Стенограма пленарного засідання

05 лютого 1999

 

                         ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  5  л ю т о г о  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати,   гості, запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо пленарне  засідання Верховної Ради.  Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися  290  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Євген Васильович  Красняков звертається до Президента України стосовно ситуації,  що склалася  в  місті  Горлівці  у  зв'язку  з закриттям   шахт   та   потребою  повного  викладу  мети  програми реформування вугільної галузі. Будь ласка, прошу визначитися.

 

     "За" - 180.

 

     Голосуємо про  направлення,  будь  ласка.  Прошу  підтримати. Закривається шість шахт.

 

     "За" - 211.

 

     Депутат Гуцол не встиг. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Тут є   подання   Миколи   Федоровича  Лавриненка.  Є  Микола Федорович? Де Лавриненко?

 

     Олексій Дмитрович Шеховцов  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  звільнення  Краматорського центру дитинства від сплати державного мита за звернення до арбітражного суду.

 

     Група народних депутатів  (Журавський,  Кириченко,  Шушкевич, Онопенко,   Гуцол,   Марковська)  звертається  до  Прем'єрміністра України  стосовно   доцільності   ліквідації   органу   державного управління у справах релігій - Держкомрелігій.

 

     Григорій Петрович  Дашутін  звертається  до  Прем'єр-міністра стосовно обмеження імпорту промислових вибухових речовин.

 

     Група народних   депутатів   (Самойлик,    Юхимець,    Жежук) звертається  до  Прем'єрміністра  України,  Генерального прокурора України,  міністра освіти з приводу законності стягнення  плати  в іноземній  валюті  за  навчання  в  державних  навчальних закладах України.

 

     Прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 212.

 

     Рішення прийнято.

 

     Дмитро Михайлович Гнатюк звертається до віце-прем'єр-міністра України  Смолія (повторний запит) стосовно державного фінансування культурологічної преси.

 

     Будь ласка, підтримайте запит.

 

     "За" - 172.

 

     Рішення прийнято.

 

     Євген Іванович   Кирильчук   звертається   до    Генерального прокурора України у зв'язку з неправомірною передачею акціонерному товариству частини лабораторного  виробничого  корпусу  Волинської обласної станції хімізації сільського господарства.

 

     Михайло Михайлович   Савенко   звертається   до  Генерального прокурора стосовно усунення порушень законодавства  при  розподілі майна     між     акціонерними    товариствами    "Техінмаш"    та "Мелітопольпродмаш" міста Мелітополя.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 166.

 

     Рішення прийнято.

 

     Василь Васильович  Костицький  звертається  до  Національного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури, Служби безпеки України стосовно   забезпечення    розрахунків    страхового    товариства "Саламандра"   із   платниками   та   щодо  негативної  діяльності релігійних сект.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 105.

 

     Рішення прийнято.

 

     Валерій Григорович Діброва звертається до  Голови  Верховного Суду  у  зв'язку  з відсутністю реагування на звернення депутата з приводу    відшкодування    збитків    шахтарям-інвалідам    міста Нововолинська.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення такого   змісту.   Відповідно   до   статті  4.2.2 Регламенту   Верховної   Ради   України   інформую:   представляти депутатську    фракцію    Соціал-демократичної    партії   України (об'єднаної) уповноважено  народних  депутатів  України  Зінченка, Андресюка, Короля, Плужнікова, Суркіса, Шуфрича;

 

     про входження  народного депутата України Олексія Максимовича Іщенка до складу депутатської фракції  Соціалдемократичної  партії (об'єднаної). З чим його й поздоровляємо.

 

     Шановні колеги!  Сьогодні  в  нас  є  заяви  і пропозиції від фракцій.  Першому надаю  слово  депутату  Самойленку  від  фракції зелених. За ним - депутат Бокий від фракції "Лівий центр".

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   ПЗУ).   Голова   Української екологічної  асоціації  "Зелений світ",  фракція зелених.  Шановні радіослухачі!  Шановні депутати!  Я  хочу  вас  поінформувати  про надзвичайно небезпечну ситуацію, яка складеться в Україні, якщо ми не  ратифікуємо  угоду  з   Міжнародним   екологічним   фондом   з озоноруйнуючих  речовин.  А  в нас сьогодні останній день,  щоб цю угоду ратифікувати. Ми можемо піти тут двома шляхами.

 

     Перший. Україна  приймає   рішення   не   виконувати   вимоги Монреальського протоколу.  І це найгірший сценарій,  який фактично цілком знищує вітчизняну холодильну та аерозольну галузі.  У  разі невиконання  зобов'язань  сторони  Монреальського  протоколу  - це приблизно 170 країн - членів ООН -  мають  застосувати  міжнародні санкції проти України.  Після цих санкцій деякі іноземні компанії, що успішно перейшли на  використання  озононебезпечних  речовин  і тепер активно просувають свою продукцію на ринок України,  за умов застосування   таких   санкцій   проти   України    опиняться    в привілейованому  становищі  і  фактично диктуватимуть свої ціни та умови. Це у разі, якщо ми не виконуємо Монреальського протоколу.

 

     Якщо Україна приймає рішення виконувати вимоги Монреальського протоколу,  то,  по-перше,  уряд України має від 1 січня 2000 року призупинити роботу 10 великих та кількох сот  середніх  і  дрібних підприємств,  які  у  своїй  виробничій  діяльності використовують озоноруйнівні речовини.  Для конверсії тільки великих  підприємств потрібно  витратити  близько  33  мільйонів доларів.  Таких коштів підприємства не мають і змушені будуть  припинити  діяльність,  що призведе  до  втрати 18 тисяч робочих місць.  До таких підприємств належить, зокрема, акціонерне товариство "Норд", яке забезпечує 50 відсотків  ринку  холодильників  України.  Наслідки для середніх і дрібних підприємств обрахувати практично неможливо.

 

     По-друге, уряд має заборонити ввезення озоноруйнівних речовин в  Україну.  Особливе  місце  серед них посідає хладон-12,  який є робочою речовиною близько 20 мільйонів домашніх холодильників.

 

     Щорічно тільки для потреб ремонту цього обладнання в  Україну ввозиться  600  тонн хладону.  Якщо цієї речовини бракуватиме,  то ремонт   і   обслуговування   холодильного    обладнання    будуть неможливими.   Населення   змушене   буде   викидати  холодильники радянського  та  українського  виробництва  й  купувати  імпортні, заправлені   озонобезпечними   речовинами.   На   сьогодні  ремонт українського  холодильника  коштує  100  гривень.  Після   ремонту холодильник   можна  використовувати  до  10  років  і  більше.  А найдешевший  імпортний  холодильник  коштує   1200   гривень.   За експертними  оцінками,  в Україні ремонтується близько 2 мільйонів холодильників  на  рік.  У  разі  неможливості  ремонту  населення України  змушене  буде  витрачати 2 мільярди 400 мільйонів гривень додатково для придбання імпортного обладнання.  І так протягом  10 років.

 

     Шановні народні  депутати!  Зараз  я  роздам  цей  текст усім керівникам фракцій.  Я вас закликаю:  давайте підемо  назустріч  і проголосуємо   за   ратифікацію  цієї  угоди  й  відвернемо  такий небезпечний шлях розвитку подій.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Бокий.  Будь ласка.  За ним - депутат Марченко від НДП. Я ж оголосив. Будь ласка, я вас оголосив.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Заява фракції виборчого блоку Соціалістичної та Селянської  партій (Лівий центр) з приводу проведення Всеукраїнських зборів селян.  В аграрному секторі економіки  України  склалася  надзвичайно  важка ситуація.   Через   допущені   деформації  в  процесі  так  званих економічних реформ  сільське  господарство  за  всіма  показниками відкинуте  на  40-50  років  назад.  Механізовану  працю  замінили лопата,  вила й граблі.  Ферми здебільшого  спустошено,  а  худобу вирізано.  Кормова  база  в  занепаді.  У  5-6  разів  порівняно з попереднім десятиріччям зменшено внесення в  грунт  мінеральних  і органічних  добрив.  Фінанси  села знекровлено,  все переведено на бартер.  Ніякої  технічної   політики   та   матеріальнотехнічного забезпечення  села  держава  не  має.  Знищується  система охорони здоров'я й культури українського села.

 

     Насильницька організація  приватноорендних   підприємств   та інших так званих нових економічних структур доруйновує створене за багато  десятиліть  великотоварне  і  високомеханізоване   аграрне виробництво.  За  цих умов держава й найвище державне керівництво, беручи на себе відповідальність за скоєний перед  народом  України злочин,  знищення  галузі,  яка його годує й забезпечує економічну незалежність,  мали б вжити термінових заходів для виходу з кризи, яку  самі й створили.  Потрібна нова податкова,  цінова,  технічна політика,  термінові  заходи  для  проведення  польових  робіт   і перспективна робота на закріплення бодай на тих рубежах,  які мало українське село до кризи.

 

     Замість цього,  аби створити видимість бурхливої  діяльності, за  розпорядженням  Президента  Леоніда  Кучми  уряд  збирається 9 лютого провести у Києві Всеукраїнські збори селян.  Цю  ініціативу наша   фракція   могла   б   тільки   вітати,   якби   збори  були представницькими і  відображали  весь  спектр  і  реальні  турботи українського селянства.  На жаль, хід підготовки показує, що збори будуть черговим заходом на зразок щорічних кавеенівських  аграрних нарад за участю Президента й уряду.

 

     Згори спускаються   тези   виступів,   а  вже  потім  шукають промовців. Формування учасників зборів проводять урядові структури разом  із  Всеукраїнською  радою КСП,  яка є слухняним знаряддям у руках чиновництва.  На збори цинічно запрошуються тільки  ті,  хто підтримує  згубний для села фіскальний курс Президента,  апологети лжеринкових   реформ,   трубадури   грабіжницької    приватизації, шахрайського  перетворення  землі  на  предмет  купівлі-продажу  і застави, що дозволить їй швидко перейти в руки іноземних зайд.

 

     Під виглядом розгляду концепції аграрної політики України  та програми  розвитку агропромислового виробництва й відродження села влада хоче одержати схвалення своїх  дій,  які  дадуть  можливість виконати  замовлення  міжнародних  фінансових інституцій.  Фракція "Лівий центр" звертає увагу на політиканський,  показний  характер підготовки Всеукраїнських зборів селян.

 

     Депутати-соціалісти й селяни візьмуть участь у зборах з метою запобігти  підступній   політичній   витівці,   використають   усі можливості  та авторитет для того,  щоб відвернути масовий обман і масований політичний психоз та перекладання вини з  хворої  голови на здорову.

 

     Ми висловлюємо впевненість,  що селяни України не дадуть себе ошукати банкрутам від політики і на наступних  виборах  Президента скажуть  рішуче  "ні"  політиці  розвалу  села  і  підтримають  ті політичні сили,  які мобілізують націю на подолання  кризи,  а  її творців - нинішню українську бандократію - відправлять у політичне небуття (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко від Народнодемократичної партії.  За ним - депутат Кирильчук.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги! Я попросив дозволу фракції виступити від себе із заявою.

 

     30 січня 1990 року Кабінет Міністрів України видав  постанову 103     про    створення    акціонерної    холдингової    компанії "Укрнафтопродукт".

 

     Засади створення    холдингової     компанії,     встановлені постановою,  свідчать про те,  що Кабінет Міністрів перевищив свої повноваження,  визначені  Конституцією  України  щодо   управління об'єктами державної власності,  здійснювати які він має відповідно до закону.  Тим самим створено умови,  що  призвели  до  порушення чинного законодавства при утворенні холдингової компанії,  а саме: до незаконного відчуження об'єктів державної власності на  користь неналежного   суб'єкта   приватизації,  до  передачі  недержавному суб'єкту  в  безоплатне  користування  державного  майна,  що   не підлягає  приватизації,  без  забезпечення будь-яких гарантій його збереження  та  можливості  повернення,  до  позбавлення  громадян України права, гарантованого законодавством, на використання своїх приватизаційних майнових  сертифікатів  у  зв'язку  із  примусовою передачею   визначених   постановою   пакетів  акцій  у  власність недержавній юридичній особі.

 

     Звідси запитання:  чи  не   є   це   прихованим   безоплатним присвоєнням  державного майна так званими ефективними власниками в обхід чинного законодавства?  Та чи  є  холдингова  компанія  саме таким  ефективним  власником,  адже  вже  на  перших  порах,  лише частково    сформувавши    свій    статутний     фонд,     холдинг "Укрнафтопродукт"  зайняв  одне  з провідних місць серед боржників перед державним бюджетом.  З повідомлень у пресі за  станом  на  1 листопада його борг становив майже 60 мільйонів доларів. Тільки по Черкасах такий борг складає понад 14 мільйонів гривень.  Чи, може, це   те,   що  зветься  створенням  штучних  умов  для  підведення підприємства до банкрутства?

 

     У зв'язку з цим, починаючи з червня 1998 року, я звертався із запитами  до  Фонду державного майна,  Кабінету Міністрів України, Президента України,  побував  на  особистому  прийомі  керівництва Фонду  держмайна  і  Валерія Павловича Пустовойтенка з пропозицією привести постанову Кабінету Міністрів у відповідність  до  чинного законодавства.   Однак   на   всі  звернення  одержував  формальні відписки,  які не розв'язали поставленого питання й до сьогодні. І лише  Генеральна  прокуратура України,  об'єктивно розглянувши моє депутатське звернення,  внесла протест  на  постанову.  Але  цього разу,  мабуть, під тиском відомих сил замість приведення постанови до  норм  чинного   законодавства   Кабінет   Міністрів   відбувся відхиленням   протесту   без  достатньої  аргументації.  Дуже  вже хочеться ідеологам створення  холдингу  покористуватися  державним майном заради власних інтересів.

 

     Створюється колізія,   подібна   до   тієї,   що   виникла  з управлінням пакетом акцій НАСК "Оранта",  і ми,  мабуть,  рано  чи пізно повернемся до цього.

 

     Враховуючи важливість питання, 1 грудня 1998 року я подав проект постанови  Верховної  Ради  про  усунення порушень   законодавства  під  час  створення  холдингу.  Оскільки процеси,  пов'язані з  виконанням  постанови  Кабінету  Міністрів, шкодять  інтересам  держави  та  потребують термінового втручання, прошу проголосувати за внесення мого проекту постанови до  порядку денного третьої сесії й розглянути його протягом лютого місяця.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, передайте до Секретаріату, ми в понеділок під час розгляду внесемо.

 

     Депутат Кирильчук. Будь ласка. За ним - депутат Кірімов.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Селянської партії  виборчого блоку  соціалістів  і  селян.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні депутати!  Нещодавно  Верховна  Рада  прийняла  Закон  про фіксований сільськогосподарський податок. Сільські товаровиробники сподівалися,  що він хоч частково  дасть  можливість  піднятися  з колін,  дасть змогу розпочати відродження сільського господарства, збільшити виробництво власних українських продовольчих товарів.

 

     Але, як показує дійсність, цього хочуть не всі. Адже в пункті 3  статті  7  цього  закону,  який  17  грудня підписав Президент, записано (цитую):  "Кабінету Міністрів України в  місячний  термін підготувати  і внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення  змін  до  Закону  України  про  податок  на  додану вартість    з    питання    використання    сільськогосподарськими товаровиробниками сум податку на додану  вартість  від  реалізації сільськогосподарської  продукції на придбання техніки вітчизняного виробництва".

 

     Скоро мине  два  терміни,  визначені  законом,  а  на  місцях чекають кожного дня.  З господарств дзвонять, не знаючи як робити, як  обліковувати,  куди   сплачувати   ПДВ.   Відповідь   місцевих податківців одна: платіть так, як платили.

 

     Переконливим фактом  турботи  (в  лапках) уряду про село може бути і такий приклад.  У Законі про Державний бюджет на  1999  рік передбачено   виділення   500   тисяч   гривень  на  нафтопродукти українського  походження  для  своєчасного   проведення   весняної посівної  кампанії,  щоб  зробити  їх,  як  заявив Прем'єрміністр, дешевшими.

 

     А що ж насправді?  Ціна, що закладається сьогодні на місцях у договори,  в 1,6 раза вища, ніж була навесні минулого року. А ціна на зерно та сама,  що й була  торік.  Замість  того,  щоб  зробити низькою вартість пальномастильних матеріалів за кошти, передбачені в бюджеті,  вони сьогодні  доходять  до  селян  дорожчими,  ніж  у комерсантів.  От  і  виходить,  що  однією рукою дали,  а другою - забрали!

 

     І ще приклад добросовісного (в лапках) виконання  законів.  Я вчора одержав телеграму від фінансових органів Волині. В статті 48 Закону про Державний бюджет визначено,  який  відсоток  кожного  з податків залишається на місці,  щоб не переганяти кошти нагору,  а потім просити їх назад у вигляді дотацій.

 

     Так от,  митна служба України не визнає такого  закону  -  як відраховувала, так і відраховує, переганяючи ці гроші нагору.

 

     І останнє.  Національний  банк також дуже посприяв (в лапках) поліпшенню фінансового становища господарств своєю постановою

 979 від   18   вересня   1998  року,  перевівши  відрахування  на невідкладні потреби з 15 відсотків із реалізації продукції  на  15 відсотків із грошових надходжень.  І це за цілковитої бартеризації сільськогосподарського    виробництва.     Результат     плачевний (закінчую):  в 15-20 разів скоротилися можливості товаровиробників щодо термінової купівлі  запчастин,  пального,  насіння  і  такого іншого.

 

     Олександре Миколайовичу,   прошу  дати  відповідні  доручення уряду, профільним комітетам Верховної Ради негайно відреагувати на вищезгадані,  м'яко  кажучи,  неподобства,  розібрати ці завали до веснянопольових робіт.  І було б добре,  якби на зборах селян були дані відповіді на ці питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Від   групи   "Незалежні"  слово  надається  депутату Кірімову. За ним виступить депутат Білас.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  здоров'я,  материнства  та дитинства (виборчий округ

 95, Київська область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги  депутати!  Шановні  колеги  журналісти!  Заява  з  приводу соціального становища людей, які проживають на Київському Поліссі, що тулиться до 30-кілометрової зони ЧАЕС.  У народі кажуть: "Немає диму без вогню".  Ситуація,  яка нині склалася на територіях,  які зазнали  радіоактивного  впливу   у   зв'язку   з   Чорнобильською катастрофою,  винятково  складна.  До  неї  додається  ще  й важка економічна криза в державі.

 

     Усе це разом не дає поліщукам не лише жити,  але й  спати,  а точніше,  знищує  їх  методично й безжалісно.  Посудіть:  пенсії у Макарівському,  Бородянському   та   Вишгородському   районах   не виплачуються  сьомий  місяць.  Майже така сама заборгованість щодо виплати  зарплати  в   бюджетній   сфері   цих   районів.   Велика заборгованість  щодо виплати пенсій і в Іванківському районі.  Три місяці не отримують  зарплату  працівники  Чорнобильської  атомної електростанції.  Така сама заборгованість і в тих, які трудяться в 30-кілометровій зоні ЧАЕС. Що стосується селян, їх забули і Бог, і влада,   адже  зарплата  не  виплачується  протягом  трьох  років. Зазначу,  дожилися до того,  що КСП винні селянам гроші, а держава КСП - ні.

 

     Забута стаття  49 Конституції,  де чорним по білому написано, що в державних та комунальних закладах  охорони  здоров'я  медична допомога   надається   безоплатно.  Закон  України  про  статус  і соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи, - лише згадка. Складається враження, що аварію на ЧАЕС скоїли селяни та робітники, які мешкали та мешкають довкруж атомного монстра. Практично припинилося харчування дітей у загальноосвітніх школах,  адже Чорнобильський фонд зліквідовано, а з  державного  бюджету  на  харчування  дітей надходять лише гарні слова,  а не гроші.  Дванадцятий місяць не виплачуються пільги  та компенсації  громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Ще сотні сімей чорнобильців залишаються без обіцяного житла  у  зв'язку  з  відселенням із Чорнобильського та Поліського районів. А скільки, не діждавшись, повмирало?

 

     Є поблизу міста Славутича селище Лісове.  У ньому  мешкали  й мешкають  будівельники.  Житло  в селищі змонтовано з щитів у 1988 році і розраховане було на 5 років.  Минає 11.  Житло давно  стало непридатним  для  проживання,  але  в  селищі  досі  проживає 1134 чоловіки,  зокрема чотириста тридцять четверо  дітей.  У  десятках сіл,   які   постраждали   від   атомного   горя,   Іванківського, Бородянського,  Вишгородського, Макарівського районів не завершені газифікація  та  водопостачання.  І  МНС,  і  Мінфін  відповідають однаково:  немає грошей. Невже канули в лету заощадження мільйонів вкладників?

 

     Замахнувся Кабмін  і  на студентів.  Правою рукою оприлюднена постанова про скидку на проїзд у  громадському  транспорті  на  50 відсотків, а ліва зразу ж - палицю в колесо.

 

     Генетично хліборобська  країна  Україна  ледь  стягує кінці з кінцями за обіднім столом.  Тисячі жебраків  у  містах  стають  її візитною карткою.  Як відомо,  нині безперспективно взяти кредит у державі молодим сім'ямзабудовникам.  Як на мою думку,  це означає, що втрачається кредит довіри з боку громадян і до парламенту, і до Кабміну,  і до Президента.  Чи не пора схаменутися?  Адже  все  на грішній землі має свою межу.

 

     Економічна, політична   й  соціальна  кризи  (ще  півхвилини, Олександре  Миколайовичу)  в  Україні  дійшли  краю.   Апелюю   до парламенту,  Кабміну,  Президента  та  облдержадміністрації:  пора розплющити очі й поглянути довкола,  треба працювати так,  як того вимагає  час  або  відверто  сказати,  що ми бездарні,  нетямущі й уступити дорогу тим,  які можуть не лише на словах,  а й  на  ділі працювати для держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Білас,   фракція  "Реформи-центр".  За  ним виступить депутат Мазур.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 120, Львівська  область).  Спілка  офіцерів  України,  Українське козацтво, депутатська фракція "Реформи-центр". Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Дозвольте оголосити заяву фракції "Реформи-центр" з приводу національної безпеки та  оборони України,  а також діяльності комітетів Верховної Ради України щодо ратифікації угод про розподіл Чорноморського флоту.

 

     Першочерговою турботою  урядів  усіх  країн   є   національна безпека,   а  також  підвищення  обороноздатності  та  соціального захисту військовослужбовців.  Тому щорічне  збільшення  витрат  на оборону є політично та економічно виправданим.

 

     Слід зазначити,  що Росія, перебуваючи в гіршому економічному становищі,  аніж ми, постійно збільшує витрати на оборону. У нашій же  державі  з  причин  систематичного недофінансування військових потреб,  з причин  систематичної  невиплати  заробітної  плати  та соціальної   незахищеності   військовослужбовців  в  останній  час почастішали  випадки  самогубств  серед   офіцерів,   прапорщиків, мічманів.

 

     Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил обіцяв військовим погасити заборгованість  із  заробітної  платні, але досі цього не виконано.

 

     Звертаємося до уряду, до Президента України, а також до колег народних депутатів  приділити  цій  проблемі  більше  уваги,  адже держава  з  голодним  військом  у  подвійній  небезпеці.  Через це необхідно знайти можливості для негайного погашення  боргів  перед людьми у військовій формі.

 

     Комітети Верховної  Ради  України  розпочали обговорення угод щодо  Чорноморського  флоту,  поданих   Президентом   України   на ратифікацію.  Але  цей процес уповільнюється тим,  що досі народні депутати не отримали повного комплекту  документів.  В  угоді  про параметри  розподілу  Чорноморського  флоту  ми  досі не знаходимо карт,  де зазначено  передані  Росії  в  оренду  частини  суші  та територіальних вод України.  Відсутня методика визначення величини орендної плати.  Невідомо,  хто і як визначив такі  суми,  адже  і Міністерство  фінансів,  і  Фонд державного майна України офіційно повідомили про те,  що вони  не  брали  участі  в  підготовці  цих документів.  Більше  того,  за  розрахунками Міністерства фінансів України,  Російська Федерація повинна платити значно більше,  аніж зазначено в угодах. Тим паче, в угодах зазначено тільки про якийсь взаємозалік невідомо чиїх боргів.

