Стенограма пленарного засідання

20 жовтня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо пленарне засідання сесії Верховної Ради.  Прохання  до  народних  депутатів підготуватися  до  реєстрації.  Запросіть до залу фракцію зелених. Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися  293   народних   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати! Дозвольте оголосити запити.

 

     Надійшов депутатський  запит від народного депутата Гуцола до Президента України Леоніда Кучми стосовно критичної екологічної та соціально-економічної  ситуації,  що  склалася  в зонах діяльності підприємств гірничої хімії  та  нафтодобувних  родовищ  Львівщини. Прошу визначитися.

 

     "За" - 176.

 

     Прийнято.

 

     Будь ласка, голосуємо про направлення.

 

     Ви запит зробили, а де ж ваші колеги?

 

     "За" - 206.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Луценка Віталія Івановича - до Генерального прокурора України стосовно порушень  Закону  України  про  статус  ветеранів  війни, гарантії  їх  соціального  захисту  в частині безплатного проїзду. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 210.

 

     Рішення прийнято.

 

     Єрмака Анатолія   Васильовича    та    Омельченка    Григорія Омеляновича   -   до   Генерального   прокурора  України  стосовно невиконання  Генеральною  прокуратурою  рішення   Верховної   Ради України  про  надання  Верховній  Раді  інформації  про результати розслідування фактів,  викладених в інформації по справі "Бласко", щодо  законності  відкриття  за  межами України валютних рахунків, використання та приховування  на  них  валютної  виручки  громадян України   і   притягнення  винних  осіб  до  встановленої  законом відповідальності. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Рішення прийнято.

 

     Журавського Віталія   Станіславовича   та   Насалика    Ігоря Степановича  - до голови Вищого арбітражного суду України стосовно правомірності рішень про  приватизацію  торгових  об'єктів  фірмою "Планета" у Жовтневому районі міста Києва. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!   Я   просив  би  ще  раз  проголосувати  про направлення Президенту  запиту  народного  депутата  Гуцола.  Будь ласка. І фракція вже на місці.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!   Учора   на  засіданні  Погоджувальної  ради керівниками фракцій і головами комітетів було  внесено  пропозицію (і  вона  підтримана  всіма  без  винятку) про те,  щоб ми кожного пленарного тижня в середу працювали  в  пленарному  режимі  до  14 години,   а  після  обіду  -  в  комітетах,  готуючи  до  розгляду законопроекти.  Я  просив  би  проголосувати  таку   поправку   до регламенту нашої роботи. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 276.

 

     Рішення прийнято.

 

     І друге   оголошення   такого   змісту.  Вчора  на  засіданні Погоджувальної ради було  внесено  пропозицію,  щоб  для  ранкової розминки відводити по півгодини у вівторок і п'ятницю,  решту днів працювати без розминки,  враховуючи те,  що в  середу  ми  з  вами працюємо  в пленарному режимі до 14 години.  Тому я просив би і цю пропозицію підтримати:  у вівторок і п'ятницю відводити  півгодини на розминку. Будь ласка.

 

     "За" - 128.

 

     Вибачте, та  чому  поіменно?  Керівники  фракцій  внесли таку пропозицію, голови комітетів її підтримали. Я прошу проголосувати.

 

     "За" - 123.

 

     Дуже керуємо фракціями. Спасибі.

 

     У нас є ще час,  20 хвилин,  запишіться на оголошення. А поки записуються,  скажу,  що керівниками фракцій та головами комітетів було внесено пропозицію,  щоб  під  час  розминки  в  першу  чергу надавати слово від фракцій. Щоб не було ніяких непорозумінь (Шум у залі).

 

     Прошу, домовтесь у фракціях,  будь ласка. А я буду керуватися тією пропозицією,  яку висловили на засіданні Погоджувальної ради. Висвітіть список.

 

     Депутат Беспалий від  фракції  НДП.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Кононов від фракції зелених.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,   НДП).   Фракція  Народно-демократичної  партії.  Шановний головуючий!  Шановні  народні  депутати!  Європейський   парламент починаючи  з  грудня  1997  року  намагається  встановити постійні зв'язки з Верховною Радою України відповідно до положень Угоди про партнерство та співробітництво між Євросоюзом та Україною.

 

     Цією угодою    передбачено    формування   міжпарламентського комітету "Україна - ЄС".  Починаючи  з  грудня  минулого  року  на адресу  Верховної Ради України неодноразово надсилались запрошення з  Брюсселя  щодо  початку   конкретної   організаційнопроцедурної роботи.  Відповідно  до  цієї угоди в Києві та Брюсселі мають бути утворені частини  міжпарламентського  комітету.  В  Європарламенті вона  вже  сформована  і  призначено відповідального.  Ним є Девід Льове, секретар бюро делегацій по зв'язках з Україною.

 

     Верховна Рада  України  ще  не  утвердила  свою   частину   і звернення  Європарламенту  залишила  без відповіді.  Як відомо,  в середині жовтня у Відні відбудеться другий саміт "Україна  -  ЄС". Брюссель пропонує до цього часу визначитися зі складом української частини та відповідальним з  боку  Верховної  Ради  за  зв'язки  з Європарламентом,  а  також  погодити правила процедури з тим,  щоб орієнтовно   наприкінці   листопада   провести    першу    зустріч міжпарламентського комітету в столиці Бельгії.

 

     Я звертаюся  до  вас,  шановний  Голово  Верховної  Ради,  до керівництва  Верховної  Ради  з  тим,  щоб  даній  роботі,  даному зверненню було надано гласного характеру, щоб формування делегації та визначення її відповідального керівника проходило з урахуванням позицій  усіх  фракцій  Верховної  Ради,  тому  що зараз звернення Європарламенту блукає десь коридорами Верховної Ради і саме  це  є причиною даного звернення.

 

     Дякую за  увагу.  Сподіваюсь  на  те,  що даному питанню буде приділено  належну  увагу,  враховуючи   важливість   міжнародного співробітництва України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кононов від фракції зелених. За ним - депутат Баранчик від фракції Селянської партії.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених.  "Заява фракції Партії зелених України у Верховній Раді України.

 

     16 жовтня  цього  року  фракції Комуністичної партії України, Соціалістичної  партії  України  та  партії  "Громада",   прагнучи перекласти  відповідальність  за  стан  справ  у  державі на решту представлених  у  парламенті  політичних  сил,  проголосили   себе опозицією.

 

     Тим часом   представники   згаданих  трьох  фракцій  очолюють половину постійних комітетів Верховної Ради,  зокрема - комітети з питань   економічної   політики,   з   питань  бюджету,  з  питань національної безпеки і оборони,  у закордонних справах,  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності тощо.

 

     Керуючи діяльністю   ключових   комітетів,   вони  здійснюють безпосередній і вирішальний вплив на формування правового поля,  в якому діє уряд, несуть свою частку відповідальності за становище в країні, що є несумісним із декларованим опозиційним статусом.

 

     Для повноцінного і безперешкодного  виконання  ролі  опозиції пропонуємо  Комуністичній партії,  Соціалістичній партії та партії "Громада"  передати  керівництво   постійними   комітетами   іншим фракціям".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Баранчик  від фракції Селянської партії.  За ним - депутат Зінченко.

 

     БАРАНЧИК І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую.    Фракція    Селянської    партії.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Протягом  останніх  місяців  у  фракцію  Селянської партії  надходять  сигнали про антидержавну діяльність керівництва американського  проекту  УКРелс  "Продаж  землі  підприємствам   в Україні",  керівником якого є громадянин Сполучених Штатів Америки Луїс Феоро.

 

     Проект здійснює свою діяльність під керівництвом компаній США "Ті-Ар-Джі"  та  "Кемонікс  інтернешнл"  з  листопада  1997  року. Завдання  його,  незважаючи  на  відсутність  закону,  забезпечити проведення  в  Україні продаж землі,  що відповідає інтересам США, які щедро фінансують цей проект.

 

     Комплектування кадрового складу проекту  здійснюється  шляхом укладання  контрактів  з державними службовцями органів виконавчої влади.  Заступником  керівника  проекту   призначено   громадянина України  Туракевича  Віктора  Денисовича,  якого  перед  цим  було звільнено  з  посади  заступника  голови  Державного  комітету  по земельних ресурсах. За допомоги останнього укладаються контракти з державними службовцями в областях та містах України.

 

     Особа, з якою укладається контракт, повинна діяти в інтересах Сполучених Штатів Америки,  про свою роботу в згаданому проекті та про зміст підписаного контракту не повинна повідомляти за основним місцем роботи.  Оплата за ці послуги - висока. Використовуючи своє службове  становище  (більшість  із  них  -  працівники   місцевих управлінь  по  земельних  ресурсах),  вони  забезпечують продаж за безцінь земельних ділянок,  тобто основного багатства України.  Ця компанія  розробила  спеціальну  програму вторинного продажу землі для того,  щоб не можна було домогтися зворотного процесу. Так діє іноземна компанія в Україні - суверенній державі,  як у колонії чи в протектораті США.  Зараз особливо активізується діяльність цього проекту у зв'язку з тим,  що внаслідок інфляції землю можна купити за безцінь. Для цього розроблено спеціальну систему оцінки землі.

 

     Невідомо чому   керівники    більшості    областей    України зустрічають  представників  цієї  компанії як вищих посадових осіб держави,  лобіюють у радах прийняття рішень та видають  нормативні акти в інтересах зазначеної компанії.

 

     Значну допомогу   цій   компанії   надає   заступник   голови Адміністрації  Президента  України  Павло  Гайдуцький.  У   листі, адресованому   на  його  ім'я  керівником  проекту  Луїсом  Феоро, пропонується домогтися прийняття ряду указів Президента України та внесення  змін  до вже прийнятих указів.  До цього листа додається перелік змін до указів Президента  та  проекти  нових  указів.  На початку цього листа зазначається, що під час зустрічі з Гайдуцьким з цих питань було досягнуто повної домовленості.

 

     Фракція Селянської партії  у  Верховній  Раді  наголошує,  що Україна - це суверенна держава, і ми нікому не дозволимо нехтувати нашим суверенітетом,  топтати нашу національну гідність, спонукати наших  людей  прислужувати  іноземцям і виконувати їхні замовлення проти нашої держави!

 

     Пропоную. Перше.  Доручити  Кабінету   Міністрів   перевірити протиправні   дії  на  території  України  американського  проекту "Продаж землі підприємствам в Україні",  дати правову оцінку  діям державних посадових осіб, які працюють у згаданому проекті.

 

     Друге. Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань аграрної політики та земельних відносин внести  пропозиції  про  скасування рішень  місцевих  рад,  прийнятих  за цим проектом,  що суперечать земельному законодавству.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Зінченко  від  фракції   СДПУ(о).   За   ним виступатиме депутат Кириленко від Руху.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).  "Заява  фракції Соціал-демократичної  партії  України   (об'єднаної)   з   приводу використання державних коштів Національним банком України.

 

     Фракція Соціал-демократичної   партії   України  (об'єднаної) після ознайомлення з аргументами,  наведеними у виступах  народних депутатів   України  16  жовтня  цього  року,  та  ознайомлення  з матеріалами   вивчення   роботи   Національного   банку    України компетентними  органами,  надісланими  до  Верховної Ради України, вважає за необхідне заявити про свою позицію з цього питання.

 

     В умовах  поглиблення  фінансовоекономічної  кризи   (падіння виробництва,   зростання  заборгованості  із  виплати  зарплати  і пенсій, хронічна нестача бюджетних коштів) використання державними установами  наявних  ресурсів  повинно  здійснюватися під жорстким парламентським контролем. Наведені в матеріалах факти свідчать, що центральна   банківська  установа  держави  припустилася  істотних помилок у галузі грошово-кредитної політики, а діяльність банку та виконання  своїх  обов'язків  посадовими  особами  НБУ  потребують ретельної парламентської перевірки.

 

     Як видно з виступів народних депутатів,  Національним  банком України  в  1997-1998 роках проведено ряд ризикованих та збиткових операцій, які виходять за межі, визначені чинним законодавством, а деякі   фактично   можуть  бути  кваліфіковані  як  протиправні  й вимагають притягнення деяких посадових осіб  до  відповідальності. Для  виконання зобов'язань з обслуговування зовнішнього боргу було здійснено запозичення під невиправдано великі проценти,  при цьому функцію   уповноваженого   українського   банку  виконував  Перший інвестиційний банк,  засновниками котрого  були,  зокрема,  родичі голови  НБУ.  Відсотки,  під  які здійснено запозичення,  на думку окремих  фахівців,  вважаються   такими,   що   роблять   операцію збитковою.

 

     Порушуючи Закон  України про банки і банківську діяльність та статут  Національного  банку,  якими  передбачено,  що  НБУ   веде операції  з  коштами  валютного  резерву  виключно з першокласними банками,  найбільш активно Національний  банк  працював  з  банком "КРЕДІ СВІСС ФЬОРСТ БОСТОН (САЙПРОС) ЛІМІТЕД",  який не входить до переліку першокласних, до того ж зареєстрований у офшорній зоні.

 

     Депозитні угоди  про  розміщення  резервного  фонду  НБУ   за кордоном,  підписані  заступником  голови НБУ Бондарем,  фахівцями Міжнародного валютного фонду визнано неякісними,  що поставило під загрозу  надання Україні кредиту від Міжнародного валютного фонду. Особливої уваги заслуговує кошторис НБУ за  1997  рік.  В  умовах, коли  держава не має коштів на будівництво нових шкіл,  дошкільних дитячих закладів,  зростає  заборгованість  із  соціальних  виплат населенню   і  практично  припинені  державні  капітало-вкладення, згідно з аналізом Рахункової палати на власні капітальні вкладення НБУ  витратив  суму,  що  удвічі  перевищує  суму  всіх  державних капіталовкладень за 1997 рік.

 

     Потребують окремої перевірки, зокрема, і джерела фінансування будівництва  в  Києві на масиві Троєщина оздоровчого комплексу для працівників НБУ та Монетного двору,  а також інших  об'єктів,  які важко назвати надважливими.

 

     Виникають питання  щодо структури НБУ,  який складається з 39 підрозділів,  та щодо відповідності функцій підрозділів  завданням діяльності банку.

 

     В умовах    фінансової   кризи   регулювання   курсу   гривні здійснюється шляхом штучного обмеження доступу комерційних  банків до  торгів  валютою  на Українській міжбанківській валютній біржі. Відмова одним банкам і дозвіл брати участь для інших надається  на власний  розсуд  групою  з чотирьох осіб і затверджується рішенням першого заступника голови правління Стельмаха.

 

     З огляду на це фракція СДПУ(о)  пропонує  створити  тимчасову слідчу  комісію  Верховної  Ради  для  перевірки  діяльності НБУ в 1997-1998 роках і дати доручення Генеральній  прокуратурі  України спільно з КРУ й органами МВС та СБУ,  Рахунковою палатою здійснити заходи щодо перевірки діяльності  НБУ,  всіх  операцій  з  коштами резервного  фонду,  діяльності  керівництва та посадових осіб НБУ. Результати й висновки доповісти Верховній Раді України".

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кириленко  від  Руху.  За  ним   -   депутат Симоненко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний рух України. "Заява  фракції  Народного  руху   України   з   приводу   річниці студентського голодування на Майдані Незалежності у 1990 році.

 

     17 жовтня  1990  року  у  місті  Києві завершилася двотижнева акція студентського голодування,  що  відбувалася  на  центральній площі України - Майдані Незалежності. На думку фракції Руху, акція студентського голодування мала значний вплив на вибір українського народу, який був здійснений 1 грудня 1991 року.

 

     Студентська молодь під проводом двох організацій (Української студентської  спілки  та  Студентського  братства  міста   Львова) розпочала  акцію протесту з такими вимогами:  відставка тодішнього Голови Ради  Міністрів  УРСР  Масола;  неприпустимість  підписання Союзного  договору в будь-якій формі;  дострокові вибори Верховної Ради УРСР не пізніш як навесні 1991 року;  недопущення проходження строкової  військової служби українськими призовниками поза межами України; націоналізація майна КПРС і ВЛКСМ та низки інших вимог.

 

     У дні студентського голодування ми стали  свідками  того,  як вимоги,  виголошені студентами, дістали підтримку практично у всіх прошарках українського  суспільства.  Біля  табору  голодуючих  на Майдані Незалежності цілодобово чергували спочатку сотні,  а потім і тисячі прихильників незалежності та демократії. На адресу табору надходили  тисячі листів зі словами підтримки від громадян із усіх без винятку регіонів України.

 

     17 жовтня Верховна Рада без  обговорення  прийняла  постанову щодо  вимог  голодуючих  студентів,  згідно  з  якою  Голову  Ради Міністрів УРСР було відправлено у відставку.  Рішення  на  користь студентів  було  також  прийнято  за  всіма  іншими пунктами їхніх вимог.  Для студентів головним пунктом тієї постанови було рішення про  проведення  30  березня  1991  року  референдуму  про  довіру Верховній Раді,  а зовсім не пункт  про  відставку  Масола.  Проте Верховна   Рада   дванадцятого  скликання  не  дотрималася  взятих зобов'язань та не виконала свою ж постанову.  30 березня 1991 року референдуму  не  відбулося,  і  саме  тому  Україна ввійшла у свою незалежність  із  парламентом,   у   якому   більшість   становили противники,  як  незалежності,  так  і  вкрай  необхідних  змін  в економіці.  Саме тому після 1991 року компартноменклатура зберегла всі свої позиції в уряді,  в областях та районах,  у судовій гілці влади,  у прокуратурі,  армії,  міліції,  спецслужбах  та  засобах масової інформації.

