Стенограма пленарного засідання

03 березня 1999

 

                      ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  3  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості  і  запрошені,  працівники  преси!  Доброго  ранку, громадяни  України!  Розпочинаємо   чергове   пленарне   засідання Верховної Ради.

 

     Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 314 народних депутатів.

 

     Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Прохання до    тих   народних   депутатів,   хто   не   встиг зареєструватися: будь ласка, займіть свої робочі місця.

 

     А зараз дозвольте мені оголосити запити народних депутатів.

 

     Група народних  депутатів  звертається  до   секретаря   Ради національної безпеки і оборони,  Прем'єр-міністра України стосовно загрози національній безпеці держави,  захисту вітчизняного  ринку та товаровиробника у зв'язку з ліквідацією Держстандарту України.

 

     Думаю, це ми вже приїхали, якщо і Держстандарт ліквідовуємо.

 

     Я прошу  підтримати  цей запит.  І не просто підтримати - нам потрібно повернути Держстандарт,  бо держава  без  нього  не  може бути.

 

     "За" - 198.

 

     Рішення прийнято.

 

     Фурдичко Орест   Іванович   звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  виплати  заробітної  плати,  пенсій  та   інших соціальних виплат працівникам бюджетної сфери і мешканцям гірських районів Львівської області.

 

     Павловський Михайло Антонович звертається до Прем'єр-міністра України щодо невиконання вимог законодавства та постанови Кабінету Міністрів  України  стосовно  виділення  коштів   спадкоємцям   на поховання померлих вкладників Ощадбанку України.

 

     Друзюк Світлана   Олександрівна   звертається   до   Прем'єр- міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно     надання    допомоги    населенню    Саратського    та БілгородДністровського  районів  Одеської  області  у  боротьбі  з підтопленням населених пунктів.

 

     Яценко Володимир  Михайлович  звертається до Прем'єр-міністра України стосовно затримки із виплатою пенсій за грудень 1998  року військовим  пенсіонерам  у місті Коростені Житомирської області та щодо правомірності погашення  заборгованості  із  виплати  пенсій, заробітної   плати   працівникам  бюджетних  установ  Житомирської області.

 

     Семенюк Валентина Петрівна  звертається  до  Прем'єр-міністра України  щодо  порушення  законодавства  при  ввезенні  в  Україну генетично модифікованих харчових продуктів.

 

     Сафронов Станіслав     Олександрович      звертається      до Прем'єр-міністра   України  стосовно  затримки  із  виплат  пенсій ветеранам  Збройних  Сил  у   Дніпропетровській   і   Житомирській областях.

 

     Група депутатів (Онопенко,  Левцун,  Шушкевич) звертається до Прем'єр-міністра  у  зв'язку  з  невиконанням  Постанови  Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року

 1427 про   порядок   компенсації   працівникам   втрати   частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

 

     Народний депутат   Олійник   Борис   Ілліч   звертається   до Прем'єр-міністра    України    стосовно    Переяслав-Хмельницького державного заповідника, одного із найбільших у нас в Україні.

 

     Я прошу підтримати ці всі запити до Прем'єр-міністра.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Лісогорський Олексій  Іванович  звертається  до  Генерального прокурора  України  стосовно  навмисного  зволікання  з  розглядом слідчо-прокурорської  справи  про зловживання службовим становищем голови правління КСП "Світанок" Харківської області.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради   України   інформую,  що  представляти  депутатську  фракцію "Громада"  уповноважено  народних  депутатів  України  Єльяшкевича Олександра   Сергійовича,   Косаківського   Леоніда   Григоровича, Полякова Сергія Васильовича,  Сушкевича Валерія Михайловича, Чайку Віктора Володимировича і Шишкіна Віктора Івановича.

 

     Прохання до  народних  депутатів  записатися на виступи.  Чи, можливо, будемо працювати без розминки?

 

     Шановні колеги!  Хто  за  те,  щоб  не   проводити   сьогодні розминку, прошу проголосувати. У нас багато питань.

 

     "За" - 97.

 

     Майже одноголосно.

 

     Шановні колеги! Запишіться, будь ласка (Шум у залі).

 

     Я прошу уваги. Депутат Хмельовий. За ним - депутат Черенков.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передать слово депутату Пасечной Людмиле Яковлевне.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов  Украины.  Уважаемые народные депутаты!  Я хочу обратить внимание всех вас на тот факт, что при принятии Закона Украины о Государственном бюджете на  1999 год  31  декабря 1998 года мы с вами 307 голосами проголосовали за выделение  из  госбюджета  500  миллионов  гривень  на   частичное выполнение   статьи  57  Закона  об  образовании.  Эта  статья  не выполняется и не финансируется правительством с  1996  года.  Хочу напомнить,  что  именно благодаря фракции коммунистов была принята статья 4 Закона о  Госбюджете,  где  предусмотрено  выделение  0,5 миллиарда   гривень  на  выполнение  статьи  57  в  части  выплаты учителям,  преподавателям техникумов и вузов надбавок  за  выслугу лет.

 

     В настоящее  время  во  фракцию  коммунистов  поступают сотни телеграмм, обращений, приезжают делегации работников образования с вопросом  - почему правительство не выполняет уже принятый закон о бюджете?  Вся Украина слышала о выделении  бюджетных  средств  для реализации Закона об образовании. Стенограмма пленарного заседания также  подтверждает  это  решение  и  согласие   Премьер-министра, министра   финансов,  председателя  бюджетного  комитета  и  ваше, уважаемый  Александр  Николаевич.  Однако  до  настоящего  времени Кабинет Министров и лично Премьер-министр Пустовойтенко игнорируют наше с вами,  уважаемые народные депутаты,  решение. Кто же дал им право  отменять  решение  Верховной  Рады?  Почему  до  настоящего времени Министерством финансов не разработан  механизм  реализации принятого  закона  о  бюджете в части выделения этих 500 миллионов гривень? И кто ответит за такую волокиту?

 

     Фракция коммунистов требует, чтобы вопрос о выполнении статьи 57 Закона об образовании был рассмотрен на сессии, и настаивает на том,  чтобы рассмотреть его как неотложный,  поскольку,  Александр Николаевич,  он есть у нас в повестке дня работы третьей сессии. В областях,  городах,  районах сейчас проходит принятие бюджетов.  А этот вопрос в нашем государстве не урегулирован правительством.

 

     Считаем, что  надо  дать  поручение  Генеральной  прокуратуре Украины разобраться и привлечь к  ответственности  фальсификаторов принятого нами Государственного бюджета.

 

     Уважаемые народные   депутаты!   Нашего   решения   ждут  все работники сферы образования,  а не отдельные регион или коллектив. Александр Николаевич! Прошу мое предложение поставить на поименное голосование. И фракция коммунистов в целом настаивает на этом же.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  подайте мені  сформульовану  пропозицію. Шановні колеги!  Вибачте,  я просив би записатися на виступи, тому що я не встиг сказати, коли вже висвітили. Запишіться, будь ласка, хто хоче виступити.

 

     Висвітіть список,   будь   ласка.  Спасибі,  досить.  Депутат Черенков. За ним - депутат Роєнко.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область). Прошу передать слово депутату Борису Олийныку.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую.  Шановні  колеги! Кілька   нових  аспектів  щодо  компенсації  каторжанам.  У  заяві міжнародного і національних союзів в'язнів,  адресованій німецькій стороні,  зокрема,  твердиться:  жертви  нацизму вважають проблему компенсаційних виплат принципово не вирішеною ні в юридичному,  ні в економічному, ні в морально-етичному плані, тим більше що думкою переслідуваних ніхто ніколи не цікавився.  Все чинилося без їхньої участі. Тонка і делікатна проблема компенсаційних виплат може бути вирішена  за  дотримання  обов'язкових  умов,  зокрема  таких   як (цитую):     "неприпустимість    дискримінації    потерпілих    за національним,  етнічним принципом,  а також за принципом  "хто  де мешкає" - до громадян Західної Європи одне ставлення,  до громадян Східної  -  інше;  ліквідація  багатократної   різниці   у   рівні матеріальної   підтримки   жертв  переслідувань  з  різних  країн; дотримання норм виплат,  які застосовувалися до громадян  Західної Європи;   створення   єдиного   загальнонімецького   фонду  виплат компенсацій   країнам   СНД   та    Балтії,    діяльність    якого плануватиметься,  спрямовуватиметься  та контролюватиметься урядом ФРН;  перегляд термінів позовної давності, визнаних Конституційним судом Німеччини, стосовно пред'явлення претензій підприємствам, на яких у період війни трудилися трудівники-невільники,  закінчується 30   березня   цього   року;   термінове  проведення  міждержавних білорусько-російсько-українсько-німецьких     переговорів     щодо остаточного  врегулювання  проблеми  компенсаційних виплат жертвам переслідування із країн СНД та Балтії".

 

     І, нарешті,  головне.  Все пов'язане (цитую):  "з  вирішенням питання  про компенсаційні виплати має відбуватися за обов'язковою участю громадських організацій в'язнів. За них і замість них ніхто не  може  і  не  має права говорити і діяти.  Своїх повноважень ми нікому не передавали.  Громадські організації в'язнів є юридичними особами.  Аби  забезпечити  фінансову і моральну чистоту вирішення проблеми компенсаційних виплат,  закликаємо  німецьку  сторону  не вести  жодних  консультацій  та переговорів без участі повноважних представників громадських організацій".

 

     Ця вимога зумовлена тим,  що є факти,  коли  до  благородної, зболеної  справи  прилипають  різні  посередники,  які намагаються нажитися на людському горі.

 

     Отже, всім владним структурам треба вести  переговори  тільки за   безпосередньої   участі   повноважних   представників   жертв передслідувань.

 

     Зрештою, украй необхідно прийняти і закон,  який би  визначив статус потерпілих та їхній соціальний захист.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Удовенко. Будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати! Я на продовження того, про що сказав Борис Ілліч.  Ця ж сама тема,  заспокойтесь,  будь ласка (Шум у залі).  Я від комітету,  я - голова комітету  і  маю  право виступити у Верховній Раді.

 

     На адресу  комітету  надходять  численні колективні звернення від громадян  України  -  малолітніх  в'язнів  нацизму.  Ці  листи неможливо читати спокійно, адже пишуть у переважній більшості люди похилого  віку,  дитинство  яких  було   понівечене   фашистськими таборами,   хворі   пенсіонериінваліди,   що   без   перебільшення знаходяться у вкрай скрутному матеріальному становищі.

 

     У цих зверненнях висловлюються пропозиції щодо  законодавчого забезпечення   прав   малолітніх   в'язнів  нацизму.  Йдеться  про прискорення  прийняття  закону   України   про   жертви   фашизму. Порушується  питання своєчасної справедливої виплати компенсацій з боку ФРН та збільшення їх розміру. Це те, що говорив Олійник, що ж тут поганого я вам кажу? Чого ви на Удовенка накидаєтеся весь час?

 

     Як відомо,  Україна,  яка  потерпіла від нацистської агресії, отримала незначну суму  відшкодувань.  Ви  проти  цього,  товариші комуністи?!  В той же час громадяни західних країн ще в 70-ті роки одержали компенсаційних виплат у десятки  разів  більше.  Останнім часом   збільшилася   також  кількість  звернень  від  громадських організацій,  які  представляють   інтереси   малолітніх   в'язнів фашизму.  В  них порушуються питання щодо утворення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року  української частини  спільної українсько-німецької робочої групи.  Звертається увага на те,  що цим розпорядженням не передбачено участі в роботі української частини громадських організацій.

 

     На думку  заявників,  участь громадських організацій у роботі української частини сприятиме  об'єктивному  і  надійному  захисту інтересів   жертв   нацизму,   невідкладному   вирішенню   питання компенсаційних виплат на справедливій основі.  У них ідеться також про  збільшення  розміру  компенсаційних  виплат  з боку Німеччини громадянам України, малолітнім в'язням.

 

     Комітет звернувся до Кабінету Міністрів із проханням залучити до    роботи   української   частини   представників   громадських організацій. Проте такого звернення недостатньо. Враховуючи, що це питання набирає гострого і надзвичайно важливого характеру,  прошу вас,  шановний  Олександре  Миколайовичу,  звернутися   також   до Кабінету   Міністрів  стосовно  залучення  до  роботи  української частини зазначеної робочої групи громадських організацій  колишніх малолітніх в'язнів нацизму.

 

     Цю заяву  зробив Геннадій Удовенко - голова Комітету з питань прав людини.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним - депутат Левченко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська   область).   Фракція   комуністів   України.   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Перебуваючи в окрузі,  я мав зустріч із лікарями уманської  міської  лікарні  та хворими  на туберкульоз.  Вражає та ситуація,  яка склалася тут із лікарняними  закладами.  Всього  58  копійок  на  одного   хворого виділяється для того,  щоб його лікувати й харчувати.  А навіть за мінімальними розрахунками для лікування треба 10 гривень.

 

     Шановний Олександре Миколайовичу! Ще 2 вересня  я просив,  щоб ми на засіданні Верховної Ради заслухали питання  про  стан  охорони  здоров'я  в  Україні,  провели   такі парламентські слухання. Ви ж навіть не поставили мою пропозицію на голосування. Я прошу це врахувати і поставити її на голосування. А далі  прошу  передати  слово  члену  нашої фракції депутату Буйку, оскільки в мене залишився час.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  не морочте мені голову з  передачею  слова. Одну  хвилину  говоримо.  Ми  тут  займаємося  не тим,  чим треба. Передати слово!..

 

     Будь ласка. Але давайте більше цього не робити.

 

     БУЙКО Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України    у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та   інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Донецкая  область.  Уважаемые  депутаты!  26 февраля нынешнего года в Донецкой области  состоялось  выездное  заседание Комитета Верховной Рады Украины по делам пенсионеров,  ветеранов и инвалидов.

 

     Была проанализирована  проводимая   в   области   работа   по выполнению  законодательства  о  статусе  ветеранов и гарантиях их социальной защиты.  Через этот анализ рассматривался  вопрос  и  о том, как это законодательство реализуется в целом по Украине.

 

     Благодаря усилиям местных властей в области есть определенные позитивные результаты.  Однако хотелось бы заострить  внимание  на следующих вопросах. Вопервых, Донбасс продолжает обеспечиваться по остаточному  принципу.  Останавливаются   шахты.   Позавчера   уже вынуждены  были  выйти  из  забоев  горняки  шахт имени Абакумова, Лидиевки.  Я уже не  говорю  о  положении  в  Торезе,  Дзержинске, Селидово,  Горловке,  Шахтерске  и других чисто шахтерских городах Донбасса.

 

     Если рассмотреть госбюджет,  то в отношении Донбасса он носит явно  дискриминационный  характер и не отвечает интересам ни самих шахтеров, ни всего населения Донецкой области.

 

     Кроме того,  совершается нарушение  Закона  о  Госбюджете.  В частности,  поступления  от  подоходного  налога  не оставляются в бюджете области в обеме 100 процентов:  50 процентов их  забирает Киев,  еще  сколько-то  -  Чернобыль.  Области возвращается только 20-30 процентов этих средств,  хотя мы знаем,  что основная  масса ликвидаторов находится как раз в Донецкой области.

 

     И о  пенсиях.  Я  должен доложить,  что шахтерам по произволу Министерства угольной промышленности выплачивается зарплата,  а  в Пенсионный  фонд  вместо  32  процентов  по  приказу  министерства отчисляется максимум 10 процентов.

 

     Военным в Донецкой области пенсию вообще  перестали  платить, что создает крайне напряженную обстановку в Донецком регионе.

 

     Поэтому вношу два предложения: заслушать немедленно министра  угольной  промышленности  Тулуба  и внести коррективы в Государственный бюджет Украины.

 

     ГОЛОВА. Я депутата Левченка оголошував. Є Левченко?

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Масенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. За ним - депутат Філіпчук.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні  колеги  депутати! Останнім  часом  я  був  учасником  декількох  нарад   за   участю Президента. Я помітив, що він багато про що не знає, що робиться в нас у державі.

 

     Так, на  Всеукраїнських  зборах  селян  він  із   здивуванням сприйняв  повідомлення,  що на селі дуже часто припиняється подача електроенергії,  і миттєво зреагував на це,  звільнивши  з  посади міністра.

 

     Під час  наради  й  зустрічі  в  Полтаві 22 лютого цього року Президент  також  із  здивуванням  довідався,  що  Полтавщині  для проведення   комплексу   весняно-польових   робіт   не   надходять мінеральні добрива, пально-мастильні матеріали, кошти.

 

     Виходячи з цього,  я зрозумів,  що Президент у нас  -  хороша людина,  просто  він  не  знає,  що  робиться в державі через свою зайнятість, і найбільше - через поїздки за кордон.

 

     Тому я  сьогодні  хотів  би  нагадати  Президентові  про  ряд негараздів у державі,  про які він не знає. Може, від цього будуть якісь зрушення на краще.

 

     Перш за все,  пенсіонери мого виборчого  округу  (Лубенський, Хорольський,  Оржицький і Семенівський райони Полтавської області) вже   сім   місяців   не   отримують   пенсій.    Практично    всі сільськогосподарські  підприємства  доведені  до  критичної  межі. Заводи "Комунар",  "Комсомолець", "Лічмаш", "Хіммаш", "Хімфарм" та інші  підприємства  міста  Лубен  та  інших  райцентрів  також  не працюють,бо теж доведені до критичної  межі.  Тисячі  безробітних, обездолених  людей  не  мають  найнеобхіднішого для життя.  І така картина спостерігається по всій Україні.

 

     Поряд з цим у кожному районі  створюються  якісь  незрозумілі нові  структури  для  надання соціальної допомоги,  які займаються передвиборною підготовкою,  аналізом  того,  хто  із  громадян  як голосував  під час парламентських виборів 1998 року.  На утримання цих структур витрачаються значні кошти,  невідомо  тільки  з  яких джерел.  Керівники виконавчої влади обласного й районного рівнів у реальність  курсу  ринкових  реформ  не   вірять,   але   офіційно підтакують   Президентові.   Вся   діяльність   виконавчої   влади спрямована  не  на  оновлення  і  піднесення  виробництва,  а   на стягування  непопулярними  методами  із  виробничників податків до казни та платежів до різних фондів.

 

     Незважаючи на  норми  Конституції,  рішення   Конституційного Суду,  в  медичних  установах  беруть  плату  за надання допомоги. Повсюдно правлять бал  посередники  й  комерційні  структури,  які наживаються на товаровиробниках.

 

     Хотів би  повідомити Президентові іще одне.  Напередодні його візиту  на  Полтавщину  по  шляху  його  слідування  виплачувалися пенсії. Звісно, я розумію, що він про це не знав, як не знав і про те,  що біля Будинку рад у Полтаві його чекали  майже  дві  тисячі полтавчан,  до яких він так і не підійшов,  і не поговорив з ними. Доводячи це все до відома Президента,  я  водночас  прошу  і  вас, Олександре  Миколайовичу,  поставити на голосування мою пропозицію про створення депутатської комісії,  яка б  з'ясувала,  що  то  за структури створюються...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Я думаю,  це Верховна Рада,  а не слідча комісія.  Давайте займатися тим,  чим нам  слід  займатися. Депутат Філіпчук. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух   України.  Шановні  депутати,  представники  засобів  масової інформації,  співвітчизники!  Завтра  виповнилось  би   50   років великому  митцю і сину України Володимиру Івасюку.  Урочистості по вшануванню пам'яті Володимира Івасюка розпочинаються  сьогодні  на його батьківщині в Чернівцях,  у музично-драматичному театрі імені Ольги  Кобилянської,  а  4  березня  в   Кіцмані,   де   народився композитор, буде відкрито пам'ятник.

 

     Осяявши повагою рідне слово, материнську пісню, він дуже рано відійшов  з  життя,  але   встиг   створити   унікальний   доробок української культури,  української пісні,  української духовності. Але Володимир Івасюк - це не лише  талант  і  трагедія  життя.  Це передусім символ творчості справжнього митця-патріота,  який жив в Україні,  жив для України і в ім'я України.  Його  пісні  облетіли весь  світ,  вони  були в репертуарах найвідоміших співаків різних країн,  зробивши вмить українське слово й музику доступними  іншим народам, нашим землякам, яких доля розкидала по світах.

 

     Здавалося б,  важко  серед  таких  мистецьких  талантів,  які подарувала  буковинська  земля  над  Черемошем  і   Прутом   (Іван Миколайчук,  Назарій Яремчук, Софія Ротару, Василь Зінкевич, Павло Дворський,  Оксана Савчук,  Іво Бобул, Лілія Сандулеса, Ані Лорак, Дмитро Гнатюк,  Андрій Шкурган),  окремо вичленити ім'я Володимира Івасюка.  Але мусимо по справедливості це  зробити,  щоб  у  цьому живому,  ще,  на жаль,  чи не єдиному живому організмі, він зайняв своє особливе місце, оскільки подарував не лише новий жанр естраді й   народній   пісні,   а,  успадкувавши  традиції  своїх  великих попередників - Лисенка,  Воробкевича,  Стеценка,  - створив  образ сучасника,   який   талантом  і  патріотизмом  зробив  більше  для українського  відродження,  ніж  багато  політичних  партій  разом узятих.

