Стенограма пленарного засідання

20 жовтня 1998

 

                   ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и .  20  ж о в т н я  1998  р о к у .

                         16 г о д и н а .

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Прошу зареєструватися. Петре Миколайовичу, запросіть, будь ласка, своїх колег до залу. Ми не можемо розпочати засідання. Я не можу надати слово Прем'єрміністру.

 

     Для "гостей" на верхнім ярусі: зареєструйтеся, будь ласка.

 

     Шановні колеги, ви просили запросити Прем'єр-міністра до залу Верховної Ради,  щоб він відповів на питання,  які порушувалися на ранковому  засіданні.  Я виконав ваше прохання,  і Прем'єр-міністр прибув,  залишивши  засідання  Кабміну.  Щоб  можна  було   почати засідання,  народні  депутати  повинні  зареєструватися.  Якщо  не реєструєтеся, то я, мабуть, не те зробив, відірвавши від засідання Прем'єр-міністра.

 

     Ще раз   прошу   зареєструватися.   Будь   ласка.  Ми  будемо працювати?  Я ж не можу відкрити засідання,  бо немає кворуму.  Ми запросили главу Кабінету Міністрів на засідання, а не на зустріч.

 

     Висловте думки від фракцій,  хто є в залі. Будь ласка, Литвак

- від НДП,  Марченко - від ПСПУ,  Довгань - від селян і Чорновіл - від Руху.

 

     ЛИТВАК О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  87, Івано-Франківська область). НДП. Шановний Олександре Миколайовичу! На мою думку,  із того,  як сьогодні заповнений  зал,  видно,  хто прийшов  сюди  працювати  над  законопроектами,  а хто - займатися політиканством. Ми є держава. У нас є певні інституції. І сьогодні в  нашій  залі  присутній Прем'єр.  Це неповага з боку парламенту, відсутність  парламентської  культури.  Я  просив  би,  нехай  наш шановний   Прем'єрміністр   іде   проводити   засідання   Кабінету Міністрів,  а  ми  займемося  своїми   питаннями.   Ми   ж   зараз демонструємо неповагу не тільки до уряду, а й до своїх виборців.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Довгань.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.   Уважаемые   депутаты!   Когда   руководители  фракций собирались у  Председателя  Верховного  Совета  и  были  высказаны претензии  к  правительству  и  к  организации  работы  Верховного Совета, Председатель Александр Ткаченко дал обязательства, которые устраивали  всех.  Эти  обязательства  на данный момент выполнены. Премьерминистр готов высказаться по проблемам,  которые  поставили руководители фракций.

 

     Александр Николаевич, я считаю, что от политики ультиматумов, которая сейчас проводится и направлена на разрушение  государства, нужно  переходить,  по всей видимости,  к другому.  Если в зале не будет депутатов,  то тем самым будет защищен Национальный  банк  и Виктор  Ющенко  останется им управлять,  Верховный Совет не сможет изменить политику экономических реформ в государстве, мы не сможем защитить своих избирателей - пенсионеров,  рабочих - путем решения социальных вопросов.  И тогда  нужно  ставить  вопрос  о  роспуске Верховного Совета.

 

     Кому-то очень  хочется отдать Президенту государство в ручное управление.  Так называемые борцы  с  президентским  правлением  и президентскими  реформами,  по сути,  делают все,  чтобы Президент управлял  государством  и  реализовывал   рецепты   Международного валютного фонда.

 

     Поэтому в    режиме    ультиматумов   фракция   прогрессивных социалистов работать не будет.  Если в зале не будет депутатов, мы будем  поддерживать тезис о роспуске Верховного Совета.  Пусть всю ответственность берут на себя так называемые защитники народа.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань. За ним - депутат Чорновіл.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція Селянської партії України, виборчий блок  "За  правду,  за  народ,  за  Україну".  Олександре Миколайовичу!  Сьогодні  в нас у залі депутатів більше,  ніж було, скажімо,  при прийнятті Конституції.  Я думаю,  що можна  починати працювати.  Згідно  з  новою  Конституцією для відкриття засідання наявність певної кількості депутатів не обов'язкова.  Зараз у залі більше  200 чоловік.  Ті,  що не зареєструвалися,  стоять за моїми плечима і з великим інтересом слухають, про що тут іде мова.

 

     Давайте працювати.  Розглянемо питання про бюджетний процес і приступимо  до  тих  питань,  які  можна  просто  обговорювати.  А голосування можна перенести на кінець дня чи на завтра на ранок.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Чорновіл. За ним - депутат Чиж.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу!  Олександре Миколайовичу, мабуть, не дуже зручно вам припрошувати:  "Та спустіться до  залу,  та  послухайте Прем'єр-міністра".  Це вже нікуди не годиться.  Треба припинити ці припрошування.

 

     Я дав оцінку виступу антидержавних сил у цьому залі ще  перед перервою.  А  зараз пропоную відпустити Прем'єр-міністра.  Хай він займається своїми справами, хай швидше готують проект бюджету, щоб у четвер чи в п'ятницю - коли ми там домовилися - вони подали його нам.  Не треба,  щоб він сидів і чекав, щоб хтось там зробив ласку та  спустився  його  послухати.  Нехай  він  іде  працювати,  а ми продовжимо розгляд питань.

 

     Як ви знаєте, за Конституцією, яку ми прийняли, для відкриття засідання  не  потрібний кворум у 226 депутатів.  Це для прийняття рішень потрібно 226 голосів.  А працювати ми можемо,  коли  навіть кілька  депутатів  у  залі  є  після  реєстрації.  Тож  ми  можемо продовжувати роботу.

 

     Якщо вони хочуть провалити якісь питання,  що стоять  далі  в порядку  денному  - соціальні і про межу малозабезпеченості,  - ми скажемо,  хто  винний.  Треба  розглядати   питання,   передбачені порядком денним,  і відпустити Прем'єра,  щоб він займався роботою уряду.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Зінченко.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Щойно виступали від більшості. Я виступаю як представник опозиції.

 

     Шановний Валерію Павловичу,  я звертаюся до вас.  Сьогодні ви наочно побачили, що означає поділити парламент.

 

     Після звіту  уряду ми не побачили конкретних дій - ні подання програми  уряду,  ні  подання   нових   показників   бюджету,   ні відпрацювання  засад  зовнішньої  і внутрішньої політики (Верховна Рада,  хоч вона й повинна затвердити цей документ,  не може  цього зробити без Кабінету Міністрів).

 

     Наради в Кабінеті Міністрів відбувалися скоріше для проформи, бо  депутати  -  голови  комітетів,  керівники  фракцій   -   були виключені, вони не могли навіть поставити запитання.

 

     Більшість, яка  нібито  вас  підтримала,  фактично  в залі не буває.  Це зараз вони підтяглися - фракція НДП,  якої  тут  ніколи немає,  бо вони займаються бізнесовими і комерційними справами,  а також інша частина фракцій.  Я  розумію,  що  це  складно  -  бути народним депутатом і одночасно директором банку, серйозно керувати комерційною конторою.  Я розумію, що це складно робити, коли треба розпродати  канал  ІСТV іноземцям (я зараз розбираюся,  у чому тут справа).

 

     Ясна річ, що без участі всіх депутатів Верховної Ради рішення в  залі прийматися не можуть.  І тому я хотів би,  щоб сьогоднішнє засідання було сигналом, щоб було зрозуміло, що треба працювати не на словах.

 

     І ми  хотіли б,  Олександре Миколайовичу,  заслухати все-таки Прем'єр-міністра.  Він сюди прийшов,  депутати в принципі в стінах парламенту. Нехай він висловиться з цих питань, тоді буде прийняте рішення.

 

     Звичайно ж, треба працювати, бо треба приймати рішення і щодо Нацбанку,  й  інших  питань.  Але  працювати  як  належить,  щоб і більшість,  яка підтримала уряд,  не декларувала цю  підтримку,  а працювала в сесійній залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. А  як  належить?  (Шум  у  залі).  То я прошу мене не звинувачувати...

 

     Депутат Зінченко  від  фракції   Соціалдемократичної   партії (об'єднаної).  За  ним  -  депутат Єльяшкевич від "Громади".  Будь ласка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      СДПУ(о)).      Від Соціалдемократичної  фракції.  На  засіданні  Погоджувальної  ради фракцій ми домовилися,  що запросимо Прем'єрміністра.  І він пішов назустріч нашій пропозиції.  Тож хотілося б запросити всіх колег з інших фракцій прийти до зали й вислухати,  із чим до  нас  прийшов Прем'єрміністр.  Може,  після  виступу  Прем'єрміністра  зніметься низка питань на адресу Кабінету Міністрів,  які в  нас  виникають. Нам треба працювати,  а не знов говорити про те, що ми маємо намір працювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Єльяшкевич, "Громада".

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада".  Уважаемые  коллеги! Сегодня  в  этом  зале  уже  неоднократно говорилось,  что фракция "Громада" ждет от Премьерминистра Валерия Павловича  Пустовойтенко конкретного графика следующих действий.

 

     Первое. Когда будет, наконец, подана программа правительства? Правительство Валерия Павловича Пустовойтенко уникально  тем,  что по времени продержалось дольше всего в истории Президента Кучмы и, самое главное,  - удержалось без программы деятельности.  Я думаю, Валерий Павлович понимает, что исполнять Конституцию без программы просто невозможно,  и  поэтому  сегодня  он  должен  назвать  дату официального   представления  программы  своего  правительства  на рассмотрение Верховной Рады.

 

     Второе. Дата подачи проекта бюджета  -  основного  для  жизни государства документа.

 

     Третье. График,   связанный  с  решением  проблем  индексации задолженностей по заработной плате,  пенсиям, социальным выплатам. И индексация тех же пенсий и заработной платы в связи с финансовым кризисом.

 

     Если сейчас  Валерий  Павлович  Пустовойтенко  официально  не представит конкретный график за его личной подписью,  то тогда,  к сожалению,  дальнейшее  рассмотрение  вопросов  теряет  смысл.   И виновными  в  кризисе  будут  исключительно  это  правительство  и Президент страны.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  То,  что фракция  еще  отсутствует  в  зале,  -  это  ни  в  коей  мере  не демонстрация  неуважения  к  конкретным  должностным  лицам.   Это последовательная  позиция  нашей  фракции.  Мы хотели бы послушать Премьер-министра,  а  потом  принять   окончательное   решение   о возможности   дальнейшего   участия   в  конструктивной  работе  в пленарном режиме.  И эта позиция определяется прежде всего фактами и примерами уже из нашей действительности.

 

     И обращаюсь  к  тем,  кто посылает критические стрелы в адрес фракции коммунистов.  Припомните,  пожалуйста, хоть одно обещание, которое выполнил Кабинет Министров.  Если вы мне таковое назовете, тогда будет совершенно другой разговор - и о морали, и об этике, и о многих других вещах.

 

     Далее. По поводу принципов разрушения и как они закладываются в основу деятельности законодательного органа.  Некомпетентность и слабый   уровень   подготовки,   а   вернее,   нежелание  готовить конструктивные, перспективные проекты законов, которые работали бы на несколько лет вперед,  а работают сегодня на клановые интересы, удовлетворяя  временные  явления   и   интересы,   которые   здесь представляют отдельные группы.