 

     Така ситуація змушує нас заявити,  що Україна, яка мінімально фінансує  власні  Збройні  Сили,  не має права утримувати на своїй території іноземні війська.

 

     Ми виступаємо з вимогою  надання  повних  текстів  угод  щодо Чорноморського флоту та всіх додатків до них.  До того часу,  поки народні депутати України не матимуть  усіх  документів,  мови  про будь-яку ратифікацію бути не може.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мазур від прогресивних соціалістів.  За нею - депутат Полюхович від Руху.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  ПСПУ).  Фракция Прогрессивной  соцпартии,  город  Луганск. Говорить  буду  о  грустном.  Однако  меня радует тот факт,  что в борьбе за свое существование обединились работники почтовой связи Луганской, ИваноФранковской и Львовской областей.

 

     Ликвидация коснулась  еще  одной  глобальной коммуникационной сети Украины - обединения "Укрпочта".

 

     С 1 февраля упразднены почтовые  вагоны  в  ряде  регионов  и обемы     почтовых    перевозок    переданы    вновь    созданным автопредприятиям.  Под это спешно  закуплены  грузовики  "Вольво", большинство  которых  выработало  свой  ресурс при эксплуатации на Западе. Кроме того, они значительно ухудшат и без того критическое состояние, в котором находится экология Украины.

 

     В очередной   раз   личный   меркантильный  интерес  превысил государственный.  По  расчетам  специалистов,  содержание   одного вагона  в  месяц обходится в 600 гривень,  автомобиля "Вольво" - в 1400 гривень.  Только одно колесо стоит 300 долларов, а их там 20. Использование  автомобиля экономически невыгодно,  не говоря уже о том,   что   лишаются    работы    украинские    железнодорожники, вагоностроители, тепловозостроители, квалифицированные специалисты почтовой связи.  И создаются рабочие места  в  Швеции.  Швеция  не тратится также на утилизацию отработанных автобусов.

 

     Кроме того,   автотранспорт   зависит   от  качества  дороги, стоимости горючего,  запчастей,  погодных  условий.  Увеличиваются риск  срыва  графиков доставки почты,  риск для жизни перевозчиков почты.  При нынешнем бандитизме авто проще остановить и  ограбить, чем   поезд.   Исключается  возможность  обработки  почты  в  ходе движения.  Переход от традиционных во всем мире почтовых  вагонов, от  тщательно  охраняемых  и  обслуживаемых работников спецсвязи и фельдсвязи,  к практически бесконтрольному автотранспорту не имеет здравого  смысла.  Во  всем  мире  доставка почты железной дорогой самая дешевая и самая надежная.

 

     Однако все это комплексно вписывается в программу закрепления колонизации Украины под названием "Програма структурної перебудови економіки  України  до  2003  року",  где  откровенно  пишется   о ликвидации   промышленных   регионов   Украины   и   создании  там резерваций.  А для резервации нормально то,  что отменили почтовые вагоны  по маршрутам 225-226 Луганск-Киев-Луганск,  обеспечивающие доставку корреспонденции сразу в  9  областей  юга  и  юго-востока Украины,  в  частности,  Донбасс.  Для  колонии нормально,  что ее поделили на зоны.  Обработка  почты  в  центрах  зон  в  два  раза увеличит длительность доставки корреспонденции.

 

     Следующий этап.  Стационарные  отделения связи будут заменены передвижными,  относительными рабочими  местами  при  магазинах  и других общественных местах.  Это из серии "нарочно не придумаешь". Это же правильно для  резервации,  особенно  в  свете  предстоящих выборов.  Власти  пытаются взять под контроль пути распространения информации в строптивых регионах.  Ведь  из  авто  "Вольво"  легко будет   изять   тираж  неугодных  газет,  переписку,  подтасовать избирательные бюллетени и многое другое.  В целях  государственной безопасности,  защиты прав получателей почты и работников почтовых перевозок,  для защиты конституционных прав граждан (статьи 3,  22 Конституции)  во избежание нанесения существенного урона экономике и престижу Украины необходимо приостановить решение "Укрпочты" 409 от  26  ноября  1998  года о ликвидации маршрутов почтовых вагонов поездов 225-226 Луганск-Киев-Луганск,

 171-172 Ивано-Франковск-Киев-Черновцы, восстановить все маршруты, и в целях....

 

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон.  Ну,  так  не  можна:   про   все розповідала, а наприкінці - пропозицію.

 

     Будь ласка, депутате Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні   народні   депутати!  Фракція  НРУ.  Депутатська  фракція Народного руху звертається до вас із заявою і  застереженням  щодо ситуації,   яка   склалася   в   атомній  енергетиці,  зокрема  на Рівненській атомній електростанції.

 

     З різних і  водночас  відомих  нам  причин  наразі  неможливо змінити на краще ситуацію в економіці України.  Але є галузь,  яка попри всі наявні розбіжності в  підходах  до  розв'язання  проблем економіки потребує не лише негайного,  а й дійового втручання.  Це атомна енергетика.

 

     Ось основні аспекти ситуації,  яка склалася в ній на прикладі Рівненської атомної електростанції, що не можуть не позначитися на надійному та безпечному функціонуванні атомних станцій.

 

     Окрім дискримінації абсолютної більшості працівників  станції в самих розмірах оплати праці, існує ще й заборгованість по ній. У вересні 1998 року вона сягала 7 місяців у галузі.

 

     Після відомих акцій протесту працівників галузі під  Кабміном вона  скоротилася до 4 місяців,  а сьогодні становить 5,5 місяця і має  стійку  тенденцію  до  зростання.  Це  при   тому,   що   ота заборгованість постійно знецінюється через інфляцію.

 

     До речі,  частка  заробітної  плати  разом  із  обов'язковими нарахуваннями на неї  становить  усього  8-10  відсотків  вартості відпущеної  електроенергії.  Уся вона споживається,  але коштів на зарплату немає.

 

     Складається враження,  що  керівники  станції  і  галузі,   а зрештою   й  наші  державні  мужі  не  усвідомлюють,  яку  загрозу суспільству несе ситуація, коли персонал станції на робочому місці змушений  думати  не  про безпечне ведення технологічного процесу, якісне ремонтне обслуговування обладнання, а про хліб насущний.

 

     Мало того,  що не платять,  то  ще  й  зневажають  тих,  кому заборгували.  Бо як же може сприйматися те,  що в березні минулого року  інститут  лондонських  банкірів  на   підставі   інформації, отриманої з авторитетних джерел,  відносить генерального директора Рівненської  атомної  електростанції   до   лідерів   міжнародного масштабу (це цитата), котрі ведуть своїх людей і свої підприємства до процвітання, і вшановує відповідною нагородою.

 

     А не так давно працівники Рівненської атомної  електростанції знову  читають у станційній газеті (цитую):  "за значний особистий внесок  у  формування  економічних  засад   суспільства,   високий професіоналізм   нагородити   директора   атомної   електростанції відзнакою Президента - орденом "За заслуги".

 

     Даруйте, про яке  процвітання  йдеться,  про  який  особистий внесок   у   формування  економічних  засад  суспільства,  високий професіоналізм,  коли  заборгованість  із  заробітної   плати   на Рівненській  атомній  станції  протягом  останніх  двох років мала стійку тенденцію до зростання.  Хіба оті нагороди  не  поглиблюють прірву   відчуженості   між   керівництвом   станції  та  рядовими працівниками,  ту прірву, за якою вже годі сподіватися спільних, а отже,  й  плідних зусиль,  спрямованих на забезпечення надійної та безпечної роботи станції?

 

     Або поставки обладнання та запчастин  на  Рівненську  атомну. Німецький   труборіз   (це  особливо  цікаво)  найвищої  якості  з програмним управлінням коштує 2,5 тисячі доларів.  Відпускна  ціна примітивного  в  порівнянні з німецьким труборіза Кіровоградського заводу - 10 тисяч доларів.  Ціни ж бо договірні!  А для того,  щоб повністю спорожнити касу РАЕС...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. ...Є посередник. І вже цей труборіз коштує 123 тисячі доларів.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Депутат Сімонов. За ним - депутат Павловський.

 

     СІМОНОВ В.Д.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів України. Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Шановні  радіослухачі!  Як  ви  знаєте, Президент Леонід Данилович Кучма недавно перебував на відпочинку у Трускавці.  Телебачення коротенько  показало  культурну  програму, котру  для першої особи влаштувала естрадна еліта під керівництвом Яна  Табачника,  Йосипа  Кобзона,  інших  зірок,  яких   невідомий масовик-вигадник  позвозив  скращувати дозвілля Леоніда Даниловича та його почту.

 

     Але цього,  напевне,  було замало. І так, як кажуть, відбувся виїзд  у  "нарід"  -  відвідини Тернополя,  чим наполохано місцеву владу.

 

     У П'ємонті демократії результати роботи  жалюгідні:  в  полях залишилися  зернові,  невивезений буряк,  не зорано на зяб близько 363 тисяч гектарів. А тут іще й дали незрозумілу команду: всі, хто буде  присутній,  тиснутиме  руку Президенту,  повинні написати на себе характеристику, завірену адміністрацією.

 

     І що ж ви думали?  Писали вночі характеристики.  Щоб не  бути голослівним,  продемонструю  вам  одну.  Писав  на  себе заступник голови  Тернопільської  облдержадміністрації  Слюсар.  Ось   вона: "Займаю  чітку  центристську,  реформаторську  політичну  позицію, активно працюю над її впровадженням,  зокрема в  процесі  виборчої кампанії,  що  сприяло  перемозі  державницьких сил" (це заступник пише на себе).

 

     Потім дали команду  зібрати  голів  держадміністрацій.  Після цього  вночі  згадали,  що  забули  голів  районних адміністрацій. Позвозили їх на ранок.  Думали люди,  що Президент запросить їх до залу,  скаже,  як треба виходити з кризи.  Але де там! Все дійство відбулося за 15 хвилин у коридорі,  в гуртку, де було два основних питання,  як потім хлопці здогадалися, чухаючи потилицю: Президент ініціював  референдум   про   зняття   нашої   недоторканності   і поцікавився, чи на наступних виборах його підтримуватиме Захід.

 

     Безладні ряди сказали:  "Так,  підтримаємо".  "Дякую", - була відповідь.  Потім дійство дійшло до того, що за зачиненими дверима Президент   зустрівся   тільки  з  керівниками  конфесій.  Але  що найсмішніше?  Що і цих людей у рясах міношукачами  перевіряли,  чи немає там чого.

 

     Потім шановний Президент відвідав Почаївську лавру,  яка,  до речі, підпорядкована Московському патріархату.

 

     Хоча праві,   зокрема   пропрезидентські,   засоби    масової інформації  зі  зрозумілих  причин  досить  скупо  повідомляли про офіційне перебування Кучми в західному регіоні,  звістки про  його гешефт  із  тамтешніми  націократами і видані ним векселі гуркотом грому пронеслися по Україні.  Стало відомо,  що  Президент  віддав честь  міфам  про так звану Західно-Українську Народну Республіку, про акт злуки з петлюрівською УНР.

 

     Як наслідок,  указом від 21 січня цього року встановлено День соборності    України.    Таким    чином,    фікція   злуки   двох націоналістичних  кланів,  які  не  мали   ні   легітимності,   ні життєздатності,   протиставлена  справжньому  і  загальновизнаному возз'єднанню  земель  в  Українській   Радянській   Соціалістичній Республіці (Шум у залі).

 

     Не меншим  блюзнірством  стало  і  привітання послідовникам і адвокатам ОУН з днем народження провідника Степана Бандери. Дійшли до  того,  що  попросили  присвоїти  звання  Героя України Степану Бандері. А в цей день відкривали пам'ятник Ярославу Стецьку (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Павловський, фракція "Громада".

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Дозвольте зробити заяву  від  імені фракції   "Громада"   стосовно  стану  заборгованості  стратегічно важливих підприємств і стану в народному господарстві загалом.

 

     Як відомо,  внаслідок цілеспрямованих дій Президента й  уряду нині  понад  50 відсотків промислових підприємств є банкрутами,  в сільському господарстві - 92 відсотки. Ось результат цього.

 

     Чому так сталося?  В  1995  році  Президент  видав  указ  про підтримку  стратегічно  важливих  підприємств.  Кабінет  Міністрів видав постанову,  і відповідним  підприємствам  видали  так  звані пільгові кредити-пастку.

 

     Комерційні банки  відразу самовільно збільшили кредити до 120 відсотків,  і всі підприємства,  котрі  взяли  ці  кредити-пастку, стали  банкрутами.  Тих,  хто  не встиг,  добила комунальна сфера, оскільки з них  відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів  не відлучили  комунальну сферу,  і вони платили за газ 109 доларів за тисячу кубічних метрів замість 66,  як повинно бути в  комунальній сфері.

 

     Таким чином,  цілеспрямована  дія уряду та Президента поклала на лопатки всі наші підприємства.  Більше того, тепер їх донищують поліцейсько-фіскальними  методами  за  допомогою  нашої податкової системи.

 

     Як наслідок цього,  маємо наш рух  справді  у  прірву.  Назву тільки   одну   цифру.   Якщо  у  внутрішньому  валовому  продукті Сполучених  Штатів  Америки  високі   технології   становлять   50 відсотків   (це   понад   500  мільярдів  доларів),  то  в  нашому внутрішньому валовому продукті високі технології  становлять  лише (вслухайтесь  тільки!)  0,13 відсотка.  І справді розвинуті країни ідуть у 21-е століття,  а нас ведуть під керівництвом Міжнародного валютного  фонду у 18-е століття.  Завдяки цій діяльності сьогодні вся  Україна  на  колінах.  На   Хрещатику   стоять   інваліди   і безпритульні діти - діти тих, хто чесно працює і має кваліфікацію. Прем'єр-міністр стоїть у Вашингтоні на колінах і  випрошує  борги, щоб ще більше фінансово закабалити нашу державу.

 

     То будьмо ж гідними громадян України,  встаньмо з колін!  Нам потрібно розробити національну програму  відродження  України  (це конституційні  повноваження  тільки Верховної Ради).  Нам потрібно прийняти засади  національних  інтересів,  засади  внутрішньої  та зовнішньої  політики.  Бо  якщо  ми цього не зробимо,  то ніхто не зробить. Нам потрібна злагода в сесійному залі, злагода патріотів, а не компрадорської буржуазії, яку об'єднує Прем'єр-міністр.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат  Раханський.  І  завершуємо.  Будь ласка, Анатолію Варфоломійовичу.

 

 

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Група   "Незалежні".  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! Позвольте мне остановиться на вопросах, которые не  должны  остаться без внимания всех здесь сидящих - и левых,  и правых,  и   центристов.   Нам,   народным   депутатам,   особенно мажоритарщикам,  работая  в  своих  округах,  невозможно обяснить избирателям,  почему не выплачиваются пенсии,  особенно в сельской местности. Учителям и медикам зарплата, например, в Сакском районе (Крым) задерживается 10-12 месяцев.  "Скорая  помощь"  в  сельскую местность  не  выезжает.  Нет горючего,  медикаментов.  80- летним вкладчикам несчастных крох (47 гривень) не  выплачивают.  Месяцами не   выплачиваются   деньги  на  погребение  с  вкладов  умершего. Например,  85-летняя Маклина,  89-летний Макишев, Маслин, Педрик и другие инвалиды войны,  сотни других из Евпатории просят не помощи у государства, а выплату им личных сбережений, заработанных кровью и  потом.  Им  выключают  телефоны,  не  за  что  купить лекарств, погасить задолженность за коммунальные услуги.

 

     Разве можно  спокойно  смотреть,  когда  на   прием   заносят инвалида  первой  группы  Авакяна  в Саках,  сравнительно молодого человека,  у которого жена  -  инвалид  второй  группы?  Насколько высоко сознание этих людей!  Они не требуют помощи. "Вы ее нам все равно не дадите.  Но у нас нечего кушать,  нет  лекарств.  Верните деньги  с  моих  вкладов,  которые я откладывал когда-то,  получая пенсию".

 

     Мои неоднократные обращения в  Укрсбербанк  о  выплате  денег такой категории людей, как исключение, увенчались бюрократическими отписками:  "Не  положено".  Заслуженные   фронтовики   предлагают вернуть вклады в первую очередь инвалидам фронта, которые достигли 72 лет,  то есть людям последнего призыва в армию и участвующих  в боевых  действиях,  узникам  концлагерей  и  другим категориям.  А обманутые вкладчики уже не знают, к кому обращаться за помощью.

 

     Я вчера  встретился   с   уважаемым   Василием   Васильевичем Дурдинцом.  Он  когда-то  активно  занимался в правительстве этими вопросами. Оказывается, теперь в правительстве никто не занимается обманутыми вкладчиками.

 

     В округах   мы   вынуждены  отвечать  и  за  министра,  и  за Премьер-министра,  и за Президента. А ведь они редко встречаются с народом.  Бывает,  когда  мы  вылетаем,  например,  куда-нибудь за границу,   вдруг    -    чрезвычайный    режим:    летит    первый вицепремьер-министр   или   Премьер-министр.  Нас,  депутатов,  не пропускают. Как же они близко стоят возле народа?

 

     Я считаю,  что эти вопросы нужно  поставить  на  "Дні  уряду" нашим профильным комитетам.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Для  оголошення  просить  слова від афганців народний депутат Сафронов. Будь ласка.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! Ми з вами напередодні значної дати:  10  лютого  розпочався  вивід військ з Ісламської Республіки Афганістан.

 

     Тепер можна   по-різному  оцінювати  події,  які  вже  стають історичними і поволі відходять на другий план на  фоні  теперішніх негараздів.  Але  поряд  із  нами залишаються і нагадують про себе люди,  що волею суворої долі опинилися  в  тому  страшному  пеклі. Тисячі  й  тисячі  наших  молодих  співвітчизників на терені чужої країни в мирний час віддали сили і здоров'я, саме життя, виконуючи військовий обов'язок і відданий наказ.  Вони вірили в державу, яка покликала їх на цю безглузду з теперішніх поглядів війну.

 

     Уже кілька  років  немає  колишньої  великої  держави.  Немає багатьох  із  тих  українських хлопців,  що воювали в Афганістані. Сьогодні ми знаємо,  хто винний у їх загибелі. Але від цього їхнім близьким не легше. Наш громадський і людський обов'язок - зберегти пам'ять про тих,  кого вже не повернути, і надати допомогу тим, що живуть поруч і її потребують. А таких дуже і дуже немало.

 

     До мене  і  до  фракції  "Громада"  останнім часом звернулося кілька представників ветеранських  організацій  воїнів-афганців  з різних   областей  України.  Вони  просять  одне:  не  забути  про десятиріччя закінчення нашої народної трагедії.  Вони не вимагають якихось  подачок  від влади.  Навпаки,  ці люди прагнуть допомогти державі.  Своє  призначення  бачать  у  тому,  щоб  на   особистих прикладах  виховувати нашу молодь,  передавати їй найкращі якості, притаманні захисникам Вітчизни.

 

     Шановні народні депутати!  Дозвольте винести велику подяку за підтримку,  котру ви надали в прийнятті постанови про ці події.  І хочу,  щоб чули всі афганці:  я впевнений,  що ми з вами  разом  у Верховній   Раді   будемо   на   терені   законодавчої   творчості підтримувати наших воїнів-афганців.

 

     Дякую за увагу.

 

 

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  щодо  заяв   і   внесених пропозицій  ми  дамо  доручення.  Зокрема,  з  трьох  питань,  які порушила  депутат  Мазур,  дамо  доручення   Комітету   з   питань будівництва, транспорту і зв'язку.

 

     Переходимо до   розгляду   питань,  які  внесені  до  порядку денного.

 

     Учора було  доручення  Верховної  Ради,   щоб   виступив   із інформацією   про  розгляд  питання  стосовно  подань  Генеральної прокуратури Віктор Семенович  Омеліч,  голова  Комітету  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України. Будь ласка.

 

 

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  народні депутати! Учора,  4 лютого,  Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України...

 

     ГОЛОВА. Вибачте. Запросіть, будь ласка, депутатів до залу.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  ...за  дорученням  Голови Верховної Ради України Олександра  Миколайовича  Ткаченка  в   присутності   Генерального прокурора  України  Михайла  Олексійовича Потебенька розглянув два питання,  які  в  силу  своїх  певних  обставин  набули   широкого резонансного висвітлення в засобах масової інформації.

 

     Зокрема, під  час  розгляду  питання  про висновок до подання Генерального прокурора України від 21 грудня 1998  року  про  дачу згоди  на  притягнення  до  кримінальної відповідальності та арешт народного депутата  України  Павла  Івановича  Лазаренка,  комітет заслухав повідомлення Генерального прокурора України Потебенька та пояснення народного депутата України Лазаренка.

 

     Народний депутат України Лазаренко в письмовому поясненні  до комітету  згідно  з  вимогами статті 9.6.2 і частини першої статті 9.6.3 Регламенту Верховної Ради України та у виступі на  засіданні комітету  заперечив  звинувачення  на  свою  адресу  і заявив,  що оскільки  докази  й  матеріали,  які  підтверджували   б   скоєння злочинів,   до   подання  не  були  долучені,  він  не  має  змоги підготувати вмотивоване пояснення і належним чином дати відповідь.

 

     У народних  депутатів  України,  членів  комітету,  під   час обговорення  подання  Генерального  прокурора  виникла також низка питань   та   серйозних   зауважень,   пов'язаних   передусім   із неможливістю  ознайомлення  з недолученими до подання документами, які  б  засвідчували  причетність   народного   депутата   України Лазаренка до скоєння суспільно небезпечних дій.

 

     Лише вчора,   безпосередньо   на   засіданні  комітету,  було запропоновано  народним  депутатам  ознайомитися  з   документами, зібраними у 8 томах.

 

     Безперечно, що   з   таким  обсягом  матеріалів,  де  повинні міститися докази щодо пунктів звинувачень, ознайомитися за цей час неможливо, а без вивчення таких документів комітет не зміг зробити об'єктивного   висновку   про   законність,   обгрунтованість   та вмотивованість  подання Генерального прокурора України і доповісти його Верховній Раді України.

 

     Складається враження,  що  подання   Генерального   прокурора України  вносяться на розгляд без долучення потрібних для розгляду документів навмисно (як подавалися щодо Агафонова,  так  подано  і стосовно  Лазаренка),  щоб були підстави звинуватити Верховну Раду України у затягуванні строку розгляду даних справ.

 

     На підставі цього комітетом прийнято  рішення  звернутися  до Голови   Верховної   Ради  України  з  пропозицією:  з  огляду  на невідповідність подання, внесеного Генеральним прокурором України, про  дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата України Лазаренка Павла Івановича вимогам частини  другої  статті  9.6.1  Регламенту  Верховної Ради України повернути  його  відповідно  до  частини  третьої   статті   9.6.1 Регламенту Верховної Ради України Генеральній прокуратурі України.

 

     Якщо подання  Генерального  прокурора  відповідно до висновку комітету не  буде  повернуто  Генпрокуратурі,  то  весь  тягар  за порушення  строків,  які  випливають  із  порушення  Регламенту  в частині долучення  доказів  до  подання,  ляже  на  Верховну  Раду України. Тому ми повинні чітко виконувати регламентну процедуру. В разі порушення виникне прецедент для визнання  будь-якого  рішення Верховної Ради неправочинним.

 

     Комітет наполягатиме,   щоб   діяти   в   рамках,  визначених Регламентом,  і  відстоюватиме  свою  позицію.  Загалом,   шановні колеги, коли питання стосується долі людини, її життя (хто б це не був),  будьмо дуже і  дуже  обережними.  Не  дозволимо  зробити  з Верховної Ради знаряддя політичних розправ.

