Стенограма пленарного засідання

22 жовтня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до залу.

 

     Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися  315  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Слово для  оголошення надається народному депутату Сафронову. Будь ласка.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція   "Громада".  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги народні депутати!  У мене сьогодні є серйозна підстава  для того, щоб зробити цю заяву.

 

     Шановні колеги!  25  жовтня разом із моїми та багатьох із вас земляками,  що  довірили  нам  свої  долі,  ми  будемо  святкувати знаменний  день для щедро политої кров'ю та потом трудової звитяги робітників  і  селян  землі  Дніпропетровщини   -   55-у   річницю визволення   міст   Дніпропетровська   та   Дніпродзержинська  від німецько-фашистської навали та окупації.

 

     26 місяців  тривало  знущання  окупантів  над  цією   землею. Самовіддано  боролись  тут  із  загарбниками  та гинули партизани, тисячі наших солдатів полягли,  багато з них потонули  в  холодній дніпровській   воді,   визволяючи  колишні  та  майбутні,  а  тоді зруйновані,  індустріальні  велетні   України.   Мало   залишилося сьогодні  з тих,  хто тоді вижив.  А на зміну колишнім фронтовим і трудовим  перемогам  прийшли  до  них,   на   жаль,   хвороба   та незабезпечена старість.

 

     Не маючи  можливості  створити  для  ветеранів війни достойні умови життя,  давайте хоча б підтримаємо їх морально.  І разом  із ними  поздоровимо  з цим святом і всіх мешканців Дніпропетровщини. Прошу  вас  усіх  підтримати  пропозицію  щодо   затвердження   та опублікування в газеті "Голос України" такого поздоровлення.

 

     "Шановні дніпропетровці  та дніпродзержинці!  У цей святковий для всіх нас день сердечно  вітаємо  вас,  мешканців  та  трударів промислового ядра побудови та відродження нашої незалежної вільної держави.

 

     Ми, депутати Верховної Ради України,  із  вдячністю  схиляємо голови  перед  світлою  пам'яттю загиблих та померлих визволителів Дніпропетровщини від фашистської навали.  Вклоняємося тим із  них, хто ще живий.  Мало вас залишилося. Не в змозі держава віддячити і навіть віддати заборговане вам у часи жорсткої фінансової  скрути. На     межі     виживання     живете    ви    внаслідок    слабкої соціально-економічної політики.

 

     Ми, народні обранці,  знаємо та глибоко  переживаємо  за  ваш біль,  тому  стараємося  законодавчо закріпити засади гуманізму та соціальної  справедливості  в  розвитку  нашого   суспільства.   А сьогодні  висловлюємо  щиру подяку за ваш ратний подвиг та трудову звитягу,  побажання міцного здоров'я,  бадьорості духу,  достойних нащадків, багатьох світлих днів у житті.

 

     Народні депутати   України,  Голова  Верховної  Ради  України Олександр Ткаченко." (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Я дам відповідне доручення, щоб це поздоровлення було надруковане в газеті "Голос України".

 

     Шановні колеги!  Продовжуємо  роботу.  Слово надається голові комітету Чижу Івану Сергійовичу. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Шановні  колеги!  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Позачерговий  звіт головного редактора газети "Голос України",  як видно  з  розповсюджених  документів  та   проектів,   ініціювався комітетом і редакцією газети за актуальними мотивами (необхідність внесення  певних  змін  у  нормативні  акти,  якими   визначається діяльність   редакції  газети,  у  зв'язку  з  положеннями  чинної Конституції  та  ряду  законів,  необхідність   вдосконалення   та реалізації     організаційно-творчої     структури,     поліпшення фінансово-економічних умов видання  газети,  а  також  розв'язання проблеми  нинішнього  головного  редактора газети у зв'язку з його статусом народного депутата України).

 

     В усі роки існування газети комісії і комітети Верховної Ради України,   які   відали   питаннями   інформаційної  сфери,  тісно співпрацювали з редакцією "Голосу України".  Наш Комітет з  питань свободи  слова  та  інформації  має  підстави і конкретні дані для аналізу газети за 1998  рік  у  контексті  всієї  її  восьмирічної біографії. Вважаємо, що за весь час випуску газети зроблено чимало корисного,  при цьому здобутки друкованого органу  Верховної  Ради України постійно нарощувались, змінюючи газету на краще.

 

     Об'єктивний процес  структуризації  парламенту  плюс мобільні творчі   переорієнтації   редакційного    колективу    забезпечили піднесення інформаційного,  інтелектуального,  творчого авторитету "Голосу України" в суспільстві.

 

     Можемо загалом  погодитися  з  висновками  Сергія  Макаровича Правденка,  викладеними  ним  у звіті.  Газета стала грунтовнішою, виваженішою,   повніше    висвітлює    парламентське    життя    й парламентський  процес,  загалом остаточно утвердилась на позиціях захисту парламентаризму в Україні.

 

     За обставин посилення тиску на Верховну Раду  України,  спроб її дискредитації газета стала в певні періоди чи не єдиним голосом правди про її конструктивну діяльність і наробки,  голосом захисту законодавчого органу.

 

     Незважаючи на   перешкоди,   а   інколи   численні   погрози, журналісти  "Голосу  України"  атакують  невдалу,  часом  недолугу політику  тих,  хто  призвів  до  занепаду економічну,  соціальну, освітню,  культурну сфери,  - атакують на  основі  аналізу  цілком конкретних дій, а не голих демагогічних прийомів. Публікації на ці теми  можуть  не  подобатися,  викликати  спротив,  але  важко  не погодитись, що вони влучно б'ють у ціль.

 

     Газета "Голос  України"  зайняла  принципову позицію стосовно Конституції  України.  З  одного  боку,  відтворює  й   аргументує парламентські  та  позапарламентські міркування щодо вдосконалення Основного  Закону,  з  другого,  -  рішуче  виступає  проти  спроб ігнорування,   зневажання   й   порушення  Конституції,  виборчого законодавства передусім у такий спосіб,  як адміністративний тиск, як  вчинення  посадовими  особами  антизаконних  дій  і  прийняття антизаконних рішень.  Можна назвати  багато  публікацій  із  цього приводу, які мали широкий суспільний резонанс.

 

     Відомо, що   за   такі   виступи  "Голос  України"  пробували прокурорським голосом  бездоказово  звинуватити  в  антидержавних, антиукраїнських публікаціях. Одначе газета, до її честі, стоїть на позиції справедливості.  Критика - це не випади проти  держави,  а захист її. Високі державні посадові особи, які піддаються критиці, звичайно ж, не є синонімами України.

 

     Серед важливих газетних кампаній,  постійних тематичних ліній слід відзначити висвітлення цьогорічних виборів, гостре реагування на  порушення  норм  законності  й  моралі  щодо  засобів  масової інформації,  передусім  з боку президентсько-урядової гілки влади, захист  демократичних  засад  інформаційної  діяльності  і   самої інформації   від   упередженості  й  перекручень,  які  вчинюються засобами інформації все тієї ж гілки  влади  на  зразок  достатньо одіозних "Семи днів".

 

     Посилилась увага газети до проблем соціального життя України. Захист соціально знедолених верств  населення,  проблеми  несплати зарплати,  пенсій,  інших соціальних виплат, правда про шахтарські страйки,  інші виступи трудящих - усе це знайшло виразне місце  на шпальтах газети.

 

     Гострота виступів  газети  не  заважає  її  конструктивності. Навіть    Генеральна     прокуратура     користувалася     деякими журналістськими  розслідуваннями,  проведеними колективом газети й опублікованими в "Голосі України".  Можна було б  називати  багато фактів  справді  конструктивної,  серйозної роботи журналістського колективу "Голос України".  Однак перед газетою ще досить  великий неосвоєний простір для вдосконалення.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, Іване Сергійовичу. Шановні народні депутати! Ми слухаємо питання про звіт редактора  нашої  власної  газети.  Я прошу уваги, щоб потім не було незрозумілих запитань.

 

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.     Дякую.     Зрозуміло,    що    певні    труднощі інформаційно-редакційного    процесу    зумовлені     об'єктивними причинами.  Перш за все ми повинні пам'ятати, що газета - єдина на всю  країну  газета  законодавчого  органу  -  покликана  докладно інформувати населення про всю діяльність Верховної Ради,  народних депутатів,  представляти перед суспільством  парламент  у  цілому, його  фракції,  комітети,  депутатів.  Це  формує основний,  може, декому  й  надоїдливий  інформаційнозмістовний  блок   матеріалів, інституює   певне  обмеження  авторського  активу,  робить  газету виданням  до  певної  міри  елітарного  автора.   Очевидно,   цієї особливості не обійти.

 

     Однак газета  зобов'язана  й до іншого - до суспільної оцінки законотворчого процесу, до зворотного публічного зв'язку виборців, громадян  України  з парламентом,  його підрозділами,  депутатами. Поки що цього замало.

 

     Треба збільшувати,  на  наш  погляд,  площу  для  відповідних матеріалів, посилювати на сторінках газети громадсько-інформаційну наступальну  позицію,  ширше  вести  діалог   між   депутатами   й виборцями.

 

     Комітет вважає,   що   недостатньо,  на  жаль,  висвітлюється діяльність місцевих рад - представницьких органів  на  місцях.  На нашу думку,  треба,  щоб, якщо не в кожному номері, то дуже часто, зустрічалися дискусії у вигляді безпосередніх рубрик чи  розділів, щоб   і  виборці,  і  депутати  різних  рівнів  спільно  визначали проблеми.  І тоді це був би справді  прямий  зв'язок  представника народу  з  його  виборцями.  Загалом  же  такі  речі  визначати не Верховній Раді (ми можемо висловити це  як  побажання),  а  самому творчому колективу, фахівцям-журналістам.

 

     Безумовно, одна з вимог,  які Верховна Рада як засновник може й  повинна  пред'явити  до  газети,  -  поглиблення  інтенсивного, достатньо рівноправного соціально й інтелектуально результативного зв'язку між членами парламенту та громадянами.

 

     А для  виходу  із  змальованої  мною   назрілої   об'єктивної суперечності  треба визначити,  так би мовити,  серединний вектор. Зокрема,  слід не лише регулювати так звані  позиційно  плацдармні прагнення  на  газетну  площу з боку фракцій,  комітетів,  окремих депутатів,  впливати на їхні апетити,  а й активніше  працювати  з позапарламентським авторським активом, з листами читачів.

 

     Узагалі в   кожній  редакції  відділи  листів  і  громадських зв'язків мають бути  творчо  потужними,  максимально  уважними  до читацької думки,  ініціативи.  У парламентській же газеті,  на наш погляд,  такий відділ повинен займати одне  з  провідних  місць  у редакційній структурі і в продуктивному навантаженні.  Наша газета не  може,  як  інші  так  звані  незалежні   комерційні   видання, відмахнутися,   мовляв,   з   читачами  не  переписуємося,  ніяких консультацій не даємо, закони не коментуємо.

 

     Я думаю,  у газеті варто було б завести спеціальну рубрику  - своєрідний  лікнеп  з  питань  законодавства  для  наших  читачів, відгуки на їхні запити,  так звані юридичні консультації, щоб люди могли  чітко орієнтуватися в цьому законодавчому морі й отримувати від газети певний захист.

 

     Гадаю, ця робота буде продовжуватися.  І такі наміри редакція демонструє, проводячи круглі столи, творчі зустрічі з читачами. Це було в Автономній  Республіці  Крим,  Тернопільській,  Волинській, Хмельницькій, Черкаській та інших областях.

 

     Загалом для  того,  щоб  вийти на нові рубежі і вищий рівень, треба  докласти  зусиль  нам  усім:   комітету   Верховної   Ради, депутатам,  редакційній раді,  але головне,  звичайно, - редакції. Адже якщо сьогодні ми приймемо відповідну постанову,  то  редакція може стати й видавцем.

