Стенограма пленарного засідання

03 листопада 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  3  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  і  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  пленарне  засідання  Верховної  Ради.  Прохання   до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу реєструватися. Ввімкніть систему.

 

     Встигли зареєструватися   289   народних  депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Народний депутат Кірімов звертається  до  Президента  України Леоніда    Даниловича   Кучми   з   приводу   вісімнадцятимісячної заборгованості з виплати заробітної плати  працівникам  управління меліоративної   системи   Іванківського   та   Поліського  районів Київської області. Прошу визначитись.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення прийнято.

 

     Про направлення підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 191.

 

     Прошу підтримати про направлення,  проголосуйте,  будь ласка. Депутат Шевченко не встиг проголосувати. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 222.

 

     Народний депутат   Кірімов  звертається  до  Прем'єр-міністра України  Пустовойтенка   з   приводу   того,   що   електроенергія колективним    сільгосппідприємствам    та   автомобілі   "Daewoo" продаються лише  за  долари,  хоч  відомо,  що  населення  одержує заробітну плату в гривнях.

 

     Будь ласка, про направлення.

 

     "За" - 189.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народний депутат  Євген  Васильович  Красняков звертається до міністра вугільної промисловості  у  зв'язку  з  нереагуванням  на звернення   депутатів   стосовно  ситуації,  що  склалася  навколо Центральної   збагачувальної   фабрики   "Кондратівська"    (місто Горлівка).

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 202.

 

     Прийнято.

 

     Прошу підтримати   перший   запит   -  депутата  Кірімова  до Президента.  Вісімнадцять місяців не виплачують заробітну плату  у двох районах людям,  які виконали роботу з меліорації. До того ж у такій складній зоні, як Іванківський та Поліський райони Київської області.

 

     Прошу підтримати. Соціал-демократи, проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 247.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ----------

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід  зі  складу  депутатської  фракції Народно-демократичної  партії  народних  депутатів України Валерія Григоровича Акопяна,  Олександра Юрійовича Данильчука,  Костянтина Валентиновича   Жеваго,   Віктора   Миколайовича  Короля,  Олексія Юрійовича  Кучеренка,  Ігоря  Степановича   Насалика   і   Леоніда Борисовича Пашковського.

 

     Інформую, що  29  народних  депутатів,  обраних  від гірських районів України,  відповідно до частини 6 статті 4.2.3  Регламенту Верховної  Ради  створили  неформальну  депутатську  групу з метою об'єднання  зусиль  для  розв'язання  проблем  гірських  населених пунктів.  Координатором групи визначено народного депутата Віктора Юстимовича Жердицького.

 

     ----------

 

     Шановні народні депутати!  Враховуючи домовленість,  якої  ми досягли  раніше,  я  сьогодні  буду надавати слово від фракцій,  а завтра - за списками.  Тому  надаю  слово  від  групи  "Незалежні" депутату Івану Захаровичу Кірімову.  Будь ласка.  Час,  який у нас залишився, - 23 хвилини.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Шановні колеги! Дозвольте зачитати  звернення  третьої  сесії  двадцять  третього  скликання Іванківської районної ради Київської області до  Голови  Верховної Ради України Олександра Миколайовича Ткаченка.

 

     "Депутати Іванківської  районної ради Київської області і все населення району,  який безпосередньо межує з тридцятикілометровою зоною  ЧАЕС,  з  обуренням  сприйняли  звістку  про  перегляд  зон радіоактивного забруднення і вилучення з них переважної  більшості населених  пунктів нашого району.  Підготовлено відповідний проект постанови Кабінету  Міністрів  України.  Спеціалісти  Міністерства України  з  питань  надзвичайних  ситуацій  та  у  справах захисту населення  від  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  намагаються довести,   що   за   даними   багаторічних   досліджень   продукти сільськогосподарського виробництва в Іванківському районі чисті  й придатні для споживання без обмежень.

 

     Водночас дозволено    використання    продуктів    харчування місцевого виробництва навіть у дитячих  закладах.  Не  звертається увага  на  негативний вплив постійної дії малих доз радіації.  Але статистика захворювань свідчить про інше.  В Іванківському  районі за  останні  вісім  років  співвідношення  померлих  до народжених становить 3,3 до 1.  Удвічі зросла  смертність.  Щороку  населення району зменшується на понад 1000 чоловік.

 

     За даними медичних оглядів у 1997 році визнано здоровими лише 7,4 відсотка дорослого населення і 1,2 відсотка дітей. 74 відсотки дітей  у  районі  хворі,  а  це наше майбутнє.  Домінують хвороби, спричинені   наслідками   Чорнобильської    катастрофи:    системи кровообігу,   органів  травлення,  дихання,  кістково-м'язової  та нервової систем.  Фактор так званого  чорнобильського  синдрому  у збільшенні  захворюваності  і  смертності  людей  дуже  впливовий, оскільки район найближчий до атомної стихії і відчуватиме її, доки працюватиме Чорнобильська атомна електростанція.

 

     Вагомою причиною такого становища є також економічні фактори, спричинені довільним трактуванням чорнобильського  закону  з  боку уряду.  Уже  скорочено фінансування усіх життєво важливих напрямів чорнобильських програм,  що своєю чергою  призвело  до  припинення фінансування  харчування  дітей  у  дошкільних  закладах  і  різко скорочено таке фінансування в школах та лікарнях. Затримка виплати пільг   і   компенсацій   вкрай  загострила  соціальнопсихологічну обстановку.    Заборгованість    Чорнобильського    фонду    через Держказначейство  Пенсійному  фонду  з  лютого 1998 року по району становить  понад  11  мільйонів  гривень.   Фактично   призупинено фінансування     будівництва    за    чорнобильською    програмою. Заборгованість за виконані роботи  становить  близько  2  мільйони гривень.

 

     Із 81  населеного  пункту,  віднесеного  до  категорій 3 і 4, повністю газифіковано лише 22.  Закрите водопостачання проведено у 51   населеному  пункті.  Перепрофілювання  сільськогосподарського виробництва внаслідок радіоактивного забруднення і  нинішній  його занепад,   зупинка   роботи  багатьох  промислових  підприємств  і будівельних організацій  не  дають  змоги  самостійно  наповнювати районний бюджет,  виплачувати пенсії, заробітну плату, фінансувати хоча б першочергові соціальноекономічні потреби.

 

     Іванківська районна рада  від  імені  територіальної  громади району  (а  це понад 38 тисяч чоловік) просить уважно зважити й не допустити  скасування  категорій  і  зон  території  Іванківського району,  який  безпосередньо  межує  з  тридцятикілометровою зоною ЧАЕС".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Коломойцев  від  фракції  селян.  За  ним  - депутат Давидов від "Громади".

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Фракція   Селянської  партії  України.  Шановний  Голово!  Шановні народні   депутати!   Шановні   виборці!    Користуючись    правом законодавчої   ініціативи,   народні   депутати  -  члени  фракції Селянської партії України  завчасно  подали  на  розгляд  Кабінету Міністрів   пропозиції  про  запровадження  у  державному  бюджеті України на 1999 рік держзамовлення на закупівлю сільгосппродукції, невідкладного  за  умов  економічного  хаосу в Україні,  механізму гарантованої   закупівлі   сільськогосподарської   продукції    за паритетними цінами,  забезпечення сільськогосподарських виробників пально-мастильними матеріалами  за  паритетними  цінами,  бюджетне забезпечення  виконання Державної програми виробництва вітчизняних зернозбиральних комбайнів.

 

     У представленому в другій редакції від 23 жовтня 1998 року до Верховної Ради України проекті державного бюджету жодна пропозиція фракції не врахована.

 

     Готуючи проект бюджету в другій редакції і приймаючи  рішення про  відхилення  пропозицій фракції,  Кабінет Міністрів України не консультувався із  фракцією  і  відповіді  про  мотиви  відхилення пропозицій не надіслав.

 

     Складається враження,   що   ігнорування   урядом  пропозицій фракції до проекту державного бюджету України на  1999  рік  можна розцінювати не інакше,  як намагання виконати в процесі формування бюджету насамперед зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом, прийняті  урядом і Національним банком за меморандумом економічної політики на період з 1 липня 1998 року по 30 червня 2001  року,  а не  враховувати  пропозиції народних депутатів України і Верховної Ради України.

 

     Фракція Селянської партії України  налаштована  на  своєчасне прийняття Закону України про Державний бюджет на 1999 рік за умови уважного  розгляду  та  врахування  Кабінетом  Міністрів   України пропозицій   фракції,   які   відповідно  закріплені  в  прийнятій Верховною Радою Бюджетній резолюції на 1999 рік.

 

     Це конкретні пропозиції.

 

     Перше. Державне замовлення на закупівлю сільськогосподарської продукції,  встановлення за рахунок держзамовлення паритету цін на сільськогосподарську продукцію і продукцію промисловості.

 

     Друге. Передбачити  в  державному   бюджеті   України   повне погашення   заборгованості  попередніх  років  перед  працівниками бюджетної  сфери,  учителями  й   лікарями,   перед   працівниками сільськогосподарського комплексу.

 

     Третє. Передбачити в бюджеті України погашення заборгованості з заробітної плати перед шахтарями.

 

     Фракція Селянської   партії   у   Верховній   Раді    України налаштована  на  конструктивну  співпрацю з урядом у вирішенні цих питань.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Давидов,  фракція "Громади". За ним - депутат Марченко.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  108,  Луганська  область). Шановні колеги!  Шановний Олександре Миколайовичу! Підсумки роботи Верховної Ради у вересні та жовтні свідчать про те, що висвітлення її   роботи   не   дає   бажаних   результатів   ні   в  розумінні продуктивності,  ні в піднесенні авторитету. Пересічному слухачеві не  завжди  зрозумілі  дискусії депутатів з тих або тих питань.  А загальне враження від цих дискусій незадовільне.

 

     Чому так?  Тому,  що  депутати  під  час  обговорення  питань порядку  денного  використовують трибуну чи мікрофон із корисливою метою, дбаючи лише про свій імідж серед виборців, не розуміючи, що більше втрачають від зниження авторитету всієї Верховної Ради.

 

     Я розумію,  що  сьогодні  завдяки  уряду трансляція пленарних засідань Верховної Ради - єдина можливість для народних  депутатів бути почутими, заявити свою позицію. Але з другого боку, скільки б не  говорили  з  трибуни  Верховної  Ради  Симоненко   чи   Мороз, Єльяшкевич або Чиж,  все одно ніхто їх не покаже, бо не вигідно ні уряду,  ні Президенту популяризувати опозицію.  А ось коли на  них бруд  ллють  або  шельмують  прогресивні  соціалісти  Марченко  та Вітренко,  то їх по десять разів на день крутять на телебаченні як кінозірок,  особливо  після  того,  як  вони не відмовили в довірі рідному уряду!

 

     Популізм -  це  червоточина,  як  кажуть,  на   живому   тілі Верховної Ради,  яка не тільки точить його зсередини, але й не дає продуктивно працювати та приймати помірковані  рішення  і  закони. Взяти  хоча  б  закон  стосовно  межі малозабезпеченості,  який ми проголосували більшістю.  Я певен, що в залі не знайдеться жодного депутата,  котрий би не хотів, щоб пенсія становила 200 доларів, а заробітна плата - 500,  як це говорить і депутат Балашов. Але такі пенсії й зарплати повинні бути не на папері,  а в руках,  у кишені тих людей,  які нас обрали.  Як кажуть, краще синиця в руках, аніж журавель у небі!

 

     До речі,    сьогодні    ніхто   не   заважає   ні   державним підприємствам,  ні  приватним  чи  колективним  сплачувати   гідну заробітну плату,  але практично її ніхто не платить,  бо ні з чого платити,  коли підприємства збиткові,  а ціни  на  їхню  продукцію непомірні.  Сьогодні маємо понад шість мільярдів боргів держави та підприємств  із  заробітної  плати,  пенсій  та  інших  соціальних виплат.  Що ми зробили,  щоб віддати їх?  Практично нічого, хоча й прийняли дуже багато законів і рішень.

 

     Ситуація склалася надзвичайна,  і щоб вийти  з  неї  потрібні незвичайні заходи. Ось чому ми повинні запропонувати уряду негайно вжити  надзвичайних  заходів,  щоб  мобілізувати  всі  можливі   й неможливі  резерви  та  увійти  до  Верховної  Ради 10 листопада з пропозицією до кінця року погасити всі борги.  Як  це  зробити,  я гадаю,  що і Наталія Михайлівна Вітренко може підказати уряду,  бо багато людей цю зиму не переживуть.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово   надається   депутату   Марченку   від прогресивних соціалістів. За ним виступатиме депутат Манчуленко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Я  не буду отвечать на очередные клеветнические выпады представителей  "Громады".  А  последняя  фраза  ее  представителя абсолютно  верна:  если правительство,  Президент и этот Верховный Совет  не  знают,  как  обеспечить  "межу  малозабезпеченості"   и минимальный  уровень  заработной платы и пенсии,  то действительно Наталья  Витренко  может  рассказать,  где  взять  деньги  и   как обеспечить конституционные гарантии.  Пожалуйста, мы всегда готовы к сотрудничеству,  к тому, чтобы показать, где взять источники для покрытия изменившихся уровней.

 

     А теперь  конкретно  по  повестке дня.  Я,  выступая вчера на заседании "ради" фракций, внес предложения. К сожалению, они опять не включены. Поэтому наша фракция настаивает, чтобы в повестку дня был  включен  вопрос   о   создании   следственной   комиссии   по расследованию  деятельности  Национального  банка (Верховный Совет проголосовал за данный вопрос и  поэтому  нельзя  уходить  от  его решения).

 

     Наша фракция  внесла проекты,  которые необходимо рассмотреть до принятия бюджета.  Напомню, что Верховный Совет проголосовал за принятие  этих  решений  до принятия бюджета.  Кроме законопроекта "про мінімальну заробітну плату та межу  малозабезпеченості"  наша фракция   внесла  законопроекты  "про  оплату  праці"  (его  нужно включить  и  принять  до  рассмотрения  бюджета),  "про   пенсійне забезпечення" (мы разработали,  внесли,  нужно принять до принятия бюджета).  Мы еще внесли предложение и считаем необходимым,  чтобы макроэкономические    показатели    и    программа    деятельности правительства были рассмотрены в ближайшее время - на этой  неделе (а не в меру готовности, как записано в повестке дня).

 

     Кроме того, просим Александра Николаевича Ткаченко прекратить манипуляции юридического управления  и  включить  в  повестку  дня вопрос об изменении Конституции.  Пока этот вопрос не будет решен, все в государстве будет таким же образом происходить.  Мы считаем, что необходимо отменить институт президентства.

 

     Мы внесли  проект  Закона  "про  трудові колективи",  который рассмотрен в комитетах.

 

     И, безусловно,  мы  требуем,  чтобы  на   этой   неделе   был рассмотрен  проект  постановления,  подготовленный  Еленой Мазур в связи с избиением шахтеров.

 

     И просьба  к  Председателю   Верховного   Совета.   Александр Николаевич,  вот у меня информация, которая поступила Шевчуку (это наш отдел межпарламентских связей).  В ней  приглашение  Селезнева направить  своих  представителей  для  участия  в  работе 9 сессии парламентского собрания Союза Беларуси и России.  Отдел скрыл  эту информацию  от  фракции  ПСПУ,  и  отправили  вместо пятерых,  как предлагалось,  только по одному социалисту и коммунисту. Я считаю, что пока в этом отделе будут морозовские представители,  все будет делаться только под обслуживание одной фракции.

 

     Поэтому мы   поддерживаем   требования   Иоффе:    необходимо произвести  кадровые  изменения в Секретариате Верховного Совета с тем,  чтобы депутатские  фракции  получали  информацию,  как  того требуют обязанности сотрудников Секретариата.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Манчуленко від фракції Руху. Будь ласка.

 

     За ним - депутат Кирильчук.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Голово!  Шановні колеги депутати!  Цими днями в західних  областях  України  широко  відзначається свято утворення Західноукраїнської Народної Республіки.  Я хотів би,  користуючись цією  нагодою,  привітати всіх жителів західних областей України з річницею   створення   Західноукраїнської   Народної   Республіки, побажати їм усіляких гараздів, сімейної злагоди, достатку й добра.

 

     3 листопада 1918 року відбулося Буковинське народне віче, яке проголосило волю всього українства Буковини жити в єдиній  державі з  братами  галичанами,  закарпатцями та наддніпрянцями.  Я також, користуючись  нагодою,  хочу   привітати   всіх   своїх   земляків буковинців,    жителів    Чернівецької    області,   з   80-річчям Буковинського  народного  віча,  яке  закладало  підвалини   нашої майбутньої  української державності.  І те,  що наші предки в 1918 році прагнули своєї держави,  що вони  хотіли  бути  повноправними господарями   у   своєму  власному  домі,  підтвердилося,  а  їхні побажання й помисли реалізувалися в 1991 році.

 

     Оглядаючись з  80-літньої  давності  на   ті   події,   можна стверджувати,  що  їхні  прагнення  були правильні.  Єдине,  що не вдалося зробити нам досі,  - це привести до влади  якомога  більше людей-патріотів,  котрі дбають про свій народ, про свою державу, а не про те,  щоб посісти якомога  вище  крісло  чи  якомога  більше набити   кишеню.  Ми  повинні  приводити  до  влади  людей,  котрі дбатимуть про свій народ, про те, щоб нашу державу могли захистити від зовнішніх чи внутрішніх ворогів міцні Збройні Сили України.

 

     Саме сьогодні  можна  стверджувати,  що  Збройні Сили України добре професійно підготовлені.  Свідченням цього стали  міжнародні навчання  "Морський  бриз-98",  участь  у  яких  взяли  11  країн: Україна,  Росія,  Сполучені  Штати  Америки,  Німеччина,  Румунія, Грузія,   інші   держави.   Я   був  присутній  (на  жаль,  єдиним представником нашого парламенту) на завершальній фазі  сухопутного етапу  навчань "Морський бриз98".  Можу сказати:  краще,  щоб наші військові вчилися спільно на  полігонах,  а  не  воювали  один  із одним.  Я  розмовляв  із  багатьма  військовиками,  представниками різних держав.  Вони переконані, що такі навчання треба постійно і регулярно  проводити,  бо  військові мають можливість спілкуватися між собою,  вчитися,  тренуватися й мирно дивитися один  одному  в очі,  а  не діяти так,  як за часів холодної війни,  як це було за Радянського Союзу (Шум у залі).

 

     Шановні комуністи, прошу не кричати, це не додає вам честі.

 

     Хочу ще раз сказати,  що ми на правильному шляху.  Тільки нам треба при владі більше патріотів-державників.

 

     ГОЛОВА. Слово     надається     депутату    Кирильчуку    від соціалістичної фракції. За ним буде виступати депутат Симоненко. І завершуємо.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та СелПУ).  Блок Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  Незважаючи на те, що в цьому залі серйозно критикувався наш уряд і оцінювалася  його  діяльність,  а  водночас  таку  саму оцінку було дано і нашому Національному банку,  на місцях безладдя й зловживання продовжуються.  Саме з цієї причини  в  Україні  вже створено  59 ініціативних груп для збору підписів щодо дострокових перевиборів Президента. Це в 24 областях.

 

     А факти такі.  Я побував у чотирьох районах,  прийняв людей і зустрівся    з    керівництвом.    Зловживання   з   використанням електроенергії  продовжуються.  Практично  від  стовпа  до  стовпа розподілили  лінії,  і хто хоче,  той її й реалізує.  Навіть у тих районах,  де повністю оплачена електроенергія,  її вимикають тоді, коли кому заманеться. Саме від цього найбільше терплять селяни. Бо вимикають електроенергію якраз тоді,  коли треба порати  тварин  - ранками  й  вечорами,  в  обідню  перерву.  Десятки,  сотні  тисяч тваринників  до  десятої  години  вечора  сидять  і  чекають  поки ввімкнуть  електроенергію  для  того,  щоб подоїти корів і роздати корми.

 

     До того ж  оплата  нараховується  уже  не  в  гривнях,  а  за доларовим еквівалентом.  Так яка ж валюта в нас використовується в державі?  Хто цим процесом управляє?  Так само сьогодні роблять  і зв'язківці.

 

     Користуючись тим, що уряд невчасно виплачує пенсії і допомогу на дітей,  навіть ті організації, що можуть надавати зарплату, теж її  не  надають.  Ні  відповідні служби Кабінету Міністрів,  ні на місцях на ці зловживання не реагують.

