Стенограма пленарного засідання

21 жовтня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  21  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  пленарне  засідання  Верховної  Ради.  Прохання   до народних  депутатів  підготуватися  до  реєстрації.  Реєструємося. Зареєструвалися  306   народних   депутатів.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Шановні гості!  Щороку, наприкінці жовтня,   світова   громадськість   відзначає   День   Організації Об'єднаних  Націй.  Сьогодні  в  нашому  залі присутні координатор системи ООН в Україні пан  Педро  Пабло  Вільянуева,  представники програм ООН в Україні (Оплески).

 

     53 роки   тому   набрав  чинності  Статут  ООН  -  програмний документ,  згідно  із   засадами   якого   діє   ця   універсальна організація,  що  була  і  залишається  головним  світовим центром координації  зусиль  із  підтримання  миру,   зміцнення   безпеки, розвитку міжнародного співробітництва.

 

     Україна є однією із держав - засновниць ООН.  Глава делегації України на конференції в СанФранциско 1945 року,  народний комісар закордонних   справ  УРСР  Дмитро  Мануїльський  очолював  на  ній комітет,  де були сформульовані преамбула, цілі і принципи Статуту ООН. З ініціативи України до нього було включено ряд важливих тез, зокрема положення  про  сприяння  міжнародному  співробітництву  в розв'язанні економічних і соціальних проблем,  про загальну повагу і додержання прав і основних свобод людини,  незалежно  від  раси, статі, мови і релігії.

 

     Цього року ми відзначаємо славний ювілей:  у грудні 1948 року резолюцією  Генеральної  Асамблеї  ООН  була   прийнята   Загальна декларація прав людини, яка захищає основні елементи багатомірного людського існування.

 

     У тому, що такий надзвичайно важливий документ побачив життя, також є заслуга нашої України.

 

     Через півстоліття, у вересні поточного року, під егідою ООН в Ялті відбулася міжнародна конференція,  присвячена  цьому  ювілею. Вперше  делегації  з  27  країн  Центральної  та  Східної  Європи, Закавказзя,  Середньої Азії,  до  складу  яких  входили  урядовці, парламентарії, активісти правничих інституцій, уповноважені з прав людини,  а також міжнародні  експерти  та  спостерігачі  зібралися разом,  щоб обговорити досягнення та проблеми в галузі прав людини за час,  який минув  після  ухвалення  Генеральною  Асамблеєю  ООН Загальної декларації.

 

     Після завершення конференції її учасники заявили, що відтепер Ялта асоціюватиметься у свідомості світової спільноти із  захистом прав людини, а не тільки з повоєнним розподілом Європи.

 

     За час   свого   членства   в  ООН  Україна  двічі  обиралася непостійним членом Ради Безпеки,  чотири рази - членом Економічної та  Соціальної  Ради.  Україна  висунула свою кандидатуру на місце непостійного члена Ради Безпеки на період  з  2000  до  2001  року (вибори відбудуться восени 1999 року в ході 54-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН).

 

     У 1997 році міністр закордонних справ України,  нині народний депутат України, Геннадій Йосипович Удовенко був обраний на посаду Голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.  Це ще раз  засвідчило зростаючий  авторитет нашої держави у світі,  зміцнення її ролі як активного і впливового учасника процесів розв'язання глобальних та регіональних проблем сучасності. Головування України на 52-й сесії Генеральної Асамблеї ООН дістало схвальну оцінку з боку  світового співтовариства.

 

     Україна конструктивно працює в ООН,  будучи членом кількох її комітетів, бере активну участь у миротворчих місіях ООН, часом - у складних   і   небезпечних   умовах,  як  нещодавно  в  Боснії  та Герцоговині.

 

     У свою чергу ООН постійно приділяє  увагу  Україні.  З  осені 1993 року працює представництво Програми розвитку ООН (ПРООН), яке здійснює понад 20 проектів,  спрямованих  на  сприяння  проведенню реформ  у нашій державі,  розв'язанню соціальних проблем,  охороні навколишнього середовища.  Найбільшим проектом технічної  допомоги Україні,  який здійснюється під егідою ПРООН, є проект "Інтеграція і розвиток Криму".

 

     Плодотворно діють у нашій державі

- Управління  Верховного комісара ООН у справах біженців,  Дитячий фонд  ООН,  Всесвітня  організація  охорони  здоров'я,  Міжнародне агентство   з   атомної  енергії,  Програма  ЮНЕСКО  -  Чорнобиль, Міжнародна організація праці тощо.

 

     Шановні народні депутати!  Дозвольте  щиро  поздоровити  всіх вас,  український  народ  з цією датою,  побажати ООН успіхів у її надзвичайно  важливій   діяльності,   висловити   сподівання,   що співпраця  України  з  ООН  дедалі  розширюватиметься в обопільних інтересах.

 

     Шановні народні  депутати!  Шановні  наші  гості!  Вшановуючи сьогодні  День  ООН,  Верховна  Рада  цим  самим  заявляє про свою вірність ідеалам миру,  безпеки  і  прав  людини,  зафіксованим  у Статуті цієї найавторитетнішої у світі організації (Оплески).

 

     -------------

 

     А зараз дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Надійшов запит   від   народного  депутата  Шевченка  Віталія Федоровича до Президента України з  приводу  нереагування  органів влади на факти порушень законодавства про власність на землю.

 

     Будь ласка, визначіться.

 

     "За" - 192.

 

     Прийнято.

 

     Будь ласка, про направлення проголосуйте. 226 голосів.

 

     "За" - 179.

 

     Не вистачає голосів.

 

     Гуцола Михайла  Васильовича  - до Президента України стосовно критичної  екологічної  та  соціально-економічної   ситуації,   що склалася   в   зонах  діяльності  підприємств  гірничої  хімії  та нафтовидобувних родовищ Львівщини. Прошу визначитися.

 

     "За" - 180.

 

     Підтримано.

 

     А зараз голосуємо про направлення  на  ім'я  Президента  обох запитів: і Шевченка, і Гуцола. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Не вистачає голосів. Запити не направляються.

 

     Хмельницького Василя  Івановича - до Прем'єр-міністра України стосовно проведення розслідування порушень  чинного  законодавства керівництвом  відкритого  акціонерного  товариства "Електроприлад" (місто Київ). Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 214.

 

     Прийнято.

 

     Лісогорського Олексія Івановича - до  Генерального  прокурора України  щодо обгрунтованості застосування Закону про амністію від 24  липня  1998  року  стосовно  колишнього  директора  Ізюмського рибгоспу   Харківської   області  Запорожченка  В.В.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     Прийнято.

 

     Я просив би,  шановні колеги,  проголосувати  за  направлення Президенту  двох  запитів.  Вони  абсолютно  коректні,  торкаються питань,  які стосуються всіх без винятку  депутатів.  Підтримайте, будь ласка.

 

     Я ставлю на голосування.  І запит депутата Шевченка,  і запит депутата Гуцола.

 

     Голосуємо дружно.

 

     "За" - 199.

 

     Голосуємо окремо про направлення Президенту  запиту  депутата Гуцола.

 

     "За" - 195.

 

     Не набрано голосів.

 

     ------------

 

     Інформація. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту     Верховної      Ради      України      фракція Соціал-демократичної  партії  України (об'єднаної) повідомляє,  що уповноваженими представниками фракції визначено народних депутатів України  Марчука,  Зінченка,  Пересунька  і  Суркіса.  З  чим їх і поздоровляємо.

 

     --------------

 

     Шановні колеги!  У нас ще є 17  хвилин  часу,  запишіться  на запити і пропозиції.

 

     Як учора   домовилися,  сьогодні  я  надаю  слово  тільки  за записом.  Висвітіть,  будь ласка, список. Депутат Моісеєнко. Вчора він був першим,  але ми йому не надали слова. Будь ласка. За ним - депутат Масенко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ   53,   Донецька   область). Всеукраинский  союз за возрождение СССР,  фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Хотел бы обратить ваше внимание на  то,  что  наш Президент Украины Леонид Данилович Кучма в своей предвыборной президентской программе в одном из  пунктов  написал: "Буду   выступать   за   предоставление   русскому  языку  статуса официального  при  сохранении  существующего  статуса  украинского языка".

 

     В статье  10  Конституции  говорится  о  том,  что  в Украине "гарантується вільний розвиток,  використання і захист російської, інших  мов національних меншин" и что "державною мовою в Україні є українська мова".  В связи с тем,  что господин Президент в  своей предвыборной  программе говорил о том,  что он выступает за статус официального для русского языка,  и в связи с тем,  что статья  10 Конституции  позволяет  ему  своим  указом  ввести  этот статус на территории Украины,  я обращаюсь к господину Президенту  от  имени всех  тех  более  30  миллионов  граждан Украины,  которые считают русский язык своим родным, чтобы он издал такой указ.

 

     Я думаю,  что только таким  способом  наш  Президент  мог  бы убедить  нас  в  том,  что он еще хоть что-то пытается сделать для своего народа, выполняя предвыборную программу.

 

     Уважаемые товарищи!  Я обращаюсь в первую очередь к гражданам Донбасса.  Вы  знаете,  что у нас русский язык является родным для большинства населения.  Вы  знаете  о  том,  что  именно  Донецкая область,  Крым и другие русскоязычные регионы поддержали Кучму.  Я знаю  о  том,  что  он  опять  заявляет  о  своем  выдвижении   на президентский  пост.  Давайте  посмотрим,  поставит ли он вопрос о русском языке как официальном в указе Президента и что еще  сможет сделать для того,  чтобы подтвердить, что был не полностью лжецом, готовя свою предвыборную программу.

 

     Уважаемые товарищи!  Обращаю  ваше  внимание  и  на  то,  что недопустимое   экономическое   состояние  наших  людей,  вызванное колоссальным повышением цен на основные продукты питания,  требует немедленного применения норм Закона об индексации денежных доходов населения. Я не могу понять, почему молчат наши правоохранительные органы,  почему  молчит  Президент как гарант Конституции и почему ничего не делает по выполнению этого закона наше правительство?

 

     Я обращаюсь  с  депутатским  запросом   к   правительству   о немедленном  применении норм Закона об индексации денежных доходов населения в связи с ростом цен.

 

     И еще раз обращаюсь к Президенту Кучме:  мы даем вам от имени русскоязычного   населения   Украины   неделю   на  то,  чтобы  вы подготовили указ о русском языке.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Масенко. За ним - депутат Борщевський.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую. Олександре  Миколайовичу,  в  цій складній ситуації я звертаю вашу увагу  і  увагу  всіх  депутатів  на  вкрай  складне  становище  в сільськогосподарському  виробництві.  Олександре  Миколайовичу,  я просив би послухати,  а то вам заважають якраз  ті,  хто  розвалив сільське господарство!..  (Шум у залі). Чорновіл, не заважайте! Ми свого  часу  повірили  Кабінету   Міністрів,   коли   (пам'ятаєте, Олександре  Миколайовичу)  доручили  йому прийняти постанову,  щоб вирішити всі ті проблеми,  які є  на  селі.  Таку  постанову  було прийнято,  але,  повірте  на слово,  жодного пункту цієї постанови практично не виконано!  Як можна далі жити і працювати на селі?!.. Я  не  хочу  перелічувати  ті всі негаразди,  які там є,  їх можна називати тисячами,  і колеги можуть ще доповнити!  Не  можна  таке далі  терпіти  і  з  цим  миритися.  Життя на селі практично гине, Олександре Миколайовичу,  і оскільки ви якраз  підтримали  позицію Кабінету Міністрів, то я й звертаюся особисто до вас як до людини, яка розуміється на цих усіх проблемах:  давайте  щось  вирішувати! Далі з цим миритися не можна.

 

     І до  тих усіх проблем,  про які ми ведемо мову,  додається й те,  що Національний банк видав свій правовий  акт  (постанову  чи розпорядження),  яким  обмежує  перерахування  сум  на невідкладні потреби.  Це взагалі вже,  як кажуть, селяни прив'язані до кілка - не  можна  зробити й кроку!  Якісь кошти,  може,  й надійшли,  але господарства не можуть перерахувати їх для придбання запчастин  чи пально-мастильних матеріалів, бо банк наклав вето практично на всі операції, які стосуються сільськогосподарських підприємств.

 

     Оскільки ви все-таки маєте вплив на  цих  посадових  осіб,  я хотів би,  щоб ви переговорили з ними, і, може, в робочому порядку ці всі питання вирішаться. Далі так жити не можна.

 

     І ще одне питання, на яке я хотів би звернути увагу. Повірте, Олександре  Миколайовичу  (уже  і  між  колегами  депутатами  чуєш розмови,  і я це бачу),  у нас уже назріло багато питань  стосовно нашого  внутрішнього  парламентського  життя.  Я все-таки пропоную провести  закрите  пленарне  засідання  саме  з  обговорення   цих внутрішніх  проблем  чи  хоча  б  якісь загальні збори депутатів у цьому залі.  Давайте, врешті-решт, це вирішимо. Переконаний, що це тільки  сприятиме поліпшенню роботи Верховної Ради.  Таких проблем дуже й дуже багато, і вони не вирішуються.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Борщевський. За ним - депутат Глухівський.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Прошу передать слово депутату Доманскому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Доманський. Будь ласка.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Компартия  Украины. Уважаемые народные депутаты!  С  8  по  14  ноября  этого  года  в Великобритании    планируется   проведение   пленарных   заседаний Североатлантической Ассамблеи.  В то время,  когда нет  денег  для погашения  задолженности  по зарплате и пенсиям,  а на каждом шагу стоят  нищие  и  попрошайки,  Верховный  Совет   для   поездки   в Великобританию  должен  израсходовать  15  тысяч долларов.  И если Президент заявляет,  что коммунисты,  которые ведут борьбу за  то, чтобы  погасить  задолженность  по  зарплате и пенсиям,  утвердить бюджет, - это антинародная сила, мы вправе спросить у него, кто же ведет  антинародную  политику?  Народ  вымирает,  на каждом шагу в Киеве стоят попрошайки и нищие.

 

     В эти дни и часы весь мир, затаив дыхание, со страхом ожидает разрешения конфликта вокруг Косово. Вот почему фракция коммунистов заявляет о нецелесообразности  участия  представителей  Верховного Совета   Украины   в   работе  Североатлантической  Ассамблеи.  Мы предлагаем отказаться от  поездки  в  Великобританию  делегации  и просим поставить этот вопрос на поименное голосование (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово члену фракції Народного руху Роману Зваричу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Фракція  Народного  руху  України уповноважила мене оприлюднити заяву такого змісту:

 

     "20 жовтня  цього року на вечірньому засіданні Верховної Ради України під час розгляду питання про звіт про роботу Національного банку  України  з  боку  Голови  Верховної  Ради черговий раз було допущено низку порушень Регламенту Верховної Ради.

 

     Головуючий намагався нав'язати  Верховній  Раді  рішення  про створення слідчої комісії,  аргументуючи це тим,  що більше однієї третини конституційного складу  Верховної  Ради  проголосувало  за проект постанови, внесений депутатами - членами фракції СДПУ (о).

 

     Справді, у    частині    першій    проекту   цієї   постанови пропонувалося  створити  слідчу  комісію  з  перевірки  діяльності Національного   банку   України.  Однак  підкреслюємо,  що  проект постанови складався  не  з  однієї  частини,  а  з  трьох.  Проект постанови  в  цілому,  а  не  окремі  його  частини,  ставився  на голосування.  Внесений  проект  постанови  не  набрав   необхідної кількості голосів, щоб вважати його прийнятим.

 

     Підкреслюємо, що  відповідно до Конституції України процедура створення слідчих комісій та визначення їх повноважень мусить бути чітко регламентована, щоб не допустити жодних зловживань.

 

     У Конституції зазначено,  що організація і порядок діяльності слідчих  комісій  установлюються  законом.  Досі  парламентом   не прийнятий такий закон.

 

     Проект постанови   про   створення  слідчої  комісії  повинен щонайменше містити,  по-перше, список народних депутатів України - членів  такої  комісії та,  по-друге,  чітко визначені завдання та коло повноважень комісії.

 

     У частині першій  проекту  постанови  йдеться  про  створення слідчої   комісії  "з  перевірки  діяльності  Національного  банку України",  але не вказано, про яку саме діяльність ідеться. І тому неможливо   встановити   коло  повноважень  такої  комісії.  Тобто проектом постанови Верховній  Раді  пропонується  створити  слідчу комісію  із  анонімів,  які  повинні з-поміж себе обрати голову та почати розслідувати все,  чим займався Національний  банк  України від часу свого заснування.

 

     Отже, фракція  Народного  руху  України констатує,  що слідча комісія не створена.  Вважаємо,  що  відповідно  до  статті  3.2.1 Регламенту  Верховної  Ради  України  питання  про звіт про роботу Національного  банку  України   має   бути   остаточно   зняте   з обговорення, оскільки жоден із запропонованих проектів рішень щодо цього питання не набрав необхідної  кількості  голосів,  тобто  їх відхилено.

 

     Ситуація, що  склалася  20 жовтня в сесійному залі,  в котрий раз свідчить про те,  що  все  частіше  депутатів  Верховної  Ради намагаються втягувати в політичні ігрища.  Прикро,  що це робиться Головою Верховної  Ради  України,  який  у  таких  випадках  грубо порушує Регламент".

 

     Дякую за вашу увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Слово надається депутату Федорину. За ним - депутат Довгань.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Прошу передати слово депутату Чорноволу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чорновіл. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Керівник фракції Народного руху України.  Шановні  колеги!  Шановний  Голово!  Шановні  члени президії!  Я  в одному тільки можу погодитися із паном Моісеєнком: стаття 10 Конституції не виконується,  все інше -  навпаки.  Отже, читаю статтю 10:  "Державною мовою в Україні є українська мова". У нас є місцеві ради,  які прийняли вже рішення про офіційну мову чи про  другу  державну  мову,  і  чомусь ніякої реакції на це немає, положення про державність української мови не виконується.

 

     Друга частина:  "Держава  забезпечує  всебічний  розвиток   і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України".  Не виконується. Преса майже вся виходить російською   мовою,   ніякого   заохочення   розвитку  української державної мови,  яка століттями була під гнітом,  немає. Ведеться, по суті,  антинародна,  антинаціональна русифі-каторська політика, на жаль, і сьогоднішньою владою в Україні. Продовжується імперська тенденція попередніх десятиліть.

 

     Наступна частина:  "В  Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської,  інших мов  національних  меншин України".  Не  виконується.  Тому  що  російська мова має сьогодні широке вживання (російська мова тут дорівняна до мов  національних меншин),  а  інші  мови  в надзвичайно поганому стані.  Порівняйте румунську  мову,  угорську...  Ну,  ці  ще  трошечки   в   кращому становищі,  а єврейська,  а гагаузька, а інші мови? Не виконується ця частина статті абсолютно.

 

     До речі,  ніхто  не  забороняє   російськомовному   населенню України навчатися у своїх школах. Коли ви зайдете в наші установи, вам скрізь відповідатимуть російською мовою.  А  як  надійде  туди папірчик,  надрукований українською мовою,  то це треба бути, я не знаю яким, щоб не зрозуміти його змісту. Державна мова не виключає можливості   широкого   використання   російської   мови  як  мови найбільшої національної меншини України.

 

     Далі: "Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування". Погано  виконується.  Сьогодні  Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла рішення про те,  щоб заохотити вивчення,  принаймні, двох міжнародних  мов.  І,  очевидно,  треба говорити про англійську та французьку чи  німецьку  і  ширше  їх  упроваджувати,  щоб  ми  не залишалися за залізною завісою без завіси, як сьогодні.

 

     І, нарешті,  всіляко заохочуються шовіністичні антиукраїнські випади.  Ось останній випадок.  В нормальній  державі  це  був  би розгляд   судовий.  Виходить  книжка  якогось  Анатолія  Желєзного "Происхождение  русско-украинского  двуязычия   в   Украине",   де говориться,  що  "впервые  четко  показан  механизм  возникновения украинского языка как русско-польского диалекта".  І в усій книжці розповідається,  що немає такої української мови,  тільки є якийсь діалект,  а все інше - це "националистические вымыслы". Якщо в нас усіх  є хоч трошки національної гордості,  якщо ми всі зрозуміємо, що нам треба робити українську націю в політичному розумінні цього слова,  бо  і росіяни,  і поляки,  і євреї,  і українці - всі ми є українці в політичному розумінні...  Якщо ми цього не  зрозуміємо, то держави ми ніколи не побудуємо. В економічному плані також.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу! Фракція Селянської партії України. Блок "За правду, за народ, за Україну!"

