Стенограма пленарного засідання

22 жовтня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, гості й запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо пленарне  засідання Верховної Ради.  Прохання до народних  депутатів  підготуватися  до  реєстрації.  Будь   ласка. Реєструємося.

 

     Зареєструвалося 309  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим. Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     До Президента України звертається народний  депутат  Шевченко Віталій  Федорович  з  приводу нереагування органів влади на факти порушення  законодавства  про  власність  на  землю.  Будь  ласка, визначтеся.

 

     "За" - 181.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення. Будь ласка (Шум у залі).

 

     "За" - 184.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Депутатський запит    Мовчана    Павла   Михайловича   -   до Прем'єр-міністра України у зв'язку  з  відсутністю  реагування  на звернення   стосовно   погашення  заборгованості  державної  фірми "Медтехніка" перед  акціонерним  товариством  "Рівнепромбуд-8"  за виконані роботи. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 148.

 

     Не прийнято.

 

     Депутатський запит    Марчука    Євгена   Кириловича   -   до Прем'єр-міністра України стосовно вирішення проблеми відшкодування населенню  втрачених  вкладів у недержавні пенсійні фонди та різні трастові організації. Голосуємо.

 

     "За" - 203.

 

     Прийнято.

 

     Народний депутат  Осташ  звертається  до  Прем'єр-міністра  з питанням з приводу будівництва очисних споруд у місті Стрий.  Будь ласка.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народний депутат  Гуцол  звертається   до   Прем'єр-міністра. Депутат     украй    стурбований    критичною    екологічною    та соціально-економічною ситуацією,  що склалася в  зонах  діяльності підприємств гірничої хімії та нафтових родовищ на Львівщині.

 

     "За" - 146.

 

     Прийнято.

 

     Народний депутат  Коломойцев і група депутатів від Селянської партії звертаються до Прем'єр-міністра з приводу  такого  питання. Після  прийняття  Кабінетом Міністрів України постанови за номером 1200 від 30 серпня 1998 року стосовно підвищення  акцизного  збору на  вино  виноградне  питома  вага  акцизного  збору  в  структурі вартості однієї пляшки марочного портвейну збільшилась із 12 до 45 відсотків.   Депутати  просять  розібратись  і  внести  відповідні корективи. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 168.

 

     Прийнято.

 

     Депутат Снігач  Андрій  Прокопович  звертається  до  міністра охорони  здоров'я  у  зв'язку  з невдоволенням розглядом звернення щодо забезпечення медичних закладів Херсонщини інсуліном.

 

     "За" - 194.

 

     Прийнято.

 

     Група народних депутатів (Кармазін та  інші  -  всього  вісім чоловік)  звертається  до Генерального прокурора України та Голови Верховного Суду України стосовно належного відшкодування  збитків, завданих  Україні  у зв'язку із забрудненням нафтою вод Чорномор'я іноземним танкером.

 

     "За" - 171.

 

     Прийнято.

 

     І останнє.  Група народних депутатів (Писаренко,  Самойленко, Варбанець,  Жир)  звертається до голови Вищої ради юстиції України щодо поліпшення роботи судів Одеської області. Прошу підтримати.

 

     "За" - 175.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги!  Групами,  фракціями й комітетами  подано  15 пропозицій,  в  яких пропонується перелік питань,  які слід було б заслухати на Дні уряду.  Ми  цей  перелік  питань  ще  раз  уважно розглянули  і  вносимо  пропозицію  розглянути  на  Дні  уряду  10 листопада цього року інформацію Кабінету Міністрів про структуру й динаміку  державного  боргу  України  (внесено Комітетом Верховної Ради України  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності)  та інформацію  Кабінету  Міністрів  про  хід підготовки підприємств і організацій житловокомунальної сфери до  роботи  в  осінньозимовий період  1998-1999  років  (внесено Комітетом з питань будівництва, транспорту і зв'язку).

 

     Я просив би підтримати цю пропозицію і включити  до  розгляду на  Дні  уряду  10  листопада названі питання.  Підтримайте,  будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Я прошу ще раз проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  У нас є ще 19 хвилин. Прохання записатися на запити і пропозиції. Виставте 19 хвилин, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Учора ми надавали слово за списком. Сьогодні будуть мати слово від фракцій.

 

     Слово надається депутату Білорусу від "Громади". Будь ласка.

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Шановні виборці!  Дозвольте мені  виступити  із  заявою фракції Всеукраїнського об'єднання "Громада".

 

     "Результати парламентських  слухань  звіту уряду і дискусії з питання про відповідальність уряду,  подальші дії  уряду  свідчать про те,  що в Україні продовжується глибока урядова криза.  Чинний уряд так і не вніс на  розгляд  парламенту  доопрацьований  проект бюджету на 1999 рік, не подано до цього часу (минуло вже майже 1,5 року) і Програму дій уряду,  що є  грубим  порушенням  Конституції України.

 

     Виступаючи на  словах за співробітництво з парламентом,  уряд на   ділі   нічого   не   робить   для   вирішення    найгостріших соціальноекономічних проблем.

 

     Фракція "Громада"  і  персонально  її  лідер Павло Лазаренко, виражаючи  волю  всіх  громадян  і  позицію  всієї  парламентської опозиції,  вносять на розгляд уряду наші вимоги про негайне вжиття заходів  щодо  індексації  заборгованості  із  зарплати,   пенсій, стипендій,  утримань,  а  також  індексації  заощаджень  трудящих. Останні дні свідчать,  що уряд нічого цього не робить і не  вживає жодних  заходів,  замість того має місце нова хвиля боротьби уряду проти  парламенту.  Знову  пішли  гуляти   розмови   про   розпуск парламенту ще до кінця цього року..."

 

     ГОЛОВА. Спасибі...

 

     БІЛОРУС О.Г."...Спроби    криміналізації   опозиції,   спроби застосування   силових   структур   проти   лідерів   опозиції   є незаконними. Фракція "Громада" виражає гострий протест..."

 

     ГОЛОВА. Спасибі...

 

     БІЛОРУС О.Г."...Та  закликає  всі  політичні сили об'єднатися проти цієї хвилі антипарламентської боротьби уряду".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату  Марченку  від  прогресивних соціалістів. За ним депутат Сінченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция ПСПУ, социалистическая   оппозиция.    Уважаемые    депутаты!    Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины благодарит каждого депутата и  фракции,  которые  вчера  поддержали  законопроект  об увеличении   минимального   размера  заработной  платы,  пенсий  и стоимостной величины черты малообеспеченности.

 

     Однако попытки средств массовой  информации  охарактеризовать это  решение  как  нереальное  являются надуманными.  С их помощью пытаются об яснить бездействие Президента и правительства  в  этом вопросе.

 

     Обращаю внимание правительства, избирателей и Президента, что статьями 22,  46,  48 Конституции  нашим  гражданам  гарантируется минимальный  прожиточный  уровень.  И  Президенту надо думать не о том,  как  накладывать  вето,  а  как  реализовать   то,   что   в соответствии  с  Конституцией и нормами международного права вчера принял парламент.

 

     И если правительство и Президент не знают,  где взять деньги, то я просил бы их обратить внимание на проекты бюджетной резолюции и "Основних засад внутрішньої і зовнішньої політики", которые были внесены  нашей  фракцией  в этот зал и доложены с трибуны Наталией Михайловной Витренко.

 

     А если  и  этого  будет  недостаточно,  мы  готовы  попросить Наталию   Михайловну,   чтобы   она   в  течение  двух-трех  часов раз яснила,  как  реформировать  экономику,  как  защитить   наших граждан от политики геноцида.

 

     Обращаю внимание депутатов,  что сегодня раздали законопроект о внесении  изменений  в  Конституцию,  который  подготовила  наша фракция, и прошу в начале ноября включить данный проект в повестку дня с тем,  чтобы мы не играли в выборы Президента,  поскольку  мы предлагаем  ликвидировать институт президентства,  Конституционный Суд,  чтобы защитить конституционные права трудящихся,  обеспечить социальные гарантии, не допустить распродажи земли.

 

     Именно принятие     этих     изменений    даст    возможность демократизировать  государственное  управление,   сделать   власть подконтрольной и добиться,  чтобы ее деятельность была в интересах нашего народа.

 

     Поэтому я просил бы Александра Николаевича,  чтобы  в  начале ноября   проект  изменений  Конституции  был  внесен  и  чтобы  мы рассматривали проект закона не о выборах Президента,  а о внесении изменений  в  Конституцию.  Выборы Президента,  по убеждению нашей фракции, сегодня не нужны.

 

     И хочу выразить благодарность Александру Николаевичу  за  то, что  именно  его  решением  проект  закона  о внесении изменений в Конституцию,      подготовленный      фракцией       Прогрессивной социалистической партии Украины, сегодня роздан в зале.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко від Компартії. За ним буде виступати депутат Вінський.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! З 25 жовтня по 4 листопада цього року в  північній  акваторії  Чорного  моря  і  на  полігоні "Широкий   лан"   намічається   провести  широкомасштабні  спільні навчання військовоморських сил України  та  США  "Сі  бриз-98"  за участю більш як 2000 військових дев'яти іноземних країн.

 

     Згідно з пунктом 23 статті 85 Конституції України рішення про допуск на територію України підрозділів збройних сил інших  держав підлягає обов'язковому схваленню Верховною Радою. Однак ні Кабінет Міністрів,  ні  міністерства  оборони  та  закордонних  справ   за схваленням прийнятого рішення про проведення навчань "Сі бриз-98", пов'язаних  з  допуском  на  територію  нашої  країни  підрозділів збройних сил інших держав, до Верховної Ради не зверталися.

 

     У зв'язку  з цим наш комітет учора на засіданні розглянув два проекти законів,  які ми хотіли б  сьогодні  включити  до  порядку денного  для  термінового  розгляду,  бо  до  початку  цих навчань залишається три дні.

 

     Тому від фракції і  комітету  я  прошу  включити  до  порядку денного   на   сьогодні  розгляд  проектів  законів  про  заборону проведення на території України військових навчань "Сі бриз-98" та про порядок вирішення питань щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Прошу підтримати пропозицію, внесену Комітетом  з питань національної безпеки і оборони,  про включення до порядку денного цих питань.

 

     "За" - 171.

 

     Одну хвилинку!  Я  не  розумію,  чому  голосують  проти?   Не голосують 124 депутати, проти - тільки 55. Прошу визначитись. Одну хвилинку! У нас порядок денний затверджений до кінця цієї сесії.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Я уточнюю: в порядку денному це питання є (його реєстраційний номер  2155),  і ми будемо його розглядати.  А порядок денний ми з вами затвердили на  другу  сесію  в  цілому,  і  не  треба  більше порушувати це питання.

 

     Слово надається депутату Вінському.  Будь ласка (Шум у залі). За ним депутат Філіпчук.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановні народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу! Фракція виборчого блоку Соціалістичної та Селянської  партій  України (Лівий центр).  Звертаю увагу народних депутатів на те,  що фінансова криза закрила владі очі на всі інші проблеми,  які  є  в  нашій  державі.  Я  маю  на увазі насамперед ситуацію,  що склалася в агропромисловому комплексі. Вона сьогодні критична.

 

     Незважаючи на  те що періодично у залі Верховної Ради звучать щодо цього  і  критика,  і  пропозиції,  ніяких  конструктивних  і реальних заходів у сільському господарстві не вживається. Я думаю, що обмежитися постановою,  яку ми прийняли, просто неможливо. Тому звертаюся  до  народних депутатів з проханням піднятися над нашими політичними  розбіжностями  і  принципово  поставити  питання  про ситуацію  в агропромисловому комплексі.  Рядові рішення тут просто неможливі.  Ми повинні приймати кардинальні, круті рішення, інакше ми просто знищимо основу нашої держави.

 

     Далі. Звертаю вашу увагу на те,  що вчора ми прийняли взагалі правильне  рішення  про  підняття  мінімального  рівня  пенсій   і заробітної плати, але ми знову ж таки забули, що до сьогоднішнього дня виплата пенсій і  зарплати  просто  не  проводиться.  Державна казна  порожня,  і  люди не отримують навіть ті мізерні зарплати і пенсії,  які  їм  нараховані.  Тому  я  пропоную  повернутися   до практики,  яка  вже застосовувалася в залі Верховної Ради,  щоб ми щотижня у вівторок  заслуховували  звіти  уряду  з  цих  питань  і приймали  кардинальні і жорсткі рішення,  якщо ця проблема не буде вирішуватися.

 

     Також звертаю увагу народних депутатів на те,  що сьогодні  з порядку  денного  знову вилучено розгляд проекту Закону про вибори Президента.  Ми добре розуміємо,  для чого це робиться:  для того, щоб  вибори  Президента  відбулися  за  старим  законом,  який дає можливість їх фальсифікації,  бо  сьогоднішня  влада  розуміє,  що підтримки  цей  Президент  не  має.  Наші опитування показали,  що підтримують нашого нинішнього Президента Леоніда Даниловича  Кучму не  більше  2,5 відсотка громадян,  тому шукаються форми і методи, щоб не допустити демократичних, народних виборів.

 

     Я звертаюся  до  вас,  Олександре  Миколайовичу.  Ми  повинні негайно  внести  на розгляд Верховної Ради законопроект про вибори Президента і зробити вибори відкритими,  гласними,  прямими, з тим щоб люди могли обрати справді народного Президента.

 

     Соціалістична партія   зараз   проводить   збори,   на   яких створюються  ініціативні  групи  за  проведення  референдуму   про недовіру Президенту.  В Україні вже створено понад 60 ініціативних груп, проте влада робить усе для того, щоб не допустити цих зборів громадян, тому ми змушені проводити їх на вулиці.

 

     Ми зробили відповідну заяву у Верховній Раді,  але,  на жаль, Олександре Миколайовичу,  на нашу заяву реакції немає,  і  законне право  громадян  на  проведення референдуму і далі порушується.  Я просив  би  привернути  до   цієї   проблеми   увагу   Генеральної прокуратури.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату  Філіпчуку.  За  ним  буде виступати депутат Довганчин.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Шановне товариство!  Проаналізувавши   численні   звернення   громадян   з областей,  Народний рух України вважає,  що одним із чинників,  що упродовж тривалого часу негативно впливатиме на життя в Україні, є радіоактивне забруднення від Чорнобиля.  Особливо важко стримувати екологічний,  економічний,   соціальний,   генетичний   удари   по українському   суспільству   в   умовах   кризових  явищ.  Палітра пропозицій щодо захисту  населення  від  наслідків  Чорнобильської катастрофи є досить широкою: від розширення меж зон радіоактивного забруднення до різкого скорочення бюджетних видатків.

 

     На жаль,  в  оцінках  і  підходах  до  цієї  проблеми   часто домінують   вузьковідомчі  тенденції,  що  позбавляють  можливості орієнтуватися на єдино правильний пріоритет - людину, її здоров'я, безпеку і життя.  Це особливо важливо,  зважаючи на те,  що в зоні радіоактивного  забруднення  проживають  більш  як  3,5   мільйона громадян України, в тому числі понад 600 тисяч дітей.

 

     Тому передусім   Верховну   Раду  України  найбільше  повинно турбувати значне зменшення  в  проекті  бюджету  (а  це  мінус  47 відсотків) витрат на соціальний захист населення.

 

     Реально оцінюючи досить скромні фінансові можливості,  ми все ж таки вважаємо,  що,  по-перше, слід прийняти оптимально олюднене бюджетне рішення щодо чорнобильського захисту.

 

     По-друге, Кабінету   Міністрів   слід   здійснювати  перегляд переліку населених пунктів і меж зон лише  на  основі  об'єктивних експертних   висновків   за  участю  Національної  академії  наук, Міністерства  охорони  здоров'я,  Мінекобезпеки,  Міністерства   з питань    надзвичайних    ситуацій,    Державного    комітету   по гідрометеорології.

 

     По-третє, треба  вважати   неприпустимим   навіть   за   умов фінансової кризи закриття дільничних лікарень у забруднених зонах, погіршення  харчування  і  оздоровлення   дітей.   Адже   динаміка захворювань  за  період  з 1993 по 1998 рік зросла,  наприклад,  у забруднених зонах Чернівецької області в півтора раза, захворювань дітей  саме  на  анемію  - у сім разів.  Негативна дія на організм (особливо  дитячий)  підвищеної  радіації   є   незаперечною,   що підтверджують обстеження науководослідних інститутів.

 

     Економити слід   не  на  ліках.  Треба  скорочувати  бюджетні видатки  на  утримання  бюрократичного  апарату,  будівництво   за рахунок держави офісів, придбання дорогих автомобілів, на масові і неефективні зарубіжні поїздки,  і,  нарешті,  повернути вкрадені в держави  гроші,  у  тому  числі  й  тими,  хто  сидить  сьогодні у Верховній Раді.

 

     Тому Народний рух України вважає,  що невиважені  підходи  до вирішення    чорнобильського   питання   можуть   мати   негативні соціально-політичні  наслідки,  особливо   зважаючи   на   складні президентські  вибори.  Тому  наше  етичне правило:  перш ніж щось зробити,  слід подумати, як це вплине на сім майбутніх поколінь. З цим  Народний  рух  звертається  до  депутатів Верховної Ради,  їх совісті, гуманності і громадянськості.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довганчин від  Селянської  партії.  З  місця, будь ласка.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,   секретар  Спеціальної  контрольної  комісії Верховної Ради  України  з  питань  приватизації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! До нашої фракції звертаються виборці Донецької,  Чернівецької, Київської областей з приводу незадовільних наслідків  здійснення  проекту  приватизації землі    та   реорганізації   колективних   сільсько-господарських підприємств  за  участю  міжнародних  фінансових   корпорацій   та британського фонду "Ноу-хау".

 

     Протягом трьох  років  у  Донецькій  і ряді інших областей за участю  цих  організацій  здійснюється   ряд   заходів,   кінцевим результатом  яких  є  дроблення на частини КСП як традиційних форм господарювання.  В нових умовах глибоких та негативних деформувань зазнають  матеріально-технічна  база  села,  сівозміни,  структура виробництва та давно апробовані технології  господарських  систем. За  період  реорганізації обсяги валової продукції на 100 гектарів сільгоспугідь зменшилися в середньому на 26 відсотків, урожайність зернових  культур  зменшилася  на  24 відсотки,  соняшнику - на 19 відсотків, удої молока на корову - майже на 30 відсотків. У той же час  кредиторська заборгованість цих господарств збільшилася в 1,8 раза  і   складає   17   мільйонів   гривень.   У   порівнянні   з господарствами, які не зазнали

 

 реформування, реформовані КСП знизили показники урожайності овочів у  2  рази,  виробництва  яєць - у 3,5 раза.  На сьогодні руйнівні процеси завершено в 46 КСП,  із яких 40 - у Донецькій,  чотири - в Чернівецькій,  два  - в Київській областях.  На їх основі створено 100  господарських  товариств,  253  фермерські  господарства   та розподілено  земельні  паї загальною площею 138,2 тисячі гектарів. Усе це схоже на широкомасштабний експеримент, який проводиться без наукового   обгрунтування,   без   достатньої   компетентності  та професіоналізму організаторів та лідерів згаданого проекту, а тому вважаю,  що  подальшу реорганізацію аграрних підприємств необхідно терміново заморозити.  Одночасно  слід  ліквідувати  координаційні центри  "Донецькі  аграрні  реформи",  обласні  та  районні робочі групи,  комісії з  реорганізації  КСП  -  всю  їхню  організаційну вертикаль.  Остання,  мені здається,  бере початок у Києві.  Перед Міжнародною  фінансовою  корпорацією  та  фондом  "Ноу-хау"  треба поставити  вимогу  про  повне  відшкодування  збитків,  заподіяних аграрним регіонам нашої країни. Відомо, що, зокрема в Чернівецькій області, реформаторські роботи розгортаються за допомогою...

