Стенограма пленарного засідання

18 лютого 1999

 

                       ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  л ю т о г о  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  запрошені!  Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо засідання Верховної Ради.

 

     Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися  267  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Мироненко Віктор Андрійович звертається до Президента України стосовно порушення законних прав ветеранів.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 162.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 179.

 

     Запит Терещука Василя Васильовича  -  до  Президента  України стосовно  зволікання  з  виконанням  судових  рішень  щодо  позову громадянина Алебастова.

 

     Я думаю,  що це питання можна було б вирішити  іншим  шляхом. Будь ласка, визначіться.

 

     "За" - 145.

 

     Група народних   депутатів   (Онопенко,   Гошовська,  Левцун) звертається до Президента  України  стосовно  порушення  Державною податковою  адміністрацією  України  чинного законодавства України стосовно інвалідів війни.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 155.

 

     Про направлення. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 169.

 

     Група народних депутатів звертається  до  Президента  України стосовно  порушення  чинного  законодавства  й  отримання  значних прибутків окремими комерційними структурами у Вінницькій області.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 161.

 

     Про направлення голосуємо.  Шановні колеги, мені незрозуміло, ви один одного не підтримуєте.

 

     "За" - 172.

 

     Не прийнято.

 

     Кожин Борис Борисович звертається до Прем'єр-міністра України з приводу необхідності усунення перешкод для діяльності  Державної гідрографічної  служби  України на території Автономної Республіки Крим та в прибережних водах.

 

     Запит Гаркуші  Олексія  Миколайовича  -  до  Прем'єр-міністра України    стосовно    фінансування    системи   профтехосвіти   у Миколаївській області.

 

     Запит Горбачова Віктора  Сергійовича  -  до  Прем'єр-міністра України   стосовно  виконання  доручення  Президента  України  про ліквідацію заборгованості  з  виплати  стипендій  та  фінансування заходів  соціального захисту студентів-сиріт,  студентів-інвалідів та із малозабезпечених сімей.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення прийнято.

 

     Група народних  депутатів  (Янковський,  Черненко  та   інші, всього  13  чоловік) звертається до Прем'єр-міністра Пустовойтенка щодо вилучення соляної і сірчаної кислот із переліку прекурсорів.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 170.

 

     Прийнято.

 

     Гаркуша Олексій    Миколайович    звертається    до    голови Держкомрезерву  України та голови правління державного концерну по матеріально-технічному      і      сервісному       обслуговуванню агропромислового   комплексу   щодо   розрахунків   за  поставлену Новобузьким комбінатом хлібопродуктів продукцію.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит Звонаржа Андрія  Юрійовича  -  до  міністра  внутрішніх справ   України   стосовно   забезпечення   транспортних   засобів первинними засобами пожежогасіння вітчизняного виробництва.

 

     "За" - 173.

 

     Прийнято.

 

     Жовтіса Олександра  Ігоровича  -  до  Іллічівського  міського голови у зв'язку з невдоволенням відповідями на звернення депутата щодо забезпечення житлом мешканців аварійного будинку та  учасника війни газовою плитою.

 

     Шановні колеги!  Я думаю, народному депутату України не можна подавати запити,  такі як оцей і ще ряд інших,  що я зачитую. Люди слухають нас.  Щоб Голова Верховної Ради вирішував, кому поставити газову плиту...  Я вважаю,  що депутат у змозі сам вирішувати такі питання.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  вихід  народних  депутатів   України Нечипорука  Володимира Павловича,  Шеховцова Олексія Дмитровича зі складу депутатської фракції "Громада".

 

     Заява народних депутатів Гуренка, Кочерги, Крючкова, Сіренка, Симоненка:  "У  зв'язку  з  нашою  участю  17  лютого  1999 року в розгляді Конституційним Судом України конституційного подання  139 народних   депутатів  України  ми  не  могли  бути  присутніми  на пленарних засіданнях Верховної Ради, коли розглядалося питання про надання  згоди  на  притягнення  до  кримінальної відповідальності народного  депутата  Лазаренка,  і  взяти  участь  у  голосуванні. Просимо  врахувати  наші  голоси  як  подані за прийняте Верховною Радою України рішення  з  цього  питання.  Наша  позиція  повністю відповідає  позиції  всієї  фракції  комуністів  у  Верховній Раді України.

 

     Справа Лазаренка - це лише  епізод  породження  збанкрутілого корумпованого   режиму,   який   виражає  інтереси  компрадорської буржуазії,  продажного  чиновництва   і   міжнародних   фінансових олігархій".

 

     Шановні колеги!  У нас ще є 20 хвилин. Прохання записатися на виступи від фракцій.

 

     Слово надається Георгію Георгійовичу  Філіпчуку  від  фракції Народного руху. Будь ласка. За ним - депутат Давидов.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Аналіз ситуації, яка складається в   чотирьох   областях   Карпатського   регіону,   свідчить   про необхідність більш конкретного еколого-економічного підходу з боку державних органів виконавчої і законодавчої гілок влади.

 

     Маючи в цьому регіоні унікальні природні ресурси (газ, нафта, золото,     деревина    особливо    цінних    порід),    унікальну туристично-рекреаційну   зону,   ми   все   ж   таки   продовжуємо спостерігати  там  найвищий  рівень  безробіття,  найменшу середню заробітну  плату.  Тому  сьогодні  слід  зробити   все,   щоб   не перетворити економіку цього регіону на напівколоніальну.

 

     Пропонуємо взяти  під  особливий державний контроль,  зокрема під контроль правоохоронних органів і міністерств,  вивіз лісу,  у тому  числі  бука  і  дуба,  за межі нашої держави в необробленому вигляді на догоду комерційним структурам.  Те, що відбувається, не дає   можливості   створювати   нові   робочі   місця,   працювати виробництву, отримувати додаткові надходження до бюджету. Це перша проблема.

 

     Друга проблема   -   не   працює   інноваційний   фонд   щодо лісопереробної  галузі.  Тому  ми  пропонуємо  доручити   Кабінету Міністрів  розробити конкретну програму щодо інноваційного фонду і надання допомоги лісопереробній галузі.

 

     Третя. Регіон (власне,  чотири області) потребує  комплексної цільової програми, тому що сьогодні спостерігається розпорошеність (це   хибна   практика   в    нашій    державі)    фінансових    і матеріально-технічних  ресурсів,  наукових зусиль:  нині в Україні виконуються 62 глобальні програми і  1  тисяча  100  різноманітних проектів.  Усе  це не дає можливості сконцентрувати увагу на цьому важливому пріоритеті.

 

     Проблема четверта  стосується  Лопушнянського   нафтогазового родовища,  унікального  для  України.  Цей  газ  продається  людям дорожче, ніж той, який іде з Туркменії.

 

     Нарешті неприпустимою є  інтенсивна  лісозаготівля,  особливо небезпечною   є   суцільна   вирубка  лісів,  оскільки  Україна  - лісодефіцитна держава: на людину припадає всього 17 арів.

 

     Виходячи з цього ми пропонуємо:

 

     надати Карпатським лісам статус першої  категорії,  що  дасть можливість ефективно використовувати лісоресурси в Україні;

 

     новому голові  Фонду  державного майна переглянути законність приватизаційних процесів доків і меблевих фабрик;

 

     указом Президента або постановою Кабінету Міністрів  прийняти комплексну цільову програму щодо Карпатського регіону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Народний депутат Давидов від "Громади".  За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (виборчий  округ  108,  Луганська область). Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні    колеги!    Якщо проаналізувати  нашу роботу з точки зору продуктивності,  то можна сказати,  що вона нагадує життя "белки в колесе - много движения и никакого  продвижения".  Ми  практично займаємося латанням дірок у законах,  а наслідки такі ж,  як від латання  дірок  у  неякісному асфальтовому покритті,  - марне витрачання грошей і часу.  Мабуть, настав час зупинитися й оглянутися на те,  що  ми  зробили  і  яка користь від цього.

 

     Реформи не  йдуть,  виробництво  не  працює,  пенсія  - єдине джерело існування пенсіонерів - виплачується сьогодні в Луганській області   за   червень-липень   1998  року.  Заборгованість  перед пенсіонерами досягає 270 мільйонів гривень.

 

     Реструктуризація заборгованості     та     списання      пені підприємствам агропромислового комплексу і вугільної промисловості згідно із законами України,  прийнятими Верховною Радою, ще більше погіршили  становище  з  надходженням  коштів  до пенсійного фонду області.

 

     У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів Постанови 1875 від 27    листопада    1998    року   про   заходи   щодо   поліпшення фінансово-економічного  становища  у  вугільній  промисловості  та вирішення  питань  виплати  заробітної  плати  працівникам  галузі щомісячні надходження до пенсійного фонду області зменшаться більш як  на  третину.  Це викликає обурення пенсіонерів,  які живуть за межею убогості,  і може призвести до соціального вибуху.  У містах області вже проходять мітинги протесту пенсіонерів.

 

 

 

 Сьогодні в Луганській області і в цілому  в  Україні  не  вирішено питання фінансування першочергових заходів і видатків,  пов'язаних із соціальним захистом населення.  Так,  із 1 січня 1999  року  не передбачається  надання  дотацій  окремим  галузям господарства та державне регулювання цін і тарифів.

 

     За наявності   заборгованості   із   заробітної    плати    в народно-господарському  комплексі області,  яка становить більш як 610 мільйонів гривень,  та заборгованості з виплати пенсій  -  270 мільйонів - не варто сподіватися, що населення в змозі забезпечити своєчасні  розрахунки  в  розмірі  стовідсоткового   відшкодування собівартості       житловокомунальних      послуг.      Наприклад, середньостатистична сім'я з трьох чоловік за двокімнатну  квартиру повинна буде сплачувати в місяць квартирну плату,  включаючи плату за   опалення,   водопостачання,   природний   газ,    плату    за електроенергію,   в   розмірі   152  гривні  при  середньомісячній заробітній платі 124,8 гривні.  Дуже  важко  знайти  відповідь  на численні  запитання  населення,  за рахунок яких коштів їм жити та годувати дітей.

 

     Таким чином,  на стадії формування та  прийняття  бюджету  на 1999  рік  народними  депутатами  та  урядом свідомо було прийнято рішення про  перекладення  зобов'язань  щодо  соціального  захисту населення на місцеві бюджети.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Ніколаєнко від Соцфракції. За ним - депутат Ємець.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Фракція соціалістів  і селян  глибоко  стурбована  нищенням інтелектуального,  наукового, освітянського потенціалу наших співвітчизників.  У той  час,  коли всі розвинені країни зміцнюють науку,  освітянську галузь,  дбають про майбутнє,  в Україні невпинно скорочуються витрати  на  науку, освіту.

 

     Щодня делегації  збіднілих  і голодних учителів прибувають до Києва. Страйкують десятки шкіл, профтехучилищ. Ось і сьогодні біля стін  Кабінету  Міністрів зібралися працівники Академії наук,  які вкотре змушені стояти біля владних порогів із простягнутою  рукою. У  січні Академія наук отримала п'яту частину запланованих витрат. Усі обіцянки уряду і Президента,  висловлені під  час  святкування 80-річного ювілею Академії наук, залишилися пустими фразами - люди голодують. Академіки страйкують! Де це було, в якій країні?

 

     У фракції соціалістів і селян  виникає  запитання:  а  хто  ж прийде їм на зміну,  кого ж підготують, навчать у сільській школі, де вчитель по 7-8 місяців не отримує  зарплату,  а,  наприклад,  у Верхньорогачицькому  районі  Херсонської  області - 11 місяців?  У холодних  класах  сидять  голодні  діти  з  одним  підручником  на трьох-чотирьох учнів.

 

     Про який   науково-технічний  прогрес  можна  говорити,  коли заклади професійнотехнічної  освіти  за  останні  п'ять  років  не отримали  жодного  верстата,  трактора,  комп'ютера,  а  600 тисяч знедолених учнів,  6 тисяч сиріт  не  отримують  навіть  харчів  і стипендії?

 

     Вища школа  у стагнації,  бо замість того щоб навчати і дбати про майбутнє,  думає,  як заробляти кошти, кошти на горі і сльозах батьків - робітників,  селян,  інтелігенції.  При цьому за минулий рік професори  і  доценти  не  отримали  два  оклади,  а  студенти практично забули про свою мізерну стипендію 10-12 гривень.  Проста зміна назв  вузів  без  фінансової  підтримки,  засилля  приватної освіти, невідповідність між станом виробництва, продуктивних сил і підготовкою  кадрів.  Підготовка  фахівця  сьогодні  практично   в нікуди, в ринкову пустелю, руйнує вищу школу.

 

     Фракція соціалістів  і  селян  пропонує  детально  розглянути питання про ситуацію в освітянській і науковій галузях у Верховній Раді України, на засіданні Кабінету Міністрів. Це перше.

 

     Друге. Внести  корективи  в Державний бюджет на 1999 рік щодо збільшення видатків на освіту і науку.  Негайно погасити борги  із зарплати та стипендій.

 

     Третє. Звільнити  від  оподаткування  заклади освіти і науки. Повною мірою ввести в дію статтю 57 Закону про  освіту  в  частині доплати   за  стаж,  виплати  у  разі  хвороби,  пільг  на  оплату комунальних послуг і таке інше.

 

     Фракція соціалістів і селян вважає: житиме освіта і наука - буде держава, буде майбутнє в наших дітей.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат  Ємець  від  Народно-демократичної партії. За ним - депутат Суркіс.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народнодемократичної партії.  Шановний Голово!  Шановні колеги! 24 липня 1998 року Верховною Радою  була  створена  тимчасова  слідча комісія для перевірки фактів порушення прав українських акціонерів ВАТ "Миколаївцемент".  Комісією встановлено  ряд  грубих  порушень законів   України,   яких   було   допущено  в  ході  приватизації "Миколаївцементу".  На  сьогодні  ВАТ  "Миколаївцемент"  та   його акціонери  втягнуті  в безкінечні арбітражні справи.  Судова гілка влади наклала заборону на будь-які дії  підприємства,  що  не  дає можливості   реалізовувати   затверджені   плани  реконструкції  і модернізації виробництва.

 

     Тимчасова слідча  комісія  мала  доповісти   Верховній   Раді України про результати роботи до 1 лютого 1999 року,  але протягом декількох  пленарних  тижнів  це  питання  вноситься  останнім  до порядку   денного,   тому  ми  просто  фізично  не  встигали  його розглянути.

 

     Враховуючи викладене,  ми пропонуємо  питання  про  цей  звіт (воно  є  в  порядку  денному  на  сьогодні,  але  занадто далеко) розглянути раніше,  наприклад, відразу після обідньої перерви. Під цим  проханням  підписалися  представники  фракцій  Соціалістичної партії,  "Громади", Руху, НДП, ПСПУ, комуністів, "Реформи-центр" і групи "Незалежні".

 

     Тому, Олександре   Миколайовичу,   я   прошу   поставити   цю пропозицію на голосування і заслухати звіт сьогодні відразу  після обідньої перерви.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Суркіс від Соціалдемократичної партії. За ним

- депутат Омельченко.

 

     СУРКІС Г.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ  71,  Закарпатська  область).  Уважаемые  коллеги! Вчера,  17  февраля,  в  своем  достаточно эмоционально окрашенном выступлении Наталия Витренко в рамках рассмотрения вопроса,  по ее определению,  о  деле  Лазаренка  в  запале политической демагогии допустила грязные инсинуации относительно меня.

 

     Известно, что  согласно  статье   80   Конституции   народные депутаты  не  несут  юридической ответственности за высказывания в парламенте  и  его  органах,  за  исключением  ответственности  за оскорбление  или  клевету.  В  данном  случае речь может идти и об оскорблении,  и о клевете одновременно.  Я не могу позволить  себе отнестись  к  случившемуся  несерьезно,  и  не только потому,  что считаю  Наталию   Михайловну   женщиной   тяжелого   политического поведения.    В    парламентской   борьбе   нередко   используются непозволительные приемы,  но  все-таки  большинство  депутатов  не переходят определенных границ.

 

     Я понимаю,  что госпожа Витренко имеет право на глупость,  но уже не в первый раз она злоупотребляет этим  правом.  Все,  что  я делал как предприниматель, все, ради чего я пришел в парламент как гражданин и что делаю в парламенте,  подчинено одной цели: чтобы в нашей стране была построена наконец нормальная экономика,  которая будет служить всему обществу.  Это моя позиция,  и она  достаточно известна даже людям,  которые делают свою карьеру на дискредитации тех, кто занят реальными делами.

 

     Сознавая ответственность за свою страну,  я всегда решал, что могу  сделать для нее,  и никогда не задумывался над тем,  что она может сделать для меня.  Именно поэтому  мной  и  моими  коллегами денежные средства,  законно заработанные в бизнесе, были вложены в киевское  "Динамо",  что  позволило  возродить  славу  украинского футбола,  а  миллионам  украинских болельщиков почувствовать:  да, футбол в Украине не умер,  да,  мы  можем  побеждать  любых,  даже именитых грандов зарубежного футбола.  Подчеркиваю, заработанных в полном соответствии с законом, а не полученных из госбюджета или в результате каких-либо манипуляций с госсредствами.

 

     Именно поэтому   из   собственных   заработанных   средств  я перечислил деньги и на ликвидацию последствий стихии в Закарпатье, и  на  газификацию отдаленных сел,  и на многое другое.  Все это - благодеяния и мои, и моих соратников.

 

     Именно поэтому как гражданин  своей  страны  я  годами  плачу сотни тысяч гривень налогов, не прикрываясь липовыми декларациями. И хочу дать совет всем бизнесменам:  стройте  бизнес  на  законных основаниях,  платите налоги. Тогда никаких проблем у вас не будет, и  при  заполнении  налоговой  декларации  у   вас   не   наступят критические  дни,  которые,  похоже,  есть у Наталии Михайловны (в политическом смысле, конечно).

 

     Да, я чувствую  гордость  за  свою  страну,  когда  побеждает киевское "Динамо".  Это визитная карточка нашей державы.  Я помню, как сама Наталья Витренко 5 ноября 1997 года  заявляла  в  прессе, что   верит   в   победу   "Динамо"  над  "Барселоной".  Мы  тогда действительно выиграли у "Барсы".  Жаль только,  что  Витренко  не понимает,  что  в  конечном  счете "Динамо" и все мы выигрываем не благодаря, а вопреки таким, как она.

 

     Наталия Михайловна (именно в  контексте  того,  что  говорила Витренко) называла наших сограждан тупоголовыми украинцами.  Пусть избиратель запомнит эти ее слова,  когда  в  следующий  раз  будет решать,  голосовать  ли  за  нее.  Я  же  никогда  не считал своих соотечественников тупоголовыми,  как  никогда  не  считал  команду "Динамо"  (Киев)  своей  собственностью.  Сколько  бы  не  удалось сделать для команды в прошлом и сколько бы не пришлось сделать для нее  в  будущем,  я  всегда  считал,  считаю  и буду считать,  что "Динамо" принадлежит всей нации,  "Динамо" -  это  всенациональное достояние.

 

     И мне стыдно за свою страну, когда я слышу вопли политических временщиков,  для  которых  понятие  ответственности  давно  стало пустым звуком.  Я знаю,  что делаю.  К сожалению, я ничего не могу сказать о заслугах Наталии Витренко перед  избирателями.  А  после сказанного  ею  хочу задать вопрос:  можно ли политическую слепоту считать профессиональным  заболеванием?  Если  можно,  то  госпоже Витренко  следует  серьезно отнестись к своему состоянию здоровья, особенно к зрению.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату   Омельченку   від   групи "Незалежні". За ним - депутат Матвєєв.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська область).  Заява групи народних депутатів України

-  юристів  і  офіцерів.  "Протягом  останніх  двох  років народні депутати не раз звертали увагу Президента Кучми на  порушення  ним Конституції  та  законів  України,  а також на неналежне виконання своїх службових обов'язків. Незважаючи на це, Президент у черговий раз грубо порушив Конституцію та чинне законодавство України.

