Стенограма пленарного засідання

10 грудня 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  10  г р у д н я  1998  р о к у.

                         14 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Прошу народних депутатів зайняти робочі місця. Будемо реєструватися.

 

     Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися   298   народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  Державний  бюджет України на 1999 рік. Але я хотів би, шановні колеги, щоб перед цим ми розглянули закони про внесення змін до статей 26  і  33  Закону України про бюджетну систему.

 

     Ми розглядали  ці  дві  поправки  до закону.  Сьогодні стоїть питання про подолання вето Президента. Будемо голосувати окремо.

 

     Комітет з  питань  бюджету  просить  Верховну  Раду   України відхилити   пропозицію  Президента  України  і  подолати  вето  на прийнятий Верховною Радою Закон про внесення зміни  до  статті  26 Закону про бюджетну систему. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 215.

 

     Нагадаю, у чому полягають зміни до статті 26.  Встановлюються вимоги щодо більшої деталізації видатків у Державному  бюджеті  та збільшення   обсягу   матеріалів,   що   підлягають   розгляду   й затвердженню Верховною Радою України. Передбачено також помісячний розподіл видатків державного бюджету.

 

     Ставлю на голосування пропозицію комітету про подолання вето.

 

     "За" - 226.

 

     Законом про  внесення  зміни  до статті 33 Закону України про бюджетну систему передбачається вилучити частину другу  статті  33 як таку,  що суперечить статті 106 Конституції України,  та статті 85 Конституції України,  згідно  з  якою  затвердження  Державного бюджету України та внесення змін до нього,  контроль за виконанням Державного бюджету України,  прийняття рішення щодо звіту про його виконання належить виключно до повноважень Верховної Ради України. У  частині  другій   також   визначено,   що   право   коригувати, секвеструвати  бюджет  надається  виконавчій владі,  якщо Верховна Рада цього не робить.

 

     Ставлю на голосування пропозицію комітету про подолання вето. Будь ласка.

 

     "За" - 242.

 

     Шановні колеги!  Переходимо до розгляду наступного питання... Поіменно?  Хто  за  те,  щоб  голосувати  поіменно?  Будь   ласка. Демократизм від початку до кінця.

 

     "За" - 218.

 

     Голосуємо в поіменному режимі. Спочатку щодо статті 26.

 

     "За" - 231.

 

     По фракціях?  Будь  ласка,  висвітіть.  Не підтримують:  НДП, зелені,  "Незалежні",  Рух (наполовину,  звичайно), СДПУ(о). Решта підтримують добросовісно.

 

     Зміни до статті 33. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 248.

 

     Трохи не добираємо голосів.

 

     По фракціях,  будь  ласка.  НДП не підтримує.  Рух підтримав, добре, "Громада" підтримала. Зелені - не підтримують, соціалісти - підтримують,  "Незалежні"  - не підтримують,  СДПУ - не підтримує, селяни  -  підтримують,  прогресивні  соціалісти  -   підтримують, позафракційні - половина підтримують.

 

     --------------

 

     Розглядається проект  Закону  про Державний бюджет України на 1999 рік  (повторне  перше  читання).  Доповідає  голова  комітету Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

     Юліє Володимирівно, 20 хвилин достатньо? Достатньо.

 

     Будь ласка,  виставте 20 хвилин.  Шановні колеги! Зважаючи на те,  що ми вже обговорювали  проект  бюджету  (це  повторне  перше читання),  я  просив  би,  щоб виступили лише від фракцій,  по три хвилини. І ми оперативно розглянемо це питання.

 

     Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 99, Кіровоградська область). Партия "Громада".  Уважаемые   коллеги!   Сегодня   согласно   Регламенту Верховной  Рады  мы  вносим  на  повторное  первое  чтение  проект Государственного бюджета на 1999 год. Хотела бы начать с оглашения основных  показателей  проекта  Государственного бюджета,  которые предлагает бюджетный  комитет,  и  сравнить  их  с  теми,  которые представил Кабинет Министров.

 

     Доходы сводного   бюджета   по   проекту  Кабинета  Министров составляют  32  миллиарда  684  миллиона   гривень;   по   проекту бюджетного   комитета   -  45  миллиардов  58  миллионов  гривень. Отклонение -  12  миллиардов  373  миллиона  гривень,  то  есть  в варианте  комитета  сумма  доходов  на 37 процентов больше,  чем в варианте, предложенном Кабинетом Министров Украины.

 

     Государственный бюджет.  Доходы   по   проекту   Министерства финансов  -  22  миллиарда  461 миллион гривень,  а по предложению бюджетного комитета - 33 миллиарда 415  миллионов  гривень.  Всего плюс  10  миллиардов  953  миллиона  гривень,  то  есть показатель доходной части проекта Государственного бюджета комитетом увеличен на 48,7 процента.

 

     В первом   докладе   бюджетного   комитета,  который  касался доходной части,  было сказано, за счет чего бюджетный комитет смог увеличить  доходную часть бюджета.  Основные замечания,  в связи с которыми и не прошло первое чтение, сводились к следующим.

 

     Первое замечание - бюджетный  комитет  чересчур  много  денег консолидировал  в  бюджет  государственный и сводный.  Я хотела бы прокомментировать цифры.  Если вернуться  к  показателям  доходной части,  которую мы обсчитали начиная с 1995 года в твердой валюте, то можно увидеть,  что за  счет  инфляции,  происходящей  в  нашей стране,  Кабинет  Министров,  манипулируя цифрами,  представляет с каждым годом все более  низкие  доходы  государственного  бюджета. Соответственно  страна  каждый  год  получает  значительно  меньше государственных средств, в том числе для того, чтобы удовлетворять социальные потребности.

 

     Но давайте вернемся к цифрам. В 1995 году в консолидированный  бюджет  страны  было  предусмотрено получить  16  миллиардов  961  миллион долларов,  в 1997 году - 16 миллиардов 343 миллиона долларов.  А если мы возьмем  проект  1998 года,  то увидим, что этот показатель составляет 11 миллиардов 904 миллиона.  Но самое главное, что в 1999 году по отношению к 1996 и 1997  годам доход бюджета в реальных исчислениях хотят уменьшить в два раза: на 1999 год этот показатель в проекте Кабинета Министров составляет 8 миллиардов 601 миллион долларов,  а, например, в 1996 году он составлял 18 миллиардов 803 миллиона.  То есть  мы  видим, что  реально  цифры  Государственного бюджета,  которые предлагает Кабинет Министров, значительно ниже, чем в предшествующие годы.

 

     По предложению бюджетного комитета,  сумма доходной  части  в исчислении в твердой валюте составляет 11 миллиардов 857 миллионов и,  по сути дела, всего лишь приближается к показателям 1998 года. Этого тоже недостаточно,  но все-таки в реальном исчислении это на 3 миллиарда больше, чем предлагает Кабинет Министров.

 

     Второе замечание в этих же рамках

- что  мы  в  процентном  отношении  от  ВВП  чересчур много денег забираем в бюджет страны.

 

     Я хочу привести несколько цифр. Вместе с доходами Пенсионного фонда консолидация средств в бюджете по проекту Кабинета Министров составляет 37,8 процента. По проекту, который предлагает бюджетный комитет, - 48,3 процента.

 

     Но я   хотела   бы  обратить  ваше  внимание  на  аналогичный показатель в других странах.  Скажем, в Австрии он составляет 51,7 процента,  в  Бельгии  - 54,3,  во Франции - 54,5 и,  например,  в Швеции - 64,7 процента.  И я хотела бы высказать мнение бюджетного комитета: в стране, где удельный вес государственной собственности достаточно велик,  мы должны собирать больше денег в бюджет  и  не должны ориентироваться на те цифры, которые нам диктуют извне.

 

     Следующее обвинение,  которое  выслушал бюджетный комитет,  - нереальность доходной части бюджета.  Бюджетный комитет предлагает получить  в  консолидированный бюджет государства на 12 миллиардов 373 миллиона гривень, или на 37,8 процента, больше, чем предложило правительство.   За   счет   чего   мы   предлагаем  получить  эти дополнительные средства?

 

     Все источники увеличения доходной части мы условно  разделили на четыре блока.  Первый блок - увеличение поступлений в бюджет за счет средств,  которые  перечисляются  из  топливноэнергетического комплекса.  Так  вот  цифры.  Себестоимость добычи 1000 кубических метров газа составляет 10 долларов.  Реально  этот  газ  продается стране по 66 долларов за 1000 кубических метров.  И после того как будут полностью отчислены в бюджет те средства, которые предлагает бюджетный комитет, в распоряжении добывающих предприятий останется 1 миллиард 578 миллионов.  Это говорит о  том,  что  тех  средств, которые  бюджетный  комитет  оставляет газодобывающей отрасли,  не просто достаточно, а, на наш взгляд, может быть, и в избытке.

 

     Что касается  транзита  газа,  то  этот  вопрос   еще   более серьезный.  Валовой  доход  от  транзита  газа,  за  вычетом газа, который идет на собственные нужды для содержания  газотранспортной системы,  6  миллиардов 44 миллиона.  В правительственном варианте заложено доходов в бюджет только 875 миллионов.  Где же  остальные деньги?

 

     Именно в  связи  с этим бюджетный комитет предложил увеличить на 1 миллиард 900 миллионов гривень доходную часть бюджета по этим показателям.  После  того  как  мы  заберем  то,  что запланировал бюджетный комитет,  в распоряжении  газотранспор-тирующей  отрасли останется  еще  два  с  лишним миллиарда гривень.  Вы мне скажите, этого недостаточно для того, чтобы нормально транспортировать газ? А  если  принять  во внимание то,  что сегодня долг перед газовыми предприятиями   составляет   12,8   миллиарда   гривень,   которые практически    лежат    мертвым   грузом   и   не   активизируются газодобывающими  и  газотранспортирующими  компаниями,  то   можно утверждать,  что  более  льготных  условий  для существования этой отрасли просто невозможно создать.

 

     Относительно добычи  нефти.  Обращаю  ваше  внимание,  что  в исчислении  цен  1998  года себестоимость добычи одной тонны нефти составляла 30 с лишним долларов.  Но в  пересчете  на  сегодняшние цены  и  на  сегодняшние  инфляционные  процессы эта себестоимость составляет всего 15,75 доллара.  Продаем мы  нефть  на  украинские заводы по цене 80 долларов,  и рентная плата, которую предусмотрел изымать бюджетный  комитет  -  19  долларов  с  тонны,  не  просто посильная, а очень щадящая по отношению к нефтяной отрасли.

 

     После того как мы изымем в бюджет то, что предложил бюджетный комитет,  у отрасли останется 440  миллионов  гривень  для  своего развития  - именно чистой прибыли после оплаты всех налогов и всех трат, которые нужны на содержание.

 

     Я хочу обратить ваше  внимание  на  то,  что  цифры,  которые просчитаны  бюджетным комитетом,  основаны строго на тех первичных материалах,  которые предоставил нефтегазовый комплекс.  И если  у нас сегодня рентабельность транспортировки нефти 200 процентов,  а в бюджете не было заложено ни копейки из ятий  за  транзит  нефти, если  рентабельность добычи нефти 172 процента,  а в бюджете мы не предусматривали  ни  копейки  от  рентной  платы,  то  разве   это нормально  для  страны,  которая  находится  в  столь  бедственном положении?

 

     Подвету итог.  Всего по нефтегазовой отрасли мы  хотим  взять дополнительно более 7 миллиардов гривень.  Это обсчитано, законно, и абсолютно правомерно привлечь эти деньги в доход бюджета.

 

     Второй спорный  вопрос,  который  возник,  -   возможно   или невозможно  сокращать  активы государственного резерва.  Бюджетный комитет предлагает предусмотреть  отчисления  из  государственного резерва  в  государственный  бюджет  на  уровне  4  миллиардов 289 миллионов  гривень.  Нас  обвинили  в   том,   что   это   ослабит обороноспособность  страны,  что  мы изымаем те средства,  которые понадобятся в случае возникновения чрезвычайных ситуаций.  Приведу только несколько цифр.

 

     Сегодня активы   государственного   резерва   составляют  5,8 миллиарда гривень (это в ценах прошлых лет).  Если переоценить эти активы  исходя из сегодняшних цен (а мы именно это и сделали),  то это будет сумма в 11,4 миллиарда  гривень.  Когда  доходная  часть государственного   бюджета  1998  года  составляет  17  миллиардов гривень, а государственный резерв - 11,4 миллиарда, у нас остается только  два  выхода:  или  воевать,  или сокращать государственный резерв.  Поэтому бюджетный  комитет  предлагает  сократить  активы государственного резерва на 4,2 миллиарда гривень.

 

     Но прежде,   чем  мы  будем  принимать  такое  решение,  хочу проинформировать вас еще об одной интересной детали.  Дело в  том, что в государственном резерве практически ничего не хранится,  это просто  большая  копилка  долгов.   И   в   случае   возникновения чрезвычайных  ситуаций  либо военных действий бухгалтерской книгой не повоюешь. У меня есть справка, подписанная господином Минченко, о размере долга перед государственным резервом в старых ценах.  Он составляет 3 миллиарда 822 миллиона гривень.  Мы взяли часть  этих долгов  и,  обсчитав  их  в реальных ценах,  совершенно правомерно заложили это в доходную часть бюджета.

 

     И последнее по поводу  государственного  резерва.  Начиная  с 1996  года  по  государственному  резерву планировались одинаковые цифры доходов и расходов, и каждый год выполнялась только доходная часть.   Из  Государственного  бюджета  перечислялись  средства  в государственный  резерв,  но   бюджет   ничего   не   получал   от государственного резерва, и недоимка составляет теперь 2 миллиарда 372 миллиона гривень. Поэтому бюджетный комитет единогласно принял решение  оставить  в  доходной  части государственного бюджета 4,2 миллиарда гривень.

 

     То, что я вам назвала,  - это  основная  доходная  часть,  на которую  мы  опирались.  Но нас обвинили в том,  что реально мы не получим того,  что планируем.  И  бюджетный  комитет  выполнил  не свойственную   для   себя   функцию:   внес  предложения  Кабинету Министров,  как  сделать  так,  чтобы  доходы,  которые   заложены комитетом в проект бюджета,  поступили в полном об еме.  Мы убрали вексельные варианты обращения, всевозможные ценные бумаги, которые могут участвовать, убрали взаимозачеты. Ничего этого не осталось.

 

     Совместно с    Национальным    банком    разработана    схема стопроцентного  выполнения  бюджета   по   доходам,   предложенным бюджетным комитетом.  Цитирую заключение,  которое подписал первый заместитель председателя Правления Национального  банка  Стельмах: "Ознайомившись   із  запропонованим  Комітетом  з  питань  бюджету механізмом залучення кредитів  банків  для  погашення  недоїмки  і поточних   платежів  енергетичних  компаній  у  державний  бюджет, підтверджуємо ефективність і реальність таких надходжень".

 

     Проведено и  несколько  профессиональных  экспертиз  доходной части бюджета.

 

     Отдельно я  хотела  бы  остановиться  на  цифре 487 миллионов гривень.  Речь  идет  о  дополнительном  доходном  источнике,  что связано  с  пресечением  пересечения  границы  импортными товарами контрабандно либо на льготных основаниях.  В пояснительной записке есть  официальная  справка,  которая  дана заместителем начальника Управления таможенных доходов и платежей.  В ней  сказано,  что  в 1998  году  в  связи с пересечением импортными товарами границы по льготам или контрабандно страна потеряла 4 миллиарда 370 миллионов гривень.  Это  говорит  о  том,  что  у  нас  вообще не существует границы.

 

     Бюджетный комитет обсчитал эти цифры  и  в  проект  Закона  о Государственном  бюджете  на  1999  год включил три статьи с целью прекращения контрабанды и льготного пересечения границы импортными товарами.  В конце концов мы должны защитить свой внутренний рынок и создать реальную границу.

 

     Но я прошу отметить,  что мы учитывали  не  4  миллиарда  370 миллионов  гривень,  а  всего  лишь 475 миллионов,  что совершенно реально и действительно должно  быть  заложено  в  Государственный бюджет.

 

     И последняя  крупная сумма,  которая предусмотрена в доходной части,  - 2,9 миллиарда гривень.  Это деньги,  которые были  ранее уплачены   из   государственного   бюджета   вместо   предприятий, корпораций,  бравших  иностранные  кредиты.   То   есть   какие-то хозяйствующие   суб екты   берут   кредит,   а   бюджет   за   них рассчитывается.

 

     Мы подняли полный список  этих  должников.  В  нем  оказались какие-то странные предприятия, например, "ЭПОСхолдинг", корпорация "Миргородхарчопром",  и   везде   фигурируют   десятки   миллионов долларов.   Так   вот,   общая   сумма  долгов,  которые  погашены правительством, значительно превышает 2,9 миллиарда.

 

     Внимательно проанализировав, что это за кредиторы, мы выбрали только тех,  которые сегодня реально могут заплатить.  Более того, цифра 2,9 миллиарда гривень,  которая перенесена в доходную  часть бюджета как расчеты хозяйствующих суб ектов с бюджетом, содержится в  статье   40   проекта   Закона   о   Государственном   бюджете, представленного  Кабинетом  Министров.  Именно  эту цифру,  но вне бюджета,  показал  Кабинет  Министров  как  возможные  доходы   на следующий  период.  Она практически не расходится с нашей,  только Кабинет Министров спрятал ее в текстовую часть,  а мы  привели  ее как    полноценную    составляющую    доходной    части    проекта Государственного бюджета.

 

     Теперь несколько слов о том,  куда же потрачены и  направлены бюджетным  комитетом  деньги,  которые  дополнительно привлечены в доходную часть Государственного  бюджета.  Прежде  всего  -  самое главное  -  это финансирование регионов.  Я докладывала вам о том, что   средства,   предусмотренные    Кабинетом    Министров    для финансирования   областей,  городов  и  районов,  создают  дефицит местных  бюджетов  в  размере  55,3   процента.   Это   значит   - невыплаченные зарплаты в школах и больницах, полностью разваленная коммунальная  собственность.  Это  значит,  что  нет  средств   на отопление,  освещение  бюджетных  учреждений.  Мы никогда этого не допустим.

 

     Основная сумма денег,  которую бюджетный комитет  направил  в доходную  часть  бюджета,  отдается  регионам,  которые эти деньги зарабатывают.  Кабинетом  Министров  была  предусмотрена  доходная часть  в  размере  10 миллиардов 519 миллионов гривень.  Бюджетный комитет предложил 19 миллиардов 635 миллионов гривень, что на 86,7 процента больше, чем заложено Кабинетом Министров.

 

     Но мы не просто заложили деньги. Бюджетный комитет никогда не будет планировать цифр,  которые не найдут  реального  исполнения. Поэтому   в   текстовой   части   проекта   закона  о  бюджете  мы предусмотрели   механизмы,   которые   полностью,    стопроцентно, гарантируют обеспечение области этими средствами.

 

     Что это  за  механизмы?  Мы  закрепили  за  областями налоги, которые там  собираются,  за  исключением  налога  на  добавленную стоимость.  Мы  создали  механизм  дотаций  областям,  который  не зависит  от  центральной  власти.  Это  дотации,  которые  область автоматически будет получать на уровне областного казначейства.  И именно это позволяет нам  говорить,  что  каждая  область  получит деньги, которые запланированы бюджетным комитетом.

 

     Следующее направление, куда мы посчитали нужным потратить эти деньги, - это, безусловно, здравоохранение. Мы знаем, что ситуация сегодня доведена до абсурда: для того чтобы полечиться в больнице, людям нужно принести все,  включая операционный стол.  Поэтому  мы предусмотрели  увеличение  финансирования  здравоохранения на 59,2 процента,  что в принципе впервые создает в стране  ситуацию,  при которой   наши   граждане   могут  получать  бесплатные  услуги  в учреждениях здравоохранения в  полном  об еме,  как  предусмотрено Конституцией.

 

     Отдельно -  образование.  На  49,2  процента  увеличен  об ем финансирования  на  образование.  Если  коснуться  науки,  то   мы предусмотрели    в    государственном    бюджете    50   процентов инновационного  фонда   на   финансирование   научных   инноваций, связанных с развитием этой отрасли.

 

     Мы полностью    исключили    из    Пенсионного    фонда   все несвойственные траты и заложили в проекте Государственного бюджета средства для погашения долгов государственного бюджета Пенсионному фонду за прошлые периоды,  что создало предпосылку для того, чтобы раз  и навсегда погасить задолженность перед людьми за те грошовые пенсии, которые сегодня не платит государство.

 

     В целом  на  всю  социальную  защиту  мы  направили  на  23,4 процента больше, чем предусмотрено Кабинетом Министров.

 

     Отдельно решен вопрос по финансированию угольной отрасли - на 1,1 миллиарда гривень больше,  чем предусмотрел Кабинет Министров. И,   самое   главное,   бюджетный   комитет   считает,   что   эти дополнительные средства  финансирования  угольной  отрасли  должны быть направлены на дотации к цене.

 

     Я не хотела бы занимать ваше время долгим изложением цифр,  я хочу лишь подвести итог:  доходная часть проекта  Государственного бюджета, которую предложил бюджетный комитет в качестве поправок к проекту Кабинета Министров,  абсолютно  реальна,  и  это  доказано всеми  экспертизами,  которые  бюджетный  комитет  успел провести. Расходная часть ориентирована строго на нужды людей, чего у нас до сих пор просто не было.

 

     Я призываю  всех  народных  депутатов,  присутствующих в этом зале,  об единить наши усилия для того, чтобы принять бюджет жизни и   сделать   наконец   реальностью  все  то,  что  обещано  нашей Конституцией.