 

     Дозвольте доповісти,  що вчора на засіданні комітету прийнято також рішення стосовно подання Генерального прокурора щодо  Миколи Івановича  Агафонова.  У мене було доручення Голови Верховної Ради розглянути заяву,  з якою звернувся депутат Агафонов.  У цій заяві він  повідомляє,  що за станом здоров'я перебуває на стаціонарному лікуванні,  щоб  зробити   дуже   складну   хірургічну   операцію. Розглянувши   питання,   комітет   прийняв   рішення:   враховуючи погіршення стану здоров'я народного  депутата  України  Агафонова, розгляд  подання Генерального прокурора України від 26 жовтня 1999 року   про   дачу   згоди   на   притягнення    до    кримінальної відповідальності  та  арешт  народного  депутата України Агафонова перенести і провести після завершення курсу лікування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Будуть запитання?

 

     Скільки часу відведемо?  Вистачить 5 хвилин? Запишіться, будь ласка (Шум у залі).  У нас важливе питання.  Якщо треба 10, то 10. Не треба вигукувати. Будь ласка, висвітіть. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемый Виктор Семенович,  скажите, пожалуйста,  во время рассмотрения данных  вопросов  на  заседании комитета  в  присутствии  Генерального  прокурора задавался ли ему вопрос:  почему Генеральная прокуратура не ведет подобные  дела  в отношении  нашего коллеги Волкова,  других депутатов,  которые так или иначе  связаны  с  окружением  Президента?  И  чем  мотивирует Генеральная   прокуратура   выборочность  отношения  к  конкретным народным депутатам.

 

     Спасибо.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Так,   дане   питання   ставилося   Генеральному прокурору.  Він відповів, що в нього на сьогодні є подання і запит народного   депутата   Омельченка    стосовно    Волкова,    якому інкримінується  зловживання і відкриття рахунків за кордоном.  Він сказав,  що Генеральна прокуратура  надіслала  листи  з  проханням надіслати такі матеріали. Отже, це питання вивчається.

 

     Порушувалося також  питання стосовно доручення Верховної Ради зі  зловживань,  допущених  під  час  ремонту  палацу   "Україна". Відповіли,   що   КРУ   досі  не  надало  Генеральній  прокуратурі матеріалів для розгляду. Тобто це питання залишається невивченим і неподаним до Генеральної прокуратури в належному порядку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Толочко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Прошу передати слово депутату Біласу.

 

     БІЛАС І.Г.  Дякую.  Спілка офіцерів України. Шановний колего, скажіть,  будь ласка,  таке.  Перше. Чи на засіданні комітету були якісь альтернативні думки? Якщо були, то які? І назвіть результати голосування.

 

     Друге. Чи  не вважаєте ви принаймні некоректним з вашого боку як голови комітету вчора головувати на засіданні комітету, коли ви і секретар вашого комітету є членами фракції "Громада"?

 

     І третє.  Чому досі народним депутатам України не роздане для ознайомлення згадане подання? Це що, таємне подання?

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Дякую  вам.   Щодо   першого   запитання.   Так, альтернативні думки були.  Пропонувалося без розгляду доказів, які не були долучені до матеріалів, як цього вимагає Регламент... (Шум у залі).  Я зачитаю,  щоб було відомо, що це не видумка Омеліча чи когось іншого, а справді вимога Регламенту.

 

     Повторюю, під час розгляду даного  питання  була  пропозиція, щоб,  не розглядаючи в комітеті, внести це питання в сесійний зал. Було  сказано,  що  Верховна  Рада  розбереться  сама.  Ми  просто приймаємо  матеріали,  а  в  Генеральної  прокуратури є докази,  8 томів. У них ми розібратися, вибачте, не встигли, але вони є. Хай, мовляв, Верховна Рада вирішує сама.

 

     Інше запитання.  Так, я головував на засіданні, оскільки мене ніхто не позбавляв права бути головою комітету. А якщо є претензії до того, що я здійснював якийсь тиск на когось або нав'язував свою думку, то це інша справа. Проте є стенограма, і я можу довести, що жодного мого виступу до прийняття рішення якраз із такою метою під час розгляду питання не було.

 

     І третє.  Чому не були подані матеріали депутатам і  чому  їм довелося  так  складно  вивчати ці питання?  Генеральний прокурор, вносячи подання,  зробив застереження,  в якому  зазначено,  що  з огляду  на  те,  що  в  поданні використані матеріали Швейцарської Конфедерації,  вона поставила  йому  такі  умови,  а  він  ставить Верховній  Раді:  розглядати  дані  документи  ми не маємо права і треба розглядати це питання з довірою Швейцарській Конфедерації.

 

     Я розумію,  що у Швейцарській Конфедерації є свій  уряд.  Хай вони там диктують і дають такі вказівки.  У нас подібного немає. У Регламенті чітко сказано,  що до  подання  повинні  бути  долучені документи.  Таких документів,  вибачте, не було ні щодо Агафонова, ні щодо Лазаренка.  Комітет не має права  приймати  запропоноване, оскільки  Верховна  Рада  розглядає  якраз  після  нас,  довіряючи профільному комітету,  який повинен до кінця глибоко розібратися і вивчити цю справу.

 

     Вибачте, як  можна розглядати справу,  коли вчора принесено 8 томів на засідання комітету? Запитали: є підпис Лазаренка на цьому рахунку  чи  немає?  Кажуть:  є.  Покажіть.  Шукали,  шукали  - не знайшли.  Є якісь докази,  що він був у змові і що це він  створив мафіозну  структуру?  Є.  Дали  депутату Чоботу в руки,  він почав читати.  Вирвали з рук і кажуть:  потім почитаєте.  То  що  це  за розгляд справи, що це за долучення матеріалів?!

 

     Такий розгляд   справи  -  це  просто  політичне  замовлення. Верховна Рада не може таким чином реагувати.  Я розумію, що комусь дуже хочеться цього, але треба діяти в рамках Регламенту і закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Толочко.  За  ним  -  депутат  Вітренко  від фракції.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Олександре Миколайовичу, спасибі. Прошу передати слово депутату Косаківському (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  Леоніде Григоровичу.  Шановні колеги, треба або  слухати  питання,  або ми його знімемо.  Ну,  не можна ж так: комітет виконує ваші ж доручення.

 

     Будь ласка, Леоніде Григоровичу.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Я прошу додати мені час,  адже  30  секунд  використано.  Вікторе  Семеновичу,  ви  не відповіли на запитання: хто секретар у комітеті? Гадаю, ви повинні це зробити, назвати від якої фракції.

 

     Але в мене таке запитання.  Я незадоволений вашою  відповіддю стосовно пана Волкова. Ще 7 квітня 1996 року у відкритому ефірі по телебаченню я сказав,  що  ця  людина  небезпечна  не  тільки  для Президента Кучми, а й для держави.

 

     І сьогодні він суспільно небезпечний,  оскільки з Рабиновичем фактично  правлять  усім  у  нашій  державі.  І  його  чомусь   не притягають до відповідальності, хоча факти, надруковані в газетах, неспростовні.  Вони були відомі ще кілька років тому. Зокрема тим, хто сидить у нашій президії.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Дозвольте   запитати...  Мій  ще  час  не закінчився.  Чи не вважаєте за потрібне  ініціювати  дане  питання комітетом? Це перше.

 

     Друге. Чому  немає  реагування  з  боку  виконавчої  влади на запитання пана Литвака? Адже осіб, яких він мав на увазі, тихенько відправили  на  іншу  роботу,  і ніхто не робить на них подання до Верховної Ради.  І чим усетаки мотивувала прокуратура те,  що вона не надала потрібних документів для розгляду комітетом?

 

     ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу, зачекайте хвилинку.

 

     Якщо буде  подання  Генеральної прокуратури до Верховної Ради стосовно народного депутата Волкова,  ми тоді  розглядатимемо.  Не ставте  голову  комітету  в  незручне  становище.  Не  можна цього робити. Це не вина голови комітету чи комітету.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Я не відповів на запитання.

 

     ГОЛОВА. Непотрібно. Буде подання, тоді відповідатимете.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Не на це запитання, на інше.

 

     Стосовно того,  хто  секретар  комітету.  Доповідаю:   Дмитро Васильович Чобіт.

 

     Було ще запитання, котре не стосується... (Шум у залі).

 

     Так. Запитання,   чому  я  дав  таку  погану  відповідь  щодо Волкова?  Я дав відповідь,  як нам відповів Генеральний  прокурор. Запитання до нього.

 

     І третє запитання, ви знаєте, пов'язане не зі мною.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Социалистическая  оппозиция.   Уважаемый Александр  Николаевич!  Я  передаю  вам не просто возмущение нашей фракции,  а возмущение  миллионов  избирателей  затягиванием  дела Лазаренко.  Они  до предела возмущены этим.  Речь идет не о Монике Левински и не о каких-то политических преследованиях, что пытается изобразить  "Громада".  Речь  идет  о том,  что людям не выплачены зарплата  и  пенсия,  не  возвращаются  трудовые   сбережения.   А Лазаренко  инкриминируется  (по  утверждению  Григория Омельченко) минимум 1 миллиард долларов, и 20 миллионов - Агафонову.

 

     Поэтому "Громада",  и  в  частности  пан  Омелич,   грубейшим образом  нарушили  Регламент.  Им  никто  не  позволял  затягивать рассмотрение этого вопроса.  За месяц вы должны были сделать это в комитете  и  доложить  нам  мнение  комитета.  А  мы  должны были, Александр Николаевич, рассмотреть этот вопрос здесь.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Во-вторых, мы требуем, чтобы они...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Відповідайте (Шум у залі).

 

     ОМЕЛІЧ В.С. По-перше, ми, народні депутати, добре розуміємося на законодавстві:  ми нікого не повинні називати злочинцем до того часу,  поки суд не винесе  вирок.  І  я  просив  би  вас,  Наталіє Михайлівно, теж пам'ятати це.

 

     По-друге, ніяких  затягувань строків не було.  Ви знаєте,  що протягом двох тижнів ми працювали в округах і не могли  розглядати це питання. Як тільки повернулися, зразу ж питання розглянули.

 

     Хочу сказати,  що  яка  б  не  була справа (і я буду на цьому наполягати),  сьогодні - про Лазаренка, а, можливо, завтра - і про Вітренко, це ще питання велике, я буду так же чесно й добросовісно ставитися  до  своїх  обов'язків  і  не  дозволю  собі  внести  до Верховної Ради питання непідготовлене, без розгляду доказів.

 

     Генеральний прокурор  добре  знає  законодавство,  і коли він його порушує,  то знає,  для чого  це  робить.  Тому  я  прошу  не звинувачувати Омеліча,  а розібратися детально в справі. Справа ця замовлена, політична.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Сьогодні, о 8 годині ранку, ми провели нараду разом  із головою комітету,  Генеральним прокурором,  заступниками Голови Верховної Ради і представниками юридичного  управління.  Ми розглянули всі ці питання і вносимо пропозицію,  не затягуючи,  як тут правильно наголошується (ніхто цього під сумнів  не  ставить), не пізніше 17 лютого, тобто на наступну пленарну середу, внести на розгляд у сесійний зал доопрацьований матеріал.  Тому я пропонував би  дати  доручення  голові  профільного  комітету Омелічу Віктору Семеновичу  внести  це  питання  на  розгляд  17   лютого.   Прошу підтримати   цю   пропозицію.   Це   процедурне   питання.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 213.

 

     Рішення прийнято.

 

     ___________________

 

     Розглядається проект    Закону    про    Державну    програму приватизації.  Доповідає  голова  Фонду  державного  майна України Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я вже втретє на цій трибуні у зв'язку з прийняттям програми приватизації  на  1999 рік, тому довго не затримуватиму вашої уваги, щоб залишити час для запитань.

 

     Відповідно до  "Перехідних  положень"  Конституції  Президент України  подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону про Державну програму приватизації, і мені доручено доповідати з цього питання.

 

     Насамперед, хочу ще раз нагадати, для чого потрібно прийняття програми приватизації на 1999 рік і які відмінності є в  програмі, поданій  Президентом,  від  тієї,  про  яку я доповідав раніше (її подавав Кабінет Міністрів України).

 

     Прийняття програми  приватизації  передбачено   Законом   про приватизацію   державного  майна.  Наявність  такої  програми  дає Верховній  Раді  можливість  контролювати  процес  приватизації  і заслуховувати  звіт  голови фонду про виконання Державної програми приватизації.

 

     Хочу ще раз нагадати,  що призупинення процесів  приватизації через   неприйняття   програми  не  станеться,  тому  що  програма приватизації  на  1998  рік  діє  до  прийняття   нової   програми приватизації.

 

     Тепер постає  питання,  чи  програма приватизації на 1999 рік гірша за ту,  яка діє сьогодні? Я спробую переконати депутатів, що нова програма не гірша від попередньої.

 

     Передусім програма   приватизації   на  1999  рік  передбачає проведення виключно  грошової  приватизації,  механізми  залучення коштів    до    Державного   бюджету.   Проведення   сертифікатної приватизації,  яка була закінчена в 1998 році,  не передбачається. Щодо  прийнятого  вчора  Верховною Радою рішення про продовження і проведення ще одного сертифікатного аукціону,  то я  повернуся  до цього питання пізніше.

 

     На мою  думку  і  на  думку  інших  розробників,  ця програма приватизації не має якихось негативних моментів порівняно з  тією, яка  діє  сьогодні.  Під  час обговорення програми приватизації на засіданнях профільних комітетів виникало питання,  у чому програма приватизації,  подана Президентом, відрізняється від програми, яку подавав Кабінет Міністрів?

 

     Я хочу сказати,  що поправки до  програми,  які  тепер  подав Президент,  внесені Адміністрацією Президента. Ці поправки не дуже суттєві,  не дуже принципові.  Я зараз спробую  доповісти,  які  є відмінності.

 

     Для об'єктів  груп  В  і Г встановлюється пріоритетний продаж великими пакетами акцій об'єктів групи Г та  стратегічно  важливих для  економіки та безпеки держави підприємств за окремим порядком, тобто пропонується продаж консолідованого  пакета  для  того,  щоб залучати стратегічних інвесторів. Передбачається попередній продаж таких об'єктів (до 5 відсотків  статутного  фонду)  через  фондові біржі   чи  через  позабіржову  фондову  торговельну  систему  для визначення ринкової ціни на ці пакети  і  подальшого  варіанта  їх приватизації.

 

     До переліку    ВАТ,   частина   коштів   від   продажу   яких спрямовується на ліквідацію наслідків аварій на  очисних  спорудах міста Харкова,  включаються тепер лише підприємства міста Харкова, і внесено зміни щодо перерозподілу коштів від їх продажу  в  плані збільшення надходжень до Державного бюджету.

 

     Передбачено жорсткіші    умови    для   участі   покупців   у приватизації стратегічних об'єктів та виконання ними інвестиційних зобов'язань,   недопущення   до  участі  в  приватизації  офшорних компаній і обов'язковий досвід роботи претендентів  у  відповідній галузі тощо.

 

     Ви знаєте,  які  нарікання  були  на  процес  приватизації  в енергетичній галузі.  У проекті  закону,  який  вноситься  на  ваш розгляд, враховані суттєві зауваження й пропозиції.

 

     Із програми    вилучені   спірні   розділи,   які   викликали заперечення в депутатів під  час  розгляду  попереднього  варіанта програми. Так, повністю вилучено розділ про приватизацію землі під об'єктами приватизації і розділ про управління ВАТ,  у  статутному фонді яких є державна частка.  Було вирішено, що це не є предметом програми приватизації і має регламентуватися іншими  законодавчими актами.

 

     Це, я  вважаю,  позитивні  моменти,  що  відрізняють програму приватизації,  яка подається Президентом,  від  тієї,  яку  раніше розглядав парламент.

 

     Тепер про  два  моменти,  які викликали в депутатів негативне ставлення  і  які,  гадаю,  можна   врегулювати   при   подальшому доопрацюванні програми після прийняття її в першому читанні.

 

     Перше -  це продаж державного майна з використанням облігацій внутрішньої державної позики.

 

     У програмі та в Законі про Державний бюджет  визначено  суму, яка  повинна  покриватися за рахунок надходжень від приватизації - 800  мільйонів  гривень.  675  мільйонів  треба  сплатити   живими грошима,  а  решту  -  125  мільйонів  гривень -покрити за рахунок погашення ОВДП.  Ми вже розробили порядок проведення  приватизації за  ОВДП,  який буде затверджений Кабінетом Міністрів і передбачає стандартний  механізм  проведення  спеціалізованих  аукціонів   за майнові чи компенсаційні сертифікати. Єдина відмінність полягатиме в тому, що засобом платежу будуть ОВДП.

 

     Занепокоєння, що це матиме масовий характер,  зайве.  Але для того,  щоб  досягнути  компромісу  між  виконавчою  і законодавчою гілками  влади,  цей  пункт  можна  вилучити  з  програми,  як  не прийнятний, на думку депутатів.

 

     Друге, що викликає занепокоєння в депутатів,  - це можливість вторинної емісії акцій.  До речі,  це  була  пропозиція  Державної комісії  з  цінних  паперів  (вона  була  врахована Адміністрацією Президента),  а не Фонду держмайна.  Якщо цей пункт є  принциповою перешкодою для прийняття програми, його теж можна вилучити.

 

     І ще  одне  питання,  яке  викликає в депутатів занепокоєння. Учора було прийнято закон про проведення  ще  одного  аукціону  за приватизаційні  майнові  сертифікати  до 1 травня 1999 року.  Яким чином це відбуватиметься,  якщо набере чинності Закон про програму приватизації на 1999 рік? Я думаю, це теж варіант для компромісу.

 

     Усе це  можна  врахувати  в програмі приватизації на 1999 рік після прийняття її в першому читанні,  тобто вилучити статтю  114, 12-й  абзац статті 46 та додати статтю з огляду на прийнятий учора закон  щодо  продовження  терміну   використання   приватизаційних майнових сертифікатів.  Отже,  цілком реально досягнути консенсусу між виконавчою та законодавчою гілками влади і ввести в дію  Закон про Державну програму приватизації на 1999 рік.

 

     От і  все.  Я  вважаю,  що  нормальний  варіант  - прийняти в першому  читанні  програму  приватизації  і  доопрацювати   її   з урахуванням оцих трьох зауважень, які були висловлені депутатами.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до Олександра Миколайовича є?  Будь ласка, запишіться. Будь ласка, висвітіть.

 

     Скільки часу відведемо на запитання?

 

     Депутат Гінзбург. За нею - депутат Косаківський. Будь ласка.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  У меня такой вопрос. Скажите, пожалуйста, как понимать приватизацию энергосистемы, в частности в Сумской области,  и  какое  влияние  может  оказать  на  это  ваша структура   или   принятие   закона,  проект  которого  мы  сейчас обсуждаем,  чтобы  прекратить  отключение  подачи   электроэнергии службам  железной  дороги,  частным домам,  больницам и так далее. Сегодня ситуация такая:  облэнерго приватизировано (хотя это  было запрещено), и теперь диктуются условия, исключающие взаимозачет.

 

     Спасибо за ответ.

 

     БОНДАР О.М. Це дуже болюче і важливе питання, але, на жаль, я не можу нічим допомогти,  тому що це  не  стосується  приватизації Сумиобленерго.  Є рішення на рівні Міністерства енергетики і уряду домагатися розрахунків живими грошима,  і відключення не пов'язане з  тим,  приватизоване обленерго чи ні.  Це - загальна ситуація на ринку енергетичних ресурсів,  яка  не  пов'язана  з  приватизацією конкретного об'єкта.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. За ним - депутат Давидов.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Місто-герой  Київ,  фракція "Громада".  Як член економічного комітету Парламентської Асамблеї Ради  Європи  я брав участь у засіданні,  де обговорювалася проблема приватизації. Було зроблено висновок, що в нас цей процес неефективний.

 

     Як би ви оцінили вашу програму з точки зору ефективності і чи не  дали  б  нам  деякі параметри:  до чого приведе виконання цієї програми - до появи ефективних власників і поліпшення  економічної ситуації чи до подальшої деградації наших підприємств?

 

     І два таких конкретних питання. До мене звертаються виборці з приводу   грубих   порушень   приватизації    київського    заводу "Електроприлад",   до  якого  мають  відношення  працівники  Фонду державного майна і деякі підставні фірми.  Я просив би вважати  це моїм офіційним зверненням і просив би дати відповідь на нього.

 

     А депутат  Чукмасов  попросив  мене підняти також питання про Нікопольський південнотрубний завод,  який зараз приватизується  з участю людей,  близьких до Президента. Є прохання, щоб ви зупинили цей процес, розібралися в ньому і поінформували Верховну Раду.

 

     БОНДАР О.М. Дякую за запитання.

 

     Щодо першого запитання.  Те,  що процес приватизації досі був неефективний,  - це вже діагноз,  поставлений і Верховною Радою, і керівництвом держави,  і Кабінетом  Міністрів.  І  я  не  збираюся заперечувати,   що  сертифікатна  приватизація,  яка  в  основному проводилася протягом цих років,  не могла дати і не  дала  ніякого ефекту.  Та,  на  жаль,  це  було  рішення не фонду,  не уряду,  а Верховної Ради, прийняте в 1992 році.

 

     Тепер про програму приватизації на 1999 рік.  Саме для  того, щоб  збільшити  ефективність  приватизації,  залучити  ефективного власника,  пропонується не продовжувати сертифікатну приватизацію, продавати   консолідовані  пакети  ефективному  власнику  на  дуже жорстких умовах виконання інвестиційних зобов'язань і не допускати до приватизації офшорні,  підставні компанії. Це все передбачено в програмі  на   1999   рік.   Як   професіонал,   який   займається приватизацією з 1992 року,  я переконаний, що з погляду технологій і недопущення негативних моментів програма на 1999 рік краща,  ніж на 1998 рік.

 

     Щодо конкретних   об'єктів,   зокрема   "Електроприладу".   Я обов'язково   дам    доручення    перевірити    факти    порушення законодавства. Щодо Нікопольського південнотрубного заводу, то нам потрібен  чи  депутатський   запит,   чи   звернення   Спеціальної контрольної  комісії  з питань приватизації,  щоб ми мали підстави приймати якісь рішення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Давидов. За ним - депутат Єськов.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (виборчий  округ  108,  Луганська область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Головні  завдання   цієї   та попередніх  програм  -  сприяння  підвищенню  ефективності  роботи підприємств,  сприяння  появі  приватних  власників,   які   мають здійснювати  ефективне  управління підприємством.  Чому поки що не видно ні ефективності роботи підприємств,  не з'являється власник, який    здійснював    би   ефективне   управління   приватизованим підприємством?

 

     Я вважаю,  що програма приватизації буде ефективною  і  дасть позитивний  результат,  якщо  ефективно діятиме податкова система, якщо  запрацює  виробництво,  яке   приватизується.   Адже   через невиплати  пенсій,  стипендій та заробітної плати з обігу вилучено 8,5 мільярда живих грошей.

 

     З огляду на наслідки здійсненої  приватизації  немає  ніякого сенсу  в  її  подальшому  проведенні,  бо це - розвал промислового потенціалу держави.

 

     Спасибі.

 

     БОНДАР О.М. Дякую за запитання. Я абсолютно з вами згоден, що за  існуючої  податкової  системи  ніяк  не  можна  сподіватися на підвищення ефективності роботи  приватизованих  підприємств.  Вони працюють  у  тих  же  умовах,  що  й  державні,  і  лише поодинокі приватизовані підприємства  запрацювали  краще,  так  само,  як  і державні.

 

     Якби після  приватизації  надавалися  пільги з оподаткування, тоді  можна  було  б  вимагати  від   приватизованих   підприємств підвищення ефективності.  Та коли податковий тиск збільшується, то немає різниці,  чи це державне,  чи це приватизоване підприємство. Вони в однакових умовах.