 

     Так, 5  лютого  на  засіданні  колегії  Державної  податкової адміністрації Кучма як Президент України виявив повну  зневагу  до Верховного  Суду  України як незалежної гілки влади та його Голови Бойка,  порушив  статті  19   і   126   Конституції,   припустився перевищення  влади,  втручання  у вирішення судових справ,  погроз щодо судді,  публічно проігнорував конституційний  принцип  поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та дію принципу верховенства права в Україні.

 

     За час перебування  Кучми  на  посаді  Президента  України  в державі  утворилася  заборгованість  із  виплати заробітної плати, пенсій, стипендій у розмірі майже 7 мільярдів гривень, а зовнішній борг  України  виріс  з  декількох сотень мільйонів доларів США до 11,5 мільярда.  Кількість  населення  України  зменшилася  на  2,5 мільйона громадян.  Понад 70 відсотків громадян опинилися за межею бідності,  що за міжнародними правовими нормами може розцінюватися як  геноцид  українського  народу.  Фактичне  безробіття в Україні досягло понад 6 мільйонів чоловік.

 

     Кадрова й економічна політика Президента  Кучми  призвела  до того, що Україна стала однією з найбільш корумпованих країн світу, а  її  національні  багатства  незаконно  привласнені,  розкрадені невеликою купкою посадових осібкорупціонерів.  Посадових осіб, які зловживали   владою,   порушували   етику   поведінки   державного службовця,  Кучма  призначав  на  посади,  нагороджував відзнаками Президента  та  присвоював  різні  звання.  Серед   них   Кравчук, Лазаренко,  Пустовойтенко, Волков, Табачник, Агафонов, Голубченко, Карасик,  Хорішко,  Шмаров,  Осика,  Ворсінов  та  багато   інших. Матеріали щодо цих осіб ми направили до Генеральної прокуратури.

 

     Намагаючись уникнути   відповідальності   за  наслідки  своєї президентської  діяльності,  опинившись  перед  реальною  загрозою втрати  посади  Президента,  Кучма  в  черговий  раз зробив спробу знайти винних у всіх гріхах і перекласти відповідальність із  себе на інших, зокрема на Верховний Суд та його Голову. Раніше винною в усьому була Верховна Рада,  потім - колишні уряди,  а тепер до них додався  ще  й  Верховний  Суд.  Виходить  так,  що  в  усіх бідах українського  народу  винен  хто  завгодно,  тільки  не  Президент держави Кучма.

 

     Такими діями  Кучма  повністю дискредитував себе як Президент України і завдав значної шкоди Українській державі та  її  народу. Діяльність  Кучми як Президента держави є достатньою підставою для порушення у Верховній Раді  питання  про  усунення  його  з  поста Президента  України  в  порядку  імпічменту.  А  щоб  не  починати процедуру імпічменту,  ми,  народні депутати України  -  юристи  й офіцери, пропонуємо Президенту:

 

     публічно, як  він  зробив  це перед Верховною Радою 28 червня 1996  року,  в  день  прийняття  Конституції,   вибачитися   перед українським  народом  за доведення його до жахливого становища,  а суспільства -  до  соціально-економічної,  духовної  і  політичної катастрофи,   яка  несе  загрозу  існуванню  Української  держави, фізичному виживанню українського народу;

 

     вибачитися перед  Верховним   Судом   та   його   Головою   і добровільно  подати  у відставку згідно зі статтею 109 Конституції України.

 

     Народні депутати Григорій Омельченко,  Анатолій Єрмак, Сергій Головатий, Віктор Шишкін".

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Матвєєв  від  Компартії.  За  ним  - депутат Кононов.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  товарищи!  Уважаемые  радиослушатели!  28 февраля 1999 года исполняется 100  лет  со  дня  рождения  Руднева Семена  Васильевича  -  одного  из  организаторов  и руководителей партизанского  движения  в  годы  Великой   Отечественной   войны, генерал-майора, комиссара соединения сумских партизанских отрядов, которым командовал легендарный Сидор Ковпак.

 

     В истории Украины  уходящего  столетия  среди  выдающихся  ее личностей,  пламенных борцов за счастье трудового народа достойное место принадлежит Семену Рудневу -  выходцу  из  батрацкой  семьи, рано  получившему  уроки  классового  воспитания  и  революционной борьбы.

 

     Особенно ярко талант Руднева раскрылся  в  годы,  когда  наша страна  мобилизовала все свои силы на всенародную священную борьбу з фашизмом.  Вместе с Сидором Ковпаком они  организовали  один  из первых  в  Украине отрядов народных мстителей.  Он наводил страх и ужас на оккупантов и их пособников,  не знал поражений  в  боях  с регулярными   частями   Вермахта.   Венцом   героизма  и  мужества соединения стал его легендарный рейд от Путивля до Карпат,  в ходе которого  оно прошло с боями по тылам врага свыше 1500 километров, взяло штурмом почти 30  тысяч  населенных  пунктов,  истребило  18 тысяч  фашистов,  пустило  под  откос  62 железнодорожных эшелона, взорвало 256 мостов,  уничтожило 2 нефтепромысла,  500 тысяч  тонн нефти,  50  узлов  связи,  500  автомашин  и  20 танков.  И душой, вдохновителем рейда  был  Семен  Руднев,  достойный  представитель поколения советских комиссаров.

 

     К сожалению,    после    обретения   Украиной   независимости необоснованно принижается величие  подвига  таких  личностей,  как Ковпак,  Федоров,  Руднев  и  многих  других.  Искажаются страницы истории  той   поры,   обстоятельства   смерти   Семена   Руднева, публикуются   клеветнические   измышления.   Всему  этому  следует положить конец на общегосударственном уровне.

 

     Народу нужна правда и только правда,  какой бы она  ни  была. Поэтому  фракция  коммунистов  считает,  что  необходимо  достойно отметить 100-летие со дня рождения Семена Васильевича  Руднева  на его родине и в местах героического рейда от Путивля до Карпат.  Мы вносим предложение:  украинскому телевидению организовать показ по 1  каналу  многосерийного  фильма "Дума о Ковпаке";  газете "Голос Украины",   другим   печатным   средствам   массовой    информации опубликовать материалы о жизни и подвигах партизанского полководца Семена Васильевича Руднева.

 

     Спасибо (Оплески).

 

 

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату   Кононову   від   фракції зелених. За ним - депутат Марченко.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Добрий  день,  шановні колеги! Я хочу трошки зняти політичне напруження після вчорашнього дня,  після  сьогоднішніх заяв.  Усі читали книгу Жюль Верна "Діти капітана Гранта".  Так от він тут десь крутився цей Грант, рішення ми  про нього не прийняли,  і в нас шансів уже немає,  тільки якщо знайдемо компроміс. Тому давайте будемо мирно працювати.

 

     І знову-таки я хотів би,  щоб ви відчули,  що є проблеми, які треба   швидко  вирішувати.  Ми  конкретні  люди.  От  30  березня закінчується термін  прийому  позовів  до  держави  Німеччина  від громадян, що постраждали від нацизму. Водночас в Україні ми й досі продовжуємо знаходити архівні документи, які надають безапеляційне право все новим громадянам на ці компенсації.

 

     На порозі нового тисячоліття ми,  депутати Верховної Ради, не повинні стояти осторонь нерозв'язаних  проблем  минулого.  Нині  в Україні  проживає  найбільша  кількість  жертв  нацизму -понад 600 тисяч громадян мають юридичні документи, які свідчать про те, що в роки   Другої   світової   війни  вони  перебували  в  нацистських концтаборах  і  гетто.  Але  якщо  врахувати  ще  й  людей,   які, повертаючись   на   Батьківщину,   з  різних  причин  не  зберегли документів,  то число ще живих жертв війни перевищить мільйон. Усі вони  - пенсіонери віком понад 70 років,  90 процентів з них мають хронічні захворювання.

 

     Відповідно до  домовленостей,  досягнутих  у  результаті   ще радянсько-німецьких  переговорів у Бонні та Москві в 1991 році,  а згодом переговорів між ФРН - з одного боку і Республікою Білорусь, Російською  Федерацією  та  Україною  -  з  другого  в  1993 році, учасники  погодилися  з  пропозицією  німецької  сторони   зробити разовий фінансовий внесок у розмірі 1 мільярд німецьких марок.

 

     Ми користуємося  нагодою,  щоб  від  імені  наших  виборців - громадян України - подякувати  німецькому  народу,  парламенту  та урядові  за допомогу.  Вони повністю виконали добровільно взяті на себе зобов'язання.

 

     Проте є інший,  моральний аспект, який змушує нас повернутися до  цього  питання.  Він  полягає  в  тому,  що громадяни України, Білорусії,  Росії отримали разові компенсації,  тоді як така  сама категорія  громадян  у  Західній  Європі  одержує  компенсації  на постійній основі.

 

     На жаль,  Україна сьогодні не в змозі дати своїм громадянам - жертвам  нацизму  все  необхідне.  Уряд України за участю народних депутатів України створив міжвідомчу комісію з питань нацистського золота та виплат компенсацій жертвам нацизму. МЗС постійно порушує це питання під  час  міждержавних  зустрічей.  Переконаний,  що  і Верховній    Раді    України   необхідно   звернутися   до   своїх колегдепутатів бундестагу з пропозицією  повернутися  до  розгляду питання справедливих компенсаційних виплат жертвам нацизму.

 

     Пропозиція. Верховна  Рада України доручає Кабінету Міністрів України  вжити  всіх  належних   заходів,   зокрема   Міністерству закордонних  справ  України  та  міжвідомчій  комісії  якнайшвидше звернутися до німецької  сторони  з  ініціативою  про  продовження терміну  прийняття  позовів  для громадян України.  Та з огляду на похилий вік і стан  здоров'я  жертв  нацизму  переговори  провести терміново  і  докласти  максимум зусиль для вирішення питання щодо справедливих, рівноцінних виплат.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я тільки не знаю,  кому  і  за  що  повинен дякувати український народ.

 

     Будь ласка.   Депутат   Марченко   від  фракції  прогресивних соціалістів.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Григорию Суркису как молодому,   начинающему   политику.   Я  рекомендую  вам  почитать предложения и экономические программы Наталии  Витренко  1992-1993 годов,   оглашенные   в  1995  году  с  этой  трибуны,  когда  она предупреждала,  что этот  курс  экономических  реформ  приведет  в никуда.  Я  называю  тупоголовыми  также  всех украинцев,  которые развернули эти реформы и привели страну к кризису,  а  народ  -  к обнищанию.

 

     Возможно, у Григория Суркиса бизнес процветает.  Возможно, он и честен.  Однако от этого миллионам пенсионеров и  работающих  не становится  сладко,  потому  что они месяцами не получают пенсию и заработную плату.

 

     Наталия Витренко вчера вас не обвиняла.  Но вы опустились  до того,  что  напрямую  угрожали  расправой  над  Наталией Витренко. Поэтому наша фракция пришла вся в полном  составе  к  Генеральному прокурору   и   написала  заявление  по  этому  поводу.  И  я  вас предупреждаю,  как и всех:  не доведи  Господь,  хоть  один  волос упадет с головы Наталии Витренко...

 

     А теперь по выступлению Александра Мороза.  Я думаю,  уровень падения этого человека уже все определили.  Я просто напомню,  что Александр   Мороз   был   руководителем  большинства  депутатов  в парламенте двенадцатого созыва (300 членов Компартии было под  его руководством) и возглавлял Верховный Совет тринадцатого созыва.  Я напомню,  что под руководством и  при  участии  Александра  Мороза изменена   Конституция   Украинской   Советской   Социалистической Республики,  в результате чего  весь  народ  был  лишен  права  на собственность  и  на свои трудовые сбережения,  которые потом были разграблены.  Я  напомню,  что  под  руководством  и  при  участии Александра  Мороза  были  приняты  все  законы  о приватизации.  И сегодня уже понятно,  к чему привела эта приватизация.  Я напомню, что   руководя   Верховным   Советом,   Александр  Мороз  протащил ратификацию  всех  кредитов  с  Международным   валютным   фондом, ратификацию  договоров о свободной торговле,  открыв таким образом рынок, поэтому сегодня наш рынок наполнен иностранными товарами. Я напомню,   что   Александр   Мороз   принудил   этот  зал  принять Конституционный  договор,  разрушив  конституционный   процесс   в государстве.  Он  принял  Конституцию,  он  построил  криминальное государство, он выстроил структуру судебной и прокурорской власти.

 

     И вся мерзость этого князя тьмы  заключается  в  том,  что  и вчера  он  не  проголосовал за то,  чтобы отдать в руки правосудия Павла Лазаренко (Шум  у  залі).  Наши  все  проголосовали,  а  что касается  тех  трех  человек,  которые  не проголосовали,  то есть соответствующее  заявление,  что  не   сработала   система.   Наши проголосовали  все.  А вот то,  что Мороз и фракция социалистов не отдали  в  руки   правосудия   таких   дельцов,   как   Лазаренко, свидетельствует об их истинном лице. Действительно, мразь тьмы.

 

     ГОЛОВА. Для  репліки  слова просить Кравчук Леонід Макарович. За ним для репліки - депутат Кравченко. Одна хвилина.

 

     КРАВЧУК Л.М.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Шановні   народні депутати!  В  народі  кажуть:  якщо Бог хоче когось покарати,  він позбавляє його розуму.  Учора під час обговорення подання на Павла Лазаренка  саме  таку  дію вчинив Господь над депутатами Гмирею та Омельченком.  Тому що цілком зрозуміло з усього аналізу,  що факти справи,  яка стосується Павла Лазаренка,  стали відомі восени 1994 року,  про що і сказав Григорій Омельченко,  коли  я  вже  не  був Президентом.

 

     Я задаю  запитання:  чи  поклав мені на стіл Омельченко якісь матеріали? Я задаю запитання Гмирі: чи я мав якісь матеріали? Я ще задаю  запитання:  чому  комуністи того скликання проголосували за Прем'єрміністра Лазаренка, коли вже ці факти були всім відомі? Ось мої до вас запитання.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. Давайте перейдемо від розмов до роботи (Шум у залі).  Я просто пропустив,  тому  хочу  надати  слово  від фракції "Реформи-центр" депутатові Бондаренку.  Було подання. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212,  м.Київ). Шановні колеги!  Я хотів би попросити всіх заспокоїтися, тому що те, з чим я   виступлю,  не  має  ніякого  відношення  до  наших  внутрішніх розборок, а є великою проблемою для України в цілому.

 

     Протягом останнього року роботи парламенту минулого скликання та  під  час  першої  та  другої сесій цього парламенту я декілька разів звертався до Кабінету Міністрів (а потім до мене приєдналася велика   група  народних  депутатів)  стосовно  проблеми,  яка  на сьогодні є важливою для України -  проблеми  захисту  вітчизняного товаровиробника та виробництва електронно-касових апаратів.

 

     Виробництвом таких  апаратів  в  Україні  займається декілька десятків підприємств.  Але  діяльність  деяких  відділів  Кабінету Міністрів,  Державної податкової адміністрації призводить до того, що Україну заполонили іноземні касові апарати, а наші підприємства вимушені  простоювати.  Технологія  проста  - Кабінет Міністрів не виконує Закон України про єдиний митний тариф,  не  виконує  також ряд  інших  законів,  що  дає  можливість  реєструвати  в  Україні іноземні касові апарати як наші вітчизняні.  А таке перекручування призводить до того, що зупиняється виробництво власних апаратів.

 

     Відповідь на  звернення,  направлене на ім'я Прем'єр-міністра більше  двох  тижнів  тому,  ми  знову  отримали  не  від   самого Прем'єр-міністра,  а  від  віце-прем'єра Тігіпка,  який свого часу двічі  не  відповідав  на  запити,  порушуючи  Закон  про   статус народного  депутата  і  доручаючи  давати  такі  відповіді  панові Азарову.  Так от у депутатському запиті від 15 січня 1999 року  на ім'я Валерія Пустовойтенка 26 народних депутатів просили, зокрема, усунути цю невідповідність актів уряду  нормам  статті  18  Закону України  про  єдиний  митний  тариф  та  припинити порушення вимог пункту 11.14 Закону України про  податок  на  додану  вартість.  У відповіді віце-прем'єр-міністр Тігіпко знову просить дати йому час для того,  щоб розібратися.  Два роки  вже  триває  розгляд  цього питання. І в тому дорученні, яке дав Тігіпко, чомусь немає Мінюсту як  того  органу,  який  повинен  дати  пропозиції  щодо  усунення невідповідності деяких законодавчих актів один одному.

 

     У зв'язку  з  наведеним  ми  звертаємося до Валерія Павловича Пустовойтенка з тим,  щоб він відповідно до частини п'ятої  статті 12  Закону  України  про  статус  народного  депутата  України дав офіційну письмову відповідь на  депутатський  запит  і  зобов'язав органи  та  посадових  осіб,  до  яких  звернено цей запит,  вжити негайних  заходів.  При  цьому  наголошуємо,  що   саме   Державна податкова  адміністрація  свідомо  блокує  виконання  пункту 11.14 Закону України про податок на додану  вартість.  Наприклад,  закон підписано  Президентом  України 26 вересня 1997 року,  а положення про порядок обчислення та накопичення електроннокасовими апаратами сум  податку  на  додану вартість затверджено Державною податковою адміністрацією тільки 31 грудня 1998 року.  При  цьому  вітчизняні виробництва  розгорнули під новий закон виробництво,  втратили всі свої обігові кошти,  а тепер податкова адміністрація говорить,  що можна  ці касові апарати не застосовувати,  а надалі користуватися імпортними, які завозяться в Україну.

 

     Ми просимо,  щоб Кабінет Міністрів негайно вжив  заходів  для усунення порушень законодавства України.

 

     ГОЛОВА. Для  репліки  слово  надається  депутату Гмирі.  Одна хвилина.

 

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область).  Леонид Макарович!  Когда Бог  хочет  наказать какой-то   народ,  он  подталкивает  его  к  тому,  чтобы  избрать некоторых людей президентами.

 

     Я хочу сказать следующее.  Вы опровергали удивительный  факт, что   в   ваше   президентство   господин   Лазаренко  был  главой администрации.  Я ведь сказал именно это.  А разве это не  так?  Я могу  вам  рассказать  о  том,  какую  должность  занимал господин Кудюкин во время вашего президентства. Вы знаете об этом.

 

     Леонид Макарович, вы не так давно обвиняли коммунистов в том, что  они  клевещут  на вас,  говоря,  что вы продали известно кому атомное оружие.  У нас уже есть документы по этому вопросу,  и  мы представим их народу Украины,  чтобы он разобрался, кто есть кто в нашей политике. Где зарубежные миллионы, Леонид Макарович?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вінський. Одна хвилина.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановні народні депутати! Я змушений дати відповідь пану Марченку на його репліку.

 

     По-перше. Головною помилкою Олександра Мороза є  те,  що  він вчасно не розгледів троянського коня в лівому русі.

 

     По-друге. Як відомо,  довіра до Вітренко вже визначена.  Адже навіть її недавні виступи по телебаченню, коли вона сказала, що за Лазаренком  мільярди,  а  прокуратура  дала  дещо  інші цифри,  що питання не включено для  розгляду  на  середу,  а  ми  його  вчора вирішили  у  Верховній  Раді,  свідчать про її здатність до обману навіть зі всенародної трибуни.

