Стенограма пленарного засідання

05 листопада 1998

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  5  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу зареєструватися.

 

     Встигли зареєструватися  298  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Слово надається   голові   Фонду   державного  майна  Бондарю Олександру Миколайовичу.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України.  Шановні народні   депутати!   Хочу  дуже  коротко  висловити  думку  Фонду держмайна і уряду щодо питання,  яке розглядається зараз Верховною Радою. Я не буду вступати в дискусію, бо згоден із тим, що у сфері приватизації є дуже багато проблем,  багато  негараздів,  з  якими треба розбиратися.

 

     Але я   хотів  би,  щоб  Верховна  Рада,  приймаючи  рішення, виходила з того,  що більшість того,  що інкримінується  фонду  як зловживання, розкрадання і таке інше, здійснюється згідно з чинним законодавством,  прийнятим Верховною Радою позаминулого й минулого скликань.  Та  ж  сама сертифікатна приватизація,  приватизація за компенсаційні  сертифікати  здійснювалися  відповідно  до  чинного законодавства.  Якщо  воно недосконале,  якщо воно дозволяє робити якісь речі,  які викликають незадоволення,  то треба в першу чергу дивитися законодавство і вносити до нього зміни.

 

     Справді, до  фонду  є  претензії,  які полягають у тому,  що, можливо,  і були деякі порушення законодавства і зловживання,  але це  вже  у  судовому  порядку  можна  скасувати  кожний  акт  щодо конкретного об'єкта.

 

     Тепер стосовно  самого  поняття  "мораторій".  У  1994   році рішення  про мораторій на приватизацію вже приймалося.  Тоді я вже працював у Фонді держмайна України.  Майже  рік  ми  не  проводили приватизації.  І  комісії  створювалися,  і  перевірялось усе,  що робилося до цього,  але  я  не  можу  навести  прикладів  масового скасування  актів приватизації відповідно до цього рішення.  Потім усі перевірки довели:  так,  було погано, було справді зроблено не так, як треба, але все відповідало чинному законодавству.

 

     Я впевнений,  що за станом на сьогодні буде те саме.  Давайте разом змінювати законодавство,  яке  дозволяє  робити  такі  речі. Треба  вносити  в нього принципові зміни.  До речі,  відповідно до минулого рішення про мораторій вносилися зміни до всіх законів про приватизацію,  але  нічого  принципового  Верховна Рада не внесла. Практично залишився той механізм приватизації,  що й був.  І знову кажуть, що фонд зробив те і те не так.

 

     Дуже актуальним є питання про приватизацію в енергетиці.  Усі звинувачують фонд,  говорять,  що там зараз робиться щось не  так. Але  хоча б хтось один навів приклад,  коли фонд порушив закон?  У чомусь були порушення закону?  Якщо були,  звертайтеся до суду,  і все  це  буде  скасовано  арбітражним судом.  Жодного звернення до арбітражного  суду   не   було.   Висловлюються   просто   огульні звинувачення фонду в тому, що щось робилося не так.

 

     Я кажу про те,  що треба розібратися, в чому причина. Давайте проведемо парламентські слухання,  розберемося, які зміни в закони треба вносити, а потім будемо вживати якихось заходів.

 

     У законопроекті   про  мораторій  не  пропонується  скасувати Державну програму приватизації і норми бюджету  на  1998  рік,  де Фонду  держмайна  дається  завдання забезпечити надходження певних коштів у бюджет.

 

     Якщо зараз прийняти цей  закон,  то  треба  вносити  зміни  в бюджет,  знаходити  альтернативне джерело фінансування і дивитися, як буде прийнятий закон про бюджет на 1999 рік,  у  проекті  якого знову передбачено мільйони гривень надходжень від приватизації. Ці питання обов'язково треба пов'язати,  тому що з моменту  прийняття цього закону кошти в бюджет не надходитимуть.

 

     Я не  буду  повторювати  те,  що  помітив  депутат Рябченко в тексті законопроекту про мораторій, але оця норма про призупинення виконання  зобов'язань,  вважаю,  може  завдати дуже великої шкоди державним інтересам.  Тому що в разі прийняття такої норми  закону всі  договори,  які  ми  підписали,  інвесторами  просто не будуть виконуватися.

 

     Я хотів би,  щоб ви зважено поставилися  до  прийняття  цього законопроекту.  Фонд держмайна і я особисто готові до дискусії, до з'ясування  позицій:  у  чому  винний  фонд,  а   в   чому   винне законодавство.  Але  приймати  закон  у  такому  вигляді не можна. Вважаю, що це буде просто шкідливо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка.  Все.  Я надав голові фонду  можливість відповісти на ті запитання,  які виникли під час обговорення.

 

     Народними депутатами з Комітету з питань економічної політики внесено  пропозицію прийняти даний законопроект у першому читанні. Я просив би її підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 75.

 

     Я просив би вас погодитися на те,  щоб голосування  перенести на  завтра  на  ранкове  засідання.  Не  заперечуєте?  Хто за дану пропозицію, прошу проголосувати.

 

     Голосувати завтра вранці Єхануров Юрій Іванович просить...

 

     "За" - 84.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     --------------

 

     Слухається питання про проект Закону  про  Державну  програму приватизації на 1999 рік.  Слово надається голові Фонду державного майна Бондарю Олександру Миколайовичу. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Шановні народні депутати!  На розгляд  Верховної Ради вноситься проект Державної програми приватизації на 1999 рік. Згідно з законодавством про приватизацію проект  подано  Кабінетом Міністрів.  Є відповідне подання,  підписане Прем'єр-міністром, де визначено,  що доповідачем із  цього  питання  буде  голова  Фонду державного майна України.  Тому я доповідаю програму приватизації, розроблену відповідно до законів про приватизацію.  Перед  тим  як розповісти  про основні відмінності та принципові позиції програми приватизації на 1999 рік,  хотів би  нагадати  депутатам,  із  чим пов'язана   необхідність   розробки  програми  і  її  затвердження Верховною Радою.

 

     Законодавством про приватизацію передбачено,  що кожного року Фонд державного майна готує,  а Кабінет Міністрів подає на розгляд Верховної Ради Державну програму приватизації, у якій визначаються основні пріоритети, завдання й цілі приватизації на наступний рік, причому  в  законах  про  бюджет  уже  визначено  строки   подання програми,  оскільки  в  програмах попереднього року і на наступний рік уже передбачено значні надходження до бюджету від приватизації державного майна.  Тому програма повинна розглядатися до прийняття бюджету,  щоб у бюджеті можна  було  визначити  конкретне  джерело надходжень від приватизації і суму цих надходжень.

 

     Державна програма  приватизації  на  1998  рік була прийнята, хоча і з запізненням, Верховною Радою попереднього скликання. Фонд державного  майна  працює  відповідно  до  цієї Державної програми приватизації.

 

     Фонд державного майна виконує  ці  завдання  і  звітує  перед Верховною    Радою   саме   про   виконання   Державної   програми приватизації. Верховна Рада і в програмі приватизації, і в законах про  приватизацію  визначена  як  орган,  що  здійснює контроль за проведенням приватизації,  роботою Фонду державного майна України. А  Фонд  державного  майна  України  підзвітний  Верховній  Раді в питаннях  виконання  Державної  програми  приватизації.  До  речі, законом не передбачено звіту голови фонду за рік як такого, є звіт голови  фонду  про   результати   виконання   Державної   програми приватизації.  Тому  виникає  суто юридична необхідність прийняття програми саме для того,  щоб поставити  Фонд  державного  майна  в певні  рамки,  в  яких  він  має право діяти наступного року,  щоб Верховна Рада змогла здійснювати контроль за цими  діями  і  потім мати  можливість заслухати звіт голови фонду і прийняти щодо звіту відповідне рішення.

 

     Звіт про виконання Державної програми  приватизації  на  1998 рік ще попереду.  Він повинен заслуховуватися десь у лютому,  коли будуть статистичні дані виконання  програми  на  1998  рік.  Такий самий  звіт  буде  зроблено  свого  часу  і про виконання програми приватизації на 1999 рік,  якщо  вона  буде  підтримана  Верховною Радою.

 

     Чи варто Верховній Раді взагалі займатися розглядом програми, вирішувати, приймати її чи ні? Доповідаючи на засіданнях комітетів і  комісій,  я  чув різні думки з цього приводу.  Вважаю,  що якщо Верховна Рада  не  бажає  приймати  взагалі  програму,  збирається відправити  її  на доопрацювання,  не хоче сама її доопрацьовувати після першого читання, то вона таким чином знімає відповідальність з  голови  фонду  і  позбавляє  себе  певною мірою можливостей для контролю.  Тому що в цьому випадку депутати не братимуть  активної участі  в  розробці  програми,  її  прийнятті  і  внесенні  до неї відповідних змін.

 

     Закликаю депутатів до  конструктивного  діалогу  з  Кабінетом Міністрів  та  Фондом  державного майна України у питанні внесення змін до тексту програми.  Зараз можна уникнути всіх недоречностей, пов'язаних  з  попереднім  рішенням про мораторій.  Зараз депутати мають  можливість,  прийнявши  цю  програму  в  першому   читанні, доопрацювати  її в комітетах,  внести свої принципові зауваження і зміни та затвердити її в такому вигляді, щоб Фонд державного майна взагалі  не  мав  права  якимось чином порушувати закон - обмежити його діяльність певними рамками,  що  визначені  законодавством  і контролюються   Верховною   Радою.   Вважаю,   це  цілком  реальна можливість впливу депутатів на процеси приватизації. Інакше просто висловлюватиметься  критика  фонду,  його керівництва,  хоча ми не можемо робити нічого, окрім того, що передбачено законодавством.

 

     Якщо в  програмі  приватизації  на  1998  рік   передбачалася приватизація  підприємств  електроенергетики  і  були  встановлені обсяги надходження коштів від приватизації цієї  галузі,  то  чому Фонд  державного  майна  несе особисту відповідальність за те,  що відбувається в процесі приватизації?  Давайте змінювати ці норми в програмі  приватизації і давати фонду інші завдання - не проводити цю приватизацію чи проводити по-іншому.  До речі,  я особисто  вже місяць   тому   підписав   з   Міністерством  енергетики  програму приватизації енергетичної  галузі,  де  повністю  пішов  назустріч Міністерству енергетики щодо порядку її проведення.  Чомусь про це не згадується...  Я просто наводжу приклади,  як Верховна  Рада  і кожен   з   депутатів  можуть  впливати  на  процеси  приватизації оперативно,  а не  потім,  коли  вже  щось  зроблено  і  треба  це скасовувати.

 

     Думаю, що  приватизація  в  1999  році не повинна відбуватися так,  як вона проходила в 1998,  хоча б  через  такий  принциповий момент:  у 1999 році передбачається виключно грошова приватизація. Це  -  головна  відмінність  даної   програми   приватизації   від попередніх  програм.  У  ній  не  передбачено  продажу майна ні за майнові сертифікати,  ні за  житлові  чеки,  ні  за  компенсаційні сертифікати.   Це   абсолютно  новий  механізм  приватизації.  Ним передбачено більш кваліфіковану та більш контрольовану  роботу,  в тому  числі  й  з  боку  парламенту.  Тому  треба  більш  детально попрацювати, розписати механізми грошової приватизації, бо цей вид приватизації,  безумовно,  буде  викликати  більше  нарікань,  ніж навіть сертифікатна приватизація.

 

     Сьогодні наводилися  цифри,  на  яку  суму  продано  майна  і скільки  отримано  коштів від цього продажу.  Можу навести останні дані (вони ще будуть уточнюватися  та  перевірятися):  загалом  із 1992  року  від  приватизації отримано 1 мільярд 179 мільйонів 856 тисяч гривень,  тобто приблизно 1 мільярд 180 мільйонів. Продано ж майна на порядок більше,  і казати, що решту розкрадено, це просто означає не поважати закон,  тому  що  все  інше  було  продано  за майнові  та  компенсаційні  сертифікати  і  житлові  чеки згідно з чинним законодавством,  і це не було  порушенням.  Ви  знаєте,  що більшість  майна  всі  ці роки роздавалася за сертифікати,  в тому числі  й  членам  трудових  колективів.  Думаю,   треба   провести детальний аналіз того,  як це роздавалося, чи правильно це, чи ні. Але на 1999  рік  такої  приватизації  не  передбачено.  Це  перша принципова  відмінність  програми  приватизації  на  1999  рік від програми 1998 року.

