Стенограма пленарного засідання

04 грудня 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  4  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені   і   гості   Верховної   Ради!   Добрий  день,  шановні радіо-слухачі України!  Розпочинаємо чергове  засідання  Верховної Ради. Народних депутатів прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу зареєструватися.

 

     Дякую. Зареєструвалися   299   народних   депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Дозвольте  оголосити   депутатські   запити. Надійшли такі депутатські запити:

 

     Безуглої Людмили   Яківни   -   до  Прем'єр-міністра  України стосовно надзвичайної ситуації в комунальному забезпеченні жителів міста Арциз Одеської області.

 

     Групи депутатів  - членів фракції Прогресивної соціалістичної партії - до Прем'єр-міністра у зв'язку з невключенням до  бюджетів 1997,   1998   років  та  проекту  бюджету  на  1999  рік  витрат, передбачених статтею 57 Закону про освіту.

 

     Журавського Віталія    Станіславовича,    Кириченка    Сергія Олександровича - до Прем'єр-міністра України щодо захисту трудових прав депутата Одеської міськради, генерал-майора міліції Малишева.

 

     Біласа Івана Григоровича -  до  Прем'єр-міністра  України  та міністра  оборони  України  про неприпустимість ліквідації дитячих дошкільних закладів  на  території  військових  містечок  та  щодо ліквідації заборгованості з виплати зарплати військовослужбовцям.

 

     Народного депутата  Тіщенка  -  до Прем'єр-міністра України з приводу незадоволеності  відповіддю  першого  заступника  міністра праці та соціальної політики Вегери.

 

     Прошу підтримати депутатські запити до Прем'єр-міністра.

 

     "За" - 169.

 

     Дякую. Направляються.

 

     Надійшов депутатський    запит    групи   депутатів   (Єрмак, Омельченко та інші,  всього вісім чоловік)  -  до  Прем'єрміністра України,    Генерального    прокурора   України   щодо   перевірки правомірності  та  економічної  доцільності   укладення   колишнім керівництвом   Національної   телекомпанії   договорів  з  різними комерційними  структурами   про   надання   послуг,   що   завдало матеріальної   шкоди  державі  в  особливо  великих  розмірах  та, можливо, спричинило зловживання посадовими особами НТКУ.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 200.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту   Верховної   Ради  України  інформую  про  вихід народного  депутата  України  Богословської  Інни   Германівни   з депутатської  фракції  Народно-демократичної партії і входження її до складу депутатської фракції Партії  зелених  України  (Оплески, шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Я розумію,  що всі вітають фракцію зелених з поповненням, але можна це і в перерві зробити. У нас залишилося 24 хвилини  для  оголошень і заяв.  Сьогодні слово мають представники фракцій.  Від  "Громади"  слово   надається   народному   депутату Косаківському. За ним буде виступати депутат Зубов.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Шановні  народні депутати! Шановні радіослухачі! Наша фракція звертається з приводу інформації про затримання Павла Івановича Лазаренка  на  території Швейцарії.  Інформація,  яка  сьогодні  поширюється  через  засоби масової  інформації,  викликає  багато  запитань.   І   часто   ця інформація суперечлива,  не відповідає реальним обставинам,  немає офіційної інформації.  Передають, нібито Павла Івановича затримано при  перетині кордону.  Якщо це справді так,  то ті,  хто бував за кордоном,  знають, що в такому випадку, якщо відсутня віза, просто не  пускають  на  територію  цієї  країни.  А  якщо  затримано при перетині кордону, це значить, що була спланована провокація.

 

     Далі. Якщо вірити інформації про те, що затримано з паспортом Панами,  то  чому  тоді  повідомили органам України,  а не Панами? Виходячи з цього проблему треба розглядати,  як  нам  здається,  в контексті   майбутніх   президентських  виборів.  І  я  думаю,  що невипадково така шалена атака на представників опозиційних партій, зокрема  на  Павла  Івановича  Лазаренка,  почалася  після  деяких публікацій у газетах, у тому числі в "Голосі України", про рахунки за кордоном посадових осіб, близьких до Президента України, з його оточення.  І все, що сьогодні робиться, можна розглядати як спробу відволікти  увагу громадськості України,  політичних кіл,  засобів інформації від  необхідності  розібратися  по  суті  з  питаннями, порушеними   в  публікаціях,  зокрема  щодо  помічника  Президента Олександра Волкова.

 

     Я думаю,  що ми не  повинні  відкидати  і  можливість  спроби впливу  з  боку Адміністрації Президента на майбутні президентські перегони через превентивні заходи. При всіх недоліках публікацій і інформацій,  мені здається,  ОРТ дало вчора найбільш точний аналіз того,  що відбувається.  Було чітко сказано,  що це  все  робиться тому,  що  бояться  майбутніх  альянсів на президентських виборах, хочуть не допустити їх створення і таким чином  нейтралізувати  на дальніх  підступах  майбутніх  претендентів  і конкурентів Леоніда Кучми.

 

     Дивує, що фактично вже  протягом  другої  доби  ми  не  маємо ніякої офіційної інформації. Чим займається МЗС, невідомо. Міністр

- за кордоном,  усі заступники міністра сховалися, наше посольство у  Швейцарії не займається цією ситуацією.  Замисліться,  мова йде про  громадянина,  народного  депутата,  нарешті,  про  колишнього Прем'єрміністра 52-мільйонної держави!  Якщо нинішня влада не може справитися із  своєю  опозицією  на  території  України,  то  вона починає   це   робити  на  території  Швейцарії.  Уявіть,  коли  б заарештували чи затримали конгресмена Сполучених Штатів Америки чи депутата  Державної  Думи Росії,  яка була б реакція органів влади цих країн.

 

     Не ідеальні всі в цьому залі, не ідеальний Павло Іванович, не ідеальні  ті,  хто голосніше за всіх тут галасує,  тому ми просимо єдиного:  офіційної,  правдивої, об'єктивної інформації про те, що сталося з Павлом Івановичем Лазаренком, щоб ми могли розглянути цю ситуацію і прийняти відповідне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  "Лівий   центр"   слово   надається народному депутату Зубову. За ним - депутат Глухівський.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загально-державний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян (Левый центр).  Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Вчера,  как известно, мы отмечали Международный день инвалидов. И, безусловно,  правильно сделали,  что  приняли  два  постановления, призванные значительно облегчить жизнь инвалидов.  Все же я считаю необходимым и сегодня возвратиться к этой проблеме.  Как вы хорошо знаете,    вчера    здание    Верховного    Совета    пикетировали инвалиды-чернобыльцы,  и,  в  общем-то,  любой  народный  депутат, находящийся в этом зале, имел возможность выйти к ним, поговорить, в конце концов,  выслушать их.  Хочу сказать,  что далеко  не  все народные депутаты воспользовались этой возможностью.

 

     Но я  хотел  бы сказать несколько слов о другом.  Безусловно, уважаемые коллеги,  кощунственно  проводить  какую-либо  градацию, говоря об инвалидах.  И прямо скажу,  что все эти люди нуждаются в большом участии и внимании, в помощи со стороны общества. И все же инвалидычернобыльцы  - это совершенно другая категория людей,  это люди,  которые  первыми  пошли  на  взорвавшийся  реактор.  Трудно сегодня  сказать,  сколько  тысяч  жизней  они  спасли,  об  этом, наверное,  так никто никогда не узнает.  Они  спасли  сотни  тысяч жизней,   пожертвовав   своей!  Хорошо  известно,  что  300  тысяч инвалидовчернобыльцов уже умерли.  Известно также,  что 200  тысяч инвалидовчернобыльцев  в  ближайшее время ожидает та же участь,  у них в будущем нет ничего, кроме долгой и мучительной смерти.

 

     А как же государство относится к своим  героям,  к  тем,  кто спас  страну  в 1986 году?  Вы хорошо знаете,  что Верховный Совет ликвидировал  постоянный   Комитет   по   вопросам   Чернобыльской катастрофы,  а это означает, что проблема Чернобыля перестала быть государственной проблемой.  Президент своим  решением  ликвидирует чернобыльский  фонд  со  всеми  вытекающими  отсюда последствиями. Министерство  здравоохранения   значительно   расширило   перечень болезней,   которые  не  подлежат  грифу  чернобыльских.  Средства массовой  информации,  разоблачив  десятки  случаев  фальсификации чернобыльских   документов,   активно  бросились  создавать  образ этакого  злодеячернобыльца,  который  в  трудных  условиях   хочет вырвать для себя благо.

 

     Уважаемые коллеги, это непозволительное отношение...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

     ЗУБОВ В.С.  Фракция  "Левый центр" считает,  что мы не просто потеряли...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вимкнути мікрофон.

 

     Шановні колеги,  не змушуйте мене вдаватися до таких  дій.  Я розумію,   що   кожен  хоче  висловитись,  але  3  хвилини  цілком достатньо, аби висловити те, що доручила фракція.

 

     Слово від   фракції   Руху   надається   народному   депутату Глухівському. За ним - депутат Марченко від ПСПУ.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний пане головуючий!  Шановні народні депутати!  Шановні наші виборці! Останнім  часом  ми  все частіше чуємо з цієї трибуни роздратовані заяви фракції КПУ з нападками на  все  позитивне,  що  робиться  в західних областях України. І минулого вівторка у ранковій розминці прозвучала чергова  заява  фракції  КПУ  "к  тем,  кто  собирается праздновать 1 декабря", озвучене народним депутатом Красняковим.

 

     Що на  цей раз роздратувало комуністів?  А те,  що в західних областях (Львівській,  Івано-Франківській,  Тернопільській) масово запроваджується  в  школах предмет "Християнська етика".  І колега Красняков стверджує,  що "на занятия по так  называемому  предмету "Христианская  мораль"  детей  загоняют".  Від  імені  фракції КПУ апелював  до  Генерального  прокурора,  Міносвіти  і  ще   кількох інстанцій, щоб заборонити цей предмет, бо, мовляв, тут є порушення Конституції і Закону про освіту.

 

     За дорученням фракції НРУ я також звертаюся  до  Генерального прокурора  і Міносвіти:  не слухайте ви цієї заяви комуністів,  бо ніяких порушень тут немає.  Я добре знаю все,  що стосується  цієї теми,  бо був серед тих,  як народний депутат минулого скликання і голова   обласного   педагогічного   товариства   імені   Ващенка, стараннями  яких і з'явився в наших школах цей предмет.  Був серед них і мій колега по фракції Юрій Ключковський, який на той час був начальником обласного управління освіти.

 

     У результаті  пошуку  освітян  і  педагогів нашого краю,  чим заповнити  вакуум  у  душах  дітей  після  багатолітнього  розгулу войовничого  атеїзму,  дійшли  висновку,  що  треба повертатися до християнського     виховання,     напрацьованого     тисячолітньою християнською культурою Української держави ще від Київської Русі, до того виховання,  що відкриває дітям мудрість Божих законів,  за якими здавна жили наші предки,  що формує високі моральні чесноти, приводить людину до гармонії зі  світом,  суспільством  і  власним сумлінням. І такими були наполегливі вимоги батьків.

 

     Зовсім тут   немає,  як  твердив  колега  Красняков,  ніякого возз'єднання церкви і  школи,  бо,  по-перше,  цей  предмет  є  не "Законом Божим",  а "Християнською етикою",  це треба розуміти; і, по-друге, цей предмет у школах викладають не священики, а миряни - педагоги, тільки перед тим вони навчаються на спеціальних курсах у Львівському обласному науково-методичному інституті освіти.

 

     Запроваджено цей предмет за рахунок шкільного компоненту і за рішенням представницьких органів.  У Львівській області - рішенням Львівської обласної ради від 7  жовтня  1997  року,  інструктивним листом  управління  освіти  облдержадміністрації  і розпорядженням нашого губернатора Михайла Гладія за

  52 від  20  січня  1998  року  про  заходи  щодо  підготовки  до відзначення 2000- річчя Різдва Христового,  у  пункті  3.26  якого сказано:  запровадити  викладання  у  школах  за рахунок шкільного компоненту предмета "Християнська етика".

 

     Так що у нас,  панове товариші комуністи, щодо цього предмета є  повне  порозуміння народу і влади всіх рівнів.  А роздратування комуністів зрозуміле.  Епоха  войовничого  атеїзму,  насаджуваного впродовж  80  років  марксистсько-ленінською  теорією,  відійшла в минуле. І слава Богу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   керівнику    фракції Прогресивної  соцпартії  народному  депутату  Марченку.  За  ним - депутат Масенко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты и, прежде всего, Комитет по вопросам Регламента,  депутатской  этики  и  организации  работы Верховного Совета!  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  вынуждена обратиться  к  вам  с  тем,  чтобы  комитет активно стал на защиту конституционных прав народных депутатов Украины, в частности права на  законодательную  инициативу.  Я  хочу напомнить,  что в начале работы  сессии  наша  фракция  внесла  конкретные  предложения  по рассмотрению ряда вопросов, в том числе социальной направленности. Мы благодарны за то,  что зал поддержал наши инициативы - они были проголосованы и включены в порядок дня.  Но дальше началось такое, что невозможно об яснить иначе,  как тем,  что  в  зале  управляет Секретариат Верховного Совета - чиновники, а не депутаты!

 

     Приведу несколько  примеров.  Фракция разработала и внесла на рассмотрение комитетов законопроекты об оплате труда, о пенсиях, о черте  малообеспеченности  и  минимальном уровне заработной платы. Часть вопросов рассмотрели,  а по другим вопросам принято  решение Согласительного совета,  они вроде бы вносятся в зал, но мы каждый день смотрим повестку дня - этих вопросов нет.  Я хочу  напомнить, что не выполняются решения Верховного Совета, которые обязывали до принятия  бюджета  принять  законопроекты,  которые  защитили   бы минимальные  социальные  гарантии,  определенные  как Конституцией Украины, так и международными пактами, ратифицированными Украиной.

 

     Я обращаюсь  еще  раз  к  Комитету  по  вопросам  Регламента, депутатской  этики  и  организации  работы  Верховного  Совета,  я обращаюсь к Председателю Верховного Совета с  тем,  чтобы  провели служебное   расследование   и   привлекли  к  ответственности  тех чиновников,  которые  не  позволяют  депутату  реализовать   право законодательной    инициативы    и    не   позволяют   рассмотреть законопроекты, имеющие чрезвычайную важность. Это первый вопрос.

 

     И второй.  Наверное, многие депутаты, особенно мажоритарщики, которые были в округах,  знают, что сегодня творится с отключением электроэнергии.  Приведу один из многочисленных примеров. В городе Ромны  Сумской  области  изменены  лимиты  на электроэнергию.  При минимально необходимых потребностях 34 мегаватта установлен  новый лимит   13,7   мегаватта.   Люди  замерзают,  больные  умирают  на операционных столах,  вы знаете,  идет это веерное  отключение.  Я вношу предложение,  чтобы во вторник заслушать информацию Кабинета Министров о мерах по бесперебойному обеспечению  нашего  населения электроэнергией в зимний период.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від  фракції Компартії надається народному депутату Масенку. За ним - депутат Довганчин.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Шановна президіє! Шановні колеги депутати! Я хочу зробити невелику репліку на виступ депутата Глухівського,  який заявив,  мовляв, не слухайте  заяв  комуністів.  Я  повинен  сказати  всім  громадянам України,  що якби слухали заяви і рекомендації комуністів,  то  не опинилися  б  у  такій  складній ситуації,  як зараз.  У 1991 році послухали заяви і лозунги рухівців, і де опинився народ України?!

 

     З цього приводу я хочу порушити й таке  питання,  з  яким  до мене  звернулася  рада  ветеранів міста Лубен Полтавської області. Госпіталь  ветеранів  Великої  Вітчизняної  війни   практично   не забезпечується  ні  харчуванням,  ні  медикаментами,  оскільки він фінансується з місцевого бюджету,  а бюджет міста  не  в  спромозі забезпечити  цей  госпіталь  усім  необхідним,  бо  там  лікуються ветерани  з  10  районів  Полтавської  області.   Рада   ветеранів направила звернення до Голови Верховної Ради,  на жаль, Олександра Миколайовича сьогодні немає,  я оформлю це подання як депутатський запит і передам Олександру Миколайовичу.

 

     Адаме Івановичу, я хотів би звернути вашу увагу ще й на таке. Не знаю,  з чийого  подання  запроваджено  у  Верховній  Раді  оці виступи через день, окремо депутатів і від фракцій. Всетаки треба, і ми про  це  на  всіх  рівнях  говорили,  дотримуватися  принципу пропорційності.    Півтора   чоловіка   у   фракції   прогресивних соціалістів,  і вони виступають  кожного  дня,  і  120  чоловік  у фракції  комуністів.  Коли ж може член цієї фракції висловити своє зауваження?  Я пропоную так:  якщо виступив один рухівець чи  один прогресивний  соціаліст,  то  на це повинні виступити 8 комуністів (Шум у залі).  І  якщо  цей  принцип,  Адаме  Івановичу,  не  буде дотримуватися,   ми  залишаємо  за  собою  право  вживати  якихось екстремальних заходів у стінах Верховної Ради.

 

     Ще хотів би  вашу  увагу  звернути  на  таке  питання.  Адаме Івановичу,  я звертався до Олександра Миколайовича, звертаюся і до вас:  всетаки  назріла  необхідність  провести  закрите  засідання Верховної  Ради  для  розв'язання наших внутрішніх проблем.  Таких проблем більш як достатньо.  Якщо  ми  проведемо  таке  засідання, обговоримо   деякі   питання,   зрозумійте,  і  наша  робота  буде продук-тивнішою,    і    законопроекти    прийматимуться     більш кваліфіковані і виважені.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   від  фракції  Селянської  партії надається народному депутату Довганчину. За ним - депутат Попеску.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань приватизації  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Селянської  партії  України. Шановний  головуючий!  Шановні народні депутати!  До нас у фракцію звернулися  учасники  конференції  Селянської  партії  України  та президії  ради  федерації  профспілок Кірово-градської області.  У цьому зверненні говориться:

 

     "Величезний диспаритет   цін    на    продукцію    сільського господарства   і  промислові  товари,  яке  сільське  господарство споживає,  дорогі  кредити  зумовили  те,  що  засоби  виробництва продукції   АПК   повністю   зношуються.   Різко  погіршився  стан ресурсозбереження,  майже 90 відсотків  сільгосппідприємств  стали збитковими.  При  собівартості  пшениці  120-130  гривень за тонну сільгоспвиробники  вимушені  продавати  її  за  80  гривень.  Якщо дизельне  паливо  купується за 750-800 гривень за тонну,  то тонна ячменю коштує 60-65 гривень.  Відбувається насильне  нав'язування, облога  КСП  комерційними  структурами,  які займаю-ться відвертим здирством.

 

     У сільському господарстві продовжує залишатися низькою оплата праці,  у  першому  півріччі  цього  року  вона  становила лише 69 гривень.  Сума заборгованості працівникам села із заробітної плати за  станом  на 26 жовтня 1998 року становила 80 мільйонів гривень, це  майже  10  місячних  фондів  оплати   праці   галузі.   Окремі сільськогосподарські  підприємства  не  виплачують заробітну плату роками.   Збитки   господарств,   несвоєчасна   виплата   зарплати призводять  до хронічних неплатежів до бюджету,  Пенсійного фонду, фонду соціального страхування,  централізованого фонду соціального страхування    колгоспників.    Викликає    велику   стурбованість функціонування взимку  загальноосвітніх  шкіл.  Безплатне  медичне обслуговування  вже  давно  стало  платним.  Збільшилися кількість захворювань на туберкульоз та інші соціально  небезпечні  хвороби. Все  це  -  наслідки  недалекоглядної  сучасної державної аграрної політики.  Сільське господарство, село, селяни залишені наодинці з численними бідами,  які затягують все глибше, знищують галузь, яка завжди приносила славу  Україні.  Вважаємо  за  необхідне  негайно виробити і впровадити реальну аграрну політику держави".

 

     У зв'язку з цим фракція Селянської партії України вважає,  що розв'язати проблеми села,  з якими у відчаї звертаються  до  влади селяни України,  може тільки Верховна Рада через бюджетну систему. Тому  закликаємо  всіх   народних   депутатів   проголосувати   за пропозиції  фракції  Селянської  партії  України  щодо  внесення в бюджет пунктів про підтримку сільгоспвиробника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від  фракції  Соціал-демократичної  партії (об'єднаної)  надається  народному  депутату  Попеску.  За  ним  - депутат Гуцол.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).  Дякую. Фракція Соціалдемократичної партії (об'єднаної). Вельмишановний Голово!  Вельмишановні колеги!  Після  того  як  ми відреагували  на  біду,  що сталась у Закарпатській області,  наша фракція звертає увагу на вкрай незадовільну  ситуацію  з  виплатою заробітної  плати  бюджетникам  - учителям,  лікарям,  працівникам культури, пенсій пенсіонерам у Чернівецькій області.

 

     Занепокоєння викликає і часте відключення електроенергії  при посиленні морозів.  Звертаємо увагу Мінфіну, Чернівецької обласної держадміністрації,  місцевої  влади,  особливо  в   Герцаївському, Глибоцькому,  Новоселицькому,  Сторожинецькому,  Сокирянському  та Хотинському районах, на необхідність вжити термінових заходів хоча б  для  часткового погашення забогованості.  Люди попереджають про те,  що будуть вимушені вдатися до останнього аргументу,  тобто до страйку.

 

     Разом з   тим  закликаємо  всіх  народних  депутатів  активно попрацювати над підготовкою до повторного другого читання  проекту Закону  України  про  Державний  бюджет  на  1999 рік.  Тільки від спільних скоординованих зусиль залежить поліпшення ситуації.  І це повинні  усвідомлювати  всі,  хто насправді хоче подолання кризи і поліпшення долі нашого багатостраждального народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції Партії зелених надається народному депутату Гуцолу. За ним - депутат Жердицький.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Доброго дня,  шановні  колеги,  шановні  журналісти,  радіослухачі!   Мені доручено від фракції зробити декілька заяв.  Учора був Міжнародний день інвалідів, і хочу нагадати, що на початку 1998 року кількість інвалідів в Україні становила 2 мільйони 375 тисяч 900 чоловік,  з них 134 тисячі - це діти. Я тримаю в руках Конституцію України, де у  статті  46 гарантується право громадян на соціальний захист,  у тому числі інвалідів,  а у статті  102  вказується,  що  Президент України  є гарантом додержання Конституції.  Тобто є кому захищати нас,  і є  для  цього  всі  конституційні  права.  Проте  нині  на Буковині,  зокрема  в Чернівцях,  сотні людей травмуються прямо на вулицях.  Звернулися травмовані  буковинці  з  Чернівців,  щоб  ми якимось   чином   припинили   це,  щоб  не  збільшувати  кількість інвалідів,  щоб прибрати місто і щоб Тефіл Бауер,  наш губернатор, всетаки вжив якихось заходів.

 

     До мене   звернувся   голова   чорнобильців  Буковини  Микола Миколайович Магда.  Ви знаєте,  він мені  повідомив  такі  жахливі речі.  Ця  категорія  людей зовсім покинута,  на них не те,  що не звертають уваги,  вони не мають ліків,  не мають бинтів,  тобто ці люди, як він заявив мені, сприймаються як відпрацьований матеріал. Я хотів би,  щоб наші урядовці все-таки звернули  на  таких  людей увагу.

 

     І ще хочу подякувати шахтарям Донбасу, що вони запросили мене взяти участь у профспілковій конференції,  яка відбудеться в місті Горлівці.  Хочу сказати шахтарям, що Партія зелених України завжди з ними,  знає їхні  біди  і  всіляко  їм  допомагатиме.  Дякую  за запрошення і бажаю шахтарям успіхів у цей скрутний час, коли в нас у державі так тяжко живеться.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції НДП слово має народний депутат Жердицький. Будь ласка.

