Стенограма пленарного засідання

23 грудня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  23  г р у д н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Прошу  підготуватися  до реєстрації. Запросіть усіх до залу.

 

     Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися   329   народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо роботу.   Слово   надається   Вітренко    Наталії Михайлівні. Прошу записатися на запитання. П'ять хвилин на це буде відведено.

 

     Виставте, будь ласка, п'ять хвилин.

 

     Слово надається Олійнику Борису Іллічу,  за ним -  депутатові Сироті.

 

     Будь ласка, запросіть людей до залу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Депутатові Буждигану прошу передати слово.

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Наталіє  Михайлівно,  якщо ми приймемо оці всі доповнення і зміни до закону,  чи за нинішньої політики уряду це реально вплине на поліпшення життєвого рівня людей?

 

     Дякую наперед за відверту відповідь.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ 160,  Сумська область).  Шановний колего,  я розробляю і вношу проекти законів для того, щоб змінити курс економічної політики,  а не для того,  щоб якось підстроїтися під нього.

 

     Якщо ми приймемо зараз наші зміни до Закону про оплату  праці в  першому  читанні,  всі  депутати матимуть змогу додати те,  що, можливо, ми упустили.

 

     Тоді ми матимемо цілісний Закон про оплату праці, бо до цього моменту  такого  закону  Україна  не  має,  чотири  ключові статті заблоковані.  Ось що ми своїм законом зможемо зробити.  Цей закон, безумовно,  сприятиме  наведенню  порядку і стимулюватиме розвиток трудових ресурсів, а не їх деградацію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сирота, за ним - депутат Мельнічук.

 

     СИРОТА М.Д.,  народний депутат України (виборчий  округ  200, Черкаська   область).  Фракція  "Реформи-центр".  Шановна  Наталіє Михайлівно, підтримуючи ваше справедливе намагання навести порядок в оплаті праці,  я хотів би уточнити таке. В чинному законодавстві врегульовано норми про оплату праці.  Ви ставите  за  мету  внести щось принципово нове.  І тоді хотілося б почути,  що це принципово нове?  Чи ж ви просто хочете розблокувати своїм законом ті статті, які є, але заблоковані в чинному законодавстві?

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Тут   є  два  моменти.  По-перше,  ми  хочемо розблокувати  статті,  які  сьогодні  не  працюють.   Подруге,   і найголовніше,  що  тут  є принципово нове,  це стосується статті 6 закону.  Ми  визначаємо,  що  тарифна  ставка  має  визначатися  в колективному   договорі   з   урахуванням  фінансових  можливостей підприємства,  рівня  середньої  заробітної  плати   і   гарантії, передбаченої  галузевою  угодою.  Тобто  ми  з'ясовуємо,  що  таке тарифна ставка чітко, і відмежовуємо її від мінімальної заробітної плати. Тоді ми знімаємо ту колізію, коли нас запитують, як зробити 148?  То відразу від цього рівня почне зростати... Ні, 148 - менше платити не можна. А ось тарифна ставка - це зовсім інша категорія. Оце є тут принципово новим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мельнічук.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ну, соціалдемократи, та ще й об'єднані...

 

     ГОЛОВА. Депутат Мельнічук є?  Немає.  Депутат  Давидов,  будь ласка.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ

 108, Луганська область). Прошу передати слово депутату Сафронову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сафронов.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Громада".  Наталіє Михайлівно,  ви кажете,  що Закон  про оплату праці не торкатиметься межі малозабезпеченості, мінімальної заробітної плати,  що він буде,  так би  мовити,  відраховуватися. Чому,  на  вашу  думку,  він  не  повинен  стосуватися соціального захисту  населення?   Я   вважаю,   якщо   збільшуватиметься   або зменшуватиметься  зарплата,  потрібно,  щоб це якось стосувалося і соціального захисту.

 

     До мене, як, певно, і до вас, часто звертаються матері, котрі перебувають  у  декретних  відпустках,  отримують  5-12 гривень на місяць.  То моє запитання таке:  як ваш закон вплине на  вирішення проблем цих людей?

 

     ВІТРЕНКО Н.    М.   Чудове   запитання!   Закон   цей   якраз безпосередньо   стосуватиметься   межі   малозабезпеченості.    Ми розблоковуємо  статтю  9  закону,  в якій виписано,  що мінімальна заробітна плата встановлюється в розмірі,  не нижчому за  вартісну величину межі малозабезпеченості. Що сьогодні запропонував Кабмін?

 

     Вартісну величину межі малозабезпеченості він хоче закласти в бюджет - 90 гривень, а мінімальну заробітну плату - 65 гривень. Це ж  узагалі  нонсенс!  Людині,  яка не працює,  дають 90 - щоб вона ледь-ледь животіла,  а тому,  хто ще  працює,  витрачає  додаткову енергію і йому треба годувати дитину, - дають 65 гривень.

 

     А прийняття  цієї  статті такої змоги Кабінетові Міністрів не дасть.  І отого, про що ви сказали - таких виплат матерям - оцих 5 гривень 20 копійок на дитину,  16 гривень декретних... Звідки вони взялися в нашому фінансовому спектрі?  Звідки?  Це все виходить із мінімальної заробітної плати, від того, що її встановили у розмірі 15 гривень,  одну третину - на дитину.  А за 5  гривень  не  можна прогодувати дитину, ви ж розумієте...

 

     Тобто ми,  змінюючи  цей  закон,  якраз  направляємо  на шлях істини Кабмін,  щоб він розумів,  які є  категорії,  і  тоді  свою економічну політику будував згідно з параметрами, що ми визначимо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Стоян Олександр Миколайович від профільного комітету.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги народні  депутати!  Сьогодні  до  обіду  ми,  на  жаль,  не подолали вето Президента на той закон, проект якого внесла Наталія Михайлівна Вітренко...  Тому,  що депутати зрозуміли, що цей закон не можна приймати за нинішньої ситуації.  Але хочу нагадати, що ще два місяці тому, в жовтні, Комітет з питань соціальної політики та праці вніс реальні пропозиції,  в разі прийняття яких, починаючи з 1 жовтня,  ми мали б уже інший  рівень  оплати  праці,  іншу  межу малозабезпеченості.

 

     Більше того,   ми   внесли   реальні  пропозиції  щодо  зміни соціальних виплат матерям з дітьми тощо. Таким чином, у результаті того,  що  закон  цей не пройшов,  а він і не міг пройти,  люди не отримали ні мінімальної оплати праці іншого рівня,  ні доплат і не отримали понад 200 мільйонів гривень індексації заробітної плати.

 

     Тому я  дуже  просив  би,  шановні  колеги,  прислухатися  до профільного комітету.  У зв'язку з цим  щодо  законопроекту,  який внесла  Наталія  Михайлівна  Вітренко,  я  хочу  спочатку зачитати рішення комітету, а потім навести аргументи щодо цього рішення.

 

     Комітет пропонує:  "Враховуючи  те,  що  законопроект   майже повністю  відтворює  норми  чинного  закону  про оплату праці,  за винятком окремих уточнень до статей  8,  9,  10  та  34  з  питань введення в дію Закону про оплату праці,  вирішив відхилити поданий народними депутатами України Вітренко і  Романюком  проект  Закону України  про  внесення  змін до Закону України про оплату праці та відповідний проект постанови".

 

     А тепер аргументи  -  чому  комітет  відхиляє  запропонований проект закону. Наталія Михайлівна у своєму виступі сказала, що цей закон потрібно ввести в повному обсязі.  Шановні народні депутати, заявляю  вам  офіційно,  що цей закон на сьогодні введений у дію і діє в повному обсязі.  Інша річ,  що деякі норми його  порушуються або не виконуються.

 

     Тепер щодо  монополії  на  авторство Закону про оплату праці. Цей закон вносили депутати Стоян і Вернигора,  але  якби  його  не підтримала  абсолютна  більшість депутатів тринадцятого скликання, він не був би прийнятий.  Це зрозуміло. І сьогодні це вже закон не авторів,  а  закон  держави.  А  всі,  хто  має право законодавчої ініціативи,  можуть вносити до нього зміни.  Підкреслюю -  вносити зміни,  а  не  видавати  чинний  закон за свій,  що робить шановна Наталія Михайлівна Вітренко.

 

     Вона бере 32-і статті,  які вже  є,  вносить  деякі  маленькі корективи  до  них  і каже,  що "ми подаємо новий Закон про оплату праці".

 

     Більше того,  я  підняв  стенограми  -  шановні  Марченко   і Вітренко  скрізь кажуть:  "Прогресивна соціалістична партія внесла новий законопроект".  Хочу сказати,  нового законопроекту вони  не внесли,  а  внесли  зміни  до  деяких законів.  Мабуть,  усе-таки, Наталіє Михайлівно,  треба бути коректними і толерантними стосовно своїх  колег.  Якщо  ви берете в цілому закон,  то скажіть,  що ми вносимо зміни до такої або такої статті. Це по формі.

 

     А тепер  по  суті.  Наталіє   Михайлівно,   відповідаючи   на запитання Михайла Сироти,  ви сказали: "Принципово нове - зміни до статті 6".  Я хочу сказати, що статті 6 ви зовсім не торкаєтеся, а вносите зміни до статті 8, частково - до статей 9, 10, 34.

 

     Нарешті, стосовно   цих  змін.  Автори  пропонують  статтю  8 доповнити  реченням:  "При  цьому  забезпечується   співвідношення мінімальної  і  середньої  заробітної плати як 1:2,5".  Безумовно, пропонується посилення державного регулювання оплати  праці.  І  з цим  можна  було  б  погодитися.  Але  я  хочу  сказати,  введення нормативу 1:2,5 за умов кризового стану економіки  може  призвести до погіршення оплати праці.

 

     Тобто, якщо сьогодні ми прив'язали мінімальну оплату праці до вартісної величини межі малозабезпеченості,  то з введенням  цього нормативу  при визначенні середньої заробітної плати перерахування на 2,5 мінімальна зарплата буде менша,  ніж величина вартості межі малозабезпеченості.

 

     Таким чином,  комітет  не  вважає  за  доцільне  приймати  цю поправку.

 

     Більше того, ви вносите зміни до цієї статті, а не показуєте, як це регулювати - чи додатковими законами,  чи тарифними угодами, чи колдоговорами.

 

     Далі. Автори пропонують у другій частині статті  9  збільшити цей показник на 25 відсотків.  Хочу зазначити, що тут також автори нічого нового не вносять: у першій частині статті 9 ця норма є.

 

     Далі. Наталіє Михайлівно,  у своєму виступі  ви  сказали  про внесення змін до статті 33 про індексацію.  Ви не вносите офіційно змін - і вони не діють.

 

     Далі. Стаття 34.  Мабуть,  шановна Наталіє Михайлівно,  ви не дочитали  закон  до  кінця,  бо в статті 34 ви вносите пропозицію: "кримінальна відповідальність за невиплату  заробітної  плати".  Я читаю статтю 36 чинного закону, де записано, що за невчасну оплату праці винні особи притягуються до  кримінальної  відповідальності. Тобто ви перенесли з чинної 36-ї до 34-ї.

 

     Таким чином,  висновок:  нічого  нового  цей проект закону не вносить.  Якщо автори все-таки хочуть  запропонувати  новації,  то мають   навести   аргументацію,  я  вже  не  кажу  про  економічне обгрунтування.  Аргументи,  які я навів,  дають  підстави  просити народних депутатів відхилити законопроект як такий,  що не вносить нічого нового до Закону про оплату праці.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Заступник  міністра  праці  та соціальної  політики Олександр Павлович Товстенко.  Можна з місця, будь ласка.

 

     ТОВСТЕНКО О.П.,  заступник  міністра  праці   та   соціальної політики   України.   Шановний  Олександре  Миколайовичу,  шановні народні  депутати!  Міністерство  праці  та  соціальної   політики України  уважно  розглянуло зазначений законопроект і зробило такі висновки.  Передусім щодо введення  в  дію  зазначеного  закону  у повному  обсязі,  то  дійсно  цей  закон  введений у дію в повному обсязі.  На підтвердження цього показую постанови  Верховної  Ради про  введення  в дію статей 10,  33 і 34 закону від 20 лютого 1996 року і про частину другу статті 9 - постанова від  6  лютого  1997 року. Отже, закон введено в дію в повному обсязі.

