Стенограма пленарного засідання

02 лютого 1999
 

 

                         ЗАСIДАННЯ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и . 2  л ю т о г о  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, шановні гості, запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо третю сесію Верховної Ради України.

 

     Прохання до народних депутатів підготуватися  до  реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 298 депутатів.  Я розумію, що не всі встигли. Будь ласка, реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися  314  народних  депутатів.  Дозвольте третю   сесію  Верховної  Ради  України  чотирнадцятого  скликання оголосити відкритою.

 

     (Звучить Державний Гімн України).

 

     Прошу сідати.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  Голові  Верховної  Ради  України Олександру Миколайовичу Ткаченку.

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Шановні народні депутати! Шановні наші виборці! Сьогодні розпочинає роботу третя сесія Верховної Ради України.  Як показує  досвід,  саме  з  третьої  сесії  Верховна  Рада  починає працювати  найбільш  результативно.   Фракції,   як   то   кажуть, притерлися, з'ясували політичні погляди. Тож тепер треба взяти все хороше з попередніх сесій і працювати без розкачки,  бо це  тільки сьогодні здається, що в нас попереду багато часу.

 

     Незабаром збіжить  перший  рік нашого депутатства.  Кожному з нас і всім разом доведеться оглянутись  назад  і  оцінити,  що  ми зробили  для  виконання наказів виборців,  виконання передвиборних обіцянок.

 

     Перед людьми потрібно відзвітувати відверто, без непотрібного їм словоблуду. I вже тепер зрозуміло, що звітувати буде й важко, й соромно, бо нічого сказати втішного і, безперечно, заспокійливого. Рівень  життя  знизився.  Валовий  внутрішній  продукт  зменшився. Зросли лише борги з заробітної плати й пенсій.  А  суми  боргів  з іноземних  кредитів  підскочили  так,  що  вже  реально загрожують благополуччю наших дітей і онуків.  Затяжні  негаразди  укорочують людям  вік.  Ось  чому  закликаю  вас,  шановні колеги,  відкинути будь-які  політизування,  будь-яку   імітацію   нашої   практичної діяльності.  Перед загрозою лихої години давайте діяти прагматично й розсудливо.

 

     Деякі ключові,  визначальні закони  ми  вже  прийняли.  Деякі готові  до  розгляду.  Дуже  важливо  ретельно  їх опрацьовувати в комітетах і фракціях та менше витрачати часу в сесійному  залі  на наші дискусії.  Ніж дарма витрачати час, краще використати його на вивчення   того,   чому   закони   повільно   впроваджуються   або ігноруються.  Нам  слід  глибше  знати  життя і через депутатський контроль просвічувати,  як на рентгені,  тих,  хто це життя робить нестерпним.

 

     Мабуть, саме нам доведеться пояснювати людям, чому вищі гілки влади  весь  час   займаються   політичними   ситуаціями   замість конкретної практичної роботи,  шукаючи міфічних ворогів у державі. Більше  того,  усе  це   поставлено   на   професійну   основу   з використанням  за  державний  і  приватний кошт усіх видів засобів масової інформації.

 

     Ми чомусь ніяк не хочемо визнати, що для переважної більшості наших співвітчизників влада - законодавча,  виконавча, судова - на одне обличчя. Наші чвари людям приїлися. Вони чекають, що ми - усі гілки  влади  -  зробимо  хоч  щось для поліпшення життя мільйонів людей.

 

     Тому нам першочергово потрібно братися за  ті  законопроекти, які  бодай  на  крихту  стабілізуватимуть ситуацію в країні.  Саме такий підхід закладено в проекті порядку денного  нинішньої  сесії Верховної Ради, який вам роздано для ознайомлення.

 

     Працюючи над економічним блоком законів, нам, шановні колеги, потрібно максимально прискорити прийняття  таких,  які  б  сприяли виходу   на   світло   тіньової   економіки,   продумати  механізм реабілітації капіталів,  повернення їх  із-за  кордону,  щоб  вони працювали на Україну,  а не на чужу державу. Варто також розробити заходи,  які  б  пом'якшили  тиск  на  підприємців  і  так  званих човників.  А це мільйони наших співвітчизників - учителі,  лікарі, інженери.

 

     Нам треба  уважніше  поставитися  також  до   законопроектів, пов'язаних      із      припливом      інвестицій,      діяльністю промисловофінансових груп,  відновленням виробництва і виходом  на ринки Росії,  інших країн СНД.  Адже хто і якими б думками себе не тішив,  саме в СНД - наш головний і довгостроковий ринок. Не треба себе  загойдувати  лише  сподіваннями.  На ринки розвинутих країн, особливо після введення  євро,  нас  пустять  нескоро,  а  якщо  й пустять,  то  ще  невідомо,  на  яких умовах.  Тож не треба мазати дьогтем,  наприклад,  союз Росії і Білорусії,  а брати з нього все позитивне. Хто б і що не казав про Росію, особливо після перерви в Раді  Федерації  з  ратифікацією  Договору  з  Україною,  зрештою, "російські  державники"  не  роблять погоди в стосунках між нашими країнами. Тому цілком погоджуюся з Леонідом Даниловичем Кучмою, що нам  не треба драматизувати те,  що Рада Федерації не ратифікувала Договір з Україною,  як кажуть,  в один момент. А хіба у Верховній Раді  нашій,  давайте пригадаємо,  ратифікація відбувалася просто? Чи,  може,  одноголосно?  Чи  не   звучали   промови   на   кшталт московських?  Але я впевнений, що буде так, як у пісні співається: "Любилися,  кохалися,  то й поберемося".  То ж будемо терплячими й мудрими, як і личить українському народу!

 

     Шановні колеги!   Під  час  нинішньої  сесії  доведеться,  як кажуть,  у поті чола попрацювати всім комітетам  і  фракціям.  Але об'єктивно   чимале   навантаження   лягає  на  Комітет  з  питань економічної політики.  Йому треба підготувати проекти законів,  що регулюють  відносини  власності  в Україні.  Проблема це не тільки економічна,  але  вирішення  її  економічними  методами   допоможе уникнути  політичних  загострень у нашому суспільстві.  Давайте не забувати:  поки  ми  тут  з  вами  чубимося,   власність   України потихеньку  прилипає  до  чужих рук.  А винною в цьому декому дуже хотілося б зробити лише Верховну Раду.

 

     Нам варто було б,  по-моєму,  визначитися  з  тематикою  днів уряду і парламентських слухань.  Мабуть,  ми доручимо Секретаріату разом із комітетами й фракціями якнайшвидше підготувати відповідні пропозиції,  а потім їх розглянемо і затвердимо.  Правильно було б зробити акцент на економічних проблемах.  Така плановість посилить діловитість і контрольні функції Верховної Ради України.

 

     Доведеться засукати  рукави  й  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності. Він, за спостереженнями, зіткнувся з двома проблемами.  По-перше, іноді занурюється у дрібні зміни до окремих законів,  по-друге,  не досить  продуктивно  співпрацює  з  урядом країни,   зокрема   в   удосконаленні  податкового  законодавства. Забарився комітет і з поданням на друге читання законопроекту  про Національний банк, а також - про основи грошово-кредитної політики на  1999  рік,  нової  редакції  Закону  про  банки  і  банківську діяльність.

 

     Взагалі, шановні  колеги,  усім  варто було б разом із урядом звернути  увагу  на  те,  що  частина  податкових  і   економічних законопроектів,  зокрема  й  поданих  Президентом України,  не має достатнього економічного й правового обгрунтування. Отже, введення їх у дію,  за оцінками експертів, може викликати навіть погіршення економічної ситуації в державі. Хоча куди вже далі її погіршувати?

 

     Особливу увагу хотів би привернути до  надзвичайно  складного становища в агропромисловому комплексі.  Воно таке,  що вже криком кричить проблема продовольчої безпеки країни. Ось чому ми не маємо права   зволікати   з  розглядом  законопроектів,  які  ще  можуть послабити податковий зашморг, навести лад у розрахункових рахунках господарств  і  тим  самим  дати їм змогу нарощувати виробництво в цьому році.

 

     Створення стабільної  законодавчої  бази   з   оподаткування, вважаю,   сприяло  б  відродженню  виробництва  на  новій  основі, пожвавило б інвестиційну політику,  економіку в цілому, зменшило б її залежність від зовнішніх факторів.

 

     Думаю, що  логічним кроком після такого складного проходження бюджету буде жорсткий контроль за його виконанням.  Варто, мабуть, інформацію  про це заслуховувати кожного кварталу.  Водночас треба негайно починати роботу  над  Бюджетною  резолюцією  і  Податковим кодексом,  щоб  знову  не  створювати  напруженість  із прийняттям бюджету, як це було наприкінці минулого року.

 

     Нам і  надалі  треба  посилювати   соціальне   законодавство, зокрема  соціальний  захист  пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів. Реальних пропозицій тут ми чекаємо і від уряду.  Крім того, знову, як   того   вимагають   виборці,  треба  повернутися  до  проблеми індексації  доходів  громадян,  до  виконання  Закону  про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     Верховна Рада  не може стояти осторонь зміцнення виконавської дисципліни.  Тут,  думаю, ми порозуміємося з Президентом і урядом, так само, як і в поглибленні співпраці з місцевими органами влади. Усі ми відповідаємо  перед  народом,  і  цей  обов'язок  має  бути визначальним  у  діяльності  всього парламенту.  Через це потрібно прискорити розроблення Державної програми  розвитку  законодавства до  2002  року і тим самим ввести всі сфери громадсько-політичного та соціально-економічного життя в норми правової держави. Не можна гаятися  з  проведенням  державно-правової  реформи,  з  розглядом законів про Кабінет Міністрів і  місцеві  державні  адміністрації, про  політичні  партії,  законодавчим забезпеченням життя Збройних Сил, національної безпеки та оборони України, участі нашої держави в міжнародних миротворчих операціях.

 

     Одне слово,  кожною своєю дією,  кожним законом Верховна Рада повинна  доводити  співвітчизникам,  що  вона  стоїть  на  сторожі Конституції,  працює над її втіленням, дбає про її вдосконалення і тим самим дбає не тільки  про  нинішню,  а  й  про  майбутню  долю України,  враховуючи  її  природні,  вивірені  історією інтереси і таких же природних,  перевірених,  як кажуть,  у боях  і  в  труді партнерів.

 

     І все-таки  економіка  не має заступити інші життєві проблеми кожного громадянина.  Це і  боротьба  зі  злочинністю,  і  охорона здоров'я,  освіта, культура, фізичне виховання людей. Дім, в якому ми живемо,  має бути світлим і  затишним.  А  світло  випромінюють освіта,  культура,  духовне  здоров'я нашої нації.  Ми зобов'язані зберегти молодь і дітей від  розтління  низькопробним  комерційним брудом,   яким  переповнені  сторінки  деяких  газет,  телеекрани, книжковий ринок України. Ми маємо заслухати звіт Національної ради України   з  питань  телебачення  і  радіомовлення.  Адже  духовне знищення народу - це,  так би мовити,  наш із  вами  великий  гріх перед державою. Разом з тим і Верховна Рада має виявити характер і підставити плече Національній раді у  вирішенні  як  законодавчих, так   і   управлінських  проблем,  суворо  контролювати  виконання прийнятих рішень.

 

     З огляду на це окремо хотів  би  звернутися  до  журналістів. Думаю,  народні  депутати  підтримають  мене у щирій подяці пресі, радіо й телебаченню за пильну увагу до роботи вищого законодавчого органу нашої держави.  Правда, не залишається непоміченим і те, що Верховну Раду не так уже й рідко намагаються принизити,  образити, викривлено подати її роботу.  Можна,  звичайно,  порадіти, що наша вільна журналістика така дотепна й  винахідлива.  Але  хотілося  б нагадати,  що  є межа,  переступивши яку,  журналістика принижує і себе, і нашу державу. Якщо журналісти помічають порошинку в роботі Верховної  Ради,  то  чому  проходять  мимо  поліна?  Маю на увазі традицію гучно відзначати "Людину року" в нашій державі.  Невже це до  лиця  державі,  в  якій  понад  мільйон  безробітних,  де люди місяцями  не  одержують  зарплати  й  пенсій  і  через   безвихідь спалахують факелами, де немає грошей на освіту, охорону здоров'я і культуру?  Мабуть,  владі та  політикам  аморально  демонструвати, наскільки вони далекі від народу.  Хіба, нарешті, нашу національну гідність не  ображає  те,  що  "Людину  року"  України  визначають зарубіжні тютюново-алкогольні компанії? (Оплески).

 

     Або ще   раз   повернуся   до  висвітлення  візиту  делегації Верховної Ради України до Білорусії.  Багатьом із нас  при  згадці про   Білорусію   пам'ять  підказує  героїчну  оборону  Брестської фортеці,  спалену Хатинь,  гарний  трактор,  надійний  автомобіль, холодильник,   годинник,  велосипед.  Ми  переконалися,  що  й  за теперішніх умов там люди мають роботу,  вчасно одержують заробітну плату  і  пенсію.  Також правдою є те,  що мінські магазини значно бідніші від  київських.  Там  майже  немає  імпортних  товарів.  У продажу переважно вироби Білорусії, Росії та України (Оплески).

 

     Багатому західному,  російському  чи  українському підприємцю там ніде потратити гроші,  пожити,  як кажуть, на широку ногу. Але ціни  на  продовольчі  та  промислові товари низькі,  що робить їх доступними для працюючих і пенсіонерів.

 

     Та українські засоби масової інформації,  висвітлюючи поїздку делегації   до   Білорусії,   подавали   її   на  фоні  тамтешньої антипрезидентської  демонстрації  як  визначальної   події   наших сусідів. Що це: свідома зловмисність чи звичайна сліпота?

 

     Так, справді  у  Мінську  відбулася  тритисячна чи двотисячна демонстрація.  Підбурювачі  звезли   з   усієї   Білорусії   групу невдоволених  громадян,  які  вимагали  підвищення  (я  наголошую: підвищення),  а не вчасної виплати,  як у нас,  заробітної плати і пенсій.

 

     Але чому  свідомо  змовчали  про  відвідання нами тракторного заводу,  де в дві зміни працюють 20  тисяч  чоловік,  які  за  рік виготовили  понад 30 тисяч тракторів,  з яких 21 тисячу продали на експорт і виручили для своєї держави понад 200 мільйонів доларів?

 

     Невже нам більше потрібний досвід збурювання суспільства, ніж організаторів добрих справ?

 

     На Харківському  такому  самому тракторному заводі,  до речі, який майже зупинився,  сьогодні не працюють десятки  тисяч  людей. Парадокс:  в Україні є тракторний завод,  є спеціалісти,  є метал, але все простоює,  людям  по  півроку  не  платять  зарплати,  без тракторів селяни не орють і не засівають поля.  Замість того,  щоб піти до сусідів та повчитись,  як організувати добру справу,  мене звинувачують   як  Голову  Верховної  Ради,  що  я  не  бачив  там демонстрації протесту.  Нагадаю:  Президент України  Леонід  Кучма тричі  відвідав  Білорусію,  але  такого інформаційного нагнітання навколо цього не було.

 

     Що ж  це?  Об'єктивність?  Думаю,  що  ні.  Де   ж,   шановні журналісти,  етика,  коли  про  державу,  з якою Україна підтримує дипломатичні стосунки,  і про її Президента,  про народ дозволяєте собі  писати  не те,  що визначає їх політику й економіку,  а,  на жаль,  другорядне,  невизначальне,  як  про  "болото",  до   якого політики європейського рівня не їздять.  Такими діями ви ображаєте не талановитий білоруський народ,  не главу Білорусії, не державу, навіть не Президента чи Голову Верховної Ради України, ви, даруйте за відвертість,  принижуєте себе й показуєте моральний рівень тих, на кого ви працюєте, хто вам платить (Оплески).

 

     Шановні народні  депутати!  Попереду  нас  чекає  дуже багато роботи,  чимало політичних і суто людських випробувань. Ми повинні витримати   їх   із   честю.  Ми  повсякчас  маємо  пам'ятати,  що представляємо єдиного господаря в державі,  єдину найвищу владу  в Україні - народ.

 

     Одне слово, роботи нам вистачить. Справа за тим, щоб виконати її на совість і чесно.  Впевнений,  що з цими завданнями ми з вами впораємося.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! 21 січня 1999 року на 53-му році життя помер народний  депутат  України  Леонід  Олександрович Яковенко.  23  січня на 56-му році пішов із життя народний депутат Іван Михайлович Варбанець.  29 січня на 60-му році пішов із  життя народний депутат України Юрік Степанович Мкртчян.

 

     Прошу вшанувати пам'ять наших колег хвилиною мовчання.

 

     (Хвилина мовчання).

 

     Прошу сідати.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.  Надійшли такі депутатські запити.

 

     Валентини Петрівни  Семенюк  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  несприятливого  прогнозу  щодо  захворювання  тварин  та незадовільного фінансування протиепізоотичних заходів.

 

     Віталія Григоровича Черненка -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  недопущення закриття шахт у місті Горлівці та здійснення розрахунків за заборгованістю раніше закритим шахтам.

 

     Анатолія Варфоломійовича Раханського  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  ситуації,  що  склалася  в Сакській центральній районній лікарні Автономної Республіки Крим через заборгованість з виплати зарплати, яка становить 18-21 місяць.

 

     Віктора Герасимовича  Кочерги  -  до Прем'єр-міністра України стосовно катастрофічного  становища  в  комунальному  господарстві міста  Білозерського  Донецької  області та щодо вирішення питання про виплату грошей за регресними позовами шахтобудівників у  місті Димитрові Донецької області.

 

     Михайла Васильовича  Гуцола  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно створення комісії для розв'язання ситуації,  що  склалася на  ринку  "Калинівський"  міста  Чернівців,  та  щодо  фінансової ситуації, що склалася на Трипільському біохімічному заводі.

 

     Групи народних депутатів (Осташ та інші, всього 14 депутатів)

-   до   Прем'єр-міністра,   Генерального  прокурора  України  про нецільове  використання   бюджетної   позички   Мінагропромом   та погашення  заборгованості по капітальному будівництву Сарненського комбінату  хлібопродуктів  Рівненської   області,   якому   штучно створено умови банкрутства.

 

     Івана Захаровича   Кірімова   -  до  Прем'єрміністра  України стосовно шестимісячної  затримки  з  виплатою  зарплати  учителям, лікарям,    культпрацівникам    та    пенсій    у   Бородянському, Вишгородському,  Іванківському, Макарівському й Поліському районах Київської області.

 

     Івана Сергійовича Чижа - до Прем'єрміністра України у зв'язку з  незадовільним  реагуванням  на  численні  факти   дезінформації журналістів з боку першого заступника міністра інформації Бая.

 

     Степана Богдановича  Гавриша  - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з  невдоволенням  реагуванням  на  звернення  про  надання допомоги   місцевим   бюджетам  Харківської  області  в  погашенні заборгованості з виплати зарплати й  пенсій,  а  також  до  голови правління  Пенсійного  фонду  України  стосовно надання допомоги в погашенні заборгованості з виплати пенсій у Харківській області.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 263.

 

     Рішення прийнято.

 

     Надійшли ще такі запити.

 

     Олександра Миколайовича Масенка - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансово-економічної ситуації, що склалася в Лубенському профтехучилищі 12 Полтавської області, та щодо затримки з виплатою зарплати офіцерам і солдатам Лубенського військового гарнізону.

 

     Володимира Геннадійовича   Алексєєва  -  до  Прем'єр-міністра України   стосовно   дій   уряду   щодо    матеріально-фінансового забезпечення  виконання  Закону  про  статус  і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 234.

 

     Прийнято.

 

     Група народних депутатів  (Косаківський,  Мухін,  Вінський  і Цушко)  звертається  до  Голови  Верховної  Ради стосовно редакції статті 7 прийнятого Закону про столицю України - місто-герой Київ. Голосуємо.

 

     Я думаю,  що  до  мене  не  потрібно надсилати,  можна було б просто зайти.

 

     "За" - 211.

 

     Рішення прийнято.

 

     Валентина Петрівна  Семенюк   звертається   до   Генерального прокурора  України стосовно порушень чинного законодавства під час ліквідації   колективного   сільськогосподарського    підприємства "Розумнянське" Ставищенського району Київської області. Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Рішення прийнято.

 

     Сергій Олександрович  Москвін  звертається  до  голови  Фонду державного майна  стосовно  доцільності  й  законності  створення, подальшого  існування  та  приватизації агропромислового комбінату "Ужгородський". Голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  У нас є  ще  півгодини.  Подали  заявки  від фракцій.  Ми  розпочинаємо  роботу  третьої  сесії  Верховної Ради чотирнадцятого скликання,  і я думаю, що сьогодні надамо слово від фракцій.

 

     Слово надається  Петру  Миколайовичу  Симоненку  від  фракції комуністів. За ним виступатиме депутат Шеховцов від "Громади".

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые коллеги!  Уважаемые наши  радиослушатели! Уважаемый  Александр  Николаевич!  Мы  -народные  депутаты фракции коммунистов - выражаем свое  негодование,  возмущение  губительной антинародной политикой правительства,  направленной на уничтожение промышленной мощи Донбасса и обрекающей сотни тысяч его жителей на безработицу и нищенское существование. Донбасс, который всегда был кузницей страны,  который является центром угледобывающей  отрасли экономики,   сознательно   лишают   возможности,   как  и  раньше, обеспечивать страну углем,  коксом, металлом, станками и машинами. Преступное  расширение процесса целенаправленного развала угольной промышленности ведет  к  катастрофическим  последствиям.  Закрытие якобы   нерентабельных   шахт:   имени   Артема,   "Новая"  (город Дзержинск),  "Юнком" (Енакиево),  "Александр-Запад"  (Горловка)  и других - не только влечет за собой значительный рост безработицы в регионе,  но и обрекает на медленную гибель  шахтерские  города  и поселки,  лишает будущего детей и молодое поколение, проживающих в Донбассе.

 

     В городе Торезе  Донецкой  области  жены  шахтеров  захватили шахту  "Прогресс"  и  уже  11  дней  удерживают ее,  не допуская к работам по основным обемам рабочих очистного забоя и проходчиков. Шахту  "Лутугино"  три дня удерживают только с одним требованием - ликвидировать задолженность по  заработной  плате  за  1997-  1998 годы.  Среди  населения  шахтерских  поселков  нарастают  апатия и пессимизм,  общее разочарование,  ощущение бессилия,  растет число самоубийств,  факелами  уже  человеческих  жизней сегодня полыхает Донбасс - та кузница,  где всегда гордо говорили:  "Честь и  слава героям-шахтерам!"