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 74, Закарпатська область). Дорогі колеги!  Звертаюся до вас,  щоб ще раз загострити увагу  на катастрофі,   що  сталася  в  Закарпатті.  Напевно,  це  друга  за значенням  катастрофа,  яка  спіткала  Україну   останнім   часом. Висловлюю  щиру  вдячність  моїх виборців із закарпатського округу всім громадянам України, благодійним господарським організаціям, а також  державним  установам за ту велику благодійну допомогу,  яка надходить сьогодні до Закарпаття.

 

     Звертаючись до депутатів,  наголошую на тому, що 12 листопада цього  року  Верховна  Рада  не прийняла рішення про перерахування народними  депутатами  частини  заробітної   плати   на   допомогу закарпатцям.

 

     Водночас народні  депутати  фракції  НДП прийняли рішення про перерахування частини своєї заробітної плати для надання  допомоги потерпілому  населенню  Закарпаття.  Від  імені  моїх  виборців із Закарпаття,  особливо  з  Рахівського,  Тячівського  і  Хустського районів,  які найбільш постраждали,  висловлюю глибоку подяку всім народним депутатам,  які  перерахували  частину  своєї  заробітної плати,  і  закликаю  до  цього  інших  депутатів,  які цього ще не зробили.  Приєдналися  до  фракції  НДП  фракції  Партії  зелених, "Громади", група "Незалежні" і позафракційні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  групи  "Незалежні"  слово  надається народному депутату Біласу. І будемо завершувати.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 120,   Львівська   область).  Спілка  офіцерів  України.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  6 грудня український народ відзначає   урочисту   подію  -  сьому  річницю  Збройних  Сил  та Військово-Морських Сил України.

 

     Визначну роль у розбудові Збройних та Військово-Морських  Сил України,    у   вихованні   у   військовослужбовців   патріотизму, відданості, професіоналізму, почуття громадянства і самовідданості відіграли Спілка офіцерів України,  перший міністр оборони України

- генерал-полковник Костянтин  Петрович  Морозов  та  Президент  - Головнокомандувач   Збройних  Сил  України,  як  Леонід  Макарович Кравчук, так і Леонід Данилович Кучма.

 

     Дозвольте, дорогі наші військовослужбовці,  палко й  сердечно привітати  вас  з нашим професійним святом та побажати вам,  вашим близьким та рідним миру,  злагоди,  добробуту,  удачі. Бажаємо вам успіхів    та    наснаги    у   справі   розбудови   Збройних   та Військово-Морських Сил України,  підвищення їх ролі,  боєздатності та  професіоналізму  з  метою надійного захисту наших національних інтересів. Хай вам щастить!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   на   цьому    будемо завершувати.  По  одній  хвилині  для  реплік  надається депутатам Марченку і Краснякову. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины. Уважаемые депутаты, мне не хотелось бы отвечать тем же на хамские выпады против Прогрессивной социалистической партии  и  ее лидера коммунистов Масенко и,  вчера,  Донченко. Я просто хочу вам сказать:   возьмите   порядок   дня   и   посмотрите    конкретные законопроекты,   которые   вносит  Прогрессивная  социалистическая партия Украины.  Уже только  это  дает  нам  право  и  обязанность рассматривать и принимать разработанные законопроекты.

 

     И еще  хочу  сказать  Масенко:  не  надо пугать нас какими-то чрезвычайными мерами! Это что, возврат к "тройкам", к 1937 году, к репрессиям?!  Что вы под этим подразумеваете?!  Есть международные нормы отношений в парламенте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Вимкніть  мікрофон.  Слово  для   репліки надається депутату Краснякову. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые народные депутаты!  Уважаемые наши  избиратели!  Наша  фракция  во  вторник действительно  сделала  заявление  по  поводу  нарушений статьи 35 Конституции Украины и статьи 9 Закона об образовании.  Так как нам не  хватило  времени,  я хотел бы ответить представителю Руха.  Мы действительно направили такое заявление в Генеральную  прокуратуру и  в Министерство образования с просьбой на государственном уровне рассмотреть законность принятия этого решения.  Лев Иосифович, что вы  скажите по поводу того факта,  что в общеобразовательной школе

І-ІІІ степени 7 города Стебника уроки христианской этики  проводит священник?  Что  можно  сказать  по  поводу  того,  что  в  городе Дрогобыче учителя обязательно должны пройти курсы при епархиальном учебном заведении греко-католической церкви?

 

     Поэтому мы   обратились   в   Генпрокуратуру   с   письменным заявлением. Когда получим ответ...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вимкнути мікрофон.

 

     Шановні колеги!  (Шум у залі).  Шановні колеги,  я  прошу  не заважати вести засідання (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Народний  депутат  Косаківський  звернувся з приводу затримання народного депутата Лазаренка.  Я думаю,  що ми, як і вчора,  будемо користуватися тією інформацією, яку надаватиме нам профільний комітет.  Ми доручили профільному комітету,  Борису Іллічу тримати зв'язок і в міру надходження інформації інформувати народних депутатів.

 

     Народний депутат Глухівський у своїй заяві від імені  фракції Руху   спростовував   факти,   з  приводу  яких  направлено  запит Генеральному   прокурору.   Запит   у    Генеральну    прокуратуру направлений,  я  думаю,  що  ми  одержимо  відповідь  і ознайомимо народних депутатів. Не будемо тут розгортати дискусії.

 

     Щодо пропозиції  народного  депутата   Марченка   і   фракції Прогресивної  соціалістичної  партії.  Я пропоную ще раз:  давайте повернемося  до   цього   питання   в   понеділок   на   засіданні Погоджувальної  ради.  Ви знаєте,  що там вирішується і формується порядок денний. Там ми і повернемося до цих проблем, про які казав народний депутат Марченко.

 

     Стосовно питання,  порушеного  народним  депутатом  Масенком, щодо пропорційності фракцій.  Справді, є така проблема. Ну, трошки помилився  депутат з арифметикою,  що 1 до 8.  Рухівці ображаються стосовно такого співвідношення.  Ну, не 1 до 8, а десь 1 до 4, але зрозуміло,   що   питання   є.  Давайте  знову-таки  на  засіданні Погоджувальної ради...  (Шум у залі). Депутат Чорновіл уточнює, що 1 до 2,7.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я не казав, що 2,7...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте,  знову-таки, на засіданні Погоджувальної ради  це  питання вирішимо,  так само як і питання щодо проведення закритого  засідання  Верховної  Ради.  Нехай  керівники   фракцій порадяться, і тоді приймемо рішення.

 

     Народний депутат   Довганчин  від  імені  фракції  Селянської партії порушив проблеми сільського господарства.  Розв'язання  цих проблем вони бачать,  насамперед,  у тому, щоб підтримати їх, коли ми будемо розглядати проект бюджету.  Думаю,  що депутати  слухали заяву і будуть реагувати відповідним чином.

 

     Заяви народних   депутатів  Попеску  і  Гуцола  якоюсь  мірою перекликаються,  оскільки  йдеться  про  проблеми  одного  регіону

-Чернівецької  області  і  міста  Чернівців.  Я  пропоную народним депутатам підготувати відповідний депутатський запит,  і  ми  його направимо відповідним структурам для прийняття необхідних рішень.

 

     Пропозиції депутата  Жердицького - з приводу того,  про що ми вже з вами навіть прийняли  спеціальну  постанову  Верховної  Ради щодо  уваги  та  надання посильної допомоги Закарпаттю.  Ми з вами будемо  постійно  тримати  на   контролі   це   питання   (Віктору Володимировичу   доручено   це   від   імені   Верховної  Ради)  й інформувати,  як уже один раз і було поінформовано  всіх  народних депутатів  про той комплекс заходів,  що вживаються для ліквідації наслідків цієї досить великої біди (Шум у залі).

 

     Володимире Романовичу,   щодо   відключення   електроенергії, давайте  ми  також  у понеділок розглянемо це питання на засіданні Погоджувальної ради. Це справді дуже болюча проблема не тільки для округу  народного  депутата  Марченка,  а  й для всіх округів,  бо електроенергію відключають по всій Україні. Я думаю, що це питання ми  обов'язково  включимо до порядку денного і на наступному тижні розглянемо його.

 

     ------------

 

     Переходимо до розгляду питань, внесених до порядку денного на сьогодні.

 

     Шановні колеги!  Учора  ми  домовилися,  що сьогодні приймемо рішення  про  створення   тимчасової   спеціальної   комісії   для доопрацювання  проекту  Господарського  (комерційного) кодексу.  У зв'язку з тим  що  необхідно  доопрацювати  проект  Господарського кодексу,  щоб  внести  його  на повторне перше читання,  вноситься пропозиція створити спеціальну комісію. З вашого дозволу я зачитаю прізвища тих депутатів,  кого рекомендують включити до складу цієї тимчасової комісії:  голова комісії - Медведчук,  Бандурка  -  від фракції  НДП,  Богословська  -  тепер  уже  від  фракції  зелених, Васильєв і Гавриш - від фракції  НДП,  Коломойцев  -  від  фракції Селянської  партії,  Кочерга,  Кравченко  і  Матвєєв - від фракції Компартії,  Онопенко - від групи  "Незалежні".  І  прошу  звернути увагу,  якщо у вас є список, там був депутат Пономарьов, адвокат з міста Дніпропетровська. Ви розумієте, він не депутат. Тому замість нього     пропонується    ввести    представника    від    фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної) Пересунька. Райковський - від   фракції  комуністів,  Савенко  -  від  фракції  Прогресивної соцпартії,  Сіренко - від фракції Компартії, Станков - від "Лівого центру",  Фіалковський  -  від зелених,  Чукмасов - від "Громади", Ющик - від "Лівого  центру",  Юхновський  -  від  Народного  руху. Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності та  інвестицій,  який  має  безпосереднє відношення до того,  щоб прийняти такий кодекс,  пропонує народних депутатів Черняка,  Зачосова,  Москвіна.  І я пропоную включити до складу   цієї  комісії  професора,  народного  депутата  Ромовську Зориславу Василівну.  Ось  у  такому  складі  пропонується  обрати комісію  для  доопрацювання  проекту  кодексу.  Ще  раз наголошую, шановні  колеги,  ми  не  приймаємо  в  першому   читанні   проект Господарського  кодексу.  Ми  створюємо  комісію для доопрацювання проекту цього кодексу, щоб внести його на повторне перше читання.

 

     Прошу підтримати, шановні колеги. Голосуємо.

 

     "За" - 200.

 

     Шановні колеги!  Прошу уваги! Я ще раз наголошую, ідеться про те,  аби  ми  створили  комісію,  яка  б  доопрацювала і внесла на розгляд  у  повторному  першому  читанні   проект   Господарського (комерційного) кодексу. Прошу підтримати.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні колеги,  я не розумію (Шум у залі). Шановні колеги, я просто не можу зрозуміти,  у  чому  справа?  Чи  ми  не  довіряємо комісії,  чи  є  пропозиції  щодо  складу  комісії:  включити інші кандидатури або відхилити якісь кандидатури? Тоді інша справа. Усі кандидатури,  які  пропонували  фракції,  до цього списку включені (Шум у залі). Кого від Руху не включено? Будь ласка, фракція Руху, назвіть  ще  кандидатуру.  Вячеславе  Максимовичу,  назвіть ще від фракції  Руху  кандидатуру,  якщо  ви  вважаєте,  що   там   немає пропорційності.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Чорновола.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Справа не в кандидатурах.  Я хочу нагадати  вам  той  факт,  що  нас  скоро, напевне,  викинуть  із  Ради  Європи  за те,  що в нас не прийняті документи,  щодо яких ми брали  зобов'язання  прийняти.  Цивільний кодекс у нас висить у повітрі вже кілька років.  Справді, в деяких країнах є  Господарський  кодекс,  а  в  деяких  і  немає,  бо  ці відносини    унормовуються    положеннями    Цивільного   кодексу. Господарський кодекс вторинний.  Мені здається, що у декого в залі є  така  тенденція  загальмувати  прийняття  Цивільного  кодексу і зробити  неповноцінними  нашу  державу  і  наше  право.  Тому   до прийняття  Цивільного кодексу про Господарський не може бути мови. Ми побачимо, що прийнято в Цивільному кодексі, що треба розширити, які   пункти   розшифровувати   тощо.  Господарський  кодекс  може прийматися на основі Цивільного кодексу.  Тому ця спроба  створити комісію  -  це  ще  одна  спроба загальмувати прийняття Цивільного кодексу.  Треба  швидше  приймати  Цивільний   кодекс,   а   потім порушувати питання про потрібність чи непотрібність Господарського кодексу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Гавриша, і будемо голосувати.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Що ми не говорили б,  але тенденція  до  прийняття  Господарського кодексу є не тільки у Верховній Раді,  а загалом в усій Україні. І очевидно,  над проектом Господарського кодексу потрібно працювати. Але   створювати   окрему  комісію  нелогічно,  оскільки  створена спеціальна комісія з  доопрацювання  проекту  Цивільного  кодексу. Можливо,  було  б якраз логічно доручити це вже створеній комісії, включивши до її складу  тих  людей,  які  бажають  доопрацьовувати проект  Господарського  кодексу,  і  закінчити роботу над проектом Господарського кодексу для внесення його на розгляд  у  повторному першому  читанні...  Тому  я пропоную доручити доопрацювати проект Господарського  кодексу  тій  комісії,  яка  була   створена   для доопрацювання  Цивільного  кодексу  в  другому читанні.  Це було б логічно і зняло б  усі  неузгодженості,  пов'язані  зі  створенням другої комісії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Таким чином, я буду зараз ставити на голосування дві пропозиції.

 

     Депутат Марченко? Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Адам  Иванович!  Мы  достаточно  хорошо знаем хитрости,  с помощью которых можно манипулировать  количеством  голосов  депутатов  для принятия  решения.  Одна  из  этих  хитростей  вольно или невольно заложена в постановке того вопроса,  который вы  оглашаете.  Я  не говорю,  что вы инициатор,  но вы его оглашаете. Заключается она в том,  что нам одним голосованием предлагают принять  два  решения. Вопрос  первый  -  создание  комиссии.  И  наша  фракция поддержит предложение о создании  комиссии.  Вопрос  второй,  который  нужно сейчас  отсечь  и  голосовать  за  него  отдельно,  - это внесение проекта кодекса на повторное первое чтение.

 

     Давайте мы создадим  комиссию.  И  коль  эта  комиссия  будет уполномочена  Верховным  Советом,  она сделает свои выводы:  то ли этот документ вносить на повторное первое чтение, то ли они внесут вообще  на  первое  чтение.  Потому  что  если создается комиссия, процедура повторного первого чтения становится вообще, скажем так, непонятной.

 

     Поэтому предлагаю:  если  у фракций нет претензий,  а у нашей фракции нет,  давайте поддержим предложение о создании комиссии  в том  составе,  который  зачитали.  Комиссия  сделает  свои выводы, которые мы поддержим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу,   за   уточнення. Шановні колеги!  Я ще раз пропоную проголосувати з уточненням,  що ми голосуємо за створення комісії у тому складі,  який я  зачитав, для підготовки проекту Господарського кодексу. А потім будемо його розглядати в сесійному залі згідно з Регламентом.

 

     Хто за створення  такої  комісії,  прошу  підтримати.  Усі  ж фракції погодили. Я думаю, немає проблем.

 

     "За" - 203.

 

     Шановні колеги! Тоді ставиться на голосування пропозиція, яку вніс  народний  депутат  Гавриш.  Оскільки  Господарський   кодекс випливає  з  Цивільного  кодексу  і  входить  до нього як складова частина,  і ми справді зацікавлені в тому, щоб насамперед прийняти Цивільний  кодекс (його проект ми вже прийняли в першому читанні і доручили його доопрацювання  спеціальній  комісії),  то  вноситься така  пропозиція:  до  вже  створеної спеціальної комісії включити народних депутатів зі списку,  який я  зачитував,  і  доручити  їй доопрацювати   проекти   обох   кодексів   -   і   Цивільного,   і Господарського.

 

     Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 246.

 

     Дякую. Колективна думка - це дуже добре,  і вона перемагає  - 246 голосів.  Створюється  єдина  комісія  для  доопрацювання обох кодексів, до складу якої ввійдуть депутати з уже створеної комісії і ті, прізвища яких я щойно зачитав. Питання розглянуте.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Постанови про внесення змін і доповнень до Положення про Спеціальну контрольну комісію  Верховної  Ради  з питань приватизації.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Внести до   Положення   про   Спеціальну  контрольну  комісію Верховної Ради України з питань приватизації такі зміни:

 

     1. Викласти пункт 2 розділу І у такій  редакції:  "До  складу Спеціальної   контрольної   комісії   входить   16   членів,   які затверджуються Верховною Радою України".

 

     2. У пункті 3 розділу І, пункті 1 розділу V слово "заступник" замінити словом "заступники".

 

     Прошу визначитися, хто за цю пропозицію.

 

     "За" - 120.

 

     Я прошу ініціаторів цього питання: давайте все-таки  ще  раз  на  засіданні  Погоджувальної  ради   в понеділок обговоримо це питання і потім ще раз внесемо на розгляд.

 

     -----------

 

     Шановні колеги, у зв'язку з тим, що доповідачі мають відбути, є пропозиція наступним питанням розглянути проект Закону про угоди про  розподіл  продукції.  Слово для доповіді надається заступнику голови Національного агентства з питань розвитку  та  європейської інтеграції Олександру Едуардовичу Шаповалову. Будь ласка.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.,  заступник  голови  Національного агентства з питань  розвитку  та  європейської  інтеграції.  Шановні   народні депутати! Даний проект закону розроблявся протягом 1997-1998 років різними  міністерствами.  При  підготовці  його  було  використано міжнародний  досвід,  зокрема  Азербайджану,  Росії,  Індонезії та інших країн,  щодо врегулювання питань,  пов'язаних із  розподілом продукції.

 

     Залучення значних обсягів інвестицій, у тому числі іноземних, у розвідку та видобуток нафти,  газу,  інших  корисних  копалин  є питанням  не  тільки  стабільного  функціонування  економіки,  а й забезпечення  національної  безпеки,  оскільки  це   дасть   змогу зменшити   залежність   України   від   імпорту,   в   тому  числі енергоресурсів.

 

     Для виходу  на  рівень  національної  програми  з   приросту, стабілізації  та  подальшого  нарощування обсягів видобутку нафти, газу в Україні  необхідно  щорічно  вкладати  кошти  насамперед  у геологорозвідувальні   роботи.  За  останніми  оцінками,  показник видобутку становить близько 320 тисяч метрів кубічних на  рік,  що потребує  щорічних  вкладень  у розмірі 900 мільйонів гривень.  Ця сума частково - близько 230 мільйонів гривень  -  покривається  за рахунок  ставок  відрахувань  на  геологорозвідувальні роботи.  Ще частина  покривається   за   рахунок   спрямування   газодобувними підприємствами третини коштів - близько 370 мільйонів гривень, які в них залишаються від несплати до бюджету різниці в цінах  за  газ та рентної плати за газ.

 

     Дефіцит коштів  на  геологорозвідувальні  роботи  в  сумі 300 мільйонів гривень має покриватися за рахунок залучення  інвестицій та  банківських  кредитів.  У  той  же  час,  враховуючи специфіку нафтогазового   сектора,   який   потребує   великих   інвестицій, характеризується тривалим терміном повернення вкладених коштів (як правило,  10  і  більше  років),   особливого   значення   набуває забезпечення стабільних правовідносин між державою та інвесторами, у тому числі стабільних умов оподаткування.

 

     Важливе значення  цього  закону   для   України   полягає   в можливості   укладання   довгострокових   (до  50  років)  угод  з інвесторами,  як вітчизняними,  так і іноземними,  на основі  яких можна  реально  прогнозувати  конкретні обсяги нарощення видобутку нафти, газу та інших корисних копалин.

 

     Важливо також,  що практично неможливе  ухилення  від  сплати податків,   а   також   застосування   суб'єктами  підприємницької діяльності різних  механізмів  для  зменшення  бази  оподаткування шляхом накручування витрат, маніпулювання цінами тощо.

 

     Законопроект не    має   нормативних   аналогів   у   системі законодавства   України,   оскільки   є   варіантом   застосування договірної   норми   у   вигляді  нормативного  акта  внутрішнього законодавства,  однією із сторін якої виступає  уряд  України  або уповноважений ним орган.

 

     Цей законопроект  містить  значну  правову  новацію в частині встановлення чітко визначених протягом обумовленого  періоду  умов господарської   діяльності   інвесторів   на   території  України, включаючи сталий механізм оподаткування  шляхом  передачі  державі частки продукції в натуральній формі.

 

     Розподіл продукції   є   особливим   типом  режиму  видобутку продукції,  який   відрізняється   від   системи   концесії.   Він грунтується  на  зовсім  інших  принципах  відносин  між урядом та інвестором щодо власності на поклади корисних копалин і відповідно вимагає  окремої правової бази,  яка й забезпечується цим проектом закону.

 

     Основні положення законопроекту: інвестор призначається урядом як підрядчик для пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці надр;  інвестор виконує  роботи,  передбачені  угодою  за  свій рахунок та на свій ризик під контролем уряду;  право власності на вироблену за угодою продукцію належить державі до моменту розподілу.

 

     У проекті   закону   передбачена   така  схема  розподілу:  з видобутої   інвестором   продукції   виділяється   частина,    яка спрямовується  на  компенсацію  витрат  інвестора (компенсаційна), решта продукції,  що залишається (прибуткова),  розподіляється між інвестором і державою в пропорції,  передбаченій угодою.  Із своєї прибуткової  частини  продукції  інвестор   сплачує   податок   на прибуток.   Крім  того,  інвестор  сплачує  регулярні  платежі  за користування  надрами,  разові  платежі  за   видачу   спеціальних дозволів тощо.

 

     Слід зазначити,  що цим законом інвестори не звільняються від сплати податків і не надаються податкові пільги.  Змінюється  лише податковий режим на розподіл продукції,  що дасть змогу державі та інвестору закріпити стабільний податковий  режим  на  весь  термін виконання угоди.

 

     Доцільно підкреслити,  що  прийняття  Закону  про  угоди  про розподіл продукції дасть змогу державі  мати  надійний  інструмент ефективного  управління  своєю власністю,  забезпечить раціональне надрокористування та обумовлену  угодою  надійну  систему  захисту довкілля.  Буде  створено  чітку  систему збору бюджетних коштів і запроваджено  успішно  випробуваний  у  світі  механізм  залучення інвестицій.  Інвестор  матиме  в  Україні  стабільний режим,  який гарантуватиме повернення вкладених коштів.

 

     Я хотів би ще сказати,  що подібні закони діють  майже  в  40 країнах  світу.  І такі закони особливо добре діють там,  де часто змінюється законодавство.

 

     Не виникає  сумніву,  що  прийняття  цього  закону  сприятиме загальному розвитку економіки України через залучення інвестицій у сферу надрокористування.  Значний приплив інвестицій стимулюватиме місцеву  промисловість  та створить необхідні умови для ефективної роботи підприємств України.

 

     Шановні депутати, я дуже просив би підтримати проект закону в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій народному депутату Чукмасову. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область).  Шановні депутати! Шановний головуючий! У той час,  коли  ми  розглядаємо  проект  бюджету  на  1999  рік, особливе  значення надається законам,  які стосуються забезпечення дохідної частини бюджету.  Українська економіка має чи не останній унікальний  шанс залучити значні інвестиції.  До того ж інвестиції не портфельні,  котрі зникають так само швидко,  як і надходять, а довгострокові, інерційні, тобто такі, котрі швидко вилучити просто фізично неможливо.  Ідеться про розробку родовищ корисних  копалин на умовах угоди про розподіл продукції.

 

     Розподіл продукції  на  відміну від інших видів запозичень не несе загрози Україні ні посиленням боргового  тягара,  ні  втратою контролю  над  надрами  та  сировинними ресурсами.  Ідеться не про приватизацію надр або їх аренду.  Усі угоди  діють  лише  протягом певного часу.

