Стенограма пленарного засідання

25 грудня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

     С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  25  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради.

 

     Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 302  народні  депутати.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     У нашій  роботі  беруть  участь  Прем'єрміністр Пустовойтенко Валерій Павлович і члени Кабінету Міністрів.

 

     Шановні колеги!   Центральна    виборча    комісія    визнала повноваження  народного  депутата України Шарова Ігоря Федоровича, обраного по багатомандатному загальнодержавному виборчому  округу. Відповідно  до  статті  79  Конституції  перед  вступом  на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою  України. Для  складення  присяги  на  трибуну запрошується народний депутат України Шаров Ігор Федорович.

 

     ШАРОВ І.Ф.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Присягаю  на  вірність Україні.  Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити  суверенітет  і незалежність   України,   дбати  про  благо  Вітчизни  і  добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,    виконувати    свої    обов'язки   в   інтересах   усіх співвітчизників (О п л е с к и).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Дозвольте сердечно поздоровити Ігоря Федоровича,  побажати  йому  плідної  роботи  у  Верховній Раді на постійній основі.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Миколи Федоровича Лавриненка - до Президента України стосовно невиконання   в   Сумській   області  чинного  законодавства  щодо забезпечення інвалідів безплатними ліками.

 

     Будь ласка, визначіться.

 

     "За" - 187.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 202.

 

     Запит Станіслава     Миколайовича     Ніколаєнка     -     до Прем'єр-міністра   України  стосовно  невиплати  заробітної  плати педагогам та медпрацівникам Херсонської області.

 

     Ярослави Йосипівни  Стецько  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  проблем  газифікації  села  Уторопи  Косівського  району Івано-Франківської області.

 

     Олександра Миколайовича  Яковенка   -   до   Прем'єр-міністра стосовно   невиконання   Постанови   Верховної  Ради  України  про результати   розслідування   обставин   передачі   пакета    акцій Національної  акціонерної  страхової  компанії "Оранта",  який є у державній власності,  до  статутного  фонду  акціонерної  компанії "Держінвест України".

 

     Івана Захаровича  Кірімова  -  до  Прем'єрміністра  з приводу шестимісячної   невиплати   пенсії   пенсіонерам   Вишгородського, Бородянського  і  Макарівського  районів Київської області.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 185.

 

     Прийнято.

 

     Володимира Дмитровича Бондаренка -  до  віце-прем'єр-міністра України,   голови   Державної   комісії   з   питань  впровадження електронних систем і засобів контролю  та  управління  товарним  і грошовим  обігом Тігіпка стосовно виконання вимог статті 11 Закону про податок на додану вартість. Голосуємо.

 

     "За" - 171.

 

     Прийнято.

 

     Групи депутатів (Луценко,  Філіпчук,  Сирота,  Білоус)  -  до Голови  Верховного  Суду,  Генерального прокурора України стосовно здійснення  нагляду  за   розглядом   кримінальної   справи   щодо колишнього слідчого одеської міліції Піменова. Голосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Прийнято.

 

     Михайла Васильовича  Косіва  - до міністра транспорту України стосовно   ліквідації   заборгованості   із    виплати    зарплати медпрацівникам   дорожньої   поліклініки   Львівської   залізниці. Голосуємо.

 

     "За" - 159.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би  з  вами  порадитись  і  одержати підтримку.  Враховуючи важливість питань і брак пленарного часу (а питань у нас  дуже  багато),  пропонується  сьогодні  розминки  не проводити,  це  по-перше,  а  по-друге,  -  працювати до 18 години сьогодні й завтра, щоб ми прийняли першочергові законопроекти щодо межі малозабезпеченості,  пенсій, нульових ставок, ПДВ, енергетики і,  безперечно,  розпочали розгляд проекту бюджету,  який потрібно прийняти сьогодні-завтра.

 

     Я пропонував  би  працювати  сьогодні й завтра повний робочий день з таким розрахунком,  щоб завтра після прийняття бюджету  всі народні  депутати могли роз'їхатися у виборчі округи і перед Новим роком зустрітися з людьми.  Я думаю,  це був би  правильний  крок. Прошу   підтримати   такі   пропозиції.   Учора  ми  на  засіданні Погоджувальної ради  з  керівниками  фракцій  в  принципі  про  це домовились.

 

     Я ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 114.

 

     Дуже хочемо  працювати.  А коли виходимо на трибуну,  сорочки рвемо на собі...

 

     Я ще  раз  прошу  сьогодні  розпочати  розгляд   питань   без розминки. Прошу проголосувати за цю пропозицію.

 

     "За" - 182.

 

     Я ще  раз прошу,  проголосуйте за те,  щоб сьогодні працювати без розминки. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Хто за  те,  щоб  поіменно  проголосувати   всі   пропозиції, погоджені вчора на засіданні Погоджувальної ради (Шум у залі).  Ви процедуру нагадуєте тоді,  коли вам вигідно, а не тоді, коли треба працювати. Треба не сидіти, а працювати!

 

     "За" - 139.

 

     Голосуємо в поіменному режимі пропозицію розпочати роботу без розминки.

 

     "За" - 193.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 31 із 102;  НДП - 46 із 52;  НРУ - 31 із  34; "Громада"  -  17  із 29;  зелені - 7 із 13;  соціалісти - 6 із 21; соціал-демократи - 12 із 14;  "Незалежні" - 8 із 8; селяни - 12 із 13;  прогресивні  соціалісти  -  9 із 9;  "Реформи-центр" - 3 із 4 (велика фракція); позафракційні - 11 із 12.

 

     Я ще раз ставлю на голосування пропозицію працювати  сьогодні без розминки. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 218.

 

     Не встигли проголосувати депутати Мармазов і Цибенко. Я прошу проголосувати.

 

     "За" - 199.

 

     Ставлю на  голосування   в   поіменному   режимі   пропозицію працювати  сьогодні і завтра до 18 години.  Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 201.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 35 із 89;  НДП - 43 з 52;  Рух -  35  із  36; "Громада"  -  26  із 35;  зелені - 12 із 15;  соціалісти - 2 з 17; соціалдемократи - 10 із 13;  "Незалежні" - 7 із 8;  селяни - 7  із 13;  прогресивні  соціалісти  - 7 із 9;  "Реформи-центр" - 4 із 4; позафракційні - 13 із 15.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію працювати сьогодні  до  18 години.

 

     "За" - 228.

 

     Шановні колеги!  Якщо  ми  попрацюємо  завтра,  то наступного тижня в нас буде робота у виборчих округах. Нас люди чекають. Якщо не  матеріально,  то  хоча  б  словом  допоможемо,  зустрінемося з людьми. Я просив би проголосувати, щоб завтра працювати і прийняти бюджет. Якщо приймемо до 12 години - то будемо працювати до 12, до 14 - то до 14, до 18 - то до 18. Якщо сьогодні завершимо роботу, - будь ласка.  Я прошу проголосувати щодо завтрашнього дня.  Я надам слово депутату Цибенку.  Голосуємо в поіменному режимі  пропозицію працювати завтра. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Слово надається депутату Цибенку з місця. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо, Александр  Николаевич.  Фракция  коммунистов.  Уважаемый Александр Николаевич!  У нас сегодня в повестке дня очень серьезный  вопрос. Поэтому давайте с утра пораньше не вешать ярлыки,  и если ктото не голосует, надо дать ему возможность обосновать свою позицию.

 

     Уважаемые коллеги!  Я убедительно прошу поддержать  следующий подход.  Мы готовы работать сегодня до конца дня и будем работать, как и все.  Что касается завтрашнего дня,  то фракция считает, что завтра работать нецелесообразно.

 

     Разговор сегодня  будет  непростой  -  появится необходимость учесть  какие-то   нюансы,   внести   коррективы.   Поэтому   наше предложение  сводится к следующему:  работать сегодня полный день; завтра, послезавтра и в понедельник внести необходимые коррективы, а во вторник и среду завершить эту работу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію працювати сьогодні (так,  як ми проголосували) повний день,  після цього  попрацювати над пропозиціями та зауваженнями, які будуть внесені, а у вівторок і середу працювати в пленарному  режимі.  Голосуємо  в  поіменному режимі.

 

     "За" - 270.

 

     Шановні колеги!  У  нас  ще  залишилося одинадцять хвилин.  Я просив  би  вашої   згоди   спочатку   надати   слово   заступнику Генерального  прокурора  Щоткіну.  Вчора  було доручення Верховної Ради, і я просив би, щоб він зробив інформацію. Будь ласка.

 

     ЩОТКІН В.І., заступник Генерального прокурора України. Добрий день, шановний Олександре Миколайовичу, шановні депутати! Стосовно трагічного випадку,  який трапився 23 грудня о 19 годині 30 хвилин у  селищі  Велика  Лепетиха  Великолепетиського району Херсонської області, я можу поінформувати вас про таке.

 

     23 грудня  о  19  годині  30  хвилин  у   власному   будинку, розташованому  в  цьому  селищі,  з  травмою  голови було виявлено Черевка  Валерія  Самуїловича,  1948  року   народження,   першого секретаря районного комітету КПУ,  колишнього голову правління КСП "Росія".  При цьому потерпілий самостійно пересувався по  домівці, але  за  станом здоров'я через беззмістовну мову не зміг пояснити, що з ним сталося.

 

     Черевка було  покладено   до   районної   лікарні,   де   він знепритомнів.  Сьогодні вранці о 4 годині,  перебуваючи в лікарні, Черевко помер,  як встановлено попередньо,  від гематоми головного мозку.

 

     Що встановлено у цій справі?

 

     На місце  події  виїжджала  слідча  оперативна група у складі працівників як прокуратури області, так і управління СБУ та МВС по Херсонській  області.  При  огляді місця події слідів пограбування виявлено не було. Для надання практичної допомоги туди виїхали три працівники Генеральної прокуратури. До провадження справу передано в прокуратуру Херсонської області.

 

     Крім того,  згідно  із   вказівкою   Генерального   прокурора створено  бригаду  з  фахівців прокуратури Херсонської області для комплексної перевірки додержання в цьому  районі  законодавства  у всіх  сферах  діяльності,  починаючи  з  боротьби зі злочинністю і закінчуючи проведенням приватизації тощо.

 

     Сьогодні відпрацьовуються   такі   версії   мотивів   скоєння злочину:   через   неприязні  стосунки  у  зв'язку  з  громадською діяльністю  потерпілого,  з  корисливих  мотивів  тощо.   Допитана дружина  потерпілого  Черевка засвідчила,  що 23 грудня у вечірній час перебувала з донькою у матері  чоловіка  і  дізналася  про  цю подію,  повернувшись додому. На запитання, чи не було висловлювань будь-якої особи на адресу Черевка,  погроз чи ворожнечі між ним  і кимнебудь, вона відповіла, що такою інформацією не володіє.

 

     Зараз, як   я   вам   доповів,   там  перебувають  три  наших працівники.  Ми підтримуємо з ними зв'язок по телефону і по факсу. Якщо  буде  потрібна  ще  якась додаткова допомога,  ми виїдемо на місце  і  обов'язково  надамо  таку  допомогу.  Хід  розслідування кримінальної справи перебуває на контролі Генеральної прокуратури. Це те, про що я хотів вам доповісти.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  сідайте, будь ласка. Шановні колеги! Учора, коли це питання було порушено, я поінформував вас, що ми дали таке доручення.  Сьогодні ми одержали  інформацію.  Товариш  Медведчук, заступник Голови Верховної Ради,  контролює це питання,  і ті наші депутати,  хто  працює  у   відповідному   профільному   комітеті, займаються цим питанням разом з Генеральною прокуратурою.

 

     У нас є ще сім хвилин на виступи. Прошу записатися.

 

     Висвітіть список, будь ласка.

 

     Депутат Цибенко. За ним - депутат Журавський.

 

     ЦИБЕНКО П.С. Прошу передати слово Тищенку Павлу Васильовичу.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  В истории каждого народа есть даты, которые по мере их отдаления во времени не  становятся  менее  значимыми.  К  этим датам мы вправе отнести 25 декабря - день провозглашения Советской власти в Украине и 30 декабря -день  образования  Союза  Советских Социалистических Республик.

 

     81 год   назад,   25  декабря  1917  года,  в  Харькове  было провозглашено первое в Украине  государство  рабочих  и  крестьян, была  установлена  Советская  власть  -  власть  трудящихся  и для трудящихся, власть созидателей.

 

     Широчайшие слои  населения,  освободившись  от  многовекового гнета  эксплуататоров как своих,  так и иностранных,  приступили к строительству нового социалистического общества.  Важнейшим этапом в  строительстве  этого общества стало образование 30 декабря 1922 года по воле народов Союза Советских Социалистических Республик.

 

     Советская власть,  власть   народа,   позволила   высвободить энергию   и   энтузиазм   миллионов  трудящихся,  направила  их  в созидательное русло.  Трудящиеся Украины вместе с другими народами под  руководством  Коммунистической  партии,  преодолевая разруху, безграмотность,  экономическую блокаду,  сумели в кратчайшие сроки вывести  Украину  в  число  передовых государств мира,  победить в Великой Отечественной войне и в послевоенные годы проложить дорогу в космос, обеспечить достойную жизнь для всех.

 

     Успехи, достигнутые  Советской  Украиной,  Советским  Союзом, стали возможными  благодаря  народной  власти  -  власти  советов. Изменение     системы     власти     народной,    советской,    на буржуазно-демократическую,    а    в     настоящее     время     - буржуазнокриминальную  не  могло  не привести государство к краху. Сегодня  трудящиеся  Украины   сполна   ощутили,   что   потеряли, отказавшись от идеи построения социализма. Многомесячные невыплаты зарплаты,   пенсий,   стипендий,   рост   цен,   платы   за   газ, электроэнергию,  коммунальные  услуги,  нищета  стали  нормой  для режима,  находящегося у власти сейчас.  Мы видим, как стремительно сегодня    разрушается    промышленность,    сельское   хозяйство, уничтожается наука.

 

     Коррупция, взяточничество,  преступность заменили ум, честь и совесть    правящему   режиму.   Безработица,   безнравственность, наркомания,  проституция и бродяжничество - вот  удел  молодежи  и детей Украины, вот к чему привели реформаторы за семь лет. Сегодня украинская нация стала  вымирающей  нацией.  Правящим  режимом  на Украине осуществляется политика геноцида своего народа.

 

     Уважаемые товарищи!  Поздравляя  народ  Украины  с  очередной годовщиной провозглашения Советской власти в Украине и  годовщиной образования СССР,  мы,  коммунисты,  призываем всех здравомыслящих людей,  всех,  кому не безразлична судьба Украины и ее  народа,  к единению,   к  активному  противодействию  окончательному  развалу Украины,  превращению страны Украины в колонию, а людей - в рабов. Единственная  сила  народа  - в единстве.  Только вместе мы сможем отстоять наше будущее и будущее наших детей. Наши лозунги просты и понятны:  Советская  власть,  социализм,  братский  союз  народов! Фракция Коммунистической партии Украины (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Журавський.  За  ним   виступатиме   депутат Звонарж.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановні колеги!  Дозвольте спочатку  привітати  християн західного обряду з Різдвом Христовим. Миру, злагоди і благополуччя всім нам! І я просив би вас сьогодні, напередодні розгляду проекту бюджету, відмовитися від політичного протистояння.

 

     Хотілося б  зупинитися  на одному дуже важливому питанні щодо доходної частини бюджету.  Скільки  в  нас  позабюджетних  фондів? Називаються  різні цифри,  зокрема 400,  2 тисячі.  Так скільки ж? Хто-небуть знає чи ні?

 

     У нашій державі діють численні позабюджетні  фонди,  створені державними  установами,  в  назві  яких відсутнє слово "державні". Тобто формально на них може не поширюватися норма статті 21 Закону про  бюджет.  Крім  того,  в законодавстві є норми,  коли кошти за послуги,  надані державними  установами,  перераховуються  на  так звані  спеціальні рахунки.  Причому немає ніяких законодавчих норм щодо формування таких фондів.  Не визначено, рішенням яких органів та  за  яких  умов  можуть створюватися такі позабюджетні фонди чи відкриватися   спеціальні   рахунки,   хто   їх   контролює,   яку відповідальність  несуть ті посадові особи,  які приймають рішення щодо використання відповідних коштів.

 

     Нам, народним депутатам України,  треба знати повний  перелік позабюджетних  фондів  (у тому числі й тих,  у назві яких відсутнє слово   "державний"),   усіх   спеціальних   рахунків,   на    які перераховуються  кошти  за  надання  державними установами платних послуг.  Нам слід  урешті-решт  навести  порядок  у  цій  сфері  і розділити   державні   й  недержавні  кошти.  Відсутність  чіткого розподілу між ними створює умови для зловживань та зменшує  доходи бюджету.

 

     Взагалі хотілося  б  почути  думку  уряду  з  цього  приводу. Можливо,  є обгрунтовані підстави для створення  таких  фондів.  У такому  разі  уряд  повинен  підготувати  проект  закону,  який би регулював  усі  аспекти  створення  таких  фондів   чи   відкриття спеціальних рахунків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Звонарж.

 

     ЗВОНАРЖ А.Ю.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Донченку Юрію Григоровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты!  Вчера был опубликован беспрецедентный,  на мой взгляд, документ, подписанный Премьерминистром Украины Пустовойтенко.

 

     3 декабря  мы  приняли  Постановление  Верховного  Совета  об индексации  денежных  доходов населения,  в котором записано,  что Кабинет  Министров  не  выполняет  Закон  Украины  об   индексации денежных  доходов населения,  и обязали его выполнить этот закон в связи с тем, что уровень инфляции превысил 111,3 процента.

 

     Я бы попросил,  чтобы Премьер послушал это. Валерий Павлович, я к вам обращаюсь...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Шановні народні депутати!  Я прошу... Сергію Леонідовичу Тігіпко!  Відправте людей від себе, будь ласка. Шановні  депутати,  сядьте на місця,  ви ж не члени уряду.  Будете членами уряду - будете там сидіти.  Сядьте,  будь ласка,  на  свої місця.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Уважаемые коллеги! Наш документ был опубликован в газете "Голос Украины" от 11 декабря нынешнего года  (вот  он  у меня в руках).

 

     Вчера газета  "Урядовий  кур'єр"  опубликовала  постановление Кабинета Министров 2034, в пункте 1 которого сказано: "встановити, що  індексації  підлягають  грошові  доходи,  які  не  перевищують величини   вартості   межі   малозабезпеченості".    Однако    это противоречит  нормам  действующего  закона  об индексации денежных доходов населения,  в  статье  5  которого  записано:  "індексації підлягають  грошові  доходи  громадян  у межах трикратної величини вартості межі малозабезпеченості".

 

     Я обращаюсь к правительству. Это поздравление наших граждан с Новым    годом?    Почему    вы   сегодня   вопреки   действующему законодательству принимаете постановления,  которые не  имеют  под собой  никакой  законодательной базы.  Я вправе задать вам вопрос: Валерий Павлович,  вы себя считаете легитимным работником? Если вы себя  им  считаете,  то принимайте и легитимные постановления,  на основе законов.

 

     Я призываю  вас,  Валерий  Павлович,  отменить  постановление Кабмина.  В  противном  случае,  Александр  Николаевич,  надо дать поручение   Генеральной   прокуратуре   разобраться   относительно принимаемых   постановлений  и  привлечь  к  ответственности  лиц, причастных к разработке этого документа.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми вислухали ваші заяви. Стосовно них буде дано відповідні доручення.

 

     Я хотів би звернутися до вас ще з такого приводу. Наш колега, народний  депутат  Балашов,  розповсюджує   серед   киян   поштові листівки,  у яких говориться, що зробити, щоб усі були багаті, щоб усі  були  з  грішми.  Проти  цього  заперечень  немає.  Але  мені незрозуміло,  чому  народний  депутат  Балашов  закликає  громадян прийти 2 лютого наступного року до стін парламенту,  де він хоче з ними зустрітися і поговорити про місце і роль парламенту.

 

     Не можна цього робити! Балашов такий самий депутат, як і ми з вами.  Хоче Балашов - нехай зустрічається з людьми,  виступає. Але закликати  під  стіни  парламенту  і  тут влаштовувати мітинги,  я думаю, недоречно.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про Державний бюджет на 1999 рік. Слово   надається   міністру   фінансів   України  Мітюкову  Ігорю Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.  О.,  міністр фінансів  України.  Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до постанови Верховної Ради України від 10 грудня 1998 року...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  вибачте.  Я прошу запросити до залу  членів  фракції  НДП,  фракції  зелених  і  решту депутатів. Розглядається головний закон 1999 року - бюджет. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Відповідно до Постанови Верховної  Ради України  від  10  грудня  про  проект Закону України про Державний бюджет  на  1999  рік   Кабінет   Міністрів   доопрацював   проект зазначеного закону і подає його на друге читання.

 

     Хочу наголосити,    що    доопрацювання   проекту   здійснено відповідно до зазначеної постанови. Цією постановою Верховної Ради були  схвалені  висновки  і  пропозиції Комітету з питань бюджету, також давалося доручення уряду  уточнити  запропоновані  комітетом показники   окремих   доходних   джерел,  зокрема  надходжень  від нафтогазового комплексу,  від Державного комітету по  матеріальних резервах, погашення заборгованості минулих років.

 

     Крім того,  Верховна  Рада доручила привести механізм надання дотацій місцевим бюджетам у відповідність з чинним законодавством, а  також  врахувати  запропоновані  комітетом підходи до розподілу коштів між Державним і місцевими бюджетами та фінансування  освіти і охорони здоров'я з місцевих бюджетів.

 

     Отже, при   доопрацюванні   проекту  закону  уряд  комплексно підходив до даних доручень і намагався всі їх урахувати, включаючи й доручення щодо пропозицій,  висловлених народними депутатами під час обговорення і розгляду.  А таких пропозицій від  депутатів  до першого  читання надійшло 538 і до повторного першого читання - ще 191.

 

     Поряд з цим у процесі доопрацювання з метою більш  виваженого підходу  до  оцінки  показників  бюджету  на  наступний  рік  були враховані актуальні показники  звітності  щодо  виконання  бюджету поточного  року  та  їх вплив на прогноз наступного року,  а також зміни  в  податковому  законодавстві,   які   відбулися   протягом останнього часу, коли бюджет уже розглядався у Верховній Раді.

