Стенограма пленарного засідання

02 грудня 1998

 

                   ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  2  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  й запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо засідання Верховної Ради.  Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалося 290  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!    Дозвольте    оголосити   запити   народних депутатів.

 

     Надійшли такі  запити.  Марченка  Олексія  Андрійовича  -  до Президента  України  про  усунення порушень чинного законодавства, допущених Кабінетом Міністрів України  при  утворенні  акціонерної холдингової компанії "Укрнафтопродукт".

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 188.

 

     Будь ласка. Голосуємо за направлення.

 

     "За" - 178.

 

     Запит Біласа  Івана  Григоровича  до  Президента України щодо державної підтримки й контролю за розробкою та оснащенням  силових структур  сучасними  комп'ютерними  системами  та  технологіями на основі національних стандартів.

 

     Прошу визначитися.

 

     Шановні колеги, засідання розпочалося. Будь ласка, сідайте на свої робочі місця.

 

     "За" - 135.

 

     Запит Ромовської   Зорислави  Василівни  до  Прем'єр-міністра України стосовно  невиплати  заробітної  плати  звільненим  членам Жовківської районної територіальної виборчої комісії;

 

     Снігача Андрія   Прокоповича  -  до  Прем'єрміністра  України стосовно  забезпечення  безперебійної  подачі  електроенергії  для роботи дренажних систем у Херсонській області;

 

     Яковенка Леоніда Олександровича - до Прем'єр-міністра України стосовно  безконтрольного  відключення  електроенергії   та   щодо порушення  в  Сумській області прав колишніх військовослужбовців у частині забезпечення їх житлом і пенсіями;

 

     Черненка Віталія Григоровича -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно   доцільності  утворення  міських  і  районних  управлінь юстиції відповідно до Постанови  Кабінету  Міністрів  про  систему органів юстиції;

 

     Пилипчука Ігоря  Мар'яновича  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно виконання Постанови Кабінету Міністрів України  1066  від 13   липня   1998   року   про  виділення  коштів  для  проведення аварійно-відновлювальних  робіт  у   місті   Червонограді,   місті Соснівці та селищі Гірник Львівської області;

 

     Онуфрійчука Михайла  Яковича  - до Прем'єр-міністра України у зв'язку зі  скороченням  штатної  кількості  працівників  медичних закладів Маньківського району Черкаської області;

 

     Малолітка Івана  Федоровича  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  ситуації,  що  склалася  з   фінансуванням   будівництва Криворізького   гірничо-збагачувального  комбінату  окислених  руд Кіровоградської області;

 

     групи депутатів   (Петров,   Марковська   та   інші)   -   до Прем'єр-міністра    України   у   зв'язку   з   шести-семимісячною заборгованістю з виплати пенсій у сільській місцевості  Вінницької області.

 

     І народний  депутат  Гуцол  звертається  до  Прем'єр-міністра України із запитом,  що в даний час  має  місце  масове  порушення законів   України  стосовно  чорнобильців.  Тут  наводиться  цілий перелік.

 

     Прошу підтримати ці запити до Прем'єрміністра України.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит Мішури Валерія Дмитровича  до  голови  Антимонопольного комітету України у зв'язку з нереагуванням на звернення Комітету з питань свободи слова та інформації стосовно вжиття антимонопольних заходів до Держкомзв'язку України.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!   Запишіться,   будь  ласка,  на  виступи  із запитами і зверненнями.  Сьогодні слово надається депутатам. Учора виступали від фракцій і комітетів. Будь ласка, висвітіть.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Туш.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська    область).   Християнськодемократична   партія України. Прошу передати слово Сергію Кириченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична    партія    України.   Шановні   колеги! Християнсько-демократична партія України  закликає  всіх  народних депутатів  України  і  кожного  зокрема  відрахувати частину свого щомісячного заробітку чи весь місячний  заробіток  потерпілим  від стихійного  лиха  в  Закарпатті.  Щоб  не бути голослівними,  я як заступник голови ХДПУ і голова ХДПУ  Віталій  Журавський  вирішили перерахувати  свій  заробіток за листопад мешканцям села Давидкове Мукачівського району Закарпатської області.

 

     Сюди вже,  до  речі,  безпосередньо  від  християн-демократів надійшов  20-тонний  КамАЗ,  навантажений теплим одягом,  взуттям, продуктами  харчування,  медикаментами,   одноразовими   шприцами. Християнсько-демократична   партія   України   продовжує  надавати допомогу  нашим  братам  і  сестрам  во  Хресті,  що  мешкають   у Закарпатті.

 

     Ще одна  проблема - депутатська недоторканність.  Є довідка з прокуратури міста  Києва,  яка  свідчить,  наскільки  ця  проблема болюче б'є по всій Україні і по інтересах виборців.

 

     Довідка стосується кримінальної справи

  50-1970 про привласнення 300 тисяч американських доларів.  Я  її процитую.

 

     "Кримінальна справа  порушена  прокуратурою  міста  Києва  25 червня 1998 року за фактом розкрадання колективного  майна  шляхом привласнення  в  особливо великих розмірах.  Ця кримінальна справа порушена за  статтею  861.  Після  порушення  кримінальної  справи прокуратурою  міста  Києва  народний депутат України Бабич Валерій Георгійович  не  раз  викликався  до  слідчого  відділу,  оскільки необхідно  було з'ясувати обставини отримання ним вказаних коштів. Але Бабич з різних причин ігнорує вимоги слідчого органу".

 

     В якій державі, шановні колеги, таке може бути?

 

     "Робиться це (я продовжую цитувати) демонстративно.  Так,  по телефону Бабич зажадав, щоб йому вручили повістку. Тільки за таких умов він з'явиться до слідчого.

 

     Коли така повістка була  йому  особисто  вручена  слідчим  за місцем його роботи, він у зазначений час не з'явився, пояснивши по телефону,  що дуже зайнятий на роботі,  пізніше сповістить.  Потім висунув умову,  щоб розмову вели через його адвоката,  потім - щоб надали копію  постанови  про  порушення  справи.  І  кожного  разу висуває  щось  нове.  У  матеріалах справи зібрано десятки довідок слідчих про намагання  зустрітися  з  народним  депутатом  Бабичем Валерієм  Георгійовичем.  Але бажана зустріч так і не відбувалася. Останнім часом - жовтень-листопад 1998 року - на телефонні дзвінки відповідають помічники.

 

     Прокуратура міста  Києва  вже декілька разів викликала Бабича через  Верховну  Раду.  Своїми  навмисними  діями  Бабич   гальмує слідство".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Туш.  Будь ласка.  За ним - депутат Черненко.

 

     ТУШ М.Н.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Прошу передати  слово  Віталію Івановичу Луценку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Луценко.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Шановні  товариші!  Ми  відзначили  річницю  звільнення  території України від німецько-фашистських загарбників,  інші свята. Та коли доводиться бувати в госпіталях для ветеранів  Великої  Вітчизняної війни,  то  жах  бере,  як  наша  держава і ми,  шановні депутати, ставимося до людей, які там лікуються.

 

     Наприклад, Клеванський госпіталь  у  Рівненській  області.  З травня  не  виплачується заробітна плата,  харчування - за рахунок подачок зубожілих  колгоспів  і  збанкрутілих  підприємств.  Ліків фактично  немає,  операції припинилися.  Обласні бюджети не можуть профінансувати,  бо держава  не  надає  дотацій,  які  передбачені областям.

 

     У зв'язку   з   цим   пропоную   дати  протокольне  доручення Міністерству фінансів терміново погасити  заборгованість  обласних бюджетів перед госпіталями для ветеранів Великої Вітчизняної війни за рахунок недоданих дотацій для областей. Це перше.

 

     Друге. Учора депутат Донченко вніс пропозицію про  індексацію грошових доходів.  Олександре Миколайовичу, є прохання обов'язково розглянути це питання сьогодні.

 

     І третє.  У комітет надходять сотні листів, люди телефонують, що  вони  місяцями  голодують.  Наприклад,  у Ріпках Чернігівської області пенсіонери  не  отримують  пенсії  по  шість-сім  місяців, працівникам  бюджетних  організацій  не  виплачується  зарплата по вісім місяців.  Вдумайтеся:  майже рік люди не бачать гривні! Далі так жити і працювати неможливо.

 

     Олександре Миколайовичу,  я  вважаю,  що коли ми не проведемо надзвичайного  пленарного  засідання  для  розгляду  питання   про соціальне  становище трудящих нашої України,  то нічого доброго не зробимо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Віталію  Івановичу,  я  не  хотів  би,  щоб  ми   так категорично  заявляли.  Кожне  питання  важливе.  І не слід робити висновок,  що  коли  ми  не  розглянемо  цього  питання,   то   це означатиме,  що  ми нічого не робимо.  Це не та оцінка,  і ніхто з депутатів із цим не погодиться.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Кириленко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Уважаемый   Александр Николаевич!   Уважаемые   товарищи  депутаты!  Я  вновь  хотел  бы вернуться к вопросу,  связанному с постановлением 855,  касающемся здравоохранения.    Казалось   бы,   пошел   нормальный   процесс. Министерство здравоохранения на своем  уровне  приняло  решение  о приостановлении   действия   этого   постановления.   Должна  была последовать реакция в областях,  городах,  районах.  Но  когда  мы работали   в   округах,   выяснилось,   что   на   местах  требуют дополнительного раз яснения.  А в некоторых управлениях финансовых органов говорят,  что приказ министра здравоохранения их просто не касается и они считают для себя возможным не выполнять его.

 

     Я обращаюсь  к  Валерию  Павловичу.  Раз ясните,  пожалуйста, органам  исполнительной  власти на местах то,  что написано в этом приказе министра (цитирую): "У зв'язку з тим що постанова Кабінету Міністрів  України  855  не  встановила  завдань  щодо  скорочення чисельності в кожній  галузі  бюджетної  сфери,  у  тому  числі  в охороні  здоров'я,  і  місцеві  органи виконавчої влади самостійно приймають рішення з  цього  питання,  вважати  таким,  що  втратив чинність,  пункт  2  наказу  міністра  охорони здоров'я 164 від 17 червня 1998 року".

 

     Следующее. Накануне принятия государственного бюджета Украины на 1999 год возникает ряд серьезных проблем. Я встречался в округе с многодетными семьями,  в  которых  по  десять  детей.  Александр Николаевич,  государственная  поддержка  в  размере  5  гривень на ребенка  -  это  практически  ничего.  Вы  бы  посмотрели  (да  вы прекрасно  знаете),  какова  ситуация  в  этих  семьях.  Просто не хватает духу общаться с ними. Надо эту проблему начинать решать.

 

     Далее. Сегодня на местах ждут индексации  пенсий,  заработной платы,   стипендий.  Этот  процесс  нужно  регулировать,  принимая государственный бюджет. В противном случае, 80-85 процентов нашего населения будут отброшены к последней черте - к нищете и гибели!

 

     И последнее.   Назрела   проблема  реформирования  пенсионной системы,  и ее  необходимо  решать  сегодня.  Речь  не  о  какихто заслугах  перед  государством.  Надо  отработать  четкий  механизм назначения пенсий: каждому - по труду и по заслугам, учитывая стаж работы, вредность, напряженность, сложность. 1999 год должен стать годом принятия этого закона.

 

     Спасибо за внимание. Спасибо, Александр Николаевич.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко. За ним - депутат Вітренко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Прошу передати слово Георгію Філіпчуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух  України.  Учора  групою  депутатів  від  різних  фракцій  (із Львівської,   Закарпатської,   Івано-Франківської,    Чернівецької областей)  була  проведена  зустріч із журналістами для того,  щоб поінформувати їх про ситуацію у зв'язку з закарпатською трагедією. Безперечно,  те, що сталося в Закарпатті, - це є не лише природний катаклізм,  а й результат того,  що впродовж багатьох років з боку урядових   чинників   не   проводилося   системної   роботи   щодо Карпатського регіону.

 

     Без перебільшення і Карпати,  і Крим - це ті два регіони, які формуватимуть   генетичний   код   української  нації.  Але  попри унікальні ресурси, які маємо в цих регіонах, - газ і нафта, золото і  озокерит,  мінеральні  води,  ліс  -  там  практично  найнижчий життєвий рівень і найвищий рівень безробіття.

 

     Тому, безперечно, перше, що потрібно, - це розробити системну комплексну  програму  соціально-економічного розвитку Карпатського регіону.

 

     Друге. Урядом і Верховною  Радою  має  бути  чітко  визначена концепція  щодо нафтогазових родовищ,  які сьогодні експлуатуються неефективно.

 

     Третє. Лісопереробна галузь. Вивезенням необробленої сировини ми практично перетворили Карпатський регіон у колоніальний регіон, де експлуатується населення.  Немає робочих місць, великий процент безробіття.   Бюджет   не   має   доходів,   більше  80  процентів вироблюваної продукції кинуто в бартер. Інноваційний фонд стосовно до лісопереробної галузі практично не працює. У Кабінеті Міністрів досі немає програми розвитку Карпат. Комерціалізація вирубки лісів у  Карпатах,  коли  є  єдине  прагнення  -  знизити  собівартість, призвела до того, що дерева вирубують біля річок, на схилах і біля доріг.

 

     У Чернівецькій  та  в  інших областях сталося кілька повеней, які лише цього року завдали збитків на 13,5  мільйона  гривень,  і при цьому - жодної копійки з резервного фонду.

 

     Ми повинні  сказати,  що  Закон про статус гірських населених пунктів сьогодні не працює.  Проект указу  Президента  про  вільну економічну зону буде, напевне, започаткований щодо Закарпаття. Але ми, депутати від чотирьох областей, просимо зустрічі з Президентом і  ставимо  питання  про розробку комплексної програми,  зокрема й щодо вільних економічних зон Карпатського регіону,  і включити  до неї  також  позицію про Єврорегіон,  що розглядається вже впродовж останніх двох років.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).   Прошу передати слово члену фракції ПСПУ Івану Федоровичу Малолітку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Малолітко.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! У місті Світловодську Кіровоградської області через дев'ятимісячну заборгованість  із  заробітної  плати  лікарі доведені до відчаю і змушені оголосити  страйк  на  невизначений  час.  Специфіка  цієї галузі,  як і освіти,  полягає в тому, що в основному тут працюють подружжя,  і інших матеріальних доходів,  крім зарплати,  вони  не мають.

 

     Ось чому,  не  маючи  засобів  для  існування,  1200  лікарів змушені вдатися до крайніх заходів, щоб захистити свої права. Їхню боротьбу підтримують освітяни, які теж оголошують страйк.

 

     Тільки вчора  ми  розглядали  питання  про  порушення  закону силовими структурами в місті  Луганську  стосовно  до  людей,  які законно добиваються своїх конституційних прав. Така ж ситуація і в місті Світловодську.  Тут постійно  відбувається  незаконний  тиск владних структур на керівників страйку.  Страйккому не було надано можливості виступити в засобах масової  інформації,  щоб  пояснити причини  страйку та сповістити населення про режим роботи медичних закладів на період страйку.  Було зроблено запис на  телестудії  з участю  народного  депутата  України,  але під тиском міськради ця інформація не вийшла в ефір.

 

     Міськрада дійшла  до  того,  що  своїм  рішенням   заборонила проведення  пікетування  адмінбудинку,  а визначила пікетування на робочих місцях як лікарям,  так і  вчителям.  Питання:  кого  вони будуть пікетувати? Своїх пацієнтів та учнів?

 

     І ось   учора  до  цього  тиску  приєдналася  Служба  безпеки України, працівники якої по цілій годині вели допити кожного члена страйккому.   Ясна  річ,  після  такої  обробки  в  страйккомівців відпадає всяке бажання захищати свої законні права.

 

     Прошу Верховну Раду, уряд втрутитися в цей безпідставний тиск владних та силових структур на страйкуючих. Прошу уряд втрутитися, щоб вийти  з  цього  критичного  становища,  в  якому  перебувають учителі, лікарі міста Світловодська.

 

     Маю сказати,  що  і  в  місті Херсоні становище вчителів таке саме.  Вони подають у суд  з  приводу  великої  заборгованості  із заробітної плати. Але суд тільки накладає арешт на кошти, і більше ніякої реакції від владних структур і судової системи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зінченко. За ним - депутат Молчанов.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Шановні   народні депутати! Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) хоче привернути вашу увагу  до  критичної  ситуації,  що  склалася довкола    закритого    акціонерного    товариства   "Чернівецький машинобудівний завод". Уже вкотре плетуться інтриги й розпалюються пристрасті   навколо   флагмана   українського,  а  свого  часу  й радянського, нафтогазового машинобудування.

 

     Чи не єдине в регіоні  підприємство,  яке  стабільно  працює, незважаючи ні на перебудови,  ні на кризи,  зміни влади,  сьогодні знов опинилося на краю  прірви  з  вини  дріб'язкових  ділків  від виробництва,  котрі  прагнуть збагатитися,  розкрадаючи колективну власність акціонерів і пустити за вітром десятки тисяч людей,  для котрих  Чернівецький  машинобудівний завод є чи не єдиним джерелом засобів для існування.  Доморощені мавроді  одним  розчерком  пера знецінили в десятки разів акції, викуплені простими робітниками та їх сім'ями.

 

     Ця схема  апробується  сьогодні   на   акціонерах   закритого акціонерного товариства "Чернівецький машинобудівний завод" і може бути  використана  або  вже  використовується  на   інших   діючих підприємствах.

 

     Ось факти.    Голова    правління   підписав   документ   про перетворення  заводу  з  основними  фондами  вартістю   понад   60 мільйонів  гривень  на  товариство  з  обмеженою  відповідальністю "Машзавод", і тепер замість заводу є цей жалюгідний папірець, яким гарантується   (якщо   таке   слово  доречне  в  цьому  контексті) акціонерам повернення  не  їхнього  заводу,  а  лише  6  мільйонів гривень,  за  які 14 тисяч акціонерів зі своїми сім'ями не зможуть навіть протягнути зиму.  Куди зникло 90 відсотків вартості заводу? Хто  покладе до своєї кишені трудові народні гроші?  Чому до цього часу не припинено діяльність так званого  товариства  з  обмеженою відповідальністю  "Машзавод"?  Куди  дивляться  міська  та обласна чернівецькі прокуратури,  коли на їх  очах  розкрадається  народне добро, а аферисти продовжують свою чорну справу?

 

     Ми, депутати,  народні  обранці,  не маємо права відвернутися від наших виборців і мусимо зробити все, і не на словах, для того, щоб народ черговий раз не втратив свої кровні гроші, не постраждав від аферистів через бездіяльність держави.  Тому  фракція  СДПУ(о) вимагає  надіслати депутатський запит до Генеральної прокуратури з вимогою негайно розібратися у ситуації,  що склалася у  Чернівцях, знайти й покарати винних у тому,  що трудовий народ знову опинився на краю прірви, до якої його штовхають нечисті на руку ділки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Молчанов. За ним - депутат Марченко.

 

     МОЛЧАНОВ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,     ветеранів     та    інвалідів    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  В ноябре  этого  года  в  городе  Днепропетровске  состоялся  пленум областной организации ветеранов Украины,  на котором было  принято обращение.

 

     "Президенту Украины,   Верховной   Раде,  Кабинету  Министров Украины.

 

     Уважаемые Леонид  Данилович,  Александр  Николаевич,  Валерий Павлович!  Мы, члены совета Днепропетровской областной организации ветеранов Украины, собрались на свой пленум, чтобы обсудить задачи ветеранских  организаций  по подготовке и проведению 1999 года как Международного года пожилых людей  и  усилению  социальной  защиты ветеранов.

 

     Естественно, что с трибуны пленума звучали речи о бедственном положении ветеранов войны,  труда и воинской службы.  Разве  может суверенная  Украина с чистой совестью вступить в Международный год пожилых  людей,  если  80  процентов   ее   пенсионеров   получают нищенскую,  ниже минимальной черты обеспеченности,  пенсию. Разве, вступив  в  Международный  год  пожилых  людей,  страна   испытает удовлетворение от того, что ее законы - о статусе ветеранов войны, о пенсионном обеспечении - сплошь  и  рядом  не  выполняются,  что долги   по  пенсиям  и  заработной  плате  неуклонно  растут,  что бесплатное медицинское обслуживание,  протезирование и  льготы  по приобретению  лекарств  для пожилых людей,  как большинство других льгот, не обеспечиваются, а в городах почти на каждом шагу нищие и оборванные старухи,  старики,  матери с детьми протягивают руки за милостыней или же роются в мусорных ящиках в поисках пищи.

 

     Разве все  ветви  власти  -  Президент,  Верховная   Рада   и правительство  не располагают необходимыми данными о беспросветной бедности и все ухудшающемся  положении  основной  массы  населения Украины?  Разве  они  не  знают,  что,  видя  безысходность своего положения,  доведенные до отчаяния пожилые люди все  чаще  и  чаще накладывают на себя руки,  уходят из жизни? Уверены - знают, но не принимают никаких мер к улучшению жизни своего народа.

 

     Кому нужны   такие   реформы,    которые    сделали    самыми обездоленными тех, кто мужественно защищал от врагов нашу отчизну, честно  работал,  восстанавливал   разрушенное   войной   народное хозяйство,  создавал  блага  для нынешних и последующих поколений, поднял страну от сохи до космических высот?

 

     Большего позора и унижения мы и представить  себе  не  могли. Нищенскими пенсиями мы поставлены на грань выживания. У нас отняли и последние  -  "похоронные"  -  гривни  в  отделениях  Сбербанка. Установление  80-летнего возраста для частичной выплаты сбережений

- это форменное издевательство над пожилыми людьми..."

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Марченко Олексій.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Павловський.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).  Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  колеги!  Останніми  роками  місцеві  органи  влади,   щоб забезпечити  твердим паливом бюджетні установи,  особливо сільські лікарні,  школи,  заклади культури, та значну частину пенсіонерів, змушені  були  використовувати  товарообмінні (бартерні) операції. Такі заходи останнім часом підкріплялися ще  й  вимогами  Кабінету Міністрів    України    та   Пенсійного   фонду   щодо   погашення заборгованості із виплати пенсій та заробітної  плати.  Тільки  на Черкащині   за   цією  схемою  з  початку  року  пенсіонерам  було поставлено  вугілля  і  буровугільних  брикетів  на  6,3  мільйона гривень.

 

     Для розрахунків       із       шахтарськими       колективами підприємства-боржники з платежів до  Пенсійного  фонду  передавали паливопостачальницькій організації борошно,  цукор,  масло, крупи, обладнання тощо. При цьому на паливо діяла нульова ставка ПДВ.

 

     Відповідно до Указу Президента від 7  серпня  1998  року  про деякі зміни в оподаткуванні, який введений у дію з 1 жовтня, тепер цей податок справляється за головною ставкою,  тобто для бюджетних установ і для населення вугілля та брикети подорожчали рівно на 20 відсотків.  Ціна 1 тонни побутового вугілля АМ-1325 з  урахуванням підвищення  залізничних тарифів становить тепер 207,5 гривні,  а з нового року відповідно до наказу міністра вугільної  промисловості 436 від 13 жовтня 1998 року підніметься майже до 250 гривень.

