Стенограма пленарного засідання

20 листопада 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  20  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

 

     Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені й гості Верховної Ради! Доброго ранку, шановні громадяни України!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.  І нагадую,  що сьогодні виступи будуть не від фракцій,  так що прошу мені заяв поки що не носити,  будемо відповідно до запису надавати слово.

 

     Прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу зареєструватися.

 

     У залі встигли зареєструватися 283 народних депутати. Народні депутати просять повторити реєстрацію. Будь ласка.

 

     Дякую. Зареєструвався 291 народний депутат.  З  кожним  разом усе більше...

 

     Шановні колеги!  Відповідно  до Регламенту ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій  народних депутатів.   Ще  раз  інформую  вас  про  те,  що  сьогодні  після оголошення  депутатських  запитів  ми  надамо  слово  для  заяв  і повідомлень  не  від  фракцій,  а народним депутатам відповідно до запису.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Круценка Василя  Яковича  -   до   Президента   України   про фінансування   будівництва   Криворізького  гірничозбагачувального комбінату окислених руд у Кіровоградській області.

 

     Прошу підтримати. Нагадую, колеги, що голосування поіменне.

 

     "За" - 202.

 

     Запит підтримано.

 

     Прошу проголосувати про направлення цього запиту  Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Шановні колеги!  Я хочу звернути вашу увагу,  що в запитах, з якими звертаються  народні  депутати  до  Президента,  порушуються надзвичайно  важливі  проблеми  і  питання,  які стосуються тих чи інших  територій  або  життя  тієї  чи  іншої   соціальної   групи населення.  Тому  я просив би уважніше ставитися і підтримувати ці запити.

 

     Група народних   депутатів   (Сахно,   Фурдичко   та    інші) звертається   до  Президента  України  щодо  сприяння  відродженню Аграрного університету в Дублянах - одного з найстаріших  вузів  з підготовки кадрів для села.

 

     Прошу підтримати запит.

 

     "За" - 198.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати про направлення запиту Президенту.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення не приймається.

 

     Запит народного  депутата  Івана  Захаровича  Кірімова  -  до Президента  України  стосовно  механізму   повернення   заощаджень громадянам.

 

     Прошу підтримати запит.

 

     "За" - 190.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо про направлення запиту.

 

     "За" - 207.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Шушкевич,  Онопенко та інші) - до Президента України у зв'язку з невиконанням  доручення  Президента України про передачу культової споруди в місті Чернівцях.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 120.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Гусака Леоніда  Гавриловича - до Президента України з приводу невиконання законодавства стосовно ветеранів війни.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу визначитися щодо направлення.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. До якої організації претензії?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну хвилинку, я подивлюся запит. Зніміть, будь ласка, голосування. Читаю: "Незважаючи на чітке закріплення в законодавстві гарантій прав і пільг ветеранів війни,  вони у своїй більшості порушуються або не виконуються зовсім.  Учасники бойових дій,  інваліди  та   учасники   Великої   Вітчизняної   війни   не користуються  правом  безплатного  одержання  ліків  за  рецептами лікарів, першочерговим..." і так далі.

 

     Шановні колеги!  Це  безпосередньо   стосується   статті   46 Конституції  України та Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я  пропоную   ще   раз   проголосувати   про направлення  запитів  Круценка  Василя  Яковича,  групи  депутатів (Сахно,  Фурдичко та інші),  Кірімова Івана Захаровича,  ще однієї групи депутатів (Шушкевич,  Онопенко та інші) до Президента. Прошу підтримати про направлення всіх разом.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги!  Я бачу,  що  фракції  провели  консультації, просять  ще раз поставити на голосування.  Будь ласка,  хто за те, щоб усі ці запити,  які оголошені,  направити Президентові України для реагування, прошу підтримати.

 

     "За" - 250.

 

     Дякую.

 

     Я запрошую   сьогодні  так  само  дружно  голосувати  за  всі законопроекти, щоб ми виконали порядок денний.

 

     Народний депутат  Мангул  Анатолій   Ілліч   звертається   до Прем'єр-міністра   України   стосовно   відшкодування   громадянам облігацій державної цільової безпроцентної позики колишнього Союзу РСР.

 

     Запит Мироненка  Віктора  Андрійовича  -  до Прем'єр-міністра України стосовно вкрай тяжкої соціально-економічної  ситуації,  що склалася в місті Керч.

 

     Онуфрійчука Михайла  Яковича  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно  ситуації,  що  склалася  з  виплатою  заробітної   плати працівникам бюджетних установ Тальнівського району Черкащини.

 

     Давайте проголосуємо  щодо  направлення  цих трьох запитів до Прем'єр-міністра. Прошу підтримати.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Ківалова Сергія Васильовича - до міністра  закордонних  справ України  стосовно інциденту з порушенням прав українських громадян

- пасажирів теплохода "Пальміра" поліцейськими  службами  в  порту міста Хайфа держави Ізраїль.

 

     Журавського Віталія Станіславовича

- до міністра внутрішніх справ України стосовно перевірки порушень чинного      законодавства      в      Полтавському     підрозділі Українсько-фінського інституту менеджменту і бізнесу.

 

     Грачева Олега  Олексійовича  -  до   Генерального   прокурора України    стосовно    ситуації,   що   склалася   навколо   фірми "Київпідзембуд".

 

     Прошу визначитися щодо направлення цих запитів.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     --------------

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради  України  інформую  про вихід зі складу депутатської фракції Народнодемократичної партії  народного депутата України Коновалюка Валерія Ілліча.

 

     Шановні народні   депутати!   Прошу   уваги!   Це  стосується безпосередньо нас із вами. Я хотів би зробити заяву такого змісту. Досить   часто  народні  депутати  під  час  пленарного  засідання підходять до працівників Секретаріату,  до  керівництва  Верховної Ради з проханням розповсюдити в залі ті чи інші заяви і матеріали. Я хотів би ще раз нагадати,  щоб  ми  в  подальшому  користувалися таким  правилом,  що  під час засідання ми будемо роздавати в залі тільки ті документи, які мають безпосереднє відношення до розгляду питань порядку денного.  Заяви,  інші матеріали до документів,  до законопроектів і так далі,  які не мають відношення до питань,  що розглядаються  в цей день,  будуть роздаватися під час реєстрації. Прошу це взяти  до  відома  і  давайте  будемо,  будь  ласка,  цим керуватися.

 

     --------------

 

     У нас  залишилося  15  хвилин  для оголошення запитів і заяв. Будь ласка, запишіться, народні депутати. Прошу висвітити список.

 

     Дякую. Шановні колеги!  У мене є  три  письмових  заявки  від народних депутатів плюс ті,  що записалися. Будь ласка, прошу бути оперативними,  щоб якомога більше  депутатів  ми  мали  можливість заслухати.

 

     Будь ласка,  слово має народний депутат Мангул. Підготуватися депутату Ковалю.

 

     МАНГУЛ А.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової політики (виборчий округ

  81, Запорізька  область).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые коллеги!  Я  хочу обратить ваше внимание на то положение,  которое сложилось  сегодня  на  предприятиях  автомобильного   транспорта. Ситуация  настолько  серьезная,  что  один  из представителей этой отрасли заявил,  что впору брать  монтировку  и  идти  стучать  на Крещатик.

 

     Я просил  бы  сегодня  дать  протокольное  поручение Кабинету Министров вместе с департаментом транспорта  рассмотреть  вопросы, которые  могли  бы  несколько  облегчить  участь  работников  этой отрасли.  А  именно:  все-таки  рассмотреть  вопрос  о   выделении плановых  дотаций  на  перевозку  льготных  категорий  пассажиров, вопрос  обновления  подвижного  состава  и  ряд  других  вопросов, которые   были  поставлены  на  недавно  состоявшейся  конференции центрального профсоюза работников этого транспорта.

 

     Следующий вопрос. В 1995 году в Украине начал работать Первый межукраинский  фонд  приватизации.  Только  в  городе Мелитополе и Мелитопольском районе участниками этого фонда стали более 40 тысяч вкладчиков.  Фонд  работал  с  компенсационными сертификатами.  На сегодняшний день ни адреса,  ни руководства фонда никто  не  может найти.  Вкладчики обращаются в областную,  городскую,  Генеральную прокуратуру - никто не может дать вразумительного ответа,  где  же находятся учредители этого фонда.  Я понимаю, что в цивилизованном государстве  вкладчик,  то  есть   тот,   кто   несет   договорные обязательства,   должен   отвечать   сам   за   себя.   Но  это  в цивилизованном   государстве!   Прошу   Генеральную    прокуратуру вмешаться  в  это  положение дел и все-таки навести в этом вопросе порядок.

 

     Уважаемые товарищи! Согласно постановлению Кабинета Министров от   12   мая  1997  года  442  с  1  января  1999  года  вводятся электроннокассовые    аппараты    для    предприятий     торговли, потребкооперации.  Если  учесть,  что  на  сегодня все предприятия потребкооперации  убыточные,  а  стоимость   установки   кассового аппарата плюс обучения персонала и технического обслуживания будет составлять где-то порядка  3-4  тысяч  гривень  в  месяц,  то  для отдаленных сельских районов - это гибель, это разрушение целостной системы обслуживания сельского населения.  Поэтому я  обращаюсь  в Кабинет Министров с просьбой принять постановление о пролонгации - продлить срок действия этого постановления до 2001 года.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат Коваль. За ним

- депутат Ковач.

 

     КОВАЛЬ В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Прошу передати слово депутату Кириленку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.   Депутат   Кириленко.   Тільки   не обов'язково ж з трибуни...

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України, голова  Молодого  руху.  Заява  Молодого  руху.  "Останнім   часом автотранспортні   підприємства   України  відмовляються  продавати студентам квитки на міжміські автобуси з 50-  процентною  знижкою. Люди,  які  в  кращому  разі  отримують  10-15  гривень стипендії, позбавлені таким чином можливості їздити до батьків,  що викликало хвилю  обурення в студентському середовищі.  У листопаді 1997 року один лише намір уряду скасувати студентські пільги  на  міжміський проїзд  спричинився  до  масових  акцій  протесту  в усій Україні. Молодий рух передав урядовцям тисячі підписів  з  протестом  проти намірів  уряду.  17  листопада  1997  року  на зустрічі з лідерами молодіжних організацій Прем'єр-міністр Пустовойтенко пообіцяв,  що студентські  пільги  на міжміський проїзд будуть діяти.  Нещодавно сприяти  розв'язанню  соціальних  проблем  студентів  пообіцяв   і Президент Леонід Кучма.  Нас не може не обурювати той факт,  що ні глава уряду,  ні  гарант  Конституції  не  здатні  навести  лад  в автотранспортних організаціях. Посилання керівників АТП на нестачу коштів не витримують критики, оскільки брак коштів характерний для усіх міністерств, відомств та установ у нинішній Україні.

 

     Молодий рух    вимагає   від   Кабінету   Міністрів   України забезпечити  негайне  відновлення  дії   студентських   пільг   на міжміський  автобусний  проїзд,  а  також  вжити  адміністративних заходів до керівників АТП,  які самочинно скасували ці  пільги.  В іншому  разі  ми  змушені будемо відновити вуличні акції протесту, припинені Молодим рухом 17 листопада минулого року,  а також через фракцію  Народного  руху  України у Верховній Раді ставити питання про  відповідальність  уряду  за   соціальноекономічне   становище студентів та молоді".

 

     І ще  одне.  Нам  здається,  що  внесення до порядку денного, зокрема на сьогодні,  тих питань,  які за Регламентом уже  повинні бути зняті з обговорення,  є неправомірним,  є, власне, порушенням Регламенту.  Йдеться про проект постанови про так зване  порушення прав  людини  у  Литовській  Республіці,  який зводить обговорення необхідних  і  важливих  питань  в  парламенті  на  манівці.  Тому Народний  рух  України  нагадує,  що  керівництво  Верховної  Ради повинно  чітко  дотримуватися  Регламенту  і   ті   питання,   які проголосовані  і  не  набрали  необхідної  кількості  голосів,  не повинні вноситися до порядку денного пленарного засідання ще  раз. Повторюю,  це  стосується  питання  про  порушення  прав  людини у Литовській Республіці,  яке знову сьогодні винесено комуністами на порядок  денний,  а  також питання стосовно суддів Тальнівського і Долинського районів.  Питання проголосовані і  не  повинні  більше ставитися на розгляд на цій сесії. Така позиція фракції Руху з цих питань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую (Шум у залі).  Шановні  колеги!  Я  ще  раз інформую депутатів,  як я надаю слово.  Я повідомив, що мені перед записом надійшов ряд заявок, плюс записані, і тому я чергую.

 

     Слово має народний депутат Ковач. За ним - депутат Бокий.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не будьте шулером!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я роблю зауваження народному  депутату  Зайцю  за непарламентські   висловлювання  на  адресу  головуючого.  В  разі повторних висловлювань я буду ставити  питання  про  вилучення  із залу.

 

     КОВАЧ М.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних   відносин   (виборчий   округ   72,  Закарпатська область).  Пане головуючий! Вельмишановні колеги депутати! Під час паводка я був присутній у районах стихійного лиха.  Таким чином, я з власного досвіду знаю, та це відомо й широкому загалу, що владні структури  на  місцях  не  мають засобів у достатній кількості для розв'язання проблем.  Організація захисних  робіт  також  потребує негайного вдосконалення.  На жаль,  можливість таких катастроф, що спіткала  нашу  область,  не  виключена  і  в  майбутньому,   коли складаються несприятливі метеорологічні умови.

 

     Виходячи з  цього,  я пропоную створити парламентську комісію щодо ретельного розслідування глибоких  причин  паводка  в  нашому регіоні  та  вжиття  відповідних заходів для попередження подібних катастроф у майбутньому.

 

     Я вважаю нашим з вами,  шановні колеги  депутати,  обов'язком зробити  все  можливе  для  захисту  нашого  народу  від  подібних страждань.  Для цього насамперед необхідно переглянути всю систему протипаводкового   захисту.   Необхідно   визначити   заходи  щодо забезпечення матеріалами,  засобами,  обладнанням, необхідними для протипаводкового захисту та своєчасного оповіщення населення.

 

     З метою   підготовки   вищезгаданих   питань   на   належному професійному  рівні,  я  вважаю,  потрібно  невідкладно   створити зазначену   комісію  Верховної  Ради  України.  Це  треба  зробити негайно,  бо в разі успішної діяльності  вона  могла  б  посприяти захисту  населення  від страждань,  які спричиняють паводки,  як у Закарпатській області, так і в інших регіонах України.

 

     Вельмишановні колеги  депутати!  Прошу  вас  підтримати   мою ініціативу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Бокий. За ним - депутат Кожин.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово депутатові Вінському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний головуючий! Шановні народні депутати!   Дозвольте  оголосити  заяву  фракції  виборчого  блоку Соціалістичної та Селянської партій України.

 

     "7 листопада цього року на  так  званому  острові  демократії України, у місті Львові, за недоброю вже традицією знову пролилася кров.  Цілком законно,  свідченням чого є  розпорядження  міського голови  Львова  Куйбіди,  міський  комітет  Соціалістичної  партії України організував мітинг  з  приводу  святкування  81-ї  річниці Великої  Жовтневої соціалістичної революції біля монумента бойової слави Збройних Сил,  в якому взяли участь близько  півтори  тисячі громадян. Тут були представлені і соціалісти, і члени Компартії, і просто позапартійні, котрим насправді не байдужа доля України.

 

     Проте, як це вже не раз було у Львові,  свято було затьмарене брутальною  злочинною  поведінкою ультраправих угруповань,  а саме представників  СНПУ  та  так  званого  товариства  "Тризуб"  імені Бандери.  Молодики  з  кастетами  та  кийками  напали на учасників мітингу,  ще  раз  проявивши  свою  спорідненість  з   фашистською ідеологією  та  її  методами.  Викликають  глибоке  обурення факти нехтування і законом, і мораллю органами місцевої влади. Адже саме через  їх  бездіяльність  сталися  драматичні  травневі та липневі події минулого року.  Саме тоді СНПУ та їм  подібні  відчули  свою безкарність. Або згадаймо події 11-12 жовтня, коли у тому ж Львові на  Пагорбі  Слави  була  здійснена  наруга  над   могилою   героя Радянського Союзу Миколи Кузнєцова.  Вже тоді Соціалістична партія України  вимагала  від  влади  розслідування  актів  насильства  і вандалізму.

 

     11 листопада   1998   року  натовп  хуліганськи  налаштованих молодиків,  очолюваних  ватажками  соціалнаціоналістів,   блокував центральну  частину  міста  Львова,  перекрив  дорожній  рух  і зі свистом та погрозами рушив до міської ради та  Галицького  райсуду міста Львова.  Мета цієї акції - під загрозою масових безпорядків, залякувань  свідків  та  потерпілих  перешкодити  призначеному   у Галицькому   районному   суді   розгляду   кримінальної  справи  у звинуваченні за статтею 206 (частина друга)  Парубія,  Шептицького та Беня, які влаштували минулорічну криваву бійку. Львівська влада потурала цим  кривавим  провокаційним  діям,  а  львівські  засоби масової   інформації  ще  підштовхували  молодь  до  них,  надаючи можливість виступати із закликами до  розправи,  не  виключаючи  і фізичну,  з інакомислячими громадянами. Ректорати львівських вузів

-   Держуніверситету,    Лісотехнічного    інституту,    Інституту фізкультури, Медінституту та інших допустили припинення в цей день занять.

 

     Фракція виборчого блоку Соціалістичної та  Селянської  партій України  привертає  увагу  Президента України Леоніда Кучми,  який повинен би бути  гарантом  Конституції,  Генеральної  прокуратури, Верховного Суду, Міністерства внутрішніх справ до того факту, що у Львові  склалася  вкрай  небезпечна  криміногенна  ситуація,   яка становить загрозу здоров'ю громадян,  робить неможливим здійснення правосуддя. Ми наполегливо вимагаємо:

 

     Перше. У  зв'язку  із  загрозою  життю  і  здоров'ю   свідків потерпілих  перенести  розгляд  справи щодо подій 7 листопада 1997 року до Верховного Суду України або в інше місто  Центральної  або Східної України.

 

     Друге. За    потурання    соціалнаціоналістичним   хуліганам, неспроможність захистити конституційні права громадян,  законність і правопорядок відсторонити від посад..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.  Закінчую.  Ще кілька секунд. "Відсторонити від посад голову обласної адміністрації  Гладія  та  його  заступників Базіва та Держака.

 

     Притягти до   відповідальності   ректорів   вузів   за   зрив навчального процесу та фактичне потурання протиправним діям.

 

     Направити до  Львова  урядову  комісію  за  участю   народних депутатів   України   та   вжити  нарешті  адекватні  заходи  щодо припинення розгулу націонал-фашистського свавілля в місті Львові.

 

     Ми попереджаємо,   що   невжиття   цих   заходів   обернеться трагічними    наслідками    з    можливими   людськими   жертвами, відповідальними за які будуть органи влади".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Кожин.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НРУ).  Прошу передати слово  депутату  Зайцю  для виголошення заяви від Народного руху України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні народні депутати!  Заява фракції Народного  руху України  з  приводу  постанови та заяви Державної Думи Федеральних Зборів  Російської  Федерації  від  23  жовтня  1998   року,   яка називається:  "У  зв'язку із закріпленням у Конституції Автономної Республіки Крим української  мови  як  єдиної  державної  мови  на території Автономної Республіки Крим".

 

     "Уже вкотре   Державна  Дума  Федеральних  Зборів  Російської Федерації виступає з відверто антиукраїнською акцією,  що підриває і  без  того  складний  процес  становлення  українсько-російських відносин.

 

     24 жовтня цього року  Державна  Дума  прийняла  постанову  та заяву  з  питання  закріплення в Конституції Автономної Республіки Крим української  мови  як  єдиної  державної  мови  на  території Автономної Республіки Крим.

 

     Державна Дума   Російської  Федерації,  посилаючись  на  свою правонаступність від Російської  імперії,  з  відверто  імперським чванством  втручається  у  внутрішні  справи  Української держави, мовою  ультиматуму  диктуючи  їй   своє   розуміння   внутрішнього правоустрою  України.  При  цьому  відверто  цинічними є посилання Державної Думи на загальновизнані принципи  і  норми  міжнародного права,  у тому числі і у галузі прав людини, на тлі багатолітнього безладу у міжнаціональних  взаєминах  усередині  самої  Російської Федерації.

 

     Текст заяви   витримано   в   кращих   традиціях  агресивного шовінізму з безглуздими спробами  поширити  юрисдикцію  Російської Федерації на значну частину громадян України,  протиставити росіян українцям з  метою  розпалити  міжнаціональну  ворожнечу  в  нашій державі,  розхитати  стабільну  ситуацію  в Криму,  де живуть люди багатьох національностей.  Таким чином  на  практиці  здійснюється відомий імперський принцип "поділяй і владарюй".

 

     Одразу впадає у вічі довільне,  явно підтасоване тлумачення і самого російського законодавства,  згідно з яким нібито  російське громадянство  односторонньо  поширюється  на всіх мешканців Криму. При цьому російські парламентарії просто не помічають того  факту, що  Законом  України  про  громадянство,  який  набрав чинності 13 листопада 1991 року,  всіх  постійних  мешканців  Криму,  колишніх громадян СРСР, було визнано громадянами України.

 

     У зв'язку з означеним фракція Народного руху України заявляє, що провокаторам з Державної Думи не вдасться розпалити на  Україні міжнаціональний   конфлікт   за   сценаріями,   які  розігрувалися російськими  шовіністами  на  територіях  деяких  інших  держав  - правонаступниць  колишнього СРСР.  До того ж можна було б порадити російським парламентаріям більше уваги  звертати  на  умови  життя громадян   у   самій   Російській  Федерації  та  дотримання  прав національних меншин.  Адже  8  мільйонів  українців  у  Російській Федерації  не  мають  ні  українських шкіл,  ні,  тим паче,  вищих навчальних  закладів.  Російська  влада  не   надає   елементарної державної підтримки потребам російських українців"...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вимкніть мікрофон.