 

     Сам редактор  Правденко,  виступаючи переді мною з доповіддю, говорив про регулятивну роль редакційної ради.  Документи є,  я не буду  їх  коментувати.  Ми  за  те,  щоб  така  редакційна  рада з представників депутатських груп і  фракцій  була  створена.  Однак перекласти  на  неї  роль такого собі робочого органу не вдасться. Усі основні питання  життєзабезпечення  редакції,  безумовно,  має відпрацьовувати  редколегія,  безпосередньо  люди,  які працюють у редакції.

 

     Я хотів би сказати,  що проект Положення про редакційну  раду газети   "Голос   України",   який  запропонував  наш  комітет,  і альтернативний проект народного депутата Шевченка  багато  в  чому перегукуються.  Нема  ніякої проблеми,  якщо ми візьмемо за основу один із них і суттєво доповнимо,  скажімо,  тими положеннями,  які вніс наш колега народний депутат Шевченко. До речі, редактор проти цього не заперечує.

 

     У газеті є ще ряд слабких місць. Треба більше уваги приділяти аналізу  застосування  законодавчих  актів,  соціально-економічній проблематиці,  контролю за використанням  державного  та  місцевих бюджетів,   стану   податкової  дисципліни  в  державі,  проблемам удосконалення податкового законодавства,  бюджетної політики.  Усе це  буквально  в  трьох  рядках  ми  намагалися викласти в проекті постанови, який подано на ваш розгляд.

 

     Є ряд питань і організаційного характеру,  зокрема про статут редакції  газети.  Газета  засновувалася тоді,  коли видавцем була Президія Верховної Ради - орган, якого сьогодні не існує у зв'язку з прийняттям нової Конституції. І тут треба домовитися.

 

     Сьогодні ми  не вносили проект статуту.  Згідно зі статтею 22 Закону про друковані засоби масової інформації (пресу)  в  Україні він затверджується засновником.  Але нинішній статут є чинним,  за винятком положень,  що стосуються структур,  яких  просто  вже  не існує.  Ми  могли  б  до  цього  повернутися  в майбутньому,  якщо Верховна Рада визнає за потрібне.

 

     Нарешті, про динаміку підтримки газети читачами, зокрема щодо тиражів.  Хочу нагадати,  що в першому півріччі 1995 року був, так би мовити,  пік тиражу газети - 521 тисяча.  Сьогодні тираж газети 200 тисяч примірників.  Для такого розгону тиражів - від 500 тисяч до 200 тисяч -  є  об'єктивні  причини,  пов'язані  із  зубожінням людей.  Але всім нам, і передусім редакції, треба працювати на те, щоб авторитет парламентської газети зростав і був незаперечним.

 

     Ми пропонуємо   підтримати   проект   постанови,   який    ми запропонували.  Головний  редактор  "Голосу  України"  є  сьогодні народним депутатом,  і тому ми подали проект про звільнення його з посади. Тільки в такий спосіб ми можемо розв'язати цю проблему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Іване  Сергійовичу.  Є  запитання до голови комітету? Запишіться, будь ласка. 5 хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Білорус. За ним - депутат Романчук.

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракція "Громада".  Я прошу шановного доповідача дати трактовку постановки питання про звільнення,  про що ви сказали  в кінці виступу. Вона незрозуміла.

 

     ЧИЖ І.С. Я поясню, Олегу Григоровичу. У комітету немає жодних претензій до головного  редактора.  Претензії  до  газети  (чи  не претензії,  а  побажання)  до  певної  міри я висловив.  Звичайно, далеко не всі,  рамки доповіді не дозволяють. Але Сергій Макарович Правденко  отримав  вотум  довіри  виборців і за партійним списком обраний народним депутатом.  Відповідно до Конституції  і  законів він  зобов'язаний  визначитися:  або  залишатися  редактором,  або залишатися депутатом.

 

     А оскільки головним редактором призначала його Верховна Рада, то  тільки  вона  може  й звільнити його з цієї посади.  Тому ми й ставимо так питання. Це чисто на законній підставі.

 

     До речі, він сам написав заяву: "Прошу розглянути питання про моє   перебування   на   посаді   головного   редактора..."  А  ми запропонували проект постанови про звільнення його від  обов'язків головного редактора, який звучить так:

 

     "Верховна Рада України постановляє: звільнити Правденка Сергія  Макаровича  від  обов'язків  головного редактора  газети  Верховної  Ради  України "Голос України" на час виконання ним обов'язків народного депутата України".

 

     Кожен із нас звільнявся з роботи на час виконання  обов'язків народного депутата. Це в трудовій книжці записано.

 

     Якщо раптом  Верховна  Рада не прийме рішення про звільнення, тоді Сергію  Макаровичу  самому  доведеться  визначитися:  чи  він залишається   головним  редактором,  чи,  можливо,  якимось  чином переходить на творчу роботу,  бо іншого  не  дано,  і  залишається народним  депутатом.  Верховна Рада мусить діяти за схемою,  яку я змалював.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Романчук.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Дорогунцов.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати слово Вітренко Наталії Михайлівні.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160,  Сумська область).  Прогресивна соціалістична  партія  України,  соціалістична опозиція.  Шановний Іване Сергійовичу!  Зараз ми обговорюємо питання про парламентську газету,   її  проблеми,  статус  головного  редактора.  Учора  був остаточно прийнятий  парламентом  (бо  ніякої  розмови  про  перше читання   не   велося,   і   стенограма   це   підтверджує)  такий гостросоціальний,  надважливий документ - Закон  про  встановлення величини  вартості  межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати.  І дата,  до якої Кабінет Міністрів  має  внести пропозиції,  уже  виправлена  мною  на  3 листопада.  Тобто ніяких зачіпок про його затримку немає.

 

     Чи не вважаєте ви за доцільне,  щоб цей документ відразу  був надрукований   у  парламентській  газеті,  як  і  результати  його поіменного голосування?  Щоб була шана виборців до тих  депутатів, які підтримали їхні вимоги. Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи  не  вважаєте ви за доцільне,  щоб парламентська газета інформувала своїх читачів,  як іде робота  над  документами про  пенсійне  забезпечення,  про  оплату  праці,  про  повернення трудових  заощаджень?  Тобто  в  парламентській  газеті  має  бути інформація  не  тільки  про Лазаренка,  а й про ті документи,  які турбують сьогодні все населення України.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  я відповім.  Щодо межі малозабезпеченості і закону,  який  було  прийнято.  Оскільки  були  деякі  редакційні, скажімо,  неузгодженості,  пов'язані з певною датою і так далі, то редакційна поправка могла вже бути внесена.  І юридичне управління може робити редакційну правку,  якщо вона не змінює зміст по суті. Голосування відбулося.  Та й у минулі роки ми затверджували рівень межі малозабезпеченості з першого читання,  і  це  було  остаточне голосування.

 

     Але заради об'єктивності скажу таке,  Наталіє Михайлівно,  не ображайтеся:  що краще,  велика  зарплата  чи  маленька,  якщо  не виплачується  ні та,  ні та?  Ми могли які хочете цифри поставити, та,  на жаль,  об'єктивність така,  що,  як і  після  затвердження попереднього рівня межі,  уряд не збирається виплачувати гроші.  У цьому суть проблеми. На жаль, це так.

 

     Щодо інформації   з   питань,   пов'язаних    із    пенсійним законодавством,  оплатою  праці.  Я  згоден.  Через те,  що газета перевантажена друкуванням і законів,  і заяв фракцій,  і претензій депутатів  щодо  публікацій,  вона  не  завжди  висвітлює  нюанси. Сесійний зал - це верхня частина айсберга.  А все інше робиться  в комітетах - розробка законопроектів і так далі.  Звичайно, у цьому плані  газеті  треба  підтягуватися   й   висвітлювати   цей   бік депутатської роботи.

 

     Ви назвали   прізвище   одного   з   депутатів  -  Лазаренка. Подивіться  звіт,  який  вам   роздано.   Там   прізвища   авторів публікацій.  До  речі,  і  прізвища  Чижа серед них немає.  На мій погляд,  газета витримує пропорції на користь усіх парламентаріїв. Хоча  редакційна  рада,  яку  ми створимо,  буде серйозніше за цим стежити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України.  Шановний Іване Сергійовичу!  Як  й  інші  депутати  Верховної  Ради  дванадцятого скликання,  я стояв біля джерел появи газети  "Голос  України".  У мене було багато претензій до неї,  і я чи не найбільше критикував головного редактора,  але сьогодні маю сказати,  що  газета  стала справді  парламентською  газетою,  яка  захищає  інтереси народу і нашого  депутатського  корпусу,  захищає   честь   і   достойність Верховної Ради.

 

     А тепер запитання. Припустімо, в деяких країнах є президент і є аятола.  То чи не може таким аятолою бути Правденко? Скажімо, на громадських  засадах,  тобто  без оплати,  він буде шеф-редактором газети,  а всю поточну роботу виконуватиме інша людина.  Ось  така моя пропозиція. Як ви до неї ставитеся?

 

     ЧИЖ І.  С. Дякую, Сергію Івановичу, я значною мірою згоден із вашою оцінкою газети, я про це теж сказав у доповіді.

 

     А щодо аятоли,  то ми такої посади не вводимо ні  постановою, ні будь-якими іншими документами. Є закон. Ми повинні визначитися.

 

     Обраний народний  депутат.  Ми  його  можемо назвати аятолою, якщо хочете, але сьогодні треба вирішити питання щодо редактора.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Іване Сергійовичу. Спасибі.

 

     Я думаю,  для того  щоб  керувати  газетою,  готувати  її  до випуску,  потрібен не наймит. Там повинен бути редактор, тому що в наймита продуктивність праці низька.

 

     Хтось із  депутатів  записаний  на  виступ?  Висвітіть,  будь ласка,   список   (Шум  у  залі).  Я  розумію,  що  за  скороченою процедурою, але народними депутатами внесено два проекти.

 

     Слово надається  автору  альтернативного   проекту   депутату Шевченку. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Голово!  Шановні колеги!  Я так розумію,  що  сьогодні  в рамках одного питання ми розглядаємо дві проблеми, або два аспекти питання:  поперше,  про утворення редакційної ради - органу, якого досі не було в парламентської газети, і по-друге, суто персональне питання - про особу головного редактора.

 

     Може, це поганий тон - переносити в цьому залі основну  увагу на персональні питання.  Якщо розібратися по суті, то найважливіше

- це редакційна рада,  новий орган, який матиме нові функції, нові повноваження.  І  якщо  ми  серйозно  підійдем до формування цього органу,  то помітимо,  що із  його  запровадженням  і  формуванням набагато  меншу  роль  відіграватиме  те,  хто буде керувати нашою газетою.

 

     У цьому зв'язку хочу сказати таке.

 

     Ви маєте два варіанти положення.  Один із них - який я  зараз доповідаю - спершу готувався як поправки, але, я так розумію, став другим варіантом,  і я дуже  хотів  би,  шановні  колеги,  щоб  ви підтримали його як краще напрацьований і краще розписаний.  За цим проектом положення найважливіший момент -це формування редакційної ради.  Зверніть, будь ласка, увагу на цей пункт: за яким принципом пропонується в  одному  й  другому  варіанті  положення  формувати редакційну раду, і підтримайте все ж таки другий варіант.

 

     Далі. Один  із найважливіших моментів - це те,  як редакційна рада стежитиме за політикою газети,  публікуванням  матеріалів.  У першому  варіанті  сформульовано так,  що це навіть трошки нагадує запровадження   цензури.   Запропоноване   в   другому    варіанті унеможливлює  це,  дає право редакційній раді розглядати матеріали чи вирішувати їх долю лише в тому  випадку,  коли  вони  затримані самою  редакцією,  а  не  візувати  матеріали  до  того,  як  вони потраплять у редакцію. Більше того, у другому варіанті передбачено механізми, як убезпечити редакційну раду від "церберських" функцій .

