, будемо за кожного персонально. Тільки оперативно, давайте мобілізуємося.

 

     Рекомендується обрати суддями України безстроково:

 

     Верховного Суду  Автономної  Республіки Крим - Підлісну Ірину Анатоліївну.

 

     Будь ласка,  Ірина Анатоліївна.  Немає зауважень, заперечень, запитань? Прошу підтримати.

 

     "За" - 219.

 

     Зрозуміло. Шановні  колеги,  ми  годину  вже  працюємо  і  не голосували майже ні разу.  Тому підготуйтеся, будь ласка. Я ще раз ставлю на голосування,  будьте уважні.  Шановні колеги,  ми з вами вчора домовилися про те,  щоб оперативно розв'язувати питання,  по декілька разів не голосувати.

 

     Тому прошу за один раз приймати рішення.  Будь ласка. Комітет підтримує?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує, немає заперечень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  підтримати   пропозицію:   обрати   суддею Верховного  Суду  Автономної  Республіки Крим безстроково Підлісну Ірину Анатоліївну. Голосуємо дружно за.

 

     "За" - 253.

 

     Рішення прийнято.

 

 

 

 Але я прошу представників фракції Руху,  як одного, так і другого, і зелених:  все-таки запросіть своїх колег до залу,  бо майже  всі відсутні.

 

     Пропонується обрати    суддею   Донецького   обласного   суду Калашникова Володимира Миколайовича. Чи є запитання?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет підтримує.

 

     Будь ласка, ввімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР.  У меня к кандидату  вопрос  чисто  правового характера.  Вот недавно, буквально два дня назад, мы рассматривали вопрос о том, чтобы начать процедуру импичмента Президента Украины Кучмы  в  связи  с  совершением  им  преступного  деяния,  которое выразилось в том, что он не подписал в течение полутора лет вместо 10  дней,  как  обязывает  его  Конституция,  "Закон  про  місцеві державні адміністрації",  невзирая  на  то,  что  Верховный  Совет дважды преодолел вето.

 

     Юристы квалифицируют  это  как преступление,  подпадающее под статью 165 Уголовного кодекса Украины, с соответствующим уголовным наказанием  -  до  трех  лет  тюрьмы,  которому должен был бы быть подвергнут Президент Кучма - наше должностное  лицо.  Я  хотел  бы знать мнение судьи по этому поводу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть   мікрофон.   Шановні  колеги!  Шановний Володимире   Миколайовичу!   Якби   ми   зараз   обирали    суддів Конституційного Суду,  мабуть,  це запитання було б доречне.  Ви ж розумієте,  що  питання  імпічменту  жоден   обласний   суддя   не розглядатиме, бо це не його компетенція.

 

     Немає більше   запитань?  Прошу  проголосувати.  Яка  позиція комітету?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  голосуємо.  Хто за  те,  щоб  обрати суддею    Донецького   обласного   суду   Калашникова   Володимира Миколайовича, прошу визначитися.

 

     "За" - 168.

 

     Пропонується обрати  суддею  Житомирського   обласного   суду Мельничук Надію Миколаївну. Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

 

     "За" - 252.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати  суддею ІваноФранківського обласного суду Максимчина Дмитра Андрійовича. Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує кандидатуру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є кандидат?  Немає  запитань  у  депутатів?  Є  у депутата  Моісеєнка.  Я  надам  слово,  тільки  якщо  запитання не стосується імпічменту.  Ваше запитання не  стосується  імпічменту? (Шум у залі).

 

     Будь ласка, визначаємося. Голосуємо.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею Луганського обласного суду Кирьяна Миколу Сергійовича.

 

     Я звертаюся  ще  раз  до  депутата  Моісеєнка:  у   вас   яке запитання, те саме чи інше?

 

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  депутата  Моісеєнка.  Але я попереджаю,  якщо запитання те саме, я вимкну мікрофон, бо воно не по суті.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение  СССР.  Уважаемый судья,  я  хотел  бы узнать ваше мнение по поводу того,  как вчера была  попытка  со  стороны  харьковской   администрации   помешать проведению 15-тысячного митинга...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Вимкніть мікрофон.

 

     Мова йде про Луганський обласний суд,  а не Харківський.  Про Луганський обласний суд.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 247.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею  Київського  обласного  суду  Беха Миколу Олексійовича.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

 

     "За" - 252.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати  суддею  Одеського обласного суду Завєдєя Віктора Миколайовича.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалистическая оппозиция.  Уважаемый  Виктор Николаевич,  я  хотел бы получить от вас оценочный ответ по поводу отношений между судебной ветвью  власти  и  прокурорской.  Приведу пример.   Прокурор   Сумской   области   Сухонос  проиграл  четыре судебных...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  ми затверджуємо суддю Одеського обласного суду, а не Сумського. Вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Фракція "Громада", місто-герой Одеса. Я нічого не маю проти судді Завєдєя,  кандидатура якого  пропонується.  Він працював тривалий час суддею - 12 років.  Але я маю одне запитання до цього кандидата.  Зважаючи на те,  що він жив  в  Одесі  (тепер працюватиме в Одеському обласному суді) і добре бачив,  що в Одесі було   запроваджено   експеримент   -   призначення    Президентом виконуючого  обов'язки Одеського міського голови.  Я хочу отримати відповідь правового характеру щодо знання Конституції:  як  вважає претендент на призначення суддею безстроково, чи можна...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію  Анатолійовичу,  дякую.  Ну,  якби  не юрист ставив таке запитання,  я ще міг би зрозуміти,  а  ви  ж  юрист  і очолюєте один із провідних юридичних комітетів.

 

     Я ще раз наголошую:  ми обираємо суддів не до Конституційного Суду, який має право тлумачити Конституцію.

 

     Ставлю на голосування. Прошу визначитися.

 

     "За" - 224.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  про   обрання   суддею безстроково  Судацького  районного суду Автономної Республіки Крим Полянської Валентини Олександрівни.

 

     Депутат Мороз,  Запорізька область,  фракція Компартії.  Будь ласка.

 

     МОРОЗ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  82,  Запорізька  область). Фракція комуністів. Шановний Валентине Олександровичу! Мене хвилює ось таке питання. Дуже багато виборців звертаються з приводу того, що судові справи розглядаються по два-три роки,  а то й більше,  і вчасно не вирішуються питання (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  я  не  чую   вашого   запитання,   мені заважають вести засідання.  Юрію Анатолійовичу,  народний депутате Кармазін,  дайте  мені,  будь  ласка,  можливість  чути  запитання народних депутатів. Ви мені заважаєте вести засідання. Я вам надам можливість висловити ваше міркування. Ну я ж просто не чую, про що ставлять запитання. Будь ласка, повторіть тільки запитання.

 

     МОРОЗ А.М. До мене звертаються виборці з таким питанням. Дуже багато судових справ розглядається по два-три  роки  і  більше.  З різних причин вони не розглядаються,  здебільшого через те,  що не з'являються на суд  відповідні  особи.  Дуже  багато  зволікань  з виконанням судових рішень.  Часто приймається рішення, але воно не виконується судовим виконавцем.  Що,  на думку претендента,  треба зробити   для  поліпшення  ситуації?  А  можливо,  хай  поділиться досвідом, як у їхній області це вирішується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Кому ви ставите запитання?

 

     МОРОЗ А.М. Претендентові.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якому?

 

     МОРОЗ А.М. Валентину Олександровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає такого. Є Валентина.

 

     МОРОЗ А.М. Валентині Олександрівні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  шановні колеги,  я вас прошу: будьте уважні.

 

     Валентино Олександрівно,   вам  увімкнуть  мікрофон  депутата Шушкевича,  щоб ви дали відповідь.  Картку натисніть і  через  той мікрофон дасте відповідь.  Допоможіть,  народні депутати... Картки Шушкевича немає?  Чию картку вставили, скажіть, будь ласка. Картка номер 2. Будь ласка, увімкніть мікрофон..

 

     ПОЛЯНСЬКА В.О.,  суддя  Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим.  У меня дел таких,  которые бы рассматривались по два года,  не было за все время моей десятилетней работы судьей. А решение исполняется по мере возможности судебными исполнителями. С 1 февраля это уже государственная исполнительная служба.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Визначаємося.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Мы  сейчас  будем  принимать новый закон об исполнительном производстве, и я думаю, что эти вопросы снимутся.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати  суддею   Гайсинського   районного   суду Вінницької області Бриндака Миколу Костянтиновича.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет підтримує.  Будь ласка. Є у депутатів від Вінницької  області  запитання?  Будь  ласка,   депутата   Лантуха мікрофон увімкніть.

 

     ЛАНТУХ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Шановний   Броніславе Станіславовичу!  Мабуть,  тільки  ваш  комітет  не  має  скарг  на Бриндака.  Кажуть,  що звинувачувати не можна, доки не встановлено вину судом. Але скажіть, будь ласка, хіба можна побудувати будинок з трьома поверхами за власну заробітну плату?

 

     Сьогодні з  приводу  справ,  які  розглядалися  Тростянецьким районним  судом,  де Бриндак є суддею,  надходить безліч скарг про те, що вирішити справу в цьому суді згідно з чинним законодавством практично неможливо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В принципі запитання зрозуміле. Увімкніть, будь  ласка,  мікрофон  депутата  Миримського,  нехай   відповість все-таки   претендент.   Будь   ласка,  дайте  відповідь  по  тому мікрофону.

 

     БРИНДАК М.К.,  суддя Тростянецького районного суду Вінницької області.  На  трьох суддів Тростянецького районного суду щомісячно припадає понад 600 цивільних справ про виплату  заробітної  плати. Тобто  понад  20  справ  на  день розглядається кожним суддею.  Це настільки великий обсяг роботи,  що  просто  немає  сил  достатньо повно  зрозуміти  кожну  справу,  кожну  ситуацію.  Є в районі два підприємства,  які повністю зупинилися  і  без  роботи  залишилися понад  10 тисяч чоловік.  Тому й такі наслідки.  Але з формуванням нового виконавчого провадження ситуацію,  мабуть,  буде змінено на краще.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо   Костянтиновичу,   було  ще  запитання  з приводу триповерхової чи якої там  будівлі.  Увімкніть  той  самий мікрофон, будь ласка.

 

     БРИНДАК М.К. Протягом 10 років я будував цей будинок. Є таке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від комітету.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Уважаемые  коллеги!  По  поводу  заявлений народного депутата Лантуха,  которые прозвучали  сегодня,  я  хочу сказать,  что  в  нашем комитете не было подобных материалов.  Что касается финансовой стороны дела,  построил он дом или еще что-то, то у нас в комитете есть его декларация о доходах.  За прошлый год у Николая Константиновича доход 4 тысячи 216 гривень 11 копеек.

 

     Если есть   какие-то   дополнительные   материалы,    просьба представлять их в наш комитет.  Когда мы рассматриваем на комитете кандидатуры на должности судей,  то заблаговременно уведомляем все фракции  и  комитеты,  что  в  такой-то день будут рассматриваться кандидаты в судьи,  называем их фамилии,  указываем, из какого они района  и области.  Если есть у вас какието данные,  обращайтесь в наш комитет.  Мы  будем  ставить  вопрос  о  проверке.  Если  есть сомнения,  мы  можем  данный  вопрос  изучить  и  принять  по нему решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины, председатель  Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Уважаемые избиратели!  Я,  к сожалению,  должен констатировать, что мне Адам Иванович  не  дал  возможности  задать  вопросы  от  вашего  имени претендентам.  Ко всем остальным претендентам у меня один  вопрос: будут  они  брать  взятки или не будут?  Судя по тому,  что сейчас сказано о конкретном претенденте, этот вопрос остается открытым.

 

     Второй вопрос.  Мы идем к президентским выборам. Будут ли эти люди  руководствоваться  законом  или будут холуйски,  угоднически идти  навстречу  команде  власти  во  главе  с  ныне   действующим Президентом, как это, к сожалению, происходит в отдельных местах?

 

     И последнее.  Адам  Иванович,  когда  15  тысяч харьковчан на площади выдвигают кандидатуру Симоненко в Президенты,  а Президент убегает из Харькова,  ссылаясь на то,  что ему нужно на футбол, то вы абсолютно не правы,  не дав мне возможности спросить  у  судьи, существует  или нет правовое поле,  позволяющее лишить людей права прохождения по улице.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимире Миколайовичу, я тільки попросив ставити   ці  запитання  суддям  Харківської  області,  які  мають причетність до Харкова.  Суддя з  Автономної  Республіки  Крим  до Харкова  чи  Луганська стосунку не має,  а отже,  не може приймати такого рішення. Я думаю, зрозуміло.