 

     Друга принципова  відмінність  даної  програми  приватизації: вона  передбачає  новий  механізм  застосування пільг для трудових колективів.  До цього застосовувалася пільга,  за якою  всі  члени трудового колективу і прирівняні до них громадяни,  які мали право на  пільгу,  отримували  безоплатно  майно   на   суму   майнового сертифіката  (тобто на 500 гривень) плюс мали право придбати майно з відстрочкою платежу ще на половину вартості  сертифіката  (тобто на  250 гривень) за гроші.  Всього отримували майна на 750 гривень за номінальною вартістю.  Далі ці громадяни вже розпоряджалися цим майном  чи  акціями,  як вони вважали за потрібне.  Більшість,  на жаль,  це майно  продали  за  безцінь.  Так  було  треба  трудовим колективам, і я поясню чому. Тому що в них була проблема отримання заробітної плати,  і коли була можливість продати сертифікат, вони цим користалися.

 

     Тепер ми передбачаємо іншу пільгу: кожен член трудового колективу має право  придбати  майна  на  750 гривень  за  гроші  -  за  номінальною  вартістю.  Тобто  не через конкурс,  чи  через  аукціон,  а  просто  шляхом  викупу  за  тією номінальною вартістю, яку визначено на підставі акта оцінки.

 

     Вважати це  сьогодні  пільгою  чи ні - це дискусійне питання. Може,  треба застосовувати інший механізм. Ми готові розглядати це питання  і вносити зміни в цей механізм надання пільг.  Але його в програмі приватизації передбачено саме в такому вигляді.

 

     Інше принципове  положення,  що  передбачається   в   проекті програми,  -  розподіл  коштів  від  приватизації.  Внесені досить суттєві зміни в механізм розподілу коштів. До цього в 1998 році 80 відсотків  коштів  від приватизації перераховувалося до державного бюджету.  До речі,  у цьому році Фонд  державного  майна  постійно перевиконує   норматив   зарахування   коштів   до   бюджету.   Ми перераховуємо до бюджету близько 90  відсотків  отриманих  коштів, тобто більше, ніж передбачено програмою.

 

     На сьогодні  до  державного  бюджету України перераховано 350 мільйонів гривень.  Це остання  цифра:  350  мільйонів.  Усього  ж отримано  від  приватизації державного майна близько 400 мільйонів гривень. Близько 20 мільйонів гривень (або 5 відсотків надходжень) ми   перерахували   до   Фонду   розвитку  підприємництва,  як  це передбачено державною програмою на 1998 рік. Ці кошти використовує Держкомітет  з  питань розвитку підприємництва.  Фонд держмайна до розподілу цих коштів не має відношення.

 

     5 відсотків коштів передбачалося виділити на кредитування.  У цьому  році  жоден кредит не надавався позабюджетним фондом з двох причин.  Перша - моя  особиста  принципова  позиція:  якщо  ми  не додаємо в бюджет заплановані кошти, то кредитувати не можна. Друга

- всі попередні кредити в нас поки що закінчувалися  скандалами  і розглядом  справ у судах.  Тому,  щоб не загострювати і так гостру ситуацію  навколо  приватизації,  ми  кредити  в  цьому  році   не надавали.   А  5  відсотків  коштів  використовуються  на  заходи, пов'язані з виконанням Державної програми приватизації.

 

     На 1999 рік ми запропонували 10 відсотків  коштів  направляти не  на  кредитування,  а  безпосередньо підприємству на поповнення його обігових коштів.  Це дало б підприємству можливість (продавши якийсь пакет, Фонд держмайна 10 відсотків коштів відразу направляє підприємству)  виплатити  заробітну  плату,  закупити  обладнання, задовольнити  якісь  інші  нагальні  потреби.  Ми  не  передбачали виділяти в наступному році 5  відсотків  відрахувань  на  розвиток підприємництва.  Але  за наполяганням Державного комітету з питань розвитку підприємництва (і Комітет з питань  економічної  політики був  не  проти)  ми  пропонуємо  в  1999  році  також направляти 5 відсотків коштів на розвиток підприємництва. Тобто розподіл коштів буде таким.

 

     Тепер принциповий  момент:  яка  сума  відрахувань до бюджету України передбачена в Державній програмі приватизації на 1999 рік? Її  вже  визначено  в  проекті  державного  бюджету  на  1999 рік. Мінімальна сума,  що  повинна  надійти  від  приватизації,  -  600 мільйонів  гривень.  Я  думаю,  що  вона реальна.  Судячи з обсягу сьогоднішніх надходжень, ми зможемо її забезпечити, якщо не будуть прийняті рішення про якісь мораторії чи призупинення приватизації. Окрім цього фонд зобов'язаний забезпечити додатково надходження до державного бюджету України ще 200 мільйонів гривень, тобто загалом 800 мільйонів гривень.

 

     Якщо ми на сьогодні маємо надходжень 350 мільйонів  гривень,  то  я  думаю,  до  кінця року їх буде 500 мільйонів  гривень.  Отже,  сума   надходжень   від   приватизації наступного року цілком реальна.

 

     Більш детально   розписано  механізм  грошової  приватизації, введені нові норми.  До  речі,  в  проекті  програми  приватизації враховані зауваження і претензії до роботи Фонду держмайна, у тому числі і щодо проведення конкурсів.

 

     Я не помітив,  що в мене регламент для доповіді не 30,  а  10 хвилин,  тому  я закінчую свій виступ...  Прошу депутатів прийняти проект закону про програму приватизації в першому читанні.  Це  не означатиме  повної  підтримки  ідеології приватизації на 1999 рік. Просто це дасть можливість  Фонду  держмайна,  Кабінету  Міністрів разом  з  депутатами доопрацювати цей проект програми і внести всі зміни,  які необхідні сьогодні.  Якщо зараз Верховна Рада  поверне проект на доопрацювання, то гадаю, що ми втратимо час для спільної роботи,  і просто це буде не на  користь  у  першу  чергу  процесу приватизації.

 

     Я прошу  прийняти в першому читанні законопроект про Державну програму  приватизації  на  1999  рік,  який  вноситься  Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запишіться  на  запитання,  будь  ласка.  Відводиться п'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Бондарчук. За ним - депутат Кармазін.

 

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та праці (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Всеукраинский союз рабочих. Прошу передать слово депутату Цибенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция  коммунистов.  Уважаемый докладчик!  Докладывая предыдущий вопрос,  вы активно ратовали за совершенствование  законодательной базы в сфере приватизации. А если изначально сам подход, сама идея порочна?  Если приватизация,  как  воровство,  не  может  быть  ни справедливой, ни честной, ни тем более народной? Как с этим быть?

 

     И следующий вопрос. Вы предлагали любому трудовому коллективу защищать  в  суде  свои  интересы,  если  они  нарушены   в   ходе приватизации.  Я  столкнулся  вот с чем.  Вопреки закону проведена приватизация Свердловской типографии - и ничего не можем  доказать в  судебных органах.  Даже то обстоятельство,  что приватизирована она на ворованные сертификаты (в буквальном,  а  не  в  переносном смысле,  ворованные),  не  является  основанием  для  того,  чтобы признать права трудового коллектива. Так как же можно обращаться в суд, чтобы отстаивать свои интересы?

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР О.М.  Дякую за запитання.  Щодо першої проблеми.  Якщо ідеологія приватизації вважається неправильною від самого початку, то я сказав,  що треба провести парламентські слухання,  вислухати людей,  які  як  ідеологи  розпочали  цю  приватизацію,  щоб  вони доповіли,  що вони передбачали і що вийшло. Але я не розумію, чому Фонд державного майна і  сьогоднішній  чи  колишній  голова  фонду повинен відповідати за все те, що було передбачено законодавством? От про це я казав.

 

     Далі. В усьому, що відбулося за період з 1992 року,  винувата  саме  приватизація...  Ви  ж  розумієте,  що приватизовані  підприємства  працюють  у  тих  же  умовах,  що   й державні.   Є  багато  проблем  у  податковій  політиці,  в  інших питаннях.  Тому не можна сказати,  що саме через приватизацію  все так відбулося.

 

     Тепер про суди.  Справді,  в нас суди інколи приймають може й не ті рішення,  які хотілось би,  але це знову  ж  не  вина  Фонду держмайна  і  приватизації.  Ці  претензії слід адресувати судовій владі,  якщо  вона  не   виконує   свої   функції.   Причому   тут приватизація, якщо суди приймають не ті рішення, які потрібні?

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін. За ним - депутат Чобіт.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська  область).  Дякую.   Фракція   "Громада".   Шановний Олександре Миколайовичу!  Я не раз порушував питання про абсолютно безпідставну  "прихватизацію"   майна   Чорноморського   морського пароплавства  та інших пароплавств.  Зараз уже постало питання про приватизацію портів,  науково-дослідних інститутів.  І  ви  в  цій програмі передбачаєте приватизацію науково-дослідних інститутів.

 

     Я знаю,  що  ви  нова  людина у фонді.  Я щиро підтримуватиму кожен ваш законний,  правильний і нормальний крок,  спрямований на наведення   порядку.  Чи  вважаєте  ви,  що  цей  проект  програми приватизації,  який готувався,  коли ви не були ще  головою  Фонду державного майна,  відповідає вашим поглядам?  Я хотів би,  щоб ви щиро відповіли на це запитання, наскільки це можливо.

 

     Дякую.

 

     БОНДАР О.М.  Щодо  приватизації   портів   і   Чорноморського морського пароплавства.  Зрозумійте, що там приватизації згідно із законом узагалі ніколи не  було  і  немає.  Це  здійснювалось,  як правильно ви кажете,  поза законом. І там функція Фонду державного майна зводилася  тільки  до  погодження  якихось  документів.  Про приватизацію  портів  я взагалі не чув.  Це питання навіть не може порушуватися,  тому що порти в списку об'єктів,  що не  підлягають приватизації. Може, ідеться про оренду?

 

     Щодо цього   питання   вже  працювали  комісії.  Може,  треба створити ще одну,  і спільно з іншими органами, які мають до цього відношення,  розглядати  це  питання.  Там багато чого робиться за ініціативою  і  з  дозволу  Міністерства  транспорту  та  місцевих адміністрацій.  Ви про це знаєте. Не про все знає фонд і не на все впливає.

 

     Щодо проекту програми  приватизації.  Коли  він  готувався  у Фонді  держмайна,  я  виконував  обов'язки  голови  фонду,  тому я підписував текст проекту програми. Безумовно, особисто я згоден не з усіма положеннями проекту,  але ж це колективний труд.  І, може, там щось, якби це від мене залежало, можна було б і змінювати. Але я  кажу,  що  проект  програми  внесений  Кабінетом  Міністрів  за підписом голови фонду.  Я вважаю, що разом з депутатами можна його доопрацювати,  врахувавши  дуже слушні зауваження,  які висловлять депутати під час його обговорення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чобіт.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Разом з проектом Державної програми приватизації на 1999 рік депутатам роздано також  перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Порівняно з попереднім переліком,  який затвердила Верховна Рада 3 березня 1995 року,  цей перелік зменшено щонайменше в 10 разів.  У цьому переліку немає таких  стратегічних  об'єктів,  як  нафто-  і газопроводи,   газосховища,   радіо-  і  телевізійні  передавальні центри.  Яким методом користувалися у Фонді державного майна  і  в Кабінеті   Міністрів,   скорочуючи  цей  перелік  об'єктів,  що  є складовою частиною Державної програми приватизації на 1999 рік?

 

     БОНДАР О.М.  Таке  питання  вже  порушувалося  в   парламенті попереднього скликання.  I я в багатьох комітетах пояснював,  чому це відбувається.  Я здивований,  що ті,  хто в комітетах доповідав вам текст цього переліку,  не пояснили речі,  які їм давно відомі. Це  вже  недопрацювали  представники  Кабінету  Міністрів.  У  нас Мінекономіки  першим було за цей перелік.  Отож,  у переліку немає підприємств,  які заборонені до приватизації відповідно до закону. В законі про приватизацію визначено, що трубопроводи, мережі і всі інші об'єкти,  які ви перерахували,  взагалі ні в  якому  разі  не можуть  бути приватизованими.  Тому вносити їх додатково у перелік немає ніякого сенсу.  Вони і так не підлягають  приватизації.  Там перелічені  тільки  об'єкти,  які  можуть  бути  приватизовані  за рішенням Верховної Ради.  Є в законодавстві такий пункт:  Верховна Рада  може  затверджувати  перелік  об'єктів,  які  не  підлягають приватизації,  крім тих,  що визначені  як  заборонені.  Тому  цих об'єктів  там  і  немає.  Але  вони,  згідно  з іншим законодавчим документом,  затвердженим Верховною Радою,  вже є забороненими  до приватизації.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Олександре   Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Слово надається  голові   підкомітету   Комітету   з   питань економічної політики Матвєєву Володимиру Йосиповичу.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  В своем  выступлении  по проекту  Закона  о моратории на приватизацию я внес предложение не рассматривать сегодня вопрос о проекте  Закона  о  Государственной программе приватизации на 1999 год,  поскольку Комитет по вопросам экономической политики,  рассмотрев этот  вопрос,  большинством  в один  голос  принял  такое  решение:  в  связи с тем,  что комитет поддержал проект Закона о моратории на приватизацию,  не вносить в зал   Верховного   Совета   вопрос   о  Государственной  программе приватизации на 1999 год до тех пор,  пока он не будет  рассмотрен на заседании комитета (то есть после голосования по проекту Закона о моратории на приватизацию).

