Стенограма пленарного засідання

23 грудня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  23  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  і  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  пленарне  засідання  Верховної  Ради.  Прохання   до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалося рівно   300   народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!   Дозвольте   оголосити    запити    народних депутатів.

 

     Народний депутат  Онопенко  Василь  Васильович звертається до Президента щодо  фінансування  охорони  здоров'я  та  необхідності внесення   відповідних   змін  до  Указу  Президента  України  про скорочення видатків Державного бюджету  України  на  1998  рік.  Я просив би визначитися з цього питання.

 

     "За" - 198.

 

     Прийнято. Про  направлення  голосуємо.  Будь  ласка.  Я прошу сідати на свої місця. Засідання вже ж розпочалося.

 

     Депутате Єльяшкевич! Ми ж важливе питання голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Я прошу   вас   проголосувати.   Будь   ласка.   Не   встигли проголосувати  депутат  Черненко  і  його  колеги.  Голосуємо  про направлення.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Народний депутат Онуфрійчук  Михайло  Якович  звертається  до міністра  освіти  України  стосовно ситуації з виплатою заробітної плати  в  Козацькому  профтехучилищі  37  Звенигородського  району Черкаської області. Підтримаймо земляків-черкащан. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Прийнято.

 

     Вітренко Наталія   Михайлівна   звертається  до  Генерального прокурора України стосовно  результатів  реагування  на  звернення щодо  порушень  закону  керівниками правоохоронних органів у місті Шостці. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Група депутатів  (Дайнеко  та  інші,  всього  п'ять  чоловік) звертається  до голови Рахункової палати стосовно перевірки фактів стягнення Головдержказначейством платежів з підприємств, установ і організацій   за   здійснювані  через  нього  фінансові  операції. Голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! У нас залишилося ще трошки часу. Можливо, без розминки будемо працювати?  Настоюєте? Хто за пропозицію працювати без розминки,  прошу  проголосувати.  Ну,  усі  ж  просять.  Народ просить, щоб без розминки працювати. Голосуємо.

 

     "За" - 78.

 

     Трохи не вистачило голосів.

 

     Запишіться, будь  ласка.  Сьогодні надаємо слово депутатам за записом.  Не від фракції,  не від комітету,  а  просто  депутатам. Висвітіть, будь ласка.

 

     Слово надається  народному  депутату Ключковському.  За ним - депутат Журавський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності  рад  (багатомандатний  загально-державний  виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Прошу передати слово пану Лесю Танюку, фракція Народного руху.

 

     ГОЛОВА. Депутат Танюк.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Шановний  Голово!  Учора,  після  зачитаної  мною   заяви   десяти політичних партій про вимогу вашої відставки,  у вас здали нерви - і ви заявили,  що Рух "скомпроментував" себе.  До речі,  раджу вам говорити  слово  "скомпрометував"  грамотно,  бо  це  не від слова "менти" - "скомпроментувати",  а від слова "мета".  Отже,  ми  так зрозуміли,  що  скомпрометував себе Рух у ваших очах і очах таких, як ви,  тим,  що здобув українську незалежність,  тим,  що не хоче жити в державі, яку грабують ті, що прийшли на цій хвилі до влади, в тому числі і в парламенті.  Але я не хотів  би  бачити  на  чолі парламенту  такого  "Героя Совєтского Союзу" - неіснуючої держави, як ви.  Скомпрометував себе тим,  що привів у парламент  у  чотири рази  більше депутатів,  ніж уся ваша партія.  Скомпрометував себе тим,  що не хоче вступу до  МПА  і  відновлення  Союзу,  Сибіру  і Соловків.   А   ви   в  цей  час  азартно  цілуєтесь  у  Москві  з наймерзеннішими  з  російських  шовіністів,  які  хочуть  витирати чоботи об Україну! Цілуєтесь...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він образливих слів не сказав!

 

     ГОЛОВА. Ви людей принижуєте. Я ще раз кажу: з ким я цілуюсь і обнімаюсь - це моя справа. Будь ласка, сядьте на місце.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Комуністи говорять,  що хочуть!  У нього  три хвилини...

 

     ГОЛОВА. Сядьте  на  місця,  будь  ласка.  Я прошу,  увімкніть мікрофон  Танюку.  Тільки  ж  ви  підбирайте,  будь  ласка,  більш літературні слова і правильно акценти розставляйте.

 

     ТАНЮК Л.С.  Учора  ви  вкотре зачепили й мене.  Я не спущусь, Олександре Миколайовичу,  до полеміки з вами,  бо ображатись можна тільки  на  рівних собі,  рівних морально.  Ви зробили свій наклеп після того свідомо,  бо добре знаєте,  що прокуратура п'ять  років тому  дослідила  поширені вами і вашою партією фальшивки і визнала їх фальшивками.

 

     Поширюючи їх   сьогодні   в   парламенті,   ви   зайвий   раз підтверджуєте, з якого боку ідуть ці наклепи. Пам'ятайте, що слово не горобець.  Коли воно вискакує,  то воно вискакує! Ви вже хотіли зробити  агента  ЦРУ  зі  Зварича  - і маєте процес.  Я би дуже не хотів...  Я розумію,  що вам може не подобатись  Танюк  як  голова комітету "Нюрнберг-2" по суду над КПРС, як голова "Меморіалу", але факт є факт.  Я випустив про вас книжку,  про ваші "подвиги",  про ваші 70 мільйонів "кукурузних" доларів. Якщо хочете, я можу видати її повторним тиражем, спонсори знайдуться.

 

     І останнє. Я раджу вам усе-таки схаменутися й не робити таких закидів,  щоб  не попасти в становище,  як в українській приказці: схаменувся монах, коли стало мокро в штанах.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.  Будь ласка. Поки штани висохнуть у Танюка (Пожвавлення, сміх у залі).

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановні колеги!  Я абсолютно переконаний,  що серед  нас немає  жодного депутата,  який був би проти підвищення мінімальної заробітної плати та пенсії. Усі ми в наших передвиборних програмах обіцяли захищати пересічного громадянина,  обіцяли краще життя для кожного.  Більше того,  я вважаю,  що й Президент двома руками  за підвищення  мінімальної  заробітної плати та пенсії.  Але сьогодні таке рішення призведе до  вкрай  негативних  соціально-економічних наслідків. Давайте і ми будемо реалістами.

 

     Держава -  це велика родина.  Принципи ведення господарства з точки зору здорового глузду  -  однакові.  Якщо  чоловік  і  жінка щомісяця  заробляють,  скажімо,  600  гривень,  то  чи можуть вони щомісяця витрачати 800 гривень?

 

     У Верховну Раду надійшов доопрацьований проект бюджету. Хто з депутатів  зможе знайти в цьому проекті бюджету реальну можливість забезпечити виплату коштів у відповідності із тим документом, який ми прийняли? Чи є там додаткові 16 мільярдів гривень?

 

     У нас є уряд,  який відповідно до Конституції України є вищим органом виконавчої влади.  Уряд стверджує,  що таких коштів немає, що доходи держави значно нижчі.  І це,  врешті-решт,  повноваження уряду.

 

     У нашому законодавстві зафіксовано, що вартісна величина межі малозабезпеченості   затверджується  Верховною  Радою  України  за поданням Кабінету Міністрів.  Ми  кажемо:  ні,  давайте  витрачати стільки,  скільки ми з вами вирішили.  Скажіть,  чи це нормально з точки зору здорового глузду?

 

     Ще один аспект цієї проблеми.  Якщо б ми погодилися з  урядом та профільним комітетом, то з 1 жовтня було б підвищено мінімальну зарплату до 65 гривень.  Це  перша  тарифна  ставка.  А  далі  йде підвищення  ще  на  30-40  гривень.  Під  час  обговорення проекту депутати висловлювали і таку точку  зору.  На  сьогодні  заробітна плата була б підвищена.

 

     Скажіть, будь  ласка,  кому  ми зробили краще,  піддавшись на популістські лозунги?  Давайте будемо  реалістами,  давайте  діяти відповідно до Конституції та законів України і приймемо нормальне, реальне і виважене рішення.

 

     Як сказав  свого  часу  Авраам  Лінкольн,  можна   весь   час обманювати декого,  можна деякий час обманювати всіх, але не можна весь час обманювати всіх.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сафронов. За ним - депутат Долженко.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово народному депутату Тетяні Задорожній.

 

     ГОЛОВА. Депутат Задорожна. Будь ласка.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,

 

 ПСПУ). Уважаемый  Председатель!  Уважаемые   депутаты!   Уважаемые радиослушатели!  Вчера  своим  выступлением  в Верховной Раде пани Витренко еще раз продемонстрировала свое усердие  по  обслуживанию существующего   режима.  Но,  очевидно,  Витренко  забыла,  что  в Генеральной прокуратуре до сих пор лежит уголовное дело Марченко - Витренко  по  факту  избиения  народного  депутата  Украины  Павла Мовчана.

 

     Все перед законом равны.  И пусть Владимир Романович Марченко первый снимет с себя иммунитет, чтобы дать возможность Генеральной прокуратуре привлечь его к ответственности за  избиение  народного депутата.

 

     Фракция ПСПУ еще раз доказала, что политика ПСПУ построена на обмане,  спекуляции и авантюризме.  Защита обездоленного народа  - это  в  высшей  степени  артистизм  в  исполнении невинной парочки Витренко - Марченко.  На самом деле вся их деятельность сводится к нападению  на лидеров оппозиционных сил в стране.  Если бы не было Лазаренко,  то Витренко и Марченко пришлось бы его придумать. Если бы  не было бедных людей,  то пани Витренко сделала бы все,  чтобы наш народ обнищал.  Для Витренко просто необходио,  чтобы общество было  нищим.  Это и есть тот материал,  который она использует для построения своей дешевой политической карьеры.  Она об ективно  не заинтересована в благосостоянии народа.  С какой точностью названа фракция ПСПУ - социалистическая оппозиция!  Это  истинная  правда. Они действительно в оппозиции к социализму.  Правда и то, что ПСПУ из прогрессивной социалистической  партии  превратилась  в  партию содействия Президенту Украины.

 

     В сентябре  фракция ПСПУ своим голосованием поддержала Кучму. Она не проголосовала за импичмент Президента.  В октябре  Витренко голосует в поддержку правительства,  чтобы воспрепятствовать левым силам отправить в отставку преступное правительство.  После  этого Витренко едет в Совет Европы и возмущенно докладывает европейскому сообществу о геноциде в стране. Но при этом пани Витренко упустила небольшую  деталь:  она  не поведала европейскому сообществу,  что сама  она  как  раз  и  поддерживает  правительство  в  проведении геноцида   и   в   решающие   моменты   голосует  за  Кучму  и  за правительство.  Такое правительство как раз и нужно пани Витренко. Именно  с его помощью у Витренко есть возможность и дальше цинично обманывать народ Украины,  а теперь уже и мировую  общественность. За какие заслуги перед Президентом Витренко получила особый статус в средствах массовой информации...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Долженко. За ним - депутат Юхновський.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Прошу   передать  слово  Тушу  Михаилу Никифоровичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Туш.

 

     ТУШ М.Н.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція Комуністичної партії України. По-перше, хочу запропонувати,  щоб  включити  сьогодні до порядку денного питання про надання гуманітарної допомоги Іраку.

 

     Шановні колеги!  Шановна президіє!  Шановні виборці! 4 грудня член   Руху  пан  Глухівський  під  час  розминки  з  неприхованим зухвальством висловився про те,  що нібито  марксистсько-ленінська наука відійшла в минуле, а тому, мовляв, знову настав час привчати наших дітей до релігійних канонів та прищеплювати їм  з  допомогою так  званої  християнської  етики  почуття  повної залежності долі людини від волі  Бога,  усвідомлення  ними  необхідності  вивчення релігійних тверджень про походження світу, людини і так далі, і що це - єдиний шлях до  збереження  та  підвищення  рівня  духовності сучасної молоді.

 

     До речі, повинен сказати, що так думає сьогодні не тільки пан Глухівський навіть серед депутатів,  а я вже не кажу про  прошарки суспільства.  Напевно,  пан  Глухівський  і  йому  подібні  як  не засвоїли основ марксизму-ленінізму,  так не  засвоїли  і  основних положень  релігійних учень про те,  що духовність і релігійність - це зовсім різні речі,  і порівнювати,  а тим  більше  ототожнювати одне  з  другим  -  значить,  виступати  і проти релігії,  і проти марксизмуленінізму як науки.  Адже всім релігійникам добре  відома аксіома  із  Закону  Божого  про  те,  що  все  зроблене  на землі обов'язково зв'яжеться на небі і тільки в такому вигляді,  в якому воно  зроблене  на землі,  до зробленого ніхто нічого не додасть і ніхто нічого від нього не відніме,  і  що  людина  розвивається  і звеличується на землі не повторенням букви закону,  а відкриттям і пристосуванням його до існуючих  умов  життя  з  обновленням  духу сучасності.

 

     Про це повинен знати як кожен священнослужитель,  так і кожен марксистленінець, бо це є діалектика розвитку.

 

     Доповненням цього може служити ствердний вислів з Корану,  де сказано,  що Аллах не змінює того,  що з людьми,  до тих пір, поки люди самі  не  змінять  того,  що  з  ними.  А  звідси  зовсім  не випадковим  є вислів Леніна про те,  що справжнім комуністом можна стати лише тоді,  коли збагатиш свою пам'ять усім тим, що виробило людство  протягом усього свого розвитку.  Для того і з'являються в процесі розвитку нові вчення, щоб ми їм училися.

 

     Отже, висновки.     Тільки     за      умови      відновлення планово-регульованої  з  боку владних структур держави економіки з монополією держави на основні важелі управління,  а це  насамперед банківська,   кредитна   та   фінансова   системи,   енергетичний, промисловий та аграрний сектори...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ТУШ М.Н. Ось чому комуністи сьогодні заявляють про готовність узяти на себе повну відповідальність за новий курс розвитку,  якщо наші виборці прислухаються нарешті до голосу комуністів  і  будуть готові поборотися за своє краще майбутнє.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Юхновський. За ним - депутат Мичко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  Я маю обов'язок прочитати  заяву вченої ради Волинського університету.

 

     "Заява вченої  ради Волинського державного університету імені Лесі Українки від 16 грудня 1998 року.

 

     Вчена рада Волинського  держуніверситету  глибоко  стурбована безпідставними   і   необгрунтованими  твердженнями,  висловленими депутатом Віталієм  Журавським  16  грудня  1998  року  з  трибуни Верховної Ради України,  про зловживання, які нібито мають місце у Волинському університеті.

 

     Депутат Віталій   Журавський   перевищив   свої   депутатські повноваження,  запропонувавши  Верховній Раді вирішити питання про відповідність   займаній   посаді   ректора   університету   Івана Олексіюка.

 

     Депутат Віталій  Журавський,  особисто не обізнаний із життям університету,  побудував свій виступ на однобічній інформації, яка ще   потребує  перевірки.  Це  заподіяло  моральної  шкоди  всьому колективу   і   може   сприяти   формуванню   негативного   іміджу університету  в  очах  громадськості.  Вчена рада висловлює довіру ректорові  університету  доктору  хімічних  наук  професору  Івану Олексіюку  і  вважає  за  потрібне захистити його і багатотисячний колектив університету від наклепів та інсинуацій".

 

     Шановні депутати!  Звертаюся до вас  із  проханням  зберігати міру  й  усвідомлювати  вагу  слова  депутата Верховної Ради перед народом держави і перед урядом держави.  Як  один  із  засновників Волинського   університету  я  хочу  підтримати  порядок  у  цьому університеті і стійкість цього університету.

 

     Я теж підтримую теперішнього ректора професора Олексіюка. Так само  хочу  виступити за стійкість у Тернопільському університеті, де  теж  робляться  різноманітні  спроби,  спрямовані   на   зміну керівництва  цього університету.  Такі виступи у Верховній Раді ні до чого доброго з точки зору розвитку освіти і науки в Україні  не приведуть.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Мичко. За ним

- депутат Довганчин.

 

     МИЧКО М.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 60, Донецька область). Прошу передать слово депутату Смирнову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні   народні депутати! Хочу звернути увагу на три питання.

 

     Перше. На   Вінниччині,   яка,   за   висловлюваннями  певних урядовців і високопосадових чиновників з Адміністрації Президента, зробила  неабиякі  кроки  до поліпшення життєвого рівня населення, нині заборгованість із виплати пенсій сягнула рекордних позначок - вісім,   десять,  а  іноді  й  дванадцять  місяців.  Для  багатьох пенсіонерів  це  означатиме  голодну  зиму,  яку  багато  хто   не переживе.   Заплатити   бодай   що-небудь   з   місцевого  бюджету проблематично,  так само як і з розваленого і розкраденого бюджету області.  Потрібне  дотаційне  і цільове спрямування урядом хоча б якихось коштів певним найбільш обійденим районам.

 

     За всіма моїми депутатськими зверненнями в урядові  інстанції щодо   виділення   таких   коштів  Гайсинському,  Тульчинському  і Теплицькому районам немає не лише  результатів,  а  й  відповідей. Тому цю частину мого виступу прошу вважати депутатським запитом.

 

     Друге. Я неодноразово в парламенті минулого скликання говорив тут  про  здійснення  всіма  засобами  багатотисячолітнього  плану захоплення  влади  у світі певними силами,  поділу його на панів і рабів,  на повноцінні  і  неповноцінні  народи,  плану,  що  зараз здійснюється  руками  США.  Підтвердженням  цього  стали нещодавні бомбардування Іраку,  під час яких і ООН розкрила себе в справжній іпостасі окозамилювача і ширмача, що сприяє не процвітанню націй і миру між ними, а саме тим силам, про які йшлося.

 

     Я вважаю, що Україна за цих умов мала б денонсувати всі угоди щодо її без'ядерного статусу,  вийти з ООН, розірвати дипломатичні стосунки  з  Ізраїлем,  США   та   Великобританією.   Прошу   дати протокольне  доручення  про вивчення цього питання комітету Бориса Ілліча Олійника.  Бо,  обмежившись лише беззубою заявою  Верховної Ради, завтра ми можемо опинитися на місці Іраку.

 

     І третє,  останнє.  В історії людства було немало теоретичних спроб створити саме національну соціально справедливу державу.  Її бачили по-різному:  Платон - так,  Маркс - інакше,  Кучма - зовсім "по-своєму".  Але реально з чистим  серцем  і  чистими  руками  це пробували  робити  лічені одиниці.  31 грудня о 23 годині 5 хвилин мине п'ять років від дня загибелі чи не найвидатнішого політичного діяча нового часу, харизматичного вождя Грузії Звіада Гамсахурдії. Його було усунено від влади спецслужбами Ізраїлю,  США  та  Росії, які  на  його місце посадили свою маріонетку.  Він до кінця служив своєму народу і загинув, захищаючи його. Вічна йому пам'ять.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Довганчину. За ним - депутат Заплатинський.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,   секретар  Спеціальної  контрольної  комісії Верховної Ради  України  з  питань  приватизації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). "Заява фракції Селянської  партії  України  з  приводу  відхилення Кабінетом  Міністрів  пропозицій  народних  депутатів  до  проекту Державного бюджету 1999 року.

 

     Користуючись правом законодавчої ініціативи, народні депутати

-  члени  фракції  Селянської  партії  України  завчасно подали на розгляд  Кабінету  Міністрів  пропозиції   про   запровадження   в Державному   бюджеті  України  на  1999  рік  авансування  закупок сільськогосподарської   продукції   як   невідкладного   механізму гарантованих      закупок      сільгосппродукції,     забезпечення сільськогосподарських виробників пальномастильними матеріалами  за паритетними  цінами і бюджетне забезпечення кредитування державної програми виробництва вітчизняних зернозбиральних комбайнів.

 

     У поданому  до  Верховної  Ради  України  проекті  державного бюджету  в  новій  редакції  від  21  грудня  1998  року  жодна  з пропозицій  фракції  не  врахована.  Готуючи  проект  бюджету  вже втретє,  Кабінет  Міністрів  не  консультується  з  фракцією  і не наводить ніяких мотивів.  Ігнорування  урядом  пропозицій  фракції Селянської  партії до проекту Державного бюджету на 1999 рік можна розцінювати не інакше як намагання виконати при формуванні бюджету в  першу  чергу  зобов'язання  перед  Міжнародним валютним фондом, прийняті урядом і Національним банком за Меморандумом  економічної політики  на період з 1 липня 1990 року по 30 червня 2001 року,  а не врахування пропозицій народних депутатів.  За цим  меморандумом уряд і Національний банк зобов'язалися проводити в Україні жорстку монетарну бюджетну політику,  обмежуючи дефіцит Державного бюджету до   одного   відсотка,   політику  підвищення  кредитних  ставок, раціоналізації,  а  фактично  -   знищення   системи   соціального забезпечення,  скорочення  чисельності працівників у сфері охорони здоров'я та освіти,  виходу  на  пенсію  в  більш  пізньому  віці, скасування державного замовлення на сільгосппродукцію, прискорення відкриття   ринку   земель   сільськогосподарського   призначення, дальшого  розкрадання  виробничих комплексів сільськогосподарських підприємств через реструктуризацію.  Всі ці зобов'язання  виконані урядом при формуванні бюджету на 1999 рік.

 

     Фракція Селянської   партії  України  заявляє  протест  проти проведення  урядом  і  Національним  банком  економічної  політики монетарного   обмеження   виробництва,   визначеної  меморандумом, підписаним ними  з  Міжнародним  валютним  фондом.  Ми  пропонуємо Верховній   Раді  визначити  легітимність  меморандуму  найближчим часом.  Попереджуємо уряд,  що без урахування наших  пропозицій  у даному проекті фракція голосувати за даний проект бюджету не буде. Закликаємо всіх депутатів підтримати позицію нашої фракції".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Заплатинський.  За  ним  -  депутат Круценко. І завершуємо.

