Стенограма пленарного засідання

17 листопада 1998

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  17  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати,   гості, запрошені!   Доброго   ранку,   громадяни   України!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради.

 

     Прошу народних   депутатів   підготуватися   до   реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему. Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися   284   народних   депутати.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги! Перед тим як зачитати запити і їх розглянути, дозвольте  мені  від  вашого імені поздоровити Чернічка Олександра Михайловича з 50-річчям,  побажати йому добра, здоров'я та удачі в роботі! (Оплески).

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Народного депутата  Круценка  Василя  Яковича - до Президента України   стосовно    фінансування    будівництва    Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 201.

 

     Підтримано.

 

     Голосуємо про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Костицького Василя  Васильовича - до Прем'єр-міністра України стосовно поліпшення  фінансування  професійнотехнічних  училищ  та щодо  забезпечення інсуліном лікувальних установ ІваноФранківської області.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 188.

 

     Прийнято.

 

     Шеховцова Олексія Дмитровича -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  сплати  державного  мита краматорською агрофірмою "Новый путь".

 

     Райковського Броніслава Станіславовича - до  Прем'єр-міністра у  зв'язку з невиконанням розпорядження Кабміну від 25 травня 1997 року про  створення  міжвідомчої  комісії  для  вирішення  питання стосовно  обгрунтованості  закриття  Малинівського  філіалу заводу імені Малишева в Харківській області.

 

     Кірімова Івана  Захаровича  -  до  Прем'єрміністра   стосовно фінансування   завершення   будівництва  гуртожитку  Національного медичного університету та щодо ситуації,  яка  склалася  в  селищі Лісовому - супутнику міста Славутич.

 

     Діброви Валерія Григоровича - до Прем'єр-міністра у зв'язку з відсутністю відповіді на запит стосовно заборгованості  з  виплати зарплати вчителям Іваничівського району Волинської області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 196.

 

     Прийнято.

 

     Єдіна Олександра  Йосиповича,  Франчука Анатолія Романовича - до голови  Державної  податкової  адміністрації  України  стосовно правомірності  вказівки  податковим  адміністраціям  щодо  порядку виконання Постанови Кабінету Міністрів від 2 жовтня 1998 року 1572 про  внесення змін і доповнень до Постанови Кабінету Міністрів від 19 березня 1998 року 335.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 186.

 

     Прийнято рішення.

 

     Є оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради   України   інформую,   що   представляти  депутатську  групу "Незалежні"  уповноважено   також   народних   депутатів   України Раханського    Анатолія   Варфоломійовича   та   Онопенка   Василя Васильовича. З чим їх і поздоровляємо.

 

     Шановні колеги!  У нас є ще 23 хвилини  на  оголошення  заяв. Сьогодні в нас оголошення заяв від фракцій.

 

     Слово надається депутату Дашутіну.

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 162,  Сумська область). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Сьогоднішній  свій виступ я готував під враженням усього того,  що довелося мені бачити в Закарпатській області.  Я очолюю підкомітет з   питань   екології  та  надзвичайних  ситуацій,  і  в  багатьох місцевостях  зустрічався  з  керівниками  районів,   селищних   та сільських  рад,  спеціалістами  різноманітних служб,  людьми,  які потерпіли.

 

     Хочу засвідчити,  що в неймовірно важкі  для  людей  дні  всі керівні  органи,  відповідні міністерства та відомства роблять усе від них залежне,  щоб допомогти потерпілим,  надати їм моральну та матеріальну   допомогу.   В   області   працює  міністр  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської  катастрофи  Валерій  Кальченко і відповідні служби очолюваного ним  міністерства.  Згідно  із  розпорядженням  голови Закарпатської  облдержадміністрації  в області цілодобово працюють обласні та районні комісії, які роблять усе можливе, щоб люди в ці важкі хвилини отримали необхідні продукти харчування,  питну воду, одяг,  тимчасове житло, щоб їм надали медичну допомогу, розмістили в безпечних місцях дітей, людей похилого віку.

 

     Шановні колеги!   Я  бачив,  як  у  Закарпатській  області  в складних умовах працюють люди,  як ведуться відбудовчі роботи, щоб врятувати ситуацію.  Керівництво робить максимально для того,  щоб життя повернулося в нормальне русло.  Однак наслідки паводка щодня даються  взнаки.  Прикладів  тому  дуже  багато.  На  залізничному перегоні Кваси-Ясіня Рахівського району щойно відмічено просідання колії  на відрізку 300 метрів.  Рух поїздів на напрямку ЯсіняРахів припинено.  Там працює  комісія  Львівської  залізниці,  розпочато відновні роботи.  Нині ще треба відновити 46,3 кілометра автодоріг та 29 мостів  загальною  довжиною  760  метрів.  По  всій  області ведуться  роботи  з  відновлення  дамб  на 72 різних об'єктах,  де працює понад 130 одиниць техніки та 367 спеціалістів;  33  бригади та   45   одиниць  спеціальної  техніки  працюють  на  відновленні електропостачання.   Люди   весь   світловий   день    відновлюють електропостачання   в   населених   пунктах,   що   віддалені  від райцентрів.

 

     Почала надходити    гуманітарна    допомога    зі     Львова, Дніпропетровська,  Чернігова, Донецька, Севастополя, Сум, Полтави, Тернополя,   Кіровограда,   Луцька,   інших   міст   і   областей. Відгукнулися сусіди України - Угорщина,  Словаччина, Польща та ряд інших. Люди хочуть допомогти, пом'якшити біль, завданий наслідками паводка. Однак розв'язати цю складну і дуже масштабну проблему без комплексної державної допомоги неможливо. Через те важливо, щоб ми з  вами  підтримали  дії  уряду,  спрямовані на надання необхідної допомоги,  для чого слід відшукати і задіяти  додаткові  фінансові резерви з метою локалізації і повної ліквідації паводка.

 

     Зрозуміло, що   до  кінця  року  можуть  бути  виконані  лише першочергові  роботи,  а  основний  обсяг   має   виконуватися   в наступному 1999 році. А для цього необхідні кошти. Тому вважаю, що у видатках Державного бюджету на  1999  рік  окремим  рядком  слід передбачити   кошти   на   фінансування   витрат,   пов'язаних  із ліквідацією   наслідків   паводка   та   пільговим   кредитуванням будівництва   житла   для  потерпілих.  І  прошу  дати  відповідне доручення Комітету з питань бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату  Вітренко  від  прогресивних соціалістів. За нею - депутат Омеліч від "Громади".

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція.  Шановні колеги! Шановні члени уряду! Хочу звернути вашу увагу на такі дві проблеми. Перша проблема. Не вирішується питання індексації заробітної плати, індексації пенсій, індексації виплат, що відповідно до законів України повинен зробити уряд починаючи  з 1 листопада,  якщо вже керуватися хоч тими жалюгідними нормами, що ці виплати індексуються,  якщо  інфляція  перевищує  5  відсотків. Офіційний  індекс інфляції в жовтні становив 6,2 відсотка,  але ні уряд, ні відповідні комітети Верховної Ради не вносять пропозиції, щоб було прийняте рішення про термінове проведення індексації.

 

     Водночас, грубо  порушуючи  всі норми права і закони України, уряд  і  безпосередньо,   я   так   думаю,   Міністерство   освіти встановлюють батькам учнів 9-х класів (ми цю інформацію отримали з усієї України) плату за  атестат  за  9  класів  -  21  гривню.  І вимагають внести цю 21 гривню до 20 листопада. Люди в паніці, люди не можуть зрозуміти,  звідки їм узяти цю 21  гривню.  І  за  якими законами взагалі це питання можна ставити!

 

     Фракція Прогресивної  соціалістичної партії вимагає терміново прийняти сьогодні рішення як щодо індексації доходів громадян, так і,  безумовно,  стосовно  відміни  таких фіскальних заходів уряду, Міністерства освіти в тому числі. Це перша проблема.

 

     Друга проблема.  Зверніть,  будь  ласка,  увагу  на   порядок денний,   який   запропонований   депутатам.   Питання   про  межу малозабезпеченості та  мінімальну  заробітну  плату  поставлено  в кінці,  після  розгляду і основних макроекономічних параметрів,  і програми діяльності уряду, і такого іншого.

 

     Це абсолютно недоцільно робити.  Чому?  Тому що  рішення  про межу   малозабезпеченості  прийнято  залом,  і  рішення  це  треба виконувати.  Уряд не хоче виконувати рішення залу.  Зайнявши  таку позицію,  він порушує Конституцію і, зновутаки, закони України. Ми провели роботу з Кабінетом Міністрів і  побачили,  у  чому  корінь зла.  Кабінет  Міністрів  визначив показник інфляції на 1999 рік - 7,8 відсотка.  На рік, тобто з грудня 1998 до грудня 1999 року. Це політичне   рішення,   а   не   економічне.  Жодний  економіст  не підтвердить, що взагалі така нісенітниця може плануватися.

 

     Якщо Верховна Рада піде  на  злочин  і  підтримає  пропозицію уряду,  то тоді можна розглядати і програму,  і параметри.  Якщо ж ні,  то робити  це  неможливо,  не  потрібно,  і  це  все  взагалі заборонено міжнародними конвенціями.

 

     Тому ми  пропонуємо  розглянути  спочатку  питання  про  межу малозабезпеченості і мінімальну  заробітну  плату,  надати  по  15 хвилин  для  виступу  мені  як  ініціатору  цього питання,  голові Комітету з питань  соціальної  політики  та  праці,  який  повинен відповідати    за    прийняття    рішення,   Прем'єр-міністру   чи віце-прем'єр-міністру,  який доповідатиме політику уряду, і тільки після  цього  розглядати  і  програму  діяльності уряду,  і основи грошово-кредитної політики, бо людям сьогодні потрібно виживати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Омеліч. За ним - депутат Григорович.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське    об'єднання    "Громада").   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Я виступаю  від  фракції "Громада" із заявою стосовно трагедії, яка сталася в Закарпатті.

 

     "Трагедія, що  сталася  в Закарпатті,  вкрай загострила і без того  складне  економічне  становище  в  регіоні  та  змушує   нас розглядати у Верховній Раді це питання як невідкладне.

 

     Фракція "Громада"  пропонує  терміново  розглянути  конкретні заходи,  які дозволили б пом'якшити ситуацію в регіоні  та  надати можливість  громадянам  пережити  зимовий період,  у стислі строки почати ліквідацію наслідків екологічної трагедії.  Які ж конкретні пропозиції   ми  вносимо?  Перше.  Повернення  вкладів  громадянам ощадними банками для  спрямування  їх  на  відновлення  та  ремонт житла.

 

     Друге. Виплата    матеріальної   допомоги   на   дітей,   яку заборгувала держава за останній час.

 

     Третє. Забезпечення  безперебійної  подачі  електроенергії  в населені пункти, які потерпіли внаслідок стихійного лиха.

 

     Четверте. Збільшення  фондів на поставку вугілля для опалення будинків населення.

 

     П'яте. Звільнення від оплати пересилки гуманітарної допомоги, яка направляється громадянами України в зону стихійного лиха.

 

     Шосте. Ліквідація       кредитних      боргів      потерпілих сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств.

 

     Ми просимо  доручити  профільному  комітету  Верховної   Ради України  підготувати проект відповідної постанови і внести його до порядку денного сесії,  щоб прийняти рішення з цього  питання  вже цього тижня.

 

     Депутати фракції  "Громада"  сподіваються,  що дане звернення буде  підтримане  парламентом  України  і   запропоновані   заходи допоможуть нашим співвітчизникам подолати наслідки повені".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Григорович. За нею - депутат Чиж.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні  депутати!  Шановні виборці!  У ніч з 13 на 14 листопада в Києві вчинено акт нечуваного вандалізму - нелюди осквернили церкву на  Аскольдовій  могилі,  спалили ікону Матері Божої Зарваницької, спаплюжили стіни сатанинськими написами.  Подібного в  Україні  не бачили впродовж семи років незалежності.

 

     Фракція Народного руху України вважає це черговою провокацією з низки тих, які мали місце останнім часом в Україні, доказом чому є   події   у   Львові,  і  вимагає  розслідування  цього  випадку Генеральною прокуратурою.

 

     Сьогодні розпочинається  бюджетний  процес,  і  парламент  та суспільство   більше   схвильовані  дефіцитом  бюджету,  дефіцитом фінансів та обігових коштів.  Але фракція Народного  руху  України переконана,  що  допоки  ми не здолаємо дефіциту моралі,  дефіциту духовності,  дефіциту національної самосвідомості та громадянської гідності, про який говорять події на Аскольдовій могилі, на могилі Стуса,  ставлення до  української  мови,  ми  не  зможемо  здолати кризового сьогодення.

 

     Під час  ранкової  розминки  10  листопада  керівник  фракції Народного руху України Вячеслав Максимович  Чорновіл  запропонував поділитися    із   потерпілим   населенням   Закарпаття   третиною депутатської   зарплати.   Однак   із   фракції   комуністів    за проголосували тільки 12 депутатів!  Фракція Народного руху України вважає  це  актом  політичного  громадянського  вандалізму,   який перегукується  з  подіями,  які  сталися  на  Аскольдовій  могилі. Фракція Народного руху України рішуче засуджує  таку  антидержавну позицію  і  заявляє:  досить,  товариші,  ховатися  від політичної відповідальності,  досить опонувати не Президентові,  не  урядові, яких ви обираєте, а Українській державі та українському народові!

 

     Засуджуючи акти духовного та політичного вандалізму,  фракція Руху закликає всі здорові сили парламенту об'єднатися і сформувати ту  більшість,  яка  візьме  на себе політичну відповідальність за вихід із кризи і за ситуацію в державі.

 

     І, нарешті, декілька слів про ситуацію в Закарпатті. Офіційна хроніка свідчить,  що допомога туди надходить. І це дуже добре, що люди,  громадські організації надають допомогу Закарпаттю. Але, як свідчать  дані з місця подій,  дуже багато тієї допомоги пропадає, складується комерційними структурами.  Наприклад,  у Рахові  п'ять машин  з  допомогою  стояли  декілька  днів,  поки  та допомога не зіпсувалася.

 

     Фракція Народного руху України наполягає на тому, щоб держава взяла під суворий контроль розподіл цієї гуманітарної допомоги, не доручала це комерційним структурам,  а доручала  виключно  органам місцевої виконавчої влади та громадським організаціям.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово від соціалістичної фракції надається Чижу Івану Сергійовичу. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Фракція прийняла дві заяви,  я уповноважений їх оголосити.

 

     "Ситуація в  державі  характеризується  ознаками   наближення загальнонаціональної катастрофи. Вона особливо зрима у виробничій, зокрема   сільськогосподарській,   та   соціальній   сферах,    де накопичуються  борги із невиплачених зарплат,  пенсій,  соціальних допомог, стипендій, загальна сума яких наближається до 8 мільярдів гривень.  Переважну  більшість  людей  в  Україні  охоплює розпач, оскільки вони втратили будь-які  засоби  для  існування.  Обурливе нехтування  Президентом і урядом елементарних (і законних!) потреб громадян особливо проявилося у незабезпеченні виплат, передбачених захищеними статтями бюджету 1998 року. Не повернуто жодної копійки з 370 мільйонів гривень,  закладених Верховною Радою на повернення заощаджень  громадян.  Уряд не здатен виплатити навіть нещасних 48 гривень пенсії літнім людям та видати 150 гривень із заощаджень на похорони.   Не  виплачено  910  мільйонів  гривень  на  ліквідацію колишніх боргів.  Залишаються критичними і не переглядаються рівні стипендій,  які  не  дозволяють  забезпечити  елементарних  потреб студентства.  Ми  змушені,  на  жаль,  говорити  це  сьогодні,   у Міжнародний  день  студентів.  Влада не реагує на ці сигнали біди, мотивуючи свою бездіяльність відсутністю коштів.

 

     Тим часом  тільки  останній   намір   ліквідувати   унікальні стратегічні  бомбардувальники  "Ту-160"  та  інші  подібного класу крилаті машини, на що йдуть Президент і уряд на догоду США і НАТО, означає  пустити  на вітер майже 5 мільярдів гривень.  Чи не краще було б використати отримані від реалізації цієї техніки  гроші  на розв'язання нагальних соціальних питань чи на забезпечення ядерним паливом атомних електростанцій,  адже енергосистема держави,  як і вся  економіка,  перебуває на грані розвалу.  Ще ніколи за останні роки  енергетична  галузь  не  була  в  такому  кризовому   стані. Посередники,   газотрейдери   отримують  надприбутки,  а  мільйони українців змушені жити в холодних і темних будинках,  особливо  це стосується села".

 

     "Протягом жовтня цього року в усіх областях і містах Києві та Севастополі на зборах  за  участю  десятків  тисяч  громадян  наша партія створила майже 70 ініціативних груп, до складу яких увійшли більше 10 тисяч  осіб.  Збори  громадян  проводилися  за  жорсткої протидії  з  боку  виконавчої  влади,  грубо  нехтувалися закони і конституційні права громадян.  Але незважаючи  на  це,  проведення референдуму і дострокова відставка Президента перейшли в практичну стадію.  Правляча верхівка,  злякавшись об'єктивної  оцінки  своїх дій,  стала  на шлях нехтування волі людей,  антизаконної заборони референдуму.  Центрвиборчком  10  листопада  прийняв  рішення  про відмову    в    реєстрації    ініціативних   груп   з   проведення всеукраїнського  референдуму  стосовно   дострокового   припинення повноважень  Президента.  Формальна  причина відмови - відсутність механізму реалізації права громадян на ініціювання  та  проведення референдуму.   Таке  рішення  ЦВК  суперечить  статтям  38  та  72 Конституції, статті 15 відповідного закону України.

 

     Закликаємо народ України підтримати Соціалістичну  партію  та її союзників у їх намаганнях зупинити розвал держави,  зберегти її майбутнє,  рішуче змінивши політичний і соціально-економічний курс у державі!"

 

     Наші заяви будуть поширені в залі й для преси.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Симоненко  від  Компартії.  За ним - депутат Новик.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Уважаемые радиослушатели!  Сегодня  Кабинет  Министров  в муках рождает свою программу,  другие документы,  неустанно  повторяя,  что  на  пути достижения  светлого  будущего  реформ  им мешают Верховный Совет, левые фракции,  и прежде всего  Коммунистическая  партия.  Сегодня очень  часто  используются  политические  заявления,  ссылаются на примеры беды и несчастья в Закарпатье.  Чужие слезы - слезы народа растирают  отдельные  политики  по  своему  лицу.  Выступая против подобных подходов,  фракция коммунистов хотела бы задать несколько вопросов,  на которые ждем ответа и от Генеральной прокуратуры,  и от Счетной палаты.  Надеемся,  что когда-то нас услышит и  Кабинет Министров.

 

     Первое. На   основе   каких  законов  распоряжением  Кабинета Министров от  20  августа  1997  года  за  подписью  Пустовойтенко создана  государственная  рыболовецкая  компания  с регистрацией в офшорной зоне?  На основе какого закона суда,  построенные  на  20 миллионов гривень,  выделенных из бюджета в этом году, оказываются в собственности других государств?

 

     Я надеюсь,  правительство  все-таки   понимает,   что   такое офшорная   зона   и   что   означает   регистрация  там  очередной рыболовецкой компании.  У нас от Кравчука - "Бласко-1"  перешли  к Пустовойтенко  - "Бласко-2".  Налоги платят там,  согласно законам собственником  в  подобных  офшорных  зонах  является  обязательно гражданин  этого  государства.  Ну,  а  то,  как  откачиваются эти средства,  надеюсь,  тоже  понятно.   Это   фактически   выведение конкретной  рыболовецкой компании из-под налогообложения,  то есть льготы.  Да еще и платим налоги страны, в которой зарегистрирована эта компания.

 

     Мы требуем  от  Генеральной прокуратуры расследовать подобные действия,  разрешенные Премьер-министром,  а Счетная палата должна все-таки  проверить,  каким  образом из государственной казны было выделено 20 миллионов гривень  на  строительство  судов  для  этой компании.