 

     ГОЛОВА. Спасибі...

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.  ...фірми  Швейцарії та інших фірм на суму 4,5 мільйона гривень.  Краще б  ці  гроші  направити  на  безпосереднє відродження   сільськогосподарського   виробництва.  Тому  просимо доручити  аграрному  комітету  вивчити  це  питання  і   доповісти Верховній Раді.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Постійний Представник Президента у Верховній Раді Безсмертний хоче зробити оголошення. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Як  постійний  представник   Президента   у   Верховній   Раді   я уповноважений відреагувати на виступ народного депутата Володимира Миколайовича  Моісеєнка,  який  він   виголосив   на   вчорашньому засіданні.

 

     Шановні народні   депутати!  Усі  ми  пройшли  через  горнило виборчої боротьби й по суті кожен із нас представляє в цьому  залі певну  частину  українського  населення,  яке  віддало за нас свої голоси в мажоритарному окрузі чи в партійному списку.  Отже  кожен із нас є обличчям тих людей,  яких представляє в цьому залі. Можна собі  тільки  уявити,  який  величезний   тягар   відповідальності покладено на плечі кожного із нас.  Тому думати,  діяти й говорити ми маємо, пам'ятаючи, що ми представляємо в цих стінах український народ.

 

     Я не  переконаний,  що у виборчій програмі когось із народних депутатів,  партій  чи  блоків  окремим  пунктом   було   виділено зобов'язання  висловлювати  образу на адресу своїх колегдепутатів, Прем'єр-міністра чи Президента України.  Я впевнений,  що  коли  б такий програмний пункт у когось був, то толерантний і поміркований український народ ніколи б не доручив нести такому кандидатові  чи партії  цей  тягар  -  представляти  його  в  законодавчому органі країни.

 

     У своїх висловлюваннях народний депутат не може  виходити  за межі етики.  Це неприпустимо,  навіть,  якщо думка,  яку висловлює народний обранець, є абсолютною істиною. Тим більше витриманою має бути   позиція  промовця,  якщо  він,  будучи  народним  депутатом України, недостатньо володіє нормами Конституції України.

 

     Верховна Рада  України   як   вищий   представницький   орган українського  народу  приймала  Конституцію  України,  в  ній було затверджено   державний   статус   української   мови,   а   також регламентовано статус національних мов.  Змінити такий стан речей, якщо він  когось  не  влаштовує,  у  змозі  тільки  Верховна  Рада України, внісши відповідні зміни до Конституції країни.

 

     Тому дуже   дивними   і   незрозумілими  виглядають  апеляції народного   депутата   Володимира   Миколайовича   Моісеєнка    до передвиборної  програми Президента України,  який обирався,  як ви пам'ятаєте, в час, коли нинішня Конституція ще не діяла.

 

     Згідно з Перехідними положеннями чинної  Конституції  України Президент протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має видавати схвалені Кабінетом Міністрів України укази  з економічних  питань,  не  врегульованих законами.  Дуже дивно,  що Володимир  Миколайович  Моісеєнко,  народний  депутат  з  поважним стажем  парламентської  діяльності,  причисляє  мовну  проблему до економічних питань, не врегульованих законом. Швидше за усе він не вважає Конституцію за Основний Закон України.

 

     І насамкінець  я  ще  раз  звертаюся  до народних депутатів з проханням у своїх висловлюваннях на адресу своїх колег -  народних обранців  або  представників  засобів  масової інформації,  членів уряду,  працівників міністерств  і  відомств,  Прем'єр-міністра  і Президента   України  дотримуватися  норм  депутатської  етики,  а головне  -  загальноприйнятих  у  суспільстві   правил   людського спілкування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   народні   депутати!  У  нас  два представники фракцій - Іоффе від НДП і Кононов від фракції зелених

-  не  встигли  виступити.  Я  просив  би,  щоб ми надали їм право виступити завтра першими (Шум у залі).

 

     Сядьте, будь ласка,  на місце! Я сказав, що тим представникам фракцій,  які  сьогодні  не  виступили,  завтра буде першим надано слово: від групи "Незалежні", від фракції зелених і депутату Іоффе від фракції НДП. Ми використали свій час.

 

     Для репліки  одна  хвилина  депутату  Моісеєнку.  Будь ласка. Ніякої процедури! Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической    партии   Украины.   Всеукраинский   "Союз   за возрождение СССР".  Я вообще-то хотел бы ответить на  ту  реплику, которую    Президент    поручил    сделать   своему   официальному представителю в Верховном Совете Бессмертному Роману Петровичу.  Я удивляюсь  тому,  что  господину  Президенту  нужны  еще  какие-то напоминания со стороны народных депутатов Украины по поводу  того, что  он  должен  выполнять свою предвыборную программу.  Когда она была  написана  (до  принятия  Конституции  или   после   принятия Конституции),  в данном случае никакой роли не играет. Он обладает правом  законодательной  инициативы.  Если  у  него   не   хватает компетенции  написать  указ  по  этому поводу,  то пускай входит с законодательной инициативой об изменении Конституции.

 

     Я хочу обратить ваше внимание,  уважаемые избиратели,  на то, что Президент как раз сделал все для того, чтобы принять статью 10 Конституции в той редакции, в которой он был...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги! Народний депутат Марченко вніс пропозицію про включення  до  порядку  денного  для розгляду питання про внесення поправок до Конституції.  Я просив би  погодитись  на  те,  що  ми наступного  понеділка на засіданні Погоджувальної ради обов'язково це розглянемо і визначимося,  на який день включити це питання  до порядку денного.

 

     Друге. Щодо  навчань  "Сі  бриз-98".  Це  питання  вже не раз порушується.  Безперечно,  це  питання   потрібно   розглядати   в сесійному   залі,  і  два  внесені  законопроекти  ми  обов'язково розглянемо, вони включені до порядку денного. Кажу ще раз: я знову поставлю на голосування пропозицію про перенесення і включення цих двох питань до сьогоднішнього порядку денного для розгляду.

 

     Будь ласка,  голосуємо.  Є  два  законопроекти,  які  вносить комітет.

 

     "За" - 190.

 

     Хто за  те,  щоб  поіменно  проголосувати  про  включення цих питань до порядку денного?

 

     "За" - 184.

 

     Голосуємо в поіменному режимі. Прошу уваги!

 

     "За" - 205.

 

     Будь ласка,  висвітіть по фракціях.  Я прошу,  не  піднімайте рук,  я  нікому слова надавати не буду.  Ми повинні працювати.  Не можна ж так:  кому що спонтанно прийшло  в  голову,  даваймо  його слухати...

 

     За: комуністи - 117 із 117; НДП - 4 із 47; НРУ - 0 із 45.

 

     Ну, всі хочуть, щоб по Україні топталися...

 

     "Громада" -  17  із  29;  СелПУ - 8 із 9;  СДПУ(о) - 7 із 15; соціалісти - 19 із 19;  зелені - 11 із 20;  "Незалежні" - 4 із 11; ПСПУ - 14 із 14; позафракційні - 4 із 15.

 

     Шановні колеги,  мені  не зрозуміла позиція тих фракцій і тих депутатів,  які дозволяють  щоб  без  вирішення  цього  питання  у Верховній  Раді  в  нас  на  території проводили навчання іноземні військові.

 

     Я прошу ще раз проголосувати про включення цього  питання  до порядку денного.  На сьогодні, так. Голосуємо. Я прошу, не шуміть. Я вас все одно не чую.

 

     "За" -220.

 

     Я прошу уваги! Завтра зранку ми будемо розглядати це питання. Шановні  колеги!  Воно  включене  на  цей тиждень.  Я ще раз кажу: включене!  Але воно заплановане на п'ятницю. Не треба шуміти! Будь ласка.  Депутат  Філіпчук  зробив  заяву,  і  ми  дамо  відповідні доручення  з  тих  питань,  які  було  порушено  в   його   заяві. Обов'язково.

 

     Депутат Вінський вважає за необхідне розглянути в терміновому порядку питання про стан в агропромисловому комплексі. Я думаю, що ми    дамо    доручення    Кабінету   Міністрів   і   Міністерству агропромислового  комплексу  підготуватися,  щоб   на   наступному пленарному  тижні  ми  розглянули  це  питання - про хід виконання постанови,  яка була прийнята - і в залі.  Я вчора говорив,  що ми поінформуємо народних депутатів з цих питань.

 

     Депутат Вінський іще запропонував,  щоб кожного вівторка,  як було раніше,  ми заслуховували інформацію Кабінету  Міністрів  про виплату пенсій.  А я хотів би вас запитати,  шановні колеги: чи не вважаєте ви, що воно нічого нікому не дає, що ми тільки час гаємо? Тому  я  думаю,  що  немає  такої  потреби - щовівторка слухати це питання.

 

     І останнє:  про розгляд законопроекту про вибори  Президента. Цей проект закону в нас включений до порядку денного,  і ми будемо його розглядати.

 

     А зараз переходимо до розгляду наступних питань.  У  депутата Донченка   є   пропозиція   до   вчорашньої   постанови,   яку  ми проголосували. Будь ласка.

 

     Закінчимо засідання, і я надам слово з процедури.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич! Мне одной минуты будет очень мало.

 

     Уважаемые коллеги! Я прошу вас: обратите внимание на  текст  стенограммы,  который  я  вам  сейчас зачитаю.     Принимается     вчерашнее     решение    "про    межу малозабезпеченості".

 

     Цитирую стенограмму.  "Ставиться  на   поіменне   голосування проект,  внесений  Вітренко  і Романчуком.  "За" - 243".  И дальше

-распечатка голосования, и все.

 

     Я хочу задать вам вопрос:  за что мы проголосовали,  в  каком чтении принят проект?

 

     ГОЛОВА. За проект закону в першому читанні.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Почему я так ставлю этот вопрос? Да потому что в статьях 3 и 4  этого  проекта  закона  (я  не  касаюсь  вопросов размера  величин,  все  были  ослеплены  этими вопросами) сказано: "Стаття 3.  Кабінету Міністрів до 18 вересня 1998 року  внести  на розгляд Верховної Ради пропозиції про внесення змін до законів,  у нормах яких  для  розрахунків  застосовується  мінімальний  розмір заробітної плати.

 

     До прийняття  Верховною  Радою  України  зазначених  змін  до законів розмір мінімальної заробітної плати не  застосовується  як розрахункова    величина   для   визначення   розмірів   допомоги, компенсаційних та інших виплат.

 

     Кабінету Міністрів здійснити перегляд цих норм до 18  вересня 1998 року.

 

     Стаття 4.  Цей  закон  набирає  чинності з 1 жовтня..." и так далее.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон.

 

     Ми проголосували проект закону в  першому  читанні.  Спасибі. Доопрацьовуйте,  і  ми  його  внесемо  на друге читання наступного пленарного тижня.

 

     ----------

 

     Розглядається питання про склад Лічильної  комісії  Верховної Ради.   Слово   надається  голові  Комітету  з  питань  Регламенту народному депутату Омелічу Віктору Семеновичу. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське    об'єднання    "Громада").   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Комітетом   з   питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради  України  були  розглянуті  пропозиції,  які   надійшли   від депутатських  фракцій,  щодо  подальшого  статусу та персонального складу Лічильної комісії Верховної Ради України.

 

     Відповідно до  вимог  частини  2  статті   2.2.8   Регламенту Верховної Ради "Лічильна і мандатна комісії до створення постійних комісій Верховної Ради діють як тимчасові.  Подальший  їх  статус, персональний склад визначаються при розгляді питання про створення постійних комісій Верховної Ради".

 

     Комітет прийняв рішення  про  доцільність  надання  Лічильній комісії  статусу  постійно  діючої і внесення на розгляд Верховної Ради  України  проекту  постанови  Верховної  Ради   України   про персональний  склад  Лічильної  комісії  Верховної  Ради  України, підготовлений за пропозиціями фракцій.

 

     16 вересня до всіх фракцій  було  надіслано  прохання  подати свої  зауваження,  пропозиції  щодо  складу  Лічильної комісії.  2 жовтня  було  зроблено  нагадування  з  цього  приводу.   Надійшли пропозиції, ми їх опрацювали, узагальнили.

 

     Таким чином,  до  нинішнього складу комісії замість депутатів Альошина,  Гриневецького,  Шевчука,   Задорожної   і   Семиноженка пропонується включити депутатів Кириленка Вячеслава Анатолійовича, Фурдичка Ореста Івановича,  Малолітка  Івана  Федоровича,  Чаговця Василя Миколайовича,  Подгорного Сергія Петровича. Кириленко - від Народного  руху  України,  Фурдичко  -  від   Народнодемократичної партії,   Малолітко   -  від  Прогресивної  соціалістичної  партії України, Чаговець - від Народно- демократичної партії, Подгорний - від Народно-демократичної партії.

 

     Комітет просить  Верховну  Раду  підтримати  пропозиції  щодо персонального складу  Лічильної  комісії  та  надання  їй  статусу постійної.

 

     ГОЛОВА. До Віктора Семеновича будуть запитання від керівників фракцій? Немає.

 

     Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної  Ради  про створення  Лічильної  комісії  Верховної Ради в тому складі,  який запропонували фракції. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати.

 

     "За" - 252.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Слухається питання   про   надання   згоди   на   призначення Президентом  України  на  посаду  голови  Фонду  державного  майна України Бондаря Олександра Миколайовича.

 

     Слово надається Бондарю Олександру Миколайовичу.  Будь ласка. За пропозицією шести фракцій! Скільки часу вам потрібно?

 

     БОНДАР О.М.,  виконуючий  обов'язки  голови  Фонду державного майна України Думаю, 15 хвилин, щоб залишити...

 

     ГОЛОВА. Виставте 15 хвилин. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я хочу висловити своє ставлення до процесу приватизації, який відбувався і відбувається в Україні,  пояснити,  чому він так відбувається  і яких заходів треба вжити для поліпшення ситуації в цьому процесі.

 

     Я розумію,  що різні фракції,  політичні сили парламенту  по- різному   сприймають  процес  приватизації,  по-різному  до  нього ставляться.  Я знаю,  що це ставлення не зовсім пов'язане  саме  з моєю  кандидатурою  як  претендента  на посаду голови фонду.  Тому хотів би деякі речі,  які викликали ваше занепокоєння  і  зумовили негативне  ставлення  до  процесу  приватизації,  спробувати зараз коротко пояснити.

 

     Починаючи з 1992 року,  коли розпочався процес приватизації в Україні, було прийнято перші закони, які з деякими змінами діють і сьогодні.  Цей процес відбувався відповідно до законодавства,  яке затвердила  Верховна  Рада  в  1992  році,  до  інших  нормативних документів,  які  приймались  на  виконання  законів   Президентом України  та  Кабінетом Міністрів.  Зараз висловлюється дуже багато критики   і   нарікань   з   принципових   питань    сертифікатної приватизації.

 

     Вже ні  для  кого  зараз  не  секрет  (і це питання навіть не дискутується),  що цей варіант  приватизації  не  дав  очікуваного результату,  призвів  до  погіршення ситуації на підприємствах,  а головне - не вирішив питання соціальної справедливості,  яке  було продеклароване ідеологами цього процесу на його початку.

 

     Спробую пояснити,  чому так відбулось і хто був винен у тому, що цей процес відбувався так і мав такі наслідки.  Фонд державного майна  України  завжди  виконував  норми законодавства про режим і механізми сертифікатної  приватизації.  Але  період  сертифікатної приватизації настільки розтягнувся за часом і ситуація в економіці настільки погіршилась,  що наслідки цього  процесу  були  набагато гіршими від тих, які передбачалися в 1992 році. І головна проблема тут не в тому,  що кожному  було  виділено  частку  його  майна  в загальнодержавному  багатстві  України,  а в тому,  що люди,  яким виділялося майно, місяцями не отримували заробітної плати, пенсій, а  підприємства,  акції яких видавалися за сертифікати,  не давали прибутку.

 

     І тому у  працівників  підприємств,  які  отримали  акції  за сертифікати,  іншого вибору,  ніж продати їх за заниженими цінами, не було.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  одну   хвилинку.   Шановні колеги!..  Анатолію Сергійовичу,  я вас прошу,  давайте вислухаємо кандидата на посаду голови Фонду державного  майна.  Нічого  ж  не чути,  ви  не  чуєте  про  що  йдеться,  а  ми  ж  повинні  будемо визначитися.

 

     Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  I з'явилися отакі  наслідки  цієї  сертифікатної приватизації.  Тому я особисто,  працюючи у Фонді державного майна України, висловлювався завжди негативно щодо процесу сертифікатної приватизації.  Я  всі  ці  роки не відповідав за її проведення.  I зараз наполягаю (і в програмі приватизації це закладено) на  тому, що   процес   сертифікатної   приватизації  якомога  швидше  треба закінчувати і переходити до інших механізмів  приватизації,  котрі якимось   іншим   чином   будуть   вирішувати  питання  соціальної справедливості.

 

     Один із таких варіантів  запропонований  у  проекті  програми приватизації  на  1999  рік.  Він полягає в тому,  що 10 відсотків коштів,  отриманих від продажу  акцій  підприємств,  надходитимуть безпосередньо  підприємствам,  акції  яких будуть продаватися,  на поповнення обігових коштів,  на вирішення  соціальних  проблем  чи виплату заборгованості із заробітної плати.

 

     Iнший варіант, який буде запропоновано: 10 відсотків  від  статутного   фонду   підприємства   передається безоплатно  членам  трудового  колективу,  які можуть ці акції або залишити собі, або, як і раніше, продати й отримати якісь кошти. Я думаю,  що це матиме більш суттєвий вплив на матеріальне становище робітників,  ніж мав механізм сертифікатної приватизації,  який до цього застосовувався.

 

     Iнший принциповий  момент  у процесі приватизації - це оцінка майна. Я просто беру ті принципові моменти приватизації, щодо яких найбільше  було  претензій  -  до  фонду.  Це стосується механізму проведення цієї приватизації. Це дуже принциповий момент. Тут було багато критики й нарікань.  Я хочу пояснити,  чому застосовувалася саме така оцінка майна і чому не завжди Фонд держмайна був винен у тому, що деякі підприємства, справді, роздавалися і розпродавалися за  безцінь.  Оцінка   майна   здійснювалась   згідно   з   чинним законодавством,   яке  затверджене  Верховною  Радою  позаминулого скликання і було підтверджене Верховною Радою минулого  скликання. У  законі  чітко записано,  що визначення розміру статутного фонду акціонерного   товариства   й   вартості   майна,   яке   підлягає приватизації,  здійснюється  на  підставі  балансу підприємства по залишковій вартості основних фондів  підприємства  і  на  підставі методик оцінки,  які затверджує Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів  України  затвердив  за  час  приватизації  вже   чотири методики  оцінки майна,  і в усіх було записано,  що при створенні акціонерних товариств розмір їх статутного фонду  визначається  за балансовою  вартістю  основних фондів із урахуванням індексації та зносу.

 

     Отже, у Фонду державного майна не було  іншого  передбаченого законодавством  механізму  оцінки  вартості  майна,  яке  підлягає приватизації. Чому було зроблено так і які проблеми виникли?

