Стенограма пленарного засідання

09 березня 1999

 

                        ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  9  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості,   запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  День   уряду.   Прохання   до   народних   депутатів зареєструватися.

 

     Зареєструвався 281 народний депутат.  День уряду оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Дорогі співвітчизники! Сьогодні виповнюється 185   років   з   дня   народження  Тараса  Григоровича  Шевченка. Подвижницьке життя, глибока філософія творчості великого Кобзаря - це  приклад того,  як потрібно Україну любити,  якої долі народові бажати, як за таку долю потрібно боротися.

 

     Будьмо ж гідними нашого великого земляка й пам'ятатимемо його заповіт:

 

     І мене в сім'ї великій,

 

     В сім'ї вольній, новій,

 

     Не забудьте пом'янути

 

     Незлим тихим словом (Оплески).

 

     Прохання сідати.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 178, Харківська область). Високоповажний Олександре Миколайовичу! Народні депутати України з нагоди вашого славного  ювілею  бажають вам  здоров'я  й щастя в сімейному колі,  сили та наснаги й надалі головувати  в  храмі  парламентаризму,   спрямовувати   діяльність Верховної  Ради  на  прийняття  важливих  законодавчих  актів,  що зміцнюють  закладені  в  нашій   державі   основи   демократії   й громадянського   суспільства,   створюють   умови   для   розвитку національної економіки, підтримки власного товаровиробника в місті й на селі, поліпшення життя нашого багатостраждального народу.

 

     Від батьків   ви  перейняли  повагу  до  людини  праці  й  до вирощеного нею святого хліба,  від предків  успадкували  любов  до Батьківщини,  гордість за неї,  прагнення все робити для того, щоб Вітчизна була процвітаючою та шанованою у світі.

 

     На високих  відповідальних  посадах  виявилися   ваш   талант керівника   й   організатора  виробництва,  людини  вимогливої  та водночас щирої,  уміння  розв'язувати  найскладніші  проблеми,  не втрачаючи здорового глузду й враховуючи реалії суспільного життя.

 

     Як ви самі влучно визначили,  Голова Верховної Ради України - це не перша особа держави, але й не друга. Ви маєте рацію, тому що це єдина посада, претендент на яку проходить подвійну перевірку на довіру:  спочатку серед виборців,  а потім серед  загалу  народних обранців.

 

     Ми, ваші  колеги,  набагато  глибше  від інших розуміємо,  що крісло Голови дуже рідко  буває  урочистим  троном,  але  щодня  є своєрідним  електричним  стільцем  серед розбурханого пристрастями сесійного залу.

 

     Проте, навіть  ламаючи  мікрофони,  опоненти   не   спроможні позбавити  вас  права  голосу.  Він  і  надалі лунає переконливо й виважено,  закликаючи  представників  різних  політичних  сил   до конструктивної роботи та взаєморозуміння.

 

     Ви з  честю  склали  важкі  життєві  іспити і за короткий час довели,  що обрання вас Головою Верховної  Ради  України  було  не збігом щасливих обставин, а закономірним підсумком визнання вашого авторитету й  людських  чеснот,  набутого  досвіду  парламентської роботи. Хай і надалі залишаються з вами мудрість і професіоналізм, вірність світоглядній позиції і переконання,  вміння слухати  тих, хто має іншу точку зору.

 

     З води і з роси вам, високошановний Олександре Миколайовичу!

 

     Із глибокою повагою - всі ми - народні депутати (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дорогі мої колеги! Шановні друзі! Я щиро вдячний усім вам за теплі й добрі слова,  які сказали ви мені про мою  скромну, але відповідальну роботу,  яку я тепер виконую.  Не знаю,  скільки долею відведено мені часу,  як і будь-кому  з  вас,  працювати  на благо  Вітчизни,  тим  паче  займати  таку  високу й відповідальну посаду,  але я буду робити так,  як підказують мені  совість,  мій досвід,  як  говорите  ви,  мої шановні колеги,  шановні депутати. Добра вам і щастя! (Оплески).

 

     Шановні колеги!  На День уряду запрошені  міністри  й  голови деяких  державних  комітетів  України,  комісій  і  обласних рад з питань агропромислового комплексу та начальники обласних управлінь сільського господарства та Автономної Республіки Крим.

 

     На порядок   денний   вноситься  одне  питання  -  інформація Кабінету Міністрів  України  про  стан  підготовки  до  проведення весняно-польових  робіт  у  1999  році.  З  цього питання доручено доповідати  міністру  агропромислового  комплексу  України  Борису Карабайовичу Супіханову.

 

     Надаю йому слово.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.,  міністр  агропромислового комплексу України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

 

     ГОЛОВА. Борисе Карабайовичу, вибачте. Шановні колеги, треба з вами порадитися.  Сьогодні, о 14 годині, має проводитися розширене засідання  представників  комітетів  Верховної  Ради,   керівників фракцій,  Кабінету Міністрів і Національного банку в залі Кабінету Міністрів, бо там є трохи більше можливостей розмістити людей.

 

     Цей перший  етап  розгляду  меморандуму,  як  ми  з  вами   й домовились,  відбуватиметься  в  колі  і доповідачів,  і слухачів. Після цього ми там  і  визначимося,  коли  внесемо  меморандум  на розгляд  до  цього  залу,  тому  прохання  до вас таке.  Ми з вами сьогодні попрацюємо з 10 до 13 години без перерви,  потім  зробимо перерву  на  одну  годину.  Ті  депутати,  які  не беруть участі в розгляді цього  важливого  документа  -  меморандуму,  працюють  у комітетах, фракціях, решта о 14 годині переходить до залу Кабінету Міністрів,  і там ми продовжуємо роботу.  А о 17 годині в оперному театрі  відбудеться урочистий вечір з нагоди 185-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

 

     Отакий розпорядок  нашого  робочого   дня   сьогодні.   Немає заперечень? Працюємо до 13 години без перерви. Будь ласка.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.   Дякую.   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Шановні запрошені!  По-перше, дозвольте від  аграрників подякувати вам,  народні депутати,  за те,  що ви, розуміючи проблеми сільськогосподарського виробництва,  на порядок денний  пленарного  засідання  Верховної Ради України в рамках Дня уряду внесли питання  підготовки  до  проведення  весняно-польових робіт,    найважливішого    сьогодні   для   селянина   й   усього агропромислового комплексу питання.

 

     Підбиття остаточних підсумків роботи сільського господарства, зокрема  за  минулий рік,  свідчить про поглиблення кризових явищ. Незважаючи на деяку стабілізацію виробництва  в  окремих  галузях, загалом     виправити     ситуацію    поки    що    не    вдалося. Сільгосппідприємства у 1998 році зазнали збитків на суму близько 4 мільярдів  гривень.  Рівень збитковості у 1998 році становив понад 29 відсотків,  що на 5 відсотків більше попереднього року.  Обсяги виробництва  валової продукції сільського господарства скоротилися на  8,3  відсотка.   Збільшується   кредиторська   заборгованість, погіршується ресурсний потенціал галузі.

 

     Ось на  цьому  тлі  доводиться  розв'язувати досить складні і гострі проблеми,  які постали перед сільським господарством.  Тому головна  увага органів управління агропромислового комплексу тепер зосереджена на підготовці й проведенні весняно-польових  робіт  та організації завершення зимівлі громадського тваринництва. Адже від успішного виконання цих робіт чималою мірою залежатимуть  подальші результати господарської діяльності.

 

     Наголошу, що останнім часом Президент України, Верховна Рада, Кабінет   Міністрів   ужили   важливих   заходів   для   підтримки агропромислового комплексу.  І ми розраховуємо,  що вже цього року будуть створені належні  економічні  передумови  для  стабілізації сільськогосподарського виробництва.

 

     Перше. Сільськогосподарським   товаровиробникам   і  цукровим заводам уже частково списано й реструктуризовано заборгованість до бюджету  та  пенсійного фонду в обсязі 2,9 мільярда гривень.  Крім того,  на виконання прийнятого останнім часом закону України  буде ще  додатково  списано сільгосппідприємствам,  насіннєвим заводам, підприємствам агрохімічного і  ремонтно-технічного  обслуговування близько  300 мільйонів гривень та реструктуризовано близько одного мільярда гривень за станом на 1 січня 1999 року.

 

     Друге. Вперше   за   останні    роки    сільськогосподарським товаровиробникам   1998  року  нараховано  250  мільйонів  гривень державних дотацій за продані ними переробним підприємствам  молоко і м'ясо. Дію зазначеного закону продовжено до 2005 року.

 

     Третє. Державним  лізинговим фондом уже освоєно 166 мільйонів гривень,  що дало можливість започаткувати лізингову діяльність  у забезпеченні  товаровиробників  вітчизняною  сільськогосподарською технікою, зокрема й у 1999 році.

 

     Четверте. Систему   оподаткування   спрощено   запровадженням фіксованого податку,  що зменшує щорічну суму податків у межах 1,4 мільярда гривень.  При цьому  3  березня  вами,  Верховною  Радою, прийнято   постанову   щодо  незастосування  коефіцієнта  2,07  до грошової оцінки землі.  Це стабілізує  податкове  навантаження  на сільгосптоваровиробників.

 

     П'яте. Скасовано  строком на 5 років сплату податку на додану вартість   сільськогосподарськими   товаровиробниками,   що    дає можливість  уже  з  цього  року  додатково  залучити 700 мільйонів гривень на придбання матеріально-технічних ресурсів.

 

     Шосте. У 1998 році здійснено  взаємозаліки  щодо  компенсації вартості  будівництва об'єктів соціальної сфери на селі в сумі 641 мільйон гривень.

 

     І сьоме.   Завершується   оформлення   часткового    списання заборгованості товаровиробників за 1994-1998 роки на загальну суму 566 мільйонів гривень.

 

     Крім того,  держава надавала  фінансову  допомогу  на  ремонт техніки,  на підтримку льонарства й хмелярства, позички на насіння та непродовольче зерно.  Обсяг  загальної  державної  підтримки  з метою   пом'якшення   фінансової   ситуації   лише  на  здійснення зазначених заходів  становить  близько  7  мільярдів  гривень,  що дорівнює  40-60  відсоткам  усієї  кредиторської  заборгованості в агропромисловому комплексі.

 

     Відверто скажу:  ми розуміємо, що вжиті заходи не розв'язують усіх   проблем.  Але  вони  повинні  значно  пом'якшити  фінансову ситуацію в сільському господарстві поточного 1999 року.

 

     Тепер безпосередньо про весняну кампанію.  Кабінет  Міністрів України,  враховуючи  брак  обігових  коштів  у  товаровиробників, складнощі в забезпеченні матеріально- технічними ресурсами,  ще 10 грудня   1998   року   прийняв  Постанову  1953  про  забезпечення сільськогосподарських  товаровиробників  матеріально-технічними  й фінансовими ресурсами в 1999 році.

 

     Загальна вартість  державної  підтримки  за  умови  виконання даної постанови  становитиме  близько  1  мільярда  470  мільйонів гривень.   Така   підтримка  спрямована  на  розв'язання  основних проблем,  пов'язаних із весняно-польовою кампанією.  Це насамперед забезпечення насінням,  мінеральними добривами,  пальномастильними матеріалами,  коштами   для   запасних   частин,   для   оновлення тракторного  парку на умовах лізингу,  а також для засобів захисту рослин.

 

     Інформую вас,  шановні народні  депутати,  що  практично  всі пункти  постанови  в  основному виконуються.  До регіонів сьогодні надходять відповідні ресурси, вирішуються інші питання організації та проведення весняно-польових робіт.

 

     Проблеми, які постають (а їх дуже багато, скажу відверто) під час  реалізації  даної  постанови,   постійно   розглядаються   на засіданнях   і  виробничих  нарадах  Кабінету  Міністрів.  Щотижня приймаються відповідні рішення стосовно  погодження  тих  або  тих питань щодо виконання зазначеної постанови.

 

     Особливістю даної постанови є й те, що вперше за останні роки вона  спрямована  передусім  на  цільову  підтримку   впровадження інтенсивних технологій вирощування основних стратегічних культур - зерна,  цукрових   буряків,   олійних   культур.   Тобто   ресурси концентруються  на  тих  напрямах,  де  можна отримати максимальну віддачу.  Але більшою мірою ці функції  покладено  на  регіональні органи управління агропромислового комплексу.

 

     Керівники більшості регіонів за цих складних економічних умов знайшли можливість виділити з місцевих бюджетів кошти на підтримку сільгосптоваровиробників. Розв'язується на місцях і комплекс інших проблем  стосовно  весняно-польової  кампанії.  Найбільш   істотна допомога надається в Черкаській, Київській, Одеській, Донецькій та інших областях, де виділено з місцевих бюджетів по 20-25 мільйонів гривень   для  потреб  агропромислового  комплексу.  А  загалом  у державі,  за  нашими  розрахунками,  з  регіонів  виділяється   ще додатково близько 1 мільярда гривень.

 

     Якщо врахувати, що весняно-польові роботи починаються тепер у нас на місяць раніше,  то виділені кошти вкрай потрібні і  будуть, безумовно, використані за призначенням.

 

     За прогнозом  і  підрахунками  наших спеціалістів,  поточного року передбачається виростити загалом  по  Україні  31,5  мільйона тонн зерна,  20 мільйонів тонн цукрових буряків, 2,6 мільйона тонн олійних культур,  18 мільйонів тонн  картоплі,  6  мільйонів  тонн овочів і 60 мільйонів тонн кормів для тваринництва.

 

     Говорячи про   загальний   стан   із   забезпеченням  обсягів сільськогосподарського виробництва в 1999 році, слід зазначити, що під  урожай  1999  року  було посіяно 7,5 мільйона гектарів озимих зернових культур, із них 7 мільйонів гектарів - на зерно.

 

     За результатами  останнього  обстеження  посівів  озимих,   у задовільному  та  хорошому  стані  на сьогодні близько 6 мільйонів гектарів,  або 85 відсотків озимих,  які планувалося вирощувати на зерно.  Частину з них треба буде пересіяти,  а решту підсіяти.  За нашими підрахунками,  це становитиме по 0,5 мільйона гектара  площ на кожен із цих видів робіт.

 

     На сьогодні  в  більшості  областей  півдня  України  активно розпочалися  весняно-польові  роботи.  Уже  підживлено  400  тисяч гектарів   озимих  культур,  під  посіви  підготовлено  600  тисяч гектарів площ,  з них понад 200  тисяч  гектарів  засіяно  ранніми зерновими,  здебільшого  ячменем.  Водночас  провадиться обробіток невиораних з осені площ,  яких залишилося,  як ви знаєте,  понад 4 мільйони  гектарів.  На  сьогодні виорано й підготовлено 600 тисяч гектарів.  Стратегія у  нас  тут  така:  застосування  здебільшого мілкого  й  поверхневого обробітку з використанням важких дискових борін,  важких плоскорізних агрегатів,  культиваторів-розпушувачів та комбінованих агрегатів.  Це не тільки здешевлює вартість робіт, а й надає можливість прискорити темпи підготовки грунту до посіву.

 

     Для весняної сівби поточного року загальна потреба в  насінні зернових  становить 1 мільйон 528 тисяч тонн.  За звітними даними, товаровиробники засипали на сьогодні 1  мільйон  533  тисячі  тонн власного  насіння.  Отже,  можна  сказати,  що  загалом  потреба в насінні зернових у нас забезпечена.

 

     Водночас зазначу,  що в деяких регіонах маємо нерівномірність у  забезпеченні  різними  видами  насіння.  Щоб  забезпечити  такі області,  а це насамперед Луганська,  Житомирська, Одеська й інші, повним набором видів насіння, ми працюємо в таких напрямах. Перший

- виділення з  державних  ресурсів  55  тисяч  тонн  насіння  ярих зернових  та 46 тисяч тонн насіння гібридної кукурудзи.  Це цілком покриває брак насіння.  Другий -  використання  23,3  тисячі  тонн елітного насіння,  яке є в науково-дослідних установах. І третій - додаткова  заготівля  насіння  з  кращих  товарних  партій  зерна. Сьогодні   особлива   увага   на  місцях  надається  міжобласному, міжрайонному, міжгосподарському обміну насінням. І ми впевнені, що до  початку  масового  посіву  належна  кількість  насіння,  якого бракує,  буде поставлена окремим господарствам, що й досі повністю не забезпечені посівним матеріалом.

 

     З огляду  на  важливість збільшення виробництва рослинницької продукції постановою передбачено надати товаровиробникам 420 тисяч тонн   мінеральних   добрив  в  оцінці  за  діючою  речовиною.  Це максимальна кількість добрив,  виробництво яких може взяти на себе держава  за  теперішніх  умов.  Решту  потреб маємо забезпечити за рахунок  регіональних  ресурсів,   що   й   здійснюється   деякими областями.

 

     Треба наголосити,   що   держава   централізовано  поставляла протягом 1997- 1998 років 300  тисяч  тонн  мінеральних  добрив  в оцінці за діючою речовиною. Винайдено способи здешевлення майже на 30   відсотків   вартості   добрив   через    здешевлення    газу, електроенергії,  тарифів на перевезення, відстрочки сплати податку на  додану  вартість.  Уже   надійшло   до   сільськогосподарських товаровиробників понад 300 тисяч тонн добрив у фізичній вазі.

 

     Вирішено питання   проплати   апатитового   концентрату   для виробництва фосфорних добрив. На хімічні підприємства вже надійшов фосфорний  апатит,  і  вони  розпочали  вирощування фосфоровмісної сировини,  а також відвантаження фосфорних добрив. Спочатку більшу частину  добрив  було  спрямовано  в  південні області,  це цілком зрозуміло.  Але  на  сьогодні  всі   області   почали   отримувати мінеральні добрива.

 

     Досить складною,  як  завжди,  у  нас є проблема забезпечення товаровиробників   засобами   захисту    рослин.    На    сьогодні забезпеченість становить близько 17 відсотків. Основною причиною є все-таки велика заборгованість сільгосппідприємств  постачальникам засобів  захисту,  а  це  становить десь 200 мільйонів гривень.  З метою поліпшення становища уряд цього року прийняв постанову, якою передбачено  виділити  250  тисяч тонн зерна на закупівлю сировини для   виробництва   пестицидів   на   первомайському   виробничому об'єднанні   "Укрхімпром".   Зараз  уже  вирішується  питання  про виробництвоо 1310 тонн  гербіцидів  для  боротьби  з  бур'янами  в посівах озимини. Досі вже реалізовано 100 тисяч тонн зерна.

 

     Робота в   цьому   напрямі   триває.   Ми   розраховуємо,  що Мінпромполітики,  Держкомрезерв й інші відомства зроблять усе, щоб пестициди  були  своєчасно постачені.  Поки доведеться імпортувати частину пестицидів,  як і за минулих років.  Сьогодні  вирішується питання про відстрочку сплати ПДВ при митному оформленні імпортних засобів  захисту  ростин.  Отже,  зважаючи  на  це,   міністерство найближчим  часом  внесе  урядові  такі  пропозиції для того,  щоб оптимально забезпечити АПК засобами захисту рослин.

 

     Залишається складною  ситуація  із  забезпеченням  сільського господарства технікою.

 

     Зрозуміло, що обсяги поставок тракторів і шлейфу машин до них на умовах лізингу,  а також за рахунок власних коштів  господарств не  можуть  задовольнити технологічні потреби.  Тому основна увага надається  підготовці  наявного  машинно-тракторного  парку,  його ремонту  й технологічній наладці,  вживаються заходи для залучення до  польових  робіт  сільськогосподарської   техніки   промислових підприємств. За даними областей, додатково буде залучено понад 120 тисяч тракторів.

 

     Отже, за     станом     на     5     березня,      готовність сільськогосподарської   техніки  становить:  за  тракторами  -  70 відсотків,  за  грунтообробною  технікою  -   85   відсотків.   Це відповідає  обсягам  минулого  року  і,  за  нашими  розрахунками, забезпечить  належне  проведення  веснянопольових  робіт.  Повинен відзначити,   що   в   Донецькій,  Дніпропетровській,  Луганській, Миколаївській  областях  середній  по  Україні  рівень  підготовки техніки  значно  перевищено.  І оскільки тут присутні представники областей,  дозвольте  водночас  наголосити,   що   у   Волинській, Житомирській, Полтавській та Чернігівській областях дещо відстають у цій ділянці.

 

     Із виділених  згідно  з  постановою  Кабінету  Міністрів   50 мільйонів гривень на закупівлю запасних частин та оплату ремонтних послуг уже  надійшло  38  відсотків,  або  19  мільйонів  гривень. Найближчим часом має бути виділено 50 відсотків цих коштів.

