Стенограма пленарного засідання

17 березня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  17  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені   і   гості   Верховної  Ради!  Доброго  ранку,  шановні радіослухачі! Прошу колег підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу зареєструватися.

 

     У залі встигли зареєструватися (бо я бачу,  що деякі  фракції продовжують  свої  "засідання")  304  народних  депутати.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,  шановні радіослухачі!  Сьогодні, 17 березня, виповнюється  55-а  річниця  від  дня визволення однієї з областей нашої    України,    а    саме    Херсонської     області,     від німецько-фашистських загарбників.

 

     Дозвольте від  нашого  імені  сердечно  привітати  і  жителів Херсонщини,  і жителів усієї України з  цією  знаменною  пам'ятною датою. Добра , щастя і здоров'я їм усім (Оплески).

 

     Надійшли депутатські запити.

 

     49 народних депутатів (Пхиденко, Ведмідь та інші) звертаються до Президента України про  відміну  Постанови  Кабінету  Міністрів України  про  підпорядкування  Київського технологічного технікуму організації "Укрсоюзсервіс" і доцільність його передачі  до  сфери Міністерства освіти України.

 

     Прошу народних депутатів визначитися щодо змісту запиту.

 

     "За" - 190.

 

     Рішення прийнято.

 

     Тепер прошу  визначитись  щодо  направлення.  Для  цього  нам необхідно мінімум 226 голосів.  Прошу проголосувати за направлення запиту Президенту.

 

     "За" - 199.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Понеділка Віктора Івановича - до Президента України у зв'язку з відсутністю відповіді на звернення групи депутатів щодо передачі державного   пакета   акцій  Запорізького  заводу  феросплавів  до закритого акціонерного товариства "Український кредитний банк".

 

     Прошу визначитись щодо змісту запиту.

 

     "За" - 192.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу визначитись щодо направлення запиту Президенту.

 

     "За" - 198.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Марамзіна Федора Андрійовича - до Президента України стосовно нецільового використання 1,5 мільйона гривень, виділених урядом за розпорядженням  Президента  України  на   завершення   будівництва пологового будинку в Луганську.

 

     Прошу визначитись щодо змісту.

 

     "За" - 197.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу визначитись щодо направлення запиту.

 

     "За" - 202.

 

     Рішення не прийнято.

 

     21 народний  депутат (Мороз,  Семенюк та інші) звертається до Президента України в зв'язку з  порушенням  Закону  про  Державний бюджет   України  на  1999  рік  у  частині  фінансування  установ Національної академії наук.

 

     Прошу визначитись щодо змісту запиту.

 

     "За" - 188.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати щодо направлення запиту.

 

     "За" - 185.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги, я пропоную проголосувати за всі чотири запити до  Президента  України,  щодо  змісту  яких ми прийняли позитивне рішення,  щоб направити їх Президенту для  реагування.  Це  запити сорока дев'яти народних депутатів, Понеділка, Марамзіна і двадцяти одного народного депутата.

 

     Прошу визначитись про направлення.

 

     "За" - 222.

 

     Шановні колеги! Прогресивні соціалісти підтримують ці запити? Трьох  голосів  не вистачає.  Ще раз ставлю на голосування.  Прошу визначитись.

 

     "За" - 250.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Запити Онопенка  Василя   Васильовича,   Левцуна   Володимира Івановича  до  Прем'єрміністра  України  про  скасування Постанови Кабінету Міністрів від 18 грудня минулого  року  про  затвердження порядку  застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що  обкладаються  податком  на  додану  вартість,  як  такої,   що суперечить чинному законодавству.

 

     Групи депутатів   (Васильєв,   Коновалюк,  Матвієнков)  -  до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю Міносвіти  на  звернення щодо виплати заборгованості із заробітної плати  працівникам  і  стипендій  учням  профтехучилищ   Донецької області.

 

     Мороза Анатолія  Миколайовича  -  до Прем'єр-міністра України стосовно  ситуації  з  виплатою   заробітної   плати   працівникам профтехосвіти   у   Веселівському,   Михайлівському,  Токмацькому, Приморському,  Приазовському,  Якимівському  районах   Запорізької області.

 

     Лимар Наталії  Олексіївни  -  до  Прем'єрміністра  України  у зв'язку  із  затримкою   розрахунків   із   сільськогосподарськими підприємствами Гадяцького району Полтавської області за побудовані в 1996- 1998 роках об'єкти соціально-культурного призначення.

 

     Прошу визначитися щодо направлення цих  чотирьох  запитів  до Прем'єр-міністра.

 

     "За" - 196.

 

     Рішення прийнято.

 

     Жежук Наталії  Сергіївни  - до Генерального прокурора України стосовно  законності  рішення  Кабінету  Міністрів   України   про введення  нового порядку оплати проїзду в транспорті студентами та учнями профтехучилищ.

 

     Прошу визначитись щодо направлення.

 

     "За" - 215.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2.  Регламенту Верховної Ради   України   інформую,  що  представляти  депутатську  фракцію Батьківщина  уповноважено   також   народного   депутата   України Сафронова   Станіслава   Олександровича.   Таким   чином,  фракцію "Батьківщина" у Верховній  Раді  мають  право  представляти  вісім народних депутатів.

 

     Повідомляю про вихід зі складу депутатської фракції "Громада" народного депутата України Заплатинського  Володимира  Михайловича та  входження  його  до складу фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), з чим ми його і вітаємо.

 

     Шановні колеги!  У нас залишилося 17  хвилин  для  запитів  і оголошень.  Сьогодні  у  нас  виступи  народних  депутатів.  Прошу записатися.

 

     Будь ласка, висвітіть список.

 

     Шановні колеги!  Я пропоную спочатку надати слово від фракції прогресивних соціалістів депутату Вітренко, а потім за списком.

 

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно. Думаю, члени фракції можуть і сісти, коли виступає їх керівник.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая  оппозиция.  Уважаемые  коллеги депутаты!     Уважаемые    избиратели!    Фракция    Прогрессивной социалистической партии Украины была вынуждена и вчера блокировать трибуну,  и  сегодняшний  сессионный  день начать с того же в знак протеста  против  грубого  попрания  и  прав  народных   депутатов Украины, и самое главное - прав наших избирателей.

 

     Я напомню,  что фракция Прогрессивной социалистической партии Украины сформирована потому,  что  Прогрессивная  социалистическая партия  Украины  преодолела  четырехпроцентный барьер и получила 1 миллион 75 тысяч голосов избирателей.  Придя в Верховный Совет, мы были  готовы  работать на законных основаниях в русле Регламента и законов Украины.  В соответствии с ними  мы  имели  право  как  на руководство  комитетом Верховной Рады,  так и на представительство фракции  во  всех  -  и   международных,   и   государственных   - представительских органах,  формируемых Верховным Советом Украины. Однако  в  результате  сговора  и  политического  бандитизма  наша фракция  не  получила руководство комитетом.  Сегодня мы понимаем, почему четыре комитета возглавили представители "Громады". Это был сговор между Лазаренко и Ткаченко.

 

     Далее. Идет     формирование    международных    органов    - представительства Верховного Совета в ОБСЕ,  в Совете Европы,  - и наша  фракция теряет свою квоту,  мы не получаем законного места в составе постоянной делегации Верховного Совета в Совете Европы.

 

     Вчера вы все были свидетелями того,  как, с грубым попиранием Регламента, была незаконно сформирована "Національна рада з питань телебачення  і  радіомовлення".  Что  это  такое?  Сама  идеология формирования  Национального  совета  заключается в том,  чтобы был партийный контроль за радиовещанием  и  телевидением,  чтобы  были учтены  интересы  разных  слоев населения и разных идеологий.  Что значит  представительство  в  Национальном  совете  Княжицкого  от фракции "Реформы-центр"?  Что такое "Реформы-центр"? Не голосовали люди за эту фракцию,  не давали люди права представительства этому формированию,   тем   более   в  вопросах  контроля  за  радио-  и телечастотами.

 

     В итоге в результате  грубого  попрания  норм  Регламента  не только  Верховный  Совет парализован и не может спокойно работать, но и все принимаемые законодательные акты являются нелегитимными.

 

     Когда Александр Мороз в  угоду  Леониду  Кучме  ломал  работу Верховного Совета, он обслужил...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вимкнути мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область). Почитайте Регламент! Регламент почитайте!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутате Марченко,  прошу мені рукою  не тикати.  Народний депутате Марченко,  прошу,  будь ласка, поводьте себе  так,  як  подобає  людині  з  вищою  освітою   і   народному депутатові.

 

     Закінчуйте, Наталіє Михайлівно. Ввімкніть мікрофон.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Сегодня   мы   стали  свидетелями  того,  как Александр Ткаченко в угоду Леониду Кучме не дает Верховному Совету возможности  нормально  работать.  Мы предложили,  чтобы Верховный Совет работал в чрезвычайном режиме.  Мы внесли этот  законопроект (как  и  многие  другие) для того,  чтобы он был рассмотрен в зале парламента.  Нарушая права  нашей  фракции,  нарушая  права  наших избирателей,   нам  не  дают  возможности  полноценно  работать  в Верховном Совете.

 

     Поэтому фракция Прогрессивной социалистической партии Украины сегодня   в   качестве   превентивного  мероприятия  покидает  зал заседаний...  (Оплески). Мы оставляем только руководителя фракции. Коммунисты,  я  прошу  вас  успокоиться  и немножко поумнеть,  это пойдет вам на пользу. Мы покидаем зал заседаний, и если Комитет по вопросам  Регламента  не рассмотрит вопросы о поведении Александра Ткаченко  и  грубом  нарушении   председательствующим   Регламента Верховного  Совета  Украины,  то  мы  оставляем  за собой право на дальнейшие действия.

 

     Я хочу напомнить  всем  депутатам,  что  Муссолини  и  Гитлер пришли  к власти,  нарушая права народных представителей.  Если вы хотите  фашизации  Украины,  можете  это  сделать  своими  руками. Недопустимо нарушать права народных представителей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату  Кириленку. Підготуватися депутату Стояну.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  "Звернення  фракції  Народного  руху України у Верховній Раді до Президента України щодо подання заявки України  про  вступ до НАТО.

 

     Останнім часом   у  світі  спостерігається  значне  зростання військово-політичної    напруги.    Особливе    занепокоєння     в депутатіврухівців  викликає  подальше  поглиблення  таких  явищ на Євразійському континенті.

 

     Виразна тенденція  до  подальшого  поглиблення   протистояння Росії   та  кавказьких  народів,  перманентна  військово-політична боротьба на Балканах, виникнення нових конфліктних регіонів можуть поставити  під  загрозу  національну  безпеку України та процес її просування в напрямі євроатлантичних оборонних структур.

 

     Таким чином,  ставиться під сумнів  сам  європейський  вибір, нашої   країни,   відображений   в  Основних  напрямах  зовнішньої політики, прийнятих Верховною Радою 1993 року.

 

     За таких обставин фракція Руху у Верховній  Раді,  спираючись на главу ІІІ Основних напрямів зовнішньої політики України, вважає своїм обов'язком звернутися до Президента України,  який  здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави,  з пропозицією подати заявку на вступ України до НАТО.

 

     Відомо, що НАТО є найдієвішим оборонним  військово-політичним альянсом,  в  якому об'єднані найбільш впливові держави світу,  що вже довгі роки функціонують на  засадах  демократії  та  соціально орієнтованої ринкової економіки.

 

     Зрозуміло, що  НАТО  як  головний і найбільш надійний елемент європейської  системи  безпеки  приваблює  практично  всі   країни Центральної та Східної Європи. Польща, Чехія та Угорщина вже стали повноправними членами  цієї  військовополітичної  організації.  До вступу в НАТО готуються Словаччина,  Словенія,  Румунія, Болгарія, Литва, Латвія та Естонія.

 

     За таких умов Україна не повинна  залишатися  осторонь  цього процесу   і  вкотре  внаслідок  своєї  нерішучості  та  пасивності опинитися поза структурами європейської безпеки.

 

     Наша країна не повинна залишатися  наодинці  із  потенційними військовополітичними  конфліктами,  що мають тенденцію спалахувати на захід,  схід та південь від її  кордонів,  і  цим  ставити  під загрозу свій суверенітет та незалежність.

 

     Переконані, що подання Президентом заявки на вступ України до НАТО стане кроком до безумовного  зміцнення  системи  національної безпеки   нашої   країни,  підвищить  боєготовність  Збройних  Сил України,  остаточно  підтвердить  європейський  вибір  України  та дістане схвальну оцінку українського народу.

 

     Зі свого боку фракція Народного руху України у Верховній Раді ініціює перегляд воєнної доктрини України в частині  позаблокового статусу України з метою його скасування".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   народному   депутату  Стояну. Підготуватися депутату Сігалу.

 

     Шановні колеги!  Від того,  що ми будемо кричати "ганьба"  чи "слава",  ні в НАТО,  ні поза НАТО ми не опинимося.  Якщо Рух хоче приєднуватися,  нехай приєднується. А наша справа послухати заяву, депутат має право оголосити її.

 

     Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України.  Шановні колеги народні депутати!  У зв'язку з тим,  що Конституційний  Суд визнав   неконституційним   Закон   про  тимчасову  (до  погашення заборгованості)   заборону   підвищення   цін   і    тарифів    на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту,  що надаються  громадянам  України,   Федерація   профспілок   зробила відповідну заяву.

 

     Ми вважаємо, що це грубе порушення Генеральної тарифної угоди та посягання на соціальний захист людей.

 

     У зв'язку з цим ми просимо розглянути у Верховній  Раді  такі питання:  яким  чином  уряд має намір компенсувати людям додаткові витрати,  пов'язані з оплатою вартості житлово-комунальних послуг; який стан сьогодні із оплатою за комунальні послуги та чи має уряд можливість надавати субсидії тим людям, які цього потребують?

 

     Далі. Ми наполягаємо на тому, щоб уряд дав народним депутатам та  населенню України офіційну довідку,  наскільки збільшиться з 1 квітня плата за комунальні послуги, за квартири тощо.

 

     Наступне питання.  Завтра  Верховна  Рада   буде   розглядати законопроект про пенсійне забезпечення. У ньому фактично враховані всі  пропозиції  Федерації  профспілок  України.  Ми  будемо  його підтримувати.  Але хочу привернути увагу народних депутатів на те, що завтра постане питання,  де взяти кошти для того,  щоб  справді виплатити ті пенсії, які ми передбачаємо встановити.

 

     Хочу привернути увагу керівництва Верховної Ради до того,  що ще в травні я  вніс  законопроект  про  відміну  пенсій  державним службовцям. Його було розглянуто в комітеті Верховної Ради і ще 20 травня роздано народним депутатам,  але  його  розгляд  увесь  час відкладається. Мною запропоновано, де знайти кошти. Тобто, якщо ми скасуємо  ті  пенсії  державних  службовців,  які  вони   сьогодні отримують, це дасть можливість заплатити пенсії іншим людям.

 

     Дуже прошу  і  наполягаю  на  тому,  щоб найближчим часом мій законопроект  про  скасування  пенсій  державним  службовцям  було поставлено на обговорення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Сігал. Будь ласка. За ним

- депутат Круценко.

 

     СІГАЛ Є.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Івану Полюховичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155, Рівненська область). Дякую, Євгене Яковичу. Фракція Народного руху України. Шановні народні депутати! Шановні виборці Рівненщини і всієї України! Справа в тому, що ми є свідками щоденної еволюції роботи  Верховної  Ради  України,  на  жаль,  не  в найкращий бік. Законопроект,  який завтра буде розглядатися (я сьогодні на  ньому особливо хочу зупинитися) - про пенсії в Україні,  не задовольнить моїх виборців і в цілому всіх пенсіонерів України. Адже не секрет, що  сьогодні  в  Україні  із  загальної кількості пенсіонерів - 15 мільйонів - 12 мільйонів чоловік отримують у середньому, за станом на 12 березня 1999 року, 50 гривень, а 3 мільйони отримують пенсію 600-700 гривень.  Це пенсіонери, які її "дуже" заслужили. Як щойно говорив   пан  Стоян,  до  3  мільйонів  пенсіонерів  віднесені  в основному пенсіонери, які мають статус державного службовця. Хто ж це був у ті часи, шановні виборці? Згадайте, чи це були працівники поля або  верстата?  Це  була  номенклатура  Комуністичної  партії Радянського   Союзу,  а  також  помічники,  які  виламували  руки, виривали нігті у громадян України,  а тепер мають пенсію в  десять разів більшу і отримують її, як правило, вчасно.

 

     Фракція Народного  руху  (і  я з трибуни Верховної Ради двічі говорив про  цю  дуже  важливу  проблему)  пропонує  зробити  дуже простий  перерозподіл,  про  який  щойно говорив депутат Верховної Ради пан  Стоян:  скасувати  пенсії  державних  службовців  у  тій частині,  що  стосується якраз державних службовців не України,  а колишнього СРСР. Це перше.

 

     Друге. Пенсії,  або точніше фонд,  який звільниться внаслідок цього, перерозподілити саме найбільш незахищеним пенсіонерам нашої держави.  Тоді ми матимемо те,  про що комуністи у Верховній  Раді весь   час  говорять,  але  ніколи  за  це,  шановні  виборці,  не проголосують,  тому що це  їхній  електорат,  їхні  виборці,  їхні товариші по партії. При такому перерозподілі український пенсіонер матиме в середньому  реальну  пенсію  80  гривень  без  додаткових зборів з мобільного телефону, як пропонується в законопроекті, і з чогось іншого.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  прошу,  заспокойтеся. Я розумію, що кожен народний депутат, одержавши слово, має право говорити те, що він хоче,  але ми завтра будемо розглядати ці законопроекти і в нас буде можливість взяти участь у їх обговоренні.  Сьогодні у нас розглядаються   інші   законопроекти,   а   проблемі    пенсійного забезпечення   завтра   буде  присвячено  цілий,  так  би  мовити, спеціальний блок питань.

 

     І я просив би не звинувачувати один  одного.  І  ті,  й  інші голосують  за  те,  чого  вимагають  від  них виборці.  Так чесні, порядні люди і повинні діяти: того, що пообіцяли виборцям, треба і дотримуватися.

 

     Будь ласка. Депутат Круценко. За ним - депутат Бережний.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Круценка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  колеги депутати!  Шановні  радіослухачі!  У ці березневі дні міста й села Кіровоградщини,  як і сусідніх - Миколаївської  та  Херсонської  - областей,     відзначають     55-у    річницю    визволення    від німецько-фашистських загарбників. Я з особливим почуттям звертаюся сьогодні  до  своїх  виборців  - жителів міста Новоукраїнки,  села Комишуватого,  батьківщини   легендарного   хлібороба   Олександра Васильовича  Гіталова,  до  ветеранів  Великої  Вітчизняної війни, трудівників тилу, вдів, які відзначають героїчний ювілей.

 

     Сумно і боляче дивитись сьогодні в очі ветеранам,  адже  вони віддали  своє  здоров'я,  талант,  молоду  енергію,  щоб захистити Вітчизну,  відбудувати міста  й  села,  звести  заводи,  відродити колгоспи,  а зараз не мають чим протопити хату, за що купити ліки, а часом і поїсти. Сім місяців люди не отримують пенсію.

 

     У цей день ми,  комуністи,  з особливою силою заявляємо  нашу вимогу  до Президента,  виконавчої влади зупинити нав'язані новими окупантами  реформи  знищення  і  знущання  над  власним  народом; передати  владу  від  казнокрадів  і  багатіїв  трудовому  народу; змінити життя,  щоб жити за законами соціальної  справедливості  й поваги до людини праці; зберегти відданість справі, за яку віддали життя наші діди і батьки, проливали кров ветерани.

 

     Вітаючи вас,  шановні земляки,  зі святом,  бажаємо здоров'я, надії  і віри,  віри в те,  що спільними зусиллями ми не допустимо втягування  України  в  НАТО,  зупинимо  розвал  нашої  економіки, захистимо   ветеранів,   повернемо   впевненість  нашій  молоді  в завтрашній день. Перемога буде за нами!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бережному.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  114,  Луганська   область).   Уважаемые депутаты!  Уважаемые товарищи радиослушатели!  Сегодня исполняется восьмая годовщина Всесоюзного референдума,  когда  советские  люди сказали  свое  твердое слово:  "Да!  Быть Родине - Союзу Советских Социалистических Республик",  потому что Родину,  как и  мать,  не выбирают!  Возглавлявший  в то время Украину ненавистник советской власти Кравчук провел референдум в Украине.  Народы Украины  также сказали:  "Быть Украине независимой в составе СССР".  Только потом слово "СССР" исчезло и осталась  независимая  Украина,  в  которой руховцы обещали рай.

 

     Что из этого рая вышло, можно судить на примере моего города, в  котором  я  живу,  -  города  Стаханова,  где  28  промышленных предприятий,   12  строительных  организаций,  5  автотранспортных предприятий.  Это   город   шахтеров,   строителей,   металлургов, коксохимиков,  машиностроителей,  вагоностроителей.  В  городе  68 тысяч работающего населения.  Здесь ежегодно  строилось  50  тысяч квадратных метров жилья, а последние четыре года - ноль. Продукции производилось  на  1  миллиард  рублей   в   год.   В   результате антинародной  политики  геноцида экологическисоциального характера были закрыты все  четыре  шахты  города,  а  затем  беспрецедентно ликвидировано  обединение  "Стахановуголь".  Выброшены  и  лишены средств   к   существованию   10,8   тысячи   человек.   Остальные предприятия:  вагоностроительный завод,  машиностроительный завод, производивший эскалаторы, которые и сейчас эксплуатируются в Киеве и  в  других городах бывшего Советского Союза,  - остановлены,  не работают.  И осталось в городе всего 17  тысяч  работающих,  и  то работают они по неполной программе.  Остальные выезжают за пределы Украины в  поисках  работы,  для  того  чтобы  добыть  средства  к существованию.