 

     Зроблено було   так   тому,    що    більшість    підприємств передбачалось  роздавати  за  сертифікати,  тому  не  мало ніякого значення,  яку вартість майна під час цієї роздачі буде визначено. I  виходила  ситуація,  що  статутний  фонд деяких підприємств був набагато  менший  їх  ринкової   вартості,   а   вартість   деяких підприємств,  у статутному фонді яких велика вага основних фондів, була завищена в  порівнянні  з  ринковою.  Це  залежно  від  того, наскільки рентабельне, прибуткове підприємство і яка вартість його основних фондів.

 

     Тому деякі  недоречності,  деякі  проблеми  з   цим   справді виникли.  Але хочу підкреслити,  що в тому не вина фонду і не вина приватизації. Це зумовлено чинним сьогодні законодавством.

 

     Iнша справа,  що в процесі приватизації були порушення  цього законодавства  і  методик  оцінки майна.  Такі порушення в органах приватизації справді  були.  За  такими  фактами  порушено  багато кримінальних справ і винні притягнуті до відповідальності.  За те, що таке відбувалося,  справді не можна знімати вини з фонду і його працівників.

 

     Тепер хочу  коротко  зупинитись на проблемах приватизації,  з якими сьогодні ми маємо справу у фонді,  і розповісти,  яким чином їх треба вирішувати. На сьогодні є різні підходи до приватизації і варіанти її  проведення.  Одні  варіанти  реалізуються  більш-менш спокійно,   без   нарікань   і   конфліктів,  з  іншими  є  безліч непорозумінь і, як кажуть, з'ясування ситуацій.

 

     У нас абсолютно нормально проходить механізм продажу майна  і на сертифікатних аукціонах, і на біржах, і в позабіржових торгових системах.  Там справді  прозорий  механізм  приватизації,  об'єкти купують  справді  ті,  хто  запропонував більшу ціну.  Тут жодного конфлікту,  а також проблем не виникало.  Я вважаю,  що  якраз  ці механізми приватизації треба поширювати,  розвивати, щоб більшість об'єктів продавати саме через аукціони.

 

     Iнший механізм продажу об'єктів -  це  так  звані  міжнародні тендери,  що  були  запропоновані  в програмі приватизації на 1998 рік.  Вони,  на жаль,  ідеологічно були,  може,  й правильні,  але практично не відпрацьовані,  а тому на сьогодні не дали результату ні щодо надходження коштів, ні щодо пошуку так званого ефективного власника.  Я  думаю,  що цей механізм треба переглянути тимчасово, запровадивши інший,  а  потім  уже  продавати  об'єкти  (тим  паче стратегічні)  на  цих  міжнародних  тендерах.  Над  цим зараз фонд працює,  і зараз ми практично не проводимо так званих  міжнародних тендерів до практичного втілення ідеології законодавства.

 

     Ще один  варіант  приватизації  - через конкурси.  Є два види конкурсів:  комерційні і  некомерційні.  Проходять  конкурси  дуже важко.  Є  проблеми  і  щодо  їх  результатів,  і  щодо  виконання зобов'язань.  Насамперед це пов'язано з тим,  що  в  законодавстві досі  чітко  не визначено поняття інвестицій,  а тому підприємства тлумачать його по-різному. Закон про інвестиції дає два визначення поняття інвестицій,  іноземними ж інвесторами сприймається взагалі тільки один. Наші вітчизняні інвестори розуміють інвестиції тільки двох  видів.  Підприємства,  галузеві  міністерства,  інші  органи державної власності сприймають сьогодні  інвестиції  як  подарунок підприємству,  що,  безумовно,  не влаштовує покупців.  I тут Фонд держмайна намагається шукати якихось компромісів,  якогось  такого підходу,  який  би влаштовував усі сторони процесу.  I на сьогодні вже хоча й не дуже багато,  але  є  вдалі  конкурси,  які  справді привели до залучення інвестицій. Але, на жаль, вони проходили дуже складно,  і ефект від  їх  проведення  ще  дуже  малий.  Я  думаю, конкурси  треба  проводити  якраз  з  метою  не  якомога  більшого отримання коштів у бюджет, а якомога більшого залучення інвестицій підприємства.  Але  механізм  конкурсів  треба доопрацьовувати.  З цього  питання  Фонд  держмайна  дав  відповідні   пропозиції   до Державної програми приватизації на 1999 рік.

 

     Якщо говорити  про інші варіанти приватизації,  про те,  яким чином вирішувати проблеми приватизації в наступному 1999 році,  то я  думаю,  що  насамперед треба розробити,  а депутатам затвердити механізм пільгової підписки на акції працівниками підприємств.  Це дуже  принципове  питання.  У зв'язку із закінченням сертифікатної приватизації  Фонд  держмайна  готовий  подати  свої   пропозиції, обговорити їх з депутатами. Яке рішення Верховна Рада прийме, таке й буде діяти наступного 1999 року.

 

     Я коротко розповів про можливі варіанти проведення  пільгової підписки в 1999 році. Тепер хочу коротко сказати про своє особисте ставлення до процесу приватизації та до механізмів її  проведення. Чому  я  особисто й виконавча влада наполягаємо на тому,  що все ж таки у Фонді держмайна повинен бути легітимний керівник?  Я думаю, що  керівник  Фонду  держмайна,  який  буде затверджений Верховною Радою, справді зможе виконувати закони, які приймає Верховна Рада. Якщо він не затверджений,  то зробити це набагато складніше.  Ось, зокрема,  конфліктна історія з  29-м  аукціоном  за  компенсаційні сертифікати.  Я думаю,  що якби Верховна Рада вирішила питання про скасування  цього   аукціону   до   попереднього   розгляду   моєї кандидатури  у Верховній Раді,  то,  може,  результати голосування були б інші.

 

     Ви знаєте, що Фонд держмайна скасував 29-й аукціон,   виконавши   постанову   Верховної   Ради.  Він  не проводитиме аукціони за  компенсаційні  сертифікати  до  вирішення цього питання у Верховній Раді.

 

     Я думаю,  що  приватизацію  в  подальшому  треба  обов'язково проводити  з  урахуванням  висновків,  які  депутати  зроблять  на засіданні   чи,  може,  на  відкритих  слуханнях,  що  мають  бути обов'язково  проведені  перед  затвердженням  Державної   програми приватизації.  Я  про  це  казав  учора,  виступаючи  з  програмою приватизації в Контрольній комісії Верховної Ради і в  Комітеті  з питань    економічної    реформи.   Обов'язково   треба   провести парламентські  слухання,  на  яких  визначити:  як   здійснювалася приватизація, які її результати та які висновки треба зробити.

 

     I я  вважаю,  що й пропозиція щодо мораторію на приватизацію, яка вноситься депутатами,  також має право  на  життя,  але  треба з'ясувати,  що дасть запровадження мораторію і в якому вигляді цей мораторій має бути запроваджений.

 

     Якщо справді є питання,  які треба з'ясувати, то, я думаю, що це  можна  робити  й у процесі приватизації.  Тут Фонд держмайна в першу чергу повинен нести відповідальність  і  робити  висновки  з того,  що  робилося  раніше.  Я  вважаю,  що  дискусія  з  проблем приватизації ще попереду; вона буде найбільш вчасною й гострою під час  розгляду Державної програми приватизації на 1999 рік.  Я лише просив би депутатів не так уже й пов'язувати цю  дискусію  з  моєю особою,  тому  що доповідати і проводити програму приватизації,  а також відповідати за її реалізацію  повинен,  я  вважаю,  керівник фонду,  затверджений Верховною Радою. Лише тоді уся ця розмова про відповідальність керівника матиме сенс і юридичну основу. Сьогодні мені  дуже  важко працювати в цій іпостасі в такому статусі.  Я це кажу відверто й прошу вашої підтримки.  Погодьтеся, що за роботи з Верховною  Радою попереднього скликання я до всіх фракцій ставився однаково,  з усіма зустрічаюся й готовий і зараз до критики, до її сприйняття і до пошуку компромісів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Я пропоную відвести десять хвилин на запитання.  Немає заперечень?  Немає. Будь ласка, запишіться.   Десять   хвилин   виставте,   будь   ласка.  Депутат Ніколаєнко, за ним - депутат Сінченко.

 

     НIКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Соціалістична фракція.  Прошу  передати  слово  Iвану  Сергійовичу Чижу.

 

     ЧИЖ I.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Станіславе Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян.  Лівий центр.  Шановний Олександре Миколайовичу! Ви були на засіданні  нашої  фракції,  до  вас  як  до  фахівця  в  нас немає претензій.  Нас не влаштовує,  як проведена приватизація,  які  її наслідки. Через вади державного управління державною часткою майна держава втрачає від таких приватизаційних процесів...

 

     Отож перше запитання:  як усе-таки буде змінено ситуацію?  Як ми  діятимемо,  здійснюючи  реприватизацію,  повернення  (там,  де потрібно)  стратегічних  виробництв  та  підприємств  і,  можливо, навіть цілих галузей у власність держави?

 

     Друге. Конкретний  приклад  з  моєї  сфери.  На якому базарі, скажіть мені,  можна  купити  такий  канал,  як  ICTV?!  Його  вже продано. Це свідчить, що у нас в інформаційній сфері є гегемонія і експансія чужих грошей і чужих  держав.  Канал,  який  коштує,  за оцінками  експертів,  15  мільйонів,  купили  (теж  за  негласними оцінками) за 1 мільйон із копійками...  Як це могло статися?!  Яка тут роль Фонду державного майна? Хто продавав? Хто купував? У мене є документи, є відповідні офіційні дані.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Будь ласка, відповідайте.

 

     БОНДАР О.М.  Дякую за запитання.  Я вважаю, що аналіз процесу приватизації,  що  відбувався  в  Україні  (я  про  це  сказав і у виступі), підлягає ретельному розгляду на парламентських слуханнях з  кардинальними  висновками  та  внесенням  змін у цей процес.  Я впевнений,  що спільними  зусиллями  Фонду  держмайна  й  народних депутатів   ми   зможемо   внести   кардинальні   зміни  в  процес приватизації, щоб не повторювалося те, що відбувалося до цього.

 

     Я абсолютно не знімаю вини з фонду за те, що відбувалося, але треба  обов'язково  вносити  зміни в чинне законодавство,  тому що багато проблем,  які є сьогодні і які  ставляться  у  вину  фонду, зумовлені тим, що так визначено в законі.

 

     Я впевнений,   що   має   сенс   і   має  право  на  життя  й реприватизація майна  -  особливо  у  випадках  порушення  чинного законодавства про приватизацію. І обов'язково треба приймати закон про націоналізацію,  в якому чітко визначити, як і в якому вигляді повертається  майно  в  державну  власність.  Адже сьогодні такого відпрацьованого механізму немає.

 

     Що стосується  каналу  ictv,  то  там  відбулася  переуступка частки одного із засновників інший структурі. Я ретельно розберуся з цим питанням і доповім вам особисто чи вашому комітету,  що і як там сталося.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко. За ним - депутат Шепа.

 

     СIНЧЕНКО С.Г. Прошу передать слово депутату Левченко.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый претендент! Вы правильно сказали, что ответственность за приватизацию  должен  нести  председатель,  утвержденный Верховным Советом. Вы раскритиковали сертификационную приватизацию. Понес ли ответственность  за эту сертификационную приватизацию председатель Фонда госимущества?  И второй короткий вопрос. Как вы относитесь к тому,  что в городах,  районах,  областях произошло переподчинение представителей Фонда госимущества,  что из вашего  подчинения  они перешли в подчинение местных органов власти?

 

     БОНДАР О.М.  Дякую  за запитання.  Я не стільки розкритикував сертифікатну приватизацію,  скільки підтвердив діагноз,  який  уже поставили  всі,  в  тому  числі  й  депутати.  На  сьогодні,  мені здається,   ніхто   (навіть   ті,   хто   придумав    сертифікатну приватизацію)  не  захищає  цей процес,  а критикують його всі.  Я просто спробував пояснити, чому так сталося.

 

     Хочу сказати, що попередні голови Фонду держмайна, безумовно, ніякої  відповідальності  за проведення сертифікатної приватизації не понесли,  тому що не вони її придумали.  Механізм сертифікатної приватизації  було розроблено позаминулим парламентом.  Ідеологами її були зовсім інші люди,  які  не  займали  посаду  голови  Фонду держмайна.

 

     Те, що вони не понесли відповідальності...  Вона ж може бути, я думаю, і моральною, а не юридичною.

 

     Тепер щодо підпорядкування представництв фонду  в  районах  і містах  місцевим радам.  Конституцією і законами (в тому числі про приватизацію майна) передбачено, що місцеві ради можуть створювати свої  фонди комунального майна,  які займаються відчуженням майна, яке належить до комунальної власності.  Ми пішли на це,  тому що в нас  фінансування  з  центрального бюджету щороку скорочується,  і перепідпорядкування представництв  місцевим  радам  здійснено  для того,  щоб ці представництва фінансувалися з місцевих бюджетів.  Я думаю,  що це нормально.  Комунальною власністю повинні  займатися органи, підпорядковані місцевим радам.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шепа. За ним - депутат Зубов.

 

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Олександре Миколайовичу!  В мене до вас  таке  запитання. Яке ваше ставлення як майбутнього голови Фонду державного майна до приватизації об'єктів енергетичного комплексу,  зокрема обленерго? Чи  буде  це  правильно  з  точки  зору економічної ефективності і надходжень до бюджету і яка методика приватизації обленергетичного комплексу?

 

     БОНДАР О.М.  Зараз справді виникла дуже конфліктна ситуація в проведенні  приватизації  енергетичного  комплексу.  Але  я   хочу сказати,   що   загальна   маса   приватизованих  (особливо  через конкурсний продаж) енергетичних підприємств дуже мала порівняно  з тим,   що  залишилося  в  державній  власності.  І  в  нас,  Фонду держмайна,  інше  ставлення  до  процесу   приватизації   об'єктів енергетики,  ніж  у  Міністерства енергетики.  Це цілком природно, тому що в нас різні цілі й різні підходи до цього процесу.

 

     Фонд державного майна провів  усього  дев'ять  конкурсів,  на яких   не   продав  жодного  контрольного  пакета  акцій  обласних енергетичних компаній.  Більше  акцій  продано  через  аукціони  і пільгову підписку.  І якщо зараз хтось володіє пакетами цих акцій, то це сталося не з вини фонду.  Це  результат  їх  перепродажу  на вторинному ринку. Я впевнений, що механізм проведення приватизації в енергетичному комплексі треба  змінювати.  Але  не  зовсім...  Я пояснюю, чому ми його не змінюємо.

 

     Механізм приватизації  в енергетичному комплексі передбачений законодавством  і  затверджений  постановою   Кабінету   Міністрів України.   Згідно   з  ними  ми  й  діяли.  Коли  з'явились  якісь результати,  які не задовольняють Міненерго, почали Фонд держмайна України звинувачувати в цьому,  говорити, що ми робили не так. Але ми все робили відповідно до чинного сьогодні законодавства.

 

     Я ще раз кажу:  якщо щось робиться не так,  треба  збиратись, з'ясовувати причини і вносити зміни в нормативну базу. І тоді фонд буде її дотримуватися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зубов.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Александр Николаевич.   Фракция   избирательного  блока  Социалистической  и Селянской партий (Левый центр).  Уважаемый Александр Николаевич! У меня к вам следующий вопрос.  Как вам хорошо известно, реформаторы нынешние и те, которые им предшествовали (как в правительстве, так и среди правых политических партий),  утверждали, что приватизация

-  это  единственный  способ  успешного  завершения  экономических реформ  в  стране,  путь к процветанию страны и так далее,  и тому подобное.

 

     Приватизация продолжается уже более пяти лет, и сегодня любой присутствующий  в  этом зале может сказать,  что она дает обратные результаты.  Скажите,  пожалуйста, чем можно об яснить сложившееся положение:  то ли это приватизация осуществляется иначе, то ли это вообще  ошибочный  курс,  то  ли  есть  какие-то  проблемы   более глубинного порядка? Будьте любезны, ответьте на этот вопрос.

 

     И второй   вопрос.   Если  мы  говорим  о  том,  что  сегодня приватизация не только не оправдывает  наших  надежд,  но  и  дает обратные результаты, то как вы считаете: несете ли вы персональную ответственность как человек,  который с  первого  дня  работает  в Фонде госимущества при всех председателях,  за такое положение дел в этом вопросе или нет?

 

     Благодарю.

 

     БОНДАР О.М.  Щодо  першого  запитання.  Я   думаю,   ідеологи приватизації  і  реформ уже давно не повторюють фразу,  що завдяки приватизації все зміниться на краще. Вже всі розуміють, що завдяки одній  лише  приватизації  економіка по-іншому працювати не зможе, тому що  від  зміни  форми  власності  на  підприємствах  фактично небагато що змінюється.  І від однієї цієї зміни неможливо зробити економіку  іншою,  як  і  змінити  ситуацію,   в   якій   працюють підприємства.

 

     Приватизовані підприємства  працюють  у тих самих економічних умовах,  у яких працюють і державні підприємства.  Та ж  податкова політика,   ті   ж   проблеми  збуту,  працевлаштування,  проблеми зайнятості й інші є як  на  приватизованих,  так  і  на  державних підприємствах.  Я  впевнений,  що приватизація не є тією панацеєю, яка змінить економіку на краще.

 

     Що винне  все-таки  -  процес  приватизації   чи   глибинніші причини?  Гадаю,  багато чого поганого,  що відбулося в економіці, пов'язане і з  приватизацією.  Я  про  це  згадував,  зокрема  про сертифікатну   приватизацію.  Але  казати,  що  все  погано  через приватизацію,  неправильно.  Треба чітко розібратись, чому сталося так і що до цього призвело. Вважаю, що передусім треба пов'язувати з проблемами податкової політики,  яка дуже  впливала  на  процеси приватизації та її результати.

 

     Стосовно відповідальності.  Я працюю у Фонді держмайна з 1994 року,  не  від  самого  початку  (до  цього  працював   в   органі приватизації при Київській міськраді).  Певним чином несу часткову відповідальність за те,  що відбувалося в  приватизації.  Зокрема, відповідальність   полягає   ось   у   чому.  Коли  мене  щось  не влаштовувало,  я з тим боровся,  а якщо не міг змінити, то не йшов із  займаної  посади  і  не переходив на іншу роботу,  а залишався працювати у фонді.  Можу відверто сказати, чому залишався. Тому що розумів:  коли на моє місце прийде хтось інший, від цього краще не буде.  Я хоч щось зміг зробити,  змінити в процесі приватизації  з тих  напрямів,  які  від  мене  залежали.  Я  відповідав  за "малу приватизацію".  До  речі,  до  цього  напряму  найменше   нарікань порівняно  з  іншими.  Я  весь час відповідав за процес продажу на фондових біржах пакетів акцій.  Нагадую,  що ні в кого не виникало нарікань  на згаданий процес.  Тобто те,  що від мене залежало,  я робив.  За те,  що від мене не залежало,  безумовно,  я  теж  несу часткову відповідальність.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Олександре   Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шановні колеги!   Є   письмове   запитання?    Будь    ласка, відповідайте на письмове.

 

     БОНДАР О.М. Дуже прошу вибачення, що на 18 годину особисто не прибув на засідання комітету (я дав доручення своєму  заступнику), оскільки в цей час був на нараді в Кабінеті Міністрів.

 

     Я обов'язково прийду у ваш комітет й візьму участь у розгляді цього питання (Шум у залі).  Так,  так. Розберусь із тим питанням. Заступник зараз тут, він у курсі даного питання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте. Є потреба виступати?