 

     Шановний Олександре   Миколайовичу!  В  цьому  році  вирощено непоганий  урожай  винограду.   Це   дає   можливість   виноробним підприємствам   збільшити  виробництво  високоякісного  вина,  але останнє  підвищення  ставок  акцизного  збору  на  спирт  етиловий унеможливлює  переробку винограду,  виробництво горілки...  (Шум у залі).

 

     Чорновіл, ви мене збиваєте! (Шум у залі).

 

     Олександре Миколайовичу!  Тут шуміли,  я хочу повторити, тому що питання надзвичайно серйозне.  Я веду мову про те, що виноробна промисловість сьогодні,  маючи  можливості  збільшити  виробництво високоякісних вин,  не може провести переробку винограду,  тому що надзвичайно  підвищилися  ціни  на  спирт  етиловий  в  результаті підвищення останнім часом ставок акцизного збору.

 

     Наша фракція про це заявляла і під час зустрічі з Президентом і Прем'єрміністром,  але це питання до кінця не вирішено.  Його не вирішено тому, що є певне нерозуміння цієї проблеми.

 

     Сьогодні у  Верховну  Раду  внесений  законопроект про ставки акцизного збору на спирт етиловий,  вино і пиво. Я прошу наблизити розгляд  цього  питання  і  дати  доручення комітету чи Рахунковій палаті прорахувати збитки від підвищення ставок  акцизного  збору. Сьогодні  такі  галузі,  як  виробництво  вина і виробництво пива, визначають рівень культури України та її народу.  Ці галузі тільки почали  розвиватися,  а  ми  зразу заглушили їх своїми непомірними податками.

 

     Тому я   прошу   розглянути   цей   законопроект   разом   із розрахунками Рахункової палати, щоб усі назавжди знали, що Україна може  сьогодні  бути  одним  з  головних  постачальників  вина  із високоякісних сортів винограду, а також пива й коньяків.

 

     І наступне   питання   стосовно   української   мови.  Велика кількість творчої інтелігенції у нас є членами  фракції  Народного руху,  але  книжки  нам пишуть оті "желєзні",  "мєдні" і так далі. Пишіть, хлопці, книжки українською мовою, і ми їх будемо читати. А то шумите, виступаєте й критикуєте те, що хтось написав. Думаю, що це  неправда.  За  Радянської  держави  був  прийнятий  закон  про українську   мову,   видавалася  величезна  кількість  українських книжок,  наші українські поети й письменники писали  високохудожні твори. А останні сім років у нас цього, на жаль, немає.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Я  думаю,  що  непотрібно реплік і не потрібно пов'язувати із своєю рідною мовою те,  що  не пов'язується.  В  нас  у  Конституції чітко визначено роль і місце нашої національної мови, чітко і ясно сказано і про всі інші мови, в тому числі й російську.  Я думаю,  що не треба сперечатись, адже Конституція це все чітко визначила.

 

     Стосовно заяви  народного  депутата  Масенка  щодо  виконання постанови  Кабінету  Міністрів,  яку  ми практично погодили.  Така постанова прийнята за нашою згодою.  Я вам обіцяю, що наш аграрний комітет  розбереться  з  кожним  її  пунктом і доповість,  як вона виконується. Це по-перше.

 

     А по-друге, ми буквально сьогодні доручимо Кабінету Міністрів підготувати інформацію про виконання кожного пункту цієї постанови і поінформуємо народних депутатів.

 

     Депутат Доманський   зробив   заяву   щодо   поїздки    наших представників   до   Англії  для  участі  в  пленарних  засіданнях Північно-Aтлантичної Асамблеї. Це, безперечно, справа кожного, але давайте  ми  не будемо сюди вплутувати Президента.  Не треба цього робити.  Це справа,  я ще раз кажу,  така:  є запрошення. Хочуть - їдуть,  не хочуть - не їдуть.  Але,  я думаю,  що це робиться не з нашої ініціативи.

 

     Щодо заяви депутата Зварича стосовно вчорашньої постанови.  Я думаю,  треба  краще в Регламент вчитуватися і не сильно вболівати за ті законні чи незаконні рішення, які приймав Національний банк. Я думаю,  що в цьому залі є кому вболівати за роботу Національного банку.  І ми від Національного банку будемо вимагати такої роботи, якої вимагає наша економіка,  наше буття.  А захисників таких... я думаю, ми обійдемося.

 

     З приводу  заяви  депутата  Чорновола  стосовно  мов.  Гадаю, правильно сказано.  Не треба,  як кажуть, викликати зайвих емоцій. Але Сергій Васильович у  своєму  виступі  теж  чітко  й  зрозуміло сказав щодо цього.

 

     І щодо   акцизного  збору.  Сьогодні  ми  це  питання  будемо розглядати.  Справді, ті, що готували проект цього закону, забули, що   вино   не   виробляється  тоді,  коли  урожай  зібрали,  вино виробляється протягом року.  І коли закуповується  етиловий  спирт для купажування вин протягом року із соків,  які виробляються,  то це  відповідний  технологічний   процес.   А   ті,   що   готували законопроект,  мабуть,  були  далекі від цього,  а близькі лише до того,  як заробити на спиртові. А це питання повинно бути ув'язане з технологією виробництва вина протягом року.

 

     Тому пропозицію,  яку  вніс  депутат  Довгань,  ми безперечно врахуємо під час розгляду.

 

     Переходимо до розгляду питань, внесених до порядку денного.

 

     ----------

 

     Слухається питання   про   проекти   законів    про    захист національного   товаровиробника  від  імпортних  поставок,  які  є об'єктом демпінгу;  про вжиття спеціальних заходів щодо імпорту  в Україну товарів; про внесення змін до законів України: про систему оподаткування,  про Єдиний митний тариф,  про  зовнішньоекономічну діяльність.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Була пропозиція проголосувати...

 

     ГОЛОВА. Я поставлю, питань немає.

 

     Шановні колеги,  народний  депутат Доманський вніс пропозицію не посилати делегацію. Ставлю на голосування дану пропозицію.

 

     "За" - 162.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Поіменно? Хто за те, щоб голосувати поіменно, будь ласка.

 

     "За" - 154.

 

     Голосуємо внесену пропозицію в поіменному режимі.

 

     "За" - 182.

 

     Висвітіть, будь ласка,  по фракціях.  За:  комуністи - 110 із 117;  НДП - 3 із 53; Рух - 2 із 44; "Громада" - 26 із 39; зелені - 0 із 18;  соціалісти - 16 із 18;  "Незалежні"  -  1  із  12;  СДПУ (об'єднана)  -  2 із 13;  селянська фракція - 4 із 8;  прогресивні соціалісти - 13 із 14; позафракційні - 5 із 13.

 

     Слово надається  заступнику  міністра  зовнішніх  економічних зв'язків і торгівлі Андрію Івановичу Гончаруку. Будь ласка.

 

     ГОНЧАРУК А.І.,   заступник   міністра  зовнішніх  економічних зв'язків і торгівлі.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  На  виконання  програми  діяльності  уряду  та програми антикризових заходів на розгляд Верховної Ради  вноситься проект антидемпінгового кодексу.

 

     Проект складається з трьох базових законопроектів: про захист національного  товаровиробника  від  імпортних  поставок,  які   є об'єктом  демпінгу;  про  захист національного товаровиробника від субсидованих імпортних поставок;  про вжиття  спеціальних  заходів щодо імпорту в Україну.

 

     Із метою   гармонізації   положень  проекту  антидемпінгового кодексу з чинним законодавством розроблені також три законопроекти стосовно   внесення   змін   до  чинних  законів:  до  Закону  про зовнішньоекономічну діяльність,  до Закону про Єдиний митний тариф та Закону про систему оподаткування.

 

     Шановні народні   депутати!  Захист  внутрішнього  ринку  від конкуренції імпортних товарів здійснюється майже  в  усіх  країнах світу  за  допомогою  таких  юридичних процедур:  антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних.

 

     Усі вони   спрямовані   проти    імпорту    недобросовісного, масованого.   І   всі  вони  є  адміністративними  процесами,  які здійснюються державним органом виконавчої влади країни  імпорту  з метою встановлення протекціоністських обмежень імпорту.

 

     За світовою  практикою  ці процеси здійснюють державні органи зовнішньої торгівлі:  міністерства торгівлі, зовнішніх економічних зв'язків  або  спеціально утворені спеціалізовані урядові комісії. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки це міністерство торгівлі та комісія  з питань міжнародної торгівлі.  Міністерство торгівлі США виступає як слідчий орган, котрий проводить будьяке антидемпінгове або   антисубсидиційне   розслідування.   Проте  перше  рішення  з будь-якої   антидемпінгової,    антисубсидиційної    справи    або спеціальної  справи  виносить  комісія  США  з  питань міжнародної торгівлі.  Ця ж  комісія  приймає  остаточне  рішення  про  вжиття будь-яких антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів. Склад комісії призначається президентом США.

 

     В Європейському  Союзі  чи  в  Європейському   Співтоваристві рішення   з   аналогічних  справ  розглядаються  слідчим  апаратом Європейської Комісії.  Після розгляду ці  справи  стають  об'єктом розгляду  антидемпінгового комітету у справах Європейського Союзу, до якого входять всі 15 міністрів торгівлі країн -  членів  ЄС.  А остаточне рішення затверджується Європейською Комісією.

 

     Слідчий апарат Європейської Комісії,  антидемпінговий комітет Європейського Союзу - це все адміністративні органи  Європейського Союзу.  В  Росії  такі  функції також покладені на наново створене міністерство торгівлі, а допоміжним чи ще одним органом, який бере участь  у  даних  розслідуваннях,  є  міжвідомча  комісія з питань захисту від недобросовісного імпорту.  І в інших  країнах  (чи  то латиноамериканських,  чи  то азійських) всі ці справи покладені на відповідні міністерства,  які здійснюють  зовнішньоекономічну  або зовнішньоторговельну діяльність.

 

     Тому дозвольте   зробити   перший   висновок,   що   будь-яка антидемпінгова,  антисубсидиційна або спеціальна справа є об'єктом розгляду адміністративних органів. Така світова тенденція розгляду названих справ в  адміністративних  органах  невипадкова.  Обрання адміністративного   шляху   розгляду   таких  справ  пов'язане  із захисною,  протекціоністською функцією держави як гаранта розвитку національної економіки.  Такий компенсаційний захід з боку держави є  вимушеним  і  пов'язаний  із  нерівними  можливостями   сторін, передовсім фінансовими, скажімо, у судовому процесі.

 

     Як виняток,  можу навести приклад,  що, скажімо, у Сполучених Штатах  у  1916   році   намагалися   розглядати   ці   справи   у спеціалізованому   суді   з   міжнародної   торгівлі.  Проте  було встановлено,  що такі судові  справи  розглядалися  дуже  повільно через значну фінансову перевагу відповідача, тобто трейдера.

 

     Тому, досліджуючи   ці   факти   протягом   1916-1930  років, американська  сторона  вирішила  віднести  розгляд  цих  справ  до адміністративних   органів   з   метою   запровадження   жорсткого протекціонізму.  У зв'язку з цим був прийнятий  славнозвісний  для українських  та інших експортерів закон Сполучених Штатів про мито в редакції 1930 року,  до якого практично кожна група міністерства торгівлі   Сполучених   Штатів   Америки  вносить  зміни  з  метою погіршення умов захисту з боку саме відповідача, тобто експортера.

 

     Проте законодавство майже всіх  країн  передбачає  можливість оскарження  рішення  адміністративного  органу в судовому порядку. Крім того,  будь-який загальний суд може,  в  принципі,  взяти  до розгляду  відповідну  справу  і без спеціального законодавства,  в суто цивільному процесі.  Але така практика,  ще раз наголошу,  не дуже поширена.

 

     Звичайно, два  паралельні процеси можливі.  Наведу конкретний приклад.  За розслідуванням справи  стосовно  імпорту  української сталі  1996  року в Сполучених Штатах було паралельно порушено дві процедури:  адміністративна й судова.  Адміністративна, як відомо, вже  закінчилася.  Було підписано угоду про добровільне обмеження. Судова ж справа ще триває й досі.  І треба зазначити,  що сторона, яка порушила цю справу, несе дуже великі витрати на неї.

 

     Схема адміністративної     процедури    в    антидемпінгових, антисубсидиційних  або  спеціальних  справах  запроваджена   всіма країнами - членами Світової організації торгівлі,  на які припадає 97 відсотків світової торгівлі. Ця схема є уніфікованою.

 

     Дозвольте мені стисло спинитися на її стадіях.

 

     Перша стадія - подання скарги.  Будь-яка справа починається з подання  національним  виробником  або  органом  виконавчої  влади скарги   до   національного   адміністративного    органу,    який уповноважений  законом провадити ці справи.  У скарзі викладається інформація про факти демпінгу,  субсидій  чи  масованого  імпорту, які,  на  думку  скаржника,  мають  місце  і  завдають йому шкоду. Визначаються відповідачі, надаються докази тощо.

 

     Друга стадія - розгляд скарги.  Після  подання  такої  скарги адміністративний   орган   встановлює  достатність  інформації  та доказів  для  порушення  відповідної  процедури   антидемпінгової, антисубсидиційної  або  спеціальної.  Коли встановлено,  що скарга містить  достатньо  інформації  для  порушення   адміністративного розслідування,    то    адміністративний    орган   порушує   таке розслідування.

 

     Третя стадія  -  порушення  й  проведення   адміністративного розслідування. Із порушенням такого розслідування перевагу отримує скаржник.  Наприклад, відповідач (тобто імпортер чи експортер тієї країни,  звідки  надходить  до  нас  імпорт)  на першому етапі має подати інформацію у суворо встановленому форматі даних (так званий запитальник).  Цю  інформацію потрібно подавати мовою тієї країни, де  порушена  справа.   Скажімо,   українські   експортери,   коли потрапляли  часто-густо в такі антидемпінгові розслідування,  мали подавати цю  інформацію  дуже  специфічними  для  нас  мовами,  як арабська, тайська, індонезійська, португальська.

 

     Попередній антидемпінговий    запитальник    перевищує    100 сторінок,  а в Сполучених Штатах - це навіть більше 300  сторінок. Після    одержання    відповідей    на    попередній   запитальник адміністративний  орган,  як  правило,  надсилає  інші   додаткові запитальники як загального характеру,  так і для уточнення окремих питань у відповідях на  попередній  запитальник.  Загальний  обсяг відповідей  на  такі  запитальники  може  становити  багато сотень сторінок.

 

     Формально метою додаткових запитальників,  відповіді  на  які потрібно надсилати в дуже стислий термін (5-10 днів),  є отримання додаткової інформації, а фактично - це створення для відповідачів, тобто   для  імпортерів,  несприятливих  умов  для  захисту  своїх інтересів, підвищення ймовірності порушення термінів відповідей та змушування  їх  до  додаткових,  частогусто  надмірних  фінансових витрат.

 

     Наступна стадія  -   попереднє   рішення.   Після   одержання відповідей  на всі запитальники,  адміністративний орган вивчає їх та  приймає  рішення   про   наявність   або   відсутність   факту правопорушення - демпінгу,  нелегітимного субсидування, масованого імпорту,  а також робить попереднє визначення наявності  шкоди.  В разі  невиявлення  правопорушення  процес припиняється і заходи не вживаються.  У разі  ж  його  наявності  приймається  рішення  про наявність  правопорушення  і  вжиття  попередніх захисних заходів, здебільшого запровадження попереднього мита.  Тобто тут  ми  маємо той факт, коли дуже оперативно, а саме протягом шістдесяти днів за позитивного визначення  демпінгу,  чи  нелегітимних  субсидій,  чи масованого імпорту може бути запроваджене попереднє антидемпінгове або інше спеціальне мито чи компенсаційне мито. Частогусто, як вам відомо, ставки цього мита сягають 100, а то й 200 відсотків.

 

     Подальша стадія   -   остаточне   рішення.   Після  прийняття попереднього рішення адміністративне розслідування продовжується з метою  встановлення факту завдання таким правопорушенням шкоди.  У разі невиявлення правопорушення процес припиняється  й  заходи  не вживаються.  Тут  є певна подібність до попереднього рішення,  але такі міжнародні процедури.

 

     Коли встановлено, що внаслідок такого правопорушення чиниться шкода  та є причинно-наслідковий зв'язок між таким правопорушенням і шкодою,  приймається остаточне  рішення  про  вжиття  остаточних захисних  заходів.  Такі  заходи оформляються,  як я зазначав,  як антидемпінгове,  компенсаційне або спеціальне  мито.  Як  правило, термін дії таких заходів або термін дії такого мита - п'ять років, навіть може бути більшим,  якщо включаються  додаткові  процедури, які   дозволяються.   Наприклад,  стосовно  українського  експорту антидемпінгове мито  було  запроваджене  щодо  такого  товару,  як титанова губка, з 1968 року. Тільки цього року українським владним органам удалося переглянути це питання,  і  тепер  титанова  губка вільно експортується на ринок Сполучених Штатів Америки.

 

     Участь сторін у процесі. Протягом розслідування сторони мають право безпосередньо  або  через  представників,  тобто  адвокатів, брати  участь  у  розгляді  скарги,  відповідях  на  запитальники, слуханнях, якщо такі проводяться адміністративним органом, подаючи письмові  звернення,  клопотання,  коментарі  тощо,  виступаючи на слуханнях,    подаючи    коментарі    щодо     проектів     рішень адміністративного органу.

 

     Як зазначалося,  до  вітчизняних  виробників  та  українських товарів антидемпінгові процедури й заходи розпочаті та  вживаються практично  на  всіх  основних  ринках світу Європейським Союзом та його членами:  США,  Канадою,  Мексикою,  тобто країнами - членами ПівнічноАмериканської  зони вільної торгівлі,  країнами Латинської Америки (Бразилією,  Аргентиною,  Чилі),  країнами Азії  й  Африки (Туреччиною,  Індією,  Південно-Африканською Республікою), в СНД і Росією.

 

     Це свідчить про загальну  тенденцію  в  розвинених  та  нових індустріальних     країнах    усіма    засобами    не    допускати конкурентоспроможну українську продукцію на свої ринки.  Становище українських виробників в антидемпінгових процесах ускладнюється ще й  тим,  що  іноземні  держави  та  їх  адміністративні  органи  в односторонньому  порядку  та  на свій розсуд визначають Україну як країну  з  неринковою  економікою.  Це  визначення,  як   правило, робиться довільно, за аналогією з колишнім Радянським Союзом.

 

     Метою такого   визначення   є  встановлення  жорсткіших  умов порівняно з  виробниками  інших  країн.  Наприклад,  це  позбавляє відповідача  можливості  посилатися  на собівартість та ціни своєї продукції на українському ринку порівняно з іншими.

 

     Нам пропонують для порівняння ціни, які складаються на ринках розвинутих  країн.  При  цьому  країни  для порівняння часто-густо обираються адміністративним органом  теж  довільно.  Наприклад,  в антидемпінговій   справі   щодо   українського  карбаміду  країною порівняння була обрана  "нерозвинена"  Австралія,  щодо  чавуну  - Бельгія, щодо магнію - Норвегія тощо.

 

     Як наслідок,  антидемпінгове  мито для українських виробників встановлено досить високе,  як  я  вже  сказав,  від  100  до  200 відсотків. Із нами були в компанії й інші розвинуті країни, які за класифікацією є країнами з ринковою економікою.  Для них  мито  на подібні товари встановлено тільки на рівні 20 відсотків.

 

     Шановні народні    депутати!    Звертаю    вашу   увагу,   що запропоновані три базові законопроекти  не  є  якимось  винаходом. Світове   співтовариство   вирішило  питання  стосовно  припинення правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності саме  шляхом прийняття   подібних   базових   законів,  тобто  антидемпінгових, антисубсидиційних  та  законодавчих  актів  стосовно   спеціальних процедур.    Вважаю,   нам   також   доцільно   скористатися   цим загальновизнаним досвідом  і  розглянути  в  першому  читанні  три базові  законопроекти та три допоміжні законопроекти,  які загалом становлять антидемпінговий кодекс.