 

     Марченко і Вітренко примусили свою фракцію  підтримати  уряд, коли ми порушували питання про його відставку через заборгованість із зарплат і пенсій.  Учора вони в черговий раз підтримали Кучму в його  намаганнях.  Голосували  вони  і  проти засад внутрішньої та зовнішньої політики,  що дало можливість уряду сьогодні діяти так, як він хоче,  без програми діяльності уряду.  Їм надавався ефірний час на телебаченні перед виборами до Верховної Ради - три дні  для шельмування лівих сил, передусім Симоненка і Мороза, для виконання замовлення з боку Кучми.  Ми чекаємо цю "телезірку" на телебаченні і  напередодні  президентських виборів.  Про це вже всі знають,  і весь народ чекає їх з черговим шельмуванням лівих сил.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка.   Шановні   колеги!   Народні   депутати висловили  ряд  зауважень  і  пропозицій,  щодо  яких  будуть дані відповідні доручення.

 

     Депутат Філіпчук виступив із  законодавчою  ініціативою  щодо закарпатських лісів. Я просив би підготувати відповідний документ. Це  справді  заслуговує  на  серйозну  підтримку,  тому   потрібно розглянути  дане  питання в сесійному залі та прийняти відповідний закон. По трьох питаннях депутат Філіпчук вніс пропозиції, ми дамо відповідні     доручення     Кабінету    Міністрів,    відповідним міністерствам.

 

     Народний депутат Ємець  запропонував  переставити  в  порядку денному питання щодо ВАТ "Миколаївцемент". Це питання стоїть у нас в порядку  денному  на  сьогодні.  Ми,  безперечно,  порадимося  і поставимо його на той час, коли депутат вважає за потрібне.

 

     Депутат Матвєєв вніс пропозицію про відзначення 100-річчя від дня народження Семена  Руднєва.  Дійсно,  шановні  колеги,  у  нас споганили все те прекрасне,  що було і є в нашій державі,  зокрема наших вітчизняних героїв.  Я хотів би, щоб внесли по цьому питанню конкретну  пропозицію  (не просто заяву,  а конкретну пропозицію), щоб  ми  прийняли  постанову  і  дали  доручення   радіокомпаніям, телекомпаніям,  нашій пресі, щоб відзначити героїзм цих людей, які на те заслуговували і заслуговують.

 

     І останнє,  шановні колеги. Учора і сьогодні весь український народ  відзначає  55-у річницю Корсунь-Шевченківської битви,  цієї величезної перемоги у Великій Вітчизняній війні.  Я хотів би,  щоб ми  з вами сердечно поздоровили всіх учасників Великої Вітчизняної війни,  поздоровили всіх корсунців із цією визначною датою.  Добра їм, здоров'я та успіхів! (Оплески).

 

     А зараз   переходимо   до   розгляду  тих  питань...  Наталіє Михайлівно, скільки ж можна? Будь ласка.

 

 

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область).  Социалистическая оппозиция.  Я благодарна за предоставленную минуту для реплики, чтобы все-таки историческая правда была восстановлена.

 

     Та повестка  дня,  которую  мы  получили  на  руки на прошлой неделе,  не содержала вопроса о Павле Лазаренко на 17 февраля. Вот почему,  выступая по телевидению,  я обратила на это внимание. И я думаю,  что и мое выступление повлияло на то,  что вопрос все-таки появился  в повестке дня,  мы его рассмотрели и этим действительно повысили  рейтинг  парламента,  показав,   что   парламент   может подняться  над  своими узколичностными или фракционными интересами ради интересов государства.

 

     А что касается деятельности Мороза,  то,  знаете,  это  целый трактат,  который  мы  обязательно  напишем,  причем  не как Борис Олийнык о Горбачеве - когда тот уже ушел с политической  арены,  а сейчас, потому что нельзя допустить повторения трагедии в Украине. Хватит Украине Кравчука и Кучмы.  Не  дай  Бог,  еще  будет  Мороз Президентом.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Порядок  денний  на  17  лютого  ми проголосували 5 лютого в цьому залі.  Тому не треба  привласнювати собі   те,   що  є  здобутком  усього  парламенту.  Верховна  Рада проголосувала за те,  що 17 лютого вноситься це питання на розгляд у  пленарному режимі.  І не могло воно зникнути з порядку денного. Депутати проголосували.

 

     Будь ласка.  Депутат  Кравченко  з  місця.  І  переходимо  до розгляду запланованих питань.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).   Спасибо.   Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Николаевич!  В повестке дня  сегодняшнего  заседания  стоял  очень серьезный вопрос по отчету (я подчеркиваю, именно отчету) министра угольной промышлен-ности о ситуации, складывающейся в отрасли.

 

     На сегодняшний  день  накопился  ряд  вопросов,  связанных  с невыполнением  постановления  Верховного  Совета,  с политическими выпадами министра в адрес Верховного  Совета  по  поводу  принятия бюджета,  связанных  с  напряжением  (и  стачка проходит сегодня), вызванным действиями министра по закрытию шахт.

 

     Я прошу по требованию 40 депутатов включить  в  повестку  дня или  сегодня  вечером,  или завтра утром первым вопросом вопрос об отчете министра угольной промышленности о ситуации, складывающейся в отрасли.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  думаю,  що  ми  це  питання розглянули б сьогодні.  Але вчора тут дуже наполягали на дотриманні Регламенту, тому  матеріали,  які  були  на руках у депутатів,  півтори чи дві години  читали  з  цієї  трибуни.  Ми  вчорашній   день   провели, розглядаючи одне питання. Тому питання про звіт міністра вугільної промисловості йде,  як кажуть,  як перехідне,  і буде  внесене  до порядку денного на завтра.

 

     А зараз  слово  надається  голові  комітету Омелічу з питання затвердження до складу комітетів Верховної Ради депутатів,  які на сьогодні не є членами комітетів.

 

     Будь ласка, Вікторе Семеновичу.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Дякую.  Шановний  Олександре Миколайовичу!   Шановні  народні  депутати!  Питання  про  обрання окремих народних депутатів до комітетів Верховної Ради України вже не раз розглядалося в цьому залі,  але так і не знайшло підтримки. У результаті п'ять народних депутатів більш як півроку  не  можуть повноцінно  здійснювати  свої  повноваження  у Верховній Раді,  не беруть участі в діяльності комітетів Верховної Ради.

 

     Комітет вносить  пропозиції   щодо   обрання   до   комітетів депутатів,  повноваження  яких  визнані  нещодавно,  тож ми будемо голосувати за це  вперше,  а  також  в  черговий  раз  по  окремих депутатах,  пропозиції щодо обрання яких тривалий час не набирають необхідної для обрання кількості голосів.

 

     Нагадую вам,  що відповідно до  пункту  4  статті  10  Закону України про статус народного депутата України народний депутат має право обирати і бути обраним до органів  Верховної  Ради  України. Комітет  -  це  конституційний орган Верховної Ради України,  і ми повинні захищати право народного депутата  працювати  в  комітеті. Тому  на  ваш  розгляд вносяться такі заяви народних депутатів про обрання  їх  членами   комітетів   (вони   вперше   подаються   на голосування).

 

     Абдулліна Олександра  Рафкатовича  -  до  Комітету  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку.  Прошу поставити цю пропозицію на голосування.

 

     ГОЛОВА. Прошу, шановні колеги, проголосуйте.

 

     "За" - 196.

 

     Прошу, голосуємо.   Не  всі  встигли.  Анатолію  Сергійовичу, голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Анастасієва Валентина Олексійовича - до Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів. Прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 271.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка, далі.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Козака Ярослава Івановича - до Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 189.

 

     Володимире Михайловичу, ви не встигли? Голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     Депутат Черняк не встиг.  Будь ласка,  голосуйте.  Відпустіть чоловіка,  він хоче голосувати,  а ви  його  тримаєте.  Голосуємо. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Депутат Ємець просить проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Слово депутату Донченку. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Спасибо, Александр Николаевич. Я сейчас обращаюсь не столько к председателю комитета  Омеличу,  сколько  к председателю фракции Матвиенко.

 

     Они прекрасно  знают,  что  самыми  ярыми  защитниками народа всегда у нас выступала и выступает НДП.  Но в Комитете по вопросам социальной политики и труда нет ни одного их представителя. Вернее есть номинально Гриневецкий,  но он ни разу не  был  ни  на  одном заседании комитета.

 

     Я просил  бы  представителя  НДП  (не  важно,  кто это будет) направить к нам в комитет.  Большая просьба к  вам  соблюсти  вашу квоту, всего-навсего.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Шановні народні депутати! Я звертаюся до фракції комуністів.  Я  просто  благаю  вас:  давайте  перестанемо займатися  фарсом.  Людина  має право обрати той комітет,  в якому вона  може  ефективно  працювати.  Фракція  НДП  голосує   за   ті пропозиції,  які вносять члени фракції комуністів щодо складу того чи іншого комітету,  і підтримує їх.  Але якась амбіція,  яка не є нормальною,   керує   чомусь   сьогодні  фракцією  комуністів.  Це по-перше.

 

     По-друге. Депутат  Козак  не  є  членом  фракції   НДП.   Він позафраційний.  Тому якщо ви звертаєтеся з проханням, то принаймні хоча б вивчіть ситуацію.

 

     Я прошу зняти відповідні звинувачення на адресу фракції  НДП. А  що  стосується  Комітету  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів,  то ми обов'язково розглянемо і розв'яжемо  з  вами  цю проблему.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, приймається.

 

     Голосуємо за  депутата Козака.  Будь ласка.  У залі достатньо народних депутатів. Голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Далі.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шарова  Ігоря  Федоровича  -   до   Комітету   у закордонних справах і зв'язках з СНД. Питання погоджено.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 154.

 

     Шановні колеги!  Давайте голосувати, щоб депутати працювали ж у комітетах. Хіба це незрозуміло?

 

     Будь ласка. Далі.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. У нас ще п'ять депутатів, які вже півроку подають заяви,  але  вони не підтримуються.  Я просив би,  давайте нарешті вирішимо це питання.  Воно просто аморальним стає в залі Верховної Ради.

 

     Подавалися на   голосування,   але   не   набрали  достатньої кількості голосів кандидатури таких депутатів:

 

     Гурвіца Едуарда  Йосиповича  -  до  Комітету  у   закордонних справах і зв'язках з СНД. Справа в тому, що ці питання погоджені з комітетом, тому я не маю права коментувати.

 

     Лєщинського Олександра  Олеговича  -  до  Комітету  з  питань аграрної політики та земельних відносин.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.   Депутата   Гурвіца   -   до  Комітету  у закордонних справах і зв'язках з СНД.

 

     "За" - 105.

 

     ОМЕЛIЧ В.С.  Лєщинського Олександра Олеговича - до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

     ГОЛОВА. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 175.

 

     Шановні колеги, я прошу, підтримайте (Шум у залi).

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Прошу  проголосувати  за  включення  Лєщинського Олександра Олеговича до складу Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

     ГОЛОВА. І   Черненко   від   Горлівки   просить   підтримати. Підтримайте, будь ласка, депутата Лєщинського.

 

     "За" - 145.

 

     Я не розумію,  у чому справа?  (Шум у залi). Я думаю, питання стоїть  так,  що  доведеться  нам  самим  визначити,  хто  в якому комітеті працюватиме,  і проголосувати за всіх разом (Шум у залi). Я   просив   би,  щоб  комітет  підготував  ці  пропозиції,  і  ми проголосуємо.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Я прошу, давайте за решту проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Сироту Михайла Дмитровича

- до Комітету з питань правової реформи.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 148.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Волкова  Олександра  Михайловича - до Комітету з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Сміх у залі).

 

 

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 53.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Крім того, є 7 народних депутатів, які висловили бажання перейти працювати  до  інших  комітетів.  Їхні  заяви  вже голосували  на  минулій сесії,  але вони теж не набрали необхідної кількості голосів.

 

     Будемо ставити на голосування?

 

     ГОЛОВА. Так.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Антоньєва  Ганна  Петрівна  бажає   перейти   до Комітету  з питань будівництва,  транспорту і зв'язку з Комітету з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     Не встигли проголосувати. Підтримайте, будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Антоньєва  Ганна Петрівна - до Комітету з питань будівництва,  транспорту і зв'язку з Комітету з питань економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій.

 

     Прошу підтримати.

 

 

 

 ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги, я не розумію. Народний депутат хоче працювати в Комітеті з питань будівництва,  транспорту і  зв'язку,  а  не  в Комітеті з питань економічної політики. Я не розумію...

 

     Якби до  Комітету у закордонних справах,  тоді зрозуміло - це складний комітет,  туди всі хочуть,  бо шукають складну роботу.  А тут  легка  робота,  і  ви  не  голосуєте.  Голосуємо  за депутата Антоньєву.

 

     "За" - 198.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Габер Микола Олександрович - до Комітету з питань бюджету   з  Комітету  з  питань  паливноенергетичного  комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 192.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Габер Микола Олександрович - до Комітету з питань бюджету. Не всі голосують, Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 198.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Квятковський  Ігор  Васильович  -  до Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів з Комітету  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 264.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Кірімов  Іван  Захарович  - до Комітету з питань прав людини,  національних меншин  і  міжнаціональних  відносин  з Комітету  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства та дитинства. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Слово має голова комітету депутат Шевчук. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська область).  Шановні  народні  депутати!  Тоді  треба приймати наступне рішення - про розпуск нашого комітету,  бо після рішення про вихід Квятковського в  ньому  залишилося  10  чоловік. Якщо  проголосуємо  за  вихід  Кірімова  -  буде  9 чоловік.  Якщо вважаєте ці питання неактуальними  -  ну  що  ж,  вам  вирішувати. Кірімову  ми  надали всі можливості працювати,  доручили очолювати підкомітет. Прошу не голосувати за це.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я думаю,  що нам потрібно підтримати голову комітету депутата Шевчука. Тих депутатів, які хочуть в інші комітети,  думаю,  давайте  туди  направимо,   нехай   допомагають працювати   і   вирішувати  питання.  Комітет  вносить  пропозицію направити до Комітету з питань охорони  здоров'я,  материнства  та дитинства таких народних депутатів:  Козака,  Шарова, Лєщинського, Сироту, Волкова, Антоньєву, Габера, Кірімова (Шум у залi). Кірімов там є. Ставлю на голосування.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 269.

 

     Прийнято. Ставлю на голосування пропозицію направити до цього комітету депутата Гурвіца.

 

     "За" - 275.

 

     Прийнято.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Ратушного Михайла Ярославовича - до  Комітету  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби із організованою злочинністю і  корупцією  з  Комітету  з питань бюджету. Це питання ні з ким не погоджувалося (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 99.

 

     Не набирає голосів.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Ткачука Василя Михайловича

- до Комітету  з  питань  будівництва,  транспорту  і  зв'язку  із Комітету  з  питань  екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я думаю,  що цей комітет,  як і  всі інші, важливий. Безперечно, там дуже багато нерозв'язаних проблем, я думаю,  треба депутату Самойленку  допомагати,  а  не  руйнувати комітет.

 

     Я просив  би  не  ставити  це  питання  на голосування (Шум у залi). Комітет не наполягає на цьому.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Дякую.  Чікала Адама Васильовича - до Комітету у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  із  Комітету  з  питань національної безпеки і оборони.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 69.

 

     Не набирає голосів. Залишається у тому самому комітеті.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Дякую за увагу, питання завершено.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  думаю,  що  ми  всіх   депутатів влаштували  у  відповідні  комітети,  тепер  вони мають своє місце роботи.

 

     Прохання до голів комітетів,  як кажуть,  поставитися з усією увагою до депутатів, які направлені в їхні комітети.

 

     Просить слово  для  репліки  депутат  Кірімов.  Я  просив би, Вікторе Семеновичу, дати йому відповідь.

 

     Депутате Кірімов, будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий  округ  95,   Київська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Шановні  колеги!  Ви  знаєте,  ще  з початку роботи першої сесії я постійно наполягав,  щоб у  нас  в  парламенті  був Комітет з питань Чорнобильської катастрофи.  Я чекав,  що він буде створений,  і все робив для того, щоб його створити. Але, на жаль, цього комітету немає.

 

     Тому я виявив бажання працювати в Комітеті з прав людини. Але трошечки неточність зробив Олександр  Миколайович,  він  сам  мене записав до Комітету з питань охорони здоров'я. То, вибачте, чому ж так виходить?  Я з першого дня і досі працюю в Комітеті  з  питань прав людини.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановні  колеги,  це  питання справді затяглося. Іван Захарович  багато  разів  звертався  з  таким  проханням.  Це питання  неодноразово розглядалося на засіданні комітету.  Ми його прохання підтримуємо.

 

     Людина хоче плідно працювати там,  де принесе більше користі. Я не вважаю,  що є серйозна причина для того, щоб йому відмовляти. Я просив би підтримати прохання депутата Кірімова. Ви ж знаєте, що цей народний депутат дуже плідно працює в комітетах.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Але  я,  Іване  Захаровичу,  не  помилився. Голова Верховної Ради,  я ще раз нагадую, не помиляється. Справа в тому,  що  ви  -  педагог,  і кому вже як не вам працювати в цьому комітеті.  Я виходив лише  з  цих  міркувань.  Знаю,  що  ви  дуже працелюбна  людина і добросовісний народний депутат,  от з цього я виходив, інших цілей у мене не було (Шум у залi).

 

     Я поставлю на голосування... Ставлю на голосування пропозицію комітету стосовно депутата Кірімова. Голосуємо.

 

     "За" - 172.

 

     Бачить Бог, хотіли.

 

     Є пропозиція переголосувати стосовно депутата Ткачука.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Ткачука Василя Михайловича

- до Комітету  з  питань  будівництва,  транспорту  і  зв'язку  із Комітету  з  питань  екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

     ГОЛОВА. Депутат   наполягає.   Я   ставлю   на   голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 135.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про альтернативну (невійськову) службу.  Доповідає  перший заступник  голови Комітету з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту Катерина Семенівна Самойлик. Будь ласка.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ). Шановні колеги!  Насамперед я хотіла б за дорученням членів нашого комітету подякувати всім народним депутатам,  хто виявив увагу  до законопроекту,  надіславши  свої зауваження і пропозиції щодо його змісту.  Усього до проекту закону,  який був прийнятий  у  першому читанні  наприкінці  минулого  року,  надійшло  62  зауваження  та доповнення, з яких більшість враховано повністю або частково, а 29 пропозицій було відхилено.

 

     При цьому   варто   зауважити,  що  всі  поправки,  які  були враховані, сприяли суттєвому поліпшенню законопроекту і дали змогу уникнути ряду невизначеностей,  можливих двояких трактувань деяких його норм.

 

     З приводу відхилених поправок  відразу  хочу  наголосити,  що переважна  більшість  з  них  свідчить  про  небайдужість народних депутатів до цієї проблеми.  Усі ці доповнення є виваженими і,  як правило,  слушні.  Єдиною причиною відхилення цих пропозицій є те, що майже всі вони стосуються  норм  інших  законів  і  мають  бути враховані  при  внесенні  змін  саме  до  них,  а не до Закону про альтернативну (невійськову) службу.

 

     Зокрема, народні депутати України Кириленко,  Кожин, Курикін, Матвієнков,  Попеску,  Мовчан  внесли ряд поправок щодо розширення переліку підстав для здійснення громадянами права  на  проходження альтернативної служби.