 

     На плечи города легла и социальная инфраструктура. Теперь все это не может оплачиваться.  Спад обемов производства промышленной продукции в 1998 году составил к уровню 1997 года 22,9 процента, а к уровню 1990 года -  80,7.  Стала  хронической  задолженность  по выплате зарплаты и пенсий. В 1998 году пенсии были выплачены всего за восемь месяцев,  и в настоящий момент задолженность по  выплате пенсий   составляет  девять  месяцев.  Кредиторская  задолженность субектов  хозяйствования  более  чем   в   два   раза   превышает дебиторскую задолженность.

 

     Кроме этого,  после  затопления  горных  выработок  ожидается подтопление 600 гектаров территории с 2  тысячами  жилых  домов  и других обектов.

 

     Применять в  пищу  заваренные  отруби,  чтобы  не  умереть  с голода, вынуждены люди, которые забыли о хлебе насущном, не говоря уже о колбасе.

 

     Смертность в  городе  в четыре раза превышает рождаемость.  В 1998 году 50 человек покончили жизнь  самоубийством.  Обращения  в суд   по   искам   о   невыплате  зарплаты  не  приносят  желаемых результатов.  Только в  1998  году  в  суд  подано  2  тысячи  600 заявлений...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Григоровичу, завершуйте, будь ласка.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.   И  закончить  свое  выступление  я  хотел  бы словами, которые были написаны Дмитром Павлычком: "А ми не вийдемо із  бою,  бо наша доля - боротьба.  Хто,  партіє,  не йде з тобою, впаде на сміття, як лушпа". Это было сказано нынешним руховцем для руховцев, поэтому эта доля вас и ждет, товарищи-господа руховцы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ми  використали відведений час. Наполягають  на  репліках  депутати  Осташ  і  Тіщенко  Олександр. Надаємо їм по хвилині. Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Шановні колеги! У своєму полум'яному виступі  товаришка  Вітренко  дозволила  собі образити  депутатську  фракцію "Реформи-центр".  Так ось я хочу їй сказати,  що депутатська фракція "Реформицентр" створена абсолютно легітимно  після  рішення  Конституційного  Суду.  І  треба,  пані Вітренко,  читати Регламент,  тому що як фракція  ми  також  маємо право на висунення кандидатів до Національної ради.

 

     Але я  хочу  сказати  ось  що.  Людям  треба говорити правду. Абсолютним  рекордсменом  з  виїзду  за  кордон  серед   депутатів Верховної Ради є депутат Чародєєв, який понад 15 разів виїзджав за кордон за народні гроші,  він майже постійно сидить  за  кордоном. Так коли ви говорите правду: коли кажете про захист народу чи коли дивитеся на вашого  колегу  по  фракції  Чародєєва,  який  проїдає народні гроші?

 

     І нарешті,  це  ви  були  у  змові  з  Ткаченком,  це ви його обирали.  Як кажуть у народі,  бачили очі, що обирали, тепер їжте, хоч повилазьте!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Думаю, що для майбутніх укладачів збірок прислів'їв і висловлювань Верховна  Рада  буде  невичерпним джерелом.

 

     Депутат Тищенко Павло.  Увімкніть мікрофон.  Одна хвилина для репліки. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо,  Адам Иванович.  Город Харьков.  Уважаемые товарищи!   Сегодня   во   время  выступления  представителя  Руха Кириленко мы все увидели, что для нынешних представителей Руха нет более актуальной проблемы,  чем вступление в НАТО.  Как говорится, мало у нас бед, еще новую хотят нам навязать.

 

     Сегодня не это является главной причиной народных  страданий. Сегодня  в  Украине  -  геноцид.  Когда  люди не получают пенсий и зарплаты,  нам еще не хватало повесить себе  на  шею  иностранного оккупанта!

 

     В этой   связи   обращаюсь  к  маститым  руховцам.  Уважаемые руховцы!  Не  калечьте  молодого  парня  Кириленко!  Он   молодой, симпатичный,  зачем  же  ему "вывихивать" мозги?  Зачем заставлять озвучивать такую одиозную,  будем говорить,  тираду о вступлении в НАТО?   Тем   более   что  вы  толкаете  Президента  на  нарушение Конституции.  Ему,  естественно,  не привыкать к этому,  но тем не менее   давайте  не  пытаться.  В  ином  случае  я  буду  вынужден назвать...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     Шановні колеги!  Якщо ми беремо слово для репліки,  то  треба використовувати його згідно з Регламентом.

 

     Шановні колеги!  Якщо керуватися Регламентом і надавати слово на вимогу кожному,  хто хоче взяти слово для репліки, то ми можемо жодного  питання  протягом дня не розглянути,  бо в нас у залі 347 народних депутатів. Якщо кожен візьме хвилину для репліки (а в нас рідко  хто  дотримується регламенту),  це вже буде десь 400 хвилин тільки  для  реплік.  Тому  давайте,  шановні  колеги,  на   цьому закінчимо, тим більше що час вичерпано, і будемо реалізовувати наш план роботи,  тому що в ньому сьогодні,  ви знаєте,  дуже  і  дуже багато питань.

 

     Прошу уваги! У вас буде можливість виступити...

 

     Ну, будь ласка, депутате Мороз. Одна хвилина.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Тут мене одна жінка часто ображає,  але Бог  їй  пробачить,  я  нічого говорити не буду.

 

     У мене така пропозиція.  Ми вчора проголосували про включення до порядку денного законопроекту про внесення змін до  Закону  про ціни  і  ціноутворення стосовно комунальних платежів тощо.  Я дуже прошу  вас,  Адаме  Івановичу,  дати  розпорядження   Секретаріату розмножити  зараз ці законопроекти,  розповсюдити серед депутатів, щоб ми сьогодні їх прийняли,  тому що люди чекають  відповіді  від депутатів,   від   Верховної  Ради,  і  вона  може  дати  потрібну відповідь.

 

     Дуже прошу вас:  дайте таке доручення,  а зараз  проголосуємо про  включення до порядку денного на сьогодні питання про внесення змін до Закону про ціни і ціноутворення.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Підіб'ємо  короткі  підсумки.  У заяві,  з  якою  від  Прогресивної соціалістичної партії виступила народний  депутат  Вітренко,  вживалися  не  зовсім  парламентські вислови   про   те,   що  була  якась  змова,  в  результаті  якої представники фракції не очолили жодного комітету.

 

     Інформую всіх     радіослухачів.     Фракція     Прогресивної соціалістичної  партії України не одержала жодного комітету,  тому що її представники ставили ультимативну вимогу.  І  ті,  хто  брав участь  у засіданнях Погоджувальної ради,  можуть підтвердити,  що вони претендували на те, щоб очолити лише один комітет - Комітет з питань економічної політики.

 

     Щодо інших  комітетів  (а  їм пропонувалися комітети з питань соціальної  політики,   з   питань   молодіжної   політики)   вони категорично  відмовились  і поставили вимогу:  лише один комітет - Комітет з питань економічної політики.  Ось так було на засіданнях Погоджувальної ради.

 

     Щодо заяви Кириленка про приєднання до НАТО,  то, я думаю, ми будемо досить детально говорити про ці проблеми,  коли 24  березня проводитимемо закрите засідання,  присвячене оборонним питанням, у тому числі і проблемі НАТО.

 

     Щодо висловлювань народного депутата Стояна.  Знову ж таки  я вже  коротко  говорив  про  те,  що  завтра  ми  розглядатимемо цю проблему.

 

     А стосовно законопроекту про внесення доповнень до пенсійного законодавства,   а   точніше   щодо  ліквідації  пенсій  державних службовців,  то я просив би підготувати це питання і на  засіданні Погоджувальної  ради  в понеділок внести цю пропозицію з тим,  щоб найближчим часом ми цей законопроект розглянули.

 

     Те саме пролунало й  у  виступі  депутата  Полюховича.  Решту питань ми зараз будемо розглядати.

 

     Головуючому надійшла    заява    від    народного    депутата Єльяшкевича.  "У  зв'язку  з  тим,  що  в  результатах  поіменного голосування 16 березня стосовно імпічменту Президента напроти мого прізвища  надруковано  "утримався",  прошу   оголосити   під   час сесійного   засідання,  що  я  голосував  за,  і  врахувати  це  в результатах голосування". Що я і зробив.

 

     Шановні колеги!  Нам  треба  визначитися  щодо  двох  питань. Перше.  Ми вчора з вами 245 голосами проголосували за включення до порядку денного питання про внесення змін до  Закону  України  про ціни   і   ціноутворення.  Наскільки  мені  відомо,  ці  матеріали розтиражовані  і  повинні  бути  роздані  в  залі.  Тут  є  чотири законопроекти:  народного  депутата Симоненка,  народного депутата Мороза,  народного  депутата   Вітренко   і   народного   депутата Павловського.  Є  чотири  законопроекти.  Однак  тут  виникає одна проблема, шановні колеги. Оскільки ми з вами будемо знову приймати поправки   до   закону,   який   уже   пройшов,  вибачте  за  таке висловлювання,  пекельні муки,  тобто  через  процедуру  подолання вето,   а  потім  через  Конституційний  Суд,  то  бажано  було  б розглядати  це  питання  за  повною   процедурою   відповідно   до Регламенту.  Тобто  щоб  ми  його  розглянули  тоді,  коли  будуть висновки профільного комітету.

 

     Прошу Комітет  з   питань   економічної   політики   сьогодні терміново розглянути це питання,  і,  як тільки комітет дасть свій висновок,  ми відразу (оскільки вчора проголосували  за  включення цього питання до порядку денного) його розглянемо.  Якщо буде воля залу на те, щоб розглядати без висновків профільного комітету (але я ще раз кажу,  що цього не хотілося б), то ми, може, розглянемо і без висновків.

 

     А зараз я попрошу,  щоб профільний комітет зумів,  можливо, о 12  чи  о  14-ій  годині  оперативно  розглянути це,  з тим щоб ми сьогодні повернулися до  розгляду  цього  законопроекту.  Не  буде заперечень?

 

     Друге. Шановні  колеги,  пропоную включити до порядку денного питання  про   вилучення   і   надання   земельних   ділянок   для несільськогосподарських   потреб.   Ці   питання  в  нас  постійно виникають.  Тому я просив би  оперативно  їх  вирішувати  і  після надходження  від  профільного  комітету  включати  їх  до  порядку денного і розглядати.

 

     Прошу підтримати,  бо це ті  питання,  які  так  само,  як  і організаційні, чекають свого негайного вирішення.

 

     "За" - 191.

 

     Шановні колеги!  Ще раз звертаю вашу увагу на те, що питання, які ми постійно розглядаємо,  можуть  виникати  буквально  кожного робочого тижня,  тому що є питання,  які ми не можемо передбачити, коли складаємо порядок роботи тієї чи іншої сесії.  Це питання про призначення  та  про  звільнення суддів,  про перехід депутатів до інших комітетів і так далі. Тобто це питання робочого порядку. Ось я  дивлюся,  що  тут  набралося,  напевно,  десятків три чи чотири пропозицій від різних областей про те,  щоб  у  законному  порядку були надані вилучені землі,  що передані в тимчасове користування. Думаю,  що ми повинні  піти  назустріч  тим  обласним  радам,  які дотримуються законів України і діють відповідно до них.

 

     Пропоную включити це до розгляду,  а потім, коли ми конкретно будемо розглядати матеріали щодо кожної ділянки,  ми  будемо  щодо кожної окремо визначати своє ставлення і голосувати.

 

     Прошу підтримати  пропозицію  про включення цього питання,  а потім,  коли буде висновок профільного комітету,  конкретно будемо приймати рішення.

 

     "За" - 205.

 

     Не розумію.  У  нас  карток  достатньо,  а  людей  не зовсім. Особливо я не розумію,  чому частина  фракцій  проводить  сьогодні якісь заходи, адже центр залу майже порожній.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  "Громада".  Уважаемый Адам Иванович! Я прошу разделить вопросы и проголосовать в поименном режиме то, что больше   всего   волнует  наших  граждан,  -  проекты,  касающиеся изменений в системе ценообразования,  чтобы не допускать повышения цен и тарифов, обрекая наших граждан на нищенское существование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.     Представитель     фракции     Прогрессивной социалистической партии, права которой постоянно нарушаются в этом зале.  Адам Иванович, давайте мы по этому вопросу выполним решение Верховного Совета и социальные вопросы рассмотрим завтра.  Было же такое  решение.  И  к этому моменту данный вопрос будет рассмотрен профильным комитетом, и будут сделаны выводы.

 

     И относительно вашей реплики.  Дело  в  том,  что  вы  сейчас выплеснули  в  эфир очередную клевету о том,  что вроде бы фракция отказывалась от комитета или ставила  ультиматумы,  требуя  только комитет  по  вопросам  экономической политики.  Давайте мы с вами, Адам Иванович,  договоримся по-джентльменски:  вы дадите поручение проверить   все   стенограммы,  и  если  в  них  будет  хоть  один ультиматум,  я принесу вам публичное извинение.  Если его  там  не будет  (а  его  не  могло быть,  потому что нам никто подобного не предлагал), вы публично попросите извинение за ту клевету, которую выбросили в эфир.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире    Романовичу,   виклик   приймається. Стенограми будуть надані,  і результати будуть оголошені.  Я дякую вам за досить мудре рішення.

 

     Депутат Філіпчук, і будемо визначатися.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух  України.  Я за те,  щоб надзвичайно серйозні питання,  з яких обласні ради давно прийняли...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  у вас щось  або  з  мікрофоном,  або  з горлом. Будь ласка, вставте картку в інший мікрофон...

 

     Будь ласка, вийдіть на трибуну.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний  рух  України.  Я  знаю,  що проблема виділення земельних ділянок є дуже  серйозною.  Обласні  ради  вже давно за це проголосували і чекають,  щоб Верховна Рада затвердила це рішення.  Але даного питання сьогодні не було в плані,  і там є кілька речей,  які ми мусимо поставити на голосування,  щоб надалі вони мали все ж законодавче врегулювання...  Ідеться про виділення лісів  першої  категорії та ріллі у великих розмірах - 100,  200 і більше гектарів.  Це тема особливої розмови, і ми хотіли б, щоб це питання не дискутувалося завтра. Розгляд цих двох проблем ми могли б запланувати на перспективу.  Це повинно вирішуватися не так,  як ми інколи робимо, - проводимо питання через сесійний зал Верховної Ради.

 

     Олександре Олександровичу,  я думаю,  що ви погодитеся з цим, тому   що   подібне  питання  дискутувалося  і  у  Верховній  Раді попереднього скликання.

 

     І тому я просив би завтра це питання розглянути першим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги!  Ви,  по суті, підтвердили те, з чим я до вас звертався,  тобто  щоб  включити  це питання до розгляду.  А потім кожен із  40  пунктів  ми  будемо  голосувати  окремо,  тут  немає проблем.

 

     Будь ласка,  Олександре  Олександровичу.  Для  довідки  слово депутату Морозу, і голосуємо.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановний  Адаме  Івановичу!   Шановні   депутати! Георгій  Георгійович  правильно  пропонує,  але  такої методики ми дотримувалися  під  час  розгляду  цього  питання   на   засіданні комітету.  Ми вилучили всі ті пункти постанови,  які викликали хоч якийсь сумнів.

 

     І пропонується,  по-перше  (Адам   Іванович   тут   правильно сказав),  зараз  це питання включити до порядку денного,  а потім, якщо у вас виникне сумнів щодо будь-якого об'єкта,  то ми  зможемо його назву вилучити з постанови і прийняти її без згадування цього об'єкта.  Але  важливо,  щоб  ми  дали  можливість  вирішувати  ті питання,   які   пов'язані   сьогодні  з  будівництвом  конкретних об'єктів,  стосовно яких є рішення обласних рад і всіх відповідних інших інстанцій.

 

     Я просив би підтримати пропозицію головуючого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  щодо обміну зауваженнями і з приводу питань, які ми розглядаємо,  я хотів би зробити  такі  висновки.  Народний депутат  Єльяшкевич  пропонує  розділити  ці  питання.  Ці питання розділені.  Питання про включення до порядку денного законопроекту про  внесення  змін  до  Закону  про  ціну  і  ціноутворення вчора вирішене 245 голосами.  Його  включено  до  порядку  денного.  Тут проблем немає.

 

     Є проблема  технічного характеру.  Треба,  щоб були необхідні документи  й  висновок  профільного  комітету.  Якщо  комітет   їх подасть, ми це питання будемо сьогодні ж розглядати.

 

     Так що  про  включення  цього  питання  до порядку денного не йдеться,  оскільки воно вчора вже включене,  а йдеться про те, щоб нам  включити на сьогодні до порядку денного питання про вилучення земельних ділянок.  Бо справді,  у нас ні тих коштів,  і ні  лісів немає. Це перше.

 

     І друге.   Ще  раз  наголошую,  ми  ж  кожну  позицію  будемо голосувати окремо.  І тоді,  якщо  потрібно  щось  буде  вилучити, вилучимо,  а те, що проходить, приймемо. Нехай собі люди вирішують проблеми.  Прошу  підтримати,  шановні  колеги,   пропозицію   про включення.

 

     "За" - 205.

 

     Прошу представників тих фракцій,  які не голосують, висловити свою думку з  цього  приводу.  Чому  вони  проти  включення  цього питання?  Хто є з представників фракцій,  які не голосують? Хто за те,  щоб  провести  голосування   в   поіменному   режимі,   прошу визначитися.

 

     Ми на рівному місті робимо собі проблему і витрачаємо час.  Я не розумію, чому тільки?

 

     "За" - 182.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на голосування в поіменному режимі  пропозиція  про те,  щоб  включити  це  питання  до  порядку денного.  Включити до порядку денного - це не означає,  що ми  його  сьогодні  встигнемо розглянути.  Я  не виключаю,  що це може бути й завтра,  але треба включити до  порядку  денного  питання  про  вилучення  і  надання земельних  ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження  місць  розташування  об'єктів.  Прошу   проголосувати. Голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято, питання включено. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!     Переходимо     до    реалізації    нашого сьогоднішнього порядку денного.

 

     Розглядається питання про дострокове  припинення  повноважень народного депутата України Павличка Дмитра Васильовича.

 

     Пропонується такий проект постанови (прошу послухати):

 

     "Відповідно до  статті  81  Конституції України Верховна Рада України постановляє:  припинити достроково повноваження  народного депутата   України   Павличка   Дмитра  Васильовича,  обраного  по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від Народного руху   України,   у  зв'язку  з  особистою  заявою  про  складення повноважень".

 

     Інформую народних депутатів про те,  що у справі  є  особиста заява Дмитра Васильовича.

 

     "Голові Верховної Ради.

 

     Заява.

 

     Відповідно до  статті  81  Конституції України прошу порушити перед  Верховною  Радою  України  питання  про   припинення   моїх депутатських   повноважень   у   зв'язку   з   призначенням   мене Надзвичайним і повноважним послом України у Республіці Польща з 15 березня 1999 року".

 

     Прошу, шановні колеги, проголосувати за проект постанови.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги!   На   превеликий   жаль,   так   записано  в Конституції,  що  ми  повинні  формально  приймати  рішення,   бо, зрозуміло,  що  в  тій  же  Конституції  записано,  що депутатські повноваження депутат  повинен  виконувати  тільки  на  професійній основі.  Не  може  він водночас знаходитися і в Польщі,  і в нашій залі.

 

     Прошу ще раз проголосувати і підтримати,  тим  паче,  що  всі необхідні   документи  і  особиста  заява  Дмитра  Васильовича  є. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.  Так  що  побажаймо  новому  послу  плідної роботи.

 

     ----------

 

     Розглядається питання  про  обрання членом комітету народного депутата України Шарова Ігоря Федоровича.

 

     Шановні колеги! Пропонується такий проект Постанови Верховної Ради про зміни в складі комітетів Верховної Ради.

 

     Верховна Рада України постановляє: "Обрати народного депутата України Шарова Ігоря Федоровича  членом Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД,  увільнивши його від обов'язків члена Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства".

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 181.

 

     Шановні колеги! Ще раз поставлю проект на голосування, але це ще тільки раз. Досить. Сьогодні ми будемо голосувати оперативно.

 

     Депутат Шевчук. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська  область).  Комітет  з  питань  охорони   здоров'я, материнства  і  дитинства не заперечує проти того,  щоб Ігор Шаров перейшов у інший комітет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Уважаемые товарищи, я вас прошу:  поддержите предложение,  ибо работа комитета парализована. Причину вы знаете. Поэтому я вас очень прошу принять решение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Будемо   голосувати.   Щодо   пропозиції народного   депутата  Журавського  про  проведення  голосування  в поіменному режимі.  Як ви знаєте, Регламент передбачає, що кадрові питання (а це кадрове питання) в поіменному режимі не голосуються, за винятком дачі згоди на притягнення  до  відповідальності  та  в разі прийняття рішення про недовіру уряду.

 

     Тому прошу   підтримати   пропозицію   профільних  комітетів, голосуючи не  в  поіменному  режимі.  І  Борис  Ілліч  Олійник  не заперечує,  і депутат Шевчук не заперечує:  один - проти того, щоб взяти, а другий - проти того, щоб віддати.

 

     Прошу визначитися. Дружно голосуймо.

 

     "За" - 201.

 

     Я пропоную таке.  Ігоре Федоровичу,  ви ще  трошки  проведіть дипломатичні  переговори,  оскільки переходите саме в той комітет, де займаються дипломатією.  А ми на одному з  найближчих  засідань повернемося  до  розгляду цього питання (Шум у залі).  Ну,  якби ж було 220 голосів за, то можна ще раз голосувати, а якщо 201?

 

     Голосуємо останній раз. Сподіваюсь, що результативно.

 

     "За" - 228.

 

     Вітаємо вас, Ігоре Федоровичу.