 

     По-перше, за  нинішніх  розмірів  зарплати,  пенсій придбання вугілля,  брикетів  для  переважної  більшості   населення   стане неможливим.  Не  важко  підрахувати,  на  скільки вистачить такого вугілля пенсіонеру з місячною пенсією 37 гривень.

 

     По-друге, абсолютно  неприйнятними   є   аргументи,   що   це підвищення  ціни  на  паливо  для  населення  компенсуватиметься з місцевих бюджетів через субсидії.  Уже сьогодні їх  заборгованість перед   паливопостачальницькими   організаціями  значно  перевищує заплановані видатки,  а в бюджеті на 1999  рік  не  передбачається збільшення  цих  асигнувань  ні  на  копійку,  як,  до речі,  і на опалення об'єктів соціально-культурної сфери.

 

     У зв'язку з цим на сесії Черкаської обласної ради 4 листопада 1998 року прийнято звернення до Президента України, Верховної Ради з проханням переглянути цю норму й залишити на вугілля та брикети, що  реалізуються  населенню,  бюджетним установам,  нульову ставку ПДВ.

 

     Враховуючи, що    проект    відповідного    закону    України розглядається в комітетах і найближчим часом може бути готовий для розгляду Верховною Радою,  але його немає в  переліку  питань  для розгляду на другій сесії Верховної Ради, вношу пропозицію доручити профільному Комітету з питань фінансів  і  банківської  діяльності найближчим  часом внести пропозицію про включення цього питання до порядку денного другої сесії і про його розгляд. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.  За ним -  депутат  Романчук,  і завершуємо.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановні колеги!  Я хочу  привернути вашу увагу саме перед прийняттям бюджету до трьох питань.

 

     Перше. Щодо   пенсійного   забезпечення  військовослужбовців. Навіть у випадку,  коли Міністерство оборони виділяє кошти,  банки починають  ці  гроші  крутити  і  видають  по  10-  15  відсотків, знущаючись над людьми.  Тому Міністерству оборони слід  розглянути питання  про те,  щоб пенсії військовослужбовцям виплачувати через поштові відділення, а не через банк. Це було б доцільно.

 

     Друге. Величезна проблема з дотаціями на оплату газу. Держава має  заборгованість  із  виплати зарплати.  Не отримуючи зарплати, люди не  платять  за  спожитий  газ.  Виникає  заборгованість.  За наявності   заборгованості   їм   не   видають  субсидії,  і  коло замикається. Тому, мабуть, треба розглянути питання про те, щоб за наявності заборгованості із зарплати субсидії видавали.

 

     З другого  боку,  люди  повкладали  гроші  в Ощадбанк,  мають десятки тисяч доларів на ощадкнижці і не можуть  розрахуватися  за комунальні послуги.  Треба зробити взаємозалік. Держава притримала ці гроші - нехай тепер розраховується за комунальні послуги.

 

     І третє питання,  яке я хотів порушити,  шановні.  Ви знаєте, яка  складна  ситуація  в сільському господарстві із забезпеченням його технікою. Ви знаєте, що ми купили тисячу комбайнів "Джон Дір" і втратили 40 тисяч робочих місць. Тепер купили 650 тракторів і не знаємо, куди їх діти.

 

     Є люди в державі,  які наполягали на тому, що треба розвивати власне сільгоспмашинобудування.  Серед них - керівник департаменту наш  колишній  колега  Кравчук  Володимир  Іванович  і   заступник міністра  Шпак  Василь Федорович.  Але сьогодні їх скорочують,  бо вони набридають у Кабінеті Міністрів, відстоюючи інтереси держави. Тому Президент повинен уважно поставитися до того,  скорочувати чи залишити на місці тих людей, які відстоюють інтереси держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Романчук.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати  слово депутату Безуглій.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть   мікрофон.   Нікому   слово  не  передаємо. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Депутат Кириченко  запропонував  відрахувати кошти   із   заробітної   плати  народних  депутатів  для  надання матеріальної допомоги  постраждалим  у  Закарпатській  області.  Я просив  би  робити  це не у формі заяви.  Підготуйте,  будь ласка, пропозицію, і ми разом із керівниками фракцій і головами комітетів розглянемо це питання і,  безперечно, вирішимо як годиться, а не з голосу.  Комусь  це  подобається,  комусь   не   подобається.   Ця пропозиція має бути погоджена.

 

     Друге. Депутат  Луценко  порушив  ряд питань:  про те,  що не надається достатньої уваги ветеранам  Великої  Вітчизняної  війни, які  перебувають  у  госпіталях  і  на  домашньому лікуванні;  про індексацію пенсій і так далі.  Думаю, із цих питань ми обов'язково дамо доручення. Але зараз формується бюджет, і я просив би кожного з вас,  коли вносите  пропозиції,  враховувати,  що  ці  кошти  ми повинні  десь  шукати,  щоб  наповнити  бюджет.  А  розділити - ми розділимо.

 

     Депутат Черненко підняв питання про  постанову  855  стосовно Міністерства  охорони здоров'я,  про підтримку багатодітних сімей, індексацію та реформу пенсійної системи.  Із цих питань також дамо відповідні доручення.

 

     Щодо пропозиції  народного  депутата  Філіпчука  у  зв'язку з ситуацією в Закарпатській області.  Я не хотів би,  щоб ми  тільки звинувачували минуле.  Ми повинні дивитися і на те,  що ж тепер до цього  призвело.  Цим  питанням  займається  комісія,  яку  очолює заступник  Голови  Верховної  Ради Медведчук.  Гадаю,  і Комітет з питань екологічної політики  також.  Тож,  мабуть,  немає  потреби створювати  ще  якийсь комітет чи комісію.  Я думаю,  у комітеті є достатньо кваліфікованих людей,  щоб у всьому розібратися, а ми до цього питання ще обов'язково повернемося.

 

     А стосовно   того,   щоб   розробити   відповідну  комплексну програму,  -  це,  безперечно,  пропозиція  слушна.  Я  певен,  що комісія, яка працює, чи Комітет з питань екологічної політики такі пропозиції внесе.

 

     Депутат Малолітко підняв питання про місто Світловодськ і про те,  в  якому становищі там медичні працівники.  Ми дамо доручення Генеральній прокуратурі розібратися в цьому й доповісти  Верховній Раді.

 

     Депутат Зінченко   підняв   питання  про  закрите  акціонерне товариство  "Чернівецький  машинобудівний   завод".   Також   дамо відповідне доручення Генеральній прокуратурі.

 

     Депутат Молчанов  зачитав  звернення  до керівництва держави. Думаю,  що  і  я  як  Голова  Верховної  Ради,  і   Президент,   і Прем'єр-міністр відповідно відреагуємо на це звернення.

 

     В ньому    піднято   також   ряд   питань   щодо   пенсійного забезпечення. Із цих питань також дамо доручення.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Переходимо до розгляду питань, які вносяться на розгляд Верховної Ради.

 

     Закон України  про внесення зміни до статті 26 Закону України про бюджетну систему України та Закон України про  внесення  зміни до  статті  33  Закону  України  про  бюджетну  систему  України з пропозиціями Президента.  Доповідає міністр фінансів Мітюков  Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     Було прохання, щоб перед розглядом проекту бюджету розглянути ці зміни до двох статей Закону про бюджетну систему.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Дякую.   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Верховна Рада України 30 вересня 1998 року прийняла Закон України  про  внесення зміни  до статті 26 Закону України про бюджетну систему України та 5 листопада - Закон України про внесення зміни до статті 33 Закону України про бюджетну систему України.

 

     Законом про  зміну  до  статті 26 було визначено,  що правила оформлення   проекту   Закону   про   Державний   бюджет   України затверджуються   Верховною   Радою.   Видатки  державного  бюджету розписуються  в  проекті  закону   помісячно   по   міністерствах, відомствах  та  інших  органах  державної  виконавчої влади.  Якщо видатки на статтю (частину, пункт, підпункт) перевищують 5 проміле суми всіх видатків державного бюджету, ці видатки в проекті закону підлягають подальшій деталізації.

 

     Президент України  згідно  з  частиною   другою   статті   94 Конституції   України   використав   право  вето  щодо  прийнятого Верховною Радою Закону про внесення зміни до статті 26 Закону  про бюджетну  систему  України  і  21 жовтня 1998 року повернув його з пропозицією  повторно  розглянути  на  засіданні  Верховної   Ради України.

 

     Президент України  доручив  мені  доповісти сьогодні народним депутатам позицію з цього питання.

 

     Не можна погодитися з положенням про  помісячне  розписування видатків у проекті Закону про Державний бюджет України. Відповідно до  чинного  законодавства   в   Законі   про   Державний   бюджет затверджуються  тільки річні обсяги бюджетних ресурсів (доходи) та фінансування   дефіциту   й    річних    призначень    відповідним розпорядникам   коштів   державного  бюджету  згідно  з  бюджетною класифікацією.

 

     Після затвердження Державного  бюджету  України  Міністерство фінансів  відповідно  до  статті  36  Закону  України про бюджетну систему затверджує розпис доходів та  видатків,  в  якому  видатки деталізуються поквартально і,  починаючи з цього року, - помісячно згідно із затвердженою Верховною Радою бюджетною класифікацією.

 

     Така законодавча  практика  закріплена  й  застосовується   в абсолютній  більшості  країн (а от практики розписування в проекті Закону про Державний бюджет видатків по  місяцях  немає  в  жодній країні світу). Такий підхід виправданий, тому що в період подання, розгляду та прийняття проекту закону точного розподілу  доходів  і фінансування дефіциту бюджету помісячно на наступний рік здійснити неможливо,  і відповідно недопустимо затверджувати  це  в  законі. Крім того, в ході виконання бюджету виникає необхідність, виходячи із стану надходження бюджетних ресурсів,  здійснювати  перенесення протягом  року  бюджетних асигнувань на більш пізні або,  навпаки, ранні періоди з метою ефективного управління  бюджетними  коштами, своєчасного врахування поточної ситуації.

 

     Дозвольте навести  декілька  прикладів.  У сфері міжнародного співробітництва,  де фінансування видатків  з  державного  бюджету здійснюється  переважно  у  вільно конвертованій валюті,  в умовах повсякчасної зміни курсу гривні до долара США виникне необхідність вносити зміни в помісячний розподіл видатків через зміни до Закону про Державний бюджет.  Так,  лише у розписі видатків на  утримання наших  69 дипломатичних представництв і консульських установ,  які діють у 52 країнах світу,  необхідно буде робити 828 розрахунків у різних  класифікаціях,  і  практично  кожного  місяця  виходити на розгляд змін до закону.

 

     Або ще такий приклад.  За десять місяців поточного року  було внесено 36 змін до розпису лімітів видатків Міністерства оборони в Державному  бюджеті  на  1998  рік.  Ці  зміни  робилися  з  метою вирішення   першочергових   питань   фінансування   Збройних   Сил (прискорення  оплати  продовольства,  комунальних   послуг,   інші загальнодержавні потреби).

 

     Хочу ще  раз  звернути  вашу увагу на те,  що згідно з чинним законодавством Закон про Державний бюджет має містити  річні  суми видатків,  які  здійснюватимуться  за рахунок державного бюджету і мають  бути  збалансовані  з  річною  сумою  доходів  та  розміром дефіциту.  У  разі  виконання  вимог закону,  прийнятого Верховною Радою України,  виникне ситуація,  яка, з одного боку, надзвичайно ускладнить процес прийняття Державного бюджету,  а з другого боку, паралізує  процес  його  виконання,  оскільки  будь-які  зміни   в помісячному  розподілі  потрібно  буде  затверджувати  змінами  до Закону про Державний бюджет.

 

     До того, що сказано, слід додати, що такий порядок формування показників  Державного  бюджету  при  поданні  до  Верховної  Ради потребуватиме   помісячного    розподілу    показників    бюджетів адміністративно-територіальних одиниць,  оскільки вони є складовою консолідованого  бюджету.  Це  дезорганізує  бюджетний  процес  на місцях.

 

     Шановні народні   депутати!   Ви   сьогодні   отримали  першу порівняльну таблицю до проекту бюджету на 1999 рік.  Якщо виконати вимогу - зробити помісячний розподіл,  то ця товста папка потовщає мінімум у десять разів.  На етапі підготовки проекту ця інформація не потрібна.  Тому,  розробляючи цей проект, ми повинні виходити з того, що закріплено чинним законодавством.

 

     Щодо запропонованої  деталізації   в   проекті   Закону   про Державний бюджет України видатків,  які перевищують 5 проміле суми всіх видатків державного бюджету.  Маю вам доповісти, що видатки в проекті закону структуровані відповідно до бюджетної класифікації. Верховна Рада України 12  липня  1996  року  затвердила  структуру бюджетної  класифікації,  якою і визначено деталізацію видатків за відповідними критеріями.  Цього цілком  достатньо  для  проведення відповідного  економічного  аналізу  та  контролю  за складанням і виконанням бюджетів усіх рівнів.

 

     Так, у проекті Закону України про Державний  бюджет  на  1999 рік  видатки  було  подано в розрізі всіх категорій функціональної класифікації,  всіх  головних  розпорядників   коштів   державного бюджету  та  окремих  елементів  економічної  структури,  таких як заробітна плата, поточні та капітальні видатки.

 

     Щодо подальшої деталізації,  то це  може  стосуватися  певних категорій  бюджетної  класифікації,  що  не  забезпечить однаковий процент дателізації видатків,  як це  пропонується  в  зазначеному законі.  Крім  того,  в  окремих  випадках  це  може  бути  зовсім нелогічним і недоречним. Наприклад, у проекті Закону про Державний бюджет   не   можна  провести  подальшу  деталізацію  трансфертних видатків - дотацій окремим областям,  тому що рішення про  те,  на які  напрями використовувати дотацію,  приймаються безпосередньо в областях.  Неможливо  деталізувати  в  такий  спосіб,   наприклад, видатки  на  обслуговування  державного боргу,  на оплату праці по розпорядниках    бюджетних    коштів,    на     виплату     пенсій військовослужбовцям...

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   вибачте.   Шановні  народні депутати!  Кому не цікаво слухати доповідь міністра фінансів, будь ласка,  вийдіть  у  коридор  і  поговоріть  там.  Ви  ж  заважаєте працювати.

 

     Будь ласка.

 

 

 

     МІТЮКОВ І.О.  Враховуючи   важливість   питань,   які   зараз обговорюються,  я хочу підкреслити, що уряд підготував і передав у Верховну Раду нову редакцію Закону про бюджетну  систему  України. Проект називається "Про бюджетний устрій та бюджетний процес". Він зараз у бюджетному  комітеті.  Цей  закон  покликаний  забезпечити встановлення  юридичних  норм  і  процедур  бюджетного  процесу  в Україні  та  привести  їх  у  відповідність   до   вимог   чинного законодавства.  Тобто  визначити  концепцію  правового регулювання бюджетного  процесу,  який  би  відповідав   сучасним   умовам   і відображав економічну ситуацію в Україні.

 

     Хочу звернутися  до  вас  від  виконавчої  влади  з проханням погодитися (це  відповідає  обопільним  інтересам  законодавчої  і виконавчої  влади),  що Закон України про внесення зміни до статті 26 Закону  про  бюджетну  систему  є  неприйнятним,  і  підтримати пропозицію Президента про його скасування.

 

     Що стосується  Закону  про внесення зміни до статті 33 Закону про бюджетну систему,  то Президентом також використано право вето і  внесено  пропозицію  повернутися  до  повторного розгляду цього закону й скасувати його.

 

     За дорученням   Президента   дозвольте   доповісти   народним депутатам  позицію  глави  держави  з цього питання.  Нагадую,  що зазначеним законом передбачається виключити частину  другу  статті 33  Закону  України про бюджетну систему.  Мова йде про скасування механізму,  який  дозволяє  Президентові  України   зупинити   або скоротити фінансування окремих бюджетних видатків, попередивши про це Верховну Раду за два тижні. Це робиться у випадку, коли під час виконання бюджету рівень його дефіциту перевищить встановлений або виникне значне зниження надходжень від дохідних джерел і  не  буде можливості   профінансувати   передбачені  бюджетом  заходи,  адже рішення щодо пропорційного скорочення витрат  (це  дуже  важливо!) Верховною Радою не прийнято.

 

     Хочу зазначити,  що  на  стадії підготовки цих змін до закону вони не погоджувалися з Кабінетом Міністрів.  Ми не були запрошені на засідання бюджетного комітету,  коли приймалося рішення з цього питання.

 

     Я вважаю,  що такі важливі речі,  які  стосуються  бюджетного процесу,  мають  в  обов'язковому  порядку обговорюватися з участю Міністерства  фінансів.  Цього  потребують,  безумовно,   інтереси справи, і ми уникнули б колізій, які сьогодні розглядаються.

 

     Наявність норми,  що  закладена  в  частині  другій статті 33 закону, є органічним елементом механізму збалансування бюджету, до чого  прагне  держава,  як  зазначено  в  частині третій статті 95 Конституції України.  Без цієї норми зростання дефіциту в  процесі виконання  бюджету стає практично некерованим,  що створює загрозу економічній безпеці держави.

 

     Необхідним елементом  збалансованості  бюджету  є   наявність можливості  за  відсутності  відповідного  рішення  Верховної Ради зупинити або скоротити фінансування видатків з державного  бюджету в разі недонадходження доходів чи зростання дефіциту бюджету.

 

     Уявіть, що   у  зв'язку  із  недонадходженням  до  державного бюджету  коштів  виникла  потреба   в   пропорційному   скороченні видатків.  Кабінет Міністрів подав проект відповідного закону, але Верховна Рада з якихось причин його не розглянула, повернула уряду і, наприклад, пішла на канікули, як це сталося в цьому році.

 

     Що має   робити   уряд?   Адже  саме  він  відповідальний  за реалізацію економічної і фінансової політики  в  державі.  Кабінет Міністрів  України звертається до Президента України з пропозицією використати норму частини другої статті  33  Закону  про  бюджетну систему,   оскільки   за   Конституцією  на  Президента  покладено забезпечення  національної  безпеки  (пункт  один   стаття   106), складовою частиною якої, як відомо, є економічна безпека.

 

     За таких  умов  відбулося  прийняття  Указу  Президента від 8 серпня про скорочення видатків Державного  бюджету  на  1998  рік. Доцільність  цього  рішення  підтвердилася  реальним життям - воно дало можливість значно пом'якшити вплив світової фінансової кризи.

 

     З юридичної точки  зору  обговорюваним  Законом  України  про внесення  зміни  до статті 33 Закону про бюджетну систему зроблено спробу розірвати єдину суть цієї статті, оскільки в частині першій передбачено  умови пропорційного скорочення бюджетних видатків,  і це є повністю функцією  Верховної  Ради,  а  в  другій  частині  - механізм проведення цієї роботи.

 

     Крім того,  слід  зазначити,  що  в  частині другій статті 33 Закону України про бюджетну систему не йдеться про  внесення  змін до  Державного  бюджету  (згідно з пунктом 4 статті 85 Конституції України це є функцією Верховної Ради),  а лише визначено  механізм прийняття Президентом України рішення про зупинення або скорочення фінансування окремих бюджетних видатків.

 

     Скасування такого механізму призведе до того,  що у випадках, коли  зазначене  рішення  Верховної  Ради  України  з тих чи інших причин не буде прийняте,  втрачається можливість будь-якого впливу на ситуацію,  що складається з виконанням державного бюджету. Адже Кабінет Міністрів,  на який за Конституцією покладено забезпечення виконання   затвердженого   Верховною   Радою  України  Державного бюджету,  не  має  права   самостійно   зупинити   або   скоротити фінансування окремих бюджетних видатків.

 

     Застосування цього   закону  призведе  до  того,  що  Кабінет Міністрів пасивно спостерігатиме за зростанням  заборгованості  із заробітної  плати,  соціальних  виплат,  інших видатків і не зможе активно протистояти  чи  впливати  на  хід  виконання  бюджету  по видатках.   Прийнятим   законом  руйнується  процедура  збереження збалансованості Державного бюджету  і  натомість  не  пропонується нічого нового.

 

     Як і  у  випадку  зі  змінами до статті 26 Закону України про бюджетну  систему,  прошу  погодитися  з  пропозицією   Президента України про скасування цього закону.

 

     Ще раз хотів би підкреслити, що законопроект, який передбачає створення  прозорої  і  стрункої  системи  бюджетного   устрою   і бюджетного процесу,  Кабінет Міністрів подав у Верховну Раду.  Він знаходиться на розгляді  в  Комітеті  з  питань  бюджету.  Усі  ці питання  ми  повинні  розглянути  комплексно  і  врегулювати таким чином,  щоб бюджетний процес був прозорим, безперервним і були всі можливі варіанти виходу з колізій, які виникають під час виконання державного бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я думаю,  що статті  26  і  33  всім відомі.  Я  тільки  хотів  би,  Ігоре  Олександровичу,  щоб  ви не звинувачували Верховну Раду,  коментуючи статтю 33. На канікули ми йшли,  завершивши роботу першої сесії.  І якщо Кабінет Міністрів і міністерство пізно спохватилися,  що бюджет треба секвеструвати, - це  вже ваша справа.  Ми своєчасно прийняли бюджет на 1998 рік - у кінці  1997  року.  Якщо   міністерство   чи   Кабінет   Міністрів недопрацьовували,  то ви, будь ласка, не перекладайте свою вину на Верховну Раду.

 

     Прошу записатися на запитання. П'ять хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Миколайовичу,  я ні в якому разі  не перекладав на Верховну Раду вину. Я просто сказав, що може...

 

     ГОЛОВА. Громадяни України слухають і думають,  що ми пішли на канікули, щоб тільки не розглядати те, про що ви сказали.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ні в якому разі, Олександре Миколайовичу!

 

     ГОЛОВА. П'ять хвилин на запитання. Висвітіть список.

 

     Депутат Морозов. За ним - депутат Друзюк.

 

     МОРОЗОВ А.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция  коммунистов.  Прошу  передать  слово  Масенко  Александру Николаевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147,  Полтавська область). Ігоре Олександровичу!  У мене таке запитання. Ви щойно нас переконували, що не можна помісячно спрогнозувати розподіл дефіциту бюджету.  От сьогодні курс гривні до долара різко змінився,  проте ні заробітна плата,  ні пенсії,  ні інші доходи громадян не індексувалися. А от витрати на утримання представництв  за  кордоном,  як  ви  кажете, треба індексувати.  Чому не зробити так,  щоб усі відчули, що курс гривні до  долара  змінився?  Усім  сутужно,  і  не  треба  нікому індексувати. І помісячно можна спрогнозувати.