 

     Дозвольте коротко  зупинитися на цих факторах.  Спочатку щодо ходу виконання бюджету поточного року.

 

     За січень-листопад 1998 року до  зведеного  бюджету  надійшло 24,2  мільярда  гривень,  або  90  відсотків  до  призначень на 11 місяців та 81 відсоток до річних призначень.

 

     До Державного бюджету надійшло 12,9 мільярда гривень,  або 70 відсотків  до  плану  на  11 місяців і лише 63 відсотки до річного плану.  За той же час до місцевих  бюджетів  надійшло  майже  11,3 мільярда гривень, або 122 відсотки до річних призначень.

 

     У цілому  за  січень-листопад 1998 року забезпечено виконання доходів зведеного бюджету від 10 джерел надходжень із 35, зокрема: від  податку  на прибуток підприємств,  ввізного мита,  державного мита та інших.

 

     Ці показники я називаю не для статистики,  а щоб ми разом  ще раз  звернули увагу на ті тенденції,  які мали місце в цьому році. Ми не можемо їх не  враховувати,  розглядаючи  проект  бюджету  на наступний рік.

 

     Надходження від прибуткового податку з громадян за 11 місяців 1998 року становили 3  мільярди  100  мільйонів  гривень,  або  88 відсотків   до   річних  призначень.  Проти  відповідного  періоду минулого року надходження від податку збільшилися на 173  мільйони гривень.

 

     Значні надходження до бюджету дало б прийняття Закону України про  податок  на  доходи  фізичних  осіб,  проект  якого  прийнято Верховною   Радою   в   першому   читанні.   Передбачене  в  цьому законопроекті зменшення максимальної ставки прибуткового податку з 40  до  30  відсотків  та  зниження рівня оподаткування громадян з низькими  доходами  сприятиме  легалізації  тіньових  доходів   і, відповідно, збільшенню надходжень до бюджету в сумі не менш як 370 мільйонів гривень.

 

     За січень-листопад  поточного  року  до   зведеного   бюджету надійшло  податку  на  прибуток  підприємств  у  сумі 4,7 мільярда гривень,  що більш як у два рази перевищує показники, прогнозовані на початок року.

 

     Значне перевиконання   запланованих   надходжень   від  цього податку  пояснюється  тим,  що   в   основу   визначення   розміру надходження  податку  на  прибуток  у  1998  році  було  покладено прибуток прибуткових підприємств у сумі 1,4 мільярда  гривень  при загальних  збитках  3,7  мільярда гривень.  Фактично ж за перших 8 місяців 1998 року сума прибутку прибуткових підприємств  становила вже  11,8  мільярда  гривень.  При цьому план надходжень від цього податку до місцевих бюджетів перевиконано  за  11  місяців  у  2,3 раза.

 

     У зв'язку  із  внесенням змін до статті 22 Закону України про оподаткування  прибутку  підприємств   (встановлення   понижуючого коефіцієнта  нарахування  амортизації  0,6) після прийняття Закону України про Державний бюджет на 1998  рік  до  державного  бюджету надійшло  187,  6  мільйона гривень податку на прибуток за рахунок понижуючого коефіцієнта амортизації.

 

     Платежів за використання  природних  ресурсів  за  зазначений період  надійшло 1 мільярд 218 мільйонів гривень,  або 73 відсотки до річного плану і 79 відсотків - до призначень на 11 місяців.

 

     Надходження від  плати  за  землю  до  зведеного  бюджету  за січень-листопад 1998 року становили 949 мільйонів гривень,  або 94 відсотки до річних призначень і 101 відсоток до призначень  на  11 місяців  поточного  року.  За  станом  на  1  листопада  1998 року загальна сума недоїмки плати  за  землю  становила  467  мільйонів гривень.  Це  зумовлено  тим,  що  деякі  промислові підприємства, зокрема,  гірничодобувні,  металургійні,   не   розраховуються   з бюджетом   за   обов'язковими   платежами   через  відсутність  на розрахункових рахунках відповідних коштів.  Проте ці  підприємства мають кошти на валютних рахунках.

 

     Податку на додану вартість надійшло 5 мільярдів 875 мільйонів гривень,  або 67 відсотків  до  річних  призначень.  На  зменшення обсягу  надходжень  до  Державного  бюджету  від податку на додану вартість негативно вплинуло внесення змін до  Закону  України  про податок  на  додану  вартість після прийняття Закону про Державний бюджет на 1998 рік.  За 11 місяців поточного року недоїмка з цього податку  зросла  в  4,6  раза (на 1 січня 1998 року вона становила лише 780 мільйонів гривень,  а на 1  грудня  1998  року  -  вже  3 мільярди 702 мільйони гривень).

 

     Скасування ряду  пільг  щодо  податку  на  додану  вартість і скасування касового методу указом Президента  від  7  серпня  1998 року  буде сприяти збільшенню надходжень до бюджету до кінця цього року на 345 мільйонів гривень.

 

     План надходжень  від  акцизного  збору   на   січень-листопад поточного  року  виконано  на  73,4  відсотка,  в  тому  числі від реалізації вітчизняних товарів - на 76,9 відсотка,  імпортних - на 61 відсоток. Поки що недоотримано 146,9 мільйона гривень акцизного збору від реалізації вітчизняних товарів та  83  мільйони  гривень від реалізації імпортних.

 

     Заборгованість перед  бюджетом  з  акцизного  збору  зросла з початку року на 351 мільйон гривень, або в 2,8 раза. Крім того, за станом на 1 листопада 1998 року надано відстрочок сплати акцизного збору на суму 60 мільйонів гривень.

 

     За 11 місяців 1998 року сума надходжень до державного бюджету від  ввізного  мита  становила  780  мільйонів  гривень,  або  119 відсотків до планових призначень.  Перевиконання плану  надходжень пояснюється збільшенням обсягу імпорту,  з якого стягувалося мито, а також прийняттям постанови  Кабінету  Міністрів,  відповідно  до якої  з  1  квітня  1998  року збільшена мінімальна митна вартість ввезених  автомобілів,  що  були  в  користуванні,  та   одночасно обмежено з 10 до 5 років вік автомобілів, які дозволяється ввозити на митну територію України.

 

     Сума надходжень від місцевих податків  і  зборів  за  січень- листопад  1998  року  становить  352  мільйони гривень,  або 100,7 відсотка до прогнозних показників цього періоду та 91 відсоток  до річних призначень.  Проти відповідного періоду 1997 року обсяг цих надходжень збільшився на 28  мільйонів  гривень,  що  є  наслідком реалізації  місцевими органами влади повноважень щодо встановлення обов'язкових до сплати місцевих податків і зборів.  Це право  вони отримали  відповідно до Закону України про місцеве самоврядування. Зміцненню доходної частини місцевих бюджетів  сприятиме  прийняття законопроекту  про  місцеві податки і збори,  який Верховною Радою також прийнято в першому читанні.  Це дало б додаткові надходження до місцевих бюджетів у розмірі не менш як 161 мільйон гривень.

 

     Я хотів  би  ще  раз  звернути  вашу  увагу,  шановні народні депутати,  на те,  що за 11 місяців поточного  року  до  зведеного бюджету  надійшло  (з  урахуванням усіх взаємозаліків,  вексельних розрахунків,  тих надзвичайних заходів,  що вживалися урядом  щодо стягнення недоїмки) 24,2 мільярда гривень. За сприятливих обставин у цьому році ми можемо прогнозувати отримання до зведеного бюджету не більш як 27 мільярдів гривень.

 

     На наступний  рік  уряд  пропонує  запланувати  33,5 мільярда гривень, або на 24 відсотки більше очікуваних. Згідно з висновками Комітету  з  питань  бюджету  слід  планувати  цифру  45 мільярдів гривень в сумі доходів, або на 66 відсотків більше.

 

     Прошу всіх ще раз замислитися над цими показниками,  виходячи з  того,  чи  може уряд,  який відповідатиме за виконання бюджету, погодитися з такими обрахунками?

 

     Поважаючи волю Верховної Ради щодо схвалених нею висновків  і пропозицій Комітету з питань бюджету,  уряд дуже ретельно підійшов до аналізу  кожної  пропозиції  про  збільшення  доходної  частини бюджету  на наступний рік.  Відповідним міністерствам і відомствам було доручено провести детальні  розрахунки  і  внести  пропозиції щодо максимального врахування пропозицій комітету. Такі розрахунки були проведені.  Їх  результати  відображені  в  проекті  доходної частини бюджету, поданого на друге читання.

 

     Дозвольте зупинитися детально на цих цифрах.

 

     Здійснене уточнення   розрахунків   за   окремими   доходними джерелами загалом дає підстави для збільшення доходної частини  на 836  мільйонів  гривень  проти  показників,  які  були  подані  до Верховної Ради України 24 жовтня поточного року.

 

     Зокрема, пропонується    збільшити    прогнозований     обсяг податкових  надходжень  на  432,5  мільйона гривень в основному за рахунок збільшення надходжень  від  податку  на  прибуток  на  907 мільйонів   гривень,  при  одночасному  зменшенні  надходжень  від платежів за  використання  природних  ресурсів  на  186  мільйонів гривень,  податку на додану вартість - на 786 мільйонів гривень та акцизного збору з вітчизняних товарів - на 387 мільйонів  гривень. Загалом   ці   пропозиції  відповідають  висновкам  і  пропозиціям Комітету з питань бюджету.

 

     Під час обговорення проекту в Комітеті з питань бюджету  було висловлено сумнів щодо реальності такого збільшення надходжень від податку на прибуток.  Я лише зауважу,  що  той  обсяг  податку  на прибуток,  який пропонується врахувати в проекті зведеного бюджету на 1999 рік,  вже надійшов за  11  місяців  поточного  року.  Якщо врахувати  прогнозний  рівень  зростання  цін  та зниження падіння реального  валового  внутрішнього  продукту,  то  цей  показник  є абсолютно реальним.

 

     Повністю враховано  пропозиції Комітету з питань бюджету щодо збільшення обсягів надходжень від  ввізного  мита.  З  урахуванням зниженого прогнозного обмінного курсу в середньому до 4 гривень за 1 долар США обсяг надходжень від ввізного мита збільшений  на  267 мільйонів гривень.

 

     У зв'язку   з   подоланням   Верховною   Радою  України  вето Президента   України   на    Закон    України    про    фіксований сільськогосподарський податок та через невизначеність ситуації, що склалася  внаслідок  цього,  із  доходної  частини  бюджету   було виключено 87,9 мільйона гривень, що зменшить доходну базу місцевих бюджетів.  Уряд звернувся з проханням переглянути це рішення. Якщо це  буде  зроблено,  то місцеві бюджети зможуть отримати додаткові доходи.

 

     Неподаткові надходження в цілому  пропонується  збільшити  на 647,9 мільйона гривень.  Аналіз розрахунків,  проведених за період доопрацювання проекту бюджету, свідчить, що не можна погодитись із запропонованим  Комітетом  з питань бюджету збільшенням обсягу цих надходжень  на  9,7  мільярда  гривень.  Це  нереально.  Прийняття рішення,  що  грунтується  не  на  економічних  розрахунках,  а на бажаннях і припущеннях,  може призвести до  непоправних  наслідків для економіки.

 

     Проте треба зазначити,  що ми не відхиляємо самих цих ідей, і частково пропозиції Комітету з питань бюджету були  враховані  при доопрацюванні.

 

     Найбільше це    стосується   надходжень   від   нафтогазового комплексу.  Ми вважаємо за можливе погодитися на збільшення ставки рентної плати за природний газ, але в обмежених розмірах. Зокрема, ми погодилися збільшити цю ставку з 4,27 долара до 5  доларів  США за  тисячу  кубічних  метрів газу.  З урахуванням уточнення обсягу видобутку газу та зміни прогнозного  обмінного  курсу  долара  США сума рентної плати збільшиться на 55,4 мільйона гривень. Враховано також включення до бюджету надходжень від рентної плати  за  нафту за  ставкою  3  долари  США  за  1 тонну нафти.  Це дає можливість очікувати надходження в сумі 30 мільйонів гривень.

 

     Кабінет Міністрів погодився з Комітетом з  питань  бюджету  і пропонує  істотно  збільшити  обсяг відрахувань від транзиту газу, нафти та аміаку через територію України. Зокрема, відрахування від плати  за  транзит природного газу територією України збільшено на 470 мільйонів гривень за рахунок підвищення ставки  відрахувань  з 0,2 до 0,25 долара США за 1 тисячу кубічних метрів природного газу на  кожні  100  кілометрів  відстані  транспортування,   уточнення обсягів  транспортування,  а  також  за  рахунок зміни прогнозного курсу гривні до долара США.  Все це в цілому,  як  я  сказав,  дає збільшення обсягу надходжень на 470,6 мільйона гривень.

 

     Пропонується ввести  відрахування від плати за транзит нафти, виходячи із  ставки  0,1  долара  США  за  кожну  тонну  нафти  та відрахування  від  плати за транспортування аміаку через територію України аміакопроводом за ставкою 0,23 долара США  за  1  тонну  в розрахунку  на  100 кілометрів відстані.  При запланованому обсязі транзиту аміаку на відстань 804 кілометри (обсяг транспортування - 1  мільйон 350 тисяч тонн) надходження в бюджет при прогнозованому курсі долара США 4 гривні  становитимуть  9  мільйонів  986  тисяч гривень.

 

     Додатково пропонується  включити  в  розрахунки  до зведеного бюджету надходження від справляння  гербового  збору  в  сумі  625 мільйонів  гривень,  у  тому  числі  500  мільйонів  гривень  - до Державного бюджету у зв'язку з набранням чинності з 7 грудня  1998 року  положень  Указу  Президента  про  гербовий  збір  та доходів (дивідендів),  одержаних  від  акцій,  що   належать   державі   в акціонерних  товариствах,  створених  у  процесі  приватизації  та корпоратизації підприємств державної власності,  в загальній  сумі 40 мільйонів гривень.

 

     Ми розуміємо,  що для цього напряму це незначна цифра,  проте зараз ми виходимо із реальності  її  визначення  і  гарантованості надходжень.  Але  ми  розуміємо,  що  відповідно попрацювавши,  ми зможемо отримати більше неподаткових надходжень цього  виду.  Поки що в цьому році ми маємо 38,8 мільйона гривень.

 

     На нашу  думку,  пропозиція  Комітету  з  питань бюджету щодо зарахування до бюджету в  повному  обсязі  коштів,  отриманих  від приватизації державного майна,  є слушною,  але вона не відповідає вимогам статті  23  Закону  України  про  приватизацію  державного майна,  якою  передбачено,  що кошти від приватизації витрачаються насамперед на відшкодування витрат,  пов'язаних із  приватизацією, кредитуванням  технічного переозброєння приватизованих підприємств та  створенням  нових  робочих  місць  у  межах,  що  визначаються Державною    програмою   приватизації.   Враховуючи   необхідність збільшення видатків на соціальні програми з Державного бюджету, ми вважаємо  за  можливе  погодитися на збільшення частки коштів,  що надходять від приватизації державного майна до Державного  бюджету з 80 до 90 відсотків. Це дасть підстави збільшити обсяг зазначених надходжень до Державного бюджету на 80 мільйонів гривень.

 

     Виходячи з  обсягу  надходжень,  у  поточному  році  уточнено прогноз   щодо  відрахувань  на  геологорозвідувальні  роботи.  Ми отримали звернення народних депутатів щодо недоцільності  зниження прогнозу  обсягу  відрахувань на геологорозвідувальні роботи з 381 мільйона до 200 мільйонів гривень.  Наведу обсяги відрахувань, які реально  надходили:  в 1995 році - 102 мільйони гривень,  в 1996 - 176,  в 1997 - 201,  за  11  місяців  поточного  року  -  лише  79 мільйонів гривень.

 

     Давайте приймемо  таке  рішення,  яке  дасть  нам  можливість збалансувати цю  позицію:  усі  кошти,  які  надійдуть  від  цього податку,    будуть    повністю    спрямовані    на    фінансування геологорозвідувальних робіт.

 

     Інші зміни доходної частини  бюджету  є  незначними  і  мають переважно уточнюючий характер.

 

     Вищезазначені уточнення   доходної   частини   Державного  та зведеного бюджетів є,  на нашу думку,  максимально  прийнятними  й компромісними   з   точки  зору  інтересів  бюджету  та  суб'єктів підприємницької діяльності.  Будь-яке додаткове  збільшення  рівня оподаткування   чи   неподаткового  вилучення  коштів  підприємств негативно вплине як на  фінансове  становище  галузей,  так  і  на надходження до Державного бюджету.

 

     Таким чином,   доходи   бюджетів  усіх  рівнів  на  1999  рік розраховані в обсязі  33,5  мільярда  гривень,  або  27  відсотків валового внутрішнього продукту наступного року.

 

     Шановні народні депутати! Питання реальності доходної частини бюджету є ключовим і принциповим в процесі  доопрацювання  проекту бюджету  на  1999  рік.  Усі  інші питання щодо видаткової частини бюджету,  взаємовідносин з місцевими  бюджетами  є  похідними  від нього.  Всі  пропозиції  щодо  цього грунтувалися на певному рівні доходів.  Якщо цей рівень виявився завищеним,  то це  не  може  не вплинути і на інші питання. Ми їх не можемо розривати.

 

     У більшості   країн   світу   парламент,  розглядаючи  проект бюджету,  слідкує за тим, щоб уряд не завищив доходи, а відповідно й  видатки  у прагненні витрачати більше коштів.  У нас - навпаки. Уряд,  який  згідно  з  Конституцією  відповідає  за  складання  і виконання бюджету,  змушений переконувати Комітет з питань бюджету як орган Верховної Ради в тому, що стільки доходів країна отримати не може.

 

     Ми врахували  в  межах  реального  пропозиції щодо збільшення надходжень від рентної плати та плати за транзит газу на  загальну суму  582  мільйони  гривень.  Тому  не  можна  заявляти,  що уряд проігнорував ініціативи комітету. Якщо Верховна Рада проголосує за збільшення ставки рентної плати,  відрахувань від плати за транзит газу та збільшення інших доходів - це стане законом.  Але  виникає питання:   хто   забезпечить   надходження   цих   коштів   і  хто відповідатиме,  якщо ці кошти не надійдуть? Хто буде звітувати про причини зростання заборгованості з видатків. Уряд чи той, хто вніс пропозиції,  чи  той,  хто  за  них   голосував?   Відповідь   дає Конституція:  за  це  відповідає  уряд!  То  чи  не  слід  було  б прислухатися до аргументів і розрахунків саме уряду?  Ми вважаємо, що так і потрібно зробити.

 

     Так, може бути досягнутий компроміс. Але йдеться про державу, і рівень компромісу не може переходити межу,  за  якою  -фінансова нестабільність.   Реальність   бюджетних  показників  є  запорукою фінансової стабільності.

 

     Отже, на думку уряду, можна розглянути всі внесені і схвалені пропозиції,  але в доходній частині бюджету повинні бути враховані лише доходи,  які  прогнозується  отримати  в  наступному  році  у грошовому  вигляді,  як  це  і  визначено частиною п'ятою пункту 2 постанови Верховної Ради від 10 грудня.

 

     Все інше,  що потенційно може бути залучено як активи держави у  вигляді  заборгованості,  слід зазначати окремо,  поза балансом бюджету,  з тим щоб не ставити під  ризик  стабільність  бюджетної системи.  З  цією  метою уряд запропонував у проекті закону статтю 47,  яка відпрацьована із спеціалістами,  включаючи  представників регіонів, і дає змогу здійснити погашення взаємної заборгованості, що  склалася  на  1  січня  1999  року.  Її  слід   розглянути   і визначитися.

 

     Нереальність запропонованих    пропозицій   щодо   збільшення доходної частини бюджету,  на жаль,  значною мірою позбавила  уряд можливості врахувати пропозиції щодо видатків. Проте частина з них була  по  можливості  врахована.  Зокрема,  збільшено  видатки  на функціонування  законодавчої  влади  на 20 мільйонів гривень,  які будуть  спрямовані  на  утримання  Верховної   Ради   України   та забезпечення діяльності народних депутатів.

 

     Видатки на судову владу пропонується збільшити на 6 мільйонів гривень,  з  них  основна  частина  -  3,4  мільйона   гривень   - спрямовується на утримання районних та міських судів.

 

     Збільшення видатків   на  міжнародну  діяльність  у  сумі  22 мільйони гривень викликане виключно прогнозованим зниженням у 1999 році курсу гривні до долара США.

 

     На утримання  апаратів  міністерств  та  їх  місцевих органів видатки збільшено загалом лише на 42 мільйони гривень.  Але  треба враховувати,   що  практично  вся  ця  сума  буде  використана  на створення державної виконавчої служби Міністерства юстиції, якої в нас до сьогодні не було.

 

     Передбачаються видатки  загальною  сумою 20 мільйонів гривень на передачу об'єктів соціальної інфраструктури,  що перебувають на утриманні   підприємств,   у  комунальну  власність,  що  частково враховує пропозицію комітету  щодо  виділення  субвенцій  на  такі цілі.

 

     Важко погодитися  зі  зменшенням витрат на науку та утримання органів внутрішніх справ,  як це було  запропоновано  Комітетом  з питань  бюджету.  Ми  пропонуємо  залишити  ці  видатки  на рівні, передбаченому у проекті, який подавався на розгляд Верховної Ради, враховуючи   реальну   ситуацію   із   злочинністю   та  становище вітчизняної науки.

 

     Решту пропозицій враховано частково,  виходячи з  можливостей Державного бюджету. Детальну таблицю з поясненням і обгрунтуванням пропозицій вам роздано разом з доопрацьованим проектом закону.

 

     Проте головним  напрямом  і  метою  доопрацювання  бюджету  є збільшення   соціальних   видатків,   передовсім   пов'язаних   із погашенням заборгованості минулих років. Виходячи з цього, видатки на  соціальний  захист  і  соціальне  забезпечення збільшені на 40 мільйонів гривень,  у тому числі з  Державного  бюджету  -  на  25 мільйонів  гривень.  Інша  важлива  позиція:  видатки на погашення заборгованості  із  соціальних  виплат  проти   першого   варіанта пропонується  збільшити  на 466 мільйонів гривень,  на компенсацію втрат від знецінення грошових  заощаджень  громадян  -  ще  на  60 мільйонів  гривень.  Це реальне збільшення.  Це кошти,  які будуть обов'язково виплачені людям.

