Стенограма пленарного засідання

19 листопада 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  19  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

    Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  й запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо засідання  Верховної Ради.  Прохання до народних депутатів зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 316  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні   депутати!  У  пленарному  засіданні  беруть участь Президент України Леонід Данилович  Кучма,  Прем'єр-міністр Валерій   Павлович   Пустовойтенко,   члени   Кабінету  Міністрів, представники  Адміністрації   Президента.   До   порядку   денного Верховної Ради на сьогодні внесено таке питання: виступ Президента України з посланням до Верховної  Ради  України.  Слово  надається Президенту  України  Леоніду Даниловичу Кучмі (Оплески).  Сідайте, будь ласка. Прошу уваги.

 

     КУЧМА Л.Д.,  Президент  України.  Шановні  народні  депутати! Звертаюся  до  Верховної Ради з позачерговим посланням,  керуючись конституційним  правом  і  конституційним  обов'язком   Президента України. При цьому вважаю за необхідне наголосити: це звернення не має політичного підтексту, воно продиктоване істотним ускладненням економічної ситуації за останні місяці, що призвело до загострення соціальних та  інших  проблем.  Очевидно,  є  і  нагальна  потреба мінімізації  впливу  негативних  чинників  поступового  поліпшення стану справ.  Ідеться про обгрунтування  стабілізаційних  заходів, реалізація яких не може бути відкладена на тривалий час і потребує узгоджених дій законодавчої і виконавчої  гілок  влади,  уряду  та Національного  банку.  Я  прийшов до вас із твердим переконанням у можливості,  реальності такої  взаємодії,  яка  базувалась  би  на усвідомленні  серйозності  моменту  та  спільної  відповідальності перед країною і народом.

 

     Удаватись до всебічного  і  детального  аналізу  ситуації  не буду,  вона  вам добре відома.  Вважаю,  що надмірно драматизувати події також не варто.  Завдяки  енергійним  зусиллям  нам  вдалося пом'якшити  удар першої,  найбільш руйнівної кризової хвилі.  Інша річ,  що потрібні тверезий,  виважений і об'єктивний аналіз  стану справ  і  такі  ж  серйозні  висновки  з  цього.  Це  важливо  для системної, осмисленої роботи.

 

     Найбільше тривожить те,  що стабілізаційні процеси в реальній економіці,  які  мали  місце  в  першому півріччі нинішнього року, виявилися нестійкими.  Це наслідок  не  лише  світової  фінансової кризи, хоча її вплив був і залишається дуже відчутним. Не знімаючи з  порядку  денного  завдання   подальшого   захисту   від   нього української  економіки,  слід  звернути  найпильнішу  увагу  і  на внутрішні фактори.

 

     Маємо виходити з  того,  що  ускладнення  торкнулося  вже  не просто  окремих  сфер,  а  всієї економічної діяльності.  Швидкими темпами зростає заборгованість  із  пенсій,  заробітної  плати  та інших    соціальних    виплат,   поглиблюється   платіжна   криза, погіршується фінансовий стан підприємств, організацій. Посилюється небезпека   для  стабільності  гривні,  загострюється  ситуація  в банківській системі, вона втратила довіру вкладників.

 

     Практично припинилося кредитування реальної економіки. Усе це вкрай  негативно  позначилося  на виробничій сфері.  За 10 місяців обсяг промислового виробництва зменшився на 0,8 відсотка,  тоді як за  8  місяців  було  зростання.  Надзвичайно  тривожна ситуація у сільському господарстві.  Відчутно погіршилася  динаміка  валового внутрішнього продукту.  Тенденція до зростання цього інтегрального показника,  яка  намітилася  вперше  після  1989  року,   фактично зірвана.  Він  зменшився  на  0,7  відсотка.  Якщо  не  буде вжито ефективних заходів, то, за прогнозами Міністерства економіки, спад ВВП  становитиме за цей рік 1,5 відсотка.  Постане реальна загроза втягування економіки в нову фазу падіння, і як мінімум - на кілька років.

 

     Що несе така загроза, видно з перебігу економічних процесів у Росії.  Валовий внутрішній продукт скоротився там за 10 місяців на 4    відсотки,    обсяг   промислового   виробництва   -   на   5, сільськогосподарського - більш як на 15 відсотків.

 

     Економічна ситуація  в  Україні,  звичайно,  відрізняється  - завдяки запобіжним заходам, про які я вже згадував. Дію негативних процесів частково локалізовано.  Але складність у тому, що глибока економічна  криза,  яка  триває  майже  10 років,  вкрай виснажила ресурси нашого виживання:  втрачено більше  половини  економічного потенціалу  держави,  валовий  внутрішній  продукт зменшився в 2,4 раза,  ще більше впали реальні доходи людей.  За таких  умов  нова фаза  падіння виробництва спричинить непередбачувані наслідки.  Ми зобов'язані цього не допустити.

 

     Треба насамперед  якомога  швидше  відновити   стабілізаційні процеси  і  забезпечити  їх незворотність.  Водночас слід уберегти економіку від втягування у  небезпечні  експерименти.  Саме  цього особливо  бояться,  від  цього найбільше потерпають люди.  Важливо забезпечити   рух   уперед,   зберегти   наступність   економічних перетворень,  які  здійснюються  в  останні роки ціною неймовірних зусиль.  Маю на увазі перш за все цінову  стабілізацію  та  захист доходів   населення   від   інфляції,  товарне  наповнення  ринку, формування нових стимулів до  праці,  поступове  якісне  оновлення виробничого  потенціалу,  просування  до  відкритості економіки та розширення міжнародної  співпраці,  в  тому  числі  з  фінансовими інституціями.

 

     Визначальним завданням      є     невідкладне     розв'язання най-гостріших проблем у сфері виробництва, а саме припинення спаду і  створення  реальних  передумов  виходу  вже найближчим часом на траєкторію стійкого зростання.

 

     Що для цього потрібно? Насамперед

- стабільність гривні.  Хоч як було важко, але ми її забезпечували протягом останніх років. Зуміли приборкати гіперінфляцію. І якщо в 1993  році  вона  була  за  світовими вимірами рекордною,  то за 8 місяців цього року - однією з найнижчих  у  країнах  з  перехідною економікою.  Немає  потреби  доводити,  що  надмірна інфляція - це передовсім удар по  найменш  захищених  верствах  населення.  Вона гальмує,  а  то  й взагалі робить неможливим інвестиційний процес. Тому люди найбільше бояться її нового сплеску.

 

     З усім цим,  безумовно,  не можна не рахуватися. Але водночас давайте  не  будемо тішити себе й людей і,  врештірешт,  визнаємо: стабільність гривні значною  мірою  утримується  штучно,  вона  не пов'язана  з  реальним  оздоровленням  економіки.  Основні джерела такої стабільності відомі: поперше, внутрішні запозичення держави, на  яких  виросла  боргова  піраміда;  подруге,  зовнішні  боргові зобов'язання, включаючи кредити міжнародних фінансових інституцій; по-третє,  надмірно  висока  облікова ставка та проценти за надані суб'єктам   господарювання   кредити;    по-четверте,    невиплати заробітної  плати  та  пенсій.  Досить  зазначити,  що  сума таких невиплат уже перевищила 8,5 мільярда гривень,  а це - 60 відсотків грошової маси в обігу.  Власне,  саме за рахунок цього забезпечено останнім часом антиінфляційний ефект.

 

     Цілком зрозуміло,  що подальша орієнтація на подібні  чинники соціально   неприйнятна.   Економічне   зростання   неможливе  без достатнього  насичення  економіки  платіжними   інструментами   та кредитними ресурсами.

 

     Говорити про   це  доводиться  тому,  що  в  Україні  один  з найнижчих серед держав з перехідною економікою рівень  монетизації валового  внутрішнього продукту,  тобто співвідношення між наявною грошовою масою і обсягом внутрішнього валового продукту. Торік цей показник  становив  13,6  відсотка.  Відзначають стійке економічне зростання,  наприклад,  Польщі,  але далеко не завжди згадують, що рівень монетизації там у 2-2,5 раза вищий,  ніж у нас. У 1997 році він становив у Польщі - 40 відсотків, в Угорщині - перевищував 42, у  Чехії  -  71  відсоток.  Показово  й  таке:  в Китаї коефіцієнт монетизації  протягом  1991-1997  років  зріс  з  87,4  до   120,8 відсотка.  До того ж у нас ще недосконала структура грошової маси. З 1994 року по 1997 рік кількість грошей у позабанківському  обігу збільшилася  вдвоє  - з 24,7 відсотка до 49,3.  А штучне заниження рівня монетизації у свою чергу призвело  до  глибоких  структурних перекосів.

 

     Безпрецедентних масштабів   набула   натуралізація   реальної економіки,  що особливо небезпечно. Гроші дедалі більше перестають виконувати  свою  основну  функцію - бути посеред-ником при обміні товарів.  Вони  вимиваються  з  обігових  коштів  підприємств   та організацій.  На  1  липня  частка  грошей  у структурі цих коштів зменшилася до 1,4 відсотка,  а на селі - до 0,6 відсотка. Той, хто хоч  якимось  чином пов'язаний з виробництвом,  знає,  що це таке. Зрозуміло,  що про відновлення процесу відтворення не може бути  й мови.

 

     Нестача або відсутність обігових коштів робить єдино можливою формою економічних відносин бартер.  За останні чотири  роки  його обсяги  подвоїлися.  Торік  промислові підприємства реалізували за гроші всього 45,3 відсотка своєї продукції,  а якщо врахувати ще й сільське  господарство,  сфери послуг,  оплати праці та пенсійного забезпечення,  то обсяг бартерних операцій перевищує  дві  третини всіх  господарських  зв'язків.  Як наслідок - не лише цілі галузі, насамперед сільське господарство,  а й загалом сільська місцевість усе   більше   випадають  із  сфери  товарно-грошового  обміну.  У переважній частині господарств АПК  грошової  форми  оплати  праці практично вже немає.

 

     Ще один грізний наслідок натуралізації господарських зв'язків

-  перспектива   деградації   банківської   системи.   Згортаються можливості нагромадження позичкового капіталу.  Істотно звужується база оподаткування,  що є однією з головних причин кризи державних фінансів.    Грошові    надходження    до   бюджету   витісняються взаємозаліками.  У  широкому  плані  бартеризація  стає  відчутним гальмом  проведення  реформ.  Невпинне  розширення її масштабів не лише штучно обмежує економічний простір  ринкових  відносин,  а  й деформує   їхній   зміст.   На   цій  основі  відбувається  процес криміналізації та тінізації економіки.

 

     Робити аспект на цій проблемі змушує й  те,  що  контроль  за здійсненням  грошово-кредитної політики,  затвердження за поданням Національного банку основних  її  параметрів  є  виключним  правом Верховної Ради.  У зв'язку з цим мені незрозумілі принаймні кілька моментів. Чому зазначені параметри на нинішній рік не розглядалися взагалі, хоча були неодноразові звернення з цього приводу? Чому за два роки парламент не спромігся прийняти  закон  про  Національний банк?  Чому  до  цього  часу  законодавчо не врегульовано згідно з Конституцією  питання  роботи  наглядової   ради   за   діяльністю Національного  банку,  а  також  блокується  діяльність тимчасової ради,  яку довелося  сформувати  указом  Президента?  У  кінцевому підсумку  все це позбавляє уряд будь-яких офіційних каналів впливу на  грошово-кредитну  політику,  а  це,  підкреслюю,  найважливіша складова макроекономіки.

 

     Національний банк  наділено  широкими  повноваженнями.  Я  не ставлю під сумнів доцільність цього,  так і має бути. Але потрібно й  інше  -  відповідні противаги,  необхідний контроль,  має бути, врешті-решт,  відповідальність або хоча б уболівання за  загальний стан справ в економіці.

 

     Звертаюся до  Верховної Ради з пропозицією прискорити розгляд Основних параметрів грошовокредитної політики на 1999  рік,  а  не обмежитися прийняттям "до відома", як це було раніше. Ваше право і ваш обов'язок - прийняти виважене рішення  щодо  цієї  надзвичайно значущої проблеми.

 

     Моя позиція   незмінна.   Я   категорично  проти  безоглядної емісійної політики,  яку ми мали нещастя  пережити  в  перші  роки незалежності і до якої дехто закликає знову.  Більше того, вважаю, що Верховна Рада  має  встановити  жорстке  обмеження  -  можливий приріст грошової маси не повинен перевищувати темпів її зростання, як,  наприклад,  було в  1997  році,  коли  цінова  динаміка  була найбільш стабільною за останнє десятиріччя.  Це одна з пропозицій, яка потребує всебічного вивчення і обгрунтованого рішення.

 

     Уточнювати або коригувати в грошово-кредитній політиці  треба інше.  Є  настійна  потреба  змінити  цільове використання щорічно відтворюваних  Нацбанком   грошових   ресурсів,   забезпечити   їх переорієнтацію  із  суто  спекулятивної сфери,  що сформувалася на базі механізмів запозичень облігацій внутрішньої державної позики, в  реальну  економіку.  Вирішити  це ключове питання можна лише за умов  прийняття  реального  Державного  бюджету  на  1999  рік  та зведення до мінімуму його дефіциту. Бо висока дефіцитність бюджету разом з низьким рівнем монетизації є найболючішою  хворобою  нашої економіки. Це одна із головних причин фінансової кризи в Україні.

 

     Незважаючи на  всі  аргументи і апеляції до здорового глузду, дефіцит державного бюджету торік становив  6,7  відсотка  валового внутрішнього    продукту,    а    з    урахуванням   кредиторських заборгованостей бюджетних  установ  -  10,7  відсотка.  Тим  часом переважна  більшість  країн  з  перехідною  економікою  вийшли  на траєкторію економічного зростання, маючи бюджетний дефіцит у межах

1-2 відсотки.  Так, у Польщі нинішнього року він становить близько 0,5 відсотка;  у Китаї за всі роки реформ цей показник був в межах 1,4-2,2  відсотка;  в Білорусії він тепер не перевищує 2 відсотки. Ми ж встановлюємо своєрідні рекорди.

 

     Саме через  бюджетний  дефіцит,  який   треба   було   чимось покривати,  з'явилася  боргова  фінансова  піраміда,  що  викликає обгрунтоване занепокоєння і у  Верховній  Раді.  Її  масштаби  вам відомі:  1996 рік - 3,1 мільярда гривень, 1997 рік - 8,3; 1998 рік

- 10,8 мільярда  гривень.  На  її  обслуговування  спрямовувалися: левова частка мобілізованих у сферу виробництва кредитних ресурсів комерційних банків (на 1 липня інвестиційний портфель  комерційних банків становив 2,8 мільярда гривень, з яких 2,1 мільярда гривень, або 85 відсотків,  вкладено в ОВДП);  заощадження  населення,  які акумулювалися  в  банківській  системі,  в  тому  числі в Ощадному банку;   фінансові   вкладення   нерезидентів;   основні   ресурси рефінансування Національного банку.

 

     Пряма участь  Національного  банку  у фінансуванні бюджетного дефіциту через операції на первинному ринку ОВДП звела до мінімуму можливості  виконання  ним своєї основної функції - ролі кредитора останньої  інстанції  стосовно  комерційних  банків,  а  отже,   і реальної економіки.  Слід додати,  що на ці ж цілі було спрямовано кредити Міжнародного  валютного  фонду  та  валютні  нагромадження Національного   банку.   Обслуговування  піраміди  ОВДП  коштувало державі понад 1,5 мільярда доларів із валютних резервів,  через це в критичний момент валютні резерви Нацбанку були зведені практично до нуля.

 

     Чисті доходи суб'єкта ринку облігацій становили:  у 1996 році

-  443  мільйони  гривень,  у  1997  році - 929 мільйонів,  а за 9 місяців цього року -  1  мільярд  495  мільйонів  гривень.  Тільки комерційні  банки отримали від таких операцій 1,3 мільярда гривень прибутку.  А де ж ці гроші?  У реальній  економіці  їх  не  видно. Вважаю, що це питання потребує спеціального вивчення.

 

     Наші спільні,  підкреслюю,  спільні дії мають концентруватися на прискоренні демонтажу цього ненаситного  монстра  через  рішуче обмеження   дефіциту   бюджету,   інакше   плани   й  наміри  щодо переорієнтації фінансових потоків у реальну  економіку  залишаться лише добрими побажаннями.

 

     Найбільш ефективним   з   економічної   точки   зору  було  б запровадження на наступні три роки нульового  дефіциту  державного бюджету  або  навіть  його  профіциту,  тобто перевищення дохідної частини над витратною.  Проте я добре  розумію,  що  в  нас  немає можливостей відчутного скорочення фінансування бюджетного сектора, зокрема  системи  соціального  та  пенсійного  забезпечення,  адже висока  частка  державного  споживання  пояснюється  не абсолютним збільшенням його параметрів за останні роки,  а зменшенням  обсягу ВВП.  Тому  я  прошу  Верховну  Раду підтримати пропозицію уряду і затвердити проект Державного бюджету на 1999 рік з  дефіцитом  0,6 відсотка,  інакше  ми  не  зможемо навіть приступитися до проблеми стимулювання виробництва.

 

     Ще одне необхідне застереження.  Хоч як важко,  але  не  слід повертатися  до  прямого  кредитування дефіциту бюджету за рахунок емісійних  коштів  Національного  банку.  Такі   пропозиції   нині обговорюються,  проте  прихильники подібних підходів мають знати - повернення назад призведе до непоправного.  Не можна відмовитись і від ринку облігацій внутрішньої державної позики, питання в іншому

- треба запровадити ефективні механізми його регулювання. Потрібне законодавче  обмеження прибутковості відповідних запозичень,  вона не повинна  пере-вищувати  середню  процентну  ставку  за  кредити комерційних  банків,  що надаються суб'єктам господарювання.  Така норма,   яка   практикується   в   багатьох   країнах,   сприятиме переорієнтації фінансових потоків у сферу виробництва.

 

     Більш виваженою я хотів би бачити й політику щодо присутності нерезидентів на ринку державних цінних паперів.  Треба визнати, що спільна  Постанова Кабінету Міністрів і Національного банку від 31 серпня 1996 року про здійснення нерезидентами операцій з ОВДП мала важкі наслідки для нашої економіки. Більшість нерезидентів прийшла на український фондовий ринок  лише  з  однією  метою  -  отримати надприбуток  і  негайно  зникнути.  Цю  очевидну  істину  Мінфін і Національний банк усвідомили, на жаль, з великим, запізненням.

 

     Хотів би внести ясність щодо питання реструктуризації  боргів суб'єктів   господарювання   перед   бюджетом.   Я   однозначно  і категорично проти прийняття таких рішень.  Ми вже це,  як  кажуть, проходили   й   мали  змогу  переконатися,  що  для  стабілі-зації економіки такі заходи фактично нічого не дають.