 

     Погоджуючись з такою потребою, ми всетаки відзначили, що саме ці положення є нормою  Закону  України  про  загальний  військовий обов'язок  і  військову  службу,  яким  і  визначено відповідно до Конституції  єдину  підставу  для  надання  права  на  проходження альтернативної  служби  як  виду  виконання громадянами загального військового обов'язку  саме  за  релігійними  переконаннями.  Тому зміни щодо розширення підстав для альтернативної служби мають бути внесені саме до цього закону,  і тільки тоді ми можемо переглянути існуючі норми Закону про альтернативну (невійськову) службу.

 

     Ряд поправок   і   зауважень,   які  стосуються  змін  деяких визначень,  термінології,  мають  певну  логіку,  але   вони   вже визначені  в  інших чинних законах,  зокрема в Кодексі законів про працю тощо, тривалий час застосовуються в юридичній практиці, тому змінювати їх у цій редакції закону просто недоречно.

 

     Певні розбіжності   думок   виникли,  наприклад,  щодо  норми законопроекту   про   направлення   громадян    для    проходження невійськової служби виключно за місцем проживання.  Погоджуюсь, що це  більш  гуманна  форма  такого  положення,  але  не  можна   не враховувати  економічне  становище  нашої  держави  і,  що не менш важливо,  звернення місцевих органів виконавчої влади,  керівників ряду областей,  які вважають, що таку норму не треба застосовувати в цьому законі.  Ну  як,  наприклад,  у  гірській  місцевості,  де проживає  три  сім'ї,  можна  знайти  місце  для  проходження цієї служби?  Тому комітет прийняв таку норму,  що  невійськова  служба проходить переважно в межах населеного пункту,  але не як правило. Я думаю, що це буде правильне рішення.

 

     Такі були методи і підходи членів комітету і до  поправок,  і до  законопроекту  в цілому.  При цьому я не виключаю можливості й навіть необхідності внесення в  майбутньому  відповідних  змін  до цього  закону  або  його  скасування у випадку,  наприклад,  зміни ідеології  організації  військової  служби,  проходження   її   на контрактній  основі,  започаткування  професійної  армії або зміни положень  Кодексу  законів  про  працю,   Закону   про   загальний військовий обов'язок тощо.

 

     Я пропоную  перейти до постатейного розгляду і прошу народних депутатів України підтримати законопроект у другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  законопроект розглядається в другому читанні,  я  оголошуватиму  ті  поправки,  які внесли депутати,  і будемо голосувати відповідні статті і розділи проекту.

 

     Поправка 1 депутата Кириленка. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України, голова  Молодого  руху.  Шановні  депутати!  Мені здається,  що ми повинні  трохи  розширити  норми  дії  цього  закону,  оскільки  в преамбулі  сказано,  що  тільки  релігійні переконання громадянина можуть бути підставою для проходження ним  альтернативної  служби. Ось  у  мене  є  довідка,  де  Державний комітет України у справах релігій повідомляє,  які саме релігійні громади  згідно  з  чинним законодавством і згідно з постановою Кабміну аж від 30 червня 1992 року мають право на проходження альтернативної служби  у  Збройних Силах,  бо  їхнє  віровчення  не допускає застосовувати зброю.  Як правило,  це нечисленні протестантські громади,  кількість яких  у цьому  офіційному листі не повідомляється - адвентисти-реформісти, євангельські християни,  свідки  Ієгови,  християни  євангельської віри тощо. Я не буду всіх перераховувати.

 

     Очевидно, що це невелика кількість людей,  невелика кількість молоді.  Тому я вношу поправку розширити в преамбулі, що не тільки релігійні   переконання  можуть  бути  підставою  для  проходження альтернативної  служби,  а  й  світоглядні  переконання   молодого громадянина.   І   така   практика   застосовується   в   багатьох європейських країнах, є люди, які за переконаннями не можуть брати до  рук зброю.  Це так звані пацифісти та інші групи молоді.  Таке законодавство  діє  в  Німеччині,  Бельгії,   Нідерландах,   інших країнах.

 

     Я пропонував би апробувати таку систему і в цьому законі, раз ми вже зайнялися внесенням змін до нього.  І просив би  підтримати таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. У нас є Конституція.

 

     САМОЙЛИК К.С.   Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановний В'ячеславе!  Справа в тому,  що діє Закон про загальний військовий обов'язок  і військову службу,  який повністю відповідає Основному Закону України - Конституції, де чітко і зрозуміло регламентовано, що    виконання   військового   обов'язку   може   бути   замінене альтернативною  (невійськовою)  службою  тільки   за   релігійними переконаннями.  Будь ласка,  вносьте зміни до Закону про загальний військовий обов'язок,  наш комітет розгляне їх і внесе на  розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Правильно.

 

     САМОЙЛИК К.С. Я прошу колег проголосувати ...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Депутат Кириленко не наполягає (Шум у залі).  Наполягаєте?  Це ж суперечить  нормі  Конституції.  Кожний лінивець,  який не захоче відходити від домашніх умов для служби в Збройних Силах,  буде  переконання  свої  дитячі  висловлювати.  Є Конституція для всіх, а потім переконання (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Кириленка.

 

     САМОЙЛИК К.С. Комітет не підтримує цю позицію.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 53.

 

     Поправку 2 депутата Кожина враховано.

 

     Поправку 3 депутата Курикіна відхилено.  Депутате Курикін, ви наполягаєте? Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Фракція   зелених. Запропоновані мною поправки також спрямовані на розширення підстав для проходження альтернативної служби.  Я  пропоную  на  виконання виборчої  програми  Партії  зелених  надати  можливість  проходити альтернативну  службу  за  сімейними  обставинами.  І   хотів   би зауважити,  що шановна пані доповідач трошки суперечить сама собі, оскільки Конституція не забороняє жодного розширення  підстав  для проходження  альтернативної  служби.  У Конституції згадується про альтернативну   службу   в    контексті    забезпечення    свободи віросповідання   і   не   міститься   жодних   обмежень  і  жодної регламентації  для  того,  щоб  відхиляти  можливість   розширення підстав для проходження альтернативної служби. Мною поданий проект відповідних поправок до Закону про загальний військовий обов'язок, який буде розглядатися, він стоїть у порядку денному.

 

     Тому я   пропоную  зараз  не  голосувати  запропоновані  мною пов'язані між собою поправки 3 і 13 відповідно до статей  2  і  4, почекати  до  вирішення  питання  з  новою  редакцією  Закону  про загальний  військовий  обов'язок  і  військову  службу.   У   разі позитивного  рішення  щодо  моїх поправок до Закону про військовий обов'язок і  військову  службу  повернутися  до  цього  питання  і проголосувати окремо.

 

     Дякую.

 

     САМОЙЛИК К. С. Шановні колеги, я ще раз наголошую: те, про що говорить Сергій Іванович та  інші  депутати,  -  це  норма  зовсім іншого закону.  До речі,  Закон про загальний військовий обов'язок передбачає  звільнення,  відстрочку  від   служби   за   сімейними обставинами.  Колеги, я прошу вас вдуматися: з 1995 року майже 700 тисяч чоловік звільнено або надано  їм  відстрочку  від  виконання загального військового обов'язку.  Де ви розмістите 700 тисяч чи 1 мільйон чоловік? Де ви знайдете робочі місця, скажіть, будь ласка? Це норма іншого закону, прошу не підтримувати ці поправки.

 

     ГОЛОВА. Ставлю поправку депутата Курикіна на голосування.

 

     "За" - 45.

 

     Поправка 4  депутата Онопенка.  Наполягаєте?  Слово надається депутату Онопенку. Будь ласка.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні депутати! Дуже добре,   що   в   статті  2  знайшла  відображення  прогресивна  і гуманістична християнська заповідь про те,  що християни за своїми релігійними переконаннями не можуть брати в руки зброю.

 

     Проте я  пропоную  додати  ще  про  те,  що  вони  не повинні складати присягу,  тому  що  в  Євангелії  від  Матвія  (глава  5) записано: "А я вам кажу: не клястися зовсім: ані небом, ні землею, ні головою своєю не клянись".  Так само в Євангелії  від  Луки,  в Євангелії  від  Іоанна,  в  інших  духовних  трактатах,  зокрема в посланні Якова (глава 5,  вірш 12).  Багато християнських конфесій звернулися  до  нас з таким проханням,  вони наполягають,  щоб був такий запис.

 

     САМОЙЛИК К.С.  Шановний Василю Васильовичу! Ви ж юрист, я вас дуже  прошу,  не  треба обтяжувати закон складанням присяги.  Ви ж розумієте,  що  раз  невійськова  служба,  то  присяга  й  так  не складається.  Не  будемо  обтяжувати закон окремими визначеннями і словами, це ж невійськова служба!

 

     ГОЛОВА. Василь Васильович погодився.

 

     Поправка 5 депутата Попеску. Він не наполягає.

 

     Поправка 6 депутата Кириленка. Не наполягає.

 

     Поправка 7 депутата Мовчана. Теж не наполягає.

 

     Поправки 8 і 9 депутата Беспалого враховані.

 

     Поправка 10 депутата Мовчана. Не наполягає.

 

     Поправка 11 депутата Кириленка. Теж не наполягає.

 

     Поправка 12 депутата Кожина. Не наполягає.

 

     Поправка 13 депутата Курикіна. Не наполягає.

 

     Поправку 14 депутата Ларіна враховано.

 

     Поправку 15 депутата Курикіна враховано.

 

     Депутат Онопенко. Будь ласка. Поправка 16.

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на мою поправку,  де йдеться про  те,  щоб  християни  мали  право відбувати службу в соціальних установах релігійних організацій, що мають права юридичної особи.  Сьогодні християнським  організаціям дозволено   створювати   притулки,  дитячі  садочки,  будинки  для престарілих.  Ці люди, християни, турбуються про знедолених дітей. Нині тільки в місті Києві 12 тисяч дітей, які не мають притулку. Я є головою благодійного фонду  "Милосердіє",  ми  кожного  тижня  у фонді  годуємо  500  дітей.  Тому  йдеться  саме  про ці соціальні установи.  І я наполягаю,  щоб редакція статті 5 була саме  такою, інакше немає можливості християнам надавати цю соціальну допомогу, яку вони надають безплатно.

 

     САМОЙЛИК К.С.  Василю Васильовичу!  Справа  в  тому,  що  ми, наприклад,  в постановах із соціальних питань розширили це поняття

- соціальний захист населення.

 

     Щодо підприємств,   установ   і    організацій,    на    яких проходитимуть альтернативну службу. Спеціальним положенням Кабінет Міністрів  визначає  ці  підприємства,  установи.  Ми  не  повинні обтяжувати  цей закон.  Ось,  наприклад,  далі є поправка депутата Шушкевича. Він пропонує записати: "на будівництві... храмів". Тоді запишемо: дитячих садків, доріг тощо.

 

     Закон не   повинен  бути  переобтяжений,  а  загально  ми  це визначили,  більш конкретно визначає положенням Кабінет  Міністрів України. До речі, такий перелік об'єктів є, після прийняття закону він буде значно  розширений,  у  тому  числі  стосовно  релігійних організацій,  якщо буде заявка від них. Хоча, ви розумієте, стаття Конституції...

 

     ГОЛОВА. Василь   Васильович   погоджується.   Я   ставлю   на голосування поправку 16,  внесену депутатом Онопенком до статті 5. Будь ласка, голосуємо. Я прошу, підтримайте.

 

     САМОЙЛИК К.С. Комітет не підтримує цієї пропозиції.

 

     "За" - 78.

 

     ГОЛОВА. Поправка 17 депутата Шушкевича. Врахована, але в дещо іншій редакції.

 

     Будь ласка, депутате Шушкевич.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Моя поправка учтена в другой редакции,  и вы уже почти ответили на мой вопрос. Но у меня все-таки  еще  вопрос:  может  ли  проходить альтернативную службу христианин   на   строительстве   церкви?   В   статье   говорится относительно   строительства  вообще.  Я  предлагаю  предусмотреть возможность прохождения альтернативной  службы  на  строительстве, реконструкции и реставрации храмов.  Тем более, что мы готовимся к 2000-летию  Рождества  Христова.  Дайте,   пожалуйста,   пояснение несколько шире.

 

     САМОЙЛИК К.С.  Може  навіть нести альтернативну (невійськову) службу в санітарних  загонах  у  Сербії,  якщо  Кабінет  Міністрів зазначить це в переліку, і якщо ми затвердимо це. Тому що визначає перелік Кабмін,  це його функція.  А наша справа, якщо він перелік нам запропонує, - затвердити його чи не затвердити.

 

     ГОЛОВА. Погоджується   депутат   Шушкевич.  Депутат  Кожин  - поправка 18. Погоджується. Поправку депутата Беспалого враховано.

 

     Ставлю на голосування назву  закону,  преамбулу,  статті  1-5 включно. Прошу проголосувати.

 

     САМОЙЛИК К.С. Шановні колеги, я вас прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 176.

 

     Я прошу   проголосувати,   будь   ласка.  Іване  Степановичу, голосуйте, будь ласка. Немає проти нікого.

 

     САМОЙЛИК К.С. Треба підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Кириленко не встиг проголосувати.

 

     САМОЙЛИК К.С.  В'ячеславе Анатолійовичу, я вас особисто прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 255.

 

     Спасибі. Такою  кількістю  голосів  поправки  до  Конституції можна приймати.

 

     Поправка 21 до статті 6. Депутат Кожин згоден.

 

     Поправка депутата Франчука і решта поправок  до  цієї  статті враховані.

 

     Поправка 27 депутата Курикіна. Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.І.  Фракція  зелених.  Я  запропонував поправку для усунення дискримінації.  Річ у тому, що і стара редакція закону, і запропонована   редакція   забороняють   особам,   які   проходять альтернативну службу, брати участь у страйках.

 

     Я хочу нагадати,  що ці люди не складають військової присяги, вони   не   є   військовослужбовцями.   За   умовами   проходження альтернативної служби вони можуть бути поставлені в  тяжкі  умови. Скажімо, їм можуть тривалий час не виплачувати зарплати тощо. Вони мають право на захист своїх соціальних прав. Відповідно позбавляти їх права на страйк було б виявом дискримінації.

 

     Отже, я  прошу  зняти цю заборону і передбачити можливість їм брати участь у страйках.

 

     САМОЙЛИК К.С.  Шановні  колеги,  в   Законі   про   загальний військовий   обов'язок   і   військову  службу  чітко  цей  момент відображено.  Альтернативна служба - це невійськова служба.  Бо  о

6-ій  годині  не  встають,  на навчання не йдуть тощо.  Тому я вас прошу, давайте для цієї категорії не створювати тепличних умов.

 

     Прошу підтримати редакцію комітету.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування   поправку   27   депутата Курикіна. Прошу визначитися.

 

     "За" - 115.

 

     Поправка 23 депутата Кириленка. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Народний  рух України,  голова Молодого руху. Шановні депутати! У редакції, запропонованій комітетом, тривалість альтернативної  служби становить 27 місяців,  для осіб,  які мають повну  вищу   освіту   і   з   освітнім   кваліфікаційним   рівнем спеціаліста-магістра,  - 18 місяців. Таким чином, можна вирахувати різницю в ціні між людиною з вищою освітою, повноцінною, і людиною без такої освіти - 9 місяців.

 

     Я ж пропоную визначити термін,  однаковий для усіх осіб,  які проходять  альтернативну  службу,  і  щоб  цей  термін  відповідав терміну служби в Збройних Силах України,  оскільки і то служба,  і то, тільки то служба загальновійськова, а то - альтернативна.

 

     Тому я прошу підтримати строк альтернативної служби для  всіх без винятку (з вищою освітою і без вищої освіти) - 18 місяців.

 

     САМОЙЛИК К.С.  Шановні  колеги!  На  думку  комітету,  термін альтернативної (невійськової)  служби  має  бути  більшим,  бо  це зовсім  інше,  ніж  військова  служба.  І  я прошу вас в інтересах держави підтримати позицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування   поправку   23,   внесену депутатом Кириленком.

 

     "За" - 95.

 

     Поправка 28 депутата Кожина. Погоджується.

 

     Поправка 29 депутата Кириленка врахована.

 

     Поправка 30 депутата Старинця врахована.

 

     Поправка 31  депутата  Кожина.  Будь  ласка,  слово надається депутатові Кожину.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України.  Катерино Семенівно, шановні депутати, прошу уваги.

 

     Єдиною ознакою,   за   якою   громадянин   направляється   на альтернативну службу,  є його релігійні переконання.  Це стаття 2. Але якщо альтернативник допустить одне із зазначених порушень,  то його можна буде призвати на строкову військову службу,  незважаючи на його релігійні переконання.

 

     Тобто тут виникає ситуація, за якої призов на строкову службу є покаранням альтернативника,  тобто  це  суперечить  статті  2  і міжнародним нормам.  Я переконаний, що такий громадянин, який буде призваний,  за будь-яких обставин відмовлятиметься від зброї. Тому я  пропоную,  щоб  у  разі  ухилення  громадянина  від проходження альтернативної служби він відповідав на загальних підставах  -  як за ухилення від проходження строкової військової служби.

 

     Дякую.

 

     САМОЙЛИК К.С.    Для    проходження   альтернативної   служби громадянин за місцем її проходження згідно з Кодексом законів  про працю  укладає трудовий договір.  І якщо він порушує його,  то він має відповідати згідно  з  трудовим  законодавством.  Але  якщо  ж постійно  цей  громадянин  порушує закон,  договір,  не може чесно служити  на  альтернативній  невійськовій  службі,   він   повинен відслужити військову службу.

 

     Але взагалі  це  стосується  невеликої кількості громадян,  і вони нормально відбувають  альтернативну  невійськову  службу.  Ці люди,  якщо  їх  переконання - істинні,  не порушують ні трудового договору, ні законів. Проте таку норму потрібно передбачити.

 

     Прошу проголосувати за статтю, але не за вашу поправку.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  депутат  Кожин  наполягає  на  своїй поправці 31. Я ставлю її на голосування.

 

     САМОЙЛИК К.С. Голосуємо проти.

 

     Товарищ адмирал, мне вообще непонятно...

 

     ГОЛОВА. Катерино Семенівно...

 

     "За" - 48.

 

     Не набрала.

 

     Поправка 32 депутата Кириленка врахована.

 

     Поправка 33   депутата  Беспалого  врахована  частково.  Будь ласка, слово надається депутатові Беспалому.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП). Народнодемократична партія. Шановні колеги! На жаль, ми щойно відхилили поправку депутата Кожина, і тепер у нас вийшло, що призов до армії за деяких обставин є видом покарання.

 

     Але я з приводу своєї поправки. У статтях 13, 18,  19  передбачається,  що для вирішення повсякденних питань юнаки,  які проходять альтернативну службу,  мають  звертатися  до власника підприємства або уповноваженого ним органу.  Відповідно ж до статті 5 даного проекту - альтернативна служба  -  виключно  на державних або комунальних підприємствах.

 

     Власником державних  підприємств  є весь народ.  Орган,  який виконує повноваження власника,  є Верховна Рада.  Щодо комунальних підприємств  -  це  міська  чи сільська громада і відповідна рада. Отже,  прошу підтримати мою  поправку,  аби  повсякденні  проблеми юнаків  вирішував  не  всенародний референдум чи Верховна Рада,  а керівництво  конкретного  підприємства.   Замість   власника   або уповноваженого   ним   органу  потрібно  записати:  "адміністрації підприємства,  установи  чи  організації".  Це  кореспондується  з Кодексом  про адміністративні правопорушення та порядком укладення колективних договорів.

 

     Дякую.