 

     По роспуску Верховного Совета.  Уважаемые коллеги!  Вы,  ради Бога,  от себя не успокаивайте и не  запугивайте.  Об  этом  ведут разговор  только  те,  кто  специально хочет подтолкнуть некоторую часть  Верховного  Совета  к  угоднической  позиции  перед  власть имущими.  Не они нам делегировали полномочия - народ,  избиратели. Поэтому будьте,  пожалуйста, корректны прежде всего по отношению к людям,  которые голосовали за нас.  А если вы говорите о роспуске, значит,  вы выполняете волю тех,  кто уже сегодня  подталкивает  к повиновению весь состав Верховного Совета.

 

     И о  социальных проблемах.  Мы понимаем характер происходящих явлений и  то,  какие  трудности  ожидают  тех,  кто  уже  сегодня страдает.  Мы  их  защищали  и  будем  защищать.  Поэтому мы будем принимать решения прежде всего с позиции  защиты  интересов  самых обездоленных слоев нашего народа.

 

     Еще раз  хочу  подчеркнуть,  что фракция коммунистов в полном составе присутствует здесь на балконе и готова выслушать Премьера: какие  конкретные  сроки он назовет,  какие обязательства берет на себя  этот  состав  Кабинета  Министров.  И   по   программе,   по социально-экономическому развитию, по черте малозабезпечености, по бюджету.  И мы будем готовы  к  дальнейшей  конструктивной  работе (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я хотів би, щоб ми всі зрозуміли, що не Кабінет Міністрів визначає, працювати нам чи не працювати. Ми з вами   згідно   з  Конституцією  і  Регламентом  визначаємося,  як працювати і в якому режимі.  Я не хотів би,  щоб Кабінет Міністрів був,  як кажуть, посеред нас і визначав, бути чи не бути Верховній Раді,  працювати їй чи розпускати її.  Думаю,  це не  предмет  для розмови в цьому залі.

 

     Я просив би висловитися від НДП, і будемо завершувати.

 

     Депутат Подгорний від НДП. Будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Народно-демократическая партия. Уважаемые депутаты! Сегодня и  на  протяжении  прошлой  недели  мы  много  раз  слышали "отчет правительства",  "отчет Национального банка", "ответственность". А какую ответственность несет Верховная Рада?  Какую ответственность несет фракция коммунистов?

 

     Обратите внимание:  Закона о Кабинете Министров нет, Закона о Национальном банке нет (а эти законопроекты,  по-моему, были еще в Верховном Совете прошлого созыва,  но не  принимались).  Закона  о Совете  Национального  банка  тоже  нет.  А  мы говорим о какой-то ответственности.

 

     Более того,  сколько законопроектов подал Кабинет Министров и на  сколько из них мы получили заключения с конкретным анализом из комитетов, которые возглавляют коммунисты? Единицы, да и то это не был  конструктивный  анализ,  так  сказать.  Поэтому я думаю,  что прежде чем забивать кому-то гвозди, нужно посмотреть на себя.

 

     И второе.  Почему сегодня фракции  нет,  а  ее  лидер  дважды выступает с трибуны? И в нарушение Регламента говорит не минуту, а более трех минут и даже до пяти минут.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалося 205  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Слово надається    Прем'єр-міністру   Пустовойтенку   Валерію Павловичу. Прошу уваги!

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,   Прем'єр-міністр    України.    Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Я з великою радістю знову виступаю у Верховній Раді. Хочу сказати, що сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів,  на яке запрошені голови обласних державних адміністрацій, ми розглядаємо три питання.

 

     Перше -  про  систему  управління  державними  корпоративними правами.  У  нас  немає  системи управління економікою держави,  і через це дуже багато недоліків.

 

     Друге питання стосується повернення державної позички, яку ми надали сільськогосподарським товаровиробникам.  Ви пам'ятаєте,  що було дано 8,6 мільйона тонн хліба.  Як доповідалося  на  засіданні Кабінету  Міністрів  (і  я  говорив  про це у своїй доповіді),  ми проводимо реструктуризацію...

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу, одну хвилиночку.

 

     Вас що,  не цікавить? Навіщо ми запрошували Прем'єра? Сядьте, будь ласка, і послухайте.

 

     Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Ми провели реструктуризацію позички,  яку надавали селянам під весняно-польові роботи,  під збирання врожаю, і сьогодні треба повертати позичку тільки за 1997 і 1998 роки.

 

     І третє  питання  -  про стан розрахунків за електроенергію і газ, тобто за енергоносії.

 

     Шановні народні депутати!  У заключному виступі 13  жовтня  з цієї  трибуни  я сказав,  що треба зробити кілька спільних кроків, спрямованих  на  подолання  кризового  становища,  що  склалося  в економіці,  та  налагодження конструктивної співпраці законодавців та урядовців.  Я й сьогодні запрошую вас до  спільної  роботи  над Програмою    діяльності    Кабінету    Міністрів,    над    планом соціально-економічного розвитку,  над  антикризовою  програмою  на п'ять років.  Зокрема,  мова йшла про наше спільне доопрацювання і прийняття основних напрямів грошово-кредитної  політики,  Програми діяльності  уряду,  а  відповідно  до  цих  документів - і проекту бюджету на 1999 рік.

 

     Я взяв із собою  листи  до  вас,  шановні.  Ще  3  вересня  я особисто звернувся з листом до Верховної Ради, щоб ви розглянули і подали  Кабінету  Міністрів   основні   засади   грошово-кредитної політики, згідно з якими за Конституцією має формуватися бюджет на 1999 рік і мають розроблятися макроекономічні показники.  Ось  цей лист Голові Верховної Ради від 3 вересня, який я передав. На жаль, цих основних засад, затверджених Верховною Радою, досі немає.

 

     Наступне. Уряд    організував    роботу    по     прискоренню доопрацювання  цих  документів.  Ми глибоко проаналізували виступи народних депутатів під час обговорення  звіту  Кабінету  Міністрів України  і  з  урахуванням  критичних  зауважень та конструктивних пропозицій закінчуємо роботу над Програмою діяльності та  проектом бюджету.

 

     Іще додам,   що   я   при  Президенті  дав  слово  Олександру Миколайовичу Ткаченку,  що ми на цьому тижні  (як  я  й  сказав  у виступі)  доопрацюємо  Програму  діяльності  Кабінету Міністрів та проект бюджету і подамо до Верховної Ради. Я від своїх слів ніколи не відмовляюся.

 

     Не можу також не зазначити, що сьогодні у світі розпал кризи, яка вже обійшлася сотнями мільярдів доларів і мільйонами втрачених робочих  місць.  І  невідомо,  чим  це  закінчиться  для  світової економічної системи в цілому.  За  оцінками  експертів,  треба  як мінімум  160  мільярдів  доларів,  щоб  не  допустити  глобального фінансового колапсу.

 

     Якщо ви чули,  прем'єр-міністр Росії заявив, що в них падіння обсягів   валового   внутрішнього   продукту  за  дев'ять  місяців становить 16 відсотків,  а доходи населення впали на 11 відсотків. Це  офіційний  звіт,  з  яким виступав голова уряду Росії.  Ви всі розумієте,  що Україна не є автономною економічною  системою,  яка непідвладна процесам, що набирають обертів.

 

     Хочу звернути вашу увагу на те,  що багато країн були змушені піти  на  негайні  корективи  своїх  бюджетів,   грошово-кредитної політики,  на  жорстке  адміністрування  сфери  контролю  за рухом товарів, капіталу.

 

     І ми разом із Національним банком розробили матрицю поведінки грошовофінансової   системи   до   кінця   1998   року.   Ситуація катастрофічна.  Якщо ми щоденно не будемо контролювати наші доходи і витрати,  то можемо повністю зірвати фінансовокредитну політику, яка проводилась.

 

     Після моєї поїздки по Дніпропетровській області ще раз зроблю наголос на тому,  що ми практично втратили ринки металів, хімічної продукції, зерна. А це основні товари українського експорту.

 

     Необхідно зазначити,  що негативні процеси відбуваються майже рік, і нагадаю, що програму дій було розроблено саме за цих умов і навіть значною мірою виконано.  Разом із антикризовими діями уряду та Національного банку це дало змогу втримати економіку,  зберегти банківську та фінансову  системи,  стабільну  національну  грошову одиницю.

 

     Розроблено також пакет проектів законодавчих актів,  які ще у травні уряд передав до Верховної Ради України.  Можу констатувати, що  пройшов  лише  один  закон,  який  впливає на фінанси держави. Проекти інших або відхилені, або не розглядалися.

 

     Звертаю вашу  увагу,  що  повноважень   самостійно   втримати ситуацію в уряду немає. Тільки разом із вами, відкинувши популізм, груповий егоїзм,  партійні та кланові інтереси,  ми можемо досягти стабілізації та прогресу.

 

     Я вам показую лист від 20 травня, де є перелік питань, які ми просили  розглянути  на  засіданні  парламенту.  Він  називається: "Перелік  програмних документів,  законопроектів,  що пропонуються для розгляду і прийняття Верховною  Радою  України  чотирнадцятого скликання  в  першочерговому  порядку".  І  на  першому  місці тут Програма  діяльності  Кабінету  Міністрів  і  план  заходів   щодо реалізації   програми  Кабінету  Міністрів  (ми  кілька  разів  її готували:  на вересень 1997 року,  на  січень  1998,  на  травень, вересень  і  тепер  уже  на листопад треба нову програму готувати, тому що всі параметри змінюються) і ще низка  документів,  проекти яких уже підготовлено.

 

     Стосовно бюджету.  Я  знову  повторюю,  що  треба  затвердити засади грошово-кредитної політики, і з цієї високої трибуни ще раз заявляю,  що сьогодні для підтримки власного виробника в уряду,  у міністерств,  відомств  і  в  банківській  системі  немає   жодної копієчки,   крім   тих  коштів,  що  є  в  бюджеті.  Як  розвивати виробництво,  як підтримати власного виробника? Тому нам як ніколи потрібні    затверджені   парламентом   засади   грошово-кредитної політики.  З моєї точки зору,  вони повинні стати,  так би мовити, запобіжником,  який  не  допустить  руйнації фінансово-економічної ситуації в Україні.  Тому ще раз наголошую, що лише спільні кроки, а  не  хронічні  політичні  баталії,  дадуть  нам  змогу  ввійти в наступний  рік  з  бюджетом,  виваженою   програмою   та   чіткими параметрами економічного розвитку.

 

     Далі. Оскільки  вже  я  прийшов  на  пленарне засідання...  Я розумію,  що питання дуже не просте.  Моя остання поїздка була  до Дніпропетровської області.  Ясна річ,  що після цього повинні бути якісь наслідки - не з мого боку,  а з боку  якраз  окремих  членів "Громади", які почали порушувати це питання.

 

     Я думаю,  тут  декілька складових.  І мені соромно - де Петро Миколайович?  Я хочу до вас звернутися,  - що якраз ви підтримуєте ці  дії.  А я наведу приклади,  як можна було б це зробити.  Я маю право звернутися, я шанобливо кланяюся вам.

 

     Перше. Є  рішення  арбітражного  суду  щодо  1  мільярда  440 мільйонів гривень.  І я можу запевнити Єльяшкевича,  що відразу ж, наступного дня,  передам у Верховну Раду графік повного  погашення всієї  заборгованості  із  зарплати  бюджетним організаціям,  якщо окремі члени "Громади" відрахують 1 мільярд 400 мільйонів  гривень (а  в  нас заборгованість перед бюджетниками - 1 мільярд гривень). Ми відразу вирішимо всі питання (Оплески).