 

     В связи с тем, что при голосовании проекта Закона о моратории на   приватизацию   была   нарушена   процедура,   я   просил   бы председательствующего Ткаченко  Александра  Николаевича  разрешить мне   воспользоваться   трибуной,   чтобы  сделать  заключение  по обсуждению  проекта  Закона  о  моратории  на  приватизацию.   Мне потребуется для этого где-то шесть минут.

 

     Некоммунистическая фракция идеологизировала этот вопрос. Наши оппоненты справа - наиболее реакционная часть депутатов - как  раз и  привнесла  идеологизацию  в  эту  проблему.  В  связи с этим мы вынуждены заявить следующее.

 

     Таких масштабов коррупции,  хищений и присвоения общенародной собственности  государство,  на  части территории которого сегодня находится  Украина,  знало  только  в  конце  эпохи  самодержавия. История повторяется.  В конце правления президентов,  в преддверии конца президентства,  в процессе развала власти хотят  обогатиться какие-то  определенные  лица и структуры.  Это вполне естественный процесс.  Остановить его может  только  политическая  сила,  смена строя.  И  уж,  конечно,  не идеология наживания сможет остановить этот процесс.

 

     Как раз  для  того   чтобы   увести   решение   проблемы   от идеологизации, мы и предлагали подойти к данному вопросу с позиции интересов  всего  народа,  с  позиции  государства,   пусть   даже буржуазного.   Не   принуждайте,   пожалуйста,  нас,  коммунистов, наводить порядок в вашем буржуазном  государстве,  потому  что  вы знаете, чем это кончается.

 

     Уровень коррупции, порожденной приватизацией, выше, чем был в конце  эпохи  самодержавия.  История   повторяется:   на   развале государственности пытаются нажиться те,  кто стоит у власти,  и их прихлебатели.  Но  процесс  не  бесконечен.   Принятие   моратория позволяет  приостановить развал коррумпированного государственного аппарата,  и  сегодня  как  раз   в   интересах   государственного коррумпированного   аппарата  приостановить  приватизацию,  ввести мораторий на приватизацию.

 

     В Украине сегодня две крупнейшие  сферы,  на  основе  которых кристаллизуется криминализация государства: это сфера приватизации и энергетический рынок.  Не поставить заслон криминализации именно путем  введения моратория на приватизацию - значит,  пойти по пути дальнейшей криминализации государства и в конечном  итоге  к  2000 году утратить суверенитет государства.

 

     На попытки  запугать  последствиями моратория на приватизацию (например, потерей источников внутреннего инвестирования) я должен ответить  следующее.  Ознакомьтесь,  пожалуйста,  с  документами о результатах деятельности биржи  по  продаже  акций,  сертификатов. Внутреннего   инвестирования  практически  нет.  Что  же  касается внешнего,  иностранного инвестирования,  то  в  составе  капитала, приобретающего   акции  на  фондовой  бирже,  иностранный  капитал составляет всего 3,5 процента.  При том, что там оборот капитала и приобретение акций мизерны,  это вообще почти ничего. Инвестиции в промышленность идут не от Международного  валютного  фонда,  а  от частного  капитала,  и  он готов вкладывать деньги в выгодное дело независимо  от  политических  взглядов  и  имущественного  статуса предприятия.   Примером   этому   могут  служить  практически  все заказчики  по  судостроительным  заводам.   Иностранный   инвестор вкладывает деньги в судостроение потому,  что это ему выгодно,  он рассчитывает в будущем получить заказы.

 

     О передаче об ектов соцкультбыта  предприятий.  Мораторий  на приватизацию,      который      предлагается     нами,     группой депутатов-коммунистов,   не   ограничивает   инициативы   трудовых коллективов  и  местных  советов.  Мы  говорим  о  приватизации по инициативе государственных  органов.  Приватизацию  по  инициативе коллективов,  местных советов,  пожалуйста,  проводите,  но только нормально, без нарушения закона.

 

     О международном имидже.  Польша  не  скрывает,  что  проводит приватизацию  по  требованию  Европейского  сообщества как условие принятия ее равноправным партнером Европейского сообщества.

 

     Не могу утверждать (я не готов говорить,  потому что не  знаю этого достоверно), что сейчас аналогичная ситуация и в Украине. Но с достаточной достоверностью  можно  утверждать,  что  уничтожение промышленного  потенциала Украины следует строго в русле принятого в апреле 1994 года решения Европейского сообщества  о  превращении Украины в сельскохозяйственный придаток Европы.  Лучше всего этому требованию (или этому решению) соответствует как раз приватизация.

 

     Увязав эти два достоверных  факта,  можно  предположить,  что приватизация  и  в  Украине  проводится  в  интересах Европейского сообщества,  а его и наши интересы не всегда и  далеко  не  всегда совпадают.

 

     Мы отдаем  свой рынок,  не получая адекватного места на рынке Европы,  потому что наше место на европейском и мировом рынке  то, которое   нам  определили  надолго,  по  крайней  мере,  до  смены государственного строя.

 

     Если мы хотим остаться  на  задворках  мировой  экономики,  - давайте следовать тем курсом, который нам определили, и тем курсом приватизации, который нам диктуют. Если мы хотим изменить ситуацию в  пользу  Украины,  -  надо менять политику,  начиная с отношений собственности   и   использования   четырех   основных    факторов производства.

 

     И последнее.  Кто еще хоть что-нибудь помнит из того,  что он учил до того, как стал академиком, профессором, доктором наук, тот знает,  что  одним  из  законов  развития является закон отрицания отрицания.  Приватизация  -  это   отрицание   общегосударственной собственности на средства производства,  отрицание сложившегося на таком виде собственности способа производства.

 

     Это отрицание в виде  приватизации  не  дало  ростков  нового способа  производства  и  не  могло  дать,  так  как  не произошло отрицания  отрицания.   Не   действовал   закон   развития,   идет регрессивный   процесс.   А  мораторий  -  это  попытка  отрицания отрицания и толчок к развитию.  Перед голосованием я хотел,  чтобы народ   Украины  вспомнил  об  определении  Лиса,  специалиста  по приватизации, к чему привела приватизация в Украине. Она привела к коррупции,   к   созданию  монополий  и  мафиозных  структур.  Кто проголосует  за  мораторий,  тот  проголосует   против   мафиозных структур.  Кто  проголосует  против моратория,  тот проголосует за дальнейшее развитие мафиозных коррумпированных структур.

 

     У меня все.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Володимире Йосиповичу, ваші відповіді ще  декого  цікавлять.  Будь  ласка,  запишіться.  П'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Дорогунцов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, Всеукраинский союз за возрождение СССР.  Уважаемый Владимир Иосифович!  Ни для кого не  секрет,  что программы приватизации,  написанные нашим правительством,  вряд ли отражают интересы трудового народа.  Более того,  сам факт,  что в проекте   этой   программы  речь  идет  о  денежной  приватизации, подчеркивает открытый  характер  грабежа  оставшихся  у  населения Украины денежных средств, в том числе валютных.

 

     Поэтому я хотел бы спросить у вас:  как вы думаете, найдет ли поддержку предлагаемая программа приватизации у  участников  акции протеста  7  ноября,  ограбленных  в  ходе ваучерной приватизации, которые выйдут на улицы по всей территории Украины?

 

     Хотелось бы еще сказать,  что акция будет  носить  не  только всеукраинский,  но  и всесоюзный характер.  Не пора ли нам выйти с предложением о  прекращении  процессов  приватизации  и  в  других республиках, с которыми мы поддерживаем отношения?

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Спасибо.  Вопрос очень хороший.  Понимаете,  та денежная приватизация,  которая предлагается сегодня, народ уже не ограбит.  Грабить  нечего.  У людей не осталось денег.  Те деньги, которые у них еще остались,  они тратят сегодня на  выживание.  Им сегодня не до приобретения какой-то собственности. И эта программа направлена  на  то,   чтобы   обогатились...   Ведь   продают   же государственную  собственность далеко не по реальной стоимости,  а намного  дешевле.  Вот  эта   разница   -   это   чистое   хищение государственных   средств   каким-то   личным  капиталом,  который накоплен, естественно, нечестным путем.

 

     Народ не будет ограблен.  Вернее,  не его денежные сбережения будут похищены,  а будет похищено то, что создано народом за время Советской власти и  предыдущими  поколениями,  кстати,  тоже.  Это первое.

 

     Второе. Найдет  ли  поддержку  программа  приватизации  среди участников акции протеста  7  ноября?  Конечно,  нет.  Потому  что опять-таки  в  акции  протеста  примут  участие обездоленные.  Те, которые имеют капитал,  и те,  которые имеют годовой доход выше  1 миллиона   гривень   (а  таких  по  сведениям,  которые  Александр Николаевич привел,  здесь,  в Верховном  Совете,  почти  четвертая часть), конечно, не примут участия в акции протеста. Они поддержат эту программу приватизации,  потому что почувствуют, что там можно еще раз урвать у народа его теплое тело,  его горячую кровь в виде той собственности, которую создал народ.

 

     Поэтому приватизация получит поддержку не у тех, кто 7 ноября выйдет  на улицы под нашими коммунистическими лозунгами,  а у тех, кто сегодня  готов  продавать  свою  Родину  за  границу  и  готов наживаться на горе народа.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України.  Вельмишановний Володимире Йосиповичу!  Як відомо,  сьогодні ми вже  приватизували (якщо  судити  за  обсягом  продукції  в  промисловості)  понад 70 процентів її потенціалу, залишається 30. Чи надовго вистачить нам? Скільки ще програм треба, щоб повністю знищити нашу промисловість? Це перше запитання.

 

     І друге.  Голова  фонду  сказав,  що  ми   від   приватизації починаючи  з  1992  року одержали скількись там (він назвав цифру) гривень.  При цьому потенціал промисловості,  її основні фонди, за нашими підрахунками,  на початок приватизації становили не менш як 400 мільярдів доларів. То ці дві цифри навіть зіставляти не можна. Це нуль цілих і знаєте скільки десятих.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.   Вы  понимаете,  сегодня  никто  в  государстве сказать   не   может,   сколько   приватизировано,   сколько    не приватизировано. Это еще раз свидетельствует о том, что в вопросах приватизации     у     нас     царит     сплошная     неразбериха, финансово-имущественная муть.  Но,  судя по тому, что вот уже семь лет  не  могут  разграбить  то,  что  заработано  при  социализме, социализм  был  крепко  скроен и крепко сбит.  Развалить его очень тяжело. Плохое хозяйство, плохое государство можно развалить очень быстро.

 

     Что у  нас  осталось еще приватизировать?  Вы знаете,  сейчас остались  наиболее  лакомые  кусочки,  которые  хотел  бы  сегодня захватить  иностранный  капитал.  Наш  капитал  уже наелся,  а эти кусочки хотел бы захватить как раз европейский капитал  для  того, чтобы  уничтожить  своего конкурента.  Ну вы скажите,  пожалуйста, кому нужен на мировом рынке Черноморский судостроительный завод  - крупнейший  в  Европе,  когда  стоят лучшие судостроительные верфи Германии?  Кого они будут в первую очередь обеспечивать  заказами: Черноморский судостроительный завод или свои верфи в Германии?

 

     Понятно, им хотелось бы уничтожить еще работающие предприятия в Украине  для  того,  чтобы  обеспечить  заказами,  работой  свои предприятия. Это азбука политэкономии.

 

     Поэтому я  думаю,  что  еще  очень  долго  нас  будут вот так растаскивать, если мы не поставим этому преграду.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Хто в нас записався на обговорення?

 

     Скільки ми часу відведемо, шановні колеги? Я пропонував би 15 хвилин. 15 хвилин досить? Досить. Спасибі.

 

     Депутат Красняков.  За ним - депутат  Степанов.  Будь  ласка. Тільки  сльозу не треба вибивати,  давайте по суті говорити,  тоді більше записаних встигнуть виступити .

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  А  если  текут  слезы,  Александр  Николаевич?..  Уважаемые коллеги!   Уважаемые   народные   депутаты!  Александр  Николаевич правильно сделал замечание: действительно, не надо выбивать слезу. Но слезы текут,  в этом зале,  может, в меньшей мере, а текут они, действительно, у ограбленных людей.

 

     Сегодня, рассматривая законопроект о так называемой программе приватизации  на 1999 год,  мы услышали от уважаемого председателя Фонда  госимущества,  что  будет   реализован   новый   подход   к приватизации, что она будет осуществляться за денежные средства.