 

     Второе. Постановлением  Кабинета  Министров от 1 октября 1998 года,  также подписанным Пустовойтенко, создано специализированное государственное   предприятие  "Укрспецфин".  Давайте  задумаемся, товарищи,  что за бандитизм творится сегодня у нас в  государстве. Укрспецфин,      оказывается,     является     главным     агентом Главгосказначейства в вопросе покупки кредиторской  и  дебиторской задолженности.   У   нас   что,  Главгосказначейству  эти  функции предоставлены законом?  Оказывается,  они на сегодня  могут  кроме тех,  которые,  скажем  так,  уже  есть,  вводить и альтернативные системы платежей,  то  есть  вексельные  и  многие  другие.  Каким образом  это  будет  происходить,  понятно - практически с молотка скупят дебиторскую  задолженность  у  предприятий  и  после  этого начнут  вывозить  за рубеж все то,  что положено.  Но поймите одну простую вещь.  Оказывается, отчислять в госбюджет они будут только 5   процентов   от   оборота  специального  бюджетного  депосчета. Государственные долги будут в обороте, но только 5 процентов будет отчисляться.  Я  никак не пойму,  уважаемые представители Кабинета Министров, вы чем занимаетесь? Чем занимается Служба безопасности? Чем занимается Генеральная прокуратура?

 

     Еще один пример,  Александр Николаевич.  Это, в конце концов, государственная проблема.

 

     Фракция просит Кабинет Министров пояснить,  а  Генпрокуратуру все-таки  расследовать  факт  передачи на 5 лет 55 процентов акций уставного фонда Николаевского  глиноземного  комбината  по  письму известного   всей   Одессе   легендарного   Жовтиса.   И   я  могу предположить,  что  весь  Николаевский  глиноземный   комбинат   в ближайшее   время   окажется  в  руках  небезызвестной  московской группировки.  Так на кого работает наш  Кабинет  Министров?  Кому, какой московской группировке это отдают?

 

     Далее. Особая любовь у нас наблюдается к ремонту тех или иных зданий. Странное стечение обстоятельств: Дворец культуры "Украина" отремонтировали  за  80  миллионов,  теперь  за ремонт культурного центра в Москве (это чуть-чуть подальше, нельзя проверить, поэтому можно там воровать, сколько угодно) заплатили 4 миллиона долларов, или 8,8 миллиона гривень.  Кстати говоря,  уже два года  никак  не проверят и не доложат, кто же все-таки занимался там этими вещами.

 

     И последнее.  К нам сегодня учителя приходят и херсонские,  и многие  другие,  требуют:  дайте   зарплату,   дайте   возможность существовать...   Вот   куда   деньги  народные  уходят,  вот  как формируются  фонды,  которыми  пользуются  отдельные   ловкачи   и деятели.

 

     Благодарю (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Новик.

 

     НОВИК А.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Фракция  Селянской  партии  Украины.   Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Александр Николаевич!  Пока мы здесь распинаемся о проблемах,  сегодня в эту  погоду  (как  вы  видели, погода  не  очень  хорошая  для митингов и пикетирования) к стенам Верховного Совета пришло  около  тысячи  человек  тех,  о  ком  мы почему-то  все  меньше и меньше вспоминаем - чернобыльцев.  Это те люди, которые пострадали от серьезной Чернобыльской катастрофы. Те люди,  которые  абсолютно не повинны в том,  что эта Чернобыльская катастрофа произошла.  Это люди пострадавшие,  это  люди,  которые потеряли   здоровье,  потеряли  свой  дом,  свой  кров  и  сегодня нуждаются в нашей защите.  Это наши избиратели.  Это 3,5  миллиона человек (Шум у залі).

 

     Я прошу  минуточку внимания.  Когда сюда приходили шахтеры (а погода тогда была гораздо лучше), мы, как говорится, легли грудью, но  дали  возможность этим людям высказаться.  Сегодня чернобыльцы стоят  вот  здесь,  напротив  Верховного  Совета,  мерзнут,  и   я предлагаю сделать точно так же,  как мы сделали с шахтерами: пусть лидер этих людей выйдет сюда на трибуну (мы включим трансляцию  на улицу) и скажет,  чего они хотят от бюджета, каково их отношение к проекту бюджета,  предложенному нашим правительством,  который  мы сегодня должны начать обсуждать.  Я считаю, это необходимо сделать и это должны поддержать в обязательном порядке, мне так кажется, и все  левые  фракции,  и  все правые фракции,  потому что это очень серьезный момент.  Я прошу,  Александр Николаевич,  от  имени  тех людей  (я  уже  там  был)  включить трансляцию,  пригласить лидера общественной организации "Союз "Чернобыль  Украины"  Андреева  для того, чтобы этот человек в течение 3-5 минут изложил те проблемы и те вопросы,  которые их волнуют.  Чтобы успокоить людей, показать, что  мы  знаем  эту проблему,  мы помним о ней и заботимся об этих людях.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Депутат Арабаджи  просить  буквально одну хвилину. З вашого дозволу, я надаю йому слово.

 

     Будь ласка, з місця. Депутат Арабаджи.

 

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Ко мне  обратились  1050  человек  -   обманутых   держателей   акций бердянского завода "Стекловолокно". В 1990 году они внесли более 3 миллионов рублей на расширение производства завода,  то есть  1050 трудящихся   стали  кредиторами  завода.  За  внесенные  деньги  в нарушение действующего  законодательства  им  были  выданы  акции, которые  впоследствии не были ни выкуплены,  ни заменены на другие ценные бумаги, то есть людей практически обворовали.

 

     На общем собрании держателей акций 16 декабря 1997 года  было принято  решение  обратиться  к  Генеральному  прокурору господину Литваку.  Решение  Генеральной  прокуратуры  было,   как   всегда, классическим:  передать  дело  городской  прокуратуре.  Та  в свою очередь  просто  посмеялась  над  рабочими:   выдала   предписание руководству  завода  выдать  на  1050  человек  2451  гривну  за 3 миллиона  рублей,  при  этом  нарушив  законы  о  прокуратуре,   о госпредприятиях  и  фактически  отменив  постановление  Верховного Совета Украины 1202 и письмо Министерства финансов 04305.

 

     После этого 40 человек подали исковое заявление в  Бердянский городской  суд.  Однако  на  протяжении  8  месяцев дело в суде не рассматривается   со   ссылкой   на    необходимость    длительных консультаций.

 

     Обращаюсь с  просьбой к Верховному Суду ускорить рассмотрение этого  вопроса.  И  просил  бы  вас,  Александр  Николаевич,  дать поручение  Генеральной  прокуратуре  и нашему профильному комитету рассмотреть    обращение     трудящихся     бердянского     завода "Стекловолокно" в соответствии с существующим законодательством.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, народний депутат Дашутін поінформував про ситуацію,  яка склалася в Закарпатській  області.  Доводжу  до вашого  відома,  що завтра в сесійному залі Верховної Ради з цього питання виступить  заступник  голови  Кабінету  Міністрів.  Але  я просив   би   вас  підтримати  (і  ми  дамо  відповідне  доручення профільному комітету),  щоб при формуванні бюджету  на  1999  рік, безперечно,   була  врахована  відповідна  сума  коштів  з  подачі спеціалістів,  які  працюють  над  цими  питаннями,  для   надання допомоги у відбудові Закарпатської області та ліквідації наслідків природної стихії.

 

     Народний депутат  Вітренко  порушила  питання  про  те,   щоб спочатку  поставити  на  голосування в залі питання про індексацію заробітної плати,  пенсій,  стипендій. Я просив би, щоб це питання було   належним   чином   підготовлено,   і  ми  його  обов'язково проголосуємо.  А просто  з  голосу  я  не  буду  його  ставити  на голосування.    Будь   ласка,   підготуйте.   Питання   заслуговує найсерйознішого  розгляду  і  прийняття  відповідного  рішення.  І відповідно щодо цього ми повинні знати позицію Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів.

 

     Щодо перестановки розгляду питань - щоб  спочатку  розглянути питання  про  межу малозабезпеченості,  надавши слово ініціаторам, слово від Кабінету Міністрів, Мінфіну, а потім розглядати питання, які передбачено порядком денним.  Гадаю, такої потреби немає, тому що це розглядається практично сьогодні в один день. І що перше, що друге - воно,  безперечно, не впливає... І ми, Наталіє Михайлівно, вчора так домовилися на засіданні Погоджувальної  ради...  (Шум  у залі).

 

     Одну хвилинку!  Ви сядьте,  будь ласка,  і заспокойтеся! Я ще раз кажу:  ми домовилися,  що спочатку розглядаємо чотири питання, слухаємо  відповіді  на  поставлені  запитання,  а потім приймаємо остаточне рішення з кожного питання. Це перше.

 

     І друге.  Це те,  щоб розглянути ці два питання  -  про  межу малозабезпеченості  стосовно  1998  і  1999  років  - цього ж дня. Гадаю,  тут немає ніяких суперечностей.  Але якщо народний депутат Вітренко   наполягає   на   перестановці   питань,   я  ставлю  на голосування.  Будь ласка (Шум у залі).  Не галасуйте! Сядьте, будь ласка! Мотиви були висловлені з трибуни! Прошу голосувати.

 

     "За" - 67.

 

     Народний депутат   Омеліч   зробив   заяву  і  попросив  дати відповідне доручення профільному комітету, що й буде зроблено.

 

     Депутат Григорович також виступила з заявою.  Але не потрібно плутати одне з другим.  Я не знаю,  хто готував вам цю заяву,  але прив'язувати факт вандалізму до голосування в залі зовсім з іншого питання... Я цього не зрозумів, як, мабуть, не зрозуміли і решта в залі...  Але профільному комітету,  який очолює  народний  депутат Кармазін, ми таке доручення даємо, бо це не перший випадок у нашій державі.  Гадаю,  профільний комітет спільно з СБУ і Міністерством внутрішніх справ розберуться, і ми одержимо відповідну інформацію.

 

     Народні депутати Чиж і Симоненко зробили заяви.  Також будуть дані доручення щодо  питань,  які  були  порушені  в  цих  заявах, профільному комітету, Генеральній прокуратурі і Рахунковій палаті.

 

     Депутат Новик  вніс  пропозицію  дозволити представникові від чорнобильського фонду брати участь у пленарному  засіданні  і  при розгляді  проекту  бюджету  надати  йому  слово.  Шановні  колеги, сьогодні буде  представлення  проекту  бюджету,  безперечно,  буде виступати  представник  від профільного комітету і це питання буде порушено.  Але якщо ви вважаєте за потрібне, ми запросимо Андрєєва до залу, ввімкнемо трансляцію на вулицю при розгляді даних питань. І  якщо  Андрєєв  попросить  слова,  я  обов'язково  поставлю   на голосування про надання права йому виступити в цьому залі.

 

     Нарешті, останнє.  Це  доручення  Генеральній  прокуратурі за виступом народного депутата Арабаджи. Таке доручення буде дано.

 

     Шановні колеги,  перш  ніж   перейти   до   розгляду   питань сьогоднішнього   порядку  денного,  я  просив  би  вас  підтримати пропозицію,  яку вчора було  внесено  і  розглянуто  на  засіданні Погоджувальної  ради  - про продовження роботи в пленарному режимі до 20-ї години сьогодні і в наступні дні цього тижня, крім середи.

 

     Будь ласка,  прошу підтримати цю пропозицію  -  працювати  до 20-ї години.

 

     Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 131.

 

     Не набрала потрібної кількості голосів.

 

     До 19-ї   години   -  була  друга  пропозиція.  Я  просив  би підтримати.  Працювати впродовж цього  пленарного  тижня  до  19-ї години, крім середи. І п'ятниці, зрозуміло.

 

     "За" - 149.

 

     Не всі,  мабуть, зрозуміли. Крім середи і п'ятниці, працювати до  19-ї  години,  тобто  у  вівторок  і   четвер.   Будь   ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 163.

 

     Це називається - страшна любов до праці.

 

     Хто за те, щоб поіменно голосувати, будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 151.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  пропозицію працювати до 19-ї години у вівторок і четвер.  У середу і п'ятницю працюємо до  14-ї години. Будь ласка. І депутат Черненко просить підтримати.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,   нам   потрібно   прийняти   Постанову   про дострокове  припинення  повноважень  народного  депутата   України Кузнецова. Проект у вас є. Я прошу підтримати проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата у  зв'язку  з його смертю. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 254.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект   Основних   параметрів  економічного  і соціального розвитку України на 1999 рік (Шум  у  залі).  Я  надам слово, сідайте на місце.

 

     Є одне  спірне  питання  -  що  я  не всі питання поставив на голосування. Будь ласка, Володимир Романович Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ  161,  Сумська  область).  Уважаемые депутаты! Уважаемый Валерий Павлович! Наталья Михайловна Витренко, выступая сегодня,  огласила массовое обращение родителей  учеников

9-х классов,  от которых требуют проплатить 21 гривню за получение аттестата.  Никакими законодательными актами это не определено.  Я прошу  Валерия  Павловича  вмешаться  и  отменить  это требование, откуда бы оно ни пошло - то ли от Министерства финансов,  то ли от Министерства образования. Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Вчера на заседании Согласительного совета я говорил о том,  что Верховным  Советом  было  принято  решение  до рассмотрения   макроэкономических  показателей,  проекта  бюджета, программы правительства определить социальные нормативы  для  этих документов,  в  том  числе  уровни  минимальной заработной платы и пенсии.  Верховный  Совет  за  это  проголосовал.  Поэтому  именно сегодня  вопрос  о  черте  малообеспеченности  в  русле  принятого решения,  в  русле  норм  законов,  которые  определяют  бюджетный процесс, должен быть рассмотрен первым.

 

     И по  мотивам.  Вопрос о том,  чтобы первой рассмотреть черту малообеспеченности и по той процедуре,  которую предложила Наталия Витренко, я прошу поставить на поименное голосование.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Володимире Романовичу,  шановні колеги!  Ця пропозиція  голосувалася  і  набрала  десь  63  голоси.  Якщо   ви наполягаєте на поіменному голосуванні,  я поставлю. Хто за те, щоб у поіменному режимі проголосувати внесену пропозицію,  будь ласка, прошу голосувати.

 

     "За" - 50.

 

     Слово надається  міністру  економіки  України Роговому Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

 

 

     РОГОВИЙ В.В.,  міністр економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

 

 

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу,  вибачте. Шановні колеги, я прошу уваги!  Процедура буде така.  Всі чотири питання ми розглядаємо. З кожного   питання   ми   ставимо  запитання  доповідачу,  а  потім обговорюємо всі чотири питання  разом,  але  рішення  приймаємо  з кожного питання окремо.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати!  Основні параметри економічного і  соціального  розвитку України    на   1999   рік   грунтуються   на   аналізі   поточної соціальноекономічної   ситуації   та   основних   макроекономічних тенденцій,  нерозривно  пов'язані з цілями та заходами економічної політики,  викладеними в Програмі  діяльності  Кабінету  Міністрів України.   Вони   передбачають  створення  умов  для  економічного зростання і поліпшення соціальної ситуації на  основі  відновлення фінансової  стабільності,  створення  сприятливого  інвестиційного середовища,  подальшого  розвитку   підприємництва,   оздоровлення банківської  системи  та зменшення облікової ставки,  нормалізації виплати заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.

 

     При опрацюванні   Основних    параметрів    економічного    і соціального  розвитку  на  1999  рік використані основні монетарні показники і валютний курс, надані Національним банком України.

 

     Принагідно потрібно зазначити,  що  незатвердження  Верховною Радою  Основних  напрямів грошово-кредитної політики Національного банку України створює певні ризики щодо реалістичності прогнозу  і що  ключові макроекономічні показники на 1998 та 1999 роки зазнали значних змін порівняно з прогнозом, який було розроблено влітку до загострення фінансової кризи в серпнівересні. Зважаючи на динаміку ВВП  у  попередні   місяці   поточного   року,   номінальний   ВВП прогнозувався нами на рівні 101,1 мільярда гривень при оцінці його реального  зростання  на  0,5   відсотка.   Таке   зростання   ВВП обгрунтовувалося  темпами  приросту  валової  доданої  вартості  в промисловості на рівні 0,9 відсотка,  в сільському господарстві  - 1,1  відсотка.  При  досить  помірній  інфляції  (110,3 відсотка в середньому до попереднього року та  112  відсотків  у  перерахунку грудень   до   грудня)  очікувалося,  що  буде  позитивним  сальдо торгового  балансу  (146  мільйонів  доларів  США)  та  стабільною національна валюта (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Василю   Васильовичу,   перепрошую.  Шановні  народні депутати! Наталіє Михайлівно! Будь ласка, заспокойтеся. На трибуні міністр.

 

     Прошу, продовжуйте.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую.  У  січні-серпні  1998 року ці показники витримувалися.  Траєкторія  формування  ВВП  у  цей  період   була передбачуваною, прогнозні оцінки Мінекономіки по місяцях практично підтверджувалися відповідними даними Держкомстату.

 

     Номінальний ВВП за 8 місяців поточного року  досяг  рівня  61 мільярд  94  мільйони  гривень,  його зростання в реальному вимірі становило 0,2 відсотка.

 

     Загострення фінансової  ситуації  в  Україні  та  у  світі  в серпні-вересні,  стрімка  девальвація гривні не могли не відбитися на функціонуванні реальної економіки.  Так,  уже у вересні падіння ВВП становило 5 відсотків до вересня 1997 року.

 

     Щойно отримана інформація за жовтень є обнадійливішою. Так, у жовтні  падіння  ВВП  до  відповідного  місяця  попереднього  року становило  2,4  відсотка,  а  кумулятивно  за  10  місяців падіння досягло величини 0,7 відсотка до відповідного періоду попереднього року. Номінальна величина ВВП досягла 80,8 мільярда гривень.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, вибачте.

 

     Наталіє Михайлівно!  Володимире Романовичу! Або заспокойтеся, або я поставлю питання про те, щоб ви залишили зал. Ви ж заважаєте працювати!

 

     РОГОВИЙ В.В. Це обумовило зміну прогнозних оцінок виробництва ВВП у 1998 році. Реальний ВВП очікується на рівні 98,5 відсотка до 1997 року, номінальний - 101,9 мільярда гривень.

 

     Зміни в  траєкторії формування ВВП зумовлені переглядом у бік зменшення темпів зростання валової  доданої  вартості  в  ключових галузях - промисловості,  сільському господарстві. Позитивні зміни траєкторії формування валової доданої вартості  в  будівництві  не компенсують втрат в інших галузях і не відіграють вирішальної ролі в загальному скороченні ВВП.

 

     Змінилася траєкторія розвитку індексу споживчих  цін.  Уже  у вересні  рівень  інфляції,  що  досяг  3,8 відсотка,  перевищив її сумарні значення за весь  попередній  період  з  початку  року.  У жовтні рівень інфляції досяг 6,2 відсотка і становив за 10 місяців 12,8 відсотка.

 

     ГОЛОВА. Ще раз перепрошую, Василю Васильовичу.

 

     Будь ласка, залишіть Прем'єра! Ліліє Степанівно, сядьте, будь ласка, на місце! Розглядаємо питання бюджету, а вам конче потрібно щось вирішувати.  Ви заважаєте,  а Прем'єру слухати потрібно разом із Кабінетом Міністрів.

 

     РОГОВИЙ В.В.    На   кінець   року   індекс   споживчих   цін прогнозується не більше 119 відсотків  у  перерахунку  грудень  до грудня   та   110,5   відсотка   в   середньорічному   обчисленні. Скоригований індекс оптових цін становить 19,8 відсотка.

 

     Суттєвого коригування        зазнала         й         оцінка зовнішньо-торговельного   обороту,  прогнозоване  на  кінець  року сальдо оцінюється вже як від'ємне і дорівнює 204 мільйони доларів.

 

     Ключовими факторами,  що   обумовлюють   розвиток   подій   у четвертому кварталі та впродовж 1999 року, є ситуація на валютному та фінансовому ринках,  втримання валютного курсу у визначених  до кінця   1998   року   межах   та  забезпечення  прогнозованої  НБУ девальвації   гривні   в   1999   році,   покладеної   в    основу макроекономічного прогнозу.

 

     Враховано, що   до   кінця  року  Національний  банк  збереже встановлений коридор девальвації гривні.