 

     Але ми  сьогодні  не  лише  віддаємо  шану  й  повагу великій людині.  Ми мусимо взяти на себе і борг совісті, щоб у ці ювілейні дні нашого великого сучасника Івасюка,  нашого славетного Шевченка ми могли б відповісти за незроблене,  за забуте,  за зігнороване в нашій культурі. Мусимо відповідально усвідомити, що для збереження талантів України, як би не було важко, нам треба сьогодні зберегти і  сільську  школу,  і  бібліотеку,  і  народний  дім,  і  будинок культури.  Зробити так,  щоб  у  нашому  телеефірі  гідно  звучала українська  мова,  займалася  б  сьогодні  наша  талановита молодь культурою нашого народу,  а не іноземним  шлягером;  щоб  не  лише держава,  а  й  український бізнесмен і багатий земляк влаштовував шоу-бізнес і  фестивалі,  не  забуваючи  про  вітчизняні  ціннісні орієнтації. І щоб мораль і державна відповідальність спонукали нас вчити талановитих дітей не за гроші, щоб міграція розуму за кордон не  відбувалася  так  страшно,  як  це  відбувається  в незалежній Україні, щоб не відривали від старого і малого часто єдине джерело зв'язку з державою, світом - українське мовлення...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Тому я,  Олександре Миколайовичу, звертаюся до вас і до депутатів Верховної Ради,  щоб зараз,  у  цей  світлий  і чистий 50-річний ювілей Володимира Івасюка,  просити Верховну Раду надіслати  вітальну  телеграму  на   батьківщину,   на   Буковину, видатного й талановитого сина України Володимира Івасюка.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Георгію Георгієвичу,  підготуйте,  будь ласка, текст. Це ми зробимо.

 

     Депутат Журавський (Шум у залі).  Я прошу,  не збурюйте  зал, будь ласка. У нас це питання стоїть у порядку денному. Ви весь час напрошуєтеся не на те, на що потрібно.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Учора  одним  із  відомих   депутатів   була   допущена некоректність  по  відношенню до тих народних обранців,  які вірні папському престолу,  як і до віруючих Української грекокатолицької церкви, яка об'єднує близько 5 мільйонів громадян України та майже 1,5 мільйона  віруючих  Римсько-католицької  церкви  в  Україні  - церкви-мучениці.

 

     Ці церкви  за роки Радянської влади були фактично знищені.  І нищилися з ініціативи тих,  хто,  вступаючи до КПРС,  брав на себе зобов'язання  боротися  проти  так  званого "релігійного дурману". Багато хто з тих людей сьогодні змінився, пішов до церкви, повірив у Бога.  Але дехто,  як і в цьому залі,  досі заявляє,  що релігія буцімто опіум для народу. Хай Бог їх простить. Може, колись і вони навернуться  до  Святого Письма і змінять свою позицію.  Я не знаю жодного солідного політика у світі (незалежно від  віросповідання: православного,  іудея, магометанина), якого цінував би світ і який би висловлював презирство до Папи Римського.  Оскільки в  Києві  є нунціатура, посольство Ватикану в Україні, і кожне неповажне слово про  Папу,  висловлене  з  трибуни  вищого  законодавчого   органу України,  може негативно вплинути на її імідж,  то я, користуючись нагодою,  хочу вибачитись перед Папою за мого колегу по  Верховній Раді. Він не відав, що говорив.

 

     Учора було   сказано  про  те,  що  намічається  приїзд  Папи Римського  в  Україну.  Ця  дезінформація  була  поширена  головою Держкомрелігії паном Віктором Бондаренком.  Йому, як нікому, варто було б знати,  що приїзд такої  поважної  людини  як  Папа,  глави держави  Ватикан,  готується заздалегідь - щонайменше за рік.  При цьому його візит погоджується з провідною конфесією країни, якою в нас була,  є і буде Українська православна церква.  Наскільки мені відомо,  цей візит з  нею  ніхто  не  погоджував.  До  речі,  Папа Римський вже побував у Прибалтиці, у країнах Центральної і Східної Європи, у мусульманських державах і в Ізраїлі. І скрізь це йшло на користь християнству, піднімало інтерес до нього. Усі ми християни

- чи то православні,  чи католики,  чи то протестанти -  віримо  в одного  Бога,  ходимо  під  одним  Богом.  Якщо ми справді у своїх справах будемо  усвідомлювати  відповідальність  перед  Богом,  як записано в нашій Конституції, то відродимо Україну.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Усі пропозиції,  які були висловлені,  ми,  безперечно, врахуємо і дамо відповідні доручення Кабінету Міністрів, і міністерствам, і державним комітетам.

 

     І прохання поставити на голосування дві пропозиції - депутата Пасечної про те, щоб 9 березня на Дні уряду розглянути питання про освіту.  Ми  не можемо розглядати це питання 9 березня,  для цього потрібні   відповідне   попереднє   погодження   даного   питання, відповідна підготовка і відповідні строки.

 

     Щодо доручення Генеральному прокурору стосовно фінансування з бюджету 500 мільйонів гривень,  визначених у  бюджеті  на  потреби освіти.  Таке  доручення  ми  дамо,  я  думаю,  це  голосувати  не потрібно.

 

     _______________

 

     А зараз  переходимо  до  розгляду   проекту   Постанови   про приєднання  Верховної  Ради  України до Угоди про Міжпарламентську Асамблею держав-учасниць СНД.

 

     Слово надається Симоненку Петру Миколайовичу. Будь ласка.

 

     Одну хвилинку,  Петре Миколайовичу!  Щодо НБР справді питання правильно  порушуєте.  Сьогодні вранці відбулася розмова з Василем Васильовичем, з Президентом, і вони мене попросили доопрацювати це питання   з   урахуванням   внесених   учора  зауважень  (особливо Омельченком Григорієм Омеляновичем)  і  на  наступному  пленарному тижні повернуться до нього, щоб прийняти в першому читанні.

 

     Тому цю   пропозицію  було  прийнято.  Це  пропозиція  Василя Васильовича і Президента.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів. Шановні народні депутати! Ніхто сьогодні  не буде заперечувати того,  що авторитет України значною мірою залежить  від  її  зовнішньополітичної  діяльності.  Питання приєднання Верховної Ради до АлмаАтинської Угоди про МПА для нас з вами не нове.

 

     Історія взаємних контактів і співпраці Верховної Ради України як   із   парламентами   інших   країн,  так  і  безпосередньо  із Міжпарламентською Асамблеєю підтверджує доцільність,  більше того, необхідність їх подальшого розвитку.

 

     Верховній Раді   слід   зараз   визначитися   щодо  участі  в Міжпарламентській Асамблеї ще й тому,  що  навколо  цієї  проблеми з'явилося  чимало чуток,  пліток,  політичних заяв,  а то й просто інсинуацій.

 

     Одразу потрібно  зазначити,  що  рішення   щодо   економічних зв'язків,   економічної   інтеграції,  політичного  чи  оборонного співробітництва в рамках СНД приймаються лише Президентом України, Кабінетом  Міністрів  України  та  іншими  структурами  виконавчої влади,  які,  до речі,  сьогодні представлені майже  в  60  із  74 робочих органах СНД.  Міжпарламентська Асамблея - лише один із цих 74 органів.

 

     Верховна Рада,  як  ви  знаєте,  тільки  ратифікує   в   разі необхідності  ці  угоди,  знову  ж  таки  за поданням Президента і Кабінету Міністрів.

 

     Що стосується безпосередньої участі нашої  Верховної  Ради  в процесах,  що  відбуваються  в СНД,  то вона може бути реалізована тільки в Міжпарламентській Асамблеї як дорадчому органі, по суті - міжнародній  громадській  організації,  документи  якої  мають  не зобов'язуючий,  а рекомендаційний характер.  Але,  на жаль, і цієї можливості ми в повному обсязі сьогодні не маємо.

 

     Потрібно підкреслити ще одну тему, яка зараз була ініційована в  Міжпарламентській  Асамблеї,  -  це   занепокоєність   розривом зв'язків   між  закладами  та  діячами  культури,  освіти,  науки, особливо в галузі високотехнологічних знань,  де, до речі, Україна значний  час займала передові позиції.  Ця діяльність у подальшому може отримати розвиток  і  навіть  матеріалізуватись  у  прийнятті цілого   комплексу  законодавчих  актів,  націлених,  зокрема,  на розвиток інтеграції в галузі точних наук, космічних досліджень, що буде  відповідати інтересам кожної держави окремо,  у тому числі й України.

 

     Для цього Міжпарламентською Асамблеєю запропоновано розробити модель  законодавства  про  захист  високих технологій,  здійснити відповідні   координуючі   заходи    щодо    формування    єдиного загальноосвітнього та наукового простору.

 

     У полі  зору  Міжпарламентської Асамблеї постійно знаходяться питання координації співробітництва  у  боротьбі  зі  злочинністю, корупцією,       формуються      модельні      кримінальні      та кримінально-процесуальні  кодекси.  Якщо  ми  будемо  боротися  зі злочинністю в Україні за одними законами,  в Росії, Білорусії - за іншими,  - то ви самі розумієте,  до чого це  призведе.  Має  бути повна гармонізація всіх наших кримінальних законів і стосунків.

 

     Міжпарламентська Асамблея націлена також на співробітництво з Міжнародним економічним комітетом, однією з головних функцій якого є зближення саме господарських законодавств.

 

     Ще раз  хочу  підкреслити,  що  МПА  СНД не має наддержавного характеру і ніяк не загрожує незалежності і суверенітету  України. Повторюю: один голос, принцип консенсусу, рекомендаційний характер усіх  рішень  і  вільний  вихід  з  МПА  для   всіх,   національні парламенти-учасники повністю зберігають юрисдикцію.

 

     З правової точки зору документи,  що регламентують діяльність Міжпарламентської Асамблеї,  також  відповідають  загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права, зокрема, положенням статуту Організації Об'єднаних Націй.

 

     Нарешті, хочу  привернути   вашу   увагу,   шановні   народні депутати,  ще  до  однієї  правової норми.  Ми пропонуємо прийняти рішення про приєднання до Алма-Атинської  Угоди  про  МПА  від  27 березня  1992  року.  Правовий  статус  МПА  СНД регулюється також Мінською Конвенцією від 26 травня 1995 року.  Вона підтвердила дію АлмаАтинської  Угоди  про  МПА.  Але різниця в тому,  що конвенція підписується главами держав  і  вступ  до  МПА  шляхом  підписання Президентом  конвенції  передбачає участь у МПА як у міждержавному органі,  а в разі приєднання до Алма-Атинської Угоди Верховна Рада України   братиме  участь  у  МПА  лише  як  у  міжпарламентському консультативному органі.

 

     Про це вже зроблені роз'яснення,  і пояснювальна записка є  в кожного   з  народних  депутатів.  Всі  питання,  шановні  народні депутати,  пов'язані  з  прийняттям  даної   постанови,   детально викладені   в   пояснювальній  записці  до  проекту  постанови  та відповідних документах  і  матеріалах,  які  додаються  і  роздані народним депутатам.

 

     Дякую за  увагу  та,  враховуючи,  що це питання кілька разів детально обговорювалось і були вислухані точки зору  представників усіх  фракцій,  пропоную  проголосувати  зараз  без  обговорення і визначити позицію нашої Верховної Ради щодо  приєднання  Верховної Ради до АлмаАтинської Угоди про Міжпарламентську Асамблею.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Заєць Іван Олександрович.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Замість  того  щоб  розглядати   законопроекти,   прийняття   яких забезпечило  б  економічне  зростання і належний соціальний захист громадян,  усі ми змушені будемо в черговий  раз  витрачати  такий дорогоцінний час.

 

     На що   ж   тоді   розраховують  комуністи  із  соціалістами, поставивши знову на обговорення це питання?  На  ультиматум,  який вони  вже  давно,  не криючись,  оголосили іншій частині Верховної Ради.

 

     Якщо раніше вас,  шановні депутати, переконували віддати свій голос  за  вступ  України  до  МПА  нібито  нагальною  потребою  у відновленні СРСР,  то нині  вам  заявлено  зі  всією  революційною рішучістю:  допоки  Верховна Рада не прийме рішення про приєднання України до угоди про МПА СНД,  ліві - комуністи і соціалісти -  не голосуватимуть за ратифікацію будь-яких міжнародних угод,  зокрема економічного характеру. І вони вже не голосують кілька місяців. Як бачимо, деструктивна позиція лівих є очевидною.

 

     Але вони  розраховують через такий ультиматум спертися на тих депутатів, які нібито мають власні інтереси і несуть великі збитки від нератифікації міжнародних угод.

 

     Я відразу хочу застерегти вас,  колеги,  що якщо ви під будь- яким приводом дозволите лівим  одержувати  потрібні  тільки  їхнім партіям  результати через оголошення ними ультиматумів,  то завтра будуть знищені не тільки ці такі кволі паростки  демократії,  а  й українська  державність  взагалі,  а  отже,  пропадуть ваші гроші, шановні підприємці,  і ваша  доля  плакатиме  великими  слізьми  в далекому Сибіру. Це я звертаюся до вас, щоб ви це чітко розуміли.

 

     А тепер по суті.  Шановні депутати!  Справа в тому,  що немає жодних правових підстав для того, щоб Верховна Рада приєдналася до Алма-Атинської  Угоди,  тому  що статус Міжпарламентської Асамблеї сьогодні визначає не ця  угода,  а  Мінська  Конвенція,  яка  була підписана у 1995 році президентами сімох країн.  І саме ця Мінська Конвенція   змінює   статус    Міжпарламентської    Асамблеї    із міжпарламентського органу на орган міждержавний.  Тому приєднатися до Угоди  про  Міжпарламентську  Асамблею  може  тільки  Президент України,  підписавши  Мінську  Конвенцію,  а  Верховна Рада має її ратифікувати.

 

     Треба пам'ятати  про  наслідки,  які   можуть   настати   від підписання цієї конвенції.  Насамперед ви повинні усвідомити,  що, прийнявши таке незаконне,  нелегітимне рішення, ми завдамо великої шкоди  іміджу  України,  бо  покажемо,  що  ця Верховна Рада,  цей парламент не шанує жодного права,  що тут головною  є  революційна доцільність,  а не верховенство права. Так само треба розуміти, що з цього приводу немає єдності не тільки в суспільстві,  а й навіть у  цьому  парламенті,  і витискувати результат силою,  витискувати результат тисячма голосуваннями - значить породжувати суперечки не тільки  в  нашому  парламенті,  а  й у нашому суспільстві взагалі. Треба  так   само   розуміти,   що   приєднання   до   Угоди   про Міжпарламентську  Асамблею  -  це створення механізмів відродження Радянського Союзу.  І саме це є головною метою  комуністів,  і  ви кажете:  правда.  Так,  це правда.  Але я хотів би, щоб ви були не червоними   ортодоксальними   комуністами,   а   лівими   в   тому європейському розумінні слова і будували не чиюсь державу,  а свою

- державу українського народу.  От для чого вас обирали сюди люди. Одначе  ви  цього  не  хочете  робити,  бо  ви  є  п'ятою  колоною російської влади, і саме деструктивною силою у Верховній Раді.

 

     Так само  треба  розуміти,  що  приєднання   до   Угоди   про Міжпарламентську  Асамблею  призведе  до  дуже  великих фінансових витрат. Ви добре розумієте, що участь у Міжпарламентській Асамблеї буде  забезпечуватися  за  квотовим  принципом.  Треба відбудувати цілий квартал приміщень у Санкт-Петербурзі,  а це - десятки, сотні мільйонів доларів. Чи маємо ми сьогодні в Україні ці долари? Ми їх сьогодні не маємо. Ми повинні видавати зарплату, думати про робочі місця,  а  не  витрачати  ці  гроші для забаганок комуністів,  бо, бачте,  вони одержали вказівку від Москви і повинні робити всі  ці речі.

 

     Я хочу,  щоб  український народ знав,  що через те,  що ви не голосуєте за міжнародні угоди,  він втрачає дуже багато коштів. Ви не  голосуєте  за  грант,  за  яким треба переоснастити українські підприємства,  щоб випускати холодильники не на фреоновій  основі. Це  означає,  що  в  Донбасі десятки,  а то й сотні тисяч людей не матимуть роботу. Отак ви сьогодні піклуєтеся про своїх громадян.

 

     Ви не голосуєте  за  угоди,  які  передбачають  інвестиції  в енергетичну галузь.  Знову відключається електроенергія, засмикали людей цим відключенням, але вам до цього немає жодної справи. Отак ви сьогодні піклуєтеся про українських людей.

 

     Так що,  шановні  депутати,  я вас прошу не піддаватися на ці ультиматуми, розуміти...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Зарубінський Олег Олександрович.  Будь ласка  (Шум  у залi).

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).  Народнодемократична партія.  Шановний  Голово!  Шановні   колеги!   Не   вдаючись   до популістської  риторики  (вона тут уже достатньо звучала),  зверну увагу депутатів і радіослухачів на абсолютно конкретні речі.

 

     Стаття 8 Угоди про  МПА  держав  -  учасниць  СНД  передбачає можливість  розробки  рекомендаційних законодавчих актів з питань, що входять до сфери спільних інтересів сторін. Ця функція за часів колишнього  СРСР,  як  відомо,  належала Верховній Раді СРСР,  яка розробляла та ухвалювала основи законодавства Союзу РСР та союзних республік, на підставі яких союзні республіки затверджували власні закони.

 

     Тут уже  очевидно,  що  здійснення   МПА   подібної   функції суперечить  пунктам  2 та 4 Заяви Верховної Ради України з приводу укладення Україною Угоди  про  СНД,  відповідно  до  яких  Україна виступає проти перетворення СНД на наддержавне утворення зі своїми органами влади і управління, наділеними владними повноваженнями.

 

     Згідно зі  статтею  14  Угоди  про   СНД   офіційним   місцем перебування  координаційних  органів співдружності є місто Мінськ. На порушення цієї угоди  місцем  перебування  МПА  в  Статуті  СНД визначено Санкт-Петербург.

 

     Російська Федерація  надала під цей заклад Таврійський палац, у  приміщеннях  якого  свого  часу  засідали   депутати   Держдуми Російської імперії.

 

     Постійно діючий   орган   Ради   Асамблеї   -  Секретаріат  - сформовано із громадян Російської Федерації.  Важко заперечити, що це  створює широкі можливості для представників Росії в реалізації її  інтересів  через  використання  широкого   набору   технічних, аналітичних та інформаційних засобів.

 

     Зверну увагу,   що   генеральною   лінією,   яка  проводиться ініціаторами створення МПА СНД,  є поступова трансформація  її  із органу   міжпарламентської   співпраці  в  наддержавну  структуру. Зважимо  на  висловлювання  ексголови  Ради  Асамблеї   Володимира Шумейка  (цитую):  "У  майбутньому  роль  МПА  буде посилюватися і цілком  можливо,  що  вона  буде  переіменована  в   парламентську асамблею  з  правом приймати закони,  обов'язкові для виконання на всій території співдружності".

 

     До речі,  замислімось над  таким  фактом.  Головами  МПА  СНД обиралися  виключно  представники  Росії - двічі Шумейко,  а потім Єгор Строєв.

 

     Величину статутних внесків країн  -  учасниць  МПА  визначено статтею  13 угоди.  Iдеться про рівні частки.  Якщо в європейських організаціях Україна є однією з 40 чи 50, що не так лягає на плечі України  фінансовим  тягарем,  то  МПА  СНД,  яка об'єднує десяток держав,  вимагатиме від України приблизно  25  відсотків  покриття загального  бюджету  МПА.  Проте  за  рахунок скорочення яких саме бюджетних витрат Україна буде сплачувати свій внесок у бюджет МПА, в проекті постанови про приєднання -жодного слова, що саме по собі ставить законне питання про неприйнятність проекту постанови.

 

     Ті, хто вимагають якнайшвидшого вступу  України  до  МПА,  не завжди аргументовано пояснюють,  навіщо це потрібно Україні. Не їм особисто,  не сусідній державі,  а Україні!  Адже  і  сьогодні  ми можемо (ми можемо,  підкреслюю) мати свого постійного представника в цій організації,  який би акумулював  інформацію  і  доводив  би позицію України з того чи іншого важливого для нас питання.  Проте такого представника чомусь немає і,  очевидно, тому, що він там не дуже потрібний.

 

     Десятки делегацій  Верховної  Ради  України  відвідали форуми МПА,  але в архівах Верховної Ради чомусь немає  фактично  жодного письмового  звіту  про такі поїздки.  Ці факти свідчать,  що немає бажання  реалізовувати  реальні  можливості   вже   сьогоднішнього статусу. То для чого його підвищувати, брати на себе зобов'язання?

 

     У нас   є   реальні   можливості  поглиблення  взаємовигідних двосторонніх відносин з Росією,  як і з  кожною  іншою  країною  - учасницею  СНД.  І  фракція НДП виступає за те,  щоб ці можливості були реалізовані на практиці,  щоб ці відносини були реальними,  а не   заміщувалися   різноманітними  політичними  маніпуляціями.  Я висловлюю позицію фракції НДП,  а саме:  поставити на  голосування проект постанови про неприйнятність,  як це і має бути,  першим, а голосувати в поіменному режимі.

