Стенограма пленарного засідання

03 грудня 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  3  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!   Доброго   ранку,   громадяни   України!  Розпочинаємо засідання  Верховної  Ради.   Прохання   до   народних   депутатів підготуватися до реєстрації.  Олександре Миколайовичу Масенко,  ви теж готуйтеся, будь ласка.

 

     Реєструємося. Зареєструвався 291  народний  депутат.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Сьогодні відзначається Міжнародний день інвалідів.  Дозвольте мені від імені Верховної  Ради  України висловити  сподівання,  що  органи  державної  влади та управління приділятимуть постійну увагу задоволенню  потреб  і  запитів  цієї категорії наших співвітчизників.

 

     Сьогодні ми  працюємо  над  обговоренням  проекту  бюджету  в першому читанні.  Прошу підтримати пропозицію,  щоб до 14-ї години обговорювати  бюджет,  а  після 14-ї години розглядати заплановані питання,  у тому числі два питання, пов'язані і з такою категорією людей, як інваліди. Будь ласка, голосуємо. Це процедурне питання.

 

     "За" - 177.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!    Дозвольте    оголосити   запити   народних депутатів.

 

     Марченко Олексій Андрійович - до Президента України  стосовно усунення   порушень  чинного  законодавства,  допущених  Кабінетом Міністрів України при утворенні акціонерної  холдингової  компанії "Укрнафтопродукт".

 

     Будь ласка, визначайтеся.

 

     "За" - 158.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення, будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 160.

 

     Біласа Івана   Григоровича   -  до  Президента  України  щодо державної підтримки і контролю за розробкою та оснащенням  силових структур  сучасними  комп'ютерними  системами  та  технологіями на основі національних стандартів. Будь ласка.

 

     "За" - 122.

 

     Депутатський запит    (направляється    повторно)    народних депутатів  Журавського,  Кириченка  -  до  Президента України щодо захисту трудових прав депутата Одеської міської ради Малишева.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 129.

 

     Шановні колеги!  Я  прошу,  підтримайте.  Це  ж  наш  колега, депутат міської ради Одеської області. Будь ласка.

 

     "За" - 135.

 

     Шевченка Віталія  Федоровича  - до Прем'єр-міністра України з приводу   завершення   будівництва   житлового    комплексу    для чорнобильців у місті Фастові Київської області.

 

     Кощинця Василя Васильовича - до Прем'єр-міністра України щодо катастрофічного стану,  в  якому  опинилися  мешканці  Долинського виборчого  округу  Івано-Франківської  області внаслідок невиплати пенсії та заробітної плати.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 194.

 

     Прийнято.

 

     Мороза Олександра Олександровича,  Кіяшка Сергія Миколайовича

-  до  Генерального прокурора України,  голови Вищого арбітражного суду стосовно об'єктивності  прийнятого  рішення  про  безкоштовну передачу у власність акціонерному товариству "Донбасреконструкція" цілісного майнового комплексу проектних інститутів у Донецьку.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 186.

 

     Прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  України  інформую  про  вихід зі складу депутатської фракції Народно-демократичної партії народного  депутата  України  Гаркуші Олексія Миколайовича.

 

     Шановні колеги!  Для  репліки просить слова депутат Турчинов. Будь  ласка.  За  ним  -  депутат  Кириченко.  І   переходимо   до обговорення бюджету (Шум у залі).  Ви і так кожен день з репліками виступаєте.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Фракція "Громада".  Шановні народні депутати!  У зв'язку з повідомленням у засобах масової інформації про затримання у місті Базелі Лазаренка Павла Івановича наша фракція офіційно заявляє.

 

     "Народний депутат   України   Павло   Лазаренко   згідно   із розпорядженням Голови Верховної Ради України 477 від 24  листопада 1998 року відбув у відрядження в місто Брюссель як член Комітету з міжпарламентського співробітництва між  Україною  та  Європейським союзом, щоб узяти участь у його першому засіданні.

 

     На наш  телефонний  запит  посол  України  у  Швейцарії  пані Ковальська повідомила,  що не має ніякої інформації про затримання Павла  Лазаренка.  Швейцарська  преса  також не містить у собі цих повідомлень.  Усі  подібні   повідомлення,   які   поширюються   в контрольованих   державою   засобах   масової   інформації   і  не підтверджені офіційними джерелами, вважаємо черговою провокацією і фактичним продовженням курсу на знищення існуючої опозиції.

 

     З цього   приводу  фракція  "Громада"  заявляє  свій  рішучий протест. Вимагаємо створення спеціальної слідчої комісії Верховної Ради  України  для  з'ясування  обставин  появи такої інформації в засобах масової інформації".

 

     І від себе хочу додати,  шановні  колеги.  У  той  час,  коли Верховна  Рада  готується прийняти рішення щодо проекту Державного бюджету  на  1999  рік,  такі  повідомлення  в   засобах   масової інформації фактично зривають процес прийняття основного документа.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу  Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД на чолі з Борисом Іллічем Олійником розібратися з цим  питанням  і поінформувати депутатів, тому що в мене немає ніяких даних з цього питання.  Будь ласка. У нас є комітет, він усе з'ясує і доповість. Будь ласка. Депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична  партія  України.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Хто  працював  у  Верховній  Раді минулого скликання,  знає, наскільки щиро й самовіддано доводилося мені  працювати  над  створенням  інституту  Уповноваженого з прав людини,  працювати на теренах захисту прав людини і над  розробкою відповідного  закону.  Людина,  її життя та обсяг прав,  якими Бог наділив людину, не знає ідеології, не знає партійності. Кожен хоче жити, кожен хоче мати захист своїх соціальних, трудових прав.

 

     Я зараз,  шановні  колеги,  звертаюся  до  всіх  вас  -  і до комуністів,  і до  соціалістів.  Коли  відбувалося  голосування  з депутатського запиту на ім'я... І до вас, пане Донченку чи товариш Донченку,  до всіх.  Не треба зараз щось виголошувати з місця.  Це може статися і з вами (Шум у залі).  Я бачив, як ви голосували, як голосував мій земляк Степура й інші,  - ви голосували "проти".  Не треба  так  голосувати!  Я  закликаю  вас  голосувати  об'єктивно, виступивши на захист депутата Одеської міської  ради.  Шановні,  я прошу  вас  підтримати цей депутатський запит,  а вас,  Олександре Миколайовичу,  поставити його ще раз на голосування.  Я  вас  дуже прошу!

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  звернення до Президента двох народних депутатів - Журавського і  Кириченка.  Прошу  підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 143.

 

     ----------

 

     Усе. Переходимо  до  обговорення  проекту  бюджету  в першому читанні.

 

     Слово від комітету надається Крючкову Георгію Корнійовичу. За ним  буде  виступати від групи "Незалежні" депутат Онопенко.  Будь ласка.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! Наш комітет учора розглядав  це  питання і висловив своє бачення.  Якщо говорити про поданий нам учора документ,  то можна сказати,  що  заслуговує  на увагу  прагнення  бюджетного комітету якось відгукнутися на реалії нашого життя,  акцентувати увагу на соціальних проблемах,  зробити спробу  вийти  на  нульовий  показник  дефіциту.  Але,  мабуть,  у кожного,  хто уважно ознайомився з цим документом,  міг  виникнути великий сумнів - наскільки реальна ця спроба і чи вдасться вона.

 

     Але нас,  членів  комітету,  найбільше  стурбувало  те,  що у представлених документах знову не  знайшли  відображення  загальні проблеми, що є на сьогодні у Збройних Силах, прикордонних військах і  цивільних  військах  нашої  країни,  які  мають   забезпечувати обороноздатність   та   безпеку   Української  держави.  На  жаль, практично всі пропозиції,  висловлені нами, не знайшли підтримки з боку бюджетного комітету.

 

     Учора тут  було  сказано,  що  в  Збройних  Сил  є  величезна кількість майна,  і що за рахунок цього майна Збройні Сили  можуть себе утримувати. На жаль, ця інформація не є такою, що з неї можна робити якісь достовірні висновки. Справді, у Збройних Сил є велика кількість надмірного майна,  але це не те майно, яке можна реально реалізувати і одержати ті кошти,  які потрібні для утримання нашої армії.   За   дев'ять   місяців  цього  року  армія  одержала  від "Укрспецекспорту",  який тільки й  має  право  займатися  продажем цього  майна,  менше  30 мільйонів гривень.  Порівняно з потребами армії, це просто мізер.

 

     Ми вважаємо,  що якщо таке ставлення до армії буде й у нас  у парламенті,  то  треба  просто сказати,  що нам армія не потрібна. Якщо ми приймемо такий бюджет по національній  обороні,  який  нам запропонований  і  підтриманий  бюджетним комітетом,  то через два місяці армія не матиме ніякого фінансового забезпечення,  тому  що їй потрібен 1 мільярд гривень тільки для того, щоб розрахуватися з боргами. Ще гірше становище в прикордонних військах.

 

     Я скажу,  що  це  викличе  величезні  соціальні   потрясіння. Мільйон  військовослужбовців  та  військових,  звільнених у запас, будуть  позбавлені  можливості  користуватися  закладами   охорони здоров'я  у  Збройних Силах.  Люди й надалі не матимуть можливості отримати житло,  а в армії  62  тисячі  безквартирних  офіцерських сімей,  ще 38 тисяч офіцерів, які звільнені в запас і яких держава зобов'язана забезпечити житлом.  Повторюю,  ще гірше  становище  в прикордонних військах.

 

     Тому наш комітет не може підтримати такий проект бюджету і не буде його підтримувати, якщо й надалі буде таке ставлення до цього питання.

 

     Більше я нічого не хотів сказати.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  Онопенку  Василю  Васильовичу  від фракції  "Незалежні".  За  ним  буде  виступати  Ситник  Костянтин Меркурійович від комітету.

 

     Є депутат Онопенко? Немає.

 

     Будь ласка.   Ситник  Костянтин  Меркурійович.  За  ним  буде виступати Мороз Олександр Олександрович.

 

     СИТНИК К.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги! Я звертаюся з проханням до Прем'єр-міністра   України,   до   міністра   фінансів,   до  Юлії Володимирівни:  рятуйте науку!  Якщо буде,  не дай Боже, прийнятий такий  закон  про держбюджет,  в якому буде заплановано витрати на рівні близько 0,5 процента ВВП, - це означатиме смерть науці.

 

     Позавчора прийнято закон про  те,  що  наука  може  вижити  в Україні,  якщо на неї буде виділятися 1,7 процента ВВП. Ми знаємо, що наше ВВП -  це  фактично  половина  ВВП  нормальної  розвинутої країни,  а  це  означає,  що 0,5 процента - це,  фактично,  0,  25 процента,  а це,  як  вже  давно  відомо  в  усьому  світі,  повне припинення  існування  науки  без  поновлення  її будь-коли.  Тому комітет і наполягає ось уже декілька років на тому,  щоб  виділяти не менше 1 проценту ВВП (і то на рік-півтора), щоб потім збільшити поступово до 1,7,  а потім  ще  й  до  2,5-3  процентів.  І  треба починати цей процес саме з 1999 року.

 

     Юлія Володимирівна зазначає в своїх поясненнях,  що,  мовляв, ми додаємо деяку суму для забезпечення проведення науководослідних робіт  на  пристойному  рівні.  Про  який  пристойний рівень можна говорити,  коли вчора ми святкували 80-річчя Національної академії наук і було сказано,  що начебто всім виплачена зарплата. Але це ж неправда,  або напівправда, тому що виплатили лише половину, чи 75 процентів  зарплати,  оскільки  грошей на повну виплату зарплати в академії немає, є тільки борги ще за 1996-1997 роки.

 

     Не буду багато говорити,  лише дуже прошу від імені  комітету врахувати такі його пропозиції.

 

     Перше. Розуміючи   складність   виконання   дохідної  частини Державного   бюджету   та   неможливість   підтримувати   сьогодні фінансування  науки в обсязі 1,7 відсотка ВВП,  встановити на 1999 рік обсяги фінансування науки  в  сумі  1  мільярд  175  мільйонів гривень, що становить 1 відсоток ВВП.

 

     Друге. Вважати   неприйнятним   у   частині,   що  стосується використання коштів і збору  до  Державного  інноваційного  фонду, запропонований  проект Закону про Державний бюджет України на 1999 рік як такий, що не відповідає Закону України про бюджетну систему України,  нормативнозаконодавчим  актам щодо діяльності Державного інноваційного фонду.

 

     Третє. Внести зміни до статті 17 проекту Закону  України  про Державний  бюджет  України  на 1999 рік,  додавши в першому абзаці слова:  "кошти від збору до Державного інноваційного фонду в межах їх реального надходження використовуються виключно на фінансування науково-технічної  та  інноваційної  діяльності".  Другим  абзацом додати: "Встановити розподіл надходжень від збору в межах реальних надходжень  у  таких  пропорціях:  50  процентів  -  на   розвиток інноваційної   діяльності   і   50  процентів  -  для  додаткового фінансування на безповоротній основі  науково-технічних  програм". Також  просимо  у  статті  21 проекту Закону України про Державний бюджет на 1999  рік,  в  якій  дається  перелік  захищених  статей видатків   Держбюджету   додати   такий  абзац:  "Видатки  розділу "Фундаментальні   дослідження   і   сприяння    науково-технічному прогресу".  Переглянути  пропозиції Комітету з питань бюджету щодо змін у видатках розділу  "Фундаментальні  дослідження  і  сприяння науково-технічному прогресу".

 

     На мою думку, весь проект Закону про Державний бюджет на 1999 рік треба перенести на друге читання.

 

     Також хотів би висловити вдячність Комітету з питань  бюджету за  те,  що  були  враховані наші пропозиції стосовно фінансування освіти,  додані певні суми.  Це той випадок,  коли ми справді дуже вдячні Комітету з питань бюджету.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   Мороз   Олександр  Олександрович  від фракції. За ним буде виступати депутат Ключковський.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати!  Попередній  аналіз  бюджету (про  глибокий  з  вини  уряду  говорити не можна,  в такому темпі розглядати документ неможливо) свідчить  про  його  суттєві  вади. Основна  з  них  -  фактично  не  враховано  реальне падіння курсу гривні.  А якщо ж ураховано, як стверджують автори, то це означає, що показники бюджету ще нижчі, ніж у нинішньому році.

 

     Спірною є    позиція   Комітету   з   питань   бюджету   щодо взаємозаліків.  На державному рівні цей метод  застосовуватися  не повинен.  Розрахунки слід вести на основі живих коштів, бо у схемі взаємозаліку,  де спрощено  беруть  участь  трейдери,  держбюджет, місцеві  бюджети,  громадяни,  їх  борги  за  комунальні  платежі, заощадження  громадян,  які  не  видаються,  виграє  тільки   одна сторона,  яка має реальні кошти,  - трейдери.  У всіх інших - лише міраж рахунків. У кінцевому результаті виграє тільки трейдер і ті, хто  йому  сприяє.  Тому  й  не дивно,  що Міністерство фінансів і Міністерство економіки виступають сьогодні  при  розгляді  проекту бюджету  як лобісти,  а не захисники інтересів держави,  інтересів громадян України.

 

     Фракція соціалістів і селян (лівий центр) вважає.  Перше.  Із взаємозаліком  можна  погодитися  як  з разовим заходом на 1 січня 1999 року (і не пізніше) без запуску векселів  і  одночасно  вести залік боргів громадян за комунальні платежі, враховуючи їхні кошти на ощадних книжках,  які не  поверталися.  Але  знову  ж  таки  як разовий захід за згодою громадян.

 

     Друге. В  текстовій  частині  проекту  Закону  про  Державний бюджет визначити неможливість витрат на обслуговування операцій  з облігаціями попередніх періодів.  Відсікти їх від бюджету. Те саме щодо сплати процентів по кредитах господарюючих суб'єктів, наданих під  гарантії  уряду.  Бо  це взагалі кримінальна справа.  Півтора мільярда доларів боргу тримає держава,  так би  мовити,  на  своїх плечах,  тоді  як  ті,  хто підписував і ті,  хто брав ці кредити, зараз або процвітає  тут,  в  Україні,  або  вже  виїхав  за  межі України.  Треба розібратися по суті й відсікти від бюджету видатки по цій частині.

 

     Далі. У   бюджеті   повинно   бути   чітко   визначено,    як надходитимуть   кошти   до   Чорнобильського   фонду   і  як  вони витрачатимуться.  Пропозиція  про  закріплення  їх  за   бюджетами місцевих  рівнів  спірна.  У нас же є розпорядник - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах  захисту  населення  від наслідків Чорнобильської катастрофи.  Нехай воно цим і займається, тоді буде хоч якийсь контроль з боку держави,  бо інакше ці  кошти будуть  розбазарені.  Я  вважаю,  що  позиція  Президента в даному випадку не те  що  помилкова,  а  неправильна  по  суті,  оскільки йдеться  про  те,  що  законом  визначений  порядок формування цих фондів, і він, безперечно, повинен виконуватися.

 

     Ще одне  принципове  питання   -   надходження   за   транзит російського газу.  Ви подивіться, два тижні тому в проекті бюджету передбачалося  близько  800  мільйонів  гривень,  тепер  уже  уряд погоджується на 2,9 мільярда гривень. А фактично йдеться про майже таку суму,  яка надходить від ПДВ. Тому виникає запитання: "А де ж іще хоч би 5 мільярдів?  У кого ті гроші,  які належать Україні як плата за транзит російського газу?" Я думаю,  це те  питання,  яке повинне  бути  відображене  в  бюджеті,  і ми будемо голосувати за проект комітету в першому читанні тільки за умови,  що  в  другому читанні ця позиція обов'язково буде відображена в доходній частині бюджету.

 

     Подібне й із пільгами по ПДВ та митними пільгами.  Вважаю, що всі   позиції   по   критичному  імпорту  повинні  затверджуватися Верховною  Радою  в  проекті  Держбюджету.  Те   саме   стосується суб'єктів   господарювання,  які  користуються  митними  пільгами. Пільги із ПДВ,  які вводяться урядом на товари критичного імпорту, становлять  19  мільярдів гривень.  То давайте скоротимо ці пільги хоч би на 3 мільярди. Це ж живі кошти до доходної частини бюджету. Взагалі  така  пільгова політика перетворює всю Україну на офшорну зону. Такого бути не повинно.

 

     П'ять хвилин надається для виступу від комітету.  Чому  ж  на мені зупиняються?

 

     ГОЛОВА. Не  виступлять  же  всі.  Ми проголосували розглядати бюджет до 14 години. Записалися 49 депутатів.

 

     МОРОЗ О.О.  Олександре Миколайовичу,  я  зараз  закінчу,  але попередні промовці мали по 5 хвилин. Тому дайте мені хоч закінчити думку. Так же не можна робити.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Питань немає.

 

     МОРОЗ О.О.  Проект, який пропонує комітет, має одну перевагу. Він   зміцнює  позиції  місцевого  бюджету  і  не  дає  можливості бюрократам чинити тиск на регіони.  А враховуючи те,  що тим самим на   рівних   умовах   здійснюватиметься  оплата  праці  вчителів, працівників культури,  лікарів, як у центрі, так і на місцях, як у містах, так і в сільській місцевості, я вважаю, що проект комітету має суттєві переваги.  І тому я підтримав  би,  і  фракція  згодна підтримати  цей  проект  у першому читанні за тих умов,  про які я говорив раніше.  І вважаю,  що ми повинні прийняти бюджет до кінця року,  бо складається враження,  що уряд взагалі не хотів би, щоби був бюджет, оскільки він не звик працювати на основі бюджету. Тому позиція фракції саме такою і повинна бути.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Слово надається...

 

     МОРОЗ О.  О.  Я  прошу  пробачення.  У  мене  ще прохання від інвалідів,  які пікетують, щоб їх представникам або тим депутатам, хто  хотів  би висловитися з приводу їхнього ставлення до бюджету, надати слово в кінці обговорення цього проекту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський від комітету. Будь ласка. За ним буде виступати депутат Круценко.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні  колеги депутати!  Наш  комітет  уважно  вивчив проект,  поданий Кабінетом Міністрів,  і зміни,  внесені бюджетним комітетом,  з  точки  зору відповідності  Конституції  та  Закону про місцеве самоврядування, які  гарантують  фінансову  базу  діяльності  найнаближеніших   до громадян органів влади.

 

     Відразу хочу   зазначити,  що  ряд  положень  запропонованого Кабінетом  Міністрів   проекту   не   відповідають   цим   вимогам Конституції  і  законодавства,  оскільки не забезпечують виконання вказаних гарантій. Головна причина цього, на нашу думку, полягає в застарілому   Законі   про  бюджетну  систему.  Він  консервує  ще радянську практику жорсткого централізованого формування  бюджету, яка  суперечить Конституції,  але й далі сповідується керівництвом Міністерства фінансів.

 

     У цьому відношенні пропозиції, внесені бюджетним комітетом, є великим   і   важливим   кроком  уперед  у  напрямі  усунення  цих суперечностей.  Насамперед невідповідність стосується забезпечення мінімальних  бюджетів місцевого самоврядування,  тобто таких,  які повинні надавати  можливість  здійснювати  повноваження  місцевого самоврядування   на   рівні   мінімальних  соціальних  потреб,  що гарантуються  державою,  і  незалежно  від  регіону.  Ідеться  про дотримання принципу справедливого бюджетного забезпечення регіонів з  урахуванням  соціальних  і  бюджетних  нормативів.   Однак   на засіданні  комітету заступник міністра фінансів заявив,  що Мінфін не має такого  механізму  розрахунків.  Що  ж,  можливо,  депутати допоможуть.

 

     Залишається повністю   незрозумілою   в   урядовому   проекті аргументація щодо обгрунтування процентного  розподілу  надходжень від  податків  між  областями,  сум,  що передаються з обласних до державного бюджету,  сум дотацій конкретним  областям.  Залишковий від досягнутого принцип формування бюджету фактично карає тих, хто економить,  хто вже використав  усі  можливі  ресурси  і  заохочує марнотратство.  Кожного  року  різко  змінюється  число дотаційних регіонів,   що   є   свідченням   волюнтаристського   підходу   до встановлення  бюджетних  нормативів.  І  тут пропозиції бюджетного комітету значно поліпшують ситуацію.