 

     Друге. Я розумію, чому сьогодні знову порушується питання про відставку  уряду.  Тому що якраз сьогодні мало відбутися примусове відселення з державної  дачі,  яку  Лазаренко  передав  малолітнім дітям,  багатодітним сім'ям і так далі (Шум у залі). Він же сказав по телебаченню, що передав дачу дітям України. Але речі лежать там і досі.  Тому судовий виконавець повинен це зробити сьогодні.  І у Верховній Раді виникло питання про відставку уряду.  Хоч я цим  не займаюсь (Шум у залі).

 

     Я ж розумію,  чому піднімаються ці питання. Я жодного разу не порушував питань (Шум у залі).  Можете стукати. Сьогодні на посаді Прем'єр-міністра  можна нічого не робити,  головне - стежити,  щоб ніхто не крав. Можна не працювати. А я ще й працюю.

 

     Наступний приклад.  Як  можна  було   передати...   Я   перед Агафоновим  вибачаюсь,  я  його дуже поважаю.  Петре Миколайовичу, доповідаю для вас і для фракції комуністів, якщо ви боретесь за... (Допоможіть  же,  я  звертаюся  до  вас).  Агрофірмі "Наукова" був переданий горілчаний завод у Дніпропетровську, у Дніпродзержинську

- реалізаційна база хлібопродуктів, холодильник, молочний завод, у Дніпропетровську  -  автотранспортне  управління.  Далі  не   буду читати. Тут є всі документи, накази, постанова Кабінету Міністрів. Я потім інший приклад наведу.  І тоді я запитую в депутатів: за що можна  любити  уряд,  навіщо йому працювати?  Адже треба й далі це робити. Ось є розпорядження, яке підписане...

 

     Тепер це  доводиться  виправляти  комусь.   Усі   ці   справи розглянуто.

 

     Ще одне (Шум у залі).  Про бюджет я сказав: ми подамо його до кінця цього тижня.

 

     І останнє питання.  От є  постанова  Кабінету  Міністрів  про передачу  майна військових містечок.  Я хочу,  щоб ви знали,  коли приземляєтесь у Дніпропетровському  аеропорту,  що  вже  давно  ця смуга та й аеропорт належать не "Дніпроавіа"... Так от у постанові чітко написано,  що військове містечко  45  має  бути  передане  у комунальну власність Дніпропетровська.  До мене звернулися з цього приводу  в  Дніпропетровську  під  час  останньої  поїздки.  І   я зрозумів, чому відразу треба відправити уряд у відставку - тому що бояться, щоб назад не повернули ці об'єкти.

 

     А що згідно з актом передано  разом  із  містечком  45?  Крім нього  (а це житло - п'ятиповерхові будинки,  де живуть військові) передано і об'єкти 89, 90, 358.

 

     Напевно, уряд треба відправити у відставку, бо він напрацював план наведення порядку в управлінні, у приватизації і в усьому, де потрібно навести порядок у нашій державі.

 

     Хочу сказати ще раз:  уряд  налаштований  на  співпрацю.  Усі документи у вас є.  Я звернувся до фракцій - усіх,  які підтримали уряд,  -  щоб  подали  пропозиції  щодо  призначень   в   урядових структурах, членів Кабінету Міністрів. Звертаюсь і до цих крісел - до тих,  кого немає в цьому залі,  і до присутніх: я теж чекаю від вас  пропозицій.  Поки  що я глава уряду.  Як буде інший - то буде інший.  Я всіх вас запрошую до доопрацювання  Програми  діяльності Кабінету Міністрів.  Вона є,  я роздав її усім керівникам фракцій. Ми її доопрацюємо.

 

     Крім того,   запрошую    вас    разом    доопрацювати    план соціально-економічного розвитку на 1999 рік,  антикризову програму на п'ять років.  Це непроста  програма.  Вона  залежить  від  усіх подій, які відбуваються. І я готовий з вами працювати.

 

     А документи щодо програми і бюджету, Олександре Миколайовичу, я при  всіх  кажу,  ми  до  кінця  тижня  доопрацюємо  й  передамо Верховній Раді.

 

     ГОЛОВА. Коли? У четвер, п'ятницю?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   У  п'ятницю  завершимо  і  в  кінці  дня передамо вам. Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Я просив би продовжити роботу.  На ранковому засіданні  ми розглядали питання про звіт про роботу Національного банку України, баланс його діяльності, зведений баланс банківської системи  та  розподіл прибутку Національного банку України за 1997 рік.

 

     Прошу народних депутатів зайняти  робочі  місця.  Продовжуємо роботу.

 

     Депутат Подгорний. Будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П.   Народнодемократическая   партия.   Уважаемый президиум!  Уважаемые  депутаты!  Уважаемые   радиослушатели!   На сегодняшний  день  ситуация  с  Национальным  банком действительно сложная. Недостатки, о которых сегодня говорили, имеют место. Но я считаю  правильной  поговорку,  что  недостатков  нет у того,  кто ничего не делает.  Нужно говорить не только о  негативе,  но  и  о позитиве.  А  позитив  определенный  есть,  но  я  не  буду на нем останавливаться.

 

     Наша фракция считает,  что нельзя быть  заложником  ситуации, которая сложилась.  Нужно четко во всем разобраться.  Для этого мы предлагаем  создать  рабочую   группу,   которая   изучит   работу Национального   банка   более  детально.  Она  обязательно  должна вернуться и к вопросу  подготовки  законопроектов  о  Национальном банке  и о Совете Национального банка.  Только после принятия этих двух законов можно  компетентно  и  аргументированно  говорить  об ответственности  этого института нашего государства.  Подчеркиваю, только после принятия этих законов,  можно будет вернуться к этому вопросу.

 

     Методику формирования   этой  рабочей  группы,  численный  и, конечно же,  персональный состав, я думаю, можно будет согласовать на совещании лидеров фракций.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Пересунько  від  фракції  соціал-демократів. Будь ласка.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.I.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Фракція  Соціал-демократичної  партії (об'єднаної).  Наша  фракція  виступила  сьогодні  із  заявою  про створення спеціальної групи.  Ми пропонуємо такий проект постанови Верховної  Ради України про створення тимчасової слідчої комісії з перевірки діяльності Національного банку України.

 

     "1. Створити   тимчасову   слідчу   комісію   для   перевірки діяльності Національного банку України.

 

     2. Доручити  Генеральній прокуратурі спільно з КРУ,  органами СБУ,  Рахунковою палатою в  місячний  термін  здійснити  перевірку кошторису Національного банку,  всіх операцій з коштами резервного фонду, діяльності керівництва та посадових осіб НБУ".

 

     Просимо поставити цей проект на голосування.

 

     ГОЛОВА. Таким  чином,  шановні  колеги,  усі  чотири  проекти постанови, які є у вас на руках, ми розглянули. Спочатку ставлю на голосування  у  звичайному  режимі  проект   постанови,   внесений народним депутатом Альошиним від профільного комітету. Будь ласка, голосуємо (Шум у залі). Одну хвилинку, зніміть голосування.

 

     Прошу уваги! Вставте картки, будь ласка, будемо голосувати.

 

     Шановні колеги,  заспокойтеся,  будь ласка. Проект постанови, внесений  народними депутатами Охріменком,  Сокерчаком,  Вітренко, Марченком та  іншими  -  це  той  проект,  стосовно  якого  голова профільного комітету Альошин вніс пропозицію про неприйнятність.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  неприйнятність цього проекту постанови (Шум у залi).

 

     Одну хвилинку. Валерію Борисовичу, ідіть на трибуну.

 

     Прошу уваги!

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги  народні депутати!  Я хотів би,  щоб ми в цій залі об'єднувалися не навколо питання захисту чи опозиції стосовно до Національного банку, а щоб ми об'єднувалися для прийняття суто правових рішень.  На жаль, ряд позицій  проекту  постанови,   запропонованого   групою   народних депутатів,  суперечить  чинному  законодавству,  і  деякі  позиції суперечать і нормам Конституції.

 

     Я вказував на пункт 6 постановляючої частини  цього  проекту, де  Верховній  Раді доручається затвердити основи грошовокредитної політики України на четвертий квартал 1998 року та на 1999 рік.  А стаття  100  Конституції  України відносить це до компетенції Ради Національного банку.  I ми зробимо  правильно,  якщо,  виходячи  з неузгодженості  статей Закону про банки та банківську діяльність і Конституції України,  не прийматимемо таких рішень. Ми поступили б абсолютно   правильно,  якби  прискорили  процес  формування  Ради Національного банку і відповідно до Конституції  прийняли  рішення про основні засади грошовокредитної політики.

 

     Крім того,  я  казав,  що преамбула проекту цієї постанови не відповідає суті питання,  яке роглядалося  16  жовтня,  і  наводив аргументи.  Розглядалося  питання  про  звіт  Національного банку. Відповідно до статті 8.2.5 Регламенту Верховна Рада, справді, може заслуховувати звіт посадових осіб,  яких вона призначає.  Та ми не заслуховували персональний звіт голови Національного банку Віктора Андрійовича   Ющенка   про  його  роботу.  Ми  заслуховували  звіт Національного банку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу, одну хвилинку.

 

     Слово для репліки депутату Марченку.  За ним -  депутат  Чиж. Щодо цього проекту.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемые  депутаты!  Я   прошу   открыть   статью   100 Конституции, на основании которой докладчик пытается признать наше постановление "неприйнятним". Этой статьей регулируется совершенно другое.

 

     В статье 100 Конституции написано: "Рада Національного  банку  України   розробляє   основні   засади грошово-кредитної    політики   та   здійснює   контроль   за   її проведенням".  Тобто,  ще раз  підкреслюю,  Рада  банку  розробляє основні засади.

 

     Зачитаю пункт  6 из проекта,  предложенного группой депутатов от трех фракций - коммунистов,  селян и  прогрессивной  соцпартии: "Верховній Раді України терміново визначитися з кадровою політикою Національного   банку"   (это   как   раз   регулируется   нормами Конституции),   затвердити   основи   грошово-кредитної   політики України".

 

     Уважаемый председатель комитета!  Если  вы  не  видите  здесь разницы,  то  либо  покиньте  председательство,  либо не вводите в заблуждение народных депутатов Украины.  Я считаю,  что  аргументы ваши  несостоятельны.  И вопрос "про неприйнятність" не может быть поставлен, потому что для этого нет правовой основы.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Валерію Борисовичу, будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.  Б.  Шановний Володимире Романовичу,  я  дякую  за коментар.  Але  по суті,  ви фактично підтвердили і неузгодженість вашої пропозиції стосовно до Конституції,  і,  найголовніше, що ви не  можете,  посилаючись  на  статтю 85 Конституції,  довести,  що затвердження цих основ справді є компетенцією  Верховної  Ради.  У статті  85  Конституції не визначено,  що до повноважень Верховної Ради  належить  затвердження   основних   засад   грошовокредитної політики.  І  якщо  воно є й автоматично випливає з другої частини статті 85 Конституції, де говориться про те, що Верховна Рада може виконувати інші повноваження,  визначені в межах Конституції, то я знову ж таки у виступі  в  п'ятницю  звертав  увагу  на  наявність правової неузгодженості.