 

     ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань  фінансів   і   банківської   діяльності   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракція "Громада".  Уважаемый  Александр  Николаевич! Уважаемые   коллеги   депутаты!  Сегодня  я  хочу  воспользоваться предоставленным мне словом,  чтобы обратить внимание  на  проблемы судостроения  в  Украине.  Два  года назад постановлением 467 было предусмотрено оказание финансовой  помощи  судостроителям,  в  том числе и судостроителям Николаевщины.  Я хочу открыто заявить вам о том,  что  предел  человеческих  возможностей  в  терпении  должен когда-то наступить, и к этому, вероятно, идет.

 

     Сегодня на   судостроительных   заводах   Николаева,  как  на кладбище.  Одного  человека  можно  встретить,  пройдя  расстояние один-два  километра.  Судоверфи  стоят.  Люди без работы.  Сегодня отпускают людей из  завода  имени  61  коммунара  и  Черноморского судостроительного.

 

     Мне бы  хотелось  обратить  внимание  на то,  что в розданном вчера исправленном Кабинетом Министров проекте  бюджета  опять  не предусматривается  финансирование  судостроения - основной отрасли для ряда регионов страны, в частности для Николаева.

 

     Я отправил множество запросов, предложений и расчетов. Только в  бюджетном  комитете находится несколько моих предложений.  Надо отметить, что они рассматриваются и будут вноситься в зал.

 

     Я обращаюсь к Кабинету Министров Украины: повернитесь лицом к судостроению!  Это  отрасль,  за  счет  которой содержится сегодня судостроительный    николаевский    край.    Постановлением    467 предусматривалось  выделение  50,6  миллиона гривень для поддержки отрасли. Выделены крохи, и постановление забыто.

 

     После этого было еще два постановления,  которые опять же  не выполнены  не  то  что в полном об еме,  а даже частично.  Сегодня имеются  заказы,  работа  и  кадры,   однако   более   500   наших специалистов  работают на судоверфях Польши,  других стран.  Разве можно обходиться так со специалистами?

 

     Мало того,  в прошлом  году  доверчивые  руководители  города приняли  на  баланс от судостроительных заводов об екты социальной сферы.  В  распоряжении,   подписанном   Премьер-министром,   было указано,  что  на  содержание  этих об ектов необходимо выделить 5 миллионов  гривень.  Это  десятки  котельных,   многие   километры коммуникаций, жилье и все остальное. Сегодня эти средства также не выделены.

 

     Я еще раз прошу Кабинет Министров дополнительно предусмотреть средства  для судостроения.  И заранее обращаюсь к залу с просьбой поддержать наше предложение и предложение  бюджетного  комитета  о выделении 200 миллионов гривень для судостроителей.

 

     Заранее благодарю вас.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Фракція  комуністів  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Про узаконене мовчанням Президента беззаконня виконавчої і  судової  влади  щодо вилучення основних засобів сільгосппідприємств у рахунок погашення заборгованості перед бюджетом і терор проти неугодних керівників - у  першу  чергу  за  політичною  ознакою - вже не раз у цьому залі говорили народні депутати від різних фракцій.

 

     Після виступу депутата Масенка відповідним  органам  давалося доручення зупинити цю практику,  а точніше,  махновщину.  Але такі дії Верховної Ради  тільки  додають  сил,  енергії  та  активності Прем'єру і владі на місцях. Реакція зворотна: процес наростає. Про це свідчать як зустрічі з виборцями,  так і постійні звернення  до Верховної   Ради,   комітету  з  місць,  зокрема  від  Вінницького насіннєвого заводу,  заводів з Криму,  Волині, в яких прямі докори на   адресу   Верховної   Ради   як  законодавчого  органу  за  її безпомічність,  беззубість  і   безконтрольність   рішень.   Зараз виконавча влада пішла далі, переклавши фінансування сільських шкіл на убогі бюджети сільських  рад,  що  викликало  масові  звернення доведених  до відчаю вчителів у суди з позовами до сільських рад у зв'язку з невиплатою зарплати ще  з  1997  року.  Суди  накладають арешти  на  рахунки  сільських  рад і майно.  На черзі майно голів сільських  рад.   Така   практика   в   Олександрівському   районі Кіровоградської   області  вже  діє,  і  результат  не  забарився. Сільські ради змушені закривати школи,  тому що  немає  за  що  їх утримувати.  Логіка  ясна:  адміністрація тут ні до чого,  система освіти ліквідовується за волевиявленням органу народовладдя.

 

     Олександре Миколайовичу,  прошу   ще   раз   дати   доручення відповідним  органам  (чи  підготувати  проект постанови Верховної Ради  про  мораторій  на  банкрутство  та  всяке  вилучення  майна сільгосппідприємств)        припинити       терор       керівників сільгосппідприємств, зупинити розгул обдирання доведеного до ручки села,  зупинити  цей  експеримент (можливо,  він поки що має місце тільки в Олександрівському районі),  захистити голів сільських рад і  освіту,  а  також  звернути увагу Президента на надто запізнілу його реакцію на постанову Верховної Ради щодо оцінки  виконавської дисципліни  Кабінету  Міністрів  України.  Як  ви  пам'ятаєте,  за поданням Комітету з питань аграрної політики  нами  була  прийнята постанова  про незадовільну роботу Кабінету Міністрів по виконанню власних рішень з питань аграрної галузі.  Та лише вчора, через два з  лишком місяці,  Президент до цього рішення прислухався,  піддав жорсткій критиці  бездіяльність  уряду  щодо  підтримки  аграрного сектора  і  дав  доручення  Голубченку  31  грудня  електроенергію селянам не вимикати. А коли їх перестануть просто душити - ще поки неясно.  Адже всі "невиконавці" залишаються на своїх місцях.  Та й проект бюджету на 1999 рік Кабінету  Міністрів  обнадійливого  для села нічого не передбачає!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Кілька депутатів попросили слова для репліки. Депутат Глухівський. За ним - депутат Кунєв.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Фракція  Народного  руху.  Шановні колеги!  Щойно прозвучав виступ товариша Туша з фракції комуністів з нападками на мій виступ 4 грудня. Його виступ показав, що я тоді поцілив у "яблуко". Комуністи просто роздратовані тим, що на наших теренах,  зокрема у  західних  областях  України,  іде  інтенсивне повернення  до традиційного національного християнського виховання наших дітей.  Упродовж  70  років  "керівна  і  спрямовуюча  сила" насаджувала у нас атеїзм різними методами - "промиванням мізків" і силовими методами,  такими,  як виключення з навчальних  закладів, звільнення  з  роботи  й іншими.  Але часи змінилися!  І те,  що в школах  запроваджено   викладання   християнської   етики   -   це закономірно,  це  бажання  абсолютної  більшості  батьків.  Тоді у виступі я говорив,  що предмет запроваджено  законно:  за  рахунок шкільного   компоненту   і  за  рішенням  обласної  ради,  органів місцевого самоврядування.  Отже,  що б комуністи зараз не робили й не говорили - колесо історії вже назад не повернути! І слава Богу!

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кунєв.  За ним - депутат Марченко.  Репліки, будь ласка, по хвилині.

 

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Уважаемый   Александр Николаевич!  Уважаемые депутаты!  Уважаемые избиратели!  Александр Николаевич,  как председатель оргбюро Партии пенсионеров Украины я сердечно  благодарю  вас  и  делегацию Верховного Совета,  которая нашла возможным выехать в Россию  и  выступить,  я  бы  сказал,  с исторической речью в Государственной Думе. Как бы там кто ни тащил нас на Запад,  краеугольным камнем нашей внешней политики является Россия.  Только  люди,  не  обладающие элементарным умом (я уже об этом говорил), могут тащить и тащат нас на Запад.

 

     Поэтому я  извиняюсь  перед  Государственной   Думой,   перед народами   России   за   ту   клевету,   которую   пытаются  здесь распространить.  Она,  несомненно,  умрет.  И я надеюсь,  что ваша историческая   поездка   была   созвучна   с   действиями  Богдана Хмельницкого.

 

     Благодарю (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Журавський.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Я взял слово для реплики,  чтобы в очередной  раз показать  клеветническую  сущность  Задорожной,  которая выступает против ПСПУ.  Всем депутатам и всему народу Украины известно,  что вопрос об импичменте Президента вообще не ставился на голосование, и обвинения ПСПУ со стороны Задорожной в  том,  что  мы  как-то  к этому относились, являются клеветой и надуманы. То же относится ко всем другим ее  аргументам.  Природа  таких  выпадов  в  том,  что депутаты   фракции  прогрессивных  социалистов  готовы  были  дать показания и дадут показания Генпрокуратуре,  следственной комиссии о том,  что сама Задорожная заявляла,  что при переходе во фракцию "Громада" ей обещали дать 150 тысяч  долларов  сразу  и  10  тысяч долларов давать ежемесячно.

 

     И еще  я  заявляю о снятии депутатского иммунитета с себя.  Я прошу  также  последовать  моему  примеру  Лазаренко,   Тимошенко, Агафонова,   с   тем   чтобы   дать   правоохранительным   органам разобраться...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні колеги!  Я як голова Християнськодемократичної партії,  як народний депутат України на запрошення виборців  тричі  побував  у Луцьку,  у  Волинському  університеті  імені Лесі Українки.  Там я зустрічався зі  студентами  і  професорсько-викладацьким  складом. Особисто  я переконався,  що ректор Волинського університету імені Лесі Українки не відповідає  займаній  посаді.  В  університеті  є грубі  (я  підкреслю  -  грубі) порушення прав людини.  І про це я говорив керівництву Міністерства освіти, і про це я доповідав вам, шановні народні депутати. Зараз там працює комісія.

 

     Виступ Ігоря  Рафаїловича  Юхновського я особисто сприймаю як тиск на комісію, яка працює у зв'язку з депутатським запитом.

 

     Юхновському я  хотів  би  нагадати:  політика   є   мистецтво втримати людей від участі у справах, які їх прямо стосуються.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Задорожна. Репліка. І завершимо.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А.  Своей репликой Марченко еще раз показал,  что ПСПУ построена только  на  лжи.  В  сентябре  ставился  вопрос  об импичменте  Президента.  И  сегодня  они распространяют ложь,  что якобы  мне  заплатили,  потому  что  иначе,  если  они  такое   не придумают,  им нужно признать свою политическую несостоятельность, что основатель партии,  который своими руками создавал эту партию, ушел   от   них,   признав  их  политическую  несостоятельность  и продажность Президенту Украины.

 

     И я хочу сказать,  что пусть Витренко сама посмотрит на  свои средства  и  задекларирует,  как она получила от Верховного Совета двухкомнатную квартиру,  купила после этого  дочери  трехкомнатную квартиру на Печерске,  как она финансирует обеды Марченко, как она покупает ему костюмы,  как она  меняет  ему  машины:  "Жигули"  на "Ауди", "Ауди" на "Хьюндай"...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги! Пожартували й досить (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Прошу  уваги!  Давайте  не  переводити якісь особисті питання на рівень розгляду їх у залі парламенту.

 

     Я хотів би сказати декілька слів стосовно  тих  пропозицій  і заяв,  які висловлені народними депутатами. Я прошу, заспокойтеся. Я не  хочу,  повірте  мені,  не  хочу  як  Голова  Верховної  Ради використовувати  своє  становище і тим паче право і відповідати на репліки і заяви народного депутата Танюка.  Він,  я думаю,  себе і так настільки скомпрометував,  що коментарі зайві.  Якщо людина не відрізняє  звання  Героя  Радянського  Союзу  від   звання   Героя Соціалістичної   Праці,  то  це  її  біда.  А  якщо  говорити  про матеріали,  то я думаю, що архіви в Москві в органах КДБ є, і ми в разі потреби завжди зможемо ними скористатися.

 

     Щодо заяви   депутата   Журавського.  Він  зробив  відповідні роз'яснення з цього  приводу,  і  я  думаю,  що  вони  з  народним депутатом Юхновським у цих питаннях порозуміються.

 

     Стосовно заяви Задорожної. Я тут хотів би ще раз нагадати, що імунітет кожного депутата - це його право.  Знімати імунітет можна тільки за рішенням Верховної Ради, а не за особистим бажанням.

 

     Щодо пропозиції  народного  депутата  Туша  про  включення до порядку  денного  питання  про   надання   гуманітарної   допомоги іракському народу.  У вас на руках є відповідний проект постанови. Я просив би проголосувати пропозицію про включення  цього  питання до нашого порядку денного на сьогодні. Будь ласка.

 

     "За" - 180.

 

     Я прошу,  підтримайте,  будь ласка.  Я ставлю на голосування. Може хтось не зрозумів?  Ідеться про надання гуманітарної допомоги іракському   народу.  Голосуємо  пропозицію  про  включення  цього питання до порядку денного. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Хто за те, щоб проголосувати поіменно, будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі  пропозицію  про  включення  до порядку  денного  проекту постанови,  внесеного народним депутатом Терещуком.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 117 із 119; НДП - лише 6 із 50; НРУ - 0 із 24; "Громада" - 30 із 34; СПУ - 23 із 23; СелПУ - 13 із 14; СДПУ(о) - 12 із 19; "Незалежні" - лише 4 із 13; зелені - 1 із 18; ПСПУ - 14 із 14; "Реформи-центр" - 0 із 8; позафракційні - 9 із 15.

 

     Питання включено до порядку денного.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є така пропозиція: місячну зарплату перерахувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  думаю,  що при обговоренні цього питання ми все  врахуємо.  Пропозиція  Олександра  Івановича  дуже слушна.

 

     Депутат Заплатинський порушив дуже важливе питання про те, що сьогодні практично іде деградація суднобудування в нашій  державі. Це  стосується  міст  -  найбільших  обласних центрів півдня нашої держави.  Я думаю,  що ми  дамо  відповідне  доручення  бюджетному комітету  разом  з  Кабінетом  Міністрів  врахувати при підготовці проекту бюджету на 1999 рік пропозицію про  виділення  відповідних коштів на розвиток даної галузі.

 

     Депутат Круценко   підняв   питання  про  доручення  Кабінету Міністрів стосовно освіти на селі.

 

     ______________________

 

     Шановні колеги! Я просив би вас працювати так продуктивно, як учора.   Зараз   вноситься   на  ваш  розгляд  Закон  України  про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та  розміру мінімальної  заробітної  плати з 1 жовтня 1998 року з пропозиціями Президента від 7 грудня 1998 року.

 

     Наталія Михайлівна Вітренко.  Будь ласка.  За  нею  виступить міністр праці та соціальної політики Іван Якович Сахань.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая  оппозиция.  Уважаемые  коллеги депутаты!  Уважаемые избиратели!  Вчера мы начали  обсуждать  этот вопрос,  но  я  попросила Председателя Верховного Совета перенести голосование  на  сегодня  на  утро,  когда   присутствует   больше депутатов, и я прошу провести голосование в поименном режиме.

 

     На наш  взгляд,  мы  вчера детально уже обсудили вопрос самой наполняемости этой  категории  -  "межа  малозабезпеченості",  что уровень  118,6  гривни - это действительно та черта,  ниже которой сегодня по стоимости жизни опускаться недопустимо,  и  минимальная заработная    плата,    построенная    именно   по   международной спецификации,  по  международным  требованиям,   которая   на   25 процентов  выше  принятой  величины прожиточного уровня (а в нашей законодательной базе это значит "межа малозабезпеченості"),  - 148 гривень.   Но   остается  вопрос:  а  где  взять  деньги?  И  этот риторический вопрос повторяют все.  То,  что не заложено в  бюджет 1999  года  необходимое  количество  средств  для выплаты и нового уровня "межі малозабезпеченості",  и отсюда всех  выплат,  которые начисляются  от  этого  уровня,  и  заработной  платы,  -  это  не аргумент. Абсолютно не аргумент!

 

     Когда 21 июля 1998 года я докладывала с этой  трибуны  проект Прогрессивной  социалистической партии по Бюджетной резолюции,  то там как раз и раскрывались  источники,  где  взять  дополнительные средства  бюджета.  Жизнь  уточнила  за этот период эти источники. Давайте  только  вспомним   цифры,   которые   называл   Александр Николаевич Ткаченко по газовому рынку.

 

     Если 35  долларов  -  это стоимость тысячи кубометров газа на входе,  а 83 доллара - на выходе,  то 14 миллиардов гривень (это 4 миллиарда  долларов)  -  это  разница  на газовом рынке.  Ничто не мешает правительству, ликвидировав газовых трейдеров, ликвидировав посредников,  которые  только  накручивают эти цены себе в карман, эти средства положить в казну.

 

     Далее. Посмотрите,  что делается с  "Укртелекомом":  от  него оторвали  "Utel"  и  "UMC"  -  два  очень  прибыльных  структурных подразделения.  Национальному оператору оставили только  убыточную сферу   обслуживания.   И   хотя   "Укртелеком"   держит   уровень рентабельности 3-4 процента в год,  но это в 16  раз  меньше,  чем доходность   "Utel"   и   "UMC".   Интегрируя   эти   структуры  в "Укртелеком", мы увеличиваем доходность государственной структуры, и налоги поступают в казну.

 

     Далее. Посмотрите,  что  произошло  с  "Авиалиниями Украины": оторвали международные авиалинии (там идет  сверхприбыль  за  счет международных   перевозок),   а   две   другие  структуры  сделали искусственно убыточными.

 

     Давайте вспомним ту цифру,  которую называли с этой трибуны и представители правительства,  и депутаты по неуплате налогов. Идет неуплата налогов в особо крупных размерах. Меня не интересует Юлия Тимошенко.  Ее уровень, мне кажется, понятен всем. Но то, что ЕЭСУ не заплатили  полтора  миллиарда  гривень  налогов,  это  что,  не государственная   проблема?  Поэтому  действительно  представители такого бизнеса защищают  бюджет,  где  не  дай  Бог,  не  было  бы засветки  деклараций,  налоговой  политики и возврата в казну всех этих налогов.

 

     Следующий источник доходов бюджета - капитал,  вывезенный  за границу.  Дело  в  том,  что когда пытаются пришить политику Павлу Ивановичу Лазаренко,  мне просто смешно.  Рассматривать  нужно  за уголовные деяния: вывез он капитал за границу или не вывез, есть у него счета за границей или нет счетов - вот в чем предмет интереса для Украины!  Одни говорят: 40 миллионов долларов вывез он, другие говорят: 400 миллионов долларов он вывез. Да что это за суммы? Это же те суммы,  которые должны быть в казне. Волкову инкриминируют 4 миллиона. Говорят, там не 4, а 23 миллиона долларов, вывезенных из Украины.  Тот вывез столько-то миллионов, Агафонов, говорят, вывез 20 миллионов.  Мы что,  в подкидного дурака будем с вами играться? Или мы будем выяснять, кто и сколько вывез из Украины? Мы показали в проекте по Бюджетной резолюции:  нужно  устанавливать  срок  три месяца.  И поименно эти люди (хотят они жить,  хотят, чтобы все их родные пользовались нормальным благосостоянием) пусть 80 процентов заявленных  сумм  (Служба  безопасности знает эти суммы) в течение трех месяцев вернут в Украину.  Тогда 20 процентов мы разрешим  им оставить  у  себя,  инвестируя  их  в производство при 7 процентах годовых. Это нормальные суммы, на эти суммы можно жить.

 

     Следовательно, задача Кабинета Министров  сегодня  -  понимая ситуацию   в  Украине,  реализуя  закон  Верховного  Совета  найти источники для покрытия этих  нужд.  Это  депутаты  нормально  себе представляют,  поэтому  я просто уверена,  что у нас с вами хватит разума и ответственности  перед  избирателями,  чтобы  подтвердить свое   решение,   преодолеть   вето   Президента  и  не  допустить продолжения  геноцида  в  1999  году.   Тогда   наши   избиратели, безусловно, скажут нам спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається міністру Iвану Яковичу Саханю.  Будь ласка.

 

     САХАНЬ I.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Учора і  сьогодні  відбулося  коротке,  але  гостре  обговорення   цього питання.  У  зв'язку  з цим я хотів би зазначити,  що ні в кого не викликає  сумніву   необхідність   встановлення   такого   розміру мінімальної    заробітної    плати    і    такої   величини   межі малозабезпеченості,  які  б  справді   давали   можливість   людям нормально існувати,  особливо тим категоріям працюючих,  які мають невисокі заробітки.  Але хочу наголосити на тому, що встановлювати ці  нормативи  треба  виходячи  з реальних економічних можливостей держави і у повній відповідності з законодавством.

 

     Ще раз хочу наголосити,  що і  для  бюджетної  сфери,  і  для виробничої  сфери  запропоновані  розміри  мінімальної  заробітної плати  є  неможливими!  Реалізація  закону   обов'язково   викличе погіршення  життя людей.  Буде викинуто за межі підприємств багато людей,  які сьогодні працюють. У підприємств зросте заборгованість із заробітної плати.  Прийняття вами цього рішення практично зірве бюджетний процес,  про який ми сьогодні з вами говоримо,  оскільки ці розміри зарплати і пенсій не закладені в проекті бюджету!

 

     Тепер щодо  пропозиції  Наталії  Михайлівни  про необхідність законодавчого визначення  ролі  мінімальної  заробітної  плати  як соціального   нормативу.   Я   повністю   підтримую  її  в  цьому! Міністерство праці та соціальної політики вносило цю пропозицію ще у  Верховну  Раду  минулого скликання.  Вона і зараз знаходиться у Верховній Раді. Нам треба відірвати мінімальну заробітну плату від тарифної  сітки  і зробити її справді соціальним нормативом.  Тоді буде  реальна  можливість  значно  підвищити  рівень   мінімальної заробітної   плати.  Але  для  цього,  Наталіє  Михайлівно,  треба вирішити питання тут,  а вже потім можна буде  вирішувати  його  у виробничій сфері!