 

     Звичайно, глибокий кризовий стан економіки держави не  сприяє зростанню дохідної частини бюджету, з тим більшою відповідальністю треба ставитися до кожної статті доходів. Знову всупереч Бюджетній резолюції  з  проекту  закону  вилучено  положення  про те,  що до Державного  бюджету  зараховуються  в  повному   обсязі   стягнуті податковими  органами  за  результатами  перевірок  суми податків, фінансових  санкцій  та  інших  платежів.  Це  означає,  що   буде продовжуватися практика зарахування 30 відсотків даних платежів на позабюджетні   рахунки   цих   органів.   То,   може,   доцільніше перераховувати  їх до фонду погашення заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетних галузей?

 

     Законодавство України   покладає    на    органи    місцевого самоврядування  великий обсяг делегованих повноважень,  особливо у соціально-культурній сфері.  Нагадаю, що делеговані повноваження - це повноваження органів виконавчої,  тобто державної влади, надані органам   місцевого   самоврядування.    Але,    передаючи    свої повноваження,  держава  повинна  передати  самоврядним  органам  і відповідні  ресурси,  насамперед  фінансові.  Однак  в   урядовому проекті  передбачається  подальше  скорочення видатків на освіту - 1,5 відсотка менше від розрахунків на  1998  рік.  При  цьому,  не забезпечуючи   повної   виплати  заробітної  плати  з  урахуванням заборгованості,  передбачається  фінансування  утримання  закладів освіти місцевого підпорядкування на 14 відсотків від потреби. І це при тому,  що вже діє постанова Кабінету Міністрів  від  13  липня цього  року  1080,  якою  передбачається відключення газу за борги будинкам дитини, дитячим будинкам та школам-інтернатам. То кого ми караємо? Хіба це діти не платять за газ?

 

     Подібні труднощі і в галузях охорони здоров'я, де проводяться масштабні скорочення,  культури,  фізичної культури і спорту,  які фінансуються  з місцевих бюджетів.  Усі ці проблеми не можуть бути розв'язані в межах чинної бюджетної системи з архаїчними  методами формування бюджетів усіх рівнів.

 

     Враховуючи звернення  Асоціації  міст України,  інших органів місцевого  самоврядування,  комітет  вніс  цілий  ряд  пропозицій, спрямованих  на поліпшення ситуації.  Зокрема,  пропонується,  щоб обсяг  місцевих  бюджетів   становив   не   менше   40   відсотків консолідованого   бюджету   України.   Пропонується  закріпити  за місцевими  бюджетами  в  повному  обсязі  прибутковий  податок   з громадян  і  податок  на  прибуток,  як  це передбачено податковим законодавством, і встановити, що дотації повинні надаватися тільки тим   бюджетам,   які   не   можуть   покрити   поточних  видатків надходженнями, передбаченими у статті 5.

 

     Ми дуже вдячні Комітету з питань бюджету  за  врахування  цих пропозицій і переконані,  що запропоновані зміни до бюджету значно поліпшать ситуацію з  фінансуванням  видатків  місцевих  бюджетів, тому повинні бути підтримані.

 

     І останнє.   Я   думаю,   що   нинішній   стан   Національної парламентської бібліотеки повинен викликати  у  депутатів  почуття сорому.  Тому  я  пропоную  передбачити  фінансування бібліотеки з видатків на утримання Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка.  Слово  надається  народному депутату Круценку. За ним - депутат Чиж.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів України.  Шановні товариші! Особливістю запропонованого бюджетним комітетом проекту є його регіональний характер,  що  дає начебто  можливість і механізм погашення заборгованості із пенсій, заробітної плати бюджетникам,  часткового повернення заощаджень  і поліпшення  фінансування  комунальної  сфери.  Відповідно  зростає зацікавленість регіонів до збільшення бюджетних надходжень,  хоч у цілому   закрадається   великий   сумнів  щодо  реальності  джерел надходження до бюджету без серйозного піднесення виробництва.

 

     Наш комітет не може погодитися з обмеженням до 1,  3 мільярда гривень   кредитної   цільової   емісії  під  державне  замовлення сільськогосподарської продукції,  цю суму  потрібно  збільшити  як мінімум удвоє, тобто до 2,7 мільярда гривень.

 

     Вважаємо, що за рахунок збільшення до реального, а не лише на 50 відсотків надходжень від транзиту нафти і газу - а  це  близько 1,5  мільярда  гривень,  які,  звичайно,  надійдуть  не грішми,  а нафтопродуктами  -  з'являється   реальна   можливість   збільшити авансування  заготівель  сільськогосподарської продукції пальним - приблизно 2,5 мільйона тонн дизельного палива.

 

     У бюджеті  необхідно  чітко  вказати  обсяги  нафти  власного виробництва  для  потреб  АПК  -  3,5  мільйона  тонн.  І  з метою здешевлення  вироблених  з  неї  нафтопродуктів,  вважаємо,   слід переглянути доцільність введення на неї рентної плати.

 

     У зв'язку  з прийняттям Верховною Радою Закону про фіксований сільськогосподарський податок (а  ми  сподіваємося,  що  Президент днями  його підпише),  сільгосптоваровиробникам надаються дворічні канікули із сплати фіксованого податку.  Тому бюджетному  комітету слід  врахувати  це  положення  і  звернути  увагу щодо додаткових джерел  наповнення  Пенсійного  фонду,  а  Кабінету  Міністрів   - прискорити  розробку  механізму  до платників фіксованого податку, який  би  не  допускав  ухилення  від  сплати  податків  і  зборів сільськогосподарських  товаровиробників  за  продукцію не власного виробництва,  що реалізується іншим споживачам,  як  того  вимагає стаття 9 Перехідних положень.

 

     На розвиток       сільгоспмашинобудування       і      лізинг сільсько-господарської  техніки  в   проекті   бюджету   врахована пропозиція   комітету.   Разом   з   тим   хочу   звернути   увагу Мінпромполітики,  пана Гурєєва,  що техніка  власного  виробництва повинна бути і надійною, і якісною, і максимально дешевою.

 

     Не враховані пропозиції комітету щодо збільшення фінансування протиепізоотичних   заходів,   державних   програм   селекції    в тваринництві,  рослинництві,  на розвиток льонарства,  вівчарства, шовківництва, виноградарства і хмелярства, на зрошення і докорінне поліпшення  земель,  відшкодування  власних  коштів господарств на будівництво  об'єктів  соцкультпобуту.   Тому   наполягаємо,   щоб бюджетний  комітет  врахував наші пропозиції до повторного першого читання.

 

     А уряд і депутатів  просимо  підтримати  село,  яке  сьогодні можна порівняти з коровою-годувальницею сім'ї.  Правда,  нині наша корова ялова і  лежить,  її  можна  дорізати  (це  найлегше),  але розумніше - підтримати,  підкормити,  а тоді вже й доїти, - молоко буде обов'язково.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Чиж. Будь ласка. Потім для довідки слово матиме Борис Ілліч Олійник.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановні  колеги  народні  депутати України!  На превеликий жаль,  незважаючи на те,  що нинішній проект,  який  ми розглядаємо,  дещо  кращий  від  проекту урядового,  але він також віртуальний, з області нереального, на жаль.

 

     У комітету викликає сумнів реальність бюджетного  наповнення, наскільки реальним може бути дефіцитний бюджет,  а отже, наскільки реально може  покриватися  соціальна  функція  держави.  Стосовно, скажімо,   того,   що   в   основу  бюджету  покладені  так  звані взаємозаліки,  то це ніяк не може бути прийнятним,  бюджет повинен розраховуватися на конкретних цифрах,  на конкретних витратах,  на конкретних фінансах і джерелах їх покриття.  Я  наведу  лише  один факт  - повернення заощаджень громадянам.  Якщо минулими роками ми передбачали  хоч  тих  нещасних  370  мільйонів   (але   вони   не повернуті), то цього року передбачається 2 з гаком мільярди, проте це не живі гроші, це так звані взаємозаліки. Ми що, людей і ховати будемо  взаємозаліком,  адже навіть 150 гривень не повертається на поховання. Це загальні недоліки цього проекту бюджету.

 

     Тепер конкретно стосовно галузі засобів масової інформації  і свободи слова.  У проекті бюджету,  практично,  не враховане чинне законодавство,  і бюджетний комітет у цьому випадку підійшов  так: просто повідсікав витрати, які, як він вважає, непотрібні. Між тим не враховано,  що є закони,  які покриваються  реально  бюджетними видатками.  Взяти хоч би закон,  скажімо,  пов'язаний із державною підтримкою засобів інформації і соціальним  захистом  журналістів. Комітет веде боротьбу за те,  щоб він почав діяти повною мірою, як і має бути. Щоб з 1 січня 1998 року соціальний захист журналістів, зокрема при виході на пенсію, здійснювався відповідно до статті 16 закону.  У нинішньому проекті бюджету це не  передбачено.  Комітет наполягає,  щоб  ці кошти були передбачені.  Бо реально - вихід на пенсію понад 300 журналістів в усій Україні.  Про  це  взагалі  не треба вести мову. Взагалі засоби масової інформації профінансовані в цьому році від 50 до 30 відсотків,  а по  деяких  показниках  ще менше. Преса практично гине. Ми повинні передбачати відомі витрати відповідно до закону і на місцевих, і на державних рівнях. Видання наукових  журналів,  бюлетенів  тощо  відомчих  установ  бюджетний комітет просто вилучив,  причому незважаючи на те, що багато з них включені до переліку видань,  публікації у яких враховуються ВАКом як офіційні наукові публікації.  Ми що, науку в такий спосіб маємо підтримувати?  Це  зовсім  ненормальне явище.  Комітет не врахував пропозицію нашого комітету про  те,  щоб  вивести  окремим  рядком фінансування  газети "Голос України" - видання Верховної Ради.  Це фінансування має здійснюватися через Управління  справами.  Газета фактично  стає  залежною  від  виконавчої влади.  Газета Верховної Ради, підкреслюю.

 

     Не враховано  наші  пропозиції   про   окремий   рядок   щодо найбільшої  в  Європі  студії "Укртелефільм",  на яку зараз точать зуби,  щоб  її  приватизувати,  яка  повинна  бути   найпотужнішим виробником телепродукції.  ДІНАУ виведено із-під Мінінформу - це є незалежний самостійний орган у  системі  виконавчої  влади,  отже, фінансуватися  воно  повинно  через Кабінет Міністрів,  а не через Мінінформ.  І безліч  інших  проблем,  які  просто  не  враховують реальні проблеми галузі.

 

     Скажімо, Держтелерадіокомітет України,  який у своєму віданні має дві національні  компанії  теле-  та  радіо,  25  обласних  та регіональних     телерадіоорганізацій,    Концерн    радіозв'язку, радіомовлення  та   телебачення,   найбільшу   в   Європі   студію "Укртелефільм",  про  яку  я казав.  Не відремонтований досі після пожежі радіоцентр на  Хрещатику,  апаратно-студійний  комплекс  на Сирці,   ряд   обласних   державних   телерадіоорганізацій.   Вони розміщені,  як правило,  в пристосованих  приміщеннях.  П'ять  веж ось-ось  упадуть  на землю,  практично на населені пункти.  Мусять бути  передбачені  кошти!  А  що  ж  передбачається?  34  відсотки мінімальної потреби.

 

     Звичайно, комітет  категорично  не  може  погодитися з такими підходами.  І тому ми наполягаємо (ми додатково внесли  пропозицію до  бюджетного  комітету),  щоб ці показники були переглянуті.  І, звичайно,  найважливіші  базові  показники:   реальне   наповнення бюджету і реальна його реалізація.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, згідно з нашим дорученням, яке ми нещодавно дали голові Комітету у закордонних справах і зв'язках  з СНД Борису Іллічу Олійнику, він підготував інформацію.

 

     Будь ласка, Борисе Іллічу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! За вашим дорученням і Голови Верховної  Ради  з  інформації  МЗС  з'ясовано таке.  Факт  затримання  Павла Івановича Лазаренка в районі Базеля швейцарською   стороною   підтверджується.   Посольство    України контактує   з  швейцарськими  правоохоронними  органами,  ситуація відстежується,   Міністерство   закордонних   справ   очікує,   що найближчим   часом  швейцарська  сторона  відповідно  до  існуючої практики офіційно повідомить про мотиви затримання.  Перебіг подій інформуватимемо вчасно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе  Іллічу,  дякуємо  за оперативне виконання доручення Верховної Ради.

 

     Продовжуємо засідання.  Але  перед  тим,  шановні   депутати, оскільки багато інвалідів Чорнобиля стоять біля Верховної Ради,  я пропоную,  щоб вони не перебували далі на морозі, надати слово для звернення  від  їхнього імені голові Комітету з питань екологічної політики,    природокористування    та    ліквідації     наслідків Чорнобильської катастрофи депутату Самойленку.  Три хвилини.  Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний  головуючий! Шановні народні депутати!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачити.  За ним - депутат  Асадчев.  Будь ласка, Юрію Івановичу.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І. Я вдячний, що ви надали можливість виступити. Люди,  які стоять біля Верховної Ради,  почують, що ми від їхнього імені  звертаємося  і  до  Президента,  і  до  уряду,  і до народу України.

 

     "3 грудня  1998  року  Міжнародний  день  інвалідів.  А   для інвалідів  Чорнобиля він особливий,  бо збігається з 12-ю річницею завершення одного з найдраматичніших етапів  ліквідації  наслідків аварії  на  Чорнобильській  АЕС.  В  страшних умовах за неймовірно короткий термін збудовано  комплекс  захисних  споруд  ушкодженого енергоблоку.    Зруйнований   реактор   перестав   бути   джерелом радіоактивного забруднення навколишнього  середовища.  Мужність  і професіоналізм,  самопожертва  і самовіддача - все заради спасіння людей.  Це подвиг! Здавалося б, незабутній подвиг, яким у всі часи могла б пишатися будь-яка держава.  На жаль,  зроблено не все, щоб не стерся з пам'яті народної цей подвиг конкретних ще живих  людей

- ліквідаторів, які порятували Батьківщину.

 

     У бюджеті  1999  року  передбачається  надходження  коштів на чорнобильські програми лише на рівні 16-18 відсотків.  (Я у своєму виступі щодо проекту бюджету детально охарактеризую ці рядки).

 

     Повністю зруйнована  радіаційна  медицина як єдина комплексна система  лікування  та  оздоровлення  громадян,  які   постраждали внаслідок   Чорнобильської   катастрофи.   Одна   на  всю  столицю поліклініка,  де постійно лікуються інваліди  Чорнобиля,  всупереч статті   49   Конституції,   законодавству  України  переведена  в консультативну і активно згортає свою діяльність.  Стали  звичними побори   за   обстеження   і  діагностику,  операції  і  лікування чорнобильців з особливо тяжкими хворобами. Більшість медикаментів, особливо дорогих,  тяжкохворі люди змушені купувати за свої кошти, тому затримка грошових виплат,  нині вона сягає  3-5  місяців,  та зменшення  їх за рахунок інфляції є смертельною загрозою для життя цих людей.  Інваліди Чорнобиля ніколи не погодяться з політикою  і діями,  що  створюють загрозу їхньому життю і здоров'ю,  ображають людську гідність  та  конституційні  права,  і  вимагають  негайно припинити   розв'язану   проти   інвалідів   Чорнобиля   кампанію, спрямовану на моральне і фізичне знищення;  накласти мораторій  на внесення  будь-яких  змін  і  доповнень  у чорнобильський закон до остаточної стабілізації  економіки  України;  заборонити  внесення міністерствами  і  відомствами  змін  і  доповнень,  що стосуються питань здоров'я,  харчування,  забезпечення  інвалідів  Чорнобиля, зокрема   переліку  хвороб,  за  якими  встановлюється  зв'язок  з Чорнобильською катастрофою,  що погіршує їхнє  становище;  негайно визначити  в  дохідній частини проекту бюджету на 1999 рік реальне джерело надходжень  коштів.  (Повторюю,  я  про  це  ще  додатково говоритиму).

 

     Видатки на   соціальний   захист  населення,  що  постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, та медичну допомогу визначити у  видатковій  частині бюджету окремим рядком,  встановити,  що їх виконання є першочерговими при виконанні бюджету.

 

     Негайно відновити попередній  статус  поліклініки  Київського центру  радіаційного  захисту  населення з обов'язковим виконанням нею колишніх функцій із обслуговування чорнобильців  і  заборонити проведення будь-якої реорганізації".

 

     За дорученням  громадських  організацій  інвалідів  Чорнобиля звернення підписав Кац.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  продовжуємо  обговорення проекту бюджету.

 

     Слово від фракції Народного руху надається народному депутату Асадчеву. Будь ласка. За ним - депутат Ковалко.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  головуючий!   Шановні   народні депутати!  Мені здається,  що під час розгляду проекту бюджету нам треба відштовхуватися все-таки  від  Бюджетної  резолюції.  Це  те технічне  завдання,  яке  ми  давали  уряду,  зокрема і бюджетному комітету.

 

     Давайте згадаємо.  У  Бюджетній  резолюції   чітко   і   ясно визначено,  що  бюджет повинен мати соціальне спрямування.  Ми тут засвідчили, що проект, поданий урядом, узагалі ніякого соціального спрямування   не   мав.  Мені  здається,  що  проект,  розроблений бюджетним  комітетом,  має  ту  спрямованість,  яка  закладена   в Бюджетній резолюції. Подивіться: тут і погашення заборгованості із заробітної плати,  причому повне погашення.  Гадаю,  що  вперше  в Україні   так  кардинально  поставлено  це  питання.  Фінансування найголовніших  соціальних  галузей  -  освіти,  охорони  здоров'я, культури збільшено,  і збільшено значно.  Отже,  можна сказати, що бюджетний комітет в умовах такої кризи всетаки спромігся  виконати головні напрями Бюджетної резолюції.

 

     Трошки щодо дохідної частини. Справді, в дохідній частині, на нашу  думку,  завищені  так  звані  неподаткові  надходження.   Це надходження,   пов'язані   з   транзитом  газу,  транзитом  нафти, відрахування від матеріального резерву,  рентна плата. Вони значно завищені,  але  треба розуміти,  чому так зроблено:  просто хотіли розв'язати старі борги,  які зависли і вважалися безнадійними. Для цього  пропонується  запровадити  систему вексельного обігу.  Мені здається,  що ця система достатньо  непогана,  її  можна  і  треба застосовувати.  Єдине  тільки,  що  її  треба  вести  з  головного стовбура бюджету,  бо бюджет в  основному  повинен  формуватися  в грошовій формі.  І немає, мабуть, ніде у світі, щоб він формувався у формі сурогатних грошей.  І в цьому ми не погоджуємося з тим, що казав Мороз.

 

     Трохи і щодо видаткової частини. У зв'язку з цим хочу згадати саме виступ  Георгія  Корнійовича  Крючкова.  Ми  вважаємо,  що  у видатковій  частині  треба переглянути статті про збільшення таких видатків, як національна оборона, міжнародна діяльність і питання, пов'язані з поверненням кримськотатарського народу.

 

     Що стосується  національної  оборони,  то  в принципі комітет висловлювався позитивно. Мені здається, що сталася просто помилка, що це не потрапило до проекту бюджету.  У цілому фракція підтримує те, що на національну оборону мають бути збільшені видатки.

 

     Щодо дефіциту.  Комітет чітко висловився,  і фракція теж  так вважає,  що  дефіцит повинен бути нульовий.  Чому?  Ви самі чудово знаєте,  що покриття дефіциту бюджету в нас відбувалося або  через пряму  емісію,  яка спричиняла розвал нашого грошового ринку,  або через нарощування піраміди  ОВДП.  Знаємо,  до  якої  величини  її наростили.  Я вважаю,  що все-таки ми поставимо дефіцит нульовий і цим  самим  не   дамо   можливості   уряду   нарощувати   піраміду заборгованості і спричиняти тиск на гривню.

 

     Щодо місцевих бюджетів. Мабуть, за всі роки існування України тут бачимо зовсім інший підхід до місцевих бюджетів.  Уперше  було пораховано  місцеві  бюджети  відповідно  до податкозабезпеченості кожного регіону і  бюджетної  забезпеченості  на  душу  населення, враховано  і  питання,  пов'язані з ліквідацією наслідків стихії в Закарпатті,  і навіть передача державної частки акцій  підприємств на  баланс  місцевих органів влади.  Ми вважаємо,  що це теж треба підтримати.

 

     І нарешті,  що треба робити з проектом  бюджету.  Ви  знаєте, наша  позиція і позиція уряду кардинально протилежні.  Тому,  якщо повертати  знову  на  повторне  перше  читання,  ми  втратимо   ще принаймні півтора тижня і ні до чого не спроможемося.

 

     Я вважаю, що в принципі в межах того проекту бюджету, що вніс комітет,  його можна доопрацювати.  Можна вирішити питання й  щодо національної  оборони  та  інші  питання.  Тому ми вважаємо,  що з урахуванням тих зауважень,  що я висловив  від  фракції,  все-таки схвалити   його   в   першому   читанні   та  повернути  уряду  на доопрацювання й унесення на друге читання.

 

     Вважаємо, що разом  із  проектом  бюджету  Національний  банк повинен  подати  проект Основних засад грошово-кредитної політики, як це має бути, щоб бюджет кардинально змінився. До речі, Народний рух підготував проект постанови з цього приводу,  трохи пізніше ми поширимо його,  бо теж працюємо з дефіцитом  часу,  і  підтримаємо комітет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово від  Комітету  з  питань паливноенергетичного комплексу надається депутату Ковалку. Будь ласка. За ним - депутат Вітренко.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Ми всі чудово розуміємо, що приймаємо бюджет,  який працюватиме в непрогнозованих  економічних умовах.  Ми  розуміємо,  що з таким бюджетом ми не розв'яжемо всіх проблем нашої держави, але повинні розв'язати найголовніші з них - проблему   хліба   і  енергії,  повинні  виконати  дві  біблейські заповіді:  нагодуй і обігрій!  Це означає, що паливно-енергетичний комплекс,  який, незважаючи на надзвичайно важкі економічні умови, протягом останніх років поки що виконує своє  головне  завдання  - забезпечує  суспільство  енергією  і теплом,  - повинен залишатися найпродуктивнішою  сферою  господарства   України,   найголовнішим наповнювачем бюджету. Для цього потрібні такі фінансово-економічні умови,  які б забезпечили йому не тільки режим самоокупності,  а й самофінансування розвитку.