 

     Слово має народний депутат Понеділко.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Що це за провокація, врешті-решт?!

 

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,   Запорізька область).  Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Передайте, будь ласка, слово депутату Миговичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має народний депутат Мигович.

 

     ГОЛОС ІЗ   ЗАЛУ.    Провокатор    натуральний!    Натуральний провокатор! Це політичне шулерство...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я робив уже зауваження народному депутату Зайцю,  але він повторює непарламентські висловлювання на адресу  головуючого.  Ставлю  на  голосування пропозицію позбавити народного депутата  Зайця  права  брати  участь  у  сьогоднішньому пленарному засіданні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка. Депутат Мигович.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,   КПУ).   Дякую,   Вікторе   Івановичу.   Фракція комуністів.  Дозвольте  оприлюднити звернення народних депутатів - членів фракції комуністів.

 

     "Закарпатська трагедія,  внаслідок якої постраждало близько 4 тисяч людей,  болем відгукнулася в серцях співвітчизників. З усієї України, з багатьох куточків світу надходить гуманітарна допомога. Приклади  самовідданості  та  героїзму  при  рятуванні життя людей показують  підрозділи  Міністерства  з  надзвичайних  ситуацій   і Збройних   Сил.   Водночас   замість  оперативної  повномасштабної допомоги потерпілим з боку держави  за  рахунок  резервного  фонду Кабінету  Міністрів України ми маємо лише декларативне введення на території Закарпатської області надзвичайного екологічного стану і заклики про допомогу до світової спільноти.

 

     Висловлюючи глибоке співчуття жителям області, потерпілим від природних катаклізмів  і  злочинної  безгосподарності,  ми,  члени депутатської фракції комуністів у Верховній Раді, рішуче вимагаємо від уряду вжити ефективних заходів  щодо  надання  їм  реальної  і відчутної допомоги.

 

     Передусім розгорнути  будівництво  і ремонт житла,  виплатити заборгованість  із   зарплати,   пенсій,   субсидій,   забезпечити працевлаштування   і   життєдіяльність   людей,   охорону  їхнього здоров'я, відновлення і функціонування виробництва.

 

     Ми пропонуємо  Верховній  Раді  України:   при   затвердженні державного  бюджету  на  наступний  рік передбачити окремим рядком суму коштів, достатню для фінансування ліквідації наслідків стихії на    Закарпатті;   встановити   дієвий   контроль   за   цільовим використанням  цих  коштів;  утворити  компетентну   комісію   для з'ясування  причин  частих  повеней  у  цьому регіоні та шляхів їх запобігання в майбутньому.

 

     Вимагаємо регулярно заслуховувати у  Верховній  Раді  України інформацію   Прем'єр-міністра   про   конкретні   дії  уряду  щодо ліквідації наслідків  стихійного  лиха,  щодо  надання  необхідної адресної допомоги кожній сім'ї, кожній людині.

 

     Ми вимагаємо   від   уряду   негайно  розробити  і  неухильно здійснювати довготермінову науково обгрунтовану  програму  охорони природи  і  довкілля на Закарпатті і в Україні в цілому,  створити сприятливі умови для соціальноекономічного розвитку і забезпечення екологічної безпеки.  Народні депутати України Мигович,  Буждиган, Голуб, Грачев, Гуренко, Луценко, Матвєєв, Пхиденко, Сімонов".

 

     Одночасно дозвольте висловити стурбованість фракції Компартії України   щодо  становища  в  Національній  телекомпанії  України. Останніми роками тут під формальним прикриттям господарських  угод відпрацьовано  досконалий  механізм  марнотратства,  а можливо,  і розкрадання величезних бюджетних коштів.  За підрахунками,  тільки через  комерційні компанії "Гравіс",  ICTV,  "Альтернатива" та ряд інших керівництво компанії перекачало в приватні  кишені  понад  6 мільйонів гривень бюджетних коштів.

 

     Просимо Голову  Верховної  Ради  дати  доручення  Генеральній прокуратурі та Рахунковій палаті розібратися  і  вжити  необхідних заходів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Донець.

 

     ДОНЕЦЬ Н.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Прошу передать слово депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Фракция "Громада". Уважаемые коллеги! Я хочу   сообщить  вам,  что  10  ноября  Центральная  избирательная комиссия, нарушив нормы Конституции, конституционные права граждан на  волеиз явление,  отказала  в регистрации инициативных групп по проведению референдума по народной инициативе на  тему  досрочного прекращения полномочий Президента Кучмы.

 

     Я как  один  из  инициаторов этого мероприятия подал в суд на неправомерные действия Центральной избирательной комиссии.  Однако работа  самого  органа,  призванного реализовать на практике право граждан на волеиз явление,  на выборы,  в последнее время вызывает серьезные  опасения.  И  дело  даже  не в наградах,  не в званиях, которые Президент щедро дает работникам Центральной  избирательной комиссии,  а  в  конкретных  решениях,  которые  принимались  и по депутатам,  уже принявшим присягу,  и по 221 округу,  где побеждал кандидат  Юрий  Оробец,  который не угоден власти,  и где в третий раз,  по вине опять же избирательной комиссии,  проводятся  выборы для того,  чтобы,  наверное, получить желаемый результат, и сейчас беспрецедентный факт отказа в регистрации инициативным группам  по проведению  референдума  на тему досрочного прекращения полномочий Президента Украины.

 

     Поэтому назрела серьезная необходимость создания  специальной комиссии,   которая   бы   проверила  работу  органа,  призванного осуществлять право народа на волеиз явление.

 

     Кроме этого, вчерашняя дискуссия по поводу избрания судей еще раз   привлекла   внимание   к  работе  судебных  органов  власти. Представители  Народно-демократической  партии  вчера  потребовали создать  специальную  следственную комиссию на предмет давления на конкретного судью.  Я считаю,  что  давление  на  судей  в  первую очередь,  к  сожалению,  оказывается  через  исполнительные органы власти,  через прокуратуру,  через должностных лиц,  которые не  в праве  вмешиваться  в  судебные  дела.  Особенно это проявляется в арбитражном суде.  В последнее время арбитражные суды приняли  ряд заказных,  странных  решений,  по которым необходимо уже принимать решение,  я думаю,  в Верховной Раде Украины по конкретной  работе судейского корпуса.

 

     Поэтому необходимо   подготовить   проект   решения,  который позволил бы Верховной Раде создать специальную комиссию для  того, чтобы  не  допустить  давления  исполнительных  органов  власти на судебную  ветвь  власти  и   прежде   всего   заняться   вопросами арбитражного суда.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Депутат Чиж. І завершуємо.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Шановні колеги!  Події, що розгортаються останнім часом довкола  інформаційної   сфери   держави,   зокрема   Національної телекомпанії  України,  змушують  Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації зробити таку заяву.

 

     "16 вересня цього  року  Президент  України  видав  Указ  про вдосконалення  державного  управління  інформаційною сферою,  яким передбачено створення Державної акціонерної  компанії  "Українське телебачення  і  радіомовлення".  15  жовтня Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації оприлюднив  заяву,  в якій дав правову оцінку указові,  спрямованому проти демократичних засад інформаційної діяльності.  У заяві вказано на порушення ряду статей   Конституції   України,   чинного  законодавства,  адже  в Основному Законі держави записано,  що виключно  законами  України визначаються   засади   утворення  і  діяльності  засобів  масової інформації.

 

     У вересні  на  посаду  президента  Національної  телекомпанії України   було   призначено  Миколу  Княжицького,  котрий  відразу розпочав реформування системи державного телебачення.  Про це  він поінформував  на  засіданні  комітету  Верховної  Ради України і в основному  мав  підтримку  депутатів,  що  відображено  в  рішенні комітету.

 

     Здавалося б,  з'явились  надії  на  вдосконалення роботи цієї важливої державної сфери інформаційної  діяльності.  Однак  указом Президента  від 17 листопада Миколу Княжицького увільнено з посади президента Національної  телекомпанії  України  без  посилання  на причини увільнення.

 

     Така поспішність   указів   Президента  викликає  закономірну тривогу і занепокоєння.  Адже за  неповних  два  місяці  не  можна розвалити  розпочату  роботу  щодо  реформування  НТКУ.  За чинним законодавством дається принаймні три місяці для того,  щоб зробити висновки  про  ділову  і  творчу  спроможність  чи  неспроможність призначеного на посаду керівника.

 

     Очевидно, за скупими рядками указу про звільнення Княжицького і  призначення  Кулика приховано інші причини,  про які можна лише здогадуватися.  Це  один  бік  справи,  який  потребує  серйозного вивчення.

 

     Дивує інший  бік  указотворення.  Призначення  та  звільнення Миколи  Княжицького,  а  тепер  призначення  президентом  компанії Зиновія   Кулика   зроблено   одноосібно,   з  порушенням  чинного законодавства України,  адже в статті 13 Закону про телебачення  і радіомовлення  записано,  що  рішення  про заснування Національної телекомпанії  України  приймається  спільно  Верховною  Радою   та Президентом.  Із цього випливає очевидний висновок, що призначення керівника компанії мало б бути погоджено зі співзасновником, тобто з Верховною Радою України.

 

     Насамкінець звертаємо  увагу на те,  що подібна поспішність з указами про звільнення і призначення не на користь самій компанії, численному колективу її творчих та технічних працівників, а також, що найголовніше, телеглядачів.

 

     Саме з позицій держави, телеглядачів і колективу Національної телекомпанії    України   слід   насамперед   виходити,   формуючи інформаційну політику.  Вона має відповідати інтересам  держави  і суспільства,   а   не  підпорядковуватись  груповим  чи  приватним інтересам".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  у  ході  заяв,   інформацій   і звернень народних депутатів було порушено такі проблеми.

 

     Народний депутат  Мангул звертається,  аби Верховна Рада дала доручення Кабінету Міністрів розібратися з ситуацією, яка склалася в  автомобільному  транспорті  із забезпеченням проїзними квитками відповідно до тих законодавчих актів,  які  ми  приймали  і  якими передбачено  для  певних  категорій  населення  пільговий  проїзд. Гадаю,  ми дамо таке доручення Кабінетові Міністрів.  Я знаю, що в автомобільному транспорті проблем надзвичайно багато.

 

     Щодо фонду,  вкладниками якого стали мелітопольці, та де його шукати.  Мабуть,  Верховна Рада не буде  займатися  його  пошуком. Гадаю, ви як народний депутат допоможете своїм виборцям знайти тих обманщиків, яким вони повірили.

 

     Народний депутат Кириленко  підняв  проблему  щодо  порушення керівництвом Верховної Ради Регламенту.  Давайте,  шановні колеги, підходити не з політичних міркувань і звинувачувати один одного  в порушенні  Регламенту,  коли вигідно одній чи коли невигідно іншій силі.  Це перше.  Друге.  Я хотів би нагадати  народному  депутату Кириленку  і всім депутатам,  а також радіослухачам,  що порушення Регламенту не було.  Бо ми вчора в залі проголосували про те,  щоб голосування  з  двох  питань  перенести на сьогодні,  в тому числі питання щодо заяви і питання щодо проекту закону,  який стосується бартерних операцій.  Ми проголосували, що сьогодні будемо приймати рішення.

 

     Народний депутат Ковач  порушив  проблему  щодо  необхідності створення  парламентської  комісії  для вивчення причин стихійного лиха, яке сталося в Закарпатті. Заява щодо цього звучала від імені фракції  комуністів  у  виступі  народного  депутата  Миговича від Закарпаття.  Гадаю,  ми вчинимо так:  через понеділок на засіданні Погоджувальної ради ці проблеми буде порушено на предмет включення до порядку денного. Якщо питання буде включено до порядку денного, то  ми  його  розглянемо  і  приймемо  відповідне рішення згідно з Регламентом.

 

     Депутат Вінський  виступив  із   заявою   щодо   подій,   які відбуваються у Львові.  Шановні колеги,  ви бачите,  і телебачення нам  дає  таку  можливість,  демонструє  ці  кадри,  який  великий чиниться тиск на суддів, котрі розглядають цю справу, який великий чиниться моральний тиск,  аби ця справа була розглянута в судовому порядку не так, як потрібно розглядати.

 

     Я думаю,  що  ми  дамо доручення відповідним органам згідно з заявою,  яка прозвучала,  аби вони  взяли  це  під  контроль,  щоб завершилось  судове  засідання в нормальних умовах і суд розглянув відповідно до чинного законодавства цю ситуацію.

 

     Іван Олександрович Заєць висловив велику тривогу у зв'язку  з подіями,  які  відбуваються  в  Державній Думі Росії.  Я просив би Івана Олександровича і всіх наших народних депутатів:  нехай у нас голова  більше болить за події,  які відбуваються у Верховній Раді України.  Давайте думати над тим,  чому ми інколи так  неефективно працюємо,  чому  ми  протягом  тижня  приймаємо  лише  один чи два закони, а потім уже говоритимемо про проблеми у сусідніх державах.

 

     Народний депутат Мигович просить дати  доручення  Генеральній прокуратурі    перевірити    угоди,   які   укладала   Національна телекомпанія України щодо використання свого телеефіру.  Гадаю, ми таке доручення Генеральній прокуратурі дамо.

 

     Народний депутат Єльяшкевич порушив ряд проблем. Напевно, те, що стосується суду,  то тут він цілком правий.  Якщо він звернувся до суду,  то,  мабуть, нічого з трибуни Верховної Ради впливати на суд,  нехай суд і розглядає це  питання  в  установленому  законом порядку.  А  пропозицію  про  створення  спеціальної  комісії щодо роботи Центрвиборчкому і так далі вносьте,  будемо її  розглядати. Хоча  я  хотів  би  зауважити,  що  в  нас уже спеціальних слідчих комісій більше, мабуть, ніж проблем у державі.

 

     Народний депутат Єльяшкевич пропонує нам ухвалити  постанову, яка гарантувала б незалежність судової влади. Гадаю, ця пропозиція не витримує  ніякої  критики,  тому  що  постановою  ми  цього  не встановимо.  Є  конституційне  право,  в Конституції записано,  що судова влада незалежна від виконавчої.  Так що ніяких  щодо  цього постанов не потрібно.

 

     Стосовно заяви,   виголошеної   від   комітету  його  головою народним  депутатом  Чижем,   про   ситуацію,   яка   склалася   в телепросторі нашої держави,  то,  я думаю, ви бачили, що в порядку денному є питання, пов'язані із цими проблемами. Коли ми їх будемо розглядати, тоді й прийматимемо відповідні рішення.

 

     ____________________________

 

     Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань порядку денного на  сьогодні.  Нам  потрібно  прийняти  постанову  про  дострокове припинення   повноважень  народного  депутата  України  Терентюка. Пропонується проект постанови такого змісту.

 

     "Відповідно до статті 81 Конституції  України  Верховна  Рада України постановляє:

 

     припинити достроково  повноваження народного депутата України від  багатомандатного  загальнодержавного  виборчого  округу   НДП Терентюка Олександра Миколайовича у зв'язку з особистою заявою про складення повноважень".

 

     Для народних депутатів  я  дам  пояснення.  Народний  депутат Терентюк  звернувся  із  заявою  про  складення  ним  депутатських повноважень  у  зв'язку   із   призначенням   заступником   голови Житомирської    обласної   держадміністрації.   Виконуючи   вимоги Конституції,  він просить,  щоб ми прийняли рішення про дострокове припинення його повноважень як народного депутата.

 

     Будь ласка, прошу підтримати.

 

     "За" - 240.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би скористатись нагодою і звернутися до тих народних депутатів,  які,  порушуючи Конституцію, порушуючи інші чинні законодавчі акти,  не пишуть подібних заяв. Я хотів би, аби вони наслідували приклад народного  депутата  Терентюка,  який одразу тільки одержав призначення,  як і належить за Конституцією, написав заяву.  Буде просто незручно, якщо ми кількох депутатів (а в  нас таких три-чотири,  котрі на сьогодні порушують Конституцію, займаючи високі державні посади, я не буду називати їх прізвища) в судовому  порядку позбавлятимемо повноважень.  Це не прикрасить ні виконавчу,  ні вищу законодавчу владу. Тому я прошу тих колег, які порушують   Конституцію,   брати   приклад  з  народного  депутата Терентюка.

 

     ----------

 

     Переходимо до  розгляду  наступного  питання.  Нам,   шановні колеги,  потрібно  проголосувати  проект  Постанови Верховної Ради України про заяву  Верховної  Ради  України  про  політв'язнів  та порушення прав людини у Литовській Республіці. Прошу підтримати.

 

     "За" - 178.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Прошу визначитись   щодо   того,  щоб  цей  проект  постанови проголосувати в поіменному режимі.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на голосування в поіменному  режимі  проект  Постанови про  заяву  Верховної  Ради  України про політв'язнів та порушення прав людини в Литовській Республіці.  Прошу визначитися.  Нагадую: голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення не прийнято. Прошу висвітити результати по фракціях.

 

     За: комуністи - 115 із 116; НДП - 3 із 43; Народний рух - 0 із 30; "Громада" - 14 із 29; зелені - 2 із 12; соціалісти - 23 із 23; "Незалежні" - 3 із 10;  соціалдемократи (об'єднані) - 0 із 15;  селяни - 10 із 12; прогресивні соціалісти - всі 13; позафракційні - 4 із 15.

 

     Шановні колеги   і   наші   радіослухачі,   ви   мали  нагоду переконатися,  хто як голосував і хто  як  бореться  насправді  за права людини.

 

     Питання знімається.

 

     ----------

 

     Переходимо до розгляду наступного питання.  Проект Закону про проведення  експерименту  щодо  зменшення  обсягу   товарообмінних (бартерних)  операцій  у господарському обороті України.  Ми вчора прийняли рішення про те, щоб сьогодні переголосувати це питання.

 

     Я ставлю на голосування.  Хто за те,  щоб підтримати  рішення Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  про  відхилення   цього законопроекту, прошу визначитись.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.  Законопроект згідно з поданням профільного комітету відхилено.

 

     ----------

 

     Шановні колеги...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Адам Иванович! Дайте слово!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  я  вношу  таку  пропозицію:  я надаю   слово   ініціатору   заяви   депутатові  Моісеєнку,  потім обміняємося думками (по хвилині) і прийматимемо рішення.

 

     Будь ласка. Депутат Моісеєнко. Три хвилини.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область). Спасибо, уважаемые  народные  депутаты,  за  то,  что все-таки значительная часть депутатов поддерживает демократические  основы,  на  которых базируются права человека во всем мире.

 

     Сегодня в  очередной  раз  группа  депутатов  проигнорировала самые  святые  человеческие  ценности,  связанные  с  человеческой жизнью.  Вчера  выступая,  я  говорил,  что сегодня стоит вопрос о человеческой жизни.  Здоровье Бурокявичюса находится в  тяжелейшем состоянии, он перенес два инфаркта, находясь незаконно в застенках литовского режима,  у него открытая  форма  туберкулеза.  Я  вчера предупредил всех депутатов в связи с тем, что если мы не обеспечим нормальное судопроизводство в Литве,  поддерживая наших товарищей, тем более что речь идет о депутатах Верховного Совета Литвы, то мы похороним этих людей.

 

     Я заклинаю всех,  сидящих здесь в зале.  Речь  идет  о  жизни человека   -  человека  авторитетного,  пользующегося  глубочайшим уважением в Литовской Республике!  Я глубоко убежден  в  том,  что если  бы  не давление со стороны политических сил,  то большинство народных депутатов поддержали бы это заявление.  Уверен и  в  том, что  и сменившееся руководство Литовской Республики прислушается к мнению большинства депутатов,  которые стоят  на  общечеловеческих позициях.  Вы  видели,  что около 200 депутатов в Верховном Совете Украины проголосовали за  то,  чтобы  сделать  такое  заявление  - обратиться к президенту Литовской Республики, к Президенту Украины Кучме,  связанное с бесправием,  творящимся в Литовской Республике по отношению к коллегам депутатам, заслуженным людям Литвы.

 

     В этой   ситуации   мы  рассчитываем  на  то,  что  литовские руководители всетаки услышат нашу просьбу и поймут, что в будущем, если  они  хотят  дальнейшей  дружбы  между  народами,  им следует задуматься о соблюдении прав человека в своей республике.

 

     Я убежден в том,  что новое руководство Литовской  Республики (а вы знаете - там новый президент,  не тот, который давал команду незаконным путем  выкрасть  с  территории  Белорусской  Республики Бурокявичюса)  прислушается  к мнению значительной части депутатов Верховного Совета Украины. Если сегодня есть у кого-то сомнения по поводу  того,  что  там  на самом деле происходит,  то я предлагаю пригласить сюда посла Литовской Республики и министра  иностранных дел   Украины   и  потребовать  от  них  информацию  о  творящихся беспределе и нарушениях прав человека в Литовской Республике.

 

     Я убежден,  что большинство народных депутатов Украины,  беря на себя ответственность за жизнь человека,  за жизнь депутата,  за жизнь  нашего  коллеги  в  Литовской  Республике,  проголосуют   и поддержат наше заявление.

 

     Мы рассчитываем   на   вашу   поддержку,   товарищи  народные депутаты.

 

     Спасибо вам за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Миколайовичу,  сідайте,  будь ласка.   Шановні   колеги,   я  пропоную  зробити  так.  Зараз  ми обміняємося думками,  за бажанням -  по  одному  представнику  від фракцій  зліва  і  справа,  і  визначатимемося.  Тільки  прошу  не зловживати часом.

 

     Будь ласка. Народний депутат Мороз. За ним - народний депутат Довгань.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні  депутати!  Шановний Адаме Івановичу! Коли  я  був  Головою  Верховної  Ради,  я  під  час  зустрічі   з керівництвом  Литовської  Республіки  порушував питання про справу Бурокявічуса,  оскільки він як народний депутат своєї  держави  не може  перебувати в тюрмі.  Вважаю,  що сьогодні справа честі наших депутатів,  незалежно  від  політичних   поглядів,   боротися   за дотримання законності у сусідній, дружній нам державі.