 

     Цільовими завданнями на 1999 рік є  стабілізація  виробництва та      фінансове     оздоровлення.     Фінансове     оздоровлення забезпечуватиметься через:

 

     реалістичність та   збалансованість    державного    бюджету, зниження бюджетного дефіциту до 0,6 відсотка обсягів ВВП;

 

     посилення контролю   за   цільовим   використанням  бюджетних коштів,  передусім за рахунок різкого зменшення (до  80)  головних розпорядників   бюджетних   коштів.   Очікується   прийняття  ряду законопроектів, які регулюють податкові взаємовідносини;

 

     розширення податкової   бази   та    зменшення    податкового навантаження  на  товаровиробника  за  рахунок  скасування пільг з податку на додану  вартість,  введення  нових  видів  податків  та зборів  (єдиного  податку  для  сільськогосподарського  виробника, гербового  збору,   податку   на   нерухоме   майно),   скасування відрахувань до чорнобильського фонду;

 

     реалізацію політики помірної девальвації гривні та процентної політики в межах показників фактичної інфляції.

 

     Як основні фактори стабілізації виробництва прогнозуються:

 

     стимулювання інвестиційної діяльності,  яка здійснюватиметься за    рахунок    власних    коштів    підприємств,   централізації амортизаційних відрахувань,  коштів банківської системи, залучення прямих іноземних інвестицій;

 

     збільшення обсягів кредитування комерційними банками реальної економіки;

 

     стимулювання експорту насамперед продукції  високого  ступеня обробки;

 

     оздоровлення фінансів  підприємств,  прискорена  амортизація, передача соціальної сфери на баланс місцевих рад, реструктуризація підприємств-банкрутів,    збільшення    частки   грошових   коштів підприємств у структурі обігових коштів;

 

     ефективне управління державною власністю,  зокрема державними пакетами   акцій,   посилення   керованості   державним   сектором економіки.

 

     Реалізація соціальної  політики,  збалансованої  з  реальними можливостями  бюджету,  впровадження системи загальнообов'язкового державного  соціального  та  медичного  страхування,  реформування пенсійного  забезпечення  та ряд інших заходів забезпечать суттєве поліпшення соціальної ситуації в нашій державі.

 

     За зазначених сценарних умов  у  1999  році  можна  очікувати стабілізацію  економічного  розвитку,  що  була  порушена в період після серпня 1998 року.

 

     У цілому  в  1999  році  прогнозується  зростання  ВВП  на  1 відсоток. Очікується, що найбільший вплив на приріст обсягів ВВП у 1999 році матиме промисловість,  де прогнозується  темп  зростання 101,8 відсотка.  В сільському господарстві зростання становитиме 2 відсотки.  Перевезення вантажів усіма видами транспорту зросте  на 1,5  відсотка.  Обсяги  будівельно-монтажних робіт зростуть на 2,6 відсотка.

 

     У металургійному комплексі,  зокрема,  намічається  здійснити заходи   щодо   технічного   переозброєння   та  освоєння  випуску конкурентоспроможної продукції, впорядкувати систему оподаткування експортно    орієнтованих    підприємств,   вирішити   цілий   ряд соціально-економічних  питань  у  регіонах,  де   розташовані   ці підприємства.  Для  цього  розробляється проект Закону України про внесення  змін  до  деяких   законів   України   щодо   проведення економічного  експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу,  що виготовляють продукцію, яка користується попитом за межами України.

 

     Буде продовжено  розроблення  на  основі схваленої постановою Верховної Ради України  Концепції  розвитку  гірничометалургійного комплексу  України  до  2010  року  Національної програми розвитку гірничо-металургійного   комплексу   України   та    вдосконалення структури   управління  галуззю;  реструктуризацію  гірничо-рудних підприємств Кривбасу, створення на базі підрозділів металургійного комбінату  "Криворіжсталь",  Макіївського металургійного комбінату самостійних господарюючих суб'єктів;  захист  позицій  українських експортерів  металургійної  продукції  на  зовнішніх ринках шляхом координації дій підприємств  щодо  освоєння  нових  ринків  збуту, запобігання   антидемпінговим  процедурам,  стимулювання  експорту кінцевої продукції (труби, метизи, листовий та сортовий прокат).

 

     У хімічній галузі в 1998 році Кабінет Міністрів знизив тарифи на  перевезення  аміаку на 11 відсотків,  азотних міндобрив -на 20 відсотків, які є основними експортними продуктами хімічної галузі.

 

     Триває робота  над  проектом  Закону  України  про   розвиток вітчизняного    сільськогосподарського    машинобудування,    яким передбачається створення правових,  економічних та соціальних умов для ефективної діяльності підприємств,  нарощування їх експортного потенціалу.  Зокрема,   Міждержавною   програмою   довгострокового економічного   співробітництва   України  з  Республікою  Білорусь передбачено      відкрити      представництво      з       продажу сільськогосподарської   техніки   українського   виробництва   при лізингових компаніях.

 

     Уряд сприятиме авансуванню виробництва  сільськогосподарської техніки  з  подальшою  передачею  її  сільгоспвиробникам на умовах лізингу.  Зокрема,  у   1999   році   передбачається   авансування виготовлення 2000 тракторів, 600 зернозбиральних комбайнів (у тому числі комбайнів "Славутич" - 300  і  "Лан"  -  300),  200  одиниць кормозбиральної, 350 одиниць бурякозбиральної та іншої техніки.

 

     З метою    реалізації    спільного    проекту   європейського військово-транспортного  літака  на  базі  програми   Ан-70   буде продовжено  роботу  з  випробувань  та  розпочато в 1999 році його серійне виготовлення шляхом створення міжнародного консорціуму  за участю Росії, Німеччини та Франції.

 

     Для збільшення  експортного  потенціалу за рахунок реалізації авіаційної техніки на  ринках  країн  СНД  та  далекого  зарубіжжя передбачається розпочати серійне виробництво літака Ан-140.

 

     Буде продовжена    також   реалізація   української   частини міждержавних  космічних  проектів  "Морський  старт"  та   "Глобал старт".

 

     У результаті   реалізації  заходів,  розроблених  урядом,  що спрямовані  на  підвищення  конкурентоспроможності  нафтопродуктів українського виробництва,  а також з огляду на низький рівень цін, який склався нині на світовому ринку на нафту,  можна  передбачити збільшення на 1 мільйон тонн поставок нафти в Україну у 1999 році.

 

     Для налагодження чіткої та прозорої схеми державного контролю за  внутрішнім  ринком  нафтопродуктів  та  з  метою   запобігання ухиленню  від  сплати  належних податків та зборів на всіх стадіях реалізації   світлих   нафтопродуктів   передбачається    введення державного  регулювання експорту,  імпорту,  оптової та роздрібної торгівлі   нафтопродуктами   шляхом   запровадження   ліцензування вищезазначених видів діяльності.

 

     У сільському господарстві зростання очікується в рослинництві

- на 2,6 відсотка,  а також у тваринництві -  на  0,  9  відсотка. Очікується,  що буде вироблено 31,5 мільйона тонн зернових культур порівняно з 28 мільйонами тонн у поточному році.

 

     З метою      послаблення      податкового      тиску       на сільськогосподарських  товаровиробників запроваджується фіксований сільськогосподарський податок з 1 січня 1999 року.

 

     Говорячи про фактори зростання,  окремо хотів би  акцентувати вашу увагу на визначенні рівня інфляції на 1999 рік.

 

     Досвід попередніх років показав, що найбільш вразливе падіння обсягів виробництва в Україні і відповідно ВВП відбувалося саме  в період  високої  інфляції.  На  прикладі  цього року вже достатньо виразно проявляється тенденція реагування показників ВВП і обсягів виробництва як на низькі темпи інфляції, так і в період підвищення її рівня.

 

     Якщо за  попереднім  прогнозом,   який   було   покладено   у розрахунки державного бюджету України на 1998 рік, при інфляції 12 відсотків ВВП мав зрости на 0,5 відсотка,  і  це  підтверджувалося фактичними показниками за 8 місяців, то в умовах фінансової кризи, коли  ми  матимемо  інфляцію  19,1   відсотка,   ВВП   та   обсяги промислового виробництва вже будуть не зростати, а падати.

 

     Тому Мінекономіки,  прогнозуючи  рівень інфляції на 1999 рік, передусім мало на  увазі  закріпити  позитивні  тенденції  обсягів виробництва,  що  вдалося досягти за низьких темпів інфляції.  Цей показник є похідною порівняно низького рівня  дефіциту  бюджету  - 0,6  відсотка,  а  також  досить  "скромних"  припущень  НБУ  щодо курсової політики.

 

     Звичайно, показник  інфляції  є  жорсткою  нормою.  Для  його виконання  треба докласти значних зусиль,  тим більше,  що є група чинників,  які спрацьовуватимуть у зворотному напрямі.  І  з  мого боку  було  б  некоректно не сказати про них.  Кожен з них істотно впливатиме  на  відповідний  сценарій  розвитку  подій.  По-перше, невизначеність до цього часу напрямів грошово-кредитної політики в поєднанні з  бажанням  "підігріти"  ділову  активність  емісійними вливаннями  понад  межі  планової  емісії  є  потужним детонатором інфляційних очікувань.  По-друге, це фактор впливу від введення чи не введення нових тарифів на житлово-комунальні послуги.  Потретє, слід також враховувати негативні тенденції зростання оптових цін у промисловості в цілому до кінця поточного року.

 

     Таким чином,  показник  інфляції на 1999 рік,  з одного боку, набуває форми мети,  яка свідчить про наш  намір  стабілізувати  і наростити  ВВП  та  обсяги  виробництва,  а  з другого - може бути наслідком  певних  політичних  рішень  (продовження   або   зняття мораторію  на  запровадження  нових  тарифів на житлово-комунальні послуги)  і  результатом  вибору  щодо  напрямів  грошовокредитної політики на наступний рік.

 

     Одним із  чинників початку зростання економіки в 1999 році ми вважаємо також збільшення обсягів власних  коштів  підприємств  на основі  зменшення  обов'язкових  нарахувань  на  заробітну  плату, економії на утриманні соціальної  сфери,  яка  має  бути  передана місцевим радам.

 

     Для довідки хочу сказати, що витрати підприємств на утримання цих об'єктів  оцінюються  в  4  мільярди  гривень.  Саме  тому  на вирішення  даного  питання  орієнтовано  поданий до Верховної Ради проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України  про оподаткування прибутку підприємств,  згідно з яким на фінансування процедури  передачі  відомчої  соціальної  сфери   підприємств   у комунальну  власність  та структурних перетворень в економіці буде направлено  відповідно   20   та   10   відсотків   амортизаційних відрахувань, що підлягають централізації.

 

     Запровадження нової  амортизаційної  політики потенційно може забезпечити  приріст  інвестиційних  коштів  підприємств  на   4-5 мільярдів гривень.

 

     Факторами зростання  повинні  стати  запровадження Закону про розподіл  продукції,  довгострокова  оренда  землі,   приватизація великих  інвестиційно привабливих об'єктів,  приватизація їх разом із земельними ділянками.

 

     Перехід до  грошового  етапу  приватизації  має  інвестиційну спрямованість  і сприятиме відновленню за рахунок інвестора роботи підприємств,  поповненню обігових коштів,  поліпшенню  фінансового стану підприємств.

 

     Передбачається, що    кошти    від    приватизації    повинні спрямовуватися  на  розвиток   підприємств,   що   мають   значний експортний  потенціал,  високоліквідну  продукцію  та  можуть дати швидку віддачу.

 

     Розвиток підприємництва на основі малого  бізнесу,  зміцненню якого  сприяли  заходи,  здійснені  в  1998  році,  може дати,  за прогнозом,  приріст номінального ВВП на 1,2 мільярда  гривень.  За умови відновлення фінансової стабільності прогнозується позитивний вплив малого бізнесу на економічне зростання.  Очікується,  що  до кінця  1998  року  кількість  малих підприємств збільшиться до 148 тисяч, або на 12 тисяч одиниць. Це півтора мільйона робочих місць. А  частка  цих підприємств у ВВП досягне 8 відсотків.  У 1999 році кількість новостворених малих підприємств становитиме не менше 160 тисяч, зросте їх частка у ВВП.

 

     Наступного року почне проявлятися ефект від реалізації указів Президента щодо розвитку  підприємництва,  прийнятих  у  поточному році,  і  багато  в  чому підприємницька активність залежатиме від реальної фінансової підтримки, яка зараз починає формуватися.

 

     Ускладнення економічної ситуації  у  вересні  поточного  року поставило під загрозу стабілізаційні процеси попереднього періоду, які намітились у здійсненні інвестиційної діяльності. Для того щоб їх  переломити,  фінансування  інвестиційної діяльності наступного року здійснюватиметься через власні кошти  підприємств,  залучення кредитних  ресурсів банківської системи,  емісію акцій,  залучення приватних  інвесторів,  акумуляцію  коштів  в   інвестиційних   та інноваційних фондах, впровадження іпотечного кредитування.

 

     У 1999  році  в розвиток економіки передбачається інвестувати 16  мільярдів  гривень.  Основним  джерелом  освоєння  капітальних вкладень залишаються власні кошти підприємств і організацій - 10,9 мільярда гривень.  Залучення інших додаткових джерел  фінансування ще  не  набуло  належного  рівня.  Діяльність банківської системи, фондового ринку,  вільних економічних зон поки  що  не  забезпечує вагомого  зростання  обсягів  інвестицій  в  структурну перебудову народного господарства.

 

     Високі процентні ставки  за  кредити  комерційних  банків  не сприяють    збільшенню   попиту   на   кредити   серед   суб'єктів господарювання.  Залучення  коштів  з  фондового  ринку  поки   що залишається проблематичним. Криза на російському фінансовому ринку зумовила вихід з українського ринку частини іноземних  інвесторів, перш за все російських.

 

     Пріоритетними для  інвестування  в  наступному  році  будуть: паливноенергетичний  комплекс,  машинобудування,   агропромисловий комплекс, об'єкти соціальної інфраструктури.

 

     Для активізації  інвестиційної діяльності необхідно здійснити такі заходи:  законодавче закріплення використання  амортизаційних відрахувань  підприємств  усіх  форм  власності тільки за цільовим призначенням;  спрямування   обмежених   державних   інвестиційних ресурсів    на   реалізацію   пріоритетних   загальнодержавних   і регіональних  програм  створення  високотехнологічних  виробництв; створення спеціалізованого банку сприяння розвитку малого бізнесу, банку реконструкції  та  розвитку,  банківських  консорціумів  під конкретні    інвестиційні    проекти;   запровадження   іпотечного кредитування житла;  запровадження механізмів консолідації  боргів підприємств  з  подальшою  їх  заміною  кредитами банків,  надання банкам права на управління пакетами акцій державних підприємств  в обмін на покриття їх боргів шляхом проведення заставних аукціонів; використання таких форм інвестування, як лізинг, надання позик, що погашаються  в порядку амортизаційних платежів,  а також позик під боргові зобов'язання.

 

     Пріоритетним напрямом у сфері соціальної політики в 1999 році буде  розв'язання  проблеми  заборгованості  із  заробітної плати, пенсій,  стипендій   та   інших   соціальних   виплат.   Погашення заборгованості  у  виробничій  сфері  ми  пов'язуємо  насамперед з відновленням    виробництва,    подоланням     кризи     платежів, удосконаленням податкової,  фінансово-кредитної,  інвестиційної та митної політики.

 

     Для забезпечення вчасної виплати заробітної плати у бюджетній сфері,  пенсій  та  інших  соціальних  виплат уже найближчим часом будуть реалізовані заходи,  які дадуть  змогу  одержати  додаткові надходження    до    бюджету   та   Пенсійного   фонду.   Зокрема, передбачається   за   рахунок   продажу   акцій    високоліквідних підприємств   акумулювати   значні   кошти   і  спрямувати  їх  на фінансування поточної виплати заробітної плати: до кінця поточного року  -  близько 200 мільйонів гривень,  а в наступному році - 2,5 мільярда гривень,  таким  чином  забезпечивши  повне  фінансування поточної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та організацій і погашення заборгованості.  Збільшенню надходжень  до бюджету  сприятиме  також  повернення  кредитів,  узятих  окремими суб'єктами   господарювання   під   гарантії   уряду,    погашення заборгованості перед бюджетом. Тільки за рахунок цих заходів можна погасити борги в сумі 1,2 мільярда гривень.

 

     У розв'язанні проблеми зайнятості зусилля будуть  зосереджені на  формуванні  умов,  які  стимулювали  б створення нових робочих місць,  формуванні сприятливого середовища для розвитку  малого  і середнього підприємництва, активізації інвестиційної політики.

 

     З метою  цілеспрямованої  роботи  для  збалансування  робочих місць і пропозиції робочої сили уряд  розпочав  розробку  Програми розвитку  трудового  потенціалу  та  Генеральної  схеми  створення робочих місць.

 

     Хочу підкреслити,  що сьогодні політика  соціального  захисту населення   небезпідставно  є  об'єктом  нарікань.  Побудована  на засадах солідарності,  вона за умов різкого скорочення  зайнятості та   збільшення   неформального   сектора   через   недосконалість податкового  законодавства  стала  неспроможною  захистити  велику армію нужденних верств населення.

 

     Разом з  тим конфлікт між зростаючими потребами суспільства і обмеженими можливостями їх фінансування вимагає рішучих кроків  як з   боку  законодавчої,  так  і  з  боку  виконавчої  влади.  Тому стратегічними завданнями на наступний  рік  будуть:  запровадження пенсійної реформи;  здійснення заходів для досягнення оптимального співвідношення  між  кількістю   працюючих   та   бенефіціарів   з одночасним  упорядкуванням  виплат,  які  здійснюються  за рахунок страхових  внесків;  розмежування  джерел   фінансування   пенсій, соціальних   виплат,   допомог   за  різними  схемами  соціального страхування;  залучення  альтернативних  та  нетрадиційних  джерел фінансування цих виплат.

 

     З метою кардинального реформування надання соціальних допомог та   уніфікації   чинної   законодавчої   бази   в    даний    час доопрацьовується  і  буде  подано на розгляд Верховної Ради проект Закону про соціальну допомогу.

 

     Після скорочення  обсягів  експорту   в   1998   році   через несприятливі     умови     на     світових     товарних     ринках зовнішньоторговельний оборот у 1999 році може збільшитися до  33,6 мільярда  доларів,  що  на  1,1  мільярда  доларів  більше,  ніж у поточному році.

 

     Для відновлення  ринків  збуту  в  країнах  СНД   і   Балтії, насамперед   Росії,   вживатимуться   такі  заходи.  Готується  до підписання з Російською Федерацією проект  міжурядового  Протоколу щодо  пролонгації дії на 1999 рік положень Протоколу між Кабінетом Міністрів України та  урядом  Російської  Федерації  про  поставки продукції  в  рамках виробничої кооперації з урахуванням можливого розширення  і  уточнення  обсягів   та   номенклатури   зазначеної продукції.   Ведуться  переговори  з  Російською  Федерацією  щодо заходів  для  недопущення  додаткового  торговельного   дисбалансу внаслідок змін у курсоутворюючій політиці Росії і,  в першу чергу, з питань щодо нерозповсюдження 3- відсоткового  ввізного  мита  на товари, вироблені в Україні.

 

     З метою   зниження   імпорту   паливноенергетичних   ресурсів потрібен  перехід  до  обов'язкової  сплати  за  їх   використання споживачами,  зниження  енергоємності  та матеріалоємності ВВП має стати  домінуючою  структурною  тенденцією,  стратегічно  фажливим фактором   зміцнення   національної   валюти,   джерелом  валютних резервів.

 

     Розробляючи прогнозні макропоказники,  ми враховували можливі зовнішні і внутрішні ризики.  Зовнішні ризики прогнозу на 1999 рік пов'язані із ситуацією на світових фінансових і  товарних  ринках, передовсім   на   ринках  Російської  Федерації  як  найзначнішого торговельного партнера України,  особливо по традиційних експортно орієнтованих    видах   продукції   -   металургійній,   хімічній, продовольчій,  та із залежністю від  імпорту  паливно-енергетичних ресурсів і можливістю своєчасного розрахунку за них.

 

     Основний внутрішній   ризик   полягає  у  спроможності  уряду спільно  з  Верховною  Радою  плідно  співпрацювати  у   прийнятті законів, що формують економічну політику на 1999 рік, і насамперед

- Державного бюджету на 1999 рік.  Зусилля уряду будуть спрямовані саме на таку взаємодію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  доповідь завершено.  Скільки часу ми відведемо на запитання? Достатньо 20 хвилин?

 

     Хто за те, щоб відвести 20 хвилин, прошу голосувати.

