Стенограма пленарного засідання

17 березня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  17  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу  зайняти  робочі  місця  і підготуватися до реєстрації. Будь ласка, реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися   315   народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,  згідно  з  Регламентом  ми  маємо  завершити розгляд питання,  який розпочали до обідньої перерви.  У зв'язку з тим,  що вчора до порядку денного ми включили питання про внесення змін  до  Закону України про ціни і ціноутворення,  і представники Кабінету Міністрів також запрошені,  я просив би завершити  за  20 хвилин   обговорення   і   прийняти   рішення   щодо  попереднього законопроекту,  а потім розглядати законопроект про внесення  змін до Закону про ціни і ціноутворення,  про який ми протягом цих днів досить багато говорили.

 

     Отже, відводиться 15 хвилин  для  обговорення  законопроектів про  державну реєстрацію гастрольних заходів в Україні.  На виступ записано  8   народних   депутатів.   Спочатку   я   надам   слово представникам фракцій,  комітетів,  а потім,  якщо залишиться час, решті.

 

     Народний депутат Покотило. За ним

- депутат  Філіпчук  від Народного руху (Шум у залi).  Будь ласка, замість Філіпчука виступатиме депутат Мовчан від фракції... А який ви Рух?

 

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська область). Ми - Народний рух України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені важко зрозуміти, хто ваш керівник?

 

     МОВЧАН П.М.  Якщо  я кажу "Народний рух України",  то цим все сказано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, незрозуміло: Костенко чи Чорновіл?

 

     МОВЧАН П.М.  Народний рух України,  який очолює Юрій Іванович Костенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую (Шум у залi).

 

     МОВЧАН П.М. Шановні, не перетворюйте це...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді,  як я зрозумів,  депутат Косів - від  Руху, який очолює Чорновіл, так?

 

     МОВЧАН П.М. Адаме Івановичу!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  вибачити,  просто  я  хочу,  щоб  мене  не звинувачували,  що я надаю слово представникам  однієї  й  тієї  ж фракції.

 

     МОВЧАН П.М.   Здавалося  б,  другорядне  питання,  на  перший погляд,  але дивно,  що ми так довго його розглядаємо і такі довгі перенесення   строків   його   розгляду.   Очевидно,   хтось  дуже зацікавлений, щоб ми якомога довше розглядали цей законопроект, бо ми  є  свідками,  як  усі  наші сцени,  у тому числі головна сцена столиці   -   палац   "Україна",   перетворюються   на   підмостки безкінечного вимивання коштів з України.

 

     Зверніть увагу:  який  з  творчих колективів України протягом останнього року виступав на сцені палацу  "Україна"?  Ви  побачите рідкісних виконавців, як правило, це заїжджі гастролери.

 

     І схема вимивання коштів добре відома, вона розкрилася у двох додаткових законопроектах,  які  внесені  депутатами  Заклунною  і Кононовим.  Схема  елементарна,  але  вона  показує,  що в ділянці культури панує цілковите безладдя,  коли не лише через  спонсорів, через  підставні  фігури,  короткочасні  якісь  спільні  проекти і спільні дирекції фестивалів вимиваються мільйонні кошти.  Побачимо ми  і сумну картину,  коли придивимося до вітчизняної культури.  У якому становищі  наші  філармонії,  наші  кращі  колективи?!  Люди місяцями   не   мають   заробітків,  фактично,  наша  культура  не інвестується, тим часом ми підживлюємо чужу культуру.

 

     Я вважаю,  що нам треба зупинитися принаймні хоча б на одному із  законопроектів,  але  перед  цим хотів би зробити заувагу щодо законопроекту,  внесеного  відповідним  комітетом.  Чому  він   не інтегрував усі ті зауваження,  які були висловлені при обговоренні законопроекту ще восени минулого року?

 

     Я вважаю,  що профільному комітету треба неодмінно  врахувати всі   пропозиції,  які  стосуються  найголовнішого  -регламентації заїжджих гастролерів. Я їх не буду називати, ви можете побачити це на  афішах палацу "Україна".  Це не лише ті,  хто привозить до нас низьку культуру, хто насаджує дешеві стереотипи, хто сіє абсолютну бездуховність.  Головними  ворохобниками  цієї  справи  є ті,  хто стоїть за кулісами, - різні ловкачі.

 

     І я думаю,  що нам треба зосередити всю  увагу  на  поєднанні всіх  пропозицій,  які  були  висловлені,  на  поєднанні  всіх тих моментів,  які унормовують  таку  діяльність  і  дають  можливість підтримати   вітчизняну  культуру.  Подумайте,  адже  йдеться  про мільйонні,  а то й мільярдні кошти! І тому, безперечно, треба хоча б один із законопроектів сьогодні прийняти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Косіву. За ним - депутат Марковська.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Шановні народні  депутати!  Я  хочу  говорити тільки  про  законопроект,  бо,  як  ви  пам'ятаєте,  я виступав у вересні і  пропонував  вам  прийняти  той  варіант.  Ми  цього  не зробили.  Минув  рік,  і ми знову повертаємося до нього,  хоча вже могли б мати закон,  остаточно прийнятий у другому читанні,  і ним користуватися в нашій державі.

 

     Яка ситуація   склалася   сьогодні?  Немає  сумніву,  що  всі доповідачі, які виходили з авторськими проектами, зокрема Вікторія Гаврилівна,  вболівають за справи в культурі. Проте я боюся, що ми можемо розділити свої голоси і не прийняти жодного проекту закону.

 

     Я дуже прошу всіх авторів проектів зосередитися на  одному  - прийняти  в  першому читанні той,  який пропонує комітет,  а потім працювати над розбіжностями.  У чому вони полягають?  Насамперед у тому,  хто повинен видавати гастрольне посвідчення,  реалізовувати квитки,  збирати гроші. Якщо це не робитиме Міністерство культури, а  робитиметься так,  як,  скажімо,  з гербовими марками,  - тобто пішов на пошту,  заплатив гроші, купив свідоцтво, одержав квитки - то, їй-богу, ці гроші в культуру не повернуться.

 

     Отже, давайте    говорити    про    те,   добре   чи   погано справлятиметься з цим обов'язком Міністерство культури,  а не  про те, щоб зовсім йому не довіряти. Це перше.

 

     Друге. Я   думаю,  що  ми  згодимося  на  те,  що  вітчизняні драматичні театри,  художні колективи,  самодіяльні колективи, тим паче благодійні концерти,  не оподатковуються.  Це ж дуже просто - сісти і про це домовитися.

 

     І останнє. Я все-таки хотів би звернути вашу увагу, що скрізь в інших державах є такі дозвільні свідоцтва,  там навіть складають журнал  намірів.  От,  скажімо,   як   французи   захищають   свою національну  культуру  і  мову:  "Французька мова становить основу нашої культури і нашої національної спадщини.  Це те надбання, яке є  спільним  для  всієї  франкомовної  спільноти.  Будучи суттєвим інструментом  всієї  згуртованості,  вона  водночас  є  одним   із елементів духовного ореолу нашої нації".

 

     Давайте підійдемо так і до нашої культури, й до нашої мови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово має  народний  депутат  Марковська.  За  нею  - депутат Гнатюк від фракції "Громада".

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Фракция блока Социалистической и Селянской партий. Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые коллеги депутаты!  Сегодня  мы рассматриваем  один  из  важных вопросов - вопрос об искусстве и о культуре нашего народа, о том, какой она должна быть, и существует ли она вообще на сегодняшний день в Украине.

 

     Если говорить  о  тех  позициях,  которые исповедовали авторы внесенных законопроектов,  то я хочу склонить голову  перед  нашей прекрасной   актрисой  и  народным  депутатом  Украины  Заклунной, которая продемонстрировала культуру поведения в зале.

 

     Хочу также  сказать  и  о  том,  что  на   сегодняшний   день академические театры Украины полностью блокированы, лишь некоторые существуют и то только за счет того,  что  какие-то  структуры  их арендуют. Разве это не позор для такого государства, как Украина?! Разве не позор,  что наши  народные  коллективы,  хореографические коллективы,   которые   могут  поднять  Украину  на  пьедестал,  в настоящий момент нищенствуют?  Поэтому,  уважаемые коллеги, прежде чем  рассматривать  данный  вопрос,  нам  нужно решить в Верховном Совете,  что мы собираемся защищать:  отечественную  культуру  или культуру,   которую   каждый   день   насаждают   по  центральному телевидению,  которой заполняют тысячные залы,  которую популярные актеры в каком-то лохмотье демонстрируют нашей молодежи.

 

     Я хочу  вас  спросить  также и о том,  соответствуют ли духу, менталитету  нашего  народа  отечественные  фильмы,  отечественные постановки? Конечно, нет.

 

     Мы каждый   день   отмечаем  55-летие  освобождения  регионов Украины от немецко-фашистских захватчиков. Каждая пядь нашей земли полита  кровью.  Что  мы  видим на телеэкранах?  Мы видим насилие, видим  разврат,  а  тех  прекрасных  фильмов,  которые  были   при советской власти, не показывают. Мы все соскучились по ним.

 

     И поэтому  наша  фракция  поддерживает законопроект,  который внесла депутат Заклунная,  и просим  поставить  его  на  поименное голосование.

 

     Благодарю вас.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу вибачити, я оголосив, що від фракції "Громада"  виступатиме  депутат  Гнатюк,   але   він   у   фракції "Батьківщина".  Однак  "Громада"  погоджується,  щоб  він від обох фракцій виступав.

 

     Будь ласка. Дмитре Михайловичу. За ним - депутат Пухкал.

 

     ГНАТЮК Д.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Сьогодні ми розглядаємо проекти закону, який дуже потрібний і для культури, і для нашої держави. І я  сказав  би,  що  проект закону,  внесений профільним комітетом, відповідає першочерговим вимогам.  Однак ми приймаємо цей закон не для того,  щоб, скажімо, відрядити якогось виконавця до Кагарлика, Черкас або Вінниці.  Ви знаєте,  у нас в Україні  створилася  така ситуація,    що,    фактично,   мільйони   вимиваються   залітними гастролерами. І як не дивно, ми ніяк не можемо прийняти закон, щоб припинити неподобства в культурі.

 

     Звичайно, і   пані  Лимар,  і  пані  Заклунна  працювали  над законопроектом,  але питання стоїть про  те,  щоб  зараз  прийняти законопроект  у  першому  читанні,  а  далі  ми будемо розвивати й удосконалювати його.