 

     Тепер щодо  межі  малозабезпеченості.  Я хочу зазначити одне. Сьогодні  в  Україні  справді   діє   єдиний   норматив   -   межа малозабезпеченості.   Iншого   нормативу  немає!  Вас  намагаються переконати,  що уряд,  Міністерство праці та  соціальної  політики сьогодні  не об'єктивно розраховують цей показник.  Але це не так. Адже Наталія Михайлівна користувалася точно  тими  ж  аргументами, тими ж цифрами!  Єдине, що нами було використано, - інший показник рівня інфляції, про що я говорив учора!

 

     У зв'язку з цим я хочу сказати: є закон прямої дії, і уряд, і міністерство використовують лише методику,  визначену в законі.  I більше нічого!

 

     Тепер щодо закону  про  прожитковий  мінімум.  Проект  такого закону  підготовлений - ось він у мене в руках.  Цей проект закону передбачатиме встановлення прожиткового  мінімуму  для  працюючих, для дітей,  для пенсіонерів, для сім'ї. Однак спочатку такий закон треба прийняти!  Тоді в нас буде право робити певні  розрахунки  і встановлювати ті чи інші нормативи.

 

     Хочу зазначити,  що  для  прийняття такого закону треба,  щоб Верховна Рада затвердила фізіологічні норми споживання  продуктів. Це  справді  прерогатива  Верховної Ради,  і для того щоб ми могли використовувати ці норми,  вони повинні бути затверджені Верховною Радою.

 

     Шановні народні  депутати!  Ще раз прошу вас виважено підійти до цих питань і прийняти рішення,  яке справді  сприятиме  хоча  б поступовому,  але реальному поліпшенню рівня життя людей. Не треба думати,  що якимись ілюзорними заходами ми зможемо хоча  б  якоюсь мірою поліпшити соціальний захист нашого населення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. За що голосувати, Iване Яковичу?

 

     САХАНЬ I.Я. Олександре Миколайовичу, ми пропонуємо підтримати пропозиції Президента і скасувати закон, який було прийнято раніше з   нереальними  показниками  величин  межі  малозабезпеченості  і мінімальної заробітної плати.

 

     ГОЛОВА. Запитання до міністра є?  П'ять хвилин,  як  виняток. Цей  закон  справді  зачіпає  всі  сторони  нашого життя,  і люди, слухаючи,  як ми розглядаємо його,  безперечно,  чекають,  яке  ми рішення приймемо.  Хоча тут нам треба бути реалістами. Я просив би з цих позицій і підходити до вирішення цього питання.

 

     Запитання до  Iвана  Яковича  Саханя,   міністра   праці   та соціальної  політики.  Запишіться,  будь ласка.  Висвітіть.  П'ять хвилин.

 

     Депутат Савенко. За ним - депутат Креч.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,    ПСПУ).    Прогрессивная социалистическая партия Украины, социалистическая оппозиция. Прошу передать слово депутату Марченко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемый министр!  Я хочу,  чтобы вы  сегодня ответили  конкретно,  какое  количество  продуктов  питания (мяса, хлеба,  картофеля, рыбы, масла) будут потреблять граждане Украины, если  будет  принято то решение,  на которое вы выводите Верховный Совет:  черта  малообеспеченности  -   90   гривень,   минимальная заработная плата - 65 гривень и минимальная пенсия - 17 гривень? И прошу назвать минимальные нормы потребления (мы  вам  эту  таблицу давали), которые утверждены Минздравом. Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Я хочу,  чтобы ответили вы:  сколько стоит минимальный   прожиточный   уровень,   заложенный    статьей    48 Конституции,  которую вы обязаны выполнять?  И вы должны доложить, обеспечивают   ли   уровни   заработной   платы,   пенсий,   черты малообеспеченности выполнение норм Конституции, в частности статьи 48,  и международных документов?  Прошу ответить конкретно,  а  не так, как вчера, когда вы ушли от ответа.

 

     САХАНЬ I.Я. Шановний Володимире Романовичу! Я глибоко поважаю усіх народних депутатів і вас,  і ваші  запитання  мені  абсолютно зрозумілі.  Я  вже  відповідав  учора і хочу ще раз відповісти вам так, як я вважаю за можливе відповісти.

 

     Ось розрахунки,  які були  зроблені  фракцією.  В  основу  їх покладено  точно такі ж показники,  як і в розрахунках уряду.  Тут немає цифр,  які б  відрізняли  пропозиції  уряду  від  пропозицій Наталії Михайлівни - автора прийнятого закону, який сьогодні треба скасовувати. Це перше.

 

     Друге. Стосовно прожиткового мінімуму.  Я  щойно  сказав,  що проект закону на виконання цієї статті підготовлено,  він зараз на погодженні в Кабінеті Міністрів і найближчим часом буде поданий на ваш розгляд. Ось цей проект.

 

     Коли буде  прийнятий  цей  закон,  тоді  будуть затверджені й фізіологічні норми,  які слід буде покласти в основу  розрахунків. Тоді  в  нас  буде реальна можливість робити розрахунок,  і я тоді зможу відповідати за ці цифри.  Ні  ви,  ні  я  -  ніхто  не  може сьогодні  зробити  такі розрахунки і не може дати відповідь,  який сьогодні прожитковий мінімум,  тому  що  досі  немає  відповідного закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Креч. За ним - депутат Кравченко.

 

     КРЕЧ Е.Е.,  президент  ВАТ  "Содовий  завод" (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Олександру Кулику.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулик.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Фракція Народного руху. Шановний міністре! Я погоджуюся з вашою думкою,  що те рішення Верховної Ради,  яке ми прийняли, є суто  популістським  так  само,  як  і  рішення  про  мораторій на фіксований сільськогосподарський податок.  У мене є  відомості  по Полтавщині, що після нашого рішення щодо межі малозабезпеченості і мінімальної  заробітної   плати   керівники   колективів   змушені скорочувати   штати   з   огляду  на  те,  що  сьогодні  неможливо забезпечити  той  рівень  заробітної  плати.  Єдиний  шлях  -   це звільняти з роботи тих людей,  що мали заробітну плату, мали якусь копійку.  Чи  відомі  вам  ще  подібні  факти  по  Україні?  Прошу відповісти.

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ I.Я.  Те,  що ви говорите, має, справді, сьогодні дуже важливе значення.  I тому,  коли ми готуємо пропозиції уряду  щодо рівня мінімальної заробітної плати, ми якраз виходимо з того, що в нас значний рівень (це близько 4 мільйонів  чоловік)  так  званого прихованого  безробіття  на  виробництві.  Ці  люди  працюють  або неповний робочий день,  або неповний робочий тиждень. I зрозуміло, що  прийняття  таких  підвищених  розмірів  мінімальної заробітної плати,  які пропонуються,  автоматично ставить підприємство  перед необхідністю звільнити цих людей.

 

     Що стосується  бюджетної сфери,  то я ще раз підкреслюю:  для запровадження запропонованого рівня мінімальної  заробітної  плати потрібно  16 мільярдів гривень додаткових коштів.  Дохідна частина бюджету  сьогодні  має  тільки  34  мільярди.  Зрозуміло,  що   це додаткові  кошти  тільки  на  зарплату!  Їх сьогодні немає.  Також зрозуміло, що тоді в бюджетній сфері вчителі, лікарі, які сьогодні хоча  й  несвоєчасно  отримують зарплату,  але мають місце роботи, мають хоча б якусь гарантію,  що вони, можливо, з запізненням, але все  ж  отримають  зарплату,  з  прийняттям  цього закону фактично будуть позбавлені  такої  можливості  і  поставлені  за  межі  цих установ.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кравченко. Будь ласка. Я його оголосив.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  господин министр!  Вы должны и нас понимать. Мы ведь загнаны в тупик. И мы понимаем, что это  во многом чистейшей воды популизм.  Мы четко просчитали,  что люди могли бы получать до 30 гривень  сегодня,  если  бы  не  было этого популизма,  если бы мы рассматривали вопрос в несколько ином ракурсе.  Но  мы  не  сможем  об яснить  людям,   почему   фракция коммунистов  голосует  против,  потому  что на поверхности явления такое решение направлено якобы  против  народа.  Так  вот  у  меня вопрос.  Почему Кабинету Министров,  который знал о том, что нужно внести на  рассмотрение  и  утверждение  Верховного  Совета  такой важнейший   документ,   как   физиологические  нормы  потребления, потребовалось четыре года для того,  чтобы  мы  вышли  в  конечном итоге на этот популизм?

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Это не совсем правильно.  В Конституции записана статья,  и Конституция принята,  вы знаете,  не четыре года назад. Исходя из Конституции сейчас и разрабатываются этот законопроект и нормы,  о которых я говорил.  Естественно,  что мы не могли быстро решить эти вопросы, поскольку это очень непростой закон. Он влечет за  собой  очень  серьезные  последствия  и  поэтому  должен  быть всесторонне взвешен.

 

     У зв'язку  з  цим  я  і  підкреслюю,  що Міністерство охорони здоров'я зараз розробило такі показники.  Вони разом  із  проектом закону  будуть подані на розгляд Верховної Ради.  І не йдеться про чотири  роки,  бо  набагато  менше  часу  минуло  після  прийняття Конституції.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Наполягають на виступі по хвилині депутати Сирота і Черненко. Депутат Сирота. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  народний депутат України (виборчий  округ  200, Черкаська  область).  Шановний пане міністре!  Дозвольте від імені фракції "Реформи-центр" поставити вам уточнювальне запитання. Якщо ми  вас  правильно  зрозуміли  й  буде подолано вето Президента та затверджено саме  такий  рівень  мінімальної  заробітної  плати  й прожиткового мінімуму, то уряд не зможе його реалізувати і спрацює мультиплікатор,  ударивши саме по найменш  захищених,  і  вони  ще більше збідніють унаслідок прийняття такого рішення. Так чи ні?

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний Михайле Дмитровичу, ви цілком правильно сформулювали цю тезу.  Щоб запроваджувати й виконувати цей  закон, єдиний  шлях - емісія.  І тоді,  якщо ми підемо цим шляхом,  через півроку чи через рік знову матимемо мільйонерів,  як це  було  3-4 роки тому. Я не думаю, що це реальний соціальний захист населення. Тому треба йти поступово,  але  реалістично  в  цьому  напрямку  і підвищувати гарантії соціального захисту людей.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.  За ним - депутат Черняк.  І будемо завершувати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты!  Уважаемый Иван Яковлевич!  Мне думается, что мы сегодня сами себя высечем.  Вот я так оцениваю,  но в душе -  за.  Ну  что плохого  -  148  и  116?  Возьмем  ситуацию  по  Горловке.  Бюджет действует с  начала  1998  года.  Поступлений  до  конца  года  не предвидется.  Поэтому,  поднимая вот такую норму,  мы станем перед дилеммой:  либо  выплачивать  за  счет  эмиссии,  либо  сократить, допустим, в той же бюджетной сфере.

 

     Готов ли  сегодня  Кабинет  Министров реально сказать,  что у него есть возможности  (Наталия  Михайловна  назвала  их  в  своем выступлении  с  трибуны) изыскать необходимое количество денег для того,  чтобы покрыть затраты в связи с принятием  данного  закона, или будем печатать миллионы?

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  На  це  запитання  вважаю  за можливе відповісти таким чином. Я не хочу відкидати ті пропозиції, які подали Наталія Михайлівна,  інші  народні  депутати  стосовно збільшення дохідної частини бюджету.  Не  хочу  зараз  полемізувати  з  того  приводу, наскільки  вони  реалістичні.  Я  тільки зазначу:  якщо пропозиція вноситься,  то вона має бути  доведена  до  логічного  завершення. Мають бути відпрацьовані механізми, прийняті необхідні закони, які дадуть можливість  реально  наповнити  бюджет.  А  потім  потрібно вирішувати  питання  збільшення видаткової частини бюджету.  Тобто спочатку треба забезпечувати дохідну частину,  а потім  видаткову. Джерела треба мати реальні.

 

     Якщо сьогодні   такі   пропозиції   можна   трансформувати  в реальність, - я за. Я двома руками підтримуватиму такі пропозиції. Але сьогодні ми говоримо про прийняття бюджету на 1999 рік, проект якого  голосувати  треба  вже  в  ці  дні.  І  якщо  ми   приймемо запропоновані  величини,  не маючи реальних джерел надходжень,  то буде якраз те,  про що ви  говорите.  Або  ми  повинні  вивільнити людей,  викинути  їх  за  межі  підприємств  і установ,  або треба друкувати гроші,  що  призведе  до  масової  появи  мільйонерів  у країні. І це тільки поставить людей у становище, яке було три роки тому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська   область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція Народного руху України.

 

     Шановний пане міністре!  Нині  в  сесійному  залі  зіткнулися популізм і реалізм. Я із розумінням ставлюся до реалізму, до ваших закликів бути реалістами.  Але водночас ми повинні враховувати  ту обставину, що в Україні є ситуація масового зубожіння населення.

 

     У зв'язку   з   цим,  якщо  ми  не  подолаємо  сьогодні  вето Президента,  зреагуємо позитивно на ваш заклик, то все-таки, що ми можемо  сказати  нашим виборцям,  яка в них перспектива:  чи існує перспективна стратегічна соціальна програма у вашого міністерства, в уряду, яким чином ми будемо поетапно це питання вирішувати?

 

     Два роки  тому  Народний  рух  України  запропонував програму боротьби з бідністю.  Я був автором цієї програми. Я переконаний у тому,  що  нам  потрібно  в  Україні  ухвалити  державну  програму боротьби з бідністю.  І тоді ми можемо чесно дивитися в очі  своїм виборцям,  якщо  проголосуємо  і  не  підтримаємо  пропозицію  про подолання вето.

 

     Чи є у вас така програма і такі наміри?

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Дякую за це запитання. Воно справді кардинальне. Я  хотів  би наголосити на тому,  що справді внаслідок інфляційних процесів відбувається знецінення і заробітної плати,  і пенсій,  і зрозуміло,  що сьогодні треба вживати реальних заходів для захисту грошових доходів населення.  І саме на це уряд і просить  Верховну Раду спрямувати зусилля, тобто прийняти низку законів, які справді дадуть можливість залучити до бюджету додаткові кошти. І ми мали б змогу  проіндексувати  грошові  доходи  населення і в такий спосіб підтримати купівельну спроможність і пенсії, і заробітної плати.

 

     Тепер стосовно перспектив.  Я  вважаю,  що  сьогодні  справді надзвичайно  важливо мати цілісну концепцію розв'язання соціальних проблем. Сьогодні Міністерство праці та соціальної політики працює разом  з іншими міністерствами,  до речі,  над програмою подолання бідності в Україні.  Є доручення Президента  з  цього  питання,  і робота   над   цим  документом  перебуває  на  стадії  завершення. Найближчим  часом,  очевидно,  він  розглядатиметься  в   Кабінеті Міністрів.  Він  спрямований  на  подолання  комплексу  соціальних проблем.  Я із задоволенням почитаю і ваш проект, якщо він є, ваші пропозиції.  Я їх,  чесно кажучи,  не бачив.  Можливо,  ми справді скористаємося  вашими  пропозиціями  з  метою  посилити   згаданий документ, щоб він справді мав комплексний характер.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване Яковичу. Шановні колеги, із цим законом пов'язані дві проблеми:  бажане  і  дійсність.  Бажання  добре,  а дійсність зовсім інша.  І вона,  я думаю,  всім зрозуміла: й Івану Яковичу,  і Наталії Михайлівні,  і решті депутатів.  Але  до  цієї дійсності  треба йти поетапно,  тобто формуючи бюджет на 1999 рік, основну увагу ми маємо звертати не лише на те,  як розподілити,  а думати, як запустити робочий механізм на розширене виробництво, на збільшення валового внутрішнього продукту  і  наповнення  бюджету. Безперечно,  лише  за такої умови можна буде виконувати той закон, який ми прийняли.

 

     Тому я ставлю на голосування пропозицію, внесену Президентом, про скасування того попереднього закону,  який ми прийняли,  що не відповідає економічним можливостям нашої  держави  на  даний  час. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 82.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про подолання вето.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 171.

 

     Була пропозиція проголосувати  в  поіменному  режимі  (Шум  у залі). Ну, не треба кричати, у мене добрий слух! Будь ласка.

 

     "За" - 135.

 

     Прийнято.

 

     Ставлю на голосування в поіменному режимі пропозицію, внесену Президентом.

 

     "За" - 76.

 

     Не набирає голосів.

 

     Ставлю на голосування  в  поіменному  режимі  пропозицію  про подолання вето. Будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Комуністи -  119 із 120;  НДП - 2 із 46;  Народний рух - 4 із 22; "Громада" - 23 із 31; зелені - 0 із 18; соціалісти - 12 із 20; соціалдемократи  (об'єднані)  -  6  із  18;  "Незалежні" - 5 із 8; прогресивні  соціалісти  -  14  із  14;  селяни  -   13   із   13; "Реформи-центр" - 0 із 9; позафракційні - 3 із 13.

 

     Я не  знаю,  чому із фракції "Реформицентр" присутні тільки 9 депутатів? Думаю, що треба ходити на засідання. Дисципліна...

 

     Шановні колеги, питання вичерпано.

 

     ----------

 

     Я хотів би,  щоб ми,  шановні  колеги,  проголосували  проект постанови  (він  у вас на руках) про надання гуманітарної допомоги іракському  народу.  Цей  проект   внесений   народним   депутатом Терещуком. Я прошу, підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Я прошу,  проголосуйте,  будь ласка. Шановні колеги! Я думаю, що біда завжди є біда,  де б вона не сталася.  І якщо в нас є  хоч якась невелика можливість, давайте допоможемо, будь ласка. У межах того,  що  може  зробити  наша  держава,  будь  ласка.  Я   прошу, проголосуйте. Не треба поіменно.

 

     "За" - 215.

 

     Ну не    встигли.   Іван   Олександрович   Заєць   не   встиг проголосувати. Будь ласка, голосуємо. Депутате Терещук, голосуйте, будь   ласка.   Я  прошу,  проголосуйте,  підтримайте,  Олександре Миколайовичу Стоян!

 

     "За" - 214.

 

     Хто за те, щоб голосувати в поіменному режимі, будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Депутат Осташ  просить,  щоб  ви  підтримали.   Голосуємо   в поіменному режимі.

 

     Я прошу  проголосувати  в  поіменному  режимі за основу даний проект. Будь ласка.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято.  Поправки,  будь  ласка.  Ігор   Рафаїлович Юхновський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.   Шановні   депутати!   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Як ви знаєте,  Німеччина надала  Іраку  гуманітарну допомогу. І Україна теж може надати гуманітарну допомогу. Для того щоб погодився зал,  я пропоную вилучити перше речення, а саме такі слова:  "Зважаючи  на  значні людські та матеріальні втрати,  яких зазнав Ірак унаслідок злочинних масованих ракетно-бомбових ударів, завданих   США   і   Великобританією",  і  залишити  такий  текст: "Враховуючи тяжке становище,  в  якому  опинилось  населення  цієї країни  в  результаті  багатолітньої блокади,  керуючись гуманними принципами,  висловлюючи надію на цивілізоване мирне  врегулювання іракської  проблеми..."  -  і  далі  за  текстом.  Якщо  ми хочемо допомогти,  не треба загострювати ситуацію там,  де  не  треба  її загострювати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію,  внесену депутатом Юхновським. Будь ласка.

 

     "За" - 88.

 

     Не набирає голосів.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  в  цілому.   Прошу підтримати. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 215.

 

     Я прошу, проголосуйте, будь ласка, в поіменному режимі (Шум у залі).  Що, голосувати, може, ще про вибачення за бомбардування? Я прошу проголосувати в поіменному режимі.  Давайте допоможемо людям тим, чим можемо.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Зінченко не встиг проголосувати і депутат Шепа також. Не   встиг  проголосувати  Василь  Васильович  Шепа.  Голосуємо  в поіменному режимі. Валентино Петрівно, голосуйте.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Вам 11 грудня було роздано проект Закону про тимчасову   заборону   стягнення   з   громадян  України  пені  за несвоєчасне  внесення  плати  за   послуги   зв'язку.   Я   прошу, підтримайте включення до порядку денного цього питання. Голосуємо. Підтримайте.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   На   нашому   засіданні   присутні   голова Закарпатської   обласної  ради,  представники  обласної  державної адміністрації, і я просив би вас розглянути невелике питання. Воно підготовлене,  і  внесені  проекти  законів  про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області та про спеціальну економічну зону "Закарпаття". Не заперечуєте?

 

     Слово надається   заступнику   міністра   економіки   Леоніду Васильовичу Мініну. Будь ласка.

 

     МІНІН Л.В.,  заступник міністра економіки  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд вносяться два законопроекти,  що стосуються Закарпатської області. Дві третини Закарпатської області - це гірська місцевість. Щорічно 100-120 тисяч працездатного  населення  від'їжджає  на  заробітки. Реальне  безробіття  у  8-10  разів перевищує офіційні статистичні показники.  Від 1990 року чисельність населення,  зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, зменшилася на 126 тисяч осіб.

 

     Екологічна катастрофа  на  Закарпатті  в листопаді цього року спричинила трагічні наслідки,  відкинула економіку краю на  багато років  назад.  Зазнали  стихійного  лиха  близько 400 тисяч людей, майже третина всього населення краю.  В зоні підтоплення опинилося 269  населених  пунктів,  понад  100  тисяч населення.  Ліквідація наслідків  займе  понад   20   років   і   потребуватиме   чималих капіталовкладень.

 

     Із метою   створення   умов   для  залучення  інвестицій,  що сприятиме   подоланню   наслідків   катастрофічного   паводка   на Закарпатті  та  відновленню  об'єктів життєзабезпечення населення, підготовлено  проект  Закону   України   про   спеціальний   режим інвестиційної  діяльності  в  Закарпатській  області.  Передбачено запровадження  на  термін  до  15  років  у   пріоритетних   видах економічної   діяльності,   перелік  яких  визначається  Кабінетом Міністрів України,  спеціального режиму інвестиційної  діяльності. Тобто    пропонується    надати    відповідні   пільги   суб'єктам підприємницької діяльності за функціональним галузевим принципом.