 

     Тепер щодо  взаємовідносин  Державного  бюджету  з  місцевими бюджетами.  Пропозиції  Комітету з питань бюджету щодо підходів до формування взаємовідносин з місцевими бюджетами грунтувалися також на  значно завищених прогнозних обсягах доходів,  а отже врахувати їх у повному обсязі при  доопрацюванні  просто  немає  можливості. Тобто  уряд концептуально не заперечує проти реформування системи, але для цього має бути створена  відповідна  законодавча  база  та проведені розрахунки. Цього на сьогодні немає.

 

     У цих  умовах  уряд  пропонує  зберегти підходи до формування міжбюджетних  взаємовідносин,  що  застосовані   в   поданому   до Верховної  Ради  варіанті  проекту бюджету.  Водночас пропонується додатково  збільшити  розрахунковий   обсяг   видаткової   частини місцевих  бюджетів  на  797  мільйонів  гривень,  які  мають  бути спрямовані на погашення  заборгованості  з  соціальних  виплат  та збільшення  окремих  видатків,  виходячи  з прогнозного підвищення цін.

 

     За схемою,  яка запропонована  Комітетом  з  питань  бюджету, видатки  місцевих  бюджетів  передбачається  визначити у сумі 19,6 мільярда гривень,  що перевищує прогнозні розрахунки  Міністерства фінансів  на  8,5  мільярда гривень.  Уряд визначив обсяг місцевих бюджетів у сумі 11,9 мільярда гривень,  які обраховані, виходячи з фінансових можливостей держави. Це є ключовим фактором.

 

     У розрахунках   до   проекту   Державного   бюджету   України передбачені    обсяги    видатків    бюджетів     адміністративно- територіальних  утворень,  які забезпечують у мінімальних розмірах функціонування  діючої  мережі  соціально-культурних  установ,  що фінансуються  з  місцевих  бюджетів,  вирішення інших питань,  які належать до компетенції місцевих рад.

 

     Шановні народні депутати!  Я хочу привернути вашу увагу ще до одного  питання,  яке ви будете обговорювати пізніше.  Ідеться про залишення пільги із ПДВ на  енергетичні  ресурси  та  енергоносії. Прийняття  цього  рішення  буде адекватне фактично зменшенню на 20 відсотків розрахункових цін на енергоносії, газ, електроенергію та вугілля на 1999 рік.

 

     Якщо в  цих  умовах  таке  рішення  вами  буде  прийнято,  ми звернемося до вас із проханням скасувати рішення про мораторій  на підвищення  цін  на  комунальні  послуги.  Адже  ці  два  рішення, фактично,  компенсують одне одного,  і  це  дасть  можливість  нам поліпшити становище місцевих бюджетів, тому що в місцевих бюджетах можна буде вилучити видатки на компенсацію різниці в цінах.

 

     Розрахунки проводились  за  однаковим   принципом   розподілу бюджетних ресурсів для кожного місцевого бюджету. Ми застосовували єдині групові та  індивідуальні  норми  і  нормативи,  враховували динаміку  витрат  за  попередні роки.  В умовах обмеженості коштів такий підхід дає можливість  врахувати  особливості  екологічного, соціального  та  природного  стану  адміністративно-територіальних утворень    і    забезпечити    мінімальний     рівень     надання соціально-культурних послуг.

 

     Такий підхід   до   формування  видаткової  частини  місцевих бюджетів   через   об'єктивно   існуючі   відмінності   у   рівнях промислового  і сільськогосподарського виробництва,  екологічного, природного та демографічного стану не  дає  можливості  встановити однаковий  розмір  видатків  на  одного  жителя.  У  середньому по бюджетах Автономної  Республіки  Крим,  областей,  міст  Києва  та Севастополя  цей показник сьогодні становить 209 гривень на одного жителя на рік.  Цей показник у інших місцевих бюджетах коливається від  183 гривень у Чернівецькій області до 287 гривень у Київській області.   Такі   великі   розбіжності.   Ми   повинні    протягом трьох-чотирьох  років  виробити  таку  систему,  яка  дала  б  нам можливість цю різницю значно зменшити.  Це особливо характерно для показників видатків на фінансування установ освіти, що пояснюється насамперед демографічною ситуацією - значною  строкатістю  питомої ваги дитячого населення в різних регіонах.

 

     В Україні на 1 тисячу чоловік міського населення в середньому 135 дітей шкільного  віку,  в  сільській  місцевості  -  136.  Але залежно від регіонів цей показник коливається:  у містах - від 123 в Одеській області до 165 в Рівненській області,  а в селах -  від 108  в Чернігівській області до 165 в Закарпатській області.  І це не можна  не  враховувати  при  формуванні  місцевих  бюджетів  та плануванні рівня бюджетної навантаженості і забезпеченості.

 

     Розрахунковою одиницею     значної     частини    фінансового забезпечення шкіл є класкомплект.  Але аналіз  статистичних  даних показує,  що  кількість  класів-комплектів  залежить від кількості дитячого населення шкільного віку  в  регіоні,  мережі  навчальних закладів,  наявності  транспортного  сполучення та інших факторів. Так,  кількість класів на 1 тисячу жителів коливається:  в міських школах  -  від  4,2  класа в Тернопільській області до 6,1 класа в Полтавській  області,  в  сільських  школах  -  від  6,4  класа  в Автономній Республіці Крим до 9,8 класа у Волинській області.

 

     Подібна ситуація  спостерігається і щодо охоплення суспільним вихованням дітей дошкільного віку. Залежно від місцевих традицій у кожному  регіоні  формувалася  мережа  діючих дошкольних закладів. Охоплення дітей цими  закладами  в  містах  коливається  від  25,4 відсотка  загальної  чисельності  дітей  1-6  років  у  Львівській області  до  51,3  відсотка  (майже  вдвічі  більше)  у  Київській області,  а в сільській місцевості - від 5,3 відсотка у Львівській області до 38,8 відсотка в Черкаській області.

 

     Викладене підтверджує    доцільність    визначення    обсягів бюджетного фінансування з місцевих бюджетів на зазначені цілі поки що лише шляхом їх прямого розрахунку для кожного  типу  навчальних закладів   на   підставі   затверджених  в  установленому  порядку економічних     та     фінансових      нормативів,      нормативів матеріально-технічного забезпечення закладів освіти із розрахунків на одного учня, клас, групу, одиницю площі чи об'єму приміщень.

 

     Визначати обсяги  видаткової  частини  місцевих  бюджетів  на відповідний  бюджетний  рік необхідно з урахуванням усіх чинників, які  характеризують  економічний  і  соціальний  стан  відповідних територій.

 

     Дозвольте зупинитися  ще на одній із проблем.  Як відомо,  до Верховної Ради України  внесено  ряд  законопроектів,  які  дадуть можливість збільшити доходну частину бюджету в наступному році. Їх прийняття дасть змогу вирішити ряд додаткових питань, у тому числі пов'язаних  з  індексацією  доходів населення.  Зокрема це проекти законів України про місцеві податки і збори, про податок на доходи фізичних    осіб,    про   особливості   приватизації   державного підприємства "Укртелеком",  про податок  на  нерухоме  майно,  про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  податок на прибуток підприємств.

 

     У зв'язку з цим у  посланні  до  Верховної  Ради  України  19 листопада  1998  року  Президент України наголосив на необхідності прийняття в першочерговому порядку  проектів  законодавчих  актів, які спрямовані на збільшення доходів бюджету.  Хочу запевнити,  що Кабінет  Міністрів  постійно  працює  над   питаннями   поповнення доходної частини бюджету, але з реальних джерел.

 

     Щодо проблеми   дефіциту  бюджету.  Уряд  пропонує  збільшити розмір дефіциту бюджету із 680 мільйонів гривень до 1 мільярда 240 мільйонів  гривень.  Сама  величина  дефіциту бюджету визначається двома чинниками: різницею між видатками і доходами, з одного боку, та  спроможністю  покрити  цю  різницю  за рахунок реальних джерел фінансування,  з другого.  Уряд враховує  вплив  обох  факторів  і переконаний,  що запропонований рівень дефіциту в 1 відсоток ВВП є максимально   можливим,    виходячи    із    завдання    погашення заборгованості  із  заробітної  плати  та інших соціальних виплат. Тобто збільшення обсягу надходжень,  яке ми зараз пропонуємо, слід спрямувати  на  погашення  заборгованості  із  заробітної  плати і соціальних виплат.

 

     Ми могли би погодитися і  на  бездефіцитний  бюджет,  але  це вимагатиме зменшення видатків на величину цього дефіциту, тобто на 1,2 мільярда гривень.  Це прирівнюється до видатків із  Державного бюджету  на  виплату  пенсій  військовослужбовцям  або  на освіту. Дефіцит у розмірі 1  відсоток  валового  внутрішнього  продукту  є прийнятним   і  економічно  безпечним.  Ми  просимо  погодитися  і підтримати уряд у цьому питанні.

 

     Шановні народні депутати!  Бюджет - це насамперед  фінансовий план держави,  а вже потім - концентрат політичних інтересів. Якщо цей план ми з вами затвердимо нереальним у частині надходжень,  то такими  ж  нереальними  будуть і наші плани щодо заробітної плати, пенсій,  соціального захисту.  Отже, прийняття нереального бюджету чи   його  неприйняття  тільки  загострить  і  без  того  непросту економічну ситуацію. Від цього програють усі політичні сили.

 

     Прошу поданий урядом проект Закону про  Державний  бюджет  на 1999 рік взяти до розгляду і розпочати його постатейне прийняття.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Так і зробимо. Шановні колеги! Скільки часу відведемо?  Хвилин 20 достатньо на запитання?  (Шум у залі).  Одну хвилиночку.  Ми  проводили  протягом  цього  тижня  два  засідання Погоджувальної  ради  за  участю  керівників   фракцій   і   голів профільних комітетів,  тих комітетів,  що пов'язані з бюджетом. Ми дали можливість керівникам фракцій питання,  які  порушувалися  на Погоджувальній раді,  обговорити у фракціях,  щоб скоротити час на запитання та відповіді,  тобто на проведення цього  лікнепу,  якщо так  можна  сказати.  А  в  сесійному залі конкретно розглядати ті пропозиції й питання, що сьогодні виникнуть.

 

     Тому я  пропоную,  шановні  колеги,  відвести  півгодини   на запитання до міністра Мітюкова, а потім розглянути статті 1, 2 і 3 проекту бюджету,  поданого Кабінетом Міністрів,  затвердити  їх  і дати  можливість  попрацювати  сьогодні,  в  неділю,  в  понеділок комітету разом із Кабінетом Міністрів уже стосовно окремих  статей видаткової  частини  бюджету  і,  безперечно,  у вівторок прийняти бюджет. Не вистачить вівторка, то в середу.

 

     А сьогодні,  після затвердження перших  трьох  статей,  треба перейти  до  розгляду  питань,  пов'язаних із нульовою ставкою,  з амортизацією,  з межею малозабезпеченості, інших питань, які також мають відбитися у доходній частині бюджету.

 

     Отака пропонується  процедура.  Прошу записатися на запитання до міністра фінансів. Виставте півгодини.

 

     Депутат Оплачко. За ним - депутат Морозов.

 

     ОПЛАЧКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Чивюку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Шановний доповідачу! Кожного разу за останні п'ять років,  коли ми приймали бюджет,  Миколаївська  область,  як правило,  була дотаційною областю. Коли тепер подивимося на проект бюджету,  поданий  Кабінетом  Міністрів,  то  виявляється,  що   в Миколаївській  області дуже добрі досягнення і вона вже стає,  так би мовити,  донором Державного бюджету.  Поясніть,  будь ласка,  з яких  параметрів  виходив  Кабінет  Міністрів,  коли планував таку позицію?

 

     І друге   запитання.   Не   один   раз   наголошувалося,   що суднобудування  - пріоритетна галузь України,  і ми повинні надати державну підтримку підприємствам цієї галузі.  На превеликий жаль, після   всіх   розмов,   які  неодноразово  велись  на  засіданнях бюджетного комітету,  в Кабінеті Міністрів, я не знайшов рядка, де було   б   конкретно   сказано,   що   на  підтримку  вітчизняного суднобудування виділяється певна сума державних коштів.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Справді, для Миколаївської області обсяг дотацій суттєво зменшено.  Ми тепер маємо можливість прогнозувати,  що бюджет області буде збалансованим  на  наступний рік.  Це  випливає  із  тих  розрахунків,  які ми провели разом із фахівцями області,  і за рахунок того,  що ми закріплюємо  частину акцизного  збору  за Миколаївською областю,  чого раніше не було в обласному бюджеті.  Тобто фактично розмір бюджету і  базу  бюджету для Миколаївської області збільшено.  Це збалансовано практично по всіх областях таким самим чином і в плані  розподілу  фінансування між   державним  і  місцевими  бюджетами  враховано.  Якщо  більше вироблятимуть підакцизних  товарів  у  Миколаївській  області,  ще більше   надходитиме   додаткових   коштів.  Я  вже  не  кажу  про заплановані надходження податку на прибуток,  які фактично  вдвічі перевиконано відповідно до наших розрахунків.

 

     Що стосується  вашого  слушного запитання про суднобудування, то я звертаю вашу увагу на позицію,  яка є у розділі "Будівництво" видаткової  частини.  Ця видаткова стаття запрацює тоді,  коли ви, шановні  народні  депутати,  підтримаєте   нашу   пропозицію   про централізацію  20  відсотків  амортизаційних відрахувань державних підприємств.  Це дасть нам можливість отримати в  цілому  понад  1 мільярд   100  мільйонів  гривень  централізованих  амортизаційних відрахувань і спрямувати їх  на  конкретні  проекти  в  конкретних галузях,  обов'язково  і  в  суднобудуванні.  Це на додаток до тих рішень,  які уряд  уже  прийняв,  коли  ми  здійснювали  підтримку суднобудування  не  тільки прямими коштами,  але й гарантіями,  як передбачено відповідними законами.

 

     Конкретну суму,  я думаю,  ми зможемо назвати,  коли разом  з бюджетним комітетом будемо переглядати видаткову частину. Але вона обов'язково буде врахована.

 

     ГОЛОВА. Депутат Морозов. За ним - депутат Звонарж.

 

     МОРОЗОВ А.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция  коммунистов.  Прошу  слово  передать  Павлу   Васильевичу Тищенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.     Фракція     комуністів.    Шановний    Ігоре Олександровичу!  Можна було б зрозуміти труднощі,  які  має  уряд, якби не деякі питання.

 

     Перше. При всіх наших бідах збільшуються витрати на утримання законодавчої  та  виконавчої   влади,   Президента.   Збільшуються витрати,  пов'язані  з відрядженнями за кордон працівників органів державної влади,  з придбанням за кордоном  у  державну  власність України  приміщень  для  розміщення  дипломатичних  представництв. Навіщо це?  Крім  того,  Національне  бюро  розслідувань,  яке  не передбачено  законом,  теж фінансується в розмірі 20 мільйонів.  І багато інших неподобств у цьому бюджеті.

 

     Як при цьому можна говорити про те,  що якісь  труднощі  є  в державі?

 

     І друге  запитання.  Я  хочу  все-таки  почути  відповідь  на запитання, яке я ставив позавчора, стосовно заборгованості бюджету Пенсійному  фонду  в  Харківському  районі,  щоб  пенсіонери хоч з нового року змогли отримати подаруночок.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  На сьогодні  аналіз  рівня фінансування   як  законодавчої,  так  і  виконавчої  влади  чітко свідчить про значне її  недофінансування.  Навіть  у  багатьох  із ваших  помічників часто є затримки з виплатою заробітної плати.  І ви це  знаєте.  Я  не  кажу  вже  про  міністерства  й  відомства, центральні апарати або районні й місцеві органи, які мають суттєві затримки  виплати  заробітної  плати,  практично  не  мають  змоги профінансувати  свої  поточні  потреби,  щоб забезпечити нормальну діяльність.  Я думаю,  що Україна - це країна з найнижчим у  світі показником   витрат   на  державне  управління  стосовно  валового внутрішнього продукту.  У  більшості  країн  він  у  багато  разів перевищує цю пропорцію.  І мінімальні цифри, про які я казав, - 20 і 40 мільйонів - спрямовуються на конкретні цілі. Якщо ви з цим не погодитеся   під   час  постатейного  обговорення,  ми  можемо  це врахувати.  Ви приймаєте рішення,  але  ми  керувалися  саме  цим: створити нормальні умови для функціонування державного управління.

 

     Стосовно пенсій    у    Харківському    районі.    Ми   вчора централізовано перерахували 7,8  мільйона  гривень  до  Пенсійного фонду.  Я з цим питанням звернувся до голови Пенсійного фонду, щоб зробили відповідний  перерозподіл  з  метою  забезпечення  виплати пенсій у тих районах, про які ви казали.

 

     ГОЛОВА. Депутат Звонарж. За ним - депутат Кулик.

 

     ЗВОНАРЖ А.Ю. Спасибо. Передаю слово депутату Варбанцу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый Игорь Александрович!  Красной  нитью  через  ваш  доклад проходит   мысль   о  необходимости  принятия  реального  бюджета. Президент также неоднократно заявлял, что им будет подписан только реальный  бюджет.  Но,  к  сожалению,  и  мы это понимаем,  реалии таковы,  что представленный вами проект - это  бюджет  уже  не  на выживание,  а  на  вымирание.  То  есть можно утверждать,  что при принятии такого бюджета никогда не будет погашена задолженность по зарплате, пенсиям, и не будет обеспечено их повышение.

 

     Если я  не  прав,  прошу  вас в присутствии Премьер-министра, членом правительства опровергнуть это утверждение и заявить  перед всей  страной,  когда будет погашена имеющаяся задолженность.  Это первое.

 

     Второе. Скажите,  в  процентах,  насколько  учтены   поправки бюджетного  комитета  при  доработке  представленного вами сегодня варианта?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що  стосується  заборгованості   з   соціальних виплат,  то  це  якраз було головною проблемою,  яку ми намагалися розв'язати  під  час  доопрацювання  законопроекту  про  Державний бюджет.  Новий документ,  який тепер перед вами, відрізняється від попереднього тим,  що в ньому передбачено  680  мільйонів  гривень додаткових  видатків на соціальні потреби.  Це те,  що гарантовано виділяється додатково, зокрема на погашення заборгованості. Ми, за нашими   підрахунками,   в   цьому   варіанті  Державного  бюджету сконцентруємо 1 мільярд 600 мільйонів гривень витрат на  погашення заборгованості  минулих  років  із  заробітної плати і пенсій,  що дасть нам змогу з цих позицій повністю погасити заборгованість  за 1999  рік  з  Державного  бюджету.  І  місцевим бюджетам додатково виділяємо майже 800 мільйонів гривень, що на 200 мільйонів гривень більше,  ніж заборгованість,  яка є на сьогодні з заробітної плати по місцевих бюджетах. Тобто ми й цю позицію теж можемо закрити.

 

     Однак залишається проблема, про яку ви цілком слушно сказали,

-  індексація.  Я вже про це доповідав керівництву Верховної Ради, уряду,  Президентові,  що бюджет на 1999 рік у цьому  вигляді  має стільки ресурсів,  що ми можемо виділити гроші тільки на погашення заборгованості  з  соціальних  виплат.   А   якщо   говорити   про індексацію,  про  додаткові  видатки  ще  в  розмірі  2,8 мільярда гривень з тих позицій, які є, то треба приймати додаткові рішення, пов'язані з переліком законодавчих актів,  про які я говорив, і ці кошти  спрямовувати  на  проведення  індексації.  На  жаль,  чинна законодавча  база  нам  дає  можливість  робити  в  1999  році або погашення заборгованості з соціальних виплат,  або  індексацію.  А щоб  зробити  і  перше,  й друге,  потрібні додаткові ваші рішення стосовно доходної частини бюджету.

 

     Щодо того,  наскільки,  у відсотках,  ми врахували пропозиції Комітету з питань бюджету.  На жаль,  різниця між нашими підходами настільки значна, що мені важко назвати відсоток. Деякі пропозиції ми  на  100  відсотків  врахували,  наприклад  те,  що  стосується збільшення надходжень від акцизного збору з імпортних товарів.  Ми повністю врахували, що було зроблено. З інших позицій ми беремо за основу тільки принцип, наприклад, взаємне погашення заборгованості підприємств  енергосектора  до Державного бюджету і заборгованості за енергоносії до місцевих бюджетів.  Але ми пропонуємо винести це за  межі балансу доходної і видаткової частин бюджету на 1999 рік, записати окремою статтею і визначити,  як це  робити.  Тому  важко назвати   відсоток   врахованих  чи  неврахованих  пропозицій.  Із принципом  ми  погоджуємося,  реалізовувати  будемо  в  конкретній статті. І так само стосовно інших позицій.

 

     Узагалі Комітет  з  питань бюджету примусив нас подивитися на більшість проблем як державного,  так і місцевих бюджетів зовсім з іншого боку. Це дуже корисна дискусія.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулик. За ним - депутат Гнатюк.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Народний рух України. Шановний міністре! Ви сказали, що ми мусимо враховувати тенденції поточного року.  Я б сказав, що ми мусимо  докорінно змінити ці тенденції,  викорінити їх та будувати бюджет за зовсім іншою ідеологією,  як  це  зробив  парламентський бюджетний комітет. І на те є всі підстави.

