Стенограма пленарного засідання

24 грудня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  24  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!   Доброго   ранку,   громадяни   України!  Розпочинаємо засідання  Верховної  Ради  України.  Прошу   народних   депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 273   народних  депутати.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте, шановні   колеги,   оголосити   запити    народних депутатів. Надійшли такі запити.

 

     Лавриненка Миколи  Федоровича  -  до Прем'єр-міністра України стосовно  хронічної  невиплати   заробітної   плати   вчителям   і медпрацівникам    та    пенсій    пенсіонерам    у   Глухівському, Кролевецькому,   Путивльському   та   Середино-Будському   районах Сумської області.

 

     Кірімова Івана  Захаровича  - до Прем'єрміністра України щодо погашення  боргів  за  комунальні  послуги   працівникам   освіти, медицини та культури.

 

     Коновалюка Валерія   Ілліча   -  до  Прем'єрміністра  України стосовно державної підтримки виробництва продукції птахівництва  в Донецькій  області.  Будь  ласка,  голосуємо про направлення даних запитів.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народний депутат  Коваль  звертається   до   Прем'єр-міністра Пустовойтенка Валерія Павловича з приводу ситуації,  що склалася в Петриківському  районі  Дніпропетровської  області.  Будь   ласка, голосуємо.

 

     "За" - 177.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит Савенка Михайла Михайловича - до голови Фонду держмайна у  зв'язку  зі  зволіканням  розгляду  справи  щодо   птахофабрики "Закарпатська". Голосуємо.

 

     "За" - 163.

 

     Прийнято.

 

     Косіва Михайла  Васильовича - до прокурора Львівської області стосовно   порушення   чинного   законодавства   при    проведенні приватизації та санації Львівського заводу біофізичних приладів.

 

     "За" - 161.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід  зі  складу  депутатської  фракції Соціалістичної   партії   народного   депутата  Кирильчука  Євгена Івановича  та  входження  його  до  складу  депутатської   фракції Селянської партії.

 

     Інформую, що 28 народних депутатів України, які представляють Донеччину,  відповідно до вимог статті 4.2.3  Регламенту  утворили неформальну    міжфракційну    депутатську    групу   "Донеччина". Представляти групу уповноважено народних депутатів Кочергу Віктора Герасимовича   і   Коновалюка   Валерія  Ілліча,  з  чим  я  їх  і поздоровляю.

 

     Шановні колеги!  Сьогодні оголошуються звернення і запити від фракцій.

 

     Від "Громади" слово надається депутату Сафронову. Будь ласка.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні народні депутати!  У своєму виступі я хочу нагадати присутнім,  що всі ми,  можливо, за невеликим винятком, були колись студентами. А дехто  сьогодні  мешкає  в  готелях,  в основному чимось схожих на студентський  гуртожиток.  Ви  пам'ятаєте,   як   нелегко   жилося учнівській  молоді  тоді,  і  знаєте,  наскільки важче їй живеться нині.

 

     Злидарська стипендія 15 гривень,  скудні  харчі,  нескінченні борги - ось доля багатьох молодих людей.  І це не їх провина. Вони тільки починають входити в самостійне життя,  і важко вимагати від кожного  з  них вміння підробляти на стороні.  Соромно за державу, яка не в змозі прогодувати старих.  Удвічі соромніше, коли голодні діти  змушені  перебиватися на копійках заради здобуття майбутньої спеціальності.   Сьогодні   наша   молодь   фактично    позбавлена безоплатної  освіти,  вільного вибору місця навчання (не всім воно по кишені), гарантії працевлаштування після закінчення навчального закладу.

 

     Декому з  владних  структур  цього  здалося замало.  Останнім кроком уряду по відношенню  до  студентства  стало  скасування  їх пільг   на   проїзд   міжміським  транспортом.  До  нашої  фракції звертаються  студенти  Луганщини,  Дніпропетровщини,   Запорізької області,  інших  областей  із запитаннями:  чому державні посадові особи в черговий раз  виправляють  свої  помилки  в  економіці  за рахунок  молоді,  чому  боротьба  з  привілеями  починається  не з міністрів,  а із найбільш незахищених  верств  населення,  зокрема студентства?  Чи  погоджуються  урядовці  на  те,  щоб  їхні  діти існували на 15 гривень стипендії,  не маючи змоги навіть  з'їздити додому за картоплею? Думаю, на ці запитання доведеться відповідати не зволікаючи.

 

     Студенти, учнівська    молодь    -    це    наш    завтрашній інтелектуальний   скарб.   Ніхто  нікому  не  надавав  права  його знищувати.  Це питання соціальне, політичне і просто людське. Воно повинне   бути  нами  вирішено  позитивно,  на  користь  тих,  хто сьогодні, незважаючи ні на які труднощі, тягнеться до знань.

 

     Від фракції "Громада" і від себе особисто звертаюся  до  вас, Олександре  Миколайовичу,  до  всіх  колег  народних  депутатів із проханням не залишити цю проблему осторонь.  Прошу дати  доручення профільному  комітету  Верховної  Ради  уважно вивчити ці питання, підготувати пропозиції по скасуванню рішення Кабінету Міністрів.

 

     Шановні народні  депутати!  Звертаюся  до   вас   напередодні прийняття   проекту  Держбюджету  в  другому  читанні.  Прошу  вас підтримати пропозицію,  подану в проекті бюджетного комітету. Тому що  коли  ми приймемо пропозицію,  подану Кабінетом Міністрів,  то будемо не те що не в змозі надати якісь пільги, а будемо стояти на порозі зради всього нашого українського суспільства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Сопрун  від НДП.  За ним - депутат Філіпчук.

 

     СОПРУН С.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань бюджету (виборчий округ 129,  Миколаївська область).  Судостроение законодательно признано приоритетной отраслью  экономики  Украины. Это   научно-производственный  комплекс,  в  составе  которого  10 судостроительных заводов,  6  предприятий  судомашиностроения,  11 заводов морского приборостроения.  Общая численность работающих на этих  предприятиях  составляет  84,3   тысячи   человек.   Продукт судостроения  -  это  в  основном  транспортные суда для перевозки нефти и нефтепродуктов,  то есть танкеры, суда для перевозки руды, угля,  зерна  -  балкеры и рефрижераторы,  лесовозы,  рыболовецкие суда,  называемые  траулерами,  скоростные  пассажирские  суда  на подводных  крыльях,  плавучие  краны,  плавдоки и другие,  а также судовое комплектующее оборудование.

 

     Судостроительная отрасль  всегда  была  ведущим   экспортером Украины.  Наличие  производственного,  научноисследовательского  и кадрового потенциала позволяет удовлетворить потребности Украины в строительстве и ремонте судов и кораблей практически любого типа и класса.  Однако в  настоящее  время  отрасль  переживает  глубокий кризис.   Дело   в  том,  что  вследствие  исполнения  контрактов, заключенных  судостроительными  заводами  в  1993-1995  годах   на поставку  судов  на экспорт,  инфляционных процессов,  опережающих темпы роста цен  на  материалы  и  комплектующие,  оборудование  и энергоносители в сравнении с изменением валютного курса,  введения нормы обязательной продажи валюты  государству  при  фиксированных контрактных ценах на судах,  предприятия стали убыточными,  они не имеют оборотных средств.  В этих условиях строительство судов  без привлечения дополнительных финансовых ресурсов стало невозможным.

 

     Но несмотря   на   эти   трудности,   осуществляя   конверсию производства,  судостроительные заводы освоили новые  типы  судов, конкурентоспособных  на  мировом  рынке.  На  протяжении 1992-1997 годов построено и передано иностранным заказчикам 111 судов  общей стоимостью  998  миллионов  долларов  США.  Строительство судов на экспорт за этот период обеспечило поступление в Украину валюты  на сумму  свыше 450 миллионов долларов.  Отечественному судовладельцу передано  судов  на  сумму  50  миллионов  долларов.  Выходом   из кризисного состояния отрасли является загрузка производства новыми рентабельными заказами.

 

     Для решения создавшейся проблемы на стадии подготовки бюджета к  первому  чтению,  Комитетом  по вопросам бюджета была проделана большая   работа.   Проведена   встреча   с   директорами   девяти судостроительных  заводов Украины,  изучены заключенные контракты, общая сумма которых составляет 340 миллионов долларов США, и новые контракты на строительство судов на экспорт на сумму 514 миллионов долларов, выполнение которых обеспечило бы на протяжении 1999-2000 годов  поступление  в  Украину валюты на сумму свыше 250 миллионов долларов  США.  Причем,   подчеркиваю,   эти   контракты   реально обеспечены   соответствующими  гарантиями  оплаты,  что  позволяет привлекать средства на возвратной основе. Вот только в Украине нет коммерческих   банков,   которые  были  бы  способны  предоставить необходимые  кредиты.  Нет  и  центрального  национального  банка, который  позаботился бы о приемлемом для производственников уровне процента за кредит.  Разве можно при  рентабельности  5  процентов брать кредиты под 60-80 процентов годовых? Очевидно, кое у кого из производственников разное видение путей выхода из кризиса.

 

     Поэтому в проекте Закона Украины  о  Государственном  бюджете Украины  на  1999 год комитетом было предложено направить средства от первичной эмиссии  Национального  банка  Украины  в  сумме  200 миллионов   гривень   для  возобновления  строительства  судов  на экспорт.  Это принесло  бы  бюджету  реальные,  живые  деньги.  Но возможно  это лишь при запрете Национального банка Украины за счет первичной эмиссии  финансировать  дефицит  бюджета  и  приобретать государственные  ценные  бумаги.  Однако  Кабинет  Министров снова планирует направить эти средства на выкуп ОВГЗ.

 

     Поэтому я  поддерживаю  предложение  Комитета   по   вопросам бюджета   о  недопустимости  использования  средств  от  первичной эмиссии на непроизводственные нужды.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Філіпчук Георгій Георгійович. За ним - депутат Сінько.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух  України.  Шановні  депутати!  Протягом  останніх   тижнів   у Верховній Раді відбуваються процеси, які відволікають від основних проблем,  від прийняття законів, які збільшували б дохідну частину бюджету,  створювали  б  умови  для економічного розвитку України, захищали економіку України від  криміналу  і  корупції.  Натомість маємо    сумбурний   законодавчий   процес,   постійне   порушення Регламенту,  оскільки  навіть  Конституція  Криму  була   прийнята всупереч  конституційним  нормам,  а стихійні переголосовування не додають авторитету Верховній Раді.

 

     Тому Народний рух України  підготував  спеціальну  заяву  для поширення  в  залі,  направлення Президенту і Конституційному Суду щодо неправомочності Конституції Криму.

 

     Довготривале політичне     структурування     без      чіткої відповідальності  конкретної влади,  зволікання з адміністративною реформою,  неефективні  дві  паралельні  гілки   влади,   безкарна практика  депутатської  недоторканності  створюють реальну загрозу українській державності.  Уже всім стало зрозуміло,  що  до  влади прийшли не партії, а корпоративні клани з сумнівним капіталом.

 

     Необхідно зазначити,  що з 1995 року серед 43 напрямів загроз національним   інтересам   проблема   криміналізації   суспільства знаходиться  на  першому  місці,  залишається  вона такою і в 1998 році.

 

     Створивши надзвичайно несприятливі умови для  підприємництва, що унеможливлює збільшення суспільного продукту і дохідної частини бюджету,  в Україні  сформовані  соціальні  групи  не  за  рахунок економічної  активності,  а  за  рахунок  перерозподілу  державної власності.

 

     Тому ми  вимагаємо,  щоб  об'єкти,  які  приватизувалися   за вартістю,  на  кілька порядків нижчою за балансову вартість,  були розглянуті у Верховній Раді з дорученням Генеральній  прокуратурі. Щоб  були  притягнуті до відповідальності так звані політики,  які проникли  в  тому  числі  і  у  Верховну  Раду  і   які   сьогодні розпоряджаються величезними фінансовими і матеріальними ресурсами, координують цілі регіони,  контролюють приватний  бізнес,  активно втручаються  у  сфери  оподаткування,  розпочали  жорсткий тиск на судову владу, в тому числі на арбітражні суди.

 

     Практично немає   результатів   щодо   повернення    валютних цінностей з-за кордону. Окремі фракції перетворилися у відстійники для порушників закону у сфері фінансів та економіки. І ми сьогодні вимагаємо,  щоб  закон  був  однаковий  для  всіх  - і для великих трутнів,  і для малих комах. Тому фракція Народного руху не заради популізму,  а  заради  якісного  парламенту  і наведення порядку в державі,  вимагає  зняття  депутатської  недоторканності  з   усіх депутатів.

 

     Нарешті, нас  турбує  законодавча  влада,  яка  практично  не спромоглася визначитися і вплинути на сфери податкову,  аграрну  і кредитну.  Нас турбує і те, що покривається кримінал, просуваються закони  про  МПА,  Конституцію  Криму,   відбувається   лобіювання кланових   інтересів.   Це   практично   створило  неконструктивну більшість  у  парламенті  і   ставить   під   загрозу   українську державність.   Ми   звертаємося  до  Президента,  здорових  сил  у парламенті  з  проханням  не  допустити  подальшої  криміналізації суспільства і втрати суверенності України.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Сінько   Василь  Данилович.  За  ним  буде  виступати депутат Марчук.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Блок Соціалістичної і Селянської  партій.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні народні   депутати!   Шановні   виборці   України!   Я   хотів  би поінформувати народних депутатів і все населення України  про  те, що  вчора  о  18  годині в селищі міського типу Велика Лепетиха на Херсонщині   по-звірячому   було   побито   у   власній   квартирі консультантареферента   народного   депутата   України  Станіслава Миколайовича Ніколаєнка Валерія Черевка.

 

     Валерій послідовно    бореться    зі    зловживаннями,    які допускаються,  із незаконною приватизацією, розбазарюванням землі, крадіжками державного майна.  Але правоохоронні органи, як завжди, як і наші звернення, ігнорували його заяви. Валерій Черевко очолює районну  парторганізацію  Комуністичної  партії  України.  Відомий своєю чесністю і принциповістю.

 

     Фракція Соціалістичної  партії  України (Лівий центр) вимагає від   Генпрокуратури,   Служби   безпеки   України,   Міністерства внутрішніх  справ вжити заходів і притягти до відповідальності тих посадових осіб, які не реагували на ці заяви, і, безумовно, знайти злочинців.

 

     Олександре Миколайовичу, я просив би вас від фракції: з числа спеціалістів правоохоронних органів профільного комітету  створити комісію, яка б у деталях розслідувала цей варварський вчинок. Тому що  в  принципі  людина  буде  надалі  недієздатною,  якщо  навіть залишиться живою.

 

     Наша фракція   отут   декілька  днів  тому  говорила  про  ті неподобства,  які відбулися в  Броварах,  коли  там  була  зустріч Мороза з виборцями. Ми наголошували, що після таких зустрічей може початися  розстріл  або  відстріл.  На  превеликий  жаль,  це  вже розпочалося  на  Херсонщині.  Хотів  би,  щоб таких випадків у нас більше не було, і ми в цьому повинні сказати "зась" цій банді.

 

     Далі. Олександре Миколайовичу,  я  до  вас  звертаюся  як  до колишнього   вихованця   Білоцерківського   сільськогосподарського університету,  і на це розраховують виборці  Білої  Церкви.  Свого часу  в  місті Біла Церква була зареєстрована і створена місцевими органами влади,  за погодженням із Мінфіном і  Мінюстом,  кредитна спілка  під  назвою  "Пінгвін",  яка  під благими намірами зібрала гроші на суму більше 30 мільйонів  гривень  у  16  тисяч  громадян Білої  Церкви.  У результаті керівники структури гроші розікрали і спілку ліквідували.  Вкладники стукають у всі двері, навіть палацу нашого  шановного Президента,  але від їх сліз усі відмежовуються, мовляв, це ваша особиста справа. А фактично - як реєструвати, то є кому,  а  як  відповідати,  то немає кому.  Це так держава Україна турбується про свій народ!

 

     Тому, Олександре Миколайовичу,  потрібно в подальшому зробити так,  щоб  таких "пінгвінів" не було,  а з іншого боку,  допомогти населенню у вирішенні цього складного питання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Марчук Євген  Кирилович  від  фракції  СДПУ (об'єднаної). За ним - депутат Марченко.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці  (багатомандатний  загально-державний виборчий   округ,   СДПУ(о)).  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  колеги!  Шановні  радіослухачі!  Незважаючи  на   те   що парламент  ще  не  прийняв  новий  закон про президентські вибори, президентські вибори практично стартували.  Виконавча влада вже їх проводить досить активно і продемонструвала це досить ефективно, у виборчому окрузі 221  міста  Києва.  Створено  штаби,  відкриті  і прикриті,  віддані  і віддаються відповідні декларації на місця (з якими  ще  з  часом  історія  буде  розбиратися,  наскільки   вони конституційні),  поступово,  крок за кроком втягуються в політичну боротьбу  правоохоронні  органи  (це   також   предмет   майбутніх розслідувань).  Таким  чином,  ми  є  свідками  того,  що фактично політична  боротьба  на  плацдармі  президентських   виборів   уже розпочалася.

 

     На жаль,   треба  сказати,  що  і  Верховна  Рада  також  уже практично включилася  у  президентські  вибори,  тому  що  основні конкуренти нинішнього Президента України, які, як уже відомо всім, будуть брати участь у  президентських  виборах,  знаходяться  саме тут,  у парламенті.  І,  я думаю,  не варто наводити приклади, які свідчать про  те,  що  якась  частина  цих  конкурентів  уже  веде президентську виборчу кампанію.

 

     Таким чином, ми підходимо до ситуації, коли в наступному році

- році,  який  уже  навіть  самим  бюджетом  визначається  як  рік економічного  колапсу,  ми  матимемо  гігантське  протистояння  на платформі президентських виборів. З одного боку, виконавча влада - плацдарм  Леоніда  Кучми,  з  другого  боку,  парламент - плацдарм опозиції для  декількох  кандидатів.  Таким  чином,  ми  всі,  хто братиме   участь   у  цій  виборчій  гонці,  створимо  надзвичайно величезну напругу ще й політичну в нашому суспільстві.

 

     Виходячи саме з  цих  міркувань  і  не  бажаючи  політизувати фракцію   Соціалдемократичної  партії  (об'єднаної),  я  вчора  на засіданні  фракції  поставив  питання  про  увільнення  мене   від обов'язків  керівника  фракції  і  рекомендував  би  взяти  з мене приклад тим депутатам,  які вже заявили,  і  тим,  які,  ми  точно знаємо,  вже  визначилися,  що  братимуть  участь у президентській гонці.

 

     Я виходжу  з  того,  що  економічний  колапс  плюс  політична перенапруга  можуть  створити  таку  ситуацію,  коли  сам народ не витримає.  З одного боку,  це  дасть  привід  виконавчій  владі  і Президентові  Кучмі  розігнати  Верховну Раду,  яка практично може стати бездіяльною,  тому що тут буде йти президентська кампанія, а з  другого  боку,  ще більше загострить ситуацію щодо дострокового припинення повноважень Леоніда Кучми.

 

     Тому я закликаю всіх учасників цього процесу  деполітизувати, політично демілітаризувати,  з одного боку, парламент, а з другого боку, - виконавчу владу.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат    Марченко    від    прогресивних соціалістів. За ним - депутат Осташ.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты!  Ни  для  кого  в  этом  зале и в обществе в целом  не  секрет  та  криминальная  ситуация,  которая сложилась     в    Украине.    Поэтому    фракция    Прогрессивной социалистической партии внесла предложения,  которые  вам  сегодня розданы,  для  того  чтобы  Верховный  Совет активно подключился к борьбе с коррупцией и криминализацией в  обществе.  И  те  попытки депутатов  оклеветать нашу фракцию (я думаю,  что известны всем их мотивы) - это отрабатываются деньги, уплаченные этим депутатам.

 

     Я хочу ответить на  вопрос,  кто  кому  служит  (это  вопрос, связанный с Павлом Лазаренко),  и напомнить,  что Премьерминистром Павла Лазаренко назначил Леонид Кучма.  Хочу также напомнить,  что когда  Леонид  Кучма  предложил  на  пост  Премьер-министра  Павла Лазаренко,  то в этом  зале  было  только  два  депутата,  которые выступили  против  -  Марченко  и Витренко.  Именно мы подготовили проект постановления о том,  чтобы  не  избирать  Павла  Лазаренко Премьер-министром   и   чтобы   возглавил  Кабинет  Министров  сам Президент Украины.  Мы подготовили этот проект, но Александр Мороз его арестовал,  не выпустил в зал, не поставил на голосование. 344 депутата проголосовали за Павла  Лазаренко.  И  здесь  были  едины руховцы  и  социалисты,  коммунисты и националисты.  В чем природа такого единства?  А природа вот в чем.  Я  свидетельствую  с  этой трибуны,  что  и  ко мне подходили гонцы и предлагали за поддержку Павла Лазаренко решить  все  наши  личные  финансовые  проблемы  и проблемы нашей партии.

 

     Дальше. Я  каждому  депутату  предлагаю  открыть информацию о народных депутатах и почитать про Павла Лазаренко. Кто такой Павел Лазаренко,   кем  и  чем  он  награжден.  "Нагороджений  відзнакою Президента України - орденом князя Ярослава  Мудрого  V  ступеня". Читаем   об  Александре  Морозе:  "Нагороджений  орденом  Ярослава Мудрого V ступеня". Читаем об Иване Чиже (ну, он фигура помельче): "Нагороджений  відзнакою Президента України - орденом "За заслуги" III ступеня". Вот кто кому служил.

 

     А теперь еще всем рассказываю,  кто пытается дискредитировать фракцию Прогрессивной социалистической партии по названию.  Я взял вот эту книжечку,  которая продавалась у нас в  Верховном  Совете, "Язык  мафиози" и узнал,  что же такое "громада".  Читаю дословно: "Громада - кодло, конюшня, свора, группа воровская".

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Шановні  колеги!  Треба  ж  якесь почуття міри знати.