 

     Вихід - у посиленні відповідальності  за  несплату  податків. Вважаю,  що  Верховній Раді слід невідкладно прийняти закон,  який передбачав   би:    встановлення    майнової    та    кримінальної відповідальності  неплатників  податків,  запровадження трирічного мораторію на списання  боргів  підприємств  та  організацій  перед державним бюджетом; введення процедури прискореного банкрутства, а також націоналізацію підприємств  -  боржників  перед  бюджетом  з наступною  їх  приватизацією  або  передачею в довірче управління; заборону проведення  взаємозаліків  із  бюджетної  заборгованості; врегулювання питань,  пов'язаних із декларуванням доходів;  вжиття додаткових  заходів  для  захисту  прав  платників   податків   та відшкодування  збитків  від  помилок  і  порушень,  допущених  при визначенні штрафних податкових санкцій.

 

     Законодавче врегулювання названих питань  принципово  важливе насамперед   для  реального  виконання  державою  своїх  прямих  і безпосередніх зобов'язань перед незахищеними верствами населення - пенсіонерами,      багатодітними     та     неповними     сім'ями, військовослужбовцями,  вчителями,  медиками, працівниками науки та культури.  Підтримувати товаровиробника треба не всепрощенням,  не списанням боргів, а створенням умов для ефективної роботи тим, хто цього  бажає,  хто  на  це  здатний.  Інакше економіка буде просто позбавлена перспектив.

 

     Тепер про конкретні підходи до безпосереднього  стиму-лювання виробництва і підвищення його конкурентоспроможності.

 

     Перший -  це  перехід від суто фіскальної податкової політики до такої,  яка реально стимулювала б виробничий процес. Це відразу змінить економічну ситуацію.  Ми про це говоримо щороку. Останніми указами Президента передбачені перші  кроки  в  цьому  напрямі,  а саме:  знижено  податкове навантаження на фонд оплати праці,  мале підприємництво,  сільськогосподарське   виробництво;   встановлено пільговий  режим  оподаткування  у  вільних  економічних зонах;  з наступного року запроваджується в повному обсязі режим прискореної амортизації.

 

     Разом з тим, поліпшуючи податковий клімат, не можна вдаватися до надто різких рухів, які загрожують зривом економіки. Вважаю, що ми   повинні   піти   на  зниження  ставки  ПДВ,  вивільнення  від оподаткування частини прибутку,  яка інвестується у виробництво, а також   прибутку   від   приросту  обсягів  експортної  продукції. Заслуговують  на  увагу  й  інші  питання   цього   порядку,   які порушуються,   зокрема,   УСПП.   Резерви   зменшення  податкового навантаження можуть забезпечити, з одного боку, перегляд Верховною Радою  наявної  системи  пільг,  а  з  другого,  - розширення бази оподаткування та скорочення обсягів податкової недоїмки,  яка нині перевищує  8  відсотків  валового внутрішнього продукту.  Сюди ж я відношу й істотне звуження масштабу тіньової економіки.

 

     Наведу такі дані.  Якщо за минулий рік юридичним особам  було надано  пільг  на суму 19,7 мільярда гривень,  тобто 83,8 відсотка фактичних надходжень,  то за нинішній рік сума пільг уже перевищує обсяги   надходжень.   Пільги  тільки  з  ПДВ  втроє  більші,  ніж надходження від  нього.  Ось  і  резерви  послаблення  податкового пресу,  я  говорив  про  них  багато разів,  але без законодавчого врегулювання справа з місця не зрушить.

 

     У Росії,  де економічна ситуація значно складніша, пішли саме таким  шляхом.  Відчутне зниження податків було першою реакцією на фінансову кризу парламенту Японії.  Час уже і нам  усвідомити,  що послаблення  податкового  тиску  -  це  суттєвий  резерв  не  лише економічного зростання,  а й  розширеного  відтворення  бюджетного ресурсу.  Прошу  Верховну  Раду  разом  з урядом при доопрацюванні проекту Державного бюджету на  1999  рік  обов'язково  передбачити відповідне рішення.

 

     Другий напрям  стимулювання  виробництва  полягає у зміцненні банківської системи,  вдосконаленні її менеджменту. Це - найслабша ланка нашої економіки. За моїм дорученням уряд і Національний банк розробляють відповідні заходи.

 

     На одне  з  чільних  місць  я   ставлю   перебудову   системи довгострокового  кредитування  економіки,  бо  не  можна  серйозно говорити  про  її  зростання.  І  якщо   в   1996   році   приріст довгострокових  кредитів  становив  всього-на-всього  173 мільйони гривень, торік був ще менший - 166 мільйонів, то на 1 жовтня цього року  залишки  довгострокових кредитів у національній та іноземній валютах не перевищували:  на підприємствах  машинобудування  -  54 мільйони,  енергетики  -  3  мільйони,  паливної промисловості - 6 мільйонів гривень. Не- важко уявити, що було б із цими галузями за такого кредитування,  якби не фінансова підтримка з боку уряду. А, наприклад,   обсяг   довгострокових   кредитів   усім    суб'єктам господарювання Житомирської області навіть незручно називати,  - 2 мільйони гривень;  Херсонської -  4;  Сумської,  Закарпатської  та Чернігівської областей - по 5 мільйонів гривень.

 

     Додаймо до цього непомірно високі кредитні ставки.  На кінець липня,  беру докризовий період, коли інфляція в країні була всього 2,  1  відсотка,  облікова ставка Національного банку становила 82 відсотка.  Це суперечить міжнародній практиці. За умов розгортання світової  фінансової  кризи  США,  Велико-британія,  Японія та ряд інших країн вдалися до зниження  облікових  ставок.  Таким  шляхом пішла і Росія,  довівши облікову ставку до 42 відсотків.  А ми все чогось вичікуємо.

 

     Обставини вимагають нестандартних рішень. І насамперед - щодо джерел  нарощування кредитного потенціалу банків.  Без цього марні будь-які  намагання  зменшити  вартість   кредитів,   зробити   їх доступними  для  товаровиробників.  Одним із цих джерел може стати переорієнтація  кредитних  ресурсів,  які  щороку   формуються   в банківській системі.  За офіційною статистикою,  яка,  гадаю,  вам відома,  у 1994-1998  роках  Національний  банк  випустив  в  обіг платіжних засобів на суму 10,2 мільярда гривень.  З них на початок цього  місяця  використано  для  потреб  обслуговування   дефіциту бюджету   9,4  мільярди,  або  91,7  відсотка.  Такі  кошти  мають спрямовуватися у визначених Верховною Радою обсягах,  я про це вже говорив,  переважно  на  довгострокове кредитування перспективного конкурентоспроможного  виробництва.  Це,   крім   усього   іншого, зменшить  інфляційний  ефект від приросту відповідних ресурсів.  З такого джерела пропонується сформувати статутний фонд  і  кредитні ресурси Українського банку реконструкції та розвитку.  Рішення про його створення нещодавно прийняте урядом. Займаючись інвестиційною діяльністю,  він міг би також стати гарантом іноземних кредитів та довгострокових  кредитів  вітчизняних   комерційних   банків   під особливо важливі проекти.

 

     Є необхідність  санації  банку "Україна" з націоналізацією та перетворення його у селянський іпотечний банк.  Нинішнє  фінансове становище  банку потребує термінового рішення,  яке слід визначити спеціальним законом.

 

     Вимагає фінансового оздоровлення Ощадний  банк.  Перше  слово тут зновутаки за Верховною Радою. Невідкладно треба прийняти закон про   Ощадний   банк,   інтереси   мільйонів   вкладників    мають гарантуватися і захищатися на законодавчому рівні.

 

     Потрібно вирішити     також     питання     про    заснування спеціалізованої установи з кредитування малого бізнесу.

 

     Водночас уряд   і   Нацбанк   повинні   розробити   ефективні механізми,   які   стимулювали   б:   довгострокове   кредитування комерційних банків  через  цільове  рефінансування;  диференціацію норми резервування їхніх депозитів; участь банківського капіталу у створенні промислово-фінансових  груп,  приватизаційних  процесах; надання  банкам  права  на  управління  пакетами  акцій  державних підприємств  в  обмін  на  покриття  їхніх  боргів;  конвертування відстрочених до погашення облігацій внутрішньої державної позики в акції державних підприємств, що приватизуються. Для цього потрібне оперативне   внесення  змін  до  Закону  про  банки  і  банківську діяльність.

 

     У такому ж контексті належить розглядати і проблему зменшення взаємозаборгованості   підприємств   та   організацій,   подолання платіжної кризи.  Критична ситуація у цій сфері теж значною  мірою зумовлена неповнотою законодавчої бази. Треба якнайшвидше прийняти закони про платежі та про кредит.

 

     Третій напрям  стимулювання  виробництва  -  це   коригування валютної  політики.  Вона повинна не обмежуватися суто монетарними цілями,  а  сприяти   зменшенню   дефіциту   платіжного   балансу, заохоченню експорту,  припиненню зростання зовнішнього боргу,  а в кінцевому   підсумку    -    знову-таки    захисту    вітчизняного товаровиробника,  забезпеченню  його  конкурентоспроможності.  Для цього необхідно відмовитися від штучного завищення  курсу  гривні, що  лише  шкодить  економіці.  Порівняємо:  торік  він фактично не змінився,  тоді як майже всі наші  торгові  партнери  девальвували свої грошові одиниці:  Росія - на 7,2 відсотка,  Італія - на 14,9, Німеччина - на 15,3,  Польща - на 22,3,  Туреччина -  аж  на  90,8 відсотка.  А  ми  дивуємося,  чому  наш ринок заповнений турецьким ширвжитком,  а  український  експорт  в  цю  країну  не   витримує конкуренції.

 

     Слід найуважнішим  чином  вивчити  пропозиції про відмову від режиму валютного коридора і перехід на вільний,  збалансований  за попитом і пропозицією ринковий курс гривні. Вже сьогодні необхідно скасувати  надмірну   регламентацію   купівлі   іноземної   валюти українськими  підприємствамиімпортерами,  лібералізувати  валютний ринок, відійти від ручного управління ним.

 

     Розумію складність такого рішення,  бо є дуже  багато  охочих законсервувати  нинішню  неефективну  практику.  Водночас потрібно зберегти  обов'язковий  продаж  50  відсотків,  а  за  ускладненої ситуації - можливо,  і до 75 відсотків валютної виручки. При цьому певну частку спрямувати на поповнення валютних  резервів  держави. Мене  дивує,  чому Національний банк не скористався цим з моменту, коли  попит  на  валюту  почав  перевищувати  пропозицію,  а  став зменшувати свої резерви.

 

     Четвертий напрям   стимулювання   виробництва  -  невідкладне поліпшення умов розвитку легкої й харчової галузей  промисловості. Уряду  дано  завдання  підготувати  законопроект щодо економічного стимулювання цих галузей,  які працюють безпосередньо  на  людину, забезпечують   значні   бюджетні   надходження,  прискорений  обіг вкладених коштів,  а отже -  швидку  окупність  інвестицій.  Треба взяти  до  уваги  й те,  що у зв'язку з девальвацією гривні імпорт споживчих  товарів  в  Україну  суттєво   скоротився.   Він   став економічно  невигідним,  що  посилило  інвестиційну  привабливість нашої легкої і харчової галузей.  Тепер дуже важливо допомогти  їм твердо   стати   на  ноги,  максимально  сконцентрувати  необхідні ресурси.  Маємо  шанс  значно  зміцнити   позиції   цих   галузей, передовсім  на  внутрішньому  ринку,  і не скористатися ним було б непростимо.

 

     Посиленої уваги  вимагає   до   себе   житлове   будівництво. Пожвавлення  ділової  активності в цій сфері дасть роботу багатьом суміжним  галузям,   стане   одним   із   локомотивів   виробничої стабілізації,  розширення  внутрішнього ринку.  Останнім часом тут намітилися деякі зміни на краще, і їх треба обов'язково підтримати й закріпити. На мою думку, варто повернутися до питання скасування ПДВ на  житлове  будівництво.  Вважаю,  що  стимулювання  розвитку легкої  та  харчової  галузей,  житлового  будівництва  -  основні пріоритети  промислової  політики  на  наступний  рік.  Просив  би врахувати це при доопрацюванні бюджету.

 

     П'ятий напрям   стимулювання  виробництва  лежить  у  площині впорядкування   використання   централізованих   капіталовкладень, посилення їх ролі у пожвавленні інвестиційного процесу.  Тут також ще  заважає  практика  ручного  управління,   яка   вигідна   лише недобросовісним чиновникам.

 

     Централізовані капіталовкладення  мають виділятися тільки під цільові інвестиційні програми у формі  пільгового  довгострокового кредитування  через  структури Українського банку реконструкції та розвитку,  а також уповноважені комерційні банки.  Крім  бюджетних асигнувань    на    це   повинні   спрямовуватися   кошти   фондів централізованих   амортизаційних    відрахувань,    інноваційного, приватизації  майна  державних  підприємств.  Було  б  доцільним з наступного року розпочати поетапний перехід від прямого бюджетного фінансування вугільної промисловості до пільгового її кредитування через спеціально створену фінансово- кредитну структуру.

 

     Шостий напрям стимулювання і підтримки виробництва передбачає створення  максимально  сприятливих умов для розвитку і діяльності підприємництва,  особливо   малого   бізнесу.   Це   -   один   із найважливіших ресурсів стабілізації не лише у виробничій сфері,  а й у соціальній,  особливо  в  забезпеченні  зайнятості  населення. Остання проблема все більше набуває злободенності, гостроти і саме тому вимагає підвищеної уваги,  скоординованості зусиль  Верховної Ради та уряду, інших центральних і місцевих органів влади.

 

     Я бачу  такі  першочергові заходи для підтримки безпосередньо малого  підприємництва:  створення  гарантійного  фонду  підтримки малих  підприємств  у  виробничій  сфері  із  залученням іноземних інвесторів;  законодавче  врегулювання  питань  пільгової   оренди державного  майна  суб'єктами  малого підприємництва;  законодавче врегулювання практики  пільгової  приватизації  суб'єктами  малого підприємництва   об'єктів   незавершеного   будівництва  разом  із земельними ділянками  та  звільнення  таких  суб'єктів  на  певний період  від  сплати  податку  на прибуток;  стимулювання створення малих підприємств на базі майна  реорганізованих  та  ліквідованих внаслідок  банкрутства і реструктуризації державних підприємств та організацій;  введення на місцях  посад  уповноважених  у  справах підприємництва    та   створення   відповідної   мережі   агентств регіонального розвитку.

 

     Звертаюся до Верховної Ради стосовно  необхідності  прийняття до кінця цього року і Державної програми приватизації на 1999 рік.

 

     Адекватним масштабам  тінізації економіки повинен бути рівень боротьби з нею. Світовий і вже наш власний досвід переконують - це зло  слід долати за допомогою насамперед економічних важелів.  Маю на увазі: зменшення податкового навантаження на доходи фізичних та юридичних  осіб;  спрощення  механізму оподаткування,  максимальну лібералізацію норм  та  правил,  що  визначають  умови  діяльності малого   і   середнього  підприємництва,  удосконалення  бюджетних механізмів,  зменшення кількості дотаційних областей, забезпечення пропорційності  у  фінансуванні окремих статей бюджетних видатків, консолідацію позабюджетних фондів;  конкурсне розміщення державних замовлень,  фінансування централізованих капіталовкладень виключно через Український банк реконструкції та розвитку;  демонополізацію валютного ринку; посилення захисту платників податків.

 

     Економічні важелі, які приводяться в дію, мають доповнюватися активізацією заходів жорсткого адміністративного впливу. Головні з них   -  суттєве  посилення  державного  контролю  за  здійсненням валютних розрахунків,  запобігання незаконному  відпливу  валютних цінностей за кордон. За даними Державної податкової адміністрації, на 15 жовтня 6,1 тисячі підприємств допустили прострочену понад 90 днів   заборгованість   за  зовнішньоекономічними  контрактами  на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень.  Ось  де  працюють  наші гроші!

 

     Шлях до  посилення  адміністративного контролю я вбачаю через здійснення таких заходів:  прийняття Верховною  Радою  закону  про декларування  майнового  стану,  що  дасть можливість цивілізовано відслідковувати процеси набуття права власності та рух  капіталів; усунення   прогалин   у   чинному   порядку  реєстрації  суб'єктів підприємницької діяльності для  уникнення  появи  фіктивних  фірм; законодавче  врегулювання  відповідальності  за легалізацію коштів кримінального  походження,  зокрема  через  грошову  приватизацію; законодавче       закріплення       обов'язкового      страхування зовнішньоекономічних    контрактів;    запровадження     механізму ідентифікації клієнтів банків,  які подають документи на відкриття розрахункового  рахунку  та  платіжні  документи   на   здійснення банківських операцій;  законодавче врегулювання питань, пов'язаних з банківською  таємницею  і  доступом  правоохоронних  органів  до інформації  і  документів  про  фінансово- господарську діяльність юридичних та фізичних осіб.

 

     Прошу Верховну Раду поставитися до  зазначеної  пропозиції  з належною  увагою і прийняти відповідні законодавчі акти вже на цій сесії.  Ставити  так  питання  мене  змушує  той  факт,  що  з  14 законопроектів   щодо   проблем  розширення  правових  можливостей боротьби із злочинністю,  її організованими формами та  корупцією, направлених   мною   до   парламенту   ще  на  початку  травня  як першочергові, прийнято лише один.

 

     Шановні народні депутати!  Вважаю,  що всі ми повинні ще  раз сказати  про  обов'язки  держави і влади перед селом.  І не тільки сказати,  а й реалізувати у конкретних  рішеннях  і  справах  своє розуміння важливості аграрного сектора. Це тим більш необхідно, що уряд фактично покинув село напризволяще,  залишив його наодинці  з виробничими, фінансовими та іншими негараздами.

 

     Надмірно жорстка  монетарна політика,  загострення фінансової кризи завдали сільгоспвиробникам особливо серйозної шкоди.  Третій рік   підряд   сільськогосподарське   виробництво   нерентабельне. Очікується, що на кінець року мінус становитиме 23-25 відсотків.

 

     Збиткові понад 90 відсотків  колективних  господарств.  Через недостатність ресурсної бази навіть за відносно непоганих погодних умов цього року зібрано всього 23  мільйони  тонн  зерна.  Це,  по суті,  критична межа. Повторюю: треба менше говорити і плакати над долею села, а діяти, приймати конкретні рішення.

 

     Не претендую  на  вичерпність  того,  що  пропонується.  Цими питаннями  предметно  займається  Голова  Верховної Ради Олександр Миколайович  Ткаченко,  чимало   напрацьовано   Мінагропромом   та громадськими  об'єднаннями  аграріїв.  Усе це має бути враховано в довгостроковій Програмі розвитку сільського  господарства,  проект якої вже досить давно знаходиться у Верховній Раді.

 

     Щодо невідкладних кроків,  то бачу їх такими. Селян найбільше турбує,  і я їх цілком розумію,  непосильний податковий тягар. Тут уже  багато  зроблено,  але  не  виключаю  і прийняття рішення про встановлення на три роки нульової ставки  на  всі  види  податків, крім  відрахувань  до  пенсійного  фонду.  У  сільській місцевості проживають 5,6 мільйона пенсіонерів.  Тому  пропозиції  про  повне скасування  згаданих  відрахувань навряд чи можна вважати до кінця продуманими.   Бо   з   чого   ж    тоді    будемо    підтримувати селянпенсіонерів, а також працівників сільської бюджетної сфери?