 

     "За" - 118.

 

     Рішення прийнято.  Будь  ласка,  запишіться   на   запитання. Висвітіть список.

 

     Слово надається депутату Гуцолу. За ним

- депутат Толочко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених. Пане міністре! Скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви,  що податкова політика  держави  мусить  стимулювати  розвиток економіки України, а не заганяти її в тінь? Це перше запитання.

 

     І друге.   Якщо  відсутня  своя,  власна,  фінансово-кредитна система,  то, природно, і відсутня економічна воля. Яка ваша думка з приводу цього?

 

     Дякую.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую  вам.  Безумовно,  у  податкової політики будь-якої держави є двоєдине завдання.  З одного боку - не  душити виробництво,  а  забезпечити  достатні  стимули для його розвитку, вирішення всіх економічних питань на мікрорівні,  а  з  другого  - забезпечити  повноцінне  надходження коштів до державного бюджету. Тоді бюджет виступає фактором розвитку держави,  коли він реальний і отримує відповідні надходження.

 

     Я думаю,  що  в цьому плані за останні роки зроблено декілька спроб щодо відпрацювання чіткої податкової системи в  державі.  Ви знаєте,  були  прийняті  практично  нові  закони про оподаткування прибутку підприємств,  які створили умови для того,  щоб фінансові ресурси   акумулювалися  саме  на  працюючих  підприємствах.  Було прийнято також  принципово  новий  підхід  до  податку  на  додану вартість.

 

     Нині, після  того  як  ці  закони  попрацювали,  виявилися як позитивні моменти,  так і,  звичайно, проблеми. Однак для того щоб податкова  система  справді  працювала  ефективно,  з одного боку, необхідна її стабільність,  а з другого - нам слід врахувати і  ті недоліки,  які вже виявилися на практиці.  Ми знаємо,  що сьогодні також уже є напрацювання деяких нових,  практично  альтернативних, підходів до оподаткування.  Як приклад можу назвати єдиний податок на сільськогосподарську продукцію,  який ми будемо  запроваджувати наступного року.

 

     Якщо можна, уточніть, будь ласка, ваше друге запитання.

 

     ГУЦОЛ М.В. Якщо відсутня власна банківська фінансово-кредитна система,  то відсутня,  звичайно,  і економічна воля.  Що з  цього приводу ви можете сказати?

 

     Дякую.

 

     РОГОВИЙ В.В.   Що   стосується   банківської   системи,   то, безумовно,  в будь-якій державі банківська  система  повинна  бути головним  джерелом  фінансових ресурсів,  які надходять у реальний сектор  економіки.  Якщо  з  цієї  позиції  оцінювати   діяльність банківської   системи,   то   ми  можемо  констатувати,  що  вплив банківської системи на реальний сектор є ще недостатнім.  Але  для того  щоб  банківська  система  працювала ефективно,  повинна бути узгоджена вся фінансова політика,  зокрема дефіцит  бюджету.  Якщо він фінансувався за рахунок ОВДП і основна порція кредитної емісії Національного банку виходила саме  на  цей  ринок,  то  тим  самим реальні   кредитні   кошти   відволікалися  від  виробництва,  від реального сектора економіки.  Думаю,  що і при  розгляді  основних засад    грошово-кредитної   політики   необхідно   ці   обставини враховувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Толочко.  За ним - депутат Альохін.  Я просив би,  Василю  Васильовичу,  лаконічно давати відповідь,  щоб більше депутатів устигли поставити запитання. Будь ласка.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Олександре Миколайовичу, спасибі. Прошу передати слово депутату Павловському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую,  Петре Петровичу.  Фракція  "Громада".  Шановний Василю Васильовичу!  У вашому виступі вже є нотки оптимізму, але я зробив невеликі розрахунки і щось у мене їх немає.  Якщо, скажімо, подивитися  на  внутрішній  валовий  продукт  за  три  роки,  то є зростання у гривнях.  Але якщо ВВП у гривнях виразити в доларовому еквіваленті, взявши курс гривні, який тут наведено, то будемо мати такі цифри:  1997 рік - 49,7 мільярда доларів,  1998  рік  -  40,7 мільярда  доларів  і  1999  рік - 32,29 мільярда доларів.  Тобто є падіння внутрішнього валового продукту від 21 до 28 відсотків. Оце і є економічне зростання? Це з одного боку.

 

     А з  другого  боку,  зарплата відповідно в доларах:  1997 рік

-83,9 долара,  1998 рік - 69 доларів і 1999 рік - в середньому  50 доларів.  І  при  цьому  зростає безробіття порівняно з 1997 роком більш як у 2 рази.

 

     Поясніть мені, як ви розумієте, що таке економічне зростання, бо я його тут не бачу?

 

     Дякую за відповідь.

 

     РОГОВИЙ В.  В.  Дякую вам за запитання. Звичайно, можна ВВП у гривнях  виразити  в  доларах,  взявши  поточний  курс  долара,  і отримати той чи інший показник. Я думаю, що це не зовсім коректний підхід,  хоч би тому, що треба брати середньорічний показник курсу гривні до долара.

 

     Щодо оцінки  середньої  заробітної плати,  то необхідно також враховувати, яку частину, скажімо, імпортний компонент становить у тому чи іншому виді продукції. І тоді ваш розрахунок, у тому числі й по заробітній платі,  був би абсолютно  коректним.  Бо  якщо  ми проаналізуємо  продовольчу  групу  товарів,  то  побачимо,  що  за останні роки завдяки зокрема закону,  який був прийнятий Верховною Радою,  імпортна складова на ринку продовольства різко зменшилася. І через те основні розрахунки  і  ціни  навіть  за  умов  поточної інфляції суттєво не змінилися. Це також слід враховувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Павловського.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дякую.   Василю  Васильовичу,  це  не  мої розрахунки, це ваші розрахунки. Я взяв усі цифри, які є ось тут. І жодної нової цифри. Але я не бачу тут зростання.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Михайле  Антоновичу,  шановний,  я дякую і хочу сказати, що в нас усі розрахунки в макропоказниках зроблені саме в гривнях, а не в доларах.

 

     ГОЛОВА. Депутат Альохін. За ним - депутат Бережний.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  39,  Дніпропетровська  область).  Прошу  передати слово Кириленку Івану Григоровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ 36,  Дніпропетровська область). Шановний Василю Васильовичу! Поважаючи вас і як професіонала,  і як аналітика, все-таки не можу втриматися від такого запитання,  подивившись усі аналізи, які нам подали.  Ви знаєте, яка надзвичайно складна ситуація в шахтарських регіонах  і  шахтарських  колективах.  Половина  заборгованості із заробітної плати в державі припадає якраз на вугільну галузь.  Уже понад  200 смертей в колективах,  бо охорона праці знаєте на якому рівні.

 

     Капітальні вкладення - нуль; технічне переозброєння - нуль. І ми  при  цьому  плануємо,  Василю  Васильовичу,  на  наступний рік усього-на-всього 900 мільйонів гривень на державну  підтримку,  що втричі менше проти необхідної і навіть менше, ніж у цьому році. Як ми зможемо втримати соціально-економічну  ситуацію  в  шахтарських регіонах? Це перше запитання.

 

     І друге. Як ми зможемо втримати ситуацію в областях при таких підходах?  Наприклад,  у  Дніпропетровській  області  невиправдано збільшується  податковий контингент і вилучення реальних коштів до державного  бюджету  при  цьому  зростає  настільки,  що  половина заробітної  плати  в бюджетній сфері по області не буде виплачена. Отакою,  Василю Васильовичу,  буде соціально-економічна ситуація в Україні наступного року. Прошу відповісти на ці два запитання.

 

     Дякую.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую,  Іване Григоровичу.  Справді, ситуація у вугільному секторі надзвичайно складна. Проте я хочу наголосити на тому, що уряд заявив про свою підтримку цієї базової галузі нашого народного господарства і виконує свої зобов'язання.  Це стосується тих  видатків,  які були передбачені в державному бюджеті.  І уряд профінансував їх на 100 відсотків.  Фактично, за рахунок бюджетних коштів виплачується заробітна плата шахтарям. І ми кажемо, що це є плюс,  а я вважаю,  що це великий мінус.  Бо найголовніше,  що  не налагоджені   розрахунки   між   суб'єктами   господарювання,   із споживачами  вугільної  продукції.  Якщо  ми  будемо  зводити  всю проблему  шахтарів  тільки  до  взаємовідносин:  уряд  -  вугільна промисловість, я думаю, це не той ключ, який розв'яже ці проблеми. Доки не будуть працювати, у тому числі й профспілки, і розбиратися у схемах по горизонталі - де ховаються реальні кошти,  чому з  них не виплачується заробітна плата, - ми не розв'яжемо цю проблему.

 

     Що стосується асигнувань на розвиток вугільної промисловості, то  ви   знаєте,   минулого   року   ми   централізували   частину амортизаційних відрахувань. І я хочу сказати, що вони пішли в тому числі й на  вугільну  промисловість.  Шахта  "СамсонівськаЗахідна" профінансована  більше,  ніж  інші підприємства Мінвуглепрому - 18 мільйонів гривень.  Це малі кошти,  але все-таки. І конкретно можу сказати, на які шахти спрямовувалися кошти.

 

     Ви знаєте, що в поточному році, вперше за багато років, нехай невеликої   потужності,   але   все-таки   була   введена    шахта "НіканорНова".

 

     ГОЛОВА. Депутат Бережний. За ним - депутат Охріменко.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   114,   Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Василий Васильевич!  Каждый  раз,  отчитываясь,  все члены  правительства говорят о мерах,  принятых с целью сокращения задолженности по пенсиям и заработной плате бюджетников,  а воз  и ныне там.

 

     Так, в   городах  Стаханове,  Первомайске  Луганской  области задолженность по пенсиям составляет полгода,  по зарплате - и того больше.   Шахты   закрыты,  производство  в  городах  стоит.  Так, остановлены    вагоностроительный    завод    в    Стаханове     и тепловозостроительный завод в Луганске.

 

     Что, Украине  не  нужен  железнодорожный транспорт?  Когда же правительство в конце концов вплотную  займется  этим  вопросом  и вообще украинским производителем?

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую  вам  за  цілком  слушне запитання.  Уряд заявляв і заявляє, і не тільки заявляє, а й вишукує можливості для того,  щоб підтримати вітчизняного виробника, і зокрема Луганський тепловозобудівний завод,  який  був,  практично,  монополістом,  у хорошому розумінні цього слова, в Радянському Союзі. Ми працюємо з інвесторами,  щоб вони прийшли на це підприємство.  У бюджеті,  на жаль,  немає коштів.  Але навіть ті невеликі кошти, які надійшли в лізинговий  фонд,  ми  теж  будемо   спрямовувати   на   підтримку конкретних виробників.

 

     Що стосується  поліпшення  виплат  заробітної плати,  пенсій, хочу сказати, що ви, мабуть, знаєте, що 16 листопада була прийнята відповідна постанова уряду,  де чітко визначені напрями,  за якими можна зібрати  додаткові  кошти  з  цільовим  спрямуванням  їх  на погашення заборгованості із заробітної плати і пенсій. Деякі з них були визначені указами Президента,  підтримані  в  цьому  залі,  і прийняті  відповідні  закони.  Я  на  цьому  не  хотів би детально зупинятися.

 

     Питання щодо Стаханівського заводу вже не раз порушувалося  в цьому  залі,  і  Станіслав  Іванович  Гуренко  його порушував.  Ми з'ясували,  що цей завод перебуває в  державній  власності,  і  ми будемо його підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Охріменко.   За  ним  -  депутат Молчанов.

 

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Кочерзі Віктору Герасимовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  49,  Донецька  область).   Фракция   коммунистов Украины.  Уважаемый Василий Васильевич!  Так хочется разделить ваш оптимизм,  однако положение дел  на  местах  говорит  несколько  о другом.  Возьмем  сельское хозяйство.  Вы сказали,  что намечается рост производства продуктов сельского хозяйства на 2 процента.  За счет чего? Назовите, пожалуйста.

 

     В текущем  году  финансирование сельского хозяйства сокращено на 46,8 процента,  то есть задела нет.  В  хозяйствах  вымели  под метелочку   зерно,   подсолнечник,   все  запасы,  чтобы  закупить минеральные удобрения. Паритет цен до сих пор не установлен. Чтобы купить  1 тонну горючего,  надо продать 4 тонны молока,  а 1 тонну удобрений - 1  тонну  зерна.  Об ясните,  пожалуйста,  какие  шаги предпринимает  правительство,  чтобы  стабилизировать  ситуацию на селе?

 

     РОГОВИЙ В.В. Дякую вам. Ситуація в агропромисловому комплексі справді  є  складною  як  щодо  врожаю поточного року,  так і щодо підготовки до польових робіт  у  наступному  році.  Уряд  завершує роботу,  і  думаю,  найближчим  часом  буде  розглянута і прийнята постанова щодо проведення весняних польових робіт наступного року. Вивчається  питання,  щоб  передати 2 мільйони тонн нафти власного видобування на переробку і спрямувати ці пальномастильні матеріали в  АПК;  виробити  і  передати  1  мільйон  тонн  діючої  речовини мінеральних добрив, 10 тисяч тонн засобів захисту рослин; виділити близько  500  мільйонів  гривень  з лізингового фонду на закупівлю нових  зернозбиральних  комбайнів,  тракторів  тощо   вітчизняного виробництва.  Зокрема,  для забезпечення матеріальнотехнічної бази АПК  в  наступному  році,  як  я   вже   говорив,   передбачається виготовлення  600 зернозбиральних комбайнів,  відповідна кількість жаток,  а також  комбайнів  для  збирання  кукурудзи.  Крім  того, планується  поставка  4  тисяч  тракторів виробництва Харківського тракторного заводу, укомплектованих німецькими двигунами.

 

     Що стосується диспаритету  цін,  то  він  справді...  (Шум  у залі).  Це  все  буде  виділятися  із державного резерву в рахунок майбутнього постачання, бо реальних фінансових ресурсів, ви знаєте і бачили проект державного бюджету, немає. Банківська система теж, практично,  закрита  для  цього.  Тому  уряд  змушений  вишукувати нетрадиційні   шляхи   забезпечення   агропромислового   комплексу матеріальними ресурсами.

 

     ГОЛОВА. Депутат Молчанов. За ним - депутат Ратушний.

 

     МОЛЧАНОВ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,     ветеранів     та    інвалідів    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  Василий  Васильевич!  Будьте  добры,  ответьте  на  три вопроса,  которые интересуют меня и,  думаю,  многих жителей нашей Украины.  Первый:  какой  процент  ВВП  сегодня  находится в тени? Второй:  учитывается ли теневой капитал в проекте бюджета на  1999 год  и  если  нет,  то  почему?  И третий вопрос:  что делает ваше министерство, чтобы все-таки вывести нашу экономику из тени?

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую.  Щодо обсягів  неофіційної  чи  тіньової економіки,  то  оцінки різних експертів коливаються в межах від 40 до 60 відсотків.  І в цьому залі,  я знаю,  є дослідники  тіньової економіки, які вивчали її обсяги.

 

     Що стосується   врахування   обсягів   тіньової  економіки  в бюджеті.  Якщо  бути  реалістами,  то  практично  обсягу  тіньової економіки ми не можемо врахувати.  Тіньова економіка від офіційної відрізняється  тим,  що  офіційна  економіка  платить  податки,  а тіньова  не  платить,  а перерозподіляє між собою.  I якщо ми її й заплануємо в бюджеті,  то все одно не отримаємо цих  доходів,  але видатки  відповідно  будуть  завищені,  і  ми  отримаємо  фактично розрив, тобто спровокуємо і дефіцит, і інфляційні процеси.

 

     Щодо заходів,  які вживаються  з  метою  подолання  тіньового сектора,  зменшення його.  Треба відверто сказати, що одномоментно це питання вирішити неможливо.  Тінь -  це  та  проблема,  на  яку впливають   дуже  багато  факторів,  зокрема,  скажімо,  податкова політика, бартерні схеми, де ховаються зароблені кошти, прозорість процедур у доступі до тих чи інших ресурсів.

 

     От, скажімо,   ми  запровадили  у  газовому  секторі  прозорі процедури,  проводяться тендери і аукціони.  Виставили на  аукціон 500   мільйонів  кубічних  метрів  газу.  Ціна  встановлюється  36 доларів,  тобто  значно  нижче  стартової.   I   знаєте,   скільки купується?  9 мільйонів кубічних метрів газу.  Про що це свідчить? Це свідчить,  з одного боку,  про те,  що можна отримати газ і  за нього  не  платити,  на  це  розраховують,  а  з другого боку - це свідчення того,  що якраз отакі прозорі схеми не влаштовують  тих, хто працює на тому ринку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  164,  Тернопільська  область).   Василю Васильовичу! Прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко не раз заявляв, що причина нашої кризи - криза в Росії.  Хоча багато хто сходиться на  думці,  що й наші експерти від економіки багато в чому доклали руку, щоб Україна опинилася в економічній кризі.

 

     Ви сказали,  що  головний  напрям   на   перспективу   -   це міждержавні   стосунки  з  Росією,  тобто  поставки  їй  продукції сільського  господарства,  які  вже  відбуваються,  і  майбутнього цукру.  Зрозуміло,  що  російський ринок не можна втрачати.  Але у мене таке запитання:  чи ми й нині  торгуємо  з  Росією  за  таким еквівалентом, що допомогаємо їй долати кризу за наш рахунок? Тобто купуємо газ за таким співвідношенням,  за яким його  фактично  вже ніхто в Європі не купує.

 

     Дякую.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую  за запитання.  Безумовно,  списувати всі проблеми,  які є у вітчизняній економіці,  на  рахунок  російської кризи - неадекватно ситуації.  І Прем'єрміністр ніколи не заявляв, що наші проблеми пов'язані прямо й лише з кризою в Росії.

 

     Щодо наших взаємозв'язків.  Якщо я сказав,  що ми  будемо  їх розвивати тільки з Росією,  то перепрошую,  я, мабуть, неадекватно висловився.  Я говорив це тільки з тієї позиції,  що  це  основний торговельний партнер України.

 

     Звичайно, ми  прогнозуємо,  що  в наступному році якраз через кризу в Росії  і  в  інших  країнах  СНД  обсяг  нашої  зовнішньої торгівлі з ними скоротиться на 2,5 мільярда доларів. І навпаки, за рахунок   ринків   інших   країн   ми    прогнозуємо    збільшення зовнішньоторговельних надходжень на 2,5 мільярда гривень.

 

     Щодо розрахунків  за  газ,  то це справді велика проблема.  Я хочу сказати, що ми всі прив'язані до угоди, яка була підписана 23 червня  1993  року.  І вперше в цьому році зафіксовано в угоді між урядом України і РАТ "Газпром",  що ці умови  будуть  переглянуті, тобто  досягнуто значного прогресу в переговорному процесі,  але в поточному році ми ще повинні працювати за тією  схемою,  яка  була започаткована  практично  5  років тому.  І головне,  у нас були б сильні позиції,  якби ми могли вчасно розрахуватися за газ.  Через те,  що ми не можемо вчасно розрахуватися за газ, маємо борги і не можемо їх покрити валютою,  звичайно,  сторона, яка стосовно нас є практично монополістом, надиктовує свої умови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Наталія Михайлівна Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая оппозиция.  Уважаемый Василий Васильевич!  Вы как профессионал прекрасно понимаете,  что сегодня при  обсуждении  основных  макроэкономических  показателей,  и при обсуждении  Программы  деятельности  Кабинета  Министров,  и   при принятии социальных нормативов, то есть стоимостной величины черты малообеспеченности, минимальной зарплаты и пенсии, корень проблемы

-  в  прогнозируемой вами инфляции.  Именно Министерство экономики сделало расчеты,  которые абсолютно не соответствуют развивающимся тенденциям.  Вами  прогнозировался на 1998 год индекс инфляции 112 процентов.  Только  за  четыре  месяца  (июль,  август,  сентябрь, октябрь)  официальный индекс инфляции - 109,5 процента,  по итогам года он будет не меньше  120  процентов.  То  есть  ваши  прогнозы некорректны, и эта некорректность умерщвляет сегодня предприятия и население.