 

     У проекті  чітко  розписано,  чого  не  дозволяється   робити редакційній   раді.   Якщо   вона   вирішує  долю  якихось  певних матеріалів, то як повинна і зобов'язана діяти, щоб не перебрати на себе ці цензорські функції, якими часто грішать редакційні ради.

 

     Я прошу вас,  шановні колеги,  взяти за основу другий варіант положення.  Він зроблений у формі порівняльної таблиці, і ви чітко зможете  визначитися,  що  він  справді,  на  мій погляд,  є більш серйозним документом, яким можна щоденно керуватися в роботі.

 

     Що ж до проектів двох постанов,  бо проект положення йде лише як  додаток  до  однієї  з них,  то запропоновані вам два варіанти навіть  не  альтернативні  -  це  все   варіанти   на   поліпшення розв'язання нашого сьогоднішнього питання.

 

     Із двох  запропонованих  проектів  постанов  один персонально стосується особи головного редактора. Пропонуючи свій варіант, він іде вже, здається, під номером 3, я виходив з того, що в залі може виникнути  така  ситуація:  що  ми  даємо   відставку   нинішньому головному редактору і не передбачимо,  хто прийде на його місце. А це важливо,  тому в мене є сумнів щодо ухвалення  цієї  постанови. Прошу вас зважити на ці аргументи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка, на місце. Від фракції НДП слово надається депутату Беспалому.  За ним - депутат Степура, фракція комуністів.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Фракція  НДП.  Шановна  президіє !  Шановні народні депутати!  За вісім  років  свого  редакторства  Сергій  Макарович зробив  чимало для становлення й діяльності парламентської газети. Маємо   йому    подякувати    за    це.    Від    імені    фракції Народно-демократичної   партії  виконую  цей  приємний  обов'язок. Мабуть,  з аналогічних міркувань дехто пропонує  звільнити  Сергія Макаровича   з  посади  головного  редактора  "Голосу  України"  і одночасно призначити його шеф-редактором  цієї  газети  з  творчих питань.

 

     Пропозиція цікава,  оскільки  за  час  свого редакторства пан Правденко і натворив чимало.  Наприклад,  під час останніх виборів він  примудрився  перетворити  парламентську  газету на стінгазету партії,  від  якої  сам  балотувався.  У  його  звіті  цим  подіям присвячений такий пасаж: "Публікацій, в яких у той чи інший спосіб рекламувалася,  пропагувалася,  заявляла  про  себе  та  чи   інша політична сила, було за цей період вміщено: НДП - 48,... "Громада"

- 46". Саме так, "Громада" з подачі пана Правденка пропагувалася в той,  а НДП - у зовсім інший спосіб,  точніше, не пропагувалася, а відверто й цинічно обливалася брудом.

 

     Втім, предметом нашої  сьогоднішньої  розмови  є  не  стільки минуле парламентської газети,  скільки її майбутнє. А щоб казусів, подібних до наведеного, більше не траплялося, маємо належним чином врегулювати  правовий  статус  як газети,  так і її редактора.  На сьогодні він не ясний і заплутаний.

 

     Взагалі не зрозуміло,  чому Сергій  Макарович  зареєстрований народним депутатом, адже Конституція і виборчий закон передбачають несумісність  депутатського  мандата  з   такою   адміністративною посадою,  як  головний  редактор.  Ця  несумісність зберігається й досі.  Щоб їй запобігти і тим допомогти Сергію Макаровичу зберегти депутатський    мандат,   фракція   Народно-демократичної   партії голосуватиме за проект постанови про звільнення Сергія Правденка з посади головного редактора газети "Голос України".  До речі, дехто посилається  на  правомірність  даної  сумісності,   бо,   мовляв, звільнити  головного  редактора  з посади може лише Верховна Рада. Якщо вона цього не зробить,  то редактор  залишається  на  посаді. Залишатися  залишається,  але  депутатський мандат втрачає.  Перед законом усі рівні.

 

     Підтримують народні депутати і  проекти  Постанови  про  звіт головного  редактора  газети  "Голос  України"  та  Положення  про редакційну раду газети,  але не в редакції комітету,  а в редакції народного  депутата  Віталія Шевченка.  На наш погляд,  ці проекти виписані ретельніше, можливо, тому, що внесені пізніше і автор мав змогу доопрацювати проекти комітету.

 

     Шановні колеги!  Прийняття  означених  документів не врегулює остаточно усіх проблем, пов'язаних із статусом та виданням "Голосу України",  але це буде важливий крок на цьому шляху. Тож маємо цей крок зробити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Степурі, фракція комуністів. За ним виступить депутат Кириченко, і на цьому завершуємо.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Голово, колеги! Я вважаю, що перед тим як узяти до уваги звіт редактора газети, як це запропоновано в обох  проектах постанови,  ми повинні взяти до уваги той факт,  що сьогодні в Україні  виконавча  влада  робить  усе  для  того,  щоб демократія була лише на папері,  а в рельному житті від неї нічого не  залишилося.  Про   це   свідчить,   зокрема,   і   наступ   на парламентаризм, і наступ на свободу слова. Тому нам треба прийняти рішення, які сприяли б поліпшенню роботи й підвищенню якості нашої парламентської  газети,  збільшенню  її  тиражу.  Бо  через неї ми можемо  донести  людям  правду  про  те,  що  робиться  в   стінах парламенту і в нашій країні.

 

     Тепер щодо  двох  проектів постанови.  На мою думку,  Віталій Шевченко зробив неправильно.  Він - секретар профільного комітету, який  розглядав і подав проект постанови з цього питання.  Він мав би там внести свої пропозиції,  і  сьогодні  в  нас  був  би  один проект.

 

     Через те  наша фракція вважає,  що ми повинні взяти за основу проект,  внесений профільним комітетом (щодо звіту редактора). Але пункт  4  можна  поки  що  викласти  в  такій редакції:  "Утворити редакційну  раду  газети  "Голос  України".  Положення   про   неї доопрацювати  Комітету з питань свободи слова та інформації".  Щоб ми в комітеті могли проаналізувати пропозиції  депутата  Шевченка, використати  деякі  з  них,  а потім внести в цей зал один проект, який можна легко прийняти.

 

     Щодо проекту постанови про звільнення редактора  Правденка  з посади.  Позиція  нашої  фракції  така.  Ми  маємо  дуже  серйозні претензії до роботи редакції,  і зокрема до редактора,  якщо взяти весь  період,  а  не тільки останні місяці,  коли почала працювати Верховна Рада нового скликання.  Разом  із  тим  ми  вважаємо,  що міняти редактора газети не можна.  Склад Верховної Ради такий,  що коли ми втягнемося у вибори нового редактора,  то це буде, мабуть, довше,  ніж  давати  згоду  на  призначення на посаду голови Фонду державного майна чи приймати Закон про столицю України -  Київ.  I газета залишатиметься без редактора.

 

     Зараз немає часу, щоб викласти всі претензії до редактора, ми висловимо  їх  йому  персонально.  I  підтримуємо  такий   варіант розв'язання   цієї   проблеми:   він  може,  залишаючись  народним депутатом,  працювати в редакції шеф-редактором з творчих  питань. Це  творча  робота,  яка  не  забороняється  будь-якому  народному обранцеві.  Юридично так може бути,  він сам може видати наказ  по редакції  про  призначення  свого  заступника виконуючим обов'язки редактора і залишитися там  шефредактором.  Така  наша  позиція  з цього питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Кириченко Сергій Олександрович від комітету. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична   партія   України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Питання щодо друкованого засобу  масової  інформації  газети  "Голос  України"  -  це також питання влади (у даному випадку четвертої), яка істотно впливає на формування свідомості громадян в Україні.

 

     У газеті    "Голос   України",   справді,   працюють   фахові журналісти.  Але фахові журналісти  працюють  також  і  в  газетах "Факти",  "Сільські  вісті",  "Сегодня",  "Киевские ведомости",  у редакціях на радіо і телебаченні.  Це суттєва неточність у виступі Сергія Правденка.

 

     Верховній Раді України невигідно,  недоцільно і небажано мати політично  заангажованого   головного   редактора   парламентської газети. Нікого не треба переконувати в тому, що на сьогодні газета "Голос України" чітко стоїть на позиціях партії "Громада".

 

     Сергій Правденко - людина  нетривких  політичних  переконань, чи,  скоріше,  людина,  яка здає партію за партією, міняючи їх, як рукавички.  Спочатку як член Компартії України,  коли  треба  було зайняти  посаду  редактора  "Голосу України" при створенні газети, він діяв в інтересах  Компартії.  Потім,  коли  позиції  Компартії похитнулися,  Правденко  вступає  до  Трудового конгресу України - партії на соціально-демократичних засадах,  тобто  швидко  покидає корабель Компартії, чим зраджує її членів. Згодом стає членом НДП. Не потрапивши в перші два десятки,  Сергій Правденко  виходить  із списку НДП,  прихиляється до Павла Лазаренка і партії "Громада". І це,  мабуть,  не з ідейних переконань, а, як кажуть у місті Одеса, за щось інше і конкретне.

 

     Неважко передбачити, що скоро він "здасть" і "Громаду" в разі погіршення  ситуації  в  цій  партії  і  в  разі  притягнення   до відповідальності деяких лідерів.

 

     На посаді  головного  редактора  друкованого органу Верховної Ради  нам  треба  мати  людину   політично   незаангажовану,   яка відтворювала  б  погляди й позиції різних депутатів і фракцій.  Не може бути редакції і головного редактора,  які діяли б  у  відриві від  структур  і  органів  Верховної  Ради  України та всупереч їх інтересам.

 

     Зрозуміло, що  Сергій  Правденко  на  цю   посаду   явно   не підходить.  І  вражає  та категоричність і зверхність,  з якою він спілкується з нами,  народними депутатами.  Навіть сьогодні  після його  виступу  якийсь дух войовничості і нездорової категоричності витає в залі.

 

     Я не  даватиму  оцінки  тону  його  виступу.  У   статті   78 Конституції  чітко  зазначено,  що  депутат  повинен  працювати на постійній основі лише у Верховній  Раді  України.  Він  підписував відповідне зобов'язання згідно зі статтею 24 Закону про вибори,  є відповідне обмеження  в  статті  4  Закону  про  статус  народного депутата  України.  Він  не  має права займати цю посаду і повинен скласти ці повноваження.

 

     Тому ми  пропонуємо  доповнити  проект  Віталія  Шевченка   - записати в ньому не про припинення повноважень на посаді редактора на період його депутатських повноважень,  а про звільнення його  з цієї посади.

 

     І я підтримую ідею створення редакційної ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Ми працюємо за скороченою процедурою. Нам треба прийняти дві постанови. Одна - про звіт.

 

     Я хочу  лише  запитати  Сергія   Макаровича   Правденка:   ви братимете заключне слово?

 

     Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.,  головний  редактор  газети  "Голос  України" (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Дякую.  Я маю п'ять хвилин,  так?  Шановні народні депутати!  Перш за все я хотів би сказати не  по  суті,  а відповісти на випад пана Кириченка.  Так, після заборони Компартії я взявся з колишніми  комсомольцями  створювати  Трудовий  конгрес України - партію із соціал-демократичними принципами.  Я думав, що екс-комсомольці не можуть далі рухатися вправо.  Коли  пішло  далі вправо  і  в  списку  під  номером  один  став Пустовойтенко,  то, вибачте,  я б і другим номером у такому списку не пішов і не  піду ніколи.   Я  подав  заяву  про  те,  що  партія  перетворилася  на ідеологічне прикриття імпотентності владних структур. Ця моя заява є в Матвієнка і Філенка. Читайте.