 

     Тож, перш  ніж  ставити вимоги до приватизованих підприємств, треба подивитися, в яких умовах вони працюють.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єськов. За ним - депутат Костицький.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ   109,   Луганська   область).   Фракция коммунистов. Я прошу ответить на такой вопрос: кто это планирует и кто  персонально  будет  нести   ответственность   за   преступную приватизацию?

 

     Пример. Прекрасное    обединение   "Лутугинский   завод   по производству прокатных  валков"  -  бюджетообразующее  для  района предприятие,   которое  содержит  90  процентов  социальной  сферы районного  центра,   сегодня   нагло,   под   нажимом   заставляют приватизироваться.   Мы   на   тысячах   примеров  убедились,  что приватизировать - значит разрушить.  Коллектив возмущен. Коллектив желает,  чтобы  предприятие  оставалось  государственным.  Кто это делает? Кто проводит насильственную приватизацию?

 

     БОНДАР О.М.  Я  не  готовий   конкретно   говорити   про   це підприємство.  Треба розібратися,  що там відбувається.  Я собі це записав.  Але  ми  можемо  мати  підстави   притягати   людей   до відповідальності у випадку порушення законодавства.

 

     Якщо приватизація     відбувається     згідно     з    чинним законодавством,  то треба думати про зміни до цього законодавства. Якщо  хтось  вимагає  приватизації  підприємства,  яке не підлягає приватизації, це порушення закону. Якщо ж це підприємство підлягає приватизації,  а трудовий колектив просто цього не хоче, то я б не називав це злочином.  Це  проведення  політики  приватизації,  яка затверджена, ще раз кажу, парламентом у 1992 році.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костицький. За ним - депутат Квят.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 84, Івано-Франківська   область).   Дякую.   Шановний  Олександре Миколайовичу!  Звичайно,  треба  вітати  ваші  спроби   аналітично підійти   до   результатів   приватизації,   осмислити   її,   щоб відпрацювати ефективніші механізми.  Водночас хотілося  б  почути, які  заходи  від  імені  Фонду  держмайна ви можете запропонувати. Адже,  справді,  здійснити абсолютно справедливу  приватизацію  не вдалося.  Є  випадки,  коли  у зв'язку з приватизацією починаються тривалі судові процеси,  коли розпалюються політичні скандали, як, наприклад,  із  Миколаївським  цементним  заводом,  де йдеться про фірму  "Лафарж",  із  Львівським  універмагом,  із   Миколаївським глиноземним   заводом   та   іншими.  Є  підприємства,  які  після приватизації взагалі зупинилися,  тому що  в  людей  не  виявилося достатньо  коштів для того,  щоб запустити виробництво або змінити технологію.

 

     Мої запитання полягають ось у  чому.  Бачите  ви  якісь  інші шляхи,  крім примусового банкрутства? Як би Фонд держмайна повівся в цій ситуації:  реприватизацію запропонував би чи оздоровлення за допомогою інших заходів?

 

     Дякую.

 

     БОНДАР О.М. Реприватизація передбачена чинним законодавством, і  Фонд  державного  майна  здійснює   реприватизацію,   якщо   не виконуються  інвестиційні зобов'язання,  договори купівлі-продажу. Але це стосується тільки об'єктів,  які продавалися за  конкурсом, де  ставилися  умови.  У  разі сертифікатної приватизації провести реприватизацію, я вважаю, практично неможливо, тому що в ній брали участь  тисячі громадян,  які вносили сертифікати,  і державі буде дуже невигідно компенсувати їм вартість сертифікатів грошима. Тому до реприватизації треба підходити окремо по кожному об'єкту.

 

     Так, Фонд  держмайна  справді змушений часто відволікатися на судові справи,  які тягнуться дуже довго  і  не  кожного  разу  їх результат - на користь держави.  Максимально,  що треба зробити, - знайти такі варіанти приватизації,  які проходили б безконфліктно. І  ми  це  передбачили  в  програмі.  На  сьогодні  єдиний варіант проведення  приватизації,  який  не  викликає  судових   справ   і занепокоєння   громадськості,   -   біржові  торги.  Вони  справді відкриті, прозорі, на торгах купує той, хто більше заплатить.

 

     Але ми ще не досягли того, щоб усі об'єкти приватизувалися за цим режимом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Квят.

 

     КВЯТ В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПСПУ).  Спасибі,  Олександре Миколайовичу. Прошу передати слово Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Уважаемый господин Бондарь! Думаю, вы помните, как  парламентом прошлого созыва принимался этот закон - "Державна програма приватизації". Сначала был указ Президента по заказу МВФ. Потом  Александр Александрович Мороз делал все возможное,  чтобы в зале провести этот закон. У него немножко не получалось, ему помог Александр Николаевич Ткаченко - "додавил" зал,  и была принята эта "державна програма".  Я помню эту формулировку, что програма будет действовать до принятия новой.

 

     Однако же  эта  программа  принята  не  будет.  Я думаю,  вам понятно  (уже  и  Александр  Николаевич   поумнел,   и   остальные понимают),    что   происходит   в   стране.   Какие   юридические последствия...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Наталіє Михайлівно,  я вас коли-небудь ображав?  Я вас прошу, поводьтеся  коректно.  Розум  -  це  вже  справа кожного.  Кому що природа дала. Якщо вам природа зайвий дала, поділіться ним.

 

     Будь ласка, відповідайте на запитання.

 

     БОНДАР О.М. Шановна Наталіє Михайлівно! Я дуже добре пам'ятаю минулий рік, тому що як заступник проводив програму через Верховну Раду і минулого року.

 

     Не знаю,  як попередня,  але ця програма не  пов'язана  ні  з якими зобов'язаннями перед МВФ.  Ми спокійно можемо працювати і за попередньою програмою.  Я просто сказав,  що ця краща, за винятком пунктів,  якими  депутати  не  задоволені.  Якщо  цю програму буде відхилено,  то діятиме програма 1998 року.  Як її виконувати -  це вже   будуть  проблеми  Фонду  держмайна,  тому  що  там  є  певні положення,  які не дозволяють забезпечити належні відрахування  до бюджету,  там  не  передбачено  пільгової  підписки  для  трудових колективів.

 

     Якщо сертифікатну приватизацію закінчено і  діятиме  програма 1998  року,  то ми нічого не повинні давати за пільговою підпискою трудовому колективу,  тобто програма  працюватиме  не  на  користь трудових колективів. Будуть певні технологічні ускладнення.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, спасибі.

 

     Слово надається  заступнику  голови  комітету  Єханурову Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська    область).    Фракція   НДП.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Комітетом  з  питань  економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій розглянуто проект Закону України про Державну  програму приватизації,  поданий  Президентом  України  до  Верховної Ради в порядку законодавчої ініціативи відповідно до пункту 4 розділу  ХV "Перехідні положення" Конституції України, згідно з яким Президент України має право видавати укази  з  економічних  питань,  які  не врегульовані   законами.   Поданий  проект  програми  приватизації грунтується  на  основних  концептуальних   положеннях   Державної програми приватизації на 1998 рік, яка затверджена Верховною Радою України.

 

     Одночасно ця  програма  містить  нові  принципові  положення. Зокрема,  у 1999 році як засіб платежу за пакети акцій середніх та великих підприємств,  включаючи підприємства, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави (це підприємства груп В і Г), крім грошових коштів, передбачаються ще й облігації внутрішніх державних позик. Порядок використання облігацій повинен відповідно до  цієї  програми  встановлюватися  Кабінетом  Міністрів  України (абзац дванадцятий пункту 46 програми).

 

     Водночас програмою   не  встановлюються  критерії  визначення переліків  підприємств,  при  приватизації  яких  засобом  платежу будуть ОВДП, та не передбачено відповідних квот такого продажу.

 

     Слід зазначити,  що  запропонований  продаж  пакетів  акцій з використанням  облігацій  внутрішніх  державних  позик  суперечить статті 21 Закону України про приватизацію державного майна, яка не передбачає ОВДП джерелом коштів для придбання державного майна, що приватизується.  Реалізація  пакетів  акцій  за  ОВДП  надає змогу банкам і нерезидентам,  які на  сьогодні  є  основними  власниками облігацій,  ставати  власниками  об'єктів  приватизації.  Придбані таким  способом  акції  будуть  перепродуватися   для   повернення грошових  вкладень,  бо  облігації  купувалися  з  метою одержання прибутку за короткий термін.

 

     Усе це,  у свою чергу,  не сприятиме  подальшому  ефективному функціонуванню приватизованих підприємств та наповненню Державного бюджету України.

 

     Програмою передбачено також продаж пакетів акцій  підприємств груп   В   і  Г  на  міжнародних  фондових  ринках  відповідно  до законодавства та норм і правил  функціонування  зазначених  ринків (абзац  дев'ятий  пункту  46  програми).  Порядок розміщення таких пакетів встановлюється  Кабінетом  Міністрів  України.  При  цьому критерії    визначення    переліків    підприємств,   які   будуть приватизовуватися в  такий  спосіб,  і  квоти  такого  продажу  не визначаються.

 

     Пунктом 92  програми  уряду надається право визначати способи приватизації  майна   підприємств   в   окремих   галузях,   тобто безпосередньо впливати на цей процес. Таке положення не відповідає вимогам  Закону  України  про  приватизацію  державного  майна.  У статтях  4,  7  і  14 цього закону встановлено,  що саме державною програмою  приватизації  мають  визначатися   відповідні   способи приватизації  для  різних  об'єктів,  причому такі рішення повинні ухвалюватися безпосередньо державними органами приватизації.

 

     Пункти 114  і  115  програми.  Цими  пунктами  передбачається надати  відкритим  акціонерним  товариствам можливість збільшувати свої статутні фонди на величину інвестицій,  внесених інвесторами. Встановлюється порядок придбання додатково випущених акцій.

 

     Законодавство України на сьогодні не передбачає джерел коштів для придбання акцій додаткових емісій і  законодавчо  не  визначає державного органу влади, уповноваженого на ці дії.

 

     Отже, цими   пунктами   передбачаються   механізми  зменшення державної частки у статутних фондах таких  товариств,  що  в  свою чергу  призведе  до  втрати  державою важелів впливу на діяльність підприємств,  які мають  стратегічне  значення  для  економіки  та безпеки держави.

 

     Слід зазначити,   що   порядок  збільшення  статутного  фонду відкритих акціонерних товариств  на  величину  інвестицій  повинен визначатися   базовим   законом   з  питань  діяльності  відкритих акціонерних товариств,  тобто  Законом  України  про  господарські товариства,   і   не   може   бути   предметом  регулювання  цього законопроекту, оскільки такий порядок не є процесом приватизації.

 

     Пунктом 48 законопроекту встановлюється положення, відповідно до якого участь у конкурсі з продажу пакету акцій може брати і при цьому бути  визнаним  переможцем  один  покупець.  Таке  положення суперечить   принципам  приватизації  щодо  застосування  способів приватизації,  які  повинні  передбачати  загальнодоступність   та конкуренцію  покупців  (це  статті  3  і  15  Закону  України  про приватизацію державного майна).

 

     З огляду на викладене і враховуючи,  що на  сьогодні  питання стосовно  Державної  програми  приватизації  врегульовано  Законом України про Державну програму  приватизації  від  12  лютого  1998 року,  Комітет з питань економічної політики,  управління народним господарством,   власності   та   інвестицій   пропонує   внесений Президентом  України  проект  Закону України про Державну програму приватизації відхилити.

 

     Шановні народні депутати! Науковоекспертне управління взагалі вважає  за  можливе  прийняти  закон  у першому читанні,  зробивши відповідні зміни під час підготовки на друге читання.

 

     Які можливі   юридичні   наслідки   прийняття   рішення   про відхилення?   Це   означає,   що   буде  діяти  Державна  програма приватизації на 1998 рік.

 

     На мою особисту думку, якби з програми були виключені пункти, що  стосуються  використання  ОВДП  як  засобу  платежу та питання емісії (це ті, які не є нормою цієї програми, тобто пункт 46 абзац 12,  пункти  114,  115),  то  її  можна  було б прийняти в першому читанні.

 

     На мою  думку,   в   нормальних   умовах   приватизація   має проводитися  в  контексті  вимог промислової політики,  якої в нас нема.

 

     Отже, розпочинаючи   приватизацію   великих    індустріальних об'єктів,  було  б  непогано  спочатку  визначитися з пріоритетами промислового розвитку держави на найближче майбутнє,  а значить, і з місцем України у світовому ринку.

 

     Прийняття відповідних      рішень     потребує     політичної визначеності.  На жаль, у нас такої визначеності сьогодні немає, і цей  рік  буде витрачено на осмислення нових реалій і технологічну підготовку майбутнього процесу.

 

     Шановні народні депутати!  На завершення інформація. Оскільки народні  депутати  дуже  часто  звертаються до мене із запитаннями щодо переліку об'єктів,  які не підлягають приватизації, то я хочу оголосити,  що в четвер, 11 лютого, о 10 годині, в нашому комітеті відбудеться нарада з питання  щодо  переліку  підприємств,  що  не підлягають приватизації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Юрія Івановича будуть? Будь ласка, п'ять хвилин на запитання. Запишіться.

 

     Депутат Дорогунцов вимагає десять хвилин. Давайте підтримаємо Сергія Івановича. Заперечень немає.

 

     Будь ласка,  висвітіть,  хто в нас записався. Десять хвилин - на прохання депутатів.

 

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Марамзін.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая  оппозиция.  Юрий   Иванович! Поясните,  пожалуйста,  вашу  личную  позицию:  почему  вы  сейчас настаиваете  на  принятии  очередной  программы   без   закона   о национализации, без создания государству возможности влиять на эти процессы,  без закона об оценке имущества.  Вы знаете,  что  закон опять   возвращен   Президентом.   Следовательно,  вы  предлагаете парламенту  продолжить  разворовывание,  распродажу,  растягивание обектов    без   элементарной   защиты   интересов   государства, общенациональных интересов.

 

     Поясните, пожалуйста, вашу позицию.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Що стосується закону про націоналізацію,  то я вважаю,  що він не потрібен, оскільки правові механізми дозволяють державі викуповувати акції,  які є сьогодні в продажу на фондовому ринку. І держава має бути точно таким же покупцем, як і всі інші.

 

     Що стосується закону про оцінку майна, то такий документ буде розглянуто на засіданні нашого  комітету  найближчим  часом.  І  в лютому  ми  зможемо  провести  в стінах нашого комітету дискусію з цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марамзін. За ним - депутат Кочерга.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська область).  Фракция коммунистов.  Юрий Иванович!  Я начну с вопроса. Готовит ли ваш профильный комитет проект закона о реприватизации?  Ведь есть предприятия, которые приватизированы, и это создало условия для обогащения  единиц  и  обнищания  основной массы   рабочего   класса.   Вы  посмотрите  на  эти  предприятия. Директорский корпус,  бухгалтеры и  их  приближенные  обнаглели  и обогатились  до  такой  степени,  что  люди  месяцами  и годами не получают заработную плату.  Через посредников все отмывается, а мы в   Верховной   Раде  заслушиваем  по  бюджетным  вопросам  одного Митюкова,  а за то,  куда идет продукция и куда эти деньги уходят, правительство не отвечает.

 

     Так вот, готовится ли такой законопроект?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Подібний   законопроект   є,   і   він   буде розглядатися.  Але умови господарювання сьогодні однаково важкі як для  державних,  так  і  для недержавних підприємств.  І як на мою особисту думку,  то сьогодні значно більше  розкрадання  якраз  на державних підприємствах,  тому що таке підприємство нічиє, воно не має власника.

 

     Дякую.

 

     Ви запитали - я відповів...

 

     ГОЛОВА. Юрію Івановичу!  Просто погане керівництво!  Не треба на державу нарікати. Якщо такі керівники...

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ідеться про конкретних керівників, звичайно.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  міністерства сьогодні не координують роботу підприємств, то й такі результати.

 

     Депутат Кочерга. За ним - депутат Правденко.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 49, Донецька область).  Фракция  коммунистов.  Юрий  Иванович,  я избран  от  угольного  региона,  и в моем округе 13 угольных шахт. Встречаясь с горняцкими коллективами, я постоянно слышу вопрос:" А какова  же  судьба  приватизации?"  Люди  очень  обеспокоены  теми процессами,  которые сейчас происходят. И хотя прямой приватизации еще  не  проводится,  но,  как  говорят,  не мытьем,  так катаньем пытаются приватизировать отдельные обогатительные фабрики и  таким образом поставить шахты на колени.  В частности,  мне рассказывали это горняки шахты имени Стаханова -  самой  крупной  в  Европе.  В тресте   "Красноармейскшахтострой"   47  тысяч  квадратных  метров ведомственного жилья,  и непонятно.  по какой  причине,  на  каком основании  Фонд  госимущества  разрешил  приватизацию  и  передачу торгашеской  организации  одного  из  домов,  автобазы  и   других обектов инфраструктуры угольной промышленности.  Что в программе, о которой вы докладываете,  предусматривается в отношении угольной отрасли?

 

     И второе.   Выступая,   Бондарь  говорил  о  том,  что  будет проводиться приватизация обектов за  ОВГЗ.  Насколько  это  будет законно? Кто является владельцем этих облигаций, учитывая, что они скупались узким кругом лиц?

 

     Ответьте на эти вопросы.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Що  стосується  вугільної  промисловості,   то ніякої активної приватизації там не буде.  Що стосується об'єктів, які не підлягають приватизації,  то вони мають бути включені в цей перелік.  Тому я запрошую вас до співробітництва з нашим комітетом і в четвер запрошую до мене в кабінет на нараду.

 

     Що стосується того,  хто є сьогодні власниками  ОВДП,  то  це переважно наші банки,  які грали на цьому ринку,  плюс нерезиденти України, про що я сьогодні говорив у своєму виступі.

 

     Звичайно, там  є  великі  проблеми,  пов'язані  з  виконанням зобов'язань уряду і України перед ними.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кармазін.  За ним - депутат Моісеєнко.  Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська область).  Фракція "Громада".  Місто-герой Одеса.  Я хотів запитати про те,  як дорозпродали ЧМП, а зараз хочуть видати це  за  банкрутство,  але  узагальнююче  питання  має  мій  колега Єльяшкевич. Прошу передати слово йому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемый Юрий Иванович! Вы сейчас убеждаете нас,  что  после  определенных  доработок этот документ необходимо принять в первом чтении.  Но вы прекрасно понимаете,  что, если мы не отклоним проект, указ Президента вступит в силу. Таким образом, приватизация через ОВГЗ будет осуществлена,  и никто не сможет  ее остановить,  потому что за этим стоят очень большие деньги.  Точно так же обстоят дела и с Черноморским пароходством,  о чем  говорил Юрий  Кармазин:  хотя мы запретили приватизацию,  но через аренду, через   процедуру   банкротства   эта   приватизация    фактически осуществлена.

 

     До каких  пор  все  это  будет  продолжаться?  Почему  мы  не действуем по принципу:  семь раз отмерь,  а один раз отрежь?  Ведь речь  идет о десятках миллиардов долларов!  Поэтому непонятна ваша позиция.  Почему вы,  бывший председатель Фонда  госимущества,  не хотите настоять на отклонении этого проекта?

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Що стосується Чорноморського пароплавства,  то воно ніколи не було в списку тих об'єктів, що приватизуються. Що ж до  оренди,  то  ви  пам'ятаєте і мою особисту позицію,  і позицію Фонду державного майна. Ми неодноразово пропонували Верховній Раді минулого скликання відмінити орендні відносини в такому вигляді, в якому вони існували тоді.

 

     Що стосується указу і юридичних наслідків цього, я вважаю, що якби  зараз було заявлено про те,  що ці пункти відкликаються,  то можна було б прийняти документ у першому читанні. Тоді я згоден із вами.

 

     Завершуючи відповідь   на  ваше  запитання,  я  хочу  ще  раз сказати:  якби була розроблена політика щодо нашої роботи в кожній галузі,  яка б ураховувала майбутнє цієї галузі, нам було б значно легше визначатися зі способами приватизації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Хмельовий.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ   53,   Донецька   область). Председатель  Всеукраинского  союза  за возрождение СССР.  Фракция коммунистов.  Уважаемый Юрий Иванович!  У меня к вам такой вопрос. Вы  сказали,  что если мы сейчас не примем Закон о Государственной программе   приватизации,   то   будет   действовать    Закон    о Государственной программе приватизации на 1998 год.  Не кажется ли вам,  что будет правильнее,  если мы просто примем закон об отмене того закона,  учитывая в первую очередь интересы наших трудящихся, которые повсеместно выступают против приватизации?

 

     И второй  вопрос  -  чисто  по  содержанию  документа.   Вот, например, в пункте 15 (раздел 2) сказано, что предприватизационная подготовка  предприятий  может  включать  (я   подчеркиваю   слово "может")  инвентаризацию  обектов  социально-культурной и бытовой сферы.  А как вообще  можно  ставить  вопрос  о  приватизации  без инвентаризации?  Вот  здесь  депутат  Верховного  Совета  прошлого созыва Моцпан в течение четырех лет требовал  перед  приватизацией провести   инвентаризацию  всего  имущества.  И  вдруг  такая  вот сносочка. Обясните мне это, пожалуйста.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Я не підтримую вашу пропозицію щодо  прийняття закону  про  відміну  програми приватизації на 1998 рік,  оскільки парламент  минулого  скликання  її  вже  прийняв.  Я  вважаю,   що особливих   зауважень   до   технології   приватизації,  яка  була запропонована минулим складом парламенту, немає.

 

     Що стосується пункту 15, то я з вами погоджуюся: слово "може" треба вилучити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хмельовий.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Юрий Иванович!  Как и Александр Николаевич Ткаченко, хочу не согласиться с тем, что государственная форма собственности менее   эффективна   и   что   на   государственных   предприятиях разворовывается  больше.  Приведу  как  пример  Славянский содовый завод,  который с 1995 года находится в стадии корпоратизации. Его трудовой  коллектив  обращается в Минпромполитики,  а там говорят: "Вы уже не наши,  вы - Фонда госимущества". А в Фонде госимущества говорят: "Вы еще в стадии корпоратизации".

 

     Сколько предприятие может находиться в стадии корпоратизации? Скоро отметят трехлетний  юбилей  с  тех  пор,  как  работники  не получают заработной платы,  а предприятие стоит. Сколько это может продолжаться?  По-моему,  согласно  действующим  нормам  не  более одного  года.  Кто  сегодня может спросить с руководства завода за все,  что там происходит? Может ли трудовой коллектив обратиться в суд с иском к Фонду государственного имущества?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановний колего, я цілком з вами погоджуюся: не може бути такої невизначеності.  І  знаю  чудово,  що  це  питання розглядається,   по-моєму,  вже  три  чи  чотири  роки.  Це  не  є нормальним.

 

     Я пропоную нашому комітету разом із Фондом  державного  майна попрацювати,  щоб вирішити,  нарешті,  це питання і не доводити до порушення судових справ.  Я думаю,  що ми з керівництвом  фонду  в змозі вирішити це питання оперативно.

 

     Але, на   жаль,  узагалі  немає  такої  норми,  скільки  часу відводиться на приватизацію об'єкта.  Можливо,  при  доопрацюванні проекту  до  другого  читання  треба  було  б це зробити,  з цим я погоджуюсь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, Юрію Івановичу, спасибі.

 

     Шановні колеги! Будемо обговорювати? До перерви, так?

 

     Висвітіть, хто в нас записався на обговорення даного питання.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Зубов. Будь ласка.

 

     Працюємо до перерви і приймаємо рішення.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение   СССР.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Уважаемые товарищи!  Уважаемые коллеги!  Я  полностью  поддерживаю предложение  комитета  о том,  что этот документ принимать нельзя. Удивляет, конечно, что выступивший представитель комитета так и не акцентировал  на  этом  внимание  и  перешел  к  тому,  что данный законопроект можно было бы принять в первом чтении.

 

     Я уже приводил тут конкретные  примеры  по  содержанию  этого документа,  говорящие  о  том,  что  все  сделано для того,  чтобы завуалировать возможность разворовывания нашего имущества.