 

     Ще таке  запитання.  Можна  закласти в бюджетній системі таку норму,  щоб не використовувався оцей метод сватання  і  кумівства! Щоб те, що затверджено, те й було, щоб не ділили, хто може ділити.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується помісячного прогнозування,  то це можна зробити в дуже  агрегованому  вигляді.  Ми  такі  розрахунки робимо і на 1999 рік.  Ми будемо обговорювати і видатки, і доходи, і дефіцит бюджету.  Але якщо під час обговорення  в  залі  проекту бюджету  ми  змінимо,  наприклад,  видатки на якусь одну галузь за рахунок другої,  то тоді треба повністю переробити всю таблицю (по місяцях,  по  міністерствах).  Бо  якщо змінити одну цифру,  треба повністю перерахувати всю матрицю взаємних розрахунків.

 

     Я підкреслюю:  ми обов'язково робимо  помісячний  рівномірний розподіл   бюджетних  коштів  після  затвердження  бюджету,  і  це відповідає світовій практиці.

 

     Що стосується сватання й кумівства  при  виділенні  бюджетних коштів,  то  затвердження збалансованого бюджету,  в якому видатки відповідають доходам,  щоб усі гроші,  які надходять до державного бюджету,   розподілялися   відповідно  до  запланованого  дефіциту бюджету і видатків,  - це єдиний спосіб уникнути проблем,  про які ви кажете.  А якщо,  наприклад, ми заплануємо забагато видатків, а реально гроші до бюджету не надходять,  тоді в  казначействі  і  в Міністерстві  фінансів  (я  про  це говорив і на засіданні фракції Комуністичної партії)  виникає  можливість  у  того,  хто  приймає рішення   про  фінансування,  одному  дати,  а  другому  не  дати. Збалансований бюджет - це єдиний механізм.

 

     ГОЛОВА. Депутат Друзюк.

 

     ДРУЗЮК С.О.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 137,  Одеська область).  Обобщенное мнение фракции коммунистов выскажет Варбанец Иван Михайлович, прошу передать ему слово.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.  М.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   КПУ).   Шановний   Ігоре Олександровичу!  Наведені у вашій доповіді аргументи  заслуговують на  увагу.  Але  не  можна весь час перекладати з хворої голови на здорову.

 

     Якщо ви як міністр фінансів, і уряд в особі шановного Валерія Павловича,  і  Президент  думаєте,  що  влітку цього року посилили економічну безпеку нашої держави шляхом секвестрування  видаткової частини бюджету, то глибоко помиляєтеся.

 

     Ми вважаємо,   що  економічна  безпека  держави  визначається доходною частиною бюджету.  Що плануєте ви як міністр фінансів, що планує  уряд,  щоб  врахувати  пропозиції  про збільшення доходної частини?

 

     МІТЮКОВ І.О. Щодо доходної частини бюджету, то я вас повністю підтримую: так, економічна безпека держави визначається насамперед доходами державного бюджету.

 

     У вересні  уряд  прийняв  комплексну  програму   антикризових заходів.  Потім  були  додаткові рішення,  пов'язані з наповненням доходної частини бюджету.  Уже є перший результат.  У листопаді ми отримали  найбільші  доходи  до  державного бюджету у вигляді,  як кажуть, живих грошей.

 

     Сьогодні ми поставили перед кожним міністерством і відомством завдання як щодо повної сплати податків,  так і щодо обов'язкового 30-відсоткового  погашення  заборгованості.  Вживаємо   конкретних дійових  заходів  для  повернення  валютних  коштів  з-за кордону, вживаємо заходів до боржників  державного  бюджету,  які  отримали кредити під гарантії.

 

     Цей комплекс заходів дасть нам можливість до кінця цього року отримати додаткові кошти.

 

     Щодо бюджету 1999 року.  Я вже сказав  про  заходи,  яких  ми вживаємо на підставі чинних законів.  Але хотів би підкреслити, що на підтримку бюджету 1999  року  ми  внесли  деякі  законопроекти, наприклад щодо фінансування дорожнього господарства, який ви вчора розглянули. Ми розраховуємо на вашу підтримку цих проектів.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Я думаю, ми в цьому році зробимо добру справу,  якщо профінансуємо науку й освіту в обсязі хоча б 1 відсоток від валового внутрішнього продукту.

 

     Слово надається   Кузнєцову   Павлу   Сергійовичу,    першому заступнику голови Комітету з питань бюджету. Будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Сегодня Игорь Александрович Митюков изложил нам позицию Президента и, я так понимаю, позицию Минфина относительно изменений к статьям 26 и 33 Закона о бюджетной системе.  Мы с вами  очень  внимательно разбирались  со  всеми  этими  изменениями,  и  я  хотел бы только привлечь ваше внимание к  следующему  обстоятельству,  касающемуся статьи 26.

 

     В соответствии  с  измененной  статьей  26,  если  расходы на статью бюджета превышают 5 промилле всех расходов государственного бюджета,  они  должны быть расшифрованы.  Это означает ни много ни мало,  что если расходы превышают 3 миллиона долларов по нынешнему курсу,  то общество должно знать, куда оно тратит эти деньги, куда тратит деньги правительство.  Согласитесь, что 3 миллиона долларов

- достаточно серьезная сумма для того, чтобы общественность знала, куда потрачены эти деньги. Поэтому бюджетный комитет считает очень важным,  чтобы статья 26 содержала в себе норму, предусматривающую расшифровку расходов на статью  бюджета,  превышающих  3  миллиона долларов.

 

     Что касается  помесячного  расписывания расходов бюджета,  то позиция бюджетного комитета вам также  известна.  Она  сводится  к тому,  что  правильнее  (и правительству было бы намного удобнее), если бы это расписывание было сделано. Таким образом правительству было бы удобней планировать свою деятельность,  а Верховной Раде - контролировать исполнение бюджета.

 

     Конечно, самый   лучший   вариант,   я   так   понимаю,   для исполнительной  власти  -  это чтобы было как можно меньше работы. Вот если исходить из позиции,  чтобы было как можно меньше работы, то   тогда   надо   действительно   согласиться   с  предложениями Президента,  который   использовал   право   вето,   и   отклонить предложение бюджетного комитета и закон, проголосованный Верховной Радой.

 

     Что касается статьи 33 Закона о бюджетной  системе,  то  хочу вам   еще   раз  напомнить,  уважаемые  депутаты,  что  статья  92 Конституции Украины (часть  вторая,  пункт  1)  гласит:  "Виключно законами   України  встановлюються:  Державний  бюджет  України  і бюджетна система України".

 

     И поэтому никакого ручного контроля не  предусматривается  ни со  стороны  Кабинета Министров,  ни со стороны Президента.  Таким образом,  попытка привести статью 33 Закона о бюджетной системе  в соответствие  с  действующей  Конституцией нарвалась,  извините за выражение,  на вето  Президента  совершенно  необоснованно.  Я  не думаю,   что   это  предложение  об  отклонении  составлял  Леонид Данилович,  но люди,  которые подготовили ему этот материал,  явно его  подставили.  И Президент подставляется своими работниками уже неоднократно.

 

     Поэтому я от имени бюджетного комитета,  который  всесторонне рассмотрел все материалы, направленные Президентом в связи с вето, прошу  поддержать  позицию  Верховной  Рады  и  проголосовать   за отклонение  вето  Президента по статьям 26 и 33 Закона о бюджетной системе.

 

     Благодарю за внимание. Готов ответить на ваши вопросы.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання? Запишіться, будь ласка...

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Голосовать!

 

     КУЗНЄЦОВ П.С. Надо проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  Павле Сергійовичу.  Вибачте, одну хвилинку. Запитання? Не для запитання слово просять депутати Ємець і Чиж. Будь ласка. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народнодемократичної  партії.  Фракція НДП вважає,  що в принципі, якщо підходити теоретично до цього питання,  комітет  правий.  Але потрібно враховувати реальну ситуацію.

 

     Ми бачимо,  як складно сьогодні прийняти будь-які поправки до бюджету.  Закон  про  бюджетну  систему  чітко  визначає  механізм пропорційного  скорочення  видатків по всіх статтях бюджету в разі невиконання плану доходів бюджету.  Видатки по  захищених  статтях теж скорочуються,  але за іншою схемою.  Тому,  підтримуючи ідею в принципі,  наша  фракція  вважає,  що  ми   ще   не   дозріли   до запропонованого варіанта механізму коригування бюджету,  і не буде підтримувати подолання вето Президента на цей закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Фракція соціалістів і  селян  (Лівий  центр).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Я,  на жаль, не зміг поставити запитання міністру фінансів і Павлу Сергійовичу.  Записався на виступ.  Якщо буде виступ, я за три хвилини міг би викласти свою аргументацію.

 

     Вето Президента  долати треба,  це однозначно.  І скажу чому. Тому що указом  Президента  заломлюються  навіть  захищені  статті бюджету і Президент вторгається в бюджетне законодавство. Я просто наведу приклад.  Ми з вами передбачили в бюджеті  цього  року  370 мільйонів гривень на повернення заощаджень громадян.  Це мізер. Що зробив Президент? Хоча Кабінетом Міністрів у червні цього року вже була   підготовлена   постанова  825  про  повернення  заощаджень, Президент своїм указом заломлює захищену статтю до 100  мільйонів, а  уряд  на чолі з Мінфіном ні копійки не виділив на це погашення. Питається:  для чого тоді Верховна Рада?  Для чого ми затверджуємо бюджет?   Щоб   стороння  гілка  влади,  яка  не  має  права  сюди втручатися,  робила такі речі? І є безліч інших аргументів з цього приводу.  Хай  би  краще  міністр  фінансів  сказав,  навіщо  вони створили піраміду ОВДП, що ми 12 мільйонів...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги!  І стаття 26,  і стаття 33  відомі  всім.  Ми марно  гаємо  час.  Але  я хочу сказати вам,  що не можна так,  як пропонується у цій  статті  26,  розчленовувати  бюджет  і  робити вигляд,  що це серйозний контроль. Хто серйозно займався бюджетом, той знає,  що це далеко не так.  Ми знаємо, що таке 3 мільйони для підприємства,  району чи для регіону.  Якщо ми хочемо контролювати (а це,  безперечно,  право парламенту),  то  в  нас  для  цього  є серйозні важелі чи помісячного чи поквартального контролю.  І якщо комітет буде цим займатися - ніхто не заперечує.  Якщо ж ми хочемо загальмувати  процес  прийняття бюджету,  то ми можемо це зробити, загрузнувши в цих питаннях.

 

     І друге, щодо статті 33. Я не уявляю собі, як і кожний з вас, скільки  треба  часу,  щоб  секвеструвати  бюджет  сесійним залом: місяць, два, три чи півроку? Півроку, як правильно хтось підказує.

 

     Тому давайте,  мабуть,  сконцентруємо  увагу  на  розробці  й прийнятті бюджету,  а ці питання вже законодавчо врегульовані, і в нас достатньо влади та  повноважень  для  того,  щоб  контролювати прийнятий  бюджет.  І  чи ми його на 1 мільйон розділимо,  чи на 3 мільйони,  чи на 10 - не в цьому суть.  Суть  в  іншому  -  як  ми справді   будемо   контролювати   його   виконання  постатейно.  Є необхідність обговорювати? Немає. Ніхто не наполягає? Ні.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  подолання  вето  щодо статті 26. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  подолання  вето щодо статті 33.

 

     "За" - 255.

 

     Хто за те,  щоб у поіменному  режимі  проголосувати  стосовно двох статей, прошу визначитися.

 

     "За" - 219.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі.  Але  я ще нагадаю,  тому що депутат Ємець не чув, за що ми голосуємо. Комітет з питань бюджету просить  Верховну  Раду  України  відхилити  пропозиції Президента України і подолати вето на прийнятий Верховною Радою України Закон про  внесення  зміни  до  статті  26  Закону  України про бюджетну систему. Будь ласка, голосуємо в поіменному режимі щодо статті 26.

 

     "За" - 241.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 116 із 116;  НДП - 3 з 51;  Рух - 25  із  37; "Громада"  -  33  із 33;  зелені - 2 з 16;  соцфракція - 21 із 21; "Незалежні" - 13 із 17;  соціал-демократи - 4 з 15;  селяни - 7 із 10; прогресивні соціалісти - 12 із 12; позафракційні - 5 із 16.

 

     Голосуємо в   поіменному   режимі   пропозицію  комітету  про подолання вето щодо статті 33.

 

     "За" - 257.

 

     Будь ласка, розшифруйте по фракціях.

 

     За: комуністи - 116 із 116;  НДП - 9 із 52;  НРУ - 34  з  38; "Громада"  -  33  із 33;  зелені - 3 з 17;  соціалісти - 21 із 21; "Незалежні" - 14 із 18; СДПУ(о) - 2 з 18; селянська фракція - 7 із 10; ПСПУ - 12 із 12; позафракційні - 6 із 7.

 

     Шановні колеги!  Я  ще  раз  кажу:  бюджет  - це справа всієї Верховної Ради,  а не однієї фракції! І я просив би звернути на це увагу.  Бюджет - це справа всієї Верховної Ради!  Тож давайте, щоб уся Верховна Рада до нього так і ставилася.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Депутат Донченко  вчора  вносив,  а  депутат Луценко  сьогодні  ще  раз  озвучив  (я  просто  пропустив,  прошу вибачення) пропозицію,  щоб  ми  включили  до  порядку  денного  і розглянули  питання  (воно  не  таке  вже й велике - займе,  може, хвилин 5-7) про  індексацію  грошових  доходів  населення  (Шум  у залі). Я надам вам слово...

 

     Я просив би включити це питання до порядку денного.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято.

 

     Олександр Іванович Ємець. Будь ласка, з місця.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Олександре  Миколайовичу!  Результати голосування такі через те,  що в порядку денному сьогодні немає питання про ці зміни  до  Закону  про  бюджетну  систему,  у  нас  на руках немає документів...  (Шум у залі).  Я ще раз пояснюю! Оскільки в порядку денному немає цього питання, у нас на руках немає документів! (Шум у залі).

 

     Якби ми  знали,  що  голосується  деталізація   бюджету,   ми голосували  б  за!  Доповідач  усе  назвав  в  одній  позиції  - і секвестр, і деталізацію. Наша фракція підтримує зміну до статті 26 Закону про бюджетну систему,  але не підтримує зміну до статті 33. Тому потрібно зачитати,  до якої статті зміни,  і тоді  результати голосування будуть іншими.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Це питання стояло в порядку денному і вчора,  і сьогодні.  Ми вчора  його  не  розглядали,  не встигли,  хоча продуктивно працювали, і воно перейшло на сьогодні. Не можна так, треба вчитуватися в порядок денний.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про Державний бюджет на 1999 рік. Слово  надається  голові  Комітету з питань бюджету Тимошенко Юлії Володимирівні. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 99, Кіровоградська область). Партия "Громада".  Я  хочу  проинформировать  всех,  кто  сейчас  слушает заседание  Верховной  Рады,  что  только  что  на голосование были поставлены    два    вопроса,     и     только     лишь     силами Народнодемократической   партии  и  партий,  которые  поддерживают действующую власть,  сегодня  не  поддержав  изменение  статьи  33 Закона  о  бюджетной системе,  мы практически превратили бюджетный процесс в шоу. Что бы Верховная Рада сейчас ни приняла, через пару месяцев  это  может  быть  изменено  за  пределами Верховной Рады. Сегодня те,  кто голосовал против изменения статьи 33, практически предоставили  конституционное  право  Верховной  Рады регулировать бюджет кому-либо,  но не народным депутатам.  Мне непонятно  такое отношение  к нашим полномочиям.  И то,  что мы сейчас с вами будем обсуждать и принимать,  может  носить  исключительно  декоративный характер.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Давайте все-таки переголосуємо!

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Александр  Николаевич,  я  прошу (в зале есть предложение) эти две статьи переголосовать.

 

     ГОЛОВА. Я вам надав слово не для того, щоб ви вели засідання, а для доповіді.  Засідання веду я.  Будь ласка, доповідайте (Шум у залі).

 

     Я прошу,  шановні колеги,  поводьтеся  пристойно!  Інакше  ми перейдемо до розгляду іншого питання...

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Уважаемые коллеги! Мы переходим к рассмотрению проекта бюджета на 1999 год.

 

     Шановні народні депутати!  Сьогодні в нашій залі відбувається подія,  важливість якої важко переоцінити. Можна сказати, що в ній сконцентровано економічну сутність самої ідеї парламентаризму.

 

     Сьогодні Верховна  Рада  нинішнього  скликання  приступає  до оцінки  і  затвердження  свого  першого  державного бюджету - того документа,  в кожній цифрі та рядкові якого доля громадян України, котру ми з вами беззастережно обіцяли змінити на краще.  Це - наша мета і обов'язок перед майбутнім.

 

     Після декількох   місяців   напруженої   роботи   ми,   члени бюджетного комітету,  можемо відповідально заявити: в наших з вами руках сьогодні всі можливості впливу на майбутнє.  Належить тільки зробити свою роботу фахово, відповідально, і, не посоромлюся цього слова, натхненно.

 

     Шановні колеги!  Перш ніж перейти безпосередньо до  доповіді, до її концептуальної цифрової частини, я хотіла б стисло висловити своє  розуміння  суті  та  важливості  державного  бюджету,   його важливого впливу на долю країни та народу.

 

     Ми виходили  з  того,  що  бюджет  не є якоюсь самодостатньою вартістю.  Бюджет - це стоп-кадр,  причому кульмінаційний стопкадр грандіозного полотна під назвою "Економічне,  соціальне та духовне життя країни".

 

     Якщо це життя піддається реформуванню, то, відповідно, бюджет

-  це  водночас  і  кульмінація  реформ,  інструмент  та ресурс їх продовження і завершення.

 

     Якщо життя країни протікає  в  кризі,  тобто  у  хворобі,  то бюджет  водночас  є  і  документальна  історія  хвороби,  і спосіб лікування, який може привести або до одужання, або до смерті.

 

     Зусиллями наших  плануючих  та  фінансових  органів   бюджети перетворилися  на  щось відчужене й віртуальне,  яке існує немовби поза нашим реальним життям, впливаючи на нього не більш аніж якісь зоряні  туманності.  Але  ж  саме  передумовою  успішної бюджетної діяльності є повернення слова "бюджет" у побут  кожної  родини  та наближення  бюджетної проблематики до життєвих реалій.  Наближення настільки щільне,  щоб громадянин країни розумів, що сухі бюджетні цифри  в  урядовому  документі  сьогодні - це завтрашнє наповнення його споживчого кошика,  це стан  доріг,  навколишніх  вулиць,  це здоров'я його дитини,  це комфортабельна старість його батьків, це його особиста безпека та безпека держави в цілому.

 

     Саме таке розуміння сенсу та значення бюджету зумовило те, що бюджетний  комітет пішов просто на принципову зміну окремих статей та положень урядового проекту.  Нам довелося піти на  зміну  самої філософії,  логіки  та моралі бюджетних досліджень.  Саме цим були викликані всі наші новації,  а не бажанням суперечити,  фрондувати своєю альтернативністю.

 

     Іншою нашою  метою було нещадне знищення традицій лобіювання, коли кожний суб'єкт бюджетного  процесу  -  явний  або  ні  -  міг протиснути,  пропхнути  до бюджету і свої потреби,  але не стільки логікою  економічних   доказів,   скільки   гучністю   голосу   та закулісними   інтригами.   А   ми  спробували  перевести  механізм формування бюджету,  так  би  мовити,  з  ручного  на  автоматичне управління,  коли  пріоритетним  завданням забезпечення соціальної сфери,  економічних пріоритетів за  визначенням  відпускається  по можливості більше коштів.  Ми повністю відкинули спосіб планування бюджету від досягнутого,  коли від статистично фальшивих досягнень планували   ще  фальшивіші  показники  їхнього  перевиконання.  Ми спробували при бюджетному плануванні подолати спокусу так  званого латання  дірок,  тобто  щоб  формування  бюджету  не було повністю ситуативним,  хаотичним,  а  таким,  що  спирається  на   принципи стратегічного планування.

 

     Нарешті, розробляючи наш варіант бюджету, як я вже казала, за методологією  від  зворотного,  ми  спробували   якомога   точніше порахувати   кожну   копійку,  отримати  яку  в  нашої  держави  є гарантований шанс.

 

     Крім того,  ще одна відмінність  нашого  варіанта  полягає  в тому,  що  ми  намагалися  подивитись  на  джерела  надходжень  до бюджету,  якщо можна так сказати,  свіжим поглядом,  не  засипаним мінфінівським   пилом   та   не  замуленим  стереотипами,  які  ми успадкували  від  попередньої   системи   державного   ошуканства, фальсифікації та блефу.  І вже такий погляд дав змогу побачити нам безліч   нетрадиційних    джерел    наповнення    бюджету    (хоча нетрадиційних, звісно, для наших чиновників, але загальновідомих у світі)  і  створити   цілісну   систему   їхнього   залучення   та використання.  Це також забезпечило те,  що бюджет став поштовхом, способом зміни фінансовоекономічних принципів.

 

     Тепер перейдемо   до   теми,   яка   бентежить   душі    всіх зацікавлених, - до витратної частини бюджету.

 

     Витратна частина  бюджету - це щось значно більше,  аніж сума необхідних витрат держави.  Витратна частина, на нашу думку, більш ніж  будь-що  інше відкриває справжні наміри держави,  її справжні пріоритети,  цілі,  незалежно від  того  що  декларують  керівники держави у своїх виступах та програмах.  Можна сказати, що будь-яка державна програма - це те,  що  тільки  може  бути  в  державі,  а витратна  частина  бюджету  -  це  те,  що  насправді буде.  Тому, здійснюючи розрахунки бюджетних  витрат  на  1999  рік,  бюджетний комітет    спробував,   по-перше,   закласти   в   них   філософію реформування,  оскільки саме новий бюджет у його витратній частині може   нарешті  дати  поштовх  проведенню  в  Україні  принципових структурних та інституціональних реформ на ділі, а не на словах.

 

     Можна згадати  немало  прикладів  швидкого   та   ефективного реформування   держав  шляхом  принципової  зміни  саме  витратної частини  бюджету.  З  бюджетних  новацій  починалося   фантастичне піднесення Японії, швидке зростання економіки Китаю. А якщо...

 

     ГОЛОВА. Юліє   Володимирівно,   я   вибачаюсь  перед  вами... Вячеславе Максимовичу!  Засідання фракції будете  проводити  після нашого  засідання.  Будь  ласка,  послухайте,  адже ми розглядаємо проект бюджету в першому читанні. Поважайте ж доповідача...

 

     Анатолій Костянтинович Голубченко!  Займіть своє робоче місце в залі.

 

     Будь ласка, доповідайте (Шум у залi).

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Про голодомор трошки пізніше...