 

     Вирішено питання  щодо  акумуляції  та  використання  коштів, одержаних від сплати податку на  додану  вартість,  які  згідно  з указом   Президента  України  надаватимуться  товаровиробникам  на придбання матеріально-технічних ресурсів,  зокрема запасних частин та  ремонтних  матеріалів.  Мінагропром,  місцеві органи державних адміністрацій мобілізують зусилля та фінансово-матеріальні ресурси інженернопостачальних  служб на вжиття найоперативніших заходів із метою надання сільським виробникам матеріальної та  організаційної допомоги для виконання цієї роботи.  Ми розраховуємо,  що відчутну допомогу  сільськогосподарським  товаровиробникам   у   проведенні веснянопольової  кампанії  нададуть  машиннотехнологічні  станції, механізовані загони. Минулого року, ви знаєте, працювало понад 770 таких   формувань.  На  виконання  рішень  уряду  вже  створено  й комплектуються 30 машинно-технологічних станцій, а загалом їх буде 50. Крім того, за рахунок областей та їхніх ресурсів буде створено додатково понад 100 машинно-технологічних станцій.

 

     Розрахунки показують,  що за очікуваної  готовності  наявного парку  та нормальної організації праці можна своєчасно забезпечити виконання запланованих обсягів весняно-польових робіт.

 

     Згідно з постановою Кабінету  Міністрів  України  передбачено надходження до Державного лізингового фонду 150 мільйонів гривень. За станом на 1 березня перераховано 62 мільйони гривень  державних коштів, а заводами-виробниками вже надано техніки на 100 мільйонів гривень.  Уряд також прийняв постанову про додаткове виділення ста тракторів Південного машинобудівного заводу з Держкомрезерву.

 

     Найболючіше питання,   яке  треба  всім  нам  вирішити,  -це, безумовно,  забезпечення  сільськогосподарського   товаровиробника пальним.  Потреба  в  ньому  на весняно-польові роботи,  за нашими підрахунками,  становить 1,6 мільйона тонн  дизпалива,  870  тисяч тонн  автобензину.  Відповідно  до  зазначеної  постанови Кабінету Міністрів  України   передбачено   централізовано   поставити   до весняно-польових  робіт  500 тисяч тонн світлих нафтопродуктів,  з них - 280 тисяч тонн дизпалива та 220 тисяч тонн автобензину, а це тільки 20 відсотків технологічної потреби.  Решта пального повинна поставлятись за рахунок регіональних контрактів  або  регіональних замовлень,  а також за рахунок господарств і районів. За станом на 1 березня сільськогосподарським товаровиробникам на виконання цієї постанови   централізовано   поставлено  170  тисяч  тонн  світлих нафтопродуктів,  104  тисячі  тонн  дизпалива  і  66  тисяч   тонн автобензину,  а  це  лише  30  відсотків  централізованих поставок пального до весни.

 

     Робота в цій ділянці триває, тут є багато невирішених питань. Я не буду сьогодні на них зосереджуватися. Скажу лише, що всі вони перебувають під контролем,  особливо проплата нафти власної. Отже, проблеми все-таки розв'язуються.

 

     Ресурси, які  постачаються  за участю держави,  відповідно до зазначеної  постанови  спрямовуються  тим  товаровиробникам,   які гарантовано   зможуть   за  них  розрахуватися.  Іншим  мінімальна допомога буде надаватися на рівні областей.  Відповідальність щодо розрахунків  за  отримані з участю держави ресурси покладається на місцеві державні адміністрації  та  Міністерство  агропромислового комплексу.

 

     Зважаючи на те, що польові роботи дедалі більше розгортаються уже практично в усіх областях, Мінагропром звертається до задіяних міністерств   і   відомств  з  проханням  прискорити  фінансування виробництва і постачання запланованих ресурсів.

 

     Декілька слів про тваринництво.  Минулого року Верховна  Рада України  і  уряд  вжили  заходів з метою поліпшення ситуації в цій галузі.  Для   виготовлення   комбікормів   птахогосподарствам   і спецгоспам  з  виробництва  свинини  було виділено спецпозикою 723 тисячі тонн непродовольчого зерна.  З державного бюджету надано 70 мільйонів гривень за програмою підтримки селекції в тваринництві.

 

     Позитивний вплив     на    роботу    тваринництва    справило запровадження дотацій на молоко і м'ясо.  Протягом  минулого  року збільшено  продуктивність  усіх  видів  тварин  і птиці.  Загальне нарощування обсягів виробництва продуктів  тваринництва  становить 2,6 відсотка.

 

     Завдання сьогодні  полягає  в тому,  щоб нарощувати позитивні тенденції,  які з'явилися в роботі галузі. Але скажу відверто, що, незважаючи  на  нижчий  проти  минулого року рівень забезпеченості кормами,  нам вдалося збільшити продуктивність корів  по  Україні, зокрема й у суспільному секторі,  в середньому на 8 кілограмів. На 1 березня,  за оперативними даними облагропромів,  середньодобовий надій молока на корову перевищує минулорічний на 0,3 кілограма.

 

     Але головне,   що  викликає  занепокоєння,  так  це  подальше зменшення чисельності поголів'я великої рогатої худоби, особливо в суспільному  секторі.  За  січень поголів'я великої рогатої худоби зменшилося в усіх категоріях господарств,  передусім у  Донецькій, Вінницькій,  Чернігівській областях. Там зменшення становило від 3 до 4 відсотків,  зокрема в Донецькій області поголів'я  зменшилось на  4  відсотки,  у Тернопільській - на 3 відсотки.  Незважаючи на такі самі (а,  можливо,  й  складніші)  умови,  поголів'я  великої рогатої  худоби  почало  зростати  в  Закарпатській і Чернівецькій областях.  Сьогодні головне завдання керівників,  спеціалістів АПК усіх  рівнів - забезпечити організоване завершення зимівлі худоби, підготовка до  літньо-табірного  утримання,  збереження  поголів'я великої рогатої худоби, особливо маточного.

 

     Останнім часом  Верховна Рада України,  уряд України вживають заходів для подальшої державної  підтримки  тваринництва.  Йдеться передусім про прийняття Закону України про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість,  яким продовжено до  січня 2004  року  виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здане ними переробним підприємствам молоко  та  м'ясо  в  живій вазі.     Прийнято     постанову    Кабінету    Міністрів,    якою птахогосподарствам і спецгоспам з виробництва свинини виділено  95 тисяч   тонн  непродовольчого  зерна  на  кормові  цілі.  Прийнято постанову Кабінету  Міністрів  України  про  розвиток  і  державну підтримку   вівчарства,   вирішено   питання  про  виробництво  на вітчизняному заводі  "Брацлав"  доїльного  обладнання  за  рахунок коштів державного лізингового фонду.  Також уживаються інші заходи на рівні держави та безпосередньо в регіонах і господарствах.

 

     Ужиті Верховною Радою України і  урядом  заходи  дають  змогу певною мірою стабілізувати виробництво м'яса,  молока, яєць, іншої тваринницької продукції уже в 1999 році,  зберегти  та  примножити позитивні зрушення в розвитку тваринництва останніх 9 років.

 

     Завершуючи інформацію,  вважаю  за  потрібне наголосити,  що, безумовно, стан в агропромисловому комплексі надзвичайно складний. Міністерство  АПК,  уряд загалом добре це розуміють і усвідомлюють свою відповідальність за стан справ у галузі.  Ми сьогодні  робимо максимально  можливе,  щоб  поліпшити  ситуацію або пом'якшити її. Вважаємо,  що за повної консолідації зусиль уряду та  регіонів  це цілком  реально.  Свою  впевненість  ми  насамперед  пов'язуємо із могутнім і надійним потенціалом - мудрістю і  продуктивною  працею рядових   трудівників,  спеціалістів,  керівників.  Вони  за  всіх складнощів  сьогодення  свої  зусилля,  досвід  і   наполегливість спрямовують на піднесення сільськогосподарського виробництва. Отож ми розраховуємо на консолідацію зусиль усіх працівників сільського господарства,   усіх   гілок  влади,  усіх  регіонів-виробників  у розв'язанні проблем АПК.

 

     Ці питання розглядалися на спеціальній всеукраїнській нараді, вони   постійно  перебувають  у  полі  зору  Президента,  Кабінету Міністрів.  Зі свого боку Міністерство агропромислового комплексу, уряд, його органи на місцях відстежують, контролюють ситуацію, яка склалася на сьогодні,  вживають невідкладних заходів,  спрямованих на   мобілізацію  всіх  наявних  можливостей,  з  метою  належного проведення веснянопольових робіт.

 

     Я сподіваюся,  що й надалі, як і в минулому, з боку Верховної Ради   України   буде   надаватися  відчутна  підтримка  у  справі стабілізації й нарощування сільськогосподарського виробництва.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги,  кого  це  питання  зараз  не цікавить,  а  цікавить  тільки  тоді,  коли він снідає,  обідає чи вечеряє, будь ласка, не заважайте іншим. Це по-перше.

 

     По-друге. Думаю,  що сьогодні не всі до кінця  розуміють,  що таке продовольчий фонд. І я не перебільшую, коли кажу, що цього не розуміють ні уряд, ні багато з тих, хто розмовляє і не слухає, про що  йдеться.  Бо  можна мати недостатньо автоматів,  чи ракет,  чи кораблів на флоті,  але не можна не мати хліба на столі вранці,  в обід  і ввечері.  Розуміння цього настає тільки тоді,  коли людина починає переоцінювати цінності.

 

     Гадаю, сьогоднішня розмова - це  не  просто  День  уряду,  бо йдеться  про  серйозний  попереджувальний дзвінок того набату 1933 року,  про який ми так багато  говоримо.  Тому  що  не  виорано  4 мільйони гектарів ріллі.  Депутате Марченко з Черкас,  послухайте, будь ласка.  Це не пальним торгувати,  це хліб сіяти.  А це  різні речі!

 

     Тому, шановні  колеги,  давайте  до цього питання ставитися з усією серйозністю.  Ми запросили заступників голів адміністрацій з агропромислового   комплексу,   начальників   обласних   управлінь сільського господарства. Сьогодні до радіо прикута увага всіх, хто за  це  вболіває:  не  лише  пенсіонерів,  які знають ціну хлібові насущному,  а й усіх інших - від школярів,  які непритомніють,  до шахтарів, які спускаються в шахту голодні.

 

     Тому я  прошу:  давайте  це  питання  розглядати  так,  як це потрібно.  Давайте  приймемо  таке  рішення,  яке   змусить   уряд здригнутися.  Сьогодні  треба проводити весняно-польові роботи,  а дехто вважає, що 50 мільйонів гривень... 50 мільйонів гривень - це на  сигарети  механізаторам,  і  то  не  всім  вистачить,  а не на підготовку техніки й проведення посівної кампанії!

 

     Запишіться на запитання і вибачте за такий тон. Я бачу, що не всі  й  розуміють  і,  мабуть,  не  всі  будуть  із такими мірками підходити до обговорення даного питання.

 

     Висвітіть, будь ласка, хто записався. Скільки часу відведемо? Півгодини досить? Півгодини на запитання міністру агропромислового комплексу.

 

     Слово для запитання надається  депутату  Жовтяку.  За  ним  - депутат Туш.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська  область).  Фракція Народного  руху  України.  Шановний пане міністре!  Практика нашої агропромислової політики протягом останніх 10 років  свідчить  про те,  що жодні заходи, які розроблялися на рівні уряду, не доходили до конкретних сільськогосподарських товаровиробників.  Ця практика свідчить  і  про  те,  що  різниця  в  ціні  на  нафтопродукти  не повертається допомогою сільському господарству, а осідає в кишенях структур,  наближених  до  уряду  й  до  окремих  представників  у Верховній Раді.

 

     Скажіть, будь ласка,  щоб почули наші виборці, чи плануєте ви цього  разу  вжити  відповідних  заходів,  щоб  нафта за зниженими цінами дійшла до сільського господарства,  чи й надалі ця  різниця осідатиме   в  конкретних  кишенях  окремих  представників  нашого бізнесу, які дуже наближені до уряду?

 

     Дякую.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Дякую за запитання.  Я хотів би  підтвердити, що, справді, минулого року було дуже багато посередників у нас між товаровиробником і основним постачальником  держави.  Зважаючи  на такий  негативний  досвід,  цього  року  держава вдалася до іншого способу.  Єдиним постачальником у галузі централізованих  поставок нафтопродуктів  є в нас Державний комітет по матеріальних резервах

- Держкомрезерв,  який,  по суті,  не має посередників. Він має 13 тисяч  договорів  із  підприємствами  на  поставку нафтопродуктів. Єдиний посередник у нього - це товаропровідна мережа. Такої мережі йому  не  вистачає,  тому  він  використовує товаропровідну мережу колишньої "Сільгосптехніки",  тобто агротехсервіси регіонів. Інших посередників з поставок пально-мастильних матеріалів ми не маємо.

 

     ГОЛОВА. Борисе Карабайовичу, давайте ми так побудуємо роботу: одне запитання із залу, а одне - у письмовому вигляді. У вас є під руками письмові запити?

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Якщо  вважати  ті,  на  які  ми  відповіли  й надіслали до Секретаріату... Це вони? Їх дуже багато.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  ось  я  вам  даю  запити.  Будь  ласка, відповідайте по черзі на одне усне й на одне письмове запитання.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин Круценко  -  про вжиття урядом заходів із реалізації вимог законів України та постанов  уряду  щодо  оздоровлення  фінансового  стану агропромислового комплексу України.

 

     Тут відповідь  моя  є.  Я  ще раз повторюю,  що загальна сума задіяних факторів фінансового впливу становить близько 7 мільярдів гривень.  Якщо потрібно повторити розклад цієї суми, то я повторю. По-перше, реструктуризація заборгованості перед Пенсійним фондом в сумі   2,9   мільярда  гривень.  По-друге,  за  останнім  законом, прийнятим   Верховною   Радою   щодо   підприємств   агрохімії   і ремонтнотранспортних  підприємств,  також реструктуризовано боргів на 1 мільярд гривень і списано на 277 мільйонів гривень.  Дотації, за підсумками 1998 року,  на тваринництво - 250 мільйонів гривень. Потретє,  виділено з Державного лізингового  фонду  166  мільйонів гривень.  По-четверте,  запровадження фіксованого податку,  що, за нашими розрахунками,  все-таки полегшує податкове навантаження  на 14   мільярдів   гривень.   По-п'яте,  рішення  про  ПДВ  стосовно сільського господарства дасть  700  мільйонів  гривень.  По-шосте, взаємозаліки  щодо відшкодування й компенсації вартості соціальної сфери - це 641 мільйон гривень.  І,  нарешті,  по-сьоме,  списання заборгованості  товаровиробників перед державою за 1994- 1998 роки в сумі 566 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Туш. За ним - депутат Марченко.

 

     ТУШ М.Н.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,   КПУ).   Фракція   комуністів,   Чернігівщина.    Шановний доповідачу!  Хотілося  б  почути,  що  конкретно  робить  уряд для погашення заборгованості перед селянами з виплати заробітної плати і     пенсій?     Що     конкретно    зроблено    для    підтримки сільськогосподарських  товаровиробників  щодо   цін   і   доходів, регулювання  цін  на  матеріально-технічні  ресурси  для  села  та усунення  посередництва?  Адже  ми   повинні   усвідомлювати,   що весняно-польові  роботи  будуть виконувати люди,  які не отримують зарплати роками.  Заборгованість із виплати заробітної плати тепер становить 1 мільярд 871 мільйон гривень,  заборгованість на селі з пенсій - шість місяців.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Дякую.  Справді,  питання це  дуже  гостре  й складне.  Моя відповідь на нього,  моє бачення можуть бути такими. Галузь агропромислового комплексу,  особливо  сільськогосподарське виробництво, не є державним. Воно приватизоване, і власниками його на  93  відсотки  є  тепер  товаровиробники.  Тому  заборгованості держави  перед  товаровиробниками  в  заробітній платі на сьогодні немає,  хоча я розумію,  що названі вами  цифри  заборгованості  з заробітної  плати  і  пенсій  є  свідченням загального фінансового стану в сільському господарстві.  Два  чинники,  які  формують  цю проблему,  я  назву.  Це  диспаритет  цін,  який  поглиблює  кризу фінансову, і, безумовно, податкова політика.

 

     Якщо говорити сьогодні про пом'якшення фінансового стану,  то на  перше запитання я вже відповів перед цим.  Всі основні чинники пом'якшення фінансового стану (а я вважаю,  що їх є  сім)  ведуть, безумовно,  до  поліпшення  фінансового  стану господарств і через нього,  безумовно,  до поліпшення ситуації з  виплатою  заробітної плати.  Тобто якщо говорити про поліпшення податкової політики, то це має бути єдиний податок на землю.  Якщо говорити про диспаритет цін,  то  я розумію,  що сьогодні ми не можемо його позбутися.  Ми намагаємося це зробити через повернення податку на додану вартість і  на  тваринницьку  продукцію,  і загалом.  Це дасть змогу якоюсь мірою пом'якшувати цю проблему,  хоча,  безумовно,  я розумію,  що вирішити це питання одним махом практично неможливо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Тепер письмове запитання.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  "Шановний доповідачу! Що, на вашу думку, може і повинен зробити парламент,  аби наше село  вийшло  з  кризи?  Чи зможе поліпшити ситуацію створення Аграрного кодексу?  В чому,  на вашу думку, недопрацьовує Кабінет Міністрів?

 

     З повагою народний депутат України Віталій Журавський."

 

     Дякую за запитання. Головним чинником усіх наших бід є гроші. В  якій  би  формі  сьогодні  не  визначатися,  все  одно все буде спрямовано до коштів.  Тому Верховна Рада (і я вам  дякую  за  це) вперше  тільки  за  січень  прийняла  7  законодавчих  актів,  які обернулися для селянина чотирма  мільярдами  гривень.  Мається  на увазі пом'якшення фінансового тиску.

 

     Що стосується недопрацювання,  то скажу, що ми внесли (маю на увазі Міністерство агропромислового комплексу) пакет  законодавчих актів,  який,  безумовно,  буде  розглядатися  Верховною Радою.  Я вважаю, що прийняття законодавчих актів, проекти яких ми подали на розгляд Верховної Ради, загалом сприятиме поліпшенню ситуації.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область).  Фракция ПСПУ. Я прошу, чтобы вы ответили, постарались   ответить   мне  на  конкретные  вопросы,  касающиеся обеспеченности Сумской области  всем  необходимым  для  проведения весенне-полевых работ.

 

     Я хотел  бы,  чтобы вы назвали,  какой процент обеспеченности Сумской  области   на   сегодня   горюче-смазочными   материалами, сельскохозяйственной  техникой  и  запасными  частями,  семенами и минеральными удобрениями.  И,  в частности,  если у вас есть такие данные,    я    хотел    бы    знать    обеспеченность    основной сельскохозяйственной территории Сумской  области.  Это  Роменский, Липоводолинский,    Конотопский,    Недригайловский,    Бурынский, Кролевецкий и Шосткинский районы.

 

     И второй  вопрос.  Какую  помощь  и  в  какой  срок   Кабинет Министров  планирует  оказать Сумской области для того,  чтобы она была полностью подготовлена к проведению весенне-полевых работ?

 

     Спасибо.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Дякую вам.  По  Сумській  області  потреба  в насінні  ярих  зернових  культур  -  70  тисяч  тонн.  На сьогодні фактично є в господарствах області 77,6 тисячі  тонн,  тобто  плюс 7,6 тисячі тонн до потреби.

 

     Забезпеченість сільськогосподарських    виробників   насінням кукурудзи по Сумській області:  потреба - 4  тисячі  800  тонн,  а фактично  є  1 тисяча тонн,  не вистачає 3 тисячі 800 тонн.  З них буде покрито за рахунок міжгосподарського обміну всередині області 711 тисяч тонн,  із державних ресурсів буде поставлено 3 тисячі 89 тонн.

 

     Забезпеченість бурякосіючих  господарств:  потреба   Сумської області  -  217  тисяч  посівних  одиниць,  що має бути поставлено цукровими заводами.

 

     Про мінеральні  добрива.  На  1  березня   Сумській   області виділено 7 тисяч 700 тонн аміачної селітри, поставлено 5 тисяч 910 тонн.  Карбаміду виділено 1 тисячу тонн,  не  поставлено  поки  що нічого,  хоча карбамід уже почали відвантажувати. Сумській області калімагнезії виділено 896 тисяч тонн,  поставлено 200 тисяч  тонн; суперфосфату - 700 тисяч тонн, але не поставлено поки що нічого.

 

     Стосовно оперативної  інформації  Держкомрезерву про поставку нафтопродуктів за  станом  на  1  березня.  Заплановано  поставити Сумській  області 4,5 тисячі тонн дизельного пального і 3,3 тисячі тонн  бензину.  Фактично  поставлено  3  тисячі  тонн   дизельного пального   і  2,6  тисячі  тонн  бензину.  Крім  того,  "Укрнафта" отоварила Сумську область як регіон,  що видобуває  нафту,  нафтою власного  видобутку  в  обсязі 47,5 тисячі тонн.  Звичайно,  в нас відставання   з   постачанням   нафтопродуктів   є.   Його   треба надолужувати.

 

     Якщо в  цілому  по Україні процент готовності тракторів - 68, то по Сумській області - 66.  Це більше,  ніж у минулому році,  до речі.  Грунтообробних плугів - 94,  сівалок - 90,  культиваторів - 88. Це основні дані, котрі я міг назвати.