 

     Ви знаєте,  дуже потрібно прийняти такий закон. І я думаю, що ми   дійдемо   до   того,  щоб  на  державному  рівні  планувалася диспропорція стосовно наших  гастролерів  і  гастролерівіноземців. Адже не можемо ми грати тільки в одні ворота.  Ви подивіться зараз на афіші,  відбувається щось неймовірне:  наші артисти, наші митці не  виїжджають  за  кордон,  а до нас приїжджає надзвичайно багато митців.  Це  колосальні  витрати  держави,  це  вимивання  брудних грошей,  чого  не  повинно бути в нашій державі.  І я хотів би вас попросити,  щоб ми зараз зосередилися все-таки  на  тому  проекті, який  вніс  профільний  комітет,  і  проголосували  його.  А затим доопрацьовуватимемо його,  і я думаю,  що  ми  приймемо  найкращий закон,  який  діятиме у нас в Україні.  Прошу вас проголосувати за це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат  Пухкал.  І  будемо визначатися.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  209, Чернігівська область). Фракція "Батьківщина". Шановний головуючий! Шановні колеги народні  депутати  України!  На  мою  думку,  серед представлених  законопроектів  про державну реєстрацію гастрольних заходів в Україні найбільш вдалим є проект,  внесений  на  розгляд профільним комітетом. Сам законопроект має велике значення не лише для розвитку культури і мистецтва, а й для встановлення державного контролю  за  організацією  гастролей з метою запобігання ухилення від сплати податків у сфері гастрольної діяльності.

 

     Про необхідність прийняття нормативно-правового акта, який би врегульовував ці відносини й унеможливлював би ухилення від сплати податків,  вже  йшлося  в  листі   голови   Державної   податкової адміністрації  України Азарова до Президента України від 18 лютого 1998 року,  тобто більш як рік тому порушувалося це питання.  І  в цьому  листі йдеться про те,  що тільки за 1997 рік через ухилення від сплати податків  державний  бюджет  недоотримав  55  мільйонів гривень.  Сьогодні ця сума значно більша,  оскільки, як ви знаєте, відбулося   суттєве   знецінення   національної   валюти.    Отже, законопроект,   який   ми   сьогодні   розглядаємо,   має  суттєво поповнювати наш державний бюджет,  якщо нам  вдасться  законодавчо врегулювати гастрольну діяльність в Україні.

 

     Тому я  пропоную  вже  в  преамбулі  записати,  що  цей закон визначає засади державної реєстрації гастрольних заходів в Україні та  запобігає  ухиленню від сплати податків їх організаторами.  Це перше.

 

     Друге. У  зв'язку  із  специфікою  законопроекту  вважаю   за необхідне  ввести  до  нього статтю "Визначення термінів",  в якій розкрити  поняття  "гастрольні  заходи",   "благодійні   виступи", "аншлагова вартість гастрольних заходів" та інші.

 

     Третє. Відбувається   дискусія   навколо  того,  чи  потрібне гастрольне посвідчення, чи ні. Дехто вважає, що це буде обмежувати гастрольну діяльність,  що це своєрідне ліцензування. Я вважаю, що це  упорядкує  гастрольну  діяльність  і  дасть  можливість  чітко регулювати її на території України.  Тому єдине доповнення,  яке я запропонував би:  визначити самостійну  юридичну  особу,  створену спеціально  з  цією  метою,  і  її  агентів - неюридичні особи - в областях і Автономній Республіці Крим.

 

     І останнє. З метою спрощення прийняття законопроекту пропоную зробити статті меншими за обсягом та згрупувати їх у розділи.

 

     Враховуючи ці  та  інші зауваження,  які прозвучали,  фракція "Батьківщина"  вважає  за  можливе  прийняти  цей  законопроект  у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  є  пропозиція  надати  по одній хвилині з  мотивів  депутатам  Танюку  і  Безсмертному.  І  будемо визначатися.

 

     Будь ласка.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 166, Тернопільська область). Шановні панове депутати! Я думаю, що у нас проблем щодо прийняття законопроекту,  внесеного  профільним комітетом,   немає,  тому  що  все-таки  дев'ять  членів  комітету проголосували за його прийняття.  Цей законопроект вбирає  в  себе всі три інші законопроекти, і дуже важливо нам сьогодні зрозуміти, що кожен поданий законопроект є тільки часткою,  фрагментом  цього великого  проекту закону.  Нам завжди бракує часу,  і ми приймаємо слабкий закон,  а потім гаємо час на те,  щоб  його  доробляти.  Я вважаю, що ми зробили б правильно, якби прийняли в першому читанні великий законопроект,  який вбирає в  себе  всі  інші  проекти,  і зобов'язали  комітет  використати  все  найплідніше,  що  є  в цих проектах, як того вимагає наша юридична служба.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Безсмертний. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Президент України розглянув усі чотири документи, внесені на розгляд Верховної Ради. Президент  підтримує  прийняття  в  першому читанні законопроекту, внесеного профільним комітетом.

 

     Разом з тим  Президент  звертає  увагу  на  чотири  положення законопроекту, які необхідно скоригувати при підготовці до другого читання.

 

     Перше - стосовно приведення норм проекту у  відповідність  із Законом   України  про  оподаткування  прибутку  підприємств  щодо визначення складу валових доходів та валових витрат.

 

     Друге - щодо джерел фінансування та створення  уповноваженого органу  Міністерства  культури  і мистецтв,  який буде здійснювати процедуру видачі гастрольних посвідчень.

 

     Третє -  стосовно  приведення  проекту  у  відповідність   із Законом про систему оподаткування,  в якому зазначено, що лише цим законом можуть визначатися нові види податків.

 

     І четверте - стосовно функціонування відповідних  органів  на місцях.

 

     Конкретні зауваження  я  передаю в комітет.  Дякую за увагу і прошу підтримати цей документ у першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лимар. Будь ласка.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації (багатомандатний загально-державний виборчий округ, ПСПУ). Фракція Прогресивної соціалістичної партії. Шановні   депутати!  Із  обговорення  зрозуміло,  що  на  сьогодні вітчизняна культура знаходиться у надзвичайно складному становищі.

 

     Я змушена була подати свій  законопроект,  тому  що  в  ньому закладається фіскальна політика держави щодо сфери шоу-бізнесу, де крутяться великі  гроші,  і  передбачені  заохочувальні,  пільгові умови   для   надання   можливості  виживати  творчим  колективам, виконавцям, культосвітнім закладам у районних центрах та на селі.

 

     Зловживання у сфері великого шоубізнесу в  Україні  пов'язані також із відсутністю нормативних документів щодо ведення білетного господарства. На сьогодні Міністерство культури і мистецтв України керується   інструкцією   по   веденню  білетного  господарства  в театрально-видовищних    підприємствах    Міністерства    культури колишнього  СРСР,  яка  не  оновлювалася  з  1985  року.  У  моєму законопроекті передбачено дати доручення Міністерству  культури  і мистецтв поновити ці документи.

 

     Реєстрація представництв    та    театрів,   які   здійснюють гастрольну діяльність в  Україні  при  творчих  спілках,  виключає необхідність  створення  додаткових  підрозділів  та  відділів для контролю за здійсненням  гастрольної  діяльності  в  Україні.  Цей контроль повинен здійснюватися всіма контролюючими органами згідно з чинним законодавством.

 

     Я думаю,  якщо ми приймемо мій законопроект  чи  законопроект Валерії  Заклунної,  які найбільш схожі,  які захищають культуру в одному руслі,  то нам вистачить грошей для фінансування культури - і на комплектування бібліотек,  і на відновлення роботи музеїв,  і взагалі для піднесення української культури,  захисту  працівників культури.

 

     Прошу підтримати законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Наталіє   Олексіївно.   Проте  хотів  би зазначити, що законами ми доручень не даємо, ми можемо в постанові записати: Міністерству культури і мистецтв зробити те-то й те-то.

 

     Шановні колеги!  Таким чином,  ми маємо чотири законопроекти, щодо яких повинні прийняти рішення.  Будь ласка,  будьте уважні. У такому порядку, як ми їх слухали, я буду ставити на голосування.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція про прийняття в першому читанні законопроекту,  про який доповідав Танюк  Лесь  Степанович від профільного комітету. Прошу визначитися.

 

     "За" - 98.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  проект  закону,  внесений народним депутатом Лимар Наталією Олексіївною. Прошу визначитися.

 

     "За" - 37.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  законопроект,  внесений   народним депутатом Заклунною Валерією Гаврилівною. Прошу визначитися.

 

     "За" - 204.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на   голосування  законопроект,  внесений  народним депутатом Кононовим Віталієм Миколайовичем. Прошу визначитися.

 

     "За" - 84.

 

     Шановні колеги! По суті, ми провели рейтингове голосування.

 

     У зв'язку  з  тим  що  нам  треба  прийняти  якесь  позитивне рішення,   я   хотів   би   звернути   вашу   увагу   на  висновок науково-експертного управління, він у вас є.

 

     У висновку   науково-експертного   управління    Секретаріату Верховної   Ради   України,   яке   аналізує   всі  законопроекти, зазначається про те,  що  організаційні  заходи,  запропоновані  в проекті  народного  депутата Заклунної,  вбачаються прийнятними як найбільш  оптимальні  та  раціональні  із  кола   тих,   що   були запропоновані  в  усіх  зазначених  законопроектах.  Тому  саме її проект має бути взятий за основу.

 

     Я пропоную: давайте ми приймемо цей законопроект за основу, а при  підготовці до другого читання врахуємо всі внесені пропозиції і  три  законопроекти,  і   пропозиції,   які   вніс   представник Президента,  щоб  при  прийнятті  даного  законопроекту  в  цілому процедура підписання пройшла досить швидко.

 

     Я ставлю  на  голосування  законопроект,  який  за  рейтингом набрав найбільшу кількість голосів - 204, це законопроект депутата Заклунної. Голосуємо за основу в першому читанні.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 232.

 

     Законопроект прийнято в першому читанні.  Ще раз просив би  і профільний  комітет,  і  автора законопроекту врахувати всі слушні пропозиції та норми проектів депутатів Кононова,  Лимар,  Танюка і обов'язково   врахувати   пропозиції,  які  висловлено  від  імені Президента,  для того щоб ми найближчим  часом  могли  дати  життя цьому закону.

 

     ----------

 

     Шановні колеги! Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про ціни і ціноутворення.