 

     Будь ласка,  з процедури  депутат  Черненко.  А  далі  будемо голосувати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).  Группа  "Независимые". Дорогие  товарищи  депутаты,  я  вас  умоляю,  все   эти   вопросы процедурные.  Работал  комитет,  можно  было  прийти и спросить не только о том,  что касается взяток,  но и о многом другом. Сегодня мы пригласили судей.  Мы их поднимаем.  Дорогие друзья,  мы просто некоторых унижаем здесь. Давайте уже будем принимать решение, Адам Иванович,  и идти по процедуре так,  как это предусмотрено.  Стоит Райковский,  все  кандидатуры  они  рассмотрели,  на  всех  подано представление  в  Верховную Раду.  А сегодня начинается процедура, которой не должно быть.

 

     Я вас умоляю, дорогие друзья.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування  пропозицію  обрати  суддею Гайсинського   районного   суду   Вінницької  області  безстроково Бриндака Миколу Костянтиновича. Прошу визначитися.

 

     "За" - 103.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Пропонується обрати  суддею   Обухівського   районного   суду Київської області Малорода Олександра Івановича.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися. Голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати   суддею   Долинського   районного   суду Кіровоградської області Синято Людмилу Іванівну.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею Ватутінського районного суду міста Києва Невідому Тетяну Олексіївну.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею Франківського районного суду міста Львова Мартьянову Світлану Мирославівну.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує кандидатуру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати.  І  я  як  колишній  львів'янин знаю, що можна голосувати.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати  суддею  Київського  районного суду міста Одеси Корнієнка Анатолія Михайловича.

 

     Запитання? Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Місто-герой Одеса. Шановні народні депутати, я ставлю запитання суддям,  яких рекомендовано до судів міста Одеси, з  огляду  на  те,  що  три  місяці  незаконно  обіймалась  посада Одеського  міського  голови.  Усі  позовні  заяви щодо цієї справи залишалися  без  розгляду.  Я  хочу  почути  думку   суддів,   які працюватимуть  у вищестоящих судах,  зрозуміти їх правову позицію. Хай вони її витлумачать.

 

     Ще раз  повторюю:  йдеться  про  те,   що   всупереч   закону призначається  людина антиконституційним шляхом,  потім вона видає якісь розпорядження,  які на щось  впливають.  Усі  зрозуміли,  що мовиться   про  Білоблоцького  -  нинішнього  главу  Адміністрації Президента. Тому я прошу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Шановний Юрію  Анатолійовичу, ви  говорите про якісь вищі інстанції.  Я не юрист,  але знаю,  що район - найнижча інстанція.  Ми обираємо  районного  суддю,  а  не обласного.  Ідеться про призначення суддею до Київського районного суду міста Одеси.

 

     Будь ласка,  Анатолію Михайловичу,  дайте відповідь. Мікрофон працює. Говоріть, будь ласка.

 

     КОРНІЄНКО А.М.,  суддя Київського районного суду міста Одеси. У Київському районному суді міста Одеси таких справ не було.  Тому я не знаю, що там...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  думаю,  відповідь  цілком задовольняє. Прошу визначитися.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею Малиновського районного суду міста Одеси Єлісєєву Людмилу Іванівну.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 209.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Також пропонується обрати суддею Малиновського районного суду міста Одеси Целуха Анатолія Петровича.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 225.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею Дзержинського районного суду міста Харкова Набіулліну Софію Володимирівну.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати  суддею  Ленінського районного суду міста Харкова Лазарєва Анатолія Вікторовича.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 216.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею  Красноградського  районного  суду Харківської області Болотову Людмилу Іванівну.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею Нахімовського районного суду міста Севастополя Сергейчука Олега Анатолійовича.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины, Всеукраинский  союз  за  возрождение  СССР.  У меня вопрос к судье следующего плана.  По-моему,  Балаклавский районный  совет  города Севастополя   принял   решение  о  том,  чтобы  территория  города Севастополя не могла быть использована для проведения учений войск НАТО.  Перед председателем районного совета нашего города Макеевки (и я знаю,  что и в Севастополе) встал вопрос о  том,  подписывать или не подписывать это решение. И было обяснение, что это решение не совсем конституционное и  не  входит  в  полномочия  городского совета.  Я не мог согласиться с таким решением в связи с тем,  что каждый гражданин Украины и,  естественно, житель Севастополя имеет право на защиту его территории от незаконного посягательства войск НАТО. Как оценивает эти действия судья?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олегу Анатолійовичу, дайте відповідь. Увімкніть мікрофон депутата Шепи. Будь ласка.

 

     СЕРГЕЙЧУК О.А.,   суддя,   заступник   голови   Нахімовського районного суду міста Севастополя.  Я поддерживаю полностью то, что вы сказали по поводу НАТО.  Конечно,  это очень сложный вопрос. Вы очень правильно сказали, я поддерживаю вашу позицию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Думки    претендента    і    Володимира Миколайовича зійшлися. Голосуємо за.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

 

     "За" - 224.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Пропонується обрати суддею військового суду Західного регіону України Давидченка Василя Анатолійовича.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

 

     "За" - 244.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  прошу уваги. Прошу зосередитися. Будь ласка, не  піднімайте  рук.  Я знаю,  що ви хочете сказати.  Маємо кілька суддів,  які не добрали одного-двох  голосів.  Будьте  уважні.  Ми зараз  поставимо  ще  раз  на  голосування ці кандидатури.  Будьте уважні. Ми проголосуємо, все буде добре. Тільки будьте уважні.

 

     Кандидат на обрання суддею Малиновського районного суду міста Одеси  Целух  Анатолій  Петрович  набрав  225  голосів.  Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 250.

 

     Дякую. Я думаю, місто-герой Одеса буде задоволене.

 

     Так, претендент на посаду судді Нахімовського районного  суду міста   Севастополя,   який   цілком   солідарний  із  Володимиром Миколайовичем,  набрав  224   голоси.   Прошу   переголосувати   й підтримати.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.   Нахімовський   районний  суд  міста-героя Севастополя  також  матиме  свого  суддю  завдяки  нашому  мудрому рішенню.

 

     Будь ласка,  кандидат  на  обрання суддею Одеського обласного суду також набрав 224 голоси. Це Завєдєй Віктор Миколайович. Прошу визначитися,  а представників Одеси підтримати.  Зокрема й депутат Кармазін, я бачу, готовий підтримати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято. Тепер Одеський обласний суд має суддю.

 

     Є пропозиція,  шановні колеги,  до претендента на обрання  до Ленінського  районного суду міста Харкова повернутися,  це Лазарєв Анатолій Вікторович.  Будь ласка,  є запитання. Я думаю, спочатку, оскільки  це  стосується  Харкова,  я адресую Анатолію Вікторовичу запитання,  яке постійно ставив депутат Моісеєнко,  щодо  подій  у Харкові.  Будь ласка, дайте відповідь на це запитання. Потім, якщо будуть  інші,  ми  ще  заслухаємо.  Де  претендент?  Будь   ласка, увімкніть мікрофон, щоб претендент міг дати відповідь.

 

     ЛАЗАРЄВ А.В., суддя Ленінського районного суду міста Харкова. Право на собрания и шествия имеют  согласно  закону  все  граждане Украины.  И  если  определенные  граждане  считают,  что  их права нарушены, они могут обратиться в суд со своими требованиями, и суд разберется.  Не  разобравшись,  трудно  дать категоричный ответ на этот вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є три представники Харкова,  які  бажають поставити  запитання.  Кого  ви уповноважуєте поставити запитання? Ні,  шановні колеги,  я думаю,  ви можете одне запитання на  трьох поставити. Хто з того району? Олександр Тіщенко? Будь ласка.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Уважаемые  коллеги!  При  подготовке этого вопроса были наведены справки о  том,  как  работает  Анатолий  Викторович.  Со стороны  избирателей  не  было  претензий.  Я  считаю,  что  нужно проголосовать за эту кандидатуру, пусть человек поработает.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я так зрозумів,  що інші  харків'яни  теж підтримують таку пропозицію.

 

     Дякую. Прошу визначитися, голосуємо дружно.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     Сподіваємося, що в Харкові будуть дозволені всі конституційні заходи.  І нагадую, що право на мітинги, демонстрації тощо прямо й безпосередньо  записано  в  Конституції.  Ви  знаєте,  про  що там ідеться.

 

     Отже, шановні колеги, ідемо далі.

 

     Малиновський районний суд міста Одеси

- Єлісєєва Людмила Іванівна. Людмила Іванівна де? Депутат Кармазін як представник міста-героя Одеси настійно просить підтримати жінку на цю посаду, нехай працює.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 240.

 

     Мудре рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,   зараз   я   запропоную   вам   ще  декілька кандидатур. Будь ласка, Київський районний суд також міста Одеси - Корнієнко    Анатолій    Михайлович.    Будь   ласка,   голосуємо, визначаємося.  Представники Одеси, я бачу, і Аніщук, і Кармазін, і Ківалов підтримують.  Вони все-таки краще знають,  ніж ми,  бо там живуть. Голосуємо, шановні колеги.

 

     "За" - 228.

 

     Місто-герой Одеса вже укомплектоване суддями.  У даному  разі ми зробили те, що від нас залежало.

 

     Прошу зосередитись,  шановні колеги! Донецький обласний суд - Калашников Володимир Миколайович.  Ви пригадуєте,  було  запитання його   тезки  Володимира  Миколайовича  Моісеєнка.  Він  дав  йому відповідь,  тобто претензій у депутата Моісеєнка  не  було.  Прошу визначитись.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Депутат Степанов. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов,  Луганская область.  Уважаемые  коллеги,  мой родной Славяносербский район граничит с Перевальским районом,  где работал судья Калашников,  и я слышал о  нем  самые  положительные референции как о принципиальном судье.  Поэтому просьба поддержать его кандидатуру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло,  але,  шановні   колеги,   я   нагадую результати  голосування:  168,  159.  Якби  було  близько  200,  я поставив би на голосування. Будь ласка, я просив бути уважними.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  про   обрання   суддею безстроково   Гайсинського   районного   суду  Вінницької  області Бриндака Миколу Костянтиновича. Прошу визначитися.

 

     "За" - 111.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Слово з процедури має депутат Марченко.  Правда,  цього  разу черкаський,  давайте послухаємо.  Слово має Олексій Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановний доповідачу! У мене й запитання, й пропозиція. Мені здається, що ми чимось не тим займаємося. Сьогодні вирішується доля людей, яких ми не знаємо.  І сьогодні спрацьовує механізм, коли не здоровий глузд діє, а дещо інше.

 

     Чи не вважаєте ви, що сьогодні порушення в судах відбуваються лише через те,  що люди призначаються за таким механізмом? І чи не вважаєте  ви,  що  такий  механізм  призначення  суддів  потрібно, очевидно, замінити?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Броніславе Станіславовичу, дайте відповідь.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Это  конституционная  норма.  В Конституции записан порядок избрания  судей.  Давайте  изменим  Конституцию  и будем избирать судей напрямую - в округе, в городе.

 

     Что же касается кандидатур,  которые не прошли сегодня, то мы соберем дополнительные материалы, замечания, которые были сделаны, и повторно рассмотрим на заседании комитета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Броніславе Станіславовичу.

 

     Шановні колеги,  я  пропоную  вчинити  так.  Давайте  ми щиро привітаємо тих суддів,  яких ми сьогодні обрали безстроково.  Я  з вашого  дозволу  вже  не  надавав  їм  можливості  відповідати  на запитання Володимира Миколайовича  Моісєєнка,  чи  братимуть  вони хабарі,  чи  не  братимуть.  Я  думаю,  ви  зрозуміли,  яка була б відповідь.  І,  якщо я не помиляюся,  вони,  вступаючи на  посаду, складають присягу, беручи на себе відповідні зобов'язання.

 

     Тому давайте ми їх щиро привітаємо, побажаємо, щоб, пройшовши через Верховну Раду,  вони з честю на основі законів, законів і ще раз  тільки  законів  виконували  свої  повноваження.  Бо над вами найвищий Бог - це закон. Вищого над вами вже немає.

 

     А щодо  тих  двох  суддів,  які  не  пройшли,  є   пропозиції комітету: розглянути, подивитися і якщо все буде гаразд, то внести на повторний розгляд.

 

     Дякую. Розгляд питання завершено.  Судді можуть бути  вільні. Вільні від засідання, але не від роботи.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,    була   пропозиція   фракції   Прогресивної соцпартії,  і вчора ми з вами домовились  сьогодні  переголосувати проект постанови про оплату населенням України житлово-комунальних послуг.