 

     Дані закони мають прийматися в  пакеті,  бо  вони  становлять єдине  правове  поле  боротьби  з  економічними  правопорушеннями. Відсутність,  наприклад,  одного із законів може давати можливість недобросовісному  трейдеру  обходити національну захисну систему й уникати  відповідальності  за  скоєні   правопорушення   у   сфері зовнішньоекономічної діяльності.

 

     У разі   застосування   антидемпінгових,  компенсаційних  або спеціальних заходів до недобросовісного імпорту протягом наступних років  є  реальна  можливість  відновлення  в  Україні виробництва багатьох товарів,  за рахунок чого очікується одержання додаткових надходжень  до  держбюджету та створення додаткових робочих місць. Окремі спеціалісти-експерти вважають,  що такі надходження  можуть становити понад 100 мільйонів гривень.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Івановичу.

 

     Чи будуть запитання? Будь ласка, запишіться. Прошу висвітити. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     Депутат Вінський. За ним - депутат Борзов.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція   виборчого   блоку Соціалістичної  та  Селянської  партій  України   (Лівий   центр). Шановний  доповідачу!  Речі,  про  які  ви сказали,  загалом давно відомі навіть рядовому громадянину України.  Зрозуміло,  що  здача внутрішнього  ринку під тиском недобросовісної конкуренції є одним із факторів,  які призвели нашу економіку до  краху.  Але  куди  ж дивилося  міністерство?  Куди  ж  дивився Президент України Леонід Данилович Кучма? Адже йому також відомо, що така ситуація стосовно українського  виробника,  нашого  внутрішнього  українського ринку призведе до того,  що ми просто не вироблятимемо товари, котрі нам експортуються.

 

     І чи  погоджено  вами  цей  проект  закону  з  Президентом та міжнародними фінансовими організаціями?  Мені здається,  що навіть якщо  ми  проголосуємо,  то Леонід Данилович знову за окриком з-за кордону накладе вето на цей закон.

 

     ГОНЧАРУК А.І.  Дякую за запитання.  Насамперед, куди дивилося міністерство.  Міністерство дивилося в перспективу, розробляючи не тільки  цей  законопроект.  Верховній  Раді   минулого   скликання пропонувалися й інші законопроекти стосовно,  зокрема,  можливості застосування      спеціальних      заходів       для       захисту сільськогосподарського виробництва.  На жаль, той законопроект був відхилений (у червні 1997 року я його доповідав з  цієї  трибуни). Потім була спроба додаткового його пояснення у зв'язку з вето, яке було застосовано, але він також був відхилений.

 

     Не зовсім  розумію,  чому  ми  маємо  проект  погоджувати   з міжнародними    фінансовими   організаціями?   Україна   проводить самостійну  зовнішньоекономічну  політику,  виходячи  з   принципу необхідної   достатності   насамперед  своєї  зовнішньоекономічної безпеки.  Я  не  бачу  потреби  погоджувати  його  з  міжнародними фінансовими організаціями. Може, ви радите надіслати їм до відома, нехай перекладуть англійською мовою, щоб можна було поширити серед світової  спільноти.  Наскільки я знаю позицію Президента України, він цей законопроект підтримує і суворо питатиме  з  представників виконавчої влади за його погодження, схвалення у Верховній Раді, а головне - за виконання закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Борзов.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Кунєв.

 

     БОРЗОВ В.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Прошу передати слово депутату Черняку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

  153, Рівненська   область).   Дякую.  Дозвольте  поставити  таке запитання.   Який   прогноз   наслідків   запровадження   в    дію антидемпінгового  кодексу  в  якісному і,  можливо,  в кількісному відношеннях?  Які будуть фінансові наслідки для України? Загалом я позитивно  сприймаю  цей  законопроект,  як  і наша фракція,  але, можливо,  є аргументи на користь  позитивних  наслідків  прийняття цього кодексу.

 

     І друге запитання.  На який орган буде покладено проведення в Україні антидемпінгової політики?  В кожній  країні  є  відповідні органи, ви їх називали. А хто займатиметься цим в Україні?

 

     І останнє.  Як це буде узгоджуватися зі Світовою організацією торгівлі?  Чи будуть тут у нас  якісь  ускладнення,  чи  все  буде гаразд?

 

     Дякую.

 

     ГОНЧАРУК А.І.  Дякую  вам,  Володимире  Кириловичу,  за  ваше запитання, за вже авансову підтримку обговорюваного законопроекту. Стосовно  якогось  прогнозу,  то  я  не став би на цьому поважному зібранні прогнозувати  з  погляду,  скажімо,  можливого  отримання додаткових   надходжень  через  застосування  додаткових  тарифних заходів захисту,  тобто  через  отримання  антидемпінгового  мита, компенсаційного мита та спеціального мита. Я назвав одну цифру, що за  попередніми  оцінками  економістів  і  експертів  (це  не  моя особиста оцінка) такі надходження за найближчі два-три роки можуть становити 100 мільйонів гривень.  Але те, що ми отримаємо реальний інструмент,  нехай  (і я маю про це сказати) непростий інструмент, не такий,  що вирішили, те й зробили, захотіли запровадити квоти - запровадили,  але саме легітимний інструмент, який визнається усім світовим співтовариством  (це  я  вже  відповідаю  на  ваше  третє запитання стосовно сприйняття його, скажімо, Світовою організацією торгівлі і так далі), то це правда, це об'єктивна реальність.

 

     На який  орган  буде  покладено  проведення   антидемпінгових розслідувань?     Законопроектом    про    захист    національного товаровиробника від імпортних поставок,  які є об'єктом  демпінгу, зокрема статтею 5, визначається таким органом Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі,  до якої входить ціла  низка  міністерств  і відомств.  Ця  комісія створюється на основі Міжвідомчої комісії з питань антидемпінгових розслідувань,  яку ми маємо тепер.  На  неї будуть  покладатися ці функції.  Звичайно,  основними оперативними органами будуть  Міністерство  зовнішніх  економічних  зв'язків  і торгівлі та Державна митна служба.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Кунєв.

 

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  председатель  оргбюро   Партии пенсионеров  Украины.  Я  очень  доволен,  что  вы  вышли  с таким законопроектом.  Но у  меня  есть  вопросы.  Первый.  Какой  ущерб причинен нашему государству тем,  что до сих пор нет этого закона? Он, конечно, запоздал.

 

     И второй вопрос.  Согласованы ли эти законопроекты с ведущими предприятиями Украины?

 

     Спасибо.

 

     ГОНЧАРУК А.І.  Дякую  вам  за  запитання  та за вашу схвальну оцінку цього законопроекту.

 

     Що стосується часу.  Як кажуть,  краще пізно,  ніж ніколи. Чи пізно,   чи   рано?   Скажу  вам,  не  виправдовуючись,  а  заради об'єктивної реальності і реальних фактів,  ось що. Скажімо, країни Центральної  Європи  прийняли  ці  законодавчі  акти лише минулого року,  тобто з урахуванням усіх новітніх модифікацій. Росія, котра також  має певні ресурси для того,  щоб розробляти й приймати таке законодавство,  прийняла законодавчі акти, які, на мою думку, та й не тільки на мою,  а й з погляду фахівців, певною мірою за якістю, за дотриманням процедурних положень програють  тому  пакету,  який подано на ваш розгляд. Так от, у Росії такі акти прийнято тільки в березні цього року.

 

     Отже, краще пізно,  ніж ніколи. Це єдиний інтегральний пакет. Я прошу його розглянути й підтримати.

 

     Тепер стосовно   участі   підприємств.   Із   підприємствами, особливо  з  тими,  які  зазнавали  збитків  від   антидемпінгових розслідувань  у  зарубіжних  країних  -  у  Сполучених  Штатах,  в Євросоюзі тощо, ми тісно співпрацюємо. Ми знайомили їх з основними положеннями цього законопроекту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Івановичу.

 

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій Сергію Олександровичу Чукмасову.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Шановний головуючий!  Шановні  народні депутати! Вперше у Верховній Раді розглядається такий проект, який складається із шести законопроектів.  Це перше законодавство,  яке дає  змогу  захистити  національного товаровиробника.  Мені б дуже хотілося, щоб сьогодні всі, хто слухав виступ заступника міністра, а  це  був  професійний  виступ,  хто  знайомився  з цим проектом, прийняли відповідне рішення, надавши можливість комітету працювати далі для остаточного прийняття цього антидемпінгового кодексу.

 

     Я наведу  кілька  прикладів.  Останнім часом дуже багато було претензій міжнародних  ринків  до  наших  виробників,  зокрема  до металургів. Останнім був дуже показовий процес з боку європейських країн стосовно експорту металургійної продукції і труб  в  Європу. Ініціювала це розслідування одна з італійських фірм.  Якби ми мали сьогодні антидемпінговий  кодекс,  то  Україна  могла  би  вживати якихось   заходів,   щоб   урівноважити   цю   ситуацію.  Зокрема, підприємства, які виробляють меблі в Україні, могли б також подати позов проти італійських фірм.  І не було б,  я думаю,  цих позовів італійських фірм до наших виробників металургійної продукції.

 

     Комітет уважно розглянув  ці  законопроекти  й  усі  присутні одноголосно ухвалили внести їх на розгляд Верховної Ради.  Комітет пропонує прийняти в пакеті всі ці шість законопроектів.  Для цього нам  треба  проголосувати  процедуру  прийняття в пакеті.  А після цього  проголосувати  прийняття  всіх  законопроектів  у   першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу. Закликаю всіх колег брати   з   депутата   Чукмасова   приклад,    коли    доповідаєте законопроекти.

 

     Чи будуть запитання? Будь ласка, запишіться. Прошу висвітити.

 

     Будь ласка,  депутат  Чиж.  За  ним - депутат Довгань.  П'ять хвилин.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція "Лівий центр". Сергію Олександровичу!   Безумовно,  те,  що  стосується  захисту  нашого внутрішнього  ринку,  певних  антидемпінгових  і   антисубсидійних заходів   і   всього,  що  стосується  захисту  нас  як  суб'єктів економічного життя,  так би мовити, у світовому розподілі праці, - це  потрібно підтримувати і ми будемо це підтримувати.  Але в мене таке запитання.  Чи не запізно це все робиться?  Що вже залишилося захищати? Коли заступник міністра стояв на трибуні, я, на жаль, не зміг запитати,  він посилався на всі країни,  які  тільки  знав  і вичитав.   А  я  на  Україну  посилаюся.  Хіба  це  не  ліберальна зовнішньо-  економічна  політика  вкупі  з   ліберальною   ціновою політикою  і  вкупі  з  монетарною політикою Нацбанку тощо знищили економіку? Чи не пізно вже ми захищатися збираємося?

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я вам відповім пофілософському: це не останній законопроект,  який ми, на жаль, запізно приймаємо. Так, це пізно. Є  програма,  яка  була  вже  розглянута  на  засіданні   Кабінету Міністрів,  - програма експортного потенціалу України.  Думаю,  що було б доцільним наблизити розгляд  і  цієї  програми.  Бо  тільки захищати   ринок...   Україні   треба  бути  більш  агресивною  на зовнішньому ринку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  народний депутат Костянтин  Довгань. За ним - депутат Ключковський.

 

     ДОВГАНЬ К.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Довганю Сергію Васильовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Дякую. Шановний доповідачу! Я хотів би сказати, що,   поперше,  законопроекти,  які  вносить  ваш  комітет,  мають надзвичайно важливе значення для економіки.  Їх треба  розробляти, тому  що  ми всі починаючи з 1993 року зрозуміли,  що повинна бути протекціоністська  політика  нашого  уряду  чи  нашої  держави  по відношенню до свого товаровиробника.

 

     Законопроекти, які   вносяться,   звичайно,   мають  рамковий характер.  Там є багато моментів, які потребують уточнення, але ці законопроекти,  я  вважаю,  треба  доопрацьовувати  і  приймати як закони.

 

     Але біда наша в Україні ще й в іншому.  Наш Комітет з  питань фінансів  і  банківської діяльності вніс законопроект про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції. Не встигли ми цей  закон прийняти,  як до нього було внесено декілька змін,  які фактично звели нанівець дію цього закону.

 

     Як ви вважаєте,  скільки разів можна погіршувати закон,  який приймає Верховна Рада? Чи, може, треба прийняти спеціальний закон, щоб закони такого плану могли змінюватися тільки,  скажемо,  раз у п'ять чи десять років?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Дякую. Усе це залежить, мабуть, більше від нас, від того,  який закон ми з вами приймаємо.  Якщо закон досконалий, то, мабуть, не треба вносити до нього змін.

 

     Законопроект, внесений  сьогодні  Кабінетом  Міністрів,  дуже ретельно  розроблений.  Це  перший  комплекс  проектів  законів  - антидемпінговий   кодекс,  який  дає  державі  змогу  впливати  на процеси, що відбуваються в нашій економіці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Ключковський. За ним

- депутат Станков.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний   пане Чукмасов,  я  поділяю вашу думку про те,  що цей комплекс проектів законів дуже  добре  опрацьований  і  справді  комплексно  вирішує проблему.

 

     Але хотілося  б  почути  думку комітету щодо того,  наскільки антидемпінгове   законодавство   буде   впливати   на    підтримку національного товаровиробника?  З якими країнами ми сьогодні маємо найбільше  проблем  щодо  демпінгового  імпорту,  а   також   щодо демпінгового  експорту  з  України,  який  так само завдає Україні величезної шкоди?  Якщо можливо,  зробіть хоча б такий орієнтовний аналіз.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Ми робили такий аналіз щодо сільгосппродукції, яка надходить на ринок України,  хоч Україна  має  і  свої  великі потужності,   щодо  продукції  машинобудування  та  інших  галузей промисловості.

 

     За нашими  даними,  збитки,   які   сьогодні   має   Україна, становлять близько 1 мільярда доларів.  Це приблизно такі висновки робив  комітет.  Я  не  знаю,  може,  ці  дані  не  такі,   як   у міністерства,  але  це  були  висновки комітету.  А цей кодекс для свого впровадження, якщо ви уважно читали пояснювальну записку, не потребує  жодних  додаткових бюджетних витрат.  Він спрямований на те,  щоб створити  такі  умови,  за  яких  якомога  більше  коштів надходило б до бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Станков.

 

     СТАНКОВ А.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово Дорогунцову Сергею Ивановичу.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України. Шановний Сергію Олександровичу!  Я хотів би вам нагадати,  що за роки незалежності ми  втратили  валового  внутрішнього  продукту  на  380  мільярдів доларів!  Порівняно  з  цим  запозичення  - понад 10 мільярдів - є крихіткою!  Головною причиною таких втрат  того  часу  був  розпад Радянського Союзу. А сьогодні також причиною є незахищеність наших інтересів на внутрішньому і  зовнішньому  ринках.  Тобто  проблема реалізації стала головною причиною занепаду нашої економіки.

 

     Скажіть, будь  ласка  (я  поділяю  -  із  запізненням  усе це робимо),  а як ви ставитеся  до  більш  жорсткого  захисту  нашого внутрішнього ринку через монополію зовнішньої торгівлі?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Я можу висловити тільки свою особисту думку, бо це  не  предмет   розгляду   антидемпінгового   законопроекту.   Я дотримуюся думки,  що повинно бути державне регулювання.  Будь-яка монополія - це шкідлива річ. Повинні бути якісь важелі впливу. Але якщо  ми  вводимо  державну  монополію,  я  маю на увазі,  якщо це вводиться на експорт деяких видів  товарів,  які  є  стратегічними товарами  і  дають  найбільший  прибуток до бюджету держави,  це я поділяю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу.

 

     Шановні колеги,   на   виступ   записалися   вісім   народних депутатів, є пропозиція відвести 25 хвилин. Немає заперечень?

 

     Слово надається депутату Журавському,  підготуватися депутату Зайцю. По 3 хвилини. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановні депутати!  Уряд запропонував нам пакет концептуально нових для нашого законодавства законопроектів, які в комплексі складають антидемпінговий   кодекс   (звичайно,   умовно  можна  назвати  це антидемпінговим  кодексом).  Зважаючи  на  те  що  останнім  часом активізувалася    зовнішньоекономічна    діяльність    України   з Європейським Союзом та з окремими країнами - членами цього  союзу, прийняття таких документів є необхідним.

 

     10 листопада  1994  року  Верховна  Рада України ратифікувала Угоду  про  партнерство   і   співробітництво   між   Україною   і Європейськими   Співтовариствами   та  їх  державамичленами.  Нині проводяться консультації, здійснюється певна робота, поки що вона, на   жаль,   на   початковій   стадії,   щодо  гармонізації  нашої законодавчої бази із законодавством держав -  членів  Європейських Співтовариств.

 

     Нагадаю, що  стаття  19  зазначеної угоди допускає проведення антидемпінгових процедур відповідно до внутрішнього законодавства. Необхідно відзначити,  що цивілізовані країни активно впроваджують цю  норму.  Таким  чином,  за  умови   відхилення   запропонованих законопроектів ми маємо визнати,  що проти України все одно будуть застосовувати  антидемпінгове  законодавство,  а  ми  не   зможемо належним  чином  захистити  свій внутрішній ринок.  І з цієї точки зору законопроекти, які представив уряд, безперечно, слід прийняти в першому читанні.

 

     Я хотів  би нагадати,  що ми повинні захищати не тільки свого товаровиробника,  а над усе  свого  споживача,  і  це,  мабуть,  є найголовнішим.  Я  пропоную  при доопрацюванні цього законопроекту дуже уважно проаналізувати всі норми і зняти можливості  обмеження імпорту  з  метою  запобігання  значної  шкоди  або коли є загроза заподіяння значної шкоди, як зазначається в законопроекті. Давайте чесно скажемо, чи впевнені ми в тому, що заборона імпорту за умови існування таких загальних і  невизначених  норм  здійснюватиметься тільки  в  необхідних  для держави випадках,  чи не стане ця норма чинником прийняття суб'єктивних рішень,  протягування  лобістських інтересів тих чи інших суб'єктів господарювання.

 

     І останнє.  Хотілося б звернути увагу ще на один аспект. Якщо навіть поверхово переглянути текст  законопроектів,  не  можна  не відзначити,  що термінологія в цілому та формулювання окремих норм суттєво  відрізняються  від  прийнятих  у  чинному   законодавстві України.   З   огляду   на   це  ще  одна  пропозиція:  у  процесі доопрацювання  слід  максимально  гармонізувати  термінологію  цих законопроектів з термінологією чинного законодавства України.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Депутат Заєць. За ним - депутат Круценко.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні народні депутати  України!  Нарешті  ми  приступили  до  створення справді  сучасних  реальних легітимних методів окреслення власного економічного  простору   і   захисту   власного   товаровиробника. Прийняття  цих  законопроектів дасть змогу мати вагомий аргумент у переговорах  з  іноземними   урядами   та   імпортерами,   зокрема західними.  Кожен  з вас знає про велику кількість антидемпінгових процесів проти українських експортерів. Ці процеси завдали великої шкоди  українській  економіці.  Тому має відбуватися дуже серйозна розмова  щодо  імпортної  експансії  в   Україну,   яка   підриває можливості  українських  товаровиробників.  Хто з вас не знає,  що наші магазини завалені далеко не якісною імпортною продукцією, але варто  українцям вийти на інші ринки,  як проти них розпочинаються антидемпінгові процеси.  Так чинять на Заході,  а на Сході  просто вводять квоту, як Росія ввела квоту на імпорт цукру.

 

     Давно вже  настав час взятися за створення власної економіки, що передбачає, зокрема, і створення легітимних механізмів боротьби з  нелегітимним  субсидуванням  імпорту,  здійсненням демпінгу або масованого   недобросовісного    імпорту.    Потребують    захисту національне    сільськогосподарське    виробництво   і   переробна промисловість.  На   Заході   дуже   широко   дотується   сільське господарство, що здешевлює його продукцію порівняно з українською, тому імпорт витісняє нашого виробника з національного ринку.