 

     Далі. Щодо  пропозицій  про  внесення  змін  до  статей 3 і 6 Закону про оплату праці. Дійсно, такі зміни сьогодні є нагальними. І  уряд  вніс  до  Верховної  Ради  законопроект,  який  у першому півріччі цього року розглядався на засіданні профільного комітету. Експертна  група  зробила  висновки.  Цей  проект нині у Верховній Раді. І я просив би ці зміни підтримати.

 

     Щодо конкретних змін, передбачених зазначеним проектом.

 

     Перше. Доповнення  до  статті  8  зазначеного   закону   щодо забезпечення співвідношення мінімальної середньої заробітної плати

- як 1:2,5 та до максимального її розміру  -  як  1:10  передбачає введення обмежень індивідуальної заробітної плати.

 

     Іншими словами  -  це встановлення певного коридору,  в межах якого може  нараховуватися  заробітна  плата.  Виходячи  з  чинної мінімальної  заробітної плати - це межа від 55 до 550 гривень.  Ця норма суперечить...

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу, одну хвилиночку.

 

     Шановні колеги!  Депутате Ржавський!  Будь ласка,  сядьте  на місця.  За  правилами  техніки безпеки не можна так скупчуватися в проходах.

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     ТОВСТЕНКО О.  П.  Ця норма суперечить статті  22  Конституції України,  оскільки  звужує  права громадян на отримання заробітної плати, та частині другій статті 94 Кодексу законів про працю, якою передбачено,  що  розмір мінімальної заробітної плати залежить від складності та умов виконаної  роботи,  професійно-ділових  якостей працівника,  результатів  його  праці  та господарської діяльності підприємства і максимальними розмірами не обмежується.

 

     Введення такого   обмеження   спричинить    відтік    частини заробітної  плати  в  тінь  та  зменшить  надходження до бюджету у вигляді  податку  на  доходи  громадян  та  відрахувань  до  інших соціальних фондів.

 

     Звуження діапазону   заробітних  плат,  що  ставили  за  мету зазначеними доповненнями автори цього  законопроекту,  в  світовій практиці  вирішуються  шляхом  оподаткування  доходів  працівників через  встановлення  максимальної  ставки  податку.   Така   норма передбачена і в статті 8 зазначеного закону.

 

     Інша річ,   що   вона   нині   не  застосовується  для  цілей регулювання  високих  розмірів  заробітної  плати.  Тому   вводити додаткову норму немає необхідності.

 

     Наступне. Вносити   зміни   до   статті   9  щодо  визначення мінімальної заробітної плати  не  нижче  вартісної  величини  межі малозабезпеченості   для  працездатної  особи,  збільшення  на  25 відсотків, на нашу думку, недоцільно.

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу,  висловте,  будь  ласка,  думку міністерства.

 

     ТОВСТЕНКО О.П. Відхилити зазначений законопроект.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Ми вже раз цей законопроект розглядали.  Він був відхилений за поданням  профільного  комітету (Шум у залі).

 

     Одну хвилиночку,  шановні колеги.  Є потреба обговорювати? Є. Висвітіть,  хто у нас записався на обговорення.  Депутати  Баулін, Тищенко,  Марченко, Павловський. Усім чотирьом надаємо слово, і на цьому завершуємо. Депутат Баулін, за ним - депутат Тищенко.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция   коммунистов   Украины.   Уважаемые   народные депутаты!   Уважаемые   радиослушатели!  Сегодня  одной  из  самых болезненных  проблем  нашего  общества  является  проблема  оплаты труда.  Не  вызывает сомнения,  что существующая в Украине система оплаты труда не удовлетворяет большинство тружеников.

 

     К сожалению, режим Президента Кучмы готов стоять насмерть, но не  допустить  повышения  минимальной  зарплаты до более или менее достойного наших граждан уровня.  Лучше голодная смерть  миллионов соотечественников,      чем      из ятие     части     денег     у чиновников-казнокрадов,  новых  украинцев  -   вот   таков   девиз правящего режима.

 

     Предлагаемый законопроект  о  внесении  изменений  в Закон об оплате  труда  дал  бы  больший   эффект   -   и   социальный,   и экономический,  и нравственный - при приведении уровня минимальной заработной платы в соответствие,  если  можно  так  выразиться,  с минимальным   уровнем   здравого   смысла.   Увы,  этого  пока  не происходит.  Не  верьте,  когда  они  говорят,  что  нет  денег  в государстве. Вопрос в том - на что расходуются эти деньги.

 

     Как выходили   Соединенные   Штаты  Америки  из  жесточайшего кризиса при Рузвельте?  Дали деньги потребителям.  А  те,  покупая отечественную  продукцию,  финансировали  развитие  отечественного производства,  при этом деньги  не  шли  через  чиновников,  лишая последней возможности эти деньги разворовывать.

 

     В любом   здоровом   обществе   люди   своевременно  получают заработную плату.  Так было в Советском Союзе,  так  происходит  в нынешней  Белоруссии.  А  у  нас  те же шахтеры годами не получают честно заработанное,  а затем выясняется,  что  руководители  шахт вместе   с   паразитирующими   коммерческими  структурами  цинично разворовали шахтерские деньги, причем безнаказанно.

 

     И когда   после    этого    шахтеры    начинают    штурмовать административное  здание как символ и оплот преступной власти,  то такие  действия   доведенных   до   отчаяния   людей   не   только мотивированны, но и справедливы.

 

     Но ближе   к   законопроекту.   Как  можно  возражать  против дополнения  к  статье  34,   которое   предусматривает   уголовную ответственность лиц, виновных в задержке выплаты заработной платы? Я бы еще предусмотрел  такую  же  ответственность  для  работников исполнительной  власти.  К чему свелось у нас "внедрение" рыночных отношений на бывших общенародных предприятиях?  Тысячи  тружеников не  получают  мизерную  зарплату,  а  руководители  назначают себе оклады в сотни раз больше,  чем у  рабочих.  Бывшие  директора,  а теперь  председатели ОАО,  строят себе роскошные дворцы,  покупают шикарные мерседесы,  отдыхают с подружками на Канарах, а рабочие и их семьи голодают.

 

     Поэтому предложенное  в законопроекте соотношение минимальной и  максимальной  заработной  платы  как  1:10  (статья  8)  вполне справедливо.

 

     Более дискуссионным  является вопрос жесткой привязки средней зарплаты к минимальной - 2,5:1.  Здесь, по-моему, нужно предложить определенный   коридор   и   уставливать   его  в  соответствии  с соотношением минимальной заработной  платы  и  средней  заработной платы и в зависимости от отрасли народного хозяйства.

 

     И последнее.   Положительным,   мне   кажется,   является   и дополнение к статье  10  об  об явлении  5  числа  каждого  месяца размера минимальной заработной платы, которая должна увеличиваться в зависимости от роста индекса цен.

 

     Благодарю вас за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко, за ним - депутат Марченко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Уважаемые товарищи! Я не стану здесь  повторять  то,  что  сказали  мои  коллеги.  Действительно, фракцией прогрессивных социалистов не вносится новый законопроект, вносятся только поправки.  И здесь им надо отдать должное.  Но,  к сожалению,  не могу согласиться с Александром Николаевичем Стояном в  том,  что  то,  что  вносится,  полностью необходимо отклонить. Сегодня ситуация с  выплатой  заработной  платы  в  Украине  очень тяжелая.  Многие  предприятия  в  течение многих месяцев и даже до года  и  более  не  получают  заработную   плату.   К   сожалению, способствует этому и наша законодательная база.

 

     Я хотел  бы обратить внимание наших коллег на последний абзац статьи 15,  где говорится:  "Оплата праці працівників  підприємств здійснюється  в  першочерговому  порядку після сплати обов'язкових платежів".  Вот эта норма - "після сплати обов'язкових платежів" - ставит  предприятия в условия,  когда они не в состоянии выплатить заработную плату.  Потому что как только небольшая сумма  денежных средств приходит на счет, так она моментально перечисляется в счет платежей в бюджет, в Пенсионный фонд и так далее.

 

     Уже неоднократно чиновники  из  Киева  дают  распоряжения  на места,  чтобы  полностью  средства,  которые  поступают  на  счета предприятий,  изымались  в  счет  задолженности  по  платежам.   К сожалению,  это  приводит  к  тому,  что  рабочие  в этой ситуации становятся заложниками,  как бы виновными в том, что правительство и  Президент не в состоянии вести нормальную политику,  которая бы обеспечивала  людям  нормальную   жизнь,   получение   достаточной заработной платы.

 

     Поэтому я предлагал бы,  если будем голосовать,  слова "після сплати обов'язкових платежів" исключить  из  этого  законопроекта. Это  даст  хотя бы малейшую,  но возможность нашим рабочим вовремя получать заработную плату,  ведь они и  так  находятся  в  тяжелом положении.

 

     Уважаемые товарищи!  В заключение в связи с непрекращающимися попытками Наталии Михайловны всетаки обвинить Петра Николаевича  в том,  что он отказался от поста Премьер-министра, хотел бы сказать следующее.  Для того чтобы была возможность  предложить  ему  этот пост, нужно было отправить в отставку Пустовойтенко. А они как раз этого и не захотели сделать!

 

     К тому же предлагать согласно Конституции имеет право  только Президент,  но  не  Наталия  Михайловна.  Как говорится,  бодливой корове Господь Бог рогов не дал...

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Марченку.  За ним  виступить депутат Павловський.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии   Украины.   Я   не   буду комментировать   последнее   выступление   и   трусливую   позицию коммунистов... Я предлагаю все-таки обратиться к проблеме, которая сейчас рассматривается.

 

     Я задаю всем вопрос - в зале,  в государстве,  правительству, Президенту - есть ли в государстве проблема с оплатой труда? Стоян (профсоюзы)  заявляет,  что  такой проблемы нет!  И те изменения к законам, которые предлагает Наталия Витренко, он считает принимать "недоцільно". Своих изменений не вносит!

 

     Кабинет Министров  считает,  что проблемы в оплате труда тоже нет,  и тоже предлагает отклонить те поправки, которые подготовили Наталия Витренко и Петр Романчук.

 

     Доктор экономических  наук  Витренко  и рабочий Петр Романчук видят эту проблему и показывают,  как ее решить. Они показывают, в каких  направлениях  что  надо  сделать,  чтобы  навести порядок в оплате труда.  И  после  сегодняшнего  выступления  я  прошу  всех рабочих,  крестьян,  которые  понимают,  исходя из своих жизненных условий,  что такое заработная  плата  и  ее  политика,  со  всеми вопросами  обращаться  к Стояну и к правительству!  И оценить роль профсоюзов во главе с таким лидером, как Стоян!..

 

     А теперь  конкретная  проблема.  Выходят  сюда,  на   трибуну министр  Сахань,  профсоюзный  лидер  Стоян  -  и все вроде бы как премьер-министры! "Де взяти гроші?", "Доцільно чи недоцільно"...

 

     Вам в  силу  ваших  функциональных  обязанностей   необходимо ответить   на  вопросы:  минимальная  заработная  плата  позволяет воспроизводство рабочей силы или нет? Минимальная заработная плата покрывает стоимость жизни или не покрывает? Ни вы, ни Стоян на эти вопросы не отвечаете,  а перекручиваете все,  лишь  бы  не  решать проблему заработной платы.

 

     Следующий момент.  Надо  ли  индексировать  заработную плату? Наши законопроекты говорят:  надо,  и  надо  ежемесячно  проводить индексацию.

