Стенограма пленарного засідання

22 грудня 1998

 

                       ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!  Доброго ранку, громадяни України! Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Встигли зареєструватися  290  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,    дозвольте    оголосити   запити   народних депутатів.

 

     Народний депутат Онопенко Василь  Васильович  звертається  до Президента   України   щодо   фінансування   охорони  здоров'я  та необхідності відповідних змін  указу  Президента  про  скороченння видатків Державного бюджету України на 1998 рік.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 195.

 

     Прийнято.

 

     Прошу проголосувати пропозицію про направлення Президентові.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Семенюк Валентина  Петрівна  звертається  до Прем'єр-міністра України (повторний запит) щодо надання копій кредитної  Угоди  між ЄЕС  та  Україною  та  відповідного меморандуму про надання позики обсягом 150 мільйонів екю.

 

     Цехмістренка Віталія  Григоровича   -   до   Прем'єр-міністра України  щодо  правомірності  роз'яснень  Мінсоцполітики  стосовно порядку застосування Закону про статус ветеранів  війни,  гарантії їх соціального захисту.

 

     Друзюк Світлани  Олександрівни  - до Прем'єр-міністра України стосовно   газифікації   Саратського,   Татарбунарського   районів Одеської області.

 

     Кірімова Івана  Захаровича  -  до  Прем'єрміністра  України в зв'язку з виконанням постанови Кабінету Міністрів України за 1 від 4  січня  1998  року  щодо  реконструкції  українського об'єднання електрозв'язку   "Укртелеком"   стосовно   Іванківського    центру електрозв'язку.

 

     Я прошу проголосувати.

 

     "За" - 186.

 

     Прийнято.

 

     Черненка Віталія  Григоровича - до голови Державного комітету нафтової,   газової   та   нафтопереробної   промисловості    щодо життєзабезпечення   селища  Микитівської  наливної  станції  міста Горлівки.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення прийнято.

 

     Жовтяка Євгена  Дмитровича  -  до  начальника  управління   у справах  захисту  населення від наслідків аварії на ЧАЕС Київської облдержадміністрації стосовно використання  бюджетних  коштів  для фінансування переселення громадян із забруднених територій та щодо розподілу житла,  збудованого на чорнобильські  кошти.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про реєстрацію  нової  депутатської  фракції партії  "Реформи  і  порядок" - "Реформи-центр".  У її складі - 14 народних депутатів України. Персональний склад фракції в усіх є на руках.   Представляти   фракцію  уповноважено  народних  депутатів України:  Пинзеника Віктора Михайловича, Біласа Івана Григоровича, Осташа Ігоря Івановича,  Сироту Михайла Дмитровича і Устенка Петра Івановича. Вітаємо їх з цим.

 

     Шановні колеги,  сьогодні у нас вівторок,  слухаємо заяви від фракцій.  Надаватиму  слово згідно з поданими заявками.  Слово від фракції  прогресивних  соціалістів  надається   Вітренко   Наталії Михайлівні.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция.

 

     В связи  с  негативным политическим резонансом в Украине и за рубежом  по  делу   Павла   Ивановича   Лазаренко,   в   связи   с дискредитацией  нашего  государства  и  подрывом  авторитета  всех народных депутатов фракция  ПСПУ  считает  необходимым  в  течение недели  выяснить  все  обстоятельства  задержания  Павла Ивановича Лазаренко, мотивы выдвинутых к нему претензий по отмыванию грязных денег    и   использованию   паспорта   гражданина   Панамы.   Для справедливого  и  об ективного  рассмотрения  этого   вопроса   мы предлагаем.

 

     Первое. Все обстоятельства дела выяснить специально созданной парламентской комиссией.

 

     Второе. На  время  рассмотрения  этого   дела   приостановить полномочия  председателей  комитетов  по  борьбе  с организованной преступностью - Юрия Кармазина и по Регламенту -  Виктора  Омелича как   членов   фракции   "Громада",   а   следовательно   -   лиц, заинтересованных в этом деле.

 

     Третье. Включить в повестку дня  сессии  на  четверг,  на  24 декабря  1998  года,  обращение  Генерального  прокурора Украины к парламенту.

 

     Четвертое. Мы обращаемся к Павлу Ивановичу  Лазаренко,  чтобы он  дал  следственной  комиссии ответы на вопросы,  которые ставит фракция ПСПУ.

 

     Первый. Означает  ли  наличие  у  Павла  Ивановича  Лазаренко паспорта Панамы то,  что он стал гражданином этой страны или же он приобрел этот паспорт только для того, чтобы скрыться от претензий Украины и от прокуратуры Украины?

 

     Второй. Каким  образом был приобретен этот паспорт,  за какую сумму и каковы источники этих денег?

 

     Третий. Что побудило Павла Ивановича Лазаренко скрыть наличие панамского  паспорта,  ведь  он представлялся гражданином Украины, занимал должность первого вице-премьер-министра, Премьерминистра и дважды баллотировался в народные депутаты?

 

     Четвертый. Какая  сумма  денег  была  уплачена  правительству Панамы за получение паспорта  и  из  каких  источников  взяты  эти деньги?

 

     Пятый. Имеются  ли  паспорта  граждан  Панамы  у членов семьи Павла  Ивановича   Лазаренко?   Какие   суммы   уплачены   за   их приобретение?

 

     Пятый. Что  означает  информация  о  том,  что Павел Иванович Лазаренко является  рантье-пенсионером?  И  какова  сумма  средств должна быть в банках Панамы для получения этого статуса?

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Вимкніть мікрофон. Слово надається депутату Кононову від фракції. Будь ласка, три хвилини.

 

     Наталіє Михайлівно, ви використали свій час.

 

     Ввімкніть мікрофон, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Виталий Кононов благородно  поступил,  добавив мне одну минуту. Я благодарна ему.

 

     Итак, следующий  вопрос,  шестой.  Каким  видом  деятельности Павел Иванович Лазаренко занимался в Панаме?

 

     Седьмой. Из  каких  источников   Павел   Иванович   Лазаренко оплачивает услуги адвоката?

 

     Восьмой. Из  какого  источника  оплачен  залог  в  3 миллиона долларов США?

 

     Девятый. Из каких  средств  и  каким  образом  были  оплачены чартерный   рейс   и  частный  самолет,  доставивший  Лазаренко  в Днепропетровск?

 

     И десятый вопрос.  Какие счета,  в каких странах и  на  какую сумму  открыты  Павлом  Ивановичем Лазаренко в иностранных банках? Каковы источники этих средств?  Уплачен ли паном Лазаренко налог в соответствии с декларацией о доходах?

 

     Мы обращаемся   ко  всем  коллегамдепутатам  поддержать  наши предложения по немедленному рассмотрению этого  вопроса  до  конца текущей  недели,  ибо  в  противном случае любое решение Верховной Рады Украины будет негативно восприниматься обществом.  Оно  будет просто нелегитимным.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кононов, за ним - депутат Танюк.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). А я не хочу крові, я хочу хліба для України. Тому оголошу концепцію екології економіки.

 

     Заява. "Українська  економіка  переживає  період   стагнації. Криза,   яку   переживають  усі  галузі  економіки,  набула  ознак постійного,  безперервного і безкінечного  процесу.  Ситуація,  що склалася   в   економіці,   потребує  термінового  і  радикального втручання.  Ніякі локальні заходи та спроби реформування  в  межах існуючих підходів не можуть дати позитивних результатів.

 

     Тому Партія  зелених  України (та фракція зелених у Верховній Раді) підготувала  і  вперше  пропонує  до  обговорення  концепцію економічної реформи "Екологія економіки". Концепція грунтується на конкретних економічних розрахунках,  зміні підходів  до  структури нарахування податків та на ряді інших радикальних заходів.

 

     Концепція перехідного  періоду  -  "зелений час" передбачає у перший рік дії автоматичне  виконання  зобов'язань  бюджету  перед бюджетниками.  На  другий  рік  -  перспектива  розмороження  всіх вкладів  населення.  В  період  дії  -  зняття  всіх  питань  щодо індексації по виплатах населенню. Держава отримує додаткові засоби для регулювання економіки,  які  водночас  дадуть  більшу  свободу ринку.

 

     Головним ідеологом  цієї  концепції  є  член  Партії  зелених народний депутат України Володимир Фіалковський. 24 грудня (це для вас, панове журналісти) фракція зелених у Верховній Раді України в особі народних депутатів Фіалковського,  Богословської та Кононова на   спеціальній   прес-конференції  більш  докладно  представлять концепцію "Екологія економіки".  Це відбудеться  24  грудня  о  12 годині в приміщенні "Інтерфаксу".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Танюк, за ним - депутат Діяк.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Народний  рух України.  Виголошу заяву політичних партій з приводу антиконституційних висловлювань Голови Верховної  Ради  Олександра Ткаченка під час його візиту до Москви.  Цю заяву підписали десять політичних партій:  Рух,  НДП,  УРП,  КУН,  УСДП,  РХП, "Реформи і порядок",  Ліберальна партія,  ХДПУ і Християнськонародний союз... (Шум у залі). Не кричіть - пупок розв'яжеться!

 

     "Виступаючи 17 грудня в прямому  ефірі  радіостанції  "Маяк", Голова  Верховної Ради України Олександр Ткаченко,  що перебував у Москві на чолі української парламентської делегації, висловився за єдину оборонну доктрину Росії та України,  за єдиний Чорноморський флот, за єдиний інформаційний простір, за єдину валюту. Того ж дня Ткаченко  запевнив  керівника Ради Федерації Росії Єгора Строєва в тому, що Україна вже в січні приєднається до МПА країн СНД.

 

     Наші партії   висловлюють   рішучий   протест    з    приводу висловлювань Олександра Ткаченка,  що грубо суперечать ряду статей чинної Конституції, ставлять під сумнів суверенітет і незалежність нашої держави. Звертаємо увагу на те, що Голова Верховної Ради вже вкотре суттєво перевищує свої конституційні  повноваження,  робить заяви,  що не відображають позиції всього українського парламенту, який не підтримав приєднання України  до  МПА  СНД,  не  ухвалював рішення позбутися найважливіших ознак національного суверенітету і фактично передати Україну під протекторат сусідньої держави.

 

     Зважаючи на  непоправну  шкоду,  якої  може  завдати  Україні подальше  перебування  Олександра  Ткаченка  на  займаній  посаді, вимагаємо внесення до порядку денного сесії парламенту питання про переобрання Голови Верховної Ради України".

 

     Дякую за  ваш  крик  зліва  і  за  оплески справа і вважаю їх схваленням цієї заяви.

 

     Як голова Меморіалу імені Стуса заявляю,  що  до  цієї  заяви приєднались   багаторічні   політв'язні  російського  імперіалізму комуністичної доби,  які вимагають так само осуду Ткаченка.  Назву їхні  прізвища:  Юрій  Бадзьо,  Микола  Горбаль,  Михайло і Богдан Горині,  Левко  Горохівський,  Василь  Лісовий,  Василь  Овсієнко, Микола Плахотнюк,  Євген Пронюк, Микола Руденко, Олесь Сергієнко і Олесь Шевченко.  Не для того вони гнили по  мордов'ях,  щоб  знову повернутися туди (Шум у залі).

 

     Нарешті, принагідно хочу сказати про фальсифікацію,  яка мала місце 18 грудня,  коли Верховна Рада приймала заяву щодо Іраку.  З цієї заяви вилучено пропозицію Мороза і Народного руху про те,  що ми засуджуємо Ірак, який не виконує резолюції Ради Безпеки ООН. Це

- фальсифікація, і Комуністична партія, фальсифікуючи, кує гвіздки для власного розп'яття! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Діяку.  За  ним  - народний депутат Мороз.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні    депутати!    Без перебільшення  хочу  сказати,  що  нафтогазовий  комплекс України, зокрема його працівники,  завдяки праці  яких  ми  маємо  в  наших домівках   світло,   тепло  і  газ,  доведені  до  межі,  за  якою починаються  незворотні  процеси  руйнації  та   хаосу.   Якщо   в нафтогазовій   промисловості   задіяно   лише  1,6  відсотка  всіх працюючих в Україні,  а основні фонди становлять лише 3  відсотки, вони  дають  понад  12 відсотків усієї промислової продукції та 18 відсотків загальних надходжень до Державного бюджету.

 

     Сьогодні в нафтогазовому комплексі є дві негативні  складові, які  гальмують  його  розвиток  та  унеможливлюють  його нормальне функціонування.  Це - незадовільний технічний стан основних фондів та заборгованість перед працівниками із заробітної плати. Сьогодні заборгованість споживачів уже  перевищила  позначку  12  мільярдів гривень  і постійно зростає.  Неплатежі за спожитий газ призводять не  тільки  до  зниження  надійності  газотранспортної  системи  і неможливості її подальшого розвитку, а й до елементарної невиплати заробітної плати робітникам,  заборгованість з якої вже  становить 200 мільйонів гривень.  Персонал галузі,  в якій тільки потужність компресорних станцій становить десять довоєнних "Дніпрогесів",  по 10-12  місяців не одержує заробітної плати.  Сьогодні,  як відомо, ВАТ "Укргазпром" і "Укрнафта" вже  віднайшли  понад  10  мільйонів гривень для покриття заборгованості, і зростання заборгованості із заробітної плати припинено.

 

     Однак хочу з усією відповідальністю заявити, що запропоноване збільшення  рентної плати та за нафту і газ,  а також відрахування за  транспортування  транзитної  нафти  і  газу  через  українську територію ставлять під сумнів поточні позитивні досягнення.

 

     Більше того, податкові ставки ставлять за межу виживання весь національний нафтогазовий комплекс.  Першим наслідком  від  такого нововведення   буде   звільнення   з   роботи   понад   10   тисяч висококваліфікованих     фахівців     нафтогазового     комплексу, працевлаштування  яких та перекваліфікація потребуватимуть значних коштів.  Таким чином,  радикальне збільшення розміру рентної плати та   відрахувань  від  транзиту  не  тільки  не  дасть  очікуваних результатів,  а навпаки призведе до катастрофічних  наслідків  для галузі в цілому.

 

     Після введення  в  дію  згаданих  ставок і тарифів ні про яку заробітну  плату,  ні  про   яке   підтримання   транспортних   та розподільчих газових і нафтогазових мереж у нормальному технічному стані годі й говорити.  Усе це призведе не тільки  до  соціального вибуху,  а  й  до  техногенних  катастроф  та фізичного руйнування основних фондів галузі.

 

     Сьогодні в нас є шанс  унеможливити  прийняття  тимчасових  і непродуманих  рішень.  Ми  маємо  тепер під стінами Верховної Ради лише декілька  сот  пікетувальників  -  працівників  нафтогазового комплексу України...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ДІЯК І.  В.  Якщо ми не ухвалимо реального бюджету,  то уже в січні під стінами стоятимуть тисячі наших співгромадян,  доведених до відчаю.

 

     Шановні депутати,   просимо   надати   слово   представникові пікетуючих працівників нафтогазового комплексу Попилу  і  озвучити його виступ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутатові Сасу від соцфракції,  за ним виступить депутат Лазаренко.

 

     САС С.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  виборчого блоку соціалістів і селян "Лівий центр".

 

     "Заява виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій  - "Лівий центр" щодо програми діяльності Кабінету Міністрів України. Економічна та політична ситуація в Україні свідчить  про  нагальну потребу в кроках, які вивели б країну з глибокої системної кризи.

 

     За їх  основу потрібно взяти засади внутрішньої та зовнішньої політики,  розроблені  парламентом,  та  розроблену  на  їх   базі програму дій уряду.

 

     Запропонована на  розгляд  Верховної  Ради  України  програма діяльності Кабінету Міністрів зовсім  не  відповідає  поставленому завданню.  Амбіційні,  але  зовсім  нереальні плани уряду головним чином спрямовані на положення  меморандуму  економічної  політики, підписаного    керівництвом    Кабінету    Міністрів   України   і Національного банку України спільно з Міжнародним валютним фондом. Тобто   саме   меморандум   є  програмою  уряду,  а  не  документ, запропонований парламенту.

 

     Не випадково  одним  із  пріоритетів  у  проекті   й   надалі залишається   фінансування   з   боку   МВФ,  Європейського  банку реконструкції та розвитку,  Світового банку та  інших  міжнародних фінансових організацій.

 

     І це в той час,  коли загальна сума внутрішньої та зовнішньої заборгованості та відсотків по ній,  що підлягяє  виплаті  в  1998 році,  становить  близько  12  мільярдів гривень.  Такі дії стають інструментом  обману  населення,  є   демонстрацією   Міжнародному валютному  фонду готовності нашого уряду й надалі прямувати курсом руйнівних  реформ,  ведуть  до  політичної   залежності   України, суперечать статті 1 Конституції України,  де записано:  "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава".

 

     Програма недосконала і в організаційному плані.  Немає  чітко визначених  строків її реалізації,  не визначено відповідальних за виконання оцінки необхідних ресурсів і головне -  їх  результатів, що  дає  підстави  говорити  про  її,  м'яко  кажучи,  антинародну сутність.

 

     У ній закладені  всі  передумови  для  подальшого  наростання безробіття,  невиплати зарплат,  пенсій, розкрадання національного багатства, повного знищення промислового та сільськогосподарського потенціалу держави.

 

     Подана програма  не  розв'язує  одне  з  головних питань - не ліквідовує заборгованості із заробітної плати,  стипендій, пенсій, допомог та інших соціальних виплат.

 

     Тільки на  1  жовтня поточного року борг бюджетів усіх рівнів із зазначених статей становив  3,6  мільярда  гривень  і  разом  з боргом у виробничій сфері перевищує 8 мільярдів гривень.

 

     Особливо слід   звернути   увагу  на  розділ  розвитку  агро- промислового   комплексу,   де   в   романтично-утопічному   стилі сором'язливо  взято курс на подальше його знищення,  зокрема через втілення в життя горезвісної ідеї купівлі-продажу землі. Підтримка запропонованих  намірів  уряду означає підтримку курсу закабалення України,  перетворення її на сировинний  придаток,  третьорозрядну країну,  посилення  масових  злиднів  і  беззахисності,  безправ'я народу.  І гра довкола бюджету,  якого до сьогодні  ми  в  очі  не бачили, ще раз є красномовним підтвердженням сказаного".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутатові Лазаренку.  За ним виступатиме народний депутат Симоненко.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 40,  Дніпропетровська область). Фракція "Громада". Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! Шановні радіослухачі!  Передусім дозвольте  мені  подякувати  всім народним депутатам, керівництву Верховної Ради за ту допомогу, яку надали  ви  мені  для  звільнення  з-під  арешту.  Верховна   Рада виявилась   єдиною   державною   установою,  яка,  діючи  в  межах законодавства,  допомагала  громадянам  України.  На  жаль,   інші державні  установи  робили вигляд,  що нічого не відбувається,  як завжди відмовчались,  а МЗС робило навпаки.  Висловлюю вам  велику подяку,  шановні колеги.  Дозвольте подякувати також членам партії "Громада",  громадянам України, тим, хто підтримав мене, проводячи мітинги,  маніфестації, направивши численні листи на мою підтримку з вимогою звільнення.  Ваша підтримка виявилася вирішальною.  Саме завдяки вам, тим, хто мене підтримав, було прийняте рішення.

 

     Шановні колеги,   дозвольте   дати  пояснення,  що  відбулося протягом останніх трьох тижнів,  щоб не тільки  брутальна  брехня, яку  подавали  так звані наближені засоби масової інформації,  а й певна частина об'єктивної інформації стала відома в Україні.

 

     Мене затримали правоохоронні  органи  Швейцарії  на  прохання прокуратури  України звинуватити мене у відмиванні брудних грошей. Для того,  щоб  мене  затримати  за  межами  держави,  прокуратура України   готувалася   останні   чотири  місяці.  Генпрокурор  пан Потебенько  разом  з  міністром  юстиції  пані  Станік  та  іншими високопосадовими   особами  перебували  у  Швейцарії.  Прокурор  в особливо важливих справах Молчанов  працював  там  чотири  місяці. Чотири  прокурори  супроводжували  мене  разом із однією посадовою особою Швейцарії постійно,  від першої до  останньої  години.  Але особливу роль відіграв у всіх звинуваченнях заступник Генерального прокурора вельмишановний пан Обіход.

 

     Потрібен був час,  щоб пересвідчитись  у  правомірності  мого затримання.  Мені висунуто 21 звинувачення прокуратурою України, з них 19 було спростовано моїми адвокатами першого ж дня,  коли вони заслуховувалися.   Два  звинувачення  -  у  стадії  розгляду.  Для з'ясування моєї причетності до окремих операцій... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Павле Івановичу, одну хвилиночку. Скільки часу вам ще потрібно?

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І. Три хвилини.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   Павло  Іванович  просить  ще  три хвилини.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію додати три хвилини.

 

     "За" - 272.