 

     "У значному підвищенні врожайності  сільгосптоваровиробників, збільшенні  виробництва  міндобрив  важливу  роль міг би відіграти комбінат "Сірка" у Львівській області, проте він вимагає державної і   фінансової   підтримки.   З   цього  приводу  я  звернувся  до Прем'єр-міністра:  як вирішується  дане  питання?  Чи  є  державна програма відродження МТС? Що робиться в цьому плані?"

 

     Стосовно "Сірки"  справді  є  проблеми,  дуже  серйозні.  Але фінансова  підтримка  на  сьогодні  вже  надана.  Комбінат   почав працювати  і  відвантажувати добрива.  Я можу назвати цифру,  якщо буде потреба,  в цілому щодо сірки.  Але вже  почали  надходити  і калімагнезія,  і  інші.  Це,  безумовно,  за  рахунок сірки.  Хоча проблеми там є.

 

     Що стосується МТС,  то у нас це один із розділів  програми  в агропромисловому комплексі, зокрема тієї, яка готується на розгляд Верховної Ради (маю на увазі національну  програму  з  відродження агропромислового  комплексу).  До  речі,  машинно-технологічні або машинно-тракторні станції - цілий напрям даної програми.

 

     ГОЛОВА. Депутат Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Спасибі, Олександре  Миколайовичу.  Борисе  Карабайовичу,  ви  дещо  не так зрозуміли  моє  запитання.  А  запитання  таке:  яка  доля   чекає господарства  (а їх майже 40 відсотків),  котрим згідно з порядком надання фінансової та матеріальної  допомоги  під  весняно-польові роботи   через   заборгованість   перед   ДАК   "Хліб  України"  і Держкомрезервом  не  надаються  мізерні  ресурси?  Чи  не  вносить Мінагропром  пропозицію  реструктуризувати  їм борги хоча б на два роки?

 

     Дякую.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Дякую.  Вносимо таку пропозицію. І ви знаєте, що заборгованість 1994-1998 років нині на завершальному етапі: 600 мільйонів  гривень  буде  реструктуризовано  і  списано  тим,  хто заборгував  державі,  особливо  по системі ДАК "Хліб України".  Це перше.

 

     Друге. Я  вважаю  (і  ми  звертали  на  це  увагу  керівників сільгоспорганів і державних адміністрацій), що треба все-таки піти через поширення  Закону  про  оренду,  щоб  поліпшити  ситуацію  в господарствах,  котрі,  як  ви  кажете,  на  сьогодні  неспроможні проводити самостійно комплекс веснянопольових робіт.

 

     Гадаю, що це якоюсь мірою сприятиме поліпшенню ситуації.

 

     Можна читати?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

 

     СУПІХАНОВ Б.К. Народний депутат Савенко:

 

     "Борис Карабаевич,  как  решить  вопрос  поставки  техники  в хозяйства  Украины,  если посредники через арбитражные суды грабят КСП,  забирая новую технику за невыплату суммы 35-50 тысяч рублей? Судоисполнители   новые   автомобили   ставят  на  штраф-площадки, оценивают и продают  за  копейки.  Как  решить  вопрос  отчислений отменой   пункта  8  Закона  Украины  о  банкротстве  в  отношении сельхозтоваропроизводителя?"

 

     Безумовно, питання потрібно вирішити  законодавчим  порядком. Ми розглянемо його і, можливо, через уряд виступимо з ініціативою. А щодо техніки забезпечення,  то я можу підтвердити вашу турботу в тому,  що для оновлення більш-менш системотехнічного ринку України потрібно  вводити  тракторів  мінімум  25  тисяч  на  рік.  Це   з урахуванням  амортизаційного  строку  дасть  нам змогу за 10 років відновити тракторний парк за умови,  що навантаження на орну землю у  нас  чи  не  найнижче  в  Європі із забезпечення автотракторною технікою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Чижу Івану Сергійовичу.

 

     ГОЛОВА. Чиж Іван Сергійович.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Ніно  Степанівно.  Фракція  соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний пане міністр!  Чи  не  здається  вам,  що фактично  агропромислове виробництво на грані повної руйнації?  Це наслідок реформ,  які здійснюються в нашій державі на селі. Ви, до речі,  зустрічаючись із керівниками в моєму окрузі,  в Ярмолинцях, казали,  що вони не так проводять реформи.  Це тим керівникам, які врятували   колективні   сільськогосподарські  підприємства.  А  з довідки по Хмельницькій області  видно,  що  зерна  ми  виробляємо удвоє менше,  ніж виробляли 1990 року; цукрових буряків - у чотири рази,  овочів - у десять разів і так далі.  Причому це область  не найгірша  і  люди там не найгірші.  То чи не буде й далі наслідком даних реформ те, що є? Це перше запитання.

 

     І друге.  Ви  сказали,  що   Держкомрезерв   забезпечує   без посередників.  То  це  ж  неправда.  Я  повернувся з округу і можу назвати керівників господарств,  котрі кажуть,  що їм не  потрібне таке  пальне,  коли воно в півтора раза дорожче через посередника. Все-таки де ж правда? Поясніть, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Я  сказав  те,  що  сказав.  Якщо  у  вас   є конкретний  факт,  я  готовий  його розглянути.  Мені дуже складно оцінювати ситуацію в Деражнянському районі  Хмельницької  області, хоча ви,  по суті,  маєте рацію.  Тому я в робочому порядку згоден розглянути факт і вжити заходів до  виправлення  ситуації.  У  нас немає сьогодні посередників.  Немає. Якщо в якомусь регіоні є такі випадки, то, гадаю, ми виправимо дану ситуацію.

 

     Стосовно першого вашого запитання.  Воно  дуже  широке.  Можу тільки  підтвердити ваші цифри щодо зменшення виробництва.  Але не вважаю,  що проведення  реформ  повною  мірою  є  наслідком  такої ситуації.  Я  все-таки  покладаю  сюди  суто прагматичноекономічні показники,  як, скажімо, диспаритет цін, спровокований у 1992 році переходом  на  світові  ціни  з енергоносіїв.  А,  враховуючи,  що пально-мастильні матеріали в сільськогосподарському виробництві  у структурі  собівартості  мають вагому частку,  то,  безумовно,  це сприяло зменшенню виробництва. Хоча є дуже багато й інших питань.

 

     Тому, вважаю,  що нам усе-таки і в  нинішньому  році  загалом удасться  переломити  ситуацію,  для  того  щоб виконати головне - призупинити падіння.

 

     Можна читати, Олександре Миколайовичу?

 

     ГОЛОВА. Так, будь ласка.

 

     СУПІХАНОВ Б.К. Народний депутат Богдан Костинюк:

 

     "Відомо, що переважна більшість  картоплі,  овочів,  а  також м'яса,  молока  і  таке  інше  виробляється  у  приватному секторі фермерських   господарств.   Яка   увага   приділяється   державою приватному  сектору - фермерам?  Які закони потрібні від Верховної Ради України, щоб усе сільське господарство стало рентабельним?"

 

     Щодо першого  запитання.  Нині  в  нас  немає  поділу,  а   є сільськогосподарський   товаровиробник.   Ви  знаєте,  що  у  всіх документах,  зокрема й законах,  котрі  ви  приймаєте,  ми  завжди використовуємо дану категорію. Адже чи це фермер, чи приватник, чи радгосп, чи КСП - для держави немає жодної різниці.

 

     Стосовно підтримки.  Ви знаєте,  що із року в рік певні кошти закладаються  в бюджет держави для допомоги фермерам.  На жаль,  з різних причин вони не повністю  фінансуються,  але,  гадаю,  що  в поточному  році  нам  усе-таки вдасться підтримати фермерський рух коштами хоча б на проведення їхніх основних заходів.

 

     Стосовно потрібних законів.  Мені здається, я відповідав уже, що  перелік  законодавчих  актів  був  нами  доданий  до  програми діяльності уряду на 1999 рік.

 

     ГОЛОВА. Депутат Баранчик.

 

     БАРАНЧИК І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово Кирильчуку Євгену Івановичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кирильчук.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Дякую.  Фракція Селянської партії. Борисе Карабайовичу, напевне, багатьох депутатів цікавить, скільки ж  землі  буде не зорано,  не засіяно в цьому році в Україні через те,  що відмовлено багатьом господарствам у допомозі  як  пальним, так і коштами на запчастини, ремонт. Постраждають навіть ті, які в минулому році потерпіли від стихії.  Наприклад, торік у Волинській області   стихія   завдала   збитків  на  52  мільйони  якраз  цим господарствам,  а в нинішньому році ще й допомоги не нададуть. Яка ж кількість землі буде облогувати в Україні?

 

     І друге.  Як  зрозуміти:  у  цьому  році  газ для виробництва міндобрив подешевшав удвоє.  Проте якщо торік  за  кілограм  зерна давали   півтора  кілограма  міндобрив,  то  в  цьому  за  півтора кілограма зерна дають кілограм міндобрив. Чому?

 

     Дякую.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Стосовно  першого  запитання,  яка  кількість землі буде не зорана,  мені важко відповісти точно. Якщо врахувати динаміку останніх семи років,  то це буде десь,  можливо, до трьох мільйонів гектарів.  А можливо,  й не буде. Важливо, як складуться умови року,  зокрема й погодні. І як загалом удасться в цьому році виростити врожай.  Це дуже важливий елемент.  Адже ви знаєте, що і 1995, і 1998 роки за погодними умовами були несприятливі і завдали дуже  значних  збитків,  підтверджуючи вашу тезу,  що у Волинській області завдали збитків господарствам на 52 мільйони.

 

     Щодо надання допомоги.  Ще раз  можу  нагадати,  що  коли  ми проводили  організаційні  заходи  в  Кабінеті Міністрів і приймали кожну область з розрахунками стосовно проведення  весняно-польових робіт,    то    головним    визначали    питання   про   залучення матеріально-технічних  ресурсів  і  промислових   підприємств,   і підприємств несільськогосподарського виробництва.  Наші розрахунки показують,  що додатково вдасться  залучити  ще  до  20  відсотків загального тракторного парку України.  Певною мірою це, безумовно, полегшує ситуацію з підготовкою грунту,  і найголовніше -  надання допомоги господарствам, про які йдеться.

 

     Я розумію,  що  є  господарства,  котрі  перебувають  у  дуже скрутному становищі,  і не бачу виходу,  крім  того,  щоб  міцніші господарства  брали  в  оренду землю господарств,  які неспроможні належно вести свою справу.

 

     ГОЛОВА. Друге запитання.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Я записав два.  А щодо  мінеральних  добрив?! Вибачте.

 

     Справді, нам  вдалося  в поточному році зменшити ціну на газ, який ми беремо з вітчизняного видобутку на виробництво мінеральних добрив.  Але,  на жаль, завадили інші чинники (ви про них знаєте), зокрема електроенергія,  хоча ми зменшили  ціну.  Проте,  можливо, вона  буде  на  рівні минулого року,  можливо,  трошки зросте.  За рахунок згаданих факторів,  на  жаль,  зростання  цін  на  основні ресурси триває.

 

     ГОЛОВА. На письмове, будь ласка.

 

     СУПІХАНОВ Б.К. Відповідаю на письмове.

 

     "Уважаемый Борис    Карабаевич.    Постановлением    Кабинета Министров      от      07.09.1998      года      1390       помощь сельхозтоваропроизводителям Луганской области в связи с засухой до сих пор практически не профинансирована и не выделен в необходимом количестве посевной материал.  Сколько ждать луганчанам выполнения постановления 1390?"

 

     Вопрос семян по Луганской области  мы  закрыли.  Там  проблем нет.  Что  касается финансирования,  то я веду постоянную работу с Министерством  финансов,  чтобы  они  те  2,5  миллиона   все-таки закрыли. Думаю, это удастся сделать (Шум у залі). Будем надеяться, что в марте.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. Будь ласка.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановний  Борисе  Карабайовичу! Днями відбулася сесія Полтавської обласної ради, на якій заслухано питання про ситуацію з підготовки до весняно-польових робіт.  Була висловлена глибока стурбованість критичною ситуацією,  що склалася в області із забезпеченням матеріально-технічними  та  фінансовими ресурсами.   Адже  в  області  тільки  за  минулий  рік  кількість тракторів зменшилася на 1370 штук,  на  сотні  одиниць  зменшилася кількість плугів, культиваторів, сівалок, іншої техніки.

 

     Я хочу, щоб ви це питання краще пояснили, ніж у доповіді.

 

     І друге  запитання.  Що планує уряд для припинення безглуздя, коли в Україну масово завозяться,  до того ж через посередників, з офшорних  зон  світлі  нафтопродукти?  А податки,  як правило,  не сплачуються,  держава зазнає значних збитків. Чи планується урядом щось  зробити,  щоб  завозити  в  Україну  нафту  замість  світлих нафтопродуктів? Що ви з даного приводу скажете?

 

     Дякую.

 

     СУПІХАНОВ Б.К. Дякую. Стосовно забезпечення технікою я сказав у доповіді і відповів на попереднє запитання.  Забезпеченість,  на жаль, погіршується.

 

     Якщо у  найближчі  2-3  роки  уряд  не  вживе  заходів   щодо збільшення   виробництва   вітчизняної  техніки  і  насичення  нею сільськогосподарського ринку, то ситуація взагалі може вийти з-під контролю.

 

     Стосовно весняно-польових робіт.  Незважаючи на те,  що у нас 350 тисяч тракторів (це менше на 200 тисяч,  ніж  було  сім  років тому),  у  весняно-польових роботах візьмуть участь 150-170 тисяч. Отже,  ми поки що перебуваємо в ситуації,  яка дає  змогу  зробити висновки щодо технологічних термінів.

 

     Але можу  повторити:  ми  розраховуємо  на  те,  що  все-таки вдасться розвинути ситуацію з державним лізинговим фондом.  Більше того, на сьогодні в 60 відсотках областей створено лізингові фонди за рахунок  своїх  регіональних  можливостей.  Зрозуміло,  що  нам тільки потрібно розвивати цю ситуацію.  Дозвольте навести лише дві цифри. Вони для фахівців, можливо, і не дуже оптимістичні, але для мене показові.  Минулого року,  коли ми розпочали дану роботу,  за цілий рік поставили селянам 360 тракторів,  то в цьому році за два місяці - вже 1100 тракторів.  Безумовно, цього недостатньо, одначе динаміка,  як ви бачите,  позитивна, і дай Бог, щоб ми її все-таки утримували.

 

     Стосовно світлих  нафтопродуктів.  Я вважаю,  що краще було б завозити нафту,  ніж світлі  нафтопродукти.  Але,  наскільки  мені відомо, держава централізовано не завозить нафту за браком грошей. Ми використовуємо для сільськогосподарських потреб нафту  власного виробництва.  Тому певною мірою впливаємо і на ціну нафтопродуктів також.

 

     Народний депутат  Драголюнцев   Анатолій   Дмитрович.   "Ваше отношение к созданию коммерческих машинно-технологических станций, которые заключают грабительские договора с КСП?"

 

     Отрицательное отношение, Анатолий Дмитриевич. Мы в этом году, несмотря   ни   на   что,   пошли   на   создание  государственных машинно-технологических станций,  которыми,  считаем,  нам удастся отработать политику данных новых структур.

 

     Второй вопрос:  "Как  вы  думаете восстановить стадо крупного рогатого скота,  если только в Луганской области за период  реформ забито 400 тысяч голов скота?"

 

     Я говорил  об  этом  в выступлении.  Стосовно великої рогатої худоби.  На сьогодні, на жаль, не досягнуто ще позитивних зрушень. Але  стосовно і,  свиней,  і птиці ми вийшли з перевищенням на 105 відсотків проти минулого року.

 

     У нас є програма відтворення тваринництва,  передумови якої - розвиток  племінного ядра,  державна підтримка і через такі важелі розвиток тваринництва в цілому.

 

     Я розумію,  що в Луганській області,  де,  до речі,  склалися екстремальні умови,  крім усіх негараздів, не на користь луганчан, ситуація дещо погіршується.  Водночас  луганчани,  я  знаю,  мають програму, якою намічено розвиток передусім спецгоспів з відгодівлі великої рогатої худоби, а також із розвитком молочного скотарства, хоча для цього потрібні кошти, яких нині недостатньо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  потрібно  порадитися.  За положенням про День уряду головний  доповідач  від  уряду  повинен майже  годину відповідати на запитання.  Ми використали десь понад 30 хвилин.  Можливо,  варто продовжити ще хвилин на  15  запитання (тоді  менше б виступило),  чи надамо змогу виступити?  Виступити. Борисе Карабайовичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається голові профільного Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Морозу Олександру Олександровичу.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  Аналіз матеріалів,  поданих Кабінетом  Міністрів,  щодо стану  підготовки  до  весняно-польових  робіт  і  виступ міністра значною мірою переконують у тому, що уряд і міністерство підходять до  справи  ще  формально,  ніби розвиток подій відбувається своїм шляхом:  у  господарствах  є  потрібні   обсяги   ресурсів,   вони забезпечують     своєчасне    виконання    робіт,    варто    лише проконтролювати,   націлити,   організувати,   тобто    традиційно скористатися адміністративними важелями.

 

     Насправді стан справ зовсім не такий, і сьогодні міністерство на нього практично не здатне впливати. В тому не було б біди, якби господарствам  були  створені  державою  умови  для  самостійного, ринкового функціонування найперше захистом їх  фінансового  стану, доступністю кредитів, помірним податковим тиском.

 

     Інформацію хотілося   б  розпочати  саме  з  цих  показників: наявність грошей на рахунках господарств,  обсяги кредиторської  і дебиторської заборгованості, кредитних ресурсів банку "Україна" та форми сприяння надходженню їх селянам.

 

     Про це в інформації не йдеться,  бо майже всі господарства  - банкрути. В такому ж стані і банк, який має обслуговувати село. Ця ситуація створена державою штучно і веде до остаточного розвалу не тільки господарств, а й будь-яких суб'єктів господарювання, які ще здатні, так би мовити, ворушитися.

 

     Вся інформація  побудована  на  аналізі  виконання  постанови Кабінету   Міністрів   від   10   грудня   стосовно   забезпечення сільськогосподарських товаровиробників  матеріально-технічними  та фінансовими  ресурсами.  І  треба  сказати,  що  виконання  деяких позицій постанови, зокрема щодо пального, позитивно впливає на хід польових робіт там,  де вони розпочалися,  найперше - в Криму. Про це    мені    розповідали     спеціалісти     в     Джанкойському, Красногвардійському,    Сімферопольському    районах.   І   навіть сьогоднішній  виступ  Бориса  Карабайовича  теж  підтверджує,   що міністерство і Кабінет Міністрів намагаються здійснити передбачені постановою заходи.

 

     Але ж постанова 1953 перекриває незначну частину потреб: щодо пального   -   на  20  процентів,  мінеральних  добрив  -  на  18, виробництва запчастин - на 3 проценти і так далі.  Ця постанова  і хід  її  виконання  демонструють,  що  уряд  не лише не бореться з бартерною формою економічних відносин,  котра найбільше деформує і криміналізує   господарський  механізм,  нищить  фінансову  основу селянства, а й стимулює цю форму замість того, щоб передбачити хоч невеликий державний контракт чи замовлення,  як це передбачалося в пропозиціях комітету перед розглядом  проекту  бюджету.  Постанова Кабінету  Міністрів  передбачає  товарні схеми за участю ДАК "Хліб України", Держкомрезерву тощо. Ці схеми створюють додаткові тенета для  селян,  вимотують з них останні жили,  дають змогу наживатися посередникам.  І тут не зовсім коректним  був  Борис  Карабайович, тому  що  і  в інформації Рахункової палати говориться про те,  що плетиво стосунків, пов'язане з реалізацією згаданих норм постанови Кабінету  Міністрів,  доводить до того,  що багатьом господарствам пальне,  яке дістається  за  такою  схемою,  обходиться  на  15-20 процентів дорожче від того пального,  що можна купити в комерсанта або на заправці.  І треба сказати,  що  свідчення  цього  є,  вони надходять із Херсонської та з багатьох інших областей. Є конкретні приклади.  Це стосується і поставок пального, придбання запчастин, насіння, хімічних матеріалів, лізингу техніки тощо.

 

     Чи є  в міністерстві аналіз можливостей господарств?  Скільки майбутнього врожаю закладено і перезакладено і на яких умовах? Які ще  ресурси  використовуються для своєрідної матеріальної застави? Куди дівається поголів'я худоби,  і  яким  чином  це  пов'язане  з підготовкою   до   весни?  Яка  перспектива  відновлення  садів  і виноградників?  Чи є змога  використовувати  зрошувані  землі?  Що передбачається  стосовно  хімічної  меліорації і так далі?  Це теж польові роботи, але про них в інформації не йдеться скоріше за все тому, що немає чого сказати.

 

     Хліборобам не   вистачає  близько  200  тисяч  тракторів.  Це статистичні дані,  а якщо врахувати 70 процентів  зносу  того,  що залишилося,  то  до  цієї  цифри треба додати ще 200 тисяч.  Отже, дефіцит  становить  приблизно  400  тисяч  одиниць   техніки.   До лізингового  фонду надійшло 980 одиниць.  Оце співвідношення,  оця пропорція  (один  до  чотирьохсот)  є  характеристикою   ставлення держави до проблем селян і до їхніх потреб.