 

     Необхідно зберегти   на   наступні   три   роки   і  практику спрямування  на  підтримку  тваринництва  сум  податку  на  додану вартість,    нарахованих    на    продаж   продукції   переробними підприємствами.  Варто було б подумати  над  запровадженням  такої системи   стосовно  й  іншої  сільськогосподарської  продукції,  а нагромаджені  таким  чином   фінансові   ресурси   використовувати цільовим  призначенням  на  придбання мінеральних добрив,  засобів захисту  рослин,  техніки,  пально-мастильних   матеріалів   тощо. Відповідні проекти указу Президента і закону підготовлено.

 

     Водночас треба  шукати механізми відновлення довго-строкового кредитування села.  Це дуже складне і багатогранне питання.  Одним із  відчутних  кроків  до  його  вирішення  могли б стати,  як уже зазначалося,  націоналізація  банку  "Україна",  його  санація   і перетворення   в   селянський   іпотечний   банк.  Давайте  будемо реалістами:  відновлення  механізму  довгострокового  кредитування села  можливе  лише  на основі вирішення всього комплексу проблем, пов'язаних з іпотекою землі.  Це  світова  практика.  Як  правило, застава  1  гектара землі дає сільгоспвиробникові кредитні ресурси для господарювання на 3-5 гектарах.  Тут слово за Верховною Радою, і його бажано сказати до початку наступного року.  Треба ж нарешті задіяти це джерело продукування кредитних ресурсів,  через нестачу яких  село  буквально  задихається.  Нам  треба  виробити  спільну позицію щодо поглиблення земельної реформи.

 

     Багато сьогоднішніх  проблем  беруть  початок  саме  з  нашої нерішучості.   Ми   зупинилися   на   півдорозі,  і  насамперед  в організаційній перебудові колективних  господарств  з  урахуванням паювання земель та вимог ринкової економіки.  Утвердження селян як реальних  власників  землі  має  бути   підкріплене   економічними інтересами   та   соціальним  захистом.  Сьогодні  вони  вже  самі порушують питання про  перехід  на  орендні  договірні  відносини, встановлення  мінімальної  орендної  плати  на земельні паї.  Крім підвищення  зацікавленості  в  ефективному  господарюванні,  це  й важливі гарантії соціального захисту людей на селі.

 

     Завдання зміцнення      колективних     сільськогосподарських підприємств  передбачає  і  широке  кооперування  з   селянськими, фермерськими  та  присадибними господарствами,  всебічну підтримку останніх.  Треба реалізувати нові можливості,  що відкриваються  з набранням  чинності  Законом  про  оренду  землі та запровадженням фіксованого  сільськогосподарського  податку.   Цим   підвищується інвестиційна  привабливість аграрного сектора.  Введення оренди та фіксованого  податку  формує  сприятливі  умови  для  інтегрування сільгоспвиробників   з   переробними   підприємствами.   Створення необхідної правової та  економічної  бази  переводить  розв'язання цієї  проблеми  в  практичну  площину.  Це  також  одне з ключових завдань   наступного   року,   і   насамперед    для    керівників держадміністрацій.

 

     Переробна галузь  спроможна  мобілізувати кошти на споживчому ринку і спрямувати їх як на власний розвиток, так і на відродження сировинної бази. У більш широкому плані ми зобов'язані зробити все можливе для створення в Україні потужних сучасних галузей харчової і переробної промисловості, а також сільгоспмашинобудування.

 

     Потребує уваги   і  розширення  мережі  машинно-технологічних станцій з обслуговування сільськогосподарських машин, придбаних за рахунок державного або регіональних лізингових фондів. Сподіваюся, що Верховна Рада з розумінням поставиться до всіх цих питань.

 

     Шановні народні депутати! Важливі економічні проблеми повинні розглядатися  насамперед  крізь  призму  соціальної  політики.  Ви чудово розумієте,  що сьогодні економіка в  такому  стані,  що  не можна  вирішити  все  відразу,  але  є  завдання,  які не чекають. Найбільш невідкладне з них - погашення боргу  перед  пенсіонерами. Пенсійному  фонду  самому це поки що не під силу.  У зв'язку з цим постає  питання  про  пільгове  його  кредитування  для  погашення заборгованості,  яка  нагромадилася  за  попередній  період.  Щодо поточного фінансування пенсійних виплат,  то розраховувати на його забезпечення дають змогу заходи, вжиті останнім часом.

 

     Для погашення  заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетної  сфери  у  проекті  Державного  бюджету  на   1999   рік передбачено   відповідні   суми.   Однак,  враховуючи  відсутність достатніх гарантій,  я прошу Верховну Раду невідкладно  розглянути підготовлений  урядом законопроект про грошову приватизацію пакета акцій Укртелекому з  цільовим  спрямуванням  виручених  коштів  на погашення заборгованості. Окрім цього, отриманий фінансовий ресурс може  бути  використаний  для  послаблення  податкового  тиску  на товаровиробника.

 

     Погашення заборгованості   з   пенсій   та  заробітної  плати працівникам бюджетної сфери,  а це понад 3 мільярди  гривень,  має стати   важливим  засобом  розширення  внутрішнього  ринку.  Кошти повернуться  в  реальну  економіку.  Як  свідчать  розрахунки,  це забезпечить  зростання  валового  продукту  не  менш  як  на 1,5-2 відсотки. Хочу зазначити, що з огляду на низький рівень споживання та  товарну  перенасиченість  ринку  такі  виплати  не спровокують інфляцію.  Більше того,  до бюджету повернеться податок на  додану вартість за реалізовані товари та послуги.

 

     Водночас вважаю     слушною    пропозицію    про    включення заборгованості  з  пенсій  та  заробітної  плати  бюджетникам   до структури  державного  боргу.  Це  питання  також  уже  слід  було врегулювати в законодавчому порядку.  Хіба  це  справедливо,  коли борги  за  внутрішніми  та зовнішніми запозиченнями обслуговуються через механізми,  визначені законом,  а за те,  що  держава  винна своїм громадянам, не передбачено ніякої відповідальності?

 

     Погашення боргів  працівникам  небюджетної сфери можливо лише через заходи для оздоровлення виробництва.  Разом з тим  необхідно різко   посилити   відповідальність   керівників   підприємств  та організацій.  Треба розробити механізми часткової реструктуризації заборгованості  із  заробітної плати працівникам виробничої сфери, зокрема її конвертування в акції підприємств чи інші цінні папери.

 

     Треба невідкладно  вжити  додаткових  заходів  для  зменшення прихованого безробіття,  створення нових робочих місць у районах з критичним рівнем зайнятості,  працевлаштування молоді,  людей, які вивільняються  в  процесі  реструктуризації  підприємств,  зокрема вугільної промисловості.

 

     Частина фінансових ресурсів,  що  виділяються  на  проведення реструктуризації,  має  використовуватися цільовим призначенням на розвиток малих підприємств.  Ефективність роботи місцевих  органів влади оцінюватиметься саме з таких позицій. Люди повинні знати, що вони не залишаться наодинці зі своїми негараздами.

 

     Не терпить  зволікання  все,  що  пов'язане   з   проведенням відповідно  до  чинного законодавства індексакції заробітної плати та пенсій. При цьому слід уважніше придивитися до її механізмів на предмет диференціації залежно від рівня доходів людей.

 

     Окремо хочу  зупинитися  на деяких питаннях нашої співпраці з іноземними  партнерами,  бо  навколо  цього  немало   нерозуміння, упередженості,  а то й відвертих спекуляцій. Ми кровно зацікавлені в  поглибленні  таких  зв'язків.  Україна  була  і  залишатиметься надійним,   передбачуваним  партнером,  що  доведено  і  в  період загострення світової фінансової кризи.  Ми дотримувались і  будемо дотримуватися   політики   паритетних   умов   для  резидентів  та нерезидентів.  Водночас  не  виключаю   можливості   вирішення   в законодавчому  порядку  питання  про  надання податкових пільг під великі  іноземні   інвестиції,   що   спрямовуються   в   проекти, передбачені  державними  програмами,  та у вільні економічні зони. Наша держава об'єктивно зацікавлена в конструктивній  співпраці  з Міжнародним валютним фондом, іншими фінансовими інституціями.

 

     Комплекс заходів,  викладених у цьому посланні, спрямований і на підвищення платоспроможності України,  отже - відповідає логіці наших  угод з МВФ щодо розширеного фінансування.  Звичайно,  у цих питаннях не виключаються й певні розбіжності, але їх можна і треба усувати   шляхом   переговорів.   Водночас   вважаю  за  необхідне наголосити:  розвиваючи  відносини  з   міжнародними   фінансовими організаціями,  ми  виходимо  з  пріоритетності  внутрішніх джерел стабілізації та економічного зростання.  Особисто  я  -  за  такий підхід.

 

     В Україні   поступово  формуються  передумови  для  зменшення потреб у відповідних валютних  запозиченнях.  Якщо  до  1995  року сальдо  зовнішньої  торгівлі товарами та послугами було від'ємним, то в 1996 році ми вже мали плюс 300 мільйонів доларів, у 1997 році

-  плюс  500 мільйонів і стільки ж - за дев'ять місяців нинішнього року. Цього ще мало для подолання дефіцитності платіжного балансу, але позитивна тенденція є, і її треба розвивати.

 

     Дозволю собі ще раз наголосити: стабільність гривні  слід  забезпечувати  не  кредитами  МВФ,  які мусимо  повертати  з  відсотками,  а  оздоровленням  та зміцненням національної економіки.

 

     Шановні народні депутати!  Для того  щоб  вивести  країну  із смути   випробувань,  переломити  економічну  ситуацію  на  краще, здійснити комплекс викладених  завдань,  потрібен  ряд  необхідних передумов.  І  найголовніша  з них - високоефективна відповідальна діяльність усіх гілок та органів влади,  узгодження їхніх  зусиль. Не  можна  допустити рецидивів конфліктів та протистоянь,  які вже завдали стільки  шкоди.  Нині,  на  критичному  етапі,  їхня  ціна зростає   стократ.  На  мій  погляд,  ми  в  якийсь  момент  надто захопилися розподілом прав та обов'язків і  забули  ту  принципову істину,  що  державна влада одна,  що це - єдине ціле,  і її гілки повинні працювати (певна річ,  кожна по-своєму, у своєму правовому полі і своїми формами та методами) на спільний кінцевий результат, тобто на вирішення поточних  і  стратегічних  завдань  суспільного розвитку.   І   нести   за   це,   повторюю,   всю  повноту  своєї відповідальності.

 

     Є об'єктивна логіка речей та розвитку подій.  І сьогодні вона особливо  жорстка  і  невблаганна.  Якщо  ми  не синхронізуємо дії виконавчої  та  законодавчої  гілок  влади,  не  приведемо  їх   у максимальну  відповідність  з  вимогами  життя  та викликами часу, наслідки можуть  бути  справді  непередбачуваними,  незалежно  від того, хто винен більше, а хто - менше.

 

     У мене,  як і у вас,  багато претензій до Кабінету Міністрів, Національного банку,  і насамперед через загострення ситуації, яку зараз  маємо.  Але  давайте  будемо справедливими - втрати України могли б бути набагато більшими,  якби не  скоординовані  запобіжні заходи,  вжиті  урядом  та  Національним  банком,  не кажу вже про великий пакет указів Президента, які стосувалися найневідкладніших економічних проблем.

 

     У зв'язку  з  цим  звертаюся  до  парламенту  з  проханням не створювати  зайвої  напруженості  навколо  питання  щодо  можливої відставки  уряду.  Такий  крок  був  би  не  лише  несвоєчасним  і позбавленим сенсу,  а й небезпечним для держави.  Повторюю,  це не означає,  що  я  цілком  задоволений  діяльністю  Прем'єр-міністра Валерія  Павловича  Пустовойтенка,  віце-прем'єрів  та  всіх   без винятку міністрів.  Я цього не приховую,  але не можна не бачити й іншого - уряд додає в роботі. Давайте створимо можливості тим, хто зараз сидить в урядовій ложі,  попрацювати рік, що залишився цьому складу Кабміну  згідно  з  Конституцією,  і  не  будемо  їх  щодня смикати.  Це  не  виключає  кадрового  зміцнення  окремих  ділянок роботи.  Ставлю  питання  таким  чином  тому,  що  переконаний   у спроможності уряду за підтримки парламенту (а я на неї розраховую) не тільки не допустити зриву економічної ситуації, а й відчутно її поліпшити. Стверджуючи це, беру відповідальність і на себе.

 

     Подібне ж  хотів  сказати  і  з  приводу  можливої  відставки Віктора Андрійовича Ющенка.  Питання про це також  дедалі  частіше порушується у стінах парламенту та поза ними.  Слід мати на увазі, що криза в Національному банку може стати навіть небезпечнішою  за урядову.  До  того  ж  вина  Національного  банку за ситуацію,  що склалася  у  грошово-кредитній  сфері,  не  більша,   ніж   уряду, виконавчої та законодавчої влади загалом.

 

     Прошу Верховну   Раду   прискорити   прийняття   закону   про Національний банк і вирішити питання щодо  його  наглядової  ради. Доцільно  було  б  встановити  такий порядок,  щоб 90-95 відсотків прибутку Національного банку спрямовувалися  в  державний  бюджет. Слід   також   прийняти   закон   про   реструктуризацію  боргових зобов'язань уряду перед  Національним  банком.  Потребує  вивчення проблема  створення автономної структури банківського нагляду,  як це  практикується  в  багатьох  країнах.  На   часі   забезпечення відкритості    банківської   статистики,   прозорості   діяльності Національного  банку,  зокрема  у  питаннях   валютної   політики, нагромадження та використання валютних резервів.

 

     Ми практично   одностайні   в   негативних   оцінках  системи державного управління та влади,  що склалася,  в її  консерватизм, негнучкість  впираються  економічні перетворення.  Тому проведення адміністративної  реформи  слід  розглядати  як   стрижень   усієї програми державного будівництва.

 

     До невідкладних    завдань   найближчого   періоду   відношу: скорочення  не  менш  як  на  30  відсотків   державного   апарату управління - Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, апарату Верховної Ради, міністерств, відомств, місцевих органів виконавчої влади   та   самоврядування;   внесення   уточнень   до  структури центральних органів виконавчої влади, ліквідацію окремих її ланок; підпорядкування  державних  комітетів  та інших прирівняних до них органів виконавчої влади  відповідним  міністерствам;  оптимізацію структури   місцевих   органів   виконавчої   влади,   законодавчу регламентацію    чисельності     апарату     органів     місцевого самоврядування;   відновлення   роботи   Вищої   економічної  ради Президента України,  яка має стати органом попереднього узгодження між  законодавчою  та  виконавчою  гілками влади особливо складних рішень з питань економічної політики.

 

     Шановні народні депутати!  На завершення вважаю  за  потрібне наголосити,  що  нинішня криза - це проблема не тільки Президента, не тільки Верховної Ради чи Кабінету Міністрів, це проблема всього суспільства,  і розв'язати її можна лише консолідованими зусиллями за суспільної підтримки.  Ніхто краще за нас не знає нашої біди  і ніхто за нас її не усуне.

 

     Викладені заходи  та  пропозиції  стосуються  не  всіх сторін економічної політики,  вони короткострокові, розраховані переважно до  кінця  1999  року  і  мають  на  меті  забезпечити  перелом на стабілізацію в реальній економіці.  Це той обов'язковий щабель,  з якого  ми  зможемо  розпочати  сходження  до більш високих цілей - стійкого економічного зростання,  розвитку інноваційного  процесу, здійснення  глибоких структурних перетворень,  істотного посилення соціальних аспектів економіки.  Переконаний, що реальними справами ми  зможемо  довести  людям,  що у нас є політична воля,  вміння і державна відповідальність за країну.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  прошу  зайняти  робочі  місця. Продовжуємо засідання.

 

     Нагадую рішення Погоджувальної ради щодо роботи сьогодні.  Ми слухали  доповідь  Президента,  потім  була  перерва,  і тепер без розминки продовжуємо роботу.  Будемо працювати до  19  години,  як проголосували у вівторок.

 

     Слухається питання  про  обрання та звільнення суддів.  Слово надається голові підкомітету Комітету з  питань  правової  реформи народному депутату Онопенку Василю Васильовичу.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  СДПУ(о)).  Шановні  народні депутати!  Шановні  представники   Кабінету   Міністрів!   Шановні представники  судової  влади!  Сьогодні  розглядається надзвичайно важливе,  на мій погляд,  питання - про  обрання  членів  обласних судів,  Вищого  арбітражного  суду  та  звільнення  з посад деяких суддів.  Щойно  перед  нами  виступив  Президент  України   Леонід Данилович  Кучма.  Із його виступу ми могли зробити висновок,  яка велика влада і  можливості  в  гаранта  додержання  Конституції  - Президента України. Можливо, мої слова прозвучать як дисонанс, але найбільша влада в нашій державі - це влада, яку має суд, це влада, яку  має  суддя.  Тому  питання,  яке  сьогодні внесене на розгляд Верховної  Ради,  я  вважаю  надзвичайно  важливим  і  актуальним. Найбільша влада в суду, тому що лише суд може застосовувати штраф, лише за рішенням суду мають право арештувати людину,  позбавити її волі  й  (до певного часу) навіть життя.  Тому більшої влади,  ніж судова, немає, оскільки суд, суддя вирішують долю людини.

 

     Користуючись можливістю,  я хотів би звернути вашу  увагу  на проблеми,  які є сьогодні в судовій системі.  Зауважу,  що кожного року судді розглядають  більше  одного  мільйона  справ.  За  цими справами  -  долі громадян,  їх конкретні права й свободи.  На суд сьогодні працюють,  якщо можна так сказати,  міліція, прокуратура, податкові  органи,  державні органи,  тому що остаточне рішення за судом. Однак маю сказати, що судова машина сьогодні пробуксовує, а незабаром, боюся, може зовсім зупинитись.

 

     Учора й  позавчора  ми розглядали проект Закону про Державний бюджет на 1999 рік.  Мало хто звернув увагу на те, що в наступному році  суди  передбачається  профінансувати  на  33,8  відсотка від потреби.  На мою думку,  це найгірший показник у проекті  бюджету. Виникає запитання:  як працювати суддям,  як працювати судам? А це не  тільки  їхня  робота,  це  робота,  як  я  вже  сказав,   усіх правоохоронних органів.

 

     Деякі показники  в проекті бюджету мене дивують.  Скажімо,  у 1999 році на будівництво (там  не  сказано  чого)  буде  витрачено втроє  більше коштів.  На будівництво яких офісів?  Ми бачимо,  що фактично  кошти  вкладаються  в  будівництво  державних  офісів  і омертвляються там.

 

     Разом із  тим  коли на судову систему виділяється надзвичайно невелика кількість коштів, на утримання апарату Кабінету Міністрів передбачається  збільшення їх майже до 40 відсотків.  До речі,  на утримання апарату Верховної Ради,  якщо хтось звернув увагу,  - на 18 відсотків зменшення. Це досить показово.