 

     Учора ми, пригадуєте, голосували. Прошу визначитись.

 

     "За" - 172. Рішення не прийнято.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Марченка із Сумщини.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Спасибо,  Адам  Иванович.  У   меня   просьба, поскольку   столь  неожиданно  поставили  вопрос  на  голосование. Пригласите,  пожалуйста, депутатов в зал. Я знаю: многие находятся в кулуарах по разным причинам депутатской деятельности. Пригласите их, пожалуйста.

 

     И прошу проголосовать этот вопрос в поименном режиме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, що вже працівники Секретаріату запрошують депутатів  до  залу.  Поки ми визначимось із пропозицією,  в якому режимі проводити голосування, вони надійдуть.

 

     Хто за те, щоб провести голосування проекту даної постанови в поіменному  режимі  (вчора,  до  речі,  ми його так і голосували), прошу визначитися.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  проект  постанови  за   основу   в поіменному режимі.

 

     Прошу визначитися, шановні колеги.

 

     "За" - 217.

 

     По фракціях.

 

     Комуністи -  всі 121 за;  НДП - 3 із 31;  Народний рух - 0 із 17;  "Відродження  регіонів"  -  4  із  23;  зелені  -  8  із  18; соціалдемократи - 11 із 19; соціалісти - 20 із 22; "Батьківщина" - 13 із 17; "Незалежні" - 3 із 9; "Громада" - 8 із 9; Рух - 3 із 12; селяни - 5 із 11; "Реформи-центр" - 0 із 9; прогресивні соціалісти

- 12 із 13; позафракційні - 6 із 11.

 

     Шановні колеги, ще раз ставлю на голосування проект постанови у поіменному режимі. Прошу визначитися.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     Зауважень, доповнень  письмових  не  було,  а  з голосу ми не голосуємо.

 

     Отже, будемо голосувати,  постанова хороша, хоч я не знаю, як її  виконувати:  встановити плату за житло і комунальні послуги не вищу ніж 15 процентів фактично отриманих сукупних доходів сім'ї.

 

     Ставиться на голосування в  цілому.  Нагадую,  голосування  у поіменному режимі.

 

     "За" - 211.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях.   Дуже   прошу,   шановні  колеги,  не  змушуйте голосувати декілька разів. Ми дуже багато часу витрачаємо. Давайте визначатися  перед  голосуванням - віддаємо голос чи ні,  щоб було оперативніше.

 

     Комуністи - 117 із 118; НДП - 6 із 31; НРУ

- 0 із 18; "Громада" - 8 із 9; СПУ - 11 із 21; СДПУ(о) - 15 із 20; "Батьківщина" - 13 із 18; зелені - 4 із 16; "Відродження регіонів"

- 5 із 22; "Незалежні" - 4 із 9; СелПУ - 6 із 11; ПСПУ - 12 із 12; Рух - 1 із 9; "Реформицентр" - 1 із 9; позафракційні - 8 із 12.

 

     Депутат Попеску. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).  Дякую.  Шановний головуючий,  прошу ще раз поставити на голосування,  оскільки зайшли депутати з фракції Руху  і  один  із фракції комуністів, який не проголосував. І з нашої фракції не всі проголосували.  Гадаю, що зараз наберемо. Поставте на голосування, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  розумію,  але (це я пояснюю для радіослухачів, котрі не бачать залу) не грішіть на фракцію комуністів. Ви бачите, як  вона  голосує і як монолітно завжди присутня в залі.  Ви краще дивіться на свої фракції. Не треба, шановні колеги.

 

     Депутат Полюхович. Будь ласка. І будемо голосувати.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Дякую, Адаме Івановичу. Я справді дуже потужно попрацював над даним питанням і повинен вам заявити таке.

 

     Шановні колеги депутати!  Не варто вказувати,  хто є в  залі, кого немає.  Ми знаємо, що в депутата робота не тільки в сесійному залі.  Це для радіослухачів,  бо вони  прекрасно  знають,  скільки дають  нам  завдань,  коли приходять на прийом до своїх депутатів, окрім самого голосування.

 

     Але я взяв хвилину для виступу з  мотивів  голосування.  Хочу пояснити  радіослухачам,  можливо,  прислухаєтесь  і  ви,  шановні народні депутати.  Те,  що ми зараз приймаємо,  не має ніякого  ні юридичного, ні смислового значення. Зрозумійте просту річ. Я хотів би побачити в цій залі депутата, котрий пояснив би, як він виконає дану постанову, як він бачить це в нашому правовому полі. Особливо депутати,  які  вважають,  що  коли  проголосували,  так  і  буде. Народний  рух  - солідна фракція і не робить подібних речей (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.     Заспокойтеся,     шановні      колеги. Мобілізуйтеся.

 

     Шановні колеги!  Я  звертаюся і до депутата Полюховича,  і до радіослухачів.  Для депутата Полюховича насамперед  пояснюю.  Коли відбувається   пленарне   засідання,   народний   депутат  повинен працювати в сесійному залі,  а не в інших місцях.  Цього вимагають від   нас  Конституція  та  інші  закони.  Отже,  будь  ласка,  не переводьмо  з  одного  на  інше.  Ми  голосуємо  життєво   важливі соціальні питання.

 

     Прошу, шановні  колеги,  проголосувати  в поіменному режимі в цілому проект постанови,  який ми вже  прийняли  за  основу.  Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Стоян. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України.  Шановні народні депутати!  Я був уповноважений від Верховної Ради захищати той закон,  котрий ми прийняли і подолали вето Президента,  і хочу сказати,  що крім політичного рішення,  крім виконання  замовлення Міжнародного  валютного  фонду,  там  більше нічого не було.  Тому треба обов'язково прийняти сьогодні цю постанову, щоб разом із тим законом,  який  ми  вчора  проголосували,  заблокувати  підвищення тарифів.  Йдеться  не  взагалі  про  підвищення  тарифів,  не  про втручання   в   ціни,   а  про  тимчасову  заборону  до  погашення заборгованості із заробітної  плати.  Якщо  уряд  розрахується  із заборгованістю,   ми  зможемо  скасувати  своє  рішення.  Я  прошу підтримати постанову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Группа "Возрождение регионов". Наша группа принципиально стоит на позиции неповышения платы за коммунальные услуги.  Однако давайте подойдем здраво к 15 процентам, которые заложены в проекте постановлении.  Они не обоснованы ни финансово, ни материально, ни экономически,  ни юридически.  Давайте разберемся с этим  пунктом, уберем  эту глупость и проголосуем в целом за неповышение платы за коммунальные услуги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терещук. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо,  Адам Иванович. Мариуполь,  Всеукраинский союз рабочих. Уважаемые депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на то,  что сегодня по  Украине  начинается целый  ряд  акций,  связанных  с протестом против повышения цен на коммунальные услуги. 15-процентный барьер вводится для того, чтобы уровень   коммунальных  платежей  соответствовал  норме  закона  о субсидиях,  ведь та  часть  оплаты,  которая  выше  15  процентов, подлежит  субсидированию  государством.  Поэтому давайте мы примем это решение для того,  чтобы действительно можно  было  обеспечить права   миллионов   граждан  -  работающих  и  безработных.  Прошу проголосовать за проект постановления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Павловський.  Будь  ласка.  Але  стисло, оперативно.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановні  колеги,  зверніть   увагу:   в   наших законодавчих  актах  норма  про  15 відсотків уже є.  Якщо б її не було,  тоді невідомо,  коли починати виплачувати субсидії, за яких умов.  Через  те вважаю,  що ця цифра повинна бути,  а уряд мусить думати,  як  реально  підвищити  зарплату,   як   відродити   своє виробництво,  як  створити  умови для того,  щоб люди платили.  Це зовсім інша річ. Тому треба підтримати цю цифру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Автор законопроекту депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Соціалістична  опозиція.  Передусім хочу підкреслити,  що ця цифра - 15 відсотків  -  це  міжнародна  норма оплати  за  житлово-комунальні  послуги із сукупного доходу сім'ї. Вона вже затверджена Верховною Радою.  23  січня  1996  року  була постанова  Верховної  Ради,  якраз  у  ній і закладена оця правова основа:  15  відсотків  сукупного  доходу  сім'ї  людина   повинна сплачувати.  А якщо не вистачає доходу,  нараховується субсидія. І не можна виселяти людину з квартири через несплату  за  комунальні послуги.

 

     Наш проект  постанови  відповідає  прийнятим  учора змінам до Закону про ціни і ціноутворення. Там визначається цінова політика, а в постанові вона пов'язується з умовами життя населення.

 

     Дуже прошу  депутатів  виконати  свої  обов'язки перед нашими виборцями, захистити їхні соціальні права, проголосувати за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Діброва. Будь ласка. І голосуємо.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий округ 19,  Волинська область).  Фракція ПЗУ.  Я хотів би, шановна Наталіє Михайлівно, поставити таке запитання: як оті   15   відсотків   враховують   майнове   розшарування  нашого суспільства?  Адже даною пільгою користуватимуться  ті,  які  свій дохід  декларують  у розмірі тисячі чи двох тисяч на рік,  а мають дво- і триповерхові особняки.  Кому ми надаємо пільгу  документом, що приймаємо?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ми запитань не ставимо в такому разі. Це був виступ з мотивів.

 

     Шановні колеги,  прошу  мобілізуватися.  Ще  раз  ставлю   на голосування,   але   прошу,   давайте   ж   голосувати.   Якщо  не проголосуємо,  будемо  знімати  з  порядку  денного.  Не  можна  ж витрачати стільки часу на зрозуміле питання. Нас чекає дуже багато законопроектів.

 

     У поіменному режимі прошу визначитися,  хто  за  прийняття  в цілому цього проекту постанови.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято.

 

     ---------

 

     Шановні колеги, прошу буквально декілька хвилин залишатися на місцях.  Ми так само оперативно маємо розглянути в другому читанні не  менш  важливий  законопроект  про  внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.  Там усе погоджено,  крім однієї статті. Ми проголосуємо і приймемо рішення. Віталію Івановичу, буквально одна хвилина для пояснень, і голосуємо.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! На   ваш  розгляд  у  повторному  другому  читанні  відповідно  до постанови Верховної Ради від 24 лютого подається доопрацьований  з урахуванням   пропозицій  народних  депутатів  проект  Закону  про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.

 

     Під час доопрацювання  законопроекту  до  повторного  другого читання до комітету надійшли зауваження та пропозиції від народних депутатів Стояна і Матвієнкова.  Всі пропозиції народного депутата Стояна  та  положення внесеного ним законопроекту про встановлення мінімального розміру пенсії враховані.

 

     До речі, Федерація профспілок справді надала суттєву допомогу в   опрацюванні  даного  документа.  Ми  вдячні  за  зауваження  й підтримку  нашого  законопроекту  цілому  ряду  фракцій,  а  також комітетам  з  питань  соціальної  політики  та  праці;  державного будівництва,  місцевого  самоврядування;  аграрної   політики   та земельних відносин; бюджетному; будівництва, транспорту і зв'язку; з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки.

 

     Пропозиція народного   депутата  Матвієнкова  щодо  обмеження розміру пенсій для працюючих пенсіонерів  не  врахована,  оскільки вона вносилася як окремий законопроект і не пройшла, бо суперечить частині третій статті 22 і  не  узгоджується  з  вимогами  частини другої статті 24 Конституції України.

 

     Отже, шановні депутати, у вас є порівняльна таблиця до даного законопроекту. Пропоную перейти до голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагадую:  ми розглядаємо законопроект  у  другому читанні.  Будь ласка,  візьміть законопроект,  реєстраційний номер 2211-1.  Десять пропозицій з 11,  які подавали народні депутати до нього,  враховані.  Не  врахована  пропозиція  народного  депутата Матвієнкова.  Він погоджується. Ні? Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Матвієнкова. Це пропозиція 8 на сторінці 4.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.   Группа   "Возрождение   регионов".  Давайте говорить честно и откровенно:  сегодня вопрос ветеранов и пенсий - это не только вопрос ветеранов. Мы прекрасно помним времена, когда у  нас  ветераны  были  защищены   довольно   весомо.   Но   закон устанавливал верхний предел пенсий для тех, кто работал. Я еще раз говорю:  давайте честно посмотрим правде в глаза. Бюджет пуст. Нам для того,  чтобы решить этот вопрос,  нужно найти 8 миллиардов. Мы за то, чтобы защитить ветеранов, пенсионеров, которые не работают. Но   если   человек   работает,  честно,  добросовестно  выполняет функциональные обязанности,  он получает за это заработную  плату. Почему  он должен получать 100 процентов пенсии и заработной платы в условиях,  когда в этих средствах  нуждаются  люди,  которые  не могут работать?