 

     Гадаю, прийняття    нашої   заяви   -   документа   абсолютно нейтрального,  яким ми не втручаємося  у  внутрішні  справи  іншої держави,  але говоримо про гуманні засади,  про засади демократії, які повинні бути характерні для кожної держави,  в тому числі  для України і Литви, буде з розумінням сприйнято керівництвом Литви, і воно прийме рішення таке, яке передбачається їхнім законодавством, їхньою Конституцією.

 

     Але якщо  ми  зараз  відсторонимося  і вважатимемо,  що так і повинно бути,  то той,  хто так думає або так чинить, забуває, що, можливо,  потрібно  буде і йому колись звертатись або надіятись на те,  що і йому десь демократичні сили в інших державах  допоможуть вийти на волю і жити в демократичній країні.

 

     Я думаю,  що  це  дуже  потрібно  і  прошу  - підтримайте цей документ.  Проголосуймо,  він не є втручанням у  внутрішні  справи цієї  держави,  це  гуманний  акт  від демократичного органу,  від Верховної Ради України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  слово надається депутату Довганю. За ним - депутат Марченко.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги, професор Бурокявічус працював першим секретарем ЦК Компартії  Литви півроку і за це він сидить уже сім років.  А той, хто  працював  більше  десяти   років   першим   секретарем,   був президентом,  який  його  і  посадив.  Тобто  людину  посадили  за погляди, адже ви ж знаєте, що професори - це ж не управлінці. Коли розвалювалася КПРС,  випадково ця людина стала першим секретарем і послідовно підтверджувала свої ідейні погляди. Тому сьогодні, коли ми  голосуємо,  і слова,  що він комуніст...  Це не партократ,  це просто громадянин,  який сім років сидить ні за що.  Якщо  Рух  не голосує...  Ну,  може, тому що вони сиділи вже там і знають, що це таке.  Але я думаю,  що всі  інші  депутатські  фракції  ще  мають можливість  (в  тому числі Рух і всі,  хто тут сидить) опинитися в такій  ситуації.  Тому  я  закликаю   все-таки   підтримати   таке звернення, яке несе в собі гуманне начало без всякої ідеології.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Марченко.  За  ним  -  від НДП депутат Ємець. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Прежде всего хочу сказать по процедуре - имеет ли право  парламент принимать    такое    заявление?   Заявляю:   имеет!   Организация Об единенных Наций создана и контролирует соблюдение прав человека в  разных  странах,  в принципе во всем мире,  соблюдение решений, которые приняты этими странами.

 

     Кроме того,  каждая страна имеет право давать свои  оценки  и ходатайствовать  о  том,  чтобы  в  другой  стране  соблюдались  и защищались  общедемократические  ценности,  в  том   числе   права человека.  Поэтому по процедуре Верховный Совет имеет полное право принять это заявление.

 

     Теперь два вопроса по существу.  Я  еще  раз  подчеркну:  мне хорошо  известно  практически все о ГКЧП.  Я считаю,  что это была инсценировка,   совершенно   надуманная   провокация,   специально подготовленная для того, чтобы развалить Советский Союз. В Украине ни одного действия должностных  лиц  в  поддержку  ГКЧП  не  было, однако  политической  трескотни  со  стороны Руха было на полгода, если не больше, и она до сих пор продолжается.

 

     И второе.  Считаю также,  что аргументов  для  привлечения  к уголовной  ответственности  тех,  которые сидят сегодня в тюрьме и которых мы предлагаем освободить, не было.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, дякую.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я хочу  еще  последнее  сказать,  у  меня  три минуты.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми домовилися по одній хвилині,  і час виставлено на моніторі.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Меня больше всего удивляет  позиция  руховцев, которые защищали политические права узников, а теперь отказываются поддержать узников,  которые находятся в  тюрьме  по  политическим мотивам только другой ориентации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу,  прошу завершувати.  Ми по одній  хвилині  домовилися.  Будь  ласка,  ніхто  три  хвилини  не говорив, у тому числі й Мороз. Мороз говорив 1 хвилину 25 секунд.

 

     Будь ласка. Депутат Ємець. За ним

- від Руху депутат Чорновіл.

 

     По одній хвилині, будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народно-демократичної  партії.  Я  хотів  би  підтримати  депутата Марченка в тій позиції,  що парламент може робити подібні заяви, і така   традиція   є   в   демократичному  світі,  в  демократичних парламентах.  Правда,  форма аргументації дещо не така, яку обрали колеги, котрі зараз оточили трибуну.

 

     Що стосується  суті  заяви.  Якщо викладені в заяві факти про порушення  міжнародно-правових  пактів  у   галузі   прав   людини підтвердяться, фракція НДП підтримає подібну заяву. Але ми просили згідно  з  процедурою  запросити  сюди  представника  Міністерства закордонних  справ,  а перед цим доручити йому зустрітися з послом Литви і отримати повну  інформацію  стосовно  даної  ситуації.  На жаль,  ми  не можемо повністю довіряти запевненню наших колег,  що вони  мають  інформацію  в  повному  обсязі,   тому   просимо   за відповідною  процедурою отримати об'єктивну інформацію.  Якщо вона підтвердиться, ми готові голосувати за цю заяву.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Він Народного руху депутат Чорновіл. Будь ласка. За ним - від фракції зелених депутат Курикін.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Шановні наші слухачі!  Мені дуже  цікаво,  де  був  Моісеєнко,  коли  мене комуністи 15 років тримали в тюрмах? Тільки один депутат Верховної Ради знайшовся в УРСР - Олесь Гончар,  який виступив на захист,  і скільки потім у нього було неприємностей.  Я вважаю,  що,  мабуть, треба,  щоб  ви  розібралися  зі  своїм  колегою  колишнім  першим секретарем   ЦК  Компартії  Литви  Бразаускасом,  який  чомусь  не заперечував проти тримання в тюрмі  цих  людей.  Може,  для  цього справді є підстави.

 

     Також пропоную,  щоби  представники  Міністерства закордонних справ зустрілися з послом Білорусії,  де через тюрми  пройшли  вже сотні людей,  відсидівши короткий термін,  і зараз сидять ті,  які отримали довгий термін,  де встановлена справжня  комунофашистська диктатура, і ми прийняли аналогічну заяву.

 

     А чому  Литва?  Та тому,  що в Литві вищий рівень життя!  Там успішно йдуть реформи.  От комуністи  й  вирішили  відігратися  на Литві.  Давайте  трошки  займемося  Білорусією,  а  не  будемо так брутально,  непродумано і без аргументів утручатися в справи іншої держави.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я прошу нормально реагувати.  Ще дватри виступи, і будемо визначатися.

 

     Від фракції зелених слово має депутат Курикін. Будь ласка. За ним - від групи "Незалежні" депутат Черненко.

 

     КУРИКІН С.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні панове!  Думаю, заслуговує на увагу та аргументація,  яку  наводив  пан  Моісеєнко щодо  гуманістичних  чинників.  Якщо  справді  люди  кілька  років перебувають без суду  у  в'язниці,  то,  звичайно,  можна  було  б звернутися із проханням (я підкреслюю, із проханням) до литовської влади випустити їх на волю до суду.  Але при цьому  ми  не  можемо приймати  жодних  заяв,  які  були б втручанням у внутрішні справи Литви.  Ми не можемо нічого диктувати і нав'язувати.  Гадаю, що ми могли  б  просто  підтримати  сформульоване  у  відповідній  формі прохання розглянути можливість випустити цих людей із в'язниці  до суду,   керуючись   знову-таки  насамперед  гуманістичними,  а  не політичними міркуваннями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Буйко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемые коллеги депутаты! Я бы очень просил вас обратить внимание на  не  совсем  корректное высказывание в адрес соседних дружественных государств в отношении каких-то там режимов.  Там люди избраны на  государственные  посты народом, и оценивать там ситуацию так, как это здесь позволил себе представитель  Руха,  -   это   действительно   вмешательство   во внутренние  дела другой страны.  Я бы очень не хотел,  чтобы вновь вернулись времена, когда господин Чорновил отсидел 15 лет. Поэтому мы  сегодня  должны  взвешенно,  не  вмешиваясь во внутренние дела соседних государств, о чем было четко сказано Александром Морозом, не обсуждая ту проблему,  на которую можно было не тратить столько времени и проголосовать еще вчера,  обратиться к новому президенту Литвы,  чтобы он соблюдал права человека в отношении Бурокявичюса, который находится в застенках.  Человек больной. Здесь уже никакой критики  относительно гуманности и прав человека не выдерживает та ситуация,  в которой он находится,  являясь к  тому  же  депутатом парламента.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від фракції КПУ виступає народний депутат Буйко. Будь ласка. За ним - депутат Алексєєв від позафракційних. І будемо голосувати.

 

     БУЙКО Г.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Компартия Украины.  Товарищи   депутаты!   Уважаемые   радиослушатели!   Мои товарищи, коллеги по партии, незря вышли сегодня к трибуне, заявив протест против незаконного задержания Бурокявичюса и Ермолавичюса.

 

     Надо отметить,  что эти товарищи сидят без суда и нормального следствия,  сидят  практически больными,  хотя весь цивилизованный мир знает,  что  люди,  больные  туберкулезом  в  открытой  форме, которые   сидят   действительно  за  совершенное  злоупотребление, практически освобождаются.  А здесь сидят,  подчеркиваю, без суда, без пред явления обвинения.

 

     Думаю, что когда Украина хочет торжественно отметить 50-летие принятия  Всеобщей  декларации  прав  человека,  парламент  страны должен  действительно  проявить  мудрость  и  выверенность в своих действиях,  заявив  решительный  протест  по  поводу   незаконного задержания названных товарищей.

 

     А по  поводу  жизненного  уровня,  о котором сказал Чорновил, надо помнить,  что эта страна живет за счет транзита и  воровского капитала, что нам ставят в пример.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Я просив би не втручатися у внутрішні справи інших держав.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область).  Уважаемые коллеги!  Хочу вам напомнить слова Президента  Парламентской Ассамблеи Совета Европы Лени Фишер,  что защита прав человека не  есть  вмешательство  во  внутренние  дела государства. Это первое.

 

     Второе. Вячеславу Максимовичу Чорновилу, который в свое время был политическим заключенным,  я  предлагаю  солидализироваться  с такими же политическими заключенными, которые есть сейчас в Литве.

 

     Вячеслав Максимович,  вы  сказали,  что  в  свое время Гончар поднял за вас свой голос.  Попробуйте и вы сейчас хоть  на  минуту побыть тем Гончаром.

 

     И последнее.  Я  предлагаю  вам  сейчас  абстрагироваться  от политических воззрений  и  стать  на  позицию  гуманизма.  Давайте все-таки помнить,  что,  не голосуя сейчас, вы тем самым берете на себя  ответственность  за  жизнь  человека,  который  находится  в тюремной камере с открытой формой туберкулеза.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  (Шум у залі).  Іване Олександровичу,  будь ласка,  дайте можливість вести спокійно засідання. Шановні колеги! Перед  голосуванням  я  скажу  буквально декілька слів.  Мої слова насамперед адресуються колишнім  і  нинішнім  членам  Гельсінської спілки.  Хто-хто,  а  я  особисто  дуже знайомий з діяльністю цієї спілки і мав  до  неї  безпосереднє  відношення.  Саме  я  завдяки організаторам  цієї  спілки,  завдяки  присутньому  тут  Вячеславу Максимовичу  Чорноволу  мав  можливість  наприкінці   80-х   років спілкуватися   зі  стотисячними  мітингами  громадян  у  Львові  і відповідати як один із  партійних  працівників  міського  комітету партії на запитання громадян на організованих,  ще раз підкреслюю, Чорноволом мітингах: чому в нас у країні порушуються права людини, чому  ми не дотримуємося Загальної декларації прав людини,  чому в нас  громадяни  переслідуються  за  свої  політичні   погляди   та переконання,  чому  місцева влада Львова за вказівками із Києва не дає їм можливості проводити мітинги,  демонстрації  тощо?  Я  дуже добре пам'ятаю ті часи і буду довго їх пам'ятати...

 

     І я  хотів справді дожити до того моменту,  коли ми зможемо у всіх аспектах,  незалежно від політичних поглядів  та  переконань, говорити про те, що в нашій Українській державі дотримуються права людини і що всі її громадяни з таким же співчуттям  ставляться  до порушення прав громадян у будь-якій іншій державі світу. Тому я ще раз наголошую, що я в першу чергу звертаюся до тих активних членів Гельсінської спілки, які сьогодні не виконують свого призначення і голосують проти цієї заяви! Це перше.

 

     І друге,  досить  коротко.  Ми  справді  не   втручаємося   у внутрішні  справи.  Ми не говоримо про те,  що обов'язково суд має прийняти те чи інше рішення.  Ми просто звертаємося до керівництва іншої  суверенної,  незалежної  держави  з  пропозицією  випустити хворих людей,  які  без  рішення  суду  тримаються  в  тюрмі,  або прискорити  розв'язання  цього  питання  в  судовому порядку.  Тут абсолютно немає ніяких, так би мовити, перетягувань.

 

     Будь ласка,  ще раз  ставлю  на  голосування.  Наголошую,  що голосування  йде  в поіменному режимі.  Хто за те,  щоб підтримати заяву, прошу проголосувати.

 

     "За" - 212.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     За: комуністи - всі 119; НДП - 8 із 48; Народний рух - 0 із 30 (як завжди в таких питаннях); "Громада"

- 25 із 28;  зелені -  2  з  15  (дивно);  соціалісти  -  всі  23; "Незалежні"  -  7  із 9;  соціалдемократи - 2 з 13 (я просив би їх усетаки підтримати);  селяни  -  11  із  12;  ПСПУ  -  12  із  13; позафракційні - 3 з 15.

 

     Шановні колеги!    Вношу    таку   пропозицію:   давайте   ми прислухаємося до пропозицій  про  те,  щоб  деякі  слова  в  заяві замінити.  Наприклад,  замість  слів  "рішуче  вимагаємо" напишемо "просимо уряд і президента Литви".  Треба трошки пом'якшити текст. Надійшло  зауваження від фракції зелених,  що не в усіх ця заява є на руках. Будь ласка, зачитую на ваше прохання:

 

     "10 грудня  1998  року  минає  50  років  з   дня   прийняття Генеральною   Асамблеєю  Організації  Об'єднаних  Націй  Загальної декларації прав  людини,  що  стало  важливим  етапом  у  боротьбі міжнародного  співтовариства за закріплення права кожної людини на свободу переконань та їх вільний вияв.  Напередодні цієї ювілейної дати  Верховна  Рада  України  висловлює серйозну занепокоєність у зв'язку    з    протиправними    поліцейськими    переслідуваннями інакомислячих та судовими розправами над ними з політичних мотивів у Литві".

 

     Я пропоную,  шановні колеги,  епітет "поліцейськими" вилучити при голосуванні.

 

     "Особливу тривогу  народних депутатів України та мільйонів їх виборців викликає трагічна доля  керівників  Комуністичної  партії Литви Миколаса Бурокявічуса і Юозаса Єрмолавічуса,  які п'ятий рік перебувають за тюремними гратами без доказу  їх  вини  в  судовому порядку.  Звинувачення  їх  у  здійсненні нібито злочинних діянь у 1990-1991  роках  суперечить  основоположним  і   загальновизнаним принципам  і  нормам міжнародного права,  оскільки,  виступаючи на захист радянського конституційного ладу,  вони діяли відповідно до чинних   на   той  час  законів  Союзу  Радянських  Соціалістичних Республік.

 

     Незважаючи на похилий вік та різке погіршення стану  здоров'я 70-річного    М.Бурокявічуса,   литовські   власті   відмовляються звільнити  його  з  тюрми  навіть  під  підписку  про  невиїзд   і продовжують судовий процес над хворою людиною.  Як стало відомо, у ході поліцейського і  судового  переслідування  (давайте  все-таки слово "поліцейського" вилучимо і запишемо,  як домовилися,  тільки "судового") лідерів Компартії Литви, активного борця за цілісність СРСР А.Смоткіна,  командира радянського партизанського загону,  що діяв  на  території  Литви  під  час  Великої  Вітчизняної  війни, В.Кононова   та   інших   захисників  СРСР  грубо  порушувались  і порушуються елементарні міжнародно-правові  норми  в  галузі  прав людини і правосуддя.

 

     Викликає подив і жаль той факт,  що згадані дії мають місце в країні, що всілякими способами прагне інтегруватися в Європейський Союз  та  інші  загальноєвропейські  структури і повсюдно декларує свою готовність до здійснення завдань ООН у  справі  заохочення  і розвитку  співробітництва  в  галузі прав людини,  громадянських і політичних свобод.  У цьому контексті щирість запевнень литовських офіційних  властей у їх відданості ідеалам гуманізму і демократії, загальнолюдським цінностям видається дуже сумнівною.

 

     Беручи до  уваги,  що  відповідно  до   Статуту   Організації Об'єднаних  Націй  держави - члени ООН не тільки покликані,  але й зобов'язані заохочувати загальну повагу і дотримання прав і свобод людини,   висловлюючи   волю   і   численні   вимоги   української громадськості  з  цього  питання,  Верховна  Рада  України  -  тут написано "рішуче виступає",  а ми напишемо просто - виступає проти переслідування  інакомислячих  і  судових  розправ  над  ними,  за скасування  ганебного  судилища над лідерами литовських комуністів та іншими політв'язнями в Литві і надання їм свободи".

 

     Шановні колеги, я виконав прохання фракції. Ви ознайомилися з текстом.  Прошу врахувати,  що тут,  справді,  деякі епітети треба пом'якшити.  Я прошу ще раз,  підтримайте,  будь ласка,  цю заяву. Голосування, звичайно ж, у поіменному режимі. Голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Тоді, шановні  колеги,  пропонується  таке рішення.  Тут були пропозиції,  в тому числі  від  представників  НДП,  щоб  ми  дали протокольне доручення Міністерству закордонних справ...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І посольству Литви.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  посольству  Литви  ми  не  маємо  права давати протокольних доручень.  Аби Міністерство закордонних  справ України  поінформувало  на сесії Верховну Раду з цього питання,  а після того ми можемо прийняти відповідне рішення.

 

     Хто за  те,  щоб  дати  таке  протокольне  доручення,   прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення приймається. Дякую.

 

     -------------

 

     Переходимо до  розгляду  наступного питання.  Шановні колеги! Будемо розглядати зараз досить серйозне питання, тому прошу уваги. Ми  маємо  розглянути в другому читанні проект Закону про списання та    реструктуризацію     заборгованості     вугледобувних     та вуглепереробних  підприємств  Міністерства вугільної промисловості України.  Доповідає   голова   підкомітету   Комітету   з   питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки народний депутат Петренко.

 

     Будь ласка, Дмитре Дмитровичу.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  107,  Луганська  область). Уважаемые коллеги!  Четвертого ноября этого года нами был принят в первом чтении проект  Закона  "про  списання  та  реструктуризацію заборгованості       вугледобувних,       вуглепереробних       та шахтовуглебудівних     підприємств     Міністерства      вугільної промисловості України".

 

     В ходе   обсуждения  этого  проекта  закона  поступало  много предложений,   замечаний   и   дополнений,    в    частности    от машиностроителей,     которые     связаны     с     угледобывающей промышленностью.  Все нормы,  которые относятся  к  этому  проекту закона,  были  учтены.  Вам  позавчера  была роздана сравнительная таблица.  Профильный комитет  Верховного  Совета  рассмотрел  этот проект. Все поправки, относящиеся к проекту этого закона, учтены.

 

     Сейчас Комитет     по    вопросам    топливно-энергетического комплекса,  ядерной политики  и  ядерной  безопасности  предлагает принять этот законопроект во втором чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Прошу  взяти  в руки відповідні документи і переконатися,  що всі сім поправок,  поданих до  цього законопроекту,  враховані.  Присутні тут представники Міністерства вугільної промисловості просять підтримати цей законопроект.

 

     Шановні колеги!  Оскільки всі поправки до цього законопроекту враховані,  у  нас  є  можливість прийняти його в другому читанні. Прошу запросити депутатів до залу.

 

     Прошу проголосувати.  Іде  голосування.  Будь  ласка,  дружно голосуємо за проект закону.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д. Комитет просит поддержать.

 

     "За" - 187.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Будь ласка,  прошу зосередитися. Прошу запросити з вестибуля народних депутатів на голосування (Шум у залі).

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д. Ну вы ж не путайте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Дмитровичу,  не вступайте в суперечку. Тут іде  суперечка  між  представниками  фракції  Народного   руху   і доповідачем,   що   це  політичне  питання.  Я  абсолютно  з  ними погоджуюся.  Усе,  що  стосується  життя  народу,  -  це   найвища політика.  І  в  цьому  відношенні ви праві.  Це найвища політика! Вищої політики  вже  не  може  бути.  І  давайте  з  цього  будемо виходити. Я прошу підтримати досить важливий законопроект, за яким мільйони доль і багатомільйонні регіони, в тому числі і вугільники Львівщини.

 

     Будь ласка, голосуємо дружно за.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято. Дуже дякую за досить хороший закон.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги! Переходимо до розгляду наступного питання.

 

     Розглядається проект  Закону про внесення доповнень до Закону України  про  внесення  змін  до  статті  22  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Доповідач -  голова  підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності  народний  депутат  Терьохін.  Будь  ласка, десять хвилин.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.  Київ).  Шановні народні депутати! У зв'язку з прийняттям Закону України про внесення змін до статті 22 Закону  України  про оподаткування  прибутку підприємств та постанов Кабінету Міністрів від 17 серпня 1998 року 1285  та  від  2  жовтня  1998  року  1572 склалася  вкрай  загрозлива  ситуація  для  виробництв - платників податку,  що мають високу фондомісткість,  а саме:  металургійних, хімічних, нафтопереробних, текстильних, авіа- та суднобудівних. До цього  списку  доцільно  додати  підприємства   з   переробки   та зберігання продукції агропромислового сектора.