 

     Звідки брати  кошти?  Думаю,  треба  вміти  економити.  Я  не здивуюся, коли незабаром у нас у державі з'являться міністерство з вирощування  бананів,  міністерство  з виготовлення гудзиків і так далі. На це треба звертати увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу!  Вибачте, ми слухаємо питання про  обрання та звільнення суддів.  Я так розумію,  що ваш комітет має доповісти про те,  кого сьогодні пропонують обрати  суддею  чи звільнити  з посади судді.  Про банани і все інше буде розповідати Комітет з питань економічної політики чи якийсь інший.

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Гаразд, Адаме Івановичу, переходимо до питання про  обрання  суддів.  Про  увагу  до судової системи свідчить той факт,  що сьогодні судді ось тут біля під'їзду прочекали на морозі півтори  години,  поки їх впустять у цей зал.  Це що,  не показове ставлення парламенту, його керівництва до суддів?

 

     Сьогодні одна п'ята частина судів не укомплектовані.  Тому  й стоїть питання про обрання суддів. Звичайно, ми повинні обрати їх. Але ми маємо думати і про якість їх роботи.  На жаль,  до цього  в нас  руки  не  доходять.  Я не виключаю того,  що незабаром можуть з'явитися  повідомлення  про  те,  що   деякі   підсудні   шукають спонсорів,  щоб  їх  доставили  із слідчого ізолятора у відповідні суди.

 

     11 листопада 1998  року  Комітет  Верховної  Ради  України  з питань  правової  реформи  розглянув  на  своєму засіданні подання Міністерства юстиції про обрання безстроково  суддів  Вінницького, Донецького,     Житомирського,    Закарпатського,    Запорізького, Івано-Франківського,  Київського,  Кіровоградського,  Луганського, Львівського, Одеського, Полтавського, Тернопільського, Черкаського обласних,  Київського та Севастопольського міських судів, районних міських   судів   в   Автономній   Республіці   Крим,  Волинській, Дніпропетровській, Рівненській, Харківській областях, містах Києві та  Севастополі,  а  також військового суду Військово-Морських Сил України.

 

     Шановні депутати,  у проекті  постанови  пропонується  обрати суддями України безстроково:

 

     Вінницького обласного    суду    -    Пікановського    Бориса Вікторовича;

 

     Донецького обласного   суду    -    Калашникова    Володимира Миколайовича;

 

     Житомирського обласного суду - Плотіцину Наталію Андріївну;

 

     Закарпатського обласного    суду    -    Животова    Геннадія Олексійовича;

 

     Запорізького обласного суду - Денисенко Тамару Семенівну;

 

     Івано-Франківського обласного суду

- Проскурніцького Петра Івановича;

 

     Київського обласного    суду    -   Ященко   Ірину   Юріївну; Кіровоградського обласного суду - Бевза Юрія  Леонідовича,  Ворону Ірину Миколаївну, Ізрайлова Анатолія Афанасійовича;

 

     Луганського обласного суду - Рикунову Ларису Джалалівну;

        Львівського обласного суду - Макарова Юрія Миколайовича;

 

     Одеського обласного  суду  -   Бриткова   Сергія   Івановича, Скавроніка Віктора Миколайовича;

 

     Полтавського обласного  суду  -  Рокитенко  Раїсу Тимофіївну, Тягнирядна Михайла Григоровича, Хрипченко Ларису Григорівну;

 

     Тернопільського обласного  суду   -   Ходоровського   Михайла Васильовича;

 

     Черкаського обласного суду - Трюхана Григорія Михайловича;

 

     Київського міського   суду   -  Гордійчук  Марію  Петрівну  і Дунаєвську Наталію Георгіївну;

 

     Севастопольського міського суду - Зотова Віктора Сергійовича;

 

     Алуштинського міського  суду  Автономної  Республіки  Крим  - Лантратову Антоніну Іванівну;

 

     Володимир-Волинського міського    суду   Волинської   області

-Віннічука Івана Григоровича;

 

     Магдалинівського районного суду Дніпропетровської  області  - Вевер Олену Тимофіївну;

 

     Рівненського міського   суду  Рівненської  області  -  Гладюк Галину Леонтіївну.

 

     Крім того,  у вас на руках є  проект  постанови  про  обрання суддями України безстроково:

 

     Вищого арбітражного суду України - Усенко Євгенію Андріївну;

 

     арбітражного суду    Житомирської    області   -   Веденяпіна Олександра Андрійовича;

 

     арбітражного суду Одеської області

- Беляновського Володимира Віталійовича;

 

     арбітражного суду    міста    Києва    -   Шевченка   Едуарда Олександровича.

 

     І останнє.  Пропонується звільнити з посад суддів у зв'язку з поданням заяви про відставку:

 

     суддю Вінницького обласного суду Дунаєва Віталія Лук'яновича;

 

     заступника голови,   суддю   Житомирського   обласного   суду Морозова Олександра Івановича;

 

     суддів Київського   обласного   суду   Борисенка   Олександра Михайловича та Капищіна Миколу Петровича;

 

     суддю військового   суду  Калинівського  гарнізону  Західного регіону України Поліщука Людвіга Семеновича.

 

     Запропоновані кандидатури для обрання на посади  суддів  були розглянуті  детально  в  Міністерстві  юстиції,  у кваліфікаційних комісіях,  Верховним Судом і в Комітеті Верховної Ради  України  з питань   правової   реформи.   Маю  сказати,  що  всі  кандидатури відповідають вимогам чинного законодавства,  Конституції  України, які ставляться до тих, кого обирають на такі високі посади.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу.

 

     Шановні колеги!  Ми з вами вже затверджували суддів.  Давайте використаємо ту ж практику,  якою  користувалися.  Пропоную  діяти так.  По  кожній  області  ми  будемо затверджувати суддів окремо, тобто я називатиму прізвище,  ім'я та побатькові.  Якщо в народних депутатів будуть якісь запитання оголошеного кандидата або відвід, прошу піднімати руку.  Після відповідей на запитання або,  якщо не буде запитань, відразу будемо ставити на голосування.

 

     Таким чином, ставиться питання про обрання суддею Вінницького обласного суду Пікановського Бориса Вікторовича.  Немає  запитань? Тоді прошу визначитися. Хто за, прошу проголосувати.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нехай представляються.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання    до    суддів,    яких    я   називаю, представлятися залові.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 185.

 

     Я бачу підняту руку депутата Єльяшкевича. Але він тримає її з самого  ранку,  ще  коли  ми  не розглядали цього питання.  Якщо в Єльяшкевича є запитання до кандидата на посаду  судді  Вінницького обласного суду,  то я надам слово.  Якщо є якесь інше питання,  то після  того,  як  ми  закінчимо  розгляд  цього  питання,  депутат Єльяшкевич висловить те, що він хоче. Домовилися?

 

     Шановні колеги,  кажу  ще  раз:  після  того  як ми закінчимо розгляд цього питання,  я надам слово Єльяшкевичу, і він висловить свою претензію.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги!  Прошу вас мобілізуватися. Я запрошую до залу фракцію Руху,  я запрошую до залу фракцію зелених,  я запрошую  до залу  третину  фракції  НДП.  За  картками  в  нас цілком достатня кількість депутатів.  Прошу ще раз проголосувати,  тільки  дружно, будь ласка.

 

     "За" - 267.

 

     Дякую. Прошу і далі в такому ж темпі.

 

     Пропонується затвердити   суддею  Донецького  обласного  суду Калашникова Володимира Миколайовича.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон Петренка Дмитра Дмитровича.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 107, Луганська область). Я буду голосовать  за  Калашникова  Владимира  Николаевича.  Знаю  его по работе.  Последнее дело,  которое рассматривал  судья  Калашников, касалось  освобождения  из-под  ареста  задержанных  по надуманной причине  заместителя  председателя  горисполкома  и  еще   четырех человек,   которых   задержали   только   из-за   того,   что  эти государственные служащие на два дня позже заполнили  декларацию  о доходах.

 

     Предлагаю голосовать  за,  но  для  всех  судей наказ:  очень пристально    рассматривать    вопросы,    касающиеся     местного самоуправления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  думаю  ми  прислухаємося  до пропозиції   народного   депутата.   Прошу   підтримати.   Михайле Васильовичу! Натискуйте ліпше кнопку.

 

     "За" - 151.

 

     Ми повернемось.

 

     Суддею Житомирського   обласного  суду  -  Плотіцину  Наталію Андріївну. Немає заперечень? Прошу визначитися.

 

     "За" - 261.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Закарпатського обласного    суду    -    Животова    Геннадія Олексійовича. Немає заперечень? Прошу визначитися.

 

     "За" - 259.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запорізького обласного  суду  -  Денисенко  Тамару Семенівну. Немає заперечень? Прошу визначитися.

 

     "За" - 267.

 

     Рішення прийнято.

 

     Івано-Франківського обласного суду

- Проскурніцького   Петра   Івановича.   Немає  заперечень?  Прошу визначитися.

 

     "За" - 258.

 

     Рішення прийнято.

 

     Київського обласного  суду  -  Ященко  Ірину  Юріївну.  Немає заперечень? Прошу визначитися.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято.

 

     Кіровоградського обласного  суду  -  Бевза  Юрія Леонідовича. Немає заперечень?

 

     Ворону Ірину Миколаївну. Немає заперечень?

 

     Ізрайлова Анатолія Афанасійовича. Немає заперечень?

 

     Прошу стосовно цих трьох кандидатур.

 

     "За" - 255.

 

     Усіх трьох обрано.

 

     Луганського обласного  суду  -  Рикунову  Ларису  Джалалівну. Немає заперечень? Прошу підтримати.

 

     "За" - 259.

 

     Дякую. Обрано.

 

     Львівського обласного  суду  -  Макарова  Юрія  Миколайовича. Немає заперечень?  Є?  Будь  ласка,  увімкніть  мікрофон  депутата Симоненка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Я хотел бы услышать конкретную позицию претендента относительно событий,  которые разворачивались 16-го   числа  этого  месяца  в  связи  с  тем,  что  определенные политические  силы  не  дают  возможности,  соблюдая   законность, рассмотреть  в  судебном  порядке  факт  избиения  людей  7 ноября прошлого года.  При этом официальные  власти  даже  не  собирались создать  нормальные  условия.  Милиция  самоустранилась  от этого, глава администрации не занимается этим вопросом.

 

     Исходя из этой ситуации, как вы считаете, о какой демократии, законности и судебном исполнении вообще во Львовской области можно вести разговор? В состоянии ли вы проявить принципиальность, чтобы во Львовской области соблюдалась законность?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Миколайовичу, будь ласка, на трибуну.

 

     МАКАРОВ Ю.М.,  адвокат Львівської обласної колегії адвокатів. Шановні депутати!  Я можу  сказати,  яку  позицію  вправі  займати судді.  Що стосується оцінки подій,  які відбулися минулого року у Львові,  то її повинна дати  та  гілка  влади,  якій  належить  це зробити.  Судді  є  незалежними.  Якщо  виникне якийсь спір і буде порушено справу,  то  суд  повинен  розглядати  її  без  будь-якої зацікавленості,  об'єктивно,  виходячи з тих обставин справи,  які будуть встановлені.  Сказати зараз,  наскільки хто винен був у тій ситуації  -  це буде,  по-моєму,  просто оцінка з політичної точки зору.  Це не є  питання  судової  влади.  Судова  влада  -  суд  - розглядає  конкретні  справи  по  суті  і  буде вирішувати питання об'єктивно. Це те, що я можу сказати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Миколайовичу.

 

     Немає більше запитань? Прошу підтримати.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Одеського обласного суду - Бриткова Сергія  Івановича.  Немає заперечень?  І Скавроніка Віктора Миколайовича.  Немає заперечень? Прошу визначитися щодо обох кандидатур.

 

     "За" - 262.

 

     Рішення прийнято.

 

     Полтавського обласного суду - Рокитенко Раїсу  Тимофіївну.  Є запитання?

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Кулика.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Народний  рух України.  Я хотів би,  щоб хтось із трьох кандидатів  на  посаду  судді  Полтавського  обласного  суду   дав відповідь  на таке запитання.  Широкого резонансу в Полтаві набула судова справа за позовом полтавського міського голови пана  Кукоби проти  редакції  незалежної  обласної  газети  "Полтавська думка". Протягом двох років суди гуртом судили незалежний мужній  колектив газети.  Кілька  суддів  вдалося відхилити,  бо однією рукою суддя судив,  а другою вимагав у міського голови квартиру, і все-таки на користь Кукоби стягли 1000 гривень (ще до падіння гривні).

 

     Генеральна прокуратура   України  опротестувала  всі  рішення полтавських  судів.  Однак  Полтавський  обласний  суд,  за  трьох кандидатур  до  складу  якого  ми будемо голосувати,  не зважив на жодне  з  дюжини  висновків  Генеральної  прокуратури.  Тим  часом апетити міського голови Кукоби зросли,  і тепер він подав черговий позов проти "Полтавської думки" з вимогою не тільки поповнити свою власну кишеню,  а й винести судове рішення про закриття незалежної газети.

 

     Мені хотілося б знати ставлення кандидатів до цієї справи. Чи будуть вони чинити так, як чинили їхні попередники?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати!  Я просив би вас ставити запитання по суті,  якщо хтось із кандидатів причетний  до конкретної  справи.  Бо  звинувачувати  претендента  за гріхи його колег, мабуть, некоректно.

 

     Думаю, вони   з   вами   солідарні.   Будь   ласка,   давайте підтримаємо. Прошу визначитися.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги!  Я  бачу з реакції народного депутата Кулика, що він погодився з моєю пропозицією про те, що треба підтримати.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кулика.

 

     КУЛИК О.В.  Я  голосував  проти,  і  фракція  Народного  руху голосувала проти.  Але прошу переголосувати.  Ми проголосуємо за і дамо кредит довіри цим суддям.  Я надіюся, що вони будуть судити в Полтаві справедливо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Прошу підтримати. Тим більше що серед кандидатів дві жінки.

 

     "За" - 273.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Тернопільського обласного   суду   -   Ходоровського  Михайла Васильовича. Немає запитань?

 

     Прошу визначитися. Бойко голосує за, прошу підтримати.

 

     "За" - 267.

 

     Рішення прийнято.

 

     Для розрядки,  у відповідь на  репліку  Бойка,  що  комуністи проти:  якби комуністи голосували проти, то жодного рішення в залі не було б прийнято. Так що прошу все-таки поводитися гуманно.

 

     Черкаського обласного суду -  Трюхана  Григорія  Михайловича. Немає запитань?

 

     Прошу визначитися. Черкащани просять підтримати.

 

     "За" - 266.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Київського міського  суду  - Гордійчук Марію Петрівну.  Немає запитань? Є.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Бродського.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   215, м.Київ).  Фракция "Громада". Я хочу просто обратить внимание судей на  поведение  Киевского  городского  суда.   Конкретно:   недавно Киевский  городской суд утвердил решение Радянского районного суда (председатель суда Фадеева сегодня стала работать в  Старокиевском суде).  Пять  миллионов  гривень  иска газете "Киевские ведомости" господина Кравченко - и городской суд утвердил это.  Я просто хочу лишний  раз  обратить  внимание судей на это решение.  В Верховном Суде до сих пор это решение не рассмотрено,  и газета  уже  четыре месяца  работает  с  закрытым счетом.  Журналисты четыре месяца не получают заработной платы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайле Юрійовичу! Те саме, що я запитував у  Кулика.  Претендент  на  посаду має до цього стосунок?  Не має. Дякую.

 

     Будь ласка,  Дунаєвську Наталію Георгіївну  -  до  Київського міського суду. Є запитання? Прошу підтримати.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято.

 

     Севастопольського міського суду - Зотова Віктора Сергійовича. Запитання  є?  Кримські  депутати   мають   заперечення?   Просять підтримати.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 250.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Алуштинського міського суду - Лантратову Антоніну Іванівну.

 

     Я думаю, запитань немає. Прошу підтримати.

 

     "За" - 257.

 

     Володимир-Волинського міського   суду   -   Віннічука   Івана Григоровича. Запитань немає, депутати з Волині просять підтримати.

 

     Прошу проголосувати. Я також прошу як волинянин.

 

     "За" - 254.

 

     Рішення прийнято.

 

     Магдалинівського районного  суду  Дніпропетровщини  -   Вевер Олену Тимофіївну. Немає запитань? Прошу підтримати.

 

     "За" - 267.

 

     Рішення прийнято.

 

     Рівненського міського   суду   -  Гладюк  Галину  Леонтіївну. Запитань  немає?  Є.  Будь  ласка,  увімкніть  мікрофон   депутата Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція  соціалістів  і  селян.  Без сумніву,  Адаме Івановичу,  я поставлю запитання. Його потрібно адресувати кожному з цих суддів. Тобто я не проти цього кандидата,  але є запитання до всіх суддів, і в тому числі до того,  кого ми зараз будемо затверджувати,  і до Голови Верховного Суду Бойка Віталія Федоровича.

 

     Сьогодні по  всій  Україні відбуваються суди з приводу статті 57  Закону  про  освіту,  якою  передбачено  виплачувати  вчителям надбавки  та  інші  доплати.  І  суди  сьогодні  чинять  не зовсім справедливо.  Ну,  з чисто юридичного боку вони роблять правильно. Вони  блокують рахунки шкіл,  районних відділів,  міських відділів освіти,  та після  цього  всі  заклади  освіти  завмирають.  Треба змінити цю практику,  бо після цього не можна ні зарплату дати, ні за лікарняний нарахувати - нічого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  пропоную  закінчити  розгляд цього  питання,  тому що запитання ставляться до конкретного судді не по суті.  Потім ми заслухаємо Голову Верховного Суду, він дасть відповідь   на   ваше   запитання.  Немає  претензій?  Тоді  прошу визначитися. Прошу підтримати.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я прошу претендентів не дуже тушуватися через те,  що народні депутати  ставлять  вам  запитання інколи не по суті.  Вони бачать красивих жінок, хочуть їх запитати. Не звертайте уваги.

 

     Тут у проект  постанови  вкралася  помилка:  не  Харківського районного   суду,  а  Харківського  обласного  суду.  Так,  Василю Васильовичу?

 

     ОНОПЕНКО В.В. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Суддею Харківського обласного  суду  пропонується затвердити Сітбаталову Наталію Ігорівну.

 

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  народного  депутата Тищенка Павла Васильвича.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  товарищи!  Мы  уже рассматривали  несколько  недель  назад  эту кандидатуру.  Я тогда изложил мотивы и предлагал голосовать против.  К сожалению, ничего не изменилось в сторону улучшения. У меня есть факты дальнейшей ее практики,  которые не красят судью. Я предлагаю пока не утверждать ее кандидатуру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ОНОПЕНКО В.В. Шановні депутати! Ми мали відповідне доручення. У мене є матеріали,  які надійшли з Верховного Суду і Міністерства юстиції.  Питання, яке було порушене народним депутатом, підлягало перевірці.  Маю сказати,  що ті усні повідомлення в ході перевірки не підтвердилися.