 

     І насамкінець.  Нагадую  добре   відомий   присутнім   вислів національного  героя  Польщі Йозефа Пілсудського:  "Всі ми їхали в одному поїзді під назвою "Соціал-демократія".  На станції "Польща" я зійшов".

 

     Шановні колеги,  чи  не настав час,  незважаючи на те,  що ми дійсно їдемо на різних поїздах під  різними  назвами,  врештірешт, зійти на станції "Україна"?

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Ви дбайте про свій поїзд.  У Польщі - свій поїзд, а в нас - свій. Раханський Анатолій Варфоломійович.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Четвертий   Євпаторійський   виборчий   округ.  Депутатська  група "Незалежні".  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Шановні виборці! Переважна більшість народних депутатів групи  "Незалежні"  будуть  сьогодні  голосувати   за   приєднання Верховної  Ради  України  до  Угоди  про Міжпарламентську Асамблею держав - учасниць СНД.

 

     На мій  погляд,  народні  депутати  в  цій  залі  сьогодні  в основному  зрозуміли,  що  приєднання  до МПА сприятиме подальшому розвитку економічних  стосунків  між  державами,  зміцненню  миру, демократії, захисту прав людини.

 

     Ми, народні   депутати,   несемо   відповідальність  за  долі мільйонів виборців,  і тому в державному будівництві, у відносинах з  парламентами  інших  держав,  у  відносинах  з  МПА  ми повинні проявити мудрість та розсудливість.

 

     Одержавши у  спадок   найпотужний   зпоміж   усіх   республік колишнього     Союзу     агропромисловий     комплекс,     систему машинобудування,  ВПК з новітнім устаткуванням,  держава не зуміла їх ефективно використовувати,  а це - можливість щорічно виробляти до 50 мільйонів тонн зерна,  більш як 5 мільйонів  тонн  цукру,  4 мільйони  тонн  м'яса,  24  мільйони  тонн молока.  Цієї продукції сьогодні вистачило б,  щоб нагодувати  не  тільки  себе,  а  ще  й продати  чи  обміняти  на дефіцитні енергоносії.  Не ми б ходили з простягнутою рукою,  а нам би пропонували їх  за  нашу  продукцію. Але,  на  жаль,  з  часів здобуття незалежності,  починаючи з 1992 року,  обсяг ВВП України скоротився майже на дві третини. Ми стали свідками багатьох бездушних руйнацій заради того,  щоб було тільки не так,  як раніше.  На жаль,  багато політиків  не  розуміли,  що державу можна зруйнувати за короткий час.

 

     У цій  залі  того  ж  1992  року,  всі  ви пам'ятаєте,  деякі політики зробили все, щоб припинити торгово-економічні відносини з Росією   та  іншими  країнами  колишнього  Союзу.  І  сьогодні  ми переконалися,  що нашій країні,  як і Росії та іншим країнам, було смерті подібно розривати, руйнувати торговельно-економічні зв'язки

-  кровоносні  судини,  які  забезпечували  життєдіяльність  нашої економіки.

 

     Шановні колеги!      Україна     приєдналася     до     таких міжпарламентських структур, як Парламентська Асамблея Ради Європи, Парламентська Асамблея Чорноморського економічного співтовариства, ОБСЄ та інших.  Але ми не повинні забувати,  що для такої держави, як Україна, сьогодні потрібні серйозні ринки збуту. Тільки тоді ми зможемо відновити свої втрачені можливості виробництва вітчизняної продукції. І там, де нас немає, ніхто не буде піклуватися про наші інтереси.

 

     До речі,  мені як члену Ради Європи нещодавно довелося  брати участь  у  роботі п'ятої конференції держав Середземноморського та Чорноморського  регіонів,  а  також   виступити   з   проблеми   - міжпарламентська   та   міжрегіональна   співпраця   заради  миру, демократичної стабільності та сталого розвитку.  Я  спілкувався  з президентом  Міжпарламентського  Союзу  паном Мартінесом (а всі ви знаєте,  що тільки завдяки йому ми вступили до Ради Європи), і він висловив  жаль,  що Верховна Рада України й досі не приєдналась до МПА.

 

     Шановні колеги! Я звертаюся до тих колег, народних депутатів, які  ще  вагаються:  переступіть через політичні амбіції!  У нас є загальні проблеми, які ми повинні вирішувати разом із парламентами країн - учасниць СНД.  Це перш за все проблеми Чорнобиля,  захисту екології Чорного моря,  Дніпра,  проблеми повернення  депортованих народів та інші. Ви тих, хто кричить, не слухайте!

 

     Тому закликаю вас, проголосуйте за приєднання до МПА. Це буде ваш внесок у вихід з економічної кризи, в подальший розвиток нашої незалежної держави!

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Я зараз коротенько підведу підсумки (Шум у залi).  Добре.  Депутат  Чорновіл,  фракція  Руху. Добре.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Від фракції  буде  виступати  Лілія  Григорович.  Я   був   одним   із співавторів  законопроекту  про  неприйнятність.  Тому давайте без патетики подумаємо над тим, що ми робимо.

 

     Ми змінюємо   вектор   зовнішньої    політики    України    з європейського на євразійський. Ми хочемо відійти від цивілізованих європейських норм  і  скотитися  у  третій  світ.  Ми  намагаємося вступити  в  ту  асамблею,  яку  дуже  доречно вже в пресі названо асамблеєю імені Зюганова.

 

     Я хочу обгрунтувати тільки пропозицію про неприйнятність цієї постанови  з таких мотивів.  Передусім проект не відповідає нормам Конституції України,  законам  України  та  актам  Верховної  Ради України.  Прийняття  такої  постанови  не  входить  до компетенції Верховної  Ради  України.  Прийняття   такої   постанови   означає збільшення   видатків   з  Державного  бюджету  на  1999  рік,  що неприпустимо.

 

     Я повинен також сказати, що оце намагання протягом уже навіть кількох  років  так  насильно  запхати  нас в оцю Міжпарламентську Асамблею не таке  просте.  Сам  по  собі  цей  вступ  ніби  нічого страшного й не має,  але це перший крок до того, щоб затягнути нас у ту Мінську Конвенцію.

 

     Сьогодні по суті Алма-Атинська Угода вже не працює.  Вона вже перестала існувати.  І через те, що вона перестала існувати, вступ до неї означає,  що ми влазимо в Мінську Конвенцію, що означає вже створення  наддержавного  органу.  Кому  і  для  чого це потрібно, подумайте.

 

     Поступово відбувається процес перетворення  Міжпарламентської Асамблеї  з  консультативного органу СНД у наддержавний інститут з відповідними повноваженнями владного характеру.

 

     І от що я хочу сказати.  У мене є таке передчуття...  Я знаю, що  робиться в кулуарах,  знаю,  для чого створюються ці розколи у фракціях і таке інше.  Тут  одна  мета  -  протягнути  нас  в  оцю Міжпарламентську Асамблею.  І я знаю ще також, що сьогодні отам по центру залу стримлять картки тих людей,  які десь в Італії.  І  ці картки (нібито великих патріотів України) сьогодні,  на превеликий жаль, будуть "голосувати" за вступ до Міжпарламентської Асамблеї.

 

     Я вимагаю від імені тих, хто подав проект про неприйнятність, голосувати  його першим,  бо так вимагає Регламент.  І обов'язково голосувати в поіменному режимі.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  На розгляд  Верховної  Ради  України вкотре вноситься питання про приєднання українського парламенту до Угоди про Міжпарламентську Асамблею.

 

     Як відомо,  є два основні документи,  що визначають  правовий статус  цієї  організації:  Алма-Атинська Угода про МПА СНД від 27 березня 1992 року та Мінська Конвенція про МПА СНД від  26  травня 1995  року,  яка  викликає  особливо негативну реакцію противників вступу до МПА СНД.

 

     Цього разу проект Постанови про приєднання України  до  угоди про МПА СНД, що її вніс Симоненко Петро Миколайович, сформульовано точніше,  оскільки йдеться про приєднання лише  до  Алма-Атинської Угоди,  яка  встановлює  загальні засади діяльності МПА і в цілому відповідає визнаним стандартам міжпарламентського співробітництва.

 

     Проте представники фракції Руху (Чорновіл,  Удовенко, Зварич) та  НДП  (Зарубінський,  Сахно)  все одно внесли проекти своїх про неприйнятність  цієї   угоди,   мовляв,   практично   з   підстав, передбачених Регламентом Верховної Ради України.

 

     Аргументи, що містяться в цих проектах, зводяться до такого.

 

     Перше. Стверджується,    що   проект   Симоненка   суперечить Конституції і законам України,  оскільки Алма-Атинська Угода після підписання Мінської Конвенції втратила чинність.

 

     З цим  не  можна  погодитись,  оскільки  в Мінській Конвенції жодного слова не сказано про те,  що Алма-Атинська  Угода  втрачає чинність,  а  саме цю угоду,  як випливає з її тексту (стаття 16), укладено на невизначений термін. Більше того, у преамбулі Мінської Конвенції   згадується  як  Алма-Атинська  Угода  (зокрема  чинний регламент МПА),  так і інші документи, що регулюють діяльність МПА СНД.  За  аналогією  можна  згадати  Угоду  про утворення СНД,  на чинність якої ніяк не вплинуло затвердження його статусу.

 

     Відповідно слід  нагадати,  що  Україна,  уклавши  Угоду  про утворення СНД,  не приєдналася до його статусу. До речі, у проекті постанови депутатів Зарубінського і Сахна вказано,  що  приєднання до  Угоди  про  МПА  СНД  буде  суперечити  пункту  4  застережень Верховної Ради України до Угоди про утворення СНД.  Проте в  цьому пункті йдеться саме про принципи співробітництва з інститутами СНД на  паритетній  основі  і  застосування  принципу  консенсусу,  що повністю відповідає засадам Алма-Атинської Угоди. Принагідно варто нагадати приклад Молдови, яка в 1995 році приєдналася до Угоди про МПА СНД і лише через два роки - до конвенції.

 

     Стверджується також,  що  прийняття  постанови  не входить до компетенції Верховної  Ради  України.  Однак,  оскільки  сторонами Алма-Атинської   Угоди   виступають  парламенти,  то  це  не  може заперечувати   право   Верховної    Ради    України    здійснювати міжпарламентське співробітництво.

 

     Далі. Стверджується,    що    приєднання   до   МПА   викличе непередбачуване збільшення бюджетних витрат.  З цього приводу слід зазначити,  що сам факт приєднання до МПА СНД не вимагає негайного виділення коштів на  діяльність  української  делегації,  оскільки набуття  статусу  повноправного  члена  МПА  пов'язується  лише  з підписанням угоди. І тому проблему фінансування можна розв'язувати в перспективі (Шум у залі). Сядьте на місце і не шуміть тут...

 

     Необхідно також підкреслити, що в процесі обговорення питання про  МПА  СНД  постійно  підміняються  поняття,  а  іноді  свідомо спотворюється   зміст  тих  положень,  що  містяться,  зокрема,  в Конвенції про МПА.  Наприклад,  у пояснювальній записці до проекту постанови  Чорновола і Зварича з особливим "занепокоєнням" ідеться про комерційну діяльність МПА СНД та дипломатичну  недоторканність її  співробітників  (статті  14,  15  Конвенції),  проте нічого не говориться про численні застереження,  які, зокрема, встановлюють, що   привілеї   та   імунітети,  визнані  міжнародним  правом,  не поширюються на тих,  хто здійснює комерційну діяльність МПА та  її органів, а також у деяких випадках і на її персонал (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Я  прошу вас...  У нас у понеділок відбулася зустріч з Президентом і главою Кабінету Міністрів, під час якої ми обговорили ці питання.  І Президент,  і Прем'єр-міністр підтримали пропозицію парламенту про  вступ  до  Міжпарламентської  Асамблеї. Більше  того,  вчора  президент  Росії  Борис  Миколайович  Єльцин підписав договір про співпрацю України і Росії.

 

     Я вважаю,  що в нас сьогодні є всі підстави для того,  щоб ми проголосували     за     вступ    українського    парламенту    до Міжпарламентської Асамблеї (Шум у залі).

 

     Я прошу всіх вас проголосувати за проект постанови,  внесений народним депутатом Симоненком... (Шум у залі).

 

     Я ставлю на голосування проект постанови,  внесений депутатом Симоненком (Шум у залі).

 

     "За" - 207.

 

     (Вимкнуто мікрофон).

 

     Я ще раз звертаюся до вас:  заспокойтеся,  будь ласка, сядьте на місця.  Ми повинні визначитися так, як належить за Конституцією і Регламентом. І ці недоречності, до яких веде сьогодні... Шановні колеги!  Я  просив би проголосувати за проект постанови,  внесений народним депутатом Симоненком.

 

     Голосуємо (Шум у залі).

 

     "За" - 223.

 

     "За" - 216.

 

     "За" - 219.

 

     Прошу, сядьте  на   місця   і   обміняємося   думками.   Одну хвилиночку, я надам вам слово (Шум у залі).

 

     Слово має депутат Мішура. Будь ласка, з місця.

 

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів, голова Лічильної комісії  Верховної  Ради  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!   Шановна   президія,   шановні  колеги!  Як  голова Лічильної комісії я висловлюю рішучий протест з приводу  того,  що деякі народні депутати, перш за все представники фракції Народного руху України,  не дають  можливості  народним  депутатам  спокійно проголосувати.

 

     Я прошу  головуючого  поставити це питання на голосування,  а перед цим просив би депутата Омеліча як голову Комітету  з  питань Регламенту навести в залі порядок.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Прохання  до  народних  депутатів зайняти свої робочі місця. Я маю сказати народним депутатам щодо того вандалізму, який проявляє  дехто із фракції Руху по відношенню до матеріальної бази Верховної Ради.  Усе буде повернуто за рахунок  їхньої  заробітної плати.

 

     Думаю, ми  прийшли  сюди  працювати.  Можна  мати різні точки зору,  різні погляди,  підходи,  дотримуватися їх,  але кожен  має поводитися так, як належить депутату.

 

     Я просив  би  всіх  зареєструватися,  тому що до мене прийшли депутати і кажуть,  що повиймали  картки.  Будь  ласка,  підніміть руку,   у   кого  картки  повиймали.  Поверніть  картки  депутатам Франчуку, Спіженку, Володимиру Романовичу та іншим. Кожен народний депутат  має  право голосувати за,  проти або утриматися,  як йому дозволяє совість.

 

     Прошу заспокоїтися, і будемо продовжувати роботу.

 

     Прошу зареєструватися. І перевірте картки, будь ласка.

 

     Одну хвилину,   я   чудово   чую.   Будь    ласка,    давайте перереєструємося.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Комуністи - 117; НДП - 26; "Громада" - 19; Рух - 0;  "Відродження регіонів" - 19; зелені - 15; соціалісти

-  24;  соціал-демократи - 16;  "Незалежні" - 8;  ще один Рух - 0; селяни - 13;  прогресивні соціалісти - 13;  "Реформи-центр"  -  8; позафракційні - 12.

 

     Шановні колеги!  Я просив би,  щоб виступили два - за,  два - проти, і будемо голосувати. Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть прізвища тих, хто записався (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  я прошу уваги!  Депутат  Сидорчук  -  за  чи проти?

 

     Депутат Охріменко - за? Депутат Левченко

- за?  Морозов,  Райковський,  Александровська,  Вінський, Сінько, Костусєв,  Кириченко,  Вітренко,  Лісогорський, Кіяшко, Корнійчук, Василенко, Тіщенко, Наливайко, Савенко, Петренко, Попеску, Місюра, Романчук? Будь ласка, висвітіть далі.

 

     Депутат Плющ.  Є  Плющ?  Проти?  Плющ  Іван Степанович.  Будь ласка.

 

     ПЛЮЩ І.С.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Дякую, Олександре   Миколайовичу.   Я   вношу  пропозицію.  Записалися  в основному комуністи.  Нехай виступлять два -за,  два  -  проти,  і будемо голосувати.

 

     ГОЛОВА. Я про це веду розмову.  Іване Степановичу,  ви будете виступати? (Шум у залі).

 

     Слово надається депутату Сидорчуку.  З місця,  будь ласка, за ним - депутат Плющ.

 

     СИДОРЧУК М.Ю.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передать слово Витренко Наталье Михайловне.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые коллеги  и уважаемые  наши радиослушатели!  Обсуждается нормальный вопрос:  с кем  Украина  как  государство  должна  устанавливать   нормальные уважительные  отношения?  Никто абсолютно не оспаривает (я считаю, эта мысль вообще недопустима) суверенитет  Украины.  Украина  есть государство,   и   Украина  будет  государством.  Но  Украина  как государство должна определить свое место на политической  арене  и научиться строить нормальные паритетные, уважительные отношения со всеми странами мира.

 

     Почитаем статью 92 Конституции  Украины,  где  записано,  что определение   "засад  зовнішньополітичної  і  зовнішньоекономічної діяльності" -  это  прерогатива  исключительно  Верховного  Совета Украины.  Поэтому  сама  постановка вопроса "про неприйнятність" в связи с несоответствием Конституции не  имеет  под  собой  никакой основы. Вопрос абсолютно приемлемый.

 

     Дальше. Каким  образом  должны  определяться  депутаты?  Если депутаты  считают,  что  не  нужно  вступать  в   Межпарламентскую Ассамблею,  то  есть  не нужно вести себя цивилизованно,  не нужно упорядочивать свое законодательство и  согласовывать  его  во  имя нашего народа, тогда надо быть последовательными: надо выходить из Совета Европы и,  уже не будучи членом Совета  Европы  и  разорвав отношения   со   всеми  странами  мира,  огородить  себя  железным занавесом и считать,  что Украина,  как аборигены,  во всем должна быть "самодостатньою" и "незалежною".  Если вы так считаете,  ведя Украину в ХІХ век или,  может,  даже в XVII,  то я считаю,  что  в конце  ХХ  века  должно  возобладать  стремление  к  демократии  и цивилизации.

 

     Поэтому мне представляется,  что не  нужно  устраивать  здесь такой  спектакль,  позорить  прежде  всего себя - парламентариев и нарушать волю нашего народа.  Народ Украины  хочет  добрососедских отношений,  и,  безусловно, с Россией в первую очередь, потому что Россия - наш ближайший союзник,  наш ближайший сосед. Православие, общие  корни  которого  обединяют  славянские  народы,  как раз и говорит  о  том,  что  нормальные   отношения   во   всех   сферах деятельности - это перспектива развития народа.

 

     Фракция Прогрессивной   социалистической  партии  единогласно будет  голосовать  за  вступление  в  МПА.  Мы   предлагаем   всем успокоиться и проголосовать в поддержку этого решения.

 

     Если этого  не  будет,  мы  ставим вопрос о выходе Украины из Совета  Европы  и  неподписании   ни   единого   договора   ни   в экономической, ни в политической областях. Тогда посмотрим, как мы будем выживать самостоятельно.

 

     Все.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Плющ Іван Степанович. Будь ласка.

 

     ПЛЮЩ І.С.  Дякую. Шановні колеги! Я належу до законопослушних громадян України, ще більше - до законопослушних депутатів. І тому я проти таких спектаклів або  таких  розіграшів  навколо  того  чи іншого   питання.   Ми   знаємо,   яка   була  проведена  атака  - психологічна,  ідеологічна,  іншого порядку,  - і ми  цивілізовано обговорили  це  питання.  Головуючий на підставі Регламенту чотири рази поставив це питання на голосування.  Уже  була  можливість  і визначитися,  і  подумати,  і  зробити  вибір  і своїми,  і чужими картками.

 

     Тому я  закликаю  всіх  бути   законопослушними   депутатами, припинити  цей  спектакль  і приступити до розгляду питань порядку денного.  А потім уже вирішувати,  вносити черговий раз це питання чи не вносити.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  хочу  нагадати  всім присутнім і радіослухачам положення  Регламенту,  яке  я  стараюся  ніколи  не порушувати. І я його не порушив... (Шум у залі).

 

     Ну ви ж не у Львівській області чи в Тернопільській, а в залі Верховної Ради.

 

     Я зачитаю  пункт  2  статті  3.6.9  Регламенту  (будь  ласка, вислухайте і вдумайтеся):  "У разі порушення процедури голосування або  виникнення  перешкод  під   час   його   проведення   негайно проводиться повторне голосування без обговорення",  що й зроблено. Що ж ви витворяли тут, у залі? Про що мова йде?

 

     Я надаю слово депутату Охріменку. Будь ласка.

 

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово автору законопроекта Петру Николаевичу Симоненко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо.  Уважаемые радиослушатели! Стало уже очевидным, что определенные политические силы, прежде всего правые

-  руховцы,  мешают сегодня проводить голосование.  Нагло вырывали микрофон...  По сути  дела,  Председатель  был  лишен  возможности выполнять свои обязанности и обеспечить нормальное голосование.  Я думаю,  что тем самым они еще раз показали свое  истинное  лицо  и чего они заслуживают. Это первое.

 

     Второе. Я хотел бы проинформировать народных депутатов, что в ходе предварительного обсуждения был  искажен  ряд  принципиальных вопросов,  прежде всего о том,  какие затраты будет нести Украина, как мы сегодня осуществляем контакты в качестве наблюдателей.  Все протоколы, отчеты есть в соответствующем комитете.

