Стенограма пленарного засідання

19 листопада 1998

 

                       ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТЕ

 

       С е с і  й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  19 л и с т о п а д а  1998 р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

    Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Прошу підготуватися  до  реєстрації. Ніно Степанівно, сідайте на своє місце, будь ласка. Реєструймося.

 

     Зареєструвалися 309  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Ми дійшли до  розгляду  проекту  Закону  про встановлення   величини   вартості   межі   малозабезпеченості  та мінімальної заробітної плати на 1999 рік.  Доповідає міністр праці та  соціальної  політики  Сахань  Іван  Якович.  Але  я  хотів  би порадитися... Одну хвилинку! Та зачекайте...

 

     Шановні колеги!  До обідньої перерви на  ранковому  засіданні було  прийнято  Закон  про  встановлення  величини  вартості  межі малозабезпеченості та розміру мінімальної  заробітної  плати  з  1 жовтня 1998 року.

 

     Якщо подивитися на ті параметри,  які прийняли,  і на ті, які подаються в даному проекті закону, то ті, що вже прийняті, мабуть, більші,  ніж  ті,  що  пропонуються.  То  чи  є  необхідність  нам розглядати сьогодні цей  проект  закону?  Як  ви,  Іване  Яковичу, скажете? Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр  праці  та соціальної політики України. Олександре Миколайовичу!  Я все-таки просив би надати  мені  слово для інформації,  а потім Верховна Рада може прийняти рішення,  яке вона вважатиме за необхідне.

 

     Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати! На  ваш  розгляд вноситься проект Закону про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та мінімальної  заробітної  плати на 1999 рік.

 

     Уряд підготував  ці  пропозиції  відповідно  до вимог законів України  про  межу  малозабезпеченості,   про   оплату   праці   з урахуванням  макроекономічних  показників  та  проекту  Державного бюджету на 1999 рік, внесених на затвердження Верховної Ради.

 

     Доповідати із  зазначеного  питання  після  голосування,  яке відбулося до обіду, мені здається, справді немає особливого сенсу, однак я хочу використати цю можливість для повного та об'єктивного інформування,  чому саме такі пропозиції вносить уряд,  а не інші, такі, які хочуть народні депутати.

 

     Щодо величини     вартості      межі      малозабезпеченості. Законопроектом   пропонується  з  1  січня  1999  року  встановити величину вартості межі малозабезпеченості в розмірі 84,4 гривні на місяць.   Зазначена   величина  вартості  межі  малозабезпеченості розрахована  відповідно  до   норм   Закону   України   про   межу малозабезпеченості.   Вартість  продовольчих  товарів  розрахована згідно з нормами споживання.  Витрати на непродовольчі  товари  та послуги відповідають фактичним витратам сімей з низькими доходами, відповідно скоригованим  на  інфляційні  процеси.  Вартість  житла обрахована  з  урахуванням того,  що сьогодні всі сім'ї з низькими доходами  отримують  житлові  субсидії  і  їх  витрати  на   житло становлять  не більше 15 відсотків сукупного доходу сім'ї,  а там, де є працюючі члени сім'ї,  - не  більше  20  відсотків  сукупного доходу.

 

     Ще раз зазначу, що на виконання доручення Президента України, Кабінету Міністрів України було проведено ряд робочих зустрічей  з участю експертів,  науковців,  працівників Мінпраці, Мінекономіки, Держкомстату та групи народних депутатів - авторів альтернативного проекту.  На  цих зустрічах детально аналізувалися розрахунки щодо величини вартості межі малозабезпеченості та  розміру  мінімальної заробітної плати.

 

     Сторони дійшли  висновку,  що фактична величина вартості межі малозабезпеченості  за  станом  на  вересень,  яку  використано  в розрахунках  на 1999 рік,  визначена відповідно до Закону про межу малозабезпеченості.  Із цим погодилися  й  автори  альтернативного проекту. Було зроблено розрахунки і за методиками, запропонованими народними депутатами.  Вони практично підтвердили розрахунки уряду і фактично збіглися.

 

     Внесена урядом до Верховної Ради пропозиція встановити межу в розмірі 84,4 гривні розрахована виходячи з фактичного  її  розміру за  вересень - 75,6 та прогнозних показників інфляції на четвертий квартал - 107,5 гривні і перше півріччя 1999 року - 103,7  гривні. У варіанті народних депутатів для розрахунку використано практично той самий фактичний  розмір,  який  і  в  нас,  але  індекс  рівня інфляції  використано  в  розмірі  150,2 відсотка.  Зрозуміло,  що розмір межі в такому разі буде значно більший,  ніж  запропоновано урядом.

 

     Уряд вважає,   що   в   розрахунки   величини  вартості  межі малозабезпеченості має  бути  покладено  той  самий  розрахунковий рівень інфляції,  який використано і в розрахунках бюджету. Спроба брати  інший  показник,  на  нашу  думку,  не   дасть   потрібного результату, оскільки розрахунки носитимуть суб'єктивний характер.

 

     Уряд міг би зараз внести пропозицію,  взявши за базу показник жовтня.  Тоді межа буде становити,  за нашими  розрахунками,  86,7 гривні, але для цього потрібно буде погодити наші дії.

 

     Тепер щодо  мінімальної  заробітної  плати.  Шановні  народні депутати!  Хочу  звернути  вашу  увагу  на  таке.  Уряд   пропонує встановити  мінімальну  заробітну  плату  з  1  січня  1999 року в розмірі 65 гривень на місяць.  При цьому ми виходимо  з  того,  що заборгованість із заробітної плати в галузях економіки на сьогодні становить 6,5 мільярда гривень і що в  багатьох  галузях  середній рівень заробітної плати становить лише до 100 гривень на місяць.

 

     Запропонований рівень  мінімальної заробітної плати становить 41,6 відсотка до середньомісячної зарплати на одного працюючого  в державі,  а  в  таких  галузях,  як  машинобудування,  це майже 49 відсотків,  у  галузі  культури  -  це  68  відсотків,  у   легкій промисловості - 75 відсотків, у громадському харчуванні - більш як 77 відсотків.

 

     Що означає для бюджету прийняття пропозиції Комітету з питань соціальної політики та праці - 73,7 гривні?  Скажу відразу,  що це зумовить  потребу  обов'язково   здійснювати   перегляд   розмірів заробітної   плати  всіх  працівників  бюджетної  сфери,  оскільки піднімати нижню межу до цього рівня вже  неможливо,  бо  заробітна плата,  посадові  оклади  головних  спеціалістів  районної ланки і провідних спеціалістів обласних адміністрацій  уже  значно  нижчі, ніж ці цифри.

 

     За орієнтовними   розрахунками   при  підвищенні  мінімальної зарплати з 65 гривень до 73,7 гривні в бюджеті  на  наступний  рік потрібно буде передбачити 1,4 мільярда гривень.  Зрозуміло, що цих коштів поки що немає.

 

     Якщо ж ми візьмемо зараз за розмір мінімальної зарплати суму, проголосовану  до  обіду,  -  148,6  гривні,  для цього потрібно в бюджеті додатково передбачити (я на цьому особливо наголошую) 17,7 мільярда  гривень.  Зрозуміло,  що  оскільки  вся  доходна частина бюджету, проект якого вам запропоновано, становить 23 мільярди, це практично  неможливо  реалізувати,  що  взагалі ставить під сумнів можливість запровадження такого показника.

 

     Тепер що стосується інших наслідків.  Якщо для  позабюджетної сфери передбачити мінімальну зарплату 73,7 гривні,  то фонд оплати праці  потрібно  буде  збільшити  на  4,6  мільярда  гривень  (це, повторюю, для небюджетної сфери).

 

     Якщо ж  іти  шляхом,  за  який  ви  проголосували  до перерви (мінімальна  зарплата  -  148   гривень),   то   для   підприємств госпрозрахункової   сфери  потрібно  буде  40,4  мільярда  гривень додаткового фонду оплати праці. Як вам відомо, зараз він становить усього   32  мільярди  гривень,  тобто  фонд  оплати  праці  треба збільшити більш як удвоє. А що ж далі?

 

     Тоді треба буде або скорочувати відразу  половину  працюючих, або  йти  на  різке збільшення заборгованості із заробітної плати, або вдаватися до емісії з усіма негативними  наслідками,  про  які йшлося   раніше,   або   не  виконувати  цей  закон  на  більшості підприємств.  Тобто закон буде прийнятий,  але діяти він практично не  буде.  Ми  вважаємо,  що  жоден  з цих варіантів не забезпечує реального захисту населення, реального поліпшення життя людей.

 

     Тому ми виходимо з того,  що краще було б  іти  шляхом,  який запропонував уряд.  Хай це буде не такий великий, не такий значний крок,  але він  реально  міг  би  поліпшити  рівень  життя  людей. Запропоновані нами показники є реальними,  і ми просили б Верховну Раду підтримати їх.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Для  запитань  до   Івана   Яковича відводимо п'ять хвилин.  Будь ласка,  запишіться.  Депутат Чиж. За ним - депутат Костинюк.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян   (Лівий   центр).  Шановний  Іване  Яковичу!  Очевидно,  ми зобов'язані розглядати законопроект,  оскільки проект  бюджету  на 1999 рік чітко прив'язаний до мінімальних значень заробітної плати й межі малозабезпеченості.  Я хотів би,  щоб  ви  все-таки  трошки детальніше  сказали,  наскільки  можна  реально підвищити величину межі малозабезпеченості,  розміри мінімальної заробітної  плати  й пенсій  з  урахуванням  того,  що треба погашати і борги,  які вже накопичилися із зарплати,  пенсій і всіх інших соціальних  виплат? Ми  тоді вже могли б визначатися в параметрах не якихось ілюзорної межі та ілюзорної зарплати,  а реальних чи хоч  би  наближених  до людських потреб. Це перше запитання.

 

     І друге запитання. Скажіть усе-таки, наскільки є реальним те, що виплатяться борги,  які зависли?  Адже в проекті бюджету на  їх погашення передбачається практично зовсім незначна сума?  Я просив би вас відповісти на ці запитання.

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Дякую, Іване Сергійовичу, за запитання. Стосовно першого.  Я  ще  раз  повторю  те,  що вже сказав.  Якщо не будуть прийняті пропозиції уряду,  то для реалізації показників, які були прийняті до перерви,  треба буде додатково знайти на 1999 рік 17,7 мільярда гривень надходжень до бюджету. Зрозуміло, що таких коштів немає.  Для  позабюджетної  сфери  на  фонд  оплати праці треба 40 мільярдів гривень додаткових  коштів.  Зрозуміло,  що  це  зробити неможливо.

 

     До того   ж   об'єднання  роботодавців  абсолютно  однозначно підтримують  пропозиції  уряду,  оскільки   вони   розуміють,   що практична реалізація цього закону означає банкрутство підприємств, вивільнення людей, фактичну ліквідацію виробничої сфери.

 

     Ми пропонуємо ці показники,  виходячи з реальних можливостей, а  не тому,  що нам так хочеться.  Сьогодні,  на жаль,  можливості держави є  саме  такими.  І  не  тільки  держави,  а  й  більшості підприємств. Ви про це добре знаєте.

 

     Тепер що  стосується  погашення  заборгованості із заробітної плати.  Зрозуміло,  що тих сум,  які закладено в  проект  бюджету, недостатньо   для  того,  щоб  погасити  цю  заборгованість.  Мені здається,  що ця стаття видатків повинна бути соціально захищеною, щоб   ці   кошти   були   обов'язково   використані  на  погашення заборгованості.  Це був  би  значний  крок.  Крім  того,  сьогодні запропоновано ряд законопроектів,  прийняття яких дасть можливість реально збільшити  обсяг  додаткових  надходжень  до  бюджету.  Це законопроекти про податок на доходи фізичних осіб,  про податок на нерухоме майно,  про місцеві податки та збори, про гербовий збір і інші.   Додаткові   надходження   від   цих  податків  можна  буде використати для погашення боргів.

 

     А що стосується,  скажімо,  пенсійного  фонду,  то  ви  добре знаєте,  які  кроки  були  зроблені  урядом,  які  пропозиції були внесені для того, щоб вирішити це питання.

 

     ГОЛОВА. Ми витратили три хвилини на одне запитання.

 

     Депутат Костинюк. За ним - депутат Савенко.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Вячеславу Кириленку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  Рух України. Шановний  Іване  Яковичу!  Фракція  Руху  не   менше   заклопотана соціальними  питаннями,  ніж  ті фракції,  які з цього влаштовують цілі театралізовані вистави.  Але облишмо вистави.  Є кілька  суто практичних питань.

 

     От ви  сказали:  якщо  прийняти  межу  малозабезпеченості  та мінімальну заробітну плату,  відповідно 118 та 148 гривень (що  ми щойно проголосували),  потрібно буде вишукати 1,4 мільярда гривень бюджетній і 40 мільярдів гривень госпрозрахунковій сферам.

 

     Оскільки Верховна Рада такий закон щойно прийняла,  де ви  як міністр усе ж таки думаєте взяти ці кошти? Це перше запитання.

 

     І друге   запитання.   Є   закон   про   поетапне  наближення мінімальної   заробітної   плати   до   величини   вартості   межі малозабезпеченості.  Зараз  ця  межа  73,7  гривні,  а  мінімальна заробітна плата зараз фактично поки що 55 гривень.  Разом з тим на 1999  рік  ви  пропонуєте  мінімальну  зарплату  65 гривень.  Чому все-таки ви пропонуєте таку цифру, а, скажімо, не 73,7 гривень, що відповідало б закону про поетапне наближення...  якщо вже говорити про реальні цифри?

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.  Я.  На перше запитання я відповім відразу  й  дуже коротко.  Реальних  можливостей  виконати  закон,  якщо він буде в такому вигляді введений у дію, немає. Я не бачу таких можливостей.

 

     Якщо зараз Верховна  Рада,  прийнявши  бюджет  на  1999  рік, вишукає  такі  джерела  надходжень,  то  я  як  міністр  праці  та соціальної  політики   аплодуватиму   і   буду   із   задоволенням підтримувати  та  вносити пропозиції стосовно підвищення і розміру мінімальної заробітної плати і величини межі малозабезпеченості.

 

     Що стосується другого запитання.  Так,  справді,  закон, який Верховна Рада прийняла,  передбачав,  що ми на кінець року повинні вийти на  рівень  мінімальної  заробітної  плати  в  розмірі  73,7 гривні.  Ми  зробили  відповідні  розрахунки  щодо  цього.  Я  вже інформував і доповідаю зараз,  що для реалізації  цього  закону  в бюджеті на наступний рік не вистачає 1,4 мільярда гривень.

 

     І ми пропонуємо після прийняття кожного закону,  спрямованого на поповнення доходної частини бюджету (скажімо,  про  податок  на нерухоме майно), відразу вносити пропозицію про підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Савенко.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).   Спасибо,   Александр Николаевич. Прошу передать слово депутату Марченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии  Украины.  Я   прошу   вас ответить,  только конкретно.  Назовите, пожалуйста, каким решением Министерства   здравоохранения   утверждены   минимальные    нормы потребления   продуктов  питания,  по  которым  гражданам  Украины разрешено потреблять 58 граммов мяса в сутки,  пол-яйца,  4 грамма рыбы,   полкилограмма  молочных  продуктов.  Пожалуйста,  скажите, соответствуют ли они международным документам? Это первый вопрос.

 

     Второй. Ответьте, пожалуйста, конкретно

- является  ли  минимальная  заработная  плата (по вашим принципам сегодня) социальным нормативом,  как  того  требуют  международные документы?

 

     И еще  хочу  обратиться  к Александру Николаевичу.  Александр Николаевич,  у нас есть "пропозиція про неприйнятність",  я  прошу вас дать мне возможность доложить о ней.