 

     Мова йшла про розгляд двох справ: цивільної справи,  яка розглядалася в суді,  і  справи  приватного звинувачення,  коли люди посваряться між собою, і один подає позов на другого (частина 1 статті 125 Кримінального кодексу).

 

     Справа була дещо затягнута не з вини судді,  а з  об'єктивних причин.  Комітет  з питань правової реформи теж розглядав сьогодні це питання і рекомендує обрати її на цю високу посаду.

 

     Які об'єктивні чинники,  я казав:  коли не вистачає повісток, люди не з'являються до суду, експерти затягують справу. Вини судді тут немає.

 

     А про те, що є сьогодні в судах, я говорив із самого початку. Це об'єктивно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я пропоную прислухатися до думки профільного комітету,  тим більше що минулого разу  ми  давали  їм таке доручення, і підтримати кандидатуру.

 

     Прошу визначитися. Прошу дружно проголосувати за.

 

     "За" - 183.

 

     Поки що рішення не прийнято.

 

     Суддею Печерського  районного  суду  міста  Києва  - Мельника Віктора Вікторовича.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Косаківського.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223, м.Київ). У мене немає запитань і претензій до цієї кандидатури,  я просив би  її  підтримати.  Це суддя з Одеси, він, може, буде більш незалежним, ніж нинішні судді цього суду.

 

     Я лише хотів би висловити застереження.  Печерський  районний суд  у місті Києві - це єдиний суд,  який допустив багато порушень щодо визнання результатів виборів. Майже всі ці рішення потім були скасовані.

 

     Голова суду,  маючи догану по лінії судових органів,  отримав підвищення через Міністерство юстиції,  отримав звання заслуженого юриста   України  і  сьогодні  знаходиться  під  повним  контролем виконавчої влади.

 

     Я хотів би побажати цьому претенденту, щоб він був незалежний у своїх рішеннях і виконував тільки вимоги закону.  Може,  у цьому суді з'явиться хоч один суддя,  який стоятиме на  таких  позиціях, навіть якщо буде отримувати інші вказівки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Леоніде Григоровичу, за побажання. Думаю, претендент прислухається. Прошу підтримати.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ленінського районного  суду  міста  Севастополя   -   Птіціну Валентину   Іванівну.   Кримчани,   є   запитання?   Є  пропозиція підтримати.

 

     "За" - 260.

 

     Рішення прийнято.

 

     Військового суду    ВійськовоМорських    Сил    України     - Морозовського  Володимира  Івановича.  Є  запитання  у  військових моряків? Немає нашого адмірала. Але є пропозиція підтримати.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 261.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Ми не прийняли рішення щодо двох кандидатур. Є   пропозиція   групи   депутатів  повернутися  до  розгляду  цих кандидатур.  Ідеться про затвердження на посаду  судді  Донецького обласного суду Калашникова Володимира Миколайовича.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Я не понял,  почему мы не проголосовали за  кандидатуру  Калашникова.  Никаких  персональных претензий  к  этому  человеку нет.  Уважаемые депутаты,  предлагаю поддержать. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косів. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська  область).  Фракція  Народного  руху  України.   Шановні народні депутати!  Минулого разу,  коли ми затверджували суддів, я пропонував спростити  цю  процедуру.  Хіба  незрозуміло,  що  таке голосування по кількох кандидатах є не що інше, як спроба народних депутатів  використати  ситуацію  на  користь   вирішення   якоїсь конкретної справи,  в якій зацікавлений депутат. Це ображає не так суддів, як народних депутатів із їх статусом.

 

     Я не знаю людей,  кандидатури яких ми затвердили, але, ще раз кажу,  я вважаю,  що це образлива ситуація.  Тому прошу вас дружно проголосувати за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Васильовичу. Ви цілком праві, крім одного.  У  Регламенті  записано,  що  Верховна  Рада голосуванням визначається щодо тієї чи іншої кандидатури.  Хто що думає, про це ми не пишемо в Регламенті. Але я вам дякую за підтримку.

 

     Прошу підтримати на пропозицію Руху.

 

     "За" - 179.

 

     Шановні колеги!  У кого є претензії до цієї кандидатури? Будь ласка, можете поставити запитання. Немає?

 

     Є ще одна пропозиція. Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Шановні  депутати!  Я  хочу   повернутися   до кандидатури  Сітбаталової  Наталії Ігорівни.  Ми в комітеті досить детально розглядали питання про стан справ у цьому суді  і  якість її роботи.

 

     Маю сказати, що мало хто з кандидатів відпрацював 12 років на судівській роботі.  До цього теж був великий стаж. Вона розглянула тисячі   цивільних  справ,  сотні  кримінальних  справ,  і  якість надзвичайно добра.  Тобто сам факт,  що розглядалися  кримінальні, цивільні  справи  і кількість скасованих рішень була незначна (їх, практично,  не було), свідчить про високу кваліфікацію цієї людини як  кандидата  на посаду судді обласного суду.  Тому окремий факт, окрема справа (вона є  в  діяльності  кожного  судді)  не  повинна впливати на долю людини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  увімкніть мікрофон народного депутата Бандурки.

 

     БАНДУРКА О.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий   округ  175,  Харківська  область).  Шановні  депутати! Кандидатура,  яка пропонується до  складу  Харківського  обласного суду,  це справді досвідчений юрист із багаторічним стажем судової роботи в складному  районі.  Це  мій  виборчий  округ.  Я  вдячний Наталії Ігорівні за те, що вона завжди оперативно реагувала на всі мої звернення як депутата. Я там депутат уже дев'ятий рік.

 

     Я просив би свого колегу,  народного депутата Тищенка,  зняти ті  претензії,  які  є.  Жоден  суддя не застрахований від якихось недоліків.  Головне,  щоб це не було порушення  закону.  У  даному випадку  це  не  є  порушенням  процесуальних норм судочинства.  І фракцію комуністів я прошу підтримати цю кандидатуру.  Харківський обласний  суд  тільки  виграє від того,  що туди прийде досвідчена людина із судівських окопів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, Віталію Федоровичу. Слово має Голова Верховного Суду Бойко.

 

     БОЙКО В.Ф.,  Голова Верховного Суду України.  Шановні народні депутати!  Я розумію, що ніхто вас не заставить тиснути ту кнопку, яка  вигідна  кандидатам  на  посаду  судді чи обласного суду,  чи районного суду. Але мене певною мірою дивують підходи. Якщо тільки інформація про помилковість якогось рішення надходить,  як кажуть, на ваш розсуд,  то відразу суддя звинувачується  у  всяких  тяжких гріхах і його доля вирішується негативно.

 

     Та я  хотів би вам нагадати,  що в нашій державі (і ви будете вирішувати це, ухвалюючи закон про судоустрій) створюється система судів,  де  можна  буде  перевіряти  судове  рішення,  щоб знати - допустив суддя помилку чи ні.

 

     Стосовно судді з Харківської  області.  За  заявою  шановного депутата ми попросили дати інформацію, щоб перевірити, припустився там суддя помилки чи ні.  Ніяких скарг на нашу адресу з Харкова ми не  отримували,  але  все-таки  попросили Харківський обласний суд перевірити, чи є якісь скарги на Сітбаталову.

 

     Коли подивилися справу,  то виявилося,  що суддя до цих скарг має  відношення  постільки-поскільки,  бо  справа  ця вирішена між членами сім'ї ще в 1992 році, і суддя цілком справедливо відмовила в її перегляді за виявленими новими обставинами.

 

     Таке ж відношення має претендент (Жир Олександр Олександрович про це говорив) і до кримінальної справи приватного звинувачення.

 

     Я просив би ще раз розглянути ці кандидатури і  проголосувати за них. Ці судді відповідатимуть посадам, на які вони йдуть.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  народного  депутата Тищенка Павла Васильовича.

 

     ТИЩЕНКО П.В. Уважаемые товарищи! Ни прошлый раз, ни сегодня я не  говорил  о каких-то имеющихся ошибках.  Я просто говорил,  что иной раз судья Ситбаталова  допускала  неточности  или  вольности, когда    протоколы   оформлялись   задним   числом,   дополнялись, изменялись.

 

     Не так давно был еще один случай - с Лидией  Нещеретной.  Это тоже  было  гражданское дело,  но было принято решение о взятии ее под  стражу.  После  вмешательства  председателя  суда  эту   меру пресечения решено пока не применять. Несмотря на это, женщина была схвачена на  работе,  ей  заломили  руки,  надели  наручники.  Это произвол.  По этому случаю будет, наверное, возбуждаться уголовное дело.

 

     То есть я говорю о том,  что, к сожалению, часто имеет место, очевидно,  давление на судей со стороны влиятельных лиц.  Оппонент Нещеретной тоже довольно влиятельный человек  в  городе.  Вероятно поэтому происходят такие эксцессы.  Поэтому я хотел бы, чтобы была возможность все-таки разобраться,  как эти дела оформляются, каким образом,  соблюдается  ли  процессуальная  законность.  Ведь такие нарушения имели место и раньше.  И я не говорю  о  каких-то  делах 1992 года,  решенных полюбовно.  Таких дел не было. Так что я пока что настаиваю на своем предложении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,   ми   думками   обмінялися,   є пропозиція  підтримати  думку  профільного комітету,  Міністерства юстиції,  рекомендації  Верховного  Суду   і   затвердити   суддею обласного суду Сітбаталову Наталію Ігорівну. Прошу визначитися.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Нам  треба  визначитися  щодо обрання суддів арбітражного суду.  Я пропоную  дослухатися  пропозицій  народного депутата  Косіва.  Давайте  (тут  їх  небагато) я зачитаю прізвища кандидатів,  а потім ми проголосуємо всіх списком,  якщо  не  буде самовідводів.

 

     Сергію Івановичу, будь ласка, усе буде так, як ви хочете.

 

     Пропонується обрати  суддями  України безстроково таких осіб. До  Вищого  арбітражного  суду  -  Усенко  Євгенію  Андріївну.   Є запитання? Вона хвора. Є якісь претензії?

 

     До арбітражного   суду   Житомирської  області  -  Веденяпіна Олександра Андрійовича.  Немає претензій? У Житомирської делегації немає.

 

     До арбітражного   суду   Одеської   області  -  Беляновського Володимира Віталійовича. Є претендент?

 

     У Сергія  Івановича  заперечення?   Будь   ласка,   увімкніть мікрофон депутата Дорогунцова.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати, судді!  Особисто до даного судді у мене  претензій  немає.  Але  в Одеському  арбітражному  суді  розглядалася справа про банкрутство Одеського автоскладального заводу.  Я  займався  цією  справою  як колишній депутат від міста Одеси. За позовом шести фізичних осіб і агрегатного  автозаводу  до  Одеського  арбітражного   суду   було прийнято  рішення  про  банкрутство цього підприємства,  хоча воно повністю  розплатилося  з  фізичними  особами,  перерахувавши   на рахунок  суду необхідні суми,  і повністю розрахувалося з Одеським агрегатним автозаводом.  До чого я веду?  Я прошу  не  піддаватися тиску  з  боку  якихось мафіозних структур,  а діяти відповідно до закону.

 

     Що стосується кандидатури,  запропонованої  на  посаду  судді арбітражного суду, то я проголосую за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую   за  підтримку,  Сергію  Івановичу.  Прошу народних депутатів зрозуміти,  що претензії були не до конкретного претендента.

 

     До арбітражного   суду   міста   Києва   -  Шевченка  Едуарда Олександровича. Будь ласка, депутате Косаківський.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Я хотів би, щоб претендент відповів на таке запитання.  Я  ставлю  це  запитання  тому,  що  мене  дуже турбує ситуація, яка склалася в міському арбітражному суді.

 

     Сьогодні міський   арбітражний    суд    фактично    повністю підконтрольний міській державній адміністрації. Ухвалює рішення на замовлення,   нехтуючи   Конституцією,   законами   України.    Це відбувається  протягом  останніх двох з половиною років.  До речі, його  рішення  суперечили  рішенням  інших   судових   органів   і оскаржувались  в  інших  інстанціях.  Чи готовий претендент,  який сьогодні стоїть перед  нами,  ствердно  сказати,  що  він  спробує змінити ситуацію в міському арбітражному суді?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Григоровичу,  ви хочете почути відповідь? Ми ж його не головою призначаємо... Будь ласка, на трибуну.

 

     ШЕВЧЕНКО Е.О.,  суддя Московського  районного  суду  м.Києва. Шановні депутати!  До цього часу я протягом шести років працював у Московському районному суді міста Києва. Вперше прийду працювати в арбітражний   суд   міста  Києва.  Я  все  це  запам'ятаю  і  буду дотримуватись побажань депутатів - керуватися законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде  Григоровичу,  я   зрозумів,   що   суддя арбітражного  суду  буде керуватися законами і вашими побажаннями. Дякую.

 

     Шановні колеги!  Оскільки  немає  заперечень  щодо  жодної  з названих  кандидатур,  я  пропоную  проголосувати  їх списком.  Не заперечуєте?

 

     І ще одне.  Усенко Євгенія Андріївна, яку пропонується обрати суддею Вищого арбітражного суду України,  хворіє.  Думаю,  причина поважна.  Я просив би,  якщо немає заперечень,  проголосувати і її кандидатуру.   Давайте   зробимо   хворій  людині  приємне.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги! Прошу ще раз дружно визначитися.

 

     "За" - 263.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! Нам треба прийняти постанову про звільнення з посад суддів.

 

     Пропонується такий самий порядок. Я називатиму прізвище, якщо будуть заперечення,  претензії,  тоді  будемо  обговорювати  кожну кандидатуру. Ні? Усіх разом?

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Шановні  депутати!  Ідеться  про  звільнення з посад суддів.  Закон не вимагає,  щоб вони з'явилися  в  цей  зал. Досить їхньої письмової заяви про перехід на іншу роботу у зв'язку з  хворобою  чи  з  вислугою  років  і  так  далі.  Є   пропозиція проголосувати за всіх разом і зекономити час.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Немає заперечень стосовно цих кандидатур? Прошу проголосувати проект постанови про звільнення з посад суддів у цілому.  У зв'язку з поданими заявами суддів Дунаєва,  Морозова, Борисенка, Капишіна, Поліщука.

 

     "За" - 267.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Дякую, Василю Васильовичу.

 

     Шановні колеги!  Як ми домовилися, надамо дві хвилини Віталію Федоровичу  Бойку  для відповіді на запитання депутата Ніколаєнка. Шановні колеги!  Були запитання  до  претендентів.  Оскільки  вони стосувалися   системи   судів   у  цілому,  то  Віталій  Федорович відповість на запитання щодо прав учителів та інших бюджетників на заробітну плату, і закінчимо розгляд цього питання.

 

     БОЙКО В.Ф.  Я  хотів  би  сказати,  що  коли вирішується доля людини,  навіть у цьому залі,  то треба вислухати її  пояснення  - хоча  б  елементарне,  якщо  проти неї висувають звинувачення.  Це скрізь так,  для суду  це  обов'язково.  Я  дуже  здивований,  що, незважаючи  на такі голослівні заяви,  ви не вислухали суддю,  яка приїжджає сюди вдруге.  Це, вибачте, вже не незаконність, а, може, навіть  щось  більше.  Тому  я  прошу,  якщо  це  можливо за вашим Регламентом, повернутися до цього питання.

 

     Щодо виконання рішень,  пов'язаних зі  стягненням  заробітної плати.  Це надзвичайно болюче питання для суду,  особливо в стадії виконання.  Суд,  посилаючись на  вимоги  Конституції  щодо  права громадянина на оплату праці, виносить ухвалу (вони всі, як кажуть, 99,9 відсотка задовольняються).  Але потім виникає нова проблема - проблема стягнення.  Державний виконавець має право накласти арешт на розрахункові рахунки,  але тільки,  як на мою  думку,  у  межах суми, яку потрібно стягнути за рішенням суду. Тут є проблеми, тому що суми стягуються за рішенням суду,  а от працівник, який працює, не може отримати частину заробітної плати.

 

     Це вже   наші   негаразди.   Це  питання  треба  врегулювати. Найближчим часом ви будете розглядати законопроект  про  виконавчі переведення. Там усі ці питання мають бути врегульовані.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Федоровичу.

 

     Шановні колеги,  хвилинку  уваги!  Ми  вже закінчуємо розгляд цього   питання.   Будь   ласка,   увімкніть   мікрофон   депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановний головуючий! Шановні колеги! Нас слухає вся Україна. Ми не знаємо   Наталію   Ігорівну  Сітбаталову.  Ну,  це  ненормально  і недемократично - ми її навіть не послухали. Коли ми звертаємося до суддів,  особливо  до  Віталія Федоровича Бойка,  він у політичних ігрищах участі не бере і по  справедливості  вирішує  наші  заяви. Давайте все-таки прислухаємося до авторитетної людини й послухаємо цю суддю.

 

     І я закликав би змінити нашу  позицію.  Тут  якісь  політичні ігрища - більше я нічого не бачу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  пропоную  зробити  так.  Бо, справді,  було прохання Голови Верховного Суду і прохання народних депутатів.  Аби не було звинувачень (подібно до того,  як ми зараз звинувачуємо деяких претендентів  чи  суддів),  що  ми  навіть  не надали  можливості людині виступити,  пропоную надати одну хвилину Наталії  Ігорівні  для  виступу.  Якщо  будуть   запитання,   вона відповість, і потім ще раз визначимося.

 

     Будь ласка, Наталіє Ігорівно.

 

     СІТБАТАЛОВА Н.І.,    суддя    Харківського   районного   суду Харківської області.  Уважаемые депутаты!  В моем  производстве  с апреля  находится уголовное дело по статье 125,  часть 1,  а потом мне дали еще уголовное  дело  по  статье  102  Уголовного  кодекса Украины,  которые  я  об единила в одно производство.  Статья 125, часть 1,  Уголовного кодекса -  это  ответственность  за  клевету. Статья  102 Уголовного кодекса - это ответственность за причинение телесных повреждений средней тяжести.

 

     По этим двум преступлениям обвиняется некая Нещеретная  Лидия Ивановна.   Подсудимая   долгое  время  не  являлась  на  судебные заседания,  срывала их, в связи с чем суд вынужден был изменить ей меру пресечения.

 

     Хочу сказать еще вот о чем.  Нещеретная сотрудничает с Петром Степановичем Бондаренко,  учителем  труда  средней  школы  поселка Покотиловка  Харьковской  области,  который,  не имея юридического образования,  пообещал ей,  что с его помощью она  будет  признана невиновной.  Сейчас  говорить о том,  виновна она либо не виновна, никто не  имеет  права,  поскольку  нужно  слушать  дело.  Слушать подсудимую,  потерпевшую, свидетелей и изучать все материалы дела, все  доказательства.  И  только  в  совещательной  комнате  можно, постановляя приговор, указать, виновна она либо невиновна.

 

     Бондаренко, который   сотрудничает   с   Павлом  Васильевичем Тищенко, народным депутатом, позвонил... Ну, я уж не знаю, как мне и  расценивать  это  сотрудничество.  Что депутат ему обещал,  что обещал Бондаренко - не знаю.