 

     Я уже говорил  о  том,  что  предприватизационная  подготовка предусматривает    возможность    не    проводить   инвентаризацию предприятий.  "Оцінка   вартості   майна   об'єктів   приватизації здійснюється  відповідно до методики,  що затверджується Кабінетом Міністрів України". Вроде бы хороший пункт, но ведь мы не доверяем Кабинету  Министров - в этом вся проблема.  Мы прекрасно понимаем, что эта методика будет подготовлена таким образом, что можно будет продать все,  а потом построить домики, фотографии которых недавно публиковала наша газета "Голос України". Тут вчера Стоян выступал, рассказывал,  что он не знает,  какой у него дом,  и что Моисеенко неправильно что-то говорил в его адрес.  Но, к сожалению, он так и не ответил, как он все-таки его строил и на какие средства. А ведь трудящиеся  интересуются.  Не  ответили  и  другие  владельцы  так называемых "золотых ворот", расположенных под Киевом.

 

     И вот   здесь  я  бы  поддержал  тех,  кто  ставит  вопрос  о реприватизации.  Не лучше ли нам  сделать  так:  сначала  провести инвентаризацию  всех  вот  этих  домов по Украине (а такого пункта почему-то в программе нет), ну хотя бы тех, которые площадью свыше 200 квадратных метров и построены после 1 января 1992 года,  когда уже  Коммунистическая  партия  Украины  не  могла   контролировать процесс воровства на территории Украины и строительство дворцов?

 

     Хочу сразу  сказать  о  том,  что у нас такие дворцы стоят не только в Киеве,  - это  не  только  "золотые  ворота",  но  и  так называемая  улица  Демьяна Бедного в центре города Донецка,  и так далее.

 

     Есть предложение сначала ввести в программу вот такой  пункт: "провести  инвентаризацию  этого  имущества  в соответствии с теми доходами,  которыми  обладают  его  хозяева",  на  чем  безуспешно настаивает  газета,  а  после  этого решать все остальные вопросы, связанные с приватизацией.

 

     Хочу еще раз обратить ваше  внимание,  что  я  ни  при  каких условиях  не  буду поддерживать этот документ.  И мы будем ставить вопрос о том,  чтобы отменить и предыдущий закон о приватизации, а также поднимем вопрос о национализации.

 

     Успех этого  будет  зависеть  от  того,  кого  мы  изберем на выборах 31 октября Президентом Украины. Я еще раз говорю, что если мы изберем коммуниста, то вопросы будут решены в пользу народа.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Зубов.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые  народные  депутаты!  Внимательно  выслушав выступления  Александра  Николаевича  Бондаря и пана Еханурова,  я хотел бы спросить:  все-таки когда  и  они,  и  наш  Президент,  и правительство скажут в конце концов народу правду?

 

     А правда,  на мой взгляд,  состоит в том,  что приватизация в том виде, в котором она осуществляется в нашей стране, есть не что иное,  как  невиданное по своей форме и циничное по своей сущности преступление против народа Украины.

 

     Восемь лет  в  нашей  стране  осуществляются  так  называемые экономические  реформы.  Из  года  в  год мы вместо экономического подема получаем прямо противоположный результат и при этом наивно удивляемся:  вроде бы и законы принимаем рыночные, а экономический кризис усугубляется; чуть ли не ежегодно меняем премьер-министров, а  страна  все ближе и ближе к национальной катастрофе.  Думается, что ответ на вопрос,  как решить эту проблему,  достаточно прост и ясен  не  только рядовому гражданину Украины,  но и Президенту,  и высшим должностным лицам в государстве.

 

     Я хочу  со  всей   ответственностью   заявить,   что   других результатов  таких экономических преобразований быть не могло и не может,  потому что  в  основу  экономических  реформ  положены  не достижения   экономического   процветания   Украины,  не  интересы подавляющего   большинства   народа   Украины,    повышения    его благосостояния,  а  интересы  нового общественного класса - класса собственников.  А  для  того  чтобы   сформировать   этот   класс, необходимо создать такие абсурдные по своей сущности экономические условия хозяйствования, в которых ни одно промышленное предприятие не  могло  бы  выжить,  чтобы  эти  предприятия легко падали,  а в результате эти с трудом созданные народом предприятия за  бесценок мог бы купить фиктивный так называемый новый собственник.

 

     Именно этим мы можем обяснить,  почему в условиях переходной экономики  так  активно   приватизируется   топливноэнергетический комплекс. Неужели было трудно предвидеть, к чему это приведет?

 

     Именно эта   философия   преобразований   обясняет,   почему ликвидирована монополия государства  на  производство  и  торговлю ликеро-водочными  и  табачными  изделиями.  Именно эта философия и является причиной всех потерь и трагедий,  которые переживает  наш народ.

 

     Я хочу  сказать,  что  если бы мы использовали опыт Китайской Народной Республики,  Вьетнама и пошли по пути создания  смешанной экономики,  где  бы  свободно  конкурировали и государственный,  и частный  секторы,  где  приватизировались  бы  лишь  неэффективные предприятия,  мы  смогли бы избежать огромных потрясений,  которые сегодня переживаем.

 

     Поэтому фракция избирательного блока социалистов и селян ни в коем  случае  не  поддерживает ни саму философию приватизации,  ни программу, ни указ Президента.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Тільки треба  згадати,  що  Китай  спочатку навчався в нас. Безперечно, вчитися один в одного не пізно.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  роботу  сесії.  Запросіть  депутатів  до залу.

 

     Шановні колеги!  Скільки ми ще часу відведемо на обговорення? У нас ще є сім народних депутатів,  які записалися на обговорення. Давайте дамо можливість виступити всім сімом.  Чи не потрібно? Від п'яти фракцій. 15 хвилин надаємо, і на цьому все.

 

     Депутат Матвєєв від Комуністичної фракції. Будь ласка. За ним буде виступати депутат Губський від СДПУ(о).

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Мое выступление с трибуны Верховного Совета обращено не столько к депутатам (потому что  все депутаты  прекрасно понимают,  для чего эта программа приватизации представлена,  почему нас насилуют),  сколько к тем людям, которые думают,   что  приватизация  как-то  поправит  экономику  Украины, поправит бюджет,  и я хотел бы их просто предостеречь от этих всех иллюзий.

 

     Во-первых, указ  Президента должен быть отклонен,  потому что он неконституционен.  В соответствии с  "Переходными  положениями" Президент имеет право издавать указы по экономическим вопросам, не урегулированным законами,  с одновременным внесением  в  Верховную Раду соответствующего законопроекта.  То,  что предложил Президент своим указом -  программу  приватизации  на  1999  год,  -  это  в какой-то мере урегулировано.  Если не будет программы приватизации на 1999 год, будет действовать программа приватизации на 1998 год. Но  нас  почему-то  насилуют.  Почему  нас  насилуют?  Потому  что программа приватизации  на  1999  год  существенно  отличается  от программы  приватизации  на  1998  год  уже  хотя бы тем,  что там вводится  понятие  суррогата  денег,   то   есть   государственной облигации.  Но  это не даст никаких поступлений в бюджет,  но зато спасет некоторые моменты.

 

     Какие же моменты? У нас произошла подмена самой сути закона о приватизации.  В  принятом депутатами двенадцатого созыва законе о приватизации разгосударствление предусматривалось с  целью  поиска более   эффективного   управления.   Этого   не  произошло.  Поиск эффективного управления или  эффективного  собственника  подменили понятием стратегического инвестора.

 

     Какого же  стратегического  инвестора  мы  имеем  сегодня?  Я приведу всего  лишь  два  примера.  Все  депутаты  читали  справку Временной  комиссии  по  расследованию  обстоятельств приватизации Николаевского   цементного   завода    во    Львовской    области. Стратегический  инвестор  - иностранная фирма не собирается ничего туда вкладывать, а в первую очередь закрывает две печи - седьмую и восьмую.  Этот  инвестор как раз работает на то,  чтобы остановить производство и развитие экономики Украины.

 

     Другой пример.   В   Николаевской   области    приватизирован Засельский  сахарный  завод  -  крупнейший  сахарный  завод на юге Украины - за 3,5 миллиона гривень.  Все эти деньги  направлены  на покрытие   задолженности   перед  банком,  то  есть  на  погашение кредитов.  Задолженность  перед  местным  бюджетом  -  4  миллиона гривень  - так и осталась непогашенной и теперь не будет погашена, потому что разрабатывается  проект  Закона  о  списании  бюджетных долгов,  в том числе долгов, возникших перед сахарными заводами... Я еще просил бы буквально полминуты...

 

     Программа приватизации  не  может  быть  принята,  и  фракция коммунистов не будет за нее голосовать,  потому что она направлена против экономики Украины,  не дает ничего для бюджета, для решения тех   социальных  вопросов,  которые  мы  наметили  и  за  которые коммунисты  голосовали  при  обсуждении  бюджета  на   1999   год. Единственное,   на   что  работает  приватизация,  -  на  спасение отдельных банков и банковской  системы,  на  возможность  передачи наших основных фондов за суррогат денег иностранному инвестору или иностранному владельцу.  Я считаю,  что на  это  украинский  народ согласиться не может.

 

     Еще я  хотел  бы  обратить  внимание  вот на какой вопрос.  К сожалению,  у нас приватизация по программе или  приватизация  вне программы привела к тому, что информационное пространство попало в частные  руки.  Сегодня  фактически   приватизированы   и   попали непонятно  в чьи руки контрольные пакеты акций телеканалов "Интер" и "1+1". Поэтому я просил бы Верховный Совет назначить специальную временную  комиссию  по  расследованию  обстоятельств перепродажи, продажи или передачи контрольного пакета акций и тем  самым  сдачи информационного пространства в частные руки.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Слово  надається  депутату  Губському  від Соціал-демократичної партії (об'єднаної). За ним - депутат Черняк.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Сьогодні ні в кого не виникає сумніву в тому,  що приватизаія - це один  із  найефективніших важелів структурної перебудови економіки держави.  Це зумовлює й особливі вимоги, що ми повинні висунути до проекту Закону про Державну програму приватизації на 1999 рік.

 

     Взагалі, аналізуючи  процес  приватизації,  що відбувається в Україні протягом останніх років,  я дійшов висновку, що в багатьох випадках   приватизація   розглядалася   не  як  засіб  досягнення позитивних зрушень  в  економіці  в  напрямі  її  стабілізації  та розвитку, а виключно як самоціль. Головною її метою була кількість приватизованих підприємств,  а не реальне  наповнення  бюджету  та соціально-економічні  наслідки  цієї  приватизації.  А це здається мені неприпустимим.

 

     Які завдання ми повинні ставити перед приватизацією сьогодні? По-перше,  безумовно, захист інтересів держави. Усім зрозуміло, що приватизація стратегічно важливих,  здатних забезпечити економічну безпеку держави підприємств має перебувати під особливим контролем Верховної Ради  України.  З  огляду  на  це  ми  вважаємо,  що  до приватизації  тих  підприємств,  які  є  базовими  для  формування бюджету України,  треба підходити зважено та  на  багатоваріантній основі.  Ми  вже бачили,  що невиважена політика щодо приватизації Лисичанського нафтопереробного заводу призвела сьогодні  до  майже повної  зупинки  підприємства.  Але  в  цей  же час є необхідність прискорити роздержавлення  великої  кількості  малих  та  середніх підприємств.

 

     По-друге (і це не менш важливо), приватизація повинна сприяти реальному   наповненню   бюджету   в   обсязі,   необхідному   для забезпечення життєдіяльності держави, можливості виплачувати людям заробітну плату,  стипендії та пенсії.  Але при цьому зауважу,  що соціальні  виплати не можуть бути основним завданням приватизації. Порівняймо:  доходи тільки  від  надання  ліцензій  на  здійснення підприємницької  та  професійної  діяльності  становлять майже 600 мільйонів гривень,  а від приватизації державного майна - лише 675 мільйонів. Як кажуть, коментарі тут зайві.

 

     І по-третє,  приватизація  має,  з  одного боку,  не зачіпати реально працюючі державні підприємства,  а  з  другого,  -  надати реальну можливість залучення інвесторів,  при чому не портфельних, а стратегічних.  Тому  що  годі  вже  розширяти  сферу  спекуляції цінними  паперами.  Нам  потрібні такі інвестори,  які можуть дати новітні технології,  організувати конкурентоспроможне виробництво, виплачувати  заробітну  плату  та  підвищувати прибутки державного бюджету.

 

     Треба повернутися  і  до  нормативів  розподілу  коштів   від приватизації  за напрямами їх використання.  Чи не занадто мало 10 відсотків вартості підприємств,  що приватизуються,  на поповнення обігових коштів в умовах сучасної економічної та фінансової кризи?

 

     І останнє.  У  проекті,  на  нашу  думку,  треба  передбачити продовження дії приватизаційних інвестиційних  сертифікатів  до  1 травня  1999 року відповідно до закону,  проголосованого Верховною Радою України.

 

     І нарешті,  фракція   Соціал-демократичної   партії   України (об'єднаної)  вважає,  що  цей  законопроект  можна  підтримати  в цілому, але з урахуванням викладених зауважень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк від Народного руху. За ним - виступить депутат Безсмертний.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні  депутати!  Я  закликаю  вас бути послідовними!  Закон про мораторій на приватизацію був відхилений  Верховною  Радою.  Отже, процес   приватизації  не  зупинено,  він  триває.  Це  зобов'язує Верховну Раду прийняти Закон про Державну  програму  приватизації. Це є логічним кроком у тій ситуації, яка реально існує. Я закликаю вас  бути  реалістами!   Чому   ми   повинні   прийняти   програму приватизації? По-перше, цим ми виконаємо свою законодавчу функцію. До  прийняття  програми  приватизації  нас  зобов'язує  Закон  про приватизацію майна державних підприємств.

 

     По-друге, прийняття    програми    приватизації    означатиме виконання Верховною Радою контрольної функції,  а це одна з  наших найважливіших функцій.

 

     По-третє, прийняття програми приватизації сприятиме зростанню надходжень до бюджету.

 

     Зупинити процес  приватизації  не   дано   нікому,   бо   він зумовлений  об'єктивно.  І  я  закликаю вас врахувати цю історичну обставину: процес приватизації об'єктивно зумовлений, тому його не дано зупинити нікому.  Якщо навіть Президентом України буде обрано Симоненка чи Вітренко, процес приватизації триватиме.

 

     Тому треба ставити питання про те,  яким повинен бути  процес приватизації,  а  не  про  те,  щоб його зупинити.  І тут я з вами готовий разом іти й  разом  боротися.  І  фракція  Народного  руху України  готова  бути разом із фракціями комуністів і соціалістів, якщо ми будемо боротися за  те,  щоб  цей  процес  був  адекватним ситуації,  щоб  він  сприяв  створенню  ефективного власника,  щоб приватизація  була  народною  і  вела  до  економічного  зростання добробуту нашого населення.

 

     Отже, не  треба  лягати  під  колеса  поїзда  історії,  треба будувати для нього колію,  і в цьому місія Верховної Ради,  щоб ми вибудували колію для такого процесу приватизації, яким він повинен бути:  щоб  це  була  не  кримінальна  приватизація,  не  мафіозна приватизація. Ось тоді ми виконаємо свою місію.

 

     Якщо ми  не  приймемо  програму  приватизації,  то буде діяти колишня. А вона є гіршою. То для чого так робити? Краще, щоб діяла краща програма. Все одно вона буде діяти.

 

     Ті фракції,  які  голосуватимуть проти програми приватизації, фактично відмовляються від своєї контрольної функції.  І  я  хочу, щоб  ви  усвідомили  цю  обставину  і  щоб  наші  виборці також із розумінням поставилися до цього.

 

     Виходячи із сказаного фракція  Народного  руху  України  буде підтримувати  цю  програму.  Хоч  і в нас є серйозні зауваження (у мене просто немає часу їх викласти), але ми вважаємо, що в першому читанні цю програму треба прийняти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Безсмертний.  За  ним  виступатиме  депутат Вітренко.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Дозвольте я виголошу останню позицію  Президента  щодо  документа,  який  ми зараз розглядаємо.

 

     Президент, розуміючи    необхідність    прийняття   Державної програми приватизації на 1999 рік,  погоджується  із  пропозиціями народних депутатів про вилучення із даного указу ще до вступу його в дію положень, які містять механізм приватизації за ОВДП, а також положення,  які  зобов'язують  здійснити вторинну емісію,  а також доповнити текст цього указу положеннями,  які  були  проголосовані вчора,   щодо  продовження  терміну  використання  приватизаційних сертифікатів.  І просить вас прийняти проект Закону  про  Державну програму приватизації на 1999 рік у першому читанні.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко, прогресивні соціалісти. Після неї - депутат Ємець, НДП.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины, социалистическая оппозиция.

 

     Итак, уважаемые    коллеги,   давайте   сначала   восстановим историческую  правду.  В  1992   году,   когда   Верховный   Совет двенадцатого  созыва  взял  курс  на  капитализацию  страны,  были проголосованы законы о собственности и о приватизации.  Подчеркну, что эти законы в зале набрали большинство голосов при голосовании, а по ключевым моментам - конституционное большинство,  потому  что эти  законы выражали интересы партийно-хозяйственной номенклатуры, которая составляла  абсолютное  большинство  депутатов  Верховного Совета двенадцатого созыва.  387 коммунистов было в зале. Это были номинальные коммунисты  -  руководители  предприятий,  колхозов  и высшая партийная номенклатура.

 

     Приватизация им  нужна  была для того,  чтобы материализовать свое телефонное право.  Они хотели стать  полными  собственниками, иметь   все  права  собственника  -  пользование,  распоряжение  и владение собственностью. Вот для чего все это было сделано.

 

     Весь мираж,  что  вся  страна   станет   собственником,   уже развеялся.   Потому   что  сегодня  не  только  те,  кто  является акционерами,  на самом деле не являются собственниками,  но  масса людей просто выброшена за ворота предприятий. Они не имеют никаких дивидендов,  никакой надежды вложить свои ваучеры.  И госбюджет ни разу не получил запланированных средств. Ни разу!

 

     И если   бы   пан  Черняк  был  не  просто  заанганжированным политиком,  а профессионалом-экономистом,  он бы сказал,  что коль принимается   решение   неправильное,   не   дающее  экономической эффективности и не  пополняющее  бюджет,  то  нормальные  политики исправляют свои ошибки.  Да,  думали, что будет лучше в стране, но стало хуже.

 

     Следовательно, сегодня нужно не продолжать  приватизацию,  не топить  страну  дальше,  мол,  начали  тонуть,  так давайте топить дальше.  Не  нужно  этого  делать.  Хватит.  Историческую   оценку номенклатуре   дала   уже  вся  страна.  Наоборот,  сегодня  нужно исправлять  ошибки  той  партноменклатуры,   которую   вы   всегда старательно обслуживали.

 

     Нельзя голосовать    за    эту    Государственную   программу приватизации,  ни в коем случае нельзя допускать  приватизацию  за ОВГЗ. За это и Тигипко еще будет отвечать на суде, как и Пинзеник, Терехин,  Шпек,  Осыка,  и  все  прочие.  Потому  что  это   самая откровенная идеология МВФ,  делающая все для того, чтобы разрушить нашу страну и задешево скупить криминальным капиталом.

 

     Сегодня Верховный   Совет   должен   не   просто    отклонить Государственную   программу   приватизации   на  1999  год.  Нужно разобраться с Государственной программой приватизации на 1998 год, потому  что  она  продолжает-таки  действовать.  Нужно как минимум внести  изменения  в  нее.  Но   лучше   обявить   мораторий   на приватизацию,    принять   закон   о   национализации   и   начать восстанавливать народное хозяйство. А не топить его дальше.

 

     Я призываю   всех   депутатов   отклонить   законопроект    о Государственной  программе  приватизации на 1999 год.  Это позиция фракции ПСПУ.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Ємець  від   фракції   Народно-демократичної партії. За ним - депутат Кармазін від "Громади".

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний      виборчий      округ,      НДП).     Фракція Народнодемократичної партії.

 

     Я вдячний Наталії Вітренко за  історичну  довідку,  яку  вона зробила.   Вона  мені  дещо  допомогла  відповісти  на  "пламенное выступление" колеги Моісеєнка,  який забув, хто протяг цей закон - так звана група "239" у 1992 році.

 

     Я її не очолював,  ви це самі знаєте, хоча я міг би й назвати хто.

 

     Тепер стосовно суті  і  моєї  позиції  на  той  час  з  цього питання. Ви можете прочитати і мої виступи, і ряд інтерв'ю, в яких я говорив, що приватизація за приватизаційні сертифікати і ваучери

-  це  самообман,  це  обман усього населення.  І,  на жаль,  тоді парламент на це пішов.

 

     Я тільки за грошову  приватизацію  -  за  реальні,  конкретні гроші,  які  будуть  вкладені  в  підприємство,  коли  з'являється реальний власник.  Бути власником - це не таке вже й велике благо, і  небагато  хто  може  їм  бути  і  хоче  цим  займатися.  І  так побудований  весь  світ.  Ми  не  є  в  цьому  винятком.  Є  сфери економіки,   де  краще  працює  колективна  власність,  насамперед кооперативи, а є сфери, де краще працює акціонерна власність тощо. Є різні варіанти, і не можна якось одним обмежуватися.

 

     Тепер щодо  нашої  позиції з конкретного законопроекту,  який внесений.  Ми вважаємо,  що він  містить  багато  недоліків,  його потрібно  доопрацьовувати.  На  вчора  ми  мали чітку позицію -про відхилення цього законопроекту.

 

     Президент пішов  назустріч,   і   сьогодні   були   оголошені пропозиції  Президента,  з  яких  видно,  що  він  прислухався  до зауважень.  Найбільшу загрозу,  на наш погляд, таїло в собі право, яке  було закладено в програмі приватизації,  - використовувати як платіжні засоби ОВДП. Це дуже небезпечно передусім тому, що значна частина ОВДП,  за різними оцінками понад 50 відсотків, перебуває в руках нерезидентів.  Тому фактично ми  передавали  нашу  власність нерезидентам не за кошти,  а за ОВДП.  І дуже добре,  що Президент зрозумів. Сподіваюся, він покарає тих, хто підсунув йому на підпис цю  позицію.  Як  мені  відомо,  коли  документ  виходив  із Фонду держмайна,  цієї позиції в ньому не було,  вона з'явилася пізніше. Гадаю,  буде  проведено  службове  розслідування,  і  той,  хто це зробив, буде відповідно покараний.

 

     Після того як Президент погодився зняти ці  позиції,  фракція Народно-демократичної  партії голосуватиме не за відхилення,  а за прийняття  законопроекту  в   першому   читанні.   Ми   закликаємо підтримати нас всі неліві фракції в парламенті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін від "Громади".

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Фракція "Громада". Шановні народні депутати! На відміну від попереднього виступаючого,  я не  закликатиму  вже  до схвалення антизаконного,  антиконституційного указу Президента.  Я можу назвати цей указ Президента не інакше  як  новорічне  вітання Президента українському народу, бо він виданий 30 грудня. Ви маєте довідку про погодження проекту  Державної  програми  приватизації. Він  розглянутий і схвалений віце-прем'єр-міністром.  Наголошую на тому, що указ неконституційний, бо згідно зі статтею 85, пункт 36, Конституції   "затвердження   переліку  об'єктів  права  державної власності,  що не  підлягають  приватизації;  визначення  правових засад..."   належить   до   компетенції  Верховної  Ради  України. Президент же може видавати укази тільки з економічних  питань,  не врегульованих   законами.   Звісно,  проект  Закону  про  Державну програму приватизації на 1999 рік не є таким питанням.

 

     Узагалі дія указів Президента закінчиться 28 червня згідно з Конституцією,  тому й ставитися до них потрібно відповідно.