 

     Але, шановні колеги, я дуже просив би вас одразу визначатися, як голосувати з того чи іншого питання, тому що ми витрачаємо дуже багато часу на переголосування.  Сьогодні  я,  з  вашого  дозволу, намагатимуся не ставити проекти на переголосування,  тому що на це витрачається дуже багато часу.  Давайте одразу  визначатися.  Якщо питання не проходить, воно буде зніматися з розгляду.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  слухається  комплекс  питань,  пов'язаних  з інформаційною  сферою.  Прошу  уваги!  Ми  з  вами  на   засіданні Погоджувальної ради домовилися (про це інформував Голова Верховної Ради сесію),  що віднині питання будуть розглядатись у  блоках.  Є така  домовленість.  Ось  сьогодні  вноситься  перший  такий  блок інформаційних питань.  Я зараз оголошу,  які питання.  З усіх  цих (здається,  п'яти  чи шести) питань доповідач - голова профільного комітету - зробить  одну  доповідь.  Потім  з  деяких  із  них  ми заслухаємо  співдоповідачів.  Після  того  ми всі ці законопроекти разом обговоримо, а далі щодо кожного з них будемо приймати окрему постанову.  Зрозуміло, шановні колеги? Це для того, щоб прискорити розгляд.

 

     Слово надається голові Комітету з  питань  свободи  слова  та інформації  Івану  Сергійовичу  Чижу,  який нам доповість про такі законопроекти.  Проект Закону про внесення змін  та  доповнень  до Закону  України  про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів - це перший.  Наступний -  проект Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України про Національну раду України з  питань  телебачення  і  радіомовлення. Потім  - проекти постанов про газету Верховної Ради України "Голос України" і про внесення змін  та  доповнень  до  статуту  редакції журналу  Верховної Ради України "Віче" (тут співдоповідачем,  якщо буде бажання,  виступить народний депутат Правденко).  Депутат Чиж також  доповість  проект  Закону  про внесення змін і доповнень до Цивільного кодексу України щодо  відповідальності  засобу  масової інформації  та  журналіста  за заподіяну ними моральну (немайнову) шкоду.  Співдоповідачем цього законопроекту буде народний  депутат Шеховцов.

 

     Ну, і,  напевне,  проект  Закону  про  внесення  доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України... Ми тут заслухаємо заступника міністра, так, Іване Сергійовичу?

 

     І ще  один із законопроектів на вимогу автора законопроекту - секретаря Комітету з питань свободи слова та інформації  Шевченка. Після  того,  як  виступить  Іван  Сергійович,  ми дамо можливість депутату Шевченку представити Закон України про внесення  змін  до Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про  державний  контракт  і державне замовлення на 1993 рік з пропозиціями Президента України.

 

     Ось такі питання будуть розглядатися.  Іван Сергійович Чиж  - доповідач,  співдоповідачі - депутат Шевченко і заступник міністра юстиції  Пасенюк  Олександр  Михайлович.  Потім  обговорюємо   всі питання в комплексі і щодо кожного з них голосуємо.

 

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Питань, дійсно, багато,  але розгляд  їх  технологічно  і  методично  новий,  і  я сподіваюся,   що   ми  скоротимо  процедуру  розгляду  і  приймемо ефективні і потрібні рішення.

 

     Щодо проектів законів про державну підтримку засобів  масової інформації  та соціальний захист журналістів і про внесення змін і доповнень до  Цивільного  кодексу  України  щодо  відповідальності засобу масової інформації та журналіста за заподіяну ними моральну (немайнову) шкоду.  Доповідаю саме так,  оскільки ці законопроекти автентичні, вони практично випливають один з одного.

 

     Запропоновані зміни   та  доповнення  до  Цивільного  кодексу України і доповнення до  Закону  України  про  державну  підтримку засобів  масової  інформації  щодо відповідальності засобу масової інформації та журналіста за заподіяну  ними  моральну  (немайнову) шкоду,  на мій погляд,  слід розглядати як невідкладні, оскільки в сучасній Україні,  що визнано вже і  міжнародним  співтовариством, посилюється  загроза  свободі слова,  плюралізмові,  демократичним засадам інформаційної діяльності.

 

     У цивілізованому світі використовуються, як правило, невисокі розміри  відшкодувань  за  моральну  (немайнову) шкоду,  заподіяну спростованими  судами  відомостями,   поширеними   в   суспільстві засобами   масової   інформації.   Головним  завданням  при  цьому розглядається  встановлення   істини,   спростування   неправдивої інформації,  яка до того ж часто не зумовлена злим умислом. Органи державної влади та органи місцевого  самоврядування,  державні  та політичні діячі, посадові особи згаданих органів узагалі не можуть претендувати (і європейське право,  і світове  в  принципі  так  і виписує)  на грошове відшкодування моральної (немайнової) шкоди на рівні інших громадян.

 

     Вони мусять виявляти  толерантність  до  повідомлень  засобів масової  інформації  і,  маючи значно ширші,  ніж в інших громадян можливості,  домагатися захисту своєї честі й гідності та  ділової репутації  здебільшого  позасудовими  засобами.  У  разі  судового розгляду  конфліктів  щодо  відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди  Європейський  суд  до  цього часу практично у всіх випадках ухвалював  рішення  на  користь  журналістів  та  засобів  масової інформації.  Ми  ж  маємо  численні,  кількісно  переважаючі факти призначення судами  непомірних  штрафів  (особливо  це  стосується опозиційних засобів інформації), що загрожують руйнуванням засобів масової інформації,  особливо  опозиційних,  наголошую,  та  інших критично  настроєних  щодо діяльності виконавчої влади і впливових нині економічних сил,  а також фінансовим і морально психологічним пригніченням журналістів, спонукають їх до відмови від принципових позицій.

 

     Однією з причин непомірних штрафних санкцій за рішенням судів є  те,  що  законодавством  України,  як  слушно  зауважив  Голова Верховного Суду України  Віталій  Федорович  Бойко,  не  визначено граничних    (максимальних)   розмірів   відшкодування   моральної (немайнової) шкоди.  Цивільний кодекс України  передбачає  порядок захисту   честі,  гідності  та  ділової  репутації  (стаття  7)  і відшкодування моральної (немайнової)  шкоди  (стаття  4401).  Якщо перша зі згаданих статей,  як і весь розділ Цивільного кодексу, до якого  вона  входить,  покликана  встановити   загальний   порядок судового  обстоювання  прав  громадян  і  організацій щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, то інша покликана встановити норми  відшкодування.  Однак  вона  визначає  нижню межу (зверніть увагу: нижню межу) грошового відшкодування (там написано: не менше п'яти  мінімальних  розмірів  заробітної  плати) і ніяк не обмежує верхній (граничний,  максимальний) розмір такого відшкодування. Ще раз  наголошую:  таке  упущення  в  правовому плані веде просто до знищення  засобів  інформації  через   судові   позови.   Практика свідчить,  що  справжнє значення має якраз верхня межа і практично не  має  сенсу  нижня.  Необмеженість  штрафних  стягнень  саме  й дозволяє фінансово знекровлювати засоби масової інформації, чинити над ними й журналістами справжні розправи.

 

     Прийняттям законопроектів,  які  пропонуються,  про  внесення змін та доповнень до Закону про державну підтримку і до Цивільного кодексу така практика може бути рішуче змінена.  У проекті  Закону про  внесення  змін  та  доповнень  до Цивільного кодексу,  як і в проекті Закону про  внесення  змін  та  доповнень  до  Закону  про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів,   враховуються   серйозність   наслідків    моральної (немайнової)  шкоди,  незадовільне становище більшості вітчизняних засобів  масової  інформації,  особливо  друкованих,   міжнародний досвід  диференціації та особливостей судового визначення розмірів відшкодувань громадянам і органам влади та  її  посадовим  особам, конкретні  розміри  грошових  стягнень такого типу запроваджені за рубежем. Міг би назвати десятки країн, досвід яких ми використали. Тут і Росія, і Італія, і багато інших країн.

 

     Водночас проект  закону  націлений  на надання судам належних можливостей  для  призначення  різних  розмірів   відшкодувань   з урахуванням    масштабів    поширення   спростованих   відомостей, використання  позивачами  досудових  можливостей  захисту   честі, гідності та ділової репутації, спростування фальшивих, неправдивих відомостей.

 

     Тобто законопроекти комплексні, вони не стають на бік тільки, скажімо,  журналістів,  залишаючи  поза  увагою  тих,  чию честь і гідність ображено.

 

     У процесі   підготовки   законопроекту   розглянуто   варіант постановки  розміру  відшкодувань  у залежність від статусу засобу масової    інформації    (загальнодержавний    друкований     ЗМІ, загальнонаціональний канал телебачення чи радіомовлення).

 

     Гадаю, і  комітет  таке  підтримав,  цього  не варто робити з трьох причин. По-перше, масштаби поширення спростованої інформації мають  ураховуватися  судами  не  окремо,  а  в поєднанні з іншими обставинами,  які сукупно впливають на обсяги  завданої  моральної шкоди.  По-друге,  такі  масштаби  залежать скоріше не від статусу засобу масової інформації, а від тиражу друкованого засобу масової інформації  або  часової  тривалості  мовлення,  коли  йдеться про аудіовізуальні засоби інформації,  та інших обставин.  І по-третє, суд  має  право  на  різноваріантність  рішень із урахуванням усіх визначальних обставин.

 

     У сьогоднішньому порядку  денному  є  законопроекти  народних депутатів  Шеховцова  і  Ромовської  з цього приводу.  Я зовсім не відкидаю  їх.  Комітет  наш  із  посиланням  на  ці  законопроекти пропонує  свої.  Я думаю,  що нормально було б прийняти і зміни до статті 7,  що пропонують Шеховцов і Ромовська,  і до статті  4401, оскільки  то конкретна стаття,  яка встановлює санкції за вчинення такого діяння. Це що стосується цих двох законопроектів.

 

     Тепер щодо проекту Закону про внесення змін  і  доповнень  до Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.  У статті 1 Закону про Національну раду  України  з питань  телебачення  і радіомовлення визначено статус Національної ради як конституційного постійно діючого позавідомчого  державного органу, підзвітного Верховній Раді України і Президентові України. Отож Національна рада не є органом  центральної  законодавчої  або виконавчої влади.  Позавідомчість Національної ради потребує більш детального законодавчого врегулювання  багатьох  проблем,  зокрема соціально-побутового   забезпечення   її   працівників,   оскільки нормативні документи Кабінету Міністрів України з  цих  питань  не поширюються на її працівників.

 

     Тому ми  пропонуємо  доповнити  статтю  15  частиною  восьмою такого  змісту:  "На   працівників   апарату   Національної   ради поширюється   відповідний   порядок   оплати   праці,   медичного, санаторно-курортного,  побутового й транспортного  обслуговування, встановлений для працівників..." У тексті проекту закону написано: "апарату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету   Міністрів   України".  Редакційно  можна  змінити:  для працівників відповідних категорій вищих державних установ. Можна й таку редакцію.

 

     Під час  обговорення  в  другому  читанні  проекту Закону про Національну раду  з  питань  телебачення  і  радіомовлення  окремі депутати (це тоді, коли він приймався в 1997 році) внесли поправки до  статті  27.   Поправками   передбачається   перерахування   до Державного  бюджету України грошового ліцензійного збору за видачу ліцензій та їх цільове використання Національною радою на розвиток вітчизняного телебачення й радіомовлення.

 

     Цей закон  набрав  чинності  17  жовтня  1997 року,  а тому з об'єктивних причин окремі рядки  як  дохідної,  так  і  видаткової частин у Держбюджеті України на 1999 рік,  що стосуються грошового ліцензійного збору,  не записано,  хоча були відповідні пропозиції як Національної ради, так і нашого комітету.

 

     Унаслідок такої невизначеності склалася ситуація, коли сплата телерадіоорганізаціями грошового ліцензійного збору до  Державного бюджету   України   може  спричинити  їх  нецільове  використання, оскільки відсутня відповідна видаткова частина  у  ньому  стосовно цих коштів, а сплата телерадіоорганізаціями грошового ліцензійного збору  до  Національної  ради   привести   до   порушень   чинного законодавства про Національну раду.

 

     На сьогодні      тимчасово      призупинено     перерахування телерадіоорганізаціями України зазначених  коштів  і,  відповідно, вони не можуть отримати своєчасно ліцензій.

 

     Комітет звертається  до  Верховної Ради України з пропозицією внести до Закону України про Національну  раду  України  з  питань телебачення і радіомовлення також зміни до статті 27, яка дозволяє здійснювати сплату грошових зборів телерадіоорганізаціями  України за   ліцензування   права   мовлення   в  порядку,  який  діяв  до запровадження закону.

 

     Отже, пропонуємо абзац 3 статті 27 викласти в такій редакції: "Розміри грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензій".

 

     Кабінету Міністрів  України  й  Національній  раді  з  питань телебачення та радіомовлення рекомендовано розробити новий порядок перерахування  грошового  збору  до  Державного бюджету України та його  цільове  використання   Національною   радою   на   розвиток вітчизняного  телебачення  і  радіомовлення й застосувати його з 1 січня 1999 року, тобто з нинішнього бюджетного року.

 

     Національна рада в принципі не повинна бути  залежною.  І  це найголовніше.   Такі  механізми,  коли  ліцензійні  кошти  повинні використовуватися на розвиток телебачення й радіомовлення, а також на  фінансування діяльності Національної ради,  якраз і роблять її саме тим органом, якого вимагає Конституція.

 

     Прошу підтримати також і цей  законопроект,  як  і  попередні два, в першому читанні.

 

     Тепер щодо  проектів  постанов  Верховної  Ради  України  про газету Верховної Ради України "Голос України" та про внесення змін і  доповнень  до  статуту  редакції журналу Верховної Ради України "Віче".

 

     Шановні колеги,  ми явно  недостатньо  уваги  надаємо  газеті Верховної Ради України "Голос України". Ви пам'ятаєте, що відбувся звіт  редакції,  редактора  зокрема,  і  ми  прийняли   відповідну постанову.   Постанова  Верховної  Ради  зобов'язувала  внести  на розгляд Верховної Ради статут редакції "Голосу України", положення про редакційну раду, яка повинна формуватися з депутатів Верховної Ради.  Якраз ці документи сьогодні  й  вносяться  на  затвердження Верховної Ради.

 

     Принагідно маю  сказати,  що  є  висновок науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради щодо проекту  статуту.  Він не  зовсім ураховує законодавчі реалії,  оскільки містить критичні зауваження до того,  що газета  не  повинна  укладати  договір  із засновником.  Але  це вимога статті 31 Закону про друковані засоби масової  інформації  (пресу)  в  Україні,  яка  вимагає  укладення договору   про  виробничі,  фінансові  та  майнові  відносини  між засновником і редакцією.

 

     Щодо положення про редакційну раду,  то  воно  дуже  серйозно опрацьовано  в  комітеті.  Кілька  разів  ми  поверталися до цього питання й уважно працювали над ним.  Є пропозиція до цього проекту положення   редакційну   раду  формувати  з  урахуванням  принципу пропорційності.  Але  не  можемо  ми  її  створити   недієздатною, розбухлою, скажемо так.

 

     Тому пропонується,   щоб  від  фракції,  яка  налічує  до  50 народних депутатів,  до  редакційної  ради  входив  один  народний депутат.  Тобто  всі  наявні  у  Верховній  Раді  фракції матимуть фактично по одному представникові в редакційній  раді.  Два  члени редакційної  ради  входитимуть від фракції,  яка має від 51 до 100 народних депутатів.  Реально на це може претендувати в  нинішньому складі  фракція  Народнодемократичної  партії (там 56 чоловік).  І трьох членів редакційної  ради  матиме  фракція,  до  складу  якої входить  понад  101  депутат.  Це - фракція комуністів.  За такого кількісного складу цей орган міг би бути достатньо дійовим.  Отже, прошу підтримати такі формулювання й таку позицію.

 

     Далі. Склад   редакційної   ради  пропонується  затверджувати Голові Верховної Ради України за поданням профільного комітету  та підсумками  обговорення  його нарадою голів комітетів,  керівників фракцій і голів депутатських груп.

 

     От такі зміни.  Коли будуть якісь запитання, задасте. Я прошу підтримати   всетаки  й  затвердити  ці  основоположні  документи, оскільки "Голос України",  якщо  вже  так  придивлятися  до  букви закону,  діє тепер дещо нелегітимно,  бо відповідні документи досі не були затверджені. Комітет просить підтримати.

 

     Щодо редакції журналу "Віче",  то  тут  справа  ще  простіша, оскільки  ми  повинні  затвердити  статут,  навіть  не  статут,  а прийняти Постанову  про  внесення  змін  і  доповнень  до  статуту редакції  журналу  Верховної Ради України "Віче".  Про що йдеться? Нині чинний статут редакції журналу "Віче" затверджено  постановою Верховної  Ради  України  в  березні  1996  року.  Тим часом після прийняття Конституції України у Верховній Раді  України  відбулися структурні  зміни.  Зокрема,  було  ліквідовано Президію Верховної Ради,  на яку під час заснування журналу постановою Верховної Ради покладено  ряд повноважень щодо журналу "Віче".  Отже,  ми повинні визначитися,  хто тепер здійснюватиме такі  юридично-правові  дії. Пропоновані  комітетом зміни та доповнення здебільшого й зумовлені потребою спростити процедуру вирішення  структурних,  кадрових  та інших  питань,  які  раніше  розв'язувала  Президія Верховної Ради України.

 

     Крім того,  внаслідок аналізу виявлено можливості оптимізації структури  і  штатного  розпису,  скорочення кількості працівників редакції  журналу,  що  має  посилити  матеріальну  зацікавленість співробітників,   піднести   рівень  їхньої  організаційно-творчої роботи. Отже, це потребує внесення змін до пунктів 13 і 14 проекту статуту   журналу   стосовно   складу   керівництва.  Зокрема,  ми пропонуємо,  щоб редактор мав одного заступника, який водночас був би  й  відповідальним  секретарем.  Пропонується  також  доповнити статут пунктом 21, яким внести до статуту зміни неосновоположного, непринципового  характеру,  що  випливають  зі  змін  у  структурі Верховної Ради України,  у структурі й  повноваженнях  підрозділів апарату та з постанов Верховної Ради України.

 

     Про що  йдеться?  Статут затверджує Верховна Рада,а отже,  це установчий документ.  Ми зараз внесемо зміни. Пропонується усе, що було  за  Президією Верховної Ради передати Голові Верховної Ради. Своїм розпорядженням  він  це  повинен  робити,  але  за  поданням профільного  комітету та за погодженням з керівниками фракцій.  Це може бути навіть візування.  От  такий  проект.  Я  пропоную  його прийняти остаточно.

 

     Стосовно декрету   Кабінету   Міністрів.   Віталій  Федорович доповість.  Я єдине скажу:  це є  позиція  комітету.  Ідеться  про відповідний  декрет  Кабінету Міністрів.  Комітет підтримує проект постанови,  внесений народним депутатом  Шевченком,  за  яким  цей декрет треба визнати таким, що втратив чинність.

 

     Власне, я  протягом  18  хвилин  поінформував  вас  з  усього комплексу питань,  які  внесені  на  розгляд,  щодо  інформаційної сфери,  крім  одного,  проекту  Закону  про  внесення доповнень до Кримінального  та  Кримінально-процесуального   кодексів   України стосовно  відповідальності  за  перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Але, мабуть, я це зараз також зроблю.

 

     Буде доповідь заступника міністра юстиції.  Але я  скажу,  що наш комітет виніс позитивну ухвалу щодо цього законопроекту. Ми не мали висновків профільного комітету,  зокрема  комітету,  в  якому працює  Віктор Герасимович Кочерга.  Тепер ми маємо такі висновки. Вони містять серйозні  застереження  до  цього  законопроекту.  Ми почуємо доповідь заступника міністра.  Не вдаючись у подробиці, ми могли б повернути цей законопроект на повторне перше читання, якщо Верховна Рада так вирішить.

 

     Щодо внесених  проектів  законів,  то  пропоную прийняти їх у першому читанні, а проекти постанов - схвалити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу.

 

     Шановні колеги, прошу записатися. Чи немає запитань? Є. Прошу записатися на запитання.  Записалось 39 депутатів. Висвітіть, будь ласка. П'ять хвилин.

 

     Депутат Сафронов. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово депутату Павловському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую.  Фракція "Громада".  Шановний Іване Сергійовичу! Скажіть,  будь ласка,  чи передбачені якісь заходи, щоб попередити створення  тоталітарного  режиму  в  засобах  масової  інформації, оскільки   сьогодні  в  багатьох  газетах  неможливо  опублікувати статті,  якщо вони не відповідають певним  умовам,  які  висувають редакції таких газет.  Чи матимемо зрештою свободу, щоб можна було розглядати  розвиток  суспільства  з  різних  боків  і  з   різних поглядів?

 

     Дякую.

 

     ЧИЖ І.С.   Михайле   Антоновичу,   дякую   за  запитання.  Ці законопроекти якраз і є першим кроком до створення такого вільного суспільства й забезпечення свободи слова. Я в інформації не сказав про те,  що ми опрацьовуємо законопроекти про зміни саме в ділянці захисту  свободи  слова  до  законів  про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні та про інформацію.  У нас у  комітеті опрацьовано   вже   17   законопроектів.   Тепер  ми  опрацьовуємо законопроект про інформаційний суверенітет і інформаційну безпеку. Тобто  це  перший крок до того,  про що ви сказали,  - до вільного волевиявлення тощо.

