Стенограма пленарного засідання

16 грудня 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  16  г р у д н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!   Будемо   розпочинати   вечірнє засідання.

 

     Прошу підготуватися   до  реєстрації.  Я  розумію,  що  певна частина   народних   депутатів   відправилася   проводжати    нашу деле-гацію,  яка  зараз  відбуває  до  Москви.  Тільки  цим можна, мабуть, пояснити відсутність представників багатьох фракцій.

 

     Увімкніть систему, будемо реєструватися.

 

     Встигли зареєструватися   303   народні   депутати.   Вечірнє засі-дання оголошується відкритим.

 

     Слухається питання  про  проект Закону про внесення доповнень до  Закону  про  оподаткування  прибутку   підприємств   (стосовно фінансування  добудови  енергоблоків).  Доповідає  член Комітету з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки народний депутат Панасовський Олег Григорович.

 

     Будь ласка, десять хвилин.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемые народные депутаты!  Вчерашнее рассмот-рение этого вопроса в Комитете по вопросам финансов и банков-ской деятельности обязывает   меня   уделить   внимание   техническому   обоснованию необходимости реализации этих проектов.

 

     Что касается  методологии финансового обеспечения реали-зации проектов,  то пусть это будет прерогативой профильных коми-тетов и депутатского  корпуса в целом,  а также правительства.  Осознанное принятие внесенных на рассмотрение в  сессионный  зал  поправок  к Закону о налогообложении прибыли предприятий потребует обоснований по  трем  разделам:   завершение   строительства   энергоблока   4 Ривненской  АЭС  и  энергоблока  2  Хмель-ницкой  АЭС;  завершение строительства Днепровской  ГАЭС  с  линиями  электропередач  (ЛЭП) мощностью 750 киловатт для связи атомных станций Украины и Венгрии и строительство энергоблока 3 Киевской ТЭЦ-6.

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Существует  ряд   факторов   и обстоятельств,  серьезно  влияющих  на  мобильность  энергосистемы Украины как при параллельной  работе  с  ЕЭС  России,  так  и  при обособленной  работе  в  условиях  острого  дефицита  генерирующих мощностей,  особенно  маневренных,  что  приводит  к   чрезвычайно тяжелым    режимам    в    периоды   роста   энергопотребления   с система-тическим     применением      ограничения      потребления электроэнергии   всеми   доступными  методами,  включая  аварийные частотные разгрузки и отключение потребителей с питающих центров.

 

     Особенно опасна работа с частотами, близкими к 49 герцам, при полном       использовании       маневренной      мощности      на гидро-электростанциях,  что мы имеем сегодня. Аварийное отключение в такое время крупной генерирующей мощности, например энерго-блока атомной станции  мощностью  1000  мегаватт,  приводит  к  снижению частоты  до критической даже при успешной работе имеющихся средств разгрузки  и  потребления,  а  также  может  привести  к   развалу энергосистемы с самыми неблагоприятными последствиями для страны.

 

     Во избежании   такой  катастрофы  резерв  аварийной  мощности постоянно должен быть не менее величины единичной мощности  самого крупного  работающего  блока,  то  есть 1000 мегаватт.  Соблюдение этого  также  требуют  действующие  в  электроэнергетике  правила. Условия,  в  которых  должна  работать  энерго-система:  атомные и тепловые электростанции - в базовом режиме,  гидроэлектростанции - в режиме пиковых маневренных мощно-стей. Это условие, к сожалению, не   выполняется.   Нет   органиче-ского   топлива   на   тепловых электростанциях, не хватает маневренных мощностей на ГАЭС.

 

     Непременное условие     надежной    и    устойчивой    работы энергосистемы состоит в том,  что генерация и  потребление  должны быть  сбалансированы.  Это  может  быть  достигнуто  только  одним способом -  вводом  новых  генерирующих  мощностей,  вводом  новых пиковых  маневренных  мощностей  конкретно  тех энергооб ектов,  о которых сегодня идет речь,  и,  конечно же, полным задействованием резервных мощностей.

 

     Правительствами стран "большой семерки",  Украины и Комиссией Европейского Сообщества  принято  решение  о  досроч-ном  закрытии Чернобыльской АЭС до 2000 года.  Возможные социально-экономические потери  в  нынешних  реальных  условиях   с   учетом   фактической готовности   об ектов   удастся  компенсировать  только  введением энергомощностей двух атомных блоков на  Ривненской  и  Хмельницкой АЭС суммарной мощностью 2000 мегаватт. Такое решение правительство Украины приняло. Это правильное решение.

 

     Уважаемые народные  депутаты!   Основу   энергетики   Украины составляют  энергоблоки  тепловых  и атомных станций,  их мощность составляет более  90  процентов  мощности  энергосистемы  Украины. Особенностью  этих блоков является то,  что все они спроектированы для  несения  постоянной  базовой  нагрузки   и   работы   атомных электростанций   в  базовом  режиме  с  максимально  возможной  по техническим условиям нагрузкой.

 

     Незначительная доля     маневренных      гидроэлектростанций, составляющих 8,7 процента от мощности энергосистемы,  не позволяет покрыть суточное колебание электрических  нагрузок.  Использование для  регулирования  мощности  энергосистемы  неприспособленных для этой цели энергоблоков  тепловых  электро-станций  при  постоянном дефиците  органического  топлива для работы ТЭС крайне осложняет и делает неустойчивой работу всей энергосистемы Украины  в  условиях острой нехватки маневренных мощностей.

 

     Энергосистема Украины   испытывает   острый  дефицит  пиковых мощностей электростанций, способных в короткое время изменять свою мощность  в  значительных  пределах.  Дефицит  пиковых мощностей в энергосистеме Украины сегодня составляет 1800 мегаватт, а с учетом планового  ввода  в  эксплуатацию  новых  базовых  энергоблоков на Хмельницкой  и  Ривненской  АЭС  этот  показатель  достигнет  2800 мегаватт.

 

     Отсутствие необходимых  пиковых мощностей отрасли и связанная с   этим   невозможность   поддержания   стабильной   частоты    в энергосистеме  являются  основной  причиной  того,  что энергетика Украины практически не может обеспечить условия для взаимовыгодной параллельной  работы с энергосистемами соседних стран.  То есть мы лишены возможности работать на экспорт.

 

     Эта проблема практически решается введением  в  эксплуа-тацию Днестровской   гидроаккумулирующей   электростанции.   Ввод   этой электростанции в эксплуатацию позволит в значительной мере покрыть неудовлетворенный   спрос  на  пиковую  мощность.  Таким  образом, проекты завершения строительства Хмельницкой АЭС, Ривненской АЭС и Днестровской ГАЭС являются,  безусловно,  наиболее перспективными, экономически привлекательными энергетическими проектами Украины  и имеют  большое  значение  для  страны.  Президент  и правительство рассматривают эти проекты как первоочередные.

 

     Несколько слов об актуальности проекта строительства блока  3 Киевской  ТЕЦ-6.  Одной  из  очень  сложных  технических проблем в работе системы централизованного теплоснабжения города  Киева  как столицы   государства  является  недостаточная  мощность  тепловых станций для обеспечения теплоснабжения потребителей.

 

     Общая мощность  источников   теплоснабжения   составляет   86 процентов  от  потребностей  потребителей.  Темпы  роста жилищного строительства  в  Киеве  опережают   темпы   развития   топливного обеспечения.  Из-за  недостатка  средств Киевэнерго не в состоянии решить эти проблемы.

 

     Покрытие тепловой нагрузки города  Киева  на  перспективу  до 2010   года   решается  строительством  и  вводом  в  эксплуатацию энергоблока  3  Киевской   ТЭЦ-6.   Ввод   этого   энергоблока   в эксплуатацию  позволит  обеспечить в отопительный сезон требуе-мый тепловой режим всей  левобережной  части  города  Киева.  Развитие инфраструктуры  системы  теплоснабжения в новых микрорайонах будет способствовать оздоровлению социального климата в городе,  а также даст  возможность  комплектовать  штат  строителей,  монтажников и эксплуатационного  персонала  энергоблока   3   ТЭЦ-6   из   числа высвобождаемых  работников  Чернобыльской  АЭС,  которые компактно проживают в зоне строительства.

 

     Итак, подведем   итог.   Степень   готовности    энергоблоков Ривненской  и  Хмельницкой АЭС мощностью 1000 мегаватт каждый - 80 процентов.  Об ем незавершенного строительства -  в  пределах  1,2 миллиарда   гривень.   Срок  окончания  строительства  и  ввода  в эксплуатацию - три года.

 

     Энергоблок 3  Киевской  ТЭЦ-6.  Степень   готовности   -   30 процентов.   Об ем   незавершенного   строительства  -  около  130 миллионов гривень.  Окончание строительства - через пять  лет,  то есть  в 2003 году.  Финансирование строительства осуществляется за счет  собственных  средств  и  целевых  надбавок  к   тарифам   на электроэнергию на период завершения строительства.

 

     Об кты настолько  важны,  что  необходимо  принять  решение о сокращении сроков строительства с трех лет до двух по  Ривнен-ской и  Хмельницкой  АЭС  и  с пяти до трех лет по Киевской ТЭЦ-6.  Это потребует  дополнительного  увеличения  тарифа  для  потре-бителей электроэнергии. Это нежелательно, ибо может привести к социальному напряжению в стране.

 

     Выводы и  предложения.  Ситуация  в  энергетической   отрасли предельно    напряженная    и    требует   скорейшего   завершения строительства атомных энергоблоков  на  Ривненской  и  Хмельницкой АЭС,   энергоблоков   на   Киевской  ТЭЦ-6  и  Днестровской  ГАЭС, сокра-щения  сроков   строительства   и   ввода   в   эксплуатацию энерго-блоков и гидроаккумулирующей станции.

 

     Предлагается осуществить    завершение   строительства   этих об ектов за счет собственных средств предприятий,  освободив их от уплаты  налога  на прибыль.  Суть вопроса - исключение фактических расходов на  финансирование  достройки  энергоблоков  из  валового дохода, который подлежит налогообложению.

 

     При принятии  дополнений  к  Закону о налогообложении прибыли предприятий поступления в бюджет не  уменьшатся  при  неизменности размера  ставки  налогообложения.  Со  временем  это  решение даст позитивные   результаты   и   государству   будут   компенсированы сегодняшние условные затраты.

 

     Прошу народных   депутатов   поддержать  наше  предложение  и проголосовать за проект закона, внесенный 10 декабря 1998 года под 2015/2 и поданный вам на рассмотрение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олегу  Григоровичу.  Шановні  колеги!  Я думаю,  що доповідач настільки ясно та  чітко  все  розповів,  що, мабуть,  запитувати нічого. Є пропозиція заслухати ще представника профільного комітету.  Не наполягають на запитаннях?  Будь  ласка, депутат Полюхович одне запитання, і завершуємо.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155, Рівненська область). Я якраз із того округу, де вже так давно намагаються  закінчити  будівництво  четвертого атомного реактора. Справа в тому,  що ситуація на цій атомній електростанції досить і досить  не  проста.  Всього  за  два  дні роботи Рівненська атомна електростанція  повністю  забезпечує   свою   життєдіяльність,   а забор-гованість із заробітної плати вже становить сім місяців.  Ви знаєте, які були тут пікетування, які були звернення до нас. Зараз за  моїм поданням на ім'я Президента на Рівненській електростанції працює  комісія.  Там  виявлено   кілька   рахунків,   які   ідуть (наголошую)  поза  тим  розрахунком за електроенергію,  що сплачує споживач.  Дві копійки,  що збиралися з кожної  кіловат-години  на окремий рахунок, зникають невідомо куди, хоча тією постановою було передбачено використати їх саме на добудову енергоблоків. Ми знову збираємо  спеціальний  збір  на  добудову  і  знову  станція  буде недобудована.  Як можна  добудовувати  блок,  90  відсотків  якого збудовано?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть , будь ласка, мікрофон.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Два роки добудовуємо його.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Во-первых, я вам хочу сказать откро-венно, что  вопрос  поставлен  не  погосударственному.   В   свое   время энергетика  развивалась быстрыми,  опережающими темпами.  В год мы вводили   по   12   миллионов   установленных   мощностей,    было централизированное  финансовое  обеспечение.  В данный момент наша отрасль лишена этого.  Вы  слышали  сегодня,  что  основные  фонды отрасли  изношены  на  60-80  процентов,  а через десять лет будут изношены на 94 процента.  Через пять  лет  при  таком  подходе  мы обязаны будем заново проектировать и строить станции...

 

     Я абсолютно уверен,  что при таком экономическом поло-жении в ближайшие десять лет  мы  с  вами  ничего  не  спроектируем  и  не построим.  Нам  придется  входить  в  ХХІ век с тем энергетическим потенциалом,  которым мы располагаем.  Но  мы  сегодня  имеем  два атомных    блока   (позавчерашних!)   с   об емом   незавершенного строительства всего лишь 20 процентов.  Если мы сейчас  не  найдем средства (а их в бюджете нет!) и не достроим эти блоки, они станут мертвым   капиталом...    Простят    ли    нам    потомки    такую безответственность?  Тем  более что нам надо искать компенсирующие мощности для замены выводимых чернобыльских блоков.  Смогут ли они нам  простить,  если  мы не достроим гидроакку-мулирующую станцию, которая даст нам возможность обеспе-чить регулирование в системе и связь между ядерным циклом и внешним рынком?  Других средств нет и быть не может!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу не вступати в дискусію.

 

     Будь ласка, 30 секунд. Депутат Черняк. І завершуємо.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Шановний Олегу Григоровичу! Я - депутат від Рівненської області.  Хмельницька атомна  станція  розташована фактично  на  кордоні з Рівненською областю.  Якраз у моєму окрузі місто Острог, і поруч ця станція... У мене запитання, яке хвилює і моїх  виборців,  та  й не тільки моїх виборців - усіх,  хто живе в Україні. Наскільки надійні реактори ми будуємо? Які саме реактори? Яка  ступінь  їх надійності?  Наскільки вони безпечні?  Що скажуть наші  сучасники  і  наші  нащадки  з   цього   приводу?   Технічна надійність, екологічна надійність цих реакторів висока чи низька?