 

     Давайте зададим   вопрос:   что   дала  народу  сертификатная приватизация?  Стали ли собственниками наши граждане, и кто станет собственником  в  результате  этой денежной приватизации?  Задайте себе вопрос:  у кого сегодня есть  денежные  средства,  кто  будет покупать   ту   собственность,   которая   будет  выставляться  на аукционах,  кто станет в дальнейшем собственником тех предприятий, которые будут приватизироваться? Это первое.

 

     Второе. Александр  Николаевич  говорил  о  том,  что допущена масса нарушений и якобы Фонд государственного имущества в этом  не виноват.   Я   назову   официальную  цифру:  в  1997  году  Фондом госимущества получено от приватизации около 1  миллиарда  гривень, то  есть продано имущества на сумму около 1 миллиарда,  а в бюджет поступило всего 250 миллионов гривень.  Где  разница?  Почему  эта сумма не возвращается нашему государству?

 

     И в  качестве примера (о нем знает Александр Николаевич,  а я ради  этого  вышел  на  трибуну)   хочу   сказать   о   том,   как осуществляется приватизация в угольной промышленности. Центральная обогатительная   фабрика   "Кондратьевская"   в    процессе    той приватизации 1996 года попала в руки к людям (я называю это прямо) нагло  предприимчивым,  которые  никакого  отношения  к   угольной промышленности не имеют. За копейки выкупаются оборотные средства, мизерные суммы платятся за аренду огромного целостного комплекса - и мы до сих пор не можем найти концов,  не можем найти поддержки у Фонда государственного имущества.

 

     Давайте запомним, что Фонд государственного имущества -это не та  государственная организация,  которая только раздает.  Она еще должна блюсти нашу государственную собственность.

 

     Обращаюсь с  этой  трибуны.  Александр  Николаевич!   Давайте посмотрим,  что делается в угольной промышленности, кому мы отдаем в аренду наши целостные комплексы?  Давайте посмотрим  на  примере той  же  Горловки:  ЦОФ  "Кондратьевская"  за  три  года полностью разрушена.  Сегодня мы в судебном порядке пытаемся защитить вторую ЦОФ  и  не  можем  найти поддержки у государственной организации - Фонда государственного имущества.

 

     Призываю поддержать   предложение   Комитета   по    вопросам экономической политики.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Чобіт.  Будь  ласка.  За  ним буде виступати депутат Панасовський.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановний пане Голово!  Шановні народні  депутати! Разом із законопроектом про Державну програму приватизації на 1999 рік Кабінет Міністрів подав нам інший законопроект -  про  перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Ці два документи ідуть разом, неподільно. Прийняття цієї постанови про  перелік  об'єктів  передбачає  скасування Постанови Верховної Ради від  3  березня  1995  року  про  перелік  об'єктів,  які  не підлягають   приватизації   у   зв'язку   з  їх  загальнодержавним значенням,  і додатка 1 до Декрету Кабінету Міністрів України  від 31 грудня 1992 року про перелік майнових комплексів,  приватизація або передача в оренду яких не допускається.

 

     Я показую цей величезний перелік -  тут  більш  як  10  тисяч об'єктів.  Тепер Кабінет Міністрів подав нам перелік, зменшений до неможливості.  Порівняно  навіть  з  тим,  що  роздали   депутатам Верховної  Ради  попереднього  скликання,  він  зменшений  у п'ять разів.  Я запитував Олександра  Миколайовича,  за  яким  принципом відбувалося  скорочення  цього  переліку  й  чому в цей перелік не потрапили стратегічні для України об'єкти,  такі,  як магістральні нафто- і газопроводи,  магістральні лінії електропередач, радіо- і телевізійні центри та інші?  Відповідь була така:  цей перелік уже є.  Але  для  чого  ж тоді подається інший документ,  з прийняттям якого всі рішення про ті переліки будуть скасовані?

 

     Звертаю увагу народних депутатів на суттєвий момент: у законі зазначається,  що  приватизація об'єктів заборонена у зв'язку з їх загальнодержавним значенням.  Тепер нам  пропонують  зовсім  інший підхід.  У  минулі  роки  Верховною  Радою  встановлювався перелік об'єктів,  які не підлягали приватизації  якраз  у  зв'язку  з  їх загальнодержавним значенням.

 

     Що Україна  матиме  в  разі  прийняття Верховною Радою нового переліку об'єктів,  які не підлягають  приватизації?  Вилучення  з переліку   саме  стратегічних  для  України  об'єктів,  які  мають надзвичайно  велике  значення.  Серед  них,  окрім   магістральних нафтопроводів,   також   є   розвинута   мережа   телебачення   та радіомовлення.  Це так званий концерн радіо й телебачення  -  РРТ, технічні засоби якого розкидані по всій Україні.

 

     Виходячи з вищесказаного, хотів би звернути увагу й на те, що керівництво новоствореної НАК "Нафтогаз України" проводить  роботу щодо усунення з цієї компанії фахівців, які самовіддано працювали. Це  пов'язано  якраз  із  тим,  що  зараз  намагаються  протягнути приватизацію досить дивним чином.

 

     Фракція Народного    руху    України    не   виступає   проти приватизації, але ми пропонуємо таке. Внесений Кабінетом Міністрів проект  Закону  України про Державну програму приватизації на 1999 рік можна прийняти в першому читанні,  але з  наступним  серйозним доопрацюванням.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається депутату Панасовському.

 

     ЧОБІТ Д.В. Запропонувати Кабінету Міністрів подати на розгляд Верховної Ради проект закону, який передбачав би недопущення...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Ми з вами працюємо за  скороченою процедурою, ми за це проголосували (Шум у залі).

 

     Ну, будь ласка.

 

     ЧОБІТ Д.В. Запропонувати Кабінету Міністрів внести на розгляд Верховної Ради проект закону,  який передбачав  би  недопущення  в 1999  році  приватизації об'єктів у зв'язку з їх загальнодержавним значенням.   Серед   них:   магістральні   лінії   електропередач, залізниці,   нафто-   і   газопроводи,  газосховища,  передавальні телевізійні центри і радіоцентри.  Розробити і внести  на  розгляд Верховної  Ради  України  проект  Закону  про порядок приватизації об'єктів,  які мають загальнодержавне значення.  У проекті  Закону про  приватизацію  об'єктів,  які мають загальнодержавне значення, передбачити   положення   про    передачу    громадянам    частини загальнодержавної  власності в рахунок компенсації їх заощаджень в Ощадбанку України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Панасовський.  За ним буде виступати депутат  Ковалко від комітету.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Я решил выступить как содокладчик и высказать свое мнение.  Владимир Иосифович четко изложил видение проблемы приватизации, поэтому моя задача как содокладчика упрощается.

 

     По морально-этическим  соображениям  я  на  месте   господина Бондаря   посчитал   бы   неразумным   подниматься  на  трибуну  с оправдательной речью.  Извините за  нетактичность,  но  эту  чушь, слетевшую с ваших уст, приберегите для более наивной аудитории.

 

     Мы хотели бы от вас услышать, как вы планируете (и планируете ли вообще) изменить ситуацию с процессом  приватизации  в  сторону учета государственных интересов.

 

     Я высказал  мнение,  что  основной  предпосылкой  создавшейся ситуации являются  методологические  просчеты,  допущенные  Фондом госимущества   при   разработке   концепции  приватизации  базовых отраслей экономики,  в  том  числе  электроэнергетики.  Почему  вы допускаете  равные  подходы  к  приватизации  малых  предприятий и приватизации в базовых отраслях, которые есть суб ектами природных монополий?

 

     Почему победители  конкурсов  не  выполняют  своих договорных обязательств, а передают права на акции другим фирмам? Почему Фонд госимущества  не  осуществляет контроль за выполнением инвесторами финансовых обязательств?  Как понимать,  что к участию в конкурсах допускаются компании,  не подтвердившие опыта управления об ектами энергетики?  Почему  вы  не  осуществляете  котроль  за   допуском претендентов  к  участию  в  конкурсах?  Почему  вы  не выполняете требования  о  том,  чтобы  результаты  продажи  акций   облэнерго утверждались  правительством?  Почему вы препятствуете вхождению в энергетику потенциальных стратегических  инвесторов  и  допускаете финансовых посредников?

 

     Я понимаю, что необходимо изменить законодательную и правовую базу для приватизации основной стратегической  отрасли  страны.  Я понимаю,  что  надо  разработать  и  утвердить Кабинетом Министров отдельное новое положение.  Я понимаю,  что комиссию по проведению конкурса   по   продаже   генерирующей  компании  надо  утверждать постановлением  Кабинета  Министров,  что  условия  и   результаты конкурса  надо  утверждать  постановлением  Кабинета  Министров по каждой  энергетической  отрасли.  Но   что   вам   мешает,   какие нормативные  документы  мешают  вам  выполнять  это и не допускать ошибок, о которых я сказал?

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається голові  Комітету  з  питань паливно-енергетичого  комплексу  депутату  Ковалку.  За  ним  буде виступати депутат Кармазін, голова комітету.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  65,  Житомирська   область).   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Сьогодні ми розглядаємо  одне  з  найважливіших  питань  періоду  реформування нашого  суспільства.  Приватизація,  яка  мала  стати  основою для підвищення  добробуту  громадян  в  Україні,  яка  мала  підвищити ефективність  виробництва,  на сьогодні не повною мірою виправдала наші очікування і сподівання.  У цьому є  немала  частка  й  нашої вини.

 

     Чому так сталося?  Справа не в самій ідеї. Справа, як завжди, в  її  реалізації.  Замість  того,  щоб  постійно   вдосконалювати нормативно-правову   базу   процесу   приватизації   залежно   від складності й особливостей  об'єктів,  що  приватизуються,  від  їх значення  для держави,  ми не пропонуємо диференційованого підходу до них.

 

     Як представник  паливно-енергетичного  комплексу,  який  звик системно  підходити  до  забезпечення  розвитку  й  функціонування життєзабезпечення  населення  і   промисловості,   можу   впевнено засвідчити,  що  відсутність  такого підходу у справі приватизації державного  майна,  базових  галузей  загрожує   існуванню   самих галузей.  Яскравим  прикладом  може  бути  проведення приватизації обласних енергопостачальних компаній Міненерго України, про що вже доповів мій колега депутат Панасовський.

 

     Тому я  закликаю вас до прийняття правомірних і мудрих рішень без шарахання з боку в бік.  Парламент спроможний разом з  урядом, не відкидаючи ідеї приватизації,  а підтримуючи її, проаналізувати допущені помилки,  розробити нові підходи до приватизації,  які  б відрізнялися комплексністю й системністю,  закріпити ці підходи як у  законах,  так  і  постановах  уряду,   запровадити   ефективний парламентський  і  урядовий  контроль  за  процесом  приватизації, забезпечити його прозорість.  Ми повинні розуміти,  що корова  дає молоко довго, а котлети один раз.

 

     Що стосується нашого комітету,  то ми пропонуємо доопрацювати Державну програму приватизації  на  1999  рік  разом  з  переліком об'єктів,  що не підлягають приватизації,  де мають бути враховані об'єкти  магістрального  трубопровідного  транспорту,  внести   ці документи  на  повторне  перше  читання,  а  також  прийняти Закон України   про   особливості   приватизації    майна    підприємств паливно-енергетичного    комплексу.   Таким   чином   ми   зможемо законодавчо  закріпити  особливі  умови  та  вимоги  до  майбутніх власників,  а  також їх відповідальність за галузь економіки,  яка найбільше впливає на національну безпеку України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається голові  комітету  Кармазіну Юрію Анатолійовичу.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні  народні  депутати!  Шановні присутні! Шановний Голово! Звертаючись до вас, я хочу запитати, де той Закон про Фонд державного майна,  який був тут прийнятий? Я звертаюся до вас усіх із цим запитанням і зокрема до  фракції  НДП  як  фракції партії  влади,  а  особливо звертаюся до прогресивних соціалістів. Щось я не  бачу  сьогодні  тут  ні  Марченка,  ні  Вітренко,  коли обговорюється  таке  надзвичайно  важливе  для держави питання.  Я запитую:  "Де цей закон?" На нього наклав вето  Президент  України Леонід  Кучма.  Чому він наклав вето на цей закон?  Щоб,  не маючи Закону  про  Фонд  державного   майна,   можна   було   створювати Національне   агентство  з  управління  державними  корпоративними правами.  Що являє собою фонд сьогодні?  Фонд сьогодні  -  це  лиш зовнішня оболонка, він не може нічим управляти.

 

     Тому я  закликаю  вас усіх наполягати на тому,  щоб Президент надав нам сюди Закон про Фонд державного майна. Якщо ми не в змозі подолати вето...