 

     Хочеться відзначити  надзвичайно копітку та напружену роботу, проведену Комітетом з питань бюджету, яка заслуговує поваги. Нашим комітетам вдалося узгодити такі важливі для енергетики питання, як нульова  ставка  податку  на  додану  вартість  та  функціонування вугільної промисловості.  На превеликий жаль,  не вдалося вирішити питання, пов'язані з функціонуванням нафтогазового і енергетичного комплексів.

 

     Члени нашого   комітету,   фахівці  Міненерго,  нафтогазового комплексу дуже стурбовані технічним станом цих галузей,  з  одного боку,  і бюджетними підходами до їх фінансування,  з другого. Хочу зазначити,  що ці  енергетичні  комплекси  традиційно  працюють  у режимі самофінансування і є наповнювачами бюджету.  Єдине, що вони потребують  -  таких  податкових  підходів,  які   б   забезпечили мінімальний  обсяг  коштів  для підтримки і відтворення виробничих потужностей.  А це близько 50 відсотків надходжень до бюджету.  На жаль,  цього в проекті бюджету немає. І через те, що така практика вкоренилася у формування бюджетів багатьох років,  це призвело  до того,  що  основні фонди вироблені на 70-80 відсотків.  Якщо це не виправити зараз,  то найближчим часом ці небезпечні  за  технічним станом  галузі  стануть  аварійними,  що може призвести до розвалу енергетичної системи, а це - енергетична безпека держави.

 

     За браком часу я не буду зупинятися  на  детальному  аналізі, всі  свої  пропозиції  ми  надіслали  до  бюджетного комітету.  Це насамперед рентна  плата  за  природний  газ  власного  видобутку, рентна  плата за нафту власного видобутку,  відрахування від плати за транзит природного газу через територію  України,  відрахування від плати за транзит нафти по території України - 50 відсотків від нарахованої  суми,  за  рахунок  чого  можна  буде  профінансувати будівництво терміналу і нафтопроводу "Одеса-Броди".  Це і питання, пов'язані  з  будівництвом   Рівненської   і   Хмельницької   АЕС, спорудження   ліній   електропередач,   будівництво,  пов'язане  з укриттям і перетворенням об'єкта в екологічно безпечну систему,  і багато інших, я не буду повторювати. Це, зрештою, виділення коштів для того, щоб отримати грант обсягом 100 мільйонів доларів.

 

     Зазначу, що  наш  комітет  до  проекту  бюджету  підходив   з державних     позицій.    Ми    мінімізували    вимоги    фахівців паливноенергетичного комплексу  до  рівня  технічної  достатності. Наприклад, потреба вугільної промисловості сьогодні - 5,5 мільярда гривень, доведено і виділено - 3,1; енергетичної - 1,5, виділено - 1,1.

 

     Шановні народні  депутати,  я не хочу драматизувати ситуацію, але навіть нині,  у зимовий  період,  вона  надзвичайно  критична. Паливно-енергетичний   комплекс   сьогодні   як   ніколи  потребує особливого підходу.  Тому я пропоную з урахуванням  названих  мною позицій проект бюджету повернути на доопрацювання і внести його на розгляд у повторному першому читанні з урахуванням усіх  зауважень народних   депутатів   і  комітетів,  зокрема  Комітету  з  питань паливноенергетичного комплексу.

 

     Необхідно створити  погоджувальну  комісію  з   представників уряду,  бюджетного комітету, Мінфіну і народних депутатів України. Ще раз зробити аналіз і внести доопрацьований  проект  бюджету  на розгляд Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від  фракції  надається  народному депутату Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Пухкал.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Я не знаю,  може, комусь у цьому залі і подобається те, що  відбувається,  але інакше,  як театром абсурду,  назвати це не можна,  бо нічого розглядати.  Ані варіант Кабінету Міністрів, ані варіант  бюджетного комітету не є проектами бюджету.  Мені соромно пояснювати депутатам, які не вперше в залі. Ну нехай нові депутати не розуміють,  що відбувається,  але депутати, які приймали кілька бюджетів,  повинні розуміти,  що логіка має бути  лише  єдина:  до прийняття  бюджету з'ясовуються основні макроекономічні показники, приймаються  Основи  грошово-кредитної  політики,   затверджується програма  уряду,  переглядаються  соціальні нормативи,  бо зростає вартість життя,  а людям треба жити,  і право  на  життя  захищене Конституцією   і  всіма  міжнародними  пактами,  які  ратифікувала Україна, і тільки після цього розглядається проект бюджету.

 

     Що відбувається  сьогодні?  Програма  уряду  не  затверджена, Основи  грошовокредитної  політики  зал  вирішив  розглядати після затвердження бюджету.  То  скажіть  мені,  що  важливіше  людям  - захистити  право  на  життя  і  сказати  їм,  які  будуть  пенсія, заробітна  плата,  скільки  буде  робочих   місць,   які   трудові заощадження будуть повернуті.  I під це,  справді,  дивитися,  яка потрібна  буде  емісія.  Чи  знову  ж   таки   прогинатися   перед Міжнародним валютним фондом,  гратися в бездефіцитний бюджет, що є дурницею з дурниць.  Бездефіцитний бюджет - це не умова  виходу  з кризи.  Юлія  Тимошенко  вирішила  бути  ще  кращою,  ніж  Кабінет Міністрів.  Вони запропонували дефіцит бюджету 0,6  відсотків,  бо Міжнародний  валютний  фонд  більше не дозволяє,  а вона - взагалі нуль. Депутати, зупиніться нарешті! Що ви робите?

 

     Фракція Прогресивної соціалістичної партії України насамперед пропонує  проголосувати  про  неприйнятність  як  варіанта бюджету Кабінету Міністрів,  так і варіанта  бюджету  бюджетного  комітету через  невідповідність  їх Конституції,  бо ні там,  ні там зовсім немає соціальних нормативів.

 

     Вирішили гратися,  гратися з  парламентом,  гратися  з  усією Україною.   Не  будемо  підвищувати  заробітну  плату,  не  будемо підвищувати межу,  не будемо  змінювати  пенсії  -  це  ж  позиція Кабінету Міністрів.  І тут усі такі борці проти Президента, уряду, а самі аж стеляться, щоб захистити і цей уряд, і цього Президента.

 

     Тому ми    пропонуємо,    по-перше,     проголосувати     про неприйнятність і повернути і варіант Кабінету Міністрів, і варіант бюджетного комітету на доопрацювання.

 

     По-друге, не  ламати  Регламент  Верховної  Ради,  не  ламати Конституцію,  не гратися в нові розробки бюджетного комітету. Уряд повинен розробляти бюджет,  тільки уряд! І всі поправки ми повинні вносити  до урядового проекту бюджету,  а не вигадувати щось своє, бо потім Конституційний Суд, який обслуговує Президента, визнає це неконституційним. І вся робота над бюджетом буде даремна.

 

     По-третє, фракція    Прогресивної    соціалістичної    партії наголошує,  що зараз треба прийняти закони про оплату праці і  про пенсійне забезпечення. Бо уряд вигадав підвищити мінімальну пенсію лише до 55 гривень на місяць. Наголошую, що 55 гривень за нинішнім валютним курсом - це 17 доларів на місяць.  В усьому світі знають, якщо доходи менше долара в місяць,  то людина вижити не може, це - жебрак.  Тобто  такою  мінімальною пенсією Кабінет Міністрів знову залишає всіх пенсіонерів за межею виживання.

 

     Тому тільки Верховна Рада повинна вирішити це питання.  І має вирішити це зараз, тобто змінити Закон про оплату праці, відновити значення мінімальної заробітної плати  як  соціального  нормативу, з'ясувати   значення   тарифної  сітки  і  тарифу  як  основи  для розрахунків  тарифної  системи  і  прийняти  Закон  про   пенсійне забезпечення.

 

     Фракція Прогресивної    соціалістичної    партії    не   буде підтримувати  ні  один,  ні  другий  варіант  бюджету.  І  ще  раз наголошую,  Адаме  Івановичу,  нашу  пропозицію про неприйнятність обох варіантів бюджету просимо поставити на  поіменне  голосування зараз. Це вимоги Регламенту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Пухкалу. За ним - депутат Цибенко.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий округ 209, Чернігівська область). Шановні колеги! Шановна президіє! Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД створив робочу групу і уважно розглянув проект Закону про Державний бюджет України на 1999  рік, поданий  Кабінетом Міністрів України.  Природно,  що головну увагу комітет зосередив на  фінансуванні  міжнародної  діяльності  нашої держави.   Причому   розглянув   це   питання   у  двох  площинах: фінансування   зовнішньополітичної   діяльності   в    цілому    і фінансування   міжнародних   зв'язків   і  міжнародної  діяльності Верховної Ради України.  Комітет дійшов висновку про  необхідність суттєвих  змін  і доповнень до запропонованого проекту.  Дозвольте коротко доповісти позицію комітету з цих питань.

 

     Комітет вважає за необхідне внести певні зміни  до  розподілу видатків    Державного    бюджету    України   за   функціональною класифікацією (це додаток 1),  насамперед по  функції  "Міжнародне співробітництво".   Ми  пропонуємо  і  наполягаємо  на  тому,  щоб повністю прийняти без  змін  пропозицію  Міністерства  закордонних справ  України  і  визначити  у проекті Державного бюджету України видатки на міжнародне  співробітництво  у  сумі  943  мільйони  54 тисячі гривень, що в еквіваленті - 247 мільйонів доларів США.

 

     Чому ми  вбачаємо необхідність затвердження фінансування саме в  такому  обсязі?  На  сьогодні  Міністерство  закордонних  справ України  не  спроможне  виконувати  свої функції в повному обсязі, оскільки у бюджеті на цей рік передбачено недостатнє фінансування, а  в  запланованому  проекті  бюджету  пропонується ще зменшити ці видатки майже на 40 відсотків.

 

     Друга наша  пропозиція  -   виключити   з   переліку   витрат Управління  справами  Верховної  Ради  внески  до  бюджету  ООН та спеціальних установ системи ООН.  Це є  в  розпорядника  бюджетних коштів  -  МЗС,  і це,  до речі,  вже враховано Комітетом з питань бюджету.

 

     Дуже важливе питання - відрахування від консульських  послуг. У  статті  22  проекту  Закону  про  Державний  бюджет передбачено дозволити  використання  за  цільовим  призначенням  10  відсотків коштів   в  іноземній  валюті,  фактично  отриманих  від  вчинення консульських  дій  за  межами  України.  У  бюджеті  за  цей   рік передбачено 15 відсотків, ми пропонуємо зберегти 15 відсотків і на наступний рік.

 

     Щодо фінансування  міжнародної  діяльності   Верховної   Ради України.  Ми пропонуємо включити окремим рядком до переліку витрат Управління справами Верховної Ради України витрати на  відрядження за   кордон  працівників  органів  державної  влади.  Такий  рядок передбачений у  видатках  на  утримання  Адміністрації  Президента України, Кабінету Міністрів України, а щодо Верховної Ради немає.

 

     Ми вважаємо,  що  треба не тільки включити ці видатки окремим рядком,  а  й  розподілити  зазначену  суму,  яка  становить  5,37 мільйона  гривень,  по  таких статтях:  участь постійних делегацій Верховної Ради в роботі ПАЧЕС,  Ради Європи,  ОБСЄ, Парламентської асамблеї та інших міжнародних організацій.  Якщо ми це зробимо,  у нас  не  виникатимуть  непорозуміння,  як   це   є   сьогодні,   з фінансуванням  поїздок  наших  постійних  делегацій та їх участі у міжнародній діяльності.

 

     Ми маємо сьогодні другий варіант законопроекту про  Державний бюджет,  який  представлений  вчора  Комітетом  з  питань бюджету. Комітет у закордонних справах вважає,  що Комітет з питань бюджету зробив  велику  роботу,  і  запропонований  ним  проект Державного бюджету більш реалістичний,  ніж той,  який вніс Кабінет Міністрів України.   Ми   пропонуємо   підтримати   саме   варіант  бюджету, запропонований  Комітетом  з  питань  бюджету,  і  з   урахуванням висловлених  зауважень прийняти його в першому читанні.  Конкретні пропозиції ми направляємо в Комітет з питань бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний  депутат  Цибенко.  За  ним  - депутат Павловський.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Какие слова я не употреблю,  определяя  значимость  вопроса,  рассматриваемого сегодня,  что  он  важный,  чрезвычайно  важный  или даже жизненно важный,  ни одно из них точно и исчерпывающе не передает ситуацию. Страна в кризисе. Значительная часть трудового народа находится на гране,  а  многие,  к  сожалению,  очень  многие,  уже  за  гранью выживания.  И  это  в  благословенной Украине,  которая еще 10 лет назад входила в десятку самых развитых и, без преувеличения, самых благополучных стран Европы!

 

     Как депутат уже второго созыва,  я устал смотреть в голодные, безнадежно потухшие глаза стариков,  отчаянные глаза  матерей,  не знающих чем накормить своего ребенка,  детей, уже не верящих в то, что в этой стране что-то изменится к лучшему.

 

     Нас, коммунистов,  очень часто  наши  противники  обвиняют  в популизме,  желании  сгустить краски,  представить все значительно хуже,  чем есть на самом деле,  и даже в клевете. Но вы послушайте сегодня  выступления представителей Народнодемократической партии, Руха, Партии зеленых, любых других оголтелых защитников режима. Вы послушайте,  что  они  говорят.  Уже  и  они  выступают  с позиций оппозиционных сил,  но только оппозиционных к  результатам  их  же деятельности.  Они открещиваются и от курса, ими же навязанного, и от королей,  ими же коронованных.  Сдают,  извините,  с  потрохами своих вдохновителей. Это обнадеживает.

 

     А теперь о проектах бюджета.  Давайте не будем лукавить - их, по существу,  сегодня два.  Чем они  отличаются?  Первый  из  них, подготовленный Кабинетом Министров,  ничего не обеспечивает,  но и не  обещает.  Второй  -  многообещающий,  но   оставляющий   очень серьезные   сомнения   в   своей   реальности.   Знаете,   проект, представленный бюджетным комитетом, очень напоминает мне Владимира Вольфовича  Жириновского,  обещавшего на президентских выборах все то,  что люди хотели слышать: каждой женщине - по мужчине, каждому пьянице - вдоволь водки,  каждому предпринимателю - неограниченные возможности для обогащения.

 

     А если  уж  совсем  серьезно,  то  расходная  часть  бюджета, подготовленного  профильным  комитетом,  при всех его из янах,  по крайней мере, стремится к оптимальному, насколько это возможно при нынешним  состоянии  экономики.  Главный  вопрос  здесь в другом - насколько реальна доходная часть бюджета. По целому ряду позиций у меня  есть  серьезные  сомнения,  и  я  их  попытался  высказать в предложенном проекте постановления.

 

     Мы не имеем права рисковать!  Мы просто обязаны до конца быть уверены,  что то, за что будем голосовать, реально. Именно поэтому в  основу  предложенного  мной  проекта   постановления   положены следующие положения:  повторное первое чтение;  создание временной специальной комиссии,  которая должна будет ответить  на  все  эти вопросы,  чтобы мы могли голосовать осознанно; контроль Верховного Совета за всеми займами и кредитами.

 

     Я просил бы этот проект постановления поддержать.

 

     Уважаемые коллеги!  Как представитель  Комитета  по  вопросам науки  и образования я хотел бы сказать еще вот о чем.  Впервые за последние 5 лет Комитет по вопросам бюджета  попытался  увидеть  и понять  нужды  образования.  И  наш  комитет благодарен им за это. Проблема в другом,  уважаемые товарищи,  и я еще раз хотел на  ней сделать  акцент:  насколько реальны те средства,  которые заложены для поддержки бюджетной сферы и,  в частности, образования. Именно поэтому  мы  предлагаем  внести проект бюджета на повторное первое чтение и создать соответствующую комиссию,  чтобы получить  ответы на все вопросы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має  від  фракції народний депутат Павловський. За ним - депутат Коломойцев.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановний головуючий!  Шановні члени уряду!  Я спочатку зроблю загальну оцінку проекту бюджету, а потім внесу конкретні пропозиції.  Я хотів би наголосити на тому, що наш народ справді хоче жити, а проект бюджету, який запропонував уряд,

- це шлях до вимирання,  до геноциду нашого народу.  Тому приймати ми його не можемо,  навіть незважаючи на те,  що  про  це  просить Президент.

 

     Ми маємо  підтримати  все  те позитивне,  що зробив бюджетний комітет.  А вони справді зробили революцію, бо почали гроші давати народу,  а  не  приховувати  їх.  І я хочу їм подякувати,  бо вони врахували мої  пропозиції,  де  вказані  справді  реальні  джерела фінансування.  Майже  всі  мої  пропозиції  враховані,  не буду їх називати, одна тільки відхилена.

 

     Я пропоную оті іноземні запозичення,  які дозволяється робити уряду,  брати не просто на проїдання,  а спрямовувати таким чином: 30 відсотків - на погашення дефіциту,  30 - у легку промисловість, сільське  господарство  і  40  відсотків  на виготовлення сучасної зброї, тобто у високоліквідні галузі, щоб ми могли заробити гроші. Я хочу, щоб ви мене у цьому підтримали.

 

     Хочу сказати  мерам  міст  і головам держадміністрацій:  ваші пропозиції від мого імені внесені до проекту бюджету як відповідні поправки і в основному враховані бюджетним комітетом.

 

     Стосовно того,  чи  реальний бюджет,  який пропонує бюджетний комітет.  Це єдиний проект бюджету за останні роки, який дає надію на реальне пожвавлення виробництва.  Він має недоліки, багато чого не враховує,  але це та основа,  з якої  справді  можливе  реальне зрушення. І тому я пропоную його підтримати в першому читанні, але доопрацювати і врахувати векселі, як пропонується. Це справді так, але  для  цього треба повністю змінити банківську систему,  ввести комерційний кредит і таке інше.  Це довгий шлях,  але це необхідно робити. Тому треба не просто запускати ці гроші як кошти в бюджет, а ввести окрему статтю  про  взаємозаліки  оцих  коштів,  які  там вишукані. Це буде нормально.

 

     А от що робити,  щоб зрушити виробництво, щоб від зупинення і падіння  перейти  до  зростання?  Я  пропоную   таке.   За   моїми підрахунками,  дефіцит  бюджету має становити 5 відсотків.  Тільки емісія,  гроші мають спрямовуватися не в комерційні банки,  бо  це інфляція,  а  з цільовим використанням,  безпосередньо - під кожну програму,  у  виробництво,  щоб  жодна  копійка  не  потрапила   в комерційний банк.  І тоді буде зрушення.  Я нагадаю вам ще раз, що коли США виходили з кризи,  навіть не з такої гострої  як  у  нас, дефіцит  бюджету  у  них  становив  33  відсотки.  Але  всі  гроші спрямовувались у виробництво.

 

     Наша банківська   система   сьогодні   сприяє   роздмухуванню міжнародної фінансової кризи.  І оте поняття стійкості, яке я ввів у макроекономіку,  розкриває цей механізм.  Тому  сьогодні  ми  не можемо вийти з міжнародної фінансової кризи.  Ми мусимо радикально змінити банківську  систему.  Щодо  того,  як  це  зробити,  то  я запропоную  вам  цей  варіант  буквально  до структури банківської системи.  Сьогодні треба підтримати ці починання,  а  гроші  -  ми маємо  подякувати  бюджетному комітету,  що він врахував соціальні проблеми -  треба  вкласти  у  виробництво,  в  науку,  але  не  в абстрактну   науку,   а   в  прикладні  дослідження,  в  конкретні технології.  Треба відновити програми і відповідальність  Кабінету Міністрів  за  реалізацію  і  впровадження  цих  програм,  змінити політику від лібералізації до протекціонізму.

 

     Учора я проводив нараду з питань електроніки.  Як прикро,  що наша    електроніка    зберігається   тільки   завдяки   іноземним замовленням. Жодного замовлення в межах держави! Разом із тим уряд закуповує  комп'ютери  і  все,  що хочеш,  банки так само роблять. Навіть перевитрат на капітальні вкладення банків достатньо було  б для того, щоб відродити електроніку в Україні, але про це ніхто не дбає.  Тому ми повинні взяти ситуацію в свої руки і виправляти її. Ми  мусимо  підтримати  наукові  розробки  в Міністерстві оборони, підтримати  чорнобильців,  Міністерство  з   питань   надзвичайних ситуацій, щодо поводження з радіоактивними відходами фірмі "Родом" виділити,  скільки вони просять,  виділити 10 мільйонів гривень на добудівлю атомних станцій,  в бюджеті передбачити по 100 мільйонів гривень на кожну станцію.  І тоді справді будуть зрушення в  нашій державі.

 

     Але для  цього  треба  думати  про  свою державу.  Чому ж так сталося?  Я вважаю,  що тут є така причина: або уряд у нас не дуже патріотичний, або він повністю залежить від Міжнародного валютного фонду,  а може,  і те,  й друге водночас. Тому ми не можемо іти на поводі в іноземців.  Ми повинні ситуацію брати в свої руки. Ще раз наголошую:  ми пропонуємо прийняти цей проект бюджету з дефіцитом, який я пропоную,  у першому читанні, вирішити проблеми, які стоять безпосередньо перед  галузями,  і  забезпечити  потреби  народного господарства.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Ви одне тільки,  Михайле Антоновичу, не сказали, що з тих комп'ютерних систем,  які закуповуються,  легко знімати  через супутники всю інформацію. Сідайте, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Так, це проблема національної безпеки.