 

     З місця просить слова депутат Коломойцев. Будь ласка.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Спасибо,  Александр Николаевич.  Фракция Селянской партии Украины. Уважаемые коллеги!  Мы сейчас будем решать  очень  важный  вопрос. Александр Николаевич ушел с трибуны. Но я хочу знать его отношение к приватизации земли.

 

     Мы столько дров наломали в приватизации предприятий, а сейчас разворачивается  вот  этот  процесс.  Приватизация  превратилась в национальную трагедию Украины.  Потому что реальные  инвестиции  в производственный комплекс не пошли. Ведь Аргентина от приватизации получила 9 миллиардов долларов,  Мексика - 16 миллиардов. Бразилия

- 24 миллиарда долларов.  Эти средства пошли на развитие экономики упомянутых стран.

 

     У нас за прошлый год получено 168 миллионов гривень,  то есть 90   миллионов   долларов.  Так  каким  образом  вы  на  должности председателя Фонда госимущества поправите этот процесс  и  как  он будет проходить? Как он коснется сельского хозяйства?

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР О.М. Шановні депутати, я прошу вибачення, дуже шумно в залі. Я там чув запитання, а тут не розчув, відверто вам кажу.

 

     ГОЛОВА. Як ви ставитеся до приватизації землі  з  урахуванням купівлі-продажу?

 

     БОНДАР О.М.    Зрозумів.    Фонд    держмайна    України   за законодавством, прийнятим Верховною Радою, не відповідає за процес приватизації   землі.   Ми   до  цього  не  причетні.  Вважаю,  що приватизація  землі  повинна  здійснюватися  (якщо  здійснюватися) відповідно до законодавства,  яке затвердить Верховна Рада. Більше Фонд держмайна до цього не причетний і ніколи не  був.  Ми  тільки відповідаємо за приватизацію підприємств і майна.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  проект Постанови про надання згоди на призначення Президентом України на  посаду  голови  Фонду державного  майна Олександра Миколайовича Бондаря.  "Відповідно до пункту  24  статті  85  Конституції   України...   Верховна   Рада постановляє..." і далі за текстом. Прошу визначитись.

 

     "За" - 211.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,   м.Київ).   Група   незалежних.  Шановні  народні  депутати! Дозвольте  доповісти  таке.   Була   розроблена   всім   зрозуміла стратегія,  що коли людину вдруге не затверджено на цій посаді, то знову на  60  днів  поспіль  процес  приватизації  буде  переданий формально  в  руки  виконавчої  влади.  А  ви знаєте,  що сьогодні йдеться і про "Укртелеком",  і про "Оріану",  і  про  металургійні заводи,  які  з  метою  поповнення бюджету хочуть продати до кінця нинішнього року.  Прошу ще раз проголосувати,  адже ми мусимо мати парламентський контроль за діяльністю Фонду державного майна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кунєв з місця.

 

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Уважаемые коллеги! У меня есть документ о приватизации Изюмского хлебного  завода.  Я  хотел пойти к Голубченко, но тот не только не соизволил принять, но даже не стал говорить со мной по телефону.

 

     Вчера Пустовойтенко сообщил,  что  немного  (с  гулькин  нос) поступило  от  денежной приватизации.  А вот подписан приказ новым исполняющим обязанности председателя и вице-премьером  Голубченко, по  которому  хотят  кроме 48 процентов еще отдать своим и нужным. Поэтому я не буду за вас голосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,  Одеська область).  Дякую. Фракція "Громада". Шановні народні депутати!  Процеси,  які відбуваються та мають відбутися в державі щодо  приватизації  за  умов  кризового стану,  дуже глибокі.  Але Кабінет Міністрів, як ви вже бачите, не може ними керувати.

 

     Закон про виконання обов'язків не дає можливості... Правильно сказав депутат Терьохін, що наша незгода на призначення дає тільки можливість виконавчій владі контролювати цю ситуацію.

 

     А за  такої  ситуації  Міністерство  транспорту,   наприклад, допродує всі кораблі, які існували в державі. За цієї ситуації, ви знаєте,  що робиться в металургійному та інших комплексах. Спитати легітимно  із  заступників,  з начальників управлінь буде нікому й надалі!

 

     Тому я прошу вас підтримати зараз цю кандидатуру. Принципових заперечень  ніхто  ж  не  висловив!  Підтримаймо  цю кандидатуру і вимагаймо від Олександра Бондаря роботи й звіту тут,  бо  він  нам підзвітний за законом!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги!  У  мене  таке  враження,  що  одні  депутати відають,  що творять, а інші не відають. Я звертаюся до тих, які не відають, що творять!  Давайте  поставимося  до обрання голови Фонду державного майна відповідно і відповідально. Я переконаний у тому, що обрання Бондаря  на цю посаду відкриває можливість,  відкриває перспективу наведення порядку в процесі приватизації.  Я звертаюся до тих, хто хоче,  щоб  у  цьому  процесі  був  наведений порядок!  І закликаю голосувати за Олександра Миколайовича!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про  надання  згоди. Голосуємо в звичайному режимі!

 

     "За" - 230.

 

     Рішення прийнято (Оплески).

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про столицю України - місто-герой Київ.  Слово  надається  заступнику  голови  Комітету   з   питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад Борису Павловичу Андресюку. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Не думайте,  що Бондар усіх задовольнить при потребі... Майна не вистачить у державі. Тому не треба так дуже щиро вітати.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановні народні депутати!  Згідно з  дорученням Верховної  Ради  від  14  жовтня 1998 року та відповідно до статті 6.5.6 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України  про столицю  України  -  місто-герой  Київ доопрацьовано з урахуванням внесених народними депутатами  України  пропозицій  під  час  його обговорення  15 жовтня в сесійному залі,  а також окремих положень законопроекту,  поданого народними депутатами України  Беспалим  і Матвієнком.

 

     Авторами проекту   Закону   України  про  столицю  України  - місто-герой Київ врахована пропозиція фракції Комуністичної партії України,  яка  не  викликає  принципових  заперечень  у  більшості народних депутатів,  про внесення слова "герой"  до  назви.  Таким чином,  законопроект  має назву "Про столицю України - місто-герой Київ". Ми врахували позицію авторів - народних депутатів Беспалого і  Матвієнка  та  внесли  до проекту закону цілу низку положень із внесеного ними законопроекту.  Зокрема це останній абзац у  статті 1:  "Столичний  статус  міста  покладає на місцеві органи влади та управління додаткові обов'язки та гарантує цим органам  надання  з боку держави додаткових прав".

 

     Вводиться додаткова стаття 12 "Президія Київради":  "Президія Київради є дорадчим органом ради,  який попередньо готує узгоджені пропозиції  і рекомендації з питань,  які передбачається внести на розгляд ради. Рішення президії мають рекомендаційний характер.

 

     До складу  президії  ради  входять   міський   голова,   його заступник,    голови    постійних   комісій   ради,   уповноважені представники депутатських груп і фракцій.  Президія діє на  основі положення про неї, що затверджується Київрадою".

 

     До статті 14 внесено такі абзаци (перший і другий): "Київська міська  рада  утворює  секретаріат  ради.   Секретаріат   здійснює організаційне,       правове,       інформаційне,      аналітичне, матеріально-технічне забезпечення  діяльності  ради,  її  органів, депутатів,   сприяє   здійсненню  Київрадою  взаємодії  з  міською державною адміністрацією та районними радами в місті Києві.

 

     Секретаріат Київради  утворюється  радою.   Його   структура, чисельність, витрати на утримання встановлюються радою за поданням міського голови.  Секретаріат за посадою очолює заступник міського голови - секретар міської ради".

 

     До пункту  2  "Прикінцевих положень" внесено таке доповнення: "Положення цього Закону є підставою  для  розробки  Статуту  міста Києва".

 

     Вивчивши низку   слушних   пропозицій,   внесених   народними депутатами під  час  розгляду  законопроекту  в  першому  читанні, автори  врахували  їх  в  процесі  підготовки  проекту  закону  до повторного першого  читання.  Зокрема  це  така  норма:  "Головною посадовою особою в місті Києві є міський голова" (відповідні зміни внесені до статей 7, 13, 14, 17 та 23).

 

     Зі статті  4  вилучено  термін  "столичний  рівень   розвитку міської інфраструктури" як такий, що вносить дублювання. Адже Київ уже давно  функціонує  як  столиця,  що  й  передбачає  "столичний рівень".

 

     У статтях  4  та  17 вилучено норму про право міського голови подавати проекти правових  актів  на  розгляд  до  Верховної  Ради України, бо це суперечить статті 93 Конституції України.

 

     Статтю 21,   другий   абзац,  доповнено  словами:  "Нецільове використання  коштів,  виділених  на  виконання  містом  столичних функцій, не допускається і контролюється Київською міською радою".

 

     Положення статті   14  передбачають  однаковий  механізм  для Київради і для Президента  стосовно  усунення  з  посади  міського голови.  Автори  також  вилучили зі статті 6 положення про те,  що Київрада "керується" указами та розпорядженнями Президента, актами Кабінету  Міністрів  України,  бо  це  є  втручанням  у діяльність органів   місцевого   самоврядування,   що   суперечить    чинному законодавству. Останній абзац статті 6 викладено в такій редакції: "Органи місцевого самоврядування в своїй діяльності враховують,  а органи  виконавчої влади в місті Києві керуються законами України, указами і  розпорядженнями  Президента  України,  актами  Кабінету Міністрів України та Статутом громади міста".

 

     Статтю 13  доповнено  четвертим  і п'ятим абзацами:  "Міський голова формує виконавчий орган  Київської  міської  ради  в  особі міської  державної  адміністрації,  яка  виконує подвійні функції: самоврядні  функції  міської  територіальної  громади  і   функції державного управління, в тому числі столичні.

 

     Призначення та  звільнення  з  посад  посадових  осіб міської державної адміністрації,  що забезпечують  реалізацію  самоврядних функцій громади Києва, міський голова погоджує з Київрадою".

 

     Отже, шановні  народні  депутати,  з огляду на сказане автори проекту Закону про столицю України - місто-герой  Київ  мають  усі підстави вважати, що законопроект відповідає чинній Конституції та чинному  законодавству.  Просимо   підтримати   і   прийняти   цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Чи  є запитання до Бориса Павловича?  Відведемо п'ять хвилин.  Хто дивився пояснювальну записку,  той помітив,  що після доопрацювання  всі  зауваження  фракцій  НДП,  комуністів та інших враховані.

 

     Будь ласка,  запишіться на запитання.  Запросіть депутатів до залу. Всі пішли вітати. Весь Рух вітає, думає, що майно роздадуть. Та нікому нічого не припаде - немає,  вже роздали  до  цього.  Хто заробляв майно, а хто ділить.

 

     Будь ласка, висвітіть список.

 

     Депутат Малолітко. За ним - депутат Зварич.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).  Прогресивна  соціалістична  партія України,  соціалістична опозиція. Прошу передати слово депутату Сидорчуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИДОРЧУК М.Ю.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ). Уважаемый докладчик, не считаете ли вы, что перед принятием Закона о столице Украины - городе-герое  Киеве  необходимо  внести изменения  в  Конституцию Украины,  а именно в часть первую статьи 118:  "Виконавчу владу в  областях  і  районах,  містах  Києві  та Севастополі  здійснюють  місцеві  державні  адміністрації"?  Слова "містах Києві  та  Севастополі"  исключить.  Ведь  мы  видим,  что исторических корней в общем-то госадминистрации никаких не имеют в Украине и роли своей по-настоящему не выполняют  и  в  районах,  и областях. Может быть, прежде внести это изменение, а потом...

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Дякую.  Шановний  депутате  Сидорчук!  Якби ми розглядали пропозиції щодо зміни статей Конституції,  це запитання було б доречне. А розглядається законопроект про столицю України - містогерой Київ.  Тому відповідно до чинної Конституції ми вносимо саме такі пропозиції.

 

     Коли постане  потреба  вносити  зміни  до Конституції,  то це зовсім інше питання,  яке має бути  внесене  до  порядку  денного, обговорене й прийняте.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зварич. За ним - депутат Райковський.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Борисе  Павловичу!  Ваш проект передбачає суміщення  повноважень  державної  влади  з  повноваженнями,   які встановлені    Конституцією    України   для   органів   місцевого самоврядування.  Чи не вважаєте ви,  що таке суміщення двох систем влади  (якщо  їх так можна назвати) суперечить нормам Конституції, зокрема  розділу,  де  виписані  повноваження  органів   місцевого самоврядування? Це перше.

 

     І друге. Ваш проект також передбачає подвійну підзвітність та підконтрольність органів місцевого самоврядування міста Києва.  Як ви знаєте, Європейська хартія місцевого самоврядування не допускає такої подвійної підзвітності та підконтрольності.  Як ви вважаєте, якщо  Верховна  Рада  прийме  цей  законопроект  у запропонованому вигляді,  то чи не матимемо ми проблем із Радою  Європи  в  даному питанні?

 

     ГОЛОВА. Хай Рада Європи на нас рівняється.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Дякую за запитання.  Я вже зазначав 15 жовтня, доповідаючи  цей   законопроект,   що   він   відповідає   чинному законодавству, зокрема статтям 118 і 140 Конституції України.

 

     По-друге, ви говорите про два виконавчі органи, про дві гілки влади.  Саме цей законопроект  і  передбачає  уникнення  подвійних органів  виконавчої  влади.  Є органи місцевого самоврядування і є єдиний орган виконавчої влади.  Немає двох гілок.  Він  передбачає ліквідацію подвійності,  а отже,  щоб були порядок і керованість у місті Києві.

 

     Стосовно Європейської  хартії.  В  ній  записано,  що  органи самоврядування   можуть  мати  свої  виконавчі  органи,  що  ми  й записуємо в цьому проекті закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Райковський.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемый   докладчик, внимательно  изучив  ваш проект закона,  хочу задать такой вопрос. Какие функции  в  городе  Киеве  будут  выполнять  местные  органы самоуправления,  если  вы всю власть,  которая должна принадлежать им, отдали местным администрациям?

 

     И скажите,  соответствует ли этот  закон  Европейской  хартии местного   самоуправления,   если   там   сказано,  что  формируют исполнительные,  а  не  государственные  органы.  Вы  знаете,  что государственные  администрации  назначает  Президент,  а не органы местного самоуправления.  Какой же  это  будет  их  исполнительный орган?

 

     Спасибо за внимание.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Дякую.  Якщо  ви  уважно читали проект закону, котрий пропонується для прийняття в першому читанні,  то  помітили там,   що   формує   виконавчий   орган  міський  голова,  обраний всенародно.  Міську  державну  адміністрацію,  що   є   виконавчим органом,  формує  всенародно обраний киянами міський голова,  а не Президент. Уважно прочитайте проект закону.

 

     Стосовно Європейської хартії місцевого самоврядування  я  вже відповів у попередньому запитанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук, будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.   Народний   рух   України.  Безперечно,  що  з правового і соціальнополітичного поглядів  закон  треба  приймати. Особливо  його  слід приймати,  щоб уникнути того дублювання влад, яке   практично   не   дає   можливості   нормально   розв'язувати соціально-економічні проблеми.

 

     Але ви мусите визнати як доповідач і як один із авторів цього закону ось що.  Коли ми в подальшому не вживемо у  Верховній  Раді конкретних  заходів  щодо  адміністративної  реформи і не приймемо законів про Кабінет Міністрів, про місцеві державні адміністрації, про  міністерства  і  відомства,  ми  матимемо  прецедент  великих конфліктів, які за найоптимальнішого розкладу не дадуть можливості зреалізуватися цьому загалом потрібному закону.

 

     Я хотів би почути вашу думку з цього приводу.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Дякую.  Я  цілком підтримую вашу думку.  Я вам доповідаю,  що  наш  Комітет  з  питань  державного   будівництва, місцевого  самоврядування  та  діяльності  рад  з-поміж  нагальних проектів зараз  саме  й  розглядає  проекти  законів  про  Кабінет Міністрів  і  про  місцеві  державні  адміністрації.  Тому всі три закони розглядатимуться один за одним із  метою  створення  єдиної системи виконавчої влади, яка б мала чітку законодавчу базу згідно з Конституцією.

 

     ГОЛОВА. Борисе Павловичу, сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  є  потреба  далі  обговорювати  це  питання? Запросіть  людей  до  залу.  Є бажаючі висловити свої думки?  Будь ласка,  висвітіть список записаних на виступи.  Скільки  відведемо часу? Відведемо 15 хвилин. До перерви, так?

 

     Будь ласка, депутате Лавринович. За ним

- депутат Чорноволенко.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Не три,  а 30 хвилин,  будь ласка,  поставте.  Я  доповідаю  інший законопроект.

 

     ГОЛОВА. Ваш  законопроект,  якщо  ви наполягаєте на ньому,  я повинен поставити на голосування. На нього накладено вето. Якщо ми подолаємо це вето, то, будь ласка.

 

     Але навіщо повторювати те,  що ми вже слухали, обговорювали і стосовно чого приймали рішення?!  Не можна одне й  те  саме  двічі розглядати  на  сесії Верховної Ради.  Давайте я зразу поставлю на голосування пропозицію про подолання вето -  і  визначимося!  Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Олександре Миколайовичу,  це зовсім не  той  законопроект,  на   який   накладено   вето.   Це   новий законопроект,  а  той,  на  який  накладено  вето,  справді  треба поставити на голосування й визначитися - подолати чи не  подолати. Цього   вимагає  від  нас  законодавча  процедура.  А  далі  треба розглядати інші законопроекти.  Їх  зараз  на  розгляді  два.  Так визначено порядком денним.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  ви  просто  смуту  сієте в залі (Шум у залі).

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  подолання  вето   на законопроект,  який  вноситься  зараз депутатом Лавриновичем та на який накладено вето  Президента.  Будь  ласка,  голосуємо  (Шум  у залі).

 

     "За" - 172.

 

     Ми повинні   обговорювати  той  законопроект,  який  повторно розглядаємо в першому читанні. Будь ласка, три хвилини.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Олександре Миколайовичу, я ще раз нагадую, що до  порядку денного внесено два законопроекти.  Один законопроект, про який доповідав депутат Андресюк,  а другий внесений  депутатом Лавриновичем,  який  я  зараз  доповідаю.  Тому  бажання  пошвидше прийняти рішення не завжди може давати позитивні результати.

 

     Насамперед хочу зазначити, що законопроект, який пропонується вашій  увазі,  розроблений у цілковитій відповідності до тих норм, які містяться в тексті  Конституції.  У  Конституції  сказано,  що закон має внормувати особливості самоврядування і виконавчої влади в місті Києві та  (відповідно  до  статті  133)  визначити  статус столиці України.

 

     Мушу при  цьому  наголосити,  що  всякі  інші  норми,  які не відповідатимуть загальним нормам Конституції,  не можна  приймати, оскільки  загальні  конституційні  норми  не можуть бути скасовані жодною нормою закону, який прийматиметься.

 

     Отже, закон,  проект якого пропонується,  має врегулювати три складові проблеми. Перша проблема стосується статусу столиці. Його визначено у запропонованому вам варіанті законопроекту  як  статус столиці держави,  міста,  а не області,  міста,  в якому діють усі структури державної влади України.

 

     Особливості здійснення  виконавчої   влади,   визначені   цим законопроектом,  полягають  у  тому,  що  за  наявності  Київської міської державної адміністрації, як це і встановлено Конституцією, не  передбачається  наявність  державних  адміністрацій  у районах міста, оскільки це не передбачено Конституцією України, а отже, не відповідає іншим конституційним нормам.