 

     САМОЙЛИК К. С. Шановний колего Беспалий! Ми цю норму виписали так,  як  вона записана в статті 40 Кодексу законів про працю.  Ми привели її у відповідність із діючим законом,  і тому я просила  б підтримати саме в редакції комітету,  де ми виписали норму чинного закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий наполягає на поправці.  Будь  ласка, голосуємо його поправку 33.

 

     "За" - 56.

 

     Шановні колеги! Голосуємо в цілому статті 6, 7 і 8.

 

     САМОЙЛИК К.С.  Голосуємо за, підтримаймо комітет, наймолодший комітет.

 

     "За" - 211.

 

     ГОЛОВА. Ніно Степанівно, голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято.

 

     Розділ ІІ  "Порядок  направлення  на  альтернативну  службу". Стаття 9.  Поправки  34  депутата  Кириленка,  35  і  36  депутата Беспалого, 37 депутата Кириленка, 38 депутата Беспалого враховані.

 

     Поправка 39 депутата Кожина. Будь ласка, Борисе Борисовичу.

 

     КОЖИН Б.Б.  Народний рух України. Катерино Семенівно! Шановні депутати!  У поправці 39 я пропоную доповнити статтю  11  частиною такого змісту:  "Під час визначення місця проходження громадянином альтернативної (невійськової) служби обов'язково враховується його освіта, фах, кваліфікація, стан здоров'я, сімейні обставини тощо". Я думаю,  що це є очевидним,  і комісія, напевно, всі ці обставини врахує,   так?   Дійсно,   безглуздо   направляти  фахівця-медика, наприклад,  на будівництво, а будівельника - санітаром до лікарні. Тому прошу вас підтримати мою поправку,  щоб громадяни не втрачали своєї кваліфікації, а суспільство отримало максимальну користь від тієї служби.

 

     САМОЙЛИК К.С.   Шановний   депутате  Кожин,  ваші  пропозиції повторюють положення  Кабінету  Міністрів  про  комісії  з  питань альтернативної  (невійськової)  служби.  Там  чітко  виписано,  що комісії з урахуванням і фаху,  і освіти,  і так  далі  направляють громадянина на місце проходження цієї служби. Тобто це враховано в інших нормативних документах.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кожин погодився.  Депутат Курикін -  поправка 40. Немає заперечень.

 

     Ставлю на голосування статті 9 - 12 включно.

 

     САМОЙЛИК К.С. Голосуємо за, підтримуємо комітет.

 

     "За" - 217.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо, голосуємо.

 

     САМОЙЛИК К.С. Я прошу підтримати позицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Івановичу Ємець,  голосуйте,  будь ласка. Читатимете опісля.

 

     "За" - 242.

 

     Прийнято.

 

     Розділ III "Проходження альтернативної служби". Стаття 13.

 

     Поправка 41 депутата Курикіна. Будь ласка, депутате Курикін.

 

     КУРИКІН С.І.  Я  знімаю  поправки  41  і  43,  оскільки  вони пов'язані за змістом.

 

     ГОЛОВА. Питань  немає.  Поправка  42  депутата Беспалого.  Не наполягає.

 

     Поправку 43 депутат Кирикін зняв.

 

     Депутат Беспалий на поправці 44 не наполягає.

 

     Поправка 45 депутата Беспалого врахована.

 

     На поправці 46 депутат Кожин не наполягає.

 

     Депутат Кириленко, поправка 47.

 

     Будь ласка, слово надається депутатові Кириленку.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Народний рух України, голова Молодого руху. У редакції   комітету   записано:   "Строк   альтернативної   служби починається з дня початку  роботи  на  підприємстві,  в  установі, організації, зазначеного у направленні".

 

     Я пропоную строк альтернативної служби починати відраховувати від  дня  прибуття  громадянина  на  підприємство,   в   установу, організацію. Якщо він прибув, але відповідна організація, установа чи підприємство не можуть забезпечити його необхідною роботою, то, очевидно,  це  не  повинно  бути проблемою того громадянина,  який проходить альтернативну службу.

 

     Також я хотів  би  звернути  увагу  депутатів  на  зауваження Комітету  з питань державного будівництва,  яке є тут останнім.  У ньому також звернено увагу на труднощі,  які  можуть  виникнути  з працевлаштуванням   громадянина   для  проходження  альтернативної служби.  Потрібно убезпечити громадянина від  ситуації,  коли  він прибув  на місце альтернативної служби,  місяць-два йому не можуть знайти роботи, через що термін служби в нього не починається.

 

     Тому я хотів би закликати депутатів проголосувати за таке...

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку депутата Кириленка.

 

     САМОЙЛИК К.С.  Комітет не  підтримує.  Бо  це  так  можна  27 місяців прогуляти і не приступити до роботи.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 69.

 

     Поправка 48. Депутат Мовчан не заперечує.

 

     Поправка 49 теж депутата Кириленка. Не заперечує.

 

     Поправка 50. Депутат Кононов не заперечує.

 

     САМОЙЛИК К.С. Врахована.

 

     ГОЛОВА. Поправка 51. Депутат Мовчан не заперечує.

 

     Депутати Франчук,   Мовчан,   Шаров   на   поправці   52   не наполягають.

 

     Поправка 53 депутата Мовчана врахована.

 

     Поправка 54 депутата Мовчана врахована в іншій редакції.

 

     Депутат Беспалий - автор поправок 55 і 56 не наполягає.

 

     Ставлю на голосування статті 13 - 19 включно.

 

     САМОЙЛИК К.С.    Прошу    підтримати   рішення   комітету   і проголосувати за.

 

     "За" - 213.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо, голосуємо! Депутат Андресюк не встиг.

 

     САМОЙЛИК К.С. Голосуємо за.

 

     "За" - 234.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.   Розглядається   розділ   IV   "Припинення альтернативної служби".  Стаття 20.  Поправка 57. Депутат Кожин не наполягає.

 

     Поправка 58. Депутат Кожин не наполягає.

 

     Поправка 59 депутата Кириленка врахована частково.

 

     Депутате Кириленко, будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Народний рух,  голова Молодого руху.  Шановні депутати,  моя  поправка  врахована  частково.  Річ ось у чому.  У редакції  комітету  пропонується  вважати  строком  альтернативної служби,  який  зараховується  до  строку  військової служби,  якщо громадянина призвано із альтернативної  на  військову  службу,  із розрахунку  півтора  місяця  альтернативної  служби за один місяць строкової військової служби.  Я вважаю, що такий підхід у принципі не є правомірним.

 

     Один місяць альтернативної служби повинен бути зарахований як один місяць військової служби.

 

     Тому я пропоную взагалі вилучити цю частину зі статті 22.

 

     САМОЙЛИК К.С. Комітет не підтримує цієї пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування   поправку   59   депутата Кириленка.

 

     "За" - 55.

 

     ГОЛОВА. Поправка 60 депутата Кожина. Наполягаєте? Будь ласка. З приводу поправки 60 слово має депутат Кожин.

 

     КОЖИН Б.Б.  Шановні депутати, я пропоную статтю 25 після слів "рішення  комісії"  доповнити  словами:  "а  також дії або рішення власника  (уповноваженого  ним  органу)".  Це   дасть   можливість більшого захисту прав людини. Прошу підтримати.

 

     САМОЙЛИК К.С.  Шановні колеги,  ми це записали точно так,  як воно регулюється Кодексом  законів  про  працю.  Прошу  підтримати комітет.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю на голосування поправку 60 депутата Кожина. Будь ласка, голосуємо дружно.

 

     "За" - 71.

 

     На поправці 61 депутат Беспалий не наполягає.

 

     Поправка 62 врахована.

 

     Я ставлю на голосування статті 20 - 25 включно.

 

     САМОЙЛИК К.С. Прошу підтримати рішення комітету.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Ставлю на голосування в цілому законопроект.

 

     САМОЙЛИК К.С. Прошу підтримати комітет.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо. Депутате  Хмельницький,   будь   ласка,   сідайте. Голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     САМОЙЛИК К.С. Дякую за розуміння і підтримку.

 

     ГОЛОВА. Спасибі   всім   і   Катерині   Семенівні   особисто. Оголошується перерва до 12.30.

 

      ( П і с л я п е р е р в и )

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні  депутати,  продовжуємо  пленарне засідання.

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  про внесення змін до статті 11 Закону України про податок на додану вартість  (стосовно товарів  критичного  імпорту).  Доповідає народний депутат України Чукмасов Сергій Олександрович. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область).  Шановні колеги депутати! Відповідно до пункту 11.5  статті  11  Закону  України  про  податок  на  додану вартість  з  1  січня  1999 року пільгове оподаткування критичного імпорту податком на додану вартість скасовано.  У  зв'язку  з  цим було  проведено  аналіз  щодо  імпорту  окремих товарних позицій і використання їх у власному виробництві за умови  скасування  пільг по сплаті ПДВ при імпорті.

 

     Після набрання чинності Законом України про податок на додану вартість фактично на митну  територію  України  ввозилися  десятки тисяч  товарів  без  сплати  ПДВ.  Тільки  затвердженням  переліку товарів критичного імпорту,  а на кінець 1998 року він містив лише 210  товарних  позицій по дев'ятизначних кодах,  пільга з ПДВ була встановлена на дуже обмежену номенклатуру,  передусім  на  основні види  сировини,  ресурси,  які  не виробляються в Україні або якщо власне виробництво не забезпечує потреб країни, а також обладнання та  комплектуючі,  виробництво  яких  не  планується до освоєння в Україні через складні технології,  дуже високу вартість (тобто  за нинішніх умов недоцільно,  економічно невиправдано), які надходять по  імпорту  для   створення   нових   або   забезпечення   діючих підприємств,     орієнтованих,     як     правило,    на    випуск конкурентоспроможної продукції.

 

     Це така   сировина,   як   руда   алюмінієва,   боксити,   що використовуються для виробництва глинозему та первинного алюмінію. Глинозем  виробництва  ВАТ  "Миколаївський  глиноземний  завод"  в обсязі  майже  ста  відсотків,  а  це  близько  1  мільйона  тонн, постачається на експорт до Росії та Таджикистану. А вироблений ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" первинний алюміній в обсязі близько 80 -  85  тисяч  тонн  експортується  переважно  до далекого  зарубіжжя.  При середній ціні 1 тонни бокситів 42 долари США вартість зазначеного обсягу сировини становить  126  мільйонів доларів   США.   Додаткові   витрати   після   запровадження   ПДВ становитимуть 25,2 мільйона доларів США.

 

     У хімічній  промисловості  -  це  природний  газ  як  хімічна сировина  для  виробництва аміаку та азотних добрив,  експорт яких становив відповідно 30 і 60 відсотків; фосфатна сировина (апатити) для випуску фосфорних та складних добрив;  хлористий калій, котрий використовується як  добрива  в  сільському  господарстві  та  для виробництва  складних добрив;  синтетичні та натуральний каучуки і латекси для випуску шин (на експорт постачається з України  до  80 відсотків) і гумотехнічних виробів.

 

     Споживання природного   газу   в   1999  році  підприємствами машинобудування,   металургійної   та    хімічної    промисловості передбачається  в  обсязі 19,7 мільярда кубічних метрів.  При ціні природного газу  80  доларів  США  за  1  тисячу  кубічних  метрів вартість  вказаного обсягу газу без ПДВ становить 1 трильйон 578,8 мільйона доларів США.  Додаткові витрати  після  впровадження  ПДВ становитимуть 315,7 мільйона доларів США.

 

     Потреба в    апатиті    при    50-відсотковому   завантаженні потужностей  (у  1998  році  потужності  використовувалися  на  20 відсотків)  -  1,4  мільйона  тонн.  При  середній ціні апатиту 78 доларів  США  за  1  тонну  вартість  вказаного  обсягу  фосфатної сировини  становить 109,2 мільйона доларів США.  Додаткові витрати після запровадження ПДВ становитимуть 21,8 мільйона доларів США.

 

     Таким чином, введення ПДВ на імпорт природного газу, бокситів та  апатиту призведе до потреби залучення в обіг додаткових коштів в обсязі 363 мільйони доларів  США  або  1  мільярд  452  мільйони гривень при курсі 4 гривні за 1 долар.

 

     За станом  на  1  жовтня  1998  року  власних обігових коштів підприємства  металургійної  та  хімічної  промисловості,  які   є основними  споживачами  вказаної сировини,  не мають,  що спонукає підприємства до роботи на давальницькій сировині та  за  бартером. Надходження  до  держбюджету  при  цьому  мінімальні або їх зовсім немає.

 

     Крім того,  введення ПДВ на імпорт природного газу та апатиту призведе  до підвищення цін на міндобрива для сільгоспвиробника як кінцевого споживача.

 

     Слід зазначити,  що відповідно до Закону України про  податок на  додану  вартість  операції  з  продажу газу,  що імпортується, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою. Внаслідок цього сума ПДВ,   сплачена  під  час  ввезення  газу  в  Україну,  в  місяці, наступному  за  звітним,  має  бути  відшкодована   імпортерам   з державного  бюджету.  Тому  внесення  природного  газу до переліку критичного імпорту також не призведе до втрат державного бюджету.

 

     Для потреб  підприємств  нафтопереробної   промисловості   до переліку  товарів  критичного  імпорту  були внесені:  нафта сира, базові  оливи,  присадки,  ефіри  метилтрибутилові.  Вищезазначені товари - це основні види сировини для нафтопереробної галузі. Крім того,  вони  або  не  виробляються,  і  не  видобуваються,  або  в недостатній кількості.

 

     При запровадженні   переліку  товарів  критичного  імпорту  і внесення в нього нафти сирої,  базових  олив,  присадок  та  ефіру метилтрибутилового  втрат  бюджету  не  станеться,  оскільки ПДВ у повному обсязі буде сплачено під час реалізації готової продукції.

 

     Втрати бюджету по підприємствуконсорціуму  "Укрзалізницьпром" за  нарахування  ПДВ  та  інших податків становитимуть близько 1,7 мільйона доларів США.  Але одержання матеріалів і запасних  частин по  критичному  імпорту  дасть  змогу  забезпечити випуск товарної продукції на суму 57  мільйонів  доларів  США,  а  нарахування  до бюджету з ПДВ становитимуть 11,4 мільйона доларів США, збільшиться виконання договірних зобов'язань із відпрацьованих  контрактів  на загальну суму 13,5 мільйона доларів США,  а надходження до бюджету становитимуть 2,7 мільйона доларів США.  При цьому буде  збережена спеціалізація підприємств та робочі місця.

 

     Аналогічні показники і щодо автомобільного транспорту. Втрати бюджету за нарахування ПДВ становитимуть 12 мільйонів гривень. Але отримання  по  імпорту  на  пільгових  умовах транспортних засобів (таких,  як сідальні тягачі) і здійснення ними транспортних послуг дасть  змогу поповнити бюджет на 34 мільйони гривень,  що очевидно вигідно для країни.

 

     Питома вага продукції легкої промисловості в сукупному обсязі промислового виробництва зменшилася з 12,8 відсотка в 1991 році до 1,5 відсотка в 1998 році.

 

     Внесок підприємств легкої  промисловості  до  консолідованого Державного бюджету становить 0, 007 відсотка, незважаючи на те, що в цілому обсяг виробництва товарів легкої промисловості  перевищив рівень минулого року на 6,9 відсотка. У натуральному виразі обсяги виробництва багатьох видів зменшилися: трикотажних виробів - на 30 відсотків,  взуття  -  на 14,7,  панчішношкарпеткових виробів - на 14,4,  вовняних тканин - на  37,2,  льняних  тканин  -  на  44,  8 відсотка.

 

     Перевищення рівня   минулого   року  в  легкій  промисловості досягнуто за рахунок  нарощення  швейними  підприємствами  випуску одягу   з   давальницької  сировини  іноземних  фірм.  Близько  80 відсотків одягу,  25 відсотків білизняного трикотажу, 30 відсотків взуття  виготовляються  з  давальницької  сировини  та з переробки бавовняними комбінатами міст  Херсона  й  Тернополя  бавовни,  яка надійшла   в   Україну  в  1998  році  за  програмою  Міністерства сільського господарства США. За рахунок цього кредиту випущено 25, 8  мільйона  квадратних  метрів бавовняної тканини,  що дало змогу перевищити рівень виробництва минулого року на  70,9  відсотка.  У 1999 році такого джерела надходження бавовни не буде.

 

     Кошти, які  отримують підприємства за переробку давальницької сировини,  дуже   обмежені.   Фінансовий   стан   підприємств   не поліпшується,   інвестування   залишається   проблемою.  Та  й  до державного бюджету робота на давальницьких умовах коштів не додає. Більшість  підприємств  галузі працюють зі збитками.  Кредиторська заборгованість  постійно  зростає  і  більш  як  удвічі  перевищує дебіторську.  Заробітна  плати  в галузі становить 55,6 середнього рівня по народному  господарству  загалом.  Близько  70  відсотків товарів  легкої промисловості виготовляється з імпортної сировини, а  обладнання  для  галузі  в  Україні  майже   не   виробляється. Скасування пільг зі сплати ПДВ в умовах нестачі обігових коштів ще збільшить навантаження на підприємства.

 

     Потреба скасувати  податок  на  додану  вартість   у   легкій промисловості   зумовлена   такими   причинами.  Вихід  із  кризи, нарощення обсягів виробництва та відрахувань  до  бюджету  можливі лише  на  підставі  впровадження  нових  технологій.  Введення ПДВ призведе в 1999 році до скорочення ввезення  обладнання  вдвоє.  У 1998 році було ввезено обладнання на 11,2 мільйона доларів США.  І виграш у частині сплати (а це  лише  4  мільйони  доларів  США)  є невиправданою платою за зниження технічного рівня галузі.  Експорт товарів легкої промисловості, який становить близько 600 мільйонів доларів США на рік, буде зменшуватися.

 

     Скасування пільг  із  ПДВ  на імпорт вкрай важливої продукції для потреб паперової та  деревообробної  промисловості,  котра  не виробляється в Україні або виробляється в обмеженій кількості,  за обмеженості обігових коштів змусить зменшити  її  закупівлю.  Лише для   підприємств   целюлозно-паперової   промисловості  зменшення обсягів закупівлі товарної целюлози,  що не виробляється Україною, призведе  до  зменшення  обсягів  виробництва  паперу і картону та знизить рівень її споживання.  За  експертною  оцінкою,  через  цю причину  до  бюджету  та  позабюджетних  фондів  річні надходження зменшаться на 8-9 мільйонів гривень.

 

     Аналогічна ситуація і  в  деревообробній  промисловості.  При сплаті   ПДВ   на  імпорт  хімічних  компонентів,  які  йдуть  для виготовлення вітчизняними підприємствами  засобів  захисту  рослин (пестицидів) за рахунок власного виробництва,  скоротяться витрати на їх закупівлю на 11  мільйонів  доларів  США.  Бюджет  додатково отримає  майже  5  мільйонів гривень від оподаткування виробництва вітчизняних пестицидів.

 

     При ввезенні інкубаційних  яєць  (3  мільйони  штук  на  суму приблизно  2,4  мільйона гривень) надходження коштів до державного бюджету зі сплати податку на  додану  вартість  становитимуть  480 тисяч   гривень.  Але  таку  суму  сплатити  відразу  господарство неспроможне.  Згідно з розрахунками виробничо-наукового об'єднання птахівничої  промисловості  "Укрптахопром",  ввезення  3 мільйонів штук інкубаційних яєць дасть можливість додатково  одержати  118,5 мільйона  штук  харчових  яєць,  418,5  тонни м'яса птиці.  При їх реалізації  прогнозується  надходження  коштів   відповідно   15,4 мільйона  гривень  та  1,7 мільйона гривень,  а надходження ПДВ до бюджету від критичного  імпорту,  виробництва  та  продажу  -  3,4 мільйона гривень, що підтверджує доцільність запровадження товарів критичного  імпорту  сільськогосподарської   продукції,   яка   не виробляється  в  Україні або виробляється в недостатній кількості, котрою  в  даному  прикладі  є  інкубаційні  яйця,  що  традиційно імпортувалися.