 

     На сегодняшний  день  мое  постановление  об  изменении  меры пресечения  не отменено.  Я с председателем Харьковского районного суда дала полную справку по этому делу и  в  областной  суд,  и  в районную   прокуратуру.  Если  бы  с  моей  стороны  было  принято неправильное, незаконное решение, оно было бы просто отменено.

 

     Поскольку депутат Тищенко стал очень вмешиваться в ход  этого дела, то от меня его взяли и передали другому судье. Слушание дела вновь назначено на 26 ноября,  и пока что органы милиции не  взяли Нещеретную под стражу, поскольку она (наверное, Тищенко ее заверил в чем-то) явилась  даже  не  ко  мне,  а  к  председателю  суда  и попросила пока что не брать ее под стражу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Ігорівно, дякую.

 

     СІТБАТАЛОВА Н.І. Я даю об яснение по делу.

 

     Что касается дела...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталия Игоревна, не продолжайте.

 

     СІТБАТАЛОВА Н.І. Нет, извините, я должна сказать...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталия   Игоревна,   извините,   вы   на  сессии Верховного Совета, а не у себя в суде. Садитесь, пожалуйста.

 

     СІТБАТАЛОВА Н.І. Но меня здесь обвиняют!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Садитесь, пожалуйста.

 

     Вимкніть, будь ласка,  мікрофон.  Ваш мікрофон вимкнено. Будь ласка, сідайте, Наталіє Ігорівно.

 

     Шановні колеги! Була пропозиція поставити на переголосування. Я ставлю (Шум у залі).  У поіменному режимі персональне питання не голосується.

 

     Хто за те, щоб призначити Сітбаталову Наталію Ігорівну суддею Харківського обласного суду, прошу визначитися.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги,  питання закінчено.  Але  його  безпосередньо стосується...  Шановні  колеги,  ви бачите,  чим закінчиться зараз будь-яке голосування. Давайте не будемо травмувати людей.

 

     Слово для репліки депутату Литваку.  Народний депутат  Литвак не   зареєстрований   чомусь.  Будь  ласка,  перевірте.  Увімкніть мікрофон.

 

     ЛИТВАК О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 87, ІваноФранківська область). Шановний головуючий! Я хотів би зробити зауваження,  що процедура призначення судді на посаду неправильна. Якщо є якісь зауваження  особистого  характеру,  не  пов'язані  із судовим процесом, то в залі вони не повинні обговорюватися.

 

     Наступне. Коли   суддя   сьогодні   перед   виборцями,  перед народними депутатами розповіла про втручання народного депутата  в судовий  процес,  то я вважаю,  що треба створити незалежну слідчу комісію і перевірити цей факт.

 

     Прошу поставити мою пропозицію на голосування (Шум у залі).

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Правильно!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу заспокоїтися.  Мене дивує, що колишній виконуючий обов'язки Генерального прокурора звинувачує всю Верховну Раду.  Голосування  -  це  визначення  позиції  всієї Верховної  Ради!  Тому,  шановні  колеги,  завершили розгляд цього питання (Шум у залі).

 

     До цього питання має безпосереднє  відношення  приведення  до присяги  члена  Вищої ради юстиції.  Шановні колеги!  У Вищій раді юстиції,  яка розглядає справи суддів,  не  вистачає  на  сьогодні членів.  За  посадою  до  Вищої  ради  юстиції входить Генеральний прокурор України.  Ми маємо привести його сьогодні до присяги, аби він мав можливість брати участь у засіданнях Вищої ради юстиції.

 

     Я запрошую   Генерального   прокурора   Михайла  Олексійовича Потебенька  скласти  присягу  члена  Вищої  ради  юстиції.   Потім продовжимо розгляд попереднього питання.

 

     Будь ласка.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.,  Генеральний прокурор України. Я, Потебенько Михайло  Олексійович,  присягаю  сумлінно,  чесно  і  неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів  із  числа  високопрофесійних  і  чесних юристів  і  додержання  закону  та  етики  в  діяльності  суддів і прокурорів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми вітаємо Михайла Олексійовича зі вступом до складу Вищої ради юстиції (Оплески).

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Депутат  Литвак вніс пропозицію.  Ви повинні були поставити її на голосування.  Я такий же депутат, як і ви. Ми з вами маємо рівні права. Треба цю пропозицію проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  роблю  зауваження  народному  депутату Королю, який заважає вести засідання (Шум у  залі).  Будь  ласка,  займіть своє робоче місце! Я цілком з вами згоден, що ми маємо рівні права (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Вносилася  пропозиція  заслухати  ще  одного претендента,  який не набрав необхідної кількості голосів. Мається на увазі претендент на  посаду  судді  Донецького  обласного  суду Калашников Володимир Миколайович. Будь ласка, на трибуну.

 

     КАЛАШНИКОВ В.М.,  заступник  голови  Перевальського районного суду Луганської області.  Я хочу дать пояснения по поводу того,  о чем говорил депутат Петренко,  что по моему решению было незаконно уволено три человека.  Прокурор района  представил  в  суд  четыре материала  о  нарушении  Закона  Украины  о  борьбе с коррупцией - государственные служащие не предоставили по  месту  работы  до  15 марта 1998 года декларацию о доходах за прошедший год. Четыре дела были рассмотрены четырьмя  судьями,  еще  одно  -  лично  мною.  В соответствии   со   статьей   5   Закона  о  борьбе  с  коррупцией государственный  служащий,  не  представивший  по   месту   работы декларацию о доходах, должен нести за это ответственность. Все они были оштрафованы и освобождены от занимаемой должности в  пределах санкции  названной  статьи.  Это были постановления четырех судей, которые занимались данными делами,  мною был один  такой  материал рассмотрен.

 

     Эти решения  были обжалованы в областном суде.  Областной суд их отменил, но не потому, что они были приняты незаконно, а в силу малозначительности и того,  что гражданин,  в отношении которого я принимал решение, является инвалидом. В настоящее время прокурором области  вынесены протесты на определение областного суда,  и дело продолжает слушаться. Вот что я хотел пояснить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Ви почули пояснення з приводу  ситуації,  що виникла,   тому  ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  про призначення на посаду судді Донецького обласного суду  Калашникова Володимира Миколайовича. Прошу визначитися.

 

     "За" - 170.

 

     Рішення не приймається.

 

     Пропоную таке.

 

     Перше. Шановні  колеги!  Я  надам  слово  і з мотивів,  і для репліки і такого іншого,  але ви дуже добре розумієте,  що коли  в залі не вистачає 60 чи 70 голосів,  то ніякі виступи з мотивів уже не допоможуть.

 

     Друге. Я пропоную доручити ще раз профільному комітету  разом із тим,  хто представляє кандидатів на посади суддів,  повернутися до розгляду цих кандидатур.

 

     Третє. Народний депутат Литвак  та  інші  вносили  пропозицію доручити нашому профільному комітету,  комітету депутата Омеліча - з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної  Ради України розглянути те звинувачення і ті претензії, які звучали сьогодні на адресу  народного  депутата.  Усе  це  має право розглядати наш профільний комітет.

 

     На цьому  завершуємо  розгляд  питання (Шум у залі).  Про що? Шановні колеги!  Ми маємо розглянути дуже багато питань,  тому, ви розумієте,  що  ми  просто...  Будь ласка,  депутат Богословська з мотивів.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область). Уважаемые коллеги! Я являюсь вице-президентом Союза юристов Украины и не могу сейчас наблюдать за тем,  что мы с вами  делаем.  Вы  вдумайтесь,  что  происходит   в   государстве. Президент  нарушает Конституцию,  а Верховный Совет нарушает самый главный закон - невмешательство других ветвей  власти  в  судебную деятельность.  Разве  можно сейчас подвергать сомнению возможность избрания судьи только потому,  что  его  позиция  не  совпадает  с позицией  отдельного  депутата  из  фракции  коммунистов или любой другой фракции.

 

     Уважаемые коллеги! Уважаемые друзья! Я вас убедительно прошу: давайте   не   создавать   прецендента,   потому  что  мы  с  вами ответственны за то,  что Президент нарушает Конституцию.  И не дай Бог,  чтобы  нас  с  вами  обвинили  в  том,  что мы вмешиваемся в судебную власть.  Если к претенденту на место  судьи  нет  никаких претензий,  нет  отмененного  в  надлежащем порядке вынесенного им приговора или  определения,  мы  с  вами  не  в  праве  подвергать сомнению  его кандидатуру.  Давайте все-таки быть законопослушными прежде всего.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  надам  слово   для   репліки депутатам  Симоненку,  Тищенку,  Кириченку.  І на цьому ми з даним питанням завершимо, якщо не буде іншого рішення.

 

     Будь ласка. Депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  У каждого  из  нас  есть право иметь свою позицию,  как у отдельного народного  депутата,  так  и  у  фракции  в  целом.  И  я   думаю, вице-президенту  Союза  юристов  Украины  негоже,  нарушая Закон о статусе народного депутата,  диктовать, как кто должен голосовать. Это во-первых.

 

     Во-вторых. Такой  своей  позицией  фракция  коммунистов хочет защитить  большинство  обездоленных,  не  имеющих  денег,  которые обращаясь в суд,  не имеют возможности получить защиту. И не судья тут виноват,  виновата та система,  которая  породила  возможность влияния  на  судей  тех,  кто  владеет  огромными средствами,  кто сегодня опирается на криминальные структуры и  давит  на  судебную власть,  кто,  попирая  законы,  по-своему  прочитывая эти законы, неправильно вершит судьбы людские,  ибо,  еще раз говорю, не судья виноват. Мы хотели бы защитить судебную власть от того бандитизма, который творится у нас в государстве,  потому что простой  человек сегодня  не найдет защиту в суде,  ибо не дадут по совести вершить правосудие.

 

     У нас во фракции лежат сотни писем.  Я обращаюсь,  и  Виталий Федорович  может  это  подтвердить,  постоянно  прошу:  об ективно рассмотрите то или иное дело.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнсько-демократична партія України. Бог створив усіх рівними

- це норма християнської моралі.  Згідно із Конституцією всі рівні перед Конституцією і законами України.  Мені дуже прикро, що лідер комуністів,  який дав наказ членам своєї фракції не  голосувати  з даного  конкретного  питання,  усе  каже  правильно,  але сповідує подвійну мораль, стандарт подвійної поведінки. Петре Миколайовичу, як   дали   наказ,   так  і  відмініть  його.  Тому  що  ви  -  за об'єктивність, а значить - за законність.

 

     У даному випадку рішення суду не було, але був тиск на суддю. Тому  я  прошу  вас,  Адаме  Івановичу,  поставити  на голосування пропозицію нашого колеги депутата Литвака про створення тимчасової спеціальної комісії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Я знову прошу все-таки не ставати на шлях безпідставних звинувачень.  Ви  що,  були  свідком того, що хтось якісь команди давав?

 

     Будь ласка. Депутат Тищенко. І на цьому завершуємо.

 

     ТИЩЕНКО П.В. Уважаемые товарищи народные депутаты! Я хотел бы вам сказать следующее.  Пожалуйста,  не шумите.  Дело в  том,  что Нещеретная Лидия Ивановна - мой избиратель,  она обратилась ко мне как народному депутату с единственной просьбой - узнать,  почему в отношении ее определена мера содержания под стражей.

 

     Я как  народный  депутат  имею  право,  и  я обратился с этим вопросом к районному прокурору и председателю  суда  Калиновскому. Председатель  суда Калиновский сказал вот те слова,  которые здесь повторила  Наталия  Игоревна:  якобы  Нещеретная  не  являлась  на заседания суда. У Нещеретной Лидии Ивановны имеются оправдательные документы, и на некоторых заседаниях она была, это зафиксировано в протоколах. Учитывая это, председатель суда рассмотрел дело и счел возможным  передать  его  другому  судье.  Вмешательства  в   этом никакого нет. Я не давил на судью в вопросе окончательного решения по делу.  Интересовался  исключительно  одним  -  почему  человеку определили содержание под стражей.

 

     Наталия Игоревна   здесь   уже   обвинила   меня  в  каком-то сотрудничестве и вмешательстве,  это говорит о ее характере. И уже депутатам судить, насколько прав я и насколько права она.

 

     Спасибо (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу заспокоїтись (Шум у залi).

 

     БАНДУРКА О.М.  Шановні народні депутати!  Ми бачимо класичний приклад втручання в судочинство. Я розумію, що Наталію Ігорівну ми ніколи не оберемо членом районного суду, комуністи не дадуть цього зробити.  No pasaran!  Але ми бачимо урок,  як треба втручатися  в справи суду. Ганьба! Ганьба нам, що ми так вчинили! (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Як ми з вами домовилися,  ще раз повторюю,  ці кандидатури ще раз будуть розглянуті  в  профільному комітеті і залежно від рекомендацій профільного комітету ми будемо розглядати це питання.  Подавайте,  будь ласка,  свої пропозиції в комітет.

 

     Далі. Шановні  колеги,  які  дуже  махають  руками,  вивчайте Регламент - з голосу ніяке питання на голосування не ставиться.

 

     Якщо у  вас   є   пропозиції,   вносьте   їх,   вони   будуть розглядатися,   вноситися   до   порядку   денного   і  тоді  лише голосуватися.

 

     А зараз давайте все-таки  привітаємо  новопризначених  суддів усіх рівнів,  побажаємо їм,  особливо жіночій половині,  успіхів у їхній надзвичайно нелегкій справі,  і нехай їм суддею буде  тільки совість і закон, а більше ніякі вказівки (Оплески).

 

     Шановні колеги!   Як   ми  і  домовлялися,  після  завершення розгляду  даного  питання  слово  з  мотивів  надається  народному депутату Єльяшкевичу.

 

     Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Партия "Громада".  Уважаемые коллеги! Сегодня перед нами  выступал  Президент  Украины.  Специально  для того,  чтобы рассмотреть процедуру выступления, депутатами Цушко и Омеличем  был  подготовлен   проект   постановления,   в   котором предусматривалось,  что  Президенту будут заданы вопросы,  и после этого состоится обсуждение того, о чем говорил Президент.

 

     Я понимаю,  что Президент боится отвечать на вопросы народных депутатов Украины,  но я не понимаю позиции Председателя Верховной Рады и  отдельных  народных  депутатов  Украины,  которые,  будучи избраны  народом,  не  имеют  возможности  нормально  пообщаться с главой государства.  Если мы не можем задавать ему вопросы, то кто будет это делать?

 

     Я хочу,  чтобы  в  дальнейшем  такой практики не было.  У нас четыре с половиной года, имею в виду прошлый созыв Верховной Рады, Леонид  Данилович  Кучма  успешно  уходил  от  ответов  на вопросы народных депутатов Украины.  Он  зачитал  подготовленный  текст  и ушел.  Для того чтобы его прослушать,  не надо сидеть в сессионном зале,  достаточно было  послушать  это  по  радио,  посмотреть  по телевидению.  Мы  -  народные депутаты Украины,  давайте соблюдать свой статус и давайте требовать от Председателя,  чтобы  он  перед рассмотрением    вопроса    ставил   процедуру   рассмотрения   на голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую. Шановні колеги! Я ще раз нагадаю вам статтю 85  Конституції:  "До повноважень Верховної Ради України належить: заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про  внутрішнє і зовнішнє становище України".  Заслуховування!  Ми діяли відповідно до Конституції.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Розглядається питання про проект Закону  про встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 1998 року (друге читання).

 

     Слово має  заступник  голови  Комітету  з  питань  соціальної політики та праці Степанов Михайло Володимирович (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!     Представники    Прогресивної    соцпартії наполягають на слові.  Після заслуховування інформації  заступника голови комітету вони одержать слово для зачитання своєї заяви.

 

     Будь ласка,  Михайле  Володимировичу (Шум у залі).  Увімкніть мікрофон з місця. Депутат Степанов. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый  председательствующий!  Уважаемые  депутаты!  Мне  не  в совсем обычной форме приходится докладывать,  но,  тем не менее, я готов  выполнить  то  задание,  которое  дал  мне  мой комитет,  и доложить,  что Комитет по вопросам социальной политики и труда  на своем  заседании  2  ноября текущего года рассмотрел сравнительную таблицу ко второму чтению проекта Закона Украины "Про встановлення величини  вартості  межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати з  1  жовтня  1998  року",  внесенного  народными депутатами Витренко и Романчуком.

 

     В предусмотренные  Регламентом  сроки  предложения  к  тексту проекта закона  от  народных  депутатом  не  поступали.  Поступило только  одно предложение - от Кабинета Министров,  вы видите его в сравнительной  таблице.   Наше   решение   мы   также   внесли   в сравнительную  таблицу.  Я зачитаю.  Кабинет Министров предлагает: "Відхилити проект закону як неприйнятний, оскільки його прийнято з порушенням  законів про межу малозабезпеченості,  про оплату праці та Регламенту Верховної Ради".  Это  предложение  комитет  внес  в сравнительную   таблицу  и  принял  решение:  "Внести  на  розгляд Верховної Ради".

 

     Я хочу аргументировать решение нашего  комитета.  В  принципе наш   комитет   поддерживает   позицию   авторов  законопроекта  о значительном   повышении   размера   величины   стоимости    черты малообеспеченности,  однако  настаивает,  чтобы это было сделано в соответствии с Регламентом,  чтобы были представлены  обоснованные расчеты, а таких расчетов мы не видели.

 

     Далее. Я   обязан  сказать,  что  на  заседании  комитета  не присутствовали инициаторы,  в том числе не  присутствовал  и  член комитета   депутат   Романчук,  поэтому  мы  не  смогли  выслушать аргументы инициаторов.  Поэтому наш  комитет  настаивает  на  том, чтобы   если   Наталья  Михайловна  Витренко  не  может  высказать аргументацию, поскольку находится сейчас в Париже, то дать другому инициатору  -  депутату  Романчуку такую возможность.  Пусть он на цифрах еще раз нам  все  докажет,  поскольку  согласно  требованию Регламента такие предложения рассматриваются в бюджетном комитете, так как они тянут за собой дополнительные расходы бюджета. Поэтому наш   комитет,  внеся  это  предложение  Кабмина  в  сравнительную таблицу, предлагает его либо проголосовать, либо отклонить.

 

     И еще мне поручено сообщить Верховному Совету,  что  принятие этого  проекта  закона  в  первом  чтении  уже  фактически сорвало увеличение  минимальной  заработной  платы  до  65  гривень.  Если используется  тарифная  ставка,  то  было  бы повышение зарплаты в среднем на 10 гривень,  а если  это  пятый,  шестой  и  так  далее разряды,  то  могло быть повышение на 30-40 гривень.  Это то,  что было  реально,  но  не  сделано.  Я  уже   не   говорю   о   черте малообеспеченности,  это более такая теоретическая категория,  чем практическая.