 

     ГОЛОВА. Я  вибачаюсь,  у  мене  є  проект  постанови.  Я його обов'язково поставлю на голосування. Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.   Що    стосується    нормативів...    Володимире Романовичу,  я хочу наголосити на тому,  що в тих пропозиціях, які внесені  від  імені  народних  депутатів,  що  представляють  вашу фракцію,  використані  якраз  ці нормативи,  тобто ви погодилися з такими нормативами.  А ставити сьогодні їх під  сумнів,  звичайно, можна,  бо  є  для цього всі підстави.  Проте я сподіваюсь,  що це будуть справді тимчасові нормативи,  які  мають  використовуватись тільки   в   надзвичайних   кризових   обставинах,  в  яких  ми  й перебуваємо.

 

     Вони справді  потребують  перегляду,  і  ми  (я  навіть  хочу наголосити   на   цьому)   зараз  підготували  проект  Закону  про прожитковий мінімум,  який витікає  з  Конституціїї.  Він  повинен визначити  буквально  всі  фізіологічні  норми на працюючу дорослу людину, на пенсіонера, на дитину, тобто він повністю міститиме всі необхідні розрахунки. Але для цього треба рухатися в тому напрямі. Його  можна  розглянути  і  прийняти  навіть  у  першому  кварталі наступного року.

 

     Тепер щодо заробітної плати як соціального нормативу.  Я хочу зазначити,  що Міністерство праці та соціальної політики внесло до уряду,  а уряд - до Верховної Ради пропозиції про перегляд чинного порядку,  коли  мінімальна  заробітна  плата  покладена  в  основу тарифної сітки, і це, власне, не дає можливості піднімати сьогодні мінімальну заробітну плату до  того  рівня,  який  ви  пропонуєте, хоча,  й  бажано  було  б це зробити.  Але,  якщо сьогодні середня заробітна плата становить 80 гривень,  а ми  визначаємо,  скажімо, мінімальну   73,7,  а  тим  паче  148  гривень,  то  це  абсолютно нереально,  це  абсолютно  неможливо.  Тому  ми  і  вносимо   такі пропозиції,  які,  на мій погляд,  дають можливість зробити крок у цьому напрямі.

 

     ГОЛОВА. Іване Яковичу, сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Давайте  порадимося.  Профільний  Комітет  з питань  соціальної  політики  вніс проект постанови про відхилення законопроекту  Кабінету  Міністрів.  Народні  депутати   Вітренко, Романчук,  Марченко  внесли  проект постанови про те,  щоб вважати даний законопроект неприйнятним і дають обгрунтування, посилаючись на конституційні норми.

 

     Чи потрібно нам ще гаяти час на обговорення, якщо внесені два проекти  постанови  про  відхилення   чи   визнання   неприйнятним законопроекту Кабінету Міністрів? Давайте проголосуємо.

 

     Ставлю першим   на  голосування  проект  постанови,  внесений народними депутатами Вітренко, Марченком і Романчуком (Шум у залі) про неприйнятність!

 

     "За" - 145.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Другий проект постанови вноситься профільним комітетом.

 

     Перший пункт:  "Відхилити поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України  про  встановлення  величини  вартості  межі малозабезпеченості та мінімальної заробітної плати на 1999 рік".

 

     Пункт другий:   "Доручити   Кабінету   Міністрів  України  до розгляду проекту Державного бюджету на  1999  рік:  підготувати  і внести  на  розгляд  Верховної  Ради України нові розміри величини вартості межі малозабезпеченості та мінімальної  заробітної  плати на  1999  рік  з  урахуванням висловлених пропозицій та зауважень; затвердити  положення  щодо  визначення  вартості   непродовольчих товарів  і  послуг та вартості утримання житла при формуванні межі малозабезпеченості".

 

     Я ставлю на голосування... (Шум у залі).

 

     Ви ж не один тут у залі! Сядьте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Володимир Романович Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Александр Николаевич! Я хочу обратить ваше  внимание  и внимание народных депутатов Украины на процедуру рассмотрения  этого   вопроса.   Кабинет   Министров   вносит   на утверждение   показатели  минимальной  заработной  платы  и  черты малообеспеченности.  И голосовать надо  не  за  отклонение,  а  за утверждение  их!  Если  же мы не набираем голосов,  то этот вопрос снимается!

 

     Поэтому нужно ставить от обратного.  Они хотят провести  свое незаконное,  антинародное  решение.  Поставьте  на голосование.  Я призываю депутатов голосовать против.  Он не  набирает  голосов  и остается норма, которую мы утвердили, - 118,6 и 148.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Це коли треба завалити будь-який документ, то ставиться голосування навпаки. А ми голосуємо так, як потрібно. Ще раз  ставлю  на  голосування  проект,  який внесла група депутатів (Вітренко, Марченко і Романчук), про неприйнятність.

 

     "За" - 184.

 

     Ставлю на  голосування  законопроект,   внесений   профільним комітетом.  Голосуємо (Шум у залі).  А,  рішення...  Вибачте - там 150, одна третина. Все, рішення прийнято. Спасибі.

 

     _________________________

 

     Слухається проект Закону про столицю  України  -  місто-герой Київ (друге читання). Доповідає заступник голови Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад Борис Павлович Андресюк. Будь ласка, вас запрошують до слова.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  СПДУ(о)).  Шановні народні  депутати!  Згідно  з  рішенням Верховної Ради цей законопроект прийнято в першому читанні. Другим пунктом постанови Верховної  Ради  Комітету  з  питань  державного будівництва,  місцевого  самоврядування  та  діяльності  рад  було доручено доопрацювати зазначений проект закону і  внести  його  на друге читання.

 

     Комітет дану роботу виконав.  У порядку інформації доповідаю, що до цього проекту закону надійшло  179  поправок  і  пропозицій. Комітет  уважно  розглянув  усі пропозиції і поправки,  120 із них ураховано.   Пропонуємо   підтримати   й   прийняти    відповідний законодавчий акт.  Порівняльну таблицю вам роздано.  Прошу перейти до її розгляду.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  не треба піднімати руки.  Ми повинні розглядати   законопроект  у  режимі  другого  читання.  Прошу  не піднімати руки,  я слова не надаватиму.  Ми рухатимемося  за  тими статтями,  де  є  неузгодженість між попередньою редакцією і тією, яка пропонується.

 

     Тому прошу  доповідача  називати  статтю,  сторінку,  і   так рухатимемося.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Гаразд.  Шановні депутати,  я прошу розгорнути порівняльну  таблицю  на  сторінці  2.  Була  пропозиція  стосовно преамбули та назви закону.

 

     Зверніть увагу,  будь ласка,  поправка врахована.  Була перша редакція "цей закон визначає правовий статус міста", запропоновано

-  "цей  закон визначає спеціальний статус".  Ми вивчити питання і погодилися з пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Прошу підтримати, голосуємо.

 

     "За" - 110.

 

     Ще раз прошу голосувати. Голосуємо, будь ласка.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Я прошу підтримати преамбулу, комітет пропонує підтримати поправку, внесену народним депутатом Косаківським.

 

     "За" - 129.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, не голосують 139 народних депутатів. Я розумію - проти 74. Чому 139 не голосують?  Ми ж столиця не Косаківського, столиця Київ - місто-герой. Я прошу виходити з цих позицій. А ви, помоєму, плутаєте одне з іншим.

 

     Вношу пропозицію  голосувати  постатейно,  але  в  поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо преамбулу і назву закону в поіменному режимі.

 

     "За" - 206.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     "Громада" - не голосує (один тільки  депутат);  соціалісти  - нуль,  незрозуміло (виселимо до Василькова); "Незалежні" - 5 з 12; соціал-демократи - 15; селяни - 8 з 12.

 

     Шановні колеги! Прошу проголосувати в поіменному режимі. Будь ласка, голосуємо (Шум у залі).

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Я   не  зрозумів,  ви  проти,  щоб  називався "місто-герой"? Тоді голосуйте, це ж ваша пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято. 228 голосів. Дякую. Отже, ми вже узаконили, що Київ - містогерой.

 

     Далі.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. І цей закон визначає спеціальний статус.

 

     Поправка народного депутата Бондаренка врахована.

 

     ГОЛОВА. Називайте номер поправки, сторінку.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Поправка 2.1,  сторінка 2.  Поправку,  внесену народним депутатом Бондаренком, комітет врахував.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко не заперечує. Далі.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправка 2.2 депутата Бондаренка відхилена. Він був на засіданні комітету, не заперечує.

 

     ГОЛОВА. Далі.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Поправка   3,   внесена   народним  депутатом Лазаренком:   "По   всьому   тексту   слова   "районні    державні адміністрації"  замінити  на  слова  "виконавчі  комітети районних рад".  Врахована  частково   комітетом,   застосовується   поняття "виконавчі органи" відповідно до статті 118 Конституції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лазаренко не заперечує. Голосуємо.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Прошу підтримати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 155.

 

     Шановні колеги,  я не розумію.  Поправку враховано.  Народний депутат,  який вносив,  не заперечує,  то прошу підтримати (Шум  у залі).  Сядьте  на місце,  будь ласка.  Народний депутат Лазаренко вніс поправку (Шум  у  залі).  Не  проходить.  Залишається  в  тій редакції, яка була в першому читанні. Все! Рухаємося далі.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправку 4 народного депутата Дайнека враховано комітетом в остаточному тексті.

 

     ГОЛОВА. Ті, що враховані, не зачитуйте. Ті, що відхилені...

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Поправка 6  депутата  Кириленка:  "Вилучити  з усього  тексту  закону  опис  системи  управління районами у місті Києві,  згадки про районні ради" і так  далі.  Комітет  вважає  це недоцільним,  бо  треба враховувати,  що в районах є районні ради. Просимо підтримати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко наполягає?  Ставлю  на  голосування поправку депутата Кириленка. Будь ласка, голосуємо.

 

     АНДРЕСЮК Б.П  Голосується поправка 6.  Прошу (Шум у залі).  В редакції комітету.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку!   Голосується   поправка,   внесена депутатом Кириленком. Ви, будь ласка, не заважайте мені.

 

     "За" - 70.

 

     Залишається в редакції комітету (в першому читанні).

 

     Будь ласка. Поправка 7.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправку 7 комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Депутат    Бондаренко    наполягає?   Не   наполягає. Залишається в редакції комітету. Далі.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Поправку  8  враховано.  Поправку  9  депутата Бондаренка   відхилено   комітетом.  Пропонується  залишити  слова "духовним,   культурним,   історичним,   науковоосвітнім   центром України".

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко наполягає? Ні, не наполягає. Далі.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправка 10.

 

     ГОЛОВА. Поправки  10,  11.  Депутат  Бондаренко не наполягає. Йдемо далі. Поправка 12 депутата Ключковського.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Поправку 12 депутатів Ключковського,  Коваля й Чорноволенка  враховано.  Поправку 13 враховано,  за винятком слів "та управління".

 

     ГОЛОВА. Питань немає. Поправка 14 депутата Франчука.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправку 14 депутата Франчука враховано.

 

     ГОЛОВА. Поправка 15 депутата Косаківського. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Дякую,  Олександре Миколайовичу,  що нарешті дали мені слово. Але я вносив пропозицію про   неприйнятність  на  підставі  статті  3.5.4  Регламенту.  За будь-якого моменту це питання може бути  порушене.  Тому  прошу  в поіменному режимі поставити на голосування проект постанови,  який я  роздавав  ще  вчора,  про  неприйнятність  проекту  закону,  що суперечить Конституції й міжнародним зобов'язанням. Це перше.

 

     Що стосується  цієї конкретної поправки і взагалі всіх інших, то за Регламентом до другого читання голосується стаття в редакції тій,   яка   приймається  Верховною  Радою,  а  не  залишається  в попередній редакції.  За Регламентом слід голосувати кожну статтю. Ми ж не голосували поки що жодної.

 

     Тепер стосовно  цієї  моєї  поправки.  Ми  не можемо сьогодні приймати в такій редакції,  бо випадає селище Пуща-Водиця. В цьому разі  селище  стає  окремою  територією,  а  воно має сьогодні всі ознаки територіальної громади та свою селищну раду.

 

     Тому я наполягаю  на  своїй  редакції  цієї  статті  і  прошу проголосувати питання про неприйнятність закону на підставі статті 3.5.4 Регламенту.  Я маю право за будь-якого моменту вносити  таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 15, внесену народним депутатом Косаківським.  Ще раз  нагадую:  ті статті,  які пройшли в першому читанні і комітет їх підтримав, і в залі їх підтримали,  вони залишаються в тій  редакції.  Якщо  ваша поправка не проходить,  залишається та редакція, яка була прийнята вперше.

 

     Будь ласка, голосуємо поправку 15.

 

     "За" - 184.

 

     Далі. Поправка16.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Поправку  16  народного  депутата   Бондаренка враховано частково.  Він був присутній на засіданні комітету.  Він погодився.

 

     ГОЛОВА. Поправка 17 депутата Дайнека.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Поправка 17 депутата  Дайнека  врахована.  Він пропонував  у  назві  слово  "місто-герой".  Ми  врахували  і  вже проголосували цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Поправка 18 депутата Бондаренка. Згоден.

 

     Поправка 19 депутата Бондаренка. Згоден.

 

     Поправку 20 враховано.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправку депутата Беспалого враховано.

 

     ГОЛОВА. Поправку   21   враховано.   Поправка   22   депутата Ключковського.  Депутат Ключковський погоджується.  Далі. Поправку 23 враховано частково.  Депутат Бондаренко погоджується.  Поправка 24  депутата  Бондаренка.  Погоджується.  Поправку  25  відхилено. Депутат Беспалий погоджується. Поправка 26 депутата Ключковського. Слово депутату Ключковському. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Фракція НРУ. Шановні панове депутати! Тут вводиться в закон поняття "приміська зона",  яка жодним нормативним документом не врегульована.  Тому й пропонувалася, власне, дана поправка, щоб статус  приміської зони міста Києва врегульовувався законодавством України.  Бо іншого нічого  немає  про  приміську  зону.  Вона  не належить до території міста Києва. Я прошу підтримати цю поправку.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет розглянув поправку, і ми запропонували її трохи в іншій редакції.  Не "приміська зона".  Ми записали,  що "межі  міста  Києва  встановлюються  Верховною  Радою  України  за поданням  Київської  міської  ради,  погодженим   з   відповідними радами..."

 

     ГОЛОВА. Депутате Ключковський, ви погоджуєтесь? Погоджується.

 

     Поправку 27  враховано.  Поправку  28  депутата Косаківського враховано  частково.  Леоніде  Григоровичу,  будь   ласка.   Слово депутату Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Я знову, Олександре Миколайовичу, звертаюся до вас,  щоб ви не гвалтували зал.  За  Регламентом  кожна  стаття голосується в редакції...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон.  Леоніде  Григоровичу,  я  зал не гвалтую.  Ми  розглядаємо  законопроект  у  другому   читанні,   і Регламенту  дотримуємося.  А  ваші  особисті думки притримайте при собі. І, будь ласка, коли я надаю слово, говоріть за темою.

 

     Будь ласка, ввімкніть мікрофон депутата Косаківського.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Я маю право  висловлювати  думки  в  межах регламенту  -  ніхто  не  має  права  мене  переривати.  Це  -  за Регламентом.

 

     Ще раз кажу, що ви порушуєте Регламент. Ви повинні голосувати кожну   статтю.  І  неприйнятність  депутат  може  пропонувати  за будь-якого моменту, оскільки це закон, який фактично узурпує владу в  місті Києві.  Ми його протягуємо проти всіх киян - вони повинні розуміти!  Йдеться про абсолютизацію влади  адміністрацією  міста. Тому  я  наполягаю  на  неприйнятності даного проекту закону та на голосуванні кожної статті.  А голова Комітету з питань  Регламенту нехай пояснить, як треба голосувати!

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 28 депутата Косаківського, будь ласка.

 

     "За" - 154.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Цю поправку комітет врахував частково.

 

     Поправку 29 народного депутата Танюка враховано.

 

     Поправку депутата Ключковського відхилено,  але він погодився на засіданні комітету.

 

     ГОЛОВА. Це - тридцята.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Так, тридцята. Він погодився.

 

     ГОЛОВА. Поправка 31 депутата Бондаренка.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Врахована.