 

     Я звертаюся до прагматичної  частини  залу  -  правої,  де  є нормальні,  розумні люди.  Схаменіться, пам'ятайте, що з 28 червня жоден указ Президента з так званих економічних питань  не  повинен виконуватися.  Перестаньте  зважати  на оці скороспілі укази,  які ліплять  люди,  віце-прем'єр-міністри,  яким  чомусь  за  кордоном вручають  ордени  "Почесного  легіону"  і пожиттєве дворянство їм, їхнім дітям і онукам. Та це ж анекдот! Де, хто розбере, яким чином таке  відбувається?  Я  кажу  про нинішнього віце-прем'єр-міністра України.  Тільки з одного  питання  -  по  "Миколаївцементу"  було підписано  21  доручення  на  користь французької фірми.  Звісно - потім орден.  А що ж тоді Президентові за це? Пожиттєве баронство? (Оплески).

 

     Дякую за оплески.

 

     Тому, шановні народні депутати,  я недаремно ставив запитання про приватизацію  Чорноморського  морського  пароплавства.  Ніякої приватизації не було. Сюди включено, що немає приватизації. А Фонд держмайна України спільно з Міністерством  транспорту  (це  ще  до Бондаря  було)  дали  згоду  на передачу 102 суден зі зняттям їх з балансу ЧМП.  Як базову  було  обрано  компанію  "Оушен  інвестмен інтернешнл  ін  компані",  яка  була  утворена  за  законодавством Ліберії і майно якої нібито на  100  відсотків  належало  компанії "Оушен  холдинг інтернешнл ін компані",  яка в свою чергу належала нібито ДСК ЧМП.  На  більшість  суден  було  оформлено  продаж  із заповненням    комплекту    документів:   купча,   контракт,   акт прийому-передачі.

 

     До цього часу ніхто відповідальності не поніс.  До цього часу в  оточенні  Президента  перебувають  люди,  які сприяли тому,  що відбувається.  До цього часу люди,  які  чесно  заявляють  про  ці проблеми, переслідуються.

 

     Сьогодні стоїть   питання   про   банкрутство  Чорноморського морського пароплавства і визнання його  боржником  для  того,  щоб викреслити  з  програми  приватизації за допомогою суду те,  що не приватизується ЧПМ, продати вже і нерухоме майно.

 

     Тому фракція "Громада" закликає відхилити  зазначений  проект закону  як антиконституційний,  як такий,  що суперечить інтересам українського народу.

 

     Дякую за у вагу.

 

     ГОЛОВА. На завершення чотири депутати просять по хвилині  для репліки.  Депутат  Тищенко,  будь ласка.  За ним - депутат Мовчан. Одна хвилина.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Город Харьков,  фракция  коммунистов.  Я  хотел  бы обяснить  нашим  избирателям  по поводу того,  что здесь произнес депутат Черняк. Он готов навязать себя нам в попутчики.

 

     Я должен сказать,  что весь украинский народ уже  понял,  что приватизация  в  Украине  привела только к гибельным последствиям. Она  привела  к  развитию  таких  хватательных  рефлексов,   такой алчности  отдельной части населения,  которая готова сегодня из-за этого уничтожить другую часть населения.  Поэтому ни в коем случае мы не пойдем по этому пути. И если Президент будет избран от нашей партии,  то мы не возьмем в попутчики Черняка,  а укажем  ему  его место на обочине истории. "Гуд бай", гражданин Черняк.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан, за ним - депутат Моісеєнко.

 

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний пане Голово!  Шановні колеги! Я звертаюся до вас з таким проханням, щоб ми  сьогодні в поле зору включили один дуже суттєвий момент,  який чомусь опинився поза  розглядом.  Це  минулорічний  липневий  указ Президента,   який   надає  право  передачі  управління  державної власності Кабінету Міністрів замість Фонду держмайна.

 

     Ви розумієте, що в черговий раз Президента підставили, про що говорив  і депутат Ємець.  Кабмін же в свою чергу право управління держпакетом акцій підприємств передає міністерствам і  відомствам. А  в  останніх  є  право  відповідно  до  указу  поділитися ними з фізичними і юридичними особами.  Чи не є це  реприватизацією,  яка мала  місце  в  Росії  за  часів Чубайса?  І чи не робить це наших чиновників всесильними?

 

     Вважаю, потрібно  в  нашій  постанові  відбити  це  положення неодмінно,    бо    робиться    чергова   спроба   пограбувати   і перерозподілити.  Я вже не кажу про те,  що в минулорічному  указі Президента  про  оренду  знову ж говорилося про те,  що власність, розпорядження    і    право    оренди     передаються     місцевим держадміністраціям.  Це  теж  порушення законів.  Тому це має бути враховано сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Моісеєнко, за ним - депутат Черняк.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение СССР,  фракция Коммунистической партии Украины. Я взял слово для реплики для того,  чтобы ответить господину Емцу,  ибо у него  короткая  память.  Если  он  не знает моей биографии,  я ему расскажу,  что  Моисеенко  и   в   1990   году   выступал   против приватизации.  А те 239 господ, о которых он вспомнил, практически все сейчас находятся в других партиях,  а не  в  Коммунистической. Они  составляют  сегодня  основу таких партий,  как та же НДП и ей подобные, которую сегодня представляет коммунист в прошлом Емец.

 

     Я хочу обратить внимание на то,  что проводили эту  программу такие  лжекоммунисты,  как  Кравчук,  Плющ и им подобная компания. Поэтому не надо обединять тех,  кто сегодня  в  партии,  с  теми, которые   продали  партийные  билеты  за  понюшку  табака  в  виде государственной собственности,  в том числе  и  с  вами,  господин Емец.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Шановні депутати, я з повагою ставлюсь до протилежної  точки  зору,  до  протилежної думки і протилежної позиції. Я намагаюсь переконувати, не вдаючись до образ.  Вважаю  вкрай  негативною  тенденцію,  яка  все  більше починає  домінувати в нашому сесійному залі,  коли брак аргументів компенсують образами.  Я  категорично  проти  цього!  Я  підтримую Голову Верховної Ради, який завжди проти цього заперечує.

 

     Стосовно конкретних образ на мою адресу.  Щодо попутника. Я є принциповим  противником  кримінальної  приватизації  і  я  завжди виступав  проти  цього.  Ще  тоді,  коли  Вітренко ходила під стіл пішки,  я вже виступав проти цього,  ще її як політичного діяча не було  навіть  в  уяві ні в кого з виборців.  Ви можете підняти мої публікації 1990,  1991 років і  пересвідчитися,  що  я  послідовно обстоював  цю  позицію  і  продовжую  її  обстоювати.  Але я добре розумію,  що є  історична  необхідність  приватизації  конкурсної, прозорої, біржової. І я обстоюю цю позицію.

 

     І стосовно того, нібито я є прислужником. Я ніколи не був, не є і не буду прислужником ніяких політичних сил.  Я дію  відповідно до  своїх  переконань.  І  гадаю,  Наталія  Михайлівна мала б бути коректнішою, тому що чимдалі, вона фактично очолює, я б сказав, не Прогресивну, а агресивну соціалістичну партію...

 

     ГОЛОВА. Все, спасибі, вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги,  у  вас на руках є два проекти закону:  один, внесений Президентом, другий - народними депутатами від Комітету з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій.

 

     Я ставлю на голосування проект Закону  України  про  Державну програму  приватизації  в  першому  читанні,  внесений Президентом України.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 100.

 

     Я ставлю на голосування проект постанови, внесений депутатами

-  членами  Комітету  з  питань  економічної політики,  управління народним господарством,  власності та інвестицій,  про  відхилення внесеного  на  розгляд  Верховної Ради України Президентом України проекту Закону України про Державну програму приватизації.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 189.

 

     Також не приймається.  Одну хвилинку. Будь ласка, запишіться, п'ять хвилин на обмін думками.

 

     Висвітіть, будь   ласка,   прізвища  депутатів.  Будь  ласка, депутат Гошовська. За нею - депутат Синенко.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 178, Харківська   область).   Прошу   передати   слово   депутату Терьохіну.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,   м.Київ).   Шановні  народні  депутати!  Якщо  ми  зараз  не проголосуємо ні за що, указ набере чинності з тими вадами, про які сказав  доповідач від комітету,  - використання ОВДП як платежу за приватизацію, незрозумілий порядок управління паями. Тому в мене є така  пропозиція.  По-перше,  це  формальне  відхилення  указу.  А по-друге,  давайте приймемо в першому читанні проект закону,  який буде нашим законом,  комітету,  який грунтуватиметься на тому,  що подав Президент, з вилученням тих речей, про які говорив Єхануров,

-  про  використання  ОВДП в якості платежу за приватизоване майно тощо.  Після цього ми залом приведемо цю програму приватизації  до розуму.  І кожна фракція,  включаючи комуністичну і "Громаду", які виступали проти,  може подати свої  зауваження.  Тим  паче  що  їх представництво   в   Комітеті  з  питань  економічної  політики  є поважним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Синенко, за нею - депутат Заєць.

 

     СИНЕНКО С.І.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Фракція   комуністів України.  Комуністична  партія України,  йдучи на вибори,  у своїй програмі  заклала  як  одне  із  основних   принципових   положень категоричне   заперечення   приватизації   державного  майна,  яке створене протягом десятиліть усім  радянським  народом,  не  одним поколінням наших людей.

 

     Тому фракція   комуністів   категорично   заявляє   про  свою принципову  позицію  -  ми  проти  прийняття  проекту  Закону  про Державну програму приватизації! Всім відомо, що жодне підприємство не  було  приватизоване  із  додержанням  чинного   законодавства. Прикладів  цього  можна  навести  безліч.  Зокрема,  з  тих,  що я конкретно знаю,  - "Полтаваобленерго",  одна з  енергопостачальних компаній  нашої  держави,  "Миколаївцемент".  Я  вношу  пропозицію поіменно   проголосувати   про   неприйняття   законопроекту   про приватизацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Заєць Іван Олександрович.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати, я ще раз переконався,  що ви,  товариші ліві,  так і не вчитеся  у життя.  Зупиняти  приватизацію  -  це  все одно,  що зупиняти схід сонця.  Олександр Мороз і Олександр Ткаченко вже  п'ять  чи  шість років кричать про те,  щоб зупинити приватизацію.  Я їм казав,  що треба  не   зупиняти   приватизацію,   а   створювати   відповідне законодавство і вводити приватизацію в нормальне русло.

 

     Зупиняти приватизацію   -   це   означає  зупиняти  саме  наш контроль,  наше законодавство.  За таких умов якраз і відбувається розкрадання майна. З такою політикою, шановні комуністи, майно вже усе розікрали, а тепер з такою політикою ви ще розкрадете і землю.

 

     Моя пропозиція ось у чому полягає.  Прийняти цей законопроект у першому читанні,  погодитися з пропозиціями Президента,  які тут були   висловлені,   і   починати   працювати   над    поліпшенням законодавства, яке регулює процес приватизації, вдосконалити його. Це дасть нам змогу реально контролювати цей процес.

 

     Отже, шановні  ліві,  ви  хочете  не  поліпшення   життя,   а розкрадання майна. Тому скажіть це людям прямо і відверто.

 

     ГОЛОВА. Якщо  в залі тяжко розібратися,  то тим,  хто слухає, тим паче.

 

     Будь ласка,  депутате Тищенко.  За ним - депутат Марченко.  І завершуємо.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  город Харьков, фракция коммунистов. К большому сожалению,  я сегодня не могу назвать ни одно предприятие, которое после   приватизации  улучшило  свои  показатели.  Наоборот,  знаю множество предприятий в Харькове, которые просто уничтожены. Завод "Радиодеталь" - один из двух в Советском Союзе, который производил уникальные вещи,  сегодня подвергнут уничтожению.  Здесь  работает ликвидационная комиссия, которая готова продать все за бутылку.

 

     Зачем же  дальше  продолжать  этот концерт,  зачем продолжать уничтожать, зачем пить яд? Я понимаю Ивана Зайца, который говорит, что  нельзя  восстановить.  Это  все равно,  что нельзя остановить того, кто пьет яд, чтобы умереть. Зачем такая тупость?

 

     Поэтому я предлагаю сейчас поименно проголосовать  за  отмену этого  указа  как  антиконституционного.  И  если  нужно,  давайте обратимся в Конституционный Суд,  как  это  делает  Президент.  Он грубо нарушает Конституцию, что, к сожалению, стало нормой в нашей державе. Поэтому давайте поименным голосованием отклоним.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии. Александр

 

 Николаевич, от имени, по-моему, шести фракций Александр Емец вчера предложил  рассмотреть  вопрос  о  законопроекте,   который   внес Президент  -  о Государственной программе приватизации.  Там много проблем.  Одна из них - это приватизация за счет  облигаций  ОВГЗ. Против этого пункта все фракции.

 

     Сегодня Роман   Безсмертный  выступил  от  имени  Президента, сделав заявление,  что вроде бы этот пункт снимается. Мы хотели бы получить  относительно  этого конкретное письменное подтверждение. Если такового нет,  я прошу поставить  на  голосование  вопрос  об отклонении законопроекта, внесенного Президентом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич, і завершуємо.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.       Фракция       "Громада".      Уважаемый председательствующий!  Уважаемые  коллеги!  Я  прошу,   во-первых, пригласить людей в зал,  чтобы прошло голосование. Во-вторых, нас, на мой взгляд,  несколько дезинформировал Роман Петрович. Он имеет право  делать  заявление  от  имени Президента,  когда за подписью Президента есть соответствующее послание  либо  указ.  Указа  нет, есть слова Романа Петровича.

 

     Очень часто бывает,  когда Президент говорит, что он этого не слышал,  что он этого  не  знает.  Поэтому  если  нет  письменного подтверждения  Президента,  мы  должны проголосовать за отклонение проекта для того,  чтобы указ не вступил в действие.  Ибо если  он вступит  в  действие,  то  ответственность  за огромные негативные последствия лягут и на Верховную Раду,  которая не выполнила  свои конституционные функции.

 

     Поэтому пусть Роман Петрович скажет,  есть ли письменный указ Президента об отмене конкретных  положений  предыдущего  указа,  - тогда   это   одна  позиция.  Если  такового  нет,  я  прошу  всех проголосовать за отклонение проекта программы приватизации,  чтобы указ не вступил в силу.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  Безсмертний  Роман  Петрович.  Можна  з місця.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я  не  хочу,  щоб ми до абсурду доводили обговорення цієї проблеми. Які ще докази я можу дати? Я хотів би нам усім поставити запитання:  "Чи має право в нашій державі хоча б одна людина взяти на себе ту відповідальність без погодження з Президентом?" Названі мною три пункти - це позиція Президента.

 

     Я прошу    вас,   підтримайте   в   першому   читанні   даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я ставлю на  голосування  пропозицію про   прийняття  проекту  Закону  України  про  Державну  програму приватизації, поданого Президентом, у першому читанні.

 

     Прошу визначитися шляхом голосування.

 

     "За" - 104.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект  постанови  Верховної  Ради України,  внесений членами Комітету з питань економічної політики, про проект Закону України про Державну програму приватизації.

 

     Я прошу уваги!

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Відповідно до  пункту  4  розділу  XV  "Перехідні  положення" Конституції  України  відхилити внесений на розгляд Верховної Ради України Президентом України проект Закону  про  Державну  програму приватизації".

 

     Я ставлю на голосування.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято (Оплески).

 

     Шановні колеги, у нас у порядку денному всі питання важливі.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон  України про списання та реструктуризацію податкової      заборгованості      платників      податків      - сільськогосподарських  підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 жовтня 1998 року з пропозиціями Президента  від  10 грудня 1998 року.

 

     Слово надається  Копилову  Вадиму  Анатолійовичу  -заступнику голови Державної податкової адміністрації. Будь ласка.

 

     КОПИЛОВ В.А.,   заступник   голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Указ  Президента  України   про   списання   і реструктуризацію  податкової  заборгованості сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на  1  січня 1998  року був підписаний 18 червня 1998 року і набрав чинності 18 липня 1998 року.

 

     Метою заходів,  передбачених зазначеним указом, було списання пені   і  фінансових  санкцій,  нарахованих  сільськогосподарським підприємствам і цукровим заводам  на  1  січня  1998  року.  Решта податкової  заборгованності  підлягала  реструктуризації.  Тим  же платникам податків,  які в 1998 році  забезпечили  б  сплату  всіх нарахованих    податків    і   зборів   до   Державного   бюджету, реструктурована податкова заборгованість також підлягала списанню.

 

     Хочу звернути вашу  увагу  на  те,  що  сільськогосподарським підприємствам  уже  списувалася  і реструктуризовувалася податкова заборгованість у  1997  році  відповідно  до  Закону  України  про списання  і  реструктуризацію  податкової заборгованості платників податків за станом на 31  березня  1997  року.  Було  списано  339 мільйонів  гривень і реструктуризовано 780 мільйонів гривень.  Але сьогодні реструктуризовані суми повертаються тільки в межах  33-35 відсотків.

 

     Головною причиною  неефективності  цих  заходів  є  те,  що в практиці їх  застосування  були  відсутні  упереджувальні  правові норми,  недопущення  росту  заборгованості в майбутньому.  Саме на цьому й було наголошено в зазначеному указі.

 

     Враховуючи те, що він набрав чинності 18 липня 1998 року, для практичного    введення    його   в   дію   Державною   податковою адміністрацією України був розроблений порядок проведення органами державної     податкової    служби    інвентаризації    податкової заборгованості    платників     податків     сільськогосподарських підприємств та цукрових заводів за станом на 1 січня 1998 року, її списання  та  реструктуризація,  затверджені   наказом   Державної податкової  адміністрації  України  і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12 серпня  1998  року,  відповідно  до  якого  вже проведені   списання   і   реструктуризація.  Всього  списано  277 мільйонів гривень пені і фінансових  санкцій  і  реструктуризовано 984  мільйони  гривень  заборгованості  з  платежів  до державного бюджету.

 

     Нині проводиться аналітична робота для  виконання  останнього заходу, передбаченого зазначеним указом.

 

     Шановні народні  депутати,  треба підкреслити й те,  що Закон України про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників  податків - сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 жовтня  1998  року,  прийнятий Верховною  Радою  України  20  листопада  1998 року,  не може бути підтриманий,  виходячи з того, що він не відповідає вимогам пункту 5  розділу  II Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік,  яким встановлено  мораторій  на  прийняття  Верховною  Радою України  та  Кабінетом  Міністрів України протягом бюджетного року змін до законодавчих та нормативно-правових актів,  що  призводять до  зменшення  доходів  або збільшення видатків місцевих бюджетів, без визначення джерел покриття витрат такого зменшення доходів або збільшення  видатків  цих  бюджетів.  А  це - 1,4 мільярда гривень зведеного бюджету і 367 мільйонів гривень Пенсійного фонду.

 

     До того ж списання заборгованості за станом на 1 жовтня  1998 року  створить  нерівні  умови  для  підприємств,  які  сплачували податки протягом 1998 року,  і тих,  які не проводили платежів  до бюджету.  Це не відповідає принципу захисту державою конкуренції у підприємницькій діяльності,  проголошеному статтею 42  Конституції України.

 

     Враховуючи зазначене,  прошу  вас,  шановні народні депутати, прийняти відповідний Закон в редакції,  яка надійшла до  Верховної Ради від Президента України 10 грудня 1998 року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Вадима Анатолійовича будуть запитання?

 

     Зрозуміло. Сідайте, будь ласка. Дякую.

 

     Слово надається  Дроботову  Анатолію  Івановичу  - заступнику голови комітету.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Когда мы рассматривали данный  законопроект  во  втором чтении,  нами было высказано,  что указ и такая реструктуризация и списание нужны,  но не нужно подходить  к  решению  этой  проблемы косметически,  ибо  ее,  как  вчера  выразился один из депутатов с левой стороны,  нужно решать в корне.  Не решив ее,  мы не решим и вопросы наполнения бюджета,  Пенсионного фонда и фонда социального страхования.

 

     Комитет рассмотрел предложения Президента и вето,  которое он наложил  на  данный  законопроект.  Удивляет  только  одно,  как в последнее время исполнительной властью правятся  и  готовятся  эти предложения,  в  том  числе  и поправка,  внесенная исполнительной властью,  которая давала возможность реструктуризировать и списать задолженность по состоянию на 1 октября 1998 года.

 

     Определенная часть   депутатов  аграрного  комитета  (  я  их призываю в свидетели),  конечно,  были  удивлены  таким  подходом, потому  что  такая  поправка  касалась  бюджета  1998 года.  Но мы исходили из того,  что, поскольку бюджетный процесс был нарушен не парламентом,  естественно,  есть  согласие  исполнительной власти, этот процесс пойдет.

 

     Коль вопрос так стоит,  комитет согласен с этим и  предлагает внести  изменение  в  название  закона,  согласившись  частично  с поправкой 1 Президента, и поддержать поправку 2 комитета.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте розглядати внесені поправки.

 

     Поправку 1 враховано частково. Так, Анатолію Iвановичу?

 

     ДРОБОТОВ А.І. Да.

 

     ГОЛОВА. Поправку враховано.  Поправку 3  враховано  частково. Поправку  4  враховано.  Поправки  5  і  6 теж враховано частково. Практично всі поправки враховано.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Александр Николаевич,  одну минутку. Уважаемые коллеги,  мы  внесли поправки,  касающиеся завершенного бюджетного процесса 1998 года, как это делается по указу Президента, а именно по 1997 году, когда был завершен процесс (Шум у залі). Поэтому то, о чем вы говорите, мы в принципе не нарушаем (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів сісти на місця.  Будь ласка, Анатолію Івановичу, щодо поправки до статті 1.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Наш  комитет  в  своей  поправке  к  статье  1 предлагает реструктуризировать задолженность на 1 января 1998 года только сахарным заводам,  а всем сельскохозяйственным предприятиям

- по состоянию на 1 января 1999 года.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування статтю 1 в редакції комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Депутат Гуцол  не  встиг  проголосувати  (Шум у залі).  Та не треба поіменно... Не насилуйте один одного.

 

     Голосуємо статтю 1 в редакції профільного комітету.

 

     "За" - 235.

 

     Стаття прийнята.

 

     Стаття 2.  Всі  поправки  враховано.  Голосуємо  статтю  2  в редакції комітету.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Голосується стаття  3  в редакції профільного комітету (Шум у залі).  Шановні колеги, не сперечайтеся, треба читати статтю. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Стаття 4  в редакції комітету.  Змін до неї немає.  Ставлю на голосування статтю 4 в редакції комітету.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Теперь статья 6.

 

     ГОЛОВА. Стаття 6 (Шум у залі). До статті 4 змін  немає,  вона  залишається в попередній редакції.  Стаття 6 голосується в редакції комітету.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято.

 

     Стаття 7 голосується в редакції комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 236.

 

     Прийнято.

 

     До статей 8,  9,  10 і до "Прикінцевих положень" зауважень не було (Шум у залі).  Слово надається Івану Олександровичу Зайцю.  Я прошу уваги!

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Народний  рух  України.  Шановний  доповідачу!  Я нещодавно  був  у селі Стара Чортория Житомирської області,  там є Державний аграрний технікум.  Такі технікуми раніше були,  вони  і нині є в кожній області.

 

     До мене  звернулися керівники цього технікуму,  вони сказали, що є відповідний код, коли приймаються такі закони, і за цим кодом вони не підпадають під дію цього закону і під дію інших законів не підпадають. Як бути в цій ситуації?

 

     Я думаю,  що треба буде уточнити, щоб і ці радгоспи-технікуми підпадали   під   дію   цього   закону,  тому  що  вони  виконують сільськогосподарські  роботи,  вони   є   товаровиробниками,   але проходять по коду,  здається,  Міністерства освіти і, таким чином, випадають із цього списку.

 

     ДРОБОТОВ А.І.   Александр   Николаевич,   они   действительно проходят  по  линии  Министерства  АПК и Министерства образования. Незначительное количество таких учебных заведений.

 

     ГОЛОВА. В Україні їх було 124.