 

     З бюджетних новацій починалося фантастичне піднесення Японії, швидке зростання економіки Китаю.  А якщо згадати хоча  б  реформи сьогодні чомусь непопулярного Столипіна, які свого часу привели до цілком феноменальних економічних успіхів, то починалися вони також саме  зі  своєрідної бюджетної революції.  Можливо,  для когось це здається парадоксом,  але ті реформи в їхній  бюджетній  витратній частині  полягали  в  тому,  що  було  різко  зменшено  витрати на обслуговування вищої влади (і це в імперії!),  витрати на  народну освіту    були    збільшені   на   156   відсотків,   витрати   на землеоблаштування та землеробство - на 117 відсотків.

 

     Той самий вищезгаданий реформатор  сформулював  три  головних чинники  зростання державної моці - приріст населення,  збільшення коштів,  які  спрямовуються  на  народну  освіту,   і   збільшення промислового та сільськогосподарського потенціалу.

 

     Можна з сумом констатувати, що, виходячи з бюджету попередніх років,  ми все робили з  точністю  до  навпаки.  Витратна  частина бюджету формувалася суто за принципами проштовхування,  земляцтва, родинності.  Можна сказати, що тут у нас запанував закон джунглів. Вся бюджетна технологія зводилася до однієї фрази: забрати гроші в чужих і роздати своїм.

 

     У нашому проекті ми пропонуємо принципово інший підхід,  нову технологію   бюджетних   витрат.   Вже  давно  доведено  на  рівні соціальної  константи,   що   найвигідніше   інвестування   -   це інвестування  в  людський  капітал.  І  ця  мета  - інвестування в людський  капітал  -  є  пріоритетом  і  філософією  всієї   нашої витратної  частини.  Ці  принципи  та мету,  на нашу думку,  можна максимально  реалізувати,   лише   змінюючи   механізм   взаємодії бюджетних  витрат  центру  й  регіонів.  Старий  механізм постійно самовідтворював і нарощував дисбаланс між повноваженнями  регіонів та  коштами,  що  їм виділялись.  Регіонам скидалося дедалі більше повноважень та обов'язків  (освіта,  охорона  здоров'я)  і  дедалі менше коштів.

 

     Крім цього,   постійно   відтворювалася   і  непропорційність бюджетних  асигнувань  різним   регіонам.   Дані   принципи   були запроваджені  невипадково.  По  суті  справи,  вони  визначались і визначаються імперськими рецидивами соціальнополітичного  мислення та  були  скеровані  на виконання таких завдань.  Першим завданням було тримати регіони у становищі вічного прохача, виховувати в них психологію васала та холопа всесильного та всемогутнього центру. І саме  тому  у  приймальнях,  коридорах  та   кулуарах   будь-якого міністерства  кожен день можна бачити тисячі прохачів із регіонів, які принижено випрошують у відповідних відомствах кошти для  своїх потреб.

 

     А центр  забирав й забирає все,  а повертає до сьогодні менше третини забраного, до того ж у вигляді величезної поступки.

 

     Друге завдання,  яке вирішувалося через технологію  забирання коштів  у  регіонів,  -  це  приборкання непокірних.  Непокірним у політичному,  соціальному та будь-якому  іншому  сенсі  виділялося коштів у відсотковому відношенні вдвоє менше,  аніж тим, хто хотів і умів бути слухняним, догідливим та улесливим.

 

     Пропонований нами підхід полягає в тому,  що бюджетні  кошти, які збираються в регіонах,  у регіонах і залишаються.  Залишаються всі збори, податки, крім ПДВ, що дає підставу для створення основи основ  здорової  економіки в регіонах.  Такий механізм максимально відповідає  означеним  нами  головному  завданню  та  меті,  тобто інвестуванню  в людський капітал,  оскільки регіони в перекладі на звичайну мову саме і є місцем життя,  праці,  навчання  переважної більшості українських громадян.

 

     Через реалізацію    даного    підходу    здійснюється   також найважливіший  елемент  державної  реформи,   про   який   стільки говориться, але нічого фактично не робиться.

 

     Я маю      на      увазі      економічну      децентралізацію адміністративнобюрократичної  системи.  Лише  так  можна   змінити обсяги  централізованого  бюджетного  перерозподілу  та розміщення бюджетних коштів,  які є важким тягарем,  що тягне нашу  країну  в історичне  минуле.  До  того  ж  пропонована  логіка та технологія бюджетних взаємовідносин центр -  регіон  будуть  повторюватися  у стосунках регіон - міста - райони міста.

 

     Нарешті, нами   застосований   як   один   із   найважливіших показників норматив бюджетної забезпеченості на душу населення, що зламає практикований досі поділ на, так би мовити, білих та чорних громадян України.

 

     Така революція  просто  необхідна,  щоб  переламати   нарешті ситуацію,  коли під акомпанемент безперервних незліченних урядових обіцянок про врахування інтересів місцевих бюджетів тіло регіонів, незважаючи   ні   на   що,   роз'їдає   ракова  пухлина  хронічної заборгованості,  яка, за нашими оцінками, має сягнути за станом на 1 січня 1999 року 5 мільярдів гривень. Фактично, це половина того, що уряд запланував виділити територіям на 1999 рік.

 

     Обсяг субнаціональних бюджетів зіщулюється і всихає на  очах, мов  шагренева  шкіра.  Якщо  в  1997 році місцеві бюджети вдалося профінансувати в обсязі 13,5 мільярда  гривень,  то  в  1999  році згідно  з урядовим проектом цей показник має зменшитися відразу на 3 мільярди й становити 10,5 мільярда гривень,  що закладає дефіцит місцевих   бюджетів   на  рівні  42,8  відсотка.  У  перекладі  на зрозумілішу  мову  розрахунків  на  душу  населення  це   означає: середньостатистичний   громадянин  України  має  недорахуватися  в порівнянні з 1997 роком бюджетних послуг приблизно на 70  гривень. У 1997 році цей показник становив 270 гривень у розрахунку на душу населення,  а в 1999 році  становитиме  207,  підкреслюю,  гривень номінальних,   не  перерахованих  на  показник  інфляції!  Якщо  ж оперувати реальними цифрами,  то показник скорочення  -  ще  більш приголомшуючий.

 

     Пропонований нами    бюджет    докорінно   змінює   фінансову забезпеченість  регіонів.  З  урахуванням  наших   цифр   видатки, наприклад,  для всіх областей зростуть на 42,8 відсотка.  Зокрема, видатки  Луганської  області  мають  зрости   на   95   відсотків; Закарпатської - на 71 відсоток; Рівненської - на 61; Чернігівської

- на 68;  ІваноФранківської - на 68;  Одеської - на 43 відсотки. В інших областях збільшення обсягу фінансування становитиме не менше 40 відсотків.  При цьому згадане збільшення,  що не менш  важливо, буде  супроводжуватись вирівнюванням реальних розбіжностей у сумах виплат   на   душу   населення,   тобто   своєрідним   підвищенням "коефіцієнта регіональної справедливості".

 

     Якщо в  мінфінівському  тексті такі розбіжності між регіонами досягли 70-80 гривень на душу населення,  то в нашому варіанті  не більше  10  гривень.  У  цілому  ж  у нашому варіанті пропонується збільшення видатків на потреби регіонам на 9 мільярдів  гривень  з урахуванням   вексельного  обігу.  Ще  раз  підкреслюю,  в  нашому варіанті вперше реально пропонується підвищення бюджетних вкладень у  людину,  в  рівень  та  якість життя людини,  а не міністерств, відомств та комерційних структур.

 

     Якщо Верховна  Рада  підтримає  варіант,  який  пропонує  наш комітет,  ми  повністю  розрахуємося з людьми з виплати заробітної плати,  надання пільг і субсидій.  Уперше  в  історії  самостійної України    місцеві    бюджети    будуть    бездефіцитними,   тобто самодостатніми.  Для наших умов - це воістину революція або,  якщо хочете,  бюджетна  революція,  яку ще точніше можна було б назвати регіонально-бюджетною.

 

     На подібну революцію працює і  запропонована  нами  концепція місцевих  податків  та  зборів.  Раніше  вони  немов би випадали у загальнодержавну трубу і невідомо куди з неї вилітали.  Ми  вперше виводимо  їх із загального балансу й залишаємо конкретним громадам для саморозвитку.  І це вже,  не побоюся вжити ще  раз  це  слово, революція  ставлення  людей  до  податків.  Якщо  податки  і збори залишати  на  місцях,  у  громадах,  то  люди  практично   миттєво побачать,  куди  ж  ідуть  їхні податки,  побачать нові ліхтарі на їхніх вулицях,  дитячі майданчики,  доглянуті й  прикрашені  парки відпочинку.  У цьому випадку податок уперше перестає бути класовим ворогом  громадянина,  уперше   виникає   можливість   податкового партнерства.

 

     Зазначена логіка, звісно, буде поширюватись і на сумнозвісний дорожній фонд,  який забирає у всіх,  а  віддає  невідомо  кому  й невідомо що.

 

     Гроші, що надходили в дорожній фонд, тепер будуть надходити в місцеві  бюджети,  які  через  тендери  зможуть  знайти   найбільш ефективних дорожніх підрядників. Тепер кожна громада зможе сказати про профінансовану власну ділянку:  це наша дорога, як, власне, це є у всіх цивілізованих країнах.

 

     Шановні народні депутати!  Говорячи про пріоритетність нашого головного принципу та мети формування  бюджету  -  інвестування  в людський капітал,  - ми,  ясна річ,  надали особливої ваги не лише регіональному  фінансуванню,  а  й   першочерговому   фінансуванню соціальних потреб. У нашому варіанті бюджету передбачено збільшити ці видатки на третину порівняно з попереднім урядовим варіантом. В абсолютних цифрах це виглядатиме як збільшення витрат на соціальні потреби з передбачуваних 19 мільярдів 645 мільйонів гривень до  25 мільярдів 720 мільйонів гривень.

 

     Найважливішим блоком  витратної  частини,  звісно,  є охорона здоров'я.  У світовій  практиці  є  три  рівні  забезпеченості  та доступу  до  цього  життєво  важливого блага.  Перший - це нульова можливість безоплатного доступу,  другий  -  коли  половину  даних послуг можна отримати за гроші,  а половину - безоплатно, третій - коли всі медпослуги безоплатні. За Конституцією ми повинні бути на третьому, останньому рівні, тобто на рівні безоплатної медицини, а реально є на першому,  коли  людині  в  системі  охорони  здоров'я доводиться платити за все.  Про яку, наприклад, безоплатну охорону здоров'я може йти мова, якщо хворий бере з собою в лікарню все?

 

     Повернення нами охорони здоров'я  на  третій,  цивілізований, безоплатний  рівень  здійснюється за рахунок запровадження першого ступеня розробленої нами дострахової моделі  медицини  за  рахунок регіоналізації  бюджетів  та  створення внутрібюджетного цільового фонду охорони здоров'я в складі місцевих бюджетів,  куди від  усіх податкових    надходжень    будуть   автоматично   відраховуватися нормативні суми.  Це практично вирішує проблему  виплати  зарплати медикам,  вирішує проблему якості медицини,  оскільки фінансування місцевих регіональних закладів охорони здоров'я буде здійснюватися пропорційно    обсягу   та   якості   наданих   ними   послуг.   У запропонованому нами  варіанті  передбачено  виділити  на  охорону здоров'я 6 мільярдів 155 мільйонів гривень,  що майже удвоє більше запропонованих  урядом  3  мільярдів  870  мільйонів.   До   речі, запропоновані  нами  асигнування дадуть змогу збільшити витрати на одного  громадянина  до  123,7  гривні,  хоча  урядом  планувались аналогічні витрати лише на рівні 77,8 гривні.

 

     Я вже  казала,  що одним із найважливіших показників гуманної орієнтації державного бюджету України є витрати на освіту й науку. До  речі,  на наше глибоке переконання,  чим у складнішій ситуації опиняється країна,  тим більшими, а не меншими, мають бути витрати на   цю  статтю,  оскільки  виводять  країну  з  кризи  можливості інтелекту нації, а не чиновницьке підлабузництво. Виходячи з цього принципу   нами   заплановано   збільшення   витрат,   зокрема  на фундаментальну науку,  яка завжди славилася в Україні ще із  часів заснування   КиєвоМогилянської   академії,  порівняно  з  тим,  що планувалося раніше, майже на 16 мільйонів гривень.

 

     Але найбільші кошти у бюджеті планується закласти на загальну освіту. З 4 мільярдів 162 мільйонів гривень, запропонованих урядом на освіту,  бюджетний комітет збільшив ці витрати до 6,2 мільярда, тобто  на  49,2  відсотка,  а  в  місцевих  бюджетах це збільшення становитиме 72,2 відсотка.

 

     Нами передбачається істотне збільшення витрат  на  соціальний захист і щодо пенсійного забезпечення - 10 мільярдів 929 мільйонів 500 тисяч гривень, що майже на 1 мільярд більше, ніж запропоновано в попередньому проекті.

 

     Ще вагоміше   збільшення   видатків,   передбачене  нами,  на погашення  заборгованості  держави  перед  громадянами  з  виплати заробітної  плати,  стипендій,  пенсій та заощаджень.  Ми плануємо виділити на ці цілі 6 мільярдів 387 мільйонів  400  тисяч  гривень замість    3,5   мільярда,   які   пропонувалися   урядом.   Разом запропонований нами обсяг витрат на соціальний захист  становитиме 25  мільярдів  720  мільйонів  700  тисяч гривень,  що більш як на третину перевищує запропонований в урядовому варіанті.

 

     Окремо слід сказати про  невідкладну  проблему  вугледобувної галузі.  Мене дуже дивує той факт,  що в Україні досі немає жодної цілісної   державної   концепції   щодо   перспектив   у    галузі вугледобування. Протягом останніх років державні мужі кілька разів намагалися  "приручити"  шахтарів   чи   принаймні   видресирувати керівників страйккомів.  Не вийшло. Єдине досягнення в діалозі між Мінвуглепромом та шахтарями звелося до  затоплення  нерентабельних копалень   та   оголошення  факту  відсутності  у  вугледобувників національної свідомості чи чуття історичного моменту. Але яке може бути  чуття  історичного моменту,  коли сьогодні потреби вугільної промисловості профінансовано  лише  на  42  відсотки  мінімального рівня   підтримки  життєздатності.  Причому  вже  йдеться  не  про виживання галузі як такої, а про виживання шахтарських родин. Якщо порівняти кредиторську заборгованість вугільних підприємств, що за станом на 1 листопада 1998 року досягла 8,4  мільярда  гривень,  і заборгованість  із  заробітної  плати,  яка становить захмарні 2,5 мільярда гривень, з пропозиціями Мінфіну щодо інвестування галузі, то  можна  впевнено  стверджувати,  що  й наступного року шахтарям національна свідомість "не світить". Більш того, гуркіт від ударів шахтарських касок об бруківку вулиць Грушевського та Банкової стає все сильнішим і зрештою може сягнути того рівня,  коли  спричинить серйозні   тектонічні   зсуви  в  пластах  бажаної  соціальної  та політичної стабільності.

 

     Марно сподіватися  на  репресивне  вгамування   шахтарів.   Я переконана,  що  в підходах до проблем шахтарської галузі має бути рішуче змінено акценти.  Проблема шахтарів - це не  економічна,  а насамперед  соціальна  проблема.  І  її  негайно  треба  визначати первинним соціальним пріоритетом,  доки вона  не  стала  первинним пріоритетом національної небезпеки.

 

     Світова практика  свідчить,  що в усіх без винятку нормальних країнах видобуток вугілля дотується,  і  ми  не  можемо  нехтувати світовими  традиціями.  Особливо якщо зважити на те,  що вугілля є основним енергоносієм України і через те має  неабиякий  вплив  на ціноутворення.  Але  ми  повинні перетворити споживацьку дотаційну політику щодо вугледобувної галузі на інвестиційну.  В першу чергу треба шукати кошти для створення нормальних,  людських умов роботи та безпеки праці,  знайти прийнятний шлях закриття  нерентабельних шахт, а вже потім говорити про глобальну структурну реформу.

 

     Саме з    цією    метою   ми   перекинули   надходження   від амортизаційних відрахувань - 1 мільярд  130  мільйонів  гривень  з Міністерства    фінансів    на   Мінвуглепром   для   фінансування реструктуризації і дотації вугільної промисловості.

 

     І ще один  крок,  який  бюджетний  комітет  зробив  назустріч шахтарським  проблемам,  -  виділив  кошти  на передачу і подальше утримання житлово-комунальної сфери шахт місцевими  бюджетами.  Це ще  300  мільйонів  гривень.  Це  дасть змогу шахтам,  урештірешт, погасити свої борги перед  шахтарями  з  регресних  виплат.  Після прийняття  пропозицій  бюджетного  комітету фінансування вугільної галузі становитиме 3 мільярди 100 мільйонів гривень.

 

     Дуже важливим   блоком   бюджетних    витрат    є    сільське господарство, зокрема його технічне та технологічне оснащення.

 

     Я невипадково   згадала   на  початку  розділу,  присвяченого бюджетним витратам,  що головними складовими столипінської реформи були  пріоритетні  бюджетні  вкладення  саме  в освіту та сільське господарство.

 

     У всіх   цивілізованих    країнах    сільське    господарство підтримується  з  бюджетних коштів хоча б через те,  що внутрішній ринок продуктів харчування в кожній країні є найбільш гарантованим та містким.

 

     В Україні   на  прохарчування  населення  витрачає  понад  50 відсотків своїх  прибутків.  Відповідна  ефективна  допомога  селу через   держзамовлення,   фінансування   і   запровадження   нових технологій для вітчизняної сільгосптехніки - це не лише  полюдськи гуманне завдання, а й цілком економічно доцільне.

 

     Ринок села   здатний  поглинути  певну  емісію.  Це  найбільш емісієпоглинаючий ринок.  До  речі,  я  вже  неодноразово  з  цієї трибуни  говорила,  що  емісія  - це не те чудовисько,  яким варто лякати дітей та старих людей.

 

     Як я вже  казала,  у  нас  є  ціла  сфера  економіки,  здатна абсолютно   безболісно   поглинати   певні  емісійні  вливання  і, природно,  видавати при  цьому  адекватний  результат.  Емісія  та інфляція  -  це  далеко не брати-близнюки,  у чому нас намагаються переконати.  Та й про яку повну кореляцію між ними може йти  мова, якщо  рівень  бартеризації  в Україні перевищує дві третини всього обсягу торговельних операцій,  а емісійні  гроші  в  таких  умовах безінфляційно заміщають собою бартерні операції. Я вже не кажу про рівень монетизації ВВП України.  Цей рівень у нас один з найнижчих у світі - 13,6 відсотка,  при тому що,  наприклад, у благополучній Угорщині він становить більш як  42  відсотки,  а  в  процвітаючій сьогодні Чехії навіть 71 відсоток.

 

     Нами розраховано, що кредитна емісія на 1999 рік  у  розмірі   1,5   мільярда   гривень   буде   практично безінфляційною,  але  сприятиме  кардинальному оживленню економіки України та досягненню поставлених пріоритетних цілей.

 

     Повертаючись до сільського господарства,  можна стверджувати, що   емісія,   пов'язана   з   підтримкою   сільськогосподарського машинобудування (зокрема виробництва вітчизняних  комбайнів,  яких цього  року  в  Україні  не вистачало вже більш як 250 тисяч,  щоб виконати державне  замовлення  із  сільгосппродукції),  не  просто можлива,  вона необхідна.  Тому на 1999 рік нами планується емісія коштів для підтримки сільськогосподарського машинобудування на 620 мільйонів     гривень.     Взагалі     на     держзамовлення    на сільськогосподарську продукцію ми плануємо направити  близько  1,3 мільярда гривень.

 

     Те саме  можна  сказати  й  про  бюджетне  фінансування через емісію вітчизняного суднобудування.  Не так багато у світі держав, які    можуть    похвалитися    наявністю   в   економіці   такого високотехнологічного   та   високорентабельного    сегмента,    як суднобудування.  Тим більше суднобудування, яке ще зберегло високу репутацію  і  має  сьогодні  зовнішніх  замовлень  на  суму  до  2 мільярдів  гривень.  Відповідно  на певну частину даних контрактів можна  абсолютно  безболісно,  а  головне  -  ефективно   провести інвестування також емісійними коштами.

 

     Перейдемо тепер  до  такої життєво важливої теми,  як дефіцит бюджету.  Всі  запропоновані  нами  видатки  державного   бюджету, включаючи   вищезгадані  найбільш  принципові  позиції  необхідних видатків,  становлять у сумі 35 мільярдів 142 мільйони 262  тисячі гривень.  Саме  ця  сума,  на  наше  глибоке переконання (а за цим скрупульозний розрахунок),  здатна забезпечити громадянам  України відносно  пристойне  життя,  зберегти хоча б якоюсь мірою людський потенціал, створити наробки в пріоритетних галузях економіки.

 

     Але ця сума на 47,8 відсотка, або в абсолютному значенні - на 11  мільярдів 372 мільйони,  перевищує суму,  передбачену проектом уряду.  Тобто  реальний   дефіцит   бюджету   з   видатками,   які запропонував бюджетний комітет,  становить 10 відсотків ВВП і 49,3 відсотка доходної частини державного бюджету.

 

     Одначе, пропонуючи таке суттєве збільшення бюджетних  витрат, ми    гарантуємо   справжню   фінансову   сенсацію   -   цілковито бездефіцитний бюджет на 1999 рік,  що планується нами здійснити за рахунок  такого  самого  збільшення  доходної частини держбюджету. Нами вона пропонується в сумі,  цілковито еквівалентній з точністю до  тисячі  гривень  сумі видатків - 35 мільярдів 142 мільйони 262 тисячі,  а це на 12 мільярдів  52  мільйони  більше,  ніж  те,  що запропонував Кабмін.

 

     Давайте згадаємо,  які  взагалі  є  типові  варіанти покриття бюджетного дефіциту?

 

     Типовим варіантом вважається  його  покриття  через  механізм нарощування  зовнішніх  та  внутрішніх боргів.  Я аж ніяк не проти боргів у принципі.  В багатьох випадках це здебільшого ефективна і надзвичайно  корисна річ,  але ця стратегія добра лише тоді,  коли країна абсолютно  розуміє  механізм  отримання  за  допомогою  цих боргів  доданої вартості,  яка,  по-перше,  дає можливість з часом повністю розрахуватися з боргами,  а по-друге, лишає якусь дельту, яка перевищує розмір боргів і проценти на них.

 

     У наших умовах,  коли падіння економіки триває,  коли в уряду досі немає чіткої стратегії виходу економіки з кризи,  нарощування боргів   -  смерті  подібне,  оскільки  очевидно,  що  у  ближчому майбутньому ми не лише не зможемо повертати ці борги,  а й  будемо дедалі  важче  обслуговувати  відсотки.  Це  стосується  зовнішніх боргів,  яким уряд досі радіє і заохочує радіти нас,  наче  дітей, які   граються   небезпечними,   легкозаймистими  іграшками,  хоча останнім  часом  ми  живемо  в  ситуації  прихованого,  а  точніше постійно відкладуваного дефолту.