 

     Що таке  угода  про  розподіл продукції?  Держава та інвестор укладають між  собою  угоду  на  певний  строк,  і  вся  вироблена продукція  розподіляється  за  певною  пропорцією  між державою та інвесторами. З усіх податків, зборів і мит інвестор сплачує тільки ПДВ,  податок  на  прибуток,  збір на геологорозвідувальні роботи, внески до фонду соціального страхування до пенсійного фонду, плату за користування надрами,  за ліцензії. ПДВ при вивезенні продукції інвестором також сплачується.  Розподіл продукції для інвестора  - по суті,  податкова пільга. Для держави такі угоди привабливі тим, що всі роботи інвестор виконує за свій рахунок, при цьому не маючи ніякої гарантії, що всі витрати вдасться відшкодувати.

 

     Не треба  думати,  що  іноземні  інвестори завжди чекатимуть, доки ми визначимося  зі  своїм  законодавством.  Такі  країни,  як В'єтнам,  Росія,  Норвегія  вже нині працюють за такими законами і залучають значні іноземні інвестиції. Нам необхідні закони, кращі, ніж у тих країнах,  щоб залучати відповідні інвестиції на розвиток нашого господарства.

 

     Цілковиту відірваність проекту Закону про угоди про  розподіл продукції  від  усього  законодавчого  оточення  - митно-податкові закони,  Кодекс про  надра  -  необхідно  буде  ліквідовувати  при підготовці   проекту   закону  до  другого  читання  з  одночасним внесенням змін до вищеназваних чинних законів.

 

     Я вважаю,  що не слід побоюватися того,  що ми  не  збережемо корисні копалини для наших дітей та онуків.  Насамперед ми повинні подумати,  звідки візьмуться ці діти та онуки,  якщо  їхні  батьки залишаться без роботи, без засобів до існування.

 

     Тому Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління народним господарством,  власності  та  інвестицій  розглянув  цей законопроект на своєму засіданні і прийняв рішення підтримати його в першому читанні. Я закликаю і вас підтримати це рішення.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Олександровичу.  Є  запитання  до доповідача?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть список, будь ласка. П'ять хвилин відведемо.

 

     Депутат Бойчук. За ним - депутат Гусак.

 

     БОЙЧУК І.В.,  член Комітету Верховної Ради України у  справах пенсіонерів,     ветеранів     та    інвалідів    (багатомандатний загально-державний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово пану Черняку з фракції Народного руху.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Увімкніть мікрофон народного депутата Черняка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Дякую. Шановний Сергію Олександровичу! На  мій  погляд,  потреба  в  такому  законі  є.   Я   буду   його підтримувати, і наша фракція теж до цього схиляється. Справді, нам потрібно залучати інвестиції у сферу природокористування. Це, поза сумнівом,   збільшить   надходження   до  бюджету.  Але  чомусь  і попередній доповідач,  і ви не сказали нічого  про  те,  хто  буде діяти  від  імені  держави,  який державний орган,  яка структура, якими будуть його функції і як буде врегульована діяльність  цього органу?  Чи  не  виникне  якихось проблем з цим державним органом, який регулюватиме дані відносини?

 

     Дякую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Дуже дякую. Я впевнений, що ви ознайомились із проектом  закону.  У  проекті  є частина,  де сказано,  хто матиме названі функції.  Але Верховна Рада повинна визначитися (я  думаю, будуть  пропозиції  у  депутатів),  буде  це  Кабінет Міністрів чи Державний комітет по  геології  і  використанню  надр,  котрий  на сьогодні   має  такі  функції  відповідно  до  закону,  або  якась міжвідомча комісія,  яка матиме відповідні  права  для  того,  щоб укладати  такі  угоди.  Але  повинен  бути контроль,  усі це добре розуміють.

 

     На сьогодні  у  світі  застосовується   кілька   моделей.   В Азербайджані,   наприклад,   кожна  угода,  як  міжнародні  угоди, проходить ратифікацію в  парламенті,  для  того  щоб  ще  посилити контроль за розподілом, здійснюваним згідно із угодами.

 

     У тексті  проекту  закону  сказано,  що це буде Уповноважений орган Кабінету Міністрів.  А стосовно  того,  який  саме  це  буде орган,  я  думаю,  депутати внесуть пропозиції до другого читання. Повторюю,  можливо,  це буде якась міжвідомча  комісія,  або  дані функції  будуть  передані  якомусь комітету,  наприклад Державному комітету по геології і використанню надр.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гусак.  За   ним   -   депутат Лісогорський.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановний  Сергію Олександровичу!  У мене до вас таке запитання.  У проекті закону зазначено,  що інвестор,  як правило,  використовує при   освоєнні   родовищ   обладнання,   матеріали   і  таке  інше українського виробництва. Але відомий такий факт, що в Полтавській області  нафтогазовою  компанією  при  освоєнні  родовищ  газу все необхідне завозилося з Англії,  навіть гвіздки  і  лопати.  Чи  не потрібно  в  законопроекті  грунтовніше  виписати  цю  норму,  щоб завозилося  лише  те,  що  не  виробляється  в  Україні,  а  решту використовували  українського  виробництва,  щоб підтримати нашого товаровиробника?

 

     Дякую за увагу.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Дякую. Ми аналізували подібний закон, прийнятий у Росії в 1995 році.  Держдума заклала в той закон певні проценти, але через це він і не працює.

 

     Звичайно, треба   щоб   певна    кількість    товарів,    які використовуються,  вироблялася  в Україні,  але ці товари - машини або обладнання повинні бути конкурентоспроможними.  Жоден інвестор не  купуватиме  вітчизняну бурильну машину,  якщо її ресурс значно менший, ніж іноземної. Треба, щоб була конкуренція.

 

     Але, на мій погляд,  такі відсотки, як десь 50 на 50, мабуть, все-таки треба закласти в законопроекті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Лісогорський.   Наступний  - депутат Терьохін.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 177, Харківська область). Прошу передати слово депутату Стрижку.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый докладчик! Разработка национальных геологических запасов должна, как мне кажется, вестись комплексно и быть рассчитанной на многие десятилетия.  Не приведет ли принятие данного закона к,  по сути   дела,   хищническому   разграблению  геологических  запасов Украины?  Не приведет ли это  к  тому,  что  мы  будем  не  только оплачивать привлечение сюда капитала, но также создавать на Западе дополнительные рабочие места,  поскольку оттуда будут поставляться сюда  техника,  технология и все остальное?  А мы здесь выступим в роли туземцев,  которые и неграмотны,  и  бестолковы,  и  способны только продавать свое национальное достояние.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Спасибо  большое.  Если вы внимательно изучали проект  бюджета  на  следующий  год,  то  увидели,  что   расходы, предусмотренные на геологоразведочные работы,  ни в какие рамки не вписываются.  Мы сегодня находимся на грани потери  сырьевой  базы Украины  -  не ведутся геологоразведочные работы,  не ищутся новые месторождения,  те,  что есть,  не разрабатываются. Если сейчас не привлечь инвестиции в эту отрасль,  она просто погибнет.  И завтра даже те природные запасы,  которые уже  разведаны,  -  угля,  руды (того,  что ближе нам),  драгоценных металлов,  которых на сегодня масса на Украине, просто не будут дальше разрабатываться, не будут введены   в   народно-хозяйственный  оборот,  а  значит  не  будут задействованы наши предприятия,  которые  занимаются  переработкой природных ресурсов.

 

     Я думаю,  здесь  не должно быть опасений.  Наоборот,  сегодня согласно Кодексу  о  недрах  не  существует  никаких  преград  для иностранной компании получить лицензию,  работать со стопроцентным капиталом на территории Украины и забирать всю продукцию себе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановний  Сергію   Олександровичу!   Наскільки   я зрозумів,  сенс цього закону саме в тому, щоб не було того, про що говорив народний депутат Стрижко.  Наскільки я  знаю,  сьогодні  в Україні  вже  є компанії,  які видобувають газ,  кольорові метали, підбираються вже до золота та платини,  але все це як правило  СП, які ніяких податків не сплачують.

 

     Розкажіть, будь  ласка,  про норму,  якою встановлено жорстке зобов'язання таких компаній віддавати частку видобувної  продукції на користь держави. Це перше запитання.

 

     Друге. Скажіть,  будь  ласка,  чи  не  треба все-таки чіткіше виписати в проекті закону  зобов'язання  компаній  використовувати виключно українську робочу силу?

 

     І ще  одне.  Можливо,  справді  треба  всі  угоди  вносити на ратифікацію парламенту,  щоб був жорсткий парламентський  контроль за цим питанням?

 

     Дякую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Я   почну   з   другого   запитання.   Сергію Анатолійовичу,  ви правильно підмітили,  і я  думаю,  що  в  цьому законопроекті  справді  треба  виписати,  що вагома частка робочої сили  повинна  бути  представлена   українськими   роботниками   і фахівцями.

 

     Що стосується  податків,  то ви знаєте,  що саме для того щоб залучити великі інвестиції, цей законопроект і розробляється. Тому що на сьогодні корисні копалини, які знаходяться в надрах України, за різними даними оцінені на суму від 7 до 14 трильйонів  доларів, і це дуже приваблює інвесторів.

 

     Далі. Для того щоб уникнути суперечок, про які ви говорили, в проекті закону передбачено, що є так званий пункт виміру, на якому вся добута продукція буде поділятися відповідно до умов угоди.  До моменту розподілу вся вироблена продукція належить державі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Олександровичу.   Сідайте,   будь ласка.

 

     Шановні колеги!  На  обговорення  цього  питання записалися 7 народних депутатів.  Усі - представники  фракцій  і  комітетів.  Є пропозиція   надати   кожному   по  три  хвилини,  щоб  оперативно розглянути це питання і перейти до наступного. Немає заперечень?

 

     Слово для виступу надається народному  депутату  Матвієнкову. Наступний - депутат Костенко. Виставте три хвилини, будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  То,  что данная отрасль требует длительных инвестиций и то,  что нам необходимо сегодня заниматься полезными ископаемыми и разрабатывать  эту  отрасль,  наверное,  ни  у  кого  не  вызывает сомнений.  Как уже говорили, широкая мировая практика решения этой проблемы   -  заключение  соглашения.  И  что  привлекает  в  этом законопроекте,  так это то,  что привлечение инвестиций идет не за счет  налоговых  льгот,  а за счет работы по принципу "подрядчик - заказчик".

 

     Привлекает также и то, что собственником сырья, добываемого в недрах  Украины,  на  протяжении  всего этого длительного процесса является государство.  И только тогда оно переходит в руки  второй стороны,   когда  произошел  раздел  этой  собственности.  Значит, конкретный  договор  может  урегулировать  отношения   и   создать нормальные условия для полного сотрудничества.

 

     Однако в   этом   проекте   есть  много  вопросов,  требующих доработки.  Так,  например,  в статье 5 определено,  что от  имени государства    при   заключении   договора   выступает   постоянно действующая  комиссия,  которую  создает  Кабинет  Министров.   Мы считаем  это  положение ненормальным,  поскольку какая комиссия на сегодня может нормально отстаивать интересы государства.

 

     Кроме этого в проекте  закона  четко  не  определены  понятия "компенсаційна  продукція"  или  "прибуткова продукція",  "судовий імунітет".  Эти понятия должны быть более четко определены,  чтобы впоследствии не возникало никаких казусов.

 

     Также необходимо  более  четко  определить порядок проведения конкурса и заключения соглашения. Так, например, в пункте 5 статьи 6   предусмотрено  бесконкурсное  заключение  соглашения.  Комитет считает,  что это необходимо убрать,  чтобы впоследствии  не  было никаких  злоупотреблений  в этом плане.  Целесообразно этот раздел дополнить положением о том, что именно Украина, украинская сторона вносит на конкурс проект соглашения,  для того чтобы не было затем разговоров  о  том,  что  мы  продаем,  так  сказать,  собственные внутренние  ресурсы  и  прочее.  В  условиях  конкурса должны быть оговорены размеры компенсационной и прибыльной продукции.

 

     Авторы законопроекта   отмечают,   что   данный   проект   не предусматривает налоговых льгот.  Тем более что это нормы не этого закона, а закона "про систему оподаткування". В связи с этим нужно было  бы более тщательно выписать статью 25 данного законопроекта, четко определив,  какие налоговые льготы  предоставляются,  какова схема и механизм определения льгот.

 

     Кроме того,     необходимо     более     точно     определить взаимо-отношения этого закона с Законом о местном  самоуправлении, для  того  чтобы  впоследствии орган,  которому были даны права на заключение  договора,  не  имел  конфликтных  ситуаций  по   месту проведения работ.

 

     В целом   же   Комитет   по  вопросам  промышленной  политики рассмотрел данный законопроект и считает необходимым принять его в первом  чтении,  а  замечания,  которые  были высказаны,  учесть в процессе доработки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Костенко.  Наступна  -  депутат Семенюк.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні  депутати!  Фракція  НРУ  грунтовно розглянула  на  своєму  засіданні  цей  законопроект  і  буде його підтримувати.  Необхідність  прийняття   даного   проекту   закону обумовлюється  тією мінеральносировинною базою,  якою володіє наша держава.  Займаючи територію суші всього-на-всього  0,4  відсотка, Україна  видобуває  і  виробляє  5  відсотків  світової  продукції мінеральної сировини на суму більше ніж 20  мільярдів  доларів.  У нас  розвідано  більше 7,5 тисячі родовищ мінеральної сировини,  в яких сконцентровано більше 90 видів різних  мінеральних  ресурсів. Ми  видобуваємо  мінеральної сировини більше,  ніж Великобританія, Франція, Італія та Німеччина разом узяті. Україна має запаси такої цінної  мінеральної  сировини,  як  марганцева руда,  посідаючи за обсягом цих запасів друге місце в світі,  поступаючись лише  такій країні як Південно-Африканська Республіка.

 

     З іншого боку, ситуація, яка склалася на сьогодні в економіці України,  не дозволяє ефективно використовувати  наше  національне багатство.

 

     Наведу лише  декілька  прикладів.  На  сьогодні,  попри те що маємо величезні поклади вуглеводнів,  ми майже повністю імпортуємо енергетичні ресурси. Наприклад, у ДніпровськоДонецькому регіоні ми маємо   більше   2,4   трильйона   кубічних   метрів    газу,    у Чорноморсько-Азовському басейні сконцентровано більше 1,5 мільярда тонн умовного палива.  І всі ці ресурси лежать, як кажуть, мертвим капіталом,   тоді   як  Україна  повністю  залежить  від  Росії  в енергопостачанні і, більше того, часто сплачує Росії ціни, вищі за світові.  Наприклад,  ми  сплачуємо  на  сьогодні  Росії за газ 80 доларів за тисячу кубічних  метрів,  тоді  як  середньоєвропейські ціни становлять від 73 до 76 доларів за тисячу кубічних метрів.

 

     Другий аспект  цієї  проблеми.  Економічна  криза призвела до того,  що ті родовища, які вже розроблені в Україні і мають давати економічний  ефект,  на сьогодні закриті.  Я можу наводити десятки прикладів,  але зупинюся лише на декількох.  "Яворівська сірка" на сьогодні  зупинена,  тому що потрібні мінімальні інвестиції,  а їх немає.  Фактична ж зупинка цього величезного комплексу  призводить до  екологічної кризи і необхідності пошуку коштів для розв'язання екологічних проблем.

 

     Те саме  щодо  Стебника.  У  Стебнику  мінімальні  інвестиції дозволили   б   виготовляти  мінеральну  сировину  для  сільського господарства.  Те  саме   можна   сказати   і   про   перспективне Новокостянтинівське родовище урану. Якщо ми вкладемо туди невеликі інвестиції,  то зможемо забезпечити всю ядерну енергетику  паливом українського  виробництва.  От  чому  нам  потрібно  прийняти  цей законопроект.  Подібне  можна  сказати  і  про  такі  перспективні родовища,  як  золота  та  міді.  Ми  на  сьогодні на 80 відсотків залежимо від експорту,  тож надалі наша економіка без використання власної сировинної бази розвиватися не може.

 

     Наведу приклади    інших   країн.   Наприклад,   Азербайджан, прийнявши в 1994 році закон  про  розподіл  продукції,  залучив  у вигляді прямих інвестицій більше 1,5 мільярда доларів, і це одразу ж позначилося на економічній ситуації в цій державі.

 

     Шановні народні    депутати!    Звичайно,    деякі     статті законо-проекту потребують конкретизації, але ми просимо підтримати цей  проект  у  першому  читанні  як  надзвичайно  необхідний  для покращення життя в нашій державі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Семенюк.  Наступний  - депутат Суслов.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр).  Шановні колеги  народні  депутати!  Шановні  слухачі!   Шановні   виборці! Законопроект,   внесений   сьогодні  на  розгляд  Верховної  Ради, звичайно,  необхідний.  І зумовлено це тим, що на сьогодні держава не  в  достатній  кількості  виділяє  кошти  на проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин.

 

     Разом з  тим  слід  зазначити,  що  цей   законопроект   слід розглядати   комплексно.   Тому   що  на  сьогодні  потребує  змін відповідно до нової Конституції Земельний кодекс, ще не підписаний Закон про Кабінет Міністрів,  фактично немає Закону про комунальну власність.  Що  ж  до  права  власності  на  землю,   закріпленого Конституцією  України,  то  чітко  не  визначена термінологія щодо розподілу землі на державну,  комунальну  та  приватну  власність. Тому цей закон повинен діяти спільно із тими законодавчими актами.

 

     Стосовно окремих статей проекту треба сказати таке. Статтею 2 законопроекту не  передбачено  обмеження  щодо  вивозу  з  України іноземними   інвесторами  належної  їм  за  угодою  продукції,  не визначено умови,  на  яких  інвесторам  дозволяється  вивозити  цю продукцію.

 

     У статті  14  чітко  не  визначено,  чи  є  термін  50  років макси-мальним  терміном  дії  основної  і  додаткової  угоди   про розподіл  продукції,  чи  ми  можемо в цьому залі встановити інший термін.  Обемеження  щодо  терміну  використання   надр,   зокрема іноземцями (як юридичними,  так і фізичними особами), повинні бути чіткіше  регламентовані,   з   посиланням   насамперед   на   наше законодавство, зокрема Кодекс про надра.

 

     Слід також зазначити, що в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН

  1083/18 від 14 червня 1992 року про постійний  суверенітет  щодо природних   ресурсів,   зокрема,  зазначається  (цитую  дослівно): "Міжнародна  кооперація  щодо  економічного  розвитку  країн,  які отримують  допомогу  у  будь-якій  формі  публічних  чи  приватних капіталовкладень у сферу розробки  природних  ресурсів,  має  бути такою,  щоб сприяти подальшому незалежному розвитку країни,  і має базуватися обов'язково на повазі суверенітету цієї держави над  її природними багатствами і ресурсами".

 

     Нарешті, звертаємося  до  статті  13 Конституції України,  де зазначено:  "Земля,  її надра,  атмосферне повітря,  водні та інші природні  ресурси,  які  знаходяться  в  межах  території України, природні ресурси її континентального шельфу,  виключної (морської) економічної   зони   є  об'єктами  права  власності  Україн-ського народу".  І держава,  як  передбачено  цією  статтею  Конституції, повинна забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності,  в тому числі і, очевидно, насамперед українського народу.

 

     Говорячи на початку свого виступу  про  те,  що  на  сьогодні фактично  немає  Закону  про Кабінет Міністрів,  а в проекті чітко визначається,  що Кабінет Міністрів повинен створити Уповноважений орган,  ми  вважаємо,  що  цей  проект  закону треба відправити на повторне перше читання.  Від фракції всі зауваження постатейно ми, звичайно, направимо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Суслов.  Наступний  -  депутат Терьохін.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской  деятельности  рассмотрел  проект  Закона   Украины   о соглашениях  о разделе продукции и предлагает принять его в первом чтении.  Смысл закона,  как здесь уже было сказано, состоит в том, чтобы  стимулировать  инвестиции  в  добывающую  отрасль,  создать стабильное правовое поле для инвесторов  и  независимость  условий работы  в  добывающей  промышленности  от изменений основной части налогового законодательства.

 

     На сегодня потребности Украины  в  инвестициях  в  добывающую промышленность  составляет  10 миллиардов долларов.  Главное,  что результатом этих инвестиций  может  стать  уменьшение  зависимости Украины  от  импорта,  прежде  всего газа и нефти,  а также других сырьевых ресурсов.  Инвестиции в  добывающую  промышленность,  как правило,  значительны по об емам и осуществляются в течение многих лет.  На  сегодня  проект  закона  создает  равные   условия   для национальных    и   иностранных   инвесторов   при   осуществлении инвестиций,  но,  естественно,   мы   понимаем,   что   собственно украинских   инвестиций   недостаточно   для  развития  украинской добывающей промышленности.

 

     Мы считаем,  что есть две основные проблемы,  которые  должны быть учтены при подготовке проекта закона к рассмотрению во втором чтении.  Надо четко понимать,  что конкретно интересы  Украинского государства   будут   определяться  теми  соглашениями  о  разделе продукции,  которые  будет  заключать   уполномоченный   Кабинетом Министров орган.  Поэтому нужно более детально выписать полномочия этого органа,  определить те границы, в которых он может принимать решения.  Потому  что  сам  по  себе  этот  закон не может нанести никакого,  так  сказать,  ущерба  экономике  Украины,  все   будет определяться  конкретными соглашениями,  и вот именно в этой части нужно  ввести  ограничения,  которые  исключали   бы   возможность нанесения ущерба национальным интересам Украины.

 

     Далее. Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности считает,  что статья 25 проекта закона  должна  быть  основательно доработана.  В  этой  статье  говорится  о  тех  налогах и сборах, которые  взимаются  в  ходе  выполнения   соглашений   о   разделе продукции.  Основным  вопросом является вопрос об уплате налога на добавленную  стоимость.  В  соответствии  с  этим   законопроектом инвесторы  должны  платить налог на добавленную стоимость,  они от него не освобождаются.  Я должен сказать, что на этой норме в свое время,  будучи  министром экономики,  настоял я.  Сейчас мы должны будем  вновь  вернуться  к  анализу  механизма  уплаты  налога  на добавленную стоимость, с тем чтобы закон не стал мертворожденным.

 

     Таким образом,  мы  предлагаем принять проект закона в первом чтении и доработать с учетом высказанных сегодня замечаний.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Терьохін.  Наступна  -  депутат Вітренко.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні   депутати!   Аналіз  цього законопроекту свідчить про його нагальність.  Я вам нагадую, що ще 1996  року  подібний  проект  закону вносився на розгляд Верховної Ради,  але не був підтриманий через те,  що недобре були  виписані податкові норми, а також регулятивні і контрольні функції.

 

     Нині можна   констатувати,   що   проект  закону  розроблявся уважніше і є конкретнішим.  Хоча,  справді,  хотів  би  підтримати позицію  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності,  що стаття 25 виписана,  скажемо  так,  не  дуже  охайно  й  її  треба приводити у відповідність із чинними законодавчими актами з питань оподаткування.

 

     Порівняно з тим,  що говорив переді мною  депутат  Суслов,  є одна відмінність.  ПДВ не сплачується тоді,  коли інвестор передає частку продукції у власність держави. І це зрозуміло. Держава не є платником ПДВ,  і немає сенсу, щоб вона стягувала податок, на який нараховувала б іще один податок.

 

     Потребує також точнішого виписання стаття 26,  в якій ідеться про  передачу  прав та обов'язків,  визначених угодою про розподіл продукції. В усякому разі видно, що писали її не юристи цивільного профілю,  тож  треба  привести мову цієї статті у відповідність із мовою цивільного  законодавства  та  узгодити  з  діючими  нормами Цивільного кодексу.

 

     У статті 27 міститься,  як кажуть юристи,  "оговорка мертвого дядюшки",  тобто  зобов'язання  не   змінювати   законодавство   в майбутньому.  Мені здається,  такої норми не повинно бути, тому що ви знаєте історію десятирічного  мораторію  на  зміну  податкового законодавства,  введеного для спільних підприємств. Ви знаєте, чим усе  це  закінчилося,   яких   збитків   завдано   державі   через неоподаткування багатьох спільних підприємств.

