Стенограма пленарного засідання

15 жовтня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  15  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Запрошуйте людей до залу. Прохання зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 323 народних депутати.  Це включаючи  фракцію зелених. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!   Продовжуємо  роботу.  Розглядається  проект Постанови про затвердження звіту про виконання Державного  бюджету України  за  1997  рік.  Доповідає  міністр  фінансів Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Дякую.   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Здійснювана в 1997 році фінансова політика держави була  насамперед  орієнтована на   забезпечення   адресності   в   наданні  цільової  соціальної підтримки,  а державні асигнування концентрувалися на пріоритетних напрямах  розвитку  економіки.  При  цьому продовжувалося поетапне запровадження   виконання   державного   бюджету   через   систему казначейських органів.

 

     Певні кроки  було  зроблено  і  щодо  послаблення податкового тиску   на   товаровиробника,   розширення   його    інвестиційних можливостей. Зокрема, було запроваджено принципово новий підхід до визначення податку на прибуток підприємств та вдосконалено порядок справляння  податку на додану вартість,  що відповідає міжнародній практиці.

 

     Тривала робота щодо поліпшення фінансового стану підприємств. Їм  було  надано право самостійного проведення індексації основних фондів (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, пробачте.

 

     Шановні народні депутати!  Будь ласка, займіть місця. Давайте послухаємо звіт про виконання бюджету за 1997 рік.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  1997  році  було запроваджено новий механізм нарахування  амортизації,  зменшено  з   52   до   47,5   відсотка нарахування на фонд оплати праці, що включаються до складу валових витрат.  Це  сприяло  збереженню  та  розвитку  деяких  позитивних тенденцій,  які  в  першу  чергу пов'язані з поступовим зростанням обсягів   виробництва    в    експортно    орієнтованих    галузях промисловості,   грошовою  стабілізацією,  уникненням  інфляційних джерел покриття бюджетного  дефіциту,  зниженням  рівня  інфляції, досягненням позитивного сальдо торговельного балансу.

 

     У 1997  році  продовжувалося  реформування бюджетних відносин між  центральним  і  регіональними  рівнями  влади.  За  місцевими бюджетами  було  закріплено  весь  прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств усіх форм власності  та  плату  за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності,  а також 50 відсотків акцизного збору,  що надходив на їх  території,  крім акцизного  збору  з  увезених  на  територію  України  підакцизних товарів та податку на додану вартість.

 

     Проте минулий рік не можна  оцінити  однозначно.  Були  певні досягнення,  були й невдачі, які, на жаль, переважали. Вирішальним чинником,  що прямо чи опосередковано вплинув на рівень наповнення дохідної   частини   бюджету   та  визначав  можливості  виконання видаткової  частини,  стали  показники  роботи  галузей  народного господарства.  Закладені  в  бюджеті  показники  були розраховані, виходячи  з  макроекономічних  прогнозів,  які  не   виправдалися. Валовий  внутрішній  продукт,  як  основний  показник економічного розвитку  країни,  за  підсумками  1997  року  становив  за  своєю величиною   92,5  мільярда  гривень  порівняно  з  100,4  мільярда гривень, покладених у розрахунки доходів бюджету на 1997 рік.

 

     Темпи падіння виробництва валового  внутрішнього  продукту  в 1997  році знизилися порівняно з 1990-1996 роками (у середньому 13 відсотків), але все ж таки були досить високими - 3,2 відсотка.

 

     Обсяг промислового валового виробництва зменшився порівняно з 1996  роком  на  1,8  відсотка  при  очікуваному  зростанні на 0,3 відсотка.  Кожне друге підприємство закінчило  фінансовий  рік  зі збитками, сума яких перевищила 8 мільярдів гривень.

 

     Висока собівартість  та  порівняно  низька  якість  продукції вітчизняних  підприємств  зумовили   значні   труднощі   щодо   її реалізації  і  стали  одним  із  визначальних  чинників  зростання обсягів взаємних неплатежів суб'єктів господарювання.

 

     За станом  на  1   січня   1998   року   обсяг   дебіторської заборгованості становив 77 мільярдів гривень,  кредиторської - 107 мільярдів гривень.  Порівняно з  початком  1997  року  дебіторська заборгованість  зросла  на  50  відсотків,  а кредиторська - на 40 відсотків.  Основну  частину  заборгованості  становлять   боргові зобов'язання між підприємствами України. За станом на 1 січня 1998 року їх питома вага в обсязі дебіторської заборгованості становила 96  відсотків,  кредиторської  -  95  відсотків.  Переважна частка загального  обсягу   заборгованості   припадає   на   підприємства промисловості.   Понад  42  відсотки  промислової  продукції  було реалізовано шляхом товарообмінних операцій.