 

     Всупереч чинному    законодавству   Кабмін   за   ініціативою Державної податкової адміністрації  2  жовтня  1998  року  прийняв рішення  про  виділення  частини  амортвідрахувань  із  загального податкового поля та  оподаткування  цієї  частини  за  ставкою  30 відсотків.   Ідеологія   рішень,  прийнятих  Кабінетом  Міністрів, полягає у стягненні податку з виробництв,  які у звітному  періоді не мали доходів або мали мінусову прибутковість.

 

     Зрозуміло, що таке рішення, безумовно, призведе до збільшення картотек та технічного банкрутства перлин  української  економіки. Народні  депутати - члени Комітету з питань фінансів і банківської діяльності одноголосно на своєму засіданні  прийняли  рішення  про скасування зазначених рішень Кабінету Міністрів України, що ведуть до швидкого перерозподілу власності  та  викидання  робітників  на вулицю.

 

     У проекті    закону    пропонується    включити   різницю   в коефіцієнтах,  які нараховуються на амортвідрахування,  до  складу валових витрат виробництва і встановити,  що при недостатності сум нарахованого податку для  компенсації  такої  "коефіцієнтної  гри" підприємство  не має враховувати цю від'ємну різницю в результатах його майбутньої діяльності.

 

     Реалізація закону,  проект  якого  подається,   не   потребує додаткових  асигнувань  з  бюджету  і має забезпечити стабілізацію фінансовоекономічного стану підприємств і організацій України.

 

     Я хотів би,  щоб народні депутати ще раз  послухали,  про  що йдеться. Шановний Адаме Івановичу, я зачитаю цей законопроект.

 

     "Внести до   статті   22  Закону  України  про  оподаткування прибутку підприємств такі зміни:

 

     пункт 22.  4 доповнити новими абзацами:  другим-сьомим такого змісту:

 

     "Сума амортизаційних   відрахувань   звітного   (податкового) періоду,  визначена з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,6  при застосуванні норм амортизації, враховується при визначенні об'єкта оподаткування в порядку,  встановленому пунктом 3.1 статті 3 цього Закону.

 

     Сума приросту  податку  на  прибуток  звітного  (податкового) періоду, одержана за рахунок змін понижуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,6   при   застосуванні  норм  амортизації,  визначається  як  30 відсотків  від  різниці  між  сумами  амортизаційних  відрахувань, визначених  із  застосуванням  понижуючих  коефіцієнтів 0,7 та 0,6 відповідно, за цей звітний (податковий) період.

 

     У разі,  коли за результатами звітного (податкового)  періоду сума  податку  на прибуток підприємств,  визначена у встановленому порядку,  є  більшою  або  дорівнює  сумі  приросту   податку   на прибуток...  до  державного  бюджету  України спрямовується частка податку на прибуток,  що дорівнює сумі такого приросту за  звітний (податковий) період.

 

     У разі,  коли  за результатами звітного (податкового) періоду сума податку на прибуток підприємств є меншою  за  зазначену  суму приросту  податку  на  прибуток,  до  державного  бюджету  України сплачується вся сума податку на прибуток...

 

     При цьому від'ємна різниця  між  сумою  податку  на  прибуток підприємств  за  звітний  (податковий) період та сумою зазначеного приросту...  не враховується при обчисленні податкових зобов'язань підприємства  з податку на прибуток наступних звітних (податкових) періодів.

 

     У випадку,  коли податок  на  прибуток  підприємств  звітного (податкового)  періоду дорівнює нулю або якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, сума приросту податку на прибуток, одержана за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта... не нараховується.

 

     Доходи державного бюджету України,  одержані за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта...  спрямовуються  виключно  на  погашення заборгованості  з  виплат заробітної плати,  пенсій,  стипендій та інших соціальних виплат.  Використання зазначених коштів  на  інші потреби забороняється.

 

     Цей закон  набирає чинності з дня опублікування і поширюється на правовідносини,  що виникли з 1 січня 1998 року". Це відповідає статті 58 Конституції України. Тим самим ми говоримо, що незаконне рішення   Кабінету   Міністрів,   яке   призвело   до   надмірного оподаткування фондомістких підприємств,  скасовується, і всі зайво сплачені податки враховуються в зменшення  податкових  зобов'язань майбутніх   періодів   таких   підприємств.   Тобто  ми  формально відтворюємо справедливість ту,  яка була зазначена в нашому Законі про оподаткування прибутку підприємств.

 

     І останнє,   що   хотів   би   сказати.   В  нашому  комітеті накопичилося більше двохсот листів від підприємств різних  галузей економіки,  які вимагають підтвердити дію Закону про оподаткування прибутку  підприємств  і  скасувати  незаконне  рішення   Кабінету Міністрів.  На жаль,  Верховна Рада не має права прямо скасовувати рішення Кабміну, але ми можемо прийняти таке доповнення до закону, яке  розставить  усе  на  свої місця і не дасть змоги маніпулювати податковими базами підприємств,  збільшуючи і без  того  надмірний податковий тягар.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

 

     Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Цей  проект  було  розглянуто  і  на засіданні Комітету  з  питань  економічної   політики,   де   всі   депутати одноголосно підтримали його!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   висвітіть  список.  П'ять  хвилин відведемо на запитання.

 

     Будь ласка. Депутат Кочерга. За ним - депутат Потімков.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий   округ   49,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов Украины.  Скажите,  пожалуйста,  а  финансовое  обоснование  этого законопроекта есть?  Как это отразится на финансах, уменьшатся или увеличатся поступления в бюджет?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. У бюджеті проти планових показників ніяких змін не відбудеться.  Чому?  Тому що коли складався бюджет на 1998 рік, то бралися до  уваги  правильні  норми  Закону  про  оподаткування прибутку    підприємств.    Сьогодні    через    переоподаткування підприємств,    передовсім    фондомістких,    картотеки    (тобто заборгованість   перед   бюджетом)   виросли,  що  привело  не  до збільшення доходів  бюджету,  а  кінцево  зруйнувало  або  сприяло руйнуванню фінансовопланових показників підприємств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Потімков. За ним - депутат Кушніров.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область).  Фракция "Левый центр".  Я хочу передать слово Валентине Семенюк, секретарю нашей фракции, и поздравить ее с тем, что после продолжительной болезни она вышла и теперь работает с нами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій.  Шановний  Сергію Анатолійовичу!  Насамперед я хочу підтримати цей законопроект. Але чи не здається вам,  що ми заднім числом узаконюємо  дію  виданого Президентом указу стосовно амортизації?  Як це буде ув'язуватися з відповідним законодавчим актом, цей період дії указу?

 

     Дуже дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.  А.  Дякую.  Я від свого імені, шановна Валентино Петрівно,  теж хочу поздоровити вас з одужанням. Справа в тому, що це питання  було  вирішено  не  указом  Президента,  а  постановою Кабінету  Міністрів.  Указ Президента стосується адміністративного вилучення 30 відсотків  амортизаційних  відрахувань  насамперед  у підприємств  державної форми власності.  Я хочу вам доповісти,  що наш комітет розглянув і це друге питання,  і після тижня роботи  в округах  ми обов'язково внесемо питання,  про яке ви говорите,  на розгляд Верховної Ради і будемо  наполягати  на  скасуванні  також указу Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кушніров.  За  ним  -  депутат Новик... Будь ласка. Депутат Новик.

 

     НОВИК А.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та  СелПУ).  Селянська  партія  України.  Господин  Терехин, скажите,  пожалуйста,   чтобы   услышали   радиослушатели   и   те руководители  предприятий,  которые  обращаются  к вам.  Я не могу понять,  как и они,  наверное, того, что мы здесь все время бьемся за  то,  чтобы уменьшить налоговый пресс на наших производителей и дать  им  возможность  как-то  существовать,  а  Кабмин  постоянно принимает  какие-то  свои  решения,  которые  наоборот увеличивают налоговый  пресс.  Как  это  может  происходить  и  кто   в   этом заинтересован?

 

     Спасибо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Бачите, ваше запитання більше політичного, ніж економічного характеру.  Для мене це теж загадка, коли в риториці, яку ми вчора чули тут,  у залі,  звучало,  що в Україні є надмірне оподаткування,  і вищі посадові особи країни закликали нас зробити все,  щоб  зменшити  податковий прес,  але при цьому в структурах, підвідомчих цим вищим посадовим особам,  справді робиться все  для того, щоб збільшити цей податковий прес.

 

     Я думаю,  що  виконавчій  владі  треба  розібратися всередині себе,  з'ясувати,  що вона хоче:  або вивести  все-таки  економіку України  на  рівень  зростання,  або  закривати  поточні дірки (ви знаєте самі, ми розглядали питання дефіциту поточного бюджету 1998 року),  з тим щоб знову обманювати підприємства,  обманювати наших бухгалтерів, приймаючи такі незаконні акти.

 

     Це для мене є така ж сама загадка,  як  і  для  вас,  шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Анатолійовичу, дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дуже дякую і ще раз прошу підтримати ініціативу нашого комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  від Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів  з  цього питання є бажання висловитися?  Немає.  Шановні колеги!  Є  пропозиція  підтримати  внесений  законопроект.  Прошу проголосувати за.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення приймається. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  У зв'язку з тим що в нас до обідньої перерви залишилося не так багато часу,  я пропоную розглянути законопроект (ми можемо встигнути розглянути цей законопроект, бо він подається у другому читанні) про  списання  та  реструктуризацію  податкової заборгованості    платників   податків   -   сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на  1  січня 1998  року.  Доповідач  -  голова  підкомітету  Комітету  з питань аграрної політики та земельних відносин народний депутат Дроботов. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые   народные депутаты!   Проект   Закона   "про  списання  та  реструктуризацію податкової      заборгованості      платників      податків      - сільськогосподарських   підприємств   і   цукрових   заводів"  был рассмотрен нами в первом  чтении.  Ко  второму  чтению  в  комитет поступили  дополнения  и поправки,  которые были рассмотрены.  Эти поправки и  дополнения  касались  в  основном  сроков  списания  и реструктуризации, порядка списания и реструктуризации и уточнения, на кого распространяются льготы  по  списанию  и  реструктуризации задолженности.  Абсолютное  большинство этих поправок и дополнений на заседании комитета было  рассмотрено  и  учтено.  Те  поправки, которые  мы учли частично или отклонили,  были согласованы с теми, кто их вносил. Инициаторы поправок согласились с решением комитета и  аргументацией,  почему  их  поправки  не были включены в данный законопроект.

 

     Поэтому, если  нет  замечаний  и  предложений,   предлагается принять  данный законопроект во втором чтении в целом.  Если будут замечания и предложения, проект можно рассматривать постатейно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Візьміть, будь ласка, відповідний документ  -  порівняльну  таблицю  до  проекту  закону.  Майже всі поправки враховано.  Відхилено тільки одну поправку.  Це  поправка народного  депутата  Круценка.  Василю Яковичу,  ви наполягаєте на тому,  щоб...  Ні,  не наполягає.  Тобто всі  поправки  враховані. Будуть  запитання  до доповідача?  Будь ласка,  увімкніть мікрофон народного депутата Симоненка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Анатолий  Иванович! Самый  принципиальный  вопрос  здесь  заключается  в том,  что это законодательство должно четко  определить,  кому  списываются  эти долги.   Если   речь   идет  о  предприятиях  государственной  или коллективной форм собственности - это один вопрос.  Насколько  это законодательство   защищает   государственные  интересы?  Возьмите частные  предприятия.   Через   эти   предприятия   прокручивались различные  операции,  на  них  "повесили" все долги,  прежде всего перед бюджетом, а теперь мы собираемся еще в законодательном плане обеспечить им дополнительные льготы по использованию этих средств. Поэтому я хотел  бы,  чтобы  вы  четко  ответили  на  вопрос:  как защищаются  государственные  интересы,  прежде  всего при списании долгов с так называемых частных предприятий?

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Петр Николаевич, что касается государ-ственных предприятий, то все их долги подлежат списанию. Реструктуризации в соответствии  с  этим  проектом   закона   подлежат   долги   всех коллективных  сельскохозяйственных  предприятий,  а  также частных предприятий или фермерских хозяйств (как хотите их назовите). Но я не думаю,  что там криминальными структурами пропускаются суммы, о которых вы говорите.  Также в соответствии с этим проектом  закона списываются      долги      ремонтно-технических      предприятий, семеноводческих  заводов,  предприятий  райсельхозхимии,   которые оказывали услуги только сельскохозяйственным товаропроизводителям. Где действительно частично может быть то,  о чем вы говорите,  так это  на приватизированных сахарных заводах.  Но это незначительная сумма, хотя ее отследить очень сложно.

 

     Дело в том,  Петр Николаевич,  что процесс реструктуризации и списания уже идет в соответствии с указами. Мы как бы пост- фактум принимаем этот закон,  и нужно  как  можно  быстрее  это  сделать, потому  что  после  принятия  закон  надо еще подписывать.  Мы его наполнили, уточнили, расширили. В случае принятия такой закон дает возможность  списать и реструктуризировать имеющуюся задолженность в    первую     очередь     государственным     и     коллективным сельскохозяйственным предприятиям.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію  Iвановичу.  Шановні  колеги!  Я прошу вибачення за те, що трохи відхилився від норм Регламенту. Ми розглядаємо  законопроект  у  другому  читанні,  тому  запитань  і відповідей вже не передбачається.  Ми тільки  голосуємо.  Я  прошу вибачення.

 

     Оскільки всі пропозиції,  що надійшли від народних депутатів, комітет урахував при підготовці законопроекту до другого  читання, у  нас  є  можливість прийняти законопроект у цілому.  Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

 

     "За" - 171.

 

     Запросіть, будь ласка,  депутатів до  залу.  Прошу,  Анатолію Iвановичу.

 

     ДРОБОТОВ А.I.   Уважаемые  коллеги!  Дело  в  том,  что  указ Президента о реструктуризации и списании долгов уже действует.  Мы предлагаем  оптимальную  форму  с  тем,  чтобы списание долгов для сельскохозяйственного товаропроизводителя прошло как можно быстрее и полнее.  Потому что этот закон до 5 декабря еще будет находиться на подписании. А 1 января 1999 года уже на пороге.

 

     Петр Николаевич!  Ну,  даже частный сахарный завод - он  ведь работал, принимая сахарную свеклу у колхоза, совхоза. Так у него и образовалась задолженность перед колхозом, совхозом...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Вноситься  пропозиція  провести голосування в поіменному режимі. Хто за це, прошу визначитись.

 

     "За" - 120.

 

     Рішення прийнято.   Голосуємо   в  поіменному  режимі.  Перед голосуванням ще раз надаю слово Анатолію Iвановичу. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.I. Уважаемые коллеги! Петр Николаевич, я обращаюсь в первую очередь к вам и к левым фракциям.  Сегодня в соответствии с указом творится просто беспредел по из ятию средств и пополнению бюджета.  Если  принять  закон  в  такой  редакции,  все  войдет в правовое русло.  Сегодня хозяйства "прижимают":  изымают не только автомобили  руководителей,  но  даже плуги и так далее.  Поэтому я прошу: поддержите законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Iвановичу!  Якщо  можна,  скажіть,  будь ласка,   наскільки   частка   державних   і  колективних  цукрових комбінатів переважує частку  приватних,  на  які  поширюється  дія цього закону?

 

     ДРОБОТОВ А.I. Это примерно 98 процентов.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Акціонерні цукрові заводи...

 

     ДРОБОТОВ А.I.  Ну,  сахарные заводы акционерные...  Имеет там место или нет,  как  говорят,  криминальный  капитал  -  это  надо проверять КРУ,  Счетной палате и так далее.  Наверняка,  не имеет, потому что налоговая администрация за  этим  следит  -  это  будет проводиться буквально под ее же оком.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ Отже,  проводиться  голосування так,  як ми з вами визначилися (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Враховуючи настрої присутніх у залі, я вношу на   ваш  розгляд  таку  пропозицію.  Оскільки  законопроект  дуже важливий,   давайте   ми   все-таки   дамо   можливість    авторам законопроекту зустрітися під час цієї перерви... (Шум у залі).

 

     Ставлю на  голосування.  Голосування йде в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Дякую вам за  плідну  співпрацю.  Ми  досить успішно працюємо.

 

     ----------

 

     Розглядається проект   Закону  про  проведення  у  Львівській області експерименту з  призначення  та  виплати  пенсій  органами Пенсійного   фонду   України.   Доповідачем  визначено  заступника міністра праці та  соціальної  політики  Олену  Василівну  Гарячу. Олено Василівно,  скільки хвилин вам потрібно?  Будь ласка, десять хвилин.

 

     ГАРЯЧА О.В.,  заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  На розгляд Верховної Ради подається проект Закону  про  проведення  у Львівській  області  експерименту  з призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України.

 

     Починаючи з  жовтня  поточного  року  у  Львівській   області запроваджується  персоніфікований  облік  платежів  на обов'язкове державне  пенсійне   страхування,   який   здійснюється   органами Пенсійного фонду.

 

     Це дає  можливість  створити  необхідну інформаційну базу для забезпечення диференціації пенсій залежно  від  трудового  внеску. Водночас   цей   захід   сприяє   легалізації  доходів  населення, забезпеченню відповідності сум  заробітку,  з  якого  справляються внески, сумам, які подаються для призначення пенсій.

 

     Після запровадження  в повному обсязі зазначеного обліку буде усунуто необхідність збору документів для  призначення  пенсії,  і при   досягненні  пенсійного  віку  пенсія  буде  призначатися  на підставі   даних,   які    акумулюватимуться    в    базі    даних персоніфікованого обліку.

 

     Щорічно працюючі  особи  будуть мати можливість знайомитися з даними  цього  обліку  і  таким  чином  здійснювати  контроль   за роботодавцями  щодо повноти справляння внесків.  Пенсіонери будуть мати  можливість  вирішувати  питання,  пов'язані  з  призначенням пенсії, фінансуванням її виплати, отримувати повну інформацію щодо трудової діяльності й розмірів заробітної плати,  з якої  сплачені внески,   в   одному   органі.   Таке   передбачається  в  Основах законодавства України про загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування,   які  було  прийнято  Верховною  Радою  попереднього скликання в січні 1998 року.  Відповідно до цього закону необхідно буде запроваджувати пенсійне страхування з прийняттям відповідного законодавчого акта.

 

     З метою напрацювання досвіду з даного питання та на підтримку ініціативи Львівської державної обласної адміністрації і вноситься проект даного закону,  в  якому  передбачається  передати  функції призначення пенсій у цьому регіоні органам Пенсійного фонду.

 

     Сьогодні, відповідно  до  чинного  пенсійного законодавства - Закону про пенсійне забезпечення,  пенсії  призначають  районні  й міські  відділи та управління соціального захисту населення.  Тому для  забезпечення  проведення  експерименту  щодо  виконання   цих функцій    органами    Пенсійного   фонду   потрібен   відповідний законодавчий  акт.  Передбачається,   що   експеримент   триватиме протягом  одного  року,  і  за  підсумками  його проведення будуть підготовлені відповідні  висновки  щодо  доцільності  впровадження зазначеного  порядку  призначення  пенсій.  Цей  законопроект  був розглянутий у комітетах  Верховної  Ради,  де  знайшов  підтримку. Пропонується  прийняти  його  в першому читанні.  Законопроект був погоджений із соціальними партнерами і теж дістав підтримку. Прошу й вас підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Шановні    колеги!    Олена   Василівна усвідомлює,  що для всіх нас це питання зрозуміле, і тому доповіла досить чітко й об'єктивно. Будь ласка, запишіться на запитання. Ми не можемо  запитувати  довше,  ніж  нам  доповідали.  Будь  ласка, висвітіть  список.  П'ять  хвилин  на запитання.  Народний депутат Абрамов. За ним - депутат Чиж.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемая  Елена  Васильевна! Вопрос,  по которому вы сейчас докладывали,  очень важный, но меня интересует,  уверены ли вы в  том,  что  этот  эксперимент  крайне необходим, и что он окончится эффективно и благополучно?

 

     Спасибо.

 

     ГАРЯЧА О.  В.  Я дякую за запитання.  Хочу доповісти вам, що, звичайно,  ми повинні провести  цей  експеримент,  щоб  через  рік доповісти Верховній Раді про те,  як він пройшов.  Я думаю, що він пройде  успішно,  тому  що  мета  його  -   напрацювання   досвіду відповідно до закону, прийнятого Верховною Радою. У своєму виступі я наголошувала,  що Верховною Радою прийняті основи  законодавства про соціальне страхування, в яких передбачено, що всі функції щодо акумуляції   коштів,   призначення   соціальних   виплат    будуть здійснювати   соціальні   фонди,  які  вже  створені.  Ми  будуємо соціальну державу і повинні дбати  про  те,  щоб  соціальні  фонди виконували   ті   функції,   які   за  законодавством  вони  мають виконувати.

 

     Я думаю,  що працівники органів соціального захисту й органів Пенсійного фонду виконають свій професійний обов'язок,  і Верховна Рада розгляне результати  експерименту.  Ви  отримаєте  достовірні дані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Чиж. Будь ласка. За ним - депутат Драголюнцев.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Шановна Олено Василівно!  Я  не  цікавлюся, чому,  скажімо, ви вибрали для експерименту Львівську область. Це, можливо,  тому що там усі експерименти закінчувалися  тим,  чим  і мали закінчуватися - невдачею. В мене запитання іншого порядку. Як ви пам'ятаєте,  свого часу,  коли  ми  ще  як  парламент  минулого скликання  дбали  про  своїх  виборців,  а  відбувалися інфляційні процеси,  і трошечки раніше за часом  служби  соціального  захисту буквально  по  кілька  разів на рік перераховували розміри пенсій. Для цього були створені  відповідні  управління,  в  яких  є  свої кадри. А Пенсійний фонд створювався як додаток, щоб збирати кошти, хоча це елементарно могли робити служби соціального захисту. Тепер хтось  вигадав,  що треба зробити навпаки:  забрати ці функції від соціальних служб і передати Пенсійному фонду.

