Стенограма пленарного засідання

04 листопада 1998

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  4  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо чергове   пленарне   засідання   Верховної  Ради України.  Прохання  до   народних   депутатів   підготуватися   до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 302   народні   депутати.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити.

 

     Надійшов запит від Валерія Ілліча  Коновалюка  до  Президента України  стосовно виділення коштів на ліквідацію наслідків зсувних процесів у селі Мелекине Донецької області.

 

     Я думаю,  що   з   такими   запитами   слід   звертатися   до Прем'єр-міністра, а не до Президента. Прошу визначитися.

 

     "За" - 196.

 

     Про направлення прошу підтримати.

 

     "За" - 194.

 

     Запит Олексія  Максимовича Іщенка до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування завершення будівництва об'єктів  соціального призначення, передбачених програмою ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та виплати компенсацій населенню.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 201.

 

     Прийнято.

 

     Запит Євгена    Васильовича    Краснякова    та    Костянтина Олександровича   Охріменка  до  Прем'єрміністра  України  стосовно заходів   уряду   щодо   недопущення    банкрутства    підприємств теплозабезпечення.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 178.

 

     Прийнято.

 

     Запит Олександра  Вячеславовича Слободяна до Прем'єр-міністра України про недопущення руйнації пивної галузі,  яка розпочалася з прийняттям  урядом  завищених  ставок акцизного збору на пиво.  Ми вчора прийняли... Треба стежити. Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Прийнято.

 

     Запит Ореста Івановича Фурдичка до Прем'єр-міністра України у зв'язку  зі  зволіканням виконання доручення Прем'єр-міністра щодо розбудови мережі  телебачення  у  Самбірському  районі  Львівської області.

 

     "За" - 205.

 

     Прийнято.

 

     Запит Валерія  Ілліча  Коновалюка до Прем'єр-міністра України стосовно     державної     підтримки     Донецького     державного хіміко-металургійного заводу та зниження соціальної напруженості в селищі Донському, де розміщено завод. Голосуємо.

 

     "За" - 206.

 

     Прийнято.

 

     Запит Івана Григоровича Біласа до  Прем'єр-міністра  України, Генерального прокурора України про усунення порушень законодавства в  діяльності  Мостиського  заводу  "КонцернЕлектрон"  та   захист законних прав трудового колективу.

 

     "За" - 179.

 

     Прийнято.

 

     Запит народного  депутата  Коваля до Прем'єр-міністра України про погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в Україні.

 

     "За" - 204.

 

     Прийнято.

 

     Група депутатів (Яковенко,  Рябченко,  Довганчин) звертається до   Прем'єр-міністра  України  стосовно  перешкод,  які  чиняться створеній згідно з дорученням Верховної  Ради  від  12  жовтня  за номером  1-4/26  робочій групі при Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради з питань приватизації для опрацювання та підготовки до  розгляду на пленарному засіданні законопроекту про особливості приватизації Українського державного  підприємства  електрозв'язку "Укртелеком".

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Прийнято.

 

     До Прем'єр-міністра   звертається  група  народних  депутатів (Довганчин,  Рябченко,  Яковенко та  інші)  стосовно  приватизації відкритого   акціонерного  товариства  "Миколаївський  глиноземний завод". Прошу підтримати.

 

     "За" - 187.

 

     Прийнято.

 

     Запит Михайла  Васильовича  Гуцола  до  віце-прем'єр-міністра України    Голубченка    стосовно   ситуації,   що   склалася   на підприємствах,  де  виробляються  та  ремонтуються   протези   для інвалідів.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 195.

 

     Прийнято.

 

     А тепер,  шановні колеги,  прошу записатися. Сьогодні запис з місць. Від депутатів.

 

     Висвітіть, будь ласка.  Депутат  Іщенко.  За  ним  -  депутат Анатолій Миколайович Мороз.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий   округ   96,  Київська  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Минулого тижня я, як і всі народні депутати,  працював  в  окрузі.  Зустрічався  з  людьми,  бував на багатьох  промислових  та   сільськогосподарських   підприємствах. Економічна   криза   поставила  більшість  підприємств  у  складні фінансові умови.  Але їхній стан значно погіршився останнім часом, зокрема  й  унаслідок  набрання чинності низкою нормативних актів. Спинюся на одному з них.

 

     Постановою Кабінету Міністрів України від  19  березня  цього року  за  номером  335  було  затверджено  Порядок визначення суми податку на  прибуток  підприємств,  одержаного  за  рахунок  зміни понижуючого  коефіцієнта  з  0,7  до  0,6  при  застосуванні  норм амортизації у 1998  році,  та  спрямування  зазначених  коштів  до державного бюджету України.

 

     Я розумію  прагнення уряду поповнити бюджет,  але якою ціною? Якщо в серпні з'явилося доповнення до  вищезгаданого  порядку,  де чітко було зазначено,  що за наявності збитків підприємство нічого не платить,  то в жовтні Кабінет  Міністрів  передумав  -  податок сплачується   незалежно  від  результатів  фінансово-господарської діяльності.

 

     Не казатиму,  що цей вид платежу встановлено всупереч  Закону України  про  систему оподаткування,  що його запроваджено минулим числом (бо визначився уряд аж 6 жовтня,  а платити треба з 1 січня 1998    року).    Про   такі   вади   нашого   законодавства   вже говорено-переговорено.  Але  до  кола  суб'єктів   господарювання, змушених платити цей так званий амортизаційний податок,  потрапили житловоексплуатаційні  організації,  на  балансі  яких   перебуває житловий фонд.

 

     Усім відомо,  що  житловоексплуатаційні організації є планово збитковими,  а тому за рахунок регульованих  тарифів  дотуються  з місцевого  бюджету.  Тобто  виходить,  що  місцевий бюджет повинен додатково  вишукати  кошти,   надати   їх   житловоексплуатаційній організації у вигляді дотації, а потім ЖЕО сплатить амортизаційний податок до державного бюджету.

 

     Гадаю, всім  у  цьому  залі  буде  цікаво  почути,  як  можна розцінювати  згадану  постанову  уряду:  як свідчення недостатньої кваліфікації, коли не відають, що творять, чи як свідоме намагання зайвий  раз  обдерти місцеві бюджети.  Для такого міста як Бровари сума платежу за 9 місяців становить 300 тисяч гривень,  а ці гроші зовсім  не зайві в міському господарстві напередодні зими.  Тому я дуже  прошу  Кабінет  Міністрів  ще  раз  звернутися  до  названої постанови й визначитися з платниками податків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анатолій Миколайович Мороз.  За ним - депутат Новик.

 

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової політики (виборчий округ

  82, Запорізька область).  Фракція комуністів. Дозвольте передати звернення  жителів  Веселівського  району  до  Президента  України Леоніда  Даниловича  Кучми,   Прем'єр-міністра   України   Валерія Павловича Пустовойтенка.

 

     "Жителі Веселівського  району,  одного  із глибинних степових районів Запорізької області,  змушені  звернутися  до  вас  як  до керівників    України,   які   згідно   з   Конституцією   повинні забезпечувати здійснення внутрішньої політики  держави,  виконання загальнодержавних  програм соціального та культурного розвитку,  і як до людей, які, на нашу думку, не байдужі до долі України.

 

     Незважаючи на свою оптимістичну назву, наш Веселівський район уже вдруге за 65 років свого існування переживає нині,  як кажуть, невеселі часи.  Ледве-ледве веселівці  спромоглися  усунути  сумні наслідки  укрупнення  районів і створити відповідну інфраструктуру адміністративно-територіальної  одиниці,  що  була  ліквідована  в 1961- 1965 роках, як знову район залихоманило.

 

     Занадто завзяті  і  запопадливі  перед  новими  українцями та заокеанськими утримувачами міністерства і відомства, прикриваючись нововведенням,   що  вже  й  перспектива  існування  району  стала сумнівною,  з незрозумілих  причин,  без  згоди  органів  місцевої влади, без урахування думки людей протягом останніх років постійно ведуть об'єднання різних служб,  закладів,  а відтепер і галузей у межах невідомо ким визначених регіонів.

 

     Наслідки цієї   реорганізації   негативно   позначаються   на життєдіяльності району.  І ось  чому.  Спочатку  наявні  в  районі газові  господарства  і пасажирський автопарк підпорядкували місту Мелітополю.  Обіцяного  поліпшення  не  сталося.   Потім   районну державну    податкову    інспекцію    перетворили   на   філію   з підпорядкуванням  тому  самому  місту  Мелітополю.  Це  також   не викликало помітного поліпшення.

 

     Нещодавно реорганізовано районний вузол електрозв'язку,  яким керують знову-таки з Мелітополя.  І керують по-новому, цікавляться лише  одним - погашенням заборгованості за послуги електрозв'язку. Без зайвих пояснень не так давно відділення Ощадбанку, яке мало 15 філій  у  селах,  також  підпорядковане  сусідньому Михайлівському району.

 

     Розпочата реструктуризація  зв'язку  великої   шкоди   завдає районній   газеті   "Колос",   бо  ж  тепер  її,  як  і  всю  іншу кореспонденцію,  треба везти до міста Мелітополя для сортування, а потім доставляти назад у район. Ні коштів, ні транспорту для цього редакція не має. Отож газету отримуватимуть із запізненням на одну добу.

 

     Чомусь не   дають   спокою   сьогоднішнім  реформаторам  наші колективні сільськогосподарські підприємства.  Йдуть і йдуть згори рекомендації та вказівки щодо їх подальшої реорганізації. Але люди на  це  не   звертають   уваги.   Їх   влаштовує   нинішня   форма господарювання".

 

     Як не   гірко   усвідомлювати,   проте   ситуація   на   селі ускладнюється  і  загострюється.   Під   час   зустрічей   виборці звертаються  з  питань  погашення  заборгованості  із  заощаджень, заробітної плати.

 

     І ще одне прохання виборців:  вони дуже  просять  Президента, Прем'єрміністра приїхати в наш округ і провести зустріч із ними.

 

     Дозвольте привітати  киян з роковинами визволення столиці від німецько-фашистських  загарбників  та   побажати   нашому   народу звільнення   від  незрозумілої  чуми,  яка  призвела  до  занепаду сільське господарство і промисловість.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Новик. За ним - депутат Степанов.

 

     НОВИК А.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та  СелПУ).  Фракция  Селянской  партии  Украины.  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Двенадцать с  половиной лет  тому  назад,  в  апреле  1986 года,  на Чернобыльской атомной электростанции  произошла  крупнейшая  техногенная  катастрофа  ХХ века.  В течение этого периода ученые, политики, рядовые граждане, все,  кому небезразлична судьба миллионов  людей,  пострадавших  в результате    беспрецедентной    аварии,    вели   настойчивую   и последовательную работу,  направленную на  ликвидацию  последствий катастрофы,   смягчение  страданий  тех  из  наших  граждан,  кого чернобыльская беда оставила без малой родины,  крова,  здоровья  и средств  существования  и  которые  не  имеют никакого отношения к возникновению данной катастрофы.  Результатом  этого  труда  стало создание законодательной базы,  целого ряда законов,  направленных на социальную защиту граждан,  пострадавших вследствие  аварии  на ЧАЭС.

 

     Однако в  последние годы проводится целенаправленная политика по  ликвидации  завоеваний  того  периода,   когда   чернобыльская проблематика  была  отнесена  к  числу приоритетных в деятельности высших органов законодательной и исполнительной власти в  Украине. В  результате  сместились  акценты с проблем Чернобыля к проблемам чрезвычайных ситуаций, экологии, и как следствие - соответствующие министерства,   комитеты   в   Верховном   Совете.  Наконец  указы Президента  и  законопроекты  Кабинета  Министров   по   проблемам чернобыльцев  окончательно  ставят  точку в национальной программе "ликвидации ликвидаторов"...  Создается впечатление,  что борьба с чернобыльцами стала основой антикризисной программы исполнительной власти!

 

     Неоднократные обращения ряда народных  депутатов,  президента Союза  "Чернобыль Украины" Андреева,  лидеров других чернобыльских организаций в  высшие  органы  исполнительной  власти  государства остались без внимания.

 

     Поэтому фракция    Селянской   партии   Украины   выходит   с инициативой  рассмотрения  в  экстренном  порядке  ряда  вопросов, связанных с чернобыльской проблемой:  срочно вернуться к вопросу о создании  Комитета  по   вопросам   Чернобыльской   катастрофы   и чрезвычайных   ситуаций;  поручить  вновь  созданному  комитету  с участием   представителей   общественных    организаций    изучить последствия действия указов Президента Украины и законов,  проекты которых  внес  Кабмин,  касающихся  социальной  защиты  населения, пострадавшего от аварии на ЧАЭС,  и доложить на одном из пленарных заседаний.  Кстати,  в своем выступлении 23 октября 1998 года  при обсуждении этого вопроса господин Самойленко, мягко говоря, сказал уважаемому собранию  откровенную  ложь  о  том,  что  общественные организации,  в  частности  Союз  "Чернобыль  Украины",  якобы  не поддерживают идею создания отдельного  комитета.  В  подтверждение того,   что   это  ложь,  мы  имеем  много  писем  от  этих  самых общественных организаций только с просьбой создать такой комитет.

 

     Считаем, что создание отдельного комитета  снимет  социальное напряжение   в   многочисленной  и  самой  активной  части  нашего общества,  продемонстрирует  приверженность  правильному   подходу высшего   законодательного   органа   страны  к  решению  наиболее злободневных проблем.

 

     Масштабы Чернобыльской   катастрофы    и    ее    трагические последствия  для  миллионов  наших соотечественников обязывают нас повернуться к этой проблеме лицом,  если мы с  вами  действительно являемся  людьми  мыслящими  и действующими по-государственному на благо нашего народа.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. За ним

- депутат Смірнов.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги! У многих наших избирателей  -  граждан Украины вызывает недоумение тот факт,  что Верховный Совет никак не реагирует на открытые призывы к свержению конституционного   строя  в  Украине.  Я  имею  в  виду  последнее выступление Президента 1 ноября этого года, где прямо сказано, что если  Верховный  Совет  не  может сформировать "більшість,  то він повинен  або  розпуститися,   або   передати   законодавче   право Президентові  чи  Кабінету  Міністрів".  И  эти  слова к свержению конституционного строя мы слышим от гаранта Конституции.

 

     Верховный Совет обязан отреагировать на такие заявления и  не допускать   их   впредь.  Граждане  Украины  выступают  за  защиту Конституции.  Многие из них сейчас участвуют в проведении собраний по  созданию  инициативных  групп  для  проведения  референдума  о досрочном прекращении полномочий нынешнего Президента.  Однако  их конституционные  права нарушаются,  создаются всякие препятствия в проведении собраний,  в регистрации.  Таких собраний по Украине во всех  областях  проведено  около  60.  Но  ни  одна  группа еще не зарегистрирована и не может приступить к работе.  Граждане Украины не   могут   защитить   Конституцию,   не   могут   защитить  свои конституционные права.

 

     Поэтому я  полагаю,  что  надо  дать  протокольное  поручение соответствующим  комитетам  Верховного  Совета  разобраться в этой ситуации.  А  тем,  кто   призывает   нарушать   Конституцию   или собирается,  или уже ее нарушает,  хотелось бы напомнить, что рано или поздно наступит ответственность.

 

     Почему уже сейчас  такая  возня  вокруг  здоровья  Президента России  Ельцина?  Потому что те,  кто в 1993 году подводил танки к Белому дому,  знают,  что с уходом этого лидера  рано  или  поздно придется   отвечать,   придется  садиться  на  скамью  подсудимых. Пиночету  уже  сейчас  пред явили  обвинение.  Уже   южнокорейский вариант  вполне  возможен для тех,  кто нарушает Конституцию.  Все генералы, все путчисты ответили и сели на скамью подсудимых.

 

     Поэтому граждане Украины сейчас готовы защитить  Конституцию, готовы  осуществить свое конституционное право и принять участие в референдуме по досрочному прекращению полномочий Президента.  Наша задача как законодателей, как отцов демократии, если так можно нас назвать,  защитить это их право и давать самый  решительный  отпор всем  заявлениям и всем попыткам свергнуть конституционный строй в Украине.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  У 1997 році Верховна Рада України попереднього скликання утворила Тимчасову депутатську слідчу  комісію  з  перевірки  можливих  фактів   несанкціонованої торгівлі  зброєю.  24 березня 1998 року було оприлюднено попередню інформацію слідчої комісії, прийнято постанову 211, пунктом другим якої передбачено:  рекомендувати Верховній Раді України наступного скликання утворити нову тимчасову слідчу комісію  для  продовження перевірки.

 

     Те, що  слідча  комісія  попередньої  Верховної  Ради встигла виконати лише  одну  восьму  потрібної  роботи,  а  також  те,  що незаконна  торгівля  зброєю  і  військовим  майном  триває й досі, приносячи  правопорушникам  близько  одного  мільярда  доларів  на місяць,  зумовлюють  потребу  термінового  створення нової слідчої комісії.

 

     Група народних депутатів,  до якої належу і я,  внесла проект постанови  з  цього  приводу.  Профільний  комітет з цього питання

-Комітет з питань національної безпеки і оборони  прийняв  рішення про підтримку ініціативи щодо термінового створення такої комісії. Не заперечує цього  і  юридичне  управління  Верховної  Ради.  Всі депутатські  фракції й групи рекомендували до цієї слідчої комісії своїх депутатів. Відповідні документи роздано.

 

     Отже, я  прошу,   Олександре   Миколайовичу,   поставити   на голосування два питання.  Перше - про включення до порядку денного цього питання.  Друге - про його розгляд сьогодні  або  найпізніше завтра,  у  першій  половині  дня.  На  це  потрібно не більше 5-7 хвилин.  Нагадую,  що  відповідно  до  чинного  законодавства  для позитивного вирішення цих питань потрібно 150 голосів.

 

     І ще  таке.  Скільки можна грабувати свій народ,  не віддаючи йому пенсій і зарплати,  та ще й вигадувати нові й нові здирства?! Останній   просто  волаючий  приклад.  В  усіх  школах  з  батьків вимагають близько 36 гривень за пластикові свідоцтва  про  неповну середню  освіту.  У разі несплати погрожують не взяти дитину до 10 класу.  І це за гарантованої Конституцією  безкоштовної  середньої освіти!  Не  знаю,  хто  таке вигадав.  Цим треба було б зайнятися Генпрокуратурі.  Я ж пропоную доручити нашому профільному Комітету з  питань  науки  і  освіти  підготувати проект постанови з даного питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Бережний.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Шановні колеги депутати!  Шановний Голово!  Мені незрозуміло, чому Верховна Рада досі не порушила питання про те,  що з  1  листопада підвищилися   тарифи   на   послуги   зв'язку,   поштові   тарифи, електроенергію  без  індексації  і  заробітної   плати,   яку   не виплачують,  і  пенсій?  Це призведе до того,  що старі люди,  які користуються  телефоном,  листуються  із  своїми  дітьми,   будуть позбавлені  можливості спілкуватися.  Тому пропоную викликати сюди міністрів,  нехай  вони  скажуть,  з  чим  це   пов'язано.   Адже, наприклад,   за  користування  телефоном  уже  двічі  за  цей  рік підвищувалася плата.

 

     У мене є відповідь,  отримана ще  в  червні,  що  "проведений аналіз економічного стану галузі зв'язку показує,  що вона не може працювати".  Тим часом є інші дані - про приватизацію Укртелекому. То,  може,  це  пов'язано  з  прагненням  знову  крутнути  копійки пенсіонерів і збагатитися ще раз? Це перше.

 

     Друге. Мені вже набридло говорити про те, що регресники міста Кривого  Рогу  не одержують регресні виплати.  Дійшло до того,  що Герой  Соціалістичної  Праці  на  прийомі  плаче,  бо  не  одержує регресних виплат уже протягом п'яти чи шести місяців,  а дружина в лікарні лежить. Наша держава не може забезпечити навіть людей, які створювали   її  багатство.  Та,  врешті-решт,  може  міністерство платити  хоч  регресникам,  які  втратили  здоров'я  в  підземному Кривбасі?

 

     Далі. На  грані виживання,  жебракування перебувають інваліди по зору.  Можливо,  слід провести парламентські слухання  стосовно саме інвалідів.  Чому?  Тому що державної підтримки немає,  а люди страждають.  Навіть підприємства УТОСу,  що  якось  ще  працювали, задушені податками і тепер не можуть працювати. І куди не кинешся, усі розводять руками:  нехай самі виживають.  Та це ж інваліди  по зору! Люди добрі, це ж ганьба нашій державі!

 

     І останнє.  Я  думаю,  що  все-таки  7  числа люди скажуть на мітингах,  на демонстраціях,  оскільки на це  штовхає  уряд.  І  я закликаю вийти і сказати,  що уряд, міністри підвищують тарифи без індексації для того,  щоб просто знищити старше покоління.  І якщо ми  це  не зробимо,  то зроблять люди на вулицях.  І тому пропоную все-таки,  Олександре Миколайовичу, повернутися до згаданих питань і  силою  законодавчого  органу змусити піти назустріч стражденним людям.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бережний.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 114,  Луганська область).  Прошу  передать слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии   Украины.   Уважаемые избиратели!  Уважаемые  коллеги!  Вчера  в   зале   распространено заявление  фракции  Коммунистической  партии  Украины о нарушениях прав и свобод граждан по беспрепятственному, свободному развитию и использованию родного языка во всех сферах жизни.

 

     "С об явлением   независимости   Украины,  а  особенно  после принятия Конституции Украины,  некоторые политические силы в нашем обществе  искусственно обостряют языковые конфликты,  концентрируя свои усилия прежде всего против русского языка и русской культуры, а также культур национальных групп,  проживающих в Украине. И дело не только в языке.  Искажается, чернится история братских народов, особенно  России,  культивируется  русофобия.  Все  это об ективно способствует обострению и без того  сложной  социальнополитической обстановки в Украине.

 

     Между тем  по официальным данным (согласно последней переписи населения) из 51,4 миллиона человек,  проживающих в Украине,  11,4 миллиона  человек (22 процента) - русские,  2,6 миллиона человек - представители других так называемых национальных меньшинств.

 

     Русский язык поистине стал языком межнационального общения не только  в  СССР,  но  в  новосозданных  независимых  государствах. Организация Об единенных Наций признала его одним из шести рабочих языков ООН".

 

     Особенно притесняются  другие  языки  в  области образования. Приведу цифры.

 

     В городе Киеве осталось всего 18 русских школ, что составляет менее  5 процентов общего числа школ.  Для сравнения:  в 1990 году работало  126  украинских  школ  и  155  русских;  в   1991   году соответственно  -  135  и 129;  в 1994 году - 306 украинскоязычных школ,  а  русских  осталось  всего  лишь  35.  В   регионах   идет притеснение русского языка и других языков, культур.

 

     Поэтому мы,  члены  фракции  Коммунистической партии Украины, обращаемся к  депутатам  Верховного  Совета,  к  общественности  с призывом   активно  отстаивать  культурно-языковое  равноправие  в Украине  в  рамках  действующей  Конституции.  Мы   обращаемся   к Президенту Украины с требованием остановить наступление на свободы и права граждан,  обеспечить соблюдение  действующей  Конституции, выполнить  свои  предвыборные  обещания.  Мы  также  обращаемся  к народным депутатам войти в  межфракционное  об единение  депутатов Верховного Совета за культурно-языковое равноправие.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Депутат  Іщенко порушив питання про виконання  постанов,  які  приймає  Кабінет   Міністрів   стосовно використання  місцевих бюджетів.  Я прошу Комітет з питань бюджету доручити своїм представникам з'ясувати справу з тими постановами і під час розгляду проекту бюджету поінформувати,  як приймаються ці постанови  Кабінетом  Міністрів,   з   ким   погоджуються   і   як контролюється їх виконання.

 

     Народний депутат    Анатолій    Миколайович   Мороз   зачитав звернення.  Ми зробимо відповідне доручення стосовно Веселівського району, про який порушувалося питання.