 

     Общее разочарование,    ощущение    бессилия,    рост   числа самоубийств,  о чем я уже говорил,  - все это создает  предпосылки для  социального  взрыва  в  нашем  крае.  Считаем,  что  действия правительства  в  отношении  шахтерского  Донбасса  преступны,   и поэтому   требуем  включить  в  повестку  дня  вопрос  -  отчет  и ответственность  правительства  о   состоянии   дел   в   угольной промышленности.  Поддерживая  требования чернобыльцев,  мы сегодня также предлагаем включить в повестку дня работы сессии  Верховного Совета  вопрос  о  состоянии  бюджетного  финансирования  программ социальной защиты граждан,  пострадавших вследствие  Чернобыльской катастрофы.

 

     Сегодня мы  также  выражаем  возмущение  по  поводу  действий официальных властей  в  связи  с  подготовкой  к  так  называемому референдуму.

 

     Уважаемые народные   депутаты!  Фракция  коммунистов  еще  до окончания работы  второй  сессии  предупреждала  Украину  об  этих безобразиях.  Вот,  пожалуйста,  ярчайшие свидетельства того,  как собирают подписи:  подписи понаставили,  а фамилий - нет.  Вот как сегодня   сгоняют  людей  на  эти  собрания:  главы  администраций официально  стаскивают  людей  на   проведение   подобных   акций, инициированных  НДП,  Рухом и некоторыми другими,  поддерживающими эти безобразия в государстве (Шум у залі).

 

     Александр Николаевич,  мы   сегодня   просим   поставить   на голосование  вопрос  о  том,  чтобы  дать поручение Счетной палате проверить, за счет каких средств финансируются сегодня в областных управлениях   администраций  управления  по  внутренней  политике, откуда взяты эти средства, как перечисляются теневые деньги на так называемые  благотворительные фонды социальной защиты и откуда эти теневые  деньги  появились.  Мы   сегодня   предлагаем   налоговой администрации  и  Генеральной  прокуратуре  проверить  это  все  и доложить Верховному Совету.

 

     Благодарю (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Шеховцову від "Громади".  За ним - депутат Вітренко.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 52,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Многие из вас уже, наверное, знают из сообщений средств массовой информации о том,  что текст Закона о столице  Украины  - городе-герое Киеве,  подписанный Президентом Украины,  в отдельных существенных  моментах  отличается  от  текста,   проголосованного Верховной  Радой  Украины.  Об  этом  заявили  некоторые  народные депутаты Украины.

 

     Фракция "Громада"  официально  заявляет,   что   15   декабря прошлого  года  во  время  рассмотрения  во  втором чтении проекта указанного закона статья  7  "Система  местного  самоуправления  в городе  Киеве"  была  проголосована с положением об исполнительном комитете   городского   совета.   Мы   готовы   подтвердить    это стенограммами  заседаний Верховной Рады за 15 декабря и 15 января, когда этот законопроект рассматривался в третьем чтении и  к  этим положениям   этой   статьи   депутаты  не  возвращались,  а  также сравнительной таблицей.

 

     Однако в ходе редакционной доработки в Комитете  по  вопросам государственного    строительства,   местного   самоуправления   и деятельности советов принятый Верховной Радой текст  был  изменен. Вместо    "исполнительные    комитеты"    появилась   формулировка "исполнительные органы",  что фактически дает возможность исказить юридический смысл закона, принятого Верховной Радой.

 

     Уважаемые народные депутаты,  я обращаюсь к вам с призывом не допустить,  чтобы подобные факты имели место в нашей работе. Между прочим,  уже  есть информация в Верховной Раде о том,  что и текст Закона о выборах Президента  Украины  также,  возможно,  подан  на подпись  Президенту  (или  еще  не  подан  -  неизвестно)  в виде, отличающемся от проголосованного в Верховной Раде.  Нет надобности убеждать  в  том,  что  голосование народных депутатов в этом зале должно быть  священным  и  неприкосновенным.  И  если  у  аппарата комитета  или  у  других  работников  Секретариата  Верховной Рады возникают  сомнения  в  юридической  грамотности  проголосованного решения,  то  они  имеют  право всего лишь поставить в известность Верховную Раду.  И соответствующие нормы должны  быть  внесены  на повторное рассмотрение в этот зал.

 

     По моему   мнению,  единственный  механизм,  который  мог  бы уберечь нас от подобных фальсификаций в будущем,  - это внесение в зал  текста законопроекта в окончательном виде для принятия закона в целом,  когда у депутатов  перед  глазами  уже  будет  полностью отредактированный и исправленный текст. Кстати, одновременно могли бы  быть   рассмотрены   замечания   юридического   управления   и редакционноиздательского отдела Секретариата Верховной Рады.

 

     А по конкретному факту фальсификации,  о котором я сказал, мы предлагаем  провести  соответствующее  служебное  расследование  с внесением  в  сессионный  зал предложения о пересмотре и изменении тех норм,  которые проголосовал Верховный  Совет  и  которые  были искажены.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату  Вітренко від прогресивних соціалістів. За нею - депутат Чорновіл.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемые коллеги, за период  депутатских  каникул  наша  фракция  сделала  отчеты перед избирателями шести областей  Украины.  Мы  проехали  Николаевскую, Кировоградскую,  Сумскую,  Луганскую,  Донецкую,  Днепропетровскую области.  Мы  увидели,   что   чем   выше   степень   концентрации криминалитета  и  своеволие чиновничества,  тем больше препятствий пытаются нам чинить  для  встреч  с  избирателями.  Особенно  этим отличился  город  Мариуполь.  Ну,  относительно Мариуполя мы будем разбираться еще и с Генеральной прокуратурой.

 

     Наши встречи  с  избирателями  показали,  что  катастрофа   в Украине усугубляется.  Народные депутаты Украины не имеют права не замечать  того,  что  делается  в  стране.  Куда  сегодня   поехал Премьер-министр Украины?  Почему он сейчас не здесь, в парламенте, чтобы обсуждать с депутатами тяжелое  экономическое  и  социальное положение в стране? Где Ющенко - председатель Национального банка?

 

     Ситуация такова,     что     наша    фракция    Прогрессивной социалистической партии Украины считает:  нужно  обявлять  третью сессию чрезвычайной сессией и работать в чрезвычайном режиме.

 

     Чрезвычайный режим предполагает: работу в пленарном режиме ежедневно,  работу  над  теми  законами, которые нужны сегодня нашим избирателям,  а в субботу - совместное заседание с правительством и Президентом.  Сегодня нечего делить в стране.  Каждый из нас несет ответственность за то, что происходит в державе.

 

     И Президент,  и правительство должны здесь  высказывать  свои претензии.  Не  нравятся  им  законы,  которые сегодня существуют, давайте улучшим  законы.  Но  продолжать  надругательство,  как  в случае  с Законом об индексации денежных доходов населения...  Кто вдруг   позволил   индексировать   только   за   декабрь,   только пенсионерам,  только  в размерах одной черты?  Почему страдают все остальные категории работающих и неработающих в стране?

 

     Что происходит  со   здравоохранением?   Люди   умирают   без инсулина.  Что происходит с субсидиями? Людей выживают из квартир, требуя  доплату  за  излишнюю  площадь.  Что  предпринимается   по отношению к студентам?  Им не оплачивают проезд.  Что происходит в угольных регионах?  Уже шахтеры не поднимаются на  поверхность,  и власть пытается делать вид, что в стране ничего не случилось.

 

     И в  то же время мы видим,  что,  не наводя порядок в стране, делают вид,  что ничего не происходит,  и  в  зале  парламента.  В повестке  дня  на  эту  неделю  мы  опять не увидели представления Генерального прокурора на Лазаренко и Агафонова.

 

     Да только если два человека - Лазаренко и Тимошенко -  вернут в казну те деньги,  которые сегодня им инкриминируют,  погасят всю задолженность по бюджетной сфере. 4,5 миллиарда гривень составляет задолженность    по    бюджетной   сфере.   Не   получают   деньги пенсионеры-отставники,  чернобыльцы,  не  получают  свою  законную пенсию,  даже  ту нищенскую,  урезанную,  пенсионеры.  И что,  мы, депутаты, этого не видим?

 

     Мы предлагаем ввести ежемесячную декларацию  о  доходах  всех депутатов,   высшего   чиновничества,   работников   Администрации Президента и Президента тоже.  И взять под  контроль  сегодня  всю высшую власть Украины.

 

     Александр Николаевич,  когда  будет  рассматриваться вопрос о календарном плане,  мы подадим наши предложения письменно. Но наше настоятельное  требование  - эту сессию считать чрезвычайной.  Ибо посевная будет сорвана,  и голод в Украине,  который сегодня есть, потому что люди сидят на хлебе и картошке,  будет уносить миллионы жизней.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Давайте сіяти не в залі.  На полі  будуть  сіяти,  а  ми  тут давайте продуктивно працювати, а не закликати один одного.

 

     Депутат Чорновіл  від  Руху.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Вінський.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Шановні наші  виборці!  Мене  дуже  здивувала  вступна  промова Олександра Ткаченка.  Здавалося б,  треба було говорити більше про те, як нам налагодити  працю  в  цьому залі,  а вийшло щось таке,  як у Петра Симоненка чи в Наталії Вітренко.  Ви ж казали,  що не кандидуєте в Президенти,  Олександре  Миколайовичу.  Чого ж ви популізмом таким зайнялися?  Навіщо ви  нам  розповідали  тут  про  таку  пречудову ситуацію в Білорусії?  Ми ж поруч, ми все добре знаємо. Ми знаємо, що штучно занижені ціни призвели до шаленого падіння  виробництва. Сьогодні  просто  різко  зменшився випуск продукції,  яка спочатку тікала в Україну чи  в  інші  республіки.  Ми  знаємо,  що  стоять колосальні черги,  що в сільській місцевості вже введена карткова, списочна  система,  що  колишнє   захоплення   популізмом   бацьки Лукашенка  сьогодні різко впало.  І оті демонстрації - це вже вияв сьогодні протесту білоруського народу,  що ті  їхні  зарплати  (до речі,  там  уже  почалися  затримки  з виплатою зарплати) у кілька разів менші навіть за наші мізерні  українські  зарплати,  а  щодо пенсії,  то взагалі називається така цифра, що це є просто смішно. Ми знаємо,  що вони працюють і та продукція йде на  склад  або  як бартер до Росії,  а ні на який експорт,  бо така якість продукції, такі технології нікому в світі  не  потрібні.  Повний  економічний крах!  А ви нас кликали там до слов'янського союзу. Ви що, хочете, щоб ми опинились у ще більшій багнюці,  ніж та,  в яку нас  завела комуністична номенклатура на сьогодні?

 

     До речі,   я   хочу   відповісти   колезі   Симоненку.  Петре Миколайовичу, я не знаю, хто там організовує збір підписів. Рух не при  владі  в  Донбасі.  Але те,  що ви так чітко виступаєте проти скасування депутатської недоторканності,  заохочуєте криміналітет, який  окублився  в  цьому  залі,  не робить вам честі.  І майбутні виборці мають подумати, чи треба за вас голосувати.

 

     До речі,  якраз  Народний  рух  України  під  час   прийняття Конституції  не  голосував  за  депутатську недоторканність,  а ви голосували.  От тепер і розсьорбуйте оті мільярди,  про які казала Вітренко.

 

     Тепер кілька  слів про організацію нашої роботи.  Я подивився той план.  Ну, це з миру по нитці - голому сорочка. По-перше, якщо ми виконаємо процентів 60 того,  то й добре. Але там немає якогось чіткого  систематизованого  плану   першочергових   заходів.   Нам потрібно,  очевидно,  сьогодні робити перерву, от буквально зараз, та сідати за роботу над планом роботи сесії.  Бо якщо ми підемо за отим  планом,  що  нам роздали,  це знову буде законотворчий хаос. Чому в плані роботи знову з'явилося питання про  МПА,  на  яке  не було дано навіть заявки? Це ж грубе порушення Регламенту. Чому там 7 чи 8 проектів різних засад?  Там уже  Павловський  перестарався, засадив усі засади,  які тільки можна і які не можна засадити.  Це що,  цим ми займатимемося,  марнуватимемо дорогоцінний час?  Знову хочуть політизувати роботу парламенту.  Може, тому я і вніс проект про те, щоб проводити засідання без радіотрансляції, бо буде голий популізм і повний провал роботи парламенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Вінському від соціалістичної фракції. За ним - депутат Кононов.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановні народні депутати!  Дозвольте оголосити заяву  фракції  виборчого  блоку  Соціалістичної  партії України  та  Селянської партії України щодо кампанії за проведення референдуму з приводу депутатської недоторканності.

 

     В Україні   розгортається   чергова    політична    авантюра. Адміністрація  Президента,  звичайно  без відома останнього,  дала вказівку  місцевим  органам   виконавчої   влади   приступити   до ініціювання   референдуму   з   приводу   скасування  депутатської недоторканності.  Розуміючи облудність цього наміру, Адміністрація приховує сліди своєї режисури,  покладаючись на ініціативу власної політичної опори - НДП та Руху.

 

     Фракція вважає своїм обов'язком заявити таке.

 

     Перше. Позбавлення  депутатів  імунітету  в  сучасних  умовах передбачає  не  урівнювання  прав  усіх громадян перед законом,  а створення  умов  для  ще   більшого   політичного   переслідування опозиції,    зведення   особистих   рахунків,   зміцнення   режиму бандократії, введення криміналізованої диктатури.

 

     Друге. Характерно,    що    за    скасування     депутатської недоторканності   борються  представники  тих  фракцій,  в  котрих найбільше депутатів,  які за  підтримки  виконавчої  влади,  часом вдаючись до підкупу й шантажу, одержали голоси виборців. Саме вони порушують  Конституцію  і  Закон  про  статус  народного  депутата України,   суміщуючи   виконання   представницьких   обов'язків  з прибутковою діяльністю.  Вони намагаються  зафіксувати  свій  стан партії влади,  щоб і надалі здійснювати політику,  яку не сприймає народ. Причому зробити це вони намагаються руками самого народу. І це найстрашніше.

 

     Третє. Скасування  депутатської недоторканності - лише привід для референдуму.  Справжня причина - в іншому  питанні,  яке  буде рекомендоване для включення в бюлетень. Це питання про продовження повноважень   нинішнього   Президента   Леоніда   Кучми.   От   де привілейовані  права  тих,  хто  нібито  бореться за рівність усіх громадян перед законом!

 

     Членів фракції  блоку  Соціалістичної   партії   України   та Селянської   партії   України   чи   не   найменше  турбує  привід президентського референдуму,  оскільки щодо них навіть гіпотетично не існує підозр у зловживанні статусом депутата.  Проте, розуміючи справжні цілі ініціаторів,  хочемо застерегти громадян України від підступності   їх   намірів.  Референдумом  вони  хочуть  повністю розв'язати собі руки, щоб громадяни України не могли звернутися за захистом навіть до депутатів, щоб ніхто не посмів вивести на чисту воду творців  історії,  подібних  до  творців  "Бласко",  трастів, облігацій, незаконної торгівлі зброєю та енергією, розтринькування бюджетних коштів тощо.

 

     Усвідомлюючи те,  що  оточення  Президента  цілеспрямовано  й довго формувало суспільну думку стосовно потреби скасувати принцип депутатського  імунітету,  властивого,  до   речі,   депутатському статусу   практично   в   усіх   державах,   з  метою  недопущення використання непоінформованості частини громадян у цілях,  далеких від  їхніх  інтересів,  та  запобігання  тенденційного  тлумачення результатів референдуму щодо права Президента діяти  поза  рамками Конституції, пропонуємо:

 

     включити в   порядок  денний  третьої  сесії  Верховної  Ради питання про зміни до Конституції,  маючи на увазі розгляд  питання депутатської і президентської недоторканності;

 

     у випадку,  коли  виконавча  влада  все ж піде на референдум, прийняти постанову Верховної Ради про  включення  в  бюлетень  для референдуму питання про довіру діючому Президенту України;

 

     звернутися від  імені Верховної Ради до народу з роз'ясненням того,  що попередні референдуми в Україні  стосувалися  доленосних для  суспільства  й  держави  питань,  а  пропонований  -  шкурних інтересів представників нинішньої влади.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату   Дашутіну   від   фракції зелених. За ним - депутат Попеску від СДПУ(о).

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 162,  Сумська  область).  Фракція  зелених.  Шановний  головуючий! Шановні   колеги!  Критична  ситуація,  що  склалася  в  одному  з найбільших у нашій державі нафтодобувних регіонів  -  Охтирському, змусила  мене  використати  парламентську  трибуну  для того,  щоб довести до уваги Верховної Ради,  Кабінету  Міністрів  України  та керівництва  акціонерного  товариства  "Укрнафта" (керівник Дмитро Олександрович  Єгер)  вимоги  моїх  виборців,  які   працюють   на підприємствах  нафтогазодобувного  комплексу,  в  соціальній сфері міста Охтирки та обстоюють своє право на  конституційні  гарантії, на працю й своєчасне отримання заробітної плати.

 

     Видобувники, буровики,  транспортники  вдень і вночі,  багато хто - в польових умовах,  у холоді та  багнюці  справно  виконують свою  виробничу  програму  з  видобутку  нафти й газу та своєчасно відправляють  їх  згідно  з  розпорядженнями,  які  надходять   із столиці.  Оскільки  Охтирське  нафтогазове виробниче управління не має  статусу  юридичної  особи,  то  прибутками,  отриманими   від реалізації стратегічної високоліквідної сировини,  розпоряджається "Укрнафта",  керівництво  якої  не  поспішає  розраховуватись   із виробниками.   За  станом  на  1  лютого  цього  року  дебіторська заборгованість  "Укрнафти"  і  пов'язаних  із  нею  комерційних  і посередницьких  структур Охтирському нафтогазодобувному управлінню становить 300 мільйонів гривень,  зокрема з заробітної плати,  яка не   виплачується   видобувникам   з   серпня,   а   буровикам   і транспортникам - з  липня  та  червня  1998  року,  -  2  мільйони гривень.

 

     Своєю чергою   нафтовики  Охтирщини  заборгували  близько  60 мільйонів  гривень  до  бюджету  Сумської  області,  який  на   37 відсотків  формується  за  рахунок  їхніх внесків.  Це призвело до того, що рівень соціальної напруженості серед освітян, працівників закладів  охорони  здоров'я та культури сягнув критичної позначки, про що свідчить створення відповідних страйкових комітетів у місті Охтирці та інших містах Сумщини.

 

     Із метою   врегулювання  цього  непростого  питання  трудовий колектив,  органи місцевого самоврядування не  раз  зверталися  до керівництва   "Укрнафти",   відповідальних   працівників  Кабінету Міністрів України та окрім офіційних довідок,  графіків  та  інших обіцянок   на   папері   нічого   не   отримали.   Контролюючі  та правоохоронні  органи   не   виконали   доручень   Президента   та Прем'єрміністра,  даних  ними  під час відвідування міста Охтирки, стосовно встановлення причин неплатежів.

 

     У зв'язку з  цим  трудові  колективи  нафтовиків  та  установ бюджетної  сфери  цього  міста вимагають повернути борги та хочуть почути відповідь від названих вище державних установ на запитання: хто ж винен і куди поділися кошти від реалізації нафти та газу?

 

     Події, які відбуваються на Охтирщині,  віддзеркалюють складну ситуацію в нафтогазовій галузі в цілому, яка фактично кредитує всю економічну   та   соціальну  сфери  в  Україні.  Останні  події  - пікетування нафтовиками 22 грудня 1998  року  Кабміну  України  та попереджувальний  страйк 26 січня 1999 року -застерігають:  якщо з боку Кабінету Міністрів України не буде вжито  конкретних  дійових заходів  щодо  стабілізації становища в цій стратегічній державній галузі, то не виключаються некеровані дії трудових колективів.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Попеску   від   Соціалдемократичної   партії (об'єднаної). За ним - депутат Гошовська від групи "Незалежні".

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька  область).   Фракція   СДПУ(о).   Вельмишановний Голово!   Вельмишановні   колеги!   У  зв'язку  з  похолоданням  у Чернівецькій  області  склалася   вкрай   незадовільна   ситуація. Відсутність  бюджетних  коштів  спричинила  не  тільки несвоєчасну виплату пенсій,  багатомісячну заборгованість із виплати зарплати, а  й перебої з теплопостачанням,  особливо в районних центрах.  Це насамперед стосується Глибоцького району,  де частина будинків  не опалюється з початку грудня. Зараз без тепла залишилися центральна частина міста,  ліцей,  лікарня.  Критична ситуація щодо бюджетної заборгованості спостерігається і в інших районах.

 

     Звертаємо увагу  керівництва  області  на необхідність вжиття термінових заходів для поліпшення ситуації.

 

     Водночас закликаємо   представників    усіх    гілок    влади співпрацювати  на місцях заради поліпшення життя простих людей,  а не вдаватися  до  дій,  які  дестабілізують  і  без  того  складну ситуацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Гошовська  від  групи "Незалежні".  За нею - депутат Філенко від НДП.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 178, Харківська область).  Виступаю від виборців  Балаклійського, Барвінківського,   Близнюківського   та   Первомайського  районів. Депутатська група "Незалежні".  Шановний Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Незважаючи на те що ми такі різні,  нас усіх об'єднує особливість епохи:  представляти український народ у вищому  законодавчому  органі  в час нехтування діючими законами і потоптання  моральних  імперативів.  Адже  пропорційно   кількості виголошених   тут   промов   викриваючого  характеру  росте  армія обездолених,  а   за   промовистою   турботою   про   необхідність відродження   національного   виробництва  практично  завершується деіндустріалізація України.

 

     І все ж, як відомо, надія вмирає останньою. Саме тому змушена поділитися  болем  з  приводу  занепаду  Первомайського державного підприємства "Хімпром", що на Харківщині.

 

     Ще кілька   років   тому   на    Первомайському    "Хімпромі" восьмитисячний  колектив  випускав хімічні засоби захисту рослин у численному асортименті для всіх республік колишнього Союзу. А нині в Україну лише за два останні роки завезено тільки пестицидів,  що на  10  відсотків  дорожчі  вітчизняних,  на  суму  більш  як  300 мільйонів доларів.  І як результат -держбюджет недоодержав десятки мільйонів гривень,  сільгосптоваровиробник щорічно перевитрачає 70 мільйонів  гривень,  а тисячі людей,  які трудилися на "Хімпромі", залишаються без шматка хліба.

 

     Посилюється напруження    і    в    сорокатисячному     місті Первомайську,  бюджет  якого  наповнювався  в основному за рахунок відрахувань "Хімпрому".  "Хімпром" фактично  завмер  через  типову ситуацію:   відсутність   оборотних  коштів,  будь-яких  кредитів, дорожнечу енергоносіїв, неймовірно великі податки.

 

     Окрім того,  директор уже десять місяців керує з  Києва  (тут він  проживає  з  сім'єю)  і лише один раз за десять місяців був у себе на заводі в Первомайську. Це що, українські ринкові новації в системі управління?