 

     Я предлагаю дифференцированный подход, в зависимости от того, какую пенсию человек получает.  Прошу мое предложение поставить на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталію Івановичу.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.   Ще  раз  нагадую.  Ми  розглядали  це  окремим законопроектом.  І через те,  що така норма суперечить Конституції України  (погіршує  життя людей),  Верховна Рада визначилася і цей законопроект відхилила.  От чому наш  комітет  не  підтримав  дану поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  народний  депутат  Матвієнков, автор поправки, наполягає на голосуванні.

 

     Прошу визначитися   щодо    поправки    народного    депутата Матвієнкова. Поправка 8, сторінка 4. Голосуємо.

 

     "За" - 106.

 

     Рішення не прийнято.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Прошу  поставити  на голосування законопроект у цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед голосуванням  у  цілому  має  слово  голова правління Пенсійного фонду Зайчук. Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

 

     ЗАЙЧУК Б.О., голова правління Пенсійного фонду. Вельмишановні народні депутати!  Я не хочу,  щоб у вас і радіослухачів  склалося враження,  ніби  ми не розуміємо,  що нинішня мінімальна пенсія не може нікого задовольнити.

 

     Водночас привертаю вашу увагу до Регламенту, який передбачає, що   будь-які   зміни  стосовно  додаткових  витрат  повинні  бути фінансово забезпечені.

 

     На сьогодні внесення зміни - мінімальна пенсія 55  гривень  - це додаткові витрати з Пенсійного фонду в сумі 9 мільярдів на рік.

 

     Згідно з  чинним законодавством,  зокрема Законом про збір на обов'язкове пенсійне страхування,  встановлений фонд оплати  праці на 1999 рік перевищує понад 30 мільярдів.

 

     Якщо візьмемо  32  відсотки планових відрахувань (підкреслюю, планових), то вони жодною мірою не покриють цих витрат.

 

     Завдяки вам ми вжили ряд заходів щодо  додаткових  надходжень до бюджету Пенсійного фонду.  Вони дають свої результати,  але цих коштів занадто мало.

 

     Інше питання.  Пропонується  (зокрема  шановним   Олександром Миколайовичем  Стояном)  зменшити  виплати  державним  службовцям, прокурорам, суддям, народним депутатам. Ці кошти надто мізерні, бо мова йде десь про 50 тисяч чоловік.

 

     Середня пенсія  державних  службовців  становить 150 гривень, прокурорів - 238 (Шум у залі).  Банкіри отримують звичайні пенсії, як і всі інші.

 

     Тому ще раз підкреслюю:  без визначення додаткових надходжень до  бюджету  Пенсійного  фонду  виконання   даного   закону   буде проблематичне.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ще раз нагадую: це друге читання.  Оскільки щодо цієї єдиної поправки,  котра не врахована, ми вже визначалися, зал її відхилив, я буду ставити на голосування пропозицію про прийняття цього законопроекту  в  другому  читанні. Перед  голосуванням  слово  з мотивів надається депутату Марченку. Будь ласка. Тільки з мотивів.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалистическая оппозиция.  Я  хочу  обратить внимание   депутатов   и   наших   радиослушателей   на   то,  что правительство при оценке и анализе  социальных  вопросов  пытается исходить  совершенно  из  неконституционных требований обоснования затрат. Конституционные требования и международное право обязывают правительство  обеспечить  минимальным прожиточным уровнем граждан Украины.  Напомню,  это статьи 48  и  22  Конституции,  статья  25 Всеобщей декларации прав человека.

 

     Экономическое обоснование   как   раз  должно  быть  в  русле требований обеспечения минимального  прожиточного  уровня  граждан Украины, и обязанность правительства их выполнить.

 

     Поэтому реплику    представителя   правительства   я   считаю некорректной. Она не является ни правовой, ни конституционной.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставиться на голосування проект Закону про внесення  змін  до  Закону  про  пенсійне  забезпечення  в другому читанні. Прошу визначитися.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Я прошу і благаю  вас,  шановні  депутати,  від імені 14 мільйонів пенсіонерів - підтримайте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Івановичу, йде голосування.

 

     "За" - 242.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  ставлю на голосування законопроект у цілому. Прошу визначитися.

 

     "За" - 268.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  прошу  зайняти  робочі   місця, продовжимо роботу. Будь ласка, запросіть депутатів до залу.

 

     Депутат Вітренко. Одна хвилина з мотивів прийнятого рішення.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая оппозиция. Уважаемые коллеги! Уважаемые  избиратели!  В  зале  роздан  наш  вариант   закона   о пенсионном  обеспечении  3117.  Но  сейчас принят закон в варианте Комитета по делам  пенсионеров,  ветеранов  и  инвалидов.  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии голосовала за его принятие во втором чтении.  Мы понимаем,  что  у  нас  сегодня  не  хватает голосов  концептуально изменить ситуацию (а концептуально мы стоим совершенно на другой позиции).

 

     Коммунисты взяли    на    себя     ответственность,     будет реализовываться   их  пенсионный  закон.  Мы  свой  проект  закона передаем комитету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть,   будь   ласка,    мікрофон.    Наталіє Михайлівно,  ми домовлялися,  що не буде звинувачень на адресу тої чи іншої фракції.  Ви мали  сказати  про  свій  законопроект.  Він розглядатиметься   після   подання   комітету.   Будь   ласка,  не розпочинайте суперечки,  навіщо перетворювати засідання в  нападки однієї  фракції  на  іншу.  Зараз  комуністи  візьмуть репліку,  і правильно зроблять.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  будьте уважні.  З технічних причин випали із сьогоднішнього  порядку  денного  закони про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу  "Курортополіс  Трускавець"  та про  внесення  змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку зі       створенням       спеціальної       економічної       зони туристсько-рекреаційного   типу   "Курортополіс   Трускавець"   із пропозиціями Президента від 27 лютого 1999 року.

 

     Ви знаєте, ми повторно прийняли ці закони, Президент повернув їх  зі  своїми  зауваженнями.  Від  профільного  Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  доповідає  Анатолій Іванович Кондратенко.  Комітет закони  доопрацював,   заслухаємо   їхні   пропозиції   і   будемо визначатися. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Адам  Іванович  сказав,  що Президент України вніс свої конкретні пропозиції,  зауваження до прийнятих  нами  законів.  Ми розглянули їх на засіданні комітету.  Всі ці зауваження, зокрема й деякі чисто технічного характеру,  комітетом  повністю  враховані. Просимо  проголосувати  за  прийняття  цих законів із зауваженнями Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  до Закону про спеціальну економічну   зону   туристсько-рекреаційного   типу  "Курортополіс Трускавець" внесено  сім  зауважень  Президента  України.  Комітет попрацював   і  з  усіма  поправками  Президента  погодився.  Тому пропонується  прийняти  в  цілому  Закон  України  про  спеціальну економічну   зону   туристсько-рекреаційного   типу  "Курортополіс Трускавець" з усіма поправками Президента. Прошу підтримати.

 

     У залі 320 народних депутатів. Голосуємо.

 

     "За" - 161.

 

     Слово надається  представнику  Президента  у  Верховній  Раді народному депутату Безсмертному. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  У цьому законі порівняно з законом,  який ми прийняли  стосовно  Донецької області,  були  допущені  помилки.  Тому всі пропозиції Президента подано лише з метою узгодити положення цього закону із  тими,  які ми  проголосували  в  законі  щодо  Донецької  області.  Тепер  ці пропозиції необхідно врахувати.

 

     Хочу вам сказати, що за дорученням Президента мною спеціально проводилася  нарада  з цього питання.  Ці пропозиції дуже ретельно розглядалися, вони погоджені з міською владою.

 

     Прошу вас,  підтримайте,  будь ласка,  комітет, врахувавши ці пропозиції, проголосуйте за закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги, прошу зосередитися. Ви заслухали доповідь від профільного комітету.  Ще раз наголошую,  що пропозиції Президента не  порушують  цілісності  закону,  не являють собою якихось інших вимог  до  цього  закону.  Це  просто,  скажемо   так,   технічне, редакційне коригування закону для того, щоб ця зона діяла.

 

     Мабуть, немає необхідності,  шановні колеги,  агітувати вас і казати,  що цей курорт всесвітньовідомий.  І якщо ми своїм законом не допоможемо йому врятуватися,  то загубимо не тільки курорт.  Ми втратимо авторитет (хочемо чи не хочемо) держави,  тому  що  це  - всесвітньовідома  здравниця,  де  відпочивають громадяни не тільки нашої держави, але й інших держав.

 

     Прошу підтримати  пропозицію  профільного  комітету  прийняти Закон      України      про     спеціальну     економічну     зону туристськорекреаційного   типу   "Курортополіс   Трускавець"    із пропозиціями,   які   надійшли   від   Президента  України.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 206.

 

     І людей запросили.  Та  біда  в  тому,  шановні  колеги,  що, бачите,  одні  працюють,  а інші що роблять:  танцюють чи гуляють? Комуністів я бачу.  Усі знають,  що комуністи голосують і весь час на місці.  Але з них не дуже беруть приклад інші фракції. З лівого боку - більш-менш порядок,  тут усе нормально,  а от з  правого  - важче.

 

     Шановні колеги,  ми  набрали  206  голосів.  Депутат  Попеску пропонує переголосувати.  Так,  Іване Васильовичу?  Так. І депутат Терьохін пропонує переголосувати. Голосуємо дружно!

 

     "За" - 224.

 

     Не встигли  депутати  Бродський,  Павловський,  доповідач  не встиг,  бо картки немає,  мабуть,  на трибуні.  На  трибуні  можна голосувати. Готові? Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Візьміть свою  картку,  Анатолію  Івановичу.  Шановні колеги! Нагадую,  як працює система "Рада".  Якщо до  того,  як  зазвучить сигнал і з'явиться орнамент на табло, хтось натисне кнопку, то він уже заблокує свою картку,  уже не спрацює голосування.  Тому, будь ласка,  не дуже поспішайте.  За 10 секунд можна встигнути, давайте дружно по команді проголосуємо.

 

     Народний депутате   Бродський,   будь   ласка,   до   картки. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     От бачите! Не забувайте, як працює система "Рада".

 

     І ще одне. Оскільки ми прийняли цей закон, нам треба прийняти ще Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України  у зв'язку   із   створенням  спеціальної  економічної  зони.  Дружно підтримаємо цей законопроект також. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги!  Ще раз нагадую,  що треба натискувати кнопку після   того,   як  на  екрані  з'явиться  орнамент.  Або  давайте домовимося  голосувати  тоді,  коли  надійде  команда,  що   можна натискувати кнопку. Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І. Дякую, шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги. Ми прийняли досить хороший закон. Давайте побажаємо працівникам курорту і міста Трускавця успіхів  у його  виконанні,  щоб  врятувати  цей  унікальний курорт для наших нащадків.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до Закону України про страхування. Доповідає

 

 голова Комітету у справах нагляду  за  страховою  діяльністю  Ігор Валентинович Яковенко.

 

     Будь ласка. 15 хвилин.

 

     ЯКОВЕНКО І.В., голова Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд  подається  проект  Закону  України  про  внесення  змін і доповнень до Закону України про страхування. У березні 1996 року у цьому  залі  був  прийнятий  Закон про страхування,  який дозволив вирішити ряд важливих для нашої економіки питань. Зокрема, вдалося приборкати  неконтрольованість  цього  ринку,  після того фактично позбулися всіх цих "напівтрастових" скандалів.  На  ринку  України вдалося  зберегти  страхові компанії,  які справді мають фінансове забезпечення, серйозно ставляться до страхової справи.

 

     Згідно з   цим   законом   було   проведено    перереєстрацію страховиків    України.   Ринок   залишили   ті,   хто   порушував законодавство.  Тепер ринок набув уже певних оптимальних  меж,  на ньому працює близько 250 компаній.

 

     Водночас за  три  роки,  що  минули  з  часу прийняття Закону України про страхування,  життя внесло деякі зміни,  які  потрібно врахувати  в  законодавчих  актах.  У  першу  чергу  це стосується питань,  пов'язаних  із   посиленням   фінансової   забезпеченості страховиків   України.  Як  відомо,  чинний  закон  дозволяє  мати статутний фонд для підприємств без іноземного капіталу  в  розмірі 100  тисяч  екю  (тепер  це  євро),  а для підприємств,  які мають іноземного інвестора, в розмірі 500 тисяч екю.