 

     Щодо пропозиції   народного  депутата  Новика  про  створення Комітету з питань Чорнобильської катастрофи,  то  це,  безперечно, шановні  колеги,  питання  питань.  Це наша з вами ганьба.  Ми вже декілька разів порушували дане питання,  і я прошу вас підтримати. Ми до нього повернемося.  Ви самі розумієте,  що,  створивши такий комітет,  ми розв'яжемо багато проблем,  які сьогодні виникають  у справі  захисту  тих  людей,  які  займалися ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і які повинні займатися цими  проблемами ще не один десяток років.  Думаю,  ми повернемося до цього питання на  черговому  засіданні  Погоджувальної  ради  і  подумаємо,   як усе-таки   прийняти   відповідну  постанову  про  створення  цього комітету.

 

     Бо й справді іде наступ на  ті  незначні  пільги  для  людей, надані свого часу.  Сьогодні чиновники,  не розібравшись,  мабуть, від початку і до кінця, скасовують ті пільги.

 

     Народний депутат  Степанов  порушив  питання  про  те,  що  у виступах  Президента  неодноразово  звучать пропозиції про розпуск парламенту.  У нас,  шановні колеги,  буде 19  листопада  доповідь Президента,  і ми ці питання йому поставимо.  І,  мабуть, питання, хто готує ці виступи, також з'ясуємо в сесійному залі. Я прошу наш комітет,   який  займається  правовими  питаннями,  пов'язаними  з Конституційним Судом, теж до цього прилучитися і внести відповідні пропозиції.

 

     Але коли  ми  зі свого боку порушуємо питання про референдум, про імпічмент і таке інше,  то,  ви ж розумієте,  й та сторона теж відповідно реагує...  Коли нас зачіпають, я розумію, що це боляче. Але не думайте,  що інша сторона  по-іншому  реагуватиме  на  таке саме.

 

     Народний депутат  Смірнов  порушив  питання  про включення до порядку денного  питання  про  заслуховування  інформації  слідчої комісії,  яка  вивчала факти незаконної торгівлі зброєю.  Інформую Верховну Раду й радіослухачів,  що це питання вже слухалося. Але є в  нас  комітет,  який  займається питаннями оборони і безпеки.  Я прошу,  якщо є така потреба,  внести пропозицію,  і ми це  питання включимо  до  порядку денного.  Повернемося й розглянемо його.  Ми даємо протокольне доручення відповідному  комітету,  який  повинен розібратися  і  внести  питання для розгляду в сесійному залі.  Ви пам'ятаєте,  що у Верховній Раді  минулого  скликання  цю  комісію очолював Ігнатенко.  Він два з половиною роки над цим працював. Ці матеріали були вручені всім без винятку депутатам.

 

     Народний депутат Пустовойтов порушив питання  про  підвищення тарифів на телефонне обслуговування, радіообслуговування і поштове обслуговування.  Ми  дамо  доручення  відповідному  комітету,  щоб опрацював  це  питання  разом із відповідним державним комітетом і інформував  Верховну  Раду,  на  якій  підставі  це  робиться:  не індексується заробітна плата, а ціни підвищуються.

 

     Депутат Красняков вніс пропозицію. Ми це питання також беремо до уваги.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Олександре  Миколайовичу,  я  зовсім  не  те пропонував, не заслуховування. Документи роздані...

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші,  депутат Смірнов наполягає на тому, щоб включити це питання до порядку денного.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Про створення комісії...

 

     ГОЛОВА. Включити до порядку  денного  питання  про  створення слідчої  комісії,  яка  б  продовжила  перевірку  можливих  фактів незаконної торгівлі зброєю в Україні.  Будь  ласка,  проголосуйте. Хоча я вам ще раз кажу,  що була вже комісія,  яка два з половиною роки займалася цим питанням.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення не прийнято (Шум у залі).

 

     Я вам нагадаю,  що коли порядок денний  затверджено,  то  для включення  додаткового питання потрібно 226 голосів.  Коли порядок денний не затверджено, то тоді достатньо мати третину голосів (Шум у залі).

 

     Наполягають на поіменному голосуванні.

 

     Голосується пропозиція про поіменний режим.

 

     "За" - 180.

 

     Голосуємо поіменно.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Смірнова. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.    Була    й    друга   пропозиція,   Олександре Миколайовичу:  включити це питання для розгляду сьогодні в  першій половині дня або на завтра. Я прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Давайте,  Смірнов,  не  тиснути.  Ми  порядок  денний погоджуємо кожного понеділка, тому давайте без експромту: сьогодні вам надумалося - сьогодні ламатимемо все,  бо завтра вже продадуть цю  зброю.  Її  продають  уже  сім  років.   Тільки   немає   кому контролювати, куди йдуть гроші.

 

     Я думаю,  ми  включимо  це  питання для розгляду на наступний пленарний  тиждень.  Ми  його  включили  до  порядку   денного   і наступного тижня внесемо на розгляд. А я прошу профільний комітет, Георгія Корнійовича  Крючкова  за  цей  час  розглянути  і  надати відповідні матеріали народним депутатам.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект Постанови про надання Кабінету Міністрів України дозволу на використання кредиту,  наданого урядом Іспанії. Нам  треба  тільки  прийняти рішення.  І народний депутат Черняк - академік,  професор - просить слова для уточнення з цього питання. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

  153, Рівненська область).  Фракція НРУ.  Шановні колеги!  Я не є адвокатом уряду Іспанії чи апологетом товарних кредитів.  Справді, той кредит,  який надає нам  уряд  Іспанії,  є  товарним.  Товарні кредити  для  нас  не  бажані.  Краще,  щоб  ми  виробляли  власну продукцію,  створювали свої робочі місця,  мали прибутки, податки, надходження  до  бюджету  і  все  таке інше.  Все це правда.  Це є істина,  про яку вже казали вчора депутати Вітренко і Павловський. Але ця істина абстрактна, теоретична. Вона правильна. Одначе її не можна застосовувати безвідносно до конкретних,  реальних  умов,  в яких   ми   тепер   перебуваємо.  Цей  кредит  передбачає  надання устаткування,  вагонів,  оновлення вагонного  парку  і  поліпшення ситуації на залізницях.

 

     Якщо ми не дамо згоди на такий кредит,  то власне виробництво у нас все одно не буде налагоджено.  Ситуація критична. Ви знаєте, що  незабаром  Вітренко  не буде чим їздити до Конотопа,  до свого виборчого округу, а Павловському - до Хмельницької області.

 

     Тому цей захід є паліативний,  тимчасовий.  Він багато в чому вимушений.  Але, на мій погляд, ситуація зобов'язує нас дати згоду на такий кредит.  Він буде корисний.  Він  забезпечить  поліпшення ситуації,   яка   реально   склалася  на  залізницях.  Я  закликаю проголосувати за надання згоди на використання цього кредиту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  надаю слово депутату Симоненку  -  і голосуємо. Петре Миколайовичу, прошу.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые коллеги! Фракция коммунистов сегодня с утра с учетом вчерашнего голосования внимательно проанализировала предложенный проект и пришла к такому выводу.

 

     Мы подтверждаем,    что    осуждаем    предыдущую    практику заимствования   кредитов,   которая  сводилась  к  разворовыванию, проеданию их, разграблению государства, к долговым обязательствам, по которым будут расплачиваться наши дети.  Есть, действительно, и в этом кредите проблема.  Но учитывая,  что  он  дает  возможность конкретным   трудовым  коллективам,  в  частности  Конотопскому  и Днепропетровскому  вагоноремонтным  заводам,  обеспечить  об ем  и программу   ремонта,  улучшение  услуг,  предоставляемых  железной дорогой,  фракция сочла необходимым в данном конкретном случае  по этому  кредиту  (ибо  он  адресный) проголосовать позитивно.  Ведь трудовые коллективы двух вагоноремонтных  заводов  используют  его для   того,   чтобы   в  дальнейшем  предоставлять  услуги  нашему населению.

 

     Фракция коммунистов будет голосовать за.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ставлю на голосування  проект  Постанови  про надання   Кабінету   Міністрів  України  дозволу  на  використання кредиту, наданого урядом Іспанії. Прошу підтримати.

 

     "За" - 204.

 

     Прошу, проголосуйте.   Будь    ласка,    запросіть    фракцію Народнодемократичної партії, від народу запросіть її.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Дякую. Прийнято.

 

     Прохання до  членів  Лічильної  комісії  піднятися  на третій поверх,  провести п'ятихвилинне  організаційне  засідання  в  залі Президії і повернутися сюди.

 

     --------------

 

     Слухається питання   про  Закон  України  про  функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період.

 

     Слово надається  голові  Комітету   з   питань   будівництва, транспорту і зв'язку Юрію Борисовичу Круку. Будь ласка.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  20 октября этот закон был принят во втором чтении.  Но  в  результате длительного  переголосовывания  была  допущена  ошибка,  не учтено мнение нашего комитета.  Мы предлагали в статье 1 записать: "Єдину транспортну систему України в особливий період складають транспорт та транспортна інфраструктура,  незалежно від форм власності, крім тих,  що  належать  (и  далее  по  тексту)  Міністерству оборони". Проголосовали "та".  В результате этой ошибки,  по  мнению  нашего комитета,  закон потерял смысл.  Получилось так,  что Министерство обороны  в  особый   период   подчиняется   в   какой-то   степени Министерству транспорта. Мы с народным депутатом Кожиным (это была его поправка)  поговорили,  он  согласился.  Министерство  обороны также просит эту ошибку устранить, переголосовать.

 

     ГОЛОВА. Сформулюйте,  будь ласка.  "Єдину транспортну систему України в особливий  період  складають  транспорт  та  транспортна інфраструктура, незалежно від форм власності..."

 

     КРУК Ю.Б."...крім  тих,  що  належать  або  передані Збройним Силам України..."

 

     ГОЛОВА."...та іншим  військовим  формуванням  відповідно   до мобілізаційних завдань".

 

     Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Прошу переголосувати. Запросіть депутатів до залу.

 

     "За" - 265.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в цілому закон із поправкою.

 

     "За" - 254.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     --------------

 

     Розглядається проект  Закону про списання та реструктуризацію заборгованості  вугледобувних   та   вуглепереробних   підприємств Мінвуглепрому   України.   Доповідає   перший  заступник  міністра вугільної промисловості Григорій Володимирович Спектор.

 

     Шановні колеги,  просять  увімкнути  трансляцію  на   вулицю, оскільки там є шахтарі.  Не заперечуєте? Приймається. Доповідайте, будь ласка.

 

     СПЕКТОР Г.В.,    перший    заступник    міністра    вугільної промисловості України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект Закону  України про  списання  та реструктуризацію заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства  вугільної  промисловості України, розроблений на виконання постанов Верховної Ради України, прийнятих у  травні  та  червні  нинішнього  року,  про  подолання критичного   стану   у  вугільній  промисловості  України  та  про невідкладні заходи щодо фінансового забезпечення вугільної  галузі в поточному році.

 

     Варто відзначити, що протягом багатьох років держава постійно підтримувала фінансово-виробничий потенціал вугільної  галузі,  що зумовлено насамперед великими витратами на видобуток вугілля,  які в 1,5 раза і більше перевищують виручку від  реалізації  вугільної продукції. Це спричинено, по-перше, складними гірничо-геологічними умовами вугільних родовищ і, по-друге, низькими цінами на вугільну продукцію.

 

     З огляду на це збитки вугледобувних підприємств галузі завжди покривалися  дотацією  з  бюджету.  Наприклад,  1991   року   вона становила   225  відсотків  ціни  реалізації,  1994  року  -  37,9 відсотка,  а 1995 року дотація у  вугільній  галузі  була  взагалі припинена.  І  тільки  починаючи з другого півріччя 1997 року та в першому півріччі цього року в галузь регулярно надходять в повному обсязі кошти, передбачені в державному бюджеті.

 

     Поступове зменшення  обсягів  дотування галузі і цілковите їх припинення 1995 року призвело до повної  втрати  шахтами  обігових коштів,   нестача  яких  становить  понад  3,3  мільярда  гривень. Унаслідок цього утворилася велика кредиторська заборгованість,  що досягла   сьогодні   8,5   мільярда  гривень  та  не  покривається дебіторською на 4,6  мільярда.  Найбільшу  питому  вагу  становить заборгованість   із  заробітної  плати  -  2,4  мільярда  гривень, заборгованість Пенсійному фонду - 1,2 мільярда,  а з  платежів  до бюджету та позабюджетних фондів - майже 1 мільярд.

 

     За дев'ять  місяців  сплачено  лише  59 відсотків нарахованих платежів і податків до бюджету. При цьому майже половину отриманих коштів  за  реалізовану  вугільну  продукцію  нами  спрямовано  на погашення заборгованості з платежів до  бюджету,  що  призвело  до зростання заборгованості із заробітної плати.  Так,  наприклад, ми отримали за дев'ять місяців з бюджету  980  мільйонів  гривень,  а сплатили 530 мільйонів, тобто понад 59 відсотків.

 

     Прийнятий Закон  України  про  списання  та  реструктуризацію податкової заборгованості  платників  податків  за  станом  на  31 березня  1997  року  дав  можливість  підприємствам галузі списати частково пені,  штрафів та фінансових санкцій на загальну суму 227 мільйонів гривень.

 

     Проте за  несвоєчасну  сплату  платежів  з 1 квітня 1997 по 1 січня 1998 року уже знову нараховано фінансових санкцій на суму 45 мільйонів гривень, а до Пенсійного фонду - 81 мільйон.

 

     Аналіз економічних   показників  збиткових  вугледобувних  та вуглепереробних підприємств, збитки яких за станом на 1 січня 1998 року   становили   1,2   мільйона   гривень,  виявив,  що  всі  ці підприємства в найближчій перспективі належить закрити.

 

     З відміною у 1995 році дотацій почали накопичуватися борги  з платежів   до  бюджету  та  Пенсійного  фонду.  Заборгованість  із заробітної плати шахтарям почала утворюватися наприкінці 1995 року та щорічно зростала. У 1996 році вугільна галузь визнана такою, що потребує державної підтримки.  Невиконання  завдань  із  видобутку вугілля  протягом  останніх років украй ускладнило фінансовий стан вугледобувних підприємств,  багато яких з рентабельних перейшли  в глибоко  збиткові.  Кредиторська  заборгованість  цих  підприємств досягла 6,4 мільярда гривень і не покривається дебіторською в сумі 3,5 мільярда.

 

     У процесі     підготовки     зазначеного    проекту    закону заборгованість,  що пропонувалася до списання, включала економічні санкції  контролюючих  органів  та  пеню за несвоєчасну сплату цих платежів у сумі 91 мільйон.  На сьогодні ж  примусово  стягнуто  з цієї  суми в бюджет 45,9 мільйона,  і пропонується до списання (ці дані вже уточнені) 45 мільйонів.  Проте за  несплату  платежів  до Пенсійного  фонду вже додатково нараховано пені і штрафних санкцій 16,5 мільйона.  Всього ж до списання пропонується  125,8  мільйона гривень штрафних і фінансових санкцій. Поточного року вже частково погашено   недоїмку   платежів   до   Пенсійного   фонду,   і   до реструктуризації  пропонується заборгованість у сумі 805 мільйонів (а було 1 мільярд 100 мільйонів),  із них у 1995  році  утворилося 235,9  мільйона,  у  1996 році - 405 мільйонів,  у 1997 році - 164 мільйони.

 

     Пропонується така  реструктуризація  платежів  до  державного бюджету:   відрахування   на   геологорозвідувальні  роботи  -  12 мільйонів; плата за використання природних ресурсів - 9 мільйонів, плата  за  забруднення  навколишнього  природного  середовища - 22 мільйони,  податок на прибуток (той, який був ще 1995 року) - 21,9 мільйона  гривень.  Заборгованість  зі  сплати  податку  на додану вартість була, але тепер вона реструктуризована і погашена, її вже немає.

 

     Крім цього,    пропонується    реструктуризувати   борги   до Державного  інноваційного  фонду  та  Державного  фонду   сприяння зайнятості   населення   в   сумі   140   мільйонів.   Всього   до реструктуризації  боргів  з  податків  та  обов'язкових   платежів пропонується  сума  1  мільярд  11 мільйонів гривень з відстрочкою сплати заборгованості в Пенсійний фонд - з 1 січня  2000  року,  а бюджетної заборгованості - з 1 січня 2003 року.

 

     Прийняття цього  закону  дасть  змогу розблокувати банківські рахунки підприємств  галузі,  використати  кошти  на  її  технічне переозброєння,  на погашення заборгованості із заробітної плати, а також виплачувати поточну заробітну плату та  здійснювати  платежі до бюджету і Пенсійного фонду.

 

     Шановні народні депутати!  Працівники вугільної промисловості країни  завжди  відчували  з  боку   народних   депутатів   велике піклування  та  розуміння шахтарських проблем.  Ми впевнені,  що й сьогодні ви приймете позитивне рішення стосовно проекту закону. За це вам велика шахтарська подяка.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи   будуть  запитання  до  Григорія  Володимировича? Запишіться, будь ласка. Надається 5 хвилин на запитання.

 

     Нагадую народним депутатам,  що сьогодні ми  працюємо  до  14 години   в  пленарному  режимі,  а  після  14  години  працюємо  в комітетах.  Тому я прошу оперативно та  за  скороченою  процедурою розглядати й приймати наші рішення й постанови.

 

     Виставте, будь ласка, 5 хвилин.

 

     Депутат Цушко. За ним - депутат Роєнко.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область). Прошу передать слово депутату Зубову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зубов. Будь ласка.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракция Социалистической и Селянской  партий.  Уважаемый  господин  первый заместитель  министра!  Мы  много  говорим  о  наших  трудностях и проблемах.  Сегодня выступаете вы,  хотя я думаю  и  убежден,  что выступать должен был министр,  то есть первое лицо,  возглавляющее отрасль.

 

     Те цифры,  которые вы называете,  мы знаем, проблемы шахтеров знаем и убеждены,  что мы их должны решать и будем сегодня решать. Но  разве  можно,  будучи  первым   заместителем   министра,   так равнодушно  докладывать о болях миллионов людей,  которые,  рискуя каждый день жизнью,  работают под землей?  Мне  кажется,  что  вас вообще  не  волнует  эта  проблема!  Ну  как  так можно равнодушно докладывать подобные вещи?

 

     СПЕКТОР Г.В. Я не понял! Что я должен был расплакаться здесь? Я  40  лет  работал в угольной промышленности,  из них 23 года под землей. Что еще вам рассказать? Я не понимаю вопроса.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним - депутат Чукмасов.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська  область).  Фракція  комуністів.  Шановний   доповідачу! Вугільна   промисловість,  як  і  сільське  господарство,  нині  в критичному стані.  І  проблеми  та  й  робота  фактично  однакові. Звичайно,  треба  рятувати  вугільну промисловість,  як і сільське господарство.  І,  звичайно, не на п'ять років, а на десятки років загнано  в  глухий  кут  розвиток вугільної промисловості.  Але ми знаємо,  що частина шахтарів колись були  противниками  радянської влади і соціалізму.  Як сьогодні шахтарі ставляться до відновлення соціалістичного розвитку суспільства і радянської  влади?  Бо  цей законопроект підтримуватимуть переважно тільки ліві сили,  зокрема комуністи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитуйте за темою, депутате Роєнко.

 

     СПЕКТОР Г.В.  Шахтеры сегодня никаких политических требований не выставляют, они занимаются тяжелой работой.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чукмасов. За ним

- депутат Луценко.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська   область).   Прошу   передать   слово   депутату Кириленко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ   36,   Дніпропетровська   область).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  виборці!  Шановний доповідачу!  Я пропоную колегам  однозначно  підтримати  цей  проект,  як  ми   підтримали минулого   тижня   списання   та  реструктуризацію  заборгованості сільськогосподарських підприємств.

 

     Але, шановний доповідачу,  вугільну галузь лихоманить уже  не перший рік.  Як це позначається на соціальноекономічному становищі України - добре відомо,  коментарів не потребує. Все це косметичні заходи.  Які  радикальні  заходи  планує галузеве міністерство для істотного поліпшення ситуації і чи слугує цьому проект бюджету  на 1999 рік,  де заплановано на державну підтримку лише 900 мільйонів гривень?  До відома,  в поточному році передбачено один мільярд, а як цей мільярд допомагає, видно там, де люди стоять. А ми плануємо на наступний рік 900  мільйонів!  Це  як  -  розрахунки  якісь  чи свідомо? Поясніть, будь ласка.

 

     СПЕКТОР Г.В.  Спасибі.  Дуже добре запитання. На сьогодні вже розроблено  проект  програми  виходу  вугільної  промисловості   з кризового стану, розрахованої на два роки. Основна тема програми - це поліпшення роботи галузі,  багато підприємств якої несуть  дуже великий тягар.  Я перейду,  наверное,  на русский язык,  так будет проще.  В частности,  речь идет о  предприятиях,  которые  сегодня требуют   немедленного   закрытия.   Программой  предусматривается закрытие  наиболее  убыточных  шахт.  На  эти  цели   Министерство угольной  промышленности  просило  Кабинет  Министров  и Верховный Совет  предусмотреть  в  бюджете  1,2  миллиарда,   а   всего   на финансирование отрасли - 3,1 миллиарда.

 

     Сегодня самая тяжелая проблема,  которую нужно решить,  - это немедленно избавиться от этого груза и дать возможность  нормально работать шахтам, способным добывать уголь в нынешних условиях.

 

     ГОЛОВА. Депутат Луценко. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Уточніть,  будь ласка,  суму боргів до Пенсійного  фонду,  яку  ви пропонуєте на реструктуризацію, і з якого часу? Я зрозумів, що з 1 січня 2000 року. Це перше запитання.

 

     І друге.   Що   робиться   міністерством   для   того,    щоб розрахуватися  з  Пенсійним  фондом,  скажімо,  вугіллям  за ціною виробника?  Щоб  не  залучати   сюди   посередників   і   всіляких комерсантів-злодіїв.

 

     Дякую.

 

     СПЕКТОР Г.В. Мы предлагаем реструктуризировать 805,6 миллиона гривень задолженности в Пенсионный фонд,  начинается  уплата  с  1 января  2000  года.  Реструктуризация  производится  в  течение 12 месяцев. Это относительно первого вопроса.

 

     Второй вопрос.  На сегодня есть государственное  предприятие, созданное  при Пенсионном фонде,  и в угольной промышленности тоже есть государственное предприятие "Укругольресурсы", между которыми заключены прямые договора на поставку угля с продажей и погашением недоимки и задолженности в Пенсионный фонд.

 

     Однако из-за  плохой  работы  отрасли  угольных  ресурсов  не хватает  на то,  чтобы ими рассчитываться по недоимке в Пенсионный фонд. Нынче такого угля просто на предприятиях нет. Поэтому данная работа не проводится.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Григорію   Володимировичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шановні колеги,  питання справді  ясне  й  прозоре.  Народний депутат голова комітету Кириленко вніс пропозицію, щоб ми не гаяли часу,  а прийняли постанову з приводу даного проекту закону (Шум у залі).  Фракція комуністів все-таки наполягає на обговоренні. Тому надаю слово для  співдоповіді  Дмитру  Дмитровичу  Петренку.  Будь ласка. І депутату Гурову.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  107,  Луганська  область). Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные  депутаты!  На ваше  рассмотрение  предлагается  проект  "Закону  про списання та реструктуризацію заборгованості вугледобувних  та  вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості".

 

     Этот законопроект   разработан   на  основании  Постановления Верховного Совета от 22 мая 1998  года  "про  інформацію  Кабінету Міністрів    про    подолання   критичного   стану   у   вугільній промисловості".

 

     Уважаемые коллеги!  Вы все прекрасно знаете,  в каком тяжелом положении  находятся  сегодня  шахтерские  коллективы  и  угольная отрасль  в  целом.   Недостаточность   финансирования,   ухудшение социальной  базы  и  падение  престижа шахтерского труда усиливают социальное напряжение в стране и в шахтерских  регионах.  Об  этом свидетельствует  и  сегодняшний приезд в город Киев представителей шахтерских коллективов со всех регионов,  где добывается уголь: от востока до запада.

