Стенограма пленарного засідання

18 грудня 1998

 

                   ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, шановні радіослухачі!   Прошу   депутатів   підготуватися  до  реєстрації. Проводиться реєстрація.

 

     Зареєструвалися 269  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати, надійшли такі депутатські запити.

 

     Савенка Михайла  Михайловича  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно газифікації Веселівського району Запорізької області.

 

     Джоджика Ярослава Івановича - до Прем'єр-міністра  України  у зв'язку  з  незадоволенням відповіддю на звернення щодо повернення на Батьківщину екіпажу теплоходу "Світлогорськ".

 

     Марковської Ніни Степанівни  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно реалізації конституційного права громадян на забезпечення лікарськими засобами.

 

     Прошу народних депутатів визначитися щодо цих запитів.

 

     "За" - 192.

 

     Рішення прийнято.

 

     Гнатюка Дмитра Михайловича - до віцепрем'єр-міністра  України Смолія    стосовно    ситуації,    в   якій   опинилися   державні культурологічні видання. Прошу визначитися.

 

     "За" - 164.

 

     Рішення прийнято.

 

     Гаркуші Олексія Миколайовича -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  фінансування  невідкладних робіт по ліквідації наслідків зсуву грунту в селі Троїцьке  Новоодеського  району  Миколаївської області. Прошу визначитися.

 

     "За" - 167.

 

     Рішення прийнято.

 

     Марамзіна Федора  Андрійовича  -  до  міністра освіти України стосовно  погашення  заборгованості  з  виплати  заробітної  плати колективу Луганського машинобудівного коледжу.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення прийнято.

 

     Фурдичка Ореста Івановича - до Генерального прокурора України у зв'язку з відсутністю належного реагування Міністерства  охорони навколишнього  природного  середовища  та ядерної безпеки на факти зловживання службовим становищем окремих посадових осіб Державного управління екологічної безпеки у Львівській області.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Шановні народні    депутати,   залишилося   25   хвилин   для виголошення  заяв.  Ви  пам'ятаєте,  вчора   ми   надавали   слово представникам фракцій. Зараз я прошу народних депутатів записатися для виголошення заяв. Будь ласка, висвітіть список.

 

     Депутат Філіпчук. Будь ласка. За ним - депутат Мішура.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Цими днями парламентська делегація України відбула до Москви  з  офіційним  візитом.  Це є нормою міждержавних відносин, особливо,  коли це стосується сусідніх  держав.  Проте  формування складу   делегації   та   зміст   переговорного  процесу  викликає здивування.  Представники фракції Народного руху України  не  були включені до складу делегації.  Таким чином фракцію було позбавлено права висловлювати свою точку зору на події,  які  останнім  часом мають місце у відносинах між державами у політичній, економічній і гуманітарній сферах.

 

     Фракція Народного  руху  України  заявляє,  що  Народний  рух України  ніколи  не виступав проти конструктивних і взаємовигідних відносин між Україною і Росією.  Разом з тим,  обстоюючи  інтереси держави   на   основі   Конституції  України,  Рух  є  противником реанімації імперської  політики,  відновлення  Радянського  Союзу, створення   наддержавних  структур  у  рамках  СНД,  МПА,  відмови сьогодні від національної валюти, зовнішньої політики, продовження диктату у сфері інформаційного простору і духовного життя, а також нав'язування нам спільної оборонної доктрини.

 

     На цьому фоні видається дивною  і  позиція,  і  заява  Голови Верховної  Ради  України  Ткаченка  Олександра  Миколайовича  щодо перспективи  входження   України   до   МПА,   створення   єдиного економічного простору,  оборонної доктрини, єдиної валюти в режимі відновленого Радянського Союзу.

 

     Відбувається білорусизація   політики   Верховної   Ради    в найгіршому  її  варіанті.  І ми вважаємо,  що це є лише точка зору вузькопартійної частини, а не більшості парламенту.

 

     Виходячи з  цього,  ми,  фракція  Народного   руху   України, заявляємо про те,  що у вівторок буде зроблено офіційний запит для отримання  пояснення,  чому  були  порушені  принципи   формування делегації  і  фракція  Народного  руху  України не мала можливості висловлювати  свою  політичну  точку  зору  на   міжпарламентських переговорах у Москві.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Мішура.  За  ним  -  депутат Марамзін.

 

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Матвєєву Валентину Григоровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів. Кабінет Міністрів України та Національний банк України разом  з  Міжнародним валютним фондом прийняли черговий меморандум економічної політики,  цього разу - на період з 1 липня 1998  року по  30  червня 2001 року.  Лише після тривалих наполягань народних депутатів  його  текст,  ніким  не  підписаний,   був   надісланий Верховній Раді України.

 

     У меморандумі, по суті, викладені основні напрями економічної і соціальної  політики,  яку  уряд  і  Національний  банк  України зобов'язалися   перед  Міжнародним  валютним  фондом  проводити  в наступні три роки,  хоча визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики   віднесено   до  виключної  компетенції  Верховної  Ради України.  Тим часом  аналіз  меморандуму  свідчить,  що  за  своїм характером він є міжнародно-правовим актом і його зміст суперечить при цьому шістнадцяти статтям Конституції України.

 

     Під гаслами   розв'язання   гострих   економічних    проблем, досягнення  макроекономічної  та  структурної  стабілізації автори меморандуму зобов'язалися і далі проводити нав'язаний міжнародними фінансовими   олігархіями   антинародний,   антинаціональний  курс псевдоринкових реформ Президента України Кучми.

 

     Меморандум передбачає  передусім   продовження   кримінальної приватизації середніх і великих підприємств. Прем'єр Пустовойтенко і голова Національного банку Ющенко зобов'язалися  створити  ринок землі,  тобто  пустити  наше  унікальне  національне  багатство на продаж, у тому числі іноземцям. Меморандумом передбачено, зокрема, і  закриття  щорічно  не  менш  як 20 вугільних шахт.  З 1999 року припиняються державні субсидії вугільній промисловості.

 

     Меморандум продовжує  наступ  на   соціальні   завоювання   і гарантії   трудящих,  закріплені  в  Конституції  України.  Значно скорочується чисельність працюючих в установах охорони здоров'я та освіти,  суттєво  зменшуються  або скасовуються пільги і соціальні виплати багатьом  знедоленим  верствам  населення.  У  меморандумі відверто  зазначається,  що  Кабінет  Міністрів України "має намір скасувати більшість бюджетних пільг та  інших  непрямих  субсидій, гарантованих  законодавством,  у  тому  числі  пільги на квартирну плату,  комунальні послуги,  санаторне  обслуговування..."  Будуть значно підвищені тарифи на житлово-комунальні послуги.

 

     Виходячи з  цього  фракція комуністів заявляє рішучий протест проти підписання і реалізації антинародного і  антиконституційного меморандуму  як  ганебного  акта  односторонньої  і беззастережної капітуляції уряду України перед світовим капіталом.  Тому  фракція пропонує  включити  це  питання до порядку денного сесії Верховної Ради. Категорично вимагаємо від Президента Кучми негайно припинити геноцид українського народу,  відмовитися від політики закабалення вітчизняного виробника зарубіжними фінансовими олігархіями та його остаточного    знищення.   Наполягаємо   на   негайній   відставці Пустовойтенка з посади Прем'єр-міністра і Ющенка з  посади  голови правління Національного банку, оскільки їхня діяльність суперечить державним інтересам України.

 

     Закликаємо Верховну Раду України: захистимо рідний народ і Україну від посягань власних та іноземних поневолювачів! (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марамзін. За ним

- депутат Кондратенко.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська область).  Прошу передать слово товарищу  Петренко Владимиру Аникеевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загально-державний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії України. Шановні колеги! Учора фракція Комуністичної партії України виголосила заяву щодо подій,  які сталися в Іраку. З цього приводу,  на жаль,  ми вчора не прийняли постанову.  Я надіюся, що сьогодні така заява Верховної Ради буде прийнята і закликаю вас до цього.  Два  тижні  тому  я відвідав Ірак,  був у Багдаді,  де мав зустріч з головою парламенту Іраку,  першим  віце-прем'єром  Іраку доктором Терекі Азізом. І мушу вас запевнити, що керівництво Іраку з великою повагою і зацікавленістю  ставиться  до  нашої  держави. Іракці тяжко страждають з того,  що санкціями ООН на них накладено ембарго,  народ  обтяжений  цими  санкціями  і  бажає   встановити нормальні стосунки з усіма країнами світу.

 

     Ми відзначаємо 50-ту річницю з дня проголошення ООН Загальної декларації прав людини,  але, на жаль, це не стосується іракського народу - у світі, як і було, існує подвійний стандарт. Керівництво Сполучених  Штатів  Америки  і  Великобританії   взяло   на   себе жандармські  функції  і  вирішило  само  цілі  народи милувати або карати.  Якщо йти за такою  логікою,  то  можна  дійти  до  такого абсурду,  що покарати й ті держави, які випробовують ядерну зброю. Але чомусь Сполучені  Штати  Америки  лояльно  ставляться  до  цих держав.  Яструби  США чинять розправу над іракським народом - цієї ночі було друге бомбардування Іраку. Це ганебно, це негуманно!

 

     Я думаю,  що ми,  Верховна Рада,  повинні щодо  цієї  позиції визначитися.  Учора тут звучало,  що ми повинні підтримувати заяву Міністерства закордонних  справ  України.  Проте,  як  ви  знаєте, згідно  з  Конституцією  України  Верховна  Рада  формує  зовнішню політику,  і якщо МЗС  не  може  висловити  у  різкій  формі  свою позицію, то ми, народні депутати, можемо і повинні з цього приводу сказати своє вагоме слово і захистити іракський народ.

 

     Я висловлюю глибоке співчуття  іракському  народу  від  імені своїх колег,  комуністів,  у парламенті. Я засуджую дії Сполучених Штатів Америки і закликаю  вас  прийняти  з  цього  приводу  заяву Верховної Ради!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат    Кондратенко.    За   ним   -   депутат Борщевський.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Масенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Фракція  комуністів  України.  Шановний  Вікторе   Володимировичу! Шановні колеги народні депутати! Я хотів би сьогодні звернути вашу увагу на такі моменти в житті нашої держави.

 

     До мене надходить безліч листів, звернень виборців про те, як складно оформити і отримати субсидії для оплати комунальних послуг на місцях. Ось, приміром, жителька міста Лубен Малій, житель міста Хорола  М'ягкий  Іван Данилович,  житель села Солониці Лубенського району пишуть про те,  що вони не  можуть  отримати  цих  субсидій тільки тому,  що у того дружина померла,  у тієї чоловік помер,  і оскільки  житлова  площа  перевищує  норму,  то  їм  субсидія   не нараховується.   А   у   іншого   дружина   не   працює,  не  може працевлаштуватися, не має доходів і теж субсидії не нараховуються.

 

     Я думаю, що ви погодитесь з тим, що за цієї скрутної ситуації будь-якому громадянину України,  який не отримує субсидій і не має права сплачувати за комунальні послуги не більше 15 процентів  від доходу, просто неможливо вижити (Шум у залі).

 

     Вікторе Володимировичу,  хоч  вам  і  заважають,  але я прошу уважно  послухати.  Я  вношу  пропозицію,  щоб  ми  на   засідання Верховної  Ради запросили віце-прем'єра чи когось із представників Кабінету Міністрів,  хто є ініціатором запровадження цих субсидій, і  заслухали  їхні  пропозиції,  як же поліпшити цю ситуацію,  щоб люди,  які практично не  мають  засобів  для  існування,  могли  б усе-таки отримувати ці субсидії. Це перше.

 

     Друге питання, на яке я хотів звернути увагу. Усі знають, яке надзвичайно складне становище склалося на селі.  Але  Національний банк   останнім   часом   видав  дві  постанови,  якими  заборонив використання готівки із каси сільськогосподарських  підприємств  і зменшив  використання  коштів  на  невідкладні потреби.  Практично діяльність сільськогосподарських підприємств повністю заблокована, бо  не  можна  взяти  грошей  готівкою,  а якщо вони потраплять на рахунок у банк,  то на  невідкладні  потреби  теж  використати  не можна. І так не можна, і так не можна (Шум у залі).

 

     Я зараз закінчую,  не кричіть! Я ж до діла говорю, не так, як рухівці.

 

     Я вношу   пропозицію,   щоб   усе-таки    заслухати    голову Національного  банку  Ющенка  стосовно того,  які він переслідував цілі,  коли приймалися такі постанови.  Селу вижити за таких  умов просто не можна. Я прошу поставити мої пропозиції на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Борщевський. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська  область).  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні депутати! Я ще раз звертаю увагу Верховної Ради, державних мужів  нашої України на жахливе становище Національного художнього музею, що на вулиці Грушевського, 6.

 

     Відвідавши його вчора ввечері,  я  побачив  таку  картину:  в кількох  залах  протікає дах і затікають стіни,  картини мокріють, співробітники відрами виносять воду,  в  залах  холодно.  Якщо  не вжити кардинальних заходів, національні культурні цінності України будуть  знищені.  І  тим  самим  ми  порушимо  права  людини  щодо культурних цінностей, які ще залишилися.

 

     Тому я як представник фракції комуністів,  як член Комітету з питань прав  людини  ще  раз  звертаюся  до  міністра  культури  і мистецтв   України  Остапенка,  до  міського  голови  міста  Києва Омельченка,  до  профільного  комітету,  який  очолює  Танюк,   до бізнесменів  міста Києва,  до громадськості міста Києва порятувати національні художні святині,  бо якщо цього не буде  зроблено,  ми станемо  в  один  ряд  з  варварами,  які нищили світові культурні шедеври.  На жаль,  адміністрація міста Києва після заяви,  яку  я озвучив  ще два дні тому,  ніяк не відреагувала,  і художній музей продовжує гинути.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).   Уважаемые    коллеги!    Я    хочу проинформировать вас о том,  что, к сожалению, до сих пор судебные инстанции не рассматривают  вопрос,  связанный  с  жалобой  членов инициативных   групп   об   отказе   в   регистрации   Центральной избирательной комиссией этих инициативных групп для сбора подписей по  проведению  всеукраинского референдума о досрочном прекращении полномочий Президента Украины  Кучмы  Леонида  Даниловича.  Это  в очередной  раз  доказывает,  что  власть  всеми способами пытается сделать так,  чтобы ныне действующий Президент  остался  на  своей должности,  а  при  определенных обстоятельствах смог получить еще доверие народа на второй срок.

 

     Я хочу обратить ваше внимание, что ныне действующий Президент Кучма  был  избран  летом  1994  года  на  пять  лет,  и  только в результате принятия Конституции ему продлили срок  полномочий  еще на  полгода.  Об  этом  ныне  действующий Президент забывает и,  к сожалению, еще и еще раз вспоминает о том, что ему надо продлевать уже продленные полномочия.

 

     В то  же  время  Центральная  избирательная  комиссия  заняла позицию,  которую нельзя  назвать  иначе,  как  очень  странной  и деструктивной.  Дело в том,  что функция Центральной избирательной комиссии как раз состоит в реализации конституционных прав граждан на  волеиз явление.  Но своими решениями Центральная избирательная комиссия,  к  сожалению,  в  принципе   отказывает   гражданам   в проведении   референдума   по  народной  инициативе,  ссылаясь  на несоответствие закону Украины, Конституции Украины, забывая о том, что Конституция Украины - это документ прямого действия, забывая о том,  что в Конституции Украины четко определен перечень вопросов, по  которым  не может быть проведен референдум.  По всем остальным вопросам референдум  может  быть  проведен  -  это  право  граждан Украины.

 

     Поэтому я   и   мои   коллеги   будем  добиваться  соблюдения конституционных прав граждан.  Я надеюсь,  что несмотря на затяжку времени,  мы  сможем  юридически  доказать  свою  правоту,  сможем доказать  право  граждан  на  их  волеиз явление.   К   сожалению, обстоятельства таковы,  что,  видимо, выборы пройдут в назначенное Конституцией время,  то есть в октябре 1999 года.  И я  просил  бы всех  избирателей  при  своем волеиз явлении на этих выборах очень взвешенно подходить к выбору  Президента  государства.  От  выбора Президента   очень  многое  зависит  в  нашей  стране,  и  поэтому граждане,  я надеюсь,  не допустят больше той ошибки,  которую они допустили в 1994 году.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  депутат  Терещук.  За  ним  - депутат Чорновіл.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые депутаты! Я хочу еще  раз обратить ваше внимание на текст заявления,  которое вчера было роздано в сессионном зале Верховного  Совета.  Это  заявление Верховного  Совета  по  факту  нанесения ракетного удара по Ираку. Наша задача в этом заявлении  была:  четко  оценить  тот  механизм внешней  политики  и  решения  международных  конфликтов,  который навязывается  этим  инцидентом,  а  также   рядом   предшествующих инцидентов.

 

     В первоначальном  варианте,  который  обсуждался на заседании комитета,  эти действия  осуждались  намного  жестче,  потому  что действительно   в   действиях   Соединенных   Штатов  Америки  все явственней  проступают  черты  функций   мирового   жандарма.   Мы постарались  в согласованном проекте заявления от комитета уйти от острых формулировок,  сохранив суть оценки данного  международного события.  Потому  что действительно повторная бомбардировка в ночь на 18 число,  нанесение бомбовых ударов не только по Багдаду, но и по  Хорремшехру,  причем  с явными отклонениями от заданных целей, когда одна ракета упала не  территорию  Ирана,  свидетельствуют  о том,   что   попытки  применения  инструментов  силы  для  решения международных конфликтов приводят к  противоположным  результатам: конфликты  обостряются,  и  самое  главное  -  от применения таких инструментов   страдают   мирные   жители.    Поэтому,    оценивая происходящее, я бы просил зал Верховного Совета Украины поддержать согласованный в комитете проект заявления и  выразить  решительный протест  против  применения силы,  но самое главное - против того, что применение силы  становится  нормой  разрешения  международных проблем. Против этого мы должны выступить.

 

     Сейчас не  рассматривается вопрос,  кто в данном случае более прав в этом конфликте - Соединенные Штаты Америки или Ирак. Потому что  если  обратиться  к истории этого вопроса,  нужно вспомнить о том,  как в 1947- 1948 годах,  когда после  второй  мировой  войны происходил процесс формирования под контролем Великобритании стран этого региона,  нарезались границы этих государств и почему  тогда именно закладывался источник современных конфликтов. Но сейчас, не вдаваясь в исторические оценки,  нам надо  четко  определить,  что такие   способы   проведения   внешней  политики  со  стороны  США неприемлемы.  И позиция Верховного Совета в этом отношении  должна быть однозначной.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Чорновіл. І завершуємо.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  головуючий! Шановні колеги!  Шановні співвітчизники! Я ще раз хочу повернутися до  візиту делегації українського парламенту в Москву,  про що вже говорив депутат Філіпчук.

 

     Я хочу сказати,  що  це  незаконна  делегація,  ніхто  її  не формував,  фракції  Руху  навіть  не  було  запропоновано,  хоч  у міжпарламентській групі "Україна - Росія" є  багато  представників Народного руху України.

 

     Перед цим  не збиралася Погоджувальна рада фракцій,  з нею не радився Голова Верховної  Ради  про  те,  що  він  має  право  там говорити,  а що не має.  Тому він там говорив як приватна особа, і все, що там було ним заявлено, не відображає точку зору парламенту України. Це абсолютно точно.

 

     Що ж  було  запропоновано шановним паном Ткаченком?  Спільний економічний простір.  Шановні шахтарі Донбасу! Після цього Донбасу не буде.  Вам сьогодні закривають шахти,  що неправильно, є шахти, які ще могли б працювати, а тоді закриють весь Донбас, бо він буде неконкурентоспроможний.

 

     Нам пропонується  спільна  грошова  одиниця.  Це  та  грошова одиниця, про яку повідомляє російська преса: чукчі ще не бачили за шість років,  що то за російська грошова одиниця.  А на Сахаліні і на Камчатці не півроку-рік,  як у нас,  а по півтора-два  роки  не виплачується зарплата. От що нам сьогодні пропонується.

 

     Нам пропонується   спільний   Чорноморський   флот.   Це  той Чорноморський флот,  який,  за останніми даними,  оснащений такими ракетами,  які здатні носити боєголовки.  Що, нас знову втягують в ескалацію міжнародної напруженості?

 

     Нам пропонується  спільна  оборонна  доктрина.  Це  що,   щоб захищати Росію від Чечні,  чи Інгушетії,  чи Дагестану?  Щоб наших дітей туди посилати?

 

     Далі. Під час  цього  візиту  депутат  Яценко  навіть  посмів замахнутися на ратифікований нами широкомасштабний договір України і Росії.  Сказав, що це недосконалий договір, повторивши аргументи Бабуріна,  який  сказав,  що  це шкідливий договір,  бо він не дає можливості повернутися до Радянського Союзу.

 

     Ось, будь ласка, з якою місією поїхала до Москви невідомо ким і  як  сформована делегація.  Я думаю,  український народ дасть їй гідну оцінку.

 

     Тепер кілька слів про ситуацію в Іраку.  Я хотів би  нагадати шановним  представникам  лівих  сил,  що  саме терористичний режим Іраку  винищив  40  тисяч  комуністів  і  заборонив   компартію... Підтримуйте його далі!  Якщо там ще є якийсь прихований комуніст - то  розстріляють.  Я  хотів  також  сказати,  що  це  режим,  який застосовував хімічну зброю проти курдів, і їх тепер захищають.