 

     Будь ласка. Депутат Осташ від фракції "Реформи-центр". За ним

- депутат Самойлик.

 

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область).  Фракція "Реформи-центр". Шановні колеги народні   депутати!   Фракція  "Реформи-центр"  уповноважила  мене прочитати заяву фракції з приводу неконституційності  затвердження Конституції Автономної Республіки Крим.

 

     "23 грудня   Верховна   Рада  України  прийняла  рішення  про затвердження Конституції  Автономної  Республіки  Крим  з  грубими порушеннями Конституції України.

 

     Стаття 135  Конституції  України  передбачає,  що Конституцію Автономної  Республіки  Крим  приймає  Верховна  Рада   Автономної Республіки   та  затверджує  Верховна  Рада  України  не  менш  як половиною  від  конституційного  складу  Верховної  Ради  України. Нормативно-правові  акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної  Республіки  Крим  не  можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України.

 

     Народним депутатам  України  було  надано  не  повний   текст Конституції,   а   так   звані  положення  Конституції  Автономної Республіки Крим з редакційними змінами  і  уточненнями,  внесеними Конституційною  комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим від  23  грудня  1998  року.  При  цьому   Конституційна   комісія Автономної  Республіки  Крим  перевищила  надані  їй повноваження. Згадані зміни є не лише редакційними,  а тому  повинні  були  бути проголосовані Верховною Радою Автономної Республіки Крим.  До того ж насторожує той факт, що Прем'єр-міністр Криму Куніцин заявив, що мінімум шість положень кримської Конституції було сфальсифіковано.

 

     Незважаючи на внесені зміни,  у тексті Конституції залишилися численні  положення,  які  суперечать  Конституції  України.   Для прикладу наведу лише статтю 7,  в якій зазначено, що територія АРК може  бути  змінена  з  урахуванням   рішення   загальнокримського референдуму   та   рішення   Верховної   Ради  АРК  відповідно  до Конституції України. Водночас статтею 73 Конституції України чітко визначено,  що  виключно  всеукраїнським  референдумом вирішуються питання про зміну території України.  А у  статті  92  Конституції зазначено,    що    виключно    законами    України   визначається територіальний устрій України.

 

     Разом з тим,  порушуючи Конституцію України, Голова Верховної Ради  поставив на голосування зміни до тексту Конституції,  а саме статті 2,  хоча  визначатися  з  цього  приводу  повинні  депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.  Порушенням Конституції є також той факт, що Конституція була затверджена без обговорення.

 

     Тому депутатська  фракція   "Реформицентр"   звертається   до Президента як гаранта Конституції з проханням накласти вето на цей закон і повернути його на  повторний  розгляд  до  Верховної  Ради України".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Це  звернетеся до Івана Олександровича щодо поправки.

 

     Будь ласка.  Самойлик Катерина Семенівна.  За нею  -  депутат Єдін. І завершуємо.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури  і спорту  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги!  Я прошу всіх заспокоїтися і вислухати заяву,  яку доручила мені оголосити фракція Комуністичної партії України.

 

     "Фракція Комуністичної  партії  України  вимагає  від органів внутрішніх  справ,  Генпрокуратури   України   вжити   термінових, невідкладних  заходів  щодо  розслідування факту фізичної (а ми не сумніваємося ні на хвилинку,  що і політичної) розправи над першим секретарем  Великолепетиського  районного  комітету  Комуністичної партії України Херсонської області Валерієм Самійловичем Черевком.

 

     Я наголошую,  що це саме політична  розправа,  бо  ця  людина протягом усього життя,  а особливо останні 7 років,  веде боротьбу проти тих,  хто знищує і народ України,  і Україну,  хто розкрадає нашу  Херсонську  область.  І  особливо саме в цей період,  коли в нашій державі встановлена мафіозна, кримінальна диктатура, яка все робить під своє замовлення.  Останні його виступи проти злочинного користування землею,  проти використання високих керівних посад  в області,  в районі для особистого збагачення, для збагачення своїх рідних та власного  оточення,  розкрадання  державного  добра  нам відомі вже, бо вони не раз надходили до Верховної Ради України.

 

     Нам узагалі незрозуміло, чому й досі органи внутрішніх справ, прокуратури  не  діють  і  чекають,  коли  людина,   яка   зазнала черепномозкової травми,  опритомніє. Цього може навіть не статися. Людина справді зазнала серйозної травми.

 

     Ми вимагаємо   від   Міністерства   внутрішніх   справ,   від прокуратури  працювати  не  на  замовлення  і не так,  як сьогодні вимагає мода,  а на закон і  на  захист  просто  людських  прав  - чесних,  нормальних  громадян України,  яким не байдуже,  яка буде Україна:  чи  така,  яка  вона  сьогодні  є,  коли  щодня  лунають постріли,  щодня  знищуються  просто  нормальні люди...  І тому ми вимагаємо стати на захист цих людей.  Досить нам уже  самоспалень! Досить  нам  уже  побиття  тих,  хто  виходить на вулиці і вимагає додержання своїх людських прав! Досить крові в Україні!

 

     Ми вимагаємо,  щоб  ті,  хто   за   своїм   статусом   мусить забезпечити законність і правопорядок,  працювали саме заради цієї мети, а не заради того завдання, яке дадуть їм зверху.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єдін.

 

     ЄДІН О.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 102, Кіровоградська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати!  Завдяки вигідному географічному положенню України через її  територію   пролягають   традиційні   міжнародні   транспортні коридори.  За  умови  низького  попиту  на  транспортні послуги на внутрішньому ринку транзитні перевезення через  Україну  є  сталим джерелом доходів учасників транспортного процесу, утримання митних та  інших  контролюючих  державних  органів,  а   також   реальною бюджетоутворюючою діяльністю.

 

     Із метою  збереження  існуючих  обсягів транзитних перевезень Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку вніс пропозицію про  подальше  звільнення  від  податку операцій з надання послуг, пов'язаних із перевезенням  пасажирів,  вантажів  транзитом  через територію  України  до  1  січня  2000  року.  Тобто  пропонується подовжити чинний порядок звільнення транзиту від ПДВ.

 

     Враховуючи важливість   цього   питання   і   те,    що    на загальнодержавному  рівні  збитки  від запровадження ПДВ з 1 січня становитимуть майже 300 мільйонів гривень, а також зважаючи на те, що  транзитні  потоки можуть піти поза межами України,  я пропоную внести  до  сьогоднішнього  порядку  денного  законопроект,   який підготували  депутати  Єдін  і  Хмельовий,  - про внесення змін до статті 11 Закону України про податок на додану вартість.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки має  депутат  Черненко.  За  ним  - депутат Семенюк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Александр Николаевич, я от группы,  не для реплики. У меня есть ряд предложений. Прежде всего я хотел бы обратиться к Премьер-министру Украины Валерию Павловичу Пустовойтенко.  Сегодня  сложилась  действительно  очень   сложная ситуация  с обеспечением медикаментами больных туберкулезом.  И не только в Донецком регионе,  но и во всех регионах  Украины.  Нужно сделать   все,  чтобы  дать  возможность  этой  категории  больных получать нормальное человеческое лечение.

 

     И еще одна проблема,  которая не оставляет меня  равнодушным. Сегодня  сложилась  чрезвычайно  сложная  ситуация  с обеспечением больных сахарным  диабетом  инсулином.  Эту  проблему  тоже  нужно рассматривать. И причем рассматривать очень срочно.

 

     Я надеюсь,  что  все  же наконец будут выполнены те решения и распоряжения   Президента   Украины   Леонида   Даниловича   Кучмы относительно   запуска   с  середины  1999  года  производства  по изготовлению инсулина.

 

     Далее. Сегодня в  этом  зале  прозвучало  много  выступлений, связанных  с  утверждением вчера Конституции Автономной Республики Крым.  Я хотел бы обратиться к нашим уважаемым  коллегам:  давайте взвешенно   подходить   к  каждому  документу,  который  мы  здесь принимаем.  Ибо сегодня мы сами детерминируем ту  нервозность,  ту чрезвычайно сложную ситуацию,

 

 которая и так непростая в нашем обществе,  вместо того чтобы найти согласие,  понимание  проблемы.  Я  хочу  вам даже сказать больше. Здесь много  любителей  и  знатоков  Соединенных  Штатов  Америки. Существует  50 штатов,  50 конгрессов,  50 законодательных баз,  и никто не боится,  что кто-то куда-то уйдет или начнет уходить. Для того  чтобы  никто никуда не уходил,  чтобы наступило спокойствие, согласие в обществе,  нужно проводить вот в этом  зале  нормальную взвешенную политику.

 

     Я понимаю,  что  политика  не всегда была честным делом.  Но, уважаемые господа депутаты, не до такой же степени!

 

     И еще  несколько  слов.  Я  бы   хотел   обсудить   ситуацию, сложившуюся  вчера  у нас на нашей утренней разминке.  Я бы просил депутатов высказываться более деликатно.  Мне было очень неприятно находиться  в  зале,  когда один из депутатов,  причем из фракции, которая уже  выдвинула  кандидатов  в  Президенты,  вот  с  такими заявлениями вчера выступил!

 

     Александр Николаевич,  я  вас  очень прошу:  может быть,  нам нужно даже подумать о внесении определенной статьи в  Регламент  с тем,  чтобы не давать слово таким депутатам. Чтобы люди не думали, что здесь - все такие!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Валентина Петрівна Семенюк. З місця.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція   Соціалістичної   та  Селянської  партій  (Лівий  центр). Шановний Олександре Миколайовичу!  Вкотре в цьому залі намагаються обілляти брудом Олександра Олександровича Мороза. Хочу повідомити, що від будь-яких нагород  Олександр  Олександрович  відмовився,  і президентські  подачки,  а  тим  більше  його  оточення,  йому  не потрібні.

 

     Крім того, хочу додати, що зараз усі чесні люди міста Києва і всієї  України  об'єднуються в одне народно-патріотичне об'єднання "Правда проти сили".  Таке об'єднання створено в  місті  Києві  15 грудня.  Масштаби цього заходу говорять самі за себе: на засіданні було  868  чоловік  -  представники  12  політичних   партій,   22 громадських організацій,  26 трудових колективів. Ми розуміємо, що кишенькові засоби масової інформації побоялися дати інформацію про цей захід.

 

     Разом з  тим  хочу доповнити,  що ні сьогоднішня розправа над консультантами депутатів Верховної Ради, ні перешкоди в проведенні зустрічі з Олександром Олександровичем Морозом - ніщо не зупинить, бо все-таки люди будуть іти до нього  і  будуть  об'єднуватися.  І люди вже зрозуміли, хто є хто.

 

     І ніяка розправа,  навіть фізична,  не допоможе.  Я думаю, що люди розберуться.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги! Ми беремо до відома всі заяви і пропозиції. Відповідно буде дано доручення і бюджетному комітету щодо виділення коштів на ремонт і будівництво кораблів.

 

     Щодо заяви  народного  депутата   Філіпчука   у   зв'язку   з затвердженням Конституції Криму.  Право кожного депутата - вносити пропозиції і право Верховної Ради - розглядати ті пропозиції,  які вносять народні депутати. Але не потрібно з цього робити проблеми. З вашої фракції народний депутат Іван Олександрович  Заєць,  всіма шанована  людина,  вносив  цю  пропозицію,  і ви проголосували 230 голосами.  І слава Богу,  що ми затвердили Конституцію в сесійному залі не вночі, а за дня. І хай люди працюють, і хай ця Конституція діє.  Якщо вона не влаштовує вас,  то я не думаю,  що у вас більше голова  за Крим болить,  ніж у будького,  хто сидить у цьому залі. Вчора Голова Верховної Ради  Криму  подякував  усім  депутатам,  і оплесками депутати відповіли на його подяку.

 

     Народний депутат  Сінько і народний депутат Самойлик говорили про неподобства,  які сталися  в  Херсонській  області  -  побиття громадянина Черевка.  Я,  шановні колеги, думаю, що пора в державі наводити порядок.  Ми дамо доручення і Генеральній прокуратурі,  і Міністерству внутрішніх справ.  Координуватиме цю роботу заступник Голови Верховної Ради Віктор Володимирович Медведчук.  І я  думаю, що ми поінформуємо депутатів про заходи з розшуку і притягнення до відповідальності згідно з чинним законодавством  тих,  які  чинять такі неподобства.

 

     Народний депутат  Марчук  порушив  питання  про  те,  щоб  не допустити  перетворення   президентських   виборів   на   суцільну політизацію,  яка  відбувається  в сесійному залі.  Нам потрібно в обов'язковому  порядку  прийняти  Закон  про  вибори   Президента. Сподіваюся,  що  народні  депутати  внесуть  пропозицію  в одну із статей,  щоб Верховна Рада від свого,  як кажуть,  загалу висувала одну  кандидатуру.  Я думаю,  що це було б правильно.  І хай би ця кандидатура від Верховної Ради балотувалася.  Тоді було  б  більше порядку і не було б тих непорозумінь,  які сьогодні є. Я сказав це жартома, але в кожному жарті є частка правди.

 

     Шановні колеги!  Ставлю на голосування  пропозицію  народного депутата  України  Єдіна  про  включення  до  порядку  денного  на сьогодні розгляду поправки до статті  11  Закону  про  податок  на додану вартість. Це невелика поправка. Я прошу включити до порядку денного це питання і розглянути його сьогодні.  Це займе буквально

5-7  хвилин.  Прошу  проголосувати  пропозицію  про  включення  до порядку денного цього питання. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 182.

 

     Підтримайте, будь ласка. Просто дехто не зрозумів. До порядку денного сьогодні внести,  будь ласка. А далі - як зал вирішить. То вже справа інша. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Сергій Васильович Довгань не встиг проголосувати. Будь ласка, голосуємо. Про включення до порядку денного.

 

     "За" - 251.

 

     Дякую.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Постанови  Верховної  Ради  України про заходи  щодо  забезпечення   функціонування   паливноенергетичного комплексу  в  умовах  кризи.  Доповідає  голова  Комітету з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки Михайло Петрович Ковалко. Будь ласка.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  65,  Житомирська  область).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  16  грудня Верховна   Рада   України   розглянула  питання  про  заходи  щодо забезпечення  функціонування  паливноенергетичного   комплексу   в умовах   кризи.   Згідно  з  вашим  дорученням  Комітет  з  питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  доопрацював  проект постанови і вніс його для остаточного прийняття. Рішення комітету я вам сьогодні й доповідаю.

 

     Дозвольте, шановні народні депутати,  привернути  вашу  увагу ось до чого. Проект постанови комітету структурований таким чином, що вибудовує законодавче поле функціонування паливно-енергетичного комплексу  і  складається  з  чотирьох  розділів:  невідкладні для прийняття  законопроекти;  законопроекти  щодо  ядерної   безпеки; законодавчі  акти,  які мають бути підготовлені й подані Кабінетом Міністрів, і рекомендації Кабінету Міністрів.

 

     Комітет дякує народним депутатам за увагу, яку вони приділили розв'язанню   проблем   паливно-енергетичного  комплексу.  Народні депутати  Звягільський,  Жовтіс,  Кучеренко,  Кирюшин,   Петренко, Гавриш  подали  свої пропозиції вже після розгляду питання,  однак всі їхні пропозиції були враховані.

 

     Як ви розумієте,  комітет був  у  складному  становищі,  коли доопрацьовував проект постанови після того,  як багато рішень було вже проголосовано.  Після роботи з юридичним управлінням комітет в остаточній  редакції  пропонує  схвалити  доопрацьовані  згідно  з законодавством  України   норми,   які   пропонувалися   народними депутатами,    зокрема    Кирюшиним,   Кучеренком,   Петренком   і Звягільським.  Такі норми ставлять у рівні  умови  всіх  суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     Я думаю,  що  такий  підхід  має  бути  підтриманий народними депутатами, оскільки, приймаючи постанову, ми не можемо порушувати ті закони, що самі приймаємо в цьому залі.

 

     Найбільш складним   виявився   блок   питань,  пов'язаних  із приватизацією. Розуміючи та підтримуючи бажання народних депутатів навести  лад  у  приватизації  державного  майна,  комітет не зміг залишити ту редакцію,  що стосувалася  мораторію  на  приватизацію базових стратегічних галузей, у складі яких є природні монополії.

 

     Я прошу депутатів з розумінням поставитися до цього, оскільки згідно з Конституцією лише законами встановлюється правовий  режим власності.

 

     Саме тому  ми  пропонуємо прийняти закон України про внесення змін  до  закону  України   про   приватизацію   майна   державних підприємств,   проект  якого  вніс  народний  депутат  Костенко  і підтримав комітет.  Це питання, що турбує тепер багатьох, має бути врегульоване на рівні закону.

 

     Незначні зміни  щодо  інших  питань  комітет  вніс  із  метою точнішого формулювання завдань та конкретизації органів,  що мають їх виконувати.

 

     Надійшло також   ще  декілька  слушних,  на  думку  комітету, пропозицій і я прошу їх підтримати в залі.

 

     Я ще раз дякую народним депутатам,  що  вони  знайшли  час  і можливість     приділити     таку     велику    увагу    проблемам паливноенергетичного  комплексу  й  сподіваюся,  що  вдосконалення законодавчої бази є запорукою виходу з кризи енергетики країни,  а з нею - всієї економіки.

 

     Зважаючи на  те,  що  всі   пропозиції   народних   депутатів враховані,   що  під  час  численних  засідань  комітету  знайдено спільний  шлях  поетапного  законодавчого   врегулювання   проблем паливноенергетичного  комплексу,  я  прошу  прийняти запропоновані заходи і проект постанови в другому читанні в цілому.

 

     Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги!  Усі 14 поправок,  які внесли народні депутати, комітет під час доопрацювання до другого читання врахував. Ніхто не наполягає на своїх поправках?

 

     Номер поправки називайте. Депутат Самойленко.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).  Голова  Української екологічної асоціації "Зелений світ".  Я вносив  проект  постанови про призупинення добудови блоків Рівненської і Хмельницької АЕС до широкого  обговорення  серед  громадськості,  бо  добудова  блоків Рівненської  і  Хмельницької  АЕС  масштабно впливає на довкілля і здоров'я населення України.  Треба спочатку обговорити це,  надати висновки  громадських  організацій,  а потім приймати рішення щодо добудови блоків.  Це така проблема,  що потребує  дуже  виваженого підходу.

 

     Я підтримуватиму  всі  пункти,  запропоновані в рішенні,  але стосовно добудови блоків Рівненської і Хмельницької  АЕС  -  після обговорення, як це й вимагає відповідне законодавство України.

 

     Дякую.

 

     КОВАЛКО М.П.   Я   дякую  за  висловлену  підтримку.  Але  ця постанова й запропоновані заходи не охоплюють того питання, яке ви порушуєте. І тому ми його тут не розглядали. Вашу пропозицію треба розглянути окремо, і якщо є необхідність, проголосувати в залі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гудима.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Від фракції...

 

     ГОЛОВА. Ви не виступатимете від фракції,  це  друге  читання. Будь ласка, з місця.

 

     ГУДИМА О.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  123,  Львівська  область). Фракція Народного  руху  України.  Якщо  не  можна  виступати  від фракції, то я маю звернути увагу парламентаріїв, що сьогодні, коли ми розглядаємо  проект  Постанови  про  заходи  щодо  забезпечення функціонування  паливноенергетичного  комплексу  в  умовах  кризи, велике здивування в енергетиків викликав указ  Президента  України про заборону відключення сільськогосподарських споживачів.

 

     Я просто  хотів  би наголосити на тому,  що сьогодні в умовах політичної,  економічної і фінансової кризи  ми  хочемо  допомогти втриматися    паливно-енергетичному   комплексу.   Є   Закон   про електроенергетику.  Той  закон   визначає   правила   відпуску   й забезпечення  електричною  енергією  всіх споживачів в Україні.  І викликає велике здивування, чому Президент не заборонив відключати дитячі садки,  професійно-технічні училища тощо на шкоду виконанню Закону про електроенергетику.

 

     Дякую.

 

     КОВАЛКО М.П. Дякую, Олександре Миколайовичу, за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична опозиція.  Я не можу  погодитися  з  таким редагуванням  проголосованих  у залі поправок.  Було проголосовано 265 голосами за нашу з Панасовським пропозицію про те,  щоб ввести мораторій  на приватизацію базових стратегічних галузей,  у складі яких є природні монополії.

 

     Комітет абсолютно  безпідставно   послався   на   статтю   92 Конституції.  Це  ж  треба  так уміти ставити все з ніг на голову! Якраз у частині першій статті 92 Конституції  записано:  "Виключно законами  України визначаються",  а далі пункт 7:  "правовий режим власності".  Що   заважає   нам,   законодавцям,   визначити,   що відбувається в електроенергетиці?

 

     Міністр енергетики  Шеберстов сам визнав,  що таке безладдя у галузі відбувається тому, що з 27 обленерго дев'ять приватизовані. Вони приватизовані двома фінансовими посередниками. Двома! Замість державної  монополії  Україна  отримала  приватну  монополію,   що набагато гірше.

 

     От я  подивилася,  що  роблять  ці два посередники з Сумською областю.  У Сумській області вже приватне обленерго.  З жовтня  по грудень   скоротилися   поставки   електроенергії  з  359  до  240 кіловат-годин.  Що ж це взагалі відбувається в галузі?  Сумщина на 33  відсотки  отримала менше електроенергії.  Ось чому зупиняються підприємства.  Відключається населення,  в темряві села, в темряві міста.  Якщо  ми  вже  порівнюємо  себе  з Францією,  то у Франції енергоринок увесь державний, повна монополія держави.

 

     Отже, ми проголосували в залі.  І я прошу відновити цей пункт у проекті постанови та проголосувати його в поіменному режимі.  Це ж не іграшки.  Скільки можна казати,  що біда в Україні,  а  потім спускати  так,  як  комітет  запропонував.  Ви подивіться,  що він запропонував. Вивчити...

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  вимкніть мікрофон. Будь ласка, відповідайте (Шум у залі). Ми розглядаємо проект постанови у другому читанні. Я поставлю на голосування вашу поправку обов'язково.