 

     Свого часу така різниця,  як 500 тисяч і 100 тисяч екю,  була виправдана  тим,  що  підприємства  з іноземними інвестиціями мали податкові  пільги.  Тепер  таких  пільг  немає,  і  ця   норма   є дискримінаційною   стосовно   до  компаній,  які  мають  іноземний капітал,  адже розмір їх статутного фонду має бути в  п'ять  разів більший.  Тому в цьому законопроекті пропонується підвищити розмір статутного фонду до 500 тисяч екю,  або євро (ну, справа в тім, що коли уряд подавав законопроект на розгляд Верховній Раді,  ще були екю, і тепер екю тут можна вважати за євро).

 

     Але ця норма вводиться не зразу,  дається час для  того,  щоб привести  у  відповідність розміри статутного фонду.  Вводиться ця норма з 1 липня 2000 року,  що забезпечить  можливість  підвищення рівня статутного фонду.

 

     Треба сказати,  що на сьогодні вже приблизно четверта частина компаній підвищила рівень статутного фонду до необхідних розмірів. Але,  звичайно,  якщо  такі  вимоги  поставити відразу,  то багато компаній,  які нормально працюють,  можуть втратити своє місце  на ринку й відповідно - страхувальників.

 

     Ще один  блок  питань,  які  вносяться  на  розгляд  і є дуже гострими для розвитку нашої економіки.  Вони пов'язані з  допуском іноземних  інвесторів на наш ринок.  Страхова справа -це,  мабуть, один з останніх видів діяльності, де ще зберігаються обмеження для участі  іноземців у статутних фондах.  Зараз ця участь обмежується 49 відсотками від статутного фонду. Але час показує, що це питання як  у  соціально-економічному,  так  і  в  юридичному  плані  не є актуальним.  В першу чергу треба відзначити,  що багато  країн  на терені  колишнього  Радянського  Союзу ухвалили норми,  за якими в статутному фонді може бути до 100 відсотків капіталу іноземців. Це є практично у всіх країнах Східної Європи.

 

     Але найголовніше  те,  що  в  1994 році Україна підписала,  а потім  Верховна  Рада  ратифікувала  Меморандум  про  взаємодію  з країнами Європейської спільноти, де якраз 1999 рік і визначений як рік,  коли  законодавство  треба  змінити  таким  чином,  щоб  для підприємств  країн  ЄЕС  були ті самі умови,  що й для підприємств України.  Це - міжнародний договір,  а відповідно до Конституції і нашого  законодавства  міжнародні  договори  є вищими за внутрішні договори.  І оскільки цей меморандум ратифікований Верховною Радою України,  пропонується  зняти  обмеження  щодо  участі  іноземного капіталу.  Але ввести це також пропонується не  відразу,  а  через певний  час,  приблизно  через  півтора року,  щоб дати можливість страховикам України підготуватися.

 

     Треба сказати,  що крім суто юридичних питань,  пов'язаних із зняттям   обмежень   для   іноземного   інвестора,   є  питання  й соціальноекономічні.  Ми повинні придивитися до логіки  подій,  що сьогодні  відбуваються.  У  зв'язку  з  тим що участь іноземців на території України обмежена,  наші компанії ще не досягли  великого розвитку,  адже  страховий  ринок  почав розвиватися тільки з 1991 року.  Компанії не мають відповідних активів, не мають відповідних резервів  і  змушені  перестраховувати  велику  частину  ризику за кордоном,  особливо  з  авіаційних,  морських   ризиків,   ядерної безпеки.  Тож  фактично іноземний страховик і так працює на нашому ринку,  але не сплачуючи податків, без встановлених обмежень. А ми не  маємо можливості враховувати канали грошових потоків.  Тому ми хочемо, щоб це були резиденти, які платили б податки, перебували б під нашим контролем, щоб можна було знати, власне кажучи, які їхні дії.

 

     Інші питання,  які  передбачено  вирішити   цим   законом   - впорядкування  видів  добровільного  й  обов'язкового страхування. Справа в тім,  що в нас система добровільних видів страхування, на які  видається  ліцензія,  прийнята  тільки  на  рівні інструкцій. Звичайно,  це повинно  бути  в  законі.  Європейська  класифікація охоплює  20  ризикових  видів  страхування  і страхування життя як окремий вид. У законопроекті це передбачено.

 

     Вноситься також  ряд  доповнень   у   систему   обов'язкового страхування.  Вводяться  деякі  нові види,  яких не було в законі, зокрема: обов'язкове страхування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського    піклування;    обов'язкове    страхування    осіб воєнізованого  складу  гірничорятувальної   служби   у   вугільній промисловості,   що   теж,   я  вважаю,  є  важливим;  обов'язкове страхування громадян на випадок витрат, пов'язаних з надзвичайними обставинами  під  час  перебування  за кордоном.  Ми пам'ятаємо ту пожежу в Туреччині.  До речі,  наші страховики  повністю  виконали свої   зобов'язання   за   цей   період,   отже,  бажано,  щоб  це регламентувалося законом як обов'язкове страхування.

 

     Посилюються вимоги до страхових посередників.  Як ви  знаєте, на   території   України  часом  діють  страхові  посередники,  за діяльністю  яких  немає  відповідного  контролю,  які   не   мають ліцензій,  не  зареєстровані.  Вони  збирають  великі гроші,  а ці грошові потоки не  контролюються.  Тому  передбачається  посилення державного  нагляду в системі ліцензування брокерів,  страхових та інших посередників.

 

     Детальніше виписано умови  розірвання  договору  страхування. Справа в тім,  що дострокове припинення договору страхування часто є необхідним:  і коли страхувальник не платить  гроші,  і  в  разі недобросовісної  поведінки  з  боку  страховика  -  у тих чи інших випадках.  Цим питанням  теж  приділено  увагу  і  виписано  умови повернення коштів при розірванні договору страхування.

 

     Встановлено нові нормативи платоспроможності.  Треба сказати, що завдяки закону,  який був прийнятий три роки тому,  діяли чіткі нормативи  платоспроможності,  що  дозволяло весь час контролювати розмір резервів страховика і  гарантувати  фінансове  забезпечення при страхуванні.

 

     Вводиться така дуже важлива норма, як дозвіл вкладати резерви в певні види  інвестицій,  зокрема  в  інвестування  найважливіших народногосподарських проектів. Справа в тім, що чинним Законом про страхування   страховикам   заборонено   спрямовувати   кошти    в інвестиції,  крім  страхування  життя.  Тобто  головними напрямами розміщення коштів на сьогодні є банківські депозити, цінні папери, але   не  інвестиції.  Тепер  ця  сфера  розширюється,  страховики отримують  можливість  брати  участь  у  найважливіших   державних проектах.

 

     Я підкреслюю,  це  - інвестиції у вигляді фінансових та інших вкладів,  що використовуються для інвестування в економіку України в  напрямах,  визначених  Кабінетом Міністрів України,  щоб тут не було ніяких фіктивних інвестицій,  не було  якихось  створених  на короткий час товариств, які потім зникають.

 

     Підсилюються ті  частини закону,  якими передбачено державний нагляд  за  страховою  діяльністю.  Зокрема,   буде   перевірятися фінансовий стан засновників,  достовірність даних цих засновників, будуть вимагатися декларація про доходи,  якщо це фізична особа, і відповідні аудиторські висновки, якщо це юридична особа.

 

     Посилюється нагляд    у    разі,    коли    страховик    стає неплатоспроможним,  тобто  встановлюється  норма  про   визначення управляючої особи, без згоди якої не може здійснюватись фінансове, кадрове і господарське управління страховиком.

 

     Встановлено відповідні вимоги до  ліквідаційної  комісії,  до складу  якої  входять представники правоохоронних органів,  щоб не було ситуацій, коли страховик, який обдурив своїх страхувальників, може спокійно втекти.  Тобто посилюються ці норми,  забезпечується участь компетентних структур при ліквідації страховика.

 

     У "Прикінцевих   положеннях"   вказується   на   необхідність прийняття   спеціального   закону  щодо  державного  обов'язкового страхування. Це питання дуже спірне, оскільки державне обов'язкове страхування  здійснюється,  як  правило,  з державного бюджету.  У бюджеті коштів немає,  і вже тепер  через  недофінансування  таких відомств,  як Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони, багато людей не можуть отримати відшкодування.  Тому  пропонується прийняти  спеціальний закон,  яким передбачити пряме відшкодування за державним  обов'язковим  страхуванням,  що  посилить  соціальні гарантії   для   військовослужбовців,  прикордонників,  податкових інспекторів та інших категорій державних службовців.

 

     У вашому порядку денному передбачено ряд законопроектів  щодо страхування.  Той,  який я доповідав,  є основним проектом закону, поданим Кабінетом Міністрів. Крім того, є ще інші пропозиції. Вони вносилися,  як правило, до того, як цей основний законопроект було подано до Верховної Ради.  Головним чином це  зміни  до  статті  6 "Види   обов'язкового   страхування".   Ідеться   про  обов'язкове страхування  працівників  Антимонопольного  комітету,   Державного комітету по стандартизації, працівників пожежної охорони, туристів і обов'язкове страхування відповідальності підприємств на випадок, якщо буде завдано екологічної шкоди.

 

     Тут є  чисто  технічне  питання,  оскільки  ці  законопроекти подавались у різний час.  Тому є пропозиція, підтримана профільним Комітетом  з  питань  фінансів  і банківської діяльності:  якщо ви погодитеся прийняти наш проект у першому читанні,  об'єднати потім усі ці законопроекти і вже в другому читанні розглядати їх як один блок.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Валентиновичу.  Шановні  колеги!  Я думаю,   питання   зрозуміле,   ясне  і,  мабуть,  запитань...  Є? Записуємося.

 

     Будь ласка, висвітіть. Записалися 32 народних депутати. П'ять хвилин.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Черненко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України. У мене до вас, шановний Ігоре Валентиновичу, запитання як до голови Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю.

 

     Ви згадали  про  трастовиків  -  про тих,  хто надурив людей, забрав у них гроші і щез.  Ви сказали,  що ринок полишили ті,  хто порушив  законодавство.  Це,  м'яко кажучи,  зовсім не так.  Ви не можете не знати про те,  що страховою діяльністю  займалися  люди, які  були  власниками славнозвісних трастів і сьогодні є народними депутатами. Ви могли б оприлюднити список цих осіб?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  мабуть,  питання   власників   не   має відношення до законопроекту. Має? Тоді відповідайте, будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО І.В. На жаль, у трастовій сфері

- не  в  страховій,  а  в  трастовій  -  ми  досі  не   маємо   ні законодавства, ні відповідних державних структур, які контролювали б цей ринок.  А ринок цей дуже важливий.  Він важливий у  принципі для  ринкової  економіки.  Юридична особа чи людина,  що з якихось причин не може розпоряджатися  своїми  акціями,  своїми  доходами, наприклад   людина   похилого   віку,   передає  їх  в  управління спеціалістам,  які зобов'язуються отримати гроші.  Таке є в кожній країні  світу,  але  в  нас,  на  жаль,  це  перетворилося на свою протилежність - не допомога, а зовсім інше.

 

     Щодо трастових компаній,  я  маю  лише  орієнтовні  дані,  бо ніколи  не  займався  ними.  А  щодо страхових компаній,  то серед народних депутатів, на жаль, немає жодного страховика - колишнього або   діючого   президента  страхової  компанії.  На  відміну  від банківської сфери (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На щастя,  немає.  А Журавського попросимо,  бо я бачу,  що він,  ставлячи запитання, знав на нього відповідь, нехай відповість через засоби масової інформації.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Тропін.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Группа   "Независимые".    Уважаемый    Игорь Валентинович!  Я  в  общемто разделяю позицию,  что нужно наводить порядок в страховой сфере. Но вот вы предлагаете взимать страховые взносы  как с юридических,  так и с физических лиц.  С физическими лицами понятно - с них уже много не взять. А вот юридические лица. Сегодня    многие    предприятия    не   совсем,   мягко   говоря, платежеспособны, и мы будем еще увеличивать эту нагрузку.

 

     Кроме того,  ситуация с ответственностью  страховой  компании (предыдущий коллега об этом говорил) не совсем простая. Ко мне как депутату обращались военнослужащие,  в  частности  работники  МВД. Страховая компания "Оранта" гарантирует им выплату компенсации, но до сих пор по году,  по полтора и  два  отставание.  Я  прошу  это осветить.

 

     И еще  одно.  Мы  имеем среди депутатов специалистов в других областях экономики.  Вам в этом смысле не повезло.  Может быть,  и хорошо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     ЯКОВЕНКО І.В. Я згадав: є Ананко Євген, він колись працював у страховій компанії  "Алькона",  яка  ніколи  не  обманула  жодного страхувальника. Так що, вибачте, є.