 

     А теперь  один  процедурный  вопрос.  Я  хочу сказать Стояну: бывайте чаще в этом зале,  тогда вы поймете,  что такое  процедура изменений к законопроекту. Когда принят закон, чье бы авторство ни было,  мы благодарны за то,  что закон  был  принят.  Изменения  к закону,  даже  два слова,  оформляются законом.  Любое изменение к закону называется  "закон  об  изменении  закона".  Следовательно, Наталья  Витренко,  Петро Романчук внесли проект Закона о внесении изменений к Закону об оплате труда.  Это все процедурно точно и по содержанию  правильно.  Я  хочу сказать депутатам,  правительству, профсоюзам,  рабочим,  что сегодня рабочий Романчук и доктор  наук Витренко  предложили,  как  изменить  оплату  труда в государстве, чтобы не было деградации рабочей  силы,  чтобы  в  государстве  не проводилась политика геноцида,  чтобы было воспроизводство рабочей силы. А вам уже решать путем голосования.

 

     Я прошу проголосовать в первом чтении за этот законопроект. А все поправки можно внести после этого.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Павловському,  за  ним

-депутат Черняк. І на цьому завершуємо.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні члени уряду!  Шановні колеги!  Я хочу привернути увагу  до того,  що в нас змінюється межа малозабезпеченості у бік зменшення кожного року.  Щоб  людині  фізіологічно  до  неї  пристосуватися, потрібні сотні тисяч років.  Люди повинні їсти стільки, скільки їм фізіологічно потрібно.

 

     Більше того,  нас усіх повинна хвилювати якість робочої сили, щоб  забезпечувати  конкурентоспроможність  нашої продукції.  А це можливо,  коли людина буде здоровою,  ситою  і  матиме  відповідну освіту.  Через  те  потрібно  звернути  особливу  увагу  на рівень зарплати.  Ще три роки тому я обгрунтував,  що навіть за  нинішніх умов  зарплату  можна  і  треба збільшити не менш ніж у 2,5-3 рази (сьогодні цифра менша).

 

     Хочу відстояти дану позицію,  а  з  другого  боку,  допомогти уряду  вийти з цієї ситуації.  Уряд вважає,  якщо так зробити,  то буде 2,5 мільйона безробітних.  Ця кількість нічого не варта, адже нині  з  прихованим  безробіттям в Україні їх 10 мільйонів.  Отже, стан не погіршиться.

 

     Уряду варто думати не про те,  які  знайти  аргументи,  а  як створити  робочі  місця.  Якщо  він  створить 2,5 мільйона робочих місць - жодної проблеми не буде.

 

     А що робити, щоб це реалізувати? Називаю тільки запропоноване фракцією  "Громада":  подано законопроект Лазаренка - Павловського про індексацію доходів громадян.  Там  запропонована  формула,  як зробити, щоб не відбувалося зубожіння широких верств населення.

 

     Тепер із   народним  депутатом  Пухкалом  розробляємо  проект Закону про протекціоністську політику в Україні. Не лібералізація, а протекціонізм!

 

     І останнє. Вже три місяці, як до Верховної Ради подано Засади національних  інтересів  України.  Там  ідеться   про   внутрішню, зовнішню    політику,    визначено   відповідальність   за   зраду національних інтересів.  Що таке зрада національних інтересів?  Це дії або бездіяльність, внаслідок чого Україна втрачає робочі місця або відбувається зубожіння широких верств населення.

 

     Оскільки мінімальна заробітна плата

- базова  норма,  то  вона не може бути меншою (звертаю увагу) від величини вартісної межі - не вартості межі,  а вартісної межі.  Це буде справжня турбота про народ.

 

     Тому пропонуємо незалежно від того,  хто вніс такі зміни, а з огляду на інтереси нашого народу і України слід прийняти  документ у  першому  читанні,  доопрацювати  і  змусити уряд дбати про свій народ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Шановний Голово! Шановні депутати! Всі ми в одному човні під цим куполом.  Нікому не вдасться врятуватися зокрема  -  ні  депутатам,  ні  фракціям,  а ми зможемо це зробити тільки разом.  Вважаю,  ми забагато  часу  витрачаємо  на  взаємні звинувачення замість конструктивної роботи.  Таке враження я виніс від нашої роботи останнім часом.

 

     Тепер стосовно  теми,  яку  ми  обговорюємо.  У   мене   таке передчуття, що ми відхилимо поданий законопроект і вважатимемо, що виконали свій обов'язок.  То хочу сказати, що це не так, що цим ми свій   обов'язок   не  виконаємо,  оскільки  справді  проблема  є. Заробітної плати як економічної категорії  в  Україні  вже  немає, тому  проблема  є.  Заробітна  плата не відіграє своєї стимулюючої економічної  ролі,  не  відіграє  своєї  ролі  щодо   забезпечення життєвого   рівня   населення.  Отже,  ми  стоїмо  перед  потребою реформування політики заробітної плати  в  Україні.  Я  ставлю  це питання набагато ширше, ніж його поставлено сьогодні. Які завгодно реформи  декларувалися,  проводилися,  спотворювалися,  але   досі фактично не порушувалося питання про те,  що слід провести реформу політики заробітної плати в Україні.

 

     Ми стоїмо перед потребою прийняття цілого пакету законів. Нам потрібні  нові  закони  про оплату праці,  про індексацію та інші. Гадаю,  що і комітет,  від якого виступав Стоян, і ми всі разом не виконаємо  своєї місії,  якщо цього не зробимо,  оскільки тепер це найболючіша    точка    реформ    в     Україні,     найважливіший соціально-економічний і, врешті-решт, політичний момент.

 

     Вважаю, буде   неправильно   просто  відхилити  законопроект, заплющити очі і розійтися  задоволеними,  ніби  ми  виконали  свій обов'язок.  Усе-таки  скажімо  собі,  що  ми стоїмо перед потребою реформування політики  заробітної  плати  в  Україні.  Ми  повинні порушити  питання  про  мінімальну заробітну плату,  про соціальні стандарти і (між іншим, чомусь ніхто про це не каже) про погодинну заробітну  плату.  Наприклад,  у  США  погодинна  заробітна  плата становить 5 доларів 25 центів. Якщо хтось наймає на роботу, то він не  має права заплатити менше,  ніж 5 доларів 25 центів за годину. Звичайно,  нам до  цього  ще  далеко.  Але  ми  принаймні  повинні створити   законодавчу   основу,  законодавче  поле  і,  звичайно, визначити  відповідальність.  Мені,  до  речі,  дуже  імпонує,  що визначається  кримінальна відповідальність за невиплату заробітної плати.

 

     Отже, я   думаю,   Верховна   Рада   напередодні    прийняття відповідних  законів,  які  суттєво реформують політику заробітної плати в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Надаю по три хвилини для  заключного слова депутатам Вітренко і Стояну. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Соціалістична   опозиція.   Шановні   колеги! Дозвольте нагадати, що коли в Україні почали здійснюватись реформи за  рецептами  Міжнародного  валютного  фонду,  то  першою  умовою надання  кредиту  стенд-бай  (першою  умовою!)  було   прогресивне скорочення індексом 0,8 до рівня інфляції заробітної плати.  Тобто чітко розуміли,  як сказати людям:  "Не треба працювати". Потрібно досягти  того,  щоб  заробітна плата не виконувала своєї функції - оплати за працю.  І цього досягли.  В 1991 році частка  заробітної плати  в  структурі ВВП становила 58,8 відсотка,  в 1997 році - 27 відсотків.  У  структурі  собівартості  частка  заробітної   плати становила  раніше  21 відсоток,  у 1997 році - 7 відсотків.  Тобто заробітна плата загалом втрачає свою економічну функцію.  Ось чому наша увага до даного закону була найприскіпливіша.

 

     Пан Стоян  (гадаю,  замість  мене йому все скажуть профспілки різних  галузей  -  хай  вони  йому  кажуть)  нам   пояснив,   що, виявляється, проблем в Україні немає. Немає проблем!

 

     Виявляється, закон, прийнятий в 1995 році,  повністю працює.  Виявляється,  там з'ясовано, що таке "тарифна  ставка",  "соціальний норматив",  "мінімальна зарплата". Виявляється,  у законі абсолютно нормальне  регулювання,  хоч  пан Стоян  не  може  не  знати,  що  нині  в  Україні фіктивна середня заробітна   плата.   Користуватися    цим    показником    взагалі неприпустимо.  Чому фіктивна?  Погляньмо за галузями. У сільському та рибному господарствах,  у  громадському  харчуванні  мінімальна заробітна  плата  відрізняється від середньої в 1,5 раза.  В інших галузях,  зокрема машинобудуванні,  вже більше - 2,3, а загалом по народному  господарству  -  майже  втроє.  І  водночас  провалля в сільському та рибному  господарствах.  То  що,  там  не  люди?!  І держава не бачить цієї проблеми?

 

     Тобто проблема  регулювання  заробітної  плати в галузях,  по вертикалі - сьогодні найгостріша. Стоян каже: нема такої проблеми. Виявляється,  нема  проблем  із індексацією,  з прив'язкою до межі малозабезпеченості    чи    мінімального    споживчого    бюджету. Виявляється, за словами Стояна, таких проблем у державі немає.

 

     А Кабінету  Міністрів  бракує  чи  фаху,  чи  порядності,  чи відповідальності перед людьми.  Він не  може  не  бачити  згаданих проблем!

 

     Намагаються облити мене брудом. Не кажу про Задорожну - нехай вона хоч один законопроект розробить і доповість його  з  трибуни, тоді я з нею розмовлятиму.  Я кажу про Луценка, Стояна. Та ви ж не зі мною зводьте рахунки. Мільйони людей страждають, бо нема такого закону. Тому я хочу, щоб ми піднялися вище, прийняли проект закону в першому читанні.  Ми його чесно,  сумлінно доопрацюємо разом  із комітетом,  Кабінетом  Міністрів  і створимо,  нарешті,  нормальне законодавче поле,  яке захищатиме інтереси працюючого.  Ось у чому сенс  нашого  законопроекту.  А  він  називається:  "Проект Закону України про внесення змін до Закону України про оплату праці". Усе абсолютно коректно.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Будь ласка, депутате Стоян.

 

     СТОЯН О.М.  Шановні  колеги!  Наталіє  Михайлівно,  я  не маю наміру зводити з вами рахунки - до цього не  опущусь  ніколи.  Це, по-перше.

 

     По-друге, якби  було  в  проекті закону те,  що ви теоретично виклали,  Наталіє Михайлівно,  у першому і в другому  виступах,  я запросив би депутатів проголосувати.  Нічого цього немає! Нагадаю, що ви запропонували.  Стаття 8 - співвідношення 1: 25; стаття 10 - проводити   індексацію  щомісячно,  коли  це  неможливо  узаконити щоквартально;  стаття 34 - кримінальна  відповідальність  (читайте статтю  36  -  там це записано).  От і всі ваші пропозиції.  Немає комплексного реформування оплати праці.

 

     Я не казав і не кажу,  що немає проблем.  Проблеми  є,  закон приймався  у  1995 році,  уже минув час - треба реформувати (тут я повністю   підтримую   Володимира   Черняка),   але    реформувати комплексно. А ви на політичному рівні подаєте проекти (як і з межі малозабезпеченості) і видаєте їх за новації.

 

     Заявляю офіційно:  новацій  тут  немає.  Можна  проголосувати даний проект,  але він ніскільки не поліпшить життя працюючих.  Ви прив'язуєте мінімальну заробітну плату до межі.  Та це є в частині дев'ятій  статті  1 закону.  А межа малозабезпеченості - на людину непрацюючу.

 

     Треба виписати межу малозабезпеченості для працюючої людини - цього немає. Власне, тут немає нічого, крім політичних декларацій. І прикро, що це подає доктор економічних наук.

 

     Пропоную відхилити законопроект, він нічого не вартий.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу зважено підійти до голосування. Внесено  дві  пропозиції.  Автор  проекту пропонує (і ряд народних депутатів,  які виступали,  підтримали) прийняти  його  в  першому читанні. Прошу проголосувати. Займіть свої місця і голосуймо.

 

     "За" - 166.

 

     166 голосів.