 

     Для виробництва   окремих   товарів   харчової  промисловості використовується імпортна сировина та продукція, що не вирощується і  не  виробляється в Україні.  Так,  наприклад,  для виготовлення кондитерських виробів ввозяться какао-боби,  какао-масло,  горіхи, екзотичні жири тощо.

 

     Ліквідація пільг  на  товари  критичного  імпорту призведе до збільшення ціни на цю продукцію та вимивання  обігових  коштів  за рахунок  сплати відсотків за користування кредитами при попередній оплаті за імпортну сировину. Через брак обігових коштів для сплати ПДВ  потрібно  залучити  кредити  банків  (проценти  за  кредити в собівартості продукції становлять близько 6 відсотків). Враховуючи низький    рівень   рентабельності   кондитерських   виробів,   на відповідний процент зросте  ціна  даних  виробів.  Оскільки  обсяг випуску   кондитерських   виробів   обмежений  рівнем  купівельної спроможності населення,  відповідно зменшиться і їх кількість.  Це негативно вплине на надходження податків до бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу вам потрібно, Сергію Олександровичу?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Ще дві хвилини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Тільки  за рахунок скорочення випуску шоколаду та  шоколадних  виробів,  які  становлять  у   загальному   обсязі виробництва  кондитерських  виробів  близько  6 відсотків,  втрати бюджету сягатимуть з ПДВ - близько 2,6 мільйона гривень, з податку на  прибуток  - близько 500 тисяч гривень;  позабюджетних фондів - 300  тисяч  гривень.  Крім  того,  зменшення  обсягів  виробництва продовольчих  товарів  призведе  до  скорочення  робочих  місць та збільшення обсягів їх імпорту. Сучасний фінансовий стан переважної більшості промислових підприємств, особливо сільськогосподарських, не дає змоги  здійснювати  їх  технічне  переоснащення  за  власні кошти.    І   одним   із   джерел   забезпечення   їх   сировиною, високопродуктивною технікою та обладнанням є  імпортування  їх  за рахунок  інвестиційних  програм  міжнародних фінансових структур і зарубіжних компаній.  Кошти виділяються лише на закупівлю  техніки та обладнання, сплата ПДВ не передбачається.

 

     Враховуючи викладене,   можна  зробити  висновок:  трактувати однозначно,  що пільга зі сплати ПДВ на перелік товарів критичного імпорту  несе  тільки  зменшення надходжень до бюджету,  не зовсім коректно.  Тому мною і комітетом поданий законопроект,  в якому ми пропонуємо  продовжити  термін дії статті 11 Закону про податок на додану вартість до 1 січня 2001 року.

 

     Наш Комітет  з  питань   економічної   політики,   управління народним  господарством,  власності  та  інвестицій,  а  також ряд базових комітетів,  зокрема Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки,  Комітет з питань будівництва,  транспорту і зв'язку,  Комітет з питань  промислової політики, розглянули даний законопроект і підтримують його.

 

     Але це  дуже  важлива проблема.  Проаналізувавши товари,  які внесені у списки критичного імпорту, ми побачили, що дуже багато з них виявилися там необгрунтовано.

 

     Тому я  пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні, доручити Кабінету Міністрів у тижневий термін підготувати  перелік товарів  критичного імпорту і наступного пленарного тижня прийняти цей законопроект у другому читані разом  із  додатком,  який  буде доопрацьований з комітетами Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Олександровичу.  Чи є запитання до доповідача?  Будь  ласка,  запишіться.  Висвітіть,   будь   ласка. Відведемо 5 хвилин.

 

     Народний депутат Альошин. Наступний - депутат Долженко.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  доповідачу! Шановні колеги!  У мене таке запитання.  Сергію Олександровичу, ви намагалися  аргументувати,  що від продовження пільги з критичного імпорту бюджет фактично нічого не втратить.  Скажіть,  будь ласка, чому  аналогічну  пропозицію про продовження цієї норми не вніс до Верховної Ради уряд України?  Чому проти продовження такої  пільги категорично  заперечувало  Міністерство  фінансів України?  І чому Комітет з питань фінансів і банківської діяльності не погодився  з вашою пропозицією?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Відповідаю. Я розумію уряд, бо є документ, який називається  "Меморандум  економічної  політики  до  2001   року", підписаний  ним.  Уряд розуміє,  що це треба робити,  але згаданий документ містить чіткі рекомендації МВФ.  Це скасування звільнення від  ПДВ газу,  що постачається населенню,  та більшості продукції критичного імпорту;  скасування решти випадків звільнення від ПДВ, що  стосується  імпортування  газу;  утримання  від введення в дію нових звільнень від оподаткування та надання податкових пільг  без консультацій з експертами МВФ.  Ну,  й розумійте позицію уряду.  Є документ,  підписаний  з  Міжнародним  валютним  фондом,   але   є дійсність, яка суперечить цьому документу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Долженко.  Наступний - депутат Осташ.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемый Сергей Александрович! Как вы считаете, не является ли для Кабинета Министров  установление  перечня  товаров   критического   импорта лазейкой,    которая    содействует    уничтожению    собственного товаропроизводителя,  предприятий химической отрасли (и не  только химической)  путем  протаскивания  туда  готовой  продукции  из-за рубежа,  отказываясь от материалов,  действительно необходимых для Украины?

 

     И второй вопрос. Не считаете ли вы нужным пересмотреть вопрос о формировании критического импорта ведущими комитетами Верховного Совета?

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Спасибо.   Я  уже  сказал,  что  наш  комитет предлагает в случае принятия законопроекта в  первом  чтении  дать поручение   Кабинету   Министров   подготовить   перечень  товаров критического импорта, рассмотреть его в недельный срок в комитетах и  при  принятии  закона  во втором чтении утвердить в нашем зале. Действительно,  в  перечне   критического   импорта   есть   много наименований,   наличие   которых   в  нем  невозможно  обяснить. Следовательно, парламентский контроль здесь, конечно, необходим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Осташ.  Наступний  -   депутат Марамзін.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська   область).   Фракція   "Реформи-центр".  Шановний доповідачу,  у мене такі запитання.  В  Україні,  нарешті,  почали працювати швейні фабрики,  зокрема і Стрийська швейна фабрика, але переважно за рахунок того,  що  знайшли  партнерів  на  Заході  (в Норвегії,  Швеції,  інших  європейських  державах).  Проте вони не можуть  розвинути  виробництво,  оскільки  не  отримують   сучасне зарубіжне   обладнання,  до  того  ж  таке,  яке  на  сьогодні  не виробляється в Україні.

 

     Як ви ставитеся  до  того,  щоб  швейне  обладнання,  яке  не виготовляється в нас,  потрапило до списку критичного імпорту?  Це перше.

 

     І друге   (більше   теоретичне)   запитання.   Який    рівень доцільності  прийняття  такої  схеми  переліку критичного імпорту, коли нині в Україні діє вексельна система?

 

     Дякую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Дякую за запитання. Багато що є в Україні, але воно  не  працює.  Мало хто згоден працювати з векселями чи чекати відшкодування ПДВ. Це нереально, якщо навіть порушити питання, щоб подовжити  термін  дії  векселів,  що  теж  до  кінця не розв'язує проблем.  Сьогодні,  коли підприємства працюють  на  давальницькій сировині  (про що я казав у виступі),  бюджет дуже багато втрачає. Якби в підприємств були обігові кошти,  а банківська система могла надавати  пільгові  довгострокові  кредити  підприємствам,  тоді б питань стосовно пільг із ПДВ ніхто б не порушував.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марамзін.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  В Луганске есть кондитерская фабрика.  Из-за того, что бездумные головы в Кабинете Министров составляют перечень критического импорта (конкретно:  не включили в этот перечень какао,  оберточный материал), предприятие было  остановлено на три-четыре месяца.  А оно стабильно работало, платило налоги.  Кто принимает такие бездумные решения? Советуются ли  с  руководителями  предприятий,  что  им  нужно,  какие товары включить?  И сейчас предприятие  тоже  страдает  из-за  того,  что россияне получили товар (конфеты),  не рассчитались с фабрикой,  а наши  банкиры  прекратили  валютные  операции.  Предприятие  опять терпит  убытки.  Понимаете?  Люди стабильно работают,  а им ставят палки в колеса.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Спасибо.  Тут  присутствуют   члены   Кабинета Министров,  я  думаю,  они  прислушаются  к  вашим пожеланиям.  Вы знаете, в Украине много кондитерских фабрик, которые имеют мировую славу.   Но,   к   сожалению,   наш   рынок   наводнен   различной некачественной продукцией,  которая производится в Польше и других странах.  Имея  качественное  сырье,  загружая  свои  предприятия, сохраняя рабочие места,  мы можем (и при  принятии  этого  закона) дать  возможность  выпускать  товар  в таких тяжелых экономических условиях, когда у предприятий нет оборотных средств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Олександровичу.   Сідайте,   будь ласка.   Слово   для  співдоповіді  надається  голові  підкомітету Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Терьохіну Сергію Анатолійовичу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув  на  своєму  засіданні  поданий законопроект  щодо продовження дії статті 11 Закону про податок на додану вартість при ввезенні в Україну без  оподаткування  товарів критичного  імпорту і пропонує відхилити зазначений законопроект з таких міркувань.

 

     Аргумент перший.  Зняття  податку  на   додану   вартість   з імпортних    товарів    значно   дискримінує   аналогічні   товари вітчизняного  виробництва.  Усім  відомо,  що  під  час  придбання українських  товарів  покупець  зобов'язаний  сплатити у складі їх ціни ПДВ.  Виникає запитання:  чому під час придбання  аналогічних іноземних  товарів  ПДВ  не  повинен  сплачуватися,  а такі товари стають на 20 відсотків дешевші за вітчизняні аналоги?

 

     Єдиний аргумент полягає в тому, що пропонується звільнити від сплати ПДВ товари так званого критичного імпорту,  котрі нібито не виробляються в  Україні.  Погляньмо,  що  ж  належить  до  товарів критичного імпорту.

 

     Відповідно до  пункту  11.5  статті  11  Закону  України  про податок на додану  вартість  перелік  товарів  критичного  імпорту визначається  Кабінетом  Міністрів  України.  При цьому визначення переліку  товарів  критичного  імпорту   є   досить   суб'єктивною категорією, це залежить, як правило, від позиції окремих посадових осіб виконавчої влади.

 

     Привертаю вашу увагу  до  доповіді,  в  якій  промовець  дуже яскраво  описав  випадки  ввезення  під  маркою критичного імпорту товарів, конкуруючих із вітчизняними. Запропоноване ж рішення щодо затвердження  такого  переліку Верховною Радою України призведе до значного     посилення      лобістських      настроїв      окремих навколопарламентських груп. І це є, на жаль, об'єктивним.

 

     Загалом, відповідно до принципів оподаткування,  викладених у Законі України про систему  оподаткування,  держава  має  однаково ставитися  до  податків  на  будь-які  види  товарів,  заохочуючи, зрозуміло,  продаж  товарів  соціального  призначення  або  першої необхідності для громадян.

 

     Чи слушне   твердження,   що  ми  маємо  пільгувати  ввезення товарів,  які не виробляються в  Україні?  З  точки  зору  захисту миттєвих  інтересів споживача таке твердження слушне.  Але виникає інше запитання: чи не є зрозумілим, що аргумент про брак в Україні товарів,  аналогічних імпортним,  є аргументом на користь того, що такі товари ніколи не вироблятимуться в Україні.

 

     Візьмемо декілька абсолютно  умовних  прикладів.  Усі  знають спроби  відродити  програми  збирання  вітчизняного комбайна.  Але мотивації в інвесторів немає, бо сьогодні дешевше купити імпортний комбайн  без ПДВ,  ніж вкласти гроші в національне виробництво,  з тим щоб потім купувати його продукцію з ПДВ.  Навіть  якби  завтра Україна  почала  серійно виготовляти комбайн,  він все одно був би податково дискримінований проти імпортних аналогів.  Мушу з  жалем констатувати,   що  земля,  яка  наприкінці  існування  колишнього Радянського Союзу мала близько 40 відсотків кінцевого  виробництва високотехнологічної    продукції    та    близько   60   відсотків інженерно-технічного персоналу і таку саму  частку  в  АПК,  стала нетто-імпортером  високих  та  не  дуже високих (а саме споживчих) технологій, бо навіть за наявності достатньої науково-дослідної та впроваджувальної  бази,  високого  ступеня  інженерного  мозку  та низької вартості праці в Україні замовники все одно  дивляться  за кордон,   оскільки  є  можливість  щось  залишити  на  спеціальних рахунках, а найголовніше - немає ПДВ.

 

     З другого боку,  формально застосовуючи  аргумент  пільгового імпорту   для  товарів,  котрі  не  можна  виготовити  в  Україні, напрошується висновок, що без податків мають ввозитися, наприклад, банани  і  бананове варення або манго і мангове варення,  або є ще такий фрукт фейхоа і ще бозна яке варення.

 

     На завершення можу  сказати,  що  технологічні  буми  Японії, Кореї,  Тайваню,  Філіппін, а також перемога Європи над Америкою в торгових  війнах  70-80  років  були  зумовлені   не   заохоченням беззастережного  ввезення  товарів  споживчого  та  інвестиційного характеру,  а створенням рівних умов для розвитку  вітчизняних  та імпортних  технологій,  а  також  митною  дискримінацією імпортних товарів споживання.

 

     Висновок: звільнення   від   оподаткування   ПДВ    імпортної продукції   дискримінує  вітчизняні  аналоги;  порядок  визначення номенклатури критичного  імпорту  є  суб'єктивним  і  корупційним; податкове  заохочення  ввезення  імпортних  товарів,  які  нині не виробляються в Україні,  призводить до того, що такі товари ніколи не вироблятимуться в нашій країні.

 

     Аргумент другий.  Розробники  та  підписувачі  законопроекту, який обговорюється,  використовують аргумент, що українські базові галузі,  історично  включені  до  виробничих  ланцюгів,  які тепер розірвані  митними  кордонами.  Простіше   кажучи,   йдеться   про відродження  кооперації,  яка  стала  міжнародною.  На нашу думку, будь-яке входження України в систему міжнародного розподілу  праці є  корисним.  Але  в  цьому контексті аргумент розробників проекту закону є абсолютно некоректним.  Подивіться на країни Східної  або Північної Європи - члени колишнього Варшавського договору.  Одні з 1989,  а другі з 1991 року переорієнтували свої економічні зв'язки в  напрямі  країн  ЄЕС  і  застосовують оподаткування українського імпорту за повними ставками.

 

     Коли ж ідеться про традиційних партнерів України з СНД, то за міжурядовими  рішеннями,  шановні  народні  депутати,  які набрали чинності в 1997 році,  імпорт товарів  із  Росії  та  Білорусії  в Україну не оподатковується ПДВ,  незалежно від того, критичний він чи ні. Тобто прийняття зазначеного законопроекту зовсім не впливає на відносини з країнами близького зарубіжжя.

 

     Отже, розробники законопроекту піклуються виключно про імпорт товарів із третіх країн.  У деяких випадках  таке  піклування  має економічний  сенс  (уже  мовилося про питання целюлози,  текстилю, деяких видів хімії, бокситів тощо). Але, шановні народні депутати, Закон  України про податок на додану вартість передбачає особливий порядок розстрочення сплати ПДВ,  а саме у пункті 11.5  статті  11 визначено,  що  підприємство,  яке  ввозить товари в Україну,  має право  не  сплачувати  податок  на  кордоні,   а   виконати   своє зобов'язання за місяць.

 

     Для того  щоб  підприємство  не  зникло  наступного дня після ввезення таких  товарів  (а  ви  знаєте,  що  такі  випадки  стали масовими), запроваджується система забезпечення зобов'язань такого підприємства шляхом видачі простого  податкового  векселя,  що  не може перепродаватися, тобто неможлива спекуляція.

 

     Для того   щоб   відсікти  компанії-метелики  від  стабільних підприємств,  вводиться  правило,  за  яким  останні  мають  право видавати такі податкові векселі без додаткової гарантії, а решта - з додатковою гарантією.

 

     Треба зазначити,  що найбільший тиск на депутатів  здійснюють дрібні  компаніїімпортери,  котрі  звикли  працювати  в  тіньовому секторі,  зовсім не сплачуючи податків.  Для  великих  підприємств вексельна  форма  розрахунків не несе жодних труднощів,  за умови, зрозуміло,  якщо  Кабінет  Міністрів  України   нарешт.і   виконає зобов'язання щодо введення їх в обіг.

 

     Висновок: звільнення   від   ПДВ  імпорту  заохочує  ввезення товарів із  далекого  зарубіжжя  і  ніяким  чином  не  впливає  на відносини  з  країнами  СНД,  які  вже  врегульовані  міжурядовими угодами і не  потребують  обкладення  ПДВ.  Найбільшими  лобістами надання  пільг  для  імпорту  є  дрібні  компанії,  котрі не мають стабільного місцезнаходження та працюють,  як правило, в тіньовому або  кримінальному  секторі.  Визначений  законом термін погашення податкового векселя (тобто один місяць) не повною мірою відповідає економічним реаліям України.

 

     Саме тому, шановні колеги, комітет виходить із альтернативним законопроектом,  пропонуючи продовжити термін погашення векселя до трьох місяців у зв'язку з тим,  що Президент, не питаючи Верховної Ради, продовжив термін відшкодування - 3 місяці, а також полегшити порядок  набуття  статусу  підприємств,  що  не  зобов'язані брати гарантії під час видачі такого векселя.  За  нашими  підрахунками, такий порядок задовольнить усі без винятку підприємства,  що мають чисельність понад 40 постійно працюючих,  і  рівень  фонду  оплати праці  яких  відповідає  середньому по країні.  Менші підприємства мають отримати пільги в межах програми підтримки  малого  бізнесу, яка,   між   іншим,   не   передбачає  особливого  або  пільгового оподаткування імпорту, бо ми маємо насамперед заохочувати розвиток дрібного бізнесу в сфері вітчизняного виробництва.

 

     Шановні народні   депутати!   Комітет  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  впевнений,  що  беззастережне  звільнення імпорту від ПДВ,  як пропонується, продовжить практику корупції та нецивілізованого лобіювання і призведе до податкової дискримінації українських   виробників.   Тому   просимо   відхилити  зазначений законопроект,  а прийняти наш коротенький законопроект  у  першому читанні.   Потім   доопрацювати   його  треба  буде  з  галузевими комітетами.  Бо для села,  скажімо, й трьох місяців мало, треба як мінімум  півроку,  а для суднобудування на ще більший термін треба видавати вексель. Але то вже питання галузевих комітетів.

 

     Так ось,  пропонується запровадити таке.  Третій і  четвертий абзаци   пункту   11.5   статті  11  викласти  в  такій  редакції: "Податковий  вексель  видається  на  строк,  який  дорівнює  трьом звітним податковим періодам, враховуючи звітний податковий період, в якому було надано такий вексель.

 

     За наслідками третього  звітного  податкового  періоду  сума, зазначена  в  податковому векселі,  включається до суми податкових зобов'язань  платника.  Сума,  що  була  зазначена  в  податковому векселі,  включається  до  складу  податкового кредиту платника за наслідками звітного періоду,  наступного за періодом, в якому така сума була включена до складу податкових зобов'язань".