 

     Сегодня мы  можем  проголосовать  в  первом  чтении   проект, предложенный     бюджетным     комитетом,     как    поправки    к правительственному   проекту.    Все    формальности,    требуемые Регламентом,  соблюдены.  Если мы проголосуем за этот вариант,  он будет отправлен на доработку  в  Кабинет  Министров  и  во  втором чтении мы утвердим все основные параметры.

 

     Большое спасибо за внимание, и прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юліє Володимирівно.

 

     Шановні колеги!  Є  запитання?  Давайте  10 хвилин відведемо. Цього достатньо? Достатньо. Запишіться, будь ласка. Висвітліть.

 

     Депутат Степура. За ним - депутат Чорновіл. Будь ласка.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Юліє  Володимирівно, скажіть,   будь  ласка,  чи  передбачаються  в  тих  поправках  до кабмінівського проекту  бюджету  додатково  якісь  асигнування  на підтримку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  В нашем проекте бюджета,  который дорабатывал бюджетный  комитет,  предусмотрено   45   миллионов   гривень   на разработку  проектной  документации,  100  миллионов  гривень - на разработку  опытных  образцов  отечественной   сельхозтехники.   И основная  сумма  -  520  миллионов  гривень  -  на государственную закупку отечественных сельскохозяйственных машин для  нужд  нашего аграрного сектора.

 

     В первый   раз   в   проекте   Государственного   бюджета  мы предусматриваем  поддержку  отечественных   предприятий,   которые вырабатывают  и  разрабатывают сельскохозяйственную технику,  и мы сделаем так,  чтобы в течение следующего года эти  цифры  были  не просто запланированы, а реально выполнены.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чорновіл. За ним - депутат Єськов.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,    НРУ).    Шановна   Юліє Володимирівно, у мене два запитання до вас.

 

     Перше запитання.  Чи не лякає вас оця різниця в 12  мільярдів гривень  між  проектом  комітету і проектом уряду?  Або в нас уряд зовсім нічого не вартий,  ну,  я не хочу казати про комітет.  Чи у світовій  практиці  таке десь бувало,  щоб така колосальна різниця була?

 

     І друге.  Ви хочете збільшити прибуткову частину  за  рахунок державного резерву. От я дивлюся, що таке державний резерв: зерно, вугілля,  цукор і так далі.  Це  означає,  очевидно,  знищити  сам державний  резерв?  І  як  ви збираєтесь матеріалізувати в грошові кошти оці записи щодо державного резерву?

 

     Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  По поводу государственного резерва.  В  своем выступлении    я    дала    оценку    цифрам,   которые   касаются государственного   резерва.   Бюджетный   комитет   абсолютно   не притронулся  к  мобилизационному  резерву,  который есть в составе государственного резерва.  Мы оставили все то,  что  действительно имеется   в   наличии,   мы  ничего  не  уменьшили  ни  на  тонну. Единственное,  что мы сделали,  - забрали  долги  государственного резерва,  которые  ни  государственному  резерву,  ни  государству пользы,  безусловно,  не принесут.  И оптимизируя  эти  долги,  мы создали дополнительную доходную часть государственного бюджета.

 

     О том,   что   она   будет   выполнена   на   сто  процентов, свидетельствуют   схемы   расчетов,   предусмотренные    бюджетным комитетом.   Они  согласованы  с  Национальным  банком.  Бюджетный комитет гарантирует,  что эти суммы в  полном  об еме  поступят  в государственный бюджет.

 

     А по  поводу  первого  вопроса  - можно ли увеличить доходную часть государственного бюджета на 12 миллиардов  гривень  -  скажу следующее.  Может ли мне кто-нибудь привести в пример страну,  где на душу населения приходится во сто  раз  меньше  по  сравнению  с нормальными развитыми странами бюджетных средств? Мы просто ничего не собираем и ничего не вырабатываем.  И единственное,  что сделал бюджетный  комитет,  -  вынул  12  миллиардов  гривень из теневого сектора  и  вложил  в  государственный  бюджет.  И  в   дальнейшем бюджетный  комитет будет делать то же самое.  Нет ни одной страны, где бы теневой сектор был таким,  как в Украине.  И с  этим  нужно просто покончить.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єськов. За ним - депутат Гнатюк.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   109,   Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемая Юлия  Владимировна!  В  своем  докладе  вы сообщили о том,  что бюджетный комитет нашел возможность увеличить финансирование угольной отрасли на 1,1 миллиарда гривень.  Я прошу назвать в абсолютных цифрах,  что планируется на угольную отрасль, в том числе на  погашение  задолженности  по  регрессным  искам  и разовым  выплатам.  На  сегодня  эта  задолженность  превышает 400 миллионов гривень.  Правительство  закладывает  на  эти  нужды  50 миллионов,  то есть заранее планируется возрастание задолженности, а не действительные расчеты.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Всего правительство запланировало на угольную отрасль  1  миллиард  600  тысяч  гривень.  При этом на регрессные требования - всего лишь 50 миллионов гривень. Мы же предусмотрели, как  оплатить  шахтерам  регрессные  требования.  Вы  знаете,  что угледобывающие предприятия содержат сегодня огромную  коммунальную сферу.  Эти  об екты  коммунальной  собственности  требуют от шахт больших  дополнительных  расходов.  Мы  предусмотрели  в   проекте Государственного  бюджета  300  миллионов гривень на передачу этих коммунальных  об ектов  местным  бюджетам   и   тем   самым   дали возможность  шахтам оплачивать свои обязательства перед шахтерами. 300 миллионов гривень для того,  чтобы средства,  которые  шли  на содержание   коммунальной  сферы,  направить  на  оплату  шахтерам регрессных требований.  Дополнительно  1  миллиард  130  миллионов направлены  на  реструктуризацию  угольной  отрасли  и на дотации, которые необходимы для того, чтобы уголь мог продаваться.

 

     В целом - 1 миллиард 600 тысяч,  1 миллиард 130 тысяч  и  300 тысяч гривень. Вот такие три цифры.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гнатюк. За ним - депутат Мішура.

 

     ГНАТЮК Д.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання  "Громада").  Прошу передати слово депутату Толочку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановна Юліє Володимирівно!  Я  в  захопленні від того,  як ви зуміли наповнити дохідну частину бюджету.  Менше ентузіазму в мене викликає те,  як ви збираєтеся витратити ці кошти.

 

     Ми нещодавно   приймали   закон,   за   яким   наука   мусить фінансуватися в розмірі 1 відсотка від валового продукту. За всіма оптимістичними  підрахунками  -  вашими і нашими - ми не витягуємо навіть на 0,8 відсотка.  Я хотів би,  щоб ви були щедрішою і трохи краще профінансували науку із тих 12 мільярдів.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.    Если    посчитать    все   траты,   которые предусмотрены   действующим   законодательством   на    пенсионное обеспечение, здравоохранение, образование, в том числе и на науку, то всего стране  нужно  будет  189  миллиардов  гривень.  Даже  та доходная часть, которая предложена бюджетным комитетом, составляет 45 миллиардов 58 миллионов гривень,  и учесть все в полном  об еме мы  не  смогли.  Поэтому  на науку вместо 1 процента предусмотрено 0,85 процента.  Но мы значительно повысили эти траты,  направив 50 процентов инновационного фонда на эти нужды.

 

     И еще хочу добавить, что бюджетный комитет в принципе наметил доходную часть.  Но это предложения,  которые связаны с  расходной частью.  Во  втором  чтении  мы  вместе  с вами будем окончательно утверждать расходную часть и сможем все откорректировать так,  как решит зал.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мішура. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багато-мандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Луценку Віталію Івановичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую, Валерію Дмитровичу. Юлия Владимировна,  ответьте,  пожалуйста,  на такой вопрос. Когда семье тяжело материально и есть в этой семье немощный человек, все члены семьи в ущерб себе помогают именно этому немощному.  В нашей большой  семье  народов  Украины  такими  немощными,   которые   в тяжелейших   условиях   находятся,   являются   ветераны   Великой Отечественной войны,  люди пожилого возраста, инвалиды, дети войны и так далее.

 

     И в  то  же  время те небольшие так называемые льготы,  а для меня это неоплаченные долги нашего общества, выполняются только на

7-15  процентов,  а  для Фонда Украины социальной защиты инвалидов предусмотрено только 4 процента.

 

     Юлия Владимировна,  как  вы  со  своим  характером,   молодая женщинадепутат, могли согласиться с таким вот отношением к старшим людям?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Во-первых,  начнем  с  того,  что   бюджетный комитет не просто не согласился,  а все цифры,  которые предложены Кабинетом  Министров,  исправил.   Мы   включили   100   процентов предусмотренных  законами  льгот  ветеранам  Великой Отечественной войны,  ветеранам труда,  и не только включили,  но  и  предложили правительству механизм финансирования этих льгот.

 

     Мы полностью "расчистили" Пенсионный фонд и сделали так,  что его средства будут  использоваться  только  на  те  цели,  которые предусмотрены  законом,  то  есть  он  будет  работать  на  людей, нуждающихся в получении этой пенсии.

 

     Мы впервые  предусмотрели  в  нужном   об еме   средства   на содержание  интернатов  и  специальных  заведений для беспризорных детей.

 

     Вот то, что мы предусмотрели. Что еще нужно, я просто могу не знать.  Все  предложения  вашего  профильного  комитета  учтены  в расходной части бюджета.

 

     Что касается исполнения. Бюджетный комитет и Верховная Рада в целом  могут  запланировать цифры,  рассчитав доходную и расходную части,  но Кабинет Министров в 1999 году обязан действовать строго в  рамках  принятого  бюджета.  Если  этого не будет,  то здесь мы ничего поделать не сможем.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемая Юлия  Владимировна!  Чем  вы об ясните   такое   противодействие  проекту  бюджета  со  стороны Кабинета Министров? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Как в регионах относятся к тому, что большая часть получаемых  там  доходов  будет оставаться на местах и не будет ее централизации в Киеве?

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.   В.    Спасибо.    Многократные    встречи    с руководителями  областей  свидетельствуют  о  том,  что области не только   поддерживают   законопроект,    доработанный    бюджетным комитетом,  а ждут его принятия.  Проголосовав за него сегодня,  я обращаюсь  в  том  числе   к   депутатам,   которые   представляют мажоритарные  округа,  вы сможете дать людям то,  чего они от всех нас ждут.  Безусловная поддержка предлагаемого проекта со  стороны регионов есть.

 

     Что касается  противодействия  со стороны Кабинета Министров. Вопрос   очень   интересный.   Я   неоднократно   встречалась    с представителями Министерства финансов, других министерств. В целом Кабинет Министров согласен с нашей доходной частью и с механизмами по ее наполнению, которые мы предлагаем.

 

     Единственное замечание,   которое   я   услышала  в  Кабинете Министров -  давайте  мы  эту  вашу  доходную  часть  извлечем  из доходной части бюджета и отдельным документом проведем.  О чем это может   свидетельствовать?   О   том,   что   мы    стремимся    к бесконтрольности,  стремимся  иметь  вместо одного бюджета десять. Один официальный и девять подпольных. Бюджетный комитет никогда на это  не  пойдет.  Нам  нужно  иметь  единый  бюджет,  и все доходы государства  должны  быть  консолидированы,  а  расходы  полностью контролируемы.

 

     Таким образом,  предложения  Кабинета Министров сводятся не к тому, чтобы уменьшить доходную часть, а к тому, чтобы разделить ее на две части и провести эти доходы в каких-то других документах.

 

     ГОЛОВА. Я  обіцяв  надати  слово  депутату  Манчуленку.  Будь ласка, як виняток.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного  руху України.  Шановна Юліє Володимирівно!  Якщо уважно ознайомитися із проектом бюджету,  який ви пропонуєте від  комітету,  не  може  не викликати   занепокоєння  ставлення  вашого  комітету  до  проблем національної  оборони.  Сума,  яка  закладається,  -  це   реальне фінансування на два місяці. Невже у вас не болить душа за матерів, які посилають своїх  синів  служити  в  Збройні  Сили  України?  У Міністерстві    оборони    не   вистачає   грошей   на   закупівлю обмундирування, забезпечення достатнього харчування. Я вже не кажу про  рівень  бойової підготовки.  Водіння,  стрільба...  Пілоти не можуть літати, тому що не вистачає пального; парашутисти не можуть стрибати і так далі. Чому таке ставлення до Збройних Сил України?

 

     Чи не   можна  було  б  переглянути  видатки  на  національну оборону?  Адже це проблема не  тільки  Збройних  Сил  України,  це проблема  всієї  держави.  Якщо  держава  не годує свою армію,  то годуватиме чужу.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.    Спасибо.    Члены    бюджетного    комитета неоднократно   встречались   с  руководителями  и  представителями Министерства обороны.  Мы  пришли  к  согласованному  решению.  Мы внесли  в текстовую часть проекта Закона о Государственном бюджете две  статьи,  которые  практически  на  100  процентов   закрывают потребности   Министерства   обороны.   Более   того,   вчера   мы договорились, что во время второго чтения обязательно предусмотрим дополнительно 320 миллионов гривень,  которые необходимы армии, за счет сокращения по некоторым расходным  статьям  бюджета.  В  1999 году  Министерство  обороны будет иметь бюджет,  который полностью обеспечит нормальное его  функционирование.  Цифра  согласована  с Министерством обороны.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.  В.  Александр  Николаевич,  я в заключение хочу сказать несколько слов. Как в первом варианте проекта бюджета, так и  во втором предлагается бездефицитный бюджет.  Не потому,  что у нас сегодня нет дефицита,  а потому,  что бюджетный комитет твердо убежден:  нужно  прекратить  спекуляции  на  рынке  ценных  бумаг. Реальный дефицит,  который нами обнаружен, - 10 процентов - покрыт не  за  счет  спекуляций  на  государственном  бюджете,  а за счет дополнительных источников, о которых я сейчас доложила.

 

     Большое спасибо. Прошу поддержать.

 

     Александр Николаевич,  огромная  просьба:   если   не   будет проголосовано в обычном режиме, проголосовать поименно.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  співдоповіді  надається міністру фінансів Мітюкову Ігорю  Олександровичу.  Скільки  часу  вам  потрібно?  20 хвилин? Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!   Кабінетом   Міністрів України  ретельно  проаналізовані  висновки  й пропозиції Комітету Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  щодо  проекту  Закону України про Державний бюджет на 1999 рік,  поданого для розгляду в першому читанні.  За результатами  проведеного  аналізу  дозвольте доповісти таке.

 

     Уряд твердо  стоїть  на позиції,  що бюджет має базуватися на реальних показниках,  чітко обрахованих,  забезпечених  механізмом реалізації. Тільки такі показники можуть бути включені до бюджету. Цього дотримується переважна більшість народних депутатів України, відхиливши  3  грудня більш як 300 голосами висновки та пропозиції Комітету з питань бюджету,  якими передбачалися нереальні  джерела збільшення доходів бюджету.

 

     На жаль,   досить   тривалі  обговорення  показників  проекту Державного бюджету в Комітеті з питань бюджету з участю керівників і   спеціалістів   галузей  народного  господарства,  економістів, фінансистів не привели до суттєвих зрушень. На підтвердження цього скажу,  що  комітет  погодився  на  зменшення лише на 1,7 мільярда гривень тих 14,1 мільярда гривень,  які є нереальними і не  можуть бути мобілізовані.

 

     Я зовсім не хочу, щоб у когось із народних депутатів склалося враження, що уряд чи Міністерство фінансів відкидає всі ініціативи Комітету  з  питань  бюджету,  спрямовані  на  збільшення  доходів державного бюджету.  Проте не можна погодитися з пропозиціями, які побудовані на припущеннях, приблизних розрахунках, з пропозиціями, що не підтверджуються висновками фахівців.

 

     Дозвольте зупинитися лише  на  основних  питаннях  формування бюджету  на  наступний  рік,  які  не  погоджені  і  не  знаходять підтримки в Кабінету Міністрів.  Зокрема, це стосується пропозицій комітету  щодо  збільшення надходжень до бюджету від рентної плати за нафту й природний  газ  власного  видобутку  на  905  мільйонів гривень,  або  в  4,6  раза,  проти  сум,  передбачених  проектом; відрахувань від плати за транзит газу на 1,9 мільярда гривень, або в  3,2  раза;  вилучення  до  бюджету  заборгованості  підприємств нафтогазового комплексу,  яка очікується на 1 січня  1999  року  в сумі 2,8 мільярда гривень; залучення коштів Державного комітету по матеріальних резервах (4,3 мільярда гривень); повернення в повному обсязі   бюджетних  позичок  (загальна  сума  понад  3,3  мільярда гривень).

 

     За оцінками   фахівців,   прийняття   зазначених   пропозицій призведе до негативних наслідків функціонування ряду галузей,  а в подальшому викличе більш значні втрати бюджету.

 

     Поряд із цим урядом підтримується пропозиція  про  збільшення надходжень до бюджету рентної плати за газ власного видобутку, але в розмірі не більше 42,4 мільйона гривень. Це можна зробити шляхом підвищення ставки до розміру, еквівалентного 5 доларам США за 1000 кубічних метрів газу.

 

     Починаючи з  другого  півріччя  1997  року  у   розпорядженні нафтовидобувних підприємств залишалося 100 відсотків рентної плати за нафту,  що дало змогу направити додаткові кошти на фінансування експлуатаційного  буріння  свердловин.  У  цьому році рентну плату нараховано в сумі 95,5 мільйона гривень. Вона використовується для фінансування заходів, передбачених Національною програмою "Нафта і газ України до 2010 року".

 

     Однак навіть у  такій  ситуації  уряд  не  відхиляє  повністю пропозицій  щодо  залучення  до державного бюджету частини рентної плати за нафту власного видобутку.  За нашими розрахунками,  можна було  б  спрямувати  до  бюджету  30  мільйонів гривень (проти 211 мільйонів за висновками комітету).  За таких умов  ставка  рентної плати  має бути визначена в розмірі,  еквівалентному 3 доларам США за 1 тонну.

 

     Підтримуючи в  принципі  необхідність  збільшення   бюджетних доходів  за  рахунок  підвищення  розміру відрахувань від плати за транзит  природного  газу   територією   України,   вважаємо,   що пропозиції Комітету з питань бюджету є надто завищеними.

 

     По-перше, завищено   обсяг   природного   газу,   який   буде транспортуватися в 1999 році по  території  України,  оскільки  не враховано  обсягів  газу,  які  використовуються газотранспортними підприємствами  та  газозбутовими  організаціями  на  технологічні потреби (а це 8,5 мільярда кубічних метрів газу),  а також те,  що Україна  згідно  з  ямбурзькими  угодами  з  наступного  року  має розраховуватися  за  будівництво об'єктів газової галузі природним газом (2 мільярди кубічних метрів).

 

     По-друге, при   визначенні   вартості   газу,    який    буде реалізований населенню в наступному році, прийнято ціну 66 доларів Сполучених Штатів Америки,  тоді як  фактично  вона  дорівнює  154 гривні за 1 тисячу кубічних метрів, що за нинішнім курсом дорівнює 40 доларам Сполучених Штатів Америки.

 

     Уряд вважає,  що,  підвищивши  ставку  за  транспортування  1 тисячі  кубічних  метрів  газу на відстань 100 кілометрів з 0,2 до 0,25 доларів США,  є реальна можливість отримати в наступному році 409,9 мільйона гривень понад враховані в проекті бюджету.  Ця сума менша за ту,  що зазначена у висновках комітету, на 2 мільярди 494 мільйони гривень.

 

     Складним є   питання   щодо   встановлення   відрахувань   до державного  бюджету  від  плати  за  транзит  нафти  по  території України.  На  думку  Кабінету  Міністрів,  можна  було  б частково погодитися з пропозицією про встановлення відрахувань від плати за транзит нафти,  визначивши їх у сумі 64 мільйони гривень проти 456 мільйонів, як пропонується комітетом.

 

     Вважаємо доцільним прийняти  пропозицію  щодо  надходжень  до бюджету від плати за транзит аміаку територією України.  При цьому розмір цих надходжень може становити 9,5 мільйона  гривень,  а  не 41, 5 мільйона гривень, і це підтверджується розрахунками.

 

     Отже, Кабінет  Міністрів  може розцінювати внесені пропозиції позитивно,  але  за   умови,   що   надходження   будуть   реально забезпечені,   оскільки  сплата  цих  платежів  у  поточному  році становить лише  третину  нарахованих,  що  ускладнює  фінансування видатків,  які закладені в бюджеті,  при тому,  що це не зашкодить розвитку   підприємств    паливно-енергетичного    комплексу    та нарощуванню обсягів видобутку газу та нафти.

 

     На думку  Кабінету  Міністрів,  до  другого читання необхідно було б разом із галузевими міністерствами  й  відомствами  ще  раз проаналізувати наслідки від впровадження зазначених ставок рентної плати та плати за транзит і визначитися з їх рівнем.

 

     Окремо слід сказати про розрахунки з  держрезервом.  Фактично на  1  жовтня  запаси  матеріальних цінностей у державному резерві становили  46,5  відсотка  до  затвердженої  Кабінетом   Міністрів номенклатури  та  обсягів  накопичення (менше половини),  а запаси мобілізаційного резерву й того менше - 42 відсотки.

 

     Перерахування до    державного    бюджету    і     проведення взаємозаліків  у сумі 3 мільярди 889 мільйонів гривень призведе до вилучення з народногосподарського обороту коштів,  направлених  на підтримку базових галузей народного господарства.