 

     І останнє  - питання контролю.  Я повністю погоджуюся з усіма промовцями,  які до  мене  виступали,  -  ми  не  можемо  сьогодні віддавати  контроль  органу,  який  ще  не визначено.  Саме тому я врахував би досвід деяких країн  СНД,  в  яких  великі  угоди  про розподіл    продукції   ратифікуються   парламентом.   Ми   можемо передбачити,  що стосовно невеликих угод рішення  приймає  Кабінет Міністрів,  але  більші угоди повинні ратифікуватися в цьому залі. Тільки таким чином ми зможемо захистити  наші  надра  від  такого, знаєте, руйнівного їх використання неконтрольованими інвесторами.

 

     Ми пропонуємо  прийняти цей проект закону в першому читанні і закликаємо всі фракції та комітети (це стосується  буквально  всіх депутатів) взяти активну участь у його доопрацюванні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Вітренко.  Наступний - депутат Павловський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Дуже цікаво,  що навіть обговорення  законопроекту  про розподіл  продукції  чітко  показує  розстановку  політичних сил у парламенті.  Буржуазна  більшість  визнає  деякі   недоліки,   але пропонує підтримати цей проект закону. І так цікаво чути: фахівець Суслов каже, що погано виписана стаття 25, фахівець Терьохін каже, що  не зрозуміло,  який Уповноважений орган буде це вирішувати,  й інші недоліки бачать,  але - давайте приймемо в  першому  читанні! Так  перше  читання  (я  пояснюю) - це визначення концепції.  Якщо концепція нам підходить, тоді треба приймати в першому читанні.

 

     А яка ж пропонується концепція?  Пропонується зробити ще один крок,  щоб урятувати державу-банкрута. Обсяг валового внутрішнього продукту падає (хоча Президент обіцяв,  що він збільшиться у  1998 році  на 0,5 відсотка,  але насправді він зменшиться щонайменше на 1,5   відсотка),   зростає    кількість    безробітних,    зростає заборгованість  по  зарплаті  і  пенсіях (вже 8,5 мільярда сягнула заборгованість) і порушується питання, що ж іще продати, щоб хтось прийшов  сюди і вклав гроші.  І залишається - "Укртелеком",  земля України (сільгоспугіддя) і надра.  Усе! Все інше продане, знищене, розкрадене.

 

     Рухівці, які два дні тому кричали: "Ой-ой-ой, референдум,  суверенітет, волевиявлення народу 1 грудня 1991 року",  враз  забули,  що  волевиявлення народу 1 грудня 1991 року - це прийняття Декларації про державний суверенітет,  в  якій загально-народною   власністю   визнані   надра  і  сільгоспугіддя України. Яка ж тут буде загальнонародна власність?!

 

     Я звертаю вашу увагу на статтю 6. У пункті 1 зазначено, що ця угода   буде  стосуватися  окремих  ділянок  надр,  де  є  корисні копалини.  Саме вони  будуть  братися  іноземними  інвесторами.  У пункті 2 записано, що Кабінет Міністрів буде затверджувати перелік ділянок  надр.  Не  парламент!  Де  ж  загальнонародна  власність? Причому   навіть   не  сам  Кабінет  Міністрів,  а  невідомо  який Уповноважений орган.

 

     Читаємо статтю  7.  Як  же  буде  цей   Уповноважений   орган проводити  конкурс?  Я хочу,  щоб усі уявили собі конкурс на оту ж Яворівську сірку,  про  яку  так  усі  переживають.  Березовський, Рабінович  і Джордж Сорос - ось три претенденти.  Хто з них виграє конкурс?  Це буде вирішувати невідомо який Уповноважений орган.  А потім  ми  дивуємося,  чи  є в Лазаренка 40 мільйонів доларів,  чи немає в нього 40 мільйонів доларів,  що там хто шукає за кордоном? Та  шукають тому,  що угоди з іноземцями укладалися,  різного роду ліцензії і таке інше видавалося чиновництвом,  абсолютно ніким  не контрольовано.

 

     Тому фракція  ПСПУ підтримувати таку концепцію проекту закону не будет. Ми вважаємо, що такий законопроект не можна приймати.

 

     І останнє.  Нашим політичним опонентам комуністам скажу: коли ви будете працювати,  як фракція ПСПУ,  по 16 годин на день,  то і вам буде з чим виступати з трибуни  парламенту.  А  так  комітетів набрали  собі,  як  Жучка  блох,  а  працювати не хочете.  Керуєте шістьма комітетами, а законів немає. Не вносите в зал ані пенсійне законодавство,  ані  зміни  економічної  політики,  ані  інші такі потрібні закони,  а потім  піднімаєте  голос  проти  фракції,  яка працює.  Це  справді ганьбить не тільки ім'я комуністів (ви ж себе називаєте комуністами), а взагалі розвиток демократичних процесів, бо  демократія  -  це  захист  меншості,  а  не більшості,  якою б галасливою вона не була.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський. Наступний - депутат Степура.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада". Шановні колеги! Хочу привернути вашу увагу  до  того,  що такий закон в принципі потрібен,  але якщо ми приймемо недосконалий закон,  то відкриємо шлях  для  перетворення України  в  сировинний  придаток,  і  не  більше.  Якщо  ж зробимо нормальний   закон,   то   зможемо   пожвавити   розвиток    нашої промисловості, науки і так далі.

 

     Так от я запитую, чи є необхідні умови для того, щоб вирішити друге завдання?  Даний законопроект на це запитання  відповіді  не дає.  І  якщо  ми дамо багато повноважень Кабінету Міністрів (а ви знаєте непатріотизм нашого Кабінету Міністрів),  то  в  результаті держава може зникнути.

 

     Хочу також привернути вашу увагу до того,  що інвестиції - це не спасіння від  усіх  бід.  Більше  того,  всі  розвинуті  країни обмежують   іноземні   інвестиції  в  своє  народне  господарство. Найліберальніша Великобританія дозволяє залучати в свої фірми лише 20  відсотків  інвестицій.  Зверніть  увагу,  ніхто  не  дає права керувати своїми фірмами. А Японія зовсім не залучає інвестиції. Ми ж ніяких обмежень не робимо.  А прямі інвестиції - це пряма втрата керованості і власності.  І якраз питання  власності  до  кінця  в цьому законопроекті не вирішено. Більше того, ми маємо такий Закон про спільні підприємства,  через який втрачаємо свою  власність  і право  керування.  Ви  ж подивіться,  спільне підприємство у нас - окрема юридична особа,  яка є  структурним  підрозділом  іноземної фірми,   тож  вона  ним  і  керує.  А  підприємствами  керує  Фонд державного  майна.  В  результаті   три   чоловіки   керують   900 підприємствами і хочуть від них якомога швидше позбутися. Тому нам треба,  до речі, змінити Закон про спільні підприємства. А в цьому проекті закону я пропоную виділити спеціальний розділ, який би так і називався - "Захист вітчизняного ринку,  виробника  і  природних ресурсів".

 

     Далі. Обов'язково треба ратифіковувати всі без винятку угоди. Наприклад,  у тій же Великобританії навіть дозвіл на  приватизацію підприємства (кожного окремо) давався парламентом.

 

     З другого  боку,  в  цьому  проекті  закону нічого не сказано стосовно того,  яка кількість робочих місць і яка виробнича  сфера буде задіяна з України, а також немає жодного слова про українську науку.  А я хочу сказати,  що наша  гірничодобувна  промисловість, наші геологорозвідувальні служби,  наші проектні інститути і наука в  цілому  дозволяють  технічно  і   технологічно   всі   проблеми розв'язати без іноземного інвестора. Від інвестора потрібні тільки гроші і більше нічого.  І ніякої мови  про  конкурентоспроможність вести  не треба,  бо Україна може робити такі титанові труби,  які ніхто в світі не може робити.  Є у  нас  і  розробки  комбінованих труб,  ріжучих  інструментів і такого іншого.  Усе це є,  потрібні тільки гроші.  А якщо нам привезуть обладнання з-за кордону, то ми і надалі будемо зупиняти і нищити нашу промисловість.

 

     Тому я  ще  раз  пропоную,  для  того  щоб усе це врахувати і передбачити розділ,  про який я говорив,  треба  направити  проект закону  на повторне перше читання.  Тому що просто щось додавати - це,  як ви знаєте з досвіду,  в другому читанні  не  проходить.  А втратити  ми  можемо  більше,  ніж  виграємо.  От мене підтримує і депутат Ковалко, який добре знає ситуацію у цій галузі.

 

     Також привертаю  вашу  увагу,  що  цей  виступ  я  погодив  з керівником  фракції  Лазаренком  Павлом Івановичем.  І всі позиції погоджені з фракцією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Степура.  Наступний  - депутат Ковалко.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  народні депутати!  Я хотів би на прикладі цього проекту закону теж привернути вашу увагу  до  того, що ми робимо у цій сесійній залі.  Справді, в результаті прийняття за останні роки цілого ряду політичних та  економічних  рішень  ми поставили  нашу  країну в певні умови і зараз,  в основному,  коли розглядаємо той чи інший законопроект, кажемо, що так, за цих умов нам нікуди дітися, нам треба його приймати.

 

     Згадайте, як   нещодавно  тут  стояв  Президент,  виступав  з позачерговим зверненням до парламенту і казав,  що давайте  хоч  2 мільярди візьмемо за рахунок приватизації "Укртелекому",  бо немає чим розрахуватися з боргами. Ще раніше тут стояв представник вищої школи  і  казав,  що  давайте  вводити елементи платного навчання, інакше вища школа загине.

 

     Через те  позиція  фракції  Комуністичної   партії,   яку   я представляю,  полягає  в  тому,  що  треба  приймати основоположні закони,  які б передусім змінювали ситуацію в нашій країні.  Треба виходити саме з цього.

 

     От Верховна  Рада  розглядала засади зовнішньої і внутрішньої політики.  Коли,  скажімо, Петро Симоненко вносив законопроект про засади  соціальної  політики  і  казав,  що  це нам треба,  тоді з правого  крила  Верховної  Ради  лунало,  що  це  ніби  другорядні питання.

 

     Оце головні питання, які ми повинні розглянути, щоб докорінно змінити ситуацію в країні.  А так ми стали пожежною  командою,  ми приймаємо  закони  під  ці  умови  і  тим  самим,  так  би мовити, консервуємо ці умови.

 

     Тепер щодо конкретного законопроекту.  Справді, у цих умовах, що  склалися,  треба  його приймати,  щоб не загубити останнє.  Ми схиляємося до того,  що його можна прийняти в  першому  читанні  з подальшим   серйозним   доопрацюванням.   Особливо  це  стосується контролю.  Має  бути  жорсткий  парламентський  контроль.   І   не створювати якийсь спеціальний орган,  а можливо,  нехай органи, що відповідають  за   надра,   за   їх   розвідку,   видобування   та використання, будуть головні у цьому контролі.

 

     Шановні товариші,  я хотів би звернутися і до лівого блоку, і до вас,  шановні  панове  зправа:  давайте  всетаки  не  ставитися легковажно до таких основоположних законопроектів, щоб ми не стали тими жебраками, які згоджуються на будь-які умови.

 

     І останнє.  Тут хтось, здається Вячеслав Чорновіл, кричав, що Ленін  був  за концесії.  То я хочу сказати,  що треба розрізняти, коли,   скажімо,   під   контролем   робітничо-селянського   уряду віддаються  в концесії якісь природні багатства і коли уряд,  який обслуговує  певну  частку  населення  нашої  країні:   десь   5-10 відсотків нових українців - клас багатіїв.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Ковалку. Будь ласка. І завершуємо.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 65, Житомирська область). Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні  народні депутати!  Як ви розумієте,  цей проект насамперед,  спрямований на збільшення  власного  видобутку нафти і газу та інших енергоносіїв.  З розвідкою,  видобуванням та використанням мінеральної сировини у нас безпосередньо або побічно було пов'язано близько 48 відсотків її промислового потенціалу, 20 відсотків трудових ресурсів, 25 відсотків національного доходу.

 

     На сьогодні в Україні виявлено 307 родовищ  нафти  і  газу  з початковими видобувними розвіданими запасами понад 3 мільйони тонн умовного палива. Ступінь виробленості розвіданих запасів становить 60,2  відсотка.  Проте  серйозним  резервом  для розвитку нафто- і газової промисловості є майже 5 мільярдів тонн умовного палива  ще нерозвіданих  запасів  нафти  і газу.  Запаси кам'яного вугілля та бурого становлять відповідно 43 мільярди  та  2,5  мільярда  тонн. Сьогодні коефіцієнт нафтовилучення становить 0,25 одиниці.  Це теж резерв для збільшення видобутку нафти і газу.

 

     Сьогодні найбільш      перспективним      для      проведення пошуковорозвідувальних  робіт  на  нафту  і  газ є шельф Чорного і Азовського морів,  де зосереджено понад  18  відсотків  початкових потенційних    ресурсів   вуглеводнів   України.   Ресурсна   база нафтогазодобувної промисловості дає можливість при її  ефективному використанні  забезпечити  стабілізацію  обсягів видобутку нафти і газу і в перспективі наростити її.  Проте протягом останніх  років видобуток нафти і газу не компенсується приростом нових запасів.

 

     У 1994-1997  роках  видобуток  нафти і газу перевищив приріст запасів  на  37  мільйонів  тонн.   Різке   скорочення   глибокого пошукового   буріння   призвело  до  такого  відчутного  зменшення природних  запасів  нафти  і  газу,  в  цілому   приріст   запасів вуглеводів  зменшився  з  53 мільйонів тонн до 6,4 мільйона тонн у 1997 році.

 

     Стратегічне завдання збільшення власного  видобутку  нафти  і газу  прямо пов'язане із залученням інвестицій,  причому в значних обсягах, про що свідчать такі цифри.

 

     Я прошу звернути увагу,  шановні депутати, що для нарощування видобутку  на  1  мільярд  кубічних  метрів  необхідно вкласти 0,8 мільярда гривень,  а на мільйон тонн нафти - 1,9 мільярда гривень. А  для  тих,  хто  має  сумнів,  що  краще,  збільшувати видобуток енергоносіїв чи залучати їх до імпорту,  наведу  простий  приклад. Собівартість  українського газу становить близько 18 доларів США - купуємо за 50-80 доларів,  нафти - 24 долари, купуємо за 80 (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати,  я пропоную, враховуючи такі факти, прийняти проект Закону про угоди про розподіл продукції в  першому читанні.  Тим  самим  ми зможемо дати вагомий поштовх для розвитку вітчизняного  паливно-енергетичного  комплексу   як   бази   нашої економіки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   народні   депутати,  всі,  хто записався, виступили.

 

     Чи хочуть скористатися правом  на  заключне  слово  Шаповалов Олександр Едуардович і Чукмасов Сергій Олександрович?  Будь ласка, одна  хвилина.  Увімкніть,   будь   ласка,   мікрофон   Олександра Едуардовича.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.  Шановні депутати! Я дякую всім виступаючим за те,  що вони звернули увагу  і  уряду  на  деякі  проблеми,  деякі неточності,  які  є  в законопроекті.  Проте я вважаю,  що вони не настільки значні, щоб не приймати законопроект у першому читанні.

 

     Я думаю,  що ми і уряд разом з  комітетами  доопраюємо  його, внесемо всі необхідні зміни.  І я просив підтримати його в першому читанні,  бо час минає,  а дуже важливо, щоб закон почав працювати якнайшвидше. Прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чукмасов Сергій Олександрович. Будь ласка. Одна хвилина.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я очень  коротко.  Спасибо  всем  выступающим, которые приняли участие в обсуждении законопроекта.

 

     Думаю, что  те  замечания,  которые  были  сегодня высказаны, которые депутаты дополнительно внесут,  будут учтены при доработке законопроекта  во втором чтении.  Просьба от комитета и от фракции "Громада" принять законопроект в первом чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні  депутати,  вам  розданий проект  постанови,  підготовлений  Комітетом  з питань економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій. "Верховна Рада постановляє:

 

     1. Проект  Закону  України  про угоди про розподіл продукції, внесений Кабінетом Міністрів України, прийняти в першому читанні.

 

     2. Доручити  Комітету  Верховної  Ради   України   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій доопрацювати зазначений проект закону з  урахуванням зауважень   народних   депутатів   України   та   інших  суб'єктів законодавчої ініціативи і внести його на розгляд Верховної Ради  в другому читанні".

 

     Проект цієї постанови я ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Депутат Гуцол  не  встиг  проголосувати.  Ще  раз  ставлю  на голосування.

 

     "За" -198.

 

     Шановні народні  депутати!  Під  час   обговорення   надійшла пропозиція  повернути  законопроект на повторне перше читання.  Це було запропоновано народними депутатами Семенюк і  Павловським.  Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 267.

 

     Рішення прийнято. Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А термін?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Термін - відповідно до Регламенту.

 

     Шановні колеги,  переходимо  до  розгляду  наступного питання порядку денного (Шум у залі). Прошу вибачити!

 

     Для репліки слово надається народному  депутату  Луценку  від фракції Комуністичної партії.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Черговий раз пані Вітренко  використала  оцю  святу  трибуну,  щоб вилити  відро  бруду  на комуністів.  Я горджуся тим,  що є членом Комуністичної партії України з 1960 року, горджуся тим, що зараз є комуністом, а не авантюристом, і не звик говорити неправду. Правда в тому,  що мій комітет уже прийняв 8 пенсійних законопроектів,  4 відхилив,  а  сьогодні вносяться ще два.  Розроблений законопроект про пенсійне забезпечення, який є в депутатів, ми просимо включити до порядку денного на 8 число.

 

     А щодо  Жучки  з блохами,  то це хороша приказка,  і я її теж люблю,  але з  ваших  слів,  Наталіє  Михайлівно,  я  все-таки  не зрозумів, хто Жучка (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, перед тим як перейти до розгляду наступного питання  порядку  денного,  я  для  інформації надаю  слово  голові  комітету Олійнику Борису Іллічу.  Будь ласка (Шум у залі). Прошу уваги!

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Ви мені створили такий радіаційний політичний фон, що я буду коротким, аби не взяти багато рентгенів (Шум у залі).

 

     Шановний Михайле Васильовичу, вас не цікавить і мене теж, але декого цікавить ця інформація...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе  Іллічу,  це цікавить Верховну Раду.  Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  Навздогін  до  тієї  інформації,  яку  офіційно подало   Міністерство  закордонних  справ  через  мас-медіа,  можу долучити таке. Сьогодні в другій половині дня в Женеві відбудеться зустріч  Лазаренка зі слідчим суддею,  в перебігу якої швейцарські судові органи приймуть рішення по суті справи. Швейцарська сторона ще раз повідомила, що затриманий не заявляв про бажання зустрітися з консульським представником,  хоча відповідний запит щодо цього з боку посольства України є.

 

     Посольство відстежує  ситуацію  і  оперативно інформуватимемо нас про перебіг подій.

 

     А тепер від себе.  Шановні колеги,  Міністерство  закордонних справ   може   брати   до  відома  різні  чутки,  але  зобов'язане користуватися лише офіційною інформацією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Іллічу.

 

     -------------

 

     Шановні колеги,  розглядається  проект   Закону   про   строк введення в дію підпункту "б" пункту 1 статті 26 Закону України про зайнятість населення.

 

     Доповідач - міністр праці та соціальної політики Сахань  Іван Якович.

 

     Іване Яковичу,  скільки  вам  треба часу?  Дві хвилини.  Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.  Я.,  міністр праці та соціальної політики України. Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні  народні  депутати!  З приводу необхідності внесення зміни до Закону України про внесення змін до Закону України про зайнятість населення хотів би зазначити таке.  Як відомо,  сьогодні працівникам, які звільняються з роботи за  ініціативою  власника  у  зв'язку  із  змінами  в  організації виробництва,  реструктиризацією підприємств чинним  законодавством України  передбачено  збереження  середньої  заробітної  плати  на період працевлаштування,  але не більш як  на  три  місяці  з  дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги.

 

     Виплата місячної вихідної допомоги та середнього заробітку за другийтретій місяці провадиться за останнім місцем роботи.

 

     З метою зменшення фінансового навантаження  на  підприємства, сприяння   їх   економічному   оздоровленню   шляхом   вивільнення надлишкової робочої  сили  (а  зараз  прихованими  безробітними  є близько  4,4  мільйона  чоловік)  у  листопаді  минулого року було внесено доповнення до статті  26  Закону  України  про  зайнятість населення.

 

     Ним передбачено,  що  компенсація за другий і третій місяці з дня вивільнення працівника зберігається шляхом виплати допомоги по безробіттю  в  розмірі  100  відсотків середньої заробітної плати. Тобто компенсаційні виплати повинні здійснюватися  не  за  рахунок підприємств,  як  зараз,  а  за  рахунок  коштів  Державного фонду сприяння зайнятості населення.

 

     Введення в дію такого порядку  передбачено  з  1  січня  1999 року.  На жаль,  за час, що минув після прийняття закону, ситуація на зареєстрованому ринку праці ускладнилася.  За 10 місяців  цього року  на  обліку  в службі зайнятості перебуває майже 1,8 мільйона чоловік.  З 1995 року рівень зареєстрованого безробіття зріс в  10 разів   і   за  станом  на  1  листопада  становив  3,34  відсотка працездатного населення у працездатному віці.  Проте  відрахування до  фонду  зайнятості  залишається без змін - на рівні 2 відсотків фонду оплати праці.

 

     За прогнозом підприємств,  установ та організацій,  який  був узагальнений   службою   зайнятості,  наступного  року  очікується вивільнення вже більш як 760 тисяч чоловік.  Передбачається, що на обліку  в  службі зайнятості буде більш як 2,9 мільйона незайнятих громадян.  За цих умов нагальна потреба в коштах  на  фінансування заходів  соціального  захисту безробітних становить 972,4 мільйона гривень,  у тому числі  тільки  на  двомісячні  виплати,  про  які йшлося, вивільненим працівникам треба 247,5 мільйона гривень.

 

     Водночас у  проекті  Державного  бюджету  України на 1999 рік обсяг надходжень до фонду зайнятості при  збереженні  нині  діючих нормативних  відрахувань  становить  554  мільйони гривень,  тобто дефіцит  коштів  фонду  становить  418  мільйонів   гривень.   При опрацюванні   проекту   бюджету  збільшення  надходжень  до  фонду зайнятості за рахунок збільшення розміру страхових внесків  (а  це нарахування  на фонд оплати праці) було визнане недоцільним,  тому Міністерство праці та соціальної політики було  вимушене  вийти  з пропозицією  про  перенесення  терміну введення в дію прийнятого в листопаді 1997 року доповнення до статті  26  Закону  України  про зайнятість населення на один рік,  тобто до 1 січня 2000 року.  Ця пропозиція внесена Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради.

 

     Я, шановні народні депутати,  звертаюся до вас з таким: ми не можемо   допустити   вивільнення   надлишкової   робочої   сили  і переведення  її  у  стан  реального  безробіття,  не  забезпечивши надійних  джерел  фінансування  соціального  захисту цих громадян. Прошу Верховну Раду підтримати пропозицію уряду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Івана Яковича? Запишіться, будь ласка,  на запитання.  Висвітіть список.  На запитання відводиться п'ять хвилин.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуємо роботу.

 

     Іване Яковичу, прошу на трибуну. Будь ласка.

 

     Ви пам'ятаєте, запис народних депутатів на запитання відбувся до перерви. Я думаю, п'яти хвилин достатньо.

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка. За ним - депутат Мироненко.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція Партії  зелених  України.  Шановний  пане міністре!  Нині  сотні  базових  підприємств  України - товариства сліпих та товариства глухих на грані  знищення,  майже  250  тисяч чоловік  масово звільняється.  Тобто отакою є державна турбота про інвалідів,  не здійснюється соціальний захист відповідно до статті 46  Конституції.  Механізм  законопроекту нам відомий,  проте мене цікавить єдине - конкретна структура виконання цього закону. Бо ми створюємо чудові закони, а вони на місцях не працюють.

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Запитання  ваше справді слушне.  Вважаю,  що нам треба працювати над тим,  щоб усе-таки підтримати ці підприємства. Я маю на увазі товариства глухих, сліпих та інші підприємства, які представляють товариства інвалідів. Але це питання дещо інше, воно в   площині  оподаткування,  в  площині  державної  підтримки  цих підприємств.