 

     Але ще цинічніше застосовувати даний механізм щодо внутрішніх позик.  Якщо неповернення  зовнішніх  боргів  можна  приховати  за якимось  евфемізмами  типу  дефолт та форс-мажор,  то неповернення внутрішніх позик завжди називалось однаково -пограбування  народу. Тому,  до  речі,  я категорично не згідна з тими фахівцями,  які з надзвичайною  легкістю  міркують  про  можливий  дефіцит  бюджету, аргументуючи  це  тим,  що деякі країни успішно покривають його за допомогою нарощування  внутрішнього  боргу.  Так,  для  Сполучених Штатів  це  цілком  нормально,  оскільки в умовах їхньої більш ніж нормальної економіки борги гарантовано і вчасно повертаються  і  в будь-який  момент  конвертуються  в живі гроші,  хіба що з втратою відсотків за поточний рік.  За наших  умов  покриття  дефіциту  за рахунок зовнішніх облігацій тотожне вульгарному пограбуванню. Те ж стосується і внутрішніх позик.

 

     Повертаючись до зовнішніх позик,  хотіла б  сказати,  що  всі кредитори    компенсують    ризик    неповернення    нами   боргів грабіжницькими відсотками.  І вони мають рацію.  Україна має такий кредитний рейтинг, що типові 22 грабіжницькі відсотки на позики є, з їхньої точки зору,  цілком  обгрунтованими.  Є  такий  термін  - вітомологія  -  це  коли  жертва своєю легковажною поведінкою сама провокує насильника на скоєння над  нею  злочинних  дій.  Сьогодні стосовно  України  можна  вжити  термін  фінансова вітомологія.  З одного  боку,  ми  постійно  скаржимося  на  надзвичайно   високий відсоток  запозичень,  а  з  іншого - своєю легковажною фінансовою поведінкою  та  немислимими  відсотками  по  кредитах   спокушаємо зарубіжних  фінансових  монстрів  на постійне насильство над нашою економікою та нашими фінансовими ресурсами.

 

     Аналізуючи, наприклад,  ситуацію,  що склалася на ринку ОВДП, не  перестаєш  дивуватися,  як ця наша країна ще й досі не знайшла собі місця на цвинтарі історичних колізій.

 

     Коли я бачу, наприклад, що 14 травня 1996 року  ОВДП  розміщені  за  курсом  1,84  гривні  за долар,  а погашені через три місяці за курсом 1,76  гривні,  внаслідок  чого чистий  навар  становить  близько  200  відсотків річних у твердій валюті (на відміну від заявлених Нацбанком  40  відсотків),  то  я запитую: чому не платять пенсію, зарплату в червні-грудні?

 

     Мене дивує  інше:  чому  при  таких  відсотках  запозичень її платили в січнітравні?

 

     Лише на  адміністративно-директивній  грі  на  різниці  курсу національної валюти до долара протягом останніх років у інкубаторі Нацбанку  наплодились  сотні  прихованих  рокфеллерів,  котрі,  як кліщі, міцно впилися у кволе тіло української економіки.

 

     Я вже  навіть  не  говорю про систематичну авантюрну практику емісійного погашення боргів  за  ОВДП  у  виконанні  того  ж  таки Національного  банку,  чим нашу гривню брутально випхано на панель свідомої інфляції,  обжинки якої ми святкуємо зараз.  А про те, що може бути завтра, навіть не хочеться говорити.

 

     Якщо ми   сьогодні  збережемо  наявні  тенденції  в  практиці розміщення облігацій внутрішньої державної позики,  то вже в  1999 році  вся  країна  протягом  цілого  року  буде  працювати лише на обслуговування боргу й не зможе знайти жодної реальної  гривні  на вирішення  соціально-економічних  проблем.  Адже  подібна кредитна філософія  торує  прямий  шлях  до  повного  соціальноекономічного банкрутства України, а відтак - і до соціально-політичного вибуху.

 

     Окрім того,  давайте зважимо на реальність: сьогодні Верховна Рада не в змозі забезпечити ефективний контроль за функціонуванням ринку  ОВДП  -  немає нормативних важелів мобільного впливу на цей процес,  а значить,  не може захищати  національну  економіку  від тотальних  авантюрних  витрат  і глобальних спекуляцій ОВДП.  Тому рекомендації бюджетного комітету в цьому плані мають  імперативний характер - запровадити мораторій на ОВДП, заборонити Національному банкові  покривати  борги  за  ОВДП,  у  тому  числі  через  викуп зобов'язань  за  ними.  Лише  запровадження  цих  та  подібних ним новацій знижує граничний розмір державного внутрішнього боргу на 1 січня  2000  року  на  4  мільярди  гривень  порівняно з проектом, запропонованим Кабінетом Міністрів.

 

     Чесно кажучи,  хотілося б оголосити подібний вирок і стосовно зовнішніх запозичень під надмірні проценти. Але ми мусимо визнати: зважаючи на стан національної економіки та ситуацію на фінансовому ринку   України,   повністю   зачинити   двері   перед  зовнішніми надходженнями неможливо. На жаль, зовнішні фінансові надходження - одне   з   малоальтернативних   джерел   погашення  основної  суми накопичених раніше боргів,  що підлягають погашенню в 1999 році  і становлять сьогодні понад 3,5 мільярда гривень.  Зрозуміло, тут не обійтися і без магістральної  корекції  курсу,  яка  зводиться  до виходу  процентних  ставок  за  зовнішніми запозиченнями на рівень стандартних  світових  8-10  відсотків  замість  драконівських  22 відсотків, що ми маємо зараз.

 

     Ми пропонуємо  гасити основну суму боргу за рахунок зовнішніх запозичень,  але  лише  в  межах  подвійної  ставки   "лібор"   із встановленими  лімітами.  Реально  ми  виходимо  на  цифру  ліміту зовнішніх запозичень близько 700 мільйонів доларів,  які  потрібні Україні в наступному році.

 

     Нарешті, ми  виступаємо  категорично проти практики державних зобов'язань  і  гарантій  уряду  щодо   кредитів,   що   надаються господарюючим суб'єктам.

 

     Але якщо  не  борги,  тоді  що?  Крім боргів,  основний тягар наповнення бюджету в нас традиційно покладався на податки. Причому з   кожним   роком  на  податки  покладали  дедалі  більше  надій, збільшуючи як їх розміри,  так і кількість  податкових  статей,  а обсяги  надходжень  падали.  Вони  і не могли не падати,  оскільки виникла,  як кажуть фізики, дурна нескінченність - податки тиснули на   виробництво,   обсяг   виробництва  зменшувався,  надходження податків зменшувалися.

 

     Тому наша  перша  принципова   пропозиція   щодо   збільшення дохідної частини - докорінна зміна податкової системи. Але це тема окремої розмови на  майбутнє.  А  зараз  поки  що  скажемо,  що  в пропонованому  урядом  проекті Державного бюджету України цифра 15 мільярдів 985 мільйонів 755 тисяч гривень (це те,  що уряд  планує отримати  тільки  від  податків)  є  цілком нереальною.  За нашими розрахунками, вона не може бути більшою 13 мільярдів 177 мільйонів гривень  (зате обсяги неподаткових надходжень до держбюджету,  які планувалися урядом, нам здаються катастрофічно заниженими - лише 3 мільярди 841 мільйон гривень).

 

     ГОЛОВА. Юліє Володимирівно, скільки ще часу вам потрібно?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. У мене був регламент

- одна година.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!   Давайте   порадимося.   До   кінця дослухаємо, а потім зробимо перерву? Так?

 

     Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Особливість   нашого   підходу   полягає   в тотальному пошукові,  верифікації тих ресурсів,  які неоптимально, недостатньо  (простіше  кажучи  -  погано)  використовувалися  для наповнення державної казни.

 

     Ми спробували  знайти  зовсім  невикористані   ресурси,   які сторожке  державне  око  взагалі  чомусь  випустило  з  поля зору. Яскравим  прикладом  останніх  з  названих  типових  недоліків   є недовикористання  й  невикористання  ресурсів  державного резерву. Чомусь наші полум'яні борці  з  імперськими  рудиментами  ніяк  не реагують на той факт,  що держрезерв дістався нам від СРСР разом з попередньою логікою та філософією  його  формування.  Точніше,  ми успадкували його зі старою філософією свого формування та функцій, але маємо новий рівень крадійства сучасних  чиновників.  Формально по-радянськи   держрезерв  величезний.  На  папері  вартість  його ресурсів  становить  суму  майже  еквівалентну  річному   прибутку державного   бюджету  країни,  що  відповідало  б  умовам  повного ворожого оточення,  постійної готовності до  війни  та  анклавного життя  за  залізною завісою.  Реально ж,  оскільки в держрезерв не запускає руку лише ледачий,  залишаючи  там  різноманітні  боргові розписки,  він  становить  собою  не славетні "закрома Родины",  а всеукраїнську комірну книгу  з  переліком  боргових  суб'єктів  та розмірів  їхніх  боргів.  Відповідно  нами запропоновано механізм, який дозволяє нам забрати ці борги в держбюджет і  перетворити  їх на реальні активи.

 

     До бюджету  1999  року  можна  залучити  з  цих джерел суму в розмірі 4 мільярди 289  мільйонів  50  тисяч  гривень.  Лише  дане джерело  надходжень  дає  змогу  покрити всі витрати і борги перед наукою й освітою разом узятими.

 

     Іншим прикладом  незадіяності  ресурсів   та   невикористання джерел   є   наша   шановна  митниця.  Наші  детальні  розрахунки, порівняння  фактично  вироблених  і  фактично  реалізованих  видів продукції,  яку  споживає  українська номенклатура,  вказують,  що значний  відсоток  присутніх  на  українських  ринках  товарів   є контрабандним.

 

     Детальні розрахунки  дали  можливість  збільшити  податки  на міжнародну  торгівлю  та  зовнішні  операції  з  1  мільярда   379 мільйонів  гривень  до  1  мільярда  524 мільйонів гривень,  тобто збільшити надходження на 145 мільйонів  гривень  лише  за  рахунок однієї цієї статті.

 

     Наступним практично  незадіяним  джерелом надходжень є рентні відрахування від видобування нафти і газу.  На території України у 1999  році  нами планується з цього джерела залучити до державного бюджету 1 мільярд 159 мільйонів гривень,  хоч уряд  планував  лише 248  мільйонів гривень,  тобто майже у п'ять разів менше.  До цієї суми можна додати 1 мільярд  гривень,  фактично  недоотриманих  за транзит  російської нафти по території України.  Потужним джерелом доходів  до  казни  є  контроль  на   відрахування   від   доходів комерційних  банків  при  використанні  ними бюджетних коштів.  Ця стаття дає нам 546 мільйонів 150 тисяч  гривень,  хоч  планувалося майже у 8 разів менше.

 

     Такий контроль на відповідні відрахування закладено в проекті стосовно суб'єктів господарювання,  які взяли кредити за  кордоном під  гарантії  уряду й не повернули їх.  Жодна,  навіть найбагатша держава,  не покриває з такою щедрістю комерційну некомпетентність або  просто злодійкуватість комерсантів,  як це чомусь робить наша надзвичайно бідна держава. Таких неповернених кредитів, взятих під державні  гарантії,  накопичилося  на  суму 1 мільярд 153 мільйони гривень. Їх, природно, можна задіяти у бюджеті 1999 року.

 

     Наступний резерв (він,  до  речі,  настільки  близький  нашій ментальності,  що  просто  дивно,  чому  він  досі  не  задіяний). Улюбленою справою наших комерційних  банків  було  б,  як  відомо, купувати і продавати повітря, але в даному разі йдеться про продаж реального повітря, точніше, реального повітряного простору.

 

     Щоб не втомлювати вас,  оскільки всі розрахунки  перед  вами, назву   лише   ще   одне   джерело   надходжень   -  це  податкова заборгованість  перед  бюджетом   енергетичних   компаній.   Таких реальних  боргів можна залучити на 1999 рік на суму 2 мільярди 800 мільйонів гривень.  А планувалося - нуль.  Я називаю їх  реальними боргами,  тому  що  існують  також  і  вигадані,  так  би  мовити, політичні борги,  які державні  чиновники  намагаються  спрямувати проти невигідних їм енергетичних компаній.

 

     Все перераховане   разом   якраз  і  забезпечуватиме  реальне збільшення в 1999 році доходної частини державного бюджету  на  12 мільярдів  52  мільйони  гривень,  а  зведеного  бюджету  -  на 13 мільярдів 888 мільйонів гривень.

 

     Отже, ми  знайшли   необхідні   резерви,   розкрили   реальні потенціали  економіки,  з допомогою яких зможемо покрити необхідні додаткові витрати  на  соціальні  програми,  регіональні  дотації, науку,  освіту,  культуру,  охорону здоров'я.  Але окрім того,  ми рекомендуємо запровадити систему жорсткого лімітного  використання коштів  на  потреби,  що  не  становлять пріоритетів виживання для України та її громадян.

 

     Жорстка мобілізація   коштів,   зекономлених   на   конверсії нераціональних  видатків,  лежить  в  основі  формування витратної частини бюджету. Зокрема, ми значно скоротили видатки на утримання міністерств  та  відомств,  унаслідок  чого  з'явилася  можливість спрямувати 200,5 мільйона гривень на суспільні потреби.

 

     Зрізані до нульової  позначки  деякі  витрати  на  закордонні відрядження  чиновників.  Нам  здалося,  що  недоцільно  і,  м'яко кажучи,  нескромно  в  нинішній   соціально-економічній   ситуації використовувати  2  мільйони  гривень  на  виготовлення орденів та медалей.  Ми зіпсували настрій майбутнім кандидатам у  Президенти, скоротивши  на 25 мільйонів гривень видатки на організацію виборів 1999 року.

 

     Ми врахували  побажання  багатьох  депутатів  про  скорочення видатків  на  потреби  Міністерства внутрішніх справ,  що сьогодні фінансується нарівні з  армією,  і  скоротили  бюджет  МВС  на  10 відсотків.

 

     На підставі    неодноразово    перевірених   розрахунків   ми стверджуємо (я ще раз наголошую):  Україна  вже  зараз  здатна  на фінансову сенсацію - на цілковито бездефіцитний бюджет країни!

 

     Якщо казати  про  кінцеві цифри,  то доходи зведеного бюджету бюджетним комітетом пропонується встановити в  сумі  46  мільярдів 572  мільйони 83 тисячі гривень,  що на 13 мільярдів 888 мільйонів 339 тисяч гривень,  або на 42,5 відсотка, більше суми, обрахованої в урядовому проекті.

 

     Доходи державного  бюджету  пропонується затвердити в сумі 35 мільярдів 142 мільйони 262 тисячі гривень,  що на 12 мільярдів  52 мільйони 819 тисяч гривень,  або на 45,6 відсотка, перевищує суму, запропоновану Кабінетом  Міністрів.  Видатки  державного  бюджету, запропоновані в сумі 35 мільярдів 142 мільйони 262 тисячі гривень, перевищують  суму,  яка  передбачена  проектом  уряду,   на   47,8 відсотка.

 

     Таким чином,  Комітет  з  питань  бюджету  вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін у доходну  та видаткову  частини державного бюджету,  які дозволяють забезпечити його виконання у 1999 році без дефіциту.

 

     Шановні колеги!  Я  пишаюся  роботою,  виконаною   колективом депутатів,  експертів,  фахівців,  які присутні в цьому залі і які брали участь у справді надзвичайній для українських фінансів праці

- створенні даного варіанта бездефіцитного бюджету!

 

     До бюджетного  комітету  надійшло  635 пропозицій,  поправок, доповнень і просто  порад  стосовно  роботи,  яку  ми  виконували. Бюджетний  комітет  вдячний  вам  за ці ваші пропозиції.  З них 85 відсотків ураховано, відхилено тільки 15 відсотків.

 

     Працюючи над цим документом,  ми,  відверто кажучи, забували, хто  з  нас  лівий,  хто  правий,  хто  центрист,  хто яку фракцію представляє і якого лідера підтримує. Ми виходили з того, що лідер у нас один - народ України.

 

     Шановні народні  депутати!  Вперше  в  нас  із вами є реальна можливість покінчити нарешті з  карикатурною  логікою  та  затхлим духом   формування   та   затвердження   бюджету.   У   традиційно карикатурному  виконанні  бюджетне  дійство  всі  попередні   роки зводилося до якоїсь мильної сімейної опери,  де роль батька-скнари грали праві,  матерітранжирки - ліві,  а дітей-дармоїдів  -простий народ.  Сьогодні  є  можливість  покласти  край  подібному  фарсу, сформувати і прийняти  бюджет  таким,  яким  він  повинен  бути  у цивілізованій країні,  - справжньою фінансовою конституцією країни на черговий  рік  і  фінансовою  основою  державної  стратегії  на тривалий  період.  Для  цього  у пропонованого варіанта бюджету на 1999 рік, який, я сподіваюсь, ми приймемо в першому читанні, є всі необхідні елементи.

 

     Пропонований бюджет чітко визначає і фінансово підтримує вищу мету  Української  держави  -  інвестування  людського   капіталу, головного   нашого   скарбу.  Пропонований  бюджет  своєю  логікою фінансових потоків робить неминучими,  назрілими та й  перезрілими адміністративно-регіональну  модернізацію  та реформування країни. Пропонований бюджет уперше чітко  називає  і  всебічно  забезпечує пріоритети   структурноекономічних   перетворень,   даючи  поштовх розвиткові найбільш рентабельних, життєздатних актуальних видів та сегментів   виробництва.  Він  повертає  нам  здоровий  скепсис  і прагматизм,  а головне  -  національну  гідність  у  відносинах  з зарубіжними партнерами та сусідами.

 

     Пропонований бюджет   сповнює,  нарешті,  нашу  парламентську діяльність   новим   змістом   та   звучанням,   він    спроможний консолідувати устремління і надії більшості депутатів, стати новим способом взаємин між виборною владою та суспільством, яке вибирає.

 

     Дорогі колеги,  сьогодні вкрай  потрібен  бюджет  відродження життя,  бюджет,  який  закладає  надійні  підвалини заможності.  Я переконана,  що ми з вами це здатні зробити,  а інакше - навіщо ми нашій Україні?

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     Шановні колеги,   ми   після   перерви   поставимо  запитання доповідачеві.  Будь ласка,  запишіться на запитання.  Відведемо на запитання 30 хвилин.

 

     Оголошується перерва до 12 години 45 хвилин.

 

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  ми  визначили час на запитання - півгодини.

 

     Будь ласка, депутат Драголюнцев, за ним

- депутат Доманський.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов, Луганщина.  Уважаемая Юлия Владимировна!  Как вы думаете наполнять бюджет,  если не работают промышленность, машиностроение, аграрный комплекс,  военно-промышленный комплекс?  От повышения  таможенных пошлин   наш  железнодорожный  и  автомобильный  транспорт  теряют десятки миллионов гривень.  Каково ваше мнение, должно ли все-таки наше    правительство   беспокоиться   за   рынки   сбыта?   Любое правительство в любой стране, даже Буркина-Фасо, ищет рынки сбыта. Пожалуйста, ответьте на мой вопрос.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Я   неоднократно   говорила   о   том,   что эффективность работы нашего правительства такова, что не позволяет нам  надеяться  на  эффективные  результаты,  которые  сегодня нам крайне необходимы, в том числе в тех отраслях, которые вы назвали. Я  могу  сегодня  говорить  о  бюджетной  политике,  и  именно  по бюджетной политике предлагается эмиссионных 1,5 миллиарда  гривень кредитов Национального банка. Эта цифра согласована с Национальным банком концептуально.  Наш комитет считает,  что эти средства надо направить  на  судостроение,  сельхозмашиностроение,  на  аграрный сектор в качестве беспроцентных кредитов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Доманський, наступний - депутат Єщенко.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов, Житомир. Юлия Владимировна, мне понятно, что наше правительство не любит военных,  но мне непонятно,  за что вы их так не любите.  По рассчетам,   для  функционирования  армии  необходимо  заложить  в бюджете 3 миллиарда 200 миллионов гривень.  А вы планируете в  два раза   меньше   -  1  миллиард  677  миллионов  гривень.  Скажите, пожалуйста,  как военным организовывать боевую подготовку, обучать солдат,  а  офицерам получать денежное содержание,  имея вот такие планы, которые вы заложили? Это первый вопрос.

 

     Второй. В  Житомирской  области  подготовлены  к  зиме  сотни гектаров  земли  для производства хмеля.  Скажите,  пожалуйста,  в бюджете заложена отдельной строкой сумма для поднятия производства хмеля в Украине, чтобы его не закупать за границей?

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю. В. Я хочу, чтобы все народные депутаты понимали, что,  составляя проект государственного  бюджета,  нам  все  время приходилось  выбирать,  куда  в  первую очередь и сколько из очень скудных  средств  направить:  отдать  пенсионерам   на   погашение задолженности  по  пенсиям,  гасить  задолженность  по  заработной плате,  гасить задолженность по сбережениям, которые заморожены на сберкнижках,  или  отдавать  полтора  миллиарда  армии...  Поэтому вопрос этот действительно очень серьезный.

 

     И по поводу армии.  Почему  было  принято  решение  сохранить цифру,  которую  предложил Кабинет Министров?  Во-первых,  Кабинет Министров имеет доступ к документам армии,  для того  чтобы  точно рассчитать  эту цифру.  Комитет посчитал,  что этой цифре именно в этом случае можно верить.  Но при этом мы ни  в  коем  случае  без внимания   армию   не   оставили.   У  армии  есть  дополнительные возможности формировать свой бюджет,  которые остались сегодня  за пределами бюджета.  Например, продажа вооружений, от которой армия может выручить  большие  деньги.  Но,  к  сожалению,  сегодня  эти средства используются настолько неэффективно...  Вы знаете,  что в связи с этим работала специальная следственная комиссия парламента

- и информация вам известна.

 

     Во-вторых, мы  посчитали нужным удовлетворить просьбу армии - дать возможность сверх  бюджетной  строки  проводить  определенные взаимозачеты   в   счет   бюджетной   задолженности  хозяйствующих суб ектов в государственный бюджет. Мы оставили эту возможность. В этом  году  это  дало армии до 400 миллионов гривень.  В следующем году армия тоже по этим показателям дополнительно получит  400-500 миллионов гривень.  Я хочу, чтобы вы понимали - для удовлетворения всех запросов,  которые поступили в бюджетный комитет,  надо около 189 миллиардов гривень.

 

     Удовлетворить все просьбы просто не было никакой возможности. Поэтому мы  подходили  к  формированию  бюджета  исключительно  по приоритетности, и другого выхода у нас просто не было.