 

     Зважте притому,  що  міністерство сподівається на залучення з приватного сектора 127  тисяч  тракторів,  називаючи  це  потужним потенціалом.  Правда,  що  потужний,  але  як  трапилося,  що  цей потенціал  відірвався  від  землі?  Виходить,  що  майже   третина тракторного парку в Україні знаходиться в приватних руках, а землю обробляти нічим.  Це політика уряду чи процес відбувається сам  по собі?

 

     Я вважаю,  що  це  дуже  серйозне  питання  для аналізу,  щоб розібратись.  Такого ще не було,  щоб спілки господарств наймали у приватника   техніку  для  обробітку.  І  мова  йде  не  про  МТС, діяльність яких також треба регулювати і в правовому відношенні, і стосовно використання шлейфа машин,  закріплених за ними. Мова йде про серйозні речі: яким чином так трапилося, що господарська земля залишилася без техніки, яка дає можливість її обробляти?

 

     Лінія держави  стосовно села сконцентровано виявляється через забезпечення  пальним  та  хімічними  матеріалами.   Згадана   вже постанова   передбачає   задоволення  потреби  в  пальному  на  20 процентів,  решта  пального   забезпечується   через   так   звані регіональні контракти.  Практика ж переконує,  що в умовах бартеру регіональний контракт - справа нереальна,  до того ж  це  живильне середовище для корупції.

 

     З міндобривами  справи  ще  гірші.  Надійшло 200 тисяч тонн з передбачених 1,6 мільйона тонн,  а фактично потрібно 2,5  мільйона тонн.  До  виробництва  фосфорних  добрив  приступили лише в кінці лютого.  У більшості господарств повністю  немає  засобів  захисту рослин.  А щодо добрив,  то всі спеціалісти розуміють, що їх можна застосовувати лише в комплексі,  і тому абстрактно говорити про їх вагу  та  обсяги  не  доводиться,  тому що мова має йти про баланс добрив.

 

     Хіба можна   було   сподіватися   на    успішне    проведення весняно-польових робіт,  коли влітку і восени минулого року з боку податкових органів проводилася цілеспрямована кампанія незаконного вилучення в сільськогосподарських товаровиробників майна, основних засобів виробництва, автотранспортних засобів у рахунок податкової заборгованості?! Почистили господарства, як могли.

 

     До Пенсійного  фонду  практично  нічого  не  надійшло.  І  це вважається  державним  порядком.  Можна  сказати,  що  йде   пряме знущання  з селян.  Спеціально робиться все так,  щоб стан справ у галузі катастрофічно погіршувався.  Наприклад,  указами Президента стосовно земельних відносин зруйноване системне, логічно узгоджене земельне законодавство, закріплене в Земельному кодексі України.

 

     Наслідком цих актів є незаконно створений,  навіть  злочинний ринок  цінних  паперів,  земельних  сертифікатів,  за  яким стоїть основне     національне     багатство     України     -      землі сільськогосподарського призначення. Це прямий шлях до пограбування останнього,  що залишилося в селян,  і це підриває в  них  віру  в майбутнє.

 

     Що з цього приводу думає уряд?  Адже не може паралельно діяти конституційне,  законне право і указне право.  Скільки було розмов на   всіх   рівнях   про   зниження  податкового  навантаження  на сільгоспвиробника? Врешті-решт, Верховною Радою України з великими труднощами    було   прийнято   Закон   України   про   фіксований сільгоспподаток,  якого село чекало з  великою  надією.  Що  ж  ми отримали?  Не встиг закон запрацювати, як Кабінетом Міністрів була тут  же  внесена  пропозиція  про  вилучення   з   цього   податку відрахувань до Пенсійного фонду та соцстраху.  Верховна Рада пішла назустріч. Потім відповідні відомства підняли грошову оцінку землі у 2,07 раза, щоб нейтралізувати дію закону. Верховна Рада подолала і  цю  протидію,   внісши   зміни   до   Закону   про   фіксований сільськогосподарський податок. Чи підпише Президент цей документ - подивимося.

 

     У кінці грудня минулого  року  були  прийняті  доповнення  до Закону  про  оподаткування  прибутку підприємств щодо встановлення для  господарств  10-  відсоткового   збору   від   амортизаційних відрахувань,  незважаючи на те,  що статею 9 Закону про фіксований сільгоспподаток  дія  зазначеного  закону  була  призупинена   для платників  податку,  сума якого перевищує весь фіксований податок. Зрозуміло,  що запровадження фіксованого податку на  таких  умовах просто недоцільне.

 

     Ми підготували  проект  закону,  але ж і Валерій Павлович тут під час  прийняття  бюджету  обіцяв,  що  10-процентний  збір  від амортизаційних  відрахувань  не  буде  мати  ніякого відношення до сільського господарства,  до господарств, які працюють на землі. А насправді  ж  нічого  цього ми не спостерігаємо.  Це означає повну дискредитацію  сільгоспвиробника.  А  потім:  невже   концентрація амортизаційних відрахувань здійснюється для того,  щоб з них брати 6,5  мільйона  гривень  на  фарбування   президентського   літака, приблизно  12  мільйонів - на оздоровчий комплекс і так далі.  Для цього є  інші  статті.  І  це  буде,  власне,  повною  профанацією принципу амортизації, якщо уряд буде ініціювати такі кроки.

 

     Або інше. Тільки за оформлення договору на поставку міндобрив підприємства  сільгоспхімії  стягують  із  сільгоспвиробників   15 процентів їх вартості.  Де тут позиція міністерства і уряду?  Це ж знущання над людьми!  Ми  бачимо,  що  без  додаткової  фінансової допомоги  в  закупівлі  пального  нам  не обійтися.  Тому Кабінету Міністрів у цій нелегкій економічній ситуації  необхідно  вишукати можливості і виділити в березні 50 мільйонів гривень із резервного фонду на зазначені цілі й  стільки  ж  на  підготовку  техніки  до збирання врожаю.

 

     Для всіх сільськогосподарських виробників болючою проблемою є непаритетний  товарообмін,  диспаритет  між  цінами  на  продукцію сільського  господарства і цінами на матеріально-технічні ресурси, що  ставить  господарства  в  кабальні  умови  і  додатково  вкрай загострює фінансовий стан галузі.

 

     У зв'язку  з  цим терміново необхідно розробити та затвердити рівноцінний коефіцієнт такого обміну і перестати мучити селян.  Це треба зробити до початку весняних робіт.  Люди мають знати,  за що вони працюють.  Адже фіксується лише ціна  на  продукцію,  що  йде селянину.  А та, що йде від селян як предмет обміну, не фіксується за ціною.  Мовляв,  коли буде врожай,  тоді ринок  буде  диктувати ціну.  А що трапляється тоді,  ми бачимо.  Тоді виходить, що втроє зменшується ціна на зерно або обсяги обміну зростають.  Це  зовсім ненормально!  І  уряд,  і Міністерство агропромислового комплексу, безперечно,  зараз повинні втрутитися в ситуацію, щоб не допускати таких речей.

 

     Аналогічне питання  необхідно  вирішувати і щодо відстрочення сплати  ПДВ  насіннєвими  та  цукровими  заводами   за   відпущене господарствами насіння. Добре, що уряд з цього приводу вже прийняв постанову. Я сподіваюся, що її буде виконано.

 

     Ми переживаємо надзвичайно складний  період  в  економіці,  у тому числі в сільському господарстві.  Потрібні серйозні зміни,  в тому числі структурні.  Є корисні пропозиції вчених,  зокрема щодо схем  землекористування,  ресурсозбереження  тощо.  Днями кримське відділення Національної академії наук провело спеціальне засідання з цього питання,  затвердило важливі документи. Невже Міністерству агропромислового комплексу України нікого  було  відрядити  на  це засідання?   Адже   запропоновані  зміни  невідкладні,  потребують пильної уваги галузевого органу управління.

 

     Де позиція міністерства і уряду стосовно  суцільних  порушень законодавства?  Ігнорується  Закон  про пріоритетність соціального розвитку села,  не виконуються законодавчі акти та окремі  рішення стосовно      розвитку     вітчизняного     сільськогосподарського машинобудування.

 

     У той же час уряд дає згоду на  закупівлю  значної  кількості імпортної   техніки,   що  зробило  нашого  сільськогосподарського товаровиробника заручником,  винним без вини.  І з цього приводу є буквально вбивча інформація Рахункової палати.

 

     Знову казками  консультантів  багато  колективних господарств було впіймано на  заокеанський  гачок.  І  таких  прикладів  можна навести надзвичайно багато.

 

     Нічого не    робиться   в   напрямі   доступності   кредитів. Складається враження,  що  уряд  і  міністерство  стурбовані  лише одним: аби догодити МВФу і Президенту і, нарешті, почати продавати землю.

 

     От, кажуть,  що німці землю продають.  Так,  ніби продають. У мене  днями  відбулася розмова з міністром сільського господарства Баварії.  Гектар землі коштує там від 10 до  100  тисяч  німецьких марок.  А  в  нас  злочинним  шляхом  запускають її в оборот за 50 доларів за гектар.  То,  може,  спочатку  треба  вартість  кредиту встановити  таку,  як  у  Баварії  (кредит для селянина коштує 1,5 процента),  а тоді вже починати хоча б думати про запуск  землі  в товарний оборот.

 

     Був би  такий  процент  -  тоді  Стефа Цястун із Львівщини не оббивала б київські пороги,  щоб випросити (подумайте  тільки!)  6 тисяч  гривень  на  ремонт тракторів.  І тоді б,  може,  дійшло до керівників Перемишлянського,  як і багатьох інших районів,  що  не можна  залякувати  керівника  спілки  тим,  що навіть відпущену їй техніку вона не зможе одержати через заборгованість  господарства. А де ж тоді ті, хто боргів не має? Що ж це за лінія влади стосовно селянина?

 

     Ситуація з підготовкою до веснянопольових  робіт  надзвичайно серйозна.  У  зв'язку  з цим комітет пропонує вам проект постанови Верховної Ради.  Він, правда, не радикальний, не зачіпає уряд хоча б тому, щоб не ув'язуватися в розбірки в такий відповідальний час. Ми пропонуємо кілька конкретних кроків,  котрі  повинні  здійснити уряд і Міністерство агропромислового комплексу.

 

     Просимо вас підтримати цей проект постанови.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Співдоповідь   закінчено.   Є пропозиція записатися на запитання. Висвітіть, будь ласка, список. 15 хвилин. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Омельченко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемый Александр  Александрович!  Я хотел бы задать вопрос, касающийся непосредственно вас. Вы знаете, сколько критики в ваш адрес  звучало  из  моих  уст,  но  то,  что творится   в   последнее   время   в   связи   с  вашим  именем  в государственных средствах массовой информации, просто не поддается описанию. Я бы хотел, чтобы вы сами оценили то, что происходит.

 

     Александр Александрович, очень большая к вам просьба: скажите все-таки,  готовы  ли  вы  бороться  на  президентских  выборах  в условиях,  когда  против  вас  будет  работать вся государственная машина   средств   массовой   информации   -   и   непосредственно подконтрольных    Президенту,   и   тех,   которые   опосредованно подконтрольны Президенту?

 

     МОРОЗ О.О.  Олександре  Сергійовичу!  Я  розумію,   що   ваше запитання  не зовсім вписується в контекст обговорюваного сьогодні питання - інформації Кабінету Міністрів,  але хочу сказати,  що  я звик  до  критики  ще  тоді,  коли  ви  її  висловлювали.  Але  ви висловлювали її щодо конкретних питань,  пов'язаних із  діяльністю Верховної Ради,  а сьогоднішня критика,  власне,  є замовною. Вона передбачає створення єдиного - іміджу  ворога  народу,  хоча  люди добре  розбираються,  хто чого домагається.  Я сподіваюся,  що той бруд,  який виливається в такий спосіб,  все-таки не  пристане  до мене, тому що для того немає ніяких підстав.

 

     А щодо   того,   чи  готовий  я  боротися  проти  цієї  хвилі дезінформації,   яка   йде   із   засобів   масової    інформації, контрольованих  владою  безпосередньо  і  опосередковано,  то хочу сказати,  що я готовий, я цього не боюся, тому що, знаєте, брехнею можна  світ  пройти,  назад повернутися не можна.  А люди вже дали оцінку і тим,  хто  говорить,  і  тим,  хто  хвалить  все  те,  що здійснюється сьогодні в державі.

 

     Коли я  зустрічався  в  одному  з  господарств  згаданого тут Перемишлянського району з людьми, серед яких було дуже багато тих, які  долею були пов'язані з певними політичними колами в попередні періоди,  ці  люди  жодного  слова  про  політику  не  казали,  їх турбувало  одне  -  земля,  як  обсіяти  землю,  як вилізти з цієї прірви,  в якій опинилися селяни після "ультрарадикальних" реформ, які здійснюються сьогодні в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    має    народний    депутат   Омельченко. Підготуватися депутату Ключковському.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська     область).    Дякую.    Шановний    Олександре Олександровичу!  У мене до вас буде два запитання.  А перед цим  - декілька цифр. Деякі з них ви назвали, коли говорили про нецільове використання  бюджетних  коштів,  яке  відбувається  за  вказівкою Кабміну,  в тому числі - на фарбування літаків Президента,  на так звану реставрацію його дачі і так  далі.  Всі  ці  матеріали  нами неодноразово  направлялися  в  Генеральну прокуратуру України.  До цього часу правової оцінки діям Кабміну на чолі  з  Пустовойтенком не дано.

 

     Ще така цифра. У нас не зорано 4 мільйони гектарів землі. Щоб зорати  один  гектар  землі,  треба  приблизно  100  американських доларів.  Легка  арифметика,  яких це потребує прямих матеріальних витрат. Ви зараз у своєму виступі сказали, що не наполягаєте в цій критичній  ситуації на застосуванні більш радикальних заходів щодо уряду.

 

     У мене  до  вас  запитання,  Олександре  Олександровичу.  По- моєму,  настав час (і в цьому залі вже всі це зрозуміли) для того, щоб ми наступного тижня розглянули питання про відставку  уряду  і притягнення до відповідальності посадових осіб, у тому числі і...

 

     Як ви диветеся на це?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Ну,  нехай  Єльяшкевич  як  молодий керівник нової фракції поставив запитання,  яке,  так би  мовити,  не  мало безпосереднього  відношення  до  Дня  уряду,  ну,  а решту я прошу ставити   запитання   ближче   до    теми.    Прошу,    Олександре Олександровичу.

 

     МОРОЗ О.О.   Адаме   Івановичу,   якраз   ці   два  запитання безпосередньо стосуються теми,  тому  я  відповім  на  них,  проте коротко.  Бюджетні  кошти  треба  використовувати не на ремонт дач тощо,  а за прямим призначенням,  тобто так,  як записано в законі про бюджет на конкретний рік.  І коли ми бачимо,  що уряд минулого року  більше  1  мільярда  гривень  використав   на   операції   з облігаціями  і  майже  таку саму суму втратив через непродуманий і спеціально підготовлений указ стосовно акцизного збору на  горілку і  тютюн  (до  речі,  ніхто відповідальності за це не поніс,  хоча звернення до прокуратури було),  то тільки ці дві суми - це вже  2 мільярди  гривень - забезпечили б,  по суті,  нормальне проведення всього комплексу сільськогосподарських  робіт.  Причому  ці  гроші були  б  повернуті,  бо  це  ж  є  форма  державного  кредитування виробництва за  рахунок  результатів  його  діяльності.  Цього  не робиться,  тому і такий борг.  Візьмімо,  наприклад, відставання з оранкою.  Адже було б зорано восени (осінь була ж пізньою),  можна було б тоді все це зробити,  але не було за що придбати пальне, не було за що доставити його до споживача. Ось у чому причина.

 

     Тому я повністю підтримую  вашу  думку  з  приводу  відставки Кабінету  Міністрів,  ми  від фракції вносили свою пропозицію.  На превеликий жаль,  тоді частина правих фракцій  разом  з  тією,  що називає   себе   лівою,  -  прогресистами  -  проголосувала  проти відставки Кабінету Міністрів. Якщо сьогодні будуть розглядатися ці пропозиції, їх можна підтримати. Проте я не випадково сказав, що у своєму проекті постанови ми не пропонуємо радикальних заходів,  ми вважаємо,  що нехай уряд працює, щоб хоч зараз, у цей момент, коли вже нав'язані там якісь мотузки щодо надання  допомоги  сільському господарству  (навіть не допомоги,  а зроблені хоч якісь формальні кроки назустріч),  нехай він працює хоч у цей  час.  Я  думаю,  що стосовно відставки уряду вже задумався Президент,  то нехай він це додумує до кінця.

 

     Будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Марамзін.  За  ним  -  депутат Гінзбург. Будь ласка.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська   область).   Фракция    коммунистов.    Александр Александрович!   Вы   неоднократно  были  в  Луганской  области  и прекрасно знаете,  что свиноводческие и птицеводческие  комплексы, комплексы   по   выращиванию  крупного  рогатого  скота  полностью уничтожены,  вы сами это видели.  Три года на область обрушиваются стихийные бедствия: то наводнение, то засуха, а государство, можно сказать,  ни копейки помощи не выделило.  Хозяйства сами по  себе, они  еле-еле выживают,  условия диктуют частники,  продавая ГСМ за урожай.

 

     Есть такая фирма "Мелиса",  она все выкачивает. От недоедания люди  и в городах,  и в селах области вымирают.  Только за прошлый год население сократилось на 23  тысячи  человек,  а  председатель областной  государственной  администрации Ефремов заявил на сессии областного совета, что это моральный фактор. Это просто кощунство! Вот такие кадры у Президента!

 

     У меня такой вопрос: сколько ГСМ, удобрений государство может выделить для области и  когда  это  может  поступить?  Потому  что уважаемый министр об этом не сказал.

 

     МОРОЗ О.О.  Я  відповім на ваше запитання без оцінки ситуації (ви самі її  зробили  з  самого  початку),  бо  це  не  піддається коментарям. Такий стан, на жаль, у всіх областях.

 

     У вас  є  дані  уряду  про  поставки  пального для Луганської області.  Я можу їх прочитати,  але в тому немає  потреби,  бо  ви можете їх самі прочитати.  Сьогодні задовольняється приблизно лише шоста, п'ята, можливо, - четверта частина потреб господарств.

 

     Уся справа в тому,  що уряд не поставляє ресурси,  як це було раніше,  коли  пальне  для  сільського  господарства йшло фактично безплатно.  Мова йде про створення механізму,  який би  дав  змогу господарствам   своєчасно   одержати   пальне  і  потім  за  нього розрахуватися.  Але поки всі  розрахунки  здійснюватимуться  через бартер,  доти  робитиметься те,  про що ви говорите.  Мова йде про необхідність відмови від системи бартеру у відносинах між селом  і державою,  селом  і  промисловістю.  Усе  треба робити через банк, мають бути традиційні стосунки,  які є в усіх державах світу. Поки будуть відносини через бартер, поки буде фіксуватися ціна на вході на ту продукцію,  яка  йде  до  села,  і  буде  вільною  ціна,  що визначатиметься знову тим же посередником під час збирання врожаю, доти село не матиме ніякої перспективи піднятися.

 

     Тому я  ще  раз  повертаюсь  до  думки,  яку  не   один   раз висловлював:   треба  принципово  змінити  економічну  політику  в Україні,  бо якщо вона  й  надалі  залишатиметься  такою,  якою  є сьогодні,  то в нас не буде ніякої перспективи ні для села, ні для економіки, ні для держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Гінзбург.  За  нею  -  народний депутат Пасєка. Будь ласка.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   КПУ).   Місто   Конотоп.   Фракція  комуністів.  Шановний Олександре Олександровичу!  Ми мали в 1990 році поголів'я  великої рогатої  худоби 24,6 мільйона,  у 1999 11,7 мільйона;  свиней - 19 мільйонів голів,  а в 1999 році - лише  9  мільйонів;  урожайність зернових у 1990 році - 35 центнерів з гектара,  в 1998 році - 20,8 центнера з гектара.  Усього було зібрано зернових в 1990  році  51 мільйон тонн, а в 1998 році - 26 мільйонів тонн.

 

     Виходячи з  цього  в  мене до вас таке запитання.  Чи це не є злочином перед народом?  Як ви думаєте,  чи є в цьому вина  уряду, окремих  осіб;  чи  потрібно  все-таки  міняти політичний устрій у нашій державі?  І якщо це так,  то як це можна зробити  нинішнього року?

 

     МОРОЗ О.О. Цифри, які ви називали, взаємопов'язані. Поголів'я худоби   (свиней   та    інших    сільськогосподарських    тварин) безпосередньо пов'язане з урожайністю.

 

     Справа в тому,  що у нас не вносяться хімічні добрива, бо всі вони вивозяться,  як правило, за кордон, господарства не можуть їх придбати.  А  самі  господарства  всі  робити органічні добрива не можуть,   бо   у   них   знищується   поголів'я,   оскільки   вони розраховуються своєю продукцією за пальне, за інші ресурси.