 

     ГОЛОВА. Вони знімаються, так. Ми не встигнемо розібратися, як вони вже...

 

     Депутат Коломойцев. Будь ласка. За ним

- депутат Луценко.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Фракція   Селянської   партії   України.  Шановні  колеги  народні депутати! Шановний Голово Верховної Ради! Шановні виборці! Обравши нас  депутатами,  наші  виборці  довірили нам не тільки свою долю, вони довірили нам майже своє життя.

 

     Програмна економічна  мета  фракції   Селянської   партії   у Верховній  Раді - мирним законодавчим шляхом здійснити законодавчу революцію в державі з метою подолання економічної кризи.  Головним інструментом подолання кризи є, власне, державний бюджет. Згідно з пропозиціями депутатів фракції Селянської партії України,  у  тому числі  і  моїми  пропозиціями  як представника фракції,  бюджетним комітетом  Верховної  Ради  прийняті  такі  поправки  до   проекту бюджету, запропонованого урядом.

 

     Практично на 1,5 мільярда гривень нами,  бюджетним комітетом, збільшено  фінансування  вугільної   промисловості   порівняно   з урядовим  проектом.  Передбачено збільшення фінансування вугільної галузі майже до 3 мільярдів 100 мільйонів гривень,  що  відповідає пропозиціям  Мінвуглепрому.  І за умов їх ефективного використання Мінвуглепромом  це  дасть  змогу  своєчасно  виплачувати  шахтарям поточну заробітну плату,  погашати борги за регресними позовами по заробітній платі,  підтримати працюючі шахти,  збільшити кількість шахт, працюючих рентабельно.

 

     Виконуючи накази  виборців,  бюджетний комітет збільшив обсяг компенсації  громадянам  України  втрат  від  знецінення  грошових заощаджень  в  установах Ощадного банку та Укрдержстраху практично до 2,5  мільярда  гривень  за  рахунок  задіяння  на  добровільних засадах  компенсаційних  сертифікатів за номінальною вартістю.  Це дасть змогу людям,  насамперед  похилого  віку,  розрахуватися  за енергоносії та комунальні послуги вже сьогодні,  не чекаючи,  коли їм виповниться вісімдесят років.  Для наших виборців із  сільських регіонів,   лікарів   фельдшерсько-акушерських  пунктів,  шкільних учителів,  яким відключають взимку опалення за несплату, вирішення цього питання має ціну життя.

 

     Головним пріоритетом фракції Селянської партії при формуванні видаткової частини бюджету є  збільшення  видатків  на  соціальний захист   населення.  Бюджетним  комітетом  збільшені  порівняно  з урядовим проектом ці видатки майже  на  третину  і  становлять  25 мільярдів    720   мільйонів   гривень.   Видатки   на   погашення заборгованості  із  заробітної   плати,   грошового   забезпечення військовослужбовців,   стипендій   та   інших   соціальних  виплат бюджетним комітетом збільшено порівняно з урядовим проектом на 364 мільйони гривень.

 

     Значно збільшено    фінансування    Міністерства   освіти   і Міністерства  охорони  здоров'я.  Врятуємо  село  -  село   врятує Україну.  За  пропозиціями  фракції  Селянської  партії  України в Державному бюджеті передбачені  кошти  на  фінансування  державної програми   створення   і   виробництва  в  1999  році  вітчизняних зернозбиральних  комбайнів,  запроваджено   державне   авансування виробництва сільгосппродукції, за рахунок держзамовлення досягнуто паритету  цін  на  сільськогосподарську  продукцію  та   продукцію промисловості.

 

     Головна проблема під час роботи над проектом бюджету -дефіцит часу.  Проект бюджету був поданий  до  Верховної  Ради  на  місяць пізніше встановленого терміну. А якби його подали вчасно, питання, які ми розглядаємо сьогодні, 3 грудня, ми могли б розглянути ще 19 листопада.

 

     Як економіст вважаю за необхідне сказати таке.  З економічної та  наукової  точки  зору   більшість   запропонованих   бюджетним комітетом   змін  до  урядового  проекту  є  цілком  логічними  та коректними.   Наприклад,    введенням    енергетичних    векселів, підкреслюю: бездисконтних, без обігу на вторинному ринку векселів, які   використовуються   одноразово    по    ланцюгу    "державний бюджет-Укргазпром-місцевий   бюджет-державний  бюджет",  ми  даємо реальні  фінансові  ресурси  регіонам  у  рахунок  їх  боргів   за енергоносії.  Ці  борги  регіони  передають  Укргазпрому.  Газпром розраховується боргами регіонів перед  ним  за  свої  борги  перед держбюджетом.   Регіони  забезпечують  свою  енергетичну  безпеку. Газпром позбавляється  картотеки  і  отримує  можливість  реальних коштів.

 

     Пропозиція: керівникам  фракцій  у  стислий  термін  погодити проект постанови Верховної Ради України стосовно прийняття проекту Державного  бюджету  України на 1999 рік у першому читанні,  уряду провести консультації з фракціями в процесі доопрацювання  проекту бюджету до другого читання.

 

     Оскільки прийняття    державного    бюджету   є   не   тільки економічним, а й політичним питанням і оскільки Верховною Радою не затверджена  програма  дій  уряду,  ми запрошуємо Прем'єр-міністра України  на  зустріч  з  фракцією  Селянської  партії  України  до прийняття бюджету в другому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА Спасибі.

 

     Депутат Луценко. Будь ласка. За ним - депутат Череп.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні товариші депутати!  Який у нас є вибір?  Перший варіант  - проект бюджету,  внесений Кабінетом Міністрів, розроблений, на мою думку,  в гірших традиціях доморощених монетаристів.  Цей бюджет в попередньому  виступі  я  назвав бюджетом смерті,  бо він фактично повністю знищує соціальні програми,  соціальний захист і  пророкує подальше  зменшення кількості населення майже на 400 тисяч чоловік за рік.

 

     Другий варіант - проект бюджетного  комітету.  При  зовнішній привабливості  - збільшення дохідної частини на 45 відсотків,  або на 14 мільярдів гривень,  поліпшення фінансування регіонів тощо  - все-таки є великий сумнів щодо його реальності.  На мій погляд,  в цьому  варіанті  більше  уявності,   ефемерності,   ніж   реальної фінансової  бази  для  забезпечення  життєдіяльності держави.  Тут замість   реальних   фінансових   ресурсів,    реальних    грошей, пропонуються квазігроші, які, переконаний, не тільки не пожвавлять економіку,  не врятують соціальну сферу і конкретних людей, але ще більш  приглушать,  деформують економіку,  пограбують і розчарують людей.

 

     Вдумайтеся: без зростання обсягів виробництва дохідна частина бюджету  збільшується на 45 відсотків,  а це 40 відсотків валового внутрішнього продукту. І не за рахунок виведення із тіні мафіозних структур,  а за рахунок уявних дій між суб'єктами економіки.  Якщо кабмінівський варіант я назвав варіантом смерті  без  прикрас,  то варіант  бюджетного  комітету - це смерть з музикою і ангельськими співами.

 

     Ще до  подання  Кабінетом   Міністрів   проекту   бюджету   я пропонував   і   пропоную   сьогодні  розробити  цільову  програму соціально-економічного  розвитку  не  на  основі   монетаристських підходів,  а  на  основі  розвитку  реальної економіки,  на основі розробки галузевих і міжгалузевих балансів.  І вже  потім  на  цій реальній  основі  реального  розвитку  визначати реальні фінансові доходи держави. Упевнений, що в нас ще є час. Якщо не в грудні, то в  січні  або  принаймні в лютому ми можемо прийняти реальний план розвитку держави і нашого суспільства - реальний Державний  бюджет України на 1999 рік.

 

     Тепер щодо   соціальних   проблем.   Ні  в  проекті  Кабінету Міністрів,  ні  в  проекті  бюджетного  комітету  це  питання   не вирішується.  Наш комітет, фракція комуністів наполягають на тому, щоб у бюджеті в обов'язковому порядку були вирішені такі питання.

 

     Перше. Повне виконання законів про  статус  ветеранів  війни, гарантії  їх  соціального захисту,  про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні. А  це  ліки,  охорона  здоров'я,  госпіталі  для інвалідів Великої Вітчизняної війни,  зубопротезування,  оплата  житлово-комунальних послуг й таке інше.

 

     Друге. Урешті-решт  вирішити  питання розмежування Пенсійного фонду і державного бюджету.  А це додатково  для  пенсіонерів  1,8 мільярда гривень. Забезпечити покриття заборгованості держбюджету, чорнобильського фонду,  фонду зайнятості перед Пенсійним фондом. А це  додатково  1 мільярд гривень.  Забезпечити покриття за рахунок держбюджету   втрат   Пенсійного    фонду    внаслідок    списання заборгованості  і  звільнення від поточних платежів до цього фонду сільгоспвиробників  і  вугледобувних   підприємств.   А   це   для пенсіонерів   ще   2  мільярди  гривень.  Треба  вирішити  питання наповнення Пенсійного фонду за рахунок  пільгових  кредитів  на  2 мільярди   гривень,   передачі   в   управління  Пенсійному  фонду високорентабельних  підприємств.  Таким  чином  забезпечиться   їх нормальне функціонування і наповнення пенсійного фонду.

 

     Третє. Шановні  товариші!  Ми  мусимо  врятувати 1,5 мільйона наших громадян - ветеранів,  які не живуть, бо жити на пенсію 37 - 60  гривень  не  можна.  Проект закону щодо цього врятування через зміни до законодавства про пенсійне забезпечення наш комітет  вніс на  розгляд  Верховної  Ради.  Просимо  його  підтримати,  а  вас, Олександре Миколайовичу,  поставити його на розгляд Верховної Ради якомога скоріше.

 

     Шановні товариші! Той, хто проголосує за бюджет без виконання цих наших вимог,  проголосує за смерть батьків і матерів,  які нас породили,   виховали,  вивчили  і  вручили  потужну  соціалістичну власність, яку, на жаль, ми не змогли захистити від розбазарювання і розкрадання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається   народному   депутату   Черепу  від  фракції Соціал-демократичної  партії  (об'єднаної).  За  ним   виступатиме депутат Омеліч.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  158,  Сумська область).   Фракція   Соціал-демократичної   партії  (об'єднаної). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  На  превеликий жаль,  розробникам бюджету - маються на увазі і уряд,  і комітет - не вдалося виконати доручення Верховної Ради і  внести  узгоджений варіант.  Вперше в історії бюджетного поцесу ми маємо два варіанти бюджету,  причому варіанти з різними ідеологіями і підходами як до розробки  консолідованого  бюджету,  так  і до формування місцевих бюджетів.  Полеміка, яка точилася сьогодні навколо двох варіантів, певна річ, затягує бюджетний процес, але, безумовно, спрацьовує на користь справі.

 

     Тепер конкретно по  суті  питання.  Проект  бюджету,  поданий урядом,  уже розглядався,  тому немає потреби зупинятися на ньому. Доповідь  голови  бюджетного  комітету  викликала  багато  розмов, давалися різні оцінки.  Треба визнати, що наші колеги з бюджетного комітету,  які працювали над  альтернативним  проектом  бюджету  і виконали  величезну  аналітичну  роботу,  внесли  багато цікавого. Заслуговує на увагу,  наприклад,  пропозиція щодо розширення  прав регіонів,   збільшення   обсягів  фінансування  охорони  здоров'я, освіти, науки. Це - актив бюджетного комітету.

 

     Разом з  тим  варіант  бюджету  з  нестандартними   підходами базується   на  персональній  економічній  базі.  Більше  того,  в багатьох статтях виходить за рамки чинних законодавчих актів.

 

     Зроблю спробу довести це, оперуючи цифрами і фактами.

 

     Перше. Реальність  дохідної  частини  бюджету.  В   урядовому варіанті  планувалася  дохідна  частина  -  28  відсотків  ВВП.  У варіанті бюджетного комітету -  40  відсотків,  або  40  мільярдів гривень.  Для  порівняння:  цього  року  очікується  26  мільярдів гривень.  Давайте поставимо собі запитання, чи реальне зростання в 1,8 раза? Однозначно ні.

 

     Друге. Бюджетний   комітет   передбачає,  що  надходження  до бюджету відрахувань від плати за  транзит  природного  газу  через територію   України   становитиме   7,2  мільярда  гривень,  тобто зростання у 8 разів. Як кажуть, коментарі тут зайві.

 

     Третє. У статті  36  проекту  Державного  бюджету,  внесеного Кабінетом    Міністрів,    передбачалося,   що   надходження   від Держкомрезерву в сумі 400 мільйонів гривень будуть  спрямовуватися на   накопичення  матеріальних  цінностей  матеріального  резерву. Комітет пропонує 4,5 мільярда гривень,  тобто в 11  разів  більше. Який механізм?  Через вексельні розрахунки?  Але всі розуміють, що перерахування цієї суми до  держбюджету  і  проведення  вексельних розрахунків  за  рахунок  обігових  коштів держрезерву призведе до вилучення  оборотних  коштів,  спрямованих  урядом  на   підтримку базових галузей. Але справа не тільки в цьому, головне - вексельні розрахунки не дадуть  реального  грошового  наповнення  бюджету  і будуть на користь тільки боржникам перед держрезервом і бюджетом.

 

     Є серйозні  підстави  ставити під сумнів реальність залучення до дохідної частини бюджету коштів від повернення позик, залучених під державні гарантії в сумі майже 3 мільярди гривень.

 

     Потребують серйозного економічного обгрунтування і пропозиції щодо  використання  централізованих  капітальних  вкладень.  Більш виваженого  підходу  потребують  і  пропозиції  щодо  зовнішніх  і внутрішніх  запозичень.  Потребує  більш  детального   опрацювання механізм  спрямування  первинної емісії Національного банку в разі прийняття бездефіцитного бюджету.

 

     Аналіз поданих матеріалів і доповідь голови  комітету  інколи взаємовиключають   одне   одного.   Так,  пропонується  формування податкової  системи,  але  всі  розрахунки  базуються  на   старій податковій системі.

 

     Щодо окремих  статей  видаткової  частини  бюджету.  На жаль, розробники  проектів,  як   уряд,   так   і   бюджетний   комітет, проігнорували  проблеми  транспортного  і будівельного комплексів. Практично  не  передбачені  капітальні  вкладення   на   оновлення рухомого  складу  Укрзалізниці,  кошти  на  компенсацію збитків за пасажирські перевезення. Руйнується сам інвестиційний процес, а це

-  енерго-  і  матеріалозберігаючі  технології,  про  які  ми  так полюбляємо говорити.  Відсутні пропозиції щодо вирішення  житлової проблеми, зокрема для військовослужбовців. Дуже багато зауважень.

 

     Які ж  висновки доцільно зробити?  І проект бюджету,  поданий Кабінетом Міністрів, і варіант, розроблений бюджетним комітетом, з багатьох  статей  не  відповідають  сьогодні  Закону  про бюджетну систему  і  Бюджетній  резолюції.  Більше  того,  після   доповіді Президента   уряд   мав   би  відпрацювати  розрахунки  бюджету  з урахуванням змін валютних параметрів  і  базовий  рівень  інфляції змінити  з  7,6 до 20 відсотків.  Потребує серйозного економічного обгрунтування ідея бездефіцитного бюджету.  Тому фракція  пропонує Кабінету  Міністрів  і бюджетному комітету за участю представників інших комітетів Верховної Ради доопрацювати проект бюджету, взявши за   основу   варіант   уряду,   як  і  передбачено  Конституцією, максимально використавши позиції, що містяться в обох варіантах, і на  наступний тиждень внести на повторне перше читання оптимальний узгоджений варіант проекту бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Омелічу,  голові Комітету  з питань Регламенту. За ним виступатиме депутат Мельник.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Затвердження Державного бюджету та внесення змін до  нього  -  це  одне  з  найважливіших, відповідальних  і  виключно  конституційних  повноважень Верховної Ради.  Дуже складний шлях нам належить пройти.  З кожним роком усе складніше  в  умовах обвальної кризи захистити від повного розвалу галузі,  дати змогу регіонам звести кінці з кінцями,  впливати  на поліпшення умов життя населення.

 

     І дуже  прикро,  що  прийнятий  з  такими  потугами другий за важливістю після Конституції закон держави  безвідповідально  може порушуватися,  а  його  показники легко коригуватися.  Як приклад, проаналізуємо  пропорційність   фінансування   видаткових   статей Державного   бюджету.   Зупинюся   на   фактах,  які  належать  до компетенції  нашого  комітету  і  стосуються   забезпечення   умов діяльності   народних  депутатів  України.  Розглядаючи  видаткові статті Державного бюджету на 1999 рік,  ми стикнулися з  проблемою непропорційності   фінансування   гілок   влади.   Якщо   видатки, передбачені  в  державному  бюджеті  на  утримання   Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів,  у 1996 році було профінансовано на 131,5 відсотка,  то на утримання Верховної Ради - лише на  60,7 відсотка. У 1997 році Адміністрація Президента і Кабінет Міністрів відповідно були профінансовані на 100 і 96 відсотків,  а  Верховна Рада  -  лише  на  58,2  відсотка.  Аналогічна ситуація склалася і нинішнього року.  Хіба це не яскравий приклад довільного ставлення уряду  до  головного фінансового закону України,  яким є Державний бюджет?  Як можна після цього закликати до консолідації та плідної співпраці?   Хіба  можлива  консолідація  за  такої  дискримінації Верховної Ради України?

 

     Давайте подивимося на підхід уряду стосовно трьох гілок влади у   формуванні   проекту  Державного  бюджету  на  1999  рік.  При хронічному непропорційному фінансуванні Верховної Ради в попередні роки  тепер передбачається зменшити видатки на утримання Верховної Ради на  13,3  відсотка  порівняно  з  1998  роком.  Разом  з  тим передбачено  збільшення  фінансування  Адміністрації Президента на 16,3  і  Кабінету  Міністрів  -  на  37,8  відсотка.  Ось  вам   і рівноправне партнерство та взаємоповага.

 

     З огляду  на  таку ситуацію пропонуємо:  у Законі України про Державний бюджет України на 1999 рік передбачити окрему  статтю  в такій  редакції:  "Фінансування видатків на здійснення повноважень Верховної Ради України,  підприємств та закладів,  що забезпечують її   діяльність,  та  капіталовкладень  здійснюється  Національним банком  України.  Національний  банк  України  згідно  з  графіком фінансування    перераховує   кошти   окремо   по   кожному   коду функціональної класифікації видатків прямо на  рахунки  Управління справами   Верховної   Ради   України.  У  кінці  бюджетного  року Національний банк України кошти перераховує на рахунки  Управління справами Верховної Ради України,  які зараховуються як його внески до бюджету".

 

     Вносимо також     пропозицію,     зважаючи     на     щорічне недофінансування  Верховної  Ради  України,  визначити  видатки на забезпечення  діяльності  Верховної  Ради  в  1999  році  у  сумі, запропонованій Управлінням справами Верховної Ради.

 

     Я проаналізував  лише  маленьку  частину  проекту  державного бюджету стосовно забезпечення ефективності нашої  роботи.  Комітет пропонує прийняти бюджет,  внесений Комітетом з питань бюджету,  в першому  читанні  і  направити  його  на  доопрацювання   Кабінету Міністрів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Семеновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Мельник. За ним - депутат Крук, голова комітету.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).   Шановні  депутати! Безперечно,  бюджет принизливо хворий не тільки  тому,  що  погано працює економіка, а непрямі методи виявлення внутрішнього валового продукту свідчать про значну  частку  тіньової  економіки.  Велику роль  у  зменшенні  податкового  тиску на виробника може відіграти якраз розширення бази оподаткування.  У  цій  справі  значна  роль належить  податковій  адміністрації.  За 10 місяців 1998 року збір податків усіх видів збільшився на 760 тисяч  гривень.  Крім  того, необхідно   врахувати,  що  встановлені  законодавством  пільги  з оподаткування збільшилися на 5,9 мільйона гривень.

 

     Капіталовкладення, необхідні   для   того,   щоб    податкова адміністрація  в  найближчі  роки мала нормальну матеріальну базу, особливо на комп'ютеризацію, мізерні порівняно з масштабами навіть збільшеного збору податків, з урахуванням підвищення пільг.

 

     Два роки  тому  Росія  також  прийняла  рішення про вилучення відрахувань,  і  тепер  ця  помилка  виправлена,  і   знову   вони повернулися до цього.  Правильно кажуть,  що скупий платить двічі. На друге півріччя податківці країни мали 15 тисяч  комп'ютерів,  з них   4   тисячі   морально  застарілих.  А  потреба  -  35  тисяч комп'ютерів, до них ще треба багато обладнання. І якщо забезпечити сучасний  рівень  облікової  техніки,  то  це  становитиме лише 43 відсотки.  То що ж ми тоді хочемо? Хто має забезпечити надходження до нашого бюджету?

 

     Є два шляхи:  перший - зекономити на податковій адміністрації і оберігати від оподаткування тіньову економіку,  а другий шлях  - сприяти   зміцненню   податкової  адміністрації,  розширенню  бази оподаткування і вишукати шляхи зменшення податкового навантаження. Вибір,  шановні  депутати,  за  нами.  Давайте  приймемо правильне рішення і не будемо рубати сук, на якому сидимо.

 

     Тому ми,  народні  депутати  Мельник,  Кононенко,  Подгорний, пропонуємо  у  висновках  і  пропозиціях  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету до проекту Закону  про  Державний  бюджет України на 1999 рік пункти 31 і 34 вилучити. Обгрунтування. Перше. Згідно  із  Законом  про  бюджетну  систему  України  Законом  про Державний  бюджет  не  можуть  вноситися  зміни  до  інших законів України.

 

     Друге. При вилученні відрахувань треба збільшувати видатки на утримання    матеріальної   бази   правоохоронних   органів,   щоб забезпечити їх фінансування, а це дуже сумнівно.

 

     Третє. При невирішенні цих питань бюджет  буде  нести  великі втрати, що недоречно за сучасного фінансового становища.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Проголосуємо. Виступить депутат Черненко, і тоді проголосуємо. Так буде правильно.