 

     Работая с Министерством экономики,  с Министерством  труда  и социальной  политики  по  внесенному  нами законопроекту "про межу малозабезпеченості і мінімальну заробітну плату",  мы все  вопросы сняли,  кроме  одного.  Корректность наших расчетов была абсолютно доказана.  Но один вопрос мы снять не смогли,  потому что вы стали на грань политического шантажа. Вы сказали: "Индекс инфляции будет в 1999 году 107,8 процента, декабрь - к декабрю". Я хочу, чтобы вы сейчас  пояснили,  как  при  углубляющемся  финансовом кризисе и в мире,  и  в  России,  и  в  Украине,  при  той  эмиссии,   которая обязательно будет,  при тех тенденциях,  которые существуют, можно прогнозировать такой индекс?

 

     И хочу вас предупредить,  что ваша позиция,  конкретно ваша и Кабинета  Министров  в  целом,  вынуждает  нашу  фракцию перейти к крайним методам протеста.  Мы будем  об являть  голодовку  в  знак протеста,  если  не будет реализован внесенный нами законопроект о черте малообеспеченности и минимальной  заработной  плате.  И  как член  Совета  Европы  я  вынуждена на международном уровне поднять скандал о том,  что политика геноцида открыто проводится в Украине с подачи Президента, Кабинета Министров и при поддержке буржуазных партий Верховного Совета.

 

     РОГОВИЙ В.В. Дякую за запитання. Я поділяю вашу стурбованість реальністю  наших  прогнозів.  Повірте,  що  ми  теж  працюємо над прогнозами і нас не завжди задовольняє якість  прогнозів,  які  ми отримуємо.

 

     Хочу сказати,  що у нас є декілька варіантів прогнозів,  і ми можемо  з  вами  дискутувати  й   обговорювати   їх.   Ми   можемо обговорювати також і необхідність емісії, про яку ви говорите, але при цьому треба чітко розуміти, які будуть наслідки того чи іншого підходу.  І  обговорювати,  чи  постраждає  населення,  за  яке ми боремося,  і чи втратить воно реальні доходи, якщо буде та чи інша емісія, - будь ласка, ми готові.

 

     Проте ситуація,  зокрема і щодо прогнозу до кінця року,  який ми уточнювали,  про що я говорив у своєму виступі, була спричинена факторами,  які в принципі ніхто не міг спрогнозувати - те,  що 17 серпня в Російській Федерації буде такий обвал ринку, і таке інше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Слово для співдоповіді надається  першому  заступнику  голови Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності   та   інвестицій   Черняку   Володимиру Кириловичу.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановний Голово!  Шановні депутати!  Шановні члени   уряду!   Сам  факт  подання  проекту  Основних  параметрів економічного і соціального розвитку  на  1999  рік  є  позитивним. Поданий  документ містить багато того,  що заслуговує на позитивне ставлення, але в цілому він вимагає критичного аналізу і критичної оцінки.

 

     Насамперед треба відзначити,  що не визначено статус поданого документа.  Це   прогноз   соціально-економічного   розвитку?   Це прогнозна  траєкторія розвитку економіки?  Чи це база для розробки бюджету? Немає повної ясності стосовно статусу цього документа.

 

     Верховна Рада  ще  не  прийняла   Основних   засад   грошово- кредитної  політики  в  Україні,  Державний  бюджет  на  1999 рік, програму  діяльності  уряду,  державну  програму  економічного   і соціального  розвитку.  У зв'язку з цим виникає запитання:  як цей документ кореспондується з названими мною  документами,  яке  його місце серед цього пакета документів і чому він поданий зараз? Якщо це прогноз,  то,  мабуть,  потрібно було б  його  подати  набагато раніше. Параметри економічного і соціального розвитку залежать від того,  які заходи будуть вжиті,  якою буде економічна політика. І, мабуть,  ці  документи  повинні  бути  враховані в цьому прогнозі. Отже, це також проблема.

 

     Параметри економічного і соціального розвитку - це  відповідь на виклик часу,  на ризики, які є в нашій економіці і в соціальній сфері.  У зв'язку з цим параметри не можуть бути  одноваріантними. Доцільно   було  б  мати  декілька  сценаріїв  залежно  від  зміни ситуації.  Якщо зміниться валютний курс,  якщо ми вийдемо за  межі валютного коридору,  то якими будуть параметри,  якою буде реакція економіки  на  ці   зміни?   Якщо   інфляція   буде   іншою,   ніж прогнозується, то як зміняться параметри?

 

     Отже, на  нашу  думку,  треба  було б дати декілька варіантів параметрів:  оптимістичний,  песимістичний  і   реалістичний   або найбільш імовірний. Я так зрозумів, що саме цей проект уряд вважає найбільш  імовірним.  Але,  разом  з  тим,  нам  не  запропоновані розрахунки інших варіантів сценаріїв можливого розвитку ситуації у вигляді конкретних параметрів.

 

     Отже, справді   виникає   питання   стосовно   реалістичності прогнозу,  реалістичності  обгрунтування цих параметрів,  зокрема, потрібні  балансові  розрахунки.  Думаю,  в   багатьох   депутатів викликає сумнів саме ступінь обгрунтованості цих параметрів,  тому що немає розрахунків, на основі яких можна було б переконатися, що ці  параметри справді реалістичні.  Не розкриті джерела і механізм формування основних макроекономічних  показників.  Який  механізм? Які джерела? Чому саме такими будуть показники?

 

     Прогнозується зростання  ВВП  на 1 відсоток.  Тут уже ставили запитання про те,  чи є підстави для цього,  чи буде зростання, чи цей  прогноз насправді реальний.  Між іншим,  1 відсоток - це така величина,  яка знаходиться в межах похибки.  Якщо навіть  не  буде зростання чи буде падіння на 1 відсоток, то вважатиметься, що це в межах похибки. Тому таке зростання не можна сприймати всерйоз.

 

     Потрібний грунтовніший прогноз  валютного  курсу  та  індексу інфляції. Справді, викликає сумніви реалістичність цього прогнозу.

 

     Особливу увагу,  я вважаю,  слід було б привернути до боргів. Чомусь і в проекті бюджету,  і в програмі діяльності  уряду,  і  в цьому  проекті  борги  фактично  випали  з  поля  зору.  А це дуже серйозна величина,  йдеться про борги із заробітної плати, пенсій, стипендій,  внутрішній борг з ОВДП,  зовнішній борг. На мою думку, саме проблема боргів тримає нас за горло,  і саме її треба було  б поставити в центр уваги у всіх цих документах.

 

     Серед завдань   економічної   політики   названо  відновлення фінансової стабілізації.  У мене особисто це викликає сумнів. Чому відновлення?  У  нас  що,  була фінансова стабілізація?  Якою вона була,  штучною чи ні?  І  тому  ставити  як  завдання  відновлення фінансової стабілізації, думаю, некоректно.

 

     Комітет вважає,  що  в  усіх документах,  які ми обговорюємо, потрібно зробити акцент на економічному розвитку. І вся економічна політика  має  бути  спрямована на те,  щоб забезпечити економічне пожвавлення,  а в перспективі - економічний розвиток. І в програмі діяльності уряду, і в бюджеті, і в Основних параметрах це має бути в центрі уваги.

 

     На нашу думку,  в цьому документі  треба  чіткіше  розставити акценти.   Зокрема,  особливу  увагу  варто  приділити  експортним галузям  економіки  -  металургійній,   машинобудівній,   хімічній промисловості, агропромисловому комплексу, а також тим галузям, де відбувається швидкий оборот  капіталу,  -  сільське  господарство, харчова  і  легка  промисловості.  Колись легка промисловість була основним постачальником коштів до бюджету.

 

     Ми вважаємо,  що дуже чітко треба розставити акценти стосовно зовнішнього   і   внутрішнього  ринку.  Наша  економіка  має  бути експортно зорієнтована та імпортно обмежена.  Потрібно підкреслити необхідність    проведення    політики   поміркованого   захисного протекціонізму  через  митну,  тарифну  політику  для  того,   щоб зберегти  наш  внутрішній  ринок  від  остаточної руйнації.  У цих документах такі пріоритети не визначені.

 

     Позитивним є  те,  що   в   проекті   акцент   ставиться   на стимулюванні розвитку виробництва,  хоча,  я вважаю,  недостатньою мірою,  але все-таки це є,  і це - позитив  даного  й  усіх  інших документів,  поданих Кабінетом Міністрів. Це вже нова тенденція, я б сказав,  діяльності Кабінету Міністрів,  і, думаю, ми повинні її підтримувати.  Однак  не розкриті конкретні механізми стимулювання виробництва.  Я розумію,  мабуть,  це не можна зробити повністю  в проекті  Основних  параметрів,  але  разом - у програмі діяльності уряду, в державній програмі економічного і соціального розвитку, в параметрах,  у  бюджеті  - це повинна бути наскрізна лінія.  Треба дати  ці  механізми  й  ці  джерела  стимулювання   та   зростання виробництва.

 

     Також я хотів би сказати дещо про те,  що фактично відсутнє в тих  документах,  які  ми  розглядаємо.  Це  питання  стимулювання попиту.  Ми  сьогодні  стоїмо  перед  необхідністю стимулювання не тільки виробництва,  але й попиту.  Вся наша  економічна  політика останніх  років  була  спрямована  на  придушення платоспроможного попиту,  що зумовило подальший спад виробництва.  На  моє  глибоке переконання,  саме тим ключем запалення, який зможе завести двигун нашої економіки,  є стимулювання попиту.  І дуже важливо приділити увагу  тому,  яким  чином  можна стимулювати платоспроможний попит нашого  населення,  підприємств,  що  в  підсумку  дасть   поштовх економічному зростанню.

 

     У цьому  та в інших документах,  ми вважаємо,  особливу увагу треба приділити проблемі безробіття.  Це дуже серйозна економічна, соціальна   і  політична  проблема,  яка  насувається  на  нас.  І зосередити увагу нам треба на тому,  яким чином ми будемо боротися з  безробіттям,  які  будемо  застосовувати  механізми,  способи і методи розв'язання цієї проблеми,  і  врешті,  стосовно  до  цього документа,  якими будуть параметри безробіття. Ми повинні їх чітко визначити,  щоб мати достовірний прогноз і адекватно реагувати  на ситуацію.   Думаю,   що   в   нас  найближчим  часом  буде  багато неприємностей, спричинених саме безробіттям.

 

     У параметрах прогнозується падіння рівня зайнятості і разом з тим  прогнозується  зростання  ВВП.  Звичайно,  якщо  в нас будуть новітні технології,  новітня техніка,  то це можливо.  Але  звідки інвестиції брати? Тому таке співвідношення також викликає сумнів.

 

     Стосовно частки  оплати  праці в структурі ВВП.  Вона повинна зростати чи зменшуватися?  Якою має бути  динаміка  частки  оплати праці  у  ВВП?  У  проекті  сказано,  що  вона  зменшиться  на 2,2 відсотка.  На мою думку,  частка оплати праці у ВВП  все-таки  має зростати,  зважаючи  на те,  що зараз вона на дуже низькому рівні, зважаючи на те, що масово зубожіє населення.

 

     Я вже казав про необхідність обгрунтування балансів,  зокрема балансу  грошових  доходів.  Це  питання також має стояти в центрі уваги.

 

     Звичайно, особливе  значення  мають  питання   про   величини мінімальної  заробітної  плати  і  межі  малозабезпеченості.  Межа малозабезпеченості  -  це   категорія   переважно   політична,   а мінімальна  заробітна  плата  -  це  категорія  економічна.  І від визначення параметрів  мінімальної  заробітної  плати  вирішальною мірою залежать параметри економічного і соціального розвитку, саме тому треба було б належну увагу приділити цим питанням.

 

     Продовжую стосовно  акцентів,  які  треба  було   б   чіткіше розставити у всіх цих документах. Це питання про розподіл грошової маси,  її розміри і,  насамперед, про рух грошової маси. Мабуть, є підстави  стверджувати,  що  в Україні низький рівень монетизації, бракує грошей,  і багато  в  чому  цим  стримується  рух  товарів. Кількість  національних  грошей  доповнюється  доларами,  марками, рублями до необхідного обсягу, і це є тенденцією негативною. Отже, треба  погодити  із  Національним банком ці питання,  але ми маємо чітко визначити розміри грошової маси та її рух в економіці.

 

     Я поділяю думку,  що нам треба йти шляхом повільної,  плавної девальвації   гривні.   Я  не  сприймаю  із  захопленням  політики стабілізації гривні,  яка проводилася,  бо  фактично  це  політика штучного  підтримання  курсу  гривні.  Уже  рік тому нам слід було стати на шлях плавної,  повільної,  поступової девальвації, як це, зокрема,  зробила  Польща,  і  сприяти багато в чому експорту.  Ми цього не зробили,  і тому  певний  обвал  відбувся.  Отже,  штучно тримати  курс не треба,  якщо є об'єктивні тенденції до повільного падіння.  Але,  з іншого боку,  не можна допускати обвалу  валюти. Треба тут пройти, як кажуть, між Сціллою і Харібдою.

 

     У зв'язку  з  цим  виникає  питання  про  емісію.  В основних параметрах його не обійшли,  і це дуже  добре.  Це  питання  надто дискусійне, але обійти його ми не можемо ні в якому разі.

 

     Я належу  до  тих економістів і депутатів,  які вважають,  що цільова, зв'язана, поетапна, дозована, поміркована емісія неминуча і що вона навіть могла б бути корисною в нинішніх реальних умовах. Звичайно,  загальна емісія завжди шкідлива,  і про загальну емісію не  може  бути мови.  Мова може бути про цільову кредитну емісію - про кредитну емісію для тих підприємств,  тих структур, які здатні випускати  конкурентоспроможну  продукцію,  які  здатні  здійснити технологічний прорив,  яким треба  поновити  обігові  кошти.  І  я допускаю   навіть   цільову,   зв'язану,   дозовану,  помірковану, помісячну грошову емісію для тих верств населення,  які  не  мають засобів існування.

 

     Але це  питання дискусійне,  і якщо стати на цей шлях,  то цю політику треба  провести  дуже  елегантно,  інакше  можна  завдати суттєвої шкоди. I, певна річ, дуже важливо, куди піде емісія. Якщо на ОВДП, то її ні в якому разі не можна допустити.

 

     Питання про ціни.  Це дуже важливе питання,  якому  також  не надається  відповідного значення.  Особливо велику вагу мають ціни на газ.  Взагалі формування цін на газ треба взяти під контроль. У тому  вигляді,  як  це робиться в нас,  воно завдає страшної шкоди економіці.  Особливо ціни на газ,  на нафту,  на  пально-мастильні матеріали.

 

     Я не  є  прихильником  тотального державного контролю.  Це не потрібно.  У нас повинні працювати ринкові механізми.  Але тут, на жаль,  є монополістичні тенденції, є кланові інтереси, які істотно шкодять нашій економіці.  Тому питання цін,  особливо на  газ,  на нафту - це те питання, яке потрібно вирішувати і Верховній Раді, і урядові.

 

     І бюджетна  політика.  Мабуть,  основне   питання   бюджетної політики - це не дефіцит бюджету, а наповнення бюджету, яким чином активізувати  надходження  коштів  до  бюджету.  Тому  надзвичайно важливо знайти джерела цих надходжень.

 

     Крім податкових   джерел   надходжень   до   бюджету,   треба переглянути  пільги  (вони  "з'їдають"  у   нас   майже   половину державного  бюджету - 43 відсотки).  Джерелом наповнення бюджету є надходження від  приватизації  -  прозорої,  конкурсної,  грошової приватизації.  Вирішення  питання з митницею може дати дуже багато надходжень до бюджету,  тому що є дірки, через які зникають гроші; вирішення питання про матеріальні резерви,  можливо,  навіть певна їх реалізація заради надходжень до бюджету;  вирішення питання про ціну  за  транспортування  газу  і нафти територією України (через неправильні рішення,  а їх було прийнято  багато,  надходження  до бюджету істотно зменшилися).  Можливі надходження від використання повітряного простору, якщо до певних угод долучитися.

 

     Отже, основне питання - яким чином збільшити  надходження  до бюджету.

 

     Потрібно зупинити   вакханалію  витратної  економіки.  У  нас продовжується приріст проміжного продукту,  і якщо ми не покладемо край  вакханалії витратної економіки,  не зменшимо частку кінцевих споживчих витрат,  то ні про яке економічне зростання не може бути й  мови.  А  ми  чомусь  приділяємо  цьому  дуже мало уваги.  Саме зменшення обсягів проміжного продукту,  курс на  зменшення  частки кінцевих  споживчих  витрат  може  в  кінцевому  підсумку  істотно сприяти переходу до зростання нашої економіки.

 

     Особливе значення для економічного зростання (а на це повинні бути спрямовані, я вже сказав, усі документи, які ми розглядаємо й будемо  розглядати)  мають  інвестиції,   створення   сприятливого інвестиційного клімату.

 

     В Основних параметрах, які ми розглядаємо, акцент зроблено на джерела самофінансування підприємств.  Я  це  сприймаю  позитивно. Справді,  нагромадження мають бути. Але в нинішніх умовах, коли 52 відсотки   підприємств   збиткові,   робити   акцент   тільки   на самофінансування   не  можна,  треба  робити  акцент  на  кредитне забезпечення вітчизняного  виробника.  Якщо  це  питання  не  буде вирішене,  то  знову  ж  таки  ні  про  яке економічне зростання в Україні не може бути  й  мови.  А  в  нас  зараз  облікова  ставка Національного банку 82 відсотки, фактично неможливо взяти кредити. У комерційних банках ставка ще  більша.  І  якщо  ми  не  вирішимо питання  кредитного  забезпечення  вітчизняного  виробництва,  то, звичайно, не буде позитивних зрушень в економіці.

 

     Особливе значення  у  зв'язку  з  цим  має  чисте   виробниче нагромадження.  У  нас  воно  постійно  падає,  тому  немає звідки братися  джерелам  економічного  зростання.  Якщо   інвестиції   в економіку - внутрішні і зовнішні - не йдуть, то як вийти з кризи?

 

     Саме ці питання повинні бути в центрі уваги. Позитивним є те, що в поданих документах значення цьому надається, але недостатньою мірою.

 

     І на  завершення.  Я поділяю думку,  що треба було б усе-таки дати якісь основні параметри  тіньової  економіки  (вони  фактично відсутні) і які будуть тенденції. Прогнозувати потрібно.

 

     Колись видатний фінансист і політик Тюрго казав:  "Дайте мені хорошу політику,  і я вам дам хороші  фінанси".  Отже,  дайте  нам хорошу політику економічну, і в нас будуть хороші фінанси, хороший бюджет і хороші параметри економічного розвитку.

 

     Якщо дивитися,  як казав Козьма Прутков,  в корінь, то корінь усіх наших проблем - це та економічна політика, яка здійснювалась, яка здійснюється і яка буде здійснюватись в Україні.  І якщо  вона буде ефективною,  адекватною ситуації,  послідовною, то, звичайно, ми будемо поступово,  повільно вирішувати всі проблеми.  Ясна річ, ми  не  зможемо швидко й ефективно вирішити їх усі,  але тенденція така в нас з'явиться, - якщо буде відповідна економічна політика.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Кириловичу.

 

     Запитання - після перерви. А зараз оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.  Володимир Кирилович запрошується на трибуну. На запитання десять хвилин. Прошу записатися.

 

     Депутат Тіщенко. За ним - депутат Зубов.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Фракция  Коммунистической  партии   Украины.   Владимир Кириллович,  ваше  крылатое выражение в стиле Ньютона:  "дайте мне качественную политику,  и я вам  дам  качественную  экономику",  - конечно,  оценят журналисты. Но скажите, вы действительно верите в то,  что нынешнему правительству не хватает хорошей политики? Ведь Бюджетная  резолюция  на  1999 год,  утвержденная Верховной Радой, была  проигнорирована,  а  Основные  параметры  экономического   и социального   развития  Украины,  которые  мы  сегодня  обсуждаем, разработаны  исходя  из   программы   деятельности   правительства двухлетней  давности,  которая не учитывает сегодняшние реалии,  а также исходя  из  скомпрометировавшего  себя  курса  экономической политики,   заключающегося   в   отказе   от  управления  народным хозяйством,  разгосударствлении собственности, передаче финансовой и банковской систем в частные руки и так далее.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Я  не  належу  до адвокатів і апологетів уряду і критично оцінюю його діяльність -  не  тільки  цього  уряду,  а  й попередніх  урядів.  Проте я не схильний переводити стрілку тільки на уряд.  Думаю, у тому, що в Україні здійснюється така економічна політика,  наша  спільна  вина:  і  Верховної  Ради (як попередніх скликань,  так і нинішнього  скликання),  і,  ясна  річ,  уряду  - насамперед  його як виконавчої гілки влади,  і Президента як глави держави.