 

     А що стосується механізму дії закону, про який зараз ідеться, то  ним передбачено вивільнюваним працівникам виплачувати допомогу по безробіттю не на підприємстві,  а з Фонду  сприяння  зайнятості населення.  На  нашу  думку,  це  дасть  можливість  підприємствам зекономити оборотні кошти,  оздоровити підприємство,  зменшити  не тільки  податковий тиск,  а й кількість вивільнюваних працівників. Але,  на жаль,  ми зіткнулися з тим,  що немає реальної можливості профінансувати   ці  видатки,  тому  і  просимо  перенести  термін введення в дію цього  положення.  А  механізм  там  звичний:  люди приходять,  реєструються  в  установленому  порядку  і  відповідно одержують  допомогу.  Це  положення   напрацьоване,   є   порядок, затверджений Кабінетом Міністрів. Просто сьогодні, повторюю, через те,  що немає коштів,  ми змушені просити про перенесення  терміну введення в дію цього закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Мироненко.  Будь ласка.  За ним - депутат Гусак.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 5,  Автономна Республіка Крим). Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Яковлевич! В моем  округе,  Оленевском районе Крыма,  задолженность по зарплате работникам  здравоохранения  достигает  16   месяцев,   работникам образования  - 11-12 месяцев.  Но даже не получающие зарплату,  не имеющие средств к существованию не  желают  быть  уволенными,  ибо предприятия  в  районе  и городе Керчи в основном стоят,  как и по всей Украине.

 

     Ваша логика понятна,  но не кажется ли вам, что особых надежд на предприятия тоже нет, ибо предприятия в условиях поворота назад к капитализму через массовую  приватизацию  делаются  искусственно убыточными в интересах быстрой приватизации?  При социализме у нас не было безработицы,  был ежегодный рост производства и жизненного уровня народа.

 

     Не кажется   ли   вам,   что   пора,   вопервых,   прекратить приватизацию,   вовторых,   начать   национализацию,    обеспечить государственную     поддержку     государственного,     народного, муниципального, коллективного секторов экономики в интересах роста производства,  ликвидации безработицы?  Если не будет безработицы, то и не будет необходимости рассматривать этот вопрос.

 

     САХАНЬ І.Я.  Дякую  за  запитання.  Я  хотів  би   на   нього відповісти таким чином.

 

     Справді, у  Керчі  склалася дуже напружена ситуація.  Кабінет Міністрів  доручав  Міністерству  праці  через   фонд   зайнятості вирішувати  деякі  питання.  І  ми надавали практичну допомогу для того,  щоб усе-таки змінити  там  ситуацію  на  краще.  Зрозуміло, кардинально  ми  її  змінити  не  можемо,  але деякі кроки в цьому напрямі зроблено. Це перше.

 

     Друге. Стосовно того, що на підприємства немає великої надії. Я згоден із тим,  що на багатьох підприємствах є заборгованість із заробітної плати,  є,  скажімо, багато проблем, які не розв'язують сьогодні  належним чином,  і рівень заробітної плати не такий,  як потрібно.  Проте,  на мою думку,  на підприємстві людина  все-таки матиме хоч якусь,  можливо часткову,  підтримку в цих умовах. Якщо ми вивільнимо людей  і  не  зможемо  виплатити  за  рахунок  фонду зайнятості допомогу,  яка передбачається, людина залишиться сам на сам зі своєю бідою.

 

     І я як міністр не маю морального права  взяти  на  себе  таку відповідальність. Вважаю, що сьогодні ми повинні разом прийняти це рішення - перенести термін введення в дію цього закону на  рік.  А через  рік  побачимо,  як  розгортатимуться  події і що ми зможемо зробити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гусак. Будь ласка.

 

     ГУСАК Л.Г. Шановний Іване Яковичу, як відомо, ряд підприємств перебувають у такому становищі,  що не можуть виплатити кошти тим, хто звільняється у зв'язку зі змінами в  організації  виробництва. Навіть після рішення суду не можуть виплатити цю компенсацію.

 

     Чи не   правильніше   було  б,  щоб  хоча  б  частина  грошей виплачувалася з фонду  зайнятості?  Я  розумію,  що  дуже  скрутне становище,  немає  джерела фінансування,  але ж людина потрапляє в таку ситуацію, що не може отримати грошей ні там, ні там.

 

     Дякую за увагу.

 

     САХАНЬ І.Я. Дякую за запитання. Повторюю, що я є прихильником того,   щоб   закон  було  введено  в  дію  в  тому  варіанті,  як запропоновано.  Однак сьогодні реально складається така  ситуація, що немає можливості це зробити.  Пропозиція,  яку ми вносимо, не є перекресленням  цього  закону,  просто  це  відстрочення   терміну введення  в  дію  закону  на  певний час для того,  щоб можна було вирішити  питання   фінансування,   вишукати   додаткові   джерела поповнення  фонду  зайнятості.  Можливо,  будуть  якісь інші шляхи фінансування,  скажімо, можна було б вирішити питання фінансування цих видатків з бюджету.

 

     Однак, на  жаль,  ми не знайшли сьогодні варіанта додаткового фінансування,  тому немає іншого виходу,  як просити Верховну Раду підтримати на цьому етапі запропонований законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Іване Яковичу.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  першому заступнику голови Комітету з питань  соціальної  політики  та  праці  Донченку  Юрію Григоровичу.   Будь   ласка.   Скільки  вам  потрібно  часу,  Юрію Григоровичу? П'ять хвилин.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область). Уважаемый Виктор Владимирович! Уважаемые народные депутаты!  Кабинет Министров внес законопроект, в котором предлагается пересмотреть введение в действие положения,  согласно которому лицам,  уволенным по пункту 1 статьи 40 КЗоТ Украины,  то есть "Ликвидация и реорганизация или сокращение",  пособие за  два месяца   в   размере   100   процентов  средней  заработной  платы выплачивается за счет средств  Государственного  фонда  содействия занятости населения. В настоящее время это делают предприятия.

 

     То есть   Кабинетом   Министров   предлагается  всего-навсего пролонгировать срок введения этого закона на один год,  то есть не с 1 января 1999 года,  а с 1 января 2000 года.  Однако последствия этого  документа  очень   серьезные.   Наш   комитет   внимательно рассмотрел  эти  предложения  и все члены комитета приняли решение поддержать Кабинет Министров по данному вопросу.

 

     Введение в действие указанной нормы  в  1999  году  потребует дополнительно  247,5  миллиона  гривень,  если производить выплату помощи  за  счет  фонда  занятости.  Чтобы  получить  эту   сумму, необходимо  увеличить  отчисления в фонд занятости практически в 2 раза. Вы знаете, что сегодня с каждого гражданина изымается в фонд занятости  1,5 процента за счет средств предприятия и 0,5 процента за счет личных доходов.  Если же мы не пролонгируем этот документ, тогда    нужно   автоматически   вносить   изменения   в   систему налогообложения об увеличении поступлений в фонд  занятости.  Если мы  этого  не сделаем,  освобожденные работники не смогут получать деньги из фонда занятости,  а лишь  порядка  16  гривень,  которые выплачиваются  сегодня,  что  является грубым ущемлением интересов трудящихся.

 

     Кроме этого,  данный   закон   будет   в   какой-то   степени сдерживающим фактором,  чтобы не производились массовые увольнения трудящихся.  Если сегодня предприятия сбросят с себя этот груз, то уже  на  сегодняшний день часть работников будет уведомлена о том, что попадет под сокращение или же реорганизацию,  и таким  образом от  них предприятия просто избавляются.  И непринятие этого закона позволит сделать это более оперативно,  что,  я  считаю,  является ущемлением интересов трудящихся.

 

     Вместе с  тем  я не могу не сказать также о том,  что Кабинет Министров позволил себе очень легко обращаться со средствами фонда занятости.  Я вам приведу несколько примеров. В 1997 году из фонда занятости из ято 30,3 миллиона гривень,  за 9 месяцев этого года - 49,7 миллиона гривень.  Это несмотря на то,  что никто не позволял Кабинету Министров такие вещи  производить.  Если  такая  практика будет  продолжаться  и  в  1999  году,  то безработным нечем будет заплатить те крохи, которые они сегодня получают по безработице.

 

     В то же время хочу  отметить,  что  комитет  и  правительство работают  над  законопроектом  о  государственном  страховании  на случай безработицы. Но принятие этого закона потребует длительного периода  времени,  поэтому  для  того,  чтобы  сегодня  в какой-то степени отстоять интересы  трудящихся,  наш  комитет  поддерживает предложение  Кабинета  Министров  и просил бы вас проголосовать за этот законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до Юрія Григоровича?  Один депутат   Черненко?  Будь  ласка  (Шум  у  залі).  Ще  є  бажаючі? Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).  Вы   мне   уже   слово предоставили, Виктор Владимирович.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   надам   вам  слово  першому.  А  зараз  прошу депутатів записатися на запитання.  Висвітіть,  будь ласка список. Слово  для  запитання надається народному депутату Черненку.  Будь ласка. За ним - депутат Красняков. Скільки хвилин відведемо? П'ять хвилин.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый Юрий Григорьевич, я бы хотел выяснить два вопроса.

 

     Вот относительно 38-40 миллионов гривень.  Юрий  Григорьевич, ваш  комитет  разбирался  с  вопросом  из ятия этих денег из фонда занятости?

 

     Сегодня в городах, районах возникла проблема, если не сказать катастрофа  -  люди не состоят на учете и ничего не получают.  Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Я думаю,  что мы примем эту поправку и  дадим возможность  сохранить  двухмесячную проплату за счет предприятия. Но как быть с теми предприятиями, которые ликвидировались? Люди не получают  ни  зарплат,  ни  выплат  по ликвидации,  ни пенсий,  ни регресса. Нам действительно нужно этот вопрос поднять, в частности по  Горловке:  шахтостроительные  управления  2 и 3 ликвидировали, всех выбросили - и все.

 

     Спасибо за ответ.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо.  Наш комитет  действительно  разбирал ситуацию,  связанную  с  этим  вопросом.  Правительство  в  первую очередь отвечает за то,  что Министерство финансов,  грубо нарушив Закон  о Государственном бюджете на 1998 год,  как бы между прочим запустило руку в карман службы занятости.

 

     Причем ничем это не оправдывая.  Единственный аргумент - мол, нет денег в бюджете. Так давайте изымем у людей, получающих деньги в фонде занятости.

 

     Оправдание может быть одно:  фонд занятости,  как нам  давали информацию,  сегодня рассчитывается по долгам,  которые они должны проплатить.

 

     Если у вас есть факты,  подтверждающие,  что службы занятости не в состоянии выплатить эти пособия, предоставьте их нам. И я вам гарантирую,  что мы поднимем этот вопрос очень остро,  потому  что нас   убедили   в   том,  что  все  пособия,  которые  необходимы, проплачены.  Мы поверили руководителю службы занятости.  Если есть факты нарушений, поверьте мне, мы не оставим их без внимания.

 

     Более того,   вы   слышали   не  так  давно  мое  предложение относительно недоверия министру  финансов.  Он  в  первую  очередь отвечает   за   формирование   и  выполнение  бюджета  Украины.  А запускать,  куда тебе вздумается,  денежки,  вы меня извините, это грубейшее нарушение законодательства.

 

     Далее. Как быть с предприятиями,  которые сегодня закрываются и так далее,  в  частности  угольные  предприятия,  о  которых  вы говорили.   Ну,   всегда   есть   правонаследник.   Есть  угольные об единения,  есть министерство,  то есть есть правонаследник,  он обязан   расплатиться.  Более  того,  как  правило,  суд  принимет решение,  я знаю такие факты,  расплатиться с этими людьми за счет описи  имущества  предприятий.  Но  здесь есть одна сложность,  вы правильно это подметили,  когда суд,  принимая  решение  в  пользу граждан,  не  может  до конца привести его в исполнение.  Если это касается предприятий - это один вопрос,  а если службы  занятости, то  вы  сами  понимаете,  что  дополнительно  нужно  247 миллионов гривень,  что в данный момент нереально,  значит,  человек  вообще ничего не получит. Поэтому сегодня больше шансов защитить человека именно через предприятия.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Красняков.  Будь ласка.  За ним - депутат Левченко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция Коммунистической партии Украины. Юрий Григорьевич,  я в развитие вопроса Виталия Григорьевича  Черненко. Действительно,   такие   факты,   особенно  в  угольных  регионах, подтверждаются.  И если вам говорят,  что  сегодня  осуществляется погашение задолженности по центрам занятости,  то это неправда.  И еще   по   угольным   предприятиям.   Да,   действительно,    есть правонаследники,  да, действительно, есть угольные об единения. Но сегодня денег для тех же закрытых  шахт,  шахтостройуправлений  не выделяется.  Юрий Григорьевич, вот вы говорите о законодательстве. Тогда,  если есть закон,  пусть  комитет  выступит  инициатором  - обратится   в  Генпрокуратуру  по  этому  вопросу,  а  не  слушает заверения о том, что якобы где-то что-то погашено.

 

     И второй вопрос.

 

     Я не  давно  прочитал  в  одной  из  газет,   что   в   любом законопроекте,  касающемся социальной сферы, исполнительная власть явно или неявно показывает людоедский оскал.

 

     Скажите, есть ли подводные камни вот  в  этом  законопроекте, из-за   которых  завтра  получится  другой  результат,  нежели  мы ожидаем?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Я начну со второго вопроса, Евгений Васильевич. Ни  я,  ни  комитет  не  видим  здесь той опасности,  о которой вы говорите. Почему? Потому что мы не нарушим действующую систему. Мы на  год  пролонгируем  действующую  систему увольнения граждан.  А система не нарушается,  она отработана  и  будет  действовать  как действовала.

 

     Второй момент.  Если  вы обратили внимание на мои слова,  это будет   для   предприятий   сдерживающим   фактором   относительно увольнения.  Любой директор завода,  прежде чем уволить, подумает, где  взять  средства,  чтобы  заплатить   человеку   три   средних заработных  платы.  А если мы отдадим это службам занятости,  он с удовольствием уволит,  поскольку ему только один месяц нужно будет заплатить.  Вот  что мы сохраняем,  если пролонгируем до 2000 года введение этого закона, как говорил Иван Яковлевич.

 

     И что касается первого вопроса,  то я  не  думаю,  что  здесь должны органы прокуратуры работать,  здесь как раз должны работать судоисполнители.  В  частности,  судоисполнительные  структуры  на местах  сегодня  столкнулись  со  многими вопросами,  связанными с увольнением и невыплатой заработной платы.  Вы  знаете,  это  блок социальных вопросов, я не хочу на них отдельно останавливаться. Не выполняется решение судов,  а механизм выполнения - это, извините, не функция нашего комитета,  у нас есть отдельный комитет, который занимается этими вопросами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Левченко. Будь ласка.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  Юрий  Григорьевич!  В  принципе  этот законопроект надо поддержать. Он хоть как-то защитит тех людей, которые увольняются. Не кажется ли вам,  что нынешняя политика государства завела нас в тупик?  С одной стороны,  если  государство  сбросит  все  это  на социальную сферу,  вернее,  на фонд занятости,  то должно выделить средства. Если же оставить выплату двухмесячных расчетных денег за предприятиями, то тоже нужна определенная сумма денег.

 

     И второй   вопрос.   Как   относятся  к  этому  законопроекту руководители   предприятий?   Есть   какие-нибудь   сведения   или пожелания?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.     Руководители     предприятий     однозначно поддерживали этот закон и рассчитывали,  что это положение вступит в   действие   с   1999  года.  Мы  переносим  срок,  и,  конечно, руководители   предприятий   будут    сегодня    против.    Именно руководители, а не работники предприятий.

 

     Относительно того,  что мы зашли в тупик,  я с вами абсолютно согласен.  Фракция коммунистов  неоднократно  говорила,  что  курс развития   государства   "Путем   радикальных   рыночных  реформ", провозглашенный в 1994 году Президентом Кучмой, приведет к развалу экономики. Этот курс приведет к тому, что основная часть населения Украины будет жить плохо.  Сегодня наши граждане живут чрезвычайно плохо, фактически уже за гранью выживания.

 

     Сегодня на   сессии   я   сделал   для   себя  открытие,  что Прогрессивная   социалистическая   партия,   со   слов   Владимира Романовича   Марченко,   находится   в  оппозиции  к  коммунистам. Единственно чего  не  могу  понять  -  почему  они  называют  себя "социалистической оппозицией".  Они должны называться оппозицией к социализму - тогда это будет логично.  Сегодня в оппозиции  к  нам находятся:   Народный   рух   Украины  (это  нормальное  явление); Народно-демократическая партия (нормальное явление).  Наконецто  и прогрессивные  социалисты  стали в один ряд с ними.  Спасибо им за это. Слава Богу, сбросили маски.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Для обговорення цього питання записалося два народних депутати. Є прохання - по три хвилини.

 

     Слово для виступу надається народному депутату Філіпчуку.  За ним - депутат Вітренко. І перейдемо до прийняття рішення.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Народний рух України.  Спочатку репліка щодо  державної  політики. Державна політика (і ми говоримо про тупик),  на щастя чи на жаль,

- це не лише політика виконавчої влади,  вона формується  також  і законодавчою владою.  Але погляньте,  що ми сьогодні,  у п'ятницю, розглядаємо.  Чи це проекти законів, які поповнять дохідну частину бюджету,  щоб  захистити  наших  людей,  чи  це  проекти абсолютно другорядних законів?  І справді,  питання про контрольну  комісію, про Господарський кодекс - другорядні, але вони весь час мусуються в цій залі.

 

     Тож ми повністю повинні нести відповідальність  за  ситуацію, яка склалася в державі через те, що бюджет не спроможний захистити наше населення.

 

     А тепер по суті.  Безперечно,  питання про  те,  підтримувати пропозицію  Кабінету  Міністрів  чи  не  підтримувати,  немає,  ми зобов'язані підтримати.  Якщо не підтримаємо,  то  це  буде  чисто популістський підхід, який не буде зреалізований.

 

     Але я   хотів  би  сказати  ще  про  одне.  Ще  в  1997  році законопроекти і щодо обов'язкового соціального страхування,  і про зайнятість    населення    були   внесені   як   пріоритетні   для першочергового  розгляду  і  прийняття  як   закони.   Закінчилися повноваження  Верховної Ради того скликання,  працює Верховна Рада нового скликання, і ми, власне, забуваємо про цю проблему.

 

     Далі. Ми повинні сконцентрувати роботу лише  над  ідеологією, щоб  зменшити  податковий  тиск  на  підприємства і здійснювати ці виплати з фонду зайнятості,  тобто з державного  бюджету.  Але  ми повинні сказати,  що державний бюджет не витягне цього, якщо ми не вирішимо кілька таких проблем.

 

     Перша - це легалізація прихованого безробіття.  До цього часу ця проблема в державі не вирішена.

 

     Друга -   пошук   і  організація  оплачуваних  громадських  і сезонних робіт.  Сільськогосподарський сезон 1998  року  остаточно переконав  нас  в  абсолютній дискретності й відірваності багатьох міністерств та відомств  від  того,  що  відбувається.  Ми  хочемо робити   ці   виплати   лише  з  державної  бюджетної  кишені,  не замислюючись,  що вони повинні відпрацьовувати це там, де потрібно суспільству й державі.

 

     Проблема третя  -  залучення  недержавних  служб,  які  також займаються регулюванням ринку праці.

 

     І четверта проблема.  У цій залі ми  практично  вже  протягом чотирьох-п'яти  років  не  ведемо ні дискусій,  ні розмов про нашу трудову міграцію. Як кажуть, нашого цвіту - по всьому світу, сотні тисяч,  але ми ні в соціальному,  ні в політичному плані практично не захищаємо наших людей,  які працюють за межами  нашої  держави. Вимушені, власне, це робити.

 

     Тому я  пропоную  розглядати  вкупі із питанням про створення нових  робочих  місць  наступні  пропозиції  Верховної  Ради  щодо приватизації,  реструктуризації і особливо підтримки середнього та малого бізнесу,  бо там, якщо чесно, не даючи хабара, практично не можна  забезпечити  й утримувати робочі місця.  Така сьогодні,  на жаль,  склалася політика. Ми мусимо вважати пріоритетним завданням розв'язання  цієї серйозної проблеми - як оптимально відрегулювати ринок праці й захистити наше населення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Я хочу напомнить ситуацию в прошлом парламенте,  когда принимался Закон о занятости населения. Тогда  эти отчисления на сокращаемых работников относились на счет предприятия и было решено,  что до 1 января  1999  года  пусть  уж предприятия  это  расхлебывают,  а вот с 1 января 1999 эти выплаты возьмет на  себя  государство.  Почему  возьмет?  Да  потому,  что предприятия сокращают людей не из-за того,  что не хотят работать, а из-за экономической политики, проводимой государством.

 

     Транжирятся финансовые ресурсы (играются коммерческие банки), построили  финансовую  пирамиду  ОВГЗ (перекачка пошла туда),  а у предприятий нет оборотных средств.  Ввели налоговую  систему,  при которой   ни   предпринимателю,   ни   предприятию   любой   формы собственности  выжить  невозможно.  Открыли   границы,   забросали Украину  импортом,  при  том  что  Украина  может производить свою продукцию,  а сбыть ее  невозможно:  установили  нищенские  ставки зарплаты и пенсии, и те не платят, и люди купить не могут.

 

     Как может   работать   предприятие?  Государство  сознательно поставило на колени все предприятия Украины.

 

     И теперь коммунисты вместе с руховцами (я об ясняю, почему мы

- социалистическая  оппозиция)  предлагают  пролон-гировать еще на год.  Давайте  и  дальше  добивать  предприятия.  А  в  это  время правительство вносит в Верховный Совет основные макроэкономические показатели (они есть у всех нас на руках),  где  записано,  что  в 1999  году  уровень  безработицы  составит  6,3  процента занятого населения при 2,7 процента в 1997 году. То есть вместо того, чтобы заниматься  вопросом  занятости  населения и напрягать весь Кабмин разрабатывать программу,  направленную на создание  рабочих  мест, чтобы работали предприятия,  вы,  уважаемый министр,  предлагаете: продлите  еще  на  год  наши   каникулы,   а   предприятия   будут расхлебывать это сами.

 

     Черненко правильно задал вопрос: какие предприятия?  Проанализируйте  деятельность   Агентства   по вопросам  предотвращения  банкротства.  Тарасенко  же потрошит все предприятия,  превращая их  в  банкротов  и  закрывая!  Как  потом человек  сможет  получить  это пособие?  Женщины уже в школу детей отправляют,  а все никак не получат декретных денег. Те, кто уже и не  хотел  бы  на предприятие приходить,  не могут выпросить этого двухмесячного пособия.  Да вы что,  кого  вы  спасаете?  Вы  людей защищаете?

 

     Тот, кто    поддерживает   этот   проект   закона,   защищает правительство и Президента,  которые проводят такую  экономическую политику.  И  не  нужно  играть в навешивание ярлыков,  смотрите в суть.  Этот режим  держится  благодаря  депутатам,  которые  своим голосованием разрешают ему продолжать делать то, что он делает.

 

     Поэтому фракция Прогрессивной социалистической партии Украины не будет поддерживать этот законопроект.  Мы требуем, чтобы деньги были предусмотрены в Государственном бюджете.  Откуда их взять? Да займитесь, наконец, Лазаренко и всеми остальными, пусть они вернут в Украину капиталы. Если будут возвращены вывезенные 40 миллиардов долларов,  хватит  и  безработным,  и   беременным   женщинам,   и пенсионерам, и многодетным семьям - всем хватит.

 

     А если вы будете постоянно плакаться,  что у вас нет денег, а предприятия  пусть  расхлебывают,  то  улучшение  в   Украине   не наступит.   Вот  позиция  фракции  Прогрессивной  социалистической партии, вот в чем наше принципиальное отличие от вас.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має   народний   депутат   Черненко,    і закінчуємо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи депутаты!  Уважаемый Виктор Владимирович!  Мы сегодня чисто экономический  вопрос  перевели  в политическую плоскость.  Я никому не буду говорить спасибо. Я хочу проследить такую ситуацию.