 

     Мы предлагаем проголосовать предложение Кабмина,  внесенное в сравнительную таблицу. Если оно будет принято, комитет оформит его как положено для подписи Президента.  Если не будет принято, то мы предлагаем все-таки проголосовать то предложение Кабмина,  которое еще не снято:  размер минимальной зарплаты  до  конца  года  -  65 гривень  и  величина  стоимости  черты  малообеспеченности  - 80,1 гривни.

 

     И еще мне поручено  комитетом  сказать,  что  до  конца  года фактически   осталось  полтора  месяца,  поэтому  даже  если  этот законопроект и будет принят, Президент обязательно наложит на него вето, то есть практически это ничего не даст.

 

     Наш комитет    предлагает   проголосовать   сейчас   согласно процедуре второго чтения  единственное  предложение,  внесенное  в таблицу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Володимировичу.

 

     Чи є запитання? Будь ласка, запишіться. Прошу виставити п'ять хвилин. Депутат Потімков. За ним - депутат Дорогунцов.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область).  Фракция "Левый центр".  Прошу передать  слово  депутату Николаенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція  Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр). Шановний Михайле Володимировичу! Я хотів би, щоб ви прокоментували таку річ.  Цілком зрозуміло, що немає жодної людини у фракціях лівих сил,  яка виступала б  проти  підвищення  розміру заробітної  плати,  пенсій  і так далі.  Але зрозуміло,  що тільки одним оцим заходом,  без зміни  соціально-політичного  курсу,  без наведення  порядку  в  імпортноекспортних операціях,  без введення державної монополії на  спирт,  горілку  (такий  перелік  у  нашій програмі є) не можна вийти з кризи.

 

     Я так  розумію,  що  ви не проти підвищення розміру зарплати, але скажіть, будь ласка, наскільки це буде виходом із ситуації, що склалася?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я готов ответить на вопрос коллеги Николаенко, однако, Адам Иванович, хотел бы отметить, что у нас идет процедура второго  чтения,  где  предусмотрены  ответы и аргументация только относительно внесенных предложений. А на вопрос коллеги Николаенко отвечу  таким  образом.  Я  сказал,  что  комитет принципиально за повышение  размера  и  минимальной  заработной  платы,   и   черты малообеспеченности  (будет слушаться проект закона на 1999 год,  я там тоже  обозначен  как  содокладчик,  и  я  выскажусь  по  этому вопросу),  но  дело  в  том,  что у нас осталось полтора месяца до конца  года.  Если  бы  мы   всетаки   вернулись   к   предложению правительства, которое еще не отозвано, и согласились с повышением с 1 октября размера минимальной зарплаты до 65 гривень (это первая тарифная ставка, а для других разрядов там идет повышение на 30-40 гривень),  то это было бы реально,  и правительство вынуждено было бы   это   выполнить.   Если   мы   согласимся  с  размером  черты малообеспеченности в 80,1 гривни,  то  Президент  просто  вынужден будет  подписать закон,  и никуда он от этого не денется.  Если же примем  тот  проект,  который  предлагает  фракция   Прогрессивной социалистической  партии,  то  получим вето и до конца года мы это вето не снимем. Более того, мы постоянно говорим о том, что должны помогать многодетным семьям,  говорим о выплатах и так далее,  так вот мы разблокируем эти выплаты уже сейчас, приняв такое решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Володимировичу. Я прошу вибачення, справді, це друге читання, тому запитання не задаються.

 

     У зв'язку  з  тим що автор законопроекту,  який ми прийняли у першому читанні,  Наталія Михайлівна  Вітренко  постійно  вимагала надати їй слово для співдоповіді під час розгляду цього питання, я пропоную надати можливість Вітренко виступити зі співдоповіддю,  а після того приймати рішення.

 

     Будь ласка.  Є  депутат Вітренко?  Немає.  Тоді,  будь ласка, депутат Романчук як один зі співавторів (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Депутату Марченку передайте слово!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Шановні  представники  фракції! Володимире Романовичу!  Передається слово депутату Марченку,  але, будь ласка,  не блокуйте хоча б уже Марченка.  Сядьте, будь ласка, на місця.

 

     Слово має депутат Марченко. Десять хвилин. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты!  Я хочу обратить ваше внимание на то,  что фракция Прогрессивной социалистической партии  Украины  в количестве  девяти  человек,  из  них три женщины,  сегодня третьи сутки проводит  голодовку.  Причина  голодовки  -  протест  против пересмотра  принятого  Верховным  Советом  решения  об  увеличении размера черты малообеспеченности и минимальной заработной платы. Я особенно  хочу  обратить  внимание  депутата  Степанова  и  членов профильного комитета, что первого чтения не было. Согласно законам Украины "Про межу малозабезпеченості" та "Про оплату праці" только утверждаются  размеры  черты  мало-обеспеченности  и   минимальной заработной платы.

 

     Итак, проект   закона,  внесенный  правительством,  не  нашел поддержки в Верховном Совете,  и Верховный Совет  проголосовал  за предложения,   внесенные  на  основании  расчетов,  проведенных  и предложенных  Прогрессивной  социалистической   партией   Украины. Поэтому  рассматривать  сейчас  этот  вопрос недопустимо.  Почему? Потому что решение принято,  принято окончательно. Ознакомьтесь со стенограммой,  уважаемый депутат Степанов,  и там увидите, что наш закон принят  окончательно,  еще  раз  повторяю.  В  чем  нарушена процедура?  Если правительство и ваш комитет намерены пересмотреть решение,  то Регламентом определена процедура:  вы  должны  внести этот  вопрос  в  повестку  дня,  за  что  должны проголосовать 226 депутатов,  и только тогда рассматривать и  принимать  решение  по данному вопросу.  Еще раз подчеркиваю: законопроект не голосовался в первом чтении,  он был принят окончательно,  поэтому он не может ставиться на голосование во втором чтении.

 

     Теперь по  существу.  Я  хотел задать вопрос Степанову и хочу сказать,  что министр коммунист Сахань также хорошо об этом знает. Скажите,   пожалуйста,   на   каких  нормативах  минимальных  норм потребления продуктов питания, утвержденных Минздравом, базируются ваши  расчеты  (ваши  и  Кабинета  Министров)  размера минимальной зарплаты  и  черты  малообеспеченности?   Назовите,   когда   были утверждены  эти  нормы  потребления?  Кем  были утверждены?  Так я расскажу всем гражданам Украины,  что эти нормы  потребления  были утверждены  в 1992 году.  Каждый депутат получил эти сведения:  мы подали проект постановления о неприемлемости внесенного  Кабинетом Министров  и  комитетом  предложения,  и  в  этом  документе  была сравнительная табличка.  Я хочу  обратить  внимание,  что  каждому депутату  роздали,  подтвердили  все расчетами.  Первая табличка - потребление продуктов питания,  на  основании  которых  проводится расчет  размера  черты  малообеспеченности (левая колонка),  и еще одна табличка - минимально допустимые нормы потребления  продуктов питания,  определенные Минздравом Украины,  который предупреждает, что если нормы потребления будут  меньше,  то  тогда  в  организме детей,   взрослых,   пенсионеров  наступают  необратимые  процессы уничтожения организма.

 

     Я приведу вам примеры  для  сравнения.  Например,  минимально допустимые нормы потребления мяса - 45 килограммов на человека,  в том числе на ребенка.  В расчетах Кабинета Министров и комитета по социальной   политике   использовалась   норма   в  21  килограмм. Вдумайтесь, 21 килограмм! Это в 2 раза меньше.

 

     Далее. По молоку (по расчетам на ребенка) норма  в  3,5  раза меньше  той,  которую  допускает Министерство здравоохранения.  По рыбе - в 10 раз меньше.  Что  в  результате  вошло  в  этот  набор продуктов  питания  -  только  картошка и хлеб.  Наш народ,  наших детей,  пенсионеров  посадили  на  картошку  и  хлеб!  И  на  этом основании вы провели расчеты?!

 

     Теперь я  расскажу  о  расчетах,  которые провела и проверила фракция  прогрессивных  социалистов.  Мы   были   у   Председателя Верховного  Совета  (специально  записались  на  прием  по  личным вопросам,  чтобы обсудить данный  вопрос),  показали  Председателю Верховного  Совета  международные документы,  в частности Всеобщую декларацию прав человека (статья 25),  Конвенцию о правах  ребенка (статья   27),  а  также  Конституцию  Украины  (статья  48).  Все показали:  на  каких  принципах,  на   каких   нормативах   должны рассчитываться   минимальные   уровни   черты  малообеспеченности, заработной платы и пенсий.

 

     Мы побывали и в Кабинете Министров у Пустовойтенко. Мы пришли к Президенту с одной просьбой: разберитесь с тем, что происходит в государстве,  ибо  если  будут   утверждены   минимальные   уровни заработной  платы,  пенсий  и  черты  малообеспеченности  на таких нормативах потребления, это будет политика геноцида.

 

     И поэтому я  говорю,  что  Степанов  клевещет.  Прогрессивная социалистическая  партия  Украины  выполнила расчеты,  эти расчеты проверялись на четырех совещаниях,  которые фракция  Прогрессивной социалистической   партии  Украины  провела  совместно  с  рабочей группой  Кабинета  Министров.  Мы  представили  свои  решения   на основании расчетов. Что касается черты малообеспеченности, то мы с Кабинетом Министров разошлись в прогнозах уровня инфляции:  у них, вы  знаете,  в проекте бюджета принят уровень 10,8 процента,  а мы предложили принять уровень инфляции 50 процентов.  Но это даже  не главный момент.  В той схеме, которую предлагает Кабинет Министров и которую поддерживает Степанов,  нормативы потребления  продуктов питания занижены в два,  четыре, десять раз. То есть я хочу, чтобы вы,  депутаты,  осознали:  принятие такого решения недопустимо.  И напоминаю Конвенцию о геноциде: каждое должностное лицо независимо от того,  какую должность оно занимает в государстве,  будет нести персональную  ответственность за преступления перед своим народом. Я хочу напомнить депутатам:  вы же давали клятву служить на  благо народа.   Так   служите  же,  примите,  защитите  ратифицированные законные международные нормы по минимальному прожиточному  уровню. Вы   хорошо  знаете,  что  при  таких  уровнях  зарплат  и  пенсий невозможно прожить.

 

     Дальше. Кабинетом Министров была допущена одна грубая ошибка, которая,  если  ее  не  исправить,  приведет к деградации трудовых ресурсов.  Возьмите величину  минимальной  заработной  платы.  Она сегодня не выполняет функцию социального норматива.  Не выполняет! Скажите, пожалуйста (я обращаюсь к Кабинету Министров и комитету), что  такое сегодня 65 гривень минимальной заработной платы?  Будет ли она способствовать воспроизводству рабочей силы или  не  будет? Скажите,  пожалуйста,  на  основании каких расчетов вы предлагаете такую норму - 65 гривень?  Покажите их!  У вас расчетов нет!  А  я докажу,  что  это  нормы  как  раз для концлагеря,  вы всю Украину загоняете в концлагерь.

 

     Теперь относительно заработной платы.  Сегодня,  к сожалению, по законодательству минимальная заработная плата выполняет функцию тарифа для начисления зарплаты.  А  минимальная  заработная  плата должна  нести  социальную  функцию.  Социальную!  То  есть  должна гарантировать воспроизводство трудовых ресурсов. А это значит, что минимальная  заработная плата должна обеспечивать стоимость жизни. Исходя из этого мы предложили внести изменения в Закон  об  оплате труда,  нас  в  этом  поддерживает  Кабинет Министров.  И мы здесь обязаны эти  изменения  принять.  Это  решит  не  только  проблему минимальной заработной платы,  но и проблему выплат, потому что на основе минимальной  заработной  платы  рассчитываются  выплаты  на детей, на инвалидов, на других незащищенных граждан Украины.

 

     Следовательно, Прогрессивная  социалистическая партия Украины выполнила расчеты в полном  об еме.  Эти  расчеты  перепроверялись Кабинетом Министров.  Перепроверялись!  Мы их внесли,  и Верховный Совет, поддержав предложение Прогрессивной социалистической партии Украины,   поступил  абсолютно  правильно.  Он  выполнил  функцию, возложенную на Верховный Совет законами о черте малообеспеченности и об оплате труда.  И мы сделали первый шаг (напомню,  первый шаг) для того,  чтобы выполнить требования статьи 48  Конституции,  где записано,  что  каждый гражданин Украины имеет право на "достатній життєвий рівень..,  що включає достатнє харчування,  одяг, житло". Следовательно,  это  наша  первая  робкая  попытка  приблизиться к нормативам, заложенным в законодательстве.

 

     И последнее.  Я обращаю внимание  депутатов:  наша  задача  - обосновать,  рассчитать величину минимального прожиточного уровня. Вот в чем главная задача депутатов!  А  где  взять  деньги  -  это второй  вопрос.  Об этом обязаны думать правительство,  Президент. Если они не могут думать,  пускай уходят в отставку.  Если они  не знают, откуда взять деньги, пускай уходят в отставку (Шум у залі).

 

     Хочу сказать  еще...  (Шум у залі).  Ну подождите,  покричите потом! Хочу еще сказать, что Президент, выступая сегодня с трибуны Верховного   Совета,   сказал   о   недоимке  в  бюджет,  и  вчера председатель  Счетной  палаты  привел  цифру  -   19   миллиардов. Ткаченко,  выступая на заседании Совета фракций, сказал, что из-за того что трейдеры,  покупающие газ по 35 долларов,  реализуют  его государству по 83 доллара,  4 миллиарда долларов, а это порядка 14 миллиардов гривень, не поступают в наш бюджет. Мы назвали и другие источники доходов.  Скажем,  половина нашей экономики - в тени, то есть деньги для того, чтобы повысить минимальные уровни заработной платы и пенсий, есть.

 

     Следовательно, наша   главная  задача  сейчас...  Я  еще  раз подчеркиваю:  мы не имеем права пересматривать решение, которое мы приняли.  Если  Степанов  или  правительство  хотят включить это в повестку дня,  пускай свое  предложение  обоснуют  и  наберут  226 голосов.

 

     А я  прошу  уважаемых депутатов не поддаваться на провокацию, не способствовать геноциду против нашего  народа,  не  включать  в повестку  дня  и  не  голосовать  предложение Министерства труда и социальной политики и  комитета,  который,  к  сожалению,  предает граждан  и  не выполняет свои обязанности по их социальной защите. Не поддавайтесь!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу. Шановні колеги! Ми зараз  надамо  одну хвилину міністру праці та соціальної політики, потім - доповідачу і будемо приймати рішення. Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановні  народні депутати!  Прошу уваги!  Чесно кажучи,  виступати зараз важко.  Виходить, що, скажімо, попередній промовець виступає за  людей,  хоче  людям  зробити  краще,  а  Міністерство праці та соціальної політики,  уряд і,  я так розумію,  частина депутатів - проти  цього.  Я  думаю (це перше,  що слід зазначити),  що ми всі хочемо зробити все-таки якийсь реальний крок,  щоб покращити життя людей. Це перше.

 

     Друге. Прийнятим    Верховною    Радою   законом   про   межу малозабезпеченості  передбачено,   що   величина   вартості   межі малозабезпеченості "щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів".  У статті 10 Закону  України  про оплату  праці  записано,  що  розмір  мінімальної заробітної плати встановлюється  Верховною  Радою  України  за  поданням   Кабінету Міністрів, як правило, один раз на рік при затвердженні державного бюджету з урахуванням пропозицій,  вироблених  шляхом  переговорів представників професійних спілок, власників або уповноважених ними осіб.

 

     Третє. Справді,   розрахунків   бюджетного   комітету,    які підтверджували  б  можливість цього року профінансувати ці видатки (а ми називали  ці  цифри,  я  не  буду  їх  повторювати),  немає. Бюджетний   рік   завершується,   і  треба  мати  реальні  джерела фінансування цих видатків.

 

     Тепер стосовно  розрахунків,  про   які   говорив   Володимир Романович. Поперше, запропоновані розрахунки зроблено на 1999 рік, а  не  на  четвертий  квартал  1998  року,  тут  так  і  написано: "Розрахунки  прогнозної  величини  межі малозабезпеченості на 1999 рік". І індекс інфляції на 1999 рік прийнято 150 відсотків.

 

     Тобто немає обгрунтувань на четвертий квартал (про що ми тоді вносили  пропозицію)  щодо  розміру мінімальної заробітної плати і межі малозабезпеченості.

 

     Тепер стосовно  обговорення,  яке  відбулося.   Справді,   за дорученнями   Президента   та  Прем'єр-міністра  відбулося  кілька робочих  зустрічей,  на  яких  було  проведено  розрахунки  (знову підкреслюю) на 1999 рік. Наші опоненти з ними повністю погодилися, і Наталія Михайлівна Вітренко заявила тут,  у сесійному  залі,  що вони  майже повністю збігаються.  Не було домовленості щодо одного показника: який передбачити рівень інфляції на 1999 рік.

 

     Міністерство праці  та  соціальної   політики,   Міністерство економіки вважають, що має бути записана та цифра, яку закладено в проекті бюджету,  поданому Верховній Раді,  який ви вчора прийняли до розгляду.  Інша цифра нами не може бути запропонована, оскільки вона буде чисто суб'єктивною: 35, 50, 70 чи 150 відсотків.

 

     У зв'язку з цим  якраз  і  виникли  розходження.  Бо  Наталія Михайлівна  Вітренко подала альтернативний проект,  а ми цей,  про який зараз ведемо мову.

 

     У зв'язку з цим я,  висловлюючи пропозицію уряду (а якщо мені буде  з другого питання надано слово,  то я там буду аргументувати показники на 1999 рік),  все-таки просив  би,  щоб  Верховна  Рада виправила помилку,  якої вона припустилася. Треба діяти відповідно до Регламенту,  до законодавства. Ви могли б відхилити наш проект, але  приймати  альтернативний  Верховна  Рада на той час просто не мала права.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, Михайле Володимировичу, ідіть на  трибуну!  Шановні  колеги!  Оскільки  ми  зараз  з вами будемо визначатися щодо долі цього проекту закону, то я просив би Михайла Володимировича ще раз нагадати пропозиції,  які вносить комітет. І будемо голосувати. Будь ласка, Михайле Володимировичу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Адам  Иванович,  поскольку   мое   имя   здесь упоминалось одиннадцать раз,  я просил бы дать мне одну минуту для реплики.  И хотел бы сказать депутату  Марченко,  что  я  выступаю здесь не лично как Степанов,  а по поручению комитета,  и поэтому, упоминая здесь мою фамилию, он всетаки ошибался.

 

     Могу сказать,  что депутат  Степанов  голосовал  за  отставку правительства,  а  он  и  вся его фракция - за его поддержку.  Это одно.

 

     Далее по сути.  Почему этот вопрос рассматривал наш  комитет? Ничьих   решений  наш  комитет  не  собирался  пересматривать,  мы выполняли поручение Председателя Верховной Рады,  который  поручил нам  рассмотреть  этот вопрос и подготовить его ко второму чтению. Возьмите стенограмму,  там написано,  сколько депутатов голосовали за  проект  Витренко в первом чтении.  Председатель Верховной Рады знает лучше, я думаю. Мы выполняли поручение нашему комитету.