 

     Що стосується  газети,  яка  буцімто стала рупором "Громади". Будь ласка,  прочитайте  хоча  б  опубліковану  минулого  вівторка статтю  депутата  Манчуленка,  де  він критикує Павла Івановича як екс-Прем'єра. Я там викинув хоч одне слово? Боже борони - це точка зору депутата. І перебування в нашій фракції не заважає мені в цій роботі.

 

     Врешті-решт, можна  бути  позафракційним,   але   ви   чудово розумієте, що це формальність: відповідно до того, за яким списком обирався і голосуєш. Треба просто не плутати одне з другим.

 

     Прошу вас затвердити Положення про редакційну раду.  Я згоден з  поправками  депутата  Шевченка.  Я  спеціально  просив  комітет розділити питання  про  газету  і  про  головного  редактора,  щоб розгляд   питання,   яке  стосується  особисто  мене,  не  завадив вирішенню питань, важливих для редакції. А це питання про видавця, про  редакційну  раду,  яка  дає вам більше прав,  про квоти і про фінансування не напряму  з  Мінфіну,  тобто  з  бюджету,  а  через Верховну Раду (це дуже важливо),  і про відповідні зміни до закону про бюджет у зв'язку з цим.

 

     Так, у газети є проколи.  Певно,  з 1  січня  пресі  буде  ще важче, бо за оголошеною передплатною ціною буде зібрана одна сума, а якою буде ціна гривні  в  січні  -  невідомо.  І  це  стосується кожного з видань, у тому числі й нашого.

 

     Газета вважає    за    потрібне    послідовно    підтримувати парламентаризм.  Ми ввели "дні відкритого листа"  в  регіонах,  бо неможливо перелопатити всю пошту. Тільки за вісім місяців редакція отримала майже 100 тисяч листів.  Використано менше  тисячі  -  ви розумієте,  що  шпальти  газети  не гумові.  Але ми проводимо "дні відкритого  листа"  в  регіонах,  викликаємо  пошту  на   себе   й відстежуємо  з  якого  регіону збільшилася чи зменшилася кількість скарг з тих чи інших проблем.

 

     Ми послідовно підтримуємо вітчизняного товаровиробника.

 

     Міжнародна тематика,  я  гадаю,  подана   в   газеті   досить пристойно.  Ми  не  вважаємо,  що фінансова криза до нас прийшла з Росії,  і ми про це заявили.  І там були ОВДП...  Ми вважаємо,  що найбагатша  світова  спільнота  просто  хотіла завалити "азійських тигрів",  не допускаючи їх у клуб, а вже рикошетом це вдарило і по Росії,  і  по Україні.  Я міг би детальніше це пояснити,  але,  на жаль, дуже мало часу.

 

     Я вважаю,  що  журналісти  "Голосу  України"  вміють   чудово мислити й аналізувати події.  За ці вісім років ми засвідчили,  що ми надійні партнери Верховної Ради.

 

     Простір для   вдосконалення,   безперечно,   безмежний.   Про недоліки цілком справедливо сказав Іван Сергійович Чиж.  Тих,  хто вважає,  що він чогось досяг у газеті і не хоче розвиватися  далі, беззаперечно, треба просто міняти.

 

     Що стосується   висвітлення   питань  регіонів  і  так  далі. Зауваження справедливі, але місце в газеті - річ серйозна.

 

     Я вважаю,  що всі фракції і  групи  і  незалежні  депутати  у Верховній Раді мають перспективу,  щоб заявляти про свою позицію в "Голосі України". І ми постараємося це забезпечити.

 

     Якщо я десь когось зачепив персонально, прошу пробачити, це в запалі буває.

 

     Я вважаю,  що законним є тільки один проект постанови: згідно з моєю заявою - про звільнення від обов'язків головного редактора. Решта - про якесь призначення чи шеф-редактором,  чи ще кимось, чи поєднання мене і мого  першого  заступника  (тим  більше  в  одній постанові),  який  не  давав  на  це  згоди,  -  ніякої критики не витримує.  Це не зовсім законна постановка питання  з  точки  зору Конституції і закону.

 

     Отже, ставиться  питання  про звільнення.  Якщо Верховна Рада голосує проти звільнення, я, повторюю, дію згідно з Конституцією і Законом про статус депутата.  Якщо звільняє, то я просто залишаюся депутатом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Сергію Макаровичу.

 

     Слово надається голові  комітету  Чижу.  За  ним  -  Анатолій Сергійович Матвієнко (Шум у залі).

 

     Керівник фракції хоче висловитися.  Ну, я не порадився з вами й надав слово. Будь ласка, не перебивайте.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги! Я торкнуся виключно документів, які ми маємо приймати.

 

     Щодо звіту,  який відбувся,  ми маємо прийняти дві постанови: про звіт головного  редактора  і  про  звільнення  від  обов'язків головного редактора.

 

     Стосовно пунктів  проекту постанови про звіт,  які викликають сумнів.

 

     Перше. "Встановити,  що видавцем  газети  "Голос  України"  є редакція газети".

 

     Хочу нагадати,   що   до   сьогодні  видавцем  була  Президія Верховної Ради.  Так було записано.  Органу такого тепер немає.  А засновник - Верховна Рада,  і ці функції передбачені законом. Усе, що стосується газети, регулює Верховна Рада.

 

     Комітет виходив з того, що хтось має видавати газету фізично, нести  відповідальність  і  так далі,  тому ми запропонували,  щоб видавцем була редакція газети.

 

     Якщо є якісь сумніви, ми можемо, взявши цей проект за основу, проголосувати  за  вилучення  якогось пункту,  якщо не підтримуємо його. І пізніше повернемося до цього.

 

     Друге. "Затвердити  Положення  про  редакційну  раду..."  Але редакційну  раду  ми  сьогодні  не  утворюємо.  Ми  звертаємося до фракцій,  щоб  вони   делегували   до   редакційної   ради   своїх представників  на  певних принципах,  які визначить Верховна Рада. Комітет пропонує делегувати одного представника від 50  депутатів. Реально  це буде так:  від сотні з гаком депутатів - три чоловіки, від фракції,  яка йде слідом - два,  від решти фракцій - по одному представнику.

 

     Я прошу підтримати проекти,  внесені комітетом.  Ті, що подав Віталій Федорович Шевченко,  суттєво доповнюють  їх,  особливо  це стосується  положення  про  редакційну раду.  Шкода,  що їх подано зараз ніби як альтернативу.  Але  це  не  альтернатива.  Він  член комітету, пізніше доопрацював.

 

     Давайте приймемо узгоджені документи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  репліки  надається  керівнику фракції НДП Матвієнку. За ним - депутат Толочко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  17, Вінницька  область).  Шановні  народні  депутати!   Шановний Сергію  Івановичу  Дорогунцов,  який заперечував,  щоб мені надали слово!  Я хочу відреагувати реплікою на інформацію, яка прозвучала з  уст  Правденка.  Я  не  хотів  би (абсолютно цього не допускаю) вносити  внутріпартійну  дискусію  в  наш  зал.  Але  ми  сьогодні вирішуємо надзвичайно важливе питання - про редактора нашої газети "Голос  України".  Тому,  очевидно,  питання  про   моральноетичне обличчя цієї людини є не другорядним, а одним з головних.

 

     Так ось  я  хотів би вас поінформувати,  що ніякої заяви щодо імпотенції чи то окремих членів,  чи то всієї партії Правденко  не подавав.   На   відміну   від   інших   партій   місце  в  списках Народно-демократичної партії не продавалося. Тому Правденко мав би посісти в цих списках те місце, яке заслуговував своєю діяльністю. А він звернувся до  мене  особисто:  ви  не  ввели  мене  в  першу десятку,  тому я не можу перебувати в цій партії. Ось вам моральне обличчя цієї людини і те, що він говорить з трибуни.

 

     І нарешті,    Олександре    Миколайовичу,    з     процедури. Народно-демократична  фракція  не  братиме  участі  в  голосуванні проекту постанови щодо газети "Голос України", поки ми не приймемо рішення щодо її редактора.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається народному депутату Толочку.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  "Громада". Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Мені   здається,   що   наше сьогоднішнє  обговорення  трішечки  скидається  на  особову справу Правденка.   Сьогодні   ми   говоримо   про   редактора    високої кваліфікації,  редактора, який зробив пристойну газету, яка одна з небагатьох відстоювала честь Верховної Ради. Коли всі газети, коли телебачення  паплюжили  Верховну  Раду,  "Голос  України" стояв на сторожі Верховної  Ради,  на  сторожі  нашого  демократизму.  І  я вважаю, що це просто бажання знищити невеличке джерело об'єктивної інформації про Верховну Раду, яка є в газеті "Голос України".

 

     Я знаю  думку  колективу  редакції  "Голосу   України".   Усі звертаються  з  проханням,  щоб ми підтримали редактора.  Редактор висококваліфікований.

 

     Ми вже все розвалили в  Україні.  Давайте  ще  довалимо  нашу парламентську газету - і тоді буде повний порядок.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Я думаю, можна приєднатися і до  попередніх  виступів,  і  до  останнього  виступу  -  депутата Толочка.  Справді, двері редакції завжди були відкриті для всіх. Я не пам'ятаю жодного випадку і за попередні чотири роки,  і за  час роботи  Верховної  Ради  чотирнадцятого  скликання,  щоб  хтось із народних депутатів звертався до мене з приводу того,  що  редакція його  обійшла  чи  він мав якісь непорозуміння з кимось із творчих працівників редакції.

 

     Я розумію й те,  що ми і за Регламентом, і за законом повинні щорічно  заслуховувати  звіт  головного  редактора.  Тим більше що нинішній редактор газети Верховної Ради "Голос України" є народним депутатом.

 

     Я просив  би  вас  підтримати  внесений  профільним комітетом проект  Постанови  про  звіт  головного  редактора  газети  "Голос України"  Правденка  і  взяти  звіт  до  відома.  Давайте  поки що візьмемо  проект  за  основу,  а  потім  розглянемо  по   пунктах. Голосуємо. А проект постанови про звільнення розглянемо окремо.

 

     "За" - 212.

 

     Хтось не зрозумів? Я зачитаю.

 

     "Постанова Верховної   Ради   України   про   звіт  головного редактора газети "Голос України" Правденка Сергія Макаровича.

 

     Верховна Рада постановляє:

 

     Звіт головного редактора  газети  "Голос  України"  Правденка взяти до відома".

 

     Далі за текстом, у вас усе це є. Я просив би проголосувати за основу.

 

     А потім - по пунктах. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Шановні колеги!  Ви що,  пропонуєте,  не  взявши  за  основу, розглядати по пунктах?  Та такого не буває.  Я прошу, проголосуйте за основу. Або ви не розумієте, і тому не голосуєте, або просто не знаєте,  чого хочете.  Я прошу,  проголосуйте за основу цей проект (Шум у залi).  Та ми дійдемо до редактора. Чого ви так турбуєтесь? Він тут присутній.

 

     Голосуйте. Будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Є інша  пропозиція:  спочатку  задовольнити  заяву  редактора Правденка про звільнення,  а потім прийняти постанову.  Я  зачитую заяву головного редактора. Прошу уваги!

 

     "Верховній Раді  України народного депутата України головного редактора газети "Голос України" Правденка.

 

     Заява.

 

     Прошу розглянути  питання  про  моє  перебування  на   посаді головного  редактора  газети "Голос України" на час виконання мною обов'язків народного депутата України.

 

     12.10.98 року."

 

     Будь ласка. А проект постанови такий:

 

     "Постанова Верховної Ради України  про  звільнення  Правденка від  обов'язків  головного  редактора  газети  "Голос  України"  у зв'язку з обранням його народним депутатом України.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     Звільнити Правденка   Сергія   Макаровича   від    обов'язків головного  редактора газети Верховної Ради України "Голос України" на час виконання ним обов'язків народного депутата України".

 

     Ставлю цей проект постанови на голосування.