 

     Щоб Верховна   Рада,  прийнявши  постанову,  не  посилила  цю неузгодженість,  комітет запропонував досить  зважений  (це  думка комітету)   варіант   рішення,  яке  дасть  змогу  Верховній  Раді здійснити свої контрольні повноваження  щодо  Національного  банку пізніше,   а  до  того  часу  законодавчо  врегулювати  діяльність Національного банку.  Усі за те,  щоб у державі не  було  органів, діяльність  яких  не  була  б  урегульована  законодавчо.  І  якщо виникають такі суперечності, ми маємо реагувати як законодавці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція   "Лівий центр"  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги!  Шановний Валерію Борисовичу!  Насамперед я переконаний у тому,  що зараз  не  можна голосувати  пропозицію про неприйнятність,  оскільки це справді не відповідає статті 100  Конституції,  де  чітко  сказано,  що  Рада Національного  банку  розробляє  основні  засади грошово-кредитної політики.  Немає  тут   слова   "затверджує".   А   в   пункті   6 запропонованого проекту говориться саме про затвердження. Це одне.

 

     Друге. Пошлюся на статтю 85 Конституції, про яку ви говорили. Там у частині першій є пункт 3 про  прийняття  законів.  А  основи кредитно-грошової політики якраз мають затверджуватися законом.

 

     Далі. У пункті 6 статті 85 ідеться про те,  що до повноважень Верховної Ради  України  належить  затвердження  загальнодержавних програм,  зокрема  програми  економічного  розвитку.  А  складовою програми економічного  розвитку  (можливо,  однією  з  центральних складових)   якраз   і   є   грошовокредитна   політика.  Бо  якщо кредитування зменшилось у  26  разів...  Ми  знаємо,  до  чого  це призвело.

 

     Тому я пропоную, Олександре Миколайовичу, зняти з голосування пропозицію про  неприйнятність,  оскільки  це  неконституційно,  і розглядати запропонований проект по суті.

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.  Б. Дякую, Іване Сергійовичу. Я думаю, що Верховна Рада має визначитися з цього питання голосуванням.

 

     ГОЛОВА. Депутат Заєць, фракція Руху.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Справді,  статтею  100  визначено,  що  Рада  Національного  банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики.  Іван Чиж посилається на пункт 3 статті 85, де сказано, що Верховна Рада приймає закони.  Але в який спосіб Верховна Рада визначає  засади, сказано в статті 92, і якщо ми її проаналізуємо (а там ідеться про те,  що виключно законами України визначаються  засади  в  тій  чи іншій   сфері),   то   не   знайдемо   в   цьому   переліку  засад кредитно-грошової політики.

 

     Тому сьогодні можна однозначно тлумачити,  що  в  статті  100 говориться про те,  що ці засади розробляє - фактично затверджує - Рада Національного банку,  і як би ви не крутили вліво чи направо, це не є прерогатива Верховної Ради.

 

     Тому пропозиція  комітету прийняти ці закони є досить слушною і конструктивною.  Отже, народні депутати, я пропоную відхилити ці проекти  постанови  як  такі,  що  не  відповідають  Конституції і законам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Я думаю, що... (Шум у залі).

 

     Ви візьміть,  будь ласка,  у кого є, Конституцію і прочитайте статтю  92,  де  чітко сказано,  що визначається виключно законами України.

 

     Депутат Охріменко від Компартії. Будь ласка.

 

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Александр  Николаевич!  Я не буду подтверждать тезисы,  с которыми выступали Марченко и Чиж.  Я хочу просто напомнить всем депутатам, что  минут  15-20 назад Премьер-министр,  выступая с этой трибуны, сказал, что одной из причин несвоевременного представления проекта бюджета  в  этот  зал  является  отсутствие утвержденных Верховным Советом основ денежно-кредитной политики.  Так о чем мы тут вообще говорим?  Я  однозначно  прошу  не ставить на голосование вопрос о неприемлемости.

 

     Что касается преамбулы.  Алешин говорил,  что  это  отчет  не председателя  Национального  банка,  а  Национального  банка.  Нет вопросов:  перед словом  "голови"  можем  записать  "Національного банку". И все.

 

     А ставить  вопрос о неприемлемости я считаю нецелесообразным. Тем более что это постановление, а не закон.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект,  внесений комітетом,  в редакції, поданій народним депутатом Альошиним. Я його зачитаю.

 

     "Постанова Верховної   Ради   України  про  звіт  про  роботу Національного банку  України,  баланс  його  діяльності,  зведений баланс  банківської  системи  та  розподіл  прибутку Національного банку України за 1997 рік.

 

     Розглянувши звіт  про  роботу  Національного  банку  України, баланс  його  діяльності,  зведений  баланс банківської системи та розподіл прибутку  Національного  банку  України  за  1997  рік  і констатуючи  наявність  неузгодженості ряду положень статей Закону України про банки та банківську діяльність з положеннями статей 85 та 100 Конституції України, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Взяти  до  відома  звіт  Національного  банку  України про роботу за 1997 рік,  баланс його діяльності з валютою  балансу  14 мільярдів  903  мільйони  гривень  і  зведений  баланс банківської системи України з валютою балансу 32 мільярди 653 мільйони гривень (додаються).

 

     2. Затвердити  розподіл  прибутку Національного банку України за 1997 рік у сумі 375,9 мільйона гривень (додається).

 

     3. Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності внести на розгляд Верховної Ради України в двотижневий термін проекти Законів України про Раду  Національного банку України, про Національний банк України.

 

     4. Верховній  Раді  України  в  лютому  1999  року розглянути питання щодо дій Національного банку України та Кабінету Міністрів України в умовах загострення фінансової кризи в Україні в серпні - вересні 1998 року".

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 143.

 

     Ставлю на голосування проект,  внесений народними  депутатами Охріменком,   Сокерчаком,   Вітренко   та  іншими  (Шум  у  залi). Голосуймо.

 

     "За" - 162.

 

     Шановні колеги, я прошу уваги!

 

     Ставлю на голосування проект  постанови,  внесений  народними депутатами   -   членами   фракції   Соціал-демократичної   партії (об'єднаної)  Марчуком,  Зінченком,  Плужніковим,  Порошенком   та іншими.

 

     Зачитую:

 

     "1. Створити  Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з перевірки діяльності Національного банку.

 

     2. Доручити Генеральній прокуратурі України  спільно  з  КРУ, органами   МВС  та  СБУ,  Рахунковою  палатою  в  місячний  термін здійснити перевірку кошторису Національного банку, всіх операцій з коштами резервного фонду, діяльності керівництва та посадових осіб НБУ.

 

     3. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття".

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 180.

 

     Постанова прийнята. Тут ідеться лише про створення тимчасової комісії, тому постанова прийнята. Спасибі.

 

     Депутат Ємець. З процедури.

 

     Будь ласка, Олександре Івановичу.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати!  Я звертаюся до Голови Верховної Ради. За процедурою  ви  зобов'язані  в  першу чергу ставити на голосування питання про неприйнятність,  незалежно від того,  як вам здається, прийнятно чи ні. Якщо хоч один депутат цього вимагає, визначаємося голосуванням.

 

     Постанова, яка проголосована зараз,  так само містить у  собі елементи   неприйнятності,  оскільки  в  Конституції  сказано,  що діяльність таких комісій визначається законом. А закон такий ми ще не  прийняли,  і  до  його  прийняття  ми  не можемо створювати цю комісію (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  кожен депутат бачить те,  що хоче бачити, і відповідно  трактує.  Ми  вже,  не маючи закону,  затвердили п'ять комісій,  і ніхто нікого не звинувачував. Сьогодні виявляється, що в нас закону немає. А чому ж тоді не говорили про це?

 

     Давайте на  цьому  завершимо  розгляд і перейдемо до розгляду інших питань.

 

     Ну, будь ласка. З процедури.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемые  депутаты!  Я обращаюсь к НДП и к руховцам,  тем более к опытным депутатам:  не надо подкручивать,  не надо врать!  Я  хочу процитировать Емцу статью 89 Конституции,  где сказано:  "Верховна Рада України для проведення розслідування з питань,  що становлять суспільний інтерес,  створює тимчасові слідчі комісії,  якщо за це проголосувала не менш як одна третина від  конституційного  складу Верховної Ради України" (Шум у залi).  Я до кінця дочитаю. Так, ці комісії  працюють  відповідно  до  закону.   I   Регламентом   теж визначено, як ці комісії працюють.

 

     Следующее. Александр Николаевич, я хотел бы обратить внимание и  на   проект   постановления.   Заец   требовал   признать   его неприемлемым.  Посмотрите статьи 3.5.4 и 3.5.5 Регламента.  Если у комитета были претензии к пункту 6,  то надо было ставить (и можно поставить)  вопрос  "про  неприйнятність"  только  пункта 6,  а не проекта в целом.  Нельзя было из-за одного пункта... (Шум у залi). Подождите! Я как автор вношу предложение...

 

     Я прошу, Александр Николаевич, еще раз поставить на поименное голосование проект постановления,  внесенный представителями  трех фракций,  -  без  пункта  6,  чтобы снять все претензии,  даже те, которые надуманы НДП и Рухом. И прошу поддержать этот проект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чорновіл від фракції.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановні  колеги,  тут  була  прочитана  стаття Конституції,  яка  ще  раз  підтверджує,  що треба швидше прийняти закон про слідчі комісії.  Ми робимо,  що  захочемо.  Одна  слідча комісія створюється і наймає чи там агітує на місцях людей, і вони проводять слідчі дії,  викликають на  допити  і  так  далі;  друга чинить щось інше,  що не можна робити, або можна, якщо є закон. Це ж сваволя.

 

     Наші слідчі комісії  потрібні,  ми  маємо  право  здійснювати контроль. Але ж у рамках якогось закону. Тому цілком правильно тут ставилося питання про те,  щоб  до  прийняття  закону  про  слідчі комісії  не  створювати  їх  і  переглянути  все  те,  що  ми  там надосліджували. Це перше.

 

     Друге. Чомусь такого крику не було,  коли  цілком  незаконно, брутально   поставили   питання   про  неприйнятність  пункту,  що стосувався  державності  української  мови.  Це   було   гидко   й брутально,  панове  комуністи  і панове прогресивні соціалісти.  Я пропоную поставити  зараз  на  голосування  проект  постанови  про неприйнятність, як того вимагає закон: одна людина запропонувала - ставте питання про неприйнятність.

 

     Тоді ви провели це швидко.  Десятки тисяч  людей  протестують сьогодні   проти   вашого  брутального  випаду  проти  державності української мови!

 

     Повторюю: я вимагаю  поставити  на  голосування  питання  про неприйнятність, як цього вимагає закон.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.    Ставлю   на   голосування   питання   про неприйнятність проекту постанови,  внесеного народними  депутатами Охріменком, Сокерчаком, Вітренко та іншими. Будь ласка.

 

     "За" - 132.

 

     Отже, проект   постанови,   у  пункті  1  якого  йдеться  про створення тимчасової слідчої комісії,  прийнятий.  Але пункт  2  - доручити  і так далі - знімаємо,  оскільки доручення робить Голова Верховної Ради. Таким чином, питання вирішили.

 

     Усе. Там було180 голосів.

 

     Спасибі. Будь ласка, сідайте на місце.