 

     ГОЛОВА. Поправка 32 депутата Бондаренка.

 

     Будь ласка, депутату Бондаренку слово.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212,  м.Київ). Шановні кияни!  Шановні присутні на сесії!  Я хочу, щоб ми всі усвідомили, що сьогодні підкидається в зал деякими  учасниками  цього  процесу абсолютно  неправдива  інформація  стосовно  всього проекту закону буцімто він неприйнятний.  У другому читанні ми не  можемо  навіть порушувати таке питання! Регламент передбачає можливість порушення питання про неприйнятність  лише  якихось  конкретних  статей  або пунктів   проекту   закону.  В  цілому  закон  у  другому  читанні неприйнятним не може визнаватися. Ми повинні над ним працювати!

 

     Вибачте, скористався правом...

 

     Я не  роблю  зауважень  до  статті,  а  тільки  пояснюю  всім присутнім    регламентні   норми,   щоб   Леонід   Григорович   не використовував трибуну для перекручення інформації.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Не хочу гаяти часу, але, шановні колеги, ми з вам  і в цьому залі приймали десятки,  сотні законів.  І Регламент вивчений  уже  всіма,  як  кажуть,  напам'ять.  Мене   дивує,   що законопроект  розглядається  в  другому читанні і порушуються такі питання.  Я розумію, коли проект закону розглядається ще в першому читанні, але не в другому!

 

     Будь ласка, продовжуємо.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправку 32 погоджено з депутатом Бондаренком.

 

     Поправку 33 депутата Бондаренка враховано.

 

     ГОЛОВА. Поправка 34?

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Поправку  34  відхилено,  але  вона  має  суто редакційний характер.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Дмитровичу,   одну   хвилину.    Депутат Бондаренко не наполягає.

 

     Далі. Поправка 35 депутата Танюка?

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Врахована.

 

     ГОЛОВА. Врахована. Поправка 36?

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправка 36 депутата Ключковського врахована.

 

     ГОЛОВА. Поправка 37 депутата Бондаренка?

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Врахована.

 

     ГОЛОВА. Врахована. Тоді тут усі враховані. Відхилена поправка 41. Будь ласка, депутате Косаківський.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Дякую.  Думаю,  що ви  мене  також,  як  і депутата   Бондаренка,   не   будете   перебивати.   Стаття  6.6.3 Регламенту:  "Під час другого читання законопроекту Верховна  Рада проводить  його  постатейне обговорення...  та здійснює постатейне голосування. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти або речення відповідно до статті 3.6.5". Це стосовно голосування.

 

     І стосовно репліки депутата Бондаренка зацитую  статтю  3.5.4 Регламенту:  "У  будьякий  час  може  бути  внесено пропозицію про відхилення  документа,  вилучення  його  структурної  частини  або пропозиції, щодо яких поставлено питання про неприйнятність". Тому я прошу дотримуватися Регламенту.

 

     ГОЛОВА. Ми його дотримуємося.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Голосуємо    кожну    статтю,    і    про неприйнятність треба голосувати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Поправка 41.

 

     Одну хвилину! Депутате Косаківський, погоджуєтесь?

 

     Ставлю на   голосування   поправку   41,   внесену  депутатом Косаківським.

 

     "За" - 122.

 

     Поправку 42  депутата  Бондаренка  враховано.   Поправку   43 відхилено. Депутат Бондаренко погоджується.

 

     Поправку 44    депутата    Бондаренка    відхилено.   Депутат погоджується.

 

     Поправку 45 депутата Беспалого враховано.

 

     Поправку 46 депутата Бондаренка редакційно враховано.

 

     Поправку 47 враховано.

 

     Поправку 48 депутата Сахна відхилено. Погоджуєтесь?

 

     Ставлю на голосування поправку 48 депутата Сахна.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет не підтримав цю поправку.

 

     "За" - 75.

 

     ГОЛОВА. Поправку 49 депутата  Косаківського  відхилено.  Будь ласка, слово депутату Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Дякую.  Я  вважаю,  що  мою поправку треба проголосувати,  бо Закон  про  місцеве  самоврядування  в  Україні врегулював  це  питання,  і  воно не стосується особливостей міста Києва. Це перше.

 

     А друге - знову порушую питання про  неприйнятність,  яке  ви ніяк  не  хочете ставити на голосування.  Це порушення моїх прав і порушення Регламенту. Проект постанови депутатам роздано ще вчора.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 49, внесену народним депутатом Косаківським.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет пропонує відхилити.

 

     "За" - 142.

 

     ГОЛОВА. Поправку 50 депутата Бондаренка враховано частково. Є зауваження? Погоджується.

 

     Поправку 51 враховано.

 

     Поправку 52 депутата Сахна відхилено.  Погоджуєтесь?  Ставити на голосування?

 

     Ставлю на голосування поправку 52 депутата Сахна.

 

     "За" - 79.

 

     Шановні колеги,   депутат  Беспалий  вніс  поправку  53,  яку враховано.  Поправку 54 депутата Косаківського враховано частково. Будь ласка, дайте слово депутату Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Це принципове питання - стаття 6. Фактично йдеться  про  те,  що  ми  намагаємося  цією  статтею   переписати Конституцію.  Адже  пропонується  функції  виконавчого  комітету у Києві  виконувати  міській   державній   адміністрації,   районним адміністраціям, що суперечить і нашим міжнародним зобов'язанням.

 

     Тому я  наполягаю  на  голосуванні цієї редакції,  аби надати киянам право на цілковите самоврядування,  як мешканцям Донецька і всіх інших міст.

 

     Знову порушую питання про неприйнятність.

 

     ГОЛОВА. Прошу,  шановні  колеги,  підтримати  цю  поправку 54 депутата Косаківського. Прошу проголосувати.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні  депутати,  ця  стаття  не  суперечить Конституції!

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет не підтримує таку поправку.

 

     ГОЛОВА. Під час голосування не говоріть.

 

     Поправку 55 депутата Кравчука враховано. Поправка 56 депутата Лавриновича. Будь ласка, слово депутату Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Поправка не просто не врахована.  В  даному  випадку  йдеться  про частину  другу статті 6 законопроекту.  Я прошу народних депутатів України зараз взяти проект постанови  Верховної  Ради  України,  в якому  говориться  про  неприйнятність  частини  другої  статті  6 законопроекту і  на  підставі  статей  3.5.1  і  3.5.2  Регламенту визнати  неприйнятною  частину  другу  статті  6 законопроекту про столицю України - містогерой Київ як таку,  що суперечить  частині третій статті 140 і частині першій статті 118 Конституції України. Йдеться про те,  що частина третя статті 140  передбачає:  місцеве самоврядування    здійснюється    територіальною    громадою,    а реалізуються її права через раду,  яка  обирається,  і  виконавчий орган, що його рада створює.

 

     Я прошу,  щоб  ви  зараз не вдавали,  ніби не почули,  про що йдеться, і прошу поставити на голосування проект постанови

  2122 про   неприйнятність   частини   другої   статті   6  цього законопроекту.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Шановні народні депутати! Звертаю вашу увагу на те,  що справді така пропозиція внесена,  але стаття законопроекту не суперечить Конституції.  Хай товариш  Лавринович  подивиться  в статті  140  частину перед тією,  на яку посилався.  Тут записано: "Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України".  Частина, яку він зацитував,  не стосується міста Києва.  Ми повинні записати  в цьому законі так, як пропонує комітет.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 56, внесену депутатом Лавриновичем.

 

     "За" - 197.

 

     Поправка 57 депутата Дайнека.

 

     Ви наполягаєте? Будь ласка, депутате Дайнеко. Поправка 57.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Хочу сказать,  что этот закон может стать основанием для уничтожения районных советов в  больших городах.  Совмещение  полномочий  исполнительного  органа власти и местного самоуправления противоречит и  Конституции,  и  Закону  о местном  самоуправлении  в  Украине,  где сказано о недопустимости подмены исполнительного органа местных советов  госадминистрацией. И  частью второй статьи 141 Конституции определено,  что городской голова    возглавляет    исполнительный     орган     совета     и председательствует   на   его   заседаниях.  Нарушается  ряд  норм Конституции.   В   частности,    ни    одной    нормой,    другими законодательными  актами  не  предусмотрено  об единение  в полном об еме полномочий,  кроме части делегированных.  Здесь мы  законом наделяем  администрацию функцией исполнительных органов.  Районные советы  не  будут  иметь   своих   исполнительных   органов.   Это противоречие. Оно может создать прецедент, что мы, между прочим, и имеем в ряде областных центров,  где районные  советы  практически распускаются и уже распущены.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Дякую.  Комітет  розглядав  згадане  питання. Уважно прочитайте пропозиції, які ми вносимо. І в місті Києві, і в районах міста Києва (і ми наполягаємо на цьому) є міська і районні ради.  І міський голова,  який обирається всім населенням,  формує виконавчий орган.

 

     То я  прошу зважити,  що це враховано і зазначено у висновках комітету.

 

     ГОЛОВА. Поправку   58    депутата    Бондаренка    відхилено. Погоджується (Шум у залі). Поправку депутата Дайнека враховано. Ви ж читайте,  будь ласка,  в себе.  Ну, я вам прочитаю: "Враховано в статтях 7, 9, 10 13 проекту цього закону". Прочитайте, будь ласка.

 

     Поправка 59. Депутате Ключковський, будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Шановні  колеги!  Це певною мірою критичне місце проекту.  Компроміс  між  статтями  118  і  140  Конституції потребує  наявності  адміністрації  на  рівні  міста Києва.  Однак ніякої вимоги щодо створення районних державних  адміністрацій  ні Конституція,  ні  інші  нормативні  документи не містять.  Тому ми пропонуємо залишити міську державну адміністрацію,  але  на  рівні районів   залишити   прямо   сформовані  виконавчі  органи  рад  - виконкоми.  І це підтримає статус  даних  районних  рад.  Тому  ми просимо підтримати таку нашу поправку.

 

     ГОЛОВА. Гадаю, треба підтримати. Голосуємо. Підтримайте, будь ласка.  Голосуємо поправку 59 депутатів  Ключковського,  Коваля  і Чорноволенка.

 

     "За" - 181.

 

     Поправка 60 депутата Беспалого.

 

     Будь ласка, слово депутату Беспалому.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Я  прошу  поправку 60 не тільки проголосувати,  а й підтримати. Справа в тому, що за Конституцією (стаття 140, частина п'ята)  "питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад".

 

     Я всіх  закликаю  поважати  право   Київради   організовувати управління  в  районах  міста.  Тут  не  йдеться про те - бути там районним радам із їхніми виконкомами,  не йдеться про  те  -  бути районним місцевим адміністраціям.  Йдеться про те,  що це належить до  компетенції  Київської  міської  ради.  Шануймо  своїх   колег депутатів Київради. Це перше.

 

     Друге. Чи поширюється ця пряма норма Конституції на Київ?  На мій погляд,  безумовно,  оскільки особливості не можуть  скасувати норми прямої дії Конституції, бо це базові норми.

 

     Прошу проголосувати й підтримати.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Комітет   розглянув   згадану  пропозицію.  В принципі ми її підтримали.  Але,  враховуючи,  що Київська  міська рада  з  даного питання визначилася і прийняла рішення про те,  що районні ради в місті Києві є,  ми  заклали  таку  норму  до  цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 60 депутата Беспалого. Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Шановні колеги!  Ми розглянули всю статтю 6.  Щодо  статті  6 слово має депутат Головатий. Його поправка стосується всієї статті 6. Будь ласка.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 222, м.Київ). Шановний  пане  Голово!  Шановні  депутати!  Вам  роздано   проект постанови    про    неприйнятність   частини   другої   статті   6 законопроекту,  який розглядається.  Формулювання  частини  другої статті   6   у   проекті,   підготовленому  комітетом,  суперечить Конституції  України,  суперечить  Європейській  хартії  місцевого самоврядування,  суперечить  Закону  про  місцеве самоврядування в Україні, який є базовим для розроблення закону про Київ, а до того ж  суперечить  рішенню  Конституційного Суду України від 13 травня 1998  року.  Отже,  є  чотири  основоположні  правові  акти,  яким суперечить частина друга статті 6.  Думаю,  що Верховна Рада цього скликання  не  буде  робити  неправильного  кроку   на   порушення Конституції   й   рішення   Конституційного   Суду,  на  порушення Європейської хартії, яку ми ратифікували та яка є й нашим законом, і  не  будемо  додавати  труднощів  Україні  під  час  її  звіту в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

 

     Тому я вношу таку пропозицію стосовно частини  другої  статті 6:  визнати  її  непрйнятною на підставі того,  що вона суперечить частині третій статті 140 і частині першій статті 118  Конституції України,  а також тим актам,  які я назвав. Якщо ми це зробимо, то приведемо  цей   законопроект   у   цілковиту   відповідність   із Конституцією,   Європейською   хартією   і   Законом  про  місцеве самоврядування в Україні та виконаємо рішення Конституційного Суду від 13 травня 1998 року.

 

     Звертаюся до  Чорновола  як  голови  Руху,  котрий  їздить до Страсбурга й знає,  яка це актуальна й гостра проблема,  звертаюся до тих партій, що підтримують принципи розподілу влади і місцевого самоврядування, та прошу підтримати цей проект постанови Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет розглядав ці пропозиції. Я відповім вам так.  Спочатку  зачитую  частину  першу  статті  118  Конституції: "Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації".  То я не бачу,  що  ми тут порушуємо, якщо ви самі голосували за Конституцію!

 

     Далі. Стосовно  Європейської  хартії.  Частина друга статті 3 Європейської  хартії   місцевого   самоврядування   говорить,   що представницькі органи самоврядування,  ради або збори "можуть мати підзвітні їм виконавчі органи" (акцентую!), що ми й записуємо тут, у  цьому  проекті  закону.  То  я не бачу тут порушень,  які хтось бачить!..

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію,  внесену  депутатом Головатим.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет не підтримує.

 

     ГОЛОВА. Йдеться про другу частину статті 6.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 210.

 

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

 

     Поправку 61 депутата Сахна відхилено.  Депутате Сахно,  немає зауважень?  Поправку 62 депутата Косаківського враховано частково. Депутату Косаківському надається слово.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.    Оскільки   комітет   не   врахував   мою пропозицію,  як і  пропозиції  більшості  депутатів,  на  підставі Регламенту   я   порушую   питання   і   прошу  проголосувати  про неприйнятність цієї статті в редакції, запропонованій комітетом.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 7 з проектом  постанови, внесеним депутатом Косаківським.  Будь ласка, голосуємо пропозицію про неприйнятність статті 7.

 

     "За" - 205.

 

     Рішення прийнято.

 

     Поправка 63 депутата Бондаренка. Немає зауважень.

 

     Поправка 64 депутата Беспалого. Немає заперечень.

 

     Поправка 65 депутата Лавриновича.  Будь ласка, слово депутату Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Мушу  вам сказати,  Олександре Миколайовичу, що,  на превеликий жаль,  ви тільки з шостого разу ставите  проект постанови про неприйнятність,  незважаючи на те,  що ці пропозиції досить чітко формулюються.  У  даному  випадку  вам  пропонувалося розглянути  поправку,  за  якою належить записати по всьому тексту законопроекту  посаду  київського  міського  голови,   а   замість "виконавчі  органи  міської  і  районних  в  місті  рад"  записати "виконавчі комітети",  щоб уникнути  ситуації,  за  якої  державні адміністрації   можуть   виконувати   функції  виконавчих  органів місцевого  самоврядування.  Це  абсолютно  неконституційно.  Прошу підтримати мою поправку 65.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Олександре  Миколайовичу,  дозвольте пояснити. Шановні  народні  депутати!  Я  прошу  дуже  уважно  ставитися  до розгляду. Ми щойно прийняли рішення про неприйнятність статті 7, а вона записана слово в слово так,  як у статті 5 Закону про місцеве самоврядування  в  Україні.  Прошу  уважно  стежити  за  тим,  які пропозиції  вносяться.  Ми  зняли  статтю  7,   яка   пропонується комітетом,  і  дослівно  копіює Закон про місцеве самоврядування в Україні.