 

     Перетворення цієї  правлячої  номенклатури протягом 1991-1998 років на потужний фінансово-промисловий клан і  призвело  до  тієї соціальноекономічної ситуації,  свідками якої ми зараз є.  Фракція Руху вважає, що у жовтні 1990 року студенти здійняли потужну хвилю українського        відродження.       Як       єдина       партія національно-демократичного   спрямування,   що   представлена    у Верховній  Раді,  Рух  від  імені  всіх  патріотів вітає учасників студентського голодування 1990 року та  вшановує  пам'ять  тих  із них, кого вже з нами немає".

 

     ГОЛОВА. Депутат  Симоненко.  За  ним  -  депутат Черненко від "Незалежних".

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Уважаемые радиослушатели!  Прошлая  рабочая неделя каждому непредубежденному человеку,  патриоту своего государства и народа,  дала возможность реально  оценить  происходящие  в Украине события.  Отчет Кабинета Министров   показал   прежде   всего   его   несостоятельность   и некомпетентность,  по  сути дела,  воровской характер деятельности нынешней власти,  ибо  от  тех  тенденций,  которые  заложены  так называемым  реформированием,  страдает  прежде  всего  наш рабочий человек,  который не получает заработную плату, пенсию, стипендию. При  этом  на  государственные деньги в Москве строится культурный центр стоимостью 11 миллионов долларов (непонятно куда уходят  эти деньги).  А здесь некоторые силы лоббируют, ибо там отдельные лица персонально ответственны за это.  Кабинет Министров,  Министерство культуры,  Контрольно-ревизионное управление - никто не занимается тем, чтобы расследовать подобные преступления.

 

     Отчет Национального  банка,  валютно-кредитная   политика   и многое  другое  также подтверждают,  что макроэкономисты,  по сути дела, удушили Украину и лишили ее перспектив развития.

 

     Мы с вами  сегодня  имеем  возможность  все  это  увидеть  на примере  приватизации  Николаевского  глиноземного  комбината (там работала  следственная  комиссия   и   имеются   страшные   цифры, показывающие,  как разбазаривается и разворовывается нацио-нальное достояние),   торговли   оружием,   энергосистемы,   нефтегазового комплекса и многого другого.

 

     Фракция коммунистов  обращает  ваше  внимание  на то,  что мы неоднократно требовали представления основополагающих  документов: Программы      деятельности      Кабинета     Министров,     плана социальноэкономического      развития,      утверждения      "межі малозабезпеченості"  и  минимальной  заработной платы.  Все это не делается Кабинетом Министров, а это прямое нарушение Конституции и законов.

 

     В соответствии  с  Конституцией проект бюджета Украины должен быть внесен в Верховный Совет  15  сентября.  При  попустительстве Верховного   Совета   и   с  его  молчаливого  согласия  срок  его представления перенесли на  15  октября.  Сегодня  20  октября,  и нынешняя власть, если ее таковой можно назвать, еще не представила проект бюджета.

 

     Таким образом,  констатируя   практическую   бездеятельность, некомпетентность   правительства,  отсутствие  реальных  программ, полную зависимость от  Международного  валютного  фонда  и  других международных    финансовых    учреждений,   фракция   коммунистов официально  заявляет,  что  если   не   внесены   проект   бюджета государства,  Программа  деятельности  Кабинета  Министров  и план социальноэкономического развития,  мы имеем полное моральное право за  эти полгода работы на то,  чтобы покинуть зал заседаний,  пока нынешняя власть не будет  работать  по  закону  и  отвечать  перед законом.  И  приглашаем  всех,  кто  понимает,  насколько  реально нависла угроза  над  Украиной,  точно  так  же  предпринять  акцию протеста,  покинуть  зал  и  не  проводить дальше заседания,  пока правительство не отчитается по всем этим вопросам (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Група "Незалежні".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты! Уважаемый Александр Николаевич! Я бы хотел обратить ваше внимание   на   критическую   ситуацию,   которая   сложилась    в здравоохранении.  Александр Николаевич,  я прошу дать протокольное поручение и Кабинету Министров,  и комитету,  чтобы мы подготовили официально  вопрос  на слушание в Верховном Совете.  Ибо придет то время (а это время уже недалеко,  я имею  в  виду  1  января  1999 года),  когда  мы вынуждены будем констатировать в добавок ко всем остальным    социальным    провалам    и    развал     нормального функционирования здравоохранения как системы.

 

     Сегодня по-прежнему    выполняется   постановление   Кабинета Министров 855, хотя и Премьер, и Президент заявляли, что оно будет пересмотрено и скорректировано,  что дальнейшее сокращение системы здравоохранения будет прекращено.

 

     Я убедительно  прошу  рассмотреть  данный   вопрос   и   дать поручение подготовить материалы на слушание в Верховном Совете.

 

     Далее. Я  бы хотел обратить ваше внимание на то,  что сегодня решения проблемы пополнения Пенсионного  фонда  пытаются  добиться любой   ценой,   в   том   числе   и   ценой  человеческих  судеб, администрирования,  а теперь уже прямым  уголовным  преследованием руководителей, которое в Горловке приобрело массовый характер.

 

     В июне  1998  года  за неуплату сбора в Пенсионный фонд из-за отсутствия  живых  денег  и  выдачи  работникам  вместо   зарплаты продуктов  питания  осуждены  на пять лет лишения свободы директор КСП и главный бухгалтер.  В настоящее время в Горловке  возбуждено еще   14  подобных  уголовных  дел  против  директоров  и  главных бухгалтеров предприятий.  В чем же их вина? Только в отсутствии на расчетных  счетах  живых денег и в желании физически,  материально поддержать людей,  удовлетворить насущные потребности  работников, которые   получили   часть  зарплаты  натуроплатой  -  питанием  в столовой, сахаром, мукой, одеждой и так далее.

 

     Государство отказывается нести ответственность за  провалы  в экономической  политике  и возлагает ее на директоров предприятий, организаций,  а именно на тех,  кто каждый день держит ответ перед своими  рабочими  коллективами  за те невзгоды и провалы,  которые происходят в государстве.  Нам не нужна  будущая  реабилитация  ни через год, ни через десять лет.

 

     Я прошу Генеральную прокуратуру рассмотреть данный вопрос.

 

     Следующее. Уважаемые     депутаты!     Уважаемый    Александр Николаевич!  Я предлагаю всю нашу работу сегодня и  в  последующем строить  с  учетом  сегодняшних  социальных  проблем в Украине,  а именно:  индексации пенсий,  заработной платы и социальных  выплат населению, и не надо делать вид, что ничего не происходит и никого это не волнует.

 

     И последнее. Здесь было приурочено одно заявление к годовщине голодовки студентов.  Я свидетель тех событий и хочу сказать,  что это было начало конца, который сегодня мы имеем в Украине.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, ми час використали. Я просив би   керівників   фракцій:  давайте  дотримуватися  того,  про  що домовляємося  на  засіданні  Погоджувальної  ради.  І   не   треба торпедувати мене.  Жоден із тих,  хто записався, слова не одержав. Одержали слово лише від фракцій!  Я  розумію,  що  в  нас  дев'ять фракцій,  і  не всі можуть використати по три хвилини у відведений час...  Я ще раз кажу:  час використано.  До того ж ми  повторюємо одне  й  те  саме кожного дня.  Нічого ж нового ніхто не говорить, одні заклинання!

 

     Шановні колеги!  Звертаю вашу  увагу  на  заяву,  яку  зробив народний  депутат  Беспалий.  Ми  з  цього питання даємо доручення заступнику Голови Верховної  Ради  Медведчуку.  Над  цим  питанням працюють, і я думаю, ми Верховну Раду поінформуємо щодо порушеного питання.

 

     Щодо питання,  яке  порушив  народний  депутат  Баранчик  від фракції  Селянської  партії,  ми  також  дамо доручення і Кабінету Міністрів,  і Держкомзему  розглянути  його  і  внести  відповідні пропозиції  стосовно  тих  областей,  де  місцеві  ради  приймають незаконні  рішення.  Більше  того,  не  може  ніяка  інша  держава втручатися в наші внутрішні справи! Тим паче, що всякі тасіси тощо з їхніми рекомендаціями і з їхньою антидержавною  діяльністю,  яку вони проводять на території України,  окрім шкоди,  вони нічого за ці роки для України не принесли!

 

     Депутат Кириленко від фракції Руху виступив з привітанням. Не це  вітати  потрібно,  тому  що тоді студентів,  які вийшли на цей страйк і  оголосили  голодування,  спровокували  на  це  політичні партії (Шум у залi).  I ті,  хто вмер,  то, мабуть, в пам'яті й на совісті тих,  хто штовхнув на це молодих людей, які були в той час студентами.  Якщо  хтось  згадує  про  зняття  Масола,  то це було зроблено саме тими політичними силами з  допомогою  студентів,  бо якби  Масол  був  і  сьогодні  головою  Кабінету Міністрів,  такої ситуації в державі, яку ми маємо, я впевнений, не було б.

 

     Народний депутат Симоненко Петро Миколайович порушив  питання про   подання  проекту  бюджету  і  Програми  діяльності  Кабінету Міністрів.  Це питання,  шановні колеги, ми розглядали і, якщо хто пам'ятає,   голосували   про  перенесення  строку  подачі  проекту бюджету.  Ми не набрали голосів стосовно дати 15 жовтня, але вчора на  засіданні  Погоджувальної  ради,  розглядаючи  питання  і  про програму,  і про бюджет,  я доповів і  члени  Погоджувальної  ради погодилися,  щоб  бюджет  і  програму було подано на цьому тижні в четвер.  А той демарш - це їхня справа. Проте я думаю, що потрібно було б більше працювати.  Коли проводили зустріч із Президентом та з членами Кабінету Міністрів, ті керівники фракцій не з'явилися на неї,  а сьогодні проводять демарш.  Ну,  це їхня справа.  Але коли потрібно працювати разом і вирішувати питання,  то  в  них  на  це бажання  немає.  А  проводити  всякі  демарші  - воно,  думаю,  не приносить користі ні фракції,  ні Верховній Раді,  а їх авторитету шкодить.

 

     Учора керівниками  фракцій  і головами комітетів було внесено пропозицію направити відповідний  лист  Кабінету  Міністрів,  і  в другій  половині дня такий лист було направлено,  я його підписав. Чому це питання виникло сьогодні, мені не зрозуміло.

 

     Всі питання,  які порушувалися в запитах народних  депутатів, беруться   до  відома,  і  стосовно  них  будуть  дані  відповідні доручення тим міністерствам,  комітетам і органам, про яких велася мова.

 

     ----------------

 

     А зараз  слухається  питання  про  проект Закону про державне оборонне  замовлення.  Доповідає  заступник   міністра   економіки Чумаков Володимир Олексійович (Шум у залі).

 

     З процедури   депутату   Чорноволу  від  фракції  надаю  одну хвилину. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВIЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановні   колеги!   Є пропозиція з процедури.  Сьогоднішній демарш комуністів пов'язаний з тим,  що проводиться пленум ЦК Компартії і вони не знайшли іншої причини, як покинути зал. Це ганебно.

 

     Я пропоную,  оскільки в нас, очевидно, не вистачатиме кворуму для голосування,  проводити обговорення всіх питань, а голосування перенести  на потім (завтра,  може,  післязавтра вони з'являться), тому  що  іншого  виходу  немає.  Але  це  просто   негарно   отак використати, як вони використали, цей привід для того, щоб піти на свій пленум.  Вся Україна бачить,  що це в нас за фракція, як вона хоче приймати закони.

 

     Отже, пропоную,  якщо не вистачатиме голосів,  голосування не зривати,  а обговорити всі  питання  і  перенести  голосування  на потім.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. З процедури.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция ПСПУ, социалистическая  оппозиция.  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Я думаю, как-то бы надо дать возможность, чтобы фракции, если их уже такое количество,  выступали,  и  каждая  фракция  высказала  свою позицию.

 

     Что касается сегодняшнего. Мы намерены были сделать заявление нашей фракции по поводу ситуации  в  стране  и  проводимого  курса реформ.   Известно,   что   мы,   социалистическая  оппозиция,  не поддерживали  и  не  поддерживаем  проводимого  правительством   и Президентом   курса  реформ.  Вся  наша  фракция,  за  исключением Витренко и Марченко,  покинула зал. Мы остались, чтобы представить здесь законопроекты по изменению ситуации в банковской системе, по изменению величины черты  малообеспеченности  и  решению  проблемы социальных гарантий.

 

     Я все-таки  прошу,  Александр  Николаевич,  об явить перерыв, провести  консультации  (потому  что  такой  демарш  не   позволит принимать законы, в том числе по изменению курса реформ), выйти на требования к правительству о предоставлении необходимых документов и  наладить  работу Верховного Совета.  Бездеятельность Верховного Совета в настоящий момент является преступной.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Думаю, що ми скористаємося нагодою... Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ I.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Дякую,   шановний   Олександре  Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).

 

     По-перше, я обурений  ситуацією,  яка  штучно  створюється  у Верховній Раді через калібрування.  Якщо є домовленість про те, що всім фракціям мають надати слово,  то чому  вона  не  виконується? Скажімо,  я був записаний у системі "Рада" третім, тобто мав би за будь-яких  обставин  отримати  слово,  бо  ще  мав  виступити  від фракції, але я його так і не отримав.

 

     Сьогодні позиція  лівих  у Верховній Раді полягає ось у чому. Депутати,  які підтримали уряд та  реально  створили  більшість  у Верховній Раді,  на засідання не ходять,  і якби оця опозиція, яку шельмують на  всіх  перехрестях,  не  голосувала,  жоден  закон  у Верховній Раді не був би прийнятий.  То треба,  щоб ті, що люблять уряд,  забезпечили  хоча  б  свою  присутність  у  сесійній  залі, голосували й працювали.  I ми наочно продемонстрували сьогодні, що є Верховна Рада в лівому спектрі,  що якраз вони,  ці три  фракції працюють  у  сесійній  залі,  а  інші тільки займаються питаннями, пов'язаними   з   власним   приватним   бізнесом,    прикриваючись депутатським мандатом.

 

     Я мав  виголосити кілька принципових положень,  пов'язаних із нашою діяльністю. Де програма діяльності уряду, де проект бюджету, чому  ми  не розглядаємо питання внутрішньої і зовнішньої політики як парадигму?  Цього вимагає від нас  Конституція.  Це  треба  для того,  щоб  ми  могли  поставити  урядові  завдання.  Тому якщо не зміниться ситуація з  організацією  співпраці  уряду  з  Верховною Радою   і  від  уряду  не  будуть  виходити  конкретні  пропозиції (зокрема,  пов'язані  з   визначенням   межі   малозабезпеченості, виплатою зарплати, з поверненням тих заощаджень, з яких уряд ще ні копійки не повернув,  про що я вчора казав у вас на нараді), ми не будемо брати участі в цій роботі, бо вона пуста.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги!   Думаю,  що  ми  будемо продовжувати роботу,  бо відкрили ранкове засідання. Усі депутати, які вийшли із залу,  розмістилися на верхньому ярусі,  вони беруть участь у роботі.  А  голосувати  будемо  тоді,  коли  в  нас  буде достатньо наповнений зал. Це перше.

 

     Друге. Пропозиції   народних   депутатів   Марченка   і  Чижа збігаються  в  тому,   що   ми   повинні   (як   було   домовлено) використовувати  щоденно не більше 30 хвилин для виголошення заяв, внесення пропозицій і порушення питань.  У статті 2.5.2 Регламенту чітко  визначено:  до  30 хвилин,  чого ми і дотримуємося.  Але ми дотримуємося  і  тієї  пропозиції,  яку  було  внесено  вчора   на засіданні  Погоджувальної  ради.  Тому  ми зробимо так:  один день будемо надавати слово від  фракцій,  а  на  другий  день  під  час 30-хвилинної розминки надамо його лише тим, хто записався.

 

     До речі, Iван Сергійович Чиж сказав, що він записався третім. Він записався як народний депутат, а не від фракції. I тут ніякого порушення немає. Решта записані від фракцій - дев'ять заяв. I я за цими заявами надаю всім слово.  Тому не треба перекручувати (Шум у залі).

 

     В якому порядку ви подали записку,  в такому я вас і записав. Iнакше я не мав права вчинити.

 

     Я просив би, шановні колеги, щоб ми продовжили роботу.

 

     Володимире Олексійовичу Чумаков, доповідайте, будь ласка.