 

     Ситуація погіршується  тим,  що з 1998 року Калуський концерн "Оріана" порушує домовленості й не постачає необхідні речовини  на "Хімпром", через що фактично зупинено виробництво.

 

     Усі ці проблеми неодноразово ставилися, однак жодного разу не вирішувалися.  26 січня відбулася багатотисячна акція протесту, де лунали   вимоги:   Генеральній   прокуратурі   провести  перевірку господарської  діяльності  підприємства   та   в   цьому   зв'язку Калуського концерну " Оріана" (і було особисто до вас,  Олександре Миколайовичу, таке прохання: дати доручення), а Кабміну встановити квоту на поставку "Оріаною" хлору рідкого на державне підприємство "Хімпром".

 

     Економічні й політичні вимоги направлені на адресу Президента України,  Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра. І все ж мене  зобов'язано  зацитувати  останню  з  цих  вимог:  "Згідно  з прийнятим  Законом  про  боротьбу з корупцією вимагаємо від членів уряду,  народних депутатів, усіх державних службовців, особливо на місцях,   припинити   явно  чи  через  підставних  осіб  займатися комерційною діяльністю,  лобіюванням  особистих  бізнесових  схем, вибиванням  пільг  для  своїх  приватних  підприємств.  Або мандат народного депутата чи статус державного службовця,  або комерційна діяльність".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Філенко. За ним

- депутат Довгань.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).   Фракція  Народно-демократичної  партії.  Спочатку  я  хочу оголосити заяву фракції НДП.

 

     "Протягом останніх  місяців  Голова  Верховної  Ради  України Олександр  Ткаченко,  перебуваючи  за  кордоном  на чолі офіційних делегацій, зробив низку заяв, що не відображають загальної позиції парламенту і суперечать головним засадам державної політики.

 

     Однак навіть на тлі цих заяв нещодавній виступ нашого спікера перед призначеними Лукашенком кишеньковими  Національними  Зборами Білорусі виглядає вершиною політичного цинізму й еквілібристики.

 

     Для Голови  Верховної  Ради новітня історія України виявилася лише сімома стрімкими східцями вниз.  Натомість,  за його словами, древко  прапора  істини,  що похитнувся,  швидко підхопили надійні руки президента, парламенту і уряду Білорусі.

 

     Таку високу  оцінку  дістала  одіозна,   невизнана   світовою громадськістю   влада,   що  зухвало  розтоптала  права  людини  і розігнала законно обраний народом парламент Білорусі.

 

     Особливе обурення викликає те,  що спікер  уже  вкотре  облив брудом країну,  парламент якої очолює. Загальновідомо, що однією з головних причин сьогоднішніх труднощів  України  є  корумпованість багатьох  причетних  до  розподілу  бюджетних  коштів та державної власності чиновників та політиків.  Нагадуємо,  що лише асоціацією "Земля  і  люди",  яку  очолював нинішній спікер,  державі завдано збитків на 70 мільйонів доларів США.

 

     Візит до Білорусі засвідчив,  що Олександр  Ткаченко  готовий блокуватися  з  усіма  недругами української державності незалежно від їхньої політичної позиції.

 

     Вважаємо, що вичерпну  відповідь  на  питання  про  ставлення парламенту  України до ситуації в Білорусі могло б дати запрошення законно обраній Верховній Раді Білорусі  направити  з  візитом  до України парламентську делегацію.

 

     Сподіваємося, що  такий  крок  знайде  підтримку  у Верховній Раді,  адже в розігнаному Лукашенком парламенті було  представлено всі   політичні   сили  країни,  зокрема  і  впливову  в  Білорусі Комуністичну партію.  Тому вимагаємо  внесення  цього  питання  до порядку денного нинішньої сесії".

 

     Декілька слів  про  референдум  і збір підписів.  Фракція НДП вважає,  що це питання має вирішуватись виключно  Верховною  Радою без  ніякого  референдуму.  Ми почали збір підписів,  і скоро вони будуть передані як звернення,  петиції до Верховної Ради, щоб вона сама вирішила це питання.

 

     Ми не сподівались, що комуністи і соціалісти, які так люблять говорити,  що вони  від  народу,  виступатимуть  проти  ліквідації недоторканності, хотітимуть відділитися від народу і не хотітимуть зрівнятися у правах з народом,  про який так люблять говорити.  Ви що,  злодіїв прикриваєте?  (Шум у залі). Саме тому ви виступаєте і проти ліквідації недоторканності.

 

     І останнє.  Ми просили б Голову Верховної Ради поінформувати, коли   Верховна   Рада   буде   розглядати   питання  про  подання Генерального  прокурора  з  приводу  притягнення  до  кримінальної відповідальності депутата Лазаренка. Це питання надзвичайно турбує наших виборців,  і ми  просили  б  вас,  Олександре  Миколайовичу, поінформувати наших радіослухачів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги.  Ну  не  дивуйте!..  Слово надається депутату Довганю -  керівнику  селянської  фракції.  За  ним  буде виступати депутат Самойленко.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги!  Дозвольте мені привітати вас  з  початком  роботи третьої сесії і побажати,  щоб вона була більш плідною,  ніж друга сесія,  яку ми успішно з вами завершили, прийнявши всі закони, які повинна була прийняти Верховна Рада.

 

     Третя сесія  триватиме  майже  півроку,  і  тому  ми  повинні розглянути багато важливих питань.

 

     Наша фракція вважає,  що в першу чергу ми повинні  розглянути питання,  пов'язані  з  припиненням розвалу економіки,  насамперед розвалу АПК,  тому що за результатами  року  виробництво  зерна  в Україні  в  1998  році  впало до рівня 1913 року.  Відступати,  як кажуть,  нікуди.  Без нас з вами ніхто цього не зробить,  тому  ми повинні  економічні закони,  які вносяться професійно і правильно, приймати в першу чергу.

 

     Інше питання,  без розгляду якого ми не можемо обійтися,  про яке сьогодні багато говорили у зв'язку з візитом нашої делегації в Білорусію,  - це питання про вступ  України  до  Міжпарламентської Асамблеї  СНД.  Ви  знаєте,  що  в  Раді Європи почалося цькування України як держави.  Незважаючи на те що ми миролюбна країна і  не ув'язуємося  ні  в які блоки,  найбільшого цькування зазнає чомусь Україна. Це говорить про те, що Європа не визнає нас, вона не хоче нас знати.  У той час коли такий член Ради Європи, як Англія, воює (США і Англія бомблять мирні міста Іраку,  оголошують,  що  будуть бомбити  Бєлград  - столицю європейської держави),  до цієї країни Рада Європи ніяких санкцій не застосовує,  тому  що  там  подвійні підходи.

 

     Зваживши це  все,  ми  вважаємо  за  необхідне  заявити таке. Україна  повинна  зробити  все  для  того,   щоб   створити   нову організацію на кшталт Ради Економічної Взаємодопомоги,  розваленої нашими  недругами,   тому   що   українська   економіка   потребує міжнародних  зв'язків.  І таку раду ми можемо створити на базі тих країн,  які входять до  СНД,  і  тих  країн  Східної  Європи,  які сьогодні  також  потрапляють  у  немилість до наших противників із Заходу.

 

     Те, що  робить  сьогодні  той  однополюсний  світ,  про  який говорили  (американські  агресори  можуть сьогодні диктувати умови всім),  буде діятись доти,  доки ми не зробимо крок назустріч один одному.  І  почнеться  це  з  СНД,  зі  вступу України до МПА,  із створення нової  організації  на  базі  тих  країн,  які  сьогодні входять  до  СНД.  Але  наші президенти бояться йти далі.  Вони не хочуть розвивати цю структуру.  І я вважаю,  що  той  Президент  і навіть  кандидат  у  Президенти України,  хто це питання покладе в основу зовнішньої політики,  стане видатним  діячем  не  тільки  в нашій країні,  а й у світі, тому що світ не може жити під наглядом одного жандарма,  який сьогодні розташований за океаном, а править бал у нас, в Європі і на Близькому Сході.

 

     Так що всі ці заяви, всі ці звинувачення Рухом Верховної Ради в тому, що наша делегація поїхала в Білорусію, говорять про те, що ця  організація  ніколи не дбала про Україну,  вона ніколи у своїх планах не ставила завдання розбудови сильної України, вона ставила завдання знищення її, і вона добилась цього.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Самойленко.  За ним - депутат Осташ від фракції "Реформи-центр".

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).  Голова  Української екологічної асоціації "Зелений світ".  Шановні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу! Під стіни Верховної Ради, крім усіх інших делегацій,  прийшла делегація чорнобильців.  Там я  зустрічався  з донеччанами,  з  луганчанами,  харків'янами - представниками майже всіх регіонів України.  Вони просять одного- аби  їх  захистили  і наповнили чорнобильський фонд,  щоб з нього можна було фінансувати за  чорнобильським   законодавством   і   діточок,   яких   більше півмільйона,  і  пенсіонерів,  і  ліквідаторів  (а  серед  них є і шахтарі, і будівельники, і енергетики, і вчителі).

 

     Вони вносять такі пропозиції.

 

     Перше. Аби була включена трансляція на  вулицю  і  люди,  які перебувають перед стінами Верховної Ради, змогли послухати цю нашу дискусію, те, що відбувається в залі.

 

     І друге.  Аби  до  порядку  денного  все-таки  було  включене питання  (і  я  тут  підтримую депутатів,  які виступали від інших фракцій)  про  прийняття  спеціальної  постанови  про   наповнення чорнобильського фонду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату  Осташу  -  від  фракції "Реформи-центр".  За  ним  виступить  депутат  Звягільський  -   і завершуємо виступи.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Шановні колеги! У цьому залі  ми  повинні  поважати  Конституцію  України.  Голова Верховної Ради закликає нас вступати до союзу Росії і Білорусії... Щоправда,  до цього часу базовий Договір між Росією і Україною  не ратифікований,  а  колеги-комуністи  з парламенту Ро-сії вважають, що,  підписавши Договір з Україною,  Борис Єльцин здійснив  злочин проти  народу  Росії,  і це вони вчора фактично визнали аргументом для оголошення імпічменту президента Росії.

 

     Олександр Ткаченко став першим  закордонним  політиком,  який визнав   легітимність   білоруського   парламенту,  який  фактично призначений указом президента Білорусії.

 

     Уявіть собі  картину:  в  Україні,   коли   Президент   після проведення   референдуму  фактично  залишає  половину  парламенту, кишенькового парламенту  в  залі,  а  інша  половина  українського парламенту  залишається на вулиці!  І цей факт був легітимізований Олександром Ткаченком...

 

     Ще раз хочу наголосити,  що  жоден  парламент  Європи,  жоден парламент в СНД,  крім парламенту Росії,  не визнають теперішнього білоруського парламенту.  Виникає також запитання:  чи  має  право говорити від імені України делегація, яка сформована в основному з представників соціалістичної та  комуністичної  фракцій,  під  час перебування в Білорусії? Чи має право говорити від імені України і парламенту України Голова

 

 Верховної Ради? Він має право говорити тільки в тому випадку, коли за це проголосує Верховна Рада України в цьому залі.  А щодо заяв, які  зробив  наш  Голова  Верховної Ради (про спільний економічний простір, спільну валюту, спільну оборону, союз Росії і Білорусії), то  це питання,  які повинні бути проголосовані у цьому залі двома третинами депутатів.  Тобто ці питання конституційні.  Отож усі ті кроки,  які  були  здійснені Головою Верховної Ради,  є порушенням Конституції і за це треба відповідати перед народом України.

 

     Мене сьогодні здивував  той  факт,  що  представники  фракцій комуністів  і  соціалістів виступили проти скасування депутатської недоторканності.  Але  ще  раз  хочу  наголосити:  наш   обов'язок

-ліквідувати  це  "барство"  і  зробити  це  в залі Верховної Ради України, зекономивши тим народні гроші.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Виступили депутати від усіх фракцій. Для  оголошення слово просить депутат Звягільський і для репліки - депутат Симоненко. І на цьому завершимо.

 

     Депутат Звягільський.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 43, Донецька область).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные    депутаты!   В   декабре   Верховная   Рада,   принимая Постановление    о    функционировании    топливно-энергетического комплекса в условиях кризиса,  подчеркнула, что нынешнее состояние ТЭК является серьезной угрозой национальной безопасности  Украины. Чтобы  не  допустить  окончательного развала комплекса,  мы решили наряду с другими мерами предусмотреть  в  Государственном  бюджете Украины на 1999 год выделение средств,  необходимых для надлежащей поддержки  угольной  промышленности.  Но  несмотря   на   то   что постановление принималось в разгар бюджетного процесса,  Верховная Рада,  принимая бюджет,  оказалась непоследовательной в реализации своего  решения  о  поддержке  угольной промышленности и просто не выполнила его. Отрасли предусмотрено выделить всего 1 миллиард 600 миллионов   гривень   вместо  минимально  необходимых  (чтобы  она окончательно не развалилась) 3,1 миллиарда гривень и 500 миллионов гривень - для госзаказа на уголь энергетикам. Не выделено ни одной гривни на капитальные вложения,  на геологоразведку месторождений. Это  лишает  шахты  самой  ближайшей  перспективы.  Средств  на их закрытие,  о чем так пекутся реформаторы,  выделено  вдвое  меньше необходимого.  Средств  на регрессные выплаты и разовую помощь при утере  трудоспособности  выделено  в  четыре  раза   меньше,   чем необходимо.  Не  выделены  средства  на  финансирование социальной сферы.  И  это  при  том,  что  положение   в   отрасли   угрожает национальной безопасности.

 

     Все это   не   случайно.   Угольная   промышленность  Украины уничтожается  вопреки  национальным  интересам  целенаправленно  и планомерно.  Шахтерская  карта,  как показывают январские события, мгновенно взята на вооружение и в политических целях,  особенно  в преддверии президентских выборов.  Положение в шахтерских регионах страны   накаляется,   раздувается    мощный    очаг    социальной напряженности.

 

     При принятом  бюджете  ситуация,  как  в начале лета прошлого года:  акции протеста,  массовые  шахтерские  забастовки,  походы, лихорадочный   поиск   средств   для  угольной  промышленности,  - неминуема.  Появились и новые явления - выступления женщин  -  жен шахтеров.

 

     Чтобы не  допустить  очередного  взрыва,  ликвидация которого обойдется намного дороже, и гибели отрасли, мы, народные депутаты, Рыбак  Владимир  Васильевич (избирательный округ 45) и Звягильский (округ 43),  а также  все  народные  депутаты  угольных  регионов, предлагаем поручить профильному комитету подготовить для включения в повестку дня сессии вопрос об изменении Закона о Государственном бюджете  на  1999 год,  чтобы предусмотреть увеличение средств для угольной промышленности до минимально  необходимых  3,1  миллиарда плюс   500   миллионов   гривень,  чтобы  выполнить  госзаказ  для энергетиков.

 

     Прошу, уважаемые народные депутаты, поддержать нас.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  репліки  надається  голові  фракції   КПУ Симоненку Петру Миколайовичу.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Спасибо.   Фракция  коммунистов.  Первое.  Я благодарю сейчас Ефима Леонидовича за то, что он еще раз поддержал позицию  фракции  коммунистов.  Мы  при  рассмотрении  бюджета  не голосовали за него.  Мы требовали для угольной промышленности  3,4 миллиарда гривень.

 

     Второе. Я  хотел  бы  сообщить для информации некоторые цифры господам руховцам. В Белоруссии булка хлеба стоит на наши деньги 4 копейки,  14 копеек - поллитра молока,  20 копееек - 250-граммовая пачка творога,  40  копеек  -  200  граммов  масла,  6  гривень  - квартплата  за двухкомнатную квартиру,  9 гривень за трехкомнатную квартиру,  бесплатное питание в школе для школьников и  бесплатная медицина.  Я уже не говорю о массе других проблем, которые реально решены в Белоруссии,  благодаря тому, что там не пошли тем курсом,

-  туда,  куда  БНФовцы также тащили Белоруссию и куда вы затащили Украину.

 

     Третье. Сегодня,  благодаря этой Конституции и политике,  без суда   и   следствия   за   так   называемую   антигосударственную деятельность  из  Союза  писателей  Украины  исключили  коммуниста Баулина.  Дожились уже! Это те демократы, так называемый руховский Союз  писателей.  По  Конституции.  Да,  действительно,  это  ваша Конституция: по ней людям зарплату не выплачивают!

 

     А относительно  "недоторканності",  то сегодня какую проблему ни внесет Кабинет Министров -  сплошная  уголовщина,  и  никого  к уголовной  ответственности  не привлекли.  Так что,  будьте добры, господа, отвечайте за то, что вы сотворили с Украиной!

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  У  нас  створена  нова  партія,   і народний  депутат  Габер  просить  слово  на одну хвилину.  Надамо слово? Ні. Все.

 

     Підводимо підсумки.  Ми  з  вами  і   працювали,   і   трошки відпочили, і, безперечно, в усіх нас є свої погляди й нове бачення того,  як поліпшити роботу Верховної Ради, роботу кожного депутата зокрема.  Адже,  справді,  нам  потрібно  звітувати  перед  своїми виборцями.  Щодо всіх  заяв,  які  зроблено,  ми  дамо  відповідні доручення.

 

     Щодо виступу   депутата   Шеховцова   про   недоречності,  що стосуються редакції окремих положень Закону про столицю України  - місто-герой Київ, ми даємо доручення Комітету з питань Регламенту, щоб він розглянув, у якій редакції голосувалась та чи інша стаття. Якщо є відхилення,  то ми до цього повернемося.  Але я дивлюся,  з якою послідовністю дана фракція виступає проти  закону  про  місто Київ. Мені зрозуміло, як і багатьом.

 

     Депутат Вітренко  внесла  пропозицію  про  проведення третьої сесії в режимі надзвичайного стану.  Хоч така пропозиція і є, я її на голосування ставити не буду: підготуйте відповідні документи, і ми тоді до цього питання,  безперечно,  повернемося,  бо тут  є  і серйозні "за", і серйозні "проти".

 

     Порушувалося питання  про  розгляд у пленарному режимі питань про  притягнення  до   кримінальної   відповідальності   депутатів Агафонова  і Лазаренка.  Ми вчора на засіданні Погоджувальної ради вже вкотре уважно обговорили це питання.  Мені  незрозуміло,  чому виступають Філенко й інші депутати. Запитайте голів своїх фракцій, голів комітетів,  які були присутні  на  цьому  засіданні.  Голова Комітету з питань Регламенту Омеліч Віктор Семенович доповів чітко і ясно,  що на цьому тижні це питання буде розглянуте  в  комітеті остаточно і буде внесено на цьому ж тижні на наш розгляд.

 

     Якщо треба надати слово депутату Омелічу,  я з вашого дозволу надам, щоб він для всіх це пояснив. Але Анатолій Сергійович був на нашому  засіданні  і  все  слухав.  Можливо,  і не слухав,  але на засіданні  Погоджувальної  ради  треба  займатися  ділом,   а   не розмовами.

 

     Шановні колеги! Тут ще порушувалося питання про поїздку нашої офіційної делегації  до  Білорусії.  Я  думаю,  що  тим  депутатам (Чорноволу  й іншим) повинно бути соромно за такі заяви щодо своїх братів-сусідів.  Ви зніміть полуду з очей і  подивіться,  як  вони живуть  і  працюють.  Та  біда,  що  є в нас і в них,  повинна нас об'єднати. Це не наша вина з вами, хоч вина декого є.

 

     У Білорусії горілку "Біловезька Пуща" не п'ють, бо знають, що споганили те, що не треба було поганити (Оплески).

 

     Шановні колеги!  Не  треба  аплодувати.  Я ще раз кажу:  наша делегація  була  офіційна,  до  складу   делегації   запрошувались представники     всіх     без     винятку    фракцій    -    Руху, Народно-демократичної партії.  Я особисто вів розмову з  Анатолієм Сергійовичем,  який  мені  сказав:  "Самі  не  поїдемо  і  вам  не рекомендуємо". Я відповів: "Це вже ваша справа".

 

     А звинувачувати сьогодні,  що хтось когось  десь  обійшов,  я думаю, не варто, недоречно і недоцільно.

 

     Шановні колеги!  Давайте до своїх сусідів,  до братів-слов'ян ставитися по-братськи.  Вони, як і ми, потрапили в біду. Давайте з цієї біди виходити разом. Поодинці ми з неї не вийдемо.

 

 

 

 Народний депутат  Попеску  у  своїй  заяві  вніс  пропозицію  щодо теплопостачання   в   Чернівецькій   області.  Ми  дамо  доручення відповідному  міністерству   розглянути   ці   питання   і   вжити відповідних заходів.

 

     Депутат Гошовська  внесла пропозицію щодо "Хімпрому".  Ми теж дамо відповідне доручення.

 

     Стосовно виступу депутата Філенка.  Я  думаю,  що  Філенко  у своєму  житті  не  сіяв  і не орав.  І якщо ви,  депутате Філенко, ведете мову про асоціацію "Земля і люди", то треба мати хоч трошки совісті, а тоді щось казати. Та я вам не дивую.

 

     Пропозиція народного  депутата  Звягільського  щодо перегляду фінансування розвитку вугільної промисловості і виділення  3,1-3,4 мільярда гривень,  як пропонувалось у проекті бюджету на 1999 рік. Безперечно,  ми повинні до цього  повернутися.  І  ми  також  дамо доручення  нашому  профільному  Комітету  з питань бюджету разом з Кабінетом Міністрів розглянути це питання і поінформувати Верховну Раду.

 

     Петро Симоненко,  керівник фракції,  вніс пропозиції стосовно трьох питань. Вони в мене є. При затвердженні порядку денного я їх обов'язково  поставлю на голосування.  Доручення Рахунковій палаті ми   дамо.   Безперечно,   нехай   розберуться    з    додатковими адміністраціями,  які  створені  на  рівні  області та району,  за рахунок чого вони фінансуються.  Ми дамо таке доручення Рахунковій палаті, Генеральній прокуратурі та іншим органам.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Я повинен зробити оголошення.  Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про  вихід народного   депутата  України  Дворкіса  Дмитра  Володимировича  з депутатської фракції "Громада".

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  У вас на руках є проект розкладу засідань на цей тиждень.  Щодо проекту розкладу засідань третьої сесії,  то ми вчора на засіданні Погоджувальної  ради  домовилися,  що  ми  його розглянемо  і  затвердимо  в  п'ятницю.  А  протягом  цих  днів  є можливість з урахуванням і тих 330 питань,  які  внесені,  ще  раз серйозно  все  подивитись  і розібратись,  які з них на які місяці поставити й завершити третю сесію 16 липня цього року.  А питання, які  вносяться в порядок денний цього тижня,  затвердити сьогодні. Ці питання також погоджені вчора на засіданні Погоджувальної ради. Внесено пропозицію додати такі питання: про відповідальність уряду за стан справ у вугільній промисловості  та  про  стан  бюджетного фінансування  програм соціального захисту громадян,  які потерпіли від Чорнобильської катастрофи.