 

     И по  вопросу  о  производстве  хмеля.  Мы выделяем сегодня в текстовой части бюджета средства на  выполнение  государ-ственного заказа на сельхозпродукцию.  В том числе там расписаны средства на выращивание хмеля.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Єщенко,   наступний   -депутат Яценко.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Юлия Владимировна! У меня вопрос следующий.  Коммунистическая  партия   Украины   имеет   программу действий  по  выведению  нашей  страны  из социальноэкономического кризиса.  Причины этого кризиса всем известны.  Это: развал Союза, разрушение   хозяйственных   связей,  ликвидация  социалистических завоеваний.

 

     У меня вопрос,  вытекающий из этой программы. Вы сказали, что бюджет формируется снизу вверх.  Какой результат этого, я хотел бы знать?  Предусматривается ли в проекте бюджета кредитная  политика государства по поддержке отечественного производителя?  Какие меры (и заложено ли это в проекте бюджета)  по  возвращению  в  Украину валюты, которая незаконно вывезена за рубеж?

 

     И еще  я  не  услышал,  как гарантируются гражданам в проекте бюджета  минимальная   заработная   плата,   минимальная   пенсия, стипендия не ниже минимального прожиточного уровня?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Действительно, вопрос очень сложный.

 

     Относительно минимального прожиточного уровня. Вы знаете, что нами принят закон,  который до сегодняшнего дня  еще  не  подписан Президентом.

 

     Но я хочу проинформировать вас,  что для того чтобы выполнить закон,  который приняла Верховная Рада,  нужно дополнительно найти 16  миллиардов  гривень.  Найти  эти  деньги  на сегодня нереально настолько же,  насколько обеспечить популистские решения,  которые мы  же  с вами и принимаем.  Я за то,  чтобы государство выполняло свои обязательства перед людьми.  Но  дай  нам  Бог  в  1999  году выполнить то, что заложил бюджетный комитет: полностью погасить за первые три месяца  следующего  года  задолженность  по  заработной плате   и   пенсиям,   включить   механизмы  выплаты  замороженных сбережений людям. И мы будем к этому стремиться. Мы поднимем этими средствами,   которые   заложены   в  бюджете,  здравоохранение  и образование. Но все, к сожалению, сделать мы не успеем.

 

     По поводу формирования региональных бюджетов. Я думаю, что вы обратили  внимание  (и  в  докладе  я об этом говорила) на главный приоритет:  мы сделали  местные  бюджеты  бездефи-цитными,  а  это значит,  что  средств,  которые  мы предусмотрели,  достаточно для того,  чтобы в городах, районах, областях не испытывали недостатка в бюджетных средствах.

 

     В целом  об ем  средств  увеличен  почти  в  два  раза.  Если правительство  планировало   10,5   миллиарда   гривень,   то   мы запланировали более 19 миллиардов гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Яценко,  за  ним  -  народний депутат Штепа.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  66, Житомирська  область).  Фракція  Компартії України.  Шановна Юліє Володимирівно! Шановні представники уряду і Прем'єр-міністр у тому  числі!  Хотів  би насамперед поінформувати про те,  що цього року не виконується угода, досягнута між Прем'єр-міністром України і спілкою "Чорнобиль України" про те, щоб забезпечити фінансування соціального захисту чорнобильців у цьому році на рівні 1997  року. Провально  виконується  це  рішення.  Тобто  Прем'єру  треба вжити заходів.

 

     Крім цього,  була  досягнута  домовленість  про  фінансування заходів  щодо захисту потерпілого населення на рівні 1997 року і в 1999 році.  Одначе ні з пропозицій уряду, ні з ваших пропозицій не випливає,  що  ця  угода  виконуватиметься.  Зокрема  644 мільйони гривень,  які ви плануєте одержати в доходній частині  бюджету  за рахунок погашення заборгованості,  - це складова бюджету абсолютно нереальна,  і це ми довели представникам Мінфіну  і  вам  під  час засідання нашого комітету.  І зовсім немає чіткості,  де ми можемо одержати іншу складову, аби забезпечити фінансування на рівні 1997 року. Прошу дати відповідь на це запитання.

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  На вопрос, который нам задал депутат Киримов, мы подготовили справку о том,  как  финансировались  чернобыльские потребности  в  1997  году.  В  1997  году всего было утверждено 2 миллиарда 513 миллионов гривень,  а исполнено реально  1  миллиард 746 миллионов гривень.

 

     Вопрос, с  которым  к  нам  обратился  депутат  Киримов,  был сформулирован  так:   запланировать   на   1999   год   траты   на чернобыльские потребности на уровне тех трат, которые реально были произведены в 1997 году. В проекте бюджета на 1999 год

 

 предусмотрено 1 миллиард 746 миллионов гривень на эти потребности.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Штепа,  наступний  -  депутат Чукмасов.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов,    Автономная   Республика   Крым.   Уважаемая   Юлия Владимировна,  из года  в  год  мы  принимаем  бюджет,  в  котором сокращаются  расходы  на  социальную  сферу,  на социальную защиту населения. Нам постоянно говорят: нет денег.

 

     Я бы  хотела   привести   вам   несколько   цифр.   Например, внешнеэкономический   товарооборот   у  нас  составляет  около  16 миллиардов долларов.  Кроме того, мы получаем, например из России, 30  миллиардов  кубометров  газа  бесплатно - как плата за транзит газа на Запад.  Вместе доходы,  которые мы могли  бы  получить  от одного и другого, составили бы примерно бюджет Пенсионного фонда.

 

     Как в  вашем  проекте  бюджета учитываются эти средства?  Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  На совещании у Председателя Верховного Совета депутат  Мороз  внес  предложение о передаче государственной части имущества акционерных предприятий  в  коммунальную  собственность, возможно,  без  разрешения дальнейшей приватизации.  Как вы на это смотрите?

 

     И третий вопрос.  Почему в вашем проекте  бюджета  не  учтены предложения    Комитета    по    правам   человека   в   отношении депортированных граждан?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Последнее предложение поступило к нам  крайне поздно  -  сегодня утром ко мне подходили депутаты и мы беседовали на эту тему.  Ко второму чтению  мы  обязательно  это  предложение внесем.

 

     На вопрос,  поступали ли в государственный бюджет средства от транзита газа и нефти,  от рентных платежей по газу  и  нефти,  от пошлин на импортные товары,  пересекающие нашу границу,  и как эти деньги учитываются в проекте бюджета на 1999 год,  я могу  сказать следующее.   Весь  актив  предлагаемого  госбюджета  на  1999  год сформирован именно за счет тех источников,  о которых вы говорите. Например,  отчисления  от  платы  за  транзит  нефти по территории Украины увеличены на 456 миллионов 462 тысячи гривень.  Отчисления за транзит газа по территории Украины увеличены на 2 миллиарда 904 миллиона гривень.  Что касается ввоза импортных товаров,  то здесь две   позиции.  У  нас,  например,  как  ни  странно,  на  границе уничтожались  ликеро-водочные  изделия,  которые  якобы  незаконно пересекли  границу.  Табачные  изделия  по  постановлению Кабинета Министров у нас  должны  были  выкуриваться  СБУ  и  МВД.  Мы  это постановление подняли,  вместе с Азаровым посчитали, сколько у нас выкуривали   табачных   изделий   и    уничтожали    на    границе ликеро-водочных изделий, - получилась сумма 582 миллиона 540 тысяч гривень.  Это то,  что мы  уничтожали!  Скажу,  что  у  бюджетного комитета  возникли  сомнения  в  том,  что  это  уничтожалось  или выкуривалось...  Скорее  всего  это  шло  в  свободную   торговлю, вследствие   чего  снижалась  конкурентоспособность  отечественной продукции.

 

     Поэтому мы  устранили  это  положение,  запретили  уничтожать конфискант  и дали задание именно в законе о бюджете зачислить это в доходную часть бюджета.

 

     Кроме этого мы посчитали,  какой реально сегодня об ем товара заходит контрабандой,  а это цифра, которая поражает. Мы посчитали эту цифру,  и ее заложили в доходную  часть  бюджета,  оставив  от нашего  экспертного расчета всего 30 процентов,  то есть с большой подстраховкой.

 

     Более того,  мы  описали  механизм,  который   направлен   на заинтересованность местных органов власти в том,  чтобы прекратить контрабанду импортных товаров,  а именно:  зачисление  на  уровень областного казначейства всех доходов, которые поступают от импорта товаров - это импортный налог на добавленную стоимость и акцизы на импортные товары.  И дотационные области методом расщепления будут получать часть этих средств.  Соответственно механизмы есть, и это полностью подкреплено конкретными цифрами.

 

     И по поводу собственности.  Первый вопрос,  которым бюджетный комитет  займется   после   принятия   бюджета,   это   разработка механизмов,  с  помощью  которых  местные  советы  будут управлять имуществом,  которое принадлежит государству.  Мы считаем, что это единственный    путь    к   эффективной   работе   государственной собственности в областях.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Чукмасов,  наступний  -депутат Сінченко.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Прошу передать слово  Кириленко  Ивану Григорьевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириленко.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ 36, Дніпропетровська область). Шановна Юліє Володимирівно, у вашій доповіді прозвучало дуже багато відповідальних висновків  та пропозицій.  Звертаю  увагу  на одну з пропозицій - щодо вугільної галузі.  Шахтарі нас слухають,  і ви  розумієте,  як  вони  на  це реагують. І Президент, і уряд знають, яка це резонансна галузь - і в  економічному,  і  в  соціальному,  і   навіть   у   політичному відношенні.  І  все  ж у проекті бюджету від уряду заплановано 1,6 мільярда гривень на наступний рік на вугільну галузь. Ви берете на себе  сміливість  удвоє збільшити видатки на вугільну галузь - 3,1 мільярда гривень.  Чи реально це? До речі, це мінімально необхідна сума для того,  щоб хоч якось утримати вугільні регіони і вугільні колективи.

 

     Чи реально   це,   тим   паче   за   рахунок   амортизаційних відрахувань?

 

     І друге  запитання.  Як буде розподілено ті кошти на державну підтримку,  тобто на дотацію на тонну  видобутого  вугілля,  і  на реструктуризацію, тобто на закриття шахт?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Спасибо. Бюджетный комитет значительную часть своего  времени  уделил  шахтерским  проблемам,  и  не  на   одном заседании.  В  итоге  мы  пришли  к  такому  решению:  сегодня  ни правительство,  ни Верховная Рада не имеют  права  устраняться  от решения этих проблем, в том числе выделяя финансы.

 

     Как будут  распределяться  эти  средства?  В  1999 году нужно закрыть 61 шахту, которая крайне убыточна и нерентабельна.

 

     Убыточные, нерентабельные шахты ежегодно  приносят  стране  3 миллиарда  гривень  убытков.  Но  тем  не менее,  закрывая шахты и выделяя на это 1,  2 миллиарда гривень,  мы не должны  забывать  о том,  что отрасль должна жить, развиваться, а для этого необходимы дотационные средства.

 

     По нашим совместно с Минуглепромом расчетам,  размер дотаций, которые   должны   получить   шахты,   чтобы  обязательно  выжить, составляет 1 миллиард 650 миллионов гривень.

 

     Как раз эту сумму мы  заложили  в  расходную  часть,  которая касается угольной отрасли.

 

     И я хочу вам сказать, что только за последний год у нас из 76 доходных, прибыльных шахт осталось всего лишь 5. А это значит, что именно   государство   виновато  в  том,  что  сегодня  шахтеры  и шахтерские семьи остались без средств.

 

     В бюджетном проекте мы,  конечно же,  эти цифры поправим.  Но есть  ли  у  нас  гарантия,  что  в рамках этих цифр правительство выполнит обещания,  которые заложены в бюджете?  Поэтому я считаю, что  ни  бюджетный комитет,  ни Верховная Рада в целом после того, как мы запланируем  расходные  цифры,  не  должны  устраняться  от контроля за их очень детальным исполнением.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Сінченко,  наступний - народний депутат Константинов.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов, Луганская  область.  Уважаемая Юлия Владимировна!  Полдела принять бюджет,  но более важно  -  желание  его  выполнить,  реализовать. Скажите,  нашли ли поддержку в структурах исполнительной власти, в Администрации Президента предложения бюджетного комитета  в  части тех   радикальных,   принципиальных  новаций  к  бюджету,  которые являются в значительной степени обобщением  различных  предложений народных  депутатов,  ученых,  общественных деятелей,  в том числе представителей левых сил? Это первое.

 

     И второе. Я хотел бы, чтобы вы еще раз акцентировали внимание на   проблеме  единого  пенсионного  поля  для  всех  пенсионеров, независимо от того,  в какой области они проживают,  поскольку  по Конституции у нас все граждане равны.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Ваш  последний  вопрос  - это тот вопрос,  по которому  в  бюджетном  комитете  возникли  серьезные  споры.  Как выровнять  выплаты  пенсий  по  всей  территории Украины?  Большей частью бюджетного комитета этот вопрос был поддержан.  Это значит, что все пенсионные средства, которые сегодня собираются в Украине, должны зачисляться сначала в центральный Пенсионный фонд,  а затем равномерно  распределяться  по  территории  Украины.  Но мы должны отдавать себе отчет в том,  что в  некоторой  степени  области  не будут  заинтересованы в сборе пенсионных средств.  Соответственно, если мы и будем централизовывать эти деньги,  то какой-то  процент обязательно  надо  оставить в областях для того,  чтобы они знали, что к этому проценту нужно стремиться. Такая статья будет заложена в  бюджете,  и  мы  будем  стараться  сделать так,  чтобы средства пропорционально распределялись по всей территории Украины.

 

     Относительно Пенсионного фонда - какие новации ввел бюджетный комитет  и  эти новации нашли отражение в цифрах.  Прежде всего мы твердой рукой устранили  из  трат  Пенсионного  фонда  все  траты, которые  не  свойственны  Пенсионному  фонду.  Изначально это была цифра 1,8 миллиарда гривень. В итоге, когда мы разобрались со всей законодательной базой,  эта цифра составила 800 с лишним миллионов гривень.  Эти средства  исключены  из  трат  Пенсионного  фонда  и внесены в расходную часть государственного бюджета.

 

     Далее мы посчитали, сколько государство задолжало Пенсионному фонду за последние годы,  и предлагаем в проекте бюджета механизм, как  государство может погасить эту задолженность перед Пенсионным фондом.  И вообще,  мне кажется,  этому аспекту бюджета мы  должны уделить действительно по-настоящему серьезное внимание.

 

     И вопрос,  который  не  поднимается  сегодня,  а  его следует поднимать: дано право предприятиям платить долги в Пенсионный фонд векселями.  В  соответствии  с  постановлением  Кабинета Министров дисконты,  которые допускаются на эти векселя,  могут достигать 60 процентов.  Вы  же  знаете,  что  никто не будет покупать векселя, которые зданы в Пенсионный фонд,  неликвидных именно  предприятий. Соответственно,    как   оценивает   бюджетный   комитет,   именно предприятия,  производящие ликвидную продукцию,  рассчитываются  с бюджетом векселями,  затем их выкупают с дисконтом 60 процентов, а после этого те же векселя пред являют на предприятия. Эта ситуация была выявлена в рамках работы специальной следственной комиссии, и мы закладываем в бюджет статью о том,  чтобы запретить  вексельное обращение через Пенсионный фонд.

 

     И о   пенсионных   средствах,   которые  хранятся  на  счетах коммерческих  банков.  В  проекте  Государственного   бюджета   мы заложили статью,  чтобы по пенсионным средствам,  которые хранятся на счетах коммерческих банков,  оплачивать  100  процентов  ставки рефинансирования.  Но не для того,  чтобы государство и Пенсионный фонд  заработали  на  этих  деньгах,  а   чтобы   банки,   которые сверхнормативно  держат  эти  деньги,  как  можно  скорее  от  них избавлялись.  Чтобы эти пенсионные деньги для коммерческих  банков стали просто "горячими",  чтобы только пришла копейка, моментально ее направляли на пенсии.  Все эти предложения бюджетного  комитета учтены в проекте Госбюджета на 1999 год.

 

     И поскольку  вы  задали  вопрос  по  Луганской области,  хочу сказать о том,  как изменились показатели именно Луганской области в   части  финансирования.  Запланированные  Минфином  расходы  по Луганской области составляли 522  миллиона  гривень.  По  расчетам комитета  эта  цифра  составила  815  миллионов  гривень  только в денежной форме,  а в целом  вместе  с  энергетическими  векселями, которыми  гасят задолженность по всей системе энергопоставок,  эта цифра  будет  увеличена  почти  вдвое.  Это  говорит  о  том,  что Луганская область дефицита по бюджетным средствам иметь не будет.

 

     Относительно того,   будут   ли   исполняться   эти  цифры  и поддерживает ли Кабинет Министров? Это вопрос принципиальный и для нас.  Вы знаете, что именно дотации из государственного бюджета на местный уровень,  как правило,  никогда и не выполнялись в  полном об еме.  И все планы области просто были разрушены только тем, что государство   не   выполняет    обязательств    по    перечислению государственных средств.

 

     Мы выработали   механизм   осуществления   дотаций,   который практически  упраздняет  какое-либо  ручное  управление   Кабинета Министров и Министерства финансов дотациями.  Как это сделано? Все налоги,  которые должны перечисляться  в  государственный  бюджет, собираются  на  уровне  областного казначейства и в автоматическом порядке Национальным банком расщепляются в установленном  проценте и  остаются  сразу  же  на областном уровне для погашения дотаций. Соответственно никакого решения Минфина  и  Кабинета  Министров  в этой части просто не будет нужно.

 

     Мы обсчитали  дотации  с  учетом механизмов их реализации.  Я могу сказать твердо,  что области запланированными дотациями будут обеспечены,   если,  конечно  же,  не  будет  нарушаться  Закон  о Государственном  бюджете.  Ну,  как  вам  сказать...  Это   вообще противоречит   здравому   смыслу.   Есть  механизм,  он  адресован Национальному банку,  который  обязан  выполнять  законы,  которые принимает Верховная Рада.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Константинов,   наступний  - депутат Кухарчук.

 

     КОНСТАНТИНОВ Є.С.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 51,  Донецька область).  Партия "Громада". Уважаемая  Юлия  Владимировна!  Я внимательно слушал ваш доклад по альтернативному проекту бюджета.  Он действительно  революционный. Революционность    его    понятна   простому   человеку,   понятна руководителю любого ранга. Это приоритетность сельского хозяйства, угольной   промышленности,   социальной   сферы,   в   том   числе здравоохранения,  образования  и  так  далее,  местных   бюджетов. Революционность вашего бюджета заключается также в том,  что нужно перейти от тотального вранья  по  всем  направлениям  к  истинной, кропотливой работе по выводу благословенной Украины из кризиса.

 

     У меня   к   вам  один  вопрос.  Вы  умный  человек,  провели колоссальнейшую работу со своим комитетом  и  со  всеми  народными депутатами,  и с руководителями областей, городов и так далее. Как обеспечить организационное принятие данного бюджета? Как относятся Председатель  Верховной  Рады  Ткаченко Александр Николаевич,  его замы,  руководители фракций,  руководители комитетов,  ибо  просто так, я уверен, этот бюджет не пройдет?

 

     Спасибо за ответ.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Ну,  ответ  очень  короткий.  К  власти нужно приводить тех людей, которые с ней умеют справиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кухарчук.  Наступний  -  депутат Заплатинський.

 

     КУХАРЧУК М.А.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів, Рівненська область. Шановна Юліє Володимирівно! У мене три короткі запитання.

 

     Учора Верховна  Рада в першому читанні прийняла проект Закону про внесення змін  до  Закону  України  про  джерела  фінансування дорожнього  господарства.  В  проекті  бюджету  закладено кошти за схемою закону 1997 року. Чи реально це? Яка ваша позиція?

 

     Друге. Згідно з указом Президента від 7 серпня  про  зміни  в оподаткуванні  підприємства з 1 жовтня сплачують податок на додану вартість з вартості наданих послуг.  За  нинішньої  заборгованості держави   населенню   це   смертельний   вирок   для   підприємств комунального господарства.

 

     Ваше бачення як голови бюджетного комітету шляхів розв'язання проблеми, вже майже реанімації комунальних підприємств.

 

     І останнє. Як у проекті бюджету розв'язано проблему дотування пільг на проїзд автомобільним і залізничним транспортом?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Во-первых,  по поводу налога  на  добавленную стоимость.  Я  выступала  с  этой  трибуны  и на конкретных цифрах доказала,  что  налог  на  добавленную  стоимость  в  Украине   не работает.  Это  налог,  который  уничтожает  всех  производителей, превращая вроде бы хороший налог в  жесткий  налог  с  оборота.  Я выступала  и  буду  выступать  за  приостановку действия налога на добавленную  стоимость  в  Украине.  Но,  тем   не   менее,   есть реальности, есть закон.

 

     Первое, что  мы  сделали  относительно  налога на добавленную стоимость в  проекте  государственного  бюджета,  -  предусмотрели статью о сохранении нулевой ставки на энергоносители импортные для поставки  предприятиям  и  населению.  Это  уголь,  это  газ,  это электроэнергия.  Там, где нулевое обложение было, мы оставили этот порядок на 1999 год.

 

     Соответственно энергетические компании,  если Верховная  Рада примет эту статью, не будут платить налог на добавленную стоимость по тем видам,  где была нулевая ставка.  Это, безусловно, позволит защитить  те  организации,  которые вынуждены были бы платить этот налог с 1 января.

 

     По поводу   коммунальных   хозяйств.   Мы   посчитали   очень скрупулезно все долги,  которые сложились у бюджетных организаций, у бюджетов разных уровней перед коммунальными организациями, в том числе поставляющими тепло,  газ,  электроэнергию. Мы все эти долги из  теневой  сферы  извлекли  и   нашли   механизмы   их   полного стопроцентного  погашения.  Но для этого,  безусловно,  нужна воля Кабинета Министров, поскольку это нужно исполнить.

 

     Бюджетный комитет не покинет правительство  именно  в  рамках исполнения этой программы.  Мы будем рядом с ними до тех пор, пока не проведем то, что запланировали в государственном бюджете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Заплатинський.   Наступний   - депутат Асадчев.

 

     ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань  фінансів   і   банківської   діяльності   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Фракция "Громада". Уважаемая Юлия Владимировна! Подход бюджетного  комитета  к формированию бюджета по принципу насыщения областных  бюджетов  заслуживает  только  уважения,  и   все   мы, естественно, будем его поддерживать.

 

     Как представитель  судостроительного края,  я хотел бы задать два  вопроса  и  получить   на   них   ответ.   Первый.   Согласно постановлению  Кабинета Министров Украины об екты социальной сферы судозаводов были  переданы  в  коммунальную  собственность  города Николаева.  Законопослушные  власти сделали это сразу же по такому документу.  Этот документ предусматривал выделение пяти  миллионов гривень,  о  которых  Кабинет Министров,  к сожалению,  забыл,  на содержание этих об ектов.