 

     Незважаючи на те, що в цьому залі було прийнято рішення, яким забороняється    створення   Національної   акціонерної   компанії "Укрнафтогаз  України",  на  місцях  цей   процес   продовжується. Практично  створюється  холдингова компанія,  ліквідуються місцеві обласні організації.  Забрано  вже  всі  печатки.  Половина  людей звільняється, нові набираються. З другого півріччя кошти надходять до центру,  а на місцях цими обласними організаціями  паралізовано оплату газу в містах, селах, селищах. І люди просять допомоги.

 

     Олександре Миколайовичу,   я   дуже  прошу  дати  протокольні доручення Кабінету Міністрів чи ваші особисті, щоб була відповідна реакція на ці зловживання та були поінформовані депутати Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Петро  Миколайович  Симоненко  від  фракції комуністів.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! В своем обращении к вам  фракция  коммунистов  настаивает  на  том,  чтобы контрольная   функция  (контроль  за  исполнением  ранее  принятых решений) Верховного Совета была пересмотрена и  поднята  на  более высокий уровень. Основанием для столь серьезного заявления с нашей стороны является последнее  высказывание  Президента  29  октября. Президент,  выражаясь  терминологией  своих покровителей,  об явил новый этап холодной войны Верховному Совету, заявив, что он плохой и с ним нужно поступить так, как поступили в соседнем государстве,

- разогнать.

 

     Подобное мы слышим не впервые.  Президент в который  раз  уже ищет виновных,  чтобы оправдать крах бездарной политики.  Отвечать за месяцами и годами невыплачиваемые заработную плату и пенсии, за постоянное  увеличение  тарифов  на  коммунальные  услуги  и  тому подобное никто в этом государстве не собирается.

 

     Поэтому фракция   коммунистов   обращается   к    Генеральной прокуратуре  с  просьбой  о  проведении  серьезного  расследования фактов нарушения принятых Верховным Советом законов,  прежде всего запрещающих   повышение  тарифов,  и  постановлений  по  поддержке горняков (ни одно из них не выполнено,  горняки снова  приехали  в город Киев).

 

     Откуда брать  средства?  В апреле 1998 года мы приняли с вами решение  о   запрете   приватизации   Николаевского   глиноземного комбината.  Комиссия  работает,  вскрываются  огромные  нарушения. Восемь человек на льготных условиях получили от 13 до 17 миллионов акций,  а рабочие - от 3 до 30 тысяч. Директор имеет 117 миллионов акций на сумму  30  миллионов  гривень.  За  счет  государственных средств из 14 СП 6 создано с иностранным капиталом. А что творится со снижением цен при переработке глинозема - по 20 долларов теряют на каждой тонне.

 

     По поручению    Пустовойтенко    срочно    готовится   проект постановления Кабмина о  передаче  55  процентов  акций  уставного фонда  на 5 лет в управление СП "Ирен" (это украинско-американское предприятие).  Таких примеров разбазаривания и разграбления нашего государства мы можем приводить очень и очень много.

 

     Мы предлагаем   заслушать  отчет  комиссии  и  освободить  от занимаемой должности Мешана,  Генеральному прокурору  расследовать все те преступления, которые совершаются на примере этого завода.

 

     Мы также  обращаем  внимание Генеральной прокуратуры и просим ее  провести  расследование:  кто   готовил   и   кто   подписывал постановление,  имеющее  отношение  к  акцизам  на ликеро-водочные изделия.  Все  плачут,  что  у  них  денег  нет.  За  один   месяц разбазарили,   растранжирили   700-750   миллионов  гривень  и  не выплачивают людям то, что положено.

 

     В результате вывоза семян подсолнечника  за  рубеж  по  очень низким  ценам в 1996 году у селян украли 100 миллионов гривень,  в прошлом году - 200 миллионов.  Масложиркомбинаты  не  работают.  В Винницкой  области  (там у нас хозяйничали известные лица) собрали 30 тысяч тонн  подсолнечника,  а  поступило  на  масложиркомбинаты только 30 тонн.

 

     И последний пример.  В Донецкой области катастрофа,  как и во всех остальных,  с медицинскими учреждениями. На 30 процентов идет очередное сокращение койко-мест.  Уже в ночные смены при операциях некому стоять у столов для того,  чтобы спасать  людей.  И  это  в условиях, когда были приняты Верховным Советом законы, в том числе о поддержке системы здравоохранения.

 

     На основании этих примеров  фракция  коммунистов  настаивает, чтобы     Генеральная     прокуратура,     Служба    безопасности, правоохранительные  органы  не  проедали  государственную   казну, увеличивая  с  каждым  годом штатную численность якобы на борьбу с мафией,  а выполняли свои  обязанности,  начиная  прежде  всего  с главных  кабинетов - Кабинета Министров и Администрации Президента (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! У нас не виступив від фракції зелених депутат  Москвін.  Пропоную  надати  йому  три  хвилини і на цьому завершимо. Будь ласка.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановні депутати! Шановний Олександре  Миколайовичу!   За   останні   десятиріччя   внаслідок інтенсивної  роботи  найбільших в Європі підприємств гірничорудної та    металургійної    промисловості,    теплової    та    атомної електростанцій,    що    розташовані    у    місті   Нікополі   та нікопольсько-марганецькому регіоні,  утворилися десятки  мільйонів тонн промислових відходів. Отож унаслідок непомірного техногенного навантаження здоров'я населення погіршилося до критичної позначки.

 

     Фракція Партії зелених України висуває такі вимоги.

 

     Перше. Негайно виконати постанову Верховної Ради України  від 8 лютого 1995 року 40/95-ВР щодо надання соціальних та економічних гарантій населенню,  яке проживає в зоні дії  Запорізької  атомної електростанції.

 

     Друге. Здійснити державне страхування життя й майна населення та промисловості регіону.

 

     Третє. У  висновках  державної  екологічної   експертизи   на експлуатацію   сухого   сховища  відпрацьованого  ядерного  палива Запорізької АЕС врахувати  негативну  громадську  думку  більшості мешканців регіону, висловлену під час опитування ще 1994 року.

 

     І четверте.   Надати  місту  Нікополю,  містам  та  населеним пунктам   нікопольськомарганецького   регіону,   розташованим    у контрольованій    зоні    Запорізької    АЕС,   статус   особливої еколого-економічної зони.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Народний депутат Коломойцев звернувся  стосовно  доповнень  до  проекту бюджету,  які подавала фракція  і  які  не  враховані   Кабінетом   Міністрів   під   час доопрацювання  нового  варіанта,  поданого  до Верховної Ради.  Це насамперед питання  щодо  держзамовлення,  паритету  цін,  виплати заборгованості із заробітної плати і ряд інших.

 

     Ми дамо   відповідне   доручення   і  Кабінету  Міністрів,  і комітету,  щоб це було враховано  під  час  доопрацювання  проекту бюджету, котрий ми будемо розглядати 17 листопада нинішнього року.

 

     Депутат Давидов     висловився    стосовно    необ'єктивності висвітлення по радіо,  телебаченню та й у пресі  роботи  Верховної Ради,     особливо    пленарних    засідань.    Учора    відбулася прес-конференція   за   підсумками   роботи   Верховної   Ради   у вересні-жовтні,  де на це я теж звертав увагу.  Вважаю, що депутат Давидов  тут  стопроцентно  має  рацію.  Я  вчора   звернувся   до представників і електронних засобів масової інформації,  і до тих, хто  пише  на  шпальтах  газет,  щоб  дбали   про   об'єктивність. Сподіваюся, вони прислухаються до нашого голосу.

 

     Більше того,  керівництво  Верховної  Ради  все  робить,  щоб пленарні засідання,  робота комітетів і фракцій були прозорі. Тому щотижня проводимо прес-конференції за підсумками роботи, незалежно від того, чи ми працюємо в пленарному режимі, чи в комітетах, чи у виборчих округах.  Отже, тут слово за засобами масової інформації. Але я прошу,  щоб і наш  комітет  (Іван  Сергійович  Чиж  та  його колеги) стежив за об'єктивністю. Я дав доручення заступнику Голови Верховної Ради  Медведчуку  разом  із  комітетом  координувати  цю роботу.  Гадаю,  що  найближчим  часом,  шановні колеги,  матимемо об'єктивніші прямі трансляції  і  передачі  з  висвітлення  роботи Верховної  Ради,  коли  запрацюють теле- і радіокомпанія Верховної Ради.  Над цим ми працюємо, завершуємо дану роботу, щоб діяльність Верховної  Ради  достойно  представлялася,  як  і  належить вищому законодавчому органу.

 

     Народний депутат   Марченко   порушив   ряд    питань,    які розглядалися вчора на засіданні Погоджувальної ради.  Всі питання, запропоновані відповідною фракцією,  внесені до порядку денного. Я тільки прошу уважно читати обидва його розділи - список питань для безпосереднього розгляду і  список  питань,  що  розглядаються  за наявності часу.

 

     Стосовно створення   слідчої   комісії   з  перевірки  роботи Національного  банку.  Мені  здається,  що  вчора  ми   разом   із керівниками  фракцій  та  головами  комітетів  докладно це питання розглянули.  Але стисло скажу радіослухачам і  депутатам,  які  не чули цієї розмови.

 

     По-перше, мені  було  доручено  дати відповідне розпорядження Рахунковій  палаті   провести   перевірку   використання   резерву Національного банку, що й зроблено.

 

     По-друге, ми  дали доручення Генеральній прокуратурі провести відповідну  перевірку  і  належні  матеріали  є.  Нині   готується аудиторська  перевірка,  котра  проводиться  щороку.  Зокрема такі перевірки здійснено за 1996 та 1997 роки,  і після кожного  аудиту матеріали  подаються  до  профільного  комітету.  Прошу профільний комітет надати змогу депутатам ознайомитися з ними.

 

     Тому ми  вчора   домовилися,   що   тепер,   коли   готується заслуховування Національного банку про його роботу і за підсумками 1998 року і розглядаються два законопроекти про Національний  банк і  Раду Національного банку,  немає потреби створювати ще й слідчу комісію.  Це підтримано на засіданні Погоджувальної ради більшістю голосів.

 

     Стосовно пропозиції  про включення до порядку денного питання про внесення змін до Конституції хочу всім народним  депутатам  ще раз нагадати саму процедуру (я її зачитаю), що не дотримано з боку фракцій, коли подавалася дана пропозиція.

 

     "Порядок внесення змін до Конституції України  передбачається її розділом ХІІІ і включає такі етапи.

 

     Перший: подання законопроекту. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом  України  або  не  менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної  Ради.  При  цьому  в разі подання такого законопроекту народними депутатами України,  з огляду на вимоги статті 154 Конституції України та частини  першої статті  6.2.3  Регламенту  Верховної  Ради  України,  він має бути підписаний не менш як 150 народними депутатами України.  (Я  вчора це зачитав і на засіданні Погоджувальної ради.)

 

     Другий етап:  реєстрація  законопроекту.  Реєстрація  проекту Закону про  внесення  змін  до  Конституції  України  здійснюється Секретаріатом  Верховної  Ради  відповідно  до  вимог статті 6.2.9 Регламенту  та  Положення   про   порядок   роботи   з   проектами законодавчих   актів   та   матеріалами,  що  містять  законодавчі пропозиції, які подаються на розгляд до Верховної Ради України.

 

     Третій етап:  включення  до  порядку  денного  законопроекту. Питання   про   включення   законопроекту  про  внесення  змін  до Конституції України до порядку денного сесії вирішується Верховною Радою  України  відповідно  до глав 6.3 і 6.4 Регламенту Верховної Ради.

 

     Четвертий етап:  звернення до Конституційного Суду України. У разі включення до порядку денного сесії Верховної Ради питання про розгляд законопроекту про внесення змін до Конституції України  на пленарному  засіданні  має  бути  розглянуто питання про звернення Верховної Ради України до Конституційного Суду стосовно  отримання висновку   останнього  щодо  відповідності  законопроекту  вимогам статей 157,  158 Конституції України (стаття 159). При цьому варто звернути увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року щодо  офіційного  тлумачення  положень  частини другої  статті  158 та статті 159 Конституції України (справа щодо внесення змін до Конституції) встановлено,  що з  метою  перевірки відповідності  законопроектів  про  внесення  змін  до Конституції вимогам статей 157 і 158 Конституції, звернення до Конституційного Суду  України  є обов'язковим для Верховної Ради України".  І далі про сам процес розгляду.

 

     Шановні колеги!  Я ще раз  нагадав  норми  і  Конституції,  і Регламенту  для того,  щоб ми зрозуміли,  який порядок підготовки, подачі й розгляду даного питання.

 

     Щодо пропозицій  депутата  Манчуленка.  Я  зрозумів,  що  він виступив  для  того,  щоб  ще  раз  поздоровити український народ, особливо  західні  регіони,   зі   створенням   Західноукраїнської Народної Республіки,  80- річчя якої святкували.  І друге - це про річницю Буковинського народного віча.

 

     Народний депутат   Кирильчук   звернувся   з   приводу    тих неподобств,  які творяться сьогодні на селі.  Це справді крик душі народного депутата.  Я проводив  нараду  і  вчора  вів  розмову  з Прем'єр-міністром на тему вимкнення електроенергії на селі. Думаю, що Кабінет Міністрів з цих питань буде приймати рішення.  Десятого листопада в нас відбудеться День уряду. Ми дамо доручення Кабінету Міністрів,  щоб на Дні уряду було  дано  роз'яснення,  які  заходи вживаються  для забезпечення сільської місцевості електроенергією. Адже спад продуктивності в молочному тваринництві на 50 процентів, я  не перебільшую,  залежить від того,  як забезпечуються сьогодні наші молочно-товарні ферми.

 

     Народний депутат Петро Миколайович Симоненко зробив ряд  заяв і подав пропозиції щодо контрольних функцій Верховної Ради.  Ми на цю тему вчора якраз і вели  розмову  на  засіданні  Погоджувальної ради.  Справді,  водночас із тим валом законів,  які ми приймаємо, Верховна Рада повинна звернути особливу увагу,  і я як  Голова,  і мої  колеги  -  керівники  фракцій,  голови комітетів,  на систему контролю за виконанням прийнятих законів,  а також на  зауваження, які висловлюються у зверненнях до Верховної Ради.  Я думаю,  що ми себе поважаємо. Учора я про це говорив представникам телебачення й радіо:  якщо  ми  критикуємо  Верховну  Раду,  ми  критикуємо свою державу,  а не окремих депутатів.  Ми наш народ критикуємо.  А наш народ  заслуговує  на  те,  щоб  ми  його підтримували,  бо кожний депутат - представник народу.  За кожного  депутата  проголосувало від 160 до 190 тисяч виборців.

 

     І останнє.   Пропозиція   депутата   Москвіна  про  виконання постанови Верховної Ради 40/95-ВР.  Ми дамо відповідне доручення з цих питань і потім поінформуємо народного депутата.

 

     Шановні колеги,    дозвольте   поінформувати   про   наслідки вчорашньої  зустрічі  з  Президентом.  Зважаючи  на  зауваження  і пропозиції   окремих   депутатів   (особливо  наполягав  Володимир Романович Марченко)  домовлено,  що  19  листопада  в  цьому  залі виступить Президент з річною доповіддю.

 

     І останнє  - стосовно порядку денного.  Учора ми відпрацювали питання, які сьогодні невідкладно повинні розглянути на пленарному засіданні.  І  внесено  пропозицію,  щоб  ми  включили  до порядку денного питання про проект Постанови про результати  розслідування обставин  передачі компанії "Держінвест України" державного пакета акцій НАСК  "Оранта"  та  наслідки  такої  передачі,  оскільки  це питання не було передбачено,  коли ми затверджували порядок денний другої сесії.

 

     Я прошу підтримати пропозицію про включення даного питання до порядку   денного   сьогодні.   Будь   ласка,  підтримайте.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 221.

 

     Прийнято.

 

     Депутат Марчук, будь ласка, з місця.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги!  Фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної), вносячи пропозицію про створення тимчасової слідчої  комісії  щодо перевірки діяльності Національного банку, виходила ось із чого. Ми не повинні допустити ситуації,  щоб на Національний банк повісити, як  кажуть,  усіх  собак  -  звинуватити за ту глибоку соціальну й передусім фінансову кризу.  Можливо,  комусь і хотілося б,  аби на Національному банкові зійшлися нібито всі причини.

 

     Водночас ми   не   можемо   ігнорувати  того,  що  в  процесі обговорення цього  питання  названо  ряд  фактів  і  порушено  ряд питань,  на які ніхто не дав відповіді.  Крім того,  є відома всім доповідна записка Служби безпеки.  Як би до неї не ставилися,  але вона містить конкретні факти,  цифри, прізвища, на які також немає реагування.

 

     Ми знаємо також технологію,  за якою можна довго  держати  на гачку самостійну чи незалежну особистість,  не завершуючи до кінця перевірку тих або тих "запущених" чи відомих фактів.

 

     Саме тому ми категорично (вчора я про це говорив) наполягаємо залишити  все-таки це питання в порядку денному (створення комісії для перевірки Національного банку),  щоб розв'язати цю проблему  й звільнити  пана  Ющенка  в  подальшому  від  різних  типів шантажу незавершеними перевірками.

 

     До того ж це питання ми вирішили в залі голосуванням, і ніхто не  може  скасувати  це  рішення в інший спосіб,  окрім повторного голосування, якщо в тому буде потреба.

 

     І ще одне. До нашого порядку денного на 20 листопада  внесено питання про проект Закону про звільнення від оподаткування коштів, які спрямовуються на проведення новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків та операцій з продажу дитячих святкових подарунків.  20 листопада -  це  вже  буде  дуже  пізно, оскільки  закупівля  подарунків  для дітей відбувається вже тепер. Гроші на те витрачаються не державні,  а профспілкові.  А  йдеться тільки  про  те,  як  ми  це  робимо  щорічно,  щоб  звільнити від оподаткування ці кошти і вирішити питання невідкладно.  Це питання для  розгляду підготовлене,  і Олександр Миколайович Стоян готовий доповісти його хоч сьогодні.

 

     Отже, ми  просимо  перенести  назване  питання  на  сьогодні, завтра чи післязавтра, але не ставити його аж на 20 листопада.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Марченко.  І будемо завершувати.  Вже обридли всі ці заяви.  Ми вчора говорили три години і тепер годину говоримо. Я більше нікому не надаватиму слово.

 

     Будь ласка, Володимире Романовичу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемый Александр Николаевич!  Хочу обратить внимание,  что я в этом зале работаю уже 9 лет,  и  вносимые  мною предложения продуманы и в русле Регламента.

 

     Я прошу, пусть отойдет депутат Цибенко.

 

     Александр Николаевич,  это важный момент. Мне представляется, что вас подставляют в юридическом управлении.

 

     ГОЛОВА. Ніхто мене не підставляє.  Не треба!  Ви мене  більше підставляєте, ніж будь-хто.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Хорошо.  Я  хочу сказать по вопросу о внесении изменений в Конституцию.  Вы зачитали статью  154  Конституции,  в которой  написано,  что  изменения  вносятся  "не менш як третиною народних депутатив".  Нигде,  ни в Конституции, ни в Регламенте не сказано, что обязательно должны быть подписи.

 

     Когда данный  вопрос  включали в повестку дня,  я заострил на этом внимание и попросил проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Ну, что это такое, Александр Николаевич?

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Я ще раз зачитую,  як  у  Конституції написано.  Зачитаю закінчення,  щоб не повторюватися. "При цьому в разі подання такого законопроекту народними депутатами України,  з огляду  на вимоги статті 154 Конституції України та частини першої статті 6.2.3 Регламенту Верховної Ради, він має бути підписаний не менш як 150 народними депутатами". Дякую. Візьміть Регламент, будь ласка (Шум у залі).

 

     Не треба  перетворювати   засідання   в   суперечку.   Беріть документи, читайте у вільний час.

 

     Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Шановний Олександре Миколайовичу,  я попросив слово тому,  що  в  моєму  виступі  було  запропоновано  терміново заслухати звіт слідчої комісії, яка грунтовно вивчала стан справ з приватизацією Миколаївського глиноземного заводу. Чому? Ось у мене проект  документа,  який  готується  в  Кабінеті  Міністрів,  - 55 відсотків акцій віддати українсько-американській компанії  "Ірен". Тут є відомі прізвища...

 

     ГОЛОВА. Я просто пропустив. Це правильно.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Давайте   включимо  в  порядок  денний  звіт комісії,  яка вивчала хід приватизації Миколаївського глиноземного заводу.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  пропозицію про включення даного питання до порядку денного. Звіт слідчої комісії щодо приватизації Миколаївського глиноземного заводу.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  Євген Кирилович Марчук вніс пропозицію, щоб, як кажуть,  поставити крапки над  "і",  все-таки  створити  слідчу комісію.  Проект її складу вам роздано.  Якщо потрібно, я зачитаю. Щоб зняти це питання,  яке,  як кажуть,  висить  над  Національним банком, є така потреба?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає!