 

     Слово надається депутату Круку. За ним - депутат Кінах.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 139,  Одеська область). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Из 23 предложений Комитета по вопросам строительства, транспорта и связи к проекту бюджета на 1999 год учтено только одно.  Пять отклонены, остальные приведены в сравнительной таблице с различными выводами, в том  числе  15  предлагается  рассмотреть  правительству.  Из-за ограниченного времени я не смогу раз яснить важности всех проблем, поэтому - только о кричащих.

 

     Отклонено предложение  о  введении  новой   статьи   расходов "Автоматизированная   система   управления  воздушным  транспортом "Стрела" - 6,5 миллиона гривень".  Однако если эти ассигнования не будут  выделены,  создастся  серьезная  угроза  закрытия полетов в воздушном пространстве Украины.

 

     Несколько слов  о  наших  предложениях,  по  которым   даются поручения   правительству.   Здесь  есть  вопросы,  промедление  с решением которых грозит громадными  потерями  в  будущем.  Скажем, предложение

  470. В   статье   9   Закона   о   железнодорожном    транспорте предусмотрена  компенсация  убытков  железных  дорог  от  льготных перевозок граждан за счет государственного или  местных  бюджетов. Однако  эта норма закона не выполняется.  В текущем году железными дорогами получена компенсация только от местных органов  власти  - всего  193  тысячи  гривень,  что составляет лишь 0,02 процента от понесенных потерь (убытки  железных  дорог  превышают  1  миллиард гривень).  Поэтому  комитет  настаивает  на  выделении  в  бюджете отдельной  строкой  500  миллионов  гривень  на  покрытие  убытков железнодорожного  транспорта  общего  пользования  от пассажирских перевозок некоторых категорий граждан.

 

     Предложение 471.  Из-за отсутствия средств железные дороги не имеют   возможности  приобретать  и  модернизировать  пассажирский подвижной состав.  Если  мы  не  решим  эти  вопросы  в  Законе  о Государственном  бюджете  на 1999 год,  то будет простаивать такой промышленный гигант, как "Лугансктепловоз".

 

     Особая боль.  Украина является крупнейшей  морской  державой. Предложение   466  -  дополнить  проект  Государственного  бюджета статьей расходов на погашение внешней задолженности  Черноморского морского   пароходства   в   размере   360,5  миллиона  гривень  и Украинского Дунайского пароходства - 66,5 миллиона гривень.

 

     Долги ЧМП, как я уже докладывал, приводят к обвальным арестам судов  по  искам иностранных кредиторов.  По последним данным,  на арестованных судах находилось 286 украинских моряков.  С аукционов в счет долгов уже продано за бесценок 23 судна. В случае признания банкротства ЧМП и невозможности покрытия долгов государство  может реально  потерять  имущества  на  сумму 400 миллионов долларов,  и затем мы можем потерять всю морскую  отрасль,  которая  в  Украине наиболее валютоемкая.

 

     Морскому транспорту    Украины   необходим   ледокол,   чтобы проводить суда КерчеНикальским каналом и по всему  Азовскому  морю независимо   от   погодных  условий  и  обеспечить  круглогодичную переработку грузов в  портах  Азовского  моря.  В  конечном  счете отсутствие  ледокола  приведет  к потере грузопотоков,  уменьшению валютных поступлений в бюджет.  Для приобретения  нового  ледокола необходимо   50-60  миллионов  долларов  США,  однако  для  начала строительства комитет предлагает выделить в  1999  году  всего  25 миллионов гривень,  что не сравнимо с размерами убытков от простоя портов Мариуполь, Бердянск, Керчь в зимнее время.

 

     Проблемы внутренних водных путей.  Реконструкция Запорожского трехкамерного  шлюза  (предложение  нашего  комитета  469).  Это - долгострой с 1992 года.  Шлюз находится в центре города Запорожье, а  ниже  плотины  находится Запорожская атомная электростанция,  и последствия  могут  носить   характер   экологической   катастрофы государственного масштаба! Поэтому сложившуюся ситуацию необходимо определять как чрезвычайную.

 

     Предложение 468  -  увеличить  бюджетное   финанси-   рование государственного предприятия "Укрводпуть" до 19 миллионов гривень. Это  решит  проблему  судоходного  канала  "Прорва"  на  Дунае   и судоходства  по  внутренним водным путям Украины в целом.  Сегодня из-за отсутствия  финансирования  эти  вопросы,  к  сожалению,  не решаются.  Мы теряем реальные суммы, которые исчисляются миллионом долларов,  отдаем их румынской стороне.  Я не  говорю  о  доходах, которые можем иметь.

 

     К сожалению,  две  трети  предложений  комитета  отнесены  на рассмотрение Кабинету Министров.

 

     Еще раз хочу сделать ударение, что эти отрасли вносят весомую лепту   в   государственный   бюджет   и   даже   минимальное   их финансирование поможет увеличению вклада в экономику Украины.

 

     Наш комитет предлагает с учетом наших  предложений  отправить проект Закона о Государственном бюджете на 1999 год на доработку и повторное первое чтение.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кінах. За ним - депутат Шевчук.

 

     КІНАХ А.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики (виборчий округ 128,  Миколаївська область). Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные   депутаты! Формирование  проекта  бюджета  Украины  на  1999 год происходит в условиях обострения финансового кризиса и, что еще более серьезно, в условиях,  когда Верховный Совет и правительство не определились и  не  конкретизировали  основные  макроэкономические   показатели развития  экономики на 1999 год,  отказавшись рассматривать Основы денежно-кредитной     политики     параллельно     с     принятием Государственного бюджета Украины.

 

     Сегодня у  нас  нет  ответа на вопрос,  как корреспондируется темп инфляции 7,8 процента,  указанный в правительственном проекте бюджета, с прогнозируемым на уровне 20 процентов. Существуют очень противоречивые  намерения,  в  том  числе  в  центральных  органах власти,   в   отношении   валютно-курсовой  политики,  начиная  от валютного  коридора  и  режима   свободного   регулирования,   что практически не позволяет украинскому товаропроизводителю, особенно экспортеру,  импортеру,  планировать свою  хотя  бы  среднесрочную хозяйственную коммерческую деятельность.

 

     К сожалению,  проекты  указанных  документов  не  отвечают на вопрос,  какие  будут  позитивные  изменения  в   денежнокредитной системе  Украины.  В  сегодняшных  условиях  практически все сферы экономики отсечены от кредитных ресурсов.  Невозможно надеяться на стабилизацию  положения  при  уровне  учетной ставки Национального банка 82 процента и доле среднесрочных и долгосрочных  кредитов  в кредитном  портфеле  не  более 12 процентов.  Где политика учетной ставки Национального банка и правительства? Это один из стержневых вопросов, от которых будут зависеть не только структурные реформы, но и стабилизация экономики в целом.

 

     Нам крайне необходимо обратить  внимание  на  тот  факт,  что бюджет формируется практически на старой налоговой системе.  Более того, по ряду параметров еще более усугубляется налоговое давление на  налогоплательщика.  Комитет  по вопросам промышленной политики просит Верховный Совет продлить на 1999 год нулевую ставку  налога на  добавленную  стоимость  на энергоносители,  что крайне важно в условиях отсутствия оборотных средств у  предприятий.  По  тем  же причинам  мы  считаем  недопустимым взимание налога на добавленную стоимость по факту отгрузки продукции.

 

     Уважаемые коллеги! Нам крайне необходимо обратить внимание на ряд  фондов,  поступления  в  которые планируются в доходной части бюджета.  Это,  в первую очередь,  инновационный и дорожный фонды. Ввиду   того,   что   правительство   в   очередной  раз  намерено использовать средства  этих  фондов  не  по  целевому  назначению, Комитет  по  вопросам  промышленной  политики  будет категорически возражать против включения указанных фондов в структуру бюджета на 1999 год.

 

     Нельзя согласиться  и  с  намерением правительства изымать 30 процентов амортизационных отчислений,  так  как  этим  практически перечеркивается   возможность   технического   и  технологического перевооружения за счет собственных ресурсов.

 

     Много вопросов возникает и  в  связи  с  отсутствием  мер  по преодолению   платежного   кризиса  (взять  хотя  бы  казначейские долговые обязательства, ведь масштабы платежного кризиса во многом обусловлены задолженностью бюджета перед предприятиями).

 

     Практически ничего  не сделано по расходной части бюджета,  в частности по снижению уровня льгот по  служебному  признаку.  А  в этих  условиях  нулевой  дефицит  бюджета,  как заложено в проекте комитета, абсолютно нереален.

 

     Уважаемые коллеги!  С учетом сказанного Комитет  по  вопросам промышленной   политики   на  своем  заседании  принял  решение  и предлагает   Верховному   Совету   отправить   указанный    проект Государственного  бюджета  на  1999  год на доработку в кратчайшие сроки  с  последующим  внесением  его  на  рассмотрение  в  режиме повторного первого чтения. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шевчук, голова комітету.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  23, Волинська   область).   Шановний   Олександре  Миколайовичу! Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань  охорони  здоров'я, материнства  та  дитинства подав у бюджетний комітет 18 пропозицій та змін.  Одну пропозицію було відхилено, решту враховано повністю або частково.

 

     Ми маємо   визнати,   що  члени  бюджетного  комітету,  окрім економічних здібностей,  мають певні  дипломатичні  здібності,  бо коли пишуть, що враховано частково, - це означає, що вони в чомусь погоджуються,  але не обов'язково це фіксують  у  цифрах.  А  тому дозвольте зупинитися на деяких основних моментах.

 

     Перше. Комітет  вважає,  що треба доручити Кабінету Міністрів терміново визначити й затвердити на 1999 рік гарантований державою обсяг  медичної  допомоги  та  подати  нам його для врахування при підготовці проекту закону до другого читання.

 

     Це слід  обов'язково  зробити,  враховуючи  хоча  б   рішення Конституційного   Суду,  який  нещодавно  визнав  неконституційною постанову Кабінету Міністрів 1138 від 17 вересня 1996 року, в якій ішлося про надання платних послуг у галузі охорони здоров'я.

 

     Друге. Ми   пропонуємо   повторно   розглянути  питання  щодо забезпечення   державної   підтримки   вітчизняного    виробництва лікарських   засобів   із  виділенням  30  мільйонів  гривень  (це обраховано) для прискорення введення в дію вітчизняних потужностей із    виробництва    вакцин,    протитуберкульозних    препаратів, онкопрепаратів, інсуліну та інших лікарських засобів.

 

     Я не  буду  переконувати  вас,  ви  добре  розумієте,  що  це надзвичайно  важливе завдання.  Наші вітчизняні ліки перевірені на якість,  звичні в користуванні,  дешевші,  тобто доступніші.  І ця галузь чи не єдина, яка щорічно дає приріст.

 

     Наступне. Ми  звертаємо  увагу  на  необхідність забезпечення додаткових заходів щодо підтримки виробництва  продуктів  дитячого харчування.   Це   -  здоров'я  нинішнього  молодого  покоління  й наступних поколінь.

 

     Крім того,  пропонуємо   терміново,   до   розгляду   проекту Державного   бюджету  в  другому  читанні,  розглянути  можливість законодавчого забезпечення й уведення в Україні медичного збору  з продажу  алкогольних напоїв,  тютюнових виробів,  як це робиться в ряді сусідніх із нами держав.  Охорона здоров'я отримує  від  того відчутну допомогу.

 

     Разом із  тим  комітет  був одностайним у тому,  що вперше за останні роки змінилися на краще  підходи  до  фінансування  галузі охорони  здоров'я.  Зокрема,  передбачено  збільшення  видатків на охорону здоров'я на одного громадянина Укоаїни з 77 до 123 гривень на   рік.  У  відношенні  до  валового  внутрішнього  продукту  це становить 5,2 проти 3,3 відсотка.

 

     Запропоновано також установити  частку  видатків  на  охорону здоров'я  у  зведених  бюджетах  областей не менше як 40 відсотків сукупних видатків.  Таким  чином,  видатки  місцевих  бюджетів  на охорону   здоров'я   становитимуть   5,5  мільярда  гривень  проти запланованих урядом 3,3 мільярда гривень.

 

     Наш комітет   підтримує   проект,    розроблений    бюджетним комітетом,  і ставить його за приклад відповідального ставлення до охорони здоров'я населення.

 

     Стосовно проекту Кабінету Міністрів,  то в  ньому,  на  жаль, витрати   на   охорону   здоров'я  наших  громадян  залишалися  (в абсолютних цифрах)  на  рівні  1998  року.  Ніби  не  було  в  нас економічної  кризи,  не  було  девальвації гривні,  зростання цін, зубожіння більшої частини населення.  Особливо нас обурює  те,  що окремі   працівники   Міністерства  фінансів  докладають  максимум зусиль,  проявляючи  активність,   а   часом   агресивність,   щоб переконати,  що  саме  на  галузі  медицини можна зекономити певні кошти.

 

     Дозвольте вже не зовсім попарламентськи,  але чисто від серця сказати:   шановні   наші  фінансисти,  економісти,  згадайте  про мільйони людей, які сьогодні страждають. Не беріть гріха на душу і не  заставляйте медиків грішити - відступати від клятви Гіппократа й оголошувати окремих  таких  фінансистів  персонами  нон-грата  в державних   і   комунальних   закладах  медицини  з  рекомендацією лікуватися в  приватних  структурах  згідно  з  тим  курсом,  куди направляють заклади охорони здоров'я.

 

     На закінчення  хочу  сказати,  що  Комітет  з  питань охорони здоров'я з нового року подасть на ваш розгляд  проект  Закону  про медичне  страхування.  Нам достатньо півроку,  аби підготуватися й запропонувати реформу в галузі охорони здоров'я з 2000  року.  Але старт  цієї  реформи  повинен  початися з нормального бюджету 1999 року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я   п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу. Прохання зайняти робочі місця.

 

     Слово надається   депутату   Черняку  від  комітету.  За  ним виступатиме депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

  153, Рівненська   область).   Шановні  депутати!  Учора  депутат Тимошенко  говорила  про  бюджетну  революцію.  Революції  нам  не потрібні,   нам  потрібна  бюджетна  реформа.  Давайте  будемо  не революціонерами, а реформаторами.

 

     Учора депутат Тимошенко говорила про сенсацію, маючи на увазі бездефіцитний бюджет. Сенсації нам також не потрібні, нам потрібен реалістичний,  адекватний ситуації  бюджет.  До  речі,  якби  Юлія Володимирівна заявила,  що ЄЕСУ сплатять свій борг бюджету,  то це була б сенсація.

 

     Запропонований бюджетним     комітетом     проект     бюджету привабливий.  Бюджетний комітет справді провів титанічну роботу, і це треба визнати.

 

     По-перше, цьому проекту притаманна  соціальна  спрямованість, інвестиції в людину визнані пріоритетними.

 

     По-друге, при   формуванні   бюджету  акцент  зміщено  в  бік місцевих бюджетів.

 

     По-третє, акцент робиться на проблемі наповнення бюджету,  на активізації  бюджетних  коштів,  на пошуку нових джерел наповнення бюджету.

 

     По-четверте, пропонується  поставити  використання  бюджетних коштів на програмно-цільову, лімітну основу.

 

     І по-п'яте,  пропонується  фактично нульовий дефіцит бюджету, інакше  знову  доведеться   здійснювати   внутрішні   й   зовнішні запозичення. Нам потрібні не борги, а інвестиції.

 

     Отже, я загалом позитивно оцінюю цей проект бюджету з погляду концепції,  яку покладено в його основу,  з погляду  його  ідеї  і спрямованості.

 

     Що викликає    сумнів?    Збільшення    частки    ВВП,    яка перерозподіляється через бюджет,  з 27,8 відсотка до 40 відсотків, а  разом із Пенсійним фондом - до 50 відсотків.  В умовах ринкової економіки це певною мірою суперечить її принципам.

 

     Далі. Енергетичні векселі як квазігроші вимагають  умілого  й коректного  використання.  І  це треба буде враховувати,  хоч сама ідея,  на мій погляд, також є конструктивною. Але проблема в тому, яким чином це здійснити практично.

 

     І основне.  Викликає  сумнів  реалістичність дохідної частини бюджету.  Чи вдасться задіяти повною мірою всі джерела надходжень, які пропонуються в проекті? Ось у чому питання.

 

     Справа не  тільки  і  не стільки в додаткових,  нетрадиційних джерелах надходжень. Сьогодні бюджетна недоїмка становить більше 9 мільярдів  гривень  (на  початку  року вона становила 2,3 мільярда гривень).  Отже,  більше 40 відсотків  традиційних  надходжень  до бюджету в чорній дірці заборгованості.  Мене дивує,  що це питання не поставлено в центр уваги.  Юлія Володимирівна говорила  про  що завгодно, а про це чомусь нічого не сказала.

 

     Я хочу  також  привернути  до  цього  питання увагу уряду.  Є підстави стверджувати,  що не розв'язавши проблему  розрахунків  у народному господарстві, немає сенсу вести розмову про бюджет. Якщо ця проблема не буде розв'язана,  то не буде надходжень до бюджету. Це та проблема, яка тримає нас за горло, і ми повинні поставити її в центр уваги.

 

     Висновок. Запропонований урядом проект бюджету є неприйнятним багато в чому. Запропонований бюджетним комітетом проект бюджету є привабливим,  але багато  в  чому  ілюзорним,  фантастичним.  Я  б сказав, що це фата моргана.

 

     У ситуації,  що склалася,  ми можемо тільки вибрати з поганих варіантів бюджету  найменш  поганий.  Я  голосуватиму  за,  але  з огидою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається депутату Черненку.  За ним виступить депутат Суслов.

 

     Шановні колеги!  Рішення ми приймемо,  це буде в кінці.  Та я думаю,  що нам треба створити погоджувальну групу з депутатів (від комітету,  від  фракцій)  і  представників  Кабінету  Міністрів  і доопрацьовувати цей документ.  Критика - справа хороша,  але її на хліб не намажеш і в бак  не  заправиш.  А  люди  чекають  від  нас бюджету.  Тому  я  просив би перейти від критики до конструктивних пропозицій.

 

     Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты!   Уважаемый  Александр  Николаевич!  Сегодня  уже  четко прослеживается ситуация в нашем зале,  и на мой взгляд,  те  резко критические  замечания,  которые звучат,  не должны играть ведущую роль.

 

     Наш Комитет  по  вопросам  здравоохранения  рассматривал  оба проекта  бюджета:  и тот,  который предложил Кабинет Министров,  и тот,  который предложил Комитет по вопросам бюджета. Хочу сказать, что  в  комитете  серьезно  поработали  над  этими документами - и первым,  и вторым.  Предпочтение  мы  отдаем  проекту,  внесенному бюджетным комитетом,  ведь впервые за восемь лет повернулись лицом к здравоохранению.  Я,  конечно,  тоже могу подвергнуть ревизии  и скептическому анализу сумму,  которая сегодня планируется.  Но 6,8 миллиарда  гривень  в  консолидированном  бюджете  Украины  -  это достаточно большая сумма. И те 40 процентов, которые закладываются в местных бюджетах,  тоже приличная сумма, ее нельзя даже сравнить с той, что была в прошлом году.

 

     Нужно отметить,   что   бюджетный  комитет  учел  предложения Комитета по вопросам здравоохранения о выделении 13 миллионов  960 тысяч гривень в государственном плюс 83 миллиона 94 тысячи гривень в местных бюджетах на приобретение медпрепаратов  для  диабетиков, для лечения туберкулеза,  онкозаболеваний,  на закупку вакцин. Это никогда отдельной строкой не предусматривалось.

 

     Нам нужно хорошо подумать и определиться,  что лучше:  вообще не  иметь  бюджета  и  отправить  проект  на доработку или принять решение о его неприемлемости.  Как бывший депутат обласного совета я  хочу  предостеречь  от  ошибки.  Сегодня  в областях,  городах, районах уже три-четыре раза просчитали варианты бюджета,  пока  мы здесь предлагали им свои услуги. Я помню, что было с бюджетом 1997 года.  Его принимали в конце июня,  регионы  рассматривали  его  в июле,  а  ввели  в действие с 1 января.  Ну,  большего маразма - и экономического, и политического - придумать было невозможно.

 

     Я хотел бы еще остановиться на следующих моментах.  Сегодня и у   Комитета   по   вопросам   бюджета   Верховного  Совета,  и  у правительства на уровне специалистов  отделов,  главков,  министра финансов   есть  возможность  серьезно  доработать  проект  нашего бюджета.  Понятно,  что  подготовить   проект   бюджета,   который удовлетворил  бы  всех в этом зале,  никогда не удастся.  Но можно иметь более или менее удовлетворительный бюджет, который мы должны ввести с 1 января 1999 года. И не потому, что этого хочет Черненко или Комитет по вопросам здравоохранения.  Реалии жизни таковы, что лучше иметь что-то, чем не иметь ничего.

 

     Еще один момент.  Я тоже скептически отношусь к тому,  что мы соберем в государственный  бюджет  23,8  миллиарда  гривень,  а  в консолидированный   -   32,7  миллиарда.  Мне  кажется,  что  этот показатель заведомо завышен. Этим мы всегда грешим, причем грешим, скажем  помягче,  втемную.  А  этот  показатель  нужно обязательно просчитывать,  тем  паче  что  от  него  очень  многое  зависит  в регионах.

 

     И еще один момент, на мой взгляд приятный, связанный именно с проектом бюджетного комитета.  Сегодня впервые повернулись лицом к регионам,    ибо    оттуда   начнется   нормальное   экономическое восхождение.  Раньше, принимая жесткий централизованный бюджет, не обращая внимания на регионы,  мы оставляли их без копейки. Сегодня Центрально-городской район города Горловки оставляет себе  на  все прочее 15 процентов от собранного или заработанного.  Но такого не должно быть.  Централизованный бюджет никого не  устраивает  и  не вызывает  ничего  иного,  кроме критики в адрес центра.  Поэтому я предлагаю,  и это предложение комитета,  принять проект, внесенный Комитетом по вопросам бюджета, в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Суслов  Віктор  Іванович,  від  фракції.  За ним буде виступати Заєць Іван Олександрович.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Фракция  Селянской  партии Украины отмечает,  что  бюджетный  комитет  Верховной  Рады,   безусловно, проделал  большую  работу,  и  я  сегодня уполномочен высказать от имени селянской фракции благодарность бюджетному комитету  за  то, что  в  расходной  части бюджета учтены почти все наши пожелания и предложения.  Вместе с тем мы считаем,  что данный проект Закона о Государственном бюджете не может быть принят в первом чтении. Этот проект следует возвратить  на  доработку  в  бюджетный  комитет  и обязать его совместно с правительством доработать проект.