 

     ЧУМАКОВ В.О.,  заступник міністра економіки України. Шановний Голово!  Шановні  народні  депутати!  На  етапі побудови держави і переходу до ринкових відносин,  характерною ознакою якого є  поява багатьох   підприємств   і   організацій  різних  форм  власності, нагальною потребою стає створення правової  бази  щодо  формування державного  оборонного  замовлення як одного з головних елементів, основи взаємовідносин держави,  її центральних органів  виконавчої влади   з   господарюючими   суб'єктами,   що  спеціалізуються  на діяльності  у  сфері  розроблення  і  виготовлення  озброєння   та військової техніки.

 

     У чинному  законодавстві України сьогодні можна виділити лише кілька     законів,     які     частково     стосуються      сфери матеріально-технічного  забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань.  Насамперед це закони України  про  поставки продукції для державних потреб,  про оборону України,  про Збройні Сили України.

 

     Слід зазначити,  що ці закони не  охоплюють  багатьох  питань практичної  організації закупівлі озброєння та військової техніки, вони лише частково торкаються сфери організації робіт,  формування і розміщення державного замовлення для забезпечення потреб оборони та безпеки.

 

     Таким чином,  ряд важливих факторів,  від яких  безпосередньо залежить  рівень  обороноздатності  і  безпеки  держави,  не мають сьогодні  законодавчої  бази.  Це,  наприклад,  норми  та  правила організації робіт з матеріально-технічного забезпечення військових споживачів, засади державного регулювання створення, виробництва і закупівлі озброєння та військової техніки. Тому з метою підвищення статусу державного оборонного замовлення,  захисту його  на  рівні закону,   забезпечення   його  пріоритетності,  а  також  з  метою посилення контролю за  витратами  коштів  із  державного  бюджету, передбачених  на розроблення і виготовлення озброєння,  військової техніки та майна,  на розгляд  Верховної  Ради  України  подається проект Закону про державне оборонне замовлення.

 

     Функціонально проект закону базується на нових організаційних підходах до відносин між замовниками та  виконавцями,  головним  з яких є те, що на ринку попиту державні замовники виступають у ролі покупців оборонної продукції,  робіт  та  послуг,  а  виконавці  - постачальників,   які  визначаються,  як  правило,  на  конкурсній основі.

 

     Також слід зазначити,  що до проекту  закону  включені  деякі принципи    системи    управління   оборонним   замовленням,   які застосовувалися раніше і необхідність  збереження  яких  в  умовах становлення   ринкових   відносин   є   доцільною.   Зокрема,  це: обов'язковість виконання  державними,  у  першу  чергу  казенними, підприємствами        та        організаціями,       а       також підприємствами-монополістами   обсягів   оборонного    замовлення; жорсткий  контроль  з  боку центральних органів виконавчої влади і державних замовників за термінами і якістю виконання робіт;  чітка регламентація  прав  та  обов'язків  сторін на всіх організаційних етапах оборонного замовлення - від  формування  до  звітності  про його виконання.

 

     Проектом закону  пропонується  включати  до складу оборонного замовлення весь комплекс робіт - від створення вітчизняних зразків озброєння  та  військової  техніки  до  її  серійного  випуску  та супроводження   в   експлуатації,   а   саме:    науково-дослідні, дослідно-конструкторські   роботи   зі  створення  і  модернізації озброєння,  військової та космічної  техніки,  засобів  технічного захисту інформації, утилізації та знищення озброєння та військової техніки,  непридатних  для  подальшого  використання,  розроблення критичних  технологій  спеціального  призначення з метою створення нових  зразків  озброєння   і   військової   техніки;   ремонт   і модернізація озброєння,  військової та спеціальної техніки; роботи та послуги,  пов'язані із забезпеченням  життєдіяльності  Збройних Сил  України  та  інших  військових  формувань  та  правоохоронних органів, функціонуванням та використанням озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого військового майна.

 

     Крім того,  до  складу  оборонного  замовлення  запропоновано включити:  експортно-імпортні поставки  озброєння,  військової  та спеціальної  техніки  й  іншого  військового  майна  відповідно до міжнародних  договорів  України  з   питань   військово-технічного співробітництва; заходи щодо мобілізаційної підготовки, створення, поповнення  та  утримання  мобілізаційного  резерву;   будівництво об'єктів, споруд оборонного та спеціального призначення, житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

 

     Суттєвою особливістю  цього  законопроекту  є  те,  що обсяги державного оборонного замовлення мають  затверджуватися  Кабінетом Міністрів  України та доводитися до виконавців обов'язково в межах коштів державного бюджету.

 

     Цей механізм чітко  визначений  у  проекті  закону,  за  яким передбачено,  що  тільки  після  прийняття Верховною Радою України Закону України про  Державний  бюджет  Кабінет  Міністрів  України затверджує   основні  показники  та  обсяги  поставок  (закупівлі) продукції,  виконання   робіт,   надання   послуг   з   оборонного замовлення.

 

     Державні замовники  мають право укладати державні контракти з виконавцями, виходячи виключно із затверджених Кабінетом Міністрів України  показників оборонного замовлення як у грошовому,  так і в натуральному вигляді.

 

     Проектом закону  передбачається,   що   поставки   продукції, виконання   робіт,  надання  послуг  здійснюються  виконавцями  за цінами,  які передбачені державними контрактами,  але в разі зміни вартості    сировини,    матеріалів,   комплектуючих   виробів   і енергоносіїв обсяги бюджетних  коштів,  необхідних  для  виконання оборонного   замовлення,   підлягають  уточненню  в  установленому законодавством порядку.

 

     У проекті  закону  є  стаття   7   "Економічне   стимулювання виконання   оборонного   замовлення",   яку   вважаю  за  доцільне прокоментувати ширше.  У ході  підготовки  проекту  закону  багато міністерств  та  відомств  внесли  до  цієї  статті ряд конкретних пропозицій  про  надання  пільг  виконавцям  щодо  сплати   деяких обов'язкових  податків та зборів.  Але зважаючи на те що згідно зі статтею 1 Закону України про систему оподаткування ставки податків і   пільги   щодо  оподаткування  не  можуть  встановлюватися  або змінюватися  іншими  законодавчими   актами   крім   законів   про оподаткування, ці норми були вилучені з тексту.

 

     Проектом закону   передбачається  дотримання  режимності  при розміщенні  й  виконанні  завдань  з  оборонного  замовлення,   що становлять  державну таємницю,  а також обов'язковість наявності у виконавців  спеціальних  дозволів-ліцензій  на   проведення   ними відповідних видів діяльності.

 

     Усього до   проекту  закону  було  внесено  28  пропозицій  і зауважень,  більшість яких  врахована  та  погоджена  в  цій  його редакції.

 

     Узагальнюючи викладене,   треба   зазначити,   що   прийняття внесеного на ваш, шановні народні депутати, розгляд проекту Закону України  про  державне  оборонне  замовлення  є на сучасному етапі об'єктивно необхідним,  не потребує додаткових фінансових витрат і дозволить:   посилити   роль   державного  оборонного  замовлення, державних контрактів  (договорів)  як  основи  взаємовідносин  між державними замовниками та виконавцями; ефективніше використовувати державні  кошти  на  розроблення  і   виробництво   озброєння   та військової   техніки,  матеріально-технічне  забезпечення  силових структур;  впровадити практику розміщення оборонного замовлення на конкурсних   засадах   (за   винятком   тих   виробників,   які  є монополістами);       посилити        рівень        забезпеченості матеріально-технічними  ресурсами  виконавців  для  безумовного  і обов'язкового виконання затверджених Кабінетом  Міністрів  України обсягів   державного   оборонного   замовлення   та  підвищити  їх матеріальну заінтересованість;  підвищити рівень  відповідальності державних  замовників,  виконавців,  а  також  центральних органів виконавчої влади за планування і  цільове  використання  бюджетних коштів, передбачених на виконання оборонного замовлення.

 

     Дякую за    увагу    і    прошу   підтримати   запропонований законопроект.

 

     ГОЛОВА. До   Володимира   Олексійовича   будуть    запитання? Запишіться  на  запитання.  Десяти  хвилин для запитань достатньо? Виставте десять хвилин.  Депутат  Матвієнков.  За  ним  -  депутат Попеску.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Владимир Алексеевич, понятно, что сегодня наша оборонная промышленность нуждается в госзаказе.  Например, у нас в Мариуполе нуждается  в  таком  заказе завод "Азовмаш",  НИИ "Прометей".  Это тысячи людей,  тысячи заказов. Все это ясно, но вопрос конкретный: где   государству  взять  средства  для  того,  чтобы  эти  заказы обеспечивать?  Способны  ли  мы  сегодня  перепрофилироваться   на реализацию  продукции  этих  предприятий за рубеж?  Способны ли мы найти средства из внутренних резервов? Вы же знаете - бюджет пуст, мы  не  в  состоянии  сегодня  обеспечить даже самое необходимое - нужды наших трудящихся. Так где же все-таки брать средства?

 

     ЧУМАКОВ В.О.  Если вы обратили внимание,  я подчеркивал,  что госзаказ  будет обязательным и будет доведен в рамках тех средств, которые утверждены бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску. За ним - депутат Косів.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).  Дякую.  Шановний  Володимире Олексійовичу,  я хотів вас запитати,  як прийняття  цього  закону  позначиться  конкретно  на ситуації  в  Чернівецькій  області,  зокрема в місті Чернівці,  де багато підприємств військово-промислового комплексу стоять? На них в основному працювали люди з сільської місцевості.  Скажіть,  будь ласка,  чи пропонуються вами і конкретні заходи щодо  впровадження закону в життя?  Справа в тому,  що те, що ви пропонуєте, є тільки на теоретичному рівні.

 

     Дякую.

 

     ЧУМАКОВ В.О.   Дякую   за    запитання.    Розробляючи    цей законопроект,  ми  хотіли  перш  за  все  врегулювати  законодавчо процеси,  що  відбуваються  сьогодні  в  державі.  Якщо   говорити конкретно   про   Чернівці,  то  ви  ж  добре  розумієте,  що  той військовопромисловий комплекс  (у  тому  числі  і  в  Чернівецькій області), який був за часів Радянського Союзу, Україна сьогодні не може підтримувати в повному обсязі.  Але в межах тих  коштів,  які спрямовані на програму розбудови Збройних Сил держави,  безумовно, і  деякі  чернівецькі  підприємства  будуть   охоплені   державним замовленням.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косів. За ним - депутат Манчуленко.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область).  Проект,  який ви доповідаєте,  без сумніву, є дуже важливим,  і фракція Народного руху  буде  його  в  основному підтримувати.  Так ми домовилися.  Але є ось такі суттєві аспекти, на яких я хотів би сконцентрувати вашу увагу.

 

     Дивіться, нам би легше  було  визначатися,  якби  ви  хоча  б приблизно  назвали  кількість  робочих  місць,  які будуть зайняті внаслідок реалізації закону, проект якого ви доповідаєте.

 

     Адже робочі місця - це не тільки  праця,  а  й  зарплата  для робітників,  необхідна  сума  інвестицій  з  державного бюджету та інших  джерел  фінансування,  а  відтак  і  можливість   одержання прибутку.  Мене це цікавить, бо підприємства радіоелектроніки мого регіону, зокрема Львова, майже всі працювали на оборонну галузь, а зараз заводи-гіганти, такі, як ЛОРТА й інші, стоять.

 

     ЧУМАКОВ В.О.   Дякую   за   запитання.  Я  не  можу  сьогодні однозначно  сказати,  які  кошти  потрібні  для  виконання   цього державного  замовлення,  бо,  я  ще  раз підкреслюю,  в Законі про державне  оборонне  замовлення  створюється   правове   поле   для діяльності Кабінету Міністрів щодо безумовного забезпечення потреб силових міністерств України  в  межах  видатків  бюджету,  які  ви затвердите на ці цілі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. Наступний - депутат Горбачов.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний доповідачу!  Я хотів  би,  щоб  ви   уточнили   таке.   Проектом   цього   закону передбачається,  що  право виконувати державне оборонне замовлення будуть мати як державні,  так і недержавні структури.  Оскільки  в державне  замовлення  входить  виготовлення  зброї  та  військової техніки, наукової техніки, яка працює на оборону, все-таки, на мій погляд, варто було б більш детально розписати функції замовників і виконавців державного оборонного замовлення. Це варто зробити, щоб у  майбутньому  уникнути  певних  проблем,  які вже сьогодні мають місце в Російській Федерації,  де законодавство в чомусь схоже  на наше. Це перше.

 

     І друге.  У  мене  є  пропозиція  до Олександра Миколайовича. Олександре Миколайовичу,  може,  ми повинні дати доручення  нашому профільному   комітету  розглянути  питання  військовопромислового комплексу і зокрема тих підприємств Чернівецької області, які були у військово-промисловому комплексі.  Це унікальні підприємства,  і зараз деякі зразки продукції окремих  заводів  використовуються  в оборонці та в космічній техніці.  Це питання є дуже важливе. Ми не повинні   втрачати   те,   що   до   сьогодні   в   нас   було   у військовопромисловому комплексі.

 

     Дякую.

 

     ЧУМАКОВ В.О.   Дякую  за  запитання.  Я  згоден  з  вами.  Що стосується виконавців замовлень на випуск  спеціальної  військової техніки   і  проведення  наукових  розробок,  то  тут,  безумовно, передбачаються обмеження: це і режимні обмеження, і обмеження щодо строків виготовлення продукції,  кількості.  Вони всі,  безумовно, враховуються при укладенні договорів  на  поставку  окремих  видів військової техніки.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція   дати   доручення.   Ми   дамо  доручення профільному  комітету   підготувати   питання   про   використання підприємств   військово-промислового   комплексу   не   тільки   в Чернівецькій, а й у інших областях.

 

     А зараз слово надається депутату Горбачову.  За ним - депутат Гусак.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область). Прошу передать слово депутату Ермаку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   83, Запорізька область).  Спілка офіцерів України. Шановний Володимире Олексійовичу!  Безумовно,  закон,  проект  якого  ви  доповідаєте, потрібен  і його треба приймати.  Але моє запитання стосується ось чого.  Чи не станеться так,  що в  нинішніх  умовах,  коли  багато керівників  підприємств,  в  тому числі і оборонних,  постворювали біля підприємств багато комерційних структур і  прокручують  через ці  комерційні  структури бюджетні кошти,  вони прокрутять і кошти для  виконання  важливого  державного  замовлення?  Взяти  хоча  б Харківський    танкобудівний    завод.    Тут   великий   контракт прокручувався через такі фірми.  Отож треба  передбачити  в  цьому законопроекті  застереження,  які б не давали змоги шахраям класти бюджетні кошти до своїх кишень.

 

     Дякую за відповідь.

 

     ЧУМАКОВ В.О.  Дякую за запитання,  але сьогодні розглядається проект закону,  який повинен покласти край всьому тому,  про що ви кажете.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Гусаку.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Шановний Володимире  Олексійовичу!  Законопроект,  який  ви  зараз представили,   обговорювався   в  Комітеті  з  питань  промислової політики і в цілому отримав схвальний відгук. Але є запитання.

 

     Перше. Як законом буде забезпечена рівна участь  у  конкурсах виконавців   оборонного   замовлення   оборонних   і   необоронних підприємств?  Адже необоронні  підприємства  зараз  не  займаються виконанням таких замовлень.

 

     І друге.  Чи  буде  враховуватись  під  час  конкурсів участь підприємств у експортних поставках аналогічної продукції?

 

     Дякую за увагу.

 

     ЧУМАКОВ В.О.  Спасибі за запитання.  Відповідаю  спочатку  на друге. Це обов'язково буде враховуватися.

 

     Щодо конкурсів.  Ми  вже почали проводити поки що конкурси на забезпечення,  якщо   так   можна   висловитись,   життєдіяльності військових  формувань,  не  торкаючись  виробництва  зброї.  Умови конкурсу якраз  і  враховують  усі  порушені  вами  питання.  Щодо виробництва  зброї,  то  так  воно  склалося,  що в нас поки що цю роботу треба починати з нуля,  бо,  як правило, в нас у цій галузі підприємства-монополісти.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Олексійовичу,   сідайте,   будь   ласка. Спасибі.  Слово надається члену  Комітету  з  питань  національної безпеки     і     оборони    Сімонову    Володимиру    Дмитровичу, співдоповідачу...  Мухін?  Будь ласка. Володимир Васильович Мухін, перший заступник голови комітету.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые   народные   депутаты!   Так   как    депутат    Симонов дисциплинированный,  хороший  депутат,  то  он  подчинился решению фракции,  а я отвечаю за комитет и  должен  докладывать  вам  этот вопрос.

 

     Уважаемые народные депутаты...  присутствующая правая сторона нашей Верховной Рады!  Безусловно,  этот законопроект представляет большой   интерес  для  наших  заводов  и  его,  безусловно,  надо принимать.

 

     Здесь задавали вопрос,  что даст этот закон?  Этот закон  как раз  позволит  упорядочить всю систему оборонного заказа,  которая существует в нашей стране.  Вы знаете,  что  в  нашем  государстве находится   достаточно  большое  количество  предприятий,  которые выполняли важнейшие заказы по производству систем  вооружения  для Советского  Союза.  Это  и танки,  о которых здесь упоминалось,  и стратегические ракеты,  и тактические ракеты,  и целый ряд  других важнейших  систем вооружения,  которые используются нашей армией и поставляются за рубеж.