 

     Постепенное уменьшение и отсутствие в 1995-1996 годах дотаций вместе с кризисом платежей привели к тому,  что оборотные средства у  предприятий угольной промышленности практически отсутствуют,  и сегодня кредиторская задолженность превысила дебиторскую более чем на  4  миллиона  гривень.  Долг  по  заработной  плате превышает 3 миллиарда гривень.  В проекте  закона  предусматриваются  списание сумм задолженности по оплате пени, штрафных и финансовых санкций в государственный бюджет,  в  Пенсионный  фонд  и  Фонд  социального страхования, а также реструктуризация долгов по налогам и сборам в госбюджет и в обозначенные фонды. Процес списания четко оговорен в данном законопроекте.

 

     Задолженность углестроительных       и      шахтостроительных предприятий перед бюджетом,  Пенсионным фондом  и  Государственным фондом  содействия  занятости  населения  образовалась  в  связи с несвоевременной оплатой выполненных  работ  на  об ектах,  которые финансировались  за  счет бюджетных средств,  а также потому,  что названные   предприятия   пользовались    льготами    наравне    с угледобывающими предприятиями.  Следует отметить, что работы угле- и  шахтостроительных  организаций  направлены  на   добычу   угля, обеспечивают   технологию  добычи  угля  и  проводятся  в  тех  же условиях, что и работа шахтеров, то есть под землей.

 

     Законопроект, который   мы   сегодня    рассматриваем,    был рассмотрен      и      одобрен      Комитетом      по     вопросам топливно-энергетического комплекса,  ядерной  политики  и  ядерной безопасности.  Принятие  такого  закона  даст возможность улучшить финансовое состояние предприятий угольной промышленности,  вовремя платить текущие платежи в государственный бюджет,  Пенсионный фонд и будет способствовать погашению задолженности по заработной плате и  другим  социальным  выплатам работникам этой отрасли.  Введение этого  закона  не  требует  дополнительных  средств.  Комитет   по вопросам  топливно-энергетического  комплекса,  ядерной политики и ядерной  безопасности  просит  поддержать   данный   законопроект. Следует  отметить,  что  он  согласован  со всеми соответствующими организациями:    Государственной    налоговой     администрацией, Министерством  угольной  промышленности,  Министерством  финансов, Министерством  экономики,  Министерством  юстиции   и   правлением Пенсионного фонда. Просьба поддержать законопроект.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Дмитре Дмитровичу. Сідайте, будь ласка. Слово надається депутату Гурову.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України   з   питань  промислової  політики  (виборчий  округ  32, Дніпропетровська  область).  Уважаемые  коллеги!  Мы   все   время мучаемся,  развитию  какой промышленности отдать приоритет:  то ли судостроительной, то ли авиационной, то ли военной промышленности. А  вопрос  ведь  решается очень просто:  хлеб и металл определяли, определяют   и    будут    определять    нашу    мощность,    нашу жизнеспособность.

 

     Если в  вопросах  сельского  хозяйства  идет хотя бы какое-то шевеление, то в вопросах металлургической промышленности, угольной промышленности  мы  немножко  приотстали.  Поэтому  я  воспринимаю рассмотрение этого законопроекта как начало  рассмотрения  проекта Государственного бюджета на 1999 год.

 

     И пользуясь   тем,  что  мне  дали  слово,  а  выступить  при обсуждении шансов никаких,  потому что записано уже  480  человек, хочу  обратить  ваше  внимание на внешнеторговый баланс Украины на 1999 год. Где же мы возьмем деньги? С кем мы будем торговать и что мы будем получать?  Он отрицательный,  этот баланс, - 82 миллиона. Значит,  на энергетику нам нужно будет  истратить  6,5  миллиардов долларов,  не гривень!  А за счет чего?  И здесь есть простая, как правда,  строчка:  "Металургійна  промисловість".  И  сколько,  вы думаете,   мы  там  хотим  взять?  Планируется  5  миллиардов  100 миллионов долларов. Вдумайтесь! Сегодня мы с вами решаем, будут ли эти  5 миллиардов,  будет ли что платить в Пенсионный фонд и будут ли хоть что-то выплачивать на зарплату. Если мы не проголосуем, то задавим в корне горно-металлургический и угольный комплексы, нам в дальнейшем просто нечего будет обсуждать!

 

     О том,  какие беды в горнометаллургическом  комплексе,  я  не буду   повторять   -   они   сродни   тем,   которые   в  угольной промышленности, и об этом хорошо говорил депутат Иван Кириленко из Павлограда,  сейчас беда у нас одна.  Надо понять,  что эти пени и штрафы невыполнимы,  мы их никогда  не  уплатим.  Надо  расчистить площадку! Я конкретно хочу сказать о Кривбассе.

 

     Сейчас прошла реструктуризация.  Есть сильные шахты,  которые еще будут жить и кормить не только нас,  но и наших детей.  С  них нужно снять вот эти кандалы,  эти оковы для того,  чтобы они могли нормально работать.  Суммы здесь небольшие,  но, во всяком случае, это   даст   предприятиям  возможность  работать  рентабельно  (вы поймите,  я  говорю  слово,   которое   уже   забыли   шахтеры   - рентабельно!). А раз рентабельно, то они будут обязательно платить и в Пенсионный фонд, и в бюджет.

 

     Я знаю мнение некоторых депутатов,  и думаю,  что это  мнение должно поменяться,  просто немедленно поменяться!  Говорят, видите ли,  нет равного отношения к суб ектам хозяйственной деятельности, нет равноправия.  Но о каком тут можно говорить равноправии?! Мол, одни работают,  а другие  не  работают!  Да  тем,  кто  сейчас  не работает,  надо  просто  создать  условия элементарные,  тогда они будут тоже работать!

 

     Поэтому, не задерживая вашего внимания,  прошу  проголосовать всем  дружно,  как  мы  это умеем,  за то,  чтобы бюджет 1999 года все-таки был реален. Это - начало большого пути!

 

     Спасибо за внимание, и я прошу вас проголосовать за.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Вадиме  Миколайовичу.  Шановні  колегі!   Є пропозиція  прийняти  даний  законопроект  у першому читанні.  Всі зауваження...  (Шум у залі).  Ні,  ми хочемо поговорити,  і тільки потім приймемо!  Треба час витратити!  Ну, скажете те, що говорили Дмитро Дмитрович і депутат  Гуров.  Повторюємо  одне  й  те  саме, сльозу вибиваємо один в одного.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію прийняти в першому читанні. Голосуємо. Прошу не гаяти часу. Приймаємо в першому читанні.

 

     "За" - 166.

 

     Наполягаєте? Пропоную обговорювати за скороченою  процедурою. Від фракцій записані 12 чоловік.

 

     Слово має  депутат  Степанов  від  фракції соціалістів.  Будь ласка. За ним - депутат Песоцький від фракції СДПУ(о).

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты! Я уже  не впервые слышу с этой трибуны о списании и реструктуризации задолженности угледобывающих  и  углеперерабатывающих  предприятий Министерства  угольной  промышленности.  Но  когда  приходишь не к министерским чиновникам и не к жуликоватым делкам  из  об единений угольной промышленности,  а к простым шахтерам и говоришь: "Вот мы вам списали задолженность",  то они отвечают:  "Ну и что?  Как  мы получали по 50 гривень за наш рабский труд, так и получаем. Как мы не получали регресса,  так  и  не  получаем.  А  о  единовременных пособиях давнымдавно уже забыли".

 

     Не знаю,  кому  выгодно  постоянно  подсовывать  нам  вот эти списания.  Еще  Евтухов,  был  такой  вице-премьер,  обещал   нам: "Наведем порядок в угольной промышленности". У нас целыми рядами и колоннами движутся министры угольной промышленности, в лицо их уже не   запомнишь,   все   обещают:  наведем  порядок,  а  вы  только списывайте, списывайте и списывайте.

 

     Я за то,  чтобы списать. И наша фракция за то, чтобы списать, и  поэтому  я предлагаю принять этот законопроект в первом чтении. Но  надо  дать  поручение  Кабинету   Министров   и   Минуглепрому представить  нам  четкий  порядок  поступления  текущих платежей в Пенсионный фонд.  Пусть с 1 ноября,  пусть с 1 января,  но с этого дня платежи в Пенсионный фонд должны отчисляться регулярно, день в день.

 

     Что вы  предлагаете  списать?  Я  согласен,   можно   списать задолженность   в   бюджет.   Но   вы  же  предлагаете  списать  и задолженность перед Пенсионным фондом по  состоянию  на  1  января 1998  года.  Тогда  я  задам  такой вопрос:  а вы сейчас платите в Пенсионный фонд?  Не  платите,  я  это  знаю  и  докажу  вам,  как говорится, с цифрами в руках.

 

     Вот когда   вы  нам  скажете,  что  после  этого  списания  в Пенсионный фонд будут день в день  поступать  платежи  предприятий угольной  промышленности,  тогда  мы  примем  этот законопроект во втором чтении.  А так мы только разлагаем  руководителей,  которые знают: не платили и не будем платить, все равно спишут!

 

     Уважаемые коллеги!   Надо  поддержать  угольщиков,  правильно говорил наш коллега Кириленко, но давайте примем этот законопроект в  первом  чтении.  А  вы,  уважаемые министры,  ко второму чтению представьте нам  порядок  поступления  платежей,  чтобы  когда  мы явимся в свои округа,  которые находятся в угольных регионах,  нас там не встречали  пенсионеры  тысячными  толпами,  не  блокировали железные дороги и другие пути сообщения,  и не спрашивали,  где же эти деньги.

 

     Давайте спишем,  но в конце концов с 1 ноября или с 1  января угольные   предприятия   должны   платить   обязательно  взносы  в Пенсионный фонд.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Песоцький  від  фракції  Соціал-демократичної партії  (об'єднаної).  За  ним  -  депутат  Коломойцев від фракції Селянської партії.

 

     ПЕСОЦЬКИЙ М.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, СДПУ(о)).   Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные депутаты! Предложенный проект закона имеет практическое социальное значение  для  населения  угольных районов Украины,  где проживают около 8 миллионов  человек.  На  сегодня  для  Украины  территория угледобычи  представляет  зону социального бедствия.  В шахтерских городах и поселках  безработица  среди  мужчин  составляет  до  50 процентов,  среди женщин - 80 процентов. При этом длительное время не выплачивается заработная плата тем, у кого есть работа.

 

     Приняв этот  закон,   мы   сможем   незначительно   облегчить финансовоэкономическое положение предприятий Минуглепрома.  Однако он не позволит разблокировать счета,  стабилизировать  ситуацию  с выплатой  заработной  платы.  Это  связано  с  тем,  что  основная задолженность предприятий Минуглепрома - перед местными бюджетами. Так,  долг  угольных  предприятий  Луганской области по платежам в местный   бюджет   составляет   116   миллионов   гривень,   а   в государственный - 6 миллионов гривень, так как нет НДС на уголь.

 

     Будет правильным   согласиться  с  предложением  Комитета  по вопросам    топливно-энергетического    комплекса    включить    в законопроект   шахтостроительные   предприятия,  которые  напрямую зависят от угледобычи и  углепереработки.  Их  тяжелое  финансовое положение    вызвано    неоплатой   за   отгруженный   уголь   для электрогенерирующих станций и облтопливных об единений.

 

     Следовательно пункт 1 законопроекта, где учитываются интересы шахтостроительных предприятий, надо принять в редакции комитета.

 

     Разумеется по  времени  этот  закон  будет иметь ограниченное значение и комплексно не решит проблемы  угольной  промышленности. Поэтому   Минуглепрому   следует   серьезно   заняться  повышением экономической эффективности работы  подведомственных  предприятий. Вдумайтесь,   за   текущий   год   количество   рентабельных  шахт сократилось   в   10    раз!    Угольные    генералы    нацеливают подведомственные  структуры в лучшем случае на об емы добычи угля, но резко возрастает его себестоимость.

 

     Как показывает информация  Счетной  палаты  от  6  октября  о результатах  проверки  целевого  использования  бюджетных  средств Минуглепромом Украины,  имеются значительные резервы для разумного использования денежных средств.  Для наведения финансового порядка нужна только воля руководства Минуглепрома. Тем важнее это сделать сейчас,  когда  государство уже не имеет возможности в достаточной мере дотировать угольную отрасль.  Работу по наведению  порядка  в угольной  промышленности  следует начать незамедлительно,  так как социальное напряжение в трудовых коллективах достигло предела. Это важно  сделать  еще  и потому,  что накануне президентских выборов началась  политизация  трудовых   коллективов,   заметно   желание отдельных   политиков   использовать  еще  сохранившиеся  трудовые коллективы предприятий угольной  промышленности  для  политической дестабилизации в стране.

 

     Поэтому, не   дожидаясь   нового  прихода  шахтеров  в  Киев, необходимо до февраля 1999 года  заслушать  отчет  Минуглепрома  о финансовоэкономическом      положении     предприятий     угольной промышленности.  У Минуглепрома будет  достаточно  времени,  чтобы разобраться,  с  какими  кадрами ему приходится работать и как они "умело" управляют отраслью.

 

     Спасибо за внимание. Прошу поддержать проект закона.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коломойцев від фракції Селянської партії.  За ним буде виступати депутат Вітренко від ПСПУ.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Селянська партія України.  Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати!  Підприємства вугільної промисловості вже  тривалий  час переживають глибоку економічну кризу.  Поступове зменшення обсягів дотування вугледобувних підприємств і  повна  відсутність  його  в 1995-1996  роках разом з кризою платежів призвели до повної втрати шахтами своїх обігових коштів.

 

     Як наслідок - утворення великої кредиторської заборгованості, яка за станом на 1 травня 1998 року становила в цілому по галузі 7 мільярдів 433 мільйони  гривень  і  перевищила  дебіторську  на  4 мільярди 16 мільйонів гривень.

 

     Борг із  виплати  заробітної  плати  на даний час становить 2 мільярди 239 мільйонів гривень,  у тому числі без нарахувань  -  1 мільярд 179 мільйонів.

 

     У проекті  Закону  України  про  списання та реструктуризацію заборгованості  вугледобувних   та   вуглепереробних   підприємств Міністерства  вугільної  промисловості України передбачено списати суми  податкової  заборгованості  із  сплати  пені,  штрафних   та фінансових санкцій до державного бюджету, Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України, що вважалися несплаченими на  1  січня  1998  року  у  сумі  159  мільйонів  гривень.  Решта заборгованості реструктуризується і підлягає сплаті.

 

     Фракція Селянської   партії   України   просить    підтримати прийняття  цього законопроекту в першому читанні.  Крім того,  цей законопроект уважно розглядався бюджетним комітетом Верховної Ради України.   На  сьогодні  ситуація  така.  Діє  постанова  Кабінету Міністрів,  відповідно до якої,  якщо затримка виплати  заробітної плати  перевищує  15  днів,  то  всі  кошти,  які  отримує  шахта, направляються насамперед на виплату  заробітної  плати.  Тобто  на сьогодні обов'язкові платежі не перераховуються.

 

     Шановні колеги!  Вугільна  галузь  справді  нагально потребує наведення   порядку.   З   цією   метою   Міністерство   вугільної промисловості  розробило  програму  подолання  кризи  у  вугільній галузі.   Ця    програма    розглянута    Комітетом    з    питань паливноенергетичного  комплексу  на  спеціальному засіданні,  буде розглядатися Комітетом з питань бюджету.

 

     Я хочу сказати,  що три постанови, які прийняла Верховна Рада України  цього  скликання  стосовно вугільної галузі,  забезпечили конкретну допомогу шахтарям.

 

     Шановні колеги!  Велике прохання прийняти цей законопроект  у першому читанні і хочеться побажати,  щоб Верховна Рада саме цього скликання забезпечила щомісячну виплату заробітної плати шахтарям.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Вітренко. Потім - депутат Поляков.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Проблеми вугільної промисловості всім відомі, зокрема в цому залі,  - це так.  І,  знаєте,  кидати гроші в цей бермудський трикутник усім просто  набридло.  Просто  набридло!  Наша  фракція протягом  півтора місяця займається державною програмою "Вугілля". І ми ще раз підкреслюємо:  буде державна програма,  в якій  будуть з'ясовані всі джерела - і власні,  й іноземні інвестиції,  і на що спрямовуються ці кошти,  тоді можна  буде  виконувати  оці  вимоги шахтарів.  Вимоги  справедливі  - люди хочуть спокійно працювати і заробляти. Але кидати бюджетні кошти і щоразу реструктуризувати цю заборгованість, списувати на посередників... Посередники пухнуть і пухнуть,  торгують і торгують,  і кінця цьому немає. Це вже тисяча перша пересторога Верховної Ради.  Але шкода людей,  шкода галузь, яка просто гине.

 

     Думаю, що ми сьогодні вас  підтримаємо.  Але  запевняю,  якщо міністерство  не  розробить  державну  програму,  в  якій усе буде розписано,  і ми не побачимо,  що новий міністр з  новою  командою все-таки   налаштований   займатися   галуззю,   піднімати  власне виробництво,  то  ані  при  прийнятті   бюджету   ми   не   будемо підтримувати ваші вимоги, ані всіх інших рішень ми підтримувати не будемо. Доки будуть посередники гратися на енергоринку, а ви через комп'ютерну мережу спостерігатимете, як з казначейства гроші йдуть на "Макеєввугілля" чи "Селідоввугілля",  а потім  по  дорозі  десь зникають,  і  міністерство  нічого  не може зробити,  ніби немає в країні ні Служби безпеки,  ні КРУ, ні правоохоронних органів? Якщо це  триватиме,  я  як лідер Прогресивної соціалістичної партії вас запевняю: ми більше не будемо підтримувати ваші вимоги.

 

     На сьогодні,  враховуючи,  що над програмою ще  продовжується робота,  ми  вашу  пропозицію підтримуємо.  Але ми чекаємо від вас рішучих кроків,  щоб не брати весь час кредити в інших  країнах  і завозити  сюди вугілля,  договір про що знову ратифіковано в цьому залі. Комуністи знову не розібралися, ратифікували цей договір про вільну  торгівлю,  і  Казахстан знову повезе.  Знаєте,  змінюється склад Верховної Ради,  приходять нові депутати,  але через те,  що люди  не  розбираються  в економіці,  не розуміють того,  які сили грають на енергоринку,  кожного  разу  підтримується  кримінальний капітал. Ось чому і погіршується ситуація в нашій державі.

 

     Я висловила позицію нашої фракції: на сьогодні ми вас підтримаємо, але ми чекаємо ваших рішучих дій.

 

     ГОЛОВА. Депутат Поляков  від  "Громади".  За  ним  -  депутат Полюхович.

 

     ПОЛЯКОВ С.В.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракция "Громада". Уважаемый Александр   Николаевич!   Уважаемые   депутаты!   Я  хочу  сказать следующее:  не вина угольной промышленности  и  шахтеров,  что  мы сегодня  рассматриваем  этот  вопрос,  это беда и этой отрасли,  и людей,  работающих там.  Над этой отраслью уже  не  раз  проводили эксперименты.  1992-1993  годы  - ценовой эксперимент,  1995 год - ликвидация дотации.  Вот здесь нужно искать долги перед Пенсионным фондом, здесь нужно искать кредиторскую задолженность.

 

     Я не спорю,  что существуют долги по коммерческим структурам. Но мне хотелось бы,  чтобы Кабинет Министров занял более  активную позицию и создал государственную компанию "Уголь Украины", которая занималась бы сбытом угля. Пока таких движений не видно.

 

     К сожалению, сегодня происходит следующее. Обратите внимание, как  только  начинается  движение  шахтеров,  которые  и сегодня в Киеве,  и во всех областях выступают с акциями протеста,  сразу  в программах  УТ-1  появляется  передача  под условным названием "во всем виновны директора".  Я не снимаю вину с директоров,  но  если они виновны, то пусть власть привлекает их к ответственности, а не устраивает  из  этого  популизм,  что  шахтеры  сами  свои  деньги проедают.

 

     И еще одно. В проекте бюджета на 1999 год,  который представил Кабинет Министров в Верховный Совет, на  угольную  помышленность запланировано 1 миллиард 626 миллионов гривень.  Это не только не спасет  отрасль,  это  ее  окончательно уничтожит! Уже не надо будет реструктуризировать долги, потому что будет некому и нечем.  Ведь это та же сумма,  что и в  бюджете  на 1998  год.  Но  учитывая  то,  что  доллар  "прыгнул",  эта  сумма уменьшается практически в два раза! А если учесть, что почти в два раза  по  всей  номенклатуре  машиностроения  и  металлургии  цены подскочили,  а на уголь  остались  прежними,  и  недавно  по  УТ-1 сказали, что их еще понизят чуть ли не в два раза, то, конечно же, можно смело говорить, что отрасль будет похоронена.

 

     Поэтому я обращаюсь к вам с просьбой и от себя  лично,  и  от фракции  "Громада"  поддержать  в первом чтении этот законопроект. Согласен,  есть вопросы  относительно  списания  задолженности  по платежам в Пенсионный фонд.  Но тем не менее мы не говорим,  чтобы списать  все  долги  перед  Пенсионным   фондом.   Речь   идет   о реструктуризации  и  нахождении  возможных путей решения вопроса о текущих платежах в Пенсионный  фонд.  Поэтому  просьба  поддержать данный законопроект и проголосовать за него.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Полюхович від Руху. За ним

- депутат Симоненко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Шановні народні депутати! Питання, яке слухається зараз у сесійній залі,  на моє глибоке переконання,  не вирішить   комплексу  тих  проблем,  які  постали  сьогодні  перед вугільною галуззю.  Підприємства Мінвуглепрому мають великий  борг перед   усіма,   але  найбільший  -  перед  шахтарями,  які  щодня спускаються під землю і добувають вугілля, не отримуючи заробітної плати.

 

     Фракція Народного   руху,   звичайно,   буде   голосувати  за підтримку законопроекту в першому читанні,  але хотілося б зробити декілька  наголосів  щодо  поділу  самого  питання  на  списання і реструктуризацію боргу.  Давайте не будемо обманювати самі себе  в цій  залі  і усвідомимо,  що перенесення початку сплати податкової заборгованості до 2003  року  не  матиме  успіху,  тому  що  немає цілісного  підходу  до  реформування  галузі.  Немає  основного  - глибоких економічних реформ у державі,  щоб вугільна галузь стала, нарешті,  якщо  не  прибутковою,  то  хоча  б такою,  яка потребує мінімум дотацій з державного бюджету.

 

     І є ще таке питання.  Чому саме вугільна  галузь,  а  не  всі гірничодобувні  підприємства  в цілому по Україні?  Хіба ті шахти, які добувають не вугілля,  а інші корисні копалини з надр землі, у кращому становищі?  Думаю, навряд. Тому доцільно було б підтримати законопроект у  редакції  профільного  комітету,  який  вчора  був розданий. І, мабуть, Олександре Миколайовичу, ви поставите його на голосування.  Просив би всіх депутатів підтримати  проект  закону, внесений Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу.

 

     Звертаюся до  шахтарів,  які  слухають нас сьогодні.  Шановні радіослухачі!  Вугільна промисловість - це не тільки  галузь,  яка може    добувати    вугілля   і   забезпечувати   нас   теплом   і електроенергією.  Це і великий соціальний комплекс.  При  закритті шахт загострюється проблема безробіття. Структури-посередники, які утворені при вугледобувних підприємствах, акумулюють всі фінансові засоби.  Саме  вони  і  забирають  той  дохід,  який надходить від продажу вугілля.  Олександре Миколайовичу,  а  оті  600  мільйонів гривень, за які ми проголосували в сесійному залі, ще невідомо, чи потрапили вони шахтарям.

 

     ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Коновалюк, і завершуємо.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемые горняки!  Хочу изложить  позицию  фракции  Коммунистической  партии  относительно данного  проекта.  Мы  глубоко  убеждены,  что эта мера не защитит угольную промышленность. Весь комплекс проблем, которые существуют в  энергетическом комплексе Украины,  нужно решать совершенно иным путем.

 

     Необходимо принять главное решение - угольная  промышленность полностью  должна  обеспечиваться  государственной  поддержкой.  И государственное регулирование должно быть  не  только  в  угольной промышленности, но и в остальных отраслях.