 

     А оте,  що  робиться...  Звичайно,  не треба порушувати.  Без санкції Ради Безпеки не можна було наносити ракетних ударів, тут я з вами цілком згодний. Але ми зобов'язані засудити і терористичний режим,  який не виконує міжнародних зобов'язань.  І  тому  депутат Манчуленко за дорученням фракції запропонує проект заяви Верховної Ради,  який, я думаю, всіх влаштує. Там є і те, що ми не схвалюємо ударів,  і те,  що ми все-таки засуджуємо режим, який може завдати непоправної шкоди світовій цивілізації (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні  депутати,  ми  вичерпали час, який відповідно до Регламенту відведений для виголошення заяв народними депутатами.

 

     Шановні колеги,  я хотів би поінформувати вас  щодо  питання, яке порушили народні депутати Філіпчук і Чорновіл, про перебування і діяльність делегації Верховної Ради,  яка перебуває  сьогодні  в Москві  за  офіційним  запрошенням  Державної  Думи.  Я думаю,  що інформацію, яка була виголошена, ми візьмемо до відома. І хотів би звернутися і до представників фракції Народного руху України, і до інших  народних  депутатів:  треба   бути   обережними   у   своїх висловлюваннях,  наприклад  таких,  як  "незаконна делегація".  Ви знаєте, що всі делегації, які від'їжджають за кордон, у тому числі й та, яка відбула до Москви, формуються відповідно до розпоряджень Голови  Верховної  Ради.  Є  відповідне   розпорядження   і   щодо делегації,   яка   відбула   до   Москви.   Тому  коли  ми  когось звинувачуємо,  я хотів би,  щоб ми насамперед оцінювали  свої  дії стосовно звинувачень в незаконності або незадовільності...  (Шум у залі).  Іване  Олександровичу,  сядьте,  будь  ласка,  і  слухайте уважно.  Усе,  що стосується діяльності цієї делегації, ми зможемо сказати тоді,  коли вона повернеться і ми почуємо їхню позицію.  Я думаю,  всі  розуміють,  що відповідно до Конституції і Регламенту Голова Верховної Ради як посадова  особа  має  право  висловлювати свою  позицію  щодо  всіх питань,  які стосуються і діяльності,  і життєдіяльності нашої держави.

 

     А стосовно того,  що це заяви проголошені від імені Верховної Ради,  то  також  треба  бути в цьому аспекті виваженими.  Тому що говорити,  що це - від імені Верховної Ради...  Ми це  питання  не обговорювали і рішення не приймали.  А делегація має право займати ту позицію, яку вважає необхідною. І якщо вона щось зробила не те, ми  це  обговоримо  і  приймемо  відповідне  рішення або висловимо зауваження.

 

     Народний депутат Матвєєв  порушив  питання  щодо  меморандуму уряду з міжнародними фінансовими організаціями.  Ви знаєте,  що це питання було предметом  обговорення  не  однієї  наради  у  Голови Верховної  Ради  разом з керівниками фракцій і головами комітетів. Олександр Миколайович Ткаченко давав пояснення стосовно того,  хто підписав меморандум, і повідомляв, що це зробив Прем'єр-міністр, і хто  несе  відповідальність  за  цей  меморандум.   Якщо   фракція Комуністичної  партії  України  пропонує  включити  це  питання до порядку денного і розглянути,  то я думаю,  що  треба  підготувати проект відповідної постанови, обговорити це питання в понеділок на нараді у Голови Верховної Ради і при підтримці залу включити  його до порядку денного, розглянути і висловити своє ставлення до цього документа. Якщо фракція комуністів наполягає, нехай підготує такий проект, і ми повернемося до цього питання.

 

     Народний депутат  Петренко  звернув  увагу на заяву Верховної Ради,  яку ми не змогли прийняти вчора.  Сьогодні вам роздано  два проекти  заяв  стосовно  ракетного  удару  по Іраку.  Я думаю,  що Верховна Рада сьогодні визначиться щодо цього питання. Справді, це важливе  питання,  і  Верховна  Рада  не  може  не висловити свого ставлення до цього інциденту, який відбувся у світі.

 

     Народний депутат Єльяшкевич звернув увагу на  те,  що  судові інстанції,   як  видно  з  його  заяви,  не  розглядають  питання, пов'язані з оскарженням рішення Центральної виборчої  комісії  про відмову  реєстрації  ініціативних  груп про проведення референдуму щодо дострокових виборів Президента.

 

     Я думаю,  шановні колеги,  що тут ми можемо  лише  обмежитися тим,  що  поінформуємо про це судові органи.  Ви знаєте,  що ми не маємо права впливати на судові інстанції.  Я думаю,  що ці питання (і  народний  депутат  Єльяшкевич  знає)  є  предметом  розгляду у відповідних судових інстанціях.  Вони винесуть своє  рішення  щодо того, наскільки правомірне і законне те рішення, яке було прийнято Центральною виборчою комісією,  і чи воно  відповідає  Конституції України. І залежно від цього будуть і наступні дії, у тому числі і Верховної Ради України.

 

     Народний депутат  Масенко  порушив   питання,   пов'язане   з оформленням і отриманням субсидій.  Це справді актуальна проблема. І народні депутати,  які обрані особливо по мажоритарних округах у сільській  місцевості,  знають,  що  ця проблема існує починаючи з 1996 року.  Спочатку вона була пов'язана з оформленням субсидій, а в  1997  і 1998 роках - і з їх виплатою.  Я думаю,  на сьогодні це питання назріле і актуальне,  тому треба підготувати, у тому числі й  ініціатору  цього питання,  відповідний проект постанови.  А ми дамо доручення Кабінету Міністрів підготувати інформацію про  стан справ  з оформленням субсидій,  і головне - з виплатою субсидій на селі. А потім розглянемо це питання на засіданні Верховної Ради. Я думаю, що Верховна Рада погодиться з тим, що після отримання такої інформації ми зможемо найближчим  часом  включити  це  питання  до порядку денного і розглянути його.

 

     Так само   це   стосується   і   стану   справ  у  сільському господарстві,  на що постійно наголошують народний депутат Масенко та інші народні депутати,  обрані від сільських регіонів. Справді, критична  ситуація,  яка  склалася  на  селі,  потребує  втручання Верховної Ради. Однак я хотів би нагадати народним депутатам, що в процесі ліквідації цих негативних явищ ми беремо активну участь. І вчорашнє  рішення щодо Закону про фіксований сільськогосподарський податок - це теж внесок Верховної Ради у  поліпшення  ситуації  на селі.

 

     Я думаю,  що  на ситуацію в сільському господарстві не тільки необхідно звернути  увагу,  а  й  надати  дієву  допомогу  з  боку Верховної  Ради  -  включити  це  питання  до  порядку  денного  і відповідним чином розглянути.

 

     Народний депутат Пустовойтов звернув увагу на незадовільний і критичний  стан  приміщень  Національного  художнього музею,  який знаходиться у місті Києві на вулиці Грушевського,  6.  Я думаю, що ми дамо протокольне доручення міністру культури Остапенку,  голові державної адміністрації міста Києва Омельченку,  а також  доручимо профільному  комітету  вивчити  цю  ситуації  і можливість надання допомоги  та  вирішення  питання  про  те,  щоб  ліквідувати   цей критичний стан.

 

     Народний депутат  Терещук,  представник фракції Комуністичної партії України,  теж звернув увагу на заяву Верховної Ради України з приводу ракетного удару по Іраку.  Я вже казав,  що це питання у порядку денному стоїть першим.  Я  думаю,  ми  розглянемо  його  і приймемо  відповідне  рішення,  яке відображатиме ставлення вищого законодавчого органу України до інциденту, який стався в Іраку.

 

     І народний депутат Чорновіл,  я вже казав,  звернув увагу  на ситуацію,  пов'язану  з  перебуванням нашої делегації у Москві,  а також підтримав прийняття заяви про засудження дій щодо Іраку.

 

     Отже, шановні народні депутати,  відповідні доручення  будуть дані.

 

     -----------

 

     Переходимо до  розгляду питань порядку денного.  Проект Заяви Верховної Ради України з приводу ракетного удару по Іраку.

 

     Шановні колеги,  вчора ми розглядали це питання на  ранковому засіданні  і  доручили Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД підготувати погоджений текст заяви.

 

     Протягом дня члени комітету підготували  проект  заяви,  який вам був учора розданий.

 

     Сьогодні за   пропозицією  народних  депутатів  Манчуленка  і Філіпчука вам розданий ще один текст заяви Верховної Ради з  цього питання.  Я  хотів  би,  зважаючи  на  те,  що  ви щойно цей текст отримали,   зачитати   його.   Проект   заяви,   внесений   вчора, обговорювався і був доведений до відома депутатів.

 

     Будь ласка,  увімкніть мікрофон народного депутата Манчуленка для проголошення...  Або,  будь ласка,  ідіть  на  трибуну.  Зараз народний депутат Манчуленко виголосить заяву, яку вони пропонують, і ми перейдемо до прийняття рішення.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановні  колеги!  Народними  депутатами  України членами фракції Народного руху України Манчуленком і  Філіпчуком  внесений проект  заяви  Верховної  Ради  України  щодо подій в Іраку.  Це - офіційна точка зору фракції Народного руху України,  тому  я  хочу цей проект оголосити.

 

     "Заява Верховної Ради України.

 

     Як стало відомо,  в ніч з 16 на 17 грудня збройні сили США та Великобританії завдали  ракетного  удару  по  Іраку.  Застосування зброї мотивувалося невиконанням Іраком резолюцій Ради Безпеки ООН, але було здійснено без її рішення.  Результатом є жертви,  в  тому числі серед мирного населення.

 

     Верховна Рада України,  послідовно і принципово виступаючи за цивілізоване,  мирне врегулювання будь-яких  найгостріших  проблем політичними методами:

 

     висловлює занепокоєння   застосуванням   сили,   яке   тільки загострює конфлікт, а не сприяє його розв'язанню;

 

     засуджує дії  правлячого  режиму   Іраку   щодо   невиконання резолюцій Ради Безпеки ООН;

 

     заявляє про  необхідність  негайних дій Ради Безпеки ООН щодо припинення застосування  зброї  та  розв'язання  існуючих  проблем мирними засобами;

 

     звертається із  закликом  зробити все можливе,  щоб запобігти подальшій ескалації застосування сили".

 

     Я думаю,  що  тут  цілком  відображені  всі  реалії,  які  на сьогодні  складаються.  І  я  думаю,  що  тут  є і позиція як щодо застосування сили без резолюцій  Ради  Безпеки  ООН,  так  і  щодо невиконання  Іраком  резолюцій Ради Безпеки ООН.  Я думаю,  що для того,  щоб ми могли прийняти  зважену  заяву  від  Верховної  Ради України,  щоб  ми  не  загострювали відносини з іншими державами у світі, ми повинні зупинитися на цьому варіанті проекту заяви.

 

     Ще раз хочу наголосити,  шановні комуністи,  частина  з  яких постійно  кричить  і  не  дає нормально працювати і виступати,  що Саддам Хусейн знищив 40 тисяч комуністів.  І якщо ви захищаєте цей режим, то таке ваше справжнє обличчя!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні депутати!  Безумовно,  ставлення Верховної Ради до ситуації,  яка склалася в Іраку, - дуже серйозне питання.  Ви знаєте, що майже всі країни світу відгукнулися на це. Нам справді треба прийняти рішення, але я не хотів би (думаю, що в цьому  не зацікавлені і народні депутати) перетворювати це в якесь детальне обговорення.  Та обставини складаються  таким  чином,  що мені  тільки  що  принесли  ще один проект заяви від фракції НДП - автор народний депутат Зарубінський (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  одну  хвилинку!  Я  зараз  надам  слово  для проголошення  цієї  заяви.  У  порядку  надходження  ми  поставимо проекти на голосування.  Але я звертаюсь до вас:  ми повинні діяти конструктивно  і  прийняти заяву.  Якщо продовжимо обговорення,  я впевнений,  у нас буде ще декілька заяв від інших фракцій.  Тому я надаю  слово  народному  депутату Зарубінському,  потім - депутату Терещуку, автору першого проекту заяви. І перейдемо до голосування (Шум у залі).

 

     Прошу уваги, шановні колеги!

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Проект вноситься народними депутатами,  членами фракції НДП.  "Заява Верховної Ради України з приводу ракетного удару по Іраку.

 

     В ніч  з  16  на  17  грудня  за  рішенням керівництва США та Великої  Британії,  у  відповідь  на   невиконання   Іраком   його зобов'язань  перед  Радою  Безпеки  Організації  Об'єднаних Націй, нанесено ракетних ударів по території цієї країни. Внаслідок цього є   людські  жертви.  Ця  акція  була  здійснена  без  відповідної резолюції Ради Безпеки ООН.

 

     Такі дії  з  боку  Сполучених  Штатів  та  Великої   Британії викликають занепокоєність громадськості України.

 

     Продовження подібних   силових   акцій   може  завдати  шкоди міжнародному миру,  стабільності і безпеці. Особливу стурбованість викликає  той  факт,  що цей конфлікт відбувається в безпосередній близькості від південних рубежів України.

 

     Верховна Рада України,  послідовно й принципово виступаючи за цивілізоване,  мирне  врегулювання будь-яких найгостріших проблем, закликає парламенти країн - членів ООН,  Раду Безпеки ООН докласти максимум зусиль для припинення військових дій в регіоні.

 

     Висловлюючи жаль  з приводу непоправних жертв,  стурбованість за  безпеку  мирного  населення  Іраку,  Верховна   Рада   України звертається  до  сторін конфлікту із закликом зробити все можливе, щоб запобігти подальшому кровопролиттю".

 

     Шановні депутати! Ви бачите, що ця заява включає всі моменти, які  були  задіяні,  і  вона  може  об'єднати  більшість  залу  за прийняття цієї заяви.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  депутату  Терещуку  -  одному  з авторів заяви.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.  Шановні народні депутати!  Я хочу нагадати,  що вчора було дано доручення комітету підготувати  проект  заяви.  На засіданні  комітету  було  прийнято  рішення про необхідність цієї заяви і проголошено,  щоб за основу було  взято  проект,  внесений народними  депутатами Тропіним і Терещуком.  Комітет доручив трьом депутатам - заступнику голови комітету Пухкалу,  мені  і  депутату від  фракції  зелених підготувати погоджений проект.  Такий проект підготовлений і пропонується вашій увазі.  Хотів би зазначити,  що запропонований   від   імені  комітету  проект  був  підготовлений спеціальною групою за дорученням комітету. У цьому проекті заяви є два важливих моменти, яких немає в інших проектах. Поперше, оцінка таких  дій  як  силового  тиску  в  розв'язанні  цього  конфлікту, по-друге,  визначення,  що  ситуація  загострюється  втягуванням у конфлікт третіх країн,  що породжує загрозу його глобалізації  (це дуже   важливо),   і   по-третє,   що   таке   використання   сили перетворюється  в  норму  міжнародних  відносин,  і   ми   повинні висловити своє негативне ставлення до цього.

 

     Тому я  пропоную  в  порядку  надходження  проектів  взяти за основу проект,  підготовлений комітетом  за  дорученням  Верховної Ради України, і прийняти його. Я зачитаю цей проект, внісши одразу певну поправку в першому абзаці.

 

     "Як стало відомо,  17  та  18  грудня  збройні  сили  США  та Великобританії  завдали  ракетного  удару  по Іраку.  Застосування зброї мотивувалося невиконанням Іраком резолюцій Ради Безпеки ООН, але  було  здійснено  без  будь-якого  рішення  цього  органу ООН. Результатом  є  численні  жертви,  в  першу  чергу  серед  мирного населення.

 

     Такі дії   свідчать  про  те,  що  США  продовжують  політику залякування та силового тиску  на  Багдад  з  порушенням  норм  та принципів   міжнародного   права   та   загальновизнаних  людських цінностей. Ситуація загострюється участю в конфлікті третіх країн, що  породжує загрозу його глобалізації.  Це також свідчить про те, що   використання   сили   для   розв'язання   існуючих    проблем перетворюється на норму міжнародних відносин.

 

     Верховна Рада України,  послідовно і принципово виступаючи за цивілізоване,  мирне врегулювання будь-яких  найгостріших  проблем політичними методами:

 

     висловлює рішучий   протест  проти  застосування  сили  проти Іраку,  яке  тільки  загострює  конфлікт,   а   не   сприяє   його розв'язанню;

 

     закликає парламенти  країн - членів ООН засудити застосування зброї проти Іраку з боку США та інших країн;

 

     заявляє про необхідність негайних дій Ради Безпеки  ООН  щодо припинення  збройного  конфлікту в регіоні та розв'язання існуючих проблем мирними засобами;

 

     звертається до  сторін  конфлікту  із  закликом  зробити  все можливе, щоб запобігти подальшому кровопролиттю".

 

     Я прошу прийняти цей проект за основу і далі - в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати.  Таким чином, я поставлю на голосування в порядку надходження всі три  проекти,  і будемо  визначатися.  Першим  я ставлю на голосування проект Заяви Верховної Ради України з приводу ракетного удару  по  Іраку,  який вноситься  народними  депутатами,  членами  Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД Терещуком  і  Тропіним.  Його  проголосив щойно  депутат  Терещук.  Я  прошу  визначитися щодо цього проекту заяви Верховної Ради. Прошу ввімкнути систему "Рада".

 

     "За" - 189.

 

     Я ставлю  на  голосування  другий   проект,   який   внесений народними  депутатами  Манчуленком  і  Філіпчуком,  який також був проголошений з трибуни  Верховної  Ради.  Прошу  визначитися  щодо цього проекту заяви.

 

     "За" - 88.

 

     І третій  проект  заяви,  який вам зараз роздається.  Він був оголошений народним депутатом Зарубінським від фракції НДП.  Прошу визначитися шляхом голосування.

 

     "За" - 67.

 

     Таким чином,  шановні  народні депутати,  найбільше голосів - 189 набрав  проект,  внесений  народними  депутатами  Терещуком  і Тропіним.

 

     Більше того,  шановні  колеги,  якщо ви проаналізуєте всі три проекти...  (Шум у залі). Іване Олександровичу, я просив би вас не заважати!  (Шум у залі).  Я ще раз прошу, народний депутате Заєць, не заважайте вести засідання Верховної Ради!

 

     Але якщо проаналізувати всі три проекти,  шановні колеги,  то висновок  один  -  вони  розходяться  в  оцінці  діяльності  уряду Сполучених Штатів Америки і  Великобританії.  Про  це  свідчать  і результати голосування.

 

     Тому я  пропоную  прийняти  за  основу  проект,  який поданий народними депутатами Терещуком і Тропіним,  даємо  перерву  на  30 хвилин  авторам  цих  трьох  проектів  і вносимо по готовності цей документ.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу  проект народних депутатів Терещука і Тропіна.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Пухкала, Курикіна і Терещука, а не Терещука і Тропіна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, всі знають, що це ваш...

 

     "За" - 204.

 

     Хвилинку! Надійшла пропозиція проголосувати про прийняття  за основу  в  поіменному  режимі.  Хто  за  те,  щоб  проголосувати в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 202.

 

     Ставлю на голосування в поіменному режимі: прийняти за основу проект  заяви,  підготовлений  народними  депутатами  Терещуком  і Пухкалом.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І Курикіним!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  і народним депутатом  Курикіним.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 216.

 

     Прошу висвітити  результати голосування по фракціях:  фракція комуністів - 115 з 115;  фракція НДП  -  1  із  33;  Народний  рух України - 0 з 38;  "Громада" - 30 з 32;  фракція зелених - 5 з 17; фракція Соціалістичної партії - 23 з 23;  "Незалежні"  -  2  з  7; фракція  СДПУ(о)  -  9 з 10;  фракція Селянської партії - 14 з 14; фракція Прогресивної  соціалістичної  партії  України  -14  з  14; позафракційні - 3 з 13.

 

     Шановні народні  депутати,  з мотивів голосування надаю слово народним депутатам Зайцю,  Морозу і  Білоусу.  По  одній  хвилині. Іване Олександровичу, будь ласка. Одна хвилина.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Аналіз проекту постанови,  який подано рядом депутатів,  зокрема і паном Терещуком, містить такі тези, які можуть підвести Україну до конфронтаційних  відносин  між  Україною  та  Сполученими  Штатами Америки, між Україною і західними державами загалом. Тому в мене є пропозиція -  прийняти  зважену  заяву,  висловити  свою  позицію. Вважаю,  що  ми мусили б підтримати заяву Міністерства закордонних справ.  Хоча найкращим проектом заяви є той,  який  доповідав  пан Манчуленко.

 

     Треба зважати  й  на  те,  що  правлячий режим в Ірані (Шум у залі)... вибачте, в Іраку застосовував хімічну зброю проти курдів. Не  забуваймо  й  про  те,  що  ним  застосовувалася  сила і проти Кувейту.  Взагалі треба подумати про режим нерозповсюдження  зброї масового знищення.  Вибухи,  ядерні випробування,  які відбулися в Пакистані,  в Індії, свідчать про те, що режимові нерозповсюдження зброї масового знищення завдано великої шкоди.