 

     Слід мати на увазі, що заборгованість підприємств енергетики, газового    господарства,     сільгосппідприємств     та     інших реструктуризована на загальну суму понад 2 мільярди гривень,  а це фактично є допомогою держави  підприємствам  обіговими  коштами  у вигляді товарного кредиту.

 

     Можна погодитися з тим, що проблему ліквідації заборгованості відомств матеріальному резерву необхідно розв'язувати в  контексті розробки  та  здійснення  взаємного  розрахунку  з  підприємствами паливноенергетичного комплексу.  Але всі ці  зміни,  пов'язані  із зменшенням   обсягу   матеріального   резерву,   треба  вирішувати відповідно до Закону України про  Державний  матеріальний  резерв. Тобто  спочатку  слід  внести  зміни  до  цього  закону  в частині реалізації задумів Комітету з питань бюджету, і тільки після цього

- поправки до проекту бюджету 1999 року.

 

     Кабінет Міністрів,  як і народні депутати, стурбований станом розрахунків як платників податків  і  зборів  з  бюджетом,  так  і бюджету  з  підприємствами,  установами,  організаціями  з наявних заборгованостей.  Саме  тому,   не   відхиляючи   пропозиції   про спрямування  2,8  мільярда  гривень  заборгованості  з платежів до бюджету   акціонерних    товариств    "Укргазпром",    "Укрнафта", "Чорноморнафтогаз"  (ця  сума  очікується  на кінець 1998 року) на проведення взаєморозрахунків з бюджетними  установами,  які  мають заборгованість   за  спожиті  енергоносії,  вважаємо  за  доцільне передбачити це в  окремій  статті  Закону  України  про  Державний бюджет  на  1999  рік  без  відображення вказаної суми в доходах і видатках Державного бюджету.

 

     Аналіз показує,  що не можна погодитися і з пропозицією  щодо включення  до  доходів бюджету надходжень від плати за переміщення літаків іноземних  авіакомпаній  у  повітряному  просторі  України (аеронавігаційний збір) у розмірі 84 мільйони гривень.

 

     За рахунок   цих  зборів  функціонує  система  обслуговування повітряного руху України та  забезпечується  безпека  польотів,  а також утримується державне підприємство обслуговування повітряного руху.  Надходження цих зборів повністю контролюються  європейською організацією  "Євроконтроль",  що  забезпечує  безпеку повітряного руху в повітряному просторі Європи,  і на найближчі  десять  років повністю  обраховані  як  джерело покриття кредитів,  у тому числі Європейського банку реконструкції та розвитку,  які Україна  взяла на забезпечення модернізації всієї системи.

 

     Шановні народні  депутати!  Окремо  слід розглянути проблему, пов'язану   з   проведенням    взаєморозрахунків    з    погашення заборгованості  паливноенергетичного  комплексу  перед бюджетом та бюджетних  установ  зазначеному  комплексу   за   тепло,   газ   і електроенергію.  Ми  вважаємо за можливе погодитися з розв'язанням зазначеної проблеми лише щодо заборгованості,  яка  виникла  на  1 січня  1998  року.  Однак  погашення такої заборгованості потребує розробки урядом спеціального механізму,  скасування ряду чинних на сьогодні   постанов   Кабінету   Міністрів,   відповідно  до  яких реструктуризована   й   частково   списана   певна   частина   цих заборгованостей.

 

     Не можна  погодитися  і  з впровадженням механізму проведення взаєморозрахунків     з     поточних     платежів      підприємств паливно-енергетичного  комплексу та фінансування бюджетних установ як споживачів  тепла,  газу,  електроенергії  з  таких  міркувань. Розрахунки з платежів до бюджету мають проводитися лише в грошовій формі.  Крім того, прийняття запропонованого варіанта фінансування видатків з бюджету викличе утриманські настрої в споживачів тепла, газу та електроенергії.  Таким чином буде  створено  механізм  для породження  утриманців у бюджетній сфері,  чого не можна допускати при входженні в ринкове середовище,  а  бюджетні  установи  можуть стати на шлях безгосподарського використання енергоресурсів.

 

     Позиція Національного    банку,   про   яку   говорила   Юлія Володимирівна  Тимошенко,  полягає  в  тому,  що  він  підтверджує технологічну  можливість  з  боку  банківської системи провести ці розрахунки. Але, по-перше, бюджетна система не може за один місяць підготуватися  до  виконання  цієї  роботи.  По-друге,  при  цьому повністю руйнуються механізми контролю  за  витрачанням  бюджетних коштів на рівні місцевих бюджетів.

 

     Абсолютно нереальною,  на наш погляд,  є пропозиція в частині збільшення доходів бюджету на суму 2,9 мільярда гривень за рахунок коштів від повернення кредитів, наданих під гарантії уряду.

 

     Ми не заперечуємо цієї цифри, Кабінет Міністрів відобразив її в бюджеті для того, щоб мати право звертатися до суду, оскільки ці гроші зафіксовані як частина бюджету. Але Комітет з питань бюджету хибно розуміє категорії бюджетних доходів і видатків та надходжень від   державних   запозичень  і  платежів  з  їх  погашення.  Так, відшкодування  позичальником  боргів  перед   державою   внаслідок виконання  урядом  гарантійних  зобов'язань  за  своєю  суттю не є доходами бюджету.  Тобто при забезпеченні урядом повернення  таких кредитів   зменшуються   обсяги  нових  запозичень,  але  ніяк  не збільшуються доходи бюджету.  З огляду на  це  доходи  бюджету  за варіантом комітету завищені щонайменше на 2,3 мільярда гривень.

 

     У зв'язку  з  великими  обсягами наданих кредитів у більшості випадків навіть звернення  стягнення  на  майно  боржників,  що  є вимогою   чинного   законодавства,   не  забезпечує  відшкодування зазначених  витрат  державного  бюджету  в  повному  обсязі,  тому включення зазначених коштів до доходної частини державного бюджету є неможливим.

 

     Загалом висновки та  пропозиції  Комітету  з  питань  бюджету стосовно  погашення й обслуговування державного боргу та державних запозичень у 1999 році зводяться до заборони  урядові  здійснювати запозичення  на  внутрішньому ринку з одночасним дозволом Кабінету Міністрів України здійснювати  внутрішні  й  зовнішні  запозичення тільки   після  прийняття  відповідного  рішення  Верховною  Радою України.  Комітет,  з одного боку,  пропонує припинити  розміщення державних  цінних  паперів на внутрішньому ринку,  з другого боку, пропонує  забезпечити  видатки  державного  бюджету   за   рахунок первинної   емісії  Національного  банку  в  обсязі  1,5  мільярда гривень, не відображаючи їх у видатковій частині бюджету.

 

     На жаль,  внутрішні й зовнішні ринки  не  прилаштовуються  до розкладу  нашої  з вами роботи,  і це об'єктивна реальність.  Так, комітет пропонує здійснювати лише зовнішні запозичення і  не  бере до  уваги  те,  що такі запозичення залежать не тільки від бажання взяти позичку,  а й від готовності закордонних  інвесторів  надати кредит.   Саме   тому  в  урядовому  проекті  бюджету  передбачена можливість маневру між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями.

 

     Якщо виключити таку можливість, Україна опиниться в ситуації, коли  припинення  зовнішнього  фінансування  з  будь-яких  причин, наприклад  несприятлива  кон'юнктура  на   зовнішніх   ринках   чи відсутність   довіри  з  боку  іноземних  інвесторів  до  України, призведе до катастрофічних  наслідків.  Уряд  не  зможе  повертати основну суму боргу по запозиченнях, яка припадає на 1999 рік, а це

- 3,6 мільярда гривень.  До  того  ж  їх  неповернення  спричинить згідно   з   нормами  міжнародного  права  одночасне  пред'явлення зовнішніми кредиторами позовів щонайменше на 6 мільярдів гривень.

 

     Ці пропозиції разом з іншими висновками  комітету,  на  думку бюджетного  комітету,  мають  забезпечити бездефіцитність бюджету. Проте  вони  не  відповідають  загальновизнаним  у  світі  основам складання бюджету та управління державним боргом і мають внутрішні суперечності.  Їх схвалення  Верховною  Радою  може  призвести  до надзвичайно небезпечних наслідків. Крім того, включення процентних виплат із захищених статей видатків збільшить  вартість  будь-яких як  зовнішніх,  так  і  внутрішніх запозичень навіть при ідеальній економічній ситуації в Україні.

 

     Шановні народні  депутати!  Окремо  слід   виділити   питання місцевих  бюджетів.  Основний  недолік запропонованого Комітетом з питань бюджету підходу до формування  взаємовідносин  з  місцевими бюджетами в тому, що він базується на завищених доходах державного бюджету, що дало можливість створити видимість розв'язання проблем регіонів.  Так,  розрахункові  видатки місцевих бюджетів збільшені майже у два рази порівняно з проектом, внесеним урядом.

 

     Якщо зняти  з  доходів  державного  бюджету  не   підкріплені належними  розрахунками  12,7 мільярда гривень,  то необхідно буде переглянути не тільки обсяги місцевих бюджетів,  але й принципи їх формування,  запропоновані комітетом. До того ж ці принципи неясні й незрозумілі.

 

     У пояснювальній записці щодо висновків і пропозицій  комітету не  наведено  чіткої  методики  обрахунку  й визначення нормативів відрахувань податків та зборів до місцевих  бюджетів  залежно  від обсягів дотацій. Критикуючи систему формування показників місцевих бюджетів,  що застосовує уряд,  комітет застосував практично  таку саму систему прямого розрахунку, але при більших загальних обсягах видатків.

 

     Абсолютно необгрунтованою є запропонована схема перерахування дотацій регіонам, яка грунтується на виконанні Національним банком України функцій Державного казначейства щодо виконання  державного бюджету   в  частині  перерахування  дотацій.  Механізм  виписаний нечітко,  і  його  застосування  створить  систему   неефективного управління коштами державного бюджету.

 

     Ряд запропонованих   текстових   статей  містить  безсистемне втручання у визначений чинним законодавством процес  формування  і виконання місцевих бюджетів.

 

     Недоречною, на  нашу  думку,  є  пропозиція щодо включення до закону таблиці розподілу повноважень  між  державним  і  місцевими бюджетами.   Це  норма  іншого  закону.  Неможливо  в  Законі  про Державний бюджет вирішити всі питання, які є в країні.

 

     Загалом запропонований   підхід   до   розподілу   фінансових ресурсів між державним і місцевими бюджетами спрямований на розвал державного бюджету. Я хочу нагадати вам, шановні народні депутати, що ми затверджуємо і розглядаємо саме державний бюджет,  від якого практично  нічого  не  залишилося.  Ми  позбавляємо  його  функцій розподілу  фінансових  ресурсів  для  вирішення  загальнодержавних завдань.

 

     Якщо додержувати  пропозиції  комітету,  то  в  областях  має залишитися  9  мільярдів  гривень  доходів  державного  бюджету  з урахуванням   розрахунків   за   енергоносії,   які   пропонується здійснювати вже в грошовій формі, а не векселями. Це добре, але за такої умови до  доходів  державного  бюджету  кошти  практично  не надходитимуть.   Більше   того,  області,  які  загальним  обсягом надходжень на своїй території не покривають обсяг  дотацій,  також їх   повністю   не   отримуватимуть.   Крім  того,  запропонованим механізмом  передбачено  надання  Національному  банку  функцій  з виконання  державного бюджету,  що суперечить Конституції України, згідно з якою виконання державного бюджету належить до повноважень уряду.

 

     Національний банк   може  бути  агентом  уряду,  укажчиком  у виконанні бюджету,  але безпосередньо займатися його виконанням за дорученням Верховної Ради він не повинен.

 

     Ні в   якому  разі  не  відкидаючи  слушних  пропозицій  щодо зміцнення   податкової   бази   місцевих   бюджетів,   спрямування додаткових  коштів  на  розв'язання  соціальних  проблем,  які  на сьогодні є в регіонах,  що має знайти  відображення  у  збільшенні пропозицій  між  місцевими  та державним бюджетами,  ми все ж таки закликаємо вас реалістично підходити до цієї позиції.

 

     Пропозиції комітету  щодо   видаткової   частини   державного бюджету  грунтуються  на  завищених розрахунках доходів державного бюджету.  Отже,  запропоновані збільшення ряду  видаткових  статей мають  бути  переглянуті  після  остаточного  визначення  дохідної частини державного бюджету.

 

     Одночасно звертаю вашу увагу на досить безсистемний підхід до скорочення  окремих  видатків  держбюджету  та  їх  перерозподілу. Зокрема  без  належних  обгрунтувань  скорочено  на  53   мільйони гривень,  або  на  10  відсотків,  видатки Міністерства внутрішніх справ,  на 950 тисяч гривень - на освіту, на 43 мільйони гривень - на  науку.  Практично  повністю  скорочені  видатки  на капітальні вкладення,  структурну перебудову народного господарства, а кошти, що  мають  надійти  від централізації в державному бюджеті частини амортизаційних відрахувань  державних  підприємств  усіх  галузей, пропонується  повністю  спрямувати  на  реструктуризацію вугільної промисловості.  Таким чином,  держава  практично  залишається  без можливостей фінансування структурної перебудови всіх інших галузей економіки,  яка  визначена  пріоритетним  завданням   економічного розвитку.

 

     На 140  мільйонів  гривень скорочено видатки резервного фонду Кабінету Міністрів,  на  25  мільйонів  гривень  -  на  проведення виборів   Президента  України,  разом  з  тим  по  інших  позиціях відбувається необгрунтоване збільшення видатків.  Це свідчить  про непродуманість    і    поверховість   застосованих   підходів   та необхідність їх  перегляду.  Застосовані  підходи  до  коригування видаткової  частини  бюджету  не  сприяють  ефективному плануванню вкрай обмежених бюджетних ресурсів,  які забезпечували б виконання найважливіших   функцій.  Тоді,  коли  Міністерство  фінансів  при складанні  бюджету  ретельно  аналізує  розрахунки,  що  подаються міністерствами і відомствами,  бюджетний комітет розподіляє великі суми видатків,  які до того ж не забезпечені  реальними  доходами. Деякі  з  цих  видатків  взагалі  запропоновані вперше і навіть не розглядалися  у  Міністерстві  фінансів.  У  розпорядників  коштів створюється враження,  що гроші можна легко отримати,  переконавши бюджетний комітет.

 

     Якщо так планувати бюджет,  то коштів ніколи не вистачить, їх завжди буде мало. Отже, уряд буде змушений, виходячи з реалій, при доопрацюванні  проекту  закону  до  другого   читання   зменшувати видатки,  які комітет збільшив. Ми вважаємо, що в подальшій роботі над  доопрацюванням  проекту  слід  більш  виважено  підходити  до формування видатків.

 

     Шановні народні депутати!  Ми розуміємо,  що бюджетний процес повинен рухатися далі і  державний  бюджет  потрібно  прийняти  до кінця   поточного   року.  Це  дуже  важливо,  особливо  в  умовах фінансової нестабільності.  Лише  затверджений  бюджет  дасть  нам можливість   спланувати  погашення  заборгованості  із  соціальних виплат та спрямувати необхідні кошти в економіку.  Але це  можливо за умови, коли бюджет буде реальний. Уряд готовий і далі працювати над узгодженням показників.  Але та розбіжність в оцінках дохідної частини  бюджету на 1999 рік,  яка зараз є,  змушує нас обстоювати позиції  уряду.  Якщо  це  не  буде  враховано,  законопроект  про Державний  бюджет на 1999 рік у першому читанні не можна приймати. Всі  додаткові  ініціативи  щодо  збільшення  доходів  ми   готові врахувати  в окремих статтях закону з відповідним спрямуванням цих коштів  на  певні,   чітко   визначені   цілі   понад   показники, запропоновані  в  проекті  бюджету,  у  тому  числі  щодо місцевих бюджетів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Заслухавши уважно доповідь голови комітету і співдоповідь міністра фінансів,  ми бачимо, що є два різні підходи до законопроекту про Державний  бюджет  на  1999 рік.  Частина депутатів дуже неуважно до цього ставиться, а потім, коли ми будемо розглядати законопроект  у  другому  чи  повторному другому читанні,  то дехто знову запитання буде задавати.  Давайте відпрацюємо методику формування і дохідної,  і  видаткової  частин бюджету,   яка  б  задовольнила  і  вищий  законодавчий  орган,  і виконавчу владу.  Методика повинна бути,  експерименти проводити з державою ми не маємо права при такому економічному становищі. Тому я просив би уважно  підійти  і  до  обговорення,  і  до  прийняття рішення,  яке ми сьогодні повинні прийняти. Я вірю, що ми сьогодні схвалимо законопроект  у  першому  читанні,  щоб  дати  можливість Кабінету  Міністрів  доопрацювати  його до другого читання.  Прошу записатися на запитання. Відведемо 10 хвилин.

 

     Депутат Стрижко. Будь ласка. За ним - депутат Габер.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Игорь Александрович!   Несомненно,  наполнение  доходной  части  бюджета является одной из важнейших проблем.  И я  хотел  бы  услышать  из ваших  уст предположение,  сколько правительство могло бы получить средств за счет  налогообложения  теневого  сектора  экономики?  Я прекрасно  понимаю,  что  вы  не  будете  серьезно бороться с этим сектором,  но мы постараемся сделать так,  чтобы  у  вас  не  было другого  выхода.  Поэтому  я  прошу вас сейчас сказать,  сколько в следующем году мы могли бы дополнительно  собрать  денег  за  счет налогообложения теневого сектора?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Уряд буде вдячний за будь-яку підтримку в тому, щоб тіньовий сектор сплачував податки.  На сьогодні  40  відсотків продукції  реалізується через бартер.  Це те,  що уникає податків. Крім того,  ще є контрабанда -  нелегальне  завезення  товарів  на територію  України.  Комітет  вніс  слушні  пропозиції,  і  ми  їх врахували.

 

     На сьогодні ми можемо  говорити  про  те,  що  практично  вся недоїмка,  нарахована за цей рік, може бути ліквідована за рахунок вжиття заходів для боротьби з тіньовою економікою. У цьому році ми отримаємо  приблизно  26  мільярдів  гривень  доходів до зведеного бюджету.  За 11 місяців ми отримали  13  мільярдів  до  державного бюджету  і 11 мільярдів - до зведеного бюджету.  Отже,  враховуючи листопад, матимемо 26 мільярдів гривень.

 

     Ми вважаємо,  що в 1999 році за рахунок вжитих заходів можемо об'єктивно розраховувати на 33-34 мільярди гривень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Габер. Будь ласка. За ним - депутат Алексєєв.

 

     ГАБЕР М.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракція "Громада". Прошу передати слово депутату Павловському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Дякую. Шановний Ігоре Олександровичу! Я знаю, що ви один із небагатьох патріотів,  які працюють в уряді.  У  нас  є  великі резерви для дохідної частини. То поясніть мені, під чиїм тиском ми купуємо у Росії газ на кордоні з Україною в 2  рази  дорожче,  ніж Франція?  Якби  ми  купували  газ за такою ціною,  як Франція,  то зменшили б на 20 відсотків ціну,  і тоді  наша  продукція  була  б конкурентоспроможною і все запрацювало б.

 

     Чому ми  досі  йдемо  на поводі Міжнародного валютного фонду, який сформував нам оцю велику ціну?

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.  Я   хочу   сказати,   що Міжнародний  валютний  фонд ніякого відношення до ціни газу,  який постачається з Росії в Україну,  не має.  Кожен рік  виникає  така сама проблема, коли ми проводимо переговори з росіянами. Через те, що ми або несвоєчасно  розраховуємося,  або  розраховуємося  не  в повному  обсязі  і  до того ж товарами,  а не грошима,  це суттєво зменшує нашу можливість тиснути на російську сторону для того, щоб отримати  справедливі умови як щодо вартості транзиту,  так і щодо ціни газу. Тут я вас повністю підтримую.

 

     Але проблема полягає в тому, що вести переговори з кредитором про умови майбутніх поставок, коли ти винен, практично неможливо.

 

     ГОЛОВА. Тобто  коли  беремо  -  руку  цілуємо,  а  коли треба віддавати - то спиною повертаємося.

 

     Слово надається  депутату  Алексєєву.  За   ним   -   депутат Сушкевич.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  172, Харківська  область).  Уважаемый  Игорь Александрович!  На приемах практически у каждого депутата избиратели ставят вопрос о том, что им  невозможно  купить  лекарства,  невозможно заплатить врачу,  и просят посодействовать возврату их вкладов.

 

     Я, конечно,  понимаю,   что   реально   все   сразу   вернуть невозможно.  Но  хочу вам напомнить,  что 10 февраля этого года вы так же стояли на этой трибуне,  а я так же сидел в этом зале,  и я задал вам вопрос, почему даже те деньги, которые заложены в бюджет для выплаты тем,  кто утратил близких,  так называемые "гробовые", не выплачиваются?  И вы мне тогда ответили,  что в ближайшее время этот вопрос будет решен. Год заканчивается, а вопрос не решен.

 

     В связи с  этим  скажите,  какие  средства  вы  предполагаете предусмотреть  в  государственном  бюджете  на  погашение  хотя бы минимально необходимых выплат по вкладам?

 

     И почему не было выполнено  то,  что  было  сказано  вами  10 февраля избирателям Орджоникидзевского округа? Вы сказали, что они могут в ближайшее время получить свои вклады.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за  запитання.  Так,  нам  не  вдалося  в повному обсязі виконати те,  що ми обіцяли.  Але в листопаді перші 10 мільйонів гривень  були  перераховані  на  відшкодування  втрат населення  від знецінення їхніх вкладів.  Звичайно,  це дуже мало. Однак у листопаді ми  вперше  виплатили  поточну  заробітну  плату працівникам  бюджетних  установ,  які  фінансуються  з  державного бюджету. На більше у нас не вистачило грошей.