 

     Рішення прийнято.

 

     Продовжуйте.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.  Для  з'ясування  моєї  причетності  до   двох звинувачень  потрібен  час  три-чотири місяці.  Тому було прийнято рішення внести  заставу.  Після  розгляду  в  суді  буде  прийнято остаточне рішення - винен я чи не винен.

 

     Розрахунки замовника  щодо мого затримання надзвичайно прості

- звинуватити, знаючи, як ретельно розглядаються будь-які справи в Швейцарії,  а потім, щоб я, перебуваючи там у в'язниці півтора-два роки, як було заявлено в перший день, 4 грудня, з'ясовувати, винен я чи не винен. Якщо не винен, то через два роки вибачитися. Справа зроблена.  Два роки немає Лазаренка на території України  -  немає "Громади",  немає  фракції...  Та й Україна ні при чому.  Все,  що відбувалося, відбувалося за межами держави, в іншій державі.

 

     Я заявляю з усією відповідальністю  перед  усіма  присутніми, перед   правосуддям  Швейцарії.  Я  не  порушував  жодного  закону Швейцарської Конфедерації.  Щодо двох звинувачень, які сьогодні ще не з'ясовані, буде відомо через три-чотири місяці після суду.

 

     Я знову заявляю: я не порушував жодного закону Швейцарії.

 

     Я хочу подякувати органам швейцарського правосуддя,  особливо генеральному прокурору пану Бартосі, за неупередженість, за те, що він  знайшов  час  виїхати  на  чотири  години,  щоб з'ясувати всі обставини і чітко заявити:  це справа України і в Україні потрібно розглядати,   не   потрібно  нас  використовувати  для  з'ясування протиборства між політичними партіями і опозицією.

 

     Друге питання.  Я не мав ніколи  подвійного  громадянства.  Я

-громадянин України.  У тому документі, який у програмі "Сім днів" пан  Долганов  показував  усім,  записано,  що   власником   цього документа  є  Лазаренко Павло Іванович - громадянин України.  Тому ніколи не було ніякого подвійного громадянства.

 

     Чому я використав його?  Використав з однієї причини.  З тим, щоб мати можливість безвізового проїзду. Мені посольство Швейцарії півтора місяці тому на наполягання МЗС України і особисто міністра заборонило   видачу  візи,  а  мені  потрібно  було  з  адвокатами з'ясувати обставини,  оскільки проти  мене  чотири  місяці  велася справа.

 

     Я розумію, що правоохоронні органи і влада не чекали подібних дій.  Терміново зроблене подання,  яке  вчора,  як  мені  сказали, Генеральною  прокуратурою  подано,  я  його  не бачив.  З'ясувавши сьогодні,  в чому мене звинувачують, я виступлю і дам відповідь на питання, чи порушував закони, чи не порушував.

 

     І останнє. Розв'язана брутальна війна, яка перейшла допустимі межі.  Я розумію,  і це потрібно усвідомлювати всім:  переможців у цій війні не буде.  І коли постане питання мого імунітету, я разом з оточенням Президента,  з Президентом,  якщо і з них  буде  знято аналогічне питання,  погоджусь.  Розмови закінчилися,  розпочалася серйозна робота.  І тільки, якщо і з оточення, і з Президента буде знято імунітет, я цілком добровільно на це погоджусь.

 

     Я ще  раз  вам  дякую за ту підтримку.  Я відчував її кожного дня, я покладав надії на Верховну Раду.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Симоненко  Петро  Миколайович.  За  ним   -   депутат Онопенко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Уважаемые народные депутаты, как вы знаете, 4 ноября текущего   года   Президент   Кучма    своим    указом    утвердил государственную  программу  сотрудничества  с  НАТО.  В  нарушение внеблокового  статуса  нашего  государства  программа   определяет стратегические  цели  Украины,  полномасштабную  интеграцию  ее  в европейские евроатлантические структуры, прежде всего НАТО.

 

     В качестве приоритетного направления военной политики названо сотрудничество    с   НАТО   в   военной   сфере,   прежде   всего военнополитическое и военное.

 

     Осуществление программы    потребует    огромных     средств, исчисляемых    миллиардами    долларов.    Но    главное   -   это военно-политическое порабощение и отдаление Украины от  славянских народов.

 

     Наша фракция  считает  недопустимым  то,  что  Верховная Рада фактически   устранена   от   осуществления   ее   конституционных полномочий   во  внешнеполитической  оборонной  сфере,  и  требует обсудить  эти  вопросы  на  специальном  заседании.  Не  можем  мы согласиться  и  с  тем,  что  Соединенные  Штаты,  НАТО  открыто и беспардонно  вмешиваются   в   наши   внутренние   дела,   диктуют экономическую, социальную и оборонную политику, как они в общем-то ведут себя и в мире.

 

     Фракция Коммунистической партии заявляет решительный  протест в   связи   с   действиями   властей,  направленными  на  снижение обороноспособности и угрозу  национальной  безопасности.  Офицеры, прапорщики и их семьи доведены до нужды и отчаяния.  В большинстве воинских частей не получают зарплату по 5-6 месяцев.  90 процентов военнослужащих  проживает  в  военных  городках,  их жены не имеют работы,  многие семьи просто голодают и  не  могут  послать  своих детей в школу.  Более 70 процентов семей офицеров и прапорщиков (а это  63  тысячи)  не  обеспечены  жильем,   а   выплачиваемая   им компенсация на наем жилья составляет три гривни в месяц.

 

     Катастрофически обстоит   дело   с  оснащением  армии  новыми образцами вооружения и боевой техники.  Заказ на поставки в  армию практически  прекращен.  Максимум  через  5 лет имеющиеся оружие и техника придут в непригодное состояние.

 

     В связи с этим фракция коммунистов считает,  что  так  дальше продолжаться   не   может.   Подобное  состояние  Вооруженных  Сил становится опасным как для армии,  так и  для  всего  государства. Требуем решительного поворота к нужным проблемам защитников Родины и рассмотреть данный вопрос также более широко в пленарном режиме.

 

     В соответствии  с  поручением  министра  Кабинета   Министров Толстоухова   от   21.09.1998   года   (номер   имеется)   местные администрации  готовят  информационноаналитические  материалы   об общественнополитической  жизни в регионах.  Особое внимание должно быть уделено информации о  работе  в  округах  народных  депутатов Украины.    Должны   предоставляться:   дата,   место   проведения мероприятия,  его тематика,  количество участников,  их социальный состав, короткое содержание выступления, публичный резонанс. Таким образом,  Кабинет Министров в лице должностного  лица  Толстоухова грубо  нарушает  Конституцию  и  законы об об единении граждан и о статусе  народного  депутата,  обязывает   местные   администрации установить   слежку   за   народными   депутатами   и   заниматься политическим сыском.  Как член и  один  из  руководителей  НДП  не только  повсеместно  требует  замены руководителей на членов своей партии, но и берет "под колпак" народных депутатов, представляющих другие партии.

 

     Фракция коммунистов   требует   от  Пустовойтенко  освободить Толстоухова от занимаемой должности и предупреждает  глав  местных администраций,  что  за  выполнение  этого  распоряжения они будут отвечать по закону.

 

     И последнее.  В пятницу фракция сделала  заявление  по  факту измены   национальным   интересам   и   подписания  меморандума  с Международным валютным фондом.  В связи с этим мы  размножили  для народных  депутатов  проект  постановления.  Прошу вас,  Александр Николаевич,  как и предыдущее предложение  фракции,  поставить  на голосование. Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Онопенко. За ним - депутат Синенко.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Голова Української соціалдемократичної партії,  група незалежних. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Звертаюся  до  вас  на прохання Центрального комітету та  Київської  ради  профспілки  працівників охорони здоров'я України, а також численні звернення моїх виборців з  приводу  Указу  Президента  України  про  скорочення   видатків Державного  бюджету  України на 1998 рік від 8 серпня 1998 року за 860.

 

     Нині в  Україні  налічується  6   мільйонів   громадян,   які страждають  від  серцевосудинних  захворювань;  майже  800 тисяч - онкозахворювань; 760 тисяч хворіють туберкульозом, понад 1 мільйон інвалідів.

 

     На фоні  цієї  жахливої статистики виконання Указу Президента про  скорочення  видатків  Державного  бюджету  на  1998  рік   та відповідної  Постанови  Кабінету Міністрів від 11 червня 1998 року за  855  про  чисельність  працівників  бюджетних  установ   тягне скорочення  до  кінця  поточного  року  числа працюючих у медичній галузі на 4,2 відсотка, або 49 тисяч 60 чоловік.

 

     Крім того,  близько 26 тисяч  випускників  вищих  і  середніх навчальних  закладів цього профілю залишаться непрацевлаштованими. І це незважаючи на проведене скорочення,  яке призвело до того, що в  системі  охорони  здоров'я  вже  припинили діяльність понад 500 лікарняних  закладів,  що  фактично  зруйнувало  мережу   медичної допомоги   сільському  населенню.  Все  це  відбувається  на  фоні посилення тенденції  перевищення  смертності  над  народжуваністю, коли  Україна  ввійшла  до  першої  десятки країн світу за темпами вимирання населення,  коли кожен другий громадянин не  доживає  до пенсії, а чоловіча смертність є однією з найвищих у світі.

 

     Скорочення медпрацівників,  зменшення  і  без  того мізерного бюджетного  фінансування  охорони  здоров'я   в   такій   ситуації означатимуть  позбавлення  абсолютної  більшості  громадян України конституційного права на доступне  медичне  обслуговування,  а  по суті  призведуть  до геноциду власного народу.  Дуже прикро,  адже щойно в цьому залі був поставлений на голосування мій депутатський запит до Президента і ви його не підтримали.

 

     І останнє. Щойно народний депутат Лесь Танюк зачитав заяву 10 політичних партій.  Було  сказано,  що  її  підписала  УСДП  -  це Українська селянська партія. Українська соціал-демократична партія дане питання на правлінні не розглядала.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Синенко.

 

     СИНЕНКО С.І.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Шановні   депутати!   За  дорученням  Комітету  з  питань  охорони здоров'я,  материнства та дитинства,  прошу  бути  уважними,  адже питання стосується наших дітей.  Всі ви їх маєте,  маєте і внуків, можливо,  доживемо,  що матимемо  правнуків.  Але  стан  справ  із охорони дитинства в Україні тепер на крайній критичній позначці.

 

     Ті близько   20   указів  Президента  про  охорону  і  захист дитинства,  19  постанов  Кабінету  Міністрів,   дві   національні програми з охорони дитинства,  фонд "Україна - дітям" і врешті вся урядова  політика,  руйнівні  реформи   призвели   до   того,   що ненькаУкраїна  не  народила  майже  1  мільйон дітей за часи своєї розбудови.

 

     Діти не народжуються  тому,  що  їх  треба  вчити,  лікувати, одягати,   виховувати   і   годувати.   А  ситуація  в  державі  з виробництвом харчування для дітей до трьох років украй складна.

 

     Результати соціологічних  досліджень  свідчать,  що  вже   на четвертому-п'ятому  місяці  життя  кожна друга дитина в Україні на штучному  вигодовуванні.  Понад  80  відсотків  опитаних   батьків вважають,  що  купувати  треба вітчизняну продукцію як якіснішу та кориснішу.  До того ж основними  критеріями  вибору  є  довіра  до якості продуктів вітчизняного виробництва.

 

     Однак неефективне    використання    наявного    в    Україні промислового потенціалу не дає змоги забезпечити немовлят і  дітей раннього  віку відповідним харчуванням.  Адаптовані молочні суміші виготовляються на застарілому  обладнанні,  обсяг  їх  виробництва порівняно з 1996 роком зменшився більше ніж удвоє.  Не налагоджено промисловий  випуск  м'ясних  і  рибних  пюреподібних   консервів, кисломолочних пастоподібних продуктів.

 

     Якщо порівняти   обсяги  виробництва  дитячих  продуктів,  що очікуються в поточному році, з 1990 роком, то випуск плодоовочевих дитячих консервів зменшився в 52 рази,  сухих адаптованих молочних сумішей,  дитячих  сосисок  -  майже  в   10   разів,   рідких   і пастоподібних  молочних  продуктів  -  у 5 разів.  При цьому різко скоротився асортимент дитячих продуктів. Консервні заводи працюють нестабільно,  більшість  по  два-три місяці на рік.  Потужності їх використовуються на 2-10 відсотків.

 

     Основним постачальником дитячого кефіру,  інших кисломолочних продуктів  та  сиру  є  молочні  кухні,  мережа яких скорочується. Функціонують вони переважно при лікарнях і фінансуються з мізерних загальних асигнувань на охорону здоров'я.

 

     Досі не    розв'язано   проблему   забезпечення   виробництва продуктів дитячого харчування екологічно чистою сировиною,  на  що потрібно  близько  20 мільйонів гривень.  Уряд рішення приймає,  а кошти так і не знаходить.

 

     Через недостатню  кількість   вітчизняної   продукції   ринок України   все   більше   заполонюється   продуктами   закордонного виробництва.  Одержані  комітетом  дані  свідчать,  що  не  завжди забезпечується ретельний контроль якості імпортної продукції. Діти вживають імпортні продукти  так  званого  тривалого  зберігання  і "натуральні" соки, напої з імпортних концентратів.

 

     Враховуючи викладене, вважаємо, що для розв'язання зазначених потреб слід підтримати рішення комітету,  які будуть  доведені  до вашого відома.

 

     Товариші і пани депутати, підтримайте, будь ласка, дитинство, адже ми з вами вимремо за 10 років. Ми не матимемо своїх виборців.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дві репліки депутатів Мороза та Черненка. Будь ласка, по хвилині.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Фракція  "Лівий  центр".  Шановний Олександре Миколайовичу!  Останнім часом помічаю,  що коли  з  того  чи  того приводу  у  тих,  хто  має  постійний  доступ  до  засобів масової інформації,  бракує аргументів,  вони використовують моє  прізвище або позицію нашої фракції.

 

     Наприклад, наймані  опозиціонери  звично  роблять  донос,  що нібито ми вносили проект бюджету із заниженим  рівнем  мінімальної оплати праці.

 

     Другий приклад. Керівник НДП робить недолугі закиди з приводу нібито компрометуючого мене зв'язку з нібито засудженим Лазаренком (газета "Зеркало недели").

 

     Лесь Танюк  вдається  до  перекручення  моєї позиції стосовно бомбардування Іраку.  Нагадую:  на мою пропозицію,  сесія засудила агресивні   дії  США  та  Великобританії  щодо  Іраку  і  засудила керівництво Іраку за невиконання рішень Ради Безпеки ООН. Не прошу Танюка   подивитися   стенограму,  бо  треба  не  лише  писати  чи дописувати, а вміти читати.

 

     Спасибі (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты,   разрешите  обратиться  по  поводу  заявления,  которое произнес  депутат  Танюк.  Надо  очень   осторожно   подходить   к заявлениям,  которые,  мягко говоря, вызывают удивление. Как может депутат Танюк поднимать вопрос об  отзыве  Председателя  Верховной Рады,  если  он  за  него не голосовал и активно противодействовал голосованию.  Думаю,  ничего  путнего  не  получится,  если  такие заявления будут возникать и дальше.

 

     Остальные 30  секунд  я использую на другое.  Есть в Горловке государственное предприятие Никитовская наливная станция.  Раньше, когда была возможность получать серьезные прибыли, ее поселок имел достойные  условия.  После  прекращения  транзита  газа,  нефти  и светлых  продуктов  с  Кавказа данный поселок оставлен просто ни с чем.

 

     Я обращаюсь к Тарашевскому,  который  является  председателем Государственного  комитета  нефтегазовой  и  нефтеперерабатывающей промышленности,  и направил соответствующий депутатский  запрос  о решении вопроса по социальной защите населения этого поселка.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Як я вже інформував,  створена нова фракція  "Реформи-центр".  Надаю  слово  її  представнику  Михайлу Дмитровичу Сироті. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  народний  депутат  України (виборчий округ 200, Черкаська область).  Фракція "Реформи-центр",  партія  "Реформи  і порядок".  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати!  Майже сім місяців минуло відтоді,  коли дещо непродуманим рішенням Верховної Ради   України  нам,  депутатам  від  мажоритарних  округів,  було відмовлено в праві створювати власну фракцію.

 

     Водночас 3 грудня 1998 року Конституційним  Судом  відновлена справедливість  і скасована постанова Верховної Ради України,  яка забороняла партіям,  котрі не подолали чотиривідсоткового бар'єра, створювати власні фракції.

 

     Оскільки в  засобах масової інформації практично замовчано це рішення Конституційного Суду, дозвольте його процитувати:

 

     "Конституційний Суд України вирішив: визнати таким,  що  не  відповідає  Конституції  України положення Постанови Верховної Ради про внесення змін до  Регламенту  від  13 травня,  за  яким  фракції  у  Верховній  Раді України утворюються народними депутатами України лише на підставі  політичних  партій, що  подолали чотиривідсотковий бар'єр на виборах до Верховної Ради України 29 березня.

 

     Положення постанови Верховної Ради  втрачає  чинність  з  дня ухвалення цього рішення".

 

     Таким чином,  можемо  сказати,  що  ми  вибороли за допомогою Конституційного Суду право створити свою фракцію. Вдячні всім, хто сприяв  нам  у цьому,  тим 51 депутатові,  хто підписав подання до Конституційного Суду, і особливо фракції Народного руху України за моральне і фізичне сприяння у створенні нашої фракції.

 

     Фракція стоїть  на  тому,  що  для  України  і для парламенту загалом  надзвичайно  шкідливі  сьогоднішні  політичні  демарші  і протистояння,  які,  на  жаль,  панують  і  нині в сесійному залі, зокрема сьогоднішнє обговорення під час розминки -  теж  свідчення тому.  Наша  фракція  робить  основний  акцент  на  економічних  і соціальних зрушеннях у суспільстві  шляхом  прийняття  відповідних законів,  постанов  та  інших  нормативних  актів  Верховної  Ради України.

 

     З огляду на це будемо докладати  всіх  сил  на  конструктивну взаємодію з усім без винятку складом парламенту,  хто зацікавлений в економічному зростанні України.

 

     Ми будемо стояти на тому, що в основі нашої діяльності лежать інтереси  людини  і  насамперед  людини.  Людини,  котра  житиме в самостійній  державі,  в  державі  незалежній,  європейській  і  в перспективі - могутній. Ми в це всі віримо.

 

     Закликаємо весь склад парламенту до співпраці з нами на шляху побудови щасливої України.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Народні  депутати  Осташ  і   Мазур просять по хвилині для репліки. І на цьому завершимо. Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Шановні народні депутати!  Сьогодні виступав народний депутат України  Діяк,  який звернув   увагу   на   проблеми  нафтогазової  промисловості.  Мій Стрийський виборчий округ також є нафтогазовим (тут працює  багато газовиків,  нафтовиків,  буровиків).  Тому дозвольте нагадати,  що зараз понад  півтори  тисячі  працівників  цієї  галузі  пікетують приміщення  Верховної  Ради  України.  Підтримую  також пропозицію надати слово представнику профспілок названої галузі.

 

     Акцентую, що  на  сьогодні  заборгованість  із   зарплати   в трудових колективах Укргазпрому й Укрнафти перевищує 200 мільйонів гривень,  а на одного працюючого - понад 2,5 тисячі  гривень.  Для порівняння  скажу,  що  в шахтарів така заборгованість становить 1 тисячу 300 гривень, а середня заборгованість у промисловості - 700 гривень.

 

     Тому прошу   вас   уважно  поставитися  до  вимог  пікетуючих працівників нафтової та газової промисловості.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Фракция  Прогрессивной  социалистической   партии, социалистическая оппозиция.

 

     Позвольте зачитать телеграмму бастующих шахтеров.

 

     "В ночь  на  17 декабря пикет в Луганске завершился.  Шахтеры получили свои кровные деньги, возвратились на рабочие места.

 

     Если бы  администрация  не  задерживала  пикет  при  себе   5 месяцев,  то стоящие в пикете шахтеры заработали бы для бюджета за этот срок 1 миллион гривень.

 

     От имени  шахтеров  желаем  вам,  всем  народным   депутатам, плодотворной работы по выведению Украины из кризиса.  Желаем всего доброго, здоровья, личного счастья в 1999 году".

 

     Спасибо от   имени   луганских   депутатов   всем   депутатам Верховного  Совета  за  то,  что поддержали шахтеров и их позицию. Благодаря нам они получили заработную плату.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги, стисло підіб'ємо підсумки.

 

     Народний депутат  Вітренко  внесла  низку  пропозицій.  Прошу оформити їх письмово,  щоб поставити на голосування,  як визначено Регламентом.

 

     Народний депутат Кононов зробив заяву про  екологічно  чистий бюджет. Гадаю, він у нас і буде чистий.