 

     Профільний комітет  вніс  пропозицію  про  відхилення  даного законопроекту.  Будь ласка, голосуємо. Таке рішення було 1 грудня, але даний документ внесений повторно.

 

     "За" - 131.

 

     Спасибі і за таке голосування.

 

     ____________________

 

     Переходимо до   розгляду   законопроекту   про   затвердження Конституції Автономної Республіки Крим.  Основний Закон Автономної Республіки Крим розглянуто,  обговорено, доопрацьовано. Учора я як Голова Верховної Ради України разом із головою Комітету  з  питань правової  реформи Сіренком Василем Федоровичем,  головою Верховної Ради Криму Грачем  Леонідом  Івановичем,  головою  Ради  міністрів Криму,  представником  Президента  в  Автономній  Республіці  Крим Кисельовим,  постійним представником Президента у  Верховній  Раді України   Романом  Безсмертним  зустрілися  і  обговорили  всі  ті позиції, які викликали спірні підходи.

 

     Чи є потреба повертатися  до  цього,  враховуючи,  що  спірні позиції  доопрацьовано,  і  вноситься  пропозиція про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим? (Шум у залі).

 

     Яке обговорення?!  Прошу   підтримати   проект   Закону   про затвердження  Конституції Автономної Республіки Крим (Шум у залі). Остаточний  текст  відрегульовано  з  усіх  спірних  питань,   які виникали (Шум у залі).

 

     Голосуємо, будь   ласка   (Шум   у   залі).  У  вас  є  текст Конституції.

 

     "За" - 207.

 

     Одну хвилинку! (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  треба з повагою  поставитися  до  документа, який називається "Конституція Автономної Республіки Крим".

 

     Леонід Іванович  дасть  пояснення з позицій,  про які йшлося. Будь ласка, хвилин 3-5.

 

     ГРАЧ Л.І.,  голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Уважаемые народные депутаты!  Следует подчеркнуть, что в последнее время  крайне  повышенный  политический  интерес   к   Конституции Автономной  Республики  Крым,  на  мой взгляд,  об ясняется прежде всего различным пониманием того, каким содержанием будут наполнены уже  привычные  для  нас  понятия  -  "демократическая,  правовая, суверенная Украина".

 

     Именно поэтому  в  толковании  данных   понятий   столкнулись политический,  личностный,  региональный и иные интересы,  которые судьбоносны  для  Украины,  и  проблемы   приобретают   порой   то драматический,  то  трагикомический оттенок.  На переплетении этих интересов  и  оттенков  оказалась  и  острая  дискуссия,   правда, достаточно  скрытая  по своей сути,  вокруг наличных,  а в большей степени мнимых, недостатков Основного Закона Автономной Республики Крым.

 

     И чем  больше политический и региональный оттенок или интерес просматривается,  тем  более  уродливыми  и  опасными   становятся действия,  направленные  на попрание государственного интереса,  а подчас   представляющие    реальную    угрозу    суверенитету    и территориальной целостности Украины.

 

     Однако пора   бы   уже  нам  всем  сделать  вывод  из  нашего собственного горького опыта и задуматься над  тем,  что  стоит  за умалением  роли  и ответственности государства,  за игнорированием воли народа  или  бездумным,  а  подчас  и  преступным  потаканием криминальным  устремлениям.  Народ  за  это всегда отвечал и будет отвечать.

 

     Я со всей ответственностью хочу  заявить  с  трибуны  высшего законодательного  органа Украины,  что последние события поставили Крым и водят его по лезвию ножа. Однако мы не допустили и не будем допускать  того,  что называется конфликтом.  Тогда встает вопрос: почему же мы сегодня уклоняемся от кардинального решения  проблемы и  подменяем  оптимальный  поиск правового решения в становлении и существовании   Автономной   Республики   Крым,   прямо    скажем, узкопартийными и иными расчетами?  Почему мы упорно игнорируем тот факт,  что автономная республика является,  с одной стороны, узлом острейших  геополитических,  геостратегических  и геоэкономических интересов,  а, с другой стороны, острейшие социально-экономические проблемы  ей  приходится  решать  в  наэлектризованейшей атмосфере внутренних межнациональных,  межрелигиозных настроений, в условиях правовой  вакханалии?  Нам нужно мужество,  чтобы прямо,  смотря в глаза  реалиям,  сказать,  что  мы  можем  вообще   в   результате сотворить.

 

     А суть  реалий  состоит в том,  что определенные политические силы хотели бы держать Крым в качестве  политического  детонатора, который  можно  привести  в  действие в нужный для соответствующей силы момент.  Вот  почему  этим  силам  нужна  такая  Конституция, которая  суммой своих несовершенств создавала бы правовую базу для такого  детонатора.  Или  вообще  не  дать  Крыму  Конституцию,  и отвечать за это придется теперь уже не Крыму.

 

     Думаю, уместно спросить у некоторых партий: они выражают волю народа или самих себя и  сеют  ядовитое  семя  сепаратизма?  Ответ может   быть   один:  политик,  если  он,  конечно,  соответствует предназначению,  должен  осознавать  свою  ответственность   перед народом,  а  не  выполнять  чей-то  политический  заказ.  Тогда он политик.

 

     Вот почему,  взвешивая все за и против,  каждый из нас должен осознать прежде всего степень личной ответственности и исходить из того,  чего же мы хотим от Автономной Республики Крым? Какой хотим видеть ее?  А, если точнее, какой хотим видеть Украину - правовой, демократической,  суверенной или же государством,  в  котором  эти понятия обесцениваются в угоду собственным и иным амбициям?

 

     Я очень  надеюсь  на  победу  разума и прошу проголосовать за утверждение  Конституции  Автономной  Республки  Крым.  Знаю,  что рассмотрение  данного  вопроса  вышло  далеко  за  пределы  Крыма, волнует и интересует народ Украины.

 

     Да, мы  в  течение  многих  недель  работали  с   профильными комитетами  и  с замечаниями,  высказанными целым рядом депутатов, фракций,  партий,  в том числе и вчера на  последнем  совещании  в Администрации Президента.

 

     Вам роздана сравнительная таблица,  в которой на 99 процентов учтены замечания и редакционно улучшен текст Конституции.  По ряду принципиальных  вопросов,  о которых мы говорили,  Крым остался на своих позициях.  Но я со всей  ответственностью  подчеркиваю  (это разделяет и профильный комитет): Конституция Автономной Республики Крым полностью соответствует Конституции государства Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  пропоную,   щоб   Леонід   Іванович відповів  на запитання,  якщо в когось виникають.  Є така потреба? Будь ласка,  запишіться.  Ми вчора з усіх позицій,  які  виникали, знайшли  порозуміння  і  спільну точку зору.  Тут присутній голова профільного комітету Василь Федорович. Якщо буде потрібно, я надам йому слово. Будь ласка, висвітіть, хто записався. 10 хвилин.

 

     Будь ласка, депутате Кириленко. За ним - депутат Асадчев.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутату Зайцю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний доповідачу!  Ви кажете, що Конституція Автономної Республіки Крим у правовому полі України.  Як  тоді  можна  протрактувати  пункт  2  статті  2,  де записано:  "У  разі суперечності положень законів України та інших нормативних актів  органів  державної  влади,  нормативно-правових актів  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим та актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим Конституції України,  законам України  діють  положення  Конституції  України,  законів України, Конституції Автономної Республіки  Крим".  Тобто  якщо,  наприклад Закон   України   про   Державний   бюджет   України  суперечитиме Конституції  Автономної  Республіки  Крим,  то  діятиме  саме   ця Конституція, а не закон України.

 

     Краще було    б    написати   так:   "У   разі   суперечності нормативно-правових актів  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим   та   актів   Ради   міністрів  Автономної  Республіки  Крим Конституції України законам України  діють  положення  Конституції України, законів України".

 

     В іншому разі Конституція Автономної Республіки Крим має таку саму юридичну силу, як Конституція України.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка.

 

     ГРАЧ Л.І.  Пункт  2  статьи  2  розданного  вам  положения  с редакционными изменениями и уточнениями, внесенными согласительной комиссией,  говорит о том,  о чем вы сказали.  Здесь четко и  ясно сказано,  что  "у  разі  суперечності  положень законів України та інших   нормативно-правових   актів   органів   державної   влади, нормативно-правових  актів  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим та актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим" действуют положения Конституции Украины,  законов Украины. И ссылаемся, если наши внутренние акты противоречат нашей Конституции...  Здесь  нет никаких проблем (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  депутате  Асадчев.  За  ним  -  депутат Вітренко.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Леоніде Івановичу! Гадаю, що такий нормативний  акт,  як  Конституція,  все-таки  повинен  прийматися настільки бездоганно процедурно,  щоб не  було  жодних  підстав  і сумнівів, що він прийнятий законно.

 

     Конституція Криму   приймається   парламентом   Криму,  а  не парламентом України.  Парламент України тільки затверджує її. То я хочу  запитати:  чи  були  всі  оці  правки  на  декількох аркушах схвалені парламентом Криму?  Бо  якщо  не  були,  то  їх  спочатку повинен   розглянути  парламент  Криму.  А  потім  те,  що  прийме парламент Криму,  треба подати нам на  затвердження.  Будь  ласка, дайте відповідь з процедури конкретно, якщо можна, і детально.

 

     ГРАЧ Л.І.  Как  известно,  процедура  утверждения Конституции Крыма в  Верховной  Раде  Украины  не  определена.  В  Конституции Украины определено одно, что Конституцию Крыма принимает Верховный Совет Крыма, а утверждает Верховная Рада.

 

     Мы понимали,  что  такое  терминологические  и   редакционные правки.  Приняв Конституцию,  понимали,  что юридический уровень в Верховной  Раде  выше.  Приняли  официальное  решение  парламента, создали  конституционную  комиссию,  которой делегировали право на редакционные  правки.  Все  редакционные  правки,   которые   были сделаны,   в   том   числе   и   вчера,   прошли  через  заседание конституционной  комиссии.  Есть  ее  решения  за   подписями   90 процентов членов комиссии,  чтобы доказать,  что все "бездоганно". Да, это "бездоганно".

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Зварич.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая оппозиция.  Уважаемый  Леонид Иванович!  Мы  понимаем,  что  голосование в поддержку Конституции Крыма - это прежде всего политическое решение во имя  стабильности в  Украине.  Наша  фракция  как  прошлый  раз,  так и сейчас будет поддерживать принятие Конституции.

 

     Но наших  оппонентов  больше  всего  волнуют   два   вопроса. Раз ясните,  пожалуйста,  снимите  их  озабоченность по назначению силовых структур в Крыму и по  механизму  проведения  референдума. Пожалуйста, изложите свою позицию.

 

     ГРАЧ Л.І.   Механизма   проведения   референдума   здесь   не определено.  Здесь определено,  что Крым имеет право на проведение местного  (республиканского)  референдума в соответствии с Законом Украины о референдуме. Это первое.

 

     Второе. Все,  что касается согласования, заслушивания отчетов и постановки вопроса перед центральными органами власти о смещении руководителей правоохранительных органов,  заложено в  Конституции как  полномочия  Верховного Совета Крыма в соответствии с законами Украины и,  в  частности,  с  Законом  Украины  о  Верховной  Раде Автономной Республики Крым,  который был принят в феврале текущего года.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зварич. За ним - депутат Король.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний Леоніде Івановичу,  ми з вами працюємо над текстом цієї Конституції вже доволі тривалий час. Сам був свідком, як ви кілька разів були готові йти на  поступки  та  компроміси  з різних питань.

 

     І тому  мене  дуже дивує ваша позиція досі з приводу статті 7 запропонованого тексту, де є посилання на так званий референдум 20 січня 1991 року.

 

     Ви самі знаєте,  що це питання доволі спірне, м'яко кажучи. І розумієте також,  що конституційний  процес  вимагає  дуже  багато всіляких  компромісів,  бажання  взагалі  йти  на взаємні поступки тощо.