 

     Відповідно до спеціального  режиму  інвестиційної  діяльності суб'єктам  підприємницької діяльності передбачається надання пільг стосовно обкладення ввізним митом та податком на додану  вартість, стосовно  оподаткування  прибутку  підприємств,  сплати  збору  до Державного інноваційного фонду. Зокрема, передбачається:

 

     1. Звільнення не більше ніж на 5 років від обкладення ввізним митом  і  податком  на  додану вартість під час ввезення в Україну устаткування  та  обладнання  (крім   підакцизних   товарів)   для реалізації інвестиційного проекту.

 

     2. Звільнення   на   2   роки   від   оподаткування  прибутку новоствореного,  в  тому   числі   у   процесі   реструктуризації, підприємства,  інвестиція  в  яке  є  еквівалентною не менш як 250 тисячам  доларів  США,  а  також  прибутку  діючого  підприємства, отриманого від інвестування в його реконструкцію або модернізацію, якщо така інвестиція не менша 250 тисяч доларів США.

 

     Із третього  по  п'ятий  рік   прибуток   таких   підприємств оподатковуватиметься  за  ставкою  в  розмірі  50 відсотків діючої ставки оподаткування. Новостворені підприємства звільнятимуться на 2 роки від сплати збору до Державного інноваційного фонду.

 

     Передбачається також  звільнення  від оподаткування на період до  2004  року  доходів  громадян  -   суб'єктів   підприємницької діяльності,  одержаних  від надання туристичних послуг у населених пунктах Закарпатської області, яким надано статус гірських.

 

     Проектом закону встановлюється,  що інвестиційні проекти, які реалізуються   в  пріоритетних  видах  економічної  діяльності,  є пріоритетними для залучення кредитів,  що надаються  під  державні гарантії від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, іноземних банків, інших фінансово-кредитних установ.

 

     Передбачається, що  із  запровадженням  цього   закону   буде створено  в  найближчі  10  років  близько  50 тисяч нових робочих місць,  що забезпечить  перетікання  робочої  сили  з  підприємств базових  галузей,  які  реструктуризуються,  та  щорічне зростання доходів населення в області на суму понад  20  мільйонів  гривень, або 6 мільйонів доларів США.

 

     Загальна сума надходжень до бюджетів усіх рівнів за 1998-2015 роки становитиме понад 300 мільйонів гривень.  Загальна сума пільг становитиме близько 54,5 мільйона гривень.

 

     Отже, сума   бюджетних   та   інших   надходжень  і  платежів перевищить загальну суму пільг у 5,5 раза.

 

     Запровадження спеціального  режиму  інвестиційної  діяльності дасть  змогу  попередити  соціальну напругу в особливо депресивних регіонах області, сприятиме ліквідації наслідків повені осені-зими 1998 року.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Васильовичу.

 

     Шановні колеги,   я  прошу  уваги.  Є  пропозиція  підтримати законопроект про  спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  в Закарпатській області в першому читанні.

 

     Є запитання до Леоніда Васильовича?  Будь ласка,  запишіться. Які можуть  бути  запитання?  Хто  був  у  Закарпатській  області, запитань не ставив би. Це так, щоб просто поговорити.

 

     Будь ласка, п'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Бондаренко. За ним - депутат Гмиря.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ  212,  м.Київ).  Прошу передати слово Михайлу Сироті.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сирота.

 

     СИРОТА М.Д.  Шановний пане доповідачу, у депутатської фракції "Реформи-центр"  є  таке  запитання.  Спеціальна  зона,  яка  була створена   в   Китайській  Народній  Республіці,  потребувала  від парламенту Китаю прийняття 48 спеціальних законів,  а потім, уже у спеціальній  вільній економічній зоні,  місцевий парламент прийняв ще 86 законів, які регулювали її діяльність.

 

     Чи не  вважаєте  ви,  що  одним  досить   тоненьким   законом надзвичайно  важко  врегулювати всі інтереси і України загалом,  і всіх людей, які живуть на території цієї зони? Чи не поспішаємо ми дуже з прийняттям цього закону? І чи не порушуємо ми інтереси всіх людей?

 

     Дякую.

 

     МІНІН Л.В.  Ви маєте  рацію.  Для  функціонування  цієї  зони додатково  треба  прийняти  50-60  підзаконних актів,  як свідчить досвід експериментальної  зони  "Сиваш".  Але  ж  уряд  напрацював досвід  розроблення  таких  підзаконних  актів,  зокрема в процесі здійснення експерименту в зоні "Сиваш". Тому з огляду на ситуацію, яка склалася в Закарпатській області,  я думаю,  що цей закон дуже потрібний.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  всім зрозуміло, що економіка області паралізована.  Люди  на вулиці.  Це не просто безробіття - люди на вулиці!  Потрібно відновлювати регіон разом, усім миром. Ми з вами до  колективізму  привчені  історією,  самим  життям.  Я  прошу не ставити запитань, а допомогти тим, чим можемо сьогодні з огляду на те   економічне   становище,   в  якому  перебуває  і  держава,  і Закарпатська  область.  Я  прошу  прийняти   в   першому   читанні законопроект  про  спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності в Закарпатській області.  Ставлю на голосування.  Депутат Манчуленко також просить, щоб проголосували.

 

     "За" - 186.

 

     Я прошу   голосувати  без  поіменного  режиму.  Голосуємо.  І депутація Кіровоградської області...

 

     "За" - 212.

 

     Ну, не встигли,  не встигли.  Будь ласка,  голосуємо. Я прошу голосувати. І запросіть людей до залу.

 

     "За" - 217.

 

     Хто за те, щоб голосувати в поіменному режимі, будь ласка.

 

     "За" - 174.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі. Подивимося, хто бажає добра... А  то  коли  з  миру  збирали  одежу,  продукти харчування,  то по телебаченню це  широко  рекламували  (Шум  у  залі).  Голосуємо  в поіменному режимі.

 

     "За" - 248.

 

     Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  в  поіменному  режимі  законопроект у цілому. У поіменному режимі! Голосуємо.

 

     "За" - 191.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     За: комуністи - 118 із 120; народні демократи - лише 12 із 42 підтримують уряд;  НРУ - лише 1 із 26; "Громада" - 7 із 32; зелені

- 2 із 18;  соціалісти - 10 із 22;  соціалдемократи -  16  із  18; "Незалежні"  -  5  із  12;  прогресивні соціалісти - лише 1 із 14; селяни - 12 із 13; "Реформи-центр" - 1 із 10; позафракційні - 6 із 11.

 

     Будь ласка, запишіться, хто хоче висловитися з цього приводу. Є записані?..

 

     Георгій Георгійович Філіпчук.  Будь ласка.  За ним -  депутат Жердицький.

 

     Ви виступити  хотіли?  З іншого питання хотіли виступити?  Ну тоді я вам надам слово, коли ми його розглядатимемо.

 

     Депутат Гуренко. Будь ласка.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Дякую.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!   Дозвольте   висловитися    з    приводу    голосування законопроекту.  У комітеті і у фракції комуністів,  до речі, добре усвідомлюють,  що наше законодавство недосконале з цього приводу і зовсім   недосконалий   цей  законопроект.  Справді,  тут  доречно послатися на досвід,  скажімо,  Китаю,  де є такі зони,  з приводу яких прийнято вже 380 законів.

 

     І це природно, бо проблеми виникають, як кажуть, і з початком функціонування такої зони.  Тому,  зважаючи саме на те,  що  треба почати,   зважаючи  передусім  на  те,  яке  лихо  спіткало  народ Закарпаття, наш комітет підтримав обговорюваний законопроект.

 

     Я також   підтримую   пропозицію   Олександра    Миколайовича проголосувати цей законопроект,  запустити його в дію, а потім уже вносити поправки й доповнення. Я прошу проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Голосуємо  в  цілому.  Я  прошу   підтримати. Наталіє  Михайлівно,  підтримайте.  Поіменно  голосуємо  в  цілому проект Закону про спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  в Закарпатській області.

 

     "За" - 138.

 

     Одну хвилинку!  Не  встигли.  Голосуємо.  Я  ще раз повторюю: поіменно голосуємо в  другому  читанні,  тобто  в  цілому,  проект Закону  України  про  спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги,  я розумію,  якби бракувало 100 голосів, а то

-10 голосів. Закликаю підтримати людей.

 

     Я прошу  проголосувати,  будь  ласка.  Голосуємо в поіменному режимі.

 

     Я надам слово Георгію Георгійовичу,  ми домовилися. Він хотів виступити з приводу другого законопроекту.

 

     "За" - 218.

 

     Будь ласка,  надається  слово  депутату  Філіпчуку.  За ним - депутат Черненко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Створюється таке враження,  що ми  допускаємо  деякі відхилення  від  Регламенту і не можемо прийняти в цілому важливий документ.  Він  не  є  дискусійним.  Треба  до  нього  поставитися абсолютно   професійно,   зважаючи   на   важливість  стабілізації нинішньої ситуації в Закарпатському регіоні,  а отже, і в Україні, оскільки  державний бюджет буде прив'язаний до Закарпаття,  і якщо ми не приймемо оптимального рішення,  то зайдемо  у  безвихідь.  І фракція  Народного  руху,  яку я представляю,  цілком однозначно в цьому плані визначилася.

 

     Але є кілька застережень,  про які мусимо  сьогодні  сказати, аби й далі не продукувати тих порушень, які допускалися досі. Адже до створення сприятливого інвестиційного  поля  в  Закарпатті,  ми забули,  був створений,  на превеликий жаль,  найбільш сприятливий режим кримінальний. І треба на це зважити. Отож питання, пов'язані із   наступним   документом   про   спеціальну   економічну   зону "Закарпаття",  заслуговують на увагу не  лише  Верховної  Ради,  а передусім   Служби  безпеки  України,  Генеральної  прокуратури  і Міністерства внутрішніх справ. Це перша проблема.

 

     Проблема друга.  Ми сьогодні знаємо,  що прийнятий  Верховною Радою  Закон  про  статус  гірських населених пунктів в Україні як бюджетно-видатковий практично  не  діє  ні  в  Закарпатті,  ні  на Львівщині,  ні в Чернівецькій області,  ні в Івано-Франківській. І ми вважаємо,  що пільговий варіант (можливо,  з  дещо  послабленим підходом,  а не так, як до Закарпаття) треба б прийняти й стосовно названих областей,  оскільки в  згаданому  законі  закладено  ідею стабілізації  Карпатського регіону.  А ми знаємо,  що Закарпатська область становить лише частку Карпатського регіону.  Отже,  і  без такого заходу неможливо буде вирішувати жодних питань.

 

     Проблема третя   стосується   лісопереробки.   Адже  створена колоніальна  схема,  і  ми  це  знаємо.  Вивозиться   за   безцінь необроблена деревина,  ми продовжуємо це робити. Ми маємо сьогодні найскладніший варіант  контрабанди  в  Закарпатті.  І  спеціальний режим  інвестиційної діяльності безпосередньо ускладнить ситуацію. Я образно кажу:  нам би треба повертати Геннадія Москаля і ще двох "москалів"  у  Закарпатську  область назад із Криму для того,  щоб забезпечити  нормальне  функціонування  закону,  який  буде   нами прийнятий (Пожвавлення в залі). Я маю на увазі трошки інше.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли вас правильно.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Олександре Миколайовичу, тому я прошу, знаючи, що  є  два  законопроекти  в  одному  питанні,  поставити  їх   на голосування   окремо.   Перший  проект  -  про  сприятливий  режим інвестиційної політики в Закарпатті - підтримати.  А другий -  про спеціальну  економічну  зону  "Закарпаття"  -  треба  обговорити і внести дуже серйозні корективи. Крім того, треба мати ще й авторів законопроекту,  а не просто групу депутатів,  до якої практично не можна звернутися.

 

     Тому є     пропозиція     розділити     ці     законопроекти, проголосувати...

 

     ГОЛОВА. Георгію Георгійовичу, а вони розділені. Я ж ставлю... Шановні колеги! У нас два законопроекти. Я перший ставлю...

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Олександре  Миколайовичу,  два   законопроекти розділені,  але в одному питанні вони поставлені через кому,  і ми не можемо визначитися з цієї позиції.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка,  і вчитайтесь  у  матеріали.  Я зачитував  чітко  і  ясно.  Перший законопроект - про інвестиційну діяльність  у  Закарпатській  області.  Ми   його   голосуємо.   А законопроект  про  спеціальну  зону ще будемо обговорювати.  Ми до нього не дійшли (Шум у залі).

 

     Іване Олександровичу,  якби ви не тільки кричали,  а й трошки вдумувалися.  Вчора тут один депутат казав:  крім того, що писати, ще й читати вміти треба.

 

     Будь ласка,  голосуємо в другому  читанні  в  цілому.  Перший документ  поіменно  голосуємо  в  цілому.  Про  спеціальний  режим інвестиційної діяльності. Лише про спеціальний режим інвестиційної діяльності!

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо, не всі встигли. Поіменно голосується.

 

     "За" - 213.

 

     Розглядається проект  Закону  про  спеціальну економічну зону "Закарпаття".

 

     Будь ласка, слово має Леонід Васильович Мінін.

 

     А ви тим часом висвітіть по фракціях.

 

     МІНІН Л.В.  Шановні   народні   депутати!   Метою   створення спеціальної  економічної зони "Закарпаття" є залучення інвестицій, сприяння  розвитку   зовнішньоекономічних   зв'язків,   збільшення поставок   високоякісних  товарів  і  послуг,  створення  сучасної виробничої,  транспортної і ринкової інфраструктури  та  створення нових робочих місць.

 

     Проектом Закону   України   про  спеціальну  економічну  зону "Закарпаття" передбачено створення спеціальної економічної зони  в Закарпатській  області  строком на 30 років загальною площею 737,9 гектара в Ужгородському, Мукачівському районах, місті Мукачеве.

 

     До складу спеціальної економічної зони  "Закарпаття"  входять території:

 

     1. Автопорт  "Чоп"  та  прилеглі  до  нього  території  - 525 гектарів;

 

     2. Аеродромний  комплекс,  розташований  на  території  196,4 гектара поблизу міста Мукачеве;

 

     3. Чопський  перевантажувальний  район - комплекс об'єктів із залізницею, розташований на площі 7,8 гектара;

 

     4. Мукачівський перевантажувальний район - комплекс об'єктів, розташований на площі 6,5 гектара;

 

     5. Ужгородський перевантажувальний район - комплекс об'єктів, розташований на площі 2,2 гектара.

 

     Отже, передбачено      створення      єдиного       потужного транспортно-складського  та  виробничого комплексу,  де планується розміщення підприємств,  що здійснюють операції  з  обслуговування транзитних   вантажів,   їх  зберігання,  дороблення,  сортування, пакування,  надання   транспортноагентських   та   експедиторських послуг,  торгівлі,  а також підприємств,  які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок.

 

     Головними факторами  створення  зони є її вигідне географічне положення,  близькість  кордону  з   чотирма   східноєвропейськими державами,  перехрестя торгових шляхів,  необхідність завантаження потужного залізничного  мегаполіса  Мукачеве  -  Батєво  -  Чоп  - Ужгород,  а  також  забезпечення  повітряних  перевезень (аеродром міста Мукачеве).

 

     Законопроектом визначено  повноваження  та  функції   органів управління     спеціальної    економічної    зони    "Закарпаття": Закарпатської  обласної  ради,  Закарпатської  обласної  державної адміністрації та органу господарського розвитку зони.

 

     Зокрема до   повноважень   органу   господарського   розвитку належать:  розроблення  і  забезпечення  реалізації  стратегії  та поточних  програм розвитку зони;  укладення договору (контракту) з інвестором;  розроблення та  здійснення  комплексу  організаційних заходів  для  залучення фінансових ресурсів зокрема власних коштів підприємств  та  організацій   (включаючи   іноземні),   а   також благодійних фондів, громадських організацій і фізичних осіб.

 

     Законопроектом визначено        особливості       провадження підприємницької діяльності на  території  спеціальної  економічної зони "Закарпаття".

 

     Із метою  створення сприятливих умов для залучення інвестицій передбачено встановлення для суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих  на території зони,  спеціального пільгового режиму оподаткування в частині надання пільг з оподаткування  прибутку  і сплати  зборів  до  Державного інноваційного фонду та спеціального режиму   валютного   регулювання   в   частині   звільнення    від обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті.

 

     Режим оподаткування в цій вільній зоні приблизно такий самий, як і в Донецькій вільній зоні, і в Маріуполі.

 

     Проектом закону  передбачається  встановлення  у  спеціальній економічній зоні "Закарпаття" режиму спеціальної митної зони, який передбачає:  спеціальний порядок ввезення (вивезення)  товарів  та надання  відповідних  преференцій  зі  сплати  податку  на  додану вартість, акцизного збору та мита.

 

     Законопроект передбачає    надання     гарантій     суб'єктам підприємницької  діяльності  щодо  стабільності  законодавства  на період  функціонування  зони,  гарантій   забезпечення   інтересів інвесторів    у   разі   ліквідації   зони,   а   також   визначає відповідальність  суб'єкта  підприємницької  діяльності   в   разі невиконання  умов  договору,  укладеного  з органом господарського розвитку.

 

     Створення спеціальної  економічної  зони  "Закарпаття"  дасть змогу  залучити  інвестиції загальною кошторисною вартістю близько 450  мільйонів  доларів  США.  На  першому  етапі  створення  зони планується   реалізувати  низку  інвестиційних  проектів,  зокрема таких:  виробництво товарів  народного  споживання,  15  мільйонів доларів  США  -  компанія  "IКЕА"  (Швеція);  розвиток  складської інфраструктури, 12 мільйонів доларів США - фірма "СКАТ" (Австрія); меблеве  виробництво,  11  мільйонів  доларів  США  -  фірма "КАI" (Іспанія);   виробництво   електротехнічного   та    енергетичного обладнання, 4 мільйони доларів США - фірма "Сістем-Консалтінг Лтд" (Угорщина),  а також переробка екологічно чистої сільгосппродукції разом із фірмами Угорщини.

 

     Створення спеціальної економічної зони "Закарпаття" сприятиме залученню     інвестицій,     розвитку      підприємництва      та зовнішньоекономічних   зв'язків,  зростанню  обсягів  поставок  на внутрішній та зовнішній ринок  високоякісних  товарів  та  послуг, створенню    сучасної    виробничої    транспортної   і   ринкової інфраструктури, збільшенню кількості нових робочих місць тощо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  Леоніда  Васильовича  будуть?  Будуть. Запишіться, будь ласка. Надається п'ять хвилин. Висвітіть. Депутат Єрмак. За ним - депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   83, Запорізька область). Прошу передати слово депутату Осташу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Осташ. Я прошу запросити депутатів до залу.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська   область).   Фракція   "Реформи-центр".  Шановний доповідачу,  я представляю  в  парламенті  три  райони  Львівської області,  які  постійно  терплять  від  повені на гірських річках, річках Стрий та Дністер. Це Стрийщина, Жидачівщина і Дрогобиччина. Як відомо,  таке саме лихо, може, трохи менших масштабів, спіткало і  всі  ці  три  райони.  До  цього  часу  людям  не  відшкодовано величезних  збитків,  багато  з них залишилося без даху,  без їжі, вони живуть фактично надголодь. Мізерні кошти виділені для цього з резервного  фонду Кабінету Міністрів.  Тому в мене таке запитання: чи не розглядали ви можливість поширення цієї економічної  зони  й на  ті  регіони,  які  постійно  терплять  від  повені на гірських річках,  зокрема Львівську і Чернівецьку області,  і,  можливо,  є сенс  створити  спеціальну  економічну  зону  на  території всього Карпатського регіону?

 

     Дякую за відповідь.

 

     МІНІН Л.В.  Я думаю,  що до поширення вільних економічних зон треба  ставитися  дуже  обережно.  Що  ж  стосується  спеціального інвестиційного режиму,  то таку пропозицію варто взяти  до  уваги, враховуючи щойно вами висловлене.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Вітренко.  Будь  ласка.  За  нею  -  депутат Абрамов.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая оппозиция.  Уважаемый  Леонид Васильевич!  Вот  наша  фракция  законопроект о специальном режиме инвестиционной деятельности в Закарпатской области тоже поддержала только  в  первом  чтении.  И  то же самое наше решение будет и по свободной зоне, потому что масса моментов не выписана, в частности абсолютно  не  выписаны  формы  контроля.  Кто  будет осуществлять вообще вот эти различные льготы - и таможенные льготы, и налоговые льготы?  И у меня к вам вопрос:  кто готовит указы Президента?  Он что, их как блины печет?! Поехал туда - нате вам блин; туда поехал

-  еще  блин...  Кто-то  вообще  готовит  открытие свободных зон - просчитывает,  продумывает, понимает, что прежде всего туда пойдет криминалитет?   Они   поделят  эту  зону,  установят  между  собой очередность,  кто какой  самолет  распаковывает  и  кто  себе  его забирает...  Думает ли над этим Кабинет Министров,  готовит ли эти вопросы Президенту? Отрабатывает формы контроля в свободных зонах, или  потом эти все зоны нам надо будет оцеплять колючей проволокой в три ряда, чтобы не распространялась зараза на всю Украину?! Вот, пожалуйста, на этот вопрос ответьте мне.

 

     МІНІН Л.В.  Как  государственный  служащий я обязан выполнять распоряжения руководства и указы Президента. Как специалист я могу разделять    с   вами   опасения   относительно   очень   быстрого неапробированного распространения свободных экономических зон.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов. Будь ласка.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия  Украины.   Уважаемый   Леонид Васильевич!   Безусловно,   предлагаемый   вами  проект  Закона  о специальной экономической  зоне  "Закарпатье"  имеет  немаловажное значение.   Но   многие   избиратели   при  встрече  говорят,  что принимались и  до  этого  законы  о  специальных  зонах,  а  жизнь трудящихся продолжает ухудшаться.