 

     Дякую.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Спасибо. Я вам хочу ответить таким образом. Если вы хотите знать мою позицию по вопросу закрытия Чернобыльской АЭС,  то  я  начну с того,  что я противник закрытия Чернобыльской АЭС.  Об ясню почему.  Самая безопасная атомная  электростанция  - работающая, а не закрытая. Это - во-первых.

 

     Во-вторых, на   энергоблоках  Чернобыльской  АЭС  в  связи  с известными событиями реализованы такие  технические  меро-приятия, что  сегодня  по  всем  параметрам  намного  надежнее анало-гичных блоков, работающих в России. Эти блоки сейчас в стадии завершения. Это  блоки  нового  поколения.  Они  совершенно отличаются от тех, которые эксплуатируются.  В них предусмотрены все средства защиты, необходимые для того,  чтобы избежать потрясений, аналогичных тем, которые мы с вами пережили в 1986 году.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Григоровичу, сідайте, будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Более того, я вам хочу сказать, нас жестоко обманули  с  ракетно-ядерным  разоружением,  и нас жестоко обманут зарубежные инвесторы в вопросе закрытия Чернобыльской АЭС. Мы сами будем искать средства для ее закрытия и сами будем искать средства для монтажа и строительства новых блоков компенсирующей мощности.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для співдоповіді надається голові  Комітету з  питань  фінансів  і  банківської діяльності народному депу-тату Альошину Валерію Борисовичу. Будь ласка, сім хвилин.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Спочатку я  хотів  би  сказати декілька реплік з приводу процедури розгляду питання.

 

     Законопроекту, який сьогодні  розглядається,  від  народження шість  днів.  Це  дуже оперативна підготовка документа.  Дуже мало законопроектів розглядається  Верховною  Радою  в  такий  короткий термін.

 

     Але такий  швидкий  його  розгляд можна пов'язати з розглядом попереднього питання.  Варто зазначити,  що на момент розгляду  до цього    законопроекту    немає    висновків   науково-експертного управ-ління,  позитивного рішення  профільного  комітету,  яким  є Комітет  з  питань  фінансів та банківської діяльності,  невідомо, підтримує чи не підтримує  даний  законопроект  уряд.  Виходячи  з цього,  можна стверджувати, що ми маємо класичний приклад відомчої атаки на законодавчий орган.

 

     Якщо ж перейти до фінансових аспектів запропонованого проекту рішення  (а  саме на це ми звернули увагу на вчорашньому засіданні нашого комітету,  де досить грунтовно розглянули законо-проект, до підготовки  якого  були  залучені  й фахівці нашого комітету),  то варто зазначити таке.

 

     Безперечно, Верховна Рада має право приймати рішення з  цього питання.  Але  залежно  від того,  чи буде,  чи не буде підтримана ідея,  запропонована в законопроекті,  ми можемо вийти  на  кілька варіантів рішення.

 

     Учора на  засіданні  комітету  ми,  розглядаючи  цю проблему, констатували,  що найкращим варіантом її вирішення  є  прискорення добудови  атомних  станцій,  на  що  мали  б бути виділені кошти з державного бюджету. І ми могли б, доопрацьовуючи проект поста-нови з  першого  питання,  включити саме такий пункт,  і тоді не було б потреби приймати закон, проект якого подано.

 

     Якщо ж Верховна Рада не погодиться з цією пропозицією,  то  в неї  є  можливість  або підтримати той варіант,  який запропонував Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу,  або  погодитися на  пропозицію Комітету з питань фінансів і банківської діяльності про запровадження спеціального рентного платежу.

 

     У чому  полягає  суть  цієї   ідеї?   Справа   в   тому,   що законопроект,  поданий  сьогодні  на розгляд Верховної Ради,  є по суті законо-проектом про спеціальний податок.  Ми можемо  називати це  як  завгодно,  але якщо та спеціальна надбавка до тарифу,  яка введена з 1998 року,  яка діє, і яка зараз оподатковується ставкою в 30 відсотків, буде звільнятися від оподаткування, то це фактично буде узаконенням нового податку типу акцизу  для  всіх  споживачів електроенергії.  Безперечно,  можливий і такий шлях. І це вже воля Верховної Ради, який варіант підтримати.

 

     Якщо ж говорити про те,  що Верховна Рада мала  б,  приймаючи рішення, не створювати правових колізій із законо-давчими актами в системі оподаткування,  то ми б мали  сьогодні  зробити  вибір  на користь іншого законопроекту,  який,  на жаль,  знову ж таки через процедурні неузгодженості не був сьогодні розданий залу.  Учора  - вже  після  розгляду цього питання на засіданні нашого комітету ми домовилися,  що законопроект,  який подається Комітетом  з  питань паливноенергетичного комплексу, буде розглядатися в п'ятницю. І на п'ятницю ми готувалися подати той законопроект,  який містить  три статті,   який   також   передбачає   здійснювати   збирання  цієї спеціальної надбавки, але у вигляді спеціального рентного платежу.

 

     Далі. У цьому законопроекті  пропонується  вирішення  питань, пов'язаних з методами податкового обліку, і передбачається надання енергогенеруючим  компаніям  щодо  податкових  зобов'язань   права вибору касового методу,  чи методу нарахувань. І це поширюється як на податок на додану вартість,  так і на цей  спеціальний  рентний платіж.  Але, на жаль, ми сьогодні не маємо цього законопроекту як предмета для розгляду.

 

     Саме тому я констатую той факт,  що вчора на засіданні нашого комітету     ідеї,     запропоновані     комітетом     з    питань паливно-енергетичного   комплексу,   не   знайшли   підтримки.   І висловлювалося  знову  ж  таки  дві пропозиції :  або в подальшому запровадити спеціальний рентний платіж,  або запропонувати ті  110 мільйонів  гривень,  про які йдеться в річному вимірі,  виділити в державному бюджеті на наступний рік.

 

     Як аргумент на користь останньої пропозиції було ще  сказано, що   ми   не   маємо  переконливих  матеріалів  щодо  ефективності використання коштів, які отримані у вигляді спеціальної надбавки в 1998   році.   І   запитання  колеги  Полюховича,  мабуть,  теж  є аргументованим.

 

     Ось така позиція Комітету з  питань  фінансів  і  банківської діяльності стосовно цього законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу.

 

     Шановні колеги! Я думаю, ви також розумієте, що не менш чітко висловив думку свого комітету й доповідач.

 

     Немає необхідності ставити запитання?

 

     Дякую, Валерію Борисовичу, сідайте, будь ласка.

 

     У нас для виступу з цього питання записалося чотири  народних депутатів.  Є пропозиція надати для виступів до трьох хвилин.  Але ще раз наполегливо прошу саме до трьох хвилин, щоб ми, обговоривши це питання,  швидше прийняли відповідну поста-нову, оскільки в нас іще досить багато питань на сьогодні.

 

     Слово має народний  депутат  Журавський.  За  ним  -  депутат Юхновський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановні колеги!  Я хочу висловитися  з  цього  питання  насамперед тому,   що   воно   тісно  пов'язане  з  моїми  зауваженнями  щодо законопроекту про державний бюджет і по суті стосується формування тих же позабюджетних фондів, яку б назву вони не мали.

 

     Я хочу  звернути  вашу  увагу  на  те,  що  в законодавстві є численні норми,  що передбачають перерахування коштів на так звані спеціальні  рахунки,  які  за  своєю суттю є тими ж позабюджетними фондами.

 

     Причому немає ніяких законодавчих норм  щодо  функціо-нування таких фондів чи спеціальних рахунків,  не визначається,  рішеннями яких органів та за яких умов можуть створюватися такі позабюджетні фонди  чи відкриватися такі спеціальні рахунки.  Хто їх контролює, яку відповідальність  несуть  ті  посадові  особи,  які  приймають рішення щодо використання відповідних коштів?

 

     Такі ж  норми  ми  бачимо  і в цьому законопроекті.  Читаємо: "Зазначені  кошти   зараховуються   на   спеціальний   рахунок..." Передбачається  норма про здійснення контролю за використанням цих коштів податковою адміністрацією. Але ж кожен з нас добре розуміє, що  контроль  за  використанням  бюджетних  коштів  і  контроль за використанням коштів спеціальних рахунків - це, як кажуть в Одесі, "дві великі різниці".

 

     Я за    фінансування    витрат   на   добудову   енергоблоків Хмель-ницької і Рівненської АЕС та всіх інших електростанцій.  Але якщо  це державна справа (а вона такою і є),  то давайте нормально перераховувати кошти в бюджет і нормально фінансувати цю  добудову саме з бюджету.

 

     Сьогодні йде робота над проектом бюджету на наступний рік,  і ще  можна  передбачити  в  ньому  виділення  коштів  на   добудову енергоблоків 2 Хмельницької та 4 Рівненської АЕС.

 

     І ще в мене одне зауваження.  В проекті передбачається,  що в разі  нецільового  використання   зазначених   коштів   ці   кошти оподатковуються на загальних підставах.  І це все? А чому ніхто не несе відповідальності за їх нецільове використання?  Між іншим, за нецільове    використання    бюджетних    коштів    законодавством перед-бачається відповідальність.

 

     Давайте не будемо забувати:  не роблячи нічого доброго,  люди вчаться робити погане.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово має народний депутат Юхновський. Підготуватися депутату Черняку.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні   депутати!   Те,  що  другий  блок  Хмельницької  атомної електростанції конче треба  добудовувати,  в  тому  не  може  бути ніяких   сумнівів.   Один   блок,   який  працює  на  Хмельницькій електростанції,  - ненадійна система.  Коли  щось  із  цим  блоком трапиться,   то  станція  стає  фактично  зовсім  глухою,  і  тому наявність двох блоків  є  необхідною  умовою  безпечності  ядерної електростанції. Отже, цей блок треба добудувати.

 

     Друге питання  -  щодо  ядерних  і  неядерних електростанцій. Ядерні електростанції працюють у  постійному  навантаженні,  тобто вони не можуть зменшувати величину своєї потужності.  У результаті у нас в Україні вночі забагато потужності, а вдень не вистачає.

 

     Коли ми добудуємо ці дві  ядерні  електростанції,  то  в  нас кількість нічної потужності ще збільшиться.  Що означає збільшення нічної потужності?  Це означає,  що ми мусимо зменшити  потужність теплових електростанцій: деякі загасити або пригасити. Це означає, що   ми   маємо   постійно   розпалювати    потужності    теплових електро-станцій,  а це - додатковий мазут, додаткове вугілля. І на цьому  всьому  ми  втрачаємо.   Тобто,   добудова   двох   ядерних електростанцій   без   відповідної  компенсації  є  дуже  складною справою.  Тому відносно добудови електростанцій я зробив  би  так: один блок Хмельницької конче треба добудувати. Це - перше.

 

     Друге, щодо   Чорнобильської   електростанції.   Перший  блок Чорнобильської електростанції є вповні  надійним.  Ми  вже  багато разів  ішли  на  поводі іноземних порадників,  які нам багато чого радили.  Ми позбулися ядерної зброї, а, між іншим, зараз є методи, за  допомогою  яких  високозбагачений  уран можна розмелювати (ну, зараз цього ще не буде,  але  через  пару  років  буде),  а  потім змішувати   з   природним   ураном   і   одержувати   уран   такої концент-рації,  яка нам була б потрібна для наших  електростанцій. Та це вже для нас у минулому, тому я радив би добудувати один блок Хмельницької електростанції і зупинити (за рішенням про зупинення) перший блок Чорнобильської електростанції.  Якщо від нас вимагають Америка,  Франція і Англія,  щоб ми  закрили  блок  Чорнобильської електростанції,  який  нормально працює,  - будь ласка,  але нехай вони повністю профінансують  добудову  блока  Рівненської  атомної електростанції. Тоді буде все нормально.

 

     Тепер я  хочу  сказати:  одночасно  з  цим треба розв'язати і питання електроліній.  Це питання є дуже складним.  Закінчуючи,  я пропоную.  Перше,  -  схвалити  резолюцію про зняття оподаткування коштів на добудову блока Хмельницької електростанції.

 

     Друге. Зняти  з  себе  обов'язок   закриття   першого   блока Чорнобильської  електростанції.  І  тоді,  я  думаю,  ми  будемо у виграші.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Рафаїловичу.

 

     Слово має  народний  депутат  Черняк.  За   ним   -   депутат Александровська.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги! У мене є певні сумніви щодо того, чи тим шляхом стосовно атомної енергетики ми йдемо. Але це предмет спеціальної розмови (я зараз не буду цього торкатися). Йдеться про проблеми надійності, екології та інші.

 

     Торкнусь тільки    питання    запропонованого    в     даному законопроекті   фінансового   способу   вирішення  цієї  проблеми. Проблему пропонується вирішити  за  допомогою  надбавки  до  ціни. Фактично ця надбавка вже діє,  але 30 відсотків надходжень від неї відраховується до  бюджету.  Пропонується  до  бюджету  нічого  не відраховувати,   а   залишати   ці  кошти  енергетикам,  щоб  вони добудо-вували ці блоки методом самофінансування.  Але я погоджуюся із  тими  колегами,  які  вже  виступали тут,  ставили запитання і говорили,  що тоді постає проблема спеціального рахунку,  проблема використання цих коштів (чи буде воно цільовим,  чи ні),  проблема контролю, тобто постає низка проблем, які дуже важко вирішувати. У мене  викликає також певні сумніви - наскільки доцільно саме таким чином вирішувати  ці  проблеми,  навіть  визначивши  необхід-ність добудови цих енергоблоків...

 

     На мій   погляд,  більш  слушною  є  пропозиція  вирішити  ці проблеми  або  встановивши   відповідний   рентний   платіж,   або виді-ливши бюджетні кошти. Тоді буде легше здійснювати контроль, і тоді є надія, що ці кошти використовуватимуться ефективніше.

 

     Отже, на  мій  погляд,  у  цій  ситуації  більш   слушною   є пропози-ція депутатів Альошина та Журавського.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Кириловичу. Слово має народний депутат Александровська.  Будь ласка. За нею - хвилина для виступу депутату Павловському.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Сразу  хочу  сказать,  что  я  в  своем  выступлении   буду агитировать   за   то,   чтобы  депутаты  поддержали  предложенный законопроект. Несколько слов о том, почему это надо сделать.