 

     І тому цифри падіння врожайності, валового збору зерна й інші цифри   безпосередньо   пов'язані   з   напрямом   політики,   яка здійснюється в Україні.  Отже,  треба змінювати цю політику. Як її змінювати?  Безпосередньо,  тільки конституційним шляхом. Я тут не відкриваю  ніякої  таємниці,  бо  вважаю,  що в цьому році в нас у суспільстві  є  можливість  змінити   Президента,   змінити   курс внутрішньої політики й зробити так, щоб люди відчували, що держава про них дбає, що вони мають перспективу, що не губиться все те, що створювали люди багато десятків років.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пасєка. За ним - депутат Гуцол.

 

     ПАСЄКА М.С.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ   15,   Вінницька  область).  Фракція  комуністів.  Шановний Олександре Олександровичу!  На засіданні нашого комітету за участю заступників   міністрів,   у  тому  числі  й  заступника  міністра фінансів,  ми  домовлялися,  що  з  25   мільйонів   гривень,   що передбачається   виділити  селу  відповідною  постановою,  всі  до копійки будуть виділені і розподілені безпосередньо  господарствам на  підготовку  техніки.  Це  в середньому 2-2,5 тисячі гривень на господарство.

 

     На жаль,  у Липовецькому,  Погребищенському,  Оратівському та інших  районах Вінничини до господарств не надійшло й копійки.  Це перше.

 

     Друге. Із   20   процентів   пально-мастильних    матеріалів, виділених  до  потреби,  про  що говорив Круценко,  майже половина господарств виборчого округу 15 викреслені ДАК "Хліб  України"  із списків на поставку, тому що вони мають борги за попередні роки.

 

     Що їм робити? Не сіяти навесні зовсім?

 

     І останнє.  Ви знаєте, що Вінничина - це цукровий Донбас. Але в  Липовецькому,  Погребищенському,  Тиврівському  районах  зовсім немає азотних добрив.  А якщо говорити про буряки, то, не внісши в рядки потрібних хімікатів, нічого ті буряки й сіяти.

 

     МОРОЗ О.О. Шановний Миколо Сергійовичу, я частково відповідав на ваші запитання в доповіді.  Тут, ви знаєте, коментувати нічого. Якщо на випуск запасних частин виділяється 25  мільйонів  гривень, то  це ганьба.  Тут не придумаєш іншого слова і просто аналізувати нічого,  бо це означає,  що ніякого втручання в цей процес з  боку уряду  немає.  Адже  виходить,  що  держава умила руки щодо потреб села. А так не повинно бути.

 

     І ще раз підкреслюю: ідеться ж не про подачку для села, а про кредитування  з  допомогою  держави конкретних напрямів сільського господарства. І ці кредити будуть точно повернуті державі, бо це ж не імпортна техніка,  яка коштує 200-300 тисяч за одиницю, і треба за нинішніх цін повністю  увесь  урожай  віддати  за  ту  техніку. Йдеться,  зрештою,  про копійки.  І ці гроші будуть повернуті,  бо система розрахунків тими суб'єктами,  які поставляють  ці  запасні частини, така, що дає можливість розрахуватися. Але і цьому ніякої уваги не приділено.

 

     Тому тут немає чого коментувати.  Тут  просто  треба  вживати заходів до уряду, уряд нехай їх вживе до відповідних відомств, для того щоб навести порядок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гуцол.  За   ним   -   депутат Лісогорський.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Партія зелених України. Шановний Олександре Олександровичу! Скажіть, будь ласка,   коли   конкретно   буде   погашена  заборгованість  перед агропромисловим комплексом Чернівецької області,  адже  міністр  з цього  приводу  взагалі нічого конкретно не сказав?  А Чернівецька область -  цукрова.  І  я  не  заздрю  Теофілу  Бауеру,  обласному губернатору,  який  не знає зараз,  що робити,  як йому вивести цю галузь з такої критичної ситуації. Це перше.

 

     І друге.  Дуже хочу запитати у Прем'єрміністра Пустовойтенка, що  треба зробити,  щоб погасити заборгованість перед пенсіонерами села? Адже ці люди, які віддали все своє життя землі як хлібороби, зараз не мають за що навіть хліба купити.  Це жах! Прошу терміново вжити   заходів.   Що   ви   думаєте   щодо   цього,    Олександре Олександровичу?

 

     Дякую.

 

     МОРОЗ О.О. Дякую за запитання.

 

     Відносно погашення  боргів  тощо.  Я хотів би,  щоб ви і ваша фракція проголосували за проект Закону про  підтримку  виробництва цукру й цукрової галузі та розвиток буряківництва, тому що в ньому закладені   механізми   вирішення   цих   проблем.   Ця   практика застосовується  в  усіх  країнах Європи.  Я маю на увазі утримання мінімальної закупівельної ціни на цю продукцію.  Якщо  норми,  про які  доповідалося тут,  будуть реалізовані,  то господарство,  яке займається цукровим буряком,  матиме виручку до тисячі  доларів  з гектара  землі  (я  навмисне  називаю цю грошову одиницю).  І тоді зніметься  питання  про  розрахунки,  про  заробітну  плату,   про придбання   хімічних   матеріалів   тощо.   Вважаю,  що  це  треба обов'язково довести до завершення.  Сподіваюсь на вашу підтримку і підтримку вашої фракції.

 

     Відносно пенсій   і  всього  іншого.  Це  надзвичайно  болюче питання,  і воно пов'язане з усією політикою  нашої  держави.  Але треба  сказати  так:  якби  сьогодні  повернули  людям невиплачену заробітну плату - 8,5 мільярда  гривень,  -  то  повернення  такої зарплати  за  здійснену  вже роботу або послуги,  по суті,  дало б відрахування до Пенсійного фонду в  тому  обсязі,  що  можна  було сьогодні  повернути  хоча  б  цю злиденну пенсію.  Іншими словами: платити треба людям за роботу і менше красти або перестати  красти з бюджету, тоді все стане на свої місця.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Лісогорський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська   область).   Фракция   коммунистов.    Уважаемый Александр    Александрович!    Прослушав    информацию    министра агропромышленного комплекса,  я  узнал,  что  в  нашей  стране  на сегодняшний  день  сельськое  хозяйство  обеспечено и техникой,  и посевным   материалом,   и   горючесмазочными    материалами,    и минеральными  удобрениями,  хотя  я  езжу по своему избирательному округу  (по  Шевченковскому,  Боровскому,  Изюмскому,   Купянскому районам) и вижу совершенно иную картину.  Например, колхоз "Лесная стенка".  685 членов КСП,  выразив полгода назад недоверие  своему директору совхоза Коваленко Алле Алексеевне,  создали коллективное хозяйство.  Сейчас на  них  "наезжают"  местные  структуры,  чтобы загнать  их  назад  в совхоз.  В селе Еремовке Изюмского района не осталось ни одного  трактора,  вывезены  все  коровы,  потому  что кормить  их  нечем  было.  Мой  вопрос такой.  Как увязать вот эту реальную  картину  с   той,   которую   представил   нам   министр агропромышленного комплекса?

 

     Спасибо.

 

     МОРОЗ О.О.  Я  думаю,  що міністерство знає ситуацію.  Тільки якщо об'єктивно говорити про те,  що діється сьогодні на селі,  то тоді треба відразу відповідати на запитання:  "А що робити?  Чи це нормально? І хто винен в тому, що так сталося?"

 

     Я не заздрю тут  Борису  Карабайовичу,  міністру,  бо  він  в основному  зосередився  на  інформації про хід виконання постанови Кабінету Міністрів.  Але постанова Кабінету Міністрів не розв'язує проблеми села в комплексі.  І коли ми говоримо про те, що немає ні тракторів,  ні  добрив,   ні   шлейфмашин,   що   треба   провести реконструкцію   садів,   виноградників,   що   потрібно  зайнятися оновленням стада і таке інше,  а на  все  це  потрібні  кошти,  то проблема  насамперед  у  тому,  що  на рахунках господарств коштів немає,  бо економічна  політика  фактично  знищила  всі  фінансові ресурси  господарств.  І треба в цьому відношенні зробити поворот. Були б ці кошти, не треба було б ставити питання перед урядом щодо поставок пального і всього іншого, господарства самі б купили все, що потрібно. Але для того треба вирішити такі проблеми.

 

     Треба зменшити податковий тиск.  Ми прийняли з цього  питання низку  законів,  дякуючи  активності  всіх  фракцій (я не можу тут робити винятків). Ми прийняли рішення про реструктуризацію боргів, про податкові канікули тощо. Зараз розглядається питання в першому читанні про  підтримку  фінансову  й  підтримку  ціноутворення.  Я вважаю,   що  це  надзвичайно  важливий  крок.  Треба  забезпечити доступність   кредиту.   Треба   припинити   фінансове    знищення господарств через процентну ставку, яка сьогодні сягає більш як 80 процентів.  Жоден суб'єкт господарювання  не  здатен  відпрацювати своєю рентабельністю таку процентну ставку. І поки так буде, немає ніякої перспективи ні у сільського господарства,  ні у інших  сфер економіки.  Тому, я гадаю, що все це має вирішуватися знову ж таки в контексті вироблення власної економічної політики й  зміни  того курсу, яким сьогодні розвивається держава.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає  на виступі депутат Черняк від фракції, і завершуємо. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція Народного руху  України.  Шановний  Олександре  Олександровичу!   Економічна ситуація  в Україні взагалі,  і в сільському господарстві зокрема, вимагає від парламенту й  уряду  подвигів.  Які,  на  ваш  погляд, подвиги  треба  здійснити,  щоб  виправити ситуацію?  За аналогією скажу, що, мабуть, нам потрібен Геракл. Як відомо, Геракл здійснив дванадцять подвигів і один із них полягав у тому,  що він почистив Авгієві стайні. Що ви скажете з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановний Володимире Кириловичу! Мені здається, що тут до гераклових дванадцяти треба додати ще два подвиги.  Один із них  повинні  здійснити  ви,  підтримавши  Засади  внутрішньої   і зовнішньої політики,  про які я тут доповідав на сесії.  Ви мені в кулуарах сказали,  що це хороший документ,  а потім, пославшись на Сократа, не підтримали. Так?

 

 

 

 А другий подвиг повинен здійснити  народ  під  час  президентських виборів і обрати людину,  якій він буде вірити,  а не буде слухати байки про те, що обраному курсу немає альтернативи (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Олександровичу.  Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має  голова  Рахункової  палати  Валентин Костянтинович Симоненко. 15 хвилин. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати України.  Уважаемый Адам   Иванович!  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые  члены правительства!   Прежде   всего   хочу   поблагодарить   вас    за представленную    возможность   высказать   ряд   соображений   по обсуждаемому вопросу,  в основу которых положены выводы проверок и анализов, проведенных Счетной палатой.

 

     В условиях  глубочайшего  экономического  кризиса в сельськом хозяйстве,  материалы,  представленные Кабинетом Министров на День правительства,   иначе  как  очередным  рапортом  назвать  нельзя. Построенные на натуральных,  а не на  финансовых  показателях,  по принципу:   "есть   отдельные   недостатки,   но  в  основном  все удовлетворительно", они ничего общего с реальной ситуацией на селе не  имеют.  Абсолютные  цифры  о  том,  сколько  посеяно,  сколько отремонтировано тракторов,  плугов, сеялок, сколько семян доведено до кондиции и сколько не хватает, интересны. Но это не главное, не в этом суть. Выводы из этих цифр можно сделать разные, но толку от них никакого не будет.  Убежден, что главными вопросами на сегодня являются финансовое состояние и  финансовое  обеспечение  работ  в сельском хозяйстве, а именно этого в материалах нет. Осознанно или неосознанно,  но составители  справок  и  документов  этот  вопрос обошли, а это, подчеркиваю еще раз, - главное.

 

     Разрешите, уважаемые коллеги, напомнить вам буквально две-три цифры. Ежегодный убыток в сельском хозяйстве за последние три года составляет    около    3    миллиардов   гривень.   90   процентов сельскохозяйственных   предприятий   убыточны.    Общий    уровень рентабельности  в  1997 году составил минус 24 процента,  а в 1998 году,  по предварительным данным, - минус 20 процентов. Финансовые механизмы  в  сельском хозяйстве практически не работают.  Никаких обективных причин для такого ухудшения состояния  в  развитии,  в недалеком  прошлом  основной отрасли,  у нас нет.  Есть финансовая политика.

 

     Финансово-экономическая ситуация в агропромышленном комплексе характеризуется,   с   одной   стороны,  существенным  ослаблением централизованного   регулирования    производства    со    стороны государства,   а  с  другой,  -  отсутствием  рыночных  отношений, характерных  для  цивилизованного  рынка.  В  таких  условиях  без государственной  поддержки  и дотирования сельского хозяйства селу просто не выжить.

 

     В бюджетах последних лет эта поддержка предусматривается.  На развитие  сельского  хозяйства в 1999 году выделено где-то порядка 380  миллионов  гривень.  Кроме  этого,  определенное   количество средств предусмотрено в местных бюджетах.  Мало это или много? Это очень мало, это мучительно мало, это почти символические цифры. Но в  данном  случае  проблема  даже не в этом.  Проблема в том,  как используются эти мизерные средства,  а также бюджетные  займы  для закупки зерна под госзаказ и урожай.

 

     Специалистами Счетной  палаты  во  втором  полугодии прошлого года  произведены  проверка   и   анализ   использования   средств Государственного    бюджета   Украины,   которые   предоставлялись сельхозпроизводителям под  государственный  заказ  и  для  закупки продовольственного зерна в 1995-1997 годах и под урожай 1998 года. Из бюджетных средств в виде займов выделено 1,4 миллиарда гривень, из  средств  от  возвращения  кредитов прошлых лет - 1,3 миллиарда гривень.  Всего - 2,7 миллиарда гривень. Подробный анализ движения этих  средств  направлен  Верховному Совету,  Кабинету Министров и Президенту.  Но сейчас я хотел бы  остановиться  на  вопросе,  как использованы эти 2,7 миллиарда гривень.

 

     Порядок их    использования    регламентируется    различными документами и решениями.  Это и указы Президента, и постановления, и  распоряжения  Кабинета  Министров.  За  использованием  средств следит  ряд  государственных  органов.  Казалось  бы,  эффективное использование  выделенных средств из бюджета обеспечено.  Но,  как показала проверка, вопреки всем высоким решениям, мы, как правило, имеем дело с незаконным,  неэффективным,  нецелевым использованием средств,  предназначенных на конкретные  цели.  Это  парадокс.  Но парадокс, который непросвещенным просто очень сложно понять.

 

     Государственные заказчики  -  Министерство  АПК,  а затем ГАК "Хлеб Украины" -  поочередно  обеспечиваются  Кабинетом  Министров Украины  финансовыми  ресурсами в обемах,  необходимых для полной оплаты госзаказа,  что формируется соответствующими договорами.  В них вроде бы есть все:  сумма кредитов, сроки возврата, финансовые санкции за  невыполнение.  Соответствующие  договора  составляются финансовыми    органами,    заготовительными    организациями    и товаропроизводителями.  С правовой точки зрения, вроде бы тоже все нормально.   В   соответствии   с   действующим  законодательством государственные заказчики,  исходя из  интересов  государства,  на конкурсной   основе   должны   осуществлять   выбор   исполнителей госзаказов,        самостоятельно         обеспечивая         себя материально-техническими   ресурсами   на   основе   договоров   с предприятиямипоставщиками.

 

     Но вот  на   этом   как   раз   самостоятельность   субектов хозяйствования и заканчивается.  "Заботясь" о товаропроизводителях сельскохозяйственной   продукции,   "поддерживая"    их,    Минфин осуществляет   перечисление   бюджетных  кредитов  на  специальные бюджетные  счета  в  районные  отделения  Главгосказначейства,   с которых  на  основе  контрактов  оплачиваются  затраты  по закупке горюче-смазочных материалов,  минеральных удобрений,  производятся расчеты   с  поставщиками  ресурсов,  как  правило,  коммерческими структурами.

 

     Поставщиков ресурсов и заготовителей выбирает сам заказчик. И всегда,  как правило,  одних и тех же. И получается, что дело не в количестве денег, выделяемых сельскому хозяйству, а в механизме их использования.   А  действующие  механизмы  таковы,  что  реальные товаропроизводители финансовых  средств  вообще  не  получают.  Из названных  2,7  миллиарда  гривень  они не получили практически ни одной гривни живых денег.  Никто не собирается, уважаемые народные депутаты, давать эти гривни и в 1999 году.

 

     Вследствие того,   что  контроль  за  целевым  использованием бюджетных средств  и  их  своевременным  возвратом  осуществляется несколькими  министерствами,  а  не  одним органом,  отвечающим за конечный  результат,  прямую  ответственность   за   использование бюджетных  средств не несет практически никто.  Это означает,  что контроля, по сути, нет.

 

     Постоянное изменение Кабинетом Министров,  Минфином  Украины, ГАК  "Хлеб  Украины"  правил  расчета  за  выделенные  средства (а изменений за эти годы было внесено  более  200)  дает  возможность посредническим   структурам   возвращать  кредиты  несвоевременно, использовать их не по назначению или совсем не возвращать.

 

     Как установлено   Счетной   палатой,   за   указанные    годы заготовительным  организациям  предоставлено бюджетных кредитов на закупку  зерна  под  госзаказ  на  суму  2,7  миллиарда   гривень. Возвращено за эти годы 1 миллиард 335 миллионов гривень,  или 55,6 процента.

 

     Кабинет Министров  уже  после  завершения   Счетной   палатой проверки,  о результатах которой он был проинформирован, принимает два постановления - 1461 и 1702 - о  списании  и  реструктуризации задолженности за кредиты 1994-1996 годов.

 

     Прежде всего,  возникает  вопрос:  как их списывать и с кого, когда основную,  львиную часть бюджетных средств КСП и  фермеры  в глаза  не  видели,  когда  установлено,  что  использование  их на протяжении  всего  этого  периода   сопровождалось   значительными нарушениями существующих нормативноправовых актов,  а значительная часть  этих  средств   осела   в   посреднических   структурах   - "Украгротехсервіс",  "Укрпостач",  "Украгрохім"  и их региональных предприятиях,  комбинатах  хлебопродуктов,  элеваторах,  райхимах, райагротехсервисах?

 

     Проверкой установлено,  что только в Винницкой области за три последних года элеваторы несвоевременно возвратили в  бюджет  15,5 миллиона  гривень,  за  что  им  насчитали  6,4  миллиона  гривень штрафных санкций. Но только насчитали.

 

     Многим из вас известно Постановление Кабинета Министров 77 от 24  января 1998 года об условиях обеспечения сельскохозяйственного производителя горюче-смазочными материалами в 1998  году,  которым Кабинет  Министров  Украины  обязал  Министерство  АПК,  ГАК "Хлеб Украины" обеспечить сельхозпроизводителя дизтопливом - 2  миллиона тонн и бензином - 300 тысяч тонн на условиях отсрочки платежей под залог из государственного ресурса.  Вобщем идея  неплохая,  но  на протяжении  года Кабинет Министров принял еще пять постановлений - дополнения и изменения к этому постановлению.

 

     Как показали проверка и анализ,  проведенные Счетной палатой, всего в двух областях, Винницкой и Херсонской, цены на топливо под это постановление были завышены на 10-15 процентов,  а цена  зерна занижена на 5-10 процентов.  В результате КСП понесли убытки на 20 миллионов  гривень.  И  это  только  в  двух  областях  по  одному постановлению  Кабинета  Министров.  Руководство бывшего ГАК "Хлеб Украины" в оправдание своей декларируемой, изначальной убыточности (кстати,  руководство,  имея  убытки,  не  забывало одаривать себя престижными дорогими квартирами,  автомобилями типа "Вольво960"  и прочим)    постоянно    вело    разговор    о    так    называемой неконкурентоспособности нашего зерна на мировом рынке. В итоге все прибыльные   программы  остались  у  коммерческих  структур,  а  у государственных компаний - убытки.

 

     Технологию подобных процессов можно  понять,  проанализировав контракты. Один характерный пример. Согласно условиям контракта 86 от  28  августа  1997   года   совместное   американско-украинское предприятие "Рейлин" выставило штрафные санкции ГАК "Хлеб Украины" на сумму 10,2  миллиона  гривень  за  простой  судна  в  порту  на протяжении  71  суток,  которое  предприятие ГАК "Хлеб Украины" не смогло загрузить зерном.  Кстати,  во время ревизии  специалистами Счетной   палаты   СП   "Рейлин"  от  штрафных  санкций  почему-то отказалось и возвратило долг за зерно.  Ну,  как здесь,  уважаемые коллеги,  не вспомнить одну пословицу: "Шкодлив как кошка, труслив как заяц".  А если бы не было проверки? Платили бы, но не из своих средств, а из бюджета.