 

     Ми проголосували  саме  про  внесення  змін.  Хоча  до   двох законопроектів,  які внесли народні депутати Мороз і Симоненко,  є проекти дуже близькі за духом,  хоча трохи інші за назвою - проект Закону  про  засади соціального захисту в умовах економічної кризи народного депутата Павловського  і  проект  Постанови  про  оплату населенням України за житловокомунальні послуги народного депутата Вітренко.

 

     Давайте надамо  по  п'ять  хвилин   авторам   усіх   чотирьох законопроектів    для   виступу,   надамо   можливість   виступити представникам  Кабінету  Міністрів  і  за  скороченою   процедурою приймемо  рішення  щодо цього надзвичайно болючого питання.  Немає заперечень?

 

     Є заперечення у депутата Марченка.  Увімкніть мікрофон,  будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики,  управління народним господарством власності та  інвестицій  (виборчий округ 161,  Сумська область).  Уважаемые депутаты!  Адам Иванович!  Мы знаем, что решение о поднятии цен на жилищно-коммунальные  услуги  принято с 1 апреля,  мы также знаем, что  на  Согласительном  совете  принято  решение  о  том,   чтобы социальные вопросы рассмотреть в четверг. Я думаю, что п'ять минут для  обоснования  этих   законопроектов   каждому   автору   будет недостаточно.

 

     У меня  предложение.  В  силу  необычайной  важности  вопроса давайте   рассмотрим   эти   законопроекты   завтра.   Это   будет обстоятельно. Думаю, и депутатов в зале будет больше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я  зараз поставлю пропозицію на голосування,  але просив би врахувати,  що,  по-перше, ми прийняли рішення  про негайний розгляд цього законопроекту,  і по-друге,  я розумію представників вашої фракції, у вас знову виникне конфлікт, що немає доповідача. Але це ваші проблеми, а не сесійного залу.

 

     Хто за   те,   щоб  зараз  за  скороченою  процедурою,  як  я пропонував,  розглянути це питання, прошу проголосувати. Два - за, два - проти.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! Ми всі, вибачте, криком кричимо, що населення поставлене  в  надзвичайну   ситуацію   у   зв'язку   з   рішенням Конституційного Суду.  Я не розумію представників тих фракцій, які хочуть відтягти розгляд цього законопроекту.

 

     Слухається питання про проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень  до  Закону  України про ціни і ціноутворення.  Про свій законопроект   доповідає   народний   депутат   Мороз    Олександр Олександрович.

 

     Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні депутати! Шановні  радіослухачі!  Я  хотів  би,  щоб  за  межами  регламенту залишилася  моя  репліка  з приводу процедури.  Ми сьогодні вранці проголосували пропозицію про внесення на  розгляд  Верховної  Ради проекту  Закону  про  внесення  змін до статті 5 Закону про ціни і ціноутворення, а не постанов щодо інших питань. І я хотів би , щоб ми це питання розглядали по суті.

 

     А тепер  у  межах  регламенту  (уже  30  секунд пройшло).  Це питання можна розглядати без пояснювальної записки,  тобто  проект закону  всім  зрозумілий.  Учора секретаріат роздав усім депутатам проект Закону про внесення змін до статті  5  Закону  України  про ціни і ціноутворення.  Дозвольте висловити коротеньку аргументацію щодо необхідності прийняття цього закону.

 

     Політичний бік  справи.   Скасування   Конституційним   Судом рішення  Верховної  Ради  про  мораторій на підвищення комунальних платежів,  яке ініційоване Президентом,  переслідує  перш  за  все політичну  мету.  І  саме  в цьому виявляється залежність політики України від міжнародних фінансових інституцій. Вимога Міжнародного валютного   фонду   про   лібералізацію   в   соціальній  сфері  і встановлення так званих світових або  вільних  цін  на  комунальні платежі  є  тим стимулом,  яким керувався Президент,  виступаючи з такою ініціативою перед Конституційним Судом.

 

     Юридичний бік  цієї  справи.  Закони   сьогодні   порушуються виконавчою   владою,   Кабінетом   Міністрів,   не   контролюються Президентом і  не  дають  можливості  нормально  жити  людям.  Це, зокрема,   закони   про   оплату  праці,  про  мінімальний  розмір заробітної  плати  і  пенсії,  про  індексацію  грошових   доходів громадян,  про Держбюджет,  про освіту,  про охорону здоров'я, про культуру, про соціальний захист, про статус ветеранів тощо. Усі ці закони  не  тільки  грубо порушуються,  а й ігноруються виконавчою владою,  але з цього приводу ніяких  звертань  гаранта  дотримання Конституції до Конституційного Суду не було. Я думаю, що це теж та обставина, яку ми маємо враховувати.

 

     Соціально-економічний бік   справи.   Що   дає   нам   кредит Міжнародного   валютного   фонду,  обіцяний  на  заміну  прийняттю відповідного рішення Конституційним Судом?  Інтереси  громадянина, який  навіть  одержить  цю,  скажемо  так,  компенсацію,  яка дуже потрібна,  заборгованої  заробітної   плати,   ніяким   чином   не захищаються,  тому  що  порушується  при  цьому  законодавство про індексацію грошових доходів громадян.  Якщо,  наприклад, учитель у Джанкої чи у мене в окрузі вісім місяців тому не одержав заробітну плату і одержить її тепер або в серпні,  то  її  реальна  вартість буде приблизно у 2-2,5 раза меншою, аніж якби він отримав зарплату своєчасно.  Таким чином, за зовнішньою ознакою буде спостерігатися нібито  турбота  Президента та уряду про суспільство,  а насправді ніякого захисту немає,  і це теж говорить про штучність  прийомів, які використовуються разом із Конституційним Судом.

 

     Візьмемо моральний бік справи.  Уже вийшла постанова Кабінету Міністрів з приводу  того,  що  злісні  неплатники  за  комунальні послуги  будуть виселятися зі свого житла.  Що цим передбачається? Якщо сьогодні у центрі таких  міст,  як  Донецьк,  Полтава,  Київ, квартири зайняті людьми похилого віку,  які не мають змоги платити за житло,  то вони можуть продати це житло тим,  хто хотів би його придбати,  що  і  відбувається.  Звичайно,  ми  розуміємо,  що  це неправильно,  найперше  з  моральної  точки  зору,  бо  всі  блага створювалися цією людиною в попередні роки,  коли були зовсім інші тарифи,  зовсім інша заробітна плата, комунальні платежі тощо. Але ж  тепер  ця  людина  просто  насильно  викидатиметься  з квартири державою,  і чиновник вирішуватиме питання  про  реалізацію  цього житла  на  відповідних  і зрозумілих для нас умовах тим,  хто може придбати  в  центрі   житло.   Таким   чином,   матимемо   помітну диференціацію мешканців на території міст нашої держави,  чого, на мій погляд, ні в якому разі не можна допустити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Олександровичу, завершуйте.

 

     МОРОЗ О.О.  Я просив із самого початку,  щоб  додали  час.  Я зараз закінчую.

 

     Тому я вважаю, ніяких сумнівів не повинно бути стосовно того, що такий закон  треба  приймати.  Наш  проект  має  буквально  дві статті:

 

     1. Статтю  5  Закону  України  про ціни і ціноутворення після частини першої доповнити новою частиною  такого  змісту:  "У  разі виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати,  стипендій, пенсій та інших соціальних  виплатах  забороняється  до  погашення такої заборгованості підвищення цін і тарифів на житловокомунальні послуги  та  послуги   громадського   транспорту,   що   надаються громадянам України".

 

     У зв'язку  з  цим  частину  другу вважати відповідно частиною третьою.

 

     2. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

     Оплата житлово-комунальних  послуг  та  послуг   громадського транспорту  здійснюється громадянами України за цінами і тарифами, встановленими відповідно Кабінетом Міністрів України, Національною комісією  з  питань регулювання електроенергетики України,  іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади за станом на 1 червня 1998 року".

 

     І щодо   процедури.   Проект,  який  вам  викладено,  пройшов експертизу в юридичному управлінні  Секретаріату  Верховної  Ради. Він  повністю  вмонтовується  в систему законодавства України і не може бути предметом розгляду Конституційним Судом як такий,  що не відповідає  вимогам  Конституції.  І  саме  тому  я вважаю,  що ми зобов'язані прийняти цей проект закону, реагуючи на реальний стан, який  є  сьогодні  в суспільстві,  і неможливість людей оплачувати комунальні платежі у розмірах,  які пропонуються  тепер  місцевими органами влади у відповідності з рішеннями Конституційного Суду та Кабінету Міністрів.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Слово для представлення законопроекту  має  народний  депутат Матвєєв Валентин Григорович. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Комуністичної партії України.  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні колеги  і  радіослухачі!  Депутатська фракція Комуністичної партії України з глибоким занепокоєнням за долю наших співвітчизників  та обуренням  діями  вищої  виконавчої  та  судової  влади  сприйняла рішення Конституційного Суду України від 2 березня 1999 року.

 

     Своїм рішенням    пропрезидентський    Конституційний     Суд перекреслив  закон,  який повністю відповідав статтям 22,  85 і 92 Конституції України і  забороняв  підвищувати  ціни  і  тарифи  на житловокомунальні  послуги  та  послуги громадського транспорту до погашення заборгованості з виплати заробітної плати,  стипендій та інших  соціальних  виплат.  А  як відомо,  ці борги вже досягли 10 мільярдів гривень.

 

     Таким чином  Президент  України  Леонід   Кучма   як   гарант дотримання Конституції,  а насправді як звичайнісінький виконавець волі Міжнародного валютного фонду одержав нову "видатну"  перемогу над  нашим  знедоленим  народом,  над  Верховною  Радою,  яка його представляє.  Ця перемога Кучми означає  збільшення  ще  на  20-30 відсотків   плати   громадян  за  комунальні  послуги  та  послуги громадського транспорту,  тобто подальше масове  зубожіння  народу України.

 

     Дивна цілеспрямованість   Леоніда   Кучми   в  цьому  напрямі відслідковується ще з травня 1997 року,  коли Верховною Радою  був уперше прийнятий подібний закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентине Григоровичу, вибачте.

 

     Шановні представники   деяких  фракцій!  Ви  поки  що  не  на футбольному матчі,  а в сесійному залі,  тож  поводьтеся  так,  як належить.

 

     Будь ласка, Валентине Григоровичу.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.  Тоді Президент наклав на нього вето,  яке в той час, на жаль, не було подолано.