 

     Отже, мусимо    у    своїй   заяві   висловити   занепокоєння застосуванням сили. Водночас мусимо засудити правлячий режим Іраку за  невиконання  ним  вимог  резолюцій Ради Безпеки ООН.  Так само мусимо закликати сторони до того,  щоб вони не допустили ескалації цього конфлікту.

 

     У ситуації,   коли   голоси  депутатів  розподілилися,  треба підтримати Верховною Радою заяву Міністерства закордонних справ. І припинити  це протистояння.  Бо та заява,  проект якої голосувався першим, спрямована на те, щоб посварити Україну з нашими західними сусідами. Адже цю акцію підтримують Польща, Іспанія, Нідерланди...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

 

     Слово надається народному депутату Морозу.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати!  Фракція блоку "Лівий центр" доручила мені висловити таке.

 

     Тут правильно сказав Іван Олександрович, що треба думати, але не  треба,  щоб  за нас думали,  ми повинні мати свій глузд і свою думку.

 

     У міжнародних відносинах є речі,  що мають чітке політичне  і юридичне визначення. Те, що трапилося останніми днями в Іраку, має назву "агресія".  І не треба нам ховатися на юридичних манівцях, а назвати речі своїми іменами. Це по-перше.

 

     По-друге, Верховна Рада - це парламент, законодавець, вона не може застосовувати якісь невизначені категорії.  Тому в тексті  це повинно бути відображено.

 

     Водночас ми   добре   розуміємо,  що  Рада  Безпеки  -  орган міжнародного інституту, його рішення повинні виконуватися. Тому ми мусимо  висловити  в нашій заяві і ставлення з приводу невиконання резолюції Ради Безпеки.

 

     Тому пропонується кілька уточнень до тексту,  який  виголосив Василь Васильович Терещук,  а саме:  в першій частині сказати,  що Верховна Рада висловлює рішучий протест проти агресії щодо  Іраку, проти  застосування  сили,  яке  тільки  загострює конфлікт,  а не сприяє його розв'язанню.  Далі - що Верховна Рада висловлює жаль з приводу   безневинних   жертв   бомбових   ударів,   заявляє   про необхідність негайного втручання ООН у дану ситуацію.  І закінчити заяву  словами:  "засуджуючи при тому і дії керівництва Іраку щодо невиконання  резолюцій  Ради  Безпеки  ООН".  Тоді  це  буде   все правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Білоус.

 

     Ми домовилися   -   по   одній   хвилині,   і  я  прошу  всіх дотримуватися регламенту.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги! Ну, це дуже добре, можна і підтримати пропозицію Олександра Олександровича Мороза і,  дійсно, засудити,  в тому числі режим Іраку за невиконання резолюцій  Ради Безпеки  ООН.  Я  хотів би нагадати шановним комуністам,  що перед Великою Вітчизняною або другою  світовою  війною  був  мюнхенський зговір-2...  (Шум у залі).  Для вас 40 тисяч жертв у Іраку,  сотні тисяч жертв режиму Хусейна - нічого.  25 чоловік загинуло під  час бомбардування.  Будьте  послідовні.  Тому  що численні,  мільйонні жертви для комуністів наших завжди були нічого.

 

     Тепер конструктивна     пропозиція.     Давайте      створимо погоджувальну  комісію,  яка  підготує  документ  і  внесе  його у вівторок на засідання Верховної Ради.  І я пропоную  надалі  нашим комуністам  не  підтримувати  міжнародний  тероризм  і тоталітарні режими.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  Іван Олександрович Заєць звернувся:  він обмовився,  і мова,  безумовно, іде про Ірак, а не про Іран.

 

     Будь ласка, депутат Терещук.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.  Шановні депутати! Я хочу внести пропозицію, яка узагальнила   б   те,   про   що  зараз  говорили.  216  депутатів проголосували за проект, запропонований депутатами від комітету, і далі фактично вносяться пропозиції до цього проекту.

 

     Я пропоную  зараз доручити комітетові доопрацювати документ і після 12-ї години внести погоджений проект  з  тим,  щоб  ми  його прийняли. Це по-перше.

 

     По-друге, я  хочу  привернути  вашу  увагу  до того,  що якщо представники Руху починають плакати і жаліти дуже комуністів  там, у  Іраку,  то  це  одразу  насторожує.  Бо якщо Рух починає жаліти комуністів, то він, значить, комусь служить у цьому відношенні.

 

     Я хотів би нагадати слова Вольтера,  який сказав:  "Якщо  мій супротивник неправий, я буду наполягати на тому, щоб він мав право обстоювати свою точку зору,  тому що ця точка зору  має  право  на існування".  І  в даному випадку ми знаємо,  якою є історія Іраку. Але якщо жандармські функції стають нормою зовнішньої політики, це потрібно  припиняти  незалежно  від того,  хто карається.  Тому що завтра такі функції будуть застосовані і  "Томагавки"  полетять  в інших напрямках. Цього допустити не можна.

 

     Тому я  пропоную,  щоб не Олбрайт визначала зовнішню політику Верховної Ради,  а ми  самі,  доручивши  комітетові  доопрацювати, прийняли заяву після 12-ї.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутате  Бойко,  сядьте,  будь  ласка,  я надам вам слово тоді, коли це передбачено Регламентом.

 

     Народний депутат  Черненко.  Будь  ласка.  Після   цього   ми переходимо до прийняття рішення.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты! Сегодня мы не обсуждаем - какой режим, в какой стране... Мы сегодня поставлены перед фактом, что совершена агрессия членами Организации Об единенных Наций против  другого  члена  Организации Об единенных   Наций.   Совершена   агрессия  без  санкции  Совета Безопасности.  Были попраны международные правила и нормы. Сегодня бомбы летят по решению одного человека,  который пытается прикрыть просчеты  своей  гражданской  жизни  и  распределить  на   мировое сообщество.

 

     Абсолютно правы   левые,   которые  предложили  проект  этого заявления.  Но ни в коем  случае  нельзя  соглашаться  с  проектом заявления   Руха,   который   предлагает  принять  решение  Совету Безопасности. Оно не может быть принято политически только потому, что   два  постоянных  члена  Совета  Безопасности  ведут  военные действия. Это совсем пустая "заява".

 

     Мы должны  принять  решение,  которое  бы  четко   определило позицию  нашего парламента.  Сегодня стоит вопрос о том,  что одно государство становится международным жандармом и диктует волю всем остальным.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вітренко. Одна хвилина.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична опозиція. Шановні депутати! На мій погляд, не треба перекручувати дійсно біль усього людства за те, що Саддам Хусейн знущався і над комуністами,  і над курдами. І за це він, як кривавий диктатор,  повинен отримати свою оцінку. Але сьогодні іде бомбардування  мирних  жителів.  І  це  може бути початком третьої світової війни.  Ніхто не давав  права  Сполученим  Штатам,  як  і Великобританії,  вирішувати  їм  власноручно,  як,  кого  і  за що карати.  Не можна підтримувати,  до речі,  і Солану,  Генерального секретаря ООН, що це, виявляється, знущання тільки над Хусейном.

 

     Тому ми   сьогодні  як  люди,  відповідальні  і  перед  своїм народом,  і перед іншими народами,  повинні прийняти  рішення.  Це рішення  комітетом  уже погоджене.  І зараз треба проголосувати за основу рішення,  внесене від Комітету  у  закордонних  справах,  а потім,  безумовно,  додати - засудження режиму Саддама Хусейна.  І тоді наша резолюція матиме вагу.  І я вважаю,  ще треба  додати  і відкликання  наших  послів  з  Великобританії  і Сполучених Штатів Америки,  і інші заходи,  які повинні продемонструвати, що Україна не  погоджується  з  тим,  що і Сполучені Штати,  і Великобританія вирішили,  що  вони  будуть  виконувати  дії  світового  уряду   і вирішувати людству, що, кому і як робити.

 

     Я прошу підтримати пропозицію Комітету у закордонних справах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Наталіє   Михайлівно.  Але  я  хотів  би наголосити  на  тому,  і  зараз  до  мене  підійшли  і   правильно зауважили,  що  цей  проект  заяви  вносився народними депутатами, членами комітету,  Терещуком, Пухкалом і Курикіним, а не від імені комітету, про що говорив Іван Олександрович.

 

     Шановні колеги,  таким чином,  я ще раз ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект заяви, який вносився і набрав найбільшу  кількість  голосів  у  залі,  авторами  якого є народні депутати Терещук, Пухкал, Курикін.

 

     Прошу визначитися.  Іване Олександровичу Заєць,  не заважайте голосувати фракції СДПУ(о).

 

     "За" - 233.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги,    надійшли    пропозиції    від   Олександра Олександровича Мороза внести зміни до проекту заяви, який ми щойно прийняли за основу. Ви чули їх, вони були оголошені.

 

     Прошу проголосувати   в   цілому   з  зауваженнями  народного депутата Мороза.

 

     "За" - 266.

 

     Дякую, рішення прийнято.

 

     Таким чином, Верховна Рада визначилася...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тут іще одна поправка: "17 та 18".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  і з тими зауваженнями,  на яких наголошував Терещук, стосовно дат: 17 та 18.

 

     Шановні народні депутати, я надаю слово для репліки народному депутату Чорноволу. І після цього переходимо до іншого питання.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М. Шановні колеги! Шановні наші слухачі! В останню хвилину  Олександр  Олександрович  Мороз  прийняв  наш   пункт   і проголосив  його  тут:  "засуджує дії правлячого режиму Іраку щодо невиконання резолюцій Ради Безпеки ООН".  Ось так прийнята  заява. Це  я  для  того,  щоб  потім  не  було  ніяких фальшувань.  Ми це проголосували.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні народні депутати,  переходимо до розгляду  наступного питання порядку денного.

 

     Інформація уряду  про стан виконання Постанови Верховної Ради України від 3 грудня 1998 року про інформацію  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією про результати вивчення конфлікту,  який відбувся в місті Луганську 24 серпня  1998  року  між  працівниками  міліції   та   страйкуючими шахтарями.  Доповідає міністр вугільної промисловості Тулуб Сергій Борисович. Будь ласка, Сергію Борисовичу.

 

     Сергію Борисовичу,  скільки часу вам потрібно?  П'ять хвилин. Будь ласка, висвітіть на моніторі п'ять хвилин.

 

     ТУЛУБ С.Б., міністр вугільної промисловості України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Події, які відбулися 14 і 16 грудня  в  місті Луганську,  ще раз привернули увагу громадськості країни  до  проблем  вугільної  галузі.  Потрібно  зазначити,   що постійна увага з боку Верховної Ради,  уряду України має наслідком позитивні зрушення у вугільній галузі.  Прийняті  Верховною  Радою України  постанови  від  22  травня 1998 року та від 4 червня 1998 року  дали  імпульс  до  оздоровлення  фінансового  стану  галузі, зокрема   державної  холдингової  компанії  "Краснодонвугілля",  і пошуку резервів залучення коштів на  погашення  заборгованості  із заробітної плати,  регресних позовів та одноразових допомог.  Так, наприклад,  повернення ПДВ,  зменшення відрахувань  до  Пенсійного фонду  (10 відсотків),  додаткове виділення з бюджету 70 мільйонів гривень дали змогу додатково залучити 300 мільйонів гривень, котрі були спрямовані тільки на виплату поточної заробітної плати.

 

     Керівництвом Мінвуглепрому    приділяється   постійна   увага розвитку   компанії   "Краснодонвугілля",   її   фінансовому    та соціально-економічному   становищу.   Було   вжито  низку  заходів фінансовоорганізаційного  характеру.  За  11  місяців  на  рахунки вугледобувних  підприємств  компанії  перераховано  100  відсотків запланованих  коштів  на  погашення  заборгованості  з   регресних позовів  та  одноразових  допомог.  По  статті "Державна підтримка вугледобувних   підприємств"    державна    холдингова    компанія "Краснодонвугілля" отримала 30 мільйонів 984 тисячі гривень, з них 10 мільйонів 50 тисяч гривень - понад зароблене нею.

 

     Однак фінансове  становище  вугледобувних  підприємств   цієї компанії  залишається  дуже  складним.  З початку року завдання по видобутку вугілля виконується шахтами лише на 67 відсотків,  тобто до   завдання   не  додано  1  мільйон  166  тисяч  тонн  вугілля. Кредиторська заборгованість підприємств компанії  становить  понад 540  мільйонів  гривень  і  на  270  мільйонів  гривень  перевищує дебіторську.  За 11 місяців нараховано  зарплати  92  мільйони,  а одержано  живими  коштами від реалізації та за рахунок усіх джерел на розрахункові рахунки шахт лише 77,7 мільйона гривень.

 

     Таким чином,  заборгованість із заробітної плати  працівникам на 1 грудня становила 124,8 мільйона гривень,  з них 109 мільйонів гривень - борг,  що склався за минулі роки і був на початку  цього року.  Темпи  щорічного зростання заборгованості за попередні роки становили  55  мільйонів  гривень,  тоді  як  у   поточному   році заборгованість   зросла  лише  на  14,9  мільйона  гривень,  тобто щомісячно виплачувалось 86 відсотків поточної заробітної плати.

 

     Для поліпшення   становища   була   проведена    спільно    з облдержадміністрацією   виїзна   колегія   Мінвуглепрому.   За  її підсумками  зміцнено  керівництво  компанії.   Цілеспрямовано   та системно   стали   вирішуватися   питання   стабілізації   обсягів виробництва,  зниження обсягів бартерних операцій (на початок року було 83 відсотки,  на листопад - 74 відсотки), збільшення грошових надходжень від реалізації продукції.

 

     Але важке фінансове становище  спонукало  до  акції  протесту колишніх робітників шахт "Баракова",  "СуходільськаСхідна",  котра проходила біля будинку обласної державної  адміністрації  в  місті Луганську з 16 липня до 16 грудня цього року.

 

     Створена робоча   група   на   чолі   з   заступником  голови облдержадміністрації та погоджувальна комісія  у  складі  міністра вугільної  промисловості,  народного  депутата Коломойцева,  голів профспілок,  керівництва підприємств проводила постійну і  копітку роботу  з пікетуючими шахтарями,  вивчала пред'явлені ними вимоги. Було проведено 16 офіційних переговорів, 29 зустрічей, прийнято 43 чоловіка і ще 98 заслухано на засіданнях комісії.

 

     Офіційна позиція  засновувалась  на  необхідності  збільшення обсягів виробництва як  єдиного  джерела  вирішення  проблем  усіх шахтарів і була підтримана керівництвом профспілок,  які розуміють важливість поліпшення становища всіх шахтарів.

 

     Хочу зазначити,  що  з  боку  працівників  шахти   мало   хто підтримав   цю   акцію,   навпаки,  шахтарі  почали  вимагати  від керівництва шахти не виплачувати пікетуючим гроші, звільнити їх за прогули,  гроші виплачувати тільки тим, хто працює. Також на шахті за  ініціативою  робітників  було  проведено  референдум  стосовно довіри   керівництву   шахти.   Результат   -   керівництво  цього підприємства отримало підтримку всього колективу.

 

     В умовах обмеженого фінансування було спрямовано у  грудні  в повному обсязі кошти державної підтримки, а також попередню оплату в розмірі 1 мільйон гривень за вугілля,  яке буде відвантажене. Це дало  змогу  спрямувати  на  виконання  постанови Верховної Ради 5 мільйонів гривень і виплатити поточну зарплату,  а також  регресні позови шахтарів і погасити заборгованість пікетуючим.

 

     Але керівництво  Мінвуглепрому  проти подібних рішень.  Чому? Тому що сьогодні ситуація стає ще напруженішою.  Учора цілий  день проходили  наради  в  трудових  колективах компанії.  Були випадки відмови  від  роботи  на  шахті  "Баракова"  та  на  інших  шахтах компанії.  Адже  стан  заборгованості  залишається  на  рівні  2,3 мільярда гривень по галузі (824 мільйони гривень -  по  Луганській області).  І сьогодні виконати,  шановні депутати,  ваше рішення в повному обсязі нереально. Погашення заборгованості з виплат тільки в  певному  регіоні  та  трудовому  колективі  ще більше загострює ситуацію в цілому в галузі.

 

     Прийняте на  місцевому  рівні  рішення  про   повну   виплату заборгованості  тільки пікетуючим призвело до негативної реакції з боку працюючих шахтарів галузі.  До мене як  до  керівника  галузі надійшли   звернення   від   робітників,   лідерів   профспілкових організацій (окрім Незалежної профспілки гірників України (Михайло Волинець), котрі стоять на інших позиціях), директорів підприємств з пропозицією  пропорційно  гасити  заборгованість  відповідно  до кількості    надходження    коштів.    Керівництво   Мінвуглепрому переконане,  що  сьогодні  потрібно  чітко   виплачувати   поточну зарплату,  а  борги,  які  виникли раніше,  повертати пропорційно, залежно від надходження грошових коштів.

 

     Тільки за  вашої  підтримки,  шановні  народні  депутати,  ми зможемо  вивести галузь з кризового становища.  Вирішенню багатьох питань шахтарів сприятиме прийнятий вами  Закон  про  списання  та реструктуризацію заборгованості вугледобувних,  вуглепереробних та шахтобудівних підприємств Міністерства вугільної промисловості  та гірничорудних  підприємств  Міністерства  промислової політики,  а також  прийняття  Закону  про  Державний  бюджет  на   1999   рік, короткострокової  Державної  програми  реформування та фінансового оздоровлення підприємств вугільної  промисловості  на  1998-  2000 роки,  Закону  про  загальнообов'язкове  державне  страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

 

     За моїм  дорученням   до   державної   холдингової   компанії "Краснодонвугілля"   виїхав   заступник   міністра  Підгорний  для коригування дій.  Разом з керівництвом облдержадміністрації та ДХК проведено  ряд зустрічей з представниками робітничих колективів та їх сім'ями. Кошти, котрі надходять на рахунок холдингу, спрямовані в повному обсязі на виплату заробітної плати та регресних позовів.

 

     З ранку  16  грудня  пікетування будинку облдержадміністрації було припинено,  містечко з наметів  прибране.  Як  доповідає  мій заступник, ситуація в регіоні керована.

 

     Та все-таки,  маючи нагоду,  хочу звернутися до вас,  шановні народні депутати, з питання, котре наболіло в душі. Річ у тому, що всі  кошти  останнім  часом  ми  спрямовуємо на виплату заробітної плати.  І це дуже  правильно.  Маючи  завдання  уряду  забезпечити електростанції  достатньою  кількістю  вугілля - 100 тисяч тонн на добу,  нам конче потрібно ввести в дію 90  вибоїв.  А  це  можливо тільки  за  умов надання позички Національного банку в розмірі 100 мільйонів гривень.

 

     Тому звертаюся до вас, обранців народу, з проханням допомогти вугільній галузі,  допомогти шахтарям,  підтримати нас в отриманні цієї позички і дати зараз конкретне доручення Національному  банку України,  Ющенку Віктору Андрійовичу в тижневий термін вирішити це питання.  Введення зазначених вибоїв дасть змогу виконати завдання уряду і забезпечити електростанції необхідним вугіллям, а значить, пережити цю холодну зиму усьому українському народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Сергію Борисовичу.  Чи будуть запитання  до доповідача?  Прошу  записатися.  На  запитання  відводиться  п'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Народний депутат  Молчанов,  наступний  -  народний   депутат Райковський. Будь ласка.

 

     МОЛЧАНОВ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый  Сергей  Борисович,  скажите,  пожалуйста,  какие   шаги предпринимает   сегодня  ваше  министерство  в  части  обеспечения безопасной работы горняков? Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Неужели было необходимо самосожжение горняка, чтобы отдать заработанные деньги людям?

 

     И третий вопрос.  Как вы думаете, почему при советской власти таких проблем в вашей отрасли не существовало?

 

     Спасибо.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо,  уважаемый народный  депутат.  Для  того чтобы поправить положение дел в отрасли с охраной труда, а также в вопросах обеспечения безопасных условий труда,  есть целая система мер.   Надо  сказать,  что  ее  действенность  в  последнее  время несколько снизилась, но она остается, и вы об этом знаете.

 

     Кроме того,  мы  четко  ежемесячно  определяемся  по  системе действий   для  обеспечения  шахтеров  индивидуальными  средствами защиты.  Но так как угольная отрасль сегодня находится  в  сложном финансовом  положении  -  кредиторская  задолженность достигла уже более 8,5  миллиарда  гривень,  у  нас  недостаточно  средств  для обеспечения этих мер в полном об еме.

 

     Я хотел  бы  сказать,  что  в  последнее  время,  несмотря на нехватку средств, мы находим возможность решать эти проблемы.

 

     Относительно второго вопроса.  Вы спрашиваете:  надо ли  было ждать? Прежде всего я хочу сказать, что тот человек, Михайличенко, который совершил акт самосожжения,  разорвал трудовые отношения  с предприятиями угольной отрасли еще в июле месяце.

 

     Во-вторых, я   не   знаю,  как  можно  было  совершить  такой поступок, имея семью, имея в семье два автомобиля, сам он в ноябре месяце   получил  в  счет  погашения  задолженности  почти  тысячу гривень... Но этот вопрос надо задавать тем, кто там был.

