Стенограма пленарного засідання

10 листопада 1998
 

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  10  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!   Доброго   ранку,   громадяни   України!  Розпочинаємо засідання  Верховної  Ради  України.  Прошу   народних   депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Шановні колеги!   Я   думаю,  всі  пам'ятають,  що  засідання починається о 10-й годині.

 

     Прошу ще раз увімкнути систему.

 

     Олександре Івановичу,  сідайте,  реєструйтеся.  Реєструємося, будь ласка. Увімкніть систему.

 

     Зареєструвалися 277  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати! 7 листопада 1998 року  на  46-му році життя помер народний депутат України від 78 виборчого округу Запорізької області,  член Комітету  з  питань свободи  слова та інформації,  член депутатської групи "Незалежні" Кузнецов  Олександр  Борисович.  Прошу  вшанувати   його   пам'ять хвилиною мовчання (Хвилина мовчання). Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!    Дозвольте    оголосити   запити   народних депутатів.

 

     Цибенко Петро Степанович звертається  до  Президента  України про  доцільність  призупинення  дії  та  подальшого  доопрацювання постанов Кабінету Міністрів

 1147 про прикордонний режим та 1199 про контрольовані прикордонні райони.

 

     Будь ласка, прошу визначитися.

 

     "За" - 183.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Білас Іван  Григорович  -  до  Президента  України   стосовно заходів   щодо  впорядкування  державного  регулювання  діяльності цивільної авіації в Україні та забезпечення безпеки польотів.

 

     Будь ласка, прошу визначитися.

 

     "За" - 173.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо про направлення. Прошу підтримати.

 

     "За" - 151.

 

     Не приймається.

 

     Бондаренко Олена Федорівна - до Президента України у  зв'язку з  ліквідацією  в  селищі  Ювілейне  Луганської  області державної комунальної  санаторної  школиінтернату  для  дітей,   хворих   на сколіоз.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 186.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо про   направлення   всіх   трьох   запитів   разом, ураховуючи і останній. Підтримайте, будь ласка. Питання нескладні, але...

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     До Президента  звертається народний депутат Круценко стосовно фінансування  будівництва   Криворізького   гірничозбагачувального комбінату окислених руд Кіровоградської області.

 

     Прошу, підтримайте.

 

     "За" - 198.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо про направлення. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 201.

 

     Будь ласка,  голосуємо.  Олександре Івановичу,  проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Гуцол  не  встиг.  І  депутат  Правденко.  Голосуємо. Михайле Дмитровичу, я розумію, що ви заклопотаний, але голосуйте.

 

     "За" - 217.

 

     Народний депутат   Тіщенко  звертається  до  Прем'єр-міністра Пустовойтенка  стосовно  фактичного  припинення   фінансування   з державного   бюджету  Харківського  державного  експериментального протезноортопедичного підприємства.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Прийнято.

 

     Народний депутат  Кирильчук  Євген  Іванович  звертається  до Прем'єр-міністра Пустовойтенка щодо компенсації збитків,  завданих населеним   пунктам   Волинської   області   стихійним   лихом   у червні-липні цього року.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 222.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Гаркуша Олексій  Миколайович  - до Прем'єр-міністра у зв'язку із   невиконанням   розпорядження   Кабміну   щодо    фінансування будівництва житла для депортованих сімей німецької національності.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 188.

 

     Прийнято.

 

     138 народних депутатів України (список додається) звертаються до  Генерального  прокурора  України  стосовно  законності  арешту головного  редактора  газети  "Правда  України" Горобця Олександра Олександровича.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Сьогодні в нас День уряду.  Розглядаємо  два питання.  Але  спочатку  прошу:  якщо  хтось  не  встиг  або забув проголосувати (а ми до 10 години 30 хвилин голосуємо за кандидатів до Вищої ради юстиції),  тихенько вийдіть,  проголосуйте і зайдіть до залу.

 

     А зараз дозвольте  перейти  до  розгляду  питань.  Насамперед питання,  яке нам необхідно сьогодні, буквально зараз, розглянути,

- це затвердження Указу  Президента  про  заходи  щодо  ліквідації наслідків стихійного лиха в Закарпатській області.

 

     Доповідає Медведчук  Віктор  Володимирович - заступник Голови Верховної Ради.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.,  заступник  Голови  Верховної  Ради   України (виборчий  округ  73,  Закарпатська область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Як  вам  уже  відомо,  у результаті  довготривалих  зливових  дощів у Закарпатській області склалася вкрай загрозлива ситуація.  Рівень річок  Тиса,  Лаовиця, Боржава,  численних  гірських  потоків  перевищив  усі відомі досі історичні максимуми.  Рівень води в річці Тиса поблизу  міста  Чоп становив  на  9  листопада  1998  року 13 метрів 24 сантиметри над умовним  нулем.  Тривожна   ситуація   склалася   в   Рахівському, Тячівському,    Хустському,    Виноградівському,    Мукачівському, Ужгородському районах, містах обласного підпорядкування - Ужгород, Мукачеве, Хуст.

 

     Цілі регіони  названих  районів  повністю  затопило,  і  люди опинилися     ізольованими.     Пошкоджено     багато     важливих автомагістралей, не працює телефонний зв'язок, зазнали пошкодження лінії електропередач,  залізничне  сполучення,  комунікації.  Вода знищила численні будинки і споруди, залишила тисячі людей без даху над головою, засобів для існування.

 

     Багато сотень великих  і  малих  населених  пунктів  небувало постраждали  від наслідків повені.  Ще й зараз є небезпека зсувних процесів   на    багатьох    відрізках    автошляхів    обласного, всеукраїнського та міжнародного значення. Зазнали пошкодження, а в багатьох містах є просочення захисних дамб,  які на відрізку майже 89  кілометрів  знесені  паводком.  Незважаючи  на всі превентивні заходи,  вжиті обласною та районними  державними  адміністраціями, обласною  та  районними  радами,  обстановка  на території області залишається складною.

 

     За станом на 9 листопада 1998 року пошкоджено 340  кілометрів автодоріг,  зруйновано і пошкоджено 487 великих і малих мостів, 22 зруйновано повністю.  На залізничних  перегонах  Королеве-Рокосів, Рахів-Ділове,          Королеве-Виноградів,          ВилокБоржава, Тересва-Усть-Чорна припинено рух залізничного  транспорту.  Зазнав значних  пошкоджень  насип залізничного полотна більш ніж на одній тисячі  метрів.  Повністю  припинено  електропостачання   в   156, телефонний зв'язок не працює в 95 населених пунктах.  Зруйновано і підтоплено близько 8 тисяч будинків,  тимчасово відселено  близько 25 тисяч чоловік. 8 чоловік загинули.

 

     Відключена лінія   електропостачання   у  Воловці,  Міжгір'ї, Тереблі.   Поблизу   райцентра   Міжгір'я   9    металевих    опор високовольтної   лінії  електропередач  підмиті  водою,  на  землі опинилося близько 12  тонн  електропровідників.  Припинили  роботу газопровідні станції.  Внаслідок пошкодження газових мереж,  через низький тиск без газу залишилися 19 населених пунктів області,  80 відсотків споживачів Міжгірського району.  Порушене газопостачання у місті Мукачеві.  У районі газокомпресорної станції  "Воловецька" на   газопроводі   "УренгойПомари-Ужгород"   стався  зсув  грунту, внаслідок чого в повітрі провисає місцями 400  метрів  газопроводу "КушницяКарецький",  аварійно  відключено  газопостачання в цілому регіоні.

 

     Стан доріг загального користування надзвичайно поганий, однак на   автошляхах   загального   державного   значення   проїзд  уже забезпечений,  за  винятком  напрямку  Мукачеве-Рогатин.  Особливо постраждали   автодороги   місцевого   значення   в  Міжгірському, Тячівському і Рахівському районах,  де відповідно  зруйновано  8,1 кілометра,  9  кілометрів  і 1,5 кілометра дорожнього полотна та 5 мостів.

 

     Критичними місцями для  проїзду  автотранспорту  є  відрізки: Синевир - Синевирська Поляна (Міжгірський район), Бедевля - Калина

- Усть-Чорна  (Тячівський  район),  Великий  Бичків  -  Кобилецька Поляна  (Рахівський  район),  Луги  - Косівська Поляна (Рахівський район).

 

     У результаті значної кількості  оперативнорятувальних  робіт, проведених керівництвом обласної держадміністрації,  обласної ради та районних  рад  щодо  ліквідації  наслідків  стихійного  лиха  в Закарпатті,  вдалося зробити немало. Багато з тих, хто задіяний на роботах з ліквідації наслідків повені, сплять лише по кілька годин на добу.

 

     Люди, затиснуті   у   водні   лещата,  чекають  на  допомогу. Облдержадміністрація звернулася через засоби масової інформації  з проханням  до  всіх,  хто може зробити добровільні пожертвування у зв'язку із стихійним  лихом  у  Закарпатті  через  її  спеціальний розрахунковий   рахунок,   відкритий  в  Укрсоцбанку.  В  останніх програмах,  які пройшли по телебаченню і  на  УТ-1,  і  на  каналі "1+1",  і  на  каналі  ІНТЕР,  ви бачили і цей рахунок,  і рахунки товариства  Червоного  Хреста  і  Червоного  Півмісяця  та   фонду "Надія".  Повідомлення  з  цими  рахунками  надруковані в багатьох газетах.

 

     Для ліквідації  наслідків  стихії  залучено  сили  та  засоби міністерств і відомств у складі 8 тисяч 471 чоловік та 689 одиниць техніки,  у тому числі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та  у  справах  захисту  населення  від  наслідків  Чорнобильської катастрофи,  Національної гвардії, Держкомкордону, Держкомзв'язку, Міненерго, Держводгоспу та інших міністерств і відомств.

 

     6 листопада   цього   року  в  Закарпатті  побував  Президент України.  У  складі  делегації,  яка  відбула  до  Закарпаття   за дорученням Верховної Ради,  був і я.  Хочу сказати,  що,  справді, картина,  яка  постала  перед  нами,  жахлива,  а  ця  ж  ситуація загострювалася  ще  протягом наступних днів,  враховуючи і вихідні дні,  коли очікувалися підвищення рівня води в районі міста Чоп  і прорив дамби,  що могло потягти за собою повне знищення міста Чоп. На сьогодні для того,  щоб  стати  на  перепоні  стихійного  лиха, підняті всі можливі сили, починаючи від місцевої влади до Збройних Сил і тих, хто добровільно, а також відповідно до свого службового становища  робить  усе  можливе,  щоб  масштаби цього лиха були не такими гучними і великими.

 

     Голова облдержадміністрації  Сергій   Устріч   звернувся   за допомогою  до  своїх  колег з усіх регіонів України.  Постійно вже надходять   допомоги   з   таких   областей,   як   Тернопільська, Дніпропетровська,    Чернігівська,   Полтавська,   Кіровоградська, Запорізька,  Волинська. Відгукнулася й сусідня Угорщина, уряд якої виділив  на  подолання  наслідків  лиха 100 мільйонів форинтів.  У Берегівському  та  Виноградівському  районах   працюють   угорські рятувальники,  люди  хочуть  допомогти  як можна більше пом'якшити наслідки повені та  зробити  все  можливе,  щоб  створити  хоча  б елементарні  умови  для  людей,  які  залишилися  без  житла.  Уже надійшли  і  перші  вантажі  гуманітарної  допомоги,  наданої   як країнами з-за кордону, так і сусідніми областями.

 

     Хочу повідомити,  шановні колеги, що за оцінками міністерства з  питань  надзвичайних  ситуацій  і  міністра  Кальченка,  -   це найбільша  екологічна  катастрофа,  яка  сталася  на теренах нашої держави за весь період існування України.  Уже  це  зумовлює  нашу увагу, увагу глави держави, Кабінету Міністрів до проблем, які, на жаль, виникли останніми днями на Закарпатті.

 

     На сьогодні рівень води дещо стабілізувався,  бо  припинилися дощі.  Але  ви знаєте,  що за останніми прогнозами метеорологічних служб  знову  очікуються  дощі  та  мокрий  сніг,  тому   ситуація залишається загрозливою і напруженою.

 

     Сьогодні вранці  я  розмовляв з керівництвом області,  і вони повідомили,  що ще декілька населених пунктів залишаються повністю відключеними  від  України,  від обласного центру - зв'язок з ними підтримується  тільки  через  вертольоти  та   спецзв'язок,   який установлюють військові.

 

     Закарпатці також не сидять склавши руки

- тривають аварійно-відновлювальні роботи та роботи щодо утримання дамб.   Відновлюються   рух   потягів,  робота  пошкоджених  ліній електропередач.  Проте для ліквідації наслідків лиха  не  обійтися без централізованої допомоги та підтримки потерпілих,  без надання цільових коштів,  матеріально-технічної допомоги, житла, придбання теплого  одягу,  продуктів харчування,  медикаментів,  організації проведення протипаводкових та  санітарноепідеміологічних  заходів, відновлення    транспортної   мережі,   мостів,   ліній   зв'язку, енергопостачання і комунікацій.

 

     Шановні колеги!  За результатами  поїздки,  яка  відбулася  6 листопада,  Президент України підписав Указ від 7 листопада, текст якого ви отримали, про заходи щодо ліквідації наслідків стихійного лиха  в  Закарпатській  області.  Згідно  з  пунктом 1 цього указу територію  Закарпатської  області  оголошено  зоною   надзвичайної екологічної ситуації.

 

     Такий указ з таким проханням підписується Президентом України вперше, і, як ви знаєте, відповідно до Конституції України, а саме пункту  31  статті  85,  до  повноважень  Верховної  Ради належить затвердження  протягом  двох  днів  цього  указу.  Саме  з   таким проханням і звернувся сьогодні Президент до Верховної Ради.

 

     Інформуючи про  боротьбу  з  наслідками повені на Закарпатті, хотів би також  зазначити,  що  Кабінет  Міністрів  учора  прийняв постанову,  відповідно  до  якої 10 мільйонів гривень з резервного фонду  виділено  на  подолання  наслідків  повені.  Більше   того, Пенсійний  фонд  виділив  додатково  дотаційні  кошти  для виплати пенсій на суму близько 11,5 мільйона гривень.  На сьогодні  окремі міністерства і відомства, включаючи Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки України та інші,  надсилають можливу  допомогу  для Закарпаття.  Надають  допомогу і благодійницькі фонди.  Учора мене ознайомили з рішенням колегії Міністерства юстиції України, згідно з  яким  вирішено  відрахувати 30 відсотків місячного заробітку на допомогу потерпілим від  повені  в  Закарпатті.  Я  думаю,  на  це відгукнуться  й  інші  міністерства  та  відомства.  Гадаю,  що  й Верховна Рада розгляне це питання і підготує конкретні  пропозиції стосовно того,  чим ми можемо допомогти Закарпаттю і тим десяткам, сотням, тисячам людей, які потерпіли від повені.

 

     Хотів би сказати,  шановні колеги,  що сьогодні я розмовляв з керівником нашого уряду Валерієм Павловичем Пустовойтенком,  і він пообіцяв,  що найближчими днями відшукає можливі кошти  для  того, щоб  додатково  профінансувати  Закарпаття за дотаційними коштами, щоб  погасити  по  можливості  заборгованість  перед  працівниками бюджетної   сфери   -  працівниками  галузі  охорони  здоров'я  та вчителями.

 

     У зв'язку з цим,  шановні колеги,  хотів би,  щоб ми прийняли проект  постанови  про  затвердження  Указу  Президента,  в  якому Закарпатська область оголошується зоною  надзвичайної  екологічної ситуації.  Цей  проект  постанови  є  у  вас на руках.  Прошу його підтримати,  щоб і Кабінет Міністрів, і інші державні органи могли здійснювати всі заходи, необхідні для допомоги людям, потерпілим у Закарпатській області України.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  затвердити  указ  Президента. Доповнення? До чого? Пропоную проект постанови прийняти за основу. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято.

 

     Є доповнення до проекту постанови? Будь ласка, запишіться. До проекту постанови, а не до указу.

 

     Депутат Баранчик. Будь ласка.

 

     БАРАНЧИК І.І.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  У закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати! Минулий  тиждень увійшов в історію як одна з трагічних сторінок не тільки для Закарпаття,  а й для всієї  України.  Стихійне  лихо  - повінь  - заподіяла нашим краянам величезної біди.  Зараз вода вже входить  у  попередні  русла,  але  людське  горе,  матеріальні  і моральні  втрати лише тепер починають сповна заявляти про себе.  А попереду дуже складна зима як для людей, так і для окремих галузей народного  господарства.  Особливо  потерпіло  від повені сільське господарство області. Воно, по суті, поставлене на коліна.

 

     За попередніми даними, затоплено понад 150 тисяч  гектарів  сільськогосподарських  угідь (а це більше ніж четверта частина наявних),  у тому числі 100 тисяч гектарів ріллі. Внаслідок  стихійного  лиха  було  замулено  і затоплено 22 тисячі гектарів озимих культур,  32 тисячі  гектарів  багаторічних  трав, близько  1  тисячі  гектарів  ще  не  зібраної зернової кукурудзи. Замулено 8,5 тисячі гектарів уже піднятого зябу,  а також  близько 42 тисяч гектарів пасовищ і сінокосів.  Збитки в рослинництві,  за попередніми даними (а вони ще уточнюються),  становлять більше  10 мільйонів гривень. Збитки по тваринництву не менші.

 

     З метою  надання  допомоги  сільськогосподарським  виробникам Закарпатської області...

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу, яка у вас пропозиція?

 

     БАРАНЧИК І.І.  Я  пропоную  деталізувати   проект   постанови Верховної  Ради  про  допомогу  області.  Зокрема доповнити таким: звільнити  від  земельного  податку  на  1998-  2000   роки   всіх землевласників  та  землекористувачів,  які  постраждали внаслідок стихійного  лиха,  та  віднайти  кошти  на  відновлення  родючості грунтів  у  сумі  приблизно  10  мільйонів гривень і рекультивацію земель у сумі  50  мільйонів  гривень.  На  залуження  пошкоджених паводком прибережних смуг виділити кошти в сумі 1 мільйон гривень.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу, подайте вашу пропозицію в письмовому вигляді,  ми її як доручення від Верховної Ради надішлемо Кабінету Міністрів. Спасибі.

 

     Будь ласка. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Прошу передати слово для внесення пропозиції керівникові фракції Вячеславу Чорноволу.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні колеги!  Я  сьогодні  о  сьомій  годині ранку розмовляв із Василем Васильовичем Шепою,  який за дорученням  фракції  працює  зараз  у Закарпатті  -  там  створено  групу  підтримки  від Народного руху України.

 

     Ми обурені тим,  що так багато тут говориться про допомогу  і про  особисту  участь  декого  в наданні допомоги.  Допомога ця до багатьох населених пунктів ще не дійшла.  Надійшла  допомога  лише від сусідньої Угорщини. Це нікуди не годиться.

 

     Депутат Шепа дзвонив мені з села Вари.  Ви бачили по УТН,  що це один із  населених  пунктів,  де  найбільше  зазнали  лиха  від повені.  Кажуть,  що це угорські села.  Угорщина теж потерпіла від цього лиха.  То  що,  це  ми  таким  чином  виховуємо  український патріотизм  в угорського населення,  що нічого,  зовсім ще нічого, ніякої допомоги не надійшло туди.

 

     Тому я пропоную проект постанови доповнити окремим пунктом, в якому  вказати на недостатню або вкрай погану роботу з розгортання цієї допомоги.  Я розумію,  що  там  щось  розгортається.  Ми  все вміємо,  ми розгортати будемо доти, доки люди там дійдуть до межі. Тому треба вказати на вкрай погану роботу уряду та місцевої  влади з розгортання допомоги населенню.

 

     І ще пропоную (можливо,  окремою постановою) прийняти рішення про перерахування третини нашої зарплати на допомогу Закарпаттю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  поправку  до   проекту   постанови,   внесену народним   депутатом   Чорноволом,  на  голосування.  Будь  ласка. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

     "За" - 142.

 

     Шановні колеги! Я прошу, підтримайте поправку. Голосуємо (Шум у залі).

 

     "За" - 128.

 

     Просять поіменно проголосувати.

 

     Будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 156.

 

     Голосуємо в поіменному режимі доповнення до проекту постанови (Шум у залі). Одну хвилинку. Зніміть з голосування.

 

     Вячеславе Максимовичу,  сформулюйте,  будь ласка, ще раз свою пропозицію до проекту постанови.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.   Шановні  колеги!  Це  звичайна  пропозиція  - вказати на недостатню роботу місцевої влади та уряду з розгортання допомоги  у зв'язку зі стихійним лихом у Закарпатті.  Чого ж ми не голосуємо?!

 

     І друга пропозиція - перерахувати третину нашої  зарплати  на допомогу закарпатцям, що потерпіли.

 

     ГОЛОВА. Ми голосуємо, але спочатку я прокоментую.

 

     Люди там   день   і   ніч   не  сплять,  працюють,  тож  щодо недостатньої роботи, я думаю, не треба узагальнювати.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 164.

 

     Висвітіть, будь ласка,  результати  голосування  по  фракціях (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Що це за голосування,  ніхто не бачить, за що голосуємо.

 

     ГОЛОВА. Я прошу, сядьте. Чого ти кричиш? Знавець!

 

     Будь ласка. Депутат Кузнєцов.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической  партии  Украины. Прошу передать слово депутату Кравченко.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я  призываю фракции, и думаю, что все меня поддержат, оказать людям помощь. Та страшная беда, которая случилась, она, как говорят на Украине, "по людях ходить", поэтому бесспорно мы должны голосовать за то, чтобы поддержать в целом проект постановления, внесенный Медведчуком.

 

     Конечно, мы всегда мужественно преодолеваем последствия нашей бездеятельности, отчисляем деньги из своего кармана, мы согласны и сейчас  отчислить  деньги,  хотя у нас скоро от зарплаты ничего не останется,  потому что на прошлой неделе  мы  инвалидам  отчислили одну треть зарплаты и так далее, но речь о другом.

 

     Я прошу   внести   в  проект  постановления  пункт  от  имени Верховного Совета,  в котором предусмотреть создание  комиссии  во главе с Медведчуком по расследованию все же причин и того,  все ли сделали областные организации,  штабы  по  ликвидации  последствий паводка,  Министерство  по  вопросам чрезвычайных ситуаций в плане предотвращения этой беды.  Вот в таком контексте я прошу поставить мое предложение на голосование.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо   пропозицію  про  створення  комісії,  яку повинен очолити заступник  Голови  Верховної  Ради  Медведчук,  по контролю за виконанням протипаводкових заходів. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Я прошу проголосувати.

 

     Другу пропозицію  вніс  депутат  Єрмак  -  доручити здійснити контроль Першому заступнику Голови Верховної Ради Мартинюку. Тобто те  саме,  що  пропонує  депутат  Кравченко,  тільки  покласти  ці обов'язки на Першого заступника  Голови.  Хоча  Медведчук  обраний депутатом по Закарпатській області, тож йому це більше з руки.

 

     Голосуємо. Я прошу, не шуміть. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Я прошу,  підтримайте  першу  пропозицію,  щоб комісію очолив Медведчук,  він усе-таки  депутат  по  цій  області.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 189.

 

     Я прошу   прийняти   проект  постанови  в  редакції,  поданій народним депутатом Медведчуком.

 

     Голосуємо. Прошу підтримати.

 

     "За" - 263.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Я ще вам нагадаю, що ми 6 листопада  1998  року  в  цьому  залі вже прийняли постанову,  в пункті  2  якої  записано:  "Кабінету  Міністрів   України   вжити термінових  заходів  щодо  надання  допомоги в подоланні наслідків паводків у Закарпатській області. Постанова набирає чинності з дня її прийняття."

 

     Тобто ми  6  листопада  прийняли  постанову  і зараз прийняли постанову, затвердивши указ Президента. Спасибі.

 

     А контроль здійснює заступник Голови Верховної  Ради  України Медведчук.

 

     ----------

 

     Зараз переходимо  до розгляду наступного питання.  Слухається інформація Кабінету Міністрів України про  структуру  та  динаміку державного боргу України.  Доповідає міністр фінансів Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Сьогодні на ваш розгляд вноситься інформація про структуру та  динаміку  державного  боргу України.

 

     Виникнення державного   боргу   є   результатом  фінансування дефіциту  державного  бюджету,  який  у  свою   чергу   відображає перевищення  бюджетних  видатків над податками,  зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджету.