 

     Я прошу бути дуже уважними.

 

     ГОЛОВА. Тут вплив має той, хто каже (Сміх у залі).

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  То я прошу слухати фахівців і  комітет.  А  то вилучили  статтю,  яка  слово  в  слово  повторює норму Закону про місцеве самоврядування в Україні!

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Нам не треба сміятися.  Ми приймаємо дуже  важливий  закон  у  другому  читанні.  Один  оголошує,  а ми голосуємо.  Думаємо чи не думаємо,  але голосуємо.  Чи так,  чи не так...

 

     Я прошу  все-таки прислуховуватися до комітету в першу чергу. Ми повинні прислуховуватися і до кожного депутата, безперечно. Але якщо  вже комітет відпрацював і вносить пропозицію,  то ми повинні все-таки віддавати перевагу пропозиціям  комітету,  адже  до  його складу входять представники всіх без винятку фракцій.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Олександре Миколайовичу,  прошу переголосувати статтю 7.

 

     ГОЛОВА. Ми повернемося до неї окремо.

 

     Поправка 66  депутатів  Ключковського,  Коваля,  Чорноволенка (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  статтю 7 ми зняли. Навіщо вдруге голосувати? А йдеться про статтю 7.

 

     Поправка 66.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Вона теж до статті 7.

 

     ГОЛОВА. Теж до сьомої. Правильно.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Починати треба з поправки 68.

 

     ГОЛОВА. Поправка 68. Депутате Косаківський, будь ласка.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Поправка 67 до статті 7, яку вилучили.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Дякую.   Дозвольте   наголосити,   шановні народні депутати,  щоб у нас не було взаємних звинувачень. Ідеться про дуже важливий закон, і не можна його справді приймати поспіхом і  записувати  норми,  які потім матимуть важкі наслідки для міста Києва.

 

     Нещодавно Верховна  Рада  затвердила  заходи   на   виконання рекомендацій  Ради  Європи,  а ми сьогодні намагаємося цим законом перекреслити рішення, яке прийняли два тижні тому.

 

     Тому з урахуванням того,  що  мої  пропозиції  не  враховані, порушую   питання   про   неприйнятність   статті  8  в  редакції, запропонованій комітетом.

 

     ГОЛОВА. Це з голосу,  ви ж  не  вносили  такої  поправки.  Її немає.  Тут  у  вас  зазначено:  "Статтю  8 вилучити,  оскільки ці питання   вже   врегульовані   Законом   України    про    місцеве самоврядування  в  Україні  і  не  стосуються  особливостей  міста Києва". Ставлю на голосування цю поправку, яку ви внесли письмово. Будь  ласка,  голосуємо.  А  те,  що  ви передумали,  справа ваша. Голосується поправка, що є в порівняльній таблиці.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет її відхилив.

 

     "За" - 175.

 

     ГОЛОВА. Поправка   69   депутатів   Ключковського,    Коваля, Чорноволенка. Врахована.

 

     Поправку 70 депутата Беспалого відхилено. Не заперечує.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Він погодився.

 

     ГОЛОВА. Поправку 71 враховано.

 

     Поправки 72, 73 враховано.

 

     Поправку 74   депутата   Бондаренка  враховано  частково.  Не наполягає.

 

     Поправка 75. Депутат Беспалий не наполягає.

 

     Поправку 76 депутата Табачника враховано в новій редакції.

 

     Поправку 77 депутата Сахна враховано частково.

 

     Поправку 78 відхилено. Депутате Косаківський, будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Олександре Миколайовичу,  мені незручно  з вами сперечатися стосовно Регламенту,  проте стаття 3.5.4 дозволяє мені в будь-який час вносити питання  про  неприйнятність.  І,  до речі,  я  вчора  вніс  таку  пропозицію письмово,  ви її чомусь не поставили на голосування.

 

     Тому з огляду на те що моя пропозиція стосовно  даної  статті не  врахована,  на підставі статті 3.5.4 Регламенту прошу прийняти рішення  про  неприйнятність  статті  в  редакції,  запропонованій комітетом до другого читання. Це моє регламентне право.

 

     ГОЛОВА. Леоніде Григоровичу, нагадую вам і всім депутатам, що з голосу жодні поправки  не  приймаються  в  другому  чи  третьому читаннях.  Ще раз кажу,  є ваша поправка,  я повинен ставити її на голосування і ставлю.  А те,  що ви передумали,  переглянули  свої погляди, - ваша справа. Але якщо немає в тексті, у депутатів, ми з голосу не можемо голосувати.

 

     Ставлю на  голосування   поправку   78,   внесену   депутатом Косаківським.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет відхилив її.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 171.

 

     Поправка 79   депутата   Беспалого.   Будь   ласка,  депутате Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановні  колеги,  ще  раз  пропоную   поважати пріоритет Київради в управлінні районами в місті. В даній поправці пропонується вилучити із проекту закону все про  районні  в  місті ради.  Але не тому, що я проти районних у місті рад. Навпаки, я за те,  щоб у районах міста було повноцінне самоврядування -  районні ради  з  виконкомами.  Але  ще  раз  наголошую,  що треба поважати Конституцію,  бо ця книжечка  хоч  і  тоненька,  але  вона  "томов премногих тяжелей". І треба поважати своїх колег. Прошу підтримати цю поправку з тим,  щоб депутати Київської міської ради відповідно до своїх повноважень могли визначити порядок управління районами в місті.

 

     Дякую.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет розглянув поправку і просить  залишити районні  в  місті  ради  в  тексті закону.  Тим більше що Київська міська рада вже прийняла відповідне рішення з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Гадаю, правильно вирішили.

 

     Будь ласка, голосуємо - наполягає депутат Беспалий. Ставлю на голосування його поправку. Голосується поправка 79.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет пропонує відхилити поправку й залишити районні ради.

 

     "За" - 132.

 

     ГОЛОВА. Поправка   80   депутатів   Ключковського,    Коваля, Чорноволенка.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Вони не наполягають.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Шановні  колеги!  Я звичайно за те,  щоб у Києві були районні ради,  якщо це вирішила Київська  міська  рада. Але ще раз наголошую, що це її рішення, а не наше. І не може закон обмежувати право Київської міської ради розглядати таке питання  і приймати рішення з даного приводу.

 

     Тому ми  пропонуємо  залишити  районні  ради,  але  доповнити словами "у разі їх утворення".  Це  нічому  не  шкодить,  зате  не позбавляє Київську міську раду права розглядати вказані питання.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Київська міська рада вже розглянула й прийняла відповідне рішення.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Вона може це розглядати неодноразово.

 

     ГОЛОВА. Ставлю поправку 80,  внесену депутатами Ключковським, Ковалем і Чорноволенком, на голосування.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 101.

 

     Поправка 81  депутата Бондаренка.  Погоджується.  Поправка 82 депутата Лавриновича. Будь ласка, слово депутату Лавриновичу.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Вона врахована фактично.

 

     ЛАВРИНОВИЧ В.О.  Для того щоб було зрозуміло, що врахована, я зачитаю  текст  поправки  до  частини  другої  статті 9:  "Порядок формування  та  повноваження  міської,  районних   у   місті   рад визначаються   Законом   України   про  місцеве  самоврядування  в Україні".  Це я пропоную проголосувати.  А записано так:  "Порядок формування,  строк  повноважень  міської,  районних  у  місті  рад визначаються статтею 45 Закону України про місцеве  самоврядування в Україні.  Київська міська рада, районні в місті Києві ради мають печатки відповідно до пункту 9 статті 16..." Печатки, думаю, мають незначний стосунок до того,  що я пропоную.  Тому прошу підтримати мою  поправку  про  те,  що  порядок  формування  та  повноваження міської,  районних  у  місті  рад визначаються Законом України про місцеве самоврядування в Україні. Прошу підтримати.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Тут різниці  немає.  Ці  формулювання  тотожні.  Будь ласка, ставлю на голосування поправку депутата Лавриновича.

 

     "За" - 284.

 

     Прийнято.

 

     Поправку 83 депутата Танюка враховано.

 

     Поправку 84  депутатів  Ключковського,  Коваля,  Чорноволенка враховано.

 

     Поправку 85 депутата Сахна відхилено.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Ми вже голосували цю поправку стосовно районних у місті рад.

 

     ГОЛОВА. Поправка 86 депутата Косаківського. Слово має депутат Косаківський. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Хотів  би,  щоб  депутати  зрозуміли,   що відбувається.  Ми вже прийняли рішення про неприйнятність статей 6 та 7.  Стаття 6 передбачала,  що виконавчими органами  в  Києві  є міська  та  районні адміністрації.  Ми визнали це неприйнятним.  А стаття 7 визначала структуру самоврядування та виконавчих  органів у місті Києві. Також визнали неприйнятним.

 

     Згідно зі  статтею  3.5.6  Регламенту  ми  повинні  більшістю голосів прийняти рішення про продовження голосування, але не маємо права приймати документ у цілому і запроваджувати його в дію. Це я просто нагадую, бо наприкінці можуть виникнути питання.

 

     Відразу ставлю питання про  поіменне  голосування  в  цілому, якщо   виникне   така   пропозиція,  з  урахуванням  статті  3.5.6 Регламенту і статей, що ми їх уже відхилили як неприйнятні.

 

     А мою редакцію цієї статті прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Я ще  раз  нагадую  депутатам,  що  всі  статті,  всі поправки  голосуємо в поіменному режимі.  Ми вже за це голосували. Тому голосування всіх статей відбувається в поіменному режимі.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні депутати!  Ця  стаття  чітко  відбиває норми  Конституції.  Тому  я  прошу  підтримати рішення комітету і відхилити дану поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 86, внесену депутатом Косаківським.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Поправку 87 депутата Бондаренка враховано.

 

     Поправка 88 депутата Беспалого. Слово депутату Беспалому.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановні  колеги!  Дана  поправка  є,  можливо, однією з найбільш принципових до даного проекту.  Йдеться про  те, чи  буде в Києві повноцінне місцеве самоврядування на рівні міста, чи ні.  Суть поправки зводиться  до  того,  щоб  виконавчий  орган Київської  міської  ради  утворювала  сама  ця  міська  рада.  Але необов'язково   щоб   він   поєднувався   з   міською    державною адміністрацією.  Йдеться  про  розмежування  цих  органів  і їхніх функцій відповідно.  Отже,  йдеться про повноцінне самоврядування, передбачене і Конституцією,  і ратифікованою Україною Європейською хартією  місцевого  самоврядування.  Тому  прошу   підтримати   цю поправку.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Ми   вже  голосуванням  визначилися  з  цього питання, а тому комітет пропонує відхилити поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 88, внесену депутатом Беспалим (Шум у залі).

 

     "За" - 227.

 

     Ну, це   ж  не  дитячий  садок,  це  Верховна  Рада.  Ви  там заспокойте, будь ласка, свого колегу.

 

     Поправка 89. Будь ласка, має слово депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Хочу сказати,  що я пропонував  вилучити  цю статтю,  оскільки  вона  суперечить  Конституції  України  в трьох частинах.  Але  оскільки  ми  зараз  проголосували   за   поправку Беспалого  і  тепер  у  тексті  законопроекту  буде  записано,  що виконавчим органом Київської міської ради є її виконавчий комітет, то моя поправка таким чином поглинається тим,  що ми проголосували

- Київська міська рада створює свій виконавчий комітет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович знімає свою поправку.

 

     Поправка 90  депутата  Лазаренка.  Павле   Івановичу,   немає заперечень? Є? Слово надається депутату Лазаренку.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий  округ  40,  Дніпропетровська  область).  Прошу передати слово Омелічу.

 

     ГОЛОВА. Пробачте, про яку передачу йдеться? Я вас попрошу: не жартуйте  в  залі.  Причому  голові  Комітету  з питань Регламенту передаєте слово!

 

     Будь ласка, поправка 91 депутата Ключковського.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Вона врахована.

 

     ГОЛОВА. Поправка 92 депутата Ключковського. Не заперечує.

 

     Поправка 93 депутата Кириленка. Врахована.

 

     Поправка 94 депутата Дайнека. Врахована.

 

     Поправка 95 депутата Сахна. Не заперечує.

 

     Поправка 96 депутата Косаківського. Не заперечує.

 

     Поправка 97 депутата Беспалого. Не заперечує.

 

     Поправка 98 депутата Ключковського. Погоджується.

 

     Поправка 99 депутата Беспалого.  Врахована (Шум у залі). Одну хвилинку, слово має депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановні  колеги!  Моя  поправка  97 стосується статті 11 "Здійснення  управління  районами  в  місті  Києві".  Ця поправка,  на  мою  думку,  є абсолютно необхідною,  бо управління районами в місті,  як тут багато хто вже наголошував, аргументуючи це  посиланнями  і  на  Конституцію,  і  на Європейську хартію про місцеве  самоврядування,  все-таки  має  здійснюватися   Київською міською  радою.  Проте  оскільки подібні поправки вже ставилися на голосування багато разів і не знайшли підтримки депутатів,  то я в даному разі просто змушений цю поправку зняти.  Але я думаю, що до цього питання треба буде повернутися під час наступного,  третього читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Поправка 100 депутата Ключковського. Врахована.

 

     Поправка 101 депутата Бондаренка. Врахована.

 

     Поправка 102 депутатів Ключковського,  Коваля,  Чорноволенка. Врахована.

 

     Поправка 103 депутата  Сахна.  Будь  ласка,  слово  надається депутату Сахну щодо поправки 103.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги!  Ми вже, врешті-решт,  розумно проголосували за те,  що в Києві при  органі місцевого самоврядування,  обраному всіма киянами, - міськраді має бути виконавча влада.  Але все-таки,  виходячи з  принципу  поділу державної  влади  й  із  загальної логіки закону,  ми,  безумовно, повинні  мати   в   Києві   міську   державну   адміністрацію.   У запропонованій  мною редакції цієї статті з тими поправками,  як я їх викладаю відповідно до Конституції України,  Київській  міській державній     адміністрації    надаються    певні    повноваження, визначається,  ким вона призначається і кому підзвітна.  Думаю, що ми маємо за це проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 103 депутата Сахна.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Пропозиція комітету щодо цього питання у вас є.

 

     "За" - 63.

 

     ГОЛОВА. Поправка  104  депутата   Косаківського.   Заперечень немає? Є?

 

     Слово надається депутату Косаківському. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Я  хотів би сказати,  що голова Комітету з питань Регламенту має право на слово в будь-який момент.  Це  так, ремарка.

 

     ГОЛОВА. Я прошу, ви мене не поправляйте, вже набридло.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Щодо  цієї  статті,  то  я  просив  би  її вилучити,  оскільки  вона  не  передбачена  Законом  про   місцеве самоврядування,  який прийнятий Верховною Радою, і має чинність на території   міста   Києва   як   самоврядної   одиниці.   Пропоную проголосувати пропозицію вилучити цю статтю.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет  розглянув  цю  пропозицію і вважає за доцільне,  щоб був такий дорадчий  орган,  як  Президія  Київської міської ради. Просимо підтримати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 104 депутата Косаківського.

 

     "За" - 189.

 

     Поправка 106 депутата Бондаренка. Враховано.

 

     Поправка 107 депутата Лавриновича.  Врахована частково. Слово надається депутату Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Хочу сказати, що поправка частково врахована тільки в назві.  Я пропонував викласти статтю 13 у такій редакції: "Міський  голова  обирається  шляхом  прямих виборів відповідно до закону.

 

     Повноваження Київського міського голови визначаються  Законом України про місцеве самоврядування в Україні".

 

     Справа в тому,  що в редакції, запропонованій комітетом, далі йдеться про те, що міський голова буде і головою Київської міської державної  адміністрації,  тобто  те,  що  ми вже проголосували як неприйнятне.  Тому дуже прошу підтримати мою поправку.  Вона тепер повністю відповідатиме проголосованій нами зараз концепції.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 107 депутата Лавриновича.

 

     "За" - 233.