 

     Величезна частка імпорту робить дуже вразливою нашу економіку від  зовнішніх впливів.  Фактично в Україні не сформовано ринку по жодному продукту.  Криза в Росії висвітлила дуже складну проблему, а  саме  те,  що кожна держава повинна мати розвинений продуктовий ринок за переважною участю національного товаровиробника.  Прийшла фінансова криза в Росію,  і вже голод стукає в двері,  тому що там немає продуктового ринку.

 

     Прийняття такого антидемпінгового кодексу відкриває  ще  одну можливість  - це розвиток нетарифних методів регулювання торгівлі. Ви знаєте,  яка  боротьба  точиться  в  Україні  навколо  широкого запровадження  цих  методів.  На  жаль,  серед  розробників  цього кодексу немає Держстандарту,  тому треба звернути увагу і  на  цей напрям.

 

     Що треба поліпшити в цих законопроектах? По-перше. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі,  яка має  виконувати  функцію  так званого  головного  судді,  повинна  формуватися  все-таки  не  на громадських засадах. Треба якийсь вищий механізм легітимності цієї комісії знайти.

 

     По-друге, значно  краще  треба  виписати механізми узгодження діяльності  різних  міністерств  і  відомств.  Бо  саме  через  цю неузгодженість   поширюються  мафія  і  корупція,  і  таким  чином обходяться ці всі заборони.

 

     І третє,  останнє.  Слід також чітко визначити  саме  поняття шкоди, яка може бути завдана національній економіці імпортером. Бо якщо немає чіткого поняття цієї шкоди,  то ми не можемо  вийти  на систему протекціоністських заходів, не можемо реально оцінити оцей збиток.

 

     Тому я вважаю,  що ці  законопроекти  треба  приймати,  треба доопрацьовувати їх і якомога швидше вводити в дію як закони з тим, щоб  створити  свою  національну  економіку  і   захистити   свого виробника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Круценко. За ним

- депутат Черняк.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Комуністичної  партії  України.  Шановні колеги!  Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримує,  як  і  фракція комуністів  України,  всі заходи й ініціативи уряду щодо обмеження імпорту сільськогосподарської  продукції  і  захисту  вітчизняного товаровиробника,  а також сільськогосподарського машинобудування і підтримує  пропозицію  Комітету  з  питань  економічної   політики прийняти ці законопроекти в першому читанні.

 

     Але до  другого  читання  ми  маємо  визначити,  хто  ж  буде регулювати  всю  систему  захисту  вітчизняного   товаровиробника. Записано,  що  це  буде Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Положення про її формування немає.  І чи будуть  там  представники товаровиробників, чи лише міністерств, яким усе одно, що робиться, аби верхи на них не гнівалися.  Йдеться  про  те,  що  хтось  буде визначати шкоду,  заподіяну національному товаровиробнику, і хтось буде відповідати за цю шкоду.

 

     В інформації, яку ми чули (я не обмовився, саме в інформації, а  не  в  доповіді),  не  сказано,  хто  ж  відповість  за збитки, заподіяні сільськогосподарським товаровиробникам через ввезення  в цьому     році    сільськогосподарської    продукції,    а    саме несертифікованої олії без  ввізного  мита,  цукру-сирцю  і  навіть цукру під виглядом цукру-сирцю. Хто ж за це відповість?

 

     Надходження до  бюджету мали бути значні,  але ці кошти так і не  надійшли.  При  цьому  ніхто  не  несе   відповідальності.   А Міністерство  зовнішніх економічних зв'язків,  говорячи про захист власного виробника,  імпортом  сільськогосподарської  продукції  в цьому році займається краще, ніж у минулому - імпорт збільшився.

 

     Що стосується  фруктів,  вина,  спирту,  м'ясних  консервів і м'ясних  виробів,  то  імпорт  у  цілому  продукції   тваринництва збільшився за 7 місяців на 20 відсотків,  а продукції рослинництва

- на 10 відсотків.  Тому,  Олександре Миколайовичу,  я прошу  дати доручення   в   першу  чергу  Міністерству  зовнішніх  економічних зв'язків,  а може й слідчим органам, поінформувати, яка і чия вина в тому,  що в Україну завезли несертифіковану олію і цукор-сирець, і який збиток завдано вітчизняному товаровиробнику.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Павловський.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Шановні колеги! У світі прокотилася хвиля антидемпінгових процесів проти України,  а у нас немає відповідного законодавства проти тих, хто демпінгує на території України. Запропоновані законопроекти - це перший крок на цьому шляху. Я думаю, що в цьому залі не знайдеться депутата, який буде проти того, щоб ми стали на цей шлях. Цими законопроектами не відміняється  курс  на  лібералізацію  зовнішньої  торгівлі,   але ставиться  суттєвий  акцент - нам не потрібно бігти попереду всієї планети в лібералізації нашої  торгівлі,  особливо  зовнішньої,  і завдавати  шкоду  національним економічним інтересам України.  Нам потрібен розумний,  поміркований,  послідовний протекціонізм, який би  захищав  національного  виробника.  І якраз він здійснюється і повинен здійснюватися через відповідну митну,  тарифну, податкову, експортно-імпортну  політику.  І  саме  про  ці  заходи  йдеться в запропонованих законопроектах.

 

     Дуже важливо, що ми маємо справу, фактично, з антидемпінговим кодексом.  Це  не  окремі законопроекти,  а це три законопроекти і зміни  до  трьох  законів.  Тобто  це,  фактично,  шість  проектів законів,  які у сукупності складають кодекс.  І цей кодекс створює єдине правове поле боротьби з економічними  правопорушеннями.  Це, на  мій погляд,  є дуже суттєвим для запропонованого кодексу.  Він спрямований проти несумлінного  імпорту,  у  ньому  передбачається вжиття   відповідних   протекціоністських  заходів.  Нарешті  наша держава згадала про  свою  захисну  протекціоністську  функцію.  З великим  запізненням.  Я  був  серед  тих  економістів,  які давно пропонували вжиття таких заходів.  І нарешті  пропонується  вжиття протекціоністських  заходів  для  захисту  внутрішнього  ринку від несумлінних імпортерів.

 

     І треба  додати,  що   введення   цього   кодексу   сприятиме розвиткові  національного  товаровиробництва.  Отже,  у  нас є всі необхідні й достатні підстави для того, щоб сьогодні голосувати за прийняття цього кодексу.

 

     Щодо проблем,  то назву тільки одну. Я вже у своєму запитанні її висловив.  І вже один із  депутатів  про  це  говорив.  На  мій погляд,  не  вирішена  проблема стосовно того,  на який орган буде покладено  здійснення  антидемпінгової  політики  в  Україні.  Оце питання треба було б виписати чіткіше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат  Павловський.  За  ним  -  депутат Дашутін.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!  Шановні члени уряду!  Шановні виборці!  Я відразу почну  з пропозиції фракції "Громада".  Фракція "Громада" пропонує підтримати цей законопроект і прийняти  його  в  першому  читанні. Зрозуміло,  що його потрібно доопрацювати.  Він якраз висвітлив ті проблеми,  про які весь час ідеться в цьому залі,  але  ми  їх  не вирішуємо.  Я наведу тільки дві цифри,  які з цієї трибуни у своїй доповіді назвав колишній Прем'єр-міністр Лазаренко.

 

     Україна майже втратила  свій  внутрішній  ринок,  тому  що  в цілому  імпортних товарів на ринку України 92 відсотки,  а товарів широкого вжитку - 95 відсотків.  Ви розумієте проблему,  з якою ми зіткнулися.  Як  же  все-таки нам повернути внутрішній ринок?  Тут дуже корисним для нас є досвід розвинутих країн.  Ви пам'ятаєте (я не  раз  уже  казав,  і  це  опубліковано в монографії,  яку я вам роздавав),  що саме розвинуті країни захищають свій ринок і  свого виробника.

 

     Наприклад: Сполучені   Штати   Америки   по  восьми  напрямах підтримують,  дотують своє сільське господарство; Німеччина - дуже сильно  підтримує  свою вугільну промисловість;  Європейський Союз підтримує сільське господарство.

 

     Як же нам посилити і створити такі умови, щоб цей закон можна було впровадити в життя?

 

     Перш за  все,  ми  повинні отут,  у Верховній Раді,  прийняти засади внутрішньої і зовнішньої політики.  Без  цього  реалізувати цей   закон   неможливо!   Зовнішньоекономічна   політика  повинна працювати на внутрішньоекономічну політику. У нас повинно бути три головних тези, три складових керованості: керованість в економіці, керованість  в  політиці  і  керованість  в  культурі.  Без  цього реалізувати цей закон неможливо.

 

     У ньому повинні бути такі поняття,  виходячи з яких цей закон треба реалізувати.  Повинні  бути  поняття  національної  безпеки, національних  інтересів  і  економізації  всієї діяльності з метою створення робочих місць і зайнятості саме в Україні.

 

     Також треба ввести додаткові поняття в цей законопроект. Адже немає жодного слова про сертифікацію. Єдине (ви пам'ятаєте) - була стаття  12  в  указі  Президента,  якою  передбачалося   відмінити сертифікацію і створити переваги для імпортних товарів.

 

     Ми повинні передбачити заходи,  які допомогли б нам повертати гроші, особливо валюту, зароблену спільними підприємствами. Про це немає  ні  слова!  Треба  пам'ятати,  що  основний  шлях  відпливу капіталів за кордон - це через спільні підприємства!  Значить,  ми повинні звернути увагу і на це.

 

     У цілому я думаю, що уряд нас зрозуміє і підтримає ті засади, які  пропонує  Верховна  Рада,  -   засади   внутрішньоекономічної політики,  засади захисту національних інтересів.  Вважаю, якщо ми разом будемо діяти в цьому напрямі,  то  зможемо  і  захистити,  і відродити Україну!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Дашутін. За ним - депутат Довгань.

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 162,  Сумська  область).  Вы  знаете,  этот  вопрос  действительно насущный,  и  когда говорят,  что мы опоздали с его решением,  это действительно так. И сегодня надо говорить не просто о демпинге. Я приведу   один  пример.  Два  дня  тому  назад  я  был  в  Шостке. Шосткинский завод "Импульс" в месяц производил  15  миллионов  туб зубной  пасты.  На  сегодняшний день ни одна туба не производится. Почему?  Потому что мы полностью утратили рынок.  И если  привести диаграмму демпингования некоторых товаров импортными поставщиками, то,  например,  "Сникерс" вначале поступал по цене  15  центов,  а сегодня его цена около 40 центов. То есть сегодня многие импортные товары  уже  не  демпингуют,  а  наоборот,  зарабатывают  на  этой продукции. Демпинг перешел в зарабатывание.

 

     Но есть  еще  более  серьезная  проблема.  На нашу территорию сегодня   ввозится   продукция   экологически   грязная,   которая загрязняет   нашу   окружающую  среду,  несмотря  на  то,  что  на сегодняшний день мы можем производить свою аналогичную  продукцию. Наведу   ужасающий  пример.  Сегодня  украинская  железная  дорога завозит 4,5 тысячи тонн  медно-свинцовых  контактных  пластин  для железной  дороги,  которые выбрасывают свинцовую пыль в окружающую среду,  то есть мы получаем 4,5 тысячи тонн свинцовой пыли  вокруг железной  дороги.  В  то  же  время  наш институт разработал новую медно-графитовую пластину,  которая может производиться в Украине, но все еще не производится.

 

     Поэтому фракция  Партии  зеленых  сегодня  поддержит в полном об еме данный законопроект,  и мы предлагаем еще создать комиссию, которая  бы  контролировала  ввоз  экологически грязной продукции, чтобы  поставить   этому   заслон.   Этот   законопроект   сегодня рассматривается  действительно с опозданием,  к тому же в нем не в полной мере отражены вопросы  защиты  нашего  товаропроизводителя, улучшения  нашей сложной экологической ситуации.  Фракция считает, что  нужно  в  экстренном  порядке  принять  этот  законопроект  и разработать  систему  законов,  которые позволили бы более обширно защищать нашего товаропроизводителя.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань. За ним - депутат Вітренко.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Фракція Селянської партії,  виборчий  блок  "За правду,  за  народ,  за Україну!" Шановні колеги!  Питання захисту внутрішнього товаровиробника стояло завжди,  в усі  часи,  і  дуже чітко було відпрацьовано в колишньому Радянському Союзі.

 

     Хочу нагадати  один факт з новітньої історії України,  коли 4 січня 1993 року до Президента України Леоніда Макаровича  Кравчука були  запрошені  лідери  всіх  політичних  партій  України,  і там обговорювався Статут СНД.  На цьому засіданні були присутні  також голови  комісій  Верховної  Ради,  деякі  з них і зараз присутні в цьому залі.  Тоді в один голос  було  сказано,  що  нам  не  треба підтримувати  ніяких  міжнародних  документів,  які  регламентують зовнішньоекономічну   діяльність,   треба    тільки    відстоювати незалежність.

 

     Це була  дуже  помилкова  думка,  проти  неї виступили лідери Селянської і Соціалістичної партій,  а всі інші підтримали  думку, яку поділяв і Президент.

 

     Через сім  років  ми прийшли до того,  що втратили внутрішній ринок.  Ми вже не раз говорили про  те,  що  втратили  і  зовнішні ринки,  і сьогодні наша продукція не користується попитом, тому що немає державної підтримки експорту. Усе це, зрозуміло, надзвичайно негативно  впливає  на  побудову  сильної і незалежної Української держави.

 

     Тому наша  фракція  вважає,  що  треба   підтримати   внесені законопроекти,  прийняти  їх  у  першому  читанні,  а  потім  дуже прискіпливо відпрацювати  в  плані  того,  що  ці  закони  повинні кореспондуватися  з чинними законами,  які регулюють оподаткування підприємств,  та іншими законами для того,  щоб не було плутанини. Тому що в нас часто діють декілька законів,  а люди, щоб нажитися, на цьому спекулюють і завозять у нашу державу такі продукти. У нас чекає на розгляд законопроект,  внесений Кабінетом Міністрів,  про відміну державного замовлення і таке інше.  Верховна Рада минулого скликання   прийняла   закон   про  захист  сільськогосподарського товаровиробника, але й там найшли лазівку і все одно завозять. Уже Президент  на  нараді  говорить,  що  не  може через суд відсудити гроші,  незаконно зароблені фірмами,  які завозять  продукцію  без сплати  акцизів,  усіх  податків.  Тому висловлюю і свою думку,  і позицію фракції щодо цих законопроектів - підтримати.

 

     Надзвичайно важливе питання, хто буде контролювати цю справу. Ви знаєте,  що корупція в нашій державі надзвичайно поширена, тому треба виписати такий механізм, щоб у цій комісії були представники різних відомств і щоб усі могли один одного контролювати. Може, це принесе  якусь  користь,  а  можливо,  треба   внести   зміни   до Кримінального кодексу, щоб це діяло більш ефективно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Буждиган.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція. Щодо даного законопроекту позиція нашої фракції така. Ми будемо голосувати  за  прийняття  цього  законопроекту  в  першому читанні.  Будемо голосувати тому,  що потрібне таке законодавство. Але,  по-перше,  на запитання  члена  нашої  фракції  Кунєва,  яке ставлення     до     цього     законопроекту     наших    головних підприємств-експортерів, пан Гончарук так відповіді й не дав. Це ж запитання  я  поставила  Кінаху,  але своєї думки УСПП теж не має. Тобто коли у Верховній Раді  приймається  будь-який  законопроект, він  повинен  бути  розрахований на сьогоднішню реальну ситуацію з наміром  захистити  реального  національного  товаровиробника.  Не такого,  як  хтось  собі  уявляє,  а  такого,  який  є  сьогодні в дійсності.  Кілька норм  виписано  настільки,  знаєте,  закручено, настільки незрозуміло,  що я не знаю,  чи будуть вони влаштовувати національного товаровиробника.

 

     Наприклад, сам    термін    "національний    товаровиробник". Спробуйте    взагалі    розшифрувати,    що   таке   "національний товаровиробник".  У   законопроекті   про   захист   національного товаровиробника  від  імпортних  поставок спочатку посилаються (це друга сторінка) на статтю 11,  потім у статті  11  посилаються  на статтю   12.   І  точного  визначення,  що  ж  таке  "національний товаровиробник" так і  немає  як  у  цьому,  так  і  в  наступному законопроекті.

 

     Але мене   дуже   турбує   те,  що  в  нашому  залі  постійно порушується Регламент.  Якщо б цього не було, то під час процедури другого читання,  коли голосуватиметься кожна стаття окремо, можна було б з'ясувати, чи усунуто всі недоречності.

 

     Я просто  бачу,  як  деградує   парламентаризм   в   Україні, починаючи  ще  з  тих  парламентів.  Порушення  процедури  другого читання якраз і призводить до того,  що ми приймаємо  закони,  які внутрішній ринок чи руйнують, чи взагалі просто потім не діють.

 

     І ще одне.  Ви знаєте,  це антидемпінгове законодавство, воно дуже потрібне. Я згодна. Але спочатку потрібно укласти ті договори про  торгівлю,  які б захищали внутрішній ринок.  Адже шосткинську "Свему" знищили тим, що відкрили всі кордони, і сьогодні в Україні на  кожному  розі  "Кодак",  "Фуджі".  А  де  ж свемівська плівка? Розкриті  кордони  сприяли  надходженню  в  Україну  товарів,  які сьогодні  дешевші.  У  підсумку знищені робочі місця і,  фактично, знищено унікальне підприємство.  Тому я звертаюся і до пана Осики, і до пана Гончарука, і до всього вашого міністерства: я вже кілька разів виступала й говорила,  що  не  можна  укладати,  тим  більше ратифіковувати  в залі договори про вільну торгівлю.  Договори про вільну  торгівлю  руйнують  внутрішній  ринок.  Потрібно  укладати договори тільки про економічну співпрацю.

 

     Якщо будуть   нормальні   договори   про  зовнішньоекономічні стосунки, якщо держава буде захищати себе квотуванням тих товарів, які   нам   не  потрібні,  та  ще  й  якщо  ми  введемо  нормальне антидемпінгове законодавство,  тоді ми будемо сприяти тому,  щоб в Україні  створювалися робочі місця,  щоб зростало саме національне виробництво.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, депутат Буждиган.

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ). Фракція комуністів. Ви знаєте, було б дуже добре, якби ми ці законопроекти розглядали років сім тому.  Давайте будемо  говорити реально,  по правді.  Практично національний товаровиробник і наша промисловість уже знищені.  Немає нічого.  Добре,  що хоч зараз ми своїм   розумом  дійшли  того,  що  потрібно  свого  національного товаровиробника захищати,  що  потрібно  думати  про  своє  власне виробництво.  І  якщо ми сьогодні справді чи не вперше таким болем пройнялися до наших людей  праці,  то  хочу  сказати,  що  фракція комуністів  підтримує  даний законопроект і буде голосувати за те, щоб його прийняти в  першому  читанні.  Прошу  депутатів  звернути увагу,  що це немала праця.  Багато є документів.  І тому б ми вас просили подати свої пропозиції  в  Комітет  з  питань  економічної політики, щоб ми врахували їх і щоб справді можна було сказати, що на нашому ринку будуть наші вітчизняні товари.

 

     І головне хочу сказати.  Якщо ми приймемо  ці  закони  вже  в другому читанні (але я глибоко сумніваюсь,  що в даній ситуації за нинішнього курсу воно так буде) і будемо дотримувати їх,  то можна буде   говорити,  що  в  недалекому  майбутньому  наш  ринок  буде насичений нашими товарами,  на нашому ринку не буде недоброякісної продукції.

 

     Тому я  від  фракції пропоную підтримати дані законопроекти в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  я  думаю,   що   всі   ви погодитеся  з  тим,  що  сказав  Буждиган.  Ми  зараз оглянулися й зрозуміли,  що ми зробили  за  сім  років  з  нашого  внутрішнього українського  ринку.  Він став ринком іноземного бізнесу.  Мабуть, часті зміни уряду сприяли цьому.  Адже кожний мав свої погляди  і, безперечно,  хтось  когось лобіював.  Мабуть,  тільки зараз,  коли побачили,  що на прилавках уже немає ні  нашої  власної  води,  ні наших   безалкогольних   та   алкогольних   напоїв,  ні  продуктів харчування (я вже не кажу про промислові товари), зрозуміли, що то воно  таке,  коли  на  наш  ринок надходять товари за демпінговими цінами,  про які йдеться.  Причому не всі розуміють,  що  то  таке демпінг.