 

     Уже в новому складі Верховна Рада України 23 липня 1998  року знову   приймає   аналогічний  закон  і  на  цей  раз  долає  вето Президента.  Тоді Кучма звертається з поданням до  Конституційного Суду  щодо  визнання  закону неконституційним.  І суд з готовністю виконує це соціальне замовлення чи, точніше, доручення Президента. На нашу думку, якщо і далі так піде, то Конституційний Суд у своїй запопадливості перед власть імущими зможе,  якщо це  їм  потрібно, визнати неконституційною навіть Конституцію України.

 

     У своїй  заяві  з  приводу  рішення  суду,  яка була офіційно розповсюджена в цьому залі,  а в суботу 13 березня  надрукована  в газеті "Голос України", наша фракція заявила рішучий протест проти антинародного, антиконституційного рішення суду.

 

     З цієї високої трибуни я  дозволю  собі  нагадати,  що  якраз сьогодні  виповнюється  восьма  річниця  всенародного референдуму. Тоді,  17 березня 1991 року,  народ України  переважною  більшістю голосів  переконливо  заявив  про своє бажання жити в єдиній сім'ї братніх народів  Радянського  Союзу.  На  жаль,  це  волевиявлення народу було грубо знехтувано клятвовідступником Леонідом Кравчуком і його послідовниками.  У результаті маємо  те,  що  маємо,  тобто нічого не маємо.

 

     Наша рідна  Україна,  яка за радянських часів входила в першу десятку найрозвинутіших країн, відкинута на ганебне місце у другій сотні,  тобто перейшла в категорію слаборозвинутих країн світу.  І це ще не кінець,  це тільки чергові дії антинародного режиму проти свого народу.

 

     Тому ми звертаємося до багатостраждального, терплячого народу України.  Люди,  будьте пильні! Сьогодні вам не платять зарплати і пенсії, сьогодні підвищують ціни і тарифи, а завтра вас позбавлять останньої роботи, виженуть з вашого житла, не пустять у транспорт. Ми будемо вимирати від голоду і холоду, від хвороб. Люди, встаньте з колін,  підніміть  голови,  захистіть  свої  соціальні  права  і гарантії!

 

     Виходячи з ситуації,  що склалася, народний депутат Симоненко і  ряд  інших  членів  фракції  від   імені   фракції   комуністів запропонував  на розгляд Верховної Ради проект Закону про внесення доповнень  до  Закону  України  про  ціни  і  ціноутворення.   Цей законопроект вам роздано.

 

     Зокрема, пропонується таке. Цитую: "Доповнити статтю 9 частиною третьою такого змісту: "Ціни і тарифи на  житлово-комунальні послуги,  послуги громадського транспорту і зв'язку,    на    електроенергію    і    природний     газ     для комунально-побутових   потреб   населення  України  встановлюються Кабінетом Міністрів  України  за  погодженням  з  Верховною  Радою України.

 

     Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".

 

     Від імені  фракції  комуністів  прошу  колег  підтримати  цей законопроект.  Ми звертаємося до народних депутатів з  пропозицією невідкладно   і   першочергово  розглянути  і  прийняти  всі  інші законопроекти,  спрямовані на поліпшення життя знедоленого  народу України.  Зробимо все можливе, щоб забезпечити нашому народу гідне життя!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для  представлення   законопроекту   про   засади соціального  захисту в умовах економічної кризи слово має народний депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні члени уряду!  Шановні депутати! Шановні наші радіослухачі! Я хотів би  привернути  вашу  увагу до того,  що Конституційний Суд зрадив інтереси українського народу,  відмовивши без обгрунтувань  в  дії закону, прийнятого Верховною Радою.

 

     Головним аргументом  Конституційного  Суду  було посилання на Закон про ціни і ціноутворення,  якому  він  надав  статусу  засад цінової  та  тарифної  політики,  оскільки  Верховна  Рада  їх  не прийняла. От на цій підставі і було відхилено прийнятий закон.

 

     Тому в якості протидії і для того,  щоб виключити  можливість прийняття   Конституційним   Судом   аналогічного   рішення,  я  й запропонував  те,  чого  бракує  Конституційному  Суду,  -  засади соціального захисту в умовах кризи.

 

     Цей законопроект   кореспондується,   тобто   не   суперечить законопроектам,  які запропонували  депутати  Симоненко  і  Мороз. Тобто  він розширив повноваження цих законопроектів і водночас має такі додаткові моменти.

 

     Оскільки Конституційний Суд звернув увагу на те, що вирішення соціальних проблем - це повноваження не тільки Верховної Ради,  то я звертаю  увагу,  що  виключно  повноваженням  Верховної  Ради  є формування  соціальної  політики.  І  тому  в  проекті є додаткові моменти,  які  формують  оці  рамки  для  уряду   і   навіть   для Конституційного Суду.

 

     Коли ми  спілкувалися  з  представниками  "великої  сімки"  і говорили   про   соціальні   проблеми,   зокрема,   про   закриття Чорнобильської АЕС,  то завжди чули: "Соціальні проблеми - це ваші внутрішні проблеми".  Тому  я,  користуючись  ідеєю  представників "великої  сімки",  і  пропоную окрему статтю в цьому законопроекті про те, що вирішення соціальних проблем України (регулювання цін і тарифів  на житловокомунальні послуги,  послуги транспорту тощо) є виключно функцією Української держави,  і  тому  треба  заборонити урядові  включати  соціальні  питання  в меморандуми з Міжнародним валютним фондом,  інші угоди. Це повинно бути внутрішньою функцією держави, тоді не буде й тиску.

 

     Далі. Якщо    уряд    виконає   наші   вимоги   -   виплатить заборгованість, проведе індексацію, то можливе підвищення тарифів. Але  повинна бути така індексація,  щоб не було зниження життєвого рівня населення.  Як це зробити,  я запропонував у  законопроекті. Там  є  відповідна  стаття  про  індексацію.  Відбулося підвищення тарифів - відповідна індексація,  щоб не було  зниження  життєвого рівня.

 

     І, нарешті,  у  нас  є  велика  категорія людей - пенсіонери, інваліди та інші,  яка має гроші,  заморожені на ощадних  книжках. Так  от,  якщо  в  такій  ситуації  їм потрібні кошти на соціальні витрати,  на лікування тощо і є заборгованість, то держава повинна провести  взаємозалік  - взяти з отих книжок гроші і зарахувати їх як плату за комунальні послуги.  Тому що на сьогодні наша  держава надає пріоритет зовнішньоекономічній заборгованості, а внутрішньої нібито й немає. Треба вирівняти ситуацію.

 

     Отже, я пропоную законопроект про засади соціального  захисту як рамковий закон,  який складається з чотирьох статей. Одна з них повністю збігається з тими законопроектами, про які йдеться.

 

     Більше того,  я підкреслюю в одній із статей,  що йдеться про заборону  "підвищувати  ціни і тарифи на житловокомунальні послуги та  послуги  громадського  транспорту,  що  надаються   громадянам України,  незалежно  від  форм  власності  суб'єктів,  що  надають вказані послуги".  Державні це автобуси,  наприклад, чи приватні - всі повинні діяти відповідно до цього закону.

 

     Якщо цей рамковий закон прийняти,  то ми виб'ємо,  як кажуть, усі аргументи у Конституційного Суду та створимо ширші рамки,  які справді  захищатимуть  наш народ у межах нашої держави.  І не дамо можливості  іншим  державам   втручатися   у   розв'язання   наших внутрішніх проблем.

 

     Тому я  прошу  народних  депутатів  підтримати запропонований мною законопроект.  Це дійсно буде перший крок,  коли ми  створимо рамки  і для Президента,  і для уряду,  щоб вони діяли в інтересах свого народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам,  Михайле  Антоновичу,  за  дотримання регламенту.

 

     Знову, шановні  колеги,  виникає колізія,  з якою ми сьогодні вже стикалися. За даними реєстрації, на 16 годину народний депутат Вітренко не зареєстрована (Шум у залі). Вибачте, я вам ще слово не надавав. За даними реєстрації, на 16 годину з фракції Прогресивної соцпартії  зареєстровано  чотири  депутати з чотирнадцяти:  Лимар, Малолітко,  Савенко  і  Стоженко.  Але,  напевно,  щоб   не   було звинувачень  в  якійсь  дискримінації  та  у зв'язку з тим,  що ще березень місяць, ми надамо Наталії Михайлівні можливість виступити стосовно проекту постанови (Шум у залі).  Я прошу,  не допомагайте мені керувати.

 

     Розглядається проект Постанови про оплату населенням  України за   житлово-комунальні   послуги.   Доповідає   народний  депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Наша фракція запропонувала такий проект  Постанови  про оплату населенням України за житлово-комунальні послуги:

 

     "Значне падіння   життєвого   рівня   населення   за  рахунок випереджаючого  зростання  цін  на  споживчі   товари,   зростання заборгованості   по   зарплаті   і   пенсіям  обумовлює  зростання заборгованості із виплат за житловокомунальні послуги.

 

     Для забезпечення конституційних прав громадян України (стаття 48  Конституції  України)  і  недопущення  їх  звужень  (стаття 22 Конституції України) Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Встановити плату за житло і комунальні послуги не вище  за 15 відсотків фактично отриманих сукупних доходів сім'ї.

 

     2. Рівень  доходів  сім'ї  і  можлива  частка  для оплати цих послуг встановлюються на підставі декларування доходів усіх членів сім'ї.

 

     3. Кабінету  Міністрів  України,  місцевим  органам державної виконавчої влади та органам  місцевого  самоврядування  заборонити відповідним   організаціям  і  підприємствам  незалежно  від  форм власності відключення  житлових  приміщень  від  енерго-,  тепло-, водо- і газопостачання,  невиплату субсидій та спроби виселення із житла мешканців у разі невнесення ними плати за житлово-комунальні послуги  у  зв'язку з невиплатою квартиронаймачам заробітної плати або пенсії.

 

     4. Виконання цієї постанови покладається на Кабінет Міністрів України,    державні    адміністрації    та    органи    місцевого самоврядування.

 

     5. Генеральному  прокурору   України   взяти   під   контроль виконання даної постанови Верховної Ради України".

 

     Тепер я  поясню,  у чому полягає необхідність прийняття такої постанови. Думаю, всім відомо, що в пункті 27 Меморандуму з питань економічної  політики,  підписаного  урядом  України до липня 2001 року,    передбачається    100-відсоткова    оплата     населенням житлово-комунальних  послуг.  Підписанням  цього  меморандуму уряд вкотре зрадив інтереси народу України. Незважаючи на реальний стан справ,  лише  для  того,  щоб  отримати  2,2  мільярда  доларів (я переконана, що ці гроші повинен повернути Павло Лазаренко, бо якщо там  усе  розслідувати,  то  якраз  вийде  2,2 мільярда),  Україна розпродається дощенту.  Чи може  населення  сплачувати  за  такими цінами? Давайте подивимося на нинішній стан справ.