 

     Ці законопроекти обмежують апетити,  спрямовані  на  знищення видань.  Я міг би вам назвати безліч видань,  які економічно через судові позови й на регіональному,  і на центральному рівнях просто знищуються. Ми обмежуємо, і це дуже позитивний захід. Повірте, він позитивний ще й з  огляду  на  те,  що  Україна  звітує  про  свої зобов'язання перед Радою Європи. І там дуже серйозно вказано на ці проблеми зі свободою слова в Україні.  Такий захід Верховної  Ради розв'яже багато проблем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко. Будь ласка. За ним - депутат Манчуленко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний Іване Сергійовичу!  Шановний  Адаме  Івановичу!  Оскільки березень такий жіночий місяць,  я передаю слово докторові медичних наук Марковській.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую,  Станіславе Миколайовичу.  Шановний Іване Сергійовичу,  сьогодні переслідуються опозиційні  газети,  які  не підтримують  курс нинішнього Президента,  зокрема й найпопулярніша серед простого  населення  газета  Соціалістичної  партії  України "Товариш",  за  те,  що  надрукувала  статтю  проти  пана  Кирпи - начальника Львівської залізниці - й показала  його  сутність.  Цей пан  Кирпа  виставив  астрономічну для газети "Товариш" суму,  яку вона,  звичайно,  не в змозі сплатити. Тож коли все-таки цей закон набере  чинності,  як  швидко він подіє в цьому напрямі?  Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  Іване Сергійовичу,  на сьогодні маємо ряд депутатських  каналів,  різні видання,  в яких депутати взагалі не з'являються.  Хто заборонив  відповідні  видання  і  чому  не  діє депутатський канал?

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Ніно  Степанівно і Станіславе Миколайовичу. Щодо конкретного запитання  про  конкретну  газету  й  конкретного керівника,  то  це  справа суду,  звичайно.  Але захмарні позови - мільйонні,  мільярдні - це,  звичайно,  цілковитий абсурд.  І  наш законопроект  якраз  регулює,  що  посадова  особа  не  має  права претендувати на  матеріальне  відшкодування.  Вона  не  має  права заробляти на судовому позові,  вона має честь свою захистити, якщо вона в неї є.  Тому ми  й  регулюємо  ці  питання.  Узагалі  закон забороняє це робити.  Щодо судових позовів,  то вони обмежені: для видання  -  2  відсотки  його  сукупного   річного   доходу,   для журналіста,  якщо  він  вчинив таке діяння,  ну,  скажімо,  когось опаплюжив і судом це доведено,  - 100 неоподатковуваних мінімумів. Журналісти наші небагаті,  цього достатньо. І потім газета повинна опублікувати спростування.

 

     Ми можемо   буквально   на   тому   тижні   підготувати   цей законопроект  для  внесення на друге читання.  І ми його приймемо. Так само комплексно можемо до цього підійти, і це буде продуктивна дія.

 

     Щодо висвітлення  роботи Верховної Ради.  Ви цілком правильно кажете.  Є постанова Верховної Ради,  яка чітко  регулює  це  щодо третьої  сесії.  Не  далі як тиждень тому,  можливо,  навіть трохи раніше,  у Голови Верховної  Ради  відбулась  нарада,  на  яку  ми запросили й Кулика, там були присутні й заступник Голови Верховної Ради,  і я.  Ми  домовились,  що  розгортає  роботу  парламентська студія.

 

     Єдина проблема   полягатиме,  очевидно,  в  тому,  що  ми  не побачимо прямого ефіру. Я наполягав, щоб прямий ефір, відомий вам, був, але 45-хвилинні передачі в суботу, інформаційні вісники...

 

     Стосовно Національної   радіокомпанії  проблеми  немає.  Вона транслює.  Ми будемо все робити,  щоб  постанова  виконувалася.  З вашою підтримкою, я думаю, ми її реалізуємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Манчуленко.  За  ним -народний депутат Марченко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Іване Сергійовичу!  Ми всі є свідками того,  що відбувається   в   телерадіопросторі   України,   коли   пріоритет віддається  певним  угрупованням  чи навіть кланам.  Ми повинні не просто   бути   пасивними   свідками   того,    що    діється    в телерадіопросторі,  а  намагатися  поліпшити  ситуацію  й посилити контроль за тим, що там робиться.

 

     Тепер запитання до вас.  Чому немає у порядку денному проекту Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України про Національну раду України з  питань  телебачення  і  радіомовлення, внесеного  народним  депутатом  України  Мовчаном?  Адже нам треба поліпшити    всебічність    і     ефективність     контролю     за телерадіопростором  України.  Мені  здається,  що в проекті,  який пропонується депутатом Мовчаном, закладено цілком слушні норми.

 

     Дякую.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Проект народного депутата Павла Михайловича Мовчана  я  як  голова  комітету  тільки  позавчора  отримав і дав відповідні доручення про підготовку його до розгляду в комітеті. Є певні процедури.  Тому він не міг сьогодні бути представлений.  Ви подивіться на датування наших законопроектів - там є і грудень,  і листопад.  На  жаль,  затримки бувають,  навіть - об'єктивні.  Тут діють не тільки якісь суб'єктивні фактори.

 

     Тому ми обов'язково розглянемо.  Мені здається,  там є доволі слушні  пропозиції.  Я  вже  його  подивився.  Комітет  розгляне й визначиться.  Все,  що на свободу слова спрямоване,  на поліпшення діяльності засобів інформації, комітет підтримуватиме.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалистическая оппозиция.  Прошу ответить на вопрос по статье 4401 ,  то есть  по  принципу  ограничения  суммы выплат редакцией за моральный урон.

 

     Привожу такой  пример.  Накануне  выборов  народных депутатов Украины  или  Президента  черный  капитал  покупает   редакцию   и публикует  в  ней  клеветнический материал относительно кандидата, например,  тиражом 10 миллионов  экземпляров.  В  результате  люди поверили,  не избрали или депутата, или Президента. Доход редакции составляет,  например,  10 тысяч.  По вашему предложению, по вашей поправке выплата составит 200 гривень.  Народ в результате клеветы не получит народного депутата или Президента.  Считаете ли вы, что своей  поправкой вводите нормальные процессы?  А потом что,  будет опровержение через суд уже после выборов?

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую за запитання.  Воно гіпотетичне.  Я так  само гіпотетично відповім: а якщо не буде такого наклепу на конкретного народного депутата?  А те, що нищать газети вже сьогодні, то це є. Можуть  закрити  газету  і вашої партії.  Це елементарно робиться, якщо у  вас  немає  солідного  спонсора,  який  би  міг  захистити видання.

 

     Тому тут ідеться ось про що. Йдеться про те, що ми не повинні перетворити видання...  Звичайно,  є інші  статті,  навіть  статті Кримінального   кодексу,   що  карають  за  поширення  неправдивої інформації.  Є Конституція, яка так само карає. А в даному разі ми обмежуємо апетити на нищення видань.

 

     Тому факт  такий може бути,  я з вами згоден.  І дуже складно захистити.  Розумію. Я, наприклад, судився з виданнями свого часу, особливо в 1991 році.  Судився. І розумію, що десь підставляюся як політик. Мене можна очорнити, і менше грошей за це, так би мовити, платити доведеться. Але політик свою репутацію повинен захищати не на  зароблянні.  Достатньо  буде  того,  щоб   спростування   було опубліковане  і  щоб  судом було винесено ухвалу про відшкодування морального збитку. Я думаю, це нормальне явище.

 

     Сьогодні якраз нищаться опозиційні видання.  І це треба  мати на увазі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Сергійовичу.  Сідайте,  будь ласка. Шановні колеги! Я розумію, що питання, яке ми сьогодні розглядаємо (це  показав  і  День  уряду,  коли  ми  слухали звіт про роботу в інформаційній сфері),  досить  актуальне,  досить  гостре,  досить злободенне.  І  тут  можна  було  б,  справді,  ставити  запитання протягом  не  одного  сесійного  дня  й  відповідати  на  них,  бо твориться  таке...  Частина  інформаційного простору ще нібито і в державі залишилася,  і управляється державою, зокрема, й ми з вами нібито маємо на них можливість впливати,  бо за Конституцією даємо згоду на призначення декого з керівників інформаційної сфери, але, але, але...

 

     Ось свіжий  приклад.  Учора  я проводив прес-конференцію.  За вказівкою  найвищих  начальників  інформаційної  сфери   не   дали відеоматеріалу в останні хвилини.  Ну,  на здоров'я, хай не дають. Від цього нічого не зміниться.  Але це ще раз свідчить про  рівень демократичності  і  про  недолугість,  вибачте за таке слово,  тих керівників,  які  керують  такими  засобами  масової   інформації. Залишилося, я сподіваюся, їм недовго зловживати нашим терпінням.

 

     Ми далі  діємо  таким  чином.  Зараз  заслухаємо  доповіді  й співдоповіді до цих питань.  Прошу тих,  хто зараз  виходитиме  на трибуну,   оперативно  доповідати.  Потім  обговоримо  й  приймемо рішення.

 

     Слово має  Віталій  Федорович  Шевченко.  Закон  України  про внесення  змін до Декрету Кабінету Міністрів України про державний контракт  і  державне  замовлення  на  1993  рік  з   пропозиціями Президента. Три хвилини, будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України,  Київщина.  Шановні колеги!  Як ви пам'ятаєте, в останній день  першої сесії ми приймали пакетом три закони,  що стосувалися унормування  поняття   державного   замовлення   на   інформаційну продукцію.  То  конче  важливо  було  зробити,  оскільки  один  із аспектів цієї проблеми - висвітлення діяльності органів  державної влади і органів самоврядування. То було не проблемою цих органів і не нашою проблемою, а, очевидно, то робилося передусім у відповідь на запити суспільства на таку інформацію.

 

     Потім ми,   після   внесення   поправок   Президента,  вдруге підтверджували ці закони.  І, зрештою, нормативно в цьому плані ми все  привели  в  порядок.  Два  закони  вже  набрали  чинності,  і залишилося ще невирішене питання  з  Декретом  Кабінету  Міністрів України  про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік, того декрету, який досі діє на правах закону.

 

     Власне, чому йдеться про цей специфічний декрет. Тому що лише в   цьому   нормативному   акті   витлумачено  поняття  державного замовлення на поставку продукції для державних потреб.

 

     Стався навіть специфічний казус: деякі з тих, що доповідали в нашому залі від уряду,  поставили під сумнів існування цього акта. Цей документ чинний з 1993  року  до  цього  часу,  Верховна  Рада пізніше навіть приймала закони про внесення змін до нього.

 

     Ну, зрештою,  виходить так, як ми тут і доповідали, і позиція наша виявилася правильною.  І після того,  як два інші закони  вже набрали   чинності,   Президент   погодився  з  нашим  підходом  і запропонував  цей  Декрет  про  державний  контракт   і   державне замовлення на 1993 рік визнати таким, що втратив чинність.

 

     Отже, наш   комітет  пропонує,  очевидно,  цілком  правильно, погодитися з Президентом стосовно того,  щоб припинити  дію  цього закону  й  ухвалити  з такого приводу відповідну постанову.  Проте водночас комітет пропонує  прийняти  й  постанову  про  скасування Закону,  що  не набрав чинності,  про внесення змін до Декрету про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік.

 

     Стався дуже цікавий,  може,  навіть єдиний, випадок, коли під час розгляду цього питання ми не знали, як вчинити із законом, від якого самі відмовляємося.  Очевидно,  в такому разі треба приймати нам постанову, бо закон нами прийнято, але чинності він не набрав.

 

     Отже, нам    пропонується   проголосувати   двічі:   прийняти пропозицію Президента,  який вніс  проект  закону  про  скасування декрету Кабінету Міністрів,  і прийняти проект постанови,  поданий комітетом, про скасування Верховною Радою Закону про внесення змін до  Декрету  Кабінету  Міністрів про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік  як  такого,  що  був  прийнятий  Верховною Радою, але не набрав чинності, і потреби в ньому вже немає.

 

     Прошу підтримати.  Це питання саме з такими пропозиціями було одностайно підтримано членами нашого комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію  Федоровичу.   Думаю,   тут   усе зрозуміло.  Будемо визначатися після обговорення.  Звичайно, немає проблем -  треба  підтримати.  Є  спільні  пропозиції  і  Кабінету Міністрів,  і  Президента,  який погоджується з тим,  що треба цей декрет скасувати.

 

     ----------

 

     Наступне питання  -  проект  Закону  про  внесення   змін   і доповнень  до  Цивільного  кодексу  України  щодо відповідальності засобу масової інформації та журналіста за заподіяну ними моральну (немайнову)   шкоду.  На  трибуну  запрошується  народний  депутат України Олексій Дмитрович Шеховцов.  Будь ласка.  П'ять хвилин.  У цьому  законопроекті  два  речення,  то  скільки  ж  можна про них говорити? Будь ласка, 5 хвилин.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (виборчий  округ  52,  Донецька  область).  Ні,  питання сприймається депутатами неоднозначно.  Є такі, які вважають, що не варто  запроваджувати  обмеження.  Тому  за п'ять хвилин доповісти законопроект...  Я доповідач законопроекту, який було подано ще 30 червня минулого року.  Комітет з питань правової реформи розглядав законопроект. Він був доопрацьований мною разом із депутатом цього комітету Ромовською.  Ще раз розглядався комітетом,  був схвалений ним і подається на розгляд Верховної Ради для прийняття в  першому читанні.  Я  наголошую:  профільним  Комітетом  з  питань правової реформи, бо йдеться про внесення змін до Цивільного кодексу.

 

     Законопроект погоджено з Верховним Судом  України.  Враховані зауваження й науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради.

 

     Отже, Адаме Івановичу,  за 5 хвилин я не в  змозі  доповісти, хоча, справді, законопроект короткий. Але, оскільки його роздавали депутатам у листопаді минулого року,  я змушений зачитати,  бо  не переконаний, що всі мають його на руках.

 

     "Доповнити статтю  7  Цивільного  кодексу  України  частинами четвертою,  п'ятою,  шостою  та  сьомою  такого  змісту:  у   разі спростування    судом    поширених   відомостей   моральна   шкода компенсується особі в розмірі не більше  30  мінімальних  розмірів заробітної плати.

 

     Якщо спростовані відомості були поширені в загальнодержавному друкованому засобі  масової  інформації  або  загальнонаціональним каналом телебачення чи радіомовлення, моральна шкода компенсується особі в розмірі не  більше  100  мінімальних  розмірів  заробітної плати.

 

     Якщо спростовано  відомості  про вчинення особою діяння,  яке має ознаки злочину,  моральна шкода компенсується особі в  розмірі не більше 200 мінімальних розмірів заробітної плати.

 

     Органи державної  влади та органи місцевого самоврядування не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди  у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті".

 

     Отже, ще раз привертаю вашу увагу до суті законопроекту.

 

     Визнається законом,  що  органи влади,  як центральні,  так і місцеві,  не мають такої категорії,  як мораль,  а отже, не можуть потерпати  від спричинення їм моральної шкоди.  Це характеристика, притаманна тільки людині.  І щоби не було спокуси в органів  влади переслідувати  засоби  масової  інформації  та журналістів,  їм це забороняється законом і це не суперечить Конституції України.

 

     Стосовно відшкодування  моральної  шкоди  громадянам  у  разі поширення неправдивої інформації.  Запроваджується класифікація за природними об'єктивними ознаками: за колом осіб, яким стала відома ця недостовірна інформація,  і за характером цієї інформації. Коло осіб - це загальнодержавні засоби масової інформації та  всі  інші засоби  поширення  інформації.  Характер інформації - це наявність звинувачень у скоєнні кримінального злочину або брак такої.  І суд з  урахуванням усіх цих обставин - характеру,  обсягу інформації й аудиторії,  на яку  поширено  інформацію,  визначається,  але  він обмежений максимальними розмірами.

 

     Якщо в нас - авторів законопроекту, тобто в мене і в депутата Ромовської,  і  в  Комітету  з  питань  правової  реформи   -немає сумнівів,  що  це  підхід  правильний,  то питання щодо конкретних обмежень Верховна Рада розглядатиме під час  другого  читання.  Ми вважаємо,  що  наші пропозиції щодо верхніх меж обгрунтовані,  але Верховна Рада під час другого читання  може  як  зменшити,  так  і збільшити пропоновані межі.

 

     Я до  цього ще повернусь,  але спочатку прошу всіх депутатів, насамперед  тих,  які  виступають  проти  таких  обмежень,  уважно вислухати мотивацію.  Нам не можна не відповісти на запитання, яка природа відшкодування моральної шкоди. Отож з огляду на визначення її  правової  природи,  ми  й  пропонуємо внести зміни до статті 7 Цивільного кодексу,  а не до статті 4401, як це пропонує Комітет з питань  захисту  свободи  слова і конкретно депутат Чиж.  Чому?  У статті 4401 йдеться про відшкодування шкоди, яку можна обрахувати. Якщо внаслідок незаконних дій спричинено матеріальну шкоду,  то її можна обрахувати й компенсувати повністю  на  таку  суму,  на  яку завдано шкоди.

 

     Тим часом характер моральної шкоди такий,  що її відшкодувати повністю не можна.  Якщо у вас  загинула  близька  людина  або  ви втратили здоров'я,  і через це вам завдано моральних страждань, то будь-які  гроші,  навіть  найбільші,  неспроможні  відновити  стан попередній,  тобто стан, який був до порушення вашого права. Ніхто вам не поверне вже вашого  рідного,  ніхто  вам  не  поверне  того здоров'я.  Так  само,  якщо  про  вас  поширино наклепницькі якісь звинувачення,  то які б гроші вам  не  заплатили,  попередній  ваш моральний стан вже не відновиться.  Ви цей стрес пережили, люди цю інформацію  отримали.  Отже,  при  відшкодуванні  моральної  шкоди йдеться про щось інше,  ніж про відшкодування шкоди повністю.  Про що ж ідеться?

 

     Ідеться про те,  що,  по-перше,  відшкодування покладається у вигляді  покарання на винного.  Отже,  це засіб покарання.  А той, кому завдано моральної шкоди,  отримує задоволення  від  того,  що його  кривдника  покарано,  тобто  це  задоволення  від  помсти  є моральним відшкодуванням.

 

     І друга складова.  На ці гроші особа,  якій завдано моральної шкоди,  отримує  якісь матеріальні блага,  що вгамовують моральний біль.  Таким чином,  задоволення  від  помсти  і  задоволення  від матеріальних  благ  і  є правовою сутністю відшкодування моральної шкоди.  А  отже,  не  можна  говорити  про   якусь   необмеженість відшкодування моральної шкоди.

 

     На підставі   таких   критеріїв   ми   мусимо,   зобов'язані, зіставляти оці верхні межі з системою покарань,  яка є передусім у кримінальному праві, в адміністративному і цивільному праві. Маємо також зіставляти з тією системою відшкодувань,  яка діє  в  нашому соціальному законодавстві,  в цивільному законодавстві.  І якщо ми за наклеп караємо певним штрафом, то немає ніяких підстав вважати, що маємо право карати засіб масової інформації за наклеп у випадку відшкодування моральної шкоди більшою сумою. Так само, якщо в разі загибелі,  скажімо,  солдата  або  міліціонера  під  час виконання службових обов'язків держава відшкодовує його  сім'ї  певну  суму, немає   ніяких   підстав   стверджувати,  що  ми  можемо  вимагати відшкодування моральної шкоди тільки за те, що була поширена якась інформація,  але  людина  залишилась  живою,  здоровою,  сім'я  не втратила годувальника, а ми хочемо відшкодовувати мільйони.

 

     І от,  виходячи з аналізу сутності моральної шкоди і правової природи її відшкодування (так,  до речі, трактують і юристи Європи це відшкодування;  причому як у  країнах  континентальної  системи права,   так   і   в   країнах  англосаксонської  системи  права), законодавець встановлює той або той спосіб  обмеження.  В  Англії, наприклад,  існує навіть тарифікація з цих питань, у Німеччині діє право  прецедентів.  I  суми  помірковані.  Усе  це  збігається  з практикою Європейського співтовариства,  Європейського суду. Це не може  бути  таким  покаранням,  яке  б  руйнувало  засоби  масової інформації.  Це  може бути тільки відшкодування в межах зазначених аспектів.

 

     Завершую свій виступ.  Ще раз наголошую:  конкретні  суми  ми можемо   обговорити  під  час  розгляду  законопроекту  в  другому читанні.  А що стосується першого,  то  я  особисто,  а  також  за дорученням  Комітету  з  питань  правової реформи прошу підтримати саме наш законопроект,  бо як би там не  було,  але  проект,  який представляв  депутат Чиж,  є альтернативним.  Немає сенсу приймати два проекти одночасно.  У мене немає часу і,  можливо,  некоректно висловлювати зауваження щодо того проекту.  Але для мене очевидно, що наш проект юридично досконаліший.  Він готовий до  прийняття  в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію  Дмитровичу.  Ви  досить докладно представили законопроект, і депутати будуть визначатися.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Є запитання до мене.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  це добрий законопроект, але не забуваймо про те,  що  ми  з  вами  в цьому залі проголосували в першому читанні проект Кримінального кодексу і незабаром маємо розглядати  його  в цілому. То чому ми кожного дня латаємо його? Це теж проблема.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Ідеться про Цивільний кодекс. Я доповідаю зміни до Цивільного кодексу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І Цивільний кодекс також ми  прийняли  в  першому читанні.

 

     Шановні колеги, сідайте, будь ласка.

 

     Слухається проект    Закону   про   внесення   доповнень   до Кримінального та Кримінальнопроцесуального кодексів  України  щодо відповідальності  за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

 

     Запрошується на трибуну заступник міністра юстиції  Олександр Михайлович Пасенюк. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     ПАСЕНЮК О.М.,  заступник  міністра юстиції України.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  На ваш розсуд пропонується проект  Закону  України про внесення доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України.

 

     Верховна Рада 23 вересня 1997 року прийняла Закон України про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів.  Саме  відповідно  до  частини   першої   статті   17 зазначеного  закону  відповідальність  за  скоєння  злочину  проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних  обов'язків  або за   перешкоджання  його  службовій  діяльності  прирівнюється  до відповідальності за  скоєння  таких  самих  дій  проти  працівника правоохоронного органу.

 

     Треба було реалізувати положення статті 17, і саме для  реалізації  положення  цієї  статті  на  виконання зазначеної  норми  Міністерство  юстиції  підготувало  відповідний проект Закону України про внесення доповнень до  Кримінального  та Кримінальнопроцесуального кодексів України.