 

     Таким образом,  действующая  схема  предоставления  бюджетных займов деформировала суть этих займов,  а  именно:  стимулирование сельхозпроизводителя,   оставляя  его  без  зерна,  с  убытками  и долгами, а коммерческие структуры - с прибылями.

 

     Для убедительности  приведу  еще   один   пример.   Проверкой установлено,  что  Херсонское  ОАО  "Облагроснаб"  при  отсутствии топлива в КСП в напряженный период сельхозработ  заключало  прямые договора  с хозяйствами района,  в данном случае с колхозом "Маяк" Белозерского  района,  на  поставку  горюче-смазочных  материалов, завышая  цену  почти  в  два  раза  и  реализуя дизтопливо по цене 750-780 гривень за тонну,  при  действующей  в  этот  период  цене 450-480 гривень,  в обмен на зерно,  цена на которое занижалась на 20 процентов.  В результате этого КСП имело  громадные  убытки,  а "Облагроснаб" получил прибыль.

 

     Следует подчеркнуть,  что проблема эффективного использования бюджетных    средств,     предоставленных     сельскохозяйственным производителям,  до  начала  проверки Счетной палатой (август 1998 года) на государственном уровне не рассматривалась ни разу.  Никто не   изучал  необходимости  существования  созданной  системы,  ее эффективности  и  механизмы  деятельности.  Хотя  многие  знали  и понимали,  что  основное действующее лицо - сельхозпроизводитель - поставлен в полную зависимость от  поставщиков-посредников,  лишен хоть какой-то свободы выбора. А мы еще говорим о какой-то рыночной трансформации. Однако выводов из этой ситуации, как мне кажется, и сейчас не сделано.

 

     Кабинет Министров   Украины,   ссылаясь  на  указ  Президента Украины от 29 апреля 1998 года об основных  направлениях  развития агропромышленного  комплекса,  принимает  Постановление 1161 от 27 июля  1998  года   о   механизме   обеспечения   агропромышленного производства   горючесмазочными   материалами  на  1999  год,  где определяет  такую  же  систему  обеспечения  сельхозпроизводителей горюче-смазочными   материалами,   правда,  добавляет  ГАКу  "Хлеб Украины"  (уже  преобразованную  согласно  постановлению  Кабинета Министров   220   в   открытое  акционерное  общество)  ассоциации "Укрмясо", "Укрмолпром", "Укрцукор", "Укрмасложирпром" и, конечно, концерн "Украгротехсервіс".

 

     Так, господа, это уже было и в 1995, и в 1996, и в 1997 годах,  и в прошлом году,  только некоторые из этих организаций  теперь называются чуть-чуть по-другому.  Мне кажется, что результат будет таким же.  Государственные бюджетные средства, конечно, будут использованы, и львиная часть из них опять осядет у посредников.

 

     Отдельно хочу сказать о проекте постановления по обсуждаемому вопросу.  В  нем  рекомендуется  срочно  "забезпечити виділення 50 мільйонів гривень...  для придбання запасних  частин  і  ремонтних матеріалів",   а   также   "50  мільйонів  гривень  для  придбання нафтопродуктів" для проведения весенних полевых работ в 1999 году.

 

     Дело даже не в этих довольно мизерных цифрах,  дело  в  сути. Срочное выделение средств без указания сроков и источников ничего, кроме  вреда,  не  даст.  Уже  из-за  такой  формулировки  решение становится неконтролируемым.

 

     Далее. Старая    практика    безадресного   выделения   денег продолжается.  И тем самым,  уважаемые коллеги,  Верховный Совет - высший  законодательный  орган - становится соучастником бездумной траты денег,  дает возможность Кабинету  Министров  действовать  и выделять  деньги  по  своему усмотрению кому угодно,  как угодно и когда угодно.  Механизмы для этого  уже  хорошо  отработаны  и  не только  в  сельском  хозяйстве,  но  и в энергетике,  и в угольной промышленности.    Это     и     есть     принцип     коллективной безответственности.  Уже  одним этим пунктом выдается индульгенция на бесконтрольное использование средств. Это недопустимо.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги,  я пояснюю.  Запитань  не  буде  у  зв'язку  з  тим,  що на засіданні Погоджувальної ради було запропоновано,  щоб виступив  представник Рахункової  палати.  А  це навіть дещо виходить за рамки Положення про День уряду. Це перше.

 

     Друге. У нас залишилося менше  50  хвилин  на  обговорення  і прийняття  рішення.  Взяти  участь  в  обговоренні питання виявили бажання 28 народних депутатів,  у тому числі 12 представників  від фракцій.

 

     Давайте домовимося  таким  чином.  Враховуючи  те,  що  в нас залишилося  дуже  мало  часу,  надамо  можливість  у  першу  чергу виступити представникам усіх 12 фракцій,  які записалися,  а потім підемо в порядку запису.

 

     Щоб дати  можливість  виступити  всім,  ми  можемо   відвести кожному, навіть представникам фракцій, не більше 3 хвилин. Бо якщо відведемо 5 хвилин, то 5 на 12 - це година, а часу в нас немає.

 

     Тому встановлюється   регламент   -   3   хвилини.   Спочатку виступлять, ще раз кажу, представники фракцій.

 

     Від фракції  Соціалістичної партії слово має народний депутат Семенюк. Будь ласка. Підготуватися депутату Ващук.

 

     Ще раз наголошую,  шановні колеги,  - 3 хвилини.  Бо ще мають виступити  і  віцепрем'єр-міністр з питань аграрного комплексу,  і головуючий на засіданні згідно з  Положенням  про  День  уряду,  і представники комітетів, і депутати, які записалися.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  Соціалістичної  і  Селянської   партій   (Лівий   центр). Інформація  про  підготовку  до проведення весняно-польових робіт, зокрема щодо посіву пшениці,  цукрових буряків, соняшнику, садіння картоплі,  яку  ми  заслухали  сьогодні  на  Дні уряду,  настільки пустопорожня,  що мимоволі нагадує мені слова Шевченка: "Чого ж ви чванитеся,  Ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі! Ще лучче, як батьки ходили!" Саме ці слова підтверджують сьогоднішній стан сільського господарства.

 

     Роками не виплачується заробітна плата, а врожай, який іще на полі у вигляді озимини,  уже закладений нафтогазовим магнатам, які щедро  заливали  бензином  село  тоді,  коли  треба було пройти на виборах.  Цей бензин постачався в основному через приватні і  малі підприємства.   Сьогодні   на   селі   надзвичайна   ситуація,  бо нафтогазовий магнат вимагає в основному бартеру,  вимагає  коштів, які досі не надійшли в село.  Той нафтогазовий магнат тепер сидить у сесійному залі.  Він загнув таку ціну на бензин,  який  постачав перед виборами, щоб компенсувати всі свої витрати під час виборчої кампанії.

 

     В інформації немає  чіткого  обгрунтування,  чому  саме  таку кількість  тих  чи  інших  культур потрібно засівати.  Тобто немає глибокого аналізу щодо потреб у певних видах продукції,  яка  піде на внутрішній і зовнішній ринки.

 

     Якщо проаналізувати  стан  ввезення  продуктів  харчування  в Україну за 1998 рік,  то можна побачити, що порівняно з 1997 роком у 16,7 раза більше завезено цукру,  в 11,8 раза - жиру, у 5,5 раза

- маргарину,  у 3,3 раза - олії.  Тобто штучно створено конкурента для   власного   товаровиробника,  який  потерпає  від  іноземного капіталу. Це перше.

 

     Друге. Що ж  робить  виконавча  влада  для  захисту  власного товаровиробника?   Шість   законів,   прийнятих   Верховною  Радою тринадцятого  скликання,  зокрема  Закон  про  безпеку   продуктів харчування,  проект  якого  мені  доводилося доповідати і який був прийнятий,  дякуючи Голові Верховної Ради Морозу,  не виконуються. Ці  закони  були  прийняті  відповідно  до  норм ГАТТ/СОТ,  але їх виконання  незрозуміло  чому  намагаються  скасувати  спеціальними указами Президента.

 

     Аналіз змісту указів чітко показує,  що уряд виконує вказівки МВФ і Світового банку.  Україні в системі  міжнародного  розподілу праці  відводиться  роль  лише сировинного придатку,  оскільки,  з одного  боку,   стимулюється   вивезення   з   України   сировини, напівфабрикатів,  а  з  другого  боку,  -  ввезення  в необмеженій кількості тих продуктів,  які в достатній кількості є  сьогодні  в Україні.

 

     Третє, на  чому  я хотіла б особливо зупинитися.  17 лютого я подала депутатський запит про  приватизацію  елеваторів.  Сьогодні згідно  з  указом  Президента  від  24  лютого  Рахунковій  палаті забороняється здійснювати відповідний контроль  за  приватизацією. Тим  самим не виконується Закон про особливості приватизації майна в АПК.

 

     Саме тому,  підтримуючи  виступ   Олександра   Олександровича Мороза...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка. Я прошу врахувати, що,  крім вас,  хочуть виступити такі ж народні депутати, як і ви. Розраховуйте, будь ласка. Це перше.

 

     Друге. Я  пояснюю для радіослухачів і для тих депутатів,  які кричать  "ганьба".  Встановлено  регламент  3   хвилини.   Депутат виступає  вже майже 4 хвилини.  Що ж далі робити?  Шановні колеги, поводьтеся толерантно.

 

     Від депутатської групи "Відродження регіонів" слово надається народному депутату Ващук. Підготуватися депутату Діброві.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (виборчий  округ 20,  Волинська  область).  Група  "Відродження регіонів",  Аграрна партія України.  Шановні  колеги!  Виносячи  сьогодні  це  важливе питання  для  слухання  на  Дні  уряду,  ми  розуміли,  що реально вплинути на ситуацію в даний момент непросто. Але члени Комітету з питань  аграрної  політики  ставили  собі за мету привернути увагу уряду до тієї складної ситуації, в якій сьогодні знаходиться село.

 

     Потрібно змінити    ідеологію     забезпечення     проведення весняно-польових  робіт  і  взагалі  ідеологію  співпраці  уряду й аграрного сектора України.  Якщо це не буде зроблено, то ми і далі щороку будемо слухати ці питання напередодні посівної, напередодні збирання врожаю і матимемо такі ж результати, про які було сказано в доповідях.

 

     Що я  маю  на  увазі?  З  доповідей  і  з  інформації  голови Рахункової палати ми почули,  що живих коштів селяни  не  отримали взагалі.  Усі  кошти,  які  виділяються урядом і які вираховуються (уже понад 3 мільярди гривень), надходять у формі бартеру.

 

     Сьогодні проблема полягає в тому, що село не працює за схемою товар-грошітовар, а продовжує діяти бартерна схема: бензин - зерно восени.  Ця схема заганяє у безвихідь.  Тому треба домогтися,  щоб існувало  державне замовлення,  щоб існувало державне кредитування на пільгових умовах.  Коли селянин отримає саме гроші,  то він  не залежатиме від комерційних структур.

 

     Користуючись тим,   що  тут  присутні  члени  уряду,  я  хочу сказати,  що є моменти, які сьогодні можна виправити без державних замовлень. Потрібно скасувати норму про централізацію 10 відсотків амортизаційних відрахувань з підприємств АПК,  ввести в дію  Закон про  фіксований сільськогосподарський податок,  привести в порядок дію закону про реструктуризацію заборгованості,  тому що податкові адміністрації діють за своїми інструкціями. Зокрема, вони сьогодні нараховують величезні відсотки на заборгованість  із  платежів  до бюджету,  які неможливо сплачувати.  Через це село стає заложником отих процентів.

 

     Ще я хочу сказати,  що є інструкція Національного  банку,  за якою господарствам забороняється використовувати виручку, яка може бути використана на ремонт техніки,  на зарплату.  Сьогодні в  них взагалі немає живих коштів. І це теж б'є по селу.

 

     Далі. Без  відома  уряду  вводиться  заборона на використання тракторів без електростартерів.  У нас що, кожен комітет робить це самостійно?   Тільки   виправлення   отих  недоречностей  і  зміна ідеології допоможуть...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції зелених слово  має  народний  депутат Діброва. Підготуватися депутату Павловському.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  19,  Волинська  область).  Фракція  ПЗУ. Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Сьогодні розглядається  життєво  важливе  питання  для  аграрного   сектора зокрема  і  країни  в цілому.  Я хотів би змістити акценти в нашій розмові  і  трохи  відійти  від  політики.  Ми  повинні  розробити концепцію  розвитку  сільського  господарства,  яка в принципі вже знайшла втілення в Національній програмі розвитку агропромислового виробництва  і  соціального  відродження  села  України  і яка є в проекті на 1999-2010 роки, і, власне, з цього виходити.

 

     Нам треба вирішити три питання. Визначитися, скільки в країні потрібно    виробляти    продовольства.    За   розрахунками,   це всього-на-всього 30 процентів від того, що ми виробляли 8-10 років тому.  Чому?  Тому що 30 процентів - це якраз те, що необхідно для внутрішнього споживання,  для нашого малоспроможного  внутрішнього ринку, і, крім того, ми втратили свої зовнішні ринки.

 

     Розв'язати проблему диспаритету цін, яка є причиною вимивання обігових коштів господарств.  Тому що сьогодні на виробника  тисне не  стільки  податковий прес,  скільки диспаритет цін,  через який щороку вимивається все більше обігових коштів.

 

     І треба вирішити  питання  фінансовокредитної  політики  щодо села.

 

     Що стосується даного проекту постанови, Адаме Івановичу, там, де записано:  "підготувати та подати  до  Верховної  Ради  України пропозиції  щодо  відновлення  пільг  по  сплаті ПДВ при завезенні імпортних  пестицидів  і  компонентів  для  виробництва   хімічних засобів захисту рослин",  треба додати:  "та сільськогосподарської техніки,  яка  не  виробляється  в  Україні  або  виробляється   в недостатній  кількості".  Маються  на  увазі  трактори  класу  150 кінських сил і вище.

 

     Хотів би звернути увагу на те,  як працюють наші  урядовці  і чиновники.  З  21  січня  1999 року відповідно до наказу 19 від 15 січня 1999 року  Міністерства  зовнішніх  економічних  зв'язків  і торгівлі запроваджено санкції - режим спеціального індивідуального ліцензування,  під які  потрапив  Мінський  тракторний  завод.  На основі  цього режиму наші партнери в Україні і Мінський тракторний завод не можуть нормально проводити взаєморозрахунки. А сьогодні в Україні 30 процентів тракторів випускає Мінський тракторний завод. Дуже багато  наших  підприємств  постачають  комплектуючі  на  цей завод.  Отак  ми  боремося  за  ринки  збуту,  отак ми боремося за рівноправне партнерство.

 

     Нинішньому уряду довіряти практично не  можна.  Наведу  такий аргумент.  Нещодавно  Міністерство  фінансів  передало в бюджетний комітет один документ.  Коли ми приймали рішення про 10  процентів амортизаційних відрахувань,  пан Пустовойтенко сказав, що ці кошти будуть направлятися на  розвиток  базових  галузей  промисловості, тобто  на  відновлення  сільськогосподарського  машинобудування  і суднобудування.  Сьогодні Мітюков пише: "При розподілі видатків за рахунок амортизаційних відрахувань, що спрямовуються на структурну перебудову   базових   галузей   національної   економіки,    буде вишукуватися   можливість  першочергового  задоволення  потреби  в капітальних вкладеннях у вугільній галузі".  Я розумію,  вугільній галузі також потрібні кошти. Але треба виконувати свої постанови і рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Громада" слово має народний  депутат Павловський. Підготуватися депутату Альохіну.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні члени  уряду!  Шановні  колеги!  Я хочу привернути увагу тільки до однієї обставини. Звідки оця біда? От я вже п'ятий рік у Верховній Раді.  Кожного  року допомагаємо,  допомагаємо,  а воно все гірше, гірше і гірше.  Чому?  Сьогодні така ситуація:  той, хто працює, у того більші збитки. Так і повинно бути, тому що ми виконали перший етап програми стабілізації Міжнародного валютного фонду,  завдання якого - вивести всю виробничу сферу на грань банкрутства. Сьогодні кожне друге підприємство і 92 сільськогосподарських - банкрути.  І не треба кидати ці гроші, бо це прірва. Є один вихід. Уряд повинен вчинити  подвиг:  сьогодні  ж  відмовитися   від   меморандуму   з Міжнародним  валютним  фондом.  Тільки  після цього стане можливим відродження сільського господарства і промисловості.

 

     Я закликаю голів комітетів, які підуть на засідання в Кабінет Міністрів,  не  підтримувати цей меморандум,  тому що саме в цьому корінь зла:  там першою була  поставлена  умова  про  відмову  від дотацій   сільському   господарству.   У   книзі   "Макроекономіка перехідного періоду.  Український контекст",  яку  я  вам  роздав, показано, що саме розвинуті країни, Європейський Союз, США дотують своє сільське господарство, дають держзамовлення, а нам кажуть: не робіть цього.  Тобто ми,  виходимо,  безглузді.  Тому, що сільське господарство без дотацій,  без державного замовлення  може  вижити тільки у тропічному поясі.

 

     Ви розумієте,   що   ми   будуємо?   Ми   будували  економіку парадоксів. Це ж у ринковому середовищі той, хто виробляє, повинен продавати.  А  в нас на ринок не проб'єшся через посередників.  Ми повернулися на дві тисячі років назад,  до натурального  обміну  - бартеру.  Треба  радикально змінювати банківську систему,  взагалі треба змінювати курс реформ. Я думаю, що Комітет з питань аграрної політики  повинен  взяти на себе ініціативу і розробити відповідну концепцію,  засади розвитку не тільки сільського господарства, а й агропромислового комплексу в цілому.

 

     Це ж безглуздя.  Хімічна промисловість бездіє,  а пестициди і мінеральні добрива купуються за кордоном.  Більше того, мінеральні добрива  за кордон продаються за цінами,  у два рази нижчими,  ніж своєму товаровиробнику.  Та хоч би й тепер той фермер чи будь-який виробник на полі,  він усе одно не зможе конкурувати.  У магазинах 92 відсотки продуктів харчування імпортні.  Ви тільки  вдумайтеся, це ж загроза національній безпеці!

 

     Тому найсуттєвіше  сьогодні - відмовитися від меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом,  взяти  політику  у  свої руки  і  розглядати  проблеми агропромислового комплексу в цілому, включаючи машинобудування,  виробництво хімічних  добрив,  засобів захисту  рослин  і  так  далі.  Потрібно  відродити тваринництво і заборонити  продавати  за  кордон,  скажімо,  насіння   соняшнику, худобу.  Ми що,  не можемо знайти 10 мільйонів, щоб переробити всю шкіру худоби? Тоді запрацює легка промисловість і так далі.

 

     Треба думати головою,  тільки тоді виживемо.  Іншого шляху  в нас немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Альохіну  від  фракції   "Батьківщина".   Підготуватися   депутату Костенку.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 39, Дніпропетровська   область).  "Батьківщина".  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні  колеги!  Якщо  говорити  відверто,   сьогодні розглядається  питання  не просто про хід підготовки до проведення веснянопольових робіт у 1999 році.  За великим рахунком - це  доля АПК і села в нинішньому році.

 

     Уже й  школярі  знають,  що  аграрний  сектор України в змозі виробляти 50-60 мільйонів тонн екологічно чистого зерна  і  давати державі  так  званий  "золотий  запас".  А  згідно  з  інформацією Міністерства агропромислового комплексу в 1999 році передбачається отримати вдвоє менше.  Та й для цієї кількості зерна немає поки що гарантованого   ринку   збуту   за   стабільними   цінами.   Отже, товаровиробники   та  й  вся  економіка  недоотримають  близько  2 мільйонів  доларів,  а  це  означає,   що   заяви   про   технічне переоснащення    галузі    сільського    господарства,   зміцнення матеріальнотехнічної бази,  соціальної  сфери  залишаються  тільки гаслами.

 

     Державної підтримки як не було протягом останніх років, так і не передбачається.  Це наша  головна  біда,  і  це  не  розв'язана проблема  всієї  системи агропромислового комплексу.  Тому ми й не поділяємо   занадто    великий    оптимізм    деяких    керівників агропромислового комплексу,  які прогнозують згідно з інформацією, яку ми отримали,  провести культивацію за одинадцять  днів,  посів ранніх зернових - за чотири дні,  посів кукурудзи - за одинадцять, веснооранку - за дев'ять днів.  Невже їм невідомо, що 80 відсотків колективних  фермерських  господарств на тій матеріально-технічній базі,  яка в них є, у змозі обробити тільки 50 відсотків земель із забезпеченням агротехнічних вимог?

 

     І ще одне.  На всіх рівнях говоримо про кошти,  виділені селу для проведення весняних польових робіт, і мовчимо про те, що втроє більше нині здираємо з селян. Маю на увазі насамперед 10 відсотків амортвідрахувань,  що є грубим порушенням  Закону  про  фіксований сільськогосподарський податок.

 

     Отже, наша   фракція   уважно   розглянула   це  питання.  Ми підтримуємо проект постанови від профільного комітету,  пропонуємо взяти його за основу і суттєво доопрацювати,  зокрема,  пропонуємо доповнити його такими пунктами.