 

     І в  абзаці  шостому  слова  "кожні  три  календарні  місяці" замінити словами "кожний календарний рік",  щоб  не  було  кожного кварталу підтвердження статусу підприємства. Все.

 

     Якщо ми  приймемо  в  першому читанні такий законопроект,  то закриємо будь-які шпарки  для  ввезення  під  виглядом  критичного імпорту  товарів,  що  конкурують з нашими товарами,  і розв'яжемо проблеми галузей,  які потребують  ввезення  імпорту  із  далекого зарубіжжя, тобто критичного імпорту.

 

     Я дуже  дякую  вам і прошу підтримати законопроект Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. А перший відхилити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до  Сергія  Анатолійовича? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Сафронов. За ним - народний депутат Гусак.

 

     П'ять хвилин виставте, будь ласка.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Сергію  Анатолійовичу,  поняття  критичного  імпорту  ви   взагалі збираєтесь викреслити чи як?

 

     Як ви  думаєте стосовно продуктів харчування?  Ми знаємо,  що для виробництва багатьох продуктів харчування ми маємо  недостатню сировинну  базу.  Я  скажу  тільки  про  рибу.  Ми всі минулі роки вживали риби десь на третину від потреби. А тепер ми перебуваємо в тяжкому   екологічному   стані.  Я  думаю,  що  є  потреба  просто переглянути перелік товарів критичного імпорту.  До цієї  проблеми треба поставитися дуже уважно. Як на вашу думку?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Я ще раз повторюю, що чинний на сьогодні закон дає можливість не  платити  ПДВ  під  час ввезення  товарів,  а  видавати вексель замість негайної сплати на кордоні.  Після того зараховувати його через  три  місяці,  як  ми пропонуємо,  зокрема й у вашій харчовій промисловості, точніше, не у вашій, а загалом стосовно критичного імпорту.

 

     Щодо риби.  Риба в нас національного виробництва,  її  вилови нашими  суднами взагалі не оподатковуються ПДВ під час ввезення на територію України.  Є  спеціальна  стаття,  яка  звільняє,  бо  це нелогічно - оподатковувати рибу.

 

     Стосовно риби,  яка виловлена була не нашими суднами, можлива дія такого векселя,  який може видаватися в разі  прийняття  нашої пропозиції,   на   квартал,  можливо,  більше,  якщо  ваш  комітет запропонує подовжити термін дії векселя,  скажімо, на півроку. Вам краще знати. Ми фінансисти, а ви все-таки виробничники.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Гусак.   За  ним  -  депутат Сушкевич.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Шановний Сергію  Анатолійовичу!  Як  це  позначиться  на  обігових коштах підприємств,  тих, яким із бюджету не компенсують витрат на сплату ПДВ?  Це для  великих  експортерів  визначено  повертати  з бюджету, відшкодовувати витрати. Це перше запитання.

 

     Друге запитання стосується векселя.  Це ще не вирішено, бо на місцях не вирішується так,  як ви розповідаєте, що, мовляв, термін дії векселя на три місяці подовжено.  Цього ще немає,  на жаль. Це друге запитання.

 

     І третє.  Все-таки щодо третіх країн,  то це питання вирішено тільки  стосовно Росії та Білорусі,  а стосовно решти країн СНД не вирішено.

 

     І тепер, чи не стане це на заваді ввезенню, наприклад, із ФРН дизеля "Дойциг", що для ХТЗ та інших підприємств дуже важливо?

 

     Дякую за увагу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Знову-таки,  шановні народні депутати, Закон про податок  на  додану  вартість  (пункт  11.5  статті  11) говорить,  що  з  1  січня  1999  року  немає такої категорії,  як критичний імпорт.  Але, розуміючи потребу отого критичного імпорту для   багатьох  галузей  України,  було  введено  норму,  за  якою підприємство  не  має  сплачувати.  Може,  коли  не   захоче,   не сплачувати  ПДВ під час перевезення через кордон товарів,  видаючи спеціальний податковий вексель. Ми розуміли, що неможливо водночас закрити  всі  кордони  й змусити відволікати 20 відсотків обігових коштів.  Тому підприємство,  яке  обере  такий  порядок,  не  буде сплачувати, не буде відволікати жодних обігових коштів.

 

     Стосовно трьох місяців.  Ви, мабуть, неуважно слухали, я дуже перепрошую.  Ми пропонуємо  внести  відповідні  зміни  до  закону, подовживши термін дії такого векселя з одного місяця як мінімум до трьох.  А стосовно окремих галузей народного  господарства  термін такого векселя може бути подовжений ще більше.

 

     Ви запитуєте  про  інвестиційні  вкладення  в  основні фонди, скажімо.  Так?  По таких термін може бути більшим,  наприклад,  на деякий  відсоток  за строк амортизації.  Але,  шановні друзі,  нам треба,  щоб до другого  читання  профільні  комітети  подали  свої висновки  стосовно  терміну  видачі  такого  векселя відповідно до потреб галузі.  Це в наших руках,  і  тому  ми  пропонуємо  швидко прийняти те, про що я тільки-но казав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та   інвалідів (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Громадські організації інвалідів  України. Шановний  Сергію  Анатолійовичу!  Дозвольте звернути вашу увагу на той факт, що десятки підприємств громадського товариства сліпих на сьогодні  зупинилися  через  те,  що  не  мають  змоги  одержувати сировину, яка виробляється тільки за кордоном. Я впевнений у тому, що  є  також  аналогічні  підприємства  поза  системою  товариства сліпих,  які  ось-ось  зупиняться  або  вже  зупинилися.   Зупинка будь-якого  з підприємств сьогодні суттєва і для економіки,  і для тих людей, які втратили роботу.

 

     Я уважно слухав вашу промову і вважаю дуже слушними багато  з ваших  критичних  зауважень до законопроекту,  який сьогодні подає колега Чукмасов.  Чи не бачите ви варіанти доопрацювання  під  час підготовки  до  другого читання цього законопроекту,  щоб усе-таки врятувати як підприємства системи товариства сліпих,  так  і  інші підприємства,  що зупинилися через припинення дії того закону, про який ми сьогодні говоримо?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Учора ми з вами говорили на цю тему. Відбулася коротенька  нарада,  на  якій  було  внесено  пропозицію  під  час доопрацювання законопроекту до другого читання додати  норми  щодо права   підприємств   товариства   сліпих,  глухих  або  опорників виписувати  векселі  без   дотримання   нормативів,   скажімо,   5 мільйонів,   банкрутство   і   так   далі,   те,   що  написано  в законопроекті.  Це  вирішується  автоматично  і  дає  змогу  вашим підприємствам триматися на плаву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Дякую  і все-таки прошу не приймати законопроект,  внесений депутатом Чукмасовим,  у першому читанні, а прийняти в першому читанні той, який пропонуємо ми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  на   виступи   записалися   сім народних    депутатів.    Слово   надається   народному   депутату Богословській. За нею - депутат Бондаренко.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область).  Прежде всего, уважаемый председательствующий на сегодняшнем заседании, я прошу пригласить всех депутатов в зал, если  можно,  так  как,  с  моей  точки  зрения,  вопрос,  который обсуждается, очень серьезный.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  депутате  Богословська,  у  нас в залі, відповідно до інформації на моєму моніторі,  331 народний депутат. Продовжуйте, будь ласка.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.   Спасибо   большое.  Уважаемые  друзья,  я являюсь  членом  Комитета  по  вопросам  финансов   и   банковской деятельности.  Однако  на  заседании  комитета я голосовала против решения комитета не продлевать дату критического  импорта.  И  мне это  дает  право  сегодня  выступить с иной позицией,  отличной от позиции комитета.

 

     Прежде всего хочу сказать,  что,  к сожалению, мы в очередной раз   убеждаемся   в   том,  что  действующая  в  Украине  система налогообложения  не  соответствует  экономическим  реалиям   жизни конкретного  товаропроизводителя  в  Украине.  И если мы последуем предложению комитета и уважаемого мной Сергея Терехина,  то вместе с водой выплеснем и ребенка.

 

     Да, действительно,  тот  список товаров критического импорта, который на сегодня разработан Кабинетом Министров и действовал  до 1  января,  совершенно  не  соответствует самой природе и существу критического импорта как такового. Поскольку, с моей точки зрения, вы  все уже убедились,  и из выступлений я тоже это поняла,  что к товарам  критического  импорта  должны  относиться  только   такие товары,  как  сырье  и  оборудование,  которые  не  производятся в Украине,  и запасные части для уже установленного и действующего в Украине оборудования, которые не производятся.

 

     И, безусловно,  к  товарам  критического  импорта  не  должна относиться продукция конечного потребления,  какой бы она ни была, иначе  мы  рубим  инициативу  украинских  предприятий  в  освоении производства продукции,  которая  могла  бы  производиться  нашими отечественными   производителями.   Ошибка,  допущенная  Кабинетом Министров,  не означает,  что мы  должны  в  целом  отказаться  от критического  импорта  как  такового.  Уже надоело говорить о том, сколько можна за счет оборотных  средств  предприятий  кредитовать государство,   притом   что   государство   не   выполняет   своих обязательств по  возмещению  НДС.  И  таким  образом  предприятия, которые  находятся  в  тяжелом финансовом положении,  вынуждены из собственного  оборота  изымать  оборотные  денежные   средства   и кредитовать  государство.  К  тому  же при этом кредитовании мы не имеем возможности контролировать расходование  бюджетных  средств. Поэтому  бюджет  превращается  в  черную дыру,  которая высасывает оборотные средства предприятий,  не давая обратной отдачи.  Мы  не имеем  права  этого  допустить.  Есть  целая  группа видов сырья и оборудования, необходимых для украинского государства.

 

     Мое предложение сводится к той же  схеме,  которую  предложил сегодня  товарищ  Чукмасов:  принять  сегодня  этот законопроект в первом  чтении;  определиться  относительно  того,  что   перечень товаров  критического импорта должен определяться законом и должен быть введен в тело закона; поручить Кабинету Министров в недельный срок внести свои предложения насчет группы товаров,  относящихся к товарам критического импорта;  рассмотреть законопроект во  втором чтении,  внеся  все  позиции,  связанные  с  товарами критического импорта,  в тело закона.  Это нам позволит устранить  лоббирование интересов  на  уровне  исполнительной  власти.  А  я думаю,  что у Верховного Совета хватит мудрости каким-то  образом  изменять  эту группу  по  мере  необходимости  и  по  мере  развития украинского товаропроизводителя.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бондаренко.  За  ним  -  депутат Буждиган.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.   "Реформи-центр".  Шановні  колеги!  Ми  всі розуміємо,  що питання з  критичним  імпортом  є  в  основі  всієї проблеми  захисту  вітчизняного  товаровиробника.  Без розв'язання цієї проблеми ми не відродимо виробництво в Україні. І не можна цю проблему  розглядати  тільки  як  проблему  ПДВ.  Без  розв'язання проблеми ввізного мита це питання не буде до  кінця  вирішено,  бо якщо товари, що сьогодні є для України в групі критичного імпорту, ми будемо навантажувати 30- відсотковим  ввізним  митом,  то  тоді продукція,  випущена на українських підприємствах із використанням цієї сировини,  буде настільки дорогою,  що не зможе конкурувати з продукцією будь-якої іншої країни.

 

     Сьогодні висловлена досить цікава думка про те, що ми повинні законом визначити передусім ту  групу  товарів,  яка  є  критичним імпортом  для  України.  Причому  по  кожній  товарній групі треба визначити термін,  за який український виробник повинен налагодити виробництво того або того товару в нас,  всередині країни.  А якщо це просто неможливо,  то треба визнати,  що ніколи Україна не буде виготовляти пальмову чи кокосову олію, а без неї не зробиш мила. І коли до України  пальмова  або  кокосова  олія  ввозиться  під  30 відсотків  ввізного  мита,  то  наше мило ніколи в Україні не буде вироблятися і ті  8  великих  миловарень,  які  є,  стоятимуть,  а продаватись тут буде індійське або турецьке мило.

 

     Звертаю вашу   увагу   на  те,  що  сьогодні  прозвучали  дві діаметрально протилежні пропозиції.  Особисто я  підтримую  колегу Чукмасова  й ту пропозицію,  яку він вніс,  про те,  що ми повинні отут переглянути цю групу і не доручати  все  це  тільки  Кабінету Міністрів,  бо там є дуже багато приводів для того,  щоб лобіювати ту чи ту товарну групу.

 

     Я можу   привести   тільки   один   приклад   з    переробної сільськогосподарської  галузі.  Він  стосується  виробництва олії. Коли  було  запроваджено  нульову   ставку   вивізного   мита   на соняшникове   насіння,  то  все  воно  без  винятку  вивозилося  й вивозиться за кордон,  а всі олійниці в Україні не  мають  роботи. Потім  за  кордоном ця олія вичавлюється,  там залишається макуха, тваринництво за кордоном  розвивається,  а  в  нас  -  нуль,  наші комбікормові   заводи  стоять.  Потім  та  олія,  по  суті,  наша, ввозиться в Україну під 30 відсотків ввізного мита і наш  маргарин не конкурує із зарубіжним. Хіба незрозуміло, що це суто лобістські інтереси певних груп?!

 

     Тому я прошу комітет розглянути більш комплексно цю проблему. Бо  окрім  питання  про ПДВ треба розглянути ще й питання ввізного мита на критичний експорт.  Інакше розгляд буде однобоким і нічого від того, що ми тут сьогодні вирішимо, не зміниться, бо вексель не усуває проблему.  Поверне через три місяці держава  комусь  чи  не поверне - це не є проблема критичного імпорту. Проблема критичного імпорту в ставці ввізного мита.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат  Буждиган.  За  ним   -   народний   депутат Долженко.

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Розглядаючи дане питання,  треба виходити  з  державницьких позицій,  тобто з позицій здорового глузду,  а не з наявної, м'яко кажучи, неправильної практики.

 

     Зрозуміло, що це питання неоднозначне, але поміркуймо разом і приймімо зважене рішення.

 

     Комітет з  питань  фінансів  і банківської діяльності обстоює позицію і принцип дотримання Закону  про  ПДВ  та  хоче,  щоб  він працював,  наповнював бюджет.  Але погодьтеся,  якщо сьогодні піти вашим шляхом,  то,  ви самі  добре  розумієте,  бюджет  від  цього істотно  не  поповниться,  а  ще  більше втратить.  Бо такі галузі промисловості,  як  хімічна,   нафтопереробна,   та   й   сільське господарство,  легка  промисловість  значно  зменшують виробництво через нестачу сировини й матеріалів,  яких у нас немає і скоро  не буде в силу різних причин.

 

     Система векселів,  яку  сьогодні  так  тут  хвалили і про яку велась тут мова,  - це тільки добрі побажання й більше  нічого.  У нас  сьогодні  вона не діятиме.  Тому потрібно встановити обмежену номенклатуру  передусім  основних   видів   сировини   (наголошую: сировини,  якої в Україні немає), обладнання та комплектуючих, які за нинішніх економічних умов невигідно  створювати,  та  на  деякі інші  матеріали.  Ми вже чули глибокий аналіз стану справ,  а тому немає потреби повторюватися й  нагадувати  депутатам  про  те,  що визначення переліку критичного імпорту потрібне.

 

     Тому під  час  голосування ми повинні подумати про тих людей, які працюють на підприємствах, де вкрай потрібен критичний імпорт, і зрозуміти, що ці люди матимуть роботу, матимуть заробітну плату, держава матиме податки з прибутку й зарплати,  а це  і  пенсії,  і стипендії, і соціальні виплати, про які ми так турбуємося.

 

     А до  наведення  порядку  в цій справі було б дуже добре (і я підтримую  промовців,  які  переді  мною  говорили),  щоб   список критичного  імпорту  погоджувався з профільними комітетами.  А щоб зловживань у цій сфері діяльності не було,  то на те є  Генеральна прокуратура.   Тому   пропоную   схвалити   законопроект  депутата Чукмасова  в  першому  читанні  й  до  другого  читання  розробити механізм добору і переліку товарів критичного імпорту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Долженко.  За  ним  - депутат Ємець.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П. Фракция коммунистов Украины. Сегодня прозвучали два  мнения  по  вопросу,  нужен  ли  список  товаров критического импорта   для   Украины:   Сергея   Александровича   Чукмасова   и представителя   Комитета   по   вопросам   финансов  и  банковской деятельности,  которому за два  созыва  надо  бы  уже  знать,  что необходим критический импорт.

 

     Я приведу  вам  пример  по  Черниговской области.  У нас есть крупнейшие комбинаты,  которые давали  работу  около  100  тысячам человек  -  это камвольно-суконный комбинат и комбинат химического волокна.  Сегодня эти предприятия стоят  и  умирают  так  же,  как умерли  комбинаты химического волокна в Киеве и Житомире.  Почему? Потому что единственное  сырье,  на  котором  работают  химические комбинаты,  это соль АГ,  которая производится в Германии. Немного производилось ее и в России,  но сегодня и  там  не  производится, поэтому получаем только из Германии.  Это миллионы оборотов в год. Это порядка десяти  тысяч  работающих  на  каждом  из  комбинатов, которые  сегодня  остались  без  работы.  Вот  что  такое лишиться критического импорта!

 

     И сегодня, выступая от этих десяти тысяч рабочих Черниговской области,  которые  остались  без  работы по вине Кабмина,  обращаю внимание на то,  что своими преступными  действиями  правительство действительно  по  меморандуму  с  Международным  валютным  фондом лоббирует западные предприятия, лишая наши предприятия работы.

 

     Я вношу  следующее  предложение.  Прийняти  законопроект  про внесення  змін  до  статті 11 Закону України про податок на додану вартість    у    першому    читанні.     Комітету     з     питань паливно-енергетичного   комплексу   запросити   перелік   товарів, віднесених до товарів критичного імпорту,  і  затвердити  його  на пленарному засіданні Верховної Ради. Термін ввезення продовжити не до 1 січня  2001  року,  а  до  1  січня  2005  року  зі  щорічним переглядом Верховною Радою цього переліку,  щоб у нас здійснювався контроль профільних комітетів за критичним імпортом.

 

     Да, я еще об одном не сказал. Кабинет Министров исключил соль АГ из перечня товаров критического импорта, а включил туда готовую продукцию  -  кору,  химические  волокна,   и   тем   самым   убил собственного   производителя,  ввел  конкурентоспособную  западную продукцию на наш рынок.  Поэтому  уже  сегодня  понятно,  кто  чьи интересы  лоббирует,  и тут действительно необходимо вмешательство прокуратуры и СБУ,  чтобы разобраться,  по чьей вине стоят сегодня заводы и фабрики, по чьей вине не работают.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Ємець.   За  ним  -  депутат Черненко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Фракція  Народнодемократичної   партії.   Питання досить складне,  і, мабуть, на сьогодні не до кінця відпрацьоване. Було б добре почути думку уряду з цього приводу.  Взагалі з  таких питань  обов'язково  мав би бути доповідач від Кабінету Міністрів. Ситуація складна,  вона різна для різних груп товарів. Одна справа

-  для готових товарів.  Немає ніяких сумнівів,  що оселедці,  які сьогодні  є  в  переліку  товарів  критичного  імпорту,   -   явно лобістський,  пропханий кимось проект, і хтось на цьому гріє руки. Але є ціла група сировинних товарів.  Якщо сьогодні  ми  примусимо заводи платити ПДВ, відбуватиметься вимивання обігових коштів.