 

     Скажите, не   окажет   ли   принятие   Закона  о  специальной экономической  зоне  "Закарпатье"  отрицательного   экономического влияния на соседние области Украины?

 

     Спасибо.

 

     МІНІН Л.В.  Я не думаю, что будет прямое влияние, связанное с созданием  свободной  экономической  зоны  в  Закарпатье.   Нельзя преувеличивать  значение  точечных  зон  и их влияние на экономику целых регионов.

 

     Исходя из  тех  критериев,   которым   соответствует   данная территория, я считаю, что, конечно, создание такой зоны возможно и необходимо.  Там уникальное географическое положение,  пересечение транспортных  артерий,  рядом  соседние  государства.  Это один из немногих  регионов  в  Украине,   где   действительно   существуют об ективные  условия для создания зоны.  Другое дело,  какие темпы создания этих зон и какие механизмы контроля будут введены.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги!  Є  пропозиція прийняти  в першому читанні законопроект про спеціальну економічну зону в Закарпатській області.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Обговорення...

 

     ГОЛОВА. Обговорювати будемо?  Скільки  хвилин  відведемо  для обговорення?  Десять хвилин?  Голосується пропозиція надати десять хвилин для обговорення. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 130.

 

     Рішення прийнято. Будь ласка, депутат Філіпчук.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він уже виступав.

 

     ГОЛОВА. Ні,  ні,  з цього питання він не виступав.  За ним  - депутат Жердицький.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.   Дякую.  Народний  рух  України.  Я  знаю,  що пристрасті,  які розгорілися в залі,  мають свої підстави.  Але  я дивлюся   на   трибуну   ліворуч,   де   знаходяться  представники Закарпатської області,  області,  в  якій  сьогодні  соціальна  та економічна ситуація взагалі не підлягає нормальним оцінкам, бо там справді є велика біда.

 

     Моя пропозиція стосується того,  щоб ми не лише орієнтувалися на те лихо як на наслідок екологічного катаклізму, а й зважали, що то наслідок нашої бездіяльності  або  безгосподарності  в  окремих сферах. От і маємо сьогодні такий результат.

 

     Я, розвиваючи  думку,  яку вже сьогодні висловлював від імені фракції, мушу сказати, що, безперечно, в одному й другому виступах заступника  міністра  є  резон.  І є резон у тому,  щоб підтримати позицію і того законопроекту,  який подав Президент України Леонід Кучма, і того, що пропонується окремими депутатами.

 

     Але що ми повинні підтримувати? Ми повинні підтримувати режим нормального  інвестиційного  поля  на   15   років.   Ми   повинні підтримувати  всіляко  заходи,  спрямовані на створення додаткових (понад 50 тисяч) робочих місць. Ми повинні підтримати сьогодні те, що   суб'єкти   господарськотуристичної   діяльності   не   будуть обкладатися податками. Ми підтримуємо ту позицію, що можна буде не відраховувати  до  Державного  інноваційного  фонду  протягом двох років ті податки, які повинні йти до державного бюджету, ми будемо підтримувати  всілякі  заходи  для  зменшення податкового тиску на суб'єкти господарської діяльності.

 

     Водночас маємо  деякі  сумніви  щодо  того,  як  ми   повинні оцінювати спеціальну економічну зону "Закарпаття". Перше. Повторю, що ми повинні розширювати авторство.

 

     Друге. Стаття  11  "Дострокова  ліквідація  підприємства".  З достроковою  ліквідацією  підприємств  (а  ми  цю  практику маємо) будуть дуже великі порушення. Ми нашкодили, ми самоліквідовуємося, ми закриваємося, а відповідальності (у тому числі кримінальної) ми не маємо.

 

     Далі. Органи місцевого самоврядування  разом  із  виконавчими структурами  мають досить великі повноваження.  Але ми зобов'язані закласти в ці документи подвійний контроль та жорсткі зобов'язання і   уряду,   і   центральних  виконавчих,  силових  структур  щодо діяльності в цьому режимі.

 

     Стаття 7. Вона стосується митного регулювання, сплати податку на  додану  вартість,  акцизного  збору.  Найскладніше  - це митне регулювання.  І особливо мене турбує, коли вивозимо товари, які не обкладаються  податками,  коли  ввозимо  товари  поза митною зоною України.  Таким чином,  ми можемо мати тут зону викидних  товарів, викидних цін,  і, власне, запропонований такий митний контроль, що не  дасть  нам  можливості  нормально  функціонувати   й   уникати порушень.

 

     Тому я  ще  раз,  Олександре  Миколайовичу,  пропоную ось що. Зважаючи на те,  що нам напевно треба  буде  приймати  компромісне рішення тут,  бо є два документи, все-таки зійтися хоча б на тому, щоб прийняти  нормальний  інвестиційний  режим  для  Закарпаття  і повернути другий документ для серйозного опрацювання, щоб прийняти оптимальний варіант на рівні вищого законодавчого органу.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви за те, щоб прийняти в першому читанні?

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г. Обов'язково прийняти першу позицію. Щодо другої позиції - мусимо серйозно розширити обговорення.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Будь  ласка.  Депутат  Жердицький.  За  ним - депутат Мигович.

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 74, Закарпатська область). Дорогі   колеги!   Дуже  багато  партій,  громадських  організацій Закарпаття звернулися до  фракції  НДП,  як,  думаю,  і  до  інших фракцій,  з  проханням  підтримати  цей законопроект.  Але фракція Народнодемократичної партії,  в цілому підтримуючи ідею  створення спеціальної економічної зони,  зауважує,  що внесений законопроект не відповідає  багатьом  принципам  захисту  інтересів  не  тільки жителів Закарпаття, а й сусідніх областей.

 

     У чому ці проблеми полягають?

 

     Перше. Ці п'ять територій,  які визначені законопроектом,  не мають ніякого стосунку до тих районів,  що найбільше потерпіли під час  паводка.  Найбільш  потерпіли Виноградівський,  Берегівський, Тячівський, Хустський та Рахівський райони.

 

     А ці  п'ять   територій   тільки   частково   розташовані   в Мукачівському районі.  І з огляду на це не можна стверджувати,  що цей законопроект допоможе подоланню наслідків стихійного лиха.

 

     Друге. Передбачається,  що на цих п'яти територіях на  голому місці,   в   полі,   мають   будуватися   підприємства   харчової, деревообробної, меблевої та електротехнічної промисловості.

 

     Але, шановні   колеги,   в   Закарпатті   є   близько   сотні підприємств,  а  може,  й  більше,  саме  цього  профілю,  десятки консервних,  молочних, м'ясних, деревообробних, меблевих тощо. Там дуже  багато  оборонних  об'єктів,  пов'язаних із електротехнічною промисловістю. Усі вони стоять. За нашими грубими підрахунками там налічується  близько 80 тисяч чоловік.  Це з членами сімей близько 500 тисяч чоловік, які мали б отримувати доходи з цих підприємств. Якщо   ми  створюємо  привілеї  у  вільній  економічній  зоні  для підприємств такого профілю,  то ми мусимо з вами констатувати,  що підприємства,  які  знаходяться  поза  межами  зони "Закарпаття" в сусідніх областях,  не мають шансів на  виживання,  незважаючи  на існування  Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області, якщо він буде остаточно прийнятий.

 

     Далі. Передбачається,  що  спеціальний  режим   інвестиційної діяльності запроваджується на 15 років, спеціальна економічна зона

- на 30 років. Знову нерівність на користь спеціальної економічної зони.  Це  ще раз підтверджує те,  що підприємства промисловості в Закарпатському регіоні не матимуть можливості розвиватися.

 

     Передбачається, що  розвиватиметься   на   п'яти   територіях готельний і туристичний бізнес.  Скажіть,  будь ласка, а скільки в нас налічується профілакторіїв і готелів у Карпатах?  Це що, знову на шкоду цим підприємствам?  Ні,  ми цього, звичайно, допустити не можемо.

 

     Крім того,   в   технічно-економічних   обгрунтуваннях    теж передбачалося багато різних питань, які не захищаються заборонними нормами  цього   закону.   Тому   є   пропозиція   відхилити   цей законопроект,  поданий  Президентом,  і  дати  Комітету  з  питань економічної політики двотижневий термін для внесення іншого,  який ми вже подавали, але, на жаль, його в залі ще не роздавали.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мигович.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Шановні  радіослухачі! Багатостраждальне Закарпаття давно чекає  таких  законів,  проекти яких   сьогодні  розглядаються  парламентом.  Справа  в  тому,  що протягом  останніх  років  народногосподарський  комплекс  області практично зруйновано.  Наявні матеріальні сировинні ресурси: ліси, мінеральні води,  золото, ртуть, мармур та інші - використовуються неефективно,  похижацькому, за безцінь вивозяться за кордон. Тому, звичайно,  умови треба змінювати,  ідею цю ініціював Закарпатський обком  партії  ще  на  початку 90-х років,  але через деструктивну позицію правих сил відповідний законопроект тоді був відхилений.

 

     Не позбавлений суттєвих недоліків і нинішній проект. Справді, виникає багато сумнівів і побоювань, коли його читаєш.

 

     По-перше, яка  саме  із  галузей виробництва будуватиметься в Закарпатті?  Відновлення колишніх, створення нових, про що говорив тільки  що  Жердицький,  передусім  для випуску товарів критичного імпорту, чи інших?

 

     По-друге, наскільки  обгрунтовані   і   реальні   плани?   За найскромнішими  підрахунками,  в інфраструктуру зони треба вкласти близько 40 мільярдів доларів. Де їх узяти?

 

     По-третє, експерти підозрюють,  що законопроект має  на  меті створення  передусім  офшорної  зони біля Чопа.  Владні структури, мовляв,  хочуть  тільки  узаконити  пільговий  режим  роботи  цієї організації.  А все Закарпаття суттєву вигоду навряд чи матиме. Її матимуть,  очевидно,  лише великі інвестори і представники  влади, які стоять за цим проектом.

 

     По-четверте, проблема  полягає  і  в  тому,  що  створювану в області зону окремі політичні сили  можуть  використати  тільки  у своїх  вузькогрупових  інтересах.  Значна  частина ділових людей і науковців відверто заявляє,  що  зона  створюється  саме  з  такою метою.  Щоб  цього не сталося,  пропонуємо внести до законопроекту низку доповнень і змін.

 

     Насамперед треба узгодити термін дії цього закону  і  закону, проект  якого ми щойно прийняли в першому читанні,  - до 30 років. До  статті   про   органи   управління   зони   включити   місцеві представницькі органи. У статті 5 уточнити статус і функції органу господарського  розвитку  спеціальної  економічної  зони.  На  наш погляд,  доцільно  визначити  ним  державне підприємство,  яке має діяти гласно,  бути підконтрольним радам,  щорічно  звітувати  про свою  діяльність.  У  наступних статтях треба передбачити вільний, без будь-яких обмежень,  допуск громадськості на  території  зони, дотримання чинного в Україні законодавства.

 

     Гіркий досвід  діяльності  спільних  підприємств  переконує в потребі окремої статті про регулювання соціальних відносин у  зоні згідно з міжнародними угодами, які підписала Україна.

 

     Є сенс змінити положення окремих статей щодо контролю.

 

     Загалом, підтримуючи   законопроект  про  зону,  вважаємо  за потрібне направити його на доопрацювання й повторний розгляд.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Шуфрич  від  профільного  комітету. Будь ласка.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область). Шановний Голово!  Шановні колеги!  Думка профільного комітету -  підтримати обидва  законопроекти.  До  того  ж у висновку науково-експертного управління на проект Закону про  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності  вноситься  пропозиція  поширити пільговий режим на всі види економічної  діяльності,  а  не  тільки  на  пріоритетні,  бо пріоритети можуть змінюватися.

 

     Це я висловив міркування як член профільного комітету.

 

     Дозвольте тепер  мені  сказати декілька слів як закарпатцеві, як жителю того регіону, долю якого ми зараз вирішуємо.

 

     Шановні колеги! Я висловлюю подяку тим 225 народним депутатам,  які не на словах,  а на ділі підтвердили, що їм справді болить проблема 400 тисяч закарпатців, які потерпіли від   повені.  Адже  Закон  про  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності в  Закарпатській  області  передусім  допоміг  би  саме потерпілим підприємствам.  Сьогодні надається допомога людям,  які потерпіли,  відновлюються  комунікації.   Та,   будемо   відверті, сьогодні немає коштів для допомоги підприємствам,  підтопленим під час повені. Держава надає сьогодні їм можливість знайти інвесторів і вийти з тієї надзвичайно важкої ситуації. Мені дуже прикро, що в цьому залі  забракло  одного  свідомого  голосу,  щоб  уже  завтра закарпатці   могли   долати  свої  проблеми,  безумовно,  з  нашої підтримки.  На  жаль,  цього  не  сталося,  і  я  прошу,  шановний Олександре   Миколайовичу,   повернутися   до   цього   питання  й проголосувати перший законопроект у цілому  ще  раз  у  відкритому режимі.

 

     Щодо другого законопроекту. Шановні колеги! Мені дуже прикро, що новий закарпатець Віктор  Юстимович  Жердицький  приблизно  так розуміється     на     місцевій    промисловості,    як    і    на банківсько-кредитній діяльності.

 

     Я нагадаю Віктору Юстимовичу його тезу,  що він  готовий  був пів-Закарпаття  вивезти  в Чехію працювати і під час передвиборної кампанії отак-от знімав себе біля Словацького консульства.

 

     Шановний Вікторе Юстимовичу!  Я відповідаю вам на вашу  тезу. Сьогодні у спеціальній економічній зоні робиться все, щоб поєднати зусилля всіх деревообробних комбінатів,  про які ви  говорили.  До речі,  на  території вашого виборчого округу 14 підприємств,  яким потрібна координація і яким треба створити  умови  для  того,  щоб вони  могли свою продукцію виробляти й продавати.  На жаль,  таких умов немає.  Ми не можемо допомогти реально всім 14 підприємствам, але   можемо  поліпшити  умови  для  всіх,  створивши  один  такий комплекс. І так в усіх галузях.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте,  будь ласка. Шановні колеги! Я прошу підтримати  законопроект  у  першому  читанні  і  дати  можливість профільному комітету доопрацювати його з урахуванням зауважень,  а десь  через  день-два повернемося до другого читання.  Будь ласка, голосуємо  в  першому  читанні  проект   Закону   про   спеціальну економічну зону "Закарпаття".

 

     Голосуємо в першому читанні. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 162.

 

     Голосуємо, будь  ласка.  Не  всі  встигли.  У першому читанні голосуємо. Не треба поіменно...

 

     "За" - 162.

 

     Хто за те,  щоб у поіменному режимі голосувати,  будь  ласка, прошу визначитися.

 

     "За" - 145.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  законопроект  про спеціальну економічну зону "Закарпаття".  Голосуємо за  прийняття  в  першому читанні.

 

     "За" - 170.

 

     Голосуємо пропозицію про те, щоб повернути на доопрацювання й повернутися до нього...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях!

 

     ГОЛОВА. По фракціях?  Будь ласка. Комуністи - 105 із 116; НДП

- 10 із 38;  НРУ - 1 із 19; "Громада" - 6 із 30; зелені - 1 із 15; соціалісти - 9 із 14;  "Незалежні" - 5 із 11;  СДПУ(о) - 14 із 18; Селянська фракція - 11 із 13;  ПСПУ - 4 із 14; "Реформи-центр" - 0 із 10; позафракційні - 4 із 8.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   про   повернення    на доопрацювання для першого читання. Будь ласка.

 

     Я прошу вибачення. Слово надається голові комітету Гуренку.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Дякую.  Комуністична  фракція.  Шановні народні депутати!  Давайте поміркуємо.  Ми,  здається,  завели самі себе в оману.  Ну що дасть повернення законопроекту?  Його можна прийняти сьогодні  в  першому  читанні,  відкрити  для  поправок   і   тоді працювати.  А повернення на доопрацювання,  ви знаєте, це фактично відхилення законопроекту.  Подумаймо про це.  Є  указ  Президента, його підписано.  Мені здається, що тут емоції перемагають здоровий глузд.

 

     І я,  Олександре   Миколайовичу,   підтримую   пропозицію   у відкритому режимі проголосувати за прийняття в першому читанні.  А тоді вже, як не вийде, проголосувати цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Справа в тому,  що 9 січня набере сили указ. Я просив би  в  першому читанні підтримати.  Голова комітету звертається до вас.

 

     Іване Олександровичу,  ну це ж не про НАТО,  це  йдеться  про Закарпаття.

 

     Голосуємо за прийняття в першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 180.

 

     Я пропоную  повернутися  до цього питання завтра на ранковому засіданні.  Хто  за  цю  пропозицію,   прошу   проголосувати.   Це процедурне питання.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це не процедурне питання!

 

     ГОЛОВА. Іване Олександровичу,  не сперечайтеся, це процедурне питання.

 

     "За" - 169.

 

     Прийнято. Це питання буде розглядатися завтра.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.  Розпочнемо  роботу  о  12 годині 45 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання.

 

     Розглядається проект Постанови про  Указ  Президента  України про  вдосконалення  державного  управління інформаційною сферою та проекти законів про незмінність статусу Національної  телекомпанії України  та  Національної  радіокомпанії  України  до затвердження Концепції  розвитку  телеінформаційного  простору  України  і  про створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України.

 

     Доповідає народний    депутат    України   Шевченко   Віталій Федорович.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати України!

 

     Проблема, яку ми нині розглядаємо,  як вам відомо,  породжена появою  16  вересня  цього  року  сумнозвісного  Указу  Президента України  про  вдосконалення  державного  управління  інформаційною сферою,  що став,  можливо,  найяскравішим за останні роки зразком однобокого  адміністративного  втручання  в  таку  особливу  сферу суспільних відносин,  якими є дотримання  конституційних  гарантій свободи слова та вільної діяльності засобів масової інформації.

 

     Виданий він   (цитую)   "з   метою   підвищення  ефективності державної інформативної політики,  підтримки національних теле-  і радіовиробників, друкованих засобів масової інформації, видавничої справи  та   поліграфії   за   умов   їх   обмеженого   бюджетного фінансування,    вдосконалення    та    скорочення   управлінських структур..." Указ Президента  передбачав,  зокрема,  створення  на пропозицію   Кабінету  Міністрів  Державної  акціонерної  компанії "Українське телебачення і радіомовлення" (ДАК  "Укртелерадіо")  та Державної  акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" (ДАК "Укрвидавполіграфія") з передачею до їх статутних фондів   100  відсотків  акцій  державних  акціонерних  товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств  інформаційної сфери, що не підлягають приватизації.

 

     Вам, шановні   колеги,   добре   відоме   реагування   на  цю оргновацію,  підхоплену  центральною  виконавчою   владою,   самих суб'єктів  інформаційних відносин - заради них буцімто і городився весь цей тин.

 

     Як на мене,  найцікавіше висловився з цього приводу в  газеті "Зеркало  недели"  за  3 жовтня відомий "табуїст" Микола Вересень. Цитую:  "Ось така,  наприклад, загадка: якщо В.Сивкович скаже щось В.Горбуліну, а В.Рабінович - О.Волкову і при цьому В.Пустовойтенко буде у від'їзді,  а Г.Суркіс - на базі київського "Динамо",  і  О. Ткаченко знову заявить,  що потрібна злагода між гілками влади, то з яких слів почнуться новини УТН і яким  за  чергою  сюжетом  буде інформація про збирання цукрових буряків, якщо при цьому в Україну не приїде королева Британії,  а  Президент  зустрінеться  з  Юлією Тимошенко   за   умови,   що   П.Лазаренко   буде   перебувати   в Дніпропетровську?" Найсмішніше,  пише автор,  що це справді  можна вирахувати.  І  тоді  постає  інша загадка:  чи можна жити в такій країні?

 

     Мабуть, Микола  Княжицький  і  Зиновій  Кулик   мають   різні відповіді на ці запитання, але нам, парламентаріям, згідно з нашим конституційним статусом належить твердо стояти на правовій  основі і   законодавчо   регулювати   відносини   в  інформаційній  сфері відповідно до нашої Конституції та міжнародних норм  щодо  свободи слова.

 

     Основний зміст   названого   указу  Президента  зводиться  до створення  на  базі  державних   організацій   підприємств   нових господарських     структур    монополістичного    типу.    Подібні реорганізації в державному  управлінні  інформаційною  сферою,  на думку   Комітету   з   питань   свободи  слова  та  інформації,  є неконституційними,  оскільки,  по-перше,  у статті 92  Конституції України  стверджується,  що виключно законами України визначаються засади утворення й діяльності засобів  масової  інформації  (пункт 11).  Нехтуючи  цим  положенням,  Президент України не скористався своїм правом на законодавчу ініціативу і не вніс до Верховної Ради України   проект  закону  про  зміну  засад  діяльності  державних електронних засобів  масової  інформації,  а  власноручним  указом розпорядився  створити на їх базі ДАК "Укртелерадіо" - організацію з іншим статусом та іншими формами управління.