 

     Необходимо изменить   систему   управления.   Так  называемые реформаторы  сделали  все,  чтобы  уничтожить  систему  управления предприятиями угольной промышленности.  Сегодня надо предпринимать меры для того, чтобы исключить возможность принятия таких решений, как  это было в 1995 году,  когда государство полностью отказалось от дотации угольной промышленности.  Дотация должна быть в  полном об еме,  ибо  угольная  промышленность является не только системой обеспечения самостоятельности  государства,  но  и  ценообразующей отраслью.

 

     Для того  чтобы  работала  угольная  промышленность,  сегодня необходимо вернуться к регулированию цен на энергоносители - на ту же нефть,  газ, бензин и другие составляющие, и на электроэнергию, которую получают горняки.

 

     Чтобы сохранить угольную промышленность,  сегодня надо просто принять  решение  о  том,  чтобы  коммерческие  структуры не имели возможности распоряжаться  результатами  труда  угольщиков.  Я  не понимаю руководителей предприятий,  министров,  Кабинет Министров. Целевые   поставки   угля    сегодня    необходимы    энергетикам, коксохимикам,  бытовикам, а также на экспорт. Почему мохнатая рука залезла в карман горняка и шарит там уже на протяжении  семи  лет, оставляя его голодным и разутым?

 

     Далее. Почему-то молчат,  что в ближайшее время вы не сможете реализовать свою продукцию. На сегодня зольность - 36 процентов по отрасли.   Вы   подумали,  что  за  счет  понятия  "горная  масса" уничтожаете тепловые  и  другие  электростанции?  Надо  в  системе управления  наказать  тех,  кто  дал указание на шахте имени Карла Маркса отключить электроэнергию.  Убытки,  которые  понесла  шахта буквально  за  два  дня  отключения  электроэнергии,  составили  1 миллион гривень.

 

     Хочу также обратить ваше внимание,  что надо в комплексе этих проблем  рассматривать  и  угольное  машиностроение.  60 процентов союзного угольного  машиностроения  было  сосредоточено  только  в Донецкой,  Харьковской,  Днепропетровской  и  Луганской  областях. Палец  о  палец  никто  не  ударяет.  Сегодня  деньги  идут  мимо, оборудование   закупается  бог  весть  где,  а  в  нашем  угольном машиностроении уничтожаются кадры.

 

     Далее. Относительно закрытия шахт.  Проблема гораздо сложнее. Подтапливаются районы,  населенные пункты.  Люди уже не знают, как дальше жить.  И просто механическое  закрытие  повлечет  за  собой уничтожение  крупнейшего  комплекса.  Социальные  программы вообще закрыты.  Просто этим никто не занимается - не  строят  жилья  для горняков,  детские садики не обеспечивают. Социальное развитие тех же  населенных  пунктов  не  осуществляется.  Возьмите   хотя   бы Луганскую область,  окраины Донецкой области...  Я уже не говорю о том, что "Донецкуголь" через эти холдинговые компании уничтожили.

 

     Еще вопрос   из   вопросов   -   охрана   труда,    поддержка военизированной горноспасательной части. Гибнут люди!

 

     Поэтому, подводя   итоги,   хочу   сказать:   меры,   которые предлагаются,  конечно,   не   разрешат   проблему,   но   фракция коммунистов, как и ранее, будет голосовать за этот проект.

 

     И последнее.   Хочу  ответить  Наталии  Витренко  на  вопрос, который она  неоднократно  поднимает.  Если  бы  Наталия  Витренко знала,  что  такое угольная промышленность,  что такое подшихтовка углей на тепловых  электростанциях,  на  коксохимических  заводах, если бы она знала,  что это рынок наш совместный,  то не открывала своей позицией дорогу полякам,  лоббируя таким образом уничтожение угольной промышленности. Она не говорила бы о проблеме ратификации договора с Казахстаном о возможности  дальнейшей  поставки  углей, которые традиционно десятки лет поставлялись в Украину.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Коновалюк.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Гошовська.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62, Донецька область). Уважаемый Александр Николаевич!    Уважаемые    коллеги!    Вопрос    реструктуризации задолженности  предприятий  Министерства  угольной  промышленности крайне актуален.  Я выступаю  по  поручению  бюджетного  комитета, поскольку   этот  вопрос  рассматривался  и  нашим  комитетом.  Мы достаточно  серьезно,  глубоко  анализировали  ситуацию  в  целом, последствия,  которые  повлечет  за  собой  списание задолженности перед бюджетом и Пенсионным фондом.  Я предлагаю поддержать проект закона,  но хочу обратить внимание на то, что по Пенсионному фонду предложен не совсем эффективный механизм,  поскольку в Донецкой  и Луганской    областях,    где   доля   задолженности   предприятий Министерства  угольной  промышленности   в   общей   задолженности составляет   более   70   процентов,  это  негативно  скажется  на социальной сфере,  прежде всего на положении пенсионеров.  Поэтому этот   вопрос   нужно   дополнительно   доработать,   чтобы  найти действенный механизм.

 

     И, к сожалению, Григорий Владимирович, в вашем выступлении мы не  услышали,  насколько  эффективно  выполняется  приказ министра угольной промышленности  от  6  августа  (я  номера  не  помню)  и постановление   правительства  1251,  которые  определяли  порядок расчетов  с  Пенсионным  фондом.   Этот   вопрос   надо   детально доработать.

 

     Комитет, как я уже сказал, предлагает поддержать проект этого закона в первом чтении и  доработать  те  вопросы,  на  которые  я обратил внимание.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гошовська від незалежних.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   178, Харківська  область).  Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Наша група суголосна з  тими  народними депутатами,   які  говорили,  що  цим  законом  ми  не  розв'яжемо проблеми.  Я думаю, що є сенс прислухатися до виступів і Симоненка Петра Миколайовича,  і депутата Степанова,  тому що в усіх галузях виробництва ситуація подібна.  І якби нашим списанням  ми  справді допомогли простому шахтарю, то ми проголосували б, не обговорюючи. Однак,  це рішення буде на користь тільки  певним  недобросовісним структурам і тим, хто за ними стоїть. Доля простого шахтаря зовсім не поліпшиться.

 

     Я хочу тільки привернути вашу увагу до того, що Верховна Рада вже  не  раз  приймала  рішення  про  списання  і реструктуризацію податкової  заборгованості  підприємств  вугільної  промисловості, зокрема,  11  листопада 1994 року,  17 січня і 5 червня 1997 року. Тепер знову підійшли до цього.  Проте  ті,  хто  нас  переконує  у необхідності     такого    рішення,    на    жаль,    не    подали фінансово-економічних результатів  реалізації  законів,  які  були прийняті   раніше.   І   той   факт,  що  знову  внесено  подібний законопроект,  дає підстави стверджувати, що запропоновані кроки є малоефективними.

 

     Реструктуризація податкової   заборгованості  може  негативно вплинути на дотримання податкової дисципліни взагалі. Підприємства знову просто чекатимуть наступної реструктуризації.  Я вже не кажу про Пенсійний фонд,  про те,  що 12 мільйонів геологів уже 2  роки без зарплати.  Тому,  думаю,  наша група приєднається до тих,  хто вважає,  що треба розробити зовсім новий  механізм,  який  справді буде дієвим і ефективним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі (Шум у залі). Будь ласка, ми серйозне питання розглядаємо,  а   не   суперечкою   займаємося.   Прошу   прийняти законопроект у першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 271.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Для репліки слово має депутат Вітренко. З місця, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.    Спасибо   большое.   Фракция   Прогрессивной социалистической партии  Украины,  социалистическая  оппозиция.  Я хочу  пояснить всем депутатам разницу между договорами о свободной торговле  и  об  экономическом  сотрудничестве.  Потому  что   пан Симоненко  не разбирается и вводит в заблуждение всю свою фракцию. Рынок регулируется договором об  экономическом  сотрудничестве,  и именно в нем надо квотировать, какой уголь нужен Украине. И только на этом основании нужно заключать договора. А договора о свободной торговле  -  это  требование  Международного валютного фонда,  они раскрывают рынок.  Но никогда в жизни Витренко не  лоббировала  ни польский, ни какойлибо другой уголь.

 

     Ну и конкретно для Симоненко я хочу пояснить, что подшихтовка делается только при изготовлении кокса,  а на теплоэлектростанциях производится  только  подсветка газом и мазутом.  Я это говорю для того, чтобы он хоть в угольной промышленности разбирался.

 

     Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Давайте в технології не  вдаватися.  Шановні  колеги! Внесена  пропозиція  прийняти  законопроект у цілому.  Але депутат Гуров та інші  народні  депутати  внесли  пропозицію  доопрацювати проект.  Думаю,  що  ми  через  тиждень  розглянемо законопроект у другому читанні і приймемо.

 

     -----------

 

     Розглядається проект Постанови про  результати  розслідування обставин  передачі компанії "Держінвест України" державного пакета акцій НАСК "Оранта" та наслідків такої передачі.  Доповідає перший заступник   голови   Спеціальної   контрольної  комісії  з  питань приватизації  Яковенко  Олександр  Миколайович.  Будь  ласка,   15 хвилин.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,    перший    заступник    голови   Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації (виборчий   округ  50,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов. Уважаемые народные  депутаты!  Уважаемые  товарищи  избиратели!  В соответствии  с  постановлением  Верховного  Совета  Украины от 15 сентября 1998 года Специальная контрольная  комиссия  по  вопросам приватизации  изучила  вопрос  о  законности передачи в управление Госинвеста находящихся  в  государственной  собственности  пакетов акций  Национальной  акционерной  страховой  компании  "Оранта"  и других предприятий, а также последствия такой передачи.

 

     Скажу откровенно:  вопрос предельно сложный и  запутанный  по сути,  и  с  точки зрения получения материалов,  учитывая нынешнее отношение к следственным комиссиям гаранта Конституции,  и с точки зрения отведенного времени.  Тем не менее комиссия приняла решение внести на рассмотрение этот вопрос в срок - до 6 ноября.

 

     Излагая мнение комиссии,  я хочу высказать и мнение 12  тысяч сотрудников  "Оранты",  поставивших  свои  подписи под требованием спасти единственную государственную страховую компанию. А главное, речь  идет  о  защите  законных  интересов  миллионов  многократно ограбленных людей,  надеющихся на компенсацию  своих  обесцененных вкладов. Именно такая задача возложена на Национальную акционерную страховую компанию "Оранта".

 

     Все это  выводит  рассматриваемый  вопрос  из   экономической плоскости  в  плоскость политическую и демонстрирует грабительскую сущность правительственного курса реформ,  о чем все время говорят коммунисты   и   представители   фракций,   стоящих   на  подлинно государственных позициях.

 

     История НАСК  "Оранта"  -  это  пример  активного   механизма колоссального  первоначального  накопления капитала из ничего,  за счет государства,  уничтожая последнее: после уничтожения угольной и  других  основных  отраслей  нашей  промышленности  уничтожается страхование граждан. Такое беспардонное хищничество бросает тень и на  тех  предпринимателей,  которые  пытаются  честно  работать  в условиях созданного правового поля.

 

     В результате тщательного изучения документов,  представленных министерствами   юстиции,   экономики,  Высшим  арбитражным  судом Украины,  Контрольным управлением Администрации Президента, указов и   поручений   Президента,  постановлений  Кабинета  Министров  и поручений  Премьер-министра,   приказов   и   распоряжений   Фонда госимущества,    заключений    Института   государства   и   права Национальной  академии  наук   Украины   и   других   компетентных организаций,    обращения    трудового   коллектива   Национальной акционерной страховой компании  "Оранта"  Специальной  контрольной комиссией Верховного Совета было установлено следующее.

 

     В финансовой системе Советского государства Госстрахом в 1990 году только в Украине было заключено 40  миллионов  договоров,  то есть  по  2,  5  договора  на  семью.  При этом финансовые потоки, проходившие через Госстрах, составляли более 2 миллиардов рублей в год. Половина из них пополняла доходную часть госбюджета.

 

     В 1991 году постановлением Кабинета Министров 272 Укргосстрах был выведен из подчинения Министерства финансов,  то  есть  из-под государственного  контроля,  а в 1993 году преобразован в открытое акционерное общество "Национальная акционерная страховая  компания "Оранта".   В   условиях   всеобщего   хаоса,  порожденного  дикой капитализацией,  это  создало  самые  благоприятные  условия   для новоявленных остапов бендеров.  Понятно,  что такая высокодоходная финансовая  организация  с  развитой  инфраструктурой  для  них  - золотое дно!

 

     Следует отметить,  что  нынешним  законодательством вообще не предусматривается приватизация финансовых учреждений.  Более того, в  1998  году  Верховный Совет Украины исключил из Государственной программы  приватизации  пункты  78-82,  которые   предусматривали приватизацию  банков,  холдингов,  инвести-ционных,  лизинговых  и страховых  компаний,  в  частности  НАСК  "Оранта"  и  Госинвеста. Поэтому   сама   попытка  приватизации  финансовой  организации  - Национальной акционерной страховой  компании  "Оранта"  изначально незаконна.  Однако  это  все  же поэтапно осуществлялось:  сначала единую компанию разделили на шесть -  по  региональному  принципу, три из которых уже приватизированы.

 

     В декабре   1995   года   Фонд   госимущества  утвердил  план приватизации  "Оранты".  Им  предусматривалась   только   льготная продажа  акций за приватизационные сертификаты работникам компании

-  42  процента,  остальные  58  процентов  акций   оставались   в госсобственности. Фактически трудовой коллектив выкупил 21 процент акций, а в госсобственности осталось 79 процентов.

 

     Перед этим  в  августе  1995  года  указом   Президента   для обслуживания иностранных кредитов, в том числе предоставляемых под гарантии   Кабинета    Министров,    была    создана    Украинская кредитно-инвестиционная компания "Госинвест".  Пункт 5 этого указа обязывал  Кабмин   определить   список   имущества,   подчеркиваю, находящегося в госсобственности,  для формирования уставного фонда Госинвеста.  Однако из всего имущества было выбрано и безвозмездно передано  Госинвесту  в нарушение статьи 8 Закона Украины о ценных бумагах и фондовой бирже  только  то  единственное,  которое  дает право  на  управление  и  получение дивидендов,  а именно акции на сумму 20 триллионов карбованцев, в том числе акции Проминвестбанка и 35- процентный пакет акций "Оранты".

 

     У меня  в  руках  два  документа - два постановления Кабинета Министров,  которые датированы одним числом - 4 декабря 1995  года под   одним   номером   973.   В   первом   документе  указываются Проминвестбанк и "Оранта",  во втором документе  -  совсем  другие предприятия, акции которых впоследствии были переданы.

 

     Тем не   менее,  в  результате  такой  манипуляции  Госинвест получил  контрольный  пакет  акций  "Оранты"  -  58  процентов,  и 10-процентные   пакеты   акций   десятков  крупнейших  предприятий Украины.      Это      "Херсоннефтепереработка",       "МоторСич", "Днепро-спецсталь",    "Запорожтрансформатор",   МПК   "Галичина", Харьков-ский   подшипниковый,   Криворожский   турбинный   заводы, Днепропетровский и Алчевский металлургические комбинаты,  Киевский речной порт, "Нефтехимик Прикарпатья", АвтоКрАЗ и другие.

 

     Помимо этого,  согласно постановлению Кабинета Министров  225 от   20   февраля   1996   года  в  уставной  фонд  Госинвеста  из государственного резервного фонда в нарушение закона было передано по нынешним ценам 3 миллиона гривень. Я думаю, не стоит об яснять, каково  предназначение  резервного  фонда,   когда   сегодня   нет заработной  платы  у  шахтеров,  нет средств для развития угольной отрасли, нет пенсий для наших пенсионеров.

 

     По сути,  названные предприятия стали учредителями Госинвеста и  поэтому  должны  были  иметь  право  управления учрежденной ими компанией.  На  деле  получилось  совсем  наоборот   -   Госинвест руководит   своими  учредителями  и  не  просто  руководит,  но  и планирует приватизировать  подаренные  ему  государственные  акции собственных учредителей.  Для этого Госинвест уже преобразовался в акционерное общество. И в этой связи хочу об яснить перспективы.

 

     Напомню, что  Закон  Украины  "про  господарські  товариства" (статьи 12,  26) не предусматривает права учредителей акционерного общества  включать  общество   в   систему   государственных   или негосударственных  структур.  Открытое  акционерное общество - это самостоятельная хозяйствующая организация  с  четко  обозначенными законодательством и уставом функциями и правовым статусом.

 

     Фонд госимущества  во  исполнение  постановления  Кабмина 937 издал  приказ  175  от  20  февраля  1996  года,  в  котором  было установлено,  что  максимальный об ем пакета акций,  передаваемого Госинвесту каждым предприятием, не может превышать 10 процентов их уставных   фондов.   При   этом   передача   акций   должна   была осуществляться только после внесения изменений в планы  размещения акций.  Это требование выполнено не было.  По акту приема-передачи акций от 26 апреля 1996 года  Фонд  госимущества  Украины  передал Госинвесту пакет акций в размере 58 процентов уставного фонда. Все это    происходило    с    грубыми    нарушениями     действующего законодательства.  Передача  контрольного  пакета  акций  "Оранты" вообще не предусматривалась планом размещения акций  компании,  то есть  была  нарушена статья 11 Закона "про приватизацію державного майна".

 

     Для наших избирателей,  чтобы  они  поняли  суть  вопроса,  я зачитаю   выдержку   из   заключения   научноправовой  экспертизы, проведенной Институтом государства и права  Национальной  академии наук:  "З  моменту  державної  реєстрації  відкритого акціонерного товариства активи і пасиви  підприємства  переходять  у  власність відкритого акціонерного товариства.  Таким чином,  товариство стає власником  викупленого  і  переданого  йому  майна  та   має   всі правомочності власника (в тому числі на захист своїх законних прав та інтересів).

 

     Відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України  (пункт  5)  фонд  здійснює функцію управління щодо частки акцій акціонерного товариства,  які належать  державі  і  не  були реалізовані у процесі приватизації.

 

     Фонд державного  майна  України має право продажу майна,  яке перебуває у загальнодержавній власності, у процесі приватизації.

 

     Таким чином,  до компетенції Фонду державного  майна  України входить  лише  продаж акцій із статутного фонду ВАТ,  які належать державі.  Фонд не має права передавати ці акції іншим організаціям безоплатно, в тому числі і державним юридичним особам.

 

     Відповідно до    Положення    про   інвестиційні   фонди   та інвестиційні компанії, затвердженого указом Президента України від 19  лютого  1994 року (пункти 4,  19),  засновниками інвестиційної компанії не можуть бути юридичні особи,  частка державного майна у статутному фонді яких перевищує 25 відсотків.

 

     Без рішення загальних зборів акціонерів Фонд державного майна України не мав права передавати будьяку частку акцій  Національної акціонерної  страхової  компанії  "Оранта",  які належать державі, якщо  державна  частка  акцій  у  цьому  товаристві  перевищує  25 відсотків, у тому числі інвестиційній компанії "Держінвест".

 

     Враховуючи вищенаведене,  можна  зробити висновок про те,  що Кабінет Міністрів України і Фонд державного майна України  взагалі не   мали   права  безоплатно  передавати  будь-яку  частку  акцій Національної акціонерної страхової  компанії  "Оранта",  яку  було створено раніше, Державній інвестиційній компанії.

 

     У зв'язку  з цим акт прийомупередачі акцій від 26 квітня 1996 року підписаний всупереч чинному законодавству".  То есть передача акций произошла просто незаконно.

 

     В этой  связи хотелось бы добавить вот что.  Згідно з Законом України про страхування страхові організації не  можуть  займатися ніякою іншою діяльністю,  крім страхування.  Державна власність, в тому числі акції,  має використовуватися за цільовим призначенням, у даному випадку для страхової діяльності.

 

     И вот   здесь   мне   хотелось   бы   зачитать   выдержку  из Постановления Кабинета Министров Украины от 15 января 1998 года 24 "Про створення акціонерної компанії "Держінвест України": "З метою залучення внутрішніх і зовнішніх кредитних ресурсів та  інвестицій в  пріоритетні  галузі  економіки  України...  створити акціонерну компанію "Держінвест України".  И  дальше  конкретные  задачи.  Ни одного слова о страховании здесь нет.

 

     Далее. Чтобы   осуществить  смену  руководства  "Оранты"  под нажимом  Госинвеста,  в   нарушение   постановления   Кабмина   из наблюдательного   совета   были   выведены   заместитель  министра финансов,  председатель  Укрстрахнадзора,  представитель  Кабмина. Фактически  весь  состав  наблюдательного  совета  был заменен.  В результате  государство   окончательно   утратило   контроль   над управлением   "Оранты".  И  теперь  ничто  не  мешало  уже  новому наблюдательному совету уволить руководителя компании  в  нарушение устава и постановления Кабмина 556. Более того, на первом собрании акционеров "Оранты" вицепрезидент Госинвеста Морозов,  голосуя, по сути,  незаконно  полученным  контрольным пакетом акций,  сам себя избрал  председателем  наблюдательного  совета,  заодно   протащив устав, наделявший его самодержавными полномочиями.

 

     И здесь,   конечно,  надо  привести  выдержку  из  заключения Института государства и права:  "Відповідно  до  Указу  Президента України  від  19  червня  1995  року  про  забезпечення управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, в процесі його приватизації  Фонд  державного  майна  України  за  погодженням  з відповідними  органами  державної  виконавчої  влади  призначає  в установленому  порядку  уповноважену  особу,  яка  від імені фонду здійснює функції щодо управління цими акціями.  У  даному  випадку таким органом державної виконавчої влади є Укрстрахнагляд".

 

     Кроме того,   в   нарушение  Закона  "про  Державну  програму приватизації на 1997 рік" без решения общего  собрания  акционеров Морозов   создал   закрытое   акционерное   общество   с  участием иностранного капитала "Оранта-капитал", потребовав, чтобы "Оранта" выделила   для   его   учреждения   полмиллиона   гривень.   А  по первоначальному  замыслу  НАСК  "Оранта"  должна  была  все   свое имущество передать с баланса на баланс "Оранте-капитал".

 

     Предвидя грядущую ликвидацию "Оранты",  ее трудовой коллектив обратился с письмом к Президенту Украины.  Президент дал поручение Кабмину,  Фонду  госимущества,  Генеральной  прокуратуре устранить нарушения в процессе приватизации,  и Госинвесту  было  предложено возвратить  пакет  акций  НАСК  "Оранта"  Фонду госимущества.  Это поручение Президента выполнено не было.

 

     Руководителем "Оранты-капитал"     назначается      сотрудник Госинвеста,  член  наблюдательного совета Шевченко.  Это тот самый Шевченко,   который   прежде   руководил    страховой    компанией "Омета-Инстер", скандально известной своим фиктивным банкротством. Именно  он  обобрал  стариков,  обещая  похоронить  их   за   счет "Ометы-Инстер".  Так неужели же сегодня кому-то еще непонятно, для чего создана "Оранта-капитал"?  Тем  более  что  ее  соучредителем является  пресловутый  банк "КРЕДИ СВИСС ФЕРСТ БОСТОН (Кипр),  уже известный  нам  из  информации  Службы  безопасности  Украины  при обсуждении отчета о деятельности Национального банка Украины.  Все это открывает возможность  беспрепятственной  перекачки  денег  за границу.

 

     Сегодня создается  концерн  "Оранта"  на  базе учрежденных на деньги  НАСК  "Оранта"  частных,  по   сути   -   дочерних,   фирм "Оранта-капитал",   "Оранта-жизнь"   и   самой  НАСК  "Оранта".  В результате  такого  "экономического  инцеста"  даже  при   условии возврата   Госинвестом   контрольного   пакета  акций  государству управлять Национальной акционерной  страховой  компанией  "Оранта" будут  частные  лица,  а  не государство.  То есть предпринимается попытка монополизации, концентрации власти в единых частных руках.

 

     Какие же   последствия   для   государства   имела   передача контрольного   пакета  акций  Национальной  акционерной  страховой компании "Оранта" Госинвесту?

 

     Во-первых, государство  потеряло  контроль  над  единственной государственной страховой компанией.

 

     Во-вторых, дивиденды  от  контрольного  пакета акций "Оранты" пополняют не госбюджет, а доходы Госинвеста.

 

     В-третьих, в  случае  приватизации  Госинвеста  автоматически будут приватизированы акции НАСК "Оранта" и других предприятий.