 

     Я ставлю на голосування даний проект за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 242.

 

     Прийнято.

 

     У кого є ще зауваження і  пропозиції,  окрім  цих  зауважень, пропозицій?  Будь  ласка.  Тільки  я  просив  би,  шановні колеги, вносити їх стосовно тих законодавчих актів чи поправок до законів, щодо  яких  є  документи  на  руках  у  депутатів  і  які  пройшли відповідну процедуру в комітетах.

 

     Будь ласка. Депутат Білас.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 120, Львівська область).  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати!  На минулій сесії ми з вами прийняли рішення про проведення  на цій сесії у закритому режимі парламентських слухань з  питань  національної  безпеки  та  оборони.  Як  ви  бачите,  в запропонованому нам переліку цього питання немає.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Я попросив би повернутися до  цього  питання  і   обов'язково   його   включити.   Не   буду аргументувати, самі знаєте чому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Депутат  Білас стопроцентно правий. Але ми затверджуємо порядок денний на цей робочий  тиждень.  А  це питання  в нас стоїть у проекті порядку денного на третю сесію.  І давайте ми наступного понеділка подивимося план  нашої  роботи  на лютий.

 

     Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська    область).    Спасибо.    Уважаемый   Александр Николаевич!  Во время встреч с гражданами в  избирательном  округе мне   неоднократно  задавали  вопрос:  "Будут  ли  рассматриваться проекты  законов,  согласно  которым  погашение  задолженности  по вкладам  можно  осуществлять  путем  перечисления этих средств для погашения задолженности по квартплате?" Я вижу,  что  этот  вопрос стоит  в  повестке  дня,  но  я бы просил его переставить в разряд неотложных вопросов,  а не тех,  что будут рассматриваться по мере готовности.

 

     Далее. Еще  15  июня  прошлого года мною внесен проект Закона "про внесення змін і доповнень до Закону України  про  податок  на додану  вартість",  в  котором предложено ту натуроплату,  которую сейчас навязывают пенсионерам вместо пенсий,  освободить  от  НДС. Несмотря  на  ваше,  Александр  Николаевич,  поручение,  с 15 июня ничего по этому вопросу не сделано. Я прошу к этому вернуться.

 

     Следующее. Конституционный Суд,  в  котором  мы  с  депутатом Валентиной Семенюк представляли Верховную Раду,  рассмотрел вопрос о  первой  поправке   к   Конституции   относительно   неповышения пенсионного возраста.  К сожалению, я этого вопроса в повестке дня тоже не вижу.

 

     И, наконец, последнее...

 

     ГОЛОВА. Депутате  Алексєєв,  зачекайте!  Ми  набрали  на  цей пленарний  тиждень  більше 40 питань.  Я ще раз кажу,  сьогодні ми розпочинаємо третю сесію,  і сьогодні я  поставлю  на  голосування пропозицію, внесену на засіданні Погоджувальної ради, - щовівторка працювати до 14 години. Не в середу, а у вівторок. А вже в середу, четвер і п'ятницю працюємо повністю.

 

     Ну, ми  не можемо на ці чотири години набрати стільки питань, бо потім їх не розглянемо.  Я за,  але керівники фракцій і  голови комітетів  учора  детально  обговорили кожне питання і внесли свої пропозиції.  І  ми  набрали  таку  кількість  законопроектів,  яку справді в змозі розглянути сьогодні і на цьому тижні.  Я ставлю на голосування ті пропозиції до порядку  денного,  які  вніс  депутат Алексєєв. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 181.

 

     Депутат Шевченко. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний головуючий!  Шановні колеги! У нашому залі давно поширено матеріали  до  Декрету Кабінету Міністрів про державний контракт і державне замовлення,  який розглядався в комітеті. Є всі висновки, і щодо прийнятого нами закону є пропозиції Президента.

 

     Очевидно, що  це  питання не потребує багато часу:  ми можемо розглянути  його  протягом  п'яти-десяти  хвилин   за   скороченою процедурою.  Таким чином ми відреагуємо на пропозиції Президента і поставимо крапку в наших ініціативах щодо нормалізації ситуації  в інформаційному   просторі   і   щодо   державного   замовлення  на інформпродукцію.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 193.

 

     Депутат Шмідт. Будь ласка.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 115, Львівська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На попередній сесії Верховної Ради розглядалося питання про створення Сихівського району в місті Львові Львівської області.  Власне,  це  питання  було  підтримано  практично  всіма народними депутатами,  окрім фракції комуністів.  Я прошу включити це питання до порядку денного цього робочого тижня.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу  підтримати.  Питання  просте,  і  ми  його проголосуємо.

 

     "За" - 133.

 

     Депутат Черненко. За ним - депутат Марченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Уважаемый   Александр Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  Александр Николаевич, я бы очень просил вас и коллег включить  в  повестку  дня  вопрос  о проведении  или  Дня правительства,  или парламентских слушаний по проблемам здравоохранения в Украине.

 

     И если  сегодня  были  политические  наносные  заявления   со стороны  Руха  и  НДП  о  положении  в  Белоруссии,  то я хотел бы сказать,  что здравоохранение (я этим интересовался) и в Минске, и в  районах  абсолютно  бесплатное.  Люди  получают и лекарства,  и питание.  Ни  одна  больница  не  закрыта,  ни  один  фельдшерский здравпункт не закрыт,  ни один медицинский работник не выброшен на улицу!  Больницы работают,  отапливаются и  лечат  больных  людей. Причем абсолютно бесплатно!

 

     Александр Николаевич, я настаиваю на том, чтобы проголосовать и  включить  в  повестку  дня  проведение  Дня  правительства  или парламентских  слушаний  по вопросам здравоохранения.  Иначе будет катастрофа.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ми  це  на  поточний  тиждень  включати  не будемо.   Вносьте  пропозицію,  ми  обов'язково  врахуємо  це  при плануванні днів уряду (ви знаєте, вони проводяться раз на місяць у другий  вівторок)  і  слухань:  або  туди,  або  туди  обов'язково включимо це питання.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська   область).  Социалистическая  оппозиция.  Александр Николаевич!  Мы  поддержали  вчера  на  заседании  Согласительного совета и сегодня поддерживаем процедуру, согласно которой повестка дня третьей сессии будет утверждаться  в  пятницу.  И  мы,  как  и договорились, все свои предложения подадим в письменном виде.

 

     Но сегодня  Наталья  Витренко  инициировала вопрос о переводе работы  нашей  третьей  сессии  в  чрезвычайный  режим.  Александр Николаевич,  мы  сейчас  размножим проект постановления и раздадим его в зале.  И я просил бы при рассмотрении вопроса об утверждении календарного  плана  проведения  третьей  сессии  дать возможность реализовать эту инициативу,  тогда не  надо  будет  голосовать  за внесение этого вопроса в повестку дня.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Кунєв.

 

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые избиратели! Меня очень волнует то, что  многие  принятые  нами  законы  (особенно о социальной защите граждан) сегодня не работают.  Нам  справедливо  говорят:  "Законы приняты,  а  их  никто  не выполняет".  Причем зачастую уже власть имущие говорят: "Кто их принимал, тот пусть их и выполняет!"

 

     Поэтому я прошу вас, Александр Николаевич, или поставить этот вопрос на рассмотрение на парламентских слушаниях, или пускай этот вопрос рассмотрит Счетная палата и обективно доложит  на  сессии, особенно в плане социальной защиты населения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що ми включимо це питання десь на квітень до порядку денного парламентських слухань.

 

     Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян  (Лівий  центр).  Наша  фракція  і  її член Олексій Костусєв внесли пропозицію,  підтриману Верховною Радою на  минулій  сесії, про  те,  щоб  створити  слідчу  комісію  для  вивчення ситуації в паливно-енергетичному комплексі.

 

     Олександре Миколайовичу!  Це не потребує великої  роботи,  ми просили  б  включити дане питання на цей тиждень,  проголосувати і таку комісію створити. Там справді ситуація дуже складна.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Це питання  перейшло  з  попередньої сесії,   воно  слушне.  Я  просив  би  підтримати  пропозицію  про включення його до  розгляду,  ми  просто  випустили  це  вчора  на засіданні Погоджувальної ради.  Підтримайте,  будь ласка. У вас на руках є проект постанови ще з попередньої сесії.

 

     "За" - 206.

 

     Рішення прийнято.

 

     Володимир Михайлович Яценко. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція Компартії,  Союз "Чорнобиль України".  Шановні колеги!  Я хотів би звернутися  стосовно  одного питання.  Ще на самому початку роботи парламенту нинішнього скликання мною у встановленому порядку  було подано  законопроект  про  зупинення темпів розшарування населення України за рівнем доходів.  І, власне кажучи, він якось із сесії в сесію  переноситься  і  зараз  включений  до переліку питань,  які потребують вивчення.  Ну невже наш соціальний комітет за ті  вісім місяців,  протягом яких цей законопроект перебуває в комітеті,  не зміг його вивчити?  Йдеться про прийняття нормального рішення.  Не можна  далі терпіти те,  що невеликий прошарок населення в Україні споживає безмежно, а величезна кількість людей вимирає. Подивіться офіційну  статистику  за  1998 рік:  400 тисяч населення в Україні вимерло через голод, через недоїдання тощо.

 

     Я наполягаю  на  тому,  щоб  це  питання   було   внесено   в першочерговому порядку. Ми повинні врегулювати процес споживання в Україні національного багатства, яке виробляється людьми праці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. На коли, Володимире Михайловичу?

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Та хоч на цей  тиждень!  Воно  готове.  Документ роздано всім.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, давайте підтримаємо.

 

     "За" - 190.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Семенюк. Будь ласка. За нею - депутат Чукмасов.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.  Шановний  Олександре Миколайовичу! 4 грудня 1998 року Кабінет Міністрів видав Постанову 1926 про створення мережі закладів з організації надання  медичної допомоги "Асістанс-Україна", якою передбачено відшкодування витрат на медичну допомогу громадянам України,  які тимчасово перебувають за кордоном.  Відшкодування буде проводитися за рахунок держави. Я розумію,  що для тих,  хто придбав за кордоном "хатинки", виїздить відпочивати на Канари, необхідно...

 

     ГОЛОВА. Вносьте пропозицію.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Моя  пропозиція:  дати  доручення  профільному комітету розглянути законність цієї постанови (тому що коштів  для виділення лікарням немає,  а для тих, хто їде сьогодні відпочивати за кордон, кошти є) і внести в сесійний зал.

 

     ГОЛОВА. Даємо таке доручення. Голосувати не будемо.

 

     Депутат Чукмасов. Будь ласка. За ним - депутат Глухівський.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги депутаты!  Уважаемый Председатель!  31 декабря закончился  срок  действия  изменений  к Закону о налоге на добавленную стоимость,  касающихся критического импорта.  Уже прошел месяц,  как мною подготовлен,  роздан  проект закона. Просьба поставить его в повестку дня.

 

     Речь идет  о  продлении  срока  действия  нормы  о невзимании налога на добавленную стоимость при ввозе критического импорта  на территорию   Украины   до  2001  года.  Просьба  рассмотреть  этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Ставлю цю  пропозицію  на  голосування.  Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 177.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!   Я   розумію,   що  ми  з  вами  тиждень  не розтягнемо.  Давайте затвердимо з поправками порядок денний на цей робочий тиждень. А потім у нас попереду ще шість місяців роботи.

 

     Я бачу,  що  й  депутат  Омельченко піднімає руку,  й депутат Глухівський... Ну, я Глухівського вже оголосив. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Фракція  Народного  руху  України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! У розданому нам проекті порядку денного третьої сесії на  сторінці 29  є перелік питань,  які не включені до проекту порядку денного, очевидно,  через те,  що не  надійшли  для  реєстрації,  але  вони запропоновані  відповідними  комітетами.  І  от  у тому переліку є одне,  на мою  думку,  дуже  важливе  питання  -  це  питання  про Податковий  кодекс  України.  Ми  дуже багато говоримо про те,  що маємо недосконалу податкову систему і що її конче треба змінювати. Отож  мені  видається,  що  розгляд  цього  законопроекту має бути першочерговим, з тим щоб наступний бюджет ми вже приймали на новій податковій системі. Я, власне, тому й хотів запропонувати, щоб цей проект  потрапив  у  перелік.  Треба  дати  доручення  відповідним комітетам,  щоб  вони  в стислі терміни всетаки представили проект Податкового кодексу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Питання дуже своєчасне і  правильне. Ми вчора про це вели мову,  і я сьогодні у вступному слові сказав, що Податковий кодекс ми повинні прийняти не пізніше  травня,  щоб, готуючи проект бюджету на 2000 рік,  ми дали можливість виконавчим органам працювати вже без того  надриву,  з  яким  вони  працювали попередні роки.

 

     Профільний комітет, який очолює Тимошенко Юлія Володимирівна, подав пропозицію про створення робочої групи.  Цю групу  створено, їй створені всі умови,  і вона працює над цим документом. Я думаю, що цей документ буде внесено на розгляд.  Не пізніше квітня-травня ми будемо розглядати його в пленарному режимі.

 

     А зараз,  шановні  колеги,  пропонується  затвердити  порядок денний  на  цей  робочий  тиждень  з  тими  поправками,   які   ми проголосували.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Є  ще  таке  прохання.  Учора  була  внесена пропозиція працювати сьогодні й кожного пленарного вівторка до  14 години,  в  середу  і  четвер  -  повний день,  у п'ятницю - до 14 години.  У вівторок у другій половині дня - робота в  комітетах  і фракціях.

 

     Будь ласка,  проголосуємо. Це - на всю третю сесію. Раніше ми завжди працювали до 14 години в середу,  а зараз пропонується  так працювати у вівторок, щоб не розривати тиждень.

 

     "За" - 247.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  перед  тим  як  перейти  до  розгляду питань порядку денного,  я хотів би від  вашого  імені  поздоровити  всіх жителів   міст  Рівного  та  Луцька  зі  значною  датою:  сьогодні виповнюється 55 років з дня визволення міст Рівного й  Луцька  від німецько-фашистських загарбників. Побажаємо добра та здоров'я всім жителям цих міст.

 

     Депутат Філенко - з процедури. Будь ласка.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні народні депутати!  У мене є дві пропозиції процедурного порядку. З огляду на певну складність роботи із  законодавчими  актами,  коли порядок  денний  на  завтра  затверджується  сьогодні  ввечері або сьогодні на  сьогодні,  я  пропонував  би  прийняти  рішення,  щоб порядок  денний  на  наступний  тиждень приймався нами в п'ятницю. Тоді комітети могли б використати час,  відведений для роботи  над законопроектами, більш ефективно. Це перша пропозиція.

 

     І друга.  Можливо,  це  не  потребує  рішення Верховної Ради, достатньо розпорядження  Голови  Верховної  Ради.  Треба  доручити комітетам,  щоб  нові  законопроекти,  поправки  до  них,  таблиці оперативно передавалися на  електронних  носіях  до  інформаційної системи  Верховної  Ради.  Адже  ми  не  встигаємо  роздруковувати документи,  а тому  вони  пізно  надходять  у  фракції,  їх  пізно отримують   депутати  -  і  ми  не  встигаємо  ефективно  над  цим працювати.  Комп'ютерна мережа у Верховній Раді є,  і ми  могли  б самостійно  виводити  з  електронних  носіїв  ці  законопроекти  й починати  над  ними  оперативно  працювати.  Очевидно,  для  цього достатньо розпорядження Голови Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я думаю,  що це,  безперечно, слушна думка.  Але ви знаєте,  що ми затверджуємо порядок денний  на  всю сесію,  а  кожного  понеділка  на  засіданні  Погоджувальної  ради визначаємо питання на  тиждень.  Тому  це  потрібно  було  б  тоді щоп'ятниці   проводити  засідання  Погоджувальної  ради,  а  потім витрачати ще дві години і знову збирати пленарне засідання,  щоб з вами   це  погодити.  Давайте  ми  все-таки,  мабуть,  щопонеділка уточнювати.  У вас на  руках  є  помісячні  переліки  питань,  які вносяться на розгляд, і, безперечно, якщо протягом тижня виникають якісь неузгодженості щодо того чи  іншого  питання,  їх  можна  на ранковому засіданні завжди розглянути.

 

     ----------

 

     А зараз,  шановні колеги,  дозвольте поставити на голосування питання про  припинення  повноважень  народних  депутатів  України Яковенка,  Варбанця і Мкртчяна. У вас проекти постанов є на руках. Я прошу їх підтримати.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 265.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Постанови Верховної Ради про висвітлення роботи   третьої   сесії  Верховної  Ради  України  чотирнадцятого скликання засобами масової інформації.

 

     Доповідає голова  Комітету  з   питань   свободи   слова   та інформації Чиж Іван Сергійович. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги народні  депутати  України!  Питання  висвітлення   роботи   сесії Верховної  Ради  традиційне.  Але традиційною є і проблема,  яка у зв'язку з цим постає.  Вона вельми важлива й актуальна не лише для депутатського   корпусу,  а  й  наших  співвітчизників,  адже  про парламент,  цей  демократичний  інститут   влади,   має   виходити об'єктивна й найширша інформація.  На жаль,  упродовж усієї другої сесії,  як і попередніх сесій Верховної Ради,  доводилося  не  раз наголошувати,  що  проблемі  висвітлення  роботи  парламенту  було штучно надано досить гострого характеру.  Починаючи з п'ятої сесії Верховної Ради минулого скликання,  наші постанови про висвітлення кожної поточної сесії  фактично  виконувалися  несповна,  точніше, Національна телекомпанія України їх просто ігнорувала.

 

     Ви, очевидно,   пам'ятаєте,  як  керівництво  саме  державної телекомпанії самочинно на початку  1996  року  припинило  вихід  у прямому  ефірі  передач  "Трибуна  депутатських фракцій і груп" та "Парламентський вісник",  так і не поновивши  його  до  завершення роботи парламенту тринадцятого скликання.

 

     Прикро констатувати,  але ситуація один до одного повторилася під час роботи першої та другої сесій  Верховної  Ради  нинішнього скликання.  Ми  приймали  постанови  з  чітким  формулюванням  про телепередачі,  але  Національна  телекомпанія,   яка,   до   речі, відповідно  до  Закону  про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та  органів  місцевого  самоврядування  в  Україні засобами  масової інформації покликана забезпечити виконання наших постанов,  знову  діє  у  звичному  ключі.  Щоправда,  раніше   її керівництво  у  відповідь на реакцію комітету й народних депутатів про невиконання постанов переважно відмовчувалося.  Тепер же воно, як  мовиться,  пішло  далі:  почалося активне висування фінансових претензій до  Верховної  Ради  України.  Переконаний,  що  все  це свідчить  про  абсолютну  дискредитацію  Верховної Ради як єдиного законодавчого органу держави,  а отже, й інституту парламентаризму в  Україні.  Адже  з  припиненням  цих  телепередач  на державному телебаченні розгорнулася шалена  пропагандистська  кампанія  проти Верховної Ради,  зокрема, проти лівого крила депутатів. Нечуваному шельмуванню були піддані деякі фракції і окремі народні  депутати. Пригадаймо, як після одіозних "Акцентів" на державному телебаченні з'являються не менш одіозні "7 днів".  Глумливий  тон,  приниження народних   депутатів,   перекручення   та  підтасовування  фактів, напівправда, а то й відверті наклепи стали нормою цієї програми "7 днів",  створеної  на догоду певним політичним силам.  З особливою силою запрацювали вони перед виборами до Верховної Ради в  березні минулого року. Я за дужки цієї своєї тези виводжу останню програму "7 днів",  бо це дещо інше,  і,  сподіваюся,  що ця програма стане справді інформаційною державною програмою і займатиме державницьку позицію.

 

     Хіба подібне можливе в цивілізованій державі?  Звісно  -  ні. Саме  тому  й  хочу  на цьому наголосити,  щоб напередодні виборів Президента України з новою силою не розгорнулася кампанія боротьби з Верховною Радою,  з кандидатами на посаду Президента,  якщо такі будуть  висунуті  з  парламентських  стін.  Ось  чому  надзвичайно важливо,  щоб  ми,  ухваливши  постанову  про  висвітлення  роботи третьої сесії, добились її незаперечного виконання.

 

     Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд  внесено  чотири проекти  постанови.  Один  з  них  поданий  народними  депутатами, членами Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та інформації.   У   ньому  відбито  основні  принципи,  закладені  в постанові Верховної Ради щодо висвітлення роботи другої сесії.  На мій погляд,  він найточніше і найгрунтовніше відповідає потребам і запитам  народних  депутатів  стосовно  інформування  про   роботу Верховної Ради на нинішньому етапі,  відповідає потребам і запитам суспільства щодо отримання такої інформації.  У проекті  постанови комітету,  як, до речі, і в проекті, поданому народними депутатами Філенком  і  Стецьківим,  головний  акцент   робиться   на   пряму трансляцію  в повному обсязі пленарних засідань по першій програмі радіо та  проводовій  радіотрансляційній  мережі.  Це  надзвичайно важливий  пункт,  бо  радіо  є  наймасовішим  засобом інформування населення.  У цьому проекті,  як і в інших  проектах,  передбачено телепередачі   у  прямому  ефірі  за  участю  народних  депутатів, представників депутатських фракцій і груп.

 

     Отож, повертаючись до цієї наболілої теми, звертаю вашу увагу на  те,  що  Верховна  Рада  ще під час попередньої сесії повністю профінансувала весь цикл теле- і  радіоінформування,  готова  була фінансувати  й  тематичні  телепередачі,  як готова фінансувати їх упродовж  третьої  сесії.  Отже,  відпадають   будь-які   надумані аргументи  з  боку Національної телекомпанії України у відмові нам на ті чи інші передачі.  Я наголошую на цьому:  фінансових підстав для нетранслювання просто не існує.

 

     Лише вустами  обраних  народом  депутатів  можна  найліпше  й найоб'єктивніше донести правду  про  складну  законотворчу  роботу перламенту,  про політичну й економічну ситуацію, в якій опинилася наша держава.  Лише вустами обраних народом депутатів  можна  буде захистити  інститут парламентаризму в Україні,  основи демократії, зрештою,  інтереси всіх виборців,  адже Верховна  Рада  найповніше представляє всі політичні течії, весь спектр настроїв населення.

 

     Немає сумніву,  що  всебічне  й об'єктивне висвітлення роботи парламенту стане неабияким чинником  стабілізації  в  суспільстві, пошуку оптимального шляху його виходу з кризового стану. Адже тут, у Верховній Раді,  зібрано інтелект суспільства.  I  кожен  з  нас прагне вкласти розум, знання, досвід, працю у створення необхідних законів, а отже, в розбудову Української держави.