 

     Ми плануємо ще в грудні додатково  виділити  20-30  мільйонів гривень  саме  для того,  щоб задовольнити ті потреби,  про які ви казали. На 1999 рік ми запланували 170 мільйонів гривень.

 

     Я думаю,  що нам треба ретельно вивчити  ті  пропозиції,  які вносяться до бюджетного комітету,  вивчити пропозиції, які вносить Наталія Михайлівна Вітренко щодо часткової компенсації  цих  втрат розрахунками   за   спожиті   енергоносії  в  комунальнопобутовому секторі. Але тут треба зберегти добровільність.

 

     Ми такі пропозиції готуємо, і на 1999 рік такий механізм буде також задіяний. Як додаткова компенсація.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Сушкевич.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Мішура.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракція "Громада",  громадські організації інвалідів України.  Шановний  Ігоре  Олександровичу,  у  мене  три запитання.

 

     Для розв'язання  проблем  інвалідів  урядом  на наступний рік планується 100 мільйонів  гривень.  Це  4,2  відсотка  від  потреб інвалідів.  Я розумію,  вам важко щось казати з цього приводу, але неможливо  інвалідам  вижити  на  цю  суму,  це  практично   повна незабезпеченість   інвалідів.   Які   все-таки   перспективи  щодо збільшення видатків у цьому напрямі? Це перше запитання.

 

     Друге запитання.  Чому  при  постійному  зростанні  інфляції, збільшенні  курсу  долара  щорічно  планується  зменшення місцевих бюджетів?  Я з Дніпропетровської області.  На 22 відсотки потужній області України зменшені планові доходи на наступний рік.

 

     І третє  запитання.  Згідно  з чинним законодавством потрібно відшкодовувати різницю у тарифах  на  житлово-комунальні  послуги, транспортні послуги.  Це так звані пільги.  Ці закони діють, але в державному бюджеті  нічого  не  передбачено  для  регіонів  на  ці видатки.

 

     У нас  є  закони  України,  а бюджетом України вони практично скасовуються.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ I.О.  Дякую за запитання.  Я хотів би нагадати, що це тільки  в  державному бюджеті передбачено 100 мільйонів гривень на підтримку  інвалідів.  Крім  того,   відповідно   до   податкового законодавства   ще  є  додаткові  надходження  від  підприємств  і організацій,  які здійснюють підприємницьку діяльність  і  в  яких кількість   інвалідів,   найнятих   ними  на  роботу,  менша,  ніж визначений  норматив.  За  нашими  обрахунками  це  приблизно  300 мільйонів гривень.  Якщо правильно застосувати закон,  то ці кошти повинні надходити до Фонду соціального захисту інвалідів.  Тому ми їх також ураховуємо.

 

     Чи можна збільшити видатки?  Я говорив про те,  що з багатьма пропозиціями  бюджетного  комітету  ми   погоджуємося.   Додаткові надходження   тільки  по  паливно-енергетичному  комплексу  -  550 мільйонів  гривень;  повернення  позик,   наданих   на   закупівлю сільськогосподарської  продукції,  -  300  мільйонів гривень;  від імпорту товарів за умови скасування пільг і посилення  боротьби  з контрабандою  -  386  мільйонів гривень.  Тобто є ресурси,  які ми будемо розподіляти, доопрацьовуючи проект до другого читання.

 

     Що стосується  місцевих  бюджетів,  я  вважаю  вашу   критику абсолютно  справедливою.  Намагання збалансувати місцеві бюджети - це справедливе намагання органів місцевого  самоврядування.  І  ми обов'язково  при  доопрацюванні  до  другого  читання  переглянемо пропозиції щодо кожної області таким чином,  щоб більше  врахувати їхні потреби.  Я наведу вам дві цифри. За станом на листопад цього року  місцеві  бюджети  в  цілому  по  Україні  виконані  на   118 відсотків, державні - на 62 відсотки. Тобто насправді відбувається серйозний перерозподіл на користь місцевих бюджетів.  Ці тенденції ми вивчаємо.  I я вважаю, що ми повинні розробити чіткий план, щоб протягом двох-трьох років цю проблему повністю відрегулювати як  у фінансовому  плані,  так  і  в  методологічному плані - яким чином забезпечити справедливий  розподіл  коштів  і  прозоре  формування місцевих і державного бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мішура. Будь ласка. За ним - депутат Масенко.

 

     МІШУРА В.Д.   Фракція   комуністів.  Передаю  слово  Анатолію Кондратенку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОНДРАТЕНКО А.I.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Фракція   комуністів.  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Два місяці тому ми з депутатом Мішурою звернулися до  вас щодо погашення заборгованості із заробітної плати,  пенсій по Кіровоградській області. Ви пообіцяли нам, що в проекті бюджету на 1999 рік це буде обов'язково враховано.  На превеликий жаль,  у цьому проекті не враховано.  Я вас чудово розумію,  але ж  давайте якось  разом - і Верховна Рада,  і виконавча влада - допомагати не лише пенсіонерам,  вчителям і медикам. Давайте допоможемо і новому голові  Кіровоградської обласної держадміністрації,  який береться до роботи, цій порядній людині. Це перше.

 

     І друге запитання щодо Криворізького ГЗКОРу.  У минулому році було  записано окремим рядком асигнування для цього ГЗКОРу,  цього року нічого немає.  Що робити?  8,5 тисячі населення там живе.  Як далі бути з цією будовою?

 

     МІТЮКОВ І.  О.  Що  стосується  Кіровоградської  області,  то справді,  нині ситуація там дуже погана.  За  загальною  ресурсною позицією  Кіровоградська  область  займає передостаннє місце серед інших областей України.  Я вчора  зустрічався  з  учителями  міста Олександрії,  де  заборгованість  із  заробітної плати становить 9 місяців.  Ми знайшли можливість мінімально підтримати цих людей  - виділити  1  мільйон позички і 1 мільйон дотацій на Кіровоградську область. Але в цілому під час остаточного доопрацювання проекту до другого   читання   треба  краще  збалансувати  бюджет  саме  щодо Кіровоградської області.

 

     Кіровоградська область відрізняється від інших областей  саме тим,   що   успадкувала   значну   кількість  об'єктів  соціальної інфраструктури,  які  раніше  утримувалися  за  рахунок  галузевих міністерств  колишнього  Радянського  Союзу.  І просто не вистачає коштів,  щоб  передати  їх  на  місцеві  бюджети.  Тому  це  треба обов'язково   врахувати  і  підтримати  Кіровоградську  область  у розрахунках 1999 року.  Ми  бачимо,  що  вже  другий  рік  область переживає досить складну ситуацію.

 

     Що стосується  ГЗКОРу.  Проблема  не в тому,  що ми не хочемо виділяти кошти, просто їх фізично не вистачає, проте до кінця року ми  надамо  певну підтримку цим будівельникам.  Але на 1999 рік це питання треба принципово вирішувати. На мою думку, треба проводити переговори  з іншими країнами - учасницями цього проекту для того, щоб зняти ті величезні навантаження,  які на сьогодні несе на собі бюджет перед іншими країнами - учасницями цього проекту.

 

     ГОЛОВА. Iз задоволенням надаю слово депутату Масенку.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую, Олександре Миколайовичу, що ви із задоволенням надаєте мені слово.

 

     Ігоре Олександровичу! Мені дивно, що депутати (хай новообрані депутати ще не знають,  як приймається бюджет, як він виконується) думають,  ніби вони внесуть якусь поправку чи пропозицію,  то  так усе і збудеться.  Ми ж чудово знаємо,  що скільки б не товклися, а все-одно приймемо той бюджет,  який будуть нав'язувати.  Мине  три місяці - будемо вносити зміни, півроку - Президент секвеструватиме його. То ви скажіть відверто як фахівець, як міністр. Це нормальне явище,  коли  є  Конституція,  є  закони,  згідно  з  якими  треба забезпечити охорону здоров'я тощо,  виплатити пенсії,  фінансувати пільги,  компенсувати  всі  знецінені  заощадження,  але  вони  не виконуються?  Несе хтось за це відповідальність чи не несе? Чи має мужність уряд сказати:  ми не можемо виконати Конституцію і закони України,  будь ласка,  відпустіть нас у відставку?  Оце правильний крок  у  цій  ситуації.  Та  при  таких ринкових реформах будьякий бюджет буде нездійсненним! Невже це незрозуміло?! А ми півроку над ним товчемося.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ I.О.  Дякую  за запитання.  Не можу сказати,  що я із задоволенням  відповідатиму  на  ваші   запитання.   На   сьогодні будь-який уряд не спроможний забезпечити фінансування всіх пільг і допомог,  які  передбачені  нашим  законодавством.  Якщо   із   50 мільйонів населення України 17 мільйонів користуються пільгами для проїзду на громадському транспорті, то яка країна це витримає? Нам треба  визначитися,  які  пільги треба залишити,  а які скасувати. Тоді будуть гроші, щоб і зарплату виплатити.

 

     Я хочу підкреслити,  що будь-який уряд зіткнувся  б  з  такою проблемою.  Проте  в  листопаді  ми домоглися суттєвого поліпшення надходження доходів до державного бюджету за рахунок тих  заходів, які запропонували.  На грудень ми пропонуємо те ж саме.  І на 1999 рік  плануємо  досить  серйозне  поліпшення   ситуації.   Якщо   в середньому  800  мільйонів  гривень чистих доходів ми мали на 1998 рік,  які казначейство кожен  місяць  розподіляло,  то  мінімальні цифри,  на які ми повинні вийти за нашим варіантом, у півтора раза більші. Це дасть можливість повністю фінансувати поточні соціальні видатки  і почати погашення заборгованості із соціальних виплат... Ми домовимося і щодо тих питань,  які зараз пропонуються  стосовно збільшення дохідної частини.  Щодо пільг треба визначатися:  що ми можемо фінансувати, що - ні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  на  виступи  записалися  11  депутатів   від фракцій. Як ми домовилися, надаємо по три хвилини.

 

     Слово від     фракції     комуністів    надається    депутату Александровській. За нею - депутат Жовтяк від Руху.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань   паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция коммунистов. Основной, пожалуй, ключевой недостаток предложенного проекта бюджета состоит в том,  что он  не  является бюджетом  развития,  и  основной  смысл его можно коротко выразить словами:  "Маємо те,  що маємо".  Не определив стратегию выхода из кризиса,  правительство добросовестно расписало имеющиеся средства по расходным статьям.  Заслуга бюджетного комитета в том,  что  он более     скрупулезно     рассмотрел    возможности    привлечения дополнительных средств и в меру  своих  возможностей  удовлетворил потребности   социальной   сферы,   в  значительной  степени  учтя потребности регионов.

 

     Можно критиковать  комитет  за  то,  что  в  доходную   часть привлекаются  в том числе средства,  которые трудно прогнозировать (например,  поступления от реализации бесхозного  имущества),  что жестко  поставлен  вопрос  о  поступлениях в бюджет от предприятий топливно-энергетического комплекса. Однако все это не меняет дела.

 

     Не сделано  основное:  не  определены   приоритеты   вложения финансовых   средств,   которые  бы  позволили  обеспечить  под ем экономики  Украины  и  как   следствие   улучшение   материального положения граждан Украины.

 

     К таким  приоритетам  можно  было бы отнести выпуск техники и товаров,  пользующихся спросом на мировом рынке.  Я  имею  в  виду такие производства, как выпуск самолетов АН-140 (на это необходимо 150 миллионов гривень),  АН-70  (200  миллионов  гривень),  выпуск турбин и другой наукоемкой продукции.

 

     Вместе с  тем практика показывает,  что доходные отрасли (а к ним прежде всего следует отнести и топливноэнергетический комплекс Украины)  все дальше уходят от государственного управления за счет проведения в  них  так  называемого  реформирования.  Это  чревато серьезными проблемами для Украины,  о которых,  я думаю,  скажет в своем    выступлении    председатель    Комитета    по    вопросам топливноэнергетического комплекса Ковалко.

 

     Исходя из  сказанного неудивительно,  что предложенный проект не  выполняет  основного  задания  -  не  обеспечивает   гражданам возможность     использования    их    права    на    образование, здравоохранение, труд.

 

     Высказывая свое  отношение  к  этому  проекту   бюджета,   мы настаиваем на необходимости стопроцентного погашения задолженности по заработной  плате,  пенсиям,  стипендиям  и  другим  социальным выплатам,  обязательном  выделении  средств на погашение долгов по вкладам (хотя бы в  об еме  500  миллионов  гривень),  обеспечении чернобыльского   фонда  за  счет  10-  процентного  отчисления  от заработной платы,  финансировании науки на уровне одного  процента от  валового  внутреннего продукта,  финансировании образования на уровне 6  процентов  от  ВВП  с  учетом  обязательного  выполнения требований  статьи  57  Закона  об  образовании.  Мы настаиваем на необходимости  финансирования   здравоохранения   с   обязательным выполнением  законов  о  ветеранах,  людях  преклонного  возраста, инвалидах.  В  частности,  обязательно  должно   быть   обеспечено содержание   Украинского   детского   лечебного  центра  в  городе Евпатории  для  лечения  детей,  пострадавших   от   Чернобыльской катастрофы,  по совместной украинско-кубинской программе.  Кстати, на содержание этого центра ни в 1997,  ни  в  1998  году  не  было выделено  ни  копейки.  Я  считаю,  что  это должно быть отдельной строкой выписано в бюджете.

 

     Расходы на названные нужды должны быть  обеспечены  реальными доходами,  основанными  не  на  пожеланиях и предположениях,  а на макроэкономических  показателях   и   государственных   программах развития  отраслей,  способных  обеспечить  быстрый  рост валового продукта.

 

     Александр Николаевич,  извините, но я хочу еще несколько слов сказать относительно взаимозачетов,  поскольку это очень серьезный вопрос.   Поддерживая   необходимость   специальных   решений   по взаимозачетам за энергоносители между бюджетными  организациями  и производителями  и  поставщиками электрической,  тепловой энергии, природного  газа,  хочу  обратить  внимание  на  вопросы,  которые возникают   или   могут   возникнуть  при  реализации  предложений бюджетного комитета.

 

     Я считаю,  что  эти  предложения  ни  в  коем  случае  нельзя поддерживать,   потому  что  речь  идет  о  том,  что  практически прощаются все долги бюджетных  организаций  (наверное,  это  можно было бы поддержать), но вместе с тем дается индульгенция и на 1999 год всем энергогенерирующим, энергопоставляющим компаниям. То есть практически  в следующем году бюджетные организации этим компаниям не будут платить ни копейки.  Вместе с  тем  останутся  должниками предприятия  негосударственной  формы  собственности  и  отдельные частные лица,  то есть  граждане  Украины.  И  я  думаю,  что  все направления  из ятия  денег  будут обращены именно в эту сферу.  Я считаю,  это поддерживать нельзя.  Более того,  у  меня  возникает такой вопрос. Мы прощаем долги, которые возникли перед бюджетом за потребленную электроэнергию,  газ и тепло.  Прощаем долги  фирмам, которые получили газ по праву уступки долга, реализовали это право и растворились,  исчезли,  не уплатив в бюджет ни копейки. Я знаю, что   таких  примеров  очень  много,  поэтому  хотела  бы  узнать: бюджетный комитет предлагает все эти долги  простить,  обнулить  и забыть  об  этом?  Что  мы  будем  делать  в следующем году?  Ведь фактически простив бюджетным организациям  долги  по  платежам  за свет,  тепло  и  газ,  мы недополучим отчислений в бюджет.  Как мы будем пополнять свой бюджет?  И прощаем ли  мы  всем  предприятиям топливноэнергетического  комплекса  их  долги  перед  бюджетом  на следующий год?

 

     К сожалению,  из тех формулировок,  которые даны комитетом, я ответа   на   эти  вопросы  не  получила.  Поэтому  я  поддерживаю предложение Митюкова о том,  что все эти предложения  должны  быть исключены  из  проекта  бюджетного  комитета  и по ним должны быть разработаны специальные документы. Все это должно быть сделано, но под контролем, в том числе Верховной Рады Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Жовтяк від фракції Руху. За ним буде виступати депутат Онопенко.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94, Київська область). Олександре Миколайовичу,  я хотів би наголосити,  що попередній промовець від фракції  Комуністичної  партії виступала п'ять з половиною хвилин, що приблизно відповідає Регламенту. Тому я наполягаю, щоб мені від фракції Народного руху теж було надано не менше п'яти хвилин. Якщо буде надано менше,  я буду вважати це вашим випадом проти  фракції Народного руху України.

 

     ГОЛОВА. Це як у тій байці... Будь ласка, виступайте.

 

     ЖОВТЯК Є.Д. Фракція Народного руху України. Фракція Народного руху України на своєму засіданні розглянула висновки і  пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до проекту Закону України про Державний бюджет на 1999 рік і пропонує  схвалити  їх. Але  при  цьому  у  фракції  є  певні  суттєві  зауваження,  і  ми наполягаємо на їх урахуванні при доопрацюванні проекту бюджету  до другого  читання.  Ці  пропозиції  викладені  в проекті постанови, розданому депутатам 3 грудня в залі Верховної Ради.

 

     Фракція Руху  підтримує   зусилля   бюджетного   комітету   з вишукання  додаткових джерел доходів та оптимізації взаємовідносин державного бюджету та місцевих бюджетів. При цьому ми стверджуємо, що  розрахунки  витрат  місцевих  бюджетів  вперше  враховують  їх мінімальні потреби і не закладають прихованого  дефіциту  місцевих бюджетів   через  недофінансування  цих  мінімальних  медичних  та освітніх потреб населення.  Схвалює  фракція  також  першу  спробу закласти  в  Закон  про  Державний  бюджет  механізм гарантованого забезпечення дотацій місцевим бюджетам.

 

     Схвалюючи в цілому висновки комітету,  фракція вважає,  що  в балансі  бюджету  1999  року  мають  бути відображені лише поточні доходи та видатки 1999 року.  А  частина  висновків  і  пропозицій бюджетного  комітету,  яка  стосується накопичених взаємних боргів державного бюджету,  підприємств паливноенергетичного комплексу та державного  матеріального  резерву  повинні  бути записані окремою текстовою частиною проекту Закону про  Державний  бюджет  на  1999 рік.

 

     Особливі сумніви  у  членів фракції Руху є також щодо доходів від матеріального резерву,  тому фракція Руху наполягає,  щоб  цей розділ  теж  був  суттєво  доопрацьований  при  підготовці проекту бюджету до другого читання.

 

     Фракція Народного  руху  України  наполягає   на   збільшенні видатків  бюджету  1999  року на утримання Збройних Сил України на рівні хоча б не менше рівня,  запланованого на 1998  рік.  У  тому числі   наполягаємо   на  окремому  рядку  видатків  на  закупівлю озброєння.  Фракція  Руху  наполягає  на  збільшенні  видатків  на здійснення   міжнародної   діяльності  та  заходів,  пов'язаних  з поверненням кримських татар та інших депортованих народів.

 

     Фракція наполягає на тому,  щоб після схвалення висновків  та пропозицій  бюджетного  комітету  був окремо проголосований проект постанови,  внесений  Народним  рухом  України,   який   якраз   і стосується  цих  доповнень  та  зауважень  фракції  до висновків і пропозицій бюджетного комітету.

 

     Щодо сьогоднішнього  обговорення,  то   хотів   би   ще   раз привернути  увагу  всіх  депутатів  і  радіослухачів  до того,  що розмови про нереальність доходної частини бюджету  викликані  лише одним  -  надто велика частина людей,  причетних до вищих ешелонів влади,  має непогані доходи від того,  що Державний бюджет України не має жодних доходів від паливно-енергетичного комплексу.

 

     Немає можливості проаналізувати всі ці речі,  але наведу один приклад.  У  собівартість  на  транспортування  газу  закладено  2 мільярди  амортизаційних відрахувань.  Для порівняння скажу,  що 2 мільярди    -    це    вартість    статутного     фонду     всього паливно-енергетичного  комплексу,  переданого  в управління нашому колишньому колезі Ігорю Бакаю.  При цьому нам постійно кажуть  про те,  що  паливноенергетичний  комплекс  не  має  жодної копійки на ремонт газопроводів,  тож жодного метра  газопроводів  за  останні роки не поремонтовано.  Постає запитання:  куди щороку дівається 2 мільярди амортизаційних відрахувань,  які згідно із законодавством повинні спрямовуватися саме на ремонт газопроводів? І таких фактів можна було б навести багато.

 

     Тому я  ще  раз  пропоную  схвалити  висновки  і   пропозиції комітету  і  відправити проект бюджету на доопрацювання до другого читання в Кабінет Міністрів.  І нехай Кабінет Міністрів України до другого      читання     доведе,     що     нереально     залишати паливно-енергетичному  комплексу   4,5   мільярда   амортизаційних відрахувань  та  чистого  прибутку,  а  треба  туди  ще  додати на безконтрольне використання 12 мільярдів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Василю Васильовичу Онопенку від групи "Незалежні". За ним буде виступати депутат Турчинов від "Громади".