 

     Такой закон,  проект  которого   мы   рассматриваем,   должен существовать в нашей стране,  он призван регулировать весь процесс производства систем вооружения в нашей стране.  В дальнейшем  надо принять   закон,  который  бы  регулировал  поставки  этих  систем вооружения  за  рубеж  и  деятельность  таких  предприятий,   как, например,  Укрспецэкспорт,  которые продают эти системы вооружения за рубеж.

 

     Я, безусловно,  выступаю  за  этот  законопроект.  Он  сейчас принимается  в  первом чтении.  Каждый депутат,  в округе которого имеются   оборонные   предприятия,   должен   заботиться   об   их деятельности,  и ко второму чтению он может внести соответствующие поправки в законопроект. Все поправки будут учтены, я так надеюсь, и Кабинетом Министров,  и нашим комитетом.  А уже во втором чтении можно будет окончательно выверить все тонкости этого законопроекта по  отдельным  статьям.  Комитет  Кинаха  тоже  рассматривал  этот законопроект и сделал  ряд  замечаний,  которые  будут  учтены  во втором  чтении.  Поэтому  мое  предложение  такое:  когда зал весь полностью соберется,  проголосовать  этот  законопроект  в  первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Запитання    до    Володимира   Васильовича   будуть? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Марченко  (Черкаська  область).  За  ним  -   депутат Манчуленко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Шановний доповідачу,  скажіть, будь ласка, чи зможе цей закон внести ясність у стосунки замовників і  виконавців державного   замовлення,   які  вже  сьогодні  працюють  над  його виконанням,  а силові міністерства оборони,  внутрішніх  справ  та навіть  Кабінет  Міністрів  неспроможні зробити все для того,  щоб реально розрахуватися за поставлене для цих міністерств,  скажімо, речове  майно?  Наскільки реально цей закон зможе нормалізувати ці стосунки?

 

     Дякую.

 

     МУХІН В.В.  Уважаемый народный депутат!  Как ни  странно,  вы задаете  вопрос  не  тем,  кто представляет этот законопроект,  не силовым министерствам, а задаете самому себе.

 

     Я об ясню почему.  Потому что когда будет обсуждаться  проект бюджета,  там  будет  четко  указано,  что  "на  державне оборонне замовлення"  выделяется  такая-то  сумма.   И   тот,   кто   будет докладывать этот проект бюджета,  скажет, что эти деньги пойдут на такой-то  заказ,  на  такие-то  предприятия.  К   сожалению,   эта конкретная область окажется без заказа,  потому что вы,  уважаемые народные депутаты,  на это деньги не  даете.  Что  касается  этого закона,   то   он   регулирует   только  отношения  государства  и предприятий, которые производят оборонную продукцию.

 

     Что касается других аспектов,  связанных с тем,  что  силовые структуры не рассчитываются с заводами,  то это уже проблема наша. Именно мы этим силовым структурам не даем необходимого  количества денег,   чтобы   они  могли  заказывать  суперсовременные  системы вооружения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Федорин.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Володимире Васильовичу, в мене швидше пропозиція, ніж запитання до вас.

 

     Розглядаючи в нашому комітеті проект  цього  закону,  готуючи його  до  другого читання,  ми повинні чіткіше виписати,  хто може виступати в ролі замовника, а хто в ролі виконавця. Бо на сьогодні там  є  певні,  я  б сказав так м'яко,  колізії,  які потім можуть негативно відбитися на реалізації цього закону.

 

     Зокрема я говорив доповідачеві від Міністерства економіки про потребу  розв'язання цієї проблеми,  бо проектом передбачено право як для державних структур,  так і для приватних.  Ми  можемо  мати певні проблеми у зв'язку з тим, що є секретні замовлення, є зразки секретної зброї чи військової техніки. Треба все це чітко виписати до  другого  читання.  А  я  думаю,  що  з  урахуванням додаткових пропозицій треба приймати законопроект у першому читанні.

 

     МУХІН В.В.  Спасибо.  В нашем комитете (и Манчуленко, кстати, является  членом  Комитета по вопросам национальной безопасности и обороны) есть четкое  понимание,  что  все  вопросы,  связанные  с обороной   (именно  с  производством  систем  вооружения),  -  это абсолютно государственные проблемы, и надо все это решать в рамках существующих государственных систем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція  Народного  руху  України.  Шановний  пане  Мухін!   Немає сумніву,  що  такий  закон  дуже  потрібен для внормування наявних відносин між державою і підприємствами,  які виробляють  продукцію для нашої армії та оборонної промисловості.

 

     Чи вам  не  здається,  що  в цьому законопроекті можна було б передбачити,  а  також  доповнити  інші   закони,   щоб   оборонне замовлення  стало захищеною статтею бюджету?  Ви знаєте,  що тепер фінансування оборонних замовлень,  особливо на виготовлення  нової техніки,  відсувається  на  останній план,  а відтак наша армія не поповнюється новітньою технікою і військовим спорядженням.

 

     Дякую.

 

     МУХІН В.В.  Спасибо. Я в своем выступлении как раз и сказал о том,   что   это  не  окончательный  пакет  законов.  Должно  быть достаточное  количество  законов,  которые  регулировали  бы   всю структуру,  начиная от разработки,  производства и кончая, скажем, поступлением систем вооружения по заказу наших внутренних  силовых структур либо даже за границу.  Все это должно быть отрегулировано законами.  Проект одного из таких законов как раз и докладывается. Ваши  замечания  могут  быть  учтены  во  втором чтении:  какие-то отдельные статьи нужно более подробно расписать  и  решить  данные вопросы.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Васильовичу. Сідайте, будь ласка. Висвітіть список записаних  на  виступи  в  обговоренні.  Записано шість  народних  депутатів.  Пропоную  відвести десять хвилин.  Не заперечуєте? 15 хвилин? По три хвилини, якраз буде 15 хвилин.

 

     Депутат Філіпчук. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Фракція Народного руху України.  Гадається,  що  цей  закон  мав  би  бути ухвалений кілька років тому,  коли ми мали ще величезний потенціал

- товарний і грошовий -  з  погляду  мобілізаційного  резерву.  На превеликий   жаль,   минув   час  і  даний  мобілізаційний  резерв розбазарено,  розкрадено.  І сьогодні це  вже  не  просто  відомчі проблеми,   а  проблеми  серйозної  бюджетної  політики,  проблеми національної безпеки держави.

 

     Друге. Саме  у  сфері   дії   цього   закону   закумульований найбільший   інтелектуальний   потенціал  нашої  держави,  зокрема науково-дослідні інституції та науково-виробничі об'єкти.

 

     Третя позиція. Не маючи такого закону, ми практично не можемо здійснювати державний контроль за експортно-імпортними операціями. І якщо вже говорити не персоніфікованою мовою, оскільки це повинна бути мова відповідних правоохоронних органів, то сьогодні проблеми зокрема імпорту, експорту нашої зброї зумовлені не лише тим, що це стаття  бюджетна,  але  й  тим,  що  там  мають  місце корумповані варіанти.

 

     І, нарешті,  актуальність цього закону полягає в тому, що він є  законом прямої дії.  Але цим не можна обмежитися.  Найголовніше нині для  Міністерства  оборони  і  Кабінету  Міністрів  -  подати якнайшвидше  Державну  програму  озброєння  України.  Якщо  ми  не матимемо чіткої й прозорої Державної програми  озброєння  України, то  не  зможемо збалансувати бюджет на рівні видатків таким чином, щоб бачити в цьому виконання  оптимального  державного  оборонного замовлення.

 

     Інша позиція, яка нас особливо хвилює, пов'язана з підтримкою критичних сучасних технологій.  Тому пропоную статтю  3  доповнити даною  позицією,  щоб  видатки  з  державного бюджету на підтримку сучасних технологій були одним із найважливіших пріоритетів.

 

     Щодо проблеми  монополії  на  продаж  озброєння.  У   проекті розводяться  закупівля  і  продаж  озброєння.  І треба розвести ці поняття. Але в принципі монополія на продаж озброєння повинна бути за   державою  і  не  можна  давати  можливості  іншим  структурам отримувати надприбутки за цією статтею.

 

     І ще одне.  Треба визначитися з  майном,  яке  вивільняється. Тому   в  статті  9  об'єктивно  напрошується  позиція:  внаслідок скорочення Збройних Сил вивільнені  кошти  спрямувати  на  сучасні технології, а не тільки використовувати суто бюджетні кошти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Кожин.   Будь   ласка.  За  ним  -  депутат Семиноженко.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  депутати!  На  засіданні  фракції Народного  руху  України даний законопроект був уважно розглянутий та проаналізований.  Ми виходимо  з  того,  що  під  час  розгляду законопроектів   треба   визначати  пріоритети,  які  б  формували законодавче  поле  України  навколо   Конституції   та   концепції національної безпеки держави.

 

     На противагу  багатьом іншим проектам законів цей виглядає як потрібний,  продуманий і реальний.  На  нашу  думку,  всі  основні положення   даного   проекту,   зокрема   й   питання  формування, розміщення,  фінансування,  забезпечення сформульовані  лаконічно, змістовно й точно.

 

     Народний рух України вважає, що державне замовлення є засобом державного регулювання у сфері матеріально-технічного забезпечення потреб  у національній безпеці і обороні України,  який передбачає поставку продукції, виконання робіт, надання послуг Збройним Силам України,  іншим  військовим формуванням та правоохоронним органам, міністерствам, центральним і місцевим органам державної влади, які здійснюють    мобілізаційну   підготовку;   передбачає   виконання міжнародних  договорів  України   з   питань   військовотехнічного співробітництва  щодо  забезпечення  виконання  робіт  та  надання послуг.

 

     Народний рух  України  переконаний  у  тому,   що   прийняття Верховною  Радою  України  Закону про державне оборонне замовлення дасть  змогу  підвищити  матеріальну   зацікавленість   виконавців замовлення,  регулювати  й  контролювати витрати на розроблення та виробництво озброєння й військової техніки.

 

     Вважаємо, що законопроект нечітко визначив,  хто є замовником і  виконавцем,  не  вироблено  методологічної схеми забезпечення в умовах конкуренції та монополізму,  не визначено  місце  закону  в системі законодавства. Є й інші зауваження.

 

     Пропонуємо прийняти  даний законопроект про державне оборонне замовлення,  поданий Кабінетом  Міністрів,  у  першому  читанні  з подальшим урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Семиноженко.  За  ним  -  депутат  Марченко (Черкаська область).

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ

  168, Харківська  область).  Шановний  Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги!  Гадаю,  це позитивна ознака, що останнім часом ми розглядаємо питання,  які стосуються визначення  сфери  діяльності нашого    військовопромислового   комплексу.   І   не   тільки   в законодавчому річищі,  але й  щодо  рішень  виконавчої  влади  про упорядкування  цієї  діяльності.  Лише  останнім часом з'являються думки,  як  краще  побудувати  програму  створення  нових  зразків військової   техніки.   Створена,   нарешті,  спеціальна  компанія "Спецтехноекспорт",  яка займатиметься саме  цивілізованим  ринком щодо експорту технологій.  І сьогодні ми розглядаємо проект Закону про  державне  оборонне  замовлення.  Отже,  ми  законодавчо   вже підходимо до системи в цій сфері.

 

     Що основне  вбачається  в  цьому законопроекті?  Ми не тільки визначаємо,  що таке оборонне замовлення. Це дуже суттєвий момент. Гра з цими поняттями безумовно приводить не до тих,  які потрібно, наслідків і щодо державного бюджету,  і щодо  забезпечення  військ зброєю,  і щодо виконання,  як уже зазначалося,  науково-технічних робіт.

 

     Мені здається,  що сьогодні найбільш слабким ланцюгом  у  цій сфері  якраз  і  є  проблема  науковотехнічних  розробок.  Відомо, скільки  ми  запланували  в  попередньому  бюджеті,  про  що   вже говорилося  сьогодні,  і  на  1999  рік плануємо суму приблизно 10 мільйонів для оборонного замовлення  на  науково-технічні  роботи. Сьогодні  перед  нами  стоїть дуже серйозна проблема:  який рівень зброї матиме наша Україна на початку ХХІ століття. У законопроекті статті 5 і 6 якраз і передбачають,  що названа сфера не залишиться поза увагою держави.

 

     Ще один суттєвий момент.  Тут закладаються законодавчі пільги і стимулювання. Цього не варто боятися. Навпаки, це якраз стимулює всю економіку.  Отож прошу під час  голосування  поставитися  дуже серйозно до цієї сфери,  бо вона - стимул для економіки зростання, а не  є  обтяжливою.  Держава  не  повинна  ставитися  до  неї  за залишковим  принципом.  Тому  я прошу всіх голосуванням підтримати законопроект у першому читанні.  Але тут є дуже багато  зауважень, які треба врахувати до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Марченко.  За  ним  - депутат Іван Олександрович Заєць. І на тому завершуємо.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Шановні колеги!  Я готовий  підтримати  колегу Філіпчука  в тому,  що закон годилося б прийняти ще декілька років тому.  Адже він спрямований на врегулювання стосунків замовників і виконавців  оборонного  замовлення  і не тільки щодо озброєнь.  Ці стосунки на сьогодні досить проблематичні.

 

     Наведу приклад.    Я    невипадково    поставив     запитання представникові комітету, бо не міг запитати заступника міністра. В Черкасах  є  акціонерне  товариство  закритого  типу   "Черкаський шовковий  комбінат",  яке протягом багатьох років виконує державні замовлення Міністерства оборони та Міністерства  внутрішніх  справ на   постачання   речового   майна,   точніше,  тканин  для  одягу (камуфляжу).  Це  чи  не  єдине  в   Україні   підприємство,   яке збереглося,  продовжує  працювати  та здійснює зазначені поставки. Невипадково його час від часу показують керівникам нашої  держави, коли вони перебувають у Черкасах.  Нині комбінат,  на якому працює близько трьох тисяч чоловік, перебуває в тяжкому фінансовому стані через   брак   обігових   коштів  і  у  зв'язку  з  заборгованістю Міністерства   оборони,   Міністерства   внутрішніх   справ.    Ця заборгованість  становить  близько  3  мільйонів гривень.  Люди не одержали зарплати ще за жовтень минулого року. Так ось, аналогічна ситуація,  до  речі,  складається  і  на інших підприємствах,  які виконують державне замовлення цим силовим відомствам.

 

     Розпорядженням Кабінету Міністрів України від  6  липня  1998 року  540-Р  було  зобов'язано  Мінфін  до  1  серпня  цього  року профінансувати  і  Черкаський  шовковий  комбінат,  і   аналогічні підприємства  "Лазур"  (Одеса) та "Дімітекс" (Полтава),  які також забезпечують  силові  міністерства   продукцією.   На   жаль,   це розпорядження досі не виконано.

 

     Я не  раз  бував  у кабінетах уряду,  Міністерства фінансів з приводу взаємозаліку,  бо недоїмка Черкаського шовкового комбінату становить   вже   понад   мільйон.  Збільшується  пеня  з  ПДВ  на відвантажену продукцію. Тим часом розпорядження Кабінету Міністрів з цього приводу не виконується.

 

     Звичайно, законопроект,    який    сьогодні    розглядається, потрібний.  Його треба  приймати  в  першому  читанні.  Але  варто подумати   про  механізми  виконання  закону.  Адже  стосунки  між підприємствами і державним замовником на  сьогодні  лише  частково врегульовані, і від цього терплять наші підприємства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Слово має Іван Олександрович Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Жаль,  що немає комуністів і соціалістів. Їм би треба  було  слухати обговорення цього законопроекту,  бо він дуже важливий не тільки для нашої промисловості,  а й для Збройних  Сил України, для всіх воєнізованих формувань.

 

     Чому ми   маємо  підтримати  цей  законопроект  про  державне оборонне замовлення?

 

     Перше. Ми кілька  років  гралися  у  відновлення  так  званих розірваних   старих   виробничих   зв'язків   у  межах  колишнього Радянського Союзу. Доки ми гралися, відбувалася деіндустріалізація нашої економіки, руйнувався військово-промисловий комплекс. Раніше ми говорили про так звану конверсію,  а сьогодні ми вже про неї не говоримо,  бо побачили, що цей комплекс майже зруйновано. Але є ще можливості. Є ще шанси його підняти.

 

     І таким шансом,  я вважаю,  є саме державне замовлення.  Воно дає   змогу   кооперувати  наші  підприємства  на  випуск  готової продукції,  щоб створити певні економічні механізми та оживити наш ВПК.

 

     Майте на увазі,  що ми за ці роки втратили дуже багато коштів і ми не працюємо на свою економіку.  Я наведу  лише  кілька  цифр. Сьогодні  Росія  винна  нашому військово-промисловому комплексу за випуск озброєння 100 мільйонів доларів,  але ми про це ні від кого не  почуємо  -  ні  від  Кабінету  Міністрів,  ні від наших лівих. Сьогодні так само Росія винна нам  за  літак  АН-70  47  мільйонів доларів, але ми й далі кричимо, що це українсько-російський літак, а не є український літак.