 

     Прийнявши постанову про висвітлення роботи третьої сесії,  ми зробимо  важливий  крок до взаємодії гілок влади,  порозуміння між різними політичними силами,  до виведення  врешті-решт  України  з найскладнішої  за  всі  роки незалежності економічної і політичної ситуації.

 

     Я закликаю  вас,  шановні  колеги,  а  також  тих,  від  кого залежатиме   виконання   цієї   постанови,   сповна   проникнутися важливістю проблеми,  знайти взаєморозуміння,  глибоко усвідомити, що на нас покладається важлива місія в цей непростий для держави й народу час.

 

     І хотів би сказати  ще  для  довідки,  тому  що  дуже  багато звернень  і багато є спекуляцій з боку тих,  хто не хотів би,  щоб Верховна Рада вела свою роботу гласно, щоб її голос почули виборці

- народ України,  щодо інсинуацій з приводу того, що, мовляв, ніде в світі не транслюється робота парламенту.

 

     Авторитетно заявляю:  це неправда!  Посилаюся  не  тільки  на власний авторитет,  а й авторитет фахівців, які працюють і в нашій державі, і поза її межами.

 

     Давайте глянемо,  як  висвітлюють  це  в  Сполучених   Штатах Америки.    Там    створено    спеціальну    структуру    -   КСПМ (кабельносупутникову парламентську мережу), яка входить у п'ятірку найпотужніших телеорганізацій, яка спеціально працює з Конгресу та з Сенату. Фактично це цілодобове мовлення.

 

     Або подивімося в Німеччині.  Перша телепередача з  Бундестагу вийшла  в  жовтні  1953  року.  Сьогодні  працюють  два  канали  з парламенту і на парламент - АРД і ЦДФ.  1979 року прийнятий закон, як,  до  речі,  і  в  Сполучених  Штатах.  Отже,  вони  щоразу  не повертаються до питання щодо висвітлення - це врегульовано  раз  і назавжди.  З  1979 року Німеччина протранслювала 20 відсотків усіх пленарних засідань Бундестагу. Така інформація стосовно того, який є демократизм на ділі.

 

     Великобританія -  так  само.  З  1961  року була перша спроба телевізійної трансляції з  парламенту.  Сьогодні  створена  і  діє парламентська  організація  PARBUL,  яка цим займається.  Транслює канал Бі-бі-сі.  Тільки діяльність  комітетів  (вдумайтеся!)  вони висвітлювали  17  годин  на добу,  а тепер поставили завдання - 26 годин.  Це ж тільки комітетів! А палата громад має понад 120 годин висвітлення. Гадаю, додаткової аргументації не потрібно.

 

     Щодо порівняльних характеристик проектів, оскільки після мене виступатимуть  колеги,  які  відстоюватимуть  свої  проекти.  Вніс проект  постанови  про  порядок  висвітлення  роботи третьої сесії народний депутат Шевченко.  Для порівняння:  наш комітет,  позицію якого  я  відстоюю,  пропонує  трансляцію у прямому ефірі програми "Парламентська трибуна" тривалістю 60 хвилин ефірного часу  в  усі дні  пленарного тижня.  Віталій Федорович пропонує трансляцію цієї програми тривалістю 45  хвилин  і  лише  два  дні  парламентського пленарного  тижня.  Як  бачимо,  депутати в цьому разі можуть бути позбавлені передач упродовж двох пленарних днів тижня.

 

     Друге. Висвітлення    по    першому    каналу    Національної радіокомпанії  України  та  проводовій  радіотрансляційній мережі. Комітет  пропонує  щоденну  пряму  трансляцію  пленарних  засідань Верховної Ради,  як це було досі.  Депутат Шевченко пропонує пряму трансляцію пленарних засідань лише щовівторка з 10 до  18  години, щосереди  з  10  до  14  години  під час розгляду законопроектів у першому читанні.  Як бачимо, два з половиною пленарних дні взагалі випадають із радіотрансляції.

 

     Комітет пропонує   в   прямому   ефірі   щотижневу   передачу "Депутатський  тиждень"  з  21  години,  а  Віталій  Федорович   - ідентичну передачу в проміжку з 17 до 22 години.  Якщо зважити, що до 18 години тривають пленарні засідання (а  часом  продовжуємо  і після 18 години),  то стане зрозуміло,  що треба,  мабуть, точніше виписати час.

 

     I стосовно  положення  про  редакційну  раду  газети   "Голос України"  в  проекті  депутата  Шевченка,  чого  немає  в  проекті комітету.  Це є в порядку  денному  третьої  сесії,  і  нам  треба прискорити  розгляд  питань  і  про редакційну раду,  і про статут редакції газети "Голос України".

 

     Отже, порівнюючи дані два проекти, бачимо, що комітет, на мій погляд,  об'ємніше і якісніше розв'язує питання висвітлення роботи Верховної Ради.

 

     Щодо проекту депутатів Філенка та Стецьківа.  Я  погодився  б повністю із проектом у частині, що стосується радіотрансляцій, але там  не  дуже   точно   акцентується   на   висвітленні   каналами телебачення.  Точніше,  передбачено  лише одну форму висвітлення - щотижневі програми та передачі.

 

     А проект  Вячеслава  Максимовича  Чорновола  я  не  хотів  би критикувати.  Там практично вилучається все,  що стосується прямої трансляції пленарних засідань по радіо.

 

     Я завершив  інформацію.  Вважаю,  що  Верховна  Рада  повинна визначитись і підтримати проект, запропонований комітетом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Пропоную  відвести 5 хвилин на запитання.  Вистачить, шановні колеги?  Запишіться,  будь ласка.  А після перерви  надамо слово іншим депутатам, які внесли проекти.

 

     Депутат Косаківський. Будь ласка.

 

     КОСАКIВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Фракція  "Громада". Iване  Сергійовичу,  ми  на засіданні фракції вирішили,  що будемо підтримувати проект вашого комітету.

 

     Але де гарантія,  що ця постанова виконуватиметься? I чому ви не   пропонуєте   механізм  примусу  виконавчої  влади  виконувати постанови  Верховної  Ради   і   закликати   до   відповідальності чиновників,  які  їх  ігнорують?  Адже ми прекрасно знаємо,  що не виконується Закон про статус народного депутата: нам не дають часу на місцевих телеканалах,  не друкують у місцевих газетах,  і в нас єдина змога донести  свою  точку  зору  до  виборців  через  прямі трансляції.

 

     Як комітет  планує  здійснити  контроль  за  виконання  даної постанови? Де гарантії, що вона буде виконуватися?

 

     ЧИЖ I.С.  Дякую.  Ми,  мабуть,  дійдемо до того, що в кожному законопроекті  записуватимемо  ще й пряму норму про санкції,  якщо закон буде ігноруватися  або  не  виконуватися.  Ну,  така  в  нас система  виконання  законів.  Найбільша  біда  - закони і все,  що приймає Верховна Рада, не виконуються або виконуються навпаки.

 

     Через це ми пунктом 1 записали: "Національній раді  України  з  питань телебачення і радіомовлення забезпечити розміщення державного замовлення та контроль  за  його виконанням  щодо  висвітлення  роботи  Верховної  Ради  на першому каналі Національної телекомпанії та на першому каналі Національної радіокомпанії..."

 

     Тобто є  основна  інституція  -  Національна  рада  з  питань телебачення і радіомовлення, конституційний державний позавідомчий орган.  Ми записуємо,  що він повинен забезпечити цю роботу. Але в нас правлять бал чиновники...

 

     Крім того, є авторитет Верховної Ради, Голови Верховної Ради. Гадаю, забезпечимо виконання постанови.

 

     Ми працюємо над створенням парламентської студії телебачення. Тоді вийдемо з-під опік.  Але це згодом,  у перспективі.  То  буде незалежна студія, яка продукуватиме таку інформацію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Чукмасов.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалистическая оппозиция.  Иван Сергеевич, я прошу вас ответить (только конкретно) и назвать статью Регламента, в  соответствии  с которой в вашем постановлении вы имели право на такие формулировки.

 

     Пункт 2,  подпункт  "а":  "за  участю  представників  фракцій (груп)   народних  депутатів...  та  позафракційних  депутатів  на пропорційній основі".

 

     На основании каких норм Регламента в  подпунктах  "а"  и  "б" пункта 2 записано "на пропорційній основі"?  Назовите, пожалуйста, конкретно норму Регламента,  которая позволила вам записать так  в проекте постановления.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Володимире  Романовичу.  Я  зараз  не  можу назвати,  бо ви в руках тримаєте Регламент,  а  в  мене  його  тут немає.  Але  основною конструкцією Регламенту є якраз пропорційний принцип.  Парламент  представлений   відповідно   до   політичного структурування  у  всіх  структурах:  тимчасових  комісіях,  інших комісіях тощо.  Це стосується й висвітлення роботи парламенту.  Що ми мали на увазі?  Це переписано дослівно з попередніх аналогічних постанов,  включаючи й ту,  яку ми приймали на минулій  сесії.  Не йдеться  про  те,  що  пропорційна  основа  передбачатиме перевагу найбільшої фракції чи щось подібне.  У  нас  пропорційний  принцип закладений  і у формуванні комітетів тощо.  Ми повторюємо принцип, зафіксований у Регламенті,  що  кожна  фракція  -  і  найменша,  і найбільша - має право і може виступати.  Тобто немає переваги,  що виступлять (умовно) 20 комуністів,  а  хтось  і  жодного  разу  не виступить. Отже, тут нормально записано.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чукмасов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я  поддерживаю  проект постановления,  который подготовили вы.  В основном замечаний по нему нет.  У меня  скорее вопрос  другого  плана.  Вы  сказали  о создании студии Верховного Совета.  Наверное,  этот процесс необходимо форсировать, поскольку вы прекрасно видите, как освещается работа Верховного Совета и как его потом воспринимают наши избиратели.  Поэтому просьба, чтобы на этом акцентировать внимание в дальнейшем.

 

     Спасибо.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую.   Є   спеціальна  постанова.  Цим  питанням займається безпосередньо за дорученням Голови Верховної Ради  його заступник  Віктор  Володимирович  Медведчук.  Мають дотичність наш комітет,  прес-служба.  Гадаю,  що найближчим  часом  ми  матимемо продукуючу  студію,  а  потім  будемо виходити й на інші речі.  Це найкращий варіант.

 

     ГОЛОВА. У лютому  наша  телерадіостудія  вже  працюватиме  на парламент.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо засідання. Прохання зайняти робочі місця.

 

     Слово надається   народному   депутату   Віталію   Федоровичу Шевченку - авторові проекту.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Фракція  Народного  руху   України.   Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  Передусім  я  хотів  би внести таке формальне і безоціночне уточнення до попередньої доповіді.  Справа в  тому,  що Комітет з питань свободи слова та інформації не те що не вносив  проекти  постанови  на  ваш  розгляд,  а  навіть  і  не розглядав  їх.  А  в  залі  прозвучало  вже разів п'ятнадцять,  що комітет пропонує те,  хтось із депутатів  пропонує  інше.  Комітет нічого  не  пропонує.  Ми  сьогодні  розглядаємо  чотири авторські проекти.  Кажу  про  це  офіційно  як  секретар  комітету,  що  не пропускає  засідань.  Мусимо  їх  розглядати  в  рівноцінному  для кожного проекту режимі.  І мені дещо прикро,  що мій проект почали характеризувати  без  мене,  хоч  у  залі є живий автор,  і я можу доповісти сам,  яку мету ставив,  пропонуючи на ваш розгляд  даний документ.

 

     Характеризуючи його,  хочу звернути увагу на таке.  Мабуть, у цьому  залі  немає   жодного   депутата,   котрий   насмілився   б заперечувати,  що характер нашої роботи, а особливо вихід на якісь рішення  і  на  обговорення,  залежать  від  того,  чи   є   пряма трансляція.  Факт  це  абсолютно  незаперечний.  І часом від того, ввімкнений мікрофон на всю країну чи не ввімкнений,  ми  починаємо буксувати  на тих чи тих питаннях.  Більше того,  давайте говорити правду,  буває,  на жаль, і так, що дехто з депутатів часом працює за принципом:" Важливо не те, що зроблено, а те, що сказано".

 

     Можна по-різному  це  оцінювати.  Хтось  може вважати,  що це стало лихом геть усього нашого парламенту,  хтось може казати,  що то поодинокі випадки,  але це факт. І ми не раз уже переконувалися в цьому залі,  що  коли  нам  ставало  гаряче  і  ми  працювали  в пришвидшеному режимі без мікрофонів, то ми таки справді працювали, а не відволікалися раз по раз на політичні звинувачення, безглузді сварки   і   тому  подібне,  що  завжди  супутні,  коли  мікрофони ввімкнені.  Це при тому,  що я відстоюю ідею:  народ  мусить  мати інформацію і знати про те, як ми працюємо.

 

     Пригадуються слова одного виборця, буквально недавно сказані: "Я б тим депутатам язики на частокіл понанизував".  На жаль, маємо вже  такий  цікавий момент:  від безперервних трансляцій пленарних засідань у нашого народу формується образ ворога в особі влади. Ви розумієте,  що  це  загрожує  самим  підмурівкам  держави.  І  тим прикріше,  коли цей образ ворога формується в  особі  законодавчої влади. Ми самі його формуємо, адже все, що кому - вибачте на слові

- прийде в голову в цьому залі, ми намагаємося озвучити, і картина виходить не вельми приємна.

 

     Для прикладу   можу   сказати,   що   от   сьогодні  ніби  не обговорювалися політичні  питання,  але  виходить  шановний  Петро Миколайович  і  починає говорити про те,  хто винен у цій розрусі, забуваючи дуже просту річ,  що парламент може все:  від  прийняття закону,   за   яким  живе  держава,  і  до  того,  щоб  призначати прем'єр-міністрів і відправляти уряди у відставку,  якщо  вони  не справляються.  В  1990  році  ми  мали  в  парламенті 80 відсотків комуністів,  яких представляв Петро Миколайович Симоненко, і маємо наслідки того чотириріччя - втрату знецінених заощаджень.

 

     У 1994 році фракція КПУ налічувала більше депутатів,  ніж усі інші фракції разом узяті,  в тому числі ліві,  і маємо  результати того  чотириріччя  -  затримки  виплати пенсій,  зарплати,  шалену інфляцію. І, нарешті, вибори 1998 року...

 

     ГОЛОВА. Ми не це питання розглядаємо, Віталію Федоровичу.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Вибачте,  не перебивайте,  я маю регламент.  Я наводжу конкретний приклад, до чого призводять оці наші можливості озвучувати все, що кому заманеться.

 

     Тут також ішлося  про  те,  що  Верховна  Рада  оплатила  всі трансляції,   що  ми  хотіли,  могла  оплатити  і  значно  більше. Правильно, могла оплатити. Але ми чомусь не кажемо, що не Верховна Рада  могла  оплатити,  а  могли оплатити люди,  бо ми не заробили жодної копійки на це,  а все,  чим ми розраховуємося до  останньої копійки,  надходить із державного бюджету, зароблене людьми, котрі не одержують своєчасно пенсій і зарплати.

 

     Пропонуючи проект постанови,  я саме з цього й виходив.  Пора нам   переходити   на   нормальний  режим,  який  би  забезпечував оптимальну і продуктивну нашу роботу в цьому залі. У моєму проекті пропонується    трансляція   з   сесійної   зали   лише   розгляду законопроектів  у  першому  читанні  й  ніщо  інше,   коли   йдуть безкінечні таблиці,  з яких ніхто нічого не може зрозуміти - ні за що голосуємо, ні проголосували ми чи не проголосували.

 

     Я спробував упорядкувати як спеціальні передачі  у  державних аудіовізуальних  засобах масової інформації,  так і радіопередачі, де будуть оптимально  представлені  позиції  депутатських  груп  і фракцій,  позафракційних депутатів та комітетів у доцільних дозах. Причому цей проект уперше,  можливо,  пропонує часові діапазони не ті, що ми надумаємо, забуваючи, що

 

 до наших  забаганок  уже  складені  програми  передач,  на   котрі орієнтуються  люди,  а  встановлюються діапазони,  які і прийнятні нам, і в рамках яких можуть телерадіоорганізації визначити час для трансляцій.

 

     Що стосується  прямих  радіопередач,  то  мною  пропонувалася повна радіотрансляція впродовж вівторка і половини середи  -  саме той час, коли згідно з календарним планом роботи (це наше наступне питання)  передбачалося  проводити  тільки  засідання  з  розгляду законопроектів у першому читанні.  І ви знаєте, цей порядок навіть не дискусійний - що  більше  чи  менше  висвітлювати.  Це  порядок організації    нашої    роботи,   оскільки   ми   працюємо   вкрай непродуктивно,  і якщо ми не  навчимося  планувати  перші  читання згруповано,   то  не  буде  ні  продуктивної  роботи  в  залі,  ні нормальних репортажів,  з яких хтось може зрозуміти,  чим  загалом займається Верховна Рада.

 

     Прошу взяти це до уваги.  Мій проект постанови - щось середнє між тим,  що Іван  Сергійович  назвав  "проект  комітету"  (то  не комітету, а частини членів нашого комітету, я навіть не знаю кого, бо вони не названі, але нормальний проект з нормальними позиціями, де  у  великому  обсязі  передбачається трансляція і все інше),  і варіантами,  коли пропонується взагалі відмінити прямі  трансляції із  залу.  Я  сам  підтримую і прошу депутатів так само підтримати проект,   яким   передбачається   максимальне   звуження    прямих радіотрансляцій за державні кошти,  і транслювати й висвітлювати в засобах інформації нашу роботу в оптимальному і доцільному обсязі.

 

     Дякую за увагу.

 

     Якщо є запитання, я готовий відповісти.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться. 5 хвилин.

 

     Висвітіть.

 

     Депутат Петренко. Будь ласка. За ним - депутат Мішура.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська область). Прошу передать слово депутату Анненкову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АННЄНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция  коммунистов.  Виталий  Федорович,   вы   закончили выступление  на  той  ноте,  что трансляцию и прямые выступления в эфире сократить.  Но вы же понимаете,  как  освещают  нашу  работу средства  массовой  информации.  Они  целиком и полностью искажают работу Верховного Совета,  преподносят,  что у нас рост экономики, нет обнищания. Мы приехали с округов. Там люди приходят на прием и падают в обморок. Они говорят: "По телевидению мы видим, что у нас все  нормально.  А  учителя заработную плату не получают,  шахтеры поджигают  себя  от  "хорошей   жизни".   Люди   говорят:   "Когда транслируют  по  радио работу Верховного Совета,  мы получаем хоть какую-то информацию".  А если мы закроем эту информацию,  вы  сами представляете,  в  каком  свете и как она будет преподноситься для жителей Украины.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я згоден із другою частиною сказаного вами, що справді в державних засобах інформації події в державі і в органах влади висвітлюються необ'єктивно.  Більше того,  я стверджую, що в нашій державі немає нормальної свободи слова,  немає безцензурного слова. Але то питання інше, треба з тим боротися. Прошу підтримати концепцію   роздержавлення   всіх   без  винятку  засобів  масової інформації в Україні.

 

     Але стосовно нас,  ви розумієте,  що якщо домагатися нам того самого, що хтось демонструє з власних кабінетів, то, гадаю, це нас не прикрашає і не тим  шляхом  ми  повинні  йти.  Ми  повинні  йти цивілізованим  шляхом  щодо  висвітлення нашої діяльності і того ж вимагати від усіх у державі.  Тобто шляхом роздержавлення  засобів масової інформації.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановний  Віталію  Федоровичу!  Ви  ратуєте  за  ефективну  роботу парламенту. Дозвольте вам закинути, що п'ять з половиною хвилин ви говорили взагалі, критикували і лише три хвилини присвятили своєму проекту постанови.

 

     Ви -  секретар  нашого  Комітету  з  питань  свободи слова та інформації.  Пам'ятаєте,  що ми тут на третьому поверсі розглянули комітетський   проект,   і  не  було  жодних  зауважень.  А  потім з'являється ваш проект.  То хіба це  ефективна  робота?  Поясніть, будь ласка, яку мету ви ставите, займаючи стільки часу на трибуні? Адже  в  комітеті  всі  питання  вирішені  і   ним   запропоновано найоптимальніший варіант.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний Валерію Дмитровичу, ще раз стверджую: жоден проект не те що не був затверджений  у  нашому  комітеті,  а навіть  не  розглядався.  У  цьому  залі  є  кілька  членів нашого комітету,  представників різних фракцій. Гадаю, в обговоренні вони підтвердять те, що я сказав.

 

     Так само,  до  речі,  як  і  не розглядався і не вносився від імені комітету проект постанови про створення слідчої комісії щодо "Правды Украины". У нас так буває, але це правда.

 

     Якщо хочете  знати,  я  навіть  працював  над  цим  проектом, оскільки вважав,  що є упущення нашого комітету - ми  не  погодили остаточний варіант і не внесли його.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська  область).   Фракція   комуністів.   Віталію Федоровичу,    ви   прекрасно   знаєте,   що   Верховна   Рада   - представницький орган,  а ми представники своїх  виборців.  От  ви кажете,  що  треба  зменшити  трансляції.  Як  ви вважаєте,  це не порушення демократії? Це - перше.

 

     І друге.  Я хочу,  щоб і виборці  наші  порівняли:  засідання Кабінету  Міністрів  практично не транслюються.  То хіба виконавча влада стала краще працювати?

 

     Тому я вважаю,  що ви теж займаєтеся політичними питаннями  - покритикувати комуністів,  не дати людині відчути, як тут працюють депутати,  зокрема комуністи.  І люди вимагають, щоб такі передачі були. Тільки треба, щоб інформація була об'єктивною.

 

     А об'єктивність  у  тому,  що  треба просто замінити нинішній політичний режим.  Тоді ми будемо працювати як  треба,  для  блага народу.

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я згоден,  що треба замінити політичний режим, але давайте без мікрофонів поговоримо,  хто цей режим ставив і  на чиїх плечах він приходив в Україну.

 

     Але суть не в тому.  Ви послалися на виборців.  Я цитував, що кажуть  мої  виборці:  "Я  б  тим  депутатам  язики  на   частокіл понанизував". Так вони кажуть про нашу балаканину.

 

     Ви не зовсім точні.  Справа в тому,  що якраз робота Кабінету Міністрів дуже висвітлюється  в  державних  засобах,  особливо  на телебаченні.   Згадайте:   спеціальні  щоденники  в  готовому,  як цукерочка,  вигляді блочком випускаються щодня.  І згадайте, як ми висвітлюємося  в  державних  засобах  інформації  з чиєїсь подачі. Підкреслюю - державних.