 

     Щодо ваших  запитань про обов'язкове страхування й накладання різних,  так би мовити,  обов'язків  на  підприємства.  Я  з  вами повністю  згоден,  і,  чесно  кажучи,  великих  зусиль потребувало повикидати   багато   видів   обов'язкового    страхування,    які покладаються,  зокрема,  на юридичних осіб. Нові види страхування, які я вам зачитав, не дуже-то стосуються підприємств. Дітей-сиріт, вибачте,    треба    обов'язково    страхувати    і    працівників гірничо-рятувальних служб - ми знаємо,  який то ризик.  А більше й немає  такого  навантаження  на підприємства.  І тут позиція якраз така: менше накручувати.

 

     Що стосується  МВС,  то  цей  вид  обов'язкового   державного страхування  виписаний законодавчими актами таким чином:  скажімо, Міністерству внутрішніх справ  з  бюджету  виділяються  кошти  для виплати   страхового   відшкодування.  І  коли  трапляється  такий випадок,  виплата здійснюється через страхову  компанію  "Оранта". Але  через  нестачу  коштів  у бюджеті їх надходить недостатньо на рахунки  Міністерства  внутрішніх  справ,  Міністерства   оборони. Страхова компанія "Оранта" відповідно, не отримуючи коштів на свій спеціальний рахунок,  не здійснює страхового  відшкодування,  хоча вона, звичайно, прибуток має.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тропін. Будь ласка.

 

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область). Адаме Івановичу, прошу передати слово народному депутату Стрижку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).    Дякую.    Фракция коммунистов.   Уважаемый   Игорь   Валентинович!  Судя  по  вашему выступлению,  вы гораздо в большей  степени  озабочены  интересами страховых  компаний,  особенно  с  иностранными инвестициями,  чем страховые компании озабочены интересами производства.

 

     У меня к вам два вопроса.

 

     Первый. Спустя восемь лет  с  начала  так  называемых  реформ страховые  компании  все еще очень слабы.  Стоит ли в таком случае вообще создавать рынок страховой деятельности? Не сосредоточить ли сейчас страховую деятельность в руках государства?

 

     И второй.  Если  следовать  вашей  логике,  в  любую отрасль, которая еле дышит,  необходимо привлекать иностранного  инвестора. Но  ведь,  следуя  такой  логике,  можно и всю Украину распродать, поскольку она сегодня еле-еле дышит.

 

     ЯКОВЕНКО І.В.  Дякую за запитання.  Страховий ринок,  може, і слабкий, але це порівняно з європейським. У нас це єдина галузь, в якій є тенденції до зростання.  Темпи  зростання  за  1998  рік  з урахуванням  інфляції  становили  63 відсотки.  Якби металургія та інші галузі мали б такі темпи зростання, то ми, мабуть, процвітали б.  І  я  вам  скажу,  що  це не за рахунок населення (якраз у цій частині  в  нас  спад),  а  в  основному  за  рахунок  комерційних структур, які вже почали страхуватися.

 

     Назву деякі  катастрофи  минулого  року.  Тютюнова  фабрика в Черкасах (це приватне підприємство),  яка горіла.  Було  виплачено повністю страхове відшкодування.

 

     Далі. Відома катастрофа з супутником, який розбився. Повністю виплачене страхове відшкодування нашому державному підприємству.

 

     Тому я не думаю,  що треба згортати ринок.  Якраз за  останні роки  ринок  показав,  що  в нас виплачується відшкодування,  коли треба.

 

     Щодо інвестора.  Ну, дивіться: вибухнула ракета. 30 мільйонів доларів було виплачено перестраховиком - Мюнхенським товариством з перестрахування,  1 мільйон - нашими страховиками. Тобто іноземний інвестор виконав свої зобов'язання.  Якби,  наприклад,  не сталося страхової події,  не вибухнула ракета,  то гроші,  які пішли туди, там  би  й  залишилися.  І  використали  їх без оподаткування,  як виплату з перестрахування. А уявіть собі, якби тут було таке міцне німецьке підприємство. Доходи обклали б податками, кошти пішли б у бюджет,  було б створено робочі місця. І це було б наше українське підприємство, спільне, яке б могло...

 

     Я вам  скажу  таку  цікаву річ.  За цей рік сталося те,  чого раніше  не  було:  кількість  валюти,  яка  надійшла  для  виплати страхового відшкодування у зв'язку з оцими катастрофами, перевищує те,  що було відправлено за кордон,  тобто баланс позитивний.  Але якби не так (на жаль,  були ці катастрофи),  то чому ми повинні за кордон ці гроші відправляти?  Ми захищаємо маленькі наші  страхові компанії,  не  розуміючи  іноді,  що  краще  хай  це  буде спільне підприємство,  яке платить податки, а не так, щоб багато чого йшло туди, за кордон.

 

     І друге ваше запитання, вибачте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Тут  ще  є запитання:  цей закон потребує якихось додаткових витрат із бюджету?

 

     ЯКОВЕНКО І.В. Ні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не потребує (Шум у залі).

 

     ЯКОВЕНКО І.В.  Вибачте.  Справді,  стосовно  двох   категорій державних   службовців,   а   саме:  працівників  Антимонопольного комітету і Держстандарту,  ви маєте рацію, це обов'язкове державне страхування здійснюватиметься через бюджетні відрахування.  Я хочу сказати, що наш комітет і не претендує на те, щоб бути обов'язково застрахованим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ігоре  Валентиновичу.  Які  кошти,  якщо можна?

 

     ЯКОВЕНКО І.В. Мені важко сказати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приблизно які суми це можуть бути?

 

     ЯКОВЕНКО І.В. Приблизно це не буде навіть 100 тисяч гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим більше,  це не з бюджету цього року,  тому що бюджет уже затверджений, так? Дякую, сідайте, Ігоре Валентиновичу.

 

     ЯКОВЕНКО І.В. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    для   співдоповіді   надається   першому заступнику  голови  Комітету  з  питань  фінансів  і   банківської діяльності народному депутату Вячеславу Михайловичу Сокерчаку. Він обіцяє за чотири хвилини доповісти. Будь ласка. Чотири хвилини.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Фракція комуністів України. Шановні народні   депутати!   Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності  ще  18  листопада  1998  року  розглянув  усі   подані законопроекти з питання,  яке сьогодні розглядається,  - про зміни до Закону про страхування.

 

     Депутати з нашого  комітету  відзначали,  що  за  основу  при розгляді питання про страхування треба брати законопроект, поданий Кабінетом Міністрів ще  18  серпня  1998  року  під  реєстраційним номером 2021. З доповіді Ігоря Валентиновича ви чули, які зміни до чинного закону,  який працює вже понад два  роки,  пропонуються  в цьому   законопроекті.  Це  досить-таки  грунтовно  змальовано,  і завдяки цьому я скоротив час свого виступу.  Крім того, в комітеті було розглянуто ще вісім поправок до закону.  Поправки стосувалися переважно статті 6 цього закону,  як уже  було  сказано.  Депутати Писаренко  й  Білик  подавали  пропозиції,  багато  поправок  вніс Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку.

 

     Наш комітет  усе  це  розглянув  і  пропонує  такий   принцип розгляду цього питання.

 

     Перше. У  зв'язку  з  тим  що  надійшла така велика кількість законопроектів,  за  основу  взяти  поданий  Кабінетом   Міністрів України  18  серпня  1998  року  законопроект  про внесення змін і доповнень до Закону про страхування  як  найбільш  обширний,  який дещо змінює підходи до страхування і суть.

 

     Ігор Валентинович  доповів,  що вносяться зміни щодо вимог до статутного   фонду,   страхування   ризиків,   допуску   іноземних інвесторів  (про  це  ставилися  запитання),  впорядкування  видів державного й добровільного страхування,  умов розірвання  договору (ви теж чули про це), нормативів з платоспроможності. Пропонується також дозволити використовувати  резерви  страхових  компаній  для інвестицій.  Вводяться також "Прикінцеві положення" до закону, про що він теж досить-таки грунтовно доповів.

 

     Комітет висловив  зауваження,  що  вичерпний  перелік   видів страхування   не  може  встановлюватися  Кабінетом  Міністрів.  Ми вважаємо, що вичерпний перелік може встановлюватися тільки Законом України про страхування. І в цьому питанні треба визначитися.

 

     Звертаємо увагу    також    на   недостатню   обгрунтованість обов'язкових видів страхування, що увійшли до списку. Це теж треба виписати чіткіше.

 

     Науково-експертне управління  зробило зауваження,  що Кабінет Міністрів після подання законопроекту,  який ми  хочемо  взяти  за основу,  вніс  іще  ряд законопроектів стосовно видів страхування. Але вони не зовсім узгоджуються між собою,  і це  викликає  деякий подив.

 

     Від імені нашого комітету пропоную прийняти в першому читанні законопроект,  про який сьогодні  доповідав  товариш  Яковенко,  а решту  законопроектів,  у  тому  числі  чотири,  подані  Кабінетом Міністрів,  і три,  подані народними депутатами і комітетом,  який очолює  Юрій  Крук,  розглянути  до  другого читання,  включити їх пропозиції до порівняльної таблиці і таким чином вийти з  колізії, яка може виникнути, якщо кожен законопроект розглядати окремо.

 

     Наш комітет  пропонує  прийняти таку постанову Верховної Ради України:  перший пункт - прийняти законопроект у першому  читанні; далі  - законодавчі пропозиції включити до порівняльної таблиці до другого читання і  протягом  терміну,  встановленого  Регламентом, підготувати  законопроект з урахуванням усіх поправок,  які будуть сьогодні висловлені, до другого читання.

 

     Дякую за увагу і прошу підтримати  внесений  нашим  комітетом проект постанови Верховної Ради України.

 

     Я вклався в регламент.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Беріть приклад, будь ласка, доповідачі.

 

     Крім Марченка,  є  в когось запитання?  Записуйтеся.  Шановні колеги,  доповідачі ніби про все розповіли вам.  Будь  ласка,  три хвилини. Висвітіть.

 

     Тищенко Павло. За ним - депутат Журавський.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Прошу передать слово Стрижко Леониду Петровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов. Вячеслав Михайлович, я хочу задать  вам вопрос,  на который избиратели очень часто просят дать ответ.  Многие  тысячи,  сотни  тысяч   граждан   были   ограблены страховыми  компаниями,  трастами.  Скажите,  пожалуйста,  есть ли возможность зачесть суммы,  на которые люди  были  ограблены,  для оплаты коммунальных услуг? Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.     Ця    проблема    потребує    законодавчого врегулювання.  Нашому комітету та, власне кажучи, і всім депутатам в  округах  подають  безліч  пропозицій  із  цієї  проблеми.  Люди дивуються,  чому держава не може вирішити питання,  щоб хоч би  за комунальні послуги зараховувати гроші,  які є на ощадкнижках,  щоб люди не були винні державі.  Ось так  вони  ставлять  питання.  Їх турбує,  що  вони  боржники.  А  те,  що держава винна 131 мільярд гривень,  їх теж турбує,  це їм боляче,  але  про  це  вони  менше говорять.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, слід відповідний законопроект готувати і приймати, і це буде врегульовано законом.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Треба справді вивчити питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Досить слушна пропозиція, давайте її реалізуємо.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Степанов.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний Вячеславе Михайловичу! Відразу хочу сказати, що я поділяю вашу позицію. А запитання в мене таке.

 

     Питання страхування викладене в проекті  Соціального  кодексу (я  один  із  його  авторів).  Я  у  вас  запитую:  на вашу думку, страхування має бути комерційним чи соціальним?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Звичайно, страхування повинне бути соціальним і передусім захищати страхувальників.  Важливо, щоб, як говорив Ігор Валентинович,  страхові компанії були досить потужними і мали такі резерви, які давали б змогу займатися інвестиційною діяльністю. Це теж важливо,  але важливо й те,  щоб люди, які повірять у страхові компанії, у разі необхідності могли отримати від неї підтримку.

 

     Я згоден,  що  страхування  повинно  бути  швидше соціального спрямування, ніж комерційного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Передаю слово Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій   (Лівий   центр). Шановний  доповідачу!  Мене  цікавить  таке.  Розваливши  державну систему страхування,  яка в 1991  році  давала  майже  3  мільярди карбованців   до   бюджету   України,   ми   пропонуємо   сьогодні організувати  страхування  та  ще  й  часто-густо   з   іноземними страховиками,  і  щоб було обов'язкове страхування і людина мусила віддати останню копійку і застрахуватися.  Скажіть, будь ласка, що дасть цей закон для бюджету України і для нашої держави?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  думаю,  що  попередній  доповідач  частково відповів на це запитання.  Я не можу назвати зараз суму надходжень до Державного бюджету, бо треба знати, яка буде остаточна редакція цього закону.  Я  вам  сказав,  що  сьогодні  розглядається  вісім законопроектів, за основу береться законопроект, поданий Кабінетом Міністрів.