 

     Я поставлю вам кілька запитань.  Чи відомо вам, що сьогодні в Україні  найбагатшими  людьми  є  керівники   паливноенергетичного комплексу,  голови колгоспів?  Як ви думаєте, за рахунок чого вони збагатилися,   коли   тисячі   їхніх   підлеглих   робітників    - газодобувників,  селян, шахтарів зарплати не одержують? Я змагався у виборчому окрузі з одним таким  представником  цього  комплексу, який  мав  річний  дохід 32 тисячі гривень.  І це тоді,  коли його працівники вісім  місяців  не  одержували  зарплати.  Поділіть  32 тисячі на 12 місяців - що то він матиме?  Чи відомо вам,  шановний міністре,  що сьогодні власниками бензоколонок є  дочки,  дружини, брати  й  інші  родичі  цих  газонафтових королів?  Чи відомо вам, шановний міністре,  скільки  грошей  проїдає  семимільйонна  армія чиновників,  а ті чиновники не декларують своїх доходів? Чи відомо вам,  що за приватизацію ми беремо мізерну кількість грошей,  бо в нас  немає приватизації,  є прихватизація в шкурницьких інтересах? Чи відомо вам,  скільки  грошей  ми  витрачаємо  через  так  звані позабюджетні рахунки?  Ось де наші гроші! І цю ідеологію закладено в розрахунках членів бюджетного комітету. Прошу відповісти.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується нафтогазового комплексу. У нас до останніх,  я  б  сказав,  годин  точилася  й  точиться дуже гостра дискусія   в   бюджетному   комітеті,   в   Комітеті   з    питань паливно-енергетичного   комплексу,   в   Кабінеті   Міністрів.  Ми підтримуємо  ідею  та   пропозицію,   пов'язану   зі   збільшенням податкового вилучення коштів нафтогазового комплексу,  враховуючи, що там є певний потенціал.  Багато представників,  які працюють  у цьому комплексі,  відкидають таку можливість.  Але ми вважаємо, що на сьогодні маємо всі підстави збільшити такі вилучення мінімум на 550  мільйонів гривень.  Якщо при постатейному розгляді ми вийдемо на ті позиції,  що враховуватимемо ставки рентної плати, ставки за транзит  у збільшеному розмірі (якщо це буде запропоновано в зал), то ми можемо змінити ці показники, збільшити їх, але з відповідним вилученням. Те, що ми тепер запропонували, за нашими розрахунками, є збалансованим рішенням.

 

     Що стосується позабюджетних фондів,  то це  питання  сьогодні дуже слушно порушувалося також народним депутатом Журавським. Нині приблизно 400 мільйонів гривень - це позабюджетні  фонди.  Із  них тільки  100  мільйонів гривень містяться в установах Національного банку, решта сформована на основі чинного законодавства бюджетними установами та утримується в комерційних банках.

 

     Я вважаю,  що  ми повинні насамперед прийняти рішення на 1999 рік - сконцентрувати всі ці позабюджетні фонди.  Це,  як  правило, кошти, що надходять за платні послуги бюджетним установам, зокрема лікарням,  вузам,  установам культури.  Але їх треба відкривати  й тримати  в  казначействі,  тоді  це буде наш ресурс,  і ми зможемо контролювати  їх  використання.  Взагалі,  доцільність   існування позабюджетних  фондів нам треба буде,  я думаю,  визначити окремою дискусією.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гнатюк. За ним - депутат Онуфрійчук.

 

     ГНАТЮК Д.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Всеукраїнське об'єднання "Громада". Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемый Игорь Александрович! Скажите, пожалуйста,  каковы юридические основания  невыполнения  Кабинетом Министров  решения  Верховной  Рады  о  принятии  бюджета в первом чтении? И кто понесет ответственность за очередной срыв бюджетного процесса?

 

     Хочу также  спросить  следующее.  Вам  известно постановление Кабмина  от  14  декабря  1998  года  1963  за  подписью   Валерия Пустовойтенко   о  приобретении  четырех  шестисотых  "мерседесов" стоимостью 1 миллион 264 тысячи немецких марок  и  1  миллион  378 тысяч  гривень  с  последующей передачей этих машин Верховной Раде Украины за счет взносов в международные финансовые организации. Не является ли это постановление формой политической взятки Верховной Раде за уход от юридической  ответственности  за  срыв  бюджетного процесса   Кабинетом   Министров?   И   кто   является  конкретным инициатором этого проекта постановления,  ставшего уже юридическим документом?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  сразу  отвечу  на второй вопрос,  а потом на первый.  Речь  идет  о  том,  что  в  нашей   стране   практически отсутствует  обеспечение принятия дипломатических делегаций.  И мы считаем:  совершенно необходимо  в  нашей  стране,  независимо  от потребностей   Верховного  Совета,  Администрации  Президента  или Кабинета Министров,  такую колонну сформировать для того, чтобы мы имели   достойное   представительство   при   любых  международных встречах,  которые проводятся.  Вот это то,  о чем говорит  данное постановление.

 

     А що стосується відповідальності і роботи на виконання рішень Верховної  Ради,  то  я  абсолютно  переконаний  у  тому,  що  той документ, який ми подали на друге читання і який тепер перебуває у Верховній Раді,  відповідає висновкам  і  пропозиціям  та  рішенню Верховної Ради.

 

     Першим пунктом ви схвалили висновки.  Правильно? Позиції 2, 3 і 4 дали право Кабінету Міністрів переглянути і  доопрацювати  їх. Тепер ми їх внесли на ваш розгляд.  Але ж по кожній із позицій, де в нас є  сумніви,  Верховна  Рада  не  визначилася.  Тому  або  ми приймаємо наші пропозиції, або під час постатейного голосування ми можемо пройтися по пропозиціях,  що викликають сумнів та які ми не змогли  врахувати,  бо  вважаємо  це  неефективним,  недоцільним і небезпечним для виконання бюджету.  А,  до  речі,  відповідати  за бюджет будемо ми. Тому ми вважаємо, що й нас треба тут слухати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Онуфрійчук. За ним - депутат Масенко.

 

     ОНУФРІЙЧУК М.Я.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 198, Черкаська область).  Прошу передати слово народному депутату Віталію Григоровичу Черненку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька   область).   Уважаемый   Игорь Александрович!  Скажите,  сколько сегодня наших структур,  которые обязаны  зарабатывать  деньги,  ждут  распределения   бюджета?   Я абсолютно  ничего не буду иметь против,  когда в государстве будет избыток средств.  Но ведь сегодня всем понятно, что их просто нет. Тем не менее мы всем помогаем. Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.   Игорь  Александрович!  Комитет  по  вопросам здравоохранения вносил 18  предложений.  К  счастью,  ни  одно  не учтено в вашем варианте.  Но, скажу вам, я никого не встречал, кто сказал бы,  что дело идет к молодости. А мы ведь закладывали такие принципиальные позиции.  У нас тяжелейшая ситуация с инсулином,  и есть  распоряжение  Президента.  Когда  мы  введем   этот   завод? Насколько  я  знаю,  уже  второй  созыв  слухи  ходят,  что мы его запустим, а мы его по-прежнему всем показываем и закупаем инсулин.

 

     Сегодня обострилась  ситуация  с  эпидемией  туберкулеза.  Мы заложили самое необходимое.

 

     Далее. Сегодня  вся Украина едет в Киев на протезирование,  и не только по поводу травм,  а и по поводу заболеваний  сердца.  Мы заложили  здесь  эти  минимальные  потребности,  но  сегодня этого ничего нет в проекте бюджета.

 

     И еще одна позиция.  Есть льготная категория  граждан  -  это участники,  инвалиды Великой Отечественной войны. Что нам делать с ними после принятия этого бюджета?

 

     Спасибо за ответ.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Насамперед скажу,  що ми врахували, але не все, що було запропоновано. Ми знайшли можливість під час доопрацювання виділити додатково ще 6 мільйонів гривень на  охорону  здоров'я  з державного бюджету. Але це тільки одна третина фінансування, решта забезпечується  на  рівні  місцевих  органів  влади.  І  під   час доопрацювання  розподілу  між  державним  і місцевими бюджетами ми можемо врахувати це збільшене фінансування для місцевих бюджетів.

 

     Стосовно інсуліну.  Цей  конкретний  проект  фінансується  за рахунок  Державного  інноваційного  фонду.  І ми найближчими днями виконаємо  рішення  Кабінету  Міністрів  з  цього   питання,   щоб забезпечити  повне  фінансування зазначеного проекту,  аби нарешті 1999  року  в  Україні  почав  працювати  завод,  який  буде   нас забезпечувати власним інсуліном.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Масенко.  За  ним  - депутат Бережний.  Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147,  Полтавська область). Ігоре Олександровичу,  як на мене,  то наша біда полягає в тому, що ви й уряд усе ніяк не хочете зрозуміти,  що в тій державі,  де є багаті люди,  завжди  можна  знайти гроші.  А ви,  як тільки ми вирішуємо якесь питання,  даєте одну відповідь:  немає грошей.  Ви просто не хочете знайти ці гроші.

 

     І конкретно щодо бюджету. Скажіть, наскільки реально отримати кошти,  закладені за вашими розрахунками, від приватизації? Щороку ваші розрахунки не підтверджуються дійсністю. Як цього року буде?

 

     І скажіть,   будь   ласка,   чому   на  підтримку  селянських (фермерських) господарств ви закладаєте в бюджеті певну  суму  (це незначна  сума,  я  не  заперечую),  а  на  компенсацію  витрат на соціально-культурні  об'єкти,  яка  передбачена   в   Законі   про пріоритетність   соціального  розвитку  села  та  агропромислового комплексу в народному господарстві, жодної копійки не передбачено? Чому це так? Чому ви порушуєте чинне законодавство?

 

     І ще  одне  таке  конкретне  запитання  стосовно  Полтавської області.  Там маніпулювали,  як уже хотіли.  Поставили всетаки, що область  буде  донором.  Але  незрозуміло  інше.  Якщо  ви ставите податок з прибутку підприємств 50 процентів  і  акцизний  збір  10 процентів,  то чи не можна відрегулювати оцими процентами,  щоб не ставити тоді суму вилучення? Може, я щось не так розумію, але я як фінансист зробив би отак, щоб не морочити один одному голову.

 

     Дякую за увагу і прошу вибачення.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. Я спочатку дам відповідь на останнє  запитання.  Думаю,  що  план  регулювання  ми  ще   разом доопрацюємо з Комітетом з питань бюджету.  Зокрема в тому напрямі, про який ви казали: щоб зменшити взаємні перетікання між місцевими і державним бюджетами.

 

     Стосовно доходів  від  приватизації.  Так,  ми  зараз ставимо досить амбітну цифру - близько 1 мільярда гривень.  На цей рік  ми передбачали  таку  саму  цифру.  Отримаємо половину - приблизно 45 відсотків того,  що  запланували.  Але,  по-перше,  ми  збільшуємо надходження до державного бюджету. Уже 90 відсотків загальної суми забиратимемо. А, по-друге, треба взяти до уваги той факт, що тренд з надходжень від приватизації є досить-таки високим. Ми цього року отримаємо 450 мільйонів гривень,  минулого року  ми  отримали  170 мільйонів  гривень.  Тобто  зростання  є,  а  тому й треба ставити відповідні завдання.  Але ми лише тоді зможемо зібрати  ці  кошти, коли   Верховна   Рада   підтримає   нас   своїми  рішеннями  щодо приватизації.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бережний. За ним - депутат Чубаров.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 114,  Луганська область).  Прошу  передать слово депутату Цибенко.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми видаткову частину будемо окремо...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.   Уважаемый   господин   министр!  Выступая  при обсуждении проекта бюджета в первом  чтении,  я  обращал  внимание своих  коллег  на  парадоксальную ситуацию:  де-юре у нас был один документ,  а де-факто у нас было два документа - правительственный вариант  в  чистом  виде  и  этот  же вариант правительства,  но с дополнениями и изменениями бюджетного комитета.  Так вот  главное, что  я  хотел  сейчас  сказать,  состоит  в  том,  что  сегодня на государственном уровне осуществлен  тривиальный  подлог,  то  есть Верховный Совет 10 декабря в первом чтении принимал один документ, то есть правительственный проект бюджета с изменениями комитета, а на  второе чтение нам внесли документ,  который Верховный Совет не утверждал,  то есть правительственный вариант в чистом виде. Это - совершенно другой проект бюджета! Настолько иной, что в основу его положены иные макроэкономические показатели!

 

     Поэтому фракция имеет  свой  проект  постановления  по  этому вопросу и голосовать сегодня проект бюджета в том виде,  в котором предлагается, не будет.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це більше нагадує репліку,  ніж запитання.  Але якщо потрібні мої коментарі, то я можу ще раз сказати те, що я вже казав:  уряд відповідає за виконання бюджету!  І якщо у мене немає підстав закладати в доходну частину 1,  2 чи 10 мільярдів гривень, то я ніколи не вдамся до обіцянки, що ми ці гроші будемо витрачати в   бюджеті   1999   року,   бо   ми   матимемо  тільки  величезну незбалансованість, фінансові проблеми й незадоволення людей. Краще реально запланувати, виконати цей бюджет. Будуть додаткові кошти - Верховна Рада затвердить їх використання. І тоді це буде правильно й чесно!

 

     Стосовно того,  даний  документ  чи  інший.  Я  дуже докладно спинився на всіх  позиціях,  де  ми  змогли  врахувати  пропозиції бюджетного комітету.  І цих пропозицій багато.  Деякі враховані на 100 відсотків,  деякі - на 10 відсотків, але робота триває... (Шум у залі).  І я думаю, що якраз саме нестандартний підхід бюджетного комітету дав нам змогу подивитися на  бюджетні  проблеми  трохи  з іншого  боку.  Ми  почали  рухатися  в  правильному напрямі,  який насамперед стосується більшої уваги до місцевих бюджетів.  Але  за один рік ми ці питання ніколи не вирішимо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чубаров. За ним - депутат Алексєєв.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим). Шановний доповідачу! На сьогодні з 206 тисяч кримських татар, які повернулися в Крим, понад 110 тисяч осіб не мають житла. У більшості з 300 поселень, де облаштовуються компактно кримські татари,  немає води й електропостачання.  Я вже не кажу про дороги,  школи та інше.  У багатьох  із  цих  поселень свого   часу   було   почато   будівництво   об'єктів  комунальної інфраструктури,  але для того,  щоб завершити ці об'єкти, потрібне фінансування.

 

     Ігоре Олександровичу! Вже два роки в Державному бюджеті немає рядка про капітальні вкладення для облаштування кримських татар. І в цьому проекті ви знову не врахували пропозицію Комітету з питань прав людини,  національних меншин і міжнаціональних відносин. Тієї суми,  яка  нам пропонується,  не вистачить для того,  щоб покрити борги,  які має Держкомнац.  Водночас ви пропонуєте нам у  бюджеті затвердити  капітальні  вкладення в обсязі 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Скажіть, будь ласка, яким чином буде поділено ці гроші, і чому  з  цього рядка не можна взяти кошти на фінансування заходів, пов'язаних із поверненням і облаштуванням депортованих?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ви поставили слушне запитання. Якщо разом, коли ми  розглядатимемо  видаткову частину (ми ж кожну цифру будемо тут затверджувати),  ми з вами приймемо рішення про збільшення  коштів на  фінансування  цього  напряму,  то  воно  буде  виконуватися як Державний бюджет.  Щодо 1 мільярда 100 мільйонів - це рішення, яке пов'язане  з  вилученням  і  централізацією частини амортизаційних відрахувань.

 

     Якщо ви  приймете  рішення,  що  якусь  частину  цих   коштів доцільно  вкласти  не  у  виробництво,  а  для розв'язання якихось соціальних проблем,  то тоді там ми  можемо  ці  гроші  врахувати. Окремо  з  цього  питання пропозицію готує Міністерство економіки. Але  нам  треба  спочатку  отримати  вашу   принципову   підтримку централізації амортизаційних відрахувань, і тоді зробимо розподіл. Ми     говорили,     що     цей      розподіл      стосуватиметься сільськогосподарського   машинобудування,   де   половину   коштів практично  можна  буде  віддати  на  комбайни,  на  трактори,   на капітальні вкладення у всіх інших галузях економіки,  а також і на те, про що ви говорили.

 

     У мене є ще письмове запитання.  Народний депутат  Самойленко запитує,   чи   враховано   принцип   пріоритетного   фінансування екологічних і Чорнобильських проблем.

 

     На жаль,  усі  проблеми  розв'язати  в  цьому  бюджеті  немає можливості.   На   розв'язання   екологічних   проблем  у  бюджеті передбачено 60 мільйонів гривень.  Чи є  можливість  збільшити  цю величину?   Ми   повинні  враховувати,  що  в  багатьох  галузевих програмах (зокрема в агропромисловому комплексі,  у промисловості, енергетиці)   відбувається   паралельне  фінансування  за  рахунок поточних  кошторисів  цих  підприємств  і  організацій.  Якщо   їх об'єднати, то реально така цифра буде вдвічі більша.

 

     Але є ще й інше джерело,  на яке я просто звертаю вашу увагу. Я про це вже говорив.  Якщо  Верховна  Рада  ратифікує  угоду  між Україною і Світовим банком про грант (не про кредит,  а про грант) у 20 мільйонів  доларів,  який  може  надійти  буквально  протягом двохтрьох  тижнів,  то ми отримаємо додатково 20 мільйонів доларів на  розв'язання  екологічних  проблем.  Це  дасть  нам  можливість подвоїти видатки, передбачені місцевими бюджетами.

 

     Про чорнобильські  проблеми,  про  те,  як  ми поставилися до цього питання.  Ми закріплюємо частину податку на додану вартість, яка  гарантовано забезпечить надходження коштів до Чорнобильського фонду,  з таким розрахунком,  щоб досягти забезпечення 1  мільярда 700 мільйонів гривень видатків з Чорнобильського фонду.

 

     Ми обрали  більш  реалістичну оцінку розміщення надходжень за рахунок вилучення недоїмки, що утворилася за минулі роки. І тут ми саме   й   урахували  пропозиції  Комітету  з  питань  екологічної політики.

 

     Загалом Чорнобильський фонд збалансований на рівні цифр,  які я  назвав - 1 мільярд 700 мільйонів.  Крім того,  в сумі 1 мільярд 600  мільйонів,  яку  ми  пропонуємо   спрямувати   на   погашення заборгованості з соціальних виплат,  є частина, яку в пропорції до загальної структури цієї заборгованості також буде  спрямовано  на покриття чорнобильських виплат, які ми на сьогодні заборгували.

 

     Остаточні цифри ми зможемо назвати через два дні, коли будемо формувати видаткову частину бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемый Игорь Александрович!  Вот  я просматриваю  представленный вами проект,  вижу статью 6.  Я знаю, что за местными бюджетами закреплен целый ряд налогов, в том числе подоходный  налог  с граждан и налог на прибыль предприятий.  Но в графе  "Харьковская  область"  вижу,  что  половину  этих  налогов изымают.

 

     Далее. Я открываю статью 8 и вижу,  что кроме этих из ятий из нашей  области  планируется  из ять  дополнительно  еще  почти  31 миллион.  В результате Харьковская область занимает третье место в государстве  по  доходам  на  душу  населения  и  двадцатое  -  по расходам. И если этот бюджет будет принят, тогда получится, что я, если  за  него  проголосую,  сделаю  так,  что,  например,  льготы ветеранам   Харьковской  области  обеспечены  будут  только  на  8 процентов.

 

     Далее. У  меня  в  округе  находится  Харьковский  тракторный завод.  Я  смотрю  строку о развитии сельхозмашиностроения и вижу, что выделено 45 миллионов гривень.  И в то же время на  спортивные мероприятия - 81 миллион. Где тут логика?

 

     И, наконец, последнее. Это уже по процедуре. Я, может быть, и проголосовал бы за этот проект бюджета,  но даже если  захочу  это сделать,  то  не  смогу,  поскольку  ко  второму  чтению он должен готовиться в виде сравнительной таблицы.  У вас  что,  аппарат  не знает, как готовятся документы ко второму чтению?

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стосовно проблем Харківської області. Те, що ми обрахували,  - вилучення у відсотках надходжень і вилучення  пряме фінансове  -  все  це  погоджено  з  керівництвом,  з  фінансовими органами Харківської області.  Ми можемо уточнити,  але я  звертаю вашу  увагу,  що  ми  залишаємо  20 відсотків акцизу в Харківській області,  чого раніше не було.  Це збільшує потенціал області. Але ще  раз мушу наголосити,  що міжбюджетні стосунки ми будемо окремо врегульовувати під час доопрацювання в бюджетному комітеті.  Це  я підтверджую.

 

     Що стосується      видатків      на      сільськогосподарське машинобудування.  Так,  45  мільйонів   поки   що   враховано   на фінансування  розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування.  А це тільки те,  що враховано  без  амортизації.  А  якщо  ви  приймете рішення про централізацію 20 відсотків амортизаційних відрахувань, то ми  гарантовано  зможемо  отримати  500  мільйонів  гривень  на підтримку   сільськогосподарського   машинобудування,   зокрема  й тракторобудування в Харківській області. Тоді суми будуть набагато більші  й  набагато  перевищать  навіть  ті показники,  про які ви казали.  І вони будуть незрівнянні з видатками на спорт,  який теж треба підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  ми вичерпали час. Декілька депутатів категорично  наполягають,  щоб  ми  відвели  ще  8-10  хвилин   на запитання. Не заперечуєте?

 

     Будь ласка, депутате Покотило. За ним - депутат Гуцол.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій "Лівий центр".  Шановний Ігоре Олександровичу,  у мене два запитання. Перше. Гине така галузь, як культура  і  мистецтво.  Кабінет  Міністрів  зовсім  не   врахував пропозиції  комітету,  як  це  зроблено нашим бюджетним комітетом. Платити за охорону державних музеїв  немає  чим,  їх  розкрадають. Оплатити  бібліотекам  передплату  на періодичні видання теж немає чим.  А це єдина можливість для населення України мати  доступ  до інформації.   Запропонований   вами   бюджет   -  бюджет  знищення національної культури,  історично-культурних надбань  українського народу.

 

     Перше запитання.  Чим  керувався Кабінет Міністрів,  плануючи так фінансувати культуру?

 

     І друге.  Депутат Александровська запропонувала передбачити в бюджеті 17 мільйонів гривень на лікування дітей,  що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, в медцентрі міста Євпаторії та на Кубі. Це  12  тисяч  дітей.  Чому  не  внесено?  Нема де взяти кошти?  А візьміть  оті  20   мільйонів   гривень   з   Національного   бюро розслідувань. Тим більше, що воно не передбачене жодним законом.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Я мушу наголосити,  що під час доопрацювання ми збільшили на 10 мільйонів гривень видатки  на культуру.  І  тепер  у  Державному  бюджеті  вони  становлять  160 мільйонів гривень.  На  сьогодні  це  максимум,  який  ми  знайшли можливість  виділити.  Але ще приблизно подвоєна та сама сума - це видатки місцевих органів влади на утримання установ культури. Так, цього недостатньо.  Але ми виходимо з такої ситуації,  коли мусимо ділити те,  що маємо.  І те,  що тут  записано,  буде  гарантовано профінансовано.  А  знайдемо  можливість отримати додаткові кошти, тоді перерозподілимо.