 

     ----------

 

     Слухаються проект  Закону  України  про  особливий   торговий патент  на  торгівлю  високо  октановими  марками бензину і проект Закону  України  про  внесення  змін   до   Закону   України   про патентування  деяких  видів підприємницької діяльності.  Доповідає Насалик Ігор Степанович,  голова  підкомітету  Комітету  з  питань паливно-енергетичного комплексу.

 

     Я прошу уваги. Ігоре Степановичу, будь ласка.

 

     НАСАЛИК І.  С.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

  85, Івано-Франківська     область).     Шановний      Олександре Миколайовичу! Шановні колеги депутати! Я хочу нагадати, що минулої середи ми прийняли  в  першому  читанні  законопроект  про  ставки акцизного збору на світлі нафтопродукти,  де принципово встановили ставки 6 відсотків на дизельне паливо і 8 екю на всі  інші  світлі нафтопродукти.

 

     Систему диференціації     між    бензином    марки    76    і високооктановими  бензинами  ми  встановили   завдяки   особливому патенту  на  торгівлю високооктановими марками бензину.  Однак для того щоб гармонізувати ці два закони в законодавчому полі України, необхідно  внести деякі поправки до Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності в Україні.  Зокрема, це пов'язане з  тим,  що  кошти  від  реалізації  високооктанових марок бензину надходитимуть не в місцеві,  а в державний бюджет,  і  з  тим,  що Закон   України  про  патентування  деяких  видів  підприємницької діяльності дещо обмежує суму патентування (160 екю),  а  згідно  з поданим   нами  законопроектом  вона  встановлюється  залежно  від місцезнаходження автозаправних станцій у розмірі від 5 до 8  тисяч гривень і пов'язана з курсом валют, тобто відповідно індексується.

 

     Сьогодні Комітет  з  питань  паливноенергетичного  комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки разом  з  Комітетом  з  питань фінансів  і  банківської діяльності провели спільне засідання,  на якому практично одноголосно проголосували за такі  зміни.  Просимо підтримати цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   я  просив  би  проголосувати  цей законопроект без обговорення.  Ми його обговорювали.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 260.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Слухається проект  Закону  про  збільшення  статутних  фондів акціонерних  товариств,  створених  у  процесі   приватизації   та корпоратизації   у   зв'язку  з  індексацією  балансової  вартості основних фондів. Доповідає заступник голови Фонду державного майна Гришан Юрій Петрович. Будь ласка.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я хочу коротко  зупинитися  на цьому проекті закону і пояснити,  чому він виник.  Річ у тім,  що згідно з  рішеннями  уряду  було  проведено індексацію балансової вартості основних фондів підприємств України усіх форм власності за станом на 1 січня 1995 року та за станом на 1  квітня  1996  року.  Це торкнулось і акціонерних товариств,  що перебували у стадії приватизації або у  стадії  корпоратизації.  І сталося   так,   що   статутні  фонди  (їх  вартість)  акціонерних товариств,  які були створені  до  індексації,  не  індексувалися. Внаслідок  цього  балансова  вартість  основних  фондів і вартість статутних фондів можуть відрізнятися на порядок, а то й більше.

 

     Таким чином,  виникла  потреба  привести  вартість  статутних фондів   у   відповідність   до   вартості   основних  фондів,  що проіндексовані.

 

     Справа в тому,  що індексація статутних фондів не могла  бути здійснена  Фондом  державного  майна,  оскільки згідно з Державною програмою приватизації на 1998 рік законодавством Фонду державного майна  і  будь-яким  державним органам заборонено додаткову емісію акцій до виконання плану  приватизації  конкретного  підприємства. Статутні  фонди  можуть  індексуватися  двома шляхами:  або шляхом збільшення  номінальної  вартості  акцій,  або  шляхом  додаткової емісії. Звичайно, виходячи з цієї норми закону, Державна комісія з цінних  паперів  та  фондового  ринку  не  приймала  рішення  щодо додаткового випуску акцій.

 

     Річ у тім, що в 1997 році для того щоб виправити цю ситуацію, Фонд державного майна  України  прийняв  відповідне  рішення  щодо індексації  статутних  фондів акціонерних товариств.  Звичайно,  в акціонерних товариствах,  де держава має понад 50 відсотків акцій, проблем   немає.   Маючи  контроль  над  акціонерним  товариством, уповноважена  особа,  отримуючи  завдання,  нормально  проведе  це рішення  через  збори  акціонерів,  і  воно набере чинності.  Що ж стосується акціонерних товариств,  де частка  державної  власності становить  менше  50  відсотків,  Фонд  державного майна може лише запропонувати акціонерним товариствам провести таку індексацію.

 

     Отже, Генеральна прокуратура наклала заборону на таке рішення Фонду   державного   майна.   Чому?   Тому  що  фонд  повинен  був зобов'язувати  акціонерні   товариства   зробити   це,   тобто   в примусовому порядку. Однак, повторюю, Фонд державного майна не має таких повноважень, згідно з Законом про господарські товариства це відноситься виключно до повноважень зборів акціонерів.

 

     З метою  усунення  різниці  між  балансовою вартістю основних фондів  і  розміром  статутних  фондів  Фонд  державного  майна  і розробив  цей  законопроект.  Це  політичний  аспект.  Ще  є  одна причина. Оскільки номінальна вартість акцій не змінена, а вартість основних  фондів  змінена,  це  дає  можливість  скуповувати акції дрібних акціонерів (маються на увазі  власники  невеликих  пакетів акцій), зокрема членів трудових колективів фактично за безцінь. Що і робиться в деяких акціонерних товариствах.

 

     Тому дія цього закону, проект якого пропонується, поширюється лише на акціонерні товариства,  що створені у процесі приватизації та корпоратизації.

 

     Відповідно до нього акціонерні товариства  повинні  збільшити статутні  фонди  на  суму  індексації балансової вартості основних фондів за станом на 1 квітня  1996  року,  яка  зменшена  на  суму індексації  їх  зносу.  Причому,  як  я  вже  казав,  це може бути здійснено  двома  шляхами:  або  шляхом   збільшення   номінальної вартості акцій, або шляхом додаткового випуску акцій.

 

     Рішення про   додаткову   емісію  чи  збільшення  номінальної вартості акцій  приймається  правлінням  акціонерного  товариства, вноситься  на  розгляд  Державної  комісії  з  цінних  паперів  та фондового ринку,  яка реєструє випуск акцій.  При  цьому  державне мито за реєстрацію випуску акцій не справляється.

 

     Прошу підтримати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання  до  Юрія  Петровича?  Є.  Будь  ласка, запишіться.  Відведемо 5 хвилин, ми сьогодні продуктивно працюємо. Висвітіть,  будь ласка,  список. Депутат Абрамов. За ним - депутат Степура.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Фракция   Коммунистической   партии.   Уважаемый   Юрий Петрович, мне кажется, что увеличение статутного фонда акционерных обществ приведет к росту уплачиваемых налогов этими обществами,  а это  неизбежно  окажет  негативное влияние на положение трудящихся этого общества. Какова ваша точка зрения в связи с этим?

 

     Спасибо.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Я казав, що це питання досить дискусійне, про що свідчить  і  обговорення  його  на  засіданні  Комітету  з  питань економічної політики. Проте справа тут в іншому. Якщо законопроект буде прийнятий у першому читанні, тоді треба буде вносити зміни до податкового  законодавства,  щоб  не  оподатковувалася   додаткова емісія.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степура. За ним - депутат Черняк.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція комуністів. Шановний доповідачу! Як правило, коли ми розглядаємо будь-який законопроект, то доповідач, крім  того,  що  викладає  суть законопроекту,  дає ще й фінансове обгрунтування. Ви більше уваги звернули на правовий аспект роботи, а про це не сказали нічого.  Чи, скажімо, принесе це користь нашій економіці, роботі цих підприємств, бюджету, чи якісь тут є мінуси?

 

     ГРИШАН Ю.П.  Я  сказав,   що   основний   чинник   насамперед політичний.  Тому  що  коли  ми  вносимо  для  погодження Кабінету Міністрів  плани  приватизації  цих  підприємств  з  таким  просто смішним розміром статутних фондів,  то виникає дуже багато питань. Це політичний аспект.

 

     Є друга причина - захистити акціонерів,  які  мають  невеликі пакети акцій.

 

     Що стосується  збільшення надходження коштів до бюджету,  то, на мою думку,  надходження не збільшаться,  тому що продаж пакетів акцій  акціонерних  товариств  однаково відбувається за початковою ціною,  яка затверджена Кабінетом Міністрів,  виходячи з  методики оцінки  вартості  майна.  І  ціна  при  продажу  цих пакетів акцій встановлюється відповідно до побутової пропозиції,  тому неможливо сказати,  наскільки  збільшаться надходження коштів до бюджету.  А мотиви прийняття цього законопроекту я наводив.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область). Шановний Юрію Петровичу, я, власне, сам хотів задати вам запитання,  яке задав попередній депутат.  Якщо  ви  не можете дати кількісну оцінку дії цього закону,  фінансові наслідки його, то, можливо, скажете, які всетаки питання якісно можуть бути вирішені, якщо ми приймемо законопроект?

 

     Крім того,   відомо,  що  в  нашій  економіці  не  може  бути однозначно  позитивних  рішень.  Отже,  які  питання   не   будуть вирішені,  які  можуть  бути мінуси?  Тобто який принаймні якісний прогноз прийняття цього законопроекту, на вашу думку?

 

     Дякую.

 

     ГРИШАН Ю.П. Річ у тім, що у нас є такі розрахунки... Я ще раз кажу,   збільшення   статутних  фондів  не  збільшить  надходження грошових коштів від приватизації до державного  бюджету.  Це  речі взагалі не зв'язані між собою.

 

     Я сказав,  що  найголовніший  чинник  - політичний,  тому нас просто не розуміють,  коли ми  говоримо,  що  вартість...  (Шум  у залі).  У  мене є перелік об'єктів,  я б міг його роздати,  щоб ви подивились приклади,  коли розмір  статутних  фондів  на  сьогодні вимірюється десятками,  сотнями тисяч гривень,  балансова вартість об'єктів сягає сотні мільйонів.

 

     Що може  бути?  Може   бути   перерозподіл,   скажімо,   якщо підприємство  знаходиться  в  процесі  переприватизації.  Хоча  ми встановили  в  законопроекті,   що   акції   додаткового   випуску розподіляються серед акціонерів пропорційно їх частці у статутному фонді,  але в різних підприємств  -  різна  питома  вага  обігових коштів  та  інших  матеріальних  засобів,  які  не  відносяться до основних  засобів.  Якщо  ми  проіндексуємо  номінальну   вартість приватизаційного  сертифіката,  то  на  одних підприємствах частка трудового колективу  різко  збільшується,  державна  частка  різко зменшується,  залежно  від  того,  скільки  у  цього  підприємства оборотних засобів.  В інших підприємствах навпаки.  І у нас є такі приклади  на конкретних підприємствах.  Однозначно сказати,  що на цих буде збільшення, а на цих зменшення - неможливо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України.  Шановний  Юрію Петровичу,   ви   сказали,   що   законопроект   не  має  значного економічного сенсу,  а  лише  якесь  політичне  значення.  І  воно зводиться до того, що в Кабміні сміються, коли ви називаєте розмір статутного фонду.