 

     За довідкою Державного комітету статистики, у січні 1999 року населенням країни було  сплачено  за  житлово-комунальні  послуги, включаючи  погашення  боргів  попередніх періодів,  279,9 мільйона гривень,  що становить 54 відсотки нарахованих у цьому місяці сум. Загалом  період  заборгованості  населення з виплат за всі послуги становить за станом на січень 1999 року 7,7 місяця.  Це  населення заборгувало.

 

     А що заборгувала держава населенню?  Дивимось. Заборгованість із заробітної плати в бюджетній сфері за станом на 10 березня 1999 року  - 6,6 мільярда гривень;  у галузях економіки (крім бюджетної сфери) - 8,8  мільярда  гривень;  заборгованість  із  пенсій  -  3 мільярди  гривень.  Тобто  18,4  мільярда гривень (це 75 відсотків усього бюджету держави) заборгувала держава населенню.  Ось у чому корінь  усього цього зла!  І доки не будуть проведені розрахунки з населенням,  доки не  будуть  повернуті  трудові  заощадження  (ми пропонуємо,  щоб  і  за рахунок трудових заощаджень було проведено погашення заборгованості з плати за житлово-комунальні послуги)  - ні  в  якому  разі  не можна підвищувати тарифи.  І нашим проектом постанови,  на відміну від усіх інших,  які ви сьогодні почули, ми захищаємо населення, щоб не допускалося відключення світла, тепла, водо- і газопостачання.

 

     Я хочу нагадати вам,  що постановою  Верховної  Ради  від  23 січня  1996  року  було затверджено,  що плата за житло не повинна перевищувати 15 відсотків сукупного доходу сім'ї.  Але,  виконуючи знову-таки вимоги Міжнародного валютного фонду,  Президент України своїм указом,  а Кабінет Міністрів України постановою від 27 липня порушили закони України. Ця межа була підвищена до 20 відсотків.

 

     На сьогодні  Україна  -  неправова держава.  І сьогодні треба перевіряти, як обленерго, тим більше приватні обленерго, сплачують отримані за тарифами кошти.  Чи вони сплатили все, що отримали від підприємств і населення до свого відомства?  Бо  там  приховуються гроші.  Заміть  того  щоб  наводити  порядок  у державі,  сьогодні відбувається знущання над населенням.

 

     Наша фракція  закликає  всіх  народних  депутатів   захистити виборців. Прийнявши цю постанову, ми закладемо правову основу, щоб виконавчі   і   комунальні   структури    не    відключали    газ, електроенергію,  тепло і не виселяли з житла людей,  які не можуть платити за  житлові  комунальні  послуги  більш  як  15  відсотків сукупного доходу сім'ї.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Михайлівно. Але ви ж розумієте, що таке закон і що таке постанова.  Хороший проект постанови, мабуть, треба  приймати.  Але  як  скасувати рішення Конституційного Суду? Наталіє Михайлівно,  фактично ви в залі не присутні,  фактично  ви відсутні.

 

     Слово від  профільного  комітету надається народному депутату Черняку. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні народні депутати!  Шановні виборці!  У даному разі я виступаю  від Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності та інвестицій. Більшість членів комітету підтримала   законопроект,   запропонований   народним   депутатом Симоненком,  частина депутатів підтримала проект депутата  Мороза, депутати  Вітренко  і Марченко - зрозуміло,  свій законопроект,  є група депутатів, які мають окрему думку з цього приводу.

 

     У чому,  на мій  погляд,  полягає  складність  і  пікантність проблеми,  яку  ми  сьогодні  обговорюємо?  У  тому,  що  вона має принаймні два боки - юридичний і соціально-економічний.

 

     У чому полягає юридичний бік справи?  У пункті 3  статті  116 Конституції  записано,  що Кабінет Міністрів забезпечує проведення цінової  політики.  Тобто  за  Конституцією   проведення   цінової політики - це прерогатива Кабінету Міністрів. Відповідно до Закону про ціни і ціноутворення Кабінет Міністрів  забезпечує  проведення державної політики цін.  Отже,  формально,  юридично Верховна Рада справді не може регулювати ці ціни.

 

     Проте є, як я вже сказав, і соціально-економічний бік справи, на якому наголошують депутати, і я з ними повністю погоджуюсь. Він полягає в тому,  що держава  заборгувала  населенню  11  мільярдів гривень,  відбувається  його  масове  зубожіння.  Люди неспроможні платити за житловокомунальні послуги,  і цю обставину не можна  не враховувати, коли регулюються такі ціни.

 

     Але я хотів би змістити акцент.  Питання повинно ставитися не про підвищення тарифів на житловокомунальні послуги,  це абсолютно неправильно. Між іншим, питання ставиться про скасування дотацій і про  те,  щоб  населення   сплачувало   100   відсотків   вартості комунальних   послуг.   Але   якщо  при  цьому  здійснити  реформу житлово-комунального   господарства,   покращити   його    роботу, підвищити  ефективність діяльності,  то в кінцевому підсумку можна знизити ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги.  І можна буде встановлювати 100-відсотковий тариф, і при цьому ціна буде нижчою, ніж зараз.

 

     Якщо вже Міжнародний валютний фонд дає нам кредит  і  ставить таку   умову,   то  він  дає  кредит  саме  під  реформу  житлово- комунального господарства. А чомусь про це ніхто не веде мови.

 

     Загальний висновок такий: в умовах, які склалися, недоречно і злочинно  підвищувати  тарифи  на  житловокомунальні  послуги.  Це тільки збурить населення,  яке не зможе платити за ці  послуги.  Я особисто приєднуюся до тих, хто вважає, що цього робити не можна.

 

     І останнє.   Президент   пропонує  логічне,  але  неправильне рішення. Верховна Рада пропонує нелогічне, але правильне рішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за  афоризм.  Слово  має  народний  депутат Єльяшкевич. Підготуватися депутату Степанову.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  "Громада". Уважаемые коллеги! Конечно, мы не рассматривали бы эти вопросы,  если  бы  у  нас  было  умное правительство,  соответствующий  Президент и (к сожалению,  сейчас это    уже    можно    констатировать)    ответственный     состав Конституционного   Суда  Украины.  Но,  видимо,  судьбы  миллионов граждан Украины интересуют  их  гораздо  меньше,  чем  собственные судьбы.  Поэтому Конституционный Суд уступил требованию Президента и  принял  соответствующее  решение,  дабы  исполнить   требования Международного валютного фонда.

 

     А соответствующие  средства  Президенту  и  правящей верхушке нужны для того,  чтобы любой ценой удержаться у власти  по  итогам президентских  выборов 1999 года.  Об этом надо говорить,  Наталия Михайловна.  Если бы у Лазаренко были такие деньги,  о которых  вы говорите,  то,  наверное,  политическое  убежище  просил бы Леонид Данилович Кучма. И я думаю, что глава, посвященная Лазаренко (я об этом  говорил с этой трибуны),  - это только одна из многих глав в деле Президента Украины Кучмы.  О нем надо говорить прежде  всего, Наталия Михайловна.  А что касается тех, кто сегодня находится под следствием,  то суд  разберется  и  поставит  точки  над  "і"  без вмешательства нашей власти.

 

     Что касается проектов, внесенных сегодня на рассмотрение, то, я считаю,  мы должны поддержать проект закона, внесенный депутатом Морозом. Если мы сегодня примем этот закон в целом, то не позволим Кабинету Министров Украины с 1 апреля повысить  цены,  потому  что там четко зафиксированы цены по состоянию на 1 июня 1998 года.

 

     Теперь об остальных проектах. Можно проголосовать и за проект депутата Симоненко и его коллег по  коммунистической  фракции.  Он тоже  имеет  право на жизнь и должен быть проголосован.  Но он,  к сожалению,  не решает главной проблемы -  повышения  цен,  которое будет  с  1  апреля.  Так  или иначе на этот закон,  мы должны это прекрасно  понимать,  будет  наложено  вето  Президента,   и   нам предстоит  его  преодолевать.  А  до  1  апреля осталось всего две недели.

 

     Что касается проекта постановления,  который  внесла  Наталия Михайловна Витренко, то, к сожалению, по Конституции постановление не  имеет  правовой  силы  для  Кабинета  Министров   Украины,   и исполнительная власть воспользуется этим.  Конституционный Суд уже дал разяснение по этому поводу.

 

     А проект  народного  депутата  Павловского  можно  принять  в первом   чтении,   чтобы   дополнить  наше  законодательство  теми моментами, о которых там говорится.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

 

     Народний депутат Степанов, і будемо визначатися. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция  избирательного блока Социалистической и Селянской партий. Уважаемый      председательствующий!      Уважаемые      депутаты! Конституционный  Суд,  принимая  свое  беспрецедентное решение,  в основном ссылался на Закон о ценах и ценообразовании, принятый еще в советской социалистической Украине,  когда не было и речи о том, что можно задерживать выплату зарплаты на дватри года и пенсии  на семь-восемь месяцев.  Ссылаясь на этот закон,  Конституционный Суд почему-то не заметил, что он нарушает конституционное право народа Украины на достаточный жизненный уровень, который обеспечивается и своевременной выплатой зарплат и пенсий,  что он ставит под вопрос конституционное  право  на  жилье.  После решения Конституционного Суда  правительство  получило  право  повышать  тарифы  и  как  бы застолбило  право выбрасывать народ Украины из жилья - последнего, что у него осталось из полученного при социализме.

 

     Наша фракция  вовремя  отреагировала  -  внесен  законопроект Александра   Мороза   о  внесении  поправок  в  Закон  о  ценах  и ценообразовании.  Принятие этих  поправок  не  даст  правительству повысить цены уже с 1 апреля.

 

     Далее. Принятие  этого  закона не даст возможности Президенту раскрутить договоры с Международным валютным фондом,  получить для себя   дополнительные  средства  накануне  президентских  выборов, выплатить людям  зарплаты  и  пенсии  и  потом,  повысив  цены  на коммунальные услуги, эти же деньги и отобрать.

 

     Активисты нашей  партии и "Правозахисту" сегодня пикетировали Конституционный  Суд.  Мы  высказали  свое   отношение   к   этому антинародному   решению   Конституционного   Суда.  Я  прошу  всех депутатов вне  зависимости  от  политических  взглядов  поддержать проект Александра Мороза.