 

     Щодо виділення коштів на оздоровлення дітей.  Деталі, про які ви  щойно  сказали,  ми  розглядали  у  відповідному  комітеті.  І вирішили в основному зосередитися на дітяхсиротах, відпочинок яких наступного  року  влітку  буде профінансовано.  Цю суму ми можемо, зокрема, виділити і по цій позиції.

 

     Чорнобильський фонд   має   окреме   фінансування.   Там   це враховано.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Гуцол від фракції. За ним - депутат Вітренко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партія зелених. Я звертаюся до вас, шановний Прем'єр-міністре пане Пустовойтенко.  Чи знаєте ви,  що екологічна  ситуація  в  Україні катастрофічна?  Ми  посідаємо  ганебні  провідні місця в Європі та світі зі смертності дітей та із захворюваності раком.

 

     Ще не до кінця вивчена хвороба алопеція.  Діти помирають.  Ми як нація на грані вимирання.  Я хочу вам нагадати,  що не виконано Бюджетну  резолюцію  щодо   пріоритетного   фінансування   охорони довкілля. Галузь охорони довкілля заробила 1998 року 1 мільярд 200 мільйонів гривень. За планом на 1999 рік - 1 мільярд 400 мільйонів гривень.  А  виділено вашим бюджетом усього-на-всього 70 мільйонів гривень.

 

     Ми, зелені,    наполягаємо    на    окремій    зустрічі     з Прем'єр-міністром,   бо  таке  фінансування  на  охорону  довкілля України ганебне.

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я можу тільки прокоментувати цю заяву...

 

     ГОЛОВА. Валерій  Павлович  уважно   слухав   заяву.   Депутат Вітренко від фракції. За нею - депутат Шуфрич також від фракції.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область).  Соціалістична  опозиція.  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Спочатку  уточніть,  про яку цифру зараз ідеться. Нам запропонували проголосувати перші три статті.

 

     У статті 1 проекту бюджету записано: "Затвердити Державний бюджет України на 1999 рік у сумі 24,6  мільярда  гривень".  У  статті  3  написано: "Установити  доходи  Державного бюджету України на 1999 рік у сумі 23,4 мільярда гривень". Різниця - 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Поясніть, будь ласка.

 

     І далі.  Чим можна пояснити,  що в проекті бюджету доходи від операцій з капіталом знижуються порівняно з 1998 роком у 2,7 раза. Куди зникають доходи, куди зникає капітал?

 

     Далі. На  61,8  відсотка  порівняно з 1998 роком зростає саме прибутковий  податок   від   підприємницької   діяльності.   Якими регуляторами ви будете стягувати більшу суму податку?

 

     І безумовно,   назвіть   конкретно,   будь  ласка,  соціальні нормативи (межа, мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія), закладені в розрахунки даного проекту бюджету. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Стаття 1 визначає загальний обсяг Державного бюджету на 1999 рік стосовно його  загальної  видаткової частини.  А 24,6 мільярда гривень - це обсяг видаткової  частини.  Також  у  статті  1  визначено  розмір дефіциту  -  1  мільярд 240 мільйонів гривень.  Якщо від суми 24,6 віднімемо дефіцит бюджету 1,2,  то одержимо статтю 3  -  доходи  в сумі 23,4 мільярда. Ось таким чином воно балансується. Це різниця. Це дефіцит бюджету, який ми маємо змогу профінансувати.

 

     Стосовно соціальних нормативів.  Ви зараз будете обговорювати це   питання.  Я  вже  доповідав,  і  ми  роздавали  ці  матеріали депутатам. Ми пропонуємо збільшити мінімальну заробітну плату з 55 до  65  гривень.  Межа малозабезпеченості поетапно збільшується до 90,4 гривні наступного року.  Це те,  що безпосередньо враховано в бюджеті.  Пенсії  обраховано в бюджеті Пенсійного фонду,  який вам теж роздано.  Ми виходимо зараз із того, що на сьогодні мінімальна пенсія   становить   16,6   гривні.   Плюс   донараховування,   що здійснюються на цю мінімальну пенсію,  дають нам змогу доводити її до 43-45 гривень.  Додатково це питання треба обговорювати під час розгляду балансу Пенсійного фонду,  а не  Державного  бюджету.  Це прямий рахунок. Просто цих доходів не буде.

 

     ГОЛОВА. Депутате Шуфрич, будь ласка. За ним - депутат Лещан.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область).  Фракція Соціалдемократичної   партії   України   (об'єднаної).    Шановний доповідачу!  У  бюджеті,  який ми прийняли в першому читанні,  для ліквідації наслідків  повені  в  Закарпатті  окремим  рядком  було передбачено 40 мільйонів гривень.

 

     У проекті бюджету,  який ви пропонуєте сьогодні, цих видатків немає. Хоч реальна потреба в 1999 році - 30 мільйонів гривень, аби вирівняти  ситуацію  в  автомобільнотранспортній інфраструктурі та відновити  високовольтні   лінії   електропередачі.   Крім   того, обов'язково  треба  відновити  житло  та  здійснити хоча б частину протипаводкових заходів.  Я думаю,  що немає сенсу  чекати  лютого 1999 року.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Справді, на перших сторінках документа,  який вам роздано,  цієї цифри немає.  Вона міститься в додатках. Але ті самі 40 мільйонів, що були передбачені, враховані й у видатках,  які є складовою частиною бюджету. І ці кошти будуть обов'язково виділені.

 

     Крім того,   загальний  обсяг  фінансування  для  розв'язання проблем Закарпаття в поточному році  вже  перевищив  20  мільйонів гривень.  Це  пов'язано  із  соціальними  видатками,  а  також  із фінансуванням,  яке здійснюється безпосередньо через  Держводгосп, який  тепер  продовжує здійснювати ті роботи і який для того кожен день  отримує  кошти.  Фінансування   відбувається   також   через Укравтодор, через його баланс, а також через Міністерство з питань надзвичайних ситуацій,  щодо якого прийнято окремі пропозиції, які стосуються резервного фонду.

 

     І ми 1999 року й далі фінансуватимемо всі потрібні роботи для розв'язання проблем ліквідації наслідків повені на Закарпатті.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лешан. За ним - депутат Василенко.

 

     ЛЕШАН Є.А.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (виборчий округ

 1, Автономна Республіка  Крим).  Прошу  передать  слово  депутату Зачесову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 225, м.Севастополь).  Игорь Александрович! За аренду Севастополя, причалов  Севастополя,  Россия  выплачивает  около  500  миллионов гривень. А городу Севастополю вы отвели в бюджете 88 миллионов и 3 миллиона   дотации.   Скажите,   пожалуйста,   вы  считаете  город Севастополь дотационным городом или донором?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Справді,  проблеми цього міста  дуже  серйозні. Особливо це стосується забезпечення інфраструктури міста. Але якщо подивимося на видатки на одного  мешканця,  то  місто  Севастополь тепер перебуває на другому місці після Києва.  Ми бачимо, що такий високий  рівень  фінансування  обов'язково  потребує   відповідної підтримки. І ми практично збалансували бюджет міста Севастополя на 1999 рік. Тобто скільки податків всього збирається в місті, то всі вони цілком повинні залишатися та формувати фінансову базу бюджету наступного року.

 

     Але я  не  заперечую,  що  нам  треба  буде  для  Севастополя приймати  окремі  додаткові  рішення  у  1999  році  (зокрема й за рахунок Резервного фонду),  бо в місті накопичилися проблеми,  які можуть  потребувати  термінового  розв'язання.  Саме це стосується інфраструктури міста й комунальної системи.

 

     Що стосується доходів від оренди Чорноморським флотом ділянок землі,  то  всі  вони  використовуються на покриття заборгованості України за газ,  що утворилася  протягом  1992-1993  років.  Живих коштів,  на жаль, ми не отримуємо. Але отримуємо істотне зменшення видатків на обслуговування зовнішнього боргу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Василенко. Немає? Депутат Насалик.

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  ІваноФранківська область). Прошу передати слово Олексію Максимовичу Іщенку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий    округ   96,   Київська   область).   Шановний   Ігоре Олександровичу! Ви вже вкотре наполегливо наголошуєте (а тим самим і  неправильно  формуєте  громадську  думку),  що  місцеві бюджети перевиконуються і що за 11 місяців вони  начебто  перевиконані  на 120  відсотків.  Я  вже вкотре вам повторюю:  це не зовсім так.  І сталося це (як  ви  добре  знаєте)  внаслідок  заниження  під  час формування  місцевих  бюджетів  на  30-35 відсотків їхніх реальних видаткових потреб.  Мінфін через обласні фінансові  управління  не дає  можливості  закладати  в  розрахунки  бюджету  оплату за газ, електричну енергію тощо.

 

     Та життя триває,  і за енергоносії так чи  інакше  доводиться платити.  Місцеві  органи  влади роблять це у спосіб взаємозаліку. Потім ці місцеві бюджети коригуються на сесіях міських рад і таким чином  виходить  перевиконання  бюджетів.  Звідси  й  назване вами перевиконання.  Так думаю не тільки я. Таку думку поділяють багато моїх   колег   (зокрема  й  Анатолій  Мангул),  які  багато  років попрацювали на місцях та реально знають,  як це робиться.  Тому  я прошу  вас,  не  робіть більше таких гучних заяв про перевиконання місцевих бюджетів, бо це не так.

 

     І останнє.  Нарешті  треба  зрозуміти,  що   бюджет   повинен формуватися   знизу   вгору.  Тоді  будуть  багаті  і  держава,  і громадяни.

 

     Проект бюджету ми будемо  підтримувати,  бо  справді,  багато чого в ньому враховано. Але прошу зреагувати на мої зауваження.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за запитання.  Я вже про це говорив,  що позиція Комітету з питань бюджету  змусила  Міністерство  фінансів поіншому  глянути на проблему взаємовідносин державного і місцевих бюджетів.  І я вважаю,  що ми тепер маємо можливості,  починаючи з бюджету   цього  року,  протягом  двох-трьох  років  відрегулювати систему взаємовідносин державного  і  місцевих  бюджетів.  Адже  й Державний   бюджет   погано  збалансовано.  Ви  знаєте,  наскільки розраховано  потребу  Збройних  Сил  у   фінансуванні,   наскільки розраховано  потреби  науки  у  фінансуванні.  Ми скрізь,  по всіх позиціях практично виходимо на  50-60  відсотків  фінансування  до загальної потреби. З освітою те саме.

 

     Тому нам  треба  розробити  таку  систему,  яка  дала  б  нам можливість вже  за  каденції  цієї  Верховної  Ради  такі  питання вирішити й збалансувати місцеві і державний бюджети.  А щодо цього року,  то я вже говорив:  ми на 800 мільйонів  збільшуємо  видатки місцевих бюджетів та будемо протягом цих двох днів доопрацьовувати в тому самому напрямі.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Олександровичу. Ви добросовісно доповіли та зрозуміло дали відповіді на всі запитання депутатів.

 

     А тепер  оголошується  перерва  на  30 хвилин.  Після перерви розпочнемо постатейний розгляд.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Запросіть людей до залу.

 

     Шановні колеги,  продовжуємо  роботу.   Дозвольте   оголосити повідомлення.   Сьогодні   Державна   Дума  Російської  Федерації, розглянувши договір про  співпрацю  між  Російською  Федерацією  і Українською Державою,  243-ма голосами ратифікувала договір, з чим я  вам  і  поздоровляю  (Оплески).  Лише  30  народних   депутатів проголосувало  проти  і  4 утрималось.  Дозвольте від вашого імені подякувати всім фракціям і всім членам фракцій, які брали участь у поїздці  до Москви,  до Державної Думи,  за ту плідну роботу,  яку вони здійснили,  і побажати  нам  і  Російській  Федерації  тісної співпраці в інтеграції наших економік (Оплески).

 

     Питання лише   за   нами   -   стати   повноправними  членами Міжпарламентської Асамблеї.  Я  думаю,  що  цей  крок  ми  зробимо (Оплески).

 

     Ну, якщо вже й Рух голосує,  то,  я думаю,  "за". Залишається тільки внести це питання  до  порядку  денного.  Я  думаю,  це  ми зробимо в січні.

 

     Шановні колеги, на трибуну запрошується міністр фінансів Ігор Олександрович Мітюков.

 

     Розпочинаємо процедуру другого  читання  проекту  Закону  про Державний  бюджет України на 1999 рік.  Стосовно співдоповіді.  Ми під  час  першого  читання   всі   питання   розглянули   і   всіх співдоповідачів    заслухали,   провели   обговорення,   поставили запитання.  Ми провели два засідання Погоджувальної ради за участю керівників фракцій і голів профільних комітетів.  Усі питання, які вносилися, ми розглянули.

 

     І Юлія Володимирівна як голова комітету  двічі  на  засіданні Погоджувальної   ради   доповідала  разом  із  міністром  фінансів Мітюковим та відповідала на той спектр запитань,  які турбували  і турбують  кожну фракцію.  Тому,  я думаю,  немає потреби змінювати процедуру другого читання.

 

     Ми розпочинаємо розгляд у другому читанні проекту Закону  про Державний бюджет України на 1999 рік.

 

     Я прошу,  Ігоре  Олександровичу,  розпочати розгляд у другому читанні з дефіциту бюджету.  Потім відповідно  проголосуємо.  Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Уряд  разом  із  Національним  банком  ретельно опрацював  питання  можливого  дефіциту  бюджету  на 1999 рік.  Ми виходили з  того,  що  оптимальним  є  рівень  дефіциту,  який  не перевищуватиме...

 

     ГОЛОВА. Вибачте,   Ігоре   Олександровичу.   Єльяшкевич!   Ви бюджетник великий,  я розумію,  але сядьте на місце, будь ласка. І не   заважайте   Прем'єр-міністру   брати   участь  у  розгляді  й затвердженні бюджету. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Оптимальним  є  розмір  дефіциту  бюджету  в  1 відсоток.  Краще  було  б  взагалі  не  мати дефіциту бюджету.  Це означало б,  що ми стабілізуємо ситуацію із зовнішнім і внутрішнім боргом,  що фінансова стабільність була б на вищому рівні,  але це призведе до потреби  суттєво  зменшити  видатки,  яких  і  так  на сьогодні   бракує.   Тому   ми   вважаємо,  що  можна  запланувати фінансування  дефіциту  бюджету  в  розмірі  1  відсотка  валового внутрішнього  продукту,  розділивши  приблизно  наполовину джерела його покриття:  610 мільйонів  гривень  -  за  рахунок  внутрішніх джерел   фінансування,   зокрема  й  Національного  банку,  а  630 мільйонів гривень -  за  рахунок  зовнішніх  джерел  фінансування, здебільшого через міжнародні фінансові організації.

 

     Отже, пропонується  затвердити розмір дефіциту бюджету в сумі 1 мільярд 240 тисяч гривень.  Можуть запитати, на що ці гроші буде використано.  Вони  зараховуються  до  загальної ресурсної позиції бюджету,  і можемо говорити про те,  що вони будуть спрямовані  на погашення заборгованості з соціальних виплат.

 

     Прошу підтримати пропозицію про дефіцит бюджету в 1 відсоток.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  прошу  зайняти  робочі  місця  і проголосувати за той обсяг дефіциту бюджету,  який запропоновано й погоджено на засіданні Погоджувальної ради.

 

     Запросіть людей до залу.

 

     Голосуємо пропозицію  про дефіцит бюджету,  внесену Кабінетом Міністрів та погоджену профільним комітетом.

 

     "За" - 132.

 

     Я, шановні колеги,  прямо вам скажу: ніхто не отримає жодного документа на відрядження,  і заробітну плату сьогодні також нікому не видаватимуть. Давайте думати про Державний бюджет і про всіх, а не тільки, мабуть, про свої особисті політичні амбіції.

 

     Масенко стоїть,  а  Чорновіл  ходить  і  збирає підписи проти Ткаченка замість того,  щоб займатися обговоренням бюджету. Сядьте із Анатолієм Сергійовичем і домовтеся. А я прийму вашу пропозицію. Матвієнко і Чорновіл,  вносьте пропозицію,  я її прийму.  Ви зараз займайтеся бюджетом, поки до Ткаченка дійде (Шум у залі).

 

     Я ще  раз  запрошую  до  залу.  Я в ефір сказав не просто так стосовно відряджень і заробітної плати.  Я знаю,  що кажу. Якщо ми турбуємося  про  державу,  давайте  про неї турбуватися.  Але якщо тільки про себе, то давайте, мабуть, про себе.

 

     Я прошу, депутате Жердицький, займіть своє місце.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  про  затвердження  дефіциту бюджету  в  розмірі  1  мільярд  240  мільйонів  гривень,  внесену Кабінетом Міністрів і погоджену з профільним  Комітетом  з  питань бюджету. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 156.

 

     Внесено пропозицію  голосувати поіменно (Шум у залі).  Хто за поіменне голосування, прошу визначитися. Будь ласка.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я не бачу соціалістичної фракції. Ну, три чоловіка - це ще не фракція.  Від  агітації  вже час переходити до роботи в залі.  Ви, помоєму,  не тим займаєтесь, чим треба. Тільки три чоловіка в залі присутні кожного дня.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,   Прем'єр-міністр   України.   Олександре Миколайовичу,  може, ви мені надасте слово, щоб я поінформував про макроекономічні показники, які ми представили на засіданні.

 

     ГОЛОВА. Зараз   я   надам   вам  слово.  Ставлю  на  поіменне голосування пропозицію про затвердження дефіциту бюджету  на  1999 рік. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 163.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     Проголосували за: комуністи - 3 з 109; народні демократи - 54 з 59;  Рух - 36 із 42;  "Громада" - 1 із 19 (підемо  на  поводі  в "Громади",  будемо мати бюджет...  Ми забули...  Я ж кажу: ті, хто йде на  поводі);  зелені  -  17  із  18;  соціалісти  -  2  з  19; соціалдемократи - 17 із 17;  "Незалежні" - 8 із 13;  селяни - 8 із 13;  прогресивні соціалісти - 0 із 12; "Реформи - центр" - 5 із 6; позафракційні - 12 із 15.

 

     Будь ласка, Валерію Павловичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Насамперед я просив би, щоб ви надали мені слово для  виступу  і пізніше.  А зараз я хочу сказати,  що на засіданні Погоджувальної ради фракцій вчора і три дні тому я інформував  про реальні макроекономічні показники, які ми розрахували на 1999 рік.

 

     Валовий внутрішній  продукт  буде  становити  124,1 мільярда. Реальне зростання ВВП - 99  відсотків.  Рівень  інфляції  -  119,1 відсотка. Грошова база збільшується з 8 мільярдів 542 мільйонів до 10 мільярдів 242 мільйонів,  тобто на 19,9 відсотка.  Грошова маса на кінець року збільшується до 18 мільярдів 640 мільйонів,  або це 18,6 відсотка.  Середній обмінний курс 1 долара США становитиме  4 гривні.  Дефіцит бюджету - 1 відсоток, або 1 мільярд 240 мільйонів гривень. У цих макроекономічних показниках можна звернути увагу на відсоткову ставку,  яка на початок року становитиме 40 відсотків і на кінець року - 17 відсотків.

 

     У разі  неприйняття  запропонованого  дефіциту  бюджету  -  1 відсоток  (а  ми  на  цьому наполягаємо,  тому що не можемо робити дефіцит бюджету більшим,  оскільки це  спричинить  високий  рівень інфляції),  матимемо рівень індексації, який практично призведе до розвалу фінансової системи нашої держави.  Тому я вас  дуже  прошу всетаки підтримати показник дефіциту бюджету - 1 відсоток.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, у вас будуть якісь інші думки з цього приводу?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я думаю, що це правильна позиція, яка дасть нам можливість  розпочати  бюджетний  процес.  Оскільки  відповідно до Регламенту,  якщо проект Держбюджету  вноситься  з  дефіцитом,  то бюджетний процес, обговорення проекту постатейно починається після того, як проголосовано рівень дефіциту.

 

     Треба зараз приймати рішення,  тоді  ми  зможемо  перейти  до постатейного  голосування і конкретного врахування тих пропозицій, які лунали в цьому залі, у тому числі й по видатках.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  запишіться.  П'ять хвилин  відведемо  на обмін думками. Висвітіть список, будь ласка.

 

     Депутат Савенко. За ним - депутат Яценко.

 

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Прогрессивная соцпартия Украины. Прошу передать слово депутату Витренко.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Олександре Миколайовичу,  ми хочемо наголосити на  тому,  що не треба нікого ні з ким пов'язувати.  Кожна фракція має свою позицію.  Ми свою позицію виклали докладно,  офіційно  21 липня 1998 року,  коли запропонували Бюджетну резолюцію.  І там ми довели,  що дефіцит бюджету  повинен  бути  8  відсотків.  Саме  8 відсотків  -  це  витрати  на розвиток,  тобто фінансування науки, новітніх технологій, фінансування виходу з кризи.

 

     Казки, які розповідає Валерій Павлович...  Його попросили  чи змусили  розповідати,  бо він повинен знати,  що коли інші держави виходили з кризи,  то був дефіцит бюджету і 20,  і  30  відсотків. Так,   були   проінфляційні   заходи,   але   треба  було  оживити виробництво, треба було захистити народ.

 

     Те, що запропонував уряд,  - це для заспокоєння  Міжнародного валютного фонду.  Це тільки для нього зроблено,  а не для держави. Ви  штучно  скоротили  видатки  на  всі  найголовніші  галузі,  ви абсолютно не врахували потреб народу. Кому потрібен такий бюджет?

 

     Тому ми  будемо  голосувати проти і такого бюджету,  і такого дефіциту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко. За ним - депутат Філіпчук.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).   Фракція  Компартії  України,  "Союз Чорнобиль України".  Шановний Олександре Миколайовичу! Я звертаюся насамперед  до  вас.  Я  думаю,  що  всі  депутати  в  цьому  залі зрозуміли,  що подано абсолютно новий документ.  Документ, в якому не  враховано переважну більшість усіх тих пропозицій,  які подали народні  депутати  України  і  комітети  Верховної  Ради  України. Зокрема,  що  стосується  нашого  чорнобильського комітету,  то не врахована жодна з пропозицій.

