Стенограма пленарного засідання

16 березня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  16  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  пленарне  засідання  Верховної  Ради.  Прохання   до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Будь ласка, реєструйтеся.

 

     Зареєструвалися 337  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,   дозвольте   оголосити    запити    народних депутатів.

 

     Група народних   депутатів   (Юхимець,   Єщенко,  Доманський) звертається до Президента України:  про зволікання із  завершенням будівництва  хірургічного  корпусу Українського науково-дослідного інституту онкології та радіології. Прошу визначитися.

 

     "За" - 212.

 

     Про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги,  проголосуйте,  будь  ласка.   Адже   питання стосується всіх, а не одного народного депутата. Підтримайте, будь ласка.  Про направлення.  Голосуємо.  Питання нескладне,  але воно буде вирішене, якщо Президент дасть доручення.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято.

 

     Кармазін Юрій   Анатолійович  звертається  до  Президента  та Генерального  прокурора  України  у  зв'язку   з   невідповідністю Конституції  та чинному законодавству Постанови Кабінету Міністрів про  компенсаційні  виплати  особам,  які  постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Будь ласка, визначтеся.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення. Прошу.

 

     "За" - 215.

 

     Луценко Віталій  Іванович звертається до Президента України у зв'язку з погіршенням соціального захисту пенсіонерів,  ветеранів, інвалідів, людей похилого віку.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 204.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення.  Будь ласка, підтримайте. Йдеться про захист пенсіонерів, ветеранів, інвалідів.

 

     "За" - 213.

 

     Грачев Олег Олексійович  звертається  до  Президента  України щодо  проведення  розслідування  порушень  законодавства  під  час приватизації заводу "Радикал" та збереження його як комплексу,  що має стратегічне значення для України.

 

     Прошу визначитись.

 

     Шановні колеги,  будь ласка,  вникніть у зміст запитів, які я оголошую. Гадаю, буде зовсім інше голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Ставлю на голосування всі три запити  (Кармазіна,  Луценка  і Грачева).  Про  направлення.  Будь  ласка,  підтримайте.  Вони всі актуальні. Голосуємо.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Понеділко Віктор Іванович звертається до Президента у зв'язку з відсутністю відповіді на звернення групи депутатів щодо передачі державного  пакета  акцій  Запорізького  заводу   феросплавів   до закритого акціонерного товариства "Український кредитний банк".

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 232.

 

     Про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Абрамов Федір   Михайлович  звертається  до  Прем'єр-міністра України стосовно затримки з виплатою  заборгованості  із  зарплати шахтарям міста Тореза Донецької області.

 

     Білас Іван Григорович звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку з піврічною затримкою  виплати  пенсій  у  Городоцькому, Мостиському та Самбірському районах Львівської області.

 

     Марченко Олексій  Андрійович  звертається до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  нерозрахуванням  Міністерства  оборони  та Міністерства внутрішніх справ із Черкаським шовковим комбінатом за виготовлену в рахунок держзамовлення тканину.

 

     Богатиренко Анатолій      Андрійович      звертається      до Прем'єр-міністра     України     стосовно     надання     допомоги сільгосппідприємствам       Амвросіївського,       Новоазовського, Тельманівського  районів  Донецької  області,  що  постраждали від посухи в 1998 році.

 

     Кірімов Іван  Захарович   звертається   до   Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з критичною ситуацією,  що склалася в атомній енергетиці через багатомісячну невиплату заробітної  плати,  та  з приводу   порушення  статей  46  і  48  Конституції  України  (про соціальний захист громадян та право на достатній життєвий  рівень) внаслідок підвищення тарифів на електроенергію й газ.

 

     Раханський Анатолій     Варфоломійович     звертається     до Прем'єр-міністра України щодо ситуації, котра склалася в Сакському районі  Автономної Республіки Крим у зв'язку із затримкою від 7 до 20 місяців  виплати  зарплати  лікарям,  учителям,  пенсіонерам  і ветеранам.

 

     Шаров Ігор  Федорович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації, що склалася з постачанням питної води населенню Кіровоградської області.

 

     Круценко Василь   Якович   звертається   до  Прем'єр-міністра України  стосовно  справедливого  вирішення  питання  щодо  виплат компенсацій   громадянам,  силоміць  вивезеним  у  роки  війни  до Німеччини.

 

     Семенюк Валентина Петрівна  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  порушень антимонопольного законодавства під час завезення сільгосппродукції в Україну та у зв'язку з невдоволенням відповіддю  на  запит  щодо  затримки виплати громадянам страхових сум.

 

     Народний депутат  Фурдичко  звертається  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  зі  зволіканням у вирішенні питання розбудови мережі телебачення  і  радіомовлення  в  Старосамбірському  районі Львівської області.

 

     Прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 233.

 

     Прийнято.

 

     Луценко Віталій    Іванович   звертається   до   Генерального прокурора  України:  про  порушення  Кабінетом  Міністрів  України Закону про індексацію грошових доходів населення.

 

     Омельченко Григорій  Омелянович  і  Єрмак Анатолій Васильович звертаються до Генерального прокурора  у  зв'язку  зі  зволіканням Генеральною   прокуратурою   розгляду  депутатського  запиту  щодо законності виділення з бюджету  30  мільйонів  гривень  на  ремонт позаміської резиденції Президента України.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 207.

 

     Рішення прийнято.

 

     Лісогорський Олексій   Іванович   звертається   до   міністра внутрішніх справ у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення щодо видачі вогнепальної зброї. Голосуємо.

 

     "За" - 164.

 

     Рішення прийнято.

 

     Група депутатів (Онопенко,  Левцун,  Шушкевич) звертається до голови  Державної  податкової   адміністрації   України   стосовно протиправного   вилучення   документів  і  зупинення  операцій  на рахунках комерційних підприємств. Голосуємо.

 

     "За" - 173.

 

     Прийнято.

 

     Група депутатів   (Жердицький,   Баранчик,   Шепа,   Мигович) звертається    до    голови   Закарпатської   обласної   державної адміністрації  щодо  надання   інформації   про   надходження   та використання  коштів для ліквідації наслідків стихії в Закарпатті. Голосуємо.  Шановні колеги, я вже оголосив цей запит, але я просив би:  не  робіть  таких  запитів через Верховну Раду.  Ви можете на місці вирішувати це, якщо ви депутати в цьому регіоні.

 

     "За" - 192.

 

     Народний депутат Іван Сергійович Чиж  звертається  до  голови Фонду  державного  майна  Бондаря щодо використання компенсаційних сертифікатів  жителів  Хмельницької  області,  вкладених  під  час проведення   29-го   спеціалізованого   сертифікатного   аукціону. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Дозвольте зробити  оголошення.  Відповідно  до  статті  4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження до складу депутатської  групи  "Відродження  регіонів"  народного   депутата України  Гурова  Вадима  Миколайовича;  про  входження  до  складу депутатської  фракції  Соціал-демократичної  партії   (об'єднаної) народного  депутата  України  Дворкіса Дмитра Володимировича;  про вихід зі складу депутатської фракції Народно-демократичної  партії народного  депутата України Литюка Анатолія Івановича та входження його до складу депутатської фракції "Реформицентр";  про вихід  зі складу  депутатської  фракції "Громада" народного депутата України Трофименко Лариси Сергіївни та входження її до складу депутатської групи "Незалежні". З чим ми їх і поздоровляємо!

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  є  запити  і заяви від фракцій.  Слово надаю Симоненку Петру Миколайовичу від  фракції  комуністів.  За  ним  - депутат Мороз від фракції Соцпартії.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Уважаемые радиослушатели, наши избиратели! Правящий в Украине антинародный  режим,  присвоив  себе  право  распоряжаться жизнью  граждан  Украины,  сделал очередной решительный преступный шаг в развитии геноцида против своего народа.

 

     Пропрезидентский Конституционный Суд Украины  своим  решением от  2 марта 1999 года отменил Закон Украины о запрещении повышения цен и тарифов на жилищнокоммунальные услуги,  услуги общественного транспорта до

 

 погашения задолженности  по  выплате  заработной  платы,   пенсий, стипендий и иных социальных выплат.

 

     Многочисленные обращения простых граждан,  наших избирателей, во фракцию коммунистов свидетельствуют о том, что люди возмущены и осуждают подобные преступные деяния.

 

     Президент, к  сожалению,  как  гарант  выполнения  требований Международного  валютного  фонда,  изложенных  в   Меморандуме   о сотрудничестве с МВФ,  добился новой "выдающейся" победы над нашим обездоленным и нищим народом.

 

     Эта победа  Президента  означает  увеличение  еще  на   20-30 процентов  оплаты  граждан  за  коммунальные  услуги  и  проезд  в общественном транспорте.  И в развитие этого решения уже 14  марта 1999   года  Кабинет  Министров  за  подписью  министра  финансов, министра  просвещения,  министра  по  делам  семьи   и   молодежи, заместителя  министра транспорта подписывает вердикт для студентов о том, что они приобретают билеты только по полной стоимости.

 

     Это решение   Конституционного   Суда    свидетельствует    о продажности нынешней власти,  ее несостоятельности решить жизненно важные вопросы.

 

     Украина находится на грани национальной катастрофы. Положение дел   в   угольной   промышленности   критическое.   Подготовка  к весенне-полевым  работам  провалена,   о   чем   свидетельствовало рассмотрение  проблемы  на  прошлой  неделе:  нет горюче-смазочных материалов, удобрений, техника не готова к выходу в поле.

 

     С согласия   Президента   разворовывается   и    уничтожается энергосистема.  Чернобыльский фонд не финансируется. Задолженность по заработной плате и пенсиям возросла до 10  миллиардов  гривень. Бюджет,  за  который  проголосовал  Верховный  Совет под давлением Кабинета Министров, этим же Кабинетом Министров не выполняется.

 

     Резко возросла  внешняя  задолженность  и  обемы   платежей. Министр  иностранных  дел  заявляет  о своей поддержке продвижения НАТО на Восток,  отрабатывая свои жалкие  30  серебрянников  после долгих лет пребывания в Брюсселе.

 

     Решение Конституционного  Суда  полностью изобличает сущность этой власти,  ее полицейский характер.  Власти, которая превращает нашу  Украину  в колонию.  Эта власть боится своего народа,  о чем свидетельствует  трусливое  поручение  Днепропетровской  областной администрации пожарным опечатать ночью помещение ДК имени Ильича в городе  Днепропетровске  и  не  допустить  встречи  избирателей  с народными депутатами от фракции коммунистов.

 

     Заявляя решительный  протест против данной политики,  фракция предлагает проголосовать  включение  в  повестку  дня  вопроса  об ответственности Кабинета Министров,  принять резолюцию о недоверии ему и отправить этот Кабинет Министров в отставку.

 

     И второе: включить в повестку дня дополнение к Закону о ценах и  ценообразовании  и  таким  образом разрешить проблему,  которую Конституционный Суд возложил на плечи нашего обездоленного народа.

 

     Благодарю (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Мороз. За ним - депутат Павловський.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Развивая тему, которую начал Петр Николаевич, я хочу сказать:  на встречах в Константиновке, Виннице, Краматорске, Николаеве,   Дружковке,   Славянске,   Донецке,   Днепропетровске, Севастополе,  других городах и поселках тысячи граждан высказывали требования  к  депутатам  по  поводу   реагирования   на   решение Конституционного  Суда об отмене моратория на повышение тарифов на коммунальные услуги.

 

     Фракция блока социалистов и селян "Левый центр" поручила  мне обнародовать наше заявление. Представляю его изложение.

 

     Решение Конституционного Суда вызвало справедливое возмущение подавляющего большинства  народа  Украины,  всех,  кто  не  сможет платить  за жилье и оплачивать проезд в общественном транспорте по новым повышенным тарифам,  введение  которых  давно  планировалось правительством.    Особый    цинизм    происшедшему   придает   то обстоятельство,  что в  Конституционный  Суд  с  представлением  о признании  неконституционным  закона,  защищавшего интересы народа Украины, обратился Президент, он же гарант соблюдения Конституции. Президент,  при  котором  не  обеспечивается конституционное право граждан на достойный  жизненный  уровень,  допущена  многомесячная невыплата заработной платы,  стипендий, пенсий и других социальных выплат.

 

     Обращение Президента в Конституционный Суд еще  раз  наглядно продемонстрировало  колониальный  характер  правящего режима,  его полную  зависимость  от  зарубежных  займов,  ради  предоставления которых  так  срочно принималось жестокое решение Конституционного Суда.

 

     Вызывает сожаление факт, что орудием попрания конституционных прав,  прежде  всего  права  на  жилье,  стал  Конституционный Суд Украины.  Дотошно доказывая  превышение  Верховным  Советом  своих полномочий,    Конституционный    Суд    не    заметил   нарушения конституционного  права  на  достаточный  уровень  жизни,  который подразумевает своевременную выплату заработной платы,  стипендии и пенсии.

 

     Не убеждают ссылки Конституционного Суда на Закон о  ценах  и ценообразовании.  Суд не заметил, что декретом Кабинета Министров, подписанным Кучмой в 1993 году,  грубо нарушен Закон о  пенсионном обеспечении;  что  в  Украине  игнорируются  законы  о минимальной заработной плате и пенсии, об индексации денежных доходов граждан, об образовании,  о здравоохранении и другие; что накануне принятия решения Президент подписал антиконституционный указ об ограничении роста заработной платы на предприятиях всех видов собственности, а правительство издало необоснованное постановление о лишении  жилья должников по коммунальным платежам.

 

     В связи  с изложенным фракция требует внесения в повестку дня и немедленного рассмотрения вопроса об изменении Закона о ценах  и ценообразовании   (привлекаю   внимание  и  Председателя,  и  всех присутствующих к тому,  что проект внесен вчера,  его надо  срочно рассмотреть   -   это  очень  короткий  документ);  о  меморандуме Международного валютного фонда; скорейшего рассмотрения вопроса об Основных  направлениях  внутренней  и  внешней политики;  принятия закона о защите конституционных прав граждан Украины на жилье и об изменениях Закона о Конституционном Суде.

 

     Наша фракция  будет  решительно  противодействовать  попыткам попрания конституционных прав граждан  Украины,  использовать  все законные  средства  для  отказа  от порочного курса колониализации Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Чорновіл.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада". Заява фракції "Громада". "Незважаючи на велике бажання  і  зусилля  деяких  непатріотично  налаштованих політичних сил ліквідувати фракцію "Громада",  фракція "Громада" є і буде у Верховній Раді України.

 

     Фракція "Громада"  і  надалі  послідовно,  відкрито  і   явно відстоюватиме   національні   інтереси  України  у  внутрішній  та зовнішній політиці.

 

     Фракція "Громада"  виступатиме  проти  проявів  антинародного режиму, проти бездумного виконання владною елітою умов співпраці з міжнародними фінансовими  організаціями,  які  ведуть  Україну  до фінансового закабалення, до банкрутства держави.

 

     Фракція "Громада" переконана,  що реальне зростання добробуту народу можливе лише на  основі  власного  виробництва,  на  основі насичення  нашого  ринку  власними товарами,  а не імпортними.  92 відсотки імпортних товарів на ринку України - це  реальна  загроза національній безпеці держави в усіх сферах.

 

     Свідоме нищення     псевдореформаторами    промислового    та сільськогосподарського  виробництва  України,  незатребуваність  і відсунення  на  узбіччя  розвитку суспільства науково-технічного й технологічного  потенціалу  -   це   не   розчищення   дороги   до конкурентоспроможного  науковомісткого  виробництва,  це  шлях  до деградації,  до національної катастрофи,  до геноциду українського народу.

 

     Свідченням цього   є   2  мільйони  населення,  які  втратила Україна;  це  втрата  за  7  років   70   відсотків   економічного потенціалу,  що  майже  вдвічі більше,  ніж втрати за роки Великої Вітчизняної війни.

 

     Тому фракція "Громада" виступатиме за  те,  щоб  влада  через засоби   масової   інформації   не   заколисувала   народ  України обіцянками,   не   зомбувала   свідомість   населення    міфічними очікуваннями,  сподіваннями  та  успіхами реформ у майбутньому,  а діяла заради створення робочих місць в Україні,  а не  на  Заході, заради   того,   щоб   нагодувати   та  одягнути  народ,  створити перспективу для молоді сьогодні,  а не в  далекому  майбутньому  - 2010 році.

 

     Фракція "Громада"  виступатиме  і боротиметься за розроблення не європейської чи американської,  а саме своєї української моделі розвитку суспільства.

 

     Фракція "Громада"    наполягатиме    на    прийнятті    таких законопроектів:  засади  внутрішньої   економічної   політики   на перехідний  період;  засади соціальноекономічної політики;  засади національних інтересів України. Бо якби ми прийняли такий закон, а в   ньому   передбачена  відповідальність  за  зраду  національних інтересів,  то  ми  могли  б  притягнути  до  відповідальності   і Конституційний Суд,  і уряд і звернути на це увагу Президента.  Ми наполягаємо,  щоб негайно розглянути на  протидію  Конституційному Суду   розданий  сьогодні  проект  закону  про  соціальний  захист населення.

 

     Фракція "Громада" вірить,  що опора на власні  сили  вирішить все.  Отже, основа діяльності фракції "Громада" у Верховній Раді - розробка,  підтримка і прийняття лише тих економічних законів, які ведуть  до  прогресу,  до  відновлення  керованості  в  економіці, політиці,  культурі.  Наша мета - це достойне  життя  талановитого народу України саме в Україні".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чорновіл. За ним - депутат Вітренко.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги депутати! Шановні співвітчизники! Не про це мені хотілося б говорити, про що я говоритиму,  але,  на жаль,  доводиться. Багатьох наших громадян стривожили події,  що останнім часом відбуваються в Народному русі України  та  в  його фракції.  Звертаються за поясненнями і колеги депутати. Що ж сталося в Народному русі?

 

     Внаслідок серйозних   помилок    виборчого    закону,    який депутатові, обраному зусиллями всієї партії, дає протягом чотирьох років повну депутатську незалежність від партії,  група рухівської номенклатури,  об'єднана досить різними корпоративними інтересами, забажала спочатку вивести фракцію з-під контролю партії,  а  потім підпорядкувати своєму контролю і всю партію.

 

     Оскільки абсолютна  більшість  членів  Руху  були категорично проти такого згубного курсу,  його ініціатори наважилися  протягом кількох   днів   сфабрикувати  позастатутний  позачерговий  з'їзд, пославши туди делегатів  з  абсолютним  порушенням  Статуту,  всіх можливих  статутних  норм.  Я  думаю,  що такий з'їзд і обрані там самочинні  керівники  заслуговують  на  те,  щоб  увійти  в  Книгу рекордів Гіннесса. Натомість 7 березня в Києві відбувся статутний, законний, легітимний IХ з'їзд Руху, який визнав зібрання 28 лютого розкольницьким,  його рішення - нечинними, підтвердив повноваження голови партії,  обрав керівництво партії,  вніс зміни  до  Статуту тощо.

 

     Звертаю особливу увагу на ухвалу з'їзду про фракцію Народного руху України у Верховній Раді,  якою визнано єдиною фракцією,  яка має  право носити назву Народного руху України,  ту,  яка існує на основі Статуту і на основі Положення  про  фракцію,  затвердженого Центральним  проводом  Руху 3 жовтня 1998 року.  Ось ця ухвала.  Я передам її Голові Верховної  Ради  та  голові  Комітету  з  питань Регламенту.  Тому  що  те,  що  розглядалося  в  Комітеті з питань Регламенту,  то дуже небезпечна ухвала,  її приймати не можна.  Не може   автоматична   більшість  вирішувати  питання.  Партія,  яка формувала фракцію,  яка працювала на фракцію,  - тільки  вона  має право вирішувати, хто її має представляти.