 

     За таких умов  у  цілому  до  зведеного  бюджету  України  за минулий  рік  надійшло  28,1 мільярда гривень податків,  зборів та інших обов'язкових платежів,  або 92,4 відсотка  до  розрахункових річних сум.  Недоодержано 2,3 мільярда гривень,  або 7,6 відсотка. Було забезпечено виконання доходів  зведеного  бюджету  по  12  із наявних 30 джерел.

 

     Набагато нижчим   був  рівень  виконання  доходів  державного бюджету.  Надійшло лише 16,8 мільярда гривень,  або 77,5 відсотка, було недоодержано майже 5 мільярдів гривень.

 

     Надходження по  найбільш  вагомому джерелу доходів державного бюджету -  податку  на  додану  вартість  становили  8,2  мільярда гривень,   або   97,5   відсотка  річних  призначень.  Невиконання зумовлено в основному зниженням  обсягів  виробництва,  зростанням недоїмки  та  обсягів  бартерних  операцій,  у  зв'язку з чим було втрачено  майже  220  мільйонів  гривень.  Цьому   також   сприяло перенесення  терміну  введення в дію Закону України про податок на додану вартість з 1 липня на  1  жовтня  1997  року  та  прийняття Закону  України  від  26  вересня  1997  року про внесення змін до Закону про податок на додану  вартість,  яким  передбачено  значну кількість додаткових пільг.

 

     З цих  причин  та  через  продовження  терміну  дії пільги по податку  на  додану  вартість  щодо  операцій  з  надання  послуг, пов'язаних  з  транзитними  перевезеннями через територію України, втрати доходів бюджету становили 250 мільйонів гривень.

 

     Вжиті Президентом України та Кабінетом Міністрів заходи  щодо обмеження  імпорту та нелегального виробництва тютюнових виробів і алкогольних  напоїв  сприяли  збільшенню  виробництва  підакцизних товарів  в  Україні  і забезпечили виконання прогнозних надходжень акцизного збору  в  сумі  739  мільйонів  гривень,  або  на  109,8 відсотка.

 

     Незважаючи на заходи,  що вживалися урядом протягом року,  не вдалося  суттєво  поліпшити  стягування  до  бюджету  платежів  по рентній  платі  за  нафту  та  природний  газ,  що видобуваються в Україні, різниці в цінах на природний газ та платі за транзит газу територією України. З передбачених на рік 1 мільярда 560 мільйонів гривень фактично  надійшло  988  мільйонів  гривень,  або  на  572 мільйони  гривень  менше.  При цьому з нарахованої за рік суми 723 мільйони гривень відрахувань від плати за транзит природного  газу через   територію   України   фактично   до   державного   бюджету перераховано лише 304 мільйони гривень,  або 42 відсотки  планової суми.  Основною  причиною  різкого  недовиконання плану надходжень зазначених  платежів  є   надзвичайно   низький   рівень   проплат споживачів   за  використаний  природний  газ.  Заборгованість  за спожитий газ за станом на 1 січня 1998 року становила 6  мільярдів 316 мільйонів гривень.

 

     Кабінетом Міністрів   19  вересня  1997  року  було  прийнято Постанову  про  порядок  забезпечення  природним  газом  народного господарства і населення в 1998 році, в якій передбачалися заходи, спрямовані  на  вдосконалення  існуючої  системи  розрахунків   за природний газ.

 

     Майже 2,5  мільярда гривень не надійшло до державного бюджету від  реалізації  товарно-матеріальних   цінностей   з   державного резерву,  що зумовлено неоплатою за відпущені з державного резерву матеріальні цінності та неповерненням їх у встановлені строки.

 

     Так, відповідно до постанов Кабінету Міністрів від  6  січня, 31  січня та від 7 червня 1997 року з державного резерву на умовах товарного  кредиту  товаровиробникам  агропромислового   комплексу України  було відпущено пально-мастильних матеріалів та природного газу (для виробництва мінеральних добрив)  на  загальну  суму  695 мільйонів  гривень  з умовою поставки на зворотній основі зерна та іншої сільськогосподарської продукції.