 

     Звичайно, бажано, щоб і державне страхування було, і страхові державні компанії.  Але для того щоб держава забрала страхування у свої руки,  треба мати відповідні кошти.  Сьогодні,  на  жаль,  їх немає.

 

     Через те  досить  багато  видів  страхування  не  є державним обов'язковим страхуванням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вячеславе  Михайловичу,   за   цю   чітку доповідь і за інші добрі відповіді.

 

     Шановні колеги!  На виступи з цього питання записалися чотири народних депутати.  Тому я пропоную:  за 15  хвилин  обговоримо  і приймемо рішення. Немає заперечень?

 

     Четвертим записаний депутат Сінько.  Після нього, будь ласка, не записуйтеся, бо часу вже не буде.

 

     Депутат Черняк. Підготуватися депутату Журавському.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні   депутати!   Наша   фракція   підтримує    запропонований законопроект,  і  ми  будемо  голосувати за нього.  Ми підтримуємо проект постанови,  який вносить профільний комітет.  Я вважаю,  що він виважений і конструктивний.

 

     Стосовно самого законопроекту. Ставиться питання: варто чи не варто йти тим шляхом, яким ми йдемо.

 

     Я думаю,  що ми повинні  дотримуватися  певної  логіки.  Якщо стали  на  цей  шлях  і  майже  три  роки  тому прийняли Закон про страхування,  то робити задній хід немає сенсу,  треба думати  про те,   як  цей  закон  поліпшити.  Треба  адекватно  зреагувати  на ситуацію,  яка склалася в економіці і в системі страхування, треба йти   шляхом   створення   страхового  ринку,  потужних  страхових компаній,  які  були  б  відповідальними  і  відшкодовували  людям збитки. Це в інтересах наших виборців, поза сумнівом. Держава нині не може взяти на себе таку відповідальність, це очевидно.

 

     Тому, мабуть,  уже не є  дискусійним  питанням,  чи  йти  цим шляхом, чи ні. Треба йти, але щоб це було зроблено якнайкраще.

 

     Законопроект імпонує  мені  тим,  що  в  ньому  як реакція на ситуацію є  новації,  що  враховують  світовий  досвід.  Я  тільки перерахую  ці  новації.  Власне,  доповідач про них говорив,  то я зроблю це в такому концентрованому вигляді.

 

     Перше. Ідеться   про   зміцнення   фінансового   забезпечення страховиків   України.   Це   зараз  дуже  важливо:  як  фінансово забезпечити страховиків.

 

     Друге. Регулюється  участь  іноземного  капіталу  на   нашому страховому ринку.  Це дуже серйозне й гостре питання,  і воно,  на мій погляд, загалом правильно вирішується.

 

     Третє. Впорядковуються види  страхування.  Це  також  питання складне:   якими  повинні  бути  ці  види  і  як  вони  між  собою співвідносяться.

 

     Четверте. Передбачається   посилення   вимог   до   страхових посередників. Це дуже суттєвий момент.

 

     П'яте. Встановлюються    нові   нормативи   платоспроможності страхових компаній.

 

     Шосте. Регулюються процеси  вкладання  коштів  страховиків  в інвестиції.  Звичайно,  не  на шкоду соціальному страхуванню.  Та, мабуть, якщо є такі кошти, є можливості, це можна робити. Це також питання дискусійне, але воно тут вирішується.

 

     Сьоме. Врегульовується    державний   нагляд   за   страховою діяльністю. Це також дуже важливо.

 

     І, нарешті,  як висновок.  Я погоджуюся з думкою комітету, що вичерпний перелік видів страхування має визначатися законом,  а не Кабінетом   Міністрів.   Не   треба   чиновнику   надавати    такі повноваження.    І   треба   чіткіше   виписати   положення   щодо обов'язкового страхування, тому що це також складне питання.

 

     Я підтримую пропозицію внести на друге читання  законопроект, запропонований  Кабінетом  Міністрів,  а  пропозиції,  викладені в інших  проектах,  включити  до  порівняльної  таблиці  до  другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Будь ласка. За ним - депутат Вітренко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний головуючий!  Шановні колеги! В економічному і соціальному бутті  цивілізованих  країн  страхування  має  винятково   важливе значення.  Тому  необхідно  вітати загальне спрямування проекту на вдосконалення організаційно-правових механізмів страхування.

 

     Водночас реально  проект  не  вирішує   кардинальних   питань правового    регулювання   страхування   в   Україні.   Розглянемо найпринциповіше   -   порядок   здійснення   обов'язкових    видів страхування.  Згідно  з  новою  редакцією  частини п'ятої статті 5 закону цей порядок має визначатися  Кабінетом  Міністрів.  Як  він справляється з цим завданням, розглянемо на прикладі обов'язкового страхування  цивільної  відповідальності  власників   транспортних засобів.  Уже  три  роки  як  прийнято  відповідні рішення,  а цей звичайний для всіх цивілізованих країн вид страхування  в  Україні реально й досі не запроваджено.

 

     Тому я  вважаю,  що  порядок  обов'язкового  страхування  має визначатися   законами   України.    Передусім    це    стосується обов'язкового  медичного  страхування  (пункт  15  частини  першої статті   6).   Зараз   дуже    важливо    запобігти    передчасній комерціалізації  охорони  здоров'я.  Тому,  якщо  й запроваджувати страхування в медицині,  то тільки  законом,  прийнятим  Верховною Радою України.

 

     Страхування має  бути не комерційним,  а соціальним,  як це й передбачено проектом Соціального кодексу,  який внесений в порядку законодавчої       ініціативи       депутатами      -      членами Християнсько-демократичної партії України.  Страхуватися потрібно, але так, щоб від цього не постраждав той, хто страхується.

 

     Так само    законом   має   бути   запроваджене   обов'язкове страхування дітей-сиріт.  При цьому  мають  бути  чітко  визначені права та обов'язки страховика щодо їх забезпечення.

 

     Хочу звернути  увагу  ще  на  одне.  Спостерігається постійне лобіювання розширення списку державних службовців,  що страхуються в комерційних страховиків за рахунок бюджетних коштів. Чи не краще було б компенсувати завдану шкоду їхньому  здоров'ю  безпосередньо за  рахунок  коштів  Державного бюджету,  а не сплачувати ці кошти страховим  компаніям?  Тільки  за  умови   врахування   зазначених зауважень можна приймати проект у першому читанні.

 

     Наприкінці так і напрошується висновок: кожний хоче,  щоб правда була на його боці,  але далеко не  кожний хоче бути на боці правди.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще один афоризм можемо записати.

 

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно. За нею - депутат Сінько.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України,  соціалістична  опозиція.   Наша   фракція   Прогресивної соціалістичної  партії  України буде голосувати проти.  Ні в якому разі не можна приймати саму концепцію такого закону.  І я  пояснюю Сокерчаку і всім, хто з ним.

 

     Що закладено  в  цю  концепцію?  Читаємо першу поправку,  яку вносить Кабінет Міністрів.

 

     Стаття 2.  У чинному  законі  є  норма,  що  загальна  частка іноземних страхових компаній не може перевищувати 49 відсотків.  І це регламентувалося.  Це знімається,  тобто запускаються  іноземні страхові компанії в Україну.

 

     Далі. Стаття   5   "Форми   страхування".  Кабінет  Міністрів закладає для себе (такого не було в  законі)  право  встановлювати особливі  умови ліцензування обов'язкового страхування.  Тобто сам Кабінет Міністрів вирішує,  за  яких  умов  видавати  ліцензії  на обов'язкове страхування.

 

     А яке  ж  обов'язкове  страхування  тепер  передбачає Кабінет Міністрів?  Це  стаття  6  закону.  Взагалі,  я  в  захваті,  пане доповідачу,  скільки  можуть  Пустовойтенко й "чиказькі хлопчики", які з ним працюють,  вигадати джерел,  щоб  висмоктувати  кров  із знекровленої економіки й народу України.

 

     Я розумію ситуацію.  Ви довели зовнішній борг до 12 мільярдів доларів.  У 1999 році треба сплачувати  1  мільярд  920  мільйонів доларів тільки як відсотки з обслуговування зовнішнього боргу.  За нинішнім курсом національної валюти - це 8  мільярдів  гривень!  А курс національної валюти буде падати,  тобто сплачувати треба буде половину бюджету України.

 

     Ось і вигадують види обов'язкового страхування.  Звертаю вашу увагу   на   статтю   6,   де  вже  є  обов'язкове  страхування  і правоохоронних органів, і дітей-сиріт, і чого тільки не вигадано.

 

     Таким чином,  шановні  депутати,  якщо  ви  хочете   сьогодні збільшити   надходження  особливих  грошей  до  кишень  нинішнього Кабінету Міністрів і допомогти чи особисто Пустовойтенку,  чи його босу  Кучмі  стартувати на президентських виборах,  можна приймати такі поправки до закону,  можна приймати таку концепцію Закону про страхування.

 

     А якщо  ми хочемо наводити порядок,  то потрібне зовсім інше: квотування,  регуляція  страхового  ринку.  Треба  розібратися   з "Орантою",   ввести   індексацію  страхових  внесків.  І  наводити порядок.

 

     Тому наша фракція голосуватиме проти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Сінько  -   і   будемо визначатися.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний  загальнодер-жавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  блоку Соціалістичної  і  Селянської  партій,  керівником  якої  є  Мороз Олександр Олександрович,  тому що їх теж дві.  У Руху дві, і в нас дві - розколотих, так я від Морозівської виступаю.

 

     Шановні народні депутати! Я хотів би зробити кілька зауважень щодо  документів,  які  ми  сьогодні  розглядаємо.  Шановні   мої, виповнилося  сім  місяців  від  того  дня,  коли  був  поданий цей законопроект і нам роздали ці папірці.  Рівно сім:  18 серпня і 18 березня!  Тому ще треба два місяці чекати,  щоб закон народився. І тому я підтримую думку Наталії Михайлівни:  у  законопроекті  дуже багато   недоробок,   і  сьогодні  говорити  про  нього  конкретно практично неможливо.

 

     Тут є цілий комплект  проектів,  розкиданих  у  нас  по  всіх столах, навіть у неіснуючих кабінетах, в яких ми повинні сидіти. Є проект під реєстраційним номером 2021,  під номером 1071  -  один, два,  три,  чотири,  п'ять,  шість...  І сьогодні нам доповідає не хтось, а голова Комітету у справах нагляду (нагляду!) за страховою діяльністю  Яковенко Ігор Валентинович,  який працює на цій посаді ще з тисяча дев'ятсот вісімдесят енного року,  з часів Черненка. І за цей час три, чотири рази пограбовано народ, а він усе захищає.

 

     Тому я   вважаю,  шановні,  що  треба  відправити  проект  на доопрацювання для  першого  читання.  Нехай  Яковенко  попрацює  з апаратом, видасть комплект документів депутатам. Треба подивитися, що вони хочуть,  куди поділи "Оранту", навіщо одержавлюють, в якій позиції    Яковенко    із   пропрезидентськими   структурами,   що наживаються.  Ті ж кредитні спілки...  А потім дивитися,  куди  ми повинні йти і який приймати закон.

 

     Я вдячний   Вячеславу   Михайловичу  Сокерчаку  за  змістовну доповідь,  за ті сумніви, які він тут висловив. І хотів би сказати так: як би там не було, ми не за зрощування з іноземним капіталом, з іноземними кредитними спілками,  за тих 49 процентів.  Ми  -  за самостійну  страхову діяльність нашої держави України.  Нехай вона буде бідна, але власна.

 

     І тому я підтримую те,  що сказала Наталія Михайлівна. І наша фракція,  яку  очолює  Мороз  Олександр  Олександрович,  і Наталія Михайлівна в цьому разі будуть голосувати разом.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  так  зрозумів,  що  ви  вже  об'єднали фракції, Василю Даниловичу?

 

     Шановні колеги!   Я   пояснюю   радіослухачам,  що  народного депутата Яковенка Олександра Миколайовича це не стосується (бо він висловлює  претензії).  Просто  доповідач  має таке саме прізвище. Мова йшла про доповідача.