 

     Друге. Чому ми маємо підтримувати  цей  законопроект?  У  ХХІ століття українська армія повинна увійти з іншою технікою, з іншою зброєю,  тобто є проблема модернізації наших озброєнь.  Якщо ми не включимо  державне замовлення,  ми знову ж таки не розв'яжемо цієї проблеми.  Тому це не є забаганка якихось політиків -  це  реальна потреба:  увійти  в  ХХІ  століття з новими видами озброєнь.  І ми повинні дбати сьогодні про перетворення цього  кавалку  колишнього народногосподарського  комплексу  України  у  цілісну  національну економіку. Ми повинні думати, щоб випускати таку готову продукцію.

 

     Третя причина,  яка зумовлює потребу в  підтриманні  поданого законопроекту,   -  це  наше  бажання  вийти  на  зовнішній  ринок озброєнь.  Ніколи держава не продаватиме зброї, якщо ці види зброї не будуть на нашому озброєнні. Йдеться зокрема про літак АН-70. Та ніколи західні держави не закуплять у нас цього літака,  якщо вони знатимуть,  що він не є на озброєнні української армії. Це - альфа і омега торгівлі зброєю на зовнішніх ринках. Отже, з цих міркувань так само треба підтримати поданий законопроект.

 

     Я розумію,  що  він  не  є  ще  досконалим.  Там  дуже багато формулювань  типу  "як  правило"  і  не  зовсім  задіяні  принципи комерціалізації. Але це до другого читання можна виправити.

 

     Отже, якщо  хочемо  відродити військово-промисловий комплекс, якщо хочемо мати зовнішній ринок озброєнь, мусимо підтримати даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!   Як   і   було   домовлено,   ми  розглянули законопроект,  обговорили його,  а  голосування  про  прийняття  в першому читанні (оскільки всі промовці внесли лише одну пропозицію

- прийняти в першому читанні) перенесемо на наступний день.

 

     ---------------

 

     Переходимо до розгляду проекту Постанови про звіт про  роботу Національного  банку  України,  баланс  його діяльності,  зведений баланс банківської  системи  та  розподіл  прибутку  Національного банку України за 1997 рік. Запрошується до слова Валерій Борисович Альошин, голова комітету.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги  народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу! Усі ми пам'ятаємо, що тривалий і досить  докладний  аналіз  роботи  Національного  банку України,   який   Верховна   Рада  провела  минулої  п'ятниці,  не завершився прийняттям постанови з цього питання.

 

     Як ви знаєте,  було запропоновано кілька варіантів постанови. На  сьогодні  вам  роздано  два:  один  із  них  -  групи народних депутатів.  Це  фактично   погоджений   проект   постанови,   який альтернативний  позиції  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності.  Аналіз цього проекту постанови  свідчить,  що  окремі позиції,    запропоновані    народними    депутатами   Охріменком, Сокерчаком,  Вітренко, узгоджені з проектами депутата Баранчика та інших,  явно  суперечать положенням законів і Конституції України. Зокрема,   в   преамбулі   сказано:   "Заслухавши   звіт    голови Національного   банку   України..."  Нагадую,  що  в  п'ятницю  ми заслухали звіт Національного банку України за роботу в 1997 році.

 

     Крім того,  є  посилання  на  те,  що  "внаслідок  помилкової політики  керівництва  банку  втрачено  за  рік  майже  2 мільярди доларів".  Але треба  зазначити,  що  активне  зменшення  валютних резервів  Національного банку характерне було і для 1998 року і не було предметом спеціального аналізу,  оскільки в порядку  денному, наголошую,  Верховна  Рада  мала  питання  про звіт про діяльність Національного банку в 1997 році.

 

     У преамбулі  названого  проекту  постанови  також   міститься констатація  того,  що  на  порушення  вимог статей 10,  20 Закону України про банки  і  банківську  діяльність  Національним  банком України    не   забезпечено   подання   проекту   основних   засад грошовокредитної політики на 1998 рік.

 

     Я в   своєму   виступі   у   п'ятницю    відзначав    правову неузгодженість позиції статті 100 Конституції України і Закону про банки і банківську діяльність.  І казав про те,  що Верховна  Рада має   контролювати   процес  формування  й  затвердження  основних напрямів грошово-кредитної політики через  своє  представництво  в Раді   Національного   банку,   оскільки   до   компетенції   Ради Національного   банку   віднесено   формування   основних    засад грошово-кредитної політики, що визначає стаття 100 Конституції.

 

     На тій  самій  підставі  можна  говорити  про  неприйнятність пункту  шостого  проекту   постанови   щодо   затвердження   основ грошово-кредитної  політики на четвертий квартал 1998 року та 1999 рік.  З огляду на це виникає  питання  про  неприйнятність  даного проекту постанови.

 

     Внесено також  проект  постанови за моїм поданням,  в якому є пропозиція   констатувати   в    преамбулі    проблеми    правової неузгодженості  положень ряду статей Закону про банки і банківську діяльність з положеннями статей 85 та 100  Конституції  України  і прийняти   досить   формальне  рішення  -  взяти  до  відома  звіт Національного  банку,  затвердити  розподіл   прибутку,   доручити Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності внести на розгляд  проекти  законів  про   Раду   Національного   банку   та Національний банк.

 

     Хочу підкреслити, що порівняно з проектом, який розглядався у п'ятницю,  додається пункт 4.  Цим пунктом пропонується  Верховній Раді  України  в  лютому  1999  року  розглянути  питання щодо дій Національного банку України та Кабінету Міністрів України в умовах загострення фінансової кризи в Україні в серпні-вересні 1998 року. Безперечно,  є підстави Верховній Раді проаналізувати адекватність дій  усіх  гілок  влади,  причетних  до  реалізації основних засад грошово-кредитної політики,  маючи  повну  та  об'єктивну  картину фінансової кризи в Україні восени 1998 року.

 

     Я хотів би наголосити на тому, що аналіз роботи Національного банку за 1997 рік під час розгляду цього питання звівся до аналізу причин  фінансової  кризи 1998 року.  Тому давайте не підміняти ці різні  питання,  давайте  розглядати  їх  окремо.  І  якщо   маємо предметом  розгляду  звіт  Національного  банку за 1997 рік,  то й постанова має бути відповідна.

 

     Звичайно, у народних депутатів могли  викликати  занепокоєння розповсюджені   матеріали  стосовно  аналізу  виконання  кошторису Національного банку за 1997 рік.  Ці  матеріали  подала  Рахункова палата.  Вони достатньо об'ємні й серйозні.  Нагадую,  що головною проблемою  Рахункова   палата   вважала   правову   невизначеність процедури затвердження основних параметрів кошторису Національного банку.

 

     Отже, можна говорити  й  про  те,  що  пропозиції  Рахункової палати,  які  містилися  в  тому аналітичному документі,  ми маємо врахувати під час розроблення спеціального  законодавства,  яке  б регламентувало діяльність Національного банку України та робило її досить прозорою.

 

     Зрозуміло, що  виникали  питання  і   за   матеріалами,   які розповсюдили   відповідні   компетентні   органи  стосовно  певних операцій з валютним резервом Національного банку.  Вважаю, що дане питання   може   бути  предметом  спеціального  розгляду  під  час підготовки до  реалізації  четвертого  пункту  проекту  постанови, розданого  від  мого  імені.  Коли  Верховна  Рада  в  майбутньому поставить на розгляд спеціальне питання стосовно дій Національного банку  і Кабінету Міністрів в умовах загострення фінансової кризи, я  думаю,  що  тоді  буде  повний   і   професійний   аналіз   дій Національного  банку,  тих  операцій,  які  стосувалися  валютного резерву.

 

     Отже, я прошу Верховну Раду підтримати проект  Постанови  про звіт   про   роботу   Національного  банку  України,  баланс  його діяльності,  зведений  баланс  банківської  системи  та   розподіл прибутку Національного банку України за 1997 рік із таким змістом:

 

     "Розглянувши звіт  про  роботу  Національного  банку України, баланс його діяльності,  зведений баланс  банківської  системи  та розподіл  прибутку  Національного  банку  України  за  1997 рік та констатуючи наявність неузгодженості ряду положень  статей  Закону України  про банки і банківську діяльність з положеннями статей 85 та 100 Конституції України, Верховна Рада України постановляє:

 

     Перше. Взяти до відома звіт Національного банку  України  про роботу  за  1997 рік,  баланс його діяльності з валютою балансу 14 мільярдів 903  мільйони  гривень  і  зведений  баланс  банківської системи України з валютою балансу 32 мільярди 653 мільйони гривень (додаються).

 

     Друге. Затвердити  розподіл  прибутку   Національного   банку України за 1997 рік у сумі 375,9 мільйона гривень (додається).

 

     Третє. Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів та банківської діяльності внести на розгляд Верховної Ради України  у двотижневий  термін проекти законів України про Раду Національного банку України, про Національний банк України.

 

     Четверте. Верховній  Раді  України   в   лютому   1999   року розглянути   питання  щодо  дій  Національного  банку  України  та Кабінету Міністрів України в умовах загострення фінансової кризи в Україні в серпні-вересні 1998 року".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Валерію Борисовичу.  Шановні колеги! Голова комітету  доповів  про  ті  зауваження,  які  були  висловлені   і враховані  під  час  доопрацювання  проекту  постанови,  внесеного сьогодні на розгляд Верховної Ради.

 

     Але сьогодні до сесійного залу надійшло все-таки три проекти. Один  проект  - від профільного комітету,  про який доповів голова комітету Альошин.  Другий проект внесла група народних депутатів - Охріменко,   Сокерчак,   Вітренко.   Народні   депутати  Баранчик, Марченко,  Охріменко,  Цибенко,  Черенков підтримали цей проект. І третій  проект  постанови,  внесений народними депутатами Супрун і Подгорним.  У ньому багато позицій  теж  збігається.  Сьогодні  ми одержали   ще   окремий   проект   постанови,  внесений  народними депутатами Марчуком, Зінченком, Плужніковим, Порошенком та іншими. Таким чином, практично...

 

     До Валерія   Борисовича   будуть   запитання?   Будь   ласка, запишіться. Відведемо п'ять хвилин. Виставте п'ять хвилин.

 

     Депутат Червоній. За ним - депутат Турчинов.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху. Прошу передати слово Георгію Філіпчуку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний рух  України.  У  п'ятницю,  коли  ми розглядали  питання  підтримати  чи не підтримати проект постанови профільного комітету і не отримали відповідної кількості  голосів, то  позиція фракції була достатньо прозорою.  Але сьогодні,  через суботу і  неділю,  з'явилися  нові  підходи  в  окремих  фракціях. Зокрема  заява  соціалдемократичної фракції змушує нас ставити вам як голові комітету запитання:  як і чому ці зміни сталися? Чи були відомі   ці  позиції  на  вашому  рівні  як  голови  комітету?  Чи обговорювалося це?  Чи не є це продовженням тієї лінії,  яка  була зумовлена  інформацією  Служби  безпеки,  коли  її довідка не дуже легітимно роздавалася у Верховній Раді?

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Можливо, заява, яку сьогодні було  оголошено стосовно Національного банку,  спричинена тим,  що окремі фракції з певним,  скажемо так,  запізненням взяли до уваги певні матеріали, розповсюджені від імені компетентних органів.

 

     На мою   думку,   ці   матеріали,   як   і  ситуація  довкола використання валютних  резервів  Національного  банку,  потребують спеціального фахового аналізу та спеціальних висновків.

 

     Ми запросили  відповідну інформацію від Національного банку й сподіваємося,  що найближчим часом,  а можливо  й  сьогодні,  буде відповідна  реакція на ті матеріали,  які розповсюджувалися в залі Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов. За ним

- депутат Манчуленко.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  "Громада". Шановний голово комітету!  Скажіть,  будь ласка, як на вашу думку, хто ж таки більше винен у сучасній фінансовій кризі - Національний банк і його голова,  пан  Ющенко,  чи  уряд  на  чолі  з  Валерієм Павловичем Пустовойтенком?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Думаю, що відповідальність за фінансову ситуацію в державі мають нести всі гілки влади, зокрема й законодавча.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу,  тут  роздано два проекти постанови - від фракції СДПУ (об'єднаної)  і  від  фракції  НДП  -  про  створення   тимчасових спеціальних  комісій.  Олександре Миколайовичу,  питання створення цих  комісій  є  абсолютно  зайвим,   бо   потім   відбуватимуться відповідні  торги  і  таке  інше.  Є  профільний  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності,  де  зосереджені  фахівці,  які розуміються  на  цих речах,  бо не кожна людина може розібратися в тонкощах фінансової політики нашої держави.  Треба  припинити  всі речі,  пов'язані з майбутніми торгами,  і нехай профільний комітет за все це відповідає.

 

     Ще одне,  Олександре  Миколайовичу.  Треба   дати   доручення профільному  комітету  - нехай зробить висновок на лист,  який тут конфіденційно  поширювався,  щодо  Національного  банку   України, поданий  певною  службою  нашої держави.  Він збурює ажіотаж серед депутатів,  які,  можливо, не можуть докладно розібратися в певних проблемах, а це зараз зовсім не потрібно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні народні депутати, і минулого разу, коли ми розглядали дане  питання,  то  запрошували  першого  заступника  голови   СБУ Бєляєва, і сьогодні він присутній. Якщо ви вважаєте за потрібне, я надам йому слово. Він відповість на питання, які вас цікавлять.

 

     Стосовно того,  на  чому  наголошував   депутат   Манчуленко. Справді,  в  нас  є  Рахункова  палата,  профільний  комітет,  які спроможні розглянути роботу Національного банку,  і немає  потреби створювати комісію, про яку ідеться в багатьох внесених проектах.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  є  потреба  надати  слово першому заступнику голови Служби безпеки України?..

 

     Давайте я надам  слово  Бєляєву,  можливо,  він  зніме  деякі питання,  що  виникають  у народних депутатів.  А потім продовжимо розглядати проекти постанов. Будь ласка.

 

     БЄЛЯЄВ А.М.,  перший заступник голови Служби безпеки України. Шановні   народні  депутати,  справді,  наш  лист  набув  широкого розголосу і в пресі,  і на телебаченні.  А радіостанція  "Свобода" повідомила (до речі,  з посиланням на цю аудиторію) про те, що СБУ стає  інструментом  комерційної   конкуренції,   прогнозуючи,   що незабаром   самі   есбеушники  даватимуть  свідчення  проти  інших есбеушників, які працюють на комерційні структури, тощо.

 

     Є в нас і копія висновків (без підпису,  правда,  але відомо, що   вони   виконані   іноземними   фахівцями)  на  той,  нагадую, конфіденційний лист, який ми направили на вашу адресу. Зважаючи на надзвичайну  складність  та політикоекономічну важливість проблем, порушених у тому листі,  хочу запропонувати вам  визначитися  щодо його обговорення на засіданні відповідного комітету Верховної Ради в закритому режимі.  Адже  розголос  (а  в  листі,  ви  розумієте, викладено зовсім не все) може завдати значної шкоди іміджу держави та партнерству з іноземними й міжнародними фінансовими установами.

 

     Дозвольте нагадати,  що згідно із Законом України про  Службу безпеки     України     нами    організовані    та    здійснюються оперативно-розшукові  заходи,  зокрема  й  у  фінансовобанківській сфері   держави.  У  процесі  їх  здійснення  отримано  інформацію стосовно деяких операцій Національного банку  України,  котрі,  на погляд  нашої  служби,  були  занадто ризиковими та не відповідали Закону України про банки і  банківську  діяльність,  статуту  НБУ, інтересам  держави  в  частині  забезпечення спрямування кредитних ресурсів у пріоритетні галузі економіки.  Не вдаючись до технічних подробиць  та  маніпулювання  банківськими термінами,  наведу лише деякі найважливіші, на мій погляд, факти.

 

     16 грудня 1997 року НБУ розмістив на депозит під 6  відсотків річних  у  відомому  вам  іноземному  банку  на Кіпрі 75 мільйонів доларів США зі свого  резервного  фонду  строком  на  10  місяців. Твердять,  що це була дуже вигідна операція для держави.  Можливо, воно й так,  але в статті 3  тієї  депозитної  угоди  сказано,  що вкладник  (тобто  НБУ) підтверджує,  що бере на себе всі ризики за депозити.  Отже,  я гроші віддав, робіть, що хочете, а за ризики я сам відповідатиму.

 

     Варто поставити,   на   мій   погляд,   риторичні   запитання керівникам підприємств, банків, присутнім у залі: під які відсотки ви  отримували  в  той  час,  на  кінець  1997 року,  кредити і чи погодилися б ви взяти кредит у сумі 75 мільйонів доларів  терміном на  10 місяців під 6 відсотків річних?  Оцінили б згадану операцію НБУ як  підтримку  власного  виробника  та  спрямування  кредитних ресурсів у пріоритетні галузі економіки? Чи заплатили б ви податки до держбюджету в разі реалізації даного кредиту?

 

     Тепер щодо ризиковості цієї операції та надійності  згаданого іноземного банку.