 

     Ігоре Олександровичу,  50 мільйонів ви в цьому  році  обіцяли дати?   Обіцяли.   Не   дали.   200  мільйонів  обіцяли  повернути чорнобильцям?  Обіцяли.  Не  повернули.  400   мільйонів   обіцяли повернути? Не зробили цього. Та формула, яку ви закладаєте на 1999 рік,  це все одно,  що  знову  водити  за  ніс  усі  3,5  мільйона чорнобильців,  як  ви  це  робите після видання антиконституційних указів Президента України.

 

     Враховуючи це,  Олександре  Миколайовичу,  фракція  Компартії України пропонує вважати запропонований проект (це абсолютно новий документ) Державного бюджету неприйнятним.  І  ми  наполягаємо  на тому,  щоб ця пропозиція була поставлена на голосування. Одурачить депутатов сегодня не удастся. Это надо понять и Валерию Павловичу, и Игорю Александровичу.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Дозвольте я відповім, тому що сказане не повністю відповідає дійсності.

 

     Так, нам не  вдалося  виділити  400  мільйонів,  але  ми  вже приступили  до  фінансування  з Державного бюджету чорнобильського фонду.  І перші 10 мільйонів гривень перераховані безпосередньо на виконання  тих  зобов'язань,  про  які ви казали,  маю на увазі 50 мільйонів.

 

     Що стосується  1999  року,  то  ми  домовилися  на  засіданні комітету. Відповідне рішення сформульовано в тексті нашого проекту бюджету.  Ми закріплюємо чіткий відсоток надходжень від ПДВ,  який повністю  йтиме  на  фінансування фонду.  Проголосуйте лише,  будь ласка, доходну частину.

 

     Окрім того, ви ж хочете пільги зняти? Знімайте. Це буде рівно 8 мільярдів.  Тоді ми обрахуємо цю цифру точно, як і повинно бути, щоб  гарантовано  чорнобильський  фонд  отримав  1   мільярд   700 мільйонів.

 

     Ми пішли назустріч вашій пропозиції,  коли зменшили вилучення недоїмки з 600 мільйонів до 400.  Це ж правда.  Ми врахували  ваші пропозиції,  але  ж узагалі прощати мільярдну недоїмку ми не маємо права. Ми залишаємо 400 мільйонів, і я впевнений, ми їх зберемо. А плюс  ще  із  заборгованості  відповідно  до  пропорції  надійде 1 мільярд 600 мільйонів додаткових коштів.  Навпаки,  я  вважаю,  що саме  в  цьому бюджеті ми заклали нормальний механізм фінансування цього фонду.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Ігоре Олександровичу! Олександре Миколайовичу! Є дві, можливо,  неприйнятні пропозиції, які повинні бути враховані після тієї роботи, яка була проведена.

 

     Перше. Якщо бюджет взагалі не буде затверджений на 1999  рік, то і Кабінет Міністрів, і ми всі перейдемо на ручне управління при відповідальності  за  невиплату   пенсій,   заробітної   плати   і лобіюванні  окремих  інтересів  з  неефективним  використанням тих коштів, які будуть закладені.

 

     Друге. Якщо ми закладемо ножиці в 9,8 мільярда,  про які  тут говоримо... Я пропонував би наблизити ці позиції. Вони, власне, до цього сьогодні і прийшли.  Але я  хотів  би  звернутися  до  лівої частини  парламенту  (не  критикуючи  їх)  з  тим,  що неприйняття Держбюджету  на  1999  рік  призведе   до   фінансово-економічного колапсу.

 

     І останнє.    Стосовно    однопроцентного   дефіциту.   Ігоре Олександровичу,  я до вас звертаюся:  чи зможемо ми до  понеділка, йдучи  назустріч  один  одному,  звести  бюджетний  дефіцит до 1,2 відсотка?

 

     МІТЮКОВ І.О. Я вважаю, що компроміс треба шукати, розглядаючи доходну частину бюджету. Тобто шляхом збільшення доходної частини, враховуючи пропозиції,  які ми обговорювали з бюджетним комітетом. Якщо ж ми збільшимо дефіцит бюджету до 8,  10 чи 12 відсотків,  то повинні усвідомлювати, що на таку саму суму зросте державний борг. А ви,  шановні народні депутати,  проголосували за те, щоб борг не зростав.  Так  треба  ж  бути  послідовними  у  цьому  питанні.  А компроміс  будемо шукати до понеділка.  Я вважаю,  що є можливості його знайти,  про це я і вчора казав на  засіданні  Погоджувальної ради.  Ми  всю  ніч працювали з експертами по паливноенергетичному комплексу.  Знайшли 550 мільйонів.  Можемо й далі рухатись у цьому напрямі.

 

     Але нам потрібно отримати можливість вирішувати ці питання. А неприйняття сьогодні рішення повністю заблокує процес.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька  область).  Фракція  НДП.  Я  хочу  звернутися   до шановних колег народних депутатів. Давайте задумаємося і відповімо собі на запитання: що відбувається?

 

     У нашій державі відбулося те,  що на сьогодні є вже правилом: ми надзвичайно політизували бізнес. Як реакція на це, сьогодні вже комерціалізується політика.  І в цьому залі  ми  сьогодні  вже  не думаємо  про  національний  інтерес,  а  думаємо  в  основному про лобіювання своєї комерційної чи якоїсь іншої діяльності.

 

     Шановні народні депутати!  Я закликаю  усіх  вас  зупинитися. Давайте  все-таки подумаємо про те,  хто нас обрав,  і як ми перед ними відповідальні.

 

     Шановний Олександре Миколайовичу!  Я  прошу  вас  і  шановних народних депутатів. Давайте почнемо фіксувати хоча б те, про що ми можемо домовитися,  щоб була можливість  іти  далі.  Блокування  і неприйняття   рішень  затягує  нашу  роботу.  Давайте  підтримаємо доходну  частину  та  дефіцит  бюджету  і  почнемо  працювати  над видатковою  частиною,  інакше  ми ніколи не приймемо бюджет.  33,5 мільярда доходної частини - це і так завищений, нереальний бюджет. А  45  мільярдів  -  це просто фантастика,  яка,  окрім популізму, нічого не народжує і справді розвалює державу.

 

     І останнє. Олександре Миколайовичу, можливо, доцільно зібрати керівників  фракцій  і  провести  засідання  Погоджувальної  ради. Зробити півгодинну перерву  з  тим,  щоб  вийти  на  результативне голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Ще  раз  хочу  нагадати,  що  вчора ми дві з половиною години саме це питання і обговорювали  після  пленарного засідання на засіданні Погоджувальної ради.  І я не чув заперечень з боку керівників фракцій чи тих,  хто представляв фракцію,  інших думок.  Ми вчора домовилися і сьогодні внесли ці узгоджені питання на розгляд. Домовилися, що заслухаємо міністра, розглянемо розміри дефіциту  і доходної частини.  Потім дамо можливість з урахуванням пропозицій  попрацювати  ще  2-3  дні,  а  у  вівторок  розглянемо постатейно  видаткову  частину і в цілому затвердимо бюджет.  Така процедура вчора була домовлена.

 

     Мене дивує,  по-перше,  що керівники фракцій чи  представники фракцій не інформують про це членів своїх фракцій,  а по-друге, на ранок мають зовсім іншу думку. То що нами має керувати - стихія чи логіка? Думаю, що логіка (Шум у залі).

 

     От Володимир  Романович теж учора був на засіданні,  висловив свої думки з цього приводу  і  одержав  відповіді  (Шум  у  залі). Приходьте удвох,  будь ласка, ми ж ні перед ким не зачиняємо двері (Сміх у залі).  Не треба сміятися,  нічого смішного я  не  бачу... Розглядається проект бюджету.  Ще годину чи півтори поговоримо, ну й що?  А вчора хіба не про це  йшлося?  Чи,  може,  там  по-іншому питання ставилося,  чи інші параметри бюджету обговорювалися?  Ні, ті самі:  дефіцит бюджету  -  1  мільярд  240  мільйонів  гривень. Сьогодні  депутат  Цибенко  мені  дорікає,  він  учора виступав як представник   фракції,   запитання   задавав...    На    засіданні Погоджувальної ради надається право виступити всім, хто присутній. Ще нікому ніхто  не  відмовляв  у  праві  виступити  чи  поставити запитання (Шум у залі).

 

     Ну, прийматимемо пізніше,  приймемо 30 чи 31 грудня. Але я ще раз кажу, що вина лягає на Верховну Раду і на тих... (Шум у залі). Не треба шуміти, ви краще на засідання ходіть!

 

     Ми вчора  домовилися  таким  чином.  Якщо  є спірні питання з трьох позицій - про транзит газу й нафти,  про матеріальні резерви і  про  погашення  боргу  під  гарантії уряду,  давайте їх внесемо паралельно і проголосуємо.  І парламент контролюватиме  дотримання виконання  цих  положень,  це  не  виходить  за  межі  повноважень Верховної Ради.  А якщо ми  хочемо  сьогодні  чиїсь  борги  чимось покривати...  Я  просив  би  не  плутати одне з одним...  Бюджет є бюджет.

 

     Я ставлю  на  голосування  у  звичайному  режимі   пропозицію затвердити дефіцит бюджету в сумі 1 мільярд 240 мільйонів гривень. Це становить 1 відсоток ВВП.  Будь ласка,  голосуємо у  звичайному режимі.

 

     "За" - 173.

 

     Була пропозиція про нульовий дефіцит. Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 107.

 

     Також не приймається - 107 голосів (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!  Наталіє Михайлівно,  ви  знаєте,  що  таке  8 відсотків? Я знаю і більшість депутатів знають, але значна частина громадян не знає,  що це означає.  Розумієте?  Це те саме,  що  ми пішли  врозріз  з  пропозицією,  яку  вносив  депутат  Луценко від комітету  щодо  межі  мінімальної  пенсії  і  заробітної  плати  - реальність і нереальність.  А потім шукатимемо ще 17 мільярдів,  а це  ще  один  бюджет.  Одна  справа  -  покласти  на  душу   людям нереальність і проголосувати,  друга справа - покласти на руку те, що справді дозволяє наш бюджет сьогодні. Це різні речі.

 

     Але ж ніхто  не  каже,  як  наповнити  бюджет,  його  доходну частину. Векселями наповнювати бюджет - це нереально, це не гроші. Векселями зарплату платити - теж не можна.  Борги закривати?  Так, можна, проте це не реальні гроші (Шум у залі).

 

     Будь ласка, запишіться на виступи. П'ять хвилин.

 

     Депутат Юхновський. За ним - депутат Чубаров.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  депутати,  ми мусимо  зрушити  бюджетний  процес  з  місця.   Фактично   є   дві альтернативні  пропозиції щодо дефіциту бюджету:  1,2 мільярди або нуль.  Нульовий дефіцит ставиться на основі тих прибутків,  які ми можемо  одержати  з державного резерву і з додаткових коштів,  які надійдуть від транзиту газу і нафти.  Я вважаю, що і одне, й друге заслуговує  уваги.  Робота  бюджетного  комітету дуже велика,  але робота міністерства теж добра.

 

     Тому я хотів би закликати вас  до  компромісу:  знайти  певну середину  між  цими  двома  речами - якщо 1,2 мільярда є забагато, якщо нуль є недопустимо,  то давайте  зменшимо  дефіцит,  скажімо, наполовину,   визначимо   700   мільйонів.   Але   робити   бюджет бездефіцитним - безглуздо.

 

     Тому я хочу,  Олександре Миколайовичу і Ігоре Олександровичу, запропонувати  зменшити дефіцит до 700 мільйонів і прошу поставити цю пропозицію на голосування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чубаров. За ним - депутат Мовчан.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Прошу   передати   слово   народному   депутату Асадчеву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   НРУ).   Шановні   народні  депутати!  Шановний Олександре   Миколайовичу!   Я   вважаю,   ми   повинні   сьогодні проголосувати  каркас  трьох  цифр:  видатки,  дефіцит  бюджету  і розподіл місцевих  бюджетів.  Якщо  це  проголосуємо,  ми  зведемо бюджет.

 

     Я хочу  вам сказати,  що ми з Мінфіном у принципі погодили ще додатково 800 мільйонів дохідної частини (у мене просто немає часу це  довести)  і  погодилися,  що  можна  знайти мільярд видаткової частини Державного бюджету.

 

     Тому я зараз пропоную проголосувати такі цифри: 23 мільярди - видаткова  частина  Державного  бюджету,  не  менше 13 мільярдів - розподіл місцевих бюджетів і дефіцит бюджету - 1 відсоток, тобто 1 мільярд 240 тисяч гривень.  Три цифри проголосуємо - і ми повністю доопрацюємо проект бюджету.

 

     Погоджуйтесь - я прошу і уряд, і Верховну Раду!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Мовчан. За ним - депутат Матвєєв.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська область). Прошу передати слово Володимиру Черняку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Дякую. Шановні депутати! У тій економічній і фінансовій ситуації, яка склалася в Україні, ми не можемо прийняти хороший бюджет,  ми не можемо прийняти бюджет, який би задовольнив усіх. Це зовсім нереально, давайте з цього і виходити.

 

     Проте найгірше,  що може бути в цій ситуації, - це блокування бюджетного процесу.  На жаль, у нашому сесійному залі відчувається абсолютно деструктивна позиція  деяких  фракцій,  зокрема  фракцій комуністів   і   соціалістів...   Вчора   ви   завалили   програму приватизації,  а сьогодні запитуєте, чому немає від неї надходжень до бюджету. Сьогодні ви завалюєте бюджет. Я сам не задоволений цим бюджетом,  але нам треба рухатися  далі  цим  шляхом,  бо  Україні потрібен  бюджет  (Шум  у  залi).  Відбувається  блокування  цього процесу,  і  я  хочу,  щоб  виборці  про  це  знали.  І   щоб   ми усвідомлювали відповідальність,  тому що треба виплачувати пенсії, зарплату,  треба долати заборгованість.  І цей процес повинен іти, ми повинні дати йому поштовх.

 

     Я думаю,  що  зараз і Прем'єр,  можливо,  навіть задоволений, можливо,  і  міністр  фінансів  задоволений,  тому  що  ви   своїм блокуванням  цього  процесу  даєте  можливість  урядові перейти на ручне управління бюджетом. Ви цього хочете? Давайте усвідомимо, що ситуація    складна,    неоднозначна,    суперечлива,   і   будемо конструктивно діяти. Я закликаю вас до цього.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвєєв.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передать слово депутату Цибенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы обратить ваше внимание на следующее.  Вот  предыдущий  коллега  обвинил  фракцию коммунистов  в  том,  что мы блокируем принятие бюджета.  Так вот, когда мне задают вопрос о том,  когда принимать бюджет, я в первую очередь  ставлю  вопрос о том,  какой принимать бюджет.  Именно из этого необходимо исходить. Это первое.

 

     Второе. Относительно  вины  Верховного  Совета  в  непринятии бюджета.  Уважаемый Александр Николаевич, вы должны помнить о том, что в сентябре фракция коммунистов вынуждена  была  даже  уйти  из зала, таким образом требуя, чтобы проект бюджета вовремя внесли. И мы добивались того,  чтобы этот бюджет был нормальный. Более того, мы  при  первом  чтении  вносили  предложения  об изменении именно доходной части,  а не расходной. Поэтому мы - за принятие бюджета, но бюджета нормального,  который обеспечивал бы выживание людей, а не чтобы отрапортовать кому-то.

 

     В прошлом году 30 декабря мы приняли бюджет.  Ну и что? Людям стало  легче  от этого?  Поэтому давайте прежде всего думать,  что принимать, а потом - когда принимать.

 

     Спасибо (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Що ви пропонуєте конкретно?

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Що стосується конкретики. Фракція запропонувала проект   постанови:   ми  вимагаємо,  щоб  було  виконано  рішення Верховної Ради від 10 грудня, за яке проголосували 288 депутатів у цьому  залі.  Є  час  для  того,  щоб  привести  проект  бюджету у відповідність із рішенням Верховної Ради від 10 грудня (О п л е  с к и).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Iгоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я хочу нагадати шановним народним депутатам три цифри.  Зведений бюджет у найкращому разі буде виконано на суму 27 мільярдів гривень.  Ми зараз говоримо про той проект бюджету, який лежить перед вами,  де записана дуже велика цифра - 33,5  мільярда гривень  плюс  1  мільярд  200  мільйонів  додаткових  видатків за рахунок дефіциту бюджету.  Це той  максимум,  на  який  ми  можемо реально  розраховувати  і  пообіцяти  людям,  що  ми  ці  гроші їм виплатимо. А коли ми говоримо про уявних 45,5 мільярда гривень, то в  мене  немає  ніякого  сумніву,  що  ми  розбалансуємо  бюджет і отримаємо нестабільність, дефіцит (Шум у залi).

 

     Та послухайте!  Ми робили  розрахунки  не  на  пальцях.  Дуже складні математичні моделі опрацьовані і в Національному банку,  і в  Міністерстві  економіки,  і  в  Міністерстві   фінансів.   Вони доводять:  чи 6,5,  чи 8 відсотків буде дефіцит бюджету - матимемо інфляцію під 300  відсотків,  падіння  реальної  заробітної  плати більш  як  на  16  відсотків.  Кожне  збільшення  дефіциту на один відсоток по траєкторії повністю розраховане. I ми вважаємо: те, що ми  зараз  пропонуємо,  -  це єдино можливий варіант.  Якщо робити бездефіцитний бюджет,  тоді  ми  повинні  сказати,  що  видатки  з Державного бюджету зменшуємо на 1 мільярд. Приймайте таке рішення, але ви повинні зрозуміти,  що тоді ми чи з освіти,  чи з культури, чи  з охорони здоров'я,  чи з силових структур,  чи з національної оборони,  чи з міжнародної діяльності повинні  зняти  цей  мільярд (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Ігоре  Олександровичу.  Шановні колеги!  Не треба лаятися,  ми з вами бюджет  приймемо,  затвердимо  його.  Не треба    загострювати   ті   питання,   які,   безперечно,   цього заслуговують,  але ж  треба  бути  реалістами.  I  з  цих  позицій виходити.

 

     Народний депутат  Юхновський вніс пропозицію,  щоб затвердити дефіцит бюджету на рівні 720 мільйонів,  тобто половину  того,  що запропоновано.  Не нульовий, не однопроцентний, а півпроцентний. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 167.

 

     Народний депутат Асадчев вніс пропозицію,  про яку  ми  вчора домовлялися  на  засіданні  Погоджувальної  ради  -  розглянути  і затвердити три  показники:  дефіцит,  який  у  нас  не  проходить, доходну  і  видаткову  частини,  а також регіони.  Я думаю,  що це виходить з Регламенту,  з порядку самого розгляду. Ми цього хочемо дотриматися, ми нічого не змінюємо.

 

     Депутат Цибенко  вніс  пропозицію  повернутися  до  постанови Верховної Ради,  яка була прийнята  10  грудня  під  час  розгляду проекту бюджету в першому читанні. Але перед тим, як це ставити на голосування,  я повинен поставити на голосування питання  про  те, щоб наступного тижня працювати в пленарному режимі (Шум у залi).

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція про те,  щоб наступного тижня,  починаючи з вівторка,  працювати в пленарному режимі,  а в понеділок провести засідання Погоджувальної ради (Шум у залi).

 

     Я ставлю   цю   пропозицію  на  голосування.  А  за  цей  час доопрацюємо проект бюджету. Будь ласка.

 

     "За" - 290.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Прохання до  уряду,  до  міністра   фінансів   Мітюкова,   до віце-прем'єр-міністра Тігіпка,  до міністра економіки Рогового,  і до бюджетного комітету,  до вас,  Юліє Володимирівно:  будь ласка, сідайте,  доопрацьовуйте. Ми в понеділок об 11 годині на засіданні Погоджувальної ради розглянемо те,  що ви напрацюєте, а у вівторок розглянемо  в пленарному режимі проект Закону про Державний бюджет у другому читанні.

 

     ----------

 

     Розглядається проект   Закону   про   встановлення   величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік.  Доповідає Іван Якович Сахань, міністр праці та соціальної політики (Шум у залi).

 

     Одну хвилинку,   Iване   Яковичу.   Я   ще  раз  нагадую:  ми проголосували працювати  сьогодні  до  18  години  (Шум  у  залі). Шановні колеги,  прошу заспокоїтися.  Сідайте,  будь ласка, будемо розглядати ті законопроекти, які є в порядку денному.

 

     Будь ласка, Іване Яковичу, доповідайте.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік.

 

     Пропозиції підготовлено відповідно до вимог  законів  України про  межу  малозабезпеченості,  про  оплату  праці  з  урахуванням макроекономічних показників та проекту Державного бюджету на  1999 рік,  внесених  на  затвердження  Верховної  Ради  України,  рівня середньої  заробітної  плати,  що  склався  в  більшості   галузей економіки, та фінансового стану підприємств.

 

     Щодо величини   вартості   межі  малозабезпеченості.  Шановні народні депутати,  з 1 січня  1999  року  пропонується  встановити величину  вартості межі малозабезпеченості в розмірі 90,7 гривень, з 1 квітня 1999 року - 94,5 гривень на місяць.

 

     За основу   розрахунків   взято   середньомісячну    вартість споживання  продовольчих  і  непродовольчих  товарів  та  послуг у фактичних середніх цінах 1997 року...

 

     ГОЛОВА. Іване Яковичу,  одну  хвилинку!  Я  прошу  всіх,  хто непричетний  до розгляду цього питання,  залишити зал.  Міністрів, які займаються цими питаннями, прошу залишитися.

 

     Будь ласка, Iване Яковичу, доповідайте.

 

     САХАНЬ І.Я.  Вартість  продовольчого  набору  розрахована  за нормами   споживання   продуктів   харчування  для  непрацездатних громадян  на  кризовий  період,   розробленими   Науково-дослідним інститутом гігієни харчування Міністерства охорони здоров'я.

 

     Шляхом коригування  середньої  фактичної  вартості споживання продовольчих,  непродовольчих товарів та послуг  на  1997  рік  на індекси  споживчих  цін  по  відповідних групах наборів товарів та послуг    розрахована    фактична    величина    вартості     межі малозабезпеченості  за  листопад  1998  року,  яка становить 82,58 гривні.  На  1  січня  1999  року  очікується,  що   ця   величина становитиме 84,7 гривні.