 

     Тому в мене таке запитання:  що,  після  цього  пенсії  нашим людям виплачуватимуться вчасно і в нормальних розмірах?  Чи, може, буде так,  як зараз у моєму виборчому окрузі,  зокрема, в Деражні, Віньківцях,  Летичеві,  Ярмолинцях,  де ще за квітень не виплачені пенсії?  Хіба експеримент повинен полягати в цьому,  а не в  тому, щоб  реформувати  пенсійну  систему,  щоб  пенсія  була достойна і вчасно виплачувалася?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Сергійовичу!  Така  ситуація  не  тільки  у вашому окрузі, а по всій Україні.

 

     ГАРЯЧА О.В.  Шановний Іване Сергійовичу! Я вам дуже вдячна за ту високу оцінку зусиль працівників  органів  соціального  захисту щодо своєчасності проведення роботи,  яка стояла перед нами всі ці роки.  Я ще раз вам дуже дякую за  це  і  хочу  сказати,  що  саме Верховна  Рада  з  подачі  комітету,  в  якому  ви  теж працювали, прийняла основи  законодавства,  де  передбачено,  що  ці  функції будуть якраз виконувати страхові фонди.

 

     Отож, якщо   ми   проведемо   експеримент,   під   час  якого підтвердиться,  що це робити доцільно,  чи,  можливо, треба внести якісь зміни,  то ми такі висновки вам і подамо. Адже це й робиться для того, щоб вивчити дане питання.

 

     Що стосується вибору саме Львівської області,  то  скажу  вам відверто,  що  її  було  обрано,  по-перше,  за  ініціативою самої області.  По-друге,  мабуть,  тому, що це наш західний регіон, він розташований   близько   до  європейських  кордонів,  а  в  Європі призначення й виплату пенсій здійснює один орган.

 

     А щодо того,  чи доцільно це робити і чи це буде ефективно, я хочу   сказати   одне.  У  нас  є  результати  перевірки  органами Пенсійного фонду тих документів,  які  подаються  для  призначення пенсій.  Кожна четверта пенсійна справа перевіряється з виходом на місце і виявляється,  що документи видаються  недостовірні.  Тобто внески  сплачуються  з  однієї  суми,  а  для  призначення  пенсії показуються інші суми.  Ось тому ми проведемо  цей  експеримент  і доповімо вам, чи поліпшилися справи, чи ні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має  народний депутат Драголюнцев. Будь ласка.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемая Елена Васильевна!  Ответьте, пожалуйста, на один вопрос. С каких средств будет пополняться Пенсионный фонд?

 

     ГАРЯЧА О.В.  Дякую  за  запитання.  Ви  знаєте,  що  сьогодні Пенсійний  фонд  фінансується за рахунок обов'язкових зборів,  які перераховуються в Пенсійний фонд відповідно до закону,  прийнятого Верховною  Радою.  Я хочу подякувати народним депутатам за те,  що минулого місяця був прийнятий закон щодо  додаткових  коштів,  які будуть відраховуватися до Пенсійного фонду від продажу автомобілів і таке інше.  Сьогодні ми маємо вже додатково 6 мільйонів  гривень відрахувань  до  Пенсійного  фонду  завдяки  тому,  що ви прийняли відповідний закон.  Я сподіваюся,  що й надалі ми будемо працювати спільно і будемо поповнювати кошти Пенсійного фонду.  Готується ще ряд проектів указів Президента,  ряд проектів законодавчих  актів, які внесе ваш комітет спільно з міністерством.  Отож,  я гадаю, що завдання, яке стоїть перед нами, ми будемо виконувати разом.

 

     Що стосується   надходжень   до   Пенсійного   фонду   коштів державного  бюджету,  то Верховній Раді був поданий проект бюджету на 1999 рік,  де  вперше  передбачається  починаючи  з  1999  року залучати до Пенсійного фонду кошти державного бюджету. Яка це буде частка і  як  ефективно  ми  будемо  в  цьому  напрямі  працювати, залежить від комітетів Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги,  за  наполяганням  "Громади" надаю 30 секунд на запитання депутату Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).   Шановна  Олено  Василівно!  Скажіть,  будь  ласка,  як заступник  міністра  праці   та   соціальної   політики,   скільки додаткових  робочих місць дасть прийняття цього закону?  А якщо не дасть, то скільки робочих місць скоротиться?

 

     Дякую.

 

     ГАРЯЧА О.В.  Дякую за запитання.  Законопроект не спрямований на те,  щоб скорочувати робочі місця.  В ньому передбачено,  що на період експерименту кількість працюючих і в Пенсійному фонді,  і в органах соціального захисту не скорочується. Доведу вам до відома, що...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олено Василівно.  Ви  відповіли  чітко  і правильно.

 

     Будь ласка,  надаю 30 секунд для запитання депутату Філіпчуку

- і завершуємо.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Олено Василівно! Безперечно, що це позиція регіону, і цю   позицію  треба  підтримати.  Але,  повірте,  якщо  ми  будемо здійснювати   реформування   не   на   базі   нового    пенсійного законодавства (бо чинне є соціально несправедливим), то ситуація в Україні абсолютно не зміниться.  В мене одне конкретне  запитання. Чи  це  дасть  скорочення  адміністративного  апарату  і зменшення тяганини?

 

     І друге.  Чи ця реформа передбачає посилення відповідальності посадових осіб за невиплату пенсій і таке інше?

 

     ГАРЯЧА О.В. Дякую. Я згодна з вами, що окремими законодавчими актами чи окремими заходами ми не  зможемо  поліпшити  ситуацію  з пенсійним   забезпеченням.  Справді,  це  все  потребує  глибокого реформування.  Але  захід,  який   пропонується   впровадити,   не потребуючи  значних додаткових матеріальних і фінансових резервів, спрямований також і на поліпшення роботи  в  цій  сфері,  тому  що людина буде вирішувати всі свої питання в одному органі.

 

     Що стосується підвищення відповідальності посадових осіб,  то ви  знаєте,  яких  жорстких  заходів  уживає  сьогодні  Президент, виконавча  влада  й  Верховна  Рада  щодо тих осіб,  які порушують законодавство, в тому числі й у сфері соціального захисту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Василівно. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Після перерви ми проведемо обговорення цього законопроекту  і  приймемо рішення.  Я просив би повернутися після перерви до залу і активно працювати,  щоб ми сьогодні виконали усі свої зобов'язання.

 

     Маленьке оголошення:    депутатській   парламентській   групі "Україна - Росія" зібратися на третьому поверсі.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  продовжуємо  засідання.  Триває розгляд   проекту  Закону  про  проведення  у  Львівській  області експерименту з призначення та виплати пенсій  органами  Пенсійного фонду України.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів народному  депутату Ігорю Володимировичу Корнійчуку.

 

     Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Комуністичної партії України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати!  На ваш розгляд пропонується законопроект про проведення у Львівській області експерименту з призначення та виплати  пенсій органами Пенсійного фонду України.  Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів  та  інвалідів  неодноразово  розглядав  це  питання   і пропонує такий проект постанови Верховної Ради.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Поданий  Президентом  України  проект  Закону  України про проведення у Львівській  області  експерименту  з  призначення  та виплати  пенсій  органами  Пенсійного  фонду  України  прийняти  у першому читанні.

 

     2. Комітету Верховної Ради  України  у  справах  пенсіонерів, ветеранів  та  інвалідів  з  урахуванням  пропозицій  та зауважень народних депутатів України доопрацювати зазначений законопроект  і внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні".

 

     Я постараюся стисло пояснити,  чому саме комітет визначився у такій позиції.  Насамперед проведення  експерименту  у  Львівській області  з призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду дасть можливість легалізувати або  виявити  людей,  які  отримують велику  заробітну  плату і водночас приховують свої прибутки перед Пенсійним фондом.  За персоніфікованого підходу до накопичувальної системи  призначення  пенсій  таких можливостей їх позбавлять.  Це перше.

 

     І другий момент:  буде скорочений  час  оформлення  пенсійних справ  й полегшена процедура виходу наших людей пенсійного віку на пенсію.

 

     Крім того,  Комітет  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів   та інвалідів  обстоює  проведення  експерименту  у Львівській області тільки тому,  що не може погоджуватися з ситуацією, котра склалася у  Львівській  області  з  виплатою пенсій,  де вже зараз потрібно вживати заходів.

 

     Ось деякі цифри,  які характеризують рівень заборгованості  з виплати  пенсій у Львівській області:  за липень профінансовано 71 відсоток від потреби,  за серпень -  54,  за  вересень  -  44,  за жовтень - 28 і за листопад лише 5 відсотків.

 

     Тому ще    раз   від   нашого   комітету   прошу   підтримати запропонований проект постанови Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Володимировичу. Чи будуть запитання? Немає. Будь ласка, сідайте.

 

     Шановні колеги,  народний  депутат  Черненко  й інші настійно наполягають проголосувати цей законопроект.  Ставлю на голосування пропозицію  профільного  комітету  про  прийняття  законопроекту в першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 120.

 

     Рішення не приймається.  Будь ласка,  запросіть депутатів  до залу.

 

     Записалися на виступи чотири народні депутати. Будь ласка, по три  хвилини.  Слово  має  народний  депутат   Кірімов.   За   ним виступатиме народний депутат Черненко.

 

     КІРІМОВ І.  З.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Шановний Адаме Івановичу! Шановна Олено Василівно! Шановні колеги депутати! Безперечно, такі експерименти проводити потрібно в будь-якій галузі,  а не тільки з пенсійного забезпечення,  щоби можна було краще виконувати  ту  чи іншу роботу, вирішувати ті або інші завдання в нашому суспільстві.

 

     Я особисто підтримую Олену Василівну в тому, що справді такий експеримент потрібний і, можливо, згодом досвід цього експерименту можна  буде  перенести  на  всю нашу державу.  Але сподіваюся,  що обговорення даного законопроекту слухаємо не лише  ми  в  сесійній залі,  а й наші виборці.  І, напевне ж, думають: як же буде далі з виплатою пенсії?  Експеримент - це чудово, проте як бути з тим, що в багатьох районах України по півтора року не виплачується пенсія, що пенсіонери,  котрі все життя старанно працювали,  нині на грані виживання...

 

     Говорячи про   всю   державу,   наведу   зокрема  приклад  із Макарівського  та  Бородянського  районів  Київської  області,  де пенсіонери протягом п'яти місяців не одержують пенсії.

 

     Безперечно, хоч   і  йдеться  про  експеримент  у  Львівській області  (який,   повторюю,   потрібний!),   варто   торкатися   і диференціації  пенсій,  адже досі,  на жаль,  триває зрівнялівка у виплаті пенсій:  і люди,  які все життя старанно працювали,  і ті, які майже не працювали,  пенсію одержують однакову.  Дарма,  що ми вже упродовж майже п'яти років порушуємо  це  питання  в  сесійній залі. Воно в нас так і не вирішується.

 

     Турбує мене і те,  що останнім часом великі борги має держава і перед  пенсіонерами-чорнобильцями.  Досить  зазначити,  що  лише Міністерство  з питань надзвичайних ситуацій,  чорнобильський фонд заборгували тільки Київській області понад 30  мільйонів  гривень, зокрема  Іванківському  району  -  11  мільйонів.  Безперечно,  це негативно впливає на наше суспільство, на майбутнє пенсіонерів.

 

     Тому вважаю (ще раз повторю),  що даний законопроект варто  і треба  підтримати.  Проте  хочеться,  щоби  подібні  законопроекти розглядалися в сесійній залі разом із  іншими  проектами  законів, котрі  б  захищали  наших пенсіонерів і сприяли своєчасній виплаті пенсій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат  Черненко.  За ним - депутат Чиж.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.    Уважаемые   товарищи   депутаты!   Уважаемый председательствующий!  Начну свое выступление с такого.  Как можно проводить  эксперименты  и  платить  пенсии в различных областях и городах по-разному? Например, в Горловке задержка четыре месяца, в других   городах   -   5,   6,   7  месяцев.  Должна  быть  единая государственная система.

 

     Мы можем сегодня экспериментировать, но от этого в Пенсионном фонде денег не прибавится. Позвольте провести такое аллегорическое сравнение.  Кто-то из депутатов посетил ресторан, вкусно отобедал, сладко выпил,  а потом сказал:  "А у меня нечем платить, спишите с меня долги".  Что бы сделала администрация  ресторана?  Метрдотель позвал бы милиционера, и он бы нашел способ из ять деньги, которые задолжали ресторану.

 

     Сегодня мы  приняли  решения  о  списании  долгов.  Абсолютно уверен, что через полгода они вырастут и снова же станут душить за горло, если не работают отрасль, промышленность.

 

     Мы не должны быть  мягкими  и  брать  на  бюджет  всех.  Есть предприятия,  организации,  которые  обязаны  зарабатывать деньги, платить нормальные налоги и в том числе  в  Пенсионный  фонд.  Вот тогда будет все.

 

     Если мы  будем принимать решение о списании всего,  что можно списать, то завтра остановится все, и списывать будет нечего.

 

     Я понимаю, мое выступление будет воспринято, мягко говоря, не совсем правильно.  Но,  поверьте,  чем мягче мы будем относиться к тем,  кто  нерадиво  сегодня  работает,  то  завтра   окончательно развалим все.

 

     Я предлагаю принять постановление, проект которого представил комитет,  если есть такая необходимость.  Но от  этого  Пенсионный фонд богаче не станет.

 

     И еще  я  предлагаю рассмотреть вопрос о том,  чтобы с нового года у нас был единый государственный пенсионный фонд,  который бы выплачивал деньги пенсионерам месяц в месяц по определенным числам для всех.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу. Вноситься пропозиція, щоб ви підготували такий законопроект з нового року.

 

     Будь ласка,  слово має народний депутат Чиж. За ним - депутат Філіпчук.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Адаме Івановичу. Фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Шановні колеги!  Я однозначно скажу,  що підтримую цей законопроект.  Треба пробувати.  Можливо,  в такий спосіб буде краще працювати.  Ось чому я підтримую пропозицію комітету.  Може, краще буде збирати кошти й забезпечувати пенсіонерів пенсіями.

 

     Але є  принципові  питання,  які  такими  реорганізаціями  не розв'язати  -  це  питання функціонування економіки,  виробництва, участі держави в економічних процесах і, нарешті, те питання, коли в державі припиниться злодійство і розкрадання. Інакше відберуть і в пенсіонера, і в дитинисироти.

 

     Я вам проілюструю деякі процеси, що відбуваються в соціальній сфері,  на  прикладі  Хмельницької  області,  які  є  типовими для більшості областей України.

 

     В області на півтора мільйона населення налічується 457 тисяч людей,  які  отримують  пенсії і допомоги,  або 30 відсотків,  225 тисяч малозабезпечених громадян,  майже  38,5  тисячі  одиноких  і престарілих, майже 72 тисячі інвалідів, 4,5 тисячі дітей-інвалідів і так далі.  Як же забезпечує держава  цей  найбільш  злиденний  і знедолений   за   нинішніх   умов  соціальний  прошарок?  Як  вона забезпечує,  як працює?  Зразу скажу,  що органи  місцевої  влади, обласні  й  районні,  все  роблять  від  них  залежне,  щоб  якось пом'якшити цей удар по найбільш знедолених.  В області  функціонує чимало    інтернатних   установ   -   тільки   7   державних,   20 будинківінтернатів.  Уперше  в  Україні  було  започатковано  таку роботу,  коли  на  базі  дільничних  лікарень  створено спеціальні лікувально-соціальні установи. Це в Пиляві Старосинявського району мого округу,  Вовковинцях Дережнянського, Адамівці Віньковецького, Новокостянтинові Летичівського районів і так далі.

 

     Але подивіться,  як держава на центральному рівні  піклується про  своїх  громадян.  Компенсація  вартості  санаторно-курортного лікування для цих категорій:  в 1996 році були борги 65  тисяч,  а сьогодні - 529 тисяч.  Не повернуто!  Це страшні речі. На бензин і транспорт,  на обслуговування інвалідів були борги в 1997 році 234 тисячі,  а  сьогодні вже 389 тисяч.  На протезноортопедичні вироби теж борги зросли:  мали 129 тисяч, тепер - 330 тисяч. На отримання автомобілів  стояло на черзі 3 тисячі 664 чоловіки в 1997 році,  а сьогодні - 4,5 тисячі. У 1998 році не отримали жодного автомобіля! Що вже казати про автомобілі, коли в черзі на отримання інвалідних колясок у 1997 році в управлінні соціального захисту  стояло  1205 чоловік,  а  одержали  тільки  254.  У  1998  році  в черзі - 1308 чоловік, а забезпечено лише 160.

 

     Я проілюстрував  рівень  падіння.  Це   питання   надзвичайно серйозне й комплексне.  Отож,  підтримуючи цей законопроект, хотів би,  щоб ми дуже серйозно, ще раз повертаючись до проекту бюджету, розглянули забезпечення цих категорій наших людей.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване  Сергійовичу.  Слово  має  народний депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний  рух   України.   У   політиці,   яка здійснюється  сьогодні  з  боку  законодавчої  і виконавчої влади, найбільш оптимальним варіантом видається  варіант  від  центру  до регіону.    Треба    дати    регіону    більше   самостійності   у фінансово-господарській діяльності,  у соціальному захисті  людей. Та  коли сьогодні стоїть питання,  чи треба приймати,  чи не треба приймати таку ініціативу на рівні  постанови  Верховної  Ради,  то безперечно,  що треба.  Такі пропозиції подавалися раніше і з боку Львівської обласної державної адміністрації,  і  з  боку  обласної ради  для того,  щоб пом'якшити ситуацію.  А вона сьогодні по всій Україні, як і на Львівщині, є непростою. Сьогодні, 20 листопада, в Чернівецькій області,  яка межує з Львівською областю, зафіксовано найнижчу температуру - 21 градус нижче нуля.  І  пенсіонеру,  який отримує 37-44 гривні пенсії,  якому не велено сьогодні йти до лісу збирати дрова, хоч їх там десятки тисяч кубометрів практично гниє, але ми не відрегулювали ситуації,  прийнявши відповідну постанову, дуже важко буде виживати за таких умов.  Ми мусимо як законодавчий орган сьогодні розв'язати ось яку проблему.  Які б ми реформування не здійснювали,  та коли не буде змінено  пенсійне  законодавство, ситуація   не  поліпшиться.  Пенсійне  законодавство  мусить  бути соціально зорієнтоване й соціально справедливе.  Адже людина,  45, 50  років  відпрацювавши  у сфері народного господарства на важких роботах,  від фермера до  робітника,  отримує  пенсію  близько  40 гривень,  вона  практично  поставлена  на рівень дискримінаційного елементу.

 

     І друга пропозиція. Нам треба навчитися не просто ділити. Нам треба  вчитися  заробляти,  зокрема  й на пенсійний фонд.  Коли ми маємо 70 відсотків імпортерів,  які отримують пільги не  знати  за що;  коли є контрабанда і не закрито молдавськоукраїнський кордон; коли ми  від  приватизації  отримуємо  лише  25  відсотків,  а  не запланованих    100   відсотків;   коли   маємо   бартеризацію   в лісопереробній галузі й агропромисловому комплексі,  яка сягає  80 відсотків,  то  за  таких  умов  значного  поліпшення  в пенсійній політиці не станеться.

 

     Але водночас вважаємо,  що цей  один  із  заходів  місцевого, регіонального  значення  заслуговує  на  увагу як досвід для інших регіонів.  Такий захід слід  підтримати,  бо  за  цим  відбудеться зменшення   чисельності  адміністративного  апарату,  за  цим  має посилитися відповідальність посадових осіб за  ті  порушення,  які чиняться,  і на його прикладі відрегулювати соціальні відносини на рівні суб'єктів пенсійної політики - пенсіонера і  органів  влади. Фракція Народного руху підтримуватиме цей документ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Прошу  зорганізуватися, підготуватися  до  голосування.  Вноситься  для  прийняття  проект постанови такого змісту.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Поданий Президентом   України   проект   Закону  України  про проведення у Львівській  області  експерименту  з  призначення  та виплати  пенсій  органами  Пенсійного  фонду  України  прийняти  в першому читанні".

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     -----------------

 

     Переходимо до розгляду наступного питання.  Наступні  питання пропонується розглядати за скороченою процедурою (Шум у залі).

 

     Ні, ні,      закон     щодо     податкової     заборгованості сільсько-господарських   підприємств   ми   прийняли   в   цілому: голосували в поіменному режимі - 229 голосів "за".

 

     Слухається питання  про  проект Господарського (комерційного) кодексу України.  Слово для доповіді має перший  заступник  голови Комітету   з   питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією народний депутат Віктор Герасимович Кочерга.

 

     Будь ласка, 25 хвилин.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Фракція Комуністичної партії України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Проект Господарського (комерційного) кодексу України, який вам пропонується, є підсумком складної  роботи  в  галузі  формування  і  розвитку  національної системи   господарського   законодавства,  головне  завдання  якої полягає у правовому забезпеченні найкращих умов для  ініціативного й економічно ефективного господарювання та підприємництва.

 

     Названий проект  також  є результатом копіткої кодифікаційної роботи в галузі господарського законодавства.  Справді,  для  того щоб  українське  господарське  право  виконувало функції правового забезпечення  економічних  реформ,   вкрай   потрібно   сформувати повнокровну національну систему господарського законодавства,  яке б відповідало реаліям економіки України.

 

     Вирішенню цього   завдання   повинні   служити    кодифікація відповідного     законодавства    -    створення    Господарського (комерційного) кодексу України.

 

     Уперше дане  питання  було  порушено  в  постанові   Президії Верховної  Ради  України від 31 жовтня 1991 року.  Поряд із іншими кодексами у згаданій постанові передбачалося створити кодекс, який би відповідав потребам сучасної економіки.

 

     Уже через  півроку  в  Постанові  Верховної  Ради України про концепцію судово-правової реформи в Україні йшлося про  підготовку та прийняття Господарського (торгового) кодексу.