 

     Висловлювалося чимало  різних  думок щодо цього,  і,  врешті, було вирішено доповнити Кримінальний кодекс статтею 134 зі значком 2,    тобто   доповнити   спеціальною   нормою,   яка   передбачає відповідальність за перешкоджання законній професійній  діяльності журналістів.  Чому  спеціальною  нормою?  Адже відповідальність за злочини проти особи передбачено Кримінальним кодексом (статті  93, 94,  101, 102, 106, 107). Практично норми цих статей поширюються і на журналістів.  Але ми дотримуємося думки,  про потребу  посилити відповідальність  саме  за скоєння злочину проти журналіста.  Тому частина перша статті 134 зі значком 2 передбачає  відповідальність за  перешкоджання  законній  професійній  діяльності  журналіста у спосіб погрози чи образи його під час  виконання  ним  професійних обов'язків.

 

     Частина друга  цієї  статті  встановлює  відповідальність  за умисне  заподіяння  журналістові   середньої   тяжкості   тілесних ушкоджень  чи  легких тілесних ушкоджень,  а так само за нанесення йому побоїв або вчинення  інших  насильницьких  дій  у  зв'язку  з виконанням ним професійних обов'язків.

 

     За умисне  заподіяння  журналістові або його близьким родичам тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням  ним  професійних обов'язків   передбачено   кримінальну  відповідальність  частиною третьою цієї статті.

 

     Частина четверта     запропонованої     статті     встановлює відповідальність  за  посягання на життя,  тобто за замах на життя журналіста або його близьких родичів у зв'язку  з  виконанням  ним професійних обов'язків.

 

     Крім того,   запропоновано   внести   зміни   до  статті  112 Кримінально-процесуального кодексу України,  а також до статей 71, 25,  251,  26,  521,  53,  186,  187 Кримінального кодексу України стосовно визначення поняття "тяжкий злочин", "особливо небезпечний рецидивіст", "дострокове звільнення від відбування покарання".

 

     Попереднє слідство у справах про злочини, відповідальність за які  передбачена  статтею   1342   Кримінального   кодексу,   буде провадитися  слідчими  прокуратури.  У  зв'язку  з  цим  вносяться доповнення до частини першої статті 112  Кримінальнопроцесуального кодексу України.

 

     Прийняття цього   закону  не  потребує  додаткових  бюджетних витрат,  і тому я сподіваюся на вашу підтримку  під  час  розгляду даного законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Для співдоповіді з питання проектів постанов про газету Верховної Ради України "Голос України"  та  про  внесення  змін  і доповнень до статуту редакції журналу Верховної Ради України "Віче"  слово  надається  народному депутату України Сергію Макаровичу Правденку. Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Дякую. Шановний головуючий! Шановні колеги! Звичайно, штрафи на видання і на  телеканали  стали сьогодні різновидом цензури,  це безперечно. Крім того, той, хто виставляє мільйони за образу честі й гідності, якої дуже часто,  вибачте, просто не існує... Тобто видання тільки когось зачепило,  і воно вже злодій злодієм, а той приндиться так, наче  щось  путнє,  і там у нього честь коштує стільки,  що не дай Господи.

 

     Нормальний політик  у  цивілізованих   країнах,   якщо   його ображають  (можна  назвати  покійного  Франсуа Міттерана й інших), каже:  "Один франк".  Головне,  якщо видання помилилось,  оцінюючи його, воно вибачається, друкує спростування, а сам штраф становить символічну суму.  Бо той політик знає,  що  таке  преса,  що  таке незалежність, що таке взаємна повага й так далі.

 

     У нас  існує  зовсім інша практика,  тому штрафи стали просто різновидом цензури.  Можна дуже  легко  обмежити  видання  газети, порушивши   при   цьому,  я  наголошую,  права  передплатників  на інформацію. Того, хто штрафує, і навіть сам суд не цікавить, що це видання  не  буде виходити,  і 50,  70 чи 100 тисяч передплатників його  просто  не  отримуватимуть.  Тобто  конституційне  право  на інформацію в такий спосіб просто знищується.

 

     Тому, звичайно,   я   прошу   вас,   дуже  прошу,  підтримати пропозиції комітетів.  Як на  мою  думку,  то  штрафів  просто  не повинно бути,  а газета має,  якщо помилилася, надрукувати на тому самому місці  в  тому  самому  обсязі  спростування,  а  вже  сама редакція  чи  сам редактор,  безперечно,  матеріально покарає того працівника,  який припустився цих  помилок  і  підставив  у  такий спосіб  саму  газету.  Але може бути,  врешті-решт,  і символічний штраф.

 

     Тепер, шановні колеги,  стосовно проекту Постанови  Верховної Ради  про  газету  "Голос України".  Я дуже прошу його підтримати. Комітет,  який  це  питання  опрацював,  вносить  на  ваш  розгляд положення  про  редакційну  раду.  Ми прийняли постанову 22 жовтня минулого  року   про   пропорційні   квоти,   про   пропорційність користування,  але  ми  не розшифрували,  які це мають бути квоти, скільки  полос  на  місяць  надається  кожній  фракції,  як   ними користуватись.  Усі  ці  питання  в  робочому порядку має вирішити редакційна рада,  до  складу  якої  ввійдуть  представники  різних фракцій.

 

     Далі. Конче  потрібно,  щоб редакційна рада глибоко вникала в те,  скільки коштів отримує газета Верховної Ради з бюджету, на що вона  їх  витрачає.  Це право контролю редакція добровільно віддає народним депутатам - членам редакційної ради,  щоб вони перебували в  курсі справ буквально щодня.  Нині ситуація з "Голосом України" просто жахлива.  Минулого року ми з бюджету отримали  замість  3,6 мільйона   гривень   1,6   мільйона,   тобто  2  мільйони  гривень недоотримали.  Цього року протягом січня-лютого - жодної  копійки. Ще  один тиждень,  максимум 10 днів,  і просто фізично зупиняється друкування газети,  бо немає за що купувати папір, оплачувати друк тощо.  Рекламними  коштами  і передплатою ми маємо змогу покривати половину видатків на  газету,  але  другу  половину  -  300  тисяч гривень  щомісяця,  має регулярно надавати бюджет саме тому,  що в газеті друкуються  закони,  постанови,  заяви  фракцій,  матеріали депутатів,  тобто  те,  на що теж витрачається папір,  що потребує плати за друк і все інше.

 

     Тому ми б хотіли,  щоб усі фракції  більше  цікавилися  своєю газетою,  бо  ви  є  її  співвласниками,  і  більше переймалися її проблемами,  а  також  вирішували  спірні  питання,  скажімо,  між фракціями:  кому,  скільки,  яка площа належить у газеті Верховної Ради.

 

     Комітет і  я  особисто  як  головний   редактор   прошу   вас затвердити  статут  редакції,  бо без статуту редакція просто не є юридичною особою.  Ми  маємо  застарілий  статут  1991  року,  всі положення якого вже не діють.  Це досить умовний статут.  Нинішній виписано у межах законодавства без жодних порушень.  Права видавця ми просимо цією постановою передати редакції газети.  Чому?  Ми 22 жовтня проголосували за те,  що видавцем має бути  Верховна  Рада. Жодних заперечень.  Але Верховна Рада не є юридичною особою.  Вона не може займатись тим,  скільки стільців купила редакція,  скільки треба паперу тощо,  тобто господарськими питаннями газети тут,  на сесії,  ми,  звичайно,  займатися не будемо.  У  нас  є  важливіші питання.  Тому  права  видавця  мають  бути  делеговані  від імені Верховної Ради редакції газети.  Голова Верховної  Ради  Олександр Миколайович  Ткаченко,  знаючи  цю  ситуацію  та  щоб  не заганяти редакцію в глухий кут,  після цього рішення Верховної Ради  просто своїм  розпорядженням передав нам права видавця.  Завдяки цьому ми на сьогодні юридично й існуємо. Але це тимчасова передача, бо такі права має делегувати своїй газеті вся Верховна Рада.

 

     Я вважаю, що комітет належним чином опрацював і положення про редакційну раду,  і проект  статуту.  На  жаль,  науково-експертне управління  дуже  поверхово  розглянуло  названі документи.  Є наш відгук на їхні зауваження. Зокрема, в управлінні навіть не знають, що має бути договір між редакцієюзасновником, передбачений Законом про друковані засоби масової інформації (пресу), в Україні, де всі матеріальні й інші стосунки враховуються.

 

     Я не  забиратиму  у  вас  часу й не аналізуватиму кожен пункт статуту,  бо це буде дуже довго.  Але в  разі  потреби  я  готовий відповісти  на  запитання.  А  тепер  прошу  і  від  імені  нашого комітету,  і  від  імені  колективу  редакції  підтримати  ці  два документи й постанову.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин. Після перерви продовжимо розгляд даних питань.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  прошу  займати  робочі місця, будемо продовжувати ранкове пленарне засідання.

 

     На виступи   в   обговоренні  записалися  дев'ятеро  народних депутатів.  Правда,  тут  є  один  із  співдоповідачів  -  Віталій Федорович  Шевченко.  Отож  будемо вважати,  що є вісім.  Пропоную відвести  30  хвилин  на  обговорення,  а  потім  будемо  приймати рішення. Немає заперечень? Погоджуємося. Отже, по три хвилини.

 

     Від фракції НДП депутат Білоус,  підготуватися Коломойцеву. Я спочатку надам  слово  представникам  фракцій,  а  потім  -  іншим депутатам.

 

     А поки  до трибуни йде депутат Білоус,  я звернуся до Віталія Федоровича. Ви ж співдоповідь виголосили, а тепер маєте ще бажання виступити? Хіба що з мотивів.

 

     Будь ласка, депутате Білоус. За ним - депутат Коломойцев.

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Законопроекти,  подані сьогодні для  розгляду  Верховною  Радою  і представлені   головою   комітету   Іваном   Сергійовичем   Чижем, безумовно,  заслуговують на увагу.  Адже дійове правове  поле  для зменшення  тиску на журналістів,  забезпечення свободи від цензури тощо ще не створене.  Хоча ключова проблема  полягає  все-таки  не тільки  і  не  стільки  в нормативно-правових актах,  скільки в їх дотриманні як органами виконавчої влади,  так і судовими органами. Звичайно,  та  практика  судових  рішень,  коли  на засоби масової інформації,  які  вступали  в  конфлікти  з   виконавчою   владою, накладалися   непомірні   штрафи,   не   є  нормальною  з  погляду демократичного суспільства. І я загалом підтримав ці законопроекти під час розгляду їх на засіданні комітету.

 

     Водночас не  потрібно  сахатися в інший бік і не вихлюпнути з водою  й  дитину.  Що  я  маю  на  увазі?  Ну,  наприклад,   перед президентськими виборами або перед іншою якоюсь виборчою кампанією вийде  у  світ  газета-одноденка  мільйонним  тиражем,   де   буде компромат  на  того  чи  іншого  кандидата,  і  таку  газету  може запустити будь-яка політична сила чи влада,  чи опозиція.  Якщо ми стягуватимемо  штраф  за певним відсотком сукупного доходу газети, то така газета,  яка фактично є фантомом чи метеликом,  просто цей штраф не заплатить.  Тим часом людині, на яку зведено наклеп, буде реально завдано шкоди. Отже, лібералізуючи законодавство в ділянці пом'якшення штрафів щодо засобів масової інформації, ми не повинні вихлюпнути з водою дитину.

 

     Так само   й   стосовно   захисту   журналістів,    посилення кримінальної  відповідальності  за  заподіяння  шкоди.  Вважаю  за потрібне звернути увагу на висновки науковоекспертного управління. Взагалі,  на  жаль,  ми  дуже  мало  читаємо  ці фахові аналітичні коментарі,  мало їх враховуємо, приймаючи рішення, а потрібно було б враховувати більше.  Для журналіста не так важливо,  буде 4 роки чи 5 років позбавлення волі для тих злочинців,  які замахуються на життя,  здоров'я,  честь і гідність журналіста,  як дотримання цих норм. Тобто має бути певна законодавча новела стосовно недопущення погроз  на  адресу  засобів  масової  інформації і журналістів або тиску на них.  Сподіваюсь,  що напередодні президентської виборчої кампанії,  коли  є  велика  спокуса взяти під контроль ті або інші засоби масової інформації,  і ця спокуса грунтується  на  простому бажанні  людини  заробити,  особливо  за  тих  умов життя,  в яких перебувають і наші журналісти,  все-таки працівники преси, радіо й телебачення  зможуть зберегти ті етичні вимоги,  ту гідність,  які дають підстави засобам інформації називатися четвертою владою. Ну, а ми зможемо вдосконалити наше законодавче поле.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, від фракції Селянської партії депутат Коломойцев. За ним - депутат Марченко, ПСПУ.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Фракция   Селянской   партии.   Уважаемые    коллеги!    Уважаемый председательствующий!  Фракция  уполномочила меня заявить,  что мы будем голосовать за законопроекты,  внесенные комитетом, но против законопроекта, внесенного народным депутатом Украины Шеховцовым.

 

     Коллеги, в  целях  аргументации  привожу конкретный пример из нашей сегодняшней политической жизни.  Одна  из  бульварных  газет обвинила  лидера  крупнейшей  оппозиционной партии в неправильной, скажем  так,  сексуальной  ориентации.  Это  был  чисто   заказной материал.   Лидер   обратился  в  суд,  и  суд  вынес  в  общем-то справедливое решение,  наказав, в том числе финансово, эту газету. Это  только  отголосок тех грязных публикаций,  которые могут быть перед  выборами.  Поэтому  мы  выступаем  против  снятия  верхнего предела  наказания в денежном исчислении такого рода журналистов и такого рода газет.  И поэтому  эти  20  или  30  окладов  являются смехотворными,  поскольку  будет  кампания клеветы,  и люди должны знать,  что  они  будут  отвечать  конкретно   за   свои   грязные публикации. Это первое.

 

     Второе. Есть у нас,  согласно Конституции,  три ветви власти: судебная,  исполнительная и законодательная.  И не законодательной ветви  власти  вмешиваться в решения судей.  Поэтому я поддерживаю выступления  коллег  Марченко  и  Белоуса  о   судовых   решениях: обращается  человек  с иском в суд,  и суд будет выносить решение, насколько этот иск удовлетворять, в каком обеме.

 

     Поэтому мы  считаем  необходимым  поддержать   законопроекты, внесенные   комитетом,   поддержать   в   первую   очередь  проект постановления по "Голосу Украины".  Но необходимо  также  оставить Богу   Богово,  кесарю  -  кесарево:  суды  пусть  определяются  с размерами  ущерба.  Поэтому  законопроект  депутата  Шеховцова  мы поддерживать не будем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат Марченко, Прогресивна соцпартія. Будь ласка. За ним - представник Соцпартії Потімков.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Я напомню, что сегодня наша фракция отсутствует  в  зале  в  знак  протеста  против  грубейших нарушений ее прав.  Мы обращаемся к народным депутатам Украины,  к нашим  избирателям  с  предостережением,  что,   если   не   будут соблюдаться конституционные права депутатов, правового государства в Украине не будет.

 

     Мы также  обращаем  внимание  народных  депутатов  Украины  и избирателей на то,  что, если не будут соблюдаться права избранных народом представителей,  в  Украине  будет  создаваться  база  для фашизма.

 

     Теперь по внесенным предложениям. Вдумайтесь в смысл, который вкладывается в поправки,  вносимые Иваном Чижом.  Они  предлагают, чтобы верхнее ограничение за неправдивую информацию "щодо редакції (юридичної особи) засобу масової інформації"  не  превышало  "двох відсотків річного доходу від її діяльності".

 

     Я прошу представить, что будет твориться в средствах массовой информации,  если такая  поправка  пройдет.  В  государстве  будет править не закон и не право, а клевета.

 

     Мы подготовили иск против газеты "Товарищ",  которая накануне предвыборной  кампании  развернула  массовую   клевету   в   адрес Прогрессивной  социалистической  партии  Украины  и  нашего лидера Наталии  Витренко.  Такой  же  иск  готовится  и   против   газеты "Коммунист"  (Шум  у  залі).  Успокойтесь!  Информации достаточно, чтобы мы выиграли суды против  ваших  газет.  Я  убежден,  что  мы докажем   свою  правоту,  докажем,  что  эти  газеты  опубликовали клеветнические материалы.  Но наши избиратели  перед  голосованием были обмануты. Кто-то поверил этим газетенкам и не проголосовал за нашу  партию.  Нарушены  политические  права   граждан.   Нынешний Верховный Совет не представлен так,  как должно быть по свободному волеизявлению.  В результате не проходят законы,  которые требует общество.

 

     Уважаемые депутаты,   есть  суд,  который  может  рассмотреть исковое  заявление  и  выставленные  претензии  к  публикации  или средствам массовой информации. Именно суд должен выносить решение.

 

     Если пройдет  поправка  Чижа  ограничить  двумя процентами от дохода (а практически все  газеты  малодоходные,  малоприбыльные), то,  по  сути,  еще раз подчеркну,  клевета в стране будет править всем. Поэтому призываю всех не голосовать за данные поправки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції   Соціалістичної   партії   народний депутат Потімков. Будь ласка. Підготуватися депутату Кармазіну.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область).  Фракция  (Левый центр).  Могу только приветствовать то, что мы, наконец, подошли к вопросу о высшей черте штрафных санкций за моральный ущерб, который может быть нанесен средствами массовой информации и журналистами.

 

     Да, средства массовой информации должны быть ответственны. Но нельзя  штрафные  санкции  использовать  посредством наших,  очень мягко говоря,  не всегда  не  зависимых  судов  для  расправы  над газетами, каналами радио и телевидения и конкретными журналистами. Суды  не  должны  быть  своеобразными  органами  цензуры.   Нельзя допустить,   чтобы   честь   и   достоинство  чиновника  (пусть  и высокопоставленного) весили  миллионы  гривень,  в  то  время  как ущерб, скажем, возникший в результате ДТП, укладывался в несколько тысяч гривень.

 

     Личный пример.  В Харькове я как тележурналист подготовил два критических материала в адрес милиции. Последовали иски. Я судился со всей харьковской милицией.  И не знаю,  кем  надо  быть,  чтобы выиграть в Харькове иск у харьковской милиции. Наверное, мало быть нашим Президентом, который сегодня как раз находится в моем родном городе.  Для  этого надо быть,  наверное,  Президентом Соединенных Штатов.

 

     От имени нашей  фракции  призываю  поддержать  законопроекты, предложенные профильным комитетом.

 

     И еще  вопрос  напоследок.  А  кто ответит за моральный ущерб народу Украины,  за ту атмосферу информационного диктата (особенно это  касается  телевидения),  которым  народу  навязываются одни и только одни идеи,  одни и  только  одни  политические  фигуры;  за атмосферу,  в  которой отсутствует политический диалог,  а значит, отсутствует возможность для народа в этом году сделать  правильный выбор? Вопрос риторический, я не жду на него ответа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Від фракції  "Громада"  слово  має народний депутат Кармазін. Підготуватися депутату Шевченку.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська  область).  Місто-герой  Одеса,  фракція  "Громада". Шановні народні депутати!  Безумовно,  надзвичайно важливі питання розглядаємо  ми сьогодні.  Мені прикро,  що деякі фракції блокують розгляд даних питань і їх справжнє обговорення.

 

     Але сподіваюся,  що  рішення  все-таки  буде  знайдено.  Я  і фракція   "Громада"   цілком   поділяємо   думку   головуючого  на сьогоднішньому засіданні, що ми нині на порозі прийняття в другому читанні  Цивільного  кодексу,  над  яким  працює  Комітет з питань правової реформи.  Ми на порозі прийняття (незабаром наш Комітет з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби  з   організованою   злочинністю   і   корупцією   внесе) Кримінального  кодексу  в  другому читанні.  Ми ж тепер вихоплюємо окремі частини і намагаємося їх латати.

 

     Із конкретних законопроектів хотів би зробити зауваження щодо деяких суттєвих, на мій погляд, недоречностей.

 

     Так, проект,  внесений  народним  депутатом Чижем і Комітетом Верховної Ради України  з  питань  свободи  слова  та  інформації, містить деякі суперечності, котрі мають бути усунуті при подальшій доробці, оскільки вони пов'язані з порушенням Конституції України.

 

     Що я маю на увазі?  Там,  де  пропонується  доповнити  статтю абзацами  третім  -  восьмим,  є  така  фраза:  "Органи  державної виконавчої влади  та  органи  місцевого  самоврядування,  офіційні посадові  особи  цих органів не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової)  шкоди  у  випадках,  передбачених  абзацом третім статті 7 цього кодексу".

 

     То дозвольте запитати: шановні народні депутати, чи ми забули частину четверту статті 32 Конституції України, де чітко записано: "Кожному   гарантується   судовий   захист   права   спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів  своєї  сім'ї  та  права вимагати вилучення будь-якої інформації..."

 

     На такій підставі не можна вважати,  що це нормально.  На мій погляд,  доповіді з таких питань, коли йдеться про внесення змін і доповнень  до  Цивільного кодексу,  обов'язково має співдоповідати Комітет з  питань  правової  реформи,  як  при  внесенні  змін  до Кримінального кодексу це має робити наш комітет.  У нас усе чомусь навпаки.

 

     Стосовно доповнень до Кримінального кодексу.  Я також вважаю, що даний проект потребує суттєвого доопрацювання. У новому проекті Цивільного кодексу  введена  стаття  164  "Перешкоджання  законній діяльності  журналістів".  А біда закладена нами трошки раніше - в статті 17 Закону України про державну  підтримку  засобів  масової інформації  та  соціальний  захист журналістів,  де ми прирівнюємо журналістів до працівників правоохоронних органів. На це нарікають працівники  правоохоронних  органів,  які  щоденно ризикують своїм життям. Погодьтеся, що прирівнювати їх не можна. Це необгрунтоване прирівнювання.