 

     Что касается   проекта   постановления,   который  предлагают Витренко и Марченко. Уважаемые коллеги! Вы в Верховном Совете уже, как   говорится,   не  первый  срок  и  представляете,  что  такое постановление и что  такое  закон.  Принятие  этого  постановления будет  подарком для Кабмина.  Когда вы докладывали о своем проекте постановления,  я наблюдал  оживление  в  ложе  правительства.  Им подходит это решение, потому что они наплюют на это постановление, для них это не документ.  Этот проект постановления безграмотный с юридической  точки  зрения.  Я  не  говорю  об экономической точке зрения,  я  не  доктор   экономических   наук.   Здесь   уже   все урегулировано:  эти  15 процентов,  запрещение отключения подачи в жилые дома электроэнергии и всего прочего. Это фактически мина под закон,  который  должен  был  бы  все  это урегулировать.  Никаким постановлением  решение  Конституционного  Суда  мы  не  пресечем. Поэтому  не обманывайте себя,  не обманывайте нас,  не обманывайте избирателей (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Марченко   від   фракції   прогресивних соціалістів наполягає на слові. Будь ласка. І будемо голосувати.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая  оппозиция.   Я   проголосую   за   все законопроекты по этому вопросу, подчеркиваю, за все законопроекты, которые внесены.  И аргументы депутата Черняка,  когда он говорил, что  Верховный Совет сегодня занимается не свойственным ему делом, совершенно неконституционны.  Потому что в статье 116 Конституции, в  которой идет речь о полномочиях Кабинета Министров и на которую делал  ссылку  Черняк,  написано  (читаю  пункт  3):   "забезпечує проведення   фінансової,   цінової,  інвестиційної  та  податкової політики".  То есть Кабинет Министров -  исполнитель,  а  политику определяет   Верховный   Совет.  Это  норма  Конституции.  Поэтому рассмотрение  данного  вопроса  входит  в  полномочия   Верховного Совета.

 

     Что касается  законопроектов,  внесенных Симоненко и Морозом, то,  еще раз говорю,  мы их поддержим.  Но давайте посмотрим,  как решаются  сегодня  эти вопросы на местах.  Всем вам известно,  что сегодня    приватизированы    облэнерго.    Облэнерго    отключают электроэнергию нашим избирателям,  которые из-за невыплат пенсий и заработной платы не могут оплатить ее стоимость. Это же факт! Если вы  встречаетесь с избирателями,  то хорошо знаете это.  Структуры разных форм собственности отключают газ.  Это тоже факт, о котором вам хорошо известно.

 

     Возникает вопрос:  возможно ли все это урегулировать законом? Может быть,  и возможно,  но все время эти  проблемы  регулируются постановлением.  В  проекте  постановления мы определяем процент - какую сумму  от  фактически  полученных  доходов  наши  избиратели должны  выплачивать  за  жилищнокоммунальные услуги.  Норма закона говорит о  том,  что  Верховный  Совет  или  Кабинет  Министров  с согласия  Верховного  Совета принимает решение о повышении.  Я еще раз  хочу  сказать,  что  это  приемлемо  для  нас,  и  здесь  нет противоречий.

 

     Я считаю,    что    наш    проект    постановления   дополнит законопроекты.  Мы установили норматив - 15 процентов. Кроме того, в  проекте  постановления  предусмотрено,  что Кабинет Министров и местные администрации обязаны  сделать  все,  чтобы  не  допустить отключения  электроэнергии  и газа нашим избирателям предприятиями всех форм собственности в связи с невыплатой  заработной  платы  и пенсий.

 

     Я предлагаю  проголосовать  за  внесенные  законопроекты и за проект постановления,  который их дополнит  и  конкретизирует.  Мы обязываем местные администрации и учреждения сделать все для того, чтобы права наших избирателей были защищены.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире   Романовичу.   Від   Кабінету Міністрів  слово  має міністр економіки Василь Васильович Роговий. Будь ласка.

 

     РОГОВИЙ В.В.,  міністр  економіки  України.  Шановний   Адаме Івановичу!     Шановні    народні    депутати!    Що    стосується законо-проектів,  які внесені сьогодні на розгляд,  то я хотів  би зупинитися на двох аспектах.

 

     Перший аспект  -  правовий.  Внесені законопроекти суперечать пункту 3 статті 116 Конституції України (про  це  вже  говорили  з цієї трибуни),  яким передбачено,  що Кабінет Міністрів забезпечує проведення цінової політики.  Вони суперечать статті 4 Закону  про ціни  і  ціноутворення,  згідно  з якою Кабінет Міністрів визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування   цін  (тарифів),  а  також  по  контролю  за  цінами (тарифами),  та  статті  28   (пункт   2)   Закону   про   місцеве самоврядування в Україні.

 

     Проте я  хотів  би  наголосити,  про  це  сьогодні  ніхто  не говорив,  що ці законопроекти суперечать і  Закону  про  Державний бюджет України на 1999 рік,  оскільки у видатковій частині бюджету не передбачено коштів на дотації для покриття різниці в цінах.

 

     Другий аспект  -   соціальноекономічний,   про   що   говорив Володимир  Кирилович  Черняк.  Профінансувати  зниження тарифів на житлово-комунальні послуги можна буде за  рахунок  або  дотацій  з бюджету,   або   так   званого   перехресного   дотування,   тобто перекладення оплати цих послуг з населення на  промисловість.  Яка ситуація   сьогодні?  Візьмімо  водопостачання  і  водовідведення. Тарифи,  встановлені  для  промислових  підприємств,   перевищують тарифи, встановлені для населення, залежно від регіонів від 1,5 до 17 разів. А тарифи на теплопостачання - до 2,8 раза. Це призводить до  того,  що  практично  наша продукція є неконкурентоспроможною, тому зменшуються обсяги виробництва, скорочуються робочі місця і в кінцевому підсумку знижується життєвий рівень населення.

 

     Я хочу  звернутися  до  шановних  комуністів.  Ви  пропонуєте збільшити цінові дотації.  Це означає  субсидування  перш  за  все заможних верств населення. Скажіть про це своїм виборцям.

 

     Наступне питання.  Щодо системи цільових,  адресних субсидій, про це теж говорилося. Що вона дає? Я хочу сказати, що дуже багато спекуляцій  навколо  питання  про підвищення тарифів.  Прогнозують підвищення в десятки разів,  у 20 разів,  у  три  рази.  Я  наведу конкретні  розрахунки  (можу  ознайомити  з ним будь-яку фракцію). Якщо  буде  100-відсоткове  відшкодування   вартості   комунальних послуг,  то, скажімо, сім'я, яка проживає в однокімнатній квартирі і користується субсидіями,  платитиме  за  квартиру  всього  на  4 гривні  більше.  Ті,  хто  користується  субсидіями  і  проживає у двокімнатній чи трикімнатній квартирі, теж платитимуть за квартиру на 4 гривні більше.  Це стосується тих, хто користується адресними субсидіями.

 

     Щодо тарифів.  Кажуть,  що всі  виступають  проти  підвищення тарифів.  А ви послухайте профспілки атомників і енергетиків. Вони вам розкажуть,  що таке низький тариф  на  електроенергію  (Шум  у залі).

 

     Наступне. Шановний  Олександр Олександрович Мороз сказав,  що Кабінет  Міністрів  прийняв  постанову,  згідно   з   якою   людей виселятимуть  з  квартир.  Я  хочу сказати,  що такої постанови не було, навіть проекту такої постанови немає. Тому робити такі заяви некоректно (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу, робіть висновок (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Прошу  дати  Василю  Васильовичу  можливість завершити.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Я  розумію,  що  кожне  питання  в  цьому  залі сприймається через політичну призму (Шум у залі).  Трьох мільярдів гривень у бюджеті немає...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу,  сідайте, будь ласка. Шановні колеги!  Я вже не раз казав,  що рішення,  а тим більше  закони  в сесійному   залі   Верховної   Ради   приймаються  не  голосом,  а голосуванням. Між голосом, криком і голосуванням велика різниця.

 

     Я розумію ваше обурення. Подібне обурює не тільки вас, а, без сумніву,  все населення України.  Але давайте все-таки визначимося цивілізовано і будемо голосувати.

 

     Шановні колеги!  Перш  ніж  голосувати,  я  зроблю  буквально дватри  зауваження.  Перше.  Думаю,  усі ви погоджуєтеся з тим (ви знаєте реакцію наших виборців),  що рішення  Конституційного  Суду буквально,  вибачте,  взяло  за горло все населення нашої держави, принаймні його абсолютну більшість.

 

     Друге. Мабуть, ні в кого з нас і в тих, хто нас слухає, немає сумніву,  що  підвищення  цін  на  комунальні послуги практично не збільшить надходження до державного  бюджету.  Сьогодні  (ви  чули цифри,  вони вже не раз наводилися) населення масово не оплачує 80 відсотків вартості комунальних послуг.  Тим більше воно не  матиме змоги оплачувати 100 відсотків,  оскільки заборгованість держави з виплати заробітної плати і пенсій не зменшується, а, на превеликий жаль, збільшується.

 

     І третє,  останнє.  На мою думку,  всі законопроекти,  які ми сьогодні розглядаємо,  доповнюють один одного  і  мають  право  на життя. Тому я просив би проголосувати в такому порядку.

 

     Ставиться на  голосування  проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про ціни і  ціноутворення.  Профільний комітет  пропонує  внести  зміни  до  статті  5 (проект,  про який доповідав депутат Мороз) і до статті 9 (проект, про який доповідав депутат  Матвєєв).  Я  прошу підтримати ці пропозиції про внесення змін до статтей 5 і 9 Закону України  про  ціни  і  ціноутворення, тобто проекти депутатів Мороза і Симоненка.

 

     "За" - 224.

 

     Пропонують проголосувати  окремо.  Шановні  колеги!  Я ще раз повторюю:  ці  законопроекти  доповнюють  один  одного.  В  одному пропонується внести доповнення до статті 5 закону,  в другому - до статті 9. Ідеться про внесення доповнень до одного закону.

 

     Cтавлю на голосування доповнення до статті 5. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на голосування доповнення до статті 9. Голосуємо.

 

     Пропонується, щоб Кабінет Міністрів встановлював ці  ціни  за погодженням з Верховною Радою.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! Я пропоную прийняти в цілому, тобто в другому читанні,  Закон про внесення змін і доповнень до Закону про ціни і ціноутворення. Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Закон прийнято.

 

     Ставиться на голосування проект Закону про засади соціального захисту в умовах економічної кризи,  про який  доповідав  народний депутат Павловський.  Пропонується прийняти законопроект у першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 236.