 

     Спасибі, Наталіє Михайлівно, що ви прийшли, спасибі, спасибі! Побудьте,  будь ласка,  послухайте.  Я хочу,  щоб ви послухали мій виступ  і  звернулися  також  до  Президента,  бо він до вас добре ставиться, то, може, послухає вас і надасть нам сюди закон.

 

     Шановні народні депутати!  З урахуванням того,  що Закону про Фонд  державного  майна  немає,  з урахуванням того,  що створений абсолютно новий орган - агенція,  ми маємо  дивитися  на  Державну програму  приватизації.  Назвати  її  державною важко,  бо це буде просто програма тільки для тих, хто буде розхапувати майно.

 

     Я запитую:  чи стала кращою діяльність тих  підприємств,  які приватизовані?  Ні.  Яка  тоді  була мета приватизації?  Виконання меморандуму Міжнародного валютного фонду.  Іншої мети приватизації немає.

 

     Яка мета  приватизації земельних ділянок,  навіть якщо на них розташовані підприємства,  які приватизуються?  Яка мета?  Ми  що, внесли  зміни  до  Земельного  кодексу?  Ми їх не внесли.  На якій підставі ми можемо це сьогодні включати сюди?

 

     За такого стану Фонду  державного  майна,  я  вважаю,  що  це сьогодні  не можна робити.  Тут передбачається навіть приватизація об'єктів,  на  яких  у  технологічних  процесах   використовуються отруйні,   радіоактивні   речовини,  бактеріологічні,  біологічні, сильнодіючі  хімічні  засоби,  а  також  об'єктів,  що   виконують вибухові роботи. Тут записано, що вони приватизуються на загальних підставах.

 

     У мене до вас запитання:  хто ще в світі так робить?  Хто  ще так роздягається, як ми це робимо?

 

     Тому я   пропоную   відхилити   законопроект   про   програму приватизації у зв'язку  з  невідповідністю  чинному  законодавству України,   але   зобов'язати   Кабінет  Міністрів  подати  його  в двотижневий термін на повторне перше читання.  Чому?  Тому що  без програми  здійснювати  приватизацію  в  режимі ручного управління, звісно, легше.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Внесено дві пропозиції. Я не хочу  їх  коментувати,  але вважаю,  що пропозицію про прийняття в першому  читанні,  яка  внесена  Кабінетом  Міністрів,  я  повинен поставити на голосування. Будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 71.

 

     Друга пропозиція  перекликається  з  пропозицією  профільного Комітету  з  питань  економічної  політики,   а   також   народних депутатів,  які  виступали:  направити  в  комітет  і  в  уряд  на доопрацювання дану програму  і  повернутися  через  два  тижні  до розгляду її в повторному першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 124.

 

     Шановні колеги,  є  також  пропозиція  перенести  на  завтра. Завтра ми будемо розглядати і приймати рішення  про  мораторій  на приватизацію в Україні.  Ці два питання не те що співзвучні,  вони цілком пов'язані між собою.

 

     Тому є пропозиція перенести голосування і  цього  питання  на завтра   на   ранкове  засідання.  Хто  за  цю  пропозицію,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 170.

 

     Рішення прийнято.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги,  Комітет  Верховної  Ради  України  з  питань аграрної політики просить, щоб ми наблизили розгляд проекту Закону про фіксований сільськогосподарський податок  у  другому  читанні. Немає заперечень? Немає.

 

     Будь ласка,  слово  для доповіді надається голові підкомітету Комітету  з  питань  аграрної  політики  та   земельних   відносин Дроботову  Анатолію Івановичу (Шум у залі).  Я прошу до уваги!  Не забувайте, що ви в залі Верховної Ради!

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий

 

 блок СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты!  Вашему вниманию предлагается во втором  чтении Закон "про фіксований сільськогосподарський податок".

 

     В комитет   поступили   от   депутатов   поправки,  они  были рассмотрены.  Вносится  предложение  приступить   к   постатейному обсуждению, Александр Николаевич.

 

     Первая поправка  касается статьи 1 и звучит так:  "Фіксований сільськогосподарський податок - це  податок,  який  не  змінюється протягом  визначеного цим законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

 

     Товарна сільськогосподарська   продукція   -   це   продукція сільськогосподарського    виробництва,    яка    призначена    для реалізації". Комітет підтримав цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу,  я йтиму за поправками.  Поправка 2. Врахована.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Так.

 

     ГОЛОВА. Є зауваження до другої поправки? Немає.

 

     Поправка 3. Врахована. Немає зауважень.

 

     Поправка 4. Також немає зауважень.

 

     До решти  поправок зауважень немає.  Можливо,  є зауваження у когось, хто не вносив пропозицій? Немає.

 

     Я просив  би  в  цілому  прийняти  в  другому  читанні  даний законопроект. Ставлю на голосування і прошу підтримати.

 

 

 

 "За" - 215.

 

     Ніна Степанівна  не  встигла...  І  депутат  Гуцол  не  встиг проголосувати. Я прошу, будь ласка, голосуємо. Голосуємо! Депутате Кармазін, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі.

 

     --------------

 

     Шановні колеги,  ми  проголосували  і  включили  до   порядку денного  для  розгляду  таке невелике,  але потрібне питання - про деякі   питання   оподаткування   у   зв'язку    з    організацією новорічно-різдвяних  свят для дітей.  У вас на руках цей документ. Будь ласка, Стоян Олександр Миколайович... Голосуємо? Підтримайте, будь  ласка.  Ставлю  на  голосування  проект  закону  щодо  цього питання.

 

     "За" - 253.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Чи є  депутат  Альошин?  Голова  комітету  Альошин,   шановні колеги,  попросив  перенести  розгляд  законопроекту  про Нацбанк, оскільки комітет не  до  кінця  опрацював  внесені  зауваження.  З вашого  дозволу  розгляд цього питання перенесемо на ту дату,  яку назве... Ось якраз є депутат Альошин. З місця, будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги, мова йде про  проект  Закону  про Нацбанк України.  Учора в нашому комітеті відбулись активні дискусії з приводу того,  що доцільно розглянути проект Закону про Раду Нацбанку. А той варіант Закону про Нацбанк, прийнятий Верховною  Радою  минулого  скликання,  містить  у  собі розділ про цю Раду.

 

     Виходячи з  цих нових обставин,  ми якраз і просили перенести розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень і  паралельно готувати  два  документи,  які  між собою були б тісно пов'язані й узгоджені.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  щоб не виникало питань, як у нас уже бувало, проголосований   законопроект,   пов'язаний  з  деякими  питаннями оподаткування у зв'язку з проведенням новорічно-різдвяних свят для дітей, я просив би проголосувати в цілому. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 198.

 

     Я прошу проголосувати.  Йдеться про подарунки для дітей. Ви ж не слухаєте,  розмовляєте  між  собою.  Будь  ласка,  голосуємо  в цілому.

 

     "За" - 245.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,  депутат  Ємець  робив  зауваження  з приводу розгляду в другому читанні проекту закону  про  встановлення  межі малозабезпеченості.  Цей законопроект комітет також доопрацьовує і просить перенести його розгляд  на  наступний  пленарний  тиждень. Якщо ви не заперечуєте, ми це і робимо.

 

     А зараз  за скороченою процедурою розглядається проект Закону про дозвільну діяльність у  сфері  використання  ядерної  енергії. Слово  надається першому заступнику міністра охорони навколишнього природного середовища  та  ядерної  безпеки  Смишляєву  Олександру Євгеновичу. Будь ласка. Є перший заступник міністра? Немає.

 

     ----------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону про внесення зміни до Закону України  про  бюджетну  систему  України.  Доповідає  Павло Сергійович  Кузнєцов,  перший  заступник  голови Комітету з питань бюджету.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! На ваше рассмотрение вносится вопрос об изменении статьи 33 Закона Украины о бюджетной системе Украины.  Документы вам розданы.  Речь идет  о  том,  что  этим  законом,  который принимался до принятия Конституции, в статье 33 предоставлялись дополнительные полномочия Президенту по секвестру бюджета.  Данная часть статьи противоречит принятой Конституции.  Наш комитет  предлагает  из ять  эту  часть статьи  33,  приведя  таким  образом  Закон  о бюджетной системе в соответствие с ныне действующей Конституции.

 

     Проект очень прост,  я предлагаю и призываю вас проголосовать за него.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є зауваження до статті 33?

 

     Будь ласка, Ємець Олександр Іванович.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний      виборчий      округ,      НДП).     Фракція Народнодемократичної  партії.  У   принципі   постановка   питання стратегічно правильна.  Але в конкретній ситуації,  ви бачите,  як важко йде прийняття будь-яких рішень у  парламенті,  коли  розклад голосів  приблизно  50  на  50.  І навряд чи ми зможемо оперативно впливати на бюджет.  Тому ми вважаємо,  що на цьому етапі,  в  цей перехідний  період  потрібно  зберегти  систему,  яка  існувала до цього. І тому ми не зможемо підтримати цей проект.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Уважаемый Александр Иванович, вы же правовед и депутат  не первого созыва.  Вы принимали очень активное участие в конституционном   процессе   и   прекрасно   знаете,    что    все законодательство  Украины  должно  быть приведено в соответствие с Конституцией.  Поэтому мне просто даже странно слышать от вас, что вы выступаете пропагандистом неподчинения законодательства Украины Конституции. Мне это как-то непонятно даже.

 

     Данная норма противоречит Конституции,  нет таких полномочий. Повторяю,  этот  закон был принят задолго до принятия Конституции. Речь  идет  о  приведении  данного   закона   в   соответствие   с конституционной нормой. Вот и все.

 

     Я призываю депутатов проголосовать за этот проект закона.

 

     Александр Николаевич,    я    прошу   поставить   вопрос   на голосование.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я просив би підтримати поправку, яку вносить профільний комітет.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Депутат Луценко. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні товариші, давайте подивимося. Ємець каже, що розклад сил у нас тут такий,  що ми не можемо прийняти нормального закону,  і давайте дамо Президенту таке право,  щоб він  коригував основні питання в державі.

 

     Дали. Секвестр  зробили.  Тепер  нове  скорочення  в  системі охорони здоров'я,  близько 40 тисяч працівників, такі ж звільнення проводитимуться в системі народної освіти, в ряді інших соціальних сфер.

 

     До чого ж ми допрацюємося при такому гаранті Конституції? Тим паче, що це дійсно суперечить Конституції.

 

     Тому прошу всіх депутатів:  давайте покажемо НДП,  що в нас є більшість, і поставимо все на свої місця. Прошу про це і рухівців, і решту: давайте покажемо, що ми за законність.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  проект  закону  на голосування.  Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 103-1 Кодексу    України   про   адміністративні   правопорушення   щодо відповідальності за незаконне використання електроенергії, газу та води.  Доповідає Володимир Миколайович Гусаков,  голова Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики... Немає?

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Постанови  про  заходи  по   реалізації Рекомендацій  про  місцеву  та  регіональну  демократію в Україні, ухвалених V сесією Конгресу місцевих та регіональних влад  Європи. Доповідає  Олександр  Дмитрович  Кушнір,  голова Комітету з питань державного будівництва,  місцевого  самоврядування  та  діяльності рад. Будь ласка.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  Верховна Рада України 24 липня цього року на своєму засіданні доручила Комітету з питань державного будівництва,  місцевого  самоврядування  та  діяльності рад,  а  також  Комітету  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД підготувати і внести на  розгляд  Верховної  Ради  України  проект заходів  по  реалізації  Рекомендацій  про  місцеву та регіональну демократію в Україні,  ухвалених V  сесією  Конгресу  місцевих  та регіональних  влад  Європи,  приведенню  чинного  законодавства  у відповідність до Європейської хартії про  місцеве  самоврядування, виконанню  Україною  своїх зобов'язань,  взятих при вступі до Ради Європи.

 

     Суть питання така.  Конгрес місцевих регіональних влад Європи є  структурною  одиницею  Ради  Європи,  завдання  якої  - сприяти розвитку самоврядування в країнах - членах цієї організації.

 

     26-28 травня цього року в Страсбурзі відбулася чергова  сесія Конгресу,  на  якій було розглянуто питання щодо стану місцевої та регіональної демократії в Україні,  ухвалено відповідну  резолюцію та рекомендації українському керівництву. Конгрес рекомендує:

 

     1. Щоб  новообраний  український  парламент  як  першочергове завдання   обговорив   та   прийняв    законодавство    у    сфері самоврядування,  яке  відповідало  б принципам Європейської хартії про місцеве самоврядування і Конституції України,  документам,  що гарантують право самоврядування містам, районам, областям.

 

     2. Щоб  новообраний парламент,  приймаючи дане законодавство, чітко  розділив  роль  і  сфери  відповідальності  різних   рівнів керівництва.