 

     В-четвертых, несмотря  на  то  что для развития НАСК "Оранта" крайне необходимо увеличить ее уставной фонд  (сейчас  по  размеру уставного  фонда  она  занимает  40 место среди страховых компаний Украины), Госинвест специально задерживает его увеличение на сумму индексации  основных  средств.  Это  дает ему возможность получать незаконные  доходы   от   спекуляции   акциями   "Оранты".   Акции номинальной  стоимостью  25 копеек Госинвест продает на Кипре по 6 долларов,  и  эта  разница  поступает  на  счета   Приватбанка   в Нью-Йорке.

 

     В-пятых, где   гарантия,   что   в  погоне  за  сверхприбылью Госинвест,  фактически не контролируемый государством,  не продаст все подаренные ему акции за границу?  Хочу напомнить,  что сегодня это уже акционерная компания.

 

     В-шестых, за время руководства Госинвестом  "Оранта"  впервые за  всю  свою  историю  в  силу сложившихся противоречий допустила снижение доходов,  тогда как в целом на  страховом  рынке  Украины доходы увеличились в 1,5 раза.

 

     В-седьмых, при таком уровне мошенничества существует реальная угроза  невыполнения   государственных   обязательств   перед   15 миллионами    граждан   по   компенсации   обесцененных   денежных сбережений. Это долг перед нашими гражданами.

 

     Без ответа  остается  один,  но  ключевой  вопрос:   в   чьих интересах   разрушается   государственная  компания,  занимающаяся страхованием граждан Украины?  Не во благо ли  страхования  рисков американских  частных  инвесторов,  как  подчеркивается  в  письме президента Госинвеста к Премьер-министру Украины от 4  марта  1996 года?

 

     Случай с    "Орантой"    -   это   действительно   прецедент, демонстрирующий,   как   можно   приватизировать    высокодоходную финансовую   структуру.   Следующим,   по  всей  видимости,  будет Национальный банк.

 

     Что же в такой ситуации остается нашему простому  гражданину? Понятно,  что 7 ноября люди выйдут на улицу и выскажут свое мнение в преддверии президентских выборов.  Я думаю, что молчать народ не будет и последуют соответствующие действия.  Тем, кто сомневается, я хочу  напомнить  документ,  на  который  очень  часто  ссылаются сегодня   наши   реформаторы,   наши   оппоненты,   -   Декларацию независимости Соединенных Штатов  Америки.  В  ней  четко  и  ясно записано,  что  народ имеет право изменить или уничтожить ту форму правления,  которая становится  гибельной  для  его  безопасности, стремления к свободе и счастью.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     Після перерви продовжимо розгляд даного питання.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо роботу.

 

     Прошу записатися на запитання. Будь ласка, висвітліть список. Відведемо 5 хвилин. Депутат Абрамов. За ним - депутат Шмідт.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия  Украины.  Уважаемый  Александр Николаевич!   Коммунисты   не   раз   говорили   о   преимуществах социалистической системы хозяйствования по  всем  направлениям,  в том  числе  и в государственном страховании.  Никогда подобного не было и быть не могло.  В  так  называемых  цивилизованных  странах капиталистическая   система   страхования   -  это  дополнительная эксплуатация    трудящихся    с    целью    увеличения    прибылей эксплуататоров.   В   этом  убедились  наши  трудящиеся  на  своем собственном опыте за последние семь лет.

 

     Вопрос такой. Александр Николаевич, почему Президент Украины, который   на   словах   большой  добродетель,  делает  все,  чтобы способствовать грабительской системе буржуазного страхования?

 

     Спасибо.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Спасибо за вопрос,  Федор Михайлович.  Если вы внимательно слушали информацию комиссии, то обратили внимание, что Президент дал распоряжение соответствующим органам для проверки  и принятия  решения.  Соответствующие  выводы органами были сделаны. То,  что на сегодняшний день вопрос, по сути, не решен в пользу 12 тысяч   работников  НАСК  "Оранта",  я  думаю,  это  скорее  всего безответственность и бесконтрольность со  стороны  нашего  гаранта соблюдения  Конституции.  Все это перекликается с тем курсом и той программой, которые, к сожалению, проводятся у нас в стране.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат  Шмідт.  За  ним  - депутат Попеску. Будь ласка.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Спеціальної  контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий округ 115,  Львівська область).  Народний  рух України.  Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації  розглядала  це  питання  і,  як  вам  відомо, ухвалила відповідне рішення щодо проекту постанови,  який сьогодні розглядається у Верховній Раді України.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи відповідає приватизація  акціонерної страхової  компанії  "Оранта"  національним  інтересам  України  і інтересам наших виборців?

 

     Дякую.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Спасибо  за  вопрос.  В  принципе   постановка вопроса   позволяет   мне   логически   продолжить  вашу  мысль  и одновременно высказать свою позицию.  Я глубоко убежден в том, что возвращение "Оранте" акций,  которые были переданы Госинвесту, и в дальнейшем,  как  предлагает  комиссия   в   одном   из   пунктов, закрепление  за  государством  50 процентов акций плюс одна акция, даст  возможность  контролировать   ситуацию   в   нашей   системе страхования.

 

     Ну, и  вытекающие  отсюда  последствия,  вы  сами  понимаете. Думаю,  несмотря  на  различие  политических  взглядов,  не  нужно убеждать  вас  в  том,  что практика реформ однозначно показывает: там,  где мы теряем государственный контроль,  там,  где мы теряем государственное управление, мы практически всегда терпим фиаско.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат  Попеску.  За ним - депутат Шепа. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).    Спасибо.   Фракция   СДПУ(о).   Уважаемый   Александр Николаевич!  Я поддерживаю идею, которую вы отстаиваите с трибуны,

-  о  том,  чтобы  вернуть  50 процентов плюс одну акцию "Оранте". Однако,  с другой стороны,  надо посмотреть,  будет  ли  при  этом страховая компания "Оранта" рентабельной. Это первый вопрос.

 

     Второй. На  сегодня еще не решен вопрос о возвращении вкладов и страховок, которые были размещены через бывший Госстрах.

 

     И третий вопрос.  На многих пунктах перехода границы (это и в Черновицкой области,  и во Львовской,  и в других областях) начали работать  частные  страховые   компании.   Если   мы   говорим   о восстановлении  государственного  контроля,  то не считаете ли вы, что целесообразно разрешить "Оранте"  разместить  свои  пункты  на границе,  чтобы  деньги,  которые  там зарабатываются,  попадали в государственный бюджет и мы имели возможность вернуть населению их страховые вклады, сделанные еще при Советском Союзе?

 

     Спасибо.

 

     ЯКОВЕНКО О.  М.  Спасибо.  Начну  с последнего вопроса.  Хочу поддержать вашу идею о том,  чтобы разместить  на  границе  пункты действующего  сегодня  отделения  "Оранты".  Это,  на  мой взгляд, разумно и,  самое главное,  будет под контролем  поступление  этих средств в бюджет страны.

 

     О рентабельности.  На протяжении всех лет вплоть до нынешнего года эта фирма была стабильно рентабельная.

 

     Что же касается возврата вкладов,  то это отдельный разговор. Я думаю,  что при той ситуации,  которая сложилась,  во-первых,  в национальной компании и, во-вторых, в отношениях между Госинвестом и  национальной компанией,  нет возможности вернуть эти вклады.  Я глубоко убежден,  что нужно оперативно наводить  порядок,  который нарушен в 1993 году, и прекратить эту канитель, которая тянется по сегодняшний день.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Шепа. Будь ласка.

 

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Перед  тим як поставити вам запитання,  я хочу звернути вашу увагу на  пункт  1  проекту  Постанови  Верховної  Ради  про  результати розслідування  обставин  передачі акціонерній компанії "Держінвест України"  державного   пакета   акцій   Національної   акціонерної страхової  компанії "Оранта" та наслідків такої передачі,  в якому записано:  "Визнати,  що  не  відповідають  чинному  законодавству України  приватизація  Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"..." Я далі читати не буду.

 

     Запитання перше: чи не є це першим кроком до реприватизації?

 

     І друге.  Тут записано:  "Визнати, що не відповідають чинному законодавству..."  Чи розглядалося це питання в наших судах,  і чи не хочете  ви  зробити  з  Верховної  Ради  арбітра  над  судовими органами? Адже це компетенція не Верховної Ради, а судової влади.

 

     Прошу дати відповідь.

 

     ЯКОВЕНКО О.  М.  Спасибо. Начну с последнего вопроса. Если вы внимательно слушали доклад,  то обратили внимание на то, что мы не вмешиваемся в вопросы,  которые не касаются Верховного Совета.  Мы пытаемся рассмотреть,  насколько соблюден или нарушен закон  -  не более того.

 

     Вопрос неоднократно  рассматривался  в  арбитражном  суде.  Я думаю, он требует очень серьезного разбирательства соответствующих органов и доведения до ума.

 

     Что касается  реприватизации.  Я  не усложнял бы процесс и не пугался того,  что мы предлагаем.  На сегодняшний день это  просто элементарное  наведение  порядка там,  где он был нарушен.  Речь о реприватизации преждевременна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Переходимо до  обговорення.  Слово   має   народний   депутат Квятковський. Підготуватися депутату Донченку.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  заступник  голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (виборчий округ 11, Вінницька область). Шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на чотири питання,  на які  ви,  мабуть,  самі потім дасте відповідь.

 

     Перше. Фактично  Держінвесту передається в довірче управління величезне  майно  величезного  державного  підприємства.   Виникає питання  доцільності.  У  нас є і Кабінет Міністрів,  і відповідні міністерства з Комітетом по нагляду за страховою діяльністю, у нас є агенція по управлінню державними частками державних підприємств, є Фонд державного майна.

 

     Водночас ми постійно скаржимося на  те,  що  виконавча  влада весь  час  перевищує  свій  бюджет,  тоді  як  наші  пенсіонери не отримують  пенсії,  а  працівники  бюджетної  сфери  не  отримують заробітної плати.

 

     Друге. Чому  абсолютно неспеціалізованій компанії передається в  довірче  управління  пакет  акцій  такої  складної   фінансової установи?  Невже  в  Держінвесті  кращі  фахівці,  ніж у тій самій "Оранті"?  Невже  Держінвест  буде  краще  керувати  й   управляти страхуванням, ніж фахівці "Оранти"?

 

     Я хотів   би  звернути  вашу  увагу  на  те,  що  Держінвесту переданий не тільки пакет акцій  "Оранти",  а  й  величезне  майно інших   підприємств.   Природно,  що  Держінвест  взагалі  не  має відповідних фахівців, хоча управляє тими пакетами акцій.

 

     Третє. Держінвест був створений для залучення інвестицій.  Чи були  за  цей  період  відповідні  інвестиції  в  ту  ж  "Оранту"? Безумовно, не було.

 

     І четверте  питання.  Як  будуть  виконуватися   зобов'язання Держстраху й "Оранти" перед їх клієнтами?  Я думаю, що, крім самої "Оранти",  ні Держінвест,  ні будь-яка інша державна структура  не зможуть виконати цих зобов'язань.

 

     Чому ж усе так сталося?  Відповідь проста:  ми бачимо один із головних шляхів приватизації величезної частини державного майна в обхід будь-яких законів, які приймаються Верховною Радою.

 

     Хотів би  на  закінчення  ще  сказати,  що  члени Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації,  незважаючи ні  на  які свої  уподобання,  одноголосно  проголосували за проект постанови, який вам роздано,  і я хотів би попросити всіх вас -  і  лівих,  і правих, і центр - підтримати його.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово від фракції комуністів має народний депутат Донченко. За ним - депутат Гавриш.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Адам  Иванович!  Давайте  посмотрим  на  ситуацию  с  точки зрения развития нашего государства.  С 1991 года в Украине взят  курс  на построение   буржуазного   общества,   и   то,   что   мы   сейчас рассматриваем, отвечает законам развития этого общества.

 

     Вспомните, в    основу    этого    легло    перераспределение собственности.  Был  раскручен механизм приватизации,  и все,  что принадлежало нашим гражданам, быстро перекочевало в руки отдельных дельцов.  Но  на  этом  не  ограничились,  залезли  в карман наших граждан  и  вымыли  все  их  трудовые  сбережения,   которые   они накапливали  годами  в  основном  для  того,  чтобы  жить на них в старости.

 

     Часть наших   граждан,   безусловно   доверяя    государству, проводили страховые операции с Госстрахом.  Преемником Госстраха с 1991 года стала фирма "Оранта". Но "Оранту" быстро приватизировать не  удалось и,  таким образом,  не удалось быстро вымыть в частные руки вклады граждан, которые они вложили в эту страховую компанию.

 

     Тогда был  раскручен  другой  механизм  -  создана  страховая компания  "Госинвест",  чтобы потом она подгребла под себя деньги, принадлежащие гражданам Украины. Все это ложится в рамки программы грабежа населения, развитию которой способствовал курс радикальных рыночных реформ,  проводимый  сегодня  в  нашем  государстве  и  в соответствии  с которым это государство усиленно строится.  А там, где работают деньги, как мы с вами уже неоднократно убеждались, не работают ни законы, ни постановления, ни указы.

 

     У меня в руках заключение Генеральной прокуратуры,  где четко указывается,  что  в  результате  этой  операции  по  приватизации "Оранты",  в  результате  продажи  акций  ВАТ  "Страхова  компанія "Оранта-Донбас",  ВАТ  "Страхова  компанія   "ОрантаДніпро",   ВАТ "Страхова  компанія  "Оранта-Січ" у державній власності залишилося відповідно (вы вдумайтесь в цифры!) 20,6,  30,8 і  30,3  відсотка" собственности.   Все   остальное   подмяла   под   себя   компания "Госинвест".

 

     И если  мы  как  народные  избранники  хотим  защитить  своих граждан,  если мы сегодня, клянясь им в том, что пришли отстаивать их интересы,  не поддержим данный проект постановления,  значит  у нас в государстве будет и дальше править беззаконие, будет править капитал, который до конца раздавит наш и без того обнищалый народ.

 

     Поэтому от имени фракции коммунистов я предлагаю  обязательно проголосовать  за  предложение Специальной контрольной комиссии по вопросам приватизации.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції НДП має народний депутат Гавриш.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Сьогодні ми є свідками того,  як  держава,  стурбована  ситуацією, пов'язаною  з  безсистемною приватизацією,  втручається в процеси, які сама  ж  і  породила.  Страхова  компанія  "Оранта",  що  була створена в 1995 році й фактично перетворена в 1998 році в компанію "Держінвест України", засновником якої виступає Кабінет Міністрів, працює  сьогодні  на  ринку  України відповідно до свого статуту й положень, розроблених на підставі документів, що виникли в процесі приватизації.

 

     Фактично ми  маємо  сьогодні  таку ситуацію.  Антимонопольний комітет України у 1996 році своїм листом підтвердив  відповідність антимонопольному  законодавству рішень щодо створення Держінвесту. Є  також   постанова   арбітражної   наглядової   колегії   Вищого арбітражного суду України,  в якій остаточно в судовому порядку за позовом самої "Оранти" було  ухвалене  рішення  про  правомірність передачі акцій "Оранти" до статутного фонду "Держінвесту України". Є дуже багато проблем, пов'язаних із перевіркою самої "Оранти".

 

     Та водночас  головне  -  що  ми  не  знаємо  достеменно,   чи проводилась  юридична  експертиза  ситуації,  яку  ми тут сьогодні розглядаємо,  чи перевірялися відповідним чином рішення,  які були прийняті   для  створення  "Держінвесту  України"?  Адже  під  час численних перевірок правомірності  передачі  акцій  до  статутного фонду  "Держінвесту  України"  не виявлено жодних порушень чинного законодавства.

 

     Ми вважаємо,  що  для  прийняття  виваженого   рішення   мало прийняти  сьогодні  з голосу відповідну постанову.  Проект її,  до речі,  не є достатньо підготовленим і не  підкріплений  достатніми аргументами.  Щоб ми не пішли на поводі в певної групи людей,  яка зацікавлена в прийнятті такої  постанови,  фракція  НДП  пропонує, поперше,  провести  юридичну експертизу ситуації,  яка склалася зі створенням "Держінвесту України", і, по-друге, створити спеціальну комісію,  до  складу  якої  мають увійти і депутати і яка надала б парламенту відповідну інформацію.

 

     Комісія, яка працювала,  не надала нам  вичерпної  інформації щодо  створення  "Держінвесту України".  Ми вважаємо,  що сьогодні немає достатніх аргументів  для  прийняття  цієї  постанови.  Тому пропонуємо   зняти  це  питання  з  розгляду  і  після  проведення відповідних юридичних експертиз знову розглянути його в  сесійному залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Виступили  всі,  хто  бажав.  Просять  ще надати слово зацікавленим особам.

 

     Кузнєцов Володимир   Олексійович,    президент    акціонерної компанії "Держінвест України". Будь ласка, 3 хвилини.

 

     КУЗНЄЦОВ В.О.,  президент  акціонерної  компанії  "Держінвест України".  Дякую,  Адаме Івановичу, за надану можливість виступити і, може, частково в очах депутатів виправдати чесне ім'я компанії, яка працює з 1995 року.  Компанія прибуткова,  у ній працює більше 100 висококваліфікованих фахівців.

 

     Я хотів   би   нагадати   одну   історію,   яка   може  гарно проілюструвати реальний стан справ.  Командир  частини  після  бою запитує  в  командира гармати:  "Чому твоя гармата не стріляла під час бою?" Той відповідає:  "На це є десять причин. Перша причина - не було снарядів". - "Добре, - каже командир частини, - далі можна не пояснювати".

 

     Тут є декілька аспектів, насамперед політичний, економічний і юридичний.  Я  не буду коментувати політичний аспект,  він у цьому залі добре зрозумілий.

 

     Стосовно юридичного аспекту.  Думаю,  це  та  сама  відповідь командира гармати командиру частини.  "Визнати, що не відповідають чинному законодавству..." Це пункт 1 проекту  постанови  Верховної Ради. Що саме не відповідає чинному законодавству?

 

     Згідно зі  статтею  124 Конституції України таке рішення може прийняти тільки суд.  Є ухвала Вищого арбітражного суду про те, що всі дії, здійснені з 1995 року, були законними.

 

     У виступі шановного Олександра Миколайовича прозвучала, м'яко кажучи,  не дуже правдива інформація,  я відповідаю за свої слова. Наприклад,    щодо    отримання   дивідендів.   Якщо   керівництво Держінвесту,  яке справді має контрольний  пакет  акцій  "Оранти", порушило  це  положення,  я  прошу  негайно  передати цю справу до прокуратури й розслідувати з усією суворістю.

 

     Але я хотів би поінформувати вас,  що  ситуація  діаметрально протилежна.  У мене є довідка казначейства про те, що всі державні підприємства, які перетворювалися у відкриті акціонерні товариства шляхом  корпоратизації,  перерахували  за  1997  рік до державного бюджету України 2,5 мільйона гривень.

 

     Майже половина цих коштів  -  це  відрахування  з  дивідендів "Оранти".  1  мільйон 200 тисяч гривень перераховано безпосередньо до державного бюджету,  обминаючи рахунки Держінвесту.  Тільки  за законом.  Навіть це може бути підставою для передачі цього питання на розгляд окремої комісії.

 

     Ключове положення,  яке звучало в доповіді,  - це  звільнення керівництва компанії.  Ми так розуміємо,  що воно й ініціювало цей процес. Але керівництво компанії подало заяву за власним бажанням. За  1996  рік  "Оранта"  мала  збитків на суму 3 мільйони гривень. Після зміни керівництва компанія стала прибутковою:  17  мільйонів гривень валового продукту,  12 мільйонів гривень чистого прибутку. Погасили всі борги,  накопичені попереднім керівництвом  компанії. Це результат,  який свідчить про те,  що державною власністю можна управляти, причому управляти ефективно.

 

     Щодо інших юридичних питань. Хочу сказати, що ніякої передачі власності  не  відбулося.  "Держінвест  України"  -  стовідсоткова державна  спеціалізована  компанія.  Про  рівень   фахівців,   які працюють   у   компанії,  свідчить  багато  показників,  візьміть, скажімо, найбільш узагальнюючий - прибуток.

 

     Я прошу  вас  уважно  розглянути  цей  прецедент  нормального управління   державною   власністю,   прибутковою   з  точки  зору ефективного управління  і  надходження  дивідендів  до  державного бюджету    України.   Уже   затверджена   концепція,   залучаються інвестиції, готується додаткова емісія.

 

     Ми повністю згодні з  вами,  що  треба  припинити  продаж  25 відсотків  акцій  з аукціону,  і вже направили відповідні листи до Фонду держмайна.  На  жаль,  його  позиція  була  непослідовна,  й представників  фонду  тут  зараз  немає.  Я  готовий  у  відкритій дискусії подати додаткову інформацію,  яка засвідчить,  що не  все сказане відповідає дійсності.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Олексійовичу. Слово має Тригуб Микола Якович, голова правління Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

 

     ТРИГУБ М.Я.,   голова   правління   Національної  акціонерної страхової компанії "Оранта".  Шановні народні депутати! Насамперед я  хотів  би висловити подяку за надану можливість виступити перед вами.  Адже,  на жаль,  як голова правління я  не  мав  можливості поспілкуватися з членами комісії, яка вивчала це питання. Я вперше чую те,  про що сьогодні тут говорили.  Багато із  того,  що  було сказано,  не  відповідає  дійсності.  Я  готовий  надати  народним депутатам додаткову інформацію, яку ви побажаєте, і відповідати за цю інформацію.

 

     Уже було  достатньо  сказано  про  дивіденди,  які  виплачені державі.  Держінвест не отримував жодної копійки.  До  речі,  наша компанія  і  я,  зокрема,  як  голова правління,  який належить до законослухняних керівників,  готові виконувати  рішення,  прийняті Верховної Радою, урядовими структурами.

 

     Ознайомившись із проектом рішення Верховної Ради,  я хотів би сказати таке.  Передусім прошу, щоб ви, приймаючи рішення, глибоко зважили можливі наслідки, щоб не завдати шкоди державі.

 

     Ми за те, щоб у нашій компанії була державна частка. Яка саме

- 50 відсотків плюс 1 акція,  25  відсотків  плюс  1  акція  -  це вирішувати вам.  Ми будемо виконувати рішення,  яке ви приймете, і рішення  того,  кому  ви  доручити  управляти  нами.   Ми   звикли підпорядковуватись  і Міністерству фінансів,  і Союзу,  і Кабінету Міністрів,  і  Фонду  державного  майна  і  будемо  виконувати  ці рішення.

 

     Але запропонований  сьогодні  проект постанови викликає в нас тривогу.  Він не вирішує проблем найбільшої страхової компанії. Ми завжди  вважали,  вважаємо  і будемо вважати,  якщо не буде іншого рішення,  що ми є  державною  страховою  компанією.  І  певні,  що держава  має  право  мати державну страхову компанію.  Гадаю,  цей принцип і сьогодні не  порушений,  бо  управління  цією  компанією здійснюється з боку держави.

 

     Що ми   просимо   вирішити   насамперед?  Перше.  Визначитися остаточно щодо державної частки акцій НАСК "Оранта" та щодо  того, хто буде управляти ними.  Адже п'ять років із часу створення нашої компанії не дають нам спокійно працювати.  Шановні  депутати!  Вам роздали  лише  частину  документів.  Щоб  зрозуміти  реальний стан справ,  треба вивчити 84 документи,  які  приймалися  за  цей  час різними інстанціями.  Один другому суперечить! А ми працюємо в цих умовах  і,  треба  сказати,  даємо   державі   прибуток,   справно здійснюємо платежі.

 

     Я вже  не  кажу про те,  що наша єдина державна компанія була розчленована на шість структур.  Сьогодні людям важко розібратися, скільки тих "Орант" є в державі.  Це теж проблема.  До речі,  якщо ставиться питання про те,  що приватизація незаконна,  то чому  не ставиться  питання  про те,  якою мірою законна приватизація інших "Орант",  де за державою залишалося не 20-30 відсотків  акцій,  як сказав  один промовець,  а лише 2-3 відсотки?  Гадаю,  нас повинно тривожити, чому так сталося.