 

     Крім того  я  хотів би також звернути увагу Комітету з питань Регламенту на безпрецедентний за всі часи існування Верховної Ради факт розбишацького нападу на кабінет голови фракції Народного руху України,   вчинений   групою   депутатів    (Червонієм,    Бойком, Лавриновичем,  Зайцем та іншими). Під час цього брутального нападу були  навіть  розікрадені  речі  фракції,  дотепер  не  повернені. Чого-небудь подібного ми ще не бачили.  До речі,  з покликанням на дозвіл Голови Верховної Ради,  чого насправді не було. Я думаю, що подібні речі у нашій практиці повторятися не повинні.  А Комітет з питань Регламенту повинен винести своє остаточне рішення, як і про те, хто є дійсно фракцією Народного руху України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Вітренко,   фракція  прогресивних  соціалістів.  Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  За  минувшие  выходные  дни,  субботу  и  воскресенье, народные  депутаты  Украины,  члены нашей фракции,  провели отчеты перед  избирателями  в  Крыму,  Днепропетровской   и   Запорожской областях.  Самые  волнующие  вопросы наших избирателей - оплата за жилье и коммунальные услуги и пенсионное обеспечение.

 

     По поводу оплаты за жилье и коммунальные услуги.  Вы  сегодня все  получили  на руки проект постановления,  подготовленный нашей фракцией.  Мы предлагаем,  не откладывая, в четверг на этой неделе рассмотреть   данный   вопрос,   чтобы   реально   защитить  наших избирателей от беспредела исполнительной власти, которая выполняет требования Международного валютного фонда.  В четверг поставлен на рассмотрение пенсионный закон,  но не указан  и  наш  вариант.  Мы настаиваем,  Александр  Николаевич,  чтобы  рассматривался  и  наш вариант пенсионного закона,  потому что с концепцией, предлагаемой Комитетом   по   делам  пенсионеров,  ветеранов  и  инвалидов,  мы согласиться не можем.

 

     Мы с вами видим:  год работает парламент, а ситуация в стране ухудшается.  Парламент  не  выяснил,  что  он хочет делать и какие преобразования в стране проводить.  Поэтому на этой  неделе  нужно немедленно  рассматривать  вопрос  о  концепции Основ внутренней и внешней политики.  Точно так же на текущей неделе нужно  заслушать Программу деятельности Кабинета Министров. Реализация в дальнейшем рецептов Международного валютного фонда  взорвет  Украину,  дальше Украина терпеть не будет.

 

     Мы передаем  Александру  Николаевичу Ткаченко первые 4 тысячи подписей из Луганска,  Лутугино,  других городов Украины.  Сегодня начинается  пикетирование местной власти нашей партией в Горловке: возмущение вызывает повышение цен на жилье и  коммунальные  услуги без решения вопросов заработной платы и пенсий.

 

     Я напоминаю вам,  уважаемые депутаты,  я напоминаю, Александр Николаевич, вам и руководителям парламента, кроме вас, Мартынюку и Медведчуку:  наша  фракция  предложила  перевести  работу сессии в чрезвычайный режим.  Непозволительно сегодня  уезжать  (я  уже  не говорю о панамских подданных), вообще разезжать по другим странам мира, когда гибнет своя страна.

 

     Непозволительно заниматься  любой   другой   работой,   кроме принятия законов,  нужных нашему населению. Поэтому мы настаиваем: работать ежедневно в пленарном режиме, по субботам приглашать сюда Президента и правительство,  корректировать наши законопроекты для того,  чтобы в ближайшее время за две-три недели изменить ситуацию в

 

 

 

 Украине. Я предупреждаю:  ухудшается ситуация и из-за деятельности Национального  банка.  Если мы с Национальным банком не разберемся на этой неделе,  то финансовый  кризис  в  ближайшие  дни  Украине обеспечен!

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Я хочу з вами порадитися. Згідно з  Регламентом  для  розминки  відводиться  30  хвилин.  Ми використали   34   хвилини.   Іще   записано   вісім  депутатів  - представників фракцій,  бо в нас уже не вісім фракцій і  груп,  як раніше було, а тринадцять. Я хотів би, щоб ми на цьому зупинилися. Я дам відповіді,  і перейдемо до розгляду питань,  які  нам  треба розглянути (Шум у залі).  Продовжимо розминку?  Ми ж цілий тиждень говорили...

 

     Хто за те,  щоб продовжити  і  дати  всім  представникам  від фракцій виступити із заявами, прошу проголосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Народний депутат Симоненко, народний депутат Мороз внесли пропозицію включити до порядку  денного  питання  про ціни і ціноутворення. Я просив би підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 187.

 

     Я прошу,  проголосуйте  -  про  включення  до порядку денного питання... (Шум у залі).

 

     Я поставлю на голосування.  Голосуємо (Шум у залі). Сядьте, я надам слово.

 

     "За" - 202.

 

     Шановні колеги!  Представники  фракцій наполягають на наданні їм слова.

 

     Від групи "Відродження регіонів" - депутат Кучеренко.  За ним від фракції "Батьківщина" - депутат Бабич. Будь ласка.

 

     КУЧЕРЕНКО О.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий  округ  80,  Запорізька  область).  Депутатская группа "Возрождение регионов".  Уважаемый Председатель!  Уважаемые коллеги!  Депутатская  группа "Возрождение регионов" выражает свое несогласие   с   проводимой   исполнительной   властью   политикой дальнейшего  повышения  тарифов на жилищно-коммунальные услуги для населения.

 

     Тарифная политика - это важнейшее направление экономической и политической  деятельности  государства.  В большинстве стран мира вопросы  формирования  тарифов  на  жилищно-коммунальные   услуги, транспорт  и  энергоносители находятся под жестким государственным контролем.  Практически  ни  в  одной  из  развитых  стран  Европы население не оплачивает жилищно-коммунальные услуги и транспорт на 100 процентов.  Даже в наиболее  развитых  странах  система  таких тарифов    базируется   на   субсидировании   государственными   и региональными органами власти и органами местного  самоуправления. Поэтому  переход  на  100-  процентную оплату жилищно-коммунальных услуг и транспорта в Украине в условиях задолженности по  зарплате является   политически   ошибочным  и  может  привести  к  резкому обострению  социальнополитической  обстановки  в  стране.   Данное решение не только является политически неверным,  а и экономически необоснованным.

 

     Запланированное повышение тарифов приведет нас  к  негативным последствиям,  а именно:  население в большинстве своем перестанет платить  за  жилищнокоммунальные   услуги.   Вместо   планируемого экономического  эффекта  мы  получим обратный результат - денежные поступления  уменьшатся  за   счет   увеличения   числа   граждан, получающих субсидии, и роста неплатежей.

 

     Еще раз хочу подчеркнуть, что депутатская группа "Возрождение регионов" категорически против повышения  тарифов  для  населения. Жилищно-коммунальные и транспортные расходы должны дотироваться из местных бюджетов,  но для того,  чтобы это  стало  возможным,  нам необходимо   укрепить   доходную   базу  местного  самоуправления, закрепить  за  местными  органами  власти   стабильные   источники доходов, создать условия для их эффективной работы.

 

     Мы считаем,  что  Верховная  Рада  должна  настоять  на своем прежнем  решении  и,  учитывая  решение   Конституционного   Суда, обратиться  с заявлением к Президенту Украины и Кабинету Министров Украины  о  недопустимости  проведения   политически   близорукой, экономически  необоснованной  политики  по  отношению  к населению Украины,  поскольку  это  может  привести  к  тяжелым   социальным последствиям и углублению экономического кризиса в стране.

 

     Мы считаем,  что  необходимо  обратиться  к  правительству  с требованием  приостановить  запланированное  повышение  тарифов  и проинформировать парламент о том, что делается Кабинетом Министров для  ресурсосбережения,  минимизации  потерь  при  транспортировке электроэнергии    и    газа,    укрепления    местных    бюджетов, усовершенствования  системы  управления   экономикой,   проведения административной реформы.

 

     Мы считаем,  что  необходимо  срочно  внести  соответствующие изменения в Закон о ценах и ценообразовании, чтобы предотвратить в дальнейшем принятие необдуманных,  волюнтаристских решений в сфере оплаты  коммунальных  услуг  населением  в  период  экономического кризиса в Украине.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Бабич  від  фракції "Батьківщина".  За ним - депутат Коломойцев.

 

     БАБИЧ В.Г.,  народний депутат України  (виборчий  округ  218, м.Київ).    Фракция   "Батьківщина",   Всеукраинское   обединение христиан.  Начиная с 6 февраля 1996 года я многократно обращался в Генеральную  прокуратуру  страны с официальными просьбами оградить меня от клеветы,  распространяемой господином Журавским, Кириченко и их приближенными.  Но, к сожалению, блюстители закона до сих пор молчат,  и  лгуны,  пользуясь  безнаказанностью,  еще  агрессивнее разжигают   истерию   вокруг   провокации,  состряпанной  ими  под политический заказ.

 

     Позвольте коротко обрисовать,  что  же  происходит  на  самом деле.  Что касается сути обвинений,  то они не выдерживают никакой критики.  К примеру,  Журавский и его сообщники уже не  говорят  о том, что я присвоил взносы партии, ибо доказано, что взносы в ХДПУ вообще никогда не собирались. Но, пойманные на вранье, Журавский и его  подручные,  глазом  не  моргнув,  придумали новую детективную историю:  деньги,  оказывается,  им передал  какой-то  неизвестный мужчина,  сообщивший  по  телефону  о  переводе  крупной  суммы на анонимные счета партии.

 

     Ложь, конечно.  Я восемь лет в бизнесе,  но не только никогда не  видел  таких чудес в мире финансов - даже не слышал о них.  Но если вдруг и появился в Киеве фантастический миллионер, дарящий по телефону  крупные суммы денег,  то почему он решил остаться до сих пор неизвестным?  Или речь идет о  деньгах  настолько  грязных,  а возможно   и  кровавых,  что  их  невозможно  открыто  представить общественному мнению?

 

     Почему упомянутые суммы  не  были  оприходованы  бухгалтерией христианских   демократов,   не  прошли  по  документам  налоговых ведомств?  Почему,  наконец,   деньги,   подаренные   таинственным незнакомцем,   эти   господа   прятали  от  партии,  если  они  ей адресовались?

 

     Усвоив наконец,  что   и   в   этой   версии   вранье   видно невооруженным  глазом,  Журавский  и  его  приближенные  без  тени смущения в своих интервью стали утверждать,  что деньги им  послал не кто иной,  как сам Господь Бог. Правда, в одном случае господин Журавский называет 500 тысяч гривень, упавших ему с неба, в другом

- 300 тысяч долларов,  а в третьем эти суммы то увеличиваются,  то уменьшаются.

 

     Согласитесь, во-первых, нормальный человек вполне в состоянии посчитать  деньги  и  уж  тем  более  отличить  гривню от доллара. Во-вторых, если у нормального человека действительно увели деньги, он обращается в суд, а не к прессе.

 

     Хотя деньги  Журавский  хорошо умеет не только считать,  но и прибирать к рукам.  Когда  он  на  всех  уровнях  обвинял  меня  в присвоении партийных взносов, сам потихоньку приобрел сначала один импортный автомобиль,  затем другой,  произвел шикарный  ремонт  в своей приватизированной квартире. Откуда вдруг взялись у господина Журавского сотни тысяч гривень,  ведь, судя по декларации доходов, представленной  господином  Журавским  в  парламенте,  он живет на весьма скромные доходы.

 

     Ответить на эти и многие  другие  аналогичные  вопросы  может только  сам  господин  Журавский,  ибо только он и подчиненный ему бухгалтер имели и имеют доступ к партийной кассе ХДПУ.

 

     Но даже малейшие  попытки  проверить,  что  же  происходит  в вотчине   пана   председателя,  оборачивались  для  интересующихся огромными неприятностями.  Одних лидер ХДПУ просто избивал, других исключал...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Я  розумію,  що  народний депутат має право, взявши слово, говорити те, що він вважає за потрібне. Але я просив би з трибуни Верховної Ради в ефір не говорити того, що недостойно говорити.  Це ваші внутрішні питання.  Хіба можна,  щоб весь народ слухав, чим ви займаєтесь у своїй фракції? Ганьба якась.

 

     Депутат Коломойцев. Будь ласка. За ним

- депутат Костенко.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Фракция   Селянской   партии.   Уважаемые    коллеги!    Уважаемый Председатель! Заявление фракции Селянской партии Украины:

 

     "День правительства,   проведенный   9   марта,  который  был посвящен вопросам подготовки к проведению  весенне-полевых  работ, показал  недостаточную  готовность народнохозяйственного комплекса страны к посевной кампании.

 

     Из округов поступают сведения о том,  что  весенняя  посевная под  угрозой  срыва.  Например,  в  Краснодонском районе Луганской области сложилась крайне тяжелая ситуация с  проведением  сева.  У КСП,  у  фермеров  нет  денег  для  приобретения  запасных частей, хозяйствам выделено по тысяче гривень, при том что один коленчатый вал для Т-150 стоит 1400 гривень.

 

     Острым является  вопрос  о  моторных  маслах  и  бензине.  На сегодня этих нефтепродуктов просто нет.  В хозяйствах нет  овощных семян,  нет средств для их приобретения, учитывая, что 1 килограмм семян лука стоит 100 гривень, капусты - 80 гривень и так далее.

 

     Фиксированный налог  на  землю.  Было  принято  решение  дать налоговые  каникулы  на  два года,  но 4 марта 1999 года налоговая администрация  на  совещании  с  главными  бухгалтерами   хозяйств поставила  в  известность,  что  хозяйствам  придется заплатить 70 процентов от начисленной суммы с разбивкой по месяцам.

 

     Фракция Селянской партии предлагает еженедельно по  вторникам заслушивать   отчет   вице-премьер-министра  по  вопросам  АПК  об обеспечении весенне-полевых работ.

 

     Весенний день  год   кормит,   говорит   народная   мудрость. Верховный Совет Украины,  его профильные комитеты должны взять под контроль жизненно важный для нашего народа вопрос: будет ли хлеб и к хлебу осенью этого года.

 

     Нарастает напряженность в шахтерских коллективах.  78 человек не выезжают на-гора на шахте "Суходольская- Восточная", 12 человек находятся   в  лаве  на  шахте  имени  Баракова,  11  -  на  шахте "Таловская". Требования людей - выплата заработной платы.

 

     Верховным Советом Украины  принято  постановление,  обязавшее Министерство   финансов   подготовить   законопроект   о  внесении изменений и дополнений в Закон о Государственном  бюджете  Украины на  1999 год с целью увеличения финансирования Минуглепрома на 1,5 миллиарда гривень.  Однако по настоящий день этот  законопроект  в Комитет по вопросам бюджета не поступил.

 

     Коллегией Минуглепрома приняты меры по ужесточению дисциплины расходования бюджетных средств,  определены приоритеты в выплатах, главные  из  которых - зарплата и оснащение новых очистных забоев. Но поскольку в структуре добычи угля более 70 процентов приходится на  энергетические  угли,  а потребители (в основном Минэнерго) за них не расплачиваются, денег от реализации энергетических углей не поступает.  Растут долги по зарплате. При добыче коксующихся углей прибавочную стоимость получают только на экспорте металла, поэтому компенсируются   затраты   не  шахтеров,  а  экспортеров  металла. Давальческая схема поставки

 

 энергоносителей в  Украину  вносит  свой  разрушительный  вклад  в развал народнохозяйственного комплекса и способствует росту долгов по заработной плате шахтерам.

 

     Эти вопросы силами Минуглепрома не решить. День правительства 13 апреля мы предлагаем  посвятить  вопросам  стабилизации  работы угольной промышленности и рассмотреть их в комплексе.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Костенко від Руху. За ним - депутат Кононов.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні депутати!  Фракція Народного руху України констатує, що ситуація в ядерній галузі досягла критичної межі.  Наведу лише декілька цифр, які  найбільшою   мірою   характеризують   становище   в   атомній енергетиці.  У  1995  році  так  званих живих коштів надійшло 15,3 відсотка,  у 1998 році - 7,4 відсотка,  у 1999  році  -  лише  2,4 відсотка.  Решта  обороту здійснюється шляхом так званих бартерних операцій.

 

     Заборгованість атомних  електростанцій   бюджетам   перевищує реальні  прибутки АЕС.  Немає коштів на закупівлю ядерного палива. На  найбільшій  у  Європі  Запорізькій   атомній   електростанції, наприклад,   змушені  призупиняти  роботу  блоків  для  того,  щоб розтягнути період загального підтримання життєдіяльності  станції. Нагадаю  народним  депутатам,  що  станція  без енергозабезпечення перетворюється в ядерну бомбу уповільненої дії.

 

     Немає також коштів  для  вивезення  відпрацьованого  ядерного палива,   і   за   цим  показником  атомні  станції  також  можуть зупинитися.  Ми за сім  з  половиною  років  так  і  не  збудували тимчасових  сховищ,  де  можна зберігати ядерне паливо впродовж 50 років,  а змушені відправляти відпрацьоване паливо  до  Росії,  що коштує величезних грошей, яких атомні станції не мають.

 

     Затримка із  виплатою  зарплати  на сьогодні сягає двох-трьох місяців.  І  це  зарплата  оперативному  персоналу  -   тим,   хто найбільшою мірою відповідає за стан безпеки атомного енергоблока.

 

     Заходи з  підвищення  рівня  безпеки  за останні чотири-п'ять років виконуються в середньому на 40-50 відсотків.  Це  призводить до   частих   незапланованих   аварійних  зупинок  із  погіршенням загального стану безпеки.  Сьогодні розпочався страйк оперативного персоналу. А це, як відомо, вже катастрофа.

 

     Чому в  нас  створилося  таке  критичне  становище  в ядерній енергетиці?  Усе це зумовлюється відсутністю державної політики  в ядерній галузі.

 

     Успадкувавши величезний   ядерноенергетичний   потенціал  від колишнього Радянського Союзу,  ми за  сім  з  половиною  років  за наявності  величезних покладів урану і цирконію нічого не зробили, аби мати власне виробництво ядерного палива. Ми нічого не зробили, аби   створити  систему  поводження  з  відпрацьованим  паливом  і відпрацьованими радіоактивними відходами.  Ми нічого  не  зробили, аби   задіяти   величезний  потенціал  української  економіки  для забезпечення ядерної  енергетики  всім  необхідним.  Більше  того, попри   величезний   науковий   потенціал,   у   нас  не  створено елементарної наукової і технологічної  підтримки  ядерної  галузі. Усе  це  сьогодні  призвело  до катастрофи,  яка загрожує розвалом усього   народногосподарського   комплексу    України,    загрожує національній безпеці.

 

     Фракція пропонує  терміново  включити  до  розгляду Верховною Радою питання про ситуацію в ядерній галузі.  Просимо поставити цю пропозицію  на поіменне голосування.  Дата проведення - 18 березня цього року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Давайте не жалітися,  що за радянської влади це  було зроблено.  Ви не зробили висновку.  Ви закликаєте до повернення, я так зрозумів.

 

     Депутат Кононов від фракції зелених.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Бондаренко.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Партія зелених. Шановний пане Голово!  Панове депутати!  Громадяни України!  Скоро минає 13 років,  як сталася Чорнобильська катастрофа - найбільша техногенна катастрофа у світі.  Кабінет Міністрів України в закритому  режимі обговорив  питання закриття Чорнобильської АЕС.  Урядові структури вже котрий раз знаходять причини,  які дають можливість затягувати процес, пов'язаний із припиненням роботи станції.

 

     Партія зелених України заявляє, що зволікання із виведенням з експлуатації ЧАЕС є неприпустимим.