 

     Народний депутат  Танюк зачитав заяву від імені 10 політичних партій,  дві з яких мають фракції  -  Рух  і  Народно-демократична партія.  Решта партій, які ви зібрали на вулиці, мене не цікавлять (Шум у залі).

 

     Щодо мого  виступу  в  парламенті  Росії  -  Думі.  Він  буде надрукований  у  газетах  "Голос  України"  та  "Сільські  вісті". Прочитайте,  будь ласка, і зробіть для себе серйозні висновки (Шум у залі, оплески).

 

     Стосовно виступу  в  прямому ефірі по радіостанції "Маяк".  Я можу підписатися під кожним своїм словом,  яке виголосив,  і даючи відповіді  на  запитання  громадян  Росії.  Я  діяв  лише  в межах Конституції України,  в межах законодавчого поля,  котрим  повинен користуватися і як депутат, і як громадянин, і як Голова Верховної Ради.  Тому, шановні колеги, прошу вас перш ніж робити такі заяви, будь ласка, подумайте, чим завершується наш шлях, пройдений за сім років. Сьогодні ви втратили будь-яку довіру (ті, хто робив заяву). Мені  жаль  тільки  одного,  що  Народно-демократична  партія,  не встигши зіп'ястись на ноги,  робить такі необачні заяви.  Не йдіть на поводі у Руху,  він себе скомпрометував.  Вважаю, що це справді так (Оплески).

 

     І останнє. Якщо ви хочете внести пропозицію про мою відставку як Голови Верховної Ради - це ваше право.  Будь ласка,  підготуйте згідно з Регламентом,  як  належить,  відповідні  документи.  Вони будуть  розглянуті  і в комітетах,  і в пленарному режимі.  І я на запитання, котрі ви поставите, дам відповідь, але лаконічніше.

 

     Щодо заяви Танюка. Гадаю, кому-кому, а пану "Тарасу" (це його кличка) потрібно було б трошки подумати про себе, свою біографію і кому він  служив.  Ми  з  вами  в  різних  вагових  категоріях  за біографіями (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  народний  депутат Діяк вніс пропозицію,  щоб дозволити виступити від пікетуючих голові  профспілки  працівників газової  і  нафтової  промисловості Олександру Григоровичу Попелу. Прошу визначитися з даного приводу.  Є таке прохання і Комітету  з питань   паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки. Будь ласка.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги,  народний депутат Петро Миколайович Симоненко вніс дві пропозиції. Я поставлю їх на голосування.

 

     Перша -   про   включення  до  порядку  денного  питання  про Меморандум економічної політики на період з 1 липня 1998  року  по 30  червня  2001  року.  У  вас  є  проект  постанови.  Ставлю  на голосування пропозицію про включення до порядку денного. Голосуємо (Шум у залі).

 

     "За" - 220.

 

     Вноситься пропозиція  голосувати  в  поіменному режимі.  Будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     Друга пропозиція: провести закрите засідання Верховної Ради з питання підписання Державної програми співпраці з НАТО.  Ставлю на голосування. А дату визначимо, якщо проголосуємо.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу підготувати пропозицію стосовно дати.  Ми її розглянемо на Погоджувальній раді і потім затвердимо в сесійному залі.

 

     Шановні колеги, ще раз прошу підтримати пропозицію надати 3-5 хвилин для виступу представнику пікетуючих Олександру  Григоровичу Попелу. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     __________________

 

     Розглядається проект   Закону   про   загальну   структуру  і чисельність Збройних Сил  України.  Доповідає  Володимир  Петрович Шкідченко,   перший   заступник   міністра   оборони  -  начальник Генерального штабу Збройних  Сил  України.  Будь  ласка.  Вибачте, шановні колеги. Одну хвилину! Я поясню (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Сьогодні  вранці  відбулася  нарада з участю голови  Верховної  Ради  Криму,  голови  Ради   міністрів   Криму, представника   Президента,   голови  Комітету  з  питань  правової реформи,  Голови Верховної Ради України,  Президента,  працівників Адміністрації  стосовно узгодження ряду позицій тексту Конституції Криму.  Вирішено доопрацювати сьогодні, а завтра внести це питання на розгляд о 16 годині. Прошу погодитися з цим.

 

     І друге.  Шановні  колеги!  Вчора  ми  на Погоджувальній раді домовились,  що сьогодні о 15 годині відбудеться спільне засідання керівників  фракцій  Верховної  Ради,  керівництва Верховної Ради, Прем'єрміністра,  представників Кабінету Міністрів і  міністерств, які  займаються підготовкою і внесенням на розгляд бюджету на 1999 рік.  Було запропоновано,  щоб сьогодні попрацювати  в  пленарному режимі  до  14  години.  Після  14  години працювати в комітетах і фракціях, а завтра - весь день у пленарному режимі.

 

     Прошу підтримати таку  пропозицію.  Буде  можливість  головам фракцій обмінятися думками після сьогоднішньої наради. Будь ласка, підтримайте.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення прийнято, "за" - 239 голосів.

 

     _________________

 

     Слово надається Володимиру Петровичу Шкідченку.  Будь  ласка, доповідайте.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П., перший заступник міністра оборони - начальник Генерального штабу Збройних Сил України. Шановні народні депутати! Головною метою Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України до 2005 року  є  створення  нової  моделі  оптимальної чисельності  мобільних,  добре  озброєних  і  всебічно  оснащених, професійно підготовлених Збройних Сил України,  маловитратних  для держави та здатних у повному обсязі виконати поставлені перед ними завдання, що визначені Конституцією України.

 

     Юридично на цей час діє Постанова Верховної Ради України  про загальну чисельність, структуру, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил. Ця постанова була прийнята в 1993 році. Згідно   з  нею  чисельність  Збройних  Сил  становить  450  тисяч військовослужбовців.

 

     Як вам відомо,  Збройні Сили тепер мають зовсім іншу загальну структуру і чисельність.  Тому постало питання стосовно приведення нормативно-правової бази у відповідність із оптимальною  загальною структурою і чисельністю Збройних Сил України? (Шум у залі).

 

     Олександре Миколайовичу,  я  вперше  виступаю перед Верховною Радою,  і не впевнений,  чи є сенс у такій обстановці  доповідати? (Шум у залі).

 

     Це робоча?

 

     ГОЛОВА. Володимире Петровичу,  ви розумієте,  Верховна Рада - не армія. Будь ласка.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П. Вдячний вам, шановні народні депутати. З метою виконання  положень  Державної  програми  будівництва  та розвитку Збройних Сил України,  а також згідно із запропонованим  Кабінетом Міністрів  України  планом  поетапного  скорочення Збройних Сил та інших військових формувань  Президентом  України  на  ваш  розгляд внесено проект Закону України про загальну структуру і чисельність Збройних Сил України,  яким  пропонується  затвердити  чисельність Збройних  Сил на 31 грудня 1998 року 320 тисяч військовослужбовців та 100 тисяч працівників Збройних Сил,  на 31 грудня 1999  року  - 310  тисяч  військовослужбовців  та  90 тисяч працівників Збройних Сил.

 

     Враховуючи, що    Президентом    України     як     Верховним Головнокомандувачем  Збройних Сил будуть затверджуватися структура і чисельність видів Збройних Сил із деталізацією до об'єднання,  і щоб не відволікати Верховну Раду України на вирішення питань,  які входять до компетенції Верховного Головнокомандувача,  Президентом України  та  Кабінетом  Міністрів  запропоновано внести до проекту зазначеного  закону  таку  редакцію  пункту  2:  "Затвердити  таку загальну   структуру   Збройних  Сил  України:  органи  управління Збройними Силами України;  види Збройних Сил  України;  з'єднання, частини,  військові навчальні заклади, установи, підприємства, які не належать до видів  Збройних  Сил  України".  Крім  того,  певна деталізація  структури  Збройних Сил відпрацьована у проекті нової редакції Закону України про Збройні Сили України.

 

     Дозвольте коротко     доповісти     про      загальне      та фінансово-економічне   обгрунтування   чисельності   Збройних  Сил України. При визначенні пропозицій Міністерством оборони враховані такі чинники:  призначення Збройних Сил та їх стратегічне завдання залежно від воєнно-політичного курсу  держави;  можливості  країни щодо  комплектування Збройних Сил у мирний час;  географічні умови країни, розмір території, довжина сухопутних та морських кордонів, рельєф поверхні;  тенденції розвитку міжнародної воєнно-політичної обстановки; стан економіки.

 

     Дозвольте коротко зупинитися на цих чинниках.

 

     Перше. Призначення Збройних Сил  України  та  їх  стратегічне завдання,  що  визначається  воєнно-політичним  курсом держави.  З огляду   на   миролюбну    політику    та    оборонний    характер воєнно-політичного курсу України головним призначенням її Збройних Сил  є  захист  суверенітету  і  територіальної   цілісності   від зовнішньої воєнної загрози.

 

     Забезпечення національної   безпеки   України   за   сучасних воєнно-політичних обставин досягається  підтриманням  відповідного балансу  сил  з  країнами,  з  боку  яких  така загроза є найбільш вірогідною.

 

     Виходячи з воєнно-політичної ситуації в Європі  Збройні  Сили України орієнтовані в основному на ведення операцій, бойових дій у конфліктах середньої та низької  інтенсивності.  Для  забезпечення стабільності  співвідношення сил повинно становити 1:1,  принаймні не  більш  як  1:1,5.  Таке   співвідношення   прийнято   називати військовим   паритетом.   Для   відбиття   агресії  потрібно  мати співвідношення  сил,  яке  не  перевищує  1:2.  При   цьому   слід враховувати   співвідношення   сил  не  тільки  з  кожною  окремою сусідньою країною,  а й з можливими їх коаліціями.  Відповідно  до цього  чинника  чисельність  Збройних Сил України у мирний час має становити 300-350 тисяч  військовослужбовців.  Це  дасть  змогу  у період    загрози   провести   протягом   одного-півтора   місяців стратегічне розгортання і доведення Збройних  Сил  до  необхідного бойового складу.

 

     Друге. Можливості країни щодо комплектування Збройних Сил.  У пропозиціях  враховується  світова   практика,   згідно   з   якою чисельність  Збройних  Сил  не  повинна  перевищувати 0,8 відсотка кількості населення країни.

 

     Крім того,  враховується  наявність  призовних   ресурсів   у військових  комісаріатах  України,  а  вони  дають  змогу  щорічно призивати 120 тисяч призовників.  Із них для  Збройних  Сил  -  90 тисяч і для укомплектування інших військових формувань - 30 тисяч. Тобто  можливо  на  100  відсотків  укомплектувати  Збройні  Сили, чисельність яких не перевищує 310-320 тисяч військовослужбовців.

 

     Третє. Географічні   умови   країни   впливають  на  показник щільності  військ  на  довжину  кордону.  Середній  показник   для європейських країн дорівнює 1 тисячі чоловік на 14 кілометрів. Для того щоб вийти на цей показник,  нам необхідно мати  Збройні  Сили чисельністю 520 тисяч чоловік.

 

     Четверте. Тенденції  розвитку  міжнародної  воєнно-політичної обстановки.  Наші безпосередні сусіди,  а також  інші  європейські країни  передбачають  скорочення своїх Збройних Сил не більш як на 20-25 відсотків.  Тому і у  нас  найближчим  часом  немає  підстав скорочувати  Збройні  Сили  у  більшому обсязі.  Тобто виходячи із цього чинника чисельність Збройних Сил можна зменшити  до  300-320 тисяч військовослужбовців.

 

     І останній,   п'ятий  чинник  -  це  стан  економіки  країни. Виходячи із світової практики держава може витрачати  на  оборону, без ризику завдати збитків національній економіці,  3-3,2 відсотка валового внутрішнього продукту.

 

     Для нашої держави цей показник становив у 1996 році - 1,9,  у 1997  році - 1,43 відсотка.  На 1998 рік було заплановано виділити на оборону  1,69  відсотка  валового  внутрішнього  продукту,  але реально  Міністерство  оборони  на кінець року буде профінансовано приблизно на 70 відсотків.  Таке фінансування дає змогу утримувати Збройні    Сили    чисельністю    не    більш    як    180   тисяч військовослужбовців.  Для порівняння:  Російська Федерація виділяє на оборону 3,5 відсотка,  Румунія - теж 3,5, Польща - 3,9 відсотка валового внутрішнього продукту.

 

     Було б бажано враховувати ще один показник -  це  витрати  на оборону в перерахунку на одного військовослужбовця Збройних Сил. У Румунії цей показник більший,  ніж в Україні, у 3,5 раза, у Польщі і Чехії - в 14 разів, у Хорватії - у 22 рази.

 

     Проте якщо  узагальнити  аналіз  усіх наведених чинників,  то обгрунтованою  буде  чисельність  Збройних   Сил   300-320   тисяч військовослужбовців.

 

     Декілька слів про фінансово-економічне обгрунтування. Потреба в коштах на утримання особового складу Збройних Сил  у  1998  році становить  2  мільярди  52  мільйони  гривень.  Протягом 1998 року згідно з проектом закону України штатна чисельність  Збройних  Сил має  бути  зменшена  на 47,6 тисячі військовослужбовців і 29 тисяч працівників Збройних Сил.  З урахуванням цього  економічний  ефект може  становити 198 мільйонів.  При проведенні розрахунків на 1999 рік  такий  економічний  ефект  від  скорочення  становитиме   435 мільйонів гривень.

 

     І останнє.  Будь-яке  скорочення  потребує  на  першому етапі витрат.  І скорочення,  яке пропонується проектом закону, потребує на свою реалізацію 277 мільйонів гривень. А якщо врахувати супутні витрати:  забезпечення житлом,  перепідготовку та працевлаштування військовослужбовців,   то  додатково  потрібно  ще  409  мільйонів гривень.  Тому Міністерство оборони просить вас внести  до  Закону України  про  Державний  бюджет  на  1999  рік  відповідну  статтю загальною сумою 686 мільйонів гривень.  Невиділення окремим рядком даної  суми  не  дасть змоги в повному обсязі провести пропоновані оргзаходи.

 

     Шановні народні депутати! Закінчуючи свій виступ, я прошу вас підтримати   проект   Закону  України  про  загальну  структуру  і чисельність Збройних Сил України в запропонованій редакції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Бачите, все гаразд, вас уважно вислухали. До Володимира Петровича є запитання?  Запишіться,  будь ласка.  П'ять хвилин на запитання. Ми трішки більше часу забрали на розминці.

 

     Депутат Юхимець. Будь ласка. За ним - депутат Дайнеко.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область).  Фракція комуністів.  Питання,  яке внесено  до  порядку денного,  справді актуальне.  Сьогодні ситуація в армії критична - не виплачується заробітна плата тощо.  Але в мене запитання  таке: скажіть,  будь ласка, скільки сьогодні практично треба звільнити з армії офіцерів і чому вони не звільняються?  У яку суму  виллється зменшення чисельності армії? Це перше запитання.

 

     І друге.    Яка   чисельність   наших   збройних   формувань, утворюваних  відповідно  до  законів  України:   Служби   безпеки, Національної   гвардії,   цивільної  оборони,  внутрішніх  військ, державної охорони та інших?  Яке співвідношення між військами, які нас захищають ззовні, і тими військами, які всередині?

 

     ШКІДЧЕНКО В.  П.  Відповідаючи на перше запитання,  скажу, що для  скорочення  чисельності  Збройних  Сил  до  рівня  310  тисяч військовослужбовців  наприкінці  1999  року потрібно 277 мільйонів 369 тисяч гривень.

 

     Що стосується запитання про інші збройні формування, то це не моя   компетенція.   Наскільки   я  знаю,  орієнтовна  чисельність внутрішніх    військ     України     становить     39,7     тисячі військовослужбовців,   Національної   гвардії   -   25,5   тисячі, Прикордонних військ  України  -  43,5  тисячі,  війська  цивільної оборони   -   10,9   тисячі,   внутрішніх  військ  -  39,7  тисячі військовослужбовців. Але, я повторюю, це орієнтовні цифри.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Дайнеко.  Будь  ласка.  За  ним  -   депутат Тіщенко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Танасову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТАНАСОВ С.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 192, Хмельницька  область).  Дякую,  Леоніде  Івановичу.  Фракція комуністів.   Шановний   Володимире   Петровичу!   З   урахуванням динамічної  зміни  політичної ситуації у світі,  зокрема в Європі, передусім у зв'язку з агресією США і Великобританії  проти  Іраку, заявами високопоставлених чиновників НАТО про те,  що НАТО залишає за собою право застосування збройної сили і за межами дії альянсу, при цьому навіть без мандата Ради Безпеки ООН, якою передбачається структура Збройних Сил у цьому  плані  і  яке  ваше  ставлення  до цього?

 

     ШКІДЧЕНКО В.П.  Моє ставлення до ударів, завданих Сполученими Штатами і Великобританією по Іраку, - в рамках зовнішньої політики України і в рамках заяви, яка була зроблена МЗС.

 

     Що стосується...   (Шум  у  залі).  Дозвольте  відповісти  на запитання,  яке було поставлено.  Що стосується структури Збройних Сил,   то  у  проекті  бюджету  на  1999  рік  мінімальні  потреби Міністерства оборони на розробку і закупівлю новітньої техніки  та озброєння були враховані.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Тіщенко.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Кириленко.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Коммунистическая партия Украины. Владимир Петрович! Как известно,   Министерство   обороны   в   лице   министра  Кузьмука неоднократно продемонстрировало особую заинтересованность в  самом тесном сотрудничестве с военно-политическим блоком НАТО.  Я думаю, для  любого  непредвзятого  человека  понятно,  что  НАТО  -   это агрессивный   блок,   предназначенный   исключительно  для  защиты эгоистических интересов Запада  и  направленный  против  интересов России  и  других  республик СНГ.  Должно быть понятно также,  что политическое стремление к особому сближению с  НАТО  автоматически наносит Украине непоправимый экономический урон. Так вот в связи с этим у меня к вам  такой  вопрос:  если  мы  стремимся  в  НАТО  и предполагаем,  что этот блок нас будет защищать,  то,  может быть, нашим Вооруженным Силам достаточно не 300 тысяч военнослужащих,  а 100 или 200? Как вы думаете?

 

     ШКІДЧЕНКО В. П. Я назвав у своєму виступі п'ять чинників, які ми враховували і на підставі яких обрахована цифра 300-320 тисяч.

 

     Що стосується намагань керівництва  Міністерства  оборони  до НАТО,  це не зовсім так.  Я б сказав, що навіть коли стати на вашу позицію і ретельно розібратися в організації збройних сил НАТО,  в порядку планування операцій, в організації управління і зв'язку, в новітніх зразках техніки,  то це доцільно і для нашої  держави,  і для наших Збройних Сил.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України, голова Молодого руху.  Шановний Володимире Петровичу! Ви знаєте (а може, і не знаєте, але я думаю, що всетаки знаєте), що Молодий рух розпочав кампанію "Україні - професійну армію". У зв'язку з цим до вас кілька запитань.

 

     Перше. Коли,  на  вашу  думку,  можливий перехід Збройних Сил України на статус професійної армії?  Адже у воєнній доктрині, яка затверджена  Верховною Радою 1993 року,  є положення про поетапний перехід до професійної армії.

 

     Друге запитання.  Як ви ставитеся до того,  що студенти  всіх навчальних  закладів,  у  тому  числі  першого  і  другого  рівнів акредитації,  повинні мати право на відстрочку як  певний  етапний момент у процесі переходу до професійної армії?

 

     І останнє.  Як  ви  вважаєте,  чи  повинні  випускники  вищих навчальних закладів проходити службу в Збройних Силах України, чи, можливо, вони повинні бути позбавлені такого обов'язку і працювати в галузях економіки відповідно до одержаної освіти?

 

     Дякую.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П.  Передусім  скажу,  що,  безумовно,   про   цю ініціативу Міністерству оборони,  Генеральному штабу відомо. Однак я  зробив  би  зауваження,  що,  на  мою  думку,  треба   було   б поспілкуватися, а не починати зі страйків.

 

     Тепер стосовно трьох запитань. Який термін потрібний Збройним Силам нашої держави?  Ну,  це залежатиме і від фінансування, і від інших чинників. Наприклад, Сполучені Штати витратили на цей процес приблизно 20 років після закінчення війни у В'єтнамі.  Це з одного боку.

 

     З другого  боку,  ми  ж  розпочинаємо  не  з  нуля.  У складі Збройних  Сил  -  понад  70  тисяч  офіцерів,   це   професіонали. Прапорщики  -  це  теж професіонали.  На сьогодні у Збройних Силах проходять службу 32 тисячі військовослужбовців за  контрактом,  це теж  професіонали.  І  дозвольте  навести,  хоч  це  і  не  зовсім сприймається,  слова керівника  воєнного  комітету  НАТО  генерала Наумана.  Він  сказав,  на  мій погляд,  важливі слова,  що вважає професіоналом  не  того,  хто  служить  за  наймом,  а  того,  хто професійно  виконує  свої  обов'язки.  І  наші  військовослужбовці строкової служби на  миротворчих  навчаннях  у  Великій  Британії, Сполучених Штатах займають перші місця.