 

     Поправку прийнято.

 

     Поправка 108 депутата Дейнека. Немає зауважень.

 

     Поправка 109 депутата Бондаренка. Врахована.

 

     Поправка 110. Врахована.

 

     Поправка 111 депутата Косаківського. Врахована.

 

     Поправка 112 депутата Ключковського. Врахована.

 

     Депутат Беспалий наполягає на слові з приводу  поправки  113. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановні колеги!  Я пропоную вилучити частину 2 статті 13: "На обраного міського голову Президент України покладає виконання функцій і повноважень голови Київської міської державної адміністрації".

 

     Я сьогодні вже кілька разів  мав  почесну  і  щасливу  нагоду виступити   на   захист  інтересів  Київради  і  киян,  яких  вона репрезентує.  Але ми маємо поважати і конституційні  права  нашого всенародно  обраного  Президента.  Згідно  із  частиною  четвертою статті 118 Конституції  голови  місцевих  державних  адміністрацій все-таки  призначаються на посаду Президентом за поданням Кабінету Міністрів.  І обмежувати в цьому  конституційні  права  Президента навіть за волевиявленням киян є недоречним. Інша річ, що Президент повинен,  звичайно  ж,  мати  змогу  призначити  головою  місцевої державної  адміністрації  ту  саму особу,  яку оберуть кияни.  Має право.  Чи зобов'язаний?  Я переконаний -  не  зобов'язаний.  Тому прошу підтримати цю поправку.

 

     Дякую.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні народні депутати! Комітет розглянув цю пропозицію.  Шановний Борисе  Яковичу  Беспалий!  Ви  ж  прекрасно знаєте,  що  реалізація цієї вашої поправки призведе до двовладдя. Буде дві посадові особи в місті Києві,  і вже  є.  Буде  безвладдя просто. Комітет пропонує відхилити цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий наполягає, і я ставлю на голосування цю поправку.

 

     "За" - 175.

 

     Поправка 114 депутата Кравчука. Врахована.

 

     Поправка 115 врахована частково. Депутат не наполягає.

 

     Поправка 116 депутата Ключковського. Не наполягає.

 

     Поправка 117 врахована.

 

     Поправка 118 депутата Сахна. Не наполягає.

 

     Поправка 119 депутата Косаківського. Слово надається депутату Косаківському. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Відхиленням  деяких статей ми вже фактично визнали,  що на території міста Києва діє у повному  обсязі  Закон про місцеве самоврядування. У Законі про місцеве самоврядування не передбачено такої посади для міста Києва,  як  заступник  міського голови.  Є посада секретаря Київської міської ради,  як і для всіх інших міст.  Тому я  пропоную  цю  статтю  проголосувати  в  такій редакції,  яка записана в Законі про місцеве самоврядування,  і це фактично випливає з контексту попереднього голосування.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Комітет   розглянув   цю   пропозицію.    Але враховуючи,  що місто Київ має свої особливості і те, що з якихось причин міський  голова  може  бути  відсутній  і  не  зможе  вести пленарні  засідання  ради,  ми  вважаємо,  що  має  бути заступник міського голови по раді, який би вів засідання і відповідав за всі питання в той період,  коли міський голова не може виконувати свої функції.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  поправку,  яку  вніс  депутат Косаківський.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Поправка 120 депутата Сахна. Врахована.

 

     Поправка 121 депутата Беспалого.  Слово має депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. Шановні колеги! На превеликий жаль, ми вже один раз  втрутилися у компетенцію Київської міської ради і замість неї визначили деякі моменти порядку управління районами в  місті.  Але чи  повинні  ми  поглиблювати  свою  помилку  і деталізувати закон навіть до того,  щоб  виписувати  все,  що  стосується  голови  та заступника голови районної у місті Києві ради?  Давайте вже хоча б це залишимо Київській міській раді,  яка,  я думаю,  принаймні  не гірше за нас зможе регламентувати роботу цих посадових осіб.

 

     Дякую.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет  розглянув цю пропозицію.  Оскільки ми визначили,  що в районах  міста  Києва  діють  районні  ради,  то, мабуть, там повинні бути голова і заступник голови ради. І тому не зрозуміла ця пропозиція. Ми просимо відхилити її.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий,  ви наполягаєте на голосуванні?  Не наполягає.

 

     Поправка 122   депутата   Косаківського.  Будь  ласка,  слово надається депутату Косаківському, хоч вона по суті врахована.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Це питання вже  врегульоване  Законом  про місцеве  самоврядування.  І в даному випадку немає відмінності для Києва в порядку створення і обрання районних рад і  формування  їх структур.  Тим більше, що ми вже попередніми голосуваннями визнали неприйнятними ті статті,  які регламентували утворення  в  районах районних адміністрацій. Тому я просив би проголосувати цю статтю в моїй редакції. Таким чином все стає на свої місця.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування     поправку     депутата Косаківського.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Оскільки  ми  розглянули  це питання,  комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 192.

 

     Поправка 123. Слово надається депутату Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги! Я прошу вилучити цю статтю з огляду на те,  що ми вже проголосували, що в Києві буде повноцінне самоврядування і районні державні  адміністрації  створюватися  не будуть.   У   цій   статті   передбачено,   що   районні  державні адміністрації в місті  Києві  працюють  і,  наприклад:  "Президент України  за  поданням  міського  голови  звільняє  його,  - голову районної ради,  - від виконання обов'язків голови районної в місті державної   адміністрації..."   Це   пряме   втручання  в  місцеве самоврядування.  Я просив би  підтримати  пропозицію  вилучити  цю статтю з тексту законопроекту.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні  народні депутати!  Прошу вас звернути увагу,  і вас,  народний депутате Лавринович, що стаття 15, яку ви пропонуєте   вилучити,   називається   "Голова,  заступник  голови районної у місті Києві ради". I не заводьте, будь ласка, депутатів у глухий кут.

 

     Я пропоную відхилити цю поправку Лавриновича.

 

     ГОЛОВА. Ставиться   на   голосування  поправка  123  депутата Лавриновича.

 

     "За" - 192.

 

     Поправка 124.  Депутати Ключковський, Коваль, Чорноволенко не наполягають.

 

     Поправка 125 депутата Лавриновича. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  У поправці 125 пропонується вилучити частини 2,  4,  5,  6  і  7  статті  15.  Для  того  щоб  не  було  ніяких непорозумінь,  я  прошу,  щоб  і Борис Павлович,  і всі інші взяли текст і прочитали, про що в цих частинах говориться.

 

     Частина 2:  "На обраного голову районної у місті  Києві  ради Президент  України  за поданням міського голови покладає виконання функцій і повноважень голови  районної  у  місті  Києві  державної адміністрації".

 

     Частина 5:  "У  разі порушення головою районної у місті Києві ради Конституції України... Президент України за поданням міського голови  звільняє  його  від виконання обов'язків голови районної в місті державної адміністрації,  що тягне за собою припинення  його повноважень як голови районної в місті ради".

 

     Прошу проголосувати про вилучення цього із тексту статті.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Ця стаття,  шановні, перенесена слово в слово, подивіться текст.  Текст статті  викладено  в  іншій  редакції  на пропозицію   Комітету  з  питань  правової  реформи,  саме  вашого комітету.  Тому ми її врахували. Я не розумію, чому ви зараз знову наполягаєте. До того ж ми вже проголосували за цю статтю в цілому.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку депутата Лавриновича.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет  пропонує відхилити цю поправку (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я прошу заспокоїтися.

 

     "За" - 224.

 

     Поправка 126 депутата Беспалого врахована (Шум у залi).

 

     Поправка 127 депутата Сахна. Не наполягає.

 

     Поправка 128 депутата Косаківського. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Олександре Миколайовичу, ми часто по десять разів  голосуємо  якісь  пропозиції,  а  тут  усього два голоси не вистачило,  можна  було  б  і  переголосувати.  Але  в  мене  інша пропозиція.   Моя   редакція  цієї  статті  випливає  з  того,  що попередніми голосуваннями ми фактично вирішили,  що в  Києві  буде повноцінна  Київрада,  міський  голова  і  свій виконком та окрема інституція  -  місцевий  підрозділ  виконавчої  влади  -  державна адміністрація.

 

     Тому стаття   16   у   редакції,   запропонованій  комітетом, суперечитиме рішенню, прийнятому попередніми нашими голосуваннями. У   даному   разі   може  йтися  тільки  про  делегування  частини повноважень  Київради  міській   адміністрації,   які   стосуються виконання столичних функцій.

 

     Тому я   просив   би   проголосувати   за  ту  редакцію,  яка запропонована в моїй поправці.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 128 депутата Косаківського. На голосування.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Комітет   відхилив   цю  поправку,  вона  вже врахована в інших статтях (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 209.

 

     ГОЛОВА. Поправки 129, 130 враховані.

 

     Поправка 131 депутата Косаківського. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Я пропоную статтю 17 вилучити, тому що це вже враховано в попередніх статтях і немає потреби вводити додатково.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет  розглянув  і  вважає,  що   Київський міський  голова  має  згідно  з  чинним  законодавством  додаткові повноваження,  тим більше що вони тут  не  суттєві,  а  стосуються тільки міста Києва. Тому ми пропонуємо відхилити цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку Косаківського.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо поправку 131.

 

     "За" - 204.

 

     Поправка 132 депутата Лавриновича. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Я   хочу  тільки  уточнити,  щоб  правильно зрозуміли.  Це той  випадок,  коли  комітет  врахував  поправку  і написав  слово  "відхилено"  по  інерції.  Мова  йшла  про те,  що Київський міський голова на відміну від Прем'єр-міністра має право вирішального  голосу на засіданнях Кабінету Міністрів,  а оскільки він його не має,  то записали "з  правом  дорадчого  голосу".  Все правильно в тексті, в мене немає заперечень, тільки треба написати "враховано".

 

     ГОЛОВА. Добре. Поправка 133 врахована.

 

     Поправка 134 врахована.

 

     Поправка 136. Депутат Беспалий погоджується.

 

     Поправка 137. Слово має депутат Білоус.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги!  Мотивація  цієї  поправки така. Інститут префектів витримав себе у Франції, Фінляндії, інших країнах.  У Криму різні гілки влади, різні політичні сили доходили згоди з соціально-економічних питань,  там діють уряд, парламент і представник Президента.

 

     У даному разі функцією такого префекта є координація  силових структур    та   контроль   за   законністю   діяльності   органів самоврядування. Префект не зупиняє дію нормативних актів місцевого самоврядування, а лише звертається до суду.

 

     У тих  поправках,  які  ми  проголосували,  функції  місцевої державної адміністрації і голови зведені фактично до функцій цього представника.   Отож  треба  його  так  і  назвати  -  представник Президента та уряду,  а не  голова  місцевої  адміністрації,  який здійснює виконавчу владу. Прошу підтримати.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Комітет   пропонує   відхилити  цю  поправку, оскільки це вже третя посадова особа, яка буде в місті Києві.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 137 депутатів Білоуса і Табачника. Голосуємо.

 

     "За" - 82.

 

     Один депутат,  я не хочу прізвище називати, каже: "за"! Тобто голосуйте за представника Президента!  Він  за  самоврядування,  а кричить "за" і не знає, за що!

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Це Павло Іванович.

 

     ГОЛОВА. Ну не можна так. Люди послухають і проголосують "за", а ми тоді скажемо, що самі собі...

 

     Поправка 138 депутата Сахна. Не наполягає.

 

     Поправка 139 депутата Лавриновича врахована.

 

     Поправка 140 депутата Беспалого врахована.

 

     Поправка 141 депутата Лавриновича врахована.

 

     Поправка 142 депутата Лазаренка. Не наполягає.

 

     Поправка 143 депутата Ключковського врахована.

 

     Поправка 144 депутата Кириленка. Не наполягає.

 

     Поправка 145 депутата Косаківського. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Я хотів би, щоб ви уважно подивилися на цю статтю,  щодо неї приймалося рішення бюджетного комітету, до якого входять  представники  всіх  партій,  і  ми  були   одностайні   у формулюванні.

 

     На жаль, в таблицю не внесено пропозицію бюджетного комітету, хоча одразу після розповсюдження таблиці до другого читання,  як і передбачено   Регламентом,  протягом  6  днів  ми  від  бюджетного комітету внесли додаткові пропозиції.  Вони  не  враховані  в  цій редакції.  Редакція  цієї  статті суперечить всім законам,  які на сьогодні  діють,  і  Конституції.  Ну,   наприклад,   пропонується залучати   до   міського   бюджету  чорнобильський  податок,  який скасовано указом Президента; фінансувати державні адміністрації за рахунок  місцевого  бюджету,  що  суперечить законам і Конституції України;  затверджувати бюджет міста  на  2  роки,  що  суперечить Конституції України, і таке інше.

 

     Бюджетний комітет   запропонував  свою  редакцію,  вона  є  в комітеті.  Я  просив  би  згідно  з  Регламентом  зараз   зачитати редакцію,  яку  пропонує  комітет,  і  проголосувати  цю  статтю в редакції комітету.

 

     АНДРЕСЮК Б.Я.  На  жаль,   пропозиції   бюджетного   комітету надійшли тільки 2 дні тому.  Комітет всі пропозиції розглянув. Ті, які можна було врахувати,  до речі,  за пропозицією депутатів  від фракції   комуністів,   ми  врахували  і  зняли  ті  частини,  які суперечать. Тому комітет просить відхилити поправку Косаківського.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 145, внесену депутатом Косаківським.

 

     "За" - 184.

 

     Поправка 146 врахована.

 

     Поправка 147 врахована.

 

     Поправка 148 депутата Косаківського. Не наполягає.

 

     Поправка 149 депутата Беспалого врахована (Шум у залі).

 

     Депутат Косаківський наполягає. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Це  дуже  принципово,  тому  я  хотів  би зачитати редакцію частини,  яку пропонується додати до статті  19: "Кошти  місцевого бюджету знаходяться на бюджетних рахунках окремо від коштів державного  бюджету,  переданих  до  відання  Київської міської  державної  адміністрації,  по них ведеться окремий облік, забороняється витрачання коштів  місцевого  бюджету  на  виконання функцій,  покладених  на  органи  виконавчої влади,  їх утримання, матеріальнотехнічне забезпечення тощо".

 

     Це норми,  які записані у  відповідних  статтях  Конституції, Закону про місцеве самоврядування, інших законів України.

 

     Просив би  підтримати,  тому  що  для  Києва це дуже важливо, оскільки фінансове  управління  має  подвійне  підпорядкування  і, фактично, є єдиним розпорядником і кредитів, і державних коштів, і коштів місцевого бюджету.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Комітет підтримує.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет  вважає,  що   можна   підтримати   цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 265.

 

     Спасибі.

 

     Поправка 150  депутата  Лавриновича.  Будь  ласка,  слово має депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ця поправка стосується якраз  тих  моментів, які вступають у суперечність із Законом про бюджетну систему.  Тут мова йде про закріплення частини загальнодержавних  податків,  але ми  відповідно до Конституції можемо закріплювати тільки загальний вид  податку,  а  не  його  частину.  Окрім   того,   пропонується затверджувати бюджетні показники на два роки,  що також суперечить Закону про бюджетну систему.  Тому я просив би, щоб ми саме те, що не  вписується  в  загальну  бюджетну систему України,  вилучили з тексту цієї статті. Прошу проголосувати.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет вважає,  що  можна  погодитися  на  цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Давайте підтримаємо.

 

     "За" - 289.

 

     Прийнято.

 

     Поправка 151 збігається з поправкою 150.

 

     Поправка 152 відхилена.

 

     Поправка 153 депутата Ковалка врахована.

 

     Поправка 154 депутата Сахна. Не наполягає.

 

     Поправка 155. Депутат Ключковський не наполягає.

 

     Поправка 156 депутата Косаківського врахована.

 

     Поправка 157 депутата Беспалого врахована.