 

     З мотивів  голосування  надається   одна   хвилина   депутату Павловському. І голосуємо.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Адаме Івановичу. Фракція "Громада". Шановні  колеги!   Фракція   "Громада"   пропонує   прийняти   цей законопроект  і  внести  на  повторне  перше  читання,  оскільки є пропозиції,  які треба врахувати  і  які  впливають  на  структуру закону.  Ми повинні це зробити, оскільки в другому читанні змінити структуру не зможемо.

 

     Треба ввести обмеження на іноземні інвестиції.  Ми не  можемо втрачати  керованість,  у  тому числі й капіталом.  В усьому світі тіньова економіка зароджується саме там,  де є некерованість рухом капіталу.

 

     Далі. Треба    обов'язково    визначити    перелік   об'єктів страхування. Це має бути в законі, а це вже зміна структури.

 

     І насамкінець.   Ми   повинні   уникнути    монополії,    яка закладається через пули, бо, ви розумієте, тоді ніхто на цей ринок не проникне.  Якщо буде іноземний  пул,  то  вже  ніколи  не  буде української  страхової  компанії.  Тому,  враховуючи такі серйозні зауваження, законопроект треба внести на повторне перше читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Така репліка від народного депутата Віталія Григоровича Черненка:  він попросив пояснити,  що зауваження  депутата  Сінька   стосувалося   іншого   Черненка   - колишнього керівника Радянського Союзу.

 

     Одна хвилина  доповідачу  Ігорю Валентиновичу Яковенку.  Будь ласка. І будемо голосувати.

 

     ЯКОВЕНКО І.В.  Дякую,  Адаме Івановичу. Я хотів би подякувати всім  народним депутатам,  які висловили свої зауваження.  Частина пропозицій уже врахована в законопроекті.  От, зокрема, пропозиція народного  депутата Журавського щодо безпосереднього відшкодування державному службовцю. Просто, мабуть, це невдало виписано, але вже тут є: у місячний термін внести проект відповідного закону.

 

     Щодо обов'язкового  страхування.  Звичайно,  можна  було б на кожний  вид  страхування  приймати  окремий   закон   -   як   має здійснюватися це страхування.  Але чи встигне Верховна Рада?  Хоча можна погодитись із промовцями,  що з  медичного  страхування  має бути  саме  закон.  Тому,  може,  на  друге читання внести ті види страхування,  які треба саме законом визначити, а деякі простіші - рішеннями уряду, які вже є, до речі.

 

     Стосовно питань,  піднятих Наталією Михайлівною.  Працівників внутрішніх справ,  міліцію,  поліцію в усьому світі  страхують,  і особливо в колишніх соціалістичних країнах страхували. Я думаю, що тоді, при соціалізмі, мали рацію, коли страхували цю категорію, бо це дуже ризикові професії.

 

     У нас  не  передбачено  страхування журналістів.  Якщо будуть такі пропозиції на друге читання, то їх можна буде врахувати.

 

     І про себе. Я в ті роки працював у науці, у сфері, пов'язаній із цими питаннями, але ще не на державній службі, про що шкодую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  обговорення  закінчено. Ставиться  на  голосування...  Давайте   проголосуємо,   а   потім подивимося, можливо, ми врахуємо ваші пропозиції.

 

     Ну, будь ласка. Марченко Олексій 15 секунд просить.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую,  Адаме Івановичу.  Мені здається,  що в залі не розібралися,  про що йде мова.  Зараз доповідали про вісім законопроектів.  Кожен  законопроект повинен розглядатися окремо й голосуватися  окремо.   Подивіться   в   порядок   денний   і   на законопроекти і скажіть, будь ласка, за що ми будемо голосувати?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я думаю,  не можна мене звинувачувати, що ми не знаємо, за що голосуємо. Зараз будемо голосувати, і я скажу, за що. Немає проблем.

 

     Пояснюю для   народних   депутатів.  Так,  справді,  є  вісім законопроектів.  Та  якщо  ви  звернули  увагу,  є  один  основний законопроект  і  сім  законопроектів,  якими  вносяться  невеличкі поправки до Закону  про  страхування  від  імені  того  чи  іншого відомства. Ще раз наголошую: від імені того чи іншого відомства.

 

     Тому і доповідач,  і,  головне, профільний комітет пропонують прийняти в першому читанні проект закону  за  номером  2021.  Щодо решти   семи  проектів,  то  пропозиції,  які  там  сформульовані, врахувати обов'язково при  підготовці  базового  законопроекту  до другого читання,  і, таким чином, на друге читання внести вже один законопроект.  А за основу,  базовим взяти законопроект за номером 2021. Зрозуміло, за що голосуємо?

 

     Ставлю на голосування: прийняти в першому читанні.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!   Була   ще   пропозиція  народного  депутата Павловського.  Я бачу,  фракція чи то "Громада",  чи "Батьківщина" (напевно  одна  й  друга) активно підтримує його пропозицію.  Тому ставлю на голосування пропозицію фракцій "Громада" і "Батьківщина" і  народного  депутата  Павловського  внести  цей  законопроект на повторне перше читання.

 

     Прошу визначитися,  шановні  колеги.  Слушна  пропозиція.   Я думаю,  є  над  чим  попрацювати,  і  нехай  уже не вісім,  а один законопроект підготують, і тоді ми його підтримаємо.

 

     Давайте відправимо на повторне перше читання.  Тим більше, що основний  законопроект  подав  Кабінет Міністрів.  Нехай із восьми зроблять один.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я просив  би  профільний  комітет   і   доповідача   протягом декількох  днів  звести все це до одного законопроекту,  щоб легше було приймати. І ми його, я думаю, успішно втілимо в життя.

 

     ----------

 

     Шановні колеги, я просив би вашої уваги! У нас є питання, яке до  перерви  ми  можемо  встигнути розглянути,  - про вилучення та надання земельних ділянок.

 

     Перш ніж надати слово доповідачу,  я хотів би  звернути  вашу увагу  на  те,  що  питання дуже важливе.  Ми сприяємо таким чином дотриманню законності радами всіх рівнів. Якщо вони звертаються до нас  із  проханням  вирішити  ці  питання  на законодавчому рівні, давайте зробимо це.

 

     Доповідає голова  підкомітету  Комітету  з  питань   аграрної політики  та земельних відносин народний депутат Микола Сергійович Пасєка.  Будь ласка, буквально три хвилини - суть законопроекту. І будемо голосувати.

 

     ПАСЄКА М.С.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область).  Фракція комуністів. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні  колеги,  запрошені,   радіослухачі   України! Сьогодні  ще  раз  внесений  на  обговорення  проект Постанови про вилучення і надання земельних ділянок для  несільськогосподарських потреб   та   попереднє  погодження  місць  розташування  об'єктів відповідно до вимог Земельного кодексу.

 

     Цей проект обговорювався 12 березня цього року  на  засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Комітет відхилив подання щодо виділення земельних ділянок  для  вантажного аеропорту  "Гостомель" (спільне підприємство "Антонов" з іноземним капіталом) - 500 гектарів,  Миколаївського глиноземного  заводу  - 200  гектарів території приморської зони та митниці в Чернівецькій області. Ці матеріали будуть додатково вивчені і ще раз розглянуті в комітеті.

 

     Щодо решти   подань,  то  ці  матеріали  цілком  відповідають вимогам чинного законодавства,  погоджені з власниками  землі  або землекористувачами,  відповідними сільськими, селищними, міськими, районними  та   обласними   радами,   районними   землевпорядними, природоохоронними  та санітарними органами,  органами архітектури. Здійснена екологічна експертиза об'єктів,  що становлять підвищену екологічну  небезпеку.  По  можливості  ці  матеріали погоджено із народними депутатами від областей.

 

     У проекті постанови,  який роздано 15 березня цього  року,  є три  розділи.  Перший  розділ  -  вилучення  і  надання в постійне користування землі.  Я думаю,  що  стосовно  вилучення  землі  для нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" під будівництво та обладнання  п'яти  експлуатаційних  свердловин  у  Прилуцькому, Талалаївському  та  інших  районах Чернігівської області питань не повинно бути.  Так само,  на нашу думку, і щодо Охтирського району Сумської   області,   де   земля   вилучається   для  підприємства "Охтирканафтогаз"  під  будівництво   експлуатаційних   свердловин Бугруватського родовища; Черкаської області (37 гектарів надається під індивідуальне житлове будівництво Христинівській міській  раді і  2 гектари - для розширення кладовища в Христинівці);  Донецької області   (під    будівництво    автомобільного    пункту-пропуску "Новоазовськ"    Маріупольській    митниці);    Харківської   (під будівництво автомобільного пункту-пропуску "Гоптівка");  Київської (2 гектари під будівництво автозаправної станції АТ "Віта-плюс") і Бердичівського  району  Житомирської  області  (14,7  гектара  під будівництво  виробничої  бази АТ "Українська каолінова компанія"), хоча щодо цього була окрема думка в одного члена комітету.

 

     Слід зазначити,  що  згоду  на  попереднє  погодження   місць розташування   згаданих   об'єктів   давала   ще   Верховна   Рада дванадцятого і тринадцятого  скликань  -  у  1993,  1994,  1995  і наступних роках.

 

     Другий розділ  - вилучення і надання в тимчасове користування землі.  Мова йде про надання  3  гектарів  Літинському  цегельному заводу Вінницького облагробуду на п'ять років...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо  Сергійовичу,  вибачте,  у  всіх депутатів документ на руках.  Я думаю,  питання зрозуміле.  Є  три,  так  би мовити,  пункти  в  проекті  постанови,  про  який  доповів Микола Сергійович.  Я  прошу  прийняти  цей  проект  за  основу.   Дружно голосуємо. Потім внесемо поправки.

 

     "За"- 210.

 

     Шановні колеги, прошу зорієнтуватися.

 

     Марченко один і Марченко другий - і сумський,  і черкаський - просять підтримати.  Шановні колеги! Привертаю вашу увагу до того, що це звернення рад.  Ви знаєте, що деде, а у відведенні земельних ділянок найбільше,  вибачте,  безпорядку і нехтування законами.  І якщо  до  нас звертаються,  то треба з великим задоволенням давати згоду,  бо  люди  дотримуються  закону.  Землі   відводяться   для виробничих  потреб,  під  кладовище,  для інших необхідних потреб. Давайте підтримаємо, шановні колеги. Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Я не розумію,  "Громада",  "Батьківщина", які там проблеми є? Юхновському слово? Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 13, Вінницька  область).  Дякую.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу на виділення в постійне користування  14,7  гектара,  а  також  у тимчасове користування - 135,3 гектара землі сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" для  акціонерного  товариства  "Українська каолінова компанія".  З цього приводу я висловлював свою думку  на  засіданні  комітету  і хотів  би  звернути  увагу  народних  депутатів  на те,  чому я не погоджуюся з цією пропозицією.

 

     По-перше, 51 відсоток акцій товариства "Українська  каолінова компанія"  належить французькому капіталу.  По-друге,  73 відсотки родовищ - дві третини -  розташовано  на  території  Козятинського району  Вінницької  області.  У  п'яти  кілометрах  від  згаданого кар'єру знаходиться діюче Глухівецьке каолінове  родовище,  запаси якого становлять майже 650 мільйонів тонн. У разі відкриття...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви вже одну хвилину використали.

 

     Олегу Івановичу,  зверніть  увагу,  що  далі  йдуть  два ваші законопроекти. Ви ж, напевно, хочете, щоб вони пройшли. Це перше.

 

     І друге.  Я розумію суперечку.  Мова йде про  дві  області  - Житомирську  і Вінницьку.  Оскільки земля відводиться під об'єкт у Житомирській  області,  то  народний  депутат,  який   представляє інтереси Вінницької області, хотів би, щоб це було по-іншому. Але, шановні колеги,  давайте не зводити це до міжрегіональних проблем. Голосуємо дружно за,  нам не вистачило кількох голосів.  Голосуємо за проект постанови. Прошу "Громаду" підтримати.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги, давайте підтримаємо: Олег Іванович   уже   погоджується,   хоч  він  відстоює  інтереси Вінниччини,  а тут Ідеться про Житомирщину.  Житомирські  депутати дружно просять проголосувати - і Єхануров,  і Доманський, і решта. Голосуємо за основу  проект  Постанови  про  вилучення  і  надання земельних ділянок.

 

     "За" - 233.

 

     Дякую. У цілому голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую, народні депутати,  за підтримку і подякуємо тим радам, які дотримуються  і  Земельного  кодексу,  й  іншого  відповідного законодавства і прагнуть в законному порядку це вирішувати.

 

     Оголошується перерва до 16 години.