 

     Далее. Я надеюсь,  что вместо депутата Романчука,  который не ходит на наши заседания,  Марченко станет членом нашего комитета и будет ходить и носить туда все свои расчеты. В комитете (я еще раз говорю)  расчетов  мы  не видели.  Я не клевещу и не собираюсь это делать.

 

     Что касается   таблицы.   Здесь   есть   одно    единственное предложение  Кабинета  Министров.  Я  еще раз его зачитываю,  и мы должны или отклонить его,  или проголосовать  за.  Здесь  сказано: "Відхилити проект закону як неприйнятний, оскільки його прийнято з порушенням законів про межу малозабезпеченості,  про оплату  праці та  Регламенту  Верховної  Ради".  Аргументы  министра вы слышали. Теперь решение за вами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Володимировичу. Шановні колеги! Є дві  пропозиції:  одна  пропозиція комітету - про неприйнятність і друга пропозиція -  від  фракції  прогресивних  соціалістів.  Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Адам  Иванович!  Хочу обратить внимание на то, что мы официально внесли  документ,  который  зарегистрирован  под номером   2197/п1   от   5  ноября  1998  года.  Мы  аргументируем предложение "про неприйнятність пропозицій,  які  вносить  Кабінет Міністрів і які підтримує комітет".

 

     Поэтому я прошу предоставить мне пять минут для того, чтобы я обосновал наши предложения как инициатор.

 

     Прежде всего я считаю, что комитет, который входит с попыткой признать неприемлемым ранее принятое решение, нарушает как минимум несколько положений.

 

     Положение первое.    Когда    рассматривался    законопроект, внесенный нашей фракцией, именно на тот момент вы в соответствии с Регламентом имели право входить с предложением  о  неприемлемости. Вы  не  вошли  с  таким  предложением.  Зал  поддержал наш проект, которым предлагались конкретные нормы.

 

     Следовательно, вы в соответствии с  Регламентом  в  настоящий момент не имеете права инициировать через процедуру неприемлемости пересмотр этого  решения.  И  поэтому  я  предлагаю  депутатам  не голосовать это предложение.

 

     Второе. Адам  Иванович,  я говорил о том,  что для того чтобы рассматривать этот вопрос,  надо рассмотреть  процедуру  имеет  ли вообще право комитет и Кабинет Министров вносить его в зал.  Вы, к сожалению, это не рассмотрели. И я обращаю внимание депутатов, что мы  не  набрали  226  голосов  в  поддержку  предложения  Кабинета Министров и комитета о пересмотре этого решения.  То  есть  сейчас идет незаконное обсуждение.  Хочу напомнить норму Регламента: если вопрос рассматривается с нарушением  процедуры,  принятое  решение считается недействительным.

 

     А теперь  еще несколько слов относительно того,  что мы якобы нарушили какие-то законы.  Вы посмотрите,  в комитете говорят, что мы  нарушили  Регламент.  Какую  статью?  Там  не указано.  Просто Регламент.

 

     Давайте посмотрим Закон Украины о  черте  малообеспеченности. Статья  4  гласит,  что "величина вартості межі малозабезпеченості щорічно  затверджується  Верховною  Радою  за  поданням   Кабінету Міністрів при затвердженні державного бюджету".

 

     Верховный Совет    утвердил    черту   малообеспеченности   и минимальный уровень заработной платы? Утвердил. И никакого первого чтения быть не может.  И не надо фальсифицировать принятое решение и вводить в заблуждение и Верховный Совет,  и всю Украину. Поэтому я прошу вообще не рассматривать этот вопрос. Кроме того, мы внесли проект  постановления  о  признании  проекта  закона,   внесенного Кабинетом   Министров,   неприемлемым   и   указываем,   что  этот законопроект  рассчитан  (я  подчеркну  для   всех   депутатов   и радиослушателей  Украины)  на нормы потребления продуктов питания, которые в три-четыре раза ниже минимально допустимых.

 

     Мы конкретно указываем на  нарушение  статьи  48  Конституции (относительно уровня заработной платы и черты малообеспеченности), нарушение Всеобщей декларации прав человека (статья 25), нарушение Конвенции  о  правах ребенка (статья 17).  Это является нарушением международных  норм,  ратифицированных  Украиной,  и   Конституции Украины.   Поэтому,   уважаемые   депутаты,   никоим   образом  не поддерживайте   политику   геноцида,   которую   сейчас   проводит правительство и которую поддерживает комитет в лице Степанова.

 

     Что касается Наталии Витренко.  Наталия Витренко находится на заседании Совета Европы.  Как член Совета Европы она вчера сделала доклад  о  политике  геноцида  в Украине и о том,  как парламент и правительство относятся к  тому,  что  вся  фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины об явила голодовку.  Никто из вас: ни представители комитета по  этике,  ни  Председатель  Верховного Совета,  ни  члены правительства даже не пытались выяснить причину конфликта и устранить ее.

 

     Обращаюсь к  вам:  не  поддерживайте  политику  геноцида,  не поддерживайте правительство и комитет, которые вносят антинародные предложения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Шановні  колеги! Прошу  зосередитися!  Таким  чином,  щодо  одного й того ж проекту закону,  напевне,  вперше в цьому залі і на цій сесії  ми  з  вами маємо два однакових за формою, але протилежних за змістом рішення.

 

     Першою ми  будемо  ставити на голосування пропозицію комітету про неприйнятність проекту закону,  поданого на розгляд у  другому читанні.

 

     Прошу, Михайле Володимировичу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый  Адам Иванович!  Уважаемые депутаты! Хочу  еще  раз  подчеркнуть,  что   здесь   происходит   полнейшая фальсификация позиции нашего комитета.  Ну,  я не знаю, как вообще (я  обращаюсь  к   председательствующему)   сюда   можно   пускать голодающих  и давать им возможность приводить аргументы.  Все-таки эти люди не смогут адекватно отобразить ситуацию.

 

     Я зачитываю   решение   нашего   комитета.    Наш    комитет, "розглянувши  порівняльну  таблицю  до проекту зазначеного закону, вирішив внести проект Закону  України  про  встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 1998 року на розгляд  Верховної  Ради  України  в другому  читанні".  И  все.  Мы  не  собираемся проводить политику геноцида, это просто ложь.

 

     Мы предлагаем рассмотреть проект во втором чтении. Ко второму чтению  в  таблицу  внесено одно-единственное предложение Кабинета Министров. Кабинет Министров имеет право это сделать, он - суб ект права  законодательной инициативы.  Наше с вами дело отклонить или поддержать это предложение. Все остальное - это инсинуации, просто наглая и безответственная ложь.

 

     И я не знаю,  как здесь можно говорить о Регламенте. Ведь для того чтобы внести такие предложения,  их должен был  рассматривать регламентный  комитет.  Регламентный  комитет должен рассмотреть и сказать,  откуда взять эти деньги.  Такого рассмотрения не было  - это  уже  одно  нарушение  Регламента,  а  я могу перечислить их с десяток.

 

     Уважаемые коллеги! Комитет выполнил чисто техническую работу. Он   получил   одно   предложение   от   Кабмина,  включил  его  в сравнительную таблицу,  внес проект на ваше рассмотрение и  просит или   поддержать,   или   отклонить.   И   я   вас   лично   прошу абстрагироваться от этой  лжи,  от  этого  извращения  фактов,  от обвинения нашего комитета во всяческих преступлениях,  в том числе и в геноциде.  Я не знаю,  как это вообще можно расценивать. Здесь не  митинг.  В конце концов,  мы - Верховная Рада!  Давайте примем решение! Давайте голосовать!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я абсолютно підтримую доповідача. Шановні колеги! Ми  з  вами  зараз  проведемо  голосування.  Звертаю вашу увагу на питання,  які ми будемо голосувати.  Прошу зосередитися, щоб потім не  було  ще  якихось  звинувачень.  Було  внесено  пропозиції від фракцій голосувати ці пропозиції в поіменному режимі.  Хто за  те, щоб  обидві  пропозиції  голосувалися  в поіменному режимі,  прошу визначитися.

 

     "За" - 59.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Ставлю на голосування дві пропозиції.  Перша пропозиція   -   від   комітету.   Будь  ласка,  візьміть  у  руки законопроект. Ставиться на голосування пропозиція...

 

     СТЕПАНОВ М.В. Це не від комітету, це від Кабміну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ ...Від Кабінету Міністрів відхилити проект  закону як неприйнятний. Прошу визначитися.

 

     "За" - 109.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Така ж    пропозиція    про    неприйнятність...   Володимире Романовичу, сформулюйте свою пропозицію, щоб депутати знали, за що голосують.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Предложение, которое вносит правительство...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Романовичу,   прошу   внести    свою пропозицію!

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Я   сейчас   скажу...   Я   хочу   сказать  о неприемлемости!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  треба  аргументів.  Зачитайте,  будь   ласка, пропозицію!

 

     МАРЧЕНКО В.Р.    Моя    пропозиція:   визнати   неприйнятними пропозиції уряду щодо неприйнятності раніше прийнятого рішення...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу...

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Тому що вони суперечать статті 48 Конституції, суперечать міжнародним актам...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     Шановні колеги,  прошу  зосередитись  і  проголосувати  за цю пропозицію (Шум у залі).

 

     "За" - 147.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Таким  чином,  за  Регламентом...   (Шум   у залі)...  Шановні колеги...  Шановні колеги!  Не повторюйте,  будь ласка,  не тисніть...  Представники "Громади", сядьте, будь ласка, на свої місця! (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Я  роблю  зауваження  представникам  фракції "Громада", тому що вони зривають сесію! Після наступного... (Шум у залі)... Після наступного...

 

     Таким чином,  комітет  пропонує ставити на голосування проект закону в цілому. Прошу визначитися (Шум у залі).

 

     "За" - 87.

 

     Рішення не прийнято. Депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Шановні  народні  депутати!  Фракція "Громада" ретельно розглянула ці законопроекти,  і я наводжу тільки  один  додатковий аргумент до розрахунків.  Треба виходити з того курсу гривні, який є на сьогодні, тому що в усіх наших магазинах іноземні товари. Так от  зараз  курс  гривні  до долара 3,6,  а межа малозабезпеченості розраховувалась при курсі 2.  Таким чином ми маємо коефіцієнт 1,8. Помножте 61 на 1,8 і ви матимете величину межі малозабезпеченості. Це розрахункова величина, яку треба прийняти, щоб ми не порушували прав людини.

 

     Тому фракція  "Громада" пропонує саме ці розрахунки,  бо вони відображають той  стан  речей,  який  є.  І  ми  повинні  поіменно проголосувати за наше рішення,  яке ми прийняли в першому читанні, а уряд нехай думає,  де знайти гроші.  Наше завдання - відобразити істину.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайле Антоновичу, ви повторили абсолютно все те, що ми вже проголосували кілька хвилин тому.

 

     Шановні колеги!  Ставиться на голосування пропозиція прийняти проект закону в цілому у другому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 211.

 

     За -  211  (Шум  у  залі).  Хто  за  те,  щоб  визначитися  в поіменному режимі, прошу голосувати.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення прийнято.  На поіменне голосування у другому  читанні ставиться  проект  Закону  про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 1998 року...

 

     Шановні колеги!  Давайте  голосувати  свідомо,  з урахуванням того, що ті дати, які поставлені в цьому законопроекті (18 вересня і  таке інше) вже застаріли.  Тобто голосуємо проект з урахуванням нової дати.

 

     Хто за, прошу проголосувати.

 

     "За" - 270.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу, висвітіть результати голосування по фракціях.

 

     За: комуністи - 117 із 118; НДП - 17 із 46; НРУ

- 24 із 28; "Громада" - 31 із 32; СПУ - 21 із 22; СелПУ - 9 із 11; СДПУ(о) - 11 із 17;  Партія зелених - 12 із 17;  ПСПУ - 13 із  13; позафракційні - 9 із 15; "Незалежні" - 6 із 9.

 

     Таким чином, закон прийнято.

 

     Михайле Володимировичу, будь ласка.

 

 

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемые   коллеги!   Здесь   нужно   внести техническую поправку.  Я зачитаю вам статью 3: "Кабінету Міністрів України  до  18  вересня  1998  року  внести  на розгляд Верховної Ради"...  - і далі "Кабінету Міністрів України здійснити  перегляд цих норм до 18 вересня 1998 року".

 

     Поэтому я  прошу  инициаторов  проекта  закона указать другую дату.  В комитет вы не представили никаких предложений, поэтому мы оставили  здесь  эту  дату.  Но если принимаем проект закона уже в целом,  то вы как инициаторы, пожалуйста, назовите другую дату, не 18 сентября. И давайте проголосуем проект уже в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Яка   буде  дата?  Будь  ласка.  Депутат Марченко назве тільки дату.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Мы по  согласованию  с  депутатом  Павловским, который также поддержал этот принцип, вносим предложение поставить дату - 1 декабря и выполнить перерасчет...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ставиться на голосування  пропозиція  про те,   щоб   замінити  дату  "18  вересня"  на  "1  грудня".  Прошу визначитися.

 

     "За" - 209.

 

     Шановні колеги,  хто за те,  щоб проголосувати зміну  дати  в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 198.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка,  йде голосування в поіменному режимі, щоб змінити дату "18 вересня" на "1 грудня". Прошу визначитися.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Оскільки в нас сьогодні графік засідання був дещо   зміщений,   тому   є  пропозиція  надати  три  хвилини  для невеличкого оголошення представникові Комітету  з  питань  охорони здоров'я,  материнства та дитинства народному депутату Шевчуку,  а після його виступу зробити перерву.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Шевчука.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 23, Волинська область).  Шановні народні депутати! Дозвольте перевести вашу  увагу  від складних проблем сьогодення на питання збереження вашого здоров'я.  Сьогодні в більшості цивілізованих  країн  світу відзначається  Міжнародний  день некуріння.  В Україні ця шкідлива звичка вже не є приватною  проблемою,  оскільки  мізерні  державні кошти на охорону здоров'я передбачають, на жаль, великі витрати на лікування  захворювань,  що  спричинені  цією  шкідливою  звичкою, звичайно, за рахунок інших хворих, у тому числі дітей, матерів.

 

     Комітет з  питань  охорони здоров'я,  материнства і дитинства саме в цей день,  поперше,  хоче оприлюднити звернення до народних депутатів;  по-друге,  в  порядку  законодавчої ініціативи вносить проекти законів  про  встановлення  медичного  збору  на  тютюнові вироби  й  алкогольні напої,  кошти від яких підуть на невідкладні проблеми охорони здоров'я;  по-третє,  починає  кампанію  протесту проти  нав'язливої  реклами  на  цигарки.  Цю акцію ми починаємо в столиці нашої  держави  -  місті  Києві,  яке  вирізняється  серед європейських   столиць,   окрім  усього  іншого,  ще  й  бездумною низькопробною рекламою заморського тютюну.  Зиск від такої реклами в сотні разів менший, ніж витрати, що несуть держава й наші люди.

 

     Шановні колеги!  Для  оприлюднення  звернення я передаю слово народному депутату України лікарю Лілії Григорович.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Півтори хвилини.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник Голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Звернення Комітету   Верховної  Ради  України  з  питань  охорони  здоров'я, материнства і дитинства у зв'язку з проведенням дня некуріння.

 

     Шановні народні депутати!  Щорічно в третій четвер  листопада за  ініціативою  Міжнародного  союзу  проти  раку  в  усьому світі відзначається Міжнародний день некуріння з метою привернення уваги людства до проблеми тютюнокуріння.

 

     Сьогодні небезпека  для  здоров'я  людини від тютюнового диму стала очевидною:  кожні 10 секунд у світі від тютюну гине  людина. Тютюнокуріння  є  одним  із  провідних  чинників  захворюваності і смертності населення.  Україна належить до країн Европи з  високим рівнем  поширеності  тютюнокуріння,  особливо  серед працездатного населення.

 

     За даними    Українського    науково-дослідного     інституту кардіології  серед  29  мільйонів працездатного населення майже 12 мільйонів курців,  у тому числі 3,6 мільйона жінок та 8,4 мільйона чоловіків.  Кожна  третя-четверта жінка в дітородному віці курить. Вибіркові соціологічні дослідження  щодо  поширення  цієї  згубної звички  серед різних вікових груп населення показали,  що протягом останніх 20 років поширеність тютюнокуріння серед чоловіків не має тенденції до зниження, а серед жінок - зросла майже в чотири рази. В той же час відсоток  людей,  які  ніколи  не  палили,  становить тільки 35 відсотків.

 

     Куріння тютюну - фактор ризику більш ніж 25 хвороб,  які становлять майже 75 відсотків у  структурі  причин смертності населення України.

 

     Жодна взята  окремо  хвороба  (навіть  СНІД)  не завдає такої значної за поширеністю шкоди здоров'ю,  як куріння.  Ця згубна для здоров'я  звичка  є  причиною  смерті  в  Україні  120  тисяч осіб щорічно. За розрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я, в  2020  році  в  Україні  тютюнокуріння  спричинить  більш ніж 22 відсотки смертей.  З курінням пов'язані:  зниження  продуктивності праці,  втрата  робочої  сили  внаслідок зростання захворюваності, збільшення витрат на медичне обслуговування.

 

     Проведені розрахунки свідчать: щорічно для України втрати від куріння  становлять  близько 2 мільярдів доларів.  У зв'язку з цим сьогодні,  у Міжнародний день некуріння,  Комітет з питань охорони здоров'я,  материнства  та  дитинства закликає народних депутатів, всіх громадян нашої країни,  які курять, кинути цю шкідливу звичку заради  свого  здоров'я  та  здоров'я  оточуючих і стати особистим прикладом для тих,  хто ще палить,  а громадян,  які не курять,  - підтримати їх.

 

     Для багатьох  із  нас  цей  день  повинен  стати  першим днем вільного життя від тютюнового диму.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Давайте  прислухаємось  до  цієї   мудрої поради і підтримаємо цей заклик.

 

     Надаю для  виступу  одну  хвилину  народному депутату Морозу. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  депутати! Підтримуючи пропозицію не палити, я хотів би ще запропонувати всім вам,  щоб ви займалися спортом.  Як почесний  президент  Федерації боксу  повідомляю  про  те,  що в Аргентині збірна команда України вперше за всю історію спорту стала чемпіоном світу. І хотів би від вашого імені привітати найперше переможців: Сервіна Сулейменова із ІваноФранківська,  Юрія Томашова із Сімферополя, Сергія Костенка з Києва,  Дмитра  Світличного з Донецька,  Андрія Федчука із Коломії ІваноФранківської області,  які взяли відповідно три перших і  два третіх  місця.  Я  хотів  би,  щоб  від  імені  Верховної  Ради ми привітали всіх  цих  спортсменів  з  видатним  успіхом  в  історії українського спорту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Від  вашого імені,  від імені Верховної Ради  щиро  вітаю  наших  переможців  і  хотів  би висловити  єдине  побажання,  аби і в економічних справах ми брали приклад із наших спортсменів, в тому числі і з боксерів.

 

     Нагадую, що сьогодні ми працюємо до 19  години.  Оголошується перерва до 16 години.