 

     Один із  кіпріотів (прізвище і місце проживання його відомі), адвокат,  зареєстрував на свою домашню адресу одне з товариств  із обмеженою  відповідальністю.  Через деякий час,  поєднавшись зі ще одним таким самим товариством із обмеженою відповідальністю, рівно три роки тому,  26 жовтня, вони створюють товариство (знову-таки з обмеженою  відповідальністю)  під  назвою  "КРЕДІ   СВІСС   (КІПР) ЛІМІТЕД".  Через  півроку  після  цього  та  структура отримує від центрального банку Кіпру ліцензію  на  статус  банківської  групи. Через півтора року (чимось вони там займалися) вони знову змінюють назву,  яка дуже й дуже нагадує назву відомого вам,  скажемо  так, дуже  міцного  банку.  Є  там у ній тільки два зайві слова - слово "Кіпр" і слово "лімітед".  Але той офшорний банківський союз існує з  2  січня  1997  року,  а  через 11 місяців ми там розміщуємо на депозит свої гроші.  Ми з'ясували,  що  акціонерний  капітал  того створеного   товариства  становить  800  тисяч  кіпрських  фунтів, розділених на 800 тисяч акцій. I по одній лише акції належить отим самим   першим   співзасновникам,   отим   двом   компаніям,   які організували той союз. Це трохи більше ніж 1 мільйон американських доларів.  Кому  належить  решта акцій (без двох 800 тисяч),  ми не знаємо.

 

     Оскільки названий  банк   -   це   товариство   з   обмеженою відповідальністю,  то за зобов'язаннями він,  звичайно, відповідає тільки власним статутним  капіталом,  тобто  тим  самим  мільйоном доларів  США.  Крім  того,  що там розміщено 75 мільйонів доларів, нашим Національним банком проводилися ще операції з цим банком  на загальну суму понад 600 мільйонів доларів.  Тобто,  на нашу думку, ризик таки був.

 

     Отримавши таку інформацію,  ми не могли не  зважити  на  неї. Проте  наші  звернення  до  Національного  банку  України  (а було направлено три офіційні  запити  щодо  надання  інформації  з  цих операцій   та  операцій  з  ОВДП,  які  з  ними  тісно  пов'язані) залишилися без відповіді.

 

     Тому ми спиралися тільки на інформацію,  отриману оперативним шляхом.  Тобто  на території своєї держави змушені були отримувати інформацію,  використовуючи розвідувальні  методи,  що  не  зовсім зрозуміло  як  для  нас.  I  ми  звернулися  до  вас із цим листом (оскільки ви  маєте  конституційний  вплив  на  Національний  банк України),  щоб здійснити кваліфіковану перевірку всіх операцій НБУ з коштами резервного фонду та  ОВДП  із  залученням  як  цивільних фахівців,  так  і  співробітників  правоохоронних  органів.  Ми не судили і не звинувачували, ми не хотіли й розголосу. Спершу хотіли з'ясувати   через   перевірку.  Цим  ми  не  піддаємо  сумніву  ні кваліфікацію керівників Нацбанку, ні всіма знаного фахівця Віктора Ющенка. Всі мають право на помилку. Через те в суспільстві повинні бути противаги щодо цього.

 

     Як мовиться,  принцип відомий:  щука в річці повинна бути.  А суть  у  прозорості  нашої  банківської  системи - і для Верховної Ради, і для уряду, і для правоохоронців. Ви пам'ятаєте, як світове співтовариство примушувало нас скасувати анонімні валютні рахунки, як втручалися банкіри. І все-таки ми змушені були їх скасувати.

 

     Ось вам цифри.  За два з лишком роки,  відколи  діють  у  нас анонімні  валютні рахунки,  в Україну надійшло зза кордону близько одного мільярда 800 мільйонів доларів США, які тут-таки були зняті готівкою.  Залишилося  тільки  40 мільйонів.  Тобто банки отримали якісь проценти від цих операцій, але... Ще така цифра. В 1997 році комерційні  банки  запросили  й  офіційно  завезли  зза  кордону в Україну 5 мільярдів 200 мільйонів доларів США,  не кажучи вже  про іншу  іноземну  національну  валюту.  За  9  місяців  цього року в Україну готівкою теж були завезені ще майже 2,8  мільярда  доларів США.

 

     Неважко припустити,   на   кого  працюють  ті  долари  та  як перебувають в обігу,  і кому на користь ота  абсолютна  банківська таємниця, яка вища, ніж таємниця державна.

 

     Ми хотіли   в  рамках  закону,  в  рамках  своїх  повноважень офіційно запитати й офіційно отримати відповіді на  ті  запитання, які  в  нас  виникають.  Можливо,  ми  в  чомусь помиляємося.  Нам потрібно насамперед  з'ясувати.  Нас  цікавила,  цікавить  і  буде цікавити тільки, наголошую, економіка.

 

     Тому марні   намагання   декого  притягти  сюди  політику  чи поставити або посадити Службу безпеки на якесь там місце і  давати нам поради,  кому ми повинні посміхатися. Ми на своєму місці, воно відведено нам законом. Хтось захищає свої ідеї, хтось захищає свої гаманці,  хтось  захищає  свої  інтереси.  Нам  відведено захищати тільки одне - інтереси держави, економіку держави. Тому ми просимо від вас допомоги у здійсненні тієї самої перевірки.

 

     Дозвольте вам   і   таке   сказати.   Погляньте  в  "Киевские ведомости":  "Пока не разберемся,  не прикасайтесь  к  курсу.  Это детонатор".  Чотирнадцятого  числа,  як  мали слухати Національний банк,  у цій  газеті  Яременко,  керівник  департаменту  валютного регулювання,  дає нам таку пораду: не лізьте, ми самі розберемося! Тобто ми,  знову-таки,  є заручниками якогось певного  кола  осіб. Можливо,  вони й найбільш високі фахівці,  але не хотілося б,  щоб помилялися. Тому й з'явився цей наш лист.

 

     Дякую вам (Шум у залі).

 

     Підписав, звичайно...

 

     ГОЛОВА. Запитання до Бєляєва будуть?  Відведемо п'ять  хвилин на запитання. Будь ласка, запишіться. Висвітіть список.

 

     Депутат Косів. За ним - депутат Мовчан. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.  Народний  рух  України.  Ви  назвали дуже великі, солідні мільярдні суми доларів, ввезених в Україну та реалізованих через  систему  акціонерних  банків.  Отже,  невідомо,  кому  вони належать,  хто перерахував їх в Україну,  хто одержав і  для  якої мети в нашій державі використав.

 

     Як ви вважаєте, яка роль Національного банку в цих операціях? Чи то тільки для вас,  Служби безпеки, всі ці операції залишаються невідомими? Чи вона, ця банківська таємниця, є таємницею за сімома замками і її не знає ні Адміністрація Президента, ні Президент, ні Національний банк?

 

     Дякую.

 

     БЄЛЯЄВ А.М. Ті мільярди офіційно ввезені комерційними банками для того,  щоб забезпечити роботу  обмінних  пунктів.  Так  це  за документами  проходить.  Усі  ці  матеріали  є  в  наших державних структурах.

 

     Чи знає Національний банк?  Я думаю, що знає і повинен знати. А  стосовно  тих  запитань,  які ви далі поставили,  ми теж хотіли розібратися і посилали офіційні запити,  щоб отримати  інформацію, яка  або  підтвердила  б  наші  оперативні матеріали,  або,  може, суперечила б їм, і ми могли б робити наступний крок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан. За ним - депутат Заєць.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська область). Прошу передати слово депутату Терьохіну.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановний доповідачу,  ми добре проаналізували  той лист, який ви видали Верховній Раді. Написали там "конфіденційно", проте він наступного дня чомусь з'явився в пресі. Але дуже цікаво, що  в  тих  економічних викладках Служби безпеки виявилося правди, знаєте,  може, на п'ять відсотків. Це нас дуже збентежило, бо така поважна  служба  робить  економічні  висновки,  над якими сміються студенти перших курсів. Я вам раджу просто от так, подоброму: коли робите  такі  висновки,  які  стосуються  дохідності,  припустимо, операцій або дохідності цінних паперів,  або  ризиків  вкладень  в якісь банківські установи (до речі,  до вашого відома:  оцей КРЕДІ СВІСС ФЬОРСТ БОСТОН ЛІМІТЕД у банківському пулі - це  КРЕДІ  СВІСС ФЬОРСТ БОСТОН),  то радьтеся хоча б з відповідними міністерствами, тим самим Національним банком.

 

     І велике прохання до вас - більше такі неперевірені листи  на прилюдне  обговорення  не виносьте,  бо це знижує вашу гідність як установи.

 

     Дякую.

 

     БЄЛЯЄВ А.М.  Дякую  за  поради.  Але  ми  направили   справді конфіденційний лист. А чому він розійшовся, то спитайте в себе. Ми вам направляли,  до  вас  зверталися.  І  закінчили  ми  цей  лист проханням  допомогти  здійснити  перевірки.  А ви почали відразу з нього робити якісь висновки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Іван Олександрович Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Шановний пане Бєляєв,  дуже добре, що наша Служба безпеки  турбується  за  економічну  безпеку України.  Але ви самі щойно сказали,  що хочете розібратися у цій справі. І це абсолютно нормальне  явище,  навіть  більш  ніж  нормальне явище.  Бо раніше Служба безпеки так не розбиралася. Приписували, брали, тягли і так далі...

 

     Але з  ким ви хочете розібратися?  Оце мене й насторожило.  Я розумію так: якщо ви хочете розібратися, то, будь ласка. Є Комітет з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  розбирайтеся там. Проводьте спеціальне засідання, копайте, розкопуйте як фахівці.

 

     А тут що виходить? Ви захотіли розібратися і тому звернулися, і тому з'явилася така пропозиція від Євгена Кириловича, від Супрун і Подгорного створити спеціальну  комісію,  яка  б  допомогла  вам розібратися.

 

     Так що це означає,  шановні депутати?  Хто тоді править бал у Верховній  Раді  -  закон,  Конституція,  чи  тут   правлять   бал спецслужби? Скоріше всього, спецслужби.

 

     Тому, шановний Бєляєв, ставлячи вам запитання, звертаюся й до Олександра Миколайовича.  Є Конституція, є Регламент - будь ласка, дотримуйтеся  їх.  Я  не  думаю,  що вичерпані можливості комітету розслідувати всі ці питання.  А коли підкидати нам такі  постанови за   намаганням  спецслужб,  то,  вибачте,  ми  далеко  зайдемо  у Верховній Раді.

 

     Дякую.

 

     БЄЛЯЄВ А.М.  Я з вами цілком згоден.  Тому ми й звернулися до Верховної Ради.  А то вже внутрішнє питання, як ви розбиратиметеся з даною проблемою.  Могли б направити і в  комітет,  і  ми  б  там спрацювали.

 

     А стосовно  того,  хто  написав  який  проект постанови,  то, знову-таки, не мої проблеми.

 

     Я тільки прошу,  щоб допомогли нам створити  комісію,  яка  б мала   доступ   до   Національного  банку  України,  щоб  провести перевірку...  (Шум у залі).  Я мав на увазі комісію не з  народних обранців. Ми зверталися з проханням створити комісію (я вже казав) із представників спецслужб,  цивільних  фахівців,  правоохоронців, щоб розібратися з проблемами й питаннями, які в нас виникли.

 

     Якщо хочете   знати   мою  особисто  позицію  як  громадянина стосовно комісії, то я певен, що кожен повинен розумітися на своїй справі.  У  нас  є  правоохоронці - вони повинні створювати слідчі комісії. А слідчі комісії, створені поза цими структурами, мабуть, не  зможуть  зробити те,  що зроблять правоохоронці.  І не повинні робити.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     БЄЛЯЄВ А.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги... (Шум у залі). Я надам слово Ющенку.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     Прошу голів  комітетів  і  керівників  фракцій  зібратися  на третьому поверсі в залі засідань.

 

     (П і с л я п е р е р в и )

 

     ГОЛОВА. Прошу   запросити   депутатів  до  залу.  Продовжуємо роботу.

 

     Шановні колеги, щойно відбулося засідання Погоджувальної ради керівників  фракцій,  де  ми домовилися,  що всі візьмуть участь у пленарному засіданні,  тому що вчора на  засіданні  Погоджувальної ради не ставилося питання так,  як воно сьогодні спонтанно виникло в цьому залі.  Питання  ставилося  чітко  й  зрозуміло:  направити доручення  Верховної  Ради  уряду  про  подання  проекту бюджету і програми розвитку республіки на 1999 рік.  Це було зроблено. А про те,  щоб  чітко визначити строки і доповідати сьогодні у сесійному залі, - це питання вчора не розглядалося.

 

     Прикрість, яка виникла, гадаю, якоюсь мірою і не передбачена, і  не  продумана  до  кінця.  Адже якби це питання постало вчора в такому плані,  ми б домовилися з Кабінетом Міністрів, щоб сьогодні Прем'єр-міністр  доповів,  коли  будуть  подані названі документи. Чому ж тоді вчора дане  питання  не  було  порушене  на  засіданні Погоджувальної ради, а виникло спонтанно сьогодні?

 

     У нас  було  достатньо часу і вчора,  і сьогодні вранці,  щоб з'ясувати це,  а не чудувати себе і тих,  хто  дивиться  і  слухає роботу Верховної Ради.

 

     Ми домовилися,  що я дам доручення,  щоб сьогодні о 16 годині від Кабінету Міністрів виступив  Прем'єрміністр  і  доповів,  коли будуть подані проект бюджету і програма.

 

     Прошу зайняти робочі місця в сесійному залі і працювати.

 

     Павло Іванович  Лазаренко,  керівник фракції "Громада".  Будь ласка.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 40, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  присутні!  По-різному  можна  підходити до оцінки дій наших колег. Але "Громада" їх підтримує, підтримує їхні законні вимоги, які були висунені лідером Петром Симоненком.

 

     Чому? Вважаємо,  що  на  цьому  тижні  (якщо  не  завтра,  то післязавтра, а краще завтра) ми повинні прийняти постанову, в якій маємо визначити останній термін подання програми діяльності уряду.

 

     14 місяців  працює  уряд  без  програми.  Ми  не  знаємо його подальших  кроків,  не  можемо  перевіряти,   працюємо   навмання. Потрібно,  щоб ми прийняли постанову, коли буде внесено у Верховну Раду програму діяльності уряду. Це перше.

 

     Друге. Учора Олександр  Миколайович  звернувся  з  листом  до голови уряду стосовно проекту бюджету. Залишилося 70 діб до нового року,  а мінімальний  термін  розгляду  -  76  діб.  І  всім  стає зрозуміло:  бюджету  не буде.  Треба прийняти постанову (не просто отримати пояснення керівника уряду) про терміни  внесення  проекту бюджету до Верховної Ради.

 

     Третє. Межа малозабезпеченості.  Пропозиції уряду стосовно 70 гривень не витримують жодної критики.  Ми вважаємо,  що ми повинні відкласти розгляд інших питань,  а розглянути питання мінімального розміру пенсії,  заробітної плати  і  межі  малозабезпеченості.  І подобається нам чи не подобається, підтримати законопроект фракції Прогресивної соціалістичної партії як  найвдаліший,  котрий  точно відображає реалії стосовно межі малозабезпеченості.

 

     Четверте. Ми  повинні  також  погодити  (і тільки після цього продовжити роботу) термін подання Верховній Раді реального графіка погашення боргів із пенсій і заробітної плати.  Розгляд цих питань у Верховній Раді та  доповіді  заступника  міністра  або  міністра недоречні, зайві, бо не відображають реалій. Потрібен затверджений графік,  прийнятий  на  засіданні  Кабінету  Міністрів  і  поданий Верховній Раді.

 

     І п'яте. Ми мали борги за станом на 1 вересня 1998 року з пенсій (1,8 мільярда),  із заробітної  плати бюджетним організаціям, установам та іншим. Треба прийняти рішення щодо їх індексації. Якщо сьогодні курс зріс удвічі, то потрібно їх проіндексувати.

 

     Такі законопроекти розроблено. Давайте відкладемо всі справи, а це рішення приймемо.

 

     І останнє.  Я прошу також розглянути сьогодні питання, з яким звертаються до нас виборці,  коли ми буваємо в округах.  Населення повірило комерційним банкам,  Національному банку щодо  можливості тримати  заощадження в банках.  На сьогодні сума вкладів становить приблизно 2,8- 2,9 мільярда гривень.  Нам треба  прийняти  рішення щодо можливості індексації.

 

     Оце 5 головних вимог, після прийняття чітких рішень щодо яких ми вважаємо  за  можливе  брати  участь  у  роботі.  Сьогодні,  до розгляду  цих питань,  "Громада",  залишаючись на місцях або не на місцях, участі в роботі сесії брати не може.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Марченко,  керівник   фракції   прогресивних соціалістів.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты! Я прошу вас  вспомнить  начало  работы  этой  сессии  Верховного  Совета и обратить внимание на перечень вопросов,  которые  необходимо  было принять  по  предложению  фракции  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Вспомните,  пожалуйста:  мы предупреждали,  какие вопросы необходимо принять до формирования бюджета с тем, чтобы мы не попали в тупиковую ситуацию.  Вот у меня  проект  постановления 2038  от  31  августа  1998 года.  Мы все прекрасно понимали,  что страна в кризисе.  Именно темпы и продуктивность работы Верховного Совета могли не допустить углубления кризиса и вывести государство из такого состояния.  И в своем проекте мы предложили  и  величину черты  малообеспеченности  принять,  и  внести изменения в Закон о пенсионном обеспечении,  и проиндексировать  долги  по  заработной плате.  Мы  предложили  рассмотреть  основы  внутренней  и внешней политики,  утвердить  концепцию  налогового   кодекса,   Программу деятельности  Кабинета  Министров,  рассмотреть  указы Президента, утвердить основные макроэкономические показатели.