 

     Чорнобильська атомна станція є специфічним технічним об'єктом підвищеної небезпеки, оскільки на її території знаходиться споруда саркофага   аварійного   енергоблока,   в    якому    відбуваються неконтрольовані   та   малопрогнозовані  процеси.  Реактори  РБМК, встановлені  на  ЧАЕС,  є  реакторами   так   званого   подвійного призначення,   тобто   такими,   що   створювалися  передусім  для забезпечення військових потреб.  Після катастрофи 1986 року  всіма експертами   колишнього   СРСР   визнавались  їх  ненадійність  як енергогенеруючих об'єктів  і  наявність  численних  конструктивних недоліків, які не можуть бути виправлені жодною модернізацією.

 

     Партія зелених   України   наголошує  на  тому,  що  проблема енергопостачання в Україні пов'язана не з браком потужностей,  а з недоліками  в  управлінні цими потужностями,  поганим контролем за використанням      електроенергії,      нехтуванням       вимогами енергозбереження  та  загальною  кризою  платежів.  Перебіг  подій навколо  закриття  ЧАЕС   ще   раз   свідчить   про   протистояння корпоративних   інтересів   ядерного   лобі  і  реальних  життєвих інтересів українського суспільства.

 

     ПЗУ вимагає  від  Кабінету   Міністрів   визначення   терміну закриття  Чорнобильської  станції  у  відповідності із законом про виведення з експлуатації ЧАЕС та  її  перетворення  на  екологічно безпечний об'єкт.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко - від фракції "Реформи-центр".  За ним - депутат Стецьків від НДП.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212, м. Київ). Фракція "Реформи-центр".  Я  хотів  би  передусім  попросити   керівництво Верховної Ради надалі не припускатися того, що було сьогодні. Якщо це день,  коли фракції виголошують свої заяви,  то ми всі рівні  у своєму праві дійти до виборців,  і не можна комусь надавати слово, якійсь частині, а комусь не дозволяти виступити. Я думаю, цього не буде в подальшому.

 

     Я хотів би від фракції "Реформи-центр" висловити кілька думок із приводу найважливішої на сьогодні теми,  яка торкається  всього населення   України,  -  підвищення  квартирної  плати,  плати  за комунальні послуги та за проїзд.

 

     Хотів би звернути увагу на те, що вже сьогодні в Україні борг населення  за комунальні послуги становить 3 мільярди гривень.  Чи зменшиться  він  у  зв'язку  з  підвищенням  плати?  Очевидно,  ще збільшиться,  ніхто  від  цього  не  матиме  ніякого зиску,  окрім збурення населення і напруження в суспільстві. Це перше.

 

     Друге. Хотів би сказати,  що доки держава не розрахувалася  з боргами  - із зарплати,  пенсій і особливо з боргами,  викликаними знеціненням збережень на ощадних книжках, а також грошей, які люди свого часу вкладали в страховки,  3-відсоткові облігації та речові облігації,  -  доти  кожен  громадянин  має  пряме  право  зробити юридичну  заяву  про  те,  що  він дозволяє державі взяти кошти на сплату його комунальних послуг із тих боргів,  які  держава  перед ним має. Цим самим він захистить себе. Думаю, це зробить більшість населення України,  тому що іншого  джерела  покриття  цих  боргів немає.

 

     Я хотів би звернути увагу всіх керівників житлово-комунальних органів  України  на  надзвичайно  низьку   якість   послуг,   які надаються. Хто може сьогодні відповісти перед населенням за те, що світло відключається коли кому заманеться?  Хто може сказати, чому не  працюють  сотні  ліфтів?  У  мене вчора на прийомі був чоловік похилого віку,  який сказав: "Щоб зійти на Шипку в Болгарії, треба піднятися  на 260 східців,  а я щодня долаю 285 вгору та 285 вниз, тобто двічі долаю Шипку". І хто за це відповість?

 

     А яке в нас сьогодні опалення квартир і таке інше?  То навіщо ж  підвищувати  тарифи  за  послуги,  які  не  відповідають ніяким стандартам?  У цій ситуації,  думаю,  населення знайде  адекватний вихід і повністю припинить оплату цих послуг.  Така буде реакція у відповідь.

 

     Ще одна проблема, якої я хотів би торкнутися. Усі ми останнім часом  стали свідками якоїсь закулісної гри керівництва України та керівництва   Білорусії   у   зустрічах   "без   краваток".    Про домовленості,  до  яких  приходять  на  цих  зустрічах,  населення України не інформується. Очевидно, мова йде про відтворення Союзу, тому  що така риторика звучить в устах і тих,  і інших керівників, але якщо це так,  то нам треба хоча б знати,  в які строки та коли це відбудеться,  тому що все це призведе передусім до надзвичайної напруженості  в  Україні,  до  її  розколу  і,  врешті-решт,  може призвести до громадянської війни. Будьте пильні!

 

     ГОЛОВА. Спасибі за пильність.

 

     Будь ласка,  слово  надається  депутату Стецьківу від фракції Народно-демократичної партії. За ним - депутат Марчук.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). Шановні народні депутати! Я уповноважений оприлюднити заяву  фракції  Народно-демократичної партії з приводу будівництва нафтотермінала   біля   міста   Одеси,   а   також    нафтопроводу "ОдесаБроди".  Цю  позицію,  за заявою керівника фракції Руху Юрія Костенка, підтримує також Народний рух України.

 

     Хотів би  також  зауважити,  що  офіційні  заяви  фракцій   у Верховній  Раді  варто  робити  державною мовою.  Це стосується як депутатської  групи  "Відродження  регіонів",   яка   має   статус проурядової, так і опозиційної фракції Соціалістичної партії.

 

     "Фракція Народно-демократичної  партії висловлює свою глибоку стурбованість тим, що останнім часом посилюються негативні фактори навколо    реалізації    українського   маршруту   транспортування прикаспійської нафти в Європу.

 

     Найбільш небезпечним   є   те,   що   протидія    спорудженню стратегічних  для  національних  інтересів України об'єктів йде не ззовні, а корениться в позиції окремих чиновників.

 

     Як відомо,  у 1993-1994 роках було прийнято  урядові  рішення про   будівництво  нафтового  термінала  поблизу  міста  Одеси  та з'єднувального нафтопроводу "ОдесаБроди".  На превеликий жаль,  за станом  на  сьогоднішній  день готовність нафтотермінала становить трошки більше 20 відсотків.

 

     У 1998 році були прийняті рішення, які ускладнили ситуацію. У лютому   Президент  України  своїм  указом,  а  в  травні  -  уряд постановою 747 започаткували структурно-організаційні перетворення в  нафтогазовій  галузі,  які  привели  до  утворення  монопольної структури - НАК "Нафтогаз України".  Внаслідок цих рішень державні підприємства "Магістральні нафтопроводи "Дружба" і "Придніпровські магістральні    нафтопроводи"    були     позбавлені     юридичної самостійності,  що негайно призвело до сповільнення будівництва як нафтотермінала, так і нафтопроводу.

 

     Усі ці дії відбуваються на фоні конкурентної боротьби за шлях транспортування каспійської нафти, участь в якій беруть Туреччина, Болгарія,  Румунія та Україна.  Український шлях є  найкоротшим  і найдешевшим,  тому  має  очевидні конкурентні переваги.  Тож украй шкідливими є дії окремих чиновників в Україні, які непродуманими й авантюрними  "реформами" фактично поставили під загрозу завершення в потрібні  терміни  спорудження  нафтотермінала  та  нафтопроводу "Одеса-Броди".  Фракція  переконана,  що  Україна  в цьому проекті повинна займати єдину узгоджену позицію на міжнародній арені.

 

     Яким шляхом піде каспійська нафта в  Європу  -  залежить  від того,  яка  країна  найшвидше  виявиться готовою надати відповідну транспортну інфраструктуру.

 

     Усе це примушує нас ще раз звернутися до Президента  України, до   уряду   та  Верховної  Ради  й  висловити  свою  позицію  про неприпустимість  подібних  дій,   які   прямо   йдуть   на   шкоду стратегічним національним інтересам нашої держави.

 

     Тому ми вимагаємо:

 

     проведення найближчим   часом  Дня  уряду  та  парламентських слухань на тему українського  маршруту  транспорту  прикаспійської нафти;

 

     відновлення державного     статусу     ДАТ    "Придніпровські магістральні  нафтопроводи"  та  ДАТ  "Магістральні   нафтопроводи "Дружба";

 

     у найкоротші  терміни  виробити  організаційний  і фінансовий механізм   спорудження   нафтопроводу   "Броди-ПлоцькГданськ"    у стратегічному партнерстві з Польщею;

 

     Кабінету Міністрів   розглянути   питання   про  ефективність функціонування та доцільність подальшого існування  НАК  "Нафтогаз України".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Марчук. За ним

- депутат Черненко. І завершуємо.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Шановні  громадяни України!  В умовах катастрофічного   падіння   життєвого   рівня   населення,    його платоспроможності, майже десятимільярдної заборгованості державних та недержавних підприємств  і  організацій  перед  громадянами  по заробітній  платі,  пенсіях,  соціальних  виплатах та семимісячної заборгованості  населення  за  житлово-комунальні   послуги,   яка досягає  4  мільярдів  гривень,  Національна  комісія  регулювання електроенергетики України,  органи виконавчої  влади  заявили  про свої наміри найближчим часом підвищити на 20- 25 відсотків ціни та тарифи на електроенергію, природний газ, житловокомунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам.

 

     Таким чином, державні й недержавні органи та організації весь тягар наслідків так званих  ринкових  перетворень  та  інфляційних процесів намагаються перекласти на плечі наших громадян, переважна більшість яких уже давно живе за межею бідності.

 

     Закони, спрямовані  на   соціальний   захист   та   підтримку життєвого  рівня  населення в державі,  не виконуються,  а урядові рішення,  що регулюють надання громадянам субсидій,  індексацію їх грошових  доходів,  весь  час  коригуються,  внаслідок  чого  вони втрачають захисні функції і вступають  у  суперечність  із  чинним законодавством.

 

     Дії Верховної   Ради,   направлені   на   соціальний   захист населення,  дедалі  частіше  наштовхуються  на   протидію   уряду, Президента   України,  Генеральної  прокуратури  України,  які  не бажають  стати  на  захист  прав  мільйонів  громадян  України  та забезпечити   виконання  законів  та  задекларованих  Конституцією України прав громадян на соціальний захист.

 

     Про це,  зокрема,  свідчить  і  те,  що  Закон  України   про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів на житлово- комунальні послуги  та  послуги   громадського   транспорту,   що   надаються громадянам   України,  який  був  прийнятий  абсолютною  більшістю народних   депутатів   і   при   подоланні   вето   проголосований конституційною  більшістю,  підтриманий усіма фракціями парламенту та схвально сприйнятий  громадськістю,  був  визнаний  Президентом України та Конституційним Судом неконституційним.

 

     Катастрофічна ситуація,  що  склалася  в  державі у зв'язку з такими діями органів виконавчої влади,  вимагає того, щоб Верховна Рада    України    виконала   волю   своїх   виборців:   заслухала звіт-інформацію  уряду  про  соціально-економічну   катастрофу   в Україні (не кризу,  кризу ми вже пройшли) і прийняла резолюцію про недовіру Кабінету Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко, "Незалежні".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Група   "Незалежні". Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые  товарищи  депутаты! Группа уполномочила меня заявить следующее.

 

     Мы абсолютно солидарны с теми выступающими,  которые  сегодня выражали  свой  решительный  протест  в  связи  с решением органов исполнительной власти,  Кабинета Министров  на  основании  решения Конституционного Суда повысить плату за коммунальные услуги до 100 процентов их стоимости и на 20-25 процентов  -  тарифы  на  газ  и электроэнергию.

 

     Мы считаем, что это недопустимо в сложившейся ситуации, когда хронически не выплачиваются заработная плата, пенсии, стипендии, а совокупный  долг государства составляет уже 9,5 миллиарда гривень, в том числе 3,2 миллиарда гривень - долг  перед  бюджетниками  (за последний  месяц  долг перед бюджетниками увеличился на 1 миллиард гривень).

 

     Если пенсионер получает пенсию 37 гривень с задержкой  в  5-6 месяцев, если работающий не получает заработную плату, - извините, как им можно прожить?  Сегодня мы  становимся  перед  фактом,  что 53-58  процентов  наших  граждан не платят за жилье и коммунальные услуги.  Мы эту цифру доведем до 95  процентов,  и  платить  будут только   5   процентов,   которые   успели  разбогатеть  в  период антиреформ.

 

     Мы выражаем решительный протест и заявляем, что этот номер не пройдет.   Я   предлагаю   представителям  исполнительной  власти, Кабинета Министров  поехать  с  нами  в  избирательные  округа,  в частности  в  Горловку,  куда  мы  намечаем поездку в субботу в 10 часов,  чтобы  увидеть   отношение   наших   граждан   к   органам исполнительной власти.

 

     И еще   об   одном.   Уважаемые  товарищи  депутаты!  Сегодня председателем Комитета по вопросам Регламента, депутатской этики и организации   работы  Верховного  Совета  Омеличем  внесен  проект постановления,  которым,  на  наш  взгляд,  дискриминируется   ряд депутатов. У нас сегодня некоторые депутаты перед законом равней.

 

     О чем  речь?  Господин  Омелич  со  своим  комитетом пытается нарушить  решение  Конституционного  Суда.  Я  напоминаю   решение Конституционного   Суда:   "Визнати   таким,   що   не  відповідає Конституції України,  положення Постанови Верховної  Ради  України про  внесення  змін  до  Регламенту  Верховної Ради України від 13 травня  1998  року,  за  яким  фракції  Верховної   Ради   України утворюються народними депутатами України лише на основі політичних партій та блоків партій,  що  подолали  чотиривідсотковий  бар'єр. Положення Постанови Верховної Ради про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України від  13  травня  визнане  неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення цього рішення".

 

     Пан Омеліч знову закладає таку норму. Мы выражаем решительный протест и считаем,  что представитель фракции "Громада"  не  имеет права возглавлять этот комитет, его должен возглавлять независимый депутат.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Журавський.  З  місця.  За  ним  -   депутат Кірімов. По хвилині.

 

     Шановні колеги!   Я   думаю,   у  Регламенті  було  закладено правильну  норму:  25  депутатів  і  більше.  Біда  в   тому,   що Конституційний  Суд  зробив  нам  не  ту  послугу і структуризації парламенту сьогодні вже практично немає.

 

     Будь ласка, депутате Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).   Голова   Християнсько-демократичної партії України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Валерій      Бабич      немає      ніякого      відношення      до Християнсько-демократичної партії України.  Ми зібрали в 1997 році понад 300 тисяч доларів США для бідних,  калік,  інвалідів з метою придбати різдвяні подарунки й роздати їх разом із церквою тим, хто найбільше цього потребує. Підкреслюю, це був 1997 рік.

 

     Бабич, якому передали ці кошти  на  тимчасове  зберігання  як президенту УФГ,  ці гроші привласнив,  тим самим порушивши одну із заповідей Господніх - не  вкради.  Ми  звернулися  до  Генеральної прокуратури України,  до прокуратури міста,  щоб притягнути Бабича до кримінальної відповідальності.  Він туди не з'являється.  А цей виступ  Бабича є закономірним,  бо наступного тижня Шевченківський суд міста Києва приступає до розгляду справи Бабича. Цей виступ ми сприймаємо як тиск на судові органи влади.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов. Одна хвилина.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий   округ   95,   Київська   область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги! Я згоден з депутатами, які говорили про  те,  що  нині в Україні надзвичайна ситуація і дії парламенту повинні бути адекватні цій ситуації.  Це те,  що стосується  нашої роботи.

 

     Але хотів  би  звернутися до Президента нашої держави і уряду ось з яким проханням.  У більшості областей України  продовжується затримка  з  виплатою  пенсії,  зокрема  в  районах,  які на самій "призьбі" Чорнобильської атомної електростанції:  у Макарівському, Бородянському, Вишгородському районах.

 

     Як і   багато   депутатів,   я  теж  протягом  вихідних  днів зустрічався  з  виборцями,  зокрема  з  мешканцями   Макарівського району.  Люди  мені  казали,  що мова йде не про те,  щоб купувати молоко,  а про те,  щоб придбати хліб,  сіль,  сірники.  Це вже не просто проблема, це - катастрофа.

 

     Далі. У  цих  районах  пенсіонери  не  одержують пенсії по 11 місяців,  не виплачуються гроші  на  придбання  чистих  продуктів. Дійшло  до того,  що на харчування дітей у школах виділяється лише 42 копійки на день на одного учня.  Цих грошей не вистачає  навіть на склянку соку.

 

     Я хотів би звернути увагу і на те, що...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Протягом минулого тижня ми працювали в комітетах,  і в нас напрацьовано достатньо матеріалів, щоб  ефективно працювати в пленарному режимі і приймати закони.  Є прохання працювати сьогодні до  18  години  в  пленарному  режимі. Вчора  на  засіданні  Погоджувальної ради це питання погоджено.  Я прошу підтримати цю пропозицію.  А в ті тижні,  коли  ми  працюємо після  роботи  у  виборчих  округах,  у  вівторок  працювати до 14 години. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 151.

 

     Я ще раз звертаюся:  ми  витратили  1  годину  10  хвилин  на просту,  усім зрозумілу,  але нульову розмову. Замість 30 хвилин - годину десять. Я просив би працювати по обіді.

 

     Хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі, будь ласка, визначіться.

 

     І запросіть людей до залу.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення прийнято.  Голосуємо  в  поіменному режимі пропозицію продовжити сьогодні роботу до 18 години.

 

     "За" - 189.

 

     Будь ласка,  по фракціях.  Учора на засіданні  Погоджувальної ради я казав,  що депутати роз'їжджаються,  не працюють...  Та я ж бачу, хто не хоче, і ви на екрані читаєте, хто не хоче.

 

     Ще раз ставлю на голосування у звичайному  режимі:  працювати сьогодні до 18 години. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 186.

 

     Шановні колеги,  я  вас попереджаю:  для виступів від фракцій відведено 30 хвилин.  Скільки виступлять за 30 хвилин - стільки  й буде.  Додатково фракціям і групам слова надавати не будемо.  Якщо хочемо,  щоб усі могли отримати слово, давайте внесемо поправку до Регламенту.  Бо одна справа - закликати до порядку, до дисципліни, до роботи...  Усі  ми  критикуємо  Кабінет  Міністрів,  критикуємо Президента,  що  не  так  працюють.  А  ми  як  працюємо?  Я прошу проголосувати, що працюємо до 18 години.

 

     "За" - 203.

 

     Єльяшкевич не  встиг   проголосувати.   Голосуємо   на   його прохання. І Ємець підтримує.

 

     "За" - 202.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  народними  депутатами  Симоненком  і Морозом була внесена пропозиція включити до порядку  денного  питання  про ціни і ціноутворення. Будь ласка, підтримайте.

 

     І депутат   Павловський   вносив  цю  пропозицію,  і  депутат Вітренко - декілька керівників фракцій вносили цю пропозицію.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято, спасибі.

 

     Народний депутат  Чорновіл  жалівся  на  долю.   Я,   шановні колеги...  (Сміх у залі).  Не треба сміятися.  Я хочу сказати,  що було порушено Регламент і елементарний етикет, правила поведінки в залі  -  були  обірвані  шнури,  пошкоджені  мікрофони і так далі. Комітет з питань Регламенту розглянув це питання,  і  представники фракції Руху завтра мають заплатити з зарплати 2000 гривень за те, що було пошкоджено (Оплески).

 

     Народний депутат Вітренко внесла декілька пропозицій. Перша - щодо  проекту Закону про пенсійне забезпечення.  Справді,  фракція розробила такий законопроект,  як і комітет, і я просив би, щоб ми розглянули обидва проекти. Думаю, ми зробимо хороший закон із двох проектів.