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Голова Української соціал-демократичної партії,  група "Незалежні".  Шановні  народні депутати! Шановні члени уряду! Комітет з питань бюджету провів, на наш погляд,  велику  роботу  з  доопрацювання  проекту  Державного бюджету  на  наступний  рік.  На  мою думку,  він є прозорішим для розуміння і дозволяє  здійснювати  повноцінний  контроль  за  його виконанням. Ми повинні домогтися, щоб Державний бюджет на 1999 рік був реальним і економічно обгрунтованим.  Думаю,  ви погодитеся зі мною, що скільки б ми не дискутували з приводу пріоритетності тієї чи іншої галузі економіки  та  необхідності  виділення  додаткових коштів  для  шахтарів,  машинобудівників,  учителів,  лікарів - це зробити непросто,  або просто неможливо,  оскільки бюджет України, ніби "Тришкин кафтан",  - короткий і весь у дірках. Необхідно, щоб запрацювала економіка України.

 

     Також хочу звернути вашу увагу на інший,  на мій погляд, дуже важливий   аспект   проблеми  -  механізм  забезпечення  виконання Державного бюджету.  Щойно виступав Ігор Олександрович  Мітюков  і говорив, що проект бюджету якоюсь мірою не є реальним. З ним можна погодитися,  а можна й не погодитися. Ви знаєте, що за весь період існування  держави  Україна уряд жодного разу не виконав Державний бюджет,  який приймається  кожного  року.  То  де  реальність  тих бюджетів, які приймалися раніше?

 

     Щодо виконання Державних бюджетів за 1991-1995 роки,  то про це краще взагалі не говорити, оскільки там суцільні порушення бюджетної дисципліни.  Державний бюджет України на 1996 рік по доходах не  виконано  на  17,9  відсотка,  зведений бюджет  не виконано на 12,1 відсотка.  У 1997 році доходна частина Державного бюджету не була виконана на 22,5 відсотка,  зведеного - на 7,6 відсотка.

 

     Кабінет Міністрів  України  щорічно  порушує статтю 36 Закону України  про  бюджетну   систему   України   щодо   пропорційності фінансування видатків з бюджету.  Так,  якщо у 1996 році Державний бюджет по  видатках  у  цілому  було  виконано  на  82,8  відсотка затверджених  показників,  то  на  зарплату  було виділено на 29,6 відсотка менше,  а на стипендії - лише половину суми, затвердженої Верховною Радою України.

 

     У 1997   році   видатки   з  Державного  бюджету  на  виплату заробітної плати були меншими за планові для працівників освіти  - на  136,3 мільйона гривень,  для працівників охорони здоров'я - на 22,7 мільйона гривень.  Складається враження, що уряд зацікавлений у   створенні   соціальної  напруги  в  суспільстві,  оскільки  ця тенденція простежується і в поточному році.

 

     Згадайте Указ  Президента  України  про  скорочення  видатків Державного  бюджету  України  на  1998 рік від 8 серпня 1998 року, який практично нічого не залишив від затвердженого Верховною Радою України  минулого скликання Закону про Державний бюджет України на 1998 рік. Тому пропонується прийняти відповідний дієвий механізм.

 

     Перше. Дотримуватися   Закону   про   Державний   бюджет    і зобов'язати ще раз,  можливо, Кабінет Міністрів щомісячно подавати до Верховної  Ради  відповідні  звіти  про  виконання  доходної  і видаткової частин. Таке ж доручення дати органам місцевої влади.

 

     Друге. Доручити  Комітету з питань бюджету здійснювати аналіз поданих Кабінетом Міністрів України щомісячних звітів.

 

     Третє. Рахунковій палаті щоквартально  здійснювати  перевірку виконання Державного бюджету.

 

     І останнє.   Доповнити   і   змінити  чинне  законодавство  з урахуванням  того,  що  потрібно  встановити   правову,   юридичну відповідальність посадових осіб за невиконання бюджету.

 

     Група "Незалежні"   підтримує   проект   бюджету  і  пропонує прийняти його в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Слово   від   фракції  "Громада"  надається  депутату Турчинову. За ним - депутат Мороз.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Фракція "Громада".  Шановні  народні  депутати!  Державний  бюджет - це не тільки баланс доходної і витратної частин.  Це  насамперед  баланс політичних  інтересів  і  політичних амбіцій.  Шановні колеги!  Не можна,  щоб політичні амбіції домінували над  економічним  сенсом, домінували над мораллю і порядністю.

 

     До бюджетного  комітету  надійшло  понад 900 пропозицій наших колег. Вони пропонували збільшити доходну частину на суму понад 70 мільярдів  гривень.  Це  не  враховуючи  120  мільярдів заощаджень громадян,  які також деякі депутати пропонували виплатити  в  1999 році.

 

     Безумовно, всі   ці  побажання  не  можна  було  реалізувати. Бюджетний комітет,  прорахувавши всі можливості держави,  зійшовся на  тому,  що в 1999 році видатки в державі можуть скласти близько 45 мільярдів гривень.  При цьому виникав дефіцит бюджету у розмірі 12 мільярдів гривень. Було декілька варіантів дій з цим дефіцитом. Перший варіант,  урядовий,  - не побачити ці 12 мільярдів гривень. Але  це,  фактично,  означало,  що  Верховній  Раді  треба  було б катувати мільйони наших громадян. Ну не можна в державному бюджеті не передбачити, наприклад, гроші на закупівлю інсуліну. Не можна в державному бюджеті не передбачити витрати,  пов'язані  з  виплатою пенсій   і   заробітної   платні.  Ми  навіть  страшних  злочинців звільняємо від вищої міри покарання. Тож не можемо ми карати наших громадян.

 

     Був і  другий  варіант  -  прийняти  12  мільярдів як дефіцит державного  бюджету.  Але  тоді  в  1999  році  необхідно  було  б побудувати  ще  більшу  піраміду  облігацій  внутрішньої державної позики,  а це означало б руйнацію  фінансового  ринку  і  фактично руйнацію всієї державної економіки.

 

     Тож бюджетний комітет прийняв,  на мою думку, єдино правильне рішення.  Він знайшов можливість збільшити  саме  доходну  частину державного бюджету,  причому збільшити її не за рахунок податкових надходжень  (ви  знаєте,  що  наші   податки   і   так   зупиняють виробництво), а за рахунок неподаткових надходжень. Це надходження від енергетичного комплексу,  конверсії державного резерву  і  так далі.

 

     Які ж  пріоритети запропонував бюджетний комітет на 1999 рік? Насамперед   це   підтримка   регіонів.   Замість   53   відсотків недофінансування    регіональних    бюджетів   бюджетний   комітет запропонував збільшити витрати регіонів фактично в 2 рази.

 

     Далі, шановні колеги,  було запропоновано спрямувати  основну частку доходів саме на соціальну сферу - виплату зарплат,  пенсій, соціальних пільг,  які мають наші громадяни,  на освіту та охорону здоров'я.  Тільки  по  охороні  здоров'я  запропоновано  збільшити витрати вдвоє. Це зробить нашу медицину справді безплатною.

 

     І наприкінці хотів би запропонувати  таке.  Надішло  декілька проектів  постанов,  в яких пропонується прийняти проект бюджету в першому читанні,  але є і деякі додаткові пропозиції.  Я хотів  би звернутися   до   Олександра  Миколайовича  з  такою  пропозицією: об'єднати всі ці проекти постанов в один і  голосувати  попунктно. Пункт  1  - прийняти проект бюджету в першому читанні,  а далі всі пропозиції, які надійшли від поважних фракцій.

 

     Шановні колеги!  Безумовно,  не можна за один  бюджетний  рік розв'язати  всі  проблеми  в  державі.  Але  Верховна Рада повинна зробити перший крок на шляху подолання цієї  страшної  кризи,  яка знищує нашу економіку, знищує наших громадян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Мороз  Олександр  Олександрович.  За  ним  -  депутат Ковалко.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні колеги!  За короткий період ми  вкотре розглядаємо  проект  бюджету.  І робота над проектом бюджету уряду мені нагадує роботу одного над розбиранням гранати.  Йому  кажуть: "Вона ж вибухне!" А він заспокоює: "Нічого, в мене ще одна є".

 

     З вини  уряду,  який на півтора місяця порушив конституційний термін подання проекту бюджету,  якісно розглянути проект  бюджету не  можна.  Є підозра,  що уряду потрібний не сам бюджет,  а право розпоряджатися бюджетними ресурсами,  як і раніше,  безконтрольно. Звідси   висновок:   ми   повинні  прийняти  політичне  рішення  - затвердити проект бюджету сьогодні в першому читанні  і  до  кінця року остаточно.

 

     Аналіз виконання    бюджету    нинішнього   року,   зроблений спеціалістами, свідчить про грубі порушення закону практично всіма розпорядниками бюджету.  Міністерством фінансів - через операції з ОВДП,  Міністерством економіки  -  через  перекладання  на  бюджет боргів  комерційних структур,  Міністерством оборони - самовільним витрачанням виручки від  торгівлі  зброєю,  митною  службою  -  не коментую,   галузевими   міністерствами,   Державним  інноваційним фондом, державними акціонерними компаніями через валютні, товарні, фондову біржі, через резервний фонд і держрезерв. Простіше кажучи, крадуть усі,  кому не лінь.  Порушується закон безкарно.  Злодії в хаті  -  це  найточніша  характеристика  стану  справ  у  державі. Контролю уряд не забезпечує,  бо сам причетний  до  того  дійства. Погляньте  схему  виконання постанови Верховної Ради про підтримку села,  в тому числі шляхом операцій із зерном.  У цьому павутинні, створеному  владою,  висмоктується остання кров із села.  Ця схема працює не на користь справі, а на особисту користь тих, хто до неї причетний. І так повсюдно.

 

     Пропоную проголосувати  спочатку кілька альтернативних статей із різних варіантів,  а потім прийняти у першому  читанні  варіант комітету.  У  проекті  постанови  з  цього  приводу передбачити до другого читання обов'язково:

 

     заборону використовувати  бюджетні  кошти  на  обслуговування операцій із ОВДП;

 

     заборону відволікати  бюджетні  кошти  на погашення боргів по кредитах, наданих під гарантії уряду;

 

     збільшення доходів  до  бюджету  від  результатів  діяльності митних служб;

 

     зменшення податкових пільг;

 

     консолідацію в  бюджеті  різноманітних  фондів  та врахування інших заходів,  запропонованих нашою фракцією і Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин;

 

     зменшення видатків на утримання органів влади;

 

     припинення створення   надуманих   органів  на  зразок  служб зв'язку  з  громадськими  організаціями  не  тільки   в   обласних адміністраціях,  а  навіть  органах  управління,  які  створюються тільки  для  організації  президентських  виборів  у  відповідному напрямі за бюджетні кошти;

 

     збільшення до 1 відсотка від ВВП видатків на науку;

 

     збільшення до  фактичної потреби видатків на освіту,  охорону здоров'я, культуру, для інвалідів;

 

     140 мільйонів  гривень  у  сумі  видатків  на  транспорт  для гарантування  безплатного  проїзду учнів та студентів,  ветеранів, інших пільговиків;

 

     повне погашення боргів по заробітній платі.

 

     З урахуванням  цих  та  інших  видатків  визначити   реальний дефіцит бюджету і таким його затвердити,  не оглядаючись на оцінку зарубіжних експертів. Скорочувати дефіцит треба наведенням порядку в державі, а не позичками. Треба, нарешті, жити власним розумом.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається Ковалку Михайлу Петровичу.  За ним - депутат Суслов.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  65,  Житомирська   область).   Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні  депутати!  Усі  ми розуміємо,  в якій ситуації приймаємо державний бюджет 1999  року. На  сьогодні,  здається,  всі  зрозуміли,  що робота енергетики та аграрного сектора є вищим пріоритетом держави. Хочу наголосити, що бюджетна   політика   в  останні  роки  стосовно  енергетики  була спрямована  лише  на  її  виснаження.  Кінцевий  результат   такої політики  ми  відчуваємо  нині у виборчих округах і навіть тут,  у залі.  Детальніше про критичний стан енергетики ми  доповімо  вам, шановні  народні депутати,  коли розглядатимемо це питання ближчим часом, у вівторок.

 

     Привертаючи вашу увагу до наших пропозицій до проекту бюджету 1999  року,  хочу  зазначити,  що  головна  їх суть у комплексному підході.  Якщо  фінансується  добудова  ядерних  енергоблоків   на Хмельницькій  і  Рівненській АЕС,  але не фінансується будівництво високовольтної  мережі,  через   яку   подається   потужність   до об'єднаної енергетичної системи,  то в першому заході немає сенсу. Якщо  виконуються  ці  два  заходи,  але  не  будується  регулююча потужність,  то неможливо забезпечити надійну експлуатацію АЕС.  А про необхідність виділення української  частки  коштів  на  об'єкт "Укриття"  для перетворення його в екологічно безпечну систему для країни,  яка пережила жах Чорнобильської аварії,  я думаю,  навіть немає потреби говорити.

 

     При розгляді  проекту  бюджету  ми  пройшли  шлях від бажання забрати все з нафтогазової галузі до розуміння того,  що Україна - велика  нафтогазодобувна  і  транспортна  держава Європи і що ми є гарантом надійності забезпечення Європи природним газом.

 

     Я вдячний бюджетному комітету за розуміння і виділення коштів на   будівництво  терміналу  і  нафтопроводу  "Одеса-  Броди",  на розв'язання проблем вугільної промисловості,  зокрема встановлення нульової ставки ПДВ. Але ми не можемо погодитися з тими рішеннями, які    приймаються    стосовно    нафтогазового    комплексу    та електроенергетики.

 

     Наведу декілька цифр. У 1998 році очікуються доходи в розмірі 8,4 мільярда  гривень,  на  1999  рік  планується  13,5  мільярда. Надходження  від  видобутку  газу  - 2,4 мільярда,  планується - 4 мільярди гривень, від плати за транспортування газу - 4,5 мільярда гривень,  планується  - 7,7 мільярда гривень.  Що станеться за цей короткий період в нашій країні? Хіба що родовища повиснажуються та обладнання постаріє.

 

     Технічний стан      галузі,      неприпустиме     відставання геологорозвідки вимагають залишити в розпорядженні  галузі  рентну плату  за  нафту  і  газ.  Ми  повинні  вирішити  питання  атомної енергетики, зняти проблему "Укриття".

 

     На засіданні комітету ми уважно розглянули проект  бюджету  і пропозиції  бюджетного  комітету  і  прийняли  рішення  підтримати проект бюджету,  запропонований  урядом  у  першому  варіанті,  як реальний - з дохідною частиною від паливно-енергетичного комплексу 1 мільярд 672 мільйони.

 

     Свої зауваження  ми  передали  і  Міністерству  фінансів,   і бюджетному  комітету.  Їх необхідно врахувати,  оскільки за ними - реальне  наповнення  бюджету,  за  ними,  врешті-решт,  -  безпека України.

 

     Я не драматизую ситуацію.  Фахівці комітету застерігають вас, шановні народні  депутати,  від  кроку,  який  може  призвести  до непрогнозованих  наслідків.  Я  звертаю  вашу  увагу  на  завищену дохідну частину від ПЕКу,  з якою пов'язані видатки  на  медицину, освіту,  соціальний  захист людей.  Їх може і не бути.  Що ми тоді будемо робити, що говоритимемо людям?

 

     Пропоную проект Закону України про Державний  бюджет  України на 1999 рік, внесений урядом, з пропозиціями, поданими Комітетом з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки,  направити на доопрацювання в повторному першому читанні. Це дасть нам змогу ще раз перевірити  себе,  звірити  ще  раз  усі показники, тому що занадто висока ціна.

 

     Я дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Суслов Віктор Іванович від селянської фракції. За ним

- депутат Малолітко.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Фракция  Селянской  партии Украины детально проанализировала ситуацию,  которая сложилась в Верховной Раде  в  связи  с  обсуждением проекта Закона о Госбюджете на 1999 год.  Нам с вами предстоит выступить фактически арбитром в решении бюджетного   конфликта   между  бюджетным  комитетом  и  Кабинетом Министров.  Вы знаете,  что мы не приняли проект бюджета в  первом чтении  по  причине  серьезных расхождений в оценке доходной части бюджета  и  возможности  принятия  бездефицитного  бюджета   между бюджетным комитетом и Министерством финансов.  И мы надеялись, что позиции  бюджетного  комитета  и   Министерства   финансов   будут согласованы.  К  сожалению,  этого  не  произошло.  И  сейчас  нам придется выбрать,  я думаю,  необязательно между двумя проектами - правительственным  и  проектом бюджетного комитета.  Я думаю,  нам нужно  будет  воспользоваться   положением   Регламента,   которое позволяет  голосовать  отдельные  поправки в случае,  если по этим поправкам есть  разные  мнения.  Я  считаю,  что  то,  о  чем  нам рассказал здесь министр финансов,  заслуживает внимания. А министр финансов доказывал,  что из  предложенных  14  миллиардов  гривень дополнительных  доходов  можно  реально изыскать в лучшем случае 1 миллиард 700 миллионов гривень.  Если прав в данном случае министр финансов,  а  мы  примем  бюджет  с  заведомо  завышенной доходной частью,  то у нас будут очень  серьезные  проблемы  с  выполнением бюджета в следующем году.  Завышение доходной части,  естественно, приводит к нереальной расходной части бюджета.  А это  развязывает руки  прежде  всего тем,  кто принимает решение о финансировании - когда доходов не хватает на все  расписанные  расходы,  приходится кому-то   принимать   решение,   что   финансировать,   а  что  не финансировать.  И в  конечном  счете  возникает  возможность  ряда других злоупотреблений,  например,  расширение сферы использования взаимозачетов и так далее.

 

     Поэтому Верховная  Рада  ни  в  коем  случае  не  может  быть заинтересована  в  том,  чтобы принять заведомо нереальный бюджет, даже если  с  популистских  позиций  и  кажется,  что  увеличением доходной  и  расходной частей мы якобы сможем удовлетворить важные общественные потребности в бюджетном финансировании.

 

     Поэтому мы  считаем,  что  проект  бюджетного  комитета  или, точнее   говоря,   проект   Закона  о  Государственном  бюджете  с поправками бюджетного комитета  не  может  быть  принят  в  первом чтении сейчас.  Нам необходимо вынести на отдельное голосование те поправки  бюджетного  комитета,  по  которым  есть  разногласия  с правительственным  вариантом.  Это  касается оценки доходной части бюджета.  Если  правительство  утверждает,  что  мы   не   получим запланированных  бюджетным  комитетом сумм от госрезерва,  значит, нужно очень коротко обсудить эту проблему и проголосовать.  То  же самое  касается  доходов  от  транзита  газа  и других доходов,  о которых говорил сегодня министр финансов.

 

     Теперь давайте задумаемся над тем,  что произойдет,  если  мы все-таки  примем  в  первом  чтении проект с поправками бюджетного комитета  и,  так  сказать,  перебросим  мяч  на   поле   Кабинета Министров.  Это  означает,  что  через некоторое время сюда выйдет министр финансов и расскажет  то  же  самое,  что  он  рассказывал сегодня,  -  что правительство не согласно с такими-то и такими-то поправками и запланированными доходами,  что они нереальны.  И  мы будем  снова  ходить  по  кругу.  Поэтому  надо двигаться вперед и принимать реальные решения.

 

     Александр Николаевич,   я   просил   бы   министра   финансов сформулировать конкретные поправки бюджетного комитета, по которым есть расходжения,  и определиться по ним сегодня и завтра здесь, в зале.

 

     Спасибо.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції прогресивних соціалістів має народний депутат Малолітко. Підготуватися депутату Черепу.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Прогресивна соціалістична  партія  України,  соціалістична опозиція. Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Під час формування бюджету  слід  прислухатися  насамперед  до  голосу народу,  враховувати його проблеми.  Адже, врешті-решт, бюджет має бути спрямований саме на поліпшення життя народу.

 

     В листах освітян та медичних  працівників  відчувається  крик душі.  Автори  листів просять допомогти освіті та охороні здоров'я вийти зі скрутного становища,  в якому  вони  опинилися,  особливо внаслідок  порушення  конституційного  права  на  своєчасну оплату праці.  Ось чому вчителі та лікарі вдаються до крайніх  заходів  - страйків   та   голодувань.  Так,  у  Тернопільській  області,  де заборгованість перед учителями - 20 мільйонів гривень,  страйкують 26   шкіл.   Почали   страйкувати   вчителі   міста   Шостки,   де заборгованість  становить  сім  місяців.  Особливо   катастрофічне становище склалося в Кіровоградській області.  Ця область протягом трьох років з виплати заборгованості  займає  останнє  місце.  Ось чому   в   області   64  школи  не  розпочали  навчальний  рік,  а онуфріївчани  -  освітяни  та  лікарі  -  провели  протягом  тижня голодування під стінами Павлиської школи імені Сухомлинського.  На сьогодні 1200 медичних працівників Світловодська та  вчителі  ряду шкіл  оголосили  страйк  через невиплату заборгованості за дев'ять місяців.

 

     Аналогічна ситуація склалася в Херсонській та інших  областях України.  Крім того, протягом чотирьох років учителям не надаються передбачені законодавством комунальні послуги, гарантовані статтею 57 Закону України про освіту. Їм постійно відключають подачу газу, електроенергії, що є грубим порушенням чинного законодавства.

 

     А в якому  становищі  опинилися  заклади  освіти  та  охорони здоров'я!  Закриваються школи,  лікарні, поліклініки, класи, групи подовженого дня,  у дітей забрано гаряче харчування. І в цей час у проекті  бюджету  на  1999  рік на видатки освітянам запропоновано передбачити 4 мільярди 162 мільйони  гривень,  що  становить  3,54 відсотка від валового внутрішнього продукту. А на охорону здоров'я

- 3 мільярди 370 мільйонів,  це всього-на-всього 3,3 відсотка  від ВВП. А згідно із Законом України про освіту при формуванні бюджету на освіту має виділятися не менш  як  10  відсотків  від  валового внутрішнього продукту.