 

     ГОЛОВА. Пропозицію внесла фракція, а тому я повинен поставити на  голосування.  Ставлю  на   голосування   пропозицію,   внесену керівником   фракції   народним   депутатом  Марчуком,  про  склад Тимчасової слідчої комісії по перевірці  діяльності  Національного банку.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято.

 

     І друга   пропозиція   була  внесена,  щоб  народний  депутат Стоян... Є Олександр Миколайович?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Стояна. Прошу.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України.  Шановні колеги,  профспілки  вже  роблять  передоплату на дитячі новорічні подарунки,  і з  цієї  передоплати  беруть  ПДВ.  Якщо  зняти  цей податок,  ми  зможемо  додатково  видати  ще  двом мільйонам дітей новорічні подарунки.  Вартість подарунка від 4 до 7 гривень,  а  з ПДВ буде значно більше.  Є відповідний проект закону.  Я знаю,  що комітет Альошина поки що його відхилив  і  розглядатиме  сьогодні. Але є подання нашого комітету. Я прошу розглянути, це займе зовсім мало  часу,  щоб  надати  змогу  профспілкам  закуповувати  дитячі подарунки.  Це єдина організація,  яка організовує для дітей свята новорічної ялинки,  закуповує подарунки.  Якщо  буде  ПДВ,  ми  не зможемо  забезпечити  всіх  дітей  новорічними подарунками.  Прошу підтримати проект, він підготовлений.

 

     ГОЛОВА. Питання правильне,  Олександре Миколайовичу, але ви ж знаєте порядок.  Щопонеділка відбувається засідання Погоджувальної ради,  формується порядок денний. Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного даного питання.

 

     "За" - 243.

 

     Прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні колеги,   слухається   питання  про  графік  розгляду проекту Закону про Державний бюджет України на 1999 рік. Доповідає перший  заступник  голови Комітету з питань бюджету Кузнєцов Павло Сергійович. Будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Нашим  комитетом  вносится  на  рассмотрение  проект Постановления Верховной Рады Украины "про графік розгляду проекту Закону України про  Державний  бюджет  України  на  1999  рік  у  Верховній  Раді України".

 

     Как вы знаете,  в соответствии с Законом о бюджетной  системе Украины  и  Конституцией  Украины  Кабинет  Министров  внес проект Закона о Государственном  бюджете  Украины  на  1999  год.  График рассмотрения  и  прохождения  данного  законопроекта  в  Верховном Совете подготовлен нашим комитетом и вам роздан.

 

     Я не знаю,  есть ли  необходимость  зачитывать  этот  график. Рассмотрение  начинается  26 октября 1998 года.  Это дата внесения Кабинетом   Министров   Украины   в   Верховный   Совет    данного законопроекта.   Заканчивается   график   23   декабря,   когда  в соответствии с  Регламентом  должно  состояться  повторное  второе чтение проекта Закона Украины о Государственном бюджете Украины на 1999 год. Абсолютно все даты в графике предлагаются в соответствии с Регламентом.

 

     Проекты данного  постановления  и  данного  графика  у вас на руках. Если есть вопросы, я готов на них ответить.

 

     ГОЛОВА. Запитання   будуть   до   доповідача?   Будь   ласка, запишіться. П'ять хвилин.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Малолітко. За ним - депутат Романчук.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ). ПСПУ, соціалістична опозиція. Прошу передати слово депутату Наталії Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160, Сумська область). Шановний пане Кузнєцов,  чи  можете  ви  пояснити,  навіщо  ваш Комітет з питань бюджету  нав'язує  всьому  парламенту  театр  абсурду,  пропонуючи графік  розгляду проекту Закону про Державний бюджет - той бюджет, який побудовано на нелегітимних, а тим більше звірячих нормах межі малозабезпеченості і мінімальної заробітної плати?

 

     Верховна Рада визначилася,  закон прийнято.  З 1 жовтня мають бути здійснені перерахунки  межі  малозабезпеченості,  мінімальної заробітної  плати  і всіх інших виплат,  які вираховуються саме на підставі  величини  мінімальної   заробітної   плати.   Безумовно, потрібно   перераховувати  пенсії,  передусім  мінімальну  пенсію, вносити зміни в усю систему пенсійного забезпечення, яка будується саме  на  величині  мінімальної пенсії.  Без цих розрахунків такий бюджет нікому не  потрібний.  Навіщо  нам  витрачати  час  і  його розглядати? Поясніть, будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Шановна  пані Вітренко,  я хочу вам відповісти таким чином.  Той закон про межу малозабезпеченості та  мінімальну заробітну плату, який прийнято Верховною Радою, буде реалізовано в процесі розгляду проекту бюджету.  Ваша фракція і ви  особисто,  і кожний  депутат має право згідно з цим графіком вносити пропозиції до законопроекту про Державний бюджет України  на  1999  рік.  Ось чому  тут  немає  ніяких  суперечностей  і  наш  комітет  пропонує розпочати розгляд проекту бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Романчук. За ним - депутат Безугла.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати  слово депутату Володимиру Романовичу Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України. Мені здається, вам зручніше говорити українською мовою. Я поставлю вам запитання українською мовою.

 

     Перше. Чи  не  вважаєте ви,  що до прийняття бюджету Верховна Рада  зобов'язана  не  затвердити  графік  прийняття  бюджету,   а прийняти  закони,  зокрема  ті,  проекти  яких  внесла Прогресивна соціалістична партія України?  Крім  межі  малозабезпеченості,  ми внесли  (і  комітет розглянув) проекти законів про оплату праці та про пенсійне забезпечення.

 

     Чи не вважаєте ви,  що під час розгляду  проекту  бюджету  ці законопроекти  не  можна  буде  процедурно  розглянути?  Тобто  їх потрібно  розглянути  сьогодні,  з  тим  щоб  створити   соціальні нормативи  для розрахунку і прийняття бюджету.  Чи не вважаєте ви, що сьогодні саме Верховна Рада має поставити оці питання, і тільки після  їх  вирішення комітет має право як комітет представницького органу  вносити  графік  розгляду  проекту  бюджету  саме  в   цій послідовності?

 

     Дякую вам.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Господин Марченко, буду отвечать вам на языке, который вам более понятен.  Мне так кажется.  Поэтому я  вам  хочу сказать  следующее.  В  этом  зале  Верховного Совета была принята Бюджетная резолюция - техническое задание для  Кабинета  Министров на  разработку проекта бюджета.  И в этом документе четко сказано, что бюджет должен  быть  подготовлен  на  основании  существующего законодательства. Кабинет Министров это выполнил. Он действительно подготовил    проект    бюджета    исходя     из     существующего законодательства.  Но  очень многие позиции из Бюджетной резолюции Кабинет  Министров  не  выполнил.  Поэтому  он  в  соответствии  с Регламентом  представил  бюджетному  комитету об яснение,  указав, какие из позиций Бюджетной резолюции им не выполнены и почему.

 

     Наше с вами право,  право Верховного Совета рассматривать эти вопросы и принимать по ним конкретные решения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безугла. Будь ласка.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Прошу передать слово депутату Наталье Витренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  задам  вопрос  на  том  языке,  которым  вы владеете. Так вот, пан коммунист Кузнецов, не понимаете ли вы, что когда вносился нашей фракцией проект Бюджетной резолюции  21  июля 1998  года,  мы  как  раз  и показали,  на чем должна базироваться доходная часть бюджета.  Мы тогда предложили разработать и принять закон  об  индексации тех ссуд,  которые были взяты в коммерческих банках  в  1992  году  и  не  были   возвращены   или   возвращены непроиндексированными.  Мы показали в проекте Бюджетной резолюции, что нужно принимать закон о возврате  валютных  ресурсов,  которые ушли из Украины. Мало того, что ваша фракция поддержала резолюцию, нужную крупному капиталу,  внесенную вашим комитетом  -  бюджетным комитетом,  вы  и  сегодня  загоняете парламент в глухой угол.  Вы настаиваете на рассмотрении проекта  бюджета,  который  изначально порочен.  Именно  там  нет  социальных  нормативов,  там нет наших собственных кредитных ресурсов Украины...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Уважаемая  госпожа  Витренко!  Хотел  бы   вам сказать,  что изначально непорочна только Святая Дева Мария и еще, наверное,  Прогрессивная социалистическая партия. Я бы ответил вам таким образом: принимать решения по поводу законопроектов, которые вносятся  в  Верховную  Раду,  вольна  только  Верховная  Рада.  И Верховная Рада высказала свое отношение к вашему проекту Бюджетной резолюции.  Бюджетный комитет не может рекомендовать для  принятия проект   бюджета,   который   основывается   только   на   решении Прогрессивной социалистической партии, а не на решениях опять-таки Верховной  Рады.  Вы  свою  резолюцию написали,  можете с таким же успехом написать и проект бюджета.  Вносите  его  в  установленном законом порядке.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Учора  на  засіданні  Погоджувальної ради ми обговорювали два  графіки  розгляду  проекту  Державного  бюджету. Проект подано.  Ми зараз не обговорюємо,  який він,  ми визначаємо графік його розгляду.

 

     Погоджувальна рада    підтримала    пропозицію    профільного комітету,  який  очолює Юлія Володимирівна Тимошенко.  Відповідний проект постанови вноситься  на  ваш  розгляд:  "Затвердити  графік розгляду  проекту  Закону  України про Державний бюджет України на 1999 рік у Верховній Раді  України  (за  скороченою  процедурою)", тобто  прийняти  бюджет  десь  у межах 22-23 грудня цього року.  Я думаю, це треба зробити.

 

     Я попросив би  вас  підтримати  даний  проект  Постанови  про графік  розгляду  проекту  Закону  про Державний бюджет України на 1999 рік, внесений профільним комітетом.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 256.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Постанови  Верховної  Ради  України  про додаткові    заходи    щодо   забезпечення   сільськогосподарських товаровиробників  пально-мастильними  матеріалами  для  проведення осінньопольових робіт у 1998 році.

 

     Доповідає голова  Комітету  з  питань  аграрної  політики  та земельних відносин Олександр Олександрович Мороз.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні   депутати!   Ми   в   черговий   раз повертаємося       до      проблеми      забезпечення      пальним сільськогосподарських товаровиробників.  I потреба в тому є,  вона зумовлена  об'єктивним  становищем в агропромисловому комплексі на сьогодні.

 

     Вам роздано пояснення до цього проекту.  В ньому йдеться  про те,  що  до  цього  часу приблизно на 40 відсотках площ не зібрана кукурудза, із запізненням проводиться збирання цукрових буряків. У деяких     областях,    зокрема    у    Волинській,    Львівській, Івано-Франківській,  та в Республіці Крим зяблеву оранку проведено лише  на  16-27  відсотках площ.  Тобто ситуація трагічна.  І вона пояснюється переважно тим,  що  в  господарствах  немає  пального. Залишки,   які  є  сьогодні  на  нафтоскладах,  нафтобазах,  -  це врешті-решт мертві залишки, якими користуватися не можна.

 

     Зупинено 13 цукрових заводів,  тому що бракує мазуту,  а 20 - тому що не встигають подавати на переробку буряк.  І якщо говорити про причину такого становища в цукровій  промисловості,  то  воно, власне,  склалося  тому,  що в державі немає господаря,  і уряд не контролює ситуацію.

 

     Чим же ми могли привернути увагу уряду, посприяти прискоренню темпів  цих  робіт?  Ми  на  засіданні  комітету розглядали проект постанови з  цього  приводу.  Проте  Кабінет  Міністрів,  зваживши можливості,  прийняв  свою  власну постанову,  яка процентів на 30 враховувала ті позиції,  які пропонував комітет за погодженням  із Міністерством агропромислового комплексу та іншими відомствами. На превеликий жаль,  вона не виконується.  Ми сьогодні  на  засіданні комітету  робитимемо  аналіз  виконання  цієї  постанови  Кабінету Міністрів і завтра  запропонуємо  вам  з  цього  приводу  короткий документ.

 

     А в  цьому  проекті  постанови йдеться про те,  щоб дозволити Кабінету Міністрів за  рахунок  резервного  фонду  використати  50 мільйонів  гривень  для  закупівлі  нафтопродуктів і реалізації їх сільськогосподарським   товаровиробникам,   забезпечивши    оплату рахунків  господарств через органи Державного казначейства.  Вести контроль за використанням цих коштів доручається нашому комітету.

 

     Я вважаю,  що є можливість прийняти таку постанову.  З  цього приводу  є  згода  Комітету  Верховної  Ради  з  питань  бюджету і Міністерства фінансів.  Тому я  просив  би  (можливо,  навіть  без особливого обговорення) прийняти цей проект постанови. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. До  Олександра  Олександровича  є запитання?  Давайте підтримаємо.  Ставлю  цей   проект   постанови   на   голосування. Голосуємо. Депутат Бондаренко також підтримує.

 

     "За" - 216.

 

     Я прошу  проголосувати!  Ніхто в руки лопати і копаниці брати не хоче. Я прошу - проголосуйте хоч пальцем одним! Голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Постанова прийнята.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про  вибори  Президента  України. Проекти  подали народні депутати Шевченко,  Турчинов,  Лавринович, Карпов та Іоффе.

 

     Слово для доповіді надається Віталію Федоровичу Шевченку.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Менш як через рік ми матимемо нового Президента України  з  повноваженнями до  кінця  2004 року.  Невідомо тільки,  як будемо приземлювати цю поважну особу з ілюзорних  витань  у  політичному  піднебессі,  бо правила  його  постання  на  нашій  грішній  землі  нами  досі  не написані.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Віталію Федоровичу.

 

     Шановні колеги!  Я просив  би,  по-перше,  вашої  уваги.  По- друге,  у  нас п'ять доповідачів,  п'ять проектів.  Я пропоную для доповідей  відвести  по  15  хвилин.  Підтримайте  цю  пропозицію. Проекти у вас є.  Я думаю, кожному доповідачу і співдоповідачу від комітету надамо до 15 хвилин. Давайте проголосуємо.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення прийнято.  Спасибі.  Віталію Федоровичу,  будь ласка, доповідайте.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Отже,  через рік ми маємо обрати поважну особу терміном на 5 років,  проте й досі ще не маємо  виборчого  закону. Ми, парламент, залишаємося вірними собі: чухаємося лише тоді, коли засвербить.

 

     Один богуславський священик казав: "Святий на  святого  і  то  інколи  скривиться".  Як  би комусь не подобався чинний закон про президентські вибори чи як би комусь не здавалося,  що  він може прислужитися Україні ще раз,  досить лише внести до чинного закону якісь зміни чи поправки,  реальна виборча практика засвідчує протилежне: закон, яким керувалися дотепер, уже не годиться. Якщо не змінимо правила гри, ще довго народні обранці займатимуться в цьому залі не законотворчістю,  а виголошуватимуть прокльони на адресу Банкової.

 

     Чинний Закон про вибори Президента України відпрацював  своє, бо,  по-перше,  ухвалювався  він  1991  року,  ще  до проголошення Української держави,  для регіону єдиної федеральної держави.  Хоч його  наспіх  і  підправляли двічі в 1994 році,  вже один лише цей факт свідчить про те,  що цей закон безнадійно застарів. Ми живемо нині  в  суспільстві,  на  соціально-політичні  мірки  і параметри якого, певна річ, тоді, ухвалюючи цей закон, ще не орієнтувалися.

 

     По-друге, то  був  час,  по  суті,  однопартійної  політичної системи,  що  теж  наклало  свій  відбиток  на  Закон  про  вибори Президента України.

 

     По-третє, останнім часом, особливо з кінця позаминулого року, коли  парламент  попереднього  скликання  пішов на штурм виборчого законодавства,  в Україні різко змінився сам характер  виборів  як форми   безпосередньої   демократії  через  вільне  й  добровільне волевиявлення громадян.  Тепер вибори із змагання одинаків,  нехай навіть яскравих і сильних особистостей,  перетворилися на командну гру,  по суті ж - на  запеклу  боротьбу  за  владу  найвпливовіших політичних  сил,  як,  власне,  це  відбувається і в усьому світі. Певна річ, ця нова гра вимагає нових правил.

 

     По-четверте, разюче змінилася і сама  виборча  кухня,  що  ми відчули   на  собі  і  відчули  громадяни  на  березневих  виборах нинішнього року.  Непідготовлений  виборець  ще  й  досі  не  може оговтатися  після  цих виборів.  Законодавче внормування процедури організації та проведення виборів з огляду  на  ці  чинники  стало настільки важливим, що через це мало не був провалений новий закон про вибори до парламенту. Прискіпливо вивчалися тоді кожен нюанс і кожна   норма,   оскільки   неточності   та  нечіткі  формулювання призводять до масових зловживань під час виборів,  що ми, на жаль, не раз бачили і бачимо дотепер.

 

     Наші вишколені   чиновники  із  коридорів  виконавчої  влади,

з-поміж   яких   чимало    людей    з    психологією    вродженого хабарникаказнокрада чи побігушника, спроможний споганити будь-який закон, що і сталося на попередніх виборах до парламенту.

 

     Я стверджував і стверджую, що новий Закон про вибори народних депутатів  України  дотепер  є  найкращим  здобутком  українського виборчого законодавства.  Він мав лише одну серйозну  ваду:  треба було  ретельніше  виписати  і п'ять-шість разів повторити в тексті того  закону,  щоб  дійшло  до  місцевих  князьків,  а  потім   це продублювати   ще   й   у   Кримінальному  кодексі,  що  втручання представника влади у виборчий процес неприпустиме і  за  це  треба боляче бити по носі. Тому в проекті, який я представляю, наскільки це  можливо  передбачені  обмеження  і  застороги  щодо  втручання місцевих адміністрацій та виконкомів у перебіг виборчої кампанії.

 

     Чим відрізняється  цей проект,  який я нині представляю,  від інших?

 

     Перше. Я намагався давати чіткі  формулювання  і  визначення. Один лише приклад. Кимось ще на зорі формування нашої незалежності було придумано цікавий термін  "кандидат  у  Президенти  України". Унікальний  випадок  у слов'янських граматиках,  коли збірна назва пишеться з великої літери,  неначе у нас держава  суціль  заселена мешканцями  на  ім'я  Президент.  Оскільки  в усіх проектах закону передбачено двоступеневий статус особи, яка претендує на найвищу в державі посаду (спершу претендент, а потім, після збору необхідної кількості підписів,  - кандидат),  то виходить взагалі  несусвітня дурниця.  Вслухайтеся,  як  називаються  у  нас ці люди в множині: "претенденти на кандидата (одного кандидата)  у  Президенти  (яких буцімто  безліч,  на  всі  смаки).  У  проекті пропонується чіткий термін на всі випадки нашої виборчої  практики  -  "претенденти  у кандидати на посаду Президента України",  одного Президента і ніяк не інакше.

 

     Друге. Надзвичайно важливо для здійснення виборів  Президента України,  кому  надається  право висувати претендента у кандидати, яка кількість підписів на його підтримку необхідна для  реєстрації цієї особи вже як кандидата у Президенти,  право політичних партій на представництво у виборчих комісіях та  на  здійснення  контролю над виборчим процесом у різних формах і тому подібне.

 

     Не хотілося,  щоб  ми  у цьому залі розпочали диспути довколо кількісних норм.  Прийнятні варіанти з успіхом може  розробити  до другого   читання  погоджувальна  комісія  із  представників  усіх фракцій і депутатських груп.

 

     Я ж,  готуючи  цей  законопроект,   виходив   із   того,   що президентські  вибори  - це зворотний бік однієї медалі,  а першим боком її є вибори народних депутатів  України.  І  має  бути  один концептуальний  підхід  до  цього двоєдиного процесу.  Тобто мають бути узгоджені якісь спільні норми, якоюсь мірою подібні права.

 

     І, очевидно,  парламентська партія,  яка йде на президентські вибори,  навіть  якщо станеться так,  що вона не проводитиме свого кандидата у Президенти,  має повне право на представництво в цьому процесі,   на  участь  у  роботі  комісій,  тобто  вона  має  бути повноцінним учасником цього процесу, оскільки керівництво державою у  нас  здійснюють і Президент,  і Верховна Рада як найвищі органи влади,  маючи  на  увазі,  що  Президенту  підпорядкована  у   нас виконавча влада.