 

     Щодо концепції  про  внутрішню  і  зовнішню  політику.   Дано доручення з тих п'яти законопроектів,  які розглянуто в цьому залі (зараз  готується  пропозиція  про   створення   робочої   групи), розробити один - про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Цей законопроект буде внесено на розгляд.  Я  вважаю,  що  це  питання невідкладне,   і   ми   його   повинні  внести  не  пізніш  як  на березеньквітень, розглянути й прийняти. Безперечно.

 

     Щодо меморандуму.  Учора ми обговорювали це питання ще раз на засіданні Погоджувальної ради, воно включене до порядку денного на наступний пленарний тиждень, і ми розглянемо його.

 

     Щодо введення  надзвичайного  стану  стосовно   до   засідань Верховної  Ради.  Я  ще  раз  наголошую:  будь  ласка,  дайте свої пропозиції в регламентний комітет.  Там відпрацюють саму позицію - що  ми  маємо  на  увазі під надзвичайною ситуацією в роботі сесії Верховної  Ради.  Ми  обов'язково  розглянемо  й  проголосуємо  це питання.

 

     Народний депутат Костенко вніс пропозицію включити до порядку денного питання (як мені сказано,  воно погоджене  з  Комітетом  з питань  паливно-енергетичного  комплексу)  про  невідкладні заходи щодо  подолання  кризового  стану  в  ядерній  галузі.   Я   прошу підтримати цю пропозицію. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 257.

 

     Рішення прийнято.   Комітет   працює   над  цим.  Це  питання погоджене - Михайло Петрович погоджував з Юрієм Івановичем.

 

     Шановні колеги!  Народний депутат Круценко вносить пропозицію (вона  нами розглядалася) про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 22  Закону  про  оподаткування прибутку підприємств. Це стосується села - буквально один штрих. Я просив би включити. Будь ласка, проголосуйте. Підтримайте.

 

     "За" - 257.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  ставлю на голосування Заяву  Верховної  Ради України  з  приводу скасування Конституційним Судом України Закону України  про  тимчасову  заборону  підвищення  цін  і  тарифів  на житловокомунальні  послуги та послуги громадського транспорту,  що надаються громадянам України. Текст заяви вам роздано, я просив би підтримати її.

 

     Будь ласка,  голосуємо.  Виступали  керівники фракцій,  і всі підтримали цю пропозицію.

 

     "За" - 263.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ще одне   питання   не   поставив   на   голосування.   Петре Миколайовичу, будь ласка. Слово депутату Симоненку. Я пропустив...

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракція   комуністів.   Шановний  Олександре Миколайовичу!  У своєму виступі від імені  фракції  я  обгрунтував складне  становище,  в  якому  сьогодні  опинилася  в  цілому  вся Україна,  наш народ. І певні питання, які ми розглядали тут, якраз і засвідчують...  Маю на увазі,  вугільну галузь,  агропромисловий комплекс.  Відповідно до статті  87  Конституції  України  я  вніс пропозицію   про   включення   до   порядку  денного  питання  про відповідальність уряду і попросив поставити на голосування,  щоб у порядку денному третьої сесії це питання стояло.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  просив  би регламентний комітет це розглянути,  бо питання пов'язане із збором підписів.  Одну хвилинку! Іде мова про уряд,  треба  збирати  підписи.  Будь  ласка,  Вікторе Семеновичу, замітьте собі. І ми до цього питання повернемося. Віктор Семенович дасть пояснення.

 

     Переходимо до розгляду питань.

 

     ----------

 

     Розглядається проект   Постанови   про   інформацію  Кабінету Міністрів   України   про   стан    підготовки    до    проведення веснянопольових робіт у 1999 році.  Нам потрібно прийняти рішення. Ми з вами домовилися,  і  всі  зауваження,  пропозиції,  які  були внесені   до  проекту  постанови,  який  ми  прийняли  за  основу, доопрацьовано.

 

     Є необхідність  надавати  слово  Олександру   Олександровичу? Немає.

 

     Голосуємо. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 246.

 

     Постанова прийнята. Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон     України    про    місцеві    державні адміністрації з пропозиціями Президента від 29 грудня 1998 року.

 

     Ми вже працюємо півтори години.  Я прошу:  давайте  процедуру при собі залишимо.

 

     Слово надається    члену   Комітету   з   питань   державного будівництва Безсмертному Роману Петровичу.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності  рад,  постійний  представник  Президента   України   у Верховній Раді України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Процес прийняття і введення в дію Закону України про місцеві  державні  адміністрації  триває вже майже два з половиною роки.  Його шлях у Верховній Раді,  а потім і при введенні  в  дію почався  17  жовтня  1996  року,  коли він був внесений на розгляд Верховної Ради України.

 

     Зрозуміло, що назвати таку ситуацію нормальною не можна, адже цілком зрозуміло,  що є велика необхідність існування цього закону для реалізації повною мірою положень Конституції,  зокрема  статей 118, 120, 140, 146.

 

     Повертаючись до історії проходження цього законопроекту через парламентські  дискусії,  варто  звернути  увагу  на  два  рішення Конституційного Суду.

 

     Ідеться про  те,  що  Конституційний Суд визнав такою,  що не відповідає Конституції,  норму частини першої пункту 11  Положення про    обласну,    Київську,   Севастопольську   міську   державну адміністрацію,  затвердженого  Указом   Президента   України   про Положення про обласну,  Київську,  Севастопольську міську державну адміністрацію  від  21  серпня  1995  року  760  щодо  повноважень Президента  на  призначення перших заступників,  заступників голів місцевих державних адміністрацій.

 

     Базуючись на  рішенні   Конституційного   Суду,   Президентом України  було  зроблено  відповідні корективи пропозицій до Закону про місцеві державні адміністрації.

 

     Майже через рік  Конституційний  Суд,  розтлумачуючи  частину третю  статті  84  Конституції  України  (потреба  якраз виникла у зв'язку із розглядом Закону про місцеві  державні  адміністрації), вирішив,  що голосування народного депутата на засіданні Верховної Ради  означає  "його  безпосереднє  волевиявлення  незалежно   від способу   голосування",   тобто  народний  депутат  не  має  права голосувати за інших народних  депутатів  на  засіданнях  Верховної Ради.

 

     У тому  ж  таки рішенні Конституційного Суду зазначалося,  що порушення встановленої Конституцією  України  процедури  ухвалення законів та інших правових актів Верховної Ради України є підставою для визнання їх неконституційними.  Виходячи з цього під  загрозою нелегітимності опинилася значна частина законодавчої бази, зокрема Закон про місцеві державні адміністрації.

 

     Якраз до цих  порушень  привертав  увагу  народних  депутатів України  Президент  у  своїх  листах  від 23 червня,  3 липня та 8 серпня 1997 року.  Порушення цієї вимоги є підставою для  визнання рішень неконституційними.  Президентом України в поданні додавався список народних депутатів України з 20 осіб (дев'ять із них обрані до складу нинішнього парламенту), які були відсутні 24 червня 1997 року на засіданні  Верховної  Ради  і  в  той  же  час  за  даними поіменних голосувань брали участь у голосуванні.

 

     Розуміючи необхідність  якнайшвидшого  введення  в дію Закону про місцеві державні адміністрації,  Президент України 16  вересня 1997  року  подав  нову редакцію пропозицій після узгодження їх із відповідною тимчасовою спеціальною комісією з доопрацювання  цього закону   та   Кабінетом  Міністрів  України.  На  жаль,  прагнення Президента досягти компромісу з цього питання і його дії  в  цьому напрямі  не  знайшли  тоді  відгуку  з  боку парламентаріїв,  хоча пропозиції  були  погоджені  представниками   всіх   без   винятку депутатських груп і фракцій і вироблялися за безпосередньої участі Президента України.

 

     Дискусії навколо Закону про  місцеві  державні  адміністрації мають ще один бік:  Президент України,  ідучи назустріч зверненням народних депутатів,  у червні 1997 року підписав Закон України про місцеве   самоврядування  в  Україні  і  одночасно  надіслав  свої зауваження й пропозиції до закону,  які просив врахувати,  що  теж було погоджено з лідерами фракцій та депутатських груп. Проте вони не були навіть  включені  до  розкладу  засідань  Верховної  Ради. Зрозуміло, що така поведінка не сприяла на той момент налагодженню співпраці при доопрацюванні Закону України  про  місцеві  державні адміністрації,  який,  нагадую, готувався до розгляду та прийняття тією ж спеціальною  комісією,  що  й  Закон  України  про  місцеве самоврядування в Україні.

 

     Отже, звертаючись  до  Верховної  Ради України 29 грудня 1998 року, Президент України прагнув лише одного: шляхом порозуміння та консенсусу   привести   Закон   України   про   місцеві   державні адміністрації  у  відповідність   із   Конституцією   України   та якнайшвидше ввести його в дію.

 

     Після тривалих  консультацій  за  участю  народних  депутатів України були вироблені пропозиції Президента до Закону про місцеві державні адміністрації, які на той момент зводилися до такого.

 

     Перше. З урахуванням того, що закон має регулювати діяльність усіх  місцевих  державних  адміністрацій,   Президент   пропонував доповнити  частину  першу  статті  1  після слова "міські" словами "районні у містах Києві та Севастополі" та частину другу статті 47 після  слова  "міських"  -  словами  "районних  у  містах Києві та Севастополі".

 

     Ця пропозиція  не  мала  викликати  заперечень   у   народних депутатів,  оскільки норма про існування державних адміністрацій у районах міста Києва міститься в прийнятому  15  січня  цього  року Законі України про столицю України - місто-герой Київ і, природно, має міститися в законі про місто Севастополь.

 

     По суті, мова йде про гармонізацію чинного законодавства. Тим більше що в статті 118 Конституції України говориться:  "Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві   державні   адміністрації".   Хоч   усі  ми  розуміємо  і своєрідність міста Севастополя - по суті,  району з  більш  як  30 населеними пунктами.

 

     Друге. Статтю 5 з метою приведення у відповідність зі статтею 118 Конституції України  Президент  України  пропонує  викласти  в такій   редакції.   Назва  статті:  "Склад  і  структура  місцевих державних адміністрацій".

 

     Перша частина:  "Склад   місцевих   державних   адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій".

 

     Друга частина:  "У  межах бюджетних асигнувань,  виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій,  їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій".

 

     І частина  третя:  "Примірні переліки управлінь,  відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій,  а також  типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України".

 

     У частині  третій  статті  118  Конституції   України   чітко визначено,  що  склад  місцевих  державних  адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.  Тому пропозиції до  цієї статті  стосуються виключно приведення норм закону у відповідність із положеннями Конституції.  Тим  більше  що  запропонована  норма базується на різниці економічного, соціального потенціалу регіонів України і вимагає від уряду України затвердження структури  кожної обласної адміністрації.

 

     Третє. Відповідно  до  пункту  10  частини  першої статті 106 Конституції  України,  голів  місцевих   державних   адміністрацій призначає   на   посади  Президент  України.  Відомо,  що  на  час тимчасової  відсутності  голови  його  обов'язки  виконує   перший заступник  голови  відповідної  місцевої  державної адміністрації. Коло повноважень може бути досить  широким,  а  час  їх  виконання заступником - досить тривалим,  тому Президент України,  наділений за Конституцією кадровими повноваженнями,  не може не брати участі у   вирішенні   питань  призначення  цих  керівників.  Слід  також врахувати й існування місцевих державних  адміністрацій  в  містах Києві і Севастополі.

 

     За таких  обставин Президент пропонує викласти частину другу, третю та четверту статті 10 у такій редакції:  "Першого заступника голови  обласної,  Київської та Севастопольської міської державної адміністрації призначає на  посаду  голова  відповідної  державної адміністрації за погодженням з Президентом України.

 

     Заступників голів  обласної,  Київської  та  Севастопольської міської  державної  адміністрації  призначає  на   посаду   голова відповідної    державної    адміністрації    за    погодженням   з Прем'єр-міністром України.

 

     Першого заступника голови  районної  державної  адміністрації призначає  на  посаду  голова  районної державної адміністрації за погодженням  з  головою   відповідної   обласної,   Київської   та Севастопольської  міської  державної адміністрації,  а заступників голови  районної  державної  адміністрації  -  за  погодженням   з відповідними    заступниками   голови   обласної,   Київської   та Севастопольської міської державної адміністрації".

 

     Шановні народні   депутати!   Подібний   механізм   погоджень посадових осіб з Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим та  Головою  Ради  міністрів  Автономної  Республіки   Крим   було затверджено в Конституції Автономної Республіки Крим, чим фактично створено правовий прецедент і посилено вірність позиції Президента України.

 

     Четверте. Частину третю статті 33 закону, на думку Президента України, необхідно доповнити новим реченням такого змісту: "Голови Київської  та  Севастопольської міських державних адміністрацій за наявності зазначених підстав мають право скасовувати рішення голів районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій".

 

     Ця пропозиція  узгоджується  з  нормою статті 118 Конституції України  та  відповідає  нормам  Закону  про  столицю  України   - містогерой Київ, нещодавно нами прийнятому.

 

     П'яте. З метою забезпечення реалізації статті 144 Конституції України Президент України  пропонує  статтю  35  закону  доповнити частиною   шостою   такого   змісту:  "Рішення  органів  місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції та законам України   можуть   бути  зупинені  головою  відповідної  державної адміністрації з одночасним зверненням до  суду".  Це  продиктовано тим,  що  відповідно  до пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України  виконання  прокуратурою  функцій  нагляду  за додержанням  і  застосуванням  законів  обмежене  в  часі моментом введення в дію законів,  що регулюють діяльність державних органів щодо  контролю за додержанням законів,  і чітке дотримання законів зумовлює необхідність безперервного контролю.

 

     Шановні народні  депутати!   Зусиллями   народних   депутатів України,  працівників  Адміністрації Президента України робота над пошуком компромісних положень цього закону тривала постійно. Тому, розуміючи  значення  введення  в  дію  Закону  України про місцеві державні адміністрації, Президент України пропонує розглянути лише пропозиції до статей 5 та 35 закону.

 

     Статтю 5  Президент України пропонує викласти в редакції,  що відповідає частині третій статті 118 Конституції (я вже  говорив), що стосується складу і структури місцевих державних адміністрацій.

 

     Статтю 35,  на  думку  Президента  України,  слід  викласти в редакції,  що відповідає вимогам пункту 1 статті 119 та  пункту  9 "Перехідних положень" Конституції (я їх вам щойно зачитував).

 

     Решта пропозицій,   на  думку  Президента  України,  або  вже реалізована в Законі України про столицю - місто-герой  Київ,  або може бути реалізована в законі про статус міста Севастополя. Таким чином, їх можна вважати офіційно знятими.

 

     Шановні народні  депутати!  Звертаюся  до  вас  із  проханням зробити  крок  до  порозуміння  й  підтримати  ці  дві  пропозиції Президента до Закону України про місцеві державні адміністрації  з метою найскорішого введення його в дію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Романе Петровичу.

 

     П'ять хвилин на запитання. Будь ласка, запишіться.

 

     Шановні колеги!  Мова  йде  про  зауваження  до двох статей - статті 5 і статті 35. Давайте їх з'ясуємо, проголосуємо і приймемо в цілому закон.

 

     Будь ласка,  висвітіть список. Депутат Ключковський. За ним - депутат Мороз. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).  Шановний  пане  доповідачу!  Чи  не  вважаєте  ви, по-перше,  що повторний розгляд поправок до закону,  який  пройшов через 300 голосів у Верховній Раді, є певним непорозумінням?

 

     І, по-друге,   чи   не   вважаєте   ви,   що  дозвіл  головам адміністрацій призупиняти акти місцевого самоврядування,  особливо в  межах  власних  їх  повноважень,  навіть  до  рішення суду може призвести до вакханалії, самоуправства адміністративних органів та їхньої  абсолютної переваги над органами місцевого самоврядування, що фактично знівелює права місцевого самоврядування?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую. Шановний Юрію Богдановичу! Відразу - на друге запитання. Проблема призупинення рішень органів місцевого самоврядування сьогодні виписана частково  в  Законі  про  місцеве самоврядування  і  передбачає,  що  з  мотивів  неконституційності рішення   представницьких   органів   призупиняються    відповідно сільським, селищним, міським головою. Це - по-перше.

 

     По-друге, очевидно,  що в перспективі роль місцевих державних адміністрацій все більше буде зосереджуватися  навколо  реалізації пункту   1   статті  119  Конституції  України  щодо  гарантування дотримання і контролю за дотриманням законодавства  і  Конституції України на відповідній території.

 

     Тобто ця   функція  буде  превалювати  в  місцевих  державних адміністрацій.

 

     Треба мати на  увазі,  що  функція  загального  нагляду,  яка закріплена   в  пункті  9  "Перехідних  положень"  Конституції  за Генеральною прокуратурою, фактично з моменту прийняття відповідних законів буде передана відповідним державним органам.

 

     Я думаю,   що   ми   погодимося,  що  цю  проблему  необхідно розв'язати,  тим  більше  що  "Перехідні  положення"   Конституції обмежують нас у часі.

 

     Що стосується подолання вето і тих цифр, про які ви казали. І 16 червня, і 24 червня 1997 року при розгляді цих питань, на думку Президента,   була   порушена   процедура.   Згідно   з   рішенням Конституційного Суду,  якщо  при  прийнятті  такого  рішення  була порушена процедура,  закон визнається неконституційним.  Я зачитав це рішення Конституційного Суду. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я думаю,  тезу,  що ради можуть бути підконтрольні чи підзвітні,  потрібно забути раз і назавжди (Шум у залі).  Назавжди забудьте і  не  закладайте  в  закон  те,  що  не вписується в норми Конституції. Тому я не хотів би, щоб ми навколо цього вели мову.  Я думаю,  що Ключковський дуже чітко і правильно сказав з цього питання.

 

     Слово надається депутату Морозу, Запорізька область. За ним - депутат Асадчев.

 

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ  82,  Запорізька область). Фракція комуністів.  Прошу  передати  слово  Моісеєнку  Володимиру Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Благодарю вас,  товарищ  Мороз.  Фракция  Коммунистической  партии  Украины, председатель  Всеукраинского  союза  за  возрождение  СССР.  Роман Петрович,  мы  неоднократно  обсуждали  этот  документ  у  нас   в комитете. И я хотел бы обратить ваше внимание на то, что Президент не ставил вопрос  о  нарушении  процедуры,  скажем,  при  принятии Конституции Украины.

 

     Вы знаете,  что  Александр  Николаевич Масенко,  я,  Анатолий Владимирович Пейгалайнен (это те,  кто работает  с  вами  в  одном комитете)  при  принятии  Конституции  передали  Морозу Александру Александровичу протест за подписью 36 народных депутатов  Украины, которые  высказались против фальсификации голосования при принятии Конституции.

 

     Утром 27 числа Президент пришел и сказал,  что все правильно, все хорошо,  и он вобщем-то удовлетворен этим нарушением.  Сейчас, когда речь идет о его личной заинтересованности  при  формировании органов  власти,  как  вы  правильно  сказали,  назначении  первых заместителей глав администраций и так далее,  он совсем  подругому поступает. Обясните, пожалуйста, его действия.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Шановний  Володимире  Миколайовичу, справа в тому,  що ваше запитання має два аспекти -  політичний  і юридичний.

 

     Я і  тоді  заперечував,  і  зараз  категорично  заперечую той встановлений  порядок,  який  ми  іноді  спостерігаємо   під   час голосування.

 

     Проте (це  юридичний  аспект) аналогічної норми в Конституції України,  яка була прийнята в 1977  році,  щодо  одноособового  чи особистого   голосування,  як  зазначається  в  статті  84  чинної Конституції  України,  не  було.  Тому   юридичних   підстав   для оскарження  цих  дій  на  основі  Конституції України 1977 року не було, як і для того, щоб аргументувати в такий спосіб це питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Романе Петровичу,  ви сказали, що Президент  зняв  своє  застереження  щодо  адміністрацій в районах міста Києва,  тому що це врегульовано в Законі про столицю України

- місто-герой Київ.