 

     "За" - 176.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической    партии   Украины,   Всеукраинский   "Союз   за возрождение СССР".  Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! У нас в   повестке   дня   сегодня   нет  вопроса  об  освобождении  или удовлетворении  заявления  главного  редактора  Правденка.  Вопрос четко  сформулирован:  "про звіт головного редактора газети "Голос України".

 

     И поэтому ставить сегодня второй вопрос без включения  его  в повестку дня просто неправильно.  Ведь речь идет уже о персоналии, а мы сейчас слушаем отчет.

 

     И поэтому   я   предлагаю   вернуться   к   первому   проекту постановления,  для того чтобы его обсуждать, принимать за основу, идти по порядку, так, как вы предложили.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Ми так і почали розглядати. Але Правденко подав заяву на ім'я Верховної  Ради.  Тому  я ще раз прошу вас проголосувати за основу проект  постанови  про  звіт  редактора  газети  "Голос  України", внесений профільним комітетом. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Я дивуюся.  Прошу проголосувати за основу проект постанови. А тоді пройдемо по кожному пункту, їх сім. Що тут незрозуміло?

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Я знаю,  що ви  поважаєте  Правденка,  любите  його.  Хороший редактор,  хороший  народний депутат,  товариш хороший.  Давайте ж виконаємо свій обов'язок і затвердимо звіт.  Що тут незрозумілого? Я прошу проголосувати проект постанови за основу, прийняти звіт до відома. Я прошу, проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую.

 

     "Верховна Рада  постановляє:  1.  Звіт  головного   редактора газети "Голос України" Правденка взяти до відома". Це проходить.

 

     Другий пункт:  "Рекомендувати редакції газети "Голос України" більше уваги приділяти роз'ясненню законодавства України,  аналізу практики  застосування  законодавчих актів,  соціально-економічним проблемам суспільства,  контролю за  використанням  державного  та місцевих  бюджетів,  стану  податкової  дисципліни  в  державі  та проблемам  удосконалення  податкового  законодавства  і  бюджетної політики".

 

     Є зауваження до цього пункту ? Немає.

 

     Третій пункт: "Встановити, що видавцем газети "Голос України" є  редакція  газети,  яка  створюється  і  діє  згідно  з   чинним законодавством".

 

     Слово депутату  Степурі  щодо  цього  пункту.  Будь ласка,  з місця.

 

     СТЕПУРА В.С.  Фракція комуністів.  Я ще раз  викладу  позицію нашої фракції з цього пункту,  тим більше що часу було мало і я не зовсім чітко її виклав.

 

     Наша позиція  така:  і   засновником,   і   видавцем   газети залишається Верховна Рада. Отже "Видавцем газети "Голос України" є Верховна Рада".

 

     ГОЛОВА. Прошу  підтримати   цей   пункт   у   редакції,   яку запропонував  народний  депутат  Степура:  "Видавцем газети "Голос України" є Верховна Рада".

 

     "За" - 285.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     Четвертий пункт:  "Затвердити Положення про  редакційну  раду газети "Голос України" та утворити редакційну раду".

 

     Шановні колеги,  я  хотів  би  з  вами порадитися.  Це окреме питання,  його треба підготувати - проект Положення про редакційну раду  і  відповідний  проект  постанови  - і внести його в порядок денний.  Тому я просив би цей пункт взагалі зняти  (Шум  у  залi). Голосувати не треба. Думаю, ми дамо доручення профільному комітету

- комітету Івана Сергійовича Чижа.  Вони все це підготують,  і  ми окремим питанням внесемо це на розгляд Верховної Ради.

 

     Слово має Чиж Iван Сергійович - голова комітету.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Ми виходили з того, щоб разом із звітом було і Положення про редакційну раду,  а склад ради затвердити іншим разом.  Оскільки сталося так, що одночасно з проектом профільного комітету і Віталій Федорович вніс свій проект Положення  про редакційну раду,  я просив би цей пункт з постанови вилучити.  Ми розглянемо окремо і проект Положення про  редакційну раду, і питання про редакційну раду, виходячи з пропозицій фракцій і депутатських груп.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косів.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область). Народний рух України. Залишилися невизначеними кілька понять.  Якщо редакційна колегія є видавцем газети,  то хто надалі буде фінансувати газету, адже...

 

     ГОЛОВА. Ви прослухали,  ми  вже  проголосували,  що  видавцем газети  є  Верховна  Рада  і  Верховна  Рада  фінансує.  Це ми вже проголосували 285 голосами, Михайле Васильовичу.

 

     КОСІВ М.В.  Зачекайте,  я ж сидів тут і уважно слухав,  що ми голосували.  Якщо Верховна Рада залишається видавцем цієї газети і фінансує її,  то,  зрозуміло,  треба вирішити питання не в  такому аспекті,  як ставиться: рекомендувати редакції газети більше уваги приділяти... Та ми не повинні...

 

     ГОЛОВА. Я не розумію, про що ви взагалі кажете.

 

     КОСІВ М.В. Ми повинні вимагати від газети...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Віталію Федоровичу.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  З процедури. Шановні колеги, власне кажучи, ми сперечаємося тоді,  коли зовсім не треба цього робити. Iдеться про два проекти постанови, які відрізняються способом викладу, а не по суті.   По  суті  пункт  передбачає  запровадження  Положення  про редакційну  раду.  Маємо   два   варіанти.   Повірте,   політичних розбіжностей тут немає,  просто другий варіант краще виписаний, бо він вносився другим.  I це природно.  Мені здається, що процедурно ми мусимо визначитися, який із варіантів беремо за основу.

 

     Інша річ,  що тоді навряд чи ми остаточно приймемо постанову, бо в постанові говориться,  що додається положення,  яке насправді ще буде доопрацьовуватися. Можливо, то буде друге читання.

 

     І ще  одна  пропозиція,  шановний  Голово.  У  внесеному мною проекті  постанови  є  пункт  3  стосовно  того,  з   якою   метою запроваджується  інституція  редакційної ради.  Мені здається,  що треба додатково цей пункт внести до постанови, інакше незрозуміло, звідки вона взялася.  Ми прийняли той проект, давайте до нього цей пункт додамо. Я прошу підтримати ці пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Народний депутате  Шевченко,  ми  працюємо,  як   домовилися: спочатку прийняли проект за основу, зараз розглядаємо по пунктах - які приймаємо,  які відхиляємо. А до доповнень у вашій редакції ми ще повернемося, скомпонуємо один проект постанови і проголосуємо в цілому.

 

     Будь ласка, Сергію Макаровичу.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Шановні  колеги,  прошу  одну   хвилину   для пояснення.  У  Законі  про  друковані  засоби  масової  інформації (пресу) в Україні передбачається,  що виготовлений видавцем  тираж окремого випуску видання,  підписаний головним редактором на вихід у світ, є продукція друкованого засобу масової інформації.

 

     Що, Верховна Рада виготовлятиме перший примірник газети? Вона не  може  бути  видавцем,  бо  не є фінансовим,  господарським або якимось іншим органом.

 

     Тому щоб  не   порушувати   цей   закон,   ми   запропонували встановити, що видавцем газети є редакція газети.

 

     Щодо фінансування.  Михайле  Васильовичу,  в пункті 6 проекту постанови  визначено,  що  на   підставі   законів   про   порядок висвітлення   діяльності   органів   державної  влади  та  органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації  та про  друковані  засоби  масової  інформації  (пресу) в Україні має укладатися договір між засновником і редакцією,  якого в нас  досі немає.  Тобто  тут  доручається Управлінню справами Верховної Ради укласти з  газетою  відповідний  договір,  за  яким  проплачуються газеті  певні  кошти,  і  газета  надає  певну  площу  під закони, постанови, квоти фракціям тощо.

 

     Повірте, усе тут передбачено,  ми  проголосували,  проте  при всій  повазі  до  рішення Верховної Ради згідно з законом Верховна Рада не може бути видавцем газети - це не її функція.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Сергію Макаровичу...

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  А  для  того  щоб  над  газетою  було   менше контролю,  ми  і  передбачили  положення про редакційну раду,  яку прошу затвердити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я думаю,  що  Верховна  Рада  була  і  буде господарем  цієї  газети.  І  не треба інших думок.  Ми вже заводи приватизували - бачимо результати.  Треба,  щоб вищий законодавчий орган  мав  свій  друкований  орган - газету.  Я ще раз прошу вас, шановні колеги,  підтримати пункт  4:  "Затвердити  Положення  про редакційну  раду  газети  "Голос  України"  та утворити редакційну раду".  I  просив  би,  як  ми   домовилися,   доручити   комітету підготувати  відповідні  пропозиції.  Потім  внесемо це питання до порядку денного і розглянемо.

 

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Я підтримую вашу пропозицію.  Але це доручення треба записати в  проекті постанови:  "Доручити Комітету Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  розробити  Положення   про редакційну  раду  та запропонувати склад редакційної ради і внести на розгляд Верховної Ради".

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у залi).  Депутате Черненко,  голосуйте.  Проголосуємо, тоді я надам вам слово.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 258.

 

     Спасибі.

 

     Пункт 5.  "Підтвердити,  що кожна фракція і комітет Верховної Ради  мають у "Голосі України" квоту обсягом одна газетна сторінка формату  А-3  на  місяць.  Вказана  квота  при  невикористанні  не переходить  на  наступний  місяць.  Кожен  позафракційний народний депутат України  має  квоту  в  обсязі  однієї  газетної  сторінки формату  А-3  на рік,  якою може повністю або частково поступатися іншому народному депутатові".

 

     До цього пункту є зауваження? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Черненко. За ним - депутат Дайнеко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Александр Николаевич,  вы так  настойчиво  отказывали  мне  в выступлении,  что даже система согласилась, что надо меня включить.

 

     Меня два вопроса интересуют.  В  пункте  5  записано:  "кожна фракція,  а  группу "Незалежні" из 26 народных депутатов просто не заметили. Это первое.

 

     Второе. Все уже убедились,  что  Сергей  Макарович  Правденко очень хороший депутат.  Меня волнует его дальнейшая судьба.  Вдруг он и дальше останется и редактором,  и депутатом.  Придется что-то выбирать.   Лишать   депутатского   мандата?..   Поэтому  я  прошу проголосовать этот пункт, Александр Николаевич.

 

     ГОЛОВА. Ми дійдемо до цього. А групу "Незалежні" врахуємо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. И третье. Мы проголосовали пункт 4 и в нем тоже забыли  о  группе  "Незалежні".  Я считаю,  что это дискриминация, Александр Николаевич.

 

     ГОЛОВА. Не допустимо цього.  Пункт  5  ми  тільки  збираємося голосувати, думаю, включимо її обов'язково.

 

     Депутат Дайнеко. За ним - депутат Аніщук.

 

     ДАЙНЕКО Л.I.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Степуре.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕПУРА В.С.  Фракція комуністів. Я пропоную пункт 5 викласти в   такій  редакції:  "Встановити,  що  кожна  фракція  і  комітет Верховної  Ради  мають  у  "Голосі  України"  квоту,   пропорційну чисельності цієї фракції у Верховній Раді" - і далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю на голосування поправку депутата Степури до пункту 5. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 182.

 

     Не набирає голосів (Шум у залi).

 

     Прошу вибачити,  я не поставив на голосування  поправку,  яку вніс  депутат  Черненко.  Справді,  у  нас  є група позафракційних депутатів і група  "Незалежні".  Ставлю  на  голосування  поправку депутата Черненка. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 130.

 

     Шановні колеги, підтримайте, будь ласка, пропозицію, яку вніс депутат  Черненко.   І   голова   профільного   комітету   просить підтримати. Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 115.

 

     Депутат Аніщук. За ним - депутат Гуцол.