 

     ДРОБОТОВ А.І.   Да.   Можно   в   статью   1    после    слов "сільськогосподарських       підприємств"      добавить      слова "сільськогосподарських  технікумів",  если  на   то   будет   воля парламента.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановний доповідачу!  Анатолію Івановичу,  правильно сказав Іван Заєць щодо сільськогосподарських навчальних  закладів,  які  виконують сільськогосподарські роботи. Олександр Миколайович і цифру назвав. Але в нас ще є 300 сільських профтехучилищ,  кожне  з  яких  має по 280-500 гектарів землі.  Їх також треба туди віднести...

 

     І сільськогосподарські вузи, крім технікумів. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І Я думаю,  что можно в статье 1 учесть  поправки, которые  внесены  депутатами Зайцем и Николаенко.  Я согласен с их предложениями.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кремень. Будь ласка.

 

     КРЕМЕНЬ В.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  колеги!  Я  думаю,  що  до  цього  списку треба додати ще дослідні господарства Української академії аграрних  наук.  Їх  не так багато,  але це такі самі господарства,  на які покладені дуже відповідальні  завдання  щодо   виробництва   сортового   насіння, продукції тваринництва і таке інше.  Тому треба додати ще дослідні господарства Української академії аграрних наук.

 

     КОПИЛОВ В.А.  Всі  навчальні   заклади   і   науково-дослідні господарства увійшли до складу підприємств, на які поширюється цей порядок (Шум у залi).

 

     КОПИЛОВ В.А.  Так, ті, які виконували всі роботи, пов'язані з вирощуванням,  тощо. Якщо в них був такий код, на них поширювалася дія цього указу (Шум у залi).  Значить, вони не робили нічого - не сіяли і не орали.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Уважаемые  коллеги,  я  считаю целесо-образным поддержать  поправки  и  Зайца,   и   Николаенко.   Что   касается сельскохозяйственных   предприятий,   относящихся   к   Украинской академии  аграрных  наук  и  так  далее,  все-таки  они   довольно прибыльные,  поэтому  нужно  очень  осторожно  подходить  к  этому вопросу.  Я считаю,  что с  двумя  поправками  можно  согласиться, остальные - отклонить.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  в  цілому з поправками до статти 1, внесеними депутатами Зайцем і Ніколаєнком... Голосуємо в цілому з цима двома поправками.

 

     "За" - 244.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування питання про подолання вето.  Голосуємо. Я просив би: давайте 300 голосів, щоб не було питань. Будь ласка.

 

     "За" - 248.

 

     Спасибі (Шум у залi).

 

     Шановні колеги...

 

     ----------

 

     Валентино Семенівно,  я прошу  вибачити.  Зранку,  коли  були запити, я допустився помилки.

 

     Будь ласка,   Валентино   Петрівно,   вносьте  пропозицію,  я поставлю на голосування.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  блоку  Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр). Шановні колеги народні депутати!  Я хотіла б звернутися до вас  із проханням підтримати лист-звернення до Генерального прокурора і до Президента.  Суть у тому,  що нині відбувається шельмування голови Державного   комітету   по   стандартизації   з  боку  Генеральної прокуратури.  Її запрошують на різні бесіди стосовно того, що вона відповідно  до чинного законодавства,  яке сьогодні дає можливість урегульовувати ці питання,  стала на заваді завезення непотребу  в Україну.  Постійно викликають її,  не вказуючи, які вимоги, за які неподобства.

 

     Тому я хочу звернутися  до  вас  із  проханням  проголосувати звернення   до   нашого  Генерального  прокурора,  щоб  він  надав інформацію,  за які невиконання законів він її постійно тероризує? Це перше.

 

     Друге. Ви знаєте, що видано Указ Президента про вдосконалення державного регулювання за якістю та безпекою продуктів  харчування і   лікарських   засобів   медичного  призначення.  Цей  указ  дає можливість ліквідувати повністю все законодавство  України  шляхом реструктуризації і державної реформи, знищити Державний комітет по стандартизації,  метрології  та  сертифікації.  Нам  доведеться  у сесійному  залі  скасувати  близько  36 законодавчих актів,  тобто функції,  передбачені цими законами,  які ми приймали протягом 6-8 років, доведеться відміняти. Тому я підготувала депутатський запит до нашого Президента України,  де чітко розписала всі  ті  закони, які  порушені  цим указом.  І я сподіваюся,  що після того,  як ми направимо такий запит до Президента,  він перегляне своє рішення і внесе відповідні зміни.

 

     Я хочу сказати, що ці два запити підписали майже представники всіх  політичних  партій.  I  головне,  що  я  хотіла  сказати:  у парламенті запити підписали майже всі жінки.  А в уряді тільки три жінки,  і лише цю жінку сьогодні тероризує і посольство Сполучених Штатів,  і всі міжнародні організації,  які не задоволені тим,  що Державний комітет по стандартизації захищає свого товаровиробника.

 

     Я прошу поставити на голосування ці два запити.

 

     Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю  на  голосування  запити,  внесені  народним депутатом Семенюк Валентиною Петрівною. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні народні    депутати!   На   ваш   розгляд   вноситься доопрацьований проект Постанови про порядок денний третьої сесії.

 

     Після врахування додаткових пропозицій комітетів,  фракцій  і окремих  народних  депутатів загальна кількість питань збільшилася майже на  50  і  становить  сьогодні  350  питань.  Це  майже  450 законопроектів,  включених  для  розгляду.  До  речі,  на першій і другій  сесіях  ми  розглянули  380.  Завдання,  як  бачите,  дуже напружене,  але  реальне,  якщо  ми  справді  будемо працювати без великих розминок і політизації у цьому залі.

 

     При доопрацюванні порядку  денного  були  враховані  всі  без винятку пропозиції, які були своєчасно внесені.

 

     Ряд комітетів і фракцій,  окремі народні депутати пропонували включити до порядку денного питання про звіти тимчасових  комісій, посадових осіб і органів, підзвітних Верховній Раді. Я нагадую, що всі ці питання згідно з  Регламентом,  як  і  питання  ратифікації міжнародних  договорів  і угод,  включаються до поточних розкладів засідань у міру їх готовності.

 

     Крім того,  звертаю на це вашу увагу, порядок денний складено відповідно  до  пропозицій  комітетів  та фракцій за належністю до профільних комітетів.  Що  стосується  черговості  їх  розгляду  - щомісячно  і  щотижнево,  то з цих питань ми будемо визначатися на засіданні Погоджувальної ради по понеділках. Ще звертаю вашу увагу на  пункт  2  розданого  вам  проекту  постанови.  Iдеться про 150 питань,  які ще не подані і не зареєстровані у Верховній Раді, але фракції   й  окремі  народні  депутати  вважають  їх  важливими  і пропонують їх розглянути  протягом  третьої  сесії.  Щоб  вони  не загубилися,  ми  їх  включаємо в додаток 2 і доручаємо комітетам у міру їх надходження розглядати та  вносити  на  розгляд  Верховної Ради. Тому пропонується затвердити внесений порядок денний третьої сесії. Я прошу проголосувати за основу.

 

     "За" - 196.

 

     Я ще раз нагадую: за основу (Шум у залi). Що тут незрозуміло? Сядьте,  будь ласка,  не шуміть.  Я думаю,  що вам нічого не треба (Шум у залi).  Голосуємо за основу...  Ви  свого  керівника  своєї фракції запитайте. Він голосував за.

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги!  Якщо  ми приймемо за основу цей документ,  в якому враховано всі зауваження...  Та не перебивайте мене!  (Шум у залі). Іване Олександровичу, сядьте, будь ласка.

 

     Я ще  раз  кажу:  пропозиції  народних депутатів,  комітетів, фракцій,  які були внесені своєчасно, тобто до початку вчорашнього ранкового  засідання,  враховані  всі  без  винятку.  А  той,  хто прибігав о 5,  о 6 годині вечора і розмахував: ось доопрацювали... Я думаю, ми це будемо розглядати в ході роботи третьої сесії.

 

     Для цього  був  час.  Був  тиждень відпочинку,  і ще протягом цього  пленарного  тижня  ви  мали  можливість  доопрацювати,   до п'ятниці. На засіданні Погоджувальної ради все це погодили.

 

     Тому я прошу проголосувати за основу даний проект постанови.

 

     "За" - 223.

 

     Голосуємо за основу.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято.

 

     Я прошу записатися, у кого є доповнення. Звертаю увагу, запис не на виступи. Доповнення до даного проекту. Думаю, усе зрозуміло. А  якщо  хочеться  побалакати,  то в нас часу немає.  Ми вранці 46 хвилин говорили під час розминки.

 

     Будь ласка, запишіться, хто хоче внести пропозицію. Висвітіть список, будь ласка.

 

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Савенко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я хочу привернути  вашу увагу  до  декількох питань,  які повинні бути включені до порядку роботи третьої сесії.

 

     Перше. Я пропоную включити  до  розділу  І,  в  якому  стоять питання,   вже   підготовлені  до  розгляду,  Програму  діяльності Кабінету Міністрів України. Вона внесена ще на попередній сесії, і без її розгляду ми не можемо обійтися.

 

     Друге. Ще 4 червня минулого року мною і депутатом Іщенком був внесений проект Закону про внесення  доповнення  до  Кримінального кодексу  України  щодо  недостовірної  інформації.  Це питання теж треба розглядати.

 

     Третє...

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  ці питання  є  в  порядку  денному  третьої сесії. Ви або недочитали, або читали неуважно. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Шановний Олександре Миколайовичу! Я пропоную Програму діяльності Кабінету  Міністрів,  яка  справді  тут  є,  і проект  Закону  про  внесення  доповнення до Кримінального кодексу щодо недостовірної інформації,  який був внесений мною і депутатом Іщенком ще 4 червня минулого року, перенести з розділу ІІ у розділ І, тому що ці питання є важливими і їх необхідно розглядати. Як же так?   Скоро  два  роки  буде...  А  ми  не  розглядаємо  Програму діяльності Кабінету Міністрів.

 

     І ще одне питання  -  про  проект  Постанови  про  приєднання Верховної  Ради  України  до  Угоди  про Міжпарламентську Асамблею держав-учасниць СНД.  Воно внесене 2 лютого цього року і відразу ж включене  в  перелік  питань,  які  вже підготовлені до розгляду і будуть розглядатися. Якби це питання було в другому розділі, то ще можна було б погодитися. А так це відверте порушення Регламенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  По-моєму,  я зрозуміло пояснив, які питання включені до першого розділу,  які - до другого розділу і чому саме до  другого.  Ті  питання,  в  яких  бажане  видається сьогодні за дійсне.  Як тільки питання,  які внесені до другого розділу будуть підготовлені  до розгляду,  ми в робочому порядку перенесемо їх до першого  розділу.  Я  ж  про  це  сказав.  Що   тут   незрозуміло? Розмовляєте між собою і не чуєте, про що йдеться.

 

     Якщо питання  вже потрапило в цю "касету" чи "обойму" третьої сесії чи в перший,  чи в другий розділ,  то перенести його наша  з вами  справа  - і на засіданні Погоджувальної ради,  і в сесійному залі.  Усе залежатиме від того,  наскільки питання підготовлене до розгляду.

 

     Депутат Савенко. Будь ласка. За ним - депутат Лимар.

 

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  ПСПУ).  Спасибо,  Александр Николаевич. Прошу передать слово депутату Марченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Уважаемые   депутаты!   Уважаемый   Александр Николаевич!  Я  хочу  напомнить,  что в соответствии с Регламентом Верховного Совета,  который является законом,  повестка дня сессии обсуждается,  вносятся предложения. Поэтому, Александр Николаевич, я просил бы вернуться  к  регламентным  нормам  работы  Верховного Совета  и  дать  возможность обсудить.  Прошу три минуты для того, чтобы внести конкретные предложения. Это первое.

 

     Второе. Я  считаю,  что  наша  фракция   была   обманута.   В соответствии  с  Регламентом  мы подготовили перечень вопросов для включения в повестку дня сессии.  И вчера, действительно в 5 часов вечера,  подали  его  Горевому.  Он  обещал  включить  его в общий перечень и не включил.

 

     Я понимаю,  что была определенная договоренность,  которая не имеет  законодательной основы,  и надо было к утру сдать перечень. Но вчера нам сказали,  что наши вопросы будут включены.  Я  прошу, чтобы  то,  что  я  сейчас  зачитаю,  было включено в повестку дня сессии.

 

     Хочу напомнить  статью  Регламента  2.4.1,  согласно  которой вопросы,  которые включаются в повестку дня сессии, делятся на две категории:  вопросы,  которые  полностью  подготовлены  (мы   тоже предлагаем их включить),  и вопросы,  подготовку которых Верховный Совет поручает осуществить соответствующим комитетам.  Говорить  о том,  что  они  в меру готовности будут включены,  - это нарушение нормы Регламента.  Депутаты и фракции имеют  право  настаивать  на включении  вопросов,  подготовить  которые  должны соответствующие комитеты.

 

     Что мы предлагаем? Наша фракция просит дополнительно включить (для   этого  нужна  треть  голосов)  такие  вопросы,  которые  мы подготовили.

 

     1. Основні засади внутрішньої і зовнішьої політики.

 

     2. Концепція Податкового кодексу.

 

     3. Про націоналізацію майна.

 

     4. Про вартісну величину межі малозабезпеченості і мінімальну заробітну плату.

 

     5. Про зміни до Закону України про оплату праці.

 

     6. Про пенсійне забезпечення.

 

     7. Про прожитковий мінімум.

 

     8. Про механізм повернення коштів, вивезених з України.

 

     9. Про створення фонду захисту громадян-інвесторів.

 

     10. Бюджетна резолюція на 2000 рік.

 

     11. Про механізм повернення трудових заощаджень населенню.

 

     12. Про індексацію та повернення позик,  взятих у комерційних банків у 1992 році.

 

     13. Про трудові колективи.

 

     14. Про зміни до Конституції України.

 

     15. Про денонсацію договору з Міжнародним валютним фондом.

 

     16. Проект Закону України про стабілізацію грошової одиниці.

 

     Прошу поставити наші пропозиції на голосування.  Нагадую,  що для прийняття рішення про включення потрібна одна третина голосів.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Справді,  такі 16 питань були подані фракцією Прогресивної  соціалістичної  партії  вчора  о  5  годині вечора   (я  не  кажу,  що  із  запізненням).  Після  узагальнення матеріалів,  поданих і іншими суб'єктами - депутатами, комітетами, учора ввечері 11 питань було враховано.

 

     Три питання  не  внесено,  а  саме:  про  механізм повернення трудових заощаджень населенню, про індексацію та повернення позик, взятих  у комерційних банків у 1992 році і про денонсацію договору з Міжнародним валютним фондом.  Оці три питання (було пояснення, я ще раз даю) - у другу частину порядку денного третьої сесії.

 

     Питання про  трудові  колективи розглядалося на другій сесії. Проект Закону про стабілізацію грошової одиниці -  гривні  подано, але профільним комітетом не підтримується.

 

     Усі 16  питань  враховані,  незважаючи  на те що були внесені вчора десь після 5 години вечора.

 

     Депутат Задорожна. Будь ласка.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракция "Громада". Прошу передать слово депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Вибачте, я надам слово і депутату Лимар.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги! Я предлагал (у Александра Николаевича на столе есть  мои  предложения)  ко  второму  разделу включить  три вопроса.  Это касается контрольной функции Верховной Рады  Украины.  Мы  должны  на  этой   сессии   заслушать   отчеты Антимонопольного   комитета,   Фонда  госимущества  и  Генеральной прокуратуры  по  итогам  работы  за  1998  год  в  соответствии  с Конституцией   и   законами   Украины.  Поэтому  я  прошу  за  это проголосовать.

 

     И еще.   Мы   с   депутатом   Косакивским    подали    проект постановления,  касающийся  вопроса  о повестке дня третьей сессии Верховной Рады Украины,  пунктом 2 которого я бы  хотел  дополнить текст нашего проекта постановления.

 

     Я его   зачитаю:  "Відповідно  до  частин  1,4  статті  2.5.1 Регламенту Верховної Ради України зобов'язати головуючого на сесії кожного   вівторка   вносити   на   затвердження  Верховною  Радою попередньо розглянутий на  Погоджувальній  раді  розклад  засідань Верховної  Ради  для  розгляду  питань  порядку  денного.  Зміни в розкладі засідань  здійснюються  виключно  шляхом  голосування  на сесії Верховної Ради України".

 

     Это предлагается для того,  чтобы упорядочить нашу работу.  А то у нас часто бывает так,  что мы готовимся к рассмотрению  одних вопросов,  а включают в повестку дня другие, которые стоят гораздо позднее. Таким образом, тяжело работать в Верховной Раде Украины.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я ставлю на  голосування  пропозицію депутата  Єльяшкевича  про  включення  до  порядку  денного звітів Антимонопольного комітету,  Фонду  державного  майна,  Генеральної прокуратури. В порядку контролю.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я думаю,  що,  мабуть, було б правильно, щоб усі фракції висловили свої думки, тоді не було б цього різнобою.

 

     Депутат Єльяшкевич вніс ще одну пропозицію.  Але я вважаю, що в  нас  відпрацьована система.  Не треба винаходити велосипед,  на якому вже їздимо, причому нормально їздимо.

 

     Він вніс проект постанови про порядок  денний  третьої  сесії Верховної Ради. Я його зачитаю.

 

     "1. Порядок  денний  третьої  сесії  Верховної Ради України з урахуванням пропозицій і зауважень, внесених народними депутатами, затвердити.

 

     2. Відповідно   до   частин  1,  4  статті  2.5.1  Регламенту зобов'язати головуючого  на  сесії  кожного  вівторка  вносити  на затвердження..." і так далі.

 

     Це ми  кожного  вівторка  будемо  витрачати  тут  по декілька годин,  з'ясовувати,  готове питання до розгляду чи не готове.  Ми з'ясовуємо  це на засіданні Погоджувальної ради.  І не було такого випадку,  щоб думка керівника фракції чи голови комітету  не  була врахована  чи  не  погоджена.  Тому  я  просив би не голосувати цю пропозицію. І депутат Єльяшкевич згоден.

 

     Будь ласка, від Руху Заєць Іван Олександрович.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Шановні народні депутати!  Відповідно  до  статті 2.4.1  Регламенту  порядок  денний  чергової  сесії Верховної Ради включає  два  розділи.  Зокрема,  до  першого  розділу   вносяться питання,  які  повністю  підготовлені  для  включення  до розкладу пленарних засідань Верховної Ради.

 

     У пункті 2  цієї  статті  записано,  що  до  першого  розділу порядку денного сесії включаються лише ті питання,  документи щодо яких підготовлені згідно з  вимогами  Регламенту.  А  в  пункті  5 статті 2.4.2 сказано,  що до першого розділу порядку денного сесії включаються законодавчі ініціативи,  які подані не  пізніш  як  за місяць  до  відкриття  чергової  сесії  і  які  пройшли попередній розгляд у комітетах.

 

     Одначе в першому розділі ми знаходимо питання про  приєднання Верховної  Ради України до Алматинської угоди про Міжпарламентську Асамблею державучасниць СНД,  хоча ця пропозиція не подавалася  за місяць  і  попередньо  не  розглядалася  в  комітеті.  Законодавча ініціатива роздана народним депутатам лише вчора,  а реєстрацію ці матеріали  пройшли  2  лютого  о 12 годині 50 хвилин,  тобто після початку сесії.  У такому випадку це питання за будь-яких  умов  не може  включатися  до  першого  розділу  порядку  денного і повинно пройти процедуру відповідно до глави 6.3 Регламенту.

 

     Олександр Ткаченко каже,  що все було в порядку.  Тому  треба відверто сказати,  що це є службовий підлог.  Не можна таким чином включати питання.  Я вимагаю від регламентного комітету  створення комісії,  щоб  розслідувати,  який  апаратник,  за  чиєю вказівкою включив це питання, яке не розглядалося і не було вчасно подано.

 

     Такі спроби  обійти  парламент  були  і  у   Верховній   Раді попереднього   скликання  з  боку  комуністів.  Але  тоді  народні депутати на відміну від  теперішніх  зелених  не  дозволили  цього зробити.  Сьогодні  вони  хочуть  утягнути це питання через вікно, якщо не пускають через двері.  Це приклад того,  що  комуністи  не шанували,  не  шанують і ніколи не будуть шанувати закон і що вони ніколи жодної справи не вирішували вчасно.  Якщо вони хотіли,  щоб це питання було включено,  чому вчасно не подали пропозицію? Їм же потрібна Міжпарламентська Асамблея! Оце такі люди!

 

     Олександре Миколайовичу,  на нараді,  яка проходила під вашим головуванням 1 лютого,  ви сказали,  що це питання буде включатися до порядку денного тільки згідно  з  Регламентом.  Сьогодні  ж  ви стверджуєте, що Регламент не порушений, усе нормально. То скажіть, будь ласка, коли ви були чесні: тоді чи сьогодні? Кого ви сьогодні обслуговуєте? На захисті якого закону ви сьогодні стоїте?

 

     Шановні депутати,  я  вас  закликаю:  не дозволяйте,  щоб вам ставили ультиматум,  як це  роблять  ліві!  Будьте  депутатами!  Я закликаю  вас не голосувати за порядок денний,  який пропонується, поки комуністи і Олександр Ткаченко не вилучать  цього  питання  з першого розділу. Хочуть - хай третиною...

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Іване Олександровичу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Я завершую. Будьте депутатами! З цього починається руйнування Української держави.  Це люди,  які ніколи не  шанували закон.

 

     Тому я  пропоную,  Олександре  Миколайовичу  (ви не чули,  ви говорили),  створити комісію, розслідувати, хто вчинив цей підлог, покарати...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Я хочу, щоб не лише депутати, а й радіослухачі  знали,  в  тому  числі  й  Іван  Олександрович   щоб зрозумів,  що  ми  перелік питань,  які внесені до порядку денного третьої сесії, прийняли за основу. І там це питання включено.

 

     ЗАЄЦЬ I.О. Як воно могло бути включено?..

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  не  перебивайте  мене.  Ви  ще  не фракція і не Верховна Рада. Ви депутат, як кожен з нас.

 

     Від фракції  комуністів депутат Кравченко.  Будь ласка (Шум у залі). Голова Верховної Ради не помиляється (Оплески).

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Спасибо,  Александр  Николаевич.  Фракция  коммунистов. Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели!

 

     В Донецкой  области  с  15  января  сложилась очень серьезная ситуация,  связанная с  обвальным  закрытием  шахт  в  Дзержинске, Енакиево  и  других  городах центрального Донбасса.  Это очередная попытка провести губительную политику  развала  угольной  отрасли, под диктовку Международного валютного фонда.

 

     Депутаты фракции  коммунистов,  группы  "Незалежні"  вчера  в течение   дня   активно   работали   с   Министерством    угольной промышленности.   Практически   мы   договорились   о   том,   что консолидированно выступим  по  поводу  включения  в  повестку  дня отчета министра угольной промышленности о ситуации, складывающейся в Донбассе в связи с обвальным закрытием шахт.

 

     Поэтому от имени фракции коммунистов вношу предложение внести в  повестку  дня  на  следующую  пленарную  неделю  отчет министра угольной промышленности  о  ситуации,  складывающейся  в  угольной отрасли. Это первое.

 

     Я хочу обяснить тем, кто подсказывает: отчет правительства о ситуации в стране в повестке дня  уже  есть, его вносил Симоненко.

 

     Второе. Мы   создали  специальную  следственную  комиссию  по контролю за работой электронной системы  "Рада".  Прошу  от  имени фракции включить вопрос об отчете о деятельности этой комиссии.