 

     Поправка 158 депутата депутата Беспалого.  Депутат наполягає. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановні колеги!  Я пропоную вилучити норму, що держава забезпечує "надання... друкованих видань органів місцевого самоврядування".  Я  не  коментую  стилістику  цього   тексту   і, звичайно,  не  заперечую проти друкованих видань органів місцевого самоврядування,  у даному випадку Київської міської ради. Але я не думаю,  що  це  має  забезпечувати держава.  Я думаю,  що Київська міська рада сама спроможна забезпечити видання одного або  скільки вона  вважає  за  потрібне своїх друкованих видань.  Тому прошу цю поправку підтримати.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Ми пропонуємо врахувати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 277.

 

     Поправка 165 депутата Косаківського. Слово надається депутату Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Справа   в  тім,  що  комітет  трошки  не правильно поінформував зал,  тому що моя поправка 161 врахована. Я просив у частині 2 статті 21 вилучити слова "за поданням Київської міської державної адміністрації".  Ідеться про те,  що за  логікою голосувань,  які ми вже провели, про неприйнятність деяких статей, міська адміністрація буде мати в Києві  суто  контрольно-наглядові функції.  Тому  від  імені  територіальної  громади може виступати тільки Київрада,  у тому числі й у цих питаннях.  Тому я просив би проголосувати  мою поправку 161 і вилучити з тієї статті слова "за поданням Київської  міської  державної  адміністрації",  залишивши тільки  "за поданням Київської міської ради".  Не враховано.  Вони поставили "або",  а я  просив  узагалі  зняти  "Київської  міської державної адміністрації".

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Леоніде  Григоровичу,  це ви вже просто в ході обговорення  внесли  таку  пропозицію,  а  вашої  письмової  такої пропозиції у нас не було.  Я попросив би, щоб з голосу ви зараз не вносили.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 165, яка  сформульована  таким чином:  "У частині 1 та 5 статті 22 вилучити слова "Київська міська державна адміністрація", залишивши тільки "Київська міська рада".

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Комітет пропонує відхилити.  Чому? Тому що тут записано:  "Київська  міська  рада  та  Київська  міська  державна адміністрація кожна в межах своєї компетенції..." Це не суперечить Конституції. Я прошу відхилити цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 165.

 

     "За" - 201.

 

     Поправка 166 врахована.

 

     Поправка 167 депутата Сахна.  Слово надається депутату Сахну. Будь ласка.

 

     САХНО Ю.П. НДП. Шановні колеги! Оскільки ми вже проголосували за  те,  що  в Києві з виконавчих органів влади діятимуть виконком Київради  та   Київська   міська   державна   адміністрація,   яка представляє  інтереси держави,  а в цій статті взагалі йдеться про додаткові права Київради,  виконавчих органів  влади  і  Київської міської  державної адміністрації,  пов'язані зі здійсненням містом Києвом  саме  столичних  функцій,  то  я  прошу,  щоб  ця   стаття називалася  "Додаткові  повноваження  Київської  міської ради,  її виконкому та Київської міської державної адміністрації..."

 

     Дякую.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Послухайте,  що  запропоновано   у   поправці: "Київська  міська  рада,  уряд столиці та Київська міська державна адміністрація".  Не можна підтримувати цю пропозицію,  тому що  це вже   взагалі...  Це  вже  третя  ланка  влади.  Комітет  пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування, депутат наполягає.

 

     "За" - 65.

 

     Поправка 168 врахована.

 

     Поправка 169 депутата Косаківського. Слово надається депутату Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Я хотів би зробити зауваження доповідачу. У таблиці,  яка роздана, є все те, що я зачитав, ви сказали, що я не подавав у письмовій формі. Це була поправка 161.

 

     Щодо поправки 169. Я пропоную статтю 24 взагалі вилучити у зв'язку з тим,  що ми визначили зовсім  іншу структуру  влади  у  місті  Києві.  Тепер  ця  стаття  взагалі  не потрібна.

 

     Прошу вилучити цю статтю і проголосувати за мою поправку.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 169.

 

     "За" - 208.

 

     Поправка 170 депутата Беспалого. Не наполягає.

 

     Поправка 171 також депутата Беспалого врахована.

 

     Поправка 172. Врахована частково.

 

     Поправка 173 депутата Косаківського. Слово надається депутату Косаківському. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Дякую. Олександре Миколайовичу, я все-таки, просив би,  щоб ви не забули, що ми більше половини статей узагалі не проголосували. За Регламентом нам треба їх ще проголосувати.

 

     ГОЛОВА. У мене пам'ять непогана.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Я просив би,  щоб всі послухали зміст моєї поправки 173. Я пропоную частину 1 "Прикінцевих положень" викласти у такій редакції:  "Цей закон набуває чинності  наступного,  після виборів  Київського  міського  голови  та  Київської міської ради, дня".  Чому?  Бо якщо ми зараз введемо його  в  дію,  одночасно  з підписанням  Президентом,  виникне  велика  суперечність,  тому що діють міська адміністрація,  міська рада,  і до  виборів  міського голови виникатимуть всілякі колізії.

 

     Тому я прошу підтримати редакцію, яку я запропонував.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні народні депутати!  Якщо ми приймемо цю частину в такому вигляді,  як пропонує депутат Косаківський, ми не зможемо провести вибори, навіть призначити їх.

 

     У "Прикінцевих положеннях" врегульовано, що Київський міський голова має обиратися населенням,  а вже потім ми  маємо  визначати строки виборів і обирати.  Якщо не буде цієї статті, то про вибори навіть мови не може йти. Леоніде Григоровичу, почитайте уважно.

 

     Комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 173.

 

     "За" - 145.

 

     Поправка 174 депутата Косаківського. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Моя   пропозиція   випливає   з   рішення Конституційного Суду,  на підставі якого  в  Києві  були  фактично відмінені  вибори  міського  голови.  Вибори  міського  голови цим рішенням були віднесені до особливості місцевого самоврядування  в місті  Києві,  тому вибори міського голови та міської ради в Києві не можуть проводитися на підставі загального закону,  який діяв до цього  часу.  Треба  приймати  спеціальний закон,  як це визначено рішенням Конституційного Суду.  Тому я  просив  би  підтримати  цю редакцію:  "Порядок і строки виборів Київського міського голови та Київської міської ради визначаються спеціальним законом".

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні депутати! Нагадаю вам пункт 2 статті 9 Закону  про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів:  "Вибори призначаються  Верховною  Радою  України". Якщо  ж  ми  приймемо  цей  закон,  то будемо зобов'язані прийняти рішення Верховної Ради про проведення виборів у місті Києві. Це не обов'язково має бути закон,  тому що це не є така особливість. Це, можливо, буде постанова Верховної Ради. Тому наш комітет вніс таку пропозицію:  "Вибори міського голови міста Києва проводяться після набуття чинності цим  законом  у  порядку,  передбаченому  Законом України про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів".  Комітет пропонує  відхилити  пропозицію  депутата Косаківського.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Косаківський,  ви  наполягаєте?  Ставлю  на голосування поправку 174, внесену депутатом Косаківським.

 

     "За" - 150.

 

     Поправка 175 депутата  Косаківського.  Не  заперечуєте?  Будь ласка, слово надається депутату Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Це знову-таки питання передачі повноважень. Не можуть паралельно діяти структури влади.  Тому тут ідеться  про етапи   передачі  повноважень  Київської  державної  адміністрації виконавчому комітету Київської міської ради.  І редакція абсолютно коректна:  "Виконання  Київською  міською державною адміністрацією повноважень,  віднесених  законом   до   повноважень   виконавчого комітету Київської міської ради, припиняються наступного дня після утворення виконавчого комітету Київської міської  ради  відповідно до Закону України про місцеве самоврядування в Україні". Абсолютно нормальна редакція, не знаю, чому комітет її відхилив.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Бо вона суперечить статті 118 Конституції, яка визначає,  який орган здійснює виконавчу владу.  Що,  ви відмінили дію статті 118 Конституції?

 

     Тому комітет пропонує відхилити цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 175.

 

     "За" - 182.

 

     Поправка 176.  Заперечень  немає?  Є?  Будь  ласка,  депутате Косаківський.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  У мене щодо  наступної  поправки  не  буде заперечень,  а щодо поправки 176 є заперечення. Я хотів би сказати доповідачу,  що ми не скасували статтю 118,  а законом  визначаємо особливості  здійснення Київською міською державною адміністрацією своїх повноважень...

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Коли приймемо його!

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. ...і зведемо їх до контрольно-наглядових.

 

     Тому ті повноваження,  які вона виконує від  імені  Київради, повинна передати виконкому. Це щодо попередньої поправки.

 

     А що  стосується  поправки  176,  то  я  просив би навіть Рух підтримати мене і НДП,  бо  в  ній  ідеться  про  те,  що  районні державні адміністрації мають бути ліквідовані відповідно до пункту 10 розділу ХУ "Перехідні  положення"  Конституції  України.  Після того  як  ми проголосуємо всі статті,  Олександре Миколайовичу,  я просив би повернутися до статті 3.5.6 Регламенту Верховної Ради. А зараз прошу проголосувати мою поправку.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.   Комітет   розглянув  цю  пропозицію,  Леоніде Григоровичу.  Так можна все ліквідувати  за  вашою  логікою!  Тому комітет пропонує відхилити цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 176.

 

     "За" - 244.

 

     Поправка приймається.

 

     Поправка 177. Врахована.

 

     Поправка 178 депутата Лазаренка: "Призначити вибори міського голови міста Києва на 31  жовтня  1999 року".  Я  думаю,  що ми до цього часу закон приймемо.  Депутат не наполягає? Питань немає.

 

     І остання поправка 179.  Слово надається депутату Сахну. Будь ласка.

 

     САХНО Ю.П.   Шановні   колеги!   Це,  власне,  не  стосується поправки.  Я  просто  хочу,   оскільки   моя   поправка   остання, скористатися  нагодою і звернути вашу увагу на таке.  Щоб прийняти хороший закон,  ми повинні (це  наша  дуже  важлива  функція  -  і комітету   в   цілому,   і   особливо   вас  я  прошу,  Олександре Миколайовичу)  грамотно  підвести  підсумки,  тому  що   є   певні суперечності,  певні положення були прийняті, а потім десь не були враховані.  Тобто дуже важливо узгодити все,  що ми  розглянули  в другому читанні.

 

     А свою поправку я знімаю, зрозуміло.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Таким   чином,   шановні  колеги,  є  одна пропозиція. Думаю, вона всіх влаштовує. Я просив би підтримати її, враховуючи що, справді, як кажуть, є два юристи і чотири думки.

 

     Є пропозиція   направити   на  доопрацювання  для  повторного другого читання.  Не на третє,  а на  повторне  друге  читання.  Я просив би підтримати цю пропозицію. Голосуймо.

 

     "За" - 301.

 

     Яку розумну   пропозицію  вніс  депутат  Сахно  -  301  голос набрала. Спасибі.

 

     Я просив би,  шановні колеги,  щоб пропозиції  й  те,  що  ви вважаєте спірними питаннями,  були письмово оформлені й подані для доопрацювання в комітет.  I депутатів (а в  нас  одні  й  ті  самі депутати,  які  проявляють  зацікавленість  у  цих питаннях) прошу попрацювати в комітеті.  I ми повернемося до  цього  законопроекту через два тижні.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Учора   в   нас  постало  питання  стосовно Луганська. Є кому доповісти? Немає.

 

     Тоді проект  Закону  про  спеціальні   економічні   зони   та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області.

 

     Доповідає Петренко  Володимир Оникійович,  голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Я прошу вас заспокоїтися. Закон дуже важливий.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми з вами проголосували, щоб у четвер працювати до 19 години.  Ніхто перерви не оголошував. До 19 години працюємо.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Сторінка 2, преамбула до Закону про спеціальні економічні  зони  та  спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області.

 

     Прошу розгорнути  проект  закону.  Пропозиція   1   народного депутата  Альошина  відхилена.  I  пропозиція 2 народного депутата Альошина відхилена.

 

     ГОЛОВА. Павле Івановичу, тут же Верховна Рада, а не засідання фракції. Я прошу зайняти місця і давайте працювати.

 

     До назви   закону  є  зауваження?  До  преамбули?  Ставлю  на голосування назву закону й преамбулу. Голосуймо.

 

     "За" - 194.

 

     Я прошу голосувати.

 

     ПЕТРЕНКО В.О. Я прошу всіх узяти участь у голосуванні.

 

     ГОЛОВА. Голосуймо.

 

     "За" - 231.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Сторінка 4,  стаття  1.  Це  нова  стаття.  Її погоджено  з  Кабінетом  Міністрів.  Тут дано визначення термінів. Редакція статті запропонована комітетом. Прошу її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати.  Шановні   колеги,   я   прошу, підтримайте. I давайте оперативно приймемо цей закон.

 

     "За" - 217.

 

     Я прошу проголосувати. Будь ласка, запросіть людей до залу.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Олександре  Миколайовичу,  а може,  ми зробимо так. Пропозиції народних депутатів, пропозиції Кабінету Міністрів, пропозиції   Президента   в   основному   враховано.  Законопроект опрацьований юридичною службою Верховної Ради. Особливих зауважень від   податкової   служби  не  надходило.  Якщо  народні  депутати погодяться, його можна прийняти як закон у цілому.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  є  інші  думки?  Немає.  Ставлю  на голосування. Прийняти закон у другому читанні в цілому.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Дякую всім,  хто підтримав цей закон,  хто над ним працював,  і щоб Донецька область виходила з того становища, в якому вона опинилася.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Слухається  проект Постанови про заяву Верховної Ради України про політв'язнів та порушення  прав  людини  у  Литовській Республіці.   Доповідає   народний   депутат  Моісеєнко  Володимир Миколайович.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемые  коллеги!  Сейчас мы переходим к рассмотрению вопроса, от которого зависит жизнь людей, в том числе наших коллег,  - вопроса о заявлении Верховного Совета о нарушении прав человека в Литовской Республике.

 

     В преамбуле Конституции  Украины  определено,  что  Верховный Совет,  выражая волю народа Украины, "дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя...  прагнучи  розвивати  і зміцнювати демократичну,  соціальну, правову державу" и так далее, принимает эту Конституцию.  Поэтому я хочу  обратиться  к  сидящим сейчас  в  зале  депутатам,  попросить их вспомнить о том,  что мы живем в  правовом  государстве,  которое  продекларировало  высшие демократические ценности.

 

     Хочу обратить ваше внимание на то, что в статье 1 Конституции сказано,  что Украина - это "суверенна і незалежна,  демократична, соціальна,  правова  держава".  То есть мы,  принимая Конституцию, определили, что в Украине права человека являются высшей ценностью и  что человеческое достоинство является высшим критерием для всех наших правовых актов.

 

     Одновременно хочу  обратить  ваше  внимание  на  то,  что   в Литовской  Республике,  с которой у нас установлены добрососедские отношения,  есть политические заключенные,  задержание  которых  с правовой  точки  зрения  не  оправдано.  Учитывая  высокий уровень дипломатических отношений с Литвой,  смену в Литовской  Республике руководства,  мы считаем, что есть возможность спасти наших колег. Речь идет,  в частности, о судьбе депутатов Верховного Совета СССР и   Верховного  Совета  Литовской  Республики,  людей  преклонного возраста,  о судьбе двух профессоров,  состояние здоровья  которых вызывает очень большую тревогу.  Если говорить о Бурокявичюсе,  то за почти пять лет пребывания в тюрьме он перенес два  инфаркта,  у него открытая форма туберкулеза. Поэтому от нашего с вами решения, от того мнения,  которое выскажет сегодня Верховный Совет, зависит в прямом смысле слова жизнь этих людей.

 

     Хочу сказать, что тот, кто проголосует против поддержки наших коллег  в  Литовской   Республике,   фактически   проголосует   за приговорение  Бурокявичюса  к смерти.  Поэтому я убедительно прошу депутатов Верховного Совета, исходя из гуманистических побуждений, исходя   из  того,  что  попрано  право  в  соседнем  государстве, подчеркиваю,  дружественном нам государстве, высказать наше мнение и   обратиться   к  руководителям  государства  Литва  с  просьбой восстановить демократические и правовые нормы  и  до  рассмотрения дела в суде выпустить наших товарищей и коллег на свободу.