 

     АНІЩУК В.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция Компартии Украины.  Олександр Николаевич, я предлагаю поставить на голосование  два  предложения  вместе  -  и Черненко, и Степуры. Думаю, они пройдут.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  ставлю  на голосування цю пропозицію... Голосуємо дві поправки: про пропорційність і групу "Незалежні".

 

     "За" - 201.

 

     Не набирає голосів.

 

     Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених. Дуже слушна пропозиція, я її звичайно підтримую, оскільки хотілось би бачити на  сторінках  газети  "Голос  України"  більше інформації про нашу нещасну, будемо казати, екологію України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Врахуємо це.

 

     Депутат Червоній.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Прошу передати слово Віталію Шевченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановні  колеги,  я  не  розумію,  чому ми так спіткнулися на цьому пункті.  Невже вам не здається, що несерйозно в постанові парламенту визначати, кому скільки відрізати. Зверніть увагу:  в Положенні про редакційну раду чітко написано,  що одне з трьох   завдань   колегіального   органу,   який   створюється   з представників усіх фракцій,  є визначення цих квот. Мені здається, що це непринципове питання.  Давайте вилучимо цей пункт і забудемо про нього,  він просто здешевлює наш авторитет і  вагомість  наших рішень.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  про вилучення пункту 5. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 143.

 

     Слово має голова комітету Чиж. Будь ласка (Шум у залi).

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Комусь здається, що я  часто  виступаю.  Я  не напрошуюся,  але ж проект підготовлений нашим комітетом.

 

     Ідеться ось про що.  Безумовно,  можна було  б  погодитися  з Віталієм  Шевченком  стосовно  того,  що це може визначати робочий орган,  тобто  редакційна  рада.  Але  оскільки  ми  її  зараз  не затвердили,  то ця квота мусить визначитися Верховною Радою,  хоча це, здається, знижує постанову. А інакше ми просто не розберемося, хто ж скільки може публікуватися. Це перший момент (Шум у залі).

 

     Це прийнято   комітетом  Верховної  Ради.  Віталій  Федорович працює в нашому комітеті, тому я обстоюю цю позицію.

 

     Мені здається,  що має бути така  редакція.  "Встановити,  що кожна  зареєстрована фракція,  група та комітет Верховної Ради..." Ідеться про зареєстровану групу "Незалежні",  про що казав депутат Черненко. Далі в тексті є і про позафракційних депутатів. Тобто ми тут зберігаємо певний демократизм стосовно всіх депутатських груп, фракцій  і  позафракційних  депутатів  Верховної  Ради.  Просив би проголосувати цей пункт з таким уточненням.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати.  Голосуємо з поправкою,  яку вніс депутат Чиж. Депутат Черненко, голосуйте! Ви всіх агітуєте, а самі не голосуєте.

 

     "За" - 147.

 

     Шановні колеги,  у  нас  попереду  ще  багато  питань,  а  ми топчемося  на  одному пункті.  Я ставлю на голосування пропозицію, внесену депутатом Шевченком, про вилучення пункту 5.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 150.

 

     Пункт 6:  "Управлінню  справами  Верховної  Ради  України  та редакції  газети  "Голос  України"  до  1 грудня 1998 року укласти договір про порядок фінансування редакції газети "Голос України" з урахуванням  газетної  площі,  яка  нею надається,  та на підставі законів про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та  органів  місцевого  самоврядування  в Україні засобами масової інформації та про друковані засоби масової  інформації  (пресу)  в Україні".

 

     Ставлю на голосування цей пункт.

 

     "За" - 150.

 

     Я просив  би проголосувати про вилучення цього пункту,  ми не можемо купувати у себе свою газету.  Ще раз ставлю на  голосування пропозицію про вилучення пункту 6. Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Пункт 7:  "Кабінету  Міністрів  України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  передбачити  в  проекті  державного бюджету  1999  року  та наступних років надання відповідних коштів Управлінню  справами  Верховної  Ради  України   для   висвітлення діяльності Верховної Ради України в газеті "Голос України".

 

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І. С. Шановні колеги, я поясню. Пункт 6, який ми тільки що вилучили, і пункт 7 взаємопов'язані.

 

     Згідно з Законом про порядок висвітлення  діяльності  органів державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування в Україні засобами масової інформації ми зобов'язані укладати такі договори. І  у  пункті  7  ми  начебто розшифровували це.  Досі фінансування редакції  газети  передбачалося  окремим  рядком  у  бюджеті,  але редакторові   треба   було  витоптувати  дорогу  до  Мінфіну,  щоб випросити кошти.  Ми ж пропонуємо  передбачити  окремим  рядком  у бюджеті,  щоб  це  фінансування  йшло  через  Управління  справами Верховної Ради,  оскільки це газета Верховної Ради.  Тому я просив би це підтримати.

 

     ГОЛОВА. Із   загальних  витрат,  передбачених  у  бюджеті  на Верховну Раду,  буде фінансуватися і  газета  "Голос  України".  Я думаю, ми будемо дотримуватися цього. І не потрібно буде редактору топтати дорогу до Мінфіну.  Він  буде  топтати  дорогу  сюди,  цей орган, який має цю газету.

 

     Тому я  просив  би  пункт  7  вилучити...  Він позв'язаний із пунктом 6. Будь ласка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 257.

 

     Спасибі.

 

     Тепер ставлю на голосування проект  постанови  в  цілому  без пунктів,  які  ми  вилучили,  і  з  урахуванням тих поправок,  які прийняли.

 

     "За" - 151.

 

     Депутат Ємець. За ним - депутат Симоненко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція народнодемократичної партії. Олександре Миколайовичу, незрозуміло, чи залишився пункт 5,  чи вилучений.  З  процедури.  Якщо  він  не набрав  при  голосуванні  226  голосів,  то  має бути вилучений із постанови.  Тому оголосіть,  які пункти залишилися,  тоді депутати зможуть визначитися у своїх позиціях під час голосування.

 

     ГОЛОВА. Правильно.   Петре   Миколайовичу,   ви   це   хотіли сказати?.. Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги, я все-таки хотел  бы  вернуться  к  регламентным  нормам,  которые  нами же и определены.  В праве каждой фракции  пользоваться  квотой,  в  том числе и газетной площадью пропорционально численности этой фракции в Верховном Совете.  Я не буду говорить о том, какие возможности у других  фракций,  это  совершенно другой вопрос,  но фракция в 120 человек,  по  сути,  ущемляется  в  праве,  если   соотнести   это индивидуально на каждого члена фракции, использовать об ем площади газеты для освещения  своей  деятельности.  Поэтому  прошу  учесть предложение о пропорциональности, как предлагал депутат Степура, и проголосовать именно эту норму как поправку.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування (Шум  у  залі).  Ідеться  про пропорційність. Будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     Не набирає  голосів.  Все,  досить.  Ставлю  на голосування в цілому  проект  постанови  Верховної  Ради  про   звіт   головного редактора газети "Голос України" Правденка. Пункти 1 і 2 прийняті, пункт  3  проголосований  з  поправкою.  І  пункт  4  прийнятий  в редакції,  яку вніс голова комітету Чиж.  Прошу проект постанови з чотирьох пунктів проголосувати в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 154.

 

     Депутат Алексєєв. За ним - депутати Мішура і Манчуленко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

  172, Харківська область).  Уважаемые  коллеги  депутаты!  У  нас время  непроизвольно  тратится  по  одной простой причине - камень преткновения  в  поправках  Степуры  и  Черненко.  Позвольте   вам об яснить  в  переводе на язык,  понятный среднему европейцу,  что предложил депутат Черненко.

 

     Если они   считаются   "позафракційними",   то   их    группа "Незалежні"  будет  иметь  25  страниц  в год.  Если они считаются группой,  то будут иметь  12  страниц  в  год.  То  есть  Черненко предложил сократить квоту их группы вдвое. Почему мы препятствуем? Давайте за эти две поправки проголосуем, и дело с концом.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Мішура. Будь ласка. За ним -депутат Манчуленко.

 

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії України.  Я звертаюся до колег депутатів, які вважають себе демократами, з такими роздумами. За ліву ідею в Україні 29 березня проголосувало 25 відсотків наших виборців -  це  ті,  які  платять податки  для того,  щоб існувала і Верховна Рада,  і газета "Голос України" й таке інше.  Тобто 25 відсотків  наших  виборців  хочуть чути,  бачити, читати про ліву ідею. Тому я вважаю, що було б дуже демократично  і  надати  оцю  квоту  на  сторінках  газети  "Голос України",  в  тому  числі  на  радіо,  на  телебаченні.  Це було б справедливо, пропорційно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  вчитайтеся в пункт 5. Там же йдеться не тільки про фракцію або групу, там ідеться про кожного депутата. І якщо така могутня фракція,  як  ваша,  має  найбільшу  кількість депутатів,  вони  найбільше  і виступатимуть.  Що тут незрозуміло? Одна сторінка - й достатньо  (Шум  у  залі).  Дорогунцову  півтори дамо.

 

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Марченко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре Миколайовичу, я просив би вас уважно послухати і своїх колег. Я хотів, коли розглядався пункт 2 проекту постанови, внести свої зауваження, але не отримав слова.

 

     Шановні колеги,  ми проголосували те,  що видавцем  газети  є Верховна Рада України. А в пункті 2 пишемо: рекомендувати редакції газети більше  уваги  приділяти  й  таке  інше.  Це  нелогічно.  Я пропоную  слово  "рекомендувати"  вилучити з пункту 2.  І тоді він звучатиме так:  "Редакції  газети  "Голос  України"  більше  уваги приділяти роз'ясненню законодавства" - і далі за текстом.

 

     Я просив  би  підтримати мою пропозицію і вилучити з пункту 2 слово "рекомендувати".  Бо виходить, що ми самі собі рекомендуємо, що газета має писати.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  депутат  Манчуленко  має  рацію.  Я  прошу підтримати цю редакційну правку. Будь ласка.

 

     "За" - 174.

 

     Депутат Марченко,  і завершуємо (Шум у залі).  Ми  майже  дві години витратили на одну сторінку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемый Александр Николаевич!  Я считаю, что пункт 5 проекта  постановления  необходим,  поэтому  просил  бы  за   него проголосовать  в поименном режиме.  Если не будет регламентировано представительство партий, фракций, то будет хаос.

 

     А теперь относительно того, что сейчас предлагают коммунисты. Я зачитаю часть вторую статьи 4.2.3 Регламента: "Депутатські групи (фракції)  відповідно  до  цього   Регламенту   мають   право   на пропорційне (виходячи з кількості їх членів) представництво в усіх органах Верховної Ради та  офіційних  парламентських  делегаціях". Ничего другого,  касающегося пропорциональности,  не предлагается, поэтому их предложение не является регламентным и законным.

 

     Я хочу обратить внимание на пункт 5.  Здесь дается  право  не только фракциям,  а и комитетам.  Так вот, комитеты сформированы с учетом требований Регламента  на  пропорциональной  основе.  Шесть комитетов   возглавляют   коммунисты.   И   этот   пункт  как  раз соответствует пропорциональному представительству.

 

     И еще. Наша система "Рада" в зависимости от системы случайных чисел дает право большому количеству иметь приоритеты формирования общественного мнения в выступлениях,  потому что,  как  мы  видим, наибольшая  фракция  наиболее часто,  и это закономерно,  получает запись.  Поэтому  пункт  5  выписан  в  строгом   соответствии   с Регламентом и как раз учитывает пропорциональное представительство фракций  через  количество  комитетов  печатать  свои  публикации. Поэтому пункт 5 прошу проголосовать в поименном режиме.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги,  я  просив  би пункт 5 проголосувати з однією невеликою правкою  про  пропорційність,  яка  вносилася  депутатом Степурою.  А потім проголосуємо в цілому проект постанови. Я прошу підтримайте пункт 5 з доповненням про пропорційність.

 

     "За" - 201.