 

     Законопроект прийнято в першому читанні.

 

     Шановні колеги!  Я  пропоную  прийняти   за   основу   проект постанови,  про  який  доповідала  депутат Вітренко,  котрий також доповнює  законодавчі  акти,  які   ми   щойно   прийняли.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 195.

 

     Шановні колеги!  Я ще раз звертаю вашу увагу на те, що проект постанови доповнює законодавчі акти, які ми прийняли. Ложкою масла куті не зіпсуєш.

 

     Прошу проголосувати за основу проект постанови.

 

     "За" - 189.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на поіменне голосування за основу проект Постанови про оплату населенням України за житловокомунальні послуги.

 

     "За" - 224.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 118 із 120; НДП - 9 із 28; Народний рух - 1 із 15;  "Відродження регіонів"  -  5  із  18; зелені - 9 із 12;  соціал-демократи - 17 із 18; соціалісти - 21 із 23;  "Батьківщина" - 14 із 15; "Громада" - 7 із 7; "Незалежні" - 1 із 5;  Рух - 0 із 8; селяни - 10 із 11; прогресивні соціалісти - 2 з 3; "Реформи-центр" - 3 з 8; позафракційні - 7 із 9 (Шум у залi).

 

     Шановні колеги!   За   наполяганням   тих,   хто   не   встиг проголосувати,  я ще раз ставлю на голосування в поіменному режимі проект постанови за основу. Прошу визначитися.

 

     "За" - 187.

 

     На жаль.

 

     Депутат Марченко з мотивів. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Адам Иванович!  Уважаемые депутаты!  Я  думаю, что,  не  приняв  этого постановления,  мы не защитим значительную часть прав наших избирателей.  Поскольку  утром  не  планировалось рассмотрение этого вопроса сегодня (подчеркиваю, мы не планировали рассмотрение этого вопроса сегодня, и наша фракция в знак протеста против  нарушения  наших  прав покинула зал,  было соответствующее заявление),  я  прошу  переголосовать  этот  проект  постановления завтра также в поименном режиме.  И я думаю, что Верховный Совет и народ Украины  выиграют  от  того,  что  это  постановление  будет принято.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Володимире Романовичу, можливо, ми завтра переголосуємо.  Але я не хотів би,  щоб ви  звинувачували,  що  не планувався  розгляд цього питання сьогодні.  Ми говорили,  що воно буде розглядатися сьогодні в другій половині дня.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Переходимо   до   розгляду    питань    про ратифікацію. Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди про співпрацю держав -  учасниць  Співдружності  Незалежних  Держав  у боротьбі з незаконною міграцією.

 

     Шановні колеги!  11  грудня ми це питання розглядали.  Але до прийняття рішення про вступ  до  МПА  в  нас  не  було  можливості ратифікувати    цю   угоду.   Є   пропозиція   підтримати.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги!  Я прошу мобілізуватися.  Давайте підтримаємо Угоду  про співпрацю держав - учасниць СНД у боротьбі з незаконною міграцією.  І профільний комітет,  який очолює  депутат  Удовенко, просить підтримати. Будь ласка, дружно голосуємо за.

 

     "За" - 267.

 

     Дякую. Угода ратифікована.

 

     ----------

 

     Ставиться на  голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства  Нідерландів про технічне та фінансове співробітництво. Прошу підтримати.

 

     "За" - 257.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядаються проекти  законів  про  ратифікацію конвенцій та угод  про  уникнення  подвійного  оподаткування  та   попередження податкових  ухилень  стосовно  податків  на  доходи і на майно між урядом України і урядами Арабської Республіки  Єгипет,  Республіки Австрія,  Республіки  Хорватія,  Італійської  Республіки,  Чеської Республіки,  Великого Герцогства  Люксембург,  Грузії,  Киргизької Республіки, Туркменистану. Ми це питання вже розглядали.

 

     З мотивів  слово  має  депутат Терьохін.  Одна хвилина,  будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Треба вітати  укладення таких угод.  Проте є одне маленьке "але". Відповідно до двох з них ми знімаємо будь-яке оподаткування сум,  що направляються  або  до так званої офшорної зони (це Велике Герцогство Люксембург), або до країни з анонімними рахунками,  єдиної в  Європі,  яка  не  уклала відповідні угоди з ЄЕСом (це Австрія).

 

     Тому я  просив  би  проголосувати за решту проектів,  це дуже потрібно. Але до того, як ми з'ясуємо, чи потрібно нам після Кіпру відкривати  ще  й  другу офшорну зону з нульовою ставкою податків, куди можуть витікати наші капітали, і щодо анонімних рахунків, дві угоди треба відкласти - з Люксембургом і Австрією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми послухали зауваження.

 

     Ставляться на  голосування  проекти  законів про ратифікацію. Так,  як  я  зачитав.  Прошу  визначитися.  Ми  вже   ставили   на голосування. Знову грудневу ситуацію повторюємо.

 

     "За" - 207.

 

     Не прийнято.  Тоді  аби  нас  ніхто  не звинуватив давайте ми вчинимо так. Будьте уважні.

 

     Голосуємо проект Закону про ратифікацію Конвенції між  урядом України   й  урядом  Арабської  Республіки  Єгипет  про  уникнення подвійного  оподаткування  доходів  та   попередження   податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 269.

 

     Рішення прийнято.

 

     Така ж  конвенція  між  урядом  України  і  урядом Республіки Австрія. Прошу визначитися.

 

     "За" - 213.

 

     Не прийнято. Зачекайте, будь ласка...

 

     Між урядом  України  і  урядом  Республіки  Хорватія.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 242.

 

     Рішення прийнято.

 

     Між урядом  України  й  урядом Італійської Республіки.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 261.

 

     Прийнято.

 

     Між урядом  України  і  урядом  Чеської   Республіки.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 181.

 

     Між урядом  України  і урядом Великого Герцогства Люксембург. Прошу визначитися.

 

     "За" - 198.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Між урядом України і урядом Грузії.

 

     "За" - 252.

 

     Рішення прийнято.

 

     Між урядом України і урядом Киргизької Республіки.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято.

 

     І конвенція між урядом України і урядом Туркменистану.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 267.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!   Будь   ласка,  зрозумійте  мене  правильно. Напевно, це голосування дало нам змогу виявити відповідний рейтинг держав.  І  аби  не було в нас міжнародного скандалу,  я пропоную: давайте ми все-таки ще раз проголосуємо за угоди,  які не  набрали необхідної  кількості  голосів.  Адже  нічого поганого в тому,  ви розумієте, немає, бо ті держави - нам, вибачте, а ми - їм.

 

     Ставиться на голосування проект закону про ратифікацію  угоди між урядом України і урядом Чеської Республіки.  Будь ласка, прошу підтримати.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні колеги! Я просив би: давайте ми зробимо таким чином.  Відчувається,  що хтось із якоїсь фракції настроєний проти.  У кого є  аргументи  проти  ратифікації конвенції,  я прошу виступити з мотивів. Чим мотивують? Аби тільки проти уряду.

 

     Депутат Доманський. Будь ласка.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! Шановний  Адаме  Івановичу!  Україна проголосила себе без'ядерною, безблоковою державою, і жодна держава у світі не підтримала її. Чи ми  такі  розумні,  що біжимо попереду паровоза нашого історичного розвитку?  Тому кожна країна,  яка не підтримала нашу  державу,  а навпаки  -  вступає  до агресивного блоку,  повинна отримати певну оцінку і Верховної Ради, і нашого народу. Через те ми вважаємо, що сьогодні ми не можемо голосувати за ратифікацію цієї конвенції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   За   ратифікацію  конвенції  між  урядом України і урядом Республіки Австрія проголосували  213  депутатів. Прохання підтримати угоду між Україною і Австрією. Голосуємо.

 

     "За" - 240.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Все  буде  добре.  Будь ласка,  слідкуйте за кнопками.

 

     Ставиться на  голосування  проект  Закону   про   ратифікацію Конвенції   між   урядом  України  і  урядом  Великого  Герцогства Люксембург. Прошу визначитися.

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги!  Я  прошу,  давайте  дружно  й   оперативніше вирішувати   питання.   Ставлю   ще  раз  проект  на  голосування. Голосуймо! Голосуймо!

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги!  Можна з розумінням  поставитися  до  позиції тих,  хто  не  хоче ратифіковувати конвенції,  оскільки та чи інша країна вступає в ті чи інші міжнародні блоки. Але це справа кожної із країн, бо кожна з них незалежна і суверенна, як і наша країна.

 

     Я дуже  просив  би:  давайте ми підтримаємо проект Закону про ратифікацію  конвенції  між  урядом  України  і   урядом   Чеської Республіки.   Прошу  підтримати.  Вступ  до  НАТО  -  це  одне,  а ратифікація конвенції - абсолютно інше. Прошу підтримати.

 

     "За" - 214.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка. За ним

- депутат Удовенко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).  Народнодемократична партія.  Насамперед я  хотів  би  висловитися  з  процедури.  Коли надається слово депутату,  треба оголошувати фракцію, а то депутат Доманський виступив  і  Україна  не  зрозуміла,  що  саме  фракція комуністів завалила ратифікацію конвенції з Чехією.

 

     Що стосується   голосування   за   ратифікацію   конвенції  з Люксембургом  і  з  Австрією,  то,  мені  здається,  ми   неуважно поставилися   до  репліки  депутата  Терьохіна.  Потрібно  було  б усе-таки це питання вивчити додатково,  і ми  мали  б  почути  від представників уряду хоча б контраргументи стосовно того, що сказав депутат Терьохін.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Вибачте,  я  не   представив,   депутата. Виступав депутат Ємець від фракції Народнодемократичної партії.

 

     Депутат Удовенко від фракції Руху. Будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме  Івановичу,  дякую,  що  надали  мені  слово.  Я  здивований ставленням  до  Чехії.  Адже  ми повинні пам'ятати,  що сьогодні в Чехії працюють десятки тисяч наших громадян.  Якщо  ми  турбуємося про  цих,  я  хочу  сказати,  нещасних людей,  то давайте все-таки приймемо цей проект закону,  щоб і Україна, і Чехія не брали з них подвійний  податок.  Адже  ці  люди  - звичайні трударі - вимушені їхати на заробітки до Чехії.  Ми їх якимось чином... (Шум у залі). А  до  чого  тут  НАТО?  Навіщо  ми  політизуємо  буквально  кожну проблему? Давайте подумаємо про наших громадян, які там працюють!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадію Йосиповичу. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Фракция   "Громада".   Уважаемые   коллеги! Ратифицируя конвенции,  связанные с вопросами налогообложения,  мы меньше  всего  должны  принимать  во  внимание   вхождение   наших партнеров  в  политические блоки.  Мы должны исходить из интересов налогоплательщиков Украины, думать о поступлениях в бюджет.