 

     За наявності дефіциту бюджету  державою  позичаються  грошові ресурси,  що  у  свою  чергу призводить до виникнення та зростання державного боргу.  Залежно від  того  з  внутрішніх  чи  зовнішніх джерел  здійснюються  запозичення,  державний  борг  формується як внутрішній чи  зовнішній  борг.  Враховуючи,  що  з  часу  набуття Україною   суверенітету,   державний   бюджет   затверджувався   і виконувався  з  дефіцитом,  з  1991  року  відбувається  зростання державного боргу.

 

     Розглядаючи дане  питання,  слід мати на увазі,  що державний борг має дві складові:  внутрішню та  зовнішню.  Кількісна  оцінка внутрішнього боргу здійснюється в національній валюті, зовнішнього

- в іноземній,  як правило,  в доларах США.  Тому  для  порівняння результатів  аналізу  обидві  складові боргу потрібно оцінювати за відповідним курсом валют на кожну конкретну дату  в  якійсь  одній валюті.

 

     Статистика державного боргу свідчить про кілька етапів у його формуванні та розвитку.  Період з 1991 року по першу половину 1994 року  характеризувався  залученням  із  внутрішніх джерел виключно прямих  кредитів  Національного  банку  та  хаотичним   утворенням зовнішнього  боргу  шляхом надання урядових гарантій за іноземними кредитами.

 

     На початок 1994 року державний  борг  становив  4,8  мільярда доларів США, з яких 75 відсотків - зовнішній державний борг.

 

     У період  з  другої половини 1994 року по першу половину 1997 року поряд з наданням зовнішніх гарантій державний борг формувався і  за рахунок отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій,  врегулювання заборгованості України за  енергоносії, початку випуску облігацій внутрішніх державних позик та поступовим заміщенням цими облігаціями прямих  кредитів  Національного  банку України.

 

     Період другої    половини   1997   року   по   нинішній   час характеризується   суттєвим   скороченням   можливості    урядових запозичень як із зовнішніх, так і з внутрішніх джерел.

 

     За станом  на  1  жовтня  1998  року  державний  борг України дорівнює 14,9 мільярда доларів США,  з яких 73,4 відсотка припадає на зовнішній борг та 26,6 відсотка - на внутрішній.

 

     Враховуючи, що   складовим  державного  боргу  -  зовнішньому державному боргу та внутрішньому -  притаманні  свої  особливості, дозвольте  зупинитися окремо на тенденціях розвитку зовнішнього та внутрішнього державного боргу.

 

     Динаміка зовнішнього боргу.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  вибачте.  Шановні  колеги!  Ми слухатимемо  міністра,  чи,  можливо,  відпустимо  його  займатися своїми справами? Чи з запитань розпочнемо? Якщо слухатимемо, то ж, будь ласка,  давайте слухати.  Навіщо ми запрошуємо уряд? Хіба для того, щоб він доповідав, а ми між собою розмови вели?

 

     Будь ласка, Iгоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  За станом  на  1  жовтня  1998  року  державний зовнішній борг України становив 10,9 мільярда доларів США,  з яких борг країнам  СНД  становив  2,4  мільярда  доларів  США,  або  22 відсотки;  міжнародним  фінансовим  організаціям  -  4,6  мільярда доларів США,  або 42,1 відсотка;  іншим офіційним кредиторам - 122 мільярда  доларів  США,  або  1,1 відсотка.  Це в основному кредит Японії.  А також за іноземними кредитними лініями -  1,1  мільярда доларів   США,  тобто  10  відсотків.  І  остання  складова  -  це комерційні та деякі інші кредити - 2,7 мільярда доларів  США,  або 24,8 відсотка.

 

     З початку  1998  року  державний зовнішній борг збільшився на 1,4 мільярда доларів США,  або на 14,4 відсотка.  Це мало місце за рахунок  залучення  позик  для  фінансування  дефіциту  державного бюджету із зовнішніх джерел,  а також за рахунок надання  гарантій за експортними кредитними лініями.

 

     Фактичні витрати державного бюджету в 1998 році з погашення  та  обслуговування  державного  зовнішнього боргу  становили  за  10  місяців  поточного  року  2,75  мільярда гривень,  або 1,19 мільярда  доларів  США,  з  яких  на  погашення основного  боргу  було спрямовано 2,1 мільярда гривень,  або 904,4 мільйона доларів США,  а на  сплату  відсотків  -  647,6  мільйона гривень,  або  285 мільйонів доларів США.  Прострочених платежів з обслуговування державного зовнішнього боргу немає.

 

     За характером утворення  та  управління  державний  зовнішній борг України можна розподілити на три етапи.

 

     Перший етап  -  це  період  1992-1994  років.  У 1992 році на підставі Постанови Президії Верховної Ради України  від  15  липня 1992  року  уряд  почав  залучати  іноземні  кредити  під державні гарантії. За цей час під державні гарантії було залучено близько 1 мільярда доларів США,  з яких лише 104,9 мільйона доларів США було погашено у той же період - в 1992-1994 роках.

 

     Упродовж 1993 року державний  зовнішній  борг  зріс  у  вісім разів  -  до  3 мільярдів 624 мільйонів доларів США,  у тому числі майже  на  500  мільйонів  доларів  США  за   рахунок   збільшення гарантованого  боргу  за  експортними товарними кредитами.  На 2,7 мільярда доларів США  -  за  рахунок  врегулювання  заборгованості перед Російською Федерацією.

 

     Державний борг   України  перед  Російською  Федерацією  було оформлено міжурядовою угодою від 26 травня 1993 року  на  загальну суму 2,5 мільярда доларів США.  24 червня 1993 року було підписано Угоду про державний кредит на 1993  рік,  якою  було  врегульовано питання  надання  кредиту  Україні  на суму 203,9 мільйона доларів США.

 

     Другий етап - це етап 1994-1996 років. У 1995 році  відбулося значне зростання державного зовнішнього боргу порівняно з 1994 роком - на 56  відсотків,  або  на  2,8  мільярда доларів  США,  з  яких  33  відсотки пов'язано з початком освоєння ресурсів міжнародних фінансових організацій і 23 відсотки припадає на зростання боргу перед країнами СНД.

 

     Вжиті в  1995  році  урядом  України заходи щодо врегулювання зовнішніх     прострочених     боргових     зобов'язань,     можна охарактеризувати як позитивні рішення у сфері управління зовнішнім боргом.  З метою врегулювання  прострочених  боргових  зобов'язань України  перед  Російською  Федерацією  20  березня 1995 року було укладено  міжурядову  Угоду  про  реструктуризацію  заборгованості України за державними кредитами, наданими Росією в 1993 році. Лише згідно з цією угодою реструктуризовано платежів на загальну суму 1 мільярд  131  мільйон  доларів  США.  Згідно  з умовами цієї угоди протягом 1995-1996 років  відбувалася  сплата  лише  відсотків  за кредит.  Термін  погашення  цього  кредиту  починався з 1997 року. Планові  платежі  по  погашенню  основного  боргу   становили   68 мільйонів  доларів  США  в  1997  році  та  106,8 мільйона доларів щорічно починаючи з 1998 року до 2007 року.

 

     У результаті вжиття зазначених  заходів  поліпшено  структуру заборгованості  за кредитами,  одержаними від Російської Федерації за рахунок пролонгації строків їх повернення і встановлення  більш тривалого пільгового періоду.

 

     Згідно з   міжурядовою  Угодою  від  5  листопада  1994  року державний  борг  України  перед  Туркменистаном   становив   713,4 мільйона доларів США.  Відповідно до міжурядового Протоколу від 19 січня 1995 року сума боргу України перед Республікою  Туркменистан була  уточнена  і становила 723,4 мільйона доларів США.  Погашення зазначеного кредиту здійснюватиметься до 2001 року.

 

     Протягом другого  етапу  іноземних  кредитів   під   державні гарантії  було залучено на суму близько 950 мільйонів доларів США. Загальна  заборгованість  за  іноземними  кредитами  під  державні гарантії  майже  не  змінилась  і  на  кінець  1996 року становила близько 860 мільйонів доларів США.

 

     Третій етап розвитку зовнішнього боргу - це 1997 рік  і  весь поточний рік. Відповідно до Закону України про Державний бюджет на 1997  рік  за  рахунок  надходжень  із  зовнішніх  джерел  дефіцит державного  бюджету  в  1997 році мав бути профінансований на суму 1,26 мільярда доларів США.  У  серпні  1997  року  Україна  вперше отримала комерційну позику, що була організована компанією "Номура Інтернешнл".  Фактична сума отриманих за позикою коштів  становила 397 мільйонів доларів США. Термін погашення - один рік. Наприкінці 1997 року також була отримана позика,  що була організована банком "Чейз  Манхеттен"  на  суму  99  мільйонів доларів США.  Термін її погашення - також один рік.

 

     Водночас залучення  коштів  з  боку  міжнародних   фінансових організацій для фінансування дефіциту державного бюджету становило лише  311  мільйонів  доларів  США,  або  приблизно  третину   від запланованих у державному бюджеті.

 

     Незадовільні темпи  структурних зрушень в економіці,  зокрема щодо скорочення дефіциту державного  бюджету,  та  вплив  світової фінансової  кризи  негативно відбилися на можливих обсягах та ціні запозичення коштів  із  зовнішніх  ринків  капіталу  для  України. Фактично  Україна  не  мала  можливості на третьому етапі залучати решту  запланованих   надходжень   із   зовнішніх   джерел.   Таке недонадходження   коштів   із   зовнішніх   джерел  було  частково компенсовано  додатковим  залученням  коштів  шляхом  продажу   на внутрішньому ринку облігацій внутрішньої державної позики.

 

     За 10   місяців  1998  року  з  метою  фінансування  дефіциту державного бюджету Україною залучено 1,354 мільярда  доларів  США. Зазначена  сума  була  одержана  з  зовнішніх  ринків  капіталу на комерційних засадах на загальну суму 1,084 мільярда доларів США та за позиками Світового банку на суму 270 мільйонів доларів США.

 

     Зокрема, в січні 1998 року була залучена фідуціарна позика на суму  750  мільйонів  німецьких  марок,  організована   компаніями "Меррілл  Лінч"  та  "Комерцбанк",  сума залучення за цією позикою була збільшена в травні на 250 мільйонів німецьких марок. Фактична сума отриманих за позикою коштів склала в доларах США 552 мільйони доларів.  Термін погашення цієї позики -  три  роки.  Позика  буде погашена 26 лютого 2001 року.

 

     У березні  1998  року була залучена фідуціарна позика на суму 500 мільйонів екю, організована компанією "СБС Варбург".

 

     Фактична сума отриманих за позикою коштів склала 531  мільйон доларів США,  термін погашення - два роки. Позику буде погашено 17 березня 2000 року.

 

     Одним з  факторів,  що  визначає   можливу   суму   залучення зовнішніх позик для будь-якої країни,  є гранична межа боргу, який вона може обслуговувати без ризику виникнення кризи за  зовнішніми платежами.

 

     Головною характеристикою  зовнішнього  боргу є співвідношення суми державного зовнішнього боргу до ВВП, причому критичний рівень тут   визначається  в  межах  80-100  відсотків.  Цей  показник  у поточному році становитиме 37,2 відсотка.

 

     Для виміру   навантаження    на    бюджет    використовується співвідношення  запланованих  платежів  з  обслуговування боргу до суми бюджетних доходів.  Критичним рівнем  для  цього  встановлено діапазон  25-30  відсотків.  Показник  на 1998 рік по Україні 25,7 відсотка,  тобто Україна наблизилась до межі,  яка визначається як критична.

 

     Підсумовуючи, необхідно звернути увагу на те, що до 1998 року спостерігався  рівень  показників,   які   характеризують   рівень державного  зовнішнього боргу України як безпечний та спроможність його відповідного обслуговування.  Це  дає  підстави  зараховувати Україну  до  кола  країн  з  малоймовірною  можливістю  виникнення боргової кризової ситуації.

 

     Динаміка внутрішнього державного боргу.  Дозвольте зупинитися на  другій складовій частині державного боргу.  Поняття державного внутрішнього боргу,  його склад,  види і форми  визначено  Законом України  про  державний внутрішній борг,  прийнятим у вересні 1992 року.  Проте структура державного боргу затверджена законом лише в січні 1997 року.  До складу внутрішнього державного боргу згідно з законом входять позичання уряду України і позичання,  здійснені за безумовної   гарантії   уряду.   До   складу  внутрішніх  боргових зобов'язань уряду належать випущені облігації внутрішніх державних позик  та  одержані  урядом кредити.  До 1996 року внутрішній борг України формувався здебільшого внаслідок  отримання  прямих  позик Національного  банку для фінансування дефіциту державного бюджету. Заборгованість за такими кредитами,  включаючи нараховані за  ними відсотки,  на  1  січня  1996 року склала 7,7 мільярда гривень,  і становила  96  відсотків   державного   внутрішнього   боргу.   Ця заборгованість  була списана згідно з законом України від 23 січня 1997 року.

 

     З 1996   року   основний   вплив   на   динаміку   державного внутрішнього  боргу  мав  випуск  облігацій  внутрішньої державної позики,  які відповідно до законів про Державний бюджет  на  1996, 1997 та 1998 роки поступово заміщували прямі кредити Національного банку.

 

     За станом на 1 жовтня 1998  року  внутрішній  державний  борг становив 13,4 мільярда гривень,  з яких 11,1 мільярда гривень, або 82,8 відсотка, становила заборгованість за облігаціями внутрішньої державної  позики.  З  огляду  на це на питанні динаміки облігацій внутрішньої державної позики я зупинюсь докладніше.

 

     1995 рік.  Випуск  облігацій  внутрішньої  державної   позики розпочався  з  березня  1995 року.  Обсяг випуску облігацій в 1995 році  -  294  мільйони  гривень  за  номінальною  вартістю,  обсяг залучених  від випуску коштів - 304,2 мільйона гривень.  Виплати в 1995  році  за  облігаціями  становили  140,7  мільйона   гривень. Дохідність  за  облігаціями  коливалася  від  63  до 145 відсотків річних.

 

     1996 рік.  За станом на  1  січня  1996  року  в  обігу  було облігацій  внутрішньої  державної позики:  за цінами розміщення на первинних  аукціонах  на  суму  204,3  мільйона   гривень,   а   з урахуванням  відсотків,  належних до виплат за облігаціями,  - 253 мільйони гривень. Показник співвідношення державного боргу за ОВДП стосовно  валового  внутрішнього  продукту  на  початок  1996 року становив 0,4 відсотка.

 

     За результатами випуску ОВДП в 1996 році на покриття дефіциту бюджету  було  залучено 1 мільярд 571 мільйон гривень.  Виплати за державними облігаціями становили 1 мільярд 935 мільйонів  гривень. У  результаті  борг  у вигляді державних облігацій в обігу за 1996 рік зріс у 9,2 раза.

 

     На фактичні вартісні показники ринку  державних  облігацій  у 1996 році мав негативний вплив ряд факторів: перевищення фактичних місячних темпів  інфляції  в  першому  кварталі  над  прогнозними; нерівномірність  надходження  зовнішньої  допомоги  протягом року; отримання практично всіх прямих  кредитів  Національного  банку  в першому  кварталі  1996  року  і вихід з цього ринку Національного банку.

 

     Як наслідок  впливу  зазначених  факторів  фактична  вартість урядових запозичень через ОВДП протягом першого-третього кварталів 1996 бюджетного року перевищувала дохідність державних  облігацій, враховану  в  розрахунках показників до Державного бюджету України на  1996  рік.  З  метою  зниження  вартості  державного  боргу  в облігаціях   збільшилась  питома  вага  випуску  короткотермінових тримісячних державних  облігацій.  Починаючи  з  другого  кварталу випуск   державних   облігацій  став  основним  джерелом  покриття дефіциту бюджету в частині фінансування внутрішніх видатків.  Якщо в першому кварталі дохідність за державними облігаціями коливалась приблизно на рівні облікової ставки Національного  банку  України, то  з  другого  кварталу  дохідність  за  ОВДП почала перевищувати облікову ставку.  Так, на початку 1996 року дохідність ОВДП сягала 106  відсотків  і  лише  починаючи  з  другого півріччя дохідність перестала перевищувати 60 відсотків.

 

     Внаслідок політики  "дорогих"  облігацій,  що  проводилася  в першому півріччі 1996 року, обсяги виплати доходу за облігаціями у другому півріччі  зросли  втричі  порівняно  з  першим  півріччям. Водночас  дохідність за облігаціями протягом другого півріччя була знижена більш як у півтора раза.  За станом на 1 січня  1997  року належні   до  сплати  відсотки,  або  дохід,  за  облігаціями,  що перебували в  обігу,  становили  суму  в  розмірі  552,7  мільйона гривень.  Серед  факторів,  які  стримували якісний розвиток ринку державних облігацій в 1996 році,  слід назвати  також  відсутність єдиного  підходу  до  оподаткування  доходів  від операцій з ОВДП, затримку  із  запровадженням   системи   грошового   клірингу   за розрахунками   за  ОВДП  і  наявність  лише  одного  торговельного майданчика на вторинному ринку облігацій...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу!  Згідно  з  положенням  у  День уряду  на  інформацію  відводиться  15  хвилин.  Ми вам відвели 20 хвилин. Скільки вам ще потрібно часу?

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Миколайовичу, питання дуже важливе, і воно викликає великий інтерес. Я прошу ще 15 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Надамо 15 хвилин?

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О. 1977 рік. За станом на 1 січня 1997 року в обігу було  державних  облігацій:  за  цінами  розміщення  на  первинних аукціонах  1  мільярд  788,9  мільйона  гривень,  а  з урахуванням відсотків,  належних до виплати за облігаціями,  - 2 мільярди 34,6 мільйона гривень.  Показник співвідношення державного боргу в ОВДП стосовно валового  внутрішнього  продукту  на  початок  1997  року становив 2,2 відсотка.

 

     За рахунок  випуску  ОВДП  у  1997  році на покриття дефіциту державного бюджету було отримано 4,9  мільярда  гривень.  Упродовж 1997  року ринок державних облігацій функціонував у несприятливому макроекономічному оточенні.  Це  -  відсутність  протягом  першого півріччя   1997   року   Закону   про  Державний  бюджет  України; незадовільне надходження до державного бюджету податкових платежів (доходи  виконано  лише  на  75,5  відсотка),  їх  невідповідність потребам фінансування першочергових видатків;  вкрай  незадовільні темпи приватизації; повільні структурні зрушення в економіці.

 

     Слід зазначити,   що  серед  внутрішніх  джерел  фінансування бюджетного дефіциту у 1997 році  не  передбачалися  прямі  кредити Національного  банку.  У розвитку ринку ОВДП у 1997 році виділяють кілька періодів.

 

     Перший період - січень-травень 1997 року.  В цей період попит на  державні  облігації  стабільно  перевищував  пропозицію.  Тому дохідність за ОВДП до кінця періоду суттєво знизилася:  з 48,5 - 6 відсотка  до  21- 31 відсотка наприкінці травня.  Борг у державних облігаціях у цей період зріс удвоє.

 

     Другий період - червень-серпень  1997  року.  Протягом  цього періоду  суттєво зросла інтенсивність залучення коштів через ринок ОВДП. Значний приріст запозичень у цей період був зумовлений рядом суттєвих факторів.  Практично не було зовнішнього фінансування. На ці місяці припали пікові виплати за ОВДП попередніх випусків.

 

     Водночас потрібно було виконати цілу  низку  зобов'язань,  що мали  винятковий  характер.  Зокрема  це:  фінансування  вугільної промисловості;  погашення прострочених заборгованостей  з  виплати заробітної   плати   педагогічним  працівникам;  фінансування  вже обмежених   поточних   видатків   з   метою   накопичення    нових заборгованостей.

 

     Незважаючи на    суттєве   збільшення   пропозиції   ОВДП   і запровадження з 1 липня оподаткування доходів від ОВДП,  попит  на облігації   упродовж  цього  періоду  перевищував  їх  пропозицію. Відповідно продовжувалось зниження дохідності за ОВДП.  Наприкінці серпня  дохідність  за короткотерміновими облігаціями знизилася до 19,7 відсотка.  3 червня було  припинено  фінансування  бюджетного дефіциту   через   тримісячні   ОВДП   і  було  розгорнуто  продаж півторарічних облігацій.

 

     Третій період - вересень-грудень 1997 року.  Суттєве зниження дохідності за ОВДП влітку 1997 року створило умови для спрямування інвестицій не тільки на операції  на  ринках  валюти  і  державних облігацій, а і на ринок корпоративних цінних паперів, кредитування виробничих  проектів.  Проте  корпоративний  сектор  ринку  цінних паперів   через   нерозвинутість   його  інфраструктури  не  набув розвитку.  Це з одного боку.  З другого - ставки  за  банківськими кредитами   і   депозитами   не   знижувалися  адекватно  зниженню дохідності ОВДП.

 

     Таким чином,  на  початок   вересня   ринок   ОВДП   виявився "перегрітим"  порівняно  з  іншими  сегментами грошового ринку.  У поєднанні з цією обставиною кризові явища  на  міжнародних  ринках капіталу  спричинили різке скорочення попиту на державні облігації та зростання дохідності за ОВДП.

 

     Наприкінці 1997 року заборгованість за  облігаціями  в  обігу становила:   за  цінами  розміщення  6  мільярдів  736,7  мільйона гривень,  з урахуванням відсотків -  8  мільярдів  761,6  мільйона гривень.  Відношення щодо валового внутрішнього продукту зросло до рівня 7,3 відсотка.

 

     І останній період - січень-жовтень 1998 року.  Кризові  явища на  міжнародних  ринках  капіталу в четвертому кварталі 1997 року, складна ситуація в країні щодо надходження податкових  платежів  у грошовій   формі,   їх   невідповідність   потребам   фінансування першочергових   бюджетних   програм    та    незадовільні    темпи приватизації,  відставання в розвитку сектора корпоративних цінних паперів,  що є дуже привабливими,  створили тиск  на  ринок  ОВДП, призвівши до різкого зменшення попиту на облігації та зростання їх дохідності у січні-лютому до 50 відсотків річних.

 

     Для виправлення становища,  зниження вартості  обслуговування ОВДП  з  початку  1998  бюджетного року поставлено за мету суттєво уповільнити    темпи    зростання    заборгованості    за    ОВДП, переорієнтувати   фінансування   бюджетного   дефіциту   з  джерел внутрішніх на зовнішні.

 

     Зазначені заходи дали змогу досягти  у  квітні-травні  певної стабілізації на ринку ОВДП:  за І квартал приріст заборгованості з облігацій з урахуванням належних  до  виплати  за  ними  відсотків становив лише 7 відсотків,  а заборгованість з облігацій за цінами їх розміщення - лише 0,9 відсотка за рахунок зниження дохідності.

 

     Проте нова хвиля  кризових  явищ  на  закордонних  фінансових ринках,  продовження  складної ситуації з надходженням податків та обмеження Національним банком  своєї  участі  на  ринку  облігацій спричинили  у  червні  різке підвищення дохідності за ОВДП - до 75 відсотків річних,  незважаючи на те що приріст боргу  в  державних облігаціях за перше півріччя 1998 року становив лише 11 відсотків.

 

     Стан ринку   державних   облігацій  ускладнився  необхідністю залучення з внутрішніх джерел ресурсів  для  забезпечення  пікових виплат  за  зовнішнім  боргом у серпні.  Як результат - внутрішній ринок  урядових  цінних  паперів  виявився   надто   перенасиченим державними облігаціями, що створило негативний кумулятивний ефект. Він полягає в тому,  що подальші спроби збільшення обсягу залучень з  внутрішнього  ринку  призводять  до  неадекватного  порівняно з динамікою ВВП і податкових надходжень зростання відсоткових виплат з бюджету.

 

     У 1996-1997   роках,   тобто   лише  за  два  роки,  відбувся форсований  перехід  до  покриття  бюджетного  дефіциту  з  прямих кредитів Національного банку на державні облігації. Це потребувало відповідної насиченості внутрішнього ринку грошовою  масою.  Проте якщо відношення обсягу облігацій стосовно грошової маси - сьогодні на рівні розвинутих країн,  то коефіцієнт монетизації ВВП у нас  є значно меншим - у 5 разів.

 

     У 1997  році  ця  проблема  частково  розв'язувалася високими рівнями інвестицій  в  ОВДП  з  боку  нерезидентів,  які  придбали облігацій  на суму понад 3 мільярди гривень,  підтримуючи водночас рівень валютних резервів.  Проте при перших  же  ознаках  кризових явищ на фінансових ринках цей капітал став одним із факторів тиску щодо девальвації гривні.

 

     Як наслідок Національний банк підвищив відсоткові  ставки  на грошовому ринку, а з іншого боку зросла частка його участі в ринку облігацій внутрішньої державної позики.