 

     Але я  хочу  вам  нагадати,  що  в  Законі про столицю,  який введений у дію,  взагалі не йдеться про такий орган,  як  державна адміністрація.  Там  чомусь  йдеться  тільки про окремих посадових осіб, але про такий орган там і слова немає.

 

     Більше того, зараз у Києві вже стало такою цікавою традицією, коли ради утворюють державні адміністрації.

 

     Я хотів би, щоб ви відповіли: якщо Закон про місцеві державні адміністрації буде введений у дію,  як він буде співвідноситися  з Законом про столицю?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Дякую.  Такі  дії  Президента  пояснюються прагненням уникнути дублювання подібних рішень, щоб проблеми міста Києва розв'язувалися лише відповідно до Закону про столицю України

- місто-герой Київ,  по-перше.  По-друге,  в декількох  положеннях Закону  про  столицю  України - місто-герой Київ визнано існування місцевих державних адміністрацій,  сформульовано їх повноваження в окремих положеннях.

 

     Тому піддавати  сумніву наявність державних адміністрацій і в Києві, і в районах, на думку Президента, якщо виходити з норм, які визначені  в Законі про столицю України - місто-герой Київ,  немає підстав.

 

     Для того щоб  не  дублювати  ці  положення  в  двох  законах, Президент  пропонує розглянути лише два зауваження,  про які я вам сказав.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Фракція  зелених.  Шановний доповідачу, скажіть,  будь ласка, чи ці зміни до закону відповідають в повному обсязі  Конституції  України?  Якщо  так,  то  як ви прокоментуєте статтю 102 Конституції України,  де  гарантом  Конституції  та  її виконавцем  є  Президент  України,  а  Конституція  порушується  в повному її обсязі?

 

     Дякую за увагу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Михайле Васильовичу,  я хотів  би, щоб,  задаючи  такі  запитання,  ви конкретно вказували положення, порушення яких ви бачите.  Вибачте,  але мені фактично відповідати немає на що.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Романе Петровичу.

 

     Слово надається   Олександру   Дмитровичу   Кушніру,   голові комітету. Будь ласка.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Компартии   Украины.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Сьогодні ми повинні розглянути  долю  одного  з законів, на який тривалий час чекають обласні та районні структури виконавчої та представницької влади.

 

     Разом з тим цей закон є яскравим прикладом  непорозуміння  та небажання не на словах, а на ділі зробити крок назустріч Верховній Раді України Президентом України.

 

     Нагадаю історію прийняття цього  закону.  Закон  України  про місцеві  державні  адміністрації  був  прийнятий  Верховною  Радою попереднього скликання ще 1 квітня 1997  року.  Президент  України використав своє право вето і повернув закон зі своїми пропозиціями Верховній Раді.  Верховна  Рада  3  червня  1997  року  розглянула пропозиції Президента,  з частиною яких депутати погодилися, решту

- відхилили і прийняли закон  у  цілому  -  за  проголосували  276 депутатів.  Однак  Президент  знову повернув закон Верховній Раді, мотивуючи тим,  що за нього  проголосувало  менш  як  дві  третини конституційного   складу  Верховної  Ради.  18  червня  1997  року Верховна  Рада  302  голосами  подолала   вето   Президента.   Але Президент,  виходячи  з  того що подолання вето було проголосовано непоіменно, знову повернув закон до Верховної Ради. 24 червня 1997 року  закон  вкотре  був  проголосований  у  Верховній Раді,  вето Президента було подолано 307 голосами,  але як і попереднього разу Президент відмовився підписати закон,  мотивуючи тим, що не кожний депутат голосував за себе.  15  серпня  1997  року  Верховна  Рада прийняла  звернення до Президента України,  в якому звернула увагу Президента на необхідність підписання  і  офіційного  оприлюднення закону.  Президент  не  зреагував  на  це  звернення.  Після цього протягом 1997-1998 років велося тривале листування Верховної  Ради з Президентом, який повертав закон Верховній Раді.

 

     Ситуація ускладнюється  тим,  що Верховна Рада 15 жовтня 1997 року прийняла Закон  про  внесення  змін  до  Закону  України  про місцеві  державні  адміністрації,  в  якому  були  враховані деякі зауваження Президента.  Але 30 жовтня 1997 року  Президент  і  цей закон повернув до Верховної Ради із зауваженнями...

 

     ГОЛОВА. Олександре Дмитровичу, вибачте, будь ласка.

 

     Депутате Білоус! Вийдіть із залу і там читайте... Це ж тільки додуматися треба - посеред залу стояти і читати газету.

 

     КУШНІР О.Д.  29  квітня  1998  року   пропозиції   Президента востаннє  розглядалися  профільним  на  той час Комітетом з питань правової політики і судової  реформи.  Констатуючи,  що  Президент України тривалий час ухиляється від виконання покладеного на нього конституційного обов'язку,  комітет прийняв рішення  запропонувати Верховній Раді України процедуру імпічменту Президента.

 

     7 вересня  1998  року  Закон  України  про  місцеві  державні адміністрації  був  включений  до  порядку  денного  другої  сесії Верховної  Ради  чотирнадцятого  скликання  і профільним комітетом визначений Комітет  з  питань  державного  будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад.  Комітет кілька разів повертався до його розгляду.  На прохання представника Президента у Верховній Раді   члена   нашого   комітету   Романа  Петровича  Безсмертного приймалося   рішення   доручити   йому   провести    погоджувальні консультації  в Адміністрації Президента,  з керівниками фракцій у Верховній Раді для відпрацювання цього питання.  Але  це  не  дало очікуваного результату.

 

     Тому, оскільки   протягом  тривалого  часу  знайти  вихід  не вдалося,  комітет 2 лютого поточного  року  на  своєму  засіданні, розглянувши  останні  пропозиції  Президента до Закону України про місцеві  державні  адміністрації,  прийняв  рішення  запропонувати Верховній Раді такий проект постанови.

 

     Перше. Відхилити  пропозиції  Президента  України  до  Закону України про місцеві державні адміністрації.

 

     Друге. Керуючись пунктом 29 статті  106  Конституції  України запропонувати  Президенту  підписати  Закон  України  про  місцеві державні адміністрації, який було прийнято Верховною Радою України 3 червня 1997 року,  враховуючи,  що його вето було двічі подолано Верховною Радою.

 

     Що я  хотів  би  ще  підкреслити.  По-перше,  це  компромісне рішення.  Президент  не  раз робив заяви про необхідність злагоди, порозуміння,  співпраці всіх гілок влади.  Реакція  Президента  на запропонований  проект постанови в разі його прийняття дасть змогу побачити,  наскільки щирі ці заяви,  наскільки Президент  та  його оточення   здатні  відмовитися  від  амбіцій  і  зробити  поступку Верховній Раді.

 

     По-друге, це юридично правильне рішення.  Закон  України  про місцеві  державні адміністрації прийнято,  його ніхто не скасував, він повинен  діяти.  Президент  повинен  його  підписати.  У  разі підписання  закону  Верховна Рада могла б розглянути пропозиції та зауваження Президента як проект Закону про внесення змін до Закону України про місцеві державні адміністрації.

 

     На закінчення  хочу  ще  раз  підкреслити,  що запропонований проект постанови - це компромісне рішення.  До того ж і  в  нашому комітеті  є  думки  про відповідальність Президента і необхідність імпічменту Президента  за  зволікання  з  підписанням  Закону  про місцеві   державні   адміністрації.   Прошу   підтримати  внесений комітетом проект постанови Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до голови комітету?  Прошу записатися  на запитання. Будь ласка, висвітіть список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Масенко. За ним - депутат Філіпчук.

 

     Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Олександре Дмитровичу,  я повністю підтримую пропозицію комітету і вашу   пропозицію,   оскільки   вважаю,  що  згідно  з  положенням Конституції Президент зобов'язаний був підписати цей  закон,  коли Верховна  Рада  двічі  подолала  вето.  Я  думаю,  депутати  також підтримають цю пропозицію і дружно проголосують за неї.

 

     КУШНІР О.Д. Пользуясь тем, что Александр Николаевич обратился ко мне, я хотел бы дополнить свое выступление. Согласно Регламенту Верховной Рады "стенограма,  стенографічний  бюлетень  і  протокол засідання    Верховної   Ради   є   офіційними   документами,   що підтверджують процес обговорення  і  прийняття  рішення  Верховною Радою". Есть бюллетень 109, в котором полностью отражено последнее рассмотрение  Закона  "про  місцеві  державні   адміністрації"   и подтверждено,  что  проголосовали  307 народных депутатов.  Это со стороны Верховной Рады.  Со стороны Президента есть только  личные выводы   Романа   Петровича   Бессмертного  о  том,  что  якобы  в голосовании принимали участие депутаты,  которые не присутствовали в  зале.  Но,  я  еще  раз  повторяю,  есть официальные документы, свидетельствующие   о   рассмотрении,   принятии   и   результатах голосования,  и  есть  личное  мнение,  пусть даже оно изложено на бумаге,  которое  юридически  не  было   подкреплено.   И   ни   в Конституции,  ни  в каких-либо других документах нет оснований для того,  чтобы  Президент  после  преодоления   вето   не   подписал соответствующий закон, принятый Верховной Радой (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би... (Шум у залі). Депутати голосували за себе...  І кожний депутат відповідає за  себе.  Тому нікому  не  дано  права  звинувачувати,  хто  був  присутній чи не присутній.  У нас є реєстрація,  і кожний  депутат  відповідає  за себе.

 

     Депутат Філіпчук. Будь ласка. За ним - депутат Романчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух   України.  Я  хотів  би  нагадати  шановному  доповідачу,  що практично впродовж майже 3 років після прийняття  Конституції  ми, на превеликий жаль, так і не зуміли прийняти закони про владу.

 

     І чи  не  згідні  ви  з  тим,  що  якщо  і цього разу не буде достатньо  скромна  ця  пропозиція  проголосована  і  ми   нарешті отримаємо  Закон про місцеві держадміністрації,  то це,  по-перше, внесе дисбаланс у сферу влади, оскільки є тільки Закон про місцеве самоврядування  в  Україні,  по-друге,  ми  не  будемо  намагатися створювати виконавчу вертикаль,  по-третє,  не зможемо просуватися по творенню адміністративної реформи?

 

     Тому ця  війна  є свідченням того,  що ми не хочемо знаходити мудрий  політичний  компроміс.  Повірте,  я   вам   це   кажу   як людинапрактик, яка знає, що таке відсутність нормальної виконавчої вертикалі.

 

     КУШНІР О.Д. Я с вами абсолютно согласен. И хочу добавить, что Закон "про місцеві державні адміністрації",  как я вначале сказал, нужен  не   только   для   исполнительной   власти,   но   и   для представительной.

 

     И председатели  областных  советов  неоднократно  говорили об этом  на  совещаниях,  которые   проводит   Александр   Николаевич Ткаченко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Романчук.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати слово депутату Сидорчуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИДОРЧУК М.Ю.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ). Прогрессивная социалистическая партия Украины. Я согласен с вами,  что Президент своими действиями грубо  нарушил  Конституцию Украины.  Скажите,  как  это  соответствует  тому,  что  Президент является гарантом  Конституции?  Это  во-первых.  И  вовторых,  не способствуют  ли  такие  действия  тому,  что  очень  многие главы районных,  областных администраций постоянно нарушают  Конституцию Украины, законы Украины? Вообще-то пример заразительный.

 

     Спасибо.

 

     КУШНІР О.Д.  Я согласен с вашим мнением,  и в принципе я его, может быть,  не так полно и ярко,  изложил в своем выступлении, но думаю,   что   Владимир   Николаевич   Моисеенко,   который  будет докладывать свой проект постановления,  более авторитетно и  более подробно на этом остановится.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка, Олександре Дмитровичу.

 

     Шановні колеги,  я  думаю,  що  питання  настільки  просте  й зрозуміле,  що його можна було б узагалі не розглядати.  В один  і той же рік протягом одного місяця двічі долалося вето,  і закон не підписаний. Це не вписується ні в які конституційні норми.

 

     Я думаю, тут правильно задавали запитання: як же тоді взагалі розуміти  Конституцію?..  Проте я повинен поставити на голосування дві поправки,  які вніс Президент, до статей 5 і 35, хоча розумію, що це не вписується ні в які норми...  І ви це розумієте, вчора на засіданні Погоджувальної ради також про це йшлося.

 

     Ставлю на голосування статтю  5  в  редакції,  запропонованій Президентом. Прошу проголосувати (Шум у залі). Що обговорювати? Ми вже тричі обговорювали... Запросіть, будь ласка людей до залу!

 

     Будь ласка, голосуємо поправку до статті 5, внесену Президентом.

 

     "За" - 83.

 

     Ставиться на  голосування  стаття  35  в  редакції,  внесеній Президентом. Голосуємо.

 

     "За" - 66.

 

     Я ставлю на голосування проект постанови,  внесений народними депутатами  -  членами  Комітету  з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад:

 

     "1. Відхилити пропозиції Президента України до Закону України про місцеві державні адміністрації.

 

     2. Керуючись  пунктом  29  статті  106  Конституції  України, запропонувати  Президенту  України  підписати  Закон  України  про місцеві державні адміністрації, який було прийнято Верховною Радою 3 червня 1997 року,  враховуючи,  що його вето було двічі подолано Верховною Радою України".

 

     Будь ласка, голосуємо цей проект постанови.

 

     "За" - 233.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ми направляємо  цей  закон у тій редакції,  яка була прийнята (Шум у залі).  Що,  поговорити хочеться?  Шановні колеги,  якби це питання було незрозуміле,  можна було б справді витрачати на нього час...  Ми проголосували за проект постанови,  внесений депутатами профільного  комітету,  про  відхилення  пропозицій  Президента  і направлення  даного  закону,  який   раніше   був   прийнятий,   з урахуванням,   що   вето   було  подолано  307  голосами.  Що  тут незрозуміло? Навіщо час гаяти? Щоб просто висловитися?

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Запросіть, будь ласка, депутатів до залу.

 

     Володимире Миколайовичу,  ми питання  розглянули  і  прийняли рішення.  Не можна з одного й того ж питання два рішення приймати. Такого не буває!

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Это другой проект. Дополнение...

 

     ГОЛОВА. Ніякого немає доповнення. Доповнення у фракції в себе зробите.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Постанови про вибори членів Національної ради України з питань телебачення і  радіомовлення  від  Верховної Ради України.  Доповідає голова Комітету з питань свободи слова та інформації Іван Сергійович Чиж (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  питання  зрозуміле,  ми  четвертий  раз   це розглядаємо.   Це   просто,  щоб  повправлятися  в  словоблудстві, полоскотати декому нерви.

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Я имею право...

 

     ГОЛОВА. Наше основне право - працювати в залі (Шум у залi).

 

     Увімкніть мікрофон. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины, председатель  Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Уважаемые коллеги!  При  рассмотрении  вопроса  "про  пропозиції  Президента України  до  Закону  України про місцеві державні адміністрації" в комитете Верховного Совета  было  поддержано  предложение  о  том, чтобы  был  рассмотрен  как дополнение к предложенному от комитета проекту постановления, который был только что проголосован, проект постановления,  подготовленный мною.  Я хочу его сейчас напомнить, потому что думаю,  не  все  депутаты  его  имеют  на  руках,  хотя получили его еще 11 февраля 1999 года.

 

     Проект постановления имеет следующее содержание.

 

     Закон України  про  місцеві  державні адміністрації прийнятий Верховною Радою України у відповідності  з  пунктом  3  статті  85 Конституції  України  (напоминаю,  в этом пункте сказано,  что "до повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів"), а також пункту 12 статті 92 Конституції України.  В пункте 12 статьи 92 Конституции Украины говорится,  что "виключно законами  України визначаються  організація  і  діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби" и так далее.

 

     Президент України  скористався  своїм  конституційним  правом (пункт  30  статті 106) і застосував право вето щодо цього закону, повернувши його зі своїми зауваженнями  на  повторний  розгляд  до Верховної  Ради  України.  О чем сегодня докладывали и Бессмертный Роман Петрович и Кушнир Александр Дмитриевич.

 

     Відповідно до статті 94  Конституції  України  Верховна  Рада України двічі - 18 і 24 червня 1997 року - повторно розглядала цей закон і подолала  вето  Президента  України,  під  час  повторного розгляду  закон був знову прийнятий Верховною Радою більш як двома третинами від її конституційного складу.

 

     Уважаемые коллеги,   дальше   в   проекте   говорится,    что "відповідно  до  частини  четвертої  статті 94 Конституції України Президент України зобов'язаний підписати  цей  закон  та  офіційно оприлюднити його протягом десяти днів".

 

     Вы можете раскрыть сейчас статью Конституции,  ознакомиться с этим  пунктом.  Звучит  он  следующим  образом:  "Якщо   під   час повторного  розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою не менш як двома третинами від її конституційоного складу,  Президент України   зобов'язаний  його  підписати  та  офіційно  оприлюднити протягом десяти днів".

 

     Однак Президент України тривалий час ухиляється від виконання обов'язку,  покладеного на нього Конституцією України, а тому його дії можуть розглядатися як такі,  що містять ознаки  кримінального злочину,  а  саме  -  зловживання владою (стаття 165 Кримінального кодексу України).

 

     Виходячи з наведеного,  Верховна  Рада  України  постановляє: відповідно  до статті 111 Конституції України ухвалити рішення про початок процедури імпічменту по усуненню Кучми Леоніда  Даниловича з поста Президента України.

 

     Я хочу   напомнить   коллегам,  что  написано  в  статье  111 Конституции.  Статья  111  Конституции  гласит   (часть   первая): "Президент  України  може  бути  усунений  з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту в разі вчинення ним  державної  зради або іншого злочину".

 

     Уважаемые коллеги! Теперь встает вопрос

- совершен ли "злочин" господином Кучмой?  Для того чтобы ответить на  этот  вопрос,  я  хотел  бы  опереться  на то,  как определено преступление в  Юридическом  энциклопедическом  словаре,  страница 371:   "Преступление   -  это  предусмотренное  уголовным  законом общественно опасное деяние (действие или бездействие),  посягающее на  общественный  строй,  политическую  и  экономическую  системы, собственность,  личность,  политические, трудовые, имущественные и другие  права  и  свободы  граждан,  а  равно  иное  посягающее на общественный правопорядок общественно опасное деяние (действие или бездействие), предусмотренное уголовным законом".

 

     Для того чтобы доказать вам, что есть все основания говорить, что действия господина Президента Кучмы подпадают под  статью  165 Уголовного  кодекса  Украины,  я  взял  комментарий  к  Уголовному кодексу Украины, чтобы вы могли с ним ознакомиться непосредственно в зале.

 

     Уважаемые коллеги!   Стаття   165   "Зловживання  владою  або службовим становищем" гласить:  "Зловживання владою або  службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів або іншої особистої заінтересованості,  використання службовою особою влади  чи  свого службового становища всупереч інтересам служби,  якщо воно завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом   правам   та  інтересам  окремих  громадян,  -  карається позбавленням волі на строк до 3 років або виправними  роботами  на строк  до  2  років.  Те  саме діяння,  якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк до 5 років".

 

     Уважаемые коллеги! Комментарий четко показывает, что действия Президента Кучмы подпадают под эту статью,  они содержат признаки, необходимые для квалификации этих действий как  преступления.  При наличии трех признаков в их совокупности оно считается доказанным. К этим  признакам  относятся:  первый  -  "використання  службовою особою  через  дію  або  бездіяльність  свого службового становища всупереч   інтересам   служби".   В   соответствии    со    своими непосредственными  служебными  обязанностями  как главы державы по Конституции Президент должен был подписать этот  закон  в  течение десяти дней. Прошло более полутора лет - закон не подписан.