 

     Сегодня мы с вами более половины дня рассматривали  вопрос  о состоянии отрасли,  и,  наверное,  всем понятно,  что состояние ее действительно критическое. Но я хотела бы сказать несколько слов о том,  что  сегодня не прозвучало в зале.  Дело в том,  что атомная энергетика - это специфическая отрасль энерге-тики и  безопасность своего  функционирования  атомные  станции  должны обеспечивать за счет  собственных  средств.  Практически   механизма   финансового обеспечения  этой  безопасности до сих пор не существовало,  и то, что была введена надбавка  к  тарифам  (именно  целевая  надбавка, поступления  от  которой должны были направляться на реконструкцию действующих  и  на  строительство  новых   энергоблоков)   -   это вынужденная  мера,  позволяющая  обеспечить  не  только ввод новых мощностей,  но и необходимый уровень безопасности функционирования атомных станций.

 

     Конечно, парадоксально,  что  эта  надбавка  была введена,  и странно,  что она  облагалась  налогом,  потому  что  это  целевая надбавка,  которая должна была в полном об еме поступать именно на эти цели.  Поэтому я считаю, что правильно делает сегодня комитет, когда  предлагает  освободить  от налогообложения именно эту часть цены, именно целевую надбавку.

 

     Наверное, прав  и  депутат  Алешин,  который   говорит,   что существуют  и другие способы решения этих проблем.  И очень плохо, что раньше мы  к  этим  вопросам  не  обращались.  Но  сегодня,  в условиях  тяжелого  экономического положения отрасли,  в условиях, когда действительно необходимо целевое финанси-рование,  я считаю, что мы должны этот законопроект принять.

 

     И несколько   слов   еще  по  такому  вопросу.  По-моему,  мы рассматриваем  эту  проблему  очень  узко,  лишь  с  точки  зрения эксплуатации   энергетики,   мы   совсем  не  думаем  о  том,  что энергетическая  отрасль  не  может   существовать   без   развития энергетического машиностроения, без кооперации.

 

     К сожалению,    сегодня    в    зале    присутствует   только предста-витель   Министерства   энергетики,    здесь    не    было представителя  Министерства  промышленной  политики.  То  есть  мы хорошо видим,  как сегодня у нас  в  Кабинете  Министров  дробятся интересы  и  не  обеспечивается комплексный подход к решению очень серьезных государственных проблем.

 

     Я считаю,  что сегодня мы должны были рассматривать вопросы и о   состоянии   энергетического   машиностроения,  и  о  состоянии приборостроения, потому что без решения проблем в этих отраслях мы не   сможем   обеспечить   ввод  новых  мощностей  и  безопасность функционирования атомной энергетики.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Одна хвилина депутату Павловському.  Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановні колеги!  Протягом  чотирьох років  я  очолював  Комітет  з  питань ядерної політики та ядерної безпеки.  Ми вивчали це питання, і хочу сказати, що в усьому світі всі  проблеми  ядерної  енергетики,  навіть  проблеми поводження з радіоактивними відходами,  фінансуються зі спеціальних рахунків. У нас цього не було,  тому й виникли такі труднощі. Ви розумієте, як сьогодні  непросто  взяти  з  бюджету  кошти  для  того,  щоб   це добудувати.  Тому  я  хочу,  щоб  ми  прийняли  цей законопроект у першому читанні.  А ті  зауваження,  які  були  висловлені,  треба врахувати.  І  треба обов'язково виділити в бюджеті гроші,  щоб ми якомога швидше добудували ці об'єкти.

 

     Я хочу  сказати:  якщо  ми  будемо  розраховувати  тільки  на отримання  для завершення будівництва коштів іноземців,  тоді наші галузі  приладобудування  та  електромашинобудування   нічого   не отримають.  Тільки  наші  власні кошти дадуть можливість задіяти і наше енергетичне машинобудування, і наше приладобудування.

 

     Тому я хочу,  щоб усі ми в  інтересах  нашої  держави,  а  не якоїсь  там  законодавчої  красоти  підтримали даний законопроект, прийняли його  в  першому  читанні  та  врахували  зауваження.  Ми повинні завершити це будівництво, хоча цього і не хоче Захід, і ми завершимо його.

 

     І ще  хочу  сказати,  що  дуже   глибоко   помиляється   Ігор Рафаїлович,  говорячи  про  те,  чи  потрібна  нам енергія,  чи не потрібна.  Подивіться  на  нашу  Україну:  вночі  вся  мертва,  не освітлені   вулиці   і   так  далі.  Тому  енергія  нам  потрібна, добудовувати енергоблоки нам потрібно,  своє енергомашинобудування нам  потрібно.  А  зробити  все  це  треба за власні кошти.  Прошу підтримати пропозицію комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Звягільський, одна хвилина.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 43,  Донецька область).  Уважаемые  народные  депутаты,   одну   минуту!   Игорь Рафаилович, я к вам обращаюсь. Друзья мои, себестоимость киловатта электроэнергии  в  атомной  энергетике  -   один   цент.   Атомная энергетика составляет 45 процентов всей нашей энергетики. На рынке сегодня  вся  наша  электроэнергия  стоит  4  цента  за  киловатт. Правильно?  Куда  девается  разница?  О  каких  деньгах  мы  ведем разговор?  Куда и какие  деньги  еще  надо  давать?  Где  разница? Ответьте  мне на этот вопрос,  уважаемые правители,  а также Игорь Рафаилович.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини для  висновків  надається  доповідачу Панасовському. Будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  В своем выступлении я обмолвился,  что еще пребывают у власти те,  кто лоббировал и травил атомную энергетику мораториями.  Я  вижу,  и  сегодня  есть  люди,  которые лоббируют атомную энергетику.

 

     Меня, наверное,  кто-то не понял.  Кабинетом  Министров  было принято  решение о строительстве,  о достройке четвертого блока на Ривненской и второго - на Хмельницкой АЭС.  В  связи  с  нехваткой собственных  средств на нужды атомной энергетики неопределенностью в переговорах с Европейским банком  реконструкции  и  развития  по вопросам   финансирования   строительства  этих  блоков  Кабинетом Министров  в  ноябре  1997  года  было  принято  постанов-ление  о финансовом  обеспечении  достройки  энергоблоков,  кото-рым с этой целью  устанавливалась  целевая  надбавка  к  цене  электроэнергии размером  0,3  цента  за  киловатт-час.  Строительство велось год. Размер надбавки определялся с учетом наличия собственных средств и необходимости строительства в течение трех лет.

 

     Сегодня рассматривается    вопрос    о    сокращении   сроков строительства.  И никто не  говорит  о  том,  что  надо  увеличить надбавку  к  действующему тарифу.  Просто существуют два варианта: либо еще увеличить надбавку (я  об яснил,  что  этого  не  следует делать),  либо  осуществлять  это  за  счет  собственных  средств. Предлагается схема:  закончить строительство этих об ектов за счет собственных   средств  электростанций,  освободив  часть  льготной целевой надбавки от уплаты  налога  на  прибыль.  Суть  вопроса  - исключение   фактических  расходов  на  финанси-рование  достройки энергоблоков из валового дохода, облагаемого налогом.

 

     Нам безразлично,  за какие средства строить блоки. Факт один: мы   имеем  два  мощных  энергоблока  со  степенью  готовности  80 процентов.  Их надо достроить.  Пожалуйста,  определяйте, за какие средства.  Но  я  знаю  одно,  в  бюджете  эти  средства  не будут предусмотрены. От Запада мы инвестиций не получим.

 

     Я бы  предложил   такой   вариант.   Поскольку   бюджет   уже практически  сформирован,  давайте  поработаем  этот  год по схеме прошлого года плюс освободим целевую надбавку от обложения налогом на  прибыль.  А в бюджете 2000 года предусмотрим либо ренту,  либо то,  что  вы  предлагаете.  Потому  что  если  мы  сейчас   начнем пересматривать концепции относительно завершения строительства, то у нас не будет  энергоблоков.  Если  бы  у  нас  сейчас  было  два энергоблока,  наша  энергетика  сегодня  не имела бы ограничений и работала бы на рабочей частоте.  Мы опять отодвигаем решение  этой проблемы на потом,  потому что мы всегда ищем, как не делать, и не предлагаем, как осуществить идею. Поэтому и "маємо те, що маємо".

 

     Я считаю,  что  наше  предложение  надо   поддержать,   блоки достроить,  тогда  и  отрасль,  и  Украина получат два полноценных атомных блока, что и решит проблему генерации в стране.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олегу   Григоровичу.   Прошу   запросити народних  депутатів до залу.  Будемо визначатися.  Шановні колеги! Ставиться на голосування проект Закону про внесення  доповнень  до Закону  України  про  оподаткування  прибутку  підприємств.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Слово надається депутату Федорину. Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція Народного руху України.  Шановні колеги!  Я хочу,  щоб під час голосування з цієї проблеми  ви  згадали  про  ті  відключення електроенергії,  які  зараз  поширюються  по  Україні,  коли  цієї електроенергії бракує і наші села опиняються в пітьмі.  Їдеш -  аж страшно  робиться,  коли не видно освітлення в наших селах.  Я вас закликаю все-таки проголосувати.  Не може  бути  такого  у  добрих господарів  нашої  землі,  щоб  два  блоки  стояли  майже в повній готовності,  а ми не  даємо  можливості  їх  добудувати.  Все-таки давайте   підемо   назустріч  і  допоможемо  нашим  будівельникам, виділимо їм кошти і дамо можливість добудувати ці  блоки.  Ми  цим зробимо  добру  справу для наших селян,  які страждають насамперед через відключення електроенергії. Давайте проголосуємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Попеску. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціо-нальних  відносин  (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Я  хотів  би  всіх  закликати проголосувати за цей законопроект,  оскільки якщо ми  сьогодні  не вирішимо питання про підтримку будівництва цих двох блоків,  у нас потім будуть дуже великі проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!   Я   прошу   підтримати пропозицію народних депутатів.  Ми всі з вами приймали вже в цьому залі не одне доручення.  В принципі протягом двох останніх  тижнів ми  постійно з вами порушуємо проблему про те,  що в нас повсюди в Україні,  особливо в сільській місцевості,  відключається на 16-18 годин електроенергія,  що вона вмикається тільки на кілька годин у нічний час, коли вона вже не треба тим селянам.

 

     Справді, сьогодні  виступаючі  говорили  про  те,  що  в  нас практично  готові два надпотужні енергоблоки,  які могли б суттєво поліпшити ситуацію з енергозабезпеченням.

 

     Я пропоную:  давайте  підтримаємо  цей  законопроект  і  дамо можливість добудувати в наступному році чи через деякий час хоча б ці два енергоблоки та вирішити проблеми із ТЕЦ-6  у  місті  Києві, для того щоб і жителі столиці відчули поліпшення теплопостачання.

 

     Прошу підтримати. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Не змушуйте  голосувати  в поіменному режимі.  Я прошу ще раз запросити до  залу  всіх  народних  депутатів,  адже  є  необхідна кількість   зареєстрованих   депутатів.   У  нас  було  понад  300 зареє-строваних, не голосують 68. Я прошу їх усе-таки визначатись. Прошу проголосувати знову на вимогу представників Народного руху і фракції комуністів.  Будь ласка, голосуємо за проханням комуністів і Руху.

 

     "За" - 216.

 

     Тоді є така пропозиція.  Шановні колеги!  У виступах...  Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Гуренка.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ). Дякую. Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні депутати! Шановні наші виборці! Йдеться про питання, доленосне для всієї  України,  а  не  лише  для  однієї  галузі.  Якщо ми й далі зволікатимемо з нарощуванням генеруючих потужностей - ми  втратимо все.  І це треба розуміти. Дай нам, Боже, пережити нинішню зиму! Я ще раз звертаюся  до  народних  депутатів:  шановні  колеги,  слід проголосувати!  Не  йдеться  ж  про нове фінансування,  а лише про перерозподіл деяких податків.  Прошу  всіх  проголосувати  за  цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка.  Депутат  Гудима.  І  будемо голосувати.

 

     ГУДИМА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  123,  Львівська  область). Фракція    Народного   руху.   Верховна   Рада   тільки-но   своїм неголосуванням заперечила своє попереднє голосування про створення спеціальної    слідчої   комісії   стосовно   масових   відключень електричної енергії в Україні. Саме вирішення сьогодні питання про добудову  двох  енергоблоків  - Хмельницької і Рівненської атомних електростанцій робить непотрібним створення тієї комісії.  Якщо ми голосуємо  за,  то тим самим скасовуємо рішення про створення тієї слідчої  комісії.  Сьогоднішнє  голосування  є   дуже   позитивною відповіддю  на  сотні  тих  звернень  про  те,  що діється зараз в електроенергетиці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово депутату Альошину. І будемо голосувати.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги,  я хотів би,  щоб у нас у  залі менше  вирувало  пристрастей під час прийняття важливих фінансових документів...

 

     У даному  разі  ми  практично  всім  залом  підтримали   ідею отримання   коштів   на   добудову   енергоблоків   двох   атомних електростанцій.  Ніхто не заперечує проти того,  що нам  треба  їх добудувати.  Але  яким  чином будуть знайдені ці кошти,  який буде механізм контролю за їх використанням,  яка буде  відповідальність суб'єктів,  котрі отримають доступ до цих коштів?  Відповіді на ці запитання зазначений законопроект, на жаль, не дає.

 

     Отже, позиція  нашого  комітету  полягала  в  тому,   що   ми принципово  проти  вирішення будь-яких питань шляхом вста-новлення спеціальних надбавок до ціни.  Що ми робимо, коли додаємо надбавку до ціни будь-якого товару?  Ми зменшуємо прибуток, який є об'єктом оподаткування!

 

     Тому вноситься  така   компромісна   пропозиція   -   давайте підтримаємо   ідею  (Шум  у  залі)...  Шановні  колеги!..  Давайте під-тримаємо  ідею  надати  можливість  нашому  комітету  разом  з Комітетом з питань паливноенергетичного комплексу завершити роботу над цим документом і поставити його на голосування в тому вигляді, який буде одноголосно підтриманий у залі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу.