 

     Для зменшення тиску на видаткову частину  державного  бюджету та   пом'якшення   впливу   кризових  явищ  на  економіку  України проводиться конверсія існуючого портфеля ОВДП з  метою  подовження терміну  їх  обігу  від  2  до  5,5 року,  із застосуванням різних механізмів конверсії для трьох  категорій  утримувачів  облігацій: резидентів, нерезидентів та Національного банку України.

 

     У ході  першого етапу конверсії,  яка відбулася в період з 27 по 31 серпня 1998 року,  було замінено ОВДП на загальну  суму  803 мільйони гривень.

 

     Наступним кроком  щодо конверсії облігацій стала заміна ОВДП, які   належали   нерезидентам,   у   ході   якої   було   замінено короткострокових  зобов'язань на суму 1,1 мільярда гривень.  Можна впевнено сказати,  що проведена конверсія дала змогу через  заміну облігацій внутрішньої державної позики продовжити строк повернення запозичених  коштів,  а  також  зменшити  тиск  щодо   виплат   за облігаціями  в 1998 році на загальну суму 1 мільярд 213,7 мільйона гривень і в 1999 році - на  суму  659,9  мільйона  гривень.  Тобто наявне суттєве зменшення навантаження на бюджетні видатки.

 

     Шановні народні   депутати!   Підсумовуючи   викладене,  хочу зазначити, що на сьогодні обсяг державного боргу України становить 48,4   відсотка  стосовно  валового  внутрішнього  продукту  і  за міжнародною класифікацією ще не є  критичним.  На  момент  набуття повноважень  нинішній  Кабінет  Міністрів постав перед наростанням прихованих проблем у сфері державного боргу.

 

     Замість послідовних дій щодо поліпшення ситуації із збиранням податків,  упорядкування  державних  видатків  у попередній період було допущено зростання державного боргу.  Так за 1996 рік борг  з облігацій  внутрішньої державної позики зріс у 9,2 раза;  за перше півріччя 1997 року - в  2,4  раза;  практично  не  було  зовнішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту, що виснажувало внутрішній фінансовий ринок.

 

     Проблема дефіциту ресурсів  на  внутрішньому  ринку  частково розв'язувалася  притоком  іноземного  капіталу,  який  спричинював штучне підвищення обмінного курсу гривні.  З осені  минулого  року запозичення уряду диктувались насамперед необхідністю погашення та обслуговування  накопиченого  державного   боргу.   Можливості   ж залучення  коштів  з  внутрішнього  ринку  були  майже  вичерпані. Причина цього - у форсованому нарощуванні внутрішнього запозичення у  1995-1997  роках.  За  таких умов - неминуче зростання вартості запозичень,   оскільки   є   об'єктивною   відносна    межа    для обслуговування грошовою масою потреб державного споживання.

 

     З огляду  на  це  зусилля уряду були зосереджені на суттєвому зниженні  темпів  зростання  боргу  за   облігаціями   внутрішньої державної  позики.  Поставлено за мету переорієнтацію з внутрішніх джерел  фінансування  бюджетного  дефіциту  на  дешевші  і   довші зовнішні.

 

     Кожна гривня запозичень із зовнішніх джерел давала економію в обслуговуванні  боргу  -  30  копійок  порівняно   з   внутрішніми позичаннями.  Проте  кілька хвиль кризи в південноазіатському та в інших регіонах не дали змоги повністю реалізувати цю програму.

 

     Якщо до початку повноважень уряду були сприятливі  умови  для таких   країн,   як  Україна,  щодо  виходу  на  міжнародні  ринки середнього та довгострокового капіталу, то нинішній уряд зіткнувся з прямо протилежною проблемою.  З вересня минулого року закордонні ринки з кожним днем звужувалися через  переоцінку  ступеня  ризику для всіх країн з перехідною економікою.

 

     За таких  умов  іноземний  капітал  змінив  свою поведінку на фондовому  ринку,  вимагаючи  підвищення  плати  за  позичання   і виводячи з нього ресурси і чинячи тиск на обмінний курс.

 

     Проте навіть  за  таких  умов темпи приросту боргу за ОВДП за перше півріччя 1998 року були зведені до 11 відсотків порівняно  з таким же періодом минулого року. Було витримано більш як трикратне зниження  частки  нерезидентів  на  внутрішньому  ринку   боргових зобов'язань.  Завершення  ж  процедур  конверсії  ОВДП дасть змогу знизити навантаження з обслуговування і погашення державного боргу до  необтяжливих  обсягів.  Метою  такої політики є переорієнтація внутрішніх фінансових позичкових ресурсів на розвиток виробництва, а не на державне споживання, суттєве їх здешевлення.

 

     За результатами  обміну вирішується комплекс взаємопов'язаних завдань:  скорочення темпів зростання заборгованості за внутрішнім боргом;  зменшення  видатків  з  обслуговування  державного боргу; продовження  середнього  строку   погашення   державних   боргових зобов'язань;  зняття  короткострокового  тиску  на  обмінний  курс гривні з боку нерезидентів.  Проектом Державного бюджету  на  1999 рік  передбачається  трикратне  порівняно  з  1998 роком зменшення обсягу урядових запозичень.  Тим самим Державний бюджет 1999  року не  породжуватиме  додаткових чинників тиску на національну валюту та  валютні  резерви,  створить  умови   для   збільшення   обсягу інвестицій у реальний сектор економіки.

 

     Водночас на сьогодні баланс ресурсів, що розподіляються через державний  бюджет,  залишається  вкрай  напруженим,   зберігається дефіцит грошових ресурсів для забезпечення першочергових бюджетних програм, адже показники державного боргу в середній довгостроковій перспективі  не можуть бути нормалізовані без суттєвого поліпшення становища у сфері державних доходів. Тому конче потрібна підтримка Верховною  Радою  законопроектів  щодо збільшення дохідної частини державного бюджету.

 

     Крім цього уряд потребує підтримки Верховної Ради  з  питання прийняття  Закону про державний борг,  проект якого грунтується на проекті Закону про зовнішній державний борг,  який було прийнято в першому читанні ще в 1995 році.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   прошу  записатися  на  запитання. Відведемо 10 хвилин.

 

     Від комітетів  і  фракцій  записалися  24  народні  депутати. Гадаю,  потрібно скоротити або той,  або той список, тому що в нас часу не вистачить, щоб дотримати регламенту.

 

     Будь ласка, виставте на моніторі 10 хвилин.

 

     Слово надається  депутатові  Жовтяку,   за   ним   депутатові Сушкевичу.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Шановний Ігоре  Олександровичу,  уважно  вивчаючи  проблему  внутрішнього і зовнішнього державного  боргу,  не  можна  не  згадати  українську приказку  про  недоумкуватого  сина,  який  звертається до батька: "Кінчайте  батьку  торгувати,  бо  нема  чим  здачу  давати".   На обслуговування  і  погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу витрачено 9,9 мільярда  гривень,  тобто  95  відсотків  усіх доходів державного бюджету. У зв'язку з цим у мене два запитання.

 

     Перше. Конвертацію  ОВДП  під  22  відсотки  річних у твердій валюті - ви вважаєте це успіх уряду чи,  може,  в  цьому  все-таки його ганебна поразка?

 

     І друге.  Які  у  вас дані щодо кредитів,  які видавалися під гарантії уряду?  І хто з посадових осіб уряду,  який спричинив  до видачі кредитів, які не були повернуті, покараний? Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Я підкреслював це у своєму виступі і  зараз  ще  раз  хочу  сказати,  що  проблема  зростання державного  боргу  безпосередньо пов'язана із проблемою визначення дефіциту бюджету.  Якщо ми плануємо високий дефіцит  бюджету,  наш борг  зростатиме.  І  ціни нам диктуватимуть за запозиченнями.  Це перше.

 

     Друге. Стосовно  конверсії.  Не  22,  а  трохи  менше  -   20 відсотків.  Так,  дуже  дорого.  Але  я цілком переконаний,  що це набагато краще,  ніж допустити зрив виплат,  який би обійшовся нам набагато  дорожче.  Україна  вперше  у  світовій  практиці зробила конверсію  для  нерезидентів.  За  облігаціями,  за  інструментами конверсій боргових зобов'язань до нас ніхто не робив. Ми заплатили лише 20-25 відсотків від  того,  що  мали  б  заплатити,  решту  - реструктуризували на два роки.  Це визнано міжнародними експертами як добрий результат.

 

     Щодо третього запитання.  На жаль,  нам,  уряду,  досі ще  не вдалося   повністю   розв'язати   проблему   погашення  боргів  за гарантованими  кредитами.   Ми   інтенсифікували   цю   роботу   і використовуємо всі можливі механізми. Це і арешт рахунку боржника, це  подання  позову  до  арбітражного   суду   на   стягнення   за зобов'язаннями   на   майно   боржника.  На  кожному  підприємстві поставлено відповідний податковий пост, який контролює надходження коштів і сплату податків. На жаль, є пряме зволікання, є, я сказав би,  прямий  саботаж  з  боку  деяких  керівників  підприємств  по поверненню цих кредитів.

 

     Ви знаєте,  що  Кабінет  Міністрів  провів  засідання з цього питання.  Одного керівника  "Криворіжсталі"  знято  з  роботи.  Ми попередили,   що   протягом   наступного  місяця  продовжуватимемо практику заслуховування  й  відповідальності.  Ми  бачимо,  що  на сьогодні почалися певні зрушення.  Наприклад, очікується погашення до кінця року приблизно 40 мільйонів доларів тими,  хто заборгував понад 600 мільйонів.  Ми повинні цього 1999 року повністю погасити заборгованість  за  рахунок  усіх  можливих  заходів.  Ми   навіть прийняли   рішення   про  припинення  надання  гарантій,  а  потім розглянемо більш уважно і, можливо, потрібно буде суттєво обмежити цю практику.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич, за ним - депутат Ващук.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та   інвалідів (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракція "Громада",  громадські організації інвалідів  України.  Шановні  народні  депутати!  Хвилинку  уваги. Послухайте,  в якому становищі нині  опинилися  інваліди  в  нашій країні.  Я  хотів  би  до  цього  привернути  увагу  також першого віце-прем'єра Голубченка Анатолія Костянтиновича. Зупиніться, будь ласка, послухайте, про інвалідів в Україні.

 

     Я, Ігоре  Олександровичу,  хотів  би поставити запитання щодо заборгованості держави перед інвалідами,  про фінансування заходів соціального захисту, що здійснюються за рахунок державного бюджету України.

 

     Цього року,  а він уже завершується, профінансовано ці статті від того,  що має бути, лише на 17 відсотків. Борг держави за 1998 рік перед цими людьми становить 81 мільйон 137 тисяч  гривень,  за минулий рік - 34 мільйони 838 тисяч гривень.  Майже більш як удвоє зросла заборгованість держави по підтримці інвалідів.

 

     Я хотів би спитати вас таке.  Яких заходів вживатиме  уряд  у зв'язку з такою заборгованістю? Це перше.

 

     І друге.   Що   можемо  сказати  цим  людям  напередодні  Дня інвалідів - 3 грудня - щодо виплат за рахунок  державного  бюджету для них у цьому році?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Сьогодні,  у  цей  час  відбувається  засідання Кабінету Міністрів, на якому одним із питань розглядається питання щодо  становища,  яке  склалося  із соціальними виплатами,  у тому числі й інвалідам.

 

     Міністерство фінансів  разом   із   Міністерством   економіки підготувало  комплекс  заходів  (вони  зараз обговорюються),  який дасть можливість отримати до кінця року  приблизно  600  мільйонів гривень  додаткових надходжень.  Вони будуть направлені насамперед на погашення заборгованості із соціальних виплат,  у тому числі  й інвалідам.

 

     Тому я  зараз  відповідально кажу,  що ми знайдемо можливість істотно поліпшити становище з розрахунками,  у  тому  числі  перед протезними  заводами,  які  на  сьогодні  ще  не  профінансовані з бюджету.  І  я  визнаю  ту  критику,  яка   прозвучала,   стосовно недостатнього  фінансування програм по інвалідах,  які на сьогодні є.

 

     У мене є і письмові  запитання,  тому  дозвольте  через  одне запитання відповідати і на них.

 

     "Фракція Соціал-демократичної партії України. Депутат Марчук. Як  відомо,  офіційна  заборгованість  України  в   своїй   основі формується   за   рахунок  трьох  складових:  внутрішнього  боргу, зовнішніх позичок та боргу  місцевих  органів  влади  за  кредити, надані під гарантії уряду.

 

     Яку суму  на  сьогодні  становить  офіційна заборгованість по відношенню до ВВП на душу населення?"

 

     За станом на 1 жовтня державний борг  України  дорівнює  50,7 мільярда  гривень,  або 14,9 мільярда доларів США.  За прогнозними розрахунками відношення державного боргу до  ВВП  на  кінець  року становитиме 48 відсотків.

 

     Вважаю за  необхідне  зазначити,  що  таке відношення не може розглядатися як критичне.  Дозвольте навести  приклади  відношення боргу до ВВП в деяких країнах.  Італія - борг до ВВП становить 120 відсотків,  Бельгія - 118 відсотків,  Португалія - 105  відсотків. Тобто цей показник в Україні більше ніж удвоє нижчий.  Але у нас є інша проблема  -  наші  боргові  зобов'язання  короткострокові,  і кожного   бюджетного   року  доводиться  витрачати  великі  кошти. Щоправда це не 9  мільярдів,  про  які  говорив  народний  депутат Жовтяк,  тому  що  до основної суми погашення боргу за міжнародною класифікацією відноситься тільки сплата відсотків,  але й ця  сума стає  для  нас на сьогодні критичною.  Тому треба вживати заходів, про які я говорив, щодо врегулювання цієї проблеми.

 

     З розрахунку на душу населення за станом  на  1  жовтня  1998 року  на  кожного  жителя  України  припадає 993 гривні державного боргу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук. За нею - депутат Самойленко.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20,   Волинська   область).   Аграрна   партія   України.    Ігоре Олександровичу!  До тих боргів,  котрі на сьогодні є, - внутрішній борг перед бюджетниками,  пенсіонерами,  зовнішній борг,  який  ви щойно  охарактеризували,  у  депутатів  є  ще  перелік  боргів  по кредитах,  наданих під гарантії держави.  Це 674 мільйони доларів, узяті починаючи з 1992 року і до сьогодні.  Фірми,  які одержували гроші,  не розрахувалися.  За них платить держава,  бо вона надала гарантії.

 

     Скажіть, який  механізм  розроблено урядом,  щоб люди,  котрі беруть гроші,  котрі ними користуються (а багато з  них  сидять  у цьому  залі  та  проводять  благодійницькі акції в своїх округах), розраховувалися  за  них?  Ми  знаємо   багато   фірм,   достатньо серйозних, багатих, але чомусь сьогодні державу примушують платити за тими боргами,  за якими повинні платити вони! Через те й росте, як сніговий клубок,  оця заборгованість - ви платите відсотки,  ви сплачуєте ці борги.  Чому такий безлад у нашій державі?  І все  це лягає на плечі отих бідних, народу.

 

     Я вважаю,  що  треба в газеті надрукувати назви фірм та імена їх керівників, які за рахунок держави, народу забезпечують власний добробут.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  дякую  вам  за  запитання.  Це  дуже важливе запитання,  тому що йдеться не про незначні суми - йдеться про 670 мільйонів  доларів Сполучених Штатів Америки.  На сьогодні ця сума складається із  заборгованості  підприємств  та  організацій,  які взяли кредити, отримали обладнання, продукцію і не повернули кошти до державного бюджету. А держава за все це розрахувалася.

 

     На жаль,  у нас був період,  коли зовсім не було контролю  за наданням   гарантій.  Ми  не  встигли  тоді  сформувати  необхідну систему,  тому  зараз   повинні   буквально   ганятися   за   цими "позичальниками",  які  не бажають віддавати до державного бюджету те, що, фактично, позичили. Трапляються навіть такі ситуації, коли змінився керівник, і новий керівник каже, що я не брав гроші, тому за це не відповідаю. Я не кажу, що так роблять усі, але таке є.

 

     Що ми зараз робимо з цього питання?  Ще відповідно до  Закону про  Державний бюджет на 1997 рік Державна податкова адміністрація накладає арешти на рахунки підприємств,  і ми стягуємо ці кошти  в безакцептному  порядку.  Але  ви знаєте,  що можна ховати кошти на інших  рахунках.  Тому  нині  ми  проводимо  суцільну   перевірку, виставляємо  податкові  пости  всюди,  по  всіх  рахунках,  які є, залучаємо до цього Національний банк.  Податкова  адміністрація  в кожному  випадку несплати за кредит,  виданий під гарантії уряду і не  покритий  позичальником,  виставляє   відповідний   позов   до арбітражного  суду.  Міністерство  фінансів  направляє  відразу  ж матеріали  КРУ  і  передає  їх  до  прокуратури  та   Міністерства внутрішніх справ.

 

     Я вважаю, що прокуратурі треба активніше проводити цю роботу, відкривати кримінальні справи.  Це повинно позитивно  вплинути  на тих,  хто  зараз обслуговує борг,  і хто буде його обслуговувати в наступні періоди.

 

     Ми маємо  повний  перелік   згадуваних   підприємств   і   їх керівників, тож, думаю, найближчими днями, може, вже сьогодні, він буде опублікований у пресі.  Тиск на таких позичальників ми будемо продовжувати до повного погашення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Самойленко.

 

     МІТЮКОВ І.О. І ще, вибачте, є письмове запитання, пов'язане з цим. "Фракція Селянської партії України. Народний депутат Довгань. Концерн  "Украгротехсервіс" є найбільшим боржником перед державним бюджетом України за отримані іноземні кредити під гарантії  уряду. Зокрема,  державний  бюджет  зазнав  втрат  через останній кредит, узятий Украгротехсервісом під гарантії уряду,  в  обсязі  понад  1 мільярда доларів на закупівлю тракторів марки "Джон Дір",  які вже більше  півроку  стоять  нереалізовані   через   брак   коштів   у сільгоспвиробників.  Хто  із державних посадових осіб причетний до затвердження такого необачного проекту і кредиту,  і  хто  повинен нести відповідальність?"

 

     Я повинен   дати   об'єктивну  інформацію  з  цього  питання. Заборгованість Украгротехсервісу за кредити,  надані під  гарантію Кабінету   Міністрів   1992   року,  яку  ми  успадкували  ще  від Радянського Союзу,  становила 22 мільйони доларів США. Арбітражний суд визнав факт погашення Украгротехсервісом цієї суми.

 

     У 1998  році  концерну "Украгротехсервіс" надано кредитів для залучення  під  державні  гарантії  шляхом  оплати  контрактів  на закупівлю  тракторів  компанії  "Джон  Дір"  на суму 95,7 мільйона доларів. Заборгованість концерну перед державою з цього кредиту на 1  листопада  становить  один  мільйон  доларів  Сполучених Штатів Америки.  400 тисяч гривень перераховано після наради, на яку було запрошено  керівництво  концерну.  І  на  сьогодні  маємо письмове підтвердження зобов'язань  погашення  заборгованості,  поточної  і тієї, що утворилася, до середини грудня.

 

     ГОЛОВА. Голова комітету Самойленко. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   ПЗУ).   Голова   Української екологічної асоціації "Зелений світ".  У моєму розумінні отримання кредитів - це вкладення грошей у майбутнє.  Отже,  кредити, які ви отримали,  ми б мали вкладати для того, щоб в Україні було вигідно народжувати дітей, виховувати, навчати.

 

     Яких заходів вживає уряд для того, щоб в Україні вигідно було молодим  мамам  народжувати і виховувати дітей,  учням навчатися в середніх  школах,  учителям  отримувати   зарплату   і   студентам здобувати вищу освіту? Що з кредитів спрямовано на такі заходи?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Насамперед,   загальні   боргові  зобов'язання спрямовуються на покриття дефіциту бюджету, тобто формують джерела фінансування всіх видатків.

 

     Соціальні видатки   в   нас   фінансуються  в  першочерговому порядку,  хоча в обмежених обсягах. Тому можемо говорити, що кожна частка   залученого  кредиту  в  якійсь  пропорції  надається  для погашення  соціальних  виплат,  зокрема  на   підтримку   програми допомоги багатодітним сім'ям, молодим матерям.

 

     Але я  вважаю  найефективнішим  із даного питання - залучення кредитів під конкретну програму розвитку,  наприклад  медицини.  В нас   поки   що   немає   кредитів,   пов'язаних   із   підтримкою народжуваності,  але є програма,  під яку залучено кредит ФРН  для створення  центру реабілітації людей похилого віку.  Дана програма розрахована під кредит,  котрий надається на 5-8 років.  Тобто  ми розтягуємо  фінансування  з державного бюджету на певний період (я вважаю,  що це ефективно) і маємо можливість  розпочати  виконання програми вже нинішнього року.

 

     Я підтримую  кредити,  які  ми  вкладаємо в державний бюджет, вони фактично є заміщенням капітальних вкладень.

 

     Коли Міністерство  охорони  здоров'я  підготує  пропозиції  з програми стосовно підтримки народжуваності,  Міністерство фінансів уважно розгляне і загалом підтримає таку пропозицію,  якщо ми  все розкладемо за бюджетними роками на період 8-10 років.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Слово має Валентин Костянтинович Симоненко - голова Рахункової  палати.  Будь  ласка.  Скільки  вам потрібно? 15 хвилин? Прошу.

 

     СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати. Уважаемый Александр Николаевич,   уважаемые   народные   депутаты!   Счетная    палата неоднократно  информировала  Верховную  Раду,  Президента Украины, Кабинет Министров о состоянии и проблемах обслуживания и погашения государственного долга Украины. За 1,5 года по этим проблемам нами официально  подготовлено  и  подано   в   высшие   государственные инстанции более 10 различных видов материалов.

 

     В июне   текущего   года,  за  два  месяца  до  августовского финансового кризиса, именно с этой трибуны мне довелось говорить о критическом   состоянии   государственного  долга,  нерациональном использовании займов правительства. Разрешите, уважаемые депутаты, процитировать  самого  себя  по стенограмме:  "Финансовый кризис в первую  очередь  будет  спровоцирован   политикой   правительства, сконцентрированной    на    решении   финансовых   проблем   путем экономически необоснованных громадных и дорогостоящих займов".

 

     Но, как говорится,  нет пророка в  своем  отечестве.  Счетная палата,  к сожалению, им пока не стала. Сегодня в очередной раз мы направили информацию Верховной Раде о  состоянии  государственного долга   в  целом,  внешнего  долга  и  по  облигациям  внутреннего государственного  займа  (надеюсь,  вы  уже  ознакомились  с  этой информацией).  И  мы  вправе ожидать,  что наши разработки,  как и определено законом, будут служить основой для принятия решения.

 

     В связи с этим - первый вопрос:  какой же  все-таки  реальный об ем государственного долга Украины?  И второй:  как оценить этот об ем?  Государственный долг у нас большой или небольшой?  И стоит ли об этом так много говорить?

 

     Согласно данным  Министерства  финансов  Украины (а мы только что услышали об этом из  уст  министра  финансов)  государственный долг  Украины  на  1 октября составил 50,5 миллиарда гривень.  При этом обществу усиленно внушается тезис,  что государственный  долг Украины  незначительный  по  сравнению  с  другими  странами,  что никаких проблем здесь нет, что можно и нужно дальше одалживать где только    возможно.   Если   исходить   из   таких   об емов,   то государственный  долг  вроде  бы   еще   не   достиг   критических показателей,  но стремительно к ним приближается.  А если исходить из реальных,  но неучитываемых  и  неоформленных  в  правительстве об емов государственного долга,  то оказывается, что они уже давно превысили все установленные во многих  странах  мира  максимальные граничные уровни.

 

     Проведенные Счетной  палатой проверки и исследования показали неадекватность учета государственного  долга,  его  несоответствие хотя бы минимальным требованиям международных стандартов.  В связи с этим  попробуем  ответить  на  несколько  риторических  вопросов (прошу   внимательно   вдуматься   в   цифры).  В  соответствии  с Конституцией и  законом  государство  гарантирует  и  компенсирует обесцененные  вклады  своим  гражданам в Сбербанке бывшего СССР на сумму 132 миллиарда гривень. Как вы считаете, долг это или нет? По всей  здравой  логике и международным нормам - это государственный долг. Но правительство данную сумму не считает долгом. Государство своевременно  не  выплачивает заработную плату и другие социальные выплаты,  имеет значительную бюджетную задолженность  по  ним  (на сегодня   она   составляет   около  3,5  миллиарда  гривень).  Это государственный долг или нет?