 

     У той же час кожен розуміє, що таке захист внутрішнього ринку нашими "друзями",  коли нас уже не допускають торгувати не  тільки продуктами  харчування  чи  легкої  промисловості,  а  й сталлю та продукцією хімічної  промисловості,  що  користувалися  величезним попитом.  І кожний рік через те в нас згортається виробництво саме тих  галузей,  експортна  продукція  яких  донедавна   наповнювала український бюджет.

 

     Тому, мабуть, сьогодні оцей пакет з шести законопроектів - це вже крик душі,  коли побачили,  що немає чим наповнювати бюджет. А поки  що  більшість  працює лише на власну кишеню,  забуваючи,  що основна кишеня держави - це бюджет  держави.  Тому,  я  думаю,  це запізнення  не Кабінету Міністрів,  це наше з вами запізнення,  це запізнення наших комітетів,  які повинні відслідковувати  разом  з усіма аналітичними підвідділами й відділами як Верховної Ради, так і тих інститутів,  яких безліч є в  Україні.  Але  кожен  дивиться тільки з позиції свого зиску, своєї вигоди.

 

     Тому я  просив би оці всі шість законопроектів,  які сьогодні розглядалися, якнайшвидше прийняти остаточно, щоб після підписання вони набрали чинності.

 

     Я прошу  запросити  людей  до  залу.  Ми повинні всі проекти, внесені Кабінетом  Міністрів,  прийняти  в  першому  читанні,  але внести  їх  не  пізніше  першого  пленарного  тижня  в листопаді і прийняти в другому читанні. Ставлю на голосування ці законопроекти по порядку.

 

     Проект Постанови  Верховної  Ради  України  про проект Закону України про захист  національного  товаровиробника  від  імпортних поставок,  які  є  об'єктом  демпінгу.  Прошу  прийняти цей проект закону в першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 288.

 

     Прийнято.

 

     Проект Постанови Верховної Ради  України  про  проект  Закону України  про захист національного товаровиробника від субсидованих імпортних поставок. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 286.

 

     Прийнято.

 

     Проект постанови Верховної Ради  України  про  проект  Закону України  про  вжиття  спеціальних  заходів  щодо імпорту в Україну товарів. Голосуємо. Це перша група таких законів, які якоюсь мірою вплинуть на наповнення бюджету.

 

     "За" - 294.

 

     Прийнято.

 

     Проект Постанови  Верховної  Ради  України  про проект Закону України  про  внесення  змін  до  Закону   України   про   систему оподаткування. Голосуємо.

 

     "За" - 260.

 

     Прийнято.

 

     Проект Постанови  Верховної  Ради  України  про проект Закону України про внесення змін до  Закону  України  про  Єдиний  митний тариф. Прошу голосувати.

 

     "За" - 294.

 

     Прийнято, спасибі.

 

     Проект Постанови  Верховної  Ради  України  про проект Закону України  про  внесення  змін  до  Закону   Української   РСР   про зовнішньоекономічну діяльність. Голосуємо.

 

     "За" - 291.

 

     Прийнято, спасибі.

 

     Андрію Івановичу, немає запитань у вас? Будь ласка.

 

     ГОНЧАРУК А.І.   Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Хочу щиро подякувати всім,  хто брав  участь  у дискусії,  вніс свої пропозиції,  зауваження, доповнення. Я думаю, що під час нашої  подальшої  роботи  (а  вона  має  бути  плідною, продуктивною)  ми  максимально  врахуємо ті пропозиції,  які мають сенс і є конструктивними.

 

     Ще раз хочу подякувати всім, усім фракціям за підтримку цього законопроекту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Андрію Івановичу, давайте працювати так, щоб у першій декаді листопада ми всі  6  законопроектів  розглянули  в  другому читанні. Спасибі.

 

     _________________

 

     Розглядається проект Закону України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 1998 року.  Доповідає міністр праці та соціальної політики Сахань Іван Якович.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На розгляд Верховної Ради Кабінетом Міністрів вноситься проект Закону України  про  внесення  змін  до  Закону  України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та  розміру  мінімальної заробітної  плати  на  1998  рік (щодо перегляду розміру вартісної межі  малозабезпеченості  та  мінімальної  заробітної   плати   на четвертий  квартал  поточного  року).  Пропозиції  підготовлено  у зв'язку  з  поглибленням  останніми  місяцями  негативних  явищ  в економіці   країни,   зростанням  споживчих  цін  та  необхідністю соціального захисту громадян.

 

     Урядом внесено пропозицію  встановити  з  1  жовтня  величину вартості  межі  малозабезпеченості в розмірі 78 гривень на місяць. За основу розрахунків продовольчого набору,  як і в  минулі  роки, покладено  тимчасові  норми  споживання  продуктів  харчування для непрацезданих   громадян   на   кризовий    період,    розраховані Науководослідним   інститутом   гігієни   харчування  Міністерства охорони здоров'я, та середні ціни на них у вересні поточного року. Вартість  непродовольчих  товарів  та  інших послуг розраховано на підставі  фактичних  витрат  сімей  з  низькими  доходами,  як  це передбачено законом.

 

     Виняток зроблено  стосовно  витрат  на  утримання житла та на комунальні послуги.  На сьогодні пенсіонери й  інші  непрацездатні громадяни,  джерелом  існування  яких  є лише дохід від особистого підсобного господарства,  пенсії та інші соціальні виплати, в яких середньомісячний  сукупний  дохід  на одного чоловіка не перевищує вартісної величини межі малозабезпеченості,  сплачують за житло та комунальні послуги 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу сім'ї.  Тому  при  визначенні  межі  малозабезпеченості   вартість утримання житла закладено в такому самому розмірі.

 

     У ході  тривалої  дискусії  в  Комітеті  з  питань соціальної політики  та  праці   щодо   розміру   вартісної   величини   межі малозабезпеченості профспілки подали інші пропозиції.  Зокрема,  з огляду на те, що сьогодні межа малозабезпеченості використовується як   орієнтир   при   визначенні   мінімальної  заробітної  плати, профспілки запропонували  збільшити  частку  витрат  на  житло  та комунальні   послуги,  враховуючи,  що  громадяни,  які  працюють, сплачують за  житловокомунальні  послуги  20  відсотків  сукупного доходу сім'ї.

 

     Робоча група,  утворена  комітетом Верховної Ради,  провела з урахуванням цього власні розрахунки розміру величини вартості межі малозабезпеченості.   З   урахуванням  підвищення  норм  плати  за житловокомунальні послуги,  за розрахунками  цієї  робочої  групи, вартісна величина межі малозабезпеченості становить 80,1 гривні.

 

     З цими  розрахунками,  проведеними  народними  депутатами  за участю профспілкових  представників,  експертів,  уряд  вважає  за можливе  погодитися  і  просить  народних  депутатів підтримати ці уточнені розрахунки та встановити на четвертий  квартал  поточного року  величину  вартості  межі  малозабезпеченості  в розмірі 80,1 гривні.

 

     З метою  соціального  захисту   низькооплачуваних   категорій працюючих  у  зв'язку  із  зростанням  цін  на  споживчі товари та послуги уряд  пропонує  провести  чергове  підвищення  мінімальної зарплати, внісши зміни до статті 2 Закону України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та  розміру  мінімальної заробітної плати на 1998 рік,  прийнятого Верховною Радою в грудні минулого року.

 

     Це третій крок на  шляху  поетапного  наближення  мінімальної зарплати   до   рівня,   не   нижчого   вартісної   величини  межі малозабезпеченості,  що передбачено статтею 9 Закону  України  про оплату  праці.  На  першому  етапі,  з  1  січня 1998 року,  як ви пам'ятаєте,  було встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 45  гривень;  на  другому  етапі,  з 1 липня поточного року,  було введено мінімальну заробітну плату в  розмірі  55  гривень.  Після цього  середньомісячна  номінальна  заробітна плата,  нарахована в середньому на одного працівника,  зайнятого  в  галузях  економіки України,   в  серпні  поточного  року  становила  153,2  гривні  у колективних сільгосппідприємствах і 186 гривень - у промисловості. Рівень  заробітної  плати  коливався  залежно  від  галузі (від 67 гривень   у   текстильній   промисловості   до   484   гривень   у нафтовидобувній).

 

     Виходячи з реального стану економіки,  фінансових можливостей держави і підприємств,  уряд вносить  пропозицію  встановити  з  1 жовтня  1998  року мінімальну заробітну плату в розмірі 65 гривень на місяць.  Для запровадження цього розміру мінімальної заробітної плати   шляхом  проведення  доплат  працівникам  бюджетної  сфери, посадові оклади яких нижчі,  як цей рівень,  потрібно  вишукати  в бюджеті до кінця року понад 8 мільйонів гривень додатково.

 

     Слід відмітити,  що  в  госпрозрахунковій  сфері  в  багатьох галузях уже діють більш високі мінімальні гарантії оплати праці. З 47 галузевих угод, зареєстрованих у міністерстві, у 28 встановлено розмір мінімальної заробітної плати  на  рівні  нині  чинної  межі малозабезпеченості - 73,7 гривні.

 

     Галузі та  підприємства,  які  мають  фінансові  можливості і нарощують обсяги виробництва,  відповідно до  Закону  України  про оплату  праці можуть самостійно встановлювати більш високий рівень мінімальної заробітної плати через галузеві  угоди  та  колективні договори.

 

     Однак є галузі, де середній рівень оплати праці становить, як я вже казав,  від 67 до 80 гривень на місяць.  Зрозуміло,  що  для підприємств   цих   галузей   запровадження   розміру  мінімальної заробітної  плати  більшого,  ніж  зараз  пропонується,  абсолютно неможливе за таких економічних обставин.

 

     Просив би  народних депутатів підтримати ці пропозиції уряду. Розумію,  що у народних депутатів  є  бажання  підняти  цю  планку якомога  вище,  але,  виходячи  з  об'єктивних  умов і економічної ситуації, я просив би підтримати пропозиції уряду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо   роботу.   Запишіться,  будь  ласка,  на запитання до Івана Яковича Саханя. Відведемо 5 хвилин. Сьогодні ми з   вами  домовилися  і  проголосували  у  вівторок,  що  пленарне засідання триватиме до 14 години.  Ми повинні за ці півтори години прийняти ще як мінімум 3-4 закони.  Тому я просив би за скороченою процедурою працювати.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Романчук.

 

     Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Всеукраинский союз за возрождение СССР.  Уважаемый Иван Яковлевич! Я сегодня,  выступая во время так называемой разминки,  говорил  о том,   что   нам  необходимо  решить  вопрос  не  только  о  черте малообеспеченности,  но и об индексации денежных доходов населения в зависимости от роста цен.  Этот процесс идет,  и я никак не могу согласиться с официальной статистикой по поводу того,  что  у  нас еще  нет  этих  5  процентов прироста цен,  которые повлекли бы за собой естественный рост заработной платы,  доходов и так далее. Мы были в округах.  Люди просто ждут не дождутся, особенно пенсионеры и рабочие,  того,  чтобы получить эту индексацию.  Говоря об этом, хотелось  бы  обратить  внимание  на  то,  что с тем уровнем черты малообеспеченности,  с которым выходит сегодня правительство, тоже нельзя согласиться, потому что, на мой взгляд, совершенно не задет теневой сектор экономики,  то есть теневой денежный оборот, и все, что творится вокруг него.

 

     Как все-таки учитывалась при расчете черты малообеспеченности нижняя часть нашего экономического айсберга? Если можно, ответьте.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     САХАНЬ І.  Я.  Шановний Володимире Миколайовичу!  Запи-тання, яке  ви  поставили,  справді  надзвичайно актуальне.  Міністерство праці та соціальної  політики  разом  із  Міністерством  економіки прогнозувало,  що у вересні буде досягнуто п'ятивідсотковий рівень цін,  який  дає  підстави  для  проведення  індексації  згідно   з установленим порядком і прийнятим Верховною Радою законом.

 

     Однак цей  рівень  становив  4,8  відсотка.  І зрозуміло,  що індексація грошових доходів населення буде  проводитися,  видно  з усього,  після  публікації  рівня інфляції за жовтень.  Розрахунки наші показують,  що це суттєве навантаження на бюджет. Повірте, ми чудово  розуміємо,  в  якому  становищі  перебуває  населення.  Ми повинні  зараз  просто  поінформувати  про  те,  що  якщо   рівень інфляції,  згідно  з  яким  буде  проводитися індексація за ці два місяці,  становитиме  близько  10  відсотків,  то  нам  тільки   з Пенсійного   фонду  додатково  треба  буде  витратити  близько  83 мільйонів гривень за місяць.  Якщо за  два  місяці  взяти,  то  це додатково  більше  160 мільйонів гривень.  На рік,  зрозуміло,  це більше мільярда гривень.  Тому  я  хочу  підкреслити,  що  уряд  і Міністерство  праці  та  соціальної  політики здійснюють необхідні кроки.  Ми готові. Зроблено відповідні розрахунки, і відразу після опублікування   індексу  інфляції  ця  робота  буде  здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів.

 

     Стосовно розміру межі малозабезпеченості. Шановний Володимире Миколайовичу,  це питання, справді, дуже цікаве і дуже серйозне. Я хочу сказати,  що це розрахункова величина. Вона ніяк не може бути більшою чи меншою залежно від нашого бажання.  Ми виходимо з того, що на продовольчі ціни є нормативи.  Згідно з законом і  згідно  з даними,  які  маємо  від  Міністерства охорони здоров'я,  якраз ці нормативи й закладаються.

 

     Що стосується цін на непродовольчі товари і послуги,  то вони подавалися  за  фактичними витратами,  як у законі записано.  І ці фактичні  витрати  визначалися  в  ході  реальних  обстежень,  які здійснює   Держкомстат.   Ці   дані   й  лягають  в  основу  наших розрахунків.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати,  ми   розглядаємо питання   мінімальної  заробітної  плати,  пенсії,  стипендії.  Ви подивіться,  скільки в залі людей.  Де  ті,  хто  так  шумить,  що переживає за народ?

 

     Депутат Романчук. Будь ласка.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати слово Володимиру Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной   социалистической   партии  Украины.  Я  задам  вам несколько вопросов и надеюсь получить на них конкретный ответ  как коммуниста, работающего в правительстве.

 

     Первое. Прошу     назвать    поименно,    указав    партийную принадлежность, кто из народных депутатов Украины входил в рабочую группу,  которая  рассчитала размер минимальной заработной платы в 65 гривень и "межі малозабезпеченості" - 80,1 гривни.

 

     Второе. Прошу  вас   назвать   международный   документ,   на основании  которого определены 22 наименования продуктов питания и нормы их потребления. Какому документу это соответствует?

 

     Третье. Статья 48 Конституции гарантирует каждому  "право  на достатній  життєвий  рівень  для  себе  і своєї сім'ї,  що включає достатнє харчування,  одяг,  житло".  Назовите  конкретный  размер минимальной  заработной  платы  и  пенсии,  который обеспечивал бы выполнение статьи 48 Конституции.

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний Володимире Романовичу,  питання, які ви ставите, справді актуальні, серйозні. Передусім хочу сказати, що я зараз представляю уряд,  а не якусь політичну партію,  і висловлюю позиції уряду,  які грунтуються на економічному становищі держави, на розрахунках. І просив би це, як кажуть, зафіксувати.

 

     Далі. Ви  просите  назвати  поіменно  склад  робочої   групи. Комітет, який очолює Євген Кирилович Марчук, розглядав це питання, наскільки я пам'ятаю,  мабуть,  разів п'ять.  Кілька разів мінявся склад цієї групи.  Ну,  зрозуміло,  то одні депутати приходили, то інші,  отже,  розрахунки здійснювалися з участю представників усіх політичних течій, які представлені в цьому комітеті. Їх там не так і багато,  і вони, здається, всі брали участь у цій роботі, у тому числі  й присутні тут народні депутати Хара,  Донченко та інші.  Я просто не пам'ятаю всіх поіменно.

 

     Тепер стосовно того,  якому міжнародному документу відповідає цей  набір  продуктів.  Я  щиро вам скажу,  що,  можливо,  попрошу відповісти  на  це  запитання  Держкомстат.  Вони   цим   питанням займаються і, мабуть, зможуть точніше відповісти на нього.

 

     Що стосується  рівня  мінімальної  заробітної  плати  і  межі малозабезпеченості,  які,  на мій погляд, відповідали б потребі. Я розумію,  наскільки  серйозний  підтекст закладено в це запитання. Хотілося б, щоб ця цифра була якомога більшою. Однак скажу, якою є реальність.  Середній рівень заробітної плати в економіці в цілому у серпні-вересні становив 159 гривень,  у  промисловості  -  трохи більше  180  гривень.  У  зв'язку  з цим ми пропонуємо зараз дані, виходячи не з  якихось  побажань  чи  міркувань  чи  не  розуміючи потреби  в  збільшенні  цього  розміру,  а  виходячи  з  реального становища в економіці України.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, на місце.

 

     З альтернативним   проектом   виступить   Вітренко    Наталія Михайлівна. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,    социалистическая    оппозиция.    Я    напомню    всем парламентариям,   что   установление  социальных  нормативов  есть исключительная прерогатива парламента. Исполнительная власть на то и    исполнительная,    чтобы   исполнять   то,   что   определяют парламентарии.

 

     Во всем  цивилизованном  мире,  как  сейчас  любят  говорить, рассчитывается  прожиточный  минимум.  Украина  и тут пошла дальше всех.  Отказавшись от  категории  прожиточного  минимума,  который должен   гарантировать   право  на  жизнь  каждому  человеку,  как трудоспособному,  так  и   нетрудоспособному,   Украина   изобрела категорию     "межі    малозабезпеченості"    (то    есть    черты малообеспеченности)  и  заложила  в  эту   категорию   нормы   для "непрацездатних"   (эта   категория   вообще   рассчитывается  для нетрудоспособных)  -  минимальнейшие  нормы:  22  вида   продуктов питания по минимальным нормам, минимум непродовольственных товаров и минимум оплаты жилья и коммунальных услуг.

 

     Следовательно, депутатам не нужно ничего особенно изобретать. Согласно  требованиям  Закона  о бюджетной системе перед принятием бюджета  ежегодно   пересматривается   черта   малообеспеченности, минимальная   зарплата   и   минимальная   пенсия  (это  все  идет одновременно) для того,  чтобы в бюджет  заложить  новые  нормы  и принятый  бюджет  давал бы возможность просто жить в нашей стране. Для начала - просто жить.

 

     Что происходит в парламенте уже нового созыва?  Пришли  новые депутаты,  которые полгода назад критиковали старых за то,  что те работали  неправильно  и  довели  страну  до   такого   состояния. Сформировались новые комитеты.

 

     Я хочу  подчеркнуть,  что  в  Комитете по вопросам социальной политики 12 депутатов:  пять  коммунистов,  два  социал-демократа, один селянин,  один социалист, один прогрессивный социалист и один руховец.  То есть 11 человек в  комитете  -  это,  можно  сказать, левые,  которые  исходно  должны  прежде  всего  стоять  на защите гарантий трудящимся.  Комитет промолчал и не внес на  рассмотрение первой  сессии  то,  что он обязан был сделать сразу же,  до ухода депутатов в отпуск. Как Комитет по вопросам пенсионеров, ветеранов и инвалидов должен был сразу внести изменения к пенсионному закону

- вымирают  пенсионеры,  так  и  Комитет  по  вопросам  социальной политики  (это  дело  этого  комитета)  должен  был  сразу  внести изменения по "межі" и по минимальной зарплате. Комитет промолчал.

 

     Фракция Прогрессивной социалистической партии, подготовившись ко  второй  сессии,  вносит предложение рассмотреть эти вопросы на сессии,  их  очередность.  Напоминаю:  мы  требовали  9   сентября рассмотреть  "межу",  9 сентября - размер минимальной зарплаты,  9 сентября - проект нового Закона о  пенсионном  обеспечении.  И  мы были уверены, что комитеты это сделают. Там есть и секретариаты, и юристы - все что угодно, все условия созданы. Комитеты промолчали. До сих пор молчит комитет, возглавляемый коммунистом Луценко.