 

     Третє. Ми  маємо  на  сьогодні  вже сім проектів,  а сьогодні розглядаємо п'ять,  які було опрацьовано  профільним  комітетом  і щодо  яких  подано  відповідні висновки.  І вам буде запропонована доповідь   від   профільного   комітету.   Що   спільне   у    цих законопроектах?  Перші  два  законопроекти  про  вибори Президента написані ніби з чистого аркуша.  Наступні три законопроекти  -  то спроби  внесення  змін  і доповнень до чинного закону.  І у цьому, очевидно,  має реалізуватися якийсь концептуальний підхід  -  чого хоче  Верховна Рада,  націлюючись на те,  щоб президентські вибори наступного року ми провели так, як того хотілося б.

 

     Я переконаний,  наполягаю і  прошу  депутатів  підтримати  цю позицію:  ми маємо прийняти абсолютно новий закон. Старий закон не підлягає ніяким латанням.  Його скелет такий, що на ньому не можна наростити   нормальне  м'ясо,  не  передбачивши  чи  унеможлививши зловживання на виборах.

 

     Часом наводять аргументи,  що ми не маємо часу  на  прийняття нового  закону.  Якщо ми нормально попрацюємо і підемо перевіреним шляхом створення погоджувальної комісії на пропорційній  основі  з представників  усіх депутатських груп і фракцій,  ми маємо час для того,  щоб  прийняти  проект  нового  закону  послідовно  в  трьох читаннях. Ніщо нам не завадить це зробити.

 

     Справа в  тому,  що  структура  старого  закону  не дає змоги унеможливити все найгірше,  що ми  маємо  з  попередньої  виборчої практики.  А  найгірше - це численні випадки зловживань.  І тому в цих двох законопроектах,  один з них представляю  я,  а  другий  - внесений   від   фракції   "Громада"  (там  дещо  інший,  але  теж нормальний,  прийнятний для розгляду спосіб),  передбачено  норми, які  дають  змогу  усунути  недоліки  чинного закону.  Тобто там є розділи,  яких немає в законі.  І якщо ж ми підемо шляхом внесення змін  і доповнень до чинного закону,  то ми ці прогалини ніколи не закриємо. А наша виборча практика свідчить: якщо є щілина, то вона перетворюється на ворота,  через які в'їжджають і зловживають, хто як може і хто як тільки хоче.  Маю на увазі фінансування кампанії, процедуру оскарження виборів,  місце і роль органів влади, зокрема місцевої виконавчої,  у виборчому процесі тощо.  У проекті, який я представляю, все це передбачено.

 

     Звертаю вашу  увагу  і  на  те,  що в запропонованому проекті чітко передбачені деякі речі,  які ми просто оминали в минулому  і не   враховували  у  виборчому  законодавстві.  А  вони  виявилися надзвичайно важливими, навіть, здавалося б, дріб'язок. Скажімо, ми ніколи не додумувалися, що необхідно під час підрахунку голосів на пакетах,  у  які  запаковуються   і   опечатуються   невикористані бюлетені,  зазначати не тільки дату опечатування цих пакетів,  а й час.  І ми вже знаємо, у що це виливалося на виборах, зокрема оцих перманентних виборах,  які відбуваються,  скажімо,  в місті Києві. Раніше не вимагалося, щоб бюлетені для голосування мали нумерацію. І  очевидно,  це  теж  варто  передбачити,  оскільки  ми вже маємо феномени появи великої кількості бюлетенів невстановленого зразка.

 

     Ми у  виборчому  законодавстві  раніше  чомусь  оминали,   не звертали  уваги  на те,  що не можна дозволяти фінансувати виборчі кампанії благодійним організаціям і  навіть  релігійним  громадам. Дотепер  це  можна було робити.  Але в цьому є великий нонсенс.  У законодавствах про вибори країн світу  також  передбачаються  такі заборони.  І  це  логічно.  Якщо  держава  надає податкові та інші пільги благодійним та релігійним  організаціям,  то  очевидно,  ці організації не мають права нарощувати протягом кількох років м'язи для того,  щоб  у  потрібний  момент  кон'юнктурно  спрацювати  на виборах.

 

     Я прошу  моїх  колег звернути увагу ще на одну обставину.  На жаль,  співдоповідь від комітету  буде  після  того,  як  зроблять доповіді автори законопроектів. У розданих вам висновках викладені зауваження,  з більшістю яких, звичайно, варто погодитися. Я хотів би не погодитися з комітетом лише в одному,  і прошу зрозуміти мою позицію.  У  висновках  зазначається,  що  в  моєму  законопроекті містяться неконституційні норми.  Ідеться ось про що. Справді, там є такі норми,  які набрані курсивом.  І автор пояснив,  що на  цих виборах  ці  норми не пропонуються до застосування,  оскільки вони пов'язані із внесенням змін до Конституції.

 

     Це зокрема щодо норми про  верхній  віковий  ценз  для  особи Президента. Якщо є нижній, то чому не може бути верхній? Я вважаю, що особі,  яка до 70 років ще не пробувала себе в політиці, навряд чи варто балотуватися.  Зрештою,  чому ми обмежуємо нижній віковий ценз 35 роками?  Невже в нашій державі,  де люди не  доживають  до пенсійного   віку,  немає  34-літніх,  які  можуть  нормально  нею керувати? Такі люди є в нашому залі.

 

     Отже, йдеться  про  норми,  які   пропонується   прийняти   в майбутньому,  після  того  як  парламент  дасть  добро на внесення відповідних  змін  до  Конституції.  І   очевидно,   колись   така необхідність   постане.   Тому  прошу  розуміти,  що  я  ці  норми пропонував тільки для того,  щоб  показати  моє  концептуальне  чи перспективне  бачення того,  як має вибудуватися законодавство про вибори Президента.

 

     І ще одне.  Я просив би депутатів визначитися, яким шляхом ми йдемо.  Я переконаний,  що ми ніколи не зробимо нормального закону про вибори Президента,  якщо почнемо латати  старий  закон.  Треба почати  з чистого аркуша.  Ми маємо змогу доопрацювати,  врахувати всі пропозиції,  в тому  числі  і  Центральної  виборчої  комісії, нормальні   норми   з   кожного   законопроекту   під  час  роботи погоджувальної   комісії.   Іншого   досвіду   підготовки    таких законопроектів ми досі ще не виробили.  І його,  очевидно,  просто немає у природі.

 

     Я пропоную сьогодні проголосувати за  концептуальний  підхід: щоб  ми  створили  нормальний  новий закон про вибори Президента і утворили погоджувальну комісію.  Це той спосіб, коли ця комісія не перетягує ковдру на себе,  а шукає якісь компромісні виходи.  І це гарантуватиме,  що в цьому залі  ми  знайдемо  достатню  кількість голосів  для ухвалення спільно напрацьованого проекту в остаточній редакції.  А  сьогодні   нам   досить   лише   визначитися,   який законопроект взяти за основу.

 

     Я дякую вам за увагу і з радістю відповім на запитання,  якщо вони будуть.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Відводиться 5 хвилин на запитання. Будь ласка, запишіться. Висвітіть список. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Донець.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Фракция "Громада". Уважаемый докладчик! Каким  образом  в вашем законопроекте можно избежать фальсификации результатов голосования,  если Леонид  Данилович  Кучма,  нынешний Президент,   уже   нацелен  на  это,  как  и  его  соответствующие подразделения,  если уже даже представители  церкви  благословляют его  за  год  до  выборов на второй пятилетний президентский срок? Хотя страна этого,  честно говоря,  просто не выдержит. Я хотел бы от   вас   услышать,  какие  конкретно  механизмы  противодействия фальсификациям со стороны действующей власти предусмотрены в вашем законопроекте?

 

     Спасибо.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Це справді проблема першочергова, оскільки те, що відбувалося під час минулих виборів - ганьба!  Шкода тільки, що виборці не познаходять отих відповідальних осіб,  які агітували за того чи за другого, а тепер поховалися по кущах.

 

     Шлях лише  один  -  не  лише  у  виборчому  законі,  а  й   у Кримінальному   кодексі,   в   інших  законах  передбачити  сувору відповідальність за втручання у вибори.  Є два проекти,  де автори пробували  піти  цим  шляхом,  всіляко передбачивши обмеження щодо втручання влади у вибори,  - проект,  який я представляю, і проект депутата Турчинова.

 

     У моєму  проекті  в  кількох  місцях  є застороги щодо цього. Наприклад,  навіть таке застереження, що представник органів влади (якою  б  вона  не була) має право бути присутнім на засіданнях чи під час роботи виборчих  комісій  лише  за  спеціальним  дозволом. Причому  обов'язково фіксуються і заносяться до протоколу будь-які його виступи чи  пропозиції,  внесені  у  будь-якій  формі.  Після цього,  якщо ця норма буде дотримуватися,  легко простежити, хто і як намагався маніпулювати виборчим процесом.  І подібних  речей  у цьому  проекті  є  кілька  -  у різних нормах,  у різних розділах, якоюсь мірою вони є і в інших проектах.  Я  думаю,  що  нам  треба спільно  посилювати  цю  лінію,  бо  інакше  всі  найкращі  закони залишаться голою декларацією.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донець. За нею - депутат Власов.

 

     ДОНЕЦЬ Н.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське   об'єднання   "Громада).   Прошу   передати   слово Косаківському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ  223,  м.  Київ).  Як  писав  Павло Тичина:  сторозтерзаний Київ. У мене два питання до вас. Частина 6 статті 13 вашого проекту:  "Виборчі дільниці  при  представництвах України   за   кордоном   утворюються   за  поданням  Міністерства закордонних справ України..." Я обирався по округу 223,  єдиному в Україні,  до  якого  було  приписано  65  таких  дільниць.  По них підрахунок проводився два тижні,  на деяких дільницях  примушували переголосовувати  кілька  разів.  До них намагалися приписати всіх тих,  хто від'їжджає за кордон, і взагалі всіх, хто там перебуває. І ця цифра варіювалася від 6 до 200 тисяч. У вашому проекті закону не врегульовано це питання.  Тому я навіть не запитання ставлю,  а пропоную дуже ретельно виписати цю норму, щоб було зрозуміло, кого ми будемо приписувати з тих,  хто перебуває за кордоном, як будемо рахувати ці голоси,  і хто за це відповідатиме.  Тому що практика, яка склалася, свідчить, що вона не є достатньо ефективною.

 

     І друге запитання.  Чи не вважаєте ви за  необхідне  з  метою уникнення  тиску  Президента  і  структур  його  вертикалі  справу формування дільничних комісій доручити не міським головам і навіть не радам, які також перебувають під контролем Президента сьогодні, і не державним адміністраціям,  а іншим структурам, як це робиться в інших країнах світу?

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Щодо першого питання. Я згоден із вами, що така проблема є,  бо це особливий випадок нашої виборчої практики. Я не знаю, досі ми не придумали нічого розумнішого. І я простежив, що в інших законопроектах теж немає абсолютно чітких підходів до  того, як тут бути.  Але я намагався унормувати процес підрахунку голосів (щоб цей процес був прийнятний якоюсь мірою і для цього особливого випадку), і мені здається, що запропоноване включає і цей нюанс.

 

     Що стосується  вашого другого питання,  то у проекті,  який я представляю,  якраз і передбачено усунення від цього процесу голів чи керівників,  які призначаються одноосібно, а пропонується більш колегіальний підхід  до  формування  цих  поважних  органів.  Тому якоюсь  мірою,  я вважаю,  це ваше побажання вже враховано в моєму законопроекті.

 

     І до цього я додам ще одне,  про що я забув сказати  під  час доповіді.  У деяких проектах пропонується утворення територіальних комісій як комісій особливого типу,  в деяких не  пропонується.  Я принципово  обстоюю  утворення  територіальних  комісій,  бо  якщо будуть лише окружні комісії на рівні округу чи цілої держави, як в одному проекті пропонується, і дільничні, то ми матимемо парадокс, коли з  кожного  хутора,  спотикаючись  і  перевертаючись,  машини їхатимуть  у  Київ,  а  потім на другий день ми будемо думати,  як армію зганяти на буряки, бо немає бензину.

 

     Я заклав  норму  утворення   територіальних   дільниць,   які виконують  функції  одномоментно,  лише на день виборів,  і нічого іншого.  Їхні  функції  зводяться  до  того,  щоб  зібрати  готові протоколи  і  разом з уповноваженими виборчих дільниць допровадити виборчі документи до окружної  комісії.  І  вважаю,  що  це  єдино прийнятний шлях, інакше в наших умовах буде дуже багато дурниць.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка, Віталію Федоровичу.

 

     Слово надається Олександру Валентиновичу Турчинову.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Фракція "Громада". Шановні народні депутати! У цій короткій промові я хочу зупинитися  на  основних концептуальних положеннях запропонованого проекту Закону України про порядок проведення  виборів  Президента України.  Як  відомо,  на  розгляд  Верховної  Ради внесено кілька законопроектів,  альтернативних тому,  який я представляю.  Тому в цій  промові  я  вимушений  буду  також  зупинитися на принципових розбіжностях запропонованих проектів.

 

     Однак спочатку дозвольте зробити кілька попередніх  зауважень щодо  необхідності прийняття саме нового закону.  Чинний Закон про вибори Президента України було прийнято в 1991 році, і за ним було проведено  вибори  першого  Президента  України.  У 1994 році,  до других президентських виборів,  цей закон був викладений  у  новій редакції.  Нині,  напередодні  третіх  виборів  Президента,  певні політичні сили пропонують знову  викласти  старий  закон  у  новій редакції.

 

     Ми категорично   не   погоджуємося  з  пропозицією  чергового косметичного ремонту закону і ось  чому.  По-перше,  чинний  закон грунтується  на  Конституції  України  1978  року  і не відповідає чинній Конституції.

 

     По-друге, він  багато  в  чому  не  відповідає  демократичним принципам проведення виборів.

 

     По-третє, передбачається  широка  участь  у  процесі  виборів органів  державної  влади,  зокрема  виконавчої,  що  не  може  не спричинити  втручання  з  їх боку у діяльність виборчих комісій та інших суб'єктів виборчого процесу.

 

     По-четверте, закон  має  багато  посилань  на  норми   Закону України про вибори народних депутатів України,  який вже викладено у новій редакції і багато в чому не узгоджується  із  Законом  про вибори  Президента.  До того ж законодавство про вибори Президента має свою специфіку й особливості.

 

     По-п'яте, чинним   законом   не   регулюються   всі   аспекти проведення    передвиборної    агітації,    зокрема   використання недержавних засобів масової інформації.

 

     По-шосте, чинним Законом про вибори Президента  України  дуже обмежено і поверхово визначаються гарантії діяльності кандидатів у Президенти України та інших учасників  процесу.  Лише  називається невелика  їх кількість,  зовсім нічого не говориться про обов'язки державних органів щодо їх забезпечення.

 

     По-сьоме, закон має назву,  яка не відповідає частині  шостій статті 103 Конституції України.

 

     І нарешті, шановні колеги, викладення закону в новій редакції за правилами законодавчої техніки передбачає принаймні  збереження його  поглавної  чи постатейної структури,  яка в старому законі є далеко недосконалою.  Ці недоліки,  на нашу думку,  не дають змоги викласти чинний закон у новій редакції і вимагають його докорінної переробки.

 

     Виходячи з викладеного,  було розроблено запропонований вашій увазі  проект  Закону  про  порядок  проведення виборів Президента України.  Проект  повністю   відповідає   нормам   Конституції   і грунтується  на них.  При підготовці проекту було враховано досвід березневих виборів 1998 року, позитивні моменти чинного Закону про вибори  народних  депутатів України,  рішення Конституційного Суду України щодо Закону про вибори народних депутатів України.

 

     Вам було  роздано   розроблений   нами   проект   закону   та пояснювальну  записку  до  нього,  тому  я  зупинюся  лише  на тих основних концептуальних положеннях, які покладено за основу.

 

     Перше. У проекті закону чітко визначаються принципи виборчого процесу,  серед яких уперше знайшли відображення принципи гарантії державного фінансування  виборів  Президента  України,  здійснення територіальними    виборчими    комісіями   матеріально-технічного забезпечення  виборів  Президента  України,  обмеження  участі   у виборах   органів   державної   виконавчої   влади   та  місцевого самоврядування,  заборони  незаконного  їх  втручання  у  виборчий процес.  Кожному з цих та інших принципів присвячено окрему статтю глави  "Загальні  положення",  де  розкривається  зміст  принципу, закріплюються гарантії його дотримання.

 

     Друге. Уперше  у  вітчизняному  виборчому законодавстві серед суб'єктів виборчого процесу передбачений  контрольний  громадський орган  -  Контрольна комісія,  до складу якої входять представники усіх кандидатів у Президенти України,  делеговані  до  Центральної виборчої  комісії.  Контрольна  комісія  має  широкі повноваження, зокрема право здійснювати контроль за організаційно-розпорядчою та фінансовою  діяльністю виборчих комісій.  Повноваження Контрольної комісії, порядок її організації та діяльності детально визначені у статті 28 проекту.

 

     Третє. Передбачається  утворення  єдиного загально-державного виборчого округу по виборах  Президента  України  (стаття  25)  та триланкова  система виборчих комісій:  Центральна виборча комісія, територіальні виборчі комісії та дільничні виборчі комісії.

 

     Четверте. Законодавчою новелою є визначений у  проекті  цього закону  порядок  формування  територіальних та дільничних виборчих комісій.  Територіальні комісії утворюються  Центральною  виборчою комісією  з  осіб,  делегованих  до  їх  складу в рівній кількості кандидатами у Президенти України або  їх  уповноваженими  особами. Дільничні  виборчі  комісії  утворюються територіальними виборчими комісіями із  числа  осіб,  делегованих  до  їх  складу  в  рівній кількості  уповноваженими особами кандидатів у Президенти України. Таким чином вплив державних органів на формування виборчих комісій практично повністю виключається.

 

     П'яте. На  відміну  від  чинного  закону,  який  не  визначає політичну партію як політичну силу,  яка відіграє особливу роль  у виборах  Президента  України,  у запропонованому проекті надається перевага саме партіям. Це випливає навіть із послідовності статей. Статті про висування і реєстрацію кандидатів від політичних партій передують  статтям  про  самовисування.  Інших   видів   висування кандидатів проектом не пропонується.

 

     Чинним законом  встановлюються  обмеження на участь у виборах політичних партій,  які не мають значної  суспільної  ваги,  через вимогу,  що  для реєстрації політичної партії для участі у виборах Президента України вона повинна налічувати не  менш  як  1  тисячу членів.  Проте, як свідчить практика, мати таку кількість членів - не проблема  для  партії,  оскільки  саме  така  кількість  членів необхідна  для реєстрації партії.  Отже,  формально всі 52 партії, які нині діють в Україні,  можуть бути зареєстровані для участі  у виборах   Президента   України.   Це   може  суттєво  вплинути  на передвиборну боротьбу і  бути  підставою  для  зловживань  з  боку влади.  Тому  в  проекті  закону  ми  відмовилися від встановлення обмежень за кількісним складом партії. У проекті не передбачається необхідність реєстрації політичної партії як такої, що бере участь у виборах Президента України.

 

     З метою обмеження самовисування та висування  кандидатів  від політичних  партій,  які  не  мають достатньої суспільної ваги,  у проекті закону передбачаються  вимоги,  за  умови  виконання  яких претендент   може  бути  зареєстрований  кандидатом  у  Президенти України.  Це,  зокрема,  збір 1 мільйона підписів виборців на свою підтримку  (на відміну від чинного законодавства,  не допускається тиражування    претендентом     підписних     листів,     оскільки встановлюється,  що  вони є бланками суворої звітності),  внесення грошової застави у розмірі 200  тисяч  гривень.  У  проекті  також визначаються  джерела,  з  яких  може  бути  сплачена застава,  та встановлюється,  що в  разі  набрання  кандидатом  не  менш  як  5 відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, грошова застава йому повертається.

 

     Шосте. На відміну від чинного закону, крім загальних норм про гарантії  прав  кандидатів у Президенти України,  проект містить і статті,  в яких деталізується порядок здійснення окремих гарантій, зокрема прав на особисту охорону кандидата у Президенти України та на забезпечення його особистим транспортом. Треба зазначити, що ці дві  гарантії  є  законодавчими новелами.  І хоча на перший погляд вони можуть здаватися неприйнятними через  фінансові  чинники  або несхвалення  громадською  думкою,  їх  наявність  свідчила  б  про становлення демократії та громадянського  суспільства  в  Україні, адже  кандидати  у  Президенти  України,  по суті,  - представники громадянського суспільства повною мірою зрівнюються  в  статусі  з чинним Президентом України, який балотуватиметься на другий строк.