 

     Тому ще  раз  наголошую,   що   розв'язання   питання   -   в роздержавленні  засобів інформації.  А доки цього не сталося,  - в упорядкуванні висвітлення діяльності будьяких  органів  у  засобах масової  інформації.  І  в  цьому  ми,  депутати,  повинні  подати приклад,  а не вносити хаос і не пропонувати розтягування подертої ковдри в різні боки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається   народному  депутату  Володимиру  Пилиповичу Філенку - авторові проекту.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Фракція Народнодемократичної  партії.  Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте стисло прокоментувати  проект  Постанови  про  висвітлення  роботи третьої  сесії  Верховної  Ради  України,  поданий мною і народним депутатом Стецьківим. Він вам розданий.

 

     Проект постанови базується на статті 84 Конституції, статті 9 Закону   України   про   порядок  висвітлення  діяльності  органів державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування  засобами масової інформації.

 

     Принципові моменти   даного   проекту  постанови.  Перше.  Ми підтримуємо радіотрансляцію  пленарних  засідань  і  виходимо  при цьому з таких мотивів.  Зустрічі з виборцями показують,  що багато людей з цікавістю слухають  трансляцію  засідань  Верховної  Ради. Можливо,  для  них  менш  зрозумілі,  а  іноді  й нудні наші другі читання,  коли  ми  приймаємо  закони.   Проте   обсяг   загальної інформації,  який вони отримують внаслідок радіотрансляції, дає їм певне уявлення про роботу парламенту.

 

     Тому ми  підтримуємо  збереження  даної  радіотрансляції,  за винятком  закритих  засідань,  коли  Верховна  Рада приймає окреме рішення.

 

     Друге. Стосовно  висвітлення  на  телебаченні,   наш   проект розходиться  з  проектом,  внесеним  профільним комітетом,  але не принципово.

 

     Просто ми пропонуємо щоденні телевізійні програми замінити на одну  велику  (до  години часу) щотижневу аналітичну програму,  де депутати,  представники різних фракцій,  могли б мати більше  часу для  висвітлення  своїх позицій із ключових моментів,  інформувати виборців про діяльність Верховної Ради  в  цілому.  Виборці  також підказують,  що щоденна поява на екрані "говорящих голов", для них не завжди  цікава.  Такі  програми  певною  мірою  розбалансовують програму  передач по телебаченню.  Тому ми пропонуємо наші щоденні програми у  телевізійному  ефірі  замінити  на  щотижневу  годинну аналітичну програму.

 

     Пропонуємо також   дати   відповідні  доручення  Національній телекомпанії,   Національній   радіокомпанії,   редакції    газети Верховної Ради "Голос України", прес-службі Секретаріату Верховної Ради  України,  а  також   Державному   комітету   телебачення   і радіомовлення  України,  Національній  раді з питань телебачення і радіомовлення   щодо   забезпечення   відповідного   контролю   за виконанням даної постанови.

 

     Ключові моменти я доповів. Звертаю увагу, що з метою економії часу трансляції в радіоефірі великий, навіть величезний регламент, який   мені   наданий,  я  вважаю  для  себе  вичерпаним.  Готовий відповісти на запитання, якщо вони є.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  депутата   Філенка?   Будь   ласка, запишіться. 5 хвилин. Висвітіть.

 

     Депутат Алексєєв. За ним - депутат Криворучко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.   Спасибо.  Уважаемый  Владимир  Филиппович!  Я просмотрел проект,  который внесли вы,  и думаю,  что он во многом соответствует  предложенному нашим комитетом.  Я тоже считаю,  что граждане должны знать,  что реально происходит в Верховном Совете, а не то, что им рассказывают об этом наемные пропагандисты.

 

     Не считаете ли вы возможным согласовать ваш проект с проектом комитета  и  ставить  на  голосование  вариант,  который  отражает согласованную точку зрения?

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Я  сказав,  що  ці  проекти не збігаються в тій частині,  де йдеться про телепрограми. Ми вважаємо, що ефективніше мати  щотижневу  аналітичну  серйозну програму в обсязі до години. Якщо це може бути сприйнято, то ми будемо надзвичайно задоволені.

 

     ГОЛОВА. Депутат Криворучко. За ним - депутат Журавський.

 

     КРИВОРУЧКО Ю.З.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 118,  Львівська  область).  Прошу  передати  слово  депутату Філіпчуку.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух  України.  Безперечно,  ідея  роздержавлення  засобів  масової інформації,  зокрема  в  частині,  про  яку  йдеться  сьогодні  на пленарному   засіданні,  є  доброю  ідеєю,  але  це  ідея  далекої перспективи.

 

     Передусім на сьогодні інформаційний простір,  як і економічна безпека, є компонентом національної безпеки. А як свідчить досвід, комерціалізація інформаційного  простору  в  абсолютній  більшості випадків  не  відповідає  інтересам  національної безпеки України. Тому  нам,  напевно,  треба  знайти  оптимальний   варіант,   який обговорювався  на  початку минулої сесії:  не треба,  щоб ці пусті дискусії,  інколи просту балаканину слухав народ,  не треба на  це витрачати  кошти  Державного  бюджету.  Ми  схильні  до того,  щоб оптимізувати цей процес,  щоб люди отримували лаконічну, правдиву, об'єктивну  інформацію.  А все,  що таким чином зекономимо,  треба віддати на виплату пенсій.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Мені важко  не  погодитися  з  більшістю  ваших тверджень.  Я  погоджуюсь також із тим,  що багато засобів масової інформації займаються не стільки висвітленням, скільки затемненням того,   що   відбувається.  І  за  великим  рахунком,  у  високому філософському розумінні, багато публікацій і статей або репортажів мало  чим  відрізняються від замовлення на вбивство,  маю на увазі політичне вбивство.

 

     Але я хочу сказати,  що це справа депутатів  Верховної  Ради, справа  наша  як  політиків,  як розпорядитися наданим нам ефірним часом.  Виборці - мудрі, досвідчені, вони вчаться разом із нами, і вони розберуться в оцінках.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  13 травня минулого року ми прийняли  постанову,  в  якій сказано,  що  депутати  (депутати  різних  фракцій) мають право на майже годинну щотижневу передачу  на  телебаченні.  Якщо  мені  не зраджує пам'ять, то цю постанову ніхто не скасовував.

 

     У мене  таке  запитання:  чому  ця  постанова  до  цих пір не реалізована?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Я частково торкнувся цієї теми, коли відповідав на  попереднє  запитання  - депутата Філіпчука.  При цьому звертаю вашу увагу на пункт 6 проекту постанови,  який я коментую. В ньому передбачається   доручення   Державному   комітету  телебачення  і радіомовлення  України,  Національній  раді   України   з   питань телебачення  і  радіомовлення  забезпечити  контроль за виконанням даної постанови в частині підготовки та  трансляції  у  визначений час   тематичних  програм  і  передач  про  роботу  третьої  сесії Верховної Ради України.

 

     Власне, стосовно  будь-яких  рішень  є,   як   мінімум,   дві складові:  прийняття  рішення  і  контроль  за його виконанням.  Я думав,  що профільний комітет Верховної Ради має бути  інстанцією, найбільш  зацікавленою в контролі за виконанням тих постанов,  які приймає Верховна Рада.  Зокрема щодо висвітлення роботи  Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановний Володимире Пилиповичу!  Ви добре знаєте,  що і державні засоби інформації,  і  так  звані  приватні засоби  інформації  проводять  однобоку  політику щодо лівих сил і взагалі всіх опозиційних  сил.  Тому  я  поділяю  вашу  позицію  і позицію  комітету,  яка  дає можливість кожному депутату висловити свою думку і виборцям почути її.

 

     Але в мене таке запитання: чи рівноцінна ваша пропозиція щодо щотижневих  телепередач  (у  суботній  чи  якийсь інший день) оцим щоденним передачам? Чи багато ми ефірного часу втрачаємо?

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Спочатку  відповім  на   запитання   по   суті. Принципово  це  по часу втрати невеликі,  але в очах виборців ми з вами тільки виграємо.  Звичайно,  це буде займати менше часу,  але підготувати   аналітичну   програму   можна  краще,  ніж  готувати спонтанні, короткі програми, коли кожен говорить, вибачте, про все відразу.

 

     А тепер два слова буквально з приводу того закиду, з якого ви почали запитання.  Сергію Івановичу, я дуже тішуся з того, що ми з вами  мудрішаємо  і  що Комуністична партія і ви як її представник вчитеся   працювати   в   умовах   демократичної    парламентської республіки.   Хочу   вам  нагадати,  що  було  в  засобах  масової інформації за правлячого режиму Компартії, коли ви були при владі, і  чи  можна було там взагалі опублікувати щось,  що розходилося з генеральною лінією.  Якщо не  вірите  мені,  то  запитайте  в  тих депутатів, які в тюрмі сиділи за те, що щось там не так написали.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається народному депутату Чорноволу Вячеславу Максимовичу, автору проекту.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановні колеги!  Я один із тих,  хто  на  собі відчув,  що таке свобода слова по-комуністичному. Тому мені дивно, що отут так багато намагань засмітити ефір. Саме засмітити ефір.

 

     Я почну з того,  що я теж не відберу  багато  часу,  мені  не треба  30  хвилин.  Хочу  вам  нагадати той час,  коли в нас у дні пленарних  засідань  транслювалася  годинна  телевізійна  передача "Парламентська трибуна".  Можна ж розділити цей ефірний час. У нас 10 фракцій. Якщо розділити їх наполовину, то це буде десь по 10-15 хвилин на кожного. І можна так добре висвітлити те, що відбувалося протягом  пленарного  дня,  що  ще   залишиться   час   і   трошки пополітикувати.  Навіщо ж нам смішити людей тим, чим ми їх смішимо дуже часто тут, у цьому сесійному залі.

 

     Я абсолютно згоден з паном Чижем.  У багатьох країнах світу є спеціальні  канали  (тільки  це  не  перші канали радіо і не перші канали телебачення),  які здійснюють  повну  трансляцію  пленарних засідань.  І людина може в будь-який час, коли її справді цікавить якийсь законопроект,  включити канал і послухати в обговоренні те, що  їй  потрібно.  Але  коли  на  кухні  безкінечно кричить радіо, транслюючи те,  що відбувається в залі,  коли людина чує,  що вона тупоголовий українець...  Або коли обговорюється питання про шкіри (пам'ятаєте,  було в нас таке питання) і під  час  цього  один  із депутатів  виходить  і  каже,  що "он за восстановление Советского Союза",  то виникає запитання:  яке відношення мають шкіра, роги і копита до відновлення Радянського Союзу?  Бог святий знає, але це, на жаль,  в нас буває.  Або  обговорюється  питання  про  сільське господарство, а він закликає шахтарів до страйків.

 

     Очевидно, ми  ще не досягли того рівня і політичної зрілості, і депутатської зрілості,  який є на Заході.  Та й то там на перших каналах таких речей не дають.

 

     Дехто з  нас часом демонструє не дуже високі інтелект і етику поведінки,  і ми оцим знижуємо загальний  морально-етичний  рівень нашого суспільства, оцими нашими трансляціями, які часом нагадують цирк.

 

     Але я,  ви  знаєте,  може,  і  був   би   за   те,   щоб   це продовжувалося, бо нехай люди знають, кого вони наобирали, якби не одна обставина, яка примусила мене, коли я вже побачив ці проекти, запропонувати свій. Ця обставина - майбутні президентські вибори.

 

     Уявіть собі таку ситуацію.  Президента, який заявив про намір знову йти  на  президентські  вибори,  навіть  через  те,  що  він Президент,  весь  час  показують по телебаченню.  Це йде агітація, постійна агітація за Леоніда Кучму.

 

     Петро Симоненко,  якого  десь  уже  попередньо  визначили  як можливого кандидата в Президенти,  виходить отут,  і я відчув,  як змінилася тональність -  стала  більш  популістською,  зразу  вони зацікавились  якимись  речами,  якими раніше не цікавилися.  Петро Миколайович, зрозуміло, працює на майбутнього виборця.

 

     Коли пані Вітренко з будь-якого приводу виходить на  трибуну, то такі полум'яні промови виголошує. Ну, ясно, тупоголові українці

- це вона, видно, помилилася, вона мала на увазі якусь іншу націю. Але  теж  це  працює  на  майбутні  президентські  вибори,  бо вже заявили, що вона йтиме на них.

 

     А що ж робити людині,  яка не є ні  Президентом  держави,  ні депутатом   Верховної   Ради?  От,  наприклад,  Мартиросяна  хтось називав,  або Віктора Ющенка - голову Національного банку називали можливим кандидатом. Він, правда, відмовився кандидувати, але якщо він надумається,  то чи будуть у цієї людини,  яка мала  б  великі шанси,   такі  самі  можливості,  як  у  Леоніда  Кучми  чи  Петра Симоненка?  Та  ніколи  в  житті!  Тому  я  і  подав  цей  проект, враховуючи,   що   друга   половина   нашої   сесії  збігається  з президентською кампанією.  І  саме  тому  я  закликаю  не  ставити кандидатів   у  Президенти  в  нерівноправне  становище  і  прямої радіотрансляції не здійснювати.

 

     І ще  я  хочу  сказати,  що  те,  що  я  запропонував,  якраз максимально  дає можливість інформувати про те,  що відбувається в залі. На відміну від проекту депутата Філенка, тут передбачена ота щоденна годинна телевізійна передача "Парламентська трибуна", яка, їй-Богу,  була непогана.  Я,  принаймні,  пам'ятаю, що в мене були добрі враження від цих передач.

 

     Далі. Щосуботи - "Парламентський вісник".  Це в нас теж було. Сьогодні цього немає,  сьогодні є тільки  оцей  цирк  у  сесійному залі.

 

     Окрім того,  ми навіть пропонуємо пряму радіотрансляцію,  але тільки Днів уряду та парламентських слухань.  У День уряду справді розглядаються  серйозні проблеми,  уряд звітує,  і це повинна чути вся Україна.  Парламентські слухання ви знаєте, як у нас проходять

- теж на хвилі голого популізму і поверхово,  але мали б проходити серйозно, тому їх теж можна було б транслювати.

 

     І я пропоную ще щотижневу передачу "Депутатський тиждень".

 

     Таким чином дуже об'ємно буде висвітлюватися робота Верховної Ради  і  без  того  дуже  невисокого  рівня,  який  ми  отут часом демонструємо перед  нашими  виборцями  і  ганьбимо  високе  звання парламентарія і парламенту України.

 

     Тому я пропоную підтримати мій проект. Я розумію, що, мабуть, це не буде підтримано, але все-таки принаймні хотів би зафіксувати наявність  отакої  пропозиції  з  огляду на майбутні президентські вибори.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання  є?  Запишіться,  будь   ласка.   Висвітіть список.

 

     Депутат Костусєв. За ним - депутат Цибенко.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракция "Левый центр". Прошу передать слово депутату Николаенко.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр). Шановний Вячеславе Максимовичу!  Я розумію,  що представникам  Руху,  інших націоналістів,  яких у залі з кожними виборами лишається все менше і менше,  сьогодні невигідно, щоб звучав голос представників лівих сил, який міцніє.

 

     Але сьогодні ви,  Вячеславе Максимовичу,  об'єктивно сказали, що Леонід Кучма повним ходом веде агітацію за  ті  свої  негативні справи,  які він чинить в Україні. Чому ж ви, вносячи свій проект, заглушуєте голос опозиції,  яка сьогодні має єдину  змогу  сказати чесно,  що відбувається в Україні, тільки по радіо? На телебаченні ніколи не дадуть  змогу  виступити  ні  Олександру  Олександровичу Морозу,  ні іншим кандидатам.  Буде тільки критика і говоритимуть, який він поганий. А йому ж ніколи не дадуть слова сказати.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Дякую.  Я бачу,  що ви  трішки  не  в  ладу  з арифметикою.  Фракція Руху в минулому парламенті була представлена 24 депутатами,  а зараз нас 48.  І ми були б другими  на  виборах, якби нас ще трошки не обікрали,  як і всіх, напевне, потрошку (ну, чи не всіх).  Ми мали б ще більше представників.  Так що ви  не  в ладу  з арифметикою.  І в нас сьогодні представників центристських сил у парламенті більше,  ніж було 1990  року,  коли  ми  були  на піднесенні.  А ви кажете,  що ми йдемо на спад. Ні, ми не йдемо на спад.  Народ розуміє,  за ким перспектива,  і  щороку,  на  кожних виборах  усе  більше  і  більше  людей  нас  підтримують.  Це  вам відповідь на вашу першу репліку.

 

     А тепер по суті.  Я повторюю,  що не всі ж майбутні кандидати знаходяться  у  цьому  залі,  тому  треба  створити для всіх рівні умови.  І я пропоную отакий варіант.  Уже так людям  набридли  оті пусті вигуки. Воно ж нічого не додасть, тільки гроші витрачаємо та й усе.  Або ще й образи чуємо,  причому не тільки на  адресу  один одного, а цілої нації, яку назвали "тупоголовими українцями".

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. За ним - депутат Бережний.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Фракция коммунистов. Шановний пане Чорновіл! Фракция коммунистов поддержит проект  постановления,  предложенный  профильным  комитетом.  И  я думаю, что в этом есть логика.

 

     Но к  вам  у  меня  есть  вопрос  и реплика.  Вопрос.  Как вы относитесь к тому,  чтобы вместо принятия постановления о  порядке освещения работы Верховного Совета, принять постановление, которым привлечь   к   ответственности    соответствующих    руководителей государства,   не   выполнивших   все   предыдущие   постановления Верховного Совета? Наверное, это было бы более актуально.

 

     И реплика.  Если  вы  говорите,  что   трансляция   заседаний Верховного Совета - это засорение эфира,  то, извините, у меня уже к вам больше вопросов нет.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Дякую. Я хочу тільки спочатку відповісти вам і вашому попереднику,  який сказав,  що "Кучма гробит страну".  Якщо Кучма "гробит страну",  то навіщо ви його обирали? Бо це ж ви його обирали (Шум у залі).

 

     А тепер  стосовно  того,  що  постанови  не  виконуються.  Це погано,  звичайно.  Не   треба   приймати   нерозумних   постанов, популістських постанов,  але якщо вже ми їх прийняли,  то треба їх виконувати.  Не треба робити щось таке, щоб показати цілому світу, які  ми  добрі.  Ви знаєте,  як ми пільги без кінця збільшуємо.  А потім, коли сідаємо тут приймати бюджет, то за голову хапаємося.

 

     Тобто треба  приймати  розумні  постанови.  Але  я   з   вами абсолютно  згодний,  що  коли  рішення  прийнято,  то  його  треба виконувати.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Бережному.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ   114,   Луганська   область).   Фракция коммунистов.  Вячеслав Максимович, говорят, лучше раз увидеть, чем сто раз услышать.  В конце августа прошлого года вы  посетили  мой родной  Стаханов  и  видели  своими  глазами,  во  что  превращено городское хозяйство,  во что превращены угольные предприятия и так далее.  Видели,  что люди голодают. И вот теперь вы с этой трибуны призываете отключить микрофоны,  чтобы народ не  слышал  обо  всех этих  бедах,  об этом горе,  которое захлестнуло всю нашу Украину. Неужели, даже увидев все своими глазами, вы не стали мудрее?

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Дякую.  Я справді був там. І я якраз був одним із тих,  хто першими заявили, що ми підтримаємо надання Стаханову, Первомайську і Брянці статусу зони економічного сприяння.  Фракція Руху   це   підтримала,   а   ви   вагалися.  Ми  разом  проводили прес-конференцію,  і  вас  запитували:  "Чому  ж  ви   не   хочете підтримати?" Ви відповідали: "Мы еще подумаем, мы еще посмотрим".

 

     Я хотів би, щоб оце почули наші луганчани. Я справді об'їздив шахти і все бачив.  Але яке це має відношення до того,  про що тут говориться?  Я  не  знаю.  Справа в тому,  що якраз за рахунок цих зекономлених коштів,  відмовившись від щоденної трансляції з ранку до  вечора,  можна  було  б  трошки  допомогти отим справді бідним людям,  які живуть у тому регіоні,  і який, дійсно, дуже потерпів. Там  закриті всі шахти.  Одна шахта майже готова,  її можна було б добудувати.  Там є підприємства,  які можна  інвестувати.  Давайте швидше приймати рішення.  І ви проголосуйте, і треба щоб комуністи проголосували.  До речі,  якщо ми не приймемо рішення  завтра  або сьогодні,  то вступить у дію указ Президента,  але він,  здається, рівноцінний тому, що ми мали б прийняти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Горловка. Уважаемый господин Чорновол!

 

     ЧОРНОВІЛ В.М. Чорновіл.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Чорновіл, вибачте. Давайте возвратимся к 90-му году.  Вы  помните,  как  вы кричали:  "Гучномовця винести сюди на площу біля Верховної Ради".  Я бы хотел спросить вас:  неужели  вы так  радикально  изменили  свои  взгляды  -  от  демократа  просто приплыли к консерваторам,  причем консерваторам,  которые  сегодня уже  мешают  нормально  развиваться  обществу?  Неужели  вы хотите сказать,  что сегодня опять 1991 год на улице?  Посмотрите в окно. Сегодня 1999 год.  И я скажу,  что обективную информацию мы можем сегодня вынести только из Верховной Рады.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Я вам відповідаю.  Якраз те,  що я пропоную  - значне   збільшення  телевізійних  передач  і  радіопередач  після пленарного засідання,  дуже значне  збільшення,  дасть  об'єктивну інформацію. А цей гармидер, особливо під час другого читання, коли люди взагалі не розуміють, про що ми там говоримо... А це ж кошти, а  це  ж  те  радіо  десь  там  на кухні стоїть.  Я пропоную якраз оптимальний варіант.

 

     Якщо ж ви говорите про 1990 рік, то не плутайте періоди. 1990 рік  -  це  був  рік  національної революції,  перший етап якої ми виграли і який закінчився  1  грудня  1991  року.  А  другий  етап програли  вам,  бо  не  переобрали  тоді  Верховну  Раду,  обрали, можливо,  не того Президента.  Але він,  якби переобрали  Верховну Раду, працював би разом із нами, розумієте. І програли, лишили вас при владі.  Тому сьогодні ви  бачите,  на  що  перетворилися  наші пленарні засідання, які мають дещо балаганний характер. Я пропоную давати об'єктивне висвітлення устами депутатів. Не коментаторів, а депутатів,  причому  в  значно  більшому обсязі та у вечірній час, коли люди будуть дивитися телебачення і слухати радіо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Я просив би і письменників, і літераторів,  і взагалі всіх,  хто виступає,  не принижуйте себе такими висловами,  які ви вживаєте з цієї трибуни  чи  з  місця  - балаганними та іншими виразами.  Не можна так. Ми самі собі голову попелом посипаємо. Я думаю, що кожний розуміє: якби преса, радіо і телебачення об'єктивно висвітлювали нашу роботу,  то ми б сьогодні тут час не гаяли.  А якщо  прийшли  до  парламенту  чотирнадцятого скликання  депутати  і  з  мажоритарних  округів,  і за партійними списками,  то давайте, мабуть, навчатися працювати, розуміючи один одного, і навчатися не тільки говорити, а ще й чути.