 

     Окрім того,  повноваження,  які  передбачаються для Київської міської  державної  адміністрації,  випливають   зі   статті   119 Конституції,  де  для Київської міської державної адміністрації не визначено функції підготовки  й  виконання  бюджету  міста.  То  є повноваження виконавчого органу місцевого самоврядування.

 

     Здійснення місцевого  самоврядування  має  свої  особливості. Вони полягають в іншій,  ніж  для  решти  рад,  процедурі  обрання депутатів столичної ради, у ширших повноваженнях для самої ради та її виконавчого органу.  Передбачається також і  більша  прозорість використання  коштів  міського  бюджету через введення спеціальної посади скарбника міста.  У  цілковитій  відповідності  з  частиною п'ятою статті 140 Конституції передбачається управління районами і містом передати до відання Київської міської ради.

 

     Особливість, якою відрізняється цей законопроект  від  іншого запропонованого,   полягає  в  унеможливленні  ситуації,  за  якої виконавчі органи місцевого  самоврядування  будуть  підпорядковані державній  виконавчій владі.  За таких умов створюються обставини, коли не просто порушуються принципи самоврядування,  а порушуються конституційні  статті,  зокрема  стаття  7,  яка  гарантує місцеве самоврядування в Україні. Порушується також стаття 24, де сказано, що  для  громадян  України  не  може бути привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання.

 

     Таким чином,  погодившись  на  поєднання  державних   органів виконавчої  влади з виконавчими органами місцевого самоврядування, ми зазіхаємо на конституційні  права  громадян,  а  не  тільки  на модель,  передбачену  в Конституції України і в Законі про місцеве самоврядування.

 

     Безумовно, цей закон повинен бути наслідком  і  похідним  від двох  інших  -  Закону  про  місцеве  самоврядування  і Закону про місцеві державні адміністрації.  Закон про місцеве  самоврядування чинний  в  Україні,  але не виконується в столиці України (це тема окремого  питання).  Закон  про  місцеві  державні   адміністрації ухвалений   Верховною   Радою,   але   не  набрав  чинності  через непідписання його главою держави.

 

     Проект, котрий пропонується вашій увазі,  базується якраз  на згаданих двох документах і цілком їм відповідає.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Він є частиною загального законодавчого поля і має забезпечити права громадян України,  які  мешкають  у  місті Києві, на здійснення місцевого самоврядування.

 

     Принаймні Комітет   з   питань  правової  реформи  рекомендує ухвалити в першому читанні поданий законопроект і  підготувати  на друге   читання   з   урахуванням  пропозицій  депутатів,  поданих відповідно до Регламенту Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до депутата Лавриновича?

 

     Сідайте, будь    ласка.    Дозвольте    зачитати     висновок науково-експертного  управління  Секретаріату  Верховної  Ради  на проект Закону про столицю України  -  місто-герой  Київ,  внесений народним депутатом Лавриновичем, буквально один абзац.

 

     "Узагальнюючий висновок:  внесений народним депутатом України Олександром Лавриновичем проект Закону України про столицю України

-  місто  Київ  потребує  грунтовного  доопрацювання з урахуванням висловлених  нами  зауважень.  Цей  законопроект  передусім   слід узгодити  з  Конституцією  України  та Законом України про місцеве самоврядування в Україні".

 

     Шановні колеги,  пропоную обговорити і прийняти рішення після перерви.

 

     Оскільки ще    є   час,   запрошується   до   слова   депутат Чорноволенко. За ним - депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.,  начальник валютно-експортного  управління Київської   міської   державної   адміністрації   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановні  депутати,  ще  два  тижні  тому я був депутатом Київської міської ради,  до того ж одного  скликання.  Отже,  дане питання  для  мене  наболіле.  Ми  обговорювали його не один раз у Київській міській раді нинішнього та попереднього скликань.

 

     Дозвольте довести   до    вас    думку    органу    місцевого самоврядування міста Києва (гадаю, її підтримають і районні ради в місті Києві) про те,  що  законопроект,  запропонований  депутатом Андресюком,  має  бути  прийнятий у першому читанні.  А до другого читання можна внести до нього зміни й доповнення.  Це  думка  всіх депутатів Київської міської ради, а там представлені практично всі політичні сили та партії.

 

     Суть цього  проекту  закону  в  досить   вдалому   врахуванні колізії,  що випливає з Конституції. Оскільки Конституцією в місті Києві передбачені державна адміністрація і місцеве самоврядування, то  треба ці функції поєднати таким чином,  щоб не було двовладдя. До того ж це єдиний із законопроектів,  який може бути  не  тільки проголосований  у цьому залі,  але й підписаний Президентом.  Щодо законопроекту пана  Лавриновича,  то  я  боюсь,  що  він  не  буде проголосований.   А  якщо  й  проголосований,  то  на  нього  буде накладено вето,  яке ми не подолаємо.  Та якщо ми  його  навіть  і подолаємо, то, напевне, буде подання до Конституційного Суду.

 

     Проблема в  тому,  що ми обов'язково повинні найближчим часом вирішити питання законодавчої ситуації в місті  Києві  і  провести вибори цього року чи на початку наступного року.

 

     У місті Києві склалася ситуація,  коли є міська рада, а немає міського голови,  коли рішення,  які  приймають  органи  місцевого самоврядування,  фактично не є легітимні,  бо нікому їх підписати. Тож вам усім подякують кияни, якщо вдасться розв'язати цю колізію.

 

     Тому дозвольте  запросити  всіх,  незалежно  від   політичних поглядів, кому дороге місто Київ і правове врегулювання ситуації в Україні, підтримати законопроект, запропонований паном Андресюком.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З місця депутат Кононов, керівник фракції.

 

     Виходьте на трибуну,  бо ви рідко буваєте,  то не знаєте,  як вмикати.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дорогі колеги! Звертаюся до вас від фракції зелених.  Ми свою роботу починали  в  Київській міській раді,  де була перша фракція зелених ще 1990 року. Тому ми добре знаємо  проблему,  яка  стоїть  перед  містом.  Оскільки  ми підтримали людину,  яку довго тримали в підвішеному стані, дали їй можливість  працювати,  то  треба  надати  таку  саму   можливість працювати і місту, зокрема його голові. Адже наявна ситуація не на нашу користь.  Врешті-решт,  мусимо як законодавці  виконати  свою місію.  Тому  закликаю  вас  від  фракції зелених проголосувати за проект, запропонований паном Андресюком.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий. Будь ласка. І будемо голосувати.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Шановна президіє! Шановні народні депутати! Потреба терміново  прийняти  Закон  про  столицю  України навряд чи в кого викликає сумнів.  Але,  нарощуючи  швидкість,  ризикуємо  втратити якість.  Аби не трапилося такої халепи,  Комітет з питань правової реформи прискіпливо розглянув правові,  насамперед  конституційні, аспекти    обох   запропонованих   проектів.   Висновки   комітету відображені у його рішенні, яке ви отримали сьогодні.

 

     Щодо проектів,  які розглядаються сьогодні в першому  читанні або  мали  б  розглядатися,  то,  як  відомо,  Конституція України містить низку  загальних  принципів  і  конкретних  норм  стосовно правового   статусу  міст  Києва  та  Севастополя.  Перше  ключове питання,  яке  розглянув  комітет,  було  таке:  чи  можуть   бути віднесені  до  особливостей  самоврядування  або  виконавчої влади норми  прямої   дії,   встановлені   Конституцією,   чи   вони   є універсальними?

 

     Комітет одностайно  вирішив,  що ці норми є універсальними та мають поширюватися на Київ у повному обсязі.  Адже Конституція має вищу  юридичну  силу,  ніж  будь-які  закони,  зокрема  й  ті,  що визначають певні особливості для Києва та Севастополя.

 

     Шановні колеги!  Якщо  ми  не  будемо  твердо   дотримуватися конституційних параметрів закону,  то ризикуємо замість закону про самоуправління отримати закон про самоуправство.  Так що  не  дуже поспішаймо в цьому.

 

     Застосувавши всі   конституційні   норми  до  обох  проектів, комітет  відзначив,   що,   на   щастя,   обидва   вони   виконані високопрофесійно,  але,  на біду,  обидва містять певні відхилення від Конституції,  а  тому  потребують  доопрацювання.  Загалом  же проект, внесений Олександром Лавриновичем, по-перше, містить менше таких  відхилень,  а   по-друге,   передбачає   струнку,   прозору конституційну  схему  як для здійснення самоврядування,  так і для діяльності державної виконавчої влади в місті Києві.

 

     Отже, повноцінне  самоврядування   (рада,   міський   голова, сформований  ними  міський уряд або виконавчий орган) і повноцінна міська державна адміністрація як ланка в системі єдиної  державної влади. Ніякого двовладдя. Різні функції, повноваження, що ретельно виписані.

 

     Стосовно іншого проекту,  то він містить дуже багато цінного. У подальшій роботі ми маємо оптимальним чином поєднати ці проекти. Одначе,  враховуючи суттєві відхилення від Конституції, відзначені комітетом (а відзначено ще й не всі відхилення),  все-таки комітет вніс саме той проект.  За браком часу я не можу спинятися на  всіх тих   позиціях.   Комітет   ухвалив  такі  рішення  і  просить  їх підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Прошу підготуватися до голосування.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  про  прийняття   в першому  читанні  проекту  Закону  України  про  столицю України - містогерой  Київ,  внесений   народними   депутатами   Андресюком, Безсмертним, Мокроусовим і підтриманий профільним комітетом.

 

     Будь ласка, голосуємо. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 178.

 

     Оголошується перерва  на 30 хвилин.  Після перерви продовжимо нашу роботу.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.  Будь ласка, висвітіть, хто в нас записався  на  виступи в обговоренні.  Скільки часу відведемо?  10 хвилин достатньо? 15 хвилин. Будь ласка, виставте 15 хвилин.

 

     Депутат Сінько. За ним - депутат Бондаренко.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Виборчий  блок Соціалістичної та Селянської партій. По-перше, дозвольте зауважити таке.  Сьогодні  ми вислухаємо Лавриновича і відповідно до порядку денного можна буде оцінити один та другий законопроекти.

 

     Поставлені запитання і останній виступ нашого колеги свідчать про  те,  що  і  в  тому,  і  в тому проектах є позитивні сторони. Проект,  який ми сьогодні слухали повторно в першому читанні,  має дуже багато зауважень.

 

     Я не  проти того,  щоб столиця мала свій статус і закон.  Але погодьтеся,  що комітет підготувався наспіх.  Я не  хотів  би  тут указувати  на  якісь  антидії.  Але  в  цьому  проекті дуже багато позицій недоопрацьовано та  неузгоджено  і  з  Конституцією,  і  з Законом України про місцеве самоврядування в Україні.

 

     Тому я  вважаю  за  потрібне  зауважити ось що.  Законопроект суперечить статтям 7,  8,  9,  13,  19,  118,  119, 140, 142 і 143 Конституції України, а також статтям: 2, 3, 5, 10, 11, 12, 16, 20, 21,  24, 41, 51, 54, 60, 61, 63, 71, 79 Закону України про місцеве самоврядування в Україні.

 

     То хіба  я хочу,  щоб Верховна Рада прийняла неякісний закон, на основі якого потім би в Києві змінювалася влада, як змінювалася до цього!

 

     Навпаки, я хочу,  щоб ми прийняли закон, який відповідав би і Конституції,  і Закону про місцеве самоврядування в  Україні.  Щоб цей  закон  захищав  інтереси і киян,  і тих,  кому вони доручають владу  в  столиці  України  -  Києві,  а  не  відображав  би  лише президентські примхи.

 

     Тому сьогодні  можна  прийняти перший законопроект за основу, якщо депутати  за  нього  проголосують.  Водночас  треба  доручити комітету   з   урахуванням   позицій  законопроекту,  розробленого Лавриновичем,  доопрацювати цей законопроект, усунути названі мною суперечності, щоб ми змогли його розглянути в другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Мудро!

 

     Депутат Бондаренко.    Будь   ласка.   За   ним   -   депутат Ключковський.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212,  м.Київ). Шановні колеги!  Шановні кияни!  Я  повторно  не  аргументуватиму  потребу прийняти цей закон. Сьогодні вдосталь було сказано про те, що Київ повинен   мати   всенародно   обраного   міського   голову.    Всі усвідомлюють,  що  місто  Київ нічим не гірше від будь-якого міста України і мусить мати повноцінне самоврядування. Всі ми за те, щоб місто мало статус.

 

     Але щоб   усього   цього   досягти,   треба  прийняти  закон. Аналізуючи  аргументи  тих,  які  говорять  про   прийняття,   але голосують або проти, або утримуються, хочу з'ясувати три невеликіх питання.  Кому вигідно,  щоб у Києві  була  напівлегітимна  влада? Внаслідок дій такої влади робитиметься аналіз:  влаштовують ті дії когось чи ні?  Тоді робитимуться висновки:  якщо  дії  влаштовують можновладців,  котрі  керують  країною,  тоді вони будуть визнані, якщо ні - то будуть скасовані.  Очевидно,  треба з'ясувати, звідки йде  імпульс  такого ставлення до цього закону і неприйняття його. Кому вигідно,  щоб Київ втратив лідируючі політичні позиції?  Мені здається, що тут певну роль відіграли політичні регіональні еліти, які не хочуть,  щоб Київ домінував у країні,  щоб і далі тут  були клани,  котрі  приходять  сюди  з провінції та створюють величезні піраміди.

 

     Хто ще донедавна  через  Європу  домагався  самоврядування  в Києві,  а  тепер керує діями цілої фракції,  котра фактично блокує голосування будь-якого проекту? Тобто ставиться питання про те, що вибори  міського  голови  в Києві не треба проводити аж до виборів Президента.  Але  ще  недавно  шановний  пан  Леонід  Косаківський домагався  через Європу негайного обрання в Києві міського голови. Маю таке враження, що він хоче залишитися в історії єдиним обраним у Києві головою.

 

     Коли проаналізувати згадані мотиви,  то постає запитання:  чи не  діє  хтось  лицемірно  в  цьому  залі,  проголошуючи  одне,  а конкретно голосуючи за інше?

 

     Пропоную проаналізувати   це   все  і  з'ясувати,  чому  коли подається один проект,  виникають ще один або два?  Для  того  щоб поліпшити справу?  То можна внести пропозиції до одного, базового, а не творити інших альтернатив, щоб зволікати зі справою. Не варто шукати  кращий варіант від кращого,  адже такий безперервний пошук призведе до того, що ми не матимемо жодного варіанта.

 

     Пропоную прийняти проект закону в  першому  читанні  (маю  на увазі внесений депутатом Андресюком і групою депутатів, під яким є й мій підпис),  а потім його поліпшувати,  врахувавши пропозиції і пана Сінька, і мої на 15 сторінках.

 

     І треба  проголосувати  поіменно,  щоб ми усвідомлювали,  хто хоче закону для Києва,  а хто не хоче.  Там буде висвітлено дії  і фракцій, і окремих депутатів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський. За ним - депутат Райковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Достойна президіє! Шановні колеги депутати! Питання про статус міста Києва має два боки. Ми свідки того, як вони тісно поєднані.  Дуже часто,  використовуючи аргументи правові (це  один бік), ми переслідуємо цілі політичні (а це зовсім інший бік). Тому пропоную їх розділити та розглянути окремо політичний  і  правовий бік даного питання.

 

     Стосовно правової   точки   зору.   Стаття   118  Конституції засвідчує наявність державної адміністрації в  місті  Києві,  а  в частині  другій  цієї  статті  йдеться  про особливості здійснення виконавчої влади, що мають встановлюватися окремим законом.

 

     Аналогічне віднесення  до  окремого  закону  про  особливості здійснення  місцевого самоврядування в Києві містить і стаття 140, частина друга.  Тож коли йдеться про те,  що принципи,  записані в Конституції,  повинні  поширюватися  і  на  Київ,  то вони повинні поширюватися в повному обсязі, зокрема в пунктах, де визначено, що особливості  як  виконавчої  влади,  так  і  самоврядування  мають визначатися окремим законом.  А  це  означає,  що  ці  особливості повинні бути.

 

     Отже, Конституція   вимагає   наявності   самоврядування   та державних адміністрацій у місті Києві.  Але Конституція не вимагає прямим  текстом ні адміністрації у районах,  ні призначення голови Президентом.  Такі норми є лише в пропозиціях Президента до Закону про  місцеві державні адміністрації.  До речі,  звертаю увагу,  що стаття 143 Конституції  допускає  надання  органам  самоврядування окремих  повноважень  виконавчої влади.  Ось це й визначає правові віхи,  між якими ми повинні пройти, коли хочемо прийняти закон про Київ.  Відсутність  закону  відкриває  можливості  для політичного волюнтаризму в столиці.

 

     І є зовнішній аспект,  пов'язаний із членством України в Раді Європи.  Йдеться  про  відсутність  у  Києві  виборного  голови  і неможливість здійснення виконавчої влади Київською радою.

 

     Однак звертаю  увагу,   що   Європейська   хартія   місцевого самоврядування   не   говорить,   що  виконавчий  орган  має  бути сформований самою радою.  Він може  бути  сформований  і  виборним головою.  Коли всі ці речі зібрати разом, то доходимо висновку, що можливі два варіанти:  або в Києві  діють  паралельно  виконком  і адміністрація,  або  єдиний  орган,  який  їх  поєднує.  В першому випадку  ми  повинні  взяти  за   основу   законопроект   депутата Лавриновича, у другому - Андресюка. Мені здається, що законопроект депутата  Андресюка  вдало  проходить  між  рифами,  встановленими Конституцією. Пропоную його підтримати в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат  Райковський.  За  ним  -  депутат Федорин.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Мы вынуждены повторно  рассматривать  Закон  о  столице Украины - городе-герое Киеве. Труд, вложенный народными депутатами тринадцатого созыва на разработку и принятие  этого  документа,  к сожалению, пропал даром.

 

     Президент не подписал его, пытаясь любыми путями узурпировать власть в городе Киеве в лице местных государственных администраций и  не  дать  развития  местному самоуправлению,  управлению города жителями, которые в нем живут и создают материальные блага.

 

     Мы, коммунисты,  отстаиваем  народовластие,  власть,  которая избирается народом, подконтрольна и подотчетна народу, действует в его интересах и в рамках законов,  и несет ответственность за свои действия и бездействие.

 

     Согласно действующей  Конституции  местное  самоуправление  в городе Киеве должно регулироваться отдельным  законом.  Оно  имеет свои  отличительные  функции  от установленных действующим Законом Украины о местном самоуправлении. В чем мы видим эти отличия?

 

     Во-первых, в соответствии с  законом  вся  полнота  власти  в городе   должна   принадлежать   местному  самоуправлению  в  лице Киевского городского совета и его исполнительных органов,  которые избираются всеми гражданами города Киева.

 

     Во-вторых, целесообразно    вместо    районных    в    городе государственных администраций создать советы,  которые  избирались бы  жителями  районов,  были  бы  им  подконтрольны и подотчетны и решали вопросы местного значения.

 

     В-третьих, городской совет  должен  полностью  контролировать городской бюджет, коммунальную собственность и землю.

 

     И в-четвертых, следует сохранить столице статус города-героя.

 

     Если бы сегодня была в Киеве такая власть,  то, наверное, нам не  пришлось  бы  создавать  следственную  комиссию  по   проверке использования денег на развернутое строительство дорог и тротуаров в  городе  Киеве.  Все  это  происходит  тогда,  когда  в   стране экономический  кризис,  а  люди  месяцами  не  получают  пенсии  и зароботную  плату.  Но  зато  администрация  столицы,  никого   не спрашивая  и  не  неся за это ответственности,  тратит миллионы на ремонты.