 

     І останнє.  Якщо  військовий  обов'язок  загальний  для  всіх громадян,  я  вважаю,  що  він  повинен  бути  загальним   і   для студентства, але якісь пільги можуть бути.

 

     ГОЛОВА. Депутати Мироненко, Гошовська.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 5, Автономна  Республіка  Крим).  Прошу  передать  слово депутату Кухарчуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановний  Володимире  Петровичу!  Як  ви як начальник Генерального штабу вважаєте,  чи потрібно Україні мати 17  силових відомств,   зокрема   Національну  гвардію,  управління  урядового зв'язку, служби охорони та інші? Чи, можливо, доцільніше об'єднати деякі    з   цих   структур,   скоротити   управлінський   апарат, генеральський корпус і витрати на їхнє утримання? Це перше.

 

     І друге.  Як співвідноситься оплата праці у Збройних Силах та в інших силових структурах, зокрема в Національній гвардії?

 

     Дякую.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П. Питання не зовсім у моїй компетенції, оскільки я працюю у Збройних Силах.  Мабуть, це питання потребує вивчення і оптимізації.

 

     Що стосується    співвідношення   грошового   утримання,   то принципової різниці  немає,  воно  приблизно  на  одному  рівні  в Збройних  Силах  і  в Національній гвардії.  Порядок виплати,  ви, мабуть,  добре це знаєте,  на сьогодні незадовільний.  І  загальна заборгованість у Збройних Силах становить приблизно п'ять місяців.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гошовська.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 178, Харківська     область).    Дякую,    шановний    Олександре Миколайовичу.  Група "Незалежні".  Шановний  доповідачу!  Скажіть, будь  ласка,  чому саме з бюджету України виплачується близько 680 доларів військовому контингенту,  який бере участь  у  миротворчих операціях? Це перше.

 

     Друге, на  що мені хотілося б звернути увагу і з'ясувати таке питання.   Які   кошти   заплановані   для   реалізації   програми "Партнерство заради миру" та для співпраці з НАТО?

 

     І третє.  Які  кошти  принесе  використання полігону "Яворів" іноземними військами для бюджету Міністерства оборони?

 

     Дякую.

 

     ШКІДЧЕНКО В.П.  Чому батальйон  240  утримується  за  рахунок бюджету України? Тому що це складова частина Збройних Сил України.

 

     Що стосується  суми,  яка  запланована  на  виконання заходів програми "Партнерство  заради  миру",  то  в  більшій  частині  ми користуємося  допомогою інших країн.  І коли ми верстали цей план, то враховували цей чинник  і  зверталися  за  допомогою  до  наших колег.

 

     Точної суми,   яка   може   бути  отримана,  немає,  тому  що експертами Сполучених Штатів і  країн-партнерів  по  цій  програмі питання   вивчається.  Але  вже  на  даному  етапі  відремонтовано більшість об'єктів цього полігона, і я впевнений, що вигода буде.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Володимире   Петровичу.   Сідайте.   Ви   - начальник  Генерального  штабу,  і  не  більше.  І  розпоряджатися територією України ні начальник  Генерального  штабу,  ні  міністр оборони,  ніхто  інший не може.  Має бути рішення Верховної Ради з цих питань. А вигода чи не вигода - то вже інше питання.

 

     Слово надається голові комітету Крючкову Георгію Корнійовичу.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Розгляд цього питання безпосередньо випливає з Конституції України,  у пункті 22 статті 85 якої зазначено,  що,  затвердження загальної структури,  чисельності, визначення функцій Збройних Сил України,  Служби безпеки України,  інших утворених  відповідно  до законів   України   військових  формувань,  а  також  Міністерства внутрішніх  справ  України  належить   виключно   до   повноважень Верховної Ради України.

 

     На жаль, після прийняття постанови 1993 року, про яку говорив Володимир Петрович,  і ухвалення Конституції України 1996 року  ці питання на розгляд Верховної Ради не вносилися.  Фактично Верховна Рада була усунута від вирішення цих питань.

 

     Дозвольте висловити позицію Комітету  з  питань  національної безпеки  і оборони з цього важливого питання.  Поданий Президентом проект закону комітет розглядав кілька разів, оскільки в нас виник ряд питань,  які треба було з'ясувати. Поперше, до проекту не було подано необхідне фінансово-матеріальне обгрунтування; подруге, нас не задовольнило те,  як у проекті пропонувалося визначити загальну структуру Збройних Сил;  по-третє,  на думку комітету,  доцільніше було  б розглядати питання про чисельність усіх силових структур у пакеті. Це питання тут також порушувалося.

 

     За нашою  пропозицією   Голова   Верховної   Ради   Олександр Миколайович  Ткаченко  27 жовтня звернувся до Президента України з листом, у якому порушив зазначені питання і просив дати відповідні доручення.  19  листопада  Президент  надіслав відповідь.  За його дорученням     Генеральний     штаб     подав     27     листопада фінансово-матеріальне обгрунтування законопроекту,  про що тут теж доповідав начальник Генерального штабу.

 

     Відповідь щодо структури Збройних Сил нас не задовольнила. Ми вважаємо,  що  у  даному  разі  Генеральний штаб зробив відписку з посиланнями на різні словники. Пропозицію щодо розгляду цих питань у пакеті Президент не підтримав.

 

     З урахуванням   усіх  цих  обставин,  комітет  дійшов  такого висновку.

 

     Перше. Пропозицію щодо чисельності Збройних  Сил  підтримати, маючи  на  увазі,  що чисельність затверджується практично на один рік.  Разом з тим варто, мабуть, хоча б усно звернути увагу на те, що  армію за один рік уже скоротили майже на 150 тисяч чоловік,  і це питання з Верховною Радою не погоджувалось аж ніяк. Однак, якщо уважно   подивитися   Конституцію,  для  затвердження  чисельності Збройних Сил не обов'язково приймати закон.  У статті 92  наведено вичерпний  перелік  питань,  які  визначаються  виключно  законами України,  там такого пункту немає. Затвердити чисельність Збройних Сил Верховна Рада могла б постановою, проект якої роздано народним депутатам.  Він підготовлений і внесений членами Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

     Друге. Стосовно  структури  збройних  сил.  Ми вважаємо більш прийнятним вирішити це питання при перегляді  Закону  України  про Збройні  Сили  України,  який був прийнятий 6 грудня 1991 року,  а зміни до нього були внесені законом від 21 жовтня 1993  року.  При прийнятті  нової  редакції  цього  закону  треба  чітко  визначити загальну  структуру,  чисельність  і  функції   Збройних   Сил   з урахуванням   нинішньої  політичної  обстановки  і  геополітичного становища України.  У зв'язку з цим  потрібно  буде  запропонувати Кабінету Міністрів прискорити розробку цього важливого документа і внести  його  на  розгляд  Верховної  Ради.  Така  позиція  нашого комітету, і ми просимо Верховну Раду підтримати її.

 

     І ще одне,  користуючись нагодою. Є ще одна обставина, на яку я хотів би звернути увагу.  Начальник Генерального штабу  доповів, що  від  скорочення Збройних Сил за 2 роки ми матимемо економічний ефект у сумі приблизно 435 мільйонів  гривень.  А  для  здійснення скорочення Збройних Сил потрібно витратити 686,4 мільйона гривень. У проекті бюджету,  внесеному Кабінетом Міністрів,  цих коштів  не передбачено.  І  взагалі,  коли  знайомишся  з  проектом  бюджету, внесеним урядом,  коли бачиш,  як проходить формування бюджету  по Збройних Силах,  то складається враження,  що нашому уряду - уряду суверенної України боєздатні Збройні Сили не потрібні.  Але про це ми, мабуть, ще будемо мати нагоду поговорити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Запитання   до   Георгія   Корнійовича  є? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Заєць.  За ним - депутат  Білик.  Будь  ласка,  Іване Олександровичу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Георгію Корнійовичу!  Скажіть,  будь ласка,  яка нині  чисельність Збройних   Сил  України?  Яке  співвідношення  між  військовими  і цивільними працівниками? Що ви скажете стосовно перетворення нашої армії  у  професійну,  а  отже,  і щодо проблеми створення у нашій армії цивільних структур, можливо, і цивільного міністра?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  У  проекті   закону,   внесеному   Президентом, пропонується  затвердити  чисельність Збройних Сил за станом на 31 грудня 1998 року (отож і на сьогодні, бо сьогодні - 22 грудня 1998 року) 320 тисяч військових і 100 тисяч цивільних працівників.  Ось вам чисельність. Це перше.

 

     Друге. Стосовно  співвідношення  між   силовими   структурами внутрішнього   призначення   і  силовими  структурами,  які  мають забезпечувати зовнішню безпеку нашої країни.  Ну,  на жаль,  і наш комітет таких даних не має, оскільки ми не знаємо, яка чисельність внутрішніх військ.  Ми запитали такі дані, але Президент відповів, що   недоцільно   в  пакеті  розглядати  ці  питання.  Проте  якщо подивитися бюджет,  то в бюджеті витрати  на  національну  оборону приблизно  такі самі,  як і витрати на внутрішні силові структури. Ось вам співвідношення сил.

 

     І третє  запитання  щодо  професійної  армії.  Насамперед  це конституційна проблема, бо в Конституції захист Вітчизни визначено як обов'язок громадян України, це по-перше. Не тільки резервісти!

 

     По-друге, у статті 35 Конституції передбачено:  якщо людина з релігійних   переконань  не  може  брати  зброю,  то  вона  мусить проходити  альтернативну  службу.  Тобто  тлумачення   Конституції однозначне - це поки що загальний обов'язок. Це перша обставина.

 

     І друга.  Звичайно, можна мати і професійну армію. Вона тепер у нас напівпрофесійна,  а можливо,  і на три чверті професійна, бо офіцерський, генеральський корпус у нас професійний і, слава Богу, він досить високої кваліфікації.  Ідеться про набір чи по призову, чи за контрактом, по найму. І таке питання можна вирішити.

 

     ГОЛОВА. Депутати Білик, Кириленко.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Пробачте,  я не закінчив. Якщо зробити нужденну армію і платити по 100 гривень контрактникам,  то це можливо.  Але треба  розуміти,  що  це  буде  за  армія.  Ми не в змозі сьогодні забезпечити  військовослужбовцям  такі  умови,  які  потрібно  для професійної армії.

 

     Щодо цивільного  міністра.  Ви  знаєте,  у  нас  був  і такий експеримент.  Моя особиста думка така:  на  період  становлення  і реформування  в  процесі становлення Збройних Сил на чолі Збройних Сил повинні бути люди,  які глибоко розуміють проблеми армії. Тому я  сьогодні стою на тому,  що очолювати Збройні Сили має військова людина (Шум у залі). Є цивільний заступник.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білик.

 

     БІЛИК А.Г.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 38,  Дніпропетровська область).  Шановний  Георгію Корнійовичу!  Як  ви вважаєте,  чи може забезпечити така кількість військовослужбовців  національну  безпеку   України,   зокрема   в південнозахідному напрямку?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Розумієте,  це настільки гіпотетичне питання... Як я розумію,  ситуація у світі склалася так,  що в нас є ще  5-10 років на те,  щоб ми зробили належну армію.  Що буде потім - важко сказати.  Якщо ми не зруйнуємо  до  кінця  армію,  ми  забезпечимо безпеку  і  на  південно-східному,  і  на  південному,  і на інших напрямках.  А якщо ми будемо з армією поводитися так, як тепер, як уряд  наш  поводиться,  то  не зможемо захистити ні від кого,  від жодної країни.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України, голова Молодого руху.  Георгію Корнійовичу,  у мене до вас те саме запитання,  що й до керівника Генерального штабу:  як ви ставитеся до того, що Україна, на думку Молодого руху, все-таки повинна мати професійну армію?  Які аргументи ви можете навести щодо  того,  що теперішній  стан  Збройних  Сил  України  не  дає  змоги  навіть у принципі говорити про цю проблему?

 

     Я хотів би почути вашу  відповідь  як  керівника  профільного комітету.

 

     От у військовій доктрині сказано: "поетапний перехід до професійної армії".  Якими,  на вашу  думку, повинні бути ці етапи, які конкретно роки: 2005-й чи ще пізніше? І які якісні ознаки цих етапів? Це перше.

 

     І друге запитання щодо служби студентів на перехідному  етапі до  професійної  армії.  Чи  повинні  випускники  вищих навчальних закладів,  на підготовку яких витрачено кошти,  в тому числі  і  з бюджету, після навчання проходити службу в Збройних Силах України? Дайте, будь ласка, відповідь на ці запитання.

 

     Дякую.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Спасибі за запитання.  Я так зрозумів, що в нас кожний  слухає тільки самого себе,  бо я принаймні на 90 відсотків цього запитання відповів.  Але  оскільки  його  порушили,  я  мушу сказати ось що.

 

     Ви розумієте,   діє  Конституція,  і  я  не  хочу  розглядати будь-які  питання,  які   виходять   за   межі   Конституції.   Це проблематично,  бо  Конституцією  чітко  визначено,  що  обов'язок громадянина - захищати свою Вітчизну і служба в армії  є  почесним обов'язком.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Георгію Корнійовичу.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Я прошу підтримати проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, є потреба обговорювати, чи приймемо в першому читанні? Ніхто не настоює?

 

     Іван Григорович    Білас,    народний    депутат     України, генерал-майор. Будь ласка.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 120, Львівська  область).  Депутатська  фракція  "Реформи-центр", Спілка офіцерів України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Я чудово розумію ваш настрій,  так як і настрій наших з вами колег.  Чому колег?  Бо вчора ви самі були в Збройних Силах.  Сьогодні ж наше завдання - приймати  такі  закони,  що  не обділяли  б  наших  колег,  які  стоять на захисті Батьківщини.  Я думаю,  ніхто не буде заперечувати - ні ліві,  ні центр, ні праві, ні інші - те, що ми сьогодні ріжемо по живому.

 

     Депутатська група   "Реформи-центр"   однозначно  скаже  так: виходячи з економічної ситуації,  яка склалася,  треба скорочувати Збройні Сили. Але що з цього буде? Зважаючи на зовнішні обставини, політичні фактори,  це викликає подив.  Країни НАТО нарощують свій оборонний,  кількісний  і  технічний потенціал,  ми ж ідемо шляхом скорочення.   Проте   знову   ж,   щойно   заслухавши   начальника Генерального штабу,  ми стоїмо на такій позиції:  так, скорочення, але за умови, коли ми вишукаємо можливості й забезпечимо в проекті Державного  бюджету  оті  686,4  мільйона гривень.  Тому що процес скорочення надзвичайно важкий.

 

     Сьогодні, коли ліквідуються відділи виховної  роботи,  велика кількість   військовослужбовців  звертаються  до  нас,  до  Спілки офіцерів України,  з єдиним проханням - захистити їхній соціальний і правовий статус.  Яким чином ми будемо захищати цей матеріальний і соціальний статус військовослужбовців та членів їх  сімей,  коли на  сьогодні десятки тисяч офіцерів,  які потрапили під скорочення впродовж  попередніх  двох  років,   перебувають   у   жалюгідному становищі.   Ви   замисліться:  сьогодні  в  нас  понад  60  тисяч безквартирних офіцерів,  тих,  яких скоротили цього  року  і  яким понад   півроку   не  виплачують  грошей.  Ми  знову  передбачаємо скорочення і не передбачаємо у  бюджеті  тієї  необхідної  хоча  б мізерної  суми.  Як  ми  будемо  виходити  з  цього становища,  не передбачивши компенсації людям,  які підпадають під скорочення, не давши на це відповіді?  Я вважаю, до цього питання треба підходити виваженіше.

 

     Ситуація, яка на сьогодні склалася в Збройних Силах  України, прикра.   Не   тільки   матеріальний,   а  й  духовно-моральний  і соціально-психологічний стан.  У процесі скорочення в нас чомусь у першу  чергу  скорочують  виховні  відділи.  Дійшло до того,  що в Академії  Збройних  Сил  залишилася  єдина  посада   -   заступник начальника академії з виховної роботи. На рівні роти немає жодного офіцера,  який  би  займався  виховною  роботою.  Хто   нею   буде займатися? Ось вам і наслідки цього скорочення.

 

     Ми пропонуємо  ще  раз:  у  процесі  скорочення основну увагу зосередити на соціальному,  матеріальному захисті тих  людей,  які підпадають  під  скорочення,  і  ні  в  якому  разі не скорочувати відділи виховної і соціально-психологічної роботи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Мухін...  Шановні колеги, то сказали - немає бажаючих виступити, а це вже  розохотилися...  Одну  хвилинку.  Висвітіть,  будь  ласка, список  тих,  хто  записався  на виступи.  Депутати Кожин,  Мухін, Гнатюк,  Павловський. Усе. Оцим чотирьом депутатам надамо слово, і на цьому підведемо риску.

 

     Депутат Павловський. Будь ласка. За ним

- депутат Мухін.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Громада. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні члени уряду!  Шановні колеги! Справді, виходячи з ситуації, яка склалася геополітично, нам треба особливу увагу привернути до Збройних Сил. Як і раніше, так і тепер у світі шанують тільки сильних. Ми вже не можемо виправити помилку, що не залишили хоча б принаймні тактичну ядерну зброю.  Тоді б Україну дуже шанували і  в  нас  не  було  б багатьох проблем. Тепер є проблема зі Збройними Силами.

 

     Я пропоную  повернутися  до  цього  питання і розглянути його глобально.  Нам  треба  використати  той  потенціал,  який   є   у військово-промисловому  комплексі,  до  кінця ще не втрачений.  Ми повинні  відкинути  поради  ззовні  й  особливу  увагу   приділити розробці  та  продажу  зброї.  І  тоді Збройні Сили зможуть навіть повністю себе окупити. Це перше.

 

     Друге. Ми пішли назустріч світу: зруйнували і далі руйнуємо стратегічні шахти,  вивезли стратегічну ядерну зброю.  Але я хочу звернути вашу увагу ось на що.  До  мене зверталися  виборці  в  Хмельницькому,  що відповідні фірми США до кінця не доводять роботу, зокрема що стосується питань екології. І я звертаюся з цього приводу до зелених.

 

     Третє. Ми  в  бюджеті передбачаємо більше 3 мільярдів гривень на  ліквідацію  стратегічної  ядерної  зброї.  Я  думаю,  не  слід витрачати  ці  гроші,  треба  поставити  вимогу  перед Сполученими Штатами Америки,  нехай дадуть відповідні кошти,  бо ми  цього  не просили.

 

     Четверте. Я  вважаю неприпустимим,  що і Президент,  і уряд у меморандум включають питання про наші Збройні  Сили.  Це  виключно внутрішнє питання. Тому що в меморандумі Міжнародний валютний фонд пропонує, наскільки нам скоротити Збройні Сили. Потім нам скажуть, які  види  скоротити і що у нас повинно бути.  Збройними Силами ми повинні займатися тільки самі і в інтересах України.

 

     І останнє.  Зважаючи на  соціальні  проблеми,  які  виникають після скорочення,  може,  на цьому етапі справді треба запровадити мораторій на скорочення Збройних Сил і розробити  стратегію,  поки ми  ще до кінця не втратили наш інтелект (це єдине сьогодні,  що в Україні   є   конкурентоспроможним),   відповідну   програму,   як співробітничати   з   країнами   третього   світу,  для  того  щоб використати цей потенціал і на розробці, на продажу зброї заробити необхідні  кошти,  щоб  поставити  на  ноги і Збройні Сили,  і всю Україну.

 

     Пропоную до   проекту   постанови   додати   пункт   3    про неприпустимість  обговорення  Президентом  і  урядом з Міжнародним валютним фондом,  а  також  включення  в  меморандум  питання  про Збройні Сили України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мухін. Будь ласка. За ним - депутат Кожин.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные депутаты!  Прежде всего у меня есть претензии к Кабинету  Министров по поводу того,  что такой важный политический вопрос  докладывает  начальник  Генерального  штаба.   Безусловно, Владимир   Петрович   является   профессионалом  -  профессионалом военным,  но  вопрос,  который  мы   сейчас   обсуждаем,   -   это политический  вопрос.  И  правильно,  что  он  как военный не стал отвечать на политические вопросы. Военный человек должен выполнять приказы и решения, которые мы принимаем.