 

     Я также  хочу  обратить  ваше внимание на то,  что сегодня мы решаем вопрос,  который завтра, может, уже и не придется решать по одной  простой причине.  Совет Европы очень жестко поставил вопрос об исключении Украины из Совета Европы.  И  они  показывают,  куда привели  Украину  и  какой  диктат  осуществляется  в  этом союзе, членство в котором еще ни на  копейку  не  улучшило  жизнь  народа Украины. Те, кто нацеливал на вхождение именно туда, забывают, что главная проблема - это сохранить материнские, отцовские отношения, которые были и есть между нашими народами,  защитить это. И именно там мы должны искать сегодня пути разрешения всех наших проблем.

 

     И последнее. Я не собираюсь агитировать руховцев. Я обращаюсь ко   всем   здравомыслящим  народным  депутатам,  к  тем,  которые заявляют,  что они политики от имени народа Украины. Политику надо делать  так,  чтобы  она  была многовекторной и ориентировалась не только на Запад, но и на Восток, на Юго-Восток, на другие регионы, где есть интересы Украины.

 

     Я еще  раз хочу подтвердить позицию фракции,  чтобы нас потом не обвиняли. Никаких проектов о ратификации других договоров мы не будем  рассматривать  и  принимать  участие  в  голосовании.  И мы считаем,  что всю ответственность - политическую, экономическую, в том  числе  и уголовную,  надо возложить на Рух и остальные правые политические  силы,  которые  сегодня  мешают  Верховному   Совету Украины  в соответствии со статьей 92 Конституции четко определить свое отношение к данной проблеме.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бойко.

 

     БОЙКО Б.Ф.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Шановні громадяни! У цьому   залі   відбувається   черговий   фарс   продажу   України, фальшування,  яке фракція Народного руху й інші,  солідарні з нею, фракції не можуть обійти стороною.

 

     При тому дуже дивно поєдналися інтереси лівих,  які виконують вказівку комуністів,  і правих,  які відкрито заявляють про те, що вони  змушені  голосувати  тільки  тому,  що не ідуть гранти,  які повинні б піти їм,  товстосумам,  для виправдання їхніх попередніх надій. Це частина фракції соціалдемократів і частина зелених. І це повинні знати громадяни України.

 

     Фракція Народного руху й  інші  фракції  висловлюють  протест головуючому - Голові Верховної Ради,  який грубо порушує Регламент і закон.  Чужі картки,  які є в залі,  зараз "голосують",  і знову відбулося фальшування.  Сказали,  що нібито хтось забрав картки. Я хочу сказати: картка Кравчука "голосує". Де він? В Іспанії. Картка Суркіса "голосує".  Де він?  В Іспанії. Картка Зінченка "голосує". Де він? В Іспанії. Картка Олександра Мороза... Де він? І ще картки п'яти  депутатів.  Де вони,  Олександре Миколайовичу?  Нехай зараз встануть ті депутати, яких я назвав. Скільки ж буде продовжуватися це фальшивство?

 

     Ми, група  депутатів  -  члени фракції,  згідно з Регламентом внесли пропозицію про  неприйнятність  цього  законопроекту.  Чому головуючий не ставить її на голосування? Чому порушують наші права як депутатів? Скільки це може продовжуватися?! Ми хотіли, щоб було поіменне  голосування.  Ви  провокуєте нас на те,  щоб ми захищали інтереси українського народу.

 

     Тепер щодо деяких речей,  про які тут заявляли комуністи.  Ви не  голосуєте,  блокуєте надходження кредитів.  Ви проти шахтарів, проти того, щоб здійснювалася програма вугільної реструктуризації. Ви забираєте робочі місця в шахтарів, у селян. Ви валите економіку України тільки тому,  що вам  поставили  таке  завдання  російські імперіалісти.  Ви - вороги України й українського народу!  Історія вам цього не простить! Вас треба заборонити! Слава Україні!

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  я  прошу,   заспокойтеся. Займіть свої робочі місця,  і будемо голосувати так,  як належить, дотримуючись Регламенту.

 

     Я хотів  би   зробити   лише   дві   репліки.   Перше.   Щодо неприйнятності. Мені здається, що і Вітренко Наталія Михайлівна, і я, підводячи підсумки розгляду даного питання, теж чітко визначив, що в даному разі порушення Конституції немає і ставити питання про неприйнятність немає підстав.

 

     Друге. Називають прізвища тих,  чиї картки "голосують". Це не доказано,  тому що ми поіменно не голосували. Тому не потрібно про це вести мову і вводити в оману наших радіослухачів.

 

     Таким чином,  два народні депутати - Вітренко і  Симоненко  - висловилися  за  вступ Верховної Ради України до Міжпарламентської Асамблеї і два народні депутати - Плющ і Бойко - проти вступу.

 

     Я ставлю на голосування проект Постанови про вступ  Верховної Ради  України  до  Міжпарламентської  Асамблеї,  внесений народним депутатом Симоненком Петром Миколайовичем.  Голосуємо у звичайному режимі.

 

     "За" - 230 (Оплески).

 

     Постанова прийнята 230 голосами, з чим я вас поздоровляю.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону про державне оборонне замовлення (друге читання).  Доповідає член Комітету  з  питань  національної безпеки і оборони Сімонов Володимир Дмитрович.

 

     СІМОНОВ В.Д.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція Компартії України. Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Верховна  Рада  України  на  пленарному засіданні  28  жовтня 1998 року прийняла рішення про доопрацювання та внесення на друге читання проекту Закону України  про  державне оборонне замовлення.

 

     Перед тим  як  перейти  до  постатейного  обговорення проекту Закону про державне оборонне замовлення,  хотів  би  поінформувати вас про те,  що під час його доопрацювання до другого читання було розглянуто 36 зауважень і пропозицій народних  депутатів  України, висловлених  ними  на  пленарному  засіданні та в процесі розгляду проекту в комітетах.  З них повністю  враховано  -  27,  враховано частково  -  6  і  відхилено  -  3.  Хочеться  висловити вдячність народним депутатам України  Шмарову,  Чекаліну,  Тіщенку,  Кожину, Мухіну,  Штепі,  Юхимець, Єщенку, Кожевнікову, Литваку, які внесли конструктивні  пропозиції  щодо  вдосконалення   формулювання   та уточнення ряду статей проекту закону.

 

     З урахуванням   внесених  зауважень  та  пропозицій  народних депутатів України вдосконалено  майже  всі  статті  законопроекту. Окремими  народними  депутатами,  науковоекспертним  та  юридичним управліннями Секретаріату  Верховної  Ради  України  були  внесені зауваження  редакційного  характеру  -  зміни  та введення окремих слів. Усі вони враховані в законопроекті, який пропонується.

 

     І як підсумок.  Перше.  У статтю  1  законопроекту  додатково внесено частину четверту.

 

     Друге. Частину  третю  статті  5 перенесено до частини другої статті 6.

 

     Третє. Частини  друга  і  четверта  статті  2  об'єднані   як дублюючі одна одну та викладені в частині третій.

 

     Четверте. Перероблені майже всі статті законопроекту.

 

     П'яте. Законопроект мав десять статей і 34 частини, так і залишилося.

 

     Шановні колеги! Дозвольте доповідати законопроект постатейно.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Преамбула,  стаття 1... Є поправка 8 народного   депутата   Кожина.  Борисе  Борисовичу?  Погоджується. Поправка 12 депутата Кожина.  Теж погоджується. Поправка 17. Борис Борисович    погоджується.    Поправка    29   депутата   Юхимець. Погоджується. Решта поправок врахована.

 

     Є зауваження чи запитання до доповідача? Я просив би прийняти закон у цілому.

 

     СІМОНОВ В.Д.  Комітет просить підтримати,  цей закон потрібен нашим Збройним Силам.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 190.

 

     Є запитання?  Депутат Мухін.  Будь ласка (Шум у залi).  У нас достатньо депутатів, щоб голосувати.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты,  успокойтесь,   пожалуйста.   Жизнь продолжается.  Это очень важный закон.  За него надо голосовать. Я хочу  сказать,  что  комитет  очень  внимательно  рассмотрел   все замечания  и предлагает проголосовать за этот закон.  Успокойтесь, пожалуйста,  и давайте голосовать.  Этот закон очень нужен  нашему государству, его надо принять. Я прошу всех голосовать за.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю законопроект на голосування в цілому.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемые товарищи! Я прошу поддержать  данное  предложение.  Если  мы  действительно думаем о государстве,  о его обороноспособности,  то должны сегодня принять решение.  Во  всех  странах  государство  берет  на себя оборонный заказ,  финансирует его,  создавая  тем  самым  рабочие  места  на предприятиях  военнопромышленного  комплекса.  В  свое время очень удачно было использовано агентами  влияние  ЦРУ,  чтобы  разрушить этот  мощный  военно-промышленный комплекс.  Сегодня мы должны его создать. Я предлагаю проголосовать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Ще є зауваження, пропозиції?

 

     Голосуємо в цілому даний законопроект.  Прохання  підтримати. Зауважень немає,  практично всі пропозиції враховані.  Ті,  хто їх вносив, погодилися. Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Черняк не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі. Закон прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про систему Суспільного телебачення і радіомовлення.

 

     Доповідає депутат   Алексєєв,  заступник  голови  Комітету  з питань свободи слова та інформації.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемые  коллеги!  Вам  предлагается рассмотреть вопрос чисто процедурного характера. Справа в тому, що чинним Законом про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України  передбачено,  що  до  складу  Громадської ради входять по одному  представнику  від  політичних  партій,  які  мають   своїх депутатів  у  Верховній Раді України.  Но этот закон принимался до принятия  Закона  о  выборах  народных  депутатов.   Ныне,   когда парламент   структурирован   по   партийному   принципу,  возникли сложности с формированием "Громадської ради".

 

     Поэтому комитет предлагает внести небольшую поправку, которая согласовала   бы  Закон  о  системе  Общественного  телевидения  и радиовещания с Законом о  выборах  народных  депутатов.  А  именно предлагается  такая редакция:  "До складу Громадської ради входять по одному представнику від фракцій (груп) народних депутатів..."

 

     Это чисто процедурный вопрос.  Данный законопроект  направлен на  исправление  правового  поля  Украины.  Поэтому  я  прошу  вас поддержать и проголосовать за него в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Є запитання? Немає. Iван Сергійович Чиж. Теж немає.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Голосуємо? Я  ставлю  на  голосування  пропозицію профільного комітету про прийняття Закону про внесення змін до статті 4 Закону України   про  систему  Суспільного  телебачення  і  радіомовлення України. Голосуємо.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Аліно Петрівно, ми вас чекаємо. І депутат Гуцол просить...

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Донченко просить слова. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Спасибо,  Александр  Николаевич.  Я  не столько  просил слово,  сколько просил бы переголосовать в связи с тем, что не успел нажать на кнопку - подписывал документы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще є зауваження,  шановні колеги?  Немає.  Голосуємо? Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Голосуємо в цілому? Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ______________________

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін та доповнень до законів України щодо  обмеження  максимальної  величини  фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників,  суми оподатковуваного  доходу  (прибутку),  сукупного  оподатковуваного доходу,  з  яких справляються збори (внески) до соціальних фондів. Доповідає заступник міністра  фінансів.  Він  є?  Запросіть,  будь ласка, до залу Володимира Макаровича.

 

     Будь ласка, надайте депутату Черненку слово з процедури, поки Матвійчука знайдуть.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Александр   Николаевич,   уважаемые   товарищи депутаты!  У  нас  на  сегодня есть долг по ратификации договоров. Александр Николаевич, я прошу дать поручение комитетам подготовить эти вопросы на 16 часов,  и мы их проголосуем. И никакого долга не будет.  Я думаю,  сегодня уже в этом зале понимают,  что  их  надо ратифицировать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я хочу повідомити всіх народних депутатів і виборців, що ми на засіданні Погоджувальної ради домовилися,  що  фракції  і комітети    внесуть    пропозиції    щодо    поблочного   розгляду законопроектів наступного тижня.  Тобто один день буде відводитися на  ті  питання,  які,  як  кажуть,  одне одного доповнюють.  Так, наприклад,  по обороні внесено пропозиції щодо 10  законопроектів. Для  ратифікації ми також відведемо один день,  і,  думаю,  за цей день розглянемо ті,  безперечно, важливі договори і законопроекти, які повинні позитивно вплинути на розвиток нашої економіки.

 

     Будь ласка. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Дякую.  Я підтримую те, що сказав наш колега.  Але  хотів  би  зробити  таке зауваження.  Коли ми будемо обговорювати питання про ратифікацію,  то поки  що,  на  наступний тиждень,  питання ратифікації Європейської хартії регіональних мов і мов меншин не ставити.

 

     Учора в нашому комітеті ми  обговорювали  той  варіант,  який представлений на ратифікацію.  І мусимо зазначити, що, на жаль, ми не  можемо  його  ратифікувати  в  цьому  варіанті,  оскільки  він суперечить двом статтям Конституції.

 

     Наш комітет обговорив це питання, і ми просимо повернутися до нього через два тижні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я так розумію - Матвійчука немає. Думали, що перерва.

 

     _____________

 

     Шановні колеги!   Пропоную   розглянути   проект  Закону  про внесення    змін    до    Закону    України     про     фіксований сільськогосподарський податок.

 

     Будь ласка.  Доповідає  Круценко  -  перший  заступник голови комітету.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  На виконання доручення Кабінету Міністрів України  від  31  жовтня  1998  року  Мінфіном, Мінекономіки  та Держкомземом проведено індексацію грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за 1996 - 1997  роки  за станом на 1 січня 1999 року.

 

     Проведення згаданої   індексації  полягає  у  збільшенні  без достатнього    економічного    обгрунтування    бази     (об'єкта) оподаткування   грошової   оцінки   земель  сільськогосподарського призначення  у  2,07  раза  і   відповідного   збільшення   ставок фіксованого   сільськогосподарського   податку  з  одного  гектара сільськогосподарських угідь,  встановлених у відсотках до грошової оцінки.

 

     При підготовці      проекту     Закону     про     фіксований сільськогосподарський       податок       ставки       фіксованого сільськогосподарського  податку  встановлювалися  у  відсотках  до грошової оцінки сільськогосподарських угідь,  проведеної за станом на  1  липня  1995  року,  про  що свідчать економічні розрахунки, подані Кабінетом Міністрів при внесенні законопроекту  на  розгляд Верховної Ради України.

 

     Статтями 1    та    9    Закону    України   про   фіксований сільськогосподарський   податок   встановлено,    що    фіксований сільськогосподарський  податок  -  це податок,  який не змінюється протягом визначеного цим законом терміну,  тобто до 1  січня  2004 року.  Отже,  зміна  бази  оподаткування  (грошової оцінки земель) шляхом проведення індексації суперечить суті цього закону.

 

     Крім того,    проведення    індексації    грошової     оцінки сільськогосподарських  угідь  після 1 вересня 1998 року суперечить статті 12 Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік.

 

     Відповідно до частини 3 статті  113  Конституції  України  це питання  пропонується врегулювати шляхом внесення змін до статей 3 та 4 Закону України про фіксований сільськогосподарський податок і встановити       базу      оподаткування      (грошову      оцінку сільськогосподарських угідь), проведену за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів за станом на 1 липня 1995 року.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?

 

     Шановні колеги!  Ми з голосу тоді,  дійсно, не все продумали. Тому я просив би, щоб це врахували і проголосували за статті 3 і 4 в редакції, запропованій профільним комітетом.

 

     Ставлю на  голосування  проект  Закону  про  внесення змін до Закону про  фіксований  сільськогосподарський  податок  -  частину третю  статті  3  та  частину  першу статті 4 викласти в редакції, запропонованій профільним комітетом.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо. Депутат Кірімов не  встиг,  задумався  чогось  над агропромисловим комплексом.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Я просив  би  проголосувати  в  цілому  з цими змінами закон. Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     _____________________

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін та доповнень до законів  України  щодо  обмеження  максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників,  суми оподатковуваного  доходу  (прибутку),  сукупного  оподатковуваного доходу,  з яких справляються збори (внески) до соціальних  фондів. Будь   ласка,  доповідає  заступник  міністра  фінансів  Володимир Макарович Матвійчук.  Грати не потрібні,  але,  мабуть, подіум цей підняти треба, щоб мікрофони не діставали.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Ви розглядаєте дуже  важливе  питання,  яке  стосується  заходів щодо легалізації фонду заробітної плати.  Хочу звернути вашу увагу на те, що однією з найголовніших причин тінізації економіки є великі нарахування на фонд заробітної плати. При великих нарахуваннях на заробітну плату роботодавець   зацікавлений   її   приховати,   а   працівник   не зацікавлений отримувати її по відомості.  А якщо приховується фонд заробітної   плати,  то  приховується  дохід,  приховується  обсяг реалізованої продукції та обсяг  наданих  послуг.  Іншими  словами можна   сказати  так:  тінізація  економіки  в  багатьох  випадках починається з приховування фонду заробітної плати.

 

     З 1 січня 1999  року  в  Україні  на  фонд  заробітної  плати здійснюються такі нарахування:  до Пенсійного фонду - 32 відсотки, до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 1,5  відсотка, до  фонду  соціального  страхування  -  4 відсотки.  Усього - 37,5 відсотка.  Для порівняння.  Розмір нарахувань на  фонд  заробітної плати  становить:  у  Сполучених  Штатах Америки - 21 відсоток,  у Литві - 24,  у Фінляндії - 30,  у Німеччині - 35 відсотків  і  так далі.

 

     Вирішення проблеми  зменшення розміру нарахувань на заробітну плату може бути досягнуто лише за комплексного підходу. Насамперед це  підвищення ефективності використання коштів,  що формуються за рахунок нарахувань на фонд заробітної плати. На жаль, цей шлях хоч і  застосовується  в  Україні,  але  не  дає  достатнього  ефекту, оскільки і пенсійний  фонд,  і  фонд  соціального  страхування,  і державний  фонд сприяння зайнятості населення по суті формуються в даний час з дефіцитом.

 

     Є і другий ефективний шлях - зменшити відрахування до  фондів і  за  рахунок  легалізації  фонду заробітної плати,  більш повної мобілізації коштів забезпечити збільшення  надходжень  до  фондів. Цей  шлях  тісно пов'язаний з пенсійною реформою,  у тому числі із запровадженням індивідуальних рахунків для кожного громадянина. Ми маємо  надію,  що Верховною Радою України буде прийнято відповідні закони,  які  дадуть  можливість  зменшити  розмір  нарахувань  на заробітну плату.

 

     Шановні народні  депутати!  Є  ще один шлях,  який також може вплинути на  легалізацію  фонду  заробітної  плати  без  зменшення надходжень  до фондів,  - встановлення граничного рівня заробітної плати,  з якого здійснюються  відрахування  до  фондів.  Це  дасть можливість  роботодавцям показувати всю нараховану заробітну плату працівникові,  а також не лише справляти з цієї  заробітної  плати відрахування  до  фондів,  а  й  стягувати  прибутковий податок із громадян.  Крім   цього,   ми   захистимо   працівника,   особливо недержавної   сфери   діяльності,   від  свавілля,  від  того,  що роботодавець приховує його доходи. А це значить, що вони не можуть бути враховані при нарахуванні пенсій, інших виплатах.

 

     Як ви знаєте, з цього питання Президент України видав указ, а Кабінет Міністрів  встановив  граничну  заробітну  плату,  з  якої нараховуються  внески  до  фондів,  - 1 тисяча гривень.  Зазначена норма діє  з  липня  1998  року.  І  поки  що  рано  говорити  про результати   впливу   цього   нововведення  на  легалізацію  фонду заробітної плати.

 

     Шановні народні  депутати!  Прошу  вас  звернути   увагу   на висновок науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради України,  який вам вручений  до  проекту  цього  закону.  У  ньому зазначено таке. Цитую: "Що стосується самого змісту законопроекту, то не викликає сумнівів, що прийняття вказаних норм є закономірним кроком   на   шляху  запровадження  сучасної  системи  соціального страхування та однією з суттєвих  передумов  легалізації  доходів, які отримуються в недержавному секторі економіки України".

 

     Думаю, цей  професіональний  висновок незалежних спеціалістів Верховної Ради не можна ігнорувати.

 

     Разом з   тим   науково-експертне   управління   Секретаріату Верховної Ради пропонує, щоб граничний розмір заробітної плати, на який нараховуються страхові внески,  визначався  при  затвердженні державного бюджету на календарний рік.

 

     Слід зазначити що, як правило, положення Закону про Державний бюджет діють в межах одного  календарного  року.  А  тому  в  усіх складається   таке   враження,   що  навіть  постійна  норма,  яка запроваджується Законом про Державний бюджет,  може бути  змінена. Тому  я  думаю,  що  буде  краще,  коли ми це визначимо в окремому законі, а не Законі про Державний бюджет.

 

     Шановні народні депутати!  Експертні розрахунки показують, що при   введенні  цього  законопроекту  лише  додаткові  надходження прибуткового податку з громадян становитимуть близько 21  мільйона гривень,  а надходження до фондів - близько 97 мільйонів. Виходячи з наведеного і враховуючи, що це є зменшенням податкового тиску на виробника,   прошу   вас,   шановні   народні  депутати,  прийняти зазначений законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Макаровичу. Прошу записатися на запитання. Будь ласка, висвітіть 5 хвилин.