 

     Фракция Прогрессивной   социалистической  партии  разработала свои  законопроекты  и  внесла  на  рассмотрение  зала.  Авторы  - Витренко и Романчук.  Мы выполнили все расчеты и показали:  исходя из реальной стоимости жизни,  парламент  должен  принять  величину черты малообеспеченности 118,6 гривень, и она должна быть заложена в  бюджет  1999  года.  Об  этом  сказано  в   статье   1   нашего законопроекта.  Мы предложили ввести эту черту с 1 октября, потому что видим, что происходит в стране: цены растут, и на существующие зарплаты и пенсии вообще невозможно обеспечить проживание людей.

 

     Наши расчеты    перепроверила   Федерация   профсоюзов.   Вот официальный документ.  В расчетах Федерации профсоюзов  в  среднем для  пенсионера  "межа  малозабезпеченості"  -  111,3 гривни,  для трудоспособного - 142,2 гривни.  По нашим расчетам,  напоминаю,  - 118,6 гривни.

 

     Коль скоро  такова  сегодняшняя  стоимость 22 видов продуктов питания,  вам задали вопрос,  Иван Яковлевич:  от чего  отказаться людям? От мяса, от яиц, от хлеба? Что вы вычеркиваете из продуктов питания?  Или людям голыми ходить по улицам,  или голыми сидеть  в квартирах?

 

     Как людям  сказать  сегодня:  живите  на  "межу" 73,7 гривни, живите на минимальную зарплату 65 гривень?

 

     Дальше. Если установлен уровень "межі малозабезпе-ченості..." Повторяю,  он  научно  обоснован.  Это не желание кого-то заняться популизмом,  как   здесь   любят   обвинять   меня   недоучившиеся экономисты,  или  еще  что-то.  Это научно обоснованная категория, базирующаяся на реальной стоимости жизни. И минимальная заработная плата  строится  исходя  из  этой базы.  Пан Донченко спрашивал на заседании комитета: "Почему вы используете "межу"?" Да потому, пан Донченко,  что  нет  другой  базы  законодательной.  Была  бы база прожиточного уровня,  использовали бы прожиточный  минимум.  Такой базы сегодня нет.

 

     Так вот,  коль  скоро  есть  утвержденная "межа" (а ее размер определяется,  повторяю,  исходя из реальной  стоимости  продуктов питания),  то  на  ее основе рассчитывается минимальная заработная плата:  "межа" плюс 25  процентов  на  нетрудоспособного.  Это  на основании    международных   конвенций,   на   основании   методик Международной организации труда.  Процесс  воспроизводства  должен быть постоянный.  Нужно воспроизводить рабочую силу, нужно кормить ребенка. И это как раз закладывает Международная организация труда в эту категорию.

 

     Вот сейчас  нам  обещают  устроить  встречу с представителями Организации Об единенных Наций и разных представительств при  ООН, так   как   Украина   24   октября   радостно   будет  праздновать Международный день Организации Об единенных Наций. Задайте вопрос: откуда   в   Соединенных   Штатах  берется  минимальная  почасовая заработная плата 4  доллара  75  центов?  Там  что,  такие  добрые работодатели? Им некуда тратить деньги, у них нет жажды наживы? Да Маркс доказал:  все одинаковы. Все капиталисты интернациональны, у них  у  всех жажда наживы.  Они никогда не остановятся,  им всегда мало.

 

     Почему же в Соединенных Штатах почасовая зарплата - 4 доллара 75  центов?  Да  потому,  что там такова реальная стоимость жизни. Реальный прожиточный минимум плюс 25 процентов на иждивенца.  И  в любой  стране  мира,  как  только  идет  снижение этого норматива, включаются профсоюзы. Да, пан Хара, включаются профсоюзы. А Стояна сейчас вообще нет в зале.  Профсоюзы Украины спокойны.  Они служат только для того,  чтобы успокаивать Президента,  что все в Украине спокойно.

 

     Это дело  профсоюзов  -  не  допустить  уничтожения  трудовых ресурсов,  вывести людей к Верховному Совету. Сегодня здесь должны были  стоять 5 миллионов человек и требовать от Верховного Совета, чтобы он выполнил свою функцию и...

 

     У нас еще 30 минут.

 

     ГОЛОВА. Ви говоріть по суті.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  всегда  говорю   по   существу,   Александр Николайович. Всегда.

 

     ГОЛОВА. Це ж не лекція.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Лекция это или не лекция - "хто на що здатний".

 

     Итак, наши профсоюзы молчат.  Пан Стоян на заседании комитета (я была на этом заседании) больше  всего  был  озабочен  тем,  что кто-то  покушается  на  его Закон об оплате труда.  Он не озабочен тем, как защитить трудовые ресурсы.

 

     Что нам предлагает сегодня комитет и что  предлагает  Кабинет Министров?  Когда мы обосновали,  что минимальная заработная плата должна  быть  148  гривень,  то   Президент,   раздобрившись   (и, естественно,  Кабинет Министров, который его обслуживает), сказал: мы дадим 65  гривень.  И  комитет  вносит  на  рассмотрение  зала: минимальная зарплата - 65 гривень!

 

     Об ясните мне,  что  такое  65  гривень  сегодня?!  Каким  же образом мы возвращаем  человеку,  отработавшему,  да,  по  низшему тарифному   разряду,  но  это  минимальная  зарплата,  затраченную энергию?  65 гривень сегодня - это менее 20 долларов по  нынешнему официальному курсу доллара, это менее 1 доллара в день.

 

     По международным нормам,  человек, который имеет в день менее 1 доллара дохода,  признается  нищим,  и  ему  полагаются  пособия различного   рода.  40  миллионов  человек  в  Соединенных  Штатах получают продовольственные карточки. Кто был в Соединенных Штатах, тот  видел  там  на  улицах машины,  в которых развозят бесплатные завтраки и обеды нищим неграм, пуэрториканцам...

 

     ГОЛОВА. Говоріть по суті, ну що ви розказуєте...

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Александр  Николаевич,  я  говорю   по   теме. Депутаты   должны   разобраться,  что  исходным  является  решение Верховного Совета.  Комитет себя полностью скомпрометировал. Чтобы Комитет  по  вопросам социальной политики поддержал законопроект и согласился с  Кабинетом  Министров  оставить  черту  73,7  гривни, которая  была  установлена ровно два года назад?!  За 2 года такой рывок инфляции,  и инфляция продолжается, а комитет соглашается на черту  малообеспеченности  73,7  гривень  и минимальную заработную плату 65 гривень!  Повторяю,  минимальная заработная плата сегодня должна быть 148 гривень.

 

     Как вы     только    что    видели,    по    антидемпинговому законодательству  депутатам   сразу   была   предложена   подборка документов  -  и  один закон,  и второй,  и поправки к таможенному законодательству,  и к налоговому.  И это  правильно,  потому  что экономика всегда требует комплексных решений.

 

     А что делает комитет?  Он вносит на рассмотрение только черту малообеспеченности.  Для чего?  С надеждой, что зал ее провалит. А нужно  вместе  с  "межой" вносить и проект Закона об оплате труда. Почему?  Да потому, что в статье 8 законопроекта... Опять-таки это мы разработали и предложили комитету.  Комитет бездействует.  Я не знаю,  зачем вообще идти в парламент  и  называться  коммунистами, если  в  Комитете  по  вопросам  социальной  политики  ни черта не делать...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Я прошу вибачення, але говоріть по суті... Ви вже обійшли всі комітети, у нас їх 22. Не можна ж так.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     ВІТРЕНКО Н.  М.  Итак,  по статье 8 законопроекта нужно сразу вводить ограничение максимальной заработной  платы.  То  есть  при минимальной  зарплате  148  гривень  размер  максимальной  -  1480 гривень.  И государству нужно регулировать  заработную  плату.  За счет  этого  будет установлена и социальная справедливость и будет стимулирование затрат живого труда.

 

     Кроме того,  параллельно  с  принятием  этих  законов   нужно вносить  изменения в пенсионное законодательство.  Ведь,  оставляя минимальную заработную плату в  65  гривень  и  этим  искусственно уменьшая   фонд  заработной  платы,  правительство  потом  говорит пенсионерам:  у нас нет возможности выплатить вам  пенсии,  не  из чего формировать пенсионный фонд.  А пенсионный фонд действительно формируется из фонда заработной платы.

 

     Наполнив фонд  заработной  платы  реальным  содержанием,   мы получаем  экономическую  возможность  решать  и пенсионный вопрос. Решая пенсионный вопрос,  сразу  же  автоматически  нужно  чистить пенсионное   законодательство,  убирать  пенсии  для  госслужащих, вносить изменения в систему субсидий -  отменять  ее.  И  за  счет этого   экономить   народные  деньги.  То  есть  дать  возможность стимулировать затраты живого труда,  дать  возможность  обеспечить каждому  право  на  жизнь,  реализовать  статью  48  Конституции и реализовать право каждого пенсионера,  отработавшего  честно  свой срок в народном хозяйстве, жить достойно на пенсии. Вот что должны сегодня делать комитеты Верховного Совета по социальным вопросам.

 

     Поэтому наш законопроект, я еще раз обращаюсь именно к нашему законопроекту,    выверен   абсолютно   точно.   Согласно   нашему законопроекту   нужно   с   1    октября    устанавливать    "межу малозабезпеченості"   118,6   гривни   и   принимать   эту   "межу малозабезпеченості" за исходный социальный норматив при подготовке проекта бюджета 1999 года.

 

     Нужно устанавливать минимальную заработную плату 148 гривень, а  это  сразу  потянет  (сразу  же,  автоматически)  необходимость изменения  налогового законодательства.  И пусть Кабинет Министров поработает  над  налоговым   законодательством.   Свою   концепцию Налогового кодекса я разработала и подала в Верховный Совет.  Есть кто-то умнее,  и он предложил  лучший  вариант  -  пожалуйста,  но реализовывайте  новую налоговую политику.  Нужно снимать налоговый пресс на себестоимость,  высвобождая - именно высвобождая  -  долю оплаты живого труда.

 

     Поэтому нужно  закладывать минимальную заработную плату в 148 гривень.  И  еще  здесь  подчеркнуто,   что   размер   минимальной заработной  платы  нужно  пересматривать  ежеквартально  вместе  с уточнением показателей государственного бюджета.

 

     Если вы помните,  от бюджетного комитета было предложение  (и оно прошло в зале) пересматривать показатели бюджета ежемесячно. В условиях  кризиса   это   разумно.   И   коль   скоро   показатели государственного   бюджета   будут   пересматриваться  ежемесячно, ежемесячно должна пересматриваться и минимальная заработная плата! Это  даст  возможность  действительно стимулировать затраты живого труда.

 

     Если они не стимулируются  законодательно,  если  минимальная зарплата  остается  в  размере  65  гривень,  то  как вы об ясните ученику,  который закончил ПТУ,  призыв  идти  на  производство  и работать.  Зачем?  На  65  гривень  он  не  проживет.  Он пойдет в преступный  мир,  где  его  научат  воровать,   где   его   научат отключаться от действительности наркотиками...

 

     ГОЛОВА. Я прошу ще раз:  не ухиляйтеся від теми,  будь ласка. Наталіє Михайлівно, ви лекцію читаєте. Давайте завершувати.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Нет, Александр Николаевич. У меня все по теме: я об ясняю, почему 148 гривень...

 

     ГОЛОВА. Ви  лекцію  читаєте  -  повторюєте одне й те саме вже десять разів.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Если  б  я  десять  раз  повторила,  наверное, депутаты  уже  разобрались  бы.  Я думаю,  что я еще не десять раз повторила...  (Шум у залi).  Ну зачем кричать?  Одна умная или две умные... Все умные сейчас проголосуют, и всей Украине будет видно, кто умный.

 

     Дальше. Обращаю ваше внимание  на  то,  что  в  статье  3  мы закладывали  поручение Кабинету Министров до 18 сентября 1998 года (поскольку законопроект разрабатывался в начале  сентября)  внести на рассмотрение Верховного Совета предложения о внесении изменений к законам,  в нормах которых для расчетов используется минимальный уровень заработной платы. Это важнейшее положение.

 

     Тут все "роняют слезы",  что матьодиночка получает на ребенка 5 гривень 20 копеек в месяц.  Откуда  берутся  эти  5  гривень  20 копеек? Откуда берутся 16 гривень для безработного? Откуда берутся 16 гривень по уходу  за  инвалидом?  Это  все  берется  исходя  из минимальной зарплаты.

 

     Следовательно, поднимая   планку   минимальной   зарплаты  до экономически обоснованных нормативов,  мы мгновенно  решаем  массу других социальных вопросов.  Мы защищаем материнство.  Мы защищаем детство.  Мы защищаем инвалидов. Мы защищаем студентов, потому что стипендия тоже рассчитывается исходя из этого.

 

     Это, конечно,   сегодня   невыгодно  Кабинету  Министров.  Их позицию я понимаю. Их позиция - и дальше обслуживать Международный валютный  фонд.  А  Международный  валютный  фонд  как раз требует сократить дефицит бюджета за счет сокращения социальных программ.

 

     И я хочу напомнить 1991 год,  когда только  пришла  программа МВФ. В эту программу сразу было заложено, что рост зарплаты должен на 15 процентов отставать от роста  производительности  труда.  То есть  Международный  валютный  фонд сразу же установил,  что норма эксплуатации наших людей  должна  быть  выше,  чем  эквивалент  по оплате их труда.

 

     Поэтому и Кабинет Министров, и Президенты - как бывший, так и нынешний - как начали выполнять эту программу,  так и выполняют. И в  русле  этой программы правительство подает такие законопроекты, которые, к сожалению, поддерживаются комитетом, но работают против интересов нашего народа.

 

     Я призываю  всех  народных  депутатов  проголосовать  за  наш законопроект и защитить  своих  избирателей,  выполняя  тем  самым конституционную норму.

 

     ГОЛОВА. Запишіться  на  запитання.  П'ять хвилин.  Висвітіть, будь ласка.

 

     Я тільки нагадаю, що в Америці в 1933 році,  коли  була  криза,  платили в день за 8 годин роботи 1 долар. Це часто згадують, але не говорять уголос.

 

     Депутат Попеску. Будь ласка. За ним - депутат Кунєв.

 

     ПОПЕСКУ I.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).  Дякую.  Вельмишановна  Наталіє  Михайлівно!  Те,  що ви запропонували, дуже добре і сприймається, особливо радіослухачами. Я  хотів  би  поставити  одне  запитання.  Щоб  установити  розмір мінімальної  заробітної  плати  148  гривень,  треба  ж  мати  чим заповняти фонд заробітної плати.  Які заходи ви пропонуєте в цьому напрямі?

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я не знаю,  що ви  вкладаєте  в  питання,  чим заповняти  фонд заробітної плати.  Сьогодні попит населення штучно зведений до нуля. Людям треба виплатити нормальну заробітну плату, на  яку  вони  могли  б  придбавати  товари  народного споживання, платити за послуги і вирішувати безліч своїх життєвих питань.  Ось на що буде використаний фонд заробітної плати.

 

     Якщо ви  маєте  на  увазі,  яким  чином  можна виплатити таку заробітну плату,  чи спроможна на це  наша  економіка,  то  наведу кілька   прикладів.   Наша  фракція  вже  зверталася  до  Кабінету Міністрів.  На митниці  було  зібрано  2  мільярди  700  мільйонів гривень  державного  мита  і  передано  в  державну  казну.  Казна отримала 2 мільярди 460 мільйонів.  Де решта грошей -  більше  200 мільйонів  гривень?  Загубилися.  У  Чорному  морі  нафтова  пляма завдала шкоди.  Суд вирішив утримати з іноземних суден 21  мільйон доларів.  Потім 16 мільйонів доларів їм було вибачено, казна цього не отримала.

 

     Якщо в  Кабінеті  Міністрів   не   хочуть,   щоб   економічна діяльність,   починаючи   з   податкового  законодавства,  цінової політики,  зовнішньоекономічної політики,  була спрямована на  те, щоб  населенню  було  краще,  то  вони й далі втрачатимуть гроші й закриватимуть очі на те, що відбувається в державі. Справді, можна ремонтувати  Хрещатик.  У  кожному місті можна ремонтувати головну вулицю,  не  вкладаючи  гроші  у  виробництво,  не   відшкодовуючи соціальні  нормативи,  а тільки відбілюючи таким чином сьогоднішню владу. Можна й так керувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кунєв. За ним - депутат Марамзін.

 

     КУНЄВ І.П.  Уважаемая   Наталья   Михайловна!   Ваш   проект, несомненно,  обрадует пенсионеров,  ветеранов и инвалидов, которые сегодня  практически  умирают.  Тот  мизер,   который   предлагает правительство, ничего не даст, учитывая сегодняшнюю инфляцию.

 

     У меня  такой вопрос.  Введение это закона потребует большого количество  денег.  Скажите,  пожалуйста,  что  нужно  изменить  в экономической    политике    государства,    чтобы   это   сделать безболезненно и твердо?

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Я   сомневаюсь,   что   это   можно   сделать безболезненно.  Но тем не менее эти меры будут популярными.  Нужно восстанавливать контроль и учет, начиная с каждого рабочего места. Для  этого  нужно  дать право прежде всего трудовым коллективам на осуществление  контроля  за  деятельностью  своей   администрации, потому что сегодня все разворовывается, начиная с низов. И система контроля за использованием бюджетных средств,  безусловно,  должна способствовать тому, чтобы все ресурсы, которые имеет государство, и все произведенное национальное богатство  использовались  строго по назначению.

 

     Кроме того,  я  уже сказала,  что если в основу бюджета будут заложены именно такие социальные нормы, это заставит правительство пересматривать бюджет,  инвестировать производство. Тогда им нужно будет не внешний капитал обслуживать (что они делают все время), а вкладывать  средства  в  производство,  чтобы развивалась быстрее, например,  легкая промышленность.  Легкая промышленность сразу  же дает доходы в бюджет и может насытить внутренний рынок продукцией, создав при этом рабочие места.  Есть и множество  других  решений. Это уже дело исполнительной власти.

 

     Наша с вами функция - заложить нормативы,  реализация которых обеспечит нормальную жизнь народу Украины.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марамзін. За ним

- депутат Чиж.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (виборчий  округ  104,  Луганська  область).  Прошу передать слово рабочему, шахтеру, коммунисту Анненкову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АННЕНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Уважаемая Наталья Михайловна! Вы доктор экономических наук. Я,  как  вы  слышали,  -  рабочий,  коммунист.  Вы  выступаете   с законопроектами.  Я  отношусь  с уважением к вашим законопроектам, которые направлены на защиту интересов  народа.  Но  об  одном  вы забываете:  кто будет эти законы проводить в жизнь? Правительство, Президент?  И вот когда фракция коммунистов,  другие представители левых   сил   поставили   вопрос  об  отставке  правительства,  то большинство членов вашей фракции воздержались от голосования, а вы лично проголосовали против отставки правительства.  Хотя вы знаете отношение народа и  говорите,  что  вы  выступаете  в  защиту  его интересов.  Как  соотнести  ваши  дела и слова?  Хватит заниматься словоблудием. Народ уже все понимает и знает.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Коммунисту,  рабочему Анненкову я об ясню, что этот  законопроект  написан  доктором  экономических наук Витренко вместе с прогрессивным социалистом рабочим Петром Романчуком.  Это первое.

 

     Второе. Фракция Прогрессивной социалистической партии никогда не будет поддерживать ваши авантюры,  направленные на то,  чтобы в условиях    кризиса   сбросить   Премьера,   не   возложив   сразу ответственность на того,  кто должен вести этот  тонущий  корабль. Да, если бы у вас ума было больше, вы бы предложили мне. Но - увы. Дело все в том...  А вот за это будете отвечать перед Комитетом по вопросам  Регламента,  если  не  перед  судом.  Это я предупреждаю коммуниста Петренко.

 

     Наша фракція  внесла  проект  постанови  Верховної  Ради,   у першому пункті якого пропонувалося прийняти резолюцію про недовіру уряду, а в другому - щоб Кабінет Міністрів очолив Симоненко.