 

     3. Таке законодавство має включати:

 

     а) новий  статут  для  міст Києва та Севастополя,  який внесе ясність у роль центрального і місцевого  рівня  керівництва,  який особливо  дасть  право  новообраним  головам і депутатам мати свою власну адміністрацію,  яка б їм підпорядковувалася  і  була  б  їм підзвітна  (відповідно до статті 3 параграфа 2 Європейської хартії про місцеве самоврядування);

 

     б) норми,  які забезпечували б у  цій  великій  країні  право обраним   обласним,   районним   і   міським   радам   мати   свої адміністрації, які б їм підпорядковувалися і були підзвітні;

 

     в) норми,  які  забезпечували  б  можливість  владі  мати  на обласному,   районному   і  міському  рівнях  достатні  кошти  для виконання своїх функцій, а також право збирати податки;

 

     г) посилення і суворе застосування закону про статус  обраних депутатів з тим,  щоб новообрані депутати не могли обіймати посади в державних адміністраціях.

 

     4. Просити   Раду   Європи   надати   допомогу   в   розробці вищезгаданого законодавства.

 

     5. Щоб  Президент  та  парламент намагалися співробітничати в прийнятніший,  ніж  досі,  спосіб,   щоб   гарантувати   ухвалення вищеназваного законодавства в найкоротші терміни.

 

     6. Якнайшвидше  провести  старанно організовані із залученням спостерігачів вибори на посади голів міських рад у містах Києві  й Севастополі.

 

     7. Якнайшвидше    провести    та    опублікувати   результати розслідувань зазначених порушень у ході передвиборної кампанії  29 березня цього року.

 

     8. Надати підтримку розвитку і зміцненню політично незалежних асоціацій муніципалітетів в Україні.

 

     9. Прийняти  і  застосувати  рішення  Верховного  Суду   щодо місцевого і регіонального самоврядування".

 

     На виконання  цього  доручення  на  засіданні нашого комітету були  затверджені  відповідні  заходи.   Зазначені   заходи   були розглянуті  й схвалені на засіданні Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД.  При обговоренні цих рекомендацій  на  засіданні нашого  комітету  висловлювалися  різні  думки  щодо заходів,  які можуть бути запропоновані на ваш розгляд, тим більше що в комітеті представлені  різні  фракції  з  різними  поглядами  на  подальший розвиток державного  будівництва  та  місцевого  самоврядування  в Україні.

 

     Але виходячи  з реальних обставин,  першочергових завдань,  а головні з  них  -  соціально-економічна  стабілізація  та  якомога швидше   поліпшення   життєвого  рівня  громадян,  члени  комітету ухвалили  саме  такі  заходи.  Вони   спрямовані   на   врахування рекомендацій Конгресу при розробці нових законопроектів про статус столиці України - місто-герой Київ,  про статус міста Севастополь, про  місцеві  податки  і  збори,  про внесення відповідних змін до законів  про  статус   депутатів   місцевих   рад,   про   місцеве самоврядування в Україні.

 

     Хочу привернути  вашу  увагу  до  того,  що  в  рекомендаціях Конгресу йдеться про необхідність поваги та дотримання закону  про статус обраних депутатів, яким чітко забороняється суміщення посад муніципальних і регіональних депутатів з адміністративною  роботою в   їх   власних   виконавчих   органах.   Саме   це   регламентує Конституційний Суд України своїм рішенням від 13 травня 1998 року.

 

     Але найбільша  проблема  полягає  в  тому,  що  окремі  норми Конституції України,  викладені в статтях 118,  119,  141,  142 та 143,  не відповідають зазначеним рекомендаціям  Конгресу  стосовно утворення  на  районному  та  обласному рівнях виконавчих органів, підзвітних і підпорядкованих відповідним радам.

 

     Гадаю, що запропоновані на ваш розгляд заходи мають допомогти наблизити   правове   поле   України   до  рекомендацій  Конгресу, сприятимуть розвитку місцевого самоврядування в нашій країні.

 

     Виходячи з викладеного,  прошу від імені  Комітету  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад та Комітету у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  підтримати внесений проект постанови і запропоновані заходи.

 

     І останнє.  У  зв'язку з тим,  що строки прийняття зазначеної постанови позначилися на  термінах  виконання  більшості  заходів, пропоную  затвердити  проект зазначеної постанови Верховної Ради і доручити  комітету  скоригувати  терміни  проведення  заходів   на місяць.

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Олександре Дмитровичу.

 

     Запитання є  до  Олександра  Дмитровича?  Є  запитання.  Будь ласка, запишіться. Висвітліть список. 5 хвилин.

 

     Депутат Плютинський.  Він   вносить   пропозицію   затвердити заходи, так?

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Косаківському.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. Будь ласка.

 

     Я хотів допомогти вам...

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  "Громада". Я думаю, ви правильно внесли пропозицію, Олександре Миколайовичу, але ми ще трошки  її  обговоримо.  У  мене таке запитання до доповідача.  На засіданні комітету я порушив проблему, яку, як ви мені сказали, ви розглянете  окремо  і  визначитеся  з  цього  приводу.  Є  рішення Конституційного Суду від 13  травня  1998  року,  виконання  якого покладене  в  тому  числі й на Верховну Раду,  щодо недопустимості суміщення  посад,  які   люди   займають   в   адміністраціях,   з відповідними посадами в органах місцевого самоврядування, оскільки це суперечить і Європейський хартії про місцеве самоврядування,  і цим рекомендаціям.

 

     Яка доля  розгляду даного питання у вашому комітеті,  і чи не вважаєте ви за необхідне внести додатковий пункт  у  ваші  заходи, оскільки Верховна Рада не може цього зробити: доручити Генеральній прокуратурі здійснити перевірку виконання цього рішення від  імені Верховної  Ради  і  протягом  місяця  доповісти Верховній Раді про наслідки?

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     КУШНІР О.Д.  Комитет не рассматривал этот вопрос. Мы считаем, что правовое поле города Киева будет урегулировано после того, как мы примем во втором чтении проект Закона о статусе столицы Украины

- городегерое Киеве.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гудима.

 

     ГУДИМА О.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 123,  Львівська область). Прошу передати слово депутату Зваричу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! Ви  досить  грунтовно виклали нам те,  що ми маємо тепер приймати. Але я хотів би поставити вам кілька запитань, які також стосуються законопроекту  про  столицю,  прийнятого  вже в першому читанні за поданням вашого комітету.  Справа в тому,  що  фактично  положення того проекту закону суперечать позиції, про яку ви щойно говорили, оскільки    в    законопроекті    передбачена    підзвітність    і підконтрольність  виконавчих  органів  Київради  державним органам України.

 

     До речі, хочу також звернути увагу депутатів на листа, який я тримаю  в  руках,  підписаного  президентом  Конгресу  місцевих та регіональних влад Європи Ради Європи,  в якому йдеться про те,  що названий законопроект,  можливо,  суперечить статті 6 Європейської хартії про місцеве самоврядування.

 

     Чи врахували ви ці моменти,  зокрема суперечність між тим, що ви нам зараз пропонуєте, та Конституцією України?

 

     КУШНІР О.Д.   По-моему,  многие  депутаты  имеют  собственные подходы и мнения,  свое трактование и рекомендаций,  о  которых  я веду  речь,  и  положений,  которые  заложены  в  проекте Закона о статусе столицы - городегерое Киеве.

 

     В рекомендациях записано,  что городской совет  города  Киева должен иметь свою исполнительную администрацию. И в проекте закона четко определены первичность городского головы,  избираемого  всей территориальной  громадой  города  Киева,  первичность  городского совета и наличие администрации как исполнительного органа, который будет   подчиняться   городскому  совету  и  городскому  голове  в вопросах, касающихся местного самоуправления.

 

     В тех   вопросах,    которые    касаются    функций    органа государственного  управления,  предлагается,  что городской голова будет  исполнять  обязанности  как  председатель   государственной городской администрации.

 

     Я не   вижу   противоречий   между   тем,   что   заложено  в рекомендациях Конгресса,  и проектом закона. И я не вижу в проекте закона   ущемления   прав   местного   самоуправления.   Повторяю, первичными являются городской голова и городской совет.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Надходять пропозиції прийняти проект постанови,  внесений  народними  депутатами  -  членами Комітету з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності рад, затвердивши запропоновані заходи.

 

     Немає інших думок? Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 192.

 

     Голосуємо. Прошу. Депутат Луценко не встиг проголосувати.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     __________________________

 

     Розглядається проект  Закону про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії.  Доповідає перший заступник міністра охорони  навколишнього  природного  середовища  та ядерної безпеки Смишляєв Олександр Євгенович.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.,    перший    заступник    міністра     охорони навколишнього  природного  середовища та ядерної безпеки.  Шановні народні депутати!  Шановний Олександре  Миколайовичу!  На  розгляд Верховної  Ради  вноситься  проект  Закону  України  про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної  енергії.  8  лютого  1995 року Верховна Рада України прийняла Закон про використання ядерної енергії  та  радіаційну  безпеку,  започаткувавши  цим   створення ядерного законодавства в нашій державі.

 

     Одним із фундаментальних положень цього закону є ліцензування діяльності  у  сфері  використання  ядерної  енергії  на  підставі результатів  оцінки  безпеки заявленої діяльності.  Проте механізм такого ліцензування в законі не був повністю розкритий.

 

     Тому постановою Верховної Ради про  порядок  введення  в  дію цього   закону   Кабінету  Міністрів  України  разом  із  Комісією Верховної Ради з питань ядерної політики та ядерної  безпеки  було доручено  підготувати  і  подати  на розгляд Верховної Ради проект законодавчого  акта  про  дозвільну  діяльність  при  використанні джерел іонізуючого випромінювання.

 

     На виконання  цього  доручення при Мінекобезпеки України була створена робоча група  з  розробки  зазначеного  законопроекту.  У процесі    розробки   законопроекту   були   враховані   положення міжнародних конвенцій про ядерну безпеку та про безпеку поводження з  відпрацьованим  паливом  і  безпеку поводження з радіоактивними відходами, стороною яких тоді ставала та мала намір стати Україна, рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії,  досвід, що набувався, та загальна тенденція до уникнення ліцензування там, де це не виправдано соціальними та економічними обставинами.

 

     Запропонований проект закону складається з п'яти розділів.  У розділі 1 "Загальні  положення"  наводяться  необхідні  визначення термінів,  що вживаються в цьому законі,  визначаються завдання та сфера дії закону, мета та основні принципи дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії. Зокрема визначено, що об'єктом дозвільної діяльності  у  сфері  використання  ядерної  енергії  є "діяльність,   під  час  якої  запроваджуються  додаткові  джерела опромінювання або дія опромінювання поширюється на додаткові групи людей,  або змінюється система напрямів опромінювання від існуючих джерел,  у  зв'язку  з  чим  підвищується  доза   чи   ймовірність опромінювання людей, або кількість людей, які опромінюються".

 

     Згідно зі   статтєю   4   як   суб'єкти  діяльності  у  сфері використання ядерної енергії  розглядаються  фізичні  та  юридичні особи,   незалежно  від  їх  статусу.  Тобто  об'єктом  дозвільної діяльності  у  цій  сфері  є  не  підприємницька   діяльність,   а потенційно небезпечна діяльність будь-яких суб'єктів, у тому числі бюджетних  організацій.  Статтею  5  одним  з  основних  принципів дозвільної діяльності проголошується пріоритетність безпеки.

 

     У розділі   2   "Здійснення  дозвільної  діяльності  у  сфері використання ядерної енергії" визначаються особливості  здійснення та   види  дозвільної  діяльності  у  сфері  використання  ядерної енергії,  при цьому реалізується диференційований підхід до різних видів  діяльності  у сфері використання ядерної енергії виходячи з їх потенційної небезпеки.

 

     Так, для  ядерних  установок  та   сховищ   для   захоронення радіоактивних  відходів  виходячи з екологічного,  економічного та соціального   масштабу   наслідків,   можливих   при   неналежному забезпеченні   безпеки,   запроваджується   прийнятий  у  світовій практиці механізм видачі  ліцензій  експлуатуючій  організації  на виконання  всього  комплексу  робіт,  пов'язаних  з  певним етапом життєвого циклу установки або сховища.  У той же  час  для  джерел іонізуючого випромінювання, використання яких з точки зору безпеки не  потребує  створення  значних   технічних,   технологічних   та адміністративних  передумов,  як  механізм  державного регулювання залишається тільки державна реєстрація.  Перехід до реєстраційного принципу  використання  таких джерел в Україні значно спростить та здешевить використання досягнень сучасних радіаційних технологій у народному  господарстві  держави,  не призводячи до зниження рівня радіаційної безпеки.

 

     Для етапів будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації та   зняття   з  експлуатації  ядерних  установок  та  сховищ  для захоронення відходів також передбачається видача окремих  дозволів на проведення робіт та операцій, важливих з точки зору безпеки, на підставі  оцінки  регулюючим  органом  наявності  всіх  передумов, необхідних для проведення таких робіт та операцій.