 

     Формувати в Україні адекватну ситуації ефективну й послідовну політику - наша спільна справа. А головне - послідовно й ефективно здійснювати цю політику.  Саме за це відповідає уряд.  І  в  цьому плані я багато в чому поділяю критику, спрямовану проти уряду.

 

     Стосовно реформ.  В  Україні  здійснювалися  багато в чому не справжні  реформи,  а  псевдореформи.  Якщо  наслідком  проведення реформ  є  масове  зубожіння населення,  то це псевдореформи.  Нам потрібно чітко визначити,  які помилки були допущені в економічній політиці,  і  проводити  справжні реформи.  Якщо ми станемо на цей шлях,  то в нас буде і відповідний бюджет,  і відповідна заробітна плата, і відповідна ситуація в економіці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зубов. За ним - депутат Красняков.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Александр Николаевич.  Фракция социалистов и селян (Левый центр).  Уважаемый Владимир Кириллович!  В докладе министра экономики названы десятки цифр  по   стратегическим   направлениям   социальноэкономического развития Украины.  Судя по выступлению министра экономики,  в 1999 году  ожидается  ощутимый   прирост   по   главным   экономическим показателям. Меня, как и многих моих коллег, восхитила уверенность министра экономики в том, что в следующем году мы произведем зерна на  11  миллионов  тонн  больше,  чем  в этом.  Утверждать такое в условиях тотального разрушения нашего сельского  хозяйства  может, мягко выражаясь, только очень большой оптимист.

 

     Вы как  содокладчик  от  комитета  и  как известный в Украине экономист в своем выступлении тоже выразили сомнение  в  возможном однопроцентном приросте ВВП.  Так вот вопрос: скажите, пожалуйста, только  откровенно,  насколько   названные   министром   экономики параметры  экономического  и  социального развития Украины на 1999 год  соответствуют  реальной  действительности  и  нашим  реальным возможностям?  Не  является  ли  это  просто  обманом  и  народных депутатов, и всего народа?

 

     Благодарю.

 

     ЧЕРНЯК В.  К.  Дякую за запитання. Я не став би стверджувати, що  уряд,у  тому  числі  міністр  економіки,  прогнозує  відчутний приріст за всіма параметрами.  Десь він більш  відчутний,  десь  - менш   відчутний,  але  загалом  у  цьому  документі  та  в  інших документах,  які подав Кабінет Міністрів,  тенденція  до  приросту домінує.

 

     На мій  погляд,  цей  прогноз  є оптимістичним.  Я прихильник реалістичного прогнозу і думаю, що нам зараз шкідливі і оптимісти, і песимісти, нам потрібні реалісти. Отже, я за те, щоб прогноз був реалістичним,  і у зв'язку з цим треба внести до нього  відповідні поправки.

 

     Але я  хотів  би  наголосити  на  одному.  Ви  запитуєте  про можливості. Я вважаю, що можливості, які в нас були і які в нас є, використовуються погано. Тому я ставлю прогноз основних параметрів в залежність від того,  яка буде економічна політика,  яким  чином будуть використовуватися наші можливості. Якщо ми підвищимо рівень використання можливостей,  то тоді і результати будуть кращими,  і прогноз може виправдатися.

 

     А мої  сумніви пов'язані не стільки з оптимістичним прогнозом як таким,  скільки з тим,  чи будуть здатні уряд і  Верховна  Рада також  використати  наявні  можливості.  Ефективно  використовуючи можливості, ми можемо поліпшити ситуацію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков. За ним - депутат Черненко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция  Коммунистической  партии.   Владимир   Кириллович, ответьте, пожалуйста, на такие вопросы.

 

     Первый. Целесообразно  ли  сегодня рассматривать эти Основные параметры экономического и социального развития?  На  мой  взгляд, это  внутренний,  рабочий  документ Кабинета Министров,  на основе которого   будут   разрабатываться   и   программа    деятельности правительства,  и  проект  нового бюджета.  Какое решение мы можем сегодня принять по этому документу?

 

     И второй вопрос. Скажите, Владимир Кириллович, как в Основных параметрах учтены живые деньги?  Скажем, возврат в бюджет средств, выделяемых  в  предыдущие  годы  на  пополнение   государственного резерва,   возврат   кредитов,  полученных  различными  суб ектами хозяйственной деятельности под гарантии правительства.  Эти деньги можно напрямую использовать для социального развития страны.

 

     Спасибо.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую  за запитання.  Стосовно доцільності цього документа (це перше запитання),  то я багато в чому  поділяю  вашу думку,  що це більшою мірою внутрішній,  робочий документ Кабінету Міністрів.  І,  власне,  я почав з того, що статус цього документа однозначно не визначений.  Та,  можливо,  уряд вважав,  і, мабуть, певний сенс у цьому є,  що депутатам варто знати, якою уряд бачить ситуацію, який його прогноз стосовно її розвитку на наступний рік. Думаю,  нам  корисно  знати  точку  зору  уряду,  бачення   урядом перспектив розвитку. І з цього погляду доцільність певна є.

 

     Щодо нашого рішення, то, гадаю, воно може бути таке: взяти до відома цю інформацію,  цей документ уряду, його бачення перспектив розвитку ситуації.

 

     Стосовно другого запитання - про живі гроші. У своїй доповіді я вже сказав, що якраз і в цьому документі, і в проекті бюджету, і в  програмі  діяльності уряду недостатньо уваги приділено джерелам наповнення бюджету.  На мій погляд,  основне  завдання  фінансової політики - активізувати надходження коштів до бюджету.

 

     Які джерела?  Тих,  що  ви  назвали,  там  немає.  Думаю,  це неправильно.  Зокрема,  треба справді вимагати повернення в бюджет кредитів,  які були дані під гарантію уряду. Є також інші джерела, які слід використати, щоб кошти пішли до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Драголюнцев.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемый   Владимир Кириллович!  Первая половина нашего сегодняшнего рабочего дня была посвящена важной проблеме - Основным параметрам  економического  и социального  развития  государства.  Но  никто и слова не сказал о социальных проблемах,  касающихся здравоохранения.  Неужели мы  не понимаем, к чему идет дело?

 

     Сегодняшний показатель  бюджетного  финансирования составляет 77 гривень (это 20 долларов) на человека. Вряд ли мы можем оказать сегодня даже неотложную помощь.

 

     По-прежнему продолжается   сокращение   количества   коек.  В частности,  по Горловке: выполняя постановление Кабмина, областная администрация  приняла  решение  сократить  380  коек  в  городе и довести до 72 коек на 10 тысяч населения.  Мы уже обогнали в  этом Англию,  Францию,  Швейцарию,  Швецию,  Финляндию.  Ну  неужели мы считаем, что уровень нашего сегодняшнего здравоохранения превышает уровень  здравоохранения  в  этих развитых странах?  Неужели мы не понимаем, к чему это ведет? Я вас прошу, чтобы вы внесли ясность в эту ситуацию. Как в комитете вашем...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Дякую за запитання. Я поділяю думку, що економити можна на чому завгодно,  але не на здоров'ї людей.  І пріоритетний напрям  витрачання  бюджетних коштів - це охорона здоров'я людей і соціальні виплати.  Я б навіть сказав,  соціальні  гарантії.  Уряд (влада  взагалі) зобов'язаний брати на себе визначення стандартів, у тому числі соціальних,  оприлюднювати  їх  і  дотримуватися  цих стандартів.  Якщо  влада  не здатна дотримуватися цих стандартів - економічних,  соціальних, екологічних, - то такої влади не повинно бути.  Їй треба йти у відставку. Отже, має бути пріоритет стосовно витрат на охорону  здоров'я,  бо  ця  сфера  вже  в  такій  важкій ситуації, що, як кажуть, далі вже нікуди.

 

     Стосовно документа,  який  ми  розглядаємо  сьогодні,  - оцих параметрів,  то,  справді треба було розглянути основні  соціальні параметри і стандарти,  зокрема охорони здоров'я,  яких, як вважає уряд,  можна досягти в  наступному  році.  Тобто  треба  дати  цей параметр у певному кількісному вимірі.

 

     Та водночас слід зазначити, що це питання передусім бюджетне. І коли ми будемо розглядати проект бюджету,  то,  гадаю,  ці  ваші пропозиції,  які  є  абсолютно  слушними,  наш  Комітет  з  питань економічної політики підтримає.  І  наша  фракція  Народного  руху України також їх підтримає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Драголюнцев.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Уважаемый  Владимир Кириллович!  Вы - экономист, и в Верховной Раде много экономистов. Я - рабочий, всю жизнь проработал на тепловозостроительном заводе. Сейчас завод фактически лежит.  За год выпустили семь  тепловозов, хотя в те времена выпускали в месяц 120 локомотивов.

 

     Мы были на четырех железных дорогах,  вернулись со Львовской. Вагонного  хозяйства   нет,   локомотивов   нет,   дизель-поездов, электропоездов  нет.  И  меня  удивляет,  что  и в докладе Василия Васильевича,  и в вашем  докладе  об  этом  даже  не  упоминается. Железнодорожный транспорт - это нервная система экономики. Если мы еще его угробим - все, нечем будет возить то, что произведем. Даже копейки    нет.   Все   держится   только   благодаря   работникам "Укрзалізниці", управлений дорог, которые как-то тянут это.

 

     Отменяются графики. Сколько же поездов не ходит!

 

     Поэтому у меня такой вопрос: тепловозостроение уже  угроблено,  так  что,  можно  упускать все, начиная  от  подземного  транспорта,   метро,   и   кончая   любым локомотивом - электровозом, тепловозом?

 

     Спасибо.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую  за  запитання,  воно  є дуже слушним.  Це конкретне запитання, тому в доповіді я не міг торкнутися його.

 

     Я цілком поділяю вашу  занепокоєність  цією  ситуацією.  Якщо говорити в концептуальному плані,  то, мабуть, найважчим наслідком реформ,  які  здійснювалися  в  Україні,  є  руйнація   економіки, руйнація багатьох галузей. Я вважаю, що вона є невиправданою.

 

     Звичайно, повинні відбутися структурні зміни. Певний спад був неминучий,  але,  на жаль, структурних змін не відбулося, спад має загальний характер і передусім торкнувся тих галузей, які працюють на народне  споживання.  Гадаю,  це  є  негативний  наслідок  тієї політики,  яка  в  нас  здійснювалася.  Ясна річ,  цей перехід від планово-розподільчої   економіки   до   ринкової   не   міг   бути безболісним,  але  він  міг бути менш болісним і ми могли б за цей час закласти  фундаментальні  основи  для  поліпшення  ситуації  в майбутньому.

 

     І, безперечно,    особливе    значення    в   економіці   має інфраструктура,  до якої належить залізничний транспорт,  про який ви  казали.  Думаю,  і  в  Основних параметрах,  і в бюджеті,  і в програмі діяльності уряду розвитку інфраструктури треба  приділити значну увагу.  Насамперед створити умови для її саморозвитку через відповідні програми,  якщо потрібно  -  через  державні  програми. Бюджетних  коштів  у  нас  мало,  тож  нам  треба  чітко визначити пріоритети.  А  до   пріоритетів   належить   якраз   і   розвиток інфраструктури.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Дякую за увагу.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Переходимо   до   розгляду   проекту  Основних  засад грошово-кредитної  політики  на   1999   рік.   Доповідає   голова Національного банку Ющенко Віктор Андрійович.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного  банку України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд подано  основні  засади монетарної політики Національного банку на 1999 рік,  які грунтуються на прогнозних показниках  бюджету  1999 року,  проект якого ви будете розглядати дещо пізніше,  і прогнозі основних економічних параметрів,  про які щойно  доповідав  Василь Васильович Роговий.

 

     На думку   правління  Національного  банку,  в  умовах,  коли світова фінансова криза переживає свій апогей і  є  найглибшою  за останніх  50  років,  Україна  повинна  надзвичайно відповідально, ретельно,  професійно й політично  виважено  підійти  до  розробки засад економічної, бюджетної і власне монетарної політики.

 

     Щодо монетарної  політики,  то  ми  передусім ставили за мету дати  максимально  точну  оцінку  поточного  моменту   з   позиції виконання засад монетарної політики, прогноз четвертого кварталу з урахуванням корективів економічних і  бюджетних  показників  цього періоду  і  на  цій  основі  розробити  базові  засади  монетарної політики на 1999 рік. Ці засади і пропонуються на ваш розгляд.

 

 

 

 Щодо оцінки  поточної  ситуації,  то правління Національного банку виходило з того, що і на початку 1999 року грошово-кредитний ринок України  відчуватиме  наслідки  світової  фінансової  кризи  кінця минулого і  поточного  року  та  фінансової  кризи  в  Росії,  яка поглибилась  у  середині  серпня поточного року й поглиблюється до цього часу.

 

     За десять  місяців   1998   року   загальна   макроекономічна ситуація, як видно з доповіді міністра економіки, характеризується суперечливими тенденціями.  З одного боку,  у 1998 році вперше  за останні  роки  вдалося переламати тенденцію до спаду виробництва й стабілізувати  його  приблизно  на   рівні   минулого   року.   За результатами  дев'яти місяців року,  індекс реального ВВП становив 99,5 відсотка,  а індекс промислового виробництва - 99,7  відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року.  За десять місяців 1998 року інфляція становила 12,8 відсотка з початку року.

 

     Відносна стабілізація виробництва була результатом попередньо досягнутої    фінансової    стабілізації    внаслідок   реалізації грошово-кредитної і бюджетної політики,  спрямованої на  підтримку купівельної спроможності гривні, стабілізацію фінансових ринків та підтримку банківської системи.

 

     З другого боку, стабілізація виробництва в Україні збіглася в часі зі світовою фінансовою кризою, що розгортається.

 

     Якщо взяти до уваги все більше поглиблення інтеграції України у світову економічну систему, фінансова криза, насамперед у Росії, не могла не вплинути на поточну економічну ситуацію та перспективу подальшого економічного розвитку нашої країни.  Крім того,  велика кількість внутрішніх економічних та фінансових проблем,  передусім хронічна  незбалансованість  державного  бюджету  і,  як  свідчить аналіз, недолуга фіскальна політика, підсилені міжнародною кризою, повільне  здійснення  необхідних  структурних   та   інституційних перетворень  не  дали  змоги створити середовище довіри й ринкових стимулів  для  потенційних  зовнішніх  і  внутрішніх   інвесторів, обмежили   можливості  досягнення  прогнозованих  макроекономічних показників.

 

     У зовнішньому   секторі   економіки   також   спостерігається ускладнення  ситуації.  Враховуючи кризу в Росії,  можна очікувати падіння експорту до цієї країни на 30 відсотків.  Розраховувати на переорієнтацію  експортних потоків,  коли багато країн постраждали від світової кризи, надзвичайно важко і не реалістично.

 

     Крім того,  через  дефіцит  валютних  коштів  слід  очікувати зростання  частки  бартерних операцій,  внаслідок чого підвищиться вірогідність  зменшення  експортних  валютних  надходжень.   Таким чином, звужуються можливості фінансування торговельного дефіциту.

 

     Дефіцит у зовнішньому фінансуванні в 1998 році  оцінюється  приблизно  в   2,3   мільярда   доларів   і покривається  головним  чином  за  рахунок  кредитів  Міжнародного валютного фонду,  Світового банку,  Європейського союзу  та  інших потенційних інвесторів.

 

     На такому   економічному   підгрунті   здійснюється   поточна грошово-кредитна політика.

 

     Із початку 1998 року Національним банком України через  різні канали було випущено в обіг платіжних засобів на суму 9,7 мільярда гривень,  відмобілізовано - 7,2 мільярда гривень, тобто фактично в економіку додатково надійшло платіжних засобів на суму близько 2,5 мільярда гривень.

 

     На фондовий ринок  направлено  60  відсотків  загальної  суми первинної   кредитної  емісії,  а  враховуючи,  що  рефінансування комерційних банків здійснювалось,  як  правило,  під  забезпечення застави  державних  цінних  паперів,  особливо  конверсованих,  то фактично можна визнати,  що 80 відсотків  усієї  кредитної  емісії Національного   банку   спрямовувалося  на  фінансування  дефіциту державного бюджету.

 

     Непродуктивний характер кредитної емісії Національного  банку

- направлення її на фінансування потреб державного бюджету, що, до речі,  було не тільки в 1998 році,  так велося з 1992 року - різко зменшив  наші  можливості  направляти  кошти для потреб конкретної економіки  через  комерційні  банки.  На  це  було  направлено  12 відсотків суми первинної кредитної емісії.

 

     З початку   року   сума  рефінансування  Національним  банком комерційних банків зменшилася за станом на 16 листопада 1998  року на 240 мільйонів гривень,  що вплинуло і на процентну політику,  і на доступність "кредитного портфеля" для економіки. На нашу думку, це   найбільший   якісний  недолік  первинного  розподілу  ресурсу центрального банку,  який спостерігається  в  Україні  за  останні шість-сім років і є головною причиною того,  що потенції економіки не отримали значної кредитної підтримки.

 

     Кредити, які надавалися  Міністерству  фінансів  Національним банком  протягом  1992-1996  років,  практично  не погашалися.  За окремими  рішеннями  Верховної  Ради  кредити,  надані  Мінфіну  в 1992-1993 роках,  було віднесено на внутрішній борг. Відповідно не сплачувались і проценти.

 

     Незважаючи на  те,  що  окремі  емісійні  кредити,   отримані Міністерством    фінансів    України,    спричинили   свого   часу гіперінфляційний сплеск у державі,  проблема погашення  зазначених боргів,  на  наш  погляд,  на  сьогодні є надзвичайно актуальною і потребує  детального  розгляду  як  складова  проблеми   погашення внутрішнього боргу.

 

     Проблема неврегульованості державного бюджету з роками дедалі більше перекладається на банківську систему і найбільше  тисне  на Національний  банк  України,  який  внаслідок  об'єктивних  причин володіє на сьогодні основним пакетом як державних боргів у вигляді запозичень  прямої емісії 1992-1995 років,  так і державних цінних паперів 1997-1998 років.

 

     Ми з розумінням поставилися до необхідності конверсії  боргів з  ОВДП в портфелі комерційних банків на один-п'ять років за умови реального наповнення державного бюджету.  Але ми розуміємо,  що це адекватні втрати реальної підтримки економіки.

 

     Таким чином, виходячи із зазначених тенденцій, монетарна база як основний маяк формування монетарної політики,  а  через  неї  і грошова маса, у поточному році коригувалася відповідно до поточної економічної ситуації.  Завдяки  таким  коригуванням  не  відбулося додаткового  тиску  на  курс гривні,  якого можна було очікувати в ситуації,  що склалася,  у тому числі враховуючи кризу в Росії.  З початку року грошова база збільшилась на 16,6 відсотка і становить 8 мільярдів 228 мільйонів гривень,  а грошова маса збільшилася  на 19  відсотків  і  досягла  14  мільярдів  735  мільйонів гривень - рівень, який був на початок року.

 

     Структура грошової   маси.   На   сьогодні    спостерігається подолання  негативних  тенденцій,  які виникли в період російської кризи,  і оптимізація структури грошової маси в Україні. Якщо на 1 січня  1998 року готівка в обігу становила 48,9 відсотка і приріст її як структурного агрегату за попередній рік досяг  2,5  мільярда гривень,  то  на  1  липня 1998 року питома вага готівки становила 47,5 відсотка,  а на 1 листопада поточного року - 45 відсотків. По суті,  ми  спостерігаємо,  що невеликими темпами,  але (це важливо підкреслити)   відбувається    підвищення    відповідного    рівня монетизації  (навіть в умовах такої складної фінансової кризи,  як нинішня).

 

     Зниження курсу гривні вплинуло на зменшення темпів  зростання обсягу  грошової  маси  в національній валюті (на 2,4 відсотка) та відповідно на  підвищення  темпів  зростання  обсягу  в  іноземній валюті (на 96 відсотків).

 

     Індекс доларизації  за  цей  період збільшився з 12 відсотків (за станом на початок року) до 20 відсотків (за станом на  початок жовтня).