 

     На виконання  доручення  Кабінету  Міністрів  України  робоча група, до складу якої ввійшли фахівці Інституту економіко-правових досліджень  Національної  академії  наук  України,  Київського  та Донецького   державних   університетів,   Української    юридичної академії,  за  короткий  час  створила концепцію кодексу,  а також попередній  його  проект   (аванпроект),   який   було   надіслано наприкінці 1992 року до Кабінету Міністрів України.

 

     Мета першого варіанта аванпроекту

- створити умови для всебічного вивчення й обговорення його змісту передусім  у  науковому середовищі.  Тому протягом 1993-1994 років виконувалася   робота,   пов'язана   з   вивченням   прогресивного іноземного законодавчого досвіду,  здійсненням наукових експертиз, рецензуванням та обговоренням  на  конференціях  і  симпозіумах  у нашій країні та за кордоном.

 

     Доопрацювання аванпроекту    здійснювалося    з   урахуванням зауважень і  пропозицій,  висловлених  у  рецензіях  і  експертних висновках  Центру підприємницького права Інституту держави і права Російської академії наук, кафедри господарського права Московської юридичної   академії,   Німецького  фонду  міжнародного  правового співробітництва,  а також у рецензіях окремих фахівців і учасників наукової  конференції,  спеціально  організованої  у  1993  році в Донецьку для обговорення проблем створення Господарського кодексу. Сприяла  роботі  над  кодексом  й  інформаційна  допомога  з  боку Інституту  менеджменту  при  Львівському  державному  університеті імені Івана Франка.

 

     Доопрацьований таким  чином  другий  варіант аванпроекту було надіслано уже наприкінці грудня 1994 року до  Кабінету  Міністрів, який  створив  робочу  групу  для  опрацювання остаточної редакції проекту  Господарського  кодексу.  Група   була   сформована   під керівництвом   голови  Вищого  арбітражного  суду  України  Дмитра Микитовича  Притики  з  представників  провідних   міністерств   і відомств,   наукових   установ.   Вона   розглянула  зауваження  й пропозиції до проекту,  що надійшли  від  правління  Національного банку,  Міністерства  юстиції,  Союзу  промисловців і підприємств, Міністерства   фінансів,   Міністерства   зовнішніх    економічних зв'язків,   Мінекономіки,   Вищого   арбітражного  суду  та  інших структур.  Всього надійшло близько  200  зауважень  і  пропозицій, більшість яких було враховано в остаточній редакції проекту.

 

     Після проведення  згаданих  вище  погоджень остаточний проект кодексу 7  грудня  1995  року  представлено  на  розгляд  Кабінету Міністрів  України  як  головному замовнику від імені Міністерства економіки (безпосереднього замовника) і Вищого  арбітражного  суду України.   Паралельно   розпочався   процес   проходження  проекту Господарського (комерційного) кодексу у  Верховній  Раді  України. Але,  на  жаль,  Верховною Радою тринадцятого скликання він не був розглянутий.

 

     Проект кодексу активно обговорювався як серед учених,  так  і серед  практиків,  у  засобах масової інформації (свідченням чого, зокрема,  є збірка публікацій  під  спільною  назвою  "Обеспечение общественного  хозяйственного порядка",  видана Академією правових наук України).

 

     Щодо обгрунтування проекту кодексу.  Відповідно до концепції, прийнятої  авторами  з початку роботи над проектом,  Господарський (комерційний) кодекс повинен визначати  економічні,  організаційні та  правові  основи господарської,  комерційної та підприємницької діяльності за умов формування в Україні  змішаної  економіки,  яка має  спиратися  на  розмаїття конкуруючих суб'єктів господарювання різних форм власності.

 

     Предметом регулювання мусять бути  відносини  господарювання, що  складаються  під час організації та безпосереднього здійснення господарської  діяльності.  Остання  розуміється  як   діяльність, пов'язана  з  виготовленням  та реалізацією продуктів,  виконанням робіт,  наданням послуг і забезпеченням їх виробників відповідними ресурсами.   Як   правило,  господарська  діяльність  здійснюється власником  з  метою  отримання   прибутку.   Одначе   господарська діяльність  може здійснюватися без такої мети,  тобто некомерційна господарська діяльність.

 

     Перед розробниками проекту  постійно  поставало  питання:  на який  же  тип економіки має бути розрахований регулюючий потенціал Господарського (комерційного) кодексу?

 

     Передусім він   базується   на   положенні    про    державне забезпечення   соціальної  спрямованості  економіки,  закріпленому статтею 13 Конституції  України.  Вивчення  особливостей  сучасної змішаної економіки розвинених країн дало можливість дійти висновку про  те,  що  такій  економіці  має  бути   властива   не   тільки багатоукладність,  але  й  суттєвий державний вплив на всі основні напрями   економічного   розвитку   з    метою    найефективнішого використання національних ресурсів.

 

     Автори проекту вважають, що найкращою юридичною відповіддю на завдання впровадити в Україні змішану економіку було  б  створення такого  суспільного  господарського порядку,  в якому б гармонійно поєднувалося  публічно-правове  та  приватно-правове   регулювання господарських   відносин.  Цим  і  визначається  головне  завдання кодексу - забезпечення системного регулювання всіх  згаданих  вище відносин.

 

     Перейдемо до  розгляду  спеціальних  питань  проекту кодексу. Пропонований законопроект складається з 8 розділів,  48 глав і 558 статей.  Він  містить  такі  розділи:  основні  засади суспільного господарського порядку;  суб'єкти господарювання;  майнова  основа господарювання;  господарські  зобов'язання;  відповідальність  за господарські   правопорушення;   спеціальні   види   господарської діяльності;   фінансове   забезпечення  господарської  діяльності; господарська зовнішньоекономічна діяльність.

 

     У розділі першому, присвяченому загальним засадам суспільного господарського   порядку,   встановлюються   завдання  й  принципи регулювання   господарської   підприємницької    та    комерційної діяльності,  визначаються  поняття  господарського законодавства й відносин,   які   ним   регулюються.   Окремі   глави   присвячені загальногосподарським    програмам,    балансам   матеріальних   і фінансових ресурсів,  основам оподаткування в  системі  державного регулювання й стимулювання господарської діяльності,  захисту прав суб'єктів   господарської   діяльності,   дотуванню,   субвенціям, відрахуванням,  сприянню  змагальності  та  протидії монополізму в економіці,  основним засадам бухгалтерського  обліку  в  народному господарстві.

 

     У цьому  розділі  окреслено коло відносин,  що регулюються на підставі поєднання норм публічно-правового  та  приватно-правового характеру.  Встановлюється, зокрема, що участь державних органів у процесі господарювання  обмежується  правами,  які  їм  надає  цей кодекс чи інші закони. Закріплюється положення про те, що державні органи зобов'язуються відшкодовувати збитки,  заподіяні їх  діями, які   виходять   за   межі   їхньої   компетенції   або  зумовлені нераціональним використанням ними своєї компетенції.  Це,  шановні колеги, дуже важлива новела в цьому законопроекті.

 

     У проекті     кодексу    передбачається    також    обов'язок уповноважених  урядом   органів   здійснювати   системний   аналіз результатів господарської діяльності.

 

     З урахуванням  досвіду  врегулювання господарської діяльності зарубіжних країн та нашого власного,  в проекті встановлюється, що всі  рахунки організацій,  які підозрюються в незаконних угодах зі злочинними особами,  можуть бути за рішенням  слідчого,  прокурора або суду піддані перевірці.

 

     У другій   главі   цього   розділу   зосереджені   норми,  що регламентують   порядок   розроблення   загальногосподарських   та регіональних  програм,  а також балансів матеріальних і фінансових ресурсів.

 

     У третій  главі  закріплюються  норми,  що  повинні   служити основою  та  рамками  податкового законодавства.  Вони пов'язані з іншими розділами господарського законодавства. Без взаємозв'язку з іншими розділами зазначеного законодавства норми про оподаткування не   можуть   виконувати   функцію   стимулювання    господарської діяльності,  підвищення  ефективності виробництва.  Це переконливо підтвердив досвід останніх років,  коли  податки  тепер  виконують функцію  суто  фіскального  характеру.  З  огляду  на це в проекті встановлюються особливі вимоги до  законів  про  податки,  в  разі невиконання   яких   ці   закони   повинні   вважатися  нечинними. Визначається також порядок надання податкових пільг  та  граничних розмірів    податків,   які   можуть   стягуватися   з   суб'єктів господарської діяльності.

 

     У четвертій главі кодифіковано норми,  що забезпечують захист прав    суб'єктів   господарської   діяльності   в   різноманітних господарських  відносинах,  зокрема  з   органами   господарського керівництва та з банками.

 

     У п'ятій  главі  сконцентровані  норми про державну підтримку суб'єктів господарювання,  права щодо надання дотацій,  субвенцій. Як ви знаєте,  в наш час ці важливі питання вирішуються,  по суті, вільно, за розсудом органів або посадових осіб, що розпоряджаються коштами  бюджету.  Тут  належить  встановити  певний  порядок,  що забезпечив би розумне використання зазначених  коштів.  У  процесі розроблення  проекту  кодексу  було  визнано доцільним закріпити в ньому  як  головні  засади  суспільного   господарського   порядку принципові    положення,    що   забезпечували   б   спрямованість законодавства на сприяння змагальності та на протидію  монополізму в   економіці.   Цій  меті  підпорядковуються  норми  всіх  частин господарського законодавства.  У названій главі також визначається компетенція Антимонопольного комітету.

 

     Сьома глава     проекту    присвячена    провідним    засадам бухгалтерського права.  Під час  опрацювання  цього  розділу  були враховані розробки про бухгалтерський облік.

 

     У розділі  другому  визначається  правове становище суб'єктів господарської діяльності,  дається загальне поняття цих суб'єктів. Встановлюється,   що   вони   здійснюють  підприємницьку  та  іншу господарську діяльність або організують  її  в  межах  наданих  їм прав,  мають для цього необхідне майно,  несуть відповідальність і мають звертатися за захистом своїх прав.

 

     У названому розділі встановлюється, що для володіння статусом суб'єкта  господарювання необов'язково мати права юридичної особи. Коло суб'єктів господарювання набагато ширше,  ніж коло  юридичних осіб.  На  відміну  від  Цивільного  кодексу  України,  що містить невелику  главу  про   юридичних   осіб,   проект   Господарського (комерційного)  кодексу  дає  розгорнуту  регламентацію штату всіх учасників господарського обліку,  зокрема й тих,  що  мають  права юридичної   особи.   Питання,   пов'язані   з  неплатоспроможністю суб'єктів господарювання,  регулюються в статтях глави  8  другого розділу,  присвячених припиненню їх діяльності, а також у статтях, присвячених   припиненню   господарських   обов'язків   з   причин неспроможності   зобов'язаної  сторони  та  примусової  ліквідації суб'єктів господарювання.

 

     Розробники проекту  грунтувалися  на  тому,   що   процедурні питання,   сконцентровані   в   Законі  про  банкрутство,  повинні регламентуватися в Арбітражному процесуальному кодексі України.

 

     У третьому  розділі  передбачаються  норми,   що   визначають правовий режим майна суб'єктів господарювання; викладаються норми, які закріплюють юридичні підстави отримання майна і майнових прав; визначаються   види   та   форми   майна,  що  використовуються  у підприємництві.

 

     Розділ четвертий містить норми про підприємницькі договори  й інші  зобов'язання.  Тут  увага  концентрується  на  регламентації обов'язків,  що виникають у господарському  обігу,  на  визначенні особливостей    їх    виникнення,    виконання    та   припинення. Передбачається,  зокрема,  право суб'єктів господарювання укладати угоди,   які   не   можна  вписати  в  раніше  відомі,  закріплені законодавством форми (тобто не названі в законодавстві),  якщо  їх зміст не суперечить законодавству.

 

     Водночас встановлюється,  що  суб'єкти господарювання,  котрі забезпечують суспільство електроенергією, зв'язком, залізничним та іншим  сітьовим  транспортом,  а  також  у випадках,  передбачених іншими кодексами,  зобов'язані укладати угоди з усіма  споживачами їхньої продукції та послуг.

 

     Законодавчими актами   можуть  бути  передбачені  обов'язкові умови таких угод.  Уряд України має право розробляти та  друкувати примірні  умови  господарських  угод,  а  у  випадках,  визначених законом, установлювати типові угоди.

 

     Отже, тут,  як і в інших розділах  кодексу,  з  одного  боку, дається  простір  ініціативі  суб'єктів  господарювання  (вони  не пов'язані існуючими конструкціями  угод,  мають  змогу  їх  вільно укладати), а з другого, встановлюються певні межі таких дій як для суб'єктів   господарювання,   так   і   для   уряду.   Тим   самим забезпечується   поєднання   приватних   і  суспільних  інтересів, реалізується ідея рамкового законодавства.

 

     У проекті   кодексу    встановлюються    загальногосподарські публічні   гарантії  виконання  господарських  зобов'язань  (прошу звернути увагу,  це теж  важлива  новела).  Передбачено,  зокрема, обов'язкове  створення  резервних фондів суб'єктів господарювання, що зберігаються в Нацбанку,  та  відповідальність  недобросовісних боржників аж до ліквідації організації суб'єктів господарювання та притягнення їх посадових осіб до відповідальності.

 

     Розділ п'ятий присвячується  регулюванню  відповідальності  в господарських     відносинах.     Розглядаються     різні    форми відповідальності: штрафи, відшкодування збитків тощо.

 

     У розділі  шостому  регулюються   такі   види   господарської діяльності:      торговельно-комерційна,      поставка     товару, енерго-постачання, контрактація, оренда і продаж цілісних майнових комплексів,    агентські   відносини,   інвестиційна   діяльність, перевезення вантажів тощо.  Цей розділ найбільший (він складається з 9 глав,  134 статей). У розділі передбачено норми, спрямовані на запобігання зловживанню монопольним становищем таких структур,  як енергосистеми та залізниці.

 

     Питання фінансового   забезпечення  господарської  діяльності регулюються  у  розділі  сьомому.  Тут  викладаються   норми,   що регламентують фінансовий стан підприємств. Окремі глави присвячені організації кредитування й розрахунків, а також цінним паперам.

 

     У восьмому   розділі   кодифіковані   норми,   що   регулюють господарську  зовнішньоекономічну  діяльність,  зокрема зовнішньо- економічні операції,  іноземні  інвестиції,  концесії,  спеціальні економічні   зони.   В   розділі   закріплюються  основні  поняття зовнішньоекономічної   діяльності,   принципи    її    здійснення, визначаються її суб'єкти.

 

     Шановні народні депутати!  Нині, на превеликий жаль, ми маємо всі підстави констатувати,  що в Україні  сформувалась  економіка, яку  не  можна  назвати  ні  плановою,  ні ринковою,  ні соціально орієнтованою.  Сформувалося небачене раніше середовище,  яке можна характеризувати напівофіційною, напівкримінальною економікою. Вона має тенденцію подальшого розвитку.

 

     З огляду на зазначене наш із  вами  обов'язок  прийняти  такі закони,  які б забезпечили декриміналізацію, детінізацію економіки й не допустили б подальшої ескалації даних процесів.  Цій важливій справі  могло  б слугувати прийняття Господарського (комерційного) кодексу України.  Безумовно,  він потребує,  як і будь-який  інший проект   закону,   подальшого   вдосконалення   й   доопрацювання. Наприклад,  проект можна було б доповнити деякими нормами,  що вже апробовані  на  практиці  в  1996-1997  роках.  Тому  пропонується прийняти його в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую,  Вікторе Герасимовичу.  Бачу підняті  руки. Будь ласка, запишіться на запитання. Прошу висвітлити. Будь ласка, п'ять хвилин. Депутат Чобіт. За ним - депутат Черняк.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ). Народний рух України. Шановний доповідачу! Перед нами стоїть найважливіше завдання - прийняття Цивільного кодексу України, який є по суті другою Конституцією в державі.  Ви ж пропонуєте прийняти Господарський кодекс.  На мій  погляд,  Господарський  кодекс  має узгоджуватися  саме  з  Цивільним кодексом.  Тому спочатку логічно було б прийняти Цивільний кодекс,  а вже до  нього  пристосовувати норми Господарського кодексу.  Як ви бачите цю проблему Цивільного і Господарського кодексів?

 

     Дякую.

 

     КОЧЕРГА В.Г.   Передусім   дякую   за   запитання.   Проблема дискутувалася  на  засіданні  Комітету  з питань правової реформи. Так,  ми прийняли в першому читанні проект Цивільного кодексу. Але там  є  дуже багато норм,  які вже тепер без жодного сумніву можна внести до Господарського кодексу.

 

     Тому згадана проблема розглядалася на засіданні  комітету,  і було запропоновано прийняти в першому читанні цей законопроект.  У проекті  постанови  з  даного  приводу  пропонується  також  склад комісії    з    доопрацювання   проекту   кодексу.   Така   робота провадитиметься  під  керівництвом  (так   пропонується)   Віктора Володимировича Медведчука.

 

     Тобто там  є норми,  які треба розмежувати.  Ви в цьому маєте рацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  народний депутат Черняк.  За ним - депутат Пухкал.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

  153, Рівненська  область).  Фракція  Народного   руху   України. Загалом  я  підтримую  ідею  прийняття  цього кодексу.  Але в мене склалося  враження,  що  поданий  текст  дещо  застарілий.  Чи  не вважаєте  ви,  що  треба освіжити його?  Фактично автори спинилися десь на 1995 році.  Вже є нові закони,  відповідні  новації,  нові потреби розвитку економічного й соціального.  Чи потрібно освіжити цей проект кодексу?

 

     КОЧЕРГА В.Г.   Здається,   Козьма   Прутков    говорив,    що "совершенствованию   нет   предела".  Ви,  Володимире  Кириловичу, поставили теж цікаве запитання.

 

     Я вже сказав наприкінці своєї доповіді, що протягом 1996-1997 років прийнято дуже важливі закони.  Їх треба врахувати.  Але якби ви погодилися прийняти це в першому читанні,  ми  б  доопрацювали, зокрема й за вашою участю. Є деякі застарілі норми, це я визнаю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  народний  депутат Пухкал.  За ним - депутат Абрамов.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий округ 209, Чернігівська область).  Шановний Вікторе Герасимовичу!  У мене два коротенькі запитання.

 

     Перше. Скажіть,  будь  ласка,  чим  зумовлена  подвійна назва проекту кодексу?  Чи то є уточнення - господарський (комерційний)? Чи  не  доцільно  було  б  залишити  назву  - Господарський кодекс України?

 

     І друге.  Чи в останньому розділі,  восьмому,  передбачається протекціоністська      складова,     тобто     правовий     захист зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних товаровиробників?

 

     Дякую.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Якщо відповідати на останнє запитання,  то так, передбачається.

 

     Тепер про назву проекту кодексу. Я вам доповідав, що спочатку було запропоновано назву - Господарський  (торговий)  кодекс.  Так було  зазначено  в постанові Президії Верховної Ради від 31 жовтня 1991 року.  Але автори,  працюючи,  дійшли  висновку  про  те,  що поняття  "господарський"  не  зовсім  охоплює  всі  процеси...  Ми знаємо,  що  господарська  діяльність  -  це  передусім  одержання прибутку;  комерційна стосується правил торгівлі,  поставок, тобто це процеси,  не пов'язані з виготовленням продукції  або  наданням послуг.  Тому пропонується саме така назва. Нами вивчався й досвід зарубіжжя з цих питань, там теж є такі подвійні назви.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая  партия   Украины.   Уважаемый Виктор   Герасимович!  Встречаясь  с  сотнями  своих  избирателей, которые находятся сегодня в сложных условиях жизни,  я часто слышу претензии:  вы,  депутаты,  принимаете различные законы и кодексы; Президент издает различные указы;  правительство -  постановления, все   обещают  улучшение  жизни,  а  жизнь  становится  все  более невыносимой, а самое главное - умирают люди...

 

     Виктор Герасимович,  что конкретно даст "Господарський кодекс України" для трудящихся нашей страны?

 

     Спасибо.

 

     КОЧЕРГА В.Г.   Спасибо,   Федор   Михайлович.  Данный  кодекс упорядочивает нормы,  регулирующие хозяйственную деятельность. Его нужно было бы принять хотя бы пару лет назад.  Он создает правовое поле,  ставит в  определенные  рамки  и  Верховную  Раду,  и  наше правительство,  и другие исполнительные органы, определяет правила действия их в ходе хозяйственной деятельности прежде всего.  Также устанавливаются    права    трудовых    коллективов,    налагаются обязательства в части охраны окружающей среды.

 

     Если вы обратили внимание, я говорил, что в одном из разделов речь идет о налоговой политике, определяются параметры, по которым ставки налогов должны иметь пределы.  Таким образом  закладываются основы  для того,  чтобы наше налоговое законодательство не носило фискальный характер, а стимулировало производство.

 

     Данный проект кодекса составлен  на  основе  уже  действующих законов,  но есть очень интересные новеллы.  Вы знаете, существуют очень серьезные проблемы.  Скажем,  Кабинет Министров или какое-то министерство   приняли  незаконные  акты,  которые  нанесли  ущерб конкретному  предприятию.   Здесь   уже   закладывается   механизм возмещения такого ущерба. Предусмотрены специальные фонды и другие формы возмещения...  Это очень интересная новелла в  этом  проекте кодекса.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Герасимовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Я  звертаюсь  до  вас  з  таким  проханням і пропозицією.  Враховуючи те, що сьогодні в нас є в порядку денному "Різне",  і  для  того  щоб  до  цього  "Різного"  дійти (а багато депутатів наполягають, аби воно було), я прошу оперативно приймати законопроекти,  які ще попереду, з тим щоб наприкінці робочого дня дійти до питання "Різне".

 

     Слово для співдоповіді  має  голова  підкомітету  Комітету  з питань   правової   реформи  народний  депутат  Василь  Васильович Онопенко. Скільки вам потрібно часу?