 

     З метою   реалізації  гарантій  трудових  прав  кандидатів  у Президенти України та членів виборчих комісій, зокрема захисту від незаконного  звільнення та збереження заробітної плати,  у проекті закону запропоновані відповідні положення.

 

     Також зазначено, що довірені та уповноважені особи кандидатів у  Президенти  не  можуть призначатися з числа військовослужбовців Збройних   Сил,   Національної   гвардії,   Прикордонних   військ, Управління державної охорони, Служби безпеки тощо. Це дасть змогу, з одного боку,  не допустити на  них  впливу  керівників,  зокрема військовослужбовців,  а  з  другого,  уникнути можливих зловживань посадовим становищем.

 

     Сьоме. У  проекті  визначена   чітка   система   фінансування виборчого  процесу  за рахунок централізованого виборчого фонду по виборах Президента України та особистих виборчих фондів кандидатів у  Президенти  України.  З  вичерпною  повнотою  передбачено,  які витрати можуть проводитися з цих фондів.  По-новому,  порівняно  з чинним  законодавством,  визначається  порядок  утворення виборчих фондів. Зокрема, передбачені у державному бюджеті України кошти на проведення   виборів   Президента   України   до  централізованого виборчого фонду перераховуються Державним казначейством України на спеціальний  рахунок  Центральної  виборчої  комісії не пізніше 30 січня року,  в якому проводяться вибори Президента України,  а  за умови  дострокових  виборів  -  у  десятиденний  строк  від дня їх призначення.

 

     У разі проведення дострокових виборів Президента  України,  а також  при  проведенні чергових виборів за фактичної відсутності в Державному казначействі України коштів,  передбачених у державному бюджеті  на проведення виборів,  передбачається,  що витрати на їх підготовку   і   проведення   сплачуються   за   рахунок   кредиту Національного банку України.

 

     У проекті    також    закріплюється   необмеженість   розміру особистого виборчого фонду  кандидатів  у  Президенти  України,  а також  чітко  регламентуються  джерела  його формування,  що дасть змогу уникнути державного  чи  закордонного  фінансування  виборів окремих кандидатів.

 

     Восьме. У  проекті передбачені гарантії прав пожертвувачів до особистих  виборчих  фондів  кандидатів  у   Президенти   України. Зокрема,  передбачено заборону перевірки їхньої діяльності під час виборчого процесу, що унеможливить державне свавілля стосовно них.

 

     Дев'яте. Запропонований проект чітко  і  послідовно  визначає проведення передвиборної агітації, зокрема, особливості діяльності державних і недержавних засобів масової інформації.  Відповідно до цього   встановлено   жорсткі  правила  їх  використання,  що  має забезпечити рівноправність кандидатів у Президенти України  в  цій сфері.

 

     У запропонованому проекті не містяться додаткові вимоги,  які суперечать Конституції України та пред'являються до  кандидатів  у Президенти в альтернативних проектах, а саме досягнення 30-річного віку  на  день  виборів,  недосягнення   65-річного   віку   (якщо обирається  вперше),  перебування  на державній службі тощо.  Якщо такі положення не можуть бути  прийнятими  без  внесення  змін  до Конституції   України,  то  в  такому  разі  ці  вимоги  зумовлять неприйнятність запропонованих законопроектів.

 

     Альтернативні проекти   не   встановлюють    також    строків підрахунку  голосів  виборців на виборчих дільницях,  в окружних і територіальних  виборчих  комісіях,  що   створює   підстави   для надмірного  затягування  цього  процесу,  яке  може  призвести  до корегування підсумків виборів на окремих  дільницях,  втручання  в підрахунок сторонніх осіб.

 

     У проекті,  який  я  маю  честь  вам представляти,  ці строки визначено  достатньо  чітко.  Крім   того,   запропонований   мною законопроект має ще ряд суттєвих переваг,  детально проаналізувати які неможливо за браком часу.  Я розумію, що цей проект також не є ідеальним,  однак вважаю, що ті позитивні моменти, які містяться в ньому,  дають підстави прийняти його в першому читанні чи взяти за основу для подальшої роботи над ним.

 

     Що стосується  інших  законопроектів,  то окремі їх положення також  повинні   бути   використані   в   подальшій   роботі   над законодавством про вибори Президента України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання до депутата Турчинова є?  Запишіться,  будь ласка. Відведемо п'ять хвилин. Висвітліть.

 

     Депутат Степанов. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый докладчик!  Ваш проект мне больше всего импонирует своей разработанностью  и  включением  тех  механизмов,  которые   будут сдерживать попытки исполнительной власти вмешаться в избирательный процесс.

 

     Но, как вы считаете,  нельзя ли усилить  некоторые  положения вашего  законопроекта  с  тем,  чтобы  нынешняя  власть  не  могла использовать  в  своих  целях  прежде  всего   средства   массовой информации?  Вы знаете, что Социалистическая партия Украины сейчас проводит кампанию по досрочному прекращению полномочий  Президента Украины  через народный референдум.  Но нигде в средствах массовой информации об этом не говорится,  это замалчивается.  Между тем  в большинстве  областей уже проведены собрания инициативных групп по проведению референдума.  Уже это говорит о том, что если сейчас не дают   никакой   информации   по   этому  вопросу  ни  пресса,  ни телевидение,  то это повторится и на президентских выборах! Нельзя ли еще дополнительные гарантии ввести, чтобы исполнительная власть не крутила, как цыган солнцем, средствами массовой информации?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую  за  ваше  запитання.  Наш  законопроект досить  детально регламентує використання електронних і друкованих засобів  масової  інформації  під  час   передвиборної   агітації. Зокрема, передбачено регламентацію часу, який використовується для агітаційних  цілей.  Цей  час  регламентується   не   тільки   для державного  телебачення чи державної преси,  але і для недержавних засобів масової інформації - шляхом  проведення  тендера  щодо  їх участі в передвиборній агітації.  І переможці тендера отримують із централізованого виборчого фонду кошти для  забезпечення  агітації на рівних правах усіх учасників передвиборного процесу.

 

     Саме таким  чином  ми  даємо можливість кожному із кандидатів мати рівні права поряд,  скажемо так,  із рівними обов'язками. Але ж,  безумовно, можна посилювати цей напрям, і я думаю, що будь-які пропозиції щодо цього будуть враховані.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Кочерга.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Партія   "Громада".   Уважаемый   Александр Валентинович!  Скажите,  пожалуйста, в условиях, когда действующий Президент уже об явил о том, что он будет баллотироваться вновь на следующий  срок и фактически начал свою предвыборную избирательную кампанию,  каким образом  законодательным  путем  можно  применить санкции  к  такому  кандидату,  который  заранее,  до официального провозглашения  начала  избирательной   кампании,   использует   и средства   массовой   информации,   о   чем   говорил   предыдущий выступающий,  и все свои  властные  полномочия,  чтобы  фактически иметь преимущество перед другими кандидатами? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Не  повторится  ли  с  выборами  Президента  та же история,  которая была с выборами народного депутата по одному  из киевских  округов,  когда  дважды  побеждал  неугодный  Президенту кандидат   Юрий    Оробец    и    дважды    выборы    признавались недействительными?  Не  будет  ли  предусмотрена  форма  признания выборов  недействительными,  когда  победит   человек   с   другой фамилией, не Кучма?

 

     Спасибо.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую  за ваші запитання.  Шановні колеги!  Ви знаєте,  що в законі не можна встановлювати обмеження для  чинного Президента  саме  в проведенні агітації.  Ці норми все одно будуть порушуватися,  і ці статті закону  будуть  обходитися  владою,  це зрозуміло.   Тому  у  своєму  законопроекті  ми  пішли  не  шляхом обмеження,  а шляхом створення  для  інших  кандидатів  на  посаду Президента  умов,  відповідних  до  умов  чинного  Президента.  Це стосується і доступу до  засобів  масової  інформації.  Конкуренти мають  такі  самі  права  і можливості виступати в засобах масової інформації,  як і чинний Президент.  Це  стосується  й  технічного забезпечення  кандидатів  на  найвищу  в  державі посаду,  а саме: забезпечення  транспортними  засобами,  особистою  охороною  тощо. Тобто  треба  створити  такі  умови,  які  на  сьогодні має чинний Президент. Це щодо першого запитання.

 

     Що стосується другого запитання,  то в нашому проекті  закону передбачені  дуже  жорсткі  обмеження,  щоб  цього  не сталося.  І насамперед  ці  обмеження  стосуються  формування   дільничних   і територіальних   виборчих   комісій.  Фактично,  ми  запропонували відмовитися  від  допомоги  виконавчої  влади  у  формуванні   цих важливих  для виборчого процесу органів.  Саме кандидати на посаду Президента мають пропорційно формувати  ці  органи.  Це  з  одного боку. З другого боку, ми дуже жорстко регламентуємо час підрахунку голосів після проведення виборів.  У відповідних  статтях  проекту регламентується   порядок   встановлення  результатів  голосування територіальною  виборчою  дільницею   і   оприлюднення   офіційної інформації Центральною виборчою комісією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  49,  Донецька  область).  Прошу  передати  слово депутату Пейгалайнену.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии   Украины.   Уважаемый докладчик!  Я  внимательно  ознакомился  с вашим проектом Закона о порядке  проведения  выборов  Президента  Украины.   Мне   в   нем импонируют  многие  нормы,  положения.  Он,  конечно,  существенно отличается  от  законопроекта,  который   представлял   предыдущий докладчик.  Так,  например,  требования,  которые  пред являются к членам избирательных комиссий в вашем проекте ближе к Конституции, чем,  скажем,  в проекте Шевченко.  Шевченко предлагает, например, для членов избирательных комиссий установить языковой  барьер,  то есть  членами  избирательных  комиссий  не  могут быть те,  кто не владеет украинским языком.  Вы понимаете,  что это нарушение  норм Конституции и прав человека.

 

     Но и  в вашем варианте есть норма "грошова застава",  которая противоречит статье 24 Конституции.

 

     Как вы считаете, может надо привести эту норму в соответствие с Конституцией?  В статье 24 Конституции четко оговаривается:  "Не может   быть   привилегий   или   ограничений   по    признакам... имущественного положения..." Мы не можем нарушать права человека.

 

     Спасибо.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую за ваше запитання. Шановні колеги! Одна з головних проблем,  з якою доведеться зіткнутися під час проведення виборів,  -  це  можливість  висунення  багатьох  осіб  від різних політичних структур, які не мають серйозного впливу на політичні і економічні процеси в нашій державі.  І щоб не сталося так,  як під час виборів 1998 року,  коли виборець не міг  розібратися,  хто  ж займається  жорстким  популізмом,  а  хто  пропонує  реальний шлях виводу країни з кризи,  коло претендентів  на  найвищу  в  державі посаду  повинно  бути  обмежене.  Таке  обмеження  необхідне і для забезпечення агітаційних умов кожного  з  претендентів  на  посаду Президента України.

 

     У зв'язку   з   цим   розробники   нашого   законопроекту   і запропонували заставу в 200 тисяч гривень, а також збір 1 мільйона підписів.  Я  вважаю,  що  це  не суперечить Конституції.  І кожна впливова політична сила,  яка представлена і у Верховній Раді, і в нашому суспільстві,  здатна зібрати цю суму для того, щоб висунути і підтримати свого кандидата на посаду Президента України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия Украины.  Уважаемый  докладчик! Вам   хорошо   известно,   что   нынешний   Президент  часто-густо популистски  заявляет,   что   он   заботится   о   благосостоянии трудящихся.  Недавно он заявил по телевидению,  что,  проснувшись, был бы рад думать только  о  зарплате,  пенсии,  стипендии  нашего народа. Ну, прямо-таки, как в сказке! А на деле все наоборот.

 

     У меня  к  вам  такой вопрос.  Не лучше ли было бы нам внести изменения в Конституцию и передать полномочия Президента Верховной Раде?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Знаєте,   це   дуже  відповідальне  політичне рішення,  і його має приймати Верховна Рада.  Коли є такі проекти, то їх треба вносити і обговорювати на пленарних засіданнях.

 

 

 

 Я вніс проект Закону про  порядок  проведення  виборів  Президента України і саме цей проект сьогодні захищаю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      ( П і с л я п е р е р в и )

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо засідання.

 

     Слово надається Олександру Володимировичу Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановний   Голово!   Шановні   колеги!  Продовжуючи  представлення законопроектів  про  вибори  Президента  України,   я   хотів   би зупинитися на декількох моментах, які, гадаю, мають бути враховані при прийнятті рішення кожним народним депутатом у сесійному  залі. Хотів би також дати відповідь, чому, власне, ми повинні розглядати зараз це питання і чому воно є невідкладним на сьогодні.

 

     Необхідність прийняття нового закону чи нової редакції Закону про вибори Президента зумовлена тим, що закон, чинний на сьогодні, має  декілька  суперечностей  з  Конституцією  України,  яка  була прийнята  вже  після  схвалення цього закону.  Окрім того,  ми вже зробили декілька кроків на шляху вдосконалення  виборчої  системи, виборчого законодавства України. Ми застосували нові технології як для  обрання  народних  депутатів  України,  так  і  для   обрання депутатів  органів  місцевого самоврядування,  голів міст.  І,  до речі,  у Верховній Раді ми також застосували нові підходи до самої технології голосування.

 

     Очевидно, це  треба  зробити і в Законі про вибори Президента України.  Причому це стосується як  переходу  від  негативного  до позитивного голосування,  так і механізму контролю за можливостями адміністративного  впливу  на  підсумки  голосування   громадянами України.

 

     Є і  третій  момент,  але  він  уже  не  правовий,  а  більше політичний,  - треба зробити суспільно необхідний  крок  до  нової якості   права   громадян  на  політичну  відповідальність  влади. Сподіваюся,  що ми цей крок зробимо,  оскільки коли постає питання про те,  хто ж має нести відповідальність,  ми бачимо, хто заявляє про готовність взяти на себе відповідальність.

 

     Для того щоб це  питання  зняти  в  законодавчому  плані,  ми повинні  обирати  главу  держави,  політичні погляди якого є чітко визначеними,  стабільними і не змінюються залежно від  ситуації  у певний конкретний момент.

 

     Безумовно, є   спокуса   прийняти  абсолютно  нову  концепцію проведення виборів.  Проте зрозуміло,  що сьогодні,  коли лишилося вже  менше  одного  року  до  дня,  коли  ми будемо обирати нового Президента України,  прийняти якісний закон з новою  концепцією  і довести її до тих,  хто буде організовувати і проводити вибори,  - досить складна справа.

 

     А тому запропонований вам проект - це нова  редакція  закону, яка  базується  на чинних на сьогодні нормах і включає зміни,  які виправляють норми, що суперечать Конституції, норми, перенесені із Закону  про  вибори  народних  депутатів  України,  що  стосуються виборчої  технології,  а  також  декілька  нових  норм,   які   не ускладнюють виборчої технології.

 

     Якщо ми подивимося на суперечності Конституції, то вони хоч і не є значними,  але їх  обов'язково  треба  усунути.  Зокрема,  це стосується  і  терміну  проживання  для  кандидатів  у  Президенти України і дати призначення виборів.  Ви знаєте,  що раніше це було віднесено  до  повноважень  Верховної  Ради,  яка  мала призначати вибори не  пізніше,  ніж  за  два  місяці  до  закінчення  терміну повноважень Президента, на неділю чи інший вихідний день. Сьогодні цей день чітко і однозначно визначений у Конституції України.

 

     Необхідно внести зміни і в позиції, які стосуються тлумачення Закону про вибори Президента України,  утворення виборчих комісій, процесу висування  кандидатів  у  Президенти  України  політичними партіями,  процесу  створення  центрального  виборчого  фонду,  де передбачені повноваження Президії  Верховної  Ради,  а  Центральна виборча комісія в той час не мала свого конституційного статусу, і механізм її формування не був закріплений у Конституції.

 

     Хочу сказати,  що норми,  перенесені  із  Закону  про  вибори народних   депутатів,   стосуються  насамперед  порядку  створення виборчих комісій,  де ми з вами передбачали обов'язковість  участі суб'єктів виборчого процесу. У даному разі це стосується переважно політичних  партій,  їх  гарантованого  представництва  в  системі виборчих  комісій.  Це стосується також порядку голосування,  і не тільки типу голосування,  але і самої процедури. Наприклад, у 1994 році ми мали дострокове голосування, яке і довело, що застосування дострокового  голосування  в  українських  умовах  призводить   до значних  зловживань,  і тому 1998 року ми його вже не застосували. Думаю,  що і  при  виборах  Президента  дострокове  голосування  є недоречним.

 

     Зміни стосуються,  безумовно,  і  форми бюлетеня,  що створює додатковий контроль за тим,  щоб  не  було  змінено  волевиявлення громадян після голосування.

 

     Можливо, деякі новації є дискусійними. Найперше це стосується того,  що право висування кандидатів на  найвищу  державну  посаду було   надано   виключно  політичним  партіям  і  виборчим  блокам політичних партій.  Постає запитання:  чи не буде це якоюсь  мірою обмежувати  права  громадян?  Я  стверджую,  що  ніякою мірою прав громадян це не обмежує,  оскільки  політичні  партії  мають  право висувати кандидатом у Президенти України будь-якого громадянина, в тому числі й того,  який не належить до їхньої політичної  партії. До  того ж усі громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії і на вступ до будь-якої партії.

 

     І ще дуже важлива обставина.  У статті 36 Конституції України прямо визначено: "Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян,  беруть участь у виборах". Цей запис  у  Конституції  стосується тільки одного суб'єкта виборчого процесу - політичних партій. Я думаю, що це достатньо обгрунтовано і  переконливо,  щоб  ми не намагалися розширити участь у виборчій кампанії осіб,  які або беруть участь у  цій  кампанії  з  причин, далеких  від  того,  щоб реально претендувати на посаду Президента України,  або  осіб,  які  не   хочуть   мати   своєї   політичної ідентифікації з політичними силами України і приховують або просто не мають сталих політичних переконань.

 

     Друга нова позиція проекту закону,  який я представляю, також є дискусійною, але сподіваюся, що вона матиме підтримку. У проекті закону відсутня  норма,  яка  б  передбачала  можливість  визнання виборів недійсними.

 

     Попередні промовці  вже говорили про випадки,  які мали місце при виборах народних депутатів України.  Я можу додати ще приклади з практики виборів голів міст.  Але я можу стверджувати, що коли є порушення у виборчому окрузі,  вони можуть бути усунені,  а особи, які допустили їх умисне,  покарані. А якщо зберегти подібну норму, то декілька десятків мільйонів громадян не реалізують свого  права на обрання глави держави,  і ця норма може бути використана групою осіб як інструмент для унеможливлення обрання  Президента  України взагалі.  Оскільки це вже апробовано на практиці,  я хотів би, щоб ми  звернули  увагу  на  цей  момент  і  не  допустили  можливості маніпулювання в разі саме такого підходу.

 

     Хотів би  сказати  декілька  слів  про  розбіжності  з іншими проектами закону,  насамеред  із  проектом,  який  визначений  для підтримки  Комітетом  з  питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад.  Рішення  про  підтримку  мого проекту прийнято Комітетом з питань правової реформи.

 

     Розбіжності, власне,   в   кількох  позиціях.  Це  стосується висування кандидатів  у  Президенти.  У  моєму  проекті  це  право передбачено   виключно   для   політичних   партій.   У   проекті, запропонованому депутатами  Іоффе  і  Кучеренком,  право  висувати кандидатури мають також збори виборців, і може бути самовисування.

 

     Це стосується  кількості  підписів  громадян,  необхідних для того,  щоб  кандидат  був  зареєстрований   Центральною   виборчою комісією.  У  проекті,  внесеному  депутатами  Іоффе і Кучеренком, пропонується зберегти  існуючу  норму  -  100  тисяч.  Я  пропоную збільшити її в чотири рази.

 

     Це стосується  також  фонду  кандидата в Президенти.  У моєму проекті  не  передбачено  обмежень  розміру  фонду   кандидата   в Президенти.  У тому проекті пропонується максимальний розмір фонду 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  в  розрахунку  на кожну  виборчу  дільницю.  Якщо ми реально подивимося на обмеження виборчого фонду,  можливості контролю  за  його  використанням,  а також  можливості,  які  будуть  співмірними,  всіх  кандидатів  і діючого Президента,  то,  гадаю,  можна побачити, яка обмежувальна норма буде застосовуватися і з якою метою.

 

     Це саме  стосується і права визнання виборів недійсними (я на цьому вже зупинявся). У тому проекті це передбачено.

 

     Думаю, ми можемо,  зрештою,  побачити напрям  збереження  тих позицій,  які  є  в чинному законі і які можуть досить суб'єктивно використовуватися під час проведення виборчої кампанії.