 

     Прошу не  піднімати  рук  -  ми  зараз  будемо  голосувати!.. Нагадаю,  що в проекті закону,  який ми зараз  голосуємо,  є  такі рядки:  "Центральний  податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів, спрямо-ваних на  фінансування  витрат,  пов'язаних  з добудовою енерго-блоків". Тобто спеціально встановлюється така звітність.

 

     Шановні колеги!   Я   прошу   підтримати   законопроект    як надзвичайно важливий.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення приймається. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  На  прохання  профільного  комітету  розгляд пропозицій Президента до Закону про внесення доповнень  до  Закону України  про  Конституційний Суд України переноситься на наступний тиждень, оскільки питання не готове.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Митного кодексу України.  Слово для   доповіді  надається  голові  Державної  митної  служби  Юрію Петровичу Соловкову. Будь ласка, вам 20 хвилин.

 

     СОЛОВКОВ Ю.П.,  голова  Державної  митної   служби   України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати України! Чинний Митний кодекс України був прийнятий у грудні 1991 року. Чотири дні тому  виповнилося  сім  років з дня прийняття діючого нині Митного кодексу.  Введення його в дію на той час відіграло позитивну роль, однак  сьогодні  цей  кодекс,  як  ми вважаємо,  вже не відповідає сучасному стану митної  справи.  Більш  того,  інколи  він  навіть стримує  розвиток зовнішньоекономічної діяльності.  Такий висновок базується на кількох принципово важливих реаліях.

 

     По-перше, поза нормами чинного Митного  кодексу  зали-шаються кардинальні  питання  реформування  економіки Української держави, процес встановлення ринкових механізмів у країні.

 

     По-друге, в Митному кодексі 1991 року не  знайшли  належ-ного втілення  положення  щодо  реалізації  державної політики розвитку митної системи України,  її ролі у формуванні державного  бюджету, щодо  митно-тарифного  регулювання,  своєчасного і повного митного обслуговування підприємств і громадян.  За час,  що минув, зазнала змін сама митна система України.

 

     По-третє, за  сім  років,  що минули після прийняття кодексу, суттєвих  змін  зазнало  і  законодавство  України,   що   регулює зовнішньоекономічну   діяльність,   податкове   законодавство   та законодавство  про   валютне   врегулювання.   Положення   окремих законодавчих актів суперечать чинному на сьогодні Митному кодексу.

 

     По-четверте, потребують      законодавчого      підтвердження міжнародні правові акти України  про  приєднання  до  європейських структур та міжнародних договорів і Конвенції з митних питань.

 

     У чинному  кодексі  не  зафіксовано  навіть  наше  членство у Всесвітній  митній  оганізації,  Раді  керівників   митних   служб країн-учасниць СНД,  а також приєднання до ратифікованих у зв'язку з цим угод.

 

     Враховуючи все це та багато інших факторів, ми провели роботу з  підготовки нового деталізованого проекту Митного кодексу,  який за дорученням Кабінету Міністрів України сьогодні вносимо  на  ваш розгляд.

 

     Проект кодексу   підготовлено   Державною  митною  службою  у співпраці з науковими  установами  України.  Робота  над  проектом тривала  кілька років.  До роботи над ним були залучені досвідчені фахівці  митної  системи,  представники  міністерств  і   відомств України,  вчені з питань права,  економіки і міжнародних відносин, зарубіжні  спеціалісти.  Над  проектом  працював  практично  увесь колектив митної служби.  Кожна митниця, виходячи із своєї практики й  досвіду,  вносила  до  нього  свої  зміни  й  доповнення.  Було опрацьовано  кілька  варіантів  проекту,  які розглядалися на всіх рівнях нашої управлінської системи.

 

     Не вдаючись до розбору та оцінки розділів,  глав і статей,  я намагатимуся  у  своєму  виступі зосередити вашу увагу на основних принципах  побудови  кодексу  та  на  нових  підходах  до  митного регулювання, які пропонується закріпити з прийняттям кодексу.

 

     Перш за  все  хотів  би  звернути  вашу увагу на комплексний, системний і науково обгрунтований  характер  проекту  кодексу.  Це проект єдиного узагальненого законодавчого акта, який об'єднав усі чинні на сьогодні в Україні акти законодавства з митної справи.

 

     При опрацюванні   проекту   враховано   норми   і   положення Конституції України, інших законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою протягом 1992-1998 років.

 

     Запропонований законопроект  адекватно  віддзеркалює   реалії економічного   й   суспільно-політичного   життя   нашої  держави, зовнішньоекономічних зв'язків країни,  сучасне  становище  і  роль митної  служби  в  системі  органів державного управління.  Повною мірою відповідає він  і  міжнародним  стандартам.  Його  прийняття значно  розширить  перспективу  виходу  України на світовий ринок, створить  сприятливі   умови   для   зміцнення   торговельних   та еконо-мічних   зв'язків  із  зарубіжними  країнами,  а  також  для міжнародного співробітництва нашої держави з митних  питань.  Саме таких   висновків   дійшли  президія  Національної  академії  наук України,  Всесвітня  митна  організація,   компетентні   зарубіжні фахівці  з  митної  справи.  Позитивну оцінку проекту кодексу дали Інститут держави і  права,  Національна  юридична  академія  імені Ярослава Мудрого,  Академія СБУ,  наукові заклади, міністерства та відомства України.

 

     Так, у експертному висновку  президії  Національної  академії наук  України  зазначається,  що  рецензований проект повною мірою відповідає сучасним  європейським  зразкам,  визнаним  міжнародним договірним  зобов'язанням  України  з  питань  митної  справи.  До позитивних  ознак  проекту  слід  також  віднести  успішну  спробу розробників   поєднати  зарубіжний  досвід  правового  регулювання митної справи не лише з  існуючими  реаліями  в  Україні,  а  й  з подальшими перспективами соціально-економічного розвитку України.

 

     Надзвичайно суттєвою  є  прогностична  спрямованість  проекту нового  кодексу,  оскільки  він  покликаний   сприяти   досягненню стабільності оновленого митного законодавства України.

 

     Високо оцінили   проект   кодексу  науковці  Академії  Служби безпеки  України.  У  рецензії,  зокрема,  вказується,  що  проект кодексу   відповідає   міжнародним  зразкам  подібних  документів, максимально   наближений   до   Митного   кодексу    Європейського співтовариства  та  розвинутих країн світу і має значні переваги в порівнянні з іншими митними кодексами країн СНД і східної  Європи. Після   його  прийняття  Верховною  Радою  України  Митний  кодекс належним чином сприятиме  забезпеченню  економічного  суверенітету держави,  подальшому розвитку її зовнішньоекономічної діяльності й відіграва-тиме значну роль у розвитку митної справи в Україні.

 

     Коротко про зміст проекту Митного  кодексу.  Проект  визначає основні  завдання  служби  у сфері регулювання експортно-імпортних операцій,  регулює  процедури  здійснення  спільного   з   митними службами  суміжних  держав  митного  контролю  вантажів і товарів. Новим принципово важливим фактором для  забезпечення  між-народних правил  торгівлі  є  запропонована  в  проекті  кодексу  норма про застосування  рівнозначних  митних  процедур  від  країни-власника товарів, вантажів і транспортних засобів.

 

     По суті,  нові  положення  і  норми  кодексу пронизують майже кожен розділ,  кожну главу,  кожну статтю проекту.  Якщо в чинному Митному  кодексі  11  розділів  і  164  статті,  то проект містить відпо-відно 23 розділи та 645 статей.

 

     Візьмемо питання структуризації служби.  Проект містить низку нових  норм,  які  закріплюють  нинішню  структуру  митних органів України, чітко визначають статус та повноваження всіх її елементів від  центрального  апарату  Державної  митної служби до митниць та спеціалізованих організацій.

 

     Одне з  першочергових  завдань  проекту  -   гуманізація   та уніфікація  процедур митного контролю,  митного оформлення товарів як підприємств,  організацій,  установ усіх форм власності,  так і громадян.  Вводяться технологічні схеми контролю, які відповідають сучасним міжнародним стандартам.  До  речі,  з  метою  прискорення лібералізації  митних  процедур  ми  вже  сьогодні відмовилися від поглибленого або так  званого  глобального  митного  контролю  без попередньої офіційної або оперативної інформації.

 

     У проекті  кодексу  вперше  визначено  такі  важливі  фактори здійснення процедури декларування, як терміни подання та прийняття митної    декларації.    З   метою   спрощення   митних   процедур впроваджується також подання попередньої декларації або оформлення товарів на підставі періодичної митної декларації.

 

     Ще одна  проблема - законодавче закріплення митних режимів та умов при їх застосуванні в процесі здійснення  експортно-імпортних операцій.  Запропоновані  проектом  види  митних режимів охоплюють практично всі можливі варіанти,  що мають  місце  при  переміщенні товарів через митний кордон України.

 

     Механізм їх  реалізації  позитивно  вплине  в  першу чергу на українського  товаровиробника.  Такі  митні  режими,   як   митний ліцензійний  склад,  переробка  на митній території,  переробка за межами  митної  території,  переробка  під  митним  контролем   та тимчасове ввезення й вивезення,  дозволяють підприємствам за умови надання відповідної гарантії не вилучати з  обігу  наявних  у  них коштів,  інвестувати  їх  в  основні фонди або поновлювати їх,  як обігові кошти.

 

     Проведення комерційних операцій  у  режимі  реекспорту  дасть можливість   розширити   обсяги   операцій   українських  торгових підприємств у сфері міжнародних консигнацій як на  ринку  України, так і на ринках інших країн, у першу чергу країн СНД.

 

     Новий кодекс  врегулює багато питань щодо переміщення товарів громадянами через митний кордон.  Зокрема,  дасть  змогу  посилити контроль  за  тимчасовим  ввезенням товарів громадянами та звузить можливості громадян щодо ухилення від сплати платежів.

 

     Уперше в митному законодавстві України та країн СНД грунтовно розглядаються   особливості   здійснення   митних   операцій   при переміщенні громадян  і  вантажів  морськими,  річковими  суднами, авіаційним    транспортом,    залізничними    та    автомобільними транспортними   засобами,   а    також    митних    процедур    на трубо-провідному транспорті,  лініях електропередач,  міжнародному поштовому каналі.

 

     Зазначу, що  в  чинному  кодексі,  наприклад,  не   визначено порядок і організацію митного контролю переміщення трубо-проводами електроенергії та товарів.  Визначення порядку митного контролю та оформлення  енергоносіїв  дасть  змогу  забезпечити більш чітку їх організацію,  посилити контроль за повним надходженням платежів до державного бюджету,  перекрити шляхи до можливих зловживань з боку суб'єктів  підприємницької  діяльності  при   зовнішньоекономічних операціях з енергоносіями.

 

     У проекті  кодексу  розширюються  можливості  введення митної статистики,  закладаються норми,  які відповідають методології  та стандартам,   прийнятим  у  світовій  практиці.  Це  дасть  змогу, зокрема,  спростити процедуру статистичної  звітності  підприємств щодо  здійснення  ними  зовнішньоекономічної  діяльності в частині торгівлі  так  званими  видимими  товарами;   надасть   можливість оперативно  здійснювати функції валютного контролю уповнова-женими органами виконавчої влади без залучення суб'єкта, що підвищуватиме достовірність  отриманої  за результатами пере-вірки інформації та сприятиме    максимальній    лібералізації    зовнішньоекономічної діяльності.  Ряд  нових  розділів,  глав  і  статей  спрямовані на впорядкування умов нарахування і  справляння  мита,  інших  митних платежів, їх відстрочення та розстрочення.

 

     Зауважу, що на даний час митні органи мають право стягувати у безспірному порядку лише невчасно сплачене мито.  Оскільки з  1996 року митні органи справляють такі податки, як акцизний збір та ПДВ з імпортних товарів,  оперативна робота по  наповненню  державного бюджету значно ускладнилась.  Так,  на 1 жовтня 1998 року загальна заборгованість  за  митними  платежами,  що  були  нараховані   за вантажними  митними  деклараціями  з відстрочкою сплати,  за якими скінчились терміни  відстрочки,  становить  близько  20  мільйонів гривень.  Зрозуміло,  що  за  умови  надання  митним органам права безспірного    списання    коштів     з     рахунків     суб'єктів зовнішньоекономічної   діяльності   ця  сума  вчасно  надійшла  до державного бюджету.

 

     Суттєвою особливістю проекту,  яка принципово відрізняє  його від чинного кодексу, є об'єднання в одному законодавчому акті двох основних законів у галузі митної справи:  Митного кодексу  України та   Закону  України  про  єдиний  митний  тариф.  Ця  особливість пропонованого проекту  єднає  його  з  аналогічними  законодавчими актами  більшості  країн  світу,  в митних кодексах яких містяться норми, що визначають принципи та порядок обкладання митом товарів, які переміщуються через митний кордон.

 

     Водночас проект  встановлює  більш  гнучкий  принцип побудови митного тарифу України, який відповідає вимогам, що висуваються до митних  тарифів  країн  -  членів  Генеральної  угоди  з тарифів і торгівлі і світової організації торгівлі.

 

     Новаціями в запропонованому проекті кодексу є положення,  які встановлюють  методику визначення митної вартості товарів.  Норми, що закладаються,  грунтуються на сучасних міжнародних документах з цього  питання,  зокрема на угоді ГАТТ - про правила митної оцінки товарів.

 

     Запроваджується декларування митної вартості,  що забезпечить повноту  нарахування  та  справляння податків і зборів при митному оформленні  товарів.  Зазначений   порядок   відповідає   світовій практиці   та   ставить  у  рівні  умови  українських  імпортерів. Актуальним  на  сьогодні  є  і  обгрунтування  у  проекті  кодексу механізму   визначення   країни  походження  товару,  недостовірне декларування якої є  одним  з  найпоширеніших  способів  уникнення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності оподаткування в повному обсязі.

 

     Наведу лише один приклад.  На початку листопада цього року на кіровоградську фірму "П'ятий океан" митниками було накладено штраф у розмірі більше 1 мільйона гривень за  спробу  оформити  понад  2 тисячі  тонн  свіжомороженої  риби  без  сплати мита та податку на додану  вартість  за  недостовірним  сертифікатом  про  походження товарів.