 

     Друге. Надати   право   все-таки   проіндексувати   статутний капітал,  провести  емісію  акцій,  бо  така  велика компанія,  як "Оранта", не може розвиватися, не збільшивши ці параметри.

 

     І щодо концерну.  Щоб розібратися,  що таке "концерн",  треба було  б  хоч  запросити  голову  правління,  поспілкуватися  й усе з'ясувати.

 

     Я вас дуже прошу вникнути в ці питання, щоб не завдати шкоди.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо  Яковичу.   Заключне   слово   має доповідач - народний депутат Яковенко. Будь ласка, три хвилини.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Я прежде всего хочу поблагодарить выступавших, так сказать, оппонентов, которые настаивали на том, что необходимо сохранить   определенную  государственную  часть  собственности  в "Оранте".  Вы правы, и я с вами абсолютно согласен, но я хотел бы, чтобы вы были честными до конца.

 

     Во-первых, вы  прекрасно знаете,  что мы обращались по поводу документов в Кабинет Министров и в Госинвест и сделали  анализ  на основании тех документов, которые вы нам предоставили.

 

     Во-вторых, сегодня мы не рассматриваем вопрос о Госинвесте. Я бы советовал вам не суетиться, не нервничать по этому поводу. Речь идет  об  элементарном  -  об  отношениях  между  двумя  фирмами и незаконной передаче акций.  Постановление принимается не с голоса, проект  его  еще  вчера  был  роздан.  Соответствующие документы - заключение экспертизы Института государства и  права  Национальной академии наук, заключения Администрации Президента, Минэкономики и так далее были также розданы.

 

     Процедура соблюдена.  Поэтому ваш упрек в необ ективности  не имеет под собой почвы.

 

     Комиссия действовала  в  соответствии с поручением Верховного Совета.  Мы  вложились  в  срок  -  до  шестого  числа.   А   если соответствующие документы не предоставлены, то, извините, это ваши проблемы.

 

     Что касается концерна  и  эмиссии.  Я  с  вами  согласен,  об эмиссии  можно  очень  много говорить.  Только вы договаривайте до конца. Если провести эмиссию до создания концерна, то, я согласен, контрольный  пакет  будет  у государства.  А если провести эмиссию после,  тогда неизвестно,  кто  будет  управлять  -  или  закрытое акционерное  общество  "Оранта-Капитал",  или еще кто-то.  Так что давайте,  как говорят в народе, не дурить и не обманывать. Давайте говорить, раскрыв карты.

 

     И последнее.  Я обращаюсь к народным депутатам.  Мы предельно лояльно,  демократично подошли к этому вопросу.  Мы не прибегали к политическому  популизму,  мы  остановились  на основных аспектах, потому что чем дальше в лес,  тем больше дров.  Я глубоко убежден, что  если  начнем  рыть  глубже,  то  возникнет  множество  других вопросов:  и о счетах,  и обо всем остальном.  Сегодня мы говорили только   о   том,   что  нужно  прекратить  этот  бардак,  который продолжается с 1993 года, и сохранить страховую компанию.

 

     Сейчас часто задают вопрос,  почему не идут  реформы,  почему нет  движения  вперед.  Да  его и не будет.  На этом примере четко прослеживается,  как можно очень культурно и красиво делать деньги из ничего.

 

     В заключение хотелось бы сказать моим оппонентам:  вы сначала ответьте на вопросы,  которые содержатся в  этих  двух  папках,  а потом задавайте вопросы народным депутатам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановні колеги,   прошу   мобілізуватися,   будемо   приймати рішення.  Знайдіть,  будь  ласка,   проект,   внесений   народними депутатами  -  членами  Спеціальної  контрольної  комісії з питань приватизації.

 

     Ставиться на  голосування  проект  Постанови  Верховної  Ради України про результати розслідування обставин передачі акціонерній компанії "Держінвест України" державного пакета акцій Національної акціонерної   страхової   компанії  "Оранта"  та  наслідків  такої передачі. Прошу підтримати.

 

     "За" - 217.

 

     Будь ласка, є пропозиція провести поіменне голосування.

 

     Хто за те, щоб дане голосування провести в поіменному режимі, прошу визначитись.

 

     "За" - 188.

 

     Рішення прийнято.

 

     Проводиться поіменне  голосування за проект постанови.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу висвітлити по фракціях.

 

     За: комуністи - 116 із 116; НДП - 3 із 45; НРУ  -  15  із  42;  "Громада" - 36 із 36;  зелені - 12 із 19; Соцпартія - 21 із 22;  незалежні - 8 із 12;  СДПУ(о) - 17  із  18; фракція  Селянської  партії  -  5  із  8;  ПСПУ  -  усі  відсутні; позафракційні - 8 із 15.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Ви   знаєте,   що   сьогодні    розпочалася великомасштабна акція шахтарів у нашій столиці.  На жаль,  чергова акція.  Зараз велика група шахтарів знаходиться  якраз  біля  стін Верховної  Ради,  шахтарі просять,  аби один із народних депутатів озвучив їхню заяву.

 

     Я просив би надати три хвилини для озвучення  цієї  заяви  та включити трансляцію на вулицю,  оскільки шахтарі зараз знаходяться там і  погода,  ви  знаєте,  зовсім  несприятлива  для  того.  Для виголошення  заяви  слово надається недавньому шахтареві народному депутату України  Анненкову.  Будь  ласка,  Єгоре  Івановичу,  три хвилини.

 

     АННЕНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). "Обращение к Верховной Раде Украины..." (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгоре  Івановичу,  вибачте.  Я  ще  раз   нагадаю колегам,   які  не  слухають:  я  оголосив  про  те,  що  ведеться трансляція на вулицю, будь ласка, слухайте уважно.

 

     АННЕНКОВ Є.І.  Для  тех,  кто  здесь  возмущается.  Александр Иванович Емец!  Я до избрания народным депутатом работал в забое в городе Лисичанске на шахте  "Черноморка"  и,  к  вашему  сведению, пострадал  при взрыве в шахте.  Так что имею полное право зачитать здесь обращение.

 

     "Обращение к Верховной Раде Украины.

 

     Профсоюзы работников  угольной  промышленности,  об единившие свои  усилия  перед  реальной  угрозой  гибели  угольной  отрасли, обращаются к коллективной воле,  государственному разуму и высокой ответственности депутатов Верховной Рады Украины.

 

     Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! Народ Украины доверил вам вершить судьбу государства. Сегодня наше Отечество в опасности.  Отсутствие четкой программы реформирования экономики,  бездарная социальноэкономическая политика,  проводимая под   диктатом   Всемирного   банка,  привели  к  общей  стагнации производства  в  Украине  и  больнее  всего  ударили  по  угольной промышленности как базовой отрасли украинской экономики.

 

     Лишение отрасли государственной поддержки, затем возврат ее в мизерных  размерах,  навязанная  угольщикам  бартеризация,   дикое ускоренное  закрытие  шахт  без  комплексного  решения социальных, экологических,  демографических и других проблем привели  угольную промышленность к катастрофе.

 

     Шахтеры, работающие  в экстремальных условиях,  в преисподне, низведены до уровня каторжан.  Бюджетное  финансирование  ежегодно уменьшается.  В  1997  году  угольной  промышленности выделено 1,9 миллиарда гривень.  В 1998 году -1,6 миллиарда гривень.  В проекте бюджета  на  1999  год - 1,6 миллиарда гривень.  А на фоне падения курса гривни это в два раза меньше, чем в текущем году.

 

     Во время майско-июньской 1998 года шахтерской акции  протеста Верховная   Рада   приняла   постановление,   обязывающее  Кабинет Министров  внести  предложения  об  изменении  Закона  Украины   о Государственном  бюджете  на  1998  год и дополнительном выделении угольной отрасли 600 миллионов гривень в текущем году.  Однако это постановление не выполняется.

 

     Мы просим   Верховную  Раду  незамедлительно  возвратиться  к рассмотрению этого вопроса.  Мы настоятельно  просим  предоставить слово  на  заседании  Верховной  Рады  от имени профсоюзов отрасли председателю   ЦК   ПРУП   Турманову   по    вопросу    бюджетного финансирования угольной промышленности в 1999 году.

 

     Выражаем надежду,  что наша просьба будет удовлетворена и вы, народные избранники,  поддержите предложения  работников  угольной отрасли при рассмотрении проекта бюджета Украины на 1999 год.

 

     С уважением,  по поручению шахтерских профсоюзов председатель ЦК  Профсоюза   работников   угольной   промышленности   Турманов, председатель  Независимого  профсоюза  горняков  Украины  Волынец, зампредседателя Независимого профсоюза горняков  Донбасса  Дятлов, председатель Профсоюза инженернотехнических работников Колесник".

 

     Пользуясь предоставленной  мне  возможностью,  хочу  от имени депутатов-рабочих  сказать  с  трибуны:  хотя  мы   не   проходили стажировку  в  институте Шиллера по расколу рабочего движения,  мы знаем,  что такое экономика,  знаем,  что такое интересы  простого рабочего  класса  и трудящейся интеллигенции,  которые мы до конца будем защищать.  Посмотрите,  уважаемые шахтеры,  кого вы избрали? Фракция   НДП   почти   отсутствует,   фракция  ПСПУ  отсутствует. Подумайте, кого выбирать на президентских выборах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми  розглядаємо  надто  серйозну заяву і говоримо про надто серйозні речі, давайте будемо уважні.

 

     Будь ласка, одна хвилина депутату Ємцю.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загально-державний виборчий округ, НДП). Фракція НДП. Хочу зробити два зауваження.  Поперше,  є Регламент,  згідно  з  яким  будь-яке питання  може  бути включене до порядку денного після того,  як це буде проголосовано Верховною Радою.  Ми не проти  того,  щоб  була зачитана та розглянута заява.  Потрібно обговорити її, подивитися, хто до цього довів Донбас і хто звідти обраний.  Усе це можна було б обговорити.

 

     Що стосується   присутностівідсутності.   Так,   підтверджую: комуністів тут дещо більше,  але нехай скажуть,  хто з  них  зараз перебуває за кордоном, а не вирішує тут шахтарські проблеми?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу уваги.  По-перше,  ніякого питання до порядку денного  ми  не  включали.  Враховуючи  те,  що велика група шахтарів, ще раз наголошую, в черговий раз прийшла до владних структур для вирішення своїх життєво важливих проблем,  ми просто  надали  можливість  оголосити  їхню  заяву  без будь-якого обговорення і включення цього питання до порядку денного.

 

     Тому я прошу це питання на цьому  завершити.  Хотів  би  лише одне  нагадати і присутнім у залі народним депутатам,  і тим,  хто відсутній,  і особливо тим людям,  які сьогодні зібралися на площі перед Верховною Радою України (думаю,  народні обранці підтвердять мої  слова),  що  проблемам  жодної  галузі  нашої  промисловості, жодного  загону  робітничого  класу  нашої  держави не приділялося такої  пильної  уваги  у  стінах  Верховної  Ради,  як   проблемам вугільної   галузі,   шахтарів.   Буквально  щомісяця  ми  з  вами розглядаємо проблеми,  пов'язані із життям шахтарів,  і  приймаємо відповідні  рішення.  Свідченням цього було і нинішнє рішення щодо списання значної суми, яку заборгували шахтарі.

 

     Біда в  іншому,  в  тому,  що  ті  закони,  ті  рішення,   ті постанови,  які  приймає вищий законодавчий орган,  не виконуються виконавчою владою,  і шахтарі знову змушені йти до столиці.  Але я думаю,  що  в тих,  хто зібрався сьогодні в столиці і зараз стоїть перед стінами Верховної Ради, до парламенту, до вищої законодавчої влади,  напевно,  менше претензій,  ніж до інших гілок влади. Хоча зрозуміло,  що ми зробили далеко не все  для  того,  щоб  повністю вирішити в законодавчому плані шахтарські проблеми.

 

     -------------

 

     Я пропоную  перейти  до  розгляду  наступного  питання (Шум у залi). Будь ласка, ми цього питання... Володимире Миколайовичу, ми цього питання не включали до порядку денного.

 

     Одна хвилина депутату Моісеєнку, і завершуємо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Сейчас группа депутатов во главе с   Петром   Николаевичем  Симоненко  и  Александром  Васильевичем Бондарчуком -председателем Всеукраинского союза рабочих были среди товарищей,  которые  стоят  под  стенами  Верховного  Совета.  Это несколько тысяч шахтеров, приехавших со всех регионов. От их имени мы  требуем предоставить возможность выступить с трибуны человеку, который будет ими уполномочен, и приглашаем всех депутатов (у меня есть  поручение  от  макеевской  делегации  шахтеров,  которые там стоят)  выйти  сейчас,  стать  во  главе  колонны  и  пройтись   с "похоронами" угольной промышленности к Кабинету Министров. Почему? Потому  что  угольная  промышленность  "хоронит"  сегодня  бюджет, который  сформирован  без  учета теневой экономики,  и шахтеры это прекрасно понимают.

 

     Я как председатель Всеукраинского союза за  возрождение  СССР предложил им 7 ноября принять активное участие в акции протеста, и они полностью поддерживают эти требования.  Поэтому  обращаюсь  ко всем  депутатам,  чтобы  они  сейчас,  после завершения заседания, вышли и приняли участие в этом мероприятии.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Давайте    відгукнемося    на пропозиції  народного  депутата.  Звертаюсь  особливо до тих,  хто обраний від шахтарських регіонів,  хто представляє в  першу  чергу Донбас, Львівщину, Волинь і Дніпропетровщину, де є вугільні шахти, і  кому,  звичайно,  було  б  корисно  поспілкуватися  зі   своїми виборцями.

 

     Висловлювалася пропозиція   про  те,  щоб  надати  слово  для виступу представнику шахтарів.  Шановні колеги! З цього приводу ми з  вами вже не один раз голосували в цьому залі.  Зараз я поставлю цю пропозицію на голосування і прошу спокійно визначитися.  Хто за те,  щоб  надати  можливість  виступити  на  пленарному  засіданні представнику   шахтарів,   зокрема   голові   профспілки,    прошу визначитися.

 

     "За" - 174.

 

     Шановні колеги!  Це більше, ніж процедура, тому що ви знаєте, що згідно з Регламентом на  пленарному  засіданні  Верховної  Ради України  мають право виступати народні депутати України і ті,  хто доповідає ті чи інші законопроекти.  Хто за те, щоб визначитись із цього питання в поіменному режимі, прошу проголосувати.

 

     "За" - 175.

 

     Проводиться голосування    в    поіменному    режимі,   прошу визначитися.

 

     "За" - 209.

 

     Рішення не приймається.

 

     Висвітіть по фракціях. За: комуністи

- 116 із 117;  НДП - 2 із 43;  Народний рух - 9 із 32; "Громада" - 32 із 33;  зелені - 4 із 16;  Соціалістична партія  -  18  із  20; "Незалежні" - 5 із 11;  соціалдемократи - 13 із 16;  селяни - 7 із 8;   фракція   Прогресивних   соціалістів    відсутня    повністю; позафракційні 3 із 13.

 

     Слухається інформація  уряду  про  стан  виконання  Постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня  1998  року  про  заходи щодо  стабілізації  сільськогосподарського виробництва.  Доповідає міністр АПК Супіханов Борис Карабайович.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ну дайте человеку выступить с трибуны! Давайте еще раз проголосуем.  Коллеги, в кои веки такое было, чтобы людям, которые стоят под дождем и хотят получить свое святое -  зарплату, не  дать возможности выступить с трибуны Верховного Совета.  Какая проблема,  я не могу понять?  Они что, просят что-то запрещенное?! Они  просят  дать  возможность  высказать  свои  требования на всю Украину.

 

     Вот тут вносят предложение от фракции коммунистов (вы знаете, это  Моисеенко  говорит),  чтобы  поставить  сейчас на голосование предложение дать  возможность  выступить  представителю  шахтеров, которые сейчас находятся здесь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Миколайовичу,  будь ласка,  звільніть трибуну.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Нет, пока не дадут...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  звільніть трибуну.  Прошу  запросити всіх   народних  депутатів  до  залу.  На  вимогу  депутатів  буде проведено переголосування цього питання.

 

     Шановні народні депутати!  Я звертаюся до  вас  із  проханням зайняти  свої  робочі місця.  Це питання буде ще раз поставлене на голосування в  поіменному  режимі.  З  процедури  слово  надається народному депутату Попеску. Будь ласка, одна хвилина.

 

     ПОПЕСКУ І.В.   Дякую.   Фракція  Соціал-демократичної  партії України (об'єднаної).  Вельмишановні колеги!  Ви побачили, що наша фракція голосувала за те,  щоб надати слово представнику шахтарів, і знову буде голосувати за  це,  але  я  наполягаю  ось  на  чому. Шановний головуючий!  За Регламентом ви повинні поставити зараз на голосування пропозицію, щоб іще раз переголосувати. І тільки після цього можна ще раз голосувати в поіменному режимі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Іване   Васильовичу.   За   пропозицією народного  депутата  Попеску  ставлю  на  голосування   процедурне питання:  хто  за  те,  щоб ще раз проголосувати з даного питання, прошу визначитися.

 

     "За" - 196.

 

     Це процедурне питання, отже, рішення прийнято. Тобто зараз ми проголосували за те, щоб провести переголосування.

 

     Ставиться на   голосування  в  поіменному  режимі  пропозиція надати можливість представнику шахтарів,  які  зібралися  зараз  у Києві,  біля  стін  Верховної Ради,  виступити із заявою з трибуни Верховної Ради. Прошу визначитися.

 

     "За" - 219.

 

     Прошу, висвітіть по фракціях.

 

     За: комуністи - 116 із 118; НДП - 4 із 34; НРУ  -  9  із  19;  "Громада"  -  34 із 34;  зелені - 7 із 16; Соцпартія - 19 із 20;  "Незалежні" - 5 із 8;  СДПУ(о) - 15 із  17; селяни - 7 із 8; ПСПУ - всі відсутні; позафракційні - 3 із 13.

 

     Шановні колеги!  Я думаю, ви зі мною погодитеся, що ми з вами зараз непродуктивно витрачаємо  багато  часу,  замість  того,  щоб надати можливість протягом трьох хвилин виступити тут представнику шахтарів.

 

     Я просив би:  давайте всі дружно ще раз у  поіменному  режимі наберемо необхідних 226 голосів. Будь ласка, прошу проголосувати.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Мороз. Будь ласка. З процедури. Дві-три хвилини.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні депутати! Оскільки процедура й порядок використання трибуни  Верховної  Ради визначені,  то  треба  ними керуватися.  Але в даному випадку люди прийшли здалека і хочуть висловити свої міркування,  свою позицію, то,  очевидно,  треба піти їм назустріч.  І було б дуже правильно, якби,  наприклад,  керівництво Верховної Ради зараз  зустрілося  з представниками цих пікетуючих.  І якщо не зараз, то, зрештою, о 16 годині треба надати слово представникові  шахтарів.  Але  оскільки сьогодні  ми  після  обіду  працюємо в комітетах,  то треба було б зараз проголосувати й надати  шахтарям  слово.  Це  були  б  менші затрати часу, аніж вести оцю дискусію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги! Сегодня мы рассматривали вопрос о реструктуризации долгов угольной  промышленности  и  их  списании. Возле трибуны была толпа желающих,  извините меня, покрасоваться у микрофона. Некоторые даже рубаху на себе рвали, рассказывая о том, как они любят горняков. Но когда надо дать три минуты горнякам для выступления - полчаса голосуем.

 

     Уважаемые коллеги! Давайте поймем одну простую вещь: угольная отрасль  сегодня  -  это  та  отрасль,  на  которой отрабатывается дьявольский       механизм       уничтожения        отечественного товаропроизводителя.   Завтра  в  этой  ситуации  окажутся  другие отрасли.  Поэтому я убедительно  прошу  вас:  давайте  мы  выделим горнякам  три  минуты  для выступления,  чтобы поддержать интересы отрасли.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Депутат  Косаківський.  За  ним   - депутат Гуцол.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ  223,  м.Київ).  По-перше,  я  хочу висловити протест,  тому що три дні я не можу добитися слова. Всім навколо мене надають слово по три-чотири рази, а я все тримаю руку (навіть "Голос України" це надрукував) - мені слово не надають.

 

     По-друге, я вважаю, що немає проблеми надання слова шахтарям, адже ми вже створили прецедент:  кілька днів тому (при обговоренні проекту  Закону  про  столицю)  без голосування в залі було надано слово  нелегітимному   голові   Київради   Омельченку   Олександру Олександровичу.  Ніхто за це не голосував... Сьогодні, коли стоять шахтарі під стінами Верховної Ради,  ми  створюємо  прецедент,  ми маємо за надання їм слова голосувати.

 

     Я хотів би звернути увагу, що було 223 голоси "за",  а голосів "проти"  -  нуль.  Тобто  питання  вже вирішено,  і  головуючий  має  право абсолютно нормально запросити людину  на  трибуну.  Ми  це  зобов'язані  зробити.  І  не   треба влаштовувати  тут  цирк  чи  грати  комедію.  Не  треба  вибірково підходити до Регламенту:  один раз, коли вигідно, - надаємо слово, а коли не вигідно - не надаємо.

 

     Давайте надамо шахтарям слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  Леоніде  Григоровичу!  Я  просив би вас бути трошки  обережнішим  у  своїх  висловлюваннях.  Я  дотримуюсь Регламенту.  Якщо  ви не одержуєте позачергово слова тут,  то зате вас позачергово друкує "Голос України". Так що інший може сказати: а чому мене в "Голосі України" не друкують?

 

     Будь ласка.  Депутат  Гуцол.  За ним - депутат Манчуленко.  І завершуємо.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених.  Шановні друзі! Я хочу сказати, що в мене є скарга 1500 гірників Донбасу.  Я як колишній шахтар, який пропрацював сім років  у забої,  знаю,  що це таке,  коли голодний шахтар,  гірник працює у забої.  Може,  хтось цього не розуміє,  то нехай спробує. Вислухати   проблеми  шахтарів  Донбасу  (і  не  тільки  Донбасу!) сьогодні вкрай необхідно. І не треба з цього робити трагедії, адже доля   шахтарів  вирішується  зараз  отут,  у  цьому  залі.  Бодай вислухаємо їх.  Я вас  закликаю,  шановні  друзі,  проголосуймо  і надаймо   три  хвилини  шахтарям,  нехай  вони  скажуть  про  свої проблеми.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Манчуленко   -   і    будемо голосувати. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Шановний головуючий! Шановні колеги! Думаю, що ми ламаємо списи  навколо того питання,  навколо якого не треба ламати списи. Було б набагато простіше,  якби ми  дали  можливість  представнику шахтарських регіонів виступити,  бо це проблема не тільки Донбасу, це проблема і Львівського регіону,  де шахтарі так  само  бідують. Але,  мені здається,  декому цікаво затягнути розгляд шахтарського питання,  щоб  не  дійти  до   розгляду   питання   про   сільське господарство,  бо  ситуація  в  сільському  господарстві  зараз не краща,  а набагато гірша: щоб техніка виходила в поле, не вистачає пального,  не вистачає необхідних запчастин.  Тому є пропозиція (і депутати від фракції  Народного  руху  голосували  за  те)  надати можливість  шахтарям  виступити  -  і це зніме той конфлікт,  який зараз виник.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  пропоную   прислухатися   до останньої  пропозиції,  яку  висловив народний депутат Манчуленко. Давайте,  справді,  дружно проголосуємо, заслухаємо протягом трьох хвилин   представника  шахтарів  і  після  того  розглянемо  надто серйозне питання про сільське господарство,  яке в нас є у порядку денному.

 

     Голосування проводиться в поіменному режимі,  оскільки ми вже з вами за це проголосували. Прошу підтримати.

 

     "За" - 240.

 

     Дякую.

 

     Прошу, висвітліть по фракціях.

 

     За: комуністи - 117 із 118; НДП - 6 із 27; НРУ  -  13  із  15;  "Громада"  -  36  із 36;  СПУ - 20 із 20; "Незалежні" - 8 із 11;  СДПУ(о) - 17 із 18; СелПУ - 7 із 8; зелені

- 8 із 14;  ПСПУ - продовжують бути відсутніми;  позафракційні - 8 із 11.