 

     Тому вважаю,  що  приймати  законопроекти в такому вигляді не варто,  а треба їх віддати на доопрацювання у профільні комітети і приймати  разом із кодексами.  Хоча мені більше подобається проект Шеховцова, проте слід розглядати їх комплексно: в проекті Чижа теж є дуже вдалі моменти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Якщо   не   помиляюся,   за   офіційною статистикою,  в  числі  тих,  хто  найбільше  страждає  від  куль, замовних  убивств  тощо,  все-таки  є представники засобів масової інформації. Це для репліки.

 

     Віталій Федорович  Шевченко,  фракція  Народного  руху.  Будь ласка. За ним підготуватися депутату Кулику.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Фракція НРУ.  Шановні колеги,  важко в кількох словах сказати про законопроекти різного характеру,  але це, може, й краще, бо доводиться говорити лише про найсуттєвіші речі. І якщо вони враховуватимуться в роботі,  то сприятимуть поліпшенню  даних документів.

 

     Хочу внести  кілька  пропозицій  до  окремих  законопроектів, зокрема про  державну  підтримку  засобів  масової  інформації  та соціальний   захист   журналістів.   Цього  закону  давно  чекають трудівники пера,  оскільки закон добрий,  але  заблокований  і  не втілюється  в  життя  виконавчою  владою.  Його  однозначно  треба підтримати.

 

     Однак прошу звернути увагу ось  на  що.  Зрозумілі  прагнення прирівняти   діяльність   журналістів   до  службовців,  захищених відповідним статусом. Але навряд чи варто перешкоджання діяльності журналістів  карати  відповідно  до норм,  які застосовуються щодо працівників правоохоронних органів.  Адже зрозуміло, що працівники правоохоронних   органів   покликані   боротися   зі  злочинністю, володіють зброєю,  виконують  інші  завдання,  а  журналісти  лише фіксують  події.  І  невідомо,  як  самі працівники правоохоронних органів зреагують на ці  наші  новації.  Погодьтеся,  що  характер роботи  дещо  інший.  І  це  обов'язково  треба  врахувати під час доопрацювання.

 

     Викликає певні сумніви також запропонована  норма  щодо  двох відсотків  річного  доходу  як обсяг відшкодування засобам масової інформації. Адже ми знаємо, що в державі вже створюються не засоби масової  інформаціїї,  а  органи  політичного  кілерства,  які  не ставлять за мету отримання доходу.  І звичайно,  що там дохід може обліковуватися  буквально  копійками.  Не кажучи вже про прецедент виникнення газет, які з першого номера виходили накладом у мільйон примірників.  Зрозуміло, що випуск одного-двох номерів таких газет здатний знищити будь-кого,  зокрема й політично,  якщо йдеться про керівників  держави чи інших високопосадових осіб.  І в подальшому про якесь відшкодування говорити не доведеться.  Те ж стосується і аналогічних норм Цивільного кодексу.

 

     Прошу підтримати  поправки  до  Закону  про  Національну раду України  з  питань  телебачення  і  радіомовлення,  оскільки   там заблоковано  механізм використання коштів за ліцензійні збори саме з метою підтримки і розвитку вітчизняного телебачення.

 

     І, нарешті,  найважливіше,  що   стосується   положення   про редакційну    раду   газети   "Голос   України",   загалом   добре доопрацьоване, і його варто, напевно, приймати. Але маю зауваження щодо  пункту  4.  Шановні  колеги!  Я  пропоную  змінити підхід до формування Національної ради:  не 2 члени від 50, 3 від 100, 4 від 150,  бо  ми  перетворимо  цей  орган на абсолютно недієздатний за нашої схильності до утворення нових фракцій,  виходів, переходів і так далі,  а ввести норму - 1 представник від 50 депутатів на базі депутатських груп, фракцій або в підписній формі.

 

     Прошу тих,  хто разом із нами в центрі або трішечки  правіше, підтримати всі законопроекти в першому читанні,  а в подальшому ми їх належно доопрацюємо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Прошу дотримуватися регламенту.  Народний депутат Кулик. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).   Народний   рух   України.  Шановний  Адаме  Івановичу! Журналісти сьогодні потерпають  не  тільки  від  куль.  За  даними ЮНЕСКО,  журналісти і живуть найменше серед людей розумової праці. Проти кого спрямовані внесені  законопроекти?  Проти  кримінальних кланів  і  владних  структур,  які  нині чинять найбільший тиск на засоби масової інформації.  Так,  саме владні структури,  і  таких фактів  у Комітеті з питань свободи слова та інформації немало,  і ми,  депутати,  про це добре знаємо.  А отже, прошу підтримати всі внесені законопроекти.

 

     Я знаю,  бо  пройшов  через суди під час виборів,  як влада і судочинство тиснуть на пресу.  Хотів  би  закликати  представників правосуддя,  хто  мене  чує,  аби мудріше і тверезіше ставилися до засобів масової інформації і  до  позовів,  котрі  подають  владні чиновники  на  пресу,  радіо  й  телебачення.  Наведу  лише кілька прикладів з Полтави. Виступила "Приватна справа" (є така незалежна газета)  проти  місцевої влади - на 10 днів відправили в каталажку видавця  цієї  газети.  І  хто  може  його  захистити?   Виступила "Полтавська   думка"   проти  місцевої  влади  -  тепер  над  цією незалежною  газетою  висять  12  судових   позовів.   Закликаю   і журналістів,  аби вони об'єдналися і використали свою зброю,  своє перо у боротьбі проти злочинної влади, проти злочинного чиновника, який платить гроші і використовує суди у своїх інтересах. Боріться

- поборите! І Комітет з питань свободи слова та інформації у цьому вам допоможе.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко.  Будь ласка.  За ним - депутат Ромовська.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи  депутаты!  Уважаемый  Адам Иванович!  Вы,  товарищи депутаты, неисправимые оптимисты. Почему? Ну,  как  может  в  нашей  стране  что-то  быть   независимым?   Я независимые газеты знаю только в Горловке,  о других, к сожалению, не удалось услышать.  И начну с чего? "Самая свободная территория"

- подсказывают.  Подсказывают:  и газета "Кочегарка" - отлично,  и "Вечерняя Горловка". Но в чем вопрос? В декабре 1998 года накануне парламентских   выборов   в  Донецкой  области  появляется  газета "Программа плюс",  лозунг:  "В каждую семью!" И вот в каждую семью приносились   материалы   о   кандидатах,   которых   поддерживала официальная власть.  Хорошо это или  плохо?  Кстати,  те,  которые баллотировались от данной газеты, в основном, проиграли.

 

     Второй вопрос.  Защищают журналистов.  Надо защищать? Надо. А кто остальных будет защищать? Товарищи, я читаю норму Конституции, статья  21:  "Все  люди  свободны  и  равны  в своем достоинстве и правах. Права и свободы человека неотчуждаемы и нерушимы".

 

     Статья 24,    где    сказано:    "Граждане    имеют    равные конституционные права и свободы и равны перед законом.

 

     Не может  быть привилегий или ограничений по признакам рассы, цвета кожи, политических, религиозных и иных убеждений..."

 

     Значит, мы создаем прецедент исключительности журналистам.  А милиционеры не гибнут?  А шахтеры не гибнут?  Гибнут.  Государство должно в правовом поле защищать всех.

 

     Следующая позиция.  Есть  у  нас  такие   средства   массовой информации,  которые  (так о них говорят) местные.  Так вот сейчас они в полном смысле вымирают,  как мамонты. Если хотите, чтобы они вымерли,  -  вымрут,  и останутся монстры,  которым нынче помогают выжить.  За счет чего выжить?  Кто скажет,  что  сегодня  в  нашем обществе  все  имеют  материальный  достаток?  А имея материальный достаток, человек, в том числе и журналист, будет независимым. Так писали, пишут и будут писать.

 

     И еще одна позиция, от которой сложно отойти. Дорогие друзья, внесено несколько проектов.  Иван Сергеевич, не заигрывайте, нужно защищать  позицию  всех.  Если  комитет  будет  вот так делиться и думать, что вас ктото когда-то поддержит... Великие сказали устами Козьмы Пруткова:  "Если на клетке слона написано "буйвол", не верь глазам своим".

 

     Благодарю всех за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одне можемо долучити до наших перлів.

 

     Народний депутат Ромовська.  Будь ласка.  За  нею  -  депутат Кириченко Сергій.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 122,  Львівська область). Шановні народні депутати!  Шановний Адаме Івановичу! Звертаю вашу увагу на законопроект, який стосується внесення змін до Цивільного кодексу.

 

     Передусім зауважу, що проект Івана Сергійовича Чижа предметом розгляду Комітету з питань правової реформи не був.  Вважаю, що це абсолютно неприпустимо.  Кожен  проект  закону,  котрим  вносяться зміни  до  кодексу,  повинен  бути обов'язково розглянутий у цьому комітеті.  Навпаки,  в названому комітеті  був  розглянутий  інший проект.

 

     Розглядається проект про внесення зміни до статті 4401 , а ми пропонували - внесення  зміни  до  статті  7  Цивільного  кодексу. Гадаю,  якби  тут було більше цивілістів,  вони би нас підтримали. Шановні друзі,  стаття 7 Цивільного кодексу  і  4401  -  абсолютно різні речі.  Стаття 4401 встановлює обов'язок відшкодувати фізичні чи моральні страждання або майно особи.  Тобто те, про що йдеться, стосується  внесення  доповнень до статті 7 Цивільного кодексу,  а стаття 7 Цивільного кодексу говорить про захист честі та гідності. Між   іншим,   у   статті   7   Цивільного   кодексу  йдеться  про відповідальність за поширення неправдивої інформації.

 

     Отже, маємо два проекти закону.  Ми  мусимо  визначитися  або йдеться  про  внесення  змін  до  статті  4401  ,  з чим я не можу погодитися як професіонал,  або про внесення  зміни  до  статті  7 Цивільного кодексу. До речі, все залежить від того, як називається закон.

 

     Суперечка полягає в тому,  до якої статті мають бути  внесені зміни. Я вважаю, до статті 7.

 

     Друга суперечка  полягає  в тому - визначати розмір максимуму чи не визначати? Це може бути предметом розгляду комітету.

 

     Стосовно такого  дуже  важливого  питання,   як   компенсація моральної шкоди напередодні виборів, то було б дуже добре, якби ми цю проблему обговорили і внесли відповідні  зміни  до  закону  про вибори.  Більше  того,  ми  ще  можемо встигнути внести відповідні зміни до Закону про  вибори  Президента,  оскільки  стаття  7  має загальне  застосування,  а  ця  стаття  могла  б  мати  спеціальне застосування і захищати кандидатів у народні депутати,  кандидатів у Президенти напередодні виборів.

 

     Тому дуже    прошу   народних   депутатів   підтримати   нашу пропозицію,  яка полягає в тому,  щоб зняти законопроект, внесений Іваном   Сергійовичем   Чижем.   Не   тому,   що  він  ідеологічно неприйнятний (він прийнятний за ідеологією), але зміна має бути до статті 7, а не до статті 4401 , бо це різні речі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична партія України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Принципово важливим є створення умов для забезпечення   втілення   християнських   цінностей   у   правових відносинах, що регулюють діяльність інформаційного простору.

 

     Саме цьому     повинна     була    б    сприяти    пропозиція християн-демократів, яку я вніс у січні нинішнього року. Конкретно було  запропоновано  в  проекті  статуту редакції газети Верховної Ради України "Голос України" абзац 1 пункту 4.4 доповнити реченням такого   змісту:   "Головний   редактор   не   може  працювати  за сумісництвом,  а також поєднувати здійснення своїх повноважень  із представницьким мандатом".

 

     Але народний  депутат  України,  він  же  - головний редактор газети "Голос України",  він же - голова відповідного підкомітету, Правденко Сергій Макарович, який розглядав внесену мною пропозицію стосовно доповнень до  проекту  статуту  газети  "Голос  України", розчерком   пера   розписав  цю  пропозицію  в  корзину,  наклавши резолюцію, що вона не є нормою статуту (Шум у залі). А я конкретно з проекту статуту газети "Голос України".

 

     Цим самим  Сергій  Правденко  черговий  раз  проявив правовий цинізм та особисте  суперзацікавлення  і  надалі  сидіти  на  двох стільцях  і  регулювати з крісла головного редактора газети "Голос України",  кому з депутатів надати слово, а кому зі своїх же колег затулити  рота,  як  це  він  не  один  тиждень робить,  приймаючи матеріали народних депутатів,  котрі не дали йому особисто  чимось сподобатися.

 

     Ну, Бог суддя Сергію Правденку,  який обманув виборців партії "Громада",  написавши до Центрвиборчкому в заяві згідно із Законом про  вибори  зобов'язання  звільнити займану посаду в разі обрання народним депутатом.

 

     Я хотів би заспокоїти Сергія Правденка,  що не ставлю питання щодо  нього  особисто  в даному конкретному випадку.  Просто через статут  газети  "Голос  України"   християнидемократи   пропонують створити  умови,  за  яких неможливо було б використовувати газету Верховної Ради України в  інтересах  якихось  окремих  фракцій  чи окремих народних депутатів.

 

     Пропоную діяти   правдиво  і  об'єктивно  один  до  одного  і встановити через статут "Голосу України" вимогу  про  те,  щоб  її очолювала саме неупереджена людина.

 

     У порядку  денному  не  стоїть  питання про статут,  але саме сьогодні ми повинні голосувати.  І я просто звертаю увагу, шановні депутати,  що наперед ця норма вигідна для всіх.  Прошу підтримати дану пропозицію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  прошу запросити народних депутатів до  залу. Ви  бачите,  коли  ми починаємо обговорювати питання,  зокрема і з інформаційної сфери,  бажаючих є досить багато. А коли доходить до прийняття  рішень,  ви  бачите  по  залу  - особливо фракції НДП і зелених (сам Гуцол майже завжди за них).  Та й решта  фракцій,  на жаль, із цього центру.

 

     Шановні колеги,  перед  голосуванням  надамо  по  хвилині для репліки Правденку та доповідачу. І будемо визначатися.

 

     Прошу запросити депутатів до залу для прийняття рішення.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Спасибі.  Шановні  колеги,   прошу   шановних християнських  демократів ніколи не перейматися проблемами статуту редакції газети "Голос України".  Якось уже розберемося без цього. Це перше.

 

     Друге питання - стосовно публікацій.  Я тому вже кілька років і виношую ідею редакційної ради,  і тому ініціював,  щоб ви  самі, представники фракцій, розпоряджалися належною вам газетною площею, щоб не було серед депутатів ображених на редактора чи на  редакцію

-   мене  не  надрукували  тощо.  Саме  для  того  і  засновується редакційна рада,  щоб знати,  скільки грошей газеті надійшло,  яка газетна  площа  належить усій Верховній Раді,  як вона пропорційно розподіляється між фракціями.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Адаме Івановичу.  Шановні колеги, дозвольте нагадати,  що  я,  коли  доповідав  ці  законопроекти,  просив вас підтримати їх у першому читанні.  Повторюю дане прохання, оскільки процедура  підготовки  до другого читання дає змогу врахувати ваші пропозиції.

 

     Шановний колего Черненко!  Я  і  про  буйвола,  і  про  слона вислухав  із  задоволенням.  Але повірте,  ні слона за буйволом не ховаю,  ні буйвола - за слоном.  Я  пробую  (не  я,  а  комітет  і Верховна Рада,  смію вірити,  так зробить) справді стати на захист свободи слова.  І тільки буйволу або слону не видно,  що в Україні твориться  зі  свободою  слова.  Тому  треба  все зробити,  щоб ми захистили її. Прошу це врахувати і підтримати.

 

     Тепер щодо установочних документів з "Голосу України". Можна, звичайно,  мати претензії до якихось норм,  положень тощо. Але нас тут 448, а під 448 інтересів або смаків ми не випишемо і ніколи не виписуються норми. Редакція діє тепер нелегітимно. "Голос України" можуть у будьякий момент прикрити,  незважаючи навіть на те, що це газета  Верховної  Ради.  Треба  прийняти  положення  і затвердити статут.

 

     Щодо іншого не поширюватимуся,  сподіваюся  на  результативне голосування. Адаме Івановичу, до вас як до ведучого сьогоднішнього засідання  прохання.  Можливо,  ми  проголосуємо  завтра   вранці, оскільки легко передбачити, що може не вдатися голосування. А ми ж робимо прецедентний крок: розглядаємо 6 законопроектів і постанов, скорочуємо час.  І я хотів би такої підтримки,  щоб ми не поховали велику нинішню роботу.

 

     Я не  хотів  вас  образити.  Будь  ласка,  врахуйте,   що   я відреагував на реалії, які є в державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Іване Сергійовичу.

 

     Шановні колеги, будемо визначатися. З приводу того, коли і як голосувати, нагадую ще раз. У залі зареєстровано на цю хвилину 317 народних  депутатів.  Тобто  для  прийняття  рішення  - більше ніж досить. Якщо в середу ми сумніваємося, голосувати чи не голосувати закони, то що вже казати про п'ятницю?

 

     Я зранку попереджував,  щоб дотримуватися норм Регламенту. Ми вносимо законопроекти,  голосуємо. Якщо вони не набирають належної кількості, ми їх зніматимемо з розгляду. Адже інколи на той чи той проект закону ми з вами витрачаємо дуже багато часу. А в нас чекає мінімум  600  законопроектів,  котрі  треба розглянути на нинішній сесії.  Як нам устигнути це зробити?  І всі нас критикують.  Яка б нарада де б не проводилася,  кожен промовець каже:  "Погано працює Верховна Рада,  не приймає законів,  ми не можемо  жити".  Законів більш ніж треба. На превеликий жаль, вони не діють - у тому біда.

 

     Щодо конкретних питань, які ми сьогодні розглядаємо. З вашого дозволу, буквально дві-три зауваги.

 

     Перше зауваження.  Напевно,  всі представники засобів масової інформації  сподівалися,  що,  коли ми вносимо зміни до Закону про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів,  то приймемо рішення про найголовніше:  закон повинен діяти у повному обсязі.  Верховна Рада прийняла прекрасний  закон. Але,  на превеликий жаль, він не діє. Не діють соціальні гарантії, немає державної підтримки видань.  А тут знову  ж  таки  трошки  в інший бік - вносяться тільки поправки.

 

     Друге. Я  хотів би,  шановні колеги,  і особливо присутні тут журналісти,  аби ми зрозуміли взаємну відповідальність.  І в першу чергу   відповідальність   тих,   хто  пише  і  друкує.  Часом  це закінчується не лише  моральними  чи  матеріальними  збитками  для того,   про   кого  опублікували  неправильний,  несправедливий  і переважно замовний матеріал. Інколи ці люди і з життя навіть ідуть через  наклепи  на  них у тому чи іншому виданні.  Так що тут,  як кажуть,  палиця з двома кінцями. З одного боку, справді, не можна, щоб  суди  присуджували  виданню  мільйонні штрафи,  які неможливо виплатити,  але з другого,  не варто й журналістам допускати того, що зараз у нашому суспільстві діється: пишу, що хочу, або пишу, як замовили,  а там - як вийде,  так і вийде.  Тут також  треба  бути досить уважними й дивитися на ці проблеми під таким кутом зору.

 

     Третє зауваження  стосується нашого рідного "Голосу України". У проекті постанови пропонується зробити  газету  "Голос  України" незалежною від Верховної Ради.  Ну,  це дивно: управління справами має укласти договір з "Голосом України",  щоб нас там публікували. Як  це  так?  То  навіщо ми заснували свою газету,  щоб ще договір укладати?  Це  вже  в  рідного  телебачення  навчилися:   укладіть договір.  Договір  є,  платимо  -  все  одно  не демонструє.  Щось приблизно так буде з "Голосом України".  Стаття ця дуже добра, але ми  -  засновники "Голосу України",  і ніякого договору з вами,  я думаю, укладати не будемо.

 

     З мотивів голосування слово  має  народний  депутат  Строгов. Будь ласка.

 

     СТРОГОВ А.Н.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Адам Иванович, посмотрите в зал! В зале не набирается ста депутатов. Давайте будем разумными людьми и перенесем голосование на 16 часов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У   залі  326  народних  депутатів.  Будь  ласка, шановні колеги, будемо голосувати. Будьте уважні!

 

     Ставиться на голосування проект Закону про внесення  змін  та доповнень до Закону України про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист  журналістів.  Профільний  комітет пропонує  прийняти  доповнення  до цього закону в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 113.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування проект Закону про  внесення  змін  і доповнень  до Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.  Профільний комітет пропонує прийняти доповнення в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставляться на   голосування   проекти   постанов  про  газету Верховної Ради України "Голос України"  та  про  внесення  змін  і доповнень  до  Статуту  редакції  журналу  Верховної  Ради України "Віче".

 

     Я пропоную проголосувати ці проекти постанов окремо. Спочатку ставиться  на  голосування  проект  Постанови про газету Верховної Ради України "Голос України" за основу. Прошу визначитися.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування проект Постанови про  внесення  змін та  доповнень  до  Статуту редакції журналу Верховної Ради України "Віче". Прошу визначитися.

 

     "За" - 218.

 

     Я думаю,  218 - це не 113.  Наполягають на тому,  щоб іще раз проголосувати. Прошу визначитися щодо цього проекту постанови.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення щодо журналу "Віче" прийнято.

 

     Розглядається питання  про Закон України про внесення змін до Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про  державний  контракт  і державне замовлення на 1993 рік з пропозиціями Президента України.

 

     Шановні колеги,  пропонується  підтримати  пропозицію визнати таким, що втратив чинність, декрет Кабінету Міністрів. Це перше.

 

     І друге.  Запропонувати  Кабінету  Міністрів  протягом  трьох місяців  з  дня  набрання  чинності цього закону подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення  Закону  України про  поставки  продукції  для  державних потреб у відповідність із Законом України про внесення змін до Закону  України  про  порядок висвітлення діяльності органів державної влади...