 

     Будь ласка.

 

     КОВАЛКО М.П.  Шановна  Наталіє  Михайлівно,   комітет   якраз найбільше уваги приділив вашій поправці. І я також читаю, і всі 30 членів комітету  також  читали  Конституцію  і  вашу  поправку.  І разом... (Шум у залі). Вибачте, дайте ж відповісти!

 

     ГОЛОВА. Не заважайте, будь ласка, я поставлю на голосування!

 

     КОВАЛКО М.П.  Як  я  вже казав,  для того щоб знайти вихід із ситуації,  розв'язати цю проблему  і  залишатися  в  законодавчому полі,  не  порушувати Конституцію,  ми запропонували проект закону про  внесення  змін   до   закону   про   приватизацію   державних підприємств,   який  у  принципі  розв'язує  цю  проблему.  Проект підтримано всіма членами  комітету,  в  якому,  як  ви  знаєте,  є представники   всіх   політичних   партій,  що  сьогодні  діють  в парламенті. Проект внесений, він є у Секретаріаті...

 

     ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно і всі шановні депутати! У січні ми внесемо цей законопроект. У перший пленарний тиждень січня внесемо на розгляд Верховної Ради (Шум у залі).

 

     КОВАЛКО М.П.  А це  не  означає,  що  ми  повинні  порушувати Конституцію,   Наталіє  Михайлівно!  Юридичне  управління  про  це говорить...

 

     ГОЛОВА. Наталіє  Михайлівно,   ви   на   четвертій   поправці наполягаєте? Я ставлю її на голосування. Прошу визначитися.

 

     КОВАЛКО М.П. Комітет не підтримує цієї поправки.

 

     "За" - 154.

 

     ГОЛОВА. Хто ще наполягає?

 

     Депутат Петренко.  Будь ласка,  Дмитре Дмитровичу, який номер вашої поправки?

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська  область).  К  пункту  пятому  поправка номер два. Когда мы рассматривали это постановление в первом чтении,  я  внес свои письменные поправки.  Но,  к сожалению, голосование по многим пунктам прошло недостаточно организованно.  Я предлагаю в пункт  5 "Кабінету  Міністрів  України прискорити подання до Верховної Ради України проектів законів" включить еще два проекта законов... (Шум у залі).

 

     Александр Николаевич, ну она же мешает работать!

 

     Смысл этой поправки. Сегодня мы используем бюджетные средства на погашение исков,  которые пред являются предприятиям всех  форм собственности.  Если  эти законы мы примем в Верховном Совете,  то тогда  сохраняются  и  бюджетные  деньги,  и   охране   труда   на предприятиях  всех  форм  собственности  будет  уделяться  большое внимание. Я прошу это поставить на голосование.

 

     И последнее. Мы вносили поправки, и на комитете они одобрены. Это  поправки  мои  и депутата Жовтиса.  Комитет их поддержал.  Их нужно принять в целом и тогда по этому проекту постановления можно голосовать.

 

     КОВАЛКО М.П. Шановний Дмитре Дмитровичу! Комітет не заперечує цих поправок.  Але ми вважаємо,  що вони  повинні  розглядатися  в блоці всіх соціальних проблем, які є. Хоча можуть бути враховані і в цій постанові.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  Дмитре Дмитровичу,  ви наполягаєте на своїй поправці   2?  Ставити  на  голосування?  Ставлю  на  голосування. Комітет, шановні колеги, підтримує цю поправку.

 

     "За" - 215.

 

     Депутат Звягільський  не  встиг  проголосувати  за   поправку депутата Петренка.

 

     "За" - 254.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги,    депутат   Вітренко   наполягає,   щоб   ми переголосували поіменно.  Я прошу визначитися щодо переголосування поправки  депутата  Вітренко в поіменному режимі.  Хто за те,  щоб провести поіменне голосування, будь ласка.

 

     КОВАЛКО М.П. Комітет не підтримує цього.

 

     ГОЛОВА. Про поіменне голосування. Я прошу заспокоїтися.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.  Голосуємо в  поіменному  режимі  поправку, внесену депутатом Вітренко.

 

     КОВАЛКО М.П. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 190.

 

     ГОЛОВА. По фракціях. Комуністи - 112 із 120; НДП - 12 із 52; Рух - 0 із 39; "Громада" - 8 із 25; зелені - 0 із 16; соціалісти - 18 із 20; соціал-демократи

- 3 із 12;  "Незалежні" - 6 із 10;  прогресивні соціалісти - 12 із 12;  селяни - 2 із 12;  "Реформи-центр" - 7 із 11; позафракційні - 10 із 18.

 

     Які ще є пропозиції?

 

     Ставлю на голосування проект постанови в  цілому  в  редакції комітету. Голосуємо. З урахуванням тієї поправки, яку вніс депутат Петренко.

 

 

 

 КОВАЛКО М.П. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Я прошу, проголосуйте. Будь ласка.

 

     КОВАЛКО М.П. Шановні колеги, комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Ковалко М.П. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Постанову прийнято 238 голосами. Дякую.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон України про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій  області  з пропозиціями Президента.  Доповідає представник Президента України Роман Петрович Безсмертний. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги! Верховна  Рада  України 19 листопада прийняла Закон про спеціальні економічні зони та спеціальний режим  інвестиційної  діяльності  в Донецькій  області.  Президент  України  розглянув даний закон і з метою уточнення окремих його норм  15  грудня  надіслав  Верховній Раді  пропозиції  до  статей  закону,  зокрема до статті 13 - одну пропозицію, три пропозиції - до статті 14 і одну - до статті 17.

 

     Скажу коротко,  у чому полягає суть цих пропозицій. Статтю 13 пропонується  доповнити  пунктом  "д" такого змісту:  "до валового доходу підприємства, розташованого у спеціальній економічній зоні, з   метою   оподаткування   не   включається   одержана  згідно  з інвестиційним  проектом  сума  інвестиції   у   вигляді:   коштів; матеріальних  цінностей;  нематеріальних активів,  вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами  (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями,  а також експертною оцінкою в Україні,  включаючи легалізовані на території України  авторські  права,  права  на  винаходи,  корисні  моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.

 

     У разі   якщо   протягом   звітного   (податкового)   періоду відбувається    часткове    або   повне   відчуження   інвестиції, передбаченої цим пунктом, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав  інвестицію,  зобов'язаний  сплатити  податок  з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді".

 

     Пропозиція до статті 14 стосується уточнення норм пункту  "б" і зводиться до того, щоб вилучити абзац четвертий, яким зазначено, що "дивіденди,  що сплачуються інвестору суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує інвестиційний проект, оподатковуються за ставкою 10 відсотків",  а також вилучити абзац п'ятий,  де йдеться про те,  що "доходи нерезидентів України,  отримані від реалізації інвестиційних  проектів  на  територіях  пріоритетного   розвитку, оподатковуються   у  розмірі  двох  третин  ставок  оподаткування, визначених статтею 13 Закону України  про  оподаткування  прибутку підприємств".

 

     Щодо пункту "г" статті 14,  в якому зазначено, що до валового доходу підприємства,  розташованого в спеціальній економічній зоні або на території пріоритетного розвитку,  з метою оподаткування не включається  одержана  згідно  з   інвестиційним   проектом   сума інвестиції.  Президент  пропонує  вилучити  слова  "в  спеціальній економічній  зоні  або",  бо,  як   ви   знаєте,   даним   законом передбачено,  що  спеціальна  економічна  зона  не  включається до територій пріоритетного  розвитку,  а  в  статті  14  визначається спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  лише  на територіях пріоритетного розвитку.

 

     Статтю 17 пропонується доповнити,  передбачивши,  що  в  разі ліквідації,  реорганізації  підприємства,  створеного на території спеціальної  економічної  зони  або  на  території   пріоритетного розвитку,  інвестором повідомляються органи управління спеціальної економічної зони і території пріоритетного розвитку.

 

     У зв'язку з тим що комітетом Верховної Ради враховані  перша, четверта  та  п'ята  пропозиції  Президента,  а  також  редакційно враховані друга та третя пропозиції,  пропоную підтримати  рішення комітету щодо прийняття закону в даній редакції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Романе  Петровичу.  Одну  хвилиночку,  Романе Петровичу.

 

     Володимире Романовичу, сядьте на місце.

 

     Шановні колеги,  ми розглядаємо пропозиції  до  трьох  статей даного  закону,  внесені  Президентом.  Я  просив би вас до кожної пропозиції поставитися з усією серйозністю і  проголосувати  кожну пропозицію.

 

     До статті 13, так?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Так, стаття 13.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  ще раз зачитайте пропозицію, яку вносить Президент.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Пропонується статтю 13 доповнити  пунктом  "д"  такого  змісту:  "до  валового  доходу підприємства,  розташованого у  спеціальній  економічній  зоні,  з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом  сума  інвестиції   у   вигляді:   коштів;   матеріальних цінностей;  нематеріальних активів,  вартість яких у конвертованій валюті  підтверджена  згідно  з  законами   (процедурами)   країни інвестора   або   міжнародними  торговельними  звичаями,  а  також експертною оцінкою в Україні,  включаючи легалізовані на території України  авторські  права,  права  на  винаходи,  корисні  моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.

 

     У разі   якщо   протягом   звітного   (податкового)   періоду відбувається    часткове    або   повне   відчуження   інвестиції, передбаченої цим пунктом, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав  інвестицію,  зобов'язаний  сплатити  податок  з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді".

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я так розумію,  що  комітет  підтримує.  Будь ласка,   прошу  підтримати  цю  пропозицію,  внесену  Президентом. Комітет підтримує. І всі підтримують.

 

     "За" - 194.

 

     Голосуємо. На прохання депутата Черненка.  Запросіть людей до залу. І депутат Черняк наполягає.

 

     "За" - 214.

 

     Слово має депутат Гуренко - голова комітету. Одну хвилиночку! Запросіть  людей  до  залу.  Михайле  Петровичу!  Ковалко  Михайле Петровичу!  Ми ще ж не закінчили засідання. Після вашого закону ще є закон.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).   Фракція  комуністів  України.  Шановні  народні  депутати! Шановні наші виборці! Я звертаю увагу всіх присутніх, що цей закон пройшов  через  Верховну  Раду,  що ми його прийняли.  Йдеться про поправки Президента,  схвалені комітетом.  Вони не  змінюють  суті закону.

 

     Я прошу поставитися до цього як слід і проголосувати.  Це наш закон, прийнятий Верховною Радою.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Ви маєте на увазі за всі  поправки  до  трьох  статей зразу?  Підтримайте,  будь  ласка,  всі  ці  поправки.  І  комітет підтримує. Голосуємо. Фракція Руху, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 259.

 

     Рішення прийнято.

 

     У цілому, будь ласка, з поправками.

 

     "За" - 256.

 

     Спасибі.

 

     ________________________

 

     Розглядається проект Закону про  спеціальну  економічну  зону "Закарпаття".

 

     Перед тим як надати слово Чумакову Володимиру Олексійовичу, я прошу,  шановні колеги, хвилинку вашої уваги. Протягом учорашнього дня  надійшло майже 60 телеграм на адресу Верховної Ради і на ім'я Голови Верховної Ради.  Але найбільш характерну телеграму  я  хочу зачитати всім депутатам.

 

     "Шановні народні  депутати Верховної Ради України!  З великою увагою  стежили  за  сьогоднішнім   обговоренням   на   пленарному засіданні   законопроекту   про  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності в Закарпатській області та законопроекту про спеціальну економічну   зону   "Закарпаття".  Адже  це  документи,  що  мають виняткове значення для розв'язання всього комплексу вкрай  гострих на сьогодні соціальноекономічних проблем: відновлення виробництва, створення нових робочих місць та розв'язання проблеми  безробіття. Особливе   значення   дані   законопроекти   мають  для  створення необхідних умов для ліквідації наслідків катастрофічного  паводка, від якого потерпіли сотні тисяч закарпатців,  наших виборців. Щиро вдячні народним депутатам,  які з розумінням сприйняли трагедію та людський  біль  закарпатців,  які  пережили  стихію,  і підтримали законопроекти.

 

     Однак вважаємо безпідставними  та  образливими  звинувачення, які  прозвучали сьогодні в сесійній залі на адресу закарпатців,  у їх  нібито  корисливих  намірах  щодо  використання  інвестиційних можливостей. Настійно просимо зважити на економічну доцільність та соціальну значущість названих проектів законів і прийняти їх.

 

     З повагою, голови районних рад і держадміністрацій".

 

     І далі   подається   перелік   усіх   голів   рад   і   голів держадміністрацій Закарпатської області.

 

     Я запрошую   Володимира   Олексійовича  Чумакова,  заступника міністра економіки України, до слова на трибуну.

 

     ЧУМАКОВ В.О.,  заступник міністра економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Проектом Закону України про спеціальну економічну зону "Закарпаття" передбачається створення  спеціальної  економічної  зони  строком  на 30 років на територіях  загальною  площею  737,9   гектара,   розташованих   в Ужгородському й Мукачівському районах та місті Мукачевому.

 

     Передбачається створення           єдиного          потужного транспортно-складського і  виробничого  комплексу,  де  планується розміщення  підприємств,  які здійснюють операції з обслуговування транспортних  вантажів,  їх  зберігання,  дороблення,  сортування, пакування,   надання   транспортноагентських   та  експедиторських послуг,  торгівлі,  застосовують  новітні   технології   з   метою виробництва  товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок. Учора  заступник  міністра  економіки  Леонід   Васильович   Мінін докладно про все це доповідав.

 

     Створення спеціальної економічної зони "Закарпаття" сприятиме залученню     інвестицій,     розвитку      підприємництва      та зовнішньоекономічних зв'язків, збільшенню поставок на внутрішній і зовнішній ринки високоякісних товарів і послуг, створенню сучасної виробничої,  транспортної  і  ринкової  інфраструктури,  створенню нових робочих місць тощо. Прохання підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання  до  Володимира  Олексійовича?  Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Від комітету  слово  має Володимир Оникійович Петренко?  Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії України. Комітет на своєму засіданні розглянув проект Закону про спеціальну економічну  зону "Закарпаття" і рекомендує Верховній Раді прийняти його в першому читанні.

 

     У цьому  законопроекті  є  багато  вразливих  місць,  і   він потребує серйозного доопрацювання. Вважаємо, що для підтримки

 

 товаровиробника в  Закарпатті,  для  підвищення  життєвого   рівня мешканців цього регіону,  який потерпів від стихійного лиха, можна було б сьогодні цей  законопроект  тут  розглянути  й  прийняти  в першому читанні, що вам і пропоную зробити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги, давайте підтримаємо в першому читанні.  Прошу проголосувати. Будь ласка. Приїхали представники - голова   обласної   ради...   Навіть  полтавський  голова  приїхав підтримати Закарпатську область! Голосуємо в першому читанні даний законопроект. Депутат Шуфрич підтримує, голова комітету Самойленко підтримує, депутат від Закарпаття Медведчук підтримує...

 

     "За" - 186.

 

     Наполягає фракція   Комуністичної   партії   на   тому,   щоб проголосувати   в   поіменному   режимі.  Прошу  проголосувати  цю пропозицію.  Будь  ласка.  Депутате  Жердицький,  голосуйте,  будь ласка.

 

     "За" - 176.

 

     Голосуємо в поіменному режимі пропозицію про прийняття даного законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 199.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 118 із120; НДП - лише 6 із 45; Рух - 1 із 29; "Громада" - 5 із 25; зелені - 16 із 18;  соціалісти - 11 із 21; соціалдемократи (об'єднані) - 20 із  20;  "Незалежні" - 5 із 11;  прогресивні соціалісти - 5 із 12; селяни - 7 із 12;  "Реформи-центр" - 1 із 10; позафракційні - 4 із 14.

 

     Слово від  фракції  НДП надається депутату Жердицькому,  який вніс проект постанови За ним виступить депутат Шуфрич. Будь ласка.

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 74, Закарпатська область). Шановні колеги!  Повертаючись до цього питання, вважаю за потрібне наголосити,  що ми не повинні порушувати  процедуру.  Внесено  два проекти.  Один  ми голосували тільки що.  Другий проект є у вас на руках  -  це  про  відхилення  цього  проекту   закону,   поданого Президентом,  і  доручення  комітету - подати в двотижневий термін новий погоджений законопроект.

 

     Тепер стосовно  розмови  про  те,  що  цей  законопроект  має допомогти  подоланню  наслідків стихійного лиха.  Цей законопроект ніякого стосунку до подолання наслідків стихійного  лиха  мати  не буде.    П'ять   майданчиків,   які   створюються   на   території Ужгородського і Мукачівського  районів,  ніяк  не  стосуються  тих проблем,  які  є  сьогодні в районах,  що потерпіли від стихійного лиха, - це Берегівський, Виноградівський, Тячівський, Хустський та інші райони. Я прошу всіх на це зважити.

 

     І ще  один нюанс.  Якщо ми з вами приймемо цей законопроект у першому читанні,  то порушимо основний закон - Закон про  загальні засади    створення   і   функціонування   спеціальних   (вільних) економічних зон. У цьому законі (стаття 1) написано, що спеціальна (вільна)  економічна  зона  становить  собою частину території.  У статті 2 написано,  що статус і  територія  спеціальної  (вільної) економічної  зони визначаються Верховною Радою прийняттям окремого закону для кожної спеціальної економічної  зони.  Стосовно  кожної території,  яка  буде огороджена колючим дротом і матиме особливий режим, має ухвалюватись окремий закон.

 

     У даному  законопроекті  п'ять  територій,  зокрема  колишній військовий аеродром у Мукачевому,  який може приймати "Боїнги".  Я не знаю,  чи у нас ще десь можуть приймати такі важкі літаки. Тому з  усіх  мотивів,  зокрема  захисту  інтересів  жителів усіх інших районів Закарпаття,  щоб  вони  мали  роботу,  щоб  була  створена економічна інфраструктура, яка дасть доходи та можливість подолати наслідки  стихійного  лиха,   ми   маємо   законопроект,   поданий Президентом,   відхилити   й  доручити  відповідному  комітету  та Кабінету Міністрів подати новий законопроект,  який урахує всі  ці зауваження.   Проект  постанови  є,  я  прошу  поставити  його  на голосування.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Шуфричу.  За ним  -  депутат Самойленко.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область). Шановний Голово!  Шановні колеги народні депутати!  Мені  дуже  прикро,  що питання,  вирішення  якого  допомогло б вийти з кризових ситуацій, котрі тепер склалися  на  Закарпатті,  стає  предметом  політичної спекуляції  в цьому залі.  Дозвольте довести до вашого відома такі факти.

 

     Сьогодні, на жаль,  чимало підприємств  цілої  низки  галузей народного господарства Закарпаття не можуть довести свою продукцію до кінцевого конкурентоспроможного результату.  З багатьох причин, насамперед через недостатнє фінансування, не можемо виробляти такі товари,  які  б  були  конкурентоспроможними  на  внутрішньому,  а передусім  на  зовнішньому ринку.  Тому нашому регіону обов'язково потрібні новітні технології,  які б дали можливість працювати всім підприємствам на Закарпатті. І на сьогодні це є сувора реальність.

 

     Стосовно того,  де  має  бути ця зона.  Спеціальна економічна зона має бути тільки в Ужгородському  районі.  Це,  справді,  може обурювати окремих народних депутатів від інших округів.  Та я мушу з  повною  відповідальністю  сказати,  що  ні  на  території  мого виборчого   округу,  ні  на  території  виборчого  округу  Віктора Володимировича Медведчука ця зона не розташована.

 

     Те, що з Мукачівського району включили  в  цю  зону  колишній військовий   аеродром,   також   зумовлено  суворою  необхідністю. Сьогодні   гине   аеродром,    на    який    сідали    стратегічні бомбардувальники.  Спробуйте знайти у бюджеті кошти, щоб відновити цей аеродром.  Тим часом  пропонується  відновити  західні  ворота України,  через які в колишньому СРСР перевозився 61 відсоток усіх вантажів на експорт.  Ми це втратили.  Робиться  спроба  відновити триєдиний   транспортний   міст,  який  би  об'єднав  автодорожню, залізничну магістралі і надав би можливість  використати  колишній військовий аеродром для товарних вантажів.  Це був би великий плюс для всієї України.  Ми не можемо це фінансувати самі,  то створімо умови, щоб зробити це все разом.

 

     Шановні колеги!   Проект,   який  сьогодні  розглядається,  є загальнодержавним.  Якщо ми зможемо підняти ту промисловість,  яка зараз  перебуває  у важкому становищі,  то допоможемо всім нам.  Я прошу вас підтримати цей законопроект,  він об'єктивно  потрібний. Потурбуймося,  справді,  про  захід  нашої країни і про можливість (тільки про можливість,  адже  попереду  ще  дуже  багато  роботи) трудящим Закарпаття працювати в себе вдома.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Голова   комітету   Самойленко.   За  ним  -  депутат Філіпчук.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Голова  Української  екологічної   асоціації "Зелений   світ".   Шановний  Голово!  Шановні  депутати!  Шановні радіослухачі!  Проект закону погоджено з Міністерством  економіки, Міністерством   фінансів,   Державною  митною  службою,  Державною податковою  адміністрацією,   Закарпатською   обласною   державною адміністрацією.  Ми маємо врахувати, що над проектом люди тривалий час працювали.

 

     Згідно з картою території,  що  додається,  земельна  ділянка спеціальної  економічної  зони  розташована  вздовж  берега  річки Латориці на чотири кілометри і відгороджена від русла ріки дамбою. Відстань    від   південних   схилів   Ужгород-Хустського   хребта Карпатських гір - 20  кілометрів.  Тобто  це  мішок.  І  там  дуже складно проживати.

 

     Техніко-економічне обгрунтування     створення    спеціальної економічної зони в Закарпатській області,  в Ужгородському районі, розроблялось і коригувалось протягом декількох років.  Отже, це не поспішне рішення, а Ьрунтовно відпрацьоване.