 

     И по вашему третьему вопросу. Я хочу сказать, что мы получили шахтный  фонд  в  таком состоянии,  что требуется реструктуризация фонда.  И мы такую программу наметили,  она уже рассматривается  в комитетах,  во  фракциях.  И  я  думаю,  что  в  ближайшее  время, уважаемые народные депутаты,  с вашим участием она будет  принята. Это даст нам улучшить финансовое состояние угольной отрасли.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Райковський,   наступний   - народний депутат Левченко.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Александровской.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция  коммунистов.  Я  прошу  ответить  мне  очень  коротко  на следующие  вопросы.  Какова  была  численность  работающих в вашей отрасли в 1990 году и в 1998 году?  Каковы об емы  добычи  угля  в 1990 и в 1998 году?

 

     И очень   краткая   реплика  по  поводу  референдума.  Сейчас трудовые  коллективы  настолько  зависят  от  руководителей,   что никакие референдумы не отражают об ективного отношения коллективов к их руководителям.  Поэтому не нужно даже об этом говорить в этом зале. Пожалуйста, ответьте на мои вопросы.

 

     ТУЛУБ С.Б.   Факт  остается  фактом,  и  от  него  никуда  не денешься.  У меня на счет этого есть определенные документы.  И не говорить об этом я не могу.  Игнорировать мнение коллектива в 1250 человек я тоже не могу.

 

     А то,  что касается численности работающих в  отрасли,  то  в 1990  году  она  составляла 972 тысячи человек,  в 1998 году - 634 тысячи.  Об емы добычи в 1990 году - 164,8 миллиона тонн.  В  1998 году,  я думаю,  будет добыто 77 миллионов тонн. Это больше, чем в прошлом году, на 700 тысяч тонн.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Левченко,  наступний  -народний депутат Тропін.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Сергей Борисович, в Верховном Совете говорят, что шахтеры получили деньги,  а  затем  пошли  громить  администрацию.  Нет  ли  у  вас сведений, как на самом деле это было?

 

     ТУЛУБ С.Б.  По  той  информации,  которую  мне  сообщил   мой заместитель,  это  произошло  после  того,  как здесь был заслушан вопрос, и деньги уже поступили на расчетные счета шахты, но еще не успели  (это  чисто  банковский  механизм) дойти до лицевых счетов этих людей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Тропін,  наступний  -  народний депутат Черненко.

 

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область). Прошу передать слово депутату Петренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська область). Уважаемый министр! Уважаемые коллеги! Мы понимаем,  что  сложившееся  положение в угольной промышленности - это результат прежде всего  недальновидной  политики  в  отношении целой  отрасли,  основной  отрасли  Украины,  предыдущих поколений политиков, включая многих из нас, сидящих здесь.

 

     Сегодня Верховный  Совет   начал   понимать   роль   угольной промышленности   в  экономике  Украины  и  конкретными  действиями изменяет эту политику.

 

     И конкретный вопрос.  Сергей Борисович,  вы сегодня  в  своем выступлении  сказали,  сколько  нужно  миллионов гривень для того, чтобы заработала  отрасль  и  чтобы  выплатить  заработную  плату. Ответьте,  пожалуйста, на сколько добыча угля увеличится и как это повлияет на выплату заработной платы шахтерам?

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо.  Я хотел бы пояснить.  Как для завода  - станок,  так для шахтера - очистной забой. Сегодня подготовлено 93 очистных забоя,  которые не оборудованы, потому что мы в этом году на  оборудование  этих забоев очень мало выделяли средств из-за их нехватки,  и в общем это правильно было сделано.  Все средства  мы направляли  на  текущую  выплату зарплаты,  выполняя ваши решения, уважаемые народные депутаты.

 

     Чтобы обеспечить дополнительным углем электростанции, которые нуждаются  сегодня  в  этом угле,  чтобы удержать об емы выработки электроэнергии в зимний период,  необходимо смонтировать 85  таких забоев. И для этого нужно 100 миллионов гривень.

 

     Есть в   связи   с  этим  постановление  Кабинета  Министров, подписанное  Премьерминистром,  но  оно  на  сегодняшний  день  не выполняется.  Нужно,  чтобы  Национальный банк решил этот вопрос с учетом отдачи угольщиков конкретно на конкретных шахтах.

 

     Это даст возможность создать 7 тысяч новых рабочих  мест,  то есть  7  тысяч шахтеров смогут найти работу.  Это даст возможность получать ежесуточно дополнительно 50 тысяч  тонн  угля.  Это  даст возможность  получить  еще  дополнительно  ни  много  ни  мало 300 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Сергей Борисович!  Давайте мы честно друг другу скажем.  Ведь в 1992 году,  когда мы приняли нормальный Закон о пенсионном обеспечении, которым предусмотрено и возмещение регрессных  исков,  было  26  тысяч регрессников,  сегодня их - 98 тысяч. Поэтому пока мы не решим проблему регрессников, мы не решим проблему  угольной  отрасли.  Ведь  действительно,  мы  их сегодня завязали  на  тонну  угля,  тем  самым  значительно  увеличив  его себестоимость. Я веду к тому, что среди регрессников действительно много людей,  потерявших здоровье,  но еще больше  людей,  которые примазались  к  этой  законной  льготе  и сегодня бравируют этим и давят государство,  наше общество,  и загоняют нас окончательно  в тупик.  С таким количеством регрессников мы приведем к развалу всю отрасль. И вот здесь нужно, мне кажется, поискать наши резервы.

 

     И я  предлагаю  изучить  этот  вопрос,  создать  комиссию  по пересмотру  регрессных  исков,  иначе  они  нас  удушат  нашей  же веревкой.

 

     Спасибо.

 

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо.  Вы правы, это проблема сегодня, которая еще больше затягивает финансовую удавку в отрасли.  На сегодняшний день 180 тысяч человек получают  выплаты  по  регрессным  искам  и единовременные  пособия.  Если  до  1992 года в фонде оплаты труда удельный вес этих выплат составлял 2-2,5 процента, то сегодня - 20 процентов,   а   в   некоторых  трудовых  коллективах  на  каждого работающего приходится один инвалид и эти выплаты составляют 60-80 процентов.  Естественно,  имея  такое положение дел,  мы не сможем решить проблему угольной отрасли.  Верховной Радой был  рассмотрен и, если мне не изменяет память, принят во втором чтении Закон "про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання".

 

     Этот закон   даст   возможность   всем  отраслям,  во-первых, обеспечить  социальную  защиту  потерпевших  на  производстве,   а вовторых,  -  возможность  угольной  отрасли  нормально работать в нынешних условиях.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Борисовичу. Будь ласка, сідайте.

 

     Шановні народні   депутати,   таким   чином,   ми   заслухали інформацію  з  питання  порядку  денного.  Я хотів би ще додатково нагадати про те,  що ми прийняли постанову Верховної  Ради  від  3 грудня 1998 року,  де дали також доручення з питань,  які зараз не обговорювалися   і    не    порушувалися    міністром    вугільної промисловості,  зокрема:  Генеральній прокуратурі України провести всебічну  об'єктивну  перевірку  і  про  результати  повідомити  в місячний  термін (цей термин ще не збіг,  це буде на початку січня наступного  року),  а  також  Комітету  Верховної  Ради  з  питань законодавчого      забезпечення      правоохоронної     діяльності проаналізувати звернення громадян щодо ситуації,  яка  склалася  в Луганській  області,  і  зробити відповідну інформацію у Верховній Раді у квітні 1999 року.  Контроль за виконанням цієї постанови ми поклали   на   Комітет   Верховної  Ради  з  питань  прав  людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

 

     Таким чином,  ми беремо інформацію до відома і переходимо  до розгляду наступного питання порядку денного.

 

     _____________________

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України про внесення змін до Закону України про податок на  додану  вартість  (стосовно нульової   ставки   на  вугілля,  електроенергію,  газ  і  нафту). Доповідає член Комітету з питань паливно-енергетичного  комплексу, ядерної  політики та ядерної безпеки Панасовський Олег Григорович. Будь ласка,  Олегу Григоровичу.  Скільки вам потрібно часу? Десять хвилин, будь ласка, виставте.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые народные депутаты!  Постараюсь быть предельно кратким  в аргументах, фактах и выводах.

 

     Суть проблемы  -  введение налога на добавленную стоимость на продажу   энергоносителей   и    операции,    связанные    с    их транспортировкой. Все знают, в каких условиях работают предприятия отраслей  топливно-энергетического   комплекса   и   конкретно   - энергетики,   являющейся   крупнейшим  потребителем  органического топлива.  Несмотря  на  принимаемые  Кабинетом   Министров   меры, проблемы    по    погашению    задолженности   за   использованные энергоносители и электроэнергию практически не решены ни  в  одном регионе    страны.   Общая   задолженность   перед   предприятиями Госнефтегазпрома превысила 12  миллиардов  гривень.  Задолженность Украины  перед  Российской  Федерацией  за  газ составляет около 1 миллиарда долларов США и продолжает расти.

 

     Тяжелейшее финансовое   положение   в   Минуглепроме.   Долги потребителей  за  отпущенную  электроэнергию  составляют  более  5 миллиардов гривень.  Основные должники - это госбюджетная сфера  и отрасли,    обеспечивающие    социальные    нужды    населения   и государственную  безопасность  (предприятия   жилищнокоммунального хозяйства,  Минуглепром,  АПК,  ВПК). Таких потребителей отключать нельзя,  следовательно,  проблема  неплатежей  носит   хронический прогрессирующий характер.

 

     Анализируя ситуацию     во     время    подготовки    данного законопроекта,  Комитет   по   вопросам   топливно-энергетического комплекса,  ядерной  политики  и  ядерной  безопасности исходил из сложившихся реалий и ставил перед собой следующие задачи.

 

     Создание условий для возможного решения  проблемы  неплатежей за использованные энергоносители.

 

     Обеспечение реальности  доходной части госбюджета на 1999 год с учетом НДС на операции,  связанные с продажей и транспортировкой энергоносителей;  заложение  основ  взвешенной ценовой политики на продукцию, производимую предприями ТЭКа; стимулирование расширения транзита нефти и газа через территорию Украины.

 

     Мы также   учитывали  специфику  работы  предприятий  ТЭКа  и конкретно - электроэнергетики,  в которой топливная составляющая в себестоимости  товарной  продукции в зависимости от вида топлива - уголь,  газ,  мазут  -  составляет  от   70   до   96   процентов. Электроэнергия,  являющаяся  товарной  продукцией,  не  подлежащей складированию,  потребляется практически в момент ее генерации,  а оплачивается лишь по истечении длительного срока.

 

     Как вам известно,  отрасль работает в условиях оптового рынка электроэнергии  и  связана  с  целым  комплексом  внутриотраслевых расчетов.  При  этом  энергогенерирующие  компании - производители электроэнергии попадают в критическую  ситуацию  -  вырабатывая  и отпуская электроэнергию на оптовый рынок,  они не имеют влияния на платежи за отпускаемую ими электроэнергию.

 

     В то  же  время  налоговые   обязательства   перед   бюджетом возникают   именно  у  генерирующих  компаний,  которые  не  могут получить средства от энергорынка,  энергорынок - от энергосбытовых компаний,    а    энергосбытовые   компании   -   от   потребителя электроэнергии.

 

     В ситуации,  когда  энергокомпаниям  оплачивается   денежными средствами   максимум   14   процентов  товарной  продукции,  а  в промышленно   развитых   районах,   имеющих    наиболее    высокое энергопотребление   (например,   ДонецкоДнепровский  экономический район,  на который приходится 43  процента  потребления  энергии), доля банковских платежей составляет лишь 6 процентов;  в ситуации, когда задолженность потребителей за использованную  электроэнергию превысила стоимость почти полугодового товарного отпуска продукции отрасли,   введение   налога   на   добавленную    стоимость    на электроэнергию приведет электроэнергетику к финансовой катастрофе.

 

     Уважаемые народные   депутаты!   С   1  января  1999  года  в соответствии с Законом Украины о налоге на  добавленную  стоимость заканчивается    срок    действия    положений   закона,   которые устанавливают нулевую ставку налога на  добавленную  стоимость  на операции  по  продаже угля,  продуктов его обогащения,  угольных и торфяных  брикетов,   электроэнергии   и   газа,   в   том   числе импортированного в Украину.  Кроме этого,  в соответствии с Указом Президента Украины

  857 от   7   августа   1998   года   о  некоторых  изменениях  в налогообложении, осуществление товарообменных (бартерных) операций облагается налогом на добавленную стоимость по полной ставке.

 

     Такие законодательные   нормы   мотивируются   необходимостью пополнения бюджетных  поступлений.  Однако,  учитывая  чрезвычайно низкий  уровень  расчетов  банковскими  средствами и общее сложное финансово-экономическое   положение   в    топливно-энергетическом комплексе,  предприятия  не  будут способны осуществлять платежи в бюджет в  полной  мере.  Это  приведет  к  росту  их  кредиторской задолженности,  что  в  итоге  приведет  к еще большему обострению кризиса платежей на предприятиях ТЭКа и  увеличению  задолженности практически   всех   потенциальных  потребителей  энергоносителей, электроэнергии.

 

     Введение НДС   на   операции   по    продаже    и    транзиту энергоносителей  вместо  ожидаемых  дополнительных  поступлений  в бюджет обернется увеличением цен на  газ,  уголь,  электроэнергию, что  негативно  скажется  на  экономике  страны.  Введение  НДС на операции,   связанные   с   предоставлением   услуг   за   транзит энергоносителей через территорию Украины, приведет к необходимости повышения тарифов на транзит  российской  нефти,  что  значительно уменьшит  об ем  грузопотока  российской  нефти  через  территорию Украины в условиях резкого снижения цен на сырую нефть на  мировом рынке,    подтолкнет    Россию   к   строительству   магистральных нефтепроводов и терминалов  в  обход  территории  Украины.  То  же относится   и   к   транзиту  российского  природного  газа  через территорию Украины. Финансовые потери невосполнимы.

 

     Еще один  очень  серьезный   аргумент.   Цены   на   топливо, приобретаемое   генерирующими   предприятиями,  устанавливаются  в долларах США в пересчете на национальную  валюту  по  официальному курсу  Национального банка Украины по первой операции,  то есть на момент отгрузки.  Это требует увеличения тарифа на  электроэнергию для  населения  ориентировочно  на  50  процентов.  Отмена нулевой ставки НДС на продажу электроэнергии приведет к необходимости  еще большего увеличения тарифа на электроэнергию для населения.  Этого допустить нельзя.

 

     Выводы. При комплексном аналитическом подходе к этой проблеме отрицательных  последствий от ввода НДС будет гораздо больше,  чем ожидаемого прироста платежей в бюджет.  В  конечном  итоге  -  это невосполнимая  потеря  оборотных  средств  и  в производстве,  и в торговле,   усиление   кризиса   платежей   между   предприятиями, увеличение  торговых  надбавок  и  рост  цен,  удар  по экспорту и естественное снижение конкурентоспособности украинских товаров  на мировом  рынке,  естественный  переход части предприятий в теневой сектор экономики, обострение социальных проблем.

 

     Комитет считает целесообразным  продлить  действие  Закона  о налоге  на  добавленную  стоимость  с нулевой ставкой на операции, связанные с продажей угля,  продуктов его обогащения,  угольных  и торфяных  брикетов,  электроэнергии,  газа  собственной  добычи  и импортированного в Украину, в том числе при их осуществлении путем товарообмена (бартерные операции),  до 1 января 2003 года. С целью недопущения финансовой дестабилизации энергетических  предприятий, предприятий  ТЭКа  и страны в целом профильный Комитет по вопросам топливно-энергетического комплекса,  ядерной  политики  и  ядерной безопасности  вносит  на  рассмотрение  Верховного  Совета  проект Закона Украины о внесении изменений и дополнений к Закону  Украины о налоге на добавленную стоимость.

 

     Закон крайне  необходим и прежде всего для реально работающих предприятий.   Просим   рассмотреть   внесенный   законопроект   и поддержать предложение нашего комитета.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Чи   будуть   запитання  до  доповідача? Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Слово має народний депутат Попов. За ним - депутат Тіщенко.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Прошу передати  слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция  Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемый Олег Григорьевич! Однозначно, что принятие такого закона и установление нулевой  ставки  продиктовано  прежде  всего тяжелейшей ситуацией, которая сложилась  в  угольной  отрасли,  о  чем  сегодня  говорил министр,    а   эта   отрасль,   понятно,   тянет   за   собой   и электроэнергетику.

 

     Вы, как специалист,  прекрасно  знаете,  что  сегодня  вокруг угледобывающих     предприятий     существует     множество,     а вицепремьер-министр Голубченко назвал  цифру  -  600  коммерческих предприятий,   которые  занимаются  реализацией  уже  добытого  на государственных предприятиях угля.  Скажите, снижая до нуля ставку НДС,  не  даем ли мы снова возможность вот этим (а я их однозначно называю присосками) коммерческим структурам накручивать средства и опять   же  обирать  наши  государственные  предприятия?  Как  это отразится?

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Я   доложил   о   преимуществах,   а   они неоспоримы,  нулевой  ставки  НДС на операции по продаже указанных энергоносителей.  А что касается  теневой  экономики  и  структур, которые  находятся  между  производителем  и  рынком,  то это дело силовых структур, законодателей и правительства страны.

 

     Да, ситуация   ненормальная,   и   не   только   в   угольной промышленности, а вообще на рынке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат  Тіщенко.  За ним - депутат Манчуленко.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Фракция  коммунистов.  Прошу  передать  слово  товарищу Лисогорскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська  область).  Фракция  коммунистов.   Многие   наши избиратели  задолжали  за  коммунальные  услуги,  в  том  числе за электроэнергию,  даже за несколько лет.  И у них  нет  возможности вырваться из порочного круга долгов.  Как вы считаете, возможно ли удешевление  в  2-3  раза  хотя  бы  той  электроэнергии,  которая используется  в  бытовом секторе,  чтобы все-таки дать возможность нашим людям рассчитаться с  долгами  за  электроэнергию  и  начать платить своевременно?

 

     Спасибо.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Отвечаю.  Конечно  же,  возможно.  И я вам докажу это.  Да,  Украина принадлежит к энергодефицитным странам и удовлетворяет   свои  потребности  в  энергоносителях  собственной добычей нефти где-то на 10-12 процентов,  газа - где-то  на  20-22 процента. В то же время в общем балансе энергоресурсов в пересчете на условное топливо  доля  газа  в  Украине  составляет  свыше  45 процентов.  В мире все наоборот. И хотим мы этого или не хотим, но реалии таковы,  и прогноз потребления газа в Украине на  ближайшие 10  лет  - 65-70 миллиардов кубометров.  А собственная добыча газа лет через 10 достигнет только  уровня  35  миллиардов  кубометров, остальное  придется  покупать.  То  есть мы зависимы от российской поставки.  И здесь часто поднимается вопрос, нужно ли стремиться к ослаблению  этой  зависимости.  Политики говорят "да",  мы считаем иначе. Давайте посмотрим на эту проблему с другой стороны.

 

     Вот в этом году Украина перекачает через себя  ориентировочно 110 миллиардов кубометров российского газа на экспорт,  получив за это 30 миллиардов  кубометров  дармового  газа.  Хорошо  это?  Да, прекрасно.  А  сегодня  газотранспортные  системы Украины способны увеличить об ем транзита еще на 20-25  миллиардов  кубометров,  то есть мы можем еще получить дополнительно 7-8 миллиардов кубометров в год.

 

     А после расширения газотранспортной системы мы можем  довести об емы  транзита до 160 миллиардов кубометров и получить уже 40-42 миллиарда кубометров газа в  год.  Хорошо  это?  Конечно,  хорошо. Притом, дармового газа.

 

     Поэтому, естественно, мы имеем право сегодня использовать его не по 80 и не по 112 долларов,  как из  госрезерва,  а  на  уровне 36-46 долларов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.   Фракція   Народного   руху  України.  Прошу передати слово Черняку Володимиру Кириловичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Дякую. Шановний Олегу Григоровичу, приймаючи рішення,  ми зобов'язані прогнозувати і враховувати як  позитивні, так і негативні наслідки прийнятих нами рішень.

 

     Ви зосередилися здебільшого на позитивних наслідках прийняття такого закону.  Які, на ваш погляд, можуть бути негативні наслідки запровадження  цього  закону,  як це може відбитися на бюджеті?  І взагалі,  який ваш фінансовий  прогноз  стосовно  прийняття  цього закону і для галузі, і для підприємств, і для бюджету?

 

     Дякую.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.   Я   не   зря   сказал,   что  комплексный аналитический  подход  к  этой  проблеме  и  расчеты   показывают: отрицательных  последствий  от  введения НДС будет гораздо больше, чем ожидаемого прироста платежей в бюджет. Это доказано.

 

     Но если  честно,  то  оценивается  где-то   в   2   миллиарда недопоступления  в  бюджет.  Я  вам предложу сейчас,  как минимум, десять пунктов, которые пятикратно покрывают эти миллиарды. Почему мы  не  можем  взять  под  контроль  использование заемных денег и пресечь злоупотребления в этих вопросах?  Почему мы не можем взять под     контроль     функционирование     облигаций    внутреннего государственного займа и снизить расходы бюджета от их применения? Ведь ОВГЗ - источник неконтролируемого расхода средств из бюджета. Почему мы не  можем  взять  под  контроль  долговые  обязательства государства  по внутренним и внешним долгам?  (Шум у залі).  А как вам еще можно определить?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  Валерію Борисовичу Альошину. Будь ласка,  Валерію  Борисовичу.  Скільки  вам  треба  часу?  Сім хвилин. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Дозвольте поінформувати вас про рішення з цього питання  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської діяльності.  Наш комітет розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України про додаток  на додану вартість, поданий народними депутатами України.