 

     Також передбачається,   що   ряд  видів  діяльності,  зокрема перевезення  радіоактивних  матеріалів,  переробка   радіоактивних відходів   тощо   будуть   ліцензуватися   в  загальному  порядку, передбаченому Законом України про підприємництво.

 

     Крім того,    відміняється    ліцензування    певних    видів підприємницької діяльності - проектування, будівельні роботи тощо, оскільки   відповідні    організації    вже    ліцензуються    або сертифікуються  компетентними  органами,  а забезпечення виконання ними  конкретних  вимог  щодо  ядерної  та   радіаційної   безпеки здійснюється   в   рамках   їх   взаємовідносин   з  експлуатуючою організацією,  відрегульованих статтею 34 Закону про  використання ядерної  енергії та радіаційну безпеку,  та в рамках передбаченого законопроектом сертифікаційного процесу.

 

     У розділі  3  визначається  порядок  ліцензування  діяльності експлуатуючих   організацій  на  етапах  життєвого  циклу  ядерних установок  та  сховищ  для  захоронення  радіоактивних   відходів. Основним  механізмом  при  цьому  визначено  експертний розгляд та інспекційна перевірка достовірності матеріалів,  що  обгрунтовують безпеку    ядерної   установки   або   сховища   для   захоронення радіоактивних відходів та організаційну,  технічну, матеріальну та фінансову  спроможність  експлуатуючої  організації виконувати всі вимоги щодо безпеки заявленої діяльності. Особливості ліцензування діяльності  експлуатуючих  організацій (подовжений термін розгляду документів тощо) пов'язані  з  необхідністю  проведення  всебічних оцінок безпеки заявленої діяльності.

 

     У розділах   4   та   5   визначаються  права,  обов'язки  та відповідальність суб'єктів правовідносин при здійсненні дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії.

 

     Розділом 6  встановлюється  механізм  введення  в  дію  цього закону.

 

     Шановні народні депутати!  Пропоную  прийняти  проект  Закону України  про  дозвільну  діяльність  у  сфері використання ядерної енергії у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Євгеновичу.

 

     Є запитання?  Будь  ласка,  запишіться.  Прошу  виставити   5 хвилин.

 

     Депутат Пересунько. За ним - депутат Кірімов.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ  (о)).  Соціал-демократична  партія України (об'єднана).  Прошу  передати  слово  депутату  Зайцю   Володимиру Володимировичу.

 

     ЗАЄЦЬ В.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ  (о)).  Фракція  Соціалдемократичної  партії України (об'єднаної).  Шановний доповідачу!  Власне, усі розуміють необхідність прийняття даного проекту  закону,  оскільки  він  має містити  механізм  ліцензування.  І  ми  могли  б проголосувати за прийняття цього законопроекту в першому  читанні,  однак  є  певні сумніви та ряд запитань.  Дайте,  будь ласка,  на них відповідь, а потім ми подумаємо, як нам голосувати.

 

     Запитання перше.  Скажіть,  будь ласка,  чому в проекті цього закону  так  багато  статей відсильного характеру?  Тобто ми знову будемо апелювати до Кабінету Міністрів чи до певних міністерств, і знову  чиновник  прийматиме  рішення  щодо  терміну  ліцензування, розміру ліцензування  тощо.  Я  думаю,  що  за  цієї  ситуації  це неприпустимо, тим паче ми вже маємо відповідний досвід.

 

     Друге запитання.  Справа в тому,  що,  скажімо,  багато речей мають бути... (Головуючий дзвінком попереджає, що час закінчився).

 

     Тоді прошу надати мені слово для виступу під час обговорення.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Дякую. Дозвольте мені відповідати на запитання російською мовою.

 

     Я должен   сказать,   что   не   только  Министерство  охраны окружающей  природной  среды  и  ядерной  безопасности  занимается лицензионной деятельностью.  Как вы знаете,  в государстве создана Лицензионная палата,  которая осуществляет координацию,  надзор за лицензированием,    проводимым    различными    министерствами   и ведомствами.

 

     Имея уже достаточно большой  опыт  лицензирования  источников ионизирующего  излучения,  об ектов  по обращению с радиоактивными отходами и  атомных  электростанций,  мы  разработали  необходимый механизм   проведения   этой   работы.  Работа  осуществляется  на основании  инструкций,  согласованных  с  Лицензионной  палатой  и Антимонопольным  комитетом,  в  которых  четко  установлены  сроки лицензирования,  материалы,  которые должны быть предоставлены для проведения     лицензирования,     процедуры,    которые    должны осуществляться между лицензиатом и нашим министерством.

 

     И тот опыт,  который мы на  сегодня  имеем,  показывает,  что процесс   лицензирования,   начавшийся  два  года  назад  в  нашем государстве,  имеет  исключительно  положительное   значение   для обеспечения  безопасности  использования  источников ионизирующего излучения и ядерных установок.

 

     Относительно же ссылок на другие законы,  то  нужно  сказать, что  на  сегодня  ядерное  законодательство Украины состоит уже из семи  законов,  в  том  числе  и  ратифицированных   международных конвенций.  Естественно,  что  в  этом  проекте  закона  не  нужно переписывать статьи из уже имеющегося законодательства,  поэтому в некоторых случаях используются соответствующие отсылки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Народний депутат Кірімов.  За ним - депутат Полюхович.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую,  Адаме  Івановичу. Шановний  Олександре  Євгеновичу!  Я  уважно слухав вашу доповідь, безперечно,  вона  заслуговує  на  увагу   і   потрібно   приймати законопроект. Але хотів би вас запитати. Скажіть, будь ласка, коли розроблявся  цей  законопроект,  чи  зверталися   ті,   хто   його розробляв, до питань Чорнобильської катастрофи? Адже ми знаємо, що коли   запускали   перший   енергоблок   Чорнобильської    атомної електростанції,   то,   напевно,  такого  дозволу  не  отримували, оскільки  не  було   відповідного   закону   або   ж   просто   це проігнорували. Як же бути тепер з цією ситуацією?

 

     Дякую.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Совершенно  верно.  В  Советском Союзе не было ядерного законодательства,  соответственно не  выдавались  никакие разрешительного  характера  документы,  кроме  подписания  акта  о приеме в эксплуатацию того или иного об екта.

 

     В отношении действующих  в  Украине  ядерных  установок  дела обстоят следующим образом.  В этом году по ряду блоков и в будущем году практически по всем атомным блокам будет завершена подготовка отчетов  по  анализу безопасности.  И на основании этих отчетов по анализу безопасности регулирующий орган будет выдавать лицензии на постоянную их эксплуатацию.

 

     Относительно чернобыльских  блоков,  то  на  сегодня,  как вы знаете, остановлен первый блок для снятия с эксплуатации. И мы уже готовимся  к  выдаче лицензии на первый этап снятия с эксплуатации первого блока.  Работа весьма важная и новая  и  для  нас,  и  для атомной станции. Поэтому мы не сильно торопим события, чтобы очень хорошо разобраться в процедуре выполнения процесса лицензирования.

 

     Что же  касается  третьего   блока,   который   находится   в эксплуатации,  то  вы знаете,  что требования регулирующего органа основаны  на  всемерном  повышении   безопасности   этой   ядерной установки на тот период,  в течение которого она будет находится в эксплуатации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний Олександре Євгеновичу!  У мене до вас є дещо незвичне запитання. У місті Кузнецовську мого виборчого округу є,  як ви знаєте,  атомна електростанція.  Будівництво  четвертого  блоку  цієї  станції  не завершено.   А  щоб  завершити  його,  було  підвищено  тарифи  на електроенергію.  Я подавав депутатський запит  на  ім'я  директора атомної електростанції Коровкіна стосовно того,  куди вони дівають (саме   дівають,   я   наголошую)   відпрацьовані    на    атомній електростанції ядерні матеріали. Досі відповіді я не отримав.

 

     Тому я   хотів   би   почути  від  вас,  чи  передбачена  цим законопроектом  відповідальність  посадових  осіб   за   виконання закону, який ми приймемо? Буду вдячний, якщо ви дасте відповідь на це запитання.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Большое спасибо за этот вопрос.  Я отвечу так. Что касается ядерных материалов, то в прошлом году Верховный Совет ратифицировал   Соглашение   о   гарантиях   между   Международным агентством  по  атомной  энергии  и  Украиной.  На сегодня в нашем государстве создана и действует государственная  система  учета  и контроля ядерных материалов. Наше ведомство ведет эту систему, и я вам в любой момент могу сказать,  где и сколько ядерных материалов находится в нашем государстве.

 

     Что касается  радиоактивных  отходов,  то проектировкой наших атомных   электростанций    предусмотрено    временное    хранение радиоактивных   отходов  на  их  площадках.  Отработанное  ядерное топливо,  как вы знаете,  вывозится на  переработку  в  Российскую Федерацию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Євгеновичу.

 

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки народному депутату Костенку Юрію Івановичу.

 

     Будь ласка, 5 хвилин.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Важливість прийняття цього законопроекту   обумовлюється   тим   місцем,  яке  посіла  ядерна енергетика  України,  і  тією   роллю,   яку   вона   відіграє   в енергопостачанні  України.  Нині на території України працює п'ять атомних  еклектростанцій  із  14   енергоблоками.   За   загальною потужністю  ми  посідаємо  п'яте  місце  в Європі та сьоме місце у світі,  і  саме  така  характеристика  свідчить  про  необхідність поширення  всіх можливих важелів впливу на безпечне функціонування такого потужного ядерноенергетичного комплексу.

 

     Проте, як не складно говорити про ті проблеми, які залишилися невирішеними  впродовж усіх років незалежності,  все-таки хотів би акцентувати увагу саме на цих проблемах,  бо саме їх  усвідомлення обумовлює  необхідність  прийняття  цього  законопроекту в першому читанні.

 

     Перше. Попри свою таку потугу ядерна енергетика  України,  на жаль,  залишилася  лише уламком колись єдиного ядерноенергетичного комплексу Радянського Союзу.  Ми не маємо власної виробничої  бази для,  наприклад,  забезпечення  паливом  ядерної  енергетики,  для безпечного   поховання   відпрацьованого   ядерного   палива    та радіоактивних     відходів.    Ми    не    маємо    інфраструктури науково-технічної та конструкторської підготовки.  І за таких умов роль  регулюючого  органу  стає  надзвичайно  важливою,  а часом і вирішальною.

 

     Друге. Атомні електростанції України спроектовані для  роботи в  так  званому  базовому режимі.  У той же час дефіцит маневрових потужностей в енергосистемі України обумовлює  необхідність  часто порушувати  принцип  функціонування  атомних  станцій  у  базовому режимі,  і за  цих  умов  саме  ругулюючий  орган  повинен  давати кваліфіковану  оцінку,  коли і за яких умов така атомна енергетика може працювати, зновутаки, безпечно.

 

     Третє. Коефіцієнт  використання  встановленої  потужності   в Україні  досяг  свого  проектного  ресурсу.  В  минулому  році він становив 71,3 відсотка. У той же час брак обігових коштів, складна економічна  ситуація  в  нашій  державі  не  дозволяють  проводити планові ремонтні кампанії з  виконанням  усіх  вимог  безпеки.  За таких  умов  саме  регулюючий  орган  на основі аналізу проведених ремонтних кампаній може кваліфіковано  дати  дозвіл  чи,  навпаки, заборонити  введення  в експлуатацію того чи іншого блоку.  На цій основі часто виникають суперечки між  органом  регулювання,  тобто Мінекобезпеки,   та  Міненерго,  яке  відповідає  за  експлуатацію атомних електростанцій.

 

     І останній аргумент на користь необхідності  прийняття  цього законопроекту.  Як  уже  зазначив  Олександр  Євгенович  Смишляєв, Україна   ратифікувала   Віденську   конвенцію   щодо   безпечного використання     ядерної    енергії,    тобто    конвенцію    щодо відповідальності за завдання  ядерної  школи  та  ядерну  безпеку. Виходячи  з  умов  цієї  конвенції  ми  повинні встановити в своїй державі міжнародний режим,  згідно з яким в державі  повинна  бути вся  необхідна  інфраструктура  і  важелі  впливу  для ефективного використання ядерної енергії.  Якщо ми цього не зробимо,  тобто не забезпечимо регулюючий орган усіма необхідними важелями впливу, то постанемо перед проблемою,  коли не зможемо виконувати умови  цієї конвенції,  а  це  може  привести до відповідних вимог міжнародної спільноти щодо подальшого функціонування нашої енергетики.

 

     Справа в тому, що після Чорнобильської аварії, після багатьох масштабних   аварій   у   світі   ядерна  безпека  перестала  бути прерогативою лише тієї  держави,  на  території  якої  розташовані ядерноенергетичні установки.