 

     Водночас мушу зауважити, що, враховуючи можливість повторення катастрофічної  повені  1998  року,  є  необхідність обов'язкового перед другим читанням погодження цього проекту з  Міністерством  з питань  надзвичайних  ситуацій  та у справах захисту населення від наслідків  Чорнобильської  катастрофи,  з  Міністерством   охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.  Необхідні природозахисні заходи в спеціальній економічній  зоні  мають  бути визначені  та зафіксовані в тексті закону.  Крім того,  мають бути визначені виконавці цих заходів та джерела їх фінансування.

 

     На такій пропозиції ми наполягаємо ще й  тому,  що  на  площі 737,9   гектара   планується  розмістити  200  підприємств  різних галузей, що створить значне антропогенне навантаження.

 

     Ще одна пропозиція нашого комітету до обговорюваного  проекту закону.  Основним  Законом  -  Конституцією  України  (стаття 142) визначено матеріальну і фінансову основи місцевого самоврядування, зокрема,   доходи  місцевих  бюджетів,  земля,  природні  ресурси, нерухоме майно тощо.  Проектом  закону  передбачається  на  умовах укладення  договору  вилучення  частини  власності  у  відповідної територіальної громади на користь розвитку спеціальної економічної зони.  Тому  в  статті  5 проекту закону пропонуємо зазначити,  що органом господарського розвитку спеціальної  зони  "Закарпаття"  є юридична  особа у формі відкритого акціонерного товариства,  одним із засновників якої є виконавчий орган місцевого самоврядування.

 

     Крім того, відповідно до статті 6 Закону України про загальні засади    створення   і   функціонування   спеціальних   (вільних) економічних зон треба подати  до  Верховної  Ради  письмову  згоду відповідної  місцевої  ради та місцевої державної адміністрації на створення вільної економічної  зони  на  їхній  території,  проект положення  про  статус  спеціальної економічної зони "Закарпаття", систему її управління та інші документи.

 

     Отже, зроблено  чимало,  до   другого   читання   ми   можемо доопрацювати цей законопроект. Його треба приймати для розв'язання екологічних та економічних проблем Закарпаття.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Філіпчуку.  За ним - депутат Сирота.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Шановні  депутати!  Шановні представники влади Закарпатської області!  Не виникає  ніяких  сумнівів,  що  Георгій Філіпчук   від   фракції   Народного   руху   України  не  поділяє стурбованості,  закладеної у ваших зверненнях  до  Верховної  Ради стосовно   вчорашніх   результатів   голосувань.   Адже   проблеми надзвичайно складні.  Входячи  в  зиму,  дуже  важко  розв'язувати проблеми  економічні,  фінансові й соціальні,  а отже,  без змін у режимі і податковому, й господарському обійтися неможливо.

 

     Тому ми вчора під  час  дискусії,  обговорюючи  цю  проблему, зважили  на  розклад сил,  зважили на підготовленість і рівень цих двох документів - проектів першого  закону  й  другого  та  дійшли висновку,  що  "проковтнути"  Верховній  Раді обидва законопроекти разом буде важко.

 

     Виходячи з того,  що  треба  обов'язково  звернути  увагу  на проект  Закону  про  спеціальний  режим інвестиційної діяльності і прийняти саме цей  документ,  оскільки  він  набрав  225  голосів, Фракція  Народного  руху  і  зараз займає цю ж позицію і вважає за доцільне повернутися до документа,  який подав Президент з приводу створення   спеціального   режиму   інвестиційної   діяльності  на Закарпатті,  і,  враховуючи що ми не добрали  всього  один  голос, проголосувати.

 

     Що це дало б? Це дало б сьогодні звільнення від оподаткування громадян.   Звільнення   від   внесення   коштів   до   Державного інноваційного фонду.  Звільнення на два роки (а можливо, й більше, якщо ми до другого читання поправимо ситуацію)  усіх  підприємств, які  реєструватимуться  на  території  Закарпатської області,  від сплати податку на прибуток.

 

     Нарешті, ми  створимо  нормальні  умови  для   функціонування туристсько-рекреаційної  зони,  звільняючи суб'єкти господарювання від оподаткування.

 

     Саме така     ідеологія     є     цілком     прийнятна      в соціально-економічному, морально-етичному й політичному аспектах.

 

     Щодо спеціальної  зони "Закарпаття",  то,  справді,  не варто сьогодні  вдаватися  до  політиканства,  бо  воно,  можливо,   тут непотрібне.  Ми знаємо інтереси й розклад інтересів по Закарпаттю, це очевидно.  Але є  стаття  7,  є  стаття  12,  є  стаття  3,  що стосуються митного регулювання, управління спеціальною економічною зоною,  органів місцевого самоврядування та їхньої компетенції,  а також  дострокової  ліквідації  підприємств,  які  працювали в цій зоні.  Щодо цих статей є серйозні сумніви в депутатів.  І тому ми, звертаючись   і  до  закарпатців,  звертаючись  і  до  керівництва Верховної Ради,  і до депутатів просимо  саме  проект  Закону  про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області поставити на голосування і  проголосувати.  А  проект  Закону  про спеціальну    економічну    зону    "Закарпаття"   відкласти   для доопрацювання.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Сирота. І будемо завершувати.

 

     СИРОТА М.Д.,  народний депутат України (виборчий  округ  200, Черкаська область).  Депутатська фракція "Реформи-центр". Шановний Голово!  Шановні депутати!  Ми не маємо чіткої програми діяльності Кабінету Міністрів, з якою має пов'язуватися робота Верховної Ради України. І тому практично в темряві шукаємо, як же поліпшити життя в нашій країні.

 

     Спочатку ми  говорили,  що  приватизація  розв'яже  всі  наші проблеми.  Тепер ми перейшли до того, що проблеми України розв'яже тільки створення спеціальних економічних зон.

 

     Де у світі створюються спеціальні економічні зони?  На Кіпрі, в Панамі,  в Андорі тощо.  Там,  де немає природних  багатств,  де немає  промислової  інфраструктури,  де  немає  достатнього  рівня освіти й науки.  Невже Україна сьогодні  теж  на  рівні  Андори  і Кіпру?

 

     Ми створили два роки тому спеціальну економічну зону "Сиваш". Що вона дала  Україні?  Коли  в  Китаї  створили  одну  спеціальну економічну  зону,  парламент  прийняв  44  закони,  які регулювали діяльність  цієї  зони.  А  потім   у   самій   зоні   спеціальний законодавчий  орган  прийняв ще 86 підзаконних актів.  Ми ж хочемо одним невеличким законом урегулювати таке надто складне питання.

 

     Ми забули  про  те,   що   Регламент   вимагає   економічного обЬрунтування  будь-якого проекту закону,  не кажучи вже про такий важливий закон,  як створення спеціальної економічної зони.  Де це обЬрунтування?  У  що  обійдеться  бюджету  України створення цієї спеціальної  економічної   зони?   Як   воно   розв'яже   проблеми Закарпаття?  Ніхто  не  знає.  Нам  тверезий розрахунок підміняють емоційними зачитуваннями телеграм  і  звернень.  Але  ж  від  того нікому  не  легше,  бо емоцій у нас у залі більш ніж достатньо,  а чітких і конкретних економічних розрахунків практично немає.

 

     Проаналізуйте, що Верховна Рада  зробила  за  дві  сесії.  Ми прийняли  аж  три  закони  в  чистому вигляді - про амністію,  про оренду землі і про захист рослин. Усе інше - як не ратифікація, то зміни     до     закону    або    вирішення    локальних    питань фінансовопромислових груп.

 

     Так не можна,  шановні колеги!  Сьогодні  питання  Закарпаття можна  вирішити  тільки  в  контексті всієї України,  тільки через піднесення економіки всієї України. А для цього треба займатися не змінами  до  закону  і  ратифікаціями,  а  конкретно приймати нове законодавство.  Ви  чудово  знаєте,  в  яких  сферах:  податковій, фінансово-банківській,  врешті-решт у сфері оплати праці. І тільки це може забезпечити закарпатцям,  як і  всім  громадянам  України, нормальні   умови   життя.   "Реформи-центр"  не  підтримують  цей законопроект.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. З  приводу  емоцій,  Михайле  Дмитровичу...  Потрібно частіше  на  засідання ходити,  тоді б ви знали,  що не три закони Верховна Рада прийняла...  (Шум у залі).  Я ще раз  кажу:  не  три закони!  Потрібно  ходити  частіше  на  засідання і брати участь у роботі Верховної Ради і комітетів.  Тоді у вас буде  зовсім  інший облік.

 

     Шановні колеги,    звернення,   телеграми,   які   надсилають представники  районних   рад,   районних   адміністрацій,   просто громадяни,  які  проживають  у  Закарпатті,  -  це  не емоції!  Це звернення до народних депутатів!  І я просив би вашої згоди надати три  хвилини  голові  Закарпатської  обласної  ради  Іванчу  Івану Васильовичу.

 

     Будь ласка.

 

     ІВАНЧО І.В.,  голова Закарпатської  обласної  ради.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Другий день у Верховній Раді обговорюються два законопроекти -  про  спеціальний режим  інвестиційної  діяльності  у  Закарпатській  області  і про спеціальну економічну зону "Закарпаття".

 

     Обласна рада,  обласна  державна   адміністрація   над   цими законопроектами працюють уже не перший рік.  У листопаді 1993 року в цьому залі не вистачило 15 голосів для того,  щоб  розпочати  на той  час  економічний  експеримент  і дати новий поштовх вирішенню дуже багатьох питань, насамперед економічних.

 

     Сьогодні -   повторне   обговорення.   Ми,   все    населення Закарпаття,  з великою зацікавленістю чекаємо від вас правильного, розумного  і  ділового  обговорення  цих   законопроектів   і   їх прийняття.   Ми   просимо   вас   Закон   про   спеціальний  режим інвестиційної  діяльності  у  Закарпатськійобласті  прийняти!   Це настільки  прозорий  закон,  що  ви  зможете  його  контролювати у будь-який час.  У ньому чітко визначені всі позиції, що стосуються парламенту,  чітко визначені позиції місцевих органів влади, чітко визначені позиції інвесторів,  які  хочуть  сьогодні  внести  свою лепту в розвиток України, зокрема нашого регіону.

 

     Попередній указ  Президента,  який  працював  у Закарпатській області, допоміг Закарпаттю значно підвищити свій життєвий рівень, але  він  сьогодні  найнижчий  у  державі  -  167  гривень на душу населення при середньому по державі - 268 гривень.  Нам вдалося за 3 роки залучити внутрішніх і зовнішніх інвестицій на суму 61 долар на душу населення.  Ми вважаємо,  що  цей  законопроект  необхідно прийняти  сьогодні  в  другому  читанні  і  дати можливість почати працювати.  Ми  розуміємо  ситуацію  в   економіці   держави,   ми розуміємо,  що  в цей скрутний час потрібні додаткові надходження, переливання капіталу. І вони повинні працювати на нашу економіку.

 

     Що стосується законопроекту про  спеціальну  економічну  зону "Закарпаття", то ми просили б вас прийняти його в першому читанні, дати можливість доопрацювати його.  Він доопрацьовувався 5  років, пройшов  як  внутрішні,  так  і зовнішні експертизи,  у тому числі міжнародну в ЮНІДО в Австрії. Він сьогодні дає базу для нормальної роботи  території  Закарпаття  і  України  - з розміщенням окремих підприємств на території зони надається фронт  робіт,  створюються робочі місця для всього Закарпаття. І теза, яка звучала і сьогодні з цієї трибуни, про те, що це не вирішує питань Закарпаття, зовсім аномальна.  Тому що розміщення тих чи інших технологічних процесів на території зони,  кінцевий випуск продукції з  певними  пільгами сприятиме  створенню  робочих  місць  у  всіх районах Закарпаття у галузях вирощування тютюну, худоби (тут і переробка м'ясо-молочної продукції), деревообробній, приладобудуванні тощо.

 

     Сьогодні інвестор  не  хоче  вкладати  кошти  в  старі великі заводи, які мертві, на реанімацію яких потрібно більше коштів, ніж на  все інше.  Він вкладає інвестиції в ті технології,  які дадуть якнайшвидшу віддачу.  Тому  особисто  ми  вважаємо,  що  прийняття проекту  Закону  про  спеціальну  економічну  зону  "Закарпаття" в першому   читанні   дасть   нам   можливість   доопрацювати   його безпосередньо   разом   з   комітетами,  депутатськими  фракціями, доповнити внесеними пропозиціями, щоб не виникало питань.

 

     Ми просимо,  шановні  народні  депутати,  підтримати  нас   і прийняти   проект   Закону  про  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності  у  Закарпатській  області  в  цілому,  щоб  ми  змогли найближчим часом активно працювати, а проект Закону про спеціальну економічну зону "Закарпаття" - в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я  хотів  би   запитати   голову   комітету   Гуренка Станіслава  Івановича  щодо  пропозиції  про відхилення,  яку вніс народний депутат Жердицький від фракції (Шум у залі).  Я  поставлю на голосування, але мені, як і вам, потрібно почути думку комітету з цього приводу.

 

     Будь ласка.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Фракція комуністів України. Спасибі, Олександре Миколайовичу.  Я  хочу  ще  раз  наголосити,  що обговорення цього законопроекту  на  засіданні  комітету  виявило  наявність   іншої позиції  у деяких депутатів,  у тому числі і депутата Жердицького, який  є  членом  нашого  комітету.   Більшість   членів   комітету проголосували за підтримку законопроекту про спеціальну економічну зону "Закарпаття" в першому читанні,  маючи на увазі,  що на етапі другого  читання  в  нього  будуть  внесені доповнення і поправки. Позиція комітету саме така.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  про прийняття   в   першому   читанні   законопроекту  про  спеціальну економічну зону "Закарпаття". Прошу підтримати. Голосуємо!

 

     "За" - 187.

 

     Шановні колеги,  я ставлю на голосування пропозицію,  внесену народним депутатом Жердицьким,  про відхилення законопроекту. Будь ласка.

 

     "За" - 127.

 

     Шановні колеги, внесена пропозиція проголосувати в поіменному режимі. Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 177.

 

     Ставиться на  поіменне голосування пропозиція про прийняття в першому  читанні  законопроекту  про  спеціальну  економічну  зону "Закарпаття". Голосуємо в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Висвітіть, будь ласка, результати голосування по фракціях.

 

     За: комуністи  -  118 із 120;  НДП - 8 із 42;  НРУ - 2 із 27; "Громада" - 18 із 26;  СПУ - 4 з 19 (незрозуміло),  СелПУ - 10  із 12;  СДПУ(о) - 19 із 20;  "Незалежні" - 2 з 8;  зелені - 17 із 19; ПСПУ - 3 з 12; "Реформи-центр" - 1 із 10; позафракційні - 3 з 9.

 

     Шановні колеги,  я надаю  слово  депутату  від  Закарпатської області - заступнику Голови Верховної Ради Медведчуку. Будь ласка.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.,   заступник  Голови  Верховної  Ради  України (виборчий округ 73,  Закарпатська  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Ми тільки що пройшли дуже цікаву  процедуру  обговорення  пропозицій  до  законопроекту  про спеціальну економічну зону "Закарпаття". Я не торкатимуся амбіцій, які  висловлювалися  в  цьому  залі  і  поза  залом,  а  хотів  би зупинитися на двох аспектах.

 

     Перший - соціально-економічний, другий

- суто правовий.

 

     Щодо соціально-економічного аспекту, пов'язаного з прийняттям законопроектів  про  пріоритетне  інвестування  та  про спеціальну економічну зону,  я можу сказати  лише  одне.  Безумовно,  кожному народному  депутату  оцінку  можуть давати лише виборці.  Я твердо дотримуюся і завжди буду дотримуватися цього принципу.  Але коли з цієї трибуни звучать думки стосовно того, що введення спеціального економічного режиму або запровадження спеціальної економічної зони не пов'язано із створенням нових робочих місць у Закарпатті,  то я можу стверджувати зворотне.  Я хотів би,  шановні колеги, нагадати деякі статистичні дані.

 

     Ви знаєте,  що після 1991 року населення України зменшилося з 52 мільйонів до 50,5 мільйона чоловік.  Ви знаєте,  мабуть,  що за останні  три  роки  приріст  населення  відбувається лише в одному регіоні України - Закарпатській області.  Ви,  мабуть,  знаєте  (а тим, хто не знає, я думаю, треба знати), що в Закарпатті, особливо в гірських районах,  на сьогодні безробіття  сягає  85  відсотків. Вдумайтесь у ці цифри!

 

     Сьогодні є     відповідні    економічні    розрахунки,    які підтверджують,  що  введення  спеціального   економічного   режиму інвестування,  а  також запровадження спеціальної економічної зони дасть можливість залучити до робочих місць додатково 100-130 тисяч працівників.  Це  те,  що  може  сьогодні  вивести  Закарпаття  на нормальний рівень забезпечення робочими місцями.

 

     І щоб тут  не  казали  про  те,  що  вільна  економічна  зона стосуватиметься  одного,  скажімо,  Ужгородського району чи одного Мукачівського  району,  я  можу  вам  сказати,  що   йдеться   про використання трудових ресурсів,  які сьогодні є в зайвій кількості для всієї Закарпатської області.

 

     Я міг би навести  ще  багато  аргументів  стосовно  того,  що введення  спеціального режиму інвестування,  а також запровадження спеціальної економічної зони є сьогодні саме тією обставиною,  яка може  допомогти  в  тих  безпосередніх  діях,  які здійснюються на Закарпатті й пов'язані зі стихійним лихом - повінню.

 

     Але я не буду про це говорити,  бо тут сидять досвідчені люди

-  люди,  які  активно  втрутилися  в  цю ситуацію і допомогли чим могли.  На це відгукнулися і всі регіони, і всі політичні сили, за що, безумовно, закарпатці їм щиро вдячні.

 

     Я хотів  би  привернути  вашу  увагу,  шановні  колеги,  і до правового аспекту.  Дуже добре,  що фракція НДП,  її  представники запропонували  відхилити  законопроект  про  спеціальну економічну зону "Закарпаття".

 

     Я повертаю  вас  до  Основного   Закону   нашої   держави   - Конституції  України.  Не буду оцінювати дії окремих реформаторів, які реформують нашу державу починаючи з 1991 року.  Ви знаєте,  до чого ці реформи довели в 1998 році.

 

     Але погляньте,  в  яку  патову  ситуацію потрапляє парламент. Справа в тому,  що Президент підписав 2 укази. Ці укази відповідно до  пункту  4  "Перехідних положень" Конституції вступають у дію 9 січня.

 

     Ми прийняли в першому читанні  законопроект  про  пріоритетне інвестування Закарпаття і розглянемо його в другому читанні.

 

     На сьогодні   ми  не  прийняли  рішення  щодо  другого  Указу Президента  про  спеціальну  економічну  зону   "Закарпаття".   Що відбувається  в  цій  ситуації?  Зачитую  Основний  Закон держави: "Такий указ  Президента  України  вступає  в  дію,  якщо  протягом тридцяти  календарних  днів  з  дня подання законопроекту Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю  від  її  конституційного  складу  (цього  не відбулося, законопроект не відхилений, це показали результати голосування), і діє  до  набрання  чинності  законом,  прийнятим  Верховною  Радою України з цих питань".

 

     Що ми робимо?  Указ Президента,  який ми зараз критикуємо  (а треба  зазначити,  що  в  ньому  є  недоліки  стосовно спеціальної економічної зони),  9 січня вступає в дію, і спеціальна економічна зона  на  всіх  правових  підставах  буде діяти,  а ми висловлюємо пропозиції про доопрацювання.

 

     Тому я пропоную ще раз повернутися до голосування і  прийняти в  першому  читанні  цей  законопроект  для  того,  щоб до другого читання  врахувати  всі  пропозиції,   які   вносилися   народними депутатами  і  фракціями.  І ми прийняли б закон,  який допоміг би ввести цю спеціальну економічну зону в нормальний правовий режим.

 

     Якщо цього не відбудеться,  з 9 січня буде діяти указ,  і нам усе  одно  треба  буде  повертатися до прийняття закону.  То краще сьогодні прийняти законопроект у першому  читанні  і  зробити  все можливе, щоб такий закон діяв (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово має    Ємець    Олександр    Іванович    від    фракції Народно-демократичної партії.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народно-демократичної партії.  Я надіявся, що відомий юрист Віктор Володимирович  Медведчук  пояснить  і  іншу  частину  -   правову. Президент порушив Конституцію, видавши цей закон, про що й говорив Голова в понеділок на засіданні Погоджувальної  ради.  Цим  указом порушена  Конституція.  І  мене дивує фракція комуністів,  яка так послідовно бореться  проти  порушень  Президентом  Конституції,  а цього   разу   так   дружно  підтримує  його  в  цьому  порушенні. Підтримуйте, але ця логіка триватиме й далі!

 

     Що стосується введення антиконституційного закону  в  дію.  Я звертаюся  до  Віктора  Володимировича  виступити  разом із нами з ініціативою звернення до Конституційного Суду про скасування указу Президента  як  такого,  що  суперечитиме  Конституції,  якщо  він вступить в дію.

 

     Що стосується фактичного боку проблеми. Безумовно, Закарпаття перебуває у важкому становищі і,  безумовно,  йому потрібно надати допомогу.  Але та  допомога,  яку  нібито  збираються  надати,  це формула   пилососа   -   одна  частинка  Закарпаття  висмокче  все Закарпаття і  знищить  переробну  промисловість  в  інших  районах Закарпаття, насамперед в тих, які саме і потерпіли від повені.

 

     На жаль,  у залі ведеться торг,  простий і цинічний. Я думаю, якщо ви порівняєте результати вчорашнього поіменного голосування і сьогоднішнього,  то  помітите,  що  одна  фракція,  яка  вчора  не голосувала за цей законопроект,  сьогодні проголосувала за  нього. Ведуться  торги  навколо приватизації "Укртелекому" і через те так змінюються результати голосування.