 

     Есть работающие  предприятия.   Да,   в   силу   определенных об ективных и суб ективных причин они вынуждены идти на сокращение людей. Но они сполна могут расплатиться с увольняемыми. Но если мы сегодня заложим эту норму и отнесем эти выплаты на государственный бюджет,  то,  я уверен,  эти люди ничего не получат,  мы их просто выбросим на улицу.

 

     Что касается бюджетных организаций.  Кстати,  я хочу сказать, что сокращение в этих организациях - самый  неприемлемый  вариант. Но и в этом случае можно расплатиться за счет городских, районных, областных  бюджетов.  Если  же   мы   отнесем   эти   затраты   на государственный  бюджет,  то  задолженность,  как бы мы ни стегали Ивана Яковлевича и не требовали  погасить  ее,  никогда  не  будет погашена.

 

     Наталья Михайловна,  при всем уважении к вам как специалисту, как даме я в данной ситуации не могу согласиться с вашей позицией. И попрошу депутатов,  прежде чем голосовать,  вернуться мысленно в округа, где мы всегда бываем.

 

     Я согласен с вами в том,  что правительство с  нашей  помощью должно  заниматься восстановлением производства и воспроизводством рабочих мест.  Это сейчас основная задача.  После революции  мы  к 1932  году избавились от безработицы.  А сегодня эта язва наоборот расползается.

 

     В регионах  все  прекрасно  знают,  сколько  предприятий   не работает.  И  это  проблема  не сегодняшнего дня и не сегодняшнего бюджета.  Мы сейчас отслеживаем ситуацию для  того,  чтобы  как-то предохранить людей на ближайшую перспективу,  потому что они могут остатся безработными.  И мы должны  очень  деликатно  подходить  к проблеме сокращения сотрудников в бюджетной сфере - прежде всего в здравоохранении, народном образовании и высшей школе.

 

     Здесь сидел заместитель министра финансов.  Я думаю, что он и придумал то постановление 855,  касающееся здраво-охранения.  Если мы и дальше будем выполнять его  в  этом  варианте,  в  том  числе постановление Кабинета Министров 640 о сокращении коек, то доведем ситуацию в здравоохранении до полного маразма.

 

     Я благодарю  вас  за  внимание  и  надеюсь,  что  вы  примете правильное  решение  при голосовании.  А прогрессивных социалистов прошу пересмотреть свое решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для репліки  надається  народному  депутату Марченку. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.  Р. Социалистическая оппозиция. Если оставить эти выплаты за предприятиями,  то государство уйдет от ответственности за  гарантии для своих граждан,  которые определены международными документами.  Вот  что  вы  сегодня  делаете.  Вы  делаете   людей беззащитными!

 

     Что касается  Донченко  и  коммунистов  ваших.  У  меня  есть результаты поименного голосования.  Лично  Донченко  вместе  с  41 коммунистом  во  главе  с  Петром Симоненко проголосовал за отмену Конституции Украинской  Советской  Социалистической  Республики  и введение  буржуазной  Конституции.  Вот  ваша  первая  цена (Шум у залі).   Ну   хватит   орать,   возьмите   результаты   поименного голосования.

 

     Вторая ваша цена.  Мы спросили у Симоненко:  за какую систему власти?  Он сказал:  "За Конституцию 1936 года". После Конституции 1936  года  - массовые репрессии 1937-1938 годов.  Это вторая ваша цена.

 

     И третья ваша цена как антикоммунистов  и  антисоциалистов  - это  то,  что  вы обещали ликвидировать институт президентства,  а сегодня играете в выдвижение и не  выполняете  своих  предвыборных обещаний,   обманув  очередной  раз  избирателей.  То  есть  вы  - буржуазная партия. Буржуазная Коммунистическая партия. Вот и все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

 

     Заключне слово.  Міністр праці та соціальної політики  Сахань Іван Якович. Одна хвилина. З місця, будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я. Шановні народні депутати! Абсолютно коротко.

 

     Перше. Я   хотів  би  зазначити,  що  сьогодні  (офіційно  це заявляю) заборгованості  з  виплат  безробітним  немає  в  жодному регіоні країні,  в жодному місті.  Повторюю:  немає заборгованості перед безробітними, яких обслуговує служба зайнятості.

 

     Друге. Як   керівники   підприємств   ставляться   до   цього законопроекту? Керівники хочуть, щоб цей закон був введений у дію. Коли ж мова йде про збільшення нарахувань на  фонд  оплати  праці, щоб поповнити фонд зайнятості,  то вони проти цього. А ми сьогодні в такому становищі, коли треба приймати рішення і, очевидно, брати на  себе  відповідальність  за  продовження хоча б на цей короткий період того порядку, який діє тепер.

 

     Щодо виступу народного депутата Філіпчука.  Він цілком слушно звернув увагу на всі ці проблеми.  Ми підготували законопроект про страхування невиплат по безробіттю.  Найближчим часом проект  буде поданий до Верховної Ради.

 

     Треба також  запроваджувати практику залучення безробітних до громадських і сезонних робіт.  Для  цього  потрібні  перш  за  все кошти.  Без  коштів не можна організувати робочі місця.  Створення робочих місць - це першочергове питання.

 

     Тепер стосовно того,  що сказала Наталія  Михайлівна,  -  про продовження   канікул.   Я  чесно  вам  скажу,  що  роботу  служби зайнятості назвати канікулами дуже важко.  Служба  обслуговує  1,8 мільйона  безробітних  людей.  Вона  з ними працює,  вона їм надає невеличку, але все-таки допомогу.

 

     І останнє.  Якщо сьогодні ми,  шановні  колеги,  не  приймемо рішення  про продовження терміну дії чинного положення закону,  то повинні взяти на себе велику відповідальність за те, що не зможемо реально  забезпечити  людям  ці  виплати,  якщо  в бюджеті не буде закладено  додаткового  фінансування.   А   це   фінансування   не передбачене  проектом  закону,  який  сьогодні  подав  на  розгляд бюджетний комітет Верховної Ради України.

 

     Я прошу вас підтримати наш проект  і  продовжити  термін  дії чинного положення закону до 2000 року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Із   заключним   словом  виступить  Юрій Григорович Донченко. Одна хвилина. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемые коллеги!  Действительно,  если бы мы сейчас  не  перешли  из  экономической  плоскости,  а  точнее,  из социальноэкономической плоскости в политическую,  то  проблемы  не было бы. Я обращаюсь к председательствующему: что, по каждому чиху предоставлять слово людям,  которые, кроме желчи, ничего не несут? Уже все в государстве поняли,  кто они и что из себя представляют. По-моему, нет необходимости говорить об этом.

 

     Люди, которые  поддержали  нынешнее  правительство,   сегодня сказали,  что они в оппозиции к коммунистам.  Все нормально.  Но я убедительно вас прошу,  уважаемые коллеги: давайте абстраги-руемся сегодня от политических моментов и поддержим правитель-ство (Шум у залі).  Если мы не примем такого решения,  то это ударит в  первую очередь  по трудящимся.  Это важнейший фактор,  который позволит в течение года защитить наших граждан  и,  самое  главное,  сдержать процесс увольнения с предприятий.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   народні  депутати!  Ставлю  на голосування  зміну  до  абзацу  другого  пункту   1   розділу   ІІ "Прикінцеві  положення" Закону України про внесення змін до Закону України про зайнятість населення:  "Установити,  що  підпункт  "б" пункту  1  статті  26  Закону  України  про  зайнятість  населення вводиться в дію з 1 січня 2000 року".  Раніше було "з 1 січня 1999 року".

 

     Ви чули думку комітету,  думки промовців. Прошу підтримати цю пропозицію  і  ставлю  на  голосування  проект  закону  в  першому читанні.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую.

 

     Є пропозиція проголосувати цей законопроект у цілому.

 

     Ставлю на голосування в цілому.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні народні  депутати!  Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного - про проект Закону про вибори  Президента України (повторне перше читання).

 

     Член Комітету  з  питань  державного  будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад Пономаренко Георгій Григорович.

 

     Скільки часу вам потрібно,  Георгію Григоровичу?  15  хвилин? Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Шановні народні депутати!  Комітет Верховної Ради України з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності  рад  на  виконання  постанови  Верховної  Ради  від  3 листопада підготував проект Закону про вибори Президента України і вносить його  на  розгляд  Верховної  Ради  у  повторному  першому читанні.

 

     Верховна Рада попередньо розглядала п'ять законопроектів, які внесли народні депутати Шевченко,  Лавринович,  Турчинов,  Карпов, Іоффе.  У  постанові  було  зазначено,  що всі ці законопроекти не можуть бути прийняті за основу  через  істотні  недоліки,  у  тому числі    концептуального   характеру.   Комітету   було   доручено підготувати  проект  закону,   використавши   положення   проекту, внесеного  депутатом Лавриновичем,  а також окремі положення інших законопроектів,   що    розглядалися,    врахувавши    пропозиції, зауваження,  висловлені народними депутатами. Ми в термін вклалися і проект закону вносимо на розгляд.

 

     Як і  було  записано   в   постанові   Верховної   Ради,   ми орієнтувалися  в основному на законопроект Олександра Лавриновича, співпрацювали  з  ним,  внесли  в  його  проект  окремі  положення законопроектів  депутатів  Турчинова,  Іоффе,  Шевченка і Карпова. Крім того, у нас був законопроект Центрвиборчкому. Він у Верховній Раді  не  розглядався,  але ми використовували його при підготовці законопроекту.

 

     Олександр Лавринович і автор ще  одного  проекту  -  Беспалий були  присутні  під  час розгляду цього питання в комітеті і брали участь у його обговоренні.

 

     Я не буду детально зупинятися на законопроекті. Скажу тільки, що  в  ньому вісім глав та 47 статей.  Ви розумієте,  що в кожному законопроекті,  тим паче в законопроекті про вибори Президента,  є сім, вісім (до десяти) основних моментів, навколо яких можна вести розмову.

 

     Ми дотрималися всіх вимог Конституції,  зазначених  у  статті 103, стосовно  виборів Президента.  Ми не погодилися з положенням, викладеним  у  проекті  Олександра  Лавриновича,   що   здійснення виборчого   права  зупиняється  для  осіб,  які  за  вироком  суду перебувають у місцях позбавлення волі,  на час перебування  в  цих місцях. Ми розуміємо, куди і кому підуть голоси більш як 200 тисяч ув'язнених.  Вони  підуть  на   користь   властей   предержащих!.. Проаналізуйте хід виборів у березні 1998 року і ви побачите, що 95 відсотків ув'язнених голосували або за представників влади, або за тих,  кого влада підтримувала.  Але ми вилучили з проекту цю тезу, тому що Конституційний Суд 26 лютого  цього  року  визнав,  що  це положення не відповідає Конституції України, бо обмежує здійснення виборчих прав громадян.

 

     В усіх п'яти законопроектах,  які  ми  розглядали,  дотримана норма  статті  85  Конституції  про те,  що рішення про проведення виборів  Президента  приймає   Верховна   Рада.   Але   тільки   в законопроектах  Турчинова  і  Карпова сказано,  за скільки днів до закінчення строку повноважень Президента приймається  це  рішення. Ми  застосували це положення і записали,  що Верховна Рада приймає це рішення не пізніше як за 180 днів до дня  виборів.  Тобто  якщо вибори  Президента  відбудуться  31  жовтня 1999 року - це чітко і однозначно визначено в  Перехідних  положеннях  Конституції  -  то Верховна Рада повинна прийняти рішення про призначення дня виборів не пізніше 4 травня 1999 року.

 

     Тепер про основні положення законопроекту.

 

     Перше. У проекті передбачено,  що територія України є  єдиним загальнодержавним  одномандатним  виборчим  округом,  на території якого створюється 225 територіальних округів,  як  і  при  виборах народних  депутатів  України.  У тих п'яти проектах щодо кількості округів  були  різні  пропозиції  -  від   27   до   800,   як   у Центрвиборчкомі.  Ми  вибрали  оптимальний варіант,  щоб не везти, наприклад,  за 200 кілометрів виборчі бюлетені до Одеси, а зібрати їх  з  100- 150 виборчих дільниць в одній окружній комісії і потім уже передавати в Центрвиборчком.  До речі, у нас 36 тисяч виборчих дільниць.  Рішення  про  утворення  цих  225 округів буде приймати Центрвиборчком.

 

     Друге. У проектах,  що розглядалися,  були  різні  пропозиції щодо  того,  хто  має  право висувати претендентів на кандидатів у Президенти.  Були пропозиції,  щоб громадяни  України  реалізували своє  право  висування  через політичні партії (їх виборчі блоки), через збори виборців за  місцем  роботи,  навчання  і  проживання, передбачалося  також самовисування.  У нашому проекті перед-бачено право  висування   претендентів   на   кандидатів   у   Президенти політичними партіями (блоками цих партій),  а також право громадян на самовисування.

 

     Після мене виступить Олександр  Володимирович  Лавринович,  а також депутат Карпов - автор одного із проектів.  Вони проти права на самовисування,  бо вважають,  що в  статті  36  Конституції  це питання   врегульоване.  Хочу  сказати,  що  буде  друге  читання, надходитимуть   пропозиції,   і   як   вирішить   Верховна    Рада голосуванням, так і буде записано в законі.

 

     Третє. Для того щоб претендент на кандидата в Президенти став кандидатом,  проектом закону передбачено,  що для цього  необхідно зібрати не менш як 1 мільйон підписів,  при цьому один виборець, я це підкреслюю,  має право поставити свій підпис тільки  за  одного претендента.

 

     Тобто, по-перше, ми технологічно відсікаємо тих бажаючих, які хочуть за рахунок держави погратися в  президентську  кампанію,  а по-друге,  не буде випадків,  коли одна особа, яка збирає підписи, бере декілька листів різних претендентів і просить одного  виборця підтримати  всіх цих претендентів,  тим паче якщо за кожен підпис, як було в нас на виборах у березні  1998  року,  отримувати  ще  й гривні.

 

     У проекті передбачено, що той, хто збирає підписи від партій, зобов'язаний повідомити виборця,  що він може поставити лише  один підпис за одного претендента.

 

     Крім того,  ми  передбачаємо  в  проекті,  що у двох третинах областей,  Автономній Республіці Крим треба зібрати не менш як  30 тисяч підписів виборців.

 

     Форма підписного   листа   затверджується   Центрвиборчкомом. Претендентам дозволяється його  тиражувати,  але  печатки  ставить Центрвиборчком.  Я  думаю,  що  якщо в нас буде 10 претендентів на кандидата в Президенти,  потрібно  буде  не  менше  як  350  тисяч підписних листів.

 

     Четверте. Щодо  строків висування претендентів на кандидати в Президенти. У нашому проекті передбачено, що висування починається за  150  днів  до  виборів.  Є пропозиція,  щоб висування починати відразу через п'ять днів після прийняття рішення Верховною  Радою. Я думаю, що визначатись ми будемо в цьому залі голосуванням.

 

     П'яте. Територіальні  виборчі  комісії  утворюються  рішенням відповідно Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим,  обласних Київської  і  Севастопольської  міських  рад,  а  виборчі дільниці

-територіальними  виборчими  комісіями  за   поданням   сільських, селищних,  міських,  районних  у  містах рад.  Причому за активної участі суб'єктів виборчого процесу.  Передбачається,  що  в  кожну виборчу  комісію  обов'язково  повинні входити по два представники від партій (блоків),  що висунули претендентів  на  кандидатів  за наявності відповідних подань у ці комісії від партій.

 

     У проекті  виписані  повноваження виборчих комісій,  правовий статус осіб,  які входять до їх  складу,  порядок  організації  їх роботи;   передбачена   стаття   17  "Оскарження  рішень,  дій  чи бездіяльності виборчих комісій".

 

     Шосте. У  проекті  передбачена  окрема  глава  (три   статті) "Передвиборна агітація".  Ми розуміємо, що агітація розпочинається вже  під  час  збирання  підписів,  і  тому  записали,   що   вона розпочинається   після   реєстрації  претендента  на  кандидата  в Президенти.  До реєстрації претендента на кандидата  забороняється поширення    будь-яких    друкованих    агітаційних    матеріалів, використання з агітаційною метою засобів  масової  інформації.  Ми записали,  що  передвиборна  агітація закінчується за один день до виборів.  Раніше, як ви пам'ятаєте, агітація заборонялася тільки в день  виборів.  Для  всіх  кандидатів  передбачаються  рівні умови користування державними засобами масової інформації.  Але що б  ми не  записували в даному проекті,  кожен у цьому залі розуміє,  хто буде правити бал у засобах масової інформації.

 

     Сьоме. Законопроектом  передбачено,  що  кожен   кандидат   у Президенти  України  може  мати особистий виборчий фонд.  Виписано порядок його створення,  визначено,  хто може і хто не  має  права вносити  кошти в цей фонд.  Ми записали,  що розмір цього фонду не може перевищувати  1  тисячі  неоподатковуваних  мінімумів  доходу громадян.  Вам вирішувати,  яким за розміром бути цьому фонду.  До речі,  науково-експертне управління, пропозиції якого у вас уже є, пропонує  збільшити розмір цього фонду принаймні в тисячу разів до 1 мільйона неоподатковуваних мініму-мів,  тобто  до  17  мільйонів гривень.

 

     Восьме. Кандидат у Президенти може мати до 30 довірених осіб. У виборчій кампанії можуть  брати  участь  офіційні  спостерігачі, статус цих осіб визначається положенням, яке затверджує Центральна виборча комісія.

 

     Перед тим  як  перейти  до  глави  "Проведення   голосування, визначення  результатів  виборів  Президента  України",  хотів  би сказати,  чого немає в  проекті  закону.  Немає  поняття  грошової застави.  У  проектах  депутатів  Шевченка  і  Турчинова,  які  ми розглядали,  вона  передбачалася.   Науково-експертне   управління вважає,  що  необхідно  мати  грошову  заставу  від  самовисунених кандидатів. Але це нам вирішувати.

 

     Не передбачається  дострокового  голосування.  Хворі  виборці можуть  голосувати вдома,  якщо про це надійшла заява у відповідну дільничну комісію за три дні до виборів.  У  проекті  також  немає норми про можливість визнання виборів недійсними.

 

     Ми змінили час голосування в день виборів.  Воно триватиме не з 7 до 22 години, а з 8 до 20. Давайте будемо радитися.

 

     Форму і  текст  виборчого  бюлетеня   затверджує   Центральна виборча  комісія.  Вона  ж забезпечує їх виготовлення і постачання виборчим комісіям.  Ми передбачаємо,  що контрольні  талони,  крім назви і дати виборів,  номерів округу і виборчої дільниці, повинні мати місце для зазначення порядкового номера виборця у списку.  Це здійснюється  для  кращого  контролю і взято з одного із проектів, які розглядалися у Верховній Раді.

 

     Проектом закону передбачено,  що вибори можуть  бути  визнані такими,  що не відбулися.  Передбачається мінімальна явка виборців на дільниці 50 плюс 1 відсоток.  Якщо ми  хочемо  мати  Президента України,  обраного  народом  України,  то  норма  явки  50  плюс 1 відсоток потрібна.

 

     Ви пам'ятаєте,  що на повторному голосуванні на виборах  1994 року  Леонід Кучма одержав більш як 14 мільйонів голосів виборців, а Леонід Кравчук  -  більше  12  мільйонів.  Відповідно  до  цього законопроекту   при  повторному  голосуванні  цієї  норми  вже  не передбачено.  Якщо на повторне голосування виходять два кандидати, мінімальна  явка  не  має  значення.  Обраним  Президентом України вважається кандидат,  який  одержав  на  виборах  більше  половини голосів виборців,  які взяли участь у голосуванні.  Це було в усіх шести проектах,  які  ми  розглядали.  Якщо  проводиться  повторне голосування по двох кандидатурах,  то обраним вважається кандидат, який  одержав  більшу,  ніж  інший  кандидат,  кількість   голосів виборців.   Якщо  ж  повторне  голосування  проводиться  по  одній кандидатурі  (таке  не  виключається),   то   обраним   вважається кандидат,  одержавший більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

 

     У проекті є стаття 43 "Особливість і проведення  позачергових виборів   Президента   України",   у   якій   розшифровано  статтю Конституції.

 

     Які ще особливості нашого проекту?  Передбачено, що дільнична комісія  складає протокол у чотирьох примірниках.  Ми передбачаємо погашення  невикористаних  бюлетенів,  оголошення   до   відкриття скриньок їх кількості, занесення цих даних до протоколу. Доцільно, мабуть,  було до відкриття скриньок  оголошувати  та  заносити  до протоколу   дані   про   загальну  кількість  виборців,  кількість одержаних на дільницю бюлетенів,  кількість виборців, які отримали виборчі  бюлетені.  Думаю,  це  зменшить  імовірність  рахунку від зворотного.  Якщо депутати погодяться,  це можна було б внести  на друге читання.

 

     Ми внесли  даний  проект  від  комітету,  у вас на руках є ще проект Олександра Лавриновича.  Він відрізняється від нашого  тим, що в ньому передбачено передати цей законопроект для підготовки до другого читання Комітету з питань правової реформи, передбачається формула "50 плюс 1 відсоток" і немає норми про самовисування.

 

     Я прошу  підтримати законопроект Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад.

 

     Я закінчив, Вікторе Володимировичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання  до  Георгія  Григоровича? Запишіться, будь ласка. Відводимо п'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Кухарчук. Наступний - депутат Круценко.

 

     КУХАРЧУК М.А.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановний Георгію Григоровичу! Скажіть, будь ласка, чи не  варто  було  б  паралельно з роботою над даним проектом закону працювати і над тим, щоб посилити відповідальність, у тому числі й кримінальну, за порушення законодавства про вибори?

 

     Ми знаємо  безліч  фактів,  коли  на  минулих  виборах  влада використовувала у своїх інтересах службове становище  і  практично жоден суд не засудив якраз представників влади.

 

     І друге.  Напевно,  враховуючи  вибори 29 березня цього року, доцільно було б  усе  ж  таки  представникам  партій  на  виборчих дільницях  вручати  копії  протоколів.  Якщо раніше в нас було сім протоколів, то зараз один. Я думаю, що сьогодні в Україні технічно ці питання можна вирішити.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Спасибі.  Ви  пам'ятаєте,  доповідаючи свої проекти, депутати Іоффе і Турчинов вносили пропозицію паралельно з прийняттям цього закону внести зміни до Кримінального кодексу щодо відповідальності за порушення  Закону  про  вибори  Президента.  Я думаю, що така пропозиція може бути прийнята.

 

     Стосовно другої  пропозиції я згоден,  що ми можемо записати, щоб  в  окружних  комісіях   один   примірник   протоколу   давати представникам  партії.  Я  казав,  що  в  нас  36  тисяч  виборчих дільниць.  Практично на виборчих дільницях це  зробити  не  можна. Хоча якщо буде записано, просто необхідно буде під копірку зробити 10-12 копій протоколу.  Можна записати. Вносьте пропозиції, будемо їх розглядати під час другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Круценко.  Наступна  - депутат Пасечна.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.   Георгію   Григоровичу!   Які   суди   розглядатимуть порушення, що будуть виявлені при проведенні виборів і агітаційної роботи.  Чи це буде на місцях,  де суди ви знаєте, як дивляться на цю справу - більше підтримують владу, а не партії чи виборців?

 

     І як ви вважаєте,  на кого буде покладатися доставка виборчої документації  і хто буде нести за це відповідальність?  Чи це буде так, як було під час виборів у березні?

 

     Дякую.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  У проекті передбачається, що такі порушення будуть розглядати обласні суди і навіть Верховний Суд.

 

     Доставка документації з виборчої дільниці.  Я вам скажу, що є пропозиції,  щоб  підрахунок  голосів  робити   не   на   виборчих дільницях,  а привозити всі скриньки з виборчих дільниць в окружні комісії і там проводити підрахунок.