 

     Під час  розгляду  законопроекту  ми  зазначили,  що  в ньому пропонується  продовжити  до  1  січня  2003  року   оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою операцій з продажу вугілля,  електроенергії,  газу,  імпортованого в Україну, та газу власного  видобутку  для  потреб  населення,  комунально-побутової сфери та бюджетних організацій, а також операцій з надання послуг, пов'язаних із переміщенням природного газу і нафти транзитом через територію України.

 

     Механізм впровадження   нульової   ставки   для    визначених законопроектом  підприємств  передбачає відшкодування з державного бюджету цим підприємствам,  що  призведе  до  компенсування  таких витрат за рахунок інших джерел.

 

     Якщо говорити  про  загальну  методологію  податку  на додану вартість,  то комітет не раз відзначав,  що застосування  нульової ставки  податку  на  додану  вартість  не  є принципово правильним підходом до цього податку.  Прямі наслідки запровадження  нульової ставки   на   зазначені  операції  будуть  такі:  для  підприємств паливно-енергетичного комплексу - дебетове сальдо,  яке виникає як різниця між спожитим податком на додану вартість і податком,  який не надходить від реалізації продукції,  бо вона реалізується з ПДВ за  нульовою  ставкою,  ця  різниця  відшкодовується  з державного бюджету;  для тих же підприємств,  які безпосередньо споживають, а особливо,  використовують  великі обсяги енергетичних ресурсів для власного виробничого споживання,  ситуація з їхніми зобов'язаннями щодо ПДВ буде значно погіршена.

 

     У зв'язку з цим, на думку комітету, для економіки країни було б більш сприятливим та ефективним  не  надання  пільгового  режиму оподаткування   для  тих  операцій,  які  здійснюють  підприємства паливноенергетичного комплексу,  реалізуючи  газ,  електроенергію, вугілля, а зниження ставки податку на додану вартість і повернення до касового методу нарахування податкових  зобов'язань  з  продажу зазначених  товарів при нарахуванні податку на додану вартість для підприємств паливно-енергетичного комплексу.

 

     З огляду  на  викладене  комітет  не   підтримує   зазначений законопроект  щодо  встановлення нульової ставки податку на додану вартість на операції з продажу вугілля, продуктів його збагачення, вугільних  і  торфових  брикетів,  електроенергії та газу,  в тому числі імпортованого в Україну.

 

     Маю звернутися до народних депутатів ще з однією інформацією. Я  розумію,  що  Верховна  Рада  уже  з  цього питання визначалася (можливо,  не всі про  це  пам'ятають),  голосуючи  за  пропозиції бюджетного комітету щодо проекту бюджету на наступний рік.  І тоді Верховна Рада фактично підтримала запровадження  нульової  ставки. Сьогодні  в  нас  є  можливість  або  підтвердити  наше  попереднє рішення,  або не  погодитися  з  законопроектом,  що  пропонується депутатами  -  членами  Комітету  з  питань  паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Борисовичу.  Чи  є  запитання  до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити список.

 

     Депутат Єщенко. За ним - депутат Кочерга.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Передаю слово депутату Кочерге.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 49, Донецька область). Фракция коммунистов Украины. Необходимость принятия этого законопроекта не вызывает никаких сомнений,  потому что во всех официальных документах сказано, что и правительство, и Президент,  и  Верховный  Совет  считают  эту  отрасль  одной   из приоритетных,  поэтому  надо  использовать  финансовые и налоговые рычаги,  ценовую политику,  управление для того,  чтобы поддержать эту отрасль.

 

     Вы скажите,  пожалуйста,  в  какую примерно годовую сумму это выливается?  И насколько это реально облегчит  состояние  угольной промышленности?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  запитання.  Однак  я  не  маю чіткої відповіді на останню  частину  вашого  запитання.  Чому?  Тому  що ситуація   з   впливом   податку  на  додану  вартість  в  частині встановлення нульової ставки на операції з  реалізації  зазначених продуктів є не такою однозначною,  не такою,  скажімо,  однозначно позитивною,   як   вважають   представники   Комітету   з   питань паливно-енергетичного комплексу.

 

     Чому так?  Тому  що  підприємство  хоч і отримає для власного споживання продукцію з нульовою ставкою ПДВ,  але на загальну суму спожитих   матеріальних   витрат   буде  все  одно  при  подальшій реалізації  продукції  власного   виробітку   нараховуватися   цей податок.  І  це  викликає певні суперечності.  Нульовою ставкою ми тільки фіксуємо можливість отримання  відшкодування  з  державного бюджету  дебетового  сальдо.  Чи  має державний бюджет такі кошти? Треба   дивитися.   Чи   вплине   це   ефективно   на   споживачів електроенергії,  газу? Я не впевнений. Тому комітет і не підтримує цю ідею.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат Тищенко. За ним - депутат Журавський.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый коллега! Мне хотелось бы,  чтобы  вы  для  наших избирателей более предметно рассказали, каким образом отразится принятие или непринятие  этого  закона  на их,  будем говорить, бюджете. Дело в том, что уже сегодня мы имеем случаи,  когда к тем  нашим  товарищам,  которые  не  в  состоянии платить за энергоносители,  применяются жесткие санкции, вплоть до того,  что  применяют  отключение,  вызывают   в   суд,   угрожают конфискацией имущества, штрафами и так далее. Я думаю, что им было бы интересно знать,  как  на  их  судьбе  отразится  принятие  или непринятие этого закона?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Суперечливість цього законопроекту якраз полягає в тому,  що зазначені продукти, щодо реалізації яких запропонована нульова ставка,  використовуються як у виробничому споживанні, так і в кінцевому споживанні населення.  І очевидно,  що для населення мають бути підвищені тарифи.  Власне кажучи, це один із соціальних аргументів на користь того законопроекту, який був озвучений. Хоча це підвищення тарифів не є обов'язковим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановний доповідачу!  Скажіть, будь ласка, чи відома вам практика  звільнення від оподаткування галузі,  яка посідає значне місце у виробництві країни і яка може приносити значні  доходи  до державного бюджету? Йдеться про практику розвинутих країн світу.

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання.  Зі змісту вашого запитання зрозуміло,  що ви маєте власне уявлення з цього питання.  Я не маю прикладів,  коли  ефективні  галузі  виробництва  звільняються від оподаткування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Борисовичу.  Сідайте, будь ласка. Шановні народні депутати! Оголошується перерва на 30 хвилин, до 12 години 30 хвилин.

 

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А. І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання.  На виступи записалися сім народних депутатів.  Є пропозиція по три  хвилини,  дуже  настійне прохання  саме  по  три  хвилини  надати  для виступу,  щоб більше виступило.  Останнім записаний Ємець Олександр Іванович.  Прохання не   підходити,  не  записуватися,  щоб  у  нас  не  збільшувалася кількість промовців.

 

     Будь ласка,  слово надається народному депутату Костенку.  За ним - народний депутат Костусєв.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати!  Фракція  Народного  руху України  розглянула  на своєму засіданні ситуацію,  яка склалася в паливно-енергетичному комплексі,  зокрема й щодо сплати податку на додану   вартість.   Підтримуючи   в   цілому   законопроект  щодо продовження  дії  нульової  ставки  ПДВ  на  операції  продажу  та транзиту  енергоносіїв і електроенергії,  водночас ми наголошуємо, що цей закон не змінить ситуації в принципі з взаєморозрахунками в енергетичній  галузі.  І  свідченням  цього  є  подальше зростання заборгованості, хоча цей закон діє з 1997 року.

 

     В основі  більшості  проблем,   які   має   нині   українська економіка,  лежить неефективне виробництво - виробництво,  яке нам дісталося у спадок  від  радянських  часів.  Економічне  становище практично  у  всіх  галузях  народного  господарства  пов'язане із рівнем цін на енергоносії та електроенергію.

 

     Різке підвищення Росією у 1992-1993 роках цін на  енергоносії призвело  до фактичного банкрутства більшості підприємств України. І  це  не  дивно,  адже  на  одиницю  виробленої  продукції   наші підприємства витрачають у 8-10 разів більше енергетичних ресурсів, ніж у розвинутих країнах.  Саме неефективне  виробництво  й  стало головною   причиною   розбалансування   всієї  фінансової  системи України.

 

     Нагадаю, що    сумарна     дебіторська     і     кредиторська заборго-ваність  сягнула  вже  майже  двох річних обсягів валового внутрішнього продукту і становить понад 195 мільярдів гривень.

 

     У ситуації,  яка склалася, підприємства паливно-енергетичного комплексу, передусім електроенергетика, є тією центральною ланкою, зосередившись  на  якій  держава  може  розв'язувати  як  проблеми енергетичної   галузі,  так  і  проблеми  відродження  української економіки.  Це є  найважливішим  завданням,  від  вирішення  якого залежить фактично подальша доля всіх економічних реформ.

 

     Які заходи,  на  наш  погляд,  дадуть  конкретний  результат? Перше.  Треба підвищити ефективність  самого  паливноенергетичного комплексу.  Наприклад,  сьогодні 50 відсотків підприємств теплової енергетики вже відпрацювали свій ресурс. Інша половина спрацьована майже на 90 відсотків.

 

     До 2010  року  нам  потрібно оновити,  як кажуть,  увесь парк технологічного обладнання теплових станцій.  У процесі виробництва електроенергії  на  теплових станціях витрати становлять від 40 до 50 відсотків.  Аналогічна ситуація  і  в  атомній  енергетиці,  де більшість ресурсу основного обладнання вже також вичерпано.

 

     Отже, що ми пропонуємо? Ми пропонуємо, щоб оця нульова ставка ПДВ була використана для формування цільового фонду для проведення широкомасштабної реконструкції в тепловій енергетиці.

 

     Друге. Ми не розв'яжемо проблеми в цілому,  якщо в Україні не буде здійснено структурної перебудови економіки,  її  модернізації на  основі  створення  замкнутих технологічних циклів виготовлення продукції.

 

     Розрахунки свідчать,  що  для  розв'язання  цієї  проблеми  в економіку  України  треба  залучити  до  2010  року  принаймні 100 мільярдів доларів інвестицій.  Лише  це  дасть  змогу  збільшувати щороку  на  10-12  відсотків ВВП та інші макроекономічні показники нашої економіки.  Аби виконати цю частину програми й оздоровити як енергетику,  так  і  економіку,  нам  потрібно,  шановні депутати, змінити більше....

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Івановичу, дякую.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Я  завершую...  60  законів,  які  й  формують нинішні негаразди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Юрію Івановичу, ми домо-вилися про три хвилини, а не про чотири хвилини. І ще ж є пропозиції.

 

     Будь ласка, депутат Костусєв. За ним - депутат Журавський.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Фракция социалистов и селян (Левый  центр),  город-герой  Одесса.  Уважаемый  Адам   Иванович! Уважаемые  коллеги!  Обложение  налогом  на  добавленную стоимость электроэнергии,  газа,  угля не только не пополнит бюджет,  но  и, наоборот,   будет   способствовать  увеличению  неплатежей,  росту кредиторской задолженности предприятий, в результате чего усилится кризис в отрасли.

 

     Не менее  важно  и  то,  что  введение  такого НДС приведет к увеличению на 20 процентов тарифов на электрическую энергию, газ и уголь. Уровень жизни народа еще более снизится.

 

     Сегодня задавали  вопрос,  скажется ли это на людях.  Я хочу, чтобы граждане Украины, которые нас слушают, знали об этом.

 

     Но и  это  еще  не  все.   Стоимость   электроэнергии,   газа составляет  значительную  долю  в  себестоимости  практически всех товаров и услуг.  А это значит,  что цены на них также  повысятся. Все  это  будет  иметь  серьезные негативные последствия вплоть до роста социальной напряженности в стране.

 

     Уже сегодня плата за электроэнергию,  газ для многих  граждан является  тяжелым  бременем.  Жители  сел  не в состоянии покупать уголь для отопления.  О каком дальнейшем росте цен в этих условиях может вообще идти речь?

 

     Введение налога на добавленную стоимость на услуги, связанные с транзитом газа и нефти  через  территорию  Украины,  приведет  к повышению  тарифов на транзит и сделает экономически невыгодной их транспортировку через нашу страну. Это, в свою очередь, обернется, можно  без  преувеличения сказать,  миллиард-ными потерями.  Из-за сокращения потока транзитных грузов через  территорию  Украины  мы уже  ежегодно теряем,  по оценкам Украинского транспортного союза, два миллиарда долларов.  В  других  странах,  например  в  Латвии, увеличение  потока транзитных грузов через свою территорию считают важнейшей государствен-ной задачей. Отдается предпочтение созданию транзитных коридоров с единой системой налогов,  тарифов и правил, которые обеспечивают конкурентоспособность предлагаемых  услуг  по транзиту.

 

     Особое внимание там уделяют транзиту российских нефти и газа. С этой целью предусмотрена реконструкция  Вентспилского  порта.  В результате  уменьшаются  об емы  транзита  грузов через территорию Украины.  Например хлопок,  который еще с советских времен шел  из Средней Азии в Западную Европу через Ильичевск (Одесская область), сегодня идет через Прибалтику,  а наш комплекс  простаивает:  люди без работы, без зарплаты.

 

     Если подобное произойдет с нефтью и газом, это будет иметь во много раз худшие последствия.

 

     В заключение хочу внести предложение к  обсуждаемому  проекту закона.  Через  территорию  нашей страны осуществляется транзит не только сырой нефти,  но  и  нефтепродуктов.  Поэтому  предлагаю  в последнем  абзаце  части  второй  пункта первого слова "природного газа  и  нефти"  заменить  словами  "природного  газа,   нефти   и нефтеналивных  грузов".  Это  предложение согласовано с профильным комитетом,  с докладчиком,  надлежащим образом оформлено и роздано вам.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має  народний  депутат Журавський. Підготуватися депутату Свириді.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні колеги! Дуже важко за сьогоднішніх умов приймати рішення з цього питання.  Воно непросте.  Важко,  тому  що  в  цивілізованій економіці  не  можуть  звільнятися  від оподаткування галузі,  які посідають важливе місце у виробництві  країни  та  мали  б  давати доходи до державного бюджету.  До того ж усі ми знаємо, що надання пільг викликає бажання якимось чином скористатися ними для власної вигоди. І всі ми знаємо, що, на жаль, це часто вдається. Є ще один негативний наслідок цього кроку.  До бюджету мають надходити кошти в повному обсязі, інакше держава не може функціонувати. Якщо хтось не сплачує податків,  не перераховує коштів до бюджету,  то  решта платників  мають  сплачувати  ці  податки,  як  кажуть,  і за того хлопця.  Таким чином податкове навантаження на  тих,  хто  платить податки,  об'єктивно збільшується.  З приводу того, що це не краще рішення,  гадаю,  сумніватися  не   доводиться.   Прийняття   цієї пропозиції   може  негативно  вплинути  й  на  реальну  економіку. Пільгове оподаткування  паливно-енергетичного  сектора  не  сприяє поліпшенню  структури економіки.  Ті підприємства,  які цю енергію споживають,  не відчувають її реальної ціни  і  не  зацікавлені  в скороченні такого споживання.  Тобто наша витратна економіка так і залишається, на жаль, витратною.

 

     До того ж,  звільняючи від оподаткування операції  з  продажу вугілля,  електроенергії,  газу,  ми,  по суті,  надаємо пільги не тільки малозабезпеченим,  а й  усім,  зокрема  й  досить  заможним громадянам України. Усе це - один бік проблеми.

 

     З другого  ж  боку,  прийняття  рішення  про оподаткування за повною ставкою  цих  галузей,  безумовно,  призведе  до  істотного подорожчання всієї продукції. Давайте відповімо собі на запитання: чи можемо ми,  народні обранці,  відхиливши цю  пропозицію,  своїм рішенням підвищити на 20 відсотків тарифи на електроенергію,  газ, вугілля?  Чи зрозуміють нас громадяни,  які вже кілька місяців  не отримують заробітної плати?  Чи погодяться з нами селяни, для яких що гривня, що долар - все одно: і того, й того вони не бачать?

 

     Я пропоную підтримати пропозицію депутатів,  хоч мені дуже не подобається таке рішення. Я голосуватиму за, але, як каже професор Черняк, з огидою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має  народний   депутат   Свирида. Підготуватися автору цитованого висловлювання - депутату Черняку.

 

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область).  Шановні  народні депутати!   Шановний   Адаме   Івановичу!  І  теорія,  і  практика оподаткування енергоресурсів таким податком,  як ПДВ, свідчить, що такий податок повинен бути. Тому теоретично й практично він нібито має бути,  але,  з огляду на  наші  соціальноекономічні  умови,  я підтримаю  все-таки нульову ставку ПДВ на енергоресурси.  Чому?  В чому суть проблеми?

 

     Якщо заглибитися в суть ПДВ і подивитися, хто є платником, то побачимо, що платником є кінцевий споживач, фактично - громадянин. А для підприємств цей  податок  є  ніби  податком  транзитним,  бо підприємства  ланцюжком  передають  його один одному,  а компенсує врешті-решт той,  хто купив товар останнім.  Саме такий механізм і діє.  В  Україні  в  середньому  є  вісім  переділів,  і  тільки в останньому переділі бере участь громадянин як кінцевий споживач. А сім  переділів  -  це підприємства,  які просто передають ПДВ один одному.

 

     Тому ставка повинна бути нульовою.  Адже природа ПДВ така, що у  підприємств  повинні  бути  додаткові  кошти для обслуговування цього податку. За діючої грошово-кредитної політики в Україні, при ставці   рефінансування   Національного   банку   80-90  відсотків підприємства   просто   відрізані   від   кредитних   ресурсів   і обслуговувати ПДВ фактично не в змозі.

 

     Тому, з одного боку,  терпить населення як кінцевий споживач. З другого боку,  обов'язково терпить експорт. У нас якраз найбільш енергоємні    галузі   народного   господарства   є   експортними. Закуповуючи для потреб власного виробництва енергоносії з ПДВ,  ми знову матимемо проблеми, бо в нас у державі є проблема повернення, відшкодування бюджетом ПДВ щодо експорту.  Проблему загострює ще й фактор  неплатежів.  До  того  ж основними неплатниками є бюджетні організації  та   комунальне   господарство.   Отже,   збільшиться вимивання обігових коштів.

 

     Таким чином,  я пропоную зберегти нульову ставку ПДВ.  Цим ми не  допустимо  кризи  економіки,  всього  народного  господарства. Єдине,  що  пропоную  -  встановити термін дії даного закону не до 2003 року,  а тільки на один рік. А через рік знову повернутися до розгляду цього питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  слово  має народний депутат Черняк. Підготуватися народному депутатові Ємцю.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Шановні депутати! Є  проблема.  Я б навіть сказав,  є дилема.  Для ситуації,  в якій опинилася наша  економіка,  немає  однозначно  позитивних  рішень. Завжди  є  певний  негатив.  І нам треба зважувати,  чого більше - позитиву чи негативу є в наших рішеннях.  Вважаю,  такий  критерій треба застосувати і стосовно вирішення питання, яке розглядається.

 

     Є дві     пропозиції:    одна    -    Комітету    з    питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки стосовно того,  щоб ввести нульові ставки оподаткування, і друга -Комітету з питань фінансів і  банківської  діяльності,  щоб для  енергетичних  галузей піти шляхом зменшення ставки податку на додану вартість.  Ми фактично робимо вибір між цими  пропозиціями: запровадити  пільгове оподаткування чи зменшення ставки податку на додану вартість? Гадаю, певна логіка є і в тій, і в тій.

 

     Але я  все-таки  схиляюся  до  того,  що,  мабуть,   потрібно прийняти   пропозицію   Комітету  з  питань  паливно-енергетичного комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки.  Чому?  Треба враховувати,  що енергетична галузь працює в умовах оптового ринку електроенергії,   тому   вона   пов'язана   з   цілим   комплексом внутрігалузевих розрахунків за енергію.

 

     Що ми   маємо?   Генеруючі   компанії   продають  енергію  на енергоринок;   енергоринок   продає   її   за   оптовим    тарифом енергопостачальним     компаніям;    енергопостачальні    компанії поставляють енергію конкретним споживачам. Якщо введемо податок на додану  вартість  на  енергію,  то  виникнуть внутрішні проблеми і зобов'язання щодо сплати цього податку.  А  ми  маємо  ситуацію  в економіці,  коли  зростає заборгованість і будуть зростати борги у сплаті податків.  У зв'язку з цим зменшуватимуться надходження  до бюджету,  а  це  для нас тепер основний критерій прийняття рішень: буде зменшення надходжень до бюджету чи буде зростання.

 

     У цій ситуації,  зважуючи всі  плюси  і  мінуси,  позитиви  і негативи,  pro  і contra,  мабуть,  треба схилитися до пропозиції, підтриманої більшістю депутатів, які тут виступали.