 

     Дякую за увагу і  закликаю  депутатів  виходити  з  інтересів України  і  Закарпаття  в  цілому,  а  не  з інтересів групи людей (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, не можна так! З одного боку, вибивати сльозу...  (Шум у залі). Стецьків, помовчіть, будь ласка, щоб я не сказав щось інше.  Якщо  ви  хочете  допомогти  закарпатцям,  будь ласка,  допоможіть,  у вас є чим допомогти.  А як не знаєте, я вам підкажу (Шум у залі).

 

     Не потрібно,  шановні колеги, з одного боку, вибивати сльозу, доводячи,   що   ми   переживаємо   і   хочемо   допомогти   своїм співвітчизникам,  а  з  другого  -  говорити  про  недотримання  і Конституції,  і законодавчого поля, і Регламенту, якими ми повинні користуватися.

 

     Кожний закон,  безперечно,  має свій підтекст,  і його  можна по-різному розглядати і по-різному тлумачити. Але істина одна - ми повинні допомогти!  До нас звернулася область.  Ми справді бачимо, що  Президент  не  має  права.  І  я  про  це казав у понеділок на засіданні Погоджувальної ради.  Якщо Президент не має такого права і  повноважень,  то це право і повноваження має Верховна Рада.  То давайте ж рахуватися з  пропозицією  профільного  комітету,  а  не з'ясовувати  знову,  хто кому більше винен чи хто перед ким більше завинив.

 

     Я просив би,  щоб у нас переважала роль законотворців,  а  не амбіції, які сьогодні проявляються то з одного, то з другого боку.

 

     Я просив   би   підтримати   пропозицію,  внесену  профільним комітетом,  і прийняти в першому читанні проект Закону України про спеціальну економічну зону "Закарпаття".  Я прошу,  підтримайте цю пропозицію. Голосуємо. В першому читанні!

 

     "За" - 197.

 

     Депутат Симоненко -  керівник  фракції  Комуністичної  партії України.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемые народные депутаты! Сегодня мы являемся свидетелями того, как  действительно  цинично  разыгрывается  вокруг данного вопроса политическая  карта  в   зависимости   от   того,   чьи   интересы преследуются.

 

     Наша фракция  исходит  из  того,  что действительно сложилась критическая ситуация  в  Украине,  в  конкретном  регионе  -  люди пострадали.  Если хоть какую-то пользу мы можем принести принятием этого законопроекта,  а не указа Президента,  фракция проголосует, чтобы поступательно оказывать помощь нашим людям.

 

     Но я  хотел  бы  подчеркнуть,  что  цинично  заявляют об этом сегодня те,  кто,  не имея права,  по указу Президента назначались вице-премьерами  для  принятия  этой  Конституции,  кто выскакивал здесь со всех своих одежек,  агитируя за этого Президента и за эту Конституцию...  Я говорю об известном ораторе,  который выступал с трибуны,  господине Емце!  И господин Емец должен сегодня нести за это  полную  ответственность и за тот цинизм,  с которым он вообще ведет политическую линию НДП в стенах Верховного Совета (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Надається слово Віктору Володимировичу  для репліки. І завершуємо.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.   Шановні   народні  депутати,  я  попросив  у головуючого надати мені слово для репліки лише з одного приводу. Я хотів  би  сказати  шановному  пану Ємцю як юрист юристу:  коли ви виступаєте  з  трибуни  і  проголошуєте,  що  "Президент   порушив Конституцію,   видавши  цей  закон",  то  хотів  би  нагадати,  що Президент закони не видає, їх приймає Верховна Рада.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я  ставлю  востаннє  на  голосування пропозицію  про  прийняття  в  першому  читанні  законопроекту про спеціальну економічну зону "Закарпаття".  Голосуємо  в  звичайному режимі.

 

     "За" - 194.

 

     Шановні колеги,  вчора  ми  прийняли в першому читанні проект Закону  про   спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   у Закарпатській  області.  Комітет  наполягає,  щоб  прийняти його в цілому в другому читанні.  Я прошу, підтримайте, будь ласка (Шум у залі). Той законопроект, який ми вчора прийняли в першому читанні, комітет просить прийняти в цілому. Будь ласка, голосуємо в цілому.

 

     "За" - 195.

 

     Одну хвилинку!  На  прохання  фракції   Народно-демократичної партії  ще  раз ставлю на голосування законопроект про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі. Прийнято в цілому.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     ГОЛОВА. Я не розумію,  де депутати?  Запросіть,  будь  ласка, депутатів до залу. Якщо не має бажання працювати, то не треба було йти в депутати і морочити людям голову (Шум у залі).

 

     Починається засідання, а депутати в кулуарах.

 

     Слово надається голові комітету  Ковалку  Михайлу  Петровичу. Будь ласка.

 

     КОВАЛКО М.П. Нема ж нікого...

 

     ГОЛОВА. Доповідайте.

 

     КОВАЛКО М.П. Шановні народні депутати! У порівняльній таблиці до проекту Постанови Верховної Ради про заходи  щодо  забезпечення функціонування  паливноенергетичного  комплексу  в  умовах кризи є поправка  депутатів   Вітренко,   Панасовського   такого   змісту: "Генеральному прокурору України:  перевірити законність передачі в управління державними пакетами акцій комерційним банкам, юридичним і фізичним особам". З урахуванням поправки депутата Шеховцова вона у залі була проголосована,  здається,  260 голосами, її підтримали також   у  комітеті,  але  просто  допущена  неточність.  Я  прошу проголосувати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. У залі - 335  народних  депутатів.  Треба  вірити  не тільки тому, що бачиш, треба ще й техніці вірити.

 

     Сідайте, будь   ласка,  ми  потім  проголосуємо,  а  поки  що розглянемо наступне питання.

 

     ----------

 

     Розглядаються пропозиції Президента до  Закону  про  внесення змін  до деяких законодавчих актів України з питань виготовлення і реалізації вибухових речовин.

 

     Доповідає заступник  міністра  економіки  Чумаков   Володимир Олексійович. Будь ласка.

 

     ЧУМАКОВ В.О.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Вашій  увазі  пропонується  Закон  України  про внесення  змін  і  доповнень  до  деяких  законів України з питань виготовлення  і  реалізації  вибухових  речовин   для   повторного розгляду.

 

     Основною метою  цього  закону  є  врегулювання питань ведення підривних  робіт,   виготовлення,   використання   та   реалізації вибухових речовин підприємствами недержавної форми власності.

 

     Зазначений закон    прийнято    Верховною    Радою    України тринадцятого скликання  5  березня  цього  року.  Закон  повернуто Президентом   України   з  пропозиціями  для  повторного  розгляду Верховною Радою 26 березня цього року.

 

     Президент пропонує внести зміни до деяких законів України, за якими  здійснення  виготовлення  і  реалізації  вибухових  речовин вилучається з переліку видів  діяльності,  займатися  якими  мають право   лише   державні   підприємства  та  організації,  а  також скасовується  заборона  приватизації  державних   підприємств   та організацій,   діяльність   яких   пов'язана   з  виготовленням  і реалізацією вибухових речовин. У результаті цього виготовленням та реалізацією   вибухових   речовин   зможуть   займатися   суб'єкти підприємницької  діяльності  незалежно  від  форм  власності   без будь-якого контролю з боку держави, оскільки ці види діяльності не віднесено   до   переліку   видів   діяльності,   що    потребують ліцензування.

 

     Не заперечуючи  зняття заборони приватизації підприємств,  що займаються  виготовленням   і   реалізацією   вибухових   речовин, Президент  вважає  за  необхідне  обов'язкове  ліцензування  такої діяльності.  Це буде  узгоджуватися  з  нормою  цього  закону,  де встановлено, що види підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров'я людини,  навколишнє природне  середовище  та безпеку держави, підлягають ліцензуванню.

 

     У порівняльній таблиці, яка у вас є, ці пропозиції враховані. Прошу підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання  до  Володимира  Олексійовича?  Є.  Прошу записатися. Будь ласка, висвітіть список.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Я прошу передать слово Витренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична  опозиція.  Намагання Президента поліпшити цей закон можна підтримати. Справді, це важлива галузь і важливий вид виробництва.

 

     Але у  мене запитання до вас як до фахівця.  От,  скажімо,  у Шостці є підприємства  "Свема",  "Імпульс"  і  є  науководослідний інститут  хімічних  продуктів.  Це підприємства,  які виготовляють вибухові речовини,  порох.  Людям не виплачують  заробітну  плату, зокрема  працівники  НДІ хімічних продуктів 7 місяців не одержують зарплату.

 

     Ви знаєте,  одна справа,  коли легка  промисловість  -  можна якусь кофточку продати, коли молокозавод - сир.

 

     Узагалі Міністерство економіки,  Кабінет Міністрів, Президент розуміють,  що таке не  виплачувати  заробітну  плату  людям,  які виробляють вибухові речовини?  От зараз ми це підтримаємо.  Що нам треба  зробити,  щоб  уряд  звернув  таки  особливу  увагу  на  ті підприємства, які виробляють вибухові речовини? Ось таке питання.

 

     Будь ласка.

 

     ЧУМАКОВ В.О.  Дякую  за  запитання.  Так,  уряд  це розуміє і робить багато (я не  можу  сказати,  що  все)  для  того,  щоб  ці підприємства  працювали  як  належить.  Для цього в поточному році було прийнято постанову Кабінету Міністрів про так званий товарний кредит,  згідно  з  якою  цим підприємствам,  якщо вони працюють в інтересах Міністерства оборони,  було дозволено використовувати на покриття  дефіциту  коштів  надходження  від  реалізації  залишків різних видів зброї та інших військових матеріалів і техніки.

 

     Ми це робимо.  Але ж ви розумієте,  як  складно  буває,  якщо немає  замовника,  який платить гроші.  От сьогодні говорилося про підприємства,  розташовані у  Шостці.  То  дуже  складне  питання. Підприємства   Шостки   не   виробляють  вибухових  речовин,  вони виробляють дещо іншу продукцію. Але це дуже важливо.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу, запросіть депутатів до залу.

 

     Депутат Романчук.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Чи не  вважаєте  ви  за доцільне  ввести державне замовлення і не гратися в підприємництво у сфері виробництва вибухових речовин?

 

     ЧУМАКОВ В.О.  Дякую за запитання.  Державне замовлення на всі види   вибухових   речовин,   які   виробляє   і   може  виробляти промисловість України,  я думаю,  не  треба  запроваджувати.  Коли підприємство  буде  ліцензуватись,  тоді за ним і буде встановлено контроль.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка. Депутат Гуров, перший заступник голови Комітету з питань промислової політики.  Будь ласка, Вадиме Миколайовичу.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України   з   питань  промислової  політики  (виборчий  округ  32, Дніпропетровська   область).   Уважаемый   Александр   Николаевич! Уважаемые коллеги! На первый взгляд, закон, предложения к которому мы сегодня рассматриваем,  маленький.  Судя по тому,  как в зале к нему   относятся,   многие   даже  не  понимают,  что  мы  сегодня рассматриваем.

 

     Ведь речь  идет  о  производстве  и   реализации   взрывчатых веществ.  Для того чтобы их производить,  сначала надо подумать: а что мы  будем  взрывать?  Можно  много  пороха  произвести,  много взрывчатки,  только  не  будет чего взрывать.  Поэтому вопрос надо рассматривать с этой точки зрения и с точки зрения экономики.

 

     В настоящее  время  энергию   взрыва   используют   в   своей производственной деятельности более 500 предприятий и организаций, которые  относятся  к  30  министерствам,  ведомствам,  концернам, об единениям.   Необходимо   обратить   внимание   и  на  то,  что большинство этих предприятий на сегодняшний день  (хотим  мы  того или  не  хотим!)  уже  не являются государственной собственностью. Это, например, такие крупные предприятия, как ВАТ "Сухая Балка" (в Кривбассе  это  одно  из самых крупных и,  между прочим,  наиболее успешно   работающих   предприятий),   Запорожский    железорудный комбинат,  Полтавский  железорудный комбинат...  То есть мы сейчас входим в зону не просто каких-то маленьких гранкарьеров,  хотя это очень существенно,  а входим в зону очень серьезных дел. Вы только вдумайтесь:  в настоящее время мы расходуем за год 150 тысяч  тонн взрывчатых    веществ!    Именно    на    предприятиях,    имеющих народнохозяйственное значение.

 

     И что же мы,  в  основном,  используем?  Около  50  процентов взрывчатки - это тротил. Тротил уже запрещен в Швеции, в Германии, в Австрии, потому что тротил - это в принципе не только взрывчатое вещество, а вещество, которое провоцирует раковые заболевания, как асбестит, о котором вы уже узнали...

 

     Поэтому применение простейших  взрывчатых  веществ,  закон  о производстве которых мы сейчас рассматриваем, имеет не только, так сказать,  оптимальное экономическое значение. Это имеет значение и для наших граждан.  Поймите, в Кривбассе пять горно-обогатительных комбинатов.  Каждый их взрыв  -  это  радость,  он  означает,  что комбинат  еще живет.  А что взрыв выбрасывает?  Эмульсию,  которой дышат криворожане...  Вред от этого  может  быть  больше,  чем  от Чернобыля.  И  стоит  тротил  - 18,5 тысячи гривень,  а простейшие вещества,  о которых тут говорят, - 600 гривень. Спрашивается: что же    мы    говорим?!    Это   же   прямые   убытки   для   нашего товаропроизводителя!

 

     Поэтому мы   на   заседании   комитета   очень    внимательно рассмотрели все замечания Президента, считаем их в данной ситуации целесообразными, и мы приняли их практически без никаких поправок.

 

     Главное замечание  Президента  состоит   в   том,   что   эти производства  надо  лицензировать.  Наш  комитет  с этим согласен, потому что, действительно, оставлять эту деятельность без контроля нельзя.   Комитет  подтверждает,  что  данный  закон  необходим  и единогласно  внес  данный  документ  на  рассмотрение   Верховного Совета.

 

     Я прошу  вас,  уважаемые  депутаты,  проголосовать  за данный закон,  ибо он имеет в настоящее время огромное и экономическое, и политическое значение.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  Вадиме Миколайовичу.  Запитання до Вадима Миколайовича є?  Немає.  Сідайте,  будь ласка.  Спасибі. Чи бажає хтось виступити? Ні. Можемо голосувати? Голосуємо пропозиції Президента до Закону про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих актів   України  з  питань  виготовлення  і  реалізації  вибухових речовин. Я прошу розібратися і голосувати.

 

     "За" - 194.

 

     Я прошу   голосувати.   Валентина   Андріївна   не    встигла проголосувати.   Характерно,   що   проти  немає  жодного  голосу. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо на  прохання  депутатів  Гуцола   і   Зайця   Івана Олександровича. Будь ласка, запросіть депутатів до залу. І депутат Ємець вимагає, щоб голосували всі.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Бойко  просить...  Будь  ласка,  підтримайте.  Василю Даниловичу, будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Я  просив  би  просто  переголосувати  щодо поправки депутата Вітренко,  яку підтримує комітет.  Вона вже була підтримана 260 голосами. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Я вам   зачитаю   поправку,  бо,  можливо,  хтось  забув  її: "Генеральному прокурору України:  перевірити законність передачі в управління державними пакетами акцій комерційним банкам і фізичним особам".

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. I юридичним!

 

     ГОЛОВА. I  юридичним  особам.  Голосуємо.  Підтримайте,  будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Ну, навіщо ви мене умовляєте? Я прошу, ви не агітуйте мене, а голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про металобрухт. Доповідає перший заступник  міністра промислової політики Мазур Валерій Леонідович. Будь ласка.

 

     МАЗУР В.Л.,  перший заступник міністра  промислової  політики України.   Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  депутати! Проблема,  що  сьогодні  нами  обговорюється,  актуальна,   а   її загострення  останнім  часом негативно впливає на роботу не тільки підприємств міністерства,  а  й  у  цілому  на  економіку  країни. Важливим  фактором  стабілізації та подальшого нарощування обсягів металургійного виробництва є забезпечення його  металобрухтом.  Ця проблема  для  країни  існувала  постійно,  тому що Україна завжди відчувала дефіцит брухту як  чорних,  так  і  кольорових  металів. Потреби  виробничого  потенціалу  металургійного  комплексу завжди перевищували  ресурсну  базу  творення  металобрухту.  Але   після остаточної  відміни в 1996 році ефективного державного регулювання експорту металобрухту проблема забезпечення  власного  виробництва цим видом сировини значно ускладнилася. Ситуація з металобрухтом в останні  роки  характеризується  не  тільки   різким   збільшенням експортування  і  погіршенням  забезпечення цією сировиною власних металургійного і  машинобудівного  комплексів,  а  й  загостренням криміногенної   обстановки   перш   за   все  навколо  кольорового металобрухту,  крадіжками його на виробництві,  що  призводить  до аварій і значних економічних збитків.

 

     Незважаючи на  скорочення  за  останні роки виробництва сталі більш як у два рази,  очікуваний дефіцит,  зокрема,  брухту чорних металів  становить,  виходячи  з  обсягів виробництва сталі в 1998 році,  майже  1  мільйон  тонн.   А   забезпеченість   підприємств кольорової   металургії  металобрухтом  становить  сьогодні  20-35 відсотків.  Тому починаючи з 1995  року  ще  колишній  Мінпром,  а сьогодні   Мінпромполітики,   занепокоєний   таким  станом  справ, постійно вживає заходів для вирішення цієї проблеми  на  відомчому рівні  та готує необхідні пропозиції для вирішення її на урядовому рівні.

 

     З ініціативи міністерства були прийняті доповнення до  Закону України   про   підприємництво,   якими  введено  ліцензування  на виробничу діяльність, пов'язану з металобрухтом.

 

     Урядом останнім часом вжито додаткових заходів для  посилення державного  регулювання  обігу металобрухту в країні.  За період з листопада 1997 по серпень поточного року з цього питання  прийнято кілька  постанов Кабміну.  Основна мета вжитих заходів - посилення вимог  при  ліцензуванні  виробничої  діяльності,   пов'язаної   з металобрухтом,  посилення  контролю щодо екологічної і радіаційної безпеки, походження та якості металобрухту при його експортуванні.

 

     Тільки за  результатами  комплексної  перевірки   на   місцях суб'єктів підприємницької діяльності,  які займаються операціями з металобрухтом,  у  другій  половині  поточного  року  за   всілякі порушення було анульовано, але не перереєстровано майже дві тисячі ліцензій більш як половини ліцензіатів.

 

     У той  же   час,   незважаючи   на   вжиті   заходи,   обсяги експортування  брухту  постійно  зростають.  У  поточному  році  в порівнянні  з  1997  роком  очікується  збільшення  вивезення   як чорного,  так  і  кольорового  металобрухту в 1,1-1,3 раза.  Є дві основні причини.

 

     По-перше, відсутність   коштів   у    основних    вітчизняних споживачів  цієї  сировини - металургів - для розрахунків за неї в ринкових умовах об'єктивно зумовлює заінтересованість у реалізації брухту в іншому напрямі.

 

     По-друге, вжиття радикальних заходів щодо обмеження вивезення металобрухту    виконавчою    владою    суперечить     відповідним зобов'язанням    України   та   вимогам   міжнародних   фінансових організацій.

 

     Основна мета  внесення  до  Верховної  Ради  України  проекту Закону України про металобрухт - посилення контролю з боку держави за  операціями  з  цим   видом   сировини,   впорядкування   обігу металобрухту.  За  станом  на  сьогодні  проект Закону України про металобрухт має,  в основному,  концептуальний  характер.  Питання обігу  металобрухту,  враховуючи  стратегічне  значення цього виду сировини для економіки країни, принципово важливе.

 

     Цей закон,  враховуючи вищевикладене,  на перший  погляд,  не розв'язує  конкретних питань,  він (на нашу думку,  це принциповий момент) виносить проблему на законодавчий рівень. У проекті закону передбачається   доручити  органу  виконавчої  влади  контролювати ситуацію  з  обігу  металобрухту   в   країні   і   формувати   та впроваджувати промислову політику з цього питання.

 

     Прошу підтримати внесений проект закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Валерія Леонідовича запитання будуть? Будуть. Будь ласка, запишіться. Відводимо п'ять хвилин на запитання. Висвітіть, будь ласка, список. Депутат Драголюнцев. За ним - депутат Стрижко.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Валерий Леонидович!  Скажите,  пожалуйста, каково ваше отношение к проблеме  приема  цветных  металлов?  Это  трагедия  не только для Луганской области,  но и для всей Украины, наверное. Все, где есть цветной   металл,  уничтожается,  начиная  от  локомотивов.  Целые кабельные  линии  уничтожаются.  Как  вы  относитесь  к   передаче приемных пунктов в частные руки? Ведь все же вывозится за границу!

 

     МАЗУР В.Л.  Я можу відповісти на це запитання таким чином. На мою думку, вивезення кольорового металобрухту за межі нашої країни і  насамперед  крадіжки  на підприємствах,  це справді національна трагедія.

 

     Міністерство промислової  політики  робило   й   робить   усе можливе, щоб це припинити. Але є законодавство про підприємництво, і згідно з цим  законодавством  дається  право  на  підприємницьку діяльність  у  сфері  обігу  і  збору  металобрухту.  У цьому році міністерство   анулювало   2   тисячі   ліцензій,   але   крадіжки продовжуються.

 

     На наш  погляд,  єдиний спосіб припинити це негативне явище в нашій  державі:  прийняти  даний  закон,  а  потім  -  закон   про відшкодування ПДВ.

 

     Яка ситуація   зараз?   Ті,   хто  краде  металобрухт,  потім експортують його за кордон,  а держава ще й відшкодовує їм ПДВ. Ми внесли пропозицію ці суми ПДВ не відшкодовувати.  Тоді хоч не буде цього.

 

     Моя позиція   така:   треба   зовсім   припинити    вивезення кольорового  металобрухту  за  межі нашої держави.  Ми не маємо ні міді,  ні  алюмінію.  Йдеться  вже  не  про  металобрухт,  а   про металофонд держави.

 

     ГОЛОВА. Валерій Леонідович правильно говорить.  Тож давайте і приймемо закон,  який однозначно забороняв би вивезення металу,  і не будемо гаяти час.