 

     Мы предложили вам это 16 сентября.  Если бы у  вас  ножки  не трусились и ответственность перед Украиной была больше,  у вас был бы месяц  времени,  чтобы  провести  политические  консультации  с Президентом, чтобы он внес сюда кандидатуру Симоненко.

 

     А о своей позиции мы заявили: просто так  сбрасывать   Пустовойтенко   непозволительно.   Менять правительство    позволительно   только   в   том   случае,   если ответственный   человек   сразу   же   возьмется   за   управление государством  (Шум  у  залi).  Ваши крики на меня не влияют.  Я их слышала уже во многих местах и от руховцев,  и от либералов,  и от так  называемых  коммунистов.  Я  все  равно  буду защищать только интересы народа и ни одним своим законопроектом,  ни  одним  своим голосованием не буду способствовать углублению кризиса.

 

     Если вы  с  этим  разберетесь,  рабочий депутат Анненков,  то проголосуете  за  мой  законопроект.   Если   не   разберетесь   - проголосуете  за  проект  Кабинета  Министров.  Это  ваша позиция. Только,  повторяю,  за  каждое  свое  голосование  депутат  обязан отвечать. И все. Отвечайте (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань соціальної політики  та  праці  Степанову Михайлу Володимировичу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция избирательного блока Социалистической и  Селянской  партий (Левый центр). Уважаемые коллеги! Предыдущим докладчиком об явлено столько "нарядов" и столько обвинений прозвучало от него  в  адрес нашего комитета...  Ну, это уже дело совести того, кто выступает с этой трибуны.  Отвечать я,  конечно,  не буду.  У меня более узкая задача - говорить конкретно по данному законопроекту.

 

     Комитет по вопросам социальной политики и труда несколько раз в течение месяца рассматривал вопросы о черте  малообеспеченности, минимальной   заработной   плате,  работая  в  тесном  контакте  с правительством.  Обсуждаемый  сейчас  законопроект  рассматривался буквально  вчера,  и  комитет  пришел  к  выводу,  что  не  сможет поддержать     предложенную     стоимостную     величину     черты малообеспеченности  в  75  гривень.  Предыдущий докладчик попросту извратил факты.  Решения комитета о поддержке этой величины  черты малообеспеченности не было.

 

     Чтобы обосновать это решение,  необходимо обратиться к Закону о черте малообеспеченности,  принятому еще в 1994  году.  Согласно этому   закону   стоимостная   величина  черты  малообеспеченности складывается  из  четырех  составляющих:  набор  продовольственных товаров,  непродовольственные товары, услуги, стоимость содержания жилья.

 

     Стоимость первой  составляющей  -  набора  продоволь-ственных товаров  более  или  менее понятна.  Она рассчитывается по нормам, которые  предлагает  Министерство  здравоохранения,  и  исходя  из существующих  цен.  Кабмин,  как  вы знаете,  определил ее в 49,67 гривни.  Что касается  трех  остальных  составляющих  -  стоимость услуг,  непродовольственных  товаров,  содержания  жилья,  -  то я процитирую  вам  статью  2  Закона  о  черте   малообеспеченности: "Вартість  непродовольчих  товарів  і послуг та вартість утримання житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами  згідно (я подчеркиваю,  уважаемые коллеги) з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.  Вартість непродовольчих товарів не може становити менше 15 відсотків вартості продуктового набору".

 

     Так вот, с 1994 года правительство не удосужилось принять это положение.  И  если  исходить из закона,  то ни правительство,  ни уважаемая пани Витренко  просто  не  могли  посчитать  стоимостную величину   черты   малообеспеченности.  Они  берут  с  потолка  15 процентов, но положения этого нет.

 

     Мы считаем,  что  о  черте   малообеспеченности   мы   сможем говорить, когда будет это положение, и предлагаем, чтобы Верховный Совет обратился к правительству с  тем,  чтобы  оно  до  2  ноября представило нам это положение. Времени для этого достаточно. И вот тогда уже мы будем говорить, кто и каким образом делал расчет.

 

     Что касается   минимальной   заработной   платы.   Предыдущий докладчик  выступил с такой вот,  я бы сказал,  инвективой в адрес нашего комитета:  из чего вы исходили?  Да мы,  уважаемая  Наталья Михайловна, исходили из того закона, который мы с вами приняли еще в декабре прошлого года,  где определено,  что с 1  января  размер минимальной  зарплаты  -  45 гривень,  с 1 июля - 55 гривень,  а к концу года нужно выйти на уровень черты малообеспеченности.

 

     Как ни удивительно,  правительство в  этом  плане  фактически закон  выполняло.  Вы  знаете,  что  было  решение об установлении минимальной зарплаты 55 гривень.  Теперь предлагают 65 гривень.  И если  до  конца  года  повысить  минимальную  зарплату  еще  на 10 гривень,  то есть довести до 75 гривень, то в принципе наше с вами решение от 24 декабря 1997 года будет выполнено.

 

     Далее. Наряду  с изменениями,  предложенными правительством к Закону о черте малообеспеченности от  24  декабря,  мы  предлагаем внести  в  этот  закон  еще  одну  поправку.  Здесь  сказано:  "До прийняття Верховною  Радою  України  зазначених  змін  до  законів розмір   мінімальної   заробітної   плати   не  застосовується  як розрахункова   величина   для   визначення   розмірів    допомоги, компенсаційних  та  інших  виплат".  После  этих  слов наш комитет предлагает дописать:  "за винятком  державної  допомоги  сім'ям  з дітьми". В таком случае на расчет суммы "допомоги сім'ям з дітьми" не будет распространяться это ограничение и  пособие  нужно  будет рассчитывать  опираясь на установленную этим законом величину,  то есть мы фактически решим вопрос о помощи семьям с детьми.

 

     Уважаемые коллеги!  Я мог бы много говорить о работе комитета и никак не могу согласиться с обвинениями,  что наш комитет ничего не делал и фактически  устранился  от  работы.  Дело  в  том,  что статьей  4  Закона  о  черте малообеспеченности установлен порядок внесения "межі" именно  Кабинетом  Министров:  "Величина  вартості межі  малозабезпеченості  щорічно  затверджується  Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів  України  при  затвердженні Державного  бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу цін на споживчі  товари  і  послуги  разом  з уточненням показників Державного бюджету України".

 

     Поэтому мы  не  шли  на какие-то авантюры.  Мы могли бы и 500 гривень, и тысячу предложить. Можно было бы за уши подтянуть любые расчети.  Но нашей задачей было - заставить правительство работать по закону,  заставить его  внести  эти  поправки.  И  в  итоге  мы рассматриваем сегодня правительственный законопроект.

 

     Поэтому я   еще  раз  повторю  предложение  нашего  комитета. Согласиться с чертой малообеспеченности на уровне 78 гривень мы не можем.  Нет ясности. И вот мне зададут сейчас вопрос: а где же вы, ребята, раньше были, почему не предлагали? Я отвечу. Да потому что до того,  как гривня рухнула, непродовольственная часть составляла не такой уж большой процент,  в какойто степени это  была  уступка всей  Верховной  Рады.  Но сейчас именно непродовольственная часть черты  малообеспеченности  выросла,  причем  в  несколько  раз  по отношению   к   продовольственной  части,  и  этот  вопрос  крайне обострился.  Поэтому мы предлагаем не соглашаться  с  предложением правительства  и  обратиться  к  нему  с  предложением до 2 ноября подать вот то положение, которое оно должно было подать, начиная с 1994  года.  И  предлагаем  согласиться  с  предложенным  размером минимальной заработной платы - 65 гривень,  имея  в  виду,  что  к концу  года  правительство  должно  подать  пересмотренный  размер зарплаты - на уровне величины стоимости черты малообеспеченности.

 

     И, наконец, предлагаем внести поправку в статью 3 в отношении помощи семьям с детьми и разблокировать этот вопрос.

 

     Вот вкратце предложения нашего комитета.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до депутата Степанова?  5 хвилин.  Будь ласка, запишіться. Висвітіть список, будь ласка.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Баулін.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины, Всеукраинский  союз  за возрождение СССР.  Михаил Владимирович,  у меня к вам такой вопрос.  Мы недавно  слушали  отчет  Нацбанка,  в котором было наглядно показано,  в том числе это звучало в ответах самого председателя правления Нацбанка Ющенко,  что у нас  порядка 80  процентов денежного оборота составляет инвалютный оборот.  При этом в легальном обороте находится 12-13 процентов, не больше.

 

     У меня  такой  вопрос  (я  уже  задавал  его  министру).  Как учитывается  вот  это  соотношение при формировании ограничений на величину стоимости черты  малообеспеченности,  которую  предложила Витренко?

 

     Я, например, полностью согласен с тем, что на сегодня порядка 148 гривень  -  это  граница,  и  никак  не  меньше.  Учавствуя  в избирательной  кампании  я называл цифру (а это,  вы знаете,  было полгода назад) около 135- 136 гривень. Так это было тогда. Сегодня предложение  правительства о 65 гривнях,  вы же понимаете,  просто вызывает смех и ничего больше.

 

     Поэтому я  хотел  бы,  чтобы  вы  ответили  на  вопрос:   как учитывается именно теневой сектор?

 

     ГОЛОВА. Дякую. Відповідайте.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Мне  трудно  судить  о  теневом секторе,  я не председатель Нацбанка,  но могу еще раз  повторить,  что  главное, по-моему,   чтобы  выполнялись  решения  Верховной  Рады.  И  наше решение,  которое мы приняли 24 декабря  относительно  минимальной заработной платы, если говорить формально, выполняется.

 

     Что касается  расчетов,  то я согласен с тем,  что если у нас цены выросли где-то на 25-30 процентов (и даже 50 процентов, здесь можно  спорить),  то,  естественно,  должна  вырасти и минимальная заработная плата.

 

     Но это уже другой вопрос.  Ведь  мы  говорим  о  поправках  к закону от 24 декабря.  То есть мы находимся в рамках, определенных этим  законом.  Если  хотим  говорить  о  чем-то  другом,  давайте принимать  другой закон,  где дадим расчеты с учетом инфляции.  Я, например,  еще не  видел  реальных  расчетов  инфляции,  реального индекса роста цен,  именно реального, а не того показушного, какой есть.  И это уже предмет иного закона.  А в  остальном  я  с  вами согласен,  я на такой же позиции, как и вы. Безусловно, 65 гривень не соответствует практически ничему.  Но  это  мы  выполняем  свой собственный закон.

 

     ГОЛОВА. Депутат Баулін. За ним - депутат Вітренко.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область). Фракция Компартии. Уважаемый Михаил Владимирович! У меня два вопроса.  Первый вопрос такого порядка.  Те  расчеты,  которые подал Кабмин в своем законопроекте,  исходят из того,  что у нас с начала года цены на продукты питания и товары первой необходимости повысились  на  5 процентов.  Я думаю,  что тут не надо иметь семь пядей во лбу (достаточно взять данные в Госкомстате или сходить на рынок),  чтобы  понять,  что  это далеко не 5 процентов.  Как вы к этому относитесь?

 

     И второй  вопрос.  На  всю  страну  было  брошено   обвинение коммунистам,   работающим  в  вашем  комитете,  где  вы  являетесь заместителем  председателя.  Я  хотел  бы,  чтобы  вы  как-то  или опровергли, или подтвердили вот это обвинение, которое прозвучало.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Конечно,  я  не согласен с цифрой 5 процентов. Тут можно и не ходить ни в какой Госкомстат,  все ясно. Рост цен - как минимум 30-50 процентов - это однозначно.

 

     Что касается   работы   коммунистов,  то  вы  знаете,  что  я представляю партию в какой-то степени  родственную,  и  мы  всегда были  вместе и в том составе,  и в этом.  Я скажу,  что коммунисты всегда в этом комитете и того созыва,  и этого  стояли  на  страже интересов простого человека.

 

     А что  касается  обвинения,  то  я  предложил бы тому доктору наук,  который выдвинул это обвинение,  пусть приходит и учит  нас работать  в  этом  комитете.  Пусть  у  нас  работает,  и  тогда и Прогрессивная социалистическая партия будет нести  ответственность за те решения, которые принимает наш комитет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Передаю слово Володимиру Романовичу Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Я  хочу  задать  вопрос  и  прошу,  чтобы  вы выполнили мое требование. Требование заключается вот в чем. У меня в  руках  законопроект  2070-2  от  20 октября 1998 года,  который внесен народными депутатами Украины,  членами Комитета по вопросам социальной политики и труда.  В выводах комитета к проекту Кабмина написано:  "Комітет погоджується з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 1998 року до 65 гривень на місяць". Вы сказали,  что ваш комитет был против.  Я  хочу,  чтобы  вы  сейчас назвали норму документа, который распространен в зале, где было бы написано, что ваш комитет против. Если вы ее не назовете, я требую от вас публичного извинения перед Наталией Витренко, потому что вы сказали, что она извратила положение.

 

     И второе.  Я   прошу   предоставить   результаты   поименного голосования в вашем комитете, который принял норму в 65 гривень по минимальной  заработной  плате,  и  прошу  сказать,   как   каждый коммунист - член вашего комитета голосовал: за или против, и чьими голосами были приняты эти нормы.

 

     Прошу ответить и выполнить требование.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Владимир Романович,  ну,  я еще не  на  скамье подсудимых,  а вы еще не прокурор, так что давайте мы чуть убавим, знаете,  тон.  Вы такой же депутат,  как и я, для начала. Я сказал то,  что сказал.  Возьмите сейчас ту же стенограмму. Я сказал, что комитет  не  соглашается  с  размером  величины  стоимости   черты малообеспеченности.  Это  во-первых.  Но  я  сказал,  что  комитет соглашается  с  размером   минимальной   заработной   платы.   Это во-вторых.

 

     Есть решение комитета.  Идите хоть сюда, хоть давайте выйдем, куда угодно.  Я не боюсь,  я не какой-нибудь  "літературознавець", меня  вы не запугаете,  Владимир Романович,  я вас не боюсь (Шум у залі).

 

     Есть официальное решение.  Я Наталию Михайловну, думаю, ничем не оскорбил.  Единственное - еще раз приглашаю, пусть доктора наук укрепят вот этот наш хилый комитет,  если  уж  исходить  из  ваших обвинений.

 

     Я надеюсь, что ответил на ваш вопрос.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте. Шановні колеги! У нас записалися на виступ 17 народних депутатів, у тому числі 7 представників фракцій і 2 від комітетів - усього 9.  Щоб ми з вами встигли розглянути за той час,  який у нас залишився до завершення ранкового  засідання, ще  один законопроект,  прошу відвести на обговорення не більше 15 хвилин.  Прошу підтримати цю пропозицію.  Ми  достатньо  грунтовно обговорили: дві доповіді, співдоповідь...

 

     "За" - 110.

 

     Рішення прийнято.

 

     Виставте 15 хвилин.

 

     Депутат Чиж  від  фракції Соціалістичної партії.  За ним буде виступати депутат Черняк від Руху.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція   "Лівий центр".  Шановні  колеги  народні  депутати  України!  З 1990 року обсяги виробництва промислової продукції впали у 5 разів,  товарів народного  споживання  -  більше  ніж  у  7  разів,  прибутковість виробничої сфери - в 11 разів,  рівень забезпеченості  виробництва кредитами  - у 26 разів,  а загальний рівень життя наших громадян, якщо виходити  тільки  з  грошових  доходів,  -  у  4  рази,  а  з урахуванням інших втрат,  пов'язаних із різницею у цінах,  втратою трудових заощаджень,  відомою трастовою аферою,  - більше ніж у 10 разів.  Усе  це - базові фактори,  без урахування яких усі балачки про народне благоденствіє,  на папері написані цифри  -  облуда  і марнослів'я. Це є вихідною позицією, і ми повинні зрозуміти, що ні межа малозабезпеченості,  ні оплата праці  не  будуть  підняті  на рівень,  який  реально  повинен  бути,  при  розвалі виробництва й економіки і, звичайно ж, соціальної сфери.

 

     Тому насамперед потрібно змінити курс. Шанс такий був два дні тому (щодо нашого політичного тиску на уряд). Але ті, хто сьогодні піднімає планку соціального захисту вище за всіх, якраз захищав ту позицію, яка лежить в основі нинішнього розвалу.

 

     Нещодавно на  цій  трибуні стояв один із представників правої партії,  який згадував студентський рух,  розповідав,  які  вимоги висували студенти свого часу.  То я хотів би запитати, які ж зараз потрібно було висунути вимоги,  коли бідує  все  студентство,  усе учнівство,  усе селянство,  усе безробітне робітництво,  уся чесна інтелігенція - бідує увесь народ України?  Це теж  запитання,  яке потребує відповіді.

 

     Ще один  момент.  Розмір мінімальної заробітної плати та межі малозабезпеченості стосується не тільки  конкретного  громадянина, хоча  передусім саме його.  І те,  що робляться спроби комітетом і Верховною Радою в цілому розблокувати оті недолугі  60  копійок  в основі  розрахунку студентської стипендії і,  скажімо,  соціальних виплат на дитину,  - це вже певний прогрес.  Але  без  зміни  отих попередніх  висновків  щодо  ситуації  в  економіці  ми не зможемо нічого змінити.

 

     І далі гинуть цілі колективи через отаку недолугу  економічну політику.   Я   вам  просто  наведу  приклад.  У  моєму  окрузі  є Деражнянський  цукровий  завод  -  шеститисячник,   який   повинен переробляти 6 тисяч тонн цукрових буряків на добу. Він труби цього року не запалив. Я звертаюся до керівників Кабінету Міністрів усіх рівнів. Там є соціальна сфера на 5 тисяч чоловік, районна лікарня, школи,  дитячі садки.  Ви думаєте,  є якийсь рух у цьому  питанні? Субсидії не виплачуються, виробництво не стимулюється.

 

     Тому я  за те,  щоб ми висунули урядові дуже серйозні вимоги, але треба враховувати реальний  стан  справ.  І  треба  змінювати, звичайно, цей курс, який довів державу до краху.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кириленко.  За  ним  -  депутат Арабаджи від "Громади".

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановне  товариство!  Спочатку  про  цифри,  які  зараз фігурують. Зрозуміло,  що тут можна піти шляхом,  як то кажуть,  хто  більше. Уряд  подав спочатку 78 гривень,  потім уряд разом із профспілками за безпосередньої участі комітету вийшов на цифру  80  гривень  10 копійок,   яка   на  сьогодні  є  більш-менш  реальною,  але  дуже недостатньою.   Разом   із   тим   є   законопроект   Прогресивної соціалістичної  партії,  де  йдеться  про  118 гривень.  Рух також проводив свої розрахунки,  і ми виходимо на цифру,  значно  більшу ніж 118 гривень, але це не означає, що наші розрахунки можуть бути реалізовані вже сьогодні.  Тому ми виходимо з  того,  що  величина вартості   межі   малозабезпеченості   є   насамперед   параметром соціальним.  А прив'язка до бюджетних  витрат  встановлена  тільки Законом  про  оплату  праці  (стаття  9),  де  чітко  сказано,  що мінімальна заробітна плата  не  може  бути  меншою,  ніж  величина вартості межі малозабезпеченості. І саме тут корінь проблеми.

 

     Зрештою, і  65 гривень,  і 80,  і 118 - це є цифри нереальні, які не дозволяють людині прожити за нинішніх обставин.  Тому треба говорити про нинішні можливості.

 

     Крім того,  є  другий  блок  проблем,  пов'язаний із тим,  що методику розрахунку рівня межі малозабезпеченості  не  встановлено (і  про це говорилося у виступі від комітету).  І норми споживання продовольчих товарів так само не визначені,  хоча  говориться,  що вони визначені. Вони встановлені ще 1994 року, потім подавалися на розгляд  Кабміну  1996  року  і   не   були   затверджені,   тобто застосовуються   старі   норми   споживання.  Щодо  непродовольчих товарів,  ви знаєте,  яка  взагалі  ситуація.  Рахуються  фактичні витрати,  але  фактичні  витрати,  за результатами обстежень,  які проводить уряд,  зменшуються у кожної сім'ї з кожним  місяцем,  бо росте  заборгованість  із заробітної плати та інших виплат.  Тобто розрахунки теж неправомірні,  і тут треба виходити  на  погодження якоїсь єдиної методики.