 

     Так роблять підрахунок голосів у Англії. Це можна розглянути, але технічно це,  мабуть,  важко реалізувати.  Адже в нас 36 тисяч дільничних комісій,  у кожному виборчому окрузі - до 200  виборчих дільниць, то це ж десь треба розмістити дві тисячі членів виборчих дільничних комісій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пасечна.  Після  неї  -  депутат Безугла.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    науки    і    освіти    (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать слово депутату Пейгалайнену.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемый Георгий Григорьевич! По информации из разных источников, те, кто сегодня у реальных рычагов власти,  кто ухватился за кресло Президента,  как за кормушку, изучив опыт псевдопобеды господина Ельцина в России в 1996 году и западные технологии, в условиях явной нелюбви народа к пану  Кучме  готовят  почву  для  массовой  фальсификации  выборов Президента, которые будут в октябре 1999 года...

 

     Как, на ваш взгляд, не следует ли в статье 46 проекта закона, который вы доложили,  усилить ответственность  членов  Центральной избирательной  комиссии,  территориальных участковых избирательных комиссий за попытки и факты фальсификации результатов голосования? Скажем, предусмотреть лишение свободы до 6-8 лет!

 

     Спасибо.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Анатолий  Владимирович,  я  думаю,  что это норма  не  этого  закона.   Надо   предусмотреть   соответствующие изменения в Уголовном кодексе.  А усиливать ответственность членов участковых комиссий за фальсификацию несомненно надо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Безугла.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ,    ПСПУ). Социалистическая  оппозиция.  У меня три вопроса.  В вашем проекте закона  предусматривается,  что  избиратель  имеет  право  ставить подпись   только   один   раз.   Первое.   Предлагается   ли  мера ответственности для избирателя,  который поставил все-таки подпись два  раза?  Какая  она?  Второе.  Не считаете ли вы,  что в случае принятия этого положения в качестве нормы закона мы лишим человека права  подписаться  в  поддержку  двух или трех кандидатов,  чтобы потом,  разобравшись с программой каждого,  осознанно отдать  свой голос за достойнейшего?  И третье. Что бы мы хотели? Мы хотели бы, чтобы  сегодня   предоставили   слово   председателю   Центральной избирательной комиссии, чтобы он выступил сегодня с этой трибуны.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.   Ну,   второй   вопрос   не  ко  мне,  а  к председательствующему.   Что   касается   первого,   то   у    нас предусмотрено  только  исключение  тех  подписей  тех избирателей, которые подпишутся в поддержку не одного кандидата в Президенты. Я думаю,  что  это на самом деле очень сложно проконтролировать,  но тем не менее,  мы  предусмотрели  эту  норму,  так  как  она  была предусмотрена во всех шести проектах закона.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Георгію Григоровичу. Сідайте, будь ласка. Слово   для   співдоповіді   надається   Лавриновичу    Олександру Володимировичу.   Олександре   Володимировичу,  скільки  часу  вам потрібно? Сім хвилин. Погодимося? Сім хвилин поставте, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановні  колеги!  Хотів  би  сьогодні  наголосити   на   декількох моментах,  які  є,  на  мою  думку,  концептуально  важливими  для прийняття рішення.  Я думаю,  що той,  хто хоче,  щоб Україна мала перспективу демократичного розвитку і справедливого та ефективного управління,  розуміє,  що нам необхідно якомога  скоріше  прийняти закон,  що  визначив  би  норми,  якими  будуть керуватися під час обрання глави держави.  І якщо це є  очевидним,  то  тоді  в  мене виникає запитання.

 

     Сьогодні п'ятниця, 4 грудня, зараз 13 година 38 хвилин,  а прийняття  проекту  закону,  за  яким  має обиратися   глава  держави,  -  це  також  елемент  президентської виборчої кампанії.

 

     Гадаю, ми повинні також це тверезо оцінювати й розуміти, чому саме зараз,  у цей момент, ми будемо приймати рішення щодо закону, який впливатиме на життя держави на  наступні  п'ять  років.  Хочу сказати й інше.  Звичайно, є різні погляди на окремі концептуальні та технологічні моменти законопроекту.  Але при  цьому  (хоча  це, звичайно,  виглядає досить проблематично) я дуже просив би, щоб ми сьогодні мали результат,  прийнявши запропонований законопроект  у першому  читанні,  оскільки  це рішення дасть можливість працювати над законопроектом далі і прийняти правила проведення  виборів  до того,  як виборча кампанія розпочнеться формально.  Хоча, можливо, хтось хотів би, щоб усе лишилось як і було.

 

     Далі я хотів би сказати про спільну роботу з групою колег  із Комітету    з    питань    державного    будівництва,    місцевого самовря-дування та діяльності рад.  Ви бачите, що декілька позицій погоджено,  але залишилися,  на жаль, і концептуально не погоджені позиції,  на яких я хотів би зупинитись окремо.  Безумовно,  я  не буду коментувати текст, скажу тільки, які серйозні зміни внесені з обопільної згоди. Це насамперед те, що стосується зміни підходу до формування  комісій,  які  будуть  проводити  вибори.  Хоча  тут є концептуальний підхід,  згідно  з  яким  при  одній  комісії,  яка організовує  і проводить вибори в єдиному незаангажованому окрузі, є можливість мати комісії трьох чи чотирьох рівнів.

 

     Зараз ми погодилися з тим,  щоб мати  комісії  трьох  рівнів: дільничні, окружні і центральні. Кількість окружних - така ж, як і під час виборів народних депутатів України.

 

     Однак недостатньо виписана можливість чіткого варіювання цими округами, оскільки жорстко записана необхідність дотримання поділу на 225  територіальних  виборчих  округів.  Тут  можуть  виникнути великі проблеми,  бо навряд чи можна було взагалі теоретично цього дотриматися.  Але це те питання,  яке додається до  розв'язання  в другому  читанні  так  само,  як  і  інші,  які стосуються взагалі збільшення кількості округів чи,  скажімо, територіальних виборчих комісій.  Головне тут - досягнуте порозуміння, що в нас не повинно бути закритих рівнів,  не підконтрольних як суб'єктам змагань, так і  широкій  громад-ськості,  що  не може бути можливості змінювати волю громадян, яка реально буде виявлена на виборах.

 

     Я думаю, що є й такі речі, які досить безпідставно перенесені в цей проект із попередніх законів,  які діяли. Зокрема, ви можете звернути увагу на наявність положень про єдиний виборчий фонд, які мали  б сенс тоді,  коли б у нас кандидати не мали своїх особистих виборчих фондів.  І сьогодні ми можемо твердо сказати, що коли цей фонд був створений,  то в нього на практиці не було внесено ніяких внесків.  Тому переносити зараз цю  норму  в  даний  проект  немає жодного сенсу.

 

     Є й  значно,  я  сказав  би так,  серйозніші речі.  У проекті закону вживаються терміни типу:  "як правило",  "на прохання"  (це стаття  24),  яких  у юриспруденції треба взагалі уникати.  А якщо вони усе ж вживаються, то треба точно пояснити, що є правилом, хто має  повноваження  це  визначити,  хто  має  встановити,  чи  було прохання, чи не було? Такі терміни в законі не повинні вживатися.

 

     Два принципових  концептуальних  моменти,  щодо   яких   наші погляди  розійшлися.  Перший  стосується  права  на самовисування, другий - можливості визнання виборів такими, що не відбулися. Щодо першого  -  права громадян на самовисування і намагань переконати, що це  є  таке  концептуальне  право  громадян,  яке  зазначене  в Конституції,  я хочу сказати,  що так,  безумовно,  таке право є і воно проголошене в статті 38 Конституції.  Для того,  щоб ми точно зрозуміли  конституційну норму,  я хочу її зацитувати:  "Громадяни мають право...  обирати  і  бути  обраними  до  органів  державної влади..."  Але  стаття  36  Конституції  говорить,  що  "громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні  партії".  А ще говориться,  що "політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян,  беруть участь  у  виборах". Тобто  якщо  відстоювати  право  всіх  37 мільйонів виборців брати участь  у  виборчій  кампанії  Президента,   то   з   точки   зору конституційного  підходу  воно  виявляється  досить  сумнівним  на підставі того, що я вам зараз зацитував.

 

     А от забезпечення інших прав  громадян  (права  на  своєчасне отримання  заробітної плати,  права на безпечне життя й таке інше) при цьому, я думаю, постраждає. Ми в цьому вже могли переконатися. І  тоді треба просто чесно відповісти,  чи ми хочемо в даному разі зберегти   політично    безвідповідальну    владу,    здатну    до непрогнозованих   дій,  яка  мінятиме  погляди  в  залежності  від обставин,  що виникатимуть в державі,  чи ми хочемо прогнозованого Президента  з чіткою програмою дій і з політичною відповідальністю перед своїм народом?

 

     Друге, щодо  можливості  визнавати  вибори  такими,   що   не відбулися.  Ну, давайте просто тоді чесно скажемо, чого ми хочемо. Бо, коли йдеться про те, що народ має обрати, то де ж тоді логіка, якщо  в другому турі не пропонується участь 50 відсотків виборців? Тоді теоретично виходить,  що достатньо,  як уже говорили,  щоб на вибори  прийшло  п'ять  чоловік - і ми оберемо Президента!  Тоді в другому турі це теж  можна  зробити!  Подвійний  підхід  до  одної виборчої кампанії взагалі неприпустимий.

 

     І тоді  ми  можемо  сказати,  що  в  даному разі є інша мета. Очевидно комусь треба забезпечити можливість не  тільки  змагатися за  перемогу  якогось кандидата,  а й змагатися за те,  щоб вибори взагалі не відбулися,  тобто не обрати нікого.  І тоді треба взяти на себе відповідальність, і сказати, що буде далі.

 

     Якщо ситуація не зміниться,  - за три місяці повторні вибори! То ми що,  хочемо зробити крок до деспотії?  Щоб не  було  взагалі обрано глави держави?  Хочу сказати, що тут також можна подивитися на конституційні права,  і я ще раз  можу  зацитувати  статтю  38, особливо  перші  три слова:  "Громадяни мають право..." Вони мають право на обрання і мають право на те, щоб у державі була влада.

 

     Окремо хочу сказати,  що враховувати пропозиції, які сьогодні вже  є,  можна  й  потрібно,  щоб ми вийшли на друге читання вже з ясним розумінням того,  чого  ми  хочемо.  Тому,  власне,  мною  і пропонується  прийняти  проект  постанови,  з якого було б відразу вилучено натяки на можливість того,  що в нас не  буде  виборів  у державі, що не буде обрано главу держави і що не буде масовки, яка демонструє нібито наявність ілюзорного  права  участі  громадян  у президентській  кампанії  за  рахунок  їхніх  же  прав  -  тих  52 мільйонів людей,  які повинні мати  можливість  жити  в  безпечній державі, де будуть дотримуватися їхні основні природні права.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  Олександра  Володимировича? Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть  список.  П'ять   хвилин   на запитання. Депутат Бережний. За ним - депутат Тропін.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (виборчий округ 114,  Луганська область).  Прошу передать слово депутату Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  107,  Луганська  область). Фракция   коммунистов.  Александр  Владимирович,  вы  очень  много говорили  о  правах  избирателя,  о  том,  что  он   имеет   право проголосовать  и  так  далее.  А  вот  если кандидата в Президенты выдвигает политическая  партия  (а  это  большая  общность  людей, которая выражает интересы очень многих слоев населения) и вдруг на каком-то  этапе  их  лидер,  кандидат,  попадет  в   автомобильную катастрофу,  скоропостижно заболеет и так далее,  то что, тогда мы нарушим право целой партии участвовать  в  выборах  и  привести  к власти своего представителя?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.  В.  Ну, Бог з вами! Нехай усі будуть здорові і довго живуть і ні в які аварії не  потрапляють.  Якщо  ж,  не  дай Боже,  таке з кимось би трапилось,  то партія,  очевидно,  не буде висувати двох кандидатів.  І  навіть  якщо  це  буде  зроблено  за різними механізмами.

 

     Тому, я  думаю,  що  тут  є  певна  логіка,  тут немає ніякої неув'язки.  Ніхто з нас не застрахований...  Звичайно, з кожним із нас  щось  може трапитися,  усі ми ходимо під Богом.  Але я ще раз кажу: нехай усі лідери вашої партії будуть здорові й живуть довго.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Тропін.  За  ним   -   депутат Драголюнцев.

 

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Большое спасибо.  Предыдущие выборы показали, что когда были одновременно выборы депутатов Верховного Совета  и  в  органы местного  самоуправления окружные комиссии во время голосования не справлялись с обязанностями.  Как  вы  относитесь  к  тому,  чтобы проводить одновременно выборы в органы местного самоуправления,  в Верховный Совет и Президента и внести соответствующие изменения  в Конституцию?

 

     И второй вопрос. Как вы считаете, достаточная ли защищенность от возможной фальсификации выборов?  Достаточные  здесь  механизмы или нет?

 

     Спасибо.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Дякую за запитання.

 

     Перше з них дуже слушне,  хоча не стосується цього закону. Ви бачите,  що в Конституції  спеціально  розведені  терміни  виборів народних   депутатів   України  і  Президента  України.  Одночасне проведення виборів  до  органів  місцевої  влади  або  з  виборами Президента, або з виборами народних депутатів України, як на мене, є неприпустимим.  Це створює умови, за яких виникає додатково дуже багато проблем, котрі потім проектуються на все подальше життя.

 

     Стосовно запобіжних  заходів проти фальсифікації.  Гадаю,  ви звернули увагу,  що тут зроблено чимало для того, щоб не допустити зміни  волевиявлення  громадян  під  час голосування та підрахунку голосів.  Стовідсоткових гарантій немає. Адже ви маєте інформацію, як  вряди-годи  виникають  ситуації,  коли  сейф,  котрий не можна відімкнути,  відмикається,  коли  з  електронного  обігу  Нацбанку намагаються щось витягнути.

 

     Звичайно, не   можна   сказати,   що   на  сто  відсотків  це виключається,  але зроблено досить  багато  для  того,  щоб  цього уникнути.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Драголюнцев. Наступний - депутат Зварич.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М.  Дякую,  Олександре Володимировичу,  в мене такі запитання.  Я розумію, що всіх нюансів, усіх непорозумінь не можна уникнути під час прийняття закону.  Але ось такий момент. Як можна максимально уникнути обігу фальшивих бюлетенів  під  час  виборів? Адже таких випадків багато. Як цього уникнути?

 

     І ще.  На  вашу  думку,  чи  треба  закласти таку категоричну норму,  щоб у день виборів  після  підрахунку  голосів  дільничною комісією  обов'язковою  була  видача копії протоколу представникам політичних партій?  Щоб ця  норма  обов'язково  була  закладена  в закон.

 

     Дякую.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Стосовно  фальшивих бюлетенів.  Це,  власне, один із елементів технології,  який застосовувався для  того,  щоб вибори були недійсними. Це дуже просто. Ви знаєте, у проекті, який ми обговорюємо,  передбачено,  що бюлетені мають відривний  талон, вони виготовляються централізовано в Центральній виборчій комісії, на відривному талоні є номери округу, виборчої дільниці і виборця, а  на  самому  бюлетені  є  номер  округу і номер дільниці.  Тобто встановити використання несправжнього бюлетеня дуже просто,  як  і вилучити  його,  щоб  він  жодним  чином  не  впливав  на підбиття підсумків.  Тому,  сподіваюсь,  охочих  використовувати   фальшиві бюлетені не буде.

 

     Стосовно видачі копій.  Я вважаю,  що це можливо. Передбачена обов'язковість вивішувати відразу одну з копій для того, щоб могли всі  бачити.  Якщо  ми приймемо норму,  що змагатимуться між собою політичні сили,  тоді їх не буде 20 або 30.  А коли це буде, тобто ми   встановимо  правила  участі  всіх  бажаючих  -  37  мільйонів громадян,  то тоді,  звичайно,  це не можна буде  зробити.  А  при серйозному  підході  це  цілком  правильна позиція і її треба буде підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Народний   рух   України.   Шановний   Олександре Володимировичу,  у  вашому  проекті  не  було  передбачено  жодних бар'єрів щодо явки ні в першому,  ні в  другому  турі.  Ми  почули щойно   позицію  представника  профільного  комітету  про  те,  що потрібно закласти бар'єр явки (50 відсотків плюс один)  у  першому турі виборів Президента України,  аргументовану тим,  що Президент України повинен бути обраний  більшістю  голосів,  тобто  голосами більшості виборців України.

 

     Якщо керуватися  такою  логікою,  чи  не  логічніше,  на вашу думку, закласти такий бар'єр явки в другому турі, якщо бар'єр явки взагалі потрібен? Як ви на це реагуєте?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Вважаю,  треба  зважити на те,  що стаття 38 Конституції забезпечує право громадян брати участь у виборах, а не передбачає  їх обов'язок (з конституційної точки зору).  А загалом під час однієї кампанії застосовувати різні норми,  різні  підходи (в першому турі ставити 50,  у другому не ставити; чи в першому не ставити, а в другому ставити) - це неприпустимо в принципі!

 

     Окрім того, в даному випадку ми повинні бути свідомі того, що хочемо  не  робити змагання між політичними силами за перемогу,  а зробити ще й змагання за те, щоб загалом була можливість обрати. І це  найголовніший  побуджувальний мотив появи такої норми.  Гадаю, всі повинні усвідомити,  що коли така норма з'являється,  то  вона застосовується тільки для цього.

 

     Ми не  маємо  таких  норм  у  законах  про  вибори до органів місцевого самоврядування, про вибори народних депутатів України, і ви  бачили,  що  це  якраз  стимулює  активнішу  участь громадян у виборах,  оскільки кожен прихильник того чи того  кандидата,  тієї або тієї політичної сили намагається прийти,  щоб підтримати свого кандидата,  свою політичну силу задля перемоги.  А якщо  цього  не буде,  тоді буде боротьба - не допустити, щоб інші обрали (якщо ми в меншості,  без наших голосів вони не оберуть  свого),-  отоді  є можливість такого підходу.

 

     То я  прошу  зважити  і  на  конституційну норму,  і на права громадян  мати  такого  главу  держави,  який   буде   підтриманий більшістю населення України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Володимировичу.  Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  я хотів би поінформувати вас,  що на виступи записалися  вісім  народних  депутатів.  Зважаючи на брак часу,  я прошу вас погодитися з такою пропозицією:  надати по  дві  хвилини для  виступу,  тим більше що це питання - проект Закону про вибори Президента   України   -   уже   обговорювалося,    висловлювалися представники комітетів,  фракцій. Я думаю, що буде достатньо, коли по дві хвилини ми надамо для виступів народних депутатів.

 

     І ще одне прохання, щодо якого нам треба визначитися. До нас, до  Верховної Ради,  звернувся голова Центральної виборчої комісії Михайло Михайлович Рябець,  якого сьогодні запросили на засідання, з проханням надати йому слово як керівникові державного органу, що виконуватиме той закон,  який ми з вами приймемо,  як  керівникові державного органу,  що проводив вибори до парламенту,  за якими ми всі  обрані  до  цього  складу  Верховної  Ради,  і  як  керівнику державного органу,  що має досвід розв'язання спірних питань,  які виникали під час виборів до Верховної Ради.  Я думаю, що є потреба надати  слово  Михайлу Михайловичу для того,  щоб він виклав думку спеціалізованого органу,  яким є Центральна виборча комісія,  щодо виборів Президента України. Немає заперечень?

 

     Тоді почнемо  з  Михайла Михайловича і проведемо обговорення, як  домовилися  (Шум  у  залі).  Зараз   ми   визначимо.   Михайле Михайловичу, скільки часу вам потрібно?

 

     РЯБЕЦЬ М.М.,  голова  Центральної  виборчої комісії.  Шановні колеги, якщо можна, я не більше семи хвилин...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Михайловичу, сім хвилин - це дуже багато. Скільки ми надамо часу?

 

     РЯБЕЦЬ М.М. Шановні колеги, дозвольте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачити, почекайте...

 

     Шановні колеги!  Ми  повинні завершити розгляд цього питання. Тому надамо слово всім  бажаючим  депутатам  і,  як  ми  вирішили, голові Центральної виборчої комісії.

 

     Михайле Михайловичу, ми вам надаємо чотири хвилини.

 

     РЯБЕЦЬ М.М.  Спасибі.  Шановні  народні депутати!  Центральна виборча комісія,  реалізуючи свої повноваження,  розробила  проект Закону  про вибори Президента України в новій редакції,  своєчасно надіслала його до Верховної Ради України. На жаль, багато положень нашого  проекту не враховано під час доопрацювання проекту закону, який сьогодні обговорюється.

 

     Центральна виборча комісія запропонувала  уніфіковану  модель системи  виборчих комісій і хотіла б,  щоб надалі ви врахували оцю чотириланкову  систему  виборчих  комісій,   яка   є   оптимальним модельним  варіантом функціональної універсальної системи виборчих комісій не тільки для проведення виборів Президента України,  а  й для всіх виборів та референдумів у країні. Приклад цього - Росія.

 

     У процесі розроблення проекту закону, який ми обговорюємо, не враховано нашого прохання щодо можливості забезпечення контролю за надходженням   і  використанням  коштів  власних  виборчих  фондів кандидатів  у  Президенти  України.  Ми  пропонували  залучати  до проведення  відповідних  перевірок  працівників  органів державної податкової служби,  установ банків,  в  яких  відкриті  відповідні рахунки.  Якщо цього не зробити, то цей процес буде некерованим, а до Центральної виборчої комісії надходитимуть тисячі скарг із  цих питань.

 

     Відповідно до  вимог частини третьої статті 13 проекту закону до складу територіальних виборчих  комісій  обов'язково  має  бути введено  по  два  представники політичних партій чи блоків партій, які висунули претендентів на кандидатів у Президенти України.

 

     Шановні колеги!    На    сьогодні    Міністерством    юстиції зареєстровано  понад  60  політичних  партій.  Теоретично всі вони вдадуться до спроби висунути своїх претендентів  на  кандидатів  у Президенти  України.  Уявіть  собі,  в  якому складі працюватимуть окружні виборчі комісії - 128 чоловік!  Чи забезпечать  ці  органи нормальний виборчий процес? А на селі таку кількість людей взагалі важко буде знайти.

 

     Частина перша статті 17 проекту закону суперечить  положенням статті  55  Конституції  України,  бо обмежує захист виборчих прав громадян у судовому порядку, передбачаючи, що дії чи бездіяльність комісії  можуть  бути оскаржені в судовому порядку тільки за умови їх попереднього розгляду виборчою комісією вищого рівня.  І це  за наявності  рішення  Конституційного Суду від 26 лютого 1998 року з цього питання,  яким було  визнано  неконституційною  аналогічного змісту норму Закону України про вибори народних депутатів України.

 

     Проект закону  містить  значну  кількість  положень,  які  на практиці неможливо буде реалізувати.  Для  прикладу.  Законопроект передбачає  обов'язковість  перегляду  всіх підписів,  зібраних на підтримку  того  або  того  претендента,  у  Центральній  виборчій комісії  протягом  трьох днів.  Практика показує,  що одночасно до Центральної  виборчої  комісії  можуть  передати  такі   документи ініціативні  групи п'ятьох претендентів на кандидатів у Президенти України. Чи може фізично Центральна виборча комісія здійснити таку роботу впродовж трьох днів із 15- ма мільйонами підписів?  І що це буде за робота?

 

     На превеликий жаль, під час підготовки проекту закону комітет не   врахував   цілу   низку   важливих   правових   норм,   якими регламентується порядок  провадження  передвиборної  агітації.  Ті норми,  що викладені в проекті, є зовсім недосконалими, потребують серйозного доопрацювання.  Для ілюстрації. Частина перша статті 29 законопроекту  передбачає  надання кандидатам у Президенти України права  безплатного  користування   державними   засобами   масової інформації  шляхом надання їм рівноцінного й однакового за обсягом часу мовлення на  загальнодержавному  рівні  і  в  межах  окремого виборчого  округу.  А чи можливо,  зокрема й фізично,  кандидату в Президенти України на умовах надання рівноцінного й однакового  за обсягом  часу  мовлення  виступити  в  державних  засобах  масової інформації,  зокрема на телебаченні й радіо, та в 225 округах? Або візьмімо  частину  другу  цієї ж статті,  згідно з якою кандидат у Президенти має право на безплатне розміщення тексту своєї програми в  "Голосі  України",  "Урядовому  кур'єрі"  та  інших  друкованих виданнях з державною участю.  Постає кілька запитань.  Поперше, що означає поняття "інші друковані видання з державною участю"?  Чому законопроект не містить вичерпного переліку?  З  іншого  боку,  чи обраховував  хтось у процесі опрацювання цього законопроекту,  які кошти потрібно буде витратити з державного бюджету  на  реалізацію норм   майбутнього   закону,   зокрема   для  безплатного  ведення передвиборної агітації і кандидатами в Президенти України?