 

     Незважаючи на   незначний   приріст   грошової  маси,  рівень монетизації економіки за поточний рік збільшився з  12,6  відсотка на початок року до 15,8 відсотка на 1 жовтня 1998 року.  Це є один із найдинамічніших процесів монетизації за останніх  сім  років  в Україні, що свідчить про відновлення відповідної довіри до гривні, зміну структури грошових агрегатів у бік більш якісних  стабільних показників.

 

     Важливо зазначити,   що   депозити   домашніх  господарств  у поточному році виросли на 66 відсотків і на 1 жовтня  становили  3 мільярди  129  мільйонів  гривень,  при  цьому  строкові  депозити зростали більшими темпами, ніж депозити до зобов'язань.

 

     Сьогодні ми можемо робити висновок,  що,  незважаючи на  дуже складні  суперечливі  вектори  на  цьому  ринку,  є  тенденція  до рівноваги,  і банківська система сьогодні,  по  суті,  не  втрачає платоспроможності через відплив депозитів як домашніх господарств, так і суб'єктів господарювання.

 

     Валютно-курсова політика     протягом     поточного      року здійснювалася,  безумовно,  під  впливом  негативних  зовнішніх  і внутрішніх факторів.  Близько 85 відсотків втрат валютних резервів Національного  банку  мають також бюджетний характер і пов'язані з погашенням  зобов'язань  із  зовнішніх  платежів   (1,2   мільярда доларів),   внутрішніх   зобов'язань  нерезидентам  (1,3  мільярда доларів).  Крім того,  обсяги дефіциту  торговельного  балансу  за перше  півріччя становили близько 800 мільйонів доларів,  що також серйозно відбилося на курсі національної валюти.

 

     Заради справедливості слід сказати, що за період із 17 серпня поточного  року  практично  по  сьогоднішній  день завдяки системі спільних антикризових дій уряду і Національного банку вдалося,  по суті,  якісно  переламати ситуацію на грошовому ринку,  зокрема на валютному.  Національний банк протягом останніх 40 днів  практично одноосібно   виступає   генеральним  покупцем  валюти  на  єдиному торговельному майданчику  -  Українській  міжбанківській  валютній біржі,  де  обмінний курс обмінних операцій близький до офіційного курсу Національного банку,  що свідчить про те, що ринок перебуває у  відносно  позитивній  рівновазі.  І  це  є  досить переконливим свідченням того, що Україна має шанси уникнути серйозних наслідків фінансової кризи.

 

     В умовах  фінансової  нестабільності  та  значної девальвації гривні збільшився продаж готівкової іноземної валюти населенню. За дев'ять місяців продано 405 мільйонів доларів.  Для порівняння:  у 1997 році цей показник був на рівні 527 мільйонів доларів.

 

     Надходження в резерви за дев'ять місяців 1998 року становили 1 мільярд 650 мільйонів доларів,  а за останні 40 днів,  як уже зазначалося,  більше 160 мільйонів. За цей період валютні   резерви   Національного   банку  приросли  майже  на  14 відсотків.

 

     Особливо погіршилася ситуація в період з середини  серпня  по другу  декаду  жовтня після загострення валютно-фінансової кризи в Росії,  про що свідчить,  наприклад,  абсолютно вибухове зростання обсягів клієнтського попиту на Українській міжбанківській валютній біржі.  Зверніть, будь ласка, увагу на такий характерний показник: обсяги  клієнтського попиту на валюту в серпні (вони становили 285 мільйонів доларів США) у два рази перевищили аналогічний  показник за всі сім попередніх місяців разом узятих.  Сума за січень-липень становила 138 мільйонів доларів.

 

     Я думаю, можна схвально оцінити дії, до яких ми вдалися в цей період і на валютному, і на грошовому ринку, що, по суті, утримало ситуацію під контролем.

 

     Ситуацію погіршило   й   те,   що   якраз   у   цей    період (серпень-вересень)  у  зв'язку із загостренням ситуації в Росії не вдалося залучити нові фідуціарні  позики  на  суму  450  мільйонів доларів.    Ненадходження   запланованих   ресурсів   до   резерву Національного банку змусило Національний банк  змінити  тактику  в політиці формування й використання валютних резервів.

 

     Девальвація - один із компонентів цієї політики.  Саме тому з 17 серпня по 1 жовтня девальвація обмінного курсу,  яка досягла 59 відсотків  (на  відміну  від періоду з 1 січня по 16 серпня,  коли вона  становила  12,5  відсотка),  була  одним   із   інструментів подолання фінансової кризи, включаючи і її зовнішнього стосовно до України компонента.

 

     Ми впевнені і хочемо твердо заявити,  що глибока  девальвація гривні  (59  відсотків),  яка  відбулася  в кризовий період,  була проведена  в  Україні,  на  наш  погляд,   надзвичайно   коректно, надзвичайно  вдало  і не призвела до втрати інтересів як суб'єктів домашнього господарства,  так і бізнесу до депозитних операцій. Це втримало банківську систему від розвалу, і, по суті, завдяки цьому банківська  система  України  залишається  сьогодні  ліквідною   і платоспроможною.

 

     Враховуючи, що   обмінний   курс  на  початок  вересня  досяг верхньої   межі   встановленого   валютного   коридору,   уряд   і Національний  банк  4  вересня  1998 року оголосили про розширення валютного коридору  до  меж  2,5-  3,5  гривні  за  1  долар  США. Паралельно було вжито комплекс заходів.  Про них багато говорилося з цієї трибуни,  тому я не буду на них зупинятися.  Скажу лише, що своєчасне і швидке їх вжиття заспокоїло валютний ринок, і сьогодні ми робимо основний акцент на подальшій лібералізації та  виведенні окремих інструментів адміністративного характеру з роботи на цьому ринку.

 

     На наш  погляд,  надзвичайно  великої  уваги   в   монетарній політиці  четвертого кварталу 1998 року і монетарній політиці 1999 року заслуговує організація Міністерством фінансів фондового ринку державних цінних паперів і корпоративного ринку цінних паперів.

 

     Ситуація на   фондовому   ринку   державних   цінних  паперів складається під постійним впливом негативних наслідків  фінансових криз   на   іноземних  ринках  капіталу  та  проблем  фінансування видаткової частини бюджету,  у зв'язку  з  чим  виникають  суттєві проблеми із залученням коштів до державного бюджету від розміщення державних облігацій та погашенням заборгованості за ними.

 

     На первинних аукціонах  з  розміщення  облігацій  внутрішньої державної позики, які проводилися в 1998 році, Національним банком придбано більше 70 відсотків цих облігацій, комерційними банками - більше 20 відсотків,  клієнтами (резидентами) комерційних банків - 1,3 відсотка, нерезидентами - 7,8 відсотка.

 

     З метою виправлення становища  з  обслуговування  зовнішнього боргу, для зменшення тиску на видаткову частину державного бюджету та пом'якшення впливу кризових явищ на економіку України,  як  уже зазначалося,  досить  вдало  була  проведена  як  зовнішня,  так і внутрішня реструктуризація зовнішніх  боргів,  у  результаті  чого термін  погашення  значної  суми  зобов'язань,  який  припадав  на 1998-1999 роки, був подовжений на 3-5,5 року і дещо оптимізувалася ситуація на валютному ринку.

 

     Слід зазначити,  що  з часу запровадження конверсії державних боргових зобов'язань ринок  державних  цінних  паперів  зазнав  ще більш негативних змін.  Склалася ситуація,  коли ринковий попит на облігації внутрішньої державної позики знизився практично до нуля. Протягом  вересня та початку жовтня поточного року з проведених 44 аукціонів з первинного розміщення державних  облігацій  вважаються такими, що не відбулися, 35 аукціонів.

 

     Таким чином,  з  вересня  1998  року  єдиним  учасником ринку державних цінних паперів залишається Національний банк,  емітовані кошти   якого   шляхом  участі  в  первинних  аукціонах  облігацій внутрішньої державної позики  направляються  на  покриття  значної частини дефіциту державного бюджету.

 

     Відповідно до   нових  орієнтирів  бюджетної  та  економічної політики  в  четвертому  кварталі  Національний  банк  погодив  із Міністерством  фінансів  та Міністерством економіки нові показники монетарної бази,  грошової маси,  а також чисті внутрішні та чисті зовнішні  активи  до  кінця  1998  року.  На мій погляд,  сьогодні Україна вперше має чіткий,  збалансований у таку унікальну матрицю бюджет  листопада  й грудня.  Це повністю узгоджується із засадами монетарної політики.  Ми вважаємо, що кінець 1998 року стосовно до фінансової ситуації може бути досить стабільним і продуктивним.

 

     Дозвольте тезово  зупинитися на критеріях і маяках монетарної політики 1999 року,  які з урахуванням оцінки поточного моменту та прогнозу  виконання  бюджету  й  основних  економічних  показників четвертого кварталу 1998 року  розробило  правління  Національного банку.

 

     Основою для  розроблення  засад  грошовокредитної політики на 1999  рік  були  прогнозні  показники  програми   економічного   і соціального  розвитку,  підготовленої Кабінетом Міністрів України, якою  передбачено  зростання  реального  валового  продукту  на  1 відсоток і його обсяг у поточних цінах 117,5 мільярда гривень,  та проекту  державного  бюджету  (доходи  бюджету  -  22,2   мільярда гривень,  дефіцит  -  680 мільйонів гривень,  або 0,6 відсотка від валового внутрішнього продукту).  Інфляція прогнозується на  рівні 7,8  відсотка.  Враховувалися  також  заходи,  передбачені  Указом Президента України 41/98 від 21 січня 1998 року про  запровадження режиму  жорсткого  обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат та заходи щодо забезпечення надходження доходів до  бюджету і запобігання фінансовій кризі.

 

     На підставі  цього Національний банк України визначив основні засади та цілі грошово-кредитної політики на  1999  рік  і  в  цій версії  направив  монетарні показники всім органам законодавчої та виконавчої гілок влади України.

 

     Слід зауважити (це  важливо),  що  грошово-кредитна  програма 1999  року була розроблена з урахуванням бази даних,  яка склалася за станом на 1 жовтня 1998 року, і нею передбачено таке.

 

     Перше. Зростання  обсягу  грошової  маси  на   1,5   мільярда гривень,  або  приблизно  на  10  відсотків,  і на кінець року він становитиме 17 мільярдів гривень, виходячи з номінального валового внутрішнього   продукту   117,5   мільярда   гривень.   При  цьому передбачається рівень монетизації 15 відсотків. Повторюю, сьогодні цей показник на рівні 14,5 відсотка.

 

     Друге. Зростання обсягу монетарної бази на 1 мільярд гривень, або на 11 відсотків, і на кінець року він становитиме 9,3 мільярда гривень,   виходячи   з  розміру  грошової  маси  17  мільярдів  і мультиплікатора 1999  року  1,8  відсотка.  Обсяги  рефінансування комерційних  банків  планується  встановити  на рівні 954 мільйони гривень.

 

     Хотів би зазначити,  що в засадах монетарної політики на 1999 рік, можливо, вперше робиться акцент на рефінансування економіки - у випадку,  якщо ми надзвичайно ретельно, надзвичайно скрупульозно підійдемо до первинного розподілу емісії Національного банку і при цьому досить обмежливо поставимося  до  фінансування  Національним банком дефіциту бюджету 1999 року.

 

     Далі. Зростання обсягів кредитних вкладень в економіку в 1999 році на 2,5 мільярда, або 24 відсотки. На кінець року їх обсяг має досягти 12,7 мільярда гривень.  Якщо вдасться зберегти цей якісний показник доступу до кредитних ресурсів банківської системи,  то  в 1999   році   реальний  приріст  кредитних  вкладень  в  економіку становитиме 17 відсотків, номінальний - 24 відсотки.

 

     Підтримання стабільного обмінного курсу гривні, що відповідно до   Конституції   є   основною   функцією   Національного  банку, залишається одним із головних  завдань  монетарної  політики  1999 року.  У  моделі  1999  року середньорічний курс гривні оцінений у розмірі 4 гривні за 1 долар США.  Ми вважаємо таку  оцінку  досить оптимістичною  і  що  це  дасть  можливість  підтримати досягнутий рівень стабільності.

 

     Передбачається також,  що  не   буде   прямого   кредитування дефіциту  бюджету.  Його  покриття буде в межах визначених лімітів через  участь  Національного  банку  в   первинних   аукціонах   з розміщення  державних цінних паперів приблизно в сумі 50 мільйонів гривень.

 

     Нагадаю, що  загальний  обсяг  первинної  емісії  становитиме приблизно   950   мільйонів  гривень.  Таким  чином,  близько  900 мільйонів,  не  враховуючи   мультиплікацію,   будуть   спрямовані безпосередньо на підтримку національної економіки.

 

     Регулювання грошово-кредитного ринку 1999 року  передбачається   здійснювати   за   допомогою   наявних інструментів,   а  саме:  мінімальних  обов'язкових  резервів  для комерційних банків  (сьогоднішній  рівень  -  16,5  відсотків  без урахування поточних залишків каси і резерву із страхування вкладів населення),  процентної  політики,  операцій   на   фондовому   та валютному   ринках;   здійснення   рефінансування   через  ринкові інструменти.

 

     Ці інструменти є в  оперативному  використанні  Національного банку  і  вони будуть задіяні правлінням відповідно й адекватно до ситуації,  яка складатиметься на грошовому, кредитному та валютних ринках України.

 

     Як окрема  мета  передбачаються  ряд заходів для забезпечення стабільної  діяльності  банківської   системи   через   збільшення капіталу   банків,   посилення  вимог  до  дотримання  економічних нормативів  та  жорсткіший  підхід  при  здійсненні   банківського нагляду  за  діяльністю комерційних банків,  прийняття й адаптацію міжнародних стандартів банківської стабільності.

 

     Після серпневої  кризи  окремо  виникає  тема   капіталізації комерційних  банків  України.  Над  цим  сьогодні працює правління Національного банку,  і ця системна політика  невдовзі  буде  нами оприлюднена.

 

     Ми переконані,   що  зазначені  основні  акценти  й  критерії монетарної політики Національного  банку  забезпечать  той  рівень фінансової   стабільності,  який  передбачений  в  поданих  урядом Основних параметрах економічного і соціального розвитку України на 1999  рік  і  проекті  бюджету на 1999 рік,  і створять відповідні мотивації для забезпечення економічного зростання в 1999 році,  як це визначено в названому документі уряду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, 20 хвилин на запитання. Запишіться.

 

     Депутат Драголюнцев. За ним - депутат Марченко.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д. Прошу передати слово депутатові Яковенку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО Л.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Шановний   Вікторе Андрійовичу!  Як   відомо,   українська   гривня   не   обслуговує виробництво   та   приватний  сектор  Сполучених  Штатів  Америки. Скажіть,  будь ласка,  як ставитеся ви (не особисто,  а як  голова Національного банку) до інтервенції долара в Україну?

 

     І друге   запитання.   Чому   на   момент   введення  в  обіг національної валюти - гривні курс долара був встановлений не на її користь і нерівнозначний, а на користь долара?

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А.   Як   громадянин   України   і   як  представник центрального  банку  я  негативно  ставлюся  до  функціонування  в національній   економіці   у   вигляді   сурогатного  внутрішнього платіжного засобу будь-якої іноземної валюти.

 

     Але ми повинні зрозуміти,  чому поряд із українською  гривнею на  українському  ринку як платіжні засоби,  як засоби заощадження працюють інші валюти. Відповідь лише одна: вони стабільніші.

 

     Поважаючи гривню, поважаючи стабільність і беручи до уваги як аксіому  те,  що  сформувати  ресурс для відновлення України можна тільки за рахунок мобілізації національних валютних ресурсів, нам, безумовно,  треба капілярно підтримувати високий стабільний рівень українських грошей.  Тільки їх мобілізація створює  підгрунтя  для інвестиційних і економічних процесів.  На мій погляд, Національний банк проводить постійну,  очевидну  політику  на  зміцнення  курсу гривні.

 

     Спробую відповісти  на друге запитання,  яке стосується курсу гривні.  Курс гривні на момент проведення  грошової  реформи  (два роки   тому)   відповідав  паритету  на  валютному  ринку.  Цілком відповідав і  був  коректний.  Це  курс,  який  визначався  шляхом зрівняння   попиту   й   пропозицій,   мав  ринковий  характер,  і адміністративне  втручання  Національного   банку   -   для   його підвищення  було  зовсім не потрібне.  І центральний банк цього не робив.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Філіпчук.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Социалистическая оппозиция. Виктор Андреевич! Я хочу от вас получить конкретные ответы на такие вопросы.

 

     Первое. Когда,   каким  законодательным  актом  было  принято считать доходами бюджета  облигации  внутреннего  государственного займа - вот эти ОВДП?

 

     Второе. Вы  говорили  о  том,  что  сейчас  в мире финансовый кризис. С учетом ваших оценок глубины и масштабности этого кризиса я просил бы вас назвать цифру инфляции по 1999 году.

 

     И третье.  Я  просил  бы  вас  назвать процент денежной массы национальной валюты к ВВП в Украине в 1998 году  и  сравнить  этот процент,  например,  с  аналогичным  показателем  в Японии,  США и Франции (если вам это известно).

 

     Спасибо.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я почну з останнього,  оскільки мені це  відомо. Рівень  монетизації  з  1992  по 1998 рік включно:  27,22;  17,10; 15,36; 9,31; 9,99; 11,84 і на початок листопада цього року - 13,23 відсотка.

 

     Якщо вас  цікавить  коментар,  чому  так  трапляється,  то це трапляється пропорційно  втраті  стабільності  курсу  національної валюти.  Чим глибша втрата стабільності курсу національної валюти, тим менший рівень монетизації, тим більший рівень доларизації.

 

     Друге запитання.  Інфляцію 1999 року відповідно  до  основних економічних  параметрів  уряду  оцінено  в  7,8 відсотка.  Під цей рівень інфляції розраховано всю монетарну  політику  1999  року  - монетарну  базу,  грошову  масу,  чисті внутрішні й чисті зовнішні активи Національного банку.

 

     І щодо першого запитання,  політичного - коли ОВДП є джерелом покриття  дефіциту  бюджету  і  особливо  бюджетною  складовою?  Я попрошу одну хвилинку, щоб я дав відповідь на це запитання. Якщо є дефіцит  бюджету,  іншими  словами,  коли  в  держави  не вистачає доходів,  щоб покрити видатки, які вона збирається робити, виникає питання,  яким чином фінансувати цей дефіцит бюджету.  П'ять років Україна йшла виключно українським унікальним шляхом:  вона  робила емісію національних грошей, втрачаючи їх стабільність і піднімаючи інфляцію.  Я наведу приклади.  Грошова база  1992  року  вперше  в історії виросла в 13 разів, у 1993 році - в 44 рази, у 1994-му - в 5 разів,  у 1995-му - в 2,32 раза,  у 1996-му - на  38  відсотків, потім - на 44 відсотки і в цьому році - на 16 відсотків.

 

     Ми чотири роки йшли на покриття дефіциту бюджету через емісію грошей.  Це,  як ви зрозуміли,  призводить до  того,  що  інфляція виходить  з-під  контролю  і  практично  перетворює  націю в націю жебраків.  Тоді  вибирається  канонічний  шлях,   від   якого   не відмовилася жодна країна світу (сподіваюся, Україна в тому числі): емісія грошей замінюється емісією цінних  паперів.  Емісія  цінних паперів  не  є підоймою підвищення цін,  і це найголовніша заслуга цього інструменту, який застосовували з 1996 року.

 

     Але проблема не в тому,  за рахунок якого  джерела  покривати дефіцит бюджету, хоча ОВДП - це безумовна перевага, а в тому, який рівень дефіциту ми покриваємо. Це проблема номер один.

 

     Пам'ятаєте, у попередньому році  цей  рівень  був  близько  6 відсотків. Чи через цінні папери, чи через емісію грошей - це дуже дестабілізуючий показник.  Тому висновок (я сподіваюся,  це те, що ви хотіли почути в моїй відповіді) такий:  не дай Бог, щоб Україна повернулася до ревізії ринку ОВДП і на основі цього непрофесійного аналізу знову вибрала варіант покриття дефіциту бюджету за рахунок первинної емісії Національним банком.