 

     Да, в Киеве  должна  быть  государственная  администрация  на уровне города.  Но в районах города она ликвидируется.  Необходимо иметь  только  надзорные  функции  по  соблюдению  Конституции   и законов, а также контроль за выполнением государственных программ, управлением государственной собственностью и тому подобным.

 

     Мы считаем,  что со временем  такими  функциями  должны  быть наделены  областные и районные государственные администрации.  Всю полноту власти надо отдать на местах народу,  чтобы он  формировал свои  представительские  органы  власти  -  советы  и  через своих представителей, депутатов, участвовал в управлении и решении своих жизненных интересов на своей территории.

 

     Сегодня администрация  занимается не решением государственных задач и  выполнением  своих  функций,  а  политической  работой  - создает   организации   Народнодемократической   партии,  как  это происходит в Харьковской и других областях Украины.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Федорин.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Фракция коммунистов считает, что ни один из этих  законопроектов  нельзя принимать в первом чтении,  поскольку законопроект  депутата  Андресюка   противоречит   Конституции   и передает  всю  полноту  власти  государственным администрациям,  а проект  депутата  Лавриновича  расписан  хорошо,  но   ликвидирует органы...

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка. Про тротуари більше говоримо, ніж про проект закону.

 

     Будь ласка, депутате Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Народного  руху України.  Шановні колеги!  Роль столиці в державі  дуже  важко  переоцінити,  бо  тут  зосереджено  й  увесь інтелектуальний,  культурний та індустріальний потенціал нації.  І тому врегулювання законодавчих відносин у місті Києві - то вже  не просто  нагальна потреба,  а фактично необхідність виживання нашої держави (можна сказати навіть  так,  гіперболізуючи  це  поняття). Закон для столиці Києва абсолютно необхідний.

 

     Багато із вас тут кияни, а хто не киянин, також читав пресу і знає,  скільки  вже  років  не  врегульовано  відносини  голови  і Київради,  чи міста,  чи як там назвати.  Ми знаємо, що між містом Києвом та Київрадою постійні  колізії,  постійні  якісь  між  ними конфлікти,  які  часто  переростають  у  якісь судові процеси і ще щось. Усьому цьому має бути покладено край.

 

     Столиця повинна мати  той  закон,  яким  регулюються  вся  її життєдіяльність та відносини Київради,  її законно обраного голови з громадськістю міста.

 

     Тепер щодо тих законопроектів,  які внесено. На мою думку, не так  важливо,  який  проект ми повинні прийняти в першому читанні. Маємо прийняти закон, який би регулював оці відносини.

 

     Але, оскільки ми сьогодні розглядаємо законопроекти в першому читанні,  то  маємо зараз розглядати саме той,  який внесено паном Андресюком.  Повинні зробити великі зауваження,  бо не все в цьому законопроекті зроблено так,  як би хотілося.  Там дещо,  звичайно, треба  підкоригувати,  зокрема  відносини   голови   і   Київради, процедуру  зняття  голови  Київради  (рішенням  суду  чи  в  інший спосіб).  Усі ці питання треба обов'язково  розглянути  в  другому читанні.

 

     Але, безсумнівно, що зараз треба підтримати цей законопроект, прийняти його в першому читанні,  а після того  серйозно  над  ним попрацювати.

 

     Фракція Народного  руху  України в Київраді становить значний відсоток.  І вона просить вас,  шановних депутатів, підтримати цей законопроект  у  першому  читанні та серйозно його доопрацювати до другого читання.  Свої зауваження фракція Київради через депутатів

- членів Народного руху обов'язково запропонує.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  я прошу вас усіх зрозуміти,  що не можемо ми п'ять років підряд вносити,  розглядати законопроект і не приймати його.  Не можемо. Домагаємось, чи треба тротуари, чи не треба. І в Києві, і в Тернополі, й у Львові, і в Луганську... Інша справа, що в одному місті є така можливість, в інших сьогодні немає.

 

     І нам  потрібно,  щоб  усі  області та обласні центри не були дотаційними. Треба домогтися, щоб усі підприємства працювали, а не просто  закликати один одного і нічого конкретного не робити.  Нам потрібно,  щоб столиця мала свій статус, закон. Щоб ми в грудні чи наприкінці грудня провели вибори на конституційних засадах.

 

     Комітет до  вас  звертається,  депутати  звертаються  і  я як Голова Верховної  Ради:  давайте  приймемо  у  першому  читанні  і доопрацюємо  на  стадіях  другого  й третього читань,  максимально врахувавши всі зауваження.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні законопроект депутата Андресюка,  підтриманий профільним комітетом (Шум у залі). Прошу не вигукувати.

 

     "За" - 180.

 

     Хто за те, щоб голосувати поіменно. От ви кричите проти. Чому проти? Я вам надам слово, а ви розкажіть, чому проти.

 

     "За" - 138.

 

     Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 175.

 

     Будь ласка,  висвітіть  за фракціями.  Комуністи - 10 із 113; НДП - 46 із 56; НРУ - 39 із 47; "Громада" - 1 із 32 (і радіють, бо дуже  допомогли);  зелені  -  18 із 20;  соціалісти - 7 із 18 (теж "уболівають" за столицю);  "Незалежні" - 7 із 13;  СДПУ(о) - 16 із 18; селяни - 6 із 11 (незрозуміло); прогресивні соціалісти - 11 із 14; позафракційні - 14 із 16.

 

     Шановні колеги,  не потрібно сміятися, бо ми з себе сміємося. Всі тут ходимо,  живемо,  працюємо, квартири вимагаємо і не хочемо дати закон,  щоб працювали і адміністрація, і всі структури згідно з  ним.  Мені  незрозуміло,  чому  фракція  комуністів блокує,  не голосує (Шум у залі). А як квартири звільняти, то досі ніхто заяви не подав на звільнення квартир.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка. За ним - депутат Кірімов. А тоді я надам слово голові держадміністрації міста Києва.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народно-демократичної партії. Шановні колеги! Звертаюся насамперед до членів фракцій комуністів і "Громади",  які завалили  прийняття закону і залишили Київ у правовому полі,  яке, фактично, відсутнє, і тому твориться те,  що на сьогодні маємо в Києві.  У нас  багато претензій  до проекту закону,  внесеного депутатом Андресюком.  Ми внесли свій проект,  котрий відрізняється від нього. Але голосуємо за  той,  оскільки краще мати гірший закон,  ніж не мати ніякого і дозволити творити в Києві все, кому що заманеться.

 

     Ще раз наголошую:  руками комуністів і "Громади" ми  залишили питання Києва неврегульованим.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.  За ним - депутат Черненко.  Кірімов відсутній? Депутате Черненко, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты,  уважаемый  Председатель.  Я человек с Донбасса,  но мне абсолютно не безразлична ситуация в Киеве.  Уважаемые товарищи, мы не можем идти на поводу у определенной политической силы.  Но если в чем-то кого-то не  устраивает  законопроект,  выйдите  и  честно скажите или внесите свои предложения.

 

     Александр Николаевич,  я  вам  даже так скажу:  кто голосовал против - выселить их на сто первый километр.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутате  Степура,  будь  ласка.  За  ним  -  депутат Попеску.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Я хочу звернути увагу тих,  хто дорікає зараз комуністам,  що вони не голосують  за  цей законопроект, справді дуже потрібний Києву. Верховна Рада прийняла Закон  про  столицю  України  -  місто-герой  Київ.  Президент  не підписав.  Чому ми всі гріхи тепер на себе маємо брати? Чому це ми повинні вважати,  що нам не потрібний закон? А може, Президенту не потрібний цей закон,  бо він наклав на нього вето?  Може,  давайте тоді покажемо,  що  нам  цей  закон  потрібний  і  подолаємо  вето Президента на цей закон? Та й будемо мати...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних   відносин   (виборчий   округ   204,  Чернівецька область). Фракція Соціалдемократичної партії (об'єднаної). Шановні колеги!  Ми  б  зрозуміли  тих,  які  голосують  проти,  якби вони представили свій законопроект.  Оскільки такого проекту немає,  ми пропонуємо прийняти в першому читанні законопроект, запропонований колегою Андресюком,  подати його до профільного Комітету з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад і всі пропозиції,  які надійдуть від фракцій (там  є  представники всіх фракцій), взяти до уваги, а потім прийняти у другому читанні.

 

     Я пропоную ще раз повернутися і проголосувати за це.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Чиж.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська    область).   Християнськодемократична   партія України.  Олександре Миколайовичу! Я вас прошу як Голову Верховної Ради запросити тих депутатів,  які поза сесійною залою - в буфеті, в кулуарах.  Я думаю, що вони зараз прийдуть і проголосують за цей законопроект. А те все слушне, що є в проекті депутата Лавриновича (там є дуже  багато  слушних  моментів),  може  бути  враховано  в процесі доопрацювання. Я закликаю підтримати проект Андресюка.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Чорновіл.

 

     ЧИЖ І.С.  Фракція соціалістів і селян ("Лівий центр"). Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Шановні  колеги!  Є  певна   технологія проходження  законів  у  Верховній  Раді,  і  як  би  ми  довго не переносили законопроект на повторне перше читання,  так чи  інакше він  не  стане  законом,  доки  ми  не візьмемо якийсь документ за основу і не доопрацюємо його,  враховуючи слушні  положення  інших законопроектів і слушні пропозиції, які подали народні депутати, в тому числі Василь Данилович Сінько - член нашої фракції.

 

     Тому ми пропонуємо взяти за основу проект депутата Андресюка, звернутися  до  норм,  які є частиною права України,  маю на увазі норми Європейської хартії про місцеве самоврядування,  і розробити законопроект,  який  відповідав  би  всім  нормам права - і нашого внутрішнього, і європейського.

 

     Тому ми просимо підтримати в першому читанні проект Андресюка з  відповідними дорученнями щодо приведення його у відповідність з цими нормами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутати Чорновіл, Єльяшкевич.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Бувають  випадки,  шановні  колеги,  коли  думки  Руху і соціалістів збігаються.  Зрідка,  але буває.  Я повністю згоден  з тим,  що  сказав  Чиж.  Хочу  додатково ще аргумент навести.  Отут фігурують посилання на Президента...  Це якраз той момент,  коли у Президента з комуністами однакові інтереси. Президентові хочеться, щоб і надалі в Києві не було самоврядування,  а він  робитиме,  що захоче.  А  комуністам  це  на  руку,  бо  вони  діють  за відомим принципом:  "Чим гірше - тим краще".  Нехай буде хаос,  може,  він допоможе на майбутніх виборах чи ще денебудь.

 

     Я думаю,  що  абсолютно  розумно  Чиж  пропонує.  Треба взяти проект Андресюка за основу,  а потім вибрати з проекту Лавриновича та з інших проектів те,  що стосується районів і таке інше. Справа навіть не в тому, що Президент там щось хоче, ми самі його загнали в  цю колізію.  Адже ми в Конституції заклали оцю колізію,  що є і самоврядування,  і адміністрація.  І якщо ми створимо дві влади  в Києві,  це  що:  вічно  баранчики  будуть стукатися лобами?  Треба прийняти концепцію Андресюка,  а потім наповнити  змістом  проекту Лавриновича  та інших.  Це ж абсолютно зрозуміло.  Що ж ми робимо? Чому ми тягнемо?

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Єльяшкевич і голосуємо. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Те, кто голосует сейчас за принятие законопроекта в первом чтении,  на самом деле не хотят  принятия  закона.  Почему?  Потому  что  есть закон,  принятый  Верховной  Радой  прошлого  созыва,  на  который Президент наложил вето.  Если мы хотим как  можно  скорее  принять закон, пусть комитет внесет некоторые изменения в этот закон, и мы его примем.  Все процедуры первого и второго  чтения  уже  прошли. Если  мы  хотим  замедлить этот процесс,  то тогда давайте слушать нашего  председательствующего  и  тех,  кто  говорит,   что   надо принимать   какие-то   проекты  в  первом  чтении.  Но  даже  если рассматривать проекты,  то лично я,  как и большинство моих коллег по фракции, хотел бы проголосовать за проект депутата Лавриновича. К сожалению, председательствующий не дал ему возможность выступить с содокладом,  как это было записано в повестке дня, грубо нарушив Регламент,  и поэтому мы не можем сейчас  проголосовать  в  первом чтении этот проект.

 

     Поэтому, Александр   Николаевич,  правильно  было  бы,  чтобы комитет рассмотрел закон,  на который Президент наложил вето, внес к  нему свои замечания,  и тогда мы быстро примем решение по этому закону, и он будет действовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається Омельченку Олександру Олександровичу,  голові Київської міської державної адміністрації. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО О.О.,    голова    Київської   міської   державної адміністрації.  Добрий день, шановні депутати! Я вперше виступаю в цьому залі з цієї трибуни.

 

     Шановна президіє!  Шановні  депутати!  Місто  Київ працює три роки в неправовому полі.  Ви добре знаєте, що в 1996-1997 роках не працювала  рада,  тобто  вона  працювала  без голови,  за два роки прийняла понад 300 рішень,  які потім  були  оскаржені  і  визнані нелегітимними.   На  1996  і  1997  роки  бюджет  міста  Києва  не затверджувався, бо він затверджується на сесіях, і звітів не було.

 

     На 1998 рік був  прийнятий  бюджет,  він  виконується.  За  9 місяців цього року в місті Києві є показники, як по промисловості, так і по виробництву,  по всіх  напрямах  бюджетплану  соціального розвитку.  У місті Києві своєчасно виплачуються пенсії,  надаються пільги   інвалідам   війни,   одиноким   матерям,    багатодітним, виплачується  заробітна  плата в бюджетній сфері,  і місто разом з вами живе й працює.

 

     29 березня населення міста обрало 75  депутатів  у  Київраду, вибори  міського голови не відбулися,  оскільки не було закону про місто  Київ  як  столицю.  Вже  7   місяців   працюють   депутати, проводяться сесії, прийнято понад 130 рішень, які стосуються життя в місті Києві,  його  адміністративних,  економічних,  політичних, комунальних питань і проблем.

 

     Таким чином,  у  мене  є таке звернення і прохання до фракцій двох політичних партій - Комуністичної партії і партії  "Громада". Що  вас  не  влаштовує  сьогодні  в  місті Києві?  Який соціальний захист?  Яку ви бачите  соціальну  несправедливість  стосовно  630 (точно - 629) тисяч пенсіонерів,  в тому числі 219 тисяч інвалідів дитинства,  виробництва,  Чорнобиля,  Великої  Вітчизняної  війни? Якого немає соціального захисту чи соціальної справедливості, що є у ваших програмах? (Шум у залі).

 

     Вибачте, але я вулицями ходжу набагато більше, ніж ви їздите. Тому я прошу і звертаюся до фракцій комуністів і "Громади":  кияни чекають прийняття Закону про столицю України - місто  Київ.  Місто Київ  несе  сьогодні  найбільше бюджетне навантаження в Україні на одну душу населення.  У Києві діють  і  Адміністрація  Президента, Верховна Рада,  Кабінет Міністрів,  72 посольства,  консульства та представництва акредитованих в Україні держав. Тому я втретє прошу ці  дві  фракції  бути  об'єктивними  і  прийняти  проект закону в першому читанні для того, щоб відкрити йому шлях. Бо перше читання

-  це ще не закон,  це лише перший крок.  Прошу до другого читання всі зауваження,  які надійдуть від депутатів,  фракцій і комітетів опрацювати і погодити як у юридичному,  так і в політичному плані, вийти  на  друге  рішення  (скільки  там  за  Регламентом  на   це відводиться), і через 10 днів прийняти закон для міста Києва.

 

     Завершується бюджетний  1998 рік.  Проект бюджету на 1999 рік є. Він повинен бути затверджений у встановленому порядку. Я думаю, що  депутати  мене  зрозуміють.  Якщо не зрозуміють,  ну,  тоді ми вважатимемо,  що Київська міська рада,  75 депутатів,  обраних від населення  у  2  мільйони  700 тисяч,  з яких право обирати мали 1 мільйон 700 тисяч,  мають винести своє  рішення.  Київська  міська рада  вправі  винести  рішення,  тому  що  ми  працюємо  в  умовах відсутності закону про місто Київ. Тобто винесемо рішення, що Київ виконує  столичні  функції,  функції  обласного  центру  і функції звичайного міста як місця проживання киян.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, одну хвилинку.

 

     Ну, не переживайте  більше,  ніж  переживають  кияни  (Шум  у залі).  Не  ми  з  вами.  Ми  тут  тимчасові люди,  а тут живе три мільйони киян.

 

     Вносилася пропозиція про подолання вето.  Я ставлю це питання

-  про  подолання  вето  Президента  на  закон,  який був внесений раніше,  на голосування.  Не шуміть,  голосуємо,  будь  ласка.  Ви дивуєте всіх людей своєю нікому не потрібною принциповістю.

 

     "За" - 294.

 

     Я ставлю   на  голосування  законопроект,  внесений  народним депутатом Андресюком і  групою  народних  депутатів.  Голосуємо  у звичайному режимі про прийняття в першому читанні.

 

     "За" - 177.

 

     Хто за те,  щоб у поіменному режимі, будь ласка (Шум у залі). І один і другий будемо голосувати.  Я прошу,  не шуміть. Ну що ви, як на полі десь. Голосуємо.

 

     "За" - 260.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі пропозицію про подолання вето.

 

     "За" - 231.

 

     Ну, не кричіть. Де ви виховувалися, не розумію.

 

     По фракціях: комуністи - проголосували 115 "за" із 119;  НДП - 10 із 52;  НРУ- 6 із 42; "Громада" - 28 із 35;  фракція зелених - 2 із 19; соціалісти - 17 із 18; "Незалежні"

- 9 із 12;  соціал-демократи -  10  із  17;  селяни  -  9  із  11; прогресивні соціалісти - 14 із 14; позафракційні - 11 із 17.

 

     Я ставлю  на  поіменне голосування пропозицію про прийняття в першому  читанні  проекту  закону,  внесеного  народним  депутатом Андресюком і групою народних депутатів. У поіменному режимі!

 

     "За" - 186.

 

     По фракціях,  будь ласка: комуністи - проголосували 5 "за" із 113;  НДП - 51 із 55; НРУ - 40 із 48; "Громада" - 5 із 29; фракція зелених - 19 із 20;  соціалісти - 1 із 18; "Незалежні" - 10 із 12; СДПУ(о) - 18  із  20;  селяни  -  9  із  11;  ПСПУ  -  13  із  14; позафракційні - 15 із 17 (Шум у залі).

 

     Я ставлю  на  голосування  у звичайному режимі пропозицію про подолання вето,  перше,  і друге (у звичайному режимі)  -  проект, внесений   народним   депутатом   Андресюком   і  групою  народних депутатів, підтриманий профільним комітетом.

 

     Голосуємо у звичайному режимі за подолання вето.

 

     "За" - 255.

 

     Я ставлю на голосування у звичайному режимі проект,  внесений народним депутатом Андресюком і підтриманий профільним комітетом.

 

     "За" - 180.

 

     180. Так  що  ми  хочемо?  Будь  ласка,  депутате Ємець.  Ну, давайте приймемо закон у першому читанні!

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Фракція Народнодемократичної партії.  Я хотів  би сказати  з мотивів голосування фракції щодо питання подолання вето Президента.

 

     Досить давно розглядався цей закон, багато депутатів зараз не пам'ятають ні суті закону,  ні в чому полягає суть зауважень. Тому є пропозиція зробити перерву,  дати фракціям можливість подивитися і  зауваження,  і  сам  закон  і після цього тоді свідомо провести голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, одну хвилинку, одну хвилинку.