 

     Депутат Сінченко. За ним - депутат Василенко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Донченко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Фракция   коммунистов.   Уважаемый   Владимир Макарович!  Я  хотел  бы  уточнить у вас:  согласно вашим расчетам сколько  человек  будут  получать  заработную  плату  свыше   1000 гривень,  то есть ту сумму,  на которую вы сегодня опираетесь? Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Будьте добры,  скажите,  какие начисления  на фонд  заработной  платы  производятся  во  Франции и сколько это в процентах?

 

 

 

 И третий вопрос.  Скажите, пожалуйста, сколько на сегодняшний день получил  пенсионный  фонд  от  введения  начислений  на  работу  с валютой,  от  продажи  золота,  продажи автомобилей?  И сколько мы вынуждены  будем  с  принятием  этого  закона  вернуть  денег   из пенсионного фонда нотариусам?

 

     Спасибо.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.    Що    стосується   вашого   запитання   про чисельність, то за експертними оцінками близько 33 тисяч чоловік в Україні  отримують  доходи  більше  1000  гривень,  які,  по суті, приховуються, з яких ми не беремо прибутковий податок з громадян і на які не нараховуємо внески до фондів.

 

     Що стосується   розміру   нарахувань  на  заробітну  плату  у Франції,  то я,  на превеликий жаль,  не можу  зараз  надати  таку інформацію   (Шум   у  залі).  Скільки?  Я  прошу  вибачення,  але найбільший  відсоток  нарахувань  на  заробітну  плату,  за  моїми даними,  нині  є  у  Польщі  і  становить,  наскільки  я правильно пам'ятаю,  54 відсотки.  Тому у Франції не може бути  61  відсоток нарахувань на заробітну плату, це я чітко можу сказати.

 

     Що стосується  того,  скільки  Пенсійний фонд уже отримав від запровадження указів і законів стосовно додаткових надходжень  від продажу  валюти,  автомобілів,  збільшення  відсотка нарахувань на заробітну плату,  то, наскільки я пам'ятаю, ця цифра становить 130 мільйонів гривень.

 

     І якраз те,  про що ми зараз говоримо, аж ніяк не означає, що треба щось повертати з Пенсійного фонду.

 

     Можливо, я не зовсім зрозумів ваше запитання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Макаровичу, не вступайте в суперечку.

 

     Будь ласка. Депутат Василенко. За ним - депутат Марамзін.

 

     ВАСИЛЕНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Луценко Виталию Ивановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Шановні   товариші    депутати!    Шановні    радіослухачі!    Цим законопроектом  ми  фактично  легалізуємо  указ  Президента від 25 травня минулого року.  Таким чином,  якщо ми проголосуємо  за  цей проект закону, то візьмемо на себе відповідальність за ту дурницю, яка вже запроваджена в державі,  - з надбагатих,  тобто  тих,  хто отримує  понад  1000  гривень  на місяць,  не стягувати податків і зборів.

 

     Звідси запитання:  скажіть,  будь  ласка,  як  мені  пояснити пенсіонеру,  який пропрацював 50 років і не отримує навіть отих 37 гривень,  чому я проголосував за закон,  згідно з яким людина, яка отримує  більше 1000 гривень,  звільняється від сплати податків та внесків  до  Пенсійного  фонду?  Злодія  треба  не  милувати,   не звільняти від податків, а садити в тюрму.

 

     То є в нас держава чи ні?

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Я  хотів  би відповісти на це запитання таким чином.  Я з вами в принципі згоден,  і я про це говорив у виступі, що  легалізація  фонду  заробітної плати повинна бути здійснена за рахунок  вжиття  комплексу  заходів.   Ви   якраз   говорили   про адміністративні заходи, і їх ніхто не відкидає. Але, на превеликий жаль,  ще жодна країна  світу  не  має  досвіду,  щоб  легалізація тіньового сектора економіки, фонду заробітної плати була здійснена завдяки адміністративним заходам.

 

     Тому ми плануємо комплекс заходів,  і ви особисто дуже  добре знаєте про те,  що стосується пенсійної реформи.  Тобто ми повинні економічними методами змушувати людей легалізувати тіньовий сектор економіки.  Це  всі положення пенсійної реформи,  це індивідуальні рахунки,  це зменшення нарахувань на  фонд  заробітної  плати,  це нарахування  пенсій  залежно  від  особистих внесків до Пенсійного фонду,  це їх облік і так далі.  На сьогодні ми цього не робимо. І що  маємо?  Експерти  говорять,  що в нас близько 50 відсотків ВВП приховано в тіні. Тож ми повинні щось робити.

 

     Тому я просив би,  якщо ми не готові ще сьогодні прийняти цей законопроект,  то  нехай  діє  указ  Президента.  Через деякий час зробимо аналіз,  якщо нічого не вийде,  то повернемося до  старого методу.  Але кудись треба йти, щось треба робити, не може так далі тривати,  як є на сьогодні.  Я просив би дуже виважено поставитися до зазначеної пропозиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Марамзін.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська область). Фракция коммунистов. Владимир Макарович, у меня к вам два вопроса.  Мы все приехали из округов, в том числе и я встречался с трудовыми  коллективами,  ветеранами,  со  своими избирателями. Вопрос о погашении задолженности по заработной плате мы здесь постоянно рассматриваем только касательно бюджетников.  А другие  категории  работающих годами не видят заработной платы,  и это на уровне правительства не рассматривается.

 

     Например, на   Луганском   тепловозостроительном   заводе   - холдинговая   компания   "Лугансктепловоз"   -   задолженность  по заработной плате  составляет  10  месяцев  1998  года.  На  других заводах ситуация такая же,  и даже хуже.  Руководство говорит, что если будет выплачивать долги по заработной плате,  то  Минфин  дал указание  дополнительно  взимать 30 процентов налога.  Так ли это? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Я к вам лично подходил и писал господину  Митюкову запрос  относительно  того,  что пенсионерам Министерства обороны, МВД,  СБУ частями выплачивают пенсию  и  задолженность  в  больших суммах за 1997-1998 годы. Почему так получается? Спасибо.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Що  стосується  вашого першого запитання,  то хочу сказати таке. Я не можу на 100 відсотків погодитися з тим, що Кабінет Міністрів не займається питаннями погашення заборгованості із заробітної плати у виробничій сфері.  Якщо навіть ви подивитеся нашу  постанову 1810 від 15 листопада,  якщо я не помиляюся,  1998 року,  то там навіть є спеціальний розділ,  спрямований на те, щоб якось   вплинути   на  ситуацію  з  погашенням  заборгованості  із заробітної  плати  у  виробничій  сфері.  Це   питання   постійно, практично кілька разів на тиждень розглядається у Прем'єр-міністра на особистих нарадах.

 

     Що стосується того,  що начебто Мінфін дав вказівку з приводу стягнення  якогось  там  податку при виплаті заробітної плати - 30 відсотків,  то я взагалі  не  розумію,  про  що  йдеться.  Податки визначено  законами Верховної Ради,  і жоден податок не стягується поверх цього, тож Мінфін не може давати таких вказівок.

 

     Стосовно вашого  другого  запитання   щодо   виплати   пенсій військовослужбовцям  начальницького  складу (наскільки я правильно зрозумів,  ідеться про  те,  що  виплачується  через  банки),  то, дійсно, я вам повинен сказати, що у нас склалася така ситуація. На сьогодні заборгованість  із  цих  пенсій  становить  65  мільйонів гривень.  Якщо порівняти з 83 мільйонами на місяць,  то це начебто менше,  ніж потрібно на місяць.  Але ми проаналізували  в  розрізі областей і побачили,  що 25 мільйонів з них - це заборгованість ще за грудень 1997 року, а решта суми - за кінець 1998 року. Тобто не йдеться  про  заборгованість  за  рік.  Є  лише  заборгованість за грудень 1997 року.

 

     Враховуючи зазначене і звернення народних депутатів,  ми  вже передбачили    погашення   25   мільйонів   гривень   якраз   цієї заборгованості в березні поточного року.  Я  думаю,  нам  удасться отримати ті доходи, які ми передбачаємо на березень, і все-таки ми розрахуємося хоча б за 1997 рік.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Макаровичу.   Сідайте,   будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці  народному  депутату  Василю Георгійовичу Харі.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги!  25 мая прошлого года Президентом  Украины  был издан  Указ  506  об ограничении максимальной величины фактических затрат субектов хозяйствования на оплату труда работников,  суммы облагаемого налога, с которых взимаются взносы в социальные фонды, с одновременной подачей проекта закона в Верховную Раду.

 

     Следует отметить, что неправомерен сам факт принятия указа со ссылкой  на  пункт 4 раздела XV "Переходные положения" Конституции Украины и представления проекта закона в Верховную Раду,  так  как вышеуказанный  пункт предоставляет право Президенту издавать указы по экономическим вопросам,  не  урегулированным  законом.  Эти  же вопросы  законом  урегулированы.  Само название проекта закона - о внесении изменений и дополнений к  законам  Украины  -  однозначно подчеркивает:    Президент    понимает,    что    превышает   свои конституционные полномочия.

 

     Мало того,  статьей 92 Конституции Украины,  частями  3  и  5 статьи   1   Закона   Украины   о  системе  налогообложения  четко регламентируется  порядок  установления  или  изменения  ставок  и механизмов  взимания  налогов  и  сборов - исключительно законами, причем законами о налогообложении.

 

     Несостоятельна и   попытка   Президента    обосновать    этот незаконный   шаг   необходимостью   легализации  реальных  доходов работников негосударственного  сектора  экономики,  вывода  их  из тени.  Элементарные  арифметические расчеты показывают абсурдность этой аргументации.  С одной тысячи  гривень  по  указу  Президента гражданин уплачивает в социальные фонды 15 гривень,  а подоходного налога с этой же суммы взимается 150 гривень.  Так где же истинная причина теневых доходов? В чем же логика указа Президента?

 

     Я глубоко убежден, что уважаемый Владимир Макарович Матвейчук отлично  это  понимает.  Кстати,  указ,  который   действует   уже достаточное  время,  ставил  перед  собой как минимум четыре цели: первая  -  легализация  теневых  доходов;  вторая   -   увеличение отчислений в социальные фонды;  третья - значительное увеличение в 1998  году  размера  среднего  заработка  работников,  занятых   в отраслях   экономики,   который   фиксируется   в  государственной статистике,  и четвертая -  увеличение  поступлений  в  бюджет  от налогов  на доходы граждан на сумму 68 миллионов гривень.  Можно с полной уверенностью сказать, что этот незаконный указ не достиг ни одной из вышеуказанных целей.

 

     Далее. О  ком  фактически  заботится  Президент,  ограничивая максимальную величину дохода, с которой взимаются сборы? Граждане, получающие  3,5  и  более тысяч гривень в месяц,  заплатят сборы в социальные фонды лишь с 1 тысячи гривень.  Обнищавшие же граждане, получающие 50,  100,  200 гривень в месяц,  будут уплачивать их со всей суммы.  Но пособие,  например по больничному  листу,  богатый получит  из  расчета  полной заработной платы,  то есть из 5 тысяч гривень, но уже за счет того бедолаги, который получает на сегодня 100- 200 гривень.

 

     И последнее,   что   особенно   тревожит.   Нарушается   ныне действующая система начислений сборов в социальные фонды.  Сегодня сборы   начисляются   на   весь  фонд  оплаты  труда  предприятий, организаций,  учреждений.  Указом и проектом закона предполагается учитывать  только те суммы,  с которых берется персональный сбор с каждого гражданина,  то есть значительно снижается база сбора. Кто просчитал,  какая  сумма теряется,  какая перекладывается на хилые плечи рядовых граждан,  и хватит ли в результате этих ограничений, новаций   Президента   денег   на  больничные  листы,  пособия  по беременности и родам,  на погребение, на оздоровление работающих и детей,  на выплаты пенсионерам,  чернобыльцам,  безработным и тому подобное?

 

     Учитывая вышеизложенное,  комитет предлагает отклонить данный законопроект  как  такой,  что  не  отвечает  требованиям пункта 4 раздела XV "Переходные положения" и статьи 92 Конституции Украины, частям 3 и 5 статьи 1 Закона Украины о системе налогообложения,  и предложить Президенту Украины отменить действие указа  от  25  мая 1998 года 506. Прошу поддержать предложение комитета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання?  Прошу записатися.  Будь ласка. Виставте  п'ять  хвилин.  Депутат  Наливайко.  За  ним  -  депутат Абрамов.

 

     НАЛИВАЙКО А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Прошу передать слово депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Благодарю,  Анатолий  Михайлович,  за  право задать  вопрос.  Уважаемый  Василий  Георгиевич!  Вы  как  один из известнейших лидеров профсоюза  Донецкой  области,  находящихся  в оппозиции  к  лидеру  всеукраинских  профсоюзов  господину Стояну, который  уже  дискредитировал   себя,   руководя   республиканской профсоюзной  организацией,  постоянно  ставите вопрос об улучшении благосостояния  трудящихся.   И   сегодняшнее   ваше   выступление относительно указа Президента еще раз это подтвердило.

 

     Но я  хотел  бы задать такой вопрос.  Не кажется ли вам,  что пора активизировать работу профсоюзов  как  массовой  организации, насчитывающей  в  своем  составе десятки миллионов человек,  с тем чтобы  на  президентских  выборах  выступить  единым   фронтом   в поддержку кандидатуры от Коммунистической партии Украины,  которая ставит вопрос о пресечении частной  собственности,  способствующей эксплуатации  человека,  в  том  числе через грабеж его заработной платы, что присуще капиталистическим странам вообще?

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемый  Владимир  Николаевич!  Это   не   очень относится к тому законопроекту, который мы сегодня обсуждаем, но я должен сказать,  что то,  о  чем  вы  сказали  в  преамбуле  перед вопросом,  имеет  место.  Рассматриваемый проект закона исходит из указа Президента.  Но я должен сказать,  что это лукавство.  Мы-то знаем стратегическую задачу Президента и его команды - максимально сократить социальные гарантии трудящихся Украины.

 

     Конечно, я как  народный  депутат  и  председатель  Донецкого областного  совета профсоюза,  тем более как представитель фракции коммунистов,  буду  и  в  Донецкой  области,  и  здесь,  в  стенах Верховной  Рады,  делать  все для того,  чтобы не только сохранить имеющиеся на сегодня социальные блага для народа,  но и возвратить все  то,  что  было  в недалеком прошлом в нашей великой и могучей стране, имя которой Союз Советских Социалистических Республик.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Абрамов.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Аннєнков.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Василий Георгиевич! Я внимательно выслушал вашу информацию.  Возражений у  меня  нет.  Я полностью разделяю вашу позицию.

 

     Сегодня трудящиеся    буквально   задыхаются   от   невыплаты заработной платы так  называемым  демократическим  правительством. Все  это поставило экономику на грань гибели.  Многие руководители шахт,  Василий Георгиевич (вы это хорошо знаете),  не обявляют  о фонде зарплаты, скрывают его и выплачивают шахтерам копейки.

 

     Это привело к тому, что в наших городах - Торезе, Шахтерске - жены   шахтеров   захватили   шахты   "Прогресс",   "Три-бис"    и предупредили: мы умрем, но не оставим пикеты. Это продолжается вот уже более 35 суток.

 

     Скажите, Василий Георгиевич,  почему, по вашему мнению, никто из  Министерства  финансов,  из  президентских  структур  не несет ответственности  за  бесконтрольность  в  использовании   денежных средств?

 

     Спасибо.

 

     ХАРА В.Г.  Спасибо,  уважаемый  Федор Михайлович.  Ваш вопрос состоит из двух частей.

 

     Первое, что касается вообще позиции Министерства  финансов  и Кабинета  Министров.  Я  работаю в Комитете по вопросам социальной политики и труда.  Мы рассмотрели очень  много  проектов  законов, предложений  по изменению существующих законов.  Я еще не помню ни одного такого проекта закона,  внесенного Кабинетом Министров или, скажем,   тем  же  Министерством  финансов,  который  бы  содержал намерения сделать хоть что-то хорошее для Украины,  для трудящихся Украины.  Единственная цель - урезать льготы,  сократить фонды. Вы знаете,  что сотворили с чернобыльским фондом,  фондом социального страхования,  на  который  каждый год,  и не один раз в год,  идут постоянные нападки со  стороны  президентских  структур,  Кабинета Министров,  с пенсионным фондом,  средства из которого расходуются для залатывания бесконечных дырок в  бюджете  нашего  государства. Поэтому из той политики,  которую проводит и команда Президента, и Президент, и Кабинет Министров, явствует, что она антинародная. То есть, по сути, они добросовестно выполняют те задачи, которые сами перед собой и  поставили.  Поэтому  тут  ожидать  от  них  чего-то хорошего просто не приходится.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Аннєнков.  Будь ласка.  За ним - депутат Гуцол.

 

     АННЄНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Фракция  коммунистов.  Город  Лисичанск.  Уважаемый Василий Георгиевич, уже не раз у нас правительство на все беды и невыплаты заработной  платы  отвечает,  что  нет  денег,  неоткуда брать.  И выходит с предложениями  отменить  льготы.  И  это  предлагают  те представители демократов,  которые для того чтобы прийти к власти, в Верховном Совете двенадцатого созыва эти льготы предусматривали. Теперь  же  они  опять  видят,  что здесь есть коммунисты и ставят перед нами задачу,  чтобы мы отменили эти льготы и вызвали  против себя  гнев  народа.  Но  почему  правительство никогда не выйдет с законопроектом о монополии на продажу ликеро-водочных изделий,  на внешнюю  торговлю  и с другими законами,  которые бы...  У богатых надо забрать, а они хотят бедных до конца ободрать.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемый Егор Иванович,  данный  законопроект  не предусматривает,   допустим,  сокращения  каких-то  льгот  у  того несчастного  трудящегося,  который  работает.  В  нем,   наоборот, предусматривается  увеличить доходы тех богатых,  которые получают очень много,  поменьше с них взять в социальные фонды  и  побольше получить из этих социальных фондов.

 

     Относительно того,   есть   ли   деньги   или  нет.  Конечно, однозначно мне трудно сказать. Но если официально, в том числе и с этой трибуны,  постоянно звучат цифры,  что от 20 до 40 миллиардов долларов вывезено за пределы Украины, то как можно говорить, что в Украине нет денег? Это первое.

 

     И второе.  Практически,  Кабинет  Министров  и  Президент  не предложили на сегодня вообще никакой экономической  программы  для того,  чтобы  вывести  нашу экономику и всю промышленность из того состояния коллапса,  в котором они находятся,  чтобы иметь деньги, которые потом можно было бы направлять и на социальные фонды.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи дасть даний  законопроект  практичну  змогу,  я  маю на увазі фінансову, погасити заборгованість з заробітної плати та пенсій?

 

     Дякую за увагу.

 

     ХАРА В.Г. Ну, вообще трудно отвечать на такой вопрос. Это или элементарное непонимание того,  что происходит, или шар из команды нашего правительства.

 

     Ну, во-первых, я вам называл цифры: сегодня с  одной  тысячи  гривень  взимается только 15 гривень,  а подоходный налог с этой же суммы составляет 150 гривень.  Так  где же  причина того,  что человек прячет свои доходы и получает в том же теневом бизнесе?

 

     И во-вторых.  Очень  много  было  проектов   о   том,   чтобы ликвидировать   задолженность   по  заработной  плате,  пенсиям  и стипендиям.  Фактически ни одного шага ни  Президент,  ни  Кабинет Министров  в  этом  направлении  не  сделали.  И  ни  одно  из тех предложений,   которые   поступали   прежде   всего   от   фракции коммунистов,   как   заработать   деньги,  где  взять  деньги,  ни Президентом, ни Кабинетом Министров не было принято.

 

     Отсюда вывод,  что у  Президента  и  Кабинета  Министров  нет желания возвращать задолженности, которые есть на сегодня.

 

     А они  выражаются  уже  почти  9  миллиардами  по Украине,  в частности по Донецкой области составляют свыше 900  миллионов.  Ни одна из властных структур не предпринимает никаких шагов для того, чтобы   мало-мальски   ликвидировать    эту    задолженность.    А задолженность,  наоборот, продолжает расти. И это не тот путь, это стрельба из пушек  по  воробьям.  Вряд  ли  можно  таким  способом какую-то копейку получить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Георгійовичу. Шановні колеги! (Шум у залі). Я ще ж нічого не сказав.

 

     Шановні колеги!  У нас записалося на обговорення 10  народних депутатів.  Пропонується відвести 20 хвилин. Немає заперечень? Я в першу чергу надам  слово  представникам  фракцій,  а  потім  -  за списком. Немає заперечень. 20 хвилин, будь ласка.

 

     Слово надається   від   фракції   Народного   руху   депутату Кириленку. Підготуватися депутатові Степанову.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановні  депутати!  Мені  здається,  що це питання,  яке обговорюється сьогодні в залі,  вкотре засвідчує  брак  (на  жаль, брак)  системної  політики  нашого  уряду  в справі оподаткування, зокрема  й  фонду  заробітної  плати.   Слухаючи   уважно   виступ Володимира  Макаровича,  я  дійшов  висновку,  що  фахівці в уряді готові говорити саме про системні  зміни  в  економічній  політиці взагалі і в цій ділянці зокрема.