 

     Перше. З метою приведення у відповідність із  чинним  Законом України про фіксований сільськогосподарський податок рекомендувати Кабінету Міністрів внести зміни до  пункту  1  Постанови  Кабінету Міністрів  85  від  26  січня 1999 року про порядок зарахування до Державного бюджету України  на  1999  рік  частини  амортизаційних відрахувань:  після  слів  "установити,  що підприємства всіх форм власності"  доповнити  словами  "крім  підприємств   -   платників фіксованого сільськогосподарського податку".

 

     Друге. Уряду  визначити  джерело  фінансування 520 мільйонів, виділених у держбюджеті на 1999 рік  для  забезпечення  сільського господарства  пально-мастильними матеріалами,  гербіцидами і таким іншим.  Забезпечити контроль за рухом  ресурсів,  призначених  для сільськогосподарського виробництва як на село,  так і з села.  Про це  неодноразово  говорив  у  своїх  виступах  Симоненко  Валентин Костянтинович.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   від   фракції   НРУ  надається  народному депутату Костенку. Підготуватися депутату Губському.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Фракція  Народного  руху  України.  Наша  фракція констатує, що головною причиною кризового стану в агропромисловому комплексі  є  довготривала відсутність системної аграрної реформи. Адже   ліва   більшість   і    сьогодні    намагається    утримати колгоспно-радгоспну   систему,   яка  навіть  за  умови  державної підтримки ніколи не була конкурентоспроможною.

 

     Я не розумію,  до чого тут Міжнародний валютний фонд,  коли в 1990  році за наявності бюджетних дотацій Українській РСР колгоспи в Україні отримували всього-на-всього 36,4  центнера  зерна,  тоді як,  наприклад,  у Франції 64 центнери.  Отже, колгоспно-радгоспна система ніколи не була  конкурентоспроможною,  навіть  тоді,  коли були  величезні бюджетні дотації,  а ціни на енергоносії становили всього-на-всього 7-10 відсотків.  І тим більше  ця  система  не  є життєздатною  нині,  коли  вартість пального світова,  а в бюджеті одні дірки.

 

     Що потрібно   робити,   аби    уникнути    повної    руйнації агропромислового комплексу України? Перше. Це правове забезпечення земельної реформи.  Чинний Земельний кодекс та інші  правові  акти стали  серйозною  перешкодою  на  шляху продуктивного використання землі.  Вони не забезпечують достатніх правових гарантій власникам землі,  не  створюють  умов  для  ефективного функціонування ринку землі,  обмежують залучення приватних інвестицій  та  кредитів.  І тому в першочерговому порядку необхідно внести зміни до земельного законодавства.

 

     Друге. Уряд, замість того щоб тільки кивати на Верховну Раду, сам  має  проводити  ініціативну політику щодо державної підтримки аграрної   реформи,   докорінної    зміни    системи    управління агропромисловим  комплексом,  реформування  податкової  системи та вирішення   проблем    реструктуризації    боргів    новоутворених господарств.

 

     Необхідно також дбати про створення ринку землі, нерухомості, впровадження іпотечної системи та ще про багато, багато що.

 

     Головне у  цій  справі  -  цілісна  державна  політика,   яку потрібно  пропагувати  через засоби масової інформації.  I замість показів по українському  телебаченню  різних  бойовиків  уряд  має зранку до ночі пропагувати все, що стосується земельної реформи. А якщо ліві надалі будуть її блокувати,  то разом з Президентом уряд має   ініціювати  всеукраїнський  референдум,  на  який  необхідно винести одне питання:  чи підтримує сам народ України, а не панове Мороз чи Ткаченко, приватну власність на землю. І якщо український народ скаже "так", а ми переконані, що він висловиться за це, тоді й  буде  реальною аграрна реформа,  а не її імітація,  тоді будуть реальними наші здобутки.

 

     А уряд і Верховна Рада не будуть у пожежному  порядку  сіяти, орати  та збирати двічі на рік.  Селянин сам у всьому розбереться, потрібно йому тільки створити відповідні умови.

 

     А поки  що  фракція  Народного  руху  констатує  таке:  як  в економіці,   так   і   в   сільському   господарстві  уряд  працює незадовільно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я розумію,  відпочили...  Але ж, Юрію Івановичу,  не забувайте,  що найбільші ваші прихильники, які знаходяться в Галичині,  також не виступали проти і  не  розвалили колгоспно-радгоспної  системи.  Про  них також треба дбати.  Я даю репліку за Мороза і Ткаченка, яких ви тут всує згадували.

 

     Будь ласка,  слово має народний депутат Губський від  фракції соціал-демократів   (об'єднаних).   За   ним  виступатиме  депутат Вітренко.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановний   головуючий!   Шановні   колеги,   проблема   врятування агропромислового комплексу - це проблема  запобігання  остаточному руйнуванню  української  економіки.  Я  не  зупинятимуся на цифрах поданої  нам  інформації.  І  без  того  нам  усім  зрозуміло,  що ситуація,  справді,  є  катастрофічною  і  вимагає  негайної зміни державної політики в цій галузі.

 

     Що я   маю   на   увазі?   По-перше,   необхідно   відтворити платоспроможність   села.   Без   цього   марно  чекати  на  появу нормального ринку сільськогосподарської продукції,  адже  село  не має  живих  грошей.  Чесно  кажучи,  воно їх і не бачить,  бо не є повним власником виробленої ним же продукції.

 

     Сьогодні дуже багато розмов про борги  села  перед  державою. Але  ви не можете не погодитися зі мною,  що держава не дає грошей селу, забираючи від нього продукцію. Гроші отримують постачальники техніки та інших матеріально-технічних ресурсів для села.

 

     Якщо сільгоспвиробник  цих  грошей не отримує,  то хто ж тоді винен державі?  Зазначу,  що в усьому  світі  грошові  дотації  та кредити    надаються    безпосередньо   споживачам   технічних   і матеріальних ресурсів,  тобто селянам.  Саме такий підхід  створює конкуренцію між виробниками товарів для села і на ринкових засадах підтримує виробника необхідних для  АПК  товарів.  Просто  і  дуже повчально для усіх нас.

 

     По-друге, примусовий  бартер,  нав'язаний  державою,  призвів село   до   безгрошів'я.   Цінові   ножиці   на    промислову    і сільськогосподарську   продукцію   та  паливномастильні  матеріали змушують селян реалізовувати продукцію,  яку вони  виробляють,  за безцінь.   І  це  призводить  до  парадоксальної  ситуації,  коли, незважаючи на результати господарювання,  село приречене  постійно бути боржником держави.

 

     Але здоровий  глузд  нам підказує:  якщо село поставило зерно державі,  то держава після реалізації цього зерна повинна  була  б розрахуватися   з   селом   живими  грошима.  На  жаль,  цього  не відбувається.

 

     Давайте сьогодні  зробимо  перший  крок  у   вирішенні   цієї проблеми і ухвалимо рішення про те,  що аграрна продукція - зерно, соняшник,  цукор - із державних ресурсів  реалізовується  суто  за живі  гроші  на  біржах  та відкритих аукціонних торгах.  Це дасть змогу, нарешті, отримати так потрібні для села кошти.

 

     Доречно також сказати,  що навіть у  найважчі  роки,  коли  в колгоспних  та  індивідуальних  господарств  вилучався  геть увесь урожай та все оподатковувалося,  сільські господарства мали більше шансів на виживання, ніж нині.

 

     Держава тих  часів  виглядає філантропом порівняно з нинішнім її ставленням до села.  Далі.  Всі ми  бачимо,  як  забезпечуються сільські господарства пальним, відчуваємо загрозу, яка нависла над селом. Я бачу два варіанти виходу із ситуації, яка склалася.

 

     Перший. Держава  повністю  націоналізує  сільськогосподарську галузь і бере на себе повну відповідальність за її стан. За другим варіантом держава повинна будувати свої відносини з селом лише  на договірних,  ринкових  засадах  без будь-яких для себе винятків чи привілеїв, гарантуючи селу повну підтримку.

 

     Ми часто говоримо про альтернативність.  Смію твердо заявити, що  в  цій  проблемі  альтернативності  немає.  Або  ми переведемо сільське   господарство   на   цивілізовані   ринкові   засади   з максимальним сприянням і підтримкою держави або на- півзаходами та вичавленням останніх соків  заженемо  село,  а  разом  з  ним  усю економіку   в  повну  безвихідь.  Треба,  нарешті,  схаменутися  і сказати: годі!

 

     Ми вважаємо,  що  інформацію  Кабінету   Міністрів   потрібно прийняти  до  відома  і  зобов'язати  його  у  відповідний  термін розробити конкретну програму заходів щодо виведення села  і  усієї економіки з кризи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від  фракції  Прогресивної  соціалістичної партії має народний  депутат  Вітренко.  Підготуватися  депутатові Довганю.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України, соціалістична опозиція.

 

     Великий Тарас  писав:  "Село  неначе  погоріло,  неначе  люди подуріли,  самі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". На жаль, в Україні повторюється те,  що було.  Знову починається панщина, і знову земля України цікавить лише як предмет купівліпродажу. І тут не треба було депутату Павловському так істерично репетувати,  хто проти такого курсу реформ,  а згадати,  Михайле Антоновичу,  як ви голосували  за доповідь Президента "Шляхом радикальних економічних реформ",  де все це було передбачено.  І  Олександру  Миколайовичу Ткаченко  не  треба  з такою патетикою розповідати про національну програму  відродження,  а  взяти  ті  70  мільйонів   доларів   та спрямувати на виробництво українського комбайна, а не закуповувати "Джон Діри".  І Олександрові Морозу треба не репетувати тут  і  не затіювати  полювання  на  відьом,  а  згадати,  хто  голосував  за бюджети,  хто голосував за кредити Міжнародного валютного фонду  і його всі претензії і поради.

 

     Сьогодні доповідав  міністр.  Та  ми  все  бачимо на прикладі Сумщини.  Ви ж нічого і не хочете змінювати. Абсолютно нічого. Те, що  ви сказали,  ми перевірили.  Воно не відповідає дійсності.  Не готова область до посівної.  Засобів захисту рослин -  гербіцидів, пестицидів  -  немає  зовсім.  Добрив  азотних  немає.  Карбаміду, суперфосфату немає.  Палива - лише 10-15 відсотків від потреби.  І це Сумщина, в якої золота земля. Що ж це робиться?

 

     Ось у мене в руках лист,  написано російською.  Адреса:  село Бережное Конотопского  района  Сумской  области.  Под  письмом  45 подписей.   Сами   селяне  прекрасно  понимают,  как  их  ввели  в финансовые  долги.  Они  пишут:  "Поменяли  председателя  колхоза, пришел  другой,  напаковался.  А  затем  есть  у нас такой деятель великий,  вместе  с  Епифановым  работает,  -  Анатолий   Петрович Шишканов,   он  привез  армянина  Оганесяна  Маиса  Суреновича.  И Оганесян Маис Суренович сказал: "Дайте мне паи ваши земельные, и я вам    золотую   жизнь   обеспечу".   Пенсионеры,   измученные   и обескровленные,  поверили,  отдали   паи.   Люди   трудоспособного возраста  не отдали паи.  Что сделал товарищ Оганесян?  Он устроил панщину:  работа - 14 часов в день,  оплата труда  -  50  гривень. Половина  денег  дается  в  зарплату,  а  половина в магазин - его магазин, где нужно приобретать товары по его ценам".

 

     И я обясняю селянам Украины.  Все делается для  того,  чтобы землю  скупил  криминальный  капитал,  какой  национальности - это скоро будет видно...

 

     Хочу сказать,  что это не похоже на проект постановления. Это опять получается, что комитет не может, парламент не может, ничего не могут принять по сути и рассказывают о том,  что,  оказывается, Кабинет  Министров  должен выходить с пакетом законопроектов.  Кто мешал комитету  выйти  с  пакетом  законопроектов?  Нужно  вводить чрезвычайное экономическое положение и защищать село.  Надо делать инвентаризацию всего,  что есть  в  государстве.  И  сегодня  надо установить  фиксированные цены на горюче-смазочные материалы.  Вот что сегодня единственно возможно сделать.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Сергію Васильовичу.  За  ним  -  депутат Симоненко.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги!  Шановні громадяни України! Завдання, яке сьогодні стоїть перед агропромисловим комплексом,  надзвичайно складне,  як видно з інформації.  Потрібно виростити  31  мільйон  тонн  зерна. Отримати  такий  урожай  буде дуже важко,  оскільки дані про площі посівів озимих,  які є в повідомленнях, не відповідають фактичним. А те,  що планується посіяти весною по оранці,  - взагалі з галузі фантастики. Планується провести весняну оранку за 9 днів. 365 днів у році не вистачило,  щоб зорати 4,5 мільйона гектарів. Тепер за 9 днів беруться посіяти ранні зернові і таке інше,  чи навіть  за  4 дні. Такого не було навіть у найкращі часи.

 

     Одне слово,  робочі  плани,  на  мою  думку,  розроблені  для самозаспокоєння тих,  хто їх розробляє. А насправді, якщо сьогодні докорінно не змінити підходи до вирішення проблем агропромислового комплексу,  то  результат  буде  ще  гірший,  ніж  минулого  року. Повертаючись  до  робочого  плану,  який  нам запропонували,  хочу порадити  селянам  і  особливо  керівникам   сільськогосподарських підприємств   та   сільгоспорганів   підходити   до   всього  суто філософськи, тобто не приймати на віру, оскільки, як відомо, чудес на світі не буває.  Бувають ілюзії, а їх створюють ілюзіоністи для того, щоб обдурити людей.

 

     Але чи маємо ми право сьогодні ставити під удар 50  мільйонів громадян України, залишаючи їх без продуктів харчування? Чи можемо ми нехтувати правом 17 мільйонів селян,  не  даючи  їм  можливості своєю важкою працею заробляти собі на життя?

 

     Звичайно, як   представники   народу   ми,  народні  депутати України,  не можемо  і  не  маємо  права  допустити  знущання  над селянами.

 

     Чи можна сьогодні виправити становище?  Я вважаю, що це можна зробити,  але для цього потрібно передусім негайно поставити  селу повністю те, що виділено згідно з тим документом, який ми сьогодні обговорювали,  зокрема  пально-мастильні  матеріали.  Що   заважає поставити   ці  матеріали?  Гадаю,  це  просто  неорганізованість, безвідповідальність і безкарність.

 

     Сьогодні наш  міністр  виправдовувався  замість   того,   щоб вимагати  від держави пріоритетного ставлення до села,  як вимагав тут міністр вугільної промисловості для своєї галузі.

 

     Вже треба  не  оправдуватись,  а  вимагати.  Потрібно  ввести державне  регулювання  цін  на  сільськогосподарську  продукцію та засоби виробництва.  Тут уже було сказано, що це робиться в усьому світі.

 

     Фракція Селянської    партії    запропонувала    щодо   цього законопроект,  і Олександр Олександрович Мороз як голова  комітету про це говорив.  Але цей законопроект десь загубили.  Я вважаю, що питання про державне регулювання цін - це корінне питання,  і його треба вирішити.

 

     До проекту  постанови,  що ми отримали,  я хотів би ще внести пропозицію про сільськогосподарське машинобудування.  В останньому абзаці  пункту  2  проекту  постанови  потрібно  додати:  вирішити питання щодо виділення  не  менш  як  100  мільйонів  гривень  для вирішення    першочергових   завдань   переоснащення   підприємств сільськогосподарського машинобудування.  Тому що лізингові  гроші, які виділені,  це не ті гроші,  на які можна запустити виробництво сільськогосподарського машинобудування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Симоненко  Петро  Миколайович.  За  ним   - депутат Омельченко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні  трудівники села!  Розгляд у Верховній Раді питання про підготовку до весняно-польових  робіт  -  вирішальних, корінних проблем для села,  я глибоко в цьому переконаний,  нічого не дасть.

 

     Минулого року залишились у полі буряки  на  площі  300  тисяч гектарів, соняшника зібрали лише 30 відсотків, кукурудзи - лише 15 відсотків.  Ось де подівся мільярд коштів, які сьогодні треба було мати  в  бюджеті  держави  для підтримки села.  97 процентів наших господарств нерентебельні.

 

     Ми, комуністи,  не раз застерігали  і  попереджали,  до  чого призведе   ця  так  звана  політика  держави.  Вчені  України  вже застерігають, що земля втрачає природний ресурс родючості.

 

     Можна агітувати за економічну модель,  яку  пропонує  Кабінет Міністрів.  Але  коли  Кабінет  Міністрів  почне  думати про живих людей?

 

     Господарства не підтримують студентів,  бо немає  коштів  для встановлення   стипендій,  для  підготовки  молодих  спеціалістів; лікарі та вчителі позбавлені підтримки,  яка належить їм згідно  з законом, на оплату житла, електроенергії тощо.

 

     Руйнуються сільські школи, палаци культури, бібліотеки, фапи. І все те, що було надбане, за такої політики зруйнували. Практично не будується житло для молодих спеціалістів.  Згадайте:  щорічно в кожному селі для молодих спеціалістів будували 5-10 хат. Припинено капітальне   будівництво,   відсутнє   фінансування   регіональних наукових центрів рослинництва та тваринництва.  Ви просто знищуєте цією політикою наше село!

 

     Раніше в  кожному  дворі був мотоцикл,  кожний третій селянин стояв у черзі на отримання автомобіля,  а нині по 2 роки гривні  в очі не бачить. Що, на думку фракції комуністів, треба зробити?

 

     Перше. Без  чіткої  програми  державного  замовлення  не буде реальної підтримки сільгоспвиробника.

 

     Друге. Терміново переглянути систему забезпечення  села  всім необхідним,  насамперед  за  рахунок  прямих  поставок  з  заводів запасних  частин,   пально-мастильних   матеріалів,   користуючись системою  державних установ,  а не посередницьких,  що ви навмисне робите для того, щоб руйнувати село.

 

     Третє. Всю  нафту,  яку  видобуває  Україна,  під   державним контролем  направити  для переробки Лисичанському нафтопереробному заводу і з жорстким контролем за  ціноутворенням  відпускної  ціни спрямувати на село.

 

     Четверте. Терміново   поновити  паритет  цін  між  продукцією сільгоспвиробника і промисловою.

 

     П'яте. Припинити  реалізацію   програми   "Джон   Дір",   яка здійснюється  під гарантію уряду,  а зосередити увагу на державній програмі  підтримки  сільгоспмашинобудування.   У   нас   є   свій вітчизняний   комбайн,  трактор  та  інша  техніка  для  виконання технологічного циклу в повному обсязі.

 

     Шосте. Цільова фінансова підтримка  наших  селян  насамперед, скажімо  так,  при  мінімальних  кредитних  ставках.  І ці проекти повинні бути довгостроковими.

 

     І останнє.  Усе це можливе тільки за умови  радикальних  змін економічної політики, тільки за умови відставки цього уряду, який, здійснюючи цю  програму  руйнування  села,  є  злочинцем  у  своїй політиці.

 

     Тому доповідь  голови  Рахункової палати я пропоную направити до Генеральної прокуратури,  щоб,  врешті-решт, вжити заходів щодо тих,  хто порушує закони,  руйнуючи наше село як основу майбутньої України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Омельченко. За ним - депутат Матвієнко.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Депутатська   група   "Незалежні".   Нинішнє становище в сільському господарстві,  як і в будь-якій іншій сфері народного господарства,  -  це  наслідки  економічної  і  кадрової політики  Президента  Кучми,  його  земляцького дніпропетровського мафіозного клану на чолі  з  призначеними  прем'єрами  -  спочатку Лазаренком, а потім Пустовойтенком.

 

     Сьогодні центральна  виконавча влада на чолі з Пустовойтенком і  вища  державна  влада  на  чолі  з  Президентом  Кучмою   мають невиліковну хворобу - гангрену совісті.

 

     Тільки вдумайтесь: останні 3 роки щорічно збитки в сільському господарстві  становлять  майже  3  мільярди  гривень,   нецільове використання  бюджетних  коштів  щорічно становить сотні мільйонів гривень.  На що використовується:  на літаки,  на  автомобілі,  на дачі,  на  що  завгодно  -  лише  для  власної  кишені.  І  все це покривається   нинішніми   правоохоронними   органами   разом    з Президентом нашої держави.

 

     Один коротенький приклад. Дії Лазаренка і дії Пустовойтенка у сфері нецільового використання бюджетних коштів аналогічні. Одному з  них - Лазаренку - Генеральний прокурор інкримінує це як злочин, зловживання владою і  службовим  становищем,  стосовно  другого  - ніякого реагування, хоча у Генеральній прокуратурі лежать декілька наших з Анатолієм Єрмаком депутатських  запитів,  де  йдеться  про нецільове   використання   урядом   на  чолі  з  Прем'єр-міністром Пустовойтенком десятків мільйонів бюджетних коштів.

 

     Ще рік   керівництва   Україною   нинішнім   Президентом    і Прем'єр-міністром  - і проблема погашення заборгованості з виплати пенсій   буде   розв'язана:   пенсіонери    вимруть,    а    кошти мафіозно-корумпована влада збереже на свої майбутні вибори.