 

     Є депутати,  які бажають взяти участь в обговоренні?  Список, будь ласка,  висвітіть.  Вісім чоловік. Скільки часу відведемо? Бо вчора  це  питання дискутувалося на засіданні Погоджувальної ради. По скільки хвилин на виступ?  По 3 хвилини? Скільки відведемо часу на обговорення? 15 хвилин? Хто за дану пропозицію - по 3 хвилини і 15 хвилин - прошу проголосувати.

 

     "За" - 165.

 

     Рішення прийнято.

 

     Слово надається депутату Григорович. За нею - депутат Білоус. Григорович немає? Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Білоус.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та   діяльності   рад   (виборчий  округ  53,  Донецька  область). Председатель Всеукраинского союза  за  возрождение  СССР,  фракция Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемые товарищи!  Уважаемые коллеги!  Мы сегодня рассматриваем очень важный вопрос,  связанный прежде  всего  с  тем,  что наш народ,  наши избиратели явно имеют дефицит   информации,   поступающей   из   достаточно    правдивых источников.

 

     Вы заметили,   наверное,  что  большинство  нашего  населения сегодня не в состоянии выписывать прессу,  хотя  и  пресса,  мягко говоря,  не  отражает  действительности.  Вы заметили,  если были, конечно,  на встречах со своими избирателями,  что люди  постоянно говорят  о  том,  что единственным источником правдивой информации является  выступление  депутатов  левого   блока   на   заседаниях Верховного Совета Украины. Все остальные выступления, к сожалению, носят достаточно заангажированный характер.  Я  хотел  бы  в  этом аспекте проанализировать подготовленные проекты постановлений.

 

     Вот, к примеру, проект постановления Вячеслава Чорновила. Что он  отражает?  Он   отражает   попытку   полностью   заблокировать выступления  с  трибуны  Верховного  Совета  депутатов,  в  первую очередь из мажоритарных округов (хочу  особенно  обратить  на  это внимание,  поскольку у нас большинство депутатов-центристов прошли по мажоритарным округам),  и не дать им возможность  довести  свою позицию до избирателей.  Более того, депутат Чорновил предлагает в своем  проекте  постановления  ввести  жесточайшую  цензуру  через Министерство  информации на предоставляемую информацию.  Это видно из текста проекта.

 

     Я хочу обратить ваше внимание еще и на то, что совсем недавно господин  Чорновил  не  выступал за это.  Еще каких-нибудь 7-8 лет назад он первый кричал о том,  что  необходимо  в  первую  очередь осуществлять  телевизионную  трансляцию,  дабы  дурь каждого видна была. Я хотел бы, чтобы и этот вариант сегодня был рассмотрен.

 

     Почему еще так ратует за это Чорновил?  Потому  что,  конечно же,  ему  не идти на президентские выборы и ему можно прятать свое мнение и мнение своей фракции в подполье,  так сказать,  от  своих избирателей. А чего стоит это мнение, знают уже везде, в том числе и во Львовской области.

 

     Я был недавно во Львовской области,  встречался  с  шахтерами Стебника  и  знаю  точно,  что  очень  низкий уровень авторитета у фракции Руха и ее  лидера  на  этом  бывшем  островке  демократии. Сегодня это, к сожалению, такая же нищая разграбленная территория, как и везде.

 

     В связи с  этим  я  внес  бы  предложение  поддержать  проект постановления,   подготовленный   комитетом.   Тем  более  что  он принципиально не отличается,  как сказал Филенко,  от его  проекта постановления.  Но Филенко тоже немножко кривит душой,  потому что еженедельные программы,  в которых  будет  всего  1  час  ефирного времени, - это значит, что на фракцию коммунистов придется от силы

5-7 минут, и 120 народных депутатов Украины не получат возможность дать глубокий анализ своей деятельности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус. За ним - депутат Журавський.

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Шановні колеги!  Я хотів би закликати вас підтримати  проект,  внесений  народними  депутатами  Філенком   і Стецьківим від Народно-демократичної партії.

 

     Ми дійсно   вважаємо,   що   пряму  радіотрансляцію  потрібно зберегти,  оскільки  для  багатьох  наших  співвітчизників  це   є джерелом  отримання справді об'єктивної інформації.  А побоювання, що буде видно чиюсь там дурість, то парламент же є віддзеркаленням суспільства, і я думаю, що суспільство має бачити себе таким, яким воно є.

 

     Тепер що стосується щоденних передач у прямому ефірі. Я хотів би   звернути  увагу  шанованих  депутатів,  незалежно  від  їхніх політичних орієнтацій,  на таке.  Уявіть себе в ролі  телеглядача. Спитайте,  скажімо,  у ваших рідних,  знайомих і колег,  чи будуть "говорящие головы" (на жаль, так воно і з точки зору режисури, і з глядацької  точки  зору  виходить)  сприяти  підвищенню авторитету парламенту,  авторитету депутатів, навіть лівої орієнтації, про що казав сьогодні Володимир Миколайович Моісеєнко? Я думаю, що навряд чи,  і людина буде перемикати телевізор на іншу  програму,  як  це було  у  відомі  часи,  коли  показували  виступи  Леоніда  Ілліча Брежнєва.

 

     Тому я вважаю,  що потрібно зробити щотижневий, а можливо два рази на тиждень,  прямий ефір і щоб це було у вигляді ток-шоу.  До речі,  є такий досвід,  і я з великою цікавістю дивився дебати між Олегом  Олексійовичем  Грачевим  та Іваном Олександровичем Зайцем. Мені здається,  це було дійсно цікаво і сприяло популярності і цих депутатів, і їхніх політичних партій.

 

     До речі,  в  рамках  програми  сприяння  розвитку  парламенту України нам роздано матеріал,  який свідчить,  що лише в 21 із  50 демократичних країн, які було досліджено, дозволено транслювати по телебаченню  засідання  парламенту,  коли   там   ідуть   звичайні обговорення.

 

     Я думаю,  потрібно  прийняти  виважене  рішення,  щоб  ми  не виглядали смішно і змогли донести при цьому  виборцям  правду  про те, що відбувається в парламенті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається депутату Журавському. За ним

- депутат Алексєєв.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.             Житомирська              область. Християнсько-демократична партія України. Шановний Голово! Шановні колеги!  Після  зустрічі  з  виборцями  я  особисто   переконався, наскільки   впав   рейтинг  нашого  законодавчого  органу  в  очах виборців.  І в цьому винні і  ліві,  і  праві.  Зводячи  політичні рахунки  між  собою,  ми  занижуємо планку популярності цієї гілки влади, яка називається законодавчою. Якщо ми цього не врахуємо, то на наступних виборах виборці за нас,  нинішніх народних депутатів, не проголосують.

 

     Я проаналізував виступи народних депутатів у цьому  сесійному залі,  коли  відбувається  нормальний законодавчий процес.  І що я побачив?  Більшість депутатів - і лівих, і правих - законопроектів не  читають,  не читають висновків юридичного і науковоекспертного управлінь. Вони просто чіпляються за назву закону і використовують цю трибуну для політичних порахунків.

 

     Маючи нагоду,  я звертаюся до Голови Верховної Ради,  до його заступників, залежно від того, хто головує на засіданні: вимикайте мікрофон, якщо депутат говорить не по суті.

 

     Тепер стосовно   Постанови   Верховної   Ради   України   про висвітлення  роботи   третьої   сесії   Верховної   Ради   України чотирнадцятого  скликання  в  засобах масової інформації.  Проект, внесений Філенком і Стецьківим,  я підтримую,  особливо в  частині здійснення  прямих  і  повних  радіотрансляцій  пленарних засідань Верховної Ради і забезпечення виходу в ефір щотижневих програм  та передач за участю народних депутатів на телебаченні.

 

     І наостанку.  Свобода - це право робити все, що не заборонено законом. Не забуваймо ці пророчі слова Шарля Монтеск'є.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв. За ним - депутат Марченко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Город Харьков.  Уважаемые друзья!  Этот вопрос очень важный,  но он не стоил бы выеденного яйца, если бы мы имели основания   утверждать,   что   деятельность   Верховного   Совета освещается обективно.

 

     Недавно в  Харькове у меня брал интервью один из журналистов. Он спросил,  почему депутаты не любят журналистов?  Я  сказал:  да нет,  депутаты любят журналистов, они к ним хорошо относятся, если журналисты  хотят  узнать,  что  произошло,  выяснить  и  написать обективный  материал.  Я сказал:  у нас не любят пропагандистов - тех  представителей  второй  древнейшей  профессии,  которых  сюда присылают  с  наперед полученным заданием,  кого из парламентариев надо облизать, кого надо, простите, облить.

 

     Поэтому я   считаю,   что   обеспечение    достоверности    и обективности  в  освещении  работы  парламента - это очень важная задача.  Давайте прямо скажем,  что большинство  средств  массовой информации,   особенно   центральных,   у  нас  достаточно  жестко цензурируется. И наши граждане из этих новостийных и аналитических передач  в  основном  узнают  не  то,  что  происходит в Верховном Совете,  а то,  что об этом говорит комментатор, который далеко не всегда думает так, как ему приказали говорить.

 

     Вот один  из  примеров.  Сейчас  очень  модно стало вопить по поводу неприкосновенности депутатов.  При этом никто  не  говорит, что  депутатская  неприкосновенность  намного меньше той,  которую имеет Президент.  Но ни один журналист,  ни  один  комментатор  не посмеет заговорить о неприкосновенности Президента.

 

     Мало того,  говорят,  что  народ  наш якобы туп,  якобы глуп, якобы подл,  и те,  кого выбирают в парламент, сплошь воры. Это же неправда!  Но  при этом утверждают,  что неприкосновенность мешает привлечь их к ответственности.  Давайте прямо скажем, у нас правом иммунитета  пользуется  около  6  тысяч  человек:  450  депутатов, Президент  и  5,5  тысячи  судей.   Но   никто   из   "борцов"   с неприкосновенностью  о  судьях  не говорит,  никто о Президенте не говорит,  потому что не велено.  Вот  вам  пример  так  называемой обективности и достоверности.

 

     Я считаю,  что  из  тех  проектов  постановления об освещении работы Верховного Совета,  которые у  нас  на  руках,  заслуживает внимания  проект,  внесенный  комитетом.  Виталий Шевченко сказал, будто бы комитет этот проект не обсуждал. Неправда, этот вопрос мы обсуждали  концептуально  и  пришли  к выводу,  что надо сохранить существующий порядок трансляции.

 

     Что касается проекта депутата Филенко,  то я считаю,  что  он совершенно  нормальный  и  концептуально  не противоречит проекту, внесенному от комитета.  Единственное  замечание:  в  нем  имеются некоторые расхождения,  касающиеся частных случаев освещения нашей работы  по  телевидению.   Я   считаю,   что   при   окончательном голосовании,  если  будет принят за основу проект комитета,  можно будет  учесть  предложение  депутата  Филенко.  Думаю,  это  будет совершенно правильно, и предлагаю вам сделать так.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається депутату Марченку.  За ним - депутат Стрижко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая  оппозиция.  Тут Чорновил напросился на мою реплику.  Я,  Вячеслав Максимович,  хочу напомнить вам  начало работы  сессии  Верховного Совета двенадцатого созыва.  Вспомните, что вы устроили в этом зале всей Народной радой, поднимая вопрос о прямой  трансляции.  Но,  видно,  маловато вы посидели в местах не столь отдаленных, что так быстро обо всем забыли (Шум у залі). Да, добавлю, добавлю.

 

     И второй момент.  И я, и вся наша фракция, и Витренко никогда не  назовут  "остроголовыми"  тех  украинцев,   которые   проводят нынешние  реформы  и  привели  страну  к  такому кризису,  проводя политику геноцида. Запомните, и об этом будем говорить.

 

     И еще просьба к вам,  Вячеслав  Максимович:  не  надо  давать оценок Наталии Витренко.  Як то кажуть в Україні, далеко куцому до зайця або вам до неї, як до Києва рачки.

 

     Теперь по существу обсуждаемой проблемы... А тон такой будет, потому что думайте, что вы говорите.

 

     Теперь по   существу   проблемы.   Понятно,  что  в  условиях информационного  вакуума  Верховный   Совет   должен   максимально информировать  своих  избирателей  о  происходящем в стране.  Это, кстати,  и форма отчета депутатов и Верховного Совета  в  целом  о своей деятельности. Поэтому фракция Прогрессивной социалистической партии Украины будет всецело поддерживать максимальное  расширение информационного    поля   и   времени   прямых   выступлений   как внефракционных депутатов Верховного Совета,  так и  представителей фракций.  И  поэтому  в  большей  степени  нас  устраивает проект, внесенный Комитетом по вопросам свободы слова и информации.

 

     Я не буду приводить еще  какие-то  аргументы,  но  хотел  бы, чтобы  предложение,  которое  я  внес  вчера  на  заседании совета фракций,  было учтено,  и мы  сразу  проголосуем  за  предложенный комитетом проект постановления Верховного Совета.

 

     Я просил  бы  убрать то,  что не отвечает нормам Регламента и кроме путаницы ничего не дает.  Во втором пункте (подпункт  "а"  и подпункт  "б")  предполагается  давать  возможность представителям разных  фракций  выступать,  как  тут  сказано,  "на  пропорційній основі".  Что  это такое?  Какие механизмы предоставления эфирного времени на принципах "пропорційності" от фракций? Этого нет.

 

     Я просто  хочу  напомнить  нормы  Регламента   о   том,   что пропорциональное представительство фракций имеется только в случае формирования  представительных  органов  Верховного  Совета.   Еще напомню,  что  и  от фракции коммунистов как самой крупной имеется шесть председателей комитетов,  и от других фракций они  есть.  На вопросы   записываются   постоянно   в  эфире.  И  нормами  нашего Регламента, и европейскими процедурами...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається...

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я заканчиваю,  Александр Николаевич.  Я  вношу предложение эти слова: "на пропорційній основі" - как несмысловой, неправовой   термин   исключить   из   проекта   постановления   и проголосовать его сразу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

 

     Шановні колеги!  Виступить Стрижко, а потім і ще два депутати

- Мовчан і Чародєєв,  вони записалися.  Я пропонував би надати  їм слово  і  на  цьому  завершити.  Не  заперечуєте,  я так зрозумів? Спасибі.

 

     Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемые депутаты и уважаемые избиратели!  Очень часто мы слышим, что средства информации  сравнивают  с  четвертой  властью.  Но  я позволю себе несколько иное сравнение.  Тот Змей Горыныч,  который олицетворяет сегодня антинародный правящий режим,  уже  в  течение нескольких  лет  извергающий  на Украину беды и несчастья,  к трем своим головам постарался приобрести еще одну, четвертую. Четвертая голова   Змея  Горыныча  и  есть  та  четвертая  власть,  которой, действительно, являются средства массовой информации.

 

     Очень часто мы  слышим,  что  Украина  стала  "демократичною, незалежною,  соціальною  державою".  Но давайте посмотрим,  так ли это,  взяв для примера  средства  массовой  информации.  Последние выборы  подтвердили,  что  50 процентов избирателей,  даже по явно заниженным  официальным  данным,   голосуют   за   левые   партии, оппозиционные    нынешнему    политическому    курсу.    А   какое представительство имеют  лидеры  этих  партий,  депутаты  от  этих партий   в   средствах   массовой   информации?  Крайне  и  крайне ограниченное.  И это не случайно. Не случайно потому, что нынешний режим  насквозь  лицемерен  и все его слова о свободе слова,  даже положения Конституции на практике оказываются ничего не  значащими фразами.

 

     Трибуна Верховного   Совета   для  представителей  левых  сил сегодня  является,  по  сути,  единственной  возможностью  донести правду до народа. Мы стремимся выступать с этой трибуны, чтобы нас слышал каждый избиратель, еще и по той простой причине, что каждый должен  иметь  возможность  лично,  что  называется из первых уст, услышать требования и предложения тех или иных  политических  сил, их оценку ситуации в Украине.

 

     Те же   политические   силы,   которые   стараются  поставить посредника между депутатом и избирателем,  в  сущности,  выступают как явно заангажированные,  служащие сегодняшнему режиму. И совсем не случайно,  что именно Рух в первую очередь,  а также НДП и  ряд других   правых   партий,  стремятся  урезать  право  депутата  на освещение его деятельности в Верховном Совете. Рух, когда это было ему нужно,  лицемерно прибегал к демократическим лозунгам.  Тот же Чорновил в свое время требовал прямой трансляции. Но сейчас, когда власть,  по  сути  дела,  находится  в  руках  правых,  когда  вся информационная  сфера  обслуживает  ежедневно,  ежечасно  амбиции, цели,  устремления  правых политических сил,  им нет необходимости выступать с этой трибуны.  Им достаточно того, что их политическую линию проводит государственная машина средств массовой информации.

 

     С моей  точки  зрения  и  с  точки  зрения нашей фракции,  из представленных  проектов  постановлений  наиболее  отвечает  целям демократии  проект,  подготовленный комитетом.  Предложенный в нем порядок  освещения  работы  сессии  позволяет   каждому   депутату высказаться,  позволяет каждому избирателю оценить политику каждой партии.  Я считаю, что этот проект должен быть принят за основу, а предложения других фракций можно учесть, внеся дополнения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Мовчан Павло Михайлович. За ним - депутат Чародєєв.

 

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги!  Щоразу,  коли  відкривається  сесія,  ми  здійснюємо   цю процедуру,  щоб знайти оптимальний варіант роботи,  і дохідливості наших рішень,  і проходження всіх законодавчих актів,  які ми  тут обговорюємо.

 

     Але в  що  перетворюється  згодом наша робота?  Проаналізуйте тільки другу  сесію.  На  форсоване  прийняття  блоку  економічних законів ми витратили, можливо, 20 відсотків часу. А 80 відсотків - це цілковита політична чубанина.

 

     Я питаю  вас:  що  нам  робити,  як  зробити  так,  щоб  були висвітлені  позиції  кожної  партії,  щоб  не було тут спекуляцій, беручи до уваги,  що ефірний простір весь розпроданий, розібраний, що  1  хвилина  телевізійного  часу  на  тому чи іншому каналі вже означена певною сумою? Як дійсно нам знайти оптимальний варіант?

 

     Безперечно, було б найдоречніше,  щоб ми чули всі думки,  які тут   висловлюються.  Але  ж  інколи  доходить  до  абсурду.  Коли конституційні засади,  якими  ми  тут  користуємося,  доводять  до цілковитого  абсурду,  коли заперечується існування держави,  коли панує недержавна мова,  коли проголошуються гасла  про  ліквідацію держави. Де ще, окрім України, можна таке почути?

 

     І тому  пропозиція  Народного  руху  України,  зокрема голови нашої партії,  керівника фракції Вячеслава Максимовича,  зводилася до одного:  як нам досягти того оптимального варіанта, запровадити той режим,  за якого  діяльність  усіх  фракцій  висвітлювалася  б належним  чином і об'єктивно.  Це - головний постулат наш.  Щоб не було домінування когось  одного,  щоб  Голова  Верховної  Ради  не зловживав  своїм  мікрофоном,  щоб  не  робив  коментарів,  щоб не примушував нас приймати рішення, до яких більшість не схиляється.

 

     Як нам це зробити, як забезпечити?

 

     Є один механізм,  безперечно, - зробити так, щоб ми мали свій телевізійний канал.  Але це справа довга.  Ідеться про те, щоб уже сьогодні третю сесію висвітлювали належним чином.  Та чи буде вона продуктивною,  якщо  розглядатимуться  виключно політичні питання, якщо  буде   спекуляція   на   соціальних   негараздах,   якщо   в телевізійному  просторі  пануватимуть думки тільки однієї фракції, як це має місце сьогодні?

 

     Я запитую:  чи можна дійти консенсусу?  Можна і необхідно!  У цих  моделях  проекту  від  Руху така можливість передбачена,  і я думаю,  що  ми  мусимо  взяти   з   нього   все   найтверезіше   і найдоцільніше.

 

     Як зробити,  щоб  нас  почули,  а  не  панувала  тільки  одна сформована думка?  Адже від попередніх герців,  які мали місце  на тих  політичних  турнірах,  так  само не було бажаного результату. Увесь час були суспільні детонації,  і люди нам кажуть: "То, може, краще  не  чути?  От  коли  вас  немає,  то  нібито  і  злагода  в суспільстві".

 

     Та коли  влада  постійно  нам  опонує   і   зловживає   своїм опонуванням,  коли ми чуємо тільки:  "Уряд діє", коли ми бачимо на екрані одні і ті ж політичні постаті,  то я питаю:  чи  ми  можемо допомогти   їм,   якщо  будемо  домагатися,  аби  тут  формувалася антидержавна політика?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Слово   надається   Чародєєву   Олександру Васильовичу.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Выступления Чорновила, Мовчана и других руховцев по этому вопросу настолько расходятся  с их  позицией  в 1990 году,  что надо,  Александр Николаевич,  дать поручение на следующую сессию,  когда встанет этот вопрос, сделать распечатки того, что они говорили. Может, какие-то остатки совести заговорят.

 

     Мы живем в переходное время,  в период такой ломки  общества, такой  ломки  законодательной  базы,  что  просто  не  имеем права оставить людей без  информации.  Просто  не  имеем  права.  Многие достаточно внимательно следят за этим. Пенсионеров интересуют свои дела,  травмированных шахтеров - свои,  учителей,  медиков - свои. Это естественно.  Может все в целом кому-то не нужно,  но,  тем не менее, каждому нужно что-то знать, и он за этим следит.

 

     То, что в этом году выборы Президента,  отнюдь  не  означает, что  нужно  сокращать трансляцию.  Все кандидаты - в этом зале.  У Президента средства информации есть.  Все это,  наоборот,  удобно. Пусть люди посмотрят, чтобы в 1999 году Украина опять не оказалась перед таким унизительным выбором, как в 1994 году.

 

     Мы же сами здесь - политические партии

- не  можем разобраться,  кто есть кто.  Посмотрите,  образовалась новая  фракция  партии  "Реформы  и  порядок".  Ну,  не  прошли  в парламент,  не доверил народ - зачем это выдумывать? Записали двух человек из Руха.  Да не рядового руховца,  а Драча, бывшего лидера Руха.  Ну разве так в демократическом обществе образуются фракции? Или потому что Драч - человек наиболее способный к изменению своих взглядов?  То писал:  "дихаю Леніним", то - руховец, то теперь уже "Реформы и порядок"!