 

     На жаль, шановні колеги, особливої уваги потребують положення законопроекту, що стосуються фінансового та матеріально-технічного забезпечення виборів.  Ми у своєму проекті закону визначили чіткий механізм  реалізації таких положень.  На превеликий жаль,  вони не враховані.

 

     Сьогодні чимало  народних  депутатів  у  запитаннях  звертали увагу  на  потребу  чіткого  переліку  можливих порушень виборчого закону  і  конкретної  чіткої  юридичної  відповідальності  за  ці порушення.  На  превеликий  жаль,  проект  закону  не  містить  ні переліку  порушень,  ні  тим  більше  відповідальності   за   такі порушення. А завтра ви сидітимете в Центральній виборчій комісії з тисячами звернень і будете запитувати:  "Чому ви не реагуєте?" А я запитаю:" А як реагувати? На підставі якої норми закону і куди нам треба звертатися, щоб на це реагувати?"

 

     Тим часом практика минулих виборів  засвідчує  ось  що.  Було записано:  "Забороняється  проведення  передвиборної агітації,  що супроводжується  наданням  виборцям  безплатно  або  на  пільгових умовах товарів..." і таке інше. Запитую: а яка відповідальність за це? Чи була передбачена? Ні. То як можна реагувати?

 

     Дякую за увагу.  Прошу врахувати всі наші зауваження до цього проекту  закону,  оскільки вони випливають не з якихось політичних мотивів, а з логіки здорового глузду (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Михайловичу.

 

     Слово надається  народному  депутату  Бауліну.  Наступний   - депутат Беспалий.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция  Компартии.  Уважаемые  народные депутаты!  Все понимают,  насколько важен для судьбы каждого  гражданина  Украины обсуждаемый проект Закона о выборах Президента. Именно действующий пока закон,  принятый семь лет назад под Кравчука,  позволил этому политическому  перевертышу  оставаться на вершине власти.  Получив пост Президента,  Кравчук использовал его вовсе не для того, чтобы улучшить  жизнь людей,  а,  попирая волю народа Украины,  принялся разрушать Советский Союз.  В итоге мы  получили  "те,  що  маємо": развал   экономики,  нищету  90  процентов  населения  на  фоне  5 процентов жирующих "новых украинцев".

 

     И хотя в 1994 году  лично  у  Кравчука  произошел  сбой,  его бывший   Премьер-министр   Кучма   продолжал  процесс  уничтожения народного хозяйства, геноцид собственного народа.

 

     Позволяет ли нынешний законопроект быть уверенным,  что будет учтено   истинное   волеиз явление   народа?  Думаю,  что  нет.  В соответствии  с  нормой  закона  теперь  допускается,  что  выборы неугодного  кандидата может пресечь всего лишь "сільська чи міська рада",  которая не  выдаст  справку  о  проживании  на  территории Украины  в  течение  10  лет.  А  ведь это легко могла бы выяснить Центральная избирательная комиссия.

 

     Все знают,  что сбор подписей  -  фикция.  Те,  у  кого  есть власть,  решают эту проблему без проблем.  Здесь нет затруднений у "денежных мешков",  что доказали  нынешние  парламентские  выборы. Логика понятна:  искусственно сузить круг претендентов. Требование о том,  что избиратель может поддержать только  одного  кандидата, служит  именно  данной  цели.  Кто это перепроверит?  Всегда можно будет обвинить  оппозиционного  претендента  в  том,  что  подписи повторяются именно у него.

 

     Я так   и   не   понял,  почему  в  подписных  листах  должно указываться гражданство претендента?  У  нас  что,  кандидатами  в Президенты   могут  быть  граждане  Канады  или  Израиля?  Читайте Конституцию.

 

     Улыбку вызывает   ограничение   фонда    кандидата    тысячью необлагаемых минимумов. Это же 15 минут телеэфира, не более. Зачем такое лицемерие?  Кучма не будет сходить с экрана, а как это будет реализовывать  пан  Кулик,  мы  помним  по его роли в предвыборном "кравчуковидении"  четыре  года  назад.  Опять  "денежные   мешки" рассчитаются черным налом.

 

     Поддерживаю идею  с  контрольными  талонами  к  избирательным бюллетеням.  Ведь как говорил классик:  "Важно не кто голосует,  а кто  подсчитывает  голоса".  Вот  здесь  нужен  комплекс  мер  для минимизации подтасовки.  Я также  предлагаю  дополнить  статью  38 положением о том,  что официальные наблюдатели или доверенные лица кандидатов сразу же после подписания  протоколов  могут  и  должны получить копии этих протоколов.

 

     Дорогие избиратели!  Хочу, чтобы мы сделали правильный выбор, чтобы мы приняли такой закон,  который  позволит  нашим  гражданам избрать достойного их, граждан, Президента, а не холуя Америки или НАТО, или очередного оборотня и лжеца (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Беспалий.  Наступний  -  депутат Заєць.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, НДП). Фракція Народно-демократичної партії. Шановні колеги! Фракція підтримує обидва проекти постанов:  і внесений  профільним комітетом,  і народним депутатом Лавриновичем,  оскільки головне - прийняти  закон  у  першому  читанні,  потім   його   доопрацюємо. Доопрацюємо, але в якому напрямі?

 

     На наш погляд,  головне, щоб відбулися чесні, прозорі вибори, адже тільки на  чесних  виборах  можна  обрати  Президентом  чесну людину.  Ніякий закон цього не гарантує,  але закон може цьому або сприяти, або ні.

 

     Я за   браком   часу   спинюся  лише  на  одному  компоненті: підвищенні ролі   політичних   партій  на  всіх  етапах  виборчого процесу.  Природа пустоти не терпить, і там, де утворюється вакуум політичних партій, він одразу ж заповнюється тіньовими кланами.

 

     Незалежний кандидат,  таким чином,  може обернутися флюгером, кандидатом,  не  залежним  як  від  виборців,  так  і  від   своїх передвиборних   обіцянок,   тоді   як   політичні   партії   мають спадковість,  традицію,  добре відоме політичне  минуле,  а  отже, передбачуваність, прогнозованість на майбутнє.

 

     Світовий досвід це закріплює.  Ми бачимо,  що в демократичних благополучних країнах  є  монархії,  є  республіки  парламентські, президентські,  унітарні  й федеративні.  Але спільним знаменником для всіх них є багатопартійна  демократія.  І  якщо  хтось  вважає випадковістю,   що   люди   краще  живуть  у  країнах,  де  вибори проводяться на засадах багатопартійності, то я можу відповісти, що це випадковість не більша, ніж сніг у грудні.

 

     Тому, шановні   колеги,   пропоную   прийняти   дані  проекти постанови  й  доопрацьовувати  їх  з   урахуванням   саме   такого магістрального напряму.

 

     І не  запитуйте,  шановні  громадяни,  чому  ми  так живемо в Україні. Як обираємо, так і живемо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Заєць.  Наступний  -   депутат Ключковський.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Вважаю,  що  треба  приймати  ту  або  ту  постанову,  або   якусь комбінацію  зробити з них.  Але дозвольте привернути вашу увагу до двох пунктів законопроекту.

 

     Перший. Якщо ми вже вводимо в  першому  турі  якийсь  бар'єр, котрим  визначається,  що  вибори відбулися за участі 50 відсотків виборців, внесених до списків, то таку саме норму треба зберегти і в  другому  турі.  Це  треба для того,  щоб усе-таки консолідувати суспільство,  а  не  займатися  якимись   механізмами   блокування виборів.

 

     І другий  напрям  удосконалення  законопроекту - це створення механізмів  унеможливлення  порушень.   Треба   чітко   заборонити приховане фінансування виборчої кампанії.  Треба ввести санкції за порушення  закону,   а   потім   продублювати   такі   санкції   в адміністративному  й Кримінальному кодексах.  Треба чітко виписати систему штрафів,  встановити,  за що і  як  карається  те  або  те порушення.

 

     Треба виписати    процедуру    накладання    таких   санкцій, передбачити,  яка система органів буде займатися  цим,  визначити, хто  міг би контролювати процес виборчої кампанії,  як він повинен контролюватися, цей процес. Я вважаю, що найслабшою стороною цього законопроекту  є  брак оцих механізмів унеможливлення порушень.  І обов'язково  треба  передбачити   видачу   офіційного   примірника протоколів   по   кожній   виборчій  дільниці,  підготовленого  за результатами підбиття підсумків,  для тих офіційних спостерігачів, які будуть на тій або тій дільниці.

 

     Отже, шановні депутати, мені видається, що треба кілька таких принципових  змін  внести  й   удосконалити   законопроект   через запровадження механізмів унеможливлення порушень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Ключковський.   Наступний  - народний депутат Журавський. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності  рад  (багатомандатний  загально-державний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Без сумніву,  нам сьогодні треба прийняти цей проект закону в  першому читанні.  Але  я  хочу  звернути  увагу,  що під час підготовки до повторного першого читання цей проект втратив правову стрункість і чіткість, властиву проекту Олеся Лавриновича, який ми розглядали в процесі першого читання.

 

     Звичайно, є   гостра   проблема   забезпечення    чесних    і справедливих виборів. Говорив про це й голова Центральної виборчої комісії пан Михайло  Рябець.  Мені  здається,  що  тут  маємо  два аспекти.  З  одного  боку,  це  чіткість  виписаних  норм  у цьому законопроекті.  На жаль,  цієї чіткості сьогодні немає.  З другого боку,  маємо  більш глобальну проблему:  система виборчих комісій, успадкована  від  часів  радянської  влади,  насправді  суперечить принципу  розподілу  влади,  оскільки  виборчі комісії наділені як розпорядчими адміністративними функціями, так і функціями судовими

- оцінка справедливості, законності або незаконності дій суб'єктів виборчого процесу. Ця проблема мала б бути розв'язана!

 

     Далі. Звертаю  увагу,  що  в  розробників  законопроекту  для першого  читання  трохи  негаразд із арифметикою...  Ну,  скажімо, пропонується зібрати 1 мільйон підписів,  зокрема в 18-ти регіонах не менш як по 30 тисяч!..  Звертаю увагу, що тоді в решті регіонів (а їх дев'ять) треба буде зібрати понад  50  тисяч  підписів,  для того щоб набрати мільйон! Щось тут негаразд.

 

     Ще таке  з  тими  цифрами.  Вибори  оголошуються за 180 днів, однак починається висунення тільки за 150!  Місяць  -  розкачка... Реєстрація завершується за 75 днів, але за 95 днів уже створюються комісії,  де  мають  бути   представники   партій,   що   висунули зареєстрованих кандидатів!..

 

     Без усунення   цих   суперечностей   наш  закон  просто  буде нечинним!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Наступний - народний депутат Вінський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України. Маю до цього законопроекту низку суттєвих зауважень.

 

     Зокрема, я   принципово   проти   положення    проекту    про самовисування  в  кандидати  на  посаду  Президента,  оскільки під виглядом демократичності  й  захисту  прав  людини  проштовхується абсолютно   неприйнятна   норма.   По-перше,   чи  може  звичайний пересічний громадянин зібрати не менше  1  мільйона  підписів?  Це просто  смішно.  По-друге,  і  це  головне,  якщо  ми  обиратимемо Президента,  який не представляє певну політичну силу,  що в особі Президента  бере на себе відповідальність за стан справ у державі, то ми  ніколи  не  тільки  політично  не  структуруємо  українське суспільство й державну владу, але й ніколи не виведемо країну ні з політичної,  ні  з  економічної  кризи.  Ми  будемо  приречені  на постійне протистояння між законодавчою і виконавчою гілками влади.

 

     Серед інших   вад   вважаю  за  потрібне  звернути  увагу  на неконструктивність обмеження особистого виборчого фонду  кандидата на посаду Президента. Хіба можна провести виборчу кампанію лише за тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян?  Це  ж  явно нереальна сума!  Навіщо обдурювати самих себе і наших виборців? Ми свідомо  заганяємо  в  тінь  абсолютну   більшість   коштів,   які використовуватимуться на фінансування виборчої кампанії. Особистий розмір виборчого фонду  має  бути  таким,  щоб  надати  кандидатам можливість чесно й легально провадити виборчу кампанію.

 

     І останнє. Під час підготовки проекту до другого читання слід ще раз ретельно  відпрацювати  механізм  контролю  за  проведенням виборів,   а  особливо  -  за  підрахунками  їх  результатів,  щоб максимально запобігти можливим фальсифікаціям.

 

     Варто було б урахувати пропозиції ЦВК,  яка підготувала  свій законопроект,   де   непогано   виписаний   механізм   запобігання фальсифікаціям.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вінський.  Наступний -  народний депутат Сидорчук. Зараз будемо голосувати, не хвилюйтеся.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція   виборчого   блоку Соціалістичної  та  Селянської  партій  України.  Шановні  народні депутати!  По суті, ми зараз вирішуємо, можливо, корінне політичне питання  на сьогодні - питання про те,  як формуватиметься реальна влада в Україні.  Адже повноваження Президента  України  настільки сильні,  що  від  того,  хто  стане Президентом і як буде обраний, залежатиме дуже багато в Україні.

 

     Фракція виборчого  блоку  Соціалістичної  партії  України  та Селянської  партії України вважає за потрібне вирішити законом про вибори кілька принципових речей.

 

     Перше: Президент повинен представляти народ, а не клани.

 

     Друге: Президента  потрібно  обирати,  маючи  на  увазі  його розум, відповідальність, чесність, а не гроші, які за ним стоять.

 

     Вибори повинні  бути убезпечені від впливу влади теперішнього Президента, від фальшування і зловживань.

 

     Вибори мають відбутись обов'язково.

 

     Хотів би привернути вашу увагу  до  проблеми  про  можливість зриву виборів Президента.  Ця лінія сьогодні намічається, тому нам треба зробити все,  щоб закон було прийнято найближчим часом. Тому наша  фракція  підтримуватиме  цей законопроект у першому читанні, навіть враховуючи певні недоліки в його нормах.

 

     І останнє.  Виходячи із загрози зриву  виборів  Президента  в установлені  законом  терміни за ініціативою Соціалістичної партії України  проведено  більше  ста  зборів  громадян  щодо  створення ініціативних   груп   для   проведення  референдуму  про  недовіру сьогоднішньому Президенту України.

 

     Центрвиборчком і ради на місцях  блокують  прийняття  рішення про проведення референдуму.

 

     Ми наполягаємо   на   конституційному   праві   громадян   на референдум,  у тому числі на виявлення свого ставлення до  діючого Президента. Це право має бути забезпечено.

 

     І можливо,  це  рішення  буде єдиним,  яке дозволить провести вибори Президента в установлені Конституцією терміни,  і  не  буде допущено зриву виборчого процесу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Сидорчук,  наступний - депутат Кармазін. I завершуємо.

 

     СИДОРЧУК М.Ю.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).  Уважаемые народные депутаты!  Меня несколько удивило,  что представитель фракции  КПУ  докладывал  проект  Закона  о  выборах Президента  Украины.  Я  надеюсь,  вы понимаете,  что данный закон ничего общего не имеет ни с Советской властью,  ни с  социализмом. Да  и  прошедшие  семь  лет  показали,  что эта "посада" абсолютно надумана в Украине и не  имеет  никаких  исторических  корней.  Не важнее    ли    поддержать   предложение   фракции   Прогрессивной социалистической партии Украины,  которое уже внесено и в повестку дня  -  об изменении Конституции и ликвидации раздела V "Президент Украины". Это позволит и средства бюджетные сэкономить, и избежать того,  чтобы  на  протяжении  шести-семи  месяцев  1999  года  все жизненно важные процессы  в  Украине  не  лихорадило  предвыборной горячкой.  Эта  горячка  уже  началась,  кое-кто  на  пленумах уже выдвигает своих кандидатов, некоторые газеты пишут о самых лучших, лучших  во всей вселенной,  кандидатах,  которых надо выдвигать на пост Президента.

 

     Вполне понятно, что партийная номенклатура, протаскивая закон о президентских выборах,  делает попытку определить на данный пост очередного яркого партноменклатурщика.  Был у нас бывший секретарь ЦК,  член КПУ Кравчук, есть у нас бывший секретарь парткома и член КПУ Кучма.  И сейчас,  когда  представители  фракции,  члены  КПУ, вещают  о  президентстве,  здесь  все понятно - продолжается курс, взятый в период  принятия  буржуазной  Конституции,  когда  силами фракции КПУ были проголосованы нынешние полномочия Президента.  За статьи 102 и 106 Конституции проголосовали соответственно 57 и  26 членов КПУ, против только - 18. За депутатскую неприкосновенность, это статья 80, проголосовали 50 членов КПУ, против только - 11. За раздел  VIII Конституции - о пожизненном судействе - проголосовали 54  члена  КПУ,  против  -  7.   Именно   по   основным   вопросам строительства  государства,  в  том числе о президентских выборах, фракция КПУ,  к сожалению, блокируется с самыми яркими буржуазными фракциями  -  Руха,  "Громады"  и  так  далее (Шум у залi).  И это действительно так, ваш крик это подтверждает.

 

     Сейчас продолжается  уничтожение  даже  попыток   возрождения Советской  власти,  социализма.  И  делается  это руками тех,  кто говорит на митингах одно и совершенно другое - в этом зале.  Ну, а закон, закон выписан таким образом, что Президентом может стать...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть, будь ласка, мікрофон. Дякую.

 

     Народний депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська  область).  Місто-герой  Одеса,  фракція  "Громада". Шановні народні депутати!  Передусім я прошу головуючого,  Вікторе Володимировичу,  я звертаюся до  вас,  продовжте  мені  на  кілька хвилин,   бо  бурхливо  зараз  реагують  ті,  хто  назвав  фракцію "Громада"  буржуазною.  І  прошу   одразу   зробити   щодо   цього зауваження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас є 20 секунд.

 

     КАРМАЗІН Ю.  А.  Ця фракція ніколи не була буржуазною, вона є опозиційною. Це різні речі.

 

     Тепер стосовно проекту,  який розглядається.  Цей закон треба приймати  якнайшвидше.  Але  я  хотів  би  запитати таке.  Шановні народні  депутати!  Який  механізм  реалізації  цього  передбачено статтею   30,  зокрема  у  пункті  дванадцятому,  де  йдеться  про обмеження у проведенні передвиборної агітації?  Чи можемо ми  бути впевнені в тому, що кандидати, які займають посади, в тому числі в органах   державної   влади,    місцевого    самоврядування,    не використовуватимуть своїх підлеглих,  службовий транспорт тощо? Чи не робитиме цього наш нинішній Президент? Де ця гарантія?

 

     Тому цей закон має містити механізми, санкції, чітко має бути зазначено,  хто притягуватиме до відповідальності.  А хто сьогодні виконуватиме це,  якщо всі в державі підпорядковані  Президентові? Сьогодні  почалось підбирання всіх телекомпаній під себе.  В Одесі телекомпанія "Нова Одеса" уже отримала повідомлення,  що на ІНТЕРі її час забирається.

 

     Введення Конституцією  інституту Президента було пов'язано... Я вам нагадаю,  що ми Президента  обирали  лише  на  п'ять  років. Вибори  і  кінець  повноважень Президента - 19 липня 1999 року.  Я повертаю вас і до статті 10  цього  проекту,  де  сказано,  що  на п'ятому  році повноважень...  Таким чином,  це було 25 жовтня 1998 року,  тобто момент виборів минув.  Чи мала Верховна Рада  України минулого скликання Перехідними положеннями продовжити повноваження Президента України?  Вона не мала цього права,  тому що Президента України було обрано 14 мільйонами 117 тисячами виборців,  це 52,14 відсотка.  Але ці люди дали повноваження  Президентові  тільки  на п'ять  років.  П'ятирічний  термін  закінчується  19 липня.  Тому, шановні народні депутати,  я прошу про це не забувати ні  вас,  ні Президента,  якщо  він  є  гарантом Конституції.  І це питання теж треба тут врегулювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні   депутати,   народний   депутат Павловський  просить одну хвилину.  Надамо?  Будь ласка,  вам одна хвилина.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Фракція "Громада". Дякую. Шановні колеги, я хочу  зробити  тільки  кілька  застережень  стосовно фальсифікації виборів.  Це може розпочатися буквально зі збору підписів. Якщо ми залишимо   норму,  тільки  один  підпис  дає  громадянин,  то,  ви розумієте, влада може створити такі умови, що зразу на етапі збору підписів  буде  обрано  Президента  і  більше ніяких кандидатів не буде.  Такий механізм існує.  Тому треба це обмеження  зняти,  хай люди потім обирають.

 

     Друге. Я  хочу  звернути  увагу  на  те,  що якщо ми залишимо тільки норму - що висуває тільки  партія,  то  тоді  буде  спокуса розпускати  партії  тощо.  Тому має бути інший механізм висування, щоб цієї спокуси не було. Треба залишити самовисунення.

 

     І третє.  Для   того   щоб   хоч   якоюсь   мірою   запобігти фальсифікації,  потрібно ставити не галочки,  хрестики, а має бути чітке викреслювання. Це ускладнить механізм фальсифікації.

 

     Тому при доопрацюванні законопроекту особлива увага має  бути приділена боротьбі із фальсифікацією.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  ми обговорили питання,  яке було включено до порядку денного.  І зважаючи на те що доповідачі  відмовилися  від заключного слова, ми переходимо безпосередньо до голосування.

 

     На ваш  розгляд  внесено  проект  постанови  з  цього питання Комітету    з    питань    державного    будівництва,    місцевого само-врядування та діяльності рад із двох пунктів:

 

     "1. Проект  Закону  України  про  вибори  Президента України, підготовлений  у  Комітеті  Верховної  Ради   України   з   питань державного  будівництва,  місцевого  самоврядування  та діяльності рад, прийняти за основу в першому читанні.

 

     2. Доручити  Комітету  Верховної  Ради   України   з   питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад доопрацювати  законопроект  з  урахуванням  пропозицій,   внесених народними  депутатами  України,  та в установленому порядку подати його на розгляд Верховної Ради у другому читанні".

 

     Ставлю цей проект постанови на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 249.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  у  нас  є  ще  два  коротенькі   питання   з ратифікації.  Давайте  вирішимо  ці  питання  і на цьому завершимо сьогоднішнє засідання.

 

     Перше питання, шановні колеги, - це проект Закону України про ратифікацію  Угоди  між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про захист технологій,  пов'язаних  із  запуском  Україною ліцензованих США комерційних космічних апаратів.

 

     Є думка  двох  комітетів,  які  підтримують  ратифікацію цієї угоди.

 

     Я ставлю на голосування. Прошу визначитися. Голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні колеги,  не  всі  зрозуміли.  Я  ще  раз  ставлю   на голосування.  Є  підтримка  двох комітетів.  Давайте ратифікуємо і приймемо відповідний закон. Будь ласка.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую, рішення прийнято.

 

     ----------

 

     І друге.  Проект Закону України  про  ратифікацію  Угоди  між Урядом  України  та  Урядом Російської Федерації про транзит через територію України військових формувань Російської  Федерації,  які тимчасово  знаходяться  на  території Республіки Молдова.  Комітет просить  підтримати,  є  відповідний   документ.   Я   ставлю   на голосування.

 

     "За" - 240.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні народні   депутати,   наше   засідання   оголошується завершеним.  Продовження засідання  у  вівторок  о  10  годині.  Я нагадую,  що  наступного  тижня ми працюємо так:  півдня - ранкові пленарні засідання в сесійному залі, після обіду - в комітетах.

 

     До побачення.