 

     По-перше я нагадаю,  що зауважень до  того  закону,  на  який накладено  вето,  не  було.  По-друге,  ми доопрацьовували разом з вами,  і думаю, що вийшли на такий варіант, який заслуговує на те, щоб його прийняти за основу,  тобто в першому читанні,  дати змогу доопрацювати і внести на друге, третє читання. Але дати можливість столиці працювати.  Усі ходять по Хрещатику, ухають, ахають і весь час критикують Хрещатик.  От якби  там  був  порепаний  і  вибитий асфальт,  тоді б усі раділи.  Не потрібно так,  як "везде".  Треба господарювати так, як у Києві господарюють.

 

     Я прошу керівників фракцій, голів комітетів, порадьтеся, будь ласка, протягом великої перерви, яка в нас буде з 14 до 16 години. І  о  16  годині  ми  повернемося  і  поставимо  це   питання   на голосування.

 

     А зараз  переходимо  до  розгляду  наступного  питання  - про обрання членів Вищої ради юстиції.  Ми на засіданні Погоджувальної ради  домовлялися  з  керівниками  фракцій,  що  нам  потрібно від Верховної Ради дообрати трьох членів до  Вищої  ради  юстиції.  Ми просили  дати  три  погоджені  кандидатури.  На  сьогодні дали вже дев'ять  кандидатур.  Вважаю,  що   не   потрібно   витрачати   на обговорення  кожної з дев'яти кандидатур по півгодини,  а потім не прийняти рішення.  Я просив би,  щоб керівники  фракцій  разом  із заступником  Голови  Медведчуком  порадились  і  запропонували три кандидатури, щоб завтра ми їх розглянули і затвердили.

 

     ----------

 

     А зараз переходимо до розгляду проекту  Закону  про  внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  збір  на обов'язкове державне   пенсійне   страхування.   Доповідає   Варбанець    Іван Михайлович,  секретар Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

 

     Будь ласка.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!   Шановні   народні   депутати!  Комітет  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів  вносить  на  ваш  розгляд  у другому   читанні  проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Закону  України  про  збір  на  обов'язкове  державне пенсійне  страхування,  який  у  першому  читанні було прийнято 29 вересня,  зазначений проект доопрацьовано з урахуванням пропозицій народних  депутатів України відповідно до постанови Верховної Ради України від 29 вересня.

 

     Під час доопрацювання законопроекту  до  другого  читання  до комітету  надійшло  36  пропозицій народних депутатів і комітетів, переважну  більшість  яких  враховано  повністю,  деякі  частково, відхилено лише дві пропозиції.  Вам роздано порівняльну таблицю до даного  законопроекту.  Тому,  якщо  немає  запитань,  я  пропоную перейти до постатейного голосування.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Майже  всі  пропозиції,  які  було внесено до другого читання, враховано (Шум у залі).

 

     Є депутати Алексєєв  і  Лавринович?  Будь  ласка,  слово  має депутат Лавринович, автор поправки 13.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Моя поправка зводиться до того, щоб додатково не  збільшувати  навантаження  на   фонд   оплати   праці   і   не запроваджувати  додатковий  податок до пенсійного фонду,  оскільки наслідок може бути точно такий  же,  як  після  збільшення  ставки акцизного збору на горілчані вироби, що не дало збільшення доходів бюджету. Ми можемо мати абсолютно зворотний ефект: ті, хто працює, втрачатимуть,  і ті, хто отримує пенсію, також не матимуть більше, тобто не буде збільшення надходжень до пенсійного фонду.

 

     Тому я просив би врахувати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  поправку,  внесену  народним депутатом   Лавриновичем,   вона   на   сторінці  5.  Будь  ласка, підтримайте. Комітет також погоджується.

 

     "За" - 186.

 

     Не набирає голосів.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.   Олександре   Миколайовичу,   комітет   двічі розглядав поправку депутатів Лавриновича і Алексєєва.

 

     ГОЛОВА. Ну все, вона не набрала голосів.

 

     Ще раз слово депутату Лавриновичу? Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Моя  поправка  27 не менш суттєва,  можливо, навіть найболючіша.  Справа  в  тому,  що  на  сьогодні  найбільша заборгованість  із  пенсій  у  сільських районах.  Ті заходи,  які запропоновано в цьому законопроекті,  передбачені  для  наповнення пенсійних фондів виключно міст.  Таким чином,  сільські пенсіонери взагалі не отримають нічого від прийняття цього закону.

 

     Тому я дуже просив би прийняти поправку 27, відповідно до якої додаткові збори і відрахування від торгівлі ювелірними виробами із золота,  автомобілями і від  обміну  валюти надходитимуть до обласних пенсійних фондів,  перерозподілятимуться і використовуватимуться для вирівнювання  пенсійного  забезпечення районів і міст. Прошу всіх підтримати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Підтримаємо,    будь    ласка.   Голосуємо.   Комітет підтримує, я так розумію?

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.  Ні,  позиція комітету - в державний Пенсійний фонд.

 

     "За" - 159.

 

     ГОЛОВА. Не набирає голосів.

 

     Ще є зауваження? Депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  У  поправці  12 Комітету з питань національної безпеки і оборони ми пропонували залишити без змін пункт 4  статті 4 Закону про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, бо збільшення ставки збору значно  зменшує  реальну  заробітну  плату працюючих громадян.  У таблиці написано: "Враховано частково", - а фактично зовсім не враховано.  За законом, із заробітної плати (73 карбованців) беруть 1 процент внесків до пенсійного фонду,  а якщо зарплата більша - 2 проценти.  Ми пропонуємо  відштовхуватися  від заробітної плати хоча б 150 гривень, тобто якщо зарплата перевищує 150 - тоді вже 2 проценти. От тоді поправку було б враховано.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю поправку,  прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М. Так, можна підтримати.

 

     "За" - 191.

 

     ГОЛОВА. 154 депутати не голосують.  Проголосуйте або так, або інакше. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.  Шановні народні депутати!  Комітет вважає, що цю поправку можна підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 201.

 

     Я прошу  проголосувати  цей  законопроект у другому читанні в цілому з поправкою, яку вніс депутат Сінченко.

 

     "За" - 212.

 

     Я ставлю на голосування проект закону,  внесений  в  редакції комітету, у другому читанні без поправок. Будь ласка.

 

     ВАРБАНЕЦЬ I.М. Прохання підтримати.

 

     "За" - 190.

 

     ГОЛОВА. Та  людей  достатньо.  Я  прошу,  проголосуйте,  будь ласка, у цілому в другому читанні.

 

     ВАРБАНЕЦЬ I.М. Шановні колеги! Ви знаєте, яке зараз становище в пенсійному фонді,  знаєте,  яка велика в нас заборгованість.  Ви знаєте,  яке значення надається цьому закону.  Ми його  в  першому читанні  прийняли.  Комітет  доопрацював.  Тому незрозуміло,  чому зараз ви його не підтримуєте. Прохання проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Терьохіну,  за ним - депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні депутати!  Справа в тому,  що Комітет з питань фінансів розглядав ті положення,  які  стосуються комітету  -  оподаткування  операцій  з  продажу  валюти.  І в тій редакції,  шановний Олександре Миколайовичу,  як виписано в  цьому законопроекті, абсолютно не зрозуміло хто є платником податку, яка база для оподаткування і чи не призведе це до такого,  як  було  в Росії в минулому році,  коли ввели такий самий збір 1 відсоток,  а через два тижні  в  2  рази  зменшився  легальний  продаж  валюти, міняйли почали працювати.

 

     Тому у  нас  немає  жодних  заперечень з приводу автомобілів, золота.  Але дуже небезпечно зараз накладати податки на операції з грошима,  тим  паче  ви  знаєте:  міліція  вже  73 тисячі випадків порушення валютного законодавства за період кризи викрила. А ми ще більше заганяємо в тінь ці операції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция коммунистов. Можно было бы согласиться с Терехиным при одном условии  -  что  у  нас  нормально  работают правоохранительные органы.  Пусть органы и занимаются тем,  чем им положено заниматься. Тем более, что штата там достаточно.

 

     Я вношу    другое    предложение,    Александр    Николаевич. Проголосовать сейчас в поименном режиме с поправкой,  которую внес мой коллега депутат Синченко,  потому что,  если мы не внесем  эту поправку,   основная   тяжесть   уплаты   2   процентов  ляжет  на малообеспеченные слои населения.  Мы защитим хотя  бы  тех  людей, которые   получают   сегодня   среднюю  заработную  плату.  А  она определяется  статистически,  и   она   может   меняться,   расти, уменьшаться.  И все,  все нормально.  Мы привязываемся не просто к какой-то эфемерной цифре, мы привязываемся к оптимальной...

 

     И другой момент. Вы обратите внимание, что произошло сейчас в зале после того, когда Омельченко вышел. Это что....

 

     ГОЛОВА. Говоріть по темі, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Я  прошу  поставить на голосование в поименном режиме.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  тут звинувачують один одного... Коли сьогодні ми обирали голову Фонду держмайна, то всі кинулися, як на амбразуру,  щоб показати себе,  коли розглядали  законопроект  про столицю  України  -  те саме.  Ми ж прийшли працювати в зал,  а не газети читати. А потім один одного звинувачують!

 

     Я просив би вас, шановні друзі, давайте приймемо законопроект у другому читанні з тими поправками,  які враховані після розгляду його в першому читанні: дві поправки, які вніс депутат Лавринович, і поправка, яку вніс депутат Сінченко. Я просив би, давайте з цими поправками проголосуємо в цілому  в  другому  читанні.  Ставлю  на голосування. Прошу підтримати.

 

     ВАРБАНЕЦЬ I.М. Комітет просить підтримати з поправками.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,   переходимо   до   розгляду   за  скороченою процедурою питань, які визначені порядком денним.

 

     Розглядається питання про  звіт  головного  редактора  газети "Голос України" Правденка Сергія Макаровича. Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.,  головний  редактор  газети  "Голос  України" (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Уперше за  останні  п'ять  років  я  маю  честь доповідати вам про газету Верховної Ради "Голос України".

 

     Мушу сказати,  що  сама  ідея створення парламентської газети народилася  в  1990  році,  коли  вперше  були  проведені   вибори керівника газети на альтернативній основі.  Ідея створення газети, зазначу  скромно,  належала  мені.  Її  схвалив  тодішній   Голова Верховної Ради Володимир Антонович Івашко - прекрасна була людина, яка розуміла ці речі. Потім мені було довірено набрати кадри.

 

     На початку   існування   газети   була    помітна    надмірна заполітизованість тих чи інших журналістів, тобто виявлялися певні симпатії до певних політичних  сил,  скажемо  так.  Але  поступово кадри  стабілізувалися,  люди  прекрасно  зрозуміли,  що як апарат Верховної Ради,  так і журналісти газети мають ставитися  до  всіх політичних  сил абсолютно однаково,  допомагати народним депутатам представляти в газеті різні політичні думки,  себе як  носіїв  цих думок і до всіх ставитися однаково уважно.

 

     Сьогодні можу сказати (нехай теж це не прозвучить нескромно), що я маю честь  працювати  з  кращими  журналістами  України,  які зібралися в редакції газети "Голос України". Чому я так кажу? Якщо в кожній редакції зазвичай є три-чотири провідних  журналісти  (як правило, вони задають тон у виданні), то в нашій газеті (я можу із задоволенням назвати для радіослухачів) є такі відомі  журналісти, як  Людмила Коханець,  Віталій Жежера,  Анатолій Горлов,  Світлана Писаренко,  Ліна Кущ,  Олександр Білик,  Леонід Бровченко,  Оксана Теленчі,    Віталій    Абліцов,   Микола   Нечипоренко,   Анатолій Марциновський,  Надія  Бедричук,  Анатолій  Солонський,  Володимир Краснодемський і багато інших.

 

     Думаю, що  ви  всі  і  наші читачі добре знаєте їх імена і їх публікації. Я тільки зазначу, що керувати таким творчим колективом зовсім непросто. Проте сьогодні я не боюся залишати редакцію ні на кілька днів,  ні на період відпустки, бо знаю, що перший заступник головного   редактора   Анатолій   Горлов  ніколи  не  підпише  ні сумнівного матеріалу, ні сумнівного фінансового документа. У нашій редакції це виключено, що й довели численні належні перевірки.

 

     Я дотримуюся  думки,  що  свобода  слова  - над усе!  Знаєте, американці це засвоїли ще в XVIII столітті,  їхня  преса  пережила свій   період   перегинів.  Згадайте  хоча  б  твори  Марка  Твена "Журналістика в Теннесі" і "Як мене вибирали  в  губернатори",  де конкуренти  у  передвиборній боротьбі,  так само,  як тепер у нас, звинувачували один одного ледве не в поїданні  немовлят.  Це  все, так  би  мовити,  зворотний  бік свободи слова,  але я вважаю,  що втрати від  таких  дитячих  пустощів  преси  мізерні  порівняно  з вигодами,  які  отримує  суспільство  від  свободи слова,  свободи преси.  Бо тільки це дозволяє народові контролювати владу, яку він наймає  для  керівництва державою.  I навпаки,  коли немає свободи слова,  свободи засобів  масової  інформації,  влада  маніпулює  і засобами масової інформації,  і громадською думкою, що й має місце у нас в Україні.  В ідеалі перші три гілки  влади  мають  будувати державу,  служити  народові,  який  їх найняв.  А четверта влада - інформувати народ про  те,  як  у  них  це  виходить.  У  цьому  й виявляється її участь у побудові держави.

 

     Нас теж,  по суті, наймає народ - через передплату на газети, через  утримання  радіо-  і  телеканалів,  тобто  нас  теж  наймає суспільство  і  ставить перед нами певні завдання.  Якщо ми погано виконуємо свої завдання - ми втрачаємо передплатника, якщо добре - ми   маємо   передплатника.  Хоча  мушу  сказати,  що  сьогодні  з об'єктивних причин,  з причини зубожіння людей,  передплата на всі видання  в Україні систематично зменшується.  Притому з року в рік водночас із падінням рівня життя. Скажімо, якщо наша газета в 1993 році мала 800 тисяч передплатників, то нині - 200 тисяч. Якщо така відома газета, як "Сільські вісті" мала до 2,5 мільйона, то нині - 500 тисяч. Тобто у всіх відбулося відповідне зменшення.

 

     Засоби масової   інформації,   довірені   виконавчої   влади, виконують  роль  придворних.  Це  двічі  ганебно,  на  мою  думку. Спочатку  народ  довели  до  зубожіння,  а  тепер  нав'язують йому однобоку інформацію.

 

     Про боротьбу  з  опозиційною  пресою,  про  те,  які   заходи застосовуються, з цієї трибуни не раз говорилося. Останні приклади

- арешт головного редактора  газети  "Правда  Украины"  Горобця  і виселення "Киевских ведомостей" з абсолютно надуманих причин.

 

     Газета "Голос України" безперечно посідає особливе місце, але була спроба і її задушити  в  першому  кварталі  нинішнього  року. Тепер  я  можу  говорити  про  це  відверто.  Ми друкуємо офіційні матеріали - закони,  постанови уряду тощо,  - і за це нам належить певна дотація,  або компенсація,  як ми її називаємо. То за перший квартал цього року тільки 15 березня  газета  отримала  перші  100 тисяч гривень,  що вистачає тільки на те,  щоб на півмісяця паперу купити, не враховуючи навіть плати за друк, зарплати тощо - це все виключається.

 

     15 березня побачили,  що ми вже виживаємо в першому кварталі, до виборів,  і без дотації.  Розрахунок був на те,  що  ні  Голова Верховної  Ради,  ні  Перший  заступник  у  лютому-березні  вже не вплинуть на виконавчі структури.  Олександр Миколайович нам завжди (протягом  усієї  минулої каденції) допомагав вирішувати фінансові питання,  а тут уже,  так би мовити,  закінчення  каденції,  ніхто нікого  не  слухає,  дивись,  газета  Верховної Ради тихо зникне з ринку.  Щоб  підняти  таку  газету,  треба  багато  мільйонів.   А втративши  читача,  передплатника,  завоювати  нових,  постати  на газетному полі дуже складно, то витрати в 10 разів більші.

 

     Я мушу зізнатися,  що ми минулого року вдалися до хитрощів  і заховали 700 тисяч гривень у статутному фонді одного з банків, про що за законодавством  не  повинні  були  звітувати  в  Мінфін.  Бо звітуються  за  ті  гроші,  які на депозиті,  і за бюджетні кошти. Звичайно,  ми заховали позабюджетні гроші,  я це підкреслюю.  І  в лютому цього року,  коли стало цілком зрозуміло,  що нас ведуть до загибелі,  ми забрали ці гроші разом з процентами  за  попередньою домовленістю  з цим банком і закупили папір,  виплатили зарплату й таке інше.  Таким чином ми прожили до 29 березня.  Ну а потім  уже прийшли ви й почалася більш-менш нормальна робота газети.

 

     Я мушу  доповісти,  що  цього  року  за станом на сьогодні на газету витрачено  3,7  мільйона  гривень,  які  заробила  редакція газети  (це  разом  з  тими  700  тисячами,  що ми з минулого року зарезервували).  До сьогодні з бюджету ми  одержали  1,3  мільйона гривень,  сьогодні  надійшло ще 300 тисяч,  тобто всього 1 мільйон 600 тисяч гривень. У Державному бюджеті на 1998 рік на нашу газету було  передбачено 3,6 мільйона,  а після президентського указу про секвестр - 2 мільйони.

 

     Добре, ми  доживемо  рік  і  на  цьому,  тим  більше,  що  за допомогою  Голови  Верховної  Ради  ми  тепер  отримуємо  папір  з державного резерву,  хоч він і  гіршої  якості,  бо  кілька  років пролежав. Видавництво має у зв'язку з цим певні технічні проблеми, але все-таки працювати можна.

 

     Чому така  складність  з  коштами  з  держбюджету?   Коли   я дізнавався  в голови казначейства,  чому нам нічого не надходить у вересні,  він відповів просто:  за вересень усі кошти, які вдалося зібрати в казначействі, пішли на обслуговування зовнішнього боргу. Це ще раз характеризує ситуацію в нашій державі.

 

     Звичайно, для того,  щоб сформувати колектив, довелося купити чимало  квартир.  Я  готовий  про  це доповісти окремо,  якщо буде потреба,  назвати  кількість  тощо.  Проте  на  сьогодні  колектив зцементовано  і  заведено  такий  порядок:  якщо  працівникові  за рахунок  редакції,  підкреслюю,  позабюджетних  коштів   надається однокімнатна квартира, він відпрацьовує не менше 3 років, і тільки потім вона переходить у  власність;  двокімнатна  -  не  менше  5, трикімнатна   -  не  менше  7  років.  Такий  порядок  дозволяє  і стабілізувати кадри,  і турбуватися про них,  бо ми  вважаємо,  що журналіст  не  повинен жити на задвірках або писати десь на кухні. Людина повинна  мати  нормальні  соціальні  умови  і  вдома,  і  в редакції.  Так  само  ми за цей час довели до ладу саме приміщення редакції, яке, до того як його зайняв "Голос України", 30 років не ремонтувалося.