 

     Тому мене  дивує,  чому  ви  взагалі  так   сильно   вперлися (пробачте  за  даний  вислів)  якраз стосовно цього питання,  якщо розумієте:  воно  настільки  спірне,   що   може   завалити   весь конституційний процес щодо півострова.

 

     Прошу пояснити свою позицію з даного приводу.

 

     ГРАЧ Л.І. Я не могу согласиться, что именно это завалит. Пане Романе,  я знаю, что даже если бы я и согласился с этим, вы бы все равно не проголосовали за Конституцию Крыма.

 

     Речь идет   о   том,   что  20  января  1991  года  состоялся референдум.  Мы не  говорим,  что  он  явился  отправной  правовой точкой, а говорим о том, что есть закон Украины от 12 февраля 1991 года, установивший статус.

 

     Но я хотел бы, чтобы все понимали: 2,5 миллиона  людей,  живущих  в  Крыму,  по-особому  относятся  к упомянутой дате, и их нужно уважать чисто политически. И я не вижу здесь  иного.  Нужно  когда-то  начинать вообще-то уважать,  в том числе то,  что произошло в истории региона (Шум  у  залі).  Другое дело,  что вам говорили. Я говорю о принятом Верховной Радой, и мы это защищаем (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  зачекайте.  Над проектом Конституції ми працюємо 5 років.  Конституція визріла,  щоб її затвердити.  Ми працювали над нею в Україні, і треба в Україні її приймати.

 

     Будь ласка, депутате Король.

 

     КОРОЛЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   202, Чернівецька   область).   Уважаемый   Леонид  Иванович!  Згідно  з доповненнями,  які ми щойно одержали, Верховна Рада Криму погоджує призначення  на  посаду і звільнення з посади начальника головного управління Міністерства внутрішніх справ у Республіці Крим.  Це  - Верховна Рада.

 

     Згідно з  пунктом  10  статті  29  ви особисто берете на себе повноваження  погоджувати  призначення   на   посаду   заступників начальника цього управління, голови і заступників голови Державної податкової  адміністрації  в  Криму,  інших  керівників  державних органів від центральної до районної ланки. Прошу вас сказати мені, чи не берете ви на себе владу  президента  Республіки  Крим  і  чи даєте можливість формувати там виконавчу владу,  яка здійснювала б закони України?

 

     ГРАЧ Л.І.  Ні,  не беру. Это решение Верховного Совета. Мы не видим  ничего  плохого  в том,  что Верховный Совет делегировал на сессии  председателю  Верховного  Совета  и  председателю   Совета Министров   право  на  согласование  при  назначении  центральными органами власти руководителей соответствующих структур.  Это право автономии, дайте такое право.

 

     ГОЛОВА. Леоніде Івановичу,  спасибі. Шановні колеги! Народний депутат Заєць Іван Олександрович вніс поправку до пункту 2  статті 2. Я її зачитаю і поставлю на голосування.

 

     Поправка такого      змісту:      "У      разі     протиріччя нормативно-правових актів  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим   та   актів   Ради   міністрів  Автономної  Республіки  Крим Конституції України,  законам України діють положення  Конституції України,   закони   України"  -  і  крапка.  Прошу  підтримати  цю пропозицію.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  в   цілому   Конституцію   Автономної Республіки Крим з урахуванням цієї поправки. Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі (Оплески).  Конституція  Автономної  Республіки  Крим затверджена 230 голосами (Оплески).

 

     ГРАЧ Л.І. Я искренне благодарю всех без исключения. Сегодня в этом  зале  сделан  большой исторический шаг к тому,  чтобы крепла наша правовая Украина,  чтобы полуостров Крым укреплял  и  умножал славу Украины.  Мы сделали все для того, чтобы и дружба народов, и порядок в стране процветали.

 

     Спасибо огромное вам! Спасибо! (Оплески).

 

     ___________________

 

     ГОЛОВА. Розглядається   проект   Закону    про    регулювання товарообмінних  (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.  Доповідає  заступник   голови   Комітету   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Єхануров Юрій Іванович. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська область). Народнодемократична фракція. Шановні народні депутати!  Вашій  увазі  пропонується  підготовлений  Комітетом  з питань  економічної  політики до другого читання проект Закону про регулювання   товарообмінних   (бартерних)   операцій   у   галузі зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Усього до   комітету   після   першого  читання  надійшло  33 зауваження.  Ми щиро вдячні народним депутатам  Медведчуку,  Ємцю, Жовтісу,  Мельнику,  Шеховцову  та  іншим за пропозиції,  які дали можливість  значно  покращити  текст  законопроекту.  Однак  деякі зауваження  й  пропозиції  народних  депутатів  ми  не  врахували. Головні  мотиви  їх  відхилення  -  недоцільність  внесення   суто редакційної  зміни або доцільність збереження структури документа, наприклад,  у разі якщо в пропозиції йшлося про вилучення з тексту речення або абзацу.

 

     Певні процедурні  моменти  законопроекту виписано на підставі практики застосування бартерних договорів,  накопиченої за  довгий час  у  Міністерстві  зовнішніх  економічних  зв'язків  і торгівлі України, Державній митній службі України.

 

     При доопрацюванні законопроекту враховано недоліки,  виявлені за  час застосування указів Президента України і нормативних актів Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств.

 

     Комітет з питань економічної політики пропонує прийняти закон у поданій редакції.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми розглядаємо законопроект у другому читанні.

 

     Поправка 4 депутата Медведчука.  Він не заперечує. Поправка 7 депутата   Жовтіса.   Погоджено.   Поправка  8  депутата  Жовтіса. Погоджено.  Поправка  10  депутата  Медведчука.   Теж   погоджено. Поправка 12 депутата Сокерчака.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Ідеться  про  редакційну  поправку.  Тому  ми просимо народного депутата погодити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак не заперечує.

 

     Поправка 14. Погоджено. Поправка 17 депутата Жовтіса. Погоджено.

 

     Поправка 20 депутата Пінчука.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ми уточнили редакцію. Це вже погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 21 депутата Медведчука.  Погоджено. Поправка 22 депутата Мельника.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  У  даному  випадку   йдеться   про   порушення процедури. Я з депутатом Мельником розмовляв, він не наполягає.

 

     ГОЛОВА. Поправка 23. Депутат Жовтіс.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 24 депутата Пінчука.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Ми  в  комітеті  розглядали.  Депутат Пінчук у нашому комітеті.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Пінчук  не  настоює.  Поправка  25  депутата Шеховцова.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Це  була  загальна  фраза.  Ми  її врахували в тексті.

 

     ГОЛОВА. Поправка 26 депутата Жовтіса.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Погоджено.

 

     ГОЛОВА. Поправка 27 депутата Франчука.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Пропозиція про вилучення пункту. Я думаю, це не суттєве питання. Воно не змінює...

 

     ГОЛОВА. Депутат Франчук не заперечує?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ні.

 

     ГОЛОВА. Поправка   депутата   Жовтіса.   Погоджено.  Поправка депутата Шеховцова...

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Закон не має зворотної сили,  коли він  набуде чинності, тоді й почне працювати.

 

     ГОЛОВА. Поправка 32 депутата Франчука.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ті самі питання.

 

     ГОЛОВА. Поправка 33 депутата Пінчука.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Те саме.

 

     ГОЛОВА. Є   пропозиція  проголосувати  проект  з  урахуванням поправок. Я прошу голосувати, у залі достатньо народних депутатів.

 

     Шановні колеги! У проекті враховано всі поправки, зауваження. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 172.

 

     Вікторе Івановичу,  ви  не  встигли?  Голосуйте,  будь ласка. Зауважень  немає.  Усі   поправки   враховані.   Ми   ж   прийняли Конституцію. Романе Петровичу, допомогайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую.

 

     У цілому голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Дякую. Прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні колеги!   Розглядається  проект  Закону  України  про внесення   змін   до   Кодексу   України    про    адміністративні правопорушення  у зв'язку з прийняттям деяких законодавчих актів з питань  охорони  здоров'я  (друге  читання).  Доповідає   Черненко Віталій  Григорович,  перший  заступник  голови  Комітету з питань охорони здоров'я.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Шановний Голово!  Шановні народні  депутати!  Проект  Закону  України  про  внесення змін до Кодексу України про адміністративні  правопорушення  у  зв'язку  з прийняттям  деяких  законодавчих  актів  з питань охорони здоров'я вноситься Комітетом з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та дитинства  як  об'єднана  редакція  прийнятих  у  першому  читанні проектів законів про внесення змін до  деяких  законодавчих  актів України у зв'язку з прийняттям законів України про донорство крові та  компонентів  крові  та  про  внесення  змін  і  доповнень   до Кримінального,   Кримінальнопроцесуального   кодексів  та  Кодексу України    про     адміністративні     правопорушення     стосовно відповідальності за порушення Закону України про лікарські засоби. Крім того, проект доповнений змінами, пов'язаними з нормами Закону України   про   забезпечення   санітарного   та  епідеміологічного благополуччя населення.

 

     Тобто комітет  пропонує  внести  системні  зміни  до  Кодексу України про адміністративні правопорушення,  якими охоплюються всі чинні акти законодавства у сфері охорони здоров'я.

 

     Підготовка законопроекту    велася    з    активною    участю співробітників  юридичного  управління  Верховної  Ради.  У  ньому враховано рекомендації науково-експертного управління та  фахівців Інституту законодавства.  Особливу подяку ми висловлюємо народному депутату Роману Безсмертному за  цінні  пропозиції  до  остаточної редакції  законопроекту,  переважна більшість яких нами врахована. Інших зауважень і пропозицій від суб'єктів законодавчої ініціативи до запропонованої редакції законопроекту не надійшло.

 

     Актуальність зазначеного   законопроекту   зумовлена  значною кількістю  правопорушень,  пов'язаних,  зокрема,  із   порушеннями санітарногігієнічних  і санітарнопротивоепідемічних правил і норм, правил виготовлення, зберігання та реалізації лікарських засобів і заготовки донорської крові.

 

     Пропоную, Олександре Миколайовичу, постатейно голосувати. Усі зауваження, які були, враховані.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Усі без винятку зауваження враховані. Можливо,   є  інші  думки?  Я  прошу  проголосувати.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. У цілому.

 

     ГОЛОВА. Ні,  не  в  цілому.  Голосуємо  за   законопроект   з урахуванням поправок. У редакції комітету.

 

     "За" - 192.

 

     Прошу проголосувати.     Михайле     Васильовичу,    Анатолію Сергійовичу! Голосуйте, будь ласка. Петре Миколайовичу! Голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Бачите, не встиг депутат Квятковський. Будь ласка, голосуємо.

 

     За" - 249.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 254.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     _______________________________

 

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів  України  (стосовно  порядку сплати та ставок державного  мита  при  укладенні  угод  відчуження  майна). Доповідає  голова  підкомітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую,  шановний Олександре Миколайовичу.  Шановні народні  депутати!  Проект  закону  вноситься на розгляд у другому читанні. Нагадаю, про що йде мова.

 

     З 1991 року громадяни України мали право  придбавати  об'єкти нерухомості  як  шляхом  укладення  нотаріальних  угод,  так  і на біржовому ринку. Але на початку цього року податкова адміністрація вирішила,  що  при  укладенні  угоди  на біржовому ринку громадяни мають сплачувати прибутковий податок,  і поширила цей  порядок  на людей,  які  з 1991 року або продали свої квартири,  або обміняли, навіть між родичами.

 

     Зрозуміло, що така ситуація  не  може  влаштовувати  народних депутатів,  і  ми  прийняли проект закону в першому читанні.  Крім усього,  ним усувається несправедливість при збиранні мита. Справа в  тому,  що  біржі  нараховували лише 0,1 відсотка мита,  тоді як нотарі - 5 відсотків, а приватні нотарі - тільки плату за вчинення нотаріальних дій.

 

     Сьогодні пропонується   вивести   з  тіні  всі  ці  операції, зменшивши ставку мита до 1 відсотка від продажної вартості квартир або будинків, але встановивши її і для нотаріального оформлення, і для біржової торгівлі і так далі.  Це дасть  можливість,  зокрема, усунути дискримінацію Державної нотаріальної служби.