 

     Правительство брало в коммерческих банках кредиты на закрытие бюджетных  прорех,  а  также на реконструкцию и сооружение,  мягко говоря,  общегосударственных строек на сумму более  300  миллионов гривень  и признало их своим постановлением номер 130 от 7 февраля 1998 года.  Это государственный долг или нет?  Если да,  то почему эта   сумма  в  долге  не  значится?  Даже  без  задолженности  по облигациям внутреннего государственного  займа  расхождение  между отчетностью    Министерства   финансов   и   Национального   банка (естественно,  в сторону уменьшения Минфином своей  задолженности) составило  более  чем  2 миллиарда гривень.  Месяц идет спор,  кто прав.  Но  уменьшили  на  2  миллиарда  гривень.  Даже  без  учета выпущенных казначейских обязательств в виде векселей,  а также без неоформленной задолженности перед  Россией  за  потребляемый  газ, легко  подсчитать,  что  государственный  долг  уже  превысил  180 миллиардов гривень,  что почти  в  8  раз  превышает  все  доходы, предусмотренные в проекте бюджета на 1999 год.

 

     Эти цифры называю не для того, чтобы как-то кого-то напугать, а прежде  всего  для  того,  чтобы  заземлить  наши  экономические бюджетные  проблемы,  для  того,  чтобы  всем  нам  подумать,  как выходить из этой чрезвычайной ситуации.

 

     Но вернемся еще  раз  к  официальной  цифре  государственного долга 50,5 миллиарда гривень.  Много это или мало? В международной практике для оценки состояния государственного долга  используются различные показатели.  Мировой банк, например, считает критическим уровнем государственного внешнего долга 50  процентов  ВВП.  Совет национальной безопасности Российской Федерации считает максимально допустимый   показатель   текущей   потребности   государства    в обслуживании  внутреннего долга по налоговым поступлениям сводного бюджета на уровне 25 процентов.  В вопросах государственного долга Украина не имеет сегодня своих узаконенных критических показателей экономической безопасности страны.  Но в соответствии со статьей 6 Закона  о  государственном  внутреннем  долге в Украине предельные размеры внутреннего долга,  его структура и сроки погашения должны устанавливаться вами,  уважаемые народные депутаты Верховной Рады, одновременно с утверждением государственного бюджета на  следующий год.

 

     На 1997 и на 1998 годы структура государственного внутреннего долга не утверждалась. Так какая же может быть оценка, даже исходя из  официальных  цифр,  государственного долга?  По нашему мнению, мнению  коллегии  Счетной  палаты,  иной  оценки,  как  преддверие катастрофы, не подберешь.

 

     В июне этого года Счетная палата информировала вас о том, что за 4 месяца  1998  года  правительством  было  взято  в  долг  4,7 миллиарда  гривень,  а  получено  в  виде  налогов  и  сборов  4,1 миллиарда гривень,  или на 600 миллионов  меньше.  За  9  месяцев, соответственно,  было  взято  в  долг  10,6 миллиарда,  а получено доходов 10,3 миллиарда.  То есть Украина за 9 месяцев одолжила  на 300 миллионов гривень больше,  чем заработала. А на обслуживание и погашение государственного долга уже затрачено в этом  году  почти 10 миллиардов гривень, что соответствует 95 процентам всех доходов государственного  бюджета.  На  эти  цели  было  израсходовано  93 процента внешних и внутренних заимствований. И при этом, уважаемые народные депутаты,  следует учитывать ту особенность ситуации, при которой Украине,  имеющей огромные долги перед другими странами, в то же время никто в этом мире официально ничего не должен.  Ну что тут скажешь?

 

     Третий вопрос. Как используются средства внешних и внутренних займов,  которые есть источниками финансирования  государственного долга?

 

     Приведу несколько примеров. От Международного валютного фонда Украина получила кредит на сумму 2,7 миллиарда долларов.  За  счет кредитов  в  основном формировались валютные резервы Национального банка для поддержки стабильности национальной  валюты  и  покрытия дефицита платежного баланса.

 

     Фактически же  в  1998  году  валютные  резервы Национального банка уменьшились вдвое.  Произошла глубокая девальвация гривни. В сентябре  месяце  отрицательное сальдо текущего платежного баланса превысило 4 миллиарда долларов США.  От  Мирового  банка  получено кредитов   больше,  чем  на  полтора  миллиарда  гривень,  которые предоставлялись    на    развитие    предприятий    (вслушайтесь), реструктуризацию сельского хозяйства и угольной промышленности.

 

     Полученные средства  фактически использовались правительством по своему усмотрению,  а именно: для приобретения энергоносителей, финансирования   дефицита   бюджета,   погашения  внешнего  долга. Угольная отрасль  или  сельское  хозяйство,  которые  должны  быть поддержаны  за  счет  этих  кредитов,  оказались,  как  вы неплохо знаете, в глубоком кризисе. Счетная палата информировала Верховную Раду  о состоянии использования предприятиями иностранных товарных кредитов, полученных под гарантию правительства.

 

     Теперь я хотел бы ответить депутату Ващук на вопрос,  который она  задавала  министру  финансов Митюкову.  К распределению таких кредитов в нашем государстве имеют отношение  более  10  различных организаций и ведомств. Это и Валютно-кредитный совет, и Минфин, и Минэкономики,  и  Министерство  внешних  экономических  связей   и торговли,  и агентство,  которое возглавляет уважаемый Роман Шпек, который, кстати, возглавляет и Валютно-кредитный совет.

 

     В эту  компанию  не  так  давно  приняли  и  такую  известную структуру,  как  Госинвест.  Решения  принимаются  сообща,  а  вот возвращать долги не хочет  никто.  Никто,  кроме  государственного бюджета,  за  счет  которого  оплачено  уже  ни  много ни мало 1,4 миллиарда долларов США. Мы информировали руководство государства о серьезных  недостатках в этой сфере,  о порочности разработанных и поддерживаемых схем  использования  кредитов.  Вносили  также  ряд предложений,  в  частности по ликвидации Валютнокредитного совета, который сегодня  является  реликтовым  финансовым  образованием  - органом коллективной безответственности.

 

     Какая же   реакция?  Может,  правительство  сломало  порочные схемы?  Абсолютно нет, хотя в последнее время вокруг этой проблемы наблюдается  много шумихи и суеты:  правительство регулярно издает грозные   постановления,   держит   под   замками    руководителей предприятий-должников,  устанавливает налоговые посты и привлекает Генеральную прокуратуру...  А результатов нет! И не может быть! Их не может быть только потому, что в самой системе получения кредита заложена  его  невозвратность!  Издавая   грозные   постановления, правительство   одновременно   подписывает  незаконные  решения  о продлении  сроков  погашения  просроченных  иностранных   кредитов отдельным избранным предприятиям!..

 

     Здесь уже поднимался вопрос об "Украгротехсервисе".  В январе было постановление Кабинета Министров о начале его банкротства, но не  прошло  и  трех  недель,  как  первый  заместитель  уважаемого Митюкова своей резолюцией  приостановил  действие  этого  решения. Более  того,  не  погасив первый кредит,  правительство снова дало очередной кредит "Украгротехсервису"... Круг замкнулся!

 

     Кстати, в   предоставленном   Верховному    Совету    проекте Государственного  бюджета  на  1999  год  вносится предложение всю просроченную задолженность по иностранным кредитам продлить еще на три  года,  а  это ни много ни мало - почти три миллиарда гривень! Этих денег с лихвой  хватило  бы  на  погашение  задолженности  по заработной плате и социальным выплатам бюджетникам.

 

     Что касается эффективности внутренних займов за счет операций с  облигациями  внутреннего  государственного  займа,  то  сегодня наверняка  для всех уже очевиден факт,  что конкретным результатом есть прямые непроизводительные потери государственного бюджета  по обслуживанию и погашению ОВГЗ в сумме 8 миллиардов гривень!

 

     Таким образом,    и   внутренние,   и   большинство   внешних заимствований  привели  лишь   к   дополнительным   непродуктивным расходам  государственного бюджета по их погашению и обслуживанию. Вот вам и вся эффективность!

 

     Четвертый вопрос:  почему же все-таки это  происходит  и  как законодательно  урегулировать данные вопросы?  К сожалению,  нужно констатировать  низкий  уровень  законодательного  и  нормативного урегулирования     проблемы     государственных     заимствований, обслуживания и погашения государственного долга.

 

     Возьмем, к   примеру,   базовый   Закон   о   государственном внутреннем долге Украины.  Вроде бы в нем предусмотрено все, кроме одного, но очень важного: у кого же правительство занимает деньги? Если  отталкиваться  от логики здравого смысла,  то ответ вроде бы однозначен:  у украинских банков,  предприятий, граждан, то есть у резидентов.  Но  правительство и Национальный банк 31 августа 1996 года,  используя  нечеткость  закона,   приняли   решение   делать внутренние  займы  у  нерезидентов.  Интересная  деталь:  Минфин с Национальным  банком  разрабатывали  и  регистрировали  в  Минюсте порядок осуществления нерезидентских операций с ОВГЗ более года. И именно на этот период пришлись наибольшие об емы таких операций  с нерезидентами.    На   момент   приобретения   этими   документами юридической силы нерезиденты уже владели 42 процентами  всех  ОВГЗ на сумму порядка 3,5 миллиарда гривень.

 

     Однако по  случайному  или,  наоборот,  об ективному стечению обстоятельств именно в этот момент  и  начались  массовые  бегства нерезидентов с финансового рынка Украины, что дорого стоило нашему государственному бюджету.

 

     Или возьмем другой закон - Закон о структуре государственного долга  по  состоянию на 1 января 1996 года.  Очень простая и ясная статья: "Списать задолженность перед Национальным банком в размере 7,7 миллиарда гривень".  А учитывая в основном эмиссионный порядок этих  кредитов,  полученных  правительством  в  1993-1995   годах, решение принято вроде бы взвешенное, базирующееся на экономических реалиях  этого  периода.  Если  же   внимательно   и   скрупулезно посмотреть  на  структуру этой суммы,  то мы увидим:  там валютный кредит на сумму  696  миллионов  долларов  США,  который  получило правительство  за  счет валютных ресурсов Международного валютного фонда и который является основой валютных  резервов  Национального банка.  Как  же  их  списать,  когда  они  подлежат  обязательному возврату,  сроки которого подошли уже сейчас?  Но самое главное  - Минфин  списал,  а Нацбанк эти 696 миллионов не может списать,  их надо заплатить.

 

     И последнее. Кто же оказался в выигрыше, а кто в проигрыше от такой  политики  внешних  и  внутренних  заимствований?  В  первую очередь выиграли  юридические  и  физические  лица,  которые  были задействованы  в  схеме  получения  и реализации кредитов.  Прежде всего это были производители  иностранных  государств,  которым  в виде товарных кредитов удалось сбыть нам не пользующуюся спросом у себя  продукцию.  Это  иностранные  банки  и   фирмы,   получившие сверхприбыли от операций с ОВГЗ,  часть украинских банков вместе с Нацбанком (от этих же операций) и,  конечно,  избранные украинские предприятия.

 

     Проиграло же  в  целом Украинское государство и мы все вместе взятые. И не только сегодня, но проиграем и завтра, и послезавтра.

 

     Подытожив сказанное,  приходим к выводу:  сутью экономической политики  государства,  к сожалению,  стало не зарабатывание денег путем поддержки деятельности предприятий,  улучшения  собираемости налогов  через  снижение  налогового пресса,  расширение налоговой базы,  а элементарное денежное жебрачество,  которое нынче красиво упаковывается   и   называется  "политикой  внешних  и  внутренних заимствований". Результаты налицо.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Альошин. Будь ласка.

 

     Це інформація, без запитань.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати!

 

     ГОЛОВА. Валерію  Борисовичу,  скільки вам потрібно:  5 хвилин вистачить?

 

     АЛЬОШИН В.Б. Гадаю, що так.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Насамперед дозвольте привернути вашу  увагу  до того факту,  що ціна питання,  котре розглядається, сягає понад 50 мільярдів гривень, як уже тут зазначалось і головним доповідачем - міністром  фінансів,  і  від  Рахункової палати Валентин Симоненко також на це вказав.  Саме такого рівня сягнули державні  внутрішні та зовнішні борги.  Проте,  як не дивно,  власне, даній проблемі - проблемі політики  державного  запозичення  та  управління  боргом майже  не  надано  уваги в Програмі діяльності Кабінету Міністрів, якщо  не  враховувати  кількох  загальних  тез   у   розділі   про вдосконалення бюджетного процесу.  Сподіваюся, що народні депутати це ще відзначать,  аналізуючи проект Програми діяльності  Кабінету Міністрів.  Це  може  бути  свідченням  або  достатньої складності названої проблематики для уряду протягом кількох найближчих  років і  бажанням  не  привертати до неї зайвої політичної уваги,  маючи доволі правильні концептуальні рішення стосовно того,  що ж робити з боргами, або ж демонстрація урядом розгубленості перед борговими зобов'язаннями.

 

     Про що свідчать об'єктивні тенденції останніх років? Предусім про  динамічне  зростання  обсягів  внутрішнього державного боргу. Нагадаю,  що тільки за останні два роки державний внутрішній  борг зріс більше ніж на 10 мільярдів гривень.

 

     Друга тенденція,  яка  також  досить  зрозуміла з інформації, поданої  Кабінетом  Міністрів,  -  це  значне   зростання   частки юридичних  осіб  у  структурі  основних кредиторів уряду.  Власне, можемо констатувати факт,  що населення не є  основним  кредитором уряду  і  не  бере  участі у формуванні його боргових зобов'язань. Можна  говорити  також  про  наявність  ухилу  урядової   політики запозичень на внутрішньому ринку здебільшого до короткотермінових, доволі дохідних облігацій внутрішньої державної позики.  Загальний висновок  із  внутрішніх запозичень може стосуватись їхньої досить високої вартості.

 

     Уся сукупність вищезазначених тенденцій переконливо  свідчила про неможливість проведення такої політики тривалий час. Отримавши перші сигнали вичерпання ресурсів резидентів на ринку  ОВДП,  уряд допустив  до  операції  з  державними цінними паперами внутрішньої державної позики нерезидентів.  Унаслідок цього ще на  певний  час була підтримана так звана фінансова піраміда облігацій.  Але разом із тим був відкритий шлях до фактичного  перетікання  внутрішнього боргу  в  зовнішній.  Це  супроводжувалося  окремими  заходами для забезпечення відповідних  правових  умов  функціонування  капіталу нерезидентів  на  ринку ОВДП.  Уряд ініціював внесення відповідних змін до законів про цінні папери і  Фондову  біржу  та  про  режим іноземного інвестування.

 

     Залучення коштів  нерезидентів  до  ринку  ОВДП  мало  в собі достатній  потенціал  ризиків,  оскільки  для  таких   ринків   як український,  що розвивається,  характерна інвестиційна активність короткотермінового спекулятивного капіталу з  важко  прогнозованою поведінкою  на  середньостроковій  перспективі.  Тому  ринок  ОВДП постійно перебував під загрозою (і фактично  це  сталося)  масової втечі інвесторів. Названі та інші обставини, серед яких головною є фактична неможливість продовжувати попередню  політику  запозичень на  ринку,  змусили  уряд  розпочати  роботу  з  конверсії власних зобов'язань за облігаціями державної внутрішньої позики. Попри всі критичні  зауваження,  які  лунали  вже з цієї трибуни,  а також у запитаннях,  можна  відзначити,  що  загальний  рівень  роботи   з конверсії   державних   зобов'язань   достатньо   високий.   І  це відзначають не  лише  фахівці-експерти  в  Україні,  а  й  фахівці закордонні.

 

     Я не   вдаватимуся   до  докладного  аналізу  всіх  аспектів, пов'язаних зі зовнішнім  боргом.  Хотів  би  спинитися  тільки  на констатації     потреби    законодавчого    врегулювання    питань функціонування та обслуговування державного боргу.  Концептуальною основою  розв'язання всієї цієї проблематики має стати повноцінний Закон про державний борг України.  І,  власне кажучи,  саме тому в проекті   постанови,   розповсюдженому  в  залі  від  мого  імені, пропонується Кабінету Міністрів протягом місяця подати на  розгляд Верховної  Ради  України новий проект Закону України про державний борг  України,  концептуально  об'єднавши  в   ньому   регулювання внутрішнього та зовнішнього боргів України.

 

     У зазначеному проекті закону треба,  поперше, ширше визначити основні поняття,  які використовуються в цьому  законі;  по-друге, визначити   основні   умови  надання  уряду  повноважень  укладати договори й угоди з державних позик та надавати  державні  гарантії за  ними;  по-третє,  визначити  зобов'язання  позичальників  щодо погашення державного  боргу  та  зобов'язання  стосовно  виконання державних   гарантій.   Крім   того,   законом  має  передбачатися реєстрація державного боргу та управління ним,  зокрема державними гарантіями.

 

     Належить також    визначити    інструменти,   які   генерують внутрішній державний борг,  призначення таких коштів та управління ними.   Так   само  треба  визначити  інструменти,  які  генерують зовнішній державний борг.  У названому  законі  необхідно  вказати функції  Міністерства фінансів та уповноважених агентів уряду щодо управління  зовнішніми  державними  позиками,  їх  використання  й обслуговування.   Обов'язково   треба   встановити  умови  надання державних   гарантій   та   процедуру   мінімізації   ризику    їх неповернення,  а  також  умови  віднесення  державних  гарантій на державний борг.

 

     Якщо Кабінет Міністрів концептуально підтримає таку ідею,  то Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності готовий подати відповідний законопроект,  робота  над  яким  завершується.  Після погодження  з  Кабінетом  Міністрів  цей  законопроект  може стати предметом розгляду Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні колеги, після тридцятихвилинної перерви ми розпочнемо обговорення.

 

     А зараз  дозвольте  надати  слово Валерію Дмитровичу Мішурі - голові Лічильної комісії.

 

     МІШУРА В.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати!  Дозвольте ознайомити вас зі  змістом  протоколу засідання  Лічильної  комісії Верховної Ради від 10 листопада 1998 року.

 

     "Слухали питання  про  підсумки  таємного   голосування   про призначення  на  посади членів Вищої ради юстиції.  У бюлетень для таємного голосування про призначення на посади членів  Вищої  ради юстиції були внесені кандидатури Гайсинського Юрія Олександровича, Копиленка Олександра  Любимовича,  Кочерги  Віктора  Герасимовича, Мельника Миколи Івановича, Мичка Миколи Івановича, Онопенка Василя Васильовича,   Пересунька   Сергія   Івановича,   Пінчука   Андрія Михайловича і Селіванова Анатолія Олександровича.

 

     На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила:  кількість народних депутатів, внесених до списків для таємного голосування, - 447; кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування,  - 306;  кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, - 298; кількість бюлетенів,  визнаних недійсними,  -  12;  не  підтримано жодного кандидата - 3.

 

     Кількість голосів, поданих за кандидатів: Гайсинський Юрій Олександрович - 88, Копиленко Олександр Любимович

- 43,  Кочерга Віктор Герасимович - 132, Мельник Микола Іванович - 105,  Мичко Микола Іванович - 34, Онопенко Василь Васильович - 84, Пересунько  Сергій Іванович - 46,  Пінчук Андрій Михайлович - 124, Селіванов Анатолій Олександрович - 161.

 

     Відповідно до частини другої статті 131 Конституції  України, статті  8  Закону  України  про  Вищу  раду  юстиції  та глави 3.7 Регламенту  Верховної  Ради  України  Лічильна  комісія   вирішила вважати  необраним  на  посаду  члена Вищої ради юстиції жодного з кандидатів".

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   дякую.   Шановні   колеги!   Ми   доручимо профільному  комітету  подивитися уважно і конституційні норми,  і регламентні  норми.  Можливо,  ми  повернемося  все-таки  до   тих кандидатів,  які  набрали  найбільше  голосів:  Селіванов  -  161, Кочерга - 132 і Пінчук - 124.  Якщо ще одного...  У нас є Мельник, який набрав 105...  Якщо комітет ввійде з пропозицією... Звичайно, не можна порушувати ці правові нормативи.  Можливо,  ми  до  цього питання повернемося наступного тижня.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  роботу.  Прохання  до  депутатів зайняти свої робочі місця.

 

     Шановні колеги,  скільки часу відведемо на обговорення? У нас є півтори години, але слід враховувати, що нам ще треба розглянути і друге питання.  Я просив би відвести 40 хвилин.  Не заперечуєте? Приймається.

 

     Слово надається   депутату  Черняку  від  Комітету  з  питань економічної політики.  За ним виступатиме депутат Кармазін. По три хвилини.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Шановні  депутати!  Становище  з  державним боргом  України  є критичним.  Думаю,  що уряд не зовсім адекватно оцінює ситуацію або не хоче,  щоб створювалося враження,  що  вона надто погана.  Наші боргові зобов'язання є короткотерміновими,  за них треба платити високі відсотки.  Загальна економічна ситуація в Україні  важка.  Україна - це не Італія і не Бельгія,  про які тут говорив міністр фінансів.

 

     Щомісяця Україна мусить виплачувати в  середньому  1  мільярд 100 мільйонів гривень боргу.  Є,  звичайно,  коливання по місяцях. Надходження  до  державного  бюджету  в   середньому   на   місяць становлять 800 мільйонів гривень.  Отже,  кожен місяць утворюється фінансова дірка приблизно в 300 мільйонів гривень,  яку  необхідно покрити.  Крім  того,  750 мільйонів гривень щомісяця - це виплати бюджетникам,  соціальні  виплати  і  плюс  до  цього  -  величезна заборгованість із заробітної плати і пенсій.

 

     Основною причиною  фінансової  кризи в Україні стала політика боргових зобов'язань,  яку здійснював уряд. Короткострокові шалені борги   з   надзвичайно   високими  відсотками  стали  детонатором фінансової кризи. Я переконаний у тому, що цільова зв'язана емісія була   б  менш  руйнівною  для  економіки,  ніж  піраміда  ОВДП  і євробондів.  Хоч,  звичайно,  краще уникати емісії,  але  зв'язана цільова емісія,  на мою думку,  була б менш руйнівною,  ніж те, що трапилося.

 

     Які ж  можливі   рекомендації   щодо   поліпшення   ситуації? Насамперед  треба  запровадити  мораторій  на борги.  Нам потрібні інвестиції,  а не борги.  Україна,  як наркоман,  сидить на  голці внутрішніх  і  зовнішніх запозичень.  Отже,  треба Україну зняти з цієї  голки  і  йти  шляхом  прямих  технологічних  інвестицій   у виробництво, а не шляхом збільшення внутрішніх і зовнішніх боргів. Треба  негайно  припинити  випуск  Міністерством  фінансів   ОВДП, потрібні реструктуризація і конверсія боргових зобов'язань. Те, що пропонує уряд,  - переорієнтація внутрішніх запозичень на зовнішні

- не вихід, це затягування зашморгу на нашій шиї.

 

     Вихід полягає  в  тому,  щоб  ефективно  управляти  державним боргом,  щоб вирішити питання про погашення кредитів,  наданих під гарантії  уряду.  Питання  про  державний  борг  України  має бути основним у  Програмі  діяльності  уряду,  а  там  цьому  увага  не приділяється.  Треба також, щоб Верховна Рада прийняла новий закон про державний борг України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Кармазін, голова комітету. За ним

- депутат Сокерчак.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область).  Шановний  пане  Голово!  Шановні  народні депутати!  Мабуть, не має сьогодні більш важливого для економічної безпеки  України  та  для  недопущення  подальшої   криміналізації суспільства  питання.  Саме  криміналізацію  суспільства спричиняє становище,  в якому сьогодні перебуває країна.  Шкода,  що  ми  це питання  ставимо  і  слухаємо  в  режимі  Дня  уряду,  бо  з нього обов'язково і невідкладно треба  приймати  рішення,  і  не  тільки якусь окрему постанову.

 

     Сьогодні всі шукатимуть винних у тому,  що вже сталося і,  не дай Боже,  ще станеться.  Правильно нас сьогодні поправив Валентин Симоненко,  голова Рахункової палати,  коли свої слова процитував. Чому правильно? Тому що ми не прислухалися до його слів раніше, не вжили  адекватних  заходів,  які  заборонили б уряду безконтрольно запозичувати гроші і не повертати їх.  Чи винна в  даній  ситуації Верховна Рада?  Так, винна. Особливо в тому, що ігнорує своє право контролю  за  урядом,  що  не  приймає  відповідно  до  статті  92 Конституції  України  закон  про  порядок  утворення  і  погашення державного внутрішнього і зовнішнього

 

 боргу. А  я  нагадую  вам:  у  статті 92 Конституції записано,  що виключно законами України встановлюється цей  порядок.  Тож  треба нам підготувати такий закон і терміново його прийняти.