 

     Тепер кілька слів про природу парламентської газети і про те, хто має нею командувати.  Я вважаю,  що персонально ніхто,  бо  це газета всієї Верховної Ради.  Кожна фракція,  кожен комітет, кожен народний депутат мають бути забезпечені  можливістю  сказати  своє слово,  висловити свою позицію.  У нас вистачає творчих ідей,  нам бракує матеріальних можливостей для реалізації цих  творчих  ідей. Нам,  звичайно,  потрібні ідеї і побажання народних депутатів щодо нормального розвитку  газети,  але  не  побажання  чиновників,  не побажання  Секретаріату Верховної Ради в жодному разі,  у них своя справа.  Саме  депутати  знають  ситуацію  в  округах,  саме  вони приймають   людей,  саме  в  них  незашорений  погляд  на  те,  що відбувається.  Газета  це  знає,  відчуває  і  тільки  виграє  від співпраці з народними депутатами.

 

     Між тим,  я  вважаю,  що апарат Верховної Ради де тільки може намагається якісь  шпильки  нам  вставляти.  Ну,  зверніть  увагу: нарада   керівників   фракцій   і   голів   комітетів.  Місця  для представника редакції там немає.  Там є 12 чоловік  з  апарату  на перших  місцях  і  так  далі.  А представник парламентської газети нехай десь там у куточку сидить,  на коліні пише. Я ніколи не піду на те,  щоб, будучи обраним Верховною Радою, писати десь у куточку на коліні. Тому я просто туди не ходжу.

 

     Коли я сказав про це  Шараєву,  він  відповів:  "А  ви  ж  не ходите".  Кажу:  "Тому й не ходжу,  що там навіть стільця немає ні для мене, ні для іншого представника парламентського видання".

 

     Я розумію,  що керівництву Верховної Ради не до цих дрібниць, але - вибачте - і апарат теж треба ставити на місце. Тому я про це й говорю.

 

     Нам нарешті удалося налагодити і доставку газети до Верховної Ради,  хоча  були  певні  перепони  - як тут заїхати з газетами до п'ятого під'їзду. Зараз це вирішено.

 

     Ми вважаємо,  що особливістю парламентської газети є й те, що Рахункова  палата - це інструмент професійного контролю за урядом, за  використанням  бюджетних  коштів,  а   газета   парламенту   - інструмент громадського контролю. Природа такої газети - критичний погляд. Але ми готові писати і позитивні матеріали про наш славний уряд,  про виконавчу владу, якщо будуть на це підстави в економіці України.  Ми не хочемо  бути  газетними  лакеями  будь-якої  гілки влади,  у  тому  числі  законодавчої.  Але  ми за парламентаризм і завжди готові бути гідними партнерами народних депутатів України і допомагати їм у газеті.

 

     На жаль,  зараз (підкреслюю,  зараз) ситуація така,  що ми не можемо ні підтримувати на належному  рівні  кількість  сторінок  у нашій  газеті,  ні  допомагати  виданням  для національних меншин, співзасновниками яких за  постановою  Верховної  Ради  ми  є.  При газеті  виходить  шість газет-додатків:  болгарський,  єврейський, вірменський,  румунський,   польський,   кримськотатарський,   які фінансуються  через "Голос України" - частково з бюджетних коштів, які  нам  надходять,  частково  з  тих   позабюджетних,   які   ми заробляємо.

 

     Ми часто  стикаємося  з  тим,  що  депутати подають до газети матеріали,  так скажемо,  написані не політичною мовою.  Я  наведу приклад. 30 червня у Львові відбувалися відповідні події у зв'язку з проголошенням так званої незалежності в 1941 році.  Комуністична фракція висловилася з цього приводу політичною мовою і засудила ту акцію.

 

     Якщо я після цього отримую від  шановного  депутата  Ярослави Стецько протест,  який написаний,  на жаль, не політичною мовою, а сповнений образ,  що там,  мовляв,  брудне ремесло,  чорне ремесло тощо,  то незалежно від моїх особистих уподобань...  Я розумію, що не відбулося,  на щастя,  30 червня.  Ті політики, які причетні до тієї дати,  30 червня 1941 року, цього й досі не розуміють. Не дай би Бог,  Гітлер визнав самостійність України тоді!  Що б це  було, яка  б  була  слава  в  нашого  народу,  і  що  б  було  з нами на Нюрнберзькому процесі?!  Не дай Господь! Слава Богу, що вважав нас за унтерменшен. Ці люди, що проголошували це, цього не розуміють.

 

     Але я  згоден  через  це  переступати  як  редактор.  Я  не є політичний цензор.  Але коли заява написана  мовою,  скажімо  так, якою  з  натяжкою можна говорити десь на межі городу,  я ніколи не можу це надрукувати,  ніколи.  Я не раз виступав у Верховній Раді, коли  ще  була Президія,  і говорив і членам Руху,  і комуністам з приводу чергових подій 7 листопада,  коли йшли  взаємні  заяви.  Я кажу:  "Будь  ласка,  висловлюйтеся  культурною  мовою".  Бо  люди читають, оцінюють і т.д.

 

     У зв'язку з цим, щоб не брати на себе такі функції, про які я зараз   сказав,   редакція   пропонує  ввести  в  редакційну  раду представників усіх фракцій,  яка б,  за нашим  задумом  насамперед контролювала,  скільки  коштів  надходить  з  бюджету  до  "Голосу України".  А ми мріємо  перейти  згідно  з  законом  на  договірні стосунки  з Верховною Радою.  Між засновником і редакцією має бути договір, скільки сторінок ми віддаємо і скільки нам проплачується. Таким  чином,  газета  буде залежати не від Кабінету Міністрів,  а одноканально  -  тільки  від  Верховної  Ради.  Це  передбачено  в договорі.

 

     Так от, ця редакційна рада, сформована з представників різних фракцій,  має  контролювати,  скільки  надходить  коштів,  на  які потреби  витрачаються,  певною  мірою  визначати  політичну  лінію газети,  і в разі  якихось  конфліктних  антиконституційних  спроб надрукувати  матеріал,  який  суперечить  Конституції,  Закону про пресу...

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію  Макаровичу,  вибачте,  скільки   вам   ще потрібно часу?

 

     ПРАВДЕНКО С.М. За регламентом у мене 30 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми працюємо за скороченою процедурою.

 

     ПРАВДЕНКО С.М. Вибачте, я тільки зараз бачу, що 15, було 30.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз розглядаємо  це  питання  за  скороченою процедурою. Значить, 15 хвилин. Скільки ще часу вам потрібно?

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Тоді хоча б п'ять хвилин,  щоб я встиг. Отже, потрібна редакційна рада.  І для захисту інтересів газети,  і  для того, щоб ви знали про її проблеми і водночас контролювали.

 

     Далі. Ми  вважаємо,  що  оскільки не стало Президії Верховної Ради,  зник видавець газети.  Засновником лишається Верховна Рада, яка формує редакційну раду,  але потрібен видавець. За Законом про друковані засоби  масової  інформації  (пресу)  в  Україні  цитую: "Виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання,  підписаний черговим редактором на  вихід  у  світ  є  продукцією  друкованого засобу масової інформації". Тобто логічно, щоб видавцем стала сама редакція газети.

 

     Прошу підтримати  пропозиції  про  редакційну  раду   і   про видавця.

 

     Я міг  би  багато  чого  сказати  про  міжнародну  тематику в газеті.  Ми  маємо  власкорів  у  10  країнах,  але  це  власкори, звичайно,  тільки на гонорарних умовах, бо ми не можемо утримувати повністю власного кореспондента,  тобто мати для нього квартиру  в певній країні, телефонний зв'язок, автомобіль, повноцінну зарплату за мірками тієї країни тощо.

 

     Крім того,  незалежно від моїх особистих поглядів,  у  газеті політичної  цензури  не  існує.  Я тільки хочу сказати,  якщо нас, сьогоднішній  блок  опозиції,  як  його  називають   у   пресі   - лівогромадівці,   спитають:   для  чого  ми  прийшли  в  парламент чотирнадцятого скликання,  то нам є що відповісти:  щоб не роздати сільськогосподарські  угіддя  України в приватну власність.  Бо ми знаємо,  у чиїх руках вони опиняться.  І  вже  цього  досить,  щоб виправдати   наше  перебування  у  Верховній  Раді  чотирнадцятого скликання.

 

     Але незалежно від моєї точки зору на  це  питання,  в  газеті друкуються  різні  матеріали з цього приводу чи з коментарями,  чи без відповідних коментарів.

 

     Звичайно, я мушу сказати,  що виконавча влада часто сама себе підставляє.  Скажімо,  коли з цієї трибуни Прем'єр-міністр виплату пенсій,  зарплат  пов'язує  з  дачою  колишнього  прем'єра,  і  це виглядає  нібито  як  причина  невиплат,  то,  вибачте,  він  себе підставляє під вогонь критики четвертої влади об'єктивно!  І нехай вже  не  ображається.  Тобто  влада  не  повинна підставлятися,  а повинна говорити розумні речі і з  цієї  трибуни,  і  з  будь-якої іншої.

 

     Ми, звичайно,     як    колектив    мріємо    про    потужну, багатосторінкову парламентську газету і сподіваємося в цьому плані на вашу підтримку.

 

     Ми розуміємо,  що  відбулося на виборах,  чому парламент,  по суті,  поділився 50  на  50.  НДП  хотіла  взяти  30-40  відсотків мандатів,  як  Президенту обіцяли Валерій Павлович і права частина парламенту.  Цю програму-максимум не виконано,  але дечого вдалося досягти,  і  парламент  має приблизно однакові полюси.  Тому ми як журналісти, як представники четвертої влади розуміємо, як сьогодні важко працювати в парламенті.

 

     Я подав  відповідну  заяву  Голові Верховної Ради з проханням розглянути  питання  про  моє  перебування  на  посаді   головного редактора газети у зв'язку з тим,  що я обраний народним депутатом України. Комітет відпрацював це питання, зробив відповідне подання і  може  запропонувати  абсолютно законне формулювання:  звільнити Правденка Сергія Макаровича  від  обов'язків  головного  редактора газети  на  час виконання депутатських повноважень.  Якщо Верховна Рада не звільняє мене від цих обов'язків -  тобто  це  рішення  не набере  226  голосів  - значить,  я незвільнений головний редактор газети,  і з своїм депутатським мандатом буду чинити відповідно до Конституції і Закону про статус народного депутата України.

 

     Я прекрасно   розумію,  не  агітуючи  особливо  за  себе,  що сьогодні можна зняти головного редактора,  але постає питання: хто в цьому залі набере 226 голосів, щоб стати головним редактором?! Я не є незамінним,  але  я  не  хотів  би  жодної  дестабілізації  в колективі.  Я  б  хотів,  щоб  все відбулося вчасно,  така логіка. Зізнаюсь як людина,  яка замислила цю газету,  я хотів би сьогодні залишити посаду головного редактора.  Але це моя особиста позиція. Зрозуміло,  що  я  виконаю  рішення  Верховної  Ради   безперечно. Вибачте,  я  говорю  дещо  сумбурно,  бо  всетаки журналісти краще пишуть, ніж говорять, тим більше що регламент стиснуто.

 

     Дякую за увагу.  Якщо будуть запитання,  я готовий відповісти на будь-яке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Макаровичу.  Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Черненко, за ним - депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Сергей Макарович!  Вот у меня к  вам такие вопросы.  Я понимаю, у нас сложно сегодня в государстве, и с социальными вопросами, и с прессой. Вот пример по городу Горловке. У  нас  есть  газеты  "Кочегарка",  которой  скоро  будет  80 лет, "Вечерняя Горловка".  Возникает вопрос: как им жить дальше? Вы как специалист  от  прессы,  что бы порекомендовали сегодня Верховному Совету,  какое  решение  принять,  чтобы  помочь  газетам  выжить, которые сегодня действительно являются таким вот мостиком к людям. Это первое.

 

     И второе.  Этот вопрос,  может быть,  скорее всего к Рябцу. Я знаю,  что  в  этом  зале  большинство  депутатов  перед тем,  как переступить порог Верховного Совета, должны были принести трудовую книжку с записью: уволен в связи с избранием народным депутатом. А сегодня мы внезапно сталкиваемся с проблемой,  что  вы  и  главный редактор, и народный депутат.

 

     Спасибо за ответ.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Благодарю вас.  Позвольте, я буду отвечать на русском языке,  поскольку вопрос...  (Шум у залі). Ну, будь ласка, державною мовою.  Як скажете,  мені однаково.  Отже, що стосується місцевої та іншої преси.  Я не бачу сьогодні виходу.  Газету  може підтримати   тільки   читач,   а  він  сьогодні  в  переважній,  в колосальній більшості своїй  зубожіє.  Таким  чином,  інформаційне поле звузилося.

 

     Далі. Якщо ми думаємо,  що телебачення і радіо нас виручать у цьому  плані,  то  цього  не  буде.  Бо  придбані  за   соціалізму телеприймачі  і  радіоприймачі тепер масово виходять з ладу.  Вони вже близько 15 років добросовісно відпрацювали, а люди не мають за що придбати нові.

 

     Вибачте, але  система,  яку ми маємо...  По-різному називають держави  свої  суспільні   системи.   Скажімо,   в   Голландії   - напівсоціалістична   конституційна   монархія.   Я  коли  пробував визначити наш лад,  то іншого визначення,  ніж капіталізм сволоти, знайти не міг (Оплески).

 

     Звідси і  та  ситуація,  яка склалася з пресою.  Це дзеркало! Немає людей, які здатні утримувати видання, немає виробника, якому треба рекламувати свою продукцію на сторінках видань.  Тобто немає ні передплатника з достатніми коштами, ні постійного рекламодавця. Преса,  по  суті,  гине.  Вихід  за  рахунок  бюджету?  Що в нас у бюджеті,  ви добре знаєте.  То що робити? Думати тільки про те, як забезпечити  добробут  населення,  послідовно збільшуючи кількість робочих місць і таке інше, іншого рецепту немає.

 

     Що стосується мене особисто. Готовий відповісти. Я не міг сам себе  звільнити  з  посади  за  своєю  особистою  заявою до Голови Верховної  Ради.  У  моїй  трудовій  книжці   запис:   призначений постановою Верховної Ради 24 жовтня 1990 року. Звільнити мене може тільки Верховна Рада.

 

     Я консультувався  і  в  ЦВК,  і   в   юридичному   управлінні Секретаріату Верховної Ради,  і в інших юристів.  Другого варіанта бути не може.

 

     Так само я консультувався в ЦВК, що маю робити, якщо Верховна Рада мене не звільнить,  і отримав відповідну консультацію Михайла Михайловича Рябця.  Тут своїм особистим рішенням я нічого  зробити не міг.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тищенко. За ним

- депутат Морозов. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Прошу передати  слово  Тіщенку Олександру Васильовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).   Коммунистическая   партия  Украины.  Уважаемый  Сергей Макарович!  Несколько недель тому назад вышла газета  "Парламент". Скажите,   пожалуйста,   как  вы  относитесь  к  этому  изданию  и необходимо ли его присутствие в этом поле?

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  До того,  як з'явилася ця газета, монополію в Україні,   скажімо  так,  на  парламентську  тематику  мав  "Голос України".  Звичайно,  й інші газети висвітлювали цю тематику,  але порівнювати було важко.  Вони - в одній площині,  ми - в іншій. Ми повинні ширше давати. Зараз з'явилася газета "Парламент". Вона час від  часу  з'являється.  Я  можу  тільки  вітати те,  що є ще одне видання,  яке береться висвітлювати роботу парламенту. Тоді завжди можна  порівняти,  у кого кращі рубрики,  кращий зміст,  хто краще виклав.  Тобто створюється певне конкурентне  середовище.  Я  можу тільки привітати колег і побажати їм успіхів.  Я з інтересом читаю це видання і на  дещо  вже  звернув  увагу  своїх  колег  у  своїй редакції, щоб подумали над деякими речами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Морозов.

 

     МОРОЗОВ А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция   коммунистов.   Прошу   передать   слово   Баулину  Павлу Борисовичу.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Спасибо, Анатолий Петрович. Уважаемый Сергей Макарович! У  меня несколько вопросов,  касающихся приложения к газете "Голос Украины".  Во-первых,  мне хотелось бы  знать,  в  каком  примерно соотношении  расходуются  бюджетные средства на издание газеты для того или иного национального меньшинства?

 

     Во-вторых, мне   хотелось   бы   узнать,   почему   еврейское приложение  выходит  на  русском  языке,  а  не на их национальном языке?

 

     И в-третьих.  У нас в Украине есть огромная  русская  община, насчитывающая  более  22 миллионов человек.  Скажите,  пожалуйста, почему  не   выходит   приложение   для   русского   национального культурного,  скажем,  общества?  Если  вы  ответите,  что  "Голос Украины"  -  стереотипное  издание,  то  это  не   совсем   газета национального общества.

 

     Вот эти вопросы, пожалуйста.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Щодо витрат на газетидодатки. Приблизно 50 на 50.  На 50 відсотків ці  газети-додатки  для  національних  меншин фінансуються  з  держбюджету.  До речі,  КРУ зробило мені два роки тому зауваження.  Чому?  Виявляється,  я і сам не знав,  1994 року шановний   Кабмін   прийняв   постанову   за  підписом  тодішнього віце-прем'єра Ландика і міністра двору Даценка (міністра  Кабінету Міністрів,  я маю на увазі), де є перелік газет, видань, які мають право на державну підтримку. Так от, у цьому переліку немає видань для  національних  меншин,  що  є зовсім абсурдним.  Тому КРУ мене звинуватило в тому,  що я віддав їм 200 тисяч гривень у  поточному 1996 році.

 

     Коли до  нас  не  надходять  бюджетні,  то  ми  і  ті видання намагаємося виручати хоча б частково своїми заробленими  на  своїй передплаті позабюджетними коштами.  Тобто фінансування десь іде 50 на 50, ну, можна сказати, 60 на 40, коли як рік складеться.

 

     Далі. Що стосується додатку єврейською мовою. Вони спеціально просили,  писали  спеціально  листа до керівництва Верховної Ради. Посилалися на те,  що євреї в Україні,  на жаль, мало знають рідну мову.  І  що вони позбудуться таким чином читача і так далі.  Була віза,  як зараз пам'ятаю,  Василя  Васильовича  Дурдинця,  щоб  на певний  період  їм  дозволити  виходити російською мовою.  Хоча ми постійно на це вказуємо і просимо їх хоча б пропагувати  єврейську абетку і переходити до своєї мови.

 

     Що стосується  видання  російською  мовою.  Ми виходимо двома мовами.  Ми йдемо на колосальні витрати, бо друкується по суті дві газети  одночасно.  Тому  ми  не  такі рентабельні,  як,  скажімо, "Урядовий кур'єр" або інші видання,  бо плата за друк подвійна. Ми нікому  не  вказуємо,  яку газету передплачувати,  - російською чи українською  мовою.  Наша  передплата  зворотна.   Скільки   людей передплатили російськомовну газету,  зараз,  скажімо, це 60 тисяч, українською - 130 тисяч,  стільки  примірників  ми  й  друкуємо  і видаємо  Укрпошті.  І  з  самого першого року,  коли газета почала виходити двома мовами (з 1992 року ми  виходимо)  ніколи  не  було жодного тиску. Що вибрав споживач, те й має.

 

     Це загальнопарламентська  газета,  тому  вона  не  може  бути газетою росіян в Україні,  чи українців в  Україні,  чи  будь-якої іншої  нації.  Вона  загальна.  Ми  всі  -  одна країна,  ми всі є українці як політична нація.  Я так вважаю.  І якщо  говорити  про росіян в Україні,  то одна з моїх статей була присвячена тому,  що росіяни, які приїхали з Росії в Україну сьогодні чи 50 років тому, це,  по суті,  українці,  які повернулися до себе додому. Хто знає історію, той це підтвердить.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Макаровичу. Оголошується перерва до 16 години.