 

     Второй -  "вчинення  такого  діяння  з корисливих мотивів або іншої особистої заінтересованості".  В данном случае есть признаки и того,  и другого, так как речь идет о формировании органа власти в более расширенном виде,  который позволяет  ему  создавать  свои властные  структуры  и  реализовывать свои властные полномочия,  в частности - и это самое главное - в канун  президентских  выборов. Мы  можем  с  уверенностью  утверждать,  что  именно  поэтому этот документ внесен  сегодня  на  рассмотрение,  так  как  в  принципе практически уже начинается этап выдвижения кандидатов в Президенты Украины.

 

     Кроме этого можно говорить о том,  что,  не подписав закон  в течение полутора лет,  он вывел из правового поля, а следовательно законного обеспечения  бюджетными  средствами  администрации  всех уровней.  А  это значит,  что миллионы гривень незаконно либо не в полном соответствии с законом  выделяются  на  содержание  местных администраций всех уровней.

 

     Третий признак:  "заподіяння  вказаними  діями істотної шкоди державним чи громадським інтересам,  охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян або інтересам суб'єктів підприємницької діяльності".  Можно сразу сказать,  что господин Президент  своими действиями   (а  вернее,  бездействием)  нанес  существенный  вред государственным интересам,  так как вывел из  правового  поля  всю структуру государственной исполнительной власти на местах.  Размер такого вреда для государства трудно переоценить.

 

     Учитывая сказанное,  можно  утверждать,  что   его   действия подпадают   под  действия,  которые  квалифицируются  статьей  165 Уголовного кодекса Украины.

 

     Дальше. Что   такое   "зловживання   владою"?   У   коментарі визначено,  що "зловживанням владою визнається умисне використання службовою особою,  яка здійснює функції представника влади,  свого службового  становища всупереч інтересам служби".  Вы видите,  что неподписание закона и игнорирование воли  Верховного  Совета  (его конституционного   большинства)   полностью   подпадает   под  это определение  и  что  Президент,  к  сожалению,  тоже  может   быть рассмотрен как человек, который совершает такие действия.

 

     Надо сказать  и о том,  что "зловживання службовим становищем передбачає  наявність  взаємозв'язку  між   службовим   становищем винного  і його поведінкою,  яка виражається в незаконних діях або бездіяльності".  Об этом мы сейчас уже говорили,  и,  я думаю, это понятно всем депутатам.

 

     Кроме того,  нужно  отметить,  что  "використання  службового становища всупереч інтересам служби передбачає вчинення  службовою особою таких діянь,  які порушують службові обов'язки і суперечать інтересам державної служби,  інтересам підприємства,  установи  чи організації.  При  цьому  (обратите  на  это  особенное  внимание) поняття "інтереси служби" не можна тлумачити  вузьковідомчо.  Воно повинно  поєднуватись,  а  не протиставлятися загальним інтересам. Тому  дії,  продиктовані,  так  би  мовити,  "турботою"  про  свою установу  або  підприємство  і  вчинені  на  шкоду інтересам інших організацій або за рахунок загальнодержавних інтересів, становлять службове зловживання".

 

     Уважаемые коллеги!  Можно  и  дальше  обосновывать виновность Президента,  как на мой взгляд,  в  совершении  действий,  которые трактуются в статье 165 Уголовного кодекса Украины и в комментарии к этому кодексу.

 

     Уважаемые коллеги!  Для  того   чтобы   определить,   виновен Президент  или  не  виновен  в  нарушении  закона,  процедурой его импичмента   определены   необходимость    создания    специальной следственной  комиссии с соответствующими прокурорами в ее составе и так  далее,  инициирование  депутатами  и  Верховным  Советом  в установленном порядке этих действий.  Поэтому на ваше рассмотрение вносится  проект   постановления,   который   является   оценочным относительно действий Президента.

 

     Суть этого  проекта  заключается  в том,  что Верховный Совет должен оценить,  совершено  ли  деяние,  которое  по  определениям Уголовного  кодекса рассматривается как правонарушение,  и решить, будет  ли  начата  процедура  импичмента   или   Верховный   Совет согласится  с тем,  что полтора года нарушения Конституции Украины является нормальным процессом  в  так  называемом  демократическом государстве.

 

     Уважаемые коллеги!  Вспомните голосование по преодолению вето на Закон о  выборах  Президента.  Оно  показало  реальный  рейтинг Президента:  в его поддержку было всего 15-16 голосов плюс те, кто сомневается или в какой-то способ сочувствует ему, - это еще около 30  голосов.  В  общей  сложности  рейтинг  Президента  на сегодня составляет  не  более  40-45  голосов  при  почти  360  депутатах, принявших участие в голосовании. Это дает нам основание надеяться, что Верховный Совет Украины  в  канун  президентской  кампании  не позволит  господину  Президенту  и  дальше  топтать  правовое поле Украины, в том числе Конституцию.

 

     Я уверен в том, что сегодня голосование будет результативным. А чтобы страна знала своих героев,  я буду настаивать на поименном голосовании моего проекта постановления с тем,  чтобы потом  можно было  более  продуктивно  провести  сбор  подписей  для реализации статьи 111  Конституции,  предусматривающей  процедуру  импичмента Президента.

 

     Уважаемые коллеги!  Сегодня  все  фракции заявили о нарушении прав  Верховного  Совета,  совершенном  Конституционным  Судом  по инициативе  Президента,  в  связи с принятием им решения об отмене временного запрета на повышение  тарифов  на  жилищно-коммунальные услуги  и  услуги  транспорта.  Я  хочу вам сказать и хочу,  чтобы слышали  все  наши  избиратели,  что  это  всего  лишь   небольшое следствие того правового беспредела,  который чинит Президент. И я глубоко убежден,  что этот конкретный случай нарушения Конституции Украины Президентом можно трактовать, и, я думаю, что он будет так трактован,  как нарушение,  квалифицируемое статьей 165 Уголовного кодекса Украины.

 

     Уважаемые коллеги!  Я  глубоко убежден,  что если мы поступим разумно  -  дадим  соответствующую  оценку  действиям   Президента Украины  и начнем процедуру импичмента,  то 18 марта (а вы знаете, что  в  этот  день  во  всех  угольных  регионах  состоится  акция протеста,  организованная  трудящимися  угольных предприятий) люди выйдут и скажут Верховному Совету спасибо за  то,  что  преступные деяния  высшего  должностного  лица  наконец-то получат надлежащую оценку и он будет привлечен к уголовной ответственности.

 

     Я глубоко убежден в том,  что трезвомыслящая часть Верховного Совета Украины поддержит мой проект постановления.

 

     Спасибо за внимание. Я готов ответить на вопросы.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Поговоримо? Ну, давайте поговоримо.

 

     Відведемо 5 хвилин. Будь ласка, запишіться. Висвітіть список.

 

     Депутат Гмиря. За ним - депутат Власов.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська область).  Владимир Николаевич! Я давно уже знаю, что на территории  разрушенного  Советского  Союза  очень  трудно  бывает отличить Президента от резидента.

 

     Но я  хотел  задать  вам такой вопрос.  Я не сомневаюсь,  что процедуру импичмента нужно начинать.  Но не считаете ли вы, что мы опоздали  с  началом этой процедуры года на два,  и что если бы мы начали ее раньше, по многим признакам, то в Украине не делалось бы то, что делается сегодня?

 

     Спасибо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Сергей Петрович, за поддержку моего мнения о том,  что уже давно надо было начать эту процедуру. Но вы знаете,  что  далеко  не все народные депутаты были готовы к тому, чтобы поддержать документ,  связанный с оценкой преступных  деяний Президента,  и  что  большинство  в  Верховном  Совете  еще совсем недавно было пропрезидентски  настроено.  Естественно,  при  такой ситуации  нереально  было рассчитывать на необходимые 300 подписей под документом об инициировании процедуры импичмента Президента.

 

     Представители фракции коммунистов Украины, и я в том числе, в своих  выступлениях  неоднократно  говорили о необходимости начала этой процедуры и значительно раньше:  и в 1996,  и  в  1995  году. Можно поднять стенограммы и все это проследить.  Но сегодня, когда реальный рейтинг Президента в Верховном Совете  (а  это,  еще  раз подчеркиваю,  показало  голосование по преодолению вето на Закон о выборах Президента) составляет около 40  голосов,  причем  большая часть   из   них  -  это  только  пассивная  поддержка  его,  есть возможность   решить   вопрос   о   привлечении    Президента    к ответственности  в  правовом  плане.  Я глубоко убежден,  что наши избиратели не изберут Кучму на следующий срок.  Об этом говорит  и его  рейтинг  среди  депутатского корпуса.  Но привлечение Кучмы к ответственности  необходимо   независимо   от   того,   будет   он Президентом или не будет.  Вы знаете,  что у нас статус Президента является пожизненным,  я имею в виду не по званию, а по должности. По-видимому,  процедура импичмента будет необходима даже в случае, если он не будет избран.  В связи с этим я и  внес  данный  проект постановления   по   конкретному,   абсолютно   ясному   для  всех криминально наказуемому деянию Президента.

 

     Хочу обратить ваше внимание еще  и  на  то,  что  аналогичную оценку  ему  даст и любая международная комиссия.  Вспомните,  как совсем  недавно  мы  были  свидетелями  того,  как  чуть  не  была завершена   процедура  импичмента  Президента  Соединенных  Штатов Клинтона из-за совершенно незначительного, по сравнению с тем, что мы    рассматриваем    сегодня,    проступка.    Поэтому   мировая общественность  готова  к  тому,  чтобы   правильно   воспринимать процедуры импичмента президентов, нарушающих свои конституции.

 

     Мы сегодня   имеем   конкретный   правовой,   понятный  всем, независимо от политических взглядов, момент, связанный с уголовным преступлением, которое можно инкриминировать Президенту.

 

     Я внес   этот   документ  учитывая  то,  что  любое  действие преступника не может оставаться безнаказанным.  А преступник Кучма или  нет,  я  думаю,  докажет  специальная  следственная комиссия, которая будет создана Верховным Советом.  И эта комиссия,  конечно же  через  суд,  внесет  вопрос  о  его  вине  на рассмотрение,  и соответствующее решение будет принято.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Власов.

 

     ВЛАСОВ В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 54, Донецька область).  Коммунист, Макеевка. Владимир Николаевич! Меня интересует такой вопрос.  По-моему,  вы не  все  преступления Президента  назвали.  Я  вспоминаю  1993  год,  когда я был членом донецкого стачкома.  Тогда мы смогли вынудить Президента  Кравчука уйти  в  отставку досрочно на полгода.  Дело в том,  что тогда еще действовали   законы   Украинской    Советской    Социалистической Республики,  в  том  числе  и  закон об организации референдума по народной инициативе. А сегодня действует Конституция, которая была внесена Кучмой,  где предусмотрено,  что даже если в Украине будет собрано подписи 32 миллионов населения с 38 миллионов,  референдум не состоится.

 

     Так вот,   завтра   в  17.30  состоится  митинг  в  Харькове, послезавтра в Донецке шахтеры выйдут с политическими требованиями, и, я думаю, будет дана соответствующая оценка.

 

     Что вы думаете по этому поводу?

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Спасибо,   Владимир   Дмитриевич.   Вы   как представитель Макеевки (а я тоже представитель  Макеевки)  знаете, что  в  моей  предвыборной  программе одним из главных пунктов был пункт об импичменте Президента Кучмы.  Если это  будет  невозможно из-за  отсутствия  поддержки соответствующих органов,  в том числе Верховного Совета,  эту проблему нужно будет  решать  путем  акций массового  гражданского  неповиновения  по  отношению  к правящему режиму.

 

     В связи с этим,  конечно же,  вы уместно  напомнили  о  своей работе  в  стачечном комитете и о поддержке,  которой пользовались среди шахтеров,  я это тоже знаю.  Можно  сказать  и  о  том,  что действия  шахтеров,  трудящихся  18 марта этого года,  посвященные годовщине референдума, показавшего, что народ Украины хочет жить в Советском Союзе, конечно же, подтвердят это.

 

     Хочу обратить ваше внимание, что главнейшим преступлением, на мой взгляд,  и Кравчука,  и ныне действующего Президента  является то,   что   они   проигнорировали  волю  народа  и  направили  всю деятельность государства вопреки решениям

 

     референдумов от 17 марта и от  1  декабря,  на  которых  люди высказались о готовности жить в Союзе, по новому союзному договору и так далее.  Поэтому, конечно, в будущем они ответят за целый ряд преступлений.

 

     А сегодня мы обсуждаем конкретный вопрос - "Закон України про місцеві державні адміністрації з пропозиціями  Президента".  Здесь абсолютно  ясно  выражено конкретное действие.  Вместо десяти дней Президенту до сих пор не хватило  времени  подписать  закон  после того,  как  мы  дважды  преодолели  его  вето.  Поэтому  я глубоко убежден,  что в данном случае господина Кучму  ждут  те  три  года тюрьмы,  которые предусмотрены статьей 165 Уголовного кодекса. И я думаю,  что трудящиеся,  когда придут к власти,  определят ему еще больший тюремный срок, но это будет уже по другим законам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Автор  проекту  постанови  нагадує,  щоб  ми проголосували поіменно проект,  який є у вас на руках.  Хто за те, щоб поіменно проголосувати, будь ласка, визначіться.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  проект  постанови,  внесений народним депутатом Моісеєнком.

 

     "За" - 160.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях, будь ласка. За: комуністи - 114 із 117;  народні демократи - 0 із 33;  Народний рух - 0 із 24; зелені - 0 із 14;  "Відродження регіонів" - 0 із 18;  соціалісти - 19 із 21;  соціал-демократи (об'єднані) - 0 із 13; "Батьківщина" - 1 із 12; "Громада" - 5 із 11; "Незалежні" - 3 із 7; Рух - 0 із 12; селяни   -   2   із   7;   прогресивні  соціалісти  -  14  із  14; "Реформи-центр" - 0 із 9; позафракційні - 2 із 12.

 

     ----------

 

     Наступне питання,  я  його  оголошував.  Доповідає  Чиж  Іван Сергійович. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Як вам відомо, 15 грудня завершився термін діяльності складу Національної ради  з  питань  телебачення і радіомовлення.  24 лютого Президент відкликав свою частину складу Національної ради,  і тому  сьогодні вона  практично  не  може  працювати.  Верховна Рада відповідно до Закону  України  про  Національну  раду  з  питань  телебачення  і радіомовлення  повинна  затвердити  свою частину складу - чотирьох членів - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Наш комітет наприкінці  жовтня  минулого  року  через  засоби масової  інформації  звернувся до депутатських фракцій і об'єднань громадян  з  пропозицією  про  висунення  кандидатів   до   складу Національної  ради  з  питань  телебачення  і радіомовлення.  Було подано 34 кандидатури.  У  листопаді  на  засіданнях  комітету  ми прийняли рішення,  аби рекомендуючі фракції та об'єднання громадян привели   документи   на   запропонованих   ними   кандидатів    у відповідність до вимог статей 6, 11 Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та вимог законів про  державну службу (статті 4,  13,15) і про боротьбу з корупцією (статті  5,  9).  Ідеться  насамперед  про  те,  що   членство   в Національній  раді  пайовика  або  акціонера теле- або радіомовної компанії не допускається.

 

     Таким чином,   остаточно   для   розгляду   в   комітеті    і результативного голосування було подано документи на 19 кандидатів до складу Національної ради.

 

     10 лютого цього року на виконання  Постанови  Верховної  Ради України  про звіт Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення за 1995-1998 роки відбулося засідання  комітету,  на якому  було  проведене  рейтингове  голосування  членів  комітету. Найбільшу кількість голосів набрали сім претендентів.

 

     Шановні народні  депутати!  У  ваших  матеріалах   є   список дев'ятнадцяти кандидатів і список семи відібраних кандидатів.

 

     Отже, відповідно  до  статті 6 Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення комітет подав на розгляд  Голови  Верховної  Ради  України  Олександра Миколайовича Ткаченка сім кандидатур, щоб він відібрав з них чотири кандидатури і запропонував Верховній Раді для затвердження.

 

     Називаю результати рейтингового голосування кандидатур, як це зафіксовано у протоколі засідання нашого комітету:  Горобцов -  13 голосів  (були  присутні  15 народних депутатів);  Княжицький - 13 голосів;  Аксененко - 10 голосів;  Глотов - 8 голосів; Голишев - 8 голосів; Цендровський - 8 голосів; Червінчук - 7 голосів.

 

     З вашого  дозволу  я  коротко  ознайомлю  вас з біографічними довідками про претендентів, які, до речі, присутні тут у ложі.

 

     Аксененко Сергій Іванович.  Народився 23 травня 1967  року  в місті Арциз Одеської області.

 

     ГОЛОВА. Іване Сергійовичу! Мабуть, депутати це знають. У всіх є на руках документи...

 

     ЧИЖ І.С. Якщо немає потреби, я не буду цього робити.

 

     Хочу лише нагадати,  що член Національної ради - це державний службовець  першого  рангу  (фактично ранг міністра).  Національна рада з питань телебачення і радіомовлення - це унікальна установа, по суті, міні-Кабінет Міністрів, на яку покладається дуже серйозна відповідальність за стан телеінформаційного простору і взагалі  за інформаційну  ситуацію.  Ви знаєте,  ми заслухали відповідний звіт Національної ради.

 

     Я пропоную  Голові  Верховної  Ради  назвати  кандидатури   і проголосувати  їх списком.  Але відповідно до статті 6 закону щодо кожного кандидата оформляється окрема постанова.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Вносити кандидатури - право комітету і  Голови  Верховної  Ради.  Але  Голова  Верховної  Ради  вносить кандидатури за  погодженням  з  профільним  комітетом.  Профільний комітет  визначився  щодо  кандидатур  Аксененка Сергія Івановича, Княжицького   Миколи   Леонідовича,    Цендровського    Володимира Андрійовича і Червінчука Миколи Васильовича. Я як Голова Верховної Ради  підтримую  ці  кандидатури  і  просив  би  проголосувати  їх списком.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні  колеги,  я  хотів би уточнити один момент. Профільний комітет визначився щодо семи кандидатур,  я їх називав. Цю четвірку визначив Голова Верховної Ради, як він це уявляє.

 

     ГОЛОВА. Ну, я визначив і погодив з вами. Ви теж погодилися. Я просив  би  підтримати.   Це   представники   Компартії,   фракції "Реформи-центр",  Народно-демократичної партії і Руху.  Ми охопили всіх.

 

     Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Депутат Кушнір не встиг проголосувати. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     ЧИЖ І.С.  Олександре Миколайовичу! Я повинен надати додаткову інформацію, хоч рішення прийнято.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  10 березня ми розглядали додаткові матеріали,  тому що були сумніви щодо двох кандидатів - Цендровського і Червінчука. Члени  Національної  ради не мають права бути співзасновниками або власниками акцій телерадіомовних компаній.

 

     Були претензії,  скажімо,  до  Цендровського.  Але  документи подані,  усі вони - Княжицький, Цендровський, Червінчук - залишать свої посади.

 

     Вони не  мають   права   ні   володіти   акціями,   ні   бути співзасновниками.

 

     ГОЛОВА. Спасибі за інформацію.

 

     ЧИЖ І.С.   Олександре   Миколайовичу,   є  претензії  і  щодо постанови.  Я мушу зачитати,  що написано в законі щодо постанови, тому що це юридичне оформлення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  У статті 6 закону сказано, що Верховна Рада України призначає членів Національної ради шляхом голосування.  Пропозиції щодо   кандидатур   вносить  Голова  Верховної  Ради  за  поданням профільного комітету.