 

     Почему мы пришли к такому выводу?  Прежде всего потому, что в проект закона о бюджете заложены заведомо  нереальные  показатели. Возьмем,  например,  об явленную финансовую сенсацию о том,  что у нас бездефицитный бюджет.  Я  вижу,  что  многие  депутаты  в  эту сенсацию   поверили.   Но   в   доходной   части  проекта  бюджета предусмотрены   1,5   миллиарда   гривень   дохода   от    эмиссии Национального  банка  и  внешние  кредиты  в размере 699 миллионов долларов.  А те,  кто немного понимает  в  экономике  и  финансах, прекрасно  знают,  что  эмиссия  и внешние займы привлекаются лишь тогда,  когда имеется реальный дефицит бюджета.  Иначе бы не  было потребности   ни   в   том,   ни  в  другом.  Поэтому  об явленный бездефицитный  бюджет  в  действительности  является  бюджетом   с дефицитом  (просто  предусмотрены источники его покрытия),  и этот дефицит намного больше, чем предлагает правительство.

 

     В целом  малореальной  является  и  доходная  часть  бюджета. Думаю,  мало  кто  поверит  в  то,  что  бюджетный  комитет сможет обеспечить  реальное  поступление  13  миллиардов  900   миллионов гривень  дополнительных  доходов  (это около 50 процентов доходной части бюджета в том варианте, который подготовлен правительством). Но  всем понятно,  что эти нереальные доходы сразу приобрели форму вполне  реальных  расходов,  и  при  этом   действительно   учтены предложения многих комитетов и фракций.

 

     Теперь все  мы  находимся  в бюджетной ловушке.  Нам придется голосовать  за  сокращение  многих  ассигнований,  основанных   на заведемо нереальных доходах. Я мог бы сейчас по статьям рассказать о нереальности  многих  предполагаемых  доходов,  скажем,  больших доходов   от   государственного  резерва,  где  весной,  я  помню, оставалось всего 1 миллиард 200 миллионов в  основном  неликвидных ценностей, а собираемся получить 4 миллиарда. И так далее.

 

     Но я считаю,  что на сегодня это задача правительства.  Вчера министр финансов нас официально проинформировал, что правительство считает доходы,  заложенные в этот проект Закона о Государственном бюджете,  нереальными.  Я убежден, что по каждой такой статье, где под   сомнение   поставлена  реальность  доходов,  нужно  провести специальную дискуссию в бюджетном  комитете  с  участием  министра финансов  и  внести  сюда согласованный проект,  а не тот вариант, который внесен.

 

     И замечание  по  оформлению  проекта   бюджетного   комитета. Обязательно справа в таблице нужно выписать полностью тот вариант, который  предлагается  утвердить,  а  давать  не  только   таблицу поправок.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Заєць  Іван  Олександрович.  За  ним  буде  виступати депутат Самойленко.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Віддамо належне членам бюджетного комиітету за пророблену роботу над проектом  Державного бюджету   України  на  1999  рік.  Багато  що  зроблено  ними  для поліпшення  цього   законопроекту,   зокрема,   вдалося   посилити соціальну  спрямованість проекту бюджету.  Водночас маємо все-таки визнати наявність низки  проблем.  Більше  того,  з'явилася  низка нових питань.

 

     Отже, конкретні зауваження.

 

     Перше. Бюджетний комітет так і не знайшов вагомих аргументів, щоб  обгрунтувати  значне  недофінансування   зовнішньо-політичної діяльності.   У   державному   бюджеті   на   наступний   рік   за функціональною   класифікацією   на   міжнародне   співробітництво передбачено  видатки  в розмірі 468,1 мільйона гривень.  А на 1998 рік ці видатки були затверджені в розмірі 257  мільйонів  гривень. Начебто  спостерігаємо істотне зростання фінансування міжнародного співробітництва.  Але насправді  реальні  витрати  по  цій  статті зменшено.

 

     Специфіка фінансування зовнішньополітичної діяльності полягає в тому,  що  переважна  частина  коштів  виділяється  в  іноземній валюті,  і  реальні  обсяги  видатків  на  таку  діяльність  прямо залежать від рівня курсу валют НБУ.  Якщо в  доларовому  виразі  в минулорічному  бюджеті  на  міжнародне  співробітництво виділялося 135,7 мільярда доларів,  то на 1999 рік ця цифра  становить  119,6 мільйона доларів.

 

     Наш комітет  відстоюватиме пропозицію про збільшення видатків по статті "Міжнародне співробітництво" до 569  мільйонів  гривень, або 149,1 мільйона доларів.

 

     Друге. Бюджетний комітет, на превеликий жаль, погодився також і з політикою недофінансування науки.  Але ж ідеться про  інтелект нації,  маємо  уберегти  науку.  Тому  слід  відшукати  кошти  для збільшення їх фінансування бодай до рівня 1 чи  1,5  відсотка  від ВВП.

 

     Кілька слів про новації комітету.

 

     Перше. Бюджетний   комітет  запропонував  повністю  скоротити фінансування   наукових   розробок   з   проблем   стандартизації, сертифікації та еталонної бази.  Це означає,  що не тільки Україна як молода держава  не  матиме  власного  механізму  захисту  свого ринку,   окреслення  власного  економічного  простору,  а  й  буде зруйновано  те,  що  вже   зроблено   в   ділянці   метрології   і стандартизації.    Це   унеможливить   виконання   взятих   раніше міжнародних зобов'язань,  зокрема за статтею 56 Угоди між Україною і  Європейським  Союзом  про  партнерство і співробітництво.  Буде зруйновано державну програму створення  еталонної  бази,  державну програму  часу і частот,  державну програму розробки стандартів на основні конкурентоспроможні види продукції.

 

     Пропоную поновити фінансування на ці розробки. Не треба вести цю боротьбу із Держстандартом.

 

     Друге. Маємо  досить  ретельно обговорити пропозицію комітету щодо  формування  Державного  бюджету  України,  як   і   місцевих бюджетів,  з  використанням ерзац-грошей,  а саме:  компенсаційних сертифікатів,  енергетичних векселів.  Така  пропозиція  видається мені неприйнятною з огляду як на світову практику, так і на рівень монетизації товарного обігу.

 

     Ці ерзац-гроші - це ще й різновид податкових звільнень. Ніхто не  буде  розраховуватися з бюджетом грішми - гривнею,  бо є право використовувати ерзац-гроші.  То де тоді взяти  гроші  на  виплату зарплат і пенсій?

 

     Нагадаю вам,   що   Росія   нещодавно   використовувала  такі податкові  звільнення  й  змушена  була  відмовитися  через   їхню неефективність,  навіть шкідливість.  Є досвід і Німеччини,  яка в 20-х  роках  використовувала  ерзацгроші,  зокрема  векселі,   при формуванні державного бюджету. І знову ж таки це завдало шкоди.

 

     Нам відомо,  що  рівень монетизації товарного обігу в Україні вкрай низький,  що  стимулює  бартер,  кризу  платежів,  зменшення обігових коштів підприємств.  Причина - доларизація обігу. Якщо ми дамо  дозвіл  на  ці  ерзацгроші,  то  ще  більше  знизимо  рівень монетизації товарного обігу й послабимо гривню.

 

     Формування Державного   бюджету   України  має  здійснюватися виключно в грошовій одиниці України - гривні.

 

     Третє. Пропозиція комітету  визначити  джерелом  кредитування виробництва  грошову  емісію  є неприпустимою.  Це дуже небезпечне джерело, це фактично додатковий податок на українську економіку. В умовах   украй   неузгодженої   діяльності   різних  гілок  влади, нестабільності суспільних відносин  емісія  неодмінно  породить  і інфляцію.

 

     Тут я хочу привернути вашу увагу до формування бюджету росту, призначення якого -  забезпечити  реалізацію  політики  зростання, політики   створення   цілісної   економіки   з   високим   рівнем самозабезпечення.   Це   стратегічна   політика,   і   вона    має забезпечуватися реальними грошима, а не емісією.

 

     Тому, шановні депутати,  я пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні з урахуванням моїх пропозицій і не витрачати час із тим, щоб його можна було поправити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Самойленко.   За  ним  виступатиме  депутат Свирида від НДП.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.   Шановний   головуючий!   Шановні    народні депутати!  Насамперед хочу подякувати вам за те,  що ви підтримали пропозицію надати мені слово,  щоб я зачитав  заяву  чорнобильців. Після  нашої розмови з міністром фінансів сьогодні,  як подарунок, на виконання  їх  вимог  перераховано  у  Чорнобильський  фонд  50 мільйонів гривень для виплати пенсій.

 

     Зупинюся на  деяких питаннях,  що стосуються проекту бюджету. Шановна Юліє Володимирівно,  хочу звернутися до вас.  Із  розданих народним  депутатам порівняльних таблиць до проекту Закону України про  Державний  бюджет  України  на  1999  рік  видно,  що  значна кількість  пропозицій  комітету,  який  я  очолюю,  не  врахована, причому,  на жаль,  з найголовніших позицій.  На нашу думку,  таке ставлення до них безпідставне.

 

     І в проекті Мінфіну,  і в проекті вашого комітету передбачено надходження до Чорнобильського фонду в  1999  році  в  обсязі  644 мільйони  гривень.  Розрахунки  Міністерства з питань надзвичайних ситуацій свідчать про нереальність такого розміру  надходжень.  Це підтверджується  і розрахунками Державної податкової адміністрації України,  які ми додали до своїх пропозицій.  Там зазначено, що не 644  мільйони,  а 357 мільйонів гривень.  Прошу це врахувати.  Наш комітет  пропонує  орієнтуватися  на  реальні   доходи   фонду   і встановити їх у розмірі 357 мільйонів гривень.

 

     Інша проблема  -  винайдення  коштів  на заходи,  пов'язані з ліквідацією  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  та  соціальним захистом населення.  Мінфін визначив загальні видатки на ці заходи в розмірі 1 мільярд 746 мільйонів гривень,  тобто  на  рівні  1997 року. Комітет з питань бюджету залишив цю суму без змін. Але ж при цьому не  враховувалося,  що  у  зв'язку  з  інфляцією  1998  року реальний  обсяг фінансування зменшиться.  Наш комітет пропонував і пропонує врахувати прогнозований індекс інфляції на 1998 рік. Тоді ці видатки становитимуть 2 мільярди 48 мільйонів гривень.

 

     Ми звертаємо  вашу  увагу  на  те,  що  цю пропозицію не було включено до порівняльної таблиці.  На яких  підставах  -  невідомо (учора ми намагалися з'ясувати це у вашому комітеті).

 

     Слід зауважити,  що заборгованість фонду за фактично виконані роботи  та  проведені  виплати  за  статтею   "Соціальний   захист населення" постійно зростає:  за станом на 1 жовтня заборгованість із соціальних виплат становила 630 мільйонів гривень, у тому числі з виплат пенсій - 514 мільйонів гривень,  і на кінець року досягне 900 мільйонів гривень.

 

     Тому ми пропонуємо  доповнити  статтю  25  таким  положенням: "Погашення   заборгованості  фонду  для  здійснення  заходів  щодо ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  та  соціального захисту  населення  за  фактично  виконані  роботи  і заходи,  яка склалася за станом на 1 січня 1999 року,  проводиться  за  рахунок коштів,  що  надійдуть  до  фонду  як  покриття  заборгованості та недоїмки по зборах до нього та за рахунок загальних надходжень  до державного бюджету".

 

     Крім того,  ми  просили  й  просимо  передбачити фінансування пільг із  пенсійного  забезпечення  та  допомоги  громадянам,  які постраждали   внаслідок   Чорнобильської  катастрофи,  за  рахунок асигнувань Пенсійного фонду (477  мільйонів  гривень),  а  надання пільг за житлово-комунальні послуги, послуги транспорту і зв'язку, видатки на виплату допомог  по  тимчасовій  непрацездатності  (168 мільйонів гривень) - за рахунок загальних надходжень до державного бюджету.

 

     Комітет не може погодитися з таким перебігом подій,  про який я  доповідаю,  і тому ми звертаємося до вас із настійним проханням ще раз розглянути  наші  пропозиції,  звернувши  окрему  увагу  на джерела   й   порядок  фінансування  чорнобильських  програм.  Без позитивного вирішення цього питання комітет не може підтримати цей проект бюджету.

 

     Хочу ще зупинитися на питаннях чисто екологічної політики.

 

     Ми запропонували   основні  проблеми  вирішувати  за  рахунок регіонів  і  фінансувати  регіональні  програми  з  позабюджетного екологічного фонду. Разом із тим прошу депутатів підтримати (я вже не  один  раз  про  це  казав)   таку   пропозицію:   артезіанські свердловини - у кожну область, особливо на півдні і сході України, де люди потерпають, п'ючи гнилу воду. Тому це має пройти через наш бюджет, і ми маємо напоїти людей чистою артезіанською водою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Свириді від фракції.  За ним буде виступати депутат Кочерга.

 

     СВИРИДА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету   (виборчий   округ   22,   Волинська   область).  Фракція Народнодемократичної партії.  Шановні народні  депутати!  Шановний Олександре  Миколайовичу!  У  цілому  бюджетний комітет попрацював дуже  конструктивно,  виконав  величезний   обсяг   роботи.   Хоча запропонований   проект   бюджету,   безумовно,   має  певний  ряд неточностей.

 

     Проте ніяк не можна  погодитися  з  депутатом  Вітренко,  яка сказала,  що треба зробити бюджет дефіцитним.  Адже поданий проект бюджету  вже  сам  по  собі  містить  прихований  дефіцит.  Це  ті недоліки,  які він має.  Наприклад,  запропонована сума надходжень від продажу конфіскованого  товару  (швидше  за  все  це  не  буде виконано).   Повернення  позик,  виданих  під  державні  гарантії. Можливо,  трошки  завищена  сума  коштів  матеріального   резерву. Передбачено робити заліки для системи Міністерства оборони,  що є, скажемо так,  прихованим дефіцитом,  тому  що  допускається  інший емісійний  центр  у  державі.  Фінансування  чисельних громадських організацій  на  противагу  державним  потребам,   які   необхідно фінансувати.  Наприклад,  УНКМО  передбачено виділити 29 мільйонів гривень,  а фінансування еталонної бази  Держстандарту  скорочено. Можливо,  слід  було  б  не  зменшувати на 30 відсотків видатки на Державну податкову адміністрацію,  а виділити їм  кошти  (цільовим призначенням) для завершення,  скажімо,  робіт із комп'ютеризації. Тобто на цільову програму.

 

     Інший недолік  поданого  проекту  бюджету  -   це   наявність податків  з обороту.  Найбільший негатив,  який має наша податкова система - це те,  що вона містить два податки,  які є  абсолютними антиподами. Тобто, з одного боку, ПДВ, а з другого - два податки з обороту.

 

     Більше того, кошти інноваційного фонду використовуються не за цільовим призначенням - не на інновації,  а на якісь інші потреби. То в цій ситуації,  можливо, краще було б повернутися до процедури стягнення   збору   до   інноваційного   фонду   1997  року,  коли підприємства  платили  хоч  і  0,3  відсотка,  але  було   цільове використання цих коштів.

 

     Стосовно збору   на   ремонт   автомобільних  доріг,  то  він негативно (через свою кумулятивність) впливає на стан підприємств. Від  нього  взагалі  потрібно відмовитися або на перехідному етапі хоча би вдвоє зменшити ставку,  тобто стягувати не 1,2 відсотка, а 0,6 відсотка (бо все ж таки дороги хоч трошки треба ремонтувати) і тим  самим  стимулювати  Кабінет  Міністрів   розробити   механізм наповнення дорожнього фонду, тобто механізм відрахування акцизного збору з нафтопродуктів,  податку з власників транспортних засобів. Щоб  діяв  принцип,  передбачений у законі:  більше їздиш - більше платиш за дороги.  Інакше ми не вийдемо із цієї замкнутої системи. Ми мусимо її колись розірвати.

 

     Наступна позиція,   яку   потрібно  уточнити  -  використання компенсаційних сертифікатів.  Я б узагалі так питання  не  ставив. Мова   йде  не  про  компенсаційні  сертифікати,  а  про  втрачені заощадження населення,  щоб люди одержали змогу  за  рахунок  отих заощаджень   оплатити  поточні  платежі,  погасити  борги  минулих періодів.  Компенсаційні сертифікати тут ні при чому,  тому що  їх використання цільове - для приватизації.

 

     Так само  і  щодо  енерговекселів.  Мова  не йде за вексельну схему як таку.  Мова  йде  за  проведення  взаємозаліку,  тому  що місцеві   бюджети  недофінансовують  житлово-комунальну  сферу,  з одного боку,  а з другого -  енергопостачальні  організації  мають величезні  борги  із сплати податків.  Провівши такий взаємозалік, можна в цілому зняти проблему.

 

     Стосовно позитивних   сторін   проекту   бюджету,    поданого комітетом.  Збережено нульову ставку на енергоносії. Це позитивно. Передбачено повне погашення заборгованості із заробітної плати  та інших  соціальних  виплат.  Зміцнено  позиції  місцевих  бюджетів, фактично знято ручне управління ними.  Я вже казав, що передбачено енергозалік.   Реальні   кошти,   які  одержать  енергопостачальні організації,  будуть спрямовуватися  на  їх  розвиток.  Ліквідація щорічного зростання заборгованості за спожиті комунальним сектором енергоносії.  Усе це,  напрацьоване  бюджетним  комітетом,  значно поліпшить ситуацію з оплатою і значно послабить подальше зростання заборгованості.

 

     Можна говорити,  що  комітет  багато  чого  випустив,  багато статей  недофінансував,  але  в цілому проведено величезну роботу, оброблено величезні масиви  інформації.  Фракція  пропонує  внести проект бюджету на повторне перше читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Кочерга.  За  ним  буде  виступати  депутат Журавський.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ 49, Донецька область). Фракція комуністів України. Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати!  Комітет  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  за   участю   керівників правоохоронних  органів  всебічно проаналізував параметри бюджету, які намічаються на наступний бюджетний рік.  Комітет зазначає,  що видатки  з бюджету на їх утримання,  незважаючи на стан і характер злочинності,  із  року  в  рік  скорочуються  і  значою  мірою  не відповідають   розробленим   на   основі   чинного   законодавства нормативним  потребам  для  нормального  функціонування   органів. Скорочується  і  постійно  затримується  їх  поточне фінансування, невпинно зростає кредиторська заборгованість.

 

     Так, на  1  жовтня  поточного  року  заборгованість   органів внутрішніх   справ   перед  особовим  складом  та  постачальниками становила  350  мільйонів  гривень,  у  тому  числі  із  грошового утримання  і  заробітної  плати  - 126,1 мільйона гривень,  із них понад 81 мільйон гривень - ще за 1997 рік.

 

     На сьогодні  практично  у  всіх  областях  заборгованість  із заробітної  плати становить у середньому два з половиною місяці за поточний рік і два місяці - за минулий, із продпайків і харчування

- 76,1 мільйона гривень, із страхових виплат - 12 мільйонів.

 

     Сім'ї померлих  і загиблих при виконанні службових обов'язків працівників органів внутрішніх  справ  ще  не  отримали  страхових виплат за минулий рік. За нормативної потреби на утримання системи МВС на 1999 рік 2 мільярди 161,5 мільйона гривень,  у  тому  числі 829,6  мільйона  -  на грошове забезпечення,  проектом Держбюджету передбачається лише 712 мільйонів гривень,  або 32,9 відсотка  від нормативної потреби, у тому числі фонд грошового утримання - 531,3 мільйона гривень, або 64 відсотки.

 

     Враховуючи складну фінансовоекономічну  ситуацію  в  державі, істотне обмеження фінансування, МВС розробило і вносить пропозицію про скорочення на 30 тисяч одиниць штатної  чисельності  особового складу:  19 тисяч одиниць - в органах внутрішніх справ, 3 тисячі - в пожежній охороні і 8 тисяч - у внутрішніх військах. Але навіть і за  таких  умов  для  нормального  функціонування органів,  служб, підрозділів МВС його матеріальні й грошові потреби мають становити 1 мільярд 933,2 мільйона гривень.

 

     Учора шановна  Юлія  Володимирівна,  на  жаль,  запропонувала скоротити бюджетні асигнування для Міністерства  внутрішніх  справ ще  на  10  відсотків.  Це  ставить  МВС  у  безвихідне становище: призведе  до  обвального  скорочення  штату,  збільшення  майже  у півтора раза і без того непомірно великого навантаження на кожного працівника  міліції,  унеможливить  функціонування   ряду   служб, підрозділів.  Комітет  підтримує  прохання  МВС  про  виділення на утримання МВС ще хоча б 300 мільйонів  гривень  додатково  до  тих сум, які зазначені в проекті бюджету (а це 712 мільйонів гривень).

 

     Для Державного  департамента  з  питань виконання покарань на наступний рік за нормативної  потреби  651,4  мільйона  гривень  і мінімальної  - 416 мільйонів гривень у проекті передбачається лише 215 мільйонів гривень,  тобто одна третина.  Треба хоча б один раз побувати в установі,  де виконуються покарання, щоб уявити жахливе становище,  в  якому  перебувають  наші  громадяни,  засуджені  до позбавлення волі.

 

     Через нестачу  коштів  не  забезпечуються і без того обмежені норми харчування.  Виходячи з того  що  заплановано  виділити,  на харчування одного засудженого припадатиме лише 19 копійок на добу. Зростає смертність,  кількість хворих на  туберкульоз  досягла  13 тисяч  осіб.  Тільки  за  поточний  рік  у місцях позбавлення волі померло 1700 громадян.