 

     Водночас найвищі   керівники   уряду,   очевидно,   не  мають (принаймні поки що) політичної волі,  аби  розпочати  впровадження таких   системних  змін.  Тому  ми  знову  стоїмо  перед  потребою розглядати часткові питання і пішли тим другим  шляхом,  про  який говорив   і   заступник  міністра  фінансів.  Тобто  ми  починаємо обмежувати верхній рівень оплати праці, з якого стягуються податки і справляються збори.  Таким шляхом іти можна,  звичайно.  Але, на думку фракції Руху, такий шлях не є продуктивним.

 

     Тому сама  по  собі  ідея  виведення   із   тіні   показників заробітної плати,  звичайно,  є такою,  що має право на існування. Але,  з іншого боку,  дефіцит соціальних фондів  зростає,  про  що свідчать  показники тих самих фондів.  З іншого боку,  з липня цей указ,  згодом продубльований постановою  Кабінету  Міністрів,  уже діє.  І  разом  з  тим  поки  що  немає реальних результатів,  які засвідчили б, що обраний Президентом і урядом шлях у цій ділянці є ефективним.

 

     Тому очевидно,  що  за  таких  обставин  треба  вдатися не до аналізу політичних підстав, а до аналізу речей правових. А правові аспекти  говорять  про  те,  що  в  цій  ділянці  виконавча  влада елементарно перебирає на  себе  виняткові  повноваження  Верховної Ради України.  Зокрема, у справі оподаткування, яке є прерогативою саме Верховної Ради України.

 

     Крім того,  згідно з визначеним  порядком  та  за  постановою Кабінету  Міністрів сам Кабінет Міністрів і встановлює максимальну величину витрат щодо оплати праці та доходів,  з яких справляються внески до зазначених фондів.  Очевидно, що такий спосіб є диктатом Кабінету  Міністрів  і  такий  підхід  не  дає  змоги   створювати довгострокові  інструменти економічної політики.  Адже,  приміром, сьогодні Кабінет Міністрів може встановити верхній рівень  у  1000 гривень. Завтра - більше або менше. Післязавтра - знову змінити ці показники.  Внаслідок цього тієї економічної стабільності, про яку ми  всі  так  багато говоримо,  не буде,  навіть не буде пахнути в першому наближенні.

 

     Тому очевидно,  що такі запропоновані  урядом  і  Президентом часткові  заходи,  які  не розв'язують проблеми,  треба відхиляти. Фракція Руху голосуватиме за відхилення внесеного законопроекту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату  Степанову, фракція Соцпартії. Підготуватися депутату Журавському, НДП.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция избирательного блока Социалистической и Селянской  партий. Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! В предложенном законопроекте поражает сам цинизм ситуации, которую нам предлагают якобы решить. Гарант Конституции чуть ли не год назад издает указ, который он не имел права издавать.  Этот указ действует. И нам это беззаконие предлагают теперь узаконить. В чем же суть предложенных изменений к закону?

 

     Суть в  том,  чтобы  суммы  социальных  отчислений  из  фонда заработной  платы  устанавливались  не законом,  а непосредственно Кабинетом Министров.  А он уже будет решать,  как  сочтет  нужным, исходя из ситуации.  Решит,  что надо повысить,  - повысит. Решит, что надо понизить, - понизит.

 

     И вы только всмотритесь в предложенное: "в міру  зростання  середнього  рівня  заробітної  плати".  Вы мне скажите,  когда она у нас  увеличивалась  за  последние  7-9  лет? Фактически   замораживаются   те   суммы,  с  которых  будут  идти отчисления в  пенсионный  фонд,  фонд  социального  страхования  и прочие фонды.

 

     Это предложение  еще раз показывает,  что наше правительство, представленное здесь заместителем министра финансов, является, как говорил  классик,  комитетом  по  управлению делами,  в конкретном случае,  украинской буржуазии.  Они хотят сэкономить даже  на  тех копейках,  которые  должны  были  бы  поступить  в  тот  же  самый пенсионный фонд.  И сами лицемерно говорят,  что  они  борются  за пенсии,  собирают  директоров где-то в тренировочных лагерях,  что они денно и нощно там  мучаются,  сушат  себе  головы,  где  взять деньги на погашение задолженности по заработной плате и пенсиям.

 

     Вот здесь расхождение между словом и делом, вот истинное лицо нынешнего  режима.  И,   конечно,   я   вас   призываю   отклонить предложенный законопроект. Фракция будет голосовать за отклонение, но нужны и решительные меры.  Пора,  наверное,  спросить, когда же все-таки   будет  рассмотрен  план  действий  Кабинета  Министров, который нам подали уже полгода назад,  но почему-то он не ставится на голосование. И пора, наверное, правительству сполна ответить за его политику в социальных вопросах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат Журавський від НДП. Підготуватися народному депутату Кирильчуку.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Запропонований законопроект є черговою спробою розв'язання проблем державного  управління за рахунок громадян,  посилення податкового тиску на товаровиробника.  Зважаючи на  більш  ніж  шестимільярдну заборгованість  із  виплати  пенсій  та  заробітної  плати,  можна зрозуміти бажання уряду по краплині шукати і знаходити кошти бодай на часткове погашення цієї заборгованості.

 

     Останнім часом  ми  бачили  кілька  таких  заходів.  І якщо з тимчасовим  оподаткуванням  мобільних  телефонів,  внутрішньо   не сприймаючи  його,  ще якось можна погодитися,  оскільки,  справді, власниками цих телефонів є не найбідніші верстви населення,  то  з даним законопроектом не можна погодитися з будь-яких міркувань.

 

     Я не спинятимуся на тому,  наскільки ця пропозиція відповідає Конституції України.  Я спинюся на реальних  наслідках  реалізації цього положення.

 

     По-перше. Обмеження величини фактичних витрат на оплату праці працівників не узгоджується з основними принципами підприємництва. Підприємництво  - це самостійна ініціатива діяльності,  на власний ризик.  Наприклад, я наймаю працівника і хочу сплачувати нормальну заробітну  плату.  Уряд мені каже:  ні,  ти маєш платити менше.  Я запитую,  чому?  Адже заробітна  плата  встановлюється  на  основі договору.  Держава має дбати тільки про те,  щоб з цієї заробітної плати сплачувалися податки.

 

     По-друге. Обмеження  заробітної   плати   фактично   збільшує прибуток  і  водночас  збільшує податок на прибуток.  Нагадаю,  що значна частина  заборгованості  з  заробітної  плати  -  це  є  не бюджетна  заборгованість,  а  заборгованість підприємств.  Частина підприємств на сьогодні не в змозі  розрахуватися  з  робітниками. Тут  ми  не  спинятимемося  на  причинах,  але  це є.  Але якщо ми фактично збільшимо податковий тиск на підприємства,  то  поставимо їх  ще  в  більш  складні  умови й надалі заганятимемо економіку в тінь.

 

     Великі, нічим   не   виправдані   обсяги   заробітної   плати керівників на державних підприємствах потрібно обмежувати.  Але це має бути зроблено в інший спосіб.  І держава тут має певні важелі, наприклад  під  час укладення контракту з керівниками.  Крім того, держава  має  достатньо   контрольних   органів   для   здійснення ефективного контролю.

 

     Ми підтримуємо пропозицію профільного комітету.  Вважаємо, що проблеми  бюджету   треба   вирішувати   за   рахунок   підвищення ефективності  державного управління,  а не за рахунок громадян,  і особливо підприємливих громадян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від  фракції   Селянської   партії надається   народному   депутату  Кирильчуку.  За  ним  -  депутат Моісеєнко.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Селянської  партії.  Волинь. Доповідач  сьогодні  був  відвертим,  і  це треба відзначити.  Він сьогодні  визнав,  що  існує  подвійна  бухгалтерія  в   приватних структурах і навіть в окремих державних, де приховується заробітна плата,  яка за відомостями нараховується мізерною, а індивідуально розрахунок  відбувається  поза  відомостями.  І  ось так ховаються величезні відрахування й до бюджету,  і до пенсійного фонду, і від цього потерпає наша соціальна сфера.

 

     Ніхто не  каже,  що заступник міністра - поганий фахівець.  Я його  знаю  дуже  давно.  Він  один  із   кращих   фінансистів   у Міністерстві  фінансів.  І  потрібно  цю  ідею,  яку  він обстоює, визнати справедливою,  бо з тіні треба виводити на світ Божий  усі ті   зловживання,   які  в  нас  сьогодні  є.  Тільки  процес  цей відбувається  дуже  повільно  та  з  великим  небажанням  із  боку державних структур, особливо виконавчих.

 

     Навіть від отих потуг,  які демонструє нам сьогодні податкова інспекція,  потерпають не ті, чиї гроші в тіні, а ті, які сьогодні ще чесно й порядно працюють та нараховують заробітну плату.

 

     Встановлено величезні  нарахування  на  заробітну плату,  тут немає з чим критися:  це 37 відсотків до пенсійного фонду і  фонду соціального страхування,  плюс чорнобильські, плюс іще декілька, і практично ці нарахування становлять понад 50  відсотків.  Це  й  є причиною того,  що надходження до бюджету зменшуються,  бо способи пристосування до таких умов та досвід приховування у нас в Україні поширюються дуже швидко.

 

     Указ і  цей  законопроект  грунтовно розкритикували попередні промовці.  Я не буду спинятися на ньому постатейно. Але саму ідею, саму  проблему  відкидати  не  можна.  Не можна.  Її треба якомога швидше розглядати й розв'язувати.  Якщо ми сьогодні відхиляємо цей законопроект,  то  потрібно  в повторному першому читанні до нього повертатися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки,  Євгене Івановичу, мабуть, кому як не вам знати,  що  до чорнобильського фонду,  на жаль,  тепер відрахувань немає.  Тому й така біда.  Немає вже з нового року.  Ні,  просто з нового року чорнобильський фонд ліквідовано.

 

     Слово від  фракції  комуністів  надається  народному депутату Моісеєнку. За ним - депутат Вітренко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Председатель  Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Уважаемые коллеги!  Уважаемые  радиослушатели!  Сегодня  мы  прослушали  два информационных    сообщения    во    время   представления   этого законопроекта.  Они ярче всего показали,  кто же  все-таки  о  ком думает: кто думает о трудящихся (с этой позиции выступил коммунист Хара) и кто думает о правящем режиме,  который хочет создать  хотя бы  чуть-чуть  более  благоприятные  условия для тех,  кто сегодня имеет большие доходы.  Эту позицию отстаивал заместитель  министра финансов Матвийчук.

 

     Уважаемые коллеги!  Вы  обратили внимание на то,  что сегодня говорилось о зарплате,  которая фактически  не  может  быть  столь высокой    на    государственных    предприятиях,    в    основных производственных сферах,  о которых идет  речь.  У  меня  в  руках сводная информация о размерах заработной платы в Донецкой области, подготовленная  Донецким  облсовпрофом.  Самый   высокий   уровень заработной  платы  (средний)  -  на  предприятиях  трубопроводного транспорта - 495 гривень.  На всех остальных -  значительно  ниже. Ну,  например,  в  угольной  промышленности в среднем за январь он составил 273 гривни.  Какие 1000 гривень? О чем мы говорим? Причем 284  тысячи  человек,  или  90  процентов  работающих  в  угольной промышленности, вообще зарплату не получают, а получают с большими задержками.  И  сейчас  получается  так (и об этом говорил депутат Хара), что те, кто работает на этих предприятиях, будут фактически финансировать  социальную  сферу тех предприятий,  преимущественно частных, которые имеют доходы свыше 1000 гривень.

 

     Конечно же,  с  такой  позицией  мы  согласиться  не   можем. Удивляет  то,  что  Рух  здесь говорит,  что он тоже за то,  чтобы отклонить эту позицию. Но я смотрю и думаю: отклонять, в принципе, некому.  Из двух Рухов, присутствует, наверное, не больше четверти состава.  Хочу обратить ваше внимание на то, что в основе всех бед нашего  государства,  в  том числе и с теневым сектором экономики, лежит  разрыв  наших  братских  (я  имею  в   виду   страны   СНГ) экономических связей, против которых так рьяно выступал Рух.

 

     И сегодняшнее сокрушительное поражение Руха, связанное с тем, что  Верховный  Совет  принял  постановление  о  присоединении   к Межпарламентской Ассамблее стран СНГ,  подчеркивает,  что на самом деле они никогда не отстаивали интересов трудящихся.

 

     Уважаемые товарищи!  Завершая свое выступление,  я  хотел  бы обратить ваше внимание на то,  что сегодня можно констатировать (и этот документ в очередной раз подтверждает):  в  основе  всех  бед наших  трудящихся  лежит частная крупная собственность на средства производства.  Именно она заставляет капиталистов прятать  в  тень свои доходы - это прежде всего. В результате - растут колоссальные личные состояния господ при ущемлении интересов трудящихся.

 

     Поэтому, говоря о необходимости предпринять решительные  шаги в  этом,  мы призываем (и на этом настаивал сезд Союза рабочих) в мае-июне этого года провести пеший поход  на  Киев,  с  тем  чтобы потребовать у правящего режима реализации нашего права на зарплату без всяких ее ограничений и ограничения на доходы толстосумов.

 

     Спасибо вам за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату   Вітренко, фракція Прогресивної соцпартії. Підготуватися депутатові Черненку.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Наша фракция будет голосовать против данного законопроекта,  против предложения Президента таким образом латать очередные дыры в экономической политике Украины. Мы расцениваем  данную  попытку изменить налогообложение максимальной заработной платы просто как попытку спасти положение за счет того, чтобы попросить богатых людей легализовать свои доходы.

 

     Это попытка такого же рода,  как и попытка открытия в Украине анонимных счетов,  то есть попытка возврата капитала из-за  рубежа под  флагом  того,  что  вы  верните,  а  мы не будем спрашивать о происхождении капитала, только верните капитал в Украину.

 

     Но эта попытка провалилась,  потому  что  такому  Президенту, такому  правительству,  такой  экономической  политике нет доверия даже у бизнесменов Украины.

 

     Что будет  после  принятия  этого  закона?  Этот  закон  даст возможность    манипулировать   уровнями   заработной   платы   и, прикрываясь тем,  что регулируется максимальный уровень заработной платы, тем не менее не решать вопрос по существу.

 

     Меня удивляет  выступление  Василия  Хары,  потому  что  этот человек не просто называет себя коммунистом,  он  еще  возглавляет профсоюзы Донбасса.  Так вот,  когда мы предлагали закон об оплате труда, то ставили проблему в целом. Эта проблема не может решаться рвано.  Давайте, мол, попросим вернуть у того, кто много получает, давайте  попробуем  ввести  такие-то  коэффициенты.  Экономическая политика  отличается от конвульсий тем,  что она строится сразу по спектру экономических решений.

 

     Поэтому наша фракция внесла концепцию налогового кодекса. И в концепции   налогового   кодекса  мы  показали  принцип  изменения налогообложения физических лиц.  Не приняли  концепцию  налогового кодекса в этом зале,  вот и начинается какая-то,  ну, просто дикая деятельность Балашова.  Человек  зомбирует  все  население  своими мифическими  домыслами красивой Украины:  десятина,  500 долларов, 200 долларов.  Ну это же рассчитано на интеллектуально неспособных людей вообще воспринимать такую идеологию.  Почему он это говорит? Да потому что  Верховный  Совет  не  определился  с  тем,  как  же правильно.

 

     То же самое с законом об оплате труда.  Да нужно же понимать, что  система  оплаты  труда  предполагает   сначала   установление минимума  заработной  платы.  И  установление  минимума  -  это не потому,  что сегодня так решили Тигипко, Митюков по договоренности с МВФ.  А установление минимума -это нормы,  социальные нормативы; он рассчитывается, минимальный уровень заработной платы.

 

     Второй шаг - дифференциация заработной платы,  тарифная сетка и ограничение максимума.  Так вот,  когда построена вся система (я заканчиваю,  Адам Иванович) и когда отрегулировано налогообложение заработной  платы,  тогда  не нужно играться вот в это.  Не нужно! Нужно просто один раз,  но сделать нормально. И мы все ждем, когда поумнеет Верховный Совет, когда наши избиратели принудят нас сесть за  нормальную  работу,  а  не  быть  пожарниками  и  каждый   раз реагировать  на  очередную  выходку  Президента.  Я  думаю,  что и Комитет по вопросам социальной политики и труда,  в конце  концов, когда-то начнет работать, а не только гасить очередные пожары.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки дозвольте,  Наталіє Михайлівно,  запитати: причому тут Хара?  Він співдоповідач  від  комітету.  Так  що  він співдоповідає так, як ви співдоповідаєте будь-який законопроект.

 

     Будь ласка,  слово  надається  депутату  Черненку  від  групи "Незалежні".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Адам  Иванович!  Уважаемые  товарищи депутаты! (Шум у залi). Пусть покричат, 15 секунд мне добавят...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Григоровичу, говоріть, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Що ж говорити? Володимир Романович говорить.

 

     Уважаемые товарищи  депутаты!  Я  хочу  сразу  высказать свое отношение к проблеме, которая здесь часто поднимается. Вот лично я буржуев,  которые возникли в последнее время,  особенно в Украине, этих наших монте-кристов не люблю, мягко говоря.

 

     В свое время я читал "Капитал" Карла Маркса и  знаю,  что  он сказал:  если  буржуй увидит выгоду трехпроцентную,  то,  чтобы ее получить,  его уже не остановит даже смертная казнь. Я не буду вас уговаривать  голосовать  за  закон или против закона.  Мы начинаем несколько политизировать ситуацию и уходим от основного принципа.

 

     О чем идет речь?  Не с тысячи 15 гривень будут платить.  Ведь вопрос в том,  что эту тысячу,  которую человек должен получать на производстве,  он на  производстве  ее  не  получает.  Особенно  в банковской   организации,   коммерческой   структуре.  Ибо  должен заплатить при существующей схеме 37,5 процента - это  375  гривень дополнительно.

 

     Я абсолютно с замминистра Матвийчуком в этом смысле согласен. Они предлагают экономическим способом  выплеснуть  и  вытащить  на свет Божий ту теневую оплату заработной платы, которая существует. Платят ему 100 гривень,  а потом уже ему изпод полы  дополнительно доплачивают 900 гривень, не облагаемых налогом.

 

     Владимир Макарович,  я в нынешней ситуации не верю,  что наши буржуа такие уж альтруисты и спокойно  начнут  делать  подвижки  в этом смысле. Ну не будут, Владимир Макарович.

 

     Поэтому здесь я прошу депутатов не выплеснуть всю идею сразу, одномоментно.  Мы должны подумать сегодня реально.  Может быть, на повторное   первое  чтение  отправить,  дать  возможность  изучить ситуацию.  И  помнить,   что   все   должно   не   скрываться,   а проплачиваться.

 

     Если же мы отбросим саму идею,  то все останется так, как оно существует сегодня:  легализуют  1000  или  500  гривень,  а  5000 гривень ему из-под полы будут доплачивать. И всех это устраивает.

 

     Разрушив наши   основные  фонды,  которые  существовали  -  и чернобыльский,  и социальные фонды, в том числе и на оздоровление, мы   в   принципе   не  примем  никакого  решения.  Дополнительных поступлений ни в бюджет, ни куда бы то ни было еще не получим.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  згідно з Регламентом використаємо  по  одній хвилині   на   внесення  пропозицій.  Слово  з  мотивів  надається народному депутату Кириченку.  За ним - депутат Донченко. І будемо визначатися.

 

     Будь ласка, депутате Кириченко, Херсонська область. Увімкніть мікрофон.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановні колеги,  у разі прийняття Верховною Радою  цього законопроекту можливим позитивним наслідком може бути,  як тут уже говорилося,   легалізація   доходів   працівників   і   керівників підприємств   приватної   форми  власності,  а  відтак  збільшення надходжень до державного бюджету та державних цільових фондів.

 

     Але зазначені  позитивні  результати  можуть  бути  досягнуті тільки  в разі встановлення урядом максимальної величини фактичних витрат на науково  обгрунтованій  основі.  У  разі  ж,  якщо  уряд завищить   цей   показник,   результат   може   бути   протилежний очікуваному.  Надходження до бюджету та державних цільових  фондів зменшаться, а легалізація доходів не відбудеться.