 

     Ядерна безпека стала свого роду фактором міжнародної безпеки, і в цій ситуації  міжнародна  спільнота  застосовує  дуже  жорсткі санкції  до  тих держав,  які порушують конвенції з питань ядерної безпеки.  А враховуючи те,  що Україна практично не має,  як я вже зазначав,   повноцінної  інфраструктури,  яка  дозволяла  б  нашій ядерній енергетиці працювати в автономному режимі, то якщо ми ще й будемо порушувати вимоги конвенції, міжнародна спільнота примусить нас зупинити всі ядерні блоки,  а вони на сьогодні,  як ви знаєте, забезпечують 50 відсотків енергопостачання української економіки.

 

     Отже, виходячи  з  усіх  оцих  аспектів  я просив би шановних народних  депутатів  підтримати  даний  законопроект   у   першому читанні,  а  комітету  швидко  його доопрацювати і внести на друге читання, тому що він сьогодні має надзвичайно важливе значення для подальшого безпечного функціонування ядерної енергетики України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

 

     Я бачу,  що  тільки  в  одного депутата Кірімова є запитання. Будь ласка, ввімкніть мікрофон депутата Кірімова.

 

     КІРІМОВ І.З. Дякую, Адаме Івановичу. Шановний Юрію Івановичу! Я  розумію,  що  нині  безпека  на атомних електростанціях,  як ви сказали,  стала прерогативою всієї земної кулі. Але, як ви знаєте, населення,  яке  мешкає  навколо  атомної  станції,  підпадає  під найбільший ризик.  Однак на  сьогодні  в  цих  населених  пунктах, розташованих  навколо Чорнобильської атомної електростанції,  як і по всій Україні, відключають електроенергію.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи не можна було б передбачити в  цьому законопроекті,  щоби хоча б ті населені пункти,  які розташовані в 30-40   кілометрах   від    атомних    станцій,    забезпечувалися електроенергією якщо не пільгово, то просто без відключення?

 

     Дякую.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.   У   даному   законопроекті   не  потрібно  це передбачати,  оскільки  аналогічні  статті  вже  є  в  Законі  про використання  ядерної  енергії  та  радіаційну безпеку.  Там чітко виписані всі норми і всі пільги,  якими користуються мешканці  тих регіонів, що розташовані поряд із атомними станціями.

 

     Проблема тут  в  іншому.  Хронічна невиплата заробітної плати навіть працівникам атомних  станцій,  як  і  працівникам  теплових станцій,  і  ситуація,  яка  склалася в енергетиці,  не дозволяють виконувати норми закону,  який ми вже ухвалили і який  вже  діє  в Україні. Ось у чому корінь цієї проблеми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  останнє запитання.  Слово надається Дорогунцову Сергію Івановичу.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Вельмишановний Юрію Івановичу! Я знаю, що ви багато років займаєтесь проблемами атомної енергетики, тож дозволю собі вийти за межі суто цієї проблеми  і  запитати  вас  таке.  Не могли  б  ви  мені  відповісти,  чому ви і ваша фракція виступаєте проти створення комітету Верховної Ради  з  питань  Чорнобильської катастрофи  та ліквідації її наслідків?  І чи можливо навколо всіх атомних станцій створити якісь громади на громадських засадах, які могли  б  впливати  на  ті  питання,  про  які  говорив попередній депутат, тобто на ситуацію в зоні атомної станції?

 

     Спасибі.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.   Дякую,   Сергію   Івановичу.   Щодо   першого запитання,   то   функції,   пов'язані   з  ліквідацією  наслідків Чорнобильської катастрофи,  я маю на  увазі  законодавчі  функції, повністю   перекриваються  компетенцією  того  комітету,  який  ми створили,  - з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи.  Більше того,  я переконаний,  що  на  сьогодні  проблема  полягає  не  стільки   в уточненні   чорнобильського   законодавства,  скільки  в  дефіциті державних ресурсів,  необхідних для виконання  тих  норм,  які  ми заклали у чорнобильське законодавство. Ось у чому корінь проблеми. Тобто здебільшого відповідальність  за  невиконання  законодавства лежить як на органах виконавчої влади, тобто на урядові, так і на, так би мовити,  можливостях нашого  бюджету,  якими,  фактично,  і визначається соціальний захист, який ми не можемо виконати.

 

     Тому виходячи  саме  з  таких  міркувань  наша фракція вважає недоцільним створення ще одного так званого  дублюючого  комітету, тому що за даної ситуації це буде просто законодавча плутанина.

 

     Щодо другого запитання, то я думаю, що ті громади, про які ви говорите,  вони вже функціонують в межах "Зеленого світу", в межах Партії  зелених.  Саме  громади  навколо  атомних станцій постійно здійснюють громадський контроль за їх безпечним функціонуванням, і вони   багато   в   чому   примушують   органи   виконавчої  влади дотримуватися норм чинного законодавства.  Їх права зафіксовані  в законі,  проект  якого  ми  розробляли,  про охорону навколишнього природного   середовища.   Також   саме   громадська    екологічна експертиза,  яка  в  тому  числі  поширюється  на  об'єкти атомної енергетики,  передбачена в Законі про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. І даний закон, проект якого пропонується на ваш  розгляд,  також  сприятиме  прозорості  проведення  процедури ліцензування  і  контролю  за  цією  процедурою з боку громадських організацій, на основі якої здійснюватиметься використання ядерної енергії.    Тож   закликаю   шановних   депутатів   ухвалити   цей законопроект,  який дозволить на зовсім іншому рівні  контролювати діяльність ядерної енергетики з боку громадськості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

 

     Я так зрозумів,  що всі фракції і комітети одностайні в тому, що треба підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     Ставлю його на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 239.

 

     Дуже дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги! Як ми і домовлялися, в кінці кожного робочого дня ми будемо ратифікувати кілька угод.

 

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію  Конвенції між Урядом  України  та  Урядом  Республіки  Македонія  про  уникнення подвійного   оподаткування   та  попередження  податкових  ухилень стосовно податків на доходи і на капітал.

 

     Прошу підтримати.  Прошу проголосувати так само дружно, як за попередній законопроект.

 

     "За" - 184.

 

     Шановні колеги! Ще раз прошу вас підтримати проект закону про ратифікацію конвенції.

 

     "За" - 247.

 

     Дякую. Конвенцію ратифіковано.

 

     Розглядається питання про проект Закону про ратифікацію Угоди про взаємодію держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на випадок евакуації їх громадян з третіх  країн  у  разі  виникнення надзвичайних ситуацій.

 

     Питання зрозуміле. Давайте підтримаємо. Прошу визначитися.

 

     "За" - 210.

 

     Шановні колеги!  Ще раз прошу проголосувати.  Думаю,  питання зрозуміле. Прошу підтримати.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Розглядається питання   про   проект   Закону   про    зняття застережень   України   до   Конвенції  проти  катувань  та  інших жорстоких,  нелюдських або таких,  що принижують  гідність,  видів поводження і покарання.

 

     Думаю, питання також зрозуміле. Прошу підтримати.

 

     "За" - 254.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Шановні колеги!  Розглядається  питання про проект Закону про ратифікацію  Угоди  між  Кабінетом  Міністрів  України  та  Урядом Туркменистану про науково-технічне співробітництво.

 

     Думаю, проблем немає. Прошу підтримати.

 

     "За" - 255.

 

     Дякую.

 

     Розглядається питання про проект Закону про ратифікацію Угоди між  Урядом  України   та   Урядом   Киргизької   Республіки   про співробітництво   в   галузі   цивільної   оборони,   попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків.

 

     Думаю, питання також зрозуміле. Прошу підтримати.

 

     "За" - 238.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Розглядається питання  про  проект  Закону  про   ратифікацію Договору  між  Україною  та  Республікою  Узбекистан  про дружбу і подальше поглиблення всебічного співробітництва.

 

     Думаю, питань немає. Прошу підтримати.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую.

 

     Давайте ще два проекти дружно проголосуємо.

 

     Розглядається питання  про  проект  Закону  про   ратифікацію Договору  між  Україною  та  Республікою  Узбекистан  про  правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах.

 

     Я думаю,  питання  також  зрозуміле.   Тим   більше   сімейні справи...

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 251.

 

     Дякую.

 

     І останній  із  сьогоднішнього  порядку денного проект Закону про ратифікацію Договору про  взаєморозуміння  та  співробітництво між  Україною  та  Королівством  Бельгія,  Французькою  спільнотою Бельгії,   Фламандською   спільнотою    Бельгії,    Німецькомовною спільнотою  Бельгії,  Валлонським  регіоном Бельгії,  Фламандським регіоном Бельгії, регіоном Брюссель - столиця Бельгії.

 

     Коротше кажучи - про дружбу та співробітництво між Україною і Бельгією. Прошу визначитися.

 

     "За" - 172.

 

     Шановні колеги!   Пропоную   послухати   першого   заступника міністра закордонних справ Олександра Олександровича Чалого.  Будь ласка,  до мікрофона. Нехай пояснить, у чому суть. 2 хвилини. Будь ласка, Олександре Олександровичу.

 

     ЧАЛИЙ О.О.,  перший  заступник  міністра  закордонних   справ України. Шановні народні депутати! Це типовий договір про дружбу і співробітництво. Може, у вас є запитання, щось мені пояснити?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины, Всеукраинский союз за возрождение СССР. Александр Александрович, у меня вопрос относительно самой  методологии  подписания  договора. Здесь  вот  перечислен  целый  ряд регионов и,  скажем так,  групп населения Бельгии.  Я знаю,  что проблема языка  в  Бельгии  очень хорошо  решена  -  там  есть  несколько  языков,  которые являются официальными и имеют свободное употребление на территории страны.

 

     У меня  такой  вопрос:  не  кажется  ли   вам   своевременным поставить вопрос о том,  чтобы в нашей республике, в Украине, было два официальных или два государственных языка?  Чтобы  на  примере Бельгии  убедить  и  наших  националистов...  Вот  там Зварыч руку поднимает, он с оттенками говорит на украинском.

 

     Я хотел бы,  чтобы мы этот вопрос отрегулировали.  Тогда, мне кажется,  было  бы  легче  подписать договор с Бельгией,  которая, наверное,  понимает  нашу  двуязычную  проблему  и,  наверное,  не одобряет  вот такой позиции разнузданного национализма,  которую у нас занимает Рух по отношению к русскоязычному  населению  (Шум  у залі).

 

     ЧАЛИЙ О.О.  Шановні народні депутати!  Я прошу хвилину уваги. Бельгія,  справді,  - унікальна країна.  І це єдина країна, в якій при  підписанні  міжнародних  договорів  кожний  кантон  має право підпису.  Але я  прошу  вас  не  політизувати  ситуацію,  оскільки договір має типові формули,  і якщо він набере чинності,  то стане частиною нашого законодавства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область). Фракція Соціалдемократичної партії України (об'єднаної). Вельмишановний Олександре Олександровичу!  Я підтримую те,  що  ви сказали,  -  не потрібно політизувати це питання,  закликаючи всіх ратифікувати даний договір.  А що стосується функціонування мов  у Бельгії,  то хочу сказати,  що,  наприклад,  у Валлонії функціонує французька мова, а статус фламандської мови там дещо інший.

 

     Якщо хтось хоче дізнатися про все грунтовніше,  прошу до мене підійти,  я  все  розповім.  А  зараз  прошу  всіх  проголосувати, оскільки всі ті моменти,  які є  в  договорі,  стануть  органічним законом для України.

 

     ЧАЛИЙ О.О. Договір не про мову, а про дружбу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Зварич. І будемо голосувати.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Шановний  доповідачу!  Я звертаюся не стільки до вас, скільки до наших колег, друзів з лівого флангу.

 

     Це, справді,  типовий,  стандартний  договір  про  дружбу   і співробітництво.  Тут немає жодних політичних моментів,  тому я не розумію,  чому  ви  його  не  підтримуєте.  Я  бачу,  що  є  певна дезорієнтованість  у  вашій  фракції.  Я  дуже  просив би,  щоб ви все-таки нормально до цього питання поставилися,  бо Народний  рух України  виходить  з того (так само,  як,  наскільки я розумію,  і Комуністична  партія  України),  що   нам   потрібно   дружити   і співпрацювати з усіма країнами світу,  які нормально ставляться до України. Тому немає жодних причин голосувати проти цього договору.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Олександре Олександровичу, дякую вам.

 

     Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 166.

 

     Шановні колеги! Давайте так домовимося.

 

     Олександре Олександровичу,   попрацюйте   з    фракціями    і комітетами,  які  мають  запитання,  поясніть  їм усе,  і потім ми ратифікуємо цей договір.

 

     Шановні колеги!  Дуже дякую вам  за  плідну  працю,  особливо протягом   останньої   години.   Вечірнє   засідання  оголошується закритим. До зустрічі!