 

     Друге. Незважаючи  на  положення  цієї   статті   Конституції України  (про  визначення  засад  утворення  і  діяльності засобів масової  інформації  виключно  законами  України),  а   також   на положення   статті   6  Конституції  України  про  те,  що  органи законодавчої,  виконавчої  та  судової   влади   здійснюють   свої повноваження  у  встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України,  Президент України названим указом порушив  (і частиною  третьою  указу  зобов'язав вдаватися до порушень Кабінет Міністрів України) Закон України про телебачення і  радіомовлення. Зокрема:

 

     а) преамбулу закону,  у якій стверджується, що саме цей закон регулює  діяльність  телерадіоорганізацій  на  території  України, визначає правові,  економічні,  соціальні,  організаційні умови їх функціонування,  а не указ Президента України, яким державні теле- і  радіоорганізації  піддано  реорганізації  щодо  організаційних, правових та інших умов їх діяльності;

 

     б) частину першу статті 4, де стверджується, що Верховна Рада і  Президент України визначають державну політику щодо телебачення і радіомовлення,  законодавчі основи її реалізації, а не Президент одноосібно;

 

     в) частину  третю  статті 4,  де стверджується,  що Державний комітет  телебачення  і  радіомовлення  України  є   уповноваженим органом   управління   державним   телебаченням  і  радіомовленням України,  що забезпечує реалізацію інформаційної політики держави, визначеної   Верховною   Радою  України,  Президентом  України  та контрольованою Національною радою України з питань  телебачення  і радіомовлення.

 

     Натомість, згідно  з  названим  указом Президента України без погодження з Верховною Радою  України  подальшою  долею  державних телеорганізацій,  на базі яких створюється ДАК "Укртелерадіо", мав би  розпоряджатися  лише  Кабінет  Міністрів  України  з   правами затверджувати  їх  статути,  створювати  склади  спостережних рад, призначати  голів,  заступників  голів  та  членів  правління  цих компаній;

 

     г) частину  другу  статті  12,  де стверджується,  що у своїй діяльності державні  телерадіоорганізації  керуються  Конституцією України,   законами   України   та  реалізують  основні  завдання, визначені цим законом.

 

     Тобто керуються  не  указами  Президента  України  і  не   на підставі   указів   Президента  України  реалізують  свої  основні завдання;

 

     д) частину другу статті 13,  де стверджується, що рішення про заснування   Національної  телекомпанії  України  та  Національної радіокомпанії України приймаються спільно Верховною Радою  України та Президентом України.

 

     Зрозуміло, що  процес  заснування  цих  структур пов'язаний з одночасним  визначенням  обов'язково  парламентом  і   Президентом спільно  їх статусу та підпорядкування,  що тепер піддається зміні на підставі вже названого указу Президента України.

 

     Указ Президента   України   про   вдосконалення    державного управління інформаційною сферою істотно розходиться також із рядом норм інших законів України,  зокрема про  інформацію  (статті  10, 20),  про  друковані  засоби  масової інформації (пресу) в Україні (статті 2,  10 та інші  статті  цього  закону),  про  інформаційні агентства  (стаття  4),  про  видавничу  справу,  про  Національну програму інформатизації, а також з антимонопольним законодавством, оскільки   спрямований   на   створення  неприродних  монополій  в інформаційній сфері.  Це - виклад подання до Конституційного Суду, під  яким  стоять  підписи  депутатів  з  фракцій  Народного  руху України, Комуністичної партії України, партії "Громада", виборчого блоку   Соціалістичної   та  Селянської  партій  та  деяких  інших парламентських об'єднань.

 

     Як я  вже  зауважив,  ідеться   передусім   про   перспективи використання   у   майбутньому   потужних  рупорів  пропаганди  та формування громадської думки,  якими є державні електронні ЗМІ,  і насамперед   Національна   телекомпанія   України  та  Національна радіокомпанія України.  Само собою зрозуміло, наскільки є важливим це питання в переддень чергових президентських виборів.

 

     Але не   менш   тривожна   ситуація   склалася  із  подальшим використанням  видавничополіграфічних  ресурсів   нашої   держави. Особливо  цікавою  у  цьому зв'язку є Постанова Кабінету Міністрів 1870 від  26  листопада  1998  року  про  забезпечення  діяльності Державної  акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання",  якою затверджено статут  ДАКу  "Укрвидавполіграфія". Власне,  цей статут,  як кажуть,  купи не тримається. Оскільки ДАК утворюється в  адміністративному  порядку,  тобто  шляхом  видання указу   Президента   України  і  прийняття  відповідної  постанови Кабінету Міністрів,  це суперечить статті  1  Закону  України  про господарські   товариства,   відповідно   до  якої  господарськими товариствами  визнаються  підприємства,   організації,   установи, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами,  а не державою в особі Кабінету Міністрів, шляхом об'єднання їх майна для  підприємницької  діяльності  з  метою одержання прибутку.  Це законодавчі норми.  До господарських товариств  належать  також  і акціонерні товариства.

 

     Відповідно до   пункту   1  вищезгаданої  постанови  Кабінету Міністрів України  від  26  листопада  1998  року  статутний  фонд компанії  формується  шляхом передачі до нього 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств,  що утворюються на базі державних підприємств,   зазначених   у   додатку   1,  та  майна  державних підприємств, зазначених у додатку 2, які ліквідуються з утворенням на їх базі дочірніх підприємств компанії.  При цьому 100 відсотків акцій компанії,  які випускаються на величину її статутного фонду, закріплюються  в  державній  власності  і не підлягають продажу до прийняття в  установленому  порядку  відповідного  рішення.  А  це положення  не  узгоджується  зі  статтею  25  Закону  України  про господарські  товариства,   згідно   з   якою   акції   відкритого акціонерного  товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.  До того ж акціонери згідно зі статтею 24 цього закону відповідають за зобов'язання товариства тільки в межах належних їм акцій. І з цією статтею не узгоджується підпункт  5.3  пункту 5 статуту компанії,  утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів.

 

     Слід зазначити,  що наступні пункти статуту компанії також не узгоджуються   з  відповідними  нормами  Закону  про  господарські товариства.

 

     Таким чином,  за змістом статут компанії  не  узгоджується  з нормами  чинного законодавства.  До того ж статутний фонд компанії формується  за  рахунок  вартості  переданих  їй  акцій  державних акціонерних  товариств,  створених  на базі державних підприємств. При цьому в підпункті 7.1 пункту 7 статуту  встановлюється  розмір статутного  фонду  компанії  -  200  мільйонів  гривень.  Отже,  в постанові Кабінету Міністрів України від 26 листопада  цього  року фактично  йдеться  про  створення  холдингової  компанії в процесі приватизації,  про що свідчать підпункт 8.8  пункту  8,  підпункти 10.15...  Я не буду називати всі ті пункти, бо порушень конкретних норм дуже багато,  але зазначені пункти не відповідають пункту  16 положення  про  холдингові  компанії,  що  створюються  в  процесі корпоратизації та приватизації,  згідно  з  яким  державний  орган приватизації   створює  холдингову  компанію  у  формі  відкритого акціонерного товариства самостійно або разом з іншими засновниками після  прийняття  ним рішення про приватизацію підприємств або про продаж  акцій  товариств,  на  базі  яких  пропонується   створити холдингову компанію та її дочірні підприємства.

 

     Пункти 2  та  3 згаданої постанови Кабінету Міністрів України також  суперечать  пункту  16  цього  положення,  оскільки   Фонду державного   майна   та   відповідним   міністерствам  доручено  у двомісячний термін здійснити перетворення  державних  підприємств, зазначених  у  додатку  1,  у  державні  акціонерні  товариства та здійснити заходи щодо ліквідації державних підприємств, зазначених у додатку 2,  і передати майно цих підприємств до статутного фонду компанії.

 

     Крім того,  пунктом 15 зазначеного положення встановлено,  що засновник   холдингової   компанії   подає  до  державного  органу приватизації разом з документами,  передбаченими пунктом  7  цього положення,  рішення загальних зборів трудових колективів про згоду на створення на базі їх підприємств  холдингової  компанії  та  її дочірніх  підприємств.  До  того ж додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів від 26 листопада,  яким  встановлено  перелік  державних підприємств,  що  підлягають  перетворенню  в  державні акціонерні товариства,  100 відсотків акцій яких  передаються  до  статутного фонду   компанії,   включає   також  об'єкти,  які  не  підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням.  Скажімо, як  Державне  спеціалізоване  видавництво української енциклопедії імені Бажана,  видавництво в Закарпатті, Івано-Франківська обласна друкарня, Донецьке оптовороздрібне торговельне підприємство тощо.

 

     Додаток 2  до  зазначеної постанови Кабінету Міністрів,  який визначає перелік державних підприємств,  майно яких передається до статутного   фонду   компанії,   включає  також  об'єкти,  які  не підлягають  приватизації  у   зв'язку   з   їх   загальнодержавним значенням.

 

     На думку  юридичного  управління  Секретаріату Верховної Ради України,    оскільки    компанія     має     назву     "Українське видавничо-поліграфічне  об'єднання"  і створена з метою підвищення ефективності   державного   управління   в   системі    видавничої підготовки,  поліграфічного  виконання і розповсюдження друкованої продукції,  вона є підприємством,  на яке поширюється  дія  Закону України про підприємства в Україні.  Відповідно до пункту 1 статті 3 цього закону підприємства мають право  на  добровільних  засадах об'єднувати  свою  виробничу,  наукову,  комерційну  та  інші види діяльності,  якщо це не суперечить антимонопольному  законодавству України.  Названа  постанова  Кабінету  Міністрів порушує вимоги і цього закону.

 

     Вибачте на слові, але уповноважений чиновник з новоутвореного ДАКу  тепер  буде  в  праві  плювати  на цей закон і не укладати з несимпатичними йому газетами угоди про  оренду  ними  приміщень  у видавництві  "Преса України" чи,  скажімо,  про тиражування газет, наприклад,  у видавництві "Київська правда".  Перспектива  справді інтригуюча   напередодні   президентських   виборів   та  грядущих кланово-владних побоїщ!

 

     У зв'язку  з  цим  так   званим   вдосконаленням   державного управління  інформаційною  сферою  Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації кілька разів звертався  до  Президента України,    а    також   до   Голови   Верховної   Ради   України, Прем'єр-міністра   України,   голови   Антимонопольного   комітету України,  виконуючого  обов'язки  міністра інформації,  президента НТКУ  з   проханням   утриматися   від   невиважених   рішень   до законодавчого врегулювання цієї розбурханої ситуації. На жаль, все лишилося безрезультатним.

 

     Цілком очевидно,   що   замість   вдосконалення    державного управління    цією   самою   інформаційною   сферою   сталася   її дезорганізація. Отже, ситуація потребує законодавчих рішень.

 

     Додамо лише,   що   останнім   часом   на   всіх    зібраннях представників ЗМІ ці нормотворчі новації дістали негативну оцінку. Зокрема минулого понеділка учасники  "круглого  столу"  з  проблем ЗМІ,   організованого   Спілкою   журналістів   України,  прийняли звернення  до  Президента  України,  Голови  Верховної   Ради   та Прем'єр-міністра   України,  в  якому  наголошується,  що  Кабінет Міністрів  України   своєю   постановою   1870   створив   правову невизначеність  друкованих засобів масової інформації.  А це не що інше,  як  грубе   порушення   Конституції   України   і   чинного законодавства  України  і  є  посяганням  на  демократичні  засади інформаційної діяльності, національну безпеку держави.

 

     Зважаючи на  це  просимо  Президента   України   як   гаранта Конституції,  Верховну  Раду України,  Кабінет Міністрів виправити становище,  про яке йдеться,  зокрема,  скасувати указ  Президента України 1033/98 і постанову Кабінету Міністрів

 1870.

 

     Проекти, які внесені на ваш розгляд  сьогодні,  не  охоплюють всі аспекти цієї проблеми.  Можливо,  варто було б ще додати, що в цей   так   званий   ДАК   вливається   безліч   таких   державних спеціалізованих  видавництв,  як "Україна",  "Техніка",  "Урожай", "Здоров'я",  "Дніпро", "Веселка", "Мистецтво", "Прапор", практично всі  регіональні  видавництва,  обласні  друкарні,  спеціалізовані підприємства,  підприємства матеріально-технічних ресурсів системи "Укрпостачпреса", підприємства системи книжкової торгівлі. Перелік був би дуже довгий, оскільки налічує десь кілька десятків одиниць.

 

     Звичайно, в проектах,  які запропоновані комітетом, ми всі ці проблеми  не  розв'яжемо,  але  мусимо приступити до законодавчого регулювання цієї ситуації.  З-поміж них  ми  пропонуємо,  зокрема, проект постанови Верховної Ради України, в якому схвалюється заява Комітету з питань  свободи  слова  та  інформації  і  пропонується Президентові  України відкликати Указ про вдосконалення державного управління інформаційною сферою.

 

     Мабуть, доцільність цієї  постанови  не  викличе  сумнівів  у нашого  політично  різнополюсного товариства,  бо більшого ми й не можемо зробити своєю постановою:  лише пропонувати і  сподіватися, що   позиція   законодавчого  органу  буде  врахована  Президентом України.

 

     Пропонуються також проекти  законів  щодо  статусу  державних електронних ЗМІ.  Це, можливо, найпекучіше питання, оскільки воно, як ви розумієте, суто політичне.

 

     Комітет з питань свободи слова та  інформації  розглянув  два варіанти  законодавчого  розв'язання  проблеми і більшістю голосів схилився до того,  щоб  ухвалити  Закон  про  незмінність  статусу Національної  телекомпанії  України  та Національної радіокомпанії України  до  затвердження  Концепції  розвитку  телеінформаційного простору України.

 

     Потреба в   такій   концепції   визначалася   нами   кількома законодавчими актами.  Ця концепція має  бути  прийнята  Верховною Радою  та  Президентом  України.  І  перш  ніж видавати свій указ, очевидно,  глава держави мав би порахуватися із цією  обов'язковою умовою   для   нормального   облаштування   нашого  інформаційного простору.

 

     Є, щоправда,  деякі   сумніви   щодо   цього   законопроекту. По-перше,  зараз  важко  визначитися з тим,  що треба розуміти під самим терміном "незмінність  статусу":  чи  той  статус,  що  мали Національна    телекомпанія   і   Національна   радіокомпанія   до президентського указу,  чи  їх  статус  уже  після  утворення  цим президентським  указом  системи ДАКів.  По-друге,  невідомо,  коли взагалі  може  з'явитися  Концепція  розвитку   телеінформаційного простору,  і  чи  з'явиться вона взагалі,  оскільки практика нашої парламентської  роботи   показує,   що   документи   такого   типу сприймаються  в  залі  завжди  як суто політичні документи,  мають альтернативи і, як правило, не проходять. Тому є певне побоювання, що  на цьому шляху ми лише законсервуємо нинішній статус існування державного телебачення та радіомовлення  в  Україні,  статус  явно ненормальний,  оскільки немає потреби переконувати, що ці державні електронні ЗМІ є необ'єктивними,  кон'юнктурними і, на жаль, часом політично заангажованими.

 

     І є другий варіант.  Пропонується проект Закону про створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України.  Було два варіанти цього проекту.  Мені відомо, що деякими фракціми (зокрема фракцією  КПУ)  критикувався  перший  варіант,  оскільки  в  ньому містилося   саме  посилання  на  ДАКи,  тобто  нібито  визнавалася правомірність  тих  структур,  які  були  створені  президентським указом.  Ці зауваження разом із зауваженнями юридичного управління Секретаріату Верховної Ради були враховані.  І пізніше на  розгляд Верховної  Ради  внесений другий варіант цього законопроекту,  він поширений у залі.  Мається на увазі проект  Закону  про  створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення.

 

     У статті  2  Закону  про  систему  Суспільного  телебачення і радіомовлення України,  який  ухвалений  рік  тому  конституційною більшістю   Верховної  Ради  на  подолання  президентського  вето, передбачено,  що  Суспільне   телерадіомовлення   створюється   на підставі  рішення  Верховної  Ради України у порядку,  визначеному Верховною Радою України відповідно до чинного законодавства. Отже, це  виключно  наша  прерогатива  - створення такої системи теле- і радіомовлення.

 

     У статті 1  Закону  про  систему  Суспільного  телебачення  і радіомовлення  визначено,  що  Суспільне  телерадіомовлення  -  це телерадіоорганізація  зі  статусом   єдиної   загальнонаціональної неподільної  і  неприбуткової  системи масової комунікації,  яка є об'єктом права власності українського народу і діє згідно з єдиною програмною концепцією.

 

     Суспільне телерадіомовлення     грунтується    на    широкому представництві  різних  верств  суспільства,   які   через   своїх представників   у   Громадській   раді   забезпечують   реалізацію програмної  концепції  та  здійснюють   контроль   за   фінансово- господарською діяльністю телерадіоорганізації.

 

     Програмна концепція  діяльності Суспільного телерадіомовлення періодично  переглядається  з  урахуванням  тенденцій  суспільного розвитку.

 

     Верховна Рада    України    затверджує   статут   Суспільного телерадіомовлення,  чисельність і склад Громадської ради,  частину складу  Кваліфікаційної ради відповідно до частини другої статті 5 Закону про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України та   програмну   концепцію  Суспільного  телерадіомовлення.  Тобто йдеться про ті схеми,  при яких існування державного телебачення і радіомовлення  не  може  бути  кон'юнктурним  і  використовуватися кимось від чийогось імені для своїх особистих цілей.

 

     Я стисло представив проекти,  внесені нашим комітетом на  ваш розгляд.  Не знаю,  чи є потреба в запитаннях?  Єдине, що я просив би:  замість заключного слова,  можливо, надати мені дві хвилини з приводу  законопроектів,  бо  їх фактично пропонується шість,  щоб сказати,  які з цих проектів ми просимо не розглядати, вони будуть зняті з розгляду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будуть запитання? Будь ласка, запишіться. Прошу висвітити список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Кириченко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Компартия.  Виталий Федорович,  нет сомнений  в том,  что предлагаемые проекты законов сами по себе важны.  Однако создается впечатление, что эти проекты подготовлены в значительной степени  под  власть.  Вряд ли они создадут обстановку равноправия для  всех  политических  сил.  Скажите,  где  гарантия  того,  что предлагаемые   проекты   создадут   обстановку   равноправия   для действующих ныне в Украине политических сил?

 

     Спасибо.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я з вами не  згодний.  Що  ми  пропонуємо?  Ми пропонуємо  два  проекти  постанов  Верховної Ради.  Суть обох цих проектів зводиться до того, що ми пропонуємо Президенту відкликати свій указ.  І ще додається звернення комітету, у якому дана, м'яко кажучи,  негативна  оцінка  новаціям  у  цій  сфері  з   допомогою президентського указу.

 

     І пропонуються    проекти    законів,   які   спрямовані   на реорганізацію нашої  закостенілої  державної  системи  електронних ЗМІ, яка на сьогодні, на жаль, не задовольняє вимоги суспільства в отриманні об'єктивної загальнополітичної інформації.

 

     Загальне переконання  комітету   -   ми   повинні   поетапно, перспективно йти до створення публічних форм мовлення,  а не таких одержавлених,  які існують на сьогодні,  коли  від  імені  держави розпоряджаються  цими  потужними  рупорами опрацювання громадської думки окремі особи. Так, на жаль, буває.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 151,  Полтавська область).  Дякую.  Шановний  Віталію  Федоровичу! Безсумнівно,  ті  питання,  які  ми сьогодні обговорюємо - і вплив влади на телебачення,  і інформаційний простір,  дуже важливі.  Їх треба сьогодні обговорювати і приймати оптимальне рішення.

 

     Ми чудово   розуміємо,   яким   є   нині  телебачення.  І  та інформація,  яка нині подається в суспільстві,  одностороння і  по багатьох  позиціях  працює  на  певні  окремі структури виконавчої влади,  що є ненормальним.  Тим більше перед 1999  роком  -  роком виборів Президента.

 

     Тому я хотів би запитати вас, чи опрацьовував комітет і ви як автор цих законопроектів  ці  питання?  Чи  враховано  у  внесених законопроектах,  щоб  вплив  на  засоби  масової інформації мали і законодавчий орган влади, і виконавчий орган влади, і певною мірою наші виборці, громадяни України?

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я  скажу,  що комітет серйозно працює саме над цими проблемами вже майже чотири роки - три  роки  в  попередньому скликанні  і  ось уже скоро рік у цьому скликанні.  І повірте,  ми намагалися підійти політично неупереджено до цього питання, дбаючи саме про те,  про що ви кажете.  На мою думку, ми пропонуємо речі, на яких повинні зійтися  навіть  полюсні  політичні  сили,  як  ми звикли говорити,  і ліві,  і праві. Це в наших спільних інтересах, бо ми повинні будувати громадянське суспільство, а не суспільство, в  якому  панують  правила,  які  нагадують правила якогось іншого світу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Кіяшко. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Спасибо, Адам Иванович. Фракция социалистов и селян (Левый  центр).  Уважаемый  Виталий  Федорович!  Наверное,  мы,  и руховцы,  и  социалисты,  одинаково мыслим,  когда вопрос касается перспектив будущих выборов и роли  Гостелерадио  в  этом  вопросе. Исходя из этого, очень важно и нам, депутатам, и нашим избирателям получать истинную,  об ективную информацию и перед выборами,  и во время выборов, и после выборов. И не случайно, наверное, Президент издает целый ряд указов,  а за Президентом стоят те силы,  которые хотят изменить ситуацию. Поэтому у меня несколько вопросов.

 

     Первый. Согласно    Конституции   председателя   Гостелерадио утверждает Верховный Совет. Собирается ли Президент с его командой вносить эту кандидатуру на утверждение Верховного Совета?

 

     Вопрос второй.  В  указах Президента,  как вы сказали,  очень много  нарушений   юридического   плана   -   нарушений   законов, Конституции.  Есть ли заключение юридического отдела Администрации Президента  по  указам  и  проектам  законов,  которые  предлагает Президент? Или там не понимают, что делают?

 

     И последний  вопрос.  Как вы думаете,  если мы не проголосуем сегодня за ваше предложение по упорядочению  работы  Гостелерадио, что  нас ожидает в будущем в системе информационного пространства? Кто за этим стоит?

 

     Спасибо.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я думаю, якщо ми не приймемо пропозицію, то ми матимемо просто сумні перспективи.