 

     Верховна Рада   в  1997  і  1998  роках  не  визначала  і  не затверджувала  структуру  державного  внутрішнього  боргу,  ми  не розробили критичних показників економічної безпеки. Я погоджуюся з попереднім виступаючим у тому,  що сьогодні треба заборонити уряду робити   якісь   запозичення  надалі.  Цей  уряд  не  може  робити запозичень, йому більше довіряти в цьому не можна.

 

     І щоб довести це,  хочу навести  пункт  49  того  знаменитого Меморандуму  економічної  політики  на період з 1 липня 1998 по 30 червня 2001 року,  де урядом чітко записано,  що протягом дії цієї Програми  Кабінет  Міністрів України і Національний банк не будуть накопичувати простроченої  заборгованості  з  будь-яких  зовнішніх платежів.   Яка   ж   мораль?   По  зовнішніх  платежах  не  можна накопичувати заборгованості,  а по внутрішніх  -  хай  умирають  і інваліди, й інші категорії населення.

 

     Подвійна мораль використовується й при підрахунках боргів. За підрахунками міністра фінансів усе нормально, і критичної ситуації немає.  За  звітом  перед  Міжнародним  валютним  фондом та іншими організаціями і з того, що ми бачимо сьогодні реально, це є.

 

     Тому я  пропоную,  щоб   Верховна   Рада   України   доручила профільним комітетам розробити проекти законів,  про які я сказав, і терміново внести їх на  розгляд.  Підтримую  також  рішення  про заборону  уряду  брати  зовнішні запозичення,  якщо уряд не вміє з ними працювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак від  фракції  Компартії.  За  ним  - депутат Тимошенко, фракція "Громада", від комітету.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  142,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Фракція Комуністичної партії України вважає,  що  внесене  на  обговорення питання  про  структурну  динаміку  державного  боргу  України має надзвичайно велике значення,  оскільки попереду - розгляд  проекту Державного    бюджету    на    1999    рік,    основних   напрямів грошово-кредитної політики,  програми дій уряду.  Думаю, нам треба робити відповідні висновки.

 

     Зрозуміло, є   проблема  дефіциту  бюджету,  і  на  найближчу перспективу вона залишатиметься.  Але якщо Міністерство  фінансів, уряд  оберуть неадекватні шляхи фінансування дефіциту бюджету,  то це обов'язково призведе до надмірного зростання обсягів державного боргу,  як це постійно відбувається у нас в Україні.  Так,  тільки протягом 1997 року  державний  борг  збільшився  на  9,3  мільярда гривень,  або  на  43 відсотки.  На 1 січня 1998 року він становив 31,1 мільярда гривень,  або  одну  третину  валового  внутрішнього продукту. Багато це чи мало - судіть самі. Якщо це державний борг, то держава неодмінно мусить його  повернути.  А  він  на  сьогодні перевищує бюджет поточного року,  а тим більше бюджет на 1999 рік. І це випливає з доповіді міністра фінансів.

 

     Не вдаватимусь  до  глибокого  аналізу  статистичних   даних. Інформація  Кабінету  Міністрів у вас є і детально озвучена Ігорем Мітюковим.  Щоправда,  у  дечому  вона  всетаки  викликає  сумнів. Зокрема  твердження,  що  державний  борг  у розмірі 48,8 відсотка валового внутрішнього продукту  за  міжнародною  класифікацією  не вважається   небезпечним.   Водночас   я  повністю  погоджуюсь  із висновком Валентина Симоненка,  який  назвав  суму  55,5  мільярда гривень,  і це вже критична межа,  мені здається.  А якщо цей борг продовжує зростати,  а не  зменшується,  то  на  чому  побудований оптимізм  Кабінету Міністрів - дуже важко зрозуміти.  Можливо,  на тому,  що,  як завжди,  перед розглядом проекту Державного бюджету внесуть цілу низку пропозицій про зміни до податкових законів? Але ми вже переконалися,  що ці закони б'ють тільки по  підприємствах, які  легально  працюють.  Згадайте  останні укази щодо підакцизних товарів, ПДВ, різниці амортизації стосовно оподаткування збиткових підприємств.  Усе це працює не на економіку країни, а переважно на тінь.  Тому не можна змінювати правил  на  ходу,  як  це  хочеться комусь в уряді.

 

     Фракція Комуністичної  партії  України  має  свою  принципову позицію щодо проблем  державного  боргу.  Ми  вважаємо,  що  треба насамперед чітко визначити,  що відноситься до державного боргу. У 1995 році прийнято в першому читанні проект Закону  про  державний зовнішній  борг.  Стосовно  внутрішнього  боргу  діє старий закон. Отже,  слід найближчим часом об'єднати ці закони в один Закон  про державний борг України,  в якому поєднувалися б усі проблеми боргу і водночас проводилося б чітке розмежування проблем внутрішнього і зовнішнього боргів.

 

     Ми також   вважаємо,  що  держава  повинна  чесно  визнати  і зафіксувати борги перед своїми громадянами.  Уже говорили про  те, що  на  якійсь дивній логіці побудовано проект Державного бюджету, де  до  боргу  не  включаються  132  мільярди  заборгованості   із заощаджень.

 

     І на  закінчення  ще одну пропозицію висловлю.  Я вважаю,  що дуже принципова позиція полягає і в тому,  що  в  1990-1991  роках колгоспники  і колгоспи здавали державі хліб.  Я маю на увазі борг перед Експортно-імпортним банком, який теж ніким не зафіксований і не визначаються шляхи його погашення.

 

     Саме з цього приводу комуністи вносять пропозиції включити до проекту постанови із сьогоднішнього питання застереження, де чітко вказати,   до  чого  може  призвести  те,  що  відбувається;  дати доручення Генеральному  прокурору  розібратися  в  цьому  питанні; доопрацювати єдиний закон про державний борг України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тимошенко,  голова комітету.  Немає.  Депутат Коломойцев від фракції. Теж немає.

 

     Депутат Удовенко від фракції  Руху.  За  ним  буде  виступати депутат Журавський.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Я від Комітету з питань прав  людини  виступаю.  Шановний  пане  Голово! Шановні  депутати!  Немає потреби наголошувати,  що ми розглядаємо винятково важливе питання.  На жаль, ми майже нічого не почули, як використовуються   ті   величезні  кредити,  яка  ефективність  їх використання. Думаю, що і міністру фінансів, і уряду в майбутньому треба приділяти значно більше уваги цьому питанню.

 

     Проте до названих боргових проблем я хотів би додати ще одну. Ідеться про величезну  заборгованість  нашої  держави  Організації Об'єднаних Націй та іншим міжнародним організаціям. За станом на 1 листопада цього року заборгованість України із внесків до бюджетів міжнародних   організацій   системи   ООН   та  інших  міжнародних організацій становила майже 294 мільйони доларів США, в тому числі 180  мільйонів доларів США - відкладений борг за 1992-1995 роки по операціях ООН для підтримання миру.  Також Україна заборгувала  до регулярного   бюджету   Організації   Об'єднаних  Націй  майже  11 мільйонів.  Я хотів би зазначити,  що ми  перебували  на  третьому місці  по  цій  заборгованості,  але  Росія  минулого року зробила значний внесок,  і тепер ми перемістилися  на  друге  місце  після Сполучених Штатів Америки.

 

     Перелік міжнародних  організацій,  яким  заборгувала Україна, можна продовжити.  А в  організації,  яка  має  винятково  важливе значення   для   України,  особливо  у  зв'язку  з  Чорнобильською катастрофою, маю на увазі Міжнародне агентство по атомній енергії, Україну  навіть  позбавили права голосу.  В ООН ми ще право голосу маємо,  бо поки що не перевищили борг,  але може пройти  ще  трохи часу, і в Організації Об'єднаних Націй ми втратимо право голосу. А для  нас  дуже  важливо  не  допустити  цього,  оскільки   Україна домагається членства в Раді Безпеки ООН.

 

     На жаль,  в деяких урядових структурах панує помилкова думка, що  це  борг   зовнішньополітичного   відомства   України,   кошти виділяються   Міністерству   закордонних   справ.   Реально  ж  це загальнодержавний борг України,  і платником його є наша  держава. На  мою думку,  борг до бюджетів міжнародних організацій необхідно врахувати  як  частину  зовнішнього  державного  боргу  України  у відповідних   фінансових  документах,  зокрема  окремим  рядком  у Державному бюджеті України.  Я не раз це питання  порушував,  коли був членом уряду,  але від мене відмахувалися, як від надокучливої мухи.  Проте,  шановні депутати, це 290 мільйонів доларів боргу, а роблять вигляд,  нібито його не має.  Хоча в проекті бюджету, який нам подали, є рядок про внески України до міжнародних організацій. А борг ніде не зафіксовано.

 

     Хочу завершити   на   позитивній   ноті.   На  минулій  сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй завдяки зусиллям делегації  України  і голови Генеральної Асамблеї вдалося зменшити майже втроє щорічний внесок України  до  міжнародних  організацій. Тому вже починаючи з цього року навантаження на наш бюджет за цією статтею буде значно зменшено.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Журавський. За ним - депутат Пухкал.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська   область).   Християнськодемократична    партія України. Шановні колеги! У проекті Державного бюджету на наступний рік передбачено видатки на обслуговування зовнішнього боргу в сумі 633   мільйони   доларів.  На  обслуговування  внутрішнього  боргу визначена теж чималенька сума. Це величезні кошти, але ж, на жаль,

- це неповні суми.

 

     Мені не  зрозуміла  позиція  уряду  стосовно заборгованості з виплати заробітної плати,  пенсій та соціальних виплат.  Рік у рік при  визначенні  суми  боргу до неї не включаються ці суми.  Таким чином, уряд вважає за необхідне розрахуватися зі своїми зовнішніми і  внутрішніми  кредиторами,  це правильно.  Але чому він чесно не визнає,  що є ще один вид заборгованості -  невиплачена  заробітна плата,  пенсії,  стипендії?! Вважаю за необхідне законодавчо (саме законодавчо!) визначитися з цим питанням.  Це - державний борг,  і він має бути виплачений.  Давайте не будемо ховати голову в пісок, а чесно включимо цю суму до загального обсягу внутрішнього  боргу. Тоді,  на жаль,  дефіцит бюджету,  мабуть,  буде більший,  ніж 0,6 відсотка,  як це визначено в проекті державного  бюджету,  але  це буде принаймні чесно і соціально справедливо.

 

     Ще один аспект. Нашим законодавством передбачено, що разом із проектом Державного бюджету мають подаватися проекти  законів  про структуру  державного  внутрішнього і зовнішнього боргу України за станом на 1  січня  відповідного  року  та  про  граничний  розмір державного  внутрішнього  боргу  на майбутній рік.  Як я пам'ятаю, востаннє такий документ вносився на  розгляд  Верховної  Ради  два роки тому.  І,  наскільки я знаю,  навіть той, давній, документ не виконано й досі, хоча минуло вже два роки.

 

     Багато нарікань на уряд у цьому питанні.  Але я вважаю,  що і Верховна  Рада  України  має  більше  уваги  приділяти  саме цьому питанню.  Насамперед треба прийняти відповідні закони - Закон  про внутрішній  борг  приймався  Верховною  Радою  кілька років тому і потребує  змін;  закону  про  зовнішній  борг  взагалі  немає.  Це першочергові  закони,  яким  слід  приділити особливо пильну увагу нам, парламентаріям.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Пухкал  від  комітету.  За  ним  -   депутат Юхновський від фракції.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  209, Чернігівська область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Питання,  яке сьогодні обговорюється у Верховній Раді,  є питанням  надзвичайної  ваги.  Та  інформація,  яку  ми отримали з доповіді  міністра  фінансів  та  із  співдоповідей  наших  колег, свідчить про те, що рівень заборгованості нашої держави зростає. I хоча називаються різні нормативні  критерії  щодо  критичної  межі заборгованості,  на мою думку,  офіційна статистика значно занижує як зовнішній,  так і  внутрішній  борг  нашої  держави,  який,  за офіційними  даними,  становить  50 відсотків валового внутрішнього продукту.  Загальновідомий світовий критерій 60 відсотків, мабуть, уже    давно   перевищений   нашими   зовнішніми   і   внутрішніми запозиченнями.

 

     Три основні  підходи  до  оцінки   державного   боргу.   Одні вважають,  що  державний борг,  особливо зовнішній,  є небезпечним тягарем для економіки України,  а другі -  навпаки,  що  державний борг  є  не  тягарем,  а  благом  для економіки України,  оскільки запозичення дають змогу  значно  поліпшити  економічне  становище. Проте   це   може   відбутися   за   умови,  коли  ці  запозичення використовуються як інвестиції.  А  треті  вважають,  що  державні позики  створюють  умови  для  витіснення приватних інвестицій,  а отже,  гальмують економічне зростання  країни.  Я  особисто  також притримуюся   цієї   думки,   оскільки   саме  непомірні  зовнішні запозичення призводять до гальмування економічного зростання нашої країни,  а  також  до  низки  інших негативних аспектів,  зокрема, значно погіршується розподіл доходів держави,  більша  їх  частина відволікається   на   подальше   обслуговування   боргу,  а  також збільшується податковий тиск на товаровиробника

 

     Незважаючи на те що Геннадій  Йосипович  уже  торкнувся  цієї проблеми,  я  хотів  би  ще  раз наголосити на такому структурному елементі зовнішнього  державного  боргу,  як  внески  до  бюджетів міжнародних організацій.  Ми заборгували вже близько 300 мільйонів доларів,  і на  сьогодні  це  значно  погіршує  міжнародний  імідж України.  Через  несплату  внесків ми практично вже втратили право голосу у Всесвітній організації охорони  здоров'я,  в  Організації ООН  з  промислової  політики,  загроза  втрати  позицій ще в ряді міжнародних  організацій.  Під  загрозою  відкриття  цілого   ряду дипломатичних і консульських представництв за кордоном.  У проекті бюджету,  який подано до парламенту, передбачено на ці цілі всього близько 70 мільйонів доларів, що зовсім недостатньо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Юхновський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Питання державного боргу України є складним   і   до  неймовірності  заплутаним.  Однією  з  основних складових внутрішнього державного боргу  мають  стати  заощадження населення в Ощадбанку України за станом на 1 січня 1991 року.

 

     Заощадження громадян   слід   розділити   на   дві  складові: заощадження,  внесені до 1  січня  1991  року  (їх  загальна  сума становила 84,3 мільярда карбованців плюс 10,8 мільярда карбованців в установах держстраху), і заощадження, внесені після 1 січня 1991 року   в  Ощадбанк  України.  Останні  мають  бути  проіндексовані відповідно  до  процента  інфляції  один  чи  два  рази  щороку  і гарантуватись українською державою.

 

     Заощадження ж громадян у сумі 84,3 мільярда карбованців,  які були в ощадкасах України за станом на  1  січня  1991  року,  були переведені  1 січня 1991 року на рахунок правління Ощадбанку СРСР. Згодом ці гроші було централізовано передано  до  Держбанку  СРСР. Жодної  копійки  в  Держбанк  України не повернено.  Відповідно до тодішнього курсу долара до рубля (1 долар дорівнював 56  копійкам) передані  кошти  становили величезну суму - 150,5 мільйона доларів США.

 

     Перший операційний день 1991 року Ощадбанк України розпочав з нульового залишку. 13 березня 1992 року в Москві урядами країн СНД була  підписана  угода,  де  в  статті  2  вказувалося:   "Стороны принимают   обязательства   по  погашению  государственного  долга бывшего   СССР   перед    населением    пропорционально    остатку задолженности,  числящейся  на  1  января  1991  года  на балансах учреждений каждой из сторон".  І у статті 5 зазначалося: "Поручить министерствам  финансов сторон принять на свои балансы от Госбанка СССР соответствующие суммы долга".

 

     20 березня 1992 року в  Києві  керівники  центральних  банків держав  СНД створили спільну комісію з розподілу активів і пасивів Держбанку СРСР. Російський делегат цієї угоди не підписав.

 

     5 травня 1992 року Президент Єльцин письмово  повідомив  глав урядів, що не прибуде в Ташкент на конференцію, яка мала відбутися 15 травня 1992 року, якщо з порядку денного не буде вилучено пункт про розподіл активів і пасивів центрального банку СРСР. Пункт було вилучено.

 

     Голова правління Ощадного  банку  України  Колесников  безліч разів звертався до Мінфіну України,  до Адміністрації Президента і до Верховної  Ради  з  пропозицією  про  врегулювання  внутрішньої заборгованості.

 

     Шановні депутати!  Аналітичноконсультативна  рада опрацює,  а члени Комітету з питань промислової політики  внесуть  на  розгляд Верховної   Ради  проекти  законів  про  звернення  до  Російської Федерації стосовно  повернення  боргу  Україні  і  про  віднесення вказаних  заощаджень  населення  до  внутрішнього державного боргу України  та   про   наступну   компенсацію   цього   боргу   через компенсаційні  сертифікати  майновими  акціями  держави.  Ці акції мають  особливу  цінність,   за   ними   стоїть   офіційний   борг центрального банку Росії.

 

     Шановні депутати! Аналізуючи наші складні економічні процеси, з упевненістю можна сказати, що економіці України було завдано два майже  смертельні  удари - переведення до центрального банку Росії всіх заощаджень громадян на величезну суму 150,2 мільярда  доларів та  раптове  впровадження  світових  цін  на  нафту і газ.  Ці два важливі  питання  вимагають  свого  політичного   і   економічного вирішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Смертельний  удар  було  завдано розривом економічних зв'язків.

 

     Депутат Самойленко.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Голова  Української  екологічної   асоціації "Зелений світ".  Шановні колеги депутати!  Шановні радіослухачі! Я хотів би звернути вашу увагу лише на декілька цифр, які прозвучали в інформації Рахункової палати. Випуск державних цінних паперів, а саме  облігацій  внутрішньої  державної  позики,  в  Україні  було започатковано   в   1995  році.  Як  же  було  започатковано?  Тут відповідають:  "У 1995 році питання щодо обсягів емісії  державних цінних паперів законодавчо не було врегульовано".

 

     Наступний момент.   Рахункова  палата  вважає,  що  "операції нерезидентів на ринку ОВДП в 1996 році  та  протягом  січня-серпня 1997  року  здійснювалися  з  порушенням законодавства".  Водночас "підвищення курсу гривні не мало економічного підгрунтя в  Україні і  створило умови для необмеженої можливості нерезидентів впливати на економічну ситуацію в Україні".  І наводяться результати всього цього.

 

     Таким чином,   непродуктивні   видатки   державного  бюджету, пов'язані з обслуговуванням  і  погашенням  облігацій  внутрішньої державної  позики,  вже становлять понад 8 мільярдів гривень.  Оце коротенько те,  до чого ми дійшли, порушуючи законодавство. Ну, не ми дійшли, а нас довели.

 

     Я хотів  би  тут  сказати,  що це та сума,  яка спрямована на виконання Закону  про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень громадян   України  або  на  погашення  заборгованості  з  виплати заробітної плати,  стипендій та інших соціальних виплат.  Тоді  ці гроші  так  чи  інакше через кишені наших громадян повернулися б в економіку України. На жаль, цього не сталося.

 

     То що  ж  робиться  насправді?  Потай  будується   неймовірно заплутана  піраміда.  Навіть  академік Юхновський у своєму виступі говорив, що не можна в цьому розібратися, настільки все заплутано. У   пресі,   по   радіо,  на  телебаченні  хваляться,  як  вправно запозичають кредити.  Назбирають грошей, а потім перекачують їх за кордон. Але вже не просто так, а з відсотками віддають.

 

     Я хотів   би   і  прошу,  щоб  це  прозвучало  у  відповідних документах,  щоб  хоча  б  частина  цих  грошей  спрямовувалася  в наукоємні  виробництва.  Для  прикладу:  сьогодні створюються нові програми  для  забезпечення  економічної   діяльності   фінансових структур.  Така  країна,  як Індія,  далеко не з перших розвинутих країн,  переписує ці  програми  на  нову  мову,  зовсім  з  іншими умовами. І вони на цьому одержують 50 мільярдів.

 

     Я хотів би, щоб знайшли відображення і вимоги депутата Ващук. Я її підтримую, вона як жінка внутрішньо відчуває, хто нас грабує. Треба,  щоб  імена  людей,  які перекачують з України гроші,  були опубліковані.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Будь ласка. І завершуємо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты!  Уважаемые  избиратели!  Уважаемые члены   правительства!   В   очередной  раз  вы  даете  парламенту недостоверную информацию.  Читая документы,  вами  представленные, чувствуется,   как  замечательно  работает  правительство.  Просто замечательно!   Перевыполняются   поставленные   планы,   и   даже уменьшаются внутренний и внешний долги Украины.

 

     Я прошу  вас  обратить  внимание  на информацию о структуре и динамике государственного долга Украины.  Если на  1  января  1996 года  предельный  размер  государственного внутреннего долга был 8 миллиардов гривень,  а на 1 января 1997 года - 6,1  миллиарда,  то правительство всего лишь 3,7 миллиарда гривень потратило.  Если на 1  января  1998  предельный  размер   был   14,1   миллиарда,   то правительство  допустило  только 10,2 миллиарда гривень.  И даже в проекте  бюджета  на  1999  год  закладывают   предельный   размер внутреннего  долга  17  миллиардов,  а на 1 октября 1998 года этот долг составляет только 13,4 миллиарда гривень.

 

     Но ложь заключается в том,  что во  внутренний  долг  Украины правительство  включает только то,  что хочет.  Во внутренний долг Украины не включаются  долги  по  зарплате,  пенсиям,  компенсации трудовых сбережений населения,  долги селу,  которое правительство грабит из года в год,  забирая продукцию и  ничего  не  возвращая. Поэтому внутренний долг Украины,  представленный правительством, - абсолютная "липа".

 

     Что происходит  с  внешним  долгом?  Внешний   долг   Украины показывают на уровне 10,3 миллиарда долларов, причем совершенно не раскрывается,  кто набрал этот внешний долг.  Кто? Государственные предприятия?  Нет.  Частные  фирмы,  очень  сомнительные,  которые именно близостью к правительству,  к Валютно-кредитному  совету  и тому подобное сумели получить доступ к кредитам.

 

     Тут отчитывается  Игорь  Александрович и говорит,  что в этом году правительство взяло 1 миллиард 400  миллионов  долларов.  Под что?  Рост  эффективности  производства?  Рост  решения социальных проблем какой? Нулевой, даже с отрицательным эффектом.

 

     И дальше.  Правительство перевыполняет обслуживание  внешнего долга  из бюджета.  Обратите внимание,  в соответствии с Законом о Государственном бюджете  на  1998  год  разрешалось  выплатить  на обслуживание  внешнего  долга 1 миллиард гривень,  а правительство уже выплатило почти 1,5 миллиарда!  Как же так?  Люди умирают  без зарплаты,  без пенсий,  без простейших лекарств в больницах! Этого не видят, зато выслуживаются перед иностранными хозяевами.

 

     Поэтому фракция Прогрессивной социалистической партии Украины предлагает   всем  фракциям,  которые  понимают  суть  проблемы  и выступают за денонсацию договора с Международным валютным фондом и за  освобождение  от  иностранной кабалы,  поддержать протокольное поручение о создании рабочей группы,  которая бы  проанализировала структуру  и  динамику  государственного  долга Украины.  Мы здесь слушали рассуждения Счетной палаты.  Они там неплохо  считают,  но это  -  аналитика,  которая  не  имеет политического обоснования и политических выводов!  Политики,  депутаты должны сделать анализ и выйти   только   на  одно  решение:  денонсация  договора  с  МВФ, радикальное изменение курса экономической  политики,  обращение  в Международный  суд  по правам человека с тем,  чтобы Международный валютный фонд,  Мировой банк и Европейский  банк  реконструкции  и развития  компенсировали  моральный и материальный ущерб,  который был нанесен Украине в результате реализации их рецептов.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Ми використали відведений час,  і, здається, достатньо  аргументовано  обговорили  питання.  Можна зробити дуже короткий висновок:  ми повинні будувати свою економіку і розвивати державу  власною  працею,  а  не  іноземними  кредитами.  Іноземні кредити  повинні  бути  тільки  незначною  допомогою.  I  якщо  це сьогодні  розуміють і уряд,  і парламент,  то ми повинні,  мабуть, зрозуміти й те,  що члени уряду мають займатися виробництвом, а не пошуками кредитів.  Мені здається, що сьогодні основна маса членів Кабінету Міністрів займається питаннями пошуку кредитів. Думаю, що будувати  державну економіку на позиках не можна і недоцільно.  Це зрозуміло тут усім без винятку і радіослухачам також.