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутату Шевченку увімкніть мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановні  колеги!  Усе  правильно.  Ми прийняли закон про скасування декрету. Але справа в тому, що в законі, крім частини  про  скасування,  є  ще  друга  частина  -  про доручення Кабміну. Ви розумієте, що за формою це не норма закону.

 

     Зараз ми будемо  голосувати  проект  постанови  про  визнання нечинним  попереднього  закону  стосовно цього декрету у зв'язку з тим,  що ми тільки що прийняли цей закон.  Так оцю  частину  треба перенести  в  цю  постанову.  Себто  ми скасовуємо свій попередній закон,  який не набрав чинності і  потреби  в  якому  немає,  а  в другому   пункті   ухвалюємо,   що  доручаємо  Кабміну  розглянути відповідні  нормативні  акти  і  внести  відповідні  поправки,  що стосуються    самих   понять   "державний   контракт",   "державне замовлення". Прошу підтримати це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Віталію  Федоровичу  і  шановні  народні депутати!  Ми  приймаємо  постанову,  згідно  з  якою  приймаємо в першому читанні або в цілому проект закону України про  скасування декрету.  І другим пунктом цієї ж постанови даємо доручення уряду. Усе правильно проголосували.

 

     Єдине, що  я  пропоную,  -  у  цілому  прийняти   закон   про скасування  декрету  Кабінету  Міністрів,  проект  якого  ми щойно проголосували, тим більше що це взаємна пропозиція і Президента, і профільного комітету.

 

     Прошу проголосувати цей законопроект у цілому.

 

     "За" - 249.

 

     Закон приймається в цілому.

 

     ----------

 

     Ставиться на  голосування  проект  Закону про внесення змін і доповнень до  Цивільного  кодексу  України  щодо  відповідальності засобів   масової  інформації  та  журналіста  за  заподіяну  ними моральну  (немайнову)  шкоду.  Автор   законопроекту   -   депутат Шеховцов.

 

     Пропонується прийняти  постанову  про те,  щоб проект закону, поданий Ромовською і Шеховцовим, прийняти в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування проект Закону про внесення доповнень до Кримінального та  Кримінально-процесуального  кодексів  України щодо   відповідальності   за  перешкодження  законній  професійній діяльності журналістів.

 

     Це те,  що вносилося і профільним комітетом,  і від  Кабінету Міністрів. Прошу визначитись. У першому читанні, звичайно.

 

     "За" - 138.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Якби було 200 голосів,  то, може, хтось і не встиг. Якщо 138, то зрозуміло, яка ситуація.

 

     Будь ласка,  Іване Сергійовичу.  Увімкніть мікрофон  депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую,   Адаме   Івановичу.   Шановні   колеги!  Є непорозуміння щодо позиції фракції комуністів.  Я хочу роз'яснити, яку позицію фракція повинна була б, мабуть, зайняти.

 

     Учора Віктор   Герасимович  Кочерга  сказав,  що  є  серйозні зауваження  до  проекту   Закону   про   внесення   доповнень   до Кримінального  та  Кримінальнопроцесуального кодексів України щодо відповідальності за перешкодження законній професійній  діяльності журналістів.  Я сказав,  доповідаючи,  що ми згодні на те, щоб цей законопроект був відправлений на повторне перше читання.

 

     Що стосується змін до Закону про державну  підтримку  засобів масової  інформації,  то  зауважень ваших юристів немає.  Сьогодні мені  сказав  перший  заступник  голови  комітету,  член   фракції комуністів Мішура,  що вони все погодили, домовилися, фракція буде підтримувати. То ви торпедуєте чи вас уже переконав Марченко?

 

     Я просив би,  колеги,  переголосувати,  тому  що  реально  ми повинні  прийняти  позитивне  рішення.  Це  на  користь суспільній справі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Сергійовичу,  будь  ласка,  ваші  конкретні пропозиції.

 

     ЧИЖ І.С. Конкретні пропозиції: переголосувати законопроекти,  що стосуються Закону  про  державну підтримку засобів масової інформації і змін до Цивільного кодексу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   На   наполягання  профільного комітету ще раз поставлю на голосування,  хоча ви бачили,  що було 113 голосів. Цього явно недостатньо.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  "Независимые".  Адам Иванович,  мы уже приняли решение.  Я уважаю Ивана Сергеевича,  но ведет себя,  как будто он здесь прокуратор.

 

     Я предлагаю снять голосование. Все, решение принято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! Есть  два  основных  понятия  в   международном   праве,   которые гарантируют свободу человеку.  С одной стороны, - свобода слова, а с другой, - свобода прав человека.

 

     Так вот то,  что предлагает  Иван  Чиж  под  лозунгом  защиты свободы  слова,  никоим  образом  не  защищает  права граждан и не является предложением по их защите.

 

     Если вдруг будет проведен такой режим,  все средства массовой информации  будут  публиковать  киллерские  статьи,  которые будут работать на дискредитацию как государства, так и граждан Украины.

 

     Поэтому недопустимо голосовать за эти законопроекты.  Если же Чиж  этого  не  понимает,  а  начинает  подстраивать  это под свои интересы и методы,  как он привык в газете "Товарищ" работать,  то это не должно быть нормой работы всего государства.

 

     Поэтому не надо переголосовывать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Правденко. Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Шановні  колеги!  Якщо  положення про договір викликає сумніви,  будь ласка,  можна  викреслити  пункти  4  і  5 проекту постанови.

 

     Але я вас дуже прошу проголосувати перші три пункти,  або, як мінімум,  хоча б пункт  1:  "Від  імені  видавця  повноваження  на видання  газети "Голос України" делегуються редакції газети "Голос України".  Без цього газета, вибачте, виходить незаконно в прямому розумінні слова.

 

     І пункт 2 про редакційну раду,  про затвердження положення та пункт 3 про затвердження статуту.

 

     Я дуже прошу проголосувати за ці три пункти.  Або  затвердити хоча б пункт 1, а над рештою потім попрацювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо   визначатися.   Депутат   Ромовська  -  і голосуємо.

 

     РОМОВСЬКА З.В. Шановні народні депутати! Я думаю, ми з Іваном Сергійовичем  з'ясуємо  і  домовимося,  до  якої статті Цивільного кодексу треба вносити зміни.  Тому просила б питання про  внесення змін  до  Цивільного  кодексу  відкласти  хоча  б на один день.  А наступного вівторка погоджену позицію,  я думаю, ми зможемо ще раз внести на розгляд Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги!   Я   ще   раз   поставлю   на переголосування, прошу мобілізуватися.

 

     Щодо кодексів. Я хотів би, щоб ми всетаки з повагою ставилися до документів,  які ми з вами,  Зориславо Василівно,  прийняли. Ми прийняли в першому читанні  проекти  одного  й  другого  кодексів. Давайте швиденько підготуємо їх до другого читання,  щоб не латати нині чинні кодекси, як ми латаємо податкове законодавство, щодня - по п'ять поправок.  І все буде вирішене.  Тобто питання дуже легко розв'язується,  бо  проекти  цих  кодексів  готуються  до  другого читання.

 

     Наступне. Шановні   колеги,  Верховна  Рада  ухвалює  рішення методом голосування.  Ставиться на переголосування  проект  Закону про  внесення  змін  та  доповнень  до Закону України про державну підтримку  засобів  масової  інформації   та   соціальний   захист журналістів.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 104.

 

     Рішення не прийнято.

 

     На пропозицію народних депутатів ставиться на переголосування проект Закону про внесення змін і доповнень до Цивільного  кодексу України   щодо  відповідальності  засобів  масової  інформації  та журналістів за заподіяну ними моральну (немайнову) шкоду.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 87.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народний депутат Правденко пропонує прийняти хоча  б  один  - перший пункт.  Я його зачитую:  "Від імені видавця повноваження на видання  газети  "Голос  України"  (функції  видавця)  делегуються редакції газети "Голос України".

 

     Нагадую вам,  що  Верховна  Рада  вже  прийняла  рішення,  що засновником і видавцем газети є Верховна Рада.  А тут пропонується передати ці повноваження "Голосу України".

 

     Прошу визначитися з цією пропозицією.

 

     "За" - 73.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Я нічим не можу вам,  Сергію Макаровичу, допомогти. Якби було 173 голоси, я продовжував би розмову.

 

     ---------------

 

     Слухається питання про проект  Закону  України  про  державну реєстрацію гастрольних заходів в Україні. У нас, шановні колеги, є чотири законопроекти різних авторів.  Ми заслухаємо  їх  і  будемо визначатися.  Враховуючи,  що  ці  законопроекти  не дуже обширні, прошу говорити максимально стисло.

 

     Слово надається  голові  Комітету   з   питань   культури   і духовності Леоніду Степановичу Танюку.

 

     Ну, будь ласка. Депутат Правденко. 10 секунд.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Шановні  колеги!  Я  дуже  вибачаюсь  за таке оголошення,  але з завтрашнього дня  "Голос  України"  -  не  ваша газета,  бо Верховна Рада не має права бути видавцем. Ми помилково прийняли рішення,  що видавець - Верховна Рада.  Саме тому  Голова Верховної  Ради  (я це підкреслював) делегував нам ці повноваження своїм розпорядженням.  Для  редакції  ви  не  купуватимете  кожний стілець,   кожний   аркуш   паперу.  Видавець  -  це  господарник, розумієте?  Якщо ви - видавець (а юридично ви не маєте права  бути видавцем), то хто ви тоді, вибачте?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо  за  роз'яснення.  Я  повторю фразу,  яку любить повторювати Голова Верховної Ради:  Верховна Рада має право приймати  (тим  більше  стосовно  її  друкованого органу) будь-які рішення.

 

     Будь ласка, Лесю Степановичу, п'ять хвилин.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Шановні колеги!  Ще 9  вересня  1998  року  Верховною  Радою  було прийнято  постанову,  якою  доручалося протягом місяця підготувати проект  Закону  про  державну  реєстрацію  гастрольних  заходів  в Україні.  Через місяць ми підготували цей проект, і, як бачите, не минуло й шести місяців,  як,  нарешті,  можемо його обговорити. За цей  час  законопроект,  ухвалений  комітетом,  обріс  додатковими законопроектами.  Я хотів би,  щоб ми сьогодні поставили, нарешті, крапку  й  прийняли  цей законопроект у першому читанні,  щоб була можливість використати все найкраще,  що є в інших законопроектах, і зрушити з місця.

 

     Отже, кілька слів про те,  що таке наш законопроект і чим він спричинений.  Ви самі розумієте,  що діяльність нашого шоубізнесу, наша  гастрольна  діяльність  неупорядковані.  Щомісяця  з України спливає велика кількість коштів,  які могли б залишитися тут, якби ці    гастролі    були   зареєстровані.   Ці   гроші   вимиваються безконтрольно,  як і гроші,  що їх надають певні  фонди,  банки  у вигляді  спонсорських  і так само на гастрольні заходи,  на які не продаються квитки. Є й багато інших способів обійти закон.

 

     Давайте будемо господарні і  приймемо  сьогодні  закон,  який вимагає   від   кожної   особи,   яка  хоче  провадити  гастрольну діяльність,  від кожної юридичної фірми реєстрації гастролей.  Щоб за  десять  днів  до того,  як ця особа виїде на гастрольну акцію, вона одержала гастрольне посвідчення й чітко спланувала, які кошти може  одержати.  І  вже  тоді  не  можна  було б не уникнути цього оподаткування.

 

     На жаль, сьогодні ми втрачаємо десь 80- 90 відсотків  коштів,  які  можна  було  б одержувати для розвитку нашої культури.  Це  пов'язане  знову  ж  таки  з  тим,  що  такої реєстрації  не  проводиться.  Це  робиться  виключно  в податковій системі,  але  податкова  система,  за  листом  Азарова,  який  ми одержали,  не  вповні  може  справитися  з  цим величезним масивом роботи, який треба покласти спеціально і на Міністерство культури, і на інші організації.

 

     Отже, наш  проект  Закону  України  про  державну  реєстрацію детально  подає   загальні   положення,   що   визначають   засади реєстрації,  порядок  одержання й видачі гастрольного посвідчення, визначає розміри відрахувань на  розвиток  гастрольної  діяльності вітчизняних колективів, виконавців, передбачає відповідальність за недотримання правил ведення гастрольної діяльності.

 

     Відповідно до  Регламенту  ми  розглянули   й   альтернативні законопроекти.  У порядку законодавчої ініціативи 3 листопада 1998 року надійшов  законопроект  народної  депутатки  пані  Лимар  про організацію гастрольної діяльності в Україні.  Це не зовсім те, що малося на увазі (про реєстрацію гастрольних заходів).  Організація гастрольних заходів, власне, не є формулою цього закону, але в цій пропозиції пані Лимар є дуже слушні зауваження стосовно пільг  для творчих  колективів  і  фізичних  осіб,  що  проводять  гастролі в сільській місцевості.

 

     У статті   5   законопроекту   народного    депутата    Лимар пропонується  встановити  вартість  гастрольного  посвідчення  для вітчизняних творчих колективів у розмірі 2 відсотків від  вартості оренди сценічного майданчика,  а для зарубіжних творчих колективів

- 10 відсотків від вартості оренди сценічного майданчика.  Цією  ж статтею  передбачається стимулювання розвитку культури в сільській місцевості.  Я думаю,  це положення з проекту  закону  пані  Лимар обов'язково треба врахувати.

 

     Інша річ,  що  в  нашому проекті диференціація відрахувань на гастрольне  посвідчення   розроблена   ретельніше,   оскільки   ми передбачаємо,  що  гастрольні  посвідчення  мусять  купувати і для різного роду шоу  в  барах  та  інших  закладах  -  для  будь-якої гастрольної   концертної   діяльності,  що  здійснюється  з  метою зароблення грошей,  має бути гастрольне посвідчення.  Відрахування на розвиток гастрольної діяльності, за нашим проектом, такі:

 

     для гастрольних  вітчизняних  художніх  колективів та окремих виконавців - 2 відсотки від аншлагової вартості;

 

     для гастрольних зарубіжних  художніх  колективів  та  окремих виконавців  -  5  відсотків від 70-відсоткової аншлагової вартості заходу  та  10  відсотків  від  вартості  доходів,  отриманих   чи очікуваних у формі спонсорських внесків;

 

     для змішаних культурно-мистецьких заходів за участю камерних, фольклорних,   народних   ансамблів,   окремих    виконавців    ми передбачаємо 5 відсотків від 70-відсоткової аншлагової вартості та 5 відсотків доходів, отриманих у формі спонсорських внесків. А ось для шоу-програм,  для казино,  нічних клубів, вар'єте, ресторанів, кафе та інших  розважальних  заходів  ми  хотіли  б  установити  7 відсотків  від  валового  доходу від заходу,  який визначається на підставі  письмової  угоди  організаторів,  а   для   абонементних концертів,   які  проводяться  для  учнів  у  загальноосвітніх  та мистецьких школах - 0,3  відсотка  від  70-відсоткової  аншлагової вартості.

 

     Закінчую, часу  дуже  мало.  Я тільки хотів би,  щоб ви знали точку  зору  комітету.  І  це  не  розходиться  з  думкою   нашого юридичного відділу. Дев'ять членів комітету ухвалили запропонувати прийняти в першому читанні  законопроект,  підготовлений  Кабміном (Міністерством  культури)  і  нашим комітетом з тим,  щоб усі інші альтернативні   проекти   можна   було   використати   при    його доопрацюванні до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лесю Степановичу.

 

     Перш ніж  надати  слово  наступному  доповідачеві...  Наталіє Олексіївно,  ви зареєстровані сьогодні,  берете  участь  у  роботі сесії?

 

     Справа в  тому,  що  я не хочу порушувати Регламент,  за яким прогресивні  соціалісти  постійно  стежать.  Там  записано:   якщо депутат  не зареєстрований,  не бере участі в роботі сесії,  то не має і права на  виступ.  Тому  ми  зараз  з'ясуємо,  зареєстрована народний депутат Лимар чи ні.

 

     Шановні колеги,  я розумію,  що є запитання. Запишіться, будь ласка. Буквально дві-три хвилини.

 

     Будь ласка,  висвітіть... 23 депутати. Ну, давайте 3 хвилини. Тільки я просив би, щоб були запитання, а не виступи.

 

     Депутат Потімков.  За  ним  -  депутат Косів.  Три хвилини на запитання.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.  Я хочу передать слово Марковской  и  заметить, что  в  зале сидит "призрак" Марченко и прошу ему слово не давать: он же отсутствует.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  вношу  пояснення,  аби  не  брали  слово   для репліки. У заяві було сказано, що фракція залишає зал, за винятком керівника  фракції.  Так  що  Марченко  присутній,  про  це   було заявлено.   Слухайте,  будь  ласка,  уважно.  Обидва  Марченки  на законних підставах знаходяться в залі.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Марковської.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Фракція виборчого блоку соціалістів і селян. Шановний Лесю Степановичу!  Як голова Комітету з питань культури і духовності дайте мені, будь ласка, відповідь на таке запитання. На сьогоднішній  день наші екрани заполонили різні релігійні громади, які не мають ніякого відношення до нашої віри,  до нашої культури, до  нашої  духовності.  Їхні  пастори  повчають наш народ,  що має тисячолітню історію,  як вірити в Бога або як молитися й ходити до церкви.  Вони  проводять великі шоу на стадіонах,  у театрах і так далі.

 

     Що робить ваш Комітет з питань культури і духовності в  цьому плані,  і  як  це  стосується  телешоу  чи якогось іншого шоу,  що проводиться в нашій державі?

 

     ТАНЮК Л.С.  Дякую за запитання. Я цілком поділяю вашу тривогу щодо  цієї  експансії  різних закордонних релігійних центрів.  Але предметом цього закону не є діяльність телебачення і  радіо.  Якщо ці  центри  організовуватимуть  свої  гастролі  на  стадіонах,  на якихось  майданчиках,  вони  обов'язково  на  загальних  підставах мусять реєструвати ці заходи.

 

     На жаль,  у  цьому  законопроекті не передбачена ідеологічна, так би мовити,  основа.  Є тільки одна фраза,  що за  наявності  в програмі творів,  що закликають до війни,  чи до насильства, чи до расової  ворожнечі,  це   може   бути   підставою   для   невидачі гастрольного  посвідчення.  А  всі  інші  варіанти...  Закон  не є цензурою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Косів. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Народний  рух  України.  Адаме  Івановичу!  Я записався на виступ.  У мене є конкретні пропозиції, я хотів би їх потім висловити.

 

     А поки що такі конкретні запитання.

 

     Перше. Лесю Степановичу!  Є різні  чисто  процедурні  підходи щодо   рівня  зборів  за  видачу  свідоцтв  на  право  гастрольної діяльності і так далі.  Чи не вдалося вам з Міністерством культури чітко  визначити  ці  параметри,  бо  навколо  них якраз найбільше точиться суперечок?

 

     І друге.  Хто від адміністративних державних органів  мав  би займатися цією діяльністю?

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С.  Ці  розміри в законопроекті комітету встановлено. Проблема в іншому:  якщо будуть ці відрахування,  то яким  органам вони мають надходити?  Отут є питання.  Одні вважають, що ці кошти мають надходити на конкретний рахунок Міністерства  культури,  яке потім  розподілятиме  їх.  Інші  -  на  окрему  статтю бюджету для підтримки культури.  А ще інші вважають,  що кошти мають надходити на рахунки управління культури міста, району, області й так далі.

 

     Мені здається,  що  це не така складна проблема,  і в процесі підготовки до другого читання ми знайдемо спільну  мову.  У  трьох проектах це вирішено поки що по-різному.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лесю Степановичу.

 

     Шановні колеги!  Ми вперше,  мабуть,  за час роботи Верховної Ради чотирнадцятого скликання стали перед питанням.

 

     Я зачитаю вам частину 2 статті 3.3.7: "Депутату, який не зареєструвався відповідно до вимог частин 1,  2 статті  3.1.6,  слово  для  будь-яких  виступів,  крім  заяви,  не надається".

 

     Доповідаю офіційні дані реєстрації.  Від фракції Прогресивної соціалістичної партії  України  зареєстровано  два  члени  із  14: присутні,  тобто  зареєстровані,  члени  фракції  Кунєв  і  Мазур. Доповідач Лимар не зареєстрована,  і тому відповідно до Регламенту отримає слово тільки для заяви.

 

     Будь ласка, вам слово для заяви. Одна хвилина.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   ПСПУ).   Шановний   Адаме  Івановичу!  Шановні радіослухачі!  Шановні народні депутати!  Хочу сказати, що фракція Прогресивної  соціалістичної  партії  України  -це  фракція  людей законопослушних. І якщо ми вирішили, що ви не розумієте наших прав у Верховній Раді, у залі Верховної Ради, то це ваші проблеми. Тому що фашизації України ми не збираємося допускати.

 

     Щодо того,  зареєстрована я чи не зареєстрована і чому  я  не була в залі, а зараз перед мікрофоном. Це тому, що тільки сьогодні дійшла черга до цього проекту Закону про  організацію  гастрольної діяльності в Україні.  Його, вибачте, перекидали тут із одного дня на другий протягом двох чи навіть трьох місяців.

 

     Я зареєстрована,  і моя картка зараз на  моєму  місці.  Прошу надати слово Марченку Володимиру Романовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Ви не надавайте слово Марченку.  Коли  будете  головувати,  тоді  будете  надавати  кому забажаєте.

 

     Будь ласка. З процедури - депутат Марченко. І продовжимо далі роботу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалистическая оппозиция.  Адам Иванович,  я хочу  обратить  ваше  внимание  на  новую  ситуацию и пояснить ее. Вчера,  когда утверждались кандидатуры в состав Национальной рады, представителя   нашей  партии,  которая  прошла  четырехпроцентный барьер,  не включили в список,  а представителя  фракции,  которая сформирована  не  на партийной основе,  включили.  Мы обращались к председательствующему,  чтобы нам  дали  возможность  выступить  и пояснить...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Фракция   "Громада".   Уважаемые   коллеги! Несмотря  на  то,  что  я  не  разделяю  многих  позиций   фракции прогрессивных   социалистов,   я   очень   прошу  Адама  Ивановича предоставить слово депутату Лымар.  Давайте  соблюдать  Регламент. Она  содокладчик  по  этому вопросу,  так написано в повестке дня. Если мы хотим изменить это, мы должны переголосовать. Это первое.