 

     Усього ж цього року вже виявлено 53 недійсних сертифікати про походження товарів,  які переміщувалися з країн СНД та  Балтії  на умовах про вільну торгівлю.

 

     Значне місце  у  законопроекті відведено питанням організації боротьби з  контрабандою  і  порушенням  митних  правил.  Докладно виписано  процесуальні  норми  провадження у справах про порушення митних правил - нічого схожого нині чинне законодавство України не має.

 

     Така регламентація    забезпечить   чітке   виконання   вимог законодавства та усуне можливість зловживань  при  провадженні  та розгляді справ про порушення митних правил. Уперше в україн-ському законодавстві  дано  поняття  "порушення  митних  правил",  значно розширено перелік складів митних правопорушень. Якщо чинний Митний кодекс визначає 17 порушень митних правил,  то в проекті їх -  31. Встановлено  нові,  більш  реальні  санкції,  перед-бачені нормами кодексу,  за  правопорушення.  Так,  пропонується   значно   ширше застосовувати  штрафи,  діятиме  залежність  штрафу  від кількості товару  або  його  вартості,   що   забезпечить   індивідуалізацію відповідальності. При незначному порушенні штраф буде невеликим, а при незаконному переміщенні  значних  партій  товарів  штраф  буде відповідно більшим. Адже нині, наприклад, за недоставлення товарів до місця призначення стягується штраф до 55 гривень і в разі, якщо вартість  недоставленого  товару  становила  5 гривень і якщо вона становила 50 гривень.

 

     Проект кодексу врегульовує також питання розгляду  справ  про порушення митних правил,  за яким можливе застосування конфіскації предметів правопорушення.  Для повнішого розуміння  цієї  проблеми наведу  цифри:  за  станом  на 1 листопада згідно з рішеннями суду було конфісковано предметів загальною вартістю понад 80  мільйонів гривень,  що  становить  лише  близько  43 відсотків від загальної вартості  предметів,  щодо  яких  нормами  закону  мало  позитивно вирішитись   питання   про   застосування   конфіскації.  Водночас положенням  проекту  визначається  подальша  гуманізація  розгляду справ   про   митні   правопорушення.   Перед-бачається  розширити можливість оскарження постанов митних органів про такі  порушення, активніше залучати адвокатів до розгляду справ.

 

     Мабуть, найболючішим  питанням  для  Держмитслужби  є надання митним органам права займатися оперативнорозшуковою діяльністю, як це  практикується  в  інших країнах світу.  Склалася парадоксальна ситуація, коли в частині правоохоронної діяльності на митні органи покладаються  в  повному  обсязі  вимоги як на правоохоронні,  але відповідних повноважень їм для цього не надано.

 

     У проекті кодексу пропонується надати митним  органам  статус правоохоронних,   дозволити  їм  здійснення  оперативно-розшукових заходів.  Відсутність законодавчого закріплення цих  норм  не  дає митникам   змоги   застосовувати   активні   методи   боротьби  зі злочин-ністю.  Аналіз порушених  кримінальних  справ  та  одержана митни-цями   інформація   дають  підстави  констатувати:  злочинні елементи,  які спеціалізуються на зовнішньоекономічних  операціях, постійно   змінюють   методи   своєї  діяльності.  У  протиправній зовнішньоекономічній практиці  дедалі  активніше  використовуються неіснуючі  фіктивні або створені на один день фірми;  здійснюються незаконні операції з давальницькою сировиною,  бартерні  операції; кримі-налітет  намагається  використовувати  можливості  транзиту, пере-вантаження,  переадресовки тощо.  Вдаються і до такого засобу ухилення  від  оподаткування,  як  вивезення  товарів під виглядом майна.

 

     Таким чином,  часи,  коли  контрабанду  чи  порушення  митних правил  можна  було  виявити  візуально під час звичайного огляду, давно минули.  Для того щоб розкривати серйозні злочини, необхідно активно використовувати оперативну інформацію,  яку можна отримати лише в ході оперативно-розшукових  заходів,  збирання  та  аналізу інформації,   використання   гласних   і   негласних   позаштатних працівників,  здійснення  перевірки  окремих   сторін   діяльності підприємств.

 

     Зауважу, що   розкриття   контрабанди  наркотиків  у  значних розмірах практично  неможливе  без  послуг  інформаторів,  про  що свідчить і світова практика, і наш досвід.

 

     Прошу звернути   увагу,   що   проектом  Митного  кодексу  не передбачене    надання    митним    органам    права     займатися оперативно-розшуковою  діяльністю в повних обсягах - нам необхідні лише окремі її елементи. Ми не маємо наміру проникати до злочинних груп,  негласно проникати до приміщень, контролювати телеграфні та поштові  відправлення  тощо.  Навіть  візуальне  спостереження  зі застосуванням фото-, кіно-, відеозйомки та інших технічних засобів ми хочемо проводити не на всій території,  а лише в зонах  митного контролю.

 

     Ми не    сумніваємося,    що    надання    нам    права    на оперативно-розшукову  діяльність   сприятиме   виявленню   більшої кількості  злочинів,  насамперед серйозних.  Відповідно зростуть і надходження до бюджету.

 

     Відсутність права займатися оперативно-розшуковою  діяльністю негативно  впливає  на  дуже актуальну сьогодні проблему правового захисту митників і членів їх сімей. За умов зростання злочинності, з одного боку, і підвищення ефективності наших заходів по боротьбі з контрабандою - з другого, останнім часом значно зросла кількість бандитських  нападів  на працівників митниць.  Лише протягом цього року на митників вчинено 23 напади зі застосуванням  вогнепальної, холодної  зброї,  вибухових  пристроїв.  Все  це - спроби залякати наших працівників,  їх родини,  змусити їх поблажливо ставитися до правопорушників.

 

     У проекті   Митного   кодексу,  зокрема  в  статтях  608-615, передбачається низка активних заходів  щодо  правового  захисту  і забезпечення  безпеки  працівників  служби.  Водночас  за  рахунок внутрішніх резервів і без збільшення  штатів  нами  відповідно  до указу  Президента  України  від  23  березня цього року створено у складі центрального апарату службу управління власної  безпеки  та його  структурні  підрозділи на митницях.  Зазначу,  що аналогічні підрозділи давно працюють  і  повністю  виправдовують  себе  як  у системі митних служб країн далекого зарубіжжя,  так і в Російській Федерації та інших державах - учасницях СНД.

 

     Для успішного кваліфікованого виконання підрозділами  власної безпеки   поставлених   завдань   необхідно  надати  їм  права  на проведення  оперативно-розшукової  діяльності   щодо   працівників митних органів,  які допускають злочинні діяння, та їх пособників. Це дасть змогу оперативно виявляти працівників митних органів, які схильні  до скоєння корупційних дій,  службових та інших злочинів, своєчасно проводити попереджувальнопрофілактичні заходи.

 

     Хотів би також звернути вашу увагу на те,  що норми  проекту, які  подаються  на ваш розгляд,  значно підвищують вимогливість до посадових осіб митних органів. Зокрема, проектом кодексу визначено особисту відповідальність керівного складу за стан профілактичної, виховної роботи в очолюваних колективах і  протиправну  діяльність підпорядкованих   працівників,  відповідаль-ність  посадових  осіб митниць за збитки,  заподіяні державним органам,  підприємствам та громадянам.  Визначено  також  право  громадянина на оскарження до вищестоящого  митного  органу  або  до  суду  рішення,   дії   або бездіяльності  митних  органів  у  випадку порушення його законних інтересів.

 

     Насамкінець коротко про правові та соціальні проблеми служби. З   метою   впорядкування   матеріально-побутового  забезпе-чення, соціального захисту працівників митних органів пропонується внести відповідні   корективи  і  доповнення  у  статті  проекту  Митного кодексу,  що стосуються умов проходження служби, обов'язків, прав, а також оплати праці митників.

 

     Службою опрацьовані  економічні розрахунки щодо допов-нень до кодексу  з  питань   соціального   захисту,   які   свідчать,   що запропоновані   зміни   не  обтяжуватимуть  бюджет  і  щорічно  не перевищуватимуть  одного  відсотка  від  суми,  що   спрямовується службою до державної скарбниці.

 

     На завершення   виступу   хотів  би  подякувати  Президентові України,  Прем'єр-міністрові за визначення проекту Митного кодексу як  невідкладного  для  розгляду  Верховною Радою у першочерговому порядку.

 

     Я вдячний  також  за  підтримку  у  цьому  питанні  комітетам Верховної  Ради,  які  рекомендували  прийняття  проекту в першому читанні:  Комітетові з  питань  національної  безпеки  і  оборони, Комітетові  з  питань  економічної  політики,  управління народним господарством,  власності  та  інвестицій,  Комітетові  з   питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки,  Комітетові з питань будівництва,  транспорту та зв'язку, багатьом  народним  депутатам,  які  виїжджали  на митниці під час підготовки  проекту  Митного  кодексу,  а  також  допомагали   нам готувати його до сьогоднішнього подання.

 

     Розуміємо, що  від  народних  депутатів  ще  надходить чимало зауважень та доповнень  до  запропонованого  законопроекту.  І  ми готові  уважно  вислухати,  обговорити  його  разом із вами,  дати відповіді на запитання, які виникнуть під час розгляду проекту.

 

     Хочу сказати, що вже багато запитань виникло під час розгляду його в комітетах, і ми будемо їх розглядати. Гадаю, якщо буде ваша підтримка, ми знайдемо можливість врахувати все, що необхідно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу.

 

     Чи будуть запитання? Будь ласка, прошу записатися.

 

     Прошу висвітити.

 

     На запитання відводиться п'ять хвилин.

 

     Депутат Туш, за ним - депутат Кириченко.

 

     Будь ласка, депутате Кириченко. За ним - депутат Дайнеко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 151, Полтавська область). Шановний Юрію Петровичу, гадаю, сьогодні зал  підтримає  вашу  пропозицію  щодо прийняття у першому читанні проекту Митного  кодексу.  Я  був  у  складі  робочої  групи,  яка працювала   у   попередньому  скликанні  над  опрацю-ванням  цього документа.  Гадаю,  зауваження  і  доповнення,  які  внесли  члени робочої  групи по доопрацюванню,  і ті,  які будуть від комітетів, Державною митною службою сприйматимуться і розглядатимуться.

 

     Я хотів би запитати стосовно того дискусійного  питання,  яке виникало  і  виникає,  -  щодо  права  Державної  митної служби на оперативнорозшукову   діяльність.   Поясніть,   будь   ласка,   як стикуються  положення,  виписані  в  документі,  який  ви сьогодні представляєте,    із     міжнародними     стандартами,     зокрема європей-ськими,    щодо    наділення    митних    органів   правом оперативно-розшукової діяльності?

 

     Дякую.

 

     СОЛОВКОВ Ю.  П.  Дякую,  Миколо  Олексійовичу!  Я  хотів   би сказати,  що  практично  всі  наші колеги в інших державах мають у повному  обсязі  право  на  оперативно-розшукову  діяльність.   Це стосується  не тільки далекого зарубіжжя,  я маю на увазі митників Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки,  а  також  наших колег  із  близького  зарубіжжя  -  Російської Федерації.  Митники Російської Федерації в повному обсязі мають  право  на  проведення оперативнорозшукових дій.

 

     Не можна   не  сказати  і  про  те,  що  частково  в  окремих законодавчих актах уже встановлено,  що митні органи  за  сутністю своєї роботи виконують оперативно-розшукову діяльність.  Тільки це зроблено  окремими  рядками.  Зокрема,  в  статті  5  Закону   про оперативну  розшукову діяльність серед підрозділів,  що здійснюють ці функції,  митні органи не згадуються.  Але право на  здійснення такої діяльності митним органам, як і органам дізнання, вже надано відповідно  до  статті  103   Кримінально-процесуального   кодексу України.    Більше    того,    згідно    із    статтею    5    про організаційно-правові основи боротьби з організованою  злочинністю митні органи віднесені до державних органів,  які "беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  народний депутат Дайнеко, за ним - депутат Філіпчук.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва, місцевого самовря-дування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Марамзину.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марамзін. Будь ласка.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий  округ  104,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Юрий Петрович,  скажите, пожалуйста, как в проекте   кодекса   предусматривается   регули-рование   вопросов, связанных    с    длительным   растаможиванием   на   промышленных предприятиях товаров,  грузов.  Это влияет на  производство.  Ведь грузы  простаивают  месяцами.  Предусмотрены ли для этого какие-то сроки и так далее?

 

     Еще один вопрос, его часто задают избиратели. Например, когда едут в Россию к своим родственникам,  к родителям и везут продукты питания - картошку, овощи, мясо в небольшом количестве, приходится иметь дело с таможенниками.

 

     Эти вопросы  очень  жизненные как для отдельных людей,  так и для производства. Прошу ответить мне.

 

     СОЛОВКОВ Ю.П. Спасибо.

 

     Відповім по порядку, як ви запитували.

 

     Що стосується першого запитання -  термінів,  визначених  для митного  оформлення,  то  дійсно така норма встановлена.  Але ж ви розумієте,  що не можна в кодексі встановити норми,  бо до кожного виду митного оформлення має бути різний підхід.  Тому чітких норм, наприклад,  встановити одну-дві доби,  чи одну-дві години,  такого нема.  І це практично неможливо зробити.  У нас встанов-лена єдина норма - немає права відстрочення в митному оформленні,  якщо немає підстав для такого відстрочення. Це головна норма.

 

     А найголовніше  те,  що  ми  тут передбачили повну можливість оскарження  дій  митниць,  якщо   вони   не   здійснюють   митного оформлення. Я хотів би наголосити на тому, що не завжди тільки від митниці залежать терміни митного  оформлення.  Ви  знаєте,  що  ми провадимо  повне  митне  оформлення (це передбачено і цим проектом кодексу,  і чинним)  тільки  після  здійснення  всіх  інших  видів контролю,   передбачених  при  перетині  товарів  та  транспортних засобів через митний кордон.

 

     Тому, вважаю,  головна норма,  і  вона  тут  записана,  -  це спрощення  та  прискорення  процедур  та  поліпшення  форм митного оформлення.