 

     Крім того,  було відпущено Міненерго (теж на умовах товарного кредиту) природного газу на суму 572 мільйона гривень.  Залишилися неповерненими до державного резерву Держнафтогазпромом та Укргазом відпущені  в 1996 та 1997 роках відповідно до рішень уряду України з державного резерву матеріальні цінності на суму понад 1  мільярд гривень.

 

     З метою    стабілізації   рівнів   накопичення   матеріальних цінностей державного резерву закладення матеріальних цінностей  до державного  резерву  здійснювалося  як  у  рахунок сплати належних бюджету платежів,  так і за  рахунок  коштів  державного  бюджету, передбачених  на  забезпечення  державних  матеріальних  резервів. Загальна  сума  видатків  на  поповнення   матеріальних   ресурсів становила  1  мільярд  386  мільйонів  гривень,  у  тому  числі на закупівлю:  зерна  та  іншої   вітчизняної   сільськогосподарської продукції - 723 мільйони гривень, вугілля - 146 мільйонів гривень, дизельного палива - 271 мільйон гривень.

 

     На кінець  звітного   періоду   запаси   державних   резервів збільшилися  порівняно  з початком року на 1 мільярд 346 мільйонів гривень. Але незважаючи на значні асигнування, які були виділені з державного бюджету, по багатьох позиціях номенклатури матеріальних цінностей затверджених рівнів досягти не вдалося.

 

     Зазначу, що за  звітний  період  недоотримано  815  мільйонів гривень  до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та  соціального  захисту  населення,  що становить  32,4 відсотка від запланованих сум.  Таке недовиконання пояснюється зменшенням фонду оплати праці,  який прогнозувався  на 1997  рік,  з  34,5  мільярда  до 27,5 мільярда гривень,  зміною з другого півріччя ставки відрахувань з 12 до 10 відсотків,  а також значною заборгованістю платників по внесках до фонду.

 

     Усвідомлюючи складність  ситуації,  відповідальність  за долю бюджету,  Міністерство фінансів і його органи на  місцях  посилили координацію    дій    при    здійсненні   державними   податковими адміністраціями  заходів  щодо  забезпечення  виконання   дохідної частини  бюджету.  Проводилась  активна  робота  щодо  безспірного стягнення коштів з рахунків (у тому числі валютних)  платників  та їх   дебіторів,  звернення  щодо  стягнення  на  майно  платників, визнання боржників банкрутами шляхом безспірного стягнення боргів. І це не безпідставно.  Адже відомо, що до 40 відсотків підприємств ухиляються від сплати податків,  через  що  ми  маємо  втрати  2-3 мільярди гривень на рік.

 

     Перевіривши минулого    року    217   тисяч   підприємств   і організацій,  або 59 відсотків,  та 274 тисячі підприємців, або 57 відсотків   від   їх   загальної   кількості,  державні  податкові адміністрації донарахували платежів до бюджету на суму 3  мільярди гривень.  Фінансові  санкції  застосовано  до 203 тисяч порушників податкового законодавства на суму 1 мільярд 100 мільйонів гривень. До адміністративної відповідальності притягнуто винних осіб на 200 тисячах підприємств.  Загальна  сума  накладених  адміністративних штрафів становила 39 мільйонів гривень.

 

     Однак поліпшити  стан  справ  у  розрахунках  з  бюджетом  не вдалося.  На  кінець  минулого   року   податкова   заборгованість становила 2,3 мільярда гривень, у цілому за рік вона зросла на 963 мільйони гривень,  або в 1,7 раза. У загальній сумі заборгованості недоїмка  по  податку  на  додану  вартість становить 34 відсотки, податку на прибуток - 14,3 та платі за землю - 9,4 відсотка.

 

     Основними причинами  недоїмки  за  платежами  до  бюджету   є відсутність  коштів  на  рахунках  платників унаслідок накопичення значних  сум  дебіторської   заборгованості,   використання   схем товарообмінних операцій, в результаті яких на розрахункові рахунки підприємств не надходять кошти, зниження попиту на продукцію через звуження  внутрішнього  ринку  та  втрату  зв'язків на зовнішньому ринку.  З цих причин держава щорічно  недоотримує  1,5-2  мільярди гривень.

 

     Лише внаслідок     відволікання    коштів    у    дебіторську заборгованість утворилася недоїмка в  673  мільйони  гривень,  або 28,7  відсотка загальної суми.  Майже 60 відсотків,  або 1 мільярд 355 мільйонів гривень, податкової заборгованості України за станом на  1  січня  1998 року припадало на платників у місті Києві - 439 мільйонів  гривень  та  в  областях:  Дніпропетровській   -   303, Донецькій - 189,  Запорізькій - 111, Луганській - 128, Полтавській

- 185 мільйонів гривень.