 

     Шановні колеги!  Я  пропоную:  поки  підійдуть   представники шахтарів,  розпочати  слухати  питання  про сільське господарство. Після  того,  як  завершимо  питання,  надамо  слово  представнику шахтарів.

 

     ------------

 

     Слухається інформація  уряду  про  стан  виконання  постанови Кабінету Міністрів від 18  вересня  цього  року  про  заходи  щодо стабілізації сільськогосподарського виробництва.

 

     Доповідає міністр     агропромислового     комплексу    Борис Карабайович Супіханов.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.,  міністр агропромислового комплексу  України. Шановні  народні  депутати!  Перш  за  все  я  хотів би подякувати народним  депутатам  за  конструктивну  співпрацю  з  питань,   що стосуються ситуації в агропромисловому комплексі.  Скажу відверто, я розумію, що які б аргументи й цифри сьогодні не наводив, вони не задовольняють ні міністерство, ні уряд, ні вас.

 

     Але у  своїй  інформації  я  спробую довести,  що у складних, непростих умовах уряд робить практично все можливе, щоб пом'якшити ситуацію в агропромисловому комплексі.

 

     Коротко поінформую   про  хід  виконання  Постанови  Кабінету Міністрів від 18 вересня  поточного  року  1461  про  заходи  щодо стабілізації   сільськогосподарського   виробництва.  Вам  роздано таблицю,  яка  дає  змогу  оцінити  дії  уряду,  фіксує  конкретні параметри  фінансових  і  ресурсних  залучень держави в АПК.  Слід сказати,  що  тільки  за   рахунок   виконання   даної   постанови агропромисловий   комплекс   зможе   отримати  додаткову  державну підтримку на загальну суму близько 2 мільярдів гривень.

 

     Отже, про  фінанси.  Із  передбачених   графіком   бюджетного фінансування  315  мільйонів гривень на 2 листопада профінансовано 116,3 мільйона гривень,  або 37 відсотків,  у тому числі за  третю декаду жовтня 6,2 мільйона гривень,  або 42 відсотки. Це зумовлено перш за  все  виконанням  дохідної  частини  бюджету  лише  на  51 відсоток,  а  також  тим,  що  73  відсотки видатків спрямовуються сьогодні на погашення заборгованості із соціальних витрат та інших захищених статей.

 

     На придбання буряко- і кормозбиральної техніки з 20 мільйонів гривень   за   рахунок   резервного   фонду   Кабінету   Міністрів перераховано  заводам  через  лізинговий фонд 5 мільйонів гривень. Крім того,  під  гарантію  оплати  заводами  відвантажено  техніки вартістю  13  мільйонів гривень.  На сьогодні виділено 6 мільйонів гривень замість 5 мільйонів гривень,  передбачених постановою,  на закупівлю запасних частин для сільськогосподарської техніки.

 

     У проекті Державного бюджету на 1999 рік передбачається механізм поповнення державного лізингового фонду  та  фінансування  витрат  на  посадку  і догляд за молодими садами, виноградниками і ягідниками.

 

     Принциповим у  постанові,  на  наш  погляд,  є   те,   що   з сільськогосподарських  товаровиробників  списується заборгованість за отримані аванси під держзамовлення за 1994-1996 роки (а  це  за нашими  підрахунками понад 200 мільйонів гривень) та пролонгуються борги 1997-1998 років у сумі 740 мільйонів  гривень.  Здійснюється реструктуризація заборгованості завдяки внесеним змінам строком на три роки цукровим заводам перед  державним  резервом  у  сумі  150 мільйонів гривень.  Це дає можливість уже в листопаді-грудні цього року в цілому поповнити  обігові  кошти  господарств  майже  на  1 мільярд гривень.

 

     Міністерством фінансів,     Міністерством    агропромислового комплексу  узгоджено  також  графік  фінансування  до  кінця  року будівництва  об'єктів  соціальної сфери.  За станом на 2 листопада вже виділено 15,8 мільйона гривень  із  52  мільйонів  гривень  та проведено  взаємозаліки  боргів  минулих  років  на суму понад 600 мільйонів гривень.

 

     З метою стабілізації роботи  птахофабрик  та  спеціалізованих господарств  із  виробництва свинини підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів,  яким  передбачається  виділення  з  державних ресурсів на 1999 рік частини непродовольчого зерна.

 

     Урядом розробляється  також  механізм розрахунків за поставки сільськогосподарським товаровиробникам  у  1999  році  мінеральних добрив. Дані проекти погоджуються з відповідними міністерствами.

 

     Проведення комплексу   осінньопольових  робіт  значною  мірою стримується через те, що бракує або зовсім немає пально-мастильних матеріалів.   З   огляду   на   цю   ситуацію   уряд  уже  виділив нафтопереробним заводам 102 тисячі тонн нафти з 200 тисяч тонн,  і ще 90 тисяч тонн буде виділено в листопаді.

 

     На сьогодні  товаровиробники  повинні були отримати 74 тисячі тонн нафтопродуктів,  вироблених із  цієї  нафти.  Але,  на  жаль, отримано  тільки  40  тисяч  тонн.  З  них  25  тисяч тонн світлих нафтопродуктів і 15 тисяч тонн мазуту.

 

     Відставання, яке ми сьогодні маємо,  виникло насамперед через те, що ми, на жаль, на нафтопереробному заводі в Кременчузі почали відвантажувати  пальне  з  запізненням  із  технологічних  причин. Сьогодні ситуація змінюється. Тільки за вчора відвантажено 5 тисяч тонн пально-мастильних матеріалів.  За цим установлено контроль. І я думаю, що це відставання найближчими днями буде надолужене.

 

     Враховуючи складну ситуацію з пальним,  з держрезерву завдяки допомозі Верховної Ради було направлено більш як  100  тисяч  тонн світлих  нафтопродуктів.  Це  суттєво допомогло товаровиробникам у проведенні комплексу осінньо-польових робіт.

 

     Шановні народні депутати!  Реально оцінюючи загальну ситуацію в  агропромисловому  комплексі держави,  міністерство не применшує гостроти проблем,  розуміє і поділяє вашу тривогу за подальшу долю села.  Ми  ведемо  активний  пошук  виходу із цього становища.  За дорученням  Президента  України   підготовлено   ряд   принципових пропозицій  для  уряду  і парламенту щодо оздоровлення фінансового стану  підприємств,  зменшення  податкового  тиску  на  виробників продукції,  вдосконалення системи матеріальнотехнічного постачання (особливо пальним,  мінеральними добривами,  технічними засобами), запропоновано   корекцію   структури   управління  агропромисловим комплексом.

 

     Сьогодні наше головне завдання -  завершити  польові  роботи, створити  умови для роботи АПК в зимовий період і підготуватися до наступного   сільськогосподарського   1999   року,    напрацювавши фінансову, ресурсну і законодавчу бази.

 

     В яких напрямах ведеться сьогодні практична робота?

 

     Перше. Стабілізація фінансового стану.  Планується поповнення обігових коштів через запровадження фінансовокредитних механізмів. Зокрема,  нами  підготовлено  проект  Указу Президента про основні напрями  фінансовокредитного  забезпечення  сільськогосподарського виробництва.   Передбачається   також  створити  спеціальний  фонд цільового кредитування агропромислового комплексу, але щодо деяких джерел  його  наповнення  ще  потрібно  прийняти  ряд законодавчих актів,  проекти яких ми зараз готуємо. Напрями використання коштів фонду   визначатимуться  урядом.  Це  буде  виключно  фінансування пріоритетних   програм,   пов'язаних   із    забезпеченням    села пальномастильними матеріалами, добривами, засобами захисту рослин, технікою та запасними частинами, насінням тощо.

 

     Друге. Вдосконалення  системи  постачання   пально-мастильних матеріалів,  техніки, запасних частин, мінеральних добрив та інших ресурсів   для   села.   Передбачається   створення   координуючої структури,  яка б займалася суто проблемами матеріально-технічного забезпечення на основі вже існуючих товаропровідних  мереж.  Треба нарешті включити в єдину схему поставок селу ресурсів (на ринкових засадах)    заводи     сільськогосподарського     машинобудування, нафтовидобувні і нафтопереробні підприємства, хімічні підприємства по  виробництву  добрив,  залучити  до  цього   кошти   державного лізингового фонду та систему кредитування.

 

     Ми плануємо  провести  закладку значних обсягів власної нафти (мається на увазі видобутої в Україні) для потреб АПК у  межах  не менш  як  2  мільйони тонн у 1999 році і до початку польових робіт закласти її як мінімум 30 відсотків.  Це дасть  змогу  на  третину забезпечити   галузь   пальним   із  державних  джерел,  здійснити інтервенцію на ринку нафтопродуктів і  стримати  цінове  свавілля, спростити    схему    розрахунків    між    товаровиробниками    і постачальниками пального,  а  також  бюджетом.  І  найголовніше  - приступити  до  закладки  пального  вже  в  цьому році.  За такими механізмами плануємо також поставляти для потреб  села  вітчизняну техніку з машинобудівних заводів.

 

     Третє. Напрацьовується  законодавча  база  для  вдосконалення системи оподаткування. Ми вдячні членам Комітету з питань аграрної політики  за  підтримку під час розгляду проекту Закону про єдиний фіксований сільськогосподарський податок і  думаємо,  що  Верховна Рада вже цього тижня прийме його в другому читанні.

 

     За дорученням   Президента  сьогодні  подано  пропозиції  про скасування податку  на  додану  вартість  на  сільськогосподарську продукцію,   запровадження  концентрації  цих  коштів  на  окремих рахунках     виключно     для     придбання      товаровиробниками матеріально-технічних ресурсів.

 

     Четверте. Міністерство   продовжує   роботу   щодо  створення ефективного   ринкового   середовища,    удосконалення    ринкової інфраструктури,  впорядкування нормативно-правової бази діяльності оптових продовольчих ринків.  Але в нас  є  серйозні  проблеми,  і урядом   було  чітко  визначено,  що  кошти,  які  повертатимуться товаровиробниками на погашення боргів за раніше отримані грошові і матеріальні  позички на зворотній основі,  знову будуть направлені на забезпечення сільського господарства ресурсами.

 

     Загальна сума позичок у перерахунку на вартість зерна  м'якої пшениці  становить більш як 6 мільйонів тонн,  при цьому близько 4 мільйонів тонн,  ви знаєте,  було списано урядом заборгованості за 1992-1996  роки.  Але  на  сьогодні,  на  жаль,  повернуто лише 33 відсотки заборгованості за 1997-  1998  роки,  і  в  нас  є  певні проблеми   щодо   розрахунків   з  областями.  До  речі,  зараз  у Прем'єр-міністра відбувається нарада з керівниками областей саме з цього   питання,   мета   якої   -  поліпшити  все-таки  стан  цих розрахунків.  Непогашення  цієї  заборгованості  зменшує   реальні можливості   держави   для   надання  відчутної  допомоги  селу  в забезпеченні ресурсами.

 

     Наприкінці хочу сказати,  що сьогодні міністерство працює над багатьма  іншими пропозиціями (в тому числі і народних депутатів), спрямованими на стабілізацію становища в сільському  господарстві, зокрема над доопрацюванням законодавчих актів щодо підтримки цін і доходів  сільськогосподарських  товаровиробників,   удосконаленням регулювання   імпорту  продовольчих  товарів,  посиленням  захисту вітчизняного   ринку,    здійсненням    санації    та    подальшої реструктуризації підприємств АПК.

 

     На наше переконання,  у комплексі ці заходи дадуть позитивний результат уже наступного року,  і ми  дуже  розраховуємо  на  ваше розуміння і підтримку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     Прошу висвітлити список. Записався 61 депутат.

 

     Будь ласка,  виставте п'ять хвилин. Депутат Цибенко. За ним - депутат Кухарчук.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибо.  Фракция коммунистов.  Уважаемый Борис Карабаевич!   Я   не   могу   не  верить  тому,  что  вы,  министр агропромышленного комплекса,  говорите,  и вместе с  тем  не  могу избавиться от ощущения, что мы с вами говорим о разных странах.

 

     На прошлой неделе,  будучи в избирательном округе,  я посетил три хозяйства Свердловского района и  районного  центра  Ровеньки. Люди   криком   кричат   о  том,  что  под  урожай  будущего  года подготовлено менее половины пахотной земли.  Причина  одна  -  нет светлых нефтепродуктов.

 

     И как понимать в этой ситуации,  когда видишь, что они крайне необходимы, позицию правительства, которое вводит акцизный сбор на давальческую  нефть.  Ну  как  можно  так  поступать  и  при  этом декларировать,  что  мы  пытаемся  все  сделать  для  того,  чтобы улучшить положение на селе?

 

     Спасибо.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.   Дякую   за   запитання.   Луганська  область постраждала цього року справді найбільше.  Там практично  знищений урожай,  недоотримано,  по суті,  70 відсотків урожаю. Особливо це стосується господарств Антрацитівського і Свердловського районів.

 

     Але я хотів би сказати,  що ті матеріально-технічні  ресурси, які  були  виділені урядом за вашою допомогою,  допомогою народних депутатів,  з  державного  резерву,   справді   були   використані насамперед  для  збирання цукрового буряку за схемою через цукрові заводи  в  рахунок  поставки  цукру  до  державного  резерву.  Але сьогодні  за  рахунок  цієї  партії нафти власного видобутку певну кількість пального буде направлено в усі області (не тільки в  ті, де вирощується цукровий буряк).

 

     Я розумію,  що  держава  сьогодні  при  всьому  цьому не може задовольнити потребу всіх товаровиробників.  Але хочу сказати,  що для  того,  щоб зорати 5 мільйонів гектарів,  нам потрібно близько 125  тисяч  тонн  пального,  яке  ми  будемо   мати   за   рахунок централізованих поставок держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кухарчук.  Будь ласка.  За ним - депутат Дроботов.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передати слово депутату Кондратенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Фракція комуністів. Шановний Борисе Карабайовичу!  Я переконаний, що ви добре розумієте, який резонанс викликала сьогодні  ваша  інформація  серед  сільськогосподарських виробників.  Я  далекий  від  того,  щоб  звинувачувати  у  чомусь Міністерство агропромислового комплексу.  Але наведені вами  цифри просто   прикрашають  реальну  дійсність,  яка  на  сьогодні  є  в сільськогосподарському виробництві.

 

     Ви як міністр добре розумієте,  що  АПК  як  галузь  сьогодні опинилася  на  стадії знищення.  Трудівники села у своїй більшості внаслідок антинародної політики і лакейського  виконання  вказівок наших  заокеанських  господарів вождями нашого українського народу перетворилися вже на жебраків.  Земля,  яка  давала  більш  як  50 мільйонів  тонн  зерна,  сьогодні  дає  десь 25-26 мільйонів тонн, тобто його виробництво зменшилося в два рази. Ще гірший стан справ у   тваринництві.   Я   не  хочу,  шановний  Борисе  Карабайовичу, звинувачувати у всіх бідах вас особисто,  є багато виконробів, які призвели до цього. Але хотілося б почути, по-перше, як ви вважаєте як міністр, що потрібно робити сьогодні?

 

     І по-друге.  Яким би ви  хотіли  бачити  прийнятий  Верховною Радою  закон,  за  допомогою якого можна було б,  говорячи словами Леніна, ухопившись за одну ланку, витягнути весь ланцюг?

 

     Дякую.

 

     СУПІХАНОВ Б.  К.  Дякую вам за запитання. Воно дуже широке. У виступі  я  сказав,  що про гостроту питання ми знаємо і ситуацією володіємо.  Ви праві,  я сьогодні  користуюсь  суто  статистичними даними,  але розумію,  про які обсяги йде мова:  те,  що ми мали в сільському господарстві,  і  те,  що  маємо.  Причин  тут  справді багато.

 

     У чому  я  бачу  вихід  із  кризи?  Я  сказав,  що ми повинні виходити з того, що галузь сільського господарства має працювати в умовах  фінансового  оздоровлення.  У  своїй  інформації  я  навів приклади заходів,  які,  на мою думку, повинні поліпшити ситуацію. Зокрема,  ми  відпрацьовуємо  механізм  створення  фонду кредитної підтримки   галузей   агропромислового   комплексу.   Без   цього, безумовно, ми нічого не зробимо.

 

     Що стосується  джерел,  то  щодо  них Верховній Раді потрібно справді прийняти законодавчі акти,  і ми  такі  пропозиції  будемо вносити.  Я  сказав,  що без матеріально-технічного оновлення бази АПК ми нічого в сільському господарстві  не  зробимо.  І  в  цьому плані ми робимо певні кроки. Але я хотів би сказати вам, неможливо просто за бажанням за один раз створити такі  умови,  щоб  відразу вирішити всі питання.

 

     Треба створити  нормальну  інфраструктуру,  яка  б  витіснила посередників.   Скажімо,   ми   плануємо,    щоб    у    нас    із пально-мастильними   матеріалами   в   Україні   працювали  дватри нормальних трейдери або постачальники.

 

     Те ж стосується і техніки.  Ви знаєте, що створено лізинговий фонд,  він  працює.  Тобто напрями я окреслив.  Інша справа - яким буде наповнення  бюджету,  яким  буде  наш  конкретний,  фактичний ресурс  і  наскільки  ми  зможемо допомогти селу.  Я назвав суму 2 мільярди,  що передбачена проектом цієї постанови.  Це  начебто  і багато,  і  водночас мало.  Я знаю,  що зараз будуть виступати від комітетів,  висловлюватиметься критика з цього приводу і,  мабуть, вона буде правильною, тому що стан справ, на жаль, складний. Але в той же час хочу  сказати,  що  це  реальні  гроші,  які  підуть  у виробництво. Якщо ми минулого року почали поставку пального трошки із запізненням,  то цього року (я сказав вам) ми  плануємо  вже  в грудні  зайнятися  накопиченням  пальномастильних матеріалів і цим самим створити нормальні умови,  щоб  у  нас  на  цьому  ринку  не стрибали ціни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Карабайовичу!  Я звертаюся й до вас,  і до тих,  хто ставить запитання.  Це дуже широке питання.  І  в  одній відповіді про все сільське господарство ви все одно не розповісте.

 

     Депутат Дроботов. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово Сергею Васильевичу Довганю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ). Фракція  Селянської партії України.  Шановний Борисе Карабайовичу! Ви в доповіді  говорили,  що  село,  як  і  вся  Україна,  починає працювати в ринкових умовах. Як ви вважаєте, такі чинники ринкової економіки,  як ціни на  сільськогосподарську  продукцію,  проценти банків,  податки,  відповідають тим завданням, які сьогодні стоять перед нашим сільським господарством?

 

     СУПІХАНОВ Б.К. Однозначно - ні.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Дуже  правильно.  Тоді  далі.  Яких   конкретно заходів  ви  б  запропонували  вжити разом з Верховною Радою,  щоб вирішити оці проблеми з цінами, з процентами банків і таким іншим? Що   конкретно  Кабінет  Міністрів  та  ви  чи  ваше  міністерство пропонуєте зробити?

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Перше  -   стабілізувати   фінансовий   стан, поповнити  обігові  кошти через запровадження фінансово- кредитних механізмів.  Це  те,  що  я  вже  казав.   Для   цього,   зокрема, підготовлено   проект   Указу   Президента   про  основні  напрями фінансово-кредитного      забезпечення      сільськогосподарського виробництва.   Передбачається   також  створити  спеціальний  фонд цільового кредитування агропромислового комплексу. Але щодо деяких джерел  його  наповнення ще треба прийняти ряд законодавчих актів, проекти яких нами зараз  готуються.  Ми  розраховуємо  й  на  вашу підтримку.

 

     Напрями використання коштів будуть визначатися урядом.  Кошти виділятимуться виключно на фінансування програм забезпечення  села пально-мастильними   матеріалами,   добривами,   засобами  захисту рослин.  І вже сам такий чинник,  як використання 1 мільйона  тонн світлих  нафтопродуктів на нашому внутрішньому ринку (я думаю,  ви це розумієте),  стабілізує ціни на нафтопродукти і не  буде  отого коливання цін, яке ми сьогодні маємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Борисе    Карабайовичу.    Слово    для співдоповіді має голова Комітету з  питань  аграрної  політики  та земельних відносин народний депутат Мороз Олександр Олександрович. Будь ласка, десять хвилин.

 

     МОРОЗ О.О. Шановні депутати! Шановні виборці! Кілька слів про історію   цього   питання.  Зважаючи  на  загострення  ситуації  в агропромисловому комплексі,  комітет  Верховної  Ради  на  початку вересня  провів  відкрите  засідання  за  участю  голів профільних комісій обласних  рад,  керівників  Міністерства  агропромислового комплексу,    працівників    Кабінету   Міністрів,   представників господарств і розглянув це питання.  У цьому засіданні взяв участь Голова Верховної Ради.

 

     Пропозиції учасників  засідання  були  комітетом  максимально враховані під час підготовки  проекту  постанови  Верховної  Ради. Розробкою  цього  документа  займалися  працівники  і Міністерства агропромислового   комплексу,   і   Кабінету   Міністрів,    тобто передбачалися   потрібні   й   реальні   заходи  для  стабілізації сільськогосподарського виробництва.

 

     Уряд же запропонував вжити цих заходів самостійно,  оскільки, мовляв,  це  його  конкретний  обов'язок,  і  18  вересня  прийняв Постанову  про  заходи  щодо  стабілізації  сільськогосподарського виробництва.   Ця   постанова  увібрала  частину  пропозицій,  які розроблялися у Верховній Раді,  хоч були зменшені обсяги  багатьох заходів.

 

     Сьогодні ми  слухаємо  інформацію  Кабінету Міністрів про хід виконання  його  ж  постанови.  Факт  сам  по  собі   промовистий. Парламент  уперше  намагається  саме  так  вплинути  на діяльність підвідомчого органу й добитися якщо не підтримки,  то хоча б уваги до села.

 

     Відверто кажучи,   аналізувати   нічого.  Постанова  Кабінету Міністрів ним же й  підвідомчими  йому  органами  не  виконується. Схоже   вона   і  приймалася  для  окозамилювання,  для  прикриття напередодні розгляду звіту Кабінету Міністрів.

 

     Передбачений першим  пунктом  постанови  графік  фінансування підприємств  агропромислового  комплексу  міністерством розроблено своєчасно,  але вже  півтора  місяця  Кабінетом  не  розглядається взагалі.

 

     Тим часом  на  фінансування галузі виділено лише чверть суми, передбаченої бюджетом.  Вдумайтеся  -  приблизно  по  6  мільйонів гривень   на   область.   Якщо  говорити  про  підтримку  власного виробництва,  то передбачено по одній гривні на гектар ріллі. І ця межа зупинена незаконнонародженим секвестром Президента, прийнятим відповідним указом.

 

     Навіть на протиепізоотичні заходи виділено  всього  приблизно десяту  частину мізерної суми.  Немає ніяких гарантій щодо захисту від епізоотій. Проблематичною є робота ветсанутильзаводів - нізащо придбати  вакцини.  Якщо  передбачене  згаданим  указом скорочення видатків по всьому народному господарству становить 19  відсотків, то по аграрному комплексу - наполовину.

 

     А ми   всюди  чуємо  -  пріоритетна  галузь!  Увага  уряду  і Президента!  Розмови, зустрічі, турботи з усіх боків про селян! Як би не так!..

 

     Постановою уряду   передбачалося  виділення  200  тисяч  тонн української нафти для потреб  галузі.  Половина  її  на  переробку надійшла,   але  половина  цієї  злиденної  кількості  виробленого пального до села не прибилася...  У дев'ять областей не надійшло й кілограма  пального...  Як же цукрові заводи не будуть зупинятися, якщо в них немає мазуту,  а  в  господарствах  немає  солярки  для збирання  цукрових  буряків?!  До  того  ж мазут,  навіть той,  що передбачено,  виділяється  не  тим  заводам,  які   перелічені   в постанові Кабінету Міністрів і відповідно до його доручення...

 

     Ніякої надії немає й на придбання 150 тисяч тонн мінеральних добрив -  а  це  третина  від  потреби! Переважна більшість господарств добрив узагалі не вносить.