 

     Я повинен   вам   сказати,   що   не  кращим  є  і  становище пенсіонерів.  На зустрічах з пенсіонерами у містах Прилуки,  Ічня, Ізяслав,  Онуфріївка,  Світловодськ, де пенсію не видають протягом шести-дев'яти  місяців,  можна  було   побачити,   що   пенсіонери поставлені за межу виживання.

 

     Шановні народні депутати!  Для того щоб сформувати нормальний бюджет,  треба негайно звернути увагу на забезпечення фінансування соціальної  сфери  з  бюджетів  усіх  рівнів  у  відповідності  із соціальними   нормативами,   перейти   на   фінансування   виплати заробітної плати працівникам освіти,  охорони здоров'я та культури з державного бюджету та  виплатити  заборгованість  із  заробітної плати та пенсій, проіндексувавши її.

 

     І останнє. Треба передбачити необхідні кошти для забезпечення прав і гарантій,  визначених у статтях 14,  55 і 57 Закону України про  освіту,  і виділити для фінансування потреб освіти та охорони здоров'я відповідно по 6 мільярдів гривень.  Фракція  Прогресивної соціалістичної   партії   України   вважає,   що   при  формуванні запропонованих проектів  бюджету  були  допущені  грубі  порушення статтей  23  та 25 Загальної декларації прав людини та статтей 48, 49,  53  Конституції  України,  тому  згідно  зі   статтею   3.5.1 Регламенту   Верховної  Ради  України  пропонує  проголосувати  за неприйнятність запропонованих проектів бюджету. Прошу поставити цю нашу пропозицію на поіменне голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від  фракції  Соціал-демократичної партії (об'єднаної) надається народному депутату Черепу.  За ним - депутат Кононов.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ

 158, Сумська область).  Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Згідно  з  Регламентом  Верховної  Ради  сьогодні  ми  розглядаємо висновки  і  пропозиції  Комітету  з питань бюджету щодо урядового проекту  бюджету   та   зауваження   і   доповнення,   подані   до представленого   урядом  проекту  бюджету  на  1999  рік.  Фракція Соціалдемократичної партії  (об'єднаної)  чітко  визначилася  щодо основних  напрямів  бюджетного процесу.  Два дні тому на засіданні фракції міністру фінансів панові Мітюкову були висловлені серйозні зауваження  до  поданого  урядом проекту бюджету,  які в основному зводилися  до  такого:  Кабінет  Міністрів   повинен   стратегічно визначитись  і  скоригувати  контрольні  цифри  проекту  бюджету з урахуванням реальних показників роботи за 11 місяців,  використати їх  як базу для доопрацювання проекту бюджету на 1999 рік.  За цей час,  як  ви  знаєте,  замість  запланованого  зростання   обсягів виробництва відбувся їх спад на 1,6 відсотка,  очікується подальше падіння обсягів валового внутрішнього продукту,  яке до кінця року становитиме 2-2,2 відсотка (в базу закладалося зростання ВВП).

 

     Час чітко  визначитися  щодо  параметрів  валютного коридору. Важливо  також  визначитися  з  рівнем  інфляції  (як  ви  знаєте, планувався  рівень 7,6 відсотка,  а тепер планується вже десь 24,5 відсотка),  тому що від цього залежить зростання грошової маси - а значить, і обсягу емісії.

 

     Далі. Треба  негайно зробити техніко-економічне обгрунтування реального покриття зовнішніх і внутрішніх боргів держави.

 

     Стосовно дефіциту бюджету.  Уряд  пропонує  0,6  відсотка,  а комітет пропонує бездефіцитний бюджет. Ясно, що і перший, і другий варіанти нереальні (до речі,  про це говорив  і  міністр  фінансів Мітюков),  ясно,  що потрібні серйозні розрахунки й уточнення щодо дефіциту бюджету.

 

     Які ж висновки?  Фракція підтримає в першому  читанні  проект бюджету,  поданий  урядом,  з висновками і пропозиціями бюджетного комітету за таких умов.  По-перше,  у проекті має бути передбачене повне   погашення   заборгованості  із  виплати  заробітної  плати бюджетним  організаціям,  пенсій,  стипендій.  Уже  час  розпочати процес   індексації  доходів  населення.  По-друге,  у  видатковій частині бюджету має бути передбачено фінансування в повному обсязі соціальної   сфери,  а  також  таких  важливих  сфер,  як  охорона здоров'я, освіта та наука.

 

     І останнє. Дефіцит бюджету має бути обрахований з урахуванням реальних  змін,  які  відбуваються в економіці України на поточний момент.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Валерію Івановичу. Слово надається депутату Кононову,  керівнику  фракції.  За ним буде виступати депутат Діяк від НДП.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний  пане  Голово! Шановні  народні  депутати  і бідний-бідний український народе!  Я хотів  би  нагадати  нам  усім  -  депутатам  і  виборцям,  що  до повноважень Верховної Ради належить не розробка бюджету,  а тільки його затвердження.  За браком  часу  висловлю  зауваження  фракції зелених лише щодо окремих позицій.

 

     Перша позиція.  Альтернативним  проектом  бюджету передбачено отримання 600 мільйонів гривень від  реалізації  конфіскованих  на митниці тютюнових та алкогольних виробів.  Добре.  Може,  я і вірю податковій адміністрації,  яка вивела цю цифру, але я ніяк не вірю в те,  що вся наша контрабандна продукція - сертифікована.  А якщо вона не сертифікована,  то її не можна реалізовувати.  Хіба  хтось візьме  на себе відповідальність за здоров'я нації наприкінці 1999 року?

 

     Друга позиція.  Бюджетний комітет пропонує збільшити  дохідну частину бюджету,  по-перше,  на 2 мільярди 904 мільйони гривень за рахунок перегляду цінової політики в оплаті  транзиту  російського газу  через  територію  України,  а  по-друге,  на  2 мільярди 900 мільйонів гривень за рахунок повернення  державних  кредитів,  які начебто мають повернути ті, хто їх брав.

 

     Що стосується першого,  то я не розумію пояснювальної записки комітету  з  цього  приводу,  у  якій  ця   цифра   аргументується поняттями,  за якими ціна за транзит газу ніколи не формувалася. Є ціни Укргазпрому, є вартість, яку сплачує російський Газпром. Лише порівнюючи ці показники, можна вивести щось конкретне.

 

     Тепер стосовно   повернення   державних   кредитів.   Чому  в бюджетному комітеті вважають,  що всі  боржники  в  1999  році  їх повернуть?  Помоєму, на це не треба розраховувати, зважаючи на те, що сьогодні боржники опинилися ще в гіршому фінансовому становищі, мають більші борги, ніж тоді, коли вони ці державні кредити брали. Цих грошей не буде ні в 1999,  ні в 2000 році, і давайте не будемо займатися самообманом.

 

     Якщо бюджетний   комітет   пропонує   реалізувати   процедуру банкрутства  щодо  боржників,  то  його  представники,  які  мають неабиякий   досвід  у  бізнесі,  мусять  зрозуміти,  що  розпочати сьогодні процедуру банкрутства й отримати від цього гроші завтра - це різні речі.

 

     Не дуже  відрізняється  від  другої  і  третя  позиція - щодо отримання 300 мільйонів гривень від повернення позик,  наданих під закупівлю сільськогосподарських продуктів.  Уже вісім років підряд сільське господарство України дотується,  і навіть не  треба  бути народним  депутатом,  щоб побачити,  в якому загоні сьогодні село. Заїдьте в найближче від Києва село, поговоріть з людьми. Там немає чого  сіяти,  а  ми  тут мріємо про повернення боргів.  Олександре Миколайовичу, ви самі знаєте, яка це проблема, і Верховна Рада про це знає.

 

     Що стосується  позиції  про  отримання  державним  бюджетом 3 мільярдів 900 мільйонів гривень за рахунок  використання  векселів або взаємозаліків,  компенсаційних сертифікатів, державних запасів та інших до цього часу взаємовиключаючих схем, то я просто гублюсь у    цьому    пункті.    Розрахунки   векселями,   компенсаційними сертифікатами - це,  звичайно,  несподівано,  але,  наскільки мені відомо,  номінальна  і  реальна  вартість тих самих компенсаційних сертифікатів відрізняються в десятки разів.

 

     Я не хочу вдаватися до подробиць  запропонованої  схеми,  але навіть  якщо  не  зважати  на її фантастичність,  ми просто мусимо визнати,  що її новизна є  настільки  радикальною,  що  навіть  за великого бажання ми не встигнемо прийняти механізми її реалізації.

 

     Ще я  хотів  би нагадати,  що ми не просто держава,  в якої є свій бюджет,  ми є держава у всесвіті й на планеті Земля.  У нас є проблеми,  які  стосуються  всього  світу - це проблеми повітря та води.  Ми повинні й на екологію звертати увагу. А 0,054 відсотка з державного  бюджету  на  екологію  -  це не гроші.  Крім того,  ми підтримуємо  Центральну  виборчу  комісію:  якщо  ми  хочемо  мати нейтральну виборчу комісію, ми повинні їй дати гроші.

 

     Тому, враховуючи наведені міркування і зауваження, висловлені представниками нашої та інших  фракцій,  я  пропоную  доопрацювати проект і розглянути його пізніше у повторному першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Діяк від Народнодемократичної партії.  За ним

- депутат Павловський.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Я хотів зробити декілька зауважень як до проекту бюджету,  запропонованого урядом, так і до пропозицій бюджетного комітету.

 

     Щодо проекту   уряду   в  нас  є  два  запитання  -  стосовно взаємозаліку  між  бюджетом  і  тими  видатками,  які  мали   бути зарахованими в нафтогазовий комплекс,  а також щодо непередбачених у бюджеті пільг і субсидій на поточний рік у сумі  1  мільярд  152 мільйони гривень.

 

     Щодо зауважень  і  пропозицій бюджетного комітету.  Я повинен сказати,  що цим комітетом  справді  проведено  велику  роботу.  Є багато цінного,  що дає можливість зробити взаємозаліки, але в той же час у розрахунках допущено багато помилок  не  зрозуміло  чому: або через некомпетентність, або з інших причин.

 

     Наприклад, для  розрахунків  обсягу  виручки за природний газ береться ціна 66 доларів за тисячу кубометрів.  Але ви всі знаєте, що  є  указ  Президента,  є  наказ  Міністерства  фінансів,  якими встановлено  граничну  ціну  на  газ  населенню.   А   газ,   який видобувається нашою промисловістю,  надходить тільки для населення і за ціною не 66 доларів,  а всього 123  гривні,  тому  що  тут  є відрахування   на   ПДВ.   Я  не  буду  перераховувати  всі  укази Президента,  які обмежують цю суму. В результаті виходить, що сума виручки, обрахована комітетом, завищена на 2 мільярди гривень.

 

     Скажіть, що  робити?  Або списувати на борги,  або в два рази підняти ціну на газ, який відпускається для населення. Я думаю, що це зрозуміло і ніхто на це не піде.

 

     Стосовно рентних платежів я повинен вам сказати, що тут також уперше уряд пішов на  те,  щоб  розвивати  власну  галузь.  І  нам удалося  стабілізувати  видобуток  газу.  Якщо  ми це зробимо,  то втратимо 7 мільярдів кубометрів газу,  за що треба буде  заплатити Росії  560  мільйонів  доларів,  і  бюджет  не доотримає майже 200 мільйонів доларів.

 

     Якщо взяти  відрахування  за  транзит  газу  через  територію України,  то тут,  я повинен сказати, також є певне непорозуміння. Не включено 2 мільярди кубічних метрів газу, який потрібно віддати відповідно  до  Ямбурзьких угод.  Це передбачено угодами.  Якщо ми цього не зробимо,  то Росія без нас віддасть цей газ тим  країнам, які будували газопровід Ямбург - кордон України.

 

     Далі. Непомірно завищені амортизаційні відрахування. Тут було названо суму амортизаційних відрахувань - 2 мільярди гривень.  Але це  груба  помилка,  тому що ці відрахування становлять всього 460 мільйонів гривень.  Крім того ще треба 20 процентів від цієї суми, або 92 мільйони гривень,  відрахувати до бюджету.  Тоді зрозуміло, яка буде фактична  цифра.  У  зв'язку  з  цим  на  1  мільярд  600 мільйонів гривень сума знову завищена.

 

     А оскільки ця сума завищена,  то незрозуміло,  чому в газовій галузі такі великі надходження.  Ми не просимо дотацій,  а кажемо, що  ми  можемо  відрахувати  до  бюджету  1  мільярд 630 мільйонів гривень.  Це єдина  галузь,  яка  сьогодні  забезпечує  населення, промисловість,  енергетику  і  постачає  30 процентів усього газу, який споживає Західна Європа,  і ми не можемо такими неправильними діями  поставити під загрозу роботу нашої галузі.  Я вважаю,  що в такому вигляді проект не може бути прийнятий. Його треба повернути на доопрацювання.

 

     ГОЛОВА. Я оголосив виступ Павловського від комітету.  Шановні колеги! Ми з вами домовилися, що виступлять керівники фракцій, але на  виступі  наполягають  депутати  Павловський  -  від  комітету, Журавський - від комітету,  Чиж -  від  комітету.  Давайте  надамо слово  цим  трьом  депутатам  і ще депутату Сушкевичу.  І на цьому завершимо (Шум у залі).

 

     Може, тоді нікому не надавати слова?..

 

     Депутат Павловський. А потім - депутат Варбанець від Комітету у справах пенсіонерів. І на цьому закінчуємо.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Фракція "Громада".  Шановні колеги!  Уважно слухаючи сьогодні виступи щодо  проекту  бюджету  і  дивлячись  на представників преси,  я подумав,  що один депутат справді злякався того,  що комітет  знайшов  кошти  для  нашого  бюджету,  а  інший розгубився  -  це справді так.  Мене ж лякає те,  що уряд не хотів знайти ці кошти. Більше того, я як фахівець, як доктор економічних наук стверджую і несу відповідальність за кожне слово, що ці кошти могли бути ще більшими. Сьогодні наша преса пише про реальність чи нереальність  проекту  бюджету  і  наполягає  на  тому,  що проект бюджету,  який запропонував уряд,  є реальним. Я з цим погоджуюсь. Більше  того,  я  скажу,  що  це  цілком  реальний проект бюджету. Проаналізуйте самі.

 

     1997 рік:  обсяг ВВП  -  50  мільярдів  доларів,  1998  -  41 мільярд,  1999 (план) - 31 мільярд. Бачите, як ідемо: щороку на 10 мільярдів зменшуємо.  Ще два  роки  -  і  Україні  кінець.  Отакий абсолютно реальний бюджет!

 

     То що  ж  нам залишається - знищити державу чи справді шукати шляхи не  реального  бюджету,  а  відновлення  реального  життя  і реального виробництва в Україні?!  А для цього,  якщо треба, можна потрусити і газові компанії,  і Укргазпром,  адже там  ще  не  всі резерви вичерпані. Ви знаєте (я не буду повторюватись), які там ще є резерви.

 

     Я звертаюся до уряду.  Сьогодні в Україну - аграрну державу - ввозиться   продуктів   харчування  на  16  мільярдів  гривень,  а оподатковується тільки  1,3  мільярда.  Дивіться,  які  невичерпні резерви в нашій країні!

 

     Тому якщо б уряд добре взявся за наше власне виробництво,  за нашу державу, то цю державу можна було б поставити на ноги за один рік  і  думати  про економічне зростання.  Тільки треба думати про свою  державу,   жити   своїм   розумом,   відкинувши   меморандум Міжнародного  валютного  фонду.  Зверніть  увагу:  маленька  Чехія відкинула цей меморандум і сьогодні середня зарплата в ній  більше 300 доларів на душу населення,  і ніякої залежності. А ми ж тільки виконуємо чужі умови.

 

     Комітет зробив сьогодні правильні кроки - його треба всебічно підтримати,  прийняти  запропонований  проект  бюджету  в  першому читанні. А проблеми, звичайно, є. І щоб вирішити ці проблеми (а це і   добудова   атомних  електростанцій,  і  фінансування  розвитку виробництва,  науки і  інших  галузей),  ми  повинні  передбачити, незважаючи  ні на які умови Міжнародного валютного фонду,  дефіцит на рівні 5 відсотків. Тільки ніяких цінних паперів! Цільова емісія

-  не  в  банки,  а безпосередньо в казначейство та у виробництво. Тоді ніяких проблем не буде.  Ми нарешті повинні показати вихід із глухого кута і Президенту.

 

     Виступаючи отут  з  посланням,  Леонід  Данилович сказав,  що ніякого дефіциту не повинно бути -  0,6  відсотка  максимум.  А  в Дніпропетровську  він  сказав,  що  не  підпише дефіцитний бюджет. Давайте допоможемо йому, затвердимо дефіцит на рівні 5 відсотків і вирішимо  всі  проблеми.  Я  пропоную  прийняти  проект  бюджету в першому читанні і не дати можливості залишити Україну без бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Варбанець від Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. За ним виступить депутат Удовенко.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Ми вчора  прийняли  Закон  про  внесення  змін до Закону про пенсійне забезпечення.  Згідно з  цим  законом  мінімальний  рівень  пенсії повинен дорівнювати мінімальному рівню заробітної плати.

 

     Та цей  закон  залишиться  на  папері і не буде виконуватись, якщо ми приймемо "реальний"  бюджет,  проект  якого  пропонує  наш уряд.  Адже  цей  бюджет,  якщо в доларах рахувати,  на 3 мільярди менший,  ніж бюджет 1998 року!  Ми 37 гривень не можемо  виплатити пенсіонеру  по  півроку!  Якщо  ж  ми з вами проголосуємо за такий "реальний" бюджет,  то всі без  винятку  наші  пенсіонери  реально підуть передчасно на той світ.

 

     Я повинен  вам  нагадати,  що  наш державний бюджет (він і на 1998 рік  був  реальним  і  на  1999  рік  пропонується  реальний) сьогодні  має  борг  перед  Пенсійним  фондом у сумі 715 мільйонів гривень.  Це держава наша позичає гроші в  Пенсійному  фонді,  щоб провести   якісь   виплати.   Бюджетний   комітет  підтримав  нашу пропозицію щодо  розмежування  джерел  фінансування.  Прийнявши  ж проект  бюджету  уряду,  ми не зможемо цього виконати і не зможемо забезпечити виконання прийнятого вчора закону.

 

     Ми вчора проголосували за 336 мільйонів гривень,  щоб раз  на рік  надавати  матеріальну  допомогу ветеранам Великої Вітчизняної війни.  В урядовому проекті бюджету цього  немає,  хоча  бюджетний комітет це також підтримав.

 

     Якщо ми проголосували за ці два закони,  а тепер проголосуємо за цей проект бюджету, то ми перекреслимо ці два закони...

 

     Тут виступав Михайло  Антонович  Павловський  і  доводив  нам усім... (Шум у залі). От чого ви не слухаєте, рухівці?! Зробіть їм зауваження!  Його,  бач, не цікавить ні бюджет, ніщо. Він за народ прийшов "уболівати" тут...

 

     Тут сьогодні  виступав  Павловський і довів до нашого відома, що той  "реальний"  проект  бюджету,  який  пропонує  уряд,  -  це цвинтар,  це загибель України. Тому я пропоную, щоб ми сьогодні не приймали в першому читанні той варіант,  який  подав  уряд,  ні  в якому  разі.  Це  найлегше  такий проект бюджету внести у Верховну Раду.  Нехай  його  доопрацьовують  з  урахуванням  усіх  поправок бюджетного  комітету,  а  потім  вносять  ще раз на повторне перше читання.  Якщо уряд має намір прийняти  реальний  бюджет,  то  він тільки так повинен діяти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Удовенко. За ним

- депутат Чиж.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий    округ,    НРУ). Олександре  Миколайовичу!  Я вдячний,  що ви додатково надали мені слово, я його ще заздалегідь просив. Комітет з питань прав людини, національних   меншин  і  міжнаціональних  відносин  кілька  разів порушував питання про  те,  що  необхідно  звернутися  нарешті  до вирішення   проблем,   пов'язаних   з   поверненням   і   особливо облаштуванням депортованих народів,  насамперед кримських татар та інших депортованих народів,  які повернулися до Криму.  Проте наші прохання,  на жаль,  не були враховані  ні  урядом,  ні  бюджетним комітетом, бо те фінансування, що виділяється в проекті бюджету на облаштування  депортованих  народів  -  це  мізер.  І  ми  просимо бюджетний  комітет  ще  раз  повернутися  до  тих  цифр,  які були запропоновані нашим комітетом.

 

     Сьогодні є близько 300 населених пунктів,  хоча їх населеними пунктами  дуже  важко  назвати,  де  мешкають депортовані кримські татари,  які повернулися.  Але  ці  місця  проживання  (так  краще сказати)   не   забезпечені   ні   житлом,  ні  водою,  ні  іншими елементарними засобами санітарії і таке інше.  Тому ми  просили  і просимо   бюджетний   комітет   і  уряд  виділити  окремим  рядком капіталовкладення   із   загальної   цифри   капіталовкладень   на облаштування  депортованих народів.  Формально це зроблено,  тобто Кабінету Міністрів доручено це розглянути.  Але попередній  досвід свідчить, що Кабінет Міністрів цього ніколи не виконував.