 

     Тому пропозиції  фракції  Руху такі.  Зрозуміло,  що будь-які цифри,  які будуть  названі,  не  є  достатніми.  Але  ми  повинні врахувати,  що коли зараз відхилимо цифру,  погоджену між урядом і профспілками,  - 80 гривень  10  копійок,  то  просто  загальмуємо процес  визначення  розміру  межі  на  місяць чи два,  а бюджетний процес тим часом піде своїм плином.

 

     Тому ми не бачимо сенсу відхиляти зараз запропоновану  цифру, щоб  до  тієї  ж  або  приблизно до тієї ж цифри повернутися через місяць чи через два.  Все одно вона буде така  сама,  бо  дива  не станеться,  і  через  місяць  уряд  не  внесе  115 чи 120 гривень, оскільки це  будуть  просто  паперові  дані,  бо  жодної  реальної реформи уряд поки що не провів,  як і Президент України.  Реальним виплатам взятися ніде!

 

     І взагалі  Рух  пропонує  серйозно  подумати  над   проблемою проведення  парламентських  слухань з питання соціальної політики, бо тут поки що панує повний хаос.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Арабаджи від  "Громади".  За  ним  -  депутат Новик.

 

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область).   Фракция  "Громада".  Уважаемый  Александр  Николаевич! Уважаемые коллеги народные депутаты! Размер минимальной заработной платы   и   черты  малообеспеченности  -вопрос  на  сегодня  очень принципиальный. Для 50 процентов наших сограждан это вопрос жизни. Без  решения этого вопроса мы не имеем права принимать бюджет 1999 года,  и поэтому он становится не только жизненно важным вопросом, но и политическим.

 

     Существующий на  сегодня  размер  черты  малообеспеченности в реальной  жизни  показал  свою  нежизнеспособность,  и  дальше  им пользоваться  невозможно.  Вместе  с тем его увеличение всего на 7 гривень не отвечает никакому здравому смыслу и никаким нормам, кем бы они не были просчитаны.

 

     Фракция "Громада"  по  данному  вопросу  будет придерживаться следующей позиции.  Минимальная заработная плата -  65  гривень  - фракцией    не    будет    поддержана,    как   и   размер   черты малообеспеченности, предложенный Кабинетом Министров, 80 гривень.

 

     Хочу отмести  всякие  мысли  о  популизме  и  остановиться на некоторых причинах нашего решения. Одна из главных причин -это то, что 70 процентов товаров народного потребления на внутреннем рынке

- импортного  происхождения.  Валютный  коридор,  установленный  в размере  2,5-3,5  гривни  за  доллар,  давно превзойден в реальной жизни.  Поставщики товаров формируют  розничные  цены,  далеко  не придерживаясь этого валютного коридора.

 

     Принимая сегодня  этот  закон,  мы должны четко отдавать себе отчет в том,  что принимаем  размер  черты  малообеспеченности  на четвертый  квартал,  и где-то это будет являться прогнозом на 1999 год.  Мы прекрасно понимаем,  что четвертый квартал -  это  зимние месяцы. И первый квартал 1999 года - тоже зимние месяцы. Мы знаем, что в зимние месяцы резко увеличиваются расходы  каждой  семьи  на коммунальные   услуги,  промышленные  товары,  да  и  на  продукты питания. Этого нельзя не учитывать сегодня.

 

     Следующее. Если  Кабинет  Министров  рассчитывает  на   более дешевые   продукты   питания  украинского  производителя,  то  это огромная ошибка.  При  таком  росте  цен  на  энергоносители,  при действующем  налогообложении  и  нестабильной  национальной валюте цены на продукты питания внутреннего производства  удержать  будет очень сложно.

 

     Поэтому мы   поддерживаем   ту   мысль,   что  уровень  черты малообеспеченности  в  118  гривень  сегодня  очень  правильный  и заслуживает  уважения.  А  вопрос  о  минимальной  зарплате  - это вопрос,  который  еще  нужно  экономически  просчитать,  чтобы  он обязательно отвечал реалиям сегодняшнего дня.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Новик  від  Селянської  фракції.  За  ним  - депутат Луценко від КПУ.  Я думаю,  що депутату  Луценку  гріх  не надати слово. Час ми визначили - 15 хвилин. Будь ласка.

 

     НОВИК А.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Ми   сьогодні   обговорюємо   надзвичайно  важливий  законопроект, внесений  Кабінетом  Міністрів  України,  в  якому   йдеться   про встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати.

 

     Зважаючи на  суцільне  зубожіння  значної  частини  населення України,  викликане  непослідовними  діями  всіх структур влади по реформуванню нашої економіки та  впливом  світової  фінансової  та економічної кризи,  законопроект,  який ми сьогодні розглядаємо, є визначальним  у  плані  соціального  захисту  народу  України.  Ми зобов'язані привести у відповідність до вартості життя рівень межі малозабезпеченості  і  мінімальної  заробітної  плати,  врахувавши стрімке  зростання  цін  на  споживчому  ринку,  викликане значним падінням курсу національної валюти,  щоб не допустити  остаточного сповзання  більшості  населення  у  прірву  бідності та злиденного існування.

 

     Враховуючи те,  що вартісна величина межі  малозабезпеченості закладається   в   розрахунки  державного  бюджету  на  1999  рік, пропонуємо  також  доручити  розробити  положення   щодо   порядку обрахування  величини вартості межі малозабезпеченості з тим,  щоб ми мали змогу надалі оперативно  коригувати  показник  мінімальної заробітної  плати  при  виникненні  кризових  явищ  на фінансовому ринку.  Такий документ, розроблений урядом за найактивнішої участі профспілок  та народних депутатів,  застрахує наше суспільство від серйозних соціальних потрясінь, бо гарантуватиме найменш захищеним верствам населення відносно безболісне зростання цін.

 

     Шановні народні  депутати!  Якщо  ми закладемо на кінець 1998 року і 1999 рік межу малозабезпеченості на  рівні  80  гривень  та мінімальну заробітну плату - 65 гривень,  то повинні розуміти,  що можемо спровокувати соціальний вибух - вибух тієї бомби, гніт якої давно вже тліє.

 

     Є аргументи і на користь таких цифр, як 80 та 65 гривень - це нереальне наповнення бюджету для виконання другого запропонованого  народними депутатами Вітренко та Романчуком рівня межі  малозабезпеченості.  Але,  шановні,  якщо   політика   уряду грунтуватиметься  виключно на застосуванні двох арифметичних дій - віднімати і ділити, то державна казна ставатиме все пустішою. Уряд повинен,  врештірешт,  включити  до  складу економічних механізмів наповнення бюджету ще дві дії - складати та примножувати.

 

     Я маю  на  увазі,  що   поповнення   бюджету   уряд   повинен здійснювати  не  тільки  за  рахунок  податків,  але  і за рахунок монопольної комерційної діяльності державних підприємств на терені трьох величезних українських ринків: агропромислового ринку, ринку енергоносіїв,  ринку електроенергії.  У цих питаннях  і  Верховній Раді  необхідно  підтримати зусилля уряду щодо створення державної монопольної політики на цих прибуткових ринках.

 

     Враховуючи вищесказане,  фракція  Селянської  партії  України підтримує  пропозицію депутата Вітренко щодо встановлення реальної величини вартості межі малозабезпеченості та  розміру  мінімальної заробітної плати. І не підтримує величину межі малозабезпеченості, запропоновану Кабінетом Міністрів України.  Ми пропонуємо Кабінету Міністрів  розробити  до 2 листопада 1998 року з участю профспілок положення  щодо  порядку  обрахування   величини   вартості   межі малозабезпеченості.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається депутату Луценку - голові комітету.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні товариші депутати! Як відомо,  відповідно до Закону про пенсійне  забезпечення,  який діє,  мінімальна пенсія сьогодні становить 17 гривень, максимальна пенсія - 59 гривень.  Правда,  оця мінімальна пенсія в 17  гривень підтягується  за  рахунок  соціальних виплат до 37 гривень.  Таким чином,  майже 12 мільйонів громадян України,  яким ми всі, шановні депутати,  і  комуністи,  і  рухівці,  і  прогресивні  соціалісти, клялися у  вірності,  сьогодні  перебувають  набагато  нижче  межі виживання. Справді, жити так далі не можна.

 

     Коли мені  говорять  про  те,  що немає коштів,  щоб привести мінімальну і максимальну пенсію у відповідність з вимогами чинного законодавства, я відповідаю, що то є підла брехня. Гроші є, тільки далеко не для всіх.  Для  когось  вони  завжди  є,  а  для  бідних пенсіонерів, які побудували цю державу, їх завжди немає.

 

     Вношу таку  пропозицію.  Відхилити  обидва  законопроекти - і внесений  пані  Вітренко,  і  внесений  Кабінетом  Міністрів  -  і розглянути їх не пізніше 2-3 листопада в новому читанні,  привівши і  межу  малозабезпеченості,  і  мінімальну  заробітну  плату,   і мінімальну  трудову  пенсію  у  відповідність  з  вимогами чинного законодавства. Тобто і зарплата, і мінімальна пенсія мають бути не менше межі малозабезпеченості.

 

     І маленька репліка.  Наш комітет за останні три місяці вніс 4 позитивних законопроекти,  які прийняті в цьому залі як закони.  І ціна цих законів - понад півтора мільярда гривень у рік надходжень до Пенсійного фонду.  Що  прийнято  з  пропозицій  пані  Вітренко, зрозуміло: булька прийнята.

 

     Ви справді,  Наталіє Михайлівно,  навчилися "наводить тень на плетень".  І я хочу сказати,  що і сьогодні,  крім  слів-"сміття", нічого путнього від вас не почули. Соплі витирати треба було тоді, коли голосували за уряд! А якраз ваша фракція так і зробила. Такої дволичності  навіть  жінка  допустити  не може,  не кажучи вже про політика. Воно й зрозуміло: ялова корова завжди реве найгучніше!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Я  просив  би,  шановні  колеги,  не  вживати   таких афоризмів (Шум у залі).  Я ще раз кажу:  це не прикрашає не тільки тих,  хто  виступає,  а  й  усю  Верховну  Раду.  Непристойно  так говорити.

 

     Ми проголосували  за те,  щоб відвести 15 хвилин.  Цей час ми використали,  але ще три фракції наполягають,  щоб  надати  слово: Донченку  -  від  фракції  комуністів,  Пересуньку  -  від фракції СДПУ(о) і Марченку - від прогресивних соціалістів (Шум у залі).  І Черненко від позафракційних наполягає.

 

     Я просив   би  вас:  давайте  відведемо  ще  12  хвилин,  але засідання завершимо о 14 годині 30 хвилин.  Ставлю на  голосування цю пропозицію. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 65.

 

     Я не розумію,  чому ж ви наполягаєте, а голосуєте проти? (Шум у залі). Сядьте, будь ласка, на місце.

 

     Я попросив продовжити час роботи,  щоб надати слово всім  без винятку.   Давайте   продовжимо   роботу,   нам  ще  одне  питання обов'язково сьогодні треба розглянути.  Ми вже  три  дні  тримаємо заступника   міністра  економіки  у  залі.  Я  прошу,  підтримайте пропозицію продовжити роботу до 14 години 30 хвилин. Голосуємо.

 

     "За" - 96.

 

     Спасибі за активне голосування...

 

     Шановні колеги,  у вас є проект, внесений Кабінетом Міністрів і підтриманий комітетом,  є проект, внесений депутатами Вітренко і Романчуком, і є проект постанови, внесений депутатом Жовтяком (Шум у залі).

 

     Надається одна  хвилина  міністру для заключного слова.  Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Висловлю  декілька  тез  у зв'язку з обговоренням,  яке відбулося.

 

     Насамперед хотів би довести до відома, що в розкладі засідань Верховної  Ради  на січень є питання про прожитковий мінімум.  Цей законопроект урядом підготовлений,  зараз він  доопрацьовується  і буде  внесений  на  розгляд Верховної Ради найближчим часом (Шум у залі).  Я вже сказав,  що це питання внесене до порядку денного на січень.

 

     Щодо розміру 65 гривень.  Шановні колеги,  будьте реалістами! Справа в тому,  що рівень мінімальної  заробітної  плати  не  може перевищувати 65 гривень.  Якщо ми зараз приймемо не 65 гривень,  а більше, це спричинить або вивільнення працівників, про яких ми так з  вами  турбуємося,  або  збільшення заборгованості із заробітної плати, яка не буде виплачена, або просто невиконання закону.

 

     У зв'язку з цим,  виходячи з реальних можливостей  економіки, ми  просимо  підтримати  цю пропозицію.  Це все-таки буде реальним заходом для  підвищення  соціального  захисту  найменш  захищеного працюючого населення.

 

     І останнє,  про  що  йшлося,  про  межу  малозабезпеченості і положення,  яке треба розробити.  Ми можемо його розробити, але чи доцільно це робити, зважаючи на те, що ми вносимо законопроект про прожитковий мінімум, який найближчим часом розглядатиметься.

 

     У зв'язку з цим,  мабуть,  було б правильно все-таки прийняти сьогодні пропозиції уряду для того, щоб люди могли одержати більші гарантії і щодо  субсидій,  і  щодо  індексації  грошових  доходів населення. Це буде реальна можливість підтримати людей.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  вашій  увазу  пропонується  проект, внесений  народними  депутатами  -  членами  Комітету   з   питань соціальної політики та праці:  "Закон України про внесення змін до Закону   України   про   встановлення   величини   вартості   межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     внести до Закону України про встановлення  величини  вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік такі зміни:

 

     1. Доповнити:  перше речення статті 2 після слів і  цифр  "55 гривень" словами і цифрами "з 1 жовтня 1998 року - 65 гривень";

 

     частину другу   статті   3  словами  "за  винятком  державної допомоги сім'ям з дітьми";

 

     прикінцевими положеннями такого змісту: "Кабінету Міністрів до 2 листопада 1998 року розробити за участю з профспілками положення щодо порядку обрахування величини  вартості межі   малозабезпеченості   з   урахуванням   фізіологічних   норм споживання продуктів харчування і  внести  пропозиції  на  розгляд Верховної   Ради   України   про   нову   величину  вартості  межі малозабезпеченості на четвертий квартал 1998 року та на 1999 рік".

 

     2. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".

 

     Я думаю,    це    найоптимальніший    варіант.     А     межу малозабезпеченості тоді доопрацюємо. Прошу підтримати.

 

     "За" - 149.

 

     Одну хвилинку!  149 голосів... (Шум у залі). Сядьте на місце, будь ласка, не командуйте! Командуйте у фракції...

 

     Проект, внесений депутатами Вітренко і Романчуком.

 

     "Закон України  про  встановлення  величини   вартості   межі малозабезпеченості  та  розміру  мінімальної  заробітної плати з 1 жовтня 1998 року"...

 

     Цей документ у всіх є? Є потреба його зачитувати? Тоді ставлю його на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 185.

 

     Пропонується в     поіменному     режимі    голосувати    всі законопроекти.  Ставлю на голосування цю пропозицію.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 103.

 

     Голосується в   поіменному   режимі   законопроект,  внесений профільним комітетом. Будь ласка.

 

     "За" - 162.

 

     Висвітіть, будь ласка, результати голосування по фракціях.

 

     За: комуністи - 6 із 118; НДП- 47 із 53; НРУ - 38 із  42;  "Громада"  -  4  із  38;  фракція  зелених - 13 із 16; соціалісти - 18 із 18;  "Незалежні" - 9 із 11; СДПУ(о) - 12 із 16; селяни - 7 із 10; ПСПУ- 0 із 14; позафракційні - 8 із 13.

 

     Ставиться на поіменне голосування проект, внесений Вітренко і Романчуком. Будь ласка.

 

     "За" - 243.

 

     Висвітіть, будь ласка, результати голосування по фракціях.

 

     За: комуністи - 117 із 118; НДП - 22 із 45; НРУ

- 2 із 36; "Громада" - 36 із 38; селяни - 8 із 10; СДПУ(о) - 12 із 16;  зелені - 0 із 13;  ПСПУ - 14 із 14; позафракційні - 10 із 12; "Незалежні" - 7 із 11; соціалісти - 15 із 18.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ----------

 

     Розглядаються проекти  законів про спеціальну економічну зону "Яворів" та про внесення доповнень до  деяких  законів  України  з питань   оподаткування   у   зв'язку   із  створенням  спеціальної економічної зони "Яворів".  Доповідає заступник міністра економіки Мінін Леонід Васильович. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Прошу уваги! Шановні депутати, засідання ще не завершилося.

 

     Будь ласка, Леоніде Васильовичу, доповідайте.

 

     МІНІН Л.В.,  заступник  міністра  економіки України.  Шановні народні депутати!  З метою  розв'язання  соціально-економічних  та екологічних  проблем  Яворівського  району  27  березня  1998 року Президент України видав Указ про економічний експеримент "Яворів".

 

     На виконання   цього   указу   та   з   метою    стимулювання інвестиційної  діяльності  для  створення  нових  робочих місць та забезпечення працевлаштування  персоналу  Яворівського  державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", що вивільняється у зв"язку із скороченням виробництва,  перепрофілювання  вільних  виробничих потужностей,   розв'язання   екологічних  проблем  у  Яворівському районі,     а     також     розвитку      експедиційно-складської, транспортно-сервісної  та  виробничої  зони на території "Автопорт Краковець" розроблені та вносяться на ваш розгляд...

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачити,  Леоніде Васильовичу. Шановні народні депутати,  прошу уваги!  Іоффе, ви правовик великий, сідайте, будь ласка,  і працюйте,  а не чемодан під  руки  і  пішли.  Сідайте  і працюйте,   будь   ласка,  і  бізнесменів  поряд  посадіть,  нехай працюють.  Я прошу всіх зайняти місця і працювати.  А то  прийшли, відмітилися й пішли, а потім вимагають дотримуватися Регламенту!

 

     Будь ласка.

 

     МІНІН Л.В.  На  ваш розгляд вносяться проекти законів України про спеціальну економічну зону "Яворів" та про внесення  доповнень до  деяких  законів  України  з  питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальної економічної зони "Яворів".

 

     Створення спеціальної     економічної      зони      "Яворів" передбачається  терміном  до  2010  року  в адміністративних межах Яворівського району Львівської області.  Визначається,  що органом управління   діяльності   зони   є   Яворівська  районна  державна адміністрація та Яворівська  районна  рада  в  межах  повноважень, визначених чинним законодавством.  У зоні "Яворів" у районі пункту пропуску "Краковець" на державному кордоні уособлюється  територія "Автопорт Краковець", де запроваджується спеціальний митний режим.

 

     З метою  створення  сприятливих умов для залучення інвестицій на решті території  зони  "Яворів"  у  законопроектах  передбачено встановлення спеціального економічного режиму діяльності суб'єктів зони  "Яворів"  в  частині  надання  їм  пільг  стосовно   митного регулювання, оподаткування прибутку підприємств, податку на додану вартість,  плати за землю,  сплати  зборів  до  фонду  соціального захисту  населення  та  на  обов'язкове  соціальне  страхування на випадок безробіття.

 

     Суть цього режиму  полягає  в  тому,  що  прибуток  суб'єктів спеціальної економічної зони "Яворів", отриманий на території зони в разі реалізації  інвестиційних  проектів  кошторисною  вартістю, еквівалентною   не   менше   одного   мільйона   доларів  США,  та затверджених у порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів  України, звільняється від оподаткування в перші п'ять років повністю,  а на наступні роки - на 50 відсотків. Це перше.

 

     Друге. Від обкладення податком на додану вартість...

 

     ГОЛОВА. Леоніде Васильовичу, прошу вибачити.

 

     Шановні колеги!  Ви підтримуєте пропозицію,  щоб прийняти  ці законопроекти в першому читанні?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  законопроекти в першому читанні. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Вчора ми проголосували, що сьогодні в другій половині  дня  працюємо  в  комітетах.  Я  просив  би  вас  ще раз повернутися   до   поданих   Кабінетом   Міністрів    невідкладних законопроектів,  які  впливають  на  дохідну частину бюджету,  щоб завтра і в п'ятницю їх максимально розглянути.

 

     На цьому завершуємо засідання.  У другій половині працюємо  в комітетах.

 

     На все краще.