 

     Одним із  пунктів постанови передбачалося закладення в бюджет наступного року  500  мільйонів  гривень  для  лізингового  фонду. Погляньте проект бюджету, який надісланий від Кабінету Міністрів у Верховну Раду: там навіть рядка такого немає! Як, до речі, немає й натяку  на  держзамовлення,  яке  в нашій постанові визначалося як один з аргументів  чи  стимулів  для  надання  державою  підтримки господарствам  у  вигляді  передоплати тієї продукції,  котра буде надходити на держзамовлення.

 

     Із компенсацією   витрат  на  соціальну  сферу  -  ще  гірше. Президент у десять разів скоротив обсяги  асигнувань,  уряд  після прийняття власної ж постанови не виділив ні копійки!  Мало надії і на завершення взаємозаліків.

 

     Можна робити висновок,  що уряд і не збирався виконувати свою ж  постанову,  тим паче - прислухатися до пропозиції щодо контролю за постачанням пально-мастильних  матеріалів  та  інших  ресурсів, перегляду  системи податкових пільг,  фінансування держзамовлення, контролю за лізингом.  Лізинг сьогодні працює як ще одна годівниця для  посередника  (за  бюджетний,  до речі,  кошт!),  котра вдвічі здорожчує селянину вартість техніки.  За такою  схемою,  звичайно, він працювати не повинен.

 

     Уряд демонструє   нездатність  вирішувати  більшість  проблем села.  Чого варта наруга над людьми при відключенні електроенергії навіть  в господарствах,  що не заборгували за енергію.  До того ж плата за енергію  стягується  з  сільгоспвиробників  у  доларовому еквіваленті,  що означає подвоєння тарифів.  Іншими словами,  уряд надіває ще одну петлю на  село.  Причому  робиться  це  у  вигляді наруги,  коли  через кожні дві години вимикається енергія,  хоча в цей час,  може,  треба на 150 метрів воду підняти.  Руйнуються всі системи водопостачання,  адже вимкнути кілька разів таку установку

-  це  означає  знищити  свердловину.  Це  розуміє  будь-хто  -  і технолог, і еколог, і господарник.

 

     Треба також  врахувати,  що банк "Україна" розвалений і в цих умовах державна частка акцій (більше  12  процентів)  продана  без аукціону комерційній структурі, причому тій комерційній структурі, яка заборгувала цьому  банку  близько  20  мільйонів  доларів,  що врешті означає в сумі мало не весь статутний фонд банку. Треба щоб профільний Комітет з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності проаналізував  цю  ситуацію,  подивився  що  це за торги,  яка тут функція,  до речі, Фонду держмайна, який контролює державну частку акцій,   і  чому  все  це  робиться  без  конкурсу?  Це  ж  просто пограбування серед білого дня, при всьому народі.

 

     Мені, чесно кажучи,  шкода тут міністра,  бо міністерство  не здатне  виділити  (вдумайтеся!)  41  тисячу  гривень  на рятування коноплярства - перспективної  експортної  галузі.  Ця  сума  менша вартості   двох   молотарок,   котрі  будуть  знищені,  як  і  вся технологія.  Будуть втрачені  унікальні  спеціалісти!  Те  ж  саме чиниться з льонарством, вівчарством, виноградарством, хмелярством, селекцією,  меліорацією - тобто  із  тими  галузями,  які  завжди, скрізь у світі підтримувалися і підтримуються державою.

 

     Можна говорити  й  далі,  але шкода часу,  та й не варто,  бо відразу почуєш докори, мовляв, це нападки. Послухаєш випуски новин

- ніби в перевернутому світі: усе робиться, все добре, все ладком. От аби ще клятий парламент палиці в реформи не стромляв, то скрізь уже був би ажур, принаймні село б уже не обурювалося, мовчало б, а за Шевченком - благоденствувало б.  Пригадуєте:  "Все мовчить,  бо благодєнствує"? Так оце і в нас зараз.

 

     Учора (новини  послухайте!)  високий  чиновник  запросив собі підлеглих обласних чиновників.  Він  говорить  їм  неправду,  вони сидять  в  аудиторії  - розуміють,  що він каже неправду.  Глядачі дивляться і бачать,  що на екрані суцільна брехня.  І робиться  це все,  ніби так і потрібно робити,  бо це, бачите, така своєрідна в нас держава,  своєрідна демократія і  своєрідний  підбір  випусків новин тими, хто керує засобами масової інформації.

 

     До того  ж  і  звернутися ні до кого.  У Прем'єра так і немає заступника,  який займався б повністю цією галуззю.  Нав'язали  цю роботу  Миколі  Петровичу.  А в нього стільки інших обов'язків!  Я думаю,  йому  аби  з  ними   справитися,   аби   тільки   здоров'я вистачало...

 

     Ні в  уряді,  ні  в  Адміністрації  Президента  цим  ніхто не опікується - є ж важливіші справи:  то збирати сили для  наступних виборів,   то  розставляти  вірнопідданих  на  владні  посади,  то переслідувати тих, хто не вміє лизати.

 

     Характерний приклад  -  викручування  рук  ректору  колишньої Житомирської  агроакадемії  і  всьому колективу вузу із залученням усієї  виконавчої  раті.  Аякже  -  треба  звільнити   місце   для догідливого  недавнього  голови обласної адміністрації.  Що він не вчений,  що він не має досвіду - те не має значення,  тим краще  - говорити  не  буде,  а  робитиме  те,  що  наказано.  А цей ректор

-член-кореспондент та ще й, гляньте, розумний: у світі авторитетом користується! Навіщо він потрібен?

 

     Комітет пропонує  прийняти  коротку  постанову такого змісту: визнати  роботу  уряду  незадовільною,  запропонувати   Президенту самому  визначитися  стосовно тих,  хто не виконує і не збирається виконувати ні своїх рішень, ні указів Президента.

 

     Сподіваюся, що депутати  підтримають  таку  постанову.  А  не голосуватиме за неї,  можливо,  тільки частина тих,  хто був проти відставки Кабінету Міністрів. Не будуть, мабуть, голосувати й ті з них,  кому  чим гірше - тим краще.  Іншого висновку я зробити,  на жаль, не можу.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Олександре Олександровичу, я думаю, обійдемося без запитань?

 

     Шановні колеги, є така пропозиція... (Шум у залі).

 

     Іване Олександровичу!  Зараз я звернуся до  залу,  і  ми  все демократичним шляхом, як ви нас учили, вирішимо.

 

     Є така   пропозиція.   Ви   чули   і   доповідь  міністра,  і співдоповідь голови профільного комітету,  чули проект  постанови. Давайте   за  браком  часу  ми  вчинимо  сьогодні  дещо  поіншому: послухаємо тих, хто виступає проти цього проекту постанови. Є такі в залі, хто проти проекту постанови про підтримку села?

 

     Іван Олександрович Заєць. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Я виступаю ось проти якої частини цього проекту постанови. У ньому пропонується  ввести посаду віце-прем'єра з питань АПК.  По-перше, ми  повинні  дуже  чітко  розглянути   саме   цю   пропозицію.   У Конституції,  ви  знаєте,  визначено,  що в уряді може бути чотири віцепрем'єри:  один перший віце-прем'єр  і  три  віцепрем'єри.  На сьогодні ми маємо усіх чотирьох віце-прем'єрів.

 

     Тоді давайте  будемо думати,  що будемо робити:  зараз посаду якогось  віце-прем'єра  скорочувати  і  призначати  цього   нового віцепрем'єра  чи,  можливо,  будемо  вносити зміни до Конституції? Співдоповідач Олександр Мороз нічого з цього приводу не сказав. Ми не повинні приймати необдуманих рішень.

 

     А по-друге,   я  вважаю,  що  принципово  не  можна  сьогодні запроваджувати ще одну посаду віце-прем'єра,  тому що це, справді, буде  ще  одна  удавка  для  сільського  господарства.  Ми  з вами приймали Закон про Кабінет Міністрів (на жаль,  його не  введено), де запропонували функціональний підхід до управління, бо ми хотіли скоротити кількість міністерств і всяких державних  комітетів  для того,  щоб  управління  було ефективним,  щоб було більше секторів цього управління.

 

     Замість того щоб цей закон вводити в дію, ми далі продовжуємо нарощувати  бюрократію,  думаючи,  що  вона  допоможе цьому самому селянину.  Вчора ми знову ж таки без обговорення приймали  рішення про те,  щоб виділити із резервного фонду 50 мільйонів гривень, не обговоривши  як  ці  50  мільйонів  гривень   дійдуть   до   цього колгоспника.

 

     Такі постанови  ми  приймаємо кожного року і знаємо,  що саме селянин,  саме КСП ніколи не одержували цих коштів.  Гроші йшли  у якісь  посередницькі  структури,  підвищувалися  ціни,  вимивалися кошти,  але сам селянин нічого не одержував. Можна було і потрібно було  вчора  обговорити  це  питання з тим,  щоб віднайти механізм передачі цих коштів саме КСП.

 

     Ви добре знаєте,  що сьогодні  в  принципі  є  і  солярка,  і бензин.  Але  немає коштів у КСП.  Немає цих грошей і за продукцію 1998 року.  І не буде цих грошей майже за половину продукції  1999 року. От над чим ми мали б сьогодні замислитися. Як підвищити ціни на сільськогосподарську продукцію,  як запустити механізм  випуску своєї  техніки?  Чому  за  7  років не маємо серійного виробництва нашого комбайна?  Чому за 7 років ми не  маємо  виробництва  іншої техніки?  Про  це  ми  не  говоримо,  ми  говоримо про відновлення "старых производственных  связей",  а  про  свого  виробника,  про створення своїх робочих місць ми не хочемо думати. Хоча знаємо, що в нас є в Україні всі можливості для цього.

 

     Отже, щодо пропозиції про запровадження посади віце-прем'єра, я вважаю, не можна цього робити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Олександровичу.

 

     Усі, хто   хотів   висловитися   проти   прийняття   рішення, виступили. Я пропоную визначитися. Скажу лише маленьку репліку.

 

     Іване Олександровичу, давайте не будемо думати за Президента. Нехай  він думає,  як вводити посаду.  Є три віце-прем'єри,  нехай перерозподіляє.

 

     Ставлю на голосування проект Постанови про  інформацію  уряду щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України...

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні колеги!  Будь ласка, давайте проголосуємо непоіменно. Не всі були готові.  Я прошу  проголосувати  за  прийняття  цілком нормальної постанови. Прошу голосувати.

 

     "За" - 218.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 205.

 

     Рішення прийнято.  Голосування   проводиться   в   поіменному режимі.  Прошу  зосередитися.  Ставлю  на голосування в поіменному режимі проект постанови. Прошу голосувати.

 

     "За" - 233.

 

     Дякую. Прошу висвітлити результати голосування за фракціями.

 

     За: комуністи - 111 із 115; НДП - 11 із 26; Народний рух - 12 із 23;  "Громада" - 33 із 33; зелені - 8 із 14; соціалісти - 20 із 20;  "Незалежні" - 5 із 7; соціал-демократи - 14 із 15; селяни - 7 із 8; прогресивні соціалісти - 4 із 5; позафракційні - 8 із 12.

 

     -------------

 

     Шановні колеги!  Згідно із тим, що ми проголосували, слово на три хвилини  надається  голові  Центрального  комітету  Профспілки працівників вугільної промисловості Турманову Віктору Івановичу.

 

     ТУРМАНОВ В.І.,   голова   Центрального   комітету  Профспілки працівників  вугільної  промисловості  України.   Уважаемый   Адам Иванович!   Уважаемые  народные  депутаты!  Прежде  всего  я  хочу поблагодарить всех,  кто  голосовал  за  предоставление  слова  от шахтеров,  чтобы сегодня вкратце было проинформировано о ситуации, которая сложилась в угольной  отрасли  и  в  связи  с  предстоящим бюджетным финансированием.

 

     Сегодня в  структуре  Министерства  угольной  промыш-ленности Украины работает 210 шахт по добыче угля.  С начала текущего  года ими добыто 56 миллионов 752 тысячи тонн угля, задание выполнено на 91,  9 процента, дополнительно по сравнению с прошлым годом добыто более  645  тысяч  тонн  угля.  Однако задолженность по заработной плате увеличивается.  По состоянию на 1 ноября текущего  года  она составляет   2,3   миллиарда  гривень:  Пенсионному  фонду  -  1,1 миллиарда,  0,5 миллиарда - бюджету и  долг  по  заработной  плате шахтерам составляет 700 миллионов гривень.

 

     Не выполняются в полном об еме протоколы от 27-29 мая и от 26 июня между правительством и профсоюзами  после  майской,  июньской акций этого года,  которые проходили в городе Киеве. На сегодня за август месяц задолженность составляет  47  миллионов  гривень,  за сентябрь - 107 миллионов гривень. Такое положение вызывает высокую социальную напряженность в трудовых коллективах регионов, что, как правило, приводит к акциям протеста, в том числе длительным.

 

     Сегодня шахтный   фонд  находится  в  критическом  состоянии. Каждая третья шахта  эксплуатируется  более  50  лет,  из  них  41 введена в эксплуатацию более 70 лет назад.  Только по этой причине в текущем году доля 118 шахт,  или 50,4 процента,  в общей  добыче угля составляет всего 15 процентов. Очень высокий процент износа и старения производственного фонда.  Из 10  тысяч  единиц  основного стационарного  оборудования  более  2,5  тысячи  единиц  полностью отработали свой нормативный  ресурс.  Немедленной  замены  требуют каждая  пятая под емная машина,  каждый третий вентилятор главного проветривания.

 

     Сегодня средняя глубина выработки составляет  717  метров,  а это газ, это повышение температуры, выбросы и так далее.

 

     Убытки отрасли   как   дотационной   всегда   покрывались  из государственного бюджета. Но в 1995 году реформаторами вообще была прекращена  дотация  отрасли,  что  привело к большой кредиторской задолженности.  И лишь в 1996 году  после  забастовки  шахтеров  и поддержки   Верховной   Рады   отрасли  были  возвращены  дотации, поддержка  государства.  Шахтеры   стали   заложниками   бездумной политики руководителей государства.

 

     Многолетнее целенаправленное  недофинансирование,  навязанная бартеризация,   лишение   отрасли   в   угоду    Мирового    банка государственного   заказа   на   уголь   в   сочетании  с  разбоем коммерческих структур привели ведущую отрасль украинской экономики к  краху,  шахтеров обрекли на нищенское существование.  Сегодня в отрасли идет настоящая война,  ибо каждые сутки  происходит  10-15 тяжелых   аварий,   гибнет   один-два   горняка,   80-90  горняков травмируется, 10 шахтеров получают профессиональные заболевания.

 

     В текущем году, как вы знаете, произошли крупнейшие аварии на шахтах  имени  Скочинского,  Петровского,  имени  ХІХ партс езда с большими человеческими жертвами. Сегодня в отрасли катастрофически не  хватает  средств  индивидуальной  защиты,  обеспеченность  ими составляет 30 процентов. По этой причине многие шахтеры опускаются в шахту без самоспасателей и респираторов.

 

     Рискуя каждый   день  жизнью,  шахтеры  по  полгода  и  более работают без оплаты за свой каторжный труд. Многим из них зарплата выплачивается посмертно.  То есть ценой выживания шахтерской семьи все чаще становится смерть кормильца.

 

     В то же время  правительство  предлагает,  а  Верховная  Рада ежегодно  утверждает недостаточное финансирование отрасли.  В 1997 году отрасли было выделено 1,9 миллиарда гривень,  в 1998  году  - 1,6 миллиарда гривень, или 42 процента от потребности.

 

     В проекте  бюджета  на 1999 год правительством предлагается 1 миллиард 621 миллион гривень.  На фоне падения гривни  это  в  два раза меньше, чем в текущем году.

 

     В отрасли  идет  "дикая"  реструктуризация.  Сейчас  в стадии закрытия и ликвидации находятся 46 шахт и два разреза. На эти цели предусмотрено  240  миллионов  гривень при минимальной потребности 1,2 миллиарда гривень.  В  результате  трудящиеся  на  закрываемых шахтах   оказались  незащищенными.  Шахтерские  города  и  поселки обречены - происходят проседания почвы, подтопления, загазирование территории.  Закрытие  шахт  проводится  без  учета  экологических последствий,  что приводит  к  катастрофическим  результатам.  Уже сегодня  сложилась  кризисная  экологическая  ситуация  в  городах Краснодоне,  Червонограде,  Нововолынске,  Стаханове.  Только   по стахановскому  региону  для  ликвидации последствий необходимо 560 миллионов гривень. Будет затоплено 610 гектаров земли, 183 частных домостроения будут разрушены.

 

     Для того   чтобы   отрасль  поднять  из  руин,  не  подорвать энергетическую базу и безопасность Украины, необходимо на 1999 год как минимум 5,5 миллиарда гривень.

 

     Уважаемые депутаты, обращаясь к вам с этой высокой трибуны по поручению профсоюзов и трудящихся  отрасли,  я  просил  бы,  чтобы предлагаемая правительством строка в проекте бюджета на 1999 год - 1 миллиард 621 миллион  гривень  не  была  принята,  так  как  это приведет  к  срыву  намеченной  программы  по  выведению  угольной отрасли из кризиса,  нарастанию социальной напряженности в стране, подрыву экономической базы и безопасности Украины.

 

     Уважаемые депутаты!  Сегодня  здесь,  у  стен Верховной Рады, находятся шахтеры. Проводится акция. Мы не хотели бы ее проводить! Мы  не  хотим,  нам  надоело появляться здесь,  в столице,  городе Киеве.  Я вам это официально заявляю.  Но шахтеры далее просто  не могут терпеть!  Не выплачивается заработная плата.  Я говорил, что даже  средствами  индивидуальной   защиты   шахтеры   сегодня   не обеспечены!  Это  - преступление,  когда шахтер опускается в шахту без средств индивидуальной защиты!

 

     Мы сегодня  требуем  решения  двух  вопросов  (ничего  больше шахтеры  не  требуют!)  -  наладить  ежемесячно выплату заработной платы и дать достаточное  финансирование  отрасли.  Я  просил  бы, уважаемые народные депутаты, поддержать требования шахтеров.

 

     Большое спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе  Івановичу.  Я звертаюся до вас і прошу передати тим,  хто зараз перебуває біля стін Верховної Ради, що народні обранці,  принаймні та частина народних депутатів,  яка зараз присутня в залі і слухала вас,  з  розумінням  ставиться  до проблем  шахтарів,  як  і до проблем інших трудящих.  Гадаю,  ваші пропозиції будуть розглянуті під час розгляду  проекту  державного бюджету. Дякую.

 

     І на завершення,  шановні колеги.  До мене звернувся народний депутат Косаківський із депутатським зверненням про те,  що я  дав неточну  інформацію  щодо  його  позачергових публікацій у "Голосі України".  Вибачте,  я  мав  на  увазі  позачергове   публікування "Голосом України" вашого портрета, досить гарного.

 

     На цьому пленарне засідання завершено. До завтра.

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ЄДІН О.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  102, Кіровоградська область).  Відомо, що залізничний транспорт України відіграє провідну роль у забезпеченні перевезень  пасажирів  як  у межах держави,  так і за її кордони.  Досить сказати,  що минулого року послугами  залізничників  скористалися  понад  565  мільйонів чоловік.

 

     Та останнім  часом,  як  зазначав у доповіді перший заступник генерального директора Укрзалізниці Ю.Федюшин,  залізниці  України опинилися  у  вкрай  важкому  становищі  щодо  забезпечення попиту населення в перевезеннях,  що  пояснюється  припиненням  оновлення парку пасажирських вагонів.

 

     До Укрзалізниці надходять попередження про можливе припинення курсування українських вагонів до держав  СНД  та  країн  Західної Європи   через   їх   невідповідність   вимогам   сучасного  рівня обслуговування пасажирів, що негативно відіб'ється на іміджі нашої держави на міжнародній арені.

 

     Я хотів би нагадати, що з метою поліпшення стану пасажирських перевезень Кабінетом Міністрів України ще 11 жовтня 1994 року було прийнято Постанову за 703 про організацію виробництва пасажирських вагонів,  але через фактичну відсутність фінансування її виконання в Україні зірвано.

 

     Закон України  про залізничний транспорт передбачає придбання рухомого  складу  для  перевезень  пасажирів  за  рахунок   коштів державного  бюджету,  але це не виконується і кошти не виділялись. Можливо,  хоча б у державному бюджеті на 1999 рік ми закладемо 100 мільйонів   гривень   на   придбання   рухомого   складу,   як  це запропоновано  Комітетом  з  питань  будівництва,   транспорту   і зв'язку.

 

     Ще 1995  року  Укрзалізниця прийняла рішення про модернізацію наявних   пасажирських   вагонів   на   власних   заводах   шляхом впровадження  капітальновідновлювального  ремонту із застосуванням європейського досвіду,  для  чого  власне  і  буде  направлено  15 мільйонів доларів іспанського кредиту.

 

     Підтримуючи проект   постанови   Верховної   Ради,   внесений Комітетом з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  з  цього питання,  я закликаю всіх депутатів, кому небайдужий стан справ на залізничному транспорті, проголосувати за цей проект.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Група  "Незалежні".  Інформація  уряду  про  стан  виконання своєї постанови свідчить про те,  що Міністерство АПК не турбується  про стабілізацію становища в сільському господарстві.

 

     Із 16  пунктів  постанови виконано тільки 2.  Це свідчить про повну  безвідповідальність  керівництва  Міністерства  АПК   перед державою і народом України.

 

     Некерований, "дикий" ринок,  який панує в державі, призвів до кризи управління  в  усіх  галузях,  у  тому  числі  в  сільському господарстві України.  Як можна допустити, щоб вирощений урожай не збирали? За Біблією - це великий гріх, який може стати для держави великою бідою.

 

     Засоби масової  інформації  часто  критикують  Верховну  Раду України  за  несвоєчасне  прийняття  законопроектів,  що   стримує сільське   господарство   в  його  розвитку.  Підстави  для  таких зауважень  є.  Але  давайте  подивимося,  як  виконуються  закони, прийняті  Верховною  Радою  України.  Наприклад,  як діє Закон про особливості приватизації в АПК,  яким передбачено,  що контрольний пакет  акцій  (51  відсоток) переробних підприємств повинен бути в руках сільгоспвиробників.

 

     Цим законом  передбачено   в   короткий   час   піднести   як сільськогосподарські підприємства,  так і переробні (молокозаводи, м'ясокомбінати,  цукрові заводи тощо).  На  превеликий  жаль,  цей закон  сьогодні  не  працює.  Чому  Міністерство  АПК  не здійснює контроль за виконанням цього закону?

 

     Інший приклад,  який  показує,  як  неправильно   на   місцях виконують   Указ   Президента   України  167/98  про  заходи  щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами і державними цільовими фондами.

 

     Особливо це  стосується підприємств АПК.  Податкові інспекції заблокували рахунки  підприємств,  реалізацію  готової  продукції, ввели   ПДВ   на   відвантажену  продукцію,  заборонили  вексельні взаєморозрахунки  за  електроенергію.   Тобто   практично   довели виробничу  діяльність підприємств-боржників системи АПК до повного паралічу.

 

     Незрозуміло, чому керівництво  Міністерства  АПК  не  ставить сьогодні  це  тривожне питання перед Президентом,  Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів.

 

     Через безвідповідальне   підвищення   акцизних   ставок    на горілчані вироби, вино, пиво зупинилися підприємства незалежно від форм власності,  унаслідок чого держава щоденно  втрачає  мільйони гривень.

 

     А я    інформував   вас,   шановний   міністре   АПК   Борисе Карабайовичу,  про  недоцільність  цього  заходу,  який   завдасть великих збитків країні.

 

     Сьогодні шахтарі   біля   будинку   Верховної   Ради  України висловлюють своє незадоволення.  А що буде,  коли завтра з'їдуться робітники АПК,  вчителі та лікарі з сільської місцевості,  які рік не отримують зарплати?

 

     Всі розуміють,  що чинна податкова система  є  зашморгом  для підприємств  АПК.  Потрібно  зменшувати  податки  -  це приведе до зростання виробництва.

 

     Цими питаннями щохвилинно повинно займатися Міністерство  АПК та його структури по вертикалі на місцях.

 

     Тому я   буду  голосувати  за  проект  постанови  профільного комітету.