 

     Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый докладчик!  Вероятно,  вы,  как и я,  были в свое  время пионером  и  очень  прилежно собирали металлолом.  Пионеры неплохо помогали нашему государству, и государство также заботилось о нас.

 

     Очевидно, дело в том,  какое это было государство и как  себя чувствовал человек в нем. Мы были хозяевами нашей страны, это была наша  страна,  и  мы  заботились  о   ее   благополучии.   Сегодня антинародный  режим  доводит  людей  до крайней степени нищеты,  и люди,  чтобы не умереть с голоду, зачастую откручивают ту или иную гайку.

 

     Скажите, пожалуйста,   как   вы   оцениваете   об ем  цветных металлов, который ежегодно уходит за пределы Украины в физическом, массовом и в денежном эквивалентах?

 

     И второй  вопрос.  Не  кажется  ли  вам,  что  при сохранении рыночного беспредела в сфере сбора металлолома и переправки его за границу  попытка  установления административного контроля приведет только к увеличению штата чиновников,  но  не  решит  проблему  по существу?

 

     Спасибо.

 

     МАЗУР В.Л.  Я наведу конкретні цифри динаміки експорту брухту кольорових металів.

 

     Брухту та відходів  міді  в  1995  році  експортувалося  12,6 тисячі  тонн  на  25,8  мільйона  доларів.  У  1996  році вже було вивезено 22,8 тисячі тонн міді на 45 мільйонів доларів  (зростання

-  175  відсотків).  У  1997  році  вивезено 110 тисяч тонн на 131 мільйон доларів (зростання - 511 відсотків).  У 1998 році - на  79 мільйонів  доларів,  тобто  зростання на 307 відсотків порівняно з 1995 роком і на 106 відсотків порівняно з 1996 роком.

 

     Аналогічна картина  з  вивезенням   брухту   алюмінію.   Його вивезено навіть більше. Тобто, незважаючи на заходи протидії, яких зараз вживається урядом, вивезення металобрухту кольорових металів (міді,  алюмінію) усе ж таки продовжується. Тому треба оті заходи, котрих ми ще не вжили, якомога скоріше вживати. Це по-перше.

 

     По-друге, стосовно кількості чиновників.  У Мінпромполітики є підрозділ, який займається питаннями, пов'язаними з металобрухтом. Кількість працюючих  у  цьому  підрозділі  постійно  скорочується. Зараз   прийнято   рішення   скоротити   чисельність   працівників Мінпромполітики ще на 30 відсотків.

 

     На мій погляд, рішення про об'єднання свого часу Міністерства промисловості,   яке   займалося   металургією,   і   Міністерства машинобудування в  єдине  міністерство  було  передбаченим.  Після цього   об'єднання   кількість   негативних  явищ  у  сфері  обігу металобрухту збільшилася.

 

     ГОЛОВА. Так  ще  й  долучили  до  нього  міністерства  легкої промисловості та лісового господарства - все до купи. Усе зроблено так,  щоб ніщо не  працювало,  не  координувалося.  Сідайте,  будь ласка. Спасибі.

 

     Назвали Міністерством промислової політики.  Політика - одне, а промисловість - зовсім інше.

 

     Слово надається  голові   підкомітету   Комітету   з   питань промислової політики Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).   Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные депутаты!  Сегодня мы рассматриваем вопрос, который давно назрел в нашем   обществе.  Давно  ушли  в  прошлое  времена,  когда  слово "металлолом" ассоциировалось у нас с пионерским отрядом,  с чем-то незначительным и второстепенным.  В настоящее время ситуация резко изменилась.  С каждым  днем  мы  все  более  остро  осознаем,  что металлолом   -   это   стратегический   материал,   обеспечивающий жизнедеятельность всего народного хозяйства.

 

     В последние годы резко обострилась проблема обеспечения ломом предприятий   черной   металлургии.  Начиная  с  1991  года  об ем заготовки  лома  ежегодно  сокращается  на  25-30  процентов.  Как следствие  -  в  1997  году  наша промышленность получила только 3 миллиона тонн из необходимых  5  миллионов,  а  в  этом  году  уже недополучила  1,9 миллиона тонн.  Об ем заготовки цветного лома (а это единственный источник пополнения цветного  металла  в  стране) сократился  на  целый  порядок.  Нет  ни  одного  предприятия ни в черной,  ни в цветной металлургии,  которое не ощущало бы на  себе нехватку  лома.  Это  не  могло  не сказаться на их работе,  на их жизнедеятельности.

 

     Так, за  одиннадцать  месяцев  планировалось   выплавить   27 миллионов  тонн  стали,  а фактически было выплавлено 22.  Одна из основных причин - отсутствие лома.  Кроме  того,  отсутствие  лома приводит  к  увеличению затрат чугуна и,  как следствие,  - кокса, агломерата,  газа, электроэнергии, что ведет к росту цен не только на  металлопрокатную продукцию,  но и на продукцию машиностроения, судостроения и так далее.

 

     Вот только некоторые цифры.  На выплавленные 22 миллиона тонн стали мы перерасходовали 1 миллион тонн чугуна,  1,1 миллиона тонн кокса,  3 миллиона тонн железной руды.  Все  сегодня  задают  себе вопрос:  что  же  происходит  с  металлоломом  у  нас в стране?  В государстве  усиливается  тенденция  к  уменьшению  общего  об ема металлофонда. Причин этому три.

 

     Первая причина - рост экспорта металлопродукции. Так, из 19,5 миллиона тонн  произведенного  в  1997  году  металлопроката  16,5 миллиона тонн было экспортировано.

 

     Вторая причина  - потеря внутреннего рынка металлов.  Сегодня практически    остановлены    все    отечественные    предприятия, осуществляющие   обработку   металлов.   Это   в   первую  очередь предприятия машиностроения,  судостроения,  стройиндустрии. В свое время наша страна занимала первое место по производству стружки, о чем мы сожалели.  К сожалению,  сегодня приходится констатировать, что мы еще больше откатились назад...

 

     Третья причина (одна из самых основных)

- это то,  что на этом фоне резко  вырос  экспорт  лома  черных  и цветных  металлов,  он  стал  одним  из  самых  эффективных  видов бизнеса. Так, лома черных металлов в 1995 году было экспортировано (вслушайтесь в цифры!) 312 тысяч тонн,  в 1996 - 578 тысяч тонн, в 1997  году  -  2  миллиона  76  тысяч  тонн,  в  этом   году   уже экспортировано 2 миллиона 586 тысяч тонн!

 

     Аналогичная ситуация с вывозом цветного лома. В 1995 году его было экспортировано 13,5 тысячи тонн, в 1996 году - 26 тысяч тонн, в  1997  - 145 тысяч тонн и в 1998 году - уже 121 тысяча тонн.  То есть если сопоставить в процентном соотношении показатели  1995  и 1998  годов,  то  экспорт черных металлов в 1998 году составил 685 процентов,  экспорт меди - 307 процентов,  экспорт алюминия - 1754 процента. И это при том, что медь и алюминий на территории Украины вообще не добываются!  Думаю, что комментарии здесь излишни, цифры говорят сами за себя. Происходящее можно назвать только как полный беспредел.

 

     Кроме того, лом сбывается по бросовым ценам в страны, которые являются   нашими   основными   конкурентами  на  рынке  металлов. Например,  Турция,  получив возможность использовать  наше  сырье, захватила   значительную   часть   рынков  своего  региона,  ввела антидемпинговые  барьеры,   что   не   могло   не   сказаться   на эффективности  внешнеторговой  деятельности наших металлургических предприятий.

 

     Учитывая то,  что металлофонд страны сокращается, рост об ема экспорта   лома   обусловливается   в  первую  очередь  варварским разворовыванием основных фондов на предприятиях, под топор и резак идет все. Промышленные предприятия попали в кольцо заготовительных пунктов по приему черного и цветного лома,  которые  за  бесценок, без   должного   оформления   документов   скупают,  раскурочивают оборудование,  кабельную продукцию,  не брезгуют даже  надгробными плитами, памятниками. В ход идут даже памятники искусства.

 

     Бум продажи  цветного  лома  охватил  практически всю страну. Правоохранительные органы и местные  органы  власти,  руководители предприятий  уже не в состоянии сдерживать этот натиск.  В Кабинет Министров Украины,  в Верховный  Совет  поступают  сотни  писем  и телеграмм   с   просьбой   принять   срочные   меры  по  изменению законодательной базы. Вот о чем говорится в одном из них.

 

     Постоянная комиссия    Николаевского    областного    совета, правоохранительные   органы,  общественность  обеспокоены  широким размахом   краж   кабельной   продукции,   лифтового    хозяйства, аппаратуры,  которая  содержит  цветные  и редкоземельные металлы, телефоновавтоматов. Эта проблема уже приобрела размах эпидемии.

 

     За первое  полугодие  текущего  года  зафиксировано  86  краж телефонных   кабелей   в   городе  Николаеве,  вырезано  свыше  11 километров,  а это более чем 6 тысяч  неработающих  телефонов.  На этом  наживаются  не только сами преступники,  но и многочисленные дельцы,  которые  скупают  отходы  цветных   металлов,   даже   не интересуясь,  каким  путем  они  приобретены.  Только Николаевским горисполкомом     зарегистрировано     53      таких      суб екта предпринимательской деятельности.

 

     Службы охраны   многих  предприятий  сдерживают  колоссальный натиск несунов. Только на Мариупольском металлургическом комбинате имени  Ильича в 1997 году было предотвращено хищение 17 тонн,  а в этом году - уже более 43 тонн алюминия,  меди  и  никеля,  которые пытаются  сдать  на  расположенных вокруг комбината пунктах.  Этот перечень можно было бы продолжать,  и,  я уверен,  в зале  нет  ни одного  депутата,  который  бы  в  своем  округе  не  столкнулся с аналогичной проблемой.

 

     В этих условиях  государство  предпринимало  попытки  навести порядок. Так, 14 ноября 1997 года Кабинетом Министров было принято постановление 1262 "про заходи щодо впорядкування  підприємницької діяльності,  пов'язаної з брухтом та відходами чорних і кольорових металів".  В  нем  предусматривались  введение   новых   лицензий, перерегистрация  лицензий,  выданных  в 1991 -1997 годах.  Принято решение  об  увеличении  ставки  таможенных  сборов  в  пять  раз, создании межведомственной комиссии,  которая должна контролировать эту деятельность. Однако, как видим, результатовэтонедало. Процесс начал   выходитьизподконтроля.Длястабилизации   обстановки   нужны кардинальные меры, то есть принятие законодательного акта, который позволил бы решить эту проблему.

 

 Чтодаетнампредставленныйзаконопроек т?   Прежде   всего   в    нем предложено законодательно закрепить требование о наличии документа о происхождении металлолома и его собственнике, а также требование об   обязательном   наличии  документа  на  транспортировку  лома; определены условия  и  правила  осуществления  операций  с  ломом, введены  специальные  требования  к  суб ектам предпринимательской деятельности;  которые  осуществляют  операции   с   металлоломом; распределены   и  определены  функции  контролязаработой  приемных пунктов.  Вместе с  тем  приходится  с  сожалением  отмечать,  что принятие   законопроекта  в  предложенномвиденерешитвсех  проблем. Самое главное, не будет решен вопрос государственногорегулирования экспорта стратегического сырья.

 

     Возьмите статью       9       "Умови       контрактів      на експортметалобрухту".Внейговорится:                   "Уразірівних пропозиційщодовирішенняпитанняекспо ртуметалобрухтуна вітчизняному та іноземному  ринках  перевага  в  купівлі  металобрухту  повинна надаватися,якправило,українському виробнику".

 

     Аналогичныймеханизм сегодня   уже   действует,   результатымы видим.        Необходимы        более         жесткие         меры государственногорегулирования.    В    статье   13   законопроекта государственное регулирование операций с металлоломом предлагается осуществлять       путем       выдачи       лицензий.       Однако практикапоказала,чтоэтоодиниз малоэффективных методов. Запоследнее время  выдано 1490 лицензий на право заниматься операциями с ломом черных металлов и 1358лицензий на право  заниматься  операциями  с цветнымломом.Механизмихрегулирован  иявпоследниегоды  используется недостаточно.

 

 Знаяситуациюнаместах,удивляешься, почемутолько    в   15   случаях лицензии были из яты по представлениям  местных  советов.  Комитет считает   целесообразным   в   зависимости  от  кон юнктуры  рынка устанавливатьквоты           на           право           экспорта стратегическогосырья.Авывозцветного   лома   в   такой   ситуации, возможно, следует вообще запретить.

 

     Кроме того,   в   проекте   закона    четконеопределенпорядок проведения операций с металлоломом, содержащим драгоценныеметаллы. В  проекте  невсегдачеткоопределяются   рамки   действия   закона. Яужеприводилпримерпостатье 9, где употребляется словосочетание "як правило".

 

     Вот статья 7, последний абзац: "Утилізація металобрухту, який утворився у військових формуваннях, здійснюється,  як правило,на  вітчизняних  підприємствах".  У  нас вполне достаточно мощностей по переработке любого вида лома.

 

     Требует большей    конкретизации    и    расширения   статья, предусматривающая  ответственность  за  нарушение   требований   к операциям  с  ломом.  Уголовная  ответственность  - одно дело,  но должна быть конкретизирована и  административная  ответственность. Перечень недостатков проекта можно продолжать еще долго.  Думаю, в своих выступлениях депутаты смогут меня дополнить.

 

     Уважаемые депутаты!   Ситуация,   как   уже   подчеркивалось, катастрофическая,  требующая  принятия срочных мер.  Затягивание с принятием решения  может  привести  к  неотвратимым  последствиям. Поэтому наш комитет,  рассмотрев этот вопрос, пришел к выводу, что данный законопроект может быть принят только  в  первом  чтении  и отправлен   на  доработку  в  комитет.  С  учетом  наших  и  ваших предложений может быть создан нормальный  закон,  который  положит конец   тому   беспределу,   который   сегодня  творится  в  нашем государстве.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Сергію   Анатолійовичу.    Є    запитання? Запишіться,  будь ласка. I Дорогунцову першому надамо слово, бо не витримує...

 

     Депутат Дорогунцов. За ним - депутат Кулик.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Велике спасибі, Олександре Миколайовичу, бо за три місяці ні разу мене ця машина не записала.

 

     ГОЛОВА. А народ чекає вас!

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.   Шановний  Сергію  Анатолійовичу!  Судячи  з вашого  імені  і  по  батькові,  ви  дуже  близький  родич  іншого Матвієнка,  але за змістом дуже відрізняєтесь від нього. Я суджу з вашого виступу.

 

     А запитання в мене таке.  Скажіть,  будь ласка,  а  не  можна прийняти такий короткий закон:  заборонити вивіз лому кольорових і чорних металів з України без попередньої переробки його на заводах України?

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо. В отношении родственных связей... Я не возражаю против  родственных  связей,  правда,  у  нас  фамилии разные: моя фамилия Матвиенков, а тот - Матвиенко.

 

     А что  касается  запрещения вывоза лома,  то мы на заседаниях комитета очень  внимательно  и  неоднократно  изучали  возможность вообще запретить вывоз лома,  но столкнулись с проблемами.  Против такого запрета выступают вторчерметы,  которые сегодня страдают от неплатежей  со стороны металлургических предприятий.  Руководители вторчерметов  отвечают:  "Нам  все  равно   кому   отдавать   лом. Пожалуйста,  мы  будем отдавать его металлургам,  но вы обеспечьте нам платежи.  Мы  живем  сегодня  только  с  той  валюты,  которую получаем от экспорта лома". Поэтому мы и говорим, что установление определенных квот помогло бы разрешить проблемы и тех,  и  других. Но  закон должен регулировать эту проблему таким образом,  чтобы в экстремальных ситуациях,  когда наше государство остро нуждается в под еме  нашей  индустриальной  базы,  можно  было  закрывать  эту задвижку. Мы тоже за это.

 

     Поэтому мы и предлагаем принять законопроект в первом  чтении и  начать  вносить  в  него  изменения,  которые  были  предложены сегодня.

 

     ГОЛОВА.Депутат Кулик. За ним - депутат Молчанов.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Фракція Народного руху  України.  Шановний  доповідачу! Проблема настільки широка,  що метастази її вже дійшли і в села, і в селища.  У невеличкому  селищі  Решетилівка  в  моєму  виборчому окрузі вже покрали всі урни і навіть алюмінієві люки. Алюміній, як ви сказали,  це один із стратегічних кольорових металів.  Як би ви поставилися до того, щоб передбачити в законі норму, згідно з якою держава дотувала б металопереробні  підприємства,  саме  переробку ними металобрухту? Чи можна передбачити таку норму закону?

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.      Спасибо.     Я     не     думаю,     что металлоперерабатывающие предприятия сегодня надо дотировать. У нас в государстве существовала достаточно мощная база перерабатывающих комплексов.  Мы  обеспечивали  сбор  5   мил-лионов   тонн   лома, необходимых  для  черной  металлургии.  И  сегодня мы их полностью собираем.  Но,  к сожалению,  из этих 5 миллионов тонн 2  миллиона тонн   мы   отправляем   на   экспорт.   Необходимое   для   нашей промышленности количество цветного лома мы также собираем,  но  он весь должен пойти на нужды нашей промышленности. Это первое.

 

     Второе. Непосредственно  дотировать  эти предприятия сегодня, может быть,  и не  надо.  Надо  помочь  им  добиться  окупаемости. Сегодня,  если  говорить  честно,  нет бросового лома.  Ситуации с металлоломом,  которая существовала у нас  до  последнего  времени (последних  5-10  лет),  уже нет.  Для того чтобы сегодня получить черный лом, надо вкладывать определенные средства. Для этого нужна техника.  Залежи  лома  надо  разрабатывать.  Как сегодня получить цветной лом?  Ведь  сегодня  вы  его  практически  не  найдете  на свалках.  Это  уже,  так сказать,  пройденный этап.  Поэтому нужны технологии по получению этого  лома  из,  так  сказать,  смешанных металлов.  То  есть эту отрасль сегодня надо развивать,  учитывая, что кроме  металлолома  у  нас  нет  другого  источника  получения цветных металлов. Его просто нет.

 

     ГОЛОВА.Депутат Молчанов.

 

     МОЛЧАНОВ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Прошу слово передать Штепе Наталии Петровне.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член Комитету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Из  информации  предыдущего  докладчика  и  из вашей информации следует, что мы уже восьмой год строим государство, где происходит   сращивание  уголовного  элемента  с  коррумпированным чиновником.

 

     Вы произнесли очень интересную фразу: "Все, теперь надо принимать закон".  Получилось так: хата сгорела, а мы кричим: "Караул! Пора хату гасить!" "Нам все равно, - сказали вы, - кому отдать металл, лишь бы получить валюту".

 

     Скажите, пожалуйста,  не  заинтересовало  ли  вашу  комиссию, сколько валютчиков незаконно положили валюту  в  свой  собственный карман,  получив  лицензии от бюрократов,  казнокрадов-чиновников? Предыдущий докладчик говорил,  какое огромное количество  лицензий было аннулировано.

 

     Почему с  1995  года  Кабинет Министров (не обратил ли на это внимание  ваш  комитет?)  спокойно  смотрел   на   то,   как   шло разворовывание,  уничтожение,  разграбление основ экономики нашего государства  и  нашей  промышленности?  И  кто  понесет   за   это ответственность?

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.   Спасибо   за  вопрос.Повторяю:  это  не  мы говорим,   это   говорят   сегодня   переработчики    металлолома, руководители тех предприятий, которые перерабатывают металлолом.

 

     Теперь о  том,  почему было выдано такое количество лицензий, кто выдавал и как их выдавал.  Комитет рассматривал этот вопрос. Я еще  раз  говорю:  этот  законопроект  находится на рассмотрении в комитете с начала работы Верховного Совета нашего созыва.  Мы раза три  или  четыре  широко рассматривали и глубоко анализировали эти все вопросы.  Действительно, процессы, которые происходят сегодня, требуют регулирования.  Но у нас сейчас такое законодательство,  в том числе и законодательство о  предпринимательской  деятельности, что если я,  соблюдая законы,  выполняя все требования,  прихожу и заявляю,  что  хочу  зарегистрировать  предприятие  по   сбору   и переработке  лома,  мне  обязаны  выдать  лицензию.  Нет  законов, регулирующих именно количество лицензий.

 

     Приняв закон,  проект  которого  рассматривается,  мы  сможем разрешить  этот  вопрос,  мы  поставим заслон вывозу металлоломаза пределы нашего государства.  И тогда  вы  сразу  же  увидите,  что количество  лицензий  (только  на операции с ломом черных металлов было выдано 1400  лицензий)  автоматически  уменьшится  в  два-три раза.

 

     ГОЛОВА. Наталія Петрівна мала на увазі цифру, ви назвали: 2,5 мільйона  тонн  лому  вивезли.  Скільки   доларів   коштує   тонна металолому?

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. От 50 до 60 долларов.

 

     ГОЛОВА.Перемножте на 2,5. А тоді подивіться, скільки вийшло і скільки повернулося, і буде все ясно. А ми шукаємо, де взяти гроші в бюджет... Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Є бажаючі  взяти  участь в обговоренні?  Є.  Записалися вісім народних  депутатів.  Я  пропонував  би  відвести  десять  хвилин. Достатньо десяти хвилин?  Переважна більшість депутатів пропозицію підтримує. Виставте 10 хвилин.

 

     Депутат Бондаренко. За ним - депутат Баулін.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212,  м.Київ). Я хотів би  сказати,  що  прийняття  цього  проекту  закону  є   абсолютно необхідним. Це сьогодні аксіома. Але, на жаль, уряд подає його вже із значним запізненням,  він демонструє свою  принциповість  тоді, коли її вже можна й не демонструвати.