 

     Скажіть, будь ласка,  яким чином  ви  думаєте  збільшити  цей статутний фонд і які все-таки будуть від цього соціальноекономічні наслідки?  Я з відповідей на кілька подібних  запитань  так  і  не зрозумів, у чому справа.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Я  ще  раз  кажу,  було дуже багато пристрастей, особливо в  1997  році,  стосовно  великої  різниці  між  вартістю основних  фондів і статутними фондами акціонерних товариств.  Фонд державного майна звинувачували в тому, що він розпродає задешево.

 

     Я ще раз кажу,  Генеральна прокуратура  наклала  заборону  на наше  рішення,  бо  ми його прийняли стосовно індексації статутних фондів, виходячи з чинного законодавства. Фонд державного майна не має  права  зобов'язувати  акціонерні  товариства,  в  яких частка державної  власності   становить   менше   50   відсотків   акцій, збільшувати свої статутні фонди. Це виключно компетенція загальних зборів акціонерів.

 

     В акціонерному товаристві порушуються  права  акціонерів,  ви знаєте,   як   це   робиться.   Робітникам  кажуть,  пробачте,  ви звільняєтесь,  так  що  продавайте  свої  акції   за   номінальною вартістю.  І куди їм діватися?  Це ще одна проблема, яку розв'язує цей закон.

 

     Ще раз кажу,  що додаткових надходжень коштів до бюджету  він не дає.

 

     ГОЛОВА. Юрію Петровичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається  Єханурову Юрію Івановичу,  заступнику голови комітету.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська область). Фракція Народно-демократичної партії.

 

     Шановні народні   депутати!   Під   час   обговорення   цього законопроекту на засіданні Комітету з питань економічної  політики половина голосів була віддана за його прийняття, половина - проти. І тому першу частину своєї доповіді хочу присвятити голосам проти, а потім - голосам за.

 

     Ініціатори відхилення     законопроекту    мотивували    свою пропозицію тим,  що відповідно до статті  38  Закону  України  про господарські   товариства  акціонерним  товариствам  надано  право збільшувати статутний  фонд  товариства.  Рішення  про  збільшення статутного   фонду   приймається  загальними  зборами  у  порядку, визначеному цим законом.  Він у мене є,  я  тільки  що  переглядав його.  При  цьому  збільшення статутного фонду не більш як на одну третину може бути здійснено за рішенням правління за  умови,  якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

 

     Порядок збільшення  статутного  фонду акціонерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних  паперів  та  фондового ринку.

 

     Крім того,  відповідно  до методики оцінки вартості майна під час приватизації,  затвердженої Кабінетом Міністрів 15 серпня 1996 року,  в  процесі  оцінки враховується залишкова вартість основних засобів з урахуванням індексації і балансової вартості  за  станом на 1 квітня 1996 року.

 

     Ще два зауваження.  Вартість емітованих акцій визначається не законопроектами,  навіть якщо  це  приймали  ми  -  Верховна  Рада України, а реальною вартістю основних фондів, по-перше.

 

     І по-друге,  попит на акції і відповідно їх ціна визначаються потенційною  прибутковістю  цих  акцій,  а  не  бажанням  імітента продати їх,  тим паче якщо наперед визначено постановою уряду,  за якою ціною їх продавати.

 

     Інша частина народних  депутатів  вважає,  що  запропонований Кабінетом    Міністрів    законопроект    забезпечить   проведення номінальної вартості пакета акцій підприємств  у  відповідність  з балансом  вартості основних фондів за станом на 1 квітня 1996 року з урахуванням індексації.

 

     Оскільки обидві   пропозиції   набрали   однакову   кількість голосів,  наш  комітет  підготував  два  варіанти розв'язання цієї проблеми - два проекти постанов з цього питання.

 

     Науково-експертне управління Верховної  Ради,  підтримуючи  в цілому  проект  цього закону,  висловлює свої зауваження (документ вам розданий):  якщо законопроект буде прийнято в першому читанні, тоді  можна  буде  внести  до нього зміни під час другого читання. Фактично є дві пропозиції.  Перша - прийняти в першому читанні,  а під час підготовки до другого читання внести деякі зміни.  І друга

- відхилити.  Тоді акціонерні товариства  самостійно  прийматимуть рішення.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу,  у  мене  до вас прохання. Робота нашого комітету затримується  зараз  через  те,  що  ми  не можемо   розмножити   документи,   фактично   наша  продуктивність знижується.  Я просив би дати відповідні доручення,  щоб  ми  мали можливість  нормально працювати.  Наприклад,  завтра ми знімаємо з розгляду законопроект про внесення змін до Закону про банкрутство, який викликав великий інтерес у громадськості України,  бо не мали можливості підготувати документи.

 

     Дякую.

 

     Я готовий відповісти на ваші запитання.

 

     ГОЛОВА. У нас таких прецедентів не було до цього, я думаю, ми розберемося.   Щоб   ви  знали,  шановні  колеги,  ми  кожний  рік поновлюємо  техніку,  вона  не  витримує,   бо   справді   щоденно друкується багато документів,  техніка просто виходить з ладу, але ми вживемо заходів.

 

     Будь ласка,  є запитання до Юрія Івановича?  Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин на запитання.

 

     Депутат Степура. За ним - депутат Тищенко.

 

     СТЕПУРА В.С. Фракція комуністів.

 

     Шановний доповідачу, я хотів би майже продублювати своє перше запитання,  бо не отримав  на  нього  відповіді.  Прийняття  цього законопроекту  в  першому  читанні,  а  потім доопрацювання його в другому дасть щось акціонерному товариству,  державі? Чи це нічого не змінить?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Перед  тим  як  вийти на трибуну,  я радився з директорами підприємств, які присутні в залі. Нічого!

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. За ним - депутат Варбанець.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.

 

     Уважаемый Юрий  Иванович!  Уже  сегодня  стало  понятно,  что акционирование мало что дало нашему государству и, будем говорить, нашим  людям.  Однако   существует   обратная   тенденция,   когда приходится  проводить репрезентацию.  А мы знаем,  что большинство акций в этих акционерных обществах принадлежат  не  трудящимся,  а банкам, руководству, другим физическим лицам. Не получится ли так, что если мы вдруг решим проводить репрезентацию,  то  государству, то  бишь налогоплательщикам,  прийдется платить значительно больше за репреватизацию,  чем заплатили акционеры, когда приватизировали эти предприятия?

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Коли   я  читаю  лекцію  студентам,  я  кажу: "Номінальна вартість акцій потрібна для  того,  щоб  дати  поштовх створенню  акціонерного товариства".  І те,  що написано на акції, має значення тільки під час проведення перших  зборів.  Як  тільки почало працювати акціонерне товариство,  акція вже коштує стільки, скільки за неї дають.  А тоді  вже  члени  трудових  колективів  - акціонери визначаться,  за скільки продавати акції державі. Так що закон не матиме на це впливу,  хоча скандали будуть. Люди скажуть: "Ви нам нулі додали, тепер віддайте ці нулі назад".

 

     ГОЛОВА. Депутат Варбанець. За ним - депутат Яковенко.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів.

 

     Шановний Юрію   Івановичу!   Загальновідомо,   що   більшість приватизованих  підприємств,  у  різний   спосіб   приватизованих, працюють   значно   гірше,  ніж  до  приватизації.  Спроба  знайти ефективного власника шляхом зміни власності виявилася  фікцією.  І це настільки відповідає дійсності, що навіть у вашому комітеті, де є провідні фахівці, ви не могли дійти якогось погодженого рішення, а поділилися навпіл.

 

     Я хотів  би  запитати:  як  ви  вважаєте,  чи  не  слід нам у Верховній  Раді  розробити  законопроекти  про  націоналізацію  чи реприватизацію як засіб виведення нашої економіки з кризи?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановний колего!  Загальновідомо, що практично всі  державні  підприємства,  які  не  здійснювали   приватизацію, працюють значно гірше, ніж працювали раніше.

 

     Приватизовані підприємства дають можливість, дають шанс, якщо там нормальне керівництво,  працювати краще і на майбутнє залучати кошти.   Тому   що   з  державними  підприємствами  взагалі  ніхто розмовляти не хоче і не буде.

 

     Оскільки ми в бюджеті на наступний рік не будемо  передбачати капітальних  вкладень  жодної копійки,  то давайте дамо можливість людям самостійно шукати гроші, шукати інвестиції.

 

     Що стосується законопроектів про націоналізацію  тощо,  то  я думаю,  що  варіантів  уже  достатньо  розроблено і є порядок дій, визначений Верховною Радою в цьому випадку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,   перший    заступник    голови    Спеціальної контрольної  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий  округ  50,  Донецька  область).  Фракция   коммунистов. Уважаемый   Юрий  Иванович!  Каким  образом  отразится  индексация уставного фонда на процессе денежной приватизации,  во-первых,  и, вовторых,  в  чью  пользу  все-таки  это будет:  в пользу рабочего человека или "акционера"?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Олександре  Миколайовичу,   якщо   починається приватизація,  зараз мій колега Гришан саме про це говорив,  то на початку приватизації за умови,  якщо не буде індексації,  виграють члени  трудового  колективу.  Тому що фактично номінальна вартість акцій менша -  він  вкладає  сертифікат,  плюс  половинку  платить грошима.   Таким  чином,  це  буде  на  користь  членів  трудового колективу і керівництва підприємства. Якщо цей процес уже пройшли, то відбудеться така ситуація.

 

     Що стосується  завершення сертифікатної приватизації,  то там ніякого впливу не буде - там відбувається аукціон і таке інше.

 

     Що стосується грошової приватизації,  то це вже залежить  від того, чи дадуть гроші.

 

     Оскільки сьогодні  фінансова криза,  то я не думаю,  що можна розраховувати   на   серйозні   кошти   за   звичайними   методами приватизації.  Напевно,  на  тих  об'єктах,  які виставлятимуть на міжнародні конкурси  тощо,  ця  індексація  ніяк  не  позначиться. Наприклад,  якщо говорити про приватизацію "Укртелекому",  то його вартість буде така, що ніякі індексації її не визначать.

 

     Питання було дуже слушне, я як зміг, так і відповів.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  є бажаючі виступити? Будь ласка, запишіться. Висвітіть список.  Записалися депутати Черняк,  Ємець, Єльяшкевич. По три хвилини всім надамо.

 

     Депутат Черняк. За ним - депутат Ємець.

 

     Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні депутати!  Мабуть,  в нашій  економічній політиці  немає  однозначно  позитивних  і  однозначно  негативних рішень.  І законопроект,  який ми розглядаємо сьогодні, є яскравим підтвердженням цієї тези.  Проте я не хотів би,  щоб ми спрощували ситуацію,  а справді розглянули всебічно  це  питання  і  прийняли правильне рішення.

 

     Законопроектом передбачається встановлення норми,  відповідно до якої акціонерні товариства,  створені у  процесі  приватизації, які не збільшили статутні фонди у зв'язку з індексацією балансової вартості основних фондів за станом на  1  січня  1995  року  та  1 квітня  1996  року,  повинні збільшити свої статутні фонди на суму індексації балансової вартості основних фондів,  яка  зменшена  на суму  індексації  їх зносу.  Отже,  на мою думку,  така постановка питання є цілком  логічною.  Якщо  відбулася  індексація  основних фондів, то, звичайно, треба робити наступний логічний крок для тих підприємств акціонерних товариств,  які були  створені  в  процесі приватизації.