 

     Далі. Пункт  5  зазначеного законопроекту фактично суперечить Закону про систему  оподаткування.  На  думку  християндемократів, законопроект  також  порушує  принцип рівності всіх перед Богом та конституційних  засад  рівності  всіх  перед  законом.   Тому   ми пропонуємо цей проект закону повернути на доопрацювання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Адам Иванович.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги,  задумайтесь,  кого  защищает  этот  закон.  Он защищает  33  тысячи  наиболее богатых граждан Украины,  о которых сказал  наш  уважаемый  замминистра  финансов  Матвийчук.   А   49 миллионов  967  тысяч  будут  страдать  от  этого  закона.  Почему страдать?  Доказываю. У меня в руках документ, который мне передал начальник  областного  управления  Пенсионного  фонда.  Так  вот с момента действия указа Президента в Луганске нотариус (к числу тех 33  тысяч  человек принадлежат и 160 нотариусов) обязал районные и областное управления Пенсионного  фонда  Украины  вернуть  излишне перечисленные деньги в сумме 202 тысячи гривень. Уже обязаны. А мы собрали согласно нашему законодательству о  валютных  операциях  с золотом и так далее дополнительные поступления в пенсионный фонд в сумме 202,5 тысячи гривень.  То  есть  то,  что  собрали,  сегодня вернем  назад  богатым.  Так  вот  вдумайтесь,  если мы сегодня не примем  предложение  комитета  о  том,  чтобы   отклонить   данный законопроект,  то все это будет продолжаться. Поэтому сегодня надо четко определиться и поддержать комитет, чтобы данный законопроект отклонить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, будемо визначатися. Перед тим я вам нагадаю з огляду на  останні  слова  народного  депутата Донченка,  що відхиляти законопроект ми вже не маємо права, бо він згідно з пунктом 4 "Перехідних положень" Конституції  давним-давно набрав  чинності.  Тому  ми  з  вами маємо визначитися відповідним чином.

 

     Будь ласка,  послухайте,  що  ми  будемо  голосувати.   Перша пропозиція,  яку  ми  голосуватимемо,  -  прийняти  законопроект у першому читанні. Друга пропозиція - поставити на голосування пункт 2  запропонованого  проекту  постанови  про те,  щоб запропонувати Президенту  України  зупинити  дію  указу,  оскільки,  я  ще   раз наголошую,  указ  виданий 25 травня минулого року й давно діє.  Ми його дію можемо зупинити лише тим, що приймемо відповідний закон.

 

     Отже, ставлю  на   голосування   пропозицію   про   прийняття законопроекту,  який  ми сьогодні обговорюємо,  в першому читанні. Прошу визначитись.

 

     "За" - 57.

 

     57 голосів. Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  друга  пропозиція  -   профільного комітету,   який   рекомендує   запропонувати  Президенту  України зупинити дію указу від 25 травня. Прошу визначитись.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Отже, законопроект із розгляду знімається.

 

     Слухаємо питання... Переголосувати? Прошу визначитись, хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі.

 

     "За" - 140.

 

     140 голосів. Рішення прийнято.

 

     Отже, шановні  колеги,  ставиться на голосування в поіменному режимі пропозиція профільного  комітету  запропонувати  Президенту України зупинити дію указу від 25 травня. Прошу визначитись.

 

     "За" - 187.

 

     Прошу висвітити за фракціями.

 

     Комуністи -  115  із  117;  НДП - 3 із 17 (невже так поріділи ряди?);  "Громада" - 6 із 13;  НРУ - 7 із 20; "Відродження" - 2 із 9;  зелені  -  4  із  8;  соціалісти  - 23 із 24;  соціалдемократи (об'єднані) - 0 із 5; "Незалежні" - 1 із 8; Рух - 0 із 5; селяни - 7 із 13;  ПСПУ - 14 із 14; "Реформи-центр" - 2 із 6; позафракційні

- 3 із 6 (Шум у залі).

 

     Шановні колеги, якби було 200 голосів, ми мали б право ще раз голосувати.

 

     Будь ласка,   з   мотивів   голосування  депутат  Асадчев.  З процедури.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні друзі! Я хочу звернутися до фракції комуністів.  У нас вистачає з вами сил, щоб сваритися з політичних мотивів,  але бракує розуму,  мабуть,  для того,  щоб розв'язувати отакі проблеми.  От бачите,  ми...  (Шум у залі).  Ну,  послухайте трохи!  Подивіться,  ми зараз  пробалакали,  проголосували  проти. Набрав  чинності  указ  Президента.  От у такому випадку,  мабуть, краще було б нам з вами сьогодні прийняти закон у першому читанні, на  друге читання його так переробити,  щоб не діяв ні указ такий, ні закон такий.  От у чому проблема.  І це не вперше така штука  в нас проходить.  То давайте ми, може, з вами домовимося на майбутнє робити так,  щоб і укази такі не діяли, і закони такі не діяли. От до  чого  я  вам  це  все  кажу.  А  в  нас  через політичні отакі протистояння проходять отакі безглузді укази.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область). Социалистическая оппозиция. Уважаемый Адам Иванович!  Нормами  Регламента  предусмотрено,  что  депутату   по мотивам  голосования  предоставляется  слово,  когда  он поднимает руку,  тем  более  руководителю  фракции.  Както  неприлично   уже становится,   что   ведущий  (или  вы,  или  Председатель)  просто вынуждает требовать выполнения Регламентом установленных норм.

 

     Что предлагается?  Во-первых,  вопрос об оплате труда  нельзя снять  с  повестки  дня этой сессии.  Нельзя снять.  Что для этого нужно сделать,  и  вообще  для  комплексного  решения  вопроса?  Я предлагаю  проголосовать за протокольное поручение в двухнедельный срок  подготовить  законопроект  о  реформе  заработной  платы   и рассмотреть его на следующем пленарном заседании. Со своей стороны фракция  Прогрессивной  социалистической  партии   Украины   такой комплексный  законопроект внесла,  и мы просим комитет рассмотреть наш законопроект,  внести свои предложения,  чтобы мы,  наконец, в Украине решили вопрос об оплате труда комплексно.

 

     Прошу поставить на поименное голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение  СССР.  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратить внимание на то,  что  приняло  участие  в  голосовании  очень   незначительное количество  депутатов  (порядка  270).  Я уверен,  что большинство депутатов вряд  ли  остались  бы  равнодушными  к  этому  вопросу. Конечно  же,  Рух вместе с остальными в смятении после голосования по Межпарламентской Ассамблее. Они сегодня отсутствуют в зале. Они сейчас выступают,  пытаются себя как-то выгородить.  Ну,  это все, как говорят,  плохо выглядит при том  положении,  которое  сегодня есть.

 

     Поэтому я предлагаю,  когда завтра с утра соберется более 300 народных депутатов Украины,  поставить  еще  раз  этот  вопрос  на голосование.  И я уверен, что мы примем положительное решение. Я в этом абсолютно уверен.

 

     Поэтому прошу дать соответствующее поручение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Порошенко.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12, Вінницька область). Спасибі, Адаме Івановичу. Фракція СДПУ(о), місто Вінниця. Я б хотів, щоб сьогодні нас об'єднала ідея, яка нас уже   не   раз   об'єднувала,   -   це   підтримка   національного товаровиробника,   підтримка   і  захист  нашого  населення,  його платоспроможного попиту.

 

     Зменшення податкового  тиску  на  заробітну  плату  якраз   і створює  платоспроможний попит населення.  І за умов,  коли ми вже вживаємо  заходів  щодо  захисту  нашого  внутрішнього  ринку,  це відроджуватиме нашу промисловість.

 

     Тому я  прошу,  Адаме  Івановичу,  поставити  на  голосування пропозицію про повернення цього законопроекту  на  повторне  перше читання і проголосувати її саме сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  будемо голосувати,  визначатися. Будемо голосувати пропозиції народних депутатів.

 

     Почну з останньої.  Напевне,  ми не можемо на повторне  перше читання  повернути цей законопроект,  бо він пов'язаний із указом. Якщо ми його не  приймемо,  то  указ  діє.  Тобто  треба  готувати законопроект, можливо, від профільного комітету.

 

     Тому, шановні колеги,  пропоную визначитися таким чином. Було дві пропозиції (Шум  у  залі).  І  третю  поставлю  пропозицію  на голосування, ми всі їх проголосуємо.

 

     Пропозиція Прогресивної  соціалістичної партії дати доручення профільному  комітету   підготувати   законопроект   про   реформу заробітної  плати.  Хто за таку пропозицію,  прошу голосувати.  Це доручення,  протокольне  доручення  профільному  комітету.  Слушна пропозиція, нехай готують.

 

     "За" - 173.

 

     173 голоси.   Рішення   прийнято.   Таке   доручення  дається профільному комітету рішенням Верховної Ради.

 

     Друга пропозиція,  яку  вносив  народний  депутат  Моісеєнко. Можливо,  ми  трохи скоригуємо її.  Пропоную проголосувати всетаки сьогодні після  16  години  ще  раз  цей  законопроект.  Це  також протокольне   й   процедурне   рішення.   Прошу  визначитися,  щоб проголосувати. Справді, в залі народних депутатів зараз менше, ніж буде  після  16-ї години,  тому визначимося щодо голосування після 16-ї години.

 

     "За" - 174.

 

     174 голоси. Також рішення прийнято.

 

     І третя пропозиція - народного депутата Порошенка - з приводу того,  щоб  повернути цей законопроект на підготовку до повторного першого читання. Прошу визначитися.

 

     "За" - 63.

 

     63 голоси.  Рішення не прийнято.  Тим більше що ми після 16-ї години  будемо  голосувати.  Питання  завершено,  тобто наполовину завершене. Проголосуємо після 16-ї години.

 

     --------------

 

     Слухається питання про проект Закону  про  спеціальний  режим інвестиційної  діяльності  на  територіях пріоритетного розвитку в Луганській області та в зв'язку з цим проект Закону  про  внесення доповнень до деяких законів України з питань оподаткування.

 

     Доповідає голова  Агентства  з  питань  спеціальних (вільних) економічних зон Леонід Васильович Мінін. Будь ласка.

 

     МІНІН Л.В.,  голова Агентства з питань спеціальних  (вільних) економічних зон.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати! У грудні минулого року Верховна Рада України прийняла Закон  України про  спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності   в    Донецькій    області.    Проте    на    сьогодні соціальноекономічне  та  екологічне  становище  в окремих регіонах Луганської  області  не  краще,  ніж  у  Донецькій   області.   До території,   де   склалося   катастрофічне  становище,  насамперед належать промислові центри Стахановського району - міста Стаханов, Брянка та Первомайськ.

 

     У 1998  році обсяги виробництва в названих містах порівняно з 1990 роком становили:  у Стаханові - 20 відсотків,  Первомайську - 24  відсотки;  Брянці  -  18 відсотків.  Украй негативний вплив на соціально-економічне становище регіону мало  закриття  6  шахт  та вивільнення  близько 6 тисяч шахтарів,  або 40 відсотків загальної кількості вивільнених в області шахтарів.

 

     Витрати на закриття  становлять  574  мільйони  гривень,  або понад  50  відсотків  загальної  суми  видатків  на  закриття шахт Луганщини.

 

     Найбільші темпи    падіння    виробництва     у     вугільній промисловості.  Видобуток скоротився в містах: Брянці більше ніж у 8 разів, Первомайську - у 5 разів, Стаханові - у 47 разів.

 

     Кількість безробітних  на  1  січня  1999  року  становить  у Стахановському   регіоні   близько  10  тисяч  чоловік.  Приховане безробіття в цих містах сягнуло понад 50 відсотків.

 

     Одним із  основних  напрямів  здійснення  ринкових  реформ  у Луганській  області,  поліпшення  економічної ситуації в регіоні є залучення інвестицій, спрямованих у сферу виробництва пріоритетних галузей господарства - вугільну,  металургійну,  хімічну,  харчову промисловість, машинобудівні комплекси.

 

     Тому з  метою  залучення  інвестицій  у  пріоритетні   галузі виробництва для створення нових робочих місць, розв'язання проблем працевлаштування персоналу,  що вивільняється внаслідок закриття й перепрофілювання    гірничодобувних    та    інших    підприємств, впровадження нових технологій розроблено проекти  законів  України про  спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  на  територіях пріоритетного  розвитку  в  Луганській  області  та  про  внесення доповнень  до  деяких  законів  України  з  питань оподаткування у зв'язку  із  запровадженням  спеціального   режиму   інвестиційної діяльності  на  територіях  пріоритетного  розвитку  в  Луганській області.

 

     Законопроектами передбачено   запровадження   на   територіях пріоритетного   розвитку,   до   яких   належать   міста   Брянка, Первомайськ,   Стаханов,   спеціального    режиму    інвестиційної діяльності  в  пріоритетних галузях (підгалузях) виробництва на 30 років.

 

     Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується  до суб'єктів   підприємницької   діяльності,  які,  за  укладеними  з відповідним   органом   місцевого    самоврядування    договорами, реалізують    інвестиційні    проекти   в   пріоритетних   галузях (підгалузях), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів.

 

     Органами управління   територіями   пріоритетного    розвитку передбачаються: Комітет з питань територій пріоритетного розвитку, утворюваний  Луганською  обласною  державною  адміністрацією,   та органи місцевого самоврядування.

 

     Із метою  створення сприятливих умов для залучення інвестицій передбачається встановлення на територіях  пріоритетного  розвитку спеціального режиму економічної діяльності в частині надання пільг стосовно  податку  на  додану  вартість,  оподаткування   прибутку підприємств,  плати  за  землю,  збору до Державного інноваційного фонду та до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

 

     Стосовно цього режиму. Режим застосовується такий самий, як і прийнятий   законом   по  Донецькій  області.  Це  звільнення  від оподаткування на 3 роки 100 відсотків  податку  на  прибуток  і  з третього по шостий роки - на 50 відсотків встановленої ставки.

 

     Ввезення машин   і   обладнання   під   інвестиційні  проекти звільняється від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість.

 

     Квалификационная инвестиция составляет столько же,  сколько и в Донецкой области, - один миллион долларов.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Ситуация,  которая сложилась  в этом регионе,  может быть, в значительной степени даже хуже, чем в тех   городах,    относительно    которых    принят    специальный инвестиционный режим в Донецкой области.

 

     Примерно такая   же   ситуация   и  на  западе  Украины  -  в Нововолынске,  где закрываются  шахты  и  где  необходимо  вводить примерно такой же режим.  То есть Донецкая,  Луганская и Волынская области   находятся   в    одинаковой    ситуации    -    ситуации катастрофической,  связанной  с  положением в небольших шахтерских городах.

 

     Тому я пропоную прийняти в першому читанні цей законопроект з метою     розв`язання     проблем    залучення    інвестицій    та працевлаштування, створення нових робочих місць.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Леоніде Васильовичу, під цей законопроект ще 18 грудня видано указ Президента. Указ діє чи все-таки чекає на прийняття закону?

 

     МІНІН Л.  В.  Він діє, але щоб його, скажімо, уточнити, треба приймати закон.

 

     Є ще  одна  проблема,  пов'язана з тим,  що інвестор чекає на закон.  Серьезный инвестор не может  опираться  на  акты,  которые вызывают определенные сомнения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.   Дякую,   Леоніде  Васильовичу.  Будь ласка,  запишіться на запитання.  Висвітіть  список.  Відведемо  5 хвилин. Депутат Бокий. За ним - депутат Мусієнко.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Степанову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   увімкніть    мікрофон    депутата Степанова.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый  докладчик!  Я  внимательно прочитал предложенный законопроект.  Там говорится о Стахановском районе, о городах  Стаханове,  Брянке  и  Первомайске.  И там же упоминаются предприятия города Кировска,  в частности завод "Центрокуз", Завод порошковой металлургии,  которые тоже будут инвестироваться, а сам город Кировск почему-то не вошел в эту зону. Чем вы это обясните? Это первое.

 

     И второе.   Законопроект   предоставляет   право   вот  этому областному комитету по вопросам территорий приоритетного  развития устанавливать  правила  подписания  инвестиционных  договоров.  Не слишком ли это большие  полномочия?  Может,  такие  правила  лучше разработать Кабинету Министров, а не давать областной структуре?

 

     МІНІН Л.В.  По  поводу  отдельных  предприятий  и невключения города  Кировска.  Когда  рассматривались  эти   законопроекты   в Кабинете  Министров,  то  было  принято  решение  на  первом этапе распространить данный режим на три  эти  города,  где  в  основном закрываются шахты. Предлагались еще и другие города, Красный Луч в частности. По ним пока такого решения Кабинета Министров нет.

 

     Теперь по   поводу   рассмотрения   инвестиционных   проектов местными  администрациями.  Я  думаю,  что  до  определенной суммы инвестиций   можно   разрешить    рассмотрение    и    утверждение соответствующих  проектов  на  уровне  местной администрации.  А с определенной суммы, скажем, с суммы, большей 5 миллионов долларов, проекты необходимо согласовывать с Кабинетом Министров.  Вот такое предложение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  народний депутате Мусієнко. За ним - народний депутат Донченко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Леоніде Васильовичу!  У мене до вас запитання не  стільки як до доповідача в даному випадку, а як до голови такого важливого нового спеціального агенства з питань економічних зон.

 

     От ми  вже  тут,  у  залі,  прийняли  закони   щодо   вільних економічних  зон у Донецькій області,  у Закарпатській області,  у ІваноФранківській,   здається.   Тепер   по   Луганській   області розглядаємо. Жодних заперечень немає. І я сьогодні голосуватиму за цей законопроект.  Але чи не здається вам,  що  це  питання  треба вирішувати не тільки за ініціативою людей, які пробивають знизу ці питання.  Я  назову   ще   20   областей,   починаючи   від   моєї Кіровоградської, де ситуація не менш складна і де не менш потрібно вирішувати питання,  зокрема й через вільні зони.  Можливо, треба, щоб  усе  це  ми  вивели  на  державний  рівень  під егідою вашого комітету.  І,  врешті-решт,  хай   кожна   область   має   вільні, спеціальні,  офшорні, всякі інші зони, але щоб це було справедливо й ефективно.

 

     МІНІН Л.В.  Самое  справедливое  было  бы  принять  налоговый кодекс, где предусмотреть льготы для инвесторов на всей территории Украины.  Но  вы   сами   понимаете,   что   такой   законопроект, предусматривающий льготы для тех,  кто вкладывает деньги и создает рабочие   места   в   Украине   независимо    от    местоположения хозяйствующего субекта, навряд ли пройдет.

 

     Но проблема  состоит  в том,  что сегодня у нас действительно почти в каждой области  имеется  несколько  районов  или  городов, которые   находятся   в  катастрофическом  социально-экономическом положении.  Можно было бы пойти на такой,  скажем,  шаг:  обобщить предложения  областей,  сформулировать  один законопроект и ввести примерно одинаковый режим для инвесторов на этих  территориях.  Но для этого необходима либо ваша инициатива...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Либо  инициатива Кабинета Министров.  Будь ласка, народний депутате Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый Леонид Васильевич!  Я  всецело  поддерживаю  этот  документ,  и луганчане просят всех депутатов сегодня поддержать  его,  поскольку  дела  с инвестициями в экономику Луганской области очень сложны.

 

     Но я бы хотел для себя уточнить. Мы приняли подобный документ (и  об  этом  уже  говорили)  по  Донецкой  области.  Все-таки  за прошедший  период (а прошло уже где-то полтора месяца) какие пошли инвестиции в Донецкую область?

 

     Я знаю, какие необходимы инвестиции для луганчан, в частности в  этот  вот  сложнейший  район  -  стахановский,  где  на сегодня практически ликвидировано  обединение  "Стахановуголь".  Знаю,  в какой   сложнейшей  ситуации  находятся  граждане  этого  региона. Безусловно,  туда  необходимо  вкладывать  деньги,  чтобы  создать дополнительные рабочие места.

 

     Адам Иванович,  я  к  вам обращаюсь с большой просьбой.  Пять минут осталось до перерыва.  Давайте мы  этот  вопрос  проголосуем после 16 часов. Очень важный документ...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Григоровичу,  ви ж розумієте, що за 5 хвилин ми його не обговоримо й голосувати не будемо.  Не гайте часу. Будь ласка, Леоніде Васильовичу.

 

     МІНІН Л.В.  Я  только  вчера  вечером  прилетел  из  Донецкой области,  где был в Волновахском и Марьинском районах, в Донецке и Мариуполе, смотрел зоны. Конечно, полтора месяца - срок небольшой. Но за это время инвесторы как наши внутренние,  так и  иностранные активизировались.   Приезжают,   есть  предложения.  И  не  только предложения,  но и небольшие проекты уже есть по зернохранилищу  в Волновахском  районе.  Проблема в том,  что территории зон пока не обустроены и инфраструктура не подготовлена.  Это будет сдерживать привлечение инвестиций.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Васильовичу.

 

     Слово надається   голові   підкомітету   Комітету   з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій народному депутату Володимиру Оникійовичу Петренку. Три хвилини? П'ять? Три хвилини, будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії України. Комітет  розглянув  на  своєму   засіданні   проект   Закону   про спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   на   територіях пріоритетного розвитку в Луганській області та проект  Закону  про внесення   доповнень   до   деяких   Законів   України   з  питань оподаткування і прийняв таке рішення.

 

     Перше. Внести  на  розгляд  Верховної  Ради  України  проекти законів України, внесених Президентом України 18 грудня 1998 року, і прийняти їх у першому читанні.

 

     Друге. Прийняти в першому читанні запропоновані доповнення до деяких  законів з питань оподаткування у зв'язку із запровадженням спеціального  режиму  інвестиційної   діяльності   на   територіях пріоритетного розвитку в Луганській області.

 

     Третє. Доручити  Комітету з питань економічної політики разом із Кабінетом  Міністрів  доопрацювати  зазначені  законопроекти  з урахуванням пропозицій народних депутатів.