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Адаме Івановичу. До 10 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 хвилин.

 

     ОНОПЕНКО В.В.   Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Дозвольте передусім  нагадати  вам  історію  підготовки проектів  відповідних  законодавчих актів і Господарського кодексу України.

 

     У 1992 році Кабінет Міністрів прийняв рішення  про  створення групи  з  підготовки законодавчих актів і кодексів.  Було створено дві групи,  перша - з підготовки проекту Цивільного кодексу, яку я очолив  тоді,  оскільки працював міністром юстиції,  а другу групу очолив  академік  Валентин  Карлович   Мамутов.   Вона   зайнялася підготовкою  проекту  Господарського  кодексу,  який  сьогодні тут обговорюється.

 

     Від самого  початку,   повинен   зазначити,   було   допущено концептуальну  помилку,  оскільки  дві  групи вчених працювали над близькими  за  своєї  суттю  проектами  кодексів,  але  з  різними ідеологічними  підходами.  На жаль,  тоді не прислухалися до думки про те,  що повинна працювати єдина  група,  коли  маємо  на  меті все-таки створити два кодекси - цивільний і господарський.

 

     Але сьогодні   ми   стоїмо  перед  потребою  виходу  з  такої ситуації.  Маємо два проекти кодексів - проект Цивільного кодексу, прийнятий  у  першому  читанні,  а  проект  Господарського кодексу обговорюється сьогодні.

 

     Йдеться про серйозну кодифікацію цивільного і  господарського законодавства. Дозвольте нагадати деякі цифри, які вас, мабуть, як і мене,  зацікавлять.  Починаючи з  травня  1990  року  в  Україні прийнято  Верховною  Радою  понад  1100  законів  і  близько  3000 постанов, а всього разом із постановами Кабінету Міністрів, актами міністерств  і відомств прийнято приблизно 40 тисяч законодавчих і нормативних актів.  Це величезна кількість.  І  уявіть,  як  важко сьогодні  людям  керуватися  цим грандіозним законодавчим масивом! Вихід єдиний - у кодифікації.

 

     Свого часу Вольтер казав:  "Велика кількість  законів,  як  і велика  кількість  лікарів,  свідчить  про  хворобу  суспільства". Маргарет Тетчер,  прийшовши до влади у  Великобританії,  поставила завдання:  щороку зменшувати кількість законодавчих актів утричі і дотрималася цього.  Якщо ми  ухвалимо  Цивільний  і  Господарський кодекси,   то  таким  чином  із  ужитку  буде  вилучена  величезна кількість нормативних актів.

 

     Стосовно проекту Господарського кодексу.  Повинен  зазначити, що  є  підстави для його критики,  безумовно.  Адже вдосконалювати законодавчі акти  можна  досить-таки  довго.  Зокрема,  для  мене, скажімо,  як і для вас, можливо, виникає таке запитання. Ставилася мета,  щоб  Господарський  кодекс  був   настільною   книгою   для підприємств і підприємців. Мета благородна, але як це виконується? Є питання бухгалтерського права,  ви знаєте.  Тут  я  нарахував  9 статей,  які регулюють бухгалтерські правовідносини. Але наближені до цієї проблеми  знають,  наскільки  великий  законодавчий  масив регулює бухгалтерське право.  Отже,  таких статей замало для того, щоб можна  щось  ефективно  регулювати.  Тепер  візьмімо  проблему регулювання  діяльності  фондових бірж - усього дві статті,  а про спеціальні економічні зони - одна стаття,  яка нічого не врегулює, а   лише   поставить   проблему.   Є   багато   статей  у  проекті Господарського кодексу,  котрі повинні бути у  складі  майбутнього Цивільного  кодексу  (я нарахував їх понад 200).  Можу помилятися, але їх надзвичайно багато.

 

     Тобто проблеми є. Але є ще більша проблема - два проекти, над якими працювали різні фахівці.  Вважаю,  що вихід із цієї ситуації може бути лише  один:  прийняти,  як  було  запропоновано,  проект Господарського  кодексу  в  першому  читанні.  Якщо  ми  цього  не зробимо,  то залишиться проблема,  яка вже існує декілька років. І потім,   щоб  була  одна  чи  дві  погоджувальні  групи  в  рамках парламенту,   які   дивилися,   що   треба   забрати   з   проекту Господарського   кодексу  і,  грубо  кажучи,  перенести  в  проект Цивільного  кодексу;  що  треба  вилучити  із  проекту  Цивільного кодексу і перенести до проекту Господарського кодексу.

 

     Якщо ми  не  приймемо  сьогодні  проект  у  першому  читанні, проблема залишиться,  її не буде розв'язано (а  це  завдання  нині стоїть перед парламентом).

 

     Тому я,  виступаючи  від Комітету з питань правової реформи і розуміючи як фахівець,  що є  недоліки  в  проекті  Господарського кодексу,  все-таки  пропоную  прийняти  його в першому читанні,  а потім обидва ці важливих проекти кодексів доопрацьовувати разом із залученням фахівців - депутатів парламенту, а також фахівців із-за меж парламенту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу.

 

     Шановні колеги,  пропоную прислухатися до авторитетної  думки відомого  фахівця  в галузі права і дружно проголосувати за проект постанови,  поданий  профільним  комітетом,   щоб   прийняти   цей законопроект   у   першому  читанні.  А  найголовніше  -  створити спеціальну комісію, склад якої наводиться в проекті документа, щоб вона попрацювала над двома кодексами й упорядкувала їх.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 118.

 

     Рішення не приймається.

 

     Записано на обговорення чотири народні депутати.

 

     Слово має  народний депутат Ромовська.  Будь ласка.  За нею - депутат Зварич. По три хвилини.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 122, Львівська область). Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Дуже погано, що ми таке важливе  питання  розглядаємо в п'ятницю,  коли народних депутатів фактично немає.

 

     Не аналізуючи цього проекту,  бо  замало  часу,  хочу  тільки порушити  одну  дуже  важливу проблему - поваги науковців до себе. Даний законопроект  засвідчив,  що  особи,  які  його  писали,  не поважають себе,  Верховну Раду і хочуть зробити, щоб Верховна Рада не поважала себе.  Я була в групі з підготовки проекту  Цивільного кодексу і, на противагу іншим, не заперечувала ідеї Господарського кодексу.  Я навіть на  засіданні  комітету  виступила  з  тим,  що Господарський кодекс треба підтримати. Але вся особливість у тому, що проекту цього кодексу я не читала,  оскільки він був поданий  у комітет в одному примірнику. Мушу офіційно на всю Україну заявити, що даний кодекс у  такому  вигляді  приймати  не  можна.  Якщо  ми хочемо, щоб із нас сміялися сусіди, то цей кодекс у такому вигляді треба прийняти негайно.

 

     Стосовно першого читання.  Якщо прийняти цей проект у першому читанні,  то  і  працювати  над ним ми маємо за процедурою першого читання.  Ідеологія ж цього документа,  як у російській  приказці: "Каждой  сестре - по серьге".  Подивіться,  будь ласка,  понад 550 статей  -  такою  кількістю  статей  автори  хотіли  охопити   все законодавство,  котре  стосується підприємництва.  Чого там тільки немає!  І  охорона  праці,  і  промислова  власність,   і   вільні економічні зони,  і квотування, і стандартизація. По одній, по дві статті. Скажіть, будь ласка, це розв'язує проблему?

 

     Та якщо  підприємець  цікавитиметься   охороною   промислової власності, йому шість статей не зарадять. Тут включено і податкове законодавство.  Навіщо?  Охорона  праці.   Навіщо?   Тобто   немає ідеології. Кажуть, тут комуністична ідеологія. Неправда. Тут немає ніякої ідеології.  Це еклектика - позбирали зі  всіх  законодавчих актів.   При  тому,  шановні  панове,  проект  зроблено  на  рівні законодавства 1995 року,  і з 1996 року не внесено жодної зміни  з тих, які відбулися в законодавстві.

 

     Я стратила  цілу ніч для того,  щоб прочитати поданий проект. До речі,  автори його не читали. З тексту проекту випали четвертий і  п'ятий розділи:  є третій,  є шостий розділи,  а де четвертий і п'ятий?

 

     Закликаю нас усім разом утверджувати з сесійної  зали  повагу до Верховної Ради. Тому вважаю, що даний проект приймати не можна. Господарський кодекс - ідея добра,  але  в  такому  вигляді  -  це профанація.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую вам.  Будь ласка, слово має народний депутат Зварич. За ним - депутат Черняк.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного  руху  України.  Шановні  колеги! Фракція  Народного  руху  долучається  до тих слів одного з кращих цивілістів,  якого я знаю в Україні,  пані Зорислави Ромовської, і ми   не  будемо  підтримувати  ані  цього  проекту  Господарського кодексу,  ані проекту постанови профільного комітету про створення робочої групи.

 

     Наші міркування такі.  По-перше,  законопроект містить норми, які вже скасовані Верховною Радою  України  в  чинному  Цивільному кодексі.  Вони  знову  введені  до  проекту  цього  Господарського кодексу.  Інші норми вже  увійшли  до  проекту  нового  Цивільного кодексу,  прийнятого в першому читанні. Тобто якщо цей проект буде схвалений, то ми можемо отримати два кодекси, в яких врегульовані, іноді  по-різному,  одні  й ті самі питання.  Невідомо тоді,  який кодекс має бути використаний як базовий документ у судових спорах. Уявіть собі становище судді, який має якраз слухати справу, коли в двох кодексах є зовсім різні  трактування  одного  й  того  самого питання.

 

     По-друге, фракція   вважає,   що   надмірна   й  деталізована кодифікація юридичного  простору  може  мати  негативні  наслідки. Методом  кодифікації  ми не можемо охопити всі питання та проблеми життя  народу.  Деякі  галузі  слід  віднести  до  сфери  окремого законодавчого   врегулювання,  що  дає  можливість  законотворцеві підходити до цих проблем з оптимальною гнучкістю.  Тим  більше  що Конституція України містить елементи як кодифікованого права,  так і звичаєвого.

 

     По-третє, проект  потребує  доопрацювання  також  під   кутом стислої   юридичної  систематизації.  Зокрема,  в  деяких  статтях поєднані елементи приватного й публічного права,  що  недопустимо. Кожний  юрист  це  може  вам  сказати,  тим  більше у такому надто важливому кодексі.

 

     І по-четверте,  у кодексі  (про  що,  до  речі,  говорив  сам доповідач)  є  деякі  норми  або  деякі навіть поняття,  які мають легенький ідеологічний  характер,  від  яких  Верховна  Рада  досі намагалася  відійти.  Тобто  знову  ми  намагаємося  користуватися поняттям трудового колективу,  який повинен  мати  якісь  юридичні права.

 

     Отже, на  підставі викладеного фракція Народного руху України вважає,  що недоцільно приймати окремого Господарського кодексу до прийняття   Цивільного  кодексу.  Ми  взагалі  не  бачимо  потреби приймати  окремого  кодексу,  коли  всі  ці  питання  можуть  бути врегульовані   в   одному   законодавчому   акті.   Тому   фракція голосуватиме проти самого проекту Господарського кодексу  і  проти проекту постанови,  внесеного профільним комітетом,  про створення робочої групи.

 

     Дякую за вашу увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Черняку. За ним - депутат Ющик, а далі - голосуватимемо.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  депутати!  Доля  нашого  Господарського кодексу багатостраждальна.  Вже багато років він не може потрапити до сесійної зали.  Застосовуються різні підходи до його написання, і це ми відчуваємо сьогодні в цій залі.

 

     Комітет з питань економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності  та  інвестицій,  не  заперечуючи  ідеї прийняття Господарського кодексу,  вважає за потрібне  й  доцільне створити робочу групу на чолі із заступником Голови Верховної Ради України Віктором  Володимировичем  Медведчуком  для  доопрацювання проекту,  внесеного  народними  депутатами  Васильєвим і Кочергою, оскільки вони самі цього зробити не зможуть  через  великий  обсяг роботи. Запропонований законопроект потрібно осучаснути.

 

     Проект належить доопрацювати з таких причин.

 

     По-перше, текст  проекту  містить  норми,  які  в нині чинних законах Верховною Радою України змінені  або  визнані  такими,  що втратили   чинність.   Це,   зокрема,   положення,  що  стосуються господарських товариств. Верховна Рада не може приймати положення, що фактично втратили силу.

 

     По-друге, проект  містить положення щодо оподаткування (глава 3),  які  мають  бути  згідно  з  чинним  законодавством   змістом податкових законів. Кабінет Міністрів завершує роботу над проектом Податкового кодексу,  який буде внесено на розгляд Верховної Ради. Очевидно,  що  податкове  законодавство - настільки важливий масив законодавства,  зокрема  для  користувачів  як  фізичних,  так   і юридичних осіб,  що його кодифікація в окремому акті,  Податковому кодексі,  надзвичайно важлива. Тому постає питання про доцільність включення норм Податкового кодексу до Господарського кодексу.

 

     По-третє, не  можна  не враховувати факту прийняття Верховною Радою минулого скликання  в  першому  читанні  проекту  Цивільного кодексу,  який  містить певну кількість положень,  що введені й до проекту  Господарського  кодексу.  При  цьому  положення   проекту Цивільного   кодексу   набагато   краще  відпрацьовані  з  погляду законодавчої техніки в силу об'єктивних і  суб'єктивних  обставин, зокрема  тому,  що  робота  над  цим проектом краще фінансувалася. Оскільки Верховна Рада фактично прийняла зміст Цивільного кодексу, нелогічно  й  некоректно приймати рішення про введення аналогічних норм до проекту Господарського кодексу,  тобто приймати в  першому читанні  проект,  який  містить  норми,  краще  виписані в проекті Цивільного кодексу.

 

     З огляду на це та спираючись  на  викладені  нами  аргументи, Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності та інвестицій пропонує  створити  робочу групу  на  чолі  із заступником Голови Верховної Ради Медведчуком, яка  зможе  доопрацювати  проект,  розмежувавши  предмети  відання Цивільного,  Господарського  і  Податкового  кодексів,  приведе  в контрольний стан  ряд  положень  проекту  Господарського  кодексу, редакційно  й  структурно  відпрацює  проект.  Така позиція нашого комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Кириловичу. Слово має народний депутат Ющик, а далі будемо визначатися. Три хвилини, будь ласка.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Я виступаю від фракції, п'ять хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Івановичу,  будь ласка,  три хвилини.  Не диктуйте.

 

     ЮЩИК О.І.  Шановні  колеги!  На жаль,  Верховна Рада минулого скликання не змогла прийняти даний законопроект навіть за  основу, заплутавшись  у  непродуктивних дискусіях щодо необхідності такого кодексу. У результаті господарські відносини в Україні залишаються врегульованими    безсистемно,   суперечливо,   неповно,   великою кількістю законодавчих актів і законів, декретами Кабміну, указами Президента,  що мають до того ж нестабільний характер.  Такий стан законодавчого регулювання господарських відносин не  лише  гальмує здійснення  необхідних  економічних  реформ,  а  й  не  дає  змоги проводити  антикризову  політику,  блокує   нормальну   економічну діяльність в Україні як вітчизняних підприємців, так і зарубіжних.

 

     До Верховної  Ради  звернувся президент Національної академії наук України Борис Євгенович  Патон  з  листом,  у  якому  просить прискорити  розгляд  даного  законопроекту,  зазнаючи,  що тривала затримка  його  розгляду  гальмує   вдосконалення   господарського законодавства.

 

     Тим більш  дивною  є  позиція  деяких  народних  депутатів та Комітету  з  питань  економічної  політики,  управління   народним господарством,  власності та інвестицій, які шукають проблему там, де її немає,  по суті,  блокуючи прийняття Господарського  кодексу намаганням відкласти його розгляд на невизначений час.

 

     Депутатам постійно   підкидається   думка   про  необхідність розмежування   предметів   відання    проектів    Цивільного    та Господарського кодексів.  Ця проблема,  шановні колеги,  надумана. Предметом  відання  Господарського  кодексу  є  специфічна   сфера управління господарськими відносинами,  що не збігається зі сферою регулювання Цивільного кодексу.

 

     Взагалі, хто,  крім законодавця,  визначає сферу  регулювання Цивільного  кодексу?  Робочі  групи науковців чи групи закордонних експертів?

 

     Я нагадаю,  що навіть у чинному Цивільному кодексі (стаття 2) визначено,  що  цей кодекс не застосовується до майнових відносин, основаних  на  адміністративному  підпорядкуванні  однієї  сторони іншій, а також до податкових і бюджетних відносин.

 

     Сімейні, трудові, земельні, гірничі, водні, лісові відносини, а також  відносини  в  колгоспах,  що  випливають  з  їх  статуту, регулюються     відповідно     сімейним,    трудовим,    земельним законодавством,  законодавством  про  надра,  водним,  лісовим   і колгоспним законодавством.

 

     Більше того, у статті 3 чинного Цивільного кодексу зазначено, що  відносини  між  організаціями   по   поставках   продукції   і капітальному   будівництву,   відносини   по   державних  закупках сільськогосподарської     продукції,     відносини     організацій залізничного,  морського,  річкового, повітряного, трубопровідного транспорту, зв'язку і кредитних установ з клієнтурою та між собою, відносини   по   державному   страхуванню   регулюються  цивільним законодавством.  Відносини по зовнішній торгівлі  та  інших  видах зовнішньо-економічної    діяльності    визначаються    спеціальним законодавством або в спеціальному порядку.

 

     Хіба це не відповідь на запитання про розмежування  предметів регулювання Цивільного кодексу та інших законодавчих актів?  Однак удають,  ніби  відповіді  немає.  Чому?  Тому   що   за   позицією заперечення   Господарського   кодексу   стоїть   певна  політична орієнтація опонентів,  котрі вважають,  що в Україні повинна  бути запроваджена  якась  абстрактна  ринкова  економіка.  На їх думку, прийняття Господарського кодексу  суперечить  чинній  Конституції, яка   нібито   закріпила  як  економічну  основу  України  ринкову економіку.

 

     Я хочу запитати:  де  в  Конституції  є  слово  "ринковий"  і словосполучення   "ринкова   економіка"?   Ніде  жодного  разу  не вживаються ці терміни. Навпаки, у статті 15 Конституції говориться про  економічну  багатоманітність  як  засаду  суспільного життя в Україні,  що передбачає  багатоукладну  економіку,  у  тому  числі функціонування  розвинутого  державного  сектора  економіки.  А  в статті  13  Конституції  чітко  записано:  "Держава  забезпечує... соціальну  спрямованість  економіки",  що неможливо здійснювати на основі ринкової економіки.  Що з цього виходить,  ми вже  сьогодні бачимо.  Це  настільки  очевидні речі,  що про них навіть незручно нагадувати.

 

     Ще раз  хочу  наголосити:  і  вчені,  і  особливо   практичні працівники    давно   чекають   систематизованого   господарського законодавства,  його кодифікації, а той, хто думає, що це завдання можна  вирішити,  прийнявши Цивільний кодекс,  або не читав проект Господарського кодексу,  або не уявляє, якими мають бути система і систематизація  господарського законодавства.  Якщо буде прийнятий тільки Цивільний кодекс - це буде не "друга Конституція", як дехто називає,   а   друга  конституційна  угода,  це  буде  "тунгуський метеорит",  який надовго зруйнує законодавчу  систему  України.  Я кажу про це цілком відповідально.

 

     І на  завершення.  Затягування  прийняття  у  першому читанні проекту  Господарського  кодексу  неминуче  спричинить  блокування роботи  над  проектом Цивільного кодексу,  а без цих двох кодексів немає  сенсу  приймати  Кримінальний  кодекс,  оскільки  він   має орієнтуватися  на захист основного масиву відносин,  урегульованих саме названим  кодексом.  Без  кримінального  важко  опрацьовувати адміністративнопроцесуальне законодавство.

 

     Отже, блокується  по  суті  вся  робота  щодо систематизації, кодифікації національного законодавства.  Недоліки  проекту  можна усунути при доопрацюванні.

 

     І ще,    Адаме    Івановичу,    щодо    проекту    постанови, запропонованого комітетом, про повторне перше читання. Я хотів би, щоб  ви  поставили  на  голосування  пропозицію про неприйнятність цього проекту постанови,  тому що він не відповідає  статті  6.5.6 Регламенту, оскільки на повторне перше читання висновки до проекту готує профільний комітет, а не якась робоча група.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  відбулося  представлення законопроекту  й  обговорення,  надійшло  кілька  пропозицій.  Дві пропозиції надійшли від комітетів, одна в ході обговорення. Усі ці пропозиції  ми  проголосуємо  і  визначимося  так,  як  і належить Верховній Раді.

 

     Ставиться на голосування проект постанови,  внесений  членами Комітету   з   питань   правової   реформи:  "І.  Прийняти  проект Господарського (комерційного) кодексу України в першому читанні.

 

     2. Утворити тимчасову спеціальну комісію... для доопрацювання Господарського  (комерційного)  кодексу,  координації і подальшого узгодження Цивільного і Господарського кодексів у складі згідно  з додатком".

 

     Ставлю на   голосування   даний   проект   постанови.   Прошу підтримати.

 

     "За" - 157.

 

     Не приймається.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція   Комітету   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій,  суть  якої  зводиться  до  того,  щоб  профільному комітетові  -  не  спеціальній  комісії,  а профільному комітетові підготувати законопроект  і  ще  раз  внести  його  на  розгляд  у повторному першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 180.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  У  ході  обговорення  депутатами  Зваричем і Ромовською була внесена третя пропозиція:  врахувати те,  що  є  в проекті кодексу, який ми сьогодні розглянули, і потрібне внести до проекту Цивільного кодексу, який ми будемо приймати.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 92.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги! По суті, ми провели рейтингове голосування, і найбільше  голосів  набрала  пропозиція  щодо  повторного  першого читання.

 

     Я ще раз,  але вже востаннє, ставлю на голосування пропозицію про  підготовку  законопроекту  для  розгляду  його  у  повторному першому читанні. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення не прийнято. Питання з розгляду знімається.