 

     На завершення я хотів би  сказати,  чому  сьогодні  необхідно прийняти  проект  Закону  про  вибори Президента України в першому читанні. Ми з вами мали досить серйозну практику боротьби за новий Закон  про  вибори  народних депутатів України.  І маємо негативні наслідки того,  що він приймався напередодні виборчої кампанії чи, точніше, під час виборчої кампанії.

 

     До виборів   Президента   залишилося   менше  року.  Якщо  ми відтягнемо ухвалення проекту закону в першому читанні, то час його прийняття припаде вже на початок конкретної виборчої діяльності. Я чудово  розумію,  що  голосування  в  сесійному  залі  і   окремих депутатів, і окремих фракцій багато в чому залежатиме від реальних на той час, на той місяць, на той день шансів реальних кандидатів.

 

     Якщо ми будемо зволікати,  то домінуючими стануть не інтереси українського народу,  нашого суспільства,  а інтереси окремих груп підтримки кандидатів.

 

     Розуміючи, що  технологія  підготовки  до   другого   читання дозволяє  в  режимі  пошуку  політичного  компромісу  і  правового вдосконалення прийняти закон, я хотів би, щоб ми сьогодні вийшли з цього   залу,   маючи   схвалений   у   першому  читанні  один  із запропонованих варіантів. Тільки такий підхід дасть нам можливість за досить короткий час отримати ефективний закон,  який означав би декілька кроків уперед для забезпечення появи в Україні  політично відповідальної  вищої посадової особи та мінімізував би можливість зміни  реальної  волі  громадян,  яку  вони  висловлять  під   час голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Запишіться,  будь  ласка.  Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Варбанець. За ним - депутат Алексєєв.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Шановний  Олександре Володимировичу!  Безумовно,  Закон про вибори Президента треба приймати.  Але чи не вважаєте ви,  що він не буде виконуватися  з  самого  початку,  хоча  б у частині передвиборної агітації?  Уже повним ходом розгорнута  передвиборна  агітація  на користь  нинішнього  Президента,  кандидатуру  якого  ще  ніхто не висував і не зареєстрував. Церкви вже моляться, щоб його обрали.

 

     Більше того,  не маючи на увазі образити нашого Президента як людину,  я  вважаю,  що його кандидатуру не можна навіть висувати, тому   що   за   роки   його    правління    значно    погіршилося соціально-економічне та соціально-політичне становище в Україні.

 

     Тому є  така  пропозиція  і запитання:  чи не слід записати в законі  норму   про   заборону   висунення   кандидатури   діючого Президента,  якщо його діяльність призвела до негативних наслідків у суспільстві?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ваше  запитання  надзвичайно  важливе,   але безпосередньо  не стосується цього закону.  Ми можемо висловлювати свої політичні симпатії до того чи іншого політика.  Та  в  даному випадку,  якщо  мова  йде  про заборону,  це може бути реалізовано тільки  внесенням  до  Конституції  змін  щодо  обмеження  терміну повноважень.

 

     Щодо реального  стану  справ,  який став наслідком діяльності діючого глави  держави.  Право  оцінювати  його  діяльність  якраз надано громадянам України.  Сподіваюся, що в жовтні 1999 року вони дадуть належну оцінку діям сьогоднішнього глави держави.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв. За ним - депутат Філіпчук.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

  172, Харківська область).  Уважаемый Александр  Владимирович!  Я хотел   бы   несколько   конкретизировать  вопрос,  который  задал предыдущий депутат.  В демократическом обществе граждане,  идя  на выборы,  выбирают не царя, а президента, и выбирают не за красивые глаза,  а за программу,  которую он им представляет. То бишь имеет место  элемент  общественного  договора,  когда гражданин получает доверие граждан управлять ими на условиях,  которые он  изложил  в своей   предвыборной   программе.   Если   он  не  выполняет  свою предвыборную программу,  значит,  он выполняет волю не избирателей своего государства, а кого-то другого.

 

     В связи с этим я бы хотел,  чтобы вы ответили на вопрос: надо ли в этот закон заложить механизмы,  которые делали бы невозможным пребывание  на  президентском  посту человека,  который до выборов говорит одно, а после выборов делает все с точностью до наоборот?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Якщо ви звернули увагу, то, власне, ці норми закладені  в проекті закону,  який я вам пропоную.  Прямо записати це,  певна річ,  немає жодної можливості,  оскільки в  Конституції передбачені обставини й випадки,  в яких припиняються повноваження глави держави.

 

     Ви знаєте,  що в інших країнах відповідальність президента за відповідність  реальних  кроків  деклараціям,  які  робили під час виборчої кампанії,  реалізується через відповідальність політичної партії,  яку представляє цей президент. Інші механізми, спеціальна оцінка або  якийсь  громадський  суд  є  неконституційними  і,  на превеликий жаль, не можуть бути реалізованими.

 

     Тому я  сподіваюся,  що якраз більш чіткий,  виважений підхід громадян  України  до  голосування  і  буде  відповіддю  на   ваше запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Пане Олександре! Є одне запитання. Безперечно, усі ми сподіваємося,  що вибори Президента України  дадуть  нам  шанс  на соціально-економічну стабілізацію, на те, що в нашій державі все ж таки запрацює національно оберігаюча ідеологія.

 

     Але скажіть,  чи подібні проекти,  і ваш у тому числі, дадуть змогу уникнути тієї ситуації,  власне,  об'єктивної, коли чим менш достойний кандидат у Президенти,  тим  більше  йтиме  кримінальних грошей,  а чим більш достойний кандидат,  тим буде менше грошей, у тому числі й державних?

 

     Я підтримую вашу  позицію  в  тому,  що  ваша  планка  досить висока,  але  хотів  би  запропонувати  вам  один підхід,  а саме: інтегрувати проекти,  які тут розглядаються,  з вашою позицією для того, щоб вийти на оптимальний варіант до другого читання.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я  погоджуюся  з тим,  що треба якнайскоріше вийти на оптимальний варіант.  А для того треба прийняти  сьогодні один  із  проектів у першому читанні,  щоб на друге читання вийшов проект,  в якому були б максимально враховані позиції депутатів  і який можна було б прийняти в досить короткі строки.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається   народному   депутату   Карпову   Олександру Миколайовичу.

 

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП). Шановні колеги! Автори проектів закону, які виступали переді мною,  значною мірою вже зупинялися  на  загальних  питаннях,  які диктують  необхідність  прийняття  цього закону без відтягування в термінах.  Більше  того,  я  твердо  переконаний,  що  ми,  навіть розглядаючи його проекти сьогодні, дещо втратили в часі. Прийняття цього закону і технологічне доопрацювання проекту та доведення  до завершення передбачають такі часові пропорції, які, в разі якщо ми не організуємо цей процес активно  і  він  не  піде  організовано, можуть   призвести   до   того,   що   на  початок  уже  фактичної передвиборної  і  виборчої  президентської  кампанії   ми   можемо залишитися без нового закону.

 

     Для початку   я  коротко,  тезово  зупинюся  на  актуальності розгляду цього питання саме сьогодні,  причому  з  трьох  позицій: політичної, юридико-нормативної та організаційнопроцедурної.

 

     З точки  зору політичної актуальності прийняття нового закону чи серйозних змін до  чинного  закону.  Я  хотів  би  сказати,  що відповідно  до  Конституції  та  досвіду  становлення  української державності посада Президента є  ключовою  в  організації  системи влади  в  Україні  та  у  визначенні  і  здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики держави.

 

     Третій Президент України діятиме виключно  в  конституційному полі,  бо  на той час уже втратять чинність "Перехідні положення", за якими глава держави мав  право  на  видання  указів,  наділених силою законів.  Конституційний Суд у повному обсязі стане арбітром у стосунках між парламентом та Президентом. Більше того, майбутній Президент  два  роки працюватиме разом із парламентом,  ще більшою мірою,  аніж парламент нинішній,  сформованим на партійній основі. Саме    під    час   терміну   повноважень   третього   Президента відбуватиметься реальне входження в Європу наших західних  сусідів і наше власне, а в Росії проходитимуть вибори нового президента.

 

     З іншого  боку,  кажучи  про політичну актуальність прийняття закону саме тепер,  необхідно звернути увагу на те,  що  попередня передвиборна кампанія по виборах Президента фактично вже почалася. Більше того, ми є свідками, я б використав таке слово, інтерв'юади

-   якоюсь   мірою   знервованої   і  суєтної  активності  частини претендентів на президентське крісло.

 

     Але то  проблеми  психології,  їх  власні  проблеми.  Наше  ж завдання  визначитися  з  цього приводу юридично,  організаційно і технологічно.  Тобто ми маємо створити, сформулювати і закріпити в законі  такі правила гри,  які передбачали б неможливість порушень цього  закону,  можливість  вільного  й   адекватно   об'єктивного волевиявлення громадян і таке інше.

 

     З точки   зору   юридико-нормативної.  Попередній  закон  був прийнятий у 1991 році.  І річ не в тому, що з того часу минуло вже фактично  сім  років,  а в тому,  що за цей час була прийнята нова Конституція і попередній закон  у  повному  обсязі  не  відповідає нормам   цієї   Конституції.   За   цей  час  відбулося  політичне структурування парламенту.  Ставлення  до  цього  різне,  є  різні думки.  Одні кажуть,  що це добре, другі - що це погано. Як на мій погляд, відбулося не доведене до кінця політичне структурування, і тому  колізії,  які виникають,  є наслідком не того,  що необхідно було йти по цьому шляху,  а того,  що цей шлях не був пройдений до кінця.

 

     Олександр Володимирович  посилався  на статтю Конституції.  Я також хотів би звернутися до неї і почати з  загального  принципу. Ми знаємо загальноюридичний принцип,  що громадянам дозволено все, що  не  заборонено,  а  юридичним  особам  і  політико-громадським організаціям,  навпаки,  дозволено  тільки  те,  що не заборонено. Відповідно до цієї статті -  у  принциповому  плані  -  суб'єктами політичного процесу, у тому числі й виборчого, є політичні партії. Іншим  суб'єктам  фактично  не  дозволяється  брати  участі  ні  у висуванні  кандидатів  у  Президенти,  ні  у  проведенні  виборчої кампанії в тому обсязі, як це можуть робити політичні партії.

 

     І щодо  організаційно-процедурного  підходу   з   огляду   на актуальність   проблеми.   Є   декілька   проектів   рішення.  Два запропоновані комітетами,  два - народними  депутатами  Бабичем  і Зваричем.  В  одному  випадку пропонується взяти за основу один із проектів  закону,  у  другому  -  сформувати  робочу   групу   для доопрацювання законопроекту.

 

     Та яке  б  рішення не було прийняте - чи взяти за основу один із варіантів (і все одно робочу групу необхідно буде  створювати), чи     створити    робочу    групу    з    самого    початку,    - організаційно-процедурний    підхід    такий:    перше    читання, доопрацювання з урахуванням пропозицій і зауважень, друге читання, прийняття закону (якщо він буде прийнятий після другого  читання). Зараз листопад.  Тож фактично ми зможемо вийти на прийняття закону в кращому разі в лютому-березні.  Раніше навряд чи  це  станеться. Часу,  звичайно,  обмаль,  та  водночас,  з моєї точки зору,  його достатньо для того,  щоб,  оптимально  організувавши  цей  процес, отримати якісний документ.

 

     Чому я так вважаю?  Я підготував для себе порівняльну таблицю (можливо, якщо буде необхідність, її можна буде використати), куди включив найбільш принципові позиції,  з яких є розбіжності.  Таких позицій дев'ять.  На всіх я  не  зупинятимусь,  зупинюся  лише  на деяких.

 

     Право висування кандидатів у Президенти.  Є кілька варіантів: партія або виборчий блок;  партія,  виборчий блок і самовисування; партія і збори виборців.

 

     У варіанті,    запропонованому    групою   з   моєю   участю, передбачалося,  що це право мають партії,  виборчі блоки  і  збори виборців.  Але  при  додатковому розгляді цього питання й розгляді його сьогодні я дійшов висновку,  що було б правильно  реалізувати закладений у статті 36 Конституції принцип суб'єктності політичних партій як  такий  і  перетворити  його  в  норму  закону.  Депутат Лавринович,  виступаючи  переді  мною,  детальніше  обгрунтував цю позицію, тому я не зупинятимуся на цьому.

 

     Умови реєстрації  кандидата.  Пропонується  від   100   тисяч підписів до 1 мільйона 100 тисяч.  Дехто з кандидатів уже каже, що є багато підписів,  а буде ще більше.  Ми маємо підняти цю  планку для реєстрації кандидата.  У нас уже є досвід: у Законі про вибори народних  депутатів  ми  встановили  відповідну  планку,  а  потім величезна  кількість  правосуб'єктних  інституцій  зібрали стільки підписів - навіть важко було уявити, що це можливо.

 

     Тому я  вважаю  (і  коли  документ  буде   доопрацьовуватись, аргументуватиму  цю позицію),  що нам треба вийти на норму не менш як мільйон підписів.  Я пропоную півтора мільйона із  обов'язковим збором у двох третинах областей,  тобто у 18 областях, по 50 тисяч підписів. Тоді кандидат уже попередньо матиме відповідний фактично зареєстрований рейтинг.

 

     Більше того,  треба  обов'язково  передбачити,  що підписи не можуть повторюватися,  тобто виборець має право  поставити  тільки один підпис. Таким чином, з моєї точки зору, ми створимо умови, за яких від самого початку технологічно  зможемо  відсікти  величезну кількість людей, які бажають погратися за державні кошти у виборчу президентську кампанію в Україні.

 

     Ще одна позиція - результати виборів. Олександр Володимирович якраз  говорив  про негативне й позитивне голосування.  Фактично у всіх проектах пропонується така схема: вважати обраним Президентом кандидата,  який набрав більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

 

     У нашому  проекті  пропонується  повернутися  до   норми   50 відсотків участі і 50+1 відсоток - для обрання Президента. Якщо ми хочемо мати Президента,  обраного народом  України,  то  нам  слід повернутися до цієї норми.

 

     Щодо процедури.  Я  вважаю  -  і  це принципово,  не тільки у зв'язку з обговоренням цього законопроекту,  - що нам  обов'язково треба створити робочу комісію.  Досвід прийняття Закону про вибори народних депутатів свідчить на користь такого підходу.  Я  маю  на увазі,  коли  кажу  про  робочу  комісію,  що  вона має можливість одночасно і технологічно,  і політично погодити варіант, який буде найбільш  прийнятним  для  Верховної  Ради  в  цілому.  Бо якщо ми запропонуємо  довести  це  до  логічного   завершення   одному   з комітетів,  де представництво,  як ми знаємо,  не пропорційне,  то потім при внесенні цього питання в зал знову вийдемо  на  проблему політичного погодження позицій, які можна попередньо погодити ще в цій робочій комісії.

 

     Я сказав,  що це моя принципова позиція,  і хочу її розвинути таким  чином.  Якщо  в  нас є кілька проектів закону,  то ми маємо внормувати схему (це потребуватиме,  звичайно,  зміни регламентної норми),  за якої без внесення питання в зал Верховної Ради, де, як правило,  його розгляд  не  закінчується  позитивним  голосуванням одного  з  проектів,  із самого початку створювати робочу групу на основі пропорційного представництва,  яка і має підготувати перший варіант закону.

 

     І на завершення. Дивлячись на кількість претендентів, які вже заявилися на участь у майбутніх президентських виборах  і  які  ще заявляться, хочеться щиро порадіти з того, що тільки хтось один із них стане переможцем.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до доповідача?  Запишіться,  будь  ласка. Висвітіть. П'ять хвилин.

 

     Депутат Білорус. За ним - депутат Черняк.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Косаківському.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Дякую.  Стосовно чисельності претендентів, то думаю,  що НДП, напевно, уже визначилася зі своїм претендентом. А про інші нам ще невідомо.

 

     У мене таке конкретне запитання.  Скажіть,  будь ласка,  яким чином  у вашому законопроекті забезпечується рівність доступу всіх кандидатів до засобів масової інформації?  І чи не збирається  НДП відмовитися  від свого вісника "Сім днів" на телебаченні для того, щоб дати можливість іншим кандидатам мати рівний доступ до УТ1? Як це  технологічно  і  законодавчо  виписати,  щоб  у  тому  числі й нинішній Президент був у таких самих умовах,  як і всі  кандидати, що балотуватимуться на цей високий пост?

 

     КАРПОВ О.М.  Перша частина запитання стосується процедури.  Я вже сказав, що з деяких питань між проектами є відносно принципова різниця,  та  кожний  із них у технологічному плані має якісь свої переваги,  і  якщо  ми  зведемо  їх  в  один  документ,  це  дасть можливість створити умови, про які ви кажете.

 

     Друге запитання  безпосередньо  не  стосується законопроекту, але я хотів би, з вашого дозволу, повторити таку цікаву фразу, яку один мій приятель колись сказав:  "У вас таке хороше запитання, що я не хотів би псувати його своєю відповіддю".

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Чубаров.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Який  ваш  прогноз  стосовно  прийняття Закону про вибори Президента України?  Яким буде перебіг подій? Як нам  вийти  із  ситуації,   що   склалася?   Запропоновано   п'ять законопроектів. Що робити далі?

 

     Дякую.

 

     КАРПОВ О.М.  Відповідь на ваше запитання я почну з кінця.  Як вийти із ситуації? Я про це вже дещо говорив. Я принципово вважаю, що за наявності не одного,  а кількох проектів,  які,  як правило, відрізняються  один  від  одного  тільки  в   деяких   принципових питаннях,  бо  кожний  виписує  технологічно  той процес,  який є, необхідно створювати тимчасові робочі групи,  які  мають  погодити технологічні  і політичні аспекти і таким чином фактично звести до мінімуму час на його розгляд у цьому залі.  В іншому разі цей  час буде значно більший.

 

     З приводу прогнозів.  Це не пряма відповідь на запитання,  та оскільки  його  було  поставлено...   Я   згадав   якось   Михайла Сергійовича Горбачова,  який,  як пам'ятаєте, любив спілкуватися з народом.  Виступаючи в МДУ, на запитання: "Михаил Сергеевич, а как оно будет?" - він відповів:  "Убежден,  твердо убежден,  что будет лучше".  Ну,  народ тут же йому дружно зааплодував. Після чого він сказав: "Или хуже. Это же диалектика. Вас же этому здесь обучают".

 

     ГОЛОВА. Депутат Чубаров.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (виборчий округ 8,  Автономна Республіка Крим). Прошу передати слово народному депутату Ключковському.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний  пане доповідачу,  в мене до вас два запитання.  Ви аналізували  можливі терміни  прийняття закону,  проте однією з суттєвих позицій,  щодо якої думки авторів різних законопроектів розходяться, є тривалість процесу виборів Президента - від шести до трьох місяців.  Яка ваша думка з цього приводу? Це перше.

 

     І друге  запитання.  У  вашому  законопроекті   запропонована фактично  мажоритарна  система  абсолютної  більшості з порогом 50 відсотків участі виборців.  У Законі про вибори народних депутатів ми  перейшли  до  мажоритарної системи відносної більшості і зняли поріг. Чи не вважаєте ви, що це доцільно зробити і в цьому законі.

 

     КАРПОВ О.М. Що стосується терміну виборчої кампанії. Я твердо переконаний,  що коли ми будемо проводити її, скажімо, за формулою "галопом по Україні",  то  навряд  чи  це  додасть  авторитетності самому  процесу  і  навряд  чи  це сприятиме створенню відповідних часових та процедурних передумов для того,  щоб вибори відбувалися нормально. Тому, з моєї точки зору, шість місяців - це оптимальний термін,  який  треба  було  б  ввести,  для  проведення   виборчої кампанії.

 

     Щодо відносної  та  абсолютної  більшості.  Я  б  сказав так. Стосовно до народних депутатів я підтримував цю норму (до речі,  я був  членом  робочої  групи і одним із авторів варіанта Закону про вибори народних депутатів) і переконаний,  що  в  тому  законі  ця норма  є  відповідною  до  обставин,  до  ситуації і до загального принципового підходу. Там, так би мовити, за рахунок узагальненого варіанта  ми фактично вийшли на певну адекватність представництва. Але там ідеться про 450 чи 250 народних депутатів,  і  за  рахунок цього загального числа досягається ця адекватність.