 

     А тепер щодо ваших конкретних запитань.  Очевидно,  Президент не має намірів подавати нам  на  затвердження  кандидатуру  голови Держтелерадіо,  як  того справді вимагає Конституція.  Але,  як ви знаєте,  ситуація складається таким чином,  що це питання стає вже навіть і не дуже важливим.  Скажімо,  з цього приводу було подання до  Конституційного  Суду,  яке  готував  депутат  Понеділко,   і, зрештою,  його забрали назад,  бо це питання вже, по суті, втрачає значення.  Цими  законами,  якщо  ми  їх   приймемо,   ми   можемо переступити цю

 

 проблему і піти  значно  далі,  незважаючи  на  якусь  кон'юнктуру реагування на ті речі, на які ви вказуєте.

 

     Щодо юрвисновків  до  указу  Президента  -  я  не  знаю таких юрвисновків.  Ви знаєте,  що часто такі документи ми  отримуємо  у Верховній Раді і навіть не знаємо, хто їх готує. I це дуже прикро, бо  нормально,  коли  під  кожним   проектом   написано   прізвище розробника.

 

     I останнє,  що  я хочу додати.  Я вам дякую,  бо знаю,  що ви вивчали цю проблему.  Ще у Верховній Раді  попереднього  скликання першими актами ми наближалися до вирішення питання в тому плані, в якому воно ставиться  сьогодні,  і  думаю,  що  ми  сьогодні  його вирішимо.  Я навіть агітував би за те, щоб проголосувати в першому читанні за все, що пропонує комітет, за винятком тих проектів, які ми самі знімемо. Сьогодні про це буде сказано.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Федоровичу, у мене запитання до вас як до доповідача,  а ще більше як  до  секретаря  профільного  комітету. Дайте мені, будь ласка, відповідь на таке.

 

     Перше. Усе-таки який проект постанови ви пропонуєте?  Тому що комітет пропонує прийняти сьогодні проект постанови,  затверджений на засіданні комітету.  Ваш проект постанови по суті, я сказав би, напівальтернативний.  Тож який з цих  двох  проектів  постанов  ми маємо прийняти?

 

     Друге. У рішенні комітету записано,  що ваш проект Закону про створення  системи   Суспільного   телебачення   відправлений   на доопрацювання.  Подання  комітету  про те,  що він доопрацьований, готовий до розгляду, немає. Як це розглядати?

 

     І третє.  Як ви  ставитеся  до  висновків  нашого  юридичного управління,  яке  рекомендує  не приймати окремого закону,  проект якого  ви  пропонуєте  -  про  незмінність  статусу   Національної телекомпанії  України  та  Національної  радіокомпанії  України до затвердження  Концепції   розвитку   телеінформаційного   простору України, а просто внести доповнення до статті 4 Закону України про телебачення і радіомовлення.  Як ви ставитеся до  цих  пропозицій? Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я  думаю,  що цей шлях не найкращий - внесення змін до Закону про телебачення і радіомовлення, - він не розв'язує всіх проблем, і нас знову-таки хтось на чомусь обійде.

 

     Щодо інших ваших запитань. Справді, запропоновано два проекти постанови Верховної Ради:  автором  одного  проекту  є  я,  другий внесений  від  комітету.  Я  свій проект знімаю і прошу підтримати проект,  внесений  комітетом  -  колективний  проект,   до   якого додається  звернення  комітету  з  приводу  президентського указу. Прошу підтримати нашу позицію  -  і  мою  як  автора,  і  комітету загалом.

 

     Що стосується  проектів  законів,  то  справді  був  висновок комітету,  що проект  Закону  про  створення  системи  Суспільного телебачення  і радіомовлення відправляється на доопрацювання,  але він доопрацьований з урахуванням зауважень та побажань  юридичного управління Секретаріату і розданий у залі.

 

     Тому я  пропоную  підтримати в першому читанні обидва проекти законів,  для того щоб комітет зібрав усі зауваження та пропозиції депутатів,  а  також  фракцій,  і  через  деякий  час запропонував остаточну редакцію.  Проекти законів,  як ви бачите,  невеликі  за обсягом,  і  ми  чудово  справилися б з тим завданням,  яке на нас покладається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію  Федоровичу,  у  мене   запитання:   чому комітет не рекомендує проект до розгляду?  Може,  не встиг? У чому причина?  Вам доручили  доопрацювати,  по  датах  видно,  що  він, напевно, доопрацьований. Чому ж немає подання комітету?

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Причина  полягає  в  тому,  що ми всі трішечки винні.  Як ви пам'ятаєте,  це питання кочує вже два  місяці,  воно щотижня   ставиться   на  четвер  і  ніколи  не  розглядається.  І відповідно комітет це питання також розглядав два  місяці  тому  і після  того ніяких інших висновків не подавав,  по суті,  до цього питання і не повертався. Окрім того що вчора визначився, що я буду єдиним  доповідачем,  бо  голова  відсутній  сьогодні  з  поважних причин. Тільки ця суто формальна причина.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію  Федоровичу,  не  всі  ми  винні,   винен передусім профільний комітет. Так що свою вину на Верховну Раду не треба перекладати. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. І комітет також. Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка.  Це  вина  комітету,  а  не Верховної Ради, що ви не готуєте так, як потрібно за Регламентом.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Зауваження  приймаю.  Прошу,  шановні  колеги, підтримати, це в наших спільних інтересах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  На  виступ   записалися   шість народних депутатів. Будемо обговорювати?

 

     Хто за  те,  щоб  приймати  рішення  без  обговорення,  прошу визначитися. Це не порушення Регламенту. Якщо ви скажете, що можна без  обговорення,  - значить,  можна.  Верховна Рада відповідно до Регламенту може прийняти таке рішення.  Якщо  не  пройде  в  залі, будемо обговорювати.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення не    прийнято.    Таким   чином,   шановні   колеги, виступатимуть шість народних депутатів:  чотири від фракцій і  два позафракційні.  Якщо  ми,  чітко  використовуючи  по  три хвилини, надамо змогу виступити всім,  то це  займе  18  хвилин,  і  будемо голосувати.  Немає заперечень? Тоді я переконливо прошу вкладатися саме в регламент три хвилини,  бо я відключатиму мікрофон,  щоб не ображались.

 

     Слово має народний депутат Раханський. Підготуватися депутату Кірімову.  Раханського я  не  бачу  і  Кірімова  теж.  Тоді  слово надається від фракції НДП народному депутату Білоусу.  Будь ласка. За ним - депутат Алексєєв.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую.  Дорогі колеги! Я насправді далекий від  думки  про  те  -  і  всі,  хто  знає  реальний розклад сил у коридорах влади,  думаю,  мене хоча б мовчки підтримують, - що дії виконавчої  влади  й  авторів різних наших проектів,  у тому числі указів   глави   держави,   завжди   спрямовані   на    дотримання загальнонаціональних інтересів. На жаль, напередодні виборів різні політичні     сили     намагаються     використати      насамперед загально-національні канали радіо і телебачення у своїх політичних цілях.

 

     Створення державних   акціонерних    компаній    на    кшталт запропонованих,  з  точки  зору,  так би мовити,  анналів ринкової економіки є, безумовно, нонсенсом.

 

     Проти чого я хочу застерегти?  За ситуації,  яка  склалася  у зв'язку   з   останніми   змінами   в   керівництві   Національної телекомпанії (і як би не ставилися політичні  опоненти  Кулика  до нього,  але сьогодні це є прерогатива Президента),  до певної міри гостроту політичного питання вже знято. Тому якщо ми хочемо просто прийняти постанову, вона буде пострілом холостими патронами або не по суттєвій, а по другорядній мішені.

 

     Окрім того,  юридичних  повноважень  скасувати  цей  указ   у Верховної  Ради  немає.  Конституційний Суд,  просто як аналітик я можу спрогнозувати, найвірогідніше покладе це питання під сукно до жовтня  1999 року,  а потім новий Президент,  навіть якщо він буде інший,  захоче  використати  це  у  своїх  цілях  і  змінить  своє ставлення порівняно з тим,  яке є сьогодні (Шум у залі). Якщо буде новий,  він скористається так само,  як колись Геннадій Андрійович Зюганов,  думаючи,  що виграє вибори,  говорив,  що не потрібно на перехідний  період  скасовувати  посаду  Президента,  а  потрібно, навпаки,  підсилити.  Розумієте,  в  чому  питання?  (Шум у залі). Наприклад, ТРК "Київ" у місті Києві так само використовувалася.

 

     Конституція визначає   лише   загальні   засади   регулювання інформаційного  простору,  а створення цієї державної компанії -це вже конкретика,  а не загальні засади.  Спільно з Верховною  Радою Президент   утворює   Національну   телекомпанію   і   Національну радіокомпанію,  але  йдеться  тільки  про  утворення,  а  не   про реорганізацію.  І  я  не  хотів  би,  щоб  з  юридичної точки зору Верховна Рада виглядала посміховиськом і програла цю ситуацію.

 

     Тому фракція Народно-демократичної партії  підтримує  проект, розроблений   Віталієм   Шевченком,   щодо  створення  Суспільного телебачення.  І  тільки  Суспільне  телебачення,  яке   існує   на абонентську    плату    телеглядачів,    позбавлене   набридливої, настирливої реклами, як це є в Німеччині або Великобританії, зможе стати  справді  незалежним  від потуг різних гілок влади.  Але для цього потрібен певний перехідний  період,  який  запропонований  у проекті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дорогий Сергію Івановичу! Давайте не вступати в полеміку в сесійному залі,  є можливість зробити  це на трибуні або поза сесійним залом.

 

     Слово надається народному депутату Алексєєву.  Будь ласка. За ним - депутат Степура.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область). Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание  на  название  документа,  по  поводу  которого мы должны сегодня принять постановление,  -  "Указ  Президента  України  про вдосконалення державного управління інформаційною сферою". Если бы в Европе,  в которую мы так стремимся, прочитали бы этот Указ "про вдосконалення державного управління інформаційною сферою",  то,  я думаю,  что и Совет Европы,  и прочие перед  Украиной  закрыли  бы двери.

 

     Ідеться про вдосконалення.  Яке вдосконалення?  В Конституції України,  а саме в  пункті  11  статті  92,  чітко  визначено,  що виключно  законами  визначаються "засади утворення і діяльності... засобів масової інформації". Законами, а не указами.

 

     Я не знаю,  кто из окружения Президента сует ему  на  подпись такие   указы.   Подавая   ему   на   подпись   такие  указы,  они дискредитируют главу государства.

 

     В понедельник на этой  неделе  группа  харьковских  депутатов встречалась  с  редакторами  харьковских  газет.  Они в общем-то в панике.  Создание этого ДАКа "Укрвидавполіграфія" приводит к тому, что  редакции  газет  оказываются  своего рода бомжами.  Целый ряд газет оказываются  бомжами,  поскольку  они  теряют  право  на  те помещения,  в  которые они вкладывали деньги,  эксплуатировали и в которых они все время  размещались.  Ну,  мягко  говоря,  подобные указы   настраивают  средства  массовой  информации  против  главы исполнительной власти,  это так.  И вот мы имеем  ситуацию,  когда корыстные  интересы  отдельных  группировок  или  лиц  в окружении Президента настраивают против него же массу периодических изданий. Я   думаю,   что   ему  надо  разобраться  и,  наверное,  провести реорганизацию своей Администрации.

 

     Далее. В соответствии  с  указом  Президента  меняется  также статус Национальной телекомпании.  А можно ли это делать? Согласно Закону Украины  о  телевидении  и  радиовещании  "співзасновниками національних  теле- та радіокомпанії є Президент і Верховна Рада". Может ли один из "співзасновників"  изменить  статус  предприятия, которое  учреждено,  без второго "співзасновника"?  Конечно,  нет. Говорят,  что  у  нас  правовое   государство,   надо   привлекать инвестиции.  Но извините,  "шановні добродії", когда потенциальный инвестор увидит,  как у нас обращаются с предприятиями, он сюда ни копейки  не  вложит.  Поэтому  я  считаю,  что  проект Закона "про незмінність   статусу   Національної   телекомпанії   України   та Національної   радіокомпанії  України  до  затвердження  Концепції розвитку телеінформаційного простору України",  внесенный Виталием Шевченко, следует поддержать.

 

     Что касается вопроса об Общественном телевидении, то согласно предложенному  законопроекту  оно  должно  быть  создано  на  базе Национальной телекомпании,  а ее статус определен законом. Поэтому без внесения изменений в  соответствующее  законодательство  такой закон, думаю, принимать преждевременно.

 

     Резюме. Я  предлагаю  поддержать  проект  "Постанови про Указ Президента  України  про   вдосконалення   державного   управління інформаційною сферою",  который докладывал Виталий Шевченко. Затем поддержать проект Закона  "про  незмінність  статусу  Національної телекомпанії  України  та  Національної  радіокомпанії  України до затвердження  Концепції   розвитку   телеінформаційного   простору України".  А  что касается вопроса об Общественном телевидении,  я считаю, надо воздержаться. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово від фракції комуністів має народний депутат Степура. Будь ласка. Підготуватися депутату Стоженку.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати! Шановні виборці! Я згоден з попереднім промовцем у тому,  що такі укази дискредитують главу нашої держави. Я тільки не згоден з тим, що відповідальність за  це  несе  його  апарат,  який   підсовує   нашому   Президенту недосконалі  укази,  а той,  нібито не розібравшись,  їх підписує. Думаю, що питання значно серйозніше.

 

     Президент, можливо,  свідомо  ініціював  цей  указ  і   несе, мабуть,  найбільшу  відповідальність  за  те,  що з'являються такі укази і такі наміри  підкорити  собі  весь  інформаційний  простір нашої країни,  всі засоби масової інформації.  Це свідомо робиться перед виборами. Тут не треба лукавити. Усім зрозуміло - і лівим, і правим:  це не один і не перший крок у цьому напрямі. Взяти хоча б кадрові перетасовки в Національній  телекомпанії.  Це  дії  нашого Президента,  виконавчої влади з тією ж метою - підпорядкувати собі перед виборами засоби масової інформації.  І всі ми, мабуть, єдині в  тому,  що  дозволити цього не можна,  бо це загроза демократії, демократичному устрою, державі, яку ми хотіли б побудувати.

 

     Що стосується   конкретно   останнього   із    запропонованих документів   -   щодо   Суспільного  телебачення.  Позиція  членів комітету, членів фракції Компартії України, полягає в тому, що нам треба працювати у напрямі створення Суспільного телебачення. Разом з тим документ, який сьогодні запропоновано Віталієм Шевченком, на нашу думку, ще недостатньо досконалий. Він не передбачає достатніх гарантій того,  що Суспільне телебачення не стане в нашій  Україні таким,   як,   скажімо,  у  Росії.  Суспільне  телебачення  там  є телебаченням  Березовського.  Достатніх  гарантій  того,  що  наше Суспільне  телебачення  не  стане телебаченням якихось українських березовських, у законопроекті немає, бо одне - виписати на папері, а  друге  -  забезпечити  в  реальному  житті.  Ми  пропонуємо  ще доопрацювати  проект  у   комітеті,   ще   доварити   кашу   цього законопроекту   до   повної  готовності,  а  потім  уже  внести  і розглянути  його  тут,  у  цьому  залі.  Отже,   наша   пропозиція збігається  з  пропозицією  попереднього  промовця -підтримати два перші проекти і поки що не голосувати за третій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції прогресивних соціалістів надається народному депутату Стоженку.  Будь ласка.  Підготуватися депутату Потімкову.

 

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Фракція Прогресивної соціалістичної партії,  соціалістична опозиція. Ми зараз є інструментом у руках Президента, за допомогою якого   Президент   Кучма  робить  кроки  на  порушення  принципів демократії  та  Конституції  України  (зокрема   статті   15)   по акціонуванню   засобів   масової   інформації   та   поліграфічних підприємств для того,  щоб ці структури були "кишеньковими" у його президентській кампанії.

 

     Створення ДАКів  остаточно розвалить колективи редакцій газет усіх рівнів та поліграфічних підприємств,  яких у  списку  43.  Це потужні  підприємства  поліграфії,  які були створені кілька років тому.  І ми знаємо,  якщо всі їх приватизувати,  то не буде  таких плідних наслідків їхньої роботи, які мають бути. Це, зокрема, такі підприємства,  як "Преса  України",  "Лугань",  "Зоря",  "Київська правда",  "Вільна  Україна",  видавництва "Харків",  "Таврида".  Я повторю: 43 підприємства. І тільки чотири підприємства не включені до   акціонерної  компанії  (зверніть  на  це  увагу):  Українське видавниче поліграфічне об'єднання "Українська енциклопедія"  імені Бажана,   видавництво   "Закарпаття",   Івано-Франківська  обласна друкарня, Донецьке оптово-роздрібне торговельне підприємство.

 

     Ці чотири  підприємства  суттєво  не   змінять   ситуацію   в поліграфічній політиці. Доцільно призупинити дію указу Президента. Насамперед я звертаю вашу увагу ось на що.  Треба щоб поліграфічні підприємства  запрацювали  на  свою  повну  потужність,  друкували газети і підручники. У нас нині така ситуація, якої немає в жодній країні  СНД,  - із друкування підручників та газет стягується ПДВ. Повторюю,  в жодній країні  такі  видавництва  ПДВ  не  сплачують. Поліграфія  -  це така галузь,  яка потребує специфічних фахівців, специфічного обладнання, розкрадання якого може призвести до того, що ми втратимо золотий фонд, який напрацьовували декілька років.

 

     Тому фракція    Прогресивної   соціалістичної   партії   буде підтримувати пропозицію  комітету  і  голосуватиме  за  відхилення указу  Президента  про  акціонування  поліграфічних підприємств та Постанови Кабінету Міністрів

 1870 від  26  листопада  про  забезпечення  діяльності  державної акціонерної    компанії     "Українське     видавничо-поліграфічне об'єднання".

 

     Адаме Івановичу,  я  дуже  прошу,  оскільки в залі зараз мало депутатів,  закликати  їх  для  участі  в  голосуванні,  щоб  така постанова про відхилення указу Президента набрала чинності. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається народному депутату Потімкову,  і будемо визначатися. Будь ласка.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область).  Фракция "Левый центр".  Думаю,  мы,  с  одной  стороны, осознаем,  а с другой,  - не до конца осознаем,  что же мы сегодня обсуждаем. Этим указом Президент бросил вызов. Мы на него отвечаем (что  там  у  нас  сегодня  -  декабрь?)  через несколько месяцев. Говорят,  что Президента подставили.  Да нет,  не подставили,  это принципиальная   позиция  и  принципиальный  указ.  Я  думаю,  что сегодня,  призвав Президента отозвать свой указ,  мы выскажем свою позицию.  Естественно,  он указ не отзовет. Хотя жаль, потому что, думаю,  если Президент отозвал бы этот указ, он сразу поднял бы на несколько пунктов свой рейтинг.

 

     Речь идет,  естественно,  о предвыборной борьбе. Сегодня идет своеобразный тендер за то, кто же будет, так сказать, обеспечивать нашему  Президенту  победу  в предвыборной гонке.  Президент и его окружение понимают,  что в  равной  информационной  борьбе  он  не выиграет.  Значит,  нужно создавать преимущества,  решать,  кто же будет приватизировать телекоммуникации и телевидение. Это, конечно же, борьба за общественное мнение. Я хочу обратить внимание на то, что у нас даже здесь,  в зале, отсутствует общественное мнение. Мы с  вами  разные,  у  нас  разные  позиции.  Но  почему мы не можем привести в  исполнение  свое  решение  об  освещении  деятельности работы Верховного Совета на телевидении? Или нам это не нужно?! Мы не можем уважать даже собственное решение...

 

     Поэтому решение нашей фракции такое.  Конечно же, о законе об Общественном телевидении говорить преждевременно.  Скажем так,  мы еще даже не решили,  в каком обществе живем! И что же это будет за Общественное телевидение?! И конечно же, нужно призвать Президента отозвать этот  указ  и  поддержать  идею  о  неизменности  статуса национальных теле- и радиокомпаний до разработки концепции.

 

     Хотя, подчеркиваю,  это  вторично.  Мы с вами не решили самый основной вопрос - вопрос об обществе,  которое  мы  строим.  Решим этот  вопрос  -  решим тогда и вторичный вопрос о том,  каким быть Общественному телевидению.  И давайте уважать собственные решения. А главное - принимать их вовремя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    слово   надається   першому заступнику міністра інформації Олегу Сергійовичу Баю.

 

     БАЙ О.С.,  перший  заступник  міністра  інформації   України. Дякую.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Я просто вийшов,  щоб,  з вашого дозволу, поставити кілька запитань, тому що міністерство не цікавить політична ситуація і те,  як вона буде розвиватися.  Мене цікавить виживання галузі (Шум у залі).  І тому  я  дуже  прошу,  щоб ми розглядали це питання під кутом зору виживання галузі - і телебачення, і радіо, і поліграфії. Це перше.

 

     Друге. Я перепрошую, шановний пане Віталію Шевченко, але якби в мене не було всіх документів у руках, слово честі, я б не завжди зрозумів,  коли ви говорите про указ  Президента,  а  коли  -  про постанову Кабінету Міністрів. А то - різні документи.

 

     Якщо читати те, що написано в указі, а не дописувати те, чого там немає,  то там чітко визначені підприємства, які не підлягають приватизації  (і будь-які розмови про приватизацію не випливають з указу Президента),  там немає нічого про монополізм (і це  теж  не випливає з указу Президента), і по суті, залишається 100 відсотків державної власності. Це те, що написано в указі.

 

     Тому я хотів би,  щоб народні  депутати  зрозуміли.  Якщо  ви маєте якийсь інший варіант,  то це одне,  а якщо той проект заяви, який є в мене, то я просто не знаю, як він сприйметься, бо він уже багато  в  чому  не  відповідає  сучасній  ситуації.  Ну  хоча  б, наприклад,   створення   монополізму   під   егідою   Міністерства інформації - то не є правда.