 

     Звичайно, варто підтримати пропозицію про створення цільового фонду для модернізації даної галузі і,  звичайно, треба йти шляхом її  реформування,  оскільки  захід,  до  якого  ми  вдаємося,   це паліатив, а не панацея, це киснева подушка, котру ми даємо галузі, а ліки - конкретні реформи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Кириловичу,  дякую. Слово має народний депутат  Ємець.  Будь  ласка.  Підготуватися депутату Дашутіну,  і будемо завершувати.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  В  принципі  підтримуючи сказане багатьма промовцями,  особливо депутатом Журавським,  я не повторюватимусь,  а  хочу  звернути  увагу   на   деякі   моменти. Передусім,   шановний   головуючий,  звертаю  увагу  на  порушення Регламенту.  На жаль,  треба зробити,  мабуть, зауваження апарату, який  готує документи.  Був внесений ще один законопроект з даного питання  за  1103-6.  Мала  бути  доповідь,  тобто  він   мав   би розглядатися.  Таке враження, ніби його не існує, і він взагалі не представлений на розгляд. Документ принципово не відрізняється від законопроекту,  поданого  комітетом,  але  має деякі доповнення до нього.

 

     Які зауваження до законопроекту?  Внесений законопроект  може створити  колізію  у  чинному  законодавстві.  Текст законопроекту містить норми про вилучення з пункту 11.6 статті 11 Закону України про податок на додану вартість абзаців третього та четвертого, а в наступній статті є посилання на вилучені абзаци.

 

     Є ще кілька техніко-юридичних  недопрацювань,  яких  потрібно уникнути до другого читання, інакше внесемо додаткові суперечності у цей закон.  Саме з цієї точки зору ми  пропонуємо  проголосувати сьогодні  лише за прийняття законопроекту в першому читанні і дати доручення доопрацювати його до вівторка.  Закон невідкладний, його слід  прийняти  до наступного розгляду проекту бюджету у Верховній Раді.  Він,  безумовно,  вимушений,  і тут,  знову цитуючи відомий вислів,  будемо  голосувати  за  нього  не від доброго життя.  Але нинішня ситуація в енергетиці з боргами за енергоносії змушує поки що йти цим шляхом. Тому наша фракція підтримує пропозицію прийняти проект закону в першому  читанні  і  доручити  комітету  внести  у вівторок на ранковому засіданні доопрацьований варіант.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат Дашутін.  Будь ласка.

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 162, Сумська область). З 1 січня 1999 року припиняється дія пункту 11.6 статті 11 Закону України про податок на додану вартість  щодо нульової ставки ПДВ з продажу електроенергії.  Якщо дія цієї норми не буде продовжена, то в умовах існуючої кризи платежів фінансовий стан   підприємств   паливно-енергетичного   комплексу  ще  більше погіршиться.  А це призведе до того, що ніякого збільшення доходів бюджету ми не матимемо через неспроможність підприємств сплачувати податки.

 

     Слід також врахувати реальне  становище  із  розрахунками  за енергоносії,   значний   обсяг  яких  здійснюється  за  бартерними операціями.

 

     Через те   підтримую    пропозицію    Комітету    з    питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки про продовження дії положень Закону України про податок на додану вартість, які встановлюють нульову ставку податку на додану вартість  із  продажу  електроенергії,  зокрема   при   здійсненні бартерних операцій.

 

     Чому я  хочу  зосередити  увагу  на даному питанні?  Сьогодні маємо прецедент:  з 1 жовтня введено податок на додану вартість на вугілля,   яке   реалізується  за  бартерними  операціями.  І  вже населення одержує вугілля на 20 відсотків  дорожче.  Якщо  середня ціна  вугілля  була  десь  170 гривень за тонну,  то тепер на селі вугілля продається по 200 гривень за  тонну.  Чому?  Бо  населення розраховується за отримане паливо продуктами харчування.  Отже, не маємо  права  оподатковувати   вугілля,   яке   реалізується   для населення.

 

     Пропоную в   абзаці   четвертому,  де  сказано  про  бартерні операції  з  продажу  газу,  додати  про  реалізацію  вугілля  для населення.

 

     Пропоную також  перенести  сплату  ПДВ  на  сиру  нафту,  яка ввозиться.  Чому?  Тому  що  сьогодні  вигідніше  ввозити   світлі нафтопродукти  і  реалізувати  на  нашому  ринку,  ніж  сплачувати податок на додану вартість на сиру нафту,  з якої  можна  одержати світлі нафтопродукти десь через три місяці.  Тому вношу пропозицію встановити відстрочку на сплату ПДВ на три місяці на ввезену  сиру нафту.

 

     Пропоную прийняти  проект закону в першому читанні й одразу ж проголосувати його в цілому.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Дуже наполягає  від  незалежних  народний депутат Терьохін. Одна хвилина, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні  народні  депутати!  Прошу  вас підійти до даного питання зваженіше.  Справа  в  тому,  що  воно  має  досить лобістський характер.

 

     Коли ми   кажемо  про  нульову  ставку,  то  не  йдеться  про пільгування підприємств,  котрі виробляють і продають ці продукти, оскільки   в  них  виникає  дебет,  який  не  може  компенсуватися бюджетом.  Бюджет не віддає ані шахтам,  ані генеруючим компаніям, ані  нафтопереробним  заводам.  Хто  від нульової ставки має зиск? Скажу відверто - оператори на енергетичному ринку,  компанії,  про які  міністр вугільної промисловості казав,  що вони присмокталися до шахт.  Вони формально на  свою  маржу  отримують  20  відсотків дотацій з державного бюджету.

 

     Саме тому,  шановні народні депутати,  прошу вас принаймні не голосувати цей документ в останньому  читанні.  Варто  в  першому. Після  того  наш  комітет  роздасть  вам фінансові результати його застосування, і ви приймете осмислене рішення.

 

     Повторюю, якщо є бажання проголосувати даний  проект  закону, то  дуже  прошу,  тільки  в  першому читанні.  Разом із фінансовим обгрунтуванням ви отримаєте цей законопроект  наступного  тижня  і проголосуєте в цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

 

     Шановні колеги,  я  спершу  дам  довідку  на зауваження,  яке прозвучало з уст Олександра Івановича Ємця. Справді є законопроект за

  1103-6, який     вносять     члени     Комітету     з     питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки.  Цей  же  законопроект,  який  ми  сьогодні  розглядаємо, вносять ті самі члени комітету. Це перше.

 

     Друге. Ви  всі  повинні  знати,  що будь-який законопроект ми розглядаємо в  сесійному  залі  лише  після  подання  відповідного профільного комітету.

 

     Якби було   подання  відповідного  профільного  комітету,  ми розглядали б обидва, тим більше що вони в принципі цілком тотожні, і підписи тут майже тих самих членів комітету.

 

     Отже, Олександре Івановичу, ваша претензія до Секретаріату не має підстав. Претензії - до комітету, після нього ми розглядаємо.

 

     Заключне слово надається депутату Панасовському. Будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.   Я   очень   уважаю   мнение    прекрасных экономистов Алешина и Терехина, однако хочу сказать: сама суть НДС такова,  что он  в  промышленность  Украины  не  вписывается.  Это возможная  кратковременная  мера  в условиях гиперинфляции.  Факт, проверенный и подтвержденный мировым опытом.

 

     На Украине инфляция в пределах 15-16  процентов.  Мало  того, данный  вид  налога  может  работать  только  в странах с развитой стабильной  экономикой.  Для  стран  переходного  периода  (а   мы таковыми являемся) он категорически запрещен.  И этого не могут не знать экономисты в парламенте  и  в  правительстве.  Его  введение приведет   к  окончательному  сворачиванию  производства  и  лишит государство  последних  источников  наполнения  бюджета.   Никакие аргументы  авторов  проекта  введения  данного  налога  в качестве наполнения бюджета не должны  приниматься.  Это  мина  мгновенного действия   под   отечественную   экономику,   и  ее  потенциальная разрушительная сила велика. Я вообще стою за то, чтобы все товары, являющиеся  продуктами  технического  обмена между странами СНГ по кооперации  (комплектующие,  сырье,  нефть,  газ,  электроэнергия, уголь - то есть критический импорт), облагались по нулевой ставке.

 

     Мы дошли  до того,  что сам процесс простого или расширенного воспроизводства не просто теряет экономический смысл, а становится невозможным.  Сегодня только тот не имеет долгов,  кто сворачивает производство.  Абсурд,  из  которого  есть  только  один  выход  - снижение налогового пресса на товаропроизводителя.  Большие налоги

-   это   узаконенный   тормоз   экономики   Украины.    Это    не доходообразующий  налог,  а  разрушающий.  И  сегодняшняя  попытка дальше приспосабливать этот налог в принципе  абсурдна.  Тот,  кто хотя бы поверхностно знаком с Законом об НДС,  с Законом о системе налогообложения  и  Указом  Президента  423/98,  понимает,  что  в условиях  обложения  непредоплаченной продукции налогом на прибыль (кстати,  и акцизным сбором) по отгрузке, а не по получении денег, в условиях,  когда бартер влечет обложение и налогом на прибыль, и НДС  по  первой  операции,  в  условиях  невероятной  запутанности налогового  законодательства  платить  налоги  в  срок  об ективно невозможно.  И,  разумеется,  первые   неплательщики   -   реально работающие  или  бывшие госпредприятия,  давно и прочно сидящие на картотеке, и никогда они с нее не сойдут.

 

     Налоговое законодательство сознательно построено таким, чтобы провоцировать неуплаты, которые теперь рассматриваются как предлог для перепродажи предприятий в новые руки.  Еще два-три года  такой политики  -  и  под  вопросом  существование  Украины как державы. Возможно, для этого подобное и делается. Не понимаю, кто выполняет здесь социальный заказ.

 

     Я обосновал нецелесообразность введения налога на добавленную стоимость. И с поправкой народного депутата Костусева согласен.

 

     Кстати, мы  говорим  о  потерях   бюджета   -   это   мнимые, иллюзорные,  теоретические потери.  Их никто не просчитывал! А то, что от введения НДС энергетика сразу теряет 1 миллиард 64 миллиона (и правительство подтвердит) - однозначно.  И наверняка в два раза больше - угольная промышленность (я ни за кого не могу  сказать  - они сами могут ответить).

 

     Еще раз  повторяю:  при  комплексном  аналитическом подходе к этой проблеме  отрицательных  последствий  от  ввода  НДС  гораздо больше, чем ожидаемого прироста платежей в бюджет. Если бы вы дали мне две минуты,  я рассказал бы, как и за счет чего компенсировать НДС. Но я это сделаю в следующий раз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Під  час розгляду іншого законопроекту у вас буде можливість назвати джерела поповнення державного бюджету.

 

     Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Три хвилини надаю Василю Васильовичу Регурецькому, заступнику міністра фінансів. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Дякую  за можливість  сказати  кілька  слів  від  імені уряду стосовно цього законопроекту.  На жаль,  він  не  був  направлений  уряду,  і  ми офіційно   не   направляли   свого   аналізу  цього  проекту  щодо продовження дії нульової ставки ПДВ ще на один рік.

 

     Проте я хотів би, шановні народні депутати, нагадати, що коли приймався  цей  закон  у  минулому році тодішнім складом Верховної Ради,  то була дуже серйозна дискусія щодо запровадження  нульової ставки  на  ці  три  види  енергоресурсів.  У  залі  було детально обговорене це питання і  прийняте  рішення,  що  ми  на  один  рік залишимо  нульову ставку для того,  щоб проаналізувати надходження цього  податку  до  бюджету:  як  він  буде  виконуватися   і   як сплачуватимуть платники цей податок.

 

     На жаль,  сидячи  в ложі уряду,  ми почули тільки переконання стосовно подовження дії нульової ставки,  але практично не відчули аналізу, у виступах не було сказано, як реалізація цієї пропозиції відобразиться на державному бюджеті.  Говорили,  що таких втрат не буде,  але  я повторю цю цифру:  прямі втрати державного бюджету в наступному році - 1,5  мільярда  гривень.  Ці  кошти  закладені  в розрахунках  бюджету,  і  при  продовженні  дії нульової ставки ми вимушені будемо скорегувати дохідну частину на цю суму.

 

     Я не буду аргументувати цей податок,  але  ще  раз  хотів  би зауважити:  природа податку на додану вартість,  який ми взяли для виконання,  не  може  витримувати  нульової  ставки  на   середині проходження товарів до кінцевого споживача. При наявності нульової ставки,  народний депутат Альошин  правильно  говорив,  бюджет  не отримує,  а  дає  дотації  продавцям цих товарів.  Хочемо ми чи не хочемо,  ми дотуємо на 1,5 мільярда ці галузі,  у  бюджеті  це  не передбачено,  він  не  витримає  таких сум для відшкодування,  для дотування цих галузей. І ми хотіли б, щоб це було враховано.

 

     І ще один аргумент.  За нульової ставки при продажу газу дуже велику  вигоду мають посередники.  Саме вони дотуються і отримують вигоду від нульової ставки.

 

     Щодо змісту самого проекту.  Адаме Івановичу! Якщо цей проект буде  прийнято  в  першому  читанні,  то я хотів би звернути увагу народних депутатів, що він викладений в іншій редакції, ніж чинний закон. Тут значно розширено застосування нульової ставки. Зверніть увагу  на  два  останні   абзаци:   "з   продажу   газу   власного видобутку..."  і  "за  операціями  з надання послуг,  пов'язаних з переміщенням природного газу і нафти транзитом через  територію  і порти України". Чинним законом не встановлена нульова ставка на ці види товарів,  і я хотів би,  щоб це було враховано і вилучено  із законопроекту.

 

     І стосовно  бартерних  операцій.  Шановні  народні  депутати! Бартерні операції - це товарообмінні операції між двома суб'єктами і вони мають еквівалентну величину у своїй вартості. Запровадження нульової ставки на один з товарів,  які обмінюються,  призведе  до того,  що державний бюджет відшкодовуватиме "живі" гроші тому, хто продає або обмінює товар із ПДВ.

 

     Тут було названо  два  факти,  коли  виплачувалася  заробітна плата  товаром  і  стягувався  ПДВ.  Я  хочу вас запевнити,  що це помилка окремих податкових адміністрацій.  Видача заробітної плати натурою  -  це  не є товарообмінна операція,  і там не з'являється податок,  введений  указом  Президента.  Це   помилки   податкових адміністрацій,  і вони будуть виправлені. Ці звернення і листи є в Державній податковій адміністрації,  і ми обов'язково вирішимо  це питання.

 

     Тому я  хотів би,  щоб у цьому законопроекті про застосування нульової ставки були вилучені слова "в тому числі  при  здійсненні бартерних  (товарообмінних)  операцій",  які  записані  в  кожному абзаці,  якими пропонується доповнити пункт  11.6  статті  11.  Це абсолютно неправильно, і я хотів би, щоб мою пропозицію врахували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Таким  чином,  ми  заслухали  аргументи за і проти прийняття цього законопроекту.  Якщо узагальнити пропозиції, які прозвучали в ході обговорення, то їх декілька. Я їх нагадаю, і в такому порядку ми будемо голосувати.

 

     Перша пропозиція  -  від  профільного   Комітету   з   питань паливно-енергетичного  комплексу:  прийняти  законопроект одразу в цілому.

 

     Друга пропозиція,  яка  прозвучала  в  ході  обговорення,   - прийняти проект закону в першому читанні.

 

     Третя пропозиція  була  представника  Міністерства фінансів - прийняти в першому читанні,  але без  двох  останніх  абзаців,  де вводяться додаткові норми, яких у чинному законі немає.

 

     Четверта пропозиція, з якою виступав голова також профільного Комітету з питань фінансів і  банківської  діяльності  Альошин,  - відхилити законопроект.

 

     Шановні колеги!  Ми  будемо  голосувати  всі пропозиції,  але насамперед я поставлю на голосування  пропозиції  двох  профільних комітетів.

 

     Прошу підготуватися.   Ставиться  на  голосування  пропозиція Комітету  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  суть  якої зводиться до того, щоб прийняти в цілому проект Закону України про внесення змін до Закону України про податок  на  додану  вартість. Прошу визначитися.

 

     "За" - 88.

 

     Пропозиція не прийнята.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  профільного Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності   -   відхилити   цей законопроект   (Шум   у   залі).   Вибачте,  зніміть  голосування. Олександре Івановичу,  я  дію  абсолютно  за  Регламентом.  Є  дві пропозиції   профільних   комітетів.   Ми   спочатку   ставимо  на голосування те, що вносять комітети, а потім поставимо пропозиції, які  вносились  іншими  депутатами,  в  тому  числі  і  пропозицію депутата Ємця.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція   Комітету   з   питань фінансів   і   банківської   діяльності   про   відхилення   цього законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 38.

 

     Рішення не приймається.

 

     Шановні колеги!  Більшість   промовців   вносили   пропозицію прийняти  цей законопроект у першому читанні.  Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 261.

 

     Рішення приймається.

 

     Таким чином,  шановні колеги,  ми прийняли проект  у  першому читанні.  Я хотів би,  щоб профільний комітет, який очолює депутат Ковалко, врахував пропозиції і зауваження, які сьогодні вносили, у тому  числі письмові пропозиції депутатів Костусєва,  Дашутіна,  а також пропозиції,  які  надійшли  від  Міністерства  фінансів.  Їх обов'язково  треба  врахувати  при  підготовці  проекту до другого читання.

 

     Дякую за участь у розгляді цього питання.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!  Переходимо до розгляду питань за  скороченою процедурою.

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону України про альтернативну (невійськову)  службу.  Доповідає заступник міністра праці та соціальної політики Василь Миколайович Руденко.  Василю Миколайовичу,  скільки хвилин  вам  потрібно  для доповіді? Шість хвилин. Будь ласка.

 

     РУДЕНКО В.М., заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Адаме  Івановичу! Представляючи  на  ваш  розгляд проект Закону України про внесення змін  та   доповнень   до   Закону   України   про   альтернативну (невійськову)  службу,  я  передусім хотів би зазначити,  що через Закон про альтернативну службу  реалізується  конституційне  право хоч  і  невеликої  частини  громадян України,  але в дуже важливій сфері,  яка торкається  права  людини  на  свободу  світогляду  та віросповідання.

 

     Відповідно до  статті  35  Конституції України альтернативною службою замінюється проходження військової  служби  в  разі,  якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина і цей громадянин  належить  до  діючої  відповідно  до законодавства релігійної організації,  віровчення якої не допускає користування зброєю.

 

     Закон України про альтернативну (невійськову) службу діє з  1 січня 1992 року. За час його дії проведено 12 призовів, направлено для проходження служби близько 5 тисяч юнаків.  Чисельність їх від призову  до  призову  поступово  зростає.  Якщо  в  1992  році  на альтернативну службу  було  направлено  лише  255  чоловік,  то  у весняний  призов  1998  року  - понад 600 чоловік.  За станом на 1 серпня 1998 року альтернативну службу  в  Україні  проходять  3422 чоловіки,  але  їх чисельність суттєво відрізняється за регіонами. Найбільша кількість "альтернативників" у західному регіоні  країни

- Волинській,  Закарпатській, Львівській та Чернівецькій областях, що склалося історично. Значна кількість таких "альтернативників" є також у Донецькій та Дніпропетровській областях.

 

     Що ж  викликало потребу у внесенні змін і доповнень до Закону України  про  альтернативну  (невійськову)  службу?   Поперше,   з прийняттям  Конституції  України  виникла необхідність в уточненні окремих норм  чинного  законодавства;  по-друге,  із  загостренням загальноекономічної ситуації в державі постала проблема визначення місця   проходження    альтернативної    служби    та    посилення відповідальності  за  дотримання чинного законодавства;  по-третє, впродовж  дії  закону  виявилася  низка  невирішених  питань,  які потребують законодавчого врегулювання.

 

     Порівняно з  чинним  законодавством у запропонованому проекті уточнено відповідно до Конституції України поняття  альтернативної служби,  дано визначення категорії громадян, які направляються для її проходження, чіткіше сформульовані причини, з яких комісія може відмовити в направленні на альтернативну службу.

 

     Значно доповнена  також  стаття  8  закону  щодо ухилення від проходження альтернативної служби,  яка не давала визначення, що ж саме   вважається   ухиленням   від  проходження  цієї  служби.  У законопроекті  не  тільки  визначене  поняття  "ухилення",   а   й визначені  обов'язки  громадянина,  який  проходить  альтернативну службу,  та передбачені відповідні засоби  реагування  в  разі  їх порушення.

 

     Однією з  найскладніших  проблем  на  сьогодні  є пошук місця проходження альтернативної служби.  Виходячи з цього  законопроект передбачає   розширення   сфери  застосування  праці  юнаків,  які проходять  альтернативну  службу,  залишаючи  перевагу  за  сферою милосердя.  Однак це може бути і в госпіталях, і в реабілітаційних центрах Міністерства оборони та інших закладах, діяльність яких не пов'язана з безпосередньою участю у виробництві, обслуговуванні та використанні зброї.

 

     На сьогодні   недостатньо   врегульовані   й   питання,   які стосуються  самого  проходження служби.  Тому непоодинокі випадки, коли юнак направляється на підприємство, яке з часом переходить на режим роботи з неповним робочим днем або тижнем.  У такій ситуації він нібито і проходить службу, яке фактично цього не відбувається, відповідальність   за  це  ні  "альтернативника",  ні  роботодавця законодавчо  не  була  визначена.  У  законопроекті   пропонується визначити,  що  в  разі  скорочення нормальної тривалості робочого часу  або  виникнення  потреби  надання  відпустки  з   ініціативи адміністрації   роботодавець  зобов'язаний  повідомити  комісію  у триденний термін.