 

     Далі. У  нас  виникла інша проблема.  Рішенням Верховної Ради (це величезне  досягнення  демократичних  перетворень  в  Україні) введено посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Але до цього часу апарат Уповноваженого практично не може  функціонувати, тому  що  він не забезпечений фінансово й матеріально.  Ми просимо розглянути серйозно питання про  збільшення  обсягів  фінансування апарату Уповноваженого з прав людини.

 

     І ще   одне   питання.  Воно  нове,  бо  ми  раніше  його  не порушували,  але воно якось раптово виникло.  Великим  досягненням демократичних  перетворень  в Україні є також видання національних газет мовами національних  меншин.  Видаються  газети  єврейською, румунською, болгарською мовами. Вони виходять як додаток до газети "Голос України".  І фактично виходить,  що "Голос України" повинен їх  фінансувати.  Але  сама  ця газета "Голос України" перебуває у фінансовій скруті.  І  тому  наш  комітет  вже  поінформували  про неможливість подальшого фінансування випуску цих газет. Якщо ми це зробимо,  то  це  буде  дуже  погано,  особливо   сьогодні,   коли відзначається 50-річчя прийняття Загальної декларації прав людини.

 

     Я просив  би  бюджетний комітет разом з урядом повернутися до розгляду цих питань.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Чиж.  За ним - депутат Сушкевич.  І завершуємо.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Мудрий законодавець починає не з видання законів,  а  з  вивчення  їхньої придатності  для  суспільства.  Це  сказав  Жан  Жак  Руссо,  і це абсолютно очевидно, коли ми розглядаємо проект бюджету.

 

     Урядовий проект зовсім непридатний для суспільства,  оскільки це проект нищення соціальної сфери і відбирання тих крихт,  які ще залишилися в наших людей від  радянських  часів.  Як  предмет  для розгляду може, звичайно, бути проект, поданий комітетом.

 

     Подивимося в  ньому  на ту галузь,  яку я зараз репрезентую з цієї трибуни.  Ми пропонували кілька  конкретних  пропозицій  щодо того,  як порятувати її. Сьогодні указом Президента й відповідними постановами Кабінету Міністрів нищиться  поліграфічна  база  через створення  так  званого ДАКу і перетворення потужних поліграфічних підприємств - державних видавництв - на своєрідні  цехи,  складові якоїсь  великої  монопольної  структури,  де  б  правив  приватний інтерес; нищиться телерадіокомпанія - і національні державні гроші перекачуються  з  державного бюджету у приватні кишені.  Практично зведено нанівець  все,  що  пов'язано  з  підтримкою  вітчизняного виробництва телефільмів. Ми пропонували передбачити окремим рядком фінансування студії "Укртелефільм"  в  системі  Держтелерадіо  для продукування власних телефільмів. Це не передбачено.

 

     Ми просили парламентську газету "Голос України" вивести з-під мінфінівського фінансування,  бо таким  чином  вона  зводиться  до прислуги  Мінфіну  і  Кабінету  Міністрів.  Потрібно,  щоб  газета фінансувалася окремим рядком через Управління  справами  Верховної Ради. Це не враховано. Ми пропонували, щоб щодо пенсій журналістам діяла в повному обсязі стаття 16  Закону  про  державну  підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів.  І це не враховано.  Тому ми ставимо як умову -  обов'язкове  врахування наших вимог у проекті бюджету.

 

     І далі - питання просте, як дрова, але дуже складне для наших людей:  чи будуть погашені борги з виплати пенсій та  зарплати?  У бюджеті повинно бути це передбачено. Чи будуть підвищені стипендії з дев'яти гривень до розміру,  щоб могли наші студенти  більш-менш пристойно  жити?  Чи  відшкодовуватимуть витрати на транспорт?  Чи будуть виплачуватися субсидії і так далі?  Все це повинно  бути  в основному фінансовому законі року.

 

     І тому  ми  вважаємо,  що в проекті бюджету треба передбачити реальний дефіцит,  треба передбачити й  певні  емісійні  вливання, тобто зробити все, щоб бюджет став бюджетом підтримки економічної, виробничої та соціальної сфер.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Фракція  "Громада".   Громадські   організації інвалідів України.  Шановні колеги!  Я дякую Голові Верховної Ради за увагу до  проблем  інвалідів  і  звертаюсь,  зокрема,  до  двох опонентів  у  бюджетному  процесі  - Юлії Тимошенко і представника уряду Ігоря Мітюкова. Інвалід - це людина, яка обмежена в життєвих функціях  за  станом  здоров'я.  Вона  просто  не  може  вижити за сьогоднішнього рівня пенсійного забезпечення.  Ті 4 відсотки,  які заплановані  на  вирішення  проблем інвалідів,  практично знищують інвалідів.

 

     Ігоре Олександровичу!  Ви  назвали  цифру  -  додатково   300 мільйонів гривень до запланованої в державному бюджеті суми.  Фонд соціального захисту інвалідів не  має  обов'язкових  платежів.  За рахунок названих вами платежів вирішити це питання неможливо. Якщо ви  маєте  на  увазі  якісь  пільги  для  громадських  організацій інвалідів,  то  інвалід державну програму відносно себе не виконає по бюджету, це нереально. Тому потрібне тільки збільшення видатків по  цій  статті.  Планувати  100 мільйонів гривень на 10 відсотків населення (а 10 відсотків населення України,  за даними ООН,  - це інваліди) на вирішення проблем інвалідів не можна.

 

     Я вважаю,  що  бюджетний  комітет  виконав велику роботу щодо пошуку джерел фінансування,  але 4 відсотки для вирішення  проблем інвалідів не можна сьогодні закладати в державний бюджет.

 

     Пропоную прийняти  бюджет  у  першому  читанні,  а бюджетному комітету й уряду попрацювати в цьому напрямі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус категорично наполягає. Будь ласка.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція НДП.  Шановні колеги!  Я хотів  би висловити кілька тез щодо процедури обговорення цього питання.

 

     Я думаю,  що  всі  ми  виступаємо  за  необхідність підтримки вчителів,  лікарів,  бюджетників і в той  же  час  -  за  реальний бюджет,  за  наповнення  його дохідної частини.  Я і фракція нашої партії можемо теж висловити багато пропозицій.

 

     Але в мене є прохання і до керівництва Верховної Ради,  і  до лідерів  фракцій,  і  до  голів  комітетів  не  використовувати цю трибуну  задля  політичних  розборок  і   політичної   пропаганди. Наприклад,  на  засіданні  Комітету  з  питань  свободи  слова  та інформації  ми  обговорювали  слушні   питання   і   щодо   студії "Укртелефільм",  і  щодо  газети  "Голос  України",  але  не  було обговорено питання щодо необхідності емісії й різні інші політичні моменти.

 

     Тому в  мене  є пропозиція в даному разі до голови комітету і до всіх інших,  щоб ми  замість  ухвалення  бюджету  не  займалися власною    політичною    пропагандою.    І   давайте   не   будемо використовувати цю трибуну, спекулюючи на болях нашого народу, для політичної пропаганди напередодні виборів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Юліє Володимирівно...  (Шум у залі).  Немає?  Шановні колеги! Дозвольте мені підвести підсумок.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Александр Николаевич, вы мне даете слово?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Партия  "Громада".  В  своем  заключи-тельном слове  я  хочу  сказать  следующее.  Выслушав  все выступления,  я поняла,  что не  все  народные  депутаты  пришли  в  зал  защищать интересы тех людей, которые их в этот зал привели.

 

     Сегодня, анализируя   выступления,   я   могу   сказать,  что некоторые руководители фракций обсуждали  вообще  не  тот  проект, который представил бюджетный комитет, что является нонсенсом.

 

     Мы обратили  внимание  на  то,  что  все  расчеты  доходной и расходной частей будут  проводится  только  в  денежной  форме,  и никаких  бумаг,  о которых говорил,  например,  руководитель одной фракции, не будет.

 

     Сегодня идет не принятие бюджета в интересах  людей,  которые нас сюда привели,  а политический торг, политическая зарисовка. Но не пора ли прекратить это  делать,  помня  о  бедах  тех,  которые отдали за нас свои голоса?

 

     Я прошу  Александра  Николаевича  прежде  всего  поставить на голосование проект постановления,  поданный бюджетным комитетом. О чем в нем говорится?  О том,  что мы,  отработав проект,  поданный Кабинетом  Министров,  внесли  предложения,  как  его  доработать. Практически это и есть первое чтение.  После этого, если мы примем проект бюджета в первом  чтении  с  поправками,  он  передается  в Кабинет  Министров,  и  правительство может вносить свои поправки. Это не противоречит ни Регламенту, ни здравому смыслу.

 

     Я прошу  поставить  на   голосование   проект   постановления бюджетного  комитета и проголосовать за него в целом окончательно. И затем четыре проекта постановления,  которые содержат  некоторые дополнения    к   проекту   постановления   бюджетного   комитета, проголосовать по пунктам и то,  что поддержит  зал,  дополнительно включить  в  проект  постановления,  который  предложил  бюджетный комитет.

 

     Но я обращаю внимание  народных  депутатов,  что  все  четыре проекта постановления содержат одинаковый первый пункт: поддержать в первом чтении,  поддержать выводы бюджетного комитета.  И эта же фраза содержится в проекте бюджетного комитета.

 

     Я прошу  построить  работу  так,  чтобы мы приняли нормальное решение и могли продолжать работать дальше.  Если нам  не  удастся сегодня  принять проект бюджета в первом чтении,  мы должны с вами честно посмотреть друг другу в глаза и сказать:  страна  не  будет иметь  бюджета  на  1999  год и до конца 1998 года мы его уже не в состоянии будем принять.  То есть голосуя против,  мы голосуем  за то, что в 1999 году мы будем финансировать все в ручном режиме без нормального закона о бюджете.

 

     Большое спасибо   за   внимание.   Прошу   провести    первое голосование в непоименном режиме,  а второе,  Александр Николаевич (я на этом настаиваю) - в поименном,  чтобы  страна  видела  своих героев.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!  Шановні  радіослухачі! Сьогодні ми в черговий раз розглядали  проект  Державного  бюджету України на 1999 рік,  вже вдруге доопрацьований Комітетом з питань бюджету у співпраці з урядом.

 

     Одним з ключових моментів,  закладених у  проект  бюджету  на наступний рік, який викликав гострі дискусії в цьому залі, є новий механізм  формування  місцевих  бюджетів.  І  це  зрозуміло.  Адже пропонується  докорінно  змінити  всю  напрацьовану  раніше  схему побудови бюджетної системи України.  Тому  цілком  логічно  постає запитання: "Чи має така пропозиція під собою належне підгрунтя?"

 

     У зв'язку з цим хочу звернути вашу увагу на декілька аспектів цієї проблеми.

 

     Упродовж останніх років простежувалася помітна тенденція щодо подальшої   централізації   державного   бюджету  при  одночасному нівелюванні ролі місцевих бюджетів.  Наприклад, якщо в 1996 році в проекті  бюджету питома вага доходної частини державного бюджету у зведеному бюджеті країни закладалася в розмірі 61 процент,  то вже в  1997-1998  роках  вона  збільшилася  до  71 процента.  В умовах економічної кризи такий підхід,  безперечно, можна виправдовувати, а  можна не виправдовувати.  Правда,  при такому підході керівники місцевого рівня змушені більше дбати про те,  як  вибити  з  Києва бюджетні кошти, ніж про розвиток економіки регіонів, і саме на цій основі вирішувати фінансування місцевих проблем власними силами.

 

     Тому й стало нормою їхати чи йти пішки на Київ і  касками  об асфальт  вибивати  гроші  на  забезпечення шахтарських проблем або збирати демонстрації вчителів,  медиків та науковців  під  стінами Кабінету  Міністрів,  Адміністрації  Президента та Верховної Ради. Таким чином,  потік ходаків з регіонів протягом усього  бюджетного року  не  припиняється  практично ні на мить.  Отже,  недосконалий бюджетний механізм  вибиває  з-під  ніг  місцевого  самоврядування найголовніше  -  фінансову  базу,  яка має бути надійною гарантією економічної та  соціальної  самоврядованості.  З  іншого  боку,  в надмірно  централізованому  державному  бюджеті  все більшу питому вагу займають видатки на подолання наслідків  недолугої  політики, що  в  останні  роки  мала  місце  у сфері зовнішніх та внутрішніх запозичень.

 

     Обслуговування боргів  непосильним  тягарем  лягає   на   всю бюджетну  сферу  та й на весь народногосподарський комплекс країни взагалі.  І,  мабуть,  нам варто  подумати:  чи  не  час  накласти мораторій  на  виплату  цих  величезних коштів?  Решта коштів,  що залишається  в  бюджеті,  є  явно  недостатньою  для  повноцінного фінансування   видатків  на  освіту,  охорону  здоров'я,  науку  й культуру.  А це призводить до того,  що розподіл бюджетних  коштів починає   здійснюватись   за   принципом,   як  у  тій  казці  про сороку-ворону,  що кашу варила: тому дам, тому дам, а тому не дам. Це - ненормально, і ми цю схему маємо обов'язково найближчим часом змінити.

 

     Цілком природно,  що обмеженість коштів змушує уряд  постійно скорочувати  фінансування  бюджетної  сфери.  Проте,  як  свідчить досвід попередніх років,  останнє  відбувається  досить  однобоко. Адже  найпростіше  при  обгрунтуванні,  скажімо,  суми видатків на фінансування таких сфер, як освіта, охорона здоров'я, написати, що скорочення   фінансування   на  ці  сфери  викликане  необхідністю переходу їх на платну основу,  або зробити те ж  саме  під  гаслом "упорядкування   чисельності   медперсоналу"   чи  "наповнюваності класів".

 

     Про яку надмірну чисельність,  скажімо,  працівників  охорони здоров'я  може  йти  мова,  коли в країні неухильно зростає рівень захворюваності та смертності населення?  Не кажу вже про село,  де населення  взагалі  відрізане  від  послуг  цієї  сфери.  Закриття фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів)  у  переважній  більшості поселень  призвело  до  того,  що  навіть  елементарну  перев'язку селянин не може зробити,  не поїхавши  в  районний  центр.  А  нам кажуть про надмірну чисельність лікарів.

 

     Користуючись нагодою,  скажу,  що  сьогодні  в  Україні майже третина сільських населених пунктів,  а це  майже  10  тисяч  сіл, характеризуються вкрай загостреною демографічною ситуацією,  тобто вони фактично  знаходяться  на  межі  обезлюднення.  І  зовсім  не останню  роль  у  виникненні  такої ситуації зіграв фактор слабкої фінансової бази місцевих бюджетів,  що  призвело  до  занепаду  як соціальної сфери,  так і всього міського і сільського господарства в цілому.

 

     Приклади негативних наслідків слабких місцевих бюджетів можна продовжувати й далі.  Проте я хочу нагадати вам ще одну обставину, яка змушує нас звернути увагу на  цю  особливу  проблему.  Маю  на увазі   прийнятий   нами   минулого   року   Закон   про   місцеве самоврядування в Україні,  згідно  зі  статтею  62  якого  держава зобов'язана  фінансово підтримувати місцеве самоврядування,  брати участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, гарантувати органам місцевого  самоврядування доходну базу,  достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

 

     Тому, без сумніву,  до заслуг Комітету з питань бюджету можна сьогодні  віднести  те,  що  він  поставив  зазначене питання,  як кажуть, ребром і показав, що такий механізм може бути сформований, тобто що в цьому напрямі необхідно нам усім наполегливо працювати.

 

     Проте в  цілому  позитивно  оцінюючи  загальну ідею зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів та запропоновану комітетом схему бюджетного вирівнювання регіонів, хочу відверто сказати про те, що окремі її положення не можуть не викликати значних  сумнівів  щодо термінів,    масштабів   та   можливих   кінцевих   наслідків   її впровадження. Коротко зупинюся на них.

 

     Перше. Не є секретом,  що Україна перебуває в умовах  гострої системної  кризи.  У  такій ситуації є реальна загроза активізації відцентрових сил,  що може призвести до загального розбалансування економічної  системи в цілому.  Адже ми збираємося запровадити два кардинальних нововведення, що мають різко змінити існуючу бюджетну систему.  Перше  -  це  усунення  повної  залежності  регіонів від центру.  Друге  нововведення  пов'язане   з   тим,   що   механізм вирівнювання  поширюється  одночасно  на всю територію України без будь-яких необхідних для цього підготовчих заходів  та  апробацій. Тобто ми не маємо ні прикладів,  ні результатів, отриманих на базі застосування механізму бюджетного вирівнювання в окремих,  до того ж  різних за рівнем економічного і соціального розвитку,  регіонах держави.

 

     Останнє слід  особливо  підкреслити,   оскільки   особливості розвитку  регіонів  України за різними економічними та соціальними характеристиками надзвичайно строкаті.  Так,  скажімо,  за обсягом реалізації  промислової  продукції  на  душу населення за січень - жовтень поточного року рівень розбіжності між регіонами  становить 2600  гривень  (від  187  гривень  у Закарпатській області до 2800 гривень у Дніпропетровській області).

 

     Значно відрізняються між собою регіони і  за  співвідношенням міського та сільського населення.  Так,  у Чернівецькій області на сьогодні  проживає  сільського  населення  57,4  процента,   а   в Донецькій області - лише 9,8 процента.

 

     Усі наведені  чинники суттєво впливають як на доходну,  так і на витратну частину місцевих бюджетів.  Тому необхідно  відповісти на запитання:  чи маємо ми надійну гарантію,  що всі вони і багато інших   регіональних    особливостей    повністю    враховані    й запропонований механізм не дасть збою в практичних справах?  Тобто треба отримати відповідь:  чи ми справді робимо так,  як треба, чи знову вийде так,  як завжди?  Упевненості в тому, що перебіг подій відбудеться за першим, а не за останнім сценарієм, немає.

 

     Друге. Як відомо, поки що в нас немає національних стандартів щодо  соціальних  витрат:  на  охорону  здоров'я,  освіту,  науку, культуру   тощо.   Отже,   запропоновані    нормативи    бюджетної забезпеченості     можна    вважати    сьогодні    деякою    мірою експериментальними.  Останнє  на  сьогодні   не   дає   можливості розробити  по-справжньому дієвий механізм вирівнювання регіонів із урахуванням їх справжніх потреб у послугах цих сфер та  в  напрямі наближення до стандартів, які в нас є в Україні.

 

     Третє. Маємо   також   зважено   підійти   до   таких   нових запропонованих принципів...

 

     Юрію Івановичу!  Сядьте,  будь ласка.  Ви не знаєте, як гроші зароблять, а знаєте, як використовувати. Послухайте, будь ласка... (Оплески).

 

     Ми маємо також зважено підійти до таких нових  запропонованих принципів,  як  встановлення  у  зведених бюджетах областей частки видатків на освіту,  не меншої 35 процентів, а на охорону здоров'я

-  не  меншої 40 процентів від сукупних видатків зведеного бюджету області з урахуванням наявної мережі освітніх і медичних закладів. Річ у тому, що наявна мережа освітніх закладів в Україні розміщена надзвичайно  нерівномірно.  Наприклад,  у   Чернівецький   області налічується 442 середні заклади освіти,  в яких навчається близько 140 тисяч учнів,  а в Донецькій - 1335,  де навчається 661  тисяча учнів.  Тому якщо частка видатків на освіту в усіх областях буде в межах 35 процентів сукупних видатків  зведеного  бюджету  області, можна передбачити, що це не забезпечить пропорційного вирівнювання видатків на освіту в регіонах у розрахунку на одного учня.

 

     Аналогічна ситуація виникне при розподілі видатків на охорону здоров'я.  Отже,  і в цьому питанні не зайва обережність, потрібні додаткові розрахунки і, безперечно, прогнози.

 

     Четверте. Нам  потрібно  серйозно  продумати   питання   щодо стабільності   нормативів  відрахувань,  причому  як  до  обласних бюджетів,  так і особливо - до бюджетів нижчого рівня.  Я  маю  на увазі  не  просто незмінність нормативів протягом бюджетного року, що є аксіомою бюджетного процесу,  а їхню стабільність хоча  б  на дво-трирічну перспективу.

 

     Пропозиції комітету   до   проекту   бюджету  грунтуються  на розрахунках,  які здійснювались за принципом - "від  досягнутого". Цей  принцип особливо відомий усім без винятку господарникам,  які мають стаж керівної роботи.  I може вийти так,  що той,  хто зараз має більше,  одержить з державного бюджету менше, а хто має менше, тому держава, безперечно, повинна серйозно допомагати.

 

     Отже, хочемо ми цього чи ні,  а в цьому  разі  закладаємо  на майбутнє стимули до зменшення бази бюджетних розрахунків у значній частині областей.

 

     Тому необхідно,  по-перше,  враховувати не лише  той  рівень, якого  досягла  кожна  область  чи  територіальна громада (точніше кажучи,  до якого вона скотилася),  а її реальний  потенціал,  по- друге,  активно  формувати  необхідні  стимули,  щоб цей потенціал ефективно використовувався на місцях.

 

     У зв'язку з цим виникає запитання: наскільки будуть   зацікавлені   у   розвитку   свого   курортного потенціалу,  наприклад Кримська Автономна Республіка чи  Львівська область (для яких передбачено 100-відсоткові нормативи відрахувань до   місцевих   бюджетів),   і   якої   стратегії   розвитку   має дотримуватися,   скажімо,   наполовину  забруднена  Чорнобилем  та найскладніша в демографічному відношенні Чернігівська область (для якої норматив відрахувань від акцизного збору встановлено на рівні 70  відсотків).  Адже  при  запропонованому  механізмі  формування місцевих бюджетів виходить так:  якщо попрацюєш краще - наступного року "відріжуть", а гірше - додадуть.