 

     Треба відзначити,  що  дія цього закону поширюється не на всі підприємства, а лише на створені в процесі приватизації.

 

     Що позитивного може  дати  прийняття  цього  закону?  Заходи, запропоновані    в   ньому,   дозволять   забезпечити   приведення номінальної вартості пакетів акцій підприємств у  відповідність  з балансовою  вартістю  основних  фондів  за станом на 1 квітня 1996 року з урахуванням індексації.  Я думаю,  що це є позитив, тому що це відповідно внесе зміни для тих підприємств, які були створені в процесі приватизації.

 

     Прийняття цього  закону,  на  мою   думку,   все-таки   дасть можливість  збільшити надходження грошових коштів від приватизації до державного бюджету,  підвищити капіталізацію українського ринку капіталу,  посилити  захист  прав інвесторів,  насамперед громадян України, і поліпшить інвестиційну привабливість України.

 

     Який можливий негатив прийняття цього закону?

 

     Він може суттєво  вдарити  по  малому  бізнесу,  особливо  це стосується  дрібних  підприємств,  які  не  мають  можливості  для збільшення статутного фонду.  Він може сприяти тому, що директор і взагалі адміністрація скористаються цією ситуацією задля того, щоб перерозподілити акції на свою користь.

 

     І, нарешті,  є Закон про господарські товариства,  відповідно до  якого  акціонерні  товариства  можуть  ці  питання  вирішувати самостійно.

 

     Отже, на мою думку,  є плюси і є певні мінуси.  Особисто  моя думка,  що  все-таки  плюси  переважають,  тому  я голосуватиму за прийняття цього законопроекту в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Ємець. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Фракція  Народнодемократичної  партії.  На   нашу думку, документ, внесений Кабінетом Міністрів, є прокомуністичним. І,  напевне,  був  внесений  перед   розглядом   Верховною   Радою відповідних  питань  з  метою  загравання  із  лівими  фракціями в парламенті.  Можливо,  це пов'язано з нинішньою ситуацію  у  Фонді держмайна,   який   потребує   підтримки  при  голосуванні  деяких питань...

 

     І ми не будемо підтримувати законопроект тільки тому,  що він внесений  конкретним  урядом  чи  конкретними урядовцями.  Я зараз скажу, з яких причин.

 

     Насамперед, суть    поданого    законопроекту    полягає    в обов'язковому збільшенні статутних фондів акціонерних товариств та суму індексації балансової вартості основних фондів за станом на 1 квітня  1996 року,  яка зменшена на суму індексації зносу,  шляхом збільшення  номінальної  вартості  акції  або  шляхом  додаткового випуску акцій.

 

     Згідно з   законом   таке   рішення  має  приймати  правління акціонерного  товариства.  Це  питання  конкретної  ситуації,  яка склалася  на  фондовому  ринку,  воно  не  може  бути пов'язане із урядовими рішеннями.

 

     Негативні моменти цього законопроекту.  Під розмір індексації акцій  як  фондів  підприємство  повинно  мати  джерело  - вільний залишок  нерозподіленого  прибутку,  який  спрямовуватиметься   на збільшення вартості акцій.  Які з підприємств зараз це мають? Тому ця індексація для більшості  підприємств  буде  фікцією.  Вартість емітованих   акцій   неможливо   визначити  законопроектами.  Юрій Іванович досить детально пояснив,  що з моменту закінчення процесу приватизації починає діяти ринок,  і вартість визначається попитом на  ці  акції  на  ринку.  А  попит  визначається  співвідношенням прибутковості акцій і депозитних ставок, які є на цей період.

 

     На сьогодні  майже  немає підприємств,  їх можна буквально на пальцях перелічити, попит на акції яких вищий, ніж депозити. Таким чином,  ми ще більше здешевлюємо ці акції,  штучно підштовхуємо до зменшення попиту на ці акції, оскільки підвищуємо фіктивність ціни цих  акцій.  У  нас не розвинутий вторинний фондовий ринок,  ми не маємо сьогодні конкретної реальної ціни наших основних  фондів  і, на жаль, продовжуємо цю політику, заганяючи цим себе в глухий кут. Це ніколи не дасть можливості створити ефективного власника.  І це призвело до того,  що ми маємо величезні колгоспи, які називаються акціонерними товариствами,  де одноосібно розпоряджається фактично голова.   Я   не   хочу   образити  реальні  колективні  селянські господарства,  де життя голови достатньо прозоре:  як він живе, що робить - бачить усе село. На заводі цього не видно.

 

     На думку  фракції  НДП  прийняття  цього  закону  призведе на першому етапі (приблизно протягом півтора  місяця)  до  збільшення амортизаційних відрахувань і,  як наслідок,  до збільшення ціни на продукцію,  що виробляється  на  відповідних  основних  фондах,  а відтак  до  падіння  конкурентоспроможності  цієї продукції в ціні порівняно з продукцією іноземних виробників  і,  як  наслідок,  до зменшення   її   реалізації,   а  потім  і  до  зменшення  обсягів виробництва.

 

     І останнє.  На другому етапі це призведе до нового витка цін, розкручування  інфляції  і наступного,  або паралельного,  падіння курсу гривні.

 

     Тому фракція  НДП  буде  голосувати  проти  прийняття   цього проекту закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Партия  "Громада".  К  сожалению,  вынужден обратиться к выступлению предыдущего  оратора,  так  как  то,  что фракция  НДП  открещивается  от  рожденных в недрах правительства, правительства Народно-демократической партии, документов, вызывает просто если не опасения,  то серьезные сомнения в способности этой политической силы брать на себя  ответственность  и  вести  страну туда,  куда она знает,  куда ведет.  Видимо Народнодемократическая партия еще  не  решила  свои  внутренние  проблемы.  А  внутренние проблемы   этой   политической   силы   становятся   серьезнейшими проблемами для всего государства.

 

     Тот законопроект,  который мы сегодня рассматриваем, является характерным    доказательством   того,   что,   работая,   вопреки Конституции,   без   программы   своих    действий,    неспособное правительство  может предлагать только те меры,  которые ничего не дадут  для  увеличения  поступлений  в  бюджет  (о   чем   говорил докладчик),  но  которые  порождают хаос в финансовой сфере (о чем уже  говорили   представители   правящей   Народно-демократической партии).

 

     Поэтому я    обращаюсь    к    Председателю,    обращаюсь   к соответствующим  профильным   комитетам.   Те   вопросы,   которые совершенно  не  связаны  с  ситуацией,  в которой сейчас находится государство,  экономика,  просто не вносить на рассмотрение  зала, дабы не наносить ущерб авторитету, который и без того очень низок, нынешнего Премьера,  нынешнего правительства. Он сам наносит удары по   собственному   авторитету   своими   выступлениями,   подобно сегодняшнему,  когда он не отвечает на  заданные  вопросы,  а  как первоклассник начинает говорить о своих одноклассниках,  о том,  у кого там что-то плохо.  Я думаю,  что Премьер-министр независимого государства  прежде  всего  должен  реально  владеть  обстановкой, должен реально владеть цифрами и отвечать за свои слова. А если он не  знает,  что и когда подаст Кабинет Министров,  им руководимый, когда будет готова программа  деятельности  правительства,  проект бюджета,  когда  будут погашены задолженности по заработной плате, пенсиям и социальным выплатам, каким будет механизм индексации, то тогда  и  возникают  проекты,  подобные  тому,  который мы сегодня рассматриваем,  проекты,  которые совершенно не решают серьзнейших проблем, а просто заводят ситуацию в тупик.

 

     Есть законодательство  о  хозяйственных обществах,  где четко расписана процедура изменения уставного фонда.  И если государство владеет  контрольным  пакетом акций в этом хозяйственном обществе, то без проблем проводится собрание и изменяется  размер  уставного фонда.  А  проводить  индексацию  уставного  фонда  задним  числом двухгодичной давности - это просто покрывать  нафталином  то,  что уже  видно.  Я  имею  в виду неспособность нынешнего правительства руководить   экономикой,   неспособность   управлять   процессами, происходящими  в  государстве.  И  поэтому  те  политические силы, которые  взяли  на  себя  ответственность   за   экономический   и политический  кризис,  когда  рассматривался  вопрос  о  недоверии правительству,  должны понимать:  не принимая кардинальных решений по  исполнительной  власти,  мы  только усугубляем экономический и политический кризисы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. З місця депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Я хочу пояснити позицію фракції  з  цього  питання.  Ми будемо  голосувати  за  і  будемо підтримувати індексацію основних фондів,  розуміючи,  що зараз готується вторинна емісія і  шукають ефективних   власників,   які   будуть   скуповувати   тепер   уже приватизовані підприємства,  основні фонди яких не проіндексовані. Ось  на  що  розраховують  ті,  які  зараз  кричать,  що  не можна індексувати.  Якщо йде інфляція  і  збільшуються  ціни,  то  треба відшкодовувати втрати всім,  і,  насамперед, товароваробникам. Ось чому   наша   фракція   буде   голосувати   за   підтримку   цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Думаю, правильно.

 

     Шановні колеги!  Комітет  вніс два проекти постанови:  перший проект постанови - прийняти законопроект у першому читанні, другий

-  відхилити  проект  закону.  Вважаю,  що  все-таки перший проект постанови - про прийняття законопроекту в першому читанні - було б доцільно   нам   сьогодні   прийняти.   Просив  би  підтримати  цю пропозицію. Будь ласка, голосуємо. І Станіслав Іванович підтримує. Голосуємо.

 

     "За" - 83.

 

     Ставлю на голосування другий проект комітету - про відхилення поданого Кабінетом Міністрів проекту закону. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 173.

 

     Спасибі за активність.

 

     Ви ж самі розумієте,  комітет і такий,  і такий проекти вніс. Не поставити його на голосування я не маю права.

 

     ___________________

 

     Шановні колеги! Зранку ми з вами розглянули проект Закону про державне оборонне замовлення.  Ми його дуже  уважно  розглянули  і обговорили.  Пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 247.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     __________________

 

     Слухається проект Закону про  внесення  змін  до  Закону  про телебачення і радіомовлення. Доповідає Іван Сергійович Чиж.

 

     Шановні колеги!    Це    невеликий    проект   закону,   який розглядається у другому читанні. У нас є 20 хвилин, до 18.15. Будь ласка. Депутат Манчуленко наполягає на розгляді.

 

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую.

 

     Шановні колеги!  Законопроект справді не потребує серйозних і тривалих  обгрунтувань,  оскільки  це   законопроект,   який   був прийнятий  у  першому читанні Верховною Радою минулого скликання у грудні 1997 року.

 

     Ідеться про  особливий  режим  роботи  національних  теле-  і радіокомпаній  у  період  воєнного  стану.  Тобто зміни стосуються виключно конкретної ситуації.

 

     Тому просив би підтримати проект у другому  читанні,  щоб  ті зміни були внесені.  Якщо потрібні якісь додаткові пояснення, то я готовий їх надати.

 

     Законопроект є у вас на руках. Просив би підтримати.

 

     ГОЛОВА. Запитання до доповідача, будь ласка. Прошу уваги!

 

     Депутат Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху. Я також  прошу  підтримати  цей законопроект.  Тим більше що комітет якраз дуже по суті вніс поправку, вона все ставить на свої місця.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Віталію Федоровичу.

 

     І оскільки тут мене,  Олександре Миколайовичу,  депутат  Іван Олександрович Заєць дещо запитував, то я поясню.