 

     Тому, мабуть,  правильно   вносили   пропозицію,   що   треба переглянути  саму  концепцію  того меморандуму.  До речі,  його не подали, хоч і обіцяли подати. Думаю, його внесуть у парламент, щоб ми могли розглянути.

 

     Була внесена  ще  одна  пропозиція,  щоб  профільний  комітет підготував відповідний  законопроект,  який  би  забороняв  надалі брати кредити.  Справді,  сьогодні кредитна заборгованість України виросла  до  неприпустимих  розмірів.  Економіка  України  і   наш суверенітет  знаходяться  на  критичній  межі.  Потім  може бути і парламент,  і уряд,  але державою вже управлятимуть  кредитори,  з якими держава не розраховується.

 

     Таким чином,  нам  треба  прийняти  постанову  по  заслуханій інформації.  Вам роздано  три  проекти  постанови.  Перший  проект постанови внесений профільним комітетом:

 

     "Постанова Верховної  Ради  України  про  інформацію Кабінету Міністрів  України  про  структуру  і  динаміку  державного  боргу України.

 

     Проаналізувавши матеріали,    подані    Кабінетом   Міністрів України,  та  заслухавши  інформацію  міністра  фінансів   України Мітюкова I.О.  щодо питань утворення,  обслуговування та структури державного боргу України, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Інформацію Кабінету Міністрів  України  про  структуру  та динаміку державного боргу України взяти до відома.

 

     2. Звернути  увагу  уряду  на  розвиток  негативної тенденції росту державного боргу в 1996-1998 роках та  невирішення  проблеми ефективного управління внутрішнім та зовнішнім боргом.

 

     3. Кабінету Міністрів України в тижневий термін поінформувати Верховну Раду України щодо  питань  вирішення  проблеми  погашення юридичними  особами - резидентами іноземних кредитів,  наданих під гарантії  Кабінету  Міністрів  України,  та  відповідальності  цих позичальників.

 

     4. Кабінету  Міністрів  України  в  місячний термін подати на розгляд Верховної Ради України новий  проект  Закону  України  про державний   борг   України,   концептуально   об'єднавши  в  ньому регулювання внутрішнього та зовнішнього боргу України".

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти   даний   проект постанови за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 107.

 

     107 голосів.

 

     Ставиться на голосування проект постанови, внесений народними депутатами України Тимошенко,  Кузнєцовим,  Турчиновим,  Жовтяком, Асадчевим, Супрун, Габером. Будь ласка.

 

     "За" - 150.

 

     Третій проект,    внесений   народними   депутатами   України Варбанцем,  Кузнєцовим,  Сокерчаком і Черенковим.  Я його зачитаю: "Заслухавши  інформацію Кабінету Міністрів України про структуру і динаміку  державного  боргу   України,   Верховна   Рада   України постановляє:

 

     1. Визнати  діяльність Кабінету Міністрів України стосовно до постійного зростання державного  боргу  України  та  неефективного управління  такою,  що  створює небезпеку економічній незалежності України.

 

     2. Генеральному  прокурору   України   перевірити   обставини порушення   чинного  законодавства,  пов'язані  з  виникненням  та обслуговуванням   державного   боргу   України,   притягнути    до відповідальності винних у цьому посадових осіб.

 

     3. Попередити  уряд щодо неприпустимості подальшого зростання державного боргу України.

 

     4. Кабінету  Міністрів  у  двотижневий  термін  розробити  та внести  на  розгляд  Верховної  Ради  України  проект  Закону  про державний борг України,  концепція якого об'єднувала б регулювання зовнішнього  та  внутрішнього  боргів  і порядок надання державної гарантії".

 

     Ставлю на голосування за основу.

 

     "За" - 224.

 

     У цілому?  Так?  Ставлю на  голосування  проект  постанови  в цілому. Як постанову.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі. Прийнято (Шум у залі). Я сказав: у цілому. Треба слухати, а не розмовляти.

 

     ----------

 

     Інформація Кабінету  Міністрів  України  про  хід  підготовки підприємств  і  організацій  житлово-комунальної сфери до роботи в осінньо-зимовий   період   1998-1999   років.   Доповідає   перший віце-прем'єр-міністр України Голубченко Анатолій Костянтинович. 25 хвилин.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,  перший віце-прем'єрміністр України. Шановні народні депутати! Питання, яке сьогодні розглядається, надзвичайно важливе,  надзвичайно  складне  (це  видно  навіть  із   письмових запитань  народних депутатів,  поданих у процесі підготовки до Дня уряду).  Основним документом,  який започаткував роботу уряду  над його  вирішенням  у поточному році,  є Постанова 491 від 15 квітня 1998 року  про  підготовку  народного  господарства  до  роботи  в осінньо-зимовий     період     1998-1999     років.    Персональну відповідальність за виконання цієї  постанови  було  покладено  на керівників  центральних  органів виконавчої влади,  Раду міністрів Автономної Республіки  Крим,  керівників  обласних,  Київської  та Севастопольської міських державних адміністрацій. Міністерствами і відомствами,  облдержадміністраціями  були   проведені   засідання колегій   та  наради  за  участю  керівників  обласних  і  міських держадміністрацій,  підприємств житловокомунального  господарства, теплоенергетики, міськелектро-транспорту та інших.

 

     Хід підготовки   до  зими  постійно  контролювався  Кабінетом Міністрів  України,  який  давав  принципову  оцінку  стану   цієї важливої  роботи  та  вживав заходів,  щоб надолужити відставання. Досить сказати,  що в поточному  році  з  проведених  39  засідань Кабінету Міністрів це питання розглядалося на одинадцяти.

 

     Стабільна робота народного господарства повною мірою залежить від ступеня готовності до  зими  паливно-енергетичного  комплексу. Згідно   з   балансовими  розрахунками  очікуваних  електричних  і теплових навантажень в осінньо-зимовий період 1998-1999 років  для надійного  енергопостачання  суспільного  виробництва та побутових потреб   населення   необхідно   забезпечити    роботоспроможність енергетичного   устаткування  загальною  потужністю  28  мільйонів кіловат,  зокрема  на  атомних  електростанціях  -  10,4  мільйона кіловат, на теплових і гідроелектростанціях - відповідно 15,6 та 2 мільйони кіловат.  Це  дасть  змогу  виробити  за  осінньо-зимовий період  близько 93 мільярдів кіловат-годин електроенергії,  у тому числі 40,5 мільярда кіловат-годин,  або 43 відсотки,  - на атомних електростанціях,  і  задовольнити  потреби  держави  в електричній енергії.

 

     Важливою умовою надійної роботи електростанцій є забезпечення їх   паливом.  Потреба  у  свіжому  ядерному  паливі  для  атомних електростанцій  становить  понад   1240   тепловиділяючих   зборок загальною вартістю понад 320 мільйонів доларів США. Завдяки вжитим урядом  заходам  та  наявності  залишків  компенсаційного   палива забезпечене   завантаження   всіх   реакторів  на  зимовий  період 1998-1999 років.

 

     Компенсаційне паливо  вже  отримали  повністю.  Частина  його залишається для використання в наступному році,  а решту палива до потрібних обсягів на суму 250 мільйонів  доларів  США  закуповуємо вперше  за  останні  чотири  роки.  Уже  проплачено  100 мільйонів доларів.

 

     Згідно з постановою Кабінету Міністрів 491 на  1  жовтня  мало бути накопичено 7,5 мільйона тонн вугілля. Фактично на 1 жовтня було накопичено 4,5 мільйона тонн. Ще півтора мільйона тонн було проплачено і не відвантажено,  тобто ми зробили передоплату.  На  сьогодні   заборгованість   вугільнопостачальних організацій   Міністерству   вугільної   промисловості,  тобто  із закладання до державного резерву,  становить  понад  1,5  мільйона тонн вугілля.

 

     Незапланована зупинка           другого           енергоблоку Південно-української   атомної    електростанції    змусила    нас використовувати  вугілля  з держрезерву вже в жовтні,  і тільки за жовтень ми використали його понад 600 тисяч тонн.

 

     Особлива увага  приділяється   збільшенню   запасів   мазуту. Сьогодні  його в держрезерві 567 тисяч тонн,  що відповідає нормам накопичення.  Але в Міненерго - тільки 222 тисячі тонн,  що на 100 тисяч тонн менше, ніж було на цей час минулого року.

 

     Потреба в  паливі  для  теплових  електростанцій  на  зимовий період становить:  вугілля - 15,7 мільйона тонн, мазут - 1 мільйон тонн, газ - 6,4 мільярда кубічних метрів.

 

     З урахуванням  наявних  запасів  вугілля  на  зимовий  період необхідно забезпечити 12 мільйонів тонн,  або  86  тисяч  тонн  на добу.  Фактично ми отримуємо 60 тисяч тонн за добу, решту палимо з держрезерву. Тому що б ми тут не говорили, але близько 2 мільйонів тонн  вугілля  нам  доведеться закуповувати за імпортом,  оскільки проплачене  вугілля  не  відвантажується.  Вугільні   підприємства відмовилися  від  подальших проплат за вугілля до держрезерву,  бо вже не бачать можливості відвантажити його.  Тому  в  нас  виникла реальна   потреба  закуповувати  вугілля  за  імпортом.  До  речі, відповідна  угода  була  підписана  між  Міністерством   вугільної промисловості та Міненерго.

 

     Прогнозна потреба   України   в   природному  газі  до  кінця поточного року  та  на  перший  квартал  1999  року  становить  46 мільярдів кубічних метрів, у тому числі 17,5 мільярда на четвертий квартал поточного року  (8  мільярдів  -  для  населення)  і  28,5 мільярда  на  перший  квартал  1999  року  (для  потреб населення, комунально-побутових підприємств і бюджетних  організацій  -  14,2 мільярда  кубічних  метрів).  Ці обсяги природного газу планується забезпечити  за   рахунок   власного   видобутку   (7,4   мільярда кубометрів)  та поставок російського газу (34 мільярди кубометрів) як за окремими контрактами,  так і отриманого як плату за  транзит російського  газу.  Таким  чином,  до  кінця  поточного  року та в першому кварталі 1999 року  ми  повністю  забезпечені  необхідними ресурсами  газу для населення,  комунально-побутових споживачів та бюджетних організацій.

 

     Щодо забезпечення  природним   газом   у   першому   кварталі промислових  споживачів,  то  нам  треба  буде  укласти  угоди  на додаткову закупівлю близько 6 мільярдів кубометрів  газу  з  Росії або з країн Середньої Азії.

 

     На початок  листопада  із  запланованих 19 мільярдів кубічних метрів  до  підземних  сховищ  фактично  закачано  14,5  мільярда. Минулого  року  було  закачано  15,9 мільярда кубічних метрів.  За рахунок зниження активного залишку газу ми планували на 2 мільярди перевищити  обсяги  газу,  які  було  закачано  минулого року.  На превеликий жаль,  повний обсяг не закачали,  але маємо все ж  16,4 мільярда   кубометрів,  що  більше,  ніж  було  фактично  закачано минулого року.

 

     З листопада поточного року була підписана угода про обсяги  й умови  поставки  російського природного газу споживачам України та транзит російського природного  газу  територією  України  в  1999 році.  Тобто з Росією ми вже основну угоду підписали. Згідно з нею ціна на російський природний газ  для  оплати  послуг  за  транзит російського  газу  становить  50  доларів  США  за тисячу кубічних метрів.

 

     Крім того,  продовжується  робота  над   вирішенням   питання поставок  природного  газу  в  Україну  з  країн  Середньої  Азії. Найближчим  часом  буде  прийнята  постанова  Кабінету   Міністрів України   про   порядок  забезпечення  природним  газом  народного господарства  й  населення  в  1999   році.   Проектом   постанови передбачається,  що  в 1999 році основними організаційними формами продажу  природного  газу  для  суб'єктів  господарювання   будуть аукціони,   прямі   договори,   тендери  та  біржі,  що  сприятиме поліпшенню фінансового становища газовидобувних підприємств.

 

     Що стосується  населення  й  бюджетних  установ,  то  держава повністю   бере  на  себе  відповідальність  за  забезпечення  цих споживачів у повному обсязі під потребу.

 

     З метою  поліпшення  становища  з  розрахунками  за  спожитий природний газ у складі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  створено  дочірнє  підприємство  "Торговий  дім",  котре безпосередньо займатиметься реалізацією природного газу.

 

     У проекті   постанови  зазначається  також,  що  Міністерству фінансів  та  іншим  центральним  органам   виконавчої   влади   - розпорядникам  бюджетних коштів необхідно передбачити в кошторисах бюджетних установ і організацій, що фінансуються окремим рядком, у повноному обсязі кошти на оплату природного газу. Тобто споживачі, які фінансуються з державного бюджету, повинні отримати ці кошти в повному обсязі,  і це має бути закладено в бюджетах усіх рівнів на 1999 рік.

 

     Я звертаю на це особливу увагу і просив би народних депутатів підтримати такі рішення.  Бо якщо бюджетні установи закладають під свої потреби в газі не більше 30 відсотків проплати, до кінця року коштів не вистачає, і тоді постає питання так: давайте газ, бо вже холодно, давайте без оплати. Далі так працювати не можна.

 

     Для забезпечення необхідних навантажень основного  обладнання електростанцій та мереж за станом на 1 листопада відремонтовано 57 енергоблоків  на  теплових  електростанціях.  Ще  16  енергоблоків виведено  в  ремонт,  який планується закінчити в грудні поточного року.  Завершено ремонт і завантажено паливо  на  дев'яти  ядерних енергоблоках із чотирнадцяти запланованих.  Ремонт чотирьох блоків буде  завершено  до  грудня  із  збільшенням  навантаження  до  11 мільйонів кіловат.

 

     На теплоелектроцентралях    закінчено    капітальні   ремонти чотирнадцяти  парових  та  дев'яти   водогрійних   котлів,   решта обладнання  перебуватиме  в ремонті до грудня.  У теплових мережах капітально відремонтовано 75 кілометрів трубопроводів (при річному плані 108 кілометрів), усі теплові мережі включено в роботу.

 

     За десять  місяців  поточного  року  відремонтовано 54 тисячі кілометрів ліній  електропередачі  та  28  тисяч  трансформаторних підстанцій напругою від 0,4 до 154 кіловольт, або відповідно 85 та 91 відсоток від річного завдання.

 

     Виходячи з досвіду ліквідації  стихійних  лих,  що  охоплюють цілі    регіони,    створено   централізований   аварійний   запас залізобетонних  та  дерев'яних   опор   (1952   кубічних   метри), здійснюється його поповнення іншими матеріалами та обладнанням.

 

     Головною проблемою   сьогодні   є   неплатежі  споживачів  за використані енергоносії.  Завдяки вжитим заходам  вдалося  знизити темпи  зростання заборгованості споживачів електроенергії.  Якщо в 1995-1997  роках  ця  заборгованість  щорічно  зростала  на  1-1,4 мільярда  гривень,  то  з  вересня  1997 року до вересня 1998 вона зросла лише на півмільярда гривень.  Збір так званих живих  коштів вдалося  підняти  з  10-14  до 16-24 відсотків.  Рівень проплат за використаний природний газ зріс із 41,5 до 50 відсотків.

 

     Разом із тим  за  десять  місяців  поточного  року  відпущено електроенергії   на   7,5  мільярда  гривень,  а  фактична  оплата становила 81,6 відсотка,  у тому числі 18 відсотків - банківськими коштами.   В   окремих  галузях  питання  своєчасності  й  повноти розрахунків    не     вирішується.     Зокрема,     заборгованість житлово-комунального  господарства становить 1,5 мільярда гривень, сільського господарства - 0,5 мільярда,  хімічної та металургійної промисловості  -  400  мільярдів  гривень.  Саме  ці  неплатежі  й створюють  основні  проблеми  в  енергетиці,  тому  режим   роботи очікується дуже складним.

 

     Проте в  нас  є  впевненість,  що ми досягнемо стабілізації в енергопостачанні  суспільного  виробництва  та  побутових   потреб населення  й  не  допустимо  припинення енергопостачання в зимовий період.  Основним у цей складний період є дисципліна споживання  й оплата енергії,  безумовне виконання всіх вимог енергопостачальних організацій.

 

     Важливою складовою   надійного    функціонування    народного господарства  в  зимовий  період  є  стала  робота  підприємств та організацій житлово-комунальної сфери.  Ще раз хотів  би  звернути вашу увагу,  шановні народні депутати,  на те, що відповідальність за їх роботу несуть органи місцевого самоврядування  й  відповідні державні адміністрації.  Проте ми розуміємо,  що потрібна постійні увага й контроль з боку  уряду.  Тому  Кабінет  Міністрів  України зобов'язав  державні  адміністрації  дванадцяти  областей провести взаємозаліки на  суму  25  мільйонів  гривень  між  підприємствами житлово-комунального  господарства й постачальниками продукції для потреб галузі в рахунок заборгованості платежів до бюджету.

 

     З метою погашення заборгованості за  використані  теплову  та електричну енергію установами та організаціями, які фінансуються з місцевих  бюджетів,  Кабінетом  Міністрів  прийнято  рішення   про направлення   належної  місцевим  бюджетам  дотації  з  державного бюджету - приблизно 70 мільйонів гривень - на закупівлю мазуту.

 

     Крім того, за окремими розпорядженнями проведено взаємозаліки для   комунальних  підприємств  міста  Луганська,  Київводоканалу, Київжитлотеплокомуненерго,   Київенерго,   Ялтакомуненерго.   Уряд продовжує  цю  роботу й готовий розглянути реальні пропозиції всіх областей щодо проведення розрахунків шляхом взаємозаліків.

 

     На субсидії для  придбання  скрапленого  газу  для  житлового фонду  міст  Керчі  і  Феодосії  виділено  і  направлено 1 мільйон гривень.

 

     Для підготовки до  роботи  в  зимових  умовах  та  проведення аварійно-ремонтних робіт Семенівській центральній районній лікарні Чернігівської області виділено 185 тисяч гривень.

 

     Для попередження  виникнення  аварійної  ситуації  в  системі теплопостачання  місту  Рубіжному  Луганської області з резервного фонду буде виділено кошти в сумі 1 мільйон гривень.

 

     Вирішується також питання  про  надання  фінансової  допомоги місту  Долинська  Кіровоградської  області  у  придбанні  газу для котельні ГЗК окислених руд,  яка опалює місто, та на завершення її ремонту.

 

     Проводиться робота  з  поетапної  передачі  відомчих об'єктів соціальної   сфери   міністерств   та   відомств    у    власність територіальних  громад.  Передачі  підлягають  майже  50 мільйонів квадратних метрів загальної площі житла, заклади культури, охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади та спортивні споруди.

 

     Загальна сума  витрат  на  утримання  цих  об'єктів становить близько 1,2 мільярда гривень,  у тому  числі  на  утримання  житла близько 1 мільярда гривень. Таких коштів у бюджеті немає, але уряд опрацьовує   механізм   вирішення   цього   питання   за   рахунок амортизаційних   відрахувань.   Такі   пропозиції  вже  подані  до Верховної Ради.

 

     Я просив би Верховну  Раду  уважно  розглянути  цю  проблему. Певно,   що   передача   житла  і  підприємств  комунальної  сфери територіальним   громадам   не   відразу    сприятиме    зменшенню собівартості продукції, поліпшенню ситуації у вугільній, хімічній, металургійній та інших галузях  народного  господарства.  Але  для цього   потрібно   вишукати   кошти   в   державному   бюджеті   й профінансувати місцеві органи  влади,  щоб  можна  було  це  житло утримувати.

 

     Звільнення підприємств  від  витрат  на  утримання соціальної сфери дасть можливість поліпшити їх фінансове  становище,  знизити собівартість продукції, підвищити її конкурентоспроможність. А для підприємств  житлово-комунального  господарства   таке   вирішення питання  викликає збільшення на 10 відсотків коштів на невідкладні потреби, у тому числі на підготовку до зими.

 

     Завдяки вжитим заходам на сьогодні до зими  підготовлено  164 тисячі житлових будинків,  або 98 відсотків; 5 тисяч 700 котелень, або 99 відсотків;  20,4  тисячі  кілометрів  теплових  мереж;  858 водопровідних та 1164 каналізаційних насосних станцій.  Капітально відремонтовано  213  кілометрів  водопровідних  та  69  кілометрів каналізаційних мереж.

 

     Водночас у     Кіровоградській    області    житловий    фонд підготовлений до зими тільки на  70  відсотків.  Не  всі  котельні підготовлені   у   Волинській,   Запорізькій,  Івано-Франківській, Київській, Луганській, Тернопільській областях, теплові мережі - у Донецькій, Луганській та Одеській областях.

 

     Особливо незадовільний   стан  справ  із  створенням  запасів твердого та рідкого палива.  За станом на 30  жовтня  при  потребі вугілля  187  тисяч  тонн  заготовлено лише 56 тисяч;  при потребі рідкого  палива  186  тисяч  тонн  заготовлено  тільки  47  тисяч. Найгірше   становище   в  Чернівецькій,  Волинській,  Харківській, Кіровоградській,  Черкаській областях,  де рівень  запасів  палива менше 5 відсотків від потреби.

 

     Слід сказати,  що підготовка житловокомунального господарства до роботи в осінньо-зимовий  період  проводилась  у  вкрай  важких умовах.   За   станом   на  20  жовтня  1998  року  загальна  сума кредиторської   заборгованості   підприємств   житловокомунального господарства   становила   майже  5,5  мільярда  гривень,  із  них неплатежі за енергоносії становлять 2,8 мільярда, або 52 відсотки. З  цієї  суми  підприємства  заборгували  за  газ 83 відсотки,  за електроенергію   -   17   відсотків.   При    цьому    дебіторська заборгованість   зазначених  підприємств  становить  5,6  мільярда гривень.  З цієї суми бюджетні організації заборгували  1  мільярд гривень,  або  19  відсотків.  Неплатежі  населення становлять 3,2 мільярда гривень.

 

     У таких складних  умовах  ми  змушені  приймати  рішення  про підвищення   відповідальності  споживачів  за  несвоєчасну  оплату спожитих енергоносіїв, про відключення в окремих випадках котелень від  мереж  газопостачання  за  борги.  Однак на сьогодні прийнято рішення про  те,  щоб  у  зимовий  період  ці  дії  призупинити  й забезпечити всі котельні,  які опалюють житлові будинки й бюджетні установи, необхідною кількістю пального.

 

     Аналізуючи цінову ситуацію на ринку енергоносіїв,  ми бачимо, що  прив'язка  їх  ціни  до  долара  призвела  до погіршення стану розрахунків за  їх  споживання.  Тому  уряд  прийме  рішення  щодо встановлення  цін  на  газ  та  електроенергію в наступному році у гривнях.  А проблема курсової різниці,  яка  виникла  в  поточному році, буде обов'язково розв'язана.

 

     Окремо необхідно    зупинитися    на    пільгах    в   оплаті житлово-комунальних послуг,  які встановлені законодавством для 22 категорій громадян, але лише для двох категорій - ветерани війни і чорнобильці - визначено джерела  покриття  цих  пільг:  відповідно бюджет і Чорнобильський фонд. Для решти категорій пільговиків такі джерела законодавчо не визначені.  Я можу показати таблицю.  У нас понад 5 мільйонів чоловік користуються пільгами на загальну суму 2 мільярди  800  тисяч  гривень,  і  ці   витрати   законодавчо   не врегульовані,  тобто  пільги  законом  передбачені,  а  джерела їх покриття не визначені.

 

     Тому в мене велике прохання до Верховної Ради розглянути  всі закони й привести їх у відповідність,  щоб не тільки були записані пільги,  а й чітко визначені джерела,  з  яких  повинні  ці  кошти відшкодовуватися.  Бо сьогодні, на превеликий жаль, багато законів не виконуються тільки тому,  що в них не визначено напряму, звідки можна було б узяти кошти для покриття цих пільг.

 

     У водопровідно-каналізаційному  господарстві  нестача  коштів зумовлює неповний обсяг ремонту мереж і об'єктів, що призводить до підвищення їх аварійності.  Особливо це стосується централізованих систем водовідведення - магістральних колекторів.

 

     У дорожньому   господарстві   з    2260    одиниць    наявної спеціалізованої  техніки  до  роботи в зимових умовах підготовлено майже  92  відсотки,  але   її   кількість   задовольняє   потреби експлуатаційних  організацій  лише на 20-25 відсотків.  Тому треба вишукувати можливості додаткової закупівлі такої техніки.

 

     Заготовлення посипальних матеріалів  для  утримання  доріг  у зимових  умовах  іде  задовільно.  Що  стосується пальномастильних матеріалів, то уряд збільшує їх запаси в державному резерві.