 

     Крім того,  цим законом будуть вирішені питання оподаткування доходів громадян  від  продажу  власних  приватизаційних  паперів, компенсаційних паперів або акцій, отриманих в обмін на них. Справа в тому,  что в 1991 році наша держава заявила, що кожен громадянин має  право  на  частку  загальнонаціонального  багатства,  і  дала можливість громадянам отримати приватизаційні сертифікати.  Тепер, скажімо, громадянин, який поміняв цей сертифікат на акцію, хоче її продати.  А відверто кажучи,  90 відсоткам наших громадян ці акції не  потрібні.  Їм  потрібні  гроші,  які  вони можуть витратити на повсякденне життя.  І от починається трактування, що всі ці доходи

-   вал   -   мають   оподатковуватися.   Цей   закон   встановить справедливість.  Тобто  ті  маленькі   доходи   членів   трудового колективу, які отримали акції за пільговою підпискою, або тих, хто отримав ці акції в  обмін  на  приватизаційний  сертифікат,  тобто безоплатно, не оподатковуватимуться.

 

     Це коротко  про  суть  цього закону.  Проект погоджений нашим Комітетом з питань правової реформи.  На  жаль,  депутат  Кочерга, якого я дуже поважаю,  подав свої зауваження із запізненням,  тому вони не включені до порівняльної таблиці.  Але  ми  сьогодні  мали окрему розмову з ним і,  мені здається,  зняли принаймні більшість питань.

 

     Я просив би,  Олександре Миколайовичу,  йти за  текстом,  тим паче що відхилено всього три поправки.

 

     ГОЛОВА. Шановні    колеги!    У   порівняльній   таблиці   до законопроекту 17 поправок, внесених до другого читання. Але Віктор Герасимович стверджує,  що його поправки не враховані.  Я хотів би надати йому слово перед тим, як будемо розглядати постатейно.

 

     Будь ласка, депутате Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий  округ  49,  Донецька область).  Фракция коммунистов.  Я считаю, что мои поправки существенные. Действительно, я подал их с некоторым опозданием,  но до тиражирования законопроекта. Поправок не так уж много, чтобы комитет не мог включить их в таблицу.

 

     И потом,  посмотрите, идеология этого законопроекта несколько отличается  от  той,  которая была заложена в проекте,  принятом в первом чтении.  Я имею в виду (и обращаю на  это  внимание  членов своей  фракции),  что  здесь предлагается торговля даже земельными участками.  Каких размеров?  Может быть,  это паевые наделы и  так далее?

 

     Поэтому, уважаемые   коллеги,  я  прошу  согласиться  с  моим предложением - включить  в  сравнительную  таблицу  мои  поправки, внести  законопроект  на  повторное  второе  чтение  и внимательно рассмотреть.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний Вікторе  Герасимовичу!  Мы  не  проти вашої пропозиції. Ваші поправки, справді, дуже цікаві. Але, на мою думку, концептуально ми практично всі їх зняли.

 

     Стосовно торгівлі землею.  Ні в  якому  разі,  це  заборонено Земельним кодексом.  Тут мова йде про продаж будинку з присадибною ділянкою.  Тобто продається і дім,  і присадибна ділянка. Так було завжди,  навіть  у Радянському Союзі.  Якщо є засторога щодо слова "земля",  то ми можемо його сміливо звідси вилучити,  і  земля  не буде об'єктом регулювання цього закону.

 

     Чому ми  просили  розглянути  цей  законопроект  до  1 січня? Справа в тому, що ті 200 тисяч громадян, яких почне оподатковувати податкова  адміністрація,  зобов'язані будуть за станом на 1 січня включити  ці  фіктивні  так  звані  доходи  до  своїх   податкових декларацій.  Уявіть  собі:  це  -  200  тисяч тільки продавців!  А скільки в них членів сімей? Це мільйони людей!

 

     Якщо ми до  Нового  року  не  встановимо  справедливість,  це викличе велике соціальне збурення.

 

     Тому, Вікторе Герасимовичу, я просив би піти іншим шляхом. Ви добре знаєте всі свої поправки.  Думаю,  ми  можемо  навіть  трохи відступити  від  процедури.  Якщо  у  вас  буде  поправка,  ви  її висловите усно, і ми обов'язково її розглянемо.

 

     Давайте так зробимо.

 

     ГОЛОВА. Хандурін Микола Іванович, заступник міністра юстиції. Будь ласка.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Голово!  Шановний доповідачу!  Шановні народні депутати!  Внесений законопроект передбачає продаж нерухомості, у тому числі земельних ділянок, на біржах. І про це доповідач не сказав у своїй доповіді, випустив.  Законодавство жодної країни світу не передбачає продажу на  біржах  нерухомості  і  земельних  ділянок.  Згідно  з  чинним законодавством,    зокрема   статтею   227   Цивільного   кодексу, нерухомість  (будинки)  громадяни  можуть  продавати,  і  договори дійсні  лише в тому разі,  коли вони посвідчуються нотаріусом.  Це підтвердив своєю постановою від 15 травня цього року  і  Верховний Суд.

 

     Тому я  прошу  в  цьому  законопроекті  положення  про продаж нерухомості і земельних  ділянок  на  біржах  відхилити,  оскільки біржі  не  підконтрольні  державі.  Державні  нотаріальні контори, приватні нотаріальні контори контролюються  Міністерством  юстиції та іншими державними органами.

 

     Прошу підтримати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Позиція Міністерства юстиції була відома ще перед першим читанням. Справа не в тому, чи продавати  земельні ділянки на біржах.  Я гадаю,  це можна взагалі випустити.  Це  текст  із  Декрету  про  державне  мито,  ми  його перенесли сюди повністю. А справа в тому, чи приставати на позицію Міністерства юстиції,  яке лобує інтереси приватних нотарів і  при цьому хоче оподаткувати заднім числом (з 1991 року) всіх громадян, яким було дозволено (між іншим,  тим самим Міністерством  юстиції) укладати   договори  з  відчуження  своїх  квартир  на  біржах,  і дискримінувати їх,  чи все-таки зняти з  них  відповідальність  за несправедливе оподаткування.

 

     Я можу сказати,  що Мінюст дуже активно почав підтримувати (і дуже дивно) єдину галузь - приватний нотаріат.  Мабуть,  вона дуже прибуткова для Міністерства юстиції. Не думають про тих 200 тисяч, які вже влізли за позицією Мінюсту в таку податкову халепу.

 

     Тому я ще раз кажу:  якщо когось турбує земельна ділянка,  ми її викидаємо і взагалі не регулюємо це питання цим законом.  Нехай воно регулюється виключно Земельним кодексом України. Немає ніяких заперечень.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Статті,  які так чи інакше зачіпають питання земельної власності,  ми повинні розглядати  дуже  й  дуже уважно. Гадаю, враховуючи різні підходи, можна знайти позиції, які завтра будуть уже випущені нами.

 

     Тому я думаю,  що Віктор  Герасимович,  мабуть,  вніс  слушну пропозицію   направити  проект  на  доопрацювання  для  повторного другого читання.  Ми повинні його розглянути,  можливо,  навіть  у п'ятницю,  вже без обговорення, але сьогодні, завтра доопрацювати, врахувати  ті  пропозиції,  які  вніс  і  Віктор  Герасимович,   і Міністерство юстиції, про що сказав Микола Іванович.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я не заперечую. Давайте досягнемо компромісу з Віктором Герасимовичем Кочергою поза залом.

 

     Але я ще раз кажу, що немає можливості перебити досить вузьку лобістську позицію Міністерства юстиції.  І ціна цьому,  повторюю, сотні тисяч ображених людей.

 

     Тому я  погоджуюсь,  Олександре  Миколайовичу.  Ми   ще   раз зберемося  з Віктором Герасимовичем Кочергою і внесемо це питання, скажімо, в п'ятницю, якщо це буде можливо.

 

     ________________________

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Немає потреби голосувати? Я просив би, щоб ми його  поставили  на  п'ятницю  в першій половині дня і розглянули. Дякую.

 

     __________________________

 

     Розглядається проект  Закону   про   топографо-геодезичну   і картографічну  діяльність  (друге  читання).  Доповідає  Писаренко Анатолій Аркадійович,  перший заступник голови Комітету  з  питань екологічної політики.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 44, Донецька  область).  Шановні  колеги  народні  депутати!  Шановний Олександре     Миколайовичу!    Проект    Закону    України    про топографо-геодезичну  і  картографічну  діяльність  був   внесений Кабінетом  Міністрів  на  розгляд Верховної Ради України у вересні 1996 року.  Постановою Верховної Ради в грудні 1997 року його було схвалено в першому читанні і направлено на доопрацювання.

 

     До другого   читання   депутатами   подано   46  зауважень  і пропозицій. Майже всі вони враховані. Принциповими були зауваження щодо визначення повноважень органів виконавчої влади при виконанні кадастрових зйомок та створенні  морських  новігаційних  карт.  Ці зауваження враховано в статті 12.

 

     Необхідність розробки   й   прийняття  закону,  проект  якого запропоновано,   зумовлена   потребою   здійснювати    регулювання суспільних     та     міжгалузевих    відносин    при    виконанні топографо-геодезичних і картографічних робіт,  кадастрових зйомок, створенні   геоінформаційних   систем,  встановленні  географічних найменувань об'єктів та інше.

 

     У законопроекті   визначено   завдання,   основні    принципи здійснення топографо-геодезичної та картографічної діяльності,  її форми,  об'єкти і  суб'єкти,  власність,  а  також  регламентовано правовий статус діяльності Державного картографогеодезичного фонду України,    державного    геодезичного     нагляду,     міжнародне співробітництво  в  галузі топографо-геодезичної та картографічної діяльності.  Передбачено  також  відповідальність   за   порушення законодавства  в  цій  галузі.  В  окремому розділі проекту закону зафіксовано основні положення  економічного  механізму.  Прийняття цього  закону  не потребує додаткових фінансових витрат,  навпаки, він дасть прибуток.

 

     Прошу вас підтримати цей проект  закону  і  прийняти  його  в другому читанні.

 

     Дякую за увагу і підтримку.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги! Візьміть, будь ласка, документ 0970. Ми маємо розглядати його постатейно, оскільки це друге читання. Та оскільки абсолютну   більшість  поправок,  внесених  народними  депутатами, враховано,  комітет пропонує проголосувати внесені поправки. Прошу підтримати.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.   Підтримати,  так.  Усе  враховано.  З  усіма погоджено. Проголосуйте.

 

     "За" - 217.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ніхто  з  авторів  поправок  не наполягає. Прошу підтримати. Як каже Голова, голосуйте, як хочете, але голосуйте за.

 

     "За" - 257.

 

     Є пропозиція прийняти закон у цілому. Прошу підтримати.

 

     "За" - 249.

 

     Закон прийнято.

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Дякуємо всім за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,   Анатолію   Аркадійовичу.   Ваш   закон прийнято.

 

     ______________________

 

     Шановні колеги!  Переходимо до наступних питань. Тільки прошу вас звернути увагу на  таке.  Проект  закону  під  номером  1245-2 логічно розглянути першим,  бо з нього випливатиме наступний, тому зараз  слухається  питання  про  проекти  законів  про   особливий торговий  патент  на  торгівлю високооктановими марками бензину та про  внесення  змін  до  Закону  про  патентування  деяких   видів підприємницької   діяльності  (друге  читання).  Доповідає  голова підкомітету Комітету з питань фінансів  і  банківської  діяльності Терьохін Сергій Анатолійович. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановні народні депутати!  Нагадаю вам суть проблеми.  Ми прийняли в першому читанні два законопроекти. У першому  йшлося про зменшення ставок акцизного збору на бензин,  у другому - про запровадження особливого,  або спеціального, патенту на  торгівлю  високооктановими  марками  бензину.  Коротше кажучи, ідеться про автозаправні станції.