 

     Я прошу проголосувати в  цілому  проект  постанови  з  перших п'яти пунктів з відповідними правками, які ми проголосували (Шум у залі). У тій редакції, яку ми вже відпрацювали.

 

     "За" - 204.

 

     Ставиться на голосування пропозиція про поіменне  голосування пункту 5 в запропонованій редакції. Будь ласка.

 

     "За" - 170. Прийнято.

 

     Голосуємо пункт  5  в  поіменному  режимі  з  пропозицією про пропорційність. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Я прошу,  проголосуйте,  будь  ласка.  Ще   раз   ставлю   на голосування. Проголосуйте, будь ласка. З поправкою "пропорційно".

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі.

 

     У цілому голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Прошу  проголосувати  проект  Постанови  про звільнення Правденка Сергія Макаровича  від  обов'язків  головного редактора  газети  "Голос  України"  у  зв'язку  з  обранням  його народним депутатом України. Проект внесено комітетом.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 148.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би вам нагадати,  що  кожен  з  нас, обираючись чи за мажоритарною системою, чи за партійними списками, писав заяву,  і в цій  заяві  чітко  висловлював  свій  погляд  на майбутнє, коли буде обраний народним депутатом.

 

     Тому я  думаю,  що  депутат  Правденко  вчинив  дуже  чемно і правильно. Він написав заяву. Я вам цю заяву зачитав. Підтримайте, будь ласка. Ну, не можна так. Депутат звернувся до вас. Я не знаю, чому ви не голосуєте.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 159.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Ми до обіду  розглянули  проект  Закону  про столицю України - містогерой Київ (Шум у залі).

 

     Будь ласка.  Слово для репліки надається депутату Попеску. За ним - депутат Симоненко. Дві репліки - і завершуємо.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область). Дякую. Фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Шановні колеги!  Є  така  пропозиція.  Кожен  з  нас  був  обраний народним  депутатом  відповідно  до  Закону  про  вибори  народних депутатів України.  Крім  того,  в  Законі  про  статус  народного депутата  чітко записано,  що в разі обрання народним депутатом за ним зберігається попереднє місце роботи.  Залишається тільки одне, щоб  Сергій Макарович переписав свою заяву,  зробивши посилання на ці два закони: "Відповідно до Закону про статус народного депутата України  та  Закону  про  вибори  народних депутатів України прошу звільнити мене..." і далі за текстом.

 

     І тоді не потрібно голосувати це питання  у  Верховній  Раді, оскільки все буде відповідати нормам цих двох законів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Будь ласка. Слово для репліки надається Петру Миколайовичу Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Я  хотел  бы  выразить искреннее  сожаление рядовым членам Прогрессивной социалистической партии,  руководство которой - в  общем  хоре  тех,  кто  пытается заткнуть  рот  коммунистам  и  левой  идее  -  сейчас предлагало и настаивало на том,  чтобы вообще ограничить выступления  депутатов коммунистов  на  страницах  газеты "Голос Украины" несмотря на то, что наша фракция - самая большая - 120 человек.

 

     Таким образом  они,  по  сути,  в  общем   хоре   не   только практически   при   голосовании   по   конкретному   законопроекту поддерживают власть и нынешний режим,  но и в идеологическом плане пытаются всячески способствовать удушению левой,  коммунистической идеи.

 

     Я всех  вас,  рядовые  члены  Прогрессивной  социалистической партии, искренне с этим поздравляю (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Народний депутат Шевченко подав свій проект постанови,  він вам розданий.  Вибачте,  я його не зачитав, тому зараз до цього повертаюся і зачитую.

 

     Проект Постанови Верховної Ради,  внесений народним депутатом Віталієм  Шевченком.  "Постанова  Верховної  Ради  про  звільнення Правденка   від   обов'язків  головного  редактора  газети  "Голос України"  на  період  виконання  повноважень  народного   депутата України.

 

     Верховна Рада постановляє:

 

     1. У  зв'язку з обранням Правденка Сергія Макаровича народним депутатом  України  звільнити  його   від   обов'язків   головного редактора   газети   Верховної  Ради  "Голос  України"  на  період виконання депутатських повноважень.

 

     2. Покласти виконання обов'язків головного  редактора  газети "Голос  України"  на першого заступника головного редактора газети "Голос України" Горлова Анатолія Федоровича".

 

     Справа в тому,  що стосовно призначення на  посаду  головного редактора цієї газети лише Голова Верховної Ради має право вносити пропозицію, а не Верховна Рада в цілому чи окремі депутати. Тому я просив би проголосувати лише пункт 1 цього проекту постанови. Будь ласка,  голосуємо (Шум у залі).  Голосуємо пункт 1  цього  проекту постанови.

 

     "За" - 155.

 

     Шановні колеги.  Ми  завершуємо  розгляд цього питання (Шум у залі).  Наполягає  на  репліці   керівник   фракції   прогресивних соціалістів депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Уважаемые избиратели! В очередной раз Петр  Симоненко  выступил  с клеветой в адрес деятельности фракции Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я  хочу  напомнить избирателям,   что  41  коммунист  во  главе  с  Петром  Симоненко проголосовал  за  ликвидацию  Конституции   Украинской   Советской Социалистической  Республики  и  за введение в действие буржуазной Конституции 1996 года. Руками Петра Симоненко и таких, как он, так называемых коммунистов...

 

     ГОЛОВА. Прошу, вимкніть мікрофон (Шум у залі).

 

     Шановні колеги! На що ми перетворюємо зал?! На базар?!

 

     Прошу проголосувати    за   внесений   народними   депутатами Андресюком,  Безсмертним,  Мокроусовим та іншими проект  Постанови про  законопроект про столицю України - місто-герой Київ.  У ньому йдеться про прийняття цього проекту закону в першому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 202.

 

     Ще раз прошу проголосувати. Не всі встигли. Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     Проект Закону про столицю України - місто-герой Київ прийнято в першому читанні.

 

     ----------

 

     Слухається проект Постанови про внесення  змін  до  Постанови Верховної  Ради про затвердження переліку комітетів Верховної Ради чотирнадцятого  скликання.  Доповідає  голова  Комітету  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України Омеліч Віктор Семенович. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").

 

     Шановний Олександре Миколайовичу...

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  Вікторе Семеновичу. Шановні колеги! Давайте відпустимо голову Київської  міської  держадміністрації.  Спасибі, Олександре Олександровичу.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! У зв'язку з тим що розгляд питання про внесення змін до  Постанови Верховної  Ради  України  від 14 травня 1998 року про затвердження переліку комітетів Верховної Ради України чотирнадцятого скликання було  відкладено  на  пленарному засіданні Верховної Ради 6 жовтня 1998  року,  комітет  20  жовтня  1998  року  повторно   розглянув пропозиції   народних   депутатів  України  щодо  утворення  нових комітетів.

 

     Було розглянуто такі пропозиції:  народних депутатів  України Клочко, Синенко, Кириченка та інших, народного депутата Яценка про затвердження в переліку комітетів Верховної Ради України  Комітету з питань Чорнобильської катастрофи та надзвичайних ситуацій;

 

     народних депутатів України Короля,  Мельника,  Развадовського та інших,  народного депутата України Мельника про затвердження  в переліку  комітетів  Верховної  Ради  України  Комітету  з  питань податкового та митного законодавства;

 

     народного депутата України Чобота, народних депутатів України Омельченка,  Єрмака,  Біласа  та інших про затвердження в переліку комітетів Верховної Ради України  Комітету  з  питань  боротьби  з організованою злочинністю і корупцією;

 

     народного депутата Біласа про проект Постанови Верховної Ради України  про  утворення  Комітету  з   питань   авіаційнокосмічної політики та ракетобудування;

 

     народного депутата   України   Семенюк   про  затвердження  в переліку  комітетів  Верховної  Ради  України  Комітету  з  питань законодавчого забезпечення та контролю за приватизацією.

 

     За результатами    голосування    комітет   вирішив.   Перше. Підтримати пропозицію народних  депутатів  України  про  утворення Комітету   з  питань  Чорнобильської  катастрофи  та  надзвичайних ситуацій.

 

     Друге. Рекомендувати   Верховній   Раді   України   відхилити пропозиції про утворення комітетів з питань податкової політики та митного  законодавства,  з   питань   боротьби   з   організованою злочинністю і корупцією, законодавчого забезпечення та контролю за приватизацією,   з   питань   авіаційно-космічної   політики    та ракетобудування.

 

     Хотів би   ознайомити   народних   депутатів  з  результатами голосування  на  засіданні  комітету  і  прокоментувати  їх.   При голосуванні  за  Комітет  з  питань  Чорнобильської  катастрофи та надзвичайних  ситуацій  "за"   проголосували   (із   12   народних депутатів,  які  були присутні на засіданні) 9 чоловік,  "проти" - немає,  "утримались" - 3;  за  Комітет  з  питань  податкового  та митного  законодавства  проголосували:  "за"  -  4,  "проти"  - 7, "утримались" -  1;  Комітет  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією:  "за" - 1, "проти" - 7, "утримались" - 3; Комітет  з  питань  законодавчого  забезпечення  та  контролю   за приватизацією:  "за" - 3,  "проти" - 5, "утримались" - 4; стосовно утворення  Комітету  з  питань  авіаційнокосмічної   політики   та ракетобудування: "за" - 1, "проти" - 10, "утримались" - 1.

 

     Шановні народні  депутати!  Я хочу сказати,  що відповідно до нашої  постанови,  якою  передбачено  утворення   не   більше   24 комітетів, ми можемо проголосувати утворення додатково не більше 2 комітетів.

 

     За результатами рейтингового голосування,  якщо  не  говорити про те,  що вже прийнято і підтримано,  більше голосів набрали два комітети  -  Комітет  з  питань   Чорнобильської   катастрофи   та надзвичайних  ситуацій  і  Комітет з питань податкового та митного законодавства.

 

     Наш комітет пропонує,  щоб у процесі розгляду  цього  питання кожен суб'єкт законодавчої ініціативи, який подавав пропозицію про утворення  комітетів,  самостійно  доповів   Верховнїй   Раді   та аргументував необхідність утворення пропонованого ним комітету,  і щоб стосовно кожного комітету Верховна Рада голосувала окремо.  Це пропозиція нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я прошу хвилинку уваги (Шум у залі). Депутате Черненко, не шуміть, ви ж не один у залі.

 

     Народними депутатами   внесено   кілька    пропозицій    щодо комітетів,  але,  справді,  найбільша перевага надається тому, щоб затвердити два  комітети:  з  чорнобильських  питань  і  з  питань податкового  та  митного  законодавства.  Це  ті  пропозиції,  які набрали  найбільше   голосів   і   були   підтримані   в   процесі доопрацювання того документа, який ми розглядали ще під час першої сесії.  І тоді ми визначилися,  що створюємо тільки два додаткових комітети.

 

     Тому прошу   вас,  будь  ласка,  підтримайте  пропозицію  про створення комітету з чорнобильських питань. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 171.

 

     Я хочу надати слово депутату Яценку. Він вносив свій проект в порядку законодавчої ініціативи як народний депутат. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  66, Житомирська область).

 

     Дякую. Фракція Компартії України.  Шановні колеги! Я хотів би нагадати трохи історію і реальні масштаби наслідків Чорнобильської катастрофи.  Внаслідок катастрофи виявилися забрудненими 50  тисяч квадратних  кілометрів  на  території  12  областей України.  Це 2 тисячі 218 населених пунктів,  в яких  на  сьогодні  проживає  2,3 мільйона  чоловік,  у  тому  числі 0,5 мільйона дітей до 14 років. Чисельність громадян,  які мають статус потерпілих,  становить 3,2 мільйона,  у тому числі 350 тисяч ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС,  найбільша кількість яких  проживає  сьогодні  в  Донецькій, Луганській, Харківській областях та місті Києві.