 

     И третье. В этом году будет отмечаться 80-летие комсомола Украины.  Мы вносили соответствующий  вопрос  в повестку дня, прошу его оставить.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Внесено  три  пропозиції:  про звіт міністра вугільної промисловості,  про звіт уряду (це питання  вже включено)  і  про  звіт спеціальної слідчої комісії по контролю за роботою системи "Рада".  Я просив би включити тільки  питання  про звіт  міністра  вугільної  промисловості,  оскільки решта включені автоматично.  Прошу підтримати цю  пропозицію  і  про  святкування 80-річчя комсомолу.  Усі були комсомольцями, це наша школа юності. Давайте підтримаємо.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я нагадаю,  щоб не було непорозумінь.  Коли порядок денний не затверджений, потрібна одна третина голосів, а коли затверджений - проста більшість.  Тому,  щоб не було...  Іване Олександровичу, не допомагайте  мені,  будь  ласка.  Якщо  людина  вміє  писати зліва направо, то вона й читати вміє.

 

     Від прогресивних соціалістів. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемые коллеги! Давайте не создавать  коллизии  там,  где  они  не  нужны.  В  данном  случае действительно  одной  третью  голосов  утверждается  повестка  дня сессии. И право каждого депутата, не говоря уже о фракции, каждого субекта  законодательной инициативы вносить в повестку дня сессии законопроекты, которые, по его мнению, необходимо рассмотреть.

 

     Александр Николаевич,  наше регламентное право -  формировать повестку   дня  новой  сессии  как  новую  повестку  дня.  Поэтому комментарии  здесь  не  нужны.  Вопрос  о   трудовых   коллективах рассматривался.  Но  здесь  же  включен вопрос "про Основні засади внутрішньої і зовнішньої політики",  внесенный  Морозом.  Он  тоже рассматривался,  и зал его отклонил.  Но тем не менее актуальность есть, нужно вносить.

 

     Работая над нашими предложениями (я хочу  обратить  внимание, что  мы  сейчас вносим предложения не с голоса,  а письменно,  они розданы депутатам),  мы исходили  из  того,  что  нужно  принимать Бюджетную  резолюцию  на  2000  год.  Когда валили нашу резолюцию, говорили,  что  нет  таких  законов.  Как  вернуть  капитал  из-за границы,  как  вернуть населению сбережения,  как проиндексировать ссуды,  которые были взяты в коммерческих банках в 1992 году?  Все это   логично,   мы   включили.   Эти   законопроекты  могут  быть подготовлены  профильными  комитетами.  Если  комитеты  этого   не сделают, мы подготовим сами.

 

     Александр Николаевич,   мы  просим  вас,  уважительно  просим поставить на голосование все 16 наших  предложений.  Я,  убеждена, депутаты  тоже  заинтересованы  в  том,  чтобы  создавать в стране нормальное законодательное поле,  и эти вопросы будут  включены  в повестку   дня   сессии.   А   если   они   совпадут  с  подобными предложениями,  значит,  на сессии будет рассматриваться несколько законопроектов  разных авторов.  И никаких проблем в данном случае нет.

 

     Сейчас проблема одна - сформировать повестку дня  сессии,  по которой  нужно работать полгода.  Я прошу поставить на голосование предложения нашей фракции.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  включити   до порядку   денного  16  питань,  внесених  депутатами  Марченком  і Вітренко. Підтримайте їх, будь ласка. Я ще раз кажу, 11 питань там є.

 

     "За" - 158.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги! Я прошу внести до порядку денного сесії таких два питання:  про мораторій на інтенсивне лісове господарювання  в Карпатському  регіоні  і  про  тимчасовий  мораторій  на виконання смертних вироків.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 188.

 

     Прийнято.

 

     Депутат Косаківський вносив пропозиції.  Будь  ласка,  тільки назвіть, Леоніде Григоровичу.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Тут допущена технічна помилка. На засіданні Погоджувальної ради фракцій погоджено,  що ці питання повинні бути включені.   Вони   подавалися   заздалегідь,  під  час  завершення попередньої сесії. Ідеться про законопроекти

 1238,  2116,  2370,  2168,  2188 і

 2309. Це  питання  про  основні  засади  національних   інтересів зовнішньої  і  внутрішньої  політики  і питання стосовно посилення соціального захисту в умовах поглиблення економічної кризи.

 

     Ці законопроекти давно опрацьовані в  комітетах,  їх  сміливо можна включати до порядку денного. Ще раз кажу, це прикра технічна помилка.  Вони повинні були бути включені  за  запевненням  Голови Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на голосування пропозицію про включення до порядку   денного   проектів,   внесених   народними    депутатами Косаківським  і  Марченком  від Черкаської області.  Проект закону 2274 розглядався, але просять повторно...

 

     "За" - 212.

 

     Прийнято.

 

     Депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Є технічна  прогалина,  яку треба усунути.  Відповідно до Закону про Уповноваженого Верховної Ради України  з  прав  людини  в  першому кварталі   кожного   року  Уповноважений  з  прав  людини  повинен виступати з доповіддю.

 

     Треба проголосувати і включити цю доповідь у  порядок  денний третьої сесії. Там її немає.

 

     Далі. Християнсько-демократична   партія  України  (конкретно народні депутати Віталій Журавський  і  Сергій  Кириченко)  внесла законопроекти  про  основи  законодавства України,  про соціальний захист населення,  про основи  соціального  та  правового  захисту дітей  в  Україні,  про посилення гарантій захисту прав і законних інтересів  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  про   державну підтримку  малого  підприємництва  недержавної  форми  власності у сфері виробництва,  науки і надання послуг,  про  вибори  народних депутатів,  про  політичні  партії  і Соціальний кодекс України та багато інших.

 

     Сама назва цих законопроектів актуальна,  і  актуальність  їх розробки  та  прийняття  не  потребує  додаткових доказів.  Одначе профільні комітети, на жаль, уже протягом третьої сесії (хоча вони були  подані на початку першої сесії) необгрунтовано затримують їх подання.  Складається  враження  якогось  нездорового  ігнорування християн  у  парламенті.  І  це,  власне,  на  шкоду всім народним обранцям.

 

     На розгляд законопроектів,  які містяться в  переліку  питань порядку денного третьої сесії,  потрібні тижні,  місяці. То навіщо ми весь час повертаємося і розглядаємо  другорядні  законопроекти, коли  є головні,  генеральні,  які увібрали в себе десятки,  сотні дрібніших?

 

     Соціальний кодекс  увібрав  у  себе  всі  питання  пенсійного забезпечення,  соціального  забезпечення  і  так  далі.  Я  прошу, Олександре Миколайовичу,  проголосувати,  щоб у перший розділ,  як пріоритетний,  було внесено питання про Соціальний кодекс України, поданий християнами-демократами.  Це  дуже  важливий  законодавчий акт.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Уся біда в тому, що ми домовляємося з керівниками фракцій,  головами комітетів,  але  всі домовленості чомусь залишаються поза цим залом.

 

     Я ставлю   на   голосування   пропозицію,  внесену  депутатом Кириченком, про звіт Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

 

     "За" - 194.

 

     Прийнято.

 

     Одну хвилинку.  Є  ще   пропозиція   включити   питання   про Соціальний кодекс у перший розділ порядку денного.

 

     Шановні колеги!  Маємо  350 законопроектів.  Ми за минулі дві сесії 380 розглянули.  Ви що думаєте,  чим  більше  наскирдуємо... Давайте  тоді  працювати  за  скороченою  процедурою  і  ефективно працювати. Бажання великі, безперечно, а коли починаємо розглядати питання, то бажання ефективно працювати зникає.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про включення Соціального кодексу в перший розділ.

 

     "За" - 84.

 

     Не проходить.

 

     Будь ласка.  Депутат Алексєєв (Шум у залі).  Я надаю слово за письмовими заявками.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська          область).         Город         Харьков, Фрунзенско-Орджоникидзевский   избирательный   округ.    Уважаемый Александр  Николаевич!  Еще  15  июня прошлого года мною был подан законопроект об освобождении от налога  на  добавленную  стоимость тех  товаров,  которые  выдают  пенсионерам  в  качестве погашения задолженности по пенсиям.  С 15 июня он до сих пор не рассмотрен и не поставлен на рассмотрение.

 

     Далее. В  декабре состоялось заседание Конституционного Суда, где представлялась первая поправка к  Конституции  по  пенсионному возрасту. Я опять не вижу этого вопроса в повестке дня.

 

     И наконец.  В округах люди все время спрашивают,  когда будет принят закон,  по которому можно будет погашать  задолженность  по квартплате за счет тех вкладов,  которые есть у людей. Я вижу, что этот вопрос  есть,  но  я  настаиваю,  чтобы  он  был  внесен  как неотложный.

 

     Кстати, когда  мы рассматривали во вторник повестку дня,  эти вопросы были проголосованы (стенограмма номер 1,  страницы 51-53). Однако  я  с  удивлением обнаружил,  что в новой повестке дня этих вопросов,  уже проголосованных,  нет.  Поэтому я прошу еще раз это проголосовать, чтобы можно было их решить.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   ці  пропозиції  на  голосування.  Вони  є  в письмовій формі. Прошу підтримати.

 

     "За" - 184.

 

     Прийнято.

 

     Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Спасибо,   Александр Николаевич.  Александр Николаевич, уважаемые товарищи депутаты! По включенным законопроектам,  касающимся  охраны  здоровья,  у  меня замечаний  нет.  Но,  Александр  Николаевич,  я  прошу  включить в повестку Дня уряду питання про стан охорони здоров'я в державі.

 

     Давайте, пожалуйста,  включим этот вопрос на март. Потому что нам  нужно  обсудить  и  посмотреть,  какова перспектива развития, наметить дальнейшие пути развития здравоохранения.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію,  щоб  у  березні розглянути це питання. Будь ласка, голосуємо. Павле Сергійовичу, я бачу, я не можу не замітити.

 

     "За" - 190.

 

     Прийнято.

 

     Катерина Семенівна Самойлик.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ). Олександре  Миколайовичу!  Я  просила  би  вас включити до порядку денного третьої сесії  проект  Закону  України  про  охорону  прав дитини.  І  прошу  від  імені  нашого комітету і комітету Шевчука: давайте ми до Дня захисту дітей приймемо цей  закон,  який  дійсно буде захищати права дитини в нашій державі. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 179.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги! Прошу, давайте підтримаємо Соціальний кодекс. Він уже розроблений,  тож давайте включимо його в  перший  розділ. Будь ласка. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 87.

 

     Депутат Черняк. Будь ласка. З місця.

 

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановні  колеги!  Від  фракції  Народного  руху України я уповноважений заявити таке.

 

     По-перше, Верховна  Рада  діє  методом  скирдування.  Це   не найкращий метод навіть у сільському господарстві.

 

     По-друге, усі  порушення  починаються з порушення Регламенту, тож ми  повинні  його  дотримуватися.  Треба  зупинити  вакханалію порушень. Якщо не проголосований порядок денний сесії, то він може бути  проголосований  однією  третиною  голосів   за   умови,   що пропозиції  подані за місяць до відкриття сесії,  а проект поданий за 10 днів до відкриття сесії.  Відкриваю статтю 2.4.2  (пункт  5) Регламенту: "Пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться особами та органами,  які мають право законодавчої ініціативи,  не пізніш  як  за  місяць  до  відкриття  чергової  сесії".  Якщо  це відбувається пізніше,  то існує спеціальна  процедура  (глава  6.3 Регламенту)  розгляду  цього  питання  і включення його до порядку денного.

 

     Отже, все те, що ми зараз робимо, не відповідає Регламенту, і фракція зобов'язує Верховну Раду звернути на це увагу.

 

     Дякую.

 

 

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  І,  зокрема,  щодо  включення до порядку денного питання про МПА,  тим більше як  першочергового  питання.  Давайте будемо  відстоювати  свої  позиції,  це  ваше  право,  але  будемо відстоювати їх на основі Регламенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги! Коли дивишся у воду,  то треба бачити там життя,  а не тільки один бруд.  Життя у воді треба бачити, бо звідти воно розпочалося на цій планеті.

 

     Якщо є перехідні питання,  які розглядалися на одній сесії, а тепер переходять на іншу, то про яку підготовку йдеться?

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Умови змінюються.

 

 

 

 ГОЛОВА. Одну хвилинку. Умови змінюються для будь-якого питання. От депутат  Костенко  вніс пропозицію,  я поставив її на голосування, так ви з цього питання чомусь нічого  не  говорили.  А  як  тільки стоїть питання про МПА,  то у вас чуб стає на голові дибом.  Я вас прошу, давайте не перетягувати те, що не перетягується.

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ.  У другий розділ вносьте питання про МПА, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Сядьте, будь ласка, на місце.

 

     Депутат Кузнєцов.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов  Украины.  Спасибо, Александр  Николаевич.  Уважаемые  депутаты!  Есть  два   вопроса, которые необходимо включить все-таки в повестку дня сессии. Первый вопрос,  который сейчас прорабатывается и вот-вот уже на выходе, - это   Закон   Украины   "Про  доповнення  до  Закону  України  про адміністративні  правопорушення"  стосовно  нарахування  пені   за затримку виплати заробітної плати.  Этого ждут избиратели,  потому что  картина  удручающая.  Начисляют  пеню,  если   несвоевременно внесешь квартплату,  а если зарплату задерживают,  то никакая пеня не начисляется.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  не потрібно розжовувати.  Ви просто кажіть, яке питання.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.  И  второй  вопрос  связан  с Законом о статусе народного депутата. В этом законе говорится, что в течение первого полугодия  с  начала  работы  Верховная  Рада  должна  рассмотреть проблемы трудоустройства бывших депутатов. А уже прошел почти год. Мы  обязаны  рассмотреть этот вопрос на заседании Верховной Рады и вынести соответствующее заключение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  ці  дві  пропозиції,  внесені депутатом Кузнєцовим.

 

     "За" - 185.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Попеску, будь ласка, від СДПУ(о).

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Дякую.  Чернівецька область.  Фракція СДПУ(о). Вельмишановний Олександре Миколайовичу! Учора, коли Борис Ілліч Олійник доповідав питання про наші зобов'язання перед  Радою Європи,  він  запропонував включити в порядок денний проект Закону про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов і мов меншин. На  жаль,  немає голови Комітету з питань прав людини,  щоб він це підтвердив.

 

     І другий момент.  При розгляді  питання  про  звіт  редактора "Голосу України" поставити також питання про фінансування додатків до  "Голосу  України",  які  видаються  регіональними  мовами.  Ці питання  порушувалися,  але,  на жаль,  я не знаю,  чому до нашого комітету не надійшли.

 

     ГОЛОВА. Давайте так. Ви знаєте, що коли вносяться питання про ратифікації,  то  ми  їх  одразу включаємо і розглядаємо.  Тому це непотрібно,  тут і питань немає.  Як тільки буде ембарго зняте, ви знаєте,  що  після  приєднання  до Угоди про МПА,  всі ратифікації будуть. Ми з вами це вже проходили.

 

     Щодо додатків до "Голосу України",  то цю пропозицію я ставлю на   голосування.  Про  фінансування  додатків  до  газети  "Голос України". Будь ласка.

 

     "За" - 160.

 

     Прийнято.

 

     Депутат Гуцол від фракції зелених.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги!  Я хочу нагадати вам, що Україна  є  без'ядерною  державою.  Крок  за  кроком  ми  стали  і безблоковою  державою.  Але  коли  я у своєму виступі на засіданні комітету Асамблеї Ради Європи у Варшаві наголосив,  що  Україна  є без'ядерною    державою,    то   дуже   здивувався,   що   світове співтовариство про це не  знає.  До  мене  підходили  делегації  і питали,  чи так це є.  Ось чому я з цієї високої трибуни Верховної Ради України закликаю вас,  шановні  народні  депутати,  здійснити наступний політичний крок.

 

     Перше. Одностайно   підтримати  ініціативу  проголошення  ХХI століття без'ядерним, мирним і полишеним зброї масового ураження.

 

     Друге. Надати   цій   ініціативі   державного   національного статусу.

 

     Третє. Поширити  вищезгадану  мирну  ініціативу в міжнародних організаціях, в першу чергу в ООН і Раді Європи.

 

     Запропоновані вам  заходи  дозволять   об'єднати   міжнародні зусилля в боротьбі світової громадськості за безпеку і мир,  пошук і розбудову джерел енергії, полишеної ядерної загрози.

 

     Шановні депутати!  Ми знаємо, скільки горя і нещасть принесла нам    чорнобильська    катастрофа,   знаємо   про   бомбардування американською авіацією японських міст.  Тому ця моя інціатива - це не просто ініціатива,  це біль серця і душі.  Прошу підтримати мою заяву і звернутися до таких світових організацій,  як ООН  і  Рада Європи,  щоб світ знав,  що ми просимо і наполягаємо, щоб увійти у ХХI століття, оголосивши його безядерним.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Заява приймається.

 

     Депутат Ющик від соцфракції.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Від фракції у нас пропозиції внесе депутат Зубов.  А я хочу нагадати, що ми відповідно до Конституції повинні  вирішити  одне питання,  яке залишилося не вирішеним ще з минулої сесії.  Мова йде про  призначення  Верховною  Радою  трьох членів  Вищої ради юстиції.  Питання абсолютно готове,  у комітеті пройшло обговорення, треба його включити.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що воно автоматично включається.

 

     Депутат Зубов від фракції. Я ж не можу всім фракціям надавати слово.  Уже  п'яти  чоловікам  надавав.  Це  буде без кінця (Шум у залі).

 

     ЗУБОВ В.С. Спасибо, Александр Николаевич. Фракция социалистов и селян (Левый центр). Правильно, Александр Николаевич, не давайте больше Руху слова,  не надо  на  них  реагировать.  Мы  уже  давно привыкли  к  тому,  что как только принимается решение в зале не в интересах Руха,  которое не удовлетворяет их амбиции, они сразу же кивают  на Регламент.  Всем это надоело,  поэтому спокойно надо на них реагировать. Это первое.

 

     Второе. Александр Николаевич,  наша фракция представила целый ряд       законопроектов,      которые      призваны      улучшить социально-экономическую  ситуацию  в  стране.  И  они  в  основном внесены в повестку дня.  Однако,  я думаю, для всех нас не секрет, что,  кроме тяжелой ситуации в экономике,  более страшные процессы происходят   в   сфере  образования  страны.  То  есть  интенсивно разрушается интеллектуальный потенциал.

 

     ГОЛОВА. Яке питання?

 

     ЗУБОВ В.С.  Так вот, наша фракция вносит предложение включить в  повестку  дня  вопрос  о  ходе выполнения статьи 57 Закона "Про освіту".  Потому что из регионов наша  фракция  получает  огромное количество  жалоб  на  то,  что  данная  статья не выполняется.  А согласно этой статье должны осуществляться доплаты за стаж работы, выделяться средства на лечение и так далее.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію (Шум у залі). Депутат вніс пропозицію. Ви що думаєте, ви один тут у залі?

 

     "За" - 154.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому  з  унесеними поправками і доповненнями.

 

     "За" - 184.

 

     Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     Будь ласка. Депутату Федорину надайте слово.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху.  Шановний  Голово!  Шановні  колеги!  Хочу зазначити,  що  Верховна Рада створює закони,  щоб усе суспільство жило по цих законах.  І найголовніший наш закон  -  Регламент.  Ми його зараз тут порушуємо, порушуємо строки подання пропозицій.

 

     Усе це    дає   можливість   45   депутатам   звернутися   до Конституційного Суду з тим, що питання включено в порядок денний з порушенням  Регламенту.  І  всі  закони,  які  ми  будемо приймати протягом цього періоду,  можуть бути визнані  неконституційними  і нелегітимними.

 

     Колеги, для того, щоб нам увійти в легітимне русло, необхідно зараз доробити цей порядок денний  і  внести  його  на  розгляд  у вівторок.  Тобто внести до порядку денного тільки ті питання,  які подані з дотриманням процедури.  Обов'язково з цього списку  треба викинути  питання  про  МПА,  оскільки  воно  внесено з порушенням процедури,  і це, як ви розумієте, обов'язково буде з боку фракції Народного руху України опротестовано в Конституційному Суді.

 

     Ще раз  закликаю вас усіх.  Треба не лише інших вчити жити за законом,  а  й  самим  депутатам,  і  особливо  посадовим   особам Верховної Ради, Голові парламенту жити в парламенті і працювати за законом.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Дав би Бог вам  жити  по  закону, так, як живе Голова парламенту.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  в  цілому  з  тими доповненнями,  які проголосовано.  Ви  вже  оскомину  набили  всім своїми розмовами. Повторюєте одне й те саме.

 

     "За" - 214.

 

     Я прошу   проголосувати.   Будь   ласка.   Депутате  Попеску, голосуйте, а то всіх запрошуєте, а самі... Будь ласка, голосуємо в цілому. Я прошу, зелені, теж голосуйте. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Я не буду представникові Руху надавати слово.  Ви, окрім МПА, більше нічого не бачите, у вас завіса на очах.

 

     Будь ласка. Я прошу проголосувати проект постанови в цілому з поправками. Займіть робочі місця, і голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Я ще раз прошу, голосуйте, Будь ласка.

 

     Депутате Іщенко, голосуйте. Ви тут, як ясне сонце, з'явилися, то хоча б голосуйте. Вийміть руки з карманів і голосуйте.

 

     "За" - 217.

 

     Депутат Журавський. За ним - Депутат Мовчан.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).   Голова   Християнсько-демократичної партії  України.  Шановні  колеги!  Виконана  величезна  робота  - створено  проект  Соціального  кодексу,  в  якому  акумульоване  і кодифіковане все законодавство, яке стосується соціальної сфери. У цій роботі були задіяні найліпші спеціалісти соціальної сфери.

 

     Олександре Миколайовичу,  шановні колеги, поставте це питання на  поіменне  голосування.  Нехай  люди знають,  хто за соціальний захист найбільш знедолених  людей,  а  хто  проти.  Я  вас  прошу, поставте на поіменне голосування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан. Будь ласка.

 

 

 

     МОВЧАН П.М.  Рівненський  виборчий  округ.  Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги! Зрозуміла річ,  що ми хочемо тут досягти тих змін, які необхідні в державі,  через законотворчість.  Але  якщо  ми  будемо  весь  час політизувати  цю  ситуацію...  Ми ж мали певний урок на попередній сесії.  Невже нам  хочеться  повторювати  те,  що  було?!  Навіщо, Олександре  Миколайовичу?  Я розумію,  на вас тиснуть.  Але навіщо збурювати зал.  Ми можемо досягати  консенсусу  і  вирішувати  всі питання,  які стоять перед нами. Прошу вас, перенесіть голосування на  вівторок.  Розглянемо  процедуру,  і  все  буде  добре  і  без звинувачень.  І  знову-таки  це  питання  про  МПА.  Перенесіть на вівторок, прошу вас.

 

     ГОЛОВА. Павле Михайловичу!  Шановний колего! Ніхто на мене не тисне.  Це мої переконання. Це мої погляди. У вас - одні, у мене - інші.  Але це не означає,  що  ми  з  вами  не  можемо  вирішувати питання,  як  це  потрібно.  Хто  католик,  а  хто греко-католик - різниці немає,  за одним столом треба сидіти і вирішувати питання. Не можна так примітивно ставитися до того питання, вирішення якого конче потрібно нашій державі.  Не можна  розвивати  економіку,  не синхронізувавши  законодавче  поле з тими державами,  які є нашими основними пріоритетами в міжнародних зв'язках,  - і економічних, і політичних. Чому ви зациклилися?!

 

     Будь ласка.  Я  прошу проголосувати в цілому проект Постанови про порядок денний третьої сесії з тими поправками і зауваженнями, які ми проголосували.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Спасибі. (Оплески).

 

     Шановні колеги!  Одну  хвилинку.  Ще  5  хвилин буквально.  Є депутат Сокерчак? Будь ласка, Вікторе Михайловичу. Шановні колеги! Для   того   щоб   нам   розглянути   ще   два  питання,  потрібно проголосувати,  щоб працювати до 15 години.  Прошу  підтримати  цю пропозицію.

 

     "За" - 173.

 

     Шановні колеги!  Спасибі  за  активну  роботу.  На  цьому  ми сьогоднішнє пленарне засідання завершуємо.  Наступного тижня у нас робота в комітетах. А 9 лютого - День уряду. На все краще.