 

     Ми розуміємо, що в окремих місцевих керівників немає належної відповідальності  за  гарантовану  підготовку житлово-комунального господарства до зими. Кошти для цього вишукуються в останню чергу, хоча при формуванні місцевих бюджетів вони повинні передбачатися в першу чергу і в повному обсязі.

 

     Слід сказати,  що  житлово-комунальне  господарство   посідає третє  місце  в  Україні  за  обсягами  енергоспоживання,  а  тому скорочення невиправданих втрат палива та енергії в галузі є  одним з головних завдань.

 

     Найважливішим напрямом енергозбереження в житлово-комунальній сфері є  повсюдне  оснащення  наявного  житлового  фонду  засобами обліку  та  регулювання споживання газу,  води й теплової енергії, яке здійснюється за відповідною програмою, затвердженою урядом.

 

     У житловому  господарстві  -  це  впровадження   прогресивних архітектурноконструктивних  рішень  та  технологій  будівництва  й ремонту  житла,  поліпшення  теплозахисних   і   енергозберігаючих характеристик будівель.

 

     У водопровідно-каналізаційному господарстві - це впровадження технологічних схем  регулювання  на  водопровідних  мережах  нових технологій  очищення  стічних  вод,  використання  біогазу очисних споруд як нетрадиційного палива і  автоматизація  роботи  насосних станцій.

 

     У теплоенергетиці  -  це заміна морально застарілих котлів на нові з більшим коефіцієнтом корисної  дії,  впровадження  сучасних методів   антикорозійного   захисту  теплових  мереж,  ефективного теплоізоляційного   покриття    трубопроводів,    автоматики    та регулюючого обладнання.

 

     У міському   електротранспорті   -   це   диспетчеризація   і телеуправління   роботою    тягових    підстанцій,    впровадження автоматизованих систем керування рухом.

 

     Темпи виконання   цих  заходів  не  задовольняють  уряд.  Щоб нормалізувати     роботу      підприємств      та      організацій житловокомунального господарства, він працює над вирішенням питань усунення  курсової  різниці  в  тарифах  на   енергоносії   шляхом встановлення  їх  у гривнях,  пропорційного звільнення підприємств тепловодопостачання  та  водовідведення   від   сплати   пені   за несвоєчасну оплату енергоносіїв з не залежних від них причин.

 

     Разом із    тим    деякі   питання   сталого   функціонування житлово-комунального господарства потребують спільних рішень уряду і  Верховної Ради.  Передусім це врегулювання питань,  які виникли після прийняття Закону України про тимчасову  заборону  підвищення цін   і   тарифів   на   житлово-комунальні   послуги  та  послуги громадського транспорту,  який не  відповідає  нормам  Закону  про Державний  бюджет  України  на 1998 рік.  Тому це питання потрібно обов'язково вирішити в бюджеті на 1999 рік.

 

     Я ще раз хочу підкреслити,  що уряд буде виконувати закон про бюджет,  який прийме Верховна Рада. Але не можна допускати, щоб не було прийнято жодного рішення.

 

     Тому я просив би Верховну Раду обов'язково визначитися з  цих питань  і  щоб це знайшло відображення в бюджеті на 1999 рік,  щоб можна було і спитати з уряду, і одночасно мати шляхи вирішення цих проблем.

 

     Давно назріла  потреба  в законодавчому впорядкуванні надання пільг, у тому числі громадянам, яким вони надаються за професійною ознакою.  Відповідні  законопроекти  подані Кабінетом Міністрів до Верховної Ради. І я, користуючись нагодою, ще раз звертаюся до вас із  проханням  розглянути  їх  найближчим  часом,  що  дасть змогу зменшити  збитки  житлово-комунальних  підприємств  майже  на  300 мільйонів гривень.

 

     І на  закінчення  хотів  би  сказати,  що,  незважаючи на всі труднощі,  уряд володіє  ситуацією.  Створено  штаб,  який  вживає заходів     для     забезпечення    народного    господарства    й житлово-комунальної сфери газом,  електричною енергією,  теплом та іншими життєзабезпечуючими послугами.

 

     Ми розглядаємо   зараз   питання   забезпечення  населення  і комунальнопобутових  споживачів  електроенергією.   Я   хотів   би сказати,  що  приймається  окреме  рішення  стосовно  з'єднання  з енергосистемою Росії. Це дасть нам змогу підвищити частоту десь до 49,7-49,8  герц,  і  тоді ми зможемо ухвалити рішення про заборону відключення   безпосередньо   населення   і   комунально-побутових споживачів. Я думаю, ми зараз вживемо всіх заходів для цього.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Запишіться на запитання.

 

     Тільки спершу,  Анатолію Костянтиновичу, дайте відповідь, хто вніс пропозицію  і  під  чиїм  керівництвом  ми  вийшли  з  Єдиної енергетичної  системи.  А потім стане зрозуміло,  чому ми в такому стані.

 

     Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Шановні колеги, не підказуйте мені. За п'ять днів до розгляду цього  питання  дев'ять народних депутатів від комітетів і фракцій записалися на виступ. Тому я буду давати в першу чергу слово цим з розрахунку,  що на запитання відводимо 10 хвилин,  а потім дев'ять чоловік повинні виступити. Ми якраз до 14.30 завершимо розгляд.

 

     Будь ласка. Депутат Кучеренко. За ним - депутат Абрамов.

 

     КУЧЕРЕНКО О.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  80,   Запорізька   область).   Спасибо. Уважаемый Анатолий Константинович!  Учитывая чрезвычайную ситуацию в энергетике перед осенне-зимним периодом,  я хотел  бы  попросить вас ответить на следующие вопросы.

 

     Не кажется ли вам, что в этой ситуации удержать энергетику от катастрофы может  лишь  жесткое  централизованное  государственное управление энергогенерирующими и энерготранспортными компаниями? В связи с этим я хотел бы спросить:  что вы  думаете  о  возможности легитимной  отмены приватизации ряда облэнерго,  приведшей к тому, что Украина стала полигоном для использования  офшорного  капитала законспирированными владельцами?  Дай Бог,  чтобы это были не одни руки, которые отключат рубильники в нужный для кого-то момент.

 

     Далее. Что вы думаете об энергорынке,  на котором  предлагают электроэнергию  за  20  процентов от номинала?  Не поле ли это для деятельности прокуратуры?

 

     И последнее.  Что вы думаете о восстановлении  адресных  схем поставок    электроэнергии,    которые,    как    мне    известно, разрабатывались и внедрялись Кабмином в этом году?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Дякую за запитання.  Стосовно  приватизації. Шановний народний депутате! Шановні народні депутати! З точки зору ідеї приватизації, я думаю, ми так чи інакше до неї прийдемо. Тому я не бачу трагедії в самій приватизації, у тому числі...

 

     Кожний із  вас  має  свою думку і кожний має право на виступ. Зараз я відповідаю на запитання і просив би все  ж  таки  поважати те, що я стою на трибуні перед вами й відповідаю.

 

     Я кажу  вам,  що не бачу ніяких проблем,  які не давали б нам змоги приватизувати.  Але є одне  у  вашому  запитанні,  на  що  я особливо  звернув  увагу.  Є  такий  вислів:  "Гірше  за  державну монополію може бути тільки приватна".  Тож коли йдеться про продаж енергопостачальних   компаній  в  одні  руки,  то  це  гірше,  ніж монополія  державна.  І  тут  найголовніше  -  щоб  під  контролем Верховної Ради, під контролем комісій, народних депутатів провести нормальну приватизацію,  яка дала б змогу отримати у власність  не більше того, що визначено антимонопольним законодавством, тобто не більше 35 відсотків.  Тоді можна  буде  розраховувати  на  те,  що система працюватиме.  А якщо це 100 відсотків,  або 51, або 60, то це вже ненормальна ситуація.

 

     Що стосується другого запитання - стосовно ринку й ціни -  то хочу  сказати,  що  закон дає право створювати різну ціну на ринку електроенергії.  Але зовсім інше, я цілком згоден із вами, коли на ринку "гуляє" електроенергія за ціною 1 або 1,1 цента при тому, що ціна нашої електричної енергії не може бути нижчою 3,1 цента.  Ваш колега народний депутат пан Юхновський,  який зараз розмовляє, він розрахував її.  Тобто  кожна  кіловат-година,  яка  продається  за ціною,  нижчою за 3,1 цента, - це втрати для нашої енергетики. Але гуляє  електроенергія  по  1  центу,  по  1,1  цента,  тобто  ціна зменшується за рахунок інших галузей.

 

     І третє запитання - що робити,  щоб пройти зимовий період?  Я не  бачу  іншого  шляху,  як  адміністративно  (так,  я  кажу  це: адміністративно)  врегулювати  цей ринок,  щоб забезпечити народне господарство і насамперед енергогенеруючі компанії газом,  мазутом і  вугіллям,  атомним  паливом - атомну енергетику.  Без вирішення цього питання я не знаю, як пройти зимовий період. Тому це рішення обов'язково  буде  виконуватись.  Якщо хтось із народних депутатів захоче створити комісію і відстежувати ці процеси  -  я  запрошую, будь ласка. Це робитиметься відкрито і тільки для того, щоб пройти зиму.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов. За ним - депутат Сушкевич.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Компартия.  Уважаемый Анатолий Константинович! Я только что  возвратился из округа.  Скажу прямо:  положение с подготовкой предприятий,  организаций  к  зиме  тяжелое.  Часть  котельных  не работает, многие дома еще не подключены к отопительным системам, а вышестоящие областные органы шлют телеграммы  за  телеграммами  об отключении газа от городских предприятий.

 

     О какой  оплате  газа может идти речь,  если задолженность по зарплате,  как вам известно,  составляет сегодня 5-7  месяцев,  по пенсиям - 4-5 месяцев.

 

     Вопрос: почему правительство накануне зимы не выполнило своих многократных  обещаний  относительно  снижения  задолженности   по зарплате,  пенсиям, что заметно улучшило бы подготовку организаций жилищно-коммунального хозяйства к работе в зимних условиях?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Дякую вам за запитання,  воно дуже важливе і мене теж турбує.  Я думаю,  ви погодитеся з тим,  що без вирішення цього питання неможливо  забезпечити  нормальну  роботу  народного господарства,  а  особливо  житловокомунальної  сфери,  у  зимовий період. Але назву вам цифри.

 

     Сьогодні населення оплачує газ на рівні 90 відсотків від того,  що воно використовує,  за винятком пільг і субсидій.  Маю на увазі, що безпосередньо населення майже повністю розраховується,  хоча  й  не отримує заробітної плати,  не отримує пенсій.  Якби так само розраховувалися господарюючі суб'єкти, то в нас  сьогодні  не  стояли  б  так  питання  проплати  за  газ.  На превеликий  жаль,  основними   боржниками   є   якраз   промислові споживачі, не населення.

 

     Є ще  питання  пільг  і  субсидій,  але  ми в цьому році його вирішили.  Яким чином?  Ми закачали в наші  сховища  2,5  мільярда кубометрів газу, які взяли в рахунок боргу до бюджету Укргазпрому. І цей газ буде безоплатно в рахунок пільг і субсидій йти бюджетним організаціям і населенню. Постанова вже підписується. Таким чином, бюджетні  установи  і  населення  фактично  розрахуються  на   сто відсотків.

 

     А от  що  робити  з  підприємствами  - це питання номер один. Житлово-комунальні підприємства, які, до речі, є госпрозрахункові, отримали від населення проплати на 90 відсотків за тепло.  Вони не мають заборгованості по заробітній платі,  вирішили  багато  своїх питань. Але за газ розрахувалися на 0,1 відсотка. Оце питання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич. За ним - депутат Масенко.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та   інвалідів (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракція "Громада",  громадські організації інвалідів України.

 

     Анатолію Костянтиновичу!  Питання про те,  як ми готуємося до зими...  Шановні  народні  депутати,  будь  ласка,  трошки  уваги. Міністерство  транспорту 23 жовтня передало навіть не документ,  а просту  телефонограму,  підписану  не  міністром,  не  заступником міністра,  а  якимось  Зайцевим,  що  пільгами  в транспорті,  які встановлені законом,  з 1 жовтня по 15 травня користуються  тільки інваліди  війни  першої  групи  та  інваліди дитинства.  Що робити сліпому, що робити ампутанту - інваліду, що робити інвалідам війни другої  групи?  Що  робити  інвалідам у зимовий період,  якщо така телефонограма скасовує закон?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Дякую  вам  за  запитання  і  хочу   відразу звернутися  до  вас  і  до  всіх  народних  депутатів:  я  знаю  в Міністерстві транспорту міністра транспорту Данькевича,  знаю його заступників,  знаю Слободяна.  Зайцева я в Міністерстві транспорту не знаю. Може, хтось отримав телеграму за підписом Вовк або іншим.

 

     Ми розберемося,  хто це,  але я просив би не звертати  на  це уваги. Є міністр, і його прізвище Данькевич.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановний Анатолію  Костянтиновичу,  ось  такі  два  конкретні запитання.   Ви  говорите,  що  якщо  населення  розрахувалося  за спожитий газ, то проблем із забезпеченням газом практично немає. Є на  Полтавщині  місто Лубни.  Спеціалісти мені говорять,  що на це місто потрібно  давати  газ  тиском  десь  3  атмосфери,  а  дають половину.  Практично третина населення міста не забезпечена газом, хоча люди за газ розрахувалися. Як конкретно бути в цій ситуації?

 

     І друге  запитання.  Є   на   території   Оржицького   району Полтавської  області  Оржицький  цукровий завод.  Ще не закінчився сезон цукроваріння,  а газівники кажуть: "Якщо ви не розрахуєтеся, ми  припинимо  подачу  газу".  Грошей  у  заводу  немає,  тому він змушений продавати цукор по 80 копійок за кілограм,  інакше  ніхто не купить.  Як бути в цій ситуації? Хіба уряд не може вирішити це? Якщо ви не допоможете вирішити це питання,  то  їдьмо  зі  мною  в округ. Я сам туди не поїду.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Дякую вам за запрошення. Наступного разу я з великою радістю з  вами  поїду,  побуваю  на  цукровому  заводі  і розгляну це питання.

 

     Але одне  уточнення,  щоб усі зрозуміли.  Газові труби - вони одні.  І ви знаєте, що за законом фізики тиск у кожній точці труби однаковий.  І тиск газу,  що надходить і населенню,  і промисловим підприємствам,  абсолютно  однаковий,   якщо   немає   спеціальних регулюючих засувок. І коли йде перебір тих промислових споживачів, хто не проплатив (а на місцях ні органи місцевого  самоврядування, ні державні адміністрації не хочуть приймати рішення стосовно тих, хто не платить), то страждає населення. Бо газу надходить стільки, скільки  проплачено.  А  тиск - це вже похідна від того,  який іде розбір.  Якщо розбір газу вищий,  ніж надходження,  тиск  у  трубі падає. Давайте домовимося, що ми разом із вами наведемо порядок на місцях.  Місцеві  органи  влади  не   повинні   приймати   рішення забороняти  зупиняти  такий-то  завод,  бо  там  працює  той-то  і тойто... Ви мене розумієте.

 

     Боржник - приватне підприємство - нехай стоїть.  Нехай хазяїн (він  купував акції) не прибуток із заводу вивозить,  а платить за газ. Тоді буде нормальний тиск. Єдина можливість вплинути на нього

- зупинити.

 

     Що стосується  цукрового заводу,  то я розберуся.  Думаю,  ми вирішимо це питання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте.

 

     Слово надається Ткаленку Івану Івановичу,  голові підкомітету Комітету  з  питань  будівництва,  транспорту і зв'язку.  За ним - депутат Панасовський.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Шановні депутати!  Шановні  члени  уряду! Безумовно,  питання, які стоять сьогодні на порядку денному, мають найвищий ступінь актуальності.  В  інформації  Кабінету  Міністрів висвітлені  нагальні  проблеми житлово-комунального господарства - галузі,  від діяльності якої певною мірою залежить добробут кожної сім'ї.    Питання    фінансово-економічного    стану   підприємств житлово-комунального  господарства,  надання   пільг   на   оплату комунальних  послуг  розглядалися  на  засіданні Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку. Висновки - сумні.

 

     Я не буду зупинятися на  конкретних  цифрах,  що  далекі  від дійсності.  Разом з тим вважаю за необхідне розкрити деякі причини та  фактори,  що  поставили  житловокомунальну  галузь   народного господарства на межу виживання.

 

     Анатолію Костянтиновичу,  ви  сказали,  що  населення  не має боргу.  Ні,  населення всетаки має борг і значний.  Заборгованість населення  та  бюджетних організацій за спожиті житлово-комунальні послуги за станом  на  20  жовтня  поточного  року  становить  4,2 мільярда  гривень.  Заборгованість бюджетів усіх рівнів із виплати дотацій,  субсидій,  відшкодування втрат підприємств  від  надання пільг  на  житлово-комунальні послуги становить більш як 1 мільярд гривень.  Галузь  фінансується  за  залишковим  принципом,  бо  не вважається бюджетною.

 

     А тепер проаналізуємо такі цифри. Це єдина галузь, де ціни за останніх п'ять років зросли у  20  разів.  Тобто  частка  платежів населення  за  комунальні послуги зросла з 4 відсотків у 1994 році до 80  відсотків  у  1998  році.  І  їх  невідповідність  розмірам реальної  заробітної  плати  та  пенсій  призводить  до  того,  що пенсіонери і соціально незахищені люди просто не можуть сплачувати такі суми.

 

     Оплата населенням  комунальних послуг - на рівні 54 відсотків із відставанням платежів у часі на 10 місяців.  Оплата  бюджетними установами   та   організаціями   -   на  рівні  30  відсотків  із відставанням на 12,5 місяця.  Зважте,  це основні споживачі послуг галузі,  які розраховуються без урахування інфляційних процесів та пені, хоча держава не забуває стягувати з підприємств комунального господарства пені і штрафи за свої ж борги.

 

     Цей перелік можна продовжувати. Але житлово-комунальна галузь попри все ще виживала. А от нещодавні нововведення поставили її на коліна.  Ми  не  будемо  сьогодні  дискутувати  про  мораторій  на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.  Але конче необхідно вирішити,  яким чином компенсувати 20 відсотків вартості послуг,  які ще вчора відшкодовувалися з бюджету.  Сьогодні це  не передбачено ні в бюджеті на 1998 рік, ні в проекті бюджету на 1999 рік. А на 1998 рік це становить 1,3 мільярда гривень і на 1999 рік

- 3 мільярди гривень.

 

     На жаль,  найбільшої шкоди галузі завдав уряд. При стабільній гривні не так боляче відчувалися,  хоча й приводили до перекосів у розрахунках, доларові ціни на енергоносії. Держава розраховувалася за завищеними цінами і в доларовому еквіваленті,  а комунальники - за фіксованими цінами і у гривнях. Де тут чесне партнерство?

 

     А якщо  розглянути  такий  феномен,  як  курсова різниця,  то взагалі  диву   даєшся:   заборона   на   підвищення   тарифів   у житловокомунальній    сфері    за    умови   підвищення   цін   на електроенергію,  газ (їх установлено в доларовому  еквіваленті,  а тарифи  розрахунків для населення за надані комунальні послуги - у гривнях)  призвела  до  того,   що   кредиторська   заборгованість комунальних підприємств,  яка становила 5,6 мільярда гривень (а це 80 відсотків боргів за газ та електроенергію) за рахунок  курсової різниці зросла майже вдвоє і сягнула 10 мільярдів гривень. На який рахунок віднести 5 мільярдів курсової різниці? Як вона виникла? Це вже запитання до уряду.  А виникла вона через великий інтервал між часом отримання населенням  житлово-комунальних  послуг  та  часом фактичної  сплати  за  них.  Різниця якраз і становить 5 мільярдів гривень,  яка у свою чергу зросла відповідно  до  курсу  зростання долара.

 

     Для прикладу. Київводоканал тільки за вересень поточного року втратив  на  курсовій  різниці  220   тисяч   гривень,   проводячи розрахунки   з   населенням   за  спожиті  послуги  в  гривнях,  а розраховуючись  за  електроенергію  в  доларах.   Враховуючи,   що основними  споживачами  послуг  житловокомунального господарства є населення і організації сфери соцкультпобуту,  ці збитки ляжуть на бюджети всіх рівнів.  Якщо до введення мораторію на підвищення цін і  тарифів  на  житлово-комунальні  послуги  дотації  та  субсидії становили 40 відсотків,  то сьогодні вони становлять 70 відсотків. І нам потрібно буде закладати в бюджет 12  мільярдів  гривень  для відшкодування всіх цих витрат.

 

     Якщо говорити про постачання газу, то як розцінити ситуацію в місті  Біла  Церква  і  Білоцерківському  районі,   де   уряд   із наближенням  холодів  починає  викручувати  руки  за борги за газ, забороняючи  підключення  котелень   до   мережі   газопостачання? Населення розрахувалося за газ на рівні 67 відсотків.  Подачу газу не припиняють,  але тиск знизили до 0,4 атмосфери. Чи може місто з населенням  250 тисяч чоловік працювати в таких умовах?  Хто дасть мені відповідь?

 

     Для того   щоб   вирішити    проблеми    житлово-комунального господарства,  потрібно встановити тарифи на електроенергію та газ для комунальних підприємств у гривнях,  зафіксувавши їх за  станом на  1  серпня  1998  року,  що  дасть можливість вирішити проблему курсової  різниці.  Для  житлово-комунальних   підприємств   треба встановити  ціну  за газ,  що видобувається в Україні,  не вище 80 гривень за тисячу кубометрів.  Треба визначити джерела своєчасного фінансування видатків на субсидії, дотації та інші пільги, а також украй необхідно вирішити питання  щодо  визначення  законодавством джерел   фінансування   пільг,  що  надаються  окремим  категоріям громадян.

 

     У зв'язку  з  тим,  що  заборонено  підвищення   тарифів   на житлово-комунальні   послуги   (у  видаткових  бюджетів  на  друге півріччя не передбачено дотацій  на  покриття  різниці  в  цінах), необхідно  внести  зміни  до  бюджету 1998 року,  передбачивши 1,3 мільярда гривень з різницею в 3 мільярди на 1999 рік.  Також треба передбачити        покриття       заборгованості       підприємств житловокомунального  господарства   перед   бюджетом,   заборонити заставу  майна комунальних підприємств до погашення заборгованості всіх бюджетів перед ними,  припинити стягнення пені з  комунальних підприємств  за  енергоносії  на  суму  заборгованості  бюджету та населення.

 

     Прошу врахувати мої пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Панасовський Олег Григорович, член Комітету з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Чтобы   исключить   любые   необоснованные   обвинения   в   адрес правительства, я как специалист, непосредственно соприкасающийся с реальной    экономической    ситуацией,    ответственно   заявляю: правительство прилагает  усилия,  чтобы  избежать  энергетического кризиса в предстоящем осенне-зимнем максимуме. Однако в отличие от завышенно оптимистических оценок  правительства,  демонстрирующего ничем не обоснованный оптимизм в вопросе готовности страны к зиме, хочу высказать свое мнение на  этот  счет.  Мне  кажется,  сегодня очень важно попытаться встать над ситуацией.

 

     Огромные взаимные долги, предельные по техническому состоянию режима  работы  оборудования  тепловых  электростанций,   массовые ограничения   потребителей   электроэнергии,   неоплаченный   труд десятков тысяч  людей  создают  серьезные  проблемы  -  не  только экономические,   но  и  политические,  ибо  момент  их  обострения совпадает с периодом осенне-зимнего максимума.

 

     Возможность устойчивого энергоснабжения промышленности страны определяется     исключительно     наличием    энергоресурсов    и платежеспособностью   отрасли.   Однако   отрасль   топливом    не обеспечена! По этой причине она уже сегодня работает с минимальным составом генерирующего оборудования на критических частотах.  И не трудно    спрогнозировать,   что   нас   ожидает   в   предстоящий осенне-зимний максимум.

 

     Я не  представляю,  какие  сегодня  нужны  аргументы,   чтобы доказать, что мы подошли к черте, за которой следует полный развал отрасли.  И  если  учитывать,  что  этот  сложнейший   период   не заканчивается  сегодня,  если  не  принять  мер,  он  может  иметь трагические последствия.

 

     Об ективно существует три фактора,  определяющие устойчивость работы  отрасли  в  условиях зимы.  Первый - обеспечение топливом, второй - проведение ремонтов,  третий - выплата зарплаты.  Все три фактора  связаны с проблемой платежей за отпущенную и потребленную электроэнергию,  не  решив  которую,  мы  не   пройдем   очередной осенне-зимний максимум.