 

     Стосовно ж  до кандидата в Президенти ця числова норма так не спрацьовує.  Тому  я  ще  раз  повторюю:  якщо  ми   хочемо   мати Президента,  обраного  більшістю народу України,  то до цієї норми варто було б повернутися.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається народному депутату Іоффе.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань науки  і освіти (виборчий округ 111,  Луганська область).  Шановні колеги!  Вашій увазі пропонується  проект  нової  редакції  Закону України  про  вибори  Президента України.  Необхідність підготовки проекту нової редакції цього  закону  викликана  прийняттям  нової Конституції  України  і  приведенням  у відповідність до неї всієї законодавчої бази  країни,  у  тому  числі  й  Закону  про  вибори Президента  України,  який  є  конституційним законом,  покликаним (відповідно до частини  шостої  статті  103  Конституції  України) визначати порядок проведення виборів Президента України.

 

     Крім того, метою підготовки даного законопроекту є приведення норм  щодо  виборів  Президента  у  відповідність   до   виборчого законодавства,  яке  приймалося  протягом останніх років,  зокрема чинних  законів  про  вибори  народних  депутатів   України,   про Центральну  виборчу комісію,  з урахуванням змін,  які відбулися в політичному та суспільному житті країни.

 

     Прийняття Конституції України  поставило  на  порядок  денний суспільно-політичного життя країни прийняття оновленого Закону про вибори Президента України. Впевнений, що в цьому залі немає людей, які   б   не   усвідомлювали  необхідності  цього.  Незалежно  від політичних  уподобань  та  ідеологічної  платформи,  ставлення  до самого інституту президентства як такого,  кожний народний депутат мусить рахуватися з об'єктивною  реальністю,  адже  вона  існує  в правовому полі державної системи незалежно від нашого ставлення до неї.

 

     Під час  підготовки  проекту  було   ретельно   відпрацьовано механізм  організації  та  проведення виборів від центру до місць, чітко виписано регламент діяльності  виборчих  комісій,  враховано рішення  Конституційного  Суду,  яке  стосувалося виборів народних депутатів.

 

     На відміну  від  попередніх  законів  запропоновано   систему відповідальності  за порушення численних заборон,  які містяться в проекті  закону.  Після  прийняття  нового   Закону   про   вибори Президента  авторська група подасть остаточні пропозиції про зміни й  доповнення  до   деяких   законодавчих   актів   щодо   системи відповідальності   за   порушення  виборчого  законодавства  -  до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідних процесуальних кодексів України.  Гадаю,  ви розумієте, що зробити це сьогодні,  поки не прийнятий  закон,  неможливо:  на підставі чого вносити зміни?

 

     Тепер хочу   ознайомити   зал   із  загальною  структурою  та основними положеннями проекту.  Він має 8 розділів,  49  статей  і прикінцеві  положення.  Ідучи  в  розвиток  загальновизнаних  норм міжнародного та вітчизняного права,  яке визначає основні принципи та   засади   проведення   виборів,   у   розділі  І  реалізуються найважливіші  конституційні  права  й  свободи  громадян  у  сфері управління державою.

 

     Так, у  статті  1  визначено,  що вибори Президента України є "вільними і відбуваються на основі загального,  рівного й  прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення".

 

     Розкриваючи основу  загального  виборчого  права,  стаття   2 встановлює,  що право обирати мають громадяни України, які досягли на день проведення виборів 18 років.  Не мають  права  голосу,  як зазначено і в Конституції України,  лише ті громадяни, які визнані судом недієздатними.

 

     На реалізацію положення частини другої статті 103 Конституції у  проекті визначається,  що Президентом України може бути обраний громадянин України,  який досяг  на  день  проведення  виборів  35 років,  має  право  голосу,  проживає  в  Україні  протягом десяти останніх перед днем виборів років, володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути обраною Президентом України більш як на два терміни підряд.

 

     Право висування  кандидата  в  Президенти  України   належить громадянам України,  які мають право голосу. Це право реалізується через   політичні   партії,   виборчі   блоки,   а   також   через виборців-громадян. Визначено це в статті 5.

 

     Зважаючи на  необхідність широкого інформування громадськості та учасників виборчого процесу про стан підготовки  та  проведення виборів,  у  статті 7 проекту пропонується закріпити основоположні принципи  відкритості   та   гласності   в   проведенні   виборів. Установлюється,   що  рішення  державних  органів,  що  стосуються виборів Президента України,  доводяться до відома  громадян  через засоби  масової  інформації  у  п'ятиденний  строк  з  моменту  їх прийняття.

 

     У розділі  ІІ   проекту   визначаються   порядок   і   строки призначення  виборів.  На  підставі  вимог  статті  85 Конституції України у статті  9  законопроекту  встановлено,  що  рішення  про призначення  виборів  Президента  України  приймає  Верховна  Рада України.

 

     Представляючи розділ ІІІ проекту,  хотів би привернути  увагу народних   депутатів   до   порядку  організації  та  забезпечення проведення виборів.  Для  проведення  виборів  Президента  України Центральна  виборча  комісія  має утворити 27 виборчих округів (по одному в  Автономній  Республіці  Крим,  кожній  області  України, містах   Києві   та   Севастополі).  Список  виборчих  округів  із зазначенням їх найменувань,  номерів, центрів округів публікується Центральною   виборчою   комісією   в  державних  засобах  масової інформації не пізніш як за 100 днів  до  дня  проведення  чергових виборів  та  не  пізніш  як  за 85 днів до проведення позачергових виборів Президента.

 

     Виборчі дільниці утворюються  з  кількістю  від  20  до  3000 виборців  окружними  виборчими  комісіями  за  поданням  районних, міських,  районних у містах (де вони утворені) рад, розташованих у межах  території  виборчих  округів,  а  в  разі відсутності таких подань - на підставі  пропозицій  міських  голів  або  голів  рад. Утворюються  виборчі  дільниці  не  пізніш  як  за  60  днів,  а у виняткових випадках - не пізніш як за 5  днів  до  дня  проведення виборів Президента України.

 

     Автори законопроекту виходили з того, що порядок створення та компетенція Центральної виборчої комісії вирішені  у  відповідному законі про цю комісію.

 

     У проекті  пропонується процедура створення виключно окружних та дільничних комісій.  Окружні  виборчі  комісії  утворюються  за рішенням  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим,  відповідної обласної,  Київської та Севастопольської міських рад не пізніш  як за  95  днів  до  проведення  виборів  Президента України у складі голови,  заступника голови, секретаря і членів комісії за поданням голів цих рад або міських голів.

 

     Законопроектом встановлюється   лише  мінімальна  чисельність окружної комісії - 10 осіб.  Більше може  бути  скільки  потрібно, верхня  межа не регламентується,  оскільки законодавче закріплення максимальної чисельності  складу  комісії  обмежуватиме  в  правах учасників виборчого процесу (стаття 13).

 

     Для забезпечення    об'єктивності    у   проведенні   виборів законопроектом визначено,  що голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії не можуть бути членами однієї політичної партії або виборчого блоку.

 

     Щодо дільничних виборчих  комісій,  то  вони  утворюються  за рішенням сільських,  селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад не пізніш  як  за  45  днів  до  проведення  виборів Президента України.

 

     До складу цієї комісії включається по одному представнику від політичної партії,  виборчого блоку,  зборів виборців відповідного округу,  які  висунули  кандидата  в Президенти України.  Загальна чисельність членів  дільничної  виборчої  комісії  визначається  з урахуванням  кількості поданих відповідно до цих вимог кандидатур, але не може бути  меншою  8  чоловік.  Підприємства,  установи  та організації,   розташовані   на   відповідній  території,  місцеві осередки    громадських    організацій,    територіальні    органи самоорганізації  населення,  а  в  місцях  компактного  проживання національних меншин -  створені  ними  громадські  організації,  а також  виборці  мають  право  пропонувати  кандидатури  до  складу дільничних виборчих комісій.

 

     Хотів би привернути  увагу  народних  депутатів  до  положень статті 17, в якій встановлюється порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій.

 

     Враховуючи досвід проведення  виборчої  кампанії  по  виборах народних  депутатів  у березні цього року,  автори визначили такий порядок подання звернень з оскарженням  дій  виборчих  комісій  до судів:  скарги  щодо  дільничних  виборчих  комісій  подаються  до районного (міського) суду за місцем знаходження виборчої дільниці; скарги   щодо   окружної  комісії  -  до  відповідного  обласного, Київського та Севастопольського міського  суду.  Рішення,  дії  чи бездіяльність  Центральної  виборчої  комісії  протягом трьох днів можуть бути оскаржені до Верховного Суду України.

 

     У розділі IV законопроекту розкриваються порядок висування  і реєстрації  кандидатів  у  Президенти.  Участь  політичних партій, виборчих блоків партій у виборах Президента  забезпечена  наданням права  висувати  кандидатів  для балотування на виборах Президента України.  Це право належить політичним  партіям,  які  створені  в порядку,   визначеному  законодавством  України,  і  зареєстровані Міністерством  юстиції  України.  Воно   реалізується   політичною партією як безпосередньо,  так і через об'єднання кількох партій у виборчий блок.

 

     Висування кандидатів у  Президенти  починається  з  висування претендентів  на  кандидата в Президенти за 90 днів і закінчується за 60 днів до дня виборів.

 

     З'їзд (конференція) політичної партії правомочний  вирішувати питання висування претендента,  якщо на ньому присутні більше двох третин обраних делегатів,  але не менше 200 осіб.  Цю цифру  можна дискутувати при другому читанні.

 

     Громадяни також мають право висунути претендента на кандидата в  Президенти  шляхом  проведення  зборів  виборців  (стаття  23). Висування здійснюється на зборах виборців, в яких беруть участь не менш як 500 громадян України, що мають право голосу.

 

     Особливо хочу наголосити на  тому,  що  згідно  з  положенням проекту збори виборців можуть проводитися як за місцем проживання, так і на підприємствах, в установах, організаціях.

 

     Реєстрацію претендента як  кандидата  в  Президенти  здійснює Центральна  виборча  комісія  в разі,  якщо його підтримали своїми підписами не менш як 100 тисяч громадян України,  які мають  право голосу,  у  тому  числі не менш як 1,5 тисячі громадян у кожному з двох третин загальної кількості виборчих округів.  Ця цифра теж не принципова  і  може  дискутуватися при другому читанні (про це тут казали). Вона не змінює всього порядку та структури самого закону.

 

     Причому в  проекті  зазначається  (я  хотів   би   на   цьому наголосити),  що  кожний  громадянин  має право на підтримку своїм підписом лише одного претендента.  Це принципове  положення  і,  я думаю,  змінювати його не треба. Ми вже набули сумного досвіду при виборах народних депутатів.

 

     Документи, необхідні для реєстрації кандидата  в  Президенти, мають  бути подані до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів,  і не  пізніш  як  у  тижневий  строк  ЦВК приймає   рішення   про  реєстрацію  претендента  як  кандидата  в Президенти.

 

     Відмова Центральної    виборчої     комісії     зареєструвати претендента  як  кандидата  в  Президенти  може  бути оскаржена до Верховного Суду України суб'єктами,  які його висунули.  Верховний Суд України розглядає скаргу в триденний строк.

 

     Водночас рішення  про  реєстрацію кандидата в Президенти може бути скасоване Верховним Судом  України  за  мотивованим  поданням Центральної  виборчої  комісії,  затвердженим  на  її  засіданні в порядку,  визначеному  для  прийняття  рішення,  а  також  у  разі звернення  до Верховного Суду України повноважної особи політичної партії (виборчого блоку партій),  ініціативної  групи  виборців  з мотивованою   заявою   про   скасування   рішення  про  реєстрацію висунутого ними претендента.

 

     З метою    забезпечення    прозорості    виборів     проектом передбачається  обов'язкове  опублікування  декларацій  про доходи кандидатів у Президенти в газетах  "Голос  України"  та  "Урядовий кур'єр"  протягом  десяти  днів  після  закінчення реєстрації всіх претендентів як  кандидатів.  Публікація  декларацій  здійснюється Центральною виборчою комісією (стаття 29).

 

     Передвиборній агітації   присвячений  розділ  V.  Кандидат  у Президенти України  має  право  бути  присутнім  та  виступати  як кандидат  на  передвиборних  заходах,  організованих  ним або його довіреними особами,  виборчими комісіями, органами державної влади та   органами   місцевого  самоврядування,  а  також  на  заходах, організатори яких  запросили  його  для  виступу  як  кандидата  в Президенти України.

 

     Центральна виборча  комісія  за  рахунок коштів,  виділених з державного бюджету на проведення виборів  Президента  України,  не пізніш  як  за  20  днів  до  дня виборів забезпечує через окружні виборчі комісії виготовлення передвиборних плакатів  кандидатів  у Президенти   для  кожного  кандидата  на  один  виборчий  округ  у кількості примірників,  що на 8 тисяч перевищує кількість виборчих дільниць  у  відповідному  окрузі.  Якщо є можливість,  зазначений плакат за бажанням кандидата  може  бути  виготовлений  у  більшій кількості  на  кошти  його особистого виборчого фонду та з наданих ним матеріалів.

 

     Проектом передбачається,  що кожен кандидат у Президенти може мати особистий виборчий фонд.  Максимальний розмір фонду кандидата в Президенти України визначається  Центральною  виборчою  комісією виходячи  з  можливих  надходжень  до  нього в розрахунку на кожну виборчу дільницю не більше 30 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян,  що  діяли  на  день  завершення  реєстрації  останнього кандидата в Президенти України.  Ця сума на сьогодні (поки  ми  не змінили  цей  неоподатковуваний  мінімум)  становить  17 мільйонів гривень.

 

     Розмір пожертвувань  однієї  юридичної  або  фізичної   особи (проектом  закону  це  теж  обмежується)  не може перевищувати 200 неоподатковуваних мінімумів. На сьогодні це становить 3 тисячі 400 гривень.

 

     Контроль за надходженням і використанням коштів до особистого виборчого  фонду  кандидата  в  Президенти  України   здійснюється виборчими   комісіями,   фінансовими   та   податковими  органами, банківськими установами, в яких відкрито відповідний рахунок.

 

     У розділі  VI  визначено  гарантії  діяльності  кандидатів  у Президенти та інших учасників виборів.

 

     У розділі   VII  визначено  порядок  проведення  голосування, встановлення  результатів  виборів   Президента.   У   статті   39 зазначено,  що  голосування  проводиться в день виборів або в день повторного голосування.

 

     Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на  виборах  більше  половини голосів виборців,  що взяли участь у голосуванні.

 

     Вибори визначаються Центральною виборчою комісією такими,  що не   відбулися,   у   зв'язку   з   вибуттям  з  балотування  всіх зареєстрованих кандидатів.  Вибори Президента України або повторне голосування  на виборах Президента можуть бути визнані Центральною виборчою комісією недійсними,  якщо в ході їх проведення  або  при підрахунку голосів мали місце порушення законодавства.

 

     Якщо до   виборчого   бюлетеня   було  включено  більше  двох кандидатів у Президенти і жодного з них не було обрано, Центральна виборча  комісія  призначає  повторне голосування.  І тут переможе той, хто отримає просту арифметичну більшість.

 

     Уже після подання законопроекту  на  розгляд  Верховної  Ради було  напрацьовано  ряд  доповнень,  спрямованих  на вдосконалення окремих норм. Їх можна було б внести. Стосовно гарантії діяльності кандидатів  у  Президенти,  про  що  тут казав шановний колега пан Турчинов.  Слід  встановити,  що   під   час   виборчої   кампанії здійснюється  державна  охорона.  Я проти того,  що пропонував пан Турчинов,  - надати штабам отих кандидатів зброю,  аж до важкої, - бо почнуться бойові дії. Є Закон про державну охорону, і ми можемо ним керуватися.

 

     Я прошу  шановних  народних  депутатів  підтримати   внесений законопроект і рішення Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва,  місцевого  самоврядування  та  діяльності  рад  щодо схвалення цього проекту в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання є? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Депутат Наливайко. За ним - депутат Коломойцев.

 

     НАЛИВАЙКО А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемый  Юлий  Яковлевич!  В  двух  проектах  -  Лавриновича   и Турчинова   -  положение  о  признании  выборов  недействительными отсутствует.  В проектах Шевченко и Карпова оно  есть  и  сказано: когда   установлены   причины,  которые  существенно  повлияли  на результаты выборов.  И  в  вашем  проекте:  "у  випадку  наявності порушень,  які  не  дають  можливості встановити дійсні результати виборів".

 

     Юлий Яковлевич, скажите, как вы трактуете это положение?

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Я понял. Спасибо.

 

     Первое. В проекте четко и ясно  выписано,  что  выборы  будут признаны   несостоявшимися  в  первом  туре,  если  все  участники избирательного процесса снимут свои кандидатуры.

 

     Второе. Вы понимаете,  что если мы  идем  к  демократическому государству,  то  решать,  повлияли  или  не повлияли нарушения на результаты выборов,  может только суд. И в проекте четко выписано, что   как  Центральная  избирательная  комиссия,  так  и  суб екты избирательного  процесса  -  политические  партии,   избирательные блоки,   собрания   граждан  -  могут  подавать  аргументированные заявления в Верховный Суд.  Для этого требуются аргументы.  У  нас есть   судебная   власть,   она  должна  быть  независима,  как  и полагается. И они примут решение.

 

     Я считаю, что этот вопрос выписан нормально.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коломойцев. За ним - депутат Марамзін.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Прошу передать слово депутату Довганю Сергею Васильевичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую.  Фракція  Селянської  партії  України,  виборчий  блок  "За правду, за народ, за Україну".

 

     У мене  таке запитання.  Ви пишете,  що обраною Президентом є особа,  яка одержала більше половини голосів виборців,  які  взяли участь  у голосуванні.  А чи не вважаєте ви за краще,  щоб обраним вважався той кандидат у Президенти,  за якого проголосували більше половини  всіх  виборців,  які  є  в Україні?  Ми ж обираємо главу держави.  А в такому разі  може  статися,  що  3  мільйони  чи  10 мільйонів  громадян  оберуть  Президента,  а  40  мільйонів будуть тільки статистами.

 

     Ви скажете:  а раптом вони не зійдуться,  не проголосують. То чи  не вважаєте ви,  що треба внести в закон таке положення:  якщо вибори не  відбулися  через  нез'явлення  виборців,  президентські вибори  вважаються  недійсними,  і  влада  переходить  частково до Верховної Ради через президію Верховної  Ради,  а  частково  -  до Кабінету Міністрів?

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я вдячний вам за те, що ви читаєте мої думки, але я  так  не  думаю,  прямо  вам  скажу.  Ми  це  вже   дуже   довго обговорювали, коли приймали Закон про вибори народних депутатів, і тлумачили так: неприхід виборця на вибори - це є його ставлення до цього  процесу,  він підтримує думку тих,  що прийшли.  Так само я тлумачу це й тепер. І це враховували автори проекту.

 

     Я більш високої думки про наших виборців,  ніж ви.  Думаю,  у виборах  Президента  вони візьмуть найактивнішу участь.  Я кожного місяця буваю у своєму виборчому окрузі і певен у цьому.

 

     Також я абсолютно переконаний, що недоцільно приймати рішення про передачу функцій. Коли ми маємо таку структуру і затвердили її в Конституції, то повинні обирати Президента й рахуватися з цим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марамзін.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий  округ  104,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.   Как  вы  относитесь  к  тому,  чтобы  предусмотреть ответственность за подкуп избирателей и нажим  на  них  при  сборе подписей  и  в  период  предвыборной  кампании  и за фальсификацию результатов выборов членами избирательных комиссий?

 

     Мы знаем,  что когда были выборы депутатов Верховного Совета, сбор  подписей (особенно партия НДП) проводили через руководителей предприятий и организаций. Под нажимом, конечно.

 

     Спасибо.

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Спасибо. Вы правы, но для судов не имеет значения, что  мы  запишем в этом законе.  Если нет изменений в Криминальном кодексе,  суд не будет принимать дело к  рассмотрению.  Поэтому  я сказал   (вы  просто  невнимательно  слушали),  что  авторы  после принятия этого закона,  когда будут  четко  сформулированы  нормы, подадут   проект  изменений  ко  всем  процессуальным  кодексам  - административному,  уголовному и так далее.  Я об этом говорил, вы просто невнимательно слушали.

 

     Какова ответственность  - это не норма данного закона.  Нужно вносить изменения в соответствующие кодексы.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Від комітету  слово  для  співдоповіді  надається   Моісеєнку Володимиру Миколайовичу.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самовряду-вання та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемые  коллеги!  Сегодня  мы рассматриваем   вопрос  исключительного  общественно-политического звучания.  Возможно,  главный  вопрос,  которому  посвящена  будет работа  этой  сессии.  Почему?  Потому,  что  формирование органов власти и,  в первую очередь,  избрание Президента Украины, конечно же,  будут  определять  дальнейшую  жизнь и деятельность не только избранного  кандидата,  но  и  всего  народа  Украины  и   народов близлежащих стран.