 

     Щодо другого вашого  запитання.  Розумію,  що  тут,  напевно, проблеми  виникли  не з вивезенням,  а з ввезенням товарів.  Я вам хочу сказати, що тут питання дуже важке. Дуже важке. Чому? Поясню. Згоден,  що  сьогоденні  умови  наші  дійсно вимагають мати гнучку систему щодо цього.  Хоча  в  усьому  світі  практично  заборонено переміщення  продуктів харчування громадянами через митний кордон. Ви,  напевно,  це знаєте.  Наприклад,  до тієї ж Європи, до тих же Сполучених  Штатів  Америки  ви  не  можете навіть грама продуктів харчування  ввезти.  Це  встановлено  передусім  виходячи  з  норм безпеки народу, безпеки здоров'я людини.

 

     Що стосується конкретних видатків. У нас, якщо частина родини живе в Україні,  інша - за межами  держави,  наприклад,  у  Росії, виникають суттєві проблеми, коли завозять якісь продукти, скажімо, вирощені на присадибній ділянці.  Ви знаєте, що на сьогодні є такі норми,  вони  встановлені  відповідними  рішеннями  уряду,  які це обмежують.

 

     Але тут  є  і  питання  нормальної,   кваліфікованої   роботи митників.  Напевно,  ви  помітили,  що нами передбачено розділ,  у якому  йдеться  про  підготовку  митників.  Я  хочу  сказати,   що найважливіший  момент тут,  щоб митник мав таку кваліфікацію,  яка давала йому змогу визначитися і відрізнити,  коли це  перевозяться товари, а коли - предмети власного споживання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Юрію Петровичу, я є прихильником прийняття не окремих доповнень до статей, а нового Митного кодексу і, власне, підтримаю його в першому читанні.

 

     Але я  не  прихильник того,  що все ж таки ми плануємо окремі рахунки,  внутрішню службу безпеки.  А проблеми  сьогодні  з  тими зловживаннями,  які є, надто серйозні. Відомча служба безпеки - це питання досить дискусійне,  і  не  лише  по  вашій  службі,  як  і питання,  чи  не  доцільно було б внести поправки до Кримінального кодексу, приймаючи Митний.

 

     А тепер конкретне запитання.  За 9  місяців  згідно  з  вашою статистикою  - 410 фактів контрабандних порушень і лише 382 тисячі гривень від  алкогольної  контрабанди.  Скажіть,  будь  ласка,  ви вірите  в  цю  статистику?  Чи  ці  цифри  дуже занижені?  І як ви чинитимете, реалізуючи Митний кодекс, щодо українсько-молдовського кордону  на  ділянці  Одеса  -  Вінниця  - Чернівці,  де практично найбільше контрабанди?  Що передбачено у зв'язку з цим  у  проекті Митного кодексу?

 

     СОЛОВКОВ Ю.П. Дякую.

 

     Ви, дійсно,  порушили  широкий  спектр проблем,  пов'язаних з боротьбою з контрабандою та порушеннями митних правил.

 

     Що стосується   питання   управління   власної   безпеки,   з допо-могою  якого  ми  намагаємося  боротися  з  порушниками серед митників своїми  силами.  Це,  може,  дійсно  дискусійне  питання. Напевне,  краще  з  цим  упоралися б професіонали,  які працюють в інших правоохоронних органах.

 

     Але ж давайте відверто зізнаємось у тому,  що викриття  таких злочинів,   як   зловживання  службовим  становищем,  хабарництво, здирництво тощо,  не може бути здійснене людьми,  які не  працюють постійно поряд з тими,  хто цим займається,  тому не можуть знайти та вийти на це. Це тільки після того, як злочин вже скоєно, як про нього  уже  відомо і щодо нього проводяться відповідні слідчі дії, тоді можна розраховувати на успіх.

 

     А для того щоб виявити цей злочин,  для  того  щоб  працювати постійно  над  запобіганням  цьому?  Ми ж не кажемо,  що ми своїми зусиллями поборемо це зло без деяких проблем.  Головне,  на  що  я хотів   би   звернути   вашу   увагу,  це  робота  з  профілактики право-порушень серед працівників митних органів. З цією метою ми і створили таке управління, при цьому додаткових витрат ми не брали. Ми його створили,  ліквідувавши інспекцію,  яка фактично вичерпала свої  функції,  на  її  основі,  дещо  переглянувши функціо-нальні обов'язки.

 

     Тепер, що стосується українськомолдовського кордону. Я з вами згоден,  що  це найбільш напружена ділянка в роботі митних органів України. Особливо це стосується району Придністров'я. Усім відомо, які   там  проблеми  виникають  з  незаконним  перетином  кордону, перевезенням товарів,  передусім алкогольних напоїв  та  тютюнових виробів.   Однак   ті   цифри,  які  ви  назвали,  для  мене  дуже незрозумілі.  Звідки у вас такі статистичні дані?  У нас з початку року  порушено  650  кримінальних  справ  про  контрабанду,  з них приблизно  дві  третини  -  кримінальні  справи  про   контрабанду алкогольних   напоїв  та  тютюнових  виробів.  Ті  дані,  можливо, стосуються  якогось  конкретного  напряму  чи  якоїсь   конкретної дільниці кордону, а не в цілому системи?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Петровичу, дякую, будь ласка, сідайте.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  членові Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  народному депутату Янковському Миколі Андрійовичу. Будь ласка, шість хвилин.

 

     ЯНКОВСЬКИЙ М.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий  округ  47,  Донецька  область). Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Ми щойно прослухали подання голови  Держмитслужби  Юрія  Соловкова  проекту нового  Митного  кодексу  України.  З прийнятих Верховною Радою за важливістю та складністю цей законодавчий  акт  без  перебільшення можна   поставити   в   ряд   найважливіших   законодавчих   актів державотворення.  Ідеться не просто про  розгляд  якогось  проекту закону,  а кодексу,  тобто систематизованого зведення законів щодо цілої галузі митної справи.  А ця галузь,  як вам  відомо,  певною мірою  має  відношення  до  більшості  сторін  нашої  державності: передусім економічної, податкової, фінансовобанківської, правової, соціальної та інших.

 

     Основними чинними  на  сьогодні законодавчими актами в галузі митного права є:  Закон про митну справу,  прийнятий у 1991  році; Митний  кодекс,  прийнятий  у  1991 році;  Закон про єдиний митний тариф,  прийнятий 1992 року.  Підкреслюю  ще  раз  дати  прийняття названих актів:  червень та грудень 1991 року, лютий 1992 року. Як бачите,  згадані нормативно-правові акти  були  введені  в  дію  в період,  коли  законодавчо  лише почали формуватися основні засади державності та незалежності  України.  Митний  кодекс  та  закони, прийняті  тоді  Верховною Радою,  відіграли позитивну роль,  проте сьогодні вони вже не відповідають станові митної  справи  і  більш того  -  стримують  розвиток  економічної та фінансово-банківської діяльності,  окремих галузей народного господарства і, що особливо важливо, основи реальної економіки підприємств.

 

     Не можна,  зокрема,  не  помічати,  що  поза  нормами чинного Митного  кодексу  залишаються  кардинальні  питання   реформування економіки  Української  держави,  процес  введення  та становлення ринкових механізмів у державі. Суттєвих змін зазнало законодавство України  в зовнішньоекономічній,  податковій,  валютній сферах.  І чинний  Митний  кодекс  відстає  від  окремих  норм   і   положень законо-давчих актів України.

 

     Чинний кодекс не враховує змін у розвитку малого,  середнього підприємництва,  загалом підприємництва,  що відбулися  з  моменту прийняття  його  і  що в свою чергу призвело до введення численних інструкцій, бюрократизації митної системи в цілому.

 

     За час, що минув, зазнала змін і сама митна система. Усім цим і  зумовлена  необхідність  законодавчого  закріплення  структури, правового статусу та визначення компетенції митних органів.  Отже, необхідність  прийняття  нового Митного кодексу не викликає ніяких сумнівів.  Більш того,  зволікання  з  його  прийняттям  негативно впливає     на     надійність     забезпечення     внутрішніх    і зовнішньо-економічних інтересів нашої  держави,  стримує  розвиток реальної економіки.

 

     За рішенням  комісії,  яка  була  створена від 19 грудня 1996 року,  був підготовлений проект редакції  Митного  кодексу.  А  20 листопада 1997 року комісія ухвалила внести проект Митного кодексу на розгляд Верховної Ради.  Рішення комісії були підтримані  рядом комітетів Верховної Ради.

 

     Шановні колеги,  минув  рік,  і  такого висновку знову дійшли Комітет  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  і  Комітет  з  питань національної безпеки і оборони.  Підготовка проекту тривала чотири роки.  У  процесі  розгляду  проекту  кодексу  в  міністерствах та відомствах,  наукових установах до нього було  внесено  понад  250 доповнень  та зауважень.  Запропонований на розгляд Верховної Ради законодавчий  акт,  на  думку  комітету,  буде  значним  кроком  у розвитку митної справи в Україні.

 

     Керівництво Всесвітньої    митної    організації    відзначає універсальність  проекту   Митного   кодексу   України,   докладне унорму-вання в ньому переважної більшості проблемних питань митної справи,  позитивно оцінює структуру і основні положення проекту, а також  його  відповідність  вимогам  національного та міжнародного законодавства,  яких дотримуються сучасні митні  служби.  Проектом передбачено надання митникам права займатись оперативно-розшуковою діяльністю.

 

     Проект кодексу,  який  ми   сьогодні   розглядаємо,   суттєво від-різняється  від  перших  варіантів.  Значна  увага  в  процесі доопра-цювання приділялася приведенню кодексу у  відповідність  із Консти-туцією  та  іншими  законодавчими  актами України.  Внесено поправки  до  статей,  які  регламентують  такі  важливі   аспекти державотворення,   як  митна  політика,  митна  територія,  митний кордон,  митний перевізник та  інші.  Доповнено  і  конкретизовано термінологію  митної справи.  Посилені нормативно-правові гарантії захисту національного виробника. За пропозицією науковоекспертного управління  вне-сено  корективи  до  структури  митниць  і порядку оскарження дій  або  бездіяльності  митних  органів.  За  поданням юридичного  управління  Секретаріату  Верховної  Ради  скориговані строки чинності законодавчих актів з митних питань,  внесені деякі інші доповнення та зміни.

 

     Додаткового фінансування  з боку держави,  як видно з поданих Держмитслужбою фінансовоекономічних розрахунків,  прийняття нового Митного кодексу не потребує.

 

     Звичайно, над  проектом  ще  треба працювати.  Думаємо,  що в процесі обговорення  свої  зауваження  і  рекомендації  висловлять народні  депутати,  представники комітетів Верховної Ради України. Ряд положень проекту необхідно буде привести  у  відповідність  із чинним законодавством.  Але основа нового Митного кодексу - основа якісна, добротна і в правовому, і в професійному плані.

 

     Виходячи з  наведеного  та  з  метою  зміцнення   економічної безпеки  держави,  забезпечення здійснення митної політики України відповідно до чинного  законодавства,  пропоную  прийняти  поданий урядом  проект  нової  редакції  Митного кодексу України в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Якщо є в когось  сумніви щодо необхідності прийняття проекту Митного кодексу, то прошу тоді записатися на запитання.  Але ми  лише  час  витрачаємо.  Є?  Будь ласка,  запишіться.  Прошу висвітити. Будь ласка, п'ять хвилин, не більше.

 

     Депутат Семенюк. За нею - депутат Сінченко.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр). Шановний доповідачу!   Якщо   проаналізувати   правові   основи    багатьох розви-нутих  країн  світу,  то  можна  побачити,  що  Міністерство фінансів,  податкові адміністрації,  митниці є на  сьогодні  одним цілим, одним структурним підрозділом.

 

     Якщо ж   говорити  про  той  законопроект,  який  подано,  то фактично  ми  створюємо  поліцейську  державу.  По-перше,  штрафні санкції  стовідсотково залишаються митниці,  по-друге,  викликають сумнів  окремі  правові  аспекти  щодо  обшуку  підприємств,   які займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

 

     Як ви вважаєте, створення ще однієї каральної структури дасть змогу поповнити бюджет, якщо всі штрафні санкції (такі великі суми коштів)  будуть  іти  на  створення такого монстру?  Я вважаю,  що Митний кодекс потрібно приймати. Але чи прораховували ви затрати?

 

     Дякую.

 

     ЯНКОВСЬКИЙ М.А.  Я хотел бы  так  ответить  на  этот  вопрос. Безусловно,   разные  страны  по-разному  строят  свою  таможенную систему и таможенную политику. И я в своем выступлении сказал, что именно  во  втором чтении мы должны уточнить детали и сделать так, чтобы этот Таможенный кодекс не стал  тормозом  в  развитии  нашей экономики.  Но  с  другой  стороны,  над проектом кодекса работали четыре года,  и если мы сегодня снова не примем решение и не дадим возможность всем нам,  депутатам,  дальше работать над ним, то это только навредит нашему государству и те "дыры",  которые имеются в действующем Таможенном кодексе,  приведут к дальнейшему уменьшению платежей в бюджет.

 

     В целом  я  как  депутат  против  того,  чтобы  он   выполнял полицейскую функцию,  я за экономическое регулирование.  Поэтому в процессе доработки и наш комитет,  и,  я надеюсь,  другие комитеты предусмотрят    предохранительные   мероприятия,   чтобы   главным направлением кодекса не было полицейское.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  Николай Андреевич!  К сожалению,  я не смог задать этот вопрос председателю таможенной  службы,  поэтому  задам  его  вам. Поскольку    в   кодексе   предусматривается   оперативнорозыскная деятельность,  а  вы  понимаете,  что   эта   деятельность   очень серьезная,  то это означает, что Государственная таможенная служба приобретает статус правоохранительного органа.

 

     Первый вопрос.  Почему  в  рассмотрении  этого   кодекса   не участвовал    комитет,    который    занимается    законодательным обеспечением правоохранительной деятельности?

 

     И второе.  В продолжение  того,  о  чем  говорили.  Ведь  это дополнительные   расходы,   а  также  дополнительная  деятельность большой категории оперативных работников,  которым позволено  все, что указано в законе. Ответьте, пожалуйста.