 

     "Призначеними на посаду членів Національної  ради  вважаються кандидати,  які  набрали  при  рейтинговому  голосуванні найбільшу кількість голосів народних депутатів  від  конституційного  складу Верховної Ради України.

 

     За результатами  голосування  Головою  Верховної Ради України підписуються постанови про призначення членів Національної  ради". Тобто  не  вимагається чотирьох або п'яти голосувань.  Голосування відбулося,  і  Голова  має  підписати  постанови  (множина!)   про призначення  членів  Нацради.  Отже,  має бути підписана постанова щодо кожного.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Іване Сергійовичу, сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     ----------

 

     Слово надається Луценку Віталію Івановичу.  Будь ласка (Шум у залi).

 

     Шановні колеги!  Ми  прийшли  в  зал  працювати  чи проводити мітинги?  Ну не можна так,  щоб кожного дня  фракція  прогресивних соціалістів зривала засідання.

 

     Депутат Луценко. З місця, будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Шановні колеги!  Я звертаюся до вас із такого питання.  Відповідно до  плану  основних  заходів,  які передбачають здійснити комітети Верховної Ради за період  третьої  сесії,  заплановано  проведення Парламентських   слухань   про  невідкладні  заходи  по  виконанню законодавства щодо соціального захисту пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів і шляхи його вдосконалення.  У зв'язку з цим я прошу вас підтримати  проект  постанови  про  проведення   14   квітня   цих парламентських  слухань.  Відповідні комітети будуть опрацьовувати необхідні документи, розроблені заходи. І ми приступили до роботи.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Я  прошу   поставити   на голосування   проект   постанови   про  проведення  парламентських слухань.  Iдеться про найбільш незахищені верстви населення -  про наших дорогих пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Давайте  підтримаємо  цей  проект постанови. Він є у вас на руках. Голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Я прошу, голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Одну хвилинку.   Будь   ласка.   Депутат   Гуцол   не   встиг проголосувати.   Віталію  Івановичу,  голосуйте,  будь  ласка.  Не агітуйте, а голосуйте. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Постанови про внесення  змін  до  статті 4.2.1 Регламенту Верховної Ради України.  Голова комітету є? Слово надається депутату Омелічу. З місця.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське    об'єднання    "Громада").   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Як  вам   відомо,   за конституційним  поданням  групи  народних депутатів Конституційний Суд 3  грудня  1998  року  розглянув  питання  щодо  відповідності Конституції  України Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України від 13 травня 1998 року.

 

     Нагадаю, що в постанові Верховної  Ради  передбачалось  таке. Депутатські  фракції у Верховній Раді України утворюються виключно депутатами  на  основі  політичних  партій  та  блоків  політичних партій,   що  подолали  чотиривідсотковий  бар'єр  на  виборах  до Верховної Ради України 29 березня  1998  року,  за  умови,  що  до складу  кожної  з фракцій входить не менш як 14 народних депутатів України.

 

     У своєму рішенні  Конституційний  Суд  визнав,  що  положення Постанови  Верховної  Ради України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України від 13 травня 1998 року,  за яким фракції у Верховній  Раді  України  утворюються народними депутатами України лише на основі політичних партій та блоків політичних  партій,  що подолали  чотиривідсотковий  бар'єр  на  виборах до Верховної Ради України 29 березня 1998 року,  є неконституційним.  І це положення за рішенням Конституційного Суду втратило чинність з 3 грудня 1998 року, тобто з дня прийняття рішення Конституційного Суду.

 

     Враховуючи ті  зміни,  які  відбулися  в   окремих   фракціях останнім  часом,  комітет  за  дорученням  Голови  Верховної  Ради України Олександра Миколайовича Ткаченка розглянув та  одноголосно прийняв зміни до статті 4.2.1 Регламенту Верховної Ради України та вніс відповідний проект постанови з цього питання на ваш розгляд.

 

     Дозвольте я його зачитаю.

 

     "Постанова про внесення змін до статті 4.2.1 Регламенту Верховної Ради України.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Частину  першу  статті  4.2.1  Регламенту  Верховної  Ради України викласти  в  такій  редакції:  "Народні  депутати  України об'єднуються в депутатські фракції та депутатські групи.

 

     Депутатські фракції    формуються    на    партійній   основі політичними партіями та блоками  політичних  партій,  що  подолали чотиривідсотковий  бар'єр,  за  умови,  що  до складу кожної з них входять не менш як 14  народних  депутатів.  При  цьому  політична партія  чи  блок  політичних  партій  можуть  бути  представлені у Верховній Раді України лише однією фракцією,  а до складу  фракції має  входити  не  менше  половини  депутатів  - членів відповідної партії чи блоку політичних партій.

 

     Депутатські групи формуються в кількості не менше ніж 25 осіб з числа народних депутатів,  які не входять до складу депутатських фракцій і які  поділяють  однакові  або  схожі  погляди  з  питань державного та соціально-економічного розвитку.

 

     2. Депутатським  фракціям  та  депутатським  групам  до кінця березня  1999  року  привести  свій  склад  у   відповідність   із запропонованою  редакцією  першої  частини статті 4.2.1 Регламенту Верховної Ради України.

 

     3. Голові Верховної Ради України забезпечити виконання  вимог частини  четвертої  статті  4.2.2  Регламенту з урахуванням складу депутатських   фракцій   та   депутатських   груп,   передбаченого запропонованою редакцією частини першої статті 4.2.1 Регламенту.

 

     4. Визнати такою,  що втратила чинність,  Постанову Верховної Ради України  про  внесення  змін  до  Регламенту  Верховної  Ради України від 13 травня 1998 року (Відомості Верховної Ради України, 1998 рік, 22, ст.120).

 

     5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування".

 

     Проект Постанови Верховної Ради  України  був  розглянутий  у всіх фракціях.  Їх пропозиції та зауваження,  по можливості,  були враховані  комітетом.  Хочу  звернути  вашу  увагу   на   те,   що Конституційний  Суд  у пункті 3 констатуючої частини свого рішення зазначив,  що  встановлення  порядку  організації  та   діяльності фракцій   у   парламенті,   визначення   їх   кількісного   складу (наголошую),  завдань, функцій, цілей тощо є, передусім, питаннями політичної  доцільності,  які повинні вирішуватися Верховною Радою України  "на  підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені  Конституцією  та  законами  України"  (частина  друга статті 19 Конституції України).

 

     На підставі  цього  можна  стверджувати,  що   запропонований проект  не  суперечить  вимогам  та положенням Конституції,  як це намагаються ствердити керівники окремих груп і  фракцій.  Виходячи лише  з  цих  міркувань  на  засіданні  комітету  одноголосно було прийнято проект постанови, який вам вручений і пропонується на ваш розгляд. Прошу розглянути і підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Прошу записатися на запитання. П'ять хвилин. Вячеславе Максимовичу, запишіться на запитання.

 

     Висвітіть, будь ласка.  Депутат Єльяшкевич.  За ним - депутат Федорин.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). "Громада". Уважаемые коллеги! Во-первых, я  хочу  обратить  внимание  на  то,  что  фракция   прогрессивных социалистов,  с которой по многим вопросам имеются разногласия,  в данном случае,  хоть и в сверхэмоциональной форме,  но  совершенно правильно  выражает  протест  против,  к  сожалению,  неправильных действий     председательствующего.     И     я     просил      бы председательствующего предоставить слово этой фракции, так же, как и "Громаде",  для того чтобы мы выступили по тем вопросам, которые уже рассматривались, но рассматривались, к сожалению, с нарушением Регламента.

 

     А теперь вопрос Виктору Семеновичу Омеличу.  Какие фракции  и депутатские  группы  согласны,  а какие не согласны с тем проектом постановления, который сейчас принимается? Мы не должны допустить, чтобы те партии, которые прошли четырехпроцентный барьер, потеряли свое  фракционное  представительство  в   парламенте.   Если   это произойдет,  то тогда, на мой взгляд, ставится под сомнение вообще смешанная система выборов.

 

     Спасибо.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я хочу сказати,  що коли  я  по  кожній  фракції називатиму,  була підтримка чи ні,  то це забере багато часу.  Але скажу,  що  від  кожної  фракції,  групи  в  нашому   комітеті   є представники, майже від кожної, і достатньо сказати, що рішення це було прийнято одноголосно. При цьому враховувалися й ті пропозиції та зауваження, які були внесені фракціями.

 

     Що змішуються поняття,  то я з цим не згоден,  тому я якраз і процитував пункт 3 констатуючої  частини  рішення  Конституційного Суду.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка.  Депутат  Федорин.  За  ним  -  депутат Подгорний.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Прошу передати слово депутату Філіпчуку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний  рух  України.  Я хотів би знати вашу точку зору:  чи Верховна Рада,  якщо буде мати  місце  цей  процес подальшого подрібнення,  буде дієздатна як законодавчий орган,  чи не  дезорганізує  це  роботу  Верховної  Ради   і   чи   політична структуризація  парламенту,  як і суспільства,  не буде поставлена під великий сумнів,  оскільки політичної відповідальності ніхто не буде нести, коли будуть тимчасові корпоративні інтереси домінувати і визначатися та чи інша група впродовж певного часу  у  Верховній Раді? Тому ми будемо підтримувати пропозиції комітету. Це перше.

 

     І друге.  Назвіть поіменно, хто, власне, є противником такого підходу,  такої політичної методології,  яка базується на законній основі, сьогодні у Верховній Раді?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я  дякую  вам  за  запитання.  Я якраз і отримав доручення від Голови Верховної Ради  підготувати  з  комітетом  це рішення,  щоб  не  було  надмірної  структуризації Верховної Ради, децентралізації у Верховній Раді.  Тому що на сьогодні ви  бачите, які  відбуваються  процеси.  Спостерігається  надмірний поділ усіх депутатських  груп  і  фракцій.  І  тому  пропозиція,   висловлена комуністами України,  має сенс.  Вони говорять про те, що фракція, яка складається з 14 чоловік, має такий самий секретаріат, як і та фракція,  яка  налічує 120 чоловік,  зокрема це стосується фракції комуністів.  Так що,  комуністам треба створити вісім фракцій, щоб мати  можливість  вісім  разів  виступити  з  трибуни,  мати вісім секретаріатів,  вісім  інших  пільг?  Тому  я  вважаю,  що   якраз пропозиція,   яка  вноситься  комітетом,  спрямована  на  те,  щоб створити нормальні умови для роботи у  Верховній  Раді  і  щоб  та структуризація,   яка   вже   практично   відбулася  на  сьогодні, збереглася і дала можливість нормально співпрацювати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Подгорний.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП). Народно-демократическая партия, Луганская область. Уважаемый Виктор Семенович!  Как вы считаете,  такое нарождение все новых  и новых фракций не вызывает потребность рассмотреть вопрос о ротации в комитетах?  Потому что когда формировались комитеты, руководство комитетов, то было одно число фракций, а на сегодняшний день число фракций практически удвоилось и многие фракции не  представлены  в руководстве комитетов. И наоборот, часть фракций потеряли какие-то полномочия в определенных комитетах.  Как вы считаете,  нужно  эту проблему дальше развивать и решать или нет?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я думаю, що якщо ми таким чином будемо діяти, то цей процес буде безкінечним.  Я вам тільки можу сказати,  що якраз запропонований проект постанови і спрямований на те,  щоб зупинити цей процес поділу.  Якщо ж дійсно після того,  як ми  приймемо  цю постанову, створиться така ситуація, що розпадуться окремі фракції чи групи і потрібно буде визначати,  які фракції зовсім  не  мають представників  у  комітетах,  то тоді це питання,  звичайно,  може виникнути. Я не заперечую. Але якщо ми підемо цим шляхом, то знову зіб'ємося  на  шлях  поділу,  як  це  було тоді,  з самого початку роботи,  коли ми не могли  обрати  керівництво  Верховної  Ради  і втратили через це більше двох місяців.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги!  Я  просив  би,  щоб  ми обговорили це питання за скороченою процедурою:  два - за,  два  - проти.  А  потім  пропоную  дати  можливість доопрацювати проект і повернутися до нього та остаточно  проголосувати  через  день  або два, щоб урахувати всі пропозиції.

 

     Від фракцій? Давайте від фракцій: два - за, два - проти. Будь ласка, запишіться.

 

     Від "Громади"  депутат  Єльяшкевич.  За?  Середина.   Депутат Ключковський - проти.  Депутат Осташ - проти.  Хто - за, підніміть руку. Депутати Філіпчук і Зубов.

 

     Депутат Ключковський. Будь ласка, з місця.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Народний рух України.  Шановні  колеги!  Я хочу  звернути вашу увагу на те,  що ми прекрасно розуміємо мотиви появи отакого проекту.

 

     Дійсно, процес  поділу  фракцій,  мабуть,  не  можна  вважати позитивним.  Однак  і  запропонований  проект  постанови  викликає серйозні сумніви.

 

     Перше. Знову  з'являється  фраза  -  "партії,   що   подолали чотиривідсотковий бар'єр".  Я хочу нагадати,  що з цього приводу є рішення Конституційного Суду,  яке є обов'язковим до виконання.  І тому  ні  комітет  Верховної  Ради,  ні сама Верховна Рада не може порушувати  Конституцію  України,   яка   визначає,   що   рішення Конституційного Суду не можуть бути зневажені.

 

     Друге. Пропонується   підпорядкувати   політичні   партії  їх представництву  у  Верховній  Раді.  Тобто  депутати  мають   самі визначати,  кого  вони представляють.  Але це порушує сам принцип, саму ідею партійної фракції.  Для цього й потрібне рішення  партії про  те,  хто  представляє її у Верховній Раді.  І,  на превеликий жаль,  сьогодні доводиться партіям із цим  визначатися,  але  вони абсолютно  здатні це зробити.  Тому визначення,  яка єдина фракція має представляти партію у Верховній  Раді,  є  прерогативою  самої партії, її керівних органів, включно з найвищим - з'їздом.

 

     І третє.   Я  хочу  нагадати,  що  відповідно  до  розділу  7 Регламенту  проекти  постанов  розглядаються  в   трьох   читаннях відповідно  до правил,  установлених цим Регламентом щодо розгляду законопроектів.  Це стаття 7.0.1 Регламенту. І я думаю, що якщо ми пропонуємо  внести  зміни  до Регламенту і при цьому порушуємо цей самий Регламент, то діємо непослідовно.

 

     Я хочу  запропонувати  (і  наша  пропозиція  зараз  проходить офіційне  оформлення,  оскільки  проект  постанови тільки сьогодні зранку розданий,  і незрозуміло,  чому в такому пожежному  порядку вноситься на розгляд) іншу редакцію, яка звучить так: "Депутатські фракції формуються на партійній основі  політичними  партіями  або блоками  політичних  партій  за  умови,  що до складу кожної з них входить не менше як 14 народних  депутатів.  При  цьому  політична партія  чи  блок  політичних  партій  можуть  бути  представлені у Верховній Раді України лише однією фракцією відповідно до  рішення вищих  керівних органів партії чи спільного рішення вищих керівних органів партій - учасників блоку політичних партій. Із депутатів - членів  фракції  не менше половини повинні бути членами політичної партії чи партій -учасників блоку".

 

     Мені здається,  що така редакція постанови більше відповідала б  тим  політичним  умовам,  в  яких перебуває сьогодні українське суспільство,  і  зокрема  представництво   політичних   партій   у Верховній Раді України.

 

     Для того   щоб  нашу  пропозицію  можна  було  розглянути,  я пропоную пройти перше,  друге читання і при потребі третє  читання цього проекту постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний рух України.  Уже те, що представники Народного руху - я і народний  депутат  Ключковський,  який  щойно виступав,  - маємо різні точки зору, свідчить про те, що, справді, у парламенті (не лише в Народному русі,  а  й  в  інших  фракціях) відбуваються  процеси,  які  не  можна вважати стабілізуючими як у державі в цілому, так і в законодавчому органі зокрема.

 

     Що ж,   власне,   зумовлює   процеси,   які    ми    сьогодні спостерігаємо?  Насамперед  те,  що почалася масова структуризація парламенту  на  основі  дуже  вузьких   кон'юнктурних   політичних інтересів  людьми,  які не завжди відображають конкретні політичні інтереси, отже, політичної відповідальності найближчим часом ми не можемо очікувати у Верховній Раді.

 

     І тому питання, яке сьогодні дискутується,

- чи  може  група  депутатів,  яка  не  має  за  собою  конкретної політичної сили,  претендувати на образний,  понятійний політичний варіант - фракція - є досить  сумнівним.  Тому  що  законодавчо  і конституційно  визначено,  що  в  парламенті  можуть  створюватися фракції   партій,   які   пройшли   чотиривідсотковий   бар'єр   і відображають інтереси конкретної політичної сили.

 

     Проте на   сьогодні,   як  ми  бачимо,  вузькі,  корпоративні інтереси  вищі  за  загальнодержавні.  І  ми  маємо  процес,  який зобов'язані  припинити  у  Верховній  Раді,  прийнявши  відповідну постанову.  Тому що це,  як я вже  зазначав,  дезорганізує  роботу Верховної   Ради.   Це   практично  припиняє  нормальну  політичну структуризацію Верховної Ради і суспільства,  позбавляє політичної відповідальності нас як народних депутатів,  якщо ми входитимемо в ту чи іншу групу, яка не буде мати права називатися фракцією.

 

     Отже, ми від Народного руху України пропонуємо підтримати  ту позицію,  що фракція формується на основі партійної приналежності. Ми підтримуємо  позицію,  що  фракцію  повинна  мати  партія,  яка пройшла чотиривідсотковий бар'єр, і це не дискутується.

 

     Далі. Напевно,  і  з  точки  зору  організації Верховної Ради доцільніше на  сьогодні  мати  фракції,  які  налічують  не  10-14 чоловік, а 25 чоловік.

 

     Вважаю, треба  прийняти  зараз цей проект постанови у першому читанні,  доопрацювати його протягом 2-3 днів,  з тим щоб вийти на нормальний, оптимальний варіант.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Георгію Георгійовичу.

 

     Депутат Осташ. Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Шановні колеги! Цю проблему  дехто  намагається  перевести  в  політичну  площину, виконуючи,  можливо,  чиєсь політичне замовлення. Ми ж зобов'язані розглядати це питання тільки на основі права,  закону і поваги  до рішень Конституційного Суду.

 

     Процитую рішення Конституційного Суду: "Усі народні  депутати  України,  обрані  як  у   багатомандатному загальнодержавному   виборчому   окрузі,  так  і  в  одномандатних виборчих округах,  є  уповноваженими  представниками  Українського народу  у  Верховній  Раді  України,  відповідальними  перед ним і покликаними виражати та захищати його інтереси. У здійсненні своїх депутатських  повноважень,  у тому числі у Верховній Раді України, вони мають рівні права,  які не можуть бути обмежені за належністю чи неналежністю до будь-яких політичних партій".

 

     Далі. Ще один момент. Конституційний Суд вважає, що положення Постанови Верховної Ради України про внесення змін  до  Регламенту від  13  травня 1998 року,  згідно з яким фракції у Верховній Раді України утворюються  лише  на  основі  тих  політичних  партій  та виборчих блоків партій, списки кандидатів яких отримали чотири або більше чотирьох  відсотків  голосів  виборців,  має  бути  визнано таким,  що  не  відповідає  Конституції  України.  Тобто положення пункту 1  цієї  постанови,  знову-таки  наголошую,  не  відповідає Конституції України.

 

     Також хотів  би звернути вашу увагу на те,  що Конституційний Суд вважає,  що Регламент  Верховної  Ради  повинен  бути  законом України,  і,  звичайно, ми повинні найближчим часом прийняти новий Регламент саме як закон України і вносити до нього зміни  саме  як до закону.