 

     Не кращі справи і в Генпрокуратурі.  За  нормативної  потреби 256,2  мільйона  гривень  (а найнижчий рівень платоспроможності із життєво необхідних платежів  151,3  мільйона)  у  проекті  бюджету передбачається  80 мільйонів 480 тисяч гривень,  на рівні минулого року.  А вчора Комітет з  питань  бюджету  запропонував  скоротити асигнування  ще  на  5  мільйонів  гривень  нібито  у  зв'язку  зі зменшенням обсягу роботи.

 

     Я хочу зазначити,  що обсяг роботи Генеральної прокуратури не зменшується,  надані Конституцією повноваження виконуються. І хоча в апараті  Генеральної  прокуратури  і  скорочуються  штати  (вони передаються  на  місця),  вона  продовжує  виконувати дуже важливі функції в нашій державі. Тож безумовно треба залишити хоча б ті 80 мільйонів  480  тисяч  гривень,  які  було  запропоновано виділити Генеральній прокуратурі.

 

     Передбачається скоротити асигнування на  матеріально-технічне забезпечення  спеціальних  підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю (вони становитимуть 37,5 відсотка до рівня 1998 року). Це  теж  негативно  позначиться  на їх діяльності,  тому від імені комітету прошу підтримати пропозицію про збільшення фінансування і цих підрозділів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Дашутін.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Пасечна.

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 162,  Сумська область).  Шановні народні депутати!  Члени уряду! Я хотів би звернути вашу увагу на розділ проекту Державного бюджету, який  стосується  взаємовідносин  державного  бюджету  з бюджетами регіонів.

 

     У пояснювальній  записці  Кабінету  Міністрів   сказано,   що формування     бюджету    адміністративнотериторіальних    одиниць грунтується на однакових підходах до  розподілу  загальнодержавних бюджетних  ресурсів  і недопущенні при цьому привілеїв чи обмежень залежно від регіону.

 

     Якщо це так,  то як можна пояснити те,  що в Сумській області на душу населення припадає менше 200 тисяч гривень,  а в Київській області - 285 тисяч гривень,  або  в  1,4  раза  більше?  Те  саме стосується  Житомирської,  Тернопільської,  Волинської  та  деяких інших  областей.  При  цьому  всім  цим  областям  передбачені   з державного  бюджету дотації залишаються,  а Сумська область раптом опинилася серед областей-донорів.  Я особисто звертався до Мінфіну за  поясненням,  але  отримав  у  відповідь  лише загальні фрази і нічого конкретного.

 

     Де ж нормативи бюджетної забезпеченості на одного жителя,  на основі яких визначаються мінімальні розміри місцевих бюджетів,  що передбачено статтею 62 Закону України про місцеве самоврядування в Україні?

 

     Особливу увагу   слід   звернути  на  підходи  до  формування видаткової  частини  місцевих   бюджетів,   яка   обрахована   без урахування  заборгованості  із  заробітної  плати та інших виплат. Так,  на час формування проекту бюджету,  тобто на 1 жовтня  цього року,  видатки  на  соціальний  захист населення профінансовано на суму 60 мільйонів гривень.  Заборгованість на цей час становить 13 мільйонів   гривень,   очікувані   витрати   -   96  мільйонів,  а передбачений контрольний показник - тільки  62  мільйони  гривень. При цьому лише видатки, пов'язані з наданням пільг ветеранам війни та праці згідно з чинним законодавством,  становлять 29,4 мільйона гривень  проти  11  мільйонів  гривень,  передбачених контрольними показниками.  За дев'ять місяців поточного року на ці потреби  вже пішло 22,8 мільйона гривень.

 

     Виплати населенню    на    покриття    витрат    на    оплату житлово-комунальних послуг також передбачено в менших обсягах, ніж фактично  профінансовано  за  дев'ять  місяців  поточного  року  з урахуванням заборгованості.

 

     Зовсім незрозумілі підходи до визначення обсягів фінансування установ охорони здоров'я та закладів освіти.  Мабуть,  не тільки в Сумській області за останні п'ять  років  не  здійснюється  ніяких ремонтів, не купується медична техніка та обладнання, скорочується кількість ліжок,  не вистачає коштів на медикаменти та харчування. А  Міністерство  фінансів  постійно  зменшує  контрольні показники фінансування цієї галузі.

 

     Навіть за нинішнього жалюгідного  стану  фінансування  освіти фактичні виплати в поточному році очікуються на рівні 80 мільйонів гривень  проти  70  мільйонів,  які  передбачаються   контрольними цифрами  Міністерства  фінансів  (усі  цифри  наводжу  стосовно до Сумської області).

 

     Жодної копійки  капітальних  вкладень  не   передбачено   для об'єктів   соціальної   сфери,   що   позбавляє  органи  місцевого самоврядування   можливості   вирішувати   найгостріші   проблеми, пов'язані з екологічною безпекою.

 

     Так, у  місті  Лебедині досі не добудовано очисні споруди,  а тому щодоби близько 250 кубометрів нечистот скидається  в  підвали багатоповерхових будинків та на прилеглі території. Це призвело до того,  що епідеміологічна ситуація в місті постійно ускладнюється, захворюваність    населення    на   гострі   шлункові   інфекційні захворювання збільшується.

 

     Слід зазначити,  що,  незважаючи на звернення до Міністерства фінансів  облдержадміністрації  і  мої  як  депутата  від області, ніяких висновків не зроблено.

 

     Я розумію,  Станіславе Альбіновичу,  вам трохи  неприємно  це чути,  але  не можемо ми не враховувати регіональні бюджети.  Якщо область у 1998 році мала 84  мільйони  гривень  дотацій  і  раптом стала областю-донором,  то тут, мабуть, щось не так. Зате весь час прагнуть  до  дедалі  більшої  централізації  бюджетних  коштів  і зменшення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті. Так, питома вага доходів зменшилася з 32,9 відсотка в 1995 році  до  30 відсотків  у проекті бюджету на 1999 рік.  Ось чому ми підтримуємо пропозиції бюджетного комітету в частині  формування  регіональних бюджетів.

 

     Але фракція Партії зелених вважає неприпустимим запропоноване бюджетним  комітетом  різке  зменшення  видатків  на  фінансування закладів післядипломної освіти ІІІ-ІY рівнів акредитації,  зокрема для системи Міністерства закордонних справ, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків,  Міністерства економіки,  інших відомств. Це призведе  до  того,  що  працівники  цих  відомств   не   матимуть можливості   для   вдосконалення  своєї  діяльності  і  здійснення стратегічних планів.  Такий підхід  шкодить  інтересам  держави  в цілому.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пасечна. За нею - депутат Журавський.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    науки    і    освіти    (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый  Александр   Николаевич! Катастрофическое  состояние  отрасли  образования,  сложившееся  в нашей стране из-за ежегодного  сокращения  финансирования  детских садов,  школ,  внешкольных учреждений, профессионально-технических училищ,   высшей   школы,   что   препятствует   их    нормальному функционированию,  говорит  о необходимости радикального изменения общества,  начиная с  Президента,  правительства,  Верховной  Рады Украины.

 

     Господа члены  правительства!  Хватит  в государстве хоронить все отрасли!  К вашему "белому дому" уже много отраслей  приносили гробы, в том числе и работники просвещения. Я думаю, пора начинать созидать.  Не измените ситуацию - учить в нашем государстве  будет просто некого.

 

     Приведу пример  только по сельским школам.  За последние пять лет  из-за  недофинансирования  закрыто  1  тысяча   100   детских дошкольных  заведений,  335 общеобразовательных школ.  Думаю,  все знают,  что если в селе нет школы, значит, нет и села. Да и кто из молодежи останется там жить при таком подходе нашего государства и к проблемам образования, и к проблемам сельской молодежи?

 

     Поэтому статистика свидетельствует,  что на конец  1997  года (вы  только вдумайтесь,  уважаемые народные депутаты!) в 2 тысячах 700 сельских населенных пунктах  не  было  новорожденных,  а  в  2 тысячах  600  населенных пунктах - детей дошкольного возраста.  Вы сами понимаете, что если в селе не будет школы, то это село просто умрет.

 

     Хочу также  сказать,  что  как  в  государственном,  так  и в консолидированном бюджете не выделяются средства на ремонт  зданий школ, и они находятся в аварийном состоянии. Из-за недостаточности финансирования  практически  не   обновляется   оборудование,   не пополняется учебно-материальная база, не приобретаются технические средства обучения,  приостановлена компьютеризация школ,  из  школ исчезло спортивное оборудование, наши дети бесплатно не питаются и не лечатся.

 

     Правительство дошло  до  того,  что  документы  о   получении неполного       среднего       образования,      об      окончании профессионально-технических   училищ,    о    получении    высшего образования  учащиеся  или  студенты  должны купить у государства. Более 20 гривень должны заплатить наши дети и 40 гривень учащиеся, студенты за диплом или за пластиковую карточку,  которая появилась как новшество в нашем государстве.  По  распоряжению  Министерства образования  в  пожарном порядке в нарушение статьи 53 Конституции Украины со всех выпускников начали  собирать  эти  деньги.  Только вмешательство  депутатов  нашего  подкомитета  приостановило  этот процесс,  и  министр  образования  своим  приказом  отменил  ранее принятое решение.

 

     Начиная с  января  1999  года  в государстве вводятся платные учебники.  Комплект для старших  классов  (вы  только  подумайте!) будет стоить более 100 гривень. А если в семье несколько детей?

 

     А как  социально  защищен  наш  учитель?  Мы  уже не один раз говорили с этой трибуны о  том,  что  из-за  невыплаты  заработной платы учителям учебный год в этом году не начали около 400 школ, а в отдельных районах и городах приступили к учебе  только  в  конце октября.  Однако  учебный  процесс  нарушается  каждый  день из-за вынужденных забастовок учителей то в одном,  то в  другом  регионе Украины.  Думаю,  назрела необходимость в выплате заработной платы всем учебным заведениям только из государственного бюджета.

 

     В проекте бюджета,  представленном правительством,  не учтены положения статьи 57 Закона об образовании.  Нам непонятно,  почему правительство  уже   год   не   выплачивает   учителям   надбавки, предусмотренные  этой  статьей?  Местные  органы  власти  нарушают выполнение  этой  статьи  относительно   сельских   учителей,   не предоставляя им льготы по жилищнокоммунальным услугам. Кто и когда выплатит долги по  заработной  плате,  стипендиям  преподавателям, учащимся профессионально-технических училищ, если это долги еще за 1996 год?  Мы не один раз слышали заверения правительства, что уже направлены деньги,  что уже долги погашены, но до сегодняшнего дня люди так и не получили денег, и перспективы такой нет.

 

     Я думаю,  что если бюджет будет приниматься в этом зале, то в обязательном порядке надо предусмотреть отдельной строкой средства на погашение этих долгов.  По-другому просто  нельзя  подходить  к этому вопросу.

 

     Уважаемые народные  депутаты,  поддерживать  вариант бюджета, предоставленный нашим правительством,  ни в  коем  случае  нельзя, потому  что  финансировать  отрасль  образования  в  размере  4,16 процента от ВВП вместо 10 - это просто преступление  перед  нашими будущими  поколениями.  А  к  доработке проекта бюджета профильный комитет (мои  коллеги  об  этом  не  один  раз  говорили)  подошел нормально.  Но  я все-таки считаю,  что основная нагрузка ляжет на местные бюджеты,  а  мы  знаем,  что  местные  бюджеты  сегодня  в основном  пустые.  Поэтому  я думаю,  что этот доработанный бюджет можно принимать в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Журавський. Будь ласка. За ним буде виступати депутат Марковська.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановні колеги!  Згідно з Регламентом бюджетний  комітет  вніс  не альтернативний варіант, а чимало пропозицій і доповнень до проекту Кабміну,  які є,  по суті, іншим підходом до складання бюджету. Не можна   відкидати   все,   що   подав   Кабмін.   Там   є   багато конструктивного,  оскільки проект  у  цілому  виходить  із  реалій економіки,  які й зумовили відповідну позицію Кабміну.  Пропозиції профільного комітету,  з якими,  на  жаль,  не  вдалося  грунтовно ознайомитися за браком часу, також свідчать про прагнення комітету поліпшити проект бюджету 1999 року.  Думаю,  чимало цих пропозицій депутати  підтримають.  Проте  в процесі остаточного доопрацювання проекту бюджету слід спільними зусиллями уряду і комітету вийти на один узгоджений, необхідний для держави проект бюджету.

 

     Для того   щоб  перейти  з  ручного  управління  на  повністю автоматичне,  варто визначити перелік податків на загальнодержавні витрати  і податки,  які слід залишити в областях.  Тоді дотаційні області не дорікатимуть  недотаційним  чи  навпаки  і  закладуться умови  для  стимулювання  розвитку  економіки в цілому.  Сполучені Штати Америки є в цьому плані зразком, прикладом для наслідування: там   чітко   визначені   федеральні  податки,  податки  штатів  і безпосередньо місцеві податки. Якщо ми вдамося саме до такої схеми формування  бюджету,  то  унеможливимо  зловживання  чиновництва і суб'єктивізм центральної влади щодо розподілу коштів.

 

     І зрештою,  раз і назавжди варто покінчити  з  позабюджетними фондами. Все має іти в дохідну частину єдиного державного бюджету, витратну частину якого визначає саме Верховна Рада України.

 

     Закликаю бюджетний комітет і уряд обговорити розбіжності, які виникли  через  різні  підходи  до  формування проекту бюджету,  і внести на повторне перше читання єдиний законопроект, акцентувавши увагу  залу  лише  на  тих  питаннях,  які  не  вдалося вирішити в результаті діалогу між урядом і профільним комітетом.

 

     І на  завершення.  Як  депутат,  обраний  від  регіону,  який постраждав від аварії на ЧАЕС,  прошу і профільний комітет, і уряд не залишити поза увагою прохання  Комітету  з  питань  екологічної політики,     природокористування    та    ліквідації    наслідків Чорнобильської  катастрофи  залишити  наповнення   чорнобильського фонду  за  рахунок  відрахувань  від  фонду оплати праці.  Це буде воістину християнським учинком.

 

     Ми тут усі з вами зібралися  не  для  того,  щоб  виготовляти труни,  а  для  того,  щоб  сприяти  забезпеченню  достойного  для громадян країни життя.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська. За нею депутат Діяк.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Фракція блоку соціалістів і селян (Лівий центр). Шановна Президіє!  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні члени уряду!  Шановні  колеги!  Аналізуючи  проект  бюджету на 1999 рік, поданий Кабінетом Міністрів України, стосовно фінансування охорони здоров'я,  можна зробити висновок, що після його прийняття не буде ні охорони здоров'я, ні тих, кого потрібно охороняти, тобто людей. З  чого  це  видно?  А  з того,  що питома вага видатків зведеного бюджету на цю  галузь  в  обсязі  валового  внутрішнього  продукту знизилася до рівня 3,29 відсотка. Обсяги асигнувань, визначених на охорону здоров'я з державного бюджету України скоротилися на  25,6 відсотка  порівняно  з  1998 роком.  У 1998 році вони становили 12 доларів на рік, отже в 1999 році це буде 8 доларів.

 

     Розподіл видатків на функціонування закладів охорони здоров'я зроблено неправомірно. Видатки на утримання спеціальних поліклінік скоротилися з 8 мільйонів до 2 мільйонів гривень,  тобто  на  68,5 відсотка.  Це  при тому,  що фінансування відомчих установ охорони здоров'я підприємства "Укргазбуд" залишається майже без змін.

 

     Видатки на утримання лікарень широкого профілю скоротилися на 45  відсотків,  а  по установах Міністерства охорони здоров'я - на 76,4 відсотка.  А це означає, що зовсім не передбачається видатків на лікування хворих,  тобто на придбання медикаментів, обладнання, ремонт приміщень.

 

     Кабінет Міністрів вважає,  що надходження до  бюджету  будуть здійснюватися  за  рахунок платних послуг.  Але Конституційний Суд України 25  листопада  цього  року  виніс  рішення,  що  постанова Кабінету Міністрів щодо переліку платних послуг неконституційна, і скасував її.

 

     Розподіл фінансування  на  охорону  здоров'я  визначається  в розрахунку  на  одного  жителя,  без  урахування  стану здоров'я і вікового складу населення,  екологічної ситуації регіону,  а також кліматографічних особливостей.  Не враховано лікування хворих, які страждають на цукровий діабет (а сьогодні це 1,5 мільйона чоловік, які  потребують  введення  щодня  інсуліну),  лікування інвалідів, ветеранів,  пенсіонерів,  дітей,  психічно та онкологічно  хворих, чорнобильців  -  усіх,  хто сьогодні не з добра стоїть під стінами Верховної Ради. Сьогодні під стінами Верховної Ради стоять вони, а завтра  прийдуть хворі та батьки,  діти яких страждають на лейкоз, або представники якоїсь іншої категорії громадян.

 

     Що стосується  проекту  бюджету,  запропонованого   бюджетним комітетом,  то  там  ураховано  деякі  положення,  збільшено  на 2 мільярди гривень суму видатків на охорону здоров'я,  але це не  та сума, яка потрібна сьогодні цій галузі. Тому я пропоную: відхилити поданий  проект  бюджету  на  1999   рік,   відправити   його   на доопрацювання  і  сформувати  єдиний  проект  бюджету,  який потім розглянути у повторному першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Діяк. Будь ласка. За ним - депутат Симоненко.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  Я хотів би зазначити, що бюджетним комітетом  проведено  справді  велику  роботу.  І  ті зауваження,    які    були    подані   від   Комітету   з   питань паливно-енергетичного комплексу,  були враховані.  Зокрема, маю на увазі питання взаємозаліку 2,8 мільярда гривень між бюджетом і НАК "Нафтогаз України".

 

     Але є два питання, з якими я погодитися не можу. Поясню чому.

 

     У дохідній частині проекту бюджету доходи  від  нафтогазового комплексу   закладено  необгрунтовано.  Насамперед  це  стосується збільшення відрахувань від плати за транзит російського газу з 877 мільйонів гривень до 3 мільярдів 871 мільйона гривень, тобто більш як у чотири рази. Ціна на транзит російського газу погоджена з РАТ "Газпром"  -  1,75 долара за кожних 100 кілометрів транспортування тисячі кубометрів газу.

 

     Ви розумієте,  що ця  ціна  була  обрахована,  і  ніколи  РАТ "Газпром" не погодилося б,  щоб це була необгрунтована ціна. Однак коли постало питання про зниження ціни на газ,  уряд пішов на  те, щоб знизити ставку за транзит до 1,09 долара і таким чином ціну на газ знизили з 80 до 50 доларів.  Це  вже  велика  допомога  і  для сільського    господарства,    і    для   промисловості,   і   для комунальнопобутового господарства, і для населення.

 

     А якщо взяти всю виручку за транзит  російського  газу  і  за внутрішній  транзит,  то  вона  становить  1 мільярд 826 мільйонів доларів.  Якщо врахувати  власні  потреби,  то  це  становитиме  1 мільярд 96 мільйонів доларів.  Таким чином, залишається всього 730 мільйонів доларів.

 

     Якщо ж піти тим шляхом, який запропонував бюджетний комітет - це  1 мільярд 13 мільйонів доларів.  Тобто буде вже дефіцит,  а не прибуток у сумі 283 мільйони  доларів.  А  через  курсову  різницю (дуже суттєву цього року. Ви знаєте, що населенню, сфері компобуту ми нараховуємо плату за газ  у  гривневому  еквіваленті,  а  не  в доларах) збитки становитимуть 500 мільйонів гривень.

 

     За 1998  рік  заборгованість  із зарплати працівникам газової галузі перевищує 200 мільйонів гривень.  Не  погашено  також  борг перед  Росією  за  спожитий  газ - 1 мільярд доларів.  Ямбурзькими угодами передбачено віддати 1  мільярд  200  мільйонів  кубометрів газу  за  те,  що  росіяни  колись  будували в нас газотранспортну систему.

 

     Як вийшло,  що комітет погодився на таку  високу  ціну?  Дуже просто.  Порахували 30 мільярдів кубометрів газу,  помножили на 66 доларів,  від отриманої цифри взяли 50 відсотків -  1  мільярд  13 мільйонів  доларів.  Мені  незрозуміло,  як  сталася така помилка. Треба рахувати не 30  мільярдів  кубометрів  газу,  а  тільки  22, оскільки не враховано 7,5 мільярда кубометрів технологічного газу, який потрібен на те, щоб прокачувати ті мільярди кубометрів газу в Західну Європу і по нашій державі для того, щоб ця система діяла.

 

     У півтора  раза  зменшено  витрати,  тому  так  дуже просто і вийшла ця цифра.  Ця цифра не є реальною. І тому в нас з'являється не прибуток, а навпаки - дефіцит.

 

     Ми не  можемо  жартувати  з  системою,  яка сьогодні дає 45,5 відсотка всіх енергоносіїв держави. Підривати найбільшу в Європі й у  світі газотранспортну систему держави необгрунто-ваними діями я вважаю взагалі неприпустимим.

 

     І хотів би ще сказати ось що.  Тут  пан  Павловський  Михайло Антонович запропонував відраховувати 1 долар. Мені це незрозуміло. Треба було б вам,  Михайле Антоновичу, знати, що ставка не 1,75, а 1,09 долара.  Як же ви заберете 1 долар,  адже тільки паливний газ коштує 36 центів!..

 

     Я вважаю,  що такі цифри озвучувати  ні  в  ефірі,  ні  серед депутатів   не   можна,   бо   таким   чином   поширюється   певна дезінформація.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Симоненко Петро Миколайович.  За ним  буде  виступати депутат Гусак.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги!  Первое.  Рассмотрению  проекта бюджета на 1999 год должен был бы предшествовать процесс  принятия радикальных   системных  мер  по  обеспечению  выхода  Украины  из кризиса.  Прежде всего надо решить вопросы  неплатежей,  изменения налогового   законодательства,   планирования   и   регулирования, контроля   над   ценообразованием,    справедливого    пенсионного обеспечения,  борьбы  с теневой экономикой и многие-многие другие. Фракция Компартии Украины неоднократно  об  этом  предупреждала  и предлагала свои проекты.