 

     Ми повинні  боротися  за  оптимізацію  бюджету   й   розвиток внутрішнього ринку запозичень. Ми повинні пам'ятати, що на руках у населення  поряд  із  гривнею  більше  10  мільярдів  доларів.  Це найглобальніший ресурс фінансування дефіциту бюджету. Я впевнений, що через довіру ми могли б значну частину цих коштів  мобілізувати на  потреби  бюджету,  а  не  формувати  зовнішні  запозичення  на двосторонній основі чи на основі випуску державних цінних  паперів на закордон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук. За ним - депутат Кухарчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Вікторе Андрійовичу,  у мене запитання, які виходять за  межі  вашої  доповіді.  Є  неофіційна  інформація,  що  рівень повернення  кредитів  становить до 25 відсотків.  Тут був і голова Служби безпеки, і представник Генеральної прокуратури, та хотілося б  знати  і  вашу  позицію  як головного банкіра щодо повернення в Україну кредитних ресурсів. Це перше.

 

     Друге. Ця   проблема   хвилює    виробничників,    керівників господарств,   економістів.   Чому   сьогодні  не  спостерігається тенденції до збільшення частки довгострокових  кредитів,  особливо для сільського господарства?  Ми кажемо, що це пріоритетна галузь, але тут тенденція до збільшення частки  короткострокових  кредитів (приблизно до одного року - до 10 відсотків).

 

     Ми хотіли  б  знати  ваші  не  лише  прогнози,  а й конкретні пропозиції  щодо  цих  двох  важливих  напрямів  нашої  роботи   в грошовокредитній сфері.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую.  Щодо другого запитання. Воно надзвичайно просте, але складне в плані запровадження цієї ідеології. Справа в тому,  що  банківська система як інститут власних ресурсів не має. Вона функціонує виключно на  ресурсах  клієнтів.  І  параметри,  з якими  працює  комерційна  банківська  система,  базуються на ряді критеріїв.  Один із них полягає в тому,  що довгостроковий  кредит може  бути  наданий  тільки  тоді,  коли в комерційному банку чи в банківській системі в цілому з'явиться довгостроковий  депозит.  А довгостроковий  депозит  населення  або  юридичних  структур  може з'явитися тоді,  коли є довіра до політики в цілому:  економічної, бюджетної, фінансової, у тому числі валютної.

 

     Тому питання    мобілізації    довгострокових   депозитів   у банківську  систему  -  це  питання  утримання  стабільного  курсу грошей,   стабільної  банківської  системи,  стабільного  бюджету, стабільної  інфляції.  Одним  словом,  щоб  людина   могла   легко розпрощатися  зі  своїм  багатством у паперовому вигляді і вкласти депозит у банківську систему.

 

     Це складний діалог,  який зачіпає не тільки банківську сферу. Це,  власне,  і політичний діалог,  і діалог,  що стосується основ формування  бюджетної,  фіскальної  політики.  Ми   впевнені,   що політика, яка проводилася в 1997 році, продемонструвала, наскільки ефективно українець може  підтримати  власного  виробника,  власні інвестиційні  процеси.  Приріст депозитів у той період становив 66 відсотків.  Обсяг вкладів населення збільшився за один  фінансовий рік  майже  на  1  мільярд  гривень.  Це був унікальний процес,  і повернення його,  на мою думку,  є одним  із  завдань  фіскальної, бюджетної, монетарної політики 1999 року.

 

     Щодо першого  запитання - про повернення з-за кордону коштів. Не кредитів, а коштів із-за кордону, у тому числі коштів суб'єктів господарювання.  Ви знаєте, що в разі здійснення платежів протягом 90 днів ліцензія Національного банку не потрібна. Певна частина їх переходить у прострочені платежі, які не повернуті.

 

     У разі   здійснення   платежів  протягом  більш  як  90  днів Національним банком і  спеціальною  комісією  видаються  ліцензії. Зараз  проведено  інвентаризацію  всіх цих платежів.  Ми маємо 200 ліцензій на імпорт і 180 ліцензій на експорт,  які не реалізовані, кошти  не повернені.  Введено спеціальну звітність для контролю за поверненням цих коштів, і ми сподіваємося, що до кінця року будемо очевидцями підвищення ефективності цієї політики. Це стосується як платежів у рамках до 90 днів, так і понад 90 днів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кухарчук. За ним - депутат Масенко.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передати слово Круценку Василю Яковичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Спасибі, Миколо Андрійовичу.  Вікторе Андрійовичу!  Ви,  як мудрий  вчитель нетямущим  учням  уже котрий раз розповідали нам,  як добре працює Національний  банк.  Скажіть,  будь  ласка,  що  зробив  банк  для підтримки вітчизняного виробника? Це перше запитання.

 

     Друге. Чи  міг  би Національний банк піти на цільову емісію з метою кредитування закупівель  сільськогосподарської  продукції  в 1999 році?

 

     І останнє.  Ви  стверджуєте,  що  розміри  заборгованості  не загрожують економічній безпеці України. А що ви можете сказати про претензії, які назрівають, щодо розрахунків за іноземні інвестиції в  будівництво  Криворізького  гірнично-збагачувального  комбінату окислених руд? Ми мали розраховуватися продукцією, але будівництво заморозили,  і в бюджеті 1999 року коштів не  планується.  Що  нас чекає в цьому плані?

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А.   Я  не  хотів  би,  щоб  мене  в  цій  аудиторії сприймали,  як учителя,  тим більше мудрого,  тому що для мене  ця роль стосовно до вас не є коректною.

 

     Що стосується  третього запитання,  то ви розумієте,  що це - проблема окремого проекту.  І якщо робити загальний висновок  щодо отримання Україною корпоративних інвестицій,  то вони оцінюються в 600 мільйонів  на  рік.  Ви  знаєте,  що  жодна  східноєвропейська економіка,  жодні  наші  сусіди  не  мають  такого показника...  І проблема України не в тому,  що ми багато отримали цих кредитів чи інвестицій   і   виникає  питання  щодо  їх  обслуговування.  Наша банківська система отримала  400  мільйонів  різних  корпоративних кредитів  на  всю Україну.  Хіба це той ресурс,  який може сприяти відтворенню національного виробника?!

 

     Що стосується емісії. Шановні колеги! Я хотів би просити вас, щоб  ви  мене  не мучили цим запитанням.  Якщо є політична воля на емісію,  ми можемо сказати, до чого вона призведе! А застосовувати її  -  це  ваше  право.  Приймайте  рішення.  Ми  можемо дати лише економічний коментар:  це буде катастрофа! Немає поняття адресної, немає  поняття поміркованої (я записав дуже багато характеристик), зв'язаної,  щомісячної,  цільової емісії.  Є  емісія,  яка  зриває купівельні ціни! І все!

 

     У рамках  1998 року така емісія зроблена в цілому за період з початку року на 16 відсотків.  На 16 відсотків! Це - 2,2 мільярда. Ця емісія спричинила 12 відсотків інфляції. І ще до кінця року (ви знаєте) цей процес буде відбуватися дещо активніше...

 

     На 1999  рік  під  рівень  інфляції  7,8  відсотка  визначено приріст емісії 1 мільярд гривень (Шум у залі).  Немає значення під що,  ви розумієте,  друга проводка,  яка відбувається,  буде  мати хаотичний  характер.  Ви  можете сьогодні дати кредит виробництву, але виробництво завтра оплачуватиме електроенергію,  комплектуючі, а  вже післязавтра цей гривневий тиск вийде на біржу - і вже кожна четверта  операція  на  50  відсотків  здійснюється  готівкою.  Це проблема   встановлення   стабільного   курсу,  стабільності  цін. Вибачте,  ви хочете почути правильну відповідь  чи  "солодку"?  Не буває емісії,  яка б відбулася поза рамками тих критеріїв, про які говорив міністр економіки і буде  говорити  міністр  фінансів.  Не буває   тієї   емісії,   яка  б  утримала  під  контролем  основні макроекономічні і  особливо  соціальні  показники.  Це  буде  дуже проблемний  процес.  Я хотів би коментувати тільки економічний бік цього процесу.

 

     Що зробив Національний банк  для  національного  виробника... Основна  функція  центрального  банку будь-якої країни забезпечити стабільні гроші і стабільні ціни. Це єдине конституційне завдання, покладене на Національний банк у сфері грошової політики.  І через стабільні гроші, через стабільні ціни виробник знаходить окупність своєму проекту і джерела відтворення свого виробництва.

 

     Вибачте за   такі   теоретичні   відповіді,   але  конкретної відповіді не може бути.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Вікторе  Андрійовичу!  Всі  ми народилися,  виросли і виховались у соціалістичну епоху.  В тому числі й ви.  І в мене  склалося  таке враження,  що  банк  -  це  все-таки  важливий  складовий  елемент народногосподарського комплексу. А от поясніть, будь ласка, зараз, у ринкових умовах,  банк, на вашу думку, має існувати заради банку чи він своїми важелями має впливати на підвищення життєвого  рівня громадян України? Це одне запитання.

 

     Друге. Ви  знаєте,  що в нас є закон про те,  щоб ви видавали кредити молодим сім'ям, чорнобильцям та іншим категоріям громадян. Закон є, а таких кредитів ці люди отримати практично не можуть. Чи нормальне це явище? І яка роль Нацбанку в цьому?

 

     І в національному розумінні, це нормально чи не нормально, що в  нас бюджет обраховується у гривнях,  а практично всі розрахунки здійснюються в  доларах?  Як  ви  до  цього  ставитеся  як  голова Нацбанку?

 

     І останнє запитання. Яка була необхідність скорочувати обсяги використання  коштів  на  невідкладні  потреби   (це   була   ваша постанова,  ви  знаєте)?  У  такий  критичний  період  це особливо зачепило сільськогосподарських товаровиробників.  Ви розумієте, що я маю на увазі.

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Питання  щодо  невідкладних потреб не є питанням Нацбанку. Це питання розподілу грошових надходжень або до бюджету, або  для  потреб підприємств.  І це питання компромісне,  яке щодо кожної галузі вирішується спільно з урядом України.  В даному разі Нацбанк є тільки оператором у цьому процесі.

 

     Що стосується  кредитів  у  гривнях.  Є відповідна постанова, Нацбанк  відповідно  до  обсягів  емісії  поточного  року  виділяє ресурси,  але  там  постає  питання  процентних  компенсацій,  які повинні сплачувати отримувачі - молоді сім'ї.  Поки що постанова і всі  регламенти  щодо  постанови  прийняті,  але  проблема полягає тільки в компенсації:  за  рахунок  яких  джерел  державою  будуть здійснюватися   відрахування   на  покриття  різниці  між  базовою процентною ставкою і тією  процентною  ставкою,  за  якою  молодій сім'ї надається кредит.

 

     Стосовно того,  що обрахування економічних показників бюджету здійснюється в гривнях,  а розрахунки у доларах  чи  якійсь  іншій конвертованій  валюті.  Мова  йде  про те,  що обсяг національного продукту обчислюється в національній валюті, а відповідні зовнішні розрахунки  здійснюються  не  тільки  в  доларах.  Ви  знаєте,  що зовнішні  платежі  здійснюються  на  6  відсотків  в   українських гривнях,  на  5 відсотків - у російських рублях,  на 43 відсотки - бартером і лише різниця обороту здійснюється у доларах. Але навіть якщо різниця обороту здійснюється в доларах,  то долар,  надходячи на внутрішній ринок, обліковується на рахунку резидентів "ностро". І  коли  виникає  потреба  проплати рахунків у межах України,  він знову конвертується в національні гроші,  і платежі  на  території України, які обслуговують внутрішній валовий продукт, здійснюються виключно в гривнях.  Тому  тут  якраз  є  абсолютна  доречність  і коректність вживання такого оціночного механізму.

 

     Що стосується   реального  рівня  заробітної  плати  і  місця Національного банку в цьому процесі.  Ви  розумієте,  що  реальний розмір  заробітної  плати коригується двома показниками:  з одного боку,  реальним її приростом,  а з другого  боку,  динамікою  цін. Можна  зарплату  не  підвищувати,  а  через  інфляцію  реально  її опустити таким  чином,  що  від  цього  постраждають  дуже  широкі верстви населення.

 

     Я хотів би навести приклад 1993 року. Коли монетарна політика була надзвичайно слабкою,  неадекватною  ситуації,  коли  ми  мали інфляцію  10155  відсотків,  індекс  реальної  заробітної плати по відношенню до 1991 року становив  48,5  відсотка.  Контроль  рівня життя  було втрачено якраз через втрату контролю за приростом маси національних грошей. Грошова маса тоді виросла на 4483 відсотки, і це спричинило зниження рівня життя.

 

     Тому в  даному  разі  я  хотів  би  дати  просту  й лаконічну відповідь:  дотримання Національним банком його базової функції  - стабільні   гроші,  стабільні  ціни  -  це  є  найкращим  способом підтримання тенденції підвищення рівня життя населення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  Альошину Валерію Борисовичу. Десять хвилин.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! Розгляд питання про Основні засади грошовокредитної політики має кілька  аспектів,  як політичного,  так і економічного характеру.  Усі ми усвідомлюємо і досить  добре  за  останніх  кілька  тижнів   бюджетного   процесу відчуваємо необхідність того, щоб усі органи державної влади діяли якомога  більш  узгоджено,  що  від  узгодженості   дій   Кабінету Міністрів,  Національного  банку України,  Верховної Ради залежить загальний результат.  Це,  зокрема,  стосується і взаємодії уряду, центрального банку, Верховної Ради в процесі розробки та прийняття бюджету.

 

     З цієї точки зору слід констатувати наявність  невизначеності статусу  і  процедури  розгляду  та  порядку затвердження Основних засад грошово-кредитної політики.  Згідно  зі  статтею  12  Закону України   про  банки  і  банківську  діяльність,  основні  напрями грошово-кредитної  політики,   розроблені   Національним   банком, щорічно затверджуються Верховною Радою України.

 

     У той  же  час у переліку повноважень Верховної Ради ми таких повноважень не знаходимо,  хоча (я вже  про  це  говорив  із  цієї трибуни)  це не заперечує саме такого підходу з точки зору аналізу інших  повноважень  Верховної   Ради.   Виникає   тільки   питання конституційності затвердження, цієї функції Верховної Ради.

 

     Наступний момент  пов'язаний з тією дискусією,  свідками якої стали і депутати - члени Комітету з питань фінансів і  банківської діяльності,  між  Кабінетом  Міністрів та Національним банком щодо засад грошовокредитної політики на наступний рік.

 

     Ще 3 вересня  на  адресу  Верховної  Ради  надійшов  лист  за підписом Прем'єр-міністра України, в якому констатувалась нагальна необхідність якомога швидшого  розгляду  й  затвердження  Основних засад  грошовокредитної  політики  для  того,  щоб  уряд мав певні орієнтири при розробці і складанні проекту державного  бюджету  на наступний рік.

 

     У той    же   час   Національний   банк   України   достатньо аргументовано  вважає,  що  засади  грошово-кредитної  політики  є документом вторинним по відношенню до Закону України про Державний бюджет. Таким чином, можна говорити про те, що обидві сторони цієї дискусії  вважають  за  необхідне  отримати  політичне рішення від Верховної Ради щодо певних макроекономічних показників.  Приймаючи політичне  рішення  щодо  бюджету,  Верховна Рада України визначає параметри дефіциту державного бюджету,  визначає джерела  покриття цього дефіциту і таким чином дає певний політичний імпульс, певний дозвіл для політики Національного банку України.  Поза межами  цих рішень політика Національного банку - то вже його компетенція,  то вже використання Національним банком тих інструментів і тих кроків для  виконання  своєї  основної  конституційної  функції,  якою  є підтримка стабільності національної грошової одиниці.

 

     Аналізуючи саме  в  цьому  руслі  дискусію   між   урядом   і Національним   банком,   ми  можемо  констатувати,  що  коли  уряд звертається  до  Національного  банку  і  коли  народні   депутати запитують  у  Національного банку,  яка ж буде інфляція наступного року,  то Національний банк досить аргументовано переадресовує  це запитання  до  уряду  та до Верховної Ради і у свою чергу запитує: яким буде дефіцит Державного бюджету (а  це  є  політичне  рішення Верховної  Ради),  якими  будуть  джерела покриття цього дефіциту? Якщо це тільки єдине джерело у вигляді емісії Національного  банку

-  це один варіант розвитку інфляційного сценарію.  Якщо це будуть запозичення  на  внутрішньому  і  зовнішньому  ринках  -  це  буде принципово інший варіант розвитку інфляційного сценарію.

 

     Тому ми  маємо  досить  свідомо  та зважено приймати рішення, пам'ятаючи, що на сьогодні головним інфляційним чинником в Україні є  саме  монетарний  чинник,  а інші чинники (зокрема зміна цін на імпортні енергоносії,  які об'єктивно могли б стимулювати розвиток інфляції  в  Україні  як зовнішній параметр) зараз фактично вже не діють.

 

     І тому саме Верховна  Рада  може  обмежувати  чи  стимулювати інфляційні  процеси  в  Україні,  даючи відповідь на запитання про розмір дефіциту державного бюджету.

 

     Я хотів би зазначити,  що Верховна Рада вже  цього  скликання одного  разу  ухилилася від відповіді на це запитання.  Саме тоді, коли ми розглядали Бюджетну резолюцію,  ми  не  вказали  граничний розмір дефіциту державного бюджету, який уряд мав би врахувати при розробці проекту бюджету.  Зараз ми маємо ті параметри, з якими ви вже   всі  знайомі,  тобто  це  0,6  мільярда  гривень  як  досить реалістичний  рівень  дефіциту,  але,  з   точки   зору   багатьох депутатів,  явно  недостатній  для  фінансування  нагальних потреб господарства і соціальної сфери.

 

     Таким чином,  констатуючи оці всі неузгодженості,  ми  можемо виходити   на  наступну  процедуру.  І  такі  пропозиції  частково викладені в проекті постанови,  яку внесли окремі депутати - члени Комітету   з   питань  фінансів  і  банківської  діяльності.  Вони зазначають,  що навіть ті документи,  які сьогодні стали предметом розгляду  у вигляді Основних засад грошово-кредитної політики,  не дають остаточної відповіді,  бо вони мають іще коригуватися  після прийняття державного бюджету.

 

     Уряд також  не  сформулював  остаточного  ставлення  до  того документа,  який розглядається, тому що ще не завершилися дискусії стосовно  можливих  розмірів  підтримки уряду з боку Національного банку і можливих напрямів використання цієї підтримки.

 

     У зв'язку з цим я думаю,  що Верховна Рада,  отримавши досить об'єктивну    і    багатоаспектну    інформацію   стосовно   засад грошово-кредитної   політики   на   наступний   рік   від   голови Національного   банку  України  Віктора  Андрійовича  Ющенка,  має зважити на всі заяви, які були зроблені, і повернутися до розгляду й  до затвердження Основних засад грошово-кредитної політики після того, як прийме державний бюджет.

 

     У той же час я  погоджуюся  з  тими  пропозиціями,  які  є  в проекті  постанови  народних  депутатів  Сокерчака,  Черенкова  та Охріменка,   де   звертається   увага   Кабінету   Міністрів    та Національного  банку на певну неузгодженість дій та на невиконання пункту  11  Постанови  Верховної  Ради  про  затвердження   Правил оформлення проекту Закону України про Державний бюджет України.

 

     І насамкінець.  Я  думаю,  що є можливість вийти на погоджене рішення і урядом, і Національним банком, і Верховною Радою. І якщо це  погоджене рішення пройде апробацію відповідної робочої групи і остаточні параметри грошово-кредитної політики  стануть  предметом завершальної розмови на засіданні такої робочої групи,  то, на мою думку,  це  буде  якраз  оптимальний  варіант   поведінки   вищого законодавчого органу в цій ситуації.

 

     Звертаю увагу  народних  депутатів також на певні розбіжності між тими параметрами грошової маси, грошової бази, які містяться в документі,  розповсюдженому  в  залі  Верховної Ради (всі депутати отримали Основні засади грошово-кредитної політики),  і тими,  які називались  у  виступі  голови  Національного  банку  України.  Ці розбіжності є ще однією ілюстрацією того,  що уряд і  Національний банк   наближаються  до  остаточного  погодження  цих  об'єктивних економічних показників.  Я думаю, що саме результат такої політики погодження має бути предметом обговорення у Верховній Раді.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.