 

     Ідеться про   те,   що   "на   час  загальної  або  часткової мобілізації та/чи воєнного  стану  в  Україні  або  в  окремих  її місцевостях  встановлюється  особливий  режим роботи телебачення і радіомовлення,  за  якого   розповсюдження   в   ефірі   теле-   і радіопередач     (програм)     здійснюється     лише    теле-    і радіоорганізаціями Державного комітету телебачення і радіомовлення України    з    використанням    тільки    каналів    підприємств, підпорядкованих Державному комітету зв'язку і Державному  комітету телебачення і радіомовлення". Ось суть цієї поправки.

 

     І далі.  "Порядок  мовлення  теле- і радіоорганізацій під час мобілізації та/чи  воєнного  стану  встановлює  Кабінет  Міністрів України".

 

     Ідеться про  особливий режим,  так що тут проблеми,  я думаю, немає.

 

     Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Немає  інших  думок?  Зауважень  немає?   Ставлю   на голосування  пропозицію  прийняти  в  другому  читанні  цей проект закону.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     _________________

 

     Шановні колеги!    Розглядається    проект     Закону     про функціонування  єдиної  транспортної  системи  України в особливий період (друге читання).

 

     Ми вже  розглядали  цей  проект.  Є  запитання  до   депутата Хмельового? Є. Будь ласка, Анатолію Петровичу.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). В декабре прошлого года  этот  законопроект  был  принят  в  первом  чтении. Комитетом  Верховной  Рады прошлого созыва и нынешним Комитетом по вопросам строительства,  транспорта и связи были  внесены  в  этот проект закона поправки.

 

     Предлагаю голосовать законопроект не постатейно, а в целом.

 

     ГОЛОВА. Немає інших думок?

 

     Депутат Манчуленко. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Ми   на   засіданні Комітету   з   питань  національної  безпеки  і  оборони  детально розглядали цей проект закону  і,  власне,  розуміємо  необхідність його  прийняття.  Але  остаточним  рішенням  нашого  комітету було відправити його на повторне друге читання у зв'язку з таким.

 

     У статті 1 дається визначення "єдиної транспортної системи  в особливий  період".  З  того,  що  записано зараз,  виходить,  що, фактично, в особливий період з єдиної транспортної системи випадає транспортна  мережа  Збройних  Сил  України  та  інших  військових формувань.  Цього в жодному разі не  можна  допустити,  бо  як  же функціонуватиме   єдина  транспортна  система  під  час,  скажімо, надзвичайного стану чи воєнного стану,  якщо з неї буде  виключено транспортну мережу Збройних Сил?

 

     Це неправильна   постановка   питання,  тож  треба  статтю  1 сформулювати таким чином, щоб не було її різночитання.

 

     Тому, власне,  наш  комітет  і  вніс  пропозицію   відправити законопроект на повторне друге читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, зауваження...

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Я  готов  зачитать  эту статью,  поскольку не уверен, что сегодня все депутаты имеют на руках этот законопроект.

 

     Комитет учел замечания депутата  Кожина,  и  я  сейчас,  если готово, зачитаю эту редакцию.

 

     ГОЛОВА. Зачитайте, будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Пожалуйста.

 

     "Стаття 1.   Склад  єдиної  транспортної  системи  України  в особливий період.

 

     Єдину транспортну  систему   України   в   особливий   період складають  транспорт та транспортна інфраструктура,  незалежно від форм власності,  крім тих, що належать або передані Збройним Силам України    та   іншим   військовим   формуванням   відповідно   до мобілізаційних завдань".

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  одну хвилинку. Депутату Кожину надаю слово, оскільки тільки депутати Кожин і Яценко вносили поправки.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Ні, ще й депутат Мухін.

 

     ГОЛОВА. Так, і депутат Мухін також. Але ні депутат Яценко, ні депутат Мухін не наполягають на  слові.  Депутату  Кожину  надайте слово. Це його поправка.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні депутати!  Законопроект має велике значення,  і вимоги  до  нього  повинні  бути  високими.  Документ опрацювали освічені фахівці,  і я можу сказати, що, справді, назва закону не відповідає ані його призначенню,  ані його змісту. Тобто єдина  транспортна система повинна включати все те,  чим вона буде розпоряджатися,  але не враховувати підрозділи,  які є в  Збройних Силах, неможливо.

 

     Далі. Стосовно управління ЄТС (єдиною транспортною системою). В умовах особливого  періоду  перед  ЄТС  ставляться  найважливіші завдання.  Тобто потрібно визначити єдине керівництво,  врахувавши роль Ставки Верховного Головнокомандування та  Генерального  штабу Збройних  Сил  України.  Це  обов'язково  повинно бути визначено в даному законопроекті.

 

     Таким чином є шість зауважень,  і треба зробити все для того, щоб  вони  були  враховані  при  перегляді законопроекту.  Тому ми пропонуємо відправити проект закону на повторне друге читання.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Петровичу, будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Я  позволю  себе   возразить.   Если   единой транспортной  системой  руководит  Минтранс  Украины,  то понятно, почему мы  говорим,  что  "крім  тих,  що  належать  або  передані Збройним  Силам та іншим військовим формуванням".  Если этим будет руководить Министерство...

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Я вам зачитаю, а тоді визначимося.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Давайте визначимося голосуванням.

 

     ГОЛОВА. Я зачитую  редакцію  статті,  запропоновану  народним депутатом Кожиним.  "Єдину транспортну систему України в особливий період  складають   транспорт   та   транспортна   інфраструктура, незалежно  від  форм  власності  (вилучається "крім тих" і далі за текстом), що належать або передані Збройним Силам України та іншим військовим  формуванням  відповідно  до  мобілізаційних  завдань". Вилучається "крім тих" і все.

 

     Ставлю поправку,  внесену  народним  депутатом  Кожиним,   на голосування.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Не набирає достатньої кількості голосів.

 

     Будь ласка, депутату Манчуленку надайте півхвилини.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.   Шановні   колеги!  В  принципі  з  тим,  що пропонується, можна погодитися, якщо замість слова "крім" написати "та", або "включаючи ті, що належать". Тоді це буде правильно.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 1 з цією поправкою.

 

     Комітет погоджується.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Ну, хоч це зауваження внесено і в усній формі, але прошу підтримати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 246.

 

     Поправка приймається.

 

     Ще є зауваження?  Ставлю на голосування  пропозицію  прийняти законопроект в другому читанні в цілому.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято. Спасибі

 

     _________________

 

     І останній   проект.   Розглядається   проект  Постанови  про утворення  Тимчасової  спеціальної   комісії   по   підготовці   і попередньому  розгляду  проекту  нової редакції Цивільного кодексу України.

 

     Доповідає Медведчук Віктор Володимирович.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.,  заступник  Голови  Верховної  Ради   України (виборчий  округ  73,  Закарпатська область).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Мова про цю комісію йде вже давно. Я не  буду  довго  відвертати  вашу  увагу,  хочу  лише сказати,  що Верховна  Рада  тринадцятого  скликання  цей  великий  за  обсягом нормативний  акт  (він  складається з 1621 статті) - нову редакцію Цивільного кодексу прийняла в першому читанні.

 

     У Верховній  Раді  тринадцятого   скликання   було   створено Тимчасову  комісію  по  доопрацюванню  і  підготовці  до другого і наступних читань цього  проекту.  Зараз  нам  треба  відновити  цю комісію.   І   я   хочу  сказати,  що  фракції  подали  відповідні пропозиції.  Дотримана пропорційність представництва відповідно до Регламенту  Верховної  Ради.  Так від фракції Комуністичної партії запропоновані 4 представники,  Народнодемократичної  партії  -  3, Народного  руху  України  -  2,  "Громади" - 2,  інші фракції - по одному представнику, і позафракційні - 3. Останній варіант проекту постанови з цього приводу вам було роздано 9 вересня 1998 року.  Я просив би вас  підтримати  цей  проект  постанови,  для  того  щоб комісія   розпочала   роботу   і   у  відповідності  з  термінами, закладеними в проекті постанови,  відповідним чином підготувала до другого читання цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Запишіться,  будь  ласка.  Виставте  5 хвилин.

 

     Депутат Полюхович. За ним - депутат Гудима.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція Народного руху України.  Прошу передати слово Івану Олександровичу Зайцю.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Народний рух України. Вікторе Володимировичу, або я чогось не зрозумів,  або не так записано,  або ви  щось  не  так сказали.

 

     Справа в  тому,  що  відповідно  до нашого порядку денного на сьогодні під  номером  1272  записано  що?  Проект  Постанови  про утворення   Тимчасової   спеціальної   комісії   по  підготовці  і попередньому розгляду проекту нової  редакції  Цивільного  кодексу України.

 

     Ви самі  сказали,  що попередня Верховна Рада прийняла проект Цивільного кодексу у першому читанні.  А тут ідеться про створення спеціальної   комісії   по  попередньому  розгляду  проекту  нової редакції.  Тобто,  я так розумію,  ця комісія буде займатися новою редакцією  проекту.  Я думаю,  що таким голосуванням ми не зможемо вийти з  цього  штопору.  Тому  давайте  відразу  скажемо,  чи  ми створюємо  комісію  для  підготовки нової редакції,  то тоді треба відміняти попередні рішення, чи ми все-таки створюємо комісію, яка вдосконалить  у другому читанні той проект Цивільного кодексу,  за який ми проголосували в цій залі.

 

     Прошу мені пояснити, щоб я знав, за що голосую.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Дякую,  колего  Заєць.   Тут   немає   ніяких непорозумінь. Хотів би відіслати вас до відповідного пункту статті 6.2.2 Регламенту Верховної Ради і змін, які було внесено 5 березня 1998  року,  де  зазначено,  що  "прийняті Верховною Радою України попереднього   скликання   в   першому   чи   подальшому   читанні законопроекти,  щодо  яких  не  прийнято рішення про введення їх в дію,  підлягають подальшому розгляду за  процедурою  підготовки  і розгляду до другого читання, встановленого цим Регламентом".

 

     У пункті  2  проекту  постанови,  на  який  ви послалися,  за номером  1272  від  9  вересня  1998  року  записано:  "Тимчасовій спеціальній  комісії  (яку  ми  зараз намагаємося утворити) внести доопрацьований проект нової редакції Цивільного кодексу України на розгляд Верховної Ради України на друге читання до 15 березня 1999 року".

 

     Немає ніяких суперечностей.  Проект постанови,  колего Заєць, правильно  сформульований.  Ми  не  повинні  в  проекті  постанови говорити про друге читання. Якщо ми запишемо "до другого читання", то  нам  прийдеться приймати постанову з урахуванням того,  що цей законопроект може бути поданий і на  третє  читання.  Тому  так  і записано:  "по  підготовці  й попередньому розгляду".  А в проекті постанови сказано,  що ця комісія повинна  підготувати  проект  до другого читання,  а не знову переглядати питання, робити ревізію і вносити його на перше читання.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.  Депутат Ющик  теж  наполягає.  Ставлю  на голосування. Будь ласка, голосуємо. Комітет Сіренка підтримує.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги, дякую всім за роботу.

 

     На цьому  ми  вечірнє  засідання  завершуємо.  На  все краще! Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.  Але я просив би  пам'ятати, що завтра ми працюємо до 14 години,  тож налаштовуйтеся на активну і продуктивну роботу.