 

     Хіба це нормальний стимул?  Звичайно, ні, і, я вважаю, ми над цим також повинні серйозно подумати.  Але для того, щоб впровадити дійсно стабільні та ефективні нормативи на кілька років,  потрібно залучити  до цієї справи наші кращі наукові сили і розробити чітку і зрозумілу  методику  розрахунків.  І  цю  методику,  безперечно, заклавши  у  Податковий  кодекс,  використати  під  час формування бюджету 2000 року.

 

     Врешті-решт, не зайвим буде поставити питання і щодо того, чи готові  самі  регіони  до впровадження такого масштабного за своїм розмахом експерименту.

 

     Не варто  забувати,  що  йдеться  про   основний   фінансовий документ держави, і тут Верховна Рада не має права на помилку і не має права експериментувати над  усією  країною.  Думаю,  правильно було б за умов,  що склалися,  вибрати три-чотири різних за рівнем економічного  і  соціального  розвитку  регіони  і,   як   кажуть, "обкатати"  на них запропонований комітетом механізм.  Як наслідок на  майбутнє  матимемо  і  практичний  досвід,   і   відпрацьовані методики,  і необхідні інструкції до них. А якщо щось буде не так, як слід,  то ситуацію завжди можна буде виправити,  і  до  того  ж шкоди державі від цього буде завдано мінімальної. Такі революційні перетворення не  робляться  за  один  рік,  і  до  цього  потрібно підходити виважено, по-державному.

 

     Найбільш спірними   і  складними  питаннями,  які  виникли  в процесі  опрацювання  проекту  бюджету  у  Верховній  Раді,  стали пропозиції  комітету про збільшення доходної частини бюджету на 12 мільйонів  гривень  (за  останніми  уточненими  розрахунками).  Це викликає  категоричні заперечення з боку уряду,  і ми це відчули з доповіді міністра фінансів.

 

     Зокрема, комітет  пропонує  включити  до   доходної   частини бюджету  кошти  від  реалізації  матеріальних цінностей державного резерву в розмірі 3,9 мільярда гривень (ну, тут цифри і 4,2, і 4,7 мільярда).   У  проекті  уряду  пропонується  лише  400  мільйонів гривень. Це перше.

 

     Друге. Комітет  включає  до  доходної  частини  2,9  мільярда гривень,  які  надані  комерційним структурам за останні 5-7 років під гарантію уряду і які слід повернути в бюджет держави.

 

     І третє.  Повернення  до   бюджету   2,8   мільярда   гривень заборгованості     АТ     "Укргазпром",     ВАТ    "Укрнафта"    і "Чорномор-нафтогаз",  що утворилася за минулі роки,  а  також  2,4 мільярда  гривень  плати  за транзит природного газу і нафти через територію України.

 

     Таким чином,  мова йде,  шановні  друзі,  про  суму  понад  9 мільярдів  гривень  додаткових  доходів  бюджету на наступний рік. Просто відмахнутися від таких  коштів  ми,  безперечно,  не  маємо права. Але і повністю ігнорувати доводи уряду про нереальність цих доходів теж, мабуть, буде неправильно, тому ми повинні попрацювати спільно і знайти золоту середину.

 

     Вважаю, що  по  перших  двох  джерелах  доходу - держрезерв і повернення кредитів - слід доручити Рахунковій палаті,  Податковій адміністрації   та   Генеральній  прокуратурі  провести  необхідні ревізії  і  підготувати   висновки   щодо   реальних   можливостей мобілізації   зазначених   коштів   до  бюджету.  Після  одержання відповідних висновків Верховна Рада прийме остаточне рішення.

 

     Щодо третього джерела доходів  -  повернення  боргів  минулих років  "Укргазпромом" і "Укрнафтою" та кошти,  одержані за транзит нафти і газу,  то було б доцільно  доручити  уряду  і  Комітету  з питань  бюджету  з  залученням Рахункової палати додатково спільно попрацювати і знайти компромісний і реальний варіант. При розгляді проекту  бюджету  в другому читанні Верховна Рада могла б прийняти остаточне рішення за погодженим варіантом уряду і комітету.  Решта пропозицій  комітету  має  бути  опрацьована  і  подана  урядом до Верховної Ради для другого читання.

 

     Пропоную схвалити висновки комітету  до  проекту  бюджету  на 1999 рік з урахуванням висловлених зауважень і прийняти відповідну постанову, проект якої вам вручено.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ----------

 

     Шановні колеги, є 9 проектів постанов. Один з проектів, який, мабуть,  найбільше може влаштовувати всіх, це, безперечно, проект, який вніс Комітет з питань бюджету. Решта проектів містять істотні доповнення,  ми  їх  повинні  врахувати.  І  народні  депутати від Прогресивної соціалістичної партії  внесли  проект  постанови  про неприйнятність.  Шановні  колеги,  я,  як,  гадаю,  і кожен з вас, глибоко  усвідомлюю,  що  таке  неприйнятність.  Ми  не  порушуємо Конституції,  а  тих  аргументів  для  неприйнятності,  я  вважаю, недостатньо,  щоб ми їх брали  до  уваги,  тому  що  бюджет  кожна держава, в тому числі наша Україна, щорічно приймає до кінця року. І якщо є в нас деякі розходження по тих чи інших цифрах доходної і витратної частин,  то це не порушення Конституції, це не порушення прав людини,  а ті реалії,  які ми маємо.  Тому  я  просив  би  не ставити  на голосування проект постанови про неприйнятність (Шум у залi).

 

     Ви самі розумієте, що я не можу ставити на голосування проект від комітету тому, що згідно з Регламентом у першу чергу я повинен поставити проект,  в якому йдеться  про  порушення  Конституції  і неприйнятність  даного  проекту  закону.  Хто  від  вашої  фракції виступить щодо проекту постанови?

 

     Будь ласка, слово надається депутатові Сидорчуку.

 

     СИДОРЧУК М.Ю.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).  Мы  считаем  проект  бюджета  "неприйнятним"  по следующим причинам.  Комитет планирует погасить задолженность по зарплате  в сумме 1 миллиард 496 миллионов гривень, тогда как задолженность по зарплате и социальным выплатам составляет 3,5  миллиарда  гривень. Кроме   того,   не   учитываются  инфляционные  процессы.  Поэтому работники  бюджетной  сферы  попросту  обкрадываются  предлагаемым проектом   бюджета.   Планируется  выплатить  по  сбережениям  560 миллионов гривень.  Долг составляет 131 миллиард гривень.  То есть задолженность   планируется   выплачивать   более   100  лет.  Это откровенное издевательство над простыми людьми и нарушение  статьи 48 Конституции.

 

     Далее. Комитет  предлагает  расходы  на  охрану  здоровья - 6 миллиардов  161  миллион  гривень.  Это  больше,  чем   предлагает правительство.  Но это значительно меньше требуемого, когда растет заболеваемость,  когда вновь появились болезни,  с  которыми  было покончено в годы Советской власти. Да и в расчете на одного жителя эта сумма значительно меньше,  чем в России  и  Белоруссии.  Кроме того,   бюджет  рассчитан  исходя  из  нечеловеческой  минимальной зарплаты и минимальной пенсии,  которую предложил Комитет по делам ветеранов и на которую могут прожить лишь,  наверное,  члены этого комитета.

 

     Таким образом,  мы  считаем   предлагаемый   проект   бюджета "неприйнятним",  так  как он не отвечает статьям 43,  46,  48,  49 Конституции.  Данный проект бюджета не соответствует и статье 3. В завершение  выступления мне хочется привести слова из Библии:  "Не хвались днем завтрашним, ибо неизвестно, что он принесет".

 

     К сожалению, мы делаем наоборот.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я надаю слово голові бюджетного комітету, тому що   було  посилання  на  статті  Конституції.  Будь  ласка,  Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Партия "Громада". Еще раз партия прогрессивных социалистов  во  главе  с  Натальей Михайловной Витренко полностью засвидетельствовала  свои  некомпетентность  и  крайний  популизм, который  дал  им  голоса на выборах.  Люди,  которые вам поверили, считают, что вы чем-то им поможете. Но кроме деструктивизма, кроме того, что приводит к гибели нашу страну, вы ничего не предлагаете. В цифрах  вы  ошиблись  полностью.  Задолженность  по  зарплате  в проекте, предложенном бюджетным комитетом, учтена в полном об еме. Но вы просто не знаете,  что выплаты долгов  по  заработной  плате делятся  на  выплаты  из  Государственного  бюджета  и  выплаты из местных бюджетов.  Поэтому нужно научиться  считать  цифры.  Мы  в полном об еме учли все, что нужно погасить по заработной плате.

 

     Ваши замечания      по     финансированию     здравоохранения свидетельствуют,  что ваш популизм перешел  всякие  границы.  Есть расчет    на    душу    населения,   произведенный   Министерством здравоохранения для того,  чтобы обеспечить  полностью  бесплатный уровень  здравоохранения.  Бюджетный  комитет учел в полном об еме средства,   которые   нужны,   чтобы    организовать    бесплатное здравоохранение.

 

     Я хочу  сказать всем нашим радиослушателям:  в Верховную Раду нового созыва пришли новые люди,  и таким популистам, как Витренко и  все  остальные,  которые  пять  лет сидят в Верховной Раде и не изменили ничего, просто здесь не место (Оплески).

 

     Я считаю,  мы должны поддержать реальные проекты и дать людям реальные деньги. До тех пор, пока мы этого не сделаем, мы не можем себя считать народными депутатами.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  проект  про  неприйнятність, який внесли народні депутати Савенко,  Стоженко,  Мазур,  Безугла, Лимар,  Сидорчук.  Він містить лише один  пункт:  "Вважати  проект Закону   України   про   Державний  бюджет  України  на  1999  рік неприйнятним,  як  такий,  що  суперечить  статті   25   Загальної декларації  прав  людини та статті 48 Конституції України".  Прошу голосувати.

 

     "За" - 41.

 

     Рішення не прийнято.

 

     У вас багато документів  на  руках,  тому  я  зачитаю  проект постанови,   внесений   профільним  Комітетом  з  питань  бюджету: "Заслухавши доповідь Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань бюджету, Верховна Рада України постановляє :

 

     1. Схвалити  висновки  і  пропозиції  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до проекту Закону України  про  Державний бюджет  України  на  1999  рік і направити його Кабінету Міністрів України для підготовки до другого читання.

 

     (Я прошу не шуміти - "за основу..." Це на партійних зборах за основу приймали).

 

     2. Кабінету Міністрів України:

 

     доопрацювати проект   Закону  України  про  Державний  бюджет України  на  1999  рік  відповідно  до  висновків  і   пропозицій, схвалених  Верховною  Радою,  і  до  22  грудня 1998 року (дату ми уточнили) подати його на розгляд Верховної Ради України у  другому читанні;

 

     розглянути і  врахувати  пропозиції  комітетів Верховної Ради України,  народних депутатів України,  які були висловлені під час обговорення проекту Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік у першому читанні".

 

     Я просив би  підтримати  і  прийняти  за  основу  цей  проект постанови. Голосуємо.

 

     "За" - 259.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,   є  пропозиція  в  цілому  проголосувати  як постанову. Іван Олександрович наполягає на цьому (Шум у залi).

 

     Я прошу, запишіться, хто бажає висловитися.

 

     Депутат Цибенко, після нього - депутат Заєць.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.    Уважаемые   коллеги!   Уважаемые   избиратели!   Я представляю проект  постановления  Верховного  Совета  по  данному вопросу,   которий  подготовлен  группой  депутатов-коммунистов  - Гуренко, Цибенко, Дайнеко и Александровской.

 

     В самом начале хотел бы сказать,  что, выступая здесь, с этой трибуны,  3  октября,  я обращал внимание своих коллег на то,  что деюре  мы  имеем  один  документ,  а  де-факто  по  существу   два документа.

 

     Иными словами,  мы  имеем  проект Государственного бюджета на 1999 год, подготовленный Кабинетом Министров, в своем изначальном, первозданном  виде,  и  есть  этот же документ,  но с замечаниями, предложениями  и  изменениями,  внесенными   бюджетным   комитетом Верховного Совета.

 

     В чем-то они сходятся, во многом - разнятся.

 

     Сначала о  сходстве.  И  тот,  и другой документ нас в полном об еме не устраивает прежде всего потому,  что они не решают целый ряд  проблем  выживания  значительной части населения,  и в первую очередь наименее незащищенных  категорий  населения  -  ветеранов, чернобыльцев, семей, имеющих детей.

 

     Оба варианта бюджета не являются бюджетами развития.  То есть проект Кабинета  Министров  в  чистом  виде  и  проект  бюджетного комитета      очень      слабо     поддерживают     отечественного товаропроизводителя, хотя проекта бюджетного комитета это касается в меньшей степени.

 

     Есть и  определенные  различия.  В  кабминовском  варианте  в чистом виде  делается  попытка  какую-то  часть  средств,  которые должны  пойти в доходную часть бюджета,  припрятать.  Для чего это делается, это вопрос другой. Если посмотреть на ситуацию под углом зрения предстоящих выборов, то здесь все становится понятно.

 

     В варианте    комитета    нашла   отражение   попытка   вести заинтересованный поиск резервов, и в этом смысле, я думаю, комитет преуспел.

 

     Теперь о  нашей позиции.  Мы будем голосовать в окончательном варианте за проект,  предложенный нашими коллегами,  но  с  учетом третьей   и   четвертой   позиций   предложенного   нами   проекта постановления.  О  чем  идет  речь?  Речь  идет   о   том,   чтобы инициировать  создание  временной следственной комиссии Верховного Совета с участием представителей Генпрокуратуры,  Счетной палаты и Службы безопасности Украины.  Есть целый ряд вопросов,  на которые сегодня нет ответов.  Речь  идет  прежде  всего  об  энергетике  и нефтегазовом комплексе и госрезерве.

 

     К примеру,   сегодня  Украина  в  уплату  за  транспортировку российского газа через свою территорию получает  ежегодно  порядка 30-32  миллиардов  кубических  метров  газа.  Цена известна.  Но в доходную часть поступает мизер.  Где деньги?  В чьих карманах  они оседают?  Ответы  на эти вопросы должны быть.  Причем не просто на словах, а документально.

 

     ГОЛОВА. Я прошу, Петре Степановичу, вносьте пропозицію...

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Я писав заяву,  Олександре Миколайовичу.  Треба було свого часу надати мені слово для виступу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  ви три хвилини використали.  Сідайте,  будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Я прошу нас підтримати.  Наша фракція підтримає документ  в  остаточному  варіанті  тільки в тому разі,  якщо буде враховано третій і четвертий пункти нашого проекту постанови.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю проект на голосування, у вас він є на руках. Зачитати?  Я зачитаю (Шум у залі).  Я вам надам слово,  ви внесете пропозицію,  і я тоді поставлю  на  голосування  вашу  пропозицію. Інакше ви ж мене заплутаєте.

 

     Пропонується додати до проекту постанови, який ми прийняли за основу,  два пункти такого змісту:  "З метою  визначення  реальної бази  бюджетних  надходжень і витрат з енергоринку і нафтогазового комплексу  України,   а   також   реальності   повернення   боргів Держрезерву  України  відповідно  до статті 89 Конституції України створити  тимчасову  слідчу  комісію  Верховної  Ради  України  із залученням  Генеральної  прокуратури  України,  Рахункової палати, Служби безпеки України, якій у місячний термін перевірити:

 

     обгрунтування механізму  ціноутворення  на  природний  газ  і нафту,  що  транспортуються  і  постачаються  в Україну з Росії та видобуваються з власних нафтогазових родовищ;

 

     наявність та  законність  витрат  матеріальних  цінностей   з державного   матеріального  резерву,  реальність  повернення  його боргів до Державного бюджету на 1999 рік.

 

     Враховуючи, що Україна втрачає щорічно з нафтогазового  ринку більше ніж 3 мільярди доларів США,  доручити Голові Верховної Ради Ткаченку О.М.  звернутись  до  Голови  Державної  Думи  Російської Федерації з проханням створити аналогічну слідчу комісію Державної Думи з метою перевірки фактів необгрунтованого з  боку  російських постачальників  значного  перевищення  рівня  цін  на  енергоносії відносно цін,  які  склалися  на  світовому  енергоринку  протягом 1997-1998  років,  і вивчення подальшого руху одержаних "тіньових" грошей.

 

     Я ставлю на голосування ці два доповнення. Голосуємо.

 

     "За" - 265.

 

     Слово надається депутатові Ємцю від фракції НДП.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  НДП).  Шановні  колеги,  вам роздано мій проект постанови.  Оскільки за основу прийнято проект, який є взаємовиключаючим,  я не наполягатиму на голосуванні  свого проекту, тому що зрозуміло - він програє в голосуванні.

 

     Але я  хочу  сказати з мотивів голосування нашої фракції.  Ми вважаємо,  що проект,  внесений  Кабінетом  Міністрів,  вичавлював останні  соки  своїм  податковим тиском із економіки України.  Той двічі   популістський   проект,   який   підготовлений   бюджетним комітетом,  повністю  розчавлює  економіку України,  оскільки такі вилучення наша економіка витримати не спроможна.

 

     На наш погляд,  це проект самопоїдання.  Тому ми ні  в  якому разі не голосуватимемо за цей популістський проект. Перехрестилися різні популізми - правий і лівий. І ми пропонуємо, щоб голосування було поіменне. І кожен наступного року нестиме відповідальність за прийнятий бюджет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Заєць Іван Олександрович від Руху.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України. За що ми проголосували зараз?  Перше.  Ми фактично прийняли в першому читанні проект бюджету, поданий нам Кабінетом Міністрів.

 

     Друге. Ми дали фактично технічне завдання Кабінету  Міністрів погодитися  із  нашими  поправками,  висловленими  від комітетів і окремими депутатами. Цього недостатньо. Чому? Тому що є принципова неузгодженість  проекту  Кабінету Міністрів з тими рішеннями,  які прийняв  комітет.  І  ціна  цієї  неузгодженості  -  12  мільярдів гривень.

 

     Кабінет Міністрів нам каже, що тут завищені доходи. А Комітет з питань бюджету нам каже,  що ні,  вони  є  реальними.  Але  якщо виявиться,   що   справді   ці   доходи   є  завищеними,  тоді  ми проголосували фактично за прихований дефіцит бюджету. А це означає зрив  усіх  соціальних  програм,  у тому числі по виплатах пенсій, заробітної плати бюджетникам.

 

     Отже, для того щоб не створити такої колізії, щоб не прийняти тупикового   рішення,   треба   до  проекту  постанови,  внесеного Комітетом з питань бюджету,  додати ще один пункт. І цей пункт є в проекті  постанови  від фракції Народного руху України.  Я зачитаю вам цей пункт,  він дає можливість Кабінету Міністрів уточнити  ці цифри.  Можливо,  справді  там є якісь цифри,  надуті повітрям,  а можливо,  можна ще щось і збільшити. Отже, я вам зачитую цей пункт (це  документ  2200/П5):  "Кабінету  Міністрів України протягом 12 днів уточнити доходи по розділу "Неподаткові надходження", зокрема рентна плата, надходження від повернення позик, залучених державою або під державні гарантії; надходження від боргів, що утворилися в минулі періоди;  відрахування від плати за транзит природного газу і нафти через територію України; надходження коштів від Державного комітету  по  матеріальних резервах".  І тоді ми у другому читанні зможемо вийти на ту цифру.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку,  внесену  до  проекту постанови. Голосуємо.

 

     "За" - 288.

 

     Підтримано.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому з поправками. Голосуємо.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мітюкову від Кабміну...

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  одну хвилинку, зніміть з голосування. Ігоре Олександровичу, будь ласка, вам слово.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Голосування поіменне!.. По Регламенту сначала непоименное, а потом поименное. Голосование непоименное!

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Віктор Іванович Суслов і  Іван Олександрович Заєць виключно точно окреслили колізію,  яка сьогодні  виникла.  Уряд,  якби  ви  не  прийняли  поправки,   яку запропонував народний депутат Заєць, практично був би виключений з бюджетного процесу.

 

     Я прошу вас,  враховуючи,  що не тільки  ці  зауваження  були висловлені  під  час  обговорення,  включити  ще пункт 2.3 проекту постанови,  який підготував Народний рух України,  і додати  також пропозицію  про  врахування зауважень Кабінету Міністрів.  Тоді ми зможемо співпрацювати з бюджетним комітетом і зможемо  підготувати у другому читанні нормальний документ.

 

     У пункті  2.3  говориться  про  те,  що  треба також уточнити позиції  бюджету  в  частині,  що  стосується  місцевих  бюджетів. Потребує    уточнення    механізм   дотацій   місцевим   бюджетам; відповідність  чинному  законодавству  розподілу  повноважень  між державним  та  місцевими  бюджетами;  приведення  до  норм чинного законодавства вимог щодо порядку фінансування з місцевих  бюджетів видатків на освіту й охорону здоров'я.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О.  І пункт 3: "Визначити, що формування державного бюджету  України,  як  і  місцевих  бюджетів,  може  здійснюватися виключно  в  грошовій  формі в одиниці України - гривні".  Тоді це буде нормально.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо, це у вас є на руках.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в цілому з поправками.

 

     "За" - 288.

 

     Постанова прийнята, спасибі всім за роботу.

 

     Шановні колеги, оскільки ми працювали 3,5 години без перерви, на цьому пленарне засідання оголошую закритим.

 

     Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.