 

     Я хотів би сказати,  що дії уряду стосовно експорту брухту та відходів кольорових і чорних металів якісь дивні.  У цьому році  я робив  кілька  запитів,  у  яких  просив  повідомити,  кому надано можливість продовжувати цю діяльність, адже, як ви чули, всім було заборонено...  I тільки після того як я добився, щоб ця інформація не визнавалася секретною (бо вона спочатку  була  секретною  і  не надавалася народному депутату),  я отримав через спецвідділ список тих, хто добився-таки можливості вивозити брухт. У ньому було лише декілька  фірм.  Це  навело на думку,  що була проведена робота по монополізації кількома структурами  можливостей  вивезення  брухту чорних  металів  і  переприсяганню новому складові уряду тих,  хто раніше займався  цією  діяльністю.  Я  говорю  це  з  упевненістю, томуякось  дивно  сталося,  що  серед тих структур одразу декілька запорізьких, а з інших регіонів практично зовсім немає...

 

     Я думаю,  що над цим законопроектом треба працювати, і багато працювати.  А  в  першому  читанні його треба приймати.  Працювати треба  насамперед  у  тих  напрямах,  які  є   суміжними   з   цим законодавством.   У   Кримінальному   кодексі   слід   передбачити підвищення відповідальності за  розкрадання  кольорових  і  чорних металів. Ми сьогодні можемо лише покарати того, хто вирвав кабель, а треба, щоб ця людина сіла на декілька років у в'язницю.

 

     Митний кодекс.  Адже якщо ми  бездумно  заборонимо  вивезення чорних металів,  то при наших дірявих кордонах через Молдавію буде вивезено трошки більше, ніж вивозиться сьогодні. При цьому жодного долара валюти не надійде в країну, як і жодної гривні податків від тих,  хто цей лом збирає!  Адже в нас сьогодні відкриті кордони  і можеш вивозити все, що хочеш...

 

     Я також думаю, що треба створити сприятливі умови для власних металопереробних підприємств. Треба подивитися, чому підприємства, які  займаються  переробкою  металів,  не  мають сьогодні обігових коштів,  щоб закупити не тільки тонни,  а навіть кілограм  металу! Якщо  сьогодні  буде заборонено вивезення брухту,  то накопичаться великі маси металу  і  потім  знову  буде  дано  дозвіл  декільком структурам вивезти його за кордон, а наші підприємства переробляти його не зможуть.

 

     Тому треба,  проаналізувавши всі ці обставини,  працювати над цим  законопроектом.  А  в  першому читанні його треба обов'язково прийняти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА.Депутат Баулін. За ним - депутат Степанов.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  избиратели!  Уважаемые депутаты! Предложенный проект Закона о металлоломе имеет не только социально-экономическое,  но и нравственное значение.  Через  семь лет  после  приобретения  так называемой "незалежності" люди у нас умирают не только от голода,  они массово гибнут  "за  металл".  И вовсе не из-за золота,как сказано у классика, а из-за куска медной проволоки,   которую   наши   граждане   пытаются   вырезать    на высоковольтных линиях.

 

     Что же   толкает   этих  физически  здоровых  людей  идти  на смертельный риск  ради  мифического  выигрыша,  ради  тех  копеек, которые  они  получат у преступных скупщиков лома?  Прежде всего - нищета сегодняшней "самостійної" Украины,  а еще -  алчность  тех, кто,  обогащаясь,  "розбудовує  державу" на слезах и крови народа. Иначе как они могли бы принимать в качестве лома уже  даже  крышки канализационных люков,  снятые с действующих сетей!  Это в составе великой и богатой страны мира, где Украина была метрополией, к нам за  бесценок  шли  медь  и  вольфрам,  нефть  и газ,  лес и другие богатства.   Сегодня   же,    превратившись    под    руководством коррумпированных   киевских  чиновников,  космополитических  новых украинцев и оголтелых галицких нацистов в  полуколонию  Запада,  в его  сырьевой придаток,  мы толкаем своих граждан на преступление, которое называется сбором металлолома.

 

     Предотвратит ли    эти    безобразия     принятие     данного законопроекта?   Нет,   конечно.   Логика   этого   законопроекта, внесенного  правительством,  типична  для  "незалежної"   України: расширить права чиновников. То, что в результате реализации закона возрастет  благосостояние  наших  чиновников,  несомненно.  Об  их умении  делать  деньги  на любой запятой закона во всем мире ходят легенды. Но я немного отвлекся...

 

     Реализация предлагаемых в проекте мер не решит проблемы, надо законодательно  запретить  вывоз  за рубеж металлолома,  в котором нуждаются наши  предприятия,  и  сырья  для  производства  цветных металлов,  прежде  всего  меди,  которого  у  нас нет.  Правосбора цветных  металлов  надо  передать  исключительно   государственным предприятиям.  В  моем  родном  Запорожье  трансформаторостроители задыхаются без меди,  а у  нас  ежегодно  сотни  тысяч  тонн  меди вывозятся за границу.

 

     На операции  с  ломом  черных  металлов  можно будет выдавать лицензии предприятиям всех форм собственности,  но при этом  право выдавать   эти  лицензии  надо  предоставить  и  органам  местного самоуправления, чего в законопроекте не предусматривается.

 

     Теперь о металлоломе,  получаемом в воинских  частях.  Должен быть  только  один подход:  перерабатывать его могут исключительно госпредприятия  и  никакого  экспорта.  Как   можно   мириться   с положением,  когда в поселке Дружба Ичнянского района Черниговской области американцы под видом  утилизации  боеприпасов  за  копейки увозят  с Украины чистейшую медь?!  Экспорт может быть уже в новых отечественных изделиях,  а не в ломе.  То,  о чем я говорю, это не либерализация,  от  которой  мы  за семь лет потеряли 2,5 миллиона населения.  Это нормальный протекционизм, защита интересов своего, а  не  американского народа,  чем у нас занимается нынешняя власть под диктовку сионистского ростовщического капитала в  лице  ВМФ  и других поработителей славян.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. За ним - депутат Черняк.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый  Председатель!  Уважаемые  депутаты!  Этот  законопроект опоздал  ровно  на четыре года.  После начала радикальных рыночных реформ,  когда   население   Украины   катастрофически   обнищало, граждане,  пытаясь  выжить,  стали рубить кабеля,  в том числе под напряжением,  и продавать их  скупщикам.  Воруют  цветной  металл: килограмм,  другой,  третий,  а  некоторые и тонны.  А теперь дело дошло уже до черных металлов.  Уже разворовываются, растаскиваются изделия   из   чугуна,   снимаются  рельсы  на  под ездных  путях, расположенных чуть подальше.  Процесс,  как говорил классик,  идет полным ходом.

 

     В принципе этот законопроект надо принять в первом чтении, но с самыми серьезными поправками.  Прежде всего в  статье  1  должен быть  установлен полный и окончательный запрет на вывоз из Украины цветных металлов. Кроме ртути, Украина никакими цветными металлами не обеспечена. Какой же может быть их экспорт? Пусть наши господа, которые тут пекутся о национальной безопасности и в левых  партиях видят угрозу национальной безопасности,  пусть они посмотрят,  что делается с цветными металлами,  в числе  этих  господ  и  господин Горбулин,   который   иногда   тут   появляется.  Вот  где  угроза национальной безопасности!  Каждый жучокскупщик,  который гонит  в Латвию  КамАЗы  с  цветным  металлом,  -  вот  угроза национальной безопасности.

 

     Далее. Надо самым  серьезным  образом  доработать  статью  5. Кабинет  Министров  должен принять перечень требований к тем,  кто занимается заготовкой и переработкой лома металлов,  и только если эти требования выполнены,  разрешать выдачу лицензий.  А то сейчас заготавливают металлолом,  кто как хочет.  Такое предприятие может находиться во дворе,  в сарае,  в гараже:  ни под ездных путей, ни какого-нибудь контроля абсолютно нет,  а ему выдают лицензию.  Так что эту статью надо самым кардинальным образом переработать.

 

     В законе   должен  быть  целый  раздел,  где  бы  четко  было расписано,  как устанавливается происхождение  этого  металлолома, как  действуют и эти заготовщики,  и контрольные органы в случаях, когда  появляется  хотя  бы  подозрение,  что  происхождение  лома криминальное.  Потому  что  в  статье  6  только упоминается,  что металлолом сопровождается документом о происхождении и  то  только во время перевозки по территории Украины. Этого мало.

 

     Законопроект надо  принимать,  но  его  надо и очень серьезно доработать.  И смотреть всем нам,  чтобы он  не  проскочил  таким, какой он есть сейчас.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська   область).    Фракція    Народного    руху    України. Шановнідепутати!  Металобрухт  -  це стратегічна сировина,  і тому потрібне відповідне  ставлення  до  нього.  На  жаль,  ні  з  боку Верховної Ради,  ні з боку уряду адекватного ставлення до нього не було до цього часу.  Тому й постає проблема обігу металобрухту.  В широких масштабах відбувається розкрадання кольорового металу - не тільки металобрухту.  Мене вразило, що в Закарпатті навіть під час цього  страшного лиха розкрадали кабелі з кольорового металу!  Ось наскільки нестерпною вже стала ситуація.

 

     Отже, потрібне правове регулювання обігу металобрухту.  Даний законопроект  -  це  спроба ввести цей обіг у законодавче поле.  І тому,  звичайно,  ця спроба заслуговує на  підтримку.  Я  повністю згоден  з  усіма  тими  депутатами,  які  висловлювалися  з  цього приводу.

 

     Я поділяю  також  думку,  що  в  цьому  законопроекті   треба передбачити   більш   сувору   норму  про  необхідність  припинити вивезення кольорового металобрухту  за  межі  України,  враховуючи фактичну  відсутність  кольорових  металів в Україні й надзвичайно важливе стратегічне значення їх для нашої промисловості.

 

     У зв'язку з цим тут пропонується зняти відшкодування ПДВ.  Це правильний захід, потрібний, але, мабуть, недостатній. Взагалі нам потрібно закрити ту чорну дірку,  в якій зникає кольоровий  метал. Тому  треба  доопрацювати  законопроект  саме  в цьому напрямі.  Я підтримую думку,  що треба більш суворо записати  це  в  статті  1 законопроекту,  а  в  статті  5 чітко визначити більш суворі умови видачі ліцензій.

 

     Отже, потрібно відповідно до ситуації  ввести  в  законодавче поле  регулювання  цього процесу.  Справді,  нам потрібно стати на позицію розумного протекціонізму, необхідного в багатьох питаннях, у  тому  числі  й  у  цьому  конкретному питанні,  яке ми сьогодні вирішуємо на засіданні Верховної Ради.

 

     Фракція Народного руху України вважає, що цей законопроект не є шедевром, що до нього справді треба вносити суттєві зміни, але в першому читанні  його  треба  приймати.  Це  необхідно.  Ми  також поділяємо  думку,  що  цей проект закону дуже запізнився,  але це, мабуть, не з нашої вини. Як кажуть, краще пізно, ніж ніколи.

 

     Отже, фракція  Народного  руху  України   пропонує   прийняти цейзаконопроект  у  першому читанні і суттєво доопрацювати його до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви внесли пропозицію заборонити видачу ліцензій на вивезення металобрухту з України.  Розумна пропозиція. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається депутату Черненку. За ним - депутат Вітренко, і завершуємо. Будь ласка.

 

 

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  Прежде всего хочу  задать  несколько  вопросов Валерию Леонидовичу.

 

     Валерий Леонидович!  Вот здесь выступал мой коллега и сказал, что мы опоздали на четыре года. Мы опоздали на восемь лет.

 

     Неужели Кабинету Министров было трудно предложить нормативный документ, который бы регламентировал и узаконил ответственность за незаконный сбор лома,  а попросту -  грабеж  в  государстве?  Ведь действительно, все было отдано на откуп кому угодно! На местах эти лицензии выдавались сотнями!  А потом главы местных  администраций начали  разводить руками и бить себя кулаком в грудь:  все крадут, этот поток нужно остановить где-то вверху. Где вверху?

 

     Мы сегодня  должны  рассматривать  этот   проект   закона   в контексте еще двух нормативных документов: Уголовнопроцессуального кодекса и Кодекса об  административных  правонарушениях.  Если  мы здесь пошелестим только этим законом, то все так и останется.

 

     И еще.   Я   полностью  поддерживаю  тех  депутатов,  которые говорили,  что металлолом - это стратегическое сырье государства и что на него должна быть монополия государства, особенно на цветной лом.  Ведь цветной лом -  это  алюминий,  медь,  бронза,  серебро, золото.  Ну  я  не  могу  уже больше убеждать вас.  Здесь это всем понятно. Народ ждет принятия этого закона. Одни ждут, чтобы начать бороться,  а  другие  ждут,  когда  мы  их  посадим  в тюрьму.  На территории Горловки есть  огромный  трубопровод  "Аммиактрансгаз". Добрались  и  до него:  снимают все,  что можно снять.  Это просто вакханалия,  здесь  нужна  не  только  политическая  воля,  но   и жесткость государства. Оно должно уметь защищать свои интересы.

 

     Я вам хочу сказать, что один из руководителей, которого часто осуждают (я не буду называть его имя), иногда интересовался жизнью народа  у  дворника  и  садовника  и  спрашивал:  "Как жизнь у нас сейчас?".  "Да все,  -  отвечают,  -  неплохо.  Зарабатываем,  нас кормят,  лечат,  дети в школу ходят.  Но,  вы знаете, обвешивают". Через два дня был издан указ Президиума Верховного Совета  СССР  о внесении поправки в Уголовный кодекс: за обвес - пять лет.

 

     Я благодарю вас за внимание и надеюсь, что государство сумеет себя защитить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України,  соціалістична  опозиція.  У  червні  1995  року мене від парламенту було направлено для перевірки митниць півдня України. Я була вражена,  що з України вивозилися лише худоба,  металобрухт і міндобрива.  І працювали,  як "човники",  оці кораблі,  які все це вивозили з України.

 

     Я запитала  митників:  "Як ви це все можете спостерігати і не реагувати?" Вони кажуть:  "Як  ми  не  реагуємо?  Ми  про  все  це докладно доповіли Кабінету Міністрів".

 

     Ми повернулися,  підготували  зі  свого  боку і пропозиції до законів, і пропозиції щодо заходів, яких Кабінет Міністрів повинен був  негайно  вжити.  Але ані в залі парламенту Олександр Мороз не оголосив ці наші пропозиції, ані в Кабінеті Міністрів Євген Марчук нічого не зробив, щоб це змінити.

 

     Тому ми на стільки років запізнилися. Я так думаю, свідомо це розпочали і  свідомо  продовжують.  Але  шкода,  що  справді  люди вмирають,  бо  без крихітки хліба і без заробітної плати лізуть на ці панелі,  на високовольтні  лінії  для  того,  щоб  зняти  мідні проводи і щоб якось себе захистити.

 

     Тому прийняття законопроекту вкрай необхідне.  І фракція буде голосувати за його прийняття в першому читанні.  Але чому тільки в першому читанні і які у нас є зауваження?

 

     Ви подивіться статті 9,  14 та 15 проекту закону. Все гаразд. Виписано,  що таке ліцензія,  як здійснюється контроль. Але зовсім не сказано, щотаке уповноважений орган. Хто його уповноважує, яким чином він буде формуватися?  Знову ж  таки  кіт  у  мішку,  якийсь уповноважений центральний орган виконавчої влади.

 

     Так це  ж можуть зібратися три клерки,  домовитися між собою, поділити сферу впливу, і будуть саме до них чистоганом іти гроші.

 

     Далі. Дивіться,  яким чином  нам  подали  законопроект.  Коли законопроект погоджували,  то Осика підписав його із зауваженнями, Борисенко підписала із зауваженнями, Третьяков із зауваженнями. Де ці  зауваження?  Я  не  думаю,  що всі чиновники не розуміють,  що відбувається в Україні.  Я не думаю, що і Сергій Григорович, і Зоя Миколаївна взагалі не розуміють біду України.  Може,  вони саме це пропонували нам урахувати. Але це не надруковано.

 

     Тому я пропоную депутатам прийняти цей законопроект у першому читанні,  а  комітету  під час підготовки до другого читання чітко виписати статут уповноваженого органу, як він формується, хто туди включається,   які   його   функції.   Тоді  можна  буде  приймати законопроект удругому читанні.

 

     І, Олександре Миколайовичу,  наша фракція просить до розгляду в  другому  читанні дати протокольне доручення здійснити перевірку стосовно повернення  грошей  за  вивезений  металобрухт.  Чи  вони взагалі повертаються в Україну, чи фірми, які вивозять металобрухт з України, просто спонсоруються за рахунок держави?

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець від фракції. З місця, будь ласка. Потім

- депутат Порошенко з місця, і все. По хвилині, будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Фракція Народнодемократичної партії.  У принципі, погоджуючись з усім,  що було висловлено  попередніми  промовцями, фракція  підтримує  прийняття  законопроекту  в  першому  читанні. Звертаю увагу на слабку проробленість  проекту  закону,  навіть  з точки зору юридичної техніки. Наприклад, є така фраза: "особа, яка має право власності  на  металобрухт  чи  володіє  металобрухтом". Володіння - це одна із трьох складових права власності.

 

     Тому потрібно законопроект доопрацювати, підчистити. І думаю, що ми вісім років не маємо закону ще й з  тієї  причини,  що  дуже часто  обговорюємо  проекти  законів у мітинговому стилі:  замість того, щоб говорити по суті закону, ми розказуємо, хто куди лазить, звідки падає,  а закон залишається недоробленим, недоопрацьованим. І думаю, що цього разу ми все-таки його приймемо!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Порошенко. Будь ласка, з місця.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,  Вінницька  область).  Фракция  Социал-демократической  партии (об единенной).  Выступить меня заставила тревожная тенденция, что в  выступлениях  ряда  докладчиков  предлагается  запретить  вывоз металлолома.

 

     Уважаемые коллеги!   На   сегодняшний   день   нам  абсолютно необходимо  четко  разделить  проблемы,  возникающие  с  экспортом цветных металлов и с экспортом черных металлов,  чтобы мы в борьбе с этими мелкими  скупками  медного  кабеля  не  парализовали  нашу промышленность,  в  которой  сегодня  одним из надежных источников пополнения  оборотных  средств   является   продажа   собственного металлолома.

 

     В результате  деятельности металлургов цена на металлолом,  а значит пополнение оборотных средств предприятий,  за последний год упала  вдвое.  При  этом цены на металл,  на готовую продукцию так ощутимо не упали. Мы на сегодняшний день, приняв закон и об единив операции   с  цветными  и  операции  с  черными  металлами,  можем парализовать  поступление   оборотных   средств   на   предприятия металлообрабатывающей промышленности!

 

     Поэтому мое предложение:  законопроект принимать в таком виде нельзя. Он требует серьезной доработки!

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Пам'ятаєте,  коли  ми  розглядали  питання   експорту худоби, тут також доводили, наскільки це вигідно для держави, коли за 1 кілограм живої ваги платять 1,6 долара.  Перемножували,  і  у гривнях   виходило,   що   це  справді  вигідно.  Але  це  вигідно одноразово.  А тепер,  коли скот уже вирізали  й  вивезли,  будемо думати, хто нам молоко й м'ясо завезе, і побачимо, за якою ціною і яка вигода. Оце те саме повторюється сьогодні.

 

     Тому я просив би,  шановні колеги,  оскільки всі зійшлися  на цьому,  прийняти  цей  законопроект у першому читанні,  але з тими зауваженнями і пропозиціями, які вносилися, його доопрацювати. І у першій  половині  січня  ми повинні повернутися до цього питання і прийняти закон остаточно.

 

     Прошу підтримати проект,  внесений депутатами від профільного комітету, в першому читанні. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Прийнято.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А протокольне доручення?

 

     ГОЛОВА. Дамо протокольне доручення.

 

     ___________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  пенсійне  забезпечення.  Доповідає  Луценко  Віталій Іванович,  голова  Комітету  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії   України.   Шановнідепутати!   Шановні   виборці!   Як  ви пам'ятаєте,  нещодавно розглядався проект Закону про внесення змін до  Закону  про  пенсійне  забезпечення  і був прийнятий у першому читанні 244 голосами.  Після цього  до  комітету  надійшло  багато листів,   у   яких  наші  виборці  підтримали  намагання  народних депутатів з усіх фракцій зупинити масове передчасне вимирання тих, хто до кінця віддав себе Батьківщині і народу.  Так, Степаненко із Луганщини пише, що його приємно вразило, коли при розгляді змін до пенсійного  закону  не  було  лівих,  правих і центристів,  а були народні депутати, які підтримали надзвичайно важливий законопроект у першому читанні.

 

     Сьогодні наш  комітет  вносить  на  ваш  розгляд проект цього закону для  затвердження  його  в  другому  читанні.  До  комітету надійшло 7 пропозицій, в тому числі 6 - народного депутата Стояна. Зауваження Олександра Миколайовича стосуються концепції закону. Ми пропонуємо для визначення мінімальної пенсії використовувати такий соціальний норматив,  як мінімальна заробітна  плата,  а  народний депутат Стоян - вартісну величину межі малозабезпеченості.

 

     У зв'язку з цим хочу сказати таке.

 

     Перше. Законом  від  4 червня 1997 року вже було встановлено, що мінімальна пенсія за віком визначається в розмірі,  не  нижчому за величину вартості межі малозабезпеченості. Але, на жаль, цим же законом реалізація  механізму  перерахування  пенсій  та  поетапне виконання  закону  було  покладено  на Кабінет Міністрів.  Кабінет Міністрів за два з лишком роки не змінив мінімальної пенсії,  і її розмір  як  був установлений на 1 серпня 1996 року - 16 гривень 62 копійки - так і залишився на цьому рівні без змін до  цього  часу. Далі миритися з таким становищем, безумовно, не можна.

 

     Друге. Згідно  зі  статтею 9 Закону України про оплату праці, прийнятого 24  березня  1995  року:  "Мінімальна  заробітна  плата встановлюється  у  розмірі,  не  нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості".  Таким  чином,  саме   мінімальна   зарплата, величина  якої  повинна бути не менша межі малозабезпеченості,  як соціальний норматив, більш зрозумілий для громадян, може і повинна використовуватися   для  визначення  розміру  мінімальної  пенсії. Завдання  наших  трудящих,  профспілок,  громадських,   політичних організацій  якраз  і  полягає  в тому,  щоб забезпечити зростання заробітної  плати,  щоб  вона  забезпечувала  як  свою  економічну функцію  - стимулювання розвитку виробництва і економіки в цілому, так і соціальну - достойне життя людей праці,  якісне  відтворення робочої   сили.   Поєднуються  зусилля  робітничого  класу,  класу селянства,  інтелігенції  із  зусиллями  пенсіонерів  у   спільній боротьбі для досягнення спільної мети.