 

     Мы сегодня  рассматриваем пять законопроектов.  Каждый из них имеет  ряд  положительных  качеств,  о  которых  говорили   авторы законопроектов, но и, к сожалению, ряд существенных недостатков.

 

     Комитет по вопросам государственного строительства,  местного самоуправления   и   деятельности   советов   внимательно   изучил предложенные   законопроекты,   причем  посвятил  этому  несколько заседаний.  Были подготовлены подсобные материалы,  в том числе  и материалы,     позволяющие     сравнивать    основные    положения законопроектов.

 

     Например, у  меня  в  руках  сейчас  сравнительная   таблица, которой  пользовался  каждый  член  комитета  при анализе основных положений этих  законопроектов  -  тех  концептуальных  положений, которые  могли  вызвать  наиболее  острые дискуссии при обсуждении этого вопроса.

 

     Мы определили 14 таких основных позиций.

 

     Первая -  это  количество  избирательных  округов.  Во   всех законопроектах,  кроме  законопроекта  Турчинова,  27  округов,  в проекте  Турчинова  -   общий   "загальнодержавний"   округ,   что разительно отличает эти законопроекты.

 

     Наш комитет  считает,  что  27 округов - это слишком малое их количество, что практически не позволяет провести выборы (я дальше остановлюсь  на  этом).  Связано  это  прежде  всего с количеством участковых комиссий в округах.  Для Донецкой области,  к  примеру, это  будет более 2,5 тысячи комиссий,  и обработать их материалы в те  сроки,   которые   определены   законопроектами,   просто   не представится возможным.

 

     О "загальнодержавном"  округе.  Проведение  выборов  народных депутатов Украины 29 марта 1998 года показало, что у нас наработан хороший опыт,  который позволяет решать эти вопросы в рамках всего государства.  Но при том "загальнодержавном" округе как участковые комиссии рассматривались 225 окружных комиссий по выборам народных депутатов Украины.  Отталкиваясь от этой цифры  и  учитывая  опыт, который  уже  наработан в Украине и оправдал себя,  комитет вносит предложение все-таки  остановиться  на  225  округах  при  выборах Президента Украины.

 

     Второй основной   позицией   было   формирование   и  наличие избирательных комиссий.  В разных проектах тоже предложены  разные составы  комиссий.  Я  не  буду  подробно  на них останавливаться, депутаты  ознакомились  с  содержанием  законопроектов.   Но   нам кажется,  что все-таки должна быть центральная комиссия,  окружные комиссии и участковые комиссии - согласно той структуре, о которой мы только что говорили.

 

     Что касается  порядка создания комиссий,  то к этому в каждом законопроекте тоже свой подход. Изучив эти варианты в комитете, мы пришли   к  мнению,  что  было  бы  неплохо  сохранить  за  нашими представительными органами,  то есть за местными  советами,  право формировать соответствующие комиссии.

 

     Принципиальным является  вопрос выдвижения кандидатов.  Здесь тоже нет единого мнения.  Скажем,  в  проекте  Лавриновича  только партии   имеют  право  выдвигать  кандидатов.  Есть  проекты,  где предполагается "самовисунення" и выдвижение от блоков  партий,  но игнорируются  коллективы  избирателей.  Все  это  в  той  или иной степени не соответствует, на наш взгляд, Конституции.

 

     Мы предложили бы сохранить это право и за  партиями  (блоками партий),  и  за  собраниями  избирателей,  и  сохранить  за каждым гражданином право на самовыдвижение -  конечно,  при  определенных условиях, которые можно оговорить в законе.

 

     Следующая позиция - денежный залог.  Изучив этот вопрос, мы в комитете остановились на том (и я  думаю,  что  это  мнение  будет поддержано), что эта позиция противоречит Конституции, так как для отдельно  взятых  кандидатов  это  означало  бы   ограничения   по имущественному положению.  Мы считаем,  что порогом компетентности кандидата   может   быть   количество   собранных   подписей,   но имущественное неравенством нам запрещено Конституцией.

 

     Уважаемые коллеги!  Следующим,  на наш взгляд, принципиальным положением является формирование  подписного  листа  -  количество собранных подписей,  которое необходимо для регистрации кандидата. Здесь тоже имеем самые различные нормы и мнения.  Но  мне  кажется разумным  то,  что  сегодня  высказал Александр Николаевич Карпов: необходимо увеличить количество подписей до полутора миллионов.  Я тоже считаю,  что должно быть полтора-два миллиона подписей. И это правильно,  потому что в таком случае, дейсвительно, можно было бы говорить  о  легитимности  кандидата,  рассчитывающего получить то количество голосов,  которое дало бы ему право говорить  от  имени всего народа.

 

     Я хочу  обратить  ваше внимание на то,  что,  к сожалению,  в проекте  Карпова  были  совсем  другие  цифры.  Мне  кажется,  что последовательная  работа  над  законопроектом в течение нескольких месяцев привела и его к такому же пониманию.

 

     Есть проблемы с минимальным  сроком  сбора  подписей.  Сроки, предложенные  в ряде законопроектов,  - десять,  пять,  а иногда и два-три дня - практически не позволяют собрать несколько  десятков тысяч,  а  иногда даже сотен тысяч подписей.  Поэтому в этом плане законопроекты тоже следует доработать.

 

     Что касается списков избирателей,  то в одних  законопроектах предполагается     их    формирование    на    основании    данных Государственного реестра (сегодня это пока  еще  не  утверждено  в соответствующем  порядке),  а  в других - исполнительными органами власти.  Мы разделяем мнение, что нынешние органы власти на местах должны  заняться  этой  работой и это должно найти соответствующее отражение в законопроекте.

 

     Личный избирательный   фонд   кандидата.   Для    того    что уравновесить возможности наших кандидатов,  мы считаем необходимым ввести  определенное  ограничение  размера  избирательного  фонда. Каков будет его размер - это,  конечно же,  решит Верховный Совет. Но если не ограничивать размер фонда,  это будет  означать  прямое ущемление прав тех же избирателей и того же кандидата, так как это будет связано с его материальными возможностями.

 

     Установление результатов выборов. Здесь нашими коллегами тоже предлагаются самые разные итоги и оценки.

 

     Следующая позиция  - признание выборов недействительными.  На ней  я  тоже  не  буду  останавливаться,  поскольку   времени,   к сожалению, маловато. Но вы ознакомились с законопроектами.

 

     Одиннадцатая позиция  -  признание  выборов состоявшимися или несостоявшимися, двенадцатая - повторное голосование и тринадцатая

- повторные выборы.

 

     По поводу  повторного  голосования  и повторных выборов (я бы хотел в двух словах сказать  об  этом).  Обсуждались  два  мнения. Большинство   в   комитете   склонилось  к  тому,  что  необходимо предусмотреть голосование в два тура. Но при обсуждении выделялось и   мнение   о   том,   что,   развивая  демократические  принципы представительства и равновесия систем и ветвей  власти,  мы  можем остановиться  на  порядке избрания,  предусмотренном для депутатов Верховного Совета, то есть для парламента.

 

     Вы знаете,   что   в   демократических   государствах,    где выдерживаются нормы народного представительства,  стараются, чтобы парламент и Президент избирались по одному принципу.  И поэтому на заседании  комитета,  в  том числе мною лично,  высказывалась идея провести  выборы  в  один  тур  при   соответствующем   механизме, использованном в Законе о выборах народных депутатов.

 

     Вот те  основные  позиции,  которые были проанализированы.  С учетом  всех   остальных   моментов,   связанных   с   содержанием документов, были сделаны следующие итоговые заключения.

 

     К сожалению,  все  законопроекты,  на  наш  взгляд,  содержат положения, противоречащие Конституции Украины, в частности статьям 24, 34 (часть первая), 38, 64, 70, 71, 103. По каким позициям? Ну, прежде    всего    не    предусмотрено    выдвижение    кандидатов непосредственно  избирателями.  Об  этом  мы уже говорили,  но,  к сожалению, это действительно есть в ряде законопроектов.

 

     Денежный залог.   Это   положение   тоже   не   соответствует Конституции и тоже,  к сожалению, нашло отражение в законопроектах (у Шевченко и у Турчинова).

 

     "Відсутність обмеження розміру особистого  виборчого  фонду". Об   этом   мы   тоже   говорили.  Интерес  представляет  вариант, предложенный Иоффе и Кучеренко,  в котором  вводится  ограничение, но,  на наш взгляд,  размеры фонда слишком завышены - 16 миллионов гривень.  Это  достаточно  большая  сумма  на  тот  период,  когда проводились расчеты,  без индексации.  Мы считаем, что сумма может быть значительно меньше.

 

     Неконституционны также отдельные требования  к  кандидатам  в Президенты.  Это в первую очередь относится к варианту Шевченко, о чем сегодня уже шла речь, в том числе в его докладе.

 

     И нарушение  принципа  нейтральности  -  "неупередженості"  - избирательных  комиссий.  Здесь  нужно сказать о том,  что вариант Турчинова и Ельяшкевича, в котором предлагается, что избирательные комиссии  создаются исключительно из представителей кандидатов,  в той или иной степени может, на наш взгляд, вести к нарушению этого принципа   Конституции,   то  есть  принципа  равных  возможностей кандидатов.

 

     Что касается "неузгодженості з нормою статті 103  Конституции про  обрання  Президента  громадянами України",  то здесь в первую очередь  имеется  в  виду  представительство  и   непосредственное участие в голосовании по выборам Президента. Мы считаем, что такая норма все-таки должна быть:  более 50 процентов явки  и  более  50 процентов  проголосовавших,  если  же,  конечно,  не будет принята система в один тур.

 

     Уважаемые коллеги!  Я еще раз хочу обратить ваше внимание  на то,   что  ряд  положений  законопроектов,  в  первую  очередь  по количеству округов, не позволяют практически выполнить эту работу. Поэтому   в   документах,   которые  готовили  наши  товарищи  для обсуждения на заседаниях комитета, специально выделена эта позиция

-  создание  избирательных  участков  окружной  комиссией  при тех нормах, которые заложены в законопроектах.

 

     Еще раз  хочу  подчеркнуть,   что   в   большинстве   случаев реализация этих норм приводит к тому,  что в среднем на один округ необходимо создать 1200 участковых комиссий, а в Донецкой и других крупных областях - больше 2000, а иногда даже 2400 комиссий.

 

     Отсюда возникает  вопрос  о  возможности обработки материалов участковых комиссий, поступающих в окружную комиссию. Элементарный расчет   времени,   исходя   из   трех  минут  на  один  документ, свидетельствует,   что   на   обработку   документов    комиссиями потребуется от трех до шести дней.  Естественно,  что рассчитывать при этом на работоспособность комиссии (я имею в виду  предложение о  работе  без  перерыва)  невозможно,  тем  более всей комиссии в полном составе.  Поэтому мы хотели бы,  чтобы вы обратили внимание на это.

 

     Есть еще ряд моментов,  на которых следовало бы остановиться, но время не позволяет.

 

     Учитывая сказанное,  комитет внес на ваше рассмотрение проект постановления,  он  роздан  вам  16  октября  1998 года.  Суть его такова.  Проанализировав представленные проекты  законов,  комитет постановляет:  "Вважати,  що всі зазначені законопроекти в поданій редакції не можуть бути прийняті  за  основу  як  такі,  що  мають істотні недоліки, у тому числі концептуального характеру".

 

     Я уже  сказал  о  том,  что они противоречат Конституции.  Мы специально не ставили вопрос об их неприемлемости,  учитывая,  что доработанный проект должен быть внесен на повторное первое чтение, как записано во втором  пункте  нашего  проекта  постановления.  И считаем,   что   из   всех  предложенных  законопроектов  наиболее соответствующим сегодняшним нормам является проект Иоффе.

 

     Просим, естественно,   поручить   эту   работу    профильному комитету, который уже имеет серьезные наработки по этому вопросу.

 

     Спасибо вам за внимание.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу.

 

     Чи є запитання? Будь ласка, запишіться.

 

     Будь ласка, висвітіть.

 

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Лісогорський.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый Владимир Николаевич!  Значительное  число  нарушений,  в ряде  случаев  фальсификация  выборов,  подкуп  избирателей  стали нормой для криминальнобуржуазной Украины. Колоссальную роль играет и предвыборная ложь.

 

     Всем памятны  заявления  и обещания Президента Кучмы накануне выборов 1994 года.  Миллионы избирателей чувствуют себя обманутыми нынешним Президентом, и я не сомневаюсь, что в день всеукраинского протеста 7 ноября его имя еще раз заклеймят позором.

 

     Не считаете ли вы возможным ввести в закон норму, запрещающую выдвижение   на   второй   срок   Президента,   обманувшего  своих избирателей,  и  предоставить   Верховной   Раде   полномочия   по определению такого Президента как лжеца?

 

     Спасибо.

 

 

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Леонид  Петрович,  за  вопрос.  Он, конечно,  больше  касается  политической  ситуации,  связанной   с выборами,   чем   содержательной   стороны   закона.  Я  полностью поддерживаю ваше мнение, что Президент Кучма, принимая во внимание его  избирательную  программу  (и  я  говорил  об  этом  с трибуны Верховного  Совета),  практически  стал  антиподом   кандидата   в Президенты  Кучмы.  Мы  здесь  об  этом  говорили,  причем  совсем недавно, - в отношении языка. Вы помните, представитель Президента (я имею в виду Бессмертного) пытался опровергнуть мое выступление.

 

     Я с вами полностью согласен: личная ответственность кандидата в Президенты,  который обманывает свой народ,  конечно же,  должна быть.

 

     Но если   говорить   о   предмете   закона,  то  норму  такой ответственности  скорее  нужно  заложить  в  Закон  о   Президенте Украины,  а  не  в  Закон  о выборах Президента,  ведь речь идет о дальнейшей  позиции  Президента  и  выполнении  его   предвыборной программы.  Главная  задача  Закона о выборах Президента Украины - дать  право  народу   Украины   определить   кандидатуру,   а   не устанавливать  степень ответственности человека,  который,  будучи уже  избранным,  позволил  бы  себе  искажать  свою   предвыборную программу либо вообще идти против нее.

 

     Но я  согласен  с  тем,  что нам необходимо в ближайшее время обстоятельно рассмотреть вопрос о том,  чтобы народ в любой момент мог   отозвать   Президента,   и,  возможно,  внести  изменения  в Конституцию.  Сейчас  в  Комитете  по  вопросам   государственного строительства прорабатывается проект закона (он уже в определенной стадии готовности) об импичменте Президента.  Хотя  я  согласен  с некоторыми  выступающими  здесь  передо  мной  коллегами,  что нам необходимо   вообще   пересмотреть   Конституцию   и    упразднить президентский   пост.   Это   было   бы  намного  правильнее,  это соответствовало бы чаяниям нашего народа.

 

     А что касается конкретного  Президента  Кучмы...  Ну,  я  вам скажу мнение своих избирателей:  они уже давно хотят, чтобы его не было.  Очень давно хотят.  И поэтому в моей предвыборной программе одним  из  основных  пунктов было досрочное прекращение полномочий Президента. Более того, были высказаны конкретные предложения, как это сделать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лісогорський. Будь ласка. За ним

- депутат Безугла.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 177,  Харківська область).  Прошу передать слово Тропину Владимиру Ильичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо. Фракция коммунистов. Владимир Николаевич, если вы  помните,  предыдущие  выборы  в  Верховный  Совет совместили с выборами в местные советы.  В результате на окружные и  участковые комиссии легло очень много работы - об ем ее был просто огромный.

 

     В то  же время,  вы знаете,  помещения не отапливаются,  люди живут в крайне тяжелых условиях.  Я думаю,  7 ноября они  выскажут свое  мнение  об  этом.  Люди  очень  возмущались,  когда стояли в очереди за бюллетенями.

 

     Не кажется ли вам,  что есть смысл провести выборы Президента и депутатов Верховного Совета одновременно, а в местные советы - в другое время, чтобы развести такую огромнейшую, просто непосильную работу?

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Конституцией четко определены сроки проведения выборов Президента и народных депутатов Украины,  и,  к сожалению, об единить  их  уже  просто  невозможно.  И  развести выборы с той целью, о которой вы говорите, тоже невозможно.

 

     Относительно того,  что 7  ноября  люди  выскажут  протест  - конечно,  выскажут. И нам с вами выскажут за то, что мы до сих пор терпим этого Президента. Одним из главных лозунгов 7 ноября будет: "Долой  Президента!  Восстановление  Советской власти,  Советского Союза!" Вы это прекрасно знаете.

 

     Недавно состоялся с езд СКП-КПСС (30, 31 октября и 1 ноября),  где было принято решение о том,  чтобы не только 7 ноября, но и 24 ноября была поддержана акция нашего Союза рабочих всеми республиками Советского Союза.

 

     Наша власть  сейчас почувствует меру ответственности немножко сильнее.  Массовые  акции  протеста  в  конечном  итоге   заставят Президента  резко  полеветь  либо  прекратить свое существование в качестве должностного лица на нашей территории. Почему? Потому что один  из  главных способов (на мой взгляд,  единственный реальный) досрочного прекращения его полномочий - это,  конечно же,  не сбор подписей,   который  проводят  наши  коллеги,  а  акции  массового гражданского неповиновения в любой форме,  которые  привели  бы  к такому результату.

 

     Но если  вернуться  к  законопроекту,  о  котором  мы сегодня говорим, то опять же предметом этого закона есть все-таки механизм избрания нового Президента, а не оценки деятельности того, который сегодня работает.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Безугла. Будь ласка.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.  Прогрессивная социалистическая партия  Украины, социалистическая  оппозиция.  У  меня  к вам конкретный вопрос:  я хотела  бы  услышать  именно  от  вас  о  легитимности   института президентства,   потому   что   в   Декларации  о  государственном суверенитете,  подтвержденной всеукраинским референдумом 1 декабря 1991 года, в системе власти института президентства не было.

 

     Второй вопрос.  Когда коммунисты шли на выборы,  то, выступая перед своими избирателями,  они говорили,  что прежде всего начнут свою работу с ликвидации института президентства.  Мне бы хотелось сегодня услышать:  за эти шесть месяцев  когда  и  кем  разработан законопроект  (его  номер)  и  когда  он внесен для рассмотрения в Верховном Совете?

 

     Спасибо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Спасибо за вопрос. Я с вами полностью согласен насчет того,  что легитимность президентства как такового вызывает очень большое сомнение.  Я согласен  также  с  тем,  что  основным документом   на   сегодняшний   день,   подтвержденным  дважды  на референдумах,  является Декларация о государственном суверенитете. Вы  помните,  что  когда  рассматривался  проект Закона об основах внутренней и внешней политики  Украины,  именно  нашим  комитетом, больше  того,  по  моей  инициативе,  был подготовлен документ,  в котором как раз были ссылки на итоги референдумов от 17 марта 1991 года  о  сохранении Союза Советских Социалистических Республик (вы помните,  что в вопросе,  вынесенном на референдум 17 марта,  было записано:    "на    принципах    Декларации    о   государственном суверенитете") и от 1 декабря 1991 года, на котором стоял вопрос о подтверждении  Акта  провозглашения  независимости,  в основе всех положений   которого   лежит    Декларация    о    государственном суверенитете. В последнем пункте его говорится о заключении нового союзного договора.

 

     Поэтому я согласен,  что  вопрос  о  легитимности  Президента очень  спорен  (имею  в  виду  должность в целом).  Но я ставил бы вопрос не только о Президенте,  но и  о  легитимности  Конституции Украины.  Вы знаете мою позицию, я неоднократно, выступая, заявлял о том,  что Конституция у  нас  нелегитимна,  что  она  принята  с нарушением законодательства,  без учета воли народа,  которая была высказана и 1 декабря 1991 года, и 17 марта 1991 года. То есть это документ, который вообще не соответствует никаким нормам.

 

     Если же   говорить   о   ликвидации  президентского  поста  и конкретных законопроектах,  то,  на  мой  взгляд,  надо  решать  в принципе вопрос о конституционности этого поста. А тогда возникает целый ряд  вопросов,  связанных  с  тем,  как  все-таки  внести  в установленном порядке изменения в Конституцию.

 

     Вы знаете,  что  сегодня  ставить  этот  вопрос  в  этом зале бесперспективно,  так  как  большинство  депутатов,  к  сожалению, являются явными сторонниками президентской формы правления.

 

     Я думаю,  что  коммунисты  выскажут свое мнение если не через парламент, то 7 ноября через мнение народа.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу.

 

     Оголошується перерва до 16 години.