 

     Меня удивляет   позиция   нашего  Президента,  который  после принятия Конституции,  а Конституции скоро  будет  уже  три  года, наконец-таки  внес  законопроект  об общей структуре и численности Вооруженных Сил Ураины,  и то - только о  численности  Вооруженных Сил Украины и их гражданских работников, вопрос о чем мы еще будем рассматривать. А этот документ должен подаваться в пакете, то есть мы  должны  знать  полную  численность  людей  под  ружьем в нашей стране.  Так вот,  думаю,  и это не только мое  мнение,  что  если посчитать все вооруженные формирования в нашей стране, всех людей, которые стоят под ружьем, то их численность, скорее всего превысит 1 миллион.

 

     Но сегодня, уважаемые депутаты, не это главное. Самое главное

- состояние дел в наших Вооруженных Силах.  Вы знаете о  том,  что недавно закончилась скоротечная война между Соединенными Штатами и Ираком.  Вы видели, каким оружием Соединенные Штаты наносили удары по Багдаду. Это особо точное оружие - "томагавки".

 

     У меня возникает вопрос: а как же у нас обстоит дело с такими современными системами оружия? Вы думаете, что против "томагавков" можно с автоматом Калашникова воевать? Ничего подобного.

 

     Еще один  вопрос  -  о состоянии дел с нашими стратегическими силами. На сегодняшний день уничтожено 130 шахтопусковых установок ракет   РС-18,   идет   уничтожение  стратегических  ракет  РС-22, уничтожают бомбардировщики  ТУ-160.  В  результате  у  нас  вообще ничего не останется.

 

     Поэтому у  меня есть предложение,  я обращаюсь к Председателю Верховного Совета,  срочно провести закрытое заседание  Верховного Совета,  на котором обсудить вопрос о состоянии стратегических сил Украины и,  в конце концов,  о состоянии дел в нашем  Министерстве обороны.  Потому  что если исходить из посылки,  что сегодня целые группировки,  окружающие  нас,  военные  группировки,  на  порядок сильнее,  чем  мы...  Да никто с этой Украиной вообще считаться не будет!

 

     И еще один вопрос,  о котором я хочу сказать.  Нашим  военным надо в конце концов изучить ситуацию в других европейских странах. Ведь там определенные должности занимают гражданские лица.  Почему у нас директор клуба или, скажем, дома отдыха - военный: полковник и так далее?  Этот вопрос нужно  пересмотреть  и  количество  этих должностей надо сокращать.

 

     Еще один   момент,   на  который  я  хочу  обратить  внимание уважаемых народных депутатов.  Когда  мы  будем  обсуждать  бюджет Министерства  обороны,  я  прошу  очень серьезно отнестись к этому вопросу.  Если не утвердим должный бюджет Министерства обороны, то мы все,  в том числе и я,  будем виноваты в том,  что происходит в наших силовых структурах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Кожин.  Будь  ласка.   За   ним   виступить   депутат Доманський.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України.  Шановні депутати! Затвердження загальної структури і чисельності, визначення функцій Збройних  Сил  України,  Служби  безпеки України,  інших утворених відповідно  до  законів  України  військових  формувань,  а  також Міністерства    внутрішніх    справ   України   є   конституційним повноваженням Верховної Ради України. Це питання великої державної ваги,   і   ми   повинні   поставитися   до   цього   з   належною відповідальністю.  Законопроект  за  дорученням   Народного   руху України   був  розглянутий  досвідченими  фахівцями  у  військовій галузі. Зроблено такі висновки.

 

     Перше. У  законопроекті  передбачено,  що  стаття  4   Закону України  про Збройні Сили України буде викладена в такій редакції: "Загальна   структура   і   чисельність   Збройних   Сил   України затверджуються  Верховною  Радою  України  за  поданням Президента України".  Це  значить,  що  види  та  роди  Збройних  Сил  будуть визначатися  однією  людиною - без рішення Верховної Ради України, тобто матимуть суб'єктивний характер,  чого,  зрозуміло, допустити не  можна.  Тому  стаття 4 Закону України про Збройні Сили України повинна залишатися в  чинній  редакції,  тобто  що  Верховна  Рада затверджує види Збройних Сил України.

 

     Друге. Чисельність  Збройних  Сил у світі коливається від 0,4 до  0,7  відсотка   чисельності   населення.   Беручи   до   уваги геополітичне значення України,  наші оперативно-стратегічні плани, перспективи  нової  зброї,  перехід  Збройних   Сил   України   на контрактну,  а  потім  і  професійну  основу,  можна погодитися із пропозиціями щодо загальної чисельності Збройних Сил за станом  на 31 грудня 1998 року і на 31 грудня 1999 року.

 

     Третє. Згідно   з  концепцією  національної  безпеки  України введено поняття "воєнна організація держави",  яка включає в  себе всі військові формування,  утворені відповідно до законів України. Загальна    їх    кількість    становить    майже    1     мільйон військовослужбовців,   що   свідчить  про  спроможність  захистити національні інтереси України.

 

     Таким чином,  Народний рух України вважає,  що  даний  проект Закону  України недоцільно затверджувати у Верховній Раді України, бо він суперечить Конституції України.  Ми переконані,  що Кабінет Міністрів  має  прискорити  перегляд  і  подання  на  затвердження проекту нової воєнної  доктрини  України,  тобто  основ  державної політики України у військовій сфері.

 

     Народний рух   України  пропонує  постановою  Верховної  Ради України  затвердити  чисельність  Збройних  Сил,  а   законопроект повернути для доопрацювання. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Доманський,  голова  підкомітету.  За  ним - депутат Гнатюк, і завершуємо.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемые  народные  депутаты!  Я  должен  сегодня  с этой трибуны заявить,  что в  результате  национального  предательства  бывшего руководства  Украины  в  Украине  произведено  разоружение по всем видам  оружия.  Верховный  Совет  в  ноябре   1993   года   принял постановление,   которым  обязал  военных  сократить  42  процента стратегических ракетоносителей и 36 процентов ядерных зарядов.

 

     В Москве собралось 3 президента: Кравчук, Ельцин и Клинтон,  подписали соглашения,  и Украина взяла на   себя   обязательство   уничтожить    все    ядерные    заряды стратегического назначения. Тем самым наше государство, не имея на это  решения  Верховного   Совета,   уничтожило   ядерное   оружие тактического    и   оперативнотактического   назначения.   Сегодня уничтожаются самолеты,  стратегические ракеты,  и мы оказались  (и это понимает каждый военный и гражданский) безоружными в то время, когда в мире наблюдается тенденция  к  увеличению  стран,  которые стремятся владеть ядерным оружием.

 

     И относительно  проекта  закона  я  хотел  бы  сказать,  что, во-первых,  сегодня в армии не 340 тысяч человек,  а 296 тысяч, и, во-вторых,   структура  Вооруженных  Сил  не  отвечает  численному составу.  Вот почему Министерство обороны приняло решение привести его в соответствие. Минимум, который сегодня надо, - это 310 тысяч тех,  кто должен быть под ружьем, и 100 тысяч служащих Вооруженных Сил.

 

     Глубоко, всесторонне  изучив обстановку в Вооруженных Силах и приняв во внимание  доклад  Министерства  обороны  во  всех  видах Вооруженных   Сил,  мы  считаем,  что  законопроект,  предложенный Президентом,  надо отклонить,  так как сама постановка вопроса  не отвечает Конституции,  где записано: "утверждение общей структуры, численности,  определение функций Вооруженных Сил Украины,  Службы безопасности  Украины,  иных  созданных  в соответствии с законами Украины воинских формирований".

 

     Мы также предлагаем принять постановление Верховной  Рады,  в котором  утвердить  только  количественный  состав Вооруженных Сил Украины,  а структуру и все остальные вопросы,  касающиеся  армии, разработать  и  внести  на  рассмотрение  Верховной Рады в проекте закона, который подготовит правительство Украины.

 

     ГОЛОВА. Гнатюк Дмитро Михайлович.

 

     ГНАТЮК Д.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Фракція "Громада".  Шановний Олександре Миколайо-вичу! Шановні депутати! З вашого дозволу скажу кілька слів про те,  яким би я  хотів  бачити військо нової України.  І не тому,  що митець зацікавився питанням військового мистецтва, я про інше.

 

     Відомо, що в кожній  армії,  як  у  дзеркалі,  відображається сутність  суспільства.  Наша  армія є народною,  вона створена для захисту цілісності  й  незалежності  Вітчизни  -  України.  Їй  не притаманні  агресивність  і зневага до інших країн та народів.  Це чудово,  це прекрасно.  Ми можемо пишатися тим,  що  Збройні  Сили України не брали участі в жодному конфлікті,  не придушували інших народів ні в Чечні,  ні деінде. Це, на мою думку, є добрим грунтом для закріплення на наступні часи таких її рис, які відповідатимуть проголошеному Конституцією миролюбному курсу України.

 

     Про це,  на  моє  глибоке  переконання,  необхідно  весь  час пам'ятати,   оскільки   армія   не   тільки  вбирає  в  себе  риси суспільства, якому служить, а, своєю чергою, може помітно впливати на характер самого суспільства,  держави, яка її породила. Історія знає багато таких прикладів. Ось чому для суспільства не може бути байдуже,   яким   духом   дихає   його  військо,  демократичну  чи тоталітарну ідеологію вкладає в  голови  нашим  дітям  у  казармах командир.

 

     Слід мати  на  увазі  й  те,  що  після демобілізації солдати повертаються до мирного життя  і,  цілком  природно,  поширюють  у новому  своєму середовищі ту свідомість,  ту культуру,  ті ідеали, які їм прищепили на військовій службі.  Це теж  треба  враховувати при розробці національної військової концепції, оскільки військова служба в державному масштабі є  етапом  підготовки  кадрів  і  для народного  господарства.  Тому я проти того,  щоб скорочувати наші війська до 140 тисяч.

 

     Я переконаний,  що у виховній роботі треба виходити передусім з досвіду нашої української історії,  зокрема з періоду визвольної боротьби  нашого  народу  в  16-17  століттях.  Історичні  джерела засвідчують,   що   в  козацькому  війську  Богдана  Хмельницького приділяли велику увагу як бойовому,  так  і  духовному  гартуванню козаків.  Воно  починалося  ще  зі  школи.  Замисліться  над таким фактом:  350 років тому в трирічній школі козачат-учнів навчали не лише  грамоті,  володінню  зброєю,  верховій  їзді,  а  й  основам медицини,  астрономії, метеорології, малюванню та мистецтву співу. Не  слід  уявляти  наших  предків темними та неосвіченими,  шедевр військової музики - знаменитий "Запорізький марш".

 

     Я вважаю,  що в сьогоднішній народній армії України поруч  із сучасною бойовою підготовкою має реалізовуватися добре продумана і детально систематизована програма культурного виховання вояків.  В інтересах  всебічного  розвитку особистості нашого сучасного вояка пропоную відродити як дійову виховну роботу культурне шефство  над нашим   українським   військом.   Треба  створити  чітку  систему, встановити прямі зв'язки військових частин із творчими спілками та мистецькими  установами - театрами,  оркестрами,  ансамблями тощо, розробити графік шефських концертів і творчих зустрічей, щоб кожен солдат   систематично,  скажімо,  раз  на  тиждень  спілкувався  з мистецтвом, духовно зростав. Не маю сумніву, що це піде на користь не  лише  нашій  армії,  а  й  державі  в  цілому.  Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Дмитре Михайловичу.

 

     Шановні колеги,  прошу уваги. Вам роздано два проекти: проект закону,   внесений   Президентом,  і  проект  постанови,  внесений народними депутатами -  членами  Комітету  з  питань  національної безпеки і оборони.

 

     Ставлю на  голосування  проект  закону,  внесений Президентом України. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 64.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування проект постанови  з  цього  питання, внесений  шістнадцятьма  народними  депутатами,  про  прийняття  в першому читанні  даного  проекту  закону.  З  поправкою  народного депутата  Павловського (Шум у залі).  Є поправка,  в мене є.  Якщо треба, я її зачитаю.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Надійшла пропозиція проголосувати  одразу  в другому  читанні  (Шум  у залі).  Немає інших думок?  Ставиться на голосування пропозиція прийняти в цілому  дану  постанову,  проект якої внесений від комітету.

 

     "За" - 258.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  я  просив  би  після перерви надати 5 хвилин представнику   енергетиків    Попелу    Олександру    Григоровичу. Підтримайте, будь ласка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання.

 

     Перед перервою   ми  прийняли  рішення  надати  слово  голові профспілки нафтової і газової промисловості. Є товариш Попіл?

 

     Слово надається  голові  профспілки  працівників  газової   і нафтової промисловості Попелу Олександру Григоровичу.  Будь ласка. Три хвилини.

 

     Йде трансляція на вулицю.

 

     ПОПІЛ О.Г.,  голова профспілки працівників нафтової і газової промисловості України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Профспілка працівників нафтової і газової промисловості України протягом двох останніх років, розуміючи бюджетні труднощі, які,  до речі,  загострюються,  стримувала трудові  колективи  від стихійних виступів,  акцій на свій захист. Порушення законодавства про  працю  в  частині  своєчасної  виплати  заробітної  плати  та погашення  заборгованості  з  її  виплати  призвели  до соціальної кризи,  і, звертаю увагу, є реальна загроза стихійних або планових страйків.

 

     Заборгованість із  заробітної  плати в трудових колективах АТ "Укрнафта" і АТ "Укргазпром" перевищує 200 мільйонів  гривень,  що становить  понад  2,5  тисячі  гривень  на одного працюючого.  Для порівняння:  у шахтарів - 1 тисяча 300  гривень  при  середній  по промисловості  700  гривень.  Я  відповідаю  за  ці дані.  Це дані Мінстату і Мінпраці.

 

     Ставлення до галузі,  пробачте,  частини депутатів  Верховної Ради,  Кабінету Міністрів,  виконавчих структур на місцях таке, що загрожує її існуванню,  а показники проекту бюджету на  1999  рік, запропоновані Комітетом з питань бюджету,  - це вже не загроза,  а практична дія на знищення  власного  видобутку  нафти  та  газу  в Україні.   Щонайменше  20  тисяч  працівників  галузі,  насамперед робітнича еліта  -  буровики,  які  вибурюють  нафтові  та  газові свердловини,  будуть  скорочені  у разі включення рентної плати за нафту й газ у доходи бюджету.

 

     Шановні депутати!  Просимо  вас  при  голосуванні  пропозицій Комітету  з питань бюджету щодо нафтогазової галузі пам'ятати,  що йдеться не тільки про енергетичну безпеку економіки України,  а  й про  долю  майже  300  тисяч  працівників,  а з членами родин - це більше мільйона громадян України.

 

     І останнє.  Приймаючи рішення щодо  нафтогазового  комплексу, дуже просимо вас,  шановні,  уявити собі тисячі людей, які вдень і вночі,  у свята і в будні добувають,  транспортують  і  подають  у кожен дім газ і тепло,  а вже потім уявляти тих,  хто паразитує на їх тяжкій праці.

 

     На жаль, не можу подякувати вам за увагу, вибачте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Григоровичу.  Шановні  колеги! Усі  ми  розуміємо  ситуацію  Якщо  вже працівники нафто- газового комплексу  просять  допомоги,  то  що  говорити  про  інші  галузі народного   господарства.  Хто  ж  тоді  буде  давати  прибуток  і наповнювати наш бюджет, якщо навіть такі галузі доведені до такого стану?

 

     ----------

 

     Продовжуємо розгляд питань порядку денного. Слухається проект Закону  України  про  загальну  структуру  і  чисельність   військ цивільної  оборони.  Доповідає  перший заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської   катастрофи  Володимир  Васильович  Логінов.  Будь ласка. Три хвилини.

 

     ЛОГІНОВ В.В., перший заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій   та   у   справах   захисту   населення   від  наслідків Чорнобильської  катастрофи  України.  Шановний  Адаме   Івановичу! Шановні  народні  депутати!  Особливість фізико-географічних умов, наявність  перевантаження  промисловості  потенційно  небезпечними виробництвами   й   об'єктами,   значна   кількість   транспортних комунікацій,    газопроводів,    нафтопроводів,    аміакопроводів, енергетичних   об'єктів,  а  також  старіння  їх  основних  фондів створюють складну техногенну,  екологічну й природну обстановку на території  України  та  можливість виникнення практично всіх видів надзвичайних ситуацій.

 

     До складу потенційно небезпечних об'єктів належать: 15 діючих енергоблоків  АЕС;  1776  підприємств,  які мають ступінь хімічної небезпеки;  1022 кілометри  аміакопроводів;  13  тисяч  кілометрів газопроводів     та    продуктопроводів;    сотні    хвостосховищ, шлаконагромаджувачів, відстійників; тисячі тонн розрядних вантажів та  інше.  Значну  небезпеку  для  населення  й  економіки України являють собою стихійні лиха - повені,  землетруси,  масові  лісові пожежі,  зсуви, селі, які призводять до загибелі людей, руйнування й знищення матеріальних цінностей.

 

     На сьогодні війська цивільної оборони Міністерства  з  питань надзвичайних ситуацій як єдина реально існуюча сила, яка здатна за наказом  негайно  й   кваліфіковано   відреагувати   на   будь-яку надзвичайну  ситуацію,  налічують  у  своєму  складі 17 військових частин (у тому числі окремих бригад  -  4,  окремих  полків  -  4, окремих  батальйонів  -  5,  окремих  вузлів зв'язку - 2,  окремих аварійно-рятувальних загонів - 1,  рятувально-координаційний центр

-  1)  загальною  чисельністю з підрозділами забезпечення 10 тисяч 212 осіб,  з них 9550 - військовослужбовців та 668 працівників. За наявної кількості й чисельності особового складу військових частин цивільної оборони їм  визначено  зони  відповідальності:  на  одну військову  частину - дві області,  що достатньо в нинішній час для оперативного  вирішення  завдань  щодо   ліквідації   надзвичайних ситуацій.

 

     Виходячи з    аналізу    стану   технічного   та   природного навантаження  військових  частин  і   їх   можливостей   негайного реагування,   найбільш   доцільна   кількість   військових  частин цивільної оборони,  які  забезпечували  б  негайне  реагування  на надзвичайні  ситуації,  - по одній частині на Автономну Республіку Крим та області (усього 25 військових частин).

 

     У зв'язку з неможливістю в нинішній час формування військових частин  цивільної  оборони  в  кожній  області  виконання  завдань цивільної оборони можливе за рахунок маневру підрозділів та частин з однієї зони відповідальності в іншу.  Таким чином, доцільно мати загальну  чисельність  військ  цивільної  оборони  Міністерства  з питань  надзвичайних  ситуацій  10 тисяч 218 осіб,  у тому числі 9 тисяч 550 військовослужбовців.

 

     Прийняття цього закону додаткових витрат з Державного бюджету не потребує. Доповідь закінчена.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Васильовичу. Чи є запитання? Є. Тоді,  будь ласка, запишіться. Будь ласка, п'ять хвилин висвітіть. Депутат Єщенко. За ним - депутат Чиж.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  У  меня  к  вам два вопроса. Первый.  Как вы оцениваете события в Закарпатье и  какова  причина того  горя,  которое  там  случилось?  Как  сработала  гражданская оборона Украины и как вы оцениваете данный свершившийся факт?

 

     И второй вопрос.  Мы знаем, что в годы советской власти очень большое  внимание  уделялось  гражданской обороне.  Были построены укрытия.  Сегодня состояние дел плачевное.  Какие меры  намечаются вашим ведомством для того,  чтобы исправить положение,  потому что имущество полностью пришло в негодность?

 

     ЛОГІНОВ В.В.  Спасибо за вопросы. Что касается Закарпатья, то в тот же день, когда началась вторая волна паводка, наша отдельная механизированная  мобильная  бригада   из   города   Дрогобыча   в количестве  250  человек  с необходимой техникой уже через 6 часов была на территории Закарпатья.  Через 24 часа  в  Закарпатье  были войска  гражданской  обороны нашего министерства в количестве 1052 человек,  480 единиц техники, в том числе плавающая, инженерная, и остальное.  Это не говорит о том, что только мы работали. Работали Министерство обороны,  Национальная гвардия,  пограничники. Но что касается техники,  откачивающих средств,  то со всем этим работали силы гражданской обороны, потому что все это у нас на оснащении.

 

     Что касается причин этого паводка.  Мы отслеживали первую его волну  и,  конечно,  не  ожидали,  что  на нее будет накладываться вторая. А произошло именно это.

 

     Выяснение всего спектра причин происшедшего и того, что этому способствовало,  возложено на межведомственную комиссию.  В январе она представит полный доклад,  что могло повлиять, кроме природных катаклизмов, которые мы отслеживали.

 

     По второму  вопросу.  В Законе о Гражданской обороне Украины, принятом в 1993 году, записано, что гражданская оборона существует (и  она  продолжает существовать,  нам удается ее поддерживать) на всех,  независимо от форм  собственности,  предприятиях,  заводах, фабриках,  во всех организациях.  Подчеркиваю,  независимо от форм собственности. Этот закон был принят в 1993 году.