 

     Прогнозні величини  вартості  межі малозабезпеченості на 1999 рік розраховані,  виходячи  з  фактичної  величини  вартості  межі малозабезпеченості   за  листопад  поточного  року  та  прогнозних індексів споживчих цін на  грудень  (102,6  відсотка),  на  перший квартал  (107  відсотків)  та  перше  півріччя  1999  року  (111,5 відсотка).

 

     Щодо мінімальної заробітної плати.  Кабінет Міністрів України пропонував  встановити  з  1  січня 1999 року мінімальну заробітну плату в розмірі 65 гривень на місяць.  При цьому  уряд  виходив  з того,   що  запропонований  рівень  мінімальної  заробітної  плати становитиме 41,6 відсотка  середньомісячної  заробітної  плати  на одного  працюючого  в галузях економіки України за вересень місяць поточного року.  А в галузях машинобудування  він  становитиме  49 відсотків,  сфері  культури  -  68,  легкій  промисловості - 74,7, громадському харчуванні - 77 відсотків.

 

     Крім того,  кожному  п'ятому   працівнику   була   нарахована заробітна  плата  нижче  розміру  діючої  межі малозабезпеченості. Близько цієї величини - середня заробітна плата  в  таких  галузях економіки,  як  сільське господарство,  рибне господарство,  легка промисловість.

 

     Однак Комітет з питань соціальної  політики  та  праці,  який позавчора  розглянув  на  своєму  засіданні  пропозиції уряду,  не підтримав цю  цифру  і  виступив  за  те,  щоб  встановити  розмір мінімальної заробітної плати на рівні 73,7 гривні,  тобто на рівні межі малозабезпеченості, яка була затверджена на поточний рік і на яку  ми  згідно  з  законом повинні були вийти на кінець поточного року.

 

     Кабінет Міністрів  ще  раз  розглянув  питання  щодо  розміру мінімальної  заробітної  плати на 1999 рік з урахуванням висновків Комітету з питань соціальної  політики  та  праці  Верховної  Ради України.   Враховуючи   необхідність   визначення   розміру   цієї соціальної гарантії до прийняття Державного бюджету на  1999  рік, Кабінет   Міністрів   України   вважає  за  можливе  погодитися  з пропозиціями комітету і встановити з  1  січня  1999  року  розмір мінімальної   заробітної  плати  на  рівні  нині  діючої  величини вартості межі малозабезпеченості,  тобто на рівні  74  гривень  на місяць  з  одночасним внесенням змін до чинного законодавства щодо визначення  поняття  мінімальної  заробітної  плати   та   порядку формування   тарифної   сітки,  про  що  говорили  вчора  під  час обговорення проблем і народні депутати.

 

     Проект Закону України про внесення змін  до  окремих  законів України   щодо  оплати  праці,  внесений  Кабінетом  Міністрів  до Верховної Ради 30 липня 1998 року  (реєстраційний  2005).  Просимо розглянути  та прийняти цей законопроект до початку функціонування цієї норми,  оскільки для багатьох галузей економіки цей  показник буде надзвичайно високий.

 

     Ще раз  прошу  Верховну  Раду  прийняти  запропоновані урядом пропозиції щодо мінімальної заробітної плати в розмірі 74  гривень на місяць з оглядом на те, що буде прийнято законопроект, про який я щойно говорив,  та межі малозабезпеченості в розмірі 90,7 гривні на перший квартал і 94,5 гривні - на 1 липня наступного року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до Івана Яковича? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин достатньо? Будь ласка, виставте на моніторі.

 

     Депутат Буждиган. За ним - депутат Беспалий.

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Яценко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Фракція Компартії України, "Союз Чорнобиль України". Шановний Іване Яковичу! Ми весь час б'ємося над питанням встановлення    мінімального   споживчого   бюджету,   мінімальної заробітної плати і того мінімуму, який необхідний для забезпечення життя населення України.  Водночас ми зовсім не регулюємо максимум споживання однією людиною.

 

     Я вніс законопроект, в якому пропоную встановити максимальний розмір  доходу,  який  може бути використаний на споживання однією людиною,  у розмірі заробітної  плати  Президента  нашої  держави. Досі,  підкреслюю,  він  не  внесений до порядку денного Верховної Ради України.  Крім цього,  за підрахунками фахівців, це може дати як  мінімум  15 мільярдів гривень надходжень до Державного бюджету України.

 

     Скажіть, чому сьогодні не можна прийняти таке  рішення,  чому сьогодні  не  можна  обмежити верхню межу споживання і таким чином відрегулювати оті найгостріші соціальні проблеми, які накопичилися в нашій державі?

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.   Дякую.   Запитання,   справді,   дуже  суттєве, серйозне,  я на нього відповів би таким  чином:  це  не  є  нормою закону,  про  який  ідеться.  Ми  сьогодні  повинні  визначити  ті мінімальні гарантії,  які передбачені Конституцією,  і повинні  це зробити  сьогодні,  оскільки проект бюджету не може бути прийнятий без урахування цих норм.

 

     Що стосується ваших пропозицій,  то,  на мою думку,  їх треба детально  вивчити,  проаналізувати  і розглянути як окремий закон. Якщо він дасть додаткові надходження  до  бюджету,  в  чому  я  не переконаний,  це можна було б регулювати,  але,  повторюю, окремим законом.

 

     На мою  думку,  верхні  розміри  доходів  населення,  зокрема заробітної   плати,   повинні   регулюватися  прогресивною  шкалою оподаткування доходів фізичних осіб,  що й запроваджено.  Можливо, треба переглянути ці норми, але для цього треба прийняти закон про податки з фізичних осіб.  Мені здається,  тоді ці  питання  будуть врегульовані у повному обсязі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий. За ним - депутат Савенко.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної партії. Шановний Іване Яковичу!  Нам  зрозуміло,   що   треба   підтримувати   підвищення мінімальної   заробітної  плати  навіть  у  тих  явно  недостатніх розмірах.  Але скажіть,  як ви ставитеся  до  такої  проблеми,  що мінімальна заробітна плата є нижчою,  ніж межа малозабезпеченості, тобто це створює складність навіть для такого фізичного виживання. Це перше.

 

     І друге запитання.  Як би ви поставилися до того, щоб перейти до обрахунку мінімальної заробітної плати не за місяць,  а за одну годину  робочого  часу,  як  це  робиться  у  багатьох  розвинутих країнах. Тому що не всюди ж є повний робочий день і таке інше.

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  З  цього  приводу  слід  зазначити,  що  всі  ми ставимося  негативно  до  того,  що  рівень мінімальної заробітної плати  є  нижчим,  ніж  запропонована   величина   вартості   межі малозабезпеченості.  Однак я ще раз хочу наголосити:  для того щоб мінімальна заробітна плата могла швидше рухатися у бік збільшення, нам  треба  прийняти  ряд  змін до чинного законодавства,  у якому визначено,  що мінімальна заробітна плата на  сьогодні  є  основою тарифної   сітки.  І  якщо  ми  встановлюємо  сьогодні  мінімальну заробітну плату,  скажімо, 74 гривні, про що зараз ідеться, це вже буде  мінімальна заробітна плата тарифної сітки.  Тоді ми відразу, закладаючи тарифну сітку,  змушуємо кожне  підприємство  (чи  є  в нього  кошти,  чи  немає)  відповідно  застосовувати  цю шкалу для розрахунку  заробітної  плати   всіх   працівників,   які   є   на підприємстві.  Враховуючи  сучасне  фінансове  становище більшості підприємств, такої можливості немає. I Наталія Михайлівна Вітренко теж  учора  казала  про  те,  що  нам  треба встановити мінімальну заробітну  плату  як  соціальний  норматив,   який   не   був   би розрахунковою  величиною  для  тарифної  сітки.  Тоді  це  дало  б можливість нам рухатися більш швидко в бік збільшення  мінімальної заробітної   плати,   і   можливо,   виходити   на   рівень   межі малозабезпеченості,  оскільки сьогодні мінімальна заробітна  плата не  показує  фактичну  заробітну  плату,  вона  є  тільки тарифною частиною,  тобто встановлюється на рівні тарифу. Але ж у більшості галузей  надтарифна частина становить 60-70 відсотків,  а в деяких галузях - і 200  відсотків.  Фактично  заробітна  плата  є  значно вищою, ніж ця задекларована.

 

     Друге запитання,  чесно  кажучи,  я  забув,  нагадайте,  будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Збилися  з  темпу...  Нічого,   Іване   Яковичу,   не хвилюйтеся.

 

     Депутат Савенко.

 

     САВЕНКО М.М.       Прогрессивная      соцпартия      Украины, социали-стическая оппозиция.  Иван  Яковлевич,  для  неработающего человека  вы  предлагаете  установить  черту  малообеспеченности в размере 90,7 гривни, а для работающего человека минимальный размер заработной  платы  -  74 гривни.  Скажите,  что можно купить на 74 гривни,  например,  грузчику?  Какой набор продуктов можно на  эти деньги приобрести в наших магазинах? Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Если Украина хочет быть государством,  для этого нужно воспроизводить рабочую силу.  Какой  набор  белков  вы можете  обещать работающему человеку,  детям,  чтобы женщины могли рожать? Какой набор белков в вашей черте малообеспеченности?

 

     Спасибо за ответ.

 

     САХАНЬ І.Я.  На це запитання я ще раз відповім  таким  чином. Сьогодні мінімальна заробітна плата, яку ми пропонуємо, виходить з реального економічного становища більшості галузей.  Якщо сьогодні середня   заробітна  плата,  скажімо,  у  сільському  господарстві становить близько 90 гривень,  то встановлювати більшу  мінімальну заробітну плату,  ніж ми пропонуємо, - це абсолютно нищівна справа для більшості колективних сільгосппідприємств,  які будуть змушені просто  ігнорувати  наш  закон.  Така сама ситуація і на більшості підприємств.

 

     Учора в мене відбулася зустріч з керівником  одного  відомого підприємства,  який спеціально приїхав до мене з розрахунками.  Це Іван Іванович Дунець із міста Хмельницького,  який 22 роки  очолює машинобудівне підприємство. Він зробив розрахунки (вони в мене є). Так от,  якби були сприйняті  ті  пропозиції,  які  ми  голосували позавчора  і  які  внаслідок  голосування  були,  так  би  мовити, відхилені,  то підприємство в прямому розумінні цього слова мало б повністю  зупинитися.  Мінімальна  заробітна  плата повинна була б збільшитися в 2,7 раза і це  призвело  б  "к  полной  остановке  и резкой безработице на предприятии".  Тобто ми виходимо з того,  що немає  економічної  можливості  встановлювати  більшу   мінімальну заробітну  плату.  До  того ж щоб ця величина була більшою,  треба закони врегулювати. Тоді в нас буде можливість це зробити.

 

     Що стосується кількості продуктів,  які можна  купити  на  цю мінімальну заробітну плату.  Справді,  багато не купиш. Проте хочу зазначити,  що сьогодні ми повинні зробити один  крок  -  прийняти закон  про  прожитковий  мінімум,  який  дасть можливість повністю розраховувати потреби працюючої людини,  пенсіонера, дитини і таке інше,  у тому числі сім'ї. Тоді ми матимемо документ, який не буде тимчасовим,  як межа малозабезпеченості,  а повноцінним показником споживчого кошика працюючої людини.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Іване Яковичу,  ваші аргументи переконливі. Сідайте, будь ласка.

 

     Степанов Михайло Володимирович - співдоповідач від  комітету. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты!  Комитет по  вопросам социальной   политики   и  труда  считает  предложенный  Кабинетом Министров на 1999 год  размер  черты  мало-обеспеченности  в  90,7 гривни и минимальной заработной платы в 65 гривень недостаточными. Однако  у  нас  нет  серьезных   оснований   с   порога   отметать предложенный законопроект. Я поясню почему.

 

     Что касается    черты    малообеспеченности,    то   ситуация осложняется тем,  что Кабинет Министров до настоящего  времени  не выполнил  требования статьи 2 Закона "про межу малозабезпеченості" и не утвердил положение,  в соответствии  с  которым  определяется стоимость   непродовольственных   товаров   и  услуг  и  стоимости содержания жилья.

 

     Мы специально вместе  с  нашим  решением  роздали  вам  текст Закона  "про  межу  малозабезпеченості".  Послушайте  внимательно: "Вартість непродовольчих товарів і послуг  та  вартість  утримання житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з  положенням,  затвердженим  Кабінетом  Міністрів України".

 

     Такого положения нет с 1994 года. И когда и Иван Яковлевич, и Наталия Михайловна говорят,  что они  рассчитали  величину  черты, это,  мягко говоря, неправда. Можно рассчитать сегодня только одну из четырех составляющих,  а именно - продовольственный набор.  Это можно  рассчитать,  можно  зайти с подносом в зал.  Но ни на каком подносе вы сейчас не покажете,  сколько стоят  непродовольственные товары,  сколько  стоят услуги,  сколько стоит "вартість утримання житла", потому что нет этого положения.

 

     Мы предлагаем следующий  путь.  Поскольку  Кабинет  Министров предложил все-таки 90,7 гривни,  мы, обсудив на заседании комитета этот вопрос,  предлагаем согласиться с предложенным размером "межі малозабезпеченості"  только  на  первый квартал с тем,  чтобы дать возможность принять бюджет. Если правительство берет на себя такую ответственность  - 90,7 гривни - хорошо,  давайте примем на первый квартал,  но  сразу  же  обяжем  правительство  в  январе   месяце разработать  вот это положение,  которое оно не удосужилось с 1994 года разработать,  и в соответствии с ним дать нам  расчет  "межі" уже  в  январе,  а в феврале мы его примем и введем в действие с 1 апреля.  Это,  конечно, компромисс, но компромисс, будем говорить, обоснованный, и наш комитет предлагает так поступить.

 

     То есть  принимаем  "межу"  90,7 гривни на первый квартал,  в январе  Кабинет   Министров   должен   разработать   положение   и представить  в соответствии с этим положением новый размер "межі", чтобы уже с 1 апреля ввести ее.

 

     Что касается минимальной заработной платы,  то с предложенным размером в 65 гривень мы не можем согласиться хотя бы потому,  что должны, уважаемые коллеги, выполнять решения Верховной Рады.

 

     В прошлом году буквально в такие же предновогодние  дни  были приняты  и "межа",  и минимальная зарплата на текущий 1998 год.  И было определено,  что в соответствии с этим решением ежеквартально будет пересматриваться минимальная заработная плата, чтобы к концу года она приблизилась к "меже" 73,7  гривни.  Поэтому  ни  в  коем случае  мы  не  должны  соглашаться  на 65 гривень,  если уже есть утвержденная "межа"  73,7  гривни.  А  коль  было  такое  решение, давайте танцевать от печки: вот с 1 января начинаем с этой "межі", утвердженной  в  этом  году,  -   73,7   гривни,   а   там   будем пересматривать, как в законе указано, ежеквартально.

 

     Далее. Хочу обратить внимание, уважаемые коллеги, еще на один вопрос.  Своим решением,  которое было принято в прошлом году,  мы фактически   заморозили  выплату  всех  видов  социальной  помощи, которые рассчитываются на основании минимальной заработной  платы, и   дали   поручение   Кабинету  Министров  до  15  января  внести предложения.  Их подали где-то в  октябре.  В  связи  с  этим  все выплаты,  в  том числе и семьям с детьми,  выплачиваются исходя из величины минимальной заработной платы 15 гривень.

 

     Поэтому наш  комитет  предлагает  проект   постановления,   в котором  разблокируется  это  положение закона относительно помощи семьям с детьми, чтобы уже с 1 января эта помощь рассчитывалась на новом уровне минимальной заработной платы. И тогда отпадет вопрос, почему мать-одиночка получает 5 гривень 50 копеек. Я призываю всех поддержать наше предложение.

 

     Уважаемые коллеги!  Может,  наше  предложение  покажется  вам слишком скромным,  но оно достаточно реально.  Мы исходим из того, что минимальная зарплата на сегодня - 55,  а начиная с нового года

- 73  гривни,  и  стоимостную  величину  черты  малообеспеченности устанавливаем  только  на первый квартал,  а дальше - по положению (пусть Кабмин теперь не выполнит наше решение!).  Нам очень дорого обошелся  этот  шквал  популизма,  который  пронесся над Верховной Радой в последние месяцы!  Нам предлагали  установить  минимальную зарплату  148  гривень.  Чем  все  это  дело  закончилось?!  Вето! Закончилось тем,  что  минимальная  зарплата  так  и  осталась  55 гривень.  Вы  помните,  левые  фракции  выступили  с  предложением поставить вопрос о недоверии правительству -  не  прошло  это,  но правительство   подняло   руки   и  пошло  сдаваться.  Хоть  и  не значительно,  но  оно  сразу  предложило   увеличить   минимальную зарплату  с  55  до 65 гривень!  Но и этого не произошло благодаря активным действиям наших прогрессивных социалистов.  Даже  на  эту десятку не повысилась зарплата ни у бюджетников, ни в хозрасчетной сфере (а там,  если бы шли накрутки,  увеличение было бы уже не 10 гривень,  а  30  и  40,  в зависимости от разряда).  И вот уже три месяца, как все заморожено, потому что мы не приняли это решение - повысить  с 55 до 65 гривень.  Это более 200 миллионов!  Уважаемый господин Марченко постоянно всем дает оценки, говорит, кто сколько стоит.  Так  вот,  вы стоите народу Украины 216 миллионов гривень, которые не получены в связи с тем,  что  минимальная  зарплата  не была увеличена с 55 до 60 гривень. Вот ваша цена!

 

     Поэтому, уважаемые коллеги,  вокруг этих вопросов о черте и о минимальной зарплате уже образовался  какой-то  радиационный  фон. Давайте  мы  все-таки  встанем  на  твердую  почву и,  не отвергая предложений правительства, поправим их. Вы слышали, Иван Яковлевич Сахань заявил,  что правительство согласно на минимальную зарплату 73,7 гривни,  то есть  на  том  уровне  черты  малообеспеченности, который есть на сегодня.  Поддержите наш комитет:  давайте на один квартал  установим  черту  90,7  гривни,  заставим   правительство принять положение,  которое оно уже 4 года не может принять, и с 1 апреля утвердим новую величину стоимости черты малообеспеченности. А  минимальная  зарплата  на  уровне  нынешней черты - 73,7 гривни будет уже с нового года.  Это реальный шаг вперед! Это возможность нормально  рассчитать  бюджет  и реальная добавка к зарплате наших избирателей, которых мы тут так прогрессивно защищаем.

 

     Спасибо. Я готов ответить на вопросы.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Михайле Володимировичу.  Я так зрозумів, що запитань немає.  Є?  Будь ласка,  запишіться.  П'ять хвилин. Таким богатирським голосом говорите, що переконуєте всіх.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Правда переконує.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єщенко. За ним - депутат Сафронов.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Прошу передать слово депутату Варбанцу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.  Уважаемый  Михаил Владимирович!  Наша фракция будет голосовать за предложение комитета и правительства,  но  при этом я хотел бы спросить,  согласитесь ли вы с таким утверждением. Мне  кажется,  некорректно  возлагать  на  фракцию   прогрессивных социалистов  ответственность  за  то,  что  у  народа украдено 216 миллионов.   Предложение   фракции    прогрессивных    социалистов правильное,  оно  остается  и  на сегодня верным.  Мы тоже за него голосовали.

 

     Виновато в таком положении наше правительство,  курс которого осуществляется  Президентом.  И  я  думаю,  что вы должны были это подчеркнуть.

 

     И такой конкретный  вопрос.  Согласитесь,  что  это  все-таки абсурд:  когда  мы утверждаем минимальную зарплату на уровне "межі малозабезпеченості",  а вчера не приняли проект Закона о  внесении изменений  в  Закон  о  пенсионном обеспечении,  который требовал, чтобы минимальная пенсия была равна минимальной зарплате.  Как  вы считаете, надо ли принимать этот проект закона?

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый  товарищ  Варбанец!  Действительно, курс,  проводимый  нынешним  правительством,   довел   до   такого социального положения, здесь я с вами полностью согласен. И именно мы - и социалисты,  и коммунисты,  и  "Громада"  -  голосовали  за отставку  правительства,  а  защищаемая вами фракция прогрессивных социалистов его поддержала. Это первое.

 

     Второе. Да,    большинство    голосовало    за    предложение прогрессивных  социалистов,  но  я  считаю,  что вы были введены в заблуждение.  Благими намерениями вымощена дорога в ад,  вот мы  и попали туда.  Это,  я думаю, нам всем будет уроком. Популизм хорош всегда, только в меру.

 

     Что касается  Закона  о  пенсионном  обеспечении,  я  с  вами полностью   согласен.   Все   равно   Верховная  Рада  вернется  к предложению  комитета  Луценко  и  примет,  я  думаю,   правильное решение.

 

     Кстати, если  мы  сейчас  утвердим  и  "межу",  и минимальную зарплату, то значительно легче будет решить вопрос и по пенсионным делам,  потому  что правительство получит хоть какой-то фундамент, на котором сможет стоять.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сафронов.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Громада". Шановний Михайле Володимировичу! Як ви гадаєте, колись настане такий час,  коли  не  буде  диспаритету  між  межею малозабезпеченості  і зарплатою?  Ми всі розуміємо,  що можна їсти тільки таку кількість  продуктів,  на  скільки  зароблено  грошей. Будемо ми колись на перспективу планувати чи ні, яка ваша думка?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый коллега!  Я надеюсь, что в ближайшее время мы вообще перестанем говорить о черте малообеспеченности.  В Конституции никакой черты нет. Откройте статью 46, там говорится о том,  что все социальные выплаты и  пособия,  являющиеся  основным источником  существования,  должны  обеспечивать  уровень жизни не ниже прожиточного минимума,  установленного  законом.  Поэтому  мы должны  принять  закон  о  прожиточном минимуме.  Дело в том,  что "межа",  и тут я полностью согласен с Натальей Михайловной,  - это норматив,  который  совершенно  не отражает реалий.  Это абсолютно ублюдочный,  скажем так, норматив, который ни чем не обоснован. Он временный,  будем говорить, кризисный. У нас в законе есть то, что требует Конституция,  и на это  мы  должны  ориентироваться.  А  о "меже"...  Я  думаю,  в следующем году мы не будем о ней поднимать вопрос, уже будет закон о прожиточном минимуме.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Михайле Володимировичу!  Усе-таки  як  ви  дивитеся  на  те,  щоб  підняти мінімальну пенсію до рівня межі малозабезпеченості. І відповідно з цього - джерела.