 

     Основная задача  -  не  только обеспечить реальность доходной части,  о чем говорят нынешние  представители  власти.  Главное  в условиях   пагубной   политики  реформ  -  обеспечить  расширенное воспроизводство,  защиту национальных  интересов  и  безопасности, финансирование     социальных     программ     по     действующему законодательству,  поддержку в критической  ситуации,  сложившейся сегодня   в   Украине,  базовых  отраслей  -  агропромышленного  и топливноэнергетического комплексов.

 

     Второе. В   расчетах   бюджета   заложены   так    называемые макроэкономические  показатели,  реализация  которых  окончательно уничтожит народное хозяйство.  Проект  бюджета  подтверждает,  что тенденции, усугубляющие кризис, сохраняются и усиливаются.

 

     Так, об ем  внутреннего  валового  продукта на душу населения сократился по сравнению с 1990 годом (еще  раз  напоминаю)  в  6,5 раза! Украина по этому показателю скатилась на 151 место в мире... И  в  следующем  году  согласно  проекту  бюджета  об ем  валового внутреннего  продукта  будет  сокращаться,  и  узел проблем в этот критический момент будет затягиваться. И самое страшное, что такое положение складывается и в топливно- энергетическом комплексе, что может привести  к  обвальным  процессам  именно  основополагающего макроэкономического показателя.

 

     Об ем сельскохозяйственного  производства  сократился  в  2,3 раза.  Задолженность по  заработной  плате,  пенсиям,  стипендиям, другим социальным выплатам,  достигшая в сумме около 10 миллиардов гривень,  практически не погашается. В стране свирепствуют, как вы знаете,  эпидемии  туберкулеза,  СПИДа,  все шире распространяются наркомания и многие другие социальные болезни.

 

     Идет наступление (причем агрессивное) на  культуру,  науку  и многие  другие бюджетные сферы.  Очень опасная тенденция,  которая сохраняется  и  прослеживается   в   нынешнем   проекте   бюджета, заключается в том,  что навязанная Международным валютным фондом и внедряемая в жизнь Национальным банком жесткая монетарная политика ведет  к невиданной кредиторской задолженности,  сумма которой уже превышает об ем годового валового внутреннего продукта.

 

     Мы, коммунисты,  неоднократно говорили,  что об ем  бартерных операций  достиг  41  процента,  что  предприятия задыхаются из-за отсутствия оборотных средств,  а нынешняя власть  все  делает  для замены  классической  формулы  "товар - деньги - товар" на формулу "деньги - бандит - деньги".  На протяжении девяти месяцев текущего года  учетная  ставка  Национального  банка  возросла  с  37 до 90 процентов,  в результате - высокие цены,  а кредитные ресурсы  уже просто недоступны для производителя.

 

     Я уже не говорю о том, что у нас катастрофа с суммой займов в 1999  году,  а  также  то,  что  затраты  на  обслуживание  займов составляют  уже  17,4  всех расходов госбюджета.  Сегодня ситуация такова,  что на погашение долговых  обязательств  расходуются  все поступления, то есть мы пришли к бюджетному кризису.

 

     Третье. Напрашивается один вывод: все временные правительства Украины, как и нынешнее правительство, не  в  состоянии  подготовить  бюджет  развития  или  стабилизации государства.  Причина в системе  власти,  в  путях  реформирования экономики.   Мы  сожалеем,  что  областные  советы  поддались  тем иллюзиям, которые заложены в расходной части бюджета.

 

     Все не так просто и  ни  в  коей  мере  сегодня  нельзя  даже предположить,  что  расходная часть,  которая сегодня предполагает защиту  основных  социальных  программ,  может  быть  выполнена  в условиях  падающей  и  уничтожающейся  экономики и тем более,  так скажем,  в условиях отсутствия оборотных  средств  у  предприятий. Правительство    самоустранилось   от   использования   стабильных источников наполнения доходной части бюджета. Еще раз напомню, что мы  предлагали.  Это  -  прежде  всего,  контроль за экономической деятельностью;  жесткое государственное регулирование  и  контроль деятельности   банковской   системы   и   установление  стабильной процентной ставки;  учреждение государственного бюджетного  банка; отказ   от   политики   диктата  Международного  валютного  фонда; установление монополии на производство и реализацию ликероводочных и  табачных  изделий;  установление  паритетных  цен  на продукцию агропромышленного комплекса и промышленную продукцию. Это неполный перечень  мер,  которые  нами неоднократно предлагались.  И это не возврат в прошлое,  а шаг вперед. Ибо не учтены даже настоятельные требования,  с  которыми  выступила  наша фракция при рассмотрении данного  проекта.  Первое  из  них   -   стопроцентное   погашение задолженности  по заработной плате,  пенсиям,  стипендиям и другим социальным выплатам, образовавшейся в 1996 - 1998 годах.

 

     Мы настоятельно  требуем,  чтобы  в  бюджете  на   1999   год обязательно   была   предусмотрена   индексация  расходных  статей госбюджета  в  соответствии  с  уровнем  инфляции.  Сегодня   надо рассмотреть  предложение,  внесенное  коммунистом  Донченко.  Если правительство (уже в который  раз)  не  принимает  предусмотренные законом  меры  по  индексации показателей бюджета в соответствии с уровнем инфляции, мы должны сами принять такое решение.

 

     Далее. Мы  настаиваем  на  выделении  средств  на   погашение обесценившихся  вкладов  населения  в сумме не менее 510 миллионов гривень.  Мы настаиваем на финансировании  топливноэнергетического комплекса  Украины  в  полном  об еме  (это  порядка  5 миллиардов гривень,  в том  числе  угольной  отрасли  -  3,6  миллиарда).  Мы настаиваем на финансировании здравоохранения, просвещения, науки в соответствии с Бюджетной резолюцией 1999 года,  а также  программы ликвидации    последствий    аварии   на   Чернобыльской   атомной электростанции.

 

     Таким образом,  уверенности в том,  что и этот  бюджет  будет выполнен,  ни  у кого из здравомыслящих политиков и присутствующих народных депутатов, судя по предыдущим выступлениям, нет. Мы также настаиваем   на   принятии   проекта   постановления,   внесенного коммунистом Цибенко.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак.  Немає.  Тимошенко Юліє Володимирівно. Заключне слово. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань бюджету (виборчий округ 99, Кіровоградська область). Партия "Громада".  Уважаемые  коллеги!  Бюджетный  комитет  за  считанные недели проделал,  действительно,  достаточно серьезную работу.  Мы определили все возможные теневые источники доходной части бюджета, мы установили все криминальные  сферы,  где  деньги  лежали  и  не поступали  в бюджет.  Именно благодаря этому мы изыскали серьезные возможности увеличения доходной части.  И не только  указали,  где лежат деньги, но еще и описали, что надо сделать, чтобы эти деньги поступили в бюджет в стопроцентном об еме.

 

     Именно это позволило нам изыскать возможность вдвое увеличить финансирование  регионов  на 1999 год.  Это значит,  что используя источники и механизмы наполнения бюджета,  предложенные  бюджетным комитетом,   за  первые  три  месяца  1999  года  можно  выплатить задолженность по заработной плате и сделать так,  чтобы  работники образования   и  здравоохранения  чувствовали  себя,  наконец,  не обездоленными,  не последними в очереди за деньгами,  а первыми  и достойно обеспечили свои потребности.

 

     Мы заложили  механизмы  прекращения хищения денег из бюджета. Это позволит прекратить задержки пенсионных денег и  сделать  так, чтобы  наши  пенсионеры  могли  рассчитывать,  что будут регулярно получать свою пенсию. Я не говорю уже о необходимости повышать ее. Большего за то время, которое нам было отведено, очевидно, не смог бы сделать ни один бюджетный комитет.

 

     В чем состоит  проблема?  Проблема  состоит  в  том,  что  мы практически  сделали регионы финансово независимыми от центра.  Мы предусмотрели все для того,  чтобы дотации на местные уровни  были не  только  запланированы,  но  еще и выполнены.  Мы действительно расшевелили  этот  муравейник,   который   занимался   практически хищением  бюджетных средств.  И в Верховной Раде мы активизировали те силы, которые будут выступать против бюджетного процесса.

 

     Я прекрасно осознаю ситуацию,  которая сложилась,  и понимаю, что  если мы сегодня не примем проект бюджета в первом чтении,  то бюджетный комитет вряд ли сможет защитить параметры своего проекта бюджета  на  повторное  первое  чтение.  Я  призываю  своих коллег народных депутатов принять сегодня законопроект в  первом  чтении. Все  доводки,  которые надо сделать,  мы сделаем в составе рабочей группы, которая, я думаю, должна быть нами создана.

 

     Прошу поставить на голосование предложение принять  проект  в первом чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Усі, хто бажав виступити, виступили, внесли  конкретні  й  зрозумілі  пропозиції.  Але  перед  тим   як голосувати, я хотів би звернути вашу увагу на ряд питань.

 

     Перше. Я  хотів  би  звернути увагу Юлії Володимирівни і всіх членів бюджетного  комітету,  що  доповідь  повинна  бути  не  від фракції, а від комітету. Я ще раз роблю наголос на цьому.

 

     Просив би  керівників фракцій звернути увагу на те,  що кожна фракція делегувала  в  комітет  депутатів.  І  ваші  депутати  від фракцій  повинні  були впливати на підготовку доповіді.  Доповідь, безперечно,  зрозуміла,  доповідь  конкретна,  але  в  ній  багато непотрібного пафосу. Якщо ми приймемо цей проект у першому читанні чи повернемо на  доопрацювання  для  внесення  на  повторне  перше читання,  то,  мабуть,  його  потрібно  обов'язково  розглянути  в бюджетному  комітеті  ще  раз  і  від  імені  комітету  тоді   вже представляти.

 

     Друге. Я хотів би звернути увагу на те, що бюджет потрібен не Кабінету Міністрів, не Верховній Раді, а державі.

 

     Ми з вами прийняли в цьому залі Бюджетну резолюцію,  де чітко визначили  параметри  для  підготовки проекту бюджету на 1999 рік, зокрема і дефіцит бюджету.  І над цим треба було попрацювати  дуже серйозно.  Бо якщо пропонувати Україні бездефіцитний бюджет,  то я просив би усіх без винятку членів бюджетного комітету  замислитись над тими соціальними проблемами,  які нам треба вирішувати. Думаю, що наша економіка 1999 року, мабуть, буде недостатньо підготовлена для того, щоб мати бездефіцитний бюджет. Інша справа - який розмір цього дефіциту повинен бути.

 

     Я просив би при доопрацюванні бюджету звернути увагу  на  так звані захищені статті, розшифрувати кожну з них.

 

     І останнє.  Вважаю,  шановні  колеги,  що наша робота в цьому залі була плідною.  Ми двічі розглянули законопроект і внесли  635 поправок.  Надалі  я  просив  би,  щоб  комітет  чітко  виділив ті поправки, які стосуються дохідної частини, і оцінив їх реальність. Тому  що просто говорити де можна взяти кошти - це одна справа,  а реально зробити це - зовсім інша.

 

     Безперечно, важлива і видаткова частина проекту  бюджету,  її пропорційність.  Визначаючи  пріоритети,  треба  звернути увагу не лише на соціальну сферу, бо ми з вами за ці роки й так вже загнали виробництво.  Я просив би,  щоб, розкладаючи видаткову частину, ви справді  звернули  увагу  на  пріоритетні   виробничі   галузі   і визначили, куди і в яких обсягах треба виділяти кошти.

 

     Таким чином,  якщо  ми  зараз  вирішимо  прийняти  цей проект бюджету в першому читанні,  то,  безперечно,  в нас буде  час  для того,  щоб  його  доопрацювати  і  десь 22,  не пізніше 23 грудня, внести на друге читання.

 

     Якщо ж більшістю депутатів буде підтримана друга  пропозиція, внесена сьогодні (повернути законопроект на повторне перше читання з доопрацюванням тих пропозицій,  які були щойно висловлені), то в нас  тоді,  безперечно,  час  для  підготовки  проекту  до другого читання трошки скорочується.

 

     У вівторок  ми  з  вами  проголосували  в  цьому   залі,   що наступного тижня працюємо в пленарному режимі лише до 14 години, а другу половину дня працюємо в комітетах. Тому я думаю, що за умови серйозної, активної роботи, якою вона була під час двох попередніх розглядів (презентація законопроекту Кабінету Міністрів і внесення проекту  комітету в першому читанні),  ми маємо достатньо часу для того, щоб сформувати і прийняти проект реального бюджету.

 

     Я лише не  хотів  би,  щоб  ми  дуже  сподівалися,  що  можна сформувати бюджет з дохідною частиною в 35 мільярдів гривень.  Це, безперечно, бажання прекрасне. Я розумію, як кожен із нас, що такі надходження  повністю  забезпечать  фінансування  охорони здоров'я освіти,  державне  замовлення.  Розумію,  що  таке  армія,  силові структури  й  таке інше.  Але давайте бути реалістами.  Якщо ми на наступний рік обсяг валового внутрішнього  продукту  визначаємо  в сумі  125-130 мільярдів гривень і залишиться та податкова система, якою ми  сьогодні  користуємося,  то  кожен  повинен,  безперечно, серйозно  все прорахувати і реальний бюджет визначити таким,  яким він справді повинен бути,  тобто контрольованим  Верховною  Радою, щоб  нам  не довелось наступного року знову повертатися до питання про його секвестрування.

 

     Таким чином,  ставлю на голосування першу  пропозицію  -  про прийняття   проекту   бюджету   в  першому  читанні.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     У мене  немає  вашого  письмового   проекту   постанови   про неприйнятність. Нічого немає.

 

     "За" - 98.

 

     Ставлю на     голосування    пропозицію    про    перенесення законопроекту на повторне перше читання десь  на  9  грудня  цього року. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 312 (Шум у залі).

 

     Я надам вам слово.  Сядьте на місце.  Шановні колеги! Я тут у репліці  зауважив,  що  обіцянки  і  критика  (не  завжди  така  й витримана критика) - це не те, чого сьогодні чекають від нас люди. Нам треба прийняти реальний бюджет,  нам треба  контролювати  його дотримання - це наша реальна робота.  Ми не можемо сьогодні тільки говорити - принятний він чи  непринятний.  У  нас  часу  немає  на політичні   баталії,   на   які   дехто   хоче   перевести  роботу парламентського залу.

 

     Для репліки  надаю  слово  депутату  Цибенку.   Будь   ласка. Хвилина.

 

     ЦИБЕНКО П.С.   Спасибо,   уважаемый   Александр   Николаевич. Уважаемые  коллеги!  Мы  с  вами  приняли  решение  о  направлении проекта, подготовленного бюджетным комитетом Верховного Совета, на доработку для внесения на повторное первое чтение.  С учетом этого обстоятельства  я  предлагаю  включить  в  постановление  пункт из подготовленного мною проекта постановления о создании  специальной комиссии  для  оценки  реальности  части бюджета.  Это обязательно необходимо сделать для того, чтобы расставить все точки над "і".

 

     Пункт 3 звучит следующим образом: "Відповідно до статті 89 Конституції України створити не пізніше 4 грудня тимчасову спеціальну комісію з числа народних депутатів для вивчення   питання   стосовно   реальності  джерел  надходжень  до Державного бюджету за статтями:  надходження від повернення боргів АТ  "Укргазпром",  ВАТ  "Укрнафта"  та ДВП "Чорноморнафтогаз",  що утворилися в минулі періоди (як ви знаєте, це близько 2,8 мільярда гривень);  відрахування  від  плати  за  транзит природного газу і нафти через територію України (4,2 мільярда гривень);  надходження від продажу державних запасів товарів (4,3 мільярда гривень)".

 

     І пункт 4 проекту постанови стосується статті 42 проекту Закону України про Державний  бюджет  України  на  1999 рік.  Ідеться  про  те,  що  всі  кредити  і  запозичення  повинні контролюватися виключно Верховною Радою!  Шановні колеги, я просив би вас підтримати ці позиції!

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Я тільки просив би вас бути обережними,  коли йдеться про  державний  резерв...  Хто  з  керівників  займався  державним резервом,  той розуміє,  що це таке...  Надходження до бюджету від продажу державних запасів ніколи не плануються...  Держава,  як  і сім'я,  має  свій  резерв,  але він у бюджет не враховується,  він тільки поновлюється!  Тому я просив би тут не плутати одне з іншим (Шум у залі)...

 

     Депутати Цибенко,  не  треба!  Я  знаю,  що таке баланс нашої держави,  не треба мене поправляти.  Але я також знаю, що таке 4,3 мільярда  гривень державного резерву.  Наслідки тих стихійних лих, які трапляються, завжди ліквідуються за рахунок цих коштів. А вони трапляються кожного року. У нас 50-мільйонна держава, тому я, як і ви,  не хотів би, щоб держава залишилася без державного резерву, а все вкинули в бюджет і з'їли.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про включення до прийнятої нами постанови поправки,  внесеної народним депутатом Цибенком. Це пункти  3  та  4 його проекту постанови,  які були зачитані.  Будь ласка.

 

     "За" - 185.

 

     Наполягають на  поіменному  голосуванні.  Хто   за   поіменне голосування? Будь ласка.

 

     "За" - 169.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  поправку,  внесену депутатом Цибенком.

 

     "За" - 195.

 

     Не приймається.  Я ще раз нагадую,  що державний резерв -  це вугілля, пальне, хліб, масло, молоко і так далі. Це все має бути в резерві.  А якщо ми цей резерв продамо і гроші направимо в бюджет, вони  будуть витрачені.  Держава не може залишитися без резерву... (Шум у залі). Не треба мені розказувати! Я знаю, що таке державний резерв. Не набрали голосів. В дохідну частину це не включається...

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загально-державний      виборчий      округ,     НДП).     Фракція Народнодемократичної партії. По-перше, хочу сказати, що я особисто голосував  за  пропозиції  Цибенка і запропонував би йому,  трошки змінивши формулювання,  внести  проект  постанови  на  голосування разом  із списком членів цієї комісії.  Тоді ми його проголосуємо, тому що пропозицію про створення такої  комісії  треба  голосувати відразу зі списком її членів.  Можливо, треба вилучити із пункту 3 конкретний перелік цих джерел надходжень,  а перевірити ті  статті видатків, які комісія буде вважати за необхідне.

 

     І в  нас  є  проект постанови,  внесений членами фракції НДП. Справа в тому,  що це абсолютний абсурд, коли є така розбіжність у цифрах,  які  вносяться  комітетом  і  урядом.  Тому  я пропоную в постанову,  яку ми вже  проголосували,  включити  пункт  2  такого змісту:  "Доручити  Комітету  з  питань  бюджету разом з Кабінетом Міністрів доопрацювати (у той  термін,  який  ви  назвали)  подані Комітетом  з  питань  бюджету  висновки  та  пропозиції до проекту Державного  бюджету  України  на  1999   рік,   обгрунтувавши   та відповідно   узгодивши   питання  реальності  показників  дохідної частини проекту Державного бюджету  на  1999  рік,  запропонованих Комітетом   з   питань   бюджету;   доцільності  запровадження  не передбачених    законодавством    енергетичних     векселів     та компенсаційних  сертифікатів як засобу взаємозаліку по платежах за енергоносії;  скорочення   та   перерозподілу   видатків   проекту Державного   бюджету  України  на  1999  рік  по  міністерствах  і відомствах;  реальності  бездефіцитного  бюджету  та  використання первинної емісії Національного банку".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на   голосування   це  доповнення...  Та зачекайте, я надам вам слово. Будь ласка, голосуємо. Ви голосуйте, визначайтеся.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Неправильна пропозиція.

 

     "За" - 59.

 

     Все. Павле Сергійовичу, заспокойтеся, будь ласка.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична  опозиція.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Всім  на  руки  роздано  проект постанови  від  фракції Прогресивної соціалістичної партії України (Вітренко і Марченка),  де ми пропонуємо вважати  обидва  варіанти бюджету    (як   підготовленого   Кабінетом   Міністрів,   так   і підготовленого бюджетним комітетом) неприйнятними,  тому що в  них порушено   вимоги   статей   Конституції   України  і  міжнародних договорів,  ратифікованих Україною. Україна ратифікувала і змушена виконувати  норми і Загальної декларації прав людини,  і Конвенції про  запобігання  геноциду,  і  Конвенції  про  права  дитини,   і Міжнародного  пакту  про економічні,  соціальні і культурні права. Всі ці норми якраз і змушують парламент визначитись із соціальними нормативами.

 

     Тому проголосоване   зараз   рішення   про  доопрацювання  не суперечить цій постанові.  Сьогодні треба підтримати цю постанову. Тоді той,  хто доопрацьовуватиме проект бюджету,  буде знати, що в наступному варіанті проекту мають бути  передбачені  ці  соціальні нормативи.   І   тоді   всі   розрахунки   відповідатимуть  нормам Конституції і міжнародних пактів.

 

     Фракція Прогресивної  соціалістичної  партії   просить   усіх підтримати  наш проект постанови про неприйнятність обох варіантів проекту Державного бюджету. Пропоную голосувати поіменно.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Хочу пояснити.  Ну не  можна  бажане видавати за дійсне!  Ми прийняли Закон про межу малозабезпеченості та розмір мінімальної заробітної  плати,  але  він  не  підписаний Президентом,  тому він ще не діє,  і посилатися на нього тут ми не можемо. Ми з вами, я ще раз кажу, працюємо над проектом бюджету не для того,  щоб поговорити,  згаяти час і нічого не зробити,  а для того,  щоб прийняти бюджет.  І я вірю,  ми його приймемо  в  цьому році.  Тому  я просив би,  якщо ви подаєте проект постанови,  будь ласка,  дотримуйтеся  тих  норм,  у   порушенні   яких   ви   мене звинувачуєте.

 

     Оголошується перерва до 16 години.