 

     Убедительная просьба  дать  ответ   на   вопрос,   можно   ли предусмотреть это в бюджете-99?

 

     И второй. Судостроительная отрасль - основа Николаевщины. Это самая главная отрасль,  в которой работает  порядка  70  процентов трудоспособного населения города. Сегодня она в крайнем загоне. Мы неоднократно  обращались,  и  последнее   обращение   николаевских депутатов  -  в  бюджетный  комитет  по  вопросу целевой поддержки судостроения.

 

     Прошу вас ответить на эти вопросы. Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Начну  с  цифр,  которые   касаются   бюджета Николаевской  области.  Мы  знаем  эту  проблему.  Мы неоднократно встречались с руководством области,  и поэтому цифры,  которые  мы предлагаем,  выглядят таким образом. Всего расходы по Николаевской области,  которые  запланированы  были   Министерством   финансов, составляют 260 миллионов 824 тысячи.  Учитывая проблему, о которой вы  сказали,  бюджетный  комитет  чисто   в   денежном   выражении предусмотрел для Николаевской области 357 миллионов 696 тысяч. Как вы видите,  - почти на 100  миллионов  больше,  в  том  числе  для содержания той коммунальной сферы, о которой вы говорите. Но кроме этого  Николаевской  области  выделено  на  113  миллионов   сверх установленного   лимита   средств,   которые   позволяют  погасить задолженность и текущие платежи по энергопоставкам,  - то есть это плюс еще 113 миллионов 469 тысяч. Итого Николаевская область будет иметь цифру 471 миллион 165 тысяч.  То есть  проблема  практически снята. Это первое.

 

     Второе - по судостроительной отрасли. Встречались в бюджетном комитете со всеми  судостроителями.  Разобрались  полностью  с  их проблемами. Сегодня судостроители имеют заказы из-за рубежа на 512 миллионов долларов, но не могут их выполнить и привести эту валюту в  страну  только  лишь  потому,  что у них недостаточно оборотных средств для организации  производства.  Именно  учитывая  это,  мы предусмотрели из полутора миллиардов эмиссионных средств,  которые будут заложены в законе о бюджете,  если поддержит Верховная Рада, 200 миллионов гривень на оборотные беспроцентные средства, которые будут отданы судостроителям для выполнения экспортных заказов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Iвану Зайцю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Iван Олександрович Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний   виборчий    округ,    НРУ).    Шановна    Юліє Володимирівно!   Вибачте,   але  я  не  можу  втриматися,  щоб  не подякувати вам за хорошу афористичну лекцію,  частково і з  питань політичної зоології (це павуки в банці й інші речі). Але прошу вас висловити позицію комітету з кількох політикоекономічних питань.

 

     Перше. Якими  аргументами  можна  пояснити  те,  що   комітет погодився  із  запропонованою  Кабінетом Міністрів сумою витрат за статтею "Міжнародна діяльність",  а саме з  фактичним  скороченням фінансування  діяльності  МЗС  порівняно  з  бюджетом попереднього року?  Ваш комітет не врахував особливостей  структури  витрат  по МЗС.  Адже  відомо,  що  левова  частка  витрат МЗС здійснюється у твердій валюті. Якщо вирізати суму витрат по МЗС у твердій валюті, то    й    переконаємося   у   значному   зменшенні   фінансування зовнішньополітичної діяльності.

 

     Крім того,  зменшено на 600 тисяч фінансування  дипломатичної академії.  Не кажу вже про Національне агентство з питань розвитку та європейської інтеграції.

 

     Друге - стосовно нашої науки.  Все залишилося на тому  самому місці, на якому й було раніше. Але ми знаємо, що тих 0,54 відсотка внутрішнього валового продукту недостатньо,  треба хоча б один або півтора   відсотка.  Сьогодні  ми  святкуємо  80  років  утворення Національної академії наук і підносимо їм такий подарунок.

 

     І третє - це сурогатні платіжні засоби у бюджеті. Йдеться про компенсаційні  сертифікати,  про  енергетичні векселі,  тоді як ми повинні планувати у реальній  одиниці  -  гривні.  Чим  ви  можете пояснити відхід від такої залізної логіки планування бюджету?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Прежде всего бюджет спланирован в гривнях.  А то,  что  вы   назвали   "использованием   определенных   денежных суррогатов",  это  лишь  механизмы  исполнения  гривневых планов и гривневых расходов - вот и все.

 

     По поводу  использования  в  нашей   экономике   эрзац-денег, бумажных  суррогатов  - это наша неизбежность.  Позвольте обратить ваше внимание на цифры,  которые  просто  убийственны.  Для  того, чтобы нормально работала страна, ей нужно иметь определенный об ем денег.  Так вот Украину  поставили  на  колени,  отдав  ей  вместо нормального  об ема  денег  всего  лишь 13,6 процента от ВВП,  что значительно ниже, чем в нормальных развитых странах.

 

     Хочу назвать радикальный пример - Япония. У них не обращается денежная  единица между странами,  нет такого достаточно об емного обращения.  Так вот у них - 111-112 процентов от ВВП,  а у  нас  - 13,6.  И при этом говорят,  что каждый выпуск гривни дополнительно ставит Украину в  просто  кризисное  положение  по  инфляции.  Это безусловная ложь.  Деньги у нас убрали только лишь для того, чтобы мы стояли у границ с протянутой рукой и ждали,  пока нам деньги  в эту руку положат.  И говорят, что нужно платить 50-60 процентов по кредитам в твердой валюте. Я этого никогда не поддержу.

 

     Поэтому, с одной стороны,  мы зажаты условиями  Национального банка   -   не   увеличивать   об ем   денег,  с  другой  стороны, бартеризация, взаимозачеты достигли абсолютно непонятных размеров.

 

     Комитет по вопросам бюджета не будет держать  в  тени  данные проблемы. Мы их вынули, нашли механизмы, как это сделать, и мы это сделаем.

 

     Что такое  вексельный  зачет?  Вы  знаете,  что  сегодня   по энергоносителям зачеты проводятся на всех уровнях,  но только лишь утруски и уценки по  этим  зачетам  составляют  до  80  процентов. Поэтому  мы  подняли проблему,  дали механизмы,  которые описаны в проекте Закона о  Государственном  бюджете,  устранили  какие-либо дисконты  и  рыночные  обращения ценных бумаг,  а просто по жестко связанной схеме,  пользуясь признанными  всем  миром  технологиями замещения денег определенными ценными бумагами,  расшили проблему, что привело к тому,  что мы смогли создать  бездефицитные  местные бюджеты.

 

     Относительно Министерства иностранных дел.  Вы знаете,  что я всегда поддерживала и поддерживаю активную политику Украины в мире по поводу завоевания рынков,  занятия своего места на этих рынках. Считаю, что средства, которые мы выделили Министерству иностранных дел,  позволяют  выполнять  такие  функции.  За  пределами бюджета остались деньги,  которые Министерство  иностранных  дел  получает мимо  бюджета,  за  консульские  сборы  в  том  числе.  То есть мы посчитали не только то, что по бюджету, но и то, что мимо бюджета. И  посчитали,  что в таком кризисном положении,  в каком находится страна,  больше мы сегодня просто не можем выделить.  И,  поверьте мне,   всегда   наши   желания   должны   соизмеряться   с  нашими возможностями.  Мы   сейчас   имеем   более   50   дипломатических представительств (56-57,  если мне память не изменяет) и имеем там помещения.  А мы хотим еще создать столько же сразу за один или за два года. Это сегодня, к сожалению, невозможно. Нужно учиться жить по средствам.

 

     По поводу науки.  Вы задели совершенно больную тему. Для того чтобы что-то финансировать, а еще и увеличивать финансирование, то (правильно  отмечали  многие  народные  депутаты)   нужно   видеть механизм,  куда  это  идет  и  какую  отдачу  от этого государство получает.  Не хочу говорить резко.  Но когда  мы  изучили  систему финансирования  научных  разработок,  в  том  числе инновационных, когда познакомились,  а у кого  же  собственность  на  разработки, которые  профинансировало государство,  а кто гарантирует,  что та или другая приоритетная разработка является таковой, то оказалось, что   у   нас   такие   технологии,   которые  бы  четко  защищали государственные интересы,  направляли приоритетность развития  тех или иных научных направлений, к сожалению, отсутствуют.

 

     Поэтому мы  деньги  оставили пока на базовую науку.  Вместе с руководителями  министерств   и   членами   профильных   комитетов договорились,   что   сразу  после  принятия  бюджета  садимся  за разработку очень детальной технологии,  как,  направляя деньги  на науку, все-таки получать отдачу государству.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє Володимирівно. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Рахункової палати Валентину Костянтиновичу Симоненку.

 

     Валентине Костянтиновичу,  скільки  часу  вам  потрібно   для доповіді?

 

     Шановні колеги!  Голова  Рахункової палати просить 30 хвилин. Погодимося? Погодимося. Будь ласка, Валентине Костянтиновичу.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати.  Уважаемый  Виктор Владимирович!   Уважаемые  народные  депутаты!  Шквал  финансового кризиса в Украине в августесентябре 1998 года заставил лихорадочно действовать Президента Украины,  правительство, Национальный банк, другие инстанции по  выработке  и  реализации  антикризисных  мер, которые  должны  были  бы  получить свое завершение и реализацию в государственном бюджете и через  государственный  бюджет  Украины. Государственный  бюджет является документом высшей государственной важности,  исполнение  которого   обеспечивает   жизнедеятельность государства,   его   безопасность,   экономическое   и  социальное развитие.  Это аксиома для  всех  стран  с  нормальным  механизмом государственного  управления,  где  государственный  бюджет  - это концентрированное   выражение    разработанной    и    реализуемой экономической политики. Анализ проекта государственного бюджета на 1999  год  показывает:  либо  представленный  проект  бюджета   не отражает выработанной правительством экономической политики,  либо такой политики для отражения в бюджете у правительства просто нет.

 

     Бюджет не решает ни одной острейшей проблемы,  которые  стоят перед страной. Более того, он даже не приближает нас к их решению. Создается впечатление,  что мы так долго стоим на краю  финансовой пропасти,  что  стали считать это место своим родным и что в нашем обществе нет проблем, требующих для своего решения государственных финансовых ресурсов.

 

     Для начала  уясним,  на  какие  краеугольные камни лег проект государственного бюджета Украины на 1999 год?

 

     Первое. В  стране  не  создана   четкая   законодательная   и нормативная  база  (а  существующая  постоянно  игнорируется),  на которой должен основываться бюджет 1999  года.  Основу  этой  базы составляют   Конституция,  законы  Украины,  Бюджетная  резолюция, программа правительства и другие документы.

 

     Бюджетная резолюция принята  парламентом  в  соответствии  со всеми нормами. Но основы кредитно-денежной политики не утверждены, они    приняты    лишь    к    сведению.    Основные     параметры социальноэкономического  развития  на  1999  год не утверждены,  а опять же только приняты к сведению.

 

     Программа действий правительства,  которое  работает  полтора года,  всего  лишь два месяца назад подана в Верховный Совет,  где она пока  не  рассматривается  и  когда  будет  рассматриваться  - неизвестно, в том числе и вам, уважаемые депутаты.

 

     Закон о  черте  малообеспеченности,  о минимальных заработной плате  и  пенсии  в  действие  не  введен.   И   наконец,   отчеты правительства  об  исполнении  государственных  бюджетов  за 1994, 1995,  1996,  1997 годы и за 9 месяцев 1998 года слушались,  но ни разу  не  утверждались.  Перечень  базовых  документов  бюджетного процесса  можно  было  бы   продолжить.   Но   круг   коллективной безответственности   бюджетной   экономической  политики  замкнут. Система ошибок,  нарушений Конституции продолжается из года в год. Поэтому и такие результаты.

 

     Вопрос второй.   Экономическая   основа,  на  которой  должен базироваться  бюджет  1999  года,  -  это  углубление   негативных процессов    в   экономике,   обесценивание   гривни,   отсутствие инвестиционных ресурсов.

 

     Но проект  государственного  бюджета  Украины  на  1999   год разработан правительством исходя из предполагаемого экономического роста.  Однако этот рост никак и ничем не подтверждается  в  самом проекте  государственного бюджета,  а также выполнением прогнозных расчетов.

 

     Как вы знаете,  10 месяцев текущего года принесли  сокращение практически  во  всех  отраслях экономики.  Углубляется финансовый кризис.  Нынешняя структура  валового  внутреннего  продукта,  где потребление  основного капитала на 2,8 миллиарда гривень превышает его  валовое  накопление,  не  создает  никаких  предпосылок   для экономического роста.

 

     Общий об ем прибыли,  предусмотренный на 1999 год,  ухудшение финансового  состояния  предприятий,  прогнозируемое   в   проекте бюджета,   снижение   об емов   прибыли   на   успешно  работающих предприятиях в будущем году почти на треть  -  также  не  являются предпосылками экономического роста.

 

     Аккумулирование амортизационных   отчислений   в   бюджет  не увеличивает  об ем  инвестиций,  а  только  позволяет  государству распоряжаться  средствами  предприятий,  перераспределяя  их через государственный бюджет.  Все это  не  способствует  экономическому росту, а этот экономический рост все же планируется правительством в 1999 году.

 

     Постоянное увеличение  об емов  задолженности  по  заработной плате,  социальным  выплатам и пенсиям продолжает негативно влиять на платежеспособность населения.  Размер этой задолженности  на  1 октября 1998 года составил ни много ни мало 8,6 миллиарда гривень, то есть увеличился с начала года на 24,7  процента,  что  не  дает основания  считать  реальной возможность погашения задолженности в ближайшее  время.  А  это  предопределяет  сужение  в  1999   году потребительского спроса на рынке товаров и услуг.

 

     На наш  взгляд,  наиболее  реальным  в  следующем  году будет сокращение производства валового внутреннего продукта как  минимум на   1,5-2  процента,  а  не  рост  его  на  1  процент,  как  это предусмотрено в проекте государственного бюджета.

 

     Третье. Как же предусматривается решать в 1999  году  целевые государственные задачи через бюджет? Бюджетной резолюцией одним из главных  направлений  бюджетной  политики  1999  года   определено увеличение  доли  социальных  расходов  в  общих расходах сводного бюджета.

 

     В проекте сводного бюджета 1999 года  на  социальные  расходы планируется 15,5 миллиарда гривень,  что составляет 46,5 процента. Таким образом,  вместо увеличения социальных расходов по сравнению с 1998 годом предусмотрено их уменьшение на 5,2 пункта. Расходы на здравоохранение  к  их  об ему,  утвержденному  в  государственном бюджете   на   1998   год,  только  на  уровне  74  процентов;  на мероприятия, связанные с Чернобыльской катастрофой, - на уровне 67 процентов;  на  поддержку  жилищнокоммунального  хозяйства - всего лишь на уровне 10,4 процента.

 

     Одновременно предусмотрен  рост   расходов:   на   пополнение государственных  запасов  и резервов в 3,3 раза,  то есть закромов Родины,  которые  должны  государственному  бюджету  уже  свыше  3 миллиардов  гривень;  на  строительство  -  в  2,8 раза (что будем строить,  никто  из  депутатов  точно  не  знает,   да   и   члены правительства  тоже);  международную  деятельность  -  в 1,5 раза; обслуживание государственного долга  -  в  1,4  раза.  Расходы  на государственное  управление составляют 99,9 процента,  и это после двухкратного пятипроцентного сокращения этих расходов в 1998 году. Правоохранительную   деятельность   и   обеспечение   безопасности планируется  профинансировать  на  уровне  97,6   процента.   Рост расходов  на  заграничные командировки составляет 51 процент.  Все проблемы решены,  осталось  только  ездить  за  границу,  делиться опытом, искать очередного глобального партнера...

 

     Отдельная тема - защищенные статьи бюджета. В проекте бюджета на 1999 год  в  соответствии  с  требованием  Бюджетной  резолюции предполагается утвердить (статья 21) перечень защищенных расходов, финансирование  которых  должно  осуществляться  в  первоочередном порядке  и об емы которых не подлежат сокращению.  Перечень статей практически повторяет те же виды расходов, что были и в этом году, за  исключением  расходов  на возврат сбережений граждан,  которые теперь,  к сожалению,  не  отнесены  правительством  к  защищенным статьям.  Наибольший  удельный  вес  среди  этих  статей  занимают расходы на выплату  процентов  по  государственному  долгу  вместо расходов на оплату труда, как это было в 1998 году.

 

     Но нет  ни  малейших  гарантий,  что  защищенные статьи будут профинансированы в соответствии с  требованиями  закона.  Об  этом красноречиво  говорят цифры выполнения государственного бюджета за 10 месяцев текущего года по защищенным статьям.  Например, расходы на возврат сбережений граждан профинансированы на 2,7 процента; на погашение задолженности по социальным выплатам - на 8,3  процента; на  приобретение  медикаментов - на 27,3 процента.  Причина одна - никто не может сказать точно цифр  этих  расходов  и  нет  системы реализации    статей.   Сейчас   задайте   вопрос   любому   члену правительства, в том числе и уважаемому Игорю Александровичу, и не будет ответа, сколько же стоят эти наши защищенные статьи?

 

     Второй пример  решения  целевых  государственных  задач через проект государственного бюджета.  Особенность проекта бюджета-99 в том,  что  есть  перечень государственных программ экономического, научно-технического,  социального развития  в  виде  приложения  к нему.   Но  одновременно,  по  данным  Министерства  экономики,  в настоящее время уже реализуются 203 программы,  которые  полностью или  частично  финансируются  из  бюджета.  Каких только нет у нас программ!  Это:  программы по производству трамваев, троллейбусов, комбайнов,  самолетов,  пароходов,  судов,  угля,  янтаря,  стали, золота и другие.

 

     Программы были и есть.  К  сожалению,  программной  продукции нет.  Правда,  есть  постановление  Кабинета  Министров - зарплату шахтерам  теперь  будут  выплачивать   автомобилями   производства "АвтоЗАЗ - Daewoo".

 

     Но есть в этих программах такая особенность: при общем об еме финансирования за счет всех источников по уже начатым  программам, который  составляет  237  миллиардов гривень,  90 миллиардов - это бюджетные средства.  Для завершения уже начатых программ нужно 220 миллиардов  гривень,  в том числе из государственного бюджета - 85 миллиардов гривень.  При финансировании на действующем уровне срок выполнения  этих программ составит 60 лет.  Но правительство к ним еще хочет добавить согласно проекту бюджета 78 программ. Разве это не   фактический   отказ   государства   от   реализации  политики приоритетов через государственные программы?  Девальвировано  само понятие "государственная программа". А это, к сожалению, почва для ручного  управления,  в  результате  которого  выполняются   схемы из ятия средств из бюджета.  Одна из таких схем - схема бюджетного кредитования.

 

     В обход  действующего  законодательства  за  счет   бюджетных средств   фактически   создана   система   кредитования,   которая содействует     неэффективному,      нецелевому      использованию государственных ресурсов.  Наиболее широко такой порядок внедрен в системе  Государственного  комитета  по   материальным   резервам, Государственного   инновационного  фонда,  Фонда  государственного имущества,  даже  Государственного  фонда   содействия   занятости населения   и   конечно   же  резерва  Кабинета  Министров.  Сумма задолженности за  предоставленные  кредиты,  в  основном  за  счет средств   государственного   бюджета,   полученных   от  суб ектов хозяйственной деятельности,  стремительно  растет  и  превышает  в настоящее  время  4,5  миллиарда гривень,  а с учетом невозмещения расходов государственного  бюджета  на  обслуживание  и  погашение кредитов составляет уже более 6 миллиардов.

 

     Такому положению  содействует  и  возвращение предоставленных ссуд  не  в  государственный  бюджет,   а   часто   на   различные внебюджетные счета.

 

     Таким образом     бюджетные    средства    превращаются    во внебюджетные.  И никаких изменений к этой схеме в  проекте  нового бюджета не вносится.

 

     Теперь о    нерешенных    проблемах    дефицита   в   проекте государственного бюджета.  Уважаемые депутаты,  дефицит  -  тонкий инструмент.  Он  может  эффективно  использоваться лишь теми,  кто умеет и хочет управлять им.  Но практика показывает,  что у нас за каждую гривню дефицита государство вынуждено расплачиваться двумя, тремя,  а порой и более гривнями на обслуживание долга. В итоге он оборачивается созданием мультипликатора нагрузки на бюджет.

 

     Построенная пирамида  ОВГЗ  исчерпала запас своего развития и превратилась в угрозу  для  выполнения  бюджетов  будущих  лет.  В сложных   условиях   невыполнения   доходной   части   бюджета   и значительного  роста  расходов   по   обслуживанию   и   погашению государственного долга решение о проведении конверсии ОВГЗ привело к некоторому снижению давления на  бюджет  следующего  года  через уменьшение об емов погашения и обслуживания ОВГЗ.

 

     Однако не   следует  забывать,  что  погашение  долга  только отодвинуто на некоторое время.  При этом полностью  дезорганизован рынок внутреннего государственного заимствования и фондовый рынок.

 

     Кризис на   мировых   финансовых  рынках  ставит  под  угрозу возможность привлечения внешних фидуциарных займов.  Но даже  если они  будут  осуществлены,  то  надо  помнить,  что  в 1999 году на обслуживание  и  погашение  уже   существующего   внешнего   долга необходимо  направить  4  миллиарда 975 миллионов гривень,  что на 12,6 процента выше плановых показателей текущего года.

 

     При этом следует заметить,  что если даже не  будет  допущено роста  государственного  внешнего  долга,  обсчитанного в долларах США, то, учитывая предусмотренное в об яснениях дальнейшее падение курса гривни, его об ем в национальной валюте все равно увеличится на 4,5 миллиарда гривень.

 

     Все свидетельствует о том,  что осуществление заимствований в запланированных  об емах  является достаточно проблематичным и что погашение долга в 1999 году должно осуществляться только  за  счет доходной части бюджета.

 

     Но такая ситуация не урегулирована проектом государ-ственного бюджета.  Именно поэтому необходимо соответствующей статьей закона установить предельный размер государственного

 

 внешнего долга  Украины.  Чтобы  не  допустить  дальнейшего  роста нынешнего долга,  этот предел должен равняться об ему,  ожидаемому на 1 января 1999 года в сумме 10,8 миллиарда долларов США,  а  это меньше  прогнозированного  правительством  об ема на 1 января 2000 года на 1,8 миллиарда долларов США.

 

     Исходя из практики последних лет,  которая свидетельствует об очень    неудовлетворительном    состоянии    дел   с   погашением предприятиями задолженности по  иностранным  кредитам,  полученным под   гарантии   правительства,  считаем  недопустимой  реализацию предложений правительства в статьях 39  и  40  о  реструктуризации просроченной  задолженности.  Это  ни  много  ни мало 774 миллиона долларов.