 

     На користь  того,  що  мінімальна  заробітна  плата  береться заосновудля  визначення   мінімальноїпенсіїсвідчитьіте,щозбір   на обов'язковедержавне  пенсійне  страхування  нараховується  саме на заробітну плату, а не на мінімальну межу.

 

     Нарешті, Конвенція   102   Міжнародної   організації    праці промінімальнінормативисоціальногозаб      езпечення     передбачає визначеннямінімальнихпенсійнихвиплат   якчастку   від   заробітної плати.Виходячи  з  цього  ми  відхилили  поправки  та  зауваження, внесені народнимдепутатомСтояном.

 

     Поправка 7,  внесена  народним  депутатом  Іваном  Павловичем Кунєвим,  врахована.  Доповнення,  запропоноване  цією  поправкою, вирішує суттєве питання - виплата пенсій у повному розмірі,  а  не частинами,  що  робиться  нині  і  погіршує без тоготяжкестановище наших пенсіонерів.  Крім того,ІванПавловичвноситьпропозицію  чітко визначити:  "Виплата  та  доставка  пенсій здійснюються державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку".

 

     Шановнінароднідепутати! Життя       десятків        мільйонів нашихгромадянзкожним  днем стає все нестерпнішим.  Якщов 1990 році сукупний дохід на  душу  населення  становив  177  карбованців  (у перерахунку  на сьогоднішні ціни - 384 гривні),  тов 1997 році він зменшився до  110  гривень,  або  в  3,5  раза.  А  частка  пенсій усукупномудоході  зменшилася  з  13,5  відсотка  в 1990 роцідо 9,9 відсотка - в 1997 році.  При цьому оплата праці зменшилася  в  3,5 раза,  а пенсії - у 4,7 раза. В абсолютних розмірах відбулося таке зменшення витрат на душунаселення:нахарчування - в  2,1  раза,  на непродовольчі товари - в 6,5, на оплату послуг - у 2,2 раза.

 

     У 1997 році бідних і надбідних було 94 проценти.  Дуже турбує рівень харчування наших людей і особливо пенсіонерів.  У 1990 році середньодобове   споживання   на  душу  населення  становило  3597 кілокалорій,    у    минулому    році    -    2567.    А    згідно зрекомендаціямиВсесвітньої   організації   охорони  здоров'я  таке споживання не може бути  меншим  за  2540  кілокалорій.  Отже,  ми дійшлидотієї   межі,  коли  йде  пряма  деградація,  вимирання,  і здійснюється відвертий геноцид нашого народу.

 

 Тепер,шановнітовариші,щеоднепитанн я.     Розглядалися     проекти законів,                       якіподалаНаталіяМихайлівнаВітренко, атакожзауваженняСтояна.Якщобути  до кінця відвертим і принциповим, то ці пропозиції принципово правильні. Але питання полягає в тому, що       для      реалізації      пропозицій,      внесених      у законопроектіпаніВітренко,  треба в 10,5 раза збільшитинадходження до  Пенсійного фонду.  Пропозиції Стояна збільшують потребу коштів ще  на  4  мільярди  порівняно  з  пропозиціями  нашого  комітету. Длявиконанняданого  закону,  якщо  буде  прийнято проект комітету, треба додаткових коштів близько 8 мільярдів гривень.

 

     Де їх     знайти?Мичітконазиваємо      джерела.Заборгованість державного бюджету перед Пенсійним фондом - 1 мільярд гривень, він має бути закладений у бюджет.  Розмежовувати витрати,  які повинні йти з Пенсійного фонду на інші види виплат,  розмежувати державний бюджет і бюджет Пенсійного фонду - це 1,8  мільярда.  Недоїмка  за цей   рік   -   3,3  мільярда.  Через  фіксований  сільгоспподаток скасованоблизько1мільярда,імибуде  мо   звертатися   до   народних депутатів  з  проханням  переглянути  це  рішення.  Врештірешт,  є можливість       розширити       базу       оподаткування       на користьПенсійногофондуна1-2    мільярди.    Таким    чином,    для виконанняцього закону гроші (хоч і важко,  і  з  великою  напругою всіх,  хто  пов'язаний  з пенсійнимзабезпеченням громадян України) знайтиможнаі треба.

 

     Язвертаюсядо Міністерства  праці  та   соціальної   політики, доПенсійногофондуУкраїни, в цілому до Кабінету Міністрів. Не треба відкидати з  порога  пропозиції,  які  вносять  народні  депутати, комітети        Верховної        Ради        щодо       поліпшення життянайнезахищенішоїчастини       населення        -        наших пенсіонерів.Сьогодні  треба  працювати  і знаходити ці резерви,  а вони,  повторюю,  є. Тому що виходить так: для когось гроші завжди є, а для бідних трудящих, у тому числі пенсіонерів, їх немає.

 

     Язвертаюсяз цієї  трибуни до Президента України і хочусказати ось  що.Якщо  вас,   Леоніде   Даниловичу,   вашіпомічники   знову переконають  у  тому,щотребаінацей  закон  (у  разі прийняття його Верховною  Радою  у   другому   читанні)   накласти   вето,   тоді ветотребанакладативціломунаполітик у, яку проводить Президент.

 

 Зараз,шановнідепутати,миприступимо до голосування.  Згадайте  свої передвиборні     зустрічі,     згадайте     робітників,     селян, учителів,лікарів,дітейілюдейпохилого  віку.  І  це  допоможе   вам натиснути кнопку "за" - заспасіння наших батьківіматерів, захоча б невеликий подарунок нашимнемічним пенсіонерам до Нового року.

 

 Отже,шановнідрузі,внашихрукахсього дні          доля          11,5 мільйонапенсіонерів,якіживотіютьі  потихеньку   вмирають   на37-59 гривень так званої трудової пенсії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  давайте порадимося.  Підійшов час до перерви.  Давайте попрацюємо буквально 10-15 хвилин,розглянемо цей законопроект,  проголосуємо,  а  потім зробимо перерву.  І депутат Манчуленко просить теж.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Я теж прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  так не можна.  Це  друге  читання,  є поправки,якіневраховані.І щодо цих поправок є зауваження. Треба їх голосувати, інакше завтра це рішення визнають недійсним.

 

     Слово надається голові  правління  Пенсійного  фонду  України Зайчуку Борису Олександровичу. Будь ласка.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.,   голова  правління  Пенсійного  фонду  України. Вельмишановні народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу! Перш ніжвиприступите до голосування,  я хочу нагадати норму статті 6.2.7 Регламенту:

 

     "У разі  внесення  законодавчої   пропозиції,   законопроекту абопоправки,   реалізаціяяких   потребує   матеріальних  та  інших витратза  рахунок  державного  чи  місцевих  бюджетів,   додаються їхфінансовоекономічнеобгрунтування та пропозиції щодо покриття цих витрат".

 

     Давайтеподивимосяці витрати,  які  назвав  шановний   Віталій Іванович,     і     їх    джерела.    Заборгованість    Державного бюджетупередПенсійнимфондомі Чорнобильським фондом становить понад 1 мільярд гривень.  Це на сьогодні. Алеж ми маємо і заборгованість перед пенсіонерами на суму  понад  2  мільярди  гривень,  і  кошти підуть  саме  на  погашення  заборгованості,  а  не  на збільшення пенсій.

 

     Далі. Розмежування    джерел     фінансування.     Ви     вже розглядаливпершомучитанні    проект    Державного   бюджету,   там передбачено не 983, а лише 132 мільйони гривень.

 

     Наступнепитання. Називали, що недоїмка перед Пенсійним фондом становить  3,3 мільярда.  Але ви ж пам'ятаєте,  що на 1 мільярд222 мільйони  гривень  сьогодні   зроблено   реструктуризацію   боргів агропромисловогокомплексупередПенсій    ним   фондом.   Отже,   ці грошіненадійдуть.  Ви знаєте,  що  на  суму  понад  810  мільйонів зроблено    реструктуризацію    боргів    підприємств    вугільної промисловості на 120 місяців. Це вже 2 мільярди в мінусі.

 

     І тоді  постає  питання.Збільшення  витрат   для   підвищення розміру      мінімальної      пенсії     призведе     знову     до збільшенняборгів,які,япідкреслюю,ста новлять на сьогодні вже понад 2      мільярди.Чинепростіше      спочатку     погасити     наявну заборгованість,авже  потім  вирішувати  питання   про   збільшення розміру мінімальної пенсії?

 

     Ящировдячний депутатам  за  підтримку  нашої  пропозиції щодо додаткових   надходжень,   зокрема   від   реалізації    ювелірних виробів,приреєстрації  автомобілів,  обміну валюти.  Тільки за цей місяць  ми  маємо  додаткових  надходжень  на  суму  39  мільйонів гривень.

 

     У цілому за рік ця сума становитиме 600 мільйонів. А внесення запропонованих   змін,   за   розрахунками    Пенсійного    фонду, потребуватиме  ще  понад  10  мільярдів.  І  ці кошти ми не можемо вишукати, бо додаткові надходження спрямовуватимуться на погашення заборгованості, а не на додаткові виплати.

 

     Дякую за увагу.  Олександре Миколайовичу, прошу надати кілька хвилин ще Олені Василівні.

 

     ГОЛОВА. Олена Василівна Гаряча. Будь ласка.

 

     ГАРЯЧА О.В.,  заступник міністра праці та соціальної політики України.  Дякую.ШановнийОлександре Миколайовичу!  Шановний Віталію Івановичу!   Шановнінароднідепутати!Визнаєтепро    те,    що    за ініціативою     депутата    попереднього    скликання    Анісімова виприйнялизакон,дореалізаціїякогом и вже  приступили.  Ів  березні проведено підвищення пенсій диференційовано, залежно від трудового внеску.

 

 Сьогоднімиприступаємодовиконаннява шогочергового  закону  - Закону про   індексацію.   У   такий   скрутний    час    уряд    прийняв рішеннявиконатицейзаконізвертається    до    вас    із   проханням прийнятищерядзаконодавчих актів щодо наповнення Пенсійного фонду.

 

     Якщоми, не виконавши  цих  двох  законів,  приймемо  ще  один закон,томоже  статися  так,  що  ми взагалі не зможемо виплачувати пенсії!

 

     Тому уряд   пропонує   повернутися    до    розгляду    цього законопроекту  ще  раз  і  відірватися  від мінімальної заробітної плати.  Ми знову пов'язуємо дві величини, які не можуть суперечити однаодній.  Пенсійний  фонд  формується  за рахунок відрахувань із заробітної  плати.   Якщо   мінімальна   пенсія   будеприв'язанадо мінімальної заробітної плати, вона затримуватиме зростання доходів працюючих. Це перше.

 

     Друге. Мене   непокоїть,   що   пропозиція   профспілок    не булаврахованакомітетом.  Я  думаю,  що  якщо  ми ще при підготовці законопроекту до третього читання  попрацюємо  разом,  то  зможемо знайти  спільний  підхід  до  вирішення  цього питання.  Тому що і комітет,   і   профспілки,    іурядставлятьзаметусьогодніодне    - підвищення рівня життя наших громадян.

 

     Я була б вам дуже вдячна, якби ми приступили до виконання вже прийнятих рішень, а потім планували наші подальші дії.

 

     ГОЛОВА. Віталію Івановичу, будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановні народні  депутати!  Я  не  хотів  цього говорити,   але   мене   змусилисказати   про   це  промовці,  які безпосередньо  відповідаютьза  рівень  життянашихпенсіонерів.Ми  є свідкамитого,  як  виконавча  влада намагається будь-якими шляхами сьогодні загальмувати прийняття рішення,  від якого  залежитьжиття мільйонів наших людей. Так не можна, шановні Борисе Олександровичу й Олено Василівно!

 

     Справа в тому,що це справді  важкий  закон,  як  і  будь-який закон,пов'язанийз   матеріальними  витратами.  Але  для  того  щоб йоговиконати,потрібно,мабуть,  усімнам - і депутатам,  і  особливо вам  -  працюватив10разівбільше  й  ефективніше,  ніж  ми працюємо сьогодні.

 

     А тепер             стосовно             того,             що зростаннязаробітноїплатисуперечитиме                     зростанню пенсій.Цезовсімнеправильно.  Якразіпоєднуються зусилля робітників, профспілок,   громадських   організацій,   інших   організацій   у спільнійборотьбізапідвищення заробітної плати, а отже, автоматично

- і підвищення пенсій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би надати слово ще буквально на хвилинуОлександруМиколайовичуСтояну.  А потім будемо розглядати законопроект у режимі другого читання. Нам треба визначатися, а ми знову переходимо до першого читання. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька   область).   Голова   Федерації   профспілок   України. ШановнийОлександреМиколайовичу!  Шановні народнідепутати! Справді, реформувати пенсійне законодавство і змінювати мінімальний  рівень пенсій треба, про це я говорив підчас розгляду цього законопроекту в першому читанні.  Але хочу  офіційно  заявити,  шановні  народні депутати,  що  цей  проект закону,  який пропонує комітет,  значно погіршує пенсійне законодавство,  він нічого нового не дає.  Я  не розумію,  Віталію Івановичу, може, вищеневивчили законодавство або увасщемолодий комітет,  але ж є працівники,якізацеотримують гроші, їх  треба  гнати  відтіля.  Людидобрі,не  беріть гріх на душу і не приймайте цього закону! Ми погіршимопенсійне забезпечення.

 

     Я вніс сім зауважень і зараз по кожнійстатті  доводитиму,  що це антинародний закон. А тепер давайтерозглядати постатейно.

 

     ГОЛОВА. Поправка    1    депутата    Стояна.   Ви   настоюєте насвоїйпоправці?

 

     Депутат Стоян. Будь ласка.

 

     СТОЯНО.М. Шановні  народні  депутати!  Хочу  нагадати,  що  в чинному  Законі  про  пенсійне забезпечення є норма,  що пенсії за віком призначаються у розмірі  55  процентівзаробітку,алене  нижче мінімального  розміру  пенсії.  Тобто  чинним законом гарантується мінімальний розмір пенсії.

 

     Щороблятьавтори статті?  Вони  переписують   повністю   діючу нормуікажуть,щоцеїхня   норма.   Саме  це  не  страшно,  але  вони вилучають норму щодо  мінімальних  гарантій.  Наведу  приклад.  За чинною  нормою,  якщо  у  людини  заробітна  плата 95 гривень,  то пристажі20років вона отримує пенсію 55 гривень,  а  якщо  стаж  40 років,   то  будуть  надбавки  і  вона  отримуватиме  70  гривень, тобтовраховуєтьсястаж.  Автори вилучають цю норму, і якщо прийняти частину першу статті 19 у їхній редакції,  то люди,  пропрацювавши і20,  і40 років,  отримуватимуть пенсію  55  гривень,  тобто  цією нормою   комітетзначнопогіршує   чинний   законіфактично  ліквідує диференціацію залежно від стажу.  Тому я пропоную не  підтримувати норму  комітету,  а  залишити  чинну  норму  Закону  про  пенсійне забезпечення.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Ну я взагалі не  розумію  залу:  Вітренко  мене називаєстарим,  Стоян - молодим.  Мені і те,  і те підходить, бо я знаюсобі ціну в цьому  плані.  А  стосовно  того,  чи  вивчив  наш комітет,  і  я  зокрема,  пенсійне  законодавство,  то  я  готовий виступити з вами на будь-якій конференції з цього питання.

 

 Теперщодоконкретногозауваження.Яхо чусказати,   що  підхід  зовсім неправильний, стан не погіршується. Якщо сьогодні мінімальнапенсія

-     16    гривень    62    копійки,товона    буде    на    рівні мінімальноїзаробітноїплати: 55 або 65 гривень. Це перше.

 

     Друге. Якщо ви хочете додатково зробити надбавки, для цього є Закон  про  межу  малозабезпеченості і це можна зробити за рахунок бюджету. Якщо ви внесете таку пропозицію, зал вас підтримає.

 

     ГОЛОВА.Шановні колеги!  Ми   переконуємо,   одні   про   одне ведутьмову,ідужеправильно,другіпротесаме,тільки  по-іншому.  У нас бюджет  один,  і  збільшити  його  вдвоє  немає  змоги.  І  кожний усвідомлює, що таке додати 10 мільярдів гривень при тих боргах,які на    сьогоднівжеє.     Ядумаю,     що     було     б,     мабуть, правильно,щобмивсе-такидали  змогу  комітету  разом із Комітетом з питань соціальної політики,  з Міністерством праці  та  соціальної політики щеразповернутисядоцього законопроекту,  доопрацювати його і на повторнедругечитаннявнести в січні,  щоб  отут  знайти  якесь рішення після того, як ми затвердимо бюджет.

 

     Япросивбипідтримати цю пропозицію.  Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 102.

 

     Ставлю на голосування поправку 1 депутата Стояна. Голосуємо.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Я прошу не підтримувати цієї поправки.

 

     ГОЛОВА. Віталію Івановичу, йде голосування.

 

     "За" - 97.

 

     Поправка не приймається.

 

     Поправка 2 депутата Стояна. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.   Шановнінароднідепутати!   Ця    поправка    дуже принципова,воназмінюємеханізмнараху                 ванняпенсії.Що пропонуєкомітет?Прив'язати  мінімальну   пенсію   до   мінімальної заробітноїплати.Яхочунагадати,   що   сьогодні  мінімальна  пенсія згідно з нормою закону прив'язана до  межі  малозабезпеченості.  Я нагадую,  що величина вартості межі малозабезпеченості на сьогодні

- 73,3 гривні, а розмір мінімальної заробітної плати - 55 гривень. Таким чином,  якщо мипроголосуємо за поправку комітету,  то будемо людям давати мінімальну пенсію 55  гривень,  а  не73.Шановний  пан Луценко  каже,  що не платять цієї норми.  А де гарантія,  що коли виприв'яжетедомінімальноїзаробітної плати,  то  почнуть  платити55 гривень? Це перше.

 

     Ідруге, найстрашніше,  що  пропонує  комітет.  Якщо тільки ми прив'яжемо мінімальну пенсію до мінімальної заробітної  плати,  то ніколинезможемопідвищитимінімальну   заробітну   плату,   бо  таке підвищення потягне за собою  підвищенняпенсії,якогощенемає.  Таким чином,  ви знижуєте норму соціального захисту, порушуючи статтю 22 Конституції,  інедаєте  змоги  підвищувати  мінімальну   заробітну плату. Цього робити не можна.

 

     Томуяпропонуювідхилити цю             пропозицію            і залишитидіючунормумінімальнапенсіянарівнівартісної  величини  межі малозабезпеченості.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.   Комітетнепідтримує.   Аргументаціїнемає,  вона зовсім неправильна.

 

     ГОЛОВА.Ставлю на голосування поправку 2 депутата Стояна. Будь ласка.

 

     "За" - 91.

 

     Ставлю на голосування поправку 3 депутата Стояна.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Комітет не підтримує.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 57.

 

     Ставлю на голосування поправку 4 депутата Стояна.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Комітет не підтримує цієї поправки.

 

     "За" - 71.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 5 депутата Стояна.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 60.

 

     ГОЛОВА.Ставлюнаголосування поправку  6   народного   депутата Стояна.

 

     ЛУЦЕНКОВ.І.Комітетнепідтримує поправку 6 пана Стояна.

 

     "За" - 78.

 

     ГОЛОВА. Поправка 7 депутата Кунєва.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Комітетпідтримує поправку 7 депутата Кунєва. Прошупідтримати. Прошупроголосувати за.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка, поправку 7. Голосуємо.

 

     "За" - 187.

 

     Слово надається депутату Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична опозиція.  Я не знаю,  які листи надійшли в Комітет з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, а 53 тисячі підписів з 16 областей України зібрано за п'ять днів  із вимогою,  щоб  мінімальна  пенсія  була  не  нижче хоча б величини вартості  межі   малозабезпеченості.   Що   робить   комітет?   Що підтримують комуністи?  Вони взагалі розуміють,  що роблять? Знову обслуговують  цей  режим  і  цей  уряд.  Вони  мінімальну   пенсію прив'язують  до  мінімальної  заробітної  плати,  і все.  Цим вони перекреслюють як можливість  зростання  заробітної  плати,  так  і вимоги пенсіонерів.  За такий законопроект голосувати не можна,  і наша фракція ні в якому разі не буде підтримувати його.

 

     Олександре Миколайовичу!  Нехай краще Віталій  Іванович  свої амбіції  вгамує.  Ми  сядемо разом за законопроект,  і Стоян нехай підключиться,  і Комітет з питань соціальної політики та праці. Ну треба  ж  пенсіонерам  зробити нормальний закон.  Зніміть зараз із розгляду цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ставлю  на  голосування  проект  закону   в редакції комітету. Голосуємо.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановні депутати!  Я хочу попередити, що все це робиться для того, щоб збурити зал і взагалі нічого не зробити для наших пенсіонерів. Підтримайте, прошу вас.

 

     "За" - 158.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  про  направлення законопроекту на доопрацювання  для  повторного  другого  читання. Прошу підтримати.

 

     "За" - 212.

 

     Я прошу,  проголосуйте, будь ласка. На повторне друге читання з доопрацюванням (Шум у залі).Та не треба поіменно.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги!  Хто  за  те,  щоб   поіменно   проголосувати пропозицію про направлення на повторне друге читання,  будь ласка, проголосуйте.  Нехай  доопрацюють   разом   із   комітетом   і   з міністерством.

 

     "За" - 187.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  пропозицію  про  направлення законопроекту на доопрацювання для повторного другого читання.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     Шановні колеги,  я звертаюся до керівників фракцій. Засідання Погоджувальної  ради  з питання бюджету відбудеться о 18 годині на третьому поверсі.

 

     Оголошується перерва до 16 години.