 

     Далі. Я не можу зрозуміти, чому ми внесли сьогодні це питання на розгляд, не маючи експертизи юридичного управління Секретаріату Верховної  Ради  України?  Тому  що,  на мій погляд,  цей проект є досить слабким з юридичної точки зору,  його треба доопрацьовувати і, очевидно, робити не одну юридичну експертизу.

 

     Я хотів   би   наголосити   й  на  тому,  що  ми  категорично наполягаємо на вилученні з пункту 1 проекту постанови речення  про партії,  які  пройшли  чотиривідсотковий  бар'єр,  для того щоб це рішення відповідало Конституції.

 

     І нарешті,  наша  фракція  "Реформицентр",  а   також   група "Незалежні"   та   інші   народні  депутати  вимагаємо  поіменного голосування,  для того щоб ми знали,  хто дійсно стоїть на засадах закону і Конституції,  а хто намагається використати Верховну Раду у своїх вузькопартійних інтересах.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зубов.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Александр Николаевич.  Фракция социалистов и селян (Левый центр).  Уважаемые товарищи!  Проблема,  которую мы рассматриваем,  в последнее время приобретает    просто,    скажем    так,   неприличный   характер. Структуризация парламента,  которая является вроде бы естественной и желательной, превращается в неизвестно что. Вначале у нас было 8 фракций,  сегодня - 12,  еще несколько недель и месяцев  -  у  нас будет 40 фракций в парламенте. этот процесс свидетельствует о том, что  структуризация  парламента  происходит  не  на   политической основе,  что  было  бы желательно,  а на клановой,  я подчеркиваю, клановой основе.  Когда некоторые народные  депутаты  поняли  свои возможности в решении конкретных задач экономического или,  скажем так,  рыночного порядка,  они стали создавать все  новые  и  новые группы.

 

     Я, Александр Николаевич,  глубоко убежден, что этому процессу нужно  решительно   положить   конец.   Руководствоваться   нужно, безусловно,  законом. А закон гласит, что все политические партии, которые прошли четырехпроцентный рубеж,  имеют право  на  создание своих  фракций.  Более  того,  мы  сегодня  на  заседании  фракции обсуждали этот вопрос, и я вам скажу, что невзирая на то, что наша фракция  имеет  24 человека,  мы все-таки поддерживаем те фракции, которые  считают,  что  политическая  партийная   фракция   должна состоять   из   25   народных   депутатов,  и  такая  возможность, безусловно, есть.

 

     Товарищи, сегодня и так на Верховный Совет, благодаря усилиям Президента,  направлено множество пропагандистских стрел.  Поэтому давайте прекратим этот непонятный, неоправданный процесс дробления и  начнем  нормально  работать над созданием полноценных законов и так далее.

 

     Фракция "Левый центр" поддержит проект, внесенный комитетом.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Одну хвилинку.  Наполягають на слові депутати Єльяшкевич і Довгань. На цьому завершимо. І я поставлю на голосування (Шум у залi). Кінця цьому не буде, всі знають наперед, що ми постанову не приймемо. Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   "Громада".   Уважаемые   коллеги!  Я  прошу успокоиться.  Мы решаем сейчас очень серьезную проблему.  Проблема структурирования    парламента    возникла    как   в   результате неправильного решения Верховной Рады,  которая  загнала  с  самого начала   всех   партийцев  в  одноименные  фракции,  что  является нарушением Конституции,  поэтому прав Конституционный Суд, так и в результате работы Администрации Президента,  которая хочет,  чтобы партии,  прошедшие четырех- процентный  барьер,  но  работающие  в парламенте  не  в  том  русле,  в  котором  работает Администрация Президента, исчезли с политической арены.

 

     Поэтому мы,  принимая  решение,  должны  исходить   из   двух принципов.  Во-первых,  мы  должны  сохранить  право граждан иметь своих  представителей  в  Верховной  Раде.  То  есть  если  у  нас смешанная    система    выборов    и    если   партия   преодолела четырехпроцентный барьер, то эта партия в любом случае, независимо от численности,  имеет право на создание своей фракции, потому что более миллиона человек проголосовали за то,  чтобы эта партия была представлена как политическая сила в парламенте.

 

     И во-вторых, мы должны предоставить право народным депутатам, прежде  всего  тем,  которые  представляют  мажоритарные   округа, образовывать свои депутатские обединения.

 

     Если мы пойдем по этому пути, то все будет нормально. Если же сейчас  мы  начнем  искусственно   устанавливать   ограничение   в численности для фракции, независимо от того, 14 это человек или 25 (я обращаюсь к  социалистам  и  не  только  к  ним),  то  все  это закончится   тем,   что  к  моменту  президентских  выборов  здесь останется всего несколько политических фракций.

 

     Если вы чего-то не понимаете, то я хочу вам обяснить, что на сегодняшний  день идет работа по деструктуризации парламента путем шантажа,  запугивания той части народных депутатов,  которые имеют позицию, отличную от позиции нынешней власти.

 

     И поэтому  я  прошу,  Александр  Николаевич,  не  отвлекаться сейчас и проголосовать данный проект  постановления.  Если  он  не пройдет  в  целом,  то  больше  этот  вопрос  в сессионном зале не поднимать,  поскольку мы только обостряем конфликт между народными депутатами и не решаем главных проблем.

 

     Поэтому я прошу сейчас проголосовать проект в целом.  Если он не будет поддержан,  то больше  эту  тему  в  сессионном  зале  не поднимать,  снять  данный  вопрос  с  повестки  дня  и  перейти  к нормальной процедуре подготовки нового закона о Регламенте.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую.  Селянська  партія України.  Шановні колеги!  Я вважаю,  що проблема,  яку  ми  сьогодні   обговорюємо,   вичерпана   рішенням Конституційного Суду.

 

     Підготовча група  також  досить серйозно обговорювала питання про створення депутатських груп і фракцій. Що стосується фракції в 14  чоловік,  то  можна  навіть  зробити  так,  як  сказав депутат Єльяшкевич,  тому що коли партію підтримали мільйон виборців (а це 4  проценти),  то і ці мільйон чоловік проголосували за те,  щоб у парламенті була така фракція.  Що стосується депутатських груп, то це  питання  також  вирішено,  Верховна Рада встановила норму - 25 чоловік.

 

     Якщо з цього приводу є якісь сумніви в когось,  то  це  можна обговорити,  але  незалежно  від  того,  буде це 20 чоловік чи 30, процеси створення і розпаду фракцій і груп будуть іти.  Тому що  в минулому  скликанні  був  бар'єр  25  чоловік і фракція Селянської партії  весь   час   піддавалася   розтягуванню   за   ініціативою Прем'єр-міністра   Павла   Івановича  Лазаренка  та  Адміністрації Президента.

 

     I нині всі фракції,  які будуть  опозиційними  в  парламенті, також  будуть  цьому піддані.  Тому рішення про те,  що 4 проценти достатньо  для  того,  щоб  партія  мала   свою   фракцію,   своїх представників у парламенті, можна приймати.

 

     Що стосується депутатських груп,  то давайте подумаємо. Але я вважаю, що 25 чоловік - це абсолютно достатня кількість людей, які можуть об'єднуватися за своїми інтересами.

 

     Пропоную прийняти  проект  постанови  за основу.  Якщо будуть пропозиції у безпартійних депутатів,  то їх можна потім розглянути під час другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти  проект  постанови,   внесений   депутатами   -   членами профільного комітету, за основу.

 

     "За" - 249.

 

     Наполягають, щоб    проголосувати   в   цілому.   Ставлю   на голосування в цілому (Шум у залі).  Одну  хвилину!  Не  голосуємо. Шановні  колеги!  Дійсно,  внесено  поправки  від  фракцій,  ми їх повинні   врахувати.   Прохання   здати   ці   поправки   протягом сьогоднішнього - не пізніше завтрашнього дня,  і тоді проголосуємо проект у цілому з урахуванням поправок у четвер.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення зміни до  статті  22 Закону  України  про  оподаткування  прибутку  підприємств.  Слово надається депутату Круценку. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Шановні  колеги!  З  1 січня набрав чинності прийнятий   17   грудня   1998   року   Закон    про    фіксований сільськогосподарський   податок,   відповідно  до  якого  плата  з прибутку підприємств - виробників сільськогосподарської  продукції поряд  з  іншими  11  податками  і  зборами ввійшла до фіксованого податку.  Пунктом 4 (абзац п'ятий) статті 9 "Прикінцеві положення" Закону  про  фіксований  сільськогосподарський  податок до 1 січня 2004 року зупинено дію Закону України про  оподаткування  прибутку підприємств   для   платників  фіксованого  сільськогосподарського податку.

 

     Разом із тим після прийняття Верховною Радою в  кінці  грудня 1998  року  змін  до Закону про оподаткування прибутку підприємств щодо  централізації  10   відсотків   амортизаційних   відрахувань підприємств і організацій усіх форм власності на місцях, а в першу чергу тут,  у столиці,  Державна податкова адміністрація і  Кабмін по-своєму  стали  тлумачити  зміни,  включивши до платників даного податку і платників  фіксованого  сільськогосподарського  податку, дискредитувавши    тим    самим   суть   прийнятого   закону   для сільськогосподарських товаровиробників.

 

     До речі, як вам відомо, це не перша спроба закулісного впливу виконавчої  влади  на  Закон  про фіксований сільськогосподарський податок.  Були зміни щодо збору на обов'язкове  державне  пенсійне страхування та соціальне страхування, зміни грошової оцінки земель сільгосппризначення у 2,07 раза.  А зараз  заплановано  збільшення наполовину податку, тобто більше ніж на 300 мільйонів гривень.

 

     Я звертаюся  і  до  всіма  нами  шанованої  газети  "Сільські вісті",  в інтерв'ю якій 12  березня  голова  Всеукраїнської  ради колективних  сільгосппідприємств пан Боровик звалив вину за фокуси з фіксованим сільгоспподатком на Верховну Раду,  мовляв,  хоч і  з великими  потугами,  але  ж  їх  (Боровика)  підтримали  в уряді - відповідні матеріали подані у Верховну Раду,  щоб вона переглянула своє   рішення   і   зняла   з   сільгоспвиробників  10  процентів амортизаційних   відрахувань.   "Хочеться   сподіватися,   що   це клопотання  буде підтримано народними депутатами".  Так пишеться в газеті.

 

     Але я  хочу,  щоб  знали  і  читачі  наймасовішої  газети,  і радіослухачі,  а пан Боровик це знає, що ніякого подання від уряду із цього приводу не надходило.  Питання ініційоване за  дорученням фракції комуністів депутатами - членами Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин і аграрниками в залі та внесене  на розгляд ще 4 березня.

 

     Тому, шановні  колеги,  виходячи  зі  сказаного,  щоб навести порядок,  усунути різнотлумачення, комітет просить доповнити абзац другий  пункту  22.23  статті  22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств після  слів  "всіх  форм  власності"  словами "крім  платників  фіксованого  сільськогосподарського податку",  і далі за текстом.

 

     І пункт 2 проекту: "Цей закон набирає чинності з 1 січня 1999 року".

 

     Проект закону   і  порівняльна  таблиця  вам  роздані.  Прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. На запитання,  будь ласка,  запишіться. П'ять хвилин. Будь ласка, висвітіть.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Терьохін.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Коммунистическая  партия  Украины.  Уважаемый  Василий Яковлевич!  Я внимательно прослушал вашу информацию  и  целиком  и полностью разделяю ваше беспокойство по этому важному и серьезному вопросу.  Но мои избиратели часто спрашивают:  что конкретно  даст дополнение к этому закону им в реальной жизни?

 

     Спасибо.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую за запитання. Конкретно. Якщо ми зуміємо встояти і  не  змінимо  фіксований  сільськогосподарський  податок (визначений  у розмірі фактично сплачених податків за 1997 рік) до 2004 року,  незважаючи на всякі  хитрощі  Кабінету  Міністрів,  то сільгосптоваровиробники   матимуть  реальну  можливість  відновити сільськогосподарське виробництво, стабілізувати його.

 

     Тому наше завдання - підтримати сільгосптоваро-виробника, щоб його  не  штрафували,  не  вилучали в нього кошти постійно,  як це зараз  робиться,  через  несплату  податків.  У  нього  буде  один податок,  який  сплачуватиметься  згідно  із прийнятим законом,  з урахуванням надходження коштів сільгосптоваровиробникам.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати! Я просив би вашої уваги, бо  це  дуже важливе питання.  Якщо ви подивитеся роздані сьогодні матеріали, то знайдете там загальний законопроект, яким змінюються оці  10  відсотків  амортвідрахувань  на понижуючий коефіцієнт для всієї  промисловості,  як  це  було  в  минулому  році,  а   також звільняються  від  сплати  комплексно  ті,  хто сплачує фіксований податок.  Це не тільки село,  але й,  наприклад, малий бізнес, для якого   ви   теж   прийняли   фіксований  податок,  та  благодійні організації.

 

     Тому, шановні  народні  депутати,   сьогоднішнє   голосування тільки  по  аграрному  сектору  не  вирішить питання,  що робити з базовими галузями промисловості.  Ви знаєте,  що  вони  просто,  я перепрошую,   перестали  працювати  через  оцей  десятивідсотковий податок.

 

     Олександре Миколайовичу, ми можемо проголосувати сьогодні той проект, який пропонується, але давайте приймемо рішення, що завтра або в четвер ми проголосуємо  проект  про  скасування  загалом  10 відсотків  амортвідрахувань  чи зміну їх на понижуючий коефіцієнт. Або давайте завтра зробимо все разом.  Тому  що  всі  інші  галузі залишаться в тому жахливому стані, в якому і були.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сергію  Анатолійовичу,  я розумію,  що таке базові галузі.  Але базою завжди був хліб  і  нею  залишається.  А вугілля завжди було базою енергетики.

 

     Ми ведемо розмову про село.  Хліб повинен бути рано, в обід і ввечері на столі у кожного громадянина.  І я просив би, давайте не будем плутати одне з іншим, бо ми знаємо, що за тими 10 процентами стоїть 500 мільйонів,  які повинні йти  цільовим  призначенням  на розв'язання  невідкладних питань і за які ми проголосували в цьому залі, приймаючи бюджет.

 

     Ставлю на голосування проект Закону  про  внесення  зміни  до статті  22  Закону України про оподаткування прибутку підприємств, представлений від комітету Круценком Василем Яковичем. Будь ласка, в редакції, внесеній комітетом. Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято рішення. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Я  просив  би  вас  ще  раз переголосувати і прийняти рішення про те,  щоб ми працювали сьогодні  з  16  до  18 години.  Будь ласка. Ми повинні таке рішення приймати на ранковому засіданні. Будь ласка, підтримайте. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 118.

 

     Шановні колеги!  Я  розумію,  що  всі  налаштовані   серйозно працювати.  Прошу,  проголосуйте,  будь ласка.  Я ще раз ставлю на голосування пропозицію працювати з 16  до  18  години  сьогодні  в пленарному режимі.

 

     "За" - 126.

 

     Оголошується перерва  до  16  години.  О 16 годині розпочнемо роботу в комітетах. На все краще!

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Ми часто тут полюбляємо говорити про корупцію, що заполонила владу, тавруємо клани, гнівно розвінчуємо казнокрадів. На жаль, це найчастіше відбувається тоді, коли знову в державі  вже  щось  розтринькали  й  розікрали.  Коли поїзд,  як  кажуть,  уже пішов.  Оце зараз маємо саме той випадок, коли поїзд ще  не  пішов.  І  саме  час  придивитися,  кого  ж  ми обираємо, щоб потім не робити круглі очі й не сплескувати в долоні

- як таке, мовляв, могло статися...

 

     Наголошую, маємо  призначити  чотирьох  з  вісьмох  державних службовців найвищого рангу,  від яких протягом кількох чи багатьох років залежатиме ситуація в інформаційному просторі України і  які за  своїм статусом мають боротися з корупцією там,  де обертаються мільйонні суми. З кого ж вибиратимемо?

 

     З-поміж нас є чимало депутатів,  які працювали  в  парламенті попереднього скликання.  Мабуть,  їм пам'ятно, як восени 1997 року Верховна Рада зопалу, без вникнення в суть справи, ухвалила один з найганебніших  за  останні роки документів - про створення на базі сумнозвісного  ГУРТу  телерадіоорганізації  Суспільного  мовлення. Тоді від парламенту було приховано, що на державні, бюджетні гроші посягнуло  акціонерне  товариство  закритого   типу.   Тепер   цим документом  займатиметься  Конституційний  Суд.  А штовхачем цього рішення  був  пан  Цендровський,  який  за  останні  роки   завдав величезної  шкоди нашому телебаченню,  але претендує бути в складі Національної ради.

 

     Закон чітко  визначає,  звідки   беруться   претенденти.   Їх обов'язково хтось має висунути. Пана Цендровського висунула нібито Українська  телевізійна  спілка.  Її  рада,  не   рахуючи   самого Володимира Цендровського, складається з 16 осіб. У мене є письмові свідчення дев'яти з них про  те,  що  насправді  УТС  не  лише  не пропонувала цієї кандидатури,  а й порушувала питання про недовіру цьому "висуванцеві". Парламенту знову підсовують фальшивки.

 

     Атестуючись у Комітеті з питань свободи слова та  інформації, цей   претендент  обманув  нас,  стверджуючи,  що  непричетний  до засновництва будь-яких телерадіоорганізацій.  Документи податкових органів  та  Мінюсту стверджують протилежне - пан Цендровський уже стільки  всього  поназасновував  у  цьому  світі,  що  скоро   сам заплутається у назвах породжених ним нартів,  гуртів, інтевісів та телевісів.

 

     З 20 лютого було  припинено  мовлення  одного  з  дітищ  пана Цендровського  -  НАРТу,  що  заборгував  державі  понад 170 тисяч гривень за ретрансляційні послуги.  А в  залі  присутній  депутат, якому добре відомо,  що ще з 1995 року за Володимиром Цендровським "висить" неповернутий  банківський  кредит  у  розмірі  750  тисяч доларів.   Тому   цілком   зрозумілі  прагнення  боржника  будь-що потрапити до складу Національної ради,  бо з державного  службовця такого  високого  рангу  "витрушувати"  борги  буде  дуже  й  дуже важко...

 

     Це кілька штрихів лише стосовно однієї  кандидатури.  У  вас, шановні  колеги,  є  деякі  відомості й про інших.  То що,  будемо заплющувати очі,  доки поїзд піде? Очевидно ж, що є досить підстав говорити  про  недотримання  формальної  вимоги щодо відповідності окремих претендентів законодавчим вимогам статей 9 і 11 Закону про Національну  раду,  і тому я прошу проголосувати за неприйнятність подання комітету або за повернення матеріалів у профільний комітет для повторного розгляду і негайного внесення нового,  серйозного і вмотивованого списку претендентів.

 

     І ще одне.  Цікаво,  як поводять себе люди  на  пероні,  коли вирушає в путь черговий ешелон з поповненням владного Олімпу. Мене особисто вразило,  що,  знаючи про всю цю  фінансову  липкість  та зухвалу  корисливість  окремих  кандидатів,  з-поміж  нас усе одно знаходяться їхні самовіддані штовхачі.  Наприклад,  депутат Леонід Стрижко  з фракції КПУ,  яка чи не найбільше полюбляє говорити про боротьбу з корупцією  та  про  наступ  капіталу  на  інформаційний ринок.  Що ж сталося?  Невже причина лише в тому, що той самий пан Цендровський тісно спрацювався з кандидатом до складу Національної ради  від  фракції  КПУ Сергієм Аксененком,  з яким вони "успішно" працювали  в  спеціальній  комісії  з  розслідування  ситуації   в інформаційному просторі, лобіюючи власні інтереси?