 

     Верховный Совет,  спасибо  ему  за  это,  поддержал  нас.  Мы включили  в  повестку  дня  эти  вопросы  и  в предложенные сроки, однако,  к сожалению,  не выполнили.  И поэтому,  на  наш  взгляд, именно невыполнение нашего же решения приводит к такой ситуации.

 

     Действительно, сегодня   недопустимо   дальше   работать  без Программы  деятельности  Кабинета   Министров,   без   утверждения макроэкономических  показателей,  без  индексации задолженности по заработной  плате,  без   графика   погашения   задолженности   по заработной  плате  и  пенсиям.  И  поэтому  фракция  Прогрессивной социалистической партии  Украины  поддержала  как  форму  протеста требование  к правительству,  чтобы эти законопроекты были внесены на рассмотрение.

 

     Однако фракция понимает и другое.  Если сейчас  требовать  от правительства  внести  на  рассмотрение проект бюджета,  не приняв того,  что положено Верховному Совету,  то бюджет изначально будет принят на порочных, антисоциальных принципах.

 

     Давайте посмотрим:      по     закону,     величину     черты малообеспеченности кто должен утвердить?  Верховный Совет.  А если зал пустой и мы не можем проголосовать и требуем от правительства, чтобы нам дали проект бюджета,  они сделают  бюджет  под  нынешнюю величину черты малообеспеченности.  Мы считаем, это недопустимо! И поэтому фракция приняла решение,  учитывая  и  обычно  выполняемые заверения Председателя Верховного Совета, что будет Пустовойтенко, будет утвержден график по тем требованиям, которые мы выставили, и то,   что   недопустимо   сегодня   не  дать  оценку  деятельности Национального банка,  недопустимо не принять новую величину  черты малообеспеченности,  недопустимо для депутата не принять изменения к Закону о пенсионном обеспечении.  Недопустимо,  потому  что  это моральные  нормы  поведения  и  требования  к депутатам Верховного Совета,  к каждому из нас и к  Верховному  Совету  в  целом.  Наша фракция  будет  принимать  участие  в  работе Верховного Совета и, отстаивая свою позицию,  настаивая на принятии конкретно внесенных законопроектов, будет работать для того, чтобы до принятия бюджета мы выполнили свои функции и защитили наших граждан.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чорновіл, керівник фракції Руху.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановна  президіє!  Шановні  колеги!  Це   той момент,  коли,  по  суті,  я  погоджуюся  з  вимогами комуністів і соціалістів.  Проект бюджету  треба  подавати  вчасно  і  Програму діяльності Кабінету Міністрів вже давно треба було затвердити. Але я не тільки не погоджуюсь,  а й вважаю неприпустимим те,  що  вони сьогодні вчинили.

 

     Напрошуються роздуми.   Тут   нас   пробували  звинуватити  в наявності якоїсь там  більшості  й  таке  інше  тільки  на  основі голосування щодо звіту уряду.  Ну, ми свою позицію вже пояснювали. Ми розповсюдили заяву про своє ставлення до уряду,  про те,  що  в цій ситуації ми не хотіли спричиняти ще й політичної кризи. Однак, подивіться, криза в парламенті все одно буде.

 

     Сьогодні комуністи нам показали,  що ми не можемо  працювати, коли  ліві блокують роботу парламенту,  тобто фактична більшість у їхніх руках (Шум у залі).  Так,  фактична, визначальна більшість у їхніх руках, тому що в парламент багато людей прийшли не для того, щоб працювати, а для того, щоб лобіювати свої інтереси. Тому пусті ряди деяких фракцій, і оцей урок підказує нам, що нам треба швидше (на цій сесії,  напевно,  вже не вдасться, то на початку наступної сесії)  прийняти  закон про вибори на пропорційній основі.  Бо ті, хто прийшов від партії за партійним списком,  ходять на засідання, а ті,  хто, так би мовити, був залучений пізніше, займаються тепер своїми справами.  Отож якщо це більшість,  то де ж  вона?  Чому  ж сьогодні  після  того,  як  вийшли  ліві,  всього трохи більше 200 карток було зареєстровано і ми не могли нічого проголосувати.

 

     То, можливо,  ми попросимо Петра Миколайовича ще кілька разів продемонструвати  таку зневагу до всіх нас,  як сьогодні,  а після того,  очевидно,  постане питання про  розпуск  парламенту  і  про вибори   парламенту  на  пропорційній  основі,  щоб  були  справді парламентська  більшість  і   парламентська   меншість   у   цьому парламенті.

 

     А щодо  конкретних  справ,  то  їм  же  що  гірше - то краще. Марченко  тут  правильно  говорив.  Ми  сьогодні  мали  розглядати питання  про вартісну величину межі малозабезпеченості.  А якщо ми його не розглянемо,  то який нам проект  бюджету  дадуть,  з  якою межею малозабезпеченості?

 

     Тож для  того  щоб  зірвати  розгляд  цього питання і зірвати вчасний розгляд проекту бюджету,  ліві залишили зал.  От вам, будь ласка,   і   турбота   про   трудящих,  і  все  таке  інше.  Це  ж окозамилювання!  Вони ведуть країну до  краху.  Оці  порожні  ряди зліва і свідчать про те, чого вони хочуть. Вони хочуть, щоб швидше стався цей крах.  Вони думають,  що на цьому щось виграють. Нічого ви на цьому не виграєте!  Якщо ви думаєте, що в таких умовах народ вам повірить,  то це сьогодні доказ,  як ви  дбаєте  про  інтереси народу.

 

     Я пропоную повернутися до залу і продовжити роботу.  Особливо ту, яка дуже необхідна для прийняття бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнко, керівник фракції НДП.

 

     МАТВIЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 17, Вінницька область).  Шановні колеги!  Я хотів би,  щоб ми  якомога ближче підходили до істини,  оскільки бажання подивитися на правду лише з одного боку інколи є помилковим бажанням.

 

     Я хотів би,  щоб усі, радіослухачі в тому числі, розуміли, що Народнодемократична партія і фракція зокрема намагаються абсолютно тверезо  оцінювати  діяльність  уряду  і  мають  до  уряду  багато претензій, про що ми заявили під час обговорення звіту уряду в нас у парламенті.

 

     Ми запропонували  здійснити  відповідні   зміни,   відповідну ротацію  уряду  і  подивитися  на  діяльність багатьох міністерств критично.  Але ми добре розуміємо,  що сьогодні,  коли ми  навколо уряду  зчинили  черговий  галас  (саме  так  це  розцінює  фракція Народно-демократичної партії),  ідеться не про те,  щоб  поліпшити ситуацію,  а  щоб погіршити її.  Ми добре розуміємо,  що зайдемо в політичну кризу,  з якої не вийдемо.  I  за  цим  справді  буде  і відставка  Верховної Ради.  I я тут хотів би сказати,  підтримуючи позицію Руху,  що для одних чим  гірше,  тим  краще,  тому  що  на попелищі  дуже швидко і дешево можна прийти до влади.  А для інших сьогодні потрібне це перетягування канату для того,  щоб  уникнути відповідальності.

 

     Фракція Народно-демократичної   партії   заявляє.  Перше.  Ми просимо Олександра Миколайовича діяти відповідно до Регламенту. Ми звертаємося  до  керівників  фракцій:  ми  не  маємо права ставати сьогодні на шлях ультиматуму.  Якби комуністи заявили,  що в них є певні вимоги і що вони просять дати їм відповідну інформацію,  але щоб вони працювали при цьому в сесійному залі,  то це була б  одна справа.  На превеликий жаль, учора на засіданні керівників фракцій і голів комітетів це не  було  заявлено.  Сьогодні  це  з'явилося, знову ж таки,  спонтанно, без попереджень. Це не є конструктив. Це з одного боку.

 

     З другого боку,  ми вимагаємо сьогодні від уряду, щоб він дав нам проект бюджету,  тоді як комуністи,  які очолюють той чи інший комітет,  протягом понад двох місяців не розглянули поданих до цих комітетів  відповідних  законопроектів,  на  базі  яких  і повинен формуватися сьогодні бюджет.  Це  є  не  чим  іншим,  як  бажанням перекласти відповідальність на когось іншого.

 

     Фракція Народно-демократичної  партії  вважає,  що ми повинні піти принаймні двома можливими шляхами.  Якщо ми нездатні сьогодні організуватися,  то давайте всі не будемо приходити на засідання і через 30 днів будуть оголошені нові вибори,  і (цілком підтримуємо думку) вони повинні бути проведені за пропорційним принципом.

 

     Друге. Я  сьогодні  пропонував  би  змінити  Регламент  (і ми відповідну  пропозицію  внесли  до  Верховної   Ради):   проводити обговорення  законопроектів  на ранковому і денному засіданнях,  а рішення щодо питань,  які обговорювалися,  приймати  з  16  до  18 години.  Це буде нас стимулювати, і ми, очевидно, будемо працювати ефективніше.

 

     I, нарешті,  третє.  Абсолютно справедливими є докори (в тому числі  і фракції Народно-демократичної партії) з приводу не зовсім високої нашої організованості.  Нам  треба  змінити  в  Регламенті відповідні вимоги до депутатів у тій частині, що депутат Верховної Ради повинен працювати за графіком,  який затверджується Верховною Радою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Хто ще бажає виступити від фракції?

 

     Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Фракция коммунистов. Уважаемые радиослушатели! Я еще раз хочу напомнить, что позиция фракции коммунистов основана на  глубоком  изучении  и понимании негативных тенденций и явлений всех тех процессов, осуществляемых под руководством исполнительной власти и под диктовку международных финансовых структур.

 

     Понимая всю  меру ответственности,  мы сегодня потребовали от Кабинета Министров доложить  нам,  Верховному  Совету,  конкретный график рассмотрения и законопроекта о черте малообеспеченности,  и вопроса о задолженности по  заработной  плате,  чтобы  Генеральная прокуратура  знала,  чем заниматься.  Кабинет Министров обещал нам год назад,  что задолженность по заработной плате  будет  снижена. Увеличилась более чем на миллиард. Обещал промышленникам, трудовым коллективам,  что  будет  наведен  порядок  и  будут  представлены проекты законов по налоговому законодательству. Ничего не сделали!

 

     Поэтому мы и потребовали сегодня, чтобы Премьер-министр четко доложил,  когда будут выполнены эти обещания, а также представлены Программа     деятельности     Кабинета    Министров,    программа социальноэкономического развития, бюджет и многое другое. Ведь они нарушили закон:  более года работают без программы деятельности. И мы  с  вами  становимся  соучастниками.  Я  надеюсь,   все   знают Криминальный  кодекс:  за  соучастие  больше  дают,  чем за прямое преступление.  Поэтому позиция фракции коммунистов,  как  и  левых фракций,   однозначна   -   защита   как   национальных  интересов государства, так и каждого нашего гражданина. Это первое.

 

     Второе. Я хотел бы,  чтобы те товарищи,  которые очень  часто ссылаются на лозунг "Чем хуже - тем лучше",  сказали,  что это они начертали этот лозунг на своих знаменах и что это они  все  делают для того, чтобы сегодня грабить бессовестнейшим образом наш народ! Это  они  сегодня  создали  предпосылки  для  ручного   управления государством в 50 миллионов граждан.

 

     Национальный банк    занимается   сегодня   чем   хочет,   он бесконтролен. Десятки миллионов долларов растранжирили!

 

     Кабинет Министров.  Сколько  раз  говорили  о  том,  чем  там занимаются  конкретные  лица.  За четыре миллиарда не отдали тогда россиянам ТУ-160,  а за 7 миллионов генерал своему сыночку  отдает для того, чтобы уничтожать эти самолеты.

 

     Разве не об этом фракция коммунистов предупреждала? Вот какую вы хотите мутную воду!  Мы хотим,  чтобы действительно была власть народа,  чтобы  народ правил в государстве,  которое он создал и в котором он должен жить лучше.  Он заслужил это.  А не так,  как вы сегодня:  обещаете  ему  одно,  делаете  другое,  а думаете вообще третье.

 

     Уважаемые коллеги,  я  хотел  бы,  чтобы  каждый  из  вас,  а особенно  руководители,  помнили,  что за вами стоят десятки тысяч конкретных людских судеб,  целые города,  промышленные  регионы  и многое  другое.  Напрасно  вы  сейчас думаете,  что останетесь не- тронутыми.  Через полмесяца, через год с вами расправятся и вас же растопчут   в   первую   очередь.   Если  НДП  думает,  что  будет по-другому...  Анатолий  Сергеевич,  хватит  здесь  лукавить,   мы говорим  это именно потому,  что вы персонально ответственны - те, кто поддержал нынешнее правительство. Вы заявили о поддержке этого преступного  курса  и  будете  за  него отвечать перед собственным народом.

 

     Поэтому мы еще раз настаиваем,  чтобы Премьер  четко  доложил график, когда мы будем рассматривать здесь конкретные эти вопросы, и мы  действительно  будем  настаивать,  чтобы  в  первую  очередь рассмотреть величину черты малообеспеченности. И после этого будем работать здесь.  А если вы не в  состоянии  обеспечить...  Как  вы Президенту  сказали  на  первой встрече с ним,  что вы по миллиону долларов  выбросили  на  предвыборную  кампанию  и   теперь   надо побыстрее  вернуть.  Вот  поэтому  вас  и в зале никого здесь нет, когда принимаются судьбоносные решения (Шум у залі).  И вы сами за себя отвечайте, Анатолий Сергеевич, потому что именно ваша фракция сегодня способствует развалу и уничтожению Украины (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Керівники  фракцій  висловили  свої думки,  і  я просив би тих,  хто залишив зал,  зайняти свої робочі місця,  продовжуємо   роботу.   Я   зараз   вийду,   домовлюся   з Прем'єр-міністром, щоб о 16 годині він доповів про ті питання, які порушили  керівники  фракцій.  Хочу  сказати,  що  о   14   годині розпочинає  засідання  Кабінет  Міністрів,  але  я  думаю,  що там продовжувати   вести   засідання   буде   перший   заступник,    а Прем'єр-міністр  прийде  і  доповість  з  питання внесення проекту бюджету в строк і  з  питання  представлення  Програми  діяльності Кабінету Міністрів на 1999 рік.

 

     Депутат Правденко. З місця. Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Фракція "Громада".  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Я хочу роз'яснити  з приводу  заклику:  "Чим  гірше  -  тим краще".  Якби ми хотіли так робити,  то ми однозначно підтримували б саме  нинішній  уряд,  бо гірше, ніж він керує, керувати неможливо.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу!  Як бачите,  ми  стали  свідками використання  трибуни Верховної Ради вже в президентських виборах. Фактично  сьогодні   ми   почули   певні   заяви,   звернення   до радіослухачів, особливо цим тепер зловживає вже Петро Миколайович. Це фарс, свідками якого ми стали. Його треба припинити.

 

     Олександре Миколайовичу!  Ви вчора  погодили  всі  питання  й погоджені  пропозиції  внесли в сесійний зал,  треба дотримуватися вже того графіка й тих принципів,  які закладені  в  роботі.  Якщо виникають   подібні  ситуації,  то,  безперечно,  ми  мусимо  бути послідовними  й  не  давати  можливості  так  використовувати   цю трибуну. Я просив би зараз надати слово Віктору Андрійовичу Ющенку і продовжувати розгляд важливого питання, який ми не завершили.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Продовжуємо роботу.

 

     Слово надається   Віктору   Андрійовичу   Ющенку,   а   потім депутатам, які вносили проекти постанови, і визначимося.

 

     Вікторе Андрійовичу, будь ласка.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного  банку України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!   Дозвольте декілька  тез  у порядку заяви.  Насамперед я благаю сьогодні всіх вас дуже ретельно, уважно поставитися до тієї заяви, свідками якої ви стали.

 

     Друге прохання,   яке   я   висловлюю   від  імені  правління Національного банку.  Я дуже прошу не допускати політизації роботи центрального  банку.  Ми  готові  професійно  відповідати  на  всі запитання,  які у вас виникають.  Виключно професійно  і  виключно аполітично.

 

     Я не  мав наміру зупинятися у своєму звіті на тій інформації, з якою ви ознайомилися і про яку йдеться з таких причин. По-перше, це   не  стосується  звіту  за  1997  рік,  а  по-друге,  не  було відповідного  інтересу,  щоб  робити  акцент  на  тих  спеціальних поясненнях.

 

     Сьогодні в цьому виникла необхідність, і дозвольте зупинитися на деяких моментах по суті.

 

     Перше. Давайте не звинувачувати Національний банк у тому,  що стосується процедури  і  характеру  проведення  грошової  реформи. Реформу  в  Україні  проводить не Національний банк (як і будь-яку реформу), він її тільки організовує. Принципи, характер проведення грошової  реформи - це є виключно рішення влади.  Ми обстоювали цю позицію і щасливі,  що влада прислухалася до  професійної  позиції Національного банку в цьому питанні. Це перше.