 

     У законопроекті  передбачається  також  врегулювання   деяких питань, які до сьогодні залишалися невизначеними. Зокрема, питання щодо можливості навчання  громадян,  які  проходять  альтернативну службу, у навчальних закладах вечірньої та заочної форми навчання. Виходячи з того, що це є альтернативна служба, і враховуючи те, що юнаки,  які  проходять строкову військову службу,  такого права на навчання не мають,  законопроект визначає такий самий підхід і  до тих,   хто   проходить   альтернативну   службу.  Однак  надається можливість  отримати  обов'язкову  загальну   середню   освіту   в загальноосвітніх школах із вечірньою формою навчання.

 

     Визначається також новий порядок надання відпусток відповідно до Закону України про відпустки.

 

     На завершення хочу зазначити,  що  законопроект  підготовлено виходячи   із   пропозицій   територіальних   комісій   у  справах альтернативної   служби   з   урахуванням   рекомендацій    другої міжнародної  науковопрактичної  конференції "Християнська любов та військовий обов'язок",  у якій брали  участь  представники  різних релігійних течій.

 

     Хотілося б  також  подякувати  Комітету  з  питань молодіжної політики,  фізичної  культури  і  спорту  та  Комітету  з   питань національної   безпеки  і  оборони,  які  принципово  підійшли  до розгляду цього законопроекту (комітети розглядали практично  кожну статтю  і  кожний  пункт)  і  підтримали  його внесення на розгляд Верховної Ради.

 

     Дякую за  увагу  і  сподіваюся  на   вашу   підтримку   цього законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Миколайовичу (Шум у залі).  Невже щось незрозуміло? Є пропозиція надати слово для запитання депутату Попеску  (Шум  у  залі).  Чому саме Попеску?  Ну,  він перший руку підняв  і  давно  її  тримає  (Шум  у  залі).  Тоді,  будь  ласка, запишіться.  П'ять  хвилин.  Депутат  Кириченко.  За ним - депутат Бережний. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 151,   Полтавська   область).   Шановний   Василю    Миколайовичу! Законопроект, який ви представляєте, безумовно потрібний, оскільки в  нашому  законодавстві  передбачено  проходження  альтернативної військової служби.  Проте виникає цілий ряд запитань,  і ми хотіли б, щоб ви їх нам роз'яснили.

 

     Перше. Чи має вплив ваше  відомство  на  рішення  відповідних органів  щодо проходження юнаками альтернативної служби,  тобто як ці рішення приймаються?  І у зв'язку з  цим  друге  запитання:  чи можливі  зловживання  з  боку  тих,  хто проходитиме альтернативну (невійськову) службу,  або їх батьків  стосовно  визначення  місця проходження   цієї  служби  чи,  скажімо,  форми  її  проходження? Наприклад,  коли  якийсь  священик  за   певну   винагороду   пише відповідний  документ  про  те,  що  цей  юнак  повинен  проходити альтернативну (невійськову) службу.

 

     Дякую.

 

     РУДЕНКО В.М.  Я щиро вдячний за запитання.  Стосовно  першого запитання. Для того, щоб урегулювати проблеми, про які ви говорили у першому запитанні,  у законопроект внесено положення про те,  що відповідальність за роботу комісій у справах альтернативної служби покладається на Міністерство праці та соціальної політики  України і  його  органи  на місцях.  Таким чином вирішується питання,  хто відповідальний за роботу комісій у справах альтернативної служби - військові відомства чи відомство, яке займається питаннями праці й соціальної політики. Це питання в законопроекті врегульовано.

 

     Друге питання також,  я вважаю,  є актуальним. Воно викликало особливу  дискусію  на  засіданнях обох комітетів.  Ми дуже уважно аналізували кожне положення,  щоб зробити законопроект прозорим  і водночас  щоб  він  давав  відповіді на всі запитання.  У статті 4 законопроекту передбачено:  "На альтернативну службу направляються громадяни,  які  підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість  її  проходження  як  такої,  що суперечить   їх   релігійним   переконанням,  документально..."  Я підкреслюю,  це положення,  яке внесено,  його раніше не було. Під словом  "документально"  мається  на  увазі (і в Конституції,  і в цьому законопроекті це передбачено), що підтверджувати мають право лише  ті релігійні організації,  які зареєстровані в установленому порядку,  відповідно  до  чинного  законодавства.  До  того  ж,  у Кримінальному     кодексі    України    передбачена    кримінальна відповідальність за підлог  документів,  і  це  ми  також  повинні враховувати.   Крім   того,   у   законопроекті  істотно  посилена відповідальність особи,  яка проходить альтернативну  службу,  під час  проходження  цієї  альтернативної  служби,  в тому числі й за ухилення   від   неї.   Передбачена   також   і   відповідальність роботодавця,  на  підприємстві  якого  працюватиме  та особа,  яка проходить альтернативну службу.

 

     Саме тому і виникла необхідність внесення змін і доповнень до цього закону,  щоб посилити відповідальність,  по-перше, комісій у справах альтернативної служби за направлення тої  чи  іншої  особи для  проходження  альтернативної служби;  подруге,  тих осіб,  які документально засвідчують те,  що дана особа є віруючою і підпадає під   дію   закону;   по-третє,   і  самої  особи,  яка  проходить альтернативну (невійськову) службу;  по-четверте,  роботодавця, на підприємстві якого ця особа працюватиме.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириченко задав таке запитання,  що треба було,  по суті,  ще одну доповідь робити і забрав весь наш  резерв часу.

 

     Депутат Бережний. Будь ласка.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   114,   Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Василий Николаевич!  Служба в армии - это та служба, где раньше юноша проходил закалку и становился мужчиной. И поэтому было за честь служить в армии.  А сейчас  ребята,  мало  того  что очень  многие  из  них  по  состоянию  здоровья не могут проходить службу,  уходя в армию здоровыми,  возвращаются  оттуда  немощными калеками,  туберкулезными  и  так далее.  Там и завшивленность,  и кормежка такая,  что солдаты практически вынуждены оздоравливаться потом у родителей, ехать домой за куском хлеба. Не это ли является причиной того, что армии любыми путями стараются избежать?

 

     И еще один вопрос.  Кто может определить религиозность?  Ведь церковь  отделена  от  государства.  В западных регионах Украины в школах сейчас вводят "Божье слово", вот там и можно сыграть в этом плане,  и  получится,  что  службу  будут  нести  ребята только из восточных регионов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Пробачте.  Річ у тім,  що перше запитання трошки  не  до  доповідача.  Якби  тут  стояв  міністр оборони або представник  міністерства  оборони...   Це   запитання   до   того відомства.  А тут дещо інше питання.  Будь ласка,  відповідайте на друге запитання.

 

     РУДЕНКО В.М.  Так, я відповім на друге запитання. Перелік тих релігійних  організацій,  віровчення яких не допускає користування зброєю,   визначається   Кабінетом   Міністрів.   Такий    перелік затверджений  Кабінетом  Міністрів  на  підставі глибокого аналізу статутів цих організацій,  вони офіційно зареєстровані.  І ще хочу зазначити, що, наприклад, у 1992 році була невелика кількість тих, хто проходив альтернативну службу.  Це було пов'язано  з  тим,  що багато організацій діяли нелегально тільки з тієї причини, що їхнє віровчення не допускало служіння у війську,  і якимось чином  вони офіційно  не  реєструвалися.  Після введення в дію цього закону ми легалізували в Україні  практично  всі  релігійні  об'єднання.  Це також, я вважаю, певною мірою є позитивним.

 

     А щодо  того,  чи документально підтвердить,  чи не може бути обман, я розумію так, що все-таки статут релігійної організації не передбачає   обману.   Але   якщо  підлог  зроблено,  є  стаття  в Кримінальному   кодексі,   якою   передбачено    притягнення    до відповідальності за підлог документів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Миколайовичу,  дякую вам.  Сідайте,  будь ласка. Слово для співдоповіді має перший заступник голови Комітету з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту народний депутат Катерина Семенівна Самойлик. П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ). Шановні колеги!  Як уже було сказано попереднім доповідачем, Закон про альтернативну (невійськову) службу був прийнятий у 1992  році. Він стосується передусім громадян України, яким за віросповіданням заборонено користуватися зброєю.  Це,  врешті-решт,  перший закон, який дає право реалізувати права людини.

 

     За час,  що  минув  з  моменту  введення  в дію цього закону, виявлено ряд суттєвих  недоліків.  Які  саме?  Комісії  у  справах альтернативної служби працюють безсистемно, і їх робота має більше самодіяльний   характер.   Відсутній   будь-який    контроль    за проходженням   служби,  що,  зрозуміло,  має  негативні  наслідки. Створюються  умови  для  зловживань,  недобросовісного   виконання обов'язків   і   використання  тих,  хто  проходить  альтернативну (невійськову) службу,  як дешеву робочу силу.  Також є  потреба  в уточненні  галузей,  де  проходитиме  службу ця категорія громадян України, та у визначенні місця проходження цієї служби.

 

     Щоб усунути ці та інші прогалини,  про які говорив  заступник міністра, ми й запропонували внести зміни до чинного закону.

 

     У чому  суть  цих  змін?  Насамперед  чітко визначено функції комісій у справах альтернативної  служби.  Розширено  їх  склад  з обов'язковим      включенням      представників     військкоматів, громадськості,  духовенства,  молодіжних  організацій,  профспілок тощо.

 

     Визначено контрольні  функції комісії протягом усього терміну проходження громадянином  альтернативної  служби  щодо  дотримання чинного законодавства.

 

     У проекті  чіткіше  визначено  галузі,  де  будуть  проходити альтернативну службу.  Передусім це  служба  соціальної  допомоги, заклади охорони здоров'я,  будівництво,  комунальне господарство і таке інше.

 

     Термін альтернативної   служби,   як   ви    вже    побачили, ознайомившись із проектом,  удвічі більший, ніж військової. Тут ми використали досвід зарубіжних країн,  а також врахували  специфіку альтернативної служби.

 

     Урегульовано трудові  відносини,  визначено  форми реагування комісій на ухилення від проходження альтернативної служби.

 

     Комітет з   питань   молодіжної   політики   розглянув    цей законопроект   і   просить  шановних  народних  депутатів  України підтримати його в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Катерино  Семенівно,  і   запрошую   всіх доповідачів   і   співдоповідачів  брати  з  неї  приклад:  удвічі скоротила регламент.  Я думаю,  у зв'язку з цим і запитань  ми  не будемо ставити Катерині Семенівні.

 

     Немає запитань? Сідайте, будь ласка, Катерино Семенівно.

 

     Шановні колеги!   На   виступ  в  обговоренні  цього  питання записалися семеро народних депутатів.  Із них троє -  представники від фракцій.  Якщо не буде заперечень,  я пропоную надати по одній хвилині  цим  трьом  представникам,  і  будемо  голосувати.  Немає заперечень?

 

     Депутат Курикін,  фракція зелених.  Будь ласка. Підготуватися депутату Шушкевичу, фракція "Громада".

 

     Думаю, тут не пройде обговорення за схемою два -  за,  два  - проти, бо всі за, я так розумію.

 

     Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Панове депутати!  Я дуже шкодую,  що  маю  одну  хвилину,  оскільки  в  мене  дуже  суттєва пропозиція.  Річ у тім,  що питання про розширення можливостей для проходження альтернативної служби є однією з програмних тез Партії зелених.  Ми  з нею виступали на виборах і маємо підставу вважати, що значна частина молоді підтримала нас також і за це.

 

     Тому ми пропонували б доповнити цей  проект  закону  статтею, яка  надала  б  право  громадянам  України відбувати альтернативну службу за сімейними обставинами. Ми пропонуємо надавати таке право громадянину  України  в  тому  випадку,  якщо він є єдиним сином у батьків,  які на рік його призову досягають пенсійного віку, або ж обоє  є інвалідами першої чи другої групи,  або ж якщо громадянин, котрий підлягає призову, є єдиним сином в неповній сім'ї. Тобто ми хочемо задіяти соціальний фактор в даному разі.

 

     Конституція не  містить  жодної  прямої  заборони  для цього, оскільки  не  визначає   категорично   підстав   для   проходження альтернативної   служби.  Тому  наша  фракція  вносить  пропозицію прийняти цей законопроект у першому читанні і при підготовці  його до  другого читання уважно розглянути нашу пропозицію,  обговорити її і прийняти відповідне рішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви абсолютно чітко висловили всі думки за одну хвилину.

 

     Слово від  фракції  "Громада"  має народний депутат Шушкевич. Підготуватися депутату Попеску.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Спасибо.  Уважаемый Адам  Иванович!  Спасибо  вам  и  также министерству и Комитету по вопросам молодежной  политики  за  хороший,  прогрессивный  проект закона,  который  приближает  Украину  еще на несколько ступеней к уровню цивилизованных государств.

 

     Думаю, излишне напоминать здесь, что уровень цивилизованности государства определяется уровнем обеспечения прав человека. В этой связи данный закон по  большому  счету  можно  назвать  законом  о правах верующих.

 

     В проекте много прогрессивных подходов и положений.  Вместе с тем предела совершенствованию нет,  и мне как  человеку  верующему хочется   большего,   в   частности,   чтобы   в   статье  5  была конкретизирована возможность прохождения альтернативной службы  на строительстве,  реконструкции  и  реставрации  храмов.  Чем  я это обосновываю?

 

     Во-первых, в   этой    статье    предусмотрено    прохождение альтернативной  службы  на строительстве,  то есть проектом закона такая  возможность  предоставляется,  но  не  конкретно  на  таких об ектах.  С  этим  согласны  и  в Комитете по вопросам культуры и духовности, что сейчас подтвердил депутат Журавский.

 

     Во-вторых, остались считанные месяцы до исторической  даты  - 2000-летия  от  Рождества  Христова,  и  есть соответствующий указ Президента и масштабная программа подготовки к празднованию.

 

     Поэтому я считаю,  что было бы правильно  в  рамках  этой  же статьи сделать небольшое, но существенное уточнение.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від фракції соціалдемократів (об'єднаних)

- народний депутат Попеску.  Будь ласка.  Наполягає  ще  на  слові депутат Кожин від фракції Руху.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Дякую. Вельмишановні колеги! Сьогодні в нас дуже велика проблема - ухилення від строкової служби. Причин дуже багато, у тому числі й дідівщина. Зараз ставиться питання про звільнення   від   військової   служби  тільки  окремої  категорії громадян, а саме віруючих відповідних конфесій. Ми підтримуємо цей законопроект, але тільки як перший етап розв'язання проблеми.

 

     У статті  24 Конституції записано,  що не може бути привілеїв чи обмежень за різними  ознаками,  у  тому  числі  за  релігійними переконаннями.  Тому  ми виступаємо за те,  щоб другим етапом було створення професійної армії і введення альтернативної  служби  для всіх,  хто  бажає,  щоб  забезпечити  рівність  прав усіх громадян України.

 

     Пропоную проголосувати за цей законопроект у першому читанні, а всі пропозиції ми подамо у відповідний комітет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Кожин  від  фракції  Руху.  Будь ласка. За ним - депутат Юхимець. Єдина жінка записалася.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  депутати!  Народний  рух  України підтримує  проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону   України   про   альтернативну    (невійськову)    службу, підготовлений  відповідно  до  Конституції  України та у зв'язку з необхідністю врегулювання окремих питань.

 

     Я хотів би також сказати,  що Народний рух пропонує доповнити статтю  1 частиною другою такого змісту:  "Альтернативна служба не застосовується за умов воєнного часу".

 

     Ми пропонуємо переглянути  і  термін  альтернативної  служби, який  у два рази перевищує термін строкової служби.  У такому разі проходження  альтернативної   служби   набуває   дискримінаційного характеру.

 

     Розглянувши даний    законопроект,    ми   підготували   свої пропозиції та зауваження. Наприклад, щодо доповнення законопроекту переліком  трудових  прав  громадян,  що  проходять  альтернативну службу, та багато інших.

 

     Народний рух України пропонує Верховній Раді України прийняти даний   законопроект   у  першому  читанні,  а  всі  пропозиції  і зауваження розглянути в установленому порядку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Борисовичу.

 

     Слово має народний депутат Юхимець,  фракція комуністів. Будь ласка, Ольго Федорівно.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область). Фракція комуністів. Шановний головуючий! Шановні народні депутати!  Обговорюючи в комітеті дане питання, ми уважно підійшли до  самого  принципу  розв'язання  такої  непростої  проблеми,  як проходження військової служби.

 

     Справді, альтернативна  служба  повинна  мати  місце,  і   за дорученням  свого  комітету  я  підтримую  думку Комітету з питань молодіжної політики про те,  що зміни і доповнення до закону треба прийняти не тільки в першому читанні, а й у цілому. Чому? Проблема призову до  війська  сьогодні  є  надзвичайно  гострою.  Особливої гостроти   вона   набула  в  1997-1998  роках.  Різко  скоротилася кількість призовників,  падає їх освітній рівень. Якщо в 1997 році 83 відсотки юнаків,  які прийшли до армії, мали середню освіту, то в 1998 році цей показник знизився до 75 відсотків.  Вражає  і  той факт,  що  сьогодні до війська йде в основному молодь із сільських сімей.

 

     Тут пропонували врахувати пропозицію Партії зелених  про  те, щоб  юнак,  який  є одним сином у сім'ї,  не йшов до війська.  Але вдумаймося:  у 1998  році  до  війська  було  призвано  більше  43 відсотків молодих людей з неповних сімей,  тобто сімей,  де є лише мати або батько.  Сьогодні це  справді  проблема  для  української армії.

 

     Комітет настоює,  і я вважаю цілком справедливо,  що право на альтернативну службу має надаватися на  підставі  саме  релігійних переконань.   Хоча  тут  дуже  багато  проблем:  встановити  рамки можливості призову цих людей,  перевірити, чи справді вони входять до цих релігійних організацій і дотримуються цих віровчень.

 

     За дорученням   комітету  я  вношу  пропозицію  прийняти  цей законопроект не тільки в  першому  читанні,  й  у  цілому  і  дати можливість  молодим  людям,  які  мають  на  це  право,  проходити альтернативну службу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Федорівно.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не  чую  слова  Черненка.  Голосуємо?  Значить, будемо голосувати.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  профільного Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту, який розглядав це питання,  і Комітету з питань національної безпеки і оборони, який має   безпосереднє   відношення   до   цього,   підтримати   даний законопроект.

 

     Слово з мотивів голосування надається депутату Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая оппозиция.  Я хочу об яснить, почему наша фракция не будет голосовать за этот  законопроект.  Не только  потому,  что религия - это опиум для народа,  но и потому, что воинская служба должна быть государственной службой для всех.

 

     И если рассматривать альтернативную службу,  то  речь  должна идти  не  о  строительстве  храмов,  где нынешние бизнесмены будут отмаливать свои грехи, думая, что они отмолят все, что сделали для народа  Украины,  а  только  о  том,  что  не хватает рабочей силы убирать урожай, строить дороги и так далее.

 

     Коль скоро этот закон  направлен  на  обслуживание  тех,  кто заблудился  в  религиозных потемках,  и государство вдруг берет на себя   функцию   обслуживания   верующих    и    вместо    решения государственных  проблем  ублажает  верующих,  то наша фракция как фракция марксистская будет голосовать против.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Ставиться на голосування пропозиція  профільного  комітету  про  прийняття  проекту  Закону України про внесення змін  та  доповнень  до  Закону  України  про альтернативну   (невійськову)  службу  в  першому  читанні.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято.

 

     Була пропозиція прийняти законопроект у  цілому.  Хто  за  цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 173.

 

     Таким чином,  законопроект прийнято в першому читанні.  Прошу оперативно підготувати  його  до  другого  читання  з  урахуванням пропозицій, висловлених при обговоренні, і до нового року ми маємо можливість прийняти цей закон.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  На розгляд вноситься проект  Закону  України про   внесення   змін   і   доповнень   до   Закону   України  про оперативно-розшукову діяльність у другому читанні.  Доповідає член Комітету   з   питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією народний депутат Васильєв Геннадій Андрійович. Будь ласка.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61, Донецька область).  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати! Запропонований   для   розгляду  в  другому  читанні  законопроект передбачає досить  грунтовне  оновлення  й  удосконалення  чинного Закону  України  про оперативно-розшукову діяльність.  Проект було прийнято в  першому  читанні  нашими  колегами  у  Верховній  Раді попереднього  скликання.  Він ретельно опрацьовувався в колишньому Комітеті з питань законності і правопорядку.  Народними депутатами колишнього складу парламенту було внесено 18 пропозицій.

 

     У липні    цього   року   законопроект   був   запропонований новоствореним  комітетом  для  другого  читання,  і   на   розгляд Верховної Ради України була подана відповідна порівняльна таблиця, але з того  часу  почали  надходити  численні  суттєві  пропозиції народних  депутатів  нового  скликання,  які теж не залишилися без уваги.

 

     У цілому законопроект спрямований  на  законодавче  уточнення положень   щодо  кола  органів,  які  мають  право  на  здійснення оперативно-розшукової діяльності,  щодо підстав для її здійснення, порядку   ведення   оперативно-розшукової   справи  і  продовження термінів її ведення,  посилення профілактичної ролі цих заходів  у своєчасному запобіганні злочинним проявам.