 

     Бо Кабінет Міністрів увесь час каже, що не можемо забезпечити наповнюваність бюджету та Пенсійного фонду.  Таким  чином,  ми  не можемо  платити ні заробітної платити,  ні мінімальної пенсії.  Це перше запитання.

 

     І друге.  З огляду на те,  що немає  грошей,  треба  все-таки вказати  Кабінету  Міністрів шляхи наповнення бюджету і Пенсійного фонду перед прийняттям бюджету,  щоб ми забезпечували і мінімальну заробітну плату, і мінімальну пенсію.

 

     Дякую.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый  товарищ Роенко!  Мы с вами работаем уже второй созыв.  Вы,  наверное,  помните,  что мы принимали  так называемый   закон   Анисимова.  Он  действует.  По  этому  закону минимальная пенсия как раз и равна  черте  малообеспеченности.  Вы помните - дважды мы преодолели вето,  Президент подписал,  а он не выполняется.  Как класик говорил: "Фізично я присутній, а юридично ні".  То есть юридически он действует,  а физически люди деньги не получают.

 

     Относительно поступлений в Пенсионный фонд.  Я уже  предлагал не  к  тому приравнивать минимальную пенсию.  Мы можем минимальную пенсию приравнять даже к длине меридиана, но денег от этого больше не станет.  Давайте,  наверное, передадим в управление Пенсионному фонду все акции предприятий государственной  собственности.  Пусть Пенсионный фонд управляет акциями, получает прибыль и с этих денег платит пенсию.  Кстати, это делается на Западе. И к тому же именно пенсионеры   построили  промышленность,  с  государственных  акций которой бюджет теперь получает прибыль. Надо расширять поступления в Пенсионный фонд.  Помните,  мы на золото, на машины это сделали. Сейчас отчислений с заработной платы в Пенсионный фонд, во-первых, мало,  а  вовторых,  нет  зарплаты - нет отчислений.  Просто нужно принять неординарные решения относительно  пополнения  Пенсионного фонда.  А  к чему мы потом приравняем - другой вопрос.  Нужно дать Пенсионному фонду деньги.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые  товарищи   депутаты!   Рассматривая законопроект, который предложен, в контексте событий, произошедших сегодня в Москве,  я скажу критиковавшим нас:  а  ведь  получилась серьезная   политическая   акция   нашей  делегации.  Считаю,  что действительно было много сделано.  Ведь прошло  11  месяцев,  пока принято нормальное, политически взвешенное решение.

 

     И второе. Михаил Владимирович, я очень боюсь, что мы сегодня, не дай Бог,  как всегда ничего не примем.  Если  есть  возможность принять предложенные цифры,  думаю,  надо соглашаться. Какова ваша позиция  в  этом?  Что  нам  делать  дальше:  опять   раз ехаться, поговорив, или принять конкретное решение?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я не буду говорить о России, вы больше знаете. Мое мнение - это действительно прорыв.

 

     Относительно цифр. Вы видите, мы не на 100 процентов   согласились   с   правительством   ни   по   черте малообеспеченности,  ни по минимальной заработной плате.  В  конце концов,   наши  предложения  нашли  отклик  у  правительства.  Они согласились,  что  всетаки  минимальную  заработную   плату   надо установить  в  размере  73,7 гривни.  Так что есть движение с двух сторон.  Очень редко,  уважаемые коллеги,  в нашей жизни  мы  идем навстречу правительству, и оно, вроде, тронулось нам навстречу.

 

     Нужно принять на первый квартал черту малообеспеченности 90,7 гривни, заставить правительство и лично Ивана Яковлевича (пусть он отвечает   за   это)   разработать   положение  по  расчету  черты малообеспеченности и принять минимальную зарплату на  уровне  73,7 гривни.

 

     Если мы  сегодня  уйдем  без  такого  решения,  ну  что  ж... Правительство будет действовать по принципу  "что  захочем,  то  и сделаем".  Останется  минимальная зарплата 55,  как и была.  Как и была,  останется черта малообеспеченности.  Усложнится  работа  по согласованию бюджета. Я с вами согласен полностью: если мы сегодня не примем решение, давайте еще раз вернемся к нему во вторник. Это одно  из основополагающих решений:  именно в этих двух показателях закладывается вся база социальной защиты населения.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Михайле   Володимировичу.   Гадаю,   треба доопрацювати,  щоб  у  вівторок прийняти в другому читанні.  Ви це мали на увазі? А сьогодні прийняти в першому читанні.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,    внесена    пропозиція    прийняти    даний законопроект у першому читанні (Шум у залі). Обговорення?

 

     Будь ласка, висвітіть, хто записався.

 

     Депутат Кириленко.  За  ним  - депутат Вітренко.  Будь ласка. Можна  з  місця,  можна  з  трибуни.  Ми  розглянемо  це  питання, проголосуємо й підемо на перерву.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Вважаю,  що ми сьогодні маємо  досить  прийнятну  ситуацію,  коли, врештірешт,  пропозиція  профільного  комітету дістала підтримку з боку  уряду.  Очевидно,  тепер  немає  конфлікту  з  приводу  межі малозабезпеченості між Верховною Радою й урядом.

 

     Але вважаю   за   потрібне   обумовити   декілька   моментів. Насамперед варто вже в наступному році остаточно  відмовитися  від величини вартості межі малозабезпеченості як основного соціального нормативу,  оскільки цей норматив має суто сурогатний характер. Ми повинні вийти на закон про прожитковий мінімум,  про що вже казали колеги,  які виступали раніше.  Я знаю,  що цей  законопроект  уже розробляється у міністерстві.  З його прийняттям можна виходити на якісь   стабільні   рішення,    бо    величина    вартості    межі малозабезпеченості  -  це  норми,  зокрема з продовольчих товарів, розраховані на непрацездатного громадянина.  Ясна річ,  що людина, котра працює, за таку суму не може елементарно прожити.

 

     Тому фракція  Народного  руху  України  підтримує  пропозицію профільного комітету  встановити  мінімальну  заробітну  плату  на рівні 73,7 гривні з 1 січня наступного року.

 

     Водночас вважаємо,      що     величина     вартості     межі малозабезпеченості,  яка пропонується урядом,  мусить бути лише  в першому  кварталі.  А  згодом вона повинна бути переглянута,  і ми маємо отримати чіткі нормативні визначення цієї межі. Маю на увазі положення, про яке тут теж згадувалося. Бо поки не буде положення, яке фігурує в Законі про  межу  малозабезпеченості,  не  зникатиме небезпека  того,  що  кожен  із  депутатів  може  розрахувати свої показники межі з непродовольчих товарів, послуг, квартирної плати. І  Верховна  Рада  України так чи так потраплятиме в різні пастки, пов'язані з цими питаннями.

 

     Крім того,  ясна річ,  ми не  можемо  елементарно  порушувати закон,  ухвалений  Верховною  Радою  минулого  року,  про поетапне наближення мінімальної заробітної плати до величини вартості  межі малозабезпеченості.  Тобто  Народний рух України вважає,  що треба проект  прийняти  в  першому  читанні,  можливо,   і   в   цілому, передбачивши  рівень  мінімальної  заробітної  плати  з  1 січня - близько 74 гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Марченко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,   социалистическая   оппозиция.   Судя   по   выступлению Степанова,  я думаю: вообще должна быть совесть у человека? Просто элементарная  совесть.  Под  давлением  кого  и чего правительство сделало  вдруг  такую  подвижку?  Или  это  Комитет  по   вопросам социальной  политики  и труда поработал,  или они сделали расчеты, внесли в зал и показывали (сердце рвали здесь), что люди вымирают?

 

     Нет, они заняли позицию наблюдателя и более  того  -травителя прогрессивных социалистов.  Но это же просто подло!  Есть какие-то нравственные  категории.  И  правительство  сделало  подвижку  (вы только  сравните за два месяца).  Что говорили они?  Какую сначала называли черту? 84 гривни. Сейчас уже говорят - 90,7.

 

     Какую они называли минимальную зарплату?  65 гривень.  Сейчас раздобрились - уже, считайте, 74 гривни.

 

     Какой уровень  инфляции  (все  же завязано на инфляции)?  7,8 процента на 1999 год.  Вот что они закладывали! И здесь у нас была принципиальная стычка (Иван Яковлевич подтверждает).  А сейчас уже говорят о 19 процентах инфляции (хотя и это неправильно - инфляция будет больше). Но кто сделал такие подвижки?

 

     Если бы комитеты Верховного Совета,  так радостно разобранные фракциями,  работали нормально,  то не надо было б и  нам  вносить столько законопроектов. А комитеты не работают.

 

     Что это   за   постоянная   спекуляция,   что   нет  денег  в государстве?  Я  рассказываю,  рассказываю   -   есть   деньги   в государстве! Нет - постоянно защищают правительство.

 

     Итак, я  называю  конкретные  цифры:  на  1 октября 1998 года недоимка в бюджет по налогам -  8,3  миллиарда  гривень.  Где  эти деньги?! Кто наказан за неуплату налогов? Все молчат.

 

     Минфин выдал  с  1992  года по 1997 год бюджетные ссуды:  179 юридических лиц получили 348 миллионов гривень.  Возвращено только 50 процентов, остальные не возвращены!

 

     Были привлечены    в    страну    иностранные   кредиты   под государственные  гарантии  на  2,4  миллиарда  долларов.   Текущая задолженность сегодня по этим кредитам - 1,1 миллиарда долларов.

 

     Оплачено кредиторами   за   получение  кредитов:  нужно  было оплатить 1,4 миллиарда долларов -  заплатили  645  миллионов.  Где деньги, неуплаченные за иностранные кредиты?!

 

     Задолженность предприятий  - получателей иностранных кредитов перед бюджетом (только эта задолженность) с 1 января 1997 года  по 1 июля 1998 года увеличилась почти в четыре раза.

 

     Мы постоянно доказываем,  что нужно менять курс экономической политики.  Убогие левогромадовцы все время толкают нас на какую-то авантюру:  давайте  сбросим  правительство!  Да  кто  из  вас  его возглавит? Скажите - кто? Вы же способны только критиковать...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Депутат Марченко. За ним -депутат Донченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  прогрессивной  социалистической партии,  социалистическая  оппозиция.  Я  хочу  посмотреть в глаза Степанову и  чтобы  ты,  Степанов,  посмотрел  в  глаза  тем  двум миллионам   человек,   которые  вымерли  в  Украине  в  результате нормативов минимальной заработной платы,  которые устанавливал  ты лично  под  руководством  Мороза  и твоего комитета,  в результате того,  что люди недоедали,  не могли купить  лекарства,  не  могли получить  продуктовый набор питания для нормальной жизни.  Это ваш комитет в том составе Верховного  Совета,  которым  руководил  ваш Мороз, под руководством Чижа все протащил!

 

     В этом  году  цена  вашей  бездеятельности (твоя лично) - 315 тысяч человек,  которые досрочно ушли из жизни.  Такова цена твоей политики геноцида и всех, кто ее поддерживает.

 

     Обращаю внимание прежде всего избирателей: сегодня Степанов и коммунисты поддерживают  правительство  по  социальным  нормативам минимальной пенсии и заработной платы.

 

     Еще раз  скажу  вам и тебе:  Степанов,  противно слушать твое вранье.   Прогрессивные   социалисты   голосовали   за    отставку правительства  и предложили коммунистам его возглавить.  Так у вас ножки затрусились,  вы  боитесь  ответственности,  и  об  этом  мы говорили.

 

     А теперь   конкретно   по   нормативам.   Я   задавал  вопрос министру-коммунисту  Саханю:  "Министр-коммунист  Сахань,  назови, сколько продуктов питания конкретно (мяса,  хлеба, масла, фруктов) будет потреблять пенсионер,  рабочий.  Назови,  сколько  конкретно граммов,  и  сравни с минимально допустимыми нормами потребления". Вы в этом зале услышали  ответ?  Вы  услышали  ответ  Степанова  и таких,  как  он?  Это  не  политика геноцида?  Разве нет статьи 48 Конституции? Вы посмотрите, там гарантии записаны!

 

     Сахань, разве  нет  статьи  25   Всеобщей   декларации   прав человека,  которая ратифицирована Украиной,  по которой вы обязаны кормить свой народ?!  Разве нет Конвенции  о  правах  ребенка,  по которой государство обязано кормить детей?!

 

     Это Степанов,  коммунисты и министры ведут политику геноцида! (Шум у залі).

 

     Теперь предложение (Шум у залі).  Никто из вас  не  понимает, ведь  сытый  голодному  не  товарищ!  Я  думаю,  нужно сделать три резервации:  в одну поместить депутатов во главе  с  Председателем Верховного   Совета,   в   другую   -  правительство  во  главе  с Премьерминистром,  в третью -  Президента  с  его  администрацией. Покушайте  на нормативы,  которые вы устанавливаете своему народу. Может, тогда ума наберетесь (Шум у залі, оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Донченко.  За  ним  -  депутат   Черняк,   і завершуємо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Уважаемые   народные  депутаты!  После  столь эмоционального выступления Владимира Романовича  просто  возникает мысль на счет поджега рейхстага (Шум у залі).  Я единственное хочу сказать:  послушайте доводы коммунистов в пользу поддержки данного документа.  Прежде  всего  черта малообеспеченности как норматив - позор Украины (я об этом говорил). Беда для нашей страны, что мы в 1994  году  вместе с Владимиром Романовичем и Наталией Михайловной вот в этом зале, только сидя в том углу, принимали Закон "про межу малозабезпеченості"  на  короткий  период  кризисного  состояния в Украине.

 

     К великому сожалению,  наше правительство, возглавляющее курс радикальных   рыночных  реформ,  провозглашенный  Президентом,  за четыре года не удосужилось вывести страну на более высокий уровень развития,  не  дало  нашим гражданам того,  чего они действительно заслуживают.  Именно поэтому наша фракция  и  фракция  социалистов ставили  вопрос о недоверии правительству.  Но вы видите,  с какой пеной у  рта  сегодня  доказывают  люди,  которые  тогда  защитили правительство, что они, видите ли, против него.

 

     Следующий, не менее важный момент - это то,  что касается уже конкретно данного  документа.  Черта  малообеспеченности,  которую сегодня   предложило  правительство  в  размере  90,7  гривни,  не соответствует необходимым нормативам по четырем позициям. В первую очередь,  нет ни одного документа Кабинета Министров, которым было бы  утверждено  его  решение,  связанное  с  расчетами   продуктов питания.  Не выполнено положение закона,  о котором говорил Михаил Владимирович,  связанное  с  непродовольственными   товарами.   Не выполнены   документы,   и   производится  ошибочно  оплата  услуг населению.  Таким образом,  число 90,7 гривни не  точное.  Сегодня назовите  любое  число  -  оно будет не точным.  Поэтому комитет в проекте постановления предлагает правительству в  первом  квартале обязательно  принять данные нормативы.  Тогда ни у Донченко,  ни у Черненко,  ни у Марченко никогда не появятся сомнения в  расчетах, потому что они будут строго нормированы.

 

     Следующий момент.  Действительно,  я  должен  сказать спасибо правительству и Ивану Яковлевичу за то,  что  они  прислушались  к мнению  комитета,  а  точнее,  согласились  выполнять  Закон  "про встановлення величини вартості  межі  малозабезпеченості  на  1998 рік",  где  было  сказано,  что поэтапно мы к концу года выйдем на минимальную заработную плату, равную черте малообеспеченности. Она сегодня - 73,7 гривни, и Иван Яковлевич с этим соглашается.

 

     Подводя итог   сказанному,  прошу  вас,  уважаемые  депутаты, поддержать проект постановления Верховного  Совета,  разработанный нашим комитетом.  Александр Николаевич,  здесь в пункте 1 сказано: "Прийняти в першому читанні та в цілому..." - и с дополнениями,  о чем я сейчас говорил. Прошу депутатов с этим согласиться.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Шановні депутати! Я  не  підтримую  уряд,  а   підтримую   реалізм,   прагматизм   і конструктивізм.  В  останні  роки  в  Україні проводилася політика обмежувальна,  стримувальна,   одним   із   аспектів   якої   було стримування  зростання  заробітної  плати,  пенсій,  їх невиплати. Багато в чому в Україні проводилися псевдореформи,  наслідком яких стало  масове  зубожіння  населення.  Це  все факти,  про це зараз просто немає потреби і часу говорити.

 

     Проте все-таки певною мірою уряд  і  нинішній  міністр  ідуть назустріч вимогам.  Настав час компромісів.  Я розумію вимоги, які висувають прогресивні  соціалісти.  Якби  ми  їх  могли  практично реалізувати  негайно,  це було б дуже добре.  Але в нас не повинно бути ілюзій стосовно  того,  що  в  Україні  можлива  революція  в доходах.  Фактично  ви  пропонуєте  нам здійснити таку революцію в доходах. Вона неможлива. Я думаю, що реалістичніший і правильніший шлях  -  поетапний,  який  пропонується.  Він багато в чому нас не задовольняє,  це безперечно.  Але треба рухатися в  цьому  напрямі шляхом реалізму поступово, поетапно, крок за кроком, step by step, щоб подолати  масове  зубожіння  населення  в  Україні,  підвищити мінімальну заробітну плату та мінімальну пенсію.

 

     Гадаю, пропозиції,  висловлені профільним комітетом, зважені, реалістичні.  Я  поділяю  думку,  що  можна  погодитися  з   межею малозабезпеченості.  Але  справді  нам  уже  треба  про цей термін забути, оскільки є нормальний термін - "прожитковий мінімум", який повинен   у   нас  бути.  Підтримую  пропозицію  підвищити  розмір мінімальної заробітної плати  до  73,7  гривні.  Це  нинішня  межа малозабезпеченості.   Вона  буде  прийнятна  в  даних  умовах.  Це все-таки крок уперед,  поступ,  тож  підтримаймо  пропозиції,  які поліпшать ситуацію.

 

     Підтримую пропозицію, що це повинен бути перший квартал. Якщо ми виступатимемо з позиції популізму (а популізм є деструктивним), то  не  зможемо  закласти в бюджет оці величини,  зірвемо процес і врешті-решт наші люди реально не отримають підвищення  мінімальних заробітної  плати  та  пенсії.  Тому  все-таки  будьмо реалістами, рухаймося поступово в цьому напрямі. Пропоную підтримати в першому читанні запропонований профільним комітетом проект. А ще краще - в цілому (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Ставлю на голосування проект постанови  Комітету  з питань соціальної політики та праці.  Прошу розібратися  і  проголосувати.  Не  треба  сльозу  вибивати.   Всі розуміють правильно, про що йдеться.

 

     Прошу підтримати. Голосуємо. В редакції комітету.

 

     "За" - 277.

 

     Спасибі. Прийнято (Шум у залі).

 

     Таким чином, зачитаю:

 

     "Постанова Верховної  Ради  України  про  Закон  України  про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та  розміру мінімальної   заробітної   плати   на   1999  рік.  Верховна  Рада постановляє:

 

     1. Прийняти в першому читанні та в цілому  як  Закон  України законопроект    про    встановлення    величини    вартості   межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік, поданий Кабінетом Міністрів з урахуванням пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці  щодо встановлення  з  1 січня 1999 року мінімальної заро-бітної плати в розмірі  не  менше  73,7  гривні   та   величини   вартості   межі малозабезпеченості  на  перший  квартал  1999  року в розмірі 90,7 гривні.

 

     2. Запропонувати Кабінету  Міністрів  України  в  січні  1999 року:

 

     затвердити положення  щодо визначення вартості непродовольчих товарів і послуг та вартості утримання житла при  формуванні  межі малозабезпеченості і норми набору продуктів для населення України;

 

     внести на   розгляд   Верховної  Ради  України  новий  розмір величини  вартості  межі  малозабезпеченості,  виходячи   з   норм вказаних положень;

 

     застосувати мінімальну   заробітну   плату   як  розрахункову величину при встановленні розмірів  державної  допомоги  сім'ям  з дітьми".

 

     От за  такий  проект постанови ми з вами проголосували (Шум у залі).

 

     Шановні колеги, проголосувати в цілому?

 

     Голосуємо закон у цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     Слово для репліки має Михайло Володимирович. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый Владимир  Романович!  Я  никогда  не называл  и не назову вас на "ты".  Вы весь свой яд вместе со своей фракцией сначала выливали на голову Александра  Мороза,  потом  на Петра  Симоненко,  сейчас  -  на  меня.  Не обижаюсь,  я в хорошей компании.

 

     Но ответьте все-таки,  как вы будете нести ответственность за то,  что  обобрали народ Украины на 200 миллионов?  Вы задавали 11 вопросов "Громаде". Сколько там - два или один миллион, я не знаю. Ответьте за 200 миллионов!

 

     И я  бы  советовал  за  такие грехи Наталии Михайловне уйти в монастырь - отмаливать там.  А  вам,  Владимир  Романович,  просто застрелиться,  если  вы мужчина.  Но вы не мужчина,  вы избили тут несчастного "літературознавця",  не понесли ответственности.  Вы - не мужчина, вы - жалкий хулиган (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Іване  Яковичу,  будь ласка.  Я прошу до уваги.  Одну хвилинку!

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановні народні депутати,  я дуже прошу хвилинку уваги,  якщо дозволите.  Я не можу не нагадати про те,  що казав у виступі:  мінімальна заробітна плата  може  бути  73,7  гривні  за умови, якщо комітет і Верховна Рада теж підуть назустріч і в січні розглянуть пропозицію про зміни в законодавстві  з  оплати  праці. Інакше  більшість  підприємств  опиняться  в надзвичайно складному становищі внаслідок прийнятого рішення.

 

     Щиро прошу додати даний пункт до постанови: доручити комітету розглянути і внести в січні це питання на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Прошу   підтримати.  Справді,  це  треба.  Ставлю  на голосування пропозицію міністра. Будь ласка, голосуйте.

 

     САХАНЬ І.Я. Проголосуйте, шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо. Депутат Асадчев не встиг.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Коротеньке оголошення.  Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту Верховної Ради України інформую про входження до складу   депутатської    фракції    Соціал-демократичної    партії (об'єднаної)    народного    депутата   України   Короля   Віктора Миколайовича. З чим ми його і вітаємо.

 

     Оголошується перерва до 16 години.