 

     ЯНКОВСЬКИЙ М.А.      Действительно,      можно     ограничить оперативнорозыскную   работу   нашей   таможенной   службы   двумя вопросами:  борьба с наркотиками и контрабандой оружия.  Это очень важные  два  параметра  и  для  безопасности  государства,  и  для государства  в  целом.  Поэтому я надеюсь,  что проект кодекса был передан всем комитетам,  и комитеты выскажут свое  мнение,  в  том числе и относительно оперативно-розыскной деятельности,  поскольку во втором чтении можно  ограничиться  этими  двумя  направлениями. Если  же не оставить это нашей таможенной службе,  то по этим двум направлениям нельзя будет эффективно работать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Андрійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  У нас записалися на  виступ  шість  народних депутатів.  Я прошу, по три хвилини, а хто зможе, то, прошу, менше ніж три хвилини.  Але ще раз нагадую кожному з тих, хто записався: рівно через три хвилини я буду вимикати мікрофон.  Будь ласка,  не чиніть опору.

 

     Слово надається  депутату   Зайцю.   Підготуватися   депутату Гавришу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановні народні депутати!  Фракція Народного руху України  вважає, що  проект цього Митного кодексу слід прийняти у першому читанні з тим,  щоб мати можливість його доопрацювати.  В якому напрямі слід доопрацьовувати цей проект кодексу?

 

     Зокрема, слід  чіткіше розмежувати компетенції Держмитслужби, Кабінету Міністрів та Верховної  Ради  в  питаннях,  пов'язаних  з регулюванням митної справи. Треба забезпечити більшу самостійність Держмитслужби,  але й посилити її відпові-дальність. Заслуговує на увагу думка про встановлення Верховною Радою граничних ставок мита з  правом  їх  оперативного  регулю-вання  Кабінетом  Міністрів  в обумовлених парламентом рамках. Це перше.

 

     Друге. Необхідно   звернути  увагу  на  норми,  які  дублюють положення  міжнародно-правових   документів   з   огляду   на   їх прийнятність  з  точки  зору національних інтересів.  Можливо,  на даному етапі і немає потреби в повному і  буквальному  перенесенні відповідних  норм до кодексу,  але треба передбачити перспективу з огляду на конкретні умови, які можуть виникнути з часом.

 

     Третє. Ряд статей проекту виписані досить загально, або мають відсилочні  норми.  На  нашу  думку,  необхідно,  де  це  можливо, максимально деталізувати ці статті кодексу,  адже кодекс  -  закон прямої дії.  Можна було б деталізувати,  зокрема, глави 44, 45, 46 розділу IX шляхом включення  до  нього  статей  законопроекту  про порядок  оподаткування  предметів,  що  переміщуються через митний кордон громадянами України,  який буде знову пропонуватися нам для повторного розгляду в першому читанні.

 

     У статті  49  проекту  Митного  кодексу України слід записати виключний  перелік   обов'язкових   документів,   необхідних   для здійснення митного контролю.  У проекті такого переліку немає,  що може стати умовою поширення  необгрунтованих  вимог  до  суб'єктів господарської діяльності з метою одержання хабара.

 

     Я можу  ще  багато  називати  причин і напрямів вдосконалення цього  проекту,  але  хочу  звернутися  до  вас,  шановні  народні депутати,  з  тим,  щоб ми його прийняли і відкрили можливість для його доопрацювання.

 

     Справа в тому, що на сьогодні основними чинними законодавчими актами  України  у  сфері  митної справи є Закон України про митну справу в Україні,  Митний кодекс  України  та  Закон  України  про Єдиний  митний  тариф.  Ці  законодавчі  акти  були  розроблені та введені в дію в період, коли закладалися основи незалежної України та  її  економіки.  Але  з  часом  розвивалися зовнішньоекономічні відносини,  змінювалося   законодавство,   насам-перед   у   сфері валютного   регулювання,   податкового  права  тощо.  Тому  багато процесів з  ділянки  митної  справи  почали  врегульо-вуватися  не тільки діючим Митним кодексом України, а й системою правових норм, розкиданих серед великої кількості законів та  підзаконних  актів. Усе  це  ускладнює  роботу  суб'єктів  підприємницької діяльності, послаблює можливості контролю, зокрема з боку Верховної Ради. Крім того,  є  потреба  у  закріпленні  у  національному  законодавстві основних  положень  міжнародних  конвенцій,  до  яких   ми   маємо приєднатися, або приєдналися.

 

     Така ситуація потребує внесення суттєвих змін та доповнень до митного законодавства України. І щоб не робити це по всьому нашому правовому  масиву,  мусимо  прийняти  цей  кодекс.  Слід  під-няти взагалі роль кодексів у нашій правовій системі.  Конституція -  це фундамент правової системи, а кодекси - її каркас.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Слово  має народний депутат Гавриш. Підготуватися депутату Кармазіну.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область).  Шановний Адаме Івановичу!   Шановні  колеги!  Прийняття  нової  редакції  Митного кодексу, а саме така пропозиція сьогодні вноситься в сесійний зал, є   значним   кроком   на  шляху  кодифікації  законодавства,  яке стосується митного права в Україні.  Одразу хочу сказати,  що  цей проект треба приймати в першому читанні і суттєво доопрацьо-вувати в сесійному залі.  Тоді його  можна  буде  прийняти  як  достатньо серйозний документ.

 

     Разом з  тим,  хочу  звернути  вашу  увагу  на деякі серйозні неточності і проблеми, які є в цьому проекті.

 

     Перше. Стосовно глави 3 "Митна варта Державної митної  служби України"  і пропозицій,  які звучали сьогодні у сесійному залі.  У ній визначаються  принципи  організації,  завдання,  право  митної варти   та   розміщення  її  підрозділів.  При  цьому  права  лише пере-лічені,  а механізм їх реалізації не описаний взагалі. Нічого не  сказано  і  про  відповідальність  митної  варти за результати діяльності,  наприклад в разі зникнення супроводжувального вантажу підакцизних  товарів.  Викликає  непорозуміння  надання  права  на перевірку документів на право  переміщення  товарів  через  митний кордон  України  в осіб поза пунктами пропуску через митний кордон України (стаття 23).  Таке формулювання надає необмежене право  на здійснення перевірок на всій території України без будь-яких на те підстав.  А наступний пункт цієї статті надає таке саме необмежене право   на  затримання  та  огляд  транспортних  засобів  і  речей громадян,  які перетинають митний  кордон  України  поза  пунктами пропуску, тобто за митною територією.

 

     Потрібно зважити   на   те,   що   підрозділи   митної  варти забезпечуються зброєю та  спеціальними  засобами,  до  того  ж  це закріплено,  як  принцип  організації  митної варти.  Проте жодним словом не згадується  про  права,  відповідальність  та  умови  їх використання.  Якщо  надати  вказані  права  митній  варті  в тому обсязі,  в  якому  вони  визначені   в   проекті,   то   необхідно регламентувати   їх   реалізацію.  Але  в  першу  чергу  необхідно відповісти на запитання: чи є необхідність мати в державі орган із такими   широкими   контро-люючими   повноваженнями,   до  того  ж необмеженими територіально,  якому притаманні поліцейські функції, а  співробітники  якого  озброєні та використовують усі спеціальні засоби для тиску на громадян?

 

     Взагалі, виходячи з тексту проекту кодексу, не передбачається можливим  визначення  місця митної варти в системі митних органів. Так,  якщо за змістом статті 14  її  віднести  до  спеціалізованих митних організацій,  тоді незрозуміло, чому всім іншим структурним підрозділам відведено, відповідно, по одній статті, а митній варті

-  ціла  глава.  А якщо відведена глава,  то чому ж за силою свого правового положення митна варта окремо  не  згадана  в  статті  14 проекту  кодексу?  Взагалі  слід  проаналізувати,  як з'явився цей підрозділ в митній службі України та як  він  може  функціонувати, якщо  не  був  визначений  правовий  статус  такого  підрозділу  і виходячи з проекту цього кодексу ніхто й не збирався цього робити?

 

     Є й інші суттєві зауваження  пов'язані  насамперед  з  митною оцінкою   товарів,   які   переміщуються   через  кордон,  митними плате-жами,  пов'язані з включенням в проект Митного кодексу цілої низки адміністративно-правових норм.

 

     Я думаю,  що  тільки  в  тому  разі,  коли  ці питання будуть доопрацьовані в комітетах,  можна буде  приймати  його  в  другому читанні.  Зараз пропоную прийняти проект Митного кодексу в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Степане   Богдановичу,   ви    вже    це пропонували.  Будь ласка.  Слово має народний депутат Кармазін. За ним - депутат Буждиган.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,   Одеська   область).   Місто-герой  Одеса.  Шановні  народні депутати!  Через брак часу я  скорочую  свій  виступ  і  позитивну частину  не  наводжу.  Скажу  тільки  про недоліки та зауваження з позиції профілю нашого комітету.

 

     У принципі не можна погодитися з подальшим запроваджен-ням  в державі прецеденту,  запозиченого ще з епохи феодального права,  - садити на "прокорм",  тільки тепер Державну  митну  службу  та  її працівників,  як  це  передбачається  частиною четвертою статті 10 проекту Митного кодексу, в якому зазначено, що фінансування митних органів   здійснюється   за   рахунок  державного  бюджету  шляхом використання частини митних доходів, визначених Державним бюджетом на  поточний рік.  Це рівнозначно тому,  що чим більше наштрафуєш, тим   більше   отримаєш.   Зазначене   положення   певною    мірою конкретизується,  хоча і досить загально, у статті 211 проекту, де виписано,  куди саме і яким чином спрямовувати митні збори, штрафи та інші надходження.  Така матеріальна зацікав-леність - це прямий шлях до зловживань і  створення  умов  для  порушення  законності. Митна  служба  повинна  повною  мірою  виконувати покладені на неї законом обов'язки, а фінансуватися з бюджету. І це необхідно чітко записати в статті 10 проекту, а статтю 211 з проекту вилучити.

 

     Найбільше заперечення  викликає  норма  щодо  надання  митній службі статусу правоохоронного органу як,  наприклад,  МВС,  майже такі  самі  спеціальні  звання,  оплата  праці  і так далі.  Треба визнати,  що незважаючи на відповідну специфіку діяльності  митних органів,  їх функції, умови і характер діяльності, а також ступінь небезпеки,  безперечно,  відрізняються від  тих,  які  мають  інші правоохоронні  органи.  Ми вважаємо,  що правовий статус посадових осіб митних органів,  їх права та  обов'язки  повинні  визначатися Законом  про  державну службу з урахуванням особливостей їх праці, встанов-лених Митним кодексом.

 

     Категоричне заперечення  викликає  пропозиція  авторів   щодо надання  митним  органам  права  здійснювати  оперативно-розшукову діяльність (глава 65 проекту).  По-перше, вносячи таку пропозицію, суб'єкт права законодавчої ініціативи всупереч Регламенту водночас не вносить пропозицію про внесення змін до статті 5 Закону України про  оперативно-розшукову діяльність,  в якій серед правоохоронних органів,  котрим надається право здійснювати цю діяльність,  митні органи не згадуються. По-друге, не можна безмежно розширювати коло органів та підрозділів, які мають право займатися цією специфічною діяльністю,   нерідко   пов'язаною   з  певним,  хоча  і  законним обмеженням прав громадян.

 

     До проекту кодексу включено три розділи -  19,  20,  28,  які містять   положення,   що   є   предметом  іншого,  а  не  митного законо-давства.  Так,  у главі 63 автори виходять  за  межі  своїх повноважень,  наводячи далеко не бездоганне визначення контрабанди як злочину та суб'єкта контрабанди.  Тобто вирішують питання,  які регулюються Кримінальним кодексом, проект якого прийнято в першому читанні   вами,   шановні   народні   депутати,   і   який   зараз доопрацьовується.

 

     Автори намагаються   врегулювати  навіть  діяльність  суду  і передбачають його обов'язки та порядок дій (статті 566 і  571).  У статті  566  йдеться про обставини,  які підлягають з'ясуванню,  у статті 571 - про особливості розгляду судом  справ  про  порушення митних правил. Про рішення (ухвалу) суду йдеться в статті 642.

 

     Ми вважаємо,  що  в  проекті  є  і багато інших норм,  які не узгоджуються з чинним законодавством України,  а  також  відвертих порушень Конституції.

 

     Не відповідає Конституції України і частина друга статті 228, оскільки  види  митного   режиму   встановлюються   не   Кабінетом Міністрів,   а   Верховною  Радою  України.  Також  не  відповідає Конституції частина третя  статті  271,  якою  передбачається,  що закон   про  створення  вільної  митної  зони  до  його  прийняття проходить митну експертизу і погоджується Державною митною службою та іншими центральними органами виконавчої влади.

 

     Таким чином, враховуючи ці та інші висловлені зауваження щодо недоліків  концептуального   характеру,   зауваження,   висловлені науковоекспертним  управлінням  до  проекту  Митного  кодексу,  ми вважаємо,  що він потребує подальшого суттєвого  доопрацювання,  і лише  після цього може бути прийнятий у першому читанні.  На жаль, на сьогодні для прийняття в першому читанні проект,  на мою думку, не готовий.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Анатолійовичу.  Слово  має народний депутат Буждиган. Підготуватися депутату Мухіну.

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні депутати! Зрозуміло, що питання, яке  зараз  розглядається,  не  те  що  важливе,  а  просто  вкрай необхідне державі.  Адже саме Митний кодекс є тими,  назву простим словом,  воротами,  які  регулюють  товарні  потоки,  врешті-решт, зовнішньоекономічний баланс.  А за цим стоять люди як  ті,  що  їх супроводжують,  так  і ті,  що їх контролюють.  Тому інституційний підхід,  або правила гри в цьому процесі  повинні  бути  прості  й зрозумілі  для  всіх  учасників.  І  тому на першому місці в цьому законопроекті повинна  стояти  прозорість  і  зрозумілість  статей кодексу.   Хочу   сказати,  що  в  основному  він  відповідає  цим принципам.

 

     Друге - це науковість,  концептуальний підхід до  розв'язання проблеми. Тут відчувається професійна рука правовиків, насам-перед вчених Національної юридичної  академії  імені  Ярослава  Мудрого, Інституту держави і права ім.  Корецького та інших.  Хоча в деяких наших комітетів Верховної Ради він викликає заперечення.