 

     ---------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до деяких   законодавчих   актів  України  (стосовно  служби  безпеки дорожнього руху Збройних Сил України)  у  другому  читанні.  Слово надається   заступнику   голови  Комітету  з  питань  будівництва, транспорту і зв'язку народному  депутату  Кухарчуку.  Будь  ласка, Миколо Андрійовичу.

 

     КУХАРЧУК М.А.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Ви знаєте, що 23 грудня 1997  року  Верховна  Рада  даний  законопроект прийняла в першому читанні.

 

     Цим законопроектом  передбачено  внесення  змін   до   Закону України  про дорожній рух і до Кодексу України про адміністративні правопорушення,  відповідно до яких у Міністерстві оборони України в   межах   існуючої   чисельності  Збройних  Сил  без  збільшення фінансових  і  матеріальних  витрат  створюється  служба   безпеки дорожнього  руху Збройних Сил України,  а також їй надається право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

 

     Комітет урахував зауваження депутата Кожина і членів комітету і вніс у порівняльну таблицю. Якщо є запитання, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Андрійовичу. Шановні колеги, як ви бачите,  всі  пропозиції   враховано.   Народний   депутат   Кожин погоджується із профільним комітетом стосовно цього законопроекту. Прошу підтримати цей законопроект  у  другому  читанні  в  цілому. Ставлю його на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 212.

 

     Шановні колеги,   прошу   мобілізуватися.   Дехто   не  встиг проголосувати.  Шановні депутати,  прошу підтримати законопроект у другому читанні в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 248.

 

     Дякую.

 

     ---------

 

     Шановні колеги!  Нам  треба розглянути три законопроекти щодо ратифікації угод, які також стосуються проблем дорожнього руху. Це проект  Закону  про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Чеської Республіки  про  міжнародні  автомобільні  перевезення,  а також  законопроекти  про  ратифікацію  угод  між Урядом України і Урядом  Республіки  Білорусь  та  між  Урядом  України  і   Урядом Російської   Федерації  про  міжнародне  автомобільне  сполучення. Профільний   комітет   пропонує   підтримати   ці   законопроекти. Заперечень   немає   в   народних  депутатів?  Прошу  за  всі  три законопроекти проголосувати (Шум у залі).  По черзі, будь ласка. Я прошу вибачення.

 

     Ставлю на  голосування  проект Закону України про ратифікацію Угоди  між  Урядом  України  та  Урядом  Чеської  Республіки   про міжнародні автомобільні перевезення.  Прошу підтримати.  Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД підтримує цей законопроект.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги,   ще   раз   ставлю   на   голосування    цей законопроект,  оскільки  дехто з депутатів не встиг проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 244.

 

     Дякую. Приймається.

 

     Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом   України  і  Урядом  Республіки  Білорусь  про  міжнародне автомобільне сполучення та Виконавчого протоколу  до  цієї  Угоди. Прошу дружно підтримати.

 

     "За" - 239.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Будь ласка,  ставлю  на голосування проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення та Протоколу до цієї Угоди. Прошу підтримати.

 

     "За" - 240.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Дякую, Миколо Андрійовичу.

 

     ----------------

 

     Переходимо до розгляду проекту Закону  про  внесення  змін  і доповнень  до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита  на  деякі  товари  (продукцію).  Стосовно  телевізорів.  Цей законопроект розглядається у повторному другому читанні.

 

     Шановні колеги!  Я нагадаю. Ідеться про те, щоб звільнити від сплати акцизного збору підприємства,  які виготовляють телевізори, за  умови  використання ними не менш як 20 відсотків комплектуючих українського   виробництва.   Були   проведені   консультації,   і Міністерство промислової політики погодилося з цим.

 

     Є прохання  підтримати  цей законопроект у повторному другому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 221.

 

     Шановні колеги,  прошу  підтримати.  Цей   законопроект   має безпосереднє  відношення  і до нашого товаровиробника,  і до наших телевізійних заводів.

 

     Ще раз ставлю його на голосування.  Будь  ласка,  підтримайте активно.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     ---------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  запровадження   в   порядку   експерименту   єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників у другому читанні. Слово надається депутату Дроботову. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Уважаемый Адам  Иванович!  Уважаемые  народные депутаты!  При  рассмотрении в первом чтении поступили предложения от депутата Шмидта.  Все они комитетом были рассмотрены и  учтены. Поэтому вносится предложение принять эти поправки... (Шум у залі). Значит,  я  еще  раз  говорю  -  речь  идет  об  эксперименте,   и эксперимент  этот завершается - осталось 1,5 месяца до конца этого года.

 

     Предложения касались включения в единый налог  комму-нального налога   и   предусмотрения  срока  поставки  поздних  зерновых  и технических культур в счет единого налога не позже  1  декабря,  в действующем законе написано: "не пізніше 15 жовтня".

 

     Поэтому просьба  принять  законопроект  во  втором  чтении  в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   є    пропозиція    підтримати законопроект у другому читанні в цілому. Прошу голосувати.

 

     Закликаю і  Рух  підтримати  -  нормальний же проект.  Кабмін також просить підтримати.

 

     "За" - 236.

 

     Прийнято в цілому. Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  практично всі питання ми сьогодні розглянули (Шум  у залi).  З питання про проект постанови стосовно конфлікту, який відбувся в Луганську,  немає доповідача.  Є пропозиція  зараз розглянути  "Різне".  Будь  ласка,  висвітіть,  хто  записався  на виступи.  По 3  хвилини,  будь  ласка.  Слово  надається  депутату Райковському. За ним - депутат Гуцол.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии   Украины.   Уважаемые   народные    депутаты!    Уважаемые радиослушатели,  избиратели!  Седьмого  ноября  этого года по всей Украине прошли митинги протеста,  посвященные 81 годовщине Великой Октябрьской   социали-стической   революции,  на  которых  приняты обращения  -  резолюции  к   Президенту,   Верховному   Совету   и правительству.

 

     В частности,  в  митинге в городе Чугуеве Харьковской области принимали участие около 1  тысячи  человек,  хотя  местная  власть пыталась сорвать митинг: была отключена электроэнергия, нарушилось озвучение митинга.  Состоялся митинг и  в  городе  Краснограде,  в селах  Владимировка,  Садовое  Красноградского района.  По просьбе участников митинга хочу довести до  вашего  сведения  выдержки  из этих обращений и резолюций.

 

     Обращение участников   митинга   в   городе   Краснограде   к Президенту, Кабинету Министров Украины:

 

     "Мы, участники митинга,  посвященного  81  годовщине  Великой Октябрьской   социалистической   революции,   обращаемся  к  главе государства и исполнительной власти с единым  требованием  -уйдите добровольно в отставку. Четыре года бездарного пребывания Кучмы на посту Президента  Украины  убедительно  показали,  что  взятый  им политический  курс  авантюристический  и  привел  народы Украины к нищете,  бездуховности и  деградации.  Только  на  примере  нашего небольшого  городка явно видны все прелести "розбудови Української держави":  стоят заводы и фабрики,  заростают бурьяном плодородные земли,  нищенствуют  старики и дети,  молодые,  здоровые мужчины и женщины - безработные, а те немногие, которые еще имеют работу, не получают  за  нее  ни  гроша годами.  Пенсионеры района,  учителя, медики,  врачи влачат жалкое существование,  так как  не  получают пенсий  и зарплат уже многие месяцы.  Зато процветают коммерсанты, чиновники,  руководители ряда промышленных и  сельскохозяйственных предприятий.

 

     Трудовой народ   Украины   уже  начинает  понимать,  что  под разговоры  о  демократии,  независимости,  рынке,  реформах   идет разграбление, разворовывается общенациональное достояние. По сути, дела в Украине вершатся по указам МВФ,  других иностранных служб и спецслужб.

 

     Трудовой народ Украины связывает свои надежды на лучшую жизнь не с разного рода перевертышами типа Кравчука, Кучмы и иже с ними, а  надеется  на  свои  собственные  силы  и на политиков,  которые способны поставить общегосударственные интересы выше своих  личных проблем.

 

     На президентских  выборах  в  1999 году мы не только не будем поддерживать  Кучму  и  других  демократов,  но  и  активно  будем агитировать против них все население нашего города, района. Только левые силы - коммунисты,  социалисты,  селяне  вместе  с  трудовым народом   способны   вывести  Украину  из  кризиса.  И  именно  их представители   должны   быть   Президентом,    Премьер-министром, возглавить министерства, ведомства Украины, органы местной власти.

 

     Так что,    уважаемые    Президент   Кучма,   Премьер-министр Пустовойтенко,  весь Кабинет Министров,  у вас  нет  политического будущего.  И  рано или поздно народ спросит с вас о всем содеянном зле. И сегодня мы требуем: уйдите добровольно в отставку".

 

     Обращение принято  единогласно  на  митинге  с  участием  600 жителей города Краснограда.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі. Слово має народний депутат Гуцол.  За ним

- депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні депутати!  Шановний  головуючий!  Я  в  руках  тримаю  Конституцію України,  стаття  46  якої  гласить:  "Громадяни  мають  право  на соціальний  захист",  і  далі  за  текстом.  А гарантом додержання Конституції,  як гласить стаття 102 Основного Закону,  є Президент України.  Тому  я  хочу зачитати заяву до Президента України як до гаранта додержання Конституції України.

 

     Соціальний захист інвалідів,  малозабезпечених та  знедолених верств  населення  знаходиться  на  жахливо  низькому рівні,  люди вимирають.  Уряд не має конкретної програми виходу  з  економічної кризи.   Проект  Закону  України  про  антикризові  зміни  системи оподаткування,  метою якого є зниження податкового навантаження на підприємства,   а   також   розширення   бази   оподаткування   та забезпечення наповнення дохідної частини консолідованого  бюджету, залишає поза увагою наших знедолених співвітчизників та інвалідів. Так,  у  "Прикінцевих  положеннях"  цього   проекту   пропонується зупинити  дію  статті  20 Закону про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.  Без державної  підтримки,  яка  здійснюється виключно   за  рахунок  відрахувань  до  Фонду  захисту  інвалідів України,  передбачених статтею 20  Закону  про  основи  соціальної захищеності   інвалідів   в   Україні,  залишаться  сотні  базових підприємств  Українського  товариства   сліпих   та   Українського товариства  глухих,  які  існують  понад  60  років і забезпечують роботою майже 70 тисяч інвалідів. Починається скорочення кількості працюючих  інвалідів  (а  це  понад 250 тисяч чоловік),  масове їх звільнення.  Адже не буде економічних санкцій,  а відтак і стимулу для  працевлаштування  інвалідів,  що  призведе  до  автоматичного погіршення  і  без  того  важкого  матеріального   становища   цих знедолених людей.

 

     Держава не  в змозі забезпечити інвалідів протезами та іншими конче необхідними для них приладами.  А тут іще постає питання, як інвалідам заробити на життя.  В Україні 14 протезних заводів,  але вони майже не  фінансуються.  Заборгованість  бюджету  перед  цими заводами  становить  12  мільйонів  600  тисяч гривень.  Тим часом протез для інваліда - як вода, сіль, хліб для кожного з нас.

 

     Я хотів би на завершення звернутися  до  Леоніда  Даниловича, нагадати,  що Конституція наша має шануватися й виконуватися,  щоб інваліди,  ці знедолені люди могли  розраховувати  на  захист  від чиновників, котрі порушують Основний Закон України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле  Васильовичу.  Слово має народний депутат Алексєєв. За ним - депутат Бережний. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые коллеги!  Уважаемый Адам Иванович! Я думаю,  что  я  вам ничего нового не скажу,  если напомню недавнюю информацию о  том,  что  долги  по  пенсиям,  долги  по  зарплатам остаются  огромными  и,  несмотря  на  все  меры,  предпринимаемые правительством,  продолжают  расти.  То  есть  люди  не   получают заработанное и заслуженное.

 

     В то  же  время  от  людей,  которые  остались фактически без средств к существованию, продолжают требовать своевременной оплаты жилья и жилищно-коммунальных услуг. Мало того, готовится и был уже раз внесен в Верховный  Совет  проект  нового  Жилищного  кодекса, который  все  пропагандируют,  но почему-то не говорят,  что в нем предлагается выселение должников из квартир.

 

     Я считаю,  что  до  смены  политического  курса  в   нынешней экономической  ситуации  разрубить этот узел,  решить эту проблему невозможно.  Ее можно решить лишь  способом,  предлагаемым  нашими гражданами.  Ко  мне  и на встречах,  и в письмах обращается много избирателей.  Они  вполне  законно  говорят:   "Если   мы   должны государству,  а  государство должно нам,  то почему государство не может произвести взаимный зачет долгов?" О  чем  идет  речь?  Вот, например,  группа моих избирателей, проживающих по улице Слынька в городе Харькове,  спрашивает,  почему нельзя  поставить  вопрос  о перечислении   платежей  за  коммунальные  услуги  со  сберкнижек, проиндексированных зарплат?

 

     Мой избиратель из Орджоникидзевского района  города  Харькова Московченко предлагает пустить вклады (не надо их возвращать, люди об этом даже не просят) на погашение долгов по квартплате.

 

     В Верховном  Совете  прошлого   созыва   такой   законопроект вносился. Но, к сожалению, он не был рассмотрен. Я прошу вас, Адам Иванович,  дать  протокольное   поручение   профильному   комитету рассмотреть   вопрос   с  тем,  чтобы  в  законодательном  порядке разрешить гражданам погашать долги по  квартплате  и  коммунальным услугам за счет вкладов на сберкнижках.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  думаю,  для  цього  не потрібно давати доручення профільному комітету. Ви як народний депутат маєте право в  порядку законодавчої ініціативи підготувати такий законопроект. І це було б дуже добре.

 

     Будь ласка,  слово має народний депутат Бережний.  За  ним  - депутат Кірімов.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   114,  Луганська  область).  Товарищи депутаты!  Уважаемые  радиослушатели!  Граждане   многострадальной Украины! Вчера с этой трибуны выступал Президент Украины пан Кучма с так называемым внеочередным обращением к Верховной Раде.

 

     Мне, слушавшему   это   обращение,   непонятно,   кому    оно адресовалось.  Все  виновны,  только не Президент.  Все это больше походило на  утреннюю  молитву  в  церкви,  где  священнослужитель указывал  на грехи рабов Божьих,  которым ничего не остается,  как усердно молиться.  А Бог всемилостив и определит  грешные  души  в рай.  На  том  свете,  конечно.  А  на этом свете,  говоря словами предшественника Кучмы, сидящего ныне в этом зале, Кравчука, "маємо те, що маємо".

 

     Нет, панове!  Так  могло бы сказать советское правительство в 1917 году,  которому в наследство от царизма досталась  "сохатая", беднейшая страна.  Но советское правительство не сказало этого,  а мобилизовало народ на созидание.  И, несмотря на мировую блокаду и навязанные  извне  войны,  построило  мощнейшую  в  мире  державу, доставшуюся вам по наследству с помощью предателейперевертышей.  А вы,   получившие   эту   державу,   за  семь  лет  так  называемых антинародных реформ разграбили ее так,  как этого не могли сделать фашисты за годы кровопролитнейшей в истории человечества войны.

 

     Правильно написал Иван Савельев:

 

     "Мы раздаем налево и направо

 

     Все, что держали в волевых руках.

 

     Стоят в глазах развалины державы.

 

     Я скорблю на ее похоронах.

 

     И нет войны, а кровь людская льется,

 

     И мой народ уже полуживой.

 

     И это все, родное руководство,

 

     Заносится в твой список послужной".

 

     Так не  пора  ли  подвести  черту  под  этим  списком?  А наш Президент,  который любит себя  называть  "гарантом  Конституции", прочитал  обращение  как  "Отче  наш"  и  ушел с этой трибуны,  не ответив на вопросы. А вопросов очень много.

 

     Я выполняю поручение и зачитаю следующее:

 

     "Пан Кучма, три сертификата по одному миллиону и три - по два

-  нам такие ценные бумаги,  какие вы дали вместо советских денег, на которые мы могли нормально жить,  не нужны. Заберите их обратно себе на память,  пан Кучма,  а нам верните такую жизнь, какая была при Советской власти.

 

     Ученица 5-го  класса  города  Первомайска  Луганской  области Дарья Козлова".

 

     Или вот обращение избирателей к пану Кравчуку:  "Пан Кравчук, мы не можем без отвращения слушать ваше  словоблудие  по  радио  и телевидению.  По  УТ-1  13  сентября  этого  года  мы видели вас в передаче как образец предателя,  при воспоминании о  котором  даже Иуда в гробу перевернется.

 

     Совершив гнусное   преступление   с  такими  же,  как  вы,  в Беловежской Пуще,  вы обратились за поддержкой не к своему народу, а к руководителю чужого государства Бушу.

 

     Спросите у    ветеранов    войны,    отстоявших   свободу   и независимость своей  страны,  освободивших  Европу  от  фашистской чумы,   а  сейчас  роющихся  в  мусорниках  в  поисках  чегонибудь с естного.  Спросите шахтера, врача, педагога, ученого, колхозника и  всех  остальных,  по  полгода  и  более не получающих зарплату, умирающего ребенка спросите - хотят ли они этой "злагоды"?!

 

     Поэтому не призывайте нас к  "злагоде"  с  теми,  с  кем  нас разделила непреодолимая пропасть,  а ждите грядущего: "Встать, суд идет!"

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе  Григоровичу.   Слово   надається народному депутату Кірімову. За ним - депутат Марковська.

 

     КІРІМОВ І.З. Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги депутати! Шановні виборці.  Я не прагну вдягати мантію судді,  але вважав  і вважаю, що краще синиця в руці, ніж журавель у небі. Я представляю чорнобильський виборчий округ,  тобто Макарівський,  Бородянський, Вишгородський,  Іванківський,  Поліський  райони,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Минає 13-й  рік,  а  програма-мінімум  ліквідації   наслідків аварії  на ЧАЕС не виконана.  Останнім часом держава якось недбало ставиться до районів,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи.  Тому  я звертаюся до Кабінету Міністрів,  до Прем'єра ось із чим.

 

     Протягом останнього  місяця  в   райони,   які   я   називав, електроенергія подається з великими перебоями. А це удар передусім по найменш забезпечених людях.

 

     Відключають не  лише  електроенергію,  у   багато   населених пунктів  не  подається й газ (а в цих населених пунктах заборонено використовувати місцеве паливо - дрова). Учора я отримав телеграму від  мешканців  селища  Немішаєве.  Доведені  до  відчаю жахливими умовами життя педагоги Немішаєвської  середньої  загальноосвітньої школи   просять   допомоги.   У   селище   не   подаються  газ  та електроенергія.  Учителі, медпрацівники п'ятий місяць не одержують заробітної плати.

 

     Безперечно, це   проблеми   не  лише  тих  районів  Київської області,  які я назвав,  а всієї України.  Та я вважаю,  що  в  їх розв'язанні  не  останню  роль мають відігравати районні й обласні адміністрації.  Наприклад,  у селі  Копилів  Макарівського  району школа  та  ряд  багатоповерхових  будинків не опалюються з початку опалювального сезону.  Однак ні райдержадміністрація,  ні Київська обласна  державна  адміністрація не приділяють цьому аніякісінької уваги, а люди, зокрема пенсіонери й діти, мерзнуть.

 

     Напевно, коли депутат говорить про це тут,  у залі  Верховної Ради,  це  не  робить  йому  честі.  Але,  на  мою думку,  за цими локальними проблемами криється проблема всієї нашої держави,  тому їх треба розв'язувати в першу чергу.  Якщо і парламент,  і уряд, і Президент ставитимуть на перше місце турботу про кожну людину,  то всім у нашій державі буде жити легше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Фракція виборчого блоку соціалістів і селян. Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні колеги!  До мене як народного депутата звернулися з проханням ветерани Великої Вітчизняної війни Тернопільської,    Івано-Франківської,    Вінницької,    Сумської, Київської та багатьох  інших  областей.  Iдеться  про  те,  що  не погашається  заборгованість  аптекам міста за медичне забезпечення ветеранів війни, яке передбачене розпорядженням Президента України від  17  квітня 1997 року 180/97.  До сьогодні ці люди,  які своєю кров'ю захищали нашу  Вітчизну,  не  отримують  належної  медичної допомоги,  тому  що  немає  ліків.  А  ліки не видаються,  тому що аптекам заборгували. Люди вмирають через нестачу ліків! Це жах!

 

     Я прошу голову Тернопільської міської  ради,  голів  обласних рад  Львівської,  Вінницької  та  тих  областей,  які  я називала, звернути увагу на цих громадян, які не мають можливості лікуватися і мовчки вмирають без належної медичної допомоги.

 

     Шановні колеги! Наша Соціалістична партія розпочала процедуру дострокового припинення повноважень Президента. Ми нічого не маємо до   пана   Кучми   особисто,  але  той  порядок,  який  існує  на сьогоднішній день...  Ідучи на  вибори,  Леонід  Данилович  обіцяв нашому  народу,  що  буде  безкоштовна  медична допомога,  що люди похилого віку матимуть належне медичне забезпечення.  Сьогодні  ми бачимо,  що цього немає.  Діти в нашій державі вимирають також, бо не отримують лікування,  а батьки не мають за  що  купувати  ліки. Тому  я прошу наших громадян звернути на це увагу і підтримати нас у цьому почині.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Ми вже 17 хвилин працюємо понад  регламент.  У п'ятницю пленарне засідання закінчується о 14 годині. Головуючий має право без голосування продовжити його на 15 хвилин.   Якщо   є   бажання  продовжити  роботу,  я  поставлю  на голосування.  Хто  за  те,  щоб  працювати  до  15  години,  прошу визначитися. Прошу дружно й активно голосувати за. Будь ласка.

 

     "За" - 46.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  На  цьому  пленарне  засідання  оголошується закритим.  На наступному тижні ми  працюємо  в  округах.  Пленарне засідання відбудеться 1 грудня.

 

     На все добре, до побачення.