 

     Друге. Що  стосується  так званих втрат валютних резервів.  Я знову офіційно  хочу  в  парламенті  заявити,  що  3  мільярди  33 мільйони  гривень  втрат  валютних  резервів Національного банку в 1998 році (в 1997 році втрат узагалі не було,  був тільки приріст) були  пов'язані  на  85,3 процента з обслуговуванням зовнішнього і внутрішнього боргів держави.  Оце і  є  відповідь.  100  мільйонів втрат  -  це  курсова  різниця  й  близько  170 мільйонів - втрата резервів  у  період  російської  кризи.  Ми  вважали  і   сьогодні вважаємо, що це нікчемно дешева ціна за уникнення поки що Україною кризової ситуації,  яка виникла на регіональних ринках.  Дозвольте більше  коментарів  до  цього  питання  не  робити,  тому що цифри говорять самі за себе. Цифри, які пройшли аудит, Рахункову палату, є  висновки буквально всіх сторін,  які мають відношення до оцінок балансу.

 

     Третє. Що стосується Кіпру, на чому сьогодні робиться акцент. Дозвольте  почати з того,  що Національний банк щоденно займається управлінням  від  1  мільярду  до  3  мільярдів  доларів  валютних резервів Національного банку. І ви розумієте, що це є технологія - щоденно  розміщувати  ресурси  держави.  Є  декілька  регламентів, обов'язкових до виконання в цій процедурі.

 

     По-перше, ресурси  центрального банку повинні бути розміщені, як правило, в першокласних банках. Як правило.

 

     По-друге, ресурси забороняється  розміщувати  в  національних комерційних  банках,  тому що за рейтингом і за рівнем ліквідності вони не належать до таких,  які  називаються  першокласними.  Щодо оцінки  процентної  ставки,  яка  нібито існує на ринку.  Анатолію Михайловичу,  ви добре знаєте,  на ринку працює ціна депозиту  4,5 відсотка. Національний банк розміщує за 6 відсотків.

 

     По-третє. Національний банк розміщує депозити, крім того, під цінні папери уряду України.  Це друге страхування  цих  депозитів, яке йде паралельно.

 

     Тепер давайте  поговоримо  про Кіпр.  Один із банків,  з яким співпрацює Національний банк  з  розміщення  депозитів,  це  КРЕДІ СВІСС. Дозвольте надати вам стислу інформацію з цього приводу.

 

     КРЕДІ СВІСС  ГРУП  і її дочірні компанії є глобальною мережею фінансових  установ,  що  надають  повний  спектр  банківських  та страхових   послуг   по   всьому   світу.   Сьогодні   це  одна  з найвпливовіших та найавторитетніших фінансових установ  світу.  На початок   1998  року  КРЕДІ  СВІСС  ГРУП  була  сьомою  найбільшою фінансовою установою у світі з активами 471 мільярд  доларів  США. Акціонерний  капітал  КРЕДІ  СВІСС  ГРУП  становить  16,5 мільярда доларів США.

 

     Провідні рейтингові  агенції  дають  цій   установі   найвищі оцінки.  Зверніть увагу, за 1997 рік КРЕДІ СВІСС ФЬОРСТ БОСТОН мав найвищий  кредитний  рейтинг.  Це  свідчить  про  те,  що   це   є першокласний банк.

 

     КРЕДІ СВІСС  ГРУП  складається з кількох банківських установ. Це КРЕДІ СВІСС ФЬОРСТ БОСТОН  -  інвестиційний  банк,  який  надає консультації  з  питань залучення капіталу і торгівлі ним,  має 56 офісів у різних країнах світу;  КРЕДІ СВІСС - комерційний банк, що надає  послуги корпоративним клієнтам та фізичним особам,  має 244 офіси;  КРЕДІ СВІСС ПРИВАТ  БАНК  надає  послуги  щодо  управління портфелями  акцій  і  фінансового  консультування,  має 50 офісів; КРЕДІ СВІСС МЕНЕДЖМЕНТ надає послуги щодо управління активами, має 7 офісів у Швейцарії,  12 офісів у різних країнах світу; ВІНТЕРСУР

- одна з найбільших світових фінансових компаній, що нараховує 694 офіси.

 

     Контроль над цими п'ятьма структурами,  які діють на ринку як самостійні одиниці,  спрямовуючи свої ресурси  на  надання  послуг клієнтам, що різко відрізняються між собою, здійснюється через два швейцарських банки: КРЕДІ СВІСС і КРЕДІ СВІСС ФЬОРСТ БОСТОН.

 

     Чому Кіпр?  З метою зменшення  витрат  клієнтів  КРЕДІ  СВІСС здійснює  операції  через  офіси  тих  країн,  що  мають  найбільш сприятливий режим оподаткування.  Для України,  так само,  як,  до речі, й для Росії та багатьох інших країн, такою країною є Кіпр, з яким   Україною   укладений   та   ратифікований    договір    про незастосування  подвійного  оподаткування.  Це є офіційне державне рішення.  Саме тому більшість інвестицій в Україну  було  залучено через  КРЕДІ  СВІСС  ФЬОРСТ  БОСТОН  (КІПР) ЛІМІТЕД.  Цей банк був зареєстрований 5 червня 1997 року (копія реєстраційних  документів нами додається).

 

     КРЕДІ СВІСС  ФЬОРСТ  БОСТОН ЛІМІТЕД є прямим правонаступником КРЕДІ СВІСС ЛІМІТЕД - банку, який був утворений у жовтні 1995 року і  перейменований  у  1997  році,  у  зв'язку  з чим було зроблено перереєстрацію.  Об'єднання  КРЕДІ  СВІСС  і  КРЕДІ  СВІСС  ФЬОРСТ БОСТОН,  яке  відбулося  1  січня  1997 року,  викликало глобальну реструктуризацію всіх структур,  які входили в групу  КРЕДІ  СВІСС ФЬОРСТ БОСТОН.

 

     Таким чином,  я хотів би засвідчити вам, що Національний банк працює з першокласною фінансовою установою світу,  яка має найвищі світові  рейтинги,  в  межах  чинного законодавства,  яким повинен керуватися Національний банк,  проводячи такі операції.  До того ж сума 600 мільйонів доларів, які Національний банк нібито розмістив у КРЕДІ СВІСС, має бути переглянута. Вона не відповідає дійсності! На   сьогодні  в  депозитах  Національного  банку  в  КРЕДІ  СВІСС розміщено  166   мільйонів   доларів.   Це   депозити,   розміщені Національним  банком  під  цінні  папери,  під  зобов'язання уряду України і під депозитну ставку 6 відсотків у той час,  як на ринку діяла ставка 5,5 відсотка. Ця сума, як і попередні, буде в планові строки виведена із цих депозитів і  переміщена  в  інші  депозитні ресурси Національного банку.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови

 

     Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Андрійовичу.  Зараз ми заслухаємо авторів тих проектів постанов, які були внесені.

 

     Щодо проекту,  внесеного від Комітету  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності,  ми  вже  слухали  представника  комітету депутата Альошина.

 

     Другий проект  постанови   вноситься   народними   депутатами Охріменком,   Сокерчаком,   Вітренко.  Слово  надається  народному депутату Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Десять минут времени,  это прежде всего. И я предлагаю работать в русле Регламента.  В русле Регламента не позволено было Виктору  Андреевичу  Ющенко  выступать.  С  чем  вы,   собственно, выступали? Вы уже свой доклад сделали, а последнее слово дается на суде,  перед оглашением приговора. Сейчас идет обсуждение проектов постановлений.

 

     И второе   требование   Регламента.   В  пятницу  закончилось обсуждение  этого  вопроса  тем,  что  было  поручено  профильному комитету согласовать позиции во внесенных проектах.  Три проекта - представителей  фракции  Прогрессивной  социа-листической  партии, Коммунистической партии и Селянской партии - шли абсолютно в одном русле.  И те два новых проекта, которые появляются сегодня, уже не подлежат рассмотрению.

 

     Позиция комитета   была  видна  и  в  пятницу,  она  осталась неизменной  и  сегодня.  Это  типичная  руховская  позиция:  самим нашкодить,  потом  это  все  покрыть  и делать вид,  что ничего не происходит.  Разваливается финансовая система.  Гробили Ющенко как председатель  и  весь Национальный банк в 1997 году всю экономику. Или вы мне скажете,  что в 1997 году был рост  экономики?  Валовой продукт   увеличился?   Задолженность   по   пенсиям   и  зарплате сократилась?    Уровень    долгосрочных    кредитов    увеличился? Стабильность  денежной единицы за счет чего была достигнута?  Если вы разбираетесь в экономике,  то должны понимать,  что  только  на кладбище  можно устанавливать такую стабильность,  какую установил Ющенко.  Он крутит этими деньгами,  тратит  совершенно  непомерные средства  на "свій кошторис Національного банку",  скоро там музей будет и будут  брать  плату  за  вход,  за  созерцание  всех  этих "оздоблень", как и в его собственном доме.

 

     При этом  парламент  закрывает глаза на то,  что именно мы по Конституции отвечаем за денежно-кредитную политику, читайте статьи 85  и  92  Конституции.  И  коль  скоро  мы  отвечаем,  то  должны принципиально ставить вопрос.  Этот вопрос надо ставить сегодня, и надо,   чтобы   Президент   сегодня   вносил   кандидатуру  нового председателя Национального банка,  а не делать вид,  что ничего не происходит  и  Национальный  банк  просто  где-то "помилився" на 2 миллиарда.  Ну, не там он подсчитал доллары, ну, не тому он дал на депозит,  ну,  не  посмотрел  на  евробонды,  ну,  не разобрался с ОВГЗ...  Послушать Терехина,  так вообще  Нобелевскую  премию  как Пинзенику с Терехиным, так и Ющенко нужно давать.

 

     А мне кажется,  что сегодня единственное разумное выступление за потраченных полдня,  к сожалению,  - это выступление от  Службы безопасности.  Я просто порадовалась,  что всетаки есть порядочные люди  в  Службе  безопасности,   и   вообще,   что   есть   Служба безопасности,  которая  национальные  интересы  Украины  защищает. Потому что зачастую не чувствуется, что есть национальные интересы страны,  а чувствуется,  что ворам позволено разворовывать,  как и когда они хотят.

 

     Поэтому три  фракции  согласовали  свои  предложения  и   вам сегодня  роздан проект этого постановления,  в котором очень четко детализирована именно  постановляющая  часть,  она  заключается  в следующем:

 

     "1. Роботу Національного банку України по виконанню статті 99 Конституції України визнати незадовільною.

 

     2. Висловити  недовіру  голові  Національного  банку  України Ющенку".  Не  треба  говорити,  що  ми слухаємо питання тільки про Національний банк, все гниє з голови. І від голови все й залежить.

 

     "3. Звернутися до Президента України з пропозицією подати  на розгляд  Верховної  Ради  України  питання  про  відставку  голови Національного банку України Ющенка.

 

     4. Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності внести на розгляд Верховної Ради України у двотижневий термін проекти законів України про раду  Національного банку України, про Національний банк України.

 

     5. Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  фінансів  і банківської діяльності до  22  жовтня  1998  року  підготувати  та внести  на  розгляд  сесії засади і методику підбору і розстановки керівних кадрів Національного  банку  України".  Як  вони  взагалі добираються!

 

     "6. Верховній  Раді  України терміново визначитися з кадровою політикою   Національного   банку   України,   затвердити   основи грошово-кредитної політики України на IV квартал 1998 року та 1999 рік".  Я нагадую,  що на 1998 рік  взагалі  не  затверджено  основ грошово-кредитної  політики,  немає затвердженого документа.  Тому Ющенко і Пустовойтенко роблять все,  що вони хочуть,  бо  Верховна Рада  не  затвердила  такого  документа.  І  затверджувати  основи грошово-кредитної політики на 1999 рік треба до  розгляду  проекту бюджету,  тоді  і  вартісна  величина  межі малозабезпеченості,  і мінімальні  рівні   заробітної   плати   та   пенсії,   і   основи грошово-кредитної політики, і Податковий кодекс будуть фундаментом державного бюджету на 1999 рік.

 

     І пункт 7. Цей пункт виділяється з проекту постанови, бо якщо для  підтримки  всього  проекту треба набрати 226 голосів,  то для того щоб прийняти пункт 7, достатньо одної третини голосів.

 

     "7. Відповідно до  статті  89  Конституції  України  створити тимчасову  слідчу комісію Верховної Ради України для розслідування дій голови та членів правління Національного  банку  України  щодо реалізації грошово-кредитної політики України".

 

     Я б  ще  додала,  виходячи із сьогоднішнього обговорення,  що треба внести пункт про відміну банківської і комерційної таємниці. Досить вже!  Вони цю таємницю створили і у тій темряві робили все, що хотіли.

 

     І тому  я  думаю,  що  сьогодні  комуністи,  особливо  рядові комуністи, розберуться, що нам сьогодні не треба залишати сесійний зал парламенту.  Я нагадаю роботу Леніна,  в  якій  на  запитання: "Работать  ли  в  реакционных профсоюзах?" Ленін відповідав:  "Да, работать,  потому что через реакционные профсоюзы  нужно  защищать трудящихся".

 

     Я думаю,  что рядовые коммунисты разберутся, потому что есть, понимаете,  номенклатурные  извращенцы,   есть   зомби,   а   есть нормальная  политика тех людей,  которые защищают трудящихся.  Уже Гуренко бросал мандат,  это было в Верховном  Совете  позапрошлого созыва.  Уже  все коммунисты покрылись позором от того,  что лидер Коммунистической партии бросает мандат в пользу руховцев, открывая Зайцу  возможность  выступать  с трибуны,  вместо того чтобы Зайцу слова не давать, а выступать настоящим коммунистам (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Михайлівно,  ми обговорюємо  зовсім  інше питання.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Якраз про цей проект постанови (Шум у залі).

 

     Поэтому я  призываю  всех депутатов голосовать за этот проект постановления,  тогда Верховный Совет  выполнит  свою  функцию.  И тогда   Верховный   Совет,   оздоровив  Национальный  банк,  будет способствовать созданию той финансовой, денежно-кредитной системы, при  которой  только  и можно выводить страну из кризиса.  И тогда Национальный  банк  будет  реализовывать  политику,   которую   мы утвердим.  А  мы  должны  заложить  основы:  и  как  инвестировать производство,  и как погашать задолженность по зарплате и пенсиям, и  какой  уровень  монетарной  массы  нам  нужен,  и какой уровень долларизации позволяется.  А мы считаем, что вообще непозволителен "обіг іноземної валюти в Україні".

 

     Вот тогда,  определившись  в  денежнокредитной  политике,  мы будем иметь клерка,  который будет не тянуть  одеяло  на  себя,  а понимать,  что он представляет национальные интересы Украины.  И я думаю,  что мы поддержим этот проект  постановления  после  обеда, когда  здесь  будут работать и коммунисты,  и селяне,  понимая всю ответственность за принятие именно сегодня и этого  постановления, и   последующих   решений,   в  том  числе  и  по  величине  черты малообеспеченности.

 

     Мы считаем, что у этого Верховного Совета есть все основания, реализуя  свой интеллектуальный потенциал,  сделать все возможное, чтобы заложить  основы  для  выведения  Украины  из  кризиса.  Нас избрали для того,  чтобы спасать страну,  для того, чтобы улучшать жизнь людей,  а не топить страну и способствовать ухудшению и  так уже сегодня мерзкой жизни.

 

     Поэтому на  голосование  должны  ставиться только два проекта постановления:  проект  руховской   идеологии,   где   традиционно "прийняти  до  відома"  и  традиционно  закрыть на все глаза и тем самым  согласиться  с  такой  политикой  Национального  банка,   и прогрессивный  проект,  именно такой,  где реально об единились не только  Прогрессивная  социалистическая  партия...  Не  нужно.   Я никогда не присваиваю себе тех лавр,  которых не заслуживаю. Здесь об единились три фракции.  В этом мы видим как раз об единение.  В работе над нормальными документами об единились коммунисты, селяне и прогрессивные социалисты  -  три  фракции.  И  мы  будем  всегда об единяться!   Именно  для  работы  над  такими  законопроектами, которые  будут  спасать  Украину,  защищать  интересы  ее  честных тружеников.  Вот  тогда это реальное об единение будет ощутимо и в зале, и в Украине. Я еще раз подтверждаю, что если люди разберутся и  об единятся  вокруг прогрессивных сил,  то все проблемы Украины можно решить.  И не нужны нам заемные кредиты МВФ,  и не нужны нам сомнительные  игрища  сомнительных  людей.  Все будет честно,  все будет подконтрольно и все будет только с  одной  целью  -  во  имя национальных  интересов  Украины.  Во  имя  национальных интересов Украины мы и работаем в этом  зале.  А  те,  кто  работает  против национальных  интересов  Украины,  те и закрывают глаза на все то, что... (Шум у залі).

 

     Не надо!  Это вы национальную идею "спаплюжили".  А работаете только  против  национальных интересов Украины.  И Украина вам уже оценку дала и даст в последующем!

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 16 години.