 

     Считаем недопустимым также принятие предложений правительства относительно   установления   предельной  суммы  привлеченных  под государственные  гарантии  иностранных  кредитов  в  размере   500 миллионов  долларов  США.  Делать  новые заимствования при наличии просроченной  задолженности  и  невозможности  ее  погашения  явно нецелесообразно. Но это слишком мягко сказано.

 

     Еще один  вопрос,  который  не  решался ранее и не решается в проекте бюджета на 1999 год,  - контроль за  исполнением  бюджета. Реализация государственного бюджета, как и любого самого реального из реальных бюджетов,  о чем  свидетельствует  наш  собственный  и мировый  опыт,  ничего  не  стоит  без эффективного парламентского контроля   за   его   исполнением.   Возвращаясь   к   юридической состоятельности  проекта  государственного  бюджета  на  1999 год, необходимо отметить, что нет практически ни одной

 

 статьи, где  бы  в  той  или  иной мере не было допущено нарушений действующего  законодательства.  Но  во   всех   этих   нарушениях прослеживается  странная  закономерность  -  они направлены на то, чтобы сделать бюджет  максимально  закрытым  для  контроля.  Самый яркий  пример  ухода  от  прозрачности  бюджета - это тот же самый государственный долг.  В бюджете предусмотрены средства только  на выплату   процентов  по  обслуживанию  государственного  долга.  А погашение?  Оно не учтено вообще.  Но ведь все равно эти  средства будут  уплачены кредиторам,  прежде всего зарубежным.  Но из каких источников это будет сделано - большой вопрос.

 

     По-прежнему не    уделяется    должного    внимания     смете Национального банка.  Это,  по сути,  единственное государственное учреждение,  которое работает по самостоятельно утвержденной смете доходов  и  расходов.  В  то  же  время в проекте государственного бюджета на 1999 год в его  доходную  часть  Министерство  финансов безо  всяких расчетов и обоснований включило сумму в 300 миллионов гривень от превышения доходов над расходами  Национального  банка. Тем  не менее рассматривать этот вопрос надо только одновременно с рассмотрением сметы Национального банка.

 

     Следует обратить внимание  и  на  отношение  правительства  к принятым законам,  решениям,  рекомендациям. Правительство само по себе устанавливает  нормы  их  исполнения  и  очень  часто  просто игнорирует  их.  Примеры  того,  что  правительство  не  учло  при составлении проекта государственного бюджета на  1999  год  многие законодательные акты (а их около 60), налицо.

 

     Приведу лишь один пример.  Был принят ряд законополо-жений, а в свое время, 19 ноября, Президент Украины с этой трибуны высказал предложения      относительно     необходимости     стимулирования производственной деятельности (в первую очередь легкой  и  пищевой промышленности)  для  учета  их  при  составлении государственного бюджета на 1999 год.

 

     Здесь и сокращение ставки НДС,  и освобождение части  прибыли от налогообложения,  и создание системы долгосрочного кредитования и так далее.

 

     Вы знакомились или знакомы  с  этим  проектом  бюджета.  Даже следов этой позиции и этой постановки вопроса,  к сожалению,  нет. Такое отношение ко  многим  законоположениям  об ясняет  и  многие проблемы, связанные с бюджетным процессом.

 

     Уважаемые депутаты!   Счетная  палата,  выполняя  полномочия, определенные Конституцией и  Законом  Украины  о  Счетной  палате, подготовила предложения к проекту Закона о Государственном бюджете Украины на 1999  год,  сформулировала  свое  видение  особенностей предстоящего  бюджетного  года.  Предложения  к  проекту  Закона о Государственном бюджете были утверждены коллегией Счетной палаты и своевременно  направлены  в  бюджетный  комитет.  Они вам розданы. Коллегия Счетной палаты просит вас поддержать наши предложения или по крайней мере внимательно с ними ознакомиться.

 

     Принятие наших  предложений позволит увеличить доходную часть государственного бюджета  на  1  миллиард  334  миллиона  гривень, предотвратить  наращивание  государственного внешнего долга на 6,9 миллиарда гривень.

 

     И все-таки, что же делать в этой ситуации с проектом бюджета? Принимать его или не принимать?

 

     Для начала   хотел  бы  высказать  несколько  соображений  по параметрам проекта государственного бюджета на 1999  год,  который только   что  озвучен  был  в  этом  зале  председателем  Комитета Верховного  Совета  по  вопросам   бюджета   Юлией   Владимировной Тимошенко.  Отношение  к  нему  не  может  быть однозначным.  Есть предложения,  касающиеся  улучшения  наполнения   доходной   части бюджета,    которые    следует    поддержать.    Во   многом   они корреспондируются  с   предложениями   Счетной   палаты,   которые неоднократно  направлялись  в  Верховный Совет.  И главное здесь в том,  что увеличение доходной части позволит построить впервые  за последние   годы   бездефицитный   бюджет  и  прежде  всего  -  на региональном   уровне.   Ибо   политика   постоянного   увеличения государственного долга - политика бесперспективная и тупиковая.

 

     Есть и    дискуссионные   предложения   комитета.   Например, предлагается  полностью  сократить   затраты   на   финансирование поисковых  и  прикладных разработок,  государственных отраслевых и межотраслевых программ, государственных контрактов.

 

     Безусловно, эти  вопросы  не  могут  быть,   как   говорится, однозначно   поддержаны,  потому  что  экономики  государства  без определенных приоритетов не может быть вообще.

 

     Другие предложения комитета требуют  внимательного  изучения, оценок и расчетов.  Этого сделать нельзя за 15-20 минут. Для этого нужно время. Но если даже часть предложений окажутся обоснованными и реальными,  то это хороший результат большой и,  если откровенно говорить,  честной работы,  которую проделал комитет.  И польза от этого государству будет несомненная. Надо сказать спасибо комитету за то,  что наконец-то дано начало  новому  взгляду  на  бюджетный процесс.

 

     Остается только сожалеть,  что такую работу не смог проделать ни Минфин,  ни наше правительство со своим многочисленным апаратом управления.

 

     Так вот,  уважаемые народные депутаты,  мнение Счетной палаты по поводу принятия или непринятия проекта бюджета однозначно:  его надо  принимать,  дорабатывать,  максимально учитывать предложения народных депутатов,  Счетной палаты,  правительства. Безусловно, в основу  следует  положить предложения комитета.  Но одновременно с этим нужно принять рамочный закон,  где установить  жесткие  сроки подачи  отчетов о выполнении бюджета в течение года и персональную ответственность правительства за его исполнение.

 

     Необходимо также предусмотреть механизм текущего контроля  за исполнением бюджета,  особенно его доходной части, включить в этот механизм Счетную палату как высший орган  финансово-экономического контроля.  Короче,  нужно  создать механизм ответственности (в том числе и  криминальный)  за  выполнение  Закона  о  Государственном бюджете.

 

     Уважаемые депутаты!   Нам  с  вами  в  Украине  действительно удалось бюджетную  сказку  сделать  былью.  Правда,  сказка  очень страшная.   И  нам  пора  решать  эту  проблему,  уходить  от  той действительности, которую мы с вами создали.

 

     Благодарю за внимание.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.I.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Ми розглядаємо практично два   варіанти   проекту  державного  бюджету.  Оскільки  Валентин Костянтинович доповідав щодо варіанта,  з якого ми  вже  проводили слухання,  запитань  не  будемо  ставити.  Є  пропозиція заслухати стислу інформацію міністра  фінансів  про  ставлення  до  проекту, запропонованого  нашим  Комітетом з питань бюджету.  Прошу,  Ігоре Олександровичу.

 

     Будь ласка, 10 хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!  Міністерство фінансів отримало остаточний варіант, який ви зараз маєте перед очима,  вчора пізно ввечері,  фактично вночі. Ми опрацювали його і пропонуємо,  як кажуть,  у першому наближенні наші висновки.  Дозвольте  дуже  стисло  спинитися  на  проблемних питаннях, які в нас викликають певні сумніви.

 

     Передусім загальний  обсяг  доходів  і  видатків  порівняно з валовим внутрішнім продуктом видається істотно завищеним.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олександровичу, вибачте. Шановні колеги! Ми свідомо вдалися до того,  щоб заслухати саме сьогодні і саме зараз інформацію  Міністерства  фінансів,  оскільки   згідно   з   нашою домовленістю  обговорювати й приймати рішення щодо першого читання ми будемо завтра.

 

     Але для того щоб мати певне уявлення про те,  що ми  сьогодні почули,  уважно вислухаймо інформацію Міністерства фінансів,  адже завтра буде дуже важко без цієї  інформації  обговорювати,  а  тим більше приймати рішення.

 

     Прошу, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Є сумніви,  чи економіка витримає такий режим роботи, коли з кожної гривні виробленої продукції 50 копійок буде  пропускатися  через  бюджетну  систему  до Пенсійного фонду, місцевих  і  державного  бюджетів.  Це  треба  ще  дуже   ретельно обрахувати.

 

     На нашу  думку,  нереально планувати таке збільшення дохідної частини - 13,9 мільярда гривень.  Йдеться і про збільшення рентної плати,  і  про  те,  що  плату за транзит природного газу та нафти через   територію   України   в   повному   обсязі   проблематично зараховувати   до   державного  бюджету.  Надходження  коштів  від Держкомрезерву в сумі 3,9 мільярда гривень  теж  викликає  сумнів. Разом  такі  додаткові  надходження із цих платежів становлять 8,2 мільярда  гривень,  які   передбачається   отримати   за   рахунок підвищення  рентної  плати  за  газ  майже  втричі;  запровадження рентної плати  за  нафту;  спрямування  до  бюджету  50  відсотків коштів, що будуть отримані від транзиту нафти і газу.

 

     Таким чином,   обсяг   дохідної   частини  зведеного  бюджету відповідно до розрахунків  Комітету  з  питань  бюджету,  на  нашу думку, не є реальним і потребує подальшого доопрацювання. Але

 

 проблема в тому,  що  на  нереальному  прогнозі  дохідної  частини бюджету будуються і подальші пропозиції.

 

     Зокрема, сумнівною, з нашого погляду, є реалізація пропозицій щодо запровадження в 1999 році так званих енергетичних векселів на суму  понад  5 мільярдів гривень та компенсаційних сертифікатів як засобу погашення заборгованості та фінансування  поточних  проплат за спожиті енергоресурси.

 

     Немає чіткого   уявлення   про   механізм   реалізації  таких пропозицій (а це дуже складна процедура),  і  тут  треба  ще  дуже уважно  розібратися.  На  нашу  думку,  мову  можна вести лише про разовий    взаємозалік    заборгованості    бюджету    підприємств енергетичного  комплексу  та  заборгованості  бюджетної  сфери цим підприємствам,  який можливо провести за станом на  1  січня  1999 року   з   подальшим  відображенням  його  наслідків  у  бюджетній звітності.

 

     Не можемо  вважати  цілком  продуманим  підхід,  застосований комітетом до формування взаємовідносин із місцевими бюджетами.

 

     Збільшення удвічі,   практично   до  20  мільярдів,  видатків місцевих бюджетів,  на нашу думку,  не можна підкріпити  реальними надходженнями. А 5,7 мільярда цих видатків пропонується покрити за рахунок енерговекселів.  А якщо вони не  спрацюють?  Це  майже  25 відсотків видатків місцевих бюджетів уже за збільшеною сумою.

 

     Не можемо погодитися з механізмом перерахування дотацій, коли цілком усувається із  цього  механізму  казначейство,  це  роблять комерційні банки,  Національний банк. Ми повинні думати більше про казначейство,  про механізм його підсилення й переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування.

 

 

 

 Є питання,  пов'язані з видатковою частиною. Вважаю, що важко буде нормативно  закріпити  35 і 40 відсотків в консолідованому бюджеті кожної області окремо на освіту і на  охорону  здоров'я.  Це  може щодо   інших   позицій  створити  певні  диспропорції  в  місцевих бюджетах.

 

     Потребують додаткового опрацювання пропозиції щодо скорочення та збільшення видатків державного бюджету.  Адже кожен такий захід повинен обов'язково бути підкріплений відповідними організаційними заходами.  Наприклад,  якщо  ми  зараховуємо  плату за переліт над територією   України   до   державного   бюджету   (це   правильна пропозиція),  то тоді треба брати на державний бюджет "Украерорух" або залишати йому певне фінансування.  І всі інші пропозиції,  які стосуються збільшення або,  особливо, зменшення видаткової частини державного  бюджету,  мають   бути   опрацьовані   з   урахуванням конкретних заходів стосовно їх реалізації, оскільки тоді з 1 січня люди  вже  не  отримуватимуть  заробітної  плати  чи  відповідного фінансування.   Що   з   ними  робити?  Це  треба  також  серйозно опрацювати.

 

     Механізм спрямування  первинної  емісії  Національного  банку також  нам треба обговорити,  адже може створитися дуже небезпечна ситуація, коли уряд неспроможний буде погасити, наприклад, основну суму  боргу  перед  комерційними  банками  в наступному році - 800 мільйонів гривень.  А це ж кошти не банків,  це кошти клієнтів! Ми можемо наразитися на серйозну банківську кризу.

 

     I крім того,  сподіватися на те, що ми отримаємо із зовнішніх джерел усі гроші, яких нам бракує на фінансування дефіциту бюджету чи на обслуговування боргів,  занадто оптимістично.  Це треба бути впевненим, що зовнішній кредитор під такий бюджет позичатиме гроші нашій державі.

 

     Тому вважаю, що треба дуже ретельно Комітету з питань бюджету разом  із  Міністерством  фінансів  у  стислі   строки   (деньдва) переглянути  кожну  позицію,  вийти  на  реалії  та дійти спільної згоди, про що можна буде доповідати Верховній Раді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ігоре   Олександровичу,   будь    ласка, залиштеся.  Шановні колеги!  Ми заслухали інформацію, яка допоможе нам краще орієнтуватися в тому, що пропонується і що завтра будемо обговорювати.

 

     Я пропоную 5 хвилин відвести на запитання.  Конкретні, суто з того питання,  про яке зараз  інформував  Ігор  Олександрович.  Не взагалі,  а  конкретно  про  ті  новели,  що стосуються пропозицій нашого бюджетного комітету,  оскільки  завтра  саме  це  ми  маємо обговорювати.

 

     Будь ласка, запишіться.

 

     Висвітліть, будь ласка, список.

 

     Депутат Мазур, за нею - депутат Ващук.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,    ПСПУ).    ПСПУ,    социалистическая   оппозиция.   Игорь Александрович!  На   компьютерную   модернизацию   Госказначейства предусмотрено в проекте бюджета 37 миллионов гривень. Одновременно мы  получили  законопроект  по   вопросу   американско-украинского соглашения,  и на эти же цели там выделяется кредит - 27 миллионов долларов.    Как    понимать    такое    двойное    финансирование компьютеризации Госказначейства?

 

     МІТЮКОВ I.О.  Проблема  в тому,  що угоду ще не підписано,  а казначейство нам треба розвивати.  Тому ми врахували ці видатки  в проекті бюджету на мінімальному рівні.

 

     На сьогодні  на  рахунках  казначейства залишки коштів тільки державного бюджету становлять 370  мільйонів,  поза  казначейством залишки   коштів   державного   бюджету  й  бюджетних  організацій становлять 400 мільйонів.  Казначейство повинно підхопити ці гроші й   сконцентрувати   як   державний   ресурс.  Тому  нам  потрібне фінансування,  щоб мати можливість це  зробити.  Якщо  угоду  буде підписано,  якщо її підтримає Верховна Рада, тоді ми зможемо зняти з видаткової частини те,  що запланували,  і  замінити  кредитними ресурсами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  депутат  Ващук.  За  нею  - депутат Федоренко.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20,  Волинська область).  Аграрна партія України.  Шановний  Ігоре Олександровичу! Ми уважно вислухали ваші зауваження до

 

 проекту бюджету,  який представив  комітет,  і  в  мене  два  такі запитання. Якщо відкинути ідеологію побудови бюджету, яку пропонує комітет,  враховуючи максимально потреби  областей,  що,  на  нашу думку,  хоча  б  трохи  згладило  ту гостроту ситуації,  коли дуже багато дотаційних областей мають високі заборгованості з пенсій  і зарплати  (і  це  триває  місяцями),  коли  пенсіонери поділені на державних  і  недержавних,  на  пенсіонерів  міських  і  сільських районів і коли люди просто вже не вірять,  що коли-небудь вчасно й одноразово всі  пенсіонери  в  Україні  отримуватимуть  пенсії,  а бюджетники  зарплату,  що  уряд готовий запропонувати взамін,  щоб максимально  справедливо  вирішувалися  ці   питання?   Це   перше запитання.

 

     І друге.  Я  згідна  з  вами,  що  дуже  небезпечно  сьогодні запровадити вексельну систему розрахунків.  Але все-таки  якось  з цієї  ситуації виходити треба.  Людям заборгував бюджет,  газові й інші енергетичні організації заборгували бюджету.  Чи не бачите ви на  рівні  Міністерства  фінансів  можливість  такого  своєрідного взаємозаліку між державою і цими боржниками?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Ми  ні  в  якому  разі  не відкидаємо  пропозиції  бюджетного  комітету стосовно реформування взаємовідносин між місцевими і державним бюджетами. Але в нас, і я про  це  вже  говорив,  є  сумніви  в  можливості збільшити вдвічі дохідну і видаткову частини місцевих  бюджетів.  Оце  те,  що  нас лякає. Відверто скажу, ми пообіцяємо видатки, а потім не

 

 створимо цих інструментів,  не зможемо набрати відповідних доходів і породимо проблеми на рівні місцевих бюджетів.

 

     Тому нам  треба  ще раз дуже ретельно й уважно переглянути цю позицію й визначити конкретно закріплення грошей практично по всій структурі видатків місцевих бюджетів для того, щоб було те, про що ви  говорите.  Щоб  люди  гарантовано  і  незалежно  від  того,  в гірському   районі  вони  живуть,  у  сільській  місцевості  чи  в обласному центрі,  де бюджетна забезпеченість набагато краща, мали відносно  однаковий рівень бюджетної захищеності.  На сьогодні він дуже різниться. І навіть у пропозиціях бюджетного комітету він теж усе-таки неоднаковий.

 

     Я вважаю, що ми повинні розробити окрему програму на два- три роки,  де  розв'язати  проблему  і  вирівняти  норматив  бюджетної забезпеченості за якимось однозначно визначеним принципом.

 

     Стосовно взаємозаліку.  Цю ідею я підтримую. Але наголошу, що це повинно стосуватися накопиченої,  зафіксованої на якийсь період заборгованості  як  підприємств  енергетичного сектора до бюджету, так і бюджету через населення,  через субсидії,  дотації,  місцеві бюджети,  інші видатки енергетичному сектору. Але якщо ми впустимо цей інструмент у поточні фінансування 1999 року, то може виникнути така  сама  ситуація,  як зі сумнозвісними векселями НДЦ,  коли ми просто вимиємо обігові кошти,  яких  і  так  уже  майже  немає,  з енергетичного сектора.  Це дуже ретельно треба опрацювати,  щоб не наражатися на проблему.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     Депутат Федоренко, за нею - депутат Філіпчук.

 

 

 

 ФЕДОРЕНКО Л.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция  коммунистов.   Игорь   Александрович!   В   ноябре   была рассмотрена  представленная  Минуглепромом  Программа  развития  и оздоровления угольной  промышленности  на  1998-2000  годы.  Чтобы обеспечить  хотя  бы  минимальное  финанси-рование  этой программы предлагалось 3 миллиарда 141 миллион гривень.  Согласны  ли  вы  с предложением нашего Комитета по вопросам бюджета заложить в бюджет не 1,6 миллиарда,  а  3  миллиарда  141  миллион  гривень,  чтобы, действительно,  не  дать  умереть  окончательно угольной отрасли в Украине?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Бюджетний комітет подав ряд слушных  пропозицій щодо  збільшення дохідної частини бюджету.  Це буде джерелом і для розв'язання проблем вугільної  промисловості.  Ті  1  мільярд  600 мільйонів,  які уряд,  Міністерство фінансів пропонують виділити в бюджеті 1999 року,  є можливість збільшити. Якщо пройде пропозиція щодо   централізації   частини   амортизаційних   відрахувань,  то обов'язково треба ці кошти туди спрямувати.  В повному  обсязі  чи ні? Я думаю, що це ми будемо обговорювати з бюджетним комітетом. У нас є можливості збільшити це фінансування,  але проблема тут і  у використанні  цих  коштів,  щоб  вони  спрямовувалися не тільки на заробітну плату,  а й на зміни  в  галузі,  щоб  розв'язувати  там соціальні проблеми і дбати про її майбутнє.

 

 

 

 Ми запланували більше видатків на реструктуризацію,  ніж поточного року.  У цьому напрямі треба рухатись.  Остаточні цифри, гадаю, ми за  ці  дні  разом  із  відповідним  базовим   комітетом   зможемо опрацювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Будь   ласка,   депутат   Філіпчук.   І завершуємо.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний рух України.  Ігоре Олександровичу! Я звертаюся  до вас як міністра фінансів і до членів комітету.  Мене найбільше вразили пропозиції до  статті  6  цього  документа  щодо нормативів   відрахувань   до  зведених  обласних  бюджетів.  Вони практично  зовсім  не  обгрунтовані  стосовно  окремих   регіонів. Скажімо, коли починаючи від Вінницької області і завершуючи містом Севастополем 100 відсотків акцизного збору з  вітчизняних  товарів залишається  на місцях,  то в Чернівецькій області і місті Києві - лише 10 відсотків.  Ще в парі з Чернівецькою  областю  Полтавська. Знаючи,  що  на території області розташовано підприємства,  які є основними джерелами  поповнення  місцевого  бюджету,  забирати  90 відсотків  до  центру,  а  10  відсотків  - до зведеного обласного бюджету,  я вважаю необгрунтованим. І прошу членів комітету та вас як міністра фінансів внести нормальну,  коректну поправку,  щоб ми справді вирівняли дану позицію.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Але я хотів би наголосити, що   ще   цілий  ряд  інших  податків  повністю  закріплюються  за областями, зокрема за Чернівецькою.

 

 

 

 Гадаю, що  ми  разом  із Комітетом з питань бюджету повернемося до плану регулювання,  щоб зробити рівнонапруженим і реальним  бюджет кожної області.

 

     Комітет з  питань  бюджету  здійснив велику роботу - це треба визнати.  Міністерство фінансів теж опрацювало свої  пропозиції  в порівнянні  двох  планів  регулювання.  Ми  будемо  їх виводити на спільне погоджене рішення,  де кожна  область  повинна  мати  своє місце.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     Шановні колеги,  згідно із затвердженим порядком роботи зараз оголосимо перерву.  Під час роботи  в  комітетах  прошу  передусім зосередити  увагу на проекті державного бюджету,  який ми сьогодні одержали й доповіді з якого заслухали,  з тим,  щоб  завтра  з  10 години почати обговорення даного питання.

 

     На цьому засідання оголошується закритим. До завтра.