 

     Уважаемые товарищи!  Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Я  глубоко  убежден,  что  депутаты  Верховного   Совета   Украины поддержат  обращение к Литовской Республике.  В Литве,  вы знаете, произошла  смена  руководства,  избран  новый  Президент,  который недавно был в Украине с визитом. Я думаю, он прислушается к мнению депутатов Верховного  Совета  Украины  и  удовлетворит  просьбу  о восстановлении  политических  и  человеческих прав наших колег,  а также  тех,   кто   незаконно,   даже   без   суда   привлечен   к ответственности,  лишился свободы.  Надеюсь,  справедливость будет восстановлена.

 

     Уважаемые коллеги!  С текстом заявления вы  ознакомились,  он краткий и достаточно конкретный. Здесь есть и ссылка на то, что 10 декабря 1998 года исполнится  50  лет  со  дня  принятия  Всеобщей декларации  прав человека.  Напомню,  что Украина присоединилась к этой декларации.  Думаю,  у нас есть все основания рассчитывать на поддержку нашего мнения.

 

     Я прошу  проголосовать  предложенный проект постановления.  В случае если  не  будет  результативного  голосования,  убедительно прошу поставить на поименное голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Отже,  ставлю  проект  постанови  на голосування за основу (Шум  у  залі).  Одну  хвилинку.  Запитання? Сідайте, будь ласка, Володимире Миколайовичу.

 

     Дехто з  депутатів  бажає  виступити,  я  так зрозумів?  Будь ласка, запишіться. Висвітіть, хто записався.

 

     Слово надається   Івану   Олександровичу   Зайцю,   народному депутату України. За ним - депутат Журавський.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановні народні депутати!  Викликає здивування факт розгляду  цієї заяви.  Нам пропонують прийняти її з голосу. Ті написали, виступив депутат Моісеєнко,  і ми повинні на віру прийняти й проголосувати. Такої процедури немає в жодному парламенті світу!  Такої процедури не  може  бути  і  в  нашому  парламенті.  Є  процедура   розгляду законодавчих пропозицій чи заяв, вона виписана в Регламенті. Жоден із профільних комітетів -  ні  Комітет  у  закордонних  справах  і зв'язках  з  СНД,  ні  Комітет з питань прав людини - не розглядав цього питання. Це перше.

 

     Друге. Є процедура розгляду таких питань на державному рівні. Воно не рядове. Нас штовхають на те, щоб ми втрутилися у внутрішні справи іншої держави, нав'язали Литовській державі своє бачення її правової системи. Так не роблять.

 

     В Україні  є  уповноважений  з  прав  людини,  є Міністерство закордонних справ.  Якщо ми хочемо  вийти  з  якоюсь  ініціативою, засудити якийсь акт, пов'язаний із порушенням прав, то маємо діяти за  певною  схемою,  тобто  маємо   звернутися   до   Міністерства закордонних  справ.  Нам  повинні  добути  інформацію,  до  того ж правдиву інформацію, яка відповідає дійсності. Адже ми знаємо, про кого йде мова - про тих,  хто був при владі, коли взимку 1991 року литовських громадян давили танками, бо вони захотіли проголосувати за незалежність Литовської держави.

 

     Це питання   дуже   серйозне.  Ці  люди  -  це  однозначно  - виконували свій громадський обов'язок.  І ті,  хто  дали  вказівку вбивати їх...

 

     Ми не можемо знати,  яка там ситуація.  Не можемо знати,  яка процедура розгляду цих питань,  на якій стадії сьогодні  слідство, як ці процеси відбуваються.

 

     Шановні народні депутати!  Я вважаю, що це серйозне питання і не можна робити так, як робить Державна Дума, яка постійно приймає заяви  і  навіть  постанови  про якийсь утиск в Україні російської мови,  про те,  що хтось начебто нав'язав у Конституцію Автономної Республіки  Крим  державність  української мови,  немов це не воля самих людей.  Ми трактували ці дії Державної Думи як  втручання  у внутрішні  справи  України.  То чому ж ми,  засуджуючи це в одному випадку, із такою самою міркою не приходимо до іншого випадку?

 

     Я прошу  вас,  народні  депутати,  не  робити  із   засідання Верховної Ради засідання пленуму Комуністичної партії України.  Це

- державний орган!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Давайте   вести   розмову   по   суті,    не    можна звинувачувати.  У  вас  на руках є заява,  є проект постанови.  Не треба казати з трибуни,  що рішення приймається  з  голосу  і  так далі.

 

     Слово надається  народному  депутату  Журавському.  За  ним - депутат Марченко, і завершуємо.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська   область).   Християнськодемократична    партія України.  Шановні  колеги!  Я  особисто  пишаюсь  тим,  що в нас в Україні за політичні переконання ніхто не  сидить.  Якщо  в  Росії гекачепісти  сиділи,  то  в Україні жоден з гекачепістів не сів за грати. Чимало їх, до речі, і в нашому сесійному залі.

 

     Україна виявилася толерантною,  і на  ділі  тут  реалізується право  на  політичне  волевиявлення.  Між іншим,  ця практика була започаткована Президентом  Леонідом  Кравчуком,  і  це  позитивний фактор нашого політичного життя.

 

     Із заявою  щодо  політв'язнів  та про порушення прав людини в Литовській Республіці може  виступити  група  депутатів  -  це  їх право,  може  навіть  якась  фракція,  і  це  теж  їхнє право.  І, здається,  Комуністична партія України це право реалізувала повною мірою.  Було б доречно, якби Комуністична партія України виступила із заявою щодо політв'язнів та про порушення "батьком"  Лукашенком прав людини в Республіці Білорусь.  Але ж такої заяви, я думаю, не буде.  Бо "батько" за Союз,  а в комуністів є  такі,  що  очолюють комітет за відродження Радянського Союзу.

 

     Парламент не  має  права приймати подібної заяви,  бо це може зашкодити міждержавним відносинам  між  Україною  і  Литвою.  Якщо парламент  підтримає  запропоновану групою депутатів цю постанову, то це буде грубим втручанням у внутрішні справи сусідньої Литви.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты! Давайте обратимся к нормам и статьям Всеобщей  декларации  прав  человека. Статья  2:  "Каждый  человек должен обладать всеми правами и всеми свободами,  провозглашенными настоящей Декларацией,  без какого бы то ни было различия,  как-то:  в отношении расы, цвета кожи, пола, языка,  религии,  политических или иных убеждений,  национального, социального  происхождения,  имущественного,  сословного или иного положения".

 

     Статья 14:  "Каждый человек имеет  право  искать  убежища  от преследования в других странах и пользоваться этим убежищем".

 

     Статья 14   Декларации   прав   человека  допускает,  что,  к сожалению,  в настоящий исторический период могут быть установлены режимы   в   государствах,   по   которым  может  быть  незаконное преследование,  незаконное  по  отношению  к  тем  нормам  и  даже принципам демократии, которые утверждены в мире.

 

     Я считаю,  что  это  обращение  к  литовскому  правительству, Президенту является абсолютно выверенным.  Оно подготовлено исходя из  гуманных  принципов  отношения к человеку,  к его здоровью,  к человеку,  который сегодня не имеет  прав  и  свобод,  потому  что находится в тюрьме.

 

     Думаю, это полностью соответствует международной практике,  и парламент нашего государства  имеет  право  высказаться  по  этому вопросу.  И как раз это решение будет означать, что Украина, как и другие   государства,   будет   поддерживать   принципы   Всеобщей декларации  прав человека,  под которыми она подписалась,  которые она согласовала, которые она обязуется поддерживать.

 

     Поэтому я обращаюсь к депутатам,  и прежде всего к  депутатам из  фракции  Народного руха Украины.  А уважаемому Журавскому хочу сказать:  я знаю,  когда было ГКЧП,  знаю  все  комиссии,  которые проводили...  Были ли действия в поддержку ГКЧП в Украине? Я вам с трибуны Верховного Совета заявляю: не было таких действий, не было ни одного должностного лица,  поддержавшего ГКЧП.  Поэтому я прошу вас не притягивать к  этому  вопросу  политику,  тем  более  делая безосновательные ссылки.

 

     Я прошу  поддержать это заявление и проголосовать в поименном режиме. Фракция ПСПУ его поддерживает.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Хто за те,  щоб голосувати в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення прийнято.   Голосуємо   в  поіменному  режимі  проект постанови за основу.

 

     "За"- 185.

 

     По фракціях, будь ласка. За: комуністи - 116 із 117; НДП - 3 із 29; Рух - 1 із 35, ясна річ; "Громада" - 17 із 22;  зелені - 3 із 6; соціалісти - 16 із 21; "Незалежні" - 1 із 5;  СДПУ  (об'єднана)  -  3  із  12;  селянська фракція - 9 із 11; прогресивні соціалісти - 13 із 13; позафракційні - 3 із 7.

 

     Хто за те,  щоб завтра на ранковому засіданні переголосувати, прошу визначитися. Це процедурне питання.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Слухається   питання  про  зміни  в  складі Комітетів Верховної Ради  України.  Доповідає  голова  Комітету  з питань Регламенту і депутатської етики Омеліч Віктор Семенович.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Комітет розглянув заяви народних депутатів,  які звернулися з  проханням  про  обрання  їх членами  комітетів.  Я  зараз  вам  зачитаю  їх  звернення  і хочу сказати,  що рішення Комітету з  питань  Регламенту,  депутатської етики  та  організації  роботи  Верховної  Ради стосовно всіх семи звернень позитивне,  тобто комітет пропонує обрати  цих  депутатів членами відповідних комітетів.  Просив би вашої підтримки.  Я буду називати автора кожного звернення,  але не буду зачитувати  кожної заяви.

 

     Звернувся Волков   Олександр  Михайлович,  позафракційний,  з проханням обрати  його  членом  Комітету  з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  підтримати.   Комітет   некомплектний,   27 народних депутатів. Ставлю на голосування.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Олександре  Миколайовичу,  у  мене  є пропозиція проголосувати  за  депутатів,  які  вперше  увійдуть   до   складу комітетів, списком.

 

     ГОЛОВА. Немає питань. Будь ласка, зачитайте всі прізвища.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Гінзбург  Ольга Петрівна,  фракція Комуністичної партії України - Комітет з  питань  промислової  політики.  Членів комітету - 19, членів фракції КПУ - 5, усе погоджено;

 

     Дворкіс Дмитро  Володимирович,  фракція "Громада" - Комітет з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією.  Членів комітету

- 27, членів "Громади" - 5;

 

     Лєщинський Олександр Олегович,  позафракційний  -  Комітет  з питань аграрної політики та земельних відносин.  Членів комітету - 23, позафракційних немає, погоджено;

 

     Сирота Михайло Дмитрович,  позафракційний - Комітет з  питань правової реформи. Членів комітету - 19, позафракційних немає;

 

     Сопрун Сергій Іванович, фракція Народнодемократичної партії - Комітет з питань бюджету. Членів комітету - 28, членів фракції НДП немає, погоджено;

 

     Чорноволенко Олександр   Віленович,  фракція  Народного  руху України - Комітет з питань бюджету.  Членів комітету - 28,  членів фракції Народного руху України - 2, погоджено.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  всі  повинні бути в однакових умовах.  Тобто за дообраних народних депутатів так,  як і за  нас, треба  проголосувати  списком  і  дати  їм  можливість працювати в комітетах.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Прошу  уваги!  Питання  про  обрання народного депутата Дворкіса членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю  і  корупцією  вирішено відкласти до звільнення його з посади міського голови міста Вінниці.  Я мав дві чи три зустрічі з депутатом  і просив би це врахувати.  Це так і повинно бути.  А за решту депутатів я просив би проголосувати. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Так, крім депутата Дворкіса.

 

     "За" - 107.

 

     Мабуть, не зрозуміли. Я зачитаю: Волков Олександр Михайлович, Гінзбург  Ольга  Петрівна,  Лєщинський Олександр Олегович,  Сирота Михайло Дмитрович, Сопрун Сергій Іванович і Чорноволенко Олександр Віленович. Усе погоджено. Проголосуйте, будь ласка, за всіх.

 

     "За" - 100.

 

     Волков Олександр  Михайлович - Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 29.

 

     Гінзбург Ольга Петрівна.

 

     "За" - 210.

 

     Ну в чому справа? Я прошу, проголосуйте. Підтримайте жінку.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Давайте ще раз проголосуємо.  Шановні колеги! На якій  підставі ми не даємо народним депутатам можливості працювати в комітетах? Ніяких правових підстав немає!

 

     ГОЛОВА. Голосуймо.

 

     "За" - 205.

 

     Шановні колеги!  Завжди третій  тост  -  за  жінок.  Я  прошу проголосувати.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Прохання підтримати.

 

     "За" - 90.

 

     ГОЛОВА. Лєщинський    Олександр   Олегович,   позафракційний. Голосуймо.

 

     "За" - 82.

 

     Сирота Михайло Дмитрович, позафракційний.

 

     "За" - 96.

 

     Сопрун Сергій Іванович... Нічого, до 19 години затвердимо.

 

     "За" - 100.

 

     Чорноволенко Олександр Віленович.

 

     "За" - 114.

 

     Голосуємо списком, за винятком депутата Дворкіса. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановні колеги!  Зрозумійте, є народні депутати, які  по  шість  і  більше місяців не можуть працювати в комітетах. Невже це  нормальна  ситуація  у  Верховній  Раді?  Кожен  із  вас визначився  і  працює  в  комітеті.  Дайте  можливість і цим людям працювати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо списком,  за  винятком  народного  депутата Дворкіса. Ну, за жінку, за Ольгу Петрівну, проголосуйте.

 

     "За" - 96.

 

     Вікторе Семеновичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Я вас прошу, давайте не робити незрозумілого на чистому місці!  Народні депутати вже кілька місяців працюють  у Верховній Раді. Комітети некомплектні.

 

     Я прошу  проголосувати  за  всіх списком.  І Черненко просить теж. Голосуймо.

 

     "За" - 207.

 

     Давайте тоді по парі: Гінзбург, Чорноволенко. Голосуймо.

 

     "За" - 220.

 

     Чорноволенко, Гінзбург. Голосуймо.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз прошу: Гінзбург, Чорноволенко.

 

     "За" - 217.

 

     Останній раз: Чорноволенко, Гінзбург.

 

     "За" - 217.

 

     Ставлю на голосування так:  Гінзбург,  Чорноволенко і  Сопрун Сергій Іванович.

 

     "За" - 244 (Оплески).

 

     А я що казав? Що проголосуємо. Людські можливості безмежні.

 

     Тепер голосуємо: Сирота, Лєщинський.

 

     "За" - 105.

 

     Лєщинський, Сирота.

 

     "За" - 101.

 

     Волков, Лєщинський, Сирота. Голосуймо.

 

     "За" - 40.

 

     Шановні колеги!  Я  прошу  підтримати  перехід  із комітету в комітет  депутата  Кірімова  Івана  Захаровича.  Ви  його  знаєте, активний депутат. Підтримайте, будь ласка.

 

     Кірімов Іван Захарович хоче вийти з Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства і перейти в Комітет  з  питань прав людини. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 141.

 

     Віктору Семеновичу Омелічу слово. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Шановний Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати!  Кілька депутатів звернулися  до  комітету  з  проханням вирішити   питання  про  їх  перехід  до  інших  комітетів  і  про звільнення їх від роботи в комітетах,  в яких вони зараз працюють. Тобто дати згоду на роботу в інших комітетах.

 

     Зачитую. Антонєєва Ганна Петрівна, фракція НДП, член Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій. Просить дати згоду на перехід до Комітету з питань будівництва,  транспорту і зв'язку. Членів комітету - 18, членів НДП - 4. Питання погоджено.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 206.

 

     ГОЛОВА. Проголосуйте, будь ласка. Голосуймо.