 

     Зараз я  доповідаю  про  другий   законопроект.   Планувалося прийняти  окремий  закон  про  спеціальний торговий патент.  Але в Україні діє Закон про патентування  деяких  видів  підприємницької діяльності,  яким установлено правила видачі патентів,  порядок їх використання,  відповідальність за ухилення від  сплати  податків, порядок  внесення  цих  зборів  до бюджету.  Тому Комітет з питань фінансів і банківської діяльності  пропонує  не  приймати  окремий закон про спеціальний торговий патент на торгівлю нафтопродуктами, а вмонтувати його в чинний Закон  про  патентування  деяких  видів підприємницької  діяльності.  Було  розроблено деякі доповнення до цього закону,  зокрема пропонується доповнити спеціальною  статтею

3-3, якою визначається порядок видачі цих торгових патентів.

 

     Сьогодні надійшли  зауваження  лише  від  Комітету  з  питань паливноенергетичного комплексу щодо деяких аспектів.  Я просив  би вас,  Адаме Івановичу, як головуючого зупинитися тільки на них, бо погоджено між комітетами.

 

     Тому я просив би перейти до пункту 6 на сторінці 4.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію  Анатолійовичу,  спочатку дайте відповідь: це порівняльна таблиця чи ні?  Бо тут немає  доповнень,  зауважень народних депутатів.  Ви вмонтували в закон свій законопроект,  але це не означає, що це друге читання.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Так, тут є колізія. Ми можемо прийняти проект у повторному першому читанні, а потім підготуємо порівняльну таблицю з пропозиціями Комітету з питань паливноенергетичного комплексу  і розглянемо її, скажімо, через день чи два.

 

     Або можемо   прийняти  в  цілому  як  доповнення  до  закону, обговоривши пропозиції комітету навіть зараз у залі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ви,  будь ласка, хвилинку зачекайте. Я надаю слово   Насалику   Ігорю   Степановичу   від   Комітету  з  питань паливноенергетичного комплексу. Можна з місця.

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  ІваноФранківська область). Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Кілька слів, щоб ми зрозуміли концепцію.  Обговорення трошки  неправильно  побудовано, тому що спочатку ми повинні були розглянути питання про акцизи.

 

     У серпні  указом Президента були введені нові ставки акцизних зборів,  і це збіглося в часі з фінансовою кризою в нашій  країні. Ринок світлих нафтопродуктів став практично некерованим. 14 жовтня 1998 року Верховна Рада прийняла в першому читанні проект  закону, за  яким ставки акцизного збору на дизельне паливо встановлювалися в розмірі 6 екю,  а на всі марки бензину - 8 екю.  Ідеологія цього закону   полягала   саме   в   тому,   що  на  всі  марки  бензину встановлювалися однакові ставки акцизного збору.  Це було зроблено насамперед  для  того,  щоб  уникнути  зловживань  на  митниці при ввезенні з-за кордону світлих нафтопродуктів.  У  нашій  країні  є спільні   підприємства,   які  взагалі  не  сплачують  акцизів,  і реалізація такої концепції давала можливість  змінити  ситуацію  і вивести з правового поля ці спільні підприємства.

 

     Щоб усе-таки   наповнити   бюджет,   Верховна  Рада  прийняла рішення,  відповідно до якого основний податковий тягар має  лягти на   споживачів   високооктанових   марок   бензину,   тобто  було запропоновано ввести спеціальний торговий патент.

 

     Завдяки плідній  роботі  з  Комітетом  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  ми  знайшли  можливість не робити окремий закон про особливий патент на  торгівлю  високооктановими  марками бензину.  Вдалося  вмонтувати  цей законопроект у чинний Закон про патентування деяких видів підприємницької  діяльності.  Ми  дійшли згоди,  проект погоджений. Та оскільки ідеологія закону про ставки акцизного збору полягала в тому,  щоб платниками  цього  збору  до бюджету  були  споживачі високооктанових марок бензину,  у проекті Закону про внесення змін до Закону про патентування  деяких  видів підприємницької     діяльності    було    введено    диференціацію автозаправних станцій за двома ознаками:  за об'ємом пального,  що його реалізують автозаправні станції,  та за їх місцезнаходженням, що також є логічним.

 

     Для міста Києва і обласних  центрів  ми  встановили  акциз  у розмірі  2,5  тисячі гривень при патенті на одну колонку.  Якщо на автозаправній станції дві колонки,  то це  5  тисяч  гривень.  Для автозаправних  станцій  у  районних центрах вартість цього патенту становить  70  відсотків,  а  в  селах  і  селищах  міського  типу відповідно  40 відсотків від цієї суми.  Це є логічним і ставить у рівноправні умови всіх суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     Кошти від оплати патенту досі йшли безпосередньо  в  місцевий бюджет,  а  акцизи  -  в  Державний.  Цими  змінами  до Закону про патентування деяких видів підприємницької  діяльності  ми  вводимо диференціацію.  Хоча  це  є  несуттєвим для нас,  і хай зал просто визначить правильність цього трактування. Тобто ми пропонуємо, щоб 25 відсотків плати за цей патент надходило до місцевого бюджету, і 75 відсотків - до  Державного.  Це  дало  б  можливість  підвищити зацікавленість  місцевих  органів  краще контролювати автозаправні станції.

 

     Крім того,  у цьому законопроекті  було  враховано  побажання Мінпромполітики  і  думку Ігоря Рафаїловича Юхновського:  оскільки наші хімічні підприємства в дуже  тяжкому  становищі,  маються  на увазі  і  рівненській  "Азот",  і  черкаський  "Азот",  і калуська "Оріана".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре  Степановичу,  скажіть,  будь  ласка,  мені одне:  до  якої  пропозиції  ви пристаєте?  Я запитував доповідача Терьохіна.  Він  сказав,  що,  по  суті,   цей   законопроект   не підготовлений  до  другого читання.  Він вмонтований в інший.  Яка позиція профільного комітету: розглядати його в другому читанні чи все-таки  розглянути  й  направити  на  підготовку  до  повторного другого читання?

 

     НАСАЛИК І.С.  Законопроект про внесення змін  до  Закону  про патентування  деяких  видів  підприємницької діяльності прийняти в першому читанні і відправити на доопрацювання для другого читання. Ми  ж прийняли в першому читанні тільки законопроект про особливий торговий патент.

 

     А стосовно акцизів, то безпосередньо...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте,  будь ласка, акцизів ми ще не чіпаємо. Ми  зараз  слухаємо  питання  про  проекти  законів  про особливий торговий патент на торгівлю високооктановими  марками  бензину  та про   внесення  змін  до  Закону  про  патентування  деяких  видів підприємницької діяльності.

 

     Сідайте, будь ласка. Позиція зрозуміла.

 

     Шановні колеги!  Є  висновок,  підписаний  головою   комітету Альошиним  (думку  комітету  доповів  Терьохін),  де  пропонується прийняти проект у першому читанні, оскільки він...

 

     Я ще раз наголошую,  у чому проблема. Було два законопроекти. Із  двох  зробили  один,  вмонтували  законопроект  про  особливий торговий патент у проект доповнень до закону.  Але документ,  який ви маєте,  не зроблений як порівняльна таблиця.  Тут немає жодного зауваження й доповнення.  Тому я пропоную,  аби нам не гаяти часу, прийняти  його  в  першому  читанні  в  такому  вигляді  і  надати можливість комітету швидко  підготувати  таблицю  для  розгляду  в другому читанні з урахуванням пропозицій. Це думка двох профільних комітетів.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Адаме Івановичу,  тільки з одним  зауваженням. Можна  це  зробити  і  швидко  подати до другого читання.  Але той документ, який ми прийняли в першому читанні, треба зняти, щоб він у нас в роботі не залишався.  Треба проголосувати,  щоб зняти той, який ми проголосували в першому читанні,  і замість нього прийняти в  першому  читанні  той,  який  став  плодом  спільної праці двох комітетів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Сергію Анатолійовичу, ваша пропозиція, як я  зрозумів,  зводиться до того - прошу уваги!  - щоб зняти проект Закону про особливий торговий патент на торгівлю  високооктановими марками бензину, оскільки його вмонтовано в інший.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні запропонований комітетом проект Закону про внесення змін до Закону України  про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Прошу підтримати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Прошу   підтримати.   Два   комітети   просять підтримати. Це погоджена позиція двох комітетів.

 

     "За" - 186.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  заступнику  міністра  економіки Чечетову.  Запитання не можна  ставити,  бо  це,  по  суті,  друге читання.

 

     Будь ласка, Михайле Васильовичу.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник міністра економіки України. Уважаемый Адам  Иванович!  Уважаемые  народные  депутаты!  В   прошлый   раз концептуально  был  принят  такой  подход:  сначала  зафиксированы ставки акцизного сбора, а затем рассматривалась идеология принятия патента.  Поэтому,  наверное,  было  бы  разумно  и  сейчас сперва рассмотреть принятый  в  первом  чтении  законопроект,  касающийся акцизных  ставок,  а затем уже перейти непосредственно к вопросу о патенте.

 

     Но я хочу сказать и об отношении Кабинета Министров в целом к тому  законопроекту,  который  был  принят в первом чтении,  уже с позиции  того,  что  в  течение  четырех  месяцев  действует  указ Президента.     Время    показало,    что    сейчас    практически стабилизировались  цены  на  нефтепродукты.  За  октябрьноябрь  по сравнению с апрелем-маем в два-три раза увеличились поступления от акциза в бюджет.

 

     Я приведу цифры:  "січень - 11 мільйонів гривень,  лютий - 12 мільйонів,  квітень - 13 мільйонів, жовтень - 51 мільйон, листопад

- 53,2 мільйона гривень". Резкое увеличение поступлений в бюджет.

 

     И хочу сказать следующее.  Если мы даже и  примем  во  втором чтении концепцию,  которая была принята в первом чтении (речь идет о   резком   снижении   ставок   акцизного   сбора   -    введении унифицированной  ставки  до  8  экю  на  все  бензины  и  6 экю на дизтопливо),  то очень сомнительно,  что цена на бензин  снизится. Она  останется  та же,  просто произойдет перераспределение.  Доля акциза в цене уменьшится,  поступления  в  Государственный  бюджет резко  сократятся,  а  торговая надбавка и суммы,  которые получат посредники, увеличатся.

 

     Я еще раз  повторяю,  что  цены  на  нефтепродукты  на  рынке более-менее  стабилизировались,  резко  в два-три раза увеличились поступления в бюджет от акцизного сбора, да к тому же на следующий год  в  проекте  бюджета заложено 1 миллиард 200 миллионов гривень поступлений от акцизного сбора,  а воплощение  в  жизнь  концепции принятого  вами  в  первом  чтении  законопроекта даст возможность получить от акциза примерно 200 миллионов гривень,  то есть потери составят чуть ли не миллиард гривень. И трудно сказать, сколько мы сможем добрать за счет реализации патента.

 

     Поэтому с  учетом  сложившейся  ситуации   позиция   Кабинета Министров  сводится  к  тому,  чтобы  работал указ Президента и не принимать данный закон.

 

     Спасибо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Адаме Івановичу!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилинку,   ви    потім    відповісте.    Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Сокерчак.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція   соціалістів   і   селян  (Лівий  центр).  Шановні  Адаме Івановичу,  Сергію Анатолійовичу!  Ще під час минулого обговорення законопроекту  я порушував таке питання.  Так,  ми знижуємо ставки акцизного збору і фактично зрівнюємо їх для всіх марок  бензину  - 76,  92,  95,  98 і так далі, - щоб на кордоні не було зловживань. Але для високооктанових марок бензину заміняємо  патентом.  То  чи враховуємо  при  цьому  обсяг  продажу?  Фактично  цим патентом ми садимо власників дрібних заправних пунктів у сільській місцевості. Бо там він продає, скажімо, три-п'ять-сім тонн, а ми йому такий же патент,  як і тому, хто продає сотні тисяч тонн. Точно такий самий патент.  У  даному разі варто було б дослухатися до того,  що каже заступник міністра економіки.  Інакше ми  фактично  надамо  пільгу великим торговцям нафтопродуктами, щоб вони продавали і наживалися на цьому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак. За ним - депутат Кирюшин.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Фракція комуністів.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Чому  сьогодні виникла ця проблема?  Коли доповідалися проекти законів про ставки  акцизного збору  і  про  спеціальний  патент у першому читанні,  наш комітет звертав увагу на те,  що ми дійдемо такого  висновку.  Дуже  важко уявити собі, яким чином можна буде зібрати з 5 тисяч 500 заправних станцій таку саму суму, яку ми повинні збирати у вигляді акцизного збору на митному кордоні,  або коли беремо бензин, грубо кажучи, з труби нафтоперегінного заводу.