 

     Зауважу, що  Кабінет Міністрів готує проекти законів з питань спеціальних економічних зон та спеціального  режиму  інвестиційної діяльності,  м'яко кажучи,  не на високому рівні.  Багато суттєвих зауважень до проектів  законів  надійшло  від  Комітету  з  питань фінансів   і   банківської   діяльності,  від  науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради.

 

     І ще одне. Незважаючи на те, що стосовно Славутича, Донецької області,  Яворова в Закарпатті є укази Президента,  які суперечать Конституції (про це вже багато тут  говорилось),  інвестори  в  ці регіони не йдуть, бо не визнають указів. Тому Верховна Рада спішно латає  дірки  в  законодавчому  полі  України,  зроблені   указами Президента.

 

     Така практика, коли Президент або Прем'єр-міністр, виїжджаючи в регіони,  обіцяють,  що спеціальні економічні зони - це  панацея від економічних катаклізмів,  не розв'язує ключових проблем виходу з глибокої економічної кризи.  Так далі тривати не може, бо це вже спричинило  ланцюгову  реакцію  в Україні.  Ну,  а потім Президент звинувачує Верховну Раду в тому,  що ми не  приймаємо  економічних законів.  А  які  ж  тоді законопроекти ми розглядаємо,  зокрема й сьогодні?

 

     Такі закони про спеціальні  економічні  зони  та  спеціальний режим інвестиційної діяльності можуть тільки допомогти,  поліпшити вихід  із  кризи  деяким  підприємствам  локально,  але  вони   не розв'язують загалом проблеми виходу з економічної кризи в Україні.

 

     Є домовленість  з  Міністерством економіки,  що надалі всі ці проблеми  треба  розв'язувати  в  масштабах  України  не  стосовно регіонів, а стосовно підприємств народного господарства, які мають виняткове  значення   для   економіки   України.   Перелік   таких підприємств  Кабінет  Міністрів має надати комітетові.  І щодо них треба прийняти один закон.  Тоді вже  буде  виправданим  створення Агентства  з  питань  спеціальних  (вільних) економічних зон,  яке очолює шановний пан Мінін.

 

     І ще  одне.  Шановний  Адаме  Івановичу,  прошу   керівництво Верховної   Ради   врахувати   нашу   пропозицію.   Тільки   нашим підкомітетом  видано  на-гора  і  прийнято  Верховною  Радою   три законопроекти.   Той  штат,  який  працює  в  нашому  підкомітеті, нечисленний.  А  є  такі  комітети  у  Верховній  Раді,   які   не підготували  ще  жодного  законопроекту.  Я  не  кажу,  що вони не працюють.  Вони  теж  працюють  над  проектами  законів.  Але  той нечисленний  штат службовців у нашому підкомітеті не дає змоги нам готувати законопроекти на високому рівні.

 

     Я прошу   підтримати   пропозицію   комітету    і    прийняти запропоновані законопроекти в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Володимире  Оникійовичу,  незважаючи  на нечисленність  штату,  ви  все-таки  майже   щодня   по   декілька законопроектів доповідаєте. Так що маємо те, що маємо.

 

     Прошу записатись на запитання.  Будь ласка, 5 хвилин. Депутат Яковенко.  За ним - депутат  Ніколаєнко.  Висвітіть,  будь  ласка. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Прошу передать слово Владимиру Николаевичу Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение  СССР.  Уважаемый Владимир  Аникеевич,  мы  сегодня  рассматриваем  тот  же  вопрос, который совсем  недавно  рассматривали  по  отношению  к  Донецкой области.  Здесь  сегодня  Минин  говорил  об определенных успехах, которые наблюдаются в Донецкой области.

 

     Мы с Александром Дмитриевичем Кушниром поговорили о том,  как реально  применяется  сегодня этот документ в Донецкой области.  И оказывается, что возникает масса проблем в связи с тем, что вместо свободы     развития    экономики    сталкиваются    с    обычными бюрократическими  рогатками.  Одна  за  другой  комиссии   Кабмина контролируют   проведение  работ,  тем  самым  не  способствуя  их эффективности из-за излишнего контроля и опеки.  Правильно ли это, на ваш взгляд?

 

     ПЕТРЕНКО В.О.   Дякую   за   запитання,  шановний  Володимире Миколайовичу. Коли ми працювали над проектами законів по Донецькій і Луганській областях,  то намагалися якомога менше уповноважувати Кабінет Міністрів вирішувати питання, передбачені законом.

 

     Сподіваюсь, що  сьогодні  буде  врахована   ваша   пропозиція стосовно звуження кола тих чиновників, які гальмують запровадження закону на місцях.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко.  Будь ласка. За ним - депутат Гуцол.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція  Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр).  Шановний Володимире Оникійовичу,  я  знаю  вас  як досвідченого  фахівця.  От сьогодні ми хочемо вкладати в Луганську область інвестиції,  пропонуємо  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності.  Стаханов - це потужне шахтарське місто. Скажіть мені, будь ласка,  куди вкладатимуться ці кошти - у затоплені за мирного часу  шахти  чи,  скажімо,  у  Завод  порошкової металургії,  який стоїть,  чи "Центрокуз", тобто в ті заводи, які сьогодні практично мертві?  Чи,  може,  вкладатимуться  в торгівлю або надаватимуться приватним підприємцям,  і хтось набиватиме кишені?  Чи,  може,  ми будемо  відновлювати  нашу  індустрію,  яка славила свого часу всю Україну і весь Радянський Союз? Дайте відповідь, будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Дякую.  Якщо  конкретно  відповідати  на  ваше запитання,  то  керуватиме цим процесом Комітет з питань територій пріоритетного   розвитку.   Статтею   6   передбачено,   що    він утворюватиметься Луганською обласною державною адміністрацією.

 

     Я хотів би, щоб отакий комітет утворювала не адміністрація, а Луганська обласна рада.  І щоб вона контролювала його  діяльність. Ну, а як вирішить Верховна Рада, то так і буде в законі записано.

 

     На жаль,  сільські райони до проекту цього закону не ввійшли. Але є пропозиція,  і ви повинні,  я думаю,  взяти активну участь у тому, щоб домогтися інвестицій для сільських районів Луганщини.

 

     І ще  одне.  На жаль,  якість цих законопроектів невисока.  Я звинувачую не Міністерство економіки, а Кабінет Міністрів, бо він, як отой торт "Наполеон",  який має декілька шарів.  Цими питаннями Міністерство економіки займається,  а в Кабінеті  Міністрів  ще  є відділ,  який  теж  веде  ці  питання.  На  жаль,  він  гальмує цю діяльність.

 

     От подивіться пункт "б" статті 4: новостворене підприємство    звільняється    на   три   роки   від оподаткування прибутку.  А хіба старі підприємства  не  підпадають під дію цього закону?

 

     Тому треба  подати  свої  пропозиції  і  підійти до прийняття цього закону творчо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Гуцол.  За  ним  -  депутат Красняков.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція Партії зелених. Шановний доповідачу!  Якщо буде прийнято даний законопроект, то чи сприятиме  це  залученню  інвестицій у вугільну промисловість?  Чи буде від того практична фінансова вигода шахтарям України?

 

     Дякую.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Дякую вам за таке запитання.  Я був  у  такому місті Луганської області, як Красний Луч. Був на шахті "Міусинка". Мабуть,  треба було б,  щоб кожен народний депутат для поцінування шахтарської праці хоч раз у житті спустився до шахти,  до забою. Я там був. Ну, десь відбійним молотком, мабуть, відра два навідбивав вугілля.  Переконався:  це праця тільки для дуже міцних чоловіків, для надзвичайно дужих чоловіків.

 

     А те,  що там люди не отримують заробітної плати,  що вони  й тих  тормозків,  як раніше,  не мають...  Знаєте,  у 1990 році оті шановні з Руху,  одного чи другого, коли піднімали шахтарський рух на  розвал  Радянського Союзу,  то вони там були,  а сьогодні їх у залі взагалі немає.  Я хотів  би,  щоб  вони  там  були,  в  цьому регіоні.  Коли шахтарів використовували, знаєте, як якийсь гумовий виріб.  Використали й забули про них.  То щоб  вони  теж  туди,  в шахту,  полізли  й  подивилися,  який то шахтарський труд і як він нашою державою знецінений.

 

     Я переконаний, що, окрім Бердянки, Стаханова, Первомайська, в зоні пріоритетного розвитку повинні бути Красний Луч та інші міста й  райони  Луганської  області.  І   якщо   ми   доопрацюємо   цей законопроект,  то інвестиції,  може,  не у всі шахти,  але до цієї галузі надійдуть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Оникійовичу, ви не сказали, за скільки ж днів ви тих два відра наколупали.

 

     Будь ласка,  депутате Красняков. За ним - депутат Марченко. І будемо завершувати.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Адам Иванович, прошу передать слово представителю такого же умирающего  города Свердловска Луганской области Петру Степановичу Цибенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Увімкніть мікрофон депутата Цибенка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция коммунистов.  Фракция коммунистов,  безусловно,  поддержит этот законопроект. Но вместе с тем я хотел бы задать вам, Владимир Аникеевич, два вопроса.

 

     Первый. Я хотел бы,  чтобы вы с трибуны Верховного Совета еще раз подтвердили,  что этот законопроект абсолютно стандартный,  то есть содержит все те  нормы,  которые  содержались  в  аналогичных документах по другим регионам.

 

     И второй вопрос.  Скажите, пожалуйста, как член комитета, как докладчик:  этот закон  в  состоянии  хотя  бы  частично  сгладить катастрофические  последствия  так называемых радикальных рыночных реформ,  которые  привели  к  руинам  на  территории  Украины.   В состоянии он хоть частично решить эту проблему?

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Дякую.  Ну,  що я можу сказати? Усіх проблем у Луганському регіоні цей закон не розв'яже. Це однозначно. Він може тільки  створити  для  інвесторів  такий  економічний клімат,  щоб заохочувати їх інвестувати в ті галузі,  які визначать відповідним своїм рішенням і Кабінет Міністрів,  і обласна Луганська рада. Він може допомогти тільки локально,  і тільки деяким підприємствам.  А загалом  проблеми виходу з глибокої кризи закон не розв'яже,  і це не його мета.  Ви правильно зауважили:  цей проект закону має,  на жаль,  усього  12  статей.  А  по  Донецькому  регіону ми прийняли великий закон.  І тому коли ми  доопрацюємо  цей  законопроект  на прикладі вже ухваленого закону, що діє у Донецькому регіоні, то це буде вдвоє більший закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  Володимире Оникійовичу.  Але це дещо  різні закони. Тут про різні галузі йдеться. Між Луганськом і Донецьком є різниця.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Так,  у Донецьку були й спеціальні  економічні зони,  і  території  пріоритетного  розвитку,  і спеціальний режим інвестиційної  діяльності.  Тут  же   тільки   спеціальний   режим інвестиційної діяльності. І я прошу деякі наші фракції, яких зараз немає, вплинути на ситуацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Оникійовичу, вони з'являться.

 

     Будь ласка,  депутате Марченко від  фракції.  А  далі  будемо завершувати.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Владимир Аникеевич! Мировой опыт показывает, что если не принимаются в законодательном русле контрольные функции, механизмы контроля  за  деятельностью  и  свободных  экономических  зон,   и специальных  режимов инвестирования,  то в этих зонах вначале идет отмывка черного капитала,  а потом откачка капитала (в том числе и того, который есть в регионе) за территорию страны.

 

     Я вижу  процессы  в государстве сегодня таковыми.  Президент, куда ни поедет на  встречи,  везде  обещает  узаконить  или  своим указом  ввести  свободные экономические зоны.  А с другой стороны, коммунисты в зале Верховного Совета придают всем этим процессам  и идеям законодательную форму или законодательное оформление.

 

     Скажите, пожалуйста,   сколько  еще  зон  предусмотрено  (как свободных экономических,  так  и  специального  инвестирования)  в Украине внедрить как Президентом, так и фракцией коммунистов?

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Я  дякую.  Дуже  цікаве запитання.  I ви вже й відповіли на нього своїм запитанням.  Я погоджуюся,  що  небезпека створення отакої тіньової економіки чорних дірок не усувається цим законом і тими законами,  що ми  прийняли.  Тому  я  пропоную  вам подавати пропозиції, які б передбачили розв'язання цих проблем.

 

     Наголошую ще раз, що тут немає спеціальних економічних зон. У цьому законопроекті йдеться про території пріоритетного  розвитку. І  я  нагадую  ще  про  статтю  16  Закону  України про зайнятість населення,  якою Кабінету Міністрів надано право окремим  регіонам установлювати  статус  територій пріоритетного розвитку і там-таки запроваджувати для інвесторів спеціальний режим.

 

     На жаль, Кабінет Міністрів не використовує цієї можливості. І ви  маєте  рацію  в  тому,  що створення законів,  які розв'язують локальні проблеми,  для України,  мабуть,  недоцільне. Треба одним законом, про що я вже говорив, розв'язати ці проблеми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Оникійовичу.

 

     Оголошується перерва до 16-ї години.

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  У принципі запропоновані зміни  до   Закону   про   систему   Суспільного   телебачення   і радіомовлення  України  корегуються з дотеперішньою правовою базою щодо цього виду аудіовізуальних засобів масової інформації в нашій державі,  і  в  разі  їх схвалення навряд чи могли б бути виявлені суперечності з іншими законами (як часто в нас  трапляється,  коли ми щось ухвалюємо поспіхом).

 

     Ми лише  напрацьовуємо  нормативну  базу  системи Суспільного мовлення,  і орієнтуватися в потоці нормативних актів ще  неважко. Але,  з  другого  боку,  важливо  не зміщувати акценти на сумнівні засади,  коли якась  річ  чи  явище  в  нашій  молодій  країні  ще тільки-но устатковується, узаконюється.

 

     У цьому  зв'язку  доречно  всім  нам  згадати,  що  згідно із Законом  про  систему  Суспільного  телебачення  і   радіомовлення України, який набрав чинності після подолання президентського вето 5  листопада  1997  року,   Суспільне   телерадіомовлення   -   це телерадіоорганізація   зі   статусом  єдиної  загальнонаціональної неподільної і неприбуткової системи  масової  комунікації,  яка  є об'єктом права власності українського народу і діє згідно з єдиною програмною концепцією.  Суспільне телерадіомовлення грунтується на широкому представництві різних верств суспільства, які через своїх представників   у   Громадській   раді   забезпечують   реалізацію програмної     концепції     та     здійснюють     контроль     за фінансово-господарською  діяльністю  телерадіоорганізації.  Іншими словами, це має бути система мовлення, яка максимально репрезентує весь спектр запитів суспільства на інформацію.

 Очевидно, і Громадська рада як колегіальний, позавідомчий керівний наглядовий орган системи Суспільного мовлення теж має відбивати  у своєму складі всі суспільні погляди та соціальні інтереси,  у тому числі й ідеологічні,  найкращими виразниками яких є,  звичайно  ж, політичні  партії.  Тому  цілком логічним було запровадження норми про введення до складу Громадської ради  представників  політичних партій.

 

     Коли ми  приймали цей рамковий закон,  поставало питання:  за яким критерієм представлятимуться  в  Громадській  раді  політичні партії  нарівні  з іншими громадськими інституціями?  Потрібен був чіткий критерій.  Тому й виписали норму - "по одному  представнику від  політичних партій,  що мають своїх депутатів у Верховній Раді України".  Це  гарантувало  презентування  широкого  ідеологічного спектра, більш-менш ідентичного суспільним настроям.

 

     Тепер пропонується   наділити   правом   представництва  лише партії,  які на останніх парламентських виборах подолали прохідний бар'єр  і  мають власні фракції (тобто фактичне скорочення їхнього представництва більш  ніж  удвоє).  Вочевидь,  ідеться  про  намір сильніших  партій  підтоптати  під  себе інші,  різко політизувати керівний орган системи Суспільного мовлення  як  суто  громадської інституції.  Для  НРУ,  який  послідовно  виступає  за  формування демократичного,  плюралістичного громадянського суспільства, такий підхід є неприйнятним.

 

     До речі,    й   науково-експертне   управління   Секретаріату Верховної  Ради  України  радить  відхилити  цей  проект   Закону, оскільки  "недоцільно  штучно  звужувати представництво політичних партій у Громадській раді Суспільного телерадіомовлення,  адже всі вони  обрані виборцями,  які підтримали їхні політичні програми та погляди".

 

     Зважаючи на  викладені  тут  аргументи   і   застороги,   Рух утримується  від  підтримки  цього  законопроекту і звертається до представників багаточисленних  фракцій  з  проханням:  давайте  не грати   власними   мускулами,  а  послідовно  вибудовувати  засади плюралістичного суспільства,  де шануються свобода слова і свобода думки.

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракція  Народно-демократичної  партії.  Шановні   виборці! Шановна   президіє!   Шановні  депутати!  Важливість  питання  про спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   на   територіях пріоритетного розвитку в Луганській області неможливо переоцінити.

 

     Це зумовлено  насамперед тим соціальноекономічним становищем, яке сьогодні склалося в Стахановському районі Луганської  області. Регіон, що становить лише один відсоток території області, містить 12 відсотків її населення.  В  цьому  регіоні  сформовано  великий промисловий  комплекс із концентрацією підприємств базових галузей народного  господарства  -  таких,  як  вугільна  й   металургійна промисловість,     металообробна    й    хімічна    промисловість, машинобудування тощо.

 

     Підприємства міст Стаханова,  Брянки  та  Первомайська  мають високий  рівень  інтеграції  з  іншими  районами  області  й усієї України,  а також із країнами близького зарубіжжя.  Вони достатньо жорстко  залежать  від  них,  особливо від поставок енергоресурсів (газу,     нафтопродуктів,     електроенергії),     комплектуючих, лісоматеріалів та сировини.

 

     Більшість підприємств   -  це  виробництва  з  консервативною малорухомою структурою та номенклатурою продукції. Частка енерго-, матеріало-  та  капіталомістких  технологій  становить  близько 80 відсотків  обсягу  виробництва.  Це   зумовило   високозатратність економіки Стахановського району.  Як наслідок, у 1997 році падіння обсягів виробництва порівняно з 1990  роком  у  порівнянних  цінах становило  у  Брянці  -  12,5  відсотка,  у  Стаханові  - 24,5,  у Первомайську - 31,7 відсотка.  Найбільш  високі  темпи  падіння  у вугільній    промисловості.   Видобуток   вугілля   скоротився   в Первомайську - в 4,5 раза,  у Брянці - більш ніж у 8  разів,  а  в Стаханові  - в 47 разів.  Частка валового внутрішнього продукту на душу населення майже у 12  разів  нижча  середнього  показника  по області.

 

     Украй негативний   вплив   на  соціальноекономічне  становище району справило закриття 6 шахт та звільнення 5598  шахтарів,  або 40 відсотків загальної кількості звільнених в області шахтарів.

 

     Велике занепокоєння  викликають соціальні проблеми,  особливо зростаюча  заборгованість  із  заробітної   плати,   пенсій,   яка перевищує середній показник по області.

 

     Через нестачу  бюджетних  коштів зменшилася кількість ліжок у лікарнях на 2065 одиниць,  або на  38,4  відсотка  при  середньому показнику  по  області  -  29,4  відсотка,  зменшилася чисельність медичного персоналу на 1461 одиницю, або на 30,8 відсотка, що вище обласного  показника  у  2,3  раза.  На  40  відсотків скоротилася кількість дитячих дошкільних закладів.

 

     Для поліпшення ситуації потрібні чималі інвестиційні ресурси, передусім   для  оновлення  активної  частини  основних  фондів  у виробництвах зі швидкою віддачею та обігом  капіталу.  Розв'язанню цієї  проблеми  якраз і сприятиме встановлення спеціального режиму інвестиційної  діяльності  у  Стахановському  районі.  Тільки   за останні півроку від підприємств регіону надійшло понад два десятки інвестиційних проектів і пропозицій на суму 277,8 мільйона доларів США.  Основні з них - це будівництво шахт,  а також електростанцій потужністю до 150 мегават,  підземна газифікація вугільних пластів Донбасу    внаслідок    реструктуризації   вугледобувної   галузі, виробництво двигунів внутрішнього згоряння  та  дизельгенераторних установок,  пасажирських  вагонів,  а  також  ціла  низка  цікавих проектів  технічного   переобладнання   харчової   та   переробної промисловості.

 

     Довідково додам,   що   дефіцит   електроенергії   в  області становить 7,7 мільярда кіловат-годин,  загальний обсяг  витрат  на купівлю електроенергії становить 93 відсотки.

 

     Впровадження цього  закону дасть змогу вже протягом 1999-2000 років створити додатково понад 6 тисяч робочих місць,  а  за  весь час, тобто до 2025 року, - близько 28 тисяч.

 

     І останнє.  Загальна сума надходжень до бюджетів усіх рівнів, за  прогнозними  розрахунками,  становитиме  більше  1,7  мільярда гривень,  що  перевищуватиме  суму  податкових пільг більш ніж у 3 рази.

 

     Ураховуючи все   викладене,    прошу    підтримати    поданий законопроект,  керуючись не вузькопартійними амбіціями, а здоровим глуздом та справжнім піклуванням про шахтарів, учителів, лікарів - усіх   тих,  що  зіткнулися  сьогодні  з  проблемами,  зумовленими недалекоглядною економічною політикою стосовно Донбасу.

 

     Дякую.