 

     "За" - 200.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.   Прохання  підтримати.  Шановні  колеги,  є  всі підстави для переходу і  бажання  в  людини.  Давайте  погодимося. Прошу ще раз поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  проголосуйте,  будь ласка. Голови комітетів погоджуються. Це ж право депутата, і це в межах квоти.

 

     "За" - 208.

 

     Габер Микола Олександрович.  Голосуймо за Габера.  Комітет  з питань бюджету.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.     Переходить     з     Комітету     з    питань паливно-енергетичного комплексу. Питання погоджено.

 

     ГОЛОВА. Габер Микола Олександрович.  Підтримайте.  Комітет  з питань бюджету. Складний комітет, там є над чим працювати.

 

     "За" - 156.

 

     Квятковський Ігор Васильович. Ставлю на голосування.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.   Член   Комітету   з  питань  охорони  здоров'я, материнства та дитинства.  Просить дати згоду на його  перехід  до Комітету   з   питань   пенсіонерів,   ветеранів   та   інвалідів. Підтримайте,  це ж не в кожного  є  таке  бажання.  Дуже  серйозна справа.

 

     "За" - 130.

 

     ГОЛОВА. Кірімов Іван Захарович. Підтримайте, будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Він  член  Комітету  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.  Просить дати згоду на його  перехід  до Комітету   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин. Усе погоджено.

 

     Ви ж знаєте Кірімова, погодьтеся на його перехід.

 

     "За" - 128.

 

     Литюк Анатолій Іванович.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Член Комітету  з  питань  економічної  політики, управління   народним   господарством,  власності  та  інвестицій. Просить  дати  згоду  на  його  перехід  до  Комітету   з   питань промислової  політики.  Членів  комітету  -  18,  членів  НДП - 5. Погоджено.

 

     Голосуймо за! Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуймо.

 

     "За" - 214.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.   Декілька   голосів   не    вистачає.    Давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуймо.

 

     "За" - 221.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.   Ну   ще   раз,  наберіться  сил.  Є  ж  картки, проголосуйте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Не "ще раз",  а просто голосуємо.  Голосуємо стільки, скільки треба. Будь ласка.

 

     "За" - 238.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.    Прийнято.    Ратушний   Михайло   Ярославович, позафракційний, член Комітету з питань бюджету, просить дати згоду на  його  перехід  до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю.

 

     ГОЛОВА. Голосуймо.

 

     "За" - 122.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Ткачук  Василь  Михайлович,  фракція  НДП,  член Комітету  з  питань  екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Просить дати згоду на  його  перехід  до Комітету з питань будівництва,  транспорту і зв'язку.  Членів комітету - 18,  членів фракції НДП -  3.  Просимо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуймо.

 

     "За" - 140.

 

     Усе. Сідайте, спасибі.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Ми  маємо  проголосувати  невеличкий  проект постанови,  внесений  народними  депутатами  України   -   членами Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

 

     "Постанова Верховної   Ради   України  про  внесення  змін  і доповнень до Положення про Спеціальну контрольну комісію Верховної Ради України з питань приватизації.

 

     У зв'язку  з  прийняттям Постанови Верховної Ради України від 15 липня 1998 року 44 - ХІV про утворення Спеціальної  контрольної комісії з питань приватизації Верховна Рада постановляє:

 

     Внести до   Положення   про   спеціальну  контрольну  комісію Верховної Ради України з питань приватизації такі зміни:

 

     1. Викласти пункт 2 розділу І у такій  редакції:  "До  складу Спеціальної   контрольної   комісії   входить   16   членів,   які затверджуються Верховною Радою України".

 

     2. У пункті 3 розділу І, пункті 1 розділу V слово "заступник" замінити словом "заступники".

 

     Голосуємо проект  постанови  в цілому.  Прошу підтримати.  Ця комісія працює.

 

     "За" - 194.

 

     Я прошу,  проголосуйте,  будь  ласка.  І  депутат  Манчуленко просить.

 

     "За" - 191.

 

     Голова комісії   Олександр  Володимирович  Рябченко  просить. Проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 177.

 

     -----------

 

     Розглядається проект Закону про проведення експерименту  щодо зменшення    обсягу    товарообмінних   (бартерних)   операцій   у господарському  обороті   України.   Доповідає   Чечетов   Михайло Васильович, заступник міністра економіки.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник міністра економіки України. Уважаемый Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные  депутаты!   На   ваше рассмотрение   внесли   проект   Закона  Украины  "Про  проведення експерименту  щодо  зменшення  обсягу  товарообмінних  (бартерних) операцій у господарському обороті України". За неимением времени я постараюсь говорить сжато.  Проблема бартера -  очень  острая.  Мы глубоко  проанализировали  эту проблему и об ективно могу сказать, что бартер следует  рассматривать  как  следствие.  Бартер  -  это ответная   реакция   предприятий   на   не   до   конца   решенные финансово-экономические проблемы  на  макроуровне.  Бартер  -  это ответная реакция предприятий на отсутствие у них оборотных средств и на невозможность взять кредиты для их пополнения  под  маленькие проценты.

 

     В процессе   разработки   указа   рассматривалось   несколько концепций,  причем во всех случаях подход  был  один  -  борьба  с бартером   как   следствием.   Предлагалось  ввести  поквартальное сокращение бартера в обязательном порядке, и в случае невыполнения предприятием  соответствующих нормативов применять к нему штрафные санкции. Предлагалось также ввести коррекцию налога на добавленную стоимость  в зависимости от уровня бартерных операций,  и в случае невыполнения предприятием  этих  требований  опять-таки  применять штрафные санкции.

 

     Было и  предложение-концепция  (на  стадии разработки проекта данного закона) по отдельным позициям вообще запретить  проведение бартерных  операций  или  ввести  ограничения  по  удельному  весу использования бартерных схем для тех или иных товаров.

 

     Общим знаменателем  для  всех  этих  концепций,  как  я   уже говорил,   является   направленность  на  борьбу  с  бартером  как следствием.

 

     Принципиальным отличием данной концепции  или  данной  версии законопроекта, который вносится на рассмотрение Верховного Совета, является направленность не на борьбу с бартером как таковым,  а на устранение причин,  порождающих и стимулирующих развитие бартерных отношений,  поскольку этот закон направлен на пополнение оборотных средств предприятий. Причем оборотные средства даются предприятиям не  с  барского  плеча   государства.   В   проекте   предусмотрен соответствующий экономический механизм, который дает возможность в зависимости от снижения уровня  бартера  оставлять  у  себя  часть начисленного налога на прибыль для пополнения оборотных средств.

 

     Мы несколько    раз   были   в   Минпромполитики,   поскольку эксперимент будет проводиться на предприятиях этого  министерства, проводили встречи с руководителями промышленных предприятий, и они ознакомились с концепцией этого закона.

 

     Кроме того,  мы  изучили  десятки   писем,   поступивших   от промышленных   предприятий,   их   видение   снизу,   со   стороны предприятий, путей ограничения и устранения бартера. Десятки, даже сотни  предложений  по  устранению  бартера  можно  свести к таким четырем  направлениям,  которые,  так  сказать,   консолидированно выражают  мнение  руководителей  предприятий:  первое  -  провести взаимозачеты  и  реструктуризацию  долгов  предприятий;  второе  - снизить  налоговый  пресс;  третье  -  дать  оборотные  средства и четвертое  -   снизить   процентные   ставки   кредитов,   которые предприятия будут брать для пополнения оборотных средств.

 

     Хочу сказать,  что,  по  сути,  по  четырем этим направлениям работа и идет.  Что касается первого - реструктуризации  долгов  и проведения  взаимозачетов,  - то вы,  наверное,  знаете,  что 3-го числа распоряжением Кабинета  Министров  создана  рабочая  группа, куда  вошли  практически  все  заместители министров и заместители руководителей  комитетов.  Такие  же  рабочие  группы  созданы   в областях,  в  регионах  Украины.  Задача этих групп - организовать проведение глобальной и фронтальной инвентаризации  дебиторской  и кредиторской  задолженности,  взаимных неплатежей по областям,  по регионам.  Причем все это сделать на основании, так сказать, очень широкого  с ема  информации.  Вся  эта  информация  по результатам инвентаризации должна быть получена к концу декабря, обработана, и наработаны конкретные предложения. В контекст этих предложений, по всей видимости, будет внесено предложение по реструктуризации и по взаимозачетам. Это направление отрабатывается.

 

     Касательно снижения налогового пресса.  Вы, наверное, знаете, что сейчас комитетам роздан рабочий  вариант  Налогового  кодекса, который  мы с вами должны будем рассматривать в следующем году.  И хотелось бы,  чтобы мы его  приняли.  В  Налоговом  кодексе  будет предусмотрено и снижение налогового пресса за счет расширения базы налогообложения,  вовлечения в сферу налогообложения тех структур, которые сейчас не платят налоги или ввиду льгот,  или потому,  что находятся  в  теневом  секторе.  То   есть   и   это   предложение отрабатывается   и  будет  реализовано  через  понятие  Налогового кодекса.

 

     Что касается  снижения  процентов  за  кредит  на  пополнение оборотных  средств,  то,  конечно,  это во многом зависит от того, какие  основы  денежно-кредитной  политики  будут  утверждены   на следующий   год.   Хотелось  бы,  чтобы  острие  денежно-кредитной политики было направлено (я не боюсь такого,  может быть, немножко грубоватого   выражения)   не   на   паразитическое   обслуживание внутреннего государственного долга  или  дефицита  бюджета,  а  на финансирование  реального  сектора  экономики,  на  переориентацию финансовых потоков в государственно-инвестиционное русло.  То есть и это отрабатывается.

 

     И вот узловое направление,  которое руководители промышленных предприятий просили согласовать и отработать  -  дать  возможность пополнить  оборотные средства - заложено в концепцию этого закона. Эксперимент     предлагается     провести     на      предприятиях машиностроительного    и   металлургического   комплексов   и   на предприятиях химической  промышленности,  перечень  которых  будет утверждаться Кабинетом Министров по представлению Минпромполитики.

 

     Эксперимент будет продолжаться полгода, с 1 января до 1 июля. Суть сводится к тому, что предприятия фиксируют уровень бартера за девять  месяцев  этого  года.  Это  их  базовый уровень.  А дальше говорится,  что если  предприятие  с  нового  года  от  своего  же базового  уровня  будет  снижать  уровень  бартера  и  снизит его, скажем,  на  5  процентов,  то  будет  иметь  право  5   процентов насчитанного  налога  на прибыль направить на пополнение оборотных средств.  На 6 процентов снизит -  6  процентов  направит.  И  так далее.

 

     В случае  если же предприятие превысит свой уровень бартера - не какой-то средний по отрасли,  средний по промышленности или  по Украине,  а именно свой базовый уровень,  которого оно достигло за девять месяцев этого года,  - то в  этом  случае,  естественно,  к предприятию  будут  применяться  санкции.  Но под санкции попадает только тот прирост продукции по бартеру,  который  реализовывается сверх  указанного  базового уровня.  Например,  если у предприятия базовый уровень бартера был  80  процентов  и  оно  снизит  на  10 процентов  свой бартер,  то,  естественно,  10 процентов налога на прибыль  пойдет  на  пополнение   оборотных   средств.   Но   если предприятие  превысит  базовый  уровень  бартера,  допустим,  на 2 процента, то только 2 процента и попадут под штрафные санкции.

 

     Более того,  в  этом   законопроекте   преобладает   механизм стимулирования,  а не механизм применения санкций.  Если на стадии разработки  предлагалось   заставить   предприятие   ежеквартально снижать бартерный уровень и при отсутствии его снижения наказывать предприятие,  применять санкции, то в окончательном варианте этого нет. Предприятие может пополнить оборотные средства, если снижение идет,  а если уровень  бартера  сохраняется,  пусть  даже  это  90 процентов,  никаких  санкций не будет.  Санкции будут только в том случае, если предприятие завысит свой базовый уровень бартера.

 

     Я еще раз хочу подчеркнуть, что элемент стимулирующий намного превышает   элемент   санкционирующий.  Кроме  того,  было  учтено предложение руководителей предприятий.  О чем идет  речь?  Везьмем два предприятия. На одном уровень бартера составляет 30 процентов, на другом, допустим, 60 процентов.

 

     Что касается  стимулирования,  то  если   процент   бартерных операций  будет уменьшаться,  то оба предприятия будут иметь право пополнять  оборотные  средства.  А  как  будет  работать  механизм санкций?   Если  на  предприятии  уровень  бартера  составляет  30 процентов, значит оно уже попыталось в большей степени работать по товарно-денежной схеме, а не по чисто товарной.

 

     Но может  получиться  так,  что  к  предприятию,  на  котором уровень бартера 60 процентов и которое и первый,  и второй квартал будет  работать,  удерживая этот базовый уровень,  никакие санкции применяться не будут (это предусмотрено законом), а к предприятию, которое  имело  базовый  уровень бартера 30 процентов (то есть оно уже хорошо работало,  с  минимумом  бартерных  операций)  и  вдруг превысило этот уровень,  скажем, всего лишь на 2 процента, санкции будут  применены.  Чтобы  защитить   вот   эти   предприятия,   по предложению   руководителей  промышленных  предприятий  в  проекте закона было предусмотрено,  что к предприятиям, на которых уровень бартера  ниже  среднего  по промышленности,  санкции применяются в случае,  если уровень бартера превысит средний по  промышленности. То  есть  если  уровень бартера на предприятии был,  например,  30 процентов,  а  средний  по  промышленности  -  41,4  процента,  то предприятие может довести уровень бартера и до 35 процентов,  и до 38 процентов,  но  штрафные  санкции  применяться  не  будут.  Они применяются только в случае превышения 41,4 процента,  и только за ту продукцию,  которая будет реализована по  бартеру  сверх  этого уровня.

 

     То есть  до этой красной ватерлинии - среднего уровня бартера по промышленности  -  к  предприятиям  с  низким  уровнем  бартера санкции   применяться   не   будут.   Таким   образом  мы  защитим предприятия,   уже    работающие    по    болееменее    нормальным товарно-денежным схемам.

 

     Заканчивая, еще  раз  хочу  подчеркнуть,  что концепция этого законопроекта направлена прежде всего не на борьбу с бартером  как таковым,  а  на устранение одной из причин,  порождающих бартерные операции, направлена на пополнение оборотных средств предприятий.

 

     Прошу вас  принять  этот  проект  закона  в  первом   чтении. Отрабатывая  его  концепцию,  мы  стремились  тесно сотрудничать с Украинским союзом промышленников  и  предпринимателей.  Из  многих версий законопроекта только эта, последняя, была поддержана УСПП - та, где заложен чисто экономический механизм искоренения бартерных операций,  а не механизм административных мер и применения санкций к предприятиям.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Михайле Васильовичу. Шановні колеги! Ми сім років  працюємо  на  рівні  феодалізму.  У  даному разі нас хочуть повернути до розвинутого соціалізму.  Давайте  підтримаємо  проект закону в першому читанні (Шум у залі).  Та які запитання?  Хіба не зрозуміло,  що не варто міняти шило на мило? Ну не можна так вести народногосподарський  комплекс,  кому  це не зрозуміло?  Ми самі з себе сміємося.

 

     Я просив би прийняти законопроект  у  першому  читанні.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 108.

 

     Знімаємо проект  з  обговорення.  Через  декілька днів набере сили указ Президента.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемые народные депутаты! Я хочу сказать, что в эксперименте примет участие только группа предприятий и он будет длиться  полгода.  Это  дает  нам  возможность  потом   отследить, изучить,  проанализировать действие этого механизма и,  если будет нужно,  внести изменения.  Через полгода можно будет либо продлить эксперимент,  либо  расширить  сферу  действия закона.  Но в любом случае нужно что-то делать.

 

     ГОЛОВА. Я пропонував би проголосувати цей законопроект завтра на  ранковому засіданні.  Не заперечуєте?  Ставлю цю пропозицію на голосування. Це процедурне питання.

 

     "За" - 140. Прийнято.

 

     На цьому сьогодні роботу завершуємо. На все краще.