 

     Хотів би  нагадати  крім  цього,  що  в 30- кілометровій зоні відчуження розташовано більше 800  пунктів  тимчасового  поховання відходів.  До того ж зона розташована у верхній течії Дніпра, тому так чи інакше  під  впливом  наслідків  Чорнобильської  катастрофи проживає сьогодні 32 мільйони населення України.

 

     Ви знаєте,  що Верховною Радою України дванадцятого скликання аварія  на  Чорнобильській  АЕС   була   проголошена   катастрофою планетарного   масштабу.  Для  того  щоб  законодавчо  врегулювати питання,  пов'язані  з   ліквідацією   наслідків   катастрофи,   у дванадцятому    та    тринадцятому    скликаннях   були   утворені чорнобильські  комісії,  пізніше  перейменовані  в  чорнобильський комітет.

 

     За час  після аварії було відпрацьовано і прийнято більше 100 законодавчих актів, присвячених подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи.  Одначе  на сьогодні є нагальна необхідність прийняття нових законодавчих актів,  нової концепції захисту  населення  від наслідків   Чорнобильської  катастрофи.  Потребують  удосконалення закони про статус території  потерпілої  внаслідок  Чорнобильської катастрофи,   про   соціальний   статус  громадян,  які  потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Необхідно створити  державну цільову  програму  попередження  розвитку захворювань,  породжених Чорнобильською катастрофою. Хотів би також нагадати, що у нас досі не  затверджена державна цільова програма щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи,  хоча затвердження відповідних  програм передбачено Конституцією України.

 

     Необхідно зазначити, що Чорнобильською катастрофою породжений цілий  комплекс  наукових,  соціальних  і  медичних  проблем,   що потребують   вирішення  протягом  багатьох  і  багатьох  років  із залученням зусиль і міжнародних організацій.  Для  цього  створені відповідні  підрозділи  в  Організації  Об'єднаних Націй,  ЮНЕСКО, інших міжнародних організаціях.  Друга  за  масштабами  держава  з республік  колишнього  Радянського  Союзу Білорусь має відповідний профільний  комітет  у  своєму  складі,  хоча  масштаби  наслідків Чорнобильської  катастрофи  в  Білорусії  менші,  ніж  в  Україні. Нагадаю,  що зона відчуження (переважно) і саркофаг знаходяться на території нашої держави.

 

     Хотів би  нагадати  і  про  те,  що величезний пласт проблем, пов'язаних  з  надзвичайними  ситуаціями,  на  сьогодні  також  не розв'язаний і законодавчо не забезпечений.

 

     Усе це  зумовлює  необхідність  створення  у  Верховній  Раді чотирнадцятого скликання окремого Комітету з питань Чорнобильської катастрофи  та  надзвичайних  ситуацій  і  відповідної зміни назви екологічного комітету.

 

     Крім того,  тим,  хто сьогодні гучно кричить  отут,  з  цього боку,  хотів  би  нагадати,  що  після  ліквідації чорнобильського комітету ми тільки у вересні втратили 63 мільйони  карбованців.  Я запитую  тих,  хто  сьогодні  кричить:  де  ви діли ці гроші,  які повинні були бути направлені на оздоровлення дітей, їх харчування? Ви  їх  забрали,  розікрали  по  державі  і невідомо,  у кого вони сьогодні знаходяться.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Усі  питання,  які  ми   розглядаємо,   дуже серйозні  і  потрібні  для нашої держави.  Ну навіщо шум піднімати навколо того,  що всім зрозуміле?!  Навіщо переконувати,  якщо всі розуміють, що такий комітет повинен бути у Верховній Раді?

 

     Це питання  не  знято  з  порядку  денного  нашого життя.  Ми залишилися сам на сам з цією бідою.  І у  Верховній  Раді  повинен бути  такий  комітет,  який  на професійній основі розглядатиме це питання, вноситиме поправки до законів, готуватиме нові закони.

 

     Ну, не можна так.  Справа ж не пов'язується з  ім'ям  Яценка: бути комітету чи не бути. Питання, чия це буде квота - фракцій, чи груп,  вирішиться пізніше.  А сьогодні  нам  потрібно  вирішити  в принципі,  які  будуть  комітети.  А  прив'язувати  цю  розмову до прізвища окремого народного депутата я  не  можу.  Я  тільки  можу поставити  на  голосування  пропозицію  про  створення  додаткових комітетів. А з керівниками фракцій чи груп (їх у нас дві) ми потім усе з'ясуємо. Про що ми ведемо мову?

 

     Прошу вас,   шановні   колеги,   підтримайте  пропозицію  про створення Комітету з чорнобильських питань.

 

     Будь ласка, голосуємо. Я надам вам слово. Тоді Мельнику надам слово, як дійдемо до вашого комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 178.

 

     Одну хвилинку. Надаю слово народному депутату Мельнику. І від фракції зелених хто виступить? Голова комітету? Будь ласка.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   НДП).   Народно-демократична партія.  Шановні колеги!  Коли на засіданні Верховної Ради йдеться про економіку України, практично кожний народний депутат загострює увагу  на  невідкладному системному підході до розв'язання проблем оподаткування.  У  переважній  більшості  соціологічних  опитувань основними   факторами,   які  обмежують  господарську  діяльність, вважаються вади податкової системи та митного законодавства.

 

     У Верховній    Раді    попереднього    скликання    з    усіх законопроектів,  поданих Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності на розгляд Верховної Ради,  90  відсотків  належали  до податкових. Та, на жаль, за минулі чотири роки ці питання так і не були вирішені Верховною Радою.  Перед депутатами  цього  скликання стоять  питання  створення  та  прийняття податкового кодексу.  Це глобальні за складністю питання,  вирішення  яких  швидше  за  все займе рікпівтора.

 

     Водночас ситуація  у сфері грошовокредитної політики потребує цілеспрямованого аналізу діючої  законодавчої  бази  та  прийняття значної   кількості  нових  законів.  Ви  подивіться,  як  працює, наприклад,  парламент та уряд Японії в плані курсу ієни до долара. Тільки   виникають   проблеми  із  зовнішньою  торгівлею,  відразу відбувається контрольована девальвація ієни.  Вперед іде експорт - відбувається девальвація. І так далі.

 

     А у  нас  яким  чином?  Верховна  Рада,  яка  за Конституцією визначає  грошово-кредитну  політику,  як  впливає   на   грошово- кредитну  систему,  за чотири роки жодного разу не розглянула,  не змінила відповідно до вимог часу грошово-кредитну політику. А хіба фінансова  піраміда  з облігаціями внутрішньої державної позики не була    побудована    насамперед    через    відсутність    чіткої грошовокредитної політики?!  Хіба це не результат того, що Комітет з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  не  займався  цими питаннями,    а    приділяв   більше   уваги   зміні   податкового законодавства?  То  чи  в  змозі  Комітет  з  питань  фінансів  та банківської   діяльності   поряд  зі  своїми  основними  функціями одночасно вирішувати такі важливі для країни питання?

 

     Таким чином,  шановні депутати,  нам потрібен спеціалізований Комітет  Верховної  Ради  з  питань податкової політики та митного законодавства.   Даний   комітет   Верховної   Ради   має    стати консолідуючим    інститутом   законотворчого   процесу   у   сфері оподаткування та митної справи.  Зважаючи на розмаїття підходів  - аж   до  таких,  що  виключають  один  одного,  тільки  він  зможе переорієнтувати зацікавлені сторони на співпрацю,  взаєморозуміння та  взаємодоповнення,  а  не на пошук винних.  Тільки за допомогою комітету можливі залучення і врахування широкої громадської думки.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     МЕЛЬНИК П.В. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Можливо, такий проект постанови всіх влаштує?

 

     Постанова Верховної  Ради  про  внесення  змін і доповнень до Постанови  Верховної  Ради  про  затвердження  переліку  комітетів Верховної Ради України чотирнадцятого скликання від 14 травня 1998 року   вноситься   групою   народних   депутатів   -    Мельником, Развадовським, Нечипоруком та іншими.

 

     "1. Частину   вісімнадцяту   Постанови   Верховної  Ради  про затвердження переліку комітетів Верховної Ради України викласти  в такій редакції:

 

     "Комітет з       питань      екологічної      безпеки      та природо-користування".

 

     2. Постанову доповнити частинами двадцять п'ятою та  двадцять шостою  такого  змісту:  "Комітет  з  питань податкової політики і митного законодавства,  Комітет з питань Чорнобильської катастрофи та надзвичайних ситуацій".

 

     Прошу підтримати створення цих двох комітетів (Шум у залі).

 

     "За" - 75.

 

     Надаю слово  депутату  Курикіну  від  фракції  зелених.  Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція зелених. Панове! Я уважно слухав виступ пана Яценка,  і він фактично у своєму виступі наголосив, що саме екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи є надзвичайно   масштабними  і  значущими.  Таким  чином  він  своїм виступом фактично довів необхідність збереження існуючої ситуації, коли  проблеми  екологічної  політики  і Чорнобильської катастрофи поєднуються в компетенції одного комітету.

 

     І ще одне зауваження.  Відповідно до Положення  про  комітети реорганізація  комітету  може  здійснюватися  лише в тому випадку, якщо він не виконує належним чином свої функціональні обов'язки. У випадку  зі створенням Комітету з питань Чорнобильської катастрофи йдеться саме про реорганізацію існуючого  комітету.  Таким  чином, підстав  для  такої  реорганізації  на сьогодні немає,  як і немає жодних правових підстав для того, щоб створювати з одного комітету два.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Голова комітету. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні народні депутати! Шановна президіє!  Очолюючи Комітет з питань екологічної політики, природокористування   та   ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи,  я  зміг  зустрітися  майже  з  усіма  чорнобильськими організаціями та знайти з ними порозуміння.  Я  співпрацював  і  з виконавчою владою,  і ми дійшли згоди щодо відновлення і прийняття закону про формування та використання Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.  Це питання розглянуто  в  нас  у  комітеті.  Я побував і на об'єкті "Укриття", і в забрудненій зоні. Зміг повести туди  і  двох  заступників  Генерального   секретаря   Організації Об'єднаних Націй.

 

     Я не можу сказати, що не вирішував ті питання, які поставлені перед комітетом.  Ми дружно  співпрацювали  -  зелені,  комуністи, представники Народно-демократичної партії. I от зараз у залі хтось намагається розколоти нас,  хоча ми тільки починаємо співпрацювати і вирішувати якісь питання. Не знаю, кому це вигідно.

 

     Я не бачу підстав для того,  щоб змінювати функції комітетів. Я затверджувався пакетом разом з усіма головами комітетів і  прошу підтримати  пропозицію  залишити  комітет  і  дати йому можливість працювати.

 

     І ще одне.  Хочу сказати,  що  ми  домовилися  із  донецькою, луганською,  харківською, дніпропетровською делегаціями про те, що будемо  шукати  і  знайдемо  можливості   побудувати   житло   для ліквідаторів.  Там  справді  дуже багато ліквідаторів,  і треба це питання вирішити.  Нас не влаштовує те,  що надається по  декілька квартир  (свідками є члени комітету),  коли в черзі стоять сотні й сотні людей. Ми знаходимо вирішення цього питання.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Завершуємо розгляд цього питання.  Я тільки  ще  раз  поставлю  його  на  голосування.  Хто за те,  щоб створити  Комітет  з  питань   податкової   політики   і   митного законодавства, прошу визначитися.

 

     "За" - 49.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  створення Комітету з питань Чорнобильської катастрофи та надзвичайних ситуацій  (Шум  у залі). У звичайному режимі голосуємо.

 

     "За" - 165.

 

     Знімаємо ці питання з розгляду до наступної сесії.

 

     Шановні колеги!  Питання,  які  вносилися сьогодні на розгляд Верховної Ради, ми розглянули. Спасибі за роботу.

 

     Оголошується перерва до завтра, до 10 години. На все краще!