 

     Второе. Адам Иванович,  многие депутаты отсутствуют по разным причинам.  Но,  как говорится,  всегда берут пример с руководства. Сейчас двух третей президиума нет.  Я хотел бы, чтобы каждый день, при отсутствии кого-то из президиума, говорили, по каким причинам. И когда  будут  видеть,  что  и  Александр  Николаевич,  и  Виктор Владимирович  находятся  в  сессионном  зале,  я  думаю,  не будет никаких проблем с явкой.

 

     И последнее.  Адам Иванович,  очень прошу  воздерживаться  от комментариев после выступления народного депутата.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Але   я   повинен   відповісти  на  ваші запитання.  Ви  ж  їх  поставили  мені,  напевно,  чи  до   стінки поставили? Тоді, з вашого дозволу, я відповідаю на ваші запитання. І прошу,  якщо берете слово для репліки і з  мотивів,  говорити  з конкретних  мотивів,  а не повертатися до історії від Адама і Єви. Це перше.

 

     Друге. Якщо вас цікавить,  де  знаходиться  Голова  Верховної Ради,  то  треба  слухати все-таки наші засоби масової інформації. Вони всіх громадян України вже вчора і сьогодні поінформували,  де знаходиться   Голова.  Якщо  ви  не  чули,  я  вас  інформую:  він знаходиться з офіційним візитом в Амстердамі.  Учора  почався  цей візит.  Заступник  Голови  Верховної  Ради  знаходиться  зараз  на засіданні  Вищої  ради  юстиції.  Я  задовільнив  ваше   прохання? Задовільнив.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка. Тільки з конкретного мотиву.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Адам Иванович, мое предыдущее выступление (или часть выступления) было направлено  на  то,  чтобы  показать,  что поскольку  мы  вчера  не  получили  слова для реплики,  то сегодня заблокировали  трибуну.  Мы  не  заявляли  о  том,  что  не  будем регистрироваться.  Мы  не  зарегистрировались,  поскольку стояли у трибуны. Да, мы покинули зал.

 

     И поэтому Наталья Лымар сегодня имеет  право  на  выступление согласно   статье  3.4.1  Регламента  (часть  1  подпункт  4)  как инициатор внесенного  предложения.  По  Регламенту  Наталья  Лымар имеет  полное  право  выступить  с  содокладом  и представить свой законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  От   бачите,   на   який   Регламент   ми посилаємося.  Одна  стаття  надає слово,  а друга стаття не надає. Правильно? У Регламенті ж це записано.

 

     У зв'язку з тим,  що (я  зараз  уточнив)  під  час  письмової реєстрації,    коли    одержували    документи,    депутат   Лимар зареєструвалася, надаю їй слово для доповіді по законопроекту.

 

     Будь ласка.

 

     ЛИМАР Н.О.Шановні депутати!  Шановні радіослухачі!  Зараз  ви були   свідками   дискримінації  не  тільки  фракції  Прогресивної соціалістичної...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон на трибуні.

 

     У Регламенті  сказано:  якщо  виступаючий  говорить  не   про законопроект, а про інші речі, головуючий має право позбавити його слова.

 

     Ви -  найбільші  законники  в   цьому   залі.   Будь   ласка, доповідайте законопроект,  який внесли. З інших проблем для реплік можете окремо брати слово.

 

     Увімкніть мікрофон.

 

     ЛИМАР Н.О.  Добре,  Адаме Івановичу,  але все-таки я  попрошу чоловіків, щоб вони такі дискримінаційні методи до жінок-депутатів більше не застосовували.

 

     Шановні депутати!  9 вересня минулого року міністр культури і мистецтв   України  доповідав  у  цьому  залі  проект  Закону  про організацію гастрольної діяльності в  Україні.  Після  обговорення законопроект  був  відхилений  і  направлений  на  доопрацювання в Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності.

 

     Я переконана,  що   Законом   про   організацію   гастрольної діяльності   потрібно   передбачити,   щоб   видача   гастрольного посвідчення не була обтяжливою,  сума відрахувань  при  реєстрації гастрольних  заходів була пропорційною отриманим доходам,  ішла на розвиток культури в Україні і,  крім  того,  щоб  не  створювались "кормушки" для чиновників Міністерства культури.

 

     Істинний талант   -   чистий   і  беззахисний.  Тому  всі  ці шоу-бізнесмени, як п'явки, присмоктуються до талановитих артистів, митців, співаків, чиї концерти збирають тисячні зали.

 

     Разом із  тим  ціна  квитків  на  такі концерти для більшості населення України недоступна. Наприклад, квитки на концерти Ванеси Мей  чи  Алли  Пугачової,  Ігоря  Крутого та інших (можна наводити багато прикладів) коштували від 70 до 520, до 1300 гривень. І всім зрозуміло,  що  сім'я  з середнім достатком не може дозволити собі такі витрати,  тим паче студенти,  молодь,  пенсіонери чи  взагалі люди,  які  живуть  на чесно зароблені гроші,  на зарплату,  яку в більшості випадків теж не виплачують.

 

     Ось і виходить,  що шахрай із  шоу-бізнесу  викачує  гроші  з шахрая  -  нового  українця.  У  результаті  фінансових махінацій, зловживань у  сфері  шоу-бізнесу  з  країни  вивозяться  величезні кошти,  а культура, отримуючи мізерні крихти з державного бюджету, просто гине.

 

     Тому ми з вами зобов'язані  дати  змогу  вітчизняним  творчим колективам не тільки виживати, а й розвиватися і творити.

 

     Саме з метою впорядкування організації гастрольної діяльності зарубіжних  творчих  колективів  та  надання   можливості   вижити вітчизняним  творчим  колективам і окремим виконавцям я вношу свій проект закону.  Оскільки він був розданий 3 грудня  цього  року  і навряд  чи  є  зараз на руках у депутатів,  я вважаю,  що доцільно ознайомити вас із деякими його положеннями.

 

     Наприклад, я пропоную,  щоб державній реєстрації не підлягали благодійні  гастрольні  заходи.  Державній  реєстрації  підлягають тільки заходи, які проводять з метою отримання прибутку.

 

     Що таке  гастрольне  посвідчення  і  кому   воно   видається? Гастрольне     посвідчення     видається     тільки    українським представництвам,  театрам  чи  закладам  культури,  для  яких  вид діяльності  -  культура  -  є  основним  або єдиним.  Це положення законопроекту мені підказали працівники культури.

 

     Лесь Танюк,  виступаючи,  сказав  про  деякі  положення  мого законопроекту.  У  ньому  справді  визначена вартість гастрольного посвідчення.  Залежить  вона  від   орендної   ставки   сценічного майданчика,  де будуть проходити гастролі:  для зарубіжних творчих колективів  вартість   гастрольного   посвідчення   становить   10 відсотків   від   вартості   оренди   сценічного  майданчика,  для вітчизняних творчих колективів - 2 відсотки  від  вартості  оренди сценічного майданчика.

 

     Вартість гастрольного  посвідчення  сплачується через Ощадний банк, що теж усуне зловживання, які є у сфері шоу-бізнесу.

 

     За браком часу я не  про  все  можу  сказати,  але  хотіла  б звернути  увагу  на  таке.  Ми  обов'язково повинні обумовити,  що непогашені  квитки   та   корінці   реалізованих   квитків   мають зберігатися  до кінця року й погашатися в присутності представника податкової адміністрації,  державної  адміністрації,  представника управління  культури  та  матеріально  відповідальних осіб закладу культури, де проходив видовищний захід.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Олексіївно. Сідайте, будь ласка.

 

     ЛИМАР Н.О. А запитання є до мене? Якщо немає, то голосуйте за мій проект закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в депутата Марченка є запитання. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  У  меня  вопрос,  Наталья  Алексеевна.  Будьте добры,  поясните,  насколько  ваш   законопроект   отличается   от остальных в части наведения порядка, чтобы не было злоупотреблений при гастрольной деятельности? Это первое.

 

     И второй момент.  Адам Иванович,  право ответить  на  вопросы обеспечено докладчику Регламентом.

 

     ЛИМАР Н.О.   У   моєму   проекті   закону  це  досить  широко обумовлено,  і  я  б  хотіла,  Володимире  Романовичу,  детальніше ознайомити депутатів з механізмами попередження зловживань,  які в ньому закладено.  Але за браком часу і через  дискримінацію  нашої фракції  і  мене  особисто  як  жінки  я  просто  не  можу про все розповісти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Олексіївно,  прошу не вводити, вибачте за слово,  у блуд радіослухачів.  Ніякої дискримінації ні фракції, ні вас як жінки, ні вас як народного депутата немає.

 

     ЛИМАР Н.О. Ну, радіослухачі цьому свідки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Навпаки.

 

     Будь ласка. Депутат Матвієнков. І завершуємо.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Группа "Возрождение регионов".  Наталья Алексеевна!  На заседании  группы  мы  внимательно  рассмотрели ваш проект.  Нам в принципе импонирует ваше стремление навести порядок в  этом  деле. Но  скажите  честно  и откровенно,  неужели вы считаете,  что если будете определять стоимость взноса от величины аренды за площадку, то этим чегото добьетесь?  Вы же здравомыслящий человек, прекрасно понимаете,  что стоимость аренды регулируется в течение 32  секунд как  в  одну,  так  и в другую стороны.  Я не могу понять,  как вы планируете этим законом навести порядок?

 

     ЛИМАР Н.О.  Це дуже добре запитання.  Чому до вартості оренди сценічного майданчика? Це можна визначити і якоюсь сталою сумою. Я пропоную прив'язати до вартості оренди сценічного  майданчика.  Та коли  я  працювала  над  проектом,  мені  ще пропонували визначати вартість посвідчення залежно від валового доходу від  гастрольного заходу.  Це можна відпрацювати до другого читання.  Будь ласка, 20 відсотків,  30 відсотків. Або нехай сплачують якусь тверду суму, а решта  залишається  в розпорядженні виконавця як гонорар.  Гонорар оподатковується в Україні вже давним-давно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Олексіївно.

 

     Про свій  законопроект  доповідає  народний  депутат  України Заклунна Валерія Гаврилівна.

 

     ЗАКЛУННА В.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги!  Я думаю,  у нас с вами общая  озабоченность  состоянием  культуры  в Украине,   ее  финансированием,  ее  востребованностью,  качеством культурных десантов в Украину в виде театральных спектаклей,  шоу, эстрады,   и   поэтому   существует,   на   мой  взгляд,  реальная необходимость  упорядочения  организации  проведения   гастрольных мероприятий  отечественных и зарубежных творческих коллективов,  и отдельных исполнителей,  и,  конечно же,  упорядочения финансового контроля.

 

     Отсутствие нормативных   документов   приводит   к  серьезным злоупотреблениям в сфере  гастрольной  деятельности.  Внесенный  в этот  зал  законопроект  об  упорядочении гастрольной деятельности ставит перед каждым из нас  вопрос:  должны  ли  люди,  привозящие культуру в Украину, за это платить?

 

     Когда я впервые это услышала,  то,  конечно, сказала: нет. Но затем у меня возник вопрос:  а какую культуру к нам везут?  Кто ее привозит,  кто  ее оплачивает?  Кто на ней обогащается?  И чем это может обернуться для нас в будущем?  Так вот  сегодня  на  вопрос, должны ли гастролеры и шоу-бизнесмены платить налоги, я однозначно отвечаю:  да.  Кому  они  должны  платить:  ведомству,   то   есть Министерству культуры,  или государству?  Конечно же, государству. Должны ли мы взимать  с  них  налоги  в  соответствии  с  законом? Должны, и именно в соответствии с нашим правовым полем.

 

     Поэтому, когда комитет предлагает ввести механизм гастрольных удостоверений,  мне  это  непонятно.  Это  положение  противоречит Закону  о  предпринимательстве  и интересам нашей страны,  как мне кажется.  А  можем  ли  мы  вводить  новые   сборы,   которые   не предусмотрены  Законом Украины о системе налогообложения?  Тоже не можем.

 

     Поэтому закон,  проект которого я предлагаю, как мне кажется, решает   вопрос   пополнения   бюджета,   не   разрушая  при  этом существующее  правовое  поле.  Главная  цель  моего  законопроекта состоит  в  том,  чтобы  средства  от гастрольной деятельности шли непосредственно государству,  а от него - культуре.  По проекту же комитета, извините, средства идут в специально созданную очередную бюрократическую структуру и  только  потом,  пройдя  через  многие руки,  карманы - я уже не знаю,  через что, - может быть, какая-то копейка достанется культуре. Я не очень в это верю.

 

     И последнее.  Уж если поддерживать отечественную культуру, то нужно  прежде  всего  освободить  ее от непомерного и непосильного налогового пресса.  Вот с этой целью  мы  с  депутатом  Алексеевым предложили  законопроект  об  освобождении  от  НДС.  С моей точки зрения, отмена налога на добавленную стоимость - это только первый шаг в будущее,  к серьезной заботе государства о развитии духовной культуры общества.

 

     На сегодняшний день учреждениям культуры государство выделяет лишь средства на заработную плату,  и то не всегда регулярно.  Все другие  расходы  учреждения   культуры,   прежде   всего   театры, концертные организации,  коллективы, должны покрывать сами за счет своих же доходов.

 

     Вот небольшой  пример.  Сегодня  практически  из  каждых  100 гривень  театры  и  культурные заведения платят более 40 процентов НДС и налогов,  то есть более 20 гривень - это НДС, 14 процентов - отчисления автору в Государственное агентство Украины по авторским и смежным правам,  3 процента отчисляется художникам, 4 процента - композиторам,  1 процент - Государственному инновационному фонду и 1,2 процента - сбор на содержание дорог.

 

     Вот и получается,  что учреждению культуры  сегодня  выгоднее сдавать  свое помещение в аренду и не функционировать,  чем играть спектакли и что-то духовное нести людям.

 

     При этом вообще возникают какие-то  смешные  ситуации.  Нормы авторских  отчислений  были  приняты осенью 1994 года,  когда одно правительство уже не работало,  а другое еще не начало работать. И доходит  до  курьезов.  Московский  драматург Горин пишет письмо в театр и просит:  "Будьте  любезны,  перечислите  мне,  пожалуйста, причитающиеся  мне  10  процентов  авторских".  А  наш  театр  ему отвечает, что мы не можем вам перечислить 10 процентов, потому что по закону вам положено 14.  Обратите внимание:  московскому автору Горину мы должны  перечислить  14  процентов  авторских,  а  своим собственным  авторам  -  10  процентов.  Вот  на  эти  вещи нужно, помоему, обратить очень и очень пристальное внимание.

 

     Здесь о многом можно было бы говорить,  и,  когда  дойдет  до рассмотрения  вопроса  об  НДС,  я все это скажу.  А сейчас только приведу маленькую цитату.  Очень хороший философ  нашего  столетия Ильин   пишет:   "Искусство,   которое   не   стремится   выразить сокровенное,  духовное содержание,  искусство,  которое не несет в себе   любовь   очищающую,   отверзающую  духовное  зло,  не  есть искусство,  а есть безответственная игра,  баловство или  доходный промысел".  Так  вот я хочу,  чтобы люди,  которые занимаются этим доходным промыслом, платили за ту бездуховность, за ту эстраду, те шоу, которые привозят. Расплачивались за это.

 

     Поэтому я  предлагаю  принять мой законопроект.  Мне кажется, что это будет полезно и стране,  в которой мы с вами живем, и тому театру,  и  той  духовности,  которую мы должны сегодня поднимать, возрождать и дать ей выжить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. И не только театру.  Дякуємо, Валеріє Гаврилівно! Почекайте, будь ласка, є запитання, я бачу.

 

     Шановні колеги! Давайте ставити запитання в театрі імені Лесі Українки на спектаклях Валерії Гаврилівни.  Немає  заперечень?  Не наполягають? Дякую.

 

     Ще один  автор законопроекту.  До перерви ми його заслухаємо, щоб після перерви обговорювати проекти.  Народний депутат  Віталій Миколайович Кононов. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні колеги! Я не буду забирати час,  знаю,  ви хочете їсти.  Уже 14  година  4  хвилини, тому...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  маємо  право  на  15  хвилин затриматися,  не переживайте.

 

     КОНОНОВ В.М.  Я прошу вашої  уваги.  Наші  з  пані  Заклунною проекти практично дуже схожі,  за винятком,  можливо,  статті 6. Я зупинюся на тому, у чому різниця з основним проектом.

 

     По-перше (це,  по суті, дуже важлива річ), не можна розривати такі  поняття,  як  гастрольні  та  концертні заходи.  Будь-яке їх розмежування є штучним.  І тому ми вважаємо,  що в  даному  законі необхідно    розглядати    єдине   поняття:   "гастрольноконцертна діяльність".

 

     По-друге, основною  ознакою  гастрольноконцертного  заходу  є продаж  квитків.  Саме  через  продаж квитків реалізується основна комерційна суть,  бо,  як  правильно  зауважив  міністр  культури, театрально-концертні квитки - це фактично ті самі гроші, коли вони потрапляють в обіг,  причому вартість квитка не важлива,  все одно це гроші.

 

     У статті    3    чітко   визначається   порядок   організації гастрольно-концертних заходів,  конкретно регламентуються дії усіх суб'єктів:   організатора,   Державної  податкової  адміністрації, органів влади,  правоохоронних органів та адміністрації концертних майданчиків.   Ми   пропонуємо  навіть  піти  далі  й  зобов'язати адміністрацію концертних майданчиків інформувати про  запланований на   їхньому   майданчику   гастрольноконцертний  захід,  Державну податкову адміністрацію,  відповідні органи влади та правоохоронні органи.

 

     Ще одна  відмітна риса нашого законопроекту - те,  що в ньому враховані інтереси глядача.  Ми хотіли б, щоб на афішах вказувався організатор концерту, бо дуже часто буває так: організували, гроші вкрали,  втекли,  і ніхто не знає, де й кого шукати. Тому ці фірми повинні теж бути відомі нам з вами.

 

     Передбачається також   державний  контроль  за  виготовленням квитків  установленого  зразка,  що   використовуються   під   час гастрольно-концертних  заходів.  Усі  ці  заходи  забезпечують для відповідних  державних  органів   абсолютну   прозорість   процесу підготовки концерту.

 

     Я просив   би   звернути   увагу  на  те,  що  цією  системою досягається  безпрецедентно  високий  ступінь  захисту   інтересів держави  та громадянина,  а головне,  що впорядкування організації гастрольно-концертних   заходів   відбудеться   не   за    рахунок бюрократизації  творчого  процесу  чи  ускладнення  організаційних чинників.

 

     Стаття 4 спрямована на забезпечення захисту авторських  прав. Її   положення   теж   відрізняються  від  того,  що  закладено  в законопроекті профільного комітету.  На відміну від нього,  ми  не вимагаємо від організаторів обов'язково подавати програму концерту не пізніш як за десять  днів  до  його  проведення,  тому  що  для захисту  авторських  прав  ця  вимога  не  має жодного сенсу.  А в реальному  житті  це  виглядатиме  так.  Організатор,   наприклад, концерту  шановного  Анатолія  Солов'яненка  повинен  вимагати від нього ще задовго до концерту перелік усіх  творів,  які  він  буде виконувати.  Відхилення більш як на 10 відсотків від затвердженого таким своєрідним чином репертуару тягне за  собою  великі  штрафні санкції.

 

     Уявімо собі   реальний   концерт.  Публіка  приймає  співака, просить його заспівати ще й на біс.  Артист теж щиро бажає  цього. Та  просто  натхнення  поведе  його  за собою.  Але закон цього не дозволяє.  Є небезпека й конфіскації в організатора всього  доходу від концерту,  тобто фактично розорення підприємця.  Митець, таким чином,  не  вільний,  підприємець  розорений,  ДААСП  не  отримало реальної   картини  і  не  може  ефективно  працювати.  І  все  це називається захистом авторських прав.

 

     На відміну від цього,  ми пропонуємо реальну, просту, логічну схему  підтримки  авторських прав.  Зверніть увагу,  що список уже виконаних творів із зазначенням авторів організатор передає  після концерту  в  зазначені  терміни.  Це  буде  не  обтяжливо  ні  для підприємця,  ні для актора,  гарантує свободу творчості  і  сприяє нормальній і ефективній роботі,  тому що дає точну інформацію,  що вже реалізовано.

 

     У статті 5 ми також передбачили дії щодо  підтримки  розвитку гастрольно-концертної    діяльності   вітчизняних   колективів   і виконавців  та  стимулювання   розвитку   культури   в   сільській місцевості.

 

     У статті  6  чітко визначено відповідальність за недотримання цього закону,  причому  пропонується  диференційований  підхід  до різних видів порушень.

 

     Відмітною рисою  цього  законопроекту є і норма щодо взаємної відповідальності:  громадянин  відповідальний  перед  державою  за порушення, але й держава також відповідальна перед громадянином за недотримання закону.  Ми визначаємо конкретні й розумні межі  цієї відповідальності.

 

     Наш законопроект      реально     сприятиме     впорядкуванню гастрольно-концертної діяльності,  дасть змогу  державним  органам тримати  під  жорстким  контролем  фінансові  потоки  в цій сфері, сплату податків та наповнювання державного  бюджету.  Тому  тут  я абсолютно  погоджуюся  з пані Заклунною,  і,  якщо можна об'єднати наші два законопроекти,  я просив би голосувати.  У них  практично немає  розходжень,  за  винятком  статті 6,  і ми могли б мати вже сьогодні нормальний закон про гастрольну діяльність.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі). Давайте, ми готові.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  думаю,  Михайле  Васильовичу,   ви   поставите запитання керівнику своєї фракції. Зараз він підійде.

 

     Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Оголошується перерва до 16 години.