 

     Як пояснював   один   із  промовців,  сьогодні  є  можливість використовувати податкові векселі й мати звільнення  від  податків на  деякий час.  Але ми вже маємо приклад із гербовим збором,  про який нам також розказували,  що всього-на-всього на письмові угоди буде наклеєна одна марка.  Сьогодні примушують клеїти марки вже на чеки.  І ми із здавалося  б  досить  простим  механізмом  створили величезну проблему,  насамперед для дрібного бізнесу.  Я думаю, що це одна з тих проблем,  яку найближчим  часом  мала  б  розглянути Верховна Рада.

 

     Тому я  дуже  обережно ставлюся тепер до таких заходів,  коли мені обіцяють,  що зновутаки через податкові  векселі  можна  буде якимось  чином  зберегти обігові кошти підприємств,  і вони колись нібито  будуть  повернуті.  Ми  знаємо,   як   відбувається   таке повернення.

 

     Тому я пропоную вчинити в такий спосіб: прийняти в  першому  читанні   законопроект,   внесений   народним депутатом  України  Чукмасовим,  доопрацювати  і в другому читанні розглянути його разом із додатком,  в якому були б названі товари, що належать до цієї категорії імпорту.

 

     Така позиція фракції Народнодемократичної партії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черненко.  За  ним  -  депутат Кощинець.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ   48,   Донецька   область).   Уважаемый   Виктор Владимирович! Уважаемые товарищи депутаты! Сразу скажу, что я буду голосовать  за  предложение  депутата  Чукмасова  и  активно   его поддерживать.  Я  поддержу  и  буду  поддерживать таких депутатов. Абсолютно верно сказала в своем выступлении Инна Богословская.

 

     Несколько слов  о  векселях.  Если  мы  введем  систему  этих налоговых векселей, то завтра же остановим то, что еще работает.

 

     А теперь  приведу примеры.  Уважаемый Сергей Анатолиевич!  Я, кстати, записался выступать только тогда, когда вы начали говорить о бананах. Кто и когда у нас относил бананы к товарам критического импорта?  Мы что,  принимали закон о товарах критического импорта? Не   принимали.   Значит,   тот,  кто  завозил  сюда  эти  бананы, рассчитывал быстро реализовать и получить прибыль.  Так вот, у нас есть граница,  есть таможня и там кто-то этим должен заниматься, в том числе и  комитеты  созданы,  люди  получают  зарплату.  Нельзя превращать все в маразм!

 

     Следующий пример. В городе Горловке была чудесная трикотажная фабрика.  Аналогичная  трикотажная  фабрика  была  и  в   Донецке. Работали  на них 3,5 и 10 тысяч наших женщин.  Получали сырье:  из Узбекистана - хлопок,  из Белоруссии  -  лен.  Сегодня  ничего  не получают,  даже  если бы они захотели получать.  Что же дальше нам делать?

 

     И еще один пример,  связанный с критическим импортом. Сегодня в  Украине  существует  Пантелеймоновский огнеупорный завод (город Горловка),  который производит огнеупорный кирпич и получает сырье по  критическому импорту,  в частности магнезитовые руды,  которые есть в России,  а у нас нет.  Если завтра вы их  найдете,  то  это будет очень хорошо.  Но мы не найдем их ни завтра, ни послезавтра, ни через 5 лет. А вот Пантелеймоновский завод остановится. Кстати, в этом поселке названный завод - единственный. Он содержит поселок с 10 тысячами жителей,  детей и социальную сферу.  И сегодня я уже бью тревогу, чтобы дать возможность ввозить эти магнезитовые руды, ибо сегодня НДС их окончательно  задушил,  а  игра  государства  с возвратом   налога   на   добавленную   стоимость   известно   чем заканчивается.

 

     И относительно возможности лоббировать.  Лоббировать можно  и нужно  тогда,  когда  за  этим  лоббированием  стоят  предприятия, государство и люди.  А если это лоббирование будет происходить  на уровне  чиновника  Кабинета  Министров по принципу дашь - дам,  не дашь - не дам,  то это уже  никуда  не  годится.  Для  этого  есть прокуратура, есть суд. Вот там эти дяди должны находиться.

 

     Я благодарю всех за внимание. Голосуем дружно за чукмасовское предложение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Кощинець.  За  ним   - депутат Вітренко.

 

     КОЩИНЕЦЬ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 88,  ІваноФранківська область). Сьогодні в цьому залі думки комітету не збігаються з реальною ситуацією,  яка склалася в Україні.  Я розумію,  що казати щось важко, бо сьогодні чимало  підприємств  чекають  законопроекту,  який  підтвердив  би все-таки перелік товарів критичного імпорту.

 

     Я підтримую   пропозицію   депутата   Чукмасова.  Волею  долі склалося так,  що в Україні є дуже багато переробних  підприємств, які  були зорієнтовані на ввізну сировину.  У Долинському районі є бавовнопрядильна фабрика,  на ній тисячі  працівників.  Бавовна  в Україні  не  родить.  На  превеликий  жаль,  хімічне  підприємство "Оріана" в місті Калуші теж було зорієнтоване на ввізну  сировину, але  воно  готове  сьогодні  переробити  всю нафту,  яку видобуває Україна.

 

     Жінки, напевно,  засміються,  бо я й про них згадаю.  Одна із хутряних фабрик в Україні - Тисменицька - теж просить,  щоб і вона була внесена до  переліку  підприємств,  що  працюють  з  товарами критичного імпорту, бо й хутра свого, на жаль, ми не маємо.

 

     Підтримую пропозицію   Чукмасова   й   комітету  та  закликаю поставитися до цього питання досить  серйозно.  Треба  з  переліку товарів,  які  належать до товарів критичного імпорту,  розглядати кожний зокрема,  бо,  отут я  згідний,  треба  домогтися,  щоб  не ввозилася готова продукція.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України,  соціалістична опозиція. Наш Комітет з питань економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій розглянув це питання й визнав  за  доцільне  продовжити термін  ввезення  критичного  імпорту  без  обкладання ПДВ до 2001 року.

 

     Звертаю вашу увагу  на  оцей  папірець,  який  до  залу  вніс депутат  Терьохін.  Що  це  таке,  скажіть  мені,  будь ласка?  Це законопроект?  А де він  взагалі  зареєстрований?  Чому  Терьохіну надали  слово  для виступу?  Що це за альтернативний законопроект? Ну, ви знаєте, ми скільки вже тут бачили лобіювання, що вже просто набридло.  Ну є ж нормативи!  Є процедура!  Треба ж якось поважати вищий законодавчий орган.  Я навіть не хочу розглядати це питання. Чому?  Всі  мають  розуміти,  що  таке  податковий  вексель,  кого кредитувати,  для чого.  Для  того,  щоб  зруйнувати  останнє,  що сьогодні працює?

 

     Ось у  моєму  окрузі  в  місті Шостці є підприємтсво "Свема". Якщо сьогодні зупинити ввезення товарів  критичного  імпорту,  які вони отримують і не можуть без них працювати, то це означає добити підприємство.  Пану Терьохіну ще це потрібно?  Ви вже досить маєте заслуг перед народом України. Навіщо ще це?

 

     Але я  не  можу  погодитися  з  депутатом  Богословською,  що критичним імпортом повинна  бути  вся  продукція,  крім  продукції кінцевого  споживання.  Ні!  Критичний імпорт - це продукція,  яка конче потрібна Україні,  але  Україна  ще  її  не  виробляє.  Якщо Україна  ще  не виробляє інсулін,  а люди гинуть без інсуліну,  то треба завозити інсулін.

 

     І тому  в  нормальній  державі  складаються  плани.  Плани  і народно-господарські баланси. Держава дивиться, що вона

 

 виробляє сама,  чим може задовольнити власні потреби, а що вона не виробляє.  Для цього, справді, треба сприяти ввезенню та визначати критичний імпорт.

 

     Я хочу нагадати вам,  що коли розглядалася Бюджетна резолюція на  1999  рік,  я  наполягала  на  внесенні  до резолюції політики протекціонізму.  Треба закривати кордони,  треба не  ввозити  сюди продукцію,  яка  може  вироблятися  в  Україні.  І  тому критичний імпорт,  я переконана, повинен затверджуватися Верховною Радою, бо тепер уряд такий,  що довіряти йому не можна. То треба переглядати всі ці позиції,  уникати лобіювання,  дбати  справді  про  потреби України.  Тоді ми будемо голосувати за той критичний імпорт,  який сьогодні конче потрібний.  А що  стосується  вирішення  нинішнього питання,   то   я  всіх  просто  закликаю  підтримати  пропозицію, підтриману  нашим  Комітетом  з  питань  економічної  політики,  і продовжити  термін  ввезення товарів критичного імпорту без ПДВ до 2001 року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Довгань.  I  завершуємо обговорення.  Шановні  колеги,  нагадую всім,  що в нашому порядку денному  передбачено  розгляд  лише   одного   законопроекту.   Ми обговорюємо саме цей законопроект.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні  товариші!  Я  також  є  членом  комітету,  який  постійно займається  цією  проблематикою,  це  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності.  Тепер цією проблемою зайнявся  Комітет  з питань  економічної  політики,  і в мене є певний сумнів,  є певне побоювання,  що там якісь інтереси є,  бо не свою  справу  задарма ніхто робити не буде.

 

     Що стосується  самої ідеї критичного імпорту,  то ясно,  що є такі товари,  сировина,  які треба завозити.  Тому, в принципі, цю ідею  ми  повинні  підтримати,  бо  законопроект цей розглядаємо в першому читанні.

 

     Що стосується переліку  товарів,  то  це  якраз  найскладніша проблема.  Бо  лобізм  виникає  саме  там,  де записано конкретний рядочок.

 

     Тут хтось згадував Чернігівський камвольно-суконний комбінат. Я  як  представник  агропромислового комплексу знаю,  що внаслідок бездарної роботи цього комбінату знищено таку галузь тваринництва, як вівчарство. Сьогодні ми вже не виробляємо, а те, що виробляємо, не можемо продати, скажімо, вовну свою. А завозити її з Австралії, з інших країн - на це в нас розуму вистачає.

 

     Це один з прикладів того, як такі, скажімо, неглибокі підходи до складних проблем призводять до того,  що ми своє зупиняємо. Ось ті камвольниці з фабрик, про які говорив товариш із Горлівки, - це той самий приклад. Ми можемо, ми повинні спочатку тут вирішити. Це має зробити комітет, який очолює Станіслав Іванович Гуренко, разом із Кабінетом Міністрів.  Маємо подивитися,  що є в  нашій  державі імпортом  критичним,  щоб  не  завозили  того,  чого  нам не треба завозити.  За останні 10 років ми завезли  багато  того,  чого  не треба було завозити.  Якщо його перелічувати, то треба тут годинну доповідь робити,  як учора тут дві години тривало. Я думаю, що й у дві не вклалися б.

 

     Тому пропоную   прийняти   законопроект  у  першому  читанні, доручити  комітету  доопрацювати  стосовно  визначення  цілей   та інтересів   держави.  Саме  держави,  а  не  фірм,  які  сьогодні, зруйнувавши нашу сировинну  базу,  працюють  за  великі  хабарі  з імпортними   постачальниками,   а   їх   показують  по  телевізору новаторами, як раніше показували.

 

     Я ще раз  повертаюся  до  Чернігівського  камвольно-суконного комбінату,  який  тепер  називається  "Чексіл".  Коли  не ввімкнеш телевізор,  показують,  які вони розумні.  А вони  половину  людей залишили без роботи і знищили вівчарство.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне  слово  надається  Сергію Олександровичу Чукмасову. Будь ласка, одна хвилина.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я  дуже  вдячний  усім  депутатам,  які  взяли активну участь в обговоренні цього законопроекту.

 

     Зауваження й пропозиції,  висловлені Сергієм Терьохіним, були б,  мабуть,  слушними,  але десь трохи пізніше,  бо сьогодні  край необхідно втрутитися в цей процес.

 

     Я все-таки  пропоную  сьогодні  прийняти  цей  законопроект у першому читанні,  на друге  читання  підготувати  перелік  товарів критичного  імпорту,  бо  до  нього є зауваження.  У виступах було також зазначено,  щоб  профільний  Комітет  з  питань  економічної політики  разом  із  Кабінетом  Міністрів відпрацював цей перелік: з'ясував,  чи   є   це   критичний   імпорт,   зробив   економічне обгрунтування   кожної   позиції.  Після  цього  треба  внести  на найближчому пленарному  тижні  законопроект  на  друге  читання  й прийняти його в остаточному варіанті. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне  слово  надається  Сергію  Анатолійовичу Терьохіну як співдоповідачу. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Комітет наполягає на тому,  що звільнення від сплати податку на додану вартість товарів так званого  критичного  імпорту  шляхом  визначення  їх  переліку призведе  тільки  до  того,  що  до другого читання законопроекту, запропонованого Сергієм Чукмасовим,  багато людей розбагатіють.  І це  триватиме  доти,  доки  хтось  -  або  Кабінет Міністрів,  або Верховна Рада - визначатиме перелік  окремих  товарів,  звільнених від ПДВ.

 

     Я ще  раз  повторюю  позицію комітету:  за товари так званого критичного імпорту підприємство не має платити ніяких  податків  в момент перетину митного кордону. Але держава має бути впевнена, що це не є підприємство-метелик,  яке завозить ці товари й  зникає  з ними наступного дня.  Система податкових векселів, між іншим, була запроваджена в жовтні 1997 року і могла б уже чудово працювати.

 

     Тому ми ще раз наполягаємо не голосувати за цей законопроект. Натомість,    ми    разом    з    головою    Комітету   з   питань паливно-енергетичного комплексу Ковалком тільки-но говорили, треба відпрацювати   погоджений  документ  і  подати  його  на  наступне пленарне засідання.  І тоді вже свідомо його прийняти,  а  не  так наскоком, по-лобістському, як сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Ми завершили обговорення даного законопроекту.  Я ще раз нагадую,  що на  голосування  буде поставлено  законопроект,  поданий  народним депутатом Чукмасовим, про внесення змін до статті  11  Закону  України  про  податок  на додану вартість. "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. У  пункті  11.5  статті  11  Закону України про податок на додану вартість...  в останньому (дев'ятому) абзаці слова і  цифри "1  січня  1999  року"  замінити  словами  і цифрами "1 січня 2001 року".

 

     2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти даний  законопроект у першому читанні. Народних депутатів прошу визначитися.

 

     "За" - 209.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Долженка.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.  Дякую.  Я вніс пропозицію запросити з Кабінету Міністрів перелік товарів критичного імпорту, розглянути

 

 його в  профільному  комітеті.  І тільки після цього варто вносити законопроект на друге читання.  Цю пропозицію  підтримали  й  інші депутати,  які  виступали  після  мене.  Тому я прошу поставити на голосування таку пропозицію:  внести до тексту  проекту  постанови пункт про розгляд переліку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію, висловлену народним депутатом Долженком й іншими,  щоб  у  процесі підготовки   цього   законопроекту  до  другого  читання  доручити комітету врахувати пропозиції, які були внесені. Прошу визначитися щодо прийняття даного законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 258.

 

     Дякую, рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні народні  депутати!  Розпочинаємо  розгляд  наступного питання порядку денного.  Слухається питання про проект Закону про внесення  змін  до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції  (щодо  рибопродуктів).  Доповідає голова   підкомітету   Комітету  з  питань  аграрної  політики  та земельних відносин Анатолій Іванович Дроботов. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Виктор Владимирович!  Уважаемые народные депутаты!  На второе чтение предлагается законопроект  о  внесении изменений  в Закон Украины о государственном регулировании импорта сельскохозяйственной продукции,  а  именно  относительно  снижения ввозной пошлины на рыбу мороженую.

 

     На второе  чтение внесены три поправки - Ивана Александровича Зайца (поправка 1), Вячеслава Михайловича Сокерчака (поправка 2) и Виталия Станиславовича Журавского (поправка 3).

 

     Комитет внимательно  рассмотрел  эти  поправки  и  предлагает следующее.  Что касается поправки  Ивана  Александровича  Зайца  - установить  ставки  ввозной пошлины сроком на 1 год,  - то комитет предлагает  ее  отклонить,  так  как  это  нецелесообразно.   Если внесение   таких   изменений   в   данный   законопроект  окажется целесообразным,  в любое время можно  восстановить  эту  поправку. Поэтому  просьба  к  Ивану  Александровичу  Зайцу не настаивать на своей поправке. Комитет просит ее отклонить.

 

     В отношении поправки Вячеслава Михайловича Сокерчака, которая сводится  к  тому,  чтобы  в  данном законопроекте учесть и другие предложения  о  снижении  ввозной  пошлины.  Эта  процедура  очень длительная,  и,  на наш взгляд, все-таки не следует в эту поправку обединять все предложения.

 

     Что касается поправки депутата Журавского, то она нацелена на то, чтобы этот законопроект и эту поправку ввести в действие сразу же с  момента  подписания,  так  как  уже  прошло  два  месяца,  и ежемесячно  бюджет  (а  это  бюджетонаполняемая  поправка)  теряет приблизительно, по самым скромным подсчетам, 3-4 миллиона гривень.

 

     Комитет считает,   что   поправку   депутата   Журавского   и законопроект нужно принять в целом.

 

     Вносим предложение  поправки 1 и 2 отклонить,  авторов просим не настаивать,  поправку 3 принять  во  втором  чтении,  а  данный законопроект - в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Івановичу.

 

     Я так  зрозумів,  що  народний  депутат  Заєць  наполягає  на поправці. Прошу ввімкнути мікрофон народного депутата Зайця.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую. Я думаю, що з моєю поправкою  можна  було  б  вчинити  так:  вилучити  цю поправку із законопроекту,  але  під  час  прийняття   постанови   чи,   може, протокольно,  чи,  може,  в постанові окремим пунктом записати мою поправку - через рік доповісти комітету про результати  дії  цього закону.   Чи   відбудеться,   справді,   у  нас  завантаження  цих підприємств?  Буде у нас постачатися риба зі свого  риболовецького флоту  чи  з  якогось  іншого?  Тобто сьогодні зобов'язати комітет проконтролювати  виконання  цього  закону.  І  тоді  ми  побачимо, наскільки правильним було наше рішення.  Якщо ні,  тоді ми зможемо відійти від цього рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу, маємо дати окреме доручення комітету. Я так розумію? Дамо таке протокольне доручення комітету. Дякую. Народний депутат Сокерчак наполягає? Не наполягає.

 

     Отже, шановні  колеги,  ставлю  на  голосування  поправку   3 народного депутата Журавського, підтриману комітетом. До статті 6. Хто за цю поправку, прошу проголосувати.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Прошу підтримати, шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Голосовать надо, голосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу всіх голосувати, шановні народні депутати.

 

     "За" - 169.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Ну что такое? Или не поняли?

 

     Вона врахована,  треба ж її проголосувати.  Ну,  давайте і  в другому, і в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні депутати,  ставлю на голосування цей законопроект у другому читанні з урахуванням поправки 3. Прошу визначитися.

 

     ДРОБОТОВ А.I. У цілому, так?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не   в   цілому,  а  в  другому  читанні  з  цією поправкою. А потім у цілому проголосуємо.

 

     Будь ласка,  в другому  читанні  з  поправкою  3,  врахованою комітетом.

 

     "За" - 200.

 

     Не встигли. Ще раз, будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую.

 

     Тепер, шановні колеги, цей законопроект прошу проголосувати в цілому.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую, рішення прийнято.

 

     І окреме протокольне доручення  даємо  за  пропозицією  Івана Олександровича Зайця.

 

     Шановні колеги, оголошується перерва до 16 години.