 

     Але ми прийняли ці проекти в першому читанні.  Тож я хотів би кілька слів сказати з процедури.  Адаме Івановичу!  Ми домовилися, що  законопроект  про  спеціальний  патент  не  треба  розглядати. Сьогодні  можна  було  б  прийняти проект,  який доповідав депутат Терьохін,  і в першому читанні,  і навіть у другому,  якщо не буде зауважень у депутатів,  наприклад, у Ковалка, Насалика й Кирюшина, щодо неузгоджених моментів.

 

     Чому? Тому,  що ці два законопроекти -  який  ми  розглядаємо першим,  і  який розглядатимемо наступним - взаємопов'язані.  Якщо приймемо патентування в такому  розмірі,  як  ми  визначили,  тоді ставки акцизного збору можна не підвищувати.  А якщо закон не буде прийнятий,  тоді треба думати про акцизни, тому що все-таки багато податків пов'язані з цим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Кирюшин.  Будь  ласка.  За ним - депутат Черненко, і будемо визначатися.

 

     КИРЮШИН І.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ). Каждый  раз,  когда  мы  обсуждаем  это  в  Комитете  по  вопросам топливно-энергетического  комплекса,  мы  слышим  одни  и  те   же обоснования, почему нельзя этого делать.

 

     Я об ясняю.  Повышение  ставок  таможенных  сборов - то,  что произошло сегодня,  - связано прежде всего  с  курсовой  разницей. Кроме   того,   наши  заводы  получили  к  зиме  нефть  в  большем количестве,  и мы в виде акцизов содрали со  своих  производителей все,  что  могли.  А  фирмы-бизоны  продолжают  ввозить без уплаты таможенных пошлин и акцизов.

 

     Хочу заметить,  что  Министерство  экономики  в  который  раз пытается  защищать  именно  эти  фирмы,  нанося таким образом вред государству.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи депутаты! Мы должны подойти к этому вопросу очень деликатно.  Я абсолютно согласен с  позицией тех  депутатов,  которые  прямо  сказали,  что если мы примем этот вариант, то прикроем маломощные автозаправки в районах, в районных городах  и  так далее.  А сегодня преимущественно эти автозаправки обеспечивают бензином по нормальным,  доступным ценам.  Если же мы примем эту идеологию, то ничего не получим.

 

     И о   том,  что  говорил  Чечетов.  Это  хорошо,  когда  есть поступления в бюджет.  Но давайте посмотрим,  каких заправок у нас больше:  тех,  которые продают оптом,  или тех,  которые продают в розницу и обеспечивают бензином по нормальным ценам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мармазов. За ним

- депутат Терьохін, і будемо голосувати.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо. Адам Иванович, мы опять уходим от главной идеи, которая у нас появилась при принятии в первом чтении законопроекта о  снижении  ставок  акцизного  сбора.  В  чем  была главная  идея?  Снизить  цену  на  бензин  марки 76 и на дизельное топливо и таким образом защитить  отечественного  производителя  и село,  но при этом поднять цены за счет этого специального патента на высокооктановый бензин. Это бензин марки 95.

 

     Мы обсуждаем законопроект  уже  во  втором  чтении,  и  я  не понимаю,  почему  Министерство экономики навязывает нам эту идею - вот давайте все-таки, чтобы действовал указ Президента.

 

     Я не понимаю еще и такого.  Мы приняли законопроект в  первом чтении,  эта  идеология  уже заложена.  Сейчас мы должны обсуждать этот проект и принимать во втором чтении закон.

 

     А то,  что говорит коллега  Сокерчак:  как  контролировать  5 тысяч автозаправочных станций?  - так, извините, для чего же у нас 12 тысяч работников налоговой  инспекции?  Это  уже  их  проблемы, пусть  думают.  Мы  сейчас  должны принять,  я поддерживаю коллегу Терехина,  в первом чтении этот проект об особом торговом патенте, чтобы обсуждать его уже во втором чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Насалик,  30  секунд.  За  ним - депутат Терьохін. Хвилину, - і голосуємо.

 

     НАСАЛИК І.С. Шановні колеги! Я хочу сказати тільки одне. Коли я  був  на  засіданні обласної ради народних депутатів,  доповідав заступник голови з питань економіки Зварич і  сказав,  що  вдалося знизити  ціну  на дизпаливо з 80 копійок до 75,  а на бензин - з 1 гривні до 90 копійок.

 

     А чому він не скаже,  що до цього дизпаливо було  400,  цукор коштував 85 копійок,  а тепер дизпаливо коштує 80 копійок, а цукор

- 1 гривню?  То звідки ж,  за рахунок чого зібрали стільки акцизу? Та за рахунок села, в першу чергу, за рахунок нашого виробника!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Шановний депутате Ніколаєнко!  Я до вас звертаюся,  як і до депутата Черненка. У цій ідеології  немає  того,  про  що ви кажете.  Тому що за ідеологією особливого  торгового  патенту  оподатковується  не  заправка,   а кількість колонок.  Оті великі заправки, що на під'їздах Києва, на трасах,  де багато транспорту,  вони й платити будуть багато. А та заправка  з  однією  колоночкою або з двома в сільській місцевості платитиме набагато менше.

 

     Крім того, я хотів би зачитати вам, депутате Ніколаєнко, якщо ви  не читали,  хто звільняється від обов'язку придбавати торговий патент:  "юридичні  особи...  що   відпускають   бензини   моторні зазначених   марок   для  власного  виробничого  споживання  через внутрішньозаводські (внутрішньогосподарські) пункти  їх  відпуску, які  не  є  пристосованими  для  продажу  бензинів  моторних іншим особам;  станції  матеріально-технічного  забезпечення  або   інші міжгосподарські   організації,   які  здійснюють  продаж  бензинів моторних зазначених марок для потреб підприємств  агропромислового комплексу  через  пункти  відпуску,  що  не  є  пристосованими для продажу бензинів моторних іншим особам;  пункти відпуску  бензинів моторних  зазначених  марок  на охоронюваних територіях військових частин та військових навчальних закладів".

 

     Ви самі  добре  розумієте,  що  якщо  такі   бензини   будуть потрапляти  у  виробничу сферу,  то тоді ніколи не станеться того, про що каже депутат Насалик,  коли за рахунок так званих  вилучень до  бюджету  піднімається  ціна  насамперед  на критичну продукцію агропромислового сектора - на той самий цукор,  який ми не  можемо нікому продати за кордон.

 

     Тому я  дуже  прошу,  шановні  народні  депутати,  підтримати пропозицію нашого комітету, Комітету з питань паливноенергетичного комплексу,  яку висловив,  зокрема,  депутат Мармазов,  і прийняти проект у першому читанні,  щоб ті,  в кого є  якісь  застереження, подивилися цей документ,  і ми внесли його в цей зал,  скажімо, за два  дні  для  остаточного  прийняття.  Нам   треба   це   питання вирішувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   прошу   засередитися.  Будемо визначатися голосуванням.  Я лише повторю  те,  про  що  ми  зараз говорили.  Є пропозиція двох комітетів, а ви знаєте, що дуже рідко буває в цьому залі, коли є згода між Комітетом з питань фінансів і банківської  діяльності  з будь-яким іншим комітетом.  Дуже й дуже рідко.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Це перший раз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  це,  мабуть, уперше два профільних комітети дійшли  згоди  щодо  підтримки  законопроекту.  І депутат Мармазов цілком слушно нагадав нам недалеку історію,  коли восени ми досить багато  часу витратили на обговорення ідеології цього питання.  По суті,  перше читання вже відбулося.  Тому  я  пропоную  підтримати пропозицію і проголосувати за цей законопроект у першому читанні.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.     Просимо    підтримати    концепцію    цього законо-проекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із  тим,   щоб   через   два-три   дні   отримати порівняльну таблицю й розглянути його в другому читанні.

 

     "За" - 187.

 

     ---------------

 

     Шановні народні депутати!  Альтернатива - це ставки акцизного збору,  які запроваджені указом Президента України,  які покладуть за   цей   опалюваний   сезон   підготовку  до  весняної  кампанії агропромислової, і всіх покладуть! Тому ми маємо це приймати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На прохання народних депутатів я ще раз ставлю на голосування.  Перед  голосуванням  я  хочу  вам нагадати,  шановні колеги, ось яку істину - і представникам Міністерства економіки, і тим, хто не голосує. У першому читанні законопроект уже прийнятий. Якщо  ми  зараз  не  проголосуємо,  все  одно  будемо   до   нього повертатися,  бо цей законопроект і цю ідеологію ми вже схвалили в першому читанні.  Але у зв'язку з тим, що пропонується не приймати окремий закон про особливий патент,  а вмонтувати його положення в чинний закон,  давайте приймемо  цей  проект  у  першому  читанні, доопрацюємо за день-два,  якщо є зауваження,  і вийдемо найближчим часом на прийняття закону.

 

     Прошу підтримати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Абсолютно вірно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він уже прийнятий, по суті, в першому читанні, це повторне перше.

 

     "За" - 222.

 

     Сергію Анатолійовичу, ідіть до своєї кнопки, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Іду до кнопки, так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ще раз ставлю на голосування,  наголошуючи при тому,  що,  по суті,  ми повторимо перше читання.  Тільки-но  Юхим Леонідович займе своє командне місце, так і голосуємо.

 

     Прошу підтримати. Голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 216.

 

     Тоді є така пропозиція.  Шановні колеги,  будь ласка,  увага! Справа в тому,  що із законопроектом,  який ми зараз  розглядаємо, безпосередньо пов'язаний проект Закону про внесення змін до Закону про ставки  акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  деякі  товари (продукцію) стосовно бензину, який ми маємо розглянути.

 

     Коротко нагадаю  проблему.  Вона  полягає  в  тому,  щоб цими ставками  -   акцизних   зборів,   ввізного   мита   -   захистити сільськогосподарських товаровиробників.

 

     Ще раз   наголошую,   що  законопроект,  який  ми  тільки  що голосували,  безпосередньо пов'язаний  з  наступним.  Якщо  ми  не введемо особливого патенту,  то зупинимося на тому,  що бензин для сільськогосподарських  виробників,  тобто   низькооктанові   марки бензину, буде коштувати стільки, що село, яке й так нічого не може придбати, взагалі завмре.

 

     Шановні колеги!  Я розумію тих, хто захищає приватні заправні станції.  Але  давайте все-таки думати не про них,  а про сільське господарство в цілому.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  Будь   ласка,   підтримайте законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги!  (Шум  у  залі).  На  вимогу фракції зелених, Руху,  профільного комітету,  фракції селян,  депутатів  Черненка, Губського,  Осташа ще раз ставлю на голосування. Прошу підтримати. Голосуємо,  тільки дружно,  щоб не  витрачати  часу.  Не  вистачає одного-двох голосів.

 

     "За" - 239.

 

     Шановні колеги,  прошу  уваги!  Законопроект,  який  ми щойно прийняли в першому читанні, пов'язаний із законопроектом, про який я  вам говорив.  У зв'язку з цим від профільного Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу є прохання дати їм  день-два,  щоб коли  вони  підготують  сьогоднішній  проект  до  другого читання, розглянути обидва в комплексі.

 

     На цьому вечірнє засідання оголошується закритим.

 

     До побачення.