 

     Конечно, сегодня  тяжело  поддерживать  в   надлежащем   виде имущество,  убежища,  которые имеются.  Но наше министерство, наша инспекция,  которая работает в областях,  прилагают все  усилия  к тому, чтобы все это поддерживалось на надлежащем уровне.

 

     Что касается дополнительных мер, то мы внесли проект Закона о дополнениях к Закону  о  Гражданской  обороне.  По  регламенту  он должен был рассматриваться в декабре,  но его перенесли на январь. Мы там предлагаем конкретные пути выхода из этого положения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий  центр). Шановний колего!  Я хотів би на продовження попереднього запитання запитати вас про ситуацію,  що складається навколо об'єктів частин цивільної  оборони  -  взагалі  всіх  об'єктів  і так далі,  - які повинні  підтримуватися  в  нормальному  стані.  У  моєму  окрузі, конкретно в Летичеві Хмельницької області,  є відповідний об'єкт - вузол зв'язку,  певний командний пункт тощо.  Але з того  часу  як розвалився союз,  а потім пішли ці процеси в економіці,  практично нічого не фінансується.  Перекидання на місцеві бюджети призводить до  того,  що  взагалі  не  можна профінансувати.  А там же великі матеріальні цінності, без яких уся система просто не існуватиме.

 

     Ми підтримуємо законопроект,  який ви  доповідали,  і  будемо голосувати за нього,  але я хотів би запитати,  зважаючи на те, що ми зараз працюємо над проектом бюджету: чи є змога централізовано, оскільки   йдеться  про  надзвичайні  ситуації,  фінансувати  такі об'єкти, підтримувати їх у дієздатному стані?

 

     Дякую.

 

     ЛОГІНОВ В.В.  Действительно,  узлы  связи  требуют   большего внимания, чем сейчас, и большего финансирования. Но несмотря на то что финансирование идет тяжело,  мы все равно поддерживаем  их  на надлежащем   уровне.   Регулярно   проверяем.  В  частности,  могу доложить,  что неделю назад проверяли всю  систему  оповещения  по Днепровскому   каскаду,   и   проверка   показала,   что   система работоспособная.

 

     Что касается централизованного финансирования,  то мы  делали бы  это  с  удовольствием,  но  сегодня  бюджет министерства,  и в частности войск  гражданской  обороны,  ограниченный.  Поэтому  мы всячески  просим  председателей администраций,  в какой-то степени заставляем их уделять  внимание  этому  вопросу.  Но  поддерживать стараемся,  и система оповещения сейчас работоспособная. Об этом я могу с полной уверенностью вам доложить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Васильовичу.  Сідайте,   будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань національної безпеки і оборони народному депутату Крючкову Георгію Корнійовичу. Скільки вам часу? Будь ласка, 15 хвилин.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.   Шановні  колеги!  Комітет  розглянув  внесений законопроект і підтримує його. Але просимо зробити одне уточнення. У  пункті  1 після слів "Затвердити таку загальну структуру військ цивільної оборони:  Головне управління сил Цивільної оборони; сили оперативного реагування" поставити тире і додати: "окремі бригади, полки,  батальйони,  аварійно-рятувальні загони, вузли зв'язку". А далі  за  текстом  -  "сили  забезпечення".  З  урахуванням  такої поправки пропонуємо прийняти закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Є.

 

     Депутат Філіпчук. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Сьогодні ми розглядаємо два дуже близькі  питання  - про  чисельність  і  структуру  Збройних  Сил  та військ цивільної оборони.  Це в  контексті  національної  безпеки,  і  дискусії  не викликає.   Але  ми  говорили,  що  маємо  недолугий  бюджет  щодо національної оборони - фінансування Збройних Сил.  Ми  порівнювали Україну  з Росією,  Польщею,  Румунією.  Там виділяється на це 3,5 відсотка від ВВП,  а в нас  -  1,46  відсотка.  Це  дуже  серйозна позиція. I коли йдеться про війська цивільної оборони (а це значна частина Збройних Сил України,  більше 10 тисяч чоловік), практично не   зробили...  Завтра  будемо  розглядати  проект  бюджету.  Яке навантаження  на  бюджет?  Я  хотів  би,  щоб  це  питання  у  вас прозвучало.

 

     КРЮЧКОВ Г.  К. Георгію Георгійовичу, спасибі за запитання. Ви ставите  його  абсолютно  правильно.  Принаймні  три  структури  в державі  -  Збройні Сили,  Прикордонні війська і війська цивільної оборони,  - на глибоке переконання членів нашого  комітету,  попри всю скруту повинні бути по можливості максимально забезпечені.

 

     Передбачені проектом   бюджету   асигнування   абсолютно   не відповідають потребам.  Та оскільки сьогодні мова йде  просто  про чисельність, то я не порушував цього питання. Я сказав, виступаючи перед цим з питання про Збройні Сили,  що повністю це підтримую  і ми  будемо  ще  над  цим  працювати.  I  якщо всі народні депутати стануть на правильну  позицію,  то  ми,  мабуть,  зможемо  зробити більше, ніж зроблено до цього часу.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Георгію Корнійовичу.

 

     Записалися два   народних   депутати:   Білас   і   Філіпчук. Настоюєте,  так?  Білас  Іван  Григорович.  Немає?  Тоді   депутат Філіпчук. Будь ласка, Георгію Георгійовичу.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Дякую. Шановні колеги депутати! Я записався на трихвилинний виступ не для того,  щоб переконувати чи дискутувати, приймати чи не приймати нам цей документ у першому читанні.

 

     Приймати його треба, бо, нагадую, і техногенне навантаження в Україні,  і ті природні катаклізми,  які сталися у 80-му і  90-  х роках,   свідчать  про  те,  що  цивільна  оборона  як  специфічна структура  в  Україні  повинна  діяти.  I  з  погляду  на  те,  що чисельність  військ  більше  10 тисяч чоловік,  цей документ можна затверджувати.

 

     Але ми   повинні   бачити   цей   "хвіст",   який   нами   не відслідковується:  що  вже  завтра в нас буде багато проблем через відсутність бюджетного навантаження стосовно до цивільної оборони.

 

     Я би хотів нагадати ситуацію буквально останніх  років,  коли люди,  які  знаходилися  посеред води,  очікували амфібію впродовж 10-12 годин,  а ми не мали можливості навіть знати, де знаходиться цей  структурний  підрозділ:  у  Хмельницьку,  Дрогобичі,  Львові, Чернівцях чи Вінниці.  Це,  власне,  призводило до жертв,  яких не повинно було бути в Україні. Це перша проблема.

 

     Друга проблема   стосується   співробітництва.  Сьогодні  між регіонами сусідніх держав укладаються прямі договори економічного, гуманітарного   плану.   А  от  співробітництво  в  цій  сфері  на міждержавному,  міжрегіональному рівнях поки що не відрацьоване. Я вважаю,  що ви повинні внести відповідні пропозиції для розробки в подальшому політики співробітництва між регіонами,  щоб,  з одного боку,  зекономити кошти, а з другого - посилити безпеку людей, які живуть в Україні, Румунії, Польщі, Росії, Білорусії, Молдові і так далі.

 

     Третя проблема.  Ми повинні відпрацювати з рядом міністерств, зокрема з Міністерством транспорту,  Збройними Силами  та  іншими, які мають достатньо технічних можливостей,  скоординовані дії, щоб вчасно  подавати  допомогу  і  створювати  безпечні  умови  і  для держави, і для людей.

 

     І, нарешті,  четверта проблема,  яка,  можливо,  не прямо,  а опосередковано стосується того,  про що ми зараз говоримо,  і  вже завтра постане досить серйозно,  - це стан газонафтопроводів. Якщо тепер Україна ремонтує в рік лише 50  кілометрів,  а  потрібно  не менше  500  кілометрів,  то  скажіть,  будь  ласка,  яку  цивільну оборону,  які технічні можливості будуть  використовувати  завтра, післязавтра, щоб не створювати газонафтовий Чорнобиль?

 

     Я хотів  би,  щоб  саме  від  цивільної  оборони було внесено пропозиції уряду і Верховній Раді для того,  щоб  ми  унеможливили небезпеку, яка нам загрожує з цього боку.

 

     Вважаю, що і фракція,  і всі ми повинні підтримати пропозицію щодо чисельності, яка внесена відповідними структурами.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Є Іван Григорович?  Немає.  Ніхто  більше  не наполягає на слові?

 

     Вношу пропозицію  прийняти  в  першому  читанні  даний проект закону з уточненням,  яке вніс  голова  комітету  Крючков:  окремі бригади, полки і батальйони.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Я прошу  голосувати.  Я не встиг,  Михайло Петрович відвернув мою увагу. Голосуємо.

 

     "За" - 250.

 

     Внесено пропозицію прийняти в  цілому  як  закон.  Так?  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Наступним ми повинні були розглянути питання про проект Постанови про заходи щодо  забезпечення  функціонування паливно-енергетичного  комплексу  в умовах кризи.  Голова комітету просить перенести його,  оскільки є ще претензії  колег,  з  якими вони   обговорювали  проект  і  вчора,  і  сьогодні  на  ранковому засіданні комітету.

 

     Не заперечуєте? Не заперечуєте.

 

     ----------

 

     Проект Закону   про   проведення   у    Львівській    області експерименту  з  призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду. Корнійчук Ігор Володимирович, голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Будь ласка.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Фракція  Комуністичної  партії України.  На ваш розгляд у другому читанні вноситься проект Закону про проведення у Львівській області експерименту з призначення  та виплати  пенсій  органами  Пенсійного  фонду України.  Порівняльну таблицю всім роздано.

 

     До прийнятого  в  першому  читанні  законопроекту   народними депутатами України було подано п'ять пропозицій. Усі вони повністю враховані.  Тому прошу вас,  Олександре  Миколайовичу,  від  імені Комітету  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів поставити даний проект на голосування,  а народних  депутатів  -  підтримати його в другому читанні,  що,  власне, дасть можливість уже з січня 1999 року здійснити персоніфікований підхід до  обчислення  пенсій принаймні у Львівській області.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Проект розглядаємо в другому читанні.

 

     Пропозиція 1 депутатів Луценка та Корнійчука. Вона врахована. Немає заперечень?

 

     Пропозиція 2 депутата Варбанця.  Немає заперечень? Вона також врахована.

 

     Пропозиція 3 депутатів Луценка та Борщевського. Врахована.

 

     Пропозиція 4 депутатів Варбанця та Корнійчука. Врахована.

 

     I до  "Прикінцевих  положень" пропозиція депутатів Бойчука та Корнійчука. Є зауваження?

 

     КОРНІЙЧУК І.В. Враховано.

 

     ГОЛОВА. Враховано.  Є  пропозиція  проголосувати  за  внесені поправки. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Депутату Звягільському  не  дали  проголосувати.  Будь ласка, голосуємо.  Не заважайте,  будь ласка.  Сядьте до своєї фракції  і голосуйте. Підтримайте Львівську область.

 

     "За" - 246.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 247.

 

     Прийнято. Дякую.

 

     ----------

 

     Слухається питання    про    проекти   законів   про   захист національного  товаровиробника  від  імпортних  поставок,  які   є об'єктом і суб'єктом демпінгу, про вжиття спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товарів та про внесення змін до законів  України про   систему   оподаткування,   про   Єдиний  митний  тариф,  про зовнішньоекономічну   діяльність.   Доповідає   Чукмасов    Сергій Олександрович,  заступник  голови  Комітету  з  питань економічної політики та управління народним господарством. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська  область).  Дякую.  Шановні народні депутати!  Ми сьогодні повинні розглянути в другому читанні проекти  шести  дуже важливих законів. Це певною мірою антидемпінговий кодекс.

 

     Хочу вас поінформувати,  що за цей час від депутатів надійшло дуже  багато  слушних  пропозицій.  Від   депутата   Звягільського останнім часом надійшла пропозиція,  яка майже цілком увійшла. Усі ваші  зауваження  тут  враховані,  вони  будуть   діяти.   Депутат Матвієнков  Сергій  Анатолійович  із  групою  фахівців  подав дуже слушні пропозиції.  Більшість їх врахована, але з технічних причин їхні прізвища не вказані. Це щоб ви орієнтувалися.

 

     Сьогодні Україна опинилася в дуже скрутній ситуації. У деяких країнах  Європейської   співдружності   вживають   антидемпінгових заходів,  які спрямовані на знищення нашого товаровиробника на цих ринках.  Вони захищають свої ринки і не дають можливості  виходити на них українському товаровиробнику.

 

     Уже дійшло  до  того,  що  крім  країн  ЄС ще Угорщина почала антидемпінгове розслідування, спрямоване проти України. Польща теж почала   виступати   проти   завезення   вогнетривкої  глини,  яка добувається в Україні.

 

     Ці закони   дадуть   можливість   суб'єктам   підприємницької діяльності, підприємствам захистити себе від субсидованих поставок ізза кордону.

 

     Я прошу   зосередитись   і   почати   розгляд    цих    шести законопроектів.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Будемо  йти  по  порядку.  Це друге читання. Усі зауваження до розділу І, які були внесені, враховані.

 

     Поправка 39  депутата  Медведчука.  Віктор  Володимирович  не наполягає.

 

     Поправка 46 депутата Медведчука.  Не наполягає.  Поправки 55, 78, 88 депутата Медведчука. Теж не наполягає.

 

     Поправка 103 врахована.

 

     Поправка 112. Депутат Медведчук не наполягає.

 

     Поправка 113 депутата Чукмасова врахована редакційно.

 

     Поправка 124.  Депутат  не  наполягає.   Щодо   решти   немає зауважень.

 

     Є пропозиція  прийняти  законопроект  у  редакції  комітету з урахуванням внесених пропозицій.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Із тими зауваженнями, які були враховані. Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Прийнято.

 

     Тепер голосуємо в цілому проект  Закону  України  про  захист національного   товаровиробника  від  імпортних  поставок,  які  є об'єктом демпінгу.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Прошу проголосувати. Комітет підтримує.

 

     "За" - 241.

 

     ГОЛОВА. Прийнято. Спасибі.

 

     Розглядається проект   Закону   про   захист    національного товаровиробника   від   субсидованих   імпортних  поставок  (друге читання).

 

     В основному всі пропозиції враховані. У когось є заперечення? Ні.

 

     Прошу прийняти   цей   законопроект  у  редакції  комітету  з урахуванням поправок. Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято.

 

     Розглядається порівняльна таблиця до проекту  Закону  України про  вжиття  спеціальних  заходів  щодо  імпорту в Україну товарів (друге  читання).  Чи  є  зауваження  в  депутатів,  які   вносили поправки? Вони практично всі враховані.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Практично всі зауваження враховані.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  цей  законопроект  у  редакції, запропонованій народними депутатами і підтвердженій комітетом.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Комітет підтримує.

 

     "За" - 231.

 

     ГОЛОВА. Прийнято. Голосуємо в цілому проект Закону про вжиття спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товарів.

 

     "За" - 233.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Розглядається порівняльна  таблиця  до проекту Закону України про внесення змін до  Закону  України  про  систему  оподаткування (друге читання). Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Усі зауваження враховані.  Інших не надходило. Прохання проголосувати за зміни.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо   законопроект   у    редакції,    внесеній комітетом.

 

     "За" - 225.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Прохання зосередитися. Щось незрозуміло?

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Депутат Снігач не встиг проголосувати.

 

     "За" - 236.

 

     Прийнято.

 

     Голосується в  цілому проект Закону України про внесення змін до Закону України про систему оподаткування. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. У цілому голосуємо проект.

 

     "За" - 244.

 

     Прийнято.

 

     Розглядається порівняльна таблиця до проекту  Закону  України про внесення змін до Закону України про Єдиний митний тариф (друге читання). Які зауваження?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Усі пропозиції, які надійшли, враховані.

 

     ГОЛОВА. Ніхто з депутатів не наполягає? Усе враховано.

 

     Ставлю на  голосування  законопроект  у  редакції,   внесеній народними депутатами і підтриманій комітетом.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в цілому проект Закону України про внесення змін до Закону України про Єдиний митний тариф.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято.

 

     Розглядається порівняльна таблиця до проекту  Закону  України про    внесення    змін    до    Закону    Української   РСР   про зовнішньоекономічну діяльність (друге читання).

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Усі зауваження враховані.  Прохання комітету - підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є зауваження в народних депутатів? Немає.

 

     Ставлю на голосування проект закону з урахуванням підтриманих комітетом поправок.

 

     "За" - 248.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Дякую всім.  Ми вперше прийняли низку законів, які спрямовані на захист нашого товаровиробника. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону України про джерела  фінансування  дорожнього  господарства України  (друге  читання).  Доповідає  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку Ткаленко Іван Іванович.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Шановні колеги!  Комітет Верховної Ради з питань будівництва,  транспорту і зв'язку  розглянув  прийнятий  у першому  читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України і пропонує його прийняти в цілому.

 

     Зміст законопроекту  полягає  в  тому,  щоб  у  цих  скрутних економічних умовах  ще  на  рік  продовжити  життєздатний  порядок фінансування  дорожньої  галузі,  забезпечити  тим  самим  реальні джерела поповнення  дорожніх  фондів  і  гарантувати  підтримку  в робочому  стані мережі автомобільних доріг загального користування

- вагомої складової народногосподарського комплексу України.

 

     Доречно нагадати,  що завдяки цьому порядку було можливим  не тільки   підтримання  доріг  у  належному  стані,  а  й  виконання аварійно-відновлювальних робіт на Закарпатті,  у Криму, на Волині. Необхідність прийняття цього закону зумовлена ще й тим,  що згідно з  чинним  законодавством  з  1  січня  1999   року   скасовуються відрахування  та  збори на будівництво,  реконструкцію,  ремонт та утримання доріг загального користування.

 

     У прийнятому Верховною Радою 16 грудня 1997 року  Законі  України про внесення змін до Закону України про джерела  фінансування   дорожнього   господарства   не   визначено нормативів  і  механізмів  спрямування  коштів у дорожні фонди,  а основним джерелом їх формування є надходження акцизного  збору  та ввізного  мита  на  нафтопродукти,  які  спрямовуються на загальні видатки  Державного  бюджету  України.   На   жаль,   ці   джерела фінансування   навіть   з   урахуванням  нових  ставок  акцизу  на нафтопродукти зможуть задовольнити галузь тільки на 20 відсотків.

 

     Тому з  метою  забезпечення  фінансових   потреб   дорожнього комплексу і правового визначення реальних джерел його фінансування комітетом пропонується зберегти на 1999 рік існуючий  у  поточному році  порядок  відрахувань  та  зборів  на  будівництво,  ремонт і утримання доріг загального користування.

 

     Крім цього,  щоб уникнути внесення всіляких змін і  доповнень до   чинного  законодавства  при  формуванні  бюджету  держави  на наступний рік,  пропонується доручити Кабінету Міністрів до квітня наступного  року  подати  на розгляд Верховної Ради проект закону, який би встановлював дієздатний механізм  фінансування  дорожнього господарства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Думаю, нам треба підтримати комітет. Це  практично  пролонгація  дії  чинного  закону.  Я   просив   би проголосувати  й  підтримати.  З урахуванням пропозицій,  внесених народними депутатами - членами комітету.

 

     Будь ласка, голосуємо дружно. Голосуйте як хочете, але - за.

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо! (Шум у залі). Не встигли проголосувати.

 

     "За" - 236.

 

     У цілому голосуємо.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Дякую. Прошу підтримати.

 

     "За" - 221.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Не примушуйте мене (Шум у залі).

 

     Дайте, будь ласка, слово депутату Терьохіну.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Шановні народні депутати! Позиція Комітету з питань фінансів  і  банківської  діяльності абсолютно протилежна тій,  що доповідається з трибуни. Справа в тому, що в 1997 році ми прийняли інший закон, який з 1 січня змінює джерела фінансування дорожнього фонду,  встановлюючи правило: хто їздить по дорогах, той і платить за них.

 

     Сьогодні нам  пропонується  продовжити  стягування  податку з обороту підприємств,  і це є повна загибель для  тих  із  них,  що мають   великі   обороти  і  маленьку  рентабельність,  тобто  для підприємств практично всіх базових галузей нашої економіки.

 

     Тому я просив би не проштовхувати це питання таким чином, тим паче що інший закон теж діє.

 

     Я можу  ще  сказати,  що  з  дорожнім  фондом  були проведені переговори і  ми  знайшли  додаткові  джерела  фінансування  цього фонду, які дадуть можливість збільшити його доходи, які плануються на наступний рік, приблизно на 200 мільйонів гривень.

 

     Тому я просив би, Олександре Миколайовичу, не робити так, щоб у структурі картотек наших базових галузей половина заборгованості була викликана цим неймовірним податком з  обороту  до  дорожнього фонду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хмельовий.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  У меня совершенно  противоположное  мнение,  хотя  я согласен  с принципом,  что платить должен тот,  кто ездит.  Но на сегодня правительство не умеет взимать налоги,  о которых  говорит депутат Терехин.  Пока научится,  мы окончательно завалим дорожное хозяйство, которое и так в плохом состоянии.