 

     Или Мовчан.  В библиотеке конгресса Соединенных  Штатов  есть список узников,  сидевших в советское время,  в их числе и Мовчан, который ни одного дня не сидел. Понимаете?

 

     Тому, что  будут  писать,  и   тому,   что   будут   говорить комментаторы,   верить   нельзя.  Верховная  Рада  -  единственный источник  информации,  и  мы  обязаны  подсказать   народу   перед выборами.    И   не   только   президентскими,   но   и   будущими парламентскими, чтобы была какая-то ответственность.

 

     Посмотрите, уже     пять     социалдемократических     партий образовалось.  Недаром  только в Украине существует анекдот:  жена сводила мужа к врачу,  приходит и говорит:  "Что же  ты  меня  всю жизнь   обманывал?   Говорил,   что  ты  социалдемократ,  а  ты  - гомосексуалист?" (Пожвавлення в залі).

 

     Поэтому мы  должны  сейчас  добиться   -   любой   ценой,   я подчеркиваю,   как   добивался   Рух,  -  чтобы  трансляция  была. Единственное,  о чем я просил бы коммунистов: может быть, не нужно мелочиться   из-за   каких-то  долей  пропорциональности?  Большая фракция - больше времени, а народ уже разберется, кто есть кто.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Голова комітету Чиж є?  У вас є бажання виступити  на закінчення? Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги!  У мене є бажання, звичайно, щоб ми прийняли постанову.  Для цього комітет і вносив її проект. Я хотів би зупинитися на кількох моментах, які випливають із обговорення і з положень альтернативних проектів.

 

     Насамперед, ще раз підкреслюю:  як депутат Верховної  Ради  я міг би увійти зі своїм проектом,  як це зробили мої колеги,  і він би розглядався.  Але я вийшов з проектом, погодженим із комітетом. На  засіданні 14 січня,  тут на третьому поверсі,  ми домовилися в принциповому плані,  оскільки сесія  закінчувалася,  який  внесемо проект,  щоб робота Верховної Ради максимально висвітлювалася. Він мав бути підготовлений на  основі  тих  постанов,  які  приймалися Верховною Радою.

 

     Так що  домовленість у принциповому плані в комітеті була,  і не було жодних заперечень.  А з огляду на те що дехто  з  народних депутатів  вносить  альтернативні  проекти  (є така практика) і це ускладнює прийняття рішень, я просив не вносити їх. Начебто із цим теж погодились,  але Шевченко діяв по-своєму.  Він має на це право як народний депутат.

 

     Тож домовленість  є.  До  речі,  як  є  і  домовленість  щодо створення тимчасової слідчої комісії.  Оскільки є доручення Голови Верховної Ради,  ми,  звертаючись  до  фракцій,  створюємо  слідчу комісію з тих кандидатур, які вони подадуть. Вони подали, проект у вас є.  Так що в принциповому плані,  теж консенсусом, домовилися. Це - загальне зауваження.

 

     Щодо того,  хто тут діє за Райкіним:  "два пишем,  семь на ум пошло" - по-моєму, у Верховній Раді всім зрозуміло.

 

     Є частина депутатів (і не тільки депутати), які будь-коли, де завгодно мають слово і можуть виступити й сказати що завгодно.  Ця частина дуже демократично, звичайно, намагається зробити так, щоб, крім  них,  нікого ніде на телеекрані,  в ефірі,  в пресі не було. Мені зрозуміла така  демократія.  Едуардо  Галькано,  уругвайський письменник,  назвав  її  "демократурою".  Це - покруч демократії і диктатури. От демократура і проявляється в цій єзуїтській формулі: "Я  хочу,  щоб подивилися,  але я блюду,  так би мовити,  інтереси Верховної Ради. Хай мене показують, усіх інших - ні".

 

     Ми ж відстоюємо принцип справжньої демократії - і комітет,  і я  як  народний депутат.  А справжня демократія - це неприкрашена, така,  як  вона  є,  дія  Верховної  Ради.  Вона  може  комусь  не подобатися і багатьом не подобається. Вона може комусь подобатися, можливо,  небагатьом подобається.  Але Верховна Рада відповідно до Конституції  діє  гласно,  відкрито.  І  це  є  головний принцип і головний мотив того, що ми заклали в проект постанови.

 

     Тому я  просив  би  підтримати  проект   постанови,   поданий комітетом,  прийняти  його  за основу.  Ще раз підкреслюю,  що цей проект не має концептуальних розбіжностей із  проектом  Філенка  і його колеги.  Є один пункт - щодо телетрансляції.  Коли дійдемо до нього,  то проголосуємо і залишимо або в редакції комітету,  або в редакції, запропонованій двома народними депутатами.

 

     Щодо пропозиції   народного  депутата  Марченка.  Як  комітет розуміє це - "на  пропорційні  основі"?  Ми  не  маємо  на  увазі, скажімо,  що менші фракції не мають змоги працювати. Тут малися на увазі фракції і  групи,  які  створені  фактично  на  пропорційній основі. Ця формула повторюється в усіх постановах з цього питання.

 

     Та якщо є сумніви і ми проголосуємо за вилучення цих слів,  я не заперечуватиму.  Це питання можна розв'язати голосуванням.  Але по суті, я так зрозумів, заперечень щодо проекту, крім оцієї фрази в двох підпунктах, немає. Фракції, я думаю, будуть голосувати.

 

     І ще  одна  пропозиція.  У  пункті  5  є  доручення  Комітету Верховної  Ради  з  питань  свободи  слова та інформації внести на розгляд Верховної Ради, як це передбачалося попередньою постановою Верховної Ради, проект Положення про редакційну раду газети "Голос України".  Його  внесено.  Ми  просто  повторюємо  це,  бо   маємо розглянути проект у Верховній Раді.

 

     А далі  -  проект Положення про Студію телебачення.  Оскільки сьогодні робота пішла так,  що є можливість,  технічна навіть  уже з'являється,   створити  парламентську  телерадіокомпанію,  то  це кращий  варіант,  ніж  просто  студія.  Тому  я  вношу  пропозицію написати:  "проект  Положення про Телерадіокомпанію Верховної Ради України" і так далі.

 

     Ми її проліцензуємо,  як належить за законом,  і будемо  мати незалежну телекомпанію,  в якої брати телепродукцію про діяльність Верховної Ради стане справою  честі  інших  телерадіокомпаній.  Це щодо розповсюдження цієї інформації.

 

     Мені здається,   це   ніяк   не   ущемляє   інтересів   інших акредитованих тут  журналістів  телебачення,  радіо  і  друкованих засобів інформації.

 

     Олександре Миколайовичу, я просив би поставити на голосування наш проект за основу і діяти так, як я запропонував.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Я певен,   що   телерадіокомпанія   внесе   об'єктивність   у висвітлення нашої роботи,  і ми подивимося тоді,  як працюватимуть інші телекомпанії,  як висвітлюватимуть її присутні в  цьому  залі журналісти.  Думаю, це не буде фільтр, це буде справді об'єктивний підхід.

 

     Шевченко Віталій Федорович. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Дякую  за  слово.  У   мене   буквально   одне уточнення.  Я  все  ж  таки  наполягаю  на  тому,  шановний  Іване Сергійовичу,  що  це  не  проект  комітету.  Справді,  у  комітеті концептуально  обговорювали,  який  має бути проект.  Але ніхто не дивився готовий варіант,  який  тут  запропоновано.  І  в  жодному протоколі засідання комітету це питання не проходило.

 

     Отже, тим,  хто підтримує цей проект, треба мати на увазі, що це проект не комітету,  і поздоровити тих,  хто його вносив.  А  я сподіваюсь, що підтримають мій проект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Філенко.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Фракція  Народнодемократичної партії.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Я хочу внести пропозицію з процедури розгляду цього питання. З огляду на те що є декілька проектів,  я вважав би за  можливе,  і  доцільне  навіть, поставити  всі  їх  на рейтингове голосування.  Тому що ми можемо, умовно кажучи,  проголосувати першим проект Філенка  й  Стецьківа. Він  набере  226 голосів і буде розглядатися як базовий,  тоді як, скажімо,  проект Шевченка  міг  би  набрати  250  голосів  (я  для прикладу  кажу).  Визначивши  за  рейтинговим  голосуванням,  який проект набирає найбільшу кількість голосів,  брати його за  основу як  базовий,  а потім голосувати окремі статті й окремі положення, додавати чи відхиляти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Чорновіл. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М. Шановні колеги! Я всетаки хотів би підкреслити, що   в   запропонованому   мною   проекті   передбачено  достатньо можливостей  максимально  висвітлити  роботу  сесії   без   повної трансляції,  адже  значну  частину  часу  забирають  суто технічні процедури (згадайте хоча б друге читання законопроектів).  Тому  я наполягаю   на   підтримці  мого  проекту  постанови,  прошу  його підтримати і відкидаю всі інсинуації і Чародєєва,  і  Марченка,  і все таке інше.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я ще раз хочу повторити те,  що було сказано.  Якби дійсно засоби масової інформації справді об'єктивно підходили до висвітлення роботи всіх гілок влади,  у нас не було б такої розмови і таких суперечностей.  Сьогодні ми не лише одержали проекти,  але й почули думки тих,  хто вносить ці проекти,  і тих, хто їх підтримує чи не підтримує.

 

     У вас на руках чотири проекти  постанови.  Першим  ставлю  на голосування проект постанови,  внесений депутатами від профільного комітету. Про цей проект доповідав народний депутат Чиж. Голосуємо за основу.

 

     "За" - 221.

 

     Ставлю на  голосування  за основу проект постанови,  внесений народним депутатом Шевченком.

 

     "За" - 97.

 

     Ставлю на голосування проект  постанови,  внесений  народними депутатами Філенком і Стецьківим.

 

     "За" - 76.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови,  внесений народним депутатом Чорноволом.

 

     "За" - 87.

 

     Шановні колеги! Ще раз ставлю на голосування за основу проект постанови, внесений народними депутатами від профільного комітету. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнятий.

 

     У цілому? Ставлю на голосування проект у цілому з поправками, які вносив Чиж.

 

     "За" - 205.

 

     Будь ласка, які поправки?

 

     Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Социалистическая   оппозиция.   Я   предлагаю вернуться к предложениям,  внесенным от нашей фракции (по их  сути не было возражений у Чижа,  который докладывал об этом проекте), и чтобы не нужны  были  пояснения,  что  означает  "на  пропорційній основі",  исключить  это.  С  этими поправками можно проголосовать проект постановления в целом. Я прошу это предложение поставить на голосование.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування проект у цілому з поправками, внесеними від фракції прогресивних соціалістів.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Розглядається    проект    Постанови    про календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради. Шевченко Віталій Федорович. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Фракція  Народного  руху  України,   Київщина. Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Календарний план нашої роботи - не дріб'язкове питання. Так традиційно склалося, що перші півдня кожної сесії ми витрачаємо саме на організаційні питання. Я звертаю вашу увагу на те, що досі календарний план роботи, який ми приймали,  як правило,  являв собою роздруківку календарика на всі місяці чергової сесії.  Коротка постанова містила  якісь  загальні принципи: що за чим іде, зокрема дні роботи в комітетах і фракціях (окремі дні) та тижні роботи в округах.

 

     Я вдруге ставлю  це  питання.  Щоб  краще  організувати  нашу роботу,  підвищити  її  ефективність і мати кращий добуток тут,  у сесійному залі,  ми повинні серйозно поставитися  до  календарного планування кожної нашої сесії.

 

     У плані,  який  вам  роздано  (ви всі маєте можливість із ним ознайомитися),  розписаний кожен день  до  останнього  дня  роботи нинішньої   третьої   сесії  в  липні.  Причому  чітко  сплановано послідовність  і  закономірність,  коли  депутати  Верховної  Ради працюють  в  округах (в які тижні),  коли - в комітетах і фракціях (чітко визначені дні і  час  роботи).  Причому  передбачається  не практикувати  в один і той же час роботу в комітетах і у фракціях. Усе це має бути чітко розмежоване, щоб у депутатів була можливість краще спланувати позапленарну роботу під час сесії.

 

     Так само   в   цьому   плані   чітко  визначено,  в  які  дні відбуваються наради при Голові Верховної Ради - наради  керівників депутатських груп і фракцій та голів комітетів.  Наради плануються як у понеділок,  що було традиційно,  так і за потребою посередині дня  в середу.  Це для того,  щоб не вишукувати додатковий час,  а також якоюсь мірою  убезпечити  нас  від  того,  щоб  раз  по  раз переривати   засідання  Верховної  Ради  для  проведення  чергових непланованих нарад, як часто буває, коли через якісь організаційні проблеми,  неузгодженості ми заходимо в тупик.  Зрозуміло,  що той день уже просто зводиться нанівець.

 

     Я не знаю,  як проголосує Верховна Рада.  Одного разу  я  вже порушував  це  питання.  Воно прямо пов'язане з ефективністю нашої роботи.  Ніщо нам не завадить виносити на  вівторок  і  на  середу виключно обговорення законопроектів у першому читанні. До речі, це дуже спростило б і проблему висвітлення роботи Верховної Ради.  Ми могли  б  заощадити  багато  ефірного часу,  нічого не втративши у висвітленні нашої роботи.

 

     Хтось колись заперечував, мовляв, це дуже важко зробити. Якщо станеться  так,  що  в якийсь конкретний тиждень у нас буде замало законопроектів для першого читання на півтора дні роботи, себто на повноцінних  п'ять  пленарних  засідань,  то  невелика біда,  якщо Верховна  Рада  почне  розглядати  законопроекти  в   другому   чи наступних    читаннях.    Якщо    ж   виявиться   забагато   таких законопроектів,  то  теж  не  біда,  що  якогось  дня   ми   довше пропрацюємо в режимі першого читання.

 

     Але висновок  очевидний і єдиний:  якщо ми перейдемо на такий режим  роботи,  то  це  зобов'язуватиме  всіх,  і  в  першу  чергу керівництво   Верховної  Ради,  Голову  Верховної  Ради  та  голів профільних комітетів,  чітко планувати роботу,  знати,  коли й  що розглядатиметься,  а депутатів - знати, які законопроекти мати при собі,  щоб не розводити руками і перепитувати один  в  одного,  що зараз слухається і звідки воно взялося.

 

     Якщо ми в такий спосіб почнемо організовувати нашу роботу, то наступним  нашим  кроком  могло  б  бути  внесення  змін  до   вже уточненого Регламенту роботи Верховної Ради, де можна було б чітко передбачити  спеціальні   години   голосування   вже   обговорених законопроектів,  а  не дурити самих себе,  коли один депутат через три ряди натискує всі  кнопки,  які  потрапляють  йому  під  руку. Очевидно,  це вже пора зробити. І я пропонував би шляхом ухвалення відповідного документа погодитися з таким підходом.

 

     Я буду вдячний всім,  хто мене підтримає, незалежно від того, який буде результат голосування запропонованого проекту.

 

     Дякую. Якщо є запитання, охоче відповім.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?.. Спасибі.

 

     Шановні колеги,   не   треба  заангажовувати  самих  себе.  Я розумію,  що комусь хочеться,  щоб ми справді не знали,  над якими питаннями треба працювати щодня,  але та система і той календарний план,  які  ми  відпрацювали  протягом  попередньої  сесії,  дають можливість  правильно орієнтуватися.  Я просив би Омеліча,  голову комітету, висловитися з цього приводу.

 

     Будь ласка, Вікторе Семеновичу. У вас є цей календарний план?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське    об'єднання    "Громада").    Календарний    план, запропонований Шевченком, і той, що розглядався на нараді в Голови Верховної Ради,  мають відмінності. За планом, внесеним Шевченком, передбачено менше часу для роботи депутатів  у  комітетах.  А  наш комітет  вважає,  що робота в комітетах - важливий етап,  це якраз стимулюватиме розгляд  питань  у  залі  Верховної  Ради.  Тому  ми вважаємо, що треба підтримати варіант уже відпрацьований Верховною Радою.  Календарний план,  запропонований Шевченком,  поступається йому,  бо  для  роботи  в комітетах відводиться менше часу і менше стабільного часу, який можна було б використати для цієї роботи.

 

     Тому ми пропонуємо схвалити план,  підтриманий Погоджувальною радою.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,  у  вас  на  руках  є  два  проекти календарного плану:  той,  який  вноситься  комітетом  (він  учора більшістю  був  погоджений),  і  той,  про  який доповідав Віталій Федорович Шевченко.  І третій проект постанови вноситься  народним депутатом  Вітренко.  Але  це не календарний план,  це - про режим роботи (Шум у залі).  Одну хвилиночку!  Проект спонтанно виник, ми до нього повернемося.

 

     Ставлю на  голосування  питання про затвердження календарного плану,  внесеного  комітетом  і  погодженого  вчора  на  засіданні Погоджувальної  ради.  Його  погоджено і з Секретаріатом Верховної Ради. Будь ласка, голосуємо.

 

     Календарний план усім зрозумілий.  Ми за таким працювали, він ефективний.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Вам  роздано проект Постанови Верховної Ради України про календарний план роботи третьої сесії  Верховної  Ради України чотирнадцятого скликання.  Я його зачитаю,  можливо,  не у всіх він є. І щоб радіослухачі знали.

 

     "У зв'язку   з   поглибленням   фінансової,   економічної   і соціальної  кризи  в  Україні,  що  призвело до вибухонебезпечного загострення проблем у державі, Верховна Рада України постановляє:

 

     Оголосити третю сесію Верховної Ради України надзвичайною, що передбачає:

 

     працю в сесійному режимі (ми й працюємо в ньому);

 

     здійснення особистого   контролю  за  відрядженнями  народних депутатів України Головою Верховної Ради України Ткаченком;

 

     проведення щосуботи спільних засідань з Президентом України і урядом для вирішення найгостріших питань;

 

     введення щомісячних  декларацій  доходів  народних  депутатів України, Президента України і членів його адміністрації, урядовців та членів сімей усіх цих категорій".

 

     Одну хвилиночку!  Тут  справді  є питання.  Я просив би,  щоб профільний комітет попрацював над цим проектом разом з автором,  і ми  повернемося  до цієї пропозиції.  Думаю,  після того як дадуть свої  висновки  профільний  комітет  і,  безперечно,  юруправління Секретаріату Верховної Ради. Не заперечуєте? Спасибі.

 

     Бо тут  і  календарний  план,  і  декларації  зведено в одне. Треба, мабуть, усе-таки розвести.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Розклад пленарних засідань ми  розглянули  й затвердили.  Домовилися,  що  в п'ятницю розглянемо план роботи на всю третю сесію.

 

     У нас там набирається 390 законопроектів.  Прошу ще раз  дуже уважно  подивитися,  зважити і не пізніш як у четвер зранку подати свої зауваження в письмовій формі до Секретаріату Верховної Ради.

 

     Секретаріат Верховної Ради разом  із  регламентним  комітетом доопрацює проект і в п'ятницю зранку його роздадуть депутатам. І в п'ятницю ж ми розглянемо й затвердимо план роботи на третю  сесію. На   кожний  місяць  ми,  безперечно,  будемо  вносити  відповідні корективи  -  так,  як  вносимо  їх  на  кожний   тиждень.   Немає заперечень?

 

     І ще я хотів би, щоб ми домовилися про День уряду.

 

     У вас на руках є такий проект постанов: "Провести День уряду України у Верховній Раді 9 лютого 1999 року з порядком  денним:  "Інформація Кабінету Міністрів України про стан справ в інформаційній сфері України". І далі - за текстом.

 

     Я прошу підтримати. 9 лютого. Голосуємо.

 

     "За" - 262.

 

     Постанова прийнята.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  вранці декілька народних  депутатів  ставили запитання  про  подання  Генеральної  прокуратури  щодо  депутатів Агафонова та Лазаренка.  Надаю слово голові профільного  комітету. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановні  народні депутати!  За дорученням Голови Верховної Ради України Олександра Миколайовича Ткаченка  комітетом було вивчено подання Генерального прокурора України про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата  України  Агафонова,  а  також  близько  тисячі  сторінок додатково  наданих  документів.  25  грудня  1998  року  відбулося засідання.  Проте  через  хворобу  Генерального  прокурора України Михайла Олексійовича Потебенька та з метою дотримання вимог статті 9.6.3  Регламенту  Верховної  Ради  України,  відповідно до якої в засіданні  комітету  бере  участь   Генеральний   прокурор,   якщо клопотання  надходить від органів слідства,  розгляд цього питання було перенесене.

 

     Комітет підготував усі  документи  для  розгляду  зазначеного питання.  Проте, тепер уже у зв'язку з хворобою народного депутата України  Агафонова  і  на  його  прохання  не  розглядати  подання Генерального  прокурора  України без його участі,  розгляд питання відкладено  до  його  одужання.  Зараз  народний  депутат  України Агафонов  перебуває  на  лікуванні  за межами України.  В комітеті знаходиться його заява на ім'я Голови Верховної Ради України від 1 лютого  1999  року  з проханням не розглядати подання Генерального прокурора без його присутності.

 

     Про це  вчора,  1  лютого,  було   повідомлено   Генерального прокурора  України  Потебенька,  і він погодився,  що це є поважна причина для перенесення розгляду цього питання,  оскільки частиною 1 статті 9.6.3 Регламенту передбачено,  що відсутність запрошеного депутата на засідання комісії без поважних причин - повторюю,  без поважних причин - не є перешкодою для розгляду подання. У даному ж випадку  поважною  причиною  є  те,  що  Агафонов  знаходиться  на стаціонарному лікуванні, готується до складної операції.

 

     Подання Генерального  прокурора  України  про  притягнення до відповідальності народного депутата України  Лазаренка  вивчається членами  комітету і буде розглянуте в четвер,  4 лютого 1999 року. Про результати розгляду відразу буде поінформовано  Верховну  Раду України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання   до   Віктора  Семеновича?  Зрозуміло. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  У нас є  ще  одне  коротеньке,  але  важливе питання.  Нам  треба  прийняти  Постанову  про призначення виборів Київського міського голови. Проект у вас на руках. Я зачитаю.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Призначити вибори Київського міського голови на  неділю  4 квітня 1999 року.

 

     2. Провести вибори Київського міського голови,  організувавши їх відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення"  Закону України про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів".

 

     Прошу підтримати цей проект постанови.

 

     "За" - 65.

 

     Шановні колеги!  Враховуючи,  що сьогодні час вичерпаний  (ми проголосували,  що  працюємо сьогодні до 14 години),  є пропозиція повернутися завтра до цього питання і обговорити його,  тому що не все з'ясовано. Ми надамо можливість виступити авторам проектів.

 

     Таким чином,  сьогодні  роботу в пленарному режимі завершено. Після 16 години - робота в комітетах і фракціях.

 

     Усього найкращого.