 

     Третє. Якщо законопроект зрозумілий, зроблений науковцями, то за  логікою повинен стати основою для практичної діяльності,  бути обов'язково дієздатним.  А для цього нам  необхідно  погодитися  з пропозицією фракції комуністів і прийняти проект Митного кодексу в першому    читанні,    за    умови    вилучення    розділу     про оперативно-розшукову діяльність. При підготовці до другого читання потрібно звернути увагу і при  необхідності  врахувати  пропозиції насамперед   народних  депутатів,  комітетів,  науково-експертного управління Секретаріату Верховної  Ради,  які  і  мають  загальний характер,  і стосуються окремих статей (відповідно 9 і 60 статей), пропозиції Верховного Суду України (обов'язково) -  це  більше  50 статей, Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

     При обов'язковому залученні рядових працівників митної служби потрібно підготувати цілий ряд нормативних актів,  які  стосуються статей  77,  99,  106,  353,  394 та багатьох інших,  відпрацювати спільно з Кабінетом Міністрів статті 100,  105,  109, 212 та інші, які потребують прийняття відповідних постанов і розпоряджень.

 

     При такому підході, ще раз наголошую, можна сьогодні приймати проект у першому читанні, з тим щоб до другого читання підготувати і  зробити  все  для  того,  щоб новий Митний кодекс України не на словах, а на ділі працював на нашу державу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Пилипе  Пилиповичу.  Будь  ласка.   Слово надається народному депутату Мухіну. І будемо визначатися.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  От  нашего  Комитета  по  вопросам национальной  безопасности  и обороны должен был выступать депутат Сацюк, но, к сожалению, его нет.

 

     Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам национальной безопасности  и  обороны всесторонне рассмотрел проект Таможенного кодекса.  Хочу сказать,  что  уже  четыре  года  Верховный  Совет, Кабинет   Министров   и   таможенная   служба  работают  над  этим документом.  Целый ряд государств - стран СНГ взяли за основу  наш проект Таможенного кодекса, доработали его и уже давно приняли. Мы же являемся авторами этого документа,  но четыре года не можем его принять.   В   Верховном   Совете  прошлого  созыва  была  создана специальная комиссия,  состоящая из  депутатов  разных  комитетов, которая  работала  над  проектом,  внесла  целый  ряд  замечаний и отправила его назад  в  Кабинет  Министров,  а  Кабинет  Министров представил нам вот этот вариант, который мы сегодня рассматриваем.

 

     Уважаемые народные   депутаты!   Хочу  сказать,  что  Кабинет Министров другого документа не представит.  И поэтому я не понимаю тех   депутатов,   которые   выступают  и  говорят:  "Давайте  его отклоним".  Нет,  давайте его примем  в  первом  чтении,  а  потом комитеты  - экономический (комитет Гуренко),  наш комитет,  другие комитеты доработают этот проект,  и тогда уже  мы  примем  его  во втором  чтении  в  таком виде,  в каком он должен работать в нашей стране.

 

     И еще,  уважаемые народные депутаты,  прошу вас, чтобы каждый взял  этот  проект  Таможенного  кодекса  и  все-таки  хотя бы раз прочитал его от корки до корки и внес соответствующие замечания.

 

     Что касается  оперативно-розыскной  деятельности,  о  которой сейчас  так  много  говорят,  то  если кто-то пересекал границу на Западе, то, наверное, обратил внимание, как каждого, независимо от того, имеет он дипломатический паспорт или не имеет, тщательнейшим образом  обыскивают.  К  каждому   приставляется   соответствующая собачка,  которая  бегает  и  проверяет,  есть  ли  в багаже этого гражданина наркотики.  То есть  оперативно-розыскная  деятельность так  или иначе ведется.  Вопрос заключается в том,  в каком об еме можно предоставить таможенным органам право  вести  такую  работу. Так  вот именно здесь нам (учитывая тех специалистов,  которые там от  имени  милиции  руками  машут)  как   раз   и   надо   принять окончательное решение по этому вопросу.

 

     Поэтому я   от   имени   Комитета  по  вопросам  национальной безопасности и обороны предлагаю принять проект в первом чтении  и начать рассматривать его в наших комитетах во втором чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!  Я  з  вашого  дозволу висловлю  буквально  декілька  зауважень.  Перше.  Думаю,  що   ми сьогодні   всі  повинні  сказати  добрі  слова  подяки  на  адресу Державної  митної  служби  за  її  ініціативу  підготувати  проект кодексу.

 

     Друге. Я хотів би,  щоб інші суб'єкти законодавчої ініціативи брали приклад із Державної митної служби,  яка  підготувала  цілий кодекс.  Не окремі поправки,  як це в нас досить часто буває, коли ми буквально щодня розглядаємо ті чи інші доповнення  до  того  чи іншого  законопроекту  і  таким чином не маємо можливості вийти на нормальну законотворчу роботу, а цілий кодекс.

 

     Шановні колеги!  Усі,  або  більшість  промовців,  які  взяли участь  в  обговоренні,  говорили  про те,  що нам конче необхідно прийняти внесений проект кодексу у першому читанні. Таке ж рішення пропонують  прийняти і два профільних комітети,  які розглядали це питання - Комітет  з  питань  національної  безпеки  і  оборони  і Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій.  Я  наполегливо  прошу, народні депутати, підтримати цю пропозицію.

 

     Ставлю на   голосування  проект  постанови  про  прийняття  у першому читанні проекту Митного кодексу. Прошу підтримати.

 

     "За" - 103.

 

     Шановні колеги!  Є ще така пропозиція.  Будь ласка,  поки  що опустіть руки.  Зараз ми проголосуємо ще одну пропозицію, яка була внесена у цьому залі.

 

     Найбільше зауважень до  проекту  Митного  кодексу  звучало  з приводу,  якщо  я  не  помиляюсь,  глави  3 "Митна варта Державної митної служби  України",  де  йдеться  про  створення  спеціальних підрозділів.   Вносилася  пропозиція  прийняти  проект  у  першому читанні з вилученням цієї глави (Шум у залі).  З  вилученням  норм стосовно оперативнорозшукової діяльності.

 

     Прошу підтримати, шановні колеги.

 

     "За" - 205.

 

     Шановні колеги!   Дехто   не   встиг.   Будь   ласка,   прошу мобілі-зуватися. Прошу підтримати проект Митного кодексу в першому читанні   з   вилученням   відповідних   статей,   які  стосуються оперативно-розшукової діяльності. Прошу дружно підтримати.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги!  Ми зараз обміняємось думками, але я ще раз і ще раз наголошую ось на чому. Ми всі бідкаємося з того приводу, що в  нас   не   вистачає   відповідних   законів   для   нормального функціонування  насамперед  тих  органів  нашої держави,  від яких залежить досить і досить багато.

 

     Перед нами проект Митного кодексу.  Я ще раз наголошую, що ми повинні  добре слово сказати тим,  хто розробив кодекс і закликати інші підрозділи держави до того,  щоб пропонували  кодекси,  а  не окремі  закони  та окремі зміни до законів.  Ми приймаємо проект у першому читанні.  Приймаємо з вилученням статей,  які сьогодні  не сприймаються значною частиною залу,  що показало голосування. Ви ж розумієте, що внесете поправки і все буде нормально.

 

     Прошу підтримати, будь ласка. Голосуємо активно.

 

     "За" - 221.

 

     Буквально одну-дві хвилини з процедури. І будемо визначатися. Будь ласка. Депутат Порошенко.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12, Вінницька область). Фракція СДПУ(о). Шановні колеги! Ми багато говоримо  про  підтримку  вітчизняного  товаровиробника.  А  митна служба  -  це  єдина  служба,  яка чинить перепони доступу на наші ринки товарів іноземного виробництва.  Але  сьогодні  вона  працює дуже і дуже погано.

 

     Я прошу  підтримати  проект Митного кодексу і прийняти його в першому читанні з вилученням норми  стосовно  оперативнорозшукової діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція соціалістів і селян.  Шановні  колеги!  Я, звичайно,  прошу підтримати цей кодекс, він потрібен, але пропоную вилучити  положення,  які  стосуються  правил   перетину   кордону дружиною  Президента,  його дітьми,  а також державними посадовими особами,  які мають більше пільг, ніж народні депутати. Я пропоную ці пункти вилучити з проекту кодексу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я думаю,  ми матимемо можливість вилучити це під  час  розгляду  в  другому  читанні.  Будь  ласка.  Депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.  Дякую. Шановні колеги! Проект митного кодексу в першому читанні сьогодні потрібно приймати.  Давайте  підемо  на компроміс:  вилучимо статті,  які стосуються оперативно-розшукової діяльності,  приймемо проект Митного кодексу в першому читанні,  і нехай  працює  над  ним  Державна  митна служба.  Я думаю,  і Юрій Петрович зможе сказати,  як вийти з цього положення,  яке прийняти компромісне   рішення,  але  сьогодні  у  першому  читанні  проект потрібно приймати.

 

     Шановні колеги! Я закликаю вас підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка.   Депутат   Черненко.   І    будемо голосувати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты!  Подавляющему большинству  депутатов  в  зале  абсолютно понятно,  что  проект  кодекса  надо  принимать  в  первом чтении. Действительно,  мы принимаем первый кодекс - свод  законов,  а  не какие-то отрывочные документы,  которыми что-то пытаются улучшить. Сегодня  есть  возможность  принять   единый   документ,   который удовлетворяет всех.  А те недоработки,  которые,  возможно, есть в этом кодексе,  можно доработать после принятия в первом чтении,  в том  числе  и  то,  о чем говорила Нина Степановна.  Я убедительно прошу поддержать, нам просто жизненно необходим этот документ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Шановні  колеги!  Прошу  підтримати проект   Митного   кодексу  в  першому  читанні  без  статей,  які стосуються оперативно-розшукової діяльності.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Проект Митного кодексу прийнято в першому читанні.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги!  Прошу  хвилинку  уваги.  У  нас  є  декілька хвилин, ми встигнемо розглянути питання ратифікації.

 

     На трибуну запрошується заступник голови Державної податкової адміністрації Оперенко Григорій Миколайович.

 

     Шановні колеги!  Як  і   домовлялися,   надаємо   слово   для інформації і будемо приймати рішення. Будь ласка, три хвилини.

 

     ОПЕРЕНКО Г.М.,    заступник   голови   Державної   податкової адміністрації України.  Шановні народні депутати!  На ваш  розгляд вноситься  питання  про  ратифікацію  дев'яти угод,  укладених між урядом України та урядами Арабської Республіки Єгипет,  Республіки Австрія,  Республіки  Хорватія,  Італійської  Республіки,  Чеської Республіки,  Великого Герцогства  Люксембург,  Грузії,  Киргизької Республіки та Туркменистану.

 

     Уникнення подвійного    оподаткування   здійснюється   шляхом розподілу прав оподаткування між державою,  яка є джерелом доходу, та   державою,  резидент  якої  є  одержувачем  таких  доходів.  У конвенції такий розподіл передбачає  насамперед  обмеження  ставки оподаткування пасивних доходів,  дивідендів, процентів та роялті в державі,  яка є джерелом доходу. У разі укладення такої конвенції, її  виконання  з  боку  країни  повинні  забезпечити  Міністерство фінансів,   Державна   податкова    адміністрація,    Міністерство закордонних справ.  Зважаючи на те що конвенція запроваджує ставки та  порядок  оподаткування,  відмінні  від   передбачених   чинним законодавством України, ця конвенція відповідно до статті 7 Закону України про міжнародні  договори  України  має  бути  ратифікована Верховною   Радою   України.   Укладання  цих  конвенцій  повністю відповідає світовому досвіду і ніяких передумов не передбачає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Григорію  Миколайовичу.  Я   думаю,   все зрозуміло.  Є  запитання?  Ну,  будь ласка.  Депутат Полюхович.  І будемо голосувати.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Фракція Народного руху України. Шановний Адаме Івановичу!  Ми  в  дуже  незручне становище поставили людину,  яка виступає з трибуни.  У нас склалася дуже і  дуже  хибна  практика, коли  важливі питання,  які не потребують ніяких бюджетних витрат, не  потребують  якогось  особливого  розгляду  у  Верховній  Раді, ставляться на розгляд тоді, коли в сесійній залі немає людей. Якщо це принцип  фракції  комуністів,  а  вони  ж  сказали,  що  будуть блокувати   будь-яку  ратифікацію,  то  слухайте,  шановні:  ми  - держава, а держава без зовнішніх відносин існувати не може.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Шановні колеги! Я надав слово для  запитання.  Це перше.  Друге.  Обов'язок народних депутатів - бути  присутніми  в  залі  до  завершення  засідання.   І   третє. Подивіться,  будь ласка,  на присутність фракції комуністів.  Вона майже у повному складі присутня. Так що, будь ласка, не треба.

 

     Прошу, шановні  колеги,  підтримати   проекти   законів   про ратифікацію   конвенцій   та   угод   про   уникнення   подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на  доходи  і  на  майно  між урядом України і відповідно урядами: Арабської  Республіки  Єгипет,  Республіки   Австрія,   Республіки Хорватія,  Італійської  Республіки,  Чеської Республіки,  Великого Герцогства   Люксембург,   Грузії,   Киргизької   Республіки    та Туркменистану   (Шум  у  залі).  Хто  за  те,  щоб  визначитися  в поіменному режимі,  прошу  проголосувати.  Григорію  Миколайовичу, сідайте, будь ласка.

 

     "За" - 70.

 

     Рішення прийнято.

 

     Іде голосування   в   поіменному   режимі.   Шановні  народні депутати!  Хто за  підтримку  ратифікації  угод,  про  які  я  вже говорив,  прошу визначитися.  У поіменному режимі йде голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 111.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка,  висвітіть   по   фракціях.   Проголосували   за: комуністи - 0;  НДП - 26;  НРУ - 28;  "Громада" - 18;  зелені - 1; соціалісти - 17;  "Незалежні" - 3;  соціал-демократи - 6; селяни - 3; прогресивні соціалісти - 0; позафракційні - 9.

 

     Шановні колеги! Вноситься така пропозиція: ми не знімаємо питання ратифікації з розгляду,  в наступні дні  чи пленарні тижні ми до нього повернемося. На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. До побачення.