 

     Поэтому я   считаю,   что   предложение   депутата   Терехина заслуживает внимания,  но на перспективу,  с 2000 года.  А сегодня следует принять  этот  закон  в  целом,  тем  более  что  депутаты большинством  голосов  поддержали  проект и в первом,  и во втором чтениях.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Костюченко   Леонід   Михайлович,   перший заступник міністра транспорту. Будь ласка.

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.,   перший   заступник   міністра   транспорту України. Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати! Народний  депутат  Терьохін казав про чинний закон,  який має іншу ідеологію.  Але я хочу сказати, що від тих зборів, про які йдеться в тому законі,  не набереться мінімальної суми,  яка необхідна для утримання  та  реконструкції  наших  автомобільних  доріг.  Це  30 відсотків того,  що ми сьогодні закладаємо в бюджет. 1 мільярд 300 гривень - це лише третина коштів,  необхідних для утримання  наших доріг. Щоб мати достойні дороги, потрібно 3,5-4 мільярди гривень.

 

     Крім того,  закон,  про який казав депутат Терьохін,  не може бути введений у дію,  тому що в Законі про  систему  оподаткування сказано,  що  вносити  до законів зміни,  які стосуються бюджетних надходжень,  можна тільки за півроку до початку нового  бюджетного року. А він вводиться в дію з 1 січня.

 

     Тому я дуже просив би вас,  народні депутати,  підтримати цей проект,  внесений Кабінетом Міністрів. Разом із Комітетом з питань фінансів  і  банківської  діяльності  ми  протягом  трьох  місяців розробимо проект закону,  який має діяти в  наступному  бюджетному році, тобто після 1999 року.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Я просив би підтримати законопроект у цілому.  Давайте дамо можливість дорожникам працювати  з  1  січня наступного року. У нас усі дороги й так ущент розбиті. Будь ласка, голосуємо. Депутат Терьохін теж погодився.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається питання про  проекти  постанов  про  зміну  меж міста  Монастирище  Монастирищенського  району Черкаської області, міста Немирів Вінницької.  Тут цілий  перелік  проектів  постанов. Доповідає   голова   Комітету  з  питань  державного  будівництва, місцевого  самоврядування  та  діяльності  рад  Кушнір   Олександр Дмитрович (Шум у залі). Ну чого ви кричите?! Не можна ж так.

 

     Олександре Дмитровичу, одну хвилинку.

 

     Будь ласка, слово депутату Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая  оппозиция.  Я взяла слово по мотивам голосования,  чтобы об яснить  нашим  избирателям,  почему фракция  Прогрессивной  социалистической  партии  не голосовала за этот закон.

 

     Этот закон увеличивает налогообложение работающих предприятий и таким образом спасает дорожную мафию. Комитет предложил разумное решение: увеличить поступление средств из других источников, не за счет   товарной   продукции.  Позавчера  ко  мне  пришла  директор Шосткинского   молокозавода   и   сказала,   что   1,2    процента транспортного сбора - это то бремя,  из-за которого завод не может выжить.

 

     Александр Николаевич,  вы, грубо нарушив Регламент, протянули закон,   который   будет  работать  против  наших  предприятий.  А нормальных дорог как нет,  так и не будет.  Не таким  должно  быть налогообложение   для   получения   средств   на  нужды  дорожного строительства. Мы предлагаем переголосовать закон. Он был проведен с нарушением Регламента.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Компартии  Украины.  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Комітет  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності  рад  розглянув  подання  Черкаської  обласної  ради  і пропонує  підтримати  пропозицію про виділення з міста Монастирище Монастирищенського району території колишнього села Нове  Місто  в окремий населений пункт і відновлення йому колишнього найменування

- село Нове Місто.

 

     Прошу проголосовать за предложение комитета.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Це окремі проекти постанов,  я не  можу разом ставити їх на голосування.

 

     Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про  зміну  меж  міста   Монастирище   Монастирищенського   району Черкаської області.

 

     "За" - 194.

 

     Не прийнято.

 

     Розглядається проект  Постанови  про зміну меж міста Немирова Немирівського району Вінницької області.  Є зауваження?  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 188.

 

     Теж не набирає голосів (Шум у залі).

 

     Є пропозиція    голосувати    пакетом.    Давайте    спочатку проголосуємо кожен проект, а тоді побачимо.

 

     Розглядається проект Постанови Верховної Ради про  зміну  меж Жовтневого,  Миколаївського та Новоодеського районів Миколаївської області. Будь ласка.

 

     "За" - 177.

 

     Теж не набирає голосів.

 

     Розглядається проект Постанови про зміну меж  міста  Богуслав Богуславського району Київської області.

 

     "За" - 176.

 

     Не набирає.

 

     Проект Постанови  про  зміну  меж  міста Городок Городоцького району Хмельницької області.

 

     "За" - 180.

 

     Теж не набирає.

 

     Проект Постанови  про  зміну   меж   міста   Старокостянтинів Старокостянтинівського району Хмельницької області.

 

     "За" - 173.

 

     Теж не набирає.

 

     Ставиться на  голосування  проект  Постанови  про утворення в місті Львові Львівської  області  Сихівського  району  за  рахунок земель Галицького району.

 

     "За" - 102.

 

     Теж не набирає голосів.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  всі  проекти  проголосувати в пакеті.

 

     Ставлю на голосування.  Усі  проекти  постанов,  які  вносить комітет, проголосувати пакетом.

 

     "За" - 141.

 

     Не набирає.  Хто  за те,  щоб поіменно проголосувати пакетом? Кожний окремо?  Хто за те,  щоб голосувати поіменно кожний  проект постанови? Голосуємо.

 

     "За" - 150.

 

     Прийнято.

 

     Голосується в  поіменному  режимі  проект Постанови про зміну меж  міста  Монастирище   Монастирищенського   району   Черкаської області. Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Одну хвилиночку!  Я вас прошу,  проголосуйте, будь ласка. Ну, повірте, я черкащанин і знаю потреби цього району, знаю цей район. Тут є депутати,  мої колеги.  Підтримайте,  будь ласка.  Голосуємо проект  постанови  щодо  Монастирищенського  району  в  поіменному режимі.  Не  вистачило  дев'яти  голосів.  Якби  не  вистачило ста голосів, питань би не було. Голосуємо за.

 

     "За" - 223.

 

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     Рух не голосує;  зелені теж не голосують;  комуністи -118  із 118;  народні демократи - 7 із 41. Незрозуміло. Це вносить Кабінет Міністрів, майте на увазі!

 

     Отже, Рух - 0 із 31;  "Громада" - 26 із 27; зелені - 3 із 18; соціалісти  -  21  із 23;  соціалдемократи (об'єднані) - 14 із 17; "Незалежні" - 5 із 7;  "Реформи-центр" - 7 із 9; селяни - 8 із 13; прогресивні соціалісти - 10 із 14; позафракційні - 4 з 12.

 

     Шановні колеги!  Я просив би підтримати. Ще раз ставлю проект постанови щодо  Монастирищенського  району  в  поіменному  режимі. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Прийнято.

 

     Голосується в  поіменному  режимі  проект Постанови про зміну меж  міста  Немирів  Немирівського  району   Вінницької   області. Підтримайте депутата Матвієнка.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Матвієнко   наполягає,  щоб  ще  раз  переголосували. Голосуємо. Я прошу, проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято. Дякую.

 

     Голосується проект  Постанови  про  зміну   меж   Жовтневого, Миколаївського  та Новоодеського районів Миколаївської області.  У поіменному режимі голосується.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     Голосується проект Постанови про  зміну  меж  міста  Богуслав Богуславського району Київської області. Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     Голосується проект  Постанови  про  зміну  меж  міста Городок Городоцького району Хмельницької області.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     Голосується проект   Постанови   про    зміну    меж    міста Старокостянтинів    Старокостянтинівського   району   Хмельницької області.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято.

 

     Проект Постанови про присвоєння  найменування  новоутвореному населеному   пункту   Березівського   району   Одеської   області: "Присвоїти новоутвореному населеному пункту  Березівського  району Одеської  області  найменування  - селище міського типу Раухівка". Голосуємо.

 

     "За" - 237.

 

     Прийнято.

 

     Голосується проект Постанови про  утворення  в  місті  Львові Львівської  області  Сихівського району.  Будь ласка,  підтримайте (Шум у залі).

 

     Справа ж не у фракції.

 

     "За" - 135.

 

     Одну хвилиночку!  Я прошу,  ще раз проголосуймо. Це для людей потрібно.  Давайте не зводити тут рахунки. Будь ласка, голосуємо в поіменному режимі.

 

     Фракція зрозуміла свою помилку й виправляє.

 

     "За" - 159.

 

     Висвітіть по фракціях. Будь ласка.

 

     Комуністи - 3 із 49; НДП - 37 із 45; Рух - 38 із 39; "Громада" - 15 із 19; зелені - 14 із 20; соціалісти - 8 із 17; соціал-демократи (об'єднані) - 14 із 17; "Незалежні"  - 6 із 8;  "Реформи-центр" - 12 із 12;  селяни - 1 із 11; прогресивні соціалісти - 4 із 11; позафракційні - 7 із 12.

 

     Шановні колеги! Я вас ще раз прошу: проголосуймо, будь ласка. У звичайному режимі голосуємо.

 

     "За" - 160.

 

     Будь ласка, надайте слово керівнику фракції Чорноволу.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Шановні наші виборці!  Народний  рух  України  не  проводить  різницю  між Західною  і  Східною Україною.  Ми виступили на підтримку шахтарів Луганська,  ми виступили на підтримку спеціальної економічної зони у  Стаханові  і  так далі.  Але подивіться,  що роблять комуністи. Абсолютно  давно  назріло  це  питання.  Там  величезна  кількість населення, окремі мікроструктури. А вони блокують створення району тільки тому,  що це Львівська область.  Для нас  не  існує  окремо Львівська чи Луганська область. Для нас існує Україна!

 

     Я думаю, що після такого їхнього ставлення ні один громадянин Західної України на майбутніх виборах не проголосує за комуністів. Ми   за   соборну   Українську  державу,  а  не  за  таке  ганебне ставлення...  Я вимагаю опублікувати в газеті "Голос України"  оце голосування. Хай побачать, хто за Україну, хто проти неї!

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги!  Шановні колеги!  То не таке значуще питання, але це треба для людей.

 

     Із цього району в нас є депутат  Ромовська.  Будь  ласка,  їй слово.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (виборчий  округ   122,   Львівська   область). Вельмишановні народні депутати! Я живу в цьому Сихівському районі. Це  є  околиця  Львова.  Це  є,   так   би   мовити,   робітничий, пролетарський  район.  Я  дуже  просила б вас підтримати створення цього району.  Це  забезпечить  можливість  створення  відповідної інфраструктури.  У тому районі міста Львова живе близько 200 тисяч людей.  Це,  так би мовити, міська львівська спальня, і дуже добре було б, щоб там був створений район. Я дуже вас прошу!

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування в поіменному режимі ще раз цю пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 170.

 

     Висвітіть по фракціях (Шум у залі).

 

     Будь ласка. Депутат Манчуленко. Одна хвилина.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  НРУ.  Шановний Голово!  Шановні  колеги!  На жаль,  і при цьому голосуванні із 14 присутніх комуністів (решта  повитягували  картки)  за  Сихівський район  у Львові не проголосував жоден - нуль голосів.  А всього їх 114.

 

     Але є ще й інше  питання.  Минулого  разу,  коли  це  питання розглядалося,  у  цьому  переліку  було  і  питання  про зміну меж митного поста Мамалига,  що в Новоселицькому  районі  Чернівецької області.  Це  надзвичайно  важливе  питання.  Це  пост  на кордоні України і Молдови, і ми повинні цей проект підтримати.

 

     Олександре Миколайовичу,  я не зрозумію,  чому минулого  разу питання було в порядку денному, а зараз немає. Треба включити його і обов'язково проголосувати,  бо  вантажі,  які  йдуть  через  цей митний пост,  немає де складати.  А питання було погоджене, і його треба вирішувати позитивно.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я не знаю і не можу пояснити, чим це викликано.  Але я просив би включити це питання до порядку денного і за нього проголосувати.

 

     Надамо слово депутату Кушніру,  голові комітету.  Будь ласка, Олександре Дмитровичу.

 

     КУШНІР О.Д.  Александр  Николаевич,  прошу прощения,  но я не готов, не могу сейчас что-то сказать.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  розгляньте,  а ми завтра до  цього  питання повернемося   і   розглянемо   його.   Запам'ятайте,  будь  ласка: Новоселицький район, село Мамалига - зміна меж.

 

     ____________________

 

     Розглядається проект  Постанови  про   утворення   Тимчасової депутатської  слідчої  комісії Верховної Ради України по перевірці фактів нецільового використання коштів соціальних програм у період виборчої  кампанії  у  виборчому  окрузі  221 міста Києва у грудні цього року.  Слово надається народному депутату Головатому  Сергію Петровичу.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 222, м.Київ). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Сьогодні вам роздано проект постанови з трохи іншою назвою,  ніж учора було затверджено на засіданні Погоджувальної ради фракцій. Мова йде про перевірку фактів  підкупу  виборців  та  фальсифікації  протоколів дільничних  комісій,  які  мали  місце  під  час виборів народного депутата України в окрузі 221 у місті Києві.

 

     Ви знаєте,  що це округ,  в якому вже  третій  раз  проходять вибори  народного  депутата.  29 березня,  а потім влітку по цьому округу  був  обраний  депутатом  Юрій  Оробець.  Двічі  з  великим відривом,  двічі через великий тиск на судові органи, я вважаю, на виборчі комісії Оробець не визнавався переможцем.

 

     На виборах, які відбулися в цю неділю, за станом на 23 годину 30  хвилин за протоколами дільничних комісій,  які були вивішені у всіх дільничних комісіях,  переможцем був Юрій Оробець.  За станом на  23  годину  30  хвилин  він виграв вибори з відривом у 680-700 голосів.  Звичайно, що це владу Кучми, яка бореться тільки з одним Оробцем,  не влаштовує. О другій годині ночі з'являється в окружну комісію  голова  Київської  міської  держадміністрації   Олександр Омельченко.  Постає питання: Законом про вибори народних депутатів заборонено державній владі втручатися в хід виборів,  то що робить о  другій  годині ночі начальник міста Києва Омельченко в окружній комісії?

 

     Але навіть не в цьому справа. О 3 годині 30 хвилин   та  3  годині  50  хвилин  привозять  три  перероблені протоколи дільничних комісій, згідно з якими виходить, що в сумі у Оробця  забирають  1 тисячу 100 голосів.  Після цього відбувається засідання окружної комісії.

 

     Представники від Комуністичної партії,  представники від Руху вимагають  в окружної комісії,  щоб їм надали змогу ознайомитися з протоколами дільничних комісій.  Голова окружної комісії не  надає протоколи.  Три  години  народні  депутати  України Віктор Шишкін, Григорій Омельченко,  Жовтяк від Руху,  Головатий і Лавринович  на правах   депутатів  просять:  "Покажіть  членам  окружної  комісії протоколи,  бо там є виправлення". Одна з членів окружної комісії, яка   заносила   результати  до  комп'ютера,  каже:  "Так  тут  же виправлення  мені  привезли".  І  виправлення  ці  зроблені  іншою ручкою:  у Альошина було 148,  стало 448, у Оробця - 338, але одна трійка викреслена,  витерта,  і там  дірка  практично  утворилася. Голова  окружної  комісії,  члени  дивляться  на  світло,  народні депутати дивляться на світло,  кажуть, що тут же витерта трійка. В Оробця забрано 300 голосів.  Ні,  кажуть, це, мабуть, брак паперу, це на фабриці така дірочка з'явилася.

 

     Люди добрі!  Що це за вибори?!  Хіба можна так робити?!  І це столиця України - Київ.  Це що, репетиція майбутніх президентських виборів? Це відпрацьовується технологія перемоги? Я вас благаю, ми повинні не тільки комісію створити, ми повинні завдяки роботі цієї комісії притягти, нарешті, до кримінальної відповідальності членів окружної  комісії,  тих  людей,  які  порушили закон,  які вчинили підкуп виборців.  На Подолі був особливо масовий вихід людей. Вони кажуть:  "Де  мої  20 гривень,  які мені обіцяли.  Внесіть мене до списків. Мені обіцяли, що коли я проголосую за Альошина, то матиму 20  гривень.  Внесіть  мене  в  додатковий  список".  47  народних депутатів були  спостерігачами.  Я  особисто  об'їхав  близько  20 дільниць.  Працюють управління соціального забезпечення при ЖЕКах, у неділю гроші видають.  Заходжу,  лежить шахматка і відмічають по квартирах,  хто вже прийшов,  хто отримав, а хто не отримав. Що це таке?  Що це за фарс української демократії?!  До чого ми дійшли?! (Шум у залі).

 

     Я благаю вас прийняти рішення,  щоб ця комісія змогла довести вину винних.  Ми бачимо,  що прокуратура обслуговує  Кучму,  а  не демократію.  Ми бачимо,  що окружні комісії,  ЦВК теж обслуговують інтереси певних кіл.  Я хочу,  щоб  парламентська  комісія  своїми слідчими діями довела, хто у нас криміналітет, і щоб були порушені кримінальні  справи.  Прошу  підтримати  утворення  цієї   слідчої комісії.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Я  прошу  заспокоїтись.  У  нас  є Центрвиборчком,  є Генеральна прокуратура.  Я думаю,  що  було  б, мабуть,   доцільно   доручити   Центрвиборчкому   та   Генеральній прокуратурі зайнятися цим питанням (Шум у залі).

 

     Наполягаєте на   цьому   проекті?   Ставлю   на   голосування пропозицію  прийняти  проект  Постанови  Верховної  Ради,  поданий народними депутатами Головатим,  Жовтяком, Лавриновичем, Григорієм Омельченком,  Шишкіним, про утворення Тимчасової слідчої комісії з перевірки фактів  підкупу  виборців  та  фальсифікації  протоколів дільничних   комісій,   які  мали  місце  при  проведенні  виборів народного депутата України 20 грудня 1998  року  в  одномандатному виборчому   окрузі  221.  Також  внесено  пропозицію  від  фракції "Реформи-центр"  доповнити  склад   комісії   народним   депутатом Ратушним Михайлом.

 

     Ставлю даний проект постанови на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 289.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Розглядається Закон   України   про   встановлення   величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати  з 1 жовтня 1998 року з пропозиціями Президента від 7 грудня 1998 року. Доповідає Сахань Іван Якович.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Прийнятий Верховною Радою України 19 листопада  цього  року  Закон України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної  плати  з  1  жовтня  1998  року Президент  відповідно  до  частини  другої  статті  94 Конституції України  повернув  до  Верховної  Ради  України   для   повторного розгляду, виходячи з таких обставин.

 

     Перше. Зазначений  закон  було прийнято з порушенням порядку, передбаченого  Законом  України  про  межу  малозабезпеченості  та Законом   про   оплату  праці.  Відповідно  до  цих  законів  межа малозабезпеченості та мінімальна  заробітна  плата  встановлюються Верховною   Радою   України   за  поданням  Кабінету  Міністрів  з урахуванням пропозицій професійних спілок.  Але проект  прийнятого Верховною Радою закону Кабінетом Міністрів не подавався, його було подано як альтернативний документ.

 

     Друге. При розгляді  цього  закону  було  порушено  Регламент Верховної   Ради   України,   яким   передбачено,   що   наявність відповідного фінансово-економічного  обгрунтування  та  визначення джерел покриття додаткових витрат бюджетних коштів є обов'язковими при прийнятті рішень,  які потребують витрат  державного  бюджету. Крім того,  закон,  який розглядається,  прийнято всупереч частині третій статті 142 Конституції України та статті 67 Закону  України про  місцеве  самоврядування  в  Україні,  згідно  з якими витрати органів місцевого самоврядування,  що виникли внаслідок  прийняття органами   державної   влади   відповідних  рішень,  компенсуються державою і мають супроводжуватися рішенням щодо  передачі  органам місцевого самоврядування необхідних фінансових ресурсів. Тим самим Верховна Рада України порушила статті 6 та 19 Конституції України, які  зобов'язують  органи  виконавчої  влади  діяти  відповідно до Конституції та законів України.

 

     Третє. Статтею 1 закону,  що розглядається,  з 1 жовтня  1998 року  встановлюється  величина  вартості межі малозабезпеченості в розмірі 118,6 гривні на місяць.  Ця величина  визначена  внаслідок того,  що  в її розрахунок було покладено необгрунтований показник рівня інфляції у розмірі 150,2 відсотка. Між тим Кабінет Міністрів України  вважає,  що  розрахунок  рівня інфляції мав би виходити з рівня,  закладеного  в  проекті  Державного  бюджету   України   з урахуванням можливого уточнення цього показника в ході опрацювання і прийняття Державного бюджету на 1999 рік.