 

     Комітет вважає,  що  доцільно  врахувати  пропозиції народних депутатів щодо гарантії недопущення використання  форм  і  методів проведення    оперативно-розшукової    діяльності   для   порушень конституційних  прав  наших  громадян,  а  також  більш  чіткої  і однозначної регламентації прав і обов'язків органів,  що проводять оперативно-розшукову діяльність.

 

     Ми всі повинні розуміти, що, з одного боку, неможливо суттєво поліпшити стан боротьби зі злочинністю,  особливо з організованими її формами,  без розширення  прав  і  гарантій  проведення  такого специфічного,  але необхідного виду правоохоронної діяльності,  як оперативнорозшукова;  з другого боку, нам треба поставити надійний законодавчий  заслін  будь-яким  спробам  окремих  посадових  осіб держави використовувати таку діяльність  для  задоволення  власних інтересів, які іноді далекі від інтересів боротьби зі злочинністю. Готуючи цей законопроект до другого читання,  ми найбільше  думали саме над цим.

 

     Хочу, шановні  колеги,  висловити  подяку  народним депутатам Медведчуку,   Ківалову,    Бандурці,    Королю,    Развадовському, Богословській,  Мухіну, Круку, Манчуленку, Попеску, Цушку, Парубку за їх активну участь у роботі над цим проектом.

 

     А тепер пропоную перейти до постатейного розгляду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадію Андрійовичу.

 

     Шановні колеги!  Візьміть цей документ  (реєстраційний  номер 0959), і будемо визначатися.

 

     Пропоную зупинятися  на поправках,  які відхилено.  Якщо їхні автори будуть наполягати,  я ставитиму ці поправки на голосування. Якщо  не буде наполягань,  то ми їх голосувати не будемо.  Потім у цілому проголосуємо всі ці доповнення і поправки (і які враховані, і які не враховані, але автори на них не наполягали).

 

     Немає заперечень  щодо  такого  порядку  роботи?  Тоді будемо працювати.

 

     Шановні колеги!  Поправка 2.  Депутат Ківалов  наполягає?  Не наполягає.

 

     Поправка 3 депутата Ківалова.

 

     Поправка 4   депутата  Богословської.  Я  її  не  бачу,  була нещодавно.

 

     Поправка 6 також депутата Богословської. Вона відсутня.

 

     Поправка 7. Не наполягаєте? Наполягає депутат Мухін.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон Мухіна.

 

     МУХІН В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Здесь  такая  ситуация.  "Виключно  з  метою  забезпечення безпеки посадових  осіб  та  об'єктів,  щодо  яких  здійснюється  державна охорона"  - это означает,  что служба охраны должна иметь право на эту деятельность.  Я не понимаю,  почему поправку отклонили. Каким же  образом тогда эта служба будет вести,  скажем,  охрану Первого заместителя Председателя Верховного Совета,  который сегодня ведет наше заседание?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо це стосується першого заступника,  то він не наполягає, щоб це було враховано.

 

     МУХІН В.В. А я наполягаю. Потому что...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати    пропозицію    народного   депутата   Мухіна,   прошу визначитися.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Уважаемый Адам Иванович, можно мне ответить на этот вопрос?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геннадію Андрійовичу. Прошу припинити голосування.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Поправка депутата Мухина обсуждалась в Комитете законодательного обеспечения правоохранительной деятельности, и мы пришли к выводу, что ее не следует учитывать, так как деятельность охранной  службы  регламентирована  другим  законом,  и само собой разумеется,  что  оперативнорозыскная  деятельность  этой   службы должна  сводиться именно к тем функциям,  которые указаны в законе об охранной службе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  визначаємося.  Хто   за   підтримку пропозиції, прошу проголосувати.

 

     "За" - 109.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Мухіна.

 

     МУХІН В.В. К сожалению, это неправильный комментарий, который привел  к  тому,   что   депутаты   неправильно   поняли   и   так проголосовали.  Дело в том, что органы службы охраны - это органы, которые раньше входили в Комитет государственной  безопасности.  У нас было КГБ,  которое включало службу безопасности, службу охраны и соответствующие спецполки для правительственной связи.  Все  эти органы  осуществляли  такую  деятельность.  А  сейчас  мы начинаем придумывать что-то новенькое.

 

     В этой области ничего новенького не бывает,  все  старенькое. Поэтому, с моей точки зрения, за службой охраны надо сохранить это право.  Здесь налицо непонимание этого вопроса.  Я могу об яснить. Скажем,  люди, которые осуществляют охрану должностных лиц, должны знать  и  вести  оперативно-розыскную  деятельность  на   маршруте движения этих лиц. Если запретить им вести эту деятельность, тогда зачем нужна эта охрана?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Ми    будемо    дуже    довго сперечатися...

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Я об ясню. Вы, очевидно, не поняли, о чем идет речь. Дело в том, что госорганы по охране должностных лиц включены в   перечень   органов,  которые  занимаются  оперативно-розыскной деятельностью. Вы, очевидно, не сориентировались.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. В якій статті це враховано?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.   Дальше   идет   перечень   органов,   которые осуществляют оперативнорозыскную деятельность.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Як кажуть,  ложкою меду куті не зіпсуєш.  Якщо це передбачено в одному законі,  і ми підтвердимо в другому, то одне другому не заважатиме.

 

     Прошу підтримати  пропозицію народного депутата Мухіна,  який із знанням справи говорить про справу.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. В этой поправке речь идет совсем о другом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 118.

 

     Не підтримана поправка.

 

     Поправка 8 врахована частково.

 

     Поправка 9  депутата  Богословської.  Поправка  10   депутата Мухіна. Він не наполягає.

 

     Поправка 11 врахована.

 

     Поправка 12. Депутат Медведчук не наполягає.

 

     Поправка 13. Говорун...

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Це депутат Верховної Ради минулого скликання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

     Поправка 15.  Віктор  Володимирович  Медведчук  не наполягає. Поправка 16 Говоруна.  Зрозуміло.  Поправка 17 врахована. Поправка 18 депутата Медведчука врахована. Поправка 19 теж врахована.

 

     Поправка 21.  Депутат  Медведчук  не наполягає.  Поправка 23. Депутат Богословська не наполягає.

 

     Поправка 24 депутата Ківалова врахована. Поправка 27. Депутат Богословська  не  наполягає.  Поправка  28.  Віктор  Володимирович Медведчук  не  наполягає.  Поправка  30.  Депутат   Медведчук   не наполягає. Поправка 31. Те саме. Поправка 32...

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Я прошу прощения, здесь...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо поправки 32? Будь ласка.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.  А.  Относительно  статьи 8.  В розданном проекте Закона  о  внесении  изменений  к  Закону  об  оперативнорозыскной деятельности есть техническая неточность.

 

     Часть вторая   статьи   8:   "Негласне   проникнення  в  жилі приміщення,  візуальне спостереження в них може мати місце лише  з санкції  Генерального  прокурора"  і  так  далі.  Це не відповідає Конституції України, тому внесено відповідні зміни.

 

     Комісія пропонує сформулювати так: "Негласне проникнення  в  жилі  приміщення,  зняття  інформації  з каналів  зв'язку  та  контроль   телеграфно-поштових   відправлень проводяться  лише  за рішенням суду.  Застосування інших технічних засобів отримання інформації проводиться  з  санкції  Генерального прокурора України,  його заступників,  прокурорів Республіки Крим, областей,  міст Києва та  Севастополя.  Застосування  цих  заходів проводиться  як виняткове з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під  час  розслідування  кримінальної  справи,  якщо  іншим способом одержати інформацію неможливо".

 

     Це відповідає статті 31 Конституції України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, немає необхідності голосувати, оскільки це конституційна норма. Не наполягають народні депутати? Гаразд.

 

     Повертаємося до  поправки   32.   Віктор   Володимирович   не наполягає. Поправка 33 врахована.

 

     Поправка 34. Депутат Ківалов не наполягає.

 

     Поправка 37 депутата Медведчука врахована в тексті закону.

 

     Поправка 38. Депутат Ківалов не наполягає.

 

     Наступні поправки враховані... Щодо поправки 41?

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кочерги.

 

     КОЧЕРГА В.Г.   Геннадий   Андреевич!  Я  хочу  обратить  ваше внимание  на  пункт  11  этой   статьи:   "здійснювати   візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-,  кіно-і відеозйомки,  оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів". Я считаю, что здесь...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Герасимовичу,  вибачте. Ви маєте на увазі поправку 41?  До якої статті ваша пропозиція? Поправка 41 депутата Медведчука врахована.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Нет,  нет.  Я  имею  в  виду текст действующего закона.  Мы в своем комитете обсуждали эту проблему.  Я  не  знаю, почему это не нашло отражения.  Геннадий Андреевич!  Я считаю, что такие оперативно-розыскные действия надо  проводить  тоже  либо  с санкции прокурора, либо по решению суда.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Я об ясню, о чем идет речь. Это больше касается части второй  статьи  8.  Согласно  действующему  законодательству оперативно-розыскные  мероприятия,  которые  связаны  с визуальным наблюдением с применением видео-,  фотос емки, можно проводить без санкционирования со стороны прокуратуры или суда.

 

     Действительно, при  обсуждении  этого вопроса высказывались и другие  взгляды  на  эту  проблему.  Отдельные  народные  депутаты считают,  что  это  тоже  ограничение прав человека,  и визуальное наблюдение  как  мера  оперативно-розыскной  деятельности   должно проводиться с санкции прокурора.  В Конституции говорится,  что по решению суда,  а в этом случае - с санкции прокурора.  Поэтому  на усмотрение  народных  депутатов.  Как  вы  посчитаете  нужным,  мы можем...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе   Герасимовичу,   ви   пропозицію   чітко сформулюйте,  а ми зараз проголосуємо. Увімкніть мікрофон депутата Кочерги.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Пропонується пункт 11 викласти в такій редакції "здійснювати   з  дозволу  або  за  санкцією  прокурора  візуальне спостереження в громадських місцях" і далі за текстом. За санкцією прокурора!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Назвіть сторінку.

 

     КОЧЕРГА В.Г. Сторінка 11.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сторінка 11.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Ліва колонка.  Ми до неї вносили поправки, коли обговорювали в комітеті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, слово доповідачу.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Я могу  предложить  на  рассмотрение  народных депутатов  норму  попроще.  Часть  вторую  статьи  8  предлагается изложить  в  такой  редакции:   "Негласне   проникнення   в   жилі приміщення,  зняття  інформації  з  каналів  зв'язку  та  контроль телеграфно-поштових відправлень проводяться лише за рішенням суду. Візуальне   спостереження   із   застосуванням   фото-,  кіно-  та відеозйомки,  оптичних та радіоприладів,  інших технічних  засобів отримання  інформації проводиться з санкції Генерального прокурора України,  його  заступників"  і  далі  за  текстом,  який  ми  вже проголосували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  ми  цей текст погодили.  Немає заперечень? Прошу  проголосувати  його  і  підтримати  в  редакції   комітету, запропонованій депутатом Васильєвим. Прошу підтримати.

 

     "За" - 151.

 

     Не прийнято.

 

     На сторінці  21  поправку  44 депутата тринадцятого скликання Товта відхилено.  Поправки 45,  46,  47,  48,  49,  50,  51 та  52 враховані.

 

     Таким чином,   щодо   всіх   пропозицій,  внесених  народними депутатами, ми прийняли те чи інше рішення.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кочерги.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Я все-таки хотел бы попросить еще раз поставить мою поправку на голосование,  чтобы все народные депутаты, которые сейчас присутствуют в зале,  поняли,  что эта норма предлагается в соответствии с Конституцией.  Чтобы наружное наблюдение,  видео- и кинос емки,  если они ведутся  в  целях  получения  доказательств, обязательно  проводились  с  санкции прокурора.  И с этим Геннадий Андреевич согласен. Я прошу еще раз поставить на голосование - это очень важно!

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Буквально одну минуту позвольте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Я  исхожу  из своего более чем двадцатилетнего опыта прокурорской деятельности.  Если эти мероприятия  проводятся без  определенной санкции,  они просто не учитываются судом в виде доказательств.  То есть полученные фотографии  можно  использовать для семейного альбома, не более. Как доказательство они служить не будут. Поэтому суды их просто отвергают!

 

     Если идти  по  пути   доказывания,   значит,   более   удобно проголосовать за то, чтобы это делалось с санкции прокурора.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  депутат  Зварич,  а потім - депутат Король, і будемо голосувати.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Це,  мабуть, один із тих рідкісних випадків,   коли   фракція   Народного   руху   України  цілковито погоджується з позицією, яка була висловлена депутатом від фракції комуністів!  Йдеться  про те,  що коли ми дамо згоду на проведення таких дій з боку правоохоронних органів без санкції прокурора, то, як  на  мене,  ми  суттєво  порушимо права і свободи громадянина і особи в нашій державі.

 

     Тому фракція дуже просить депутатів,  присутніх у цьому залі, проголосувати за цю поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Романе Михайловичу. Лише єдине уточнення. Останнім часом  фракція  Руху  все  частіше  підтримує  пропозиції комуністів,  це  не  поодинокий випадок.  Народний депутат Король, будь ласка.

 

     КОРОЛЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   202, Чернівецька  область).  Шановні  депутати!  Я  хотів  би дати таке маленьке   роз'яснення.   Візуальне    спостереження    передбачає спостереження   фізичною  особою  безпосередньо  за  подіями,  які відбуваються,  а  потім  оформлення  рапортом  чи  якимось   іншим документом.   Наприклад,   згадаємо   події,   які  відбувалися  в Луганську.  Співробітники міліції спостерігали, що там робиться, і потім оформляли рапортами. Розумієте, що ми робимо: правоохоронець повинен піти до прокурора,  спитати дозволу,  чи можна йому на  це дивитись  та фотографувати,  і лише потім братися за це.  Цього не треба робити,  треба залишити так, як пропонує депутат Васильєв та комітет,  тобто як є зараз,  бо це нонсенс, ми завтра побачимо, що наробили те, чого зовсім не слід було робити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  прошу  визначитися.   Є пропозиція,  яку підтримують дві фракції - і фракція комуністів, і фракція Руху. Хто за підтримку цієї пропозиції, прошу визначитися.

 

     Давайте підтримаємо, приймемо проект закону в цілому і підемо далі.

 

     "За" - 177.

 

     Шановні колеги! Є пропозиція прийняти проект закону в другому читанні в цілому.  Прошу підтримати.  Дуже необхідний законопроект для   роботи   правоохоронних   органів.  Депутат  Черненко  також наполегливо агітує весь зал підтримати.

 

     Прошу проголосувати  в  цілому  весь  законопроект  із   тими поправками,  які  були  враховані  і  прийняті  зараз при розгляді проекту в другому читанні.

 

     "За" - 103.

 

     Я не розумію, у чому справа. Тільки 103 голоси.

 

     Будь ласка. Депутат Мухін.

 

     МУХІН В.В.  Адам Иванович, здесь есть очень много вопросов. И Теплюк  правильно  написал:  "із зауваженнями".  Обязательно нужно было их учесть.

 

     Я по службе охраны поднимал вопрос. Да, в самом деле, в конце появилась служба охраны,  но в начале,  где надо было все описать, скажем,  кто  может  на   18   месяцев   продлить   срок   ведения оперативнорозыскного дела,  вы пишете, что "голова Служби безпеки, міністр внутрішніх справ,  начальник податкової  міліції",  но  вы забываете начальника службы охраны.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Нет возражений, давайте добавим.

 

     МУХІН В.В. Что значит, нет возражений? Когда я вас спрашивал, вы об яснили так, что...

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Это разные вещи.

 

     МУХІН В.В.  То есть недоработанный  закон  получается.  Очень серьезно надо к этому подходить.  Мы сейчас проголосуем за это,  а потом кто-то скажет, что там же не было такого написано.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Но вы же не вносили предложение!

 

     МУХІН В.В.   Получится   так,   что    руководитель    Службы безопасности  имеет  право  продлить  срок,  а руководитель службы охраны не имеет права продлить. Как же такое может быть?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Ну  так  надо   же   было   подготовить   свои предложения ко второму чтению.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу мобілізуватися,  будемо ще раз голосувати.  Профільний комітет  вносить  пропозицію  прийняти проект   Закону   про   внесення   змін   до  Закону  України  про оперативно-розшукову діяльність в цілому. Прошу підтримати.

 

     "За" - 91.

 

     Тоді вноситься така пропозиція. Доручити комітету підготувати і  внести  цей  законопроект  на  повторне  друге  читання.  Прошу підтримати, шановні колеги. Закон дуже необхідний.

 

     "За" - 221.

 

     Я такої єдності залу в проханні проголосувати ще раз давно не бачив.  Давайте  проголосуємо  ще  раз  за  направлення проекту на розгляд  у  повторному  другому  читанні.  Прошу   мобілізуватися, шановні  колеги.  Голосуємо  за.  Депутате Масенко,  Рух і без вас проголосує за, ідіть на своє місце.

 

     "За" - 249.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Прошу  хвилинку  уваги.  У  нас  є  декілька питань,  які  ми вже більше двох місяців не можемо розглянути.  Це питання стосовно  зміни  меж  різних  населених  пунктів.  Давайте спробуємо   їх   зараз  розглянути.  Я  буду  ставити  проекти  на голосування, а ви будете їх підтримувати чи не підтримувати (Шум у залі).  Шановні  колеги,  я  не  можу поставити на голосування все разом,  тому що це стосується  різних  населених  пунктів,  різних областей. Давайте, будь ласка, будемо іти по порядку.

 

     Вноситься на ваш розгляд проект Постанови про зміну меж міста Немирів  Немирівського  району  Вінницької   області.   Профільний комітет пропонує підтримати. Прошу визначитися.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення не приймається.

 

     Пропонується підтримати   проект   Постанови  Верховної  Ради України про зміну меж Жовтневого,  Миколаївського та Новоодеського районів Миколаївської області. Прошу визначитися.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування проект Постанови про зміну меж міста Богуслав   Богуславського   району   Київської   області.    Прошу визначитися.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Прошу  надати  слово  з  мотивів голосування представникові від двох фракцій!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надам, голосуйте спочатку.

 

     "За" - 160.

 

     Не прийнято.

 

     Ставлю на голосування проект Постанови про  зміну  меж  міста Городок    Городоцького   району   Хмельницької   області.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 149.

 

     Не приймається.

 

     Ставлю на голосування проект Постанови про  зміну  меж  міста Старокостянтинів    Старокостянтинівського   району   Хмельницької області. Прошу визначитися.

 

     "За" - 149.

 

     Шановні колеги!  Народний рух і НДП зовсім не беруть участі в голосуванні. Будь ласка, слово з мотивів надається депутату Ємцю.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Фракція  НДП.  І  Рух,  і  НДП  беруть  участь  у голосуванні,  але  ми  чудово  розуміємо  ту  комедію,  яка  зараз розігрується   в   залі.   Серед   переліку   питань,   які  зараз розглядаються,  є питання щодо утворення Сихівського району.  І ми знаємо,  що  є  рішення  комуністичної  фракції  не  голосувати за утворення Сихівського району.

 

     Ми вимагаємо голосування в пакеті.  І всі ці  питання  будуть проголосовані,  якщо  будуть  поставлені  на голосування разом,  у пакеті.

 

     Поясню суть проблеми. Житловий масив Сихівський - це спальний район.  Приблизно  такий,  як Троєщина в Києві.  На сьогодні район утворений  таким  чином,  якби,  наприклад,  Троєщина  і  Хрещатик знаходилися  в  одному районі.  Люди з цього масиву змушені їздити для вирішення всіх питань у центр міста (Шум у залі).  Ну,  це для вас  нормально,  шановний  пане  комуніст.  А  ми вважаємо,  що це ненормально.  І це питання давно стоїть в  порядку  денному.  Воно було розглянуте ще у Верховній Раді минулого скликання.  Просто не дійшли до голосування.

 

     Ми просимо підтримати.  А для того щоб це відбулося,  просимо поставити на голосування в пакеті всі ті проекти постанов,  які ви називали. Тоді питання буде проголосовано.

 

     Дякуємо за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Була внесена  пропозиція голосувати  всі  проекти  постанов у так званому пакеті,  до якого дуже звикли представники тих фракцій,  які  це  пропонують.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  наступного  пленарного  тижня повернутися до розгляду цих питань.

 

     І на завершення.  Шановні колеги!  Як вам відомо,  20  грудня наша держава відзначає два досить значних професійних свята - День енергетика і День міліції.  Ми  можемо  відзначити,  що  парламент подарував   енергетикам   гідний   подарунок,  завдяки  насамперед наполегливості та  зусиллям  народних  депутатів  -  представників енергетичної галузі.  Закликаємо народних депутатів, які працювали до цього в органах внутрішніх справ, взяти з них приклад і з такою ж наполегливістю пропагувати законопроекти, як це робили останніми днями  представники  паливно-енергетичного  комплексу,  щоб  гідно відзначити свято.  Я думаю,  ви, шановні колеги, погодитеся, що ці два  свята  пов'язані  між  собою.  Чим  рідше  енергетики  будуть вимикати  світло,  тим  менше  буде  роботи для органів внутрішніх справ.  Тож давайте і тим, і другим побажаємо успіхів і привітаємо їх зі святом (Оплески).

 

     Дякую. На цьому засідання оголошується закритим.