 

     Я дуже дивуюся,  що немає Івана Сергійовича Чижа,  бо він був модератором цих рішень.  Річ у тім, що він як ніхто інший розуміє, і  двічі говорив про це у сесійному залі,  тяжке становище галузі, зокрема у видавництві,  поліграфії.  Щоправда, це не заважало йому підтримувати альтернативний проект бюджету, де, скажімо, підтримка засобів масової інформації зводилася до нуля.  Тому я дуже  просив би  просто  зважити  на  те,  що  це одна з можливостей вижити цим людям.

 

     Третє. Я хотів би,  щоб ми з вами  розуміли:  можна  і  треба аналізувати  документи,  які  можна змінювати.  Ви пам'ятаєте,  ще міністром пан Кулик казав, що постанову Кабінету Міністрів про ДАК "Укртелерадіо"   в  першій  редакції  міністерство  інформації  не візувало,  так  само  у  нас  були  зауваження  до  постанови  про "Укрвидавполіграфію".  Можна  коригувати  ці  документи!  Не  слід відкидати ідею з порога,  не маючи альтернативи.  Я  підтримав  би пана  Шевченка двома руками,  якби сьогодні ми вже справді прийшли до концепції Суспільного телебачення. Це те, що вже на часі.

 

     Ще одне.  Я просив би,  шановні народні депутати, коли будете ухвалювати  проект  заяви  чи  закону,  подивіться,  як  він  буде сприйнятий.  Скажімо,  можна  ухвалити  проект   про   незмінність статусу.  Я  просив  би  замислитися над тим,  який статус не буде змінюватися.  Тобто  щоб  ми  знову  своїми  рішеннями  не  внесли двозначності.

 

     Враховуючи, що    народні   депутати   зробили   подання   до Конституційного  Суду,  і  саме  Конституційний  Суд   має   право тлумачити закони,  я просив би не йти на нагнітання пристрастей, а дати нам можливість працювати в тому полі, яке визначили Президент і уряд.

 

     І останнє.  Я  дуже  прошу зважати на таке.  Думаю,  і Сергій Іванович Дорогунцов мене підтримає,  бо є етика відносин.  Шановні колеги!  Для мене рішення Верховної Ради - це закон. Але я не можу зрозуміти,  коли керівнику підприємства надходить лист за підписом голови  профільного  комітету,  в  якому  до  розгляду  питання на засіданні  Верховної   Ради   трудовому   колективу   пропонується утриматися від будь-яких практичних дій на виконання протизаконних указу Президента та постанови Кабінету Міністрів.

 

     Я просив би,  щоб документи наші були  абсолютно  коректні  і толерантні, в тому числі і в правовому відношенні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо визначатися.

 

     Отож ми  сьогодні  маємо  визначитися з цілою низкою проектів постанов і законів з приводу питання, яке ми розглядаємо.

 

     Я вам нагадую, що з двох проектів постанов Верховної Ради про Указ  Президента  України  про вдосконалення державного управління інформаційною  сферою  ми  будемо  розглядати   проект,   внесений комітетом,  оскільки  автор  другого  проекту  -  Віталій Шевченко погодився, що він свій знімає, бо вони майже тотожні.

 

     Ми будемо  також  визначатися  щодо  двох  проектів   законів України   -  про  незмінність  статусу  Національної  телекомпанії України та  Національної  радіокомпанії  України  до  затвердження Концепції  розвитку  телеінформаційного  простору  України  і  про створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України.

 

     Таким чином,  ставиться  на  голосування   проект   Постанови Верховної  Ради  про  Указ  Президента  України  про вдосконалення державного управління інформаційною сферою. У зв'язку з тим що цей документ було роздано ще 14 жовтня, я нагадаю, про що йдеться.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     "1. Підтримати заяву Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та  інформації".  Тільки  я  хотів  би  додати,  щоб комітет,  якщо  ми приймемо цей проект постанови,  врахував реалії сьогоднішнього дня,  оскільки заява була написана в жовтні,  а  ми приймаємо постанову в грудні.

 

     "2. Враховуючи,  що  Указ  Президента  України від 16 вересня 1998 року про вдосконалення  державного  управління  інформаційною сферою суперечить статтям 6, 13, 15, 34, 92 (пункт 11) Конституції України  та  ряду  основоположних   норм   законів   України   про телебачення і радіомовлення,  про інформацію, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні,  про видавничу  справу,  про Національну   програму  інформатизації,  запропонувати  Президенту України відкликати цей указ".

 

     Я ще раз  наголошую:  ми  не  відхиляємо  указ,  ми  його  не скасовуємо, оскільки не маємо на це законних підстав відповідно до чинного законодавства,  а пропонуємо Президенту України відкликати цей указ.  Хто за те,  щоб підтримати цей проект постанови,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 242.

 

     Приймається.

 

     Є пропозиція прийняти цей проект постанови  в  цілому.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 247.

 

     Рішення прийнято.  Постанова  з  пропозицією  і зверненням до Президента про  відкликання  цього  указу  приймається  необхідною кількістю голосів.

 

     Будемо визначатися,  шановні колеги, з приводу проекту Закону про  незмінність  статусу  Національної  телекомпанії  України  та Національної   радіокомпанії  України  до  затвердження  Концепції розвитку  телеінформаційного  простору  України.   Проект   закону складається з двох пунктів:

 

     "1. До  затвердження  Верховною  Радою України та Президентом України  Концепції   розвитку   телерадіоінформаційного   простору України  не змінювати статус і не проводити реорганізацію структур Національної    радіокомпанії    України,    обласних    державних телерадіокомпаній  та  державних  телерадіокомпаній  міст  Києва і Севастополя.

 

     2. Цей  закон  набуває  чинності  з   дня   його   офіційного опублікування".

 

     Віталію Федоровичу, з мотивів? Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Шевченка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановні колеги,  спасибі за  постанову.  Тепер щодо проектів законів. Я виступав з доповіддю ніби від комітету, а йдеться про два проекти,  і я є автором  обох.  Мені  незрозуміло, чому  під  час  обговорення якось трошки протиставлені ці проекти. Невже ви думаєте,  що один автор розробив би два проекти для того, щоб один якийсь прийняти,  а другий викинути.  Абсолютно нелогічно було б.

 

     Суть дуже проста.  От пропонують один проект не  приймати,  а приймати про незмінність статусу. Вибачте, будь ласка. На сьогодні статус - це державне телебачення в системі ДАКу.  Ви за це  хочете проголосувати?  Якщо  ми за це проголосуємо,  ми перед собою стіну поставимо назавжди.

 

     Тому я  дуже  прошу  підтримати  в  першому  читанні   обидва проекти,  які дозволять врахувати всі пропозиції звідусіль, які не звузять простір для роботи комітету.  І ми,  з огляду на ситуацію, зважаючи на те,  як Президент відреагує на нашу постанову,  все це доопрацюємо і виберемо оптимальний варіант. Їй-богу, то найкраще і для  комітету,  і  для Верховної Ради в цілому,  повірте.  Я прошу підтримати саме цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги! Поки що мова йде про один закон, проект якого я зачитав.  Ставиться на голосування проект Закону про незмінність статусу  Національної   телекомпанії   України   та   Національної радіокомпанії   України   до   затвердження   Концепції   розвитку телеінформаційного  простору  України  в  першому  читанні.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 232.

 

     Проект закону в першому читанні прийнято.

 

     Визначимося щодо проекту Закону України про створення системи Суспільного  телебачення  і  радіомовлення   України.   На   жаль, пропозиції  профільного  комітету  немає,  про  що  я вам говорив. Вносилися 2 пропозиції:  автора законопроекту,  щоб  підтримати  в першому читанні, і депутата Алексєєва, фракції комуністів (депутат Степура виступав),  фракції  соціалістів  "Лівий  центр"  (депутат Потімков), щоб цей закон ще доопрацьовувати.

 

     У порядку надходження буду ставити на голосування.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  прийняти проект Закону України  про   створення   системи   Суспільного   телебачення   і радіомовлення України в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 126.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тоді я  пропоную  дати  доручення  комітету,  хоча  це  й так зрозуміло,  оскільки він прийняв таке рішення, - про доопрацювання цього  законопроекту.  Якщо  профільний  комітет внесе відповідний законопроект,  ми до його розгляду повернемося.  Тим паче що сесія практично вже закінчується, тобто ми зможемо повернутися або ще на цій сесії, або на наступній. Питання розглянуто.

 

     ----------

 

     Слухається питання про повторний розгляд проекту  Закону  про внесення  змін  до  Закону  України  про  оплату  праці,  поданого депутатами Вітренко та Романчуком. Так, це повторний розгляд, тому що проект відхилено 1 грудня 1998 року.

 

     Наталіє Михайлівно,  хвилиночку.  Будь ласка, сядьте поки що, Наталіє  Михайлівно.  Для  того  щоб,  так  би  мовити,  не   було суперечок, я нагадаю, про що йде мова.

 

     Пригадуєте, 1  грудня  ми  прийняли постанову:  "Погодитись з висновками  комітетів  Верховної   Ради   України   та   відхилити законопроекти,  а  також  закони  України,  повернуті на повторний розгляд  з  пропозиціями  Президента  України  про  їх  скасування (перелік   додається)".   I   в   цьому  переліку  є  законопроект (реєстраційний

 2069) про  внесення  змін  до  Закону  України  про  оплату праці (стосовно введення в дію Закону про оплату праці в повному обсязі) й подання комітету про його відхилення. Така постанова є, тобто ми сьогодні  його   розглядаємо   повторно.   Будь   ласка,   Наталіє Михайлівно.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України,  соціалістична опозиція. Шановні депутати! Хочу нагадати, що  24  березня 1995 року Верховна Рада України прийняла Закон про оплату  праці.  Але,  розглянувши  і  прийнявши  закон  у  цілому, постановою про введення його в дію були заблоковані чотири статті: 9, 10, 33 і 34. I до цього часу вони не діють.

 

     Що таке статті 9,  10,  33 і 34?  Стаття 9 "Умови  визначення розміру   мінімальної   заробітної   плати",  стаття  10  "Порядок встановлення і перегляду розміру  мінімальної  заробітної  плати", стаття  33  "Iндексація заробітної плати" і стаття 34 "Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою термінів її виплати". Дія ось цих чотирьох статей була зупинена, і до цього часу вони не діють.  Саме тому,  що ці статті  не  діють, мінімальна  заробітна  плата  не пов'язана з тарифною системою,  з вартістю життя, не проводиться індексація заробітної плати і немає законодавчого нагляду за виплатою заробітної плати.

 

     I коли  ми  подали  наш  проект  закону на розгляд Комітету з питань соціальної політики,  то пана Стояна хвилювало лише одне  - нібито це його власний виріб, що він розробив такий закон, а ми на нього посягаємо.  Справді, пан Стоян розробляв проект цього закону у   тринадцятому  скликанні,  але  якщо  проект  закону  прийнятий Верховною Радою,  то це вже закон України.  Ні  в  якому  разі  не відкидаючи те,  що пан Стоян і профспілки,  які за ним стоять, цей закон готували,  водночас  ми  не  можемо  погодитися  з  кількома статтями закону. Ось чому крім введення в дію оцих чотирьох статей ми вважаємо за доцільне змінити статті 6 і 8 чинного закону.

 

     Стаття 6 "Тарифна система оплати  праці".  Ви  сьогодні  чули плач Ярославни з боку пана Саханя,  який весь час наголошував,  що зовсім немає коштів, щоб змінити систему оплати праці. Разом з тим він   підкреслив,   що   Кабінет  Міністрів  абсолютно  згодний  з пропозиціями нашої фракції:  нарешті в законі чітко визначити,  що мінімальна  заробітна  плата  - це мінімальний норматив соціальний (саме соціальний норматив!),  зміст якого: менше людині сплачувати неможливо,  а  тарифна  система і тарифні ставки - це якраз основа для системи організації оплати праці,  і тому тарифна система, яка базується  та  тарифній ставці робітників першого розряду,  може і повинна  встановлюватися  згідно  з  домовленістю,  з   укладенням контрактів,  коли  наймані  працівники  або співвласники укладають контракт про оплату праці.

 

     Таким чином,  врегульовуючи дію статті 6 і  статті  9  "Умови визначення   розміру   мінімальної  заробітної  плати",  чітко  їх виписуючи в законі,  ми досягаємо того,  що  розмежовуємо  ці  дві категорії:  тарифна  ставка може на сьогодні становити 65,  75 або 100 гривень, залежно від домовленості між конкретними профспілками та  роботодавцями,  і  це якраз і є робота профспілок (якщо б були профспілки профспілками,  то це якраз їхня свята робота - боротися за найвищу тарифну ставку),  а ось мінімальна заробітна плата - це соціальний норматив!

 

     Сьогодні доходить до  абсурду!  Я  в  неділю  провела  прийом громадян у Конотопі.  До мене прийшла жінка,  показала документи - їй відмовили в субсидії тому,  що вона  отримує  заробітну  плату, меншу як межа малозабезпеченості!  Вона працює у сфері побуту, там немає доходів,  немає заробітної плати.  Мало того що вона отримує копійки, їй ще й не дають субсидію, бо в неї заробітна плата нижче межі.

 

     Якщо ми законом встановили б  саме  такий  рівень  заробітної плати, ми примусили б тих, хто на роботу приймає, сплачувати людям нормальну заробітну плату.  I всі спекуляції щодо того,  що зросте безробіття...  Ви  уважно  перегляньте  ці основні макроекономічні показники,  які нам подав уряд!  Вони без  нашого  втручання,  без ніяких  змін уже планують у 1999 році рівень безробіття в 2,5 раза більший,  ніж у 1997 році!  Тобто вони це роблять свідомо і тільки розгортають спекуляції з приводу оплати праці.

 

     Що далі?  Ми  пропонуємо  зміну  до  статті  8 чинного закону "Сфера  державного  регулювання  оплати  праці".   Стаття   є,   а регулювання  якраз  і  немає.  Коли  був  міністром  праці Михайло Каскевич,  він з цієї трибуни говорив  (  він  був  останній,  хто наводив   ці   офіційні   дані),  що  мінімальна  заробітна  плата відрізняється від максимальної заробітної плати  в  Україні  в  90 разів.  У 90 разів!  Ну,  знаєте,  це просто виклик цивілізації! У всіх країнах світу держава регулює заробітну плату.  Наприклад,  у Швеції  мінімум  і  максимум  співвідносяться  1:10,  в Сполучених Штатах - 1:14,  але регулюється державою.  В  Україні  регулювання немає,   і   це  дає  змогу  насамперед  директорату,  банківським працівникам,  окремим категоріям комунальних працівників, митникам встановлювати   собі   таку  заробітну  плату,  яка  абсолютно  не відповідає  мінімальній,  законодавчо   встановленій   у   державі заробітній платі.

 

     Ось чому  до  статті  8  ми пропонуємо таке доповнення:  "При цьому  забезпечується  співвідношення  мінімальної   і   середньої заробітної плати як 1:2,5,  мінімальної та максимальної як 1:10 на підприємствах усіх форм власності".  Оце ті рамки,  в які  повинні вкладатися норми оплати праці.  I ми вважаємо, що це треба зробити негайно,  тому що саме  такий  дисонанс  у  системі  оплати  праці призводить  до  того,  що  одні працюють і не отримують заробітної плати, на яку можна було б вижити, а другі при тому, що руйнується підприємство  і  зупиняється  виробництво,  собі встановлюють дуже велику заробітну плату і навіть офіційно це показують у звітності.

 

     Що стосується статей 9,  10,  33 і 34,  дія яких,  як  я  вже сказала,   заблокована.   Передусім   ми   наполягаємо,   щоб   їх розблокувати.  Вони повинні діяти повністю в законодавчому полі. У статті  9  "Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати" виписано,  що розмір мінімальної заробітної плати  визначається  з урахуванням  вартісної  величини  мінімального споживчого бюджету, загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється в розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості.  Це норма закону,  і її треба розблокувати!

 

     Знову-таки, ну   чому   ви   всі   захищаєте   уряд?  То  нас звинувачуєте на рівному місці,  що  ми  захищаємо...  У  нас  була тільки одна помилка, що ми запропонували Симоненку очолити уряд. I я справді каюся,  не треба було йому пропонувати.  Але  ні  жодним голосуванням, ні в жодній пропозиції ми не захищали уряд! А ось ви тим рішенням,  що не подолали вето Президента, я звертаюся саме до тих, хто не підтримав, ви захистили уряд!

 

     Треба розблокувати цю норму,  вона виписана в чинному законі: "Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі,  не  нижчому за  вартісну  величину  межі  малозабезпеченості  в  розрахунку на працездатну  особу".  Але  ми  вважаємо,  що   треба   не   просто розблокувати, а ще й додати: "із збільшенням цього показника на 25 відсотків для утримання годувальників".  Цього немає в законі,  це ми додаємо.

 

     Чому треба на 25 відсотків збільшити? Тому що, за нормативами Міжнародної організації праці,  визначено діапазон - від 17 до  30 відсотків  -  наскільки мінімальна заробітна плата має бути вищою, ніж прожитковий мінімум.  Тому що саме  у  мінімальній  заробітній платі  враховується,  що  треба  мати  дитину і треба її годувати. Кожна нормальна людина розуміє, що процес відтворення робочої сили

- це і відтворення дітей. Треба щоб людина не боялася народжувати, щоб вона знала,  що зможе прогодувати дитину.  А щоб  це  була  не просто  декларація - живіть усі щасливо і багато,  то ці категорії треба якраз враховувати в законі.  Ось чому ми виписуємо цю  норму згідно  з  нормативом  Міжнародної  організації праці і додаємо до статті 9.

 

     Стаття 10   "Порядок   встановлення   і   перегляду   розміру мінімальної  заробітної  плати".  Ця  стаття,  виписана  в чинному законі,  свідомо  заблокована  режимом,  тому  що  якраз   тут   і передбачалося: коли приймається бюджет і змінилася вартість життя, треба врахувати цю зміну в бюджеті і змінити  соціальну  категорію мінімальної  заробітної  плати.  Проте,  залишаючи в законі норму: "Розмір  мінімальної  заробітної  плати  переглядається  щомісячно залежно  від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги" ми хочемо додати "на основі  індексу  споживчих  цін,  що оголошується 5-го числа кожного наступного місяця".

 

     Я весь час хочу довести нашому залу, що треба змінювати Закон про  індексацію  доходів  населення,   не   треба   чекати,   коли натягнуться ці 5 відсотків індексу цін.  Зросли ціни на 3 відсотки

- треба індексувати 3 відсотки.  Зросли на 2,5  відсотка  -  треба індексувати 2,5 відсотка.  Це треба робити автоматично!  А то саме через те,  що такий недолугий закон був прийнятий,  погляньте,  що робить Кабінет Міністрів!  Він грається,  взагалі не індексує! Вже 111 відсотків,  ціни зросли, а Кабінет Міністрів робить вигляд, що нічого  не відбувається,  нічого не індексує.  Треба це закласти в закон і потім цю норму змінити в  Законі  про  індексацію  доходів населення і в пенсійному законодавстві,  щоб цей механізм працював автоматично.  Зростають ціни - людям треба відшкодовувати.  I  так люди  втрачають,  тому  що  ціни  зросли,  а  поки нарахування всі зроблять,  поки виплатять...  От за цей часовий лаг держава завжди має інфляційний дохід,  всі держави мають цей інфляційний дохід. I якщо Верховна Рада не реагує і не захищає своє населення,  то вона сприяє  зростанню  інфляційного доходу,  тобто захищає такий уряд, який сьогодні є в Україні.

 

     Стаття 33 "Iндексація заробітної  плати".  Ми  цю  статтю  не змінюємо ні в якому разі.  Повністю, як вона виписана в законі, ми її залишаємо,  не змінюючи жодного слова: "В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з  чинним  законодавством".  Але  треба розблокувати дію цієї статті,  бо вона,  наголошую, з 1995 року не працює.

 

     I нарешті,  стаття 34 "Компенсація працівникам втрати частини заробітної  плати  у зв'язку з затримкою термінів її виплати".  Ви знаєте,  у законі передбачено,  у статті  36,  нібито  компенсація повинна бути.  До речі, статтю 36 ніхто не заблокував, нібито вона й діє сьогодні: "За порушення законодавства про оплату праці винні особи   притягаються   до   дисциплінарної,   адміністративної  та кримінальної  відповідальності  згідно  з  законодавством".  Тобто нібито норма діє. Але ми з вами свідки: на сьогодні заборгованість із заробітної плати і пенсій  -  8,5  мільярда  гривень.  Нехай  2 мільярди  -  заборгованість  із  пенсій,  але  6,5  мільярда  - із заробітної плати.  Хто з керівників поніс відповідальність  за  цю затримку  заробітної  плати?  Хто  і яким чином?  Тому щоб саме ця норма закону діяла конкретно,  ми до статті 34 пропонуємо  додати: "Особи,  винні  в  затримці  виплати заробітної плати,  підлягають кримінальній    відповідальності".     Чітко     -     кримінальна відповідаль-ність.

 

     Ми вважаємо,  якщо  розблокуємо  ці  чотири  статті закону та зробимо доповнення до статей 6 і 8,  то  Закон  про  оплату  праці стане  законом.  Він  справді  створить законодавче поле,  у якому можна працювати і захищати працюючих людей,  незважаючи  на  форми власності. Людей треба захищати і на державних підприємствах, і на приватних, і на колективних. Сьогодні знущання йде масово.

 

     Ось чому  ми,  фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України, звертаємося до всіх депутатів Верховної Ради: підтримайте наш законопроект,  розблокуйте дію статей 9,  10,  33,  34 і дайте змогу  внести  зміни  до  статей 6 і 8.  Тоді закон діятиме і люди зможуть працювати і захищати свої інтереси.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє   Михайлівно.   Що,   підтримаємо авторів? Проголосуємо?

 

     Тоді оголошується перерва до 16 години.