 

     Четверте. Статтею  2   закону,   що   надійшов   на   підпис, встановлено  мінімальну  заробітну  плату  з  1 жовтня 1998 року в розмірі 148 гривень  на  місяць.  Підвищення  розміру  мінімальної заробітної  плати  в 2,7 раза порівняно з діючим призведе до вкрай негативних  соціально-економічних  наслідків.  Так,  запровадження встановленої   цим   законом  мінімальної  заробітної  плати  щодо бюджетної сфери потребує додаткових витрат  із  бюджету  до  кінця поточного року в розмірі 3,9 мільярда гривень,  у 1999 році - 16,1 мільярда гривень.  Такі додаткові видатки в державному бюджеті  на 1998  рік та й у проекті бюджету на наступний рік не передбачені у зв'язку з відсутністю відповідних джерел  фінансування.  Здійснити такі  видатки  можна  лише  за  рахунок різкого підвищення розміру податків і зборів (обов'язкових платежів)  або  шляхом  скорочення майже  на 61 відсоток чисельності працівників бюджетної сфери.  На думку уряду, це неприйнятні заходи.

 

     Якщо взяти до уваги ще й суму  заборгованості  із  заробітної плати  працівникам  бюджетної  сфери,  що  на сьогодні перевищує 1 мільярд гривень,  та  витрати  на  оплату  праці  з  бюджету,  які виникнуть унаслідок введення в дію закону,  то загальні витрати на оплату праці дорівнюватимуть половині видаткової частини  бюджету. Зрозуміло, що це на сьогодні нереально і неможливо.

 

     Запровадження зазначеного   мінімального  розміру  заробітної плати в госпрозрахунковій  сфері  потягне  за  собою  необхідність перегляду  тарифних  ставок  і  посадових окладів працівників усіх госпрозрахункових підприємств,  оскільки відповідно  до  статті  6 Закону  України  про оплату праці тарифна ставка робітника першого розряду  встановлюється  в  розмірі,  що   перевищує   законодавчо встановлений   розмір  мінімальної  заробітної  плати.  Для  цього необхідно вишукати 3,3 мільярда гривень  на  місяць  у  виробничій сфері.  У  розрахунку  на  рік  це  становитиме понад 40 мільярдів гривень,  що майже вдвоє перевищує запланований на 1999  рік  фонд оплати праці.

 

     При цьому  слід  зазначити,  що  в  багатьох  галузях середня заробітна плата працівників нижча розміру  мінімальної  заробітної плати,  передбаченого законом,  що розглядається.  У таких галузях економіки,   як   сільське   і   рибне   господарство,    побутове обслугову-вання,     легка    і    деревообробна    промисловість, приладобудування та інших, де середня заробітна плата не перевищує 100  гривень  на місяць,  запровадження нового розміру мінімальної заробітної плати  спричинить  банкрутство  більшості  підприємств, потягне   за   собою   необхідність   скорочення   майже  половини працівників  (а  це  близько  2,5  мільйона  чоловік),  або  вдвоє збільшить  заборгованість  із  виплати  заробітної  плати.  Якщо ж скористатися емісійним шляхом вирішення питання, то це призведе до підвищення  рівня інфляції в 3,5-4 рази в поточному році та більше ніж у 100 разів у 1999 році.

 

     Виходячи з цього Президент України  пропонує  Верховній  Раді України  повернутися  до  розгляду Закону України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та  розміру  мінімальної заробітної  плати  з 1 жовтня 1998 року і скасувати його як такий, що прийнятий з порушенням Конституції та  законів  України  та  не відповідає економічним можливостям держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Будь ласка,  запишіться.  П'ять хвилин відведемо  на  запитання.  Депутат  Абрамов.  За  ним  -   депутат Черенков.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Иван Яковлевич!  За прошедшие годы  антинародный  режим  Президента  Кучмы  путем  так называемых  рыночных реформ и приватизации привел нашу экономику к развалу,  а народ к голоду,  холоду,  к минимальной  пенсии  в  16 гривень  62 копейки.  Скажите,  имеет ли нынешняя власть моральное право обвинять Верховный Совет  в  тех  ошибках,  которые  вы  ему приписали?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     САХАНЬ І.Я.  З цього приводу я відповім таким чином. Сьогодні ми розглядаємо конкретний закон,  і я поінформував  вас  щодо  тих мотивів,  з яких не можна приймати цей закон, оскільки це призведе не до покращення соціального захисту людей,  яких  ми  намагаємося таким  чином  захистити,  а навпаки,  до ускладнення ситуації.  Ми звільнимо мільйони людей,  викинемо їх  за  прохідну  підприємств, змусимо збанкрутіти сотні, тисячі підприємств, унаслідок чого люди залишаться без захисту.

 

     Що стосується проблем  в  економіці,  то  це  питання  іншого порядку,  його  треба  розглядати  не  зараз,  не під час розгляду внесеного питання.  Якби були відповідні  джерела  фінансування  в бюджеті,    якби    була   можливість   у   підприємств   сьогодні запроваджувати такі показники,  зрозуміло,  ми підтримали  б  таку пропозицію.

 

     Але в  уряду  немає,  на  жаль,  на сьогодні морального права вживати таких заходів.  Тому ми просимо Верховну Раду з розумінням підійти до цих цифр і відповідно відреагувати,  проголосувати так, як це належить.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черенков. За ним - депутат Терещук.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область). Фракция коммунистов. Иван Яковлевич, однозначно понятно, что с арифметикой у Кабинета Министров есть проблемы.  Дело в том, что вы как министр социальной защиты должны были вначале посчитать средний доход любой семьи,  а доход этот приблизительно таков, что его не хватает иной раз даже для того,  чтобы проплатить  за  газ. Те,  кто рассчитывал эти нормы, как раз учитывали все эти аспекты. Поэтому когда вы говорите  о  нарушениях  статей  Конституции,  то поясните,  пожалуйста,  мне  и  народу  Украины,  считаете  ли  вы нарушением Конституции  задержку  на  год-два  выплаты  заработной платы  и  уровень  средней  заработной  платы,  меньший  стоимости коммунальных услуг? Будьте добры, ответьте на этот вопрос.

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Запитання зрозуміле, і відповідь міститься уже в запитанні.  Власне,  мені залишається тільки підтвердити,  що так, сьогодні рівень заробітної плати  ні  у  виробничій  сфері,  ні  в бюджетній   сфері,   як   і  рівень  пенсійного  забезпечення,  не задовольняє потреб населення.  Однак я зараз  стою  на  трибуні  і прошу народних депутатів зрозуміти, що я сьогодні доповідаю єдине: ми нині не  маємо  реальних  джерел  покриття  тих  видатків,  які пропонуються.  Якби можна було знайти ці джерела і якби вони могли бути  використані  для  вирішення  цих  соціальних   питань,   то, зрозуміло,  ми  всі підтримали б ці пропозиції.  Однак на сьогодні немає фізичних грошей у бюджеті,  я про це доповідав. На дані цілі потрібно  17  мільярдів  гривень,  а  дохідна  частина  бюджету на наступний рік становить 34 мільярди.  Звідки ж можуть узятися такі кошти?  Де  виробничій сфері взяти 40 мільярдів,  щоб здійснити ці виплати?

 

     ГОЛОВА. Депутат Терещук. За ним - депутат Марченко.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Спасибо,   Александр Николаевич.  Фракция коммунистов, всеукраинский союз рабочих. Иван Яковлевич,  ответьте,  пожалуйста, на такой вопрос. За 8 лет об ем валового  внутреннего  продукта  сократился  в  2  раза,  то  есть примерно на 50 процентов.  В то же время бюджет  сократился  в  15 раз. Это говорит о том, что производство работает и средства есть, но они идут  мимо  бюджета.  В  очередной  раз  Кабинет  Министров говорит,  что  нет  средств.  Когда  мы  готовили к первому чтению проект бюджета,  то нашли порядка 10  миллиардов.  Почему  Кабинет Министров  не  направляет свою работу на увеличение доходной части бюджета за счет теневых денег?  На прошлой неделе в газете  прошла информация, что в Мариуполе пенсионеры начали есть собак для того, чтобы прокормиться.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний Василю Васильовичу!  Стосовно  дохідної частини бюджету і цієї проблеми я відповім так.  Справа в тому, що і  бюджетний  комітет,  який  готував  до  другого  читання   свої пропозиції,  залишив  ті  самі  показники заробітної плати та межі малозабезпеченості,  які  пропонувалися  урядом.  Тобто  бюджетний комітет,  який  представляв  Верховну  Раду,  не  зміг їх змінити, оскільки немає реальних джерел надходження.

 

     Тепер щодо 10 мільярдів,  про які ви  говорили.  Я  абсолютно згоден з вами,  що це є проблема, яку треба розв'язувати. Однак на сьогодні ті кошти,  про які  йшлося,  не  є  грішми.  Це  векселі, скажімо  так,  загальна  заборгованість.  Ми ж не можемо векселями виплачувати заробітну плату працівникам  бюджетної  сфери.  Ми  не можемо  пенсії  виплачувати векселями.  Ідеться про реальні кошти, яких на сьогодні, на жаль, немає.

 

     А що  стосується  проблем  реформування  економіки,  проблеми виходу  з  кризи,  то  це  проблеми,  які  потрібно  вирішувати не сьогодні.  Я доповідаю конкретний закон,  який ми або приймаємо, і він діє та допомагає людям вижити в цих умовах,  або чинимо злочин проти людей і внаслідок  цього  одержуємо  ще  більше  ускладнення ситуації.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська   область).   Социалистическая    оппозиция.    Иван Яковлевич,  вначале просьба:  когда будете отвечать на мой вопрос, не расписывайтесь за все правительство,  вы не уполномочены,  и не тиражируйте  одно  и  то же,  как это делает,  простите,  какая-то птица, что нет денег в бюджете.

 

     Я прошу вас конкретно ответить на мои вопросы.  Вы ссылаетесь на   статью  116  Конституции,  в  которой  определены  полномочия Кабинета Министров.  Так в пункте  2  этой  статьи  записано,  что Кабинет  Министров "вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина".  А статья 48  Конституции  определила,  что "кожен  має  право  на  достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло".

 

     Я прошу вас конкретно ответить,  какова стоимость социального норматива,  заложенного  в  статье  48  Конституции,  -  "достатнє харчування,  одяг,  житло"?  И сравните его  с  теми  нормативами, которые вы закладываете по минимальной пенсии,  заработной плате и черте малообеспеченности.

 

     И последнее.  Я прошу вас  назвать  количество  мяса,  хлеба, масла, рыбы, которые будут потреблять пенсионеры...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний  Володимире  Романовичу!  На запитання, поставлені вами,  я відповідав учора. І ще раз хочу наголосити, що сьогодні  в  Україні діє єдиний показник,  яким ми оперуємо,  - це межа  малозабезпеченості.  У  статті  Конституції,   на   яку   ви посилаєтеся,   йдеться   про   прожитковий   мінімум.  Відповідний законопроект підготовлено,  і скоро він буде  поданий  на  розгляд Верховної  Ради.  Верховна Рада має його прийняти,  розглянути,  і лише після того буде затверджена методика розрахунку тих чи  інших показників, тобто відповідно до цього закону. Лише тоді ми зможемо користуватися тими цифрами, зможемо називати ті чи інші розміри.

 

     Тепер що  стосується  розміру  межі   малозабезпеченості   та мінімальної заробітної плати. Ті цифри, які ми підготували, і вони будуть подані Кабінетом Міністрів,  очевидно,  найближчим часом на розгляд Верховної Ради,  розраховані за тією самою методикою,  яку використовували ви під  час  розрахунку  межі  малозабезпеченості. Однак   хочу   наголосити,   що   Кабінет  Міністрів  використовує прогнозний  рівень  інфляції,  який   закладається   Міністерством економіки, тобто нині скоригований на 19 відсотків. Таким чином ми виходимо на 94,5 гривні - рівень межі малозабезпеченості на  перше півріччя 1999 року.  Ті цифри, які були запропоновані, розраховані виходячи з рівня інфляції 150 відсотків.  Такий показник  інфляції ми   не   маємо  права  використовувати,  оскільки  він  нічим  не спрогнозований,  не підтверджений.  Тому й виходить  така  різниця цифр.

 

     ГОЛОВА. Іване Яковичу, сідайте, будь ласка.

 

     Є бажаючі виступити?  Висвітіть, хто в нас записався. Депутат Баулін. За ним - депутат Марченко.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция   коммунистов   Украины.   Уважаемые   народные депутаты!  Уважаемые  радиослушатели!  Чуть больше месяца назад мы приняли   закон,   согласно   которому   устанавливается   уровень минимальной  заработной  платы  в  размере  148  гривень  и  черты малообеспеченности - 118,6 гривни.  Я хочу  подчеркнуть,  особенно для наших радиослушателей, что важна не эта величина сама по себе, а то,  что различные социальные  выплаты  привязываются  именно  к черте малообеспеченности.

 

     Как известно,  Президент  Украины  не  подписал  этот  закон, наложил на него так  называемое  вето.  Я  считаю,  что  деньги  в бюджете  есть,  их можно найти.  Об этом предметно докладывалось с этой  трибуны.  В   частности,   представителем   Счетной   палаты приводились цифры,  что почти 6 миллиардов гривень, по результатам проверки выполнения бюджета за 1997 год,  были использованы не  по целевому   назначению.   То   есть,  по  сути  дела,  разворованы. Приводились и другие  цифры,  свидетельствующие,  что  порядка  19 миллиардов  гривень  мы  теряем на том,  что различные предприятия имеют льготы по налогообложению и так далее.

 

     Поэтому я предлагаю  преодолеть  сегодня  вето  Президента  и выполнить   свой  долг  перед  нашими  избирателями  -  установить достойный (а вообще-то и 148 гривень - это мало) или хотя бы такой уровень  заработной  платы  и  черты  малообеспеченности,  который позволит нашим гражданам,  нашим избирателям хоть  как-то  сводить концы с концами. Я предлагаю преодолеть президентское вето.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Вітренко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины, социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты!  Я хочу  обратить ваше  внимание на ту хитрость,  на тот подлог,  с которым выступил сейчас  министр  Сахань,  с   которым   подготовлены   предложения Президента  к  принятому  нами  Закону  об  установлении  величины стоимости   черты   малообеспеченности   и   размера   минимальной заработной платы с 1 октября 1998 года.

 

     В чем  заключается  подлог?  Министр,  выступая,  сослался на статью 116 Конституции,  что вроде бы Верховный Совет нарушил  эту статью  Конституции.  Я  только  что  цитировал эту статью,  в ней говорится о полномочиях Кабинета Министров. Так вот, согласно этой статье  Кабинет Министров должен обеспечивать защиту прав и свобод граждан (пункт 2) и решать проблемы  социальной  защиты  населения (пункт   3).  Более  того,  в  Конституции  Украины  закреплены  и декларируются права человека на жизнь  и  минимальный  прожиточный уровень.

 

     Вы слышали,  как министр Сахань в очередной раз не ответил на коренной вопрос: какова стоимость минимального прожиточного уровня в Украине, заложенного в статье 48 Конституции? А именно статья 48 Конституции гарантирует каждому гражданину  право  на  достаточное питание,  одежду  и  жилье.  Министр  Сахань ни вчера на совещании фракций,  ни сегодня в этом зале не ответил  на  эти  вопросы.  Он пытается  обмануть  зал,  обмануть  наших  радиослушателей и наших избирателей,  переводя  стрелки  на  проблему  наличия  денег  для обеспечения  этих  новых социальных нормативов.  Министр Сахань не уполномочен отвечать на эти вопросы и переводить проблему в другое русло.   Статья   48   Конституции  обязывает  Президента  Украины гарантировать в нашем государстве право  на  жизнь,  международные нормы  обязывают  обеспечить  каждому через минимальную заработную плату,  через минимальную пенсию,  через черту  малообеспеченности минимальный социальный норматив.

 

     Министр Сахань   не  ответил  и  на  другой  вопрос:  сколько продуктов питания и в каком количестве будут  потреблять  граждане Украины при минимальной пенсии в 17 гривень,  которую он заложил в госбюджет на 1999 год,  при черте малообеспеченности в 90 гривень, которую  он  также заложил в бюджет,  и при 65 гривнях минимальной заработной платы.  Мы  считаем,  что  это  геноцид  против  своего народа.  Наталия Витренко показывала,  где взять деньги, и Кабинет Министров  имеет  возможность  профинансировать   эти   социальные нормативы.

 

     Я призываю депутатов преодолеть вето Президента и обязать его выполнить те гарантии, которые он обязан выполнять по Конституции.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична  опозиція.  Що  відбувається   в державі?  Пан  Президент  Леонід Кучма свідомо накладає вето і цим проголошує,  що геноцид  буде  продовжуватися.  Ви  висуваєте  нам звинувачення,  що  ці  нормативи  повинні розглядатися за поданням Кабінету Міністрів.  Так,  якщо б у  нас  був  нормальний  Кабінет Міністрів,  якщо  була  б  програма діяльності Кабінету Міністрів, якщо б Кабінет Міністрів працював для свого народу, а не для своєї кишені, тоді ви внесли б це. Ви цього не зробили, тому ми, обранці народу,  зробили  це  самі.  Коли  ми  це  зробили  і  надали  вам розрахунки,  то  ви,  все  перекручуючи,  сказали,  що  ми не дали фінансового обгрунтування.  Ми все обгрунтували.  Більше того, був офіційний    запит,    зроблений    фракцією   ПСПУ,   до   нашого Науководослідного інституту педіатрії,  акушерства та  гінекології стосовно  того,  скільки  харчових речовин і яких потрібно вживати кожного дня дитині, бо майбутнє України - в дітях. Так ось, дитині кожного дня потрібне: 1 яйце, 200 грамів м'яса, 70 грамів риби. Ці ж  норми  споживання  варіюються  для  дорослої  людини,   зокрема пенсіонерів.   Що   ж   закладено   у   величену   вартості   межі малозабезпеченості?   Наголошую,   у   величину   вартості    межі малозабезпеченості  закладено:  58  грамів м'яса,  4 грами риби та півяйця на день! Ви хочете ще менше?! Ви маєте повноваження на те, щоб зменшити!? Немає у вас таких повноважень!

 

     Далі. Ви кажете, що неправильно підрахований рівень інфляції, і виходите з величиною межі малозабезпеченості у 94 гривні. Але ми надали  вам  розрахунки,  з  яких  видно,  що  ще в липні величина вартості межі становила 79  гривень,  а  рівень  інфляції  за  цей термін  уже досяг 11 відсотків.  Тобто на сьогодні рівень інфляції (це офіційні дані),  якщо вміє підраховувати наша статистика,  вже більший,  ніж  ви  закладаєте  на весь 1999 рік.  Я наголошую,  це нормативи на весь 1999 рік!

 

     Далі. Пов'язують з мінімальною заробітною платою і кажуть, що не   можна  так  виплачувати.  Мінімальна  заробітна  плата  -  це соціальний  норматив,  менше  якого  сплачувати  неприпустимо!  Ми внесли проект Закону про оплату праці, де ми повинні відрегулювати саму категорію мінімальної  заробітної  плати  і  тарифу.  І  тому спекуляції,  що  начебто  зросте  безробіття  шаленими темпами,  а інфляція взагалі зросте в 100  разів  -  це  абсолютна  економічна безграмотність! Абсолютна! Чому? Тому що люди, отримуючи заробітну плату,  пенсію,  всі  виплати,  розраховані  від   величини   межі малозабезпеченості,  підуть  до  магазинів,  на  базари  і  будуть купувати продукцію,  з вартості  якої  потім  будуть  сплачуватися податки, які надійдуть до бюджету.

 

     До речі, коефіцієнт монетизації (кількість грошової маси, яка перебуває в обігу) в Україні є на сьогодні  зашморгом  для  народу України. Це нам добре відомо.

 

     Прогресивна соціалістична  партія  України  зібрала  48 тисяч підписів по всій Україні на підтримку подолання вето,  накладеного Президентом.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть, будь ласка, мікрофон. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Внесено  пропозицію  перенести голосування з подолання вето на завтра, тобто на 23 грудня.

 

     "За" - 186.

 

     Рішення прийнято.

 

     Переносимо голосування на завтра на ранкове засідання.

 

     Шановні колеги! На цьому сьогодні засідання завершуємо. Прошу у другій половині дня працювати в комітетах, фракціях. О 15 годині прошу керівників фракцій,  голів комітетів з питань бюджету  та  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності зібратися на третьому поверсі на спільне засідання.

 

     На все краще.