 

     Олександр Ткаченко  на  початку  нашого  засідання  правильно сказав,  що уряд не розуміє,  в якому становищі опинилися сільське господарство і економіка.

 

     Олександре Миколайовичу,  коли  у  вищого керівництва держави гангрена совісті,  то вони багато чого не розуміють або не  хочуть розуміти.

 

     Тут ішлося про те, які потрібні подвиги, щоб вивести країну з соціально-економічної кризи.  Подвиги не потрібні. Я хотів би, щоб Президент  прислухався  до  підтриманого  вами  нашого  з  Єрмаком депутатського  запиту,  вибачився  перед  українським  народом   і добровільно  пішов у відставку.  Це не подвиг,  це нормальний крок людини, яка усвідомлює свою відповідальність перед своїм народом.

 

     Відповіді на цей депутатський запит від Президента немає. Ну, це  право  Президента,  в  нього  теж хронічна хвороба - не давати відповіді на депутатські запити.

 

     Тому я прошу,  Олександре Миколайовичу, включити на наступний тиждень  до  порядку  денного  такі питання:  перше - про недовіру уряду і Прем'єр-міністру Пустовойтенку.  Друге  -  заслухати  звіт Генерального  прокурора  України про те,  яких вжито заходів ним і Генеральною прокуратурою стосовно фактів нецільового  використання бюджетних  коштів  посадовими  особами Кабінету Міністрів України. Незалежно  від  цього  звіту   прошу   поставити   питання   перед Генеральною прокуратурою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Матвієнко Анатолій Сергійович.  Будь ласка.  За ним - депутат Удовенко. І завершуємо.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька  область).  Фракція  Народнодемократичної   партії. Шановні  колеги,  дозвольте найперше поінформувати вас про позицію фракції щодо внесеного проекту постанови.  Фракція  вважає,  що  в такій  редакції  цей проект постанови не може бути підтриманий,  і пропонує розглянути можливість прийняття його  в  іншій  редакції, вилучивши  пункт  2.  Я  звертаюся  до  авторів  проекту  - членів Комітету з питань аграрної політики,  - щоб ми не підміняли  своїм рішенням дії інших структур нашої влади, бо це не лише підміна, це ведмежа  послуга.  Я  вважаю,  що  нам  не   потрібно   створювати прецедент,  щоб  Верховна Рада брала на себе відповідальність,  як сіяти і як збирати.

 

     Ми пропонуємо залишити пункти 1,  3,  проте  в  пункті  3  ми пропонуємо  зауважити  й про те,  щоб спрямувати частину коштів на закупівлю гербіцидів для збереження вже посіяного врожаю, найперше фунгіцидів. Це перше.

 

     І друге.  У  пункті  3  ми пропонуємо передбачити і механізм, який гарантував би ефективність використання позики.  Ми не можемо сьогодні  надавати  позику  або  матеріальні  кредити неефективним господарям.  Це  марнотратство.   Потрібно   відпрацювати   чіткий механізм виділення ресурсів саме ефективним господарям,  надати їм можливість використовувати ці ресурси,  беручи в оренду в тих, хто не  може  ними  розпоряджатися.  У  тому  числі  передбачити  і як допомогу оборотні кошти МТС як державних структур.

 

     Щодо пункту  4.  Ми  просили  б  доручити  Рахунковій  палаті здійснити  перевірку  використання  не лише бюджетних коштів,  а й резерву за 1998  рік  і  перший  квартал  1999  року,  і  не  лише Мінагропромом,  а  в цілому всіма без винятку структурами,  у тому числі й  комерційними,  і  не  тільки  техніки  по  лізингу,  а  й матеріально-технічних    ресурсів    для    сільськогосподарського виробництва. Чому?

 

     Справа в тому,  що більшість успішно діючих структур, які так багато  намагаються  розповісти,  що  вони  зробили  для  України, збагачуються за рахунок бюджетних коштів та за рахунок  роздягання або знищення села.

 

     Я хотів би отримати інформацію, скажімо, скільки пального без сплати акцизу та ПДВ завезено такими комерційними структурами,  як "Славутич"  чи  "Динамо-Атлантик",  або  скільки  цим і ряду інших структур виділено хліба з державних ресурсів і як  використані  ці кошти?

 

     Крім того,  ви  знаєте,  що  указом Президента останнім часом скасовано пільги,  але не всім.  То кому не  скасовано  і  з  якої причини? При цьому просив би такою моєю пропозицією не спекулювати і не трактувати її довільно, тим більше ставити під сумнів справді мою  палку  любов  і  підтримку футболу в цілому,  зокрема команди "Динамо" (Київ).

 

     І останнє.  Ми з року в рік слухаємо  ці  питання,  але  стан справ не поліпшується.

 

     Шановний Олександре  Олександровичу,  вам як голові комітету, очевидно,  потрібно розглядати не наслідки,  а шукати причини. Без реформи  виробничих відносин та відносин власності,  без захисту і формування свого  ринку  ми  нічого  не  вирішимо.  На  жаль,  цим проблемам  сьогодні  надзвичайно мало приділено уваги,  але тільки розв'язавши їх можна вирішити питання села.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Удовенко Геннадій Йосипович від  фракції  Руху.  Будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  На цій трибуні я, здається, другий, після Катерини Ващук, колишній голова колгоспу, і я беру близько до серця те, що сьогодні відбувається в сільському господарстві.

 

     Тільки завдяки  сільському  господарству  наша  держава  може вижити,    тому    ми    повинні    сконцентрувати    всі     свої матеріально-технічні   і   особливо  фінансові  ресурси  і  надати допомогу сільському господарству. Як це зробити?

 

     Нам треба    піти    шляхом    відродження     і     розвитку машинно-тракторних станцій (Шум у залі).  Свого часу, в 1958 році, їх ліквідував Микита Сергійович Хрущов,  бо побачив,  що  сільське господарство   вже   починає  відроджуватися,  і  на  нього  можна перекласти все,  а потім забрати від нього все,  що  тільки  можна (Шум  у  залі).  Вже  ця  програма запроваджується.  Без державної підтримки,  без державної дотації наше  сільське  господарство  не виживе! Це перше.

 

     Друге. Від   того,   що   ми   будемо   критикувати  сьогодні Міжнародний валютний фонд,  гектари не будуть  зорані  і  посіяні. Сьогодні  буде  нарада  в  Кабінеті  Міністрів,  от  там  і  треба домовлятися з цих питань.  Сьогодні ж  іще  на  тисячах  гектарів, мабуть,  бадилля  кукурудзи не зібрано.  Чи це не ганьба усім нам, особливо тим, хто ратує за відродження сільського господарства?!

 

     Ми повинні  зараз  сконцентрувати  зусилля   на   відродженні виробництва мінеральних добрив.  От,  скажімо,  комбінат "Сірка" - новий розділ Львівської області.  Могутнє було підприємство.  Якщо ми сьогодні надамо йому допомогу,  то зможемо одержати дуже велику кількість мінеральних  добрив.  Я  звернувся  до  Прем'єр-міністра України  із  запитом  стосовно  надання  допомоги цьому комбінату, проте ніякої реакції на сьогодні немає.

 

     Хотів би  також  порушити  питання  взаємовідносин  сільських районів   з   містами   обласного   підпорядкування   на  прикладі Ізмаїльського району.  В Ізмаїлі великий овочеконсервний комбінат, вся  продукція  йому поставляється сільським районом,  проте район від цього нічого не має,  кошти  спрямовуються  до  бюджету  міста Ізмаїла. Нам потрібно в законодавчому порядку, я звертаюся до вас, Олександре Олександровичу, обговорити це питання, це дуже серйозне питання - взаємовідносини.

 

     І останнє. Одержав такого листа: "Шановний пане депутате! У нас питання земельне. 10 листопада 1994 року  Президент  видав указ про безперешкодний вихід із земельними та майновими паями.  Більше року минуло,  як 80  членів  основного господарства вирішили вийти з нього.  Вся документація є.  Хто має захистити нас?

 

     Кіцманський район, село Дубівці" (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,   одну   хвилиночку.   Ми, по-моєму,  відхилилися від порядку денного.  Ми сьогодні не вибори Президента обговорюємо,  ми не політизуємо, на яку глибину орати і як  сіяти.  У нас стоїть конкретне питання:  про хід підготовки до весняно-польових робіт, а не про створення чи нестворення МТС (Шум у залі).  У нас є промовці,  які на будь-яку тему виступають. Якби питання про шахтарів - оце б говорили про шахтарів,  про посівну - те  саме.  І знову пов'язують з виборами Президента...  Та обирати Президента аж восени будемо, 31 жовтня (Шум у залі).

 

     Сьогодні вже  йде  посівна  кампанія!  Що  ми   один   одного агітуємо?! Кажуть, начебто всі винні, а Верховна Рада не винна. Ми з вами теж  винні,  я  хотів  би  нагадати  декому  про  це.  Якщо приймаємо  рішення,  постанови,  закони,  давайте  контролювати їх виконання,  а не тільки декларувати і весь час  на  одній  стороні поля грати. Давайте на своїй стороні грати!

 

     І просив  би  вгамувати  свій  запал,  давайте  з конкретного питання вести конкретну розмову.

 

     Наталія Михайлівна  взагалі  зробила  екскурс  у  потойбічний світ, не знаючи, що таке сільське господарство, хіба що з картинок (Шум у залі).  Спеціалісти на будьяку тему! Я б не взявся сьогодні обговорювати   проблеми  металургів,  шахтарів,  електронників  чи науковців,  не маючи відповідної підготовки,  глибокого  вивчення, лише на підставі цифр.

 

     Шановні колеги,  я ще раз кажу, ми ведемо конкретну розмову з конкретного питання. Ми запросили представників з усіх областей, а перетворюємо це на... навіть слово важко підібрати (Шум у залi).

 

     Я нікому для реплік,  для образ не буду надавати слова. Земля не зорана,  не сіється,  а ми тут будемо ображати, рахунки зводити один з одним.

 

     Просив би   вашої   згоди   надати  слово  представникам  від Київської та Житомирської областей. Давайте надамо їм по 3 хвилини (Шум у залi). Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 153.

 

     Слово надається    віце-прем'єр-міністру    Гладію    Михайлу Васильовичу. Будь ласка. Заступнику глави Кабінету Міністрів.

 

     ГЛАДІЙ М.В.,    віце-прем'єр-міністр    України.     Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні  народні  депутати!  Сьогодні пролунало багато конструктивної критики  і  пропозицій.  Звичайно, Кабінет Міністрів візьме це до уваги і врахує в подальшій роботі.

 

     Розумію, що  сьогодні  стоїть  питання про державну підтримку сільського господарства.  І як віце-прем'єр я  повністю  підтримую це,   але   ідеологію   підтримки  сільського  господарства  треба проводити через такі  державні  конкретні  програми,  як  "Зерно", "Цукор", "Олія".

 

     Шановні народні  депутати!  Я хочу щиро подякувати вам за те, що ви останнім  часом  прийняли  ряд  законів,  які  пом'якшили  і податковий тиск,  і взагалі ситуацію на селі. Це закони про оренду землі, про реструктуризацію і про фіксований податок.

 

     Думаю, що всі ті заходи,  які ми  зараз  вживаємо,  і  кошти, передбачені   в   Постанові   Кабінету  Міністрів  1953,  все-таки допоможуть нашим селянам з  меншими  проблемами  провести  посівну кампанію. Разом із регіонами ми зможемо профінансувати її.

 

     Зустрічаючись з  керівниками  регіонів,  ми  бачимо,  що вони додатково  виділяють  на  посівну  кампанію  майже  один   мільярд гривень. Так, ситуація досить складна, але вона сьогодні керована, щодня  і  Прем'єрміністр,  і  віце-прем'єр,  і  Міністерство   АПК працюють  над  цими  питаннями.  Я  щиро дякую за підтримку і ваше розуміння.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  у вас є  документ  (Шум  у залi).  Ну,  будь  ласка,  від  фракції  слово  має депутат Мороз, Запорізька область.  Потім я надам слово Олександру Олександровичу з проекту постанови. З місця, будь ласка.

 

     МОРОЗ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  82,  Запорізька  область). Фракція комуністів.  Олександре Миколайовичу! Я так і зрозумів, що мене сплутали з іншим Морозом.  Я записався перший на виступ, ще в п'ятницю, а мені сьогодні не надали слова. Ну хіба можна так? (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я ж вам надав  слово,  говоріть.  Три  хвилини,  будь ласка.

 

     МОРОЗ А.М.  Олександре Миколайовичу,  сьогодні обговорюється, справді,  важливе питання -  про  стан  підготовки  до  проведення весняно-польових  робіт.  Я  вам  скажу,  що  ще  три тижні тому я звертався до Міністерства агропромислового комплексу  з  проханням допомогти.  Я обраний від сільськогосподарських районів. Так от, у шести районах уже повним ходом ідуть  весняно-польові  роботи.  Ми завжди    розглядаємо    це    питання   дуже   пізно.   Необхідні пально-мастильні матеріали,  але на сьогодні районам мого  округу, зокрема  Мелітопольському району,  їх надали лише 25 процентів від потреби.  Немає  посівного  матеріалу,  не  розв'язуються  й  інші проблеми, зокрема проблеми соцкультпобуту.

 

     Повторюю, це питання на сьогодні надзвичайно актуальне,  тому я хотів би,  щоб ми питання агропромислового комплексу  обговорили глобальніше,   розробили   б   програму   виходу   села   з   цієї соціальноекономічної кризи.

 

     На мою  думку,  село  -  це  якраз  той  ланцюг,   за   який, потягнувши, можна витягти всю економіку.

 

     Тому я наполягаю,  щоб у постанові було зазначено: найближчим часом приділити якнайбільше уваги агропромисловому комплексу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Підбиваючи підсумки... (Шум у залi). Репліка? Ну, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги!  Я  хочу  подякувати  Наталії  Михайлівні  за те,  що вона згадала мене, тому що Наталія Михайлівна критикує тільки того, хто говорить по ділу. Зверніть увагу, в нас є розумні люди і справа, і зліва,  бо  всіх   критикує   Наталія   Михайлівна.   Чим   більше конструктивних пропозицій у Мороза,  тим більше йому дістається. Я хочу нагадати вам,  Наталіє  Михайлівно,  коли  наприкінці  роботи Верховної   Ради  попереднього  скликання  я  запропонував  Засади внутрішньої економічної політики,  які формували стратегію  виходу України  з  кризи,  ви  були  першою,  хто виступив проти.  Як вас розуміти?  Незрозуміло: ви критикуєте уряд, а голосуєте за, то чиї ж замовлення ви виконуєте, на кого ви працюєте? Я вам дякую (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу уваги! Я думаю, що і доповідь міністра,  і його відповіді,  і виступи керівників фракцій і голів комітетів,  і  співдоповіді  Олександра  Олександровича  Мороза  і Валентина Костянтиновича Симоненка - це,  безперечно,  реальність, це те,  що сьогодні  діється  в  державі.  Але  скільки  б  ми  не займалися закликами,  закликанням,  ми внесли це питання для того, щоб прийняти таку постанову,  яка б відіграла конструктивну роль у проведенні комплексу весняно-польових робіт.

 

     Ефективність, про яку я і ви говорили,  залежить від того, як уряд розуміє,  що таке агропромисловий комплекс. І я не помилився, коли  сказав,  що  уряд не розуміє,  бо,  якби розумів,  сьогодні, мабуть,  по-іншому ставилися б до годувальника і,  як  кажуть,  до весняного дня, який рік годує.

 

     Комплекс весняно-польових  робіт не вимірюється якимось одним показником,  це комплекс ефективних заходів,  з чітко  визначеними строками проведення робіт.  І якщо ми будемо сіяти хліб у травні - це теж весняно-польові роботи,  але тоді вже сіяти його не  треба. Якщо  ми посіємо буряк у кінці квітня - на початку травня - це теж польові роботи,  але вони не дадуть врожаю. Це 50 процентів втрати врожаю,  так  само,  як весняна оранка,  - теж 50 процентів втрати врожаю.

 

     Чому я  кажу  про  цю  просту  істину?  Не  для   того,   щоб похизуватися,  ніби  я  знаю,  а  хтось  не  знає.  Ні!  Ви всі чи більшість знаєте це.  Просто я хочу ще раз підкреслити, що уряд не розуміє,  що  таке  ранню  групу  посіяти  в  південних регіонах у лютому,  чи в центральній частині -  у  березні,  чи  в  західному регіоні - на початку квітня.  Це різні речі, це різна ефективність при одних і тих же витратах,  але витрати будуть великі, а віддача мізерна. Ось про що йдеться.

 

     Тому мізерну  допомогу,  яка передбачена в постанові,  проект якої пропонує комітет,  сьогодні потрібно прийняти.  І  взяти  під контроль, щоб це було виконано.

 

     Але, шановні колеги, тут правильно хтось помітив, якщо пальне буде надходити в травні,  то воно потрібне буде вже на  серпень  - вересень.  Якщо  на  посівну  кампанію  потрібно 2,6 мільйона тонн світлих,  то,  мабуть,  треба  з  трибуни  сказати,  що   сьогодні необхідно  призупинити  весь  рух  у республіці,  весь транспорт у містах і направити пальне на село.  От тоді буде  ефективність.  А якщо  сьогодні  з  цієї  трибуни  мовиться про один трактор чи про тисячу тракторів,  то це недержавна розмова. Нам потрібно прийняти таку  постанову:  100-120  тисяч  тракторів  -  у рік,  8-10 тисяч комбайнів - у рік.  І  тоді  контролювати  її,  а  не  благати  чи звинувачувати  когось.  Ось  що нам потрібно.  Шановні колеги,  до президентських виборів і далеко, і близько. Я не знаю, як і кожний з  вас,  кого народ обере своїм поводирем на майбутні п'ять років, але знаю одне:  якщо хліб,  буряк,  корма тощо не  будуть  посіяні вчасно, народ відмовиться і від нас, і від Президента. Оце я знаю. Адже голодний народ про  майбутнє  не  думає.  А  якщо  ми  будемо сподіватися на когось,  звинувачувати один одного,  то цьому ми не зарадимо.

 

     Нам потрібно об'єднати зусилля і  законодавчої  і  виконавчої гілок  влади,  сісти  разом  і  відпрацювати  національну програму розвитку,  по роках її розписати, а потім визначитися з поводирем, який її запроваджуватиме в життя.

 

     Спасибі.

 

     А зараз слово з проекту постанови надається Морозу Олександру Олександровичу.

 

     МОРОЗ О.О.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!    Шановні депутати!   Комітет  пропонує  на  ваш  розгляд  проект  Постанови Верховної Ради України про інформацію Кабінету Міністрів про  стан підготовки  до  проведення  весняно-польових  робіт  у  1999 році. Стосовно цього проекту було чимало зауважень.  Два з них я виділив би  особливо.  Ідеться про пропозицію депутата Альохіна і депутата Кириленка про доповнення цього проекту пунктом стосовно того,  щоб не   дозволяти   Кабінету  Міністрів  відраховувати  10  процентів амортвідрахувань з  платників  фіксованого  сільськогосподарського податку.

 

     Тобто таку пропозицію (документ вам розданий) можна внести до проекту постанови і прийняти.

 

     І пропозиція  депутата  Матвієнка  від   фракції   НДП.   Він посилається  на пункт 4 щодо доручення Рахунковій палаті Верховної Ради відносно перевірки використання не тільки бюджетних коштів, а й  ресурсів  держрезерву,  і  всіх  механізмів,  які  пов'язані  з постачанням нафтопродуктів для села і використанням зерна  з  цією метою, і таке інше.

 

     Вважаю, що  можна  було  б  такими  пунктами проект постанови доповнити, але перед цим треба прийняти його за основу. Якщо можна просто  за  змістом  врахувати  пропозиції  Матвієнка і пропозиції Альохіна до пункту 1,  то прийняти в цілому.  А якщо ні,  то  тоді доручити  комітету доопрацювати проект з урахуванням цих зауважень та інших і  остаточно  прийняти  вже  на  наступному  засіданні  у вівторок.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  проект постанови за основу. Прошу підтримати.

 

     "За" - 265. Прийнято.

 

     Шановні колеги,  Олександр Олександрович має рацію.  У мене є письмові пропозиції депутатів Черенкова,  Довганя,  Кирильчука, ще вносили пропозиції депутати,  керівники фракцій.  Безперечно,  3-4 дні  вже  не  зроблять погоди.  Можливо,  нехай комітет Олександра Олександровича доопрацює  проект,  врахує  все  це,  а  наступного вівторка   ми   проголосуємо   першим  питанням,  приймемо  проект постанови в цілому.  Я думаю,  і Кабінет Міністрів, і Міністерство АПК   до   цього   підключаться.   Хто  за  цю  пропозицію,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 271.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Питання, яке вносили, ми розглянули. Спасибі.

 

     Керівники фракцій,  голови комітетів і всі,  кого ви вважаєте за  потрібне,  запрошуються до залу засідань Кабінету Міністрів на 14 годину.

 

     На все краще!