 

     Прошу обратить  внимание  на  следующую деталь.  В отрасли на тепловых электрических станциях ремонтные работы не проведены даже в  минимальных об емах,  обеспечивающих устойчивость и надежность. Причина - нет средств.

 

     Наметился и прогрессирует массовый отток кадров энергетиков в ближнее  зарубежье.  Такого  еще не было.  Причина - невозможность своевременно выплачивать и тем  более  погашать  задолженность  по зарплате.  Может  случиться  так,  что  не  на  чем и некому будет проходить  осенне-зимний  максимум.   На   электростанциях   зреет голодный  бунт,  задолженность  по  зарплате составляет от 6 до 11 месяцев,  ситуация грозит выйти из-под контроля.  Наступило  время принять  соответствующее  решение  по  ТЭКу  вообще  и  энергетике конкретно.

 

     Конечно, какую бы  программу  действий  по  ТЭКу  сегодня  не предложило правительство,  практически изменить положение в стране трудно,  может быть,  даже невозможно.  Об ективные процессы уже в ближайшее   время  приведут  к  массовым  остановкам  производств, стихийный  взрыв  масс  становится  реальностью.   Пик   кризисной ситуации наступит, полагаю, в третьей декаде декабря этого года.

 

     Считаю ближайшей   и   важнейшей   задачей   правительства  - преодоление  кризиса  платежей  за   отпущенную   и   потребленную электроэнергию.  Вопрос исключительно в компетенции правительства. Не решим эту проблему - погибнем.

 

     Предотвратить энергетический    кризис,    изменить     общую экономическую  ситуацию  в  стране,  увести  страну  от социальных потрясений  на  данном  этапе  возможно  только  одним   способом: погасить  задолженность  по  заработной плате и обеспечить отрасль топливом.  Это  задачи,  далеко   выходящие   за   возможности   и компетенцию отрасли.

 

     Более того,  что я сказал и предложил относительно энергетики с трибуны Верховного Совета,  в Кабинете Министров,  на заседаниях коллегии  в  Минэнерго,  в  своих  обращениях  на имя Премьера,  у Президента,  я сказать не могу.  Учитывая регламент, есть ли смысл повторяться?

 

     Но чтобы   пройти   осенне-зимний  максимум  без  потрясений, достаточно  выполнить  предложения,  включенные  в   постановочные вопросы и переданные мною в Кабмин еще в марте этого года.

 

     Однако есть вопросы, требующие немедленного принятия решений. Они направлены исключительно на  улучшение  финансового  положения предприятий  отрасли.  Я  всегда  о них говорю.  Надо восстановить принцип  первоочередности  платежей  и  расчетов   за   отпущенную теплоэнергию,  как это было в 1994 году,  восстановить действующий до 1995  года  безакцентный  порядок  расчетов  за  электроэнергию независимо  от  категории потребителя,  запретить адресную продажу электроэнергии от АЭС  платежеспособным  потребителям.  Дальнейшее проведение   адресной  продажи  электроэнергии  от  АЭС  неизбежно приведет к катастрофическим последствиям в тепловой энергетике и в отрасли  в  целом.  Любое одностороннее решение проблемы повышения устойчивости работы базисной части энергосистемы страны  (АЭС)  за счет  снижения  платежей  в  теплоэнергетике  неизменно приведет к потере работоспособности всей страны.

 

     Надо немедленно снизить  суммарную  ставку  налогов  на  фонд оплаты  труда  до  20  процентов,  не  вводить  НДС на критический импорт.  Во всех проектах по  налоговому  законодательству  должен присутствовать основополагающий принцип: налоги должны взиматься в момент получения дохода от реализации.

 

     Необходимо немедленно  ввести  мораторий  на  приватизацию  в энергетике, ибо через приватизацию идет разрушение отрасли.

 

     И поскольку  здесь присутствуют банкиры и финансисты,  я хочу сказать:  учитывая крайне тяжелое положение с выплатой  заработной платы  персоналу предприятий отрасли и использование при этом иных форм погашения задолженности по заработной плате (я  имею  в  виду отпуск  продуктов  питания,  товаров народного потребления),  надо немедленно принять решение освободить от налогообложения  всю  эту (товарную)   часть  и  взимать  налоги  только  с  денежной  части выплачиваемой задолженности по  заработной  плате.  В  сложившейся ситуации    считаю    необходимым   восстановить   государственное регулирование и управление  (в  лице  Минэнерго)  всеми  об ектами основного производства теплоэнергетического комплекса Украины.  И, поскольку не имею времени для более  детального  изложения  своего видения вопроса,  я сообщаю, что подготовил для Кабинета Министров более 40 предложений по проблемам энергетики,  которые  направлены на   восстановление  финансовой  стабильности  платежеспособности, обеспечения устойчивой работы отрасли,  которые и передаю  в  руки представителю Кабмина.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! У нас залишилося 15 хвилини на обговорення.  Слово від комітету надається депутату  Філіпчуку. Будь ласка. За ним - депутат Варбанець.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Шановні депутати!  Шановні  члени  уряду!  Звісно,  що запитання далеко не риторичне - чи перезимуємо ми цієї зими і  як  перезимуємо.  І  ми будемо,  напевне,  ставити  це запитання доти,  доки не буде нової методології в стосунках між урядом і Верховною Радою,  доки ми  не поставимо  собі  за мету розглянути одне із найважливіших питань - яка законодавча й нормативна база сьогодні необхідна для того, щоб ми вийшли із кризової ситуації, яка нас очікує в перспективі.

 

     Далі. Що  треба робити для того,  щоб ми реалізували програму уряду,  в  якій   передбачено   чотири   (можливо,   найважливіші) пріоритети?  Кризові  явища  будуть доти,  доки не будуть зроблені конкретні кроки щоб уникнути величезних енергозатрат в  економіці. Ідеться  про  те,  що  в  житловокомунальній сфері практично немає нових технологій,  що є гострий бюджетний  дефіцит  та  неплатежі. Треба, нарешті (можливо, це те найголовніше, що треба конче швидко робити),  виводити на світло загнаний у  тінь  енергетичний  ринок (особливо  це  стосується  вугільної  галузі).  Тому Верховна Рада разом із урядом повинна зайнятися перш за все вирішенням  проблеми енергетичного ринку.  Ситуація доходить до того,  що ціна вугілля, поки воно потрапляє до  споживача,  досягає  300  процентів.  Така цінова  політика  робить  сьогодні  бюджетні організації абсолютно неплатоспроможними, призводить до високої соціальної напруженості.

 

     Друга проблема - наші технології в житлово-комунальній сфері. Теплоцентралі,    котельні,   інші   об'єкти   комунальної   сфери використовують високозатратні технології,  які  не  можна  вважати ефективними ні сьогодні, ні в найближчій перспективі.

 

     Третя проблема - це приватизація систем обленерго. Часто вона здійснюється за борги так негласно й непрозоро,  що  ми  не  маємо можливості   отримати  кошти  для  забезпечення  якісного  ремонту енергетичних структур.  Особливо у великій біді сьогодні село,  де вимикають електроенергію по п'ятьшість разів на добу.  Це те село, до  речі,  населення  якого,  можливо,   найкраще   проплачує   за електроенергію,  а  отримує  на  виході  найважчий і найскладніший удар:  вимикаються операційні, у школах діти не харчуються і школи у другу зміну практично закриваються.

 

     І, нарешті,  четверта проблема.  Анатолію Костянтиновичу,  ми мусимо звернути увагу сьогодні на те,  що є  всього  15  мільйонів гривень для сфери освіти. Сьогодні 876 шкіл, 53 училища й 17 вузів практично не готові до зими.  І тому тут треба вжити першочергових заходів,  щоб ми вже не говорили,  що це є осінньо-зимовий період, бо це - зимовий період,  і поліпшити соціальний захист  саме  цієї сфери.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Варбанець від фракції КПУ. За ним - Діяк Іван Васильович.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Моє прізвище Варбанець.  Наголос на першому складі. Фракція  комуністів.  Інформація,   з   якою   виступив   Анатолій Костянтинович,  дає  підстави  зробити  висновок,  що уряд справді вживає  заходів  до  того,  щоб  нормально  перезимувати,   бо   і проплачено,  й перевезено,  й накопичено,  й нагромаджено достатню кількість енергоносіїв,  тобто енергетичних потужностей  вистачає. Тоді  мені не зовсім зрозуміло,  чому в наших селах по 12-14 годин немає електронапруги?  Чому діти повинні робити уроки при свічках? Чому   паралізуються   всі   технологічні   процеси   в  селі,  на виробництві?  Чому це ми повертаємося в середньовіччя?  Якщо це  - поступ уперед, так що тоді називається варварством?

 

     Тут Анатолій Костянтинович указав,  яка головна причина.  Так треба ж усувати її негайно.  Я маю на увазі здійснювати об'єднання енергосистем.

 

     Друге конкретне  питання,  яке  я  хочу  порушити  від  імені фракції.  Олександре Миколайовичу,  в багатьох сільських школах та сільських  професійно-технічних  училищах  не  завезено необхідної кількості вугілля. Зараз заняття проходять у холодних приміщеннях. У  деяких так сплановано учбовий процес,  щоб у зимові місяці його взагалі не проводити.  Ми вважаємо,  що треба  прийняти  постанову Верховної  Ради  України  про  виділення  цільових  коштів у сумі, скажімо,  10 мільйонів гривень і спеціально  прослідкувати  за  їх використанням. Я прошу цю пропозицію обов'язково проголосувати.

 

     Сьогодні під   час  реєстрації  нам  видавали  книгу  Віктора Михайловича Пинзеника "Коні не винні".  То ось у зв'язку з  першим питанням  повинен сказати таке.  Наше телебачення щоденно повторює десятки  разів,  що  історія  твориться  сьогодні  і  творять   її особистості.  Що  натворили  і  творять  відомі  нам особистості в сучасній історії  України,  ми  всі  добре  знаємо.  Під  виглядом ринкових  реформ зруйновано економіку,  розвалено соціальну сферу, населення перетворено на жебраків.  Держава повністю збанкрутувала і не може забезпечити своїм громадянам виплату мізерних заробітної плати і пенсій.  Загальна  заборгованість  із  зарплати  й  пенсій становить  майже  третину дохідної частини проекту бюджету на 1999 рік,  але жодної копійки на її погашення у проекті не передбачено, а  міністр  фінансів у своїй доповіді про це не говорить ні слова. Незрозуміло тоді,  як буде вирішуватись ця  проблема,  за  рахунок яких джерел?

 

     Звичайно, напередодні  президентських  виборів  такі джерела, мабуть,  знайдуться,  і заборгованість буде погашена,  але  ми  не можемо погодитися з такими діями особистостей, що творять сьогодні історію.  Одна справа - приймати постанови про відзначення річниці голодомору,  інша справа - не допустити його повторення. А він уже розпочався: два мільйони наших громадян передчасно покинули життя. Що,  заплющимо  на  це  очі,  і  нехай наші нащадки через 65 років засудять це,  чи треба зараз визнати,  що  політичний  курс,  який здійснюється, є злочинним щодо народу України?

 

     До речі, порівняйте дві дуже цікаві цифри: бюджет 1998 року - 20 мільярдів гривень,  а проект бюджету на 1999 рік  -  23 мільярди теж гривень,  але дешевших удвоє - і вам стане зрозуміло,  що в 1999 році у порівнянні з 1998 роком  ми  матимемо значно  гірший бюджет.  Єдина втіха,  що він усе-таки буде кращим, ніж бюджет 2000 року.

 

     Пропоную інформацію  уряду  і  заходи,  які  ним  вживаються, визнати недостатніми.

 

     ГОЛОВА. Діяк  Іван  Васильович,  голова  підкомітету з питань паливно-енергетичного комплексу.  За ним  буде  виступати  депутат Асадчев.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Заслухавши інформацію   Кабінету   Міністрів   України   про  хід  підготовки підприємств і організацій житлово-комунальної сфери  до  роботи  в осінньо-зимовий   період  1998-1999  років,  можна  сказати  таке. Найбільше і найважливіше  значення  для  нормальної  роботи  наших підприємств та комунальнопобутових установ,  а також населення має забезпечення їх газом.  Може не всі пам'ятають,  то можу нагадати, що Україна унікальна щодо цього держава:  з усіх енергоносіїв, які вона споживає,  45,5 відсотка припадає на газ.  Якщо  в  Європі  і світі цей показник не перевищує 21-23 відсотків,  то в Україні він майже вдвоє більший.  Тому як працюватиме газова галузь,  як  вона буде  виконувати свої завдання,  такою буде й робота всього нашого господарства в осінньо-зимовий період.

 

     Але на роботу газової галузі впливає цілий ряд факторів.  Цей вплив може бути негативним.  Якщо,  наприклад,  не прийняти певних законів,  не захистити газову галузь,  то може статися так,  що  в зимовий період ця галузь працюватиме неритмічно.

 

     Я повинен вам сказати,  що є цілий ряд прийнятих законів, які сьогодні не допомагають цій галузі розвиватися.  Навпаки, робиться все для того, щоб ця галузь, єдина в державі, яка сьогодні працює, не виконувала свої функції. Наприклад, пропонується встановити ПДВ на  імпортований  газ,  що  реалізується  для  потреб  населення і бюджетних організацій.  Якщо це  буде  зроблено,  то  застосування зазначеного  податку  для  вказаних  категорій  споживачів  тільки посилить  податковий  тиск  на  підприємства  газової  галузі   та відповідно призведе до поглиблення кризи платежів,  у тому числі і розрахунків з бюджетом.

 

     Я вважаю також непродуманими дії  щодо  встановлення  ПДВ  на транзит,  відрахування  в  бюджет 20 відсотків від нарахованих сум амортизації та інші.  В результаті  такої  "планомірної"  політики щодо  підвищення  ціни  на  природний  газ  ми  замість додаткових надходжень до бюджету  держави  отримаємо  поглиблення  фінансової кризи  в  народному господарстві,  що,  зрештою,  ляже непосильним тягарем на газову галузь України.  А ситуація в газовому секторі і без цього вкрай важка.

 

     Здійснюючи надзвичайно    важливу   для   держави   виробничу діяльність по видобутку власного газу (18  мільярдів  кубометрів), транспортуванню   його   для   України   (близько   80   мільярдів кубометрів),  а також зберігання газу в підземних сховищах (більше 16  мільярдів  кубометрів)  і  транзиту газу в країни Заходу і СНД (більше 100 мільярдів  кубометрів),  на  чому  ми  заробляємо  для України 30 мільярдів кубічних метрів газу, сама галузь опинилася в глибокій кризі, викликаній постійними неплатежами за спожитий газ. Загальна  заборгованість  Держкомнафтогазу  за природний газ перед нафтовидобувними  та  газотранспортними  підприємствами  становить 12,1 мільярда гривень.

 

     Шановні народні  депутати,  ви тільки вдумайтеся в цю цифру - понад 12 мільярдів! Ця цифра порівнянна зі всією дохідною частиною бюджету!  Висновок  один  -  газова  галузь кредитує всю економіку України,  а сама перебуває на межі краху,  не маючи можливості  ні нарощувати  видобуток  власного  газу,  ні забезпечити утримання в належному  стані  газотранспортної  системи.  Сьогодні  працівники газової  промисловості  не  одержують  заробітної  плати  по 10-12 місяців і не страйкують,  розуміючи всю відповідальність за роботу своєї  галузі.  Але  все має критичну межу - не можна весь час усі негаразди відносити на рахунок газової галузі.

 

     Ми не порушуємо питання про те, щоб рятувати газову галузь за рахунок  інших  галузей.  Ми вважаємо,  що нафтогазовому комплексу повинні бути забезпечені стабільні економічні умови господарювання і можливість розпоряджатися хоча б частиною зароблених коштів.

 

     У зв'язку  з  виключно  важливим  значенням  цього питання ми вважаємо,  що треба доручити Кабінету Міністрів розробити і подати ряд проектів законів,  які б забезпечили газовій галузі можливість не тільки вижити, але і розвиватись.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Підсумовуючи, скажу, що газова галузь має всі можливості  повністю  забезпечити  газом  в осінньо-зимовий період населення, сферу компобуту, промисловість, але критична ситуація з неплатежами, а також податковий тиск можуть угробити й цю галузь.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  депутат  Діяк  не так часто виступає,  я не переривав його. Депутат Асадчев. Будь ласка, і завершуємо.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Кажуть, що добрий господар починає готуватися до зими ще влітку. А ми говоримо про підготовку до зими сьогодні,  коли вже випав сніг. Мабуть, це говорить про те, які ми "добрі" господарі.

 

     Я коротенько скажу. Звичайно, питання номер один - це питання тарифів.  І як абсолютно правильно сказав Анатолій  Костянтинович, нам  доведеться його вирішити і вирішити ще до погодження бюджету. Але давайте говорити відверто.  Ви кажете, що треба окремим рядком передбачити  комунальним  підприємствам  видатки  за газ.  Але ви, Анатолію Костянтиновичу, спитайте свого сусіда - міністра фінансів (ви поруч сидите),  чи планує він при формуванні місцевих бюджетів оплачувати бюджетним організаціям вартість комунальних  послуг.  І він  вам  скаже,  що  цього не планується.  Як же тоді вони можуть оплачувати, вибачте мені?

 

     Отже, питання  тарифів.  Сьогодні   комунальні   підприємства отримують у нас газ справді по 66 доларів за тисячу кубометрів (ви знаєте),  а в основу тарифів покладено десь приблизно 35  доларів. Різниця  за рік становить 5-6 мільярдів.  У бюджеті жодної копійки на  це  немає.  Бюджетний  комітет  запропонував:  треба  вирішити питання ціни на газ для комунальних підприємств. Її сьогодні можна реально знизити. За рахунок чого?

 

     По-перше, за  рахунок  ПДВ.  По-друге,  за  рахунок  зниження собівартості газу - як власного видобутку,  так і того, який маємо по транзиту.  Собівартість газу дуже велика. Я хочу сказати, що за ініціативою  бюджетного  комітету  ми  з цього питання провели три наради.  Он  Іван  Іванович  був  присутній.  Але  якраз   Кабінет Міністрів не виявив зацікавленості у вирішенні цього питання. Хочу сказати (може це і від фракції  Руху  буде),  що  ми  не  вирішимо питання скасування мораторію до того часу, поки ви разом з нами не вирішите питання  про  ціну  на  газ,  який  повинен  поставлятися комунальним підприємствам.

 

     Друге питання - субсидії. Ви запитайте представників регіонів (сьогодні вони приходять до нас у бюджетний комітет),  хто отримує субсидії.  Так,  їх  отримують  і малозабезпечені громадяни,  але, вибачте,  отримують і бізнесмени,  і таких дуже й дуже багато,  до речі.

 

     Дайте можливість  на  місцях розібратися,  врахувати майновий стан людини,  її сім'ї.  Це ж ваші постанови про надання субсидій! Ну дайте можливість це зробити!  Я вас запевняю, що обсяг грошових коштів, які підуть на субсидії, значно зменшиться.

 

     Третє питання  -  передача  відомчого  житлового  фонду.   Ви знаєте,  скільки я себе пам'ятаю, стільки це питання й вирішується і досі не вирішене. Ну що ж тут не вирішити? Ви подивіться перелік головних  розпорядників коштів бюджету.  Там же визначено відомчий фонд  і  суму.  Віддайте  ті  суми   разом   з   відомчим   фондом підприємствам!  Хіба  підприємства сьогодні не враховують у валові видатки на утримання  відомчого  фонду?  Враховують!  Так  давайте скажемо:  у  1999  році  з  цією сумою передайте житло комунальним службам, а в 2000 році будете платити ці гроші з чистого прибутку. Тоді вони швиденько за один рік усе попередають.

 

     І хочу сказати ще одне.  У нас взагалі не підтримуються ніякі заходи щодо  комунальної  реформи.  Ви  подивіться,  що  робиться: навіть люди,  які створили об'єднання власників - кондомініуми,  - взяли на себе оцей тягар утримання будинку,  сьогодні обкладаються податками.  Податкова інспекція з них бере податки! З кооперативів податки не беруться,  з кондомініумів беруться.  Та вирішіть же це питання!  Їм ще вдячність треба висловити за те,  що вони взяли на себе таку відповідальність!

 

     Я думаю,  що найголовніші питання  комунального  господарства нам  треба  вирішити  до  прийняття  бюджету,  тому  що  інакше ми поставимо всю цю галузь просто на грань краху.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Костянтинович Голубченко.  Заключне слово. З місця, будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні народні депутати!  Дякую вам за таке активне обговорення.  Розумію,  наскільки вас хвилюють ті питання, які   сьогодні   обговорюються.   Розумію,   що   з   усіх  питань висловлювалися фахівці,  які ведуть ті чи інші напрями,  і обіцяю, що   ваші  зауваження  обов'язково  будуть  враховані,  коли  уряд прийматиме ті чи інші рішення.

 

     Але хотів би все ж таки сказати декілька слів  щодо  ціни  на газ  для  побутовокомунальних споживачів і для комунальнопобутових підприємств.

 

     Чому виникає  курсова  різниця?  Хіба   можна   закладати   в нормальну   економіку   неплатежі  протягом  року  чи  двох?  Якби розрахунки здійснювалися день у день або місяць у  місяць,  ніякої курсової різниці не було б.

 

     Значить, є  інше  питання  - те,  яке є основним.  Не курсова різниця є причиною ситуації,  що створилася. Якраз курсова різниця виникає тому, що роками не здійснюється проплата.

 

     Сьогодні ми проводимо тендери і аукціони.  Ми провели два-три тендери і один аукціон.  Тільки на одному тендері купили  газ  0,5 мільярда  кубометрів  по  36  доларів  за  тисячу  кубометрів.  На останньому аукціоні було 0,5 мільярда кубометрів газу за ціною  36 доларів, купили 9 мільйонів кубометрів. Заявок було більше. Заявки були переважно на перший квартал 1999 року,  бо на цей  рік  угоди вже підписані.

 

     Так от, ми виставляємо на аукціон на перший квартал 1999 року (в майбутньому році буде три аукціони) 5 мільярдів кубометрів газу за ціною 36 доларів за тисячу кубометрів. Ну, скажіть, яку ще ціну запропонувати,  щоб відверто,  відкрито,  прозоро купити газ. Ні ж бо! Дайте мені газ по 80 доларів, аби тільки платити через рік або зовсім не платити,  а потім тут говорити про курсову різницю,  про те,  що немає коштів, і про все інше!.. Яку ще поставити ціну, щоб за неї можна було проплатити?!  Яку? 20 доларів? Давайте виставимо на аукціон за 20,  тільки подивимося, хто прийде і купить цей газ, і ми зразу побачимо,  що зараз набагато краще купувати газ по  80, по  92  долари  і ніколи нічого не сплачувати,  ніж купувати по 20 доларів і платити.  То ж давайте наводити  дисципліну  разом.  Оце головне питання! Я не знаю, за якою ще ціною продати газ...

 

     ГОЛОВА. Не  треба  викрикувати  з місця.  Для того щоб день у день платили за енергоносії,  треба  з  місяця  в  місяць  платити заробітну плату...  Анатолію Костянтиновичу, заспокойтеся... Треба пенсії платити щомісячно,  зарплату щомісячно,  і це питання  буде вирішено. І не треба мудрствувати всім підряд.

 

     Шановні колеги!  Нам треба прийняти постанову. Проект у вас є на руках.  До  проекту  постанови  внесено  дві  пропозиції.  Одну пропозицію  вніс  депутат  Варбанець.  Його  пропозиція:  доручити Кабінету Міністрів вишукати 100 мільйонів гривень для забезпечення шкіл (особливо у сільській місцевості) паливом.

 

     Друга письмова   пропозиція,   внесена   народним   депутатом Довганем.   Вона    такого    змісту:    "Віднести    підприємства агропромислового комплексу та сільські населені пункти до переліку об'єктів, які не підлягають відключенню від енергоносіїв". Мається на   увазі  від  електроенергії,  газу  і  так  далі.  От  ці  дві пропозиції.  Я ставлю на голосування  пропозицію  прийняти  проект постанови за основу.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо за основу...  Депутати Гуцол і Марченко не встигли. Голосуємо проект постанови за основу.

 

     "За" - 208.

 

     У залі достатньо народних депутатів,  щоб прийняти постанову. Я ще раз поставлю на голосування.  Не проголосуємо - до побачення, я не заперечую.  Та не треба поіменно...  Я прошу проголосувати за основу проект постанови. Василю Даниловичу! Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     На цьому   розгляд  питань,  які  вносились  на  День  уряду, завершено. На все краще!