 

     Мне совершенно   непонятна   позиция   самой   многочисленной фракции,  которая голосует за ратификацию конвенций с Люксембургом и с Австрией,  в результате чего у нас,  к сожалению, с ними будут такие  же  проблемы,  как и с Кипром.  То есть проблемы будут не с этими государствами,  а с  нашими  отдельными  высокопоставленными лицами,  которые  будут  уходить  от уплаты налогов.  И совершенно непонятно,  почему члены этой фракции не голосуют  за  ратификацию конвенции с Чехией, ведь вопросы налогообложения не имеют никакого отношения к тому,  в какой блок входит Чехия.  Поэтому конвенцию с Чехией   я   прошу   ратифицировать.  А  по  вопросу  конвенции  с Люксембургом и Австрией надо провести серьезное слушание,  так как те,  кто  подписывал эти конвенции,  Адам Иванович,  действовали в ущерб интересам Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Конвенцію  з  Австрією  ми  з  вами   вже ратифікували 240 голосами.

 

     Шановні колеги!  Давайте  будемо  все-таки визначатися.  Будь ласка.  Ставиться на голосування  проект  Закону  про  ратифікацію конвенції з Люксембургом, яка вже набрала в нас 218 голосів (Шум у залі).   Буде   можливість   у   вас   виступити,   ви    спочатку зареєструйтеся.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 158.

 

     Зрозуміло, депутат  Терьохін попрацював.  Я розумію,  є право депутатів голосувати так,  як вони голосують, але в усякому разі є право фракцій мати свою думку,  а не слухати агітаторів, коли вони підходять.  І  не  змушуйте  мене  ставити  проект   на   поіменне голосування.

 

     Ставимо на   голосування   проект   Закону   про  ратифікацію конвенції з Чехією. Будь ласка. Прошу визначитися.

 

     "За" - 229.

 

     Ратифіковано.

 

     Будь ласка.  Слово  заступнику  голови  Державної  податкової адміністрації України Шитрі. Одна хвилина.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України. Шановні народні депутати! Спасибі за те, що ратифікували ті конвенції,  які знаходяться в нас уже з 1997 року. Стосовно застережень щодо  Австрії  і  Люксембургу,  про  які  тут говорили.  Я  скажу,  що і сьогодні,  і,  мабуть,  завтра ми ще не будемо донорами цих країн.  І питання податкових ухилень, скажімо, через офшорні зони - це зовсім інше питання.

 

     Ідеться про оподаткування тих же дивідендів, скажімо, в нашій країні і в  Австрії  чи  в  Люксембурзі.  У  Люксембурзі  сьогодні зареєстровано  всього  6 тисяч доларів українських грошей,  і десь близько 20 мільйонів він уклав в Україну. Але зараз ідеться не про це, а про адекватне оподаткування. Такі ж пільги надаються й нам.

 

     Скажімо, по  Люксембургу  загальна наша ставка - 5 відсотків, 15 відсотків - по дивідендах.  Ми кажемо,  що якщо банк надає  нам позику,  то  це  буде  5  відсотків,  якщо  якась  інша  структура вкладатиме сюди кошти - платитиме 15  відсотків,  так,  як  у  нас записано в Законі про оподаткування прибутку підприємств.  Тобто я хочу сказати, що тут немає підстав не ратифіковувати цю конвенцію.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  є пропозиція провести це голосування в поіменному режимі. Прошу визначитися.

 

     "За" - 94.

 

     Рішення прийнято.

 

     З мотивів голосування слово має депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.    Уважаемые    депутаты!    Я    хочу    обратиться    к депутатамкоммунистам: ратификация предложенных нам конвенций - это не ратификация конвенций о дружбе и  сотрудничестве.  Здесь  нечто другое.  Я  хочу  напомнить,  что  в парламенте прошлого созыва мы предупреждали,  в  том  числе  и   депутатов-коммунистов:   нельзя ратифицировать   конвенции   о   свободной  торговле,  потому  что иностранный  товар  полностью  заполнит  наш  внутренний  рынок  и остановит  наши предприятия.  Не послушали - получили.  Мы сегодня предупреждаем  (вы  уже   поддержали   ратификацию   конвенции   с Австрией): наш украинский капитал убежит туда! Проголосуете сейчас за  ратификацию  конвенции  с  Люксембургом  -  наш   капитал   из внутреннего рынка пойдет туда, в ту зону. Вот что будет! Вот такая ратификация под  лозунгом,  мол,  давайте  дружить  и  друг  друга уважать.   Поэтому   я  предлагаю  голосовать  против  ратификации конвенции с Люксембургом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за цей договір з тих трьох,  хто підняв руки? Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України. Шановні колеги! Давайте подумаємо про те, як відгукнеться наше голосування,  яка буде реакція тих країн, проекти законів про ратифікацію конвенцій з якими ми провалили? Якщо ми хочемо дружити зі світом,  то ми повинні знати, що так, як ми ставимося до світу, так і світ буде ставитися до нас. Не приймаючи проекти законів про ратифікацію   конвенцій   та   угод   про   уникнення   подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно,  ми демонструємо ніщо інше як безграмотність і невігластво.  Тому  краще  проголосувати  за  це  і  не  псувати відносин із цивілізованим світом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Голосуємо в поіменному режимі за прийняття закону про ратифікацію конвенції між урядами  України  і Люксембурга.

 

     "За" - 109.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Питання знімається  з розгляду.  Висвітіть по фракціях,  будь ласка.

 

     За: комуністи - 10 із 63; НДП - 13 із 29; НРУ - 20 із 22; "Відродження регіонів" - 14 із 18; зелені

- 4 з 13;  соціал-демократи - 4 з  13;  соціалісти  -  15  із  16; "Батьківщина" - 1 із 8;  "Громада" - 0 із 7; "Незалежні" - 1 із 5; Рух - всі 14; селяни - 10 із 12; ПСПУ - 0 з 1; "Реформи-центр" - 2 з 8; позафракційні - 1 із 7.

 

     Шановні колеги! Прошу ще буквально одну хвилинку вашої уваги! Олексію Івановичу, будь ласка. Одна хвилина.

 

     ШИТРЯ О.І. Шановні народні депутати! Я прошу 30 секунд уваги. Тільки-но ми чули, що це, мовляв, офшорна зона таких країн і ми не будемо  голосувати.  То  якраз  у  цій  конвенції  записано,   що, ратифікувавши  її,  ми  будемо мати можливість отримувати дані про доходи того чи іншого громадянина,  який знаходиться на  території Люксембурга,  обмінюватися  інформацією  про доходи,  які вони там отримують. То що ми робимо? Ми виступаємо проти цього чи за?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Все,  голосування відбулося, більше ми до нього не повертаємося.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Нам  потрібно  прийняти  проект  Закону  про внесення  змін  до  деяких   законодавчих   актів   (щодо   земель залізничного   транспорту).  Цей  проект  уже  давно  чекає  свого розгляду.  Треба внести відповідні зміни про те,  що уздовж земель залізничного транспорту мають встановлюватися охоронні зони.  Одне речення. Я думаю, все зрозуміло. Прошу підтримати.

 

     "За" - 205.

 

     Народний депутате Ємець,  я розумію,  що ви великий  правник, але можна ж це спокійніше пояснювати і роз'яснювати! (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Я звертаю вашу увагу: мова йде про те, щоб у відповідний закон внести одне речення.  Що,  нам треба доповідь по одному реченню слухати?

 

     Треба внести  у  Закон  про  транспорт  і  у Земельний кодекс України одне речення. Зачитую, слухайте, будь ласка. До Закону про транспорт  вноситься  таке речення:  "Упродовж земель залізничного транспорту можуть встановлюватися охоронні зони". Що це означає?

 

     Будь ласка,  представник Укрзалізниці,  Анатолію Васильовичу, дайте відповідь з місця, що це мають бути за зони?

 

     СЛОБОДЯН А.В.,  перший заступник міністра транспорту України. Уважаемые  народные  депутаты!  На  прилегающей  территории  вдоль железнодорожного полотна,  а также на территории станций находятся линии связи, электропередач, коммуникаций, другие обекты.

 

     Для того   чтобы   можно   было   в   перспективе   развивать железнодорожный   транспорт,  проводить  в  дальшейшем  работы  по переустройству и развитию,  а также согласовывать проведение  этих работ  с ведомством железнодорожного транспорта,  требуется внести это изменение как в Закон о транспорте, так и в Земельный кодекс.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Нагадую вам, що є відповідні висновки (не  зауваження,  а  позитивні рішення) двох профільних комітетів, які очолюють депутати Крук і Мороз,  про те,  що цей проект закону можна прийняти в першому читанні.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Хмельовий від профільного комітету. Будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов Украины. Для чего устанавливаются охранные зоны? Когда разрабатывался  проект  Закона о железнодорожном транспорте,  было предложено предусмотреть (и это в проекте оговаривалось), что там, где существует угроза оползней, обвалов, селевых потоков, где есть места  подтопления,  должны  устанавливаться   охранные   зоны   и соответственно  возводиться  гидротехнические  или какие-то другие сооружения.

 

     В Законе о транспорте и  в  Земельном  кодексе  это  не  было предусмотрено.  Принятие этой нормы не требует никаких затрат,  не требует ничего, но это просто несколько уточняет и расширяет Закон о транспорте.  Я не понимаю,  почему сегодня в зале это не находит понимания.  Два профильных комитета,  которые  рассматривали  этот вопрос,  - Комитет по вопросам строительства, транспорта и связи и Комитет по вопросам земельных отношений, а также Кабинет Министров просят вас поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Петровичу.

 

     Голосуємо? Прошу  підтримати законопроект про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у першому  читанні. Будь ласка,  мова йде про охоронні зони вздовж земель залізничного транспорту. Голосуємо проект у першому читанні. Це одне речення.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення прийнято.

 

     Тепер голосуємо законопроект у  цілому.  Голосуємо  проект  у другому читанні в цілому.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! Я дуже дякую вам за сьогоднішню плідну працю. Давайте побажаємо всі  один  одному  і  всім  болільникам  України перемоги  у  сьогоднішньому важливому футбольному матчі.  На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. До побачення, до завтра.