 

     Підприємства системи   Мінпромполітики,   Держнафтогаз-прому, Мінагропрому,  Мінвуглепрому, Міненерго не сплатили нарахованих до бюджету майже 1 мільярд 469 мільйонів гривень податків.  Порівняно з  початком  1997 року значно збільшилася податкова заборгованість підприємств  та  організацій  Держнафтогазпрому  -  в  35   разів, Мінагропрому  -  в 2,7 раза,  Мінвуглепрому - в 1,3 раза.  І це за умови,  що за станом на 31  березня  1997  року  було  списано  та реструктуризовано  заборгованість  підприємств  перед  бюджетом на загальну суму 5,4 мільярда гривень.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, шановні народні депутати, може, візьмемо до відома?

 

     Знаєте, колись на великих нарадах брали конспекти і дивилися, хто що записав. А у нас хто у стелю дивиться, хто розмовляє, а оті відвернулися  і взагалі спиною до трибуни стоять,  руки в кишенях, або сидять і розмовляють між  собою.  Оце  так  слухають  доповідь міністра  про виконання державного бюджету за 1997 рік.  Навіщо ми слухаємо,  скажіть будь ласка?! Якщо слухаємо, то давайте слухати! Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Результати виконання дохідної частини бюджету за 1997 рік  очевидно  підтверджують,  що неефективно   вживати   з   метою   поліпшення  фінансового  стану підприємств таких заходів,  яких  ми  вживали  раніше,  -  огульну реструктуризацію і списання податкової заборгованості. Ця норма не працює і нам треба опрацьовувати більш ефективні механізми.

 

     Шановні народні  депутати!  Стосовно   виконання   видаткової частини  бюджету,  то  воно  проводилося  в  межах наявних коштів, виходячи з необхідності  фінансування  першочергових  видатків  та заходів,  таких,  як заробітна плата та інші соціальні виплати,  а також фінансового  забезпечення  пріоритетних  галузей  економіки, зокрема агропромислового комплексу та вугільної промисловості.

 

     Суттєву роль  у  поліпшенні  фінансування  бюджетних видатків відіграв Указ Президента України  від  28  лютого  1997  року  про заходи   щодо   забезпечення   наповнення  державного  бюджету  та посилення  фінансово-бюджетної  дисципліни,  на  виконання   якого вперше  було  запроваджено фінансування видатків бюджетних установ та організацій на основі єдиних кошторисів.  Це створило умови для більш раціонального й ефективного використання бюджетних коштів, у тому числі шляхом об'єднання бюджетних і позабюджетних коштів  для спрямування   їх   насамперед   на   погашення  заборгованості  із соціальних виплат.

 

     Міністерствами, місцевими  державними  адміністраціями   була проведена    необхідна   робота   щодо   забезпечення   економного використання   коштів,   зокрема   приведення   грошових    потреб підвідомчих  їм  установ  у  відповідність  з показниками бюджету, здійснення заходів,  спрямованих на раціональне використання фонду заробітної плати. Економія коштів за рахунок цих заходів становить майже 225 мільйонів гривень,  які  були  спрямовані  на  погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Але навіть за цих умов, труднощі,  які склалися із виконанням плану надходжень  доходів  у 1997  році,  не  дали  змоги  забезпечити  повне фінансування всіх заходів.

 

     Видаткову частину зведеного бюджету за 1997 рік  було виконано на 94,8 відсотка,  у тому числі державного бюджету  -  84,3  відсотка.  Через  недонадходження  значних   сум податків,  зборів  та  інших обов'язкових платежів недофінансовано видатків на 5,3 мільярда гривень,  що становить 19,3 відсотка  від загальної  суми  видатків.  Повністю  профінансовано передбачені в бюджеті видатки на заготівлю  сільськогосподарської  продукції  за державним  контрактом  (це  так  звана  бюджетна позичка),  пенсії військовослужбовцям та особам  начальницького  і  рядового  складу органів  внутрішніх  справ,  будівництво  житла ветеранам війни та воєнних конфліктів в іноземних державах.  Більшість заходів  через відсутність  коштів  профінансовано  не  повністю,  хоча вартісний обсяг і рівень їх фінансування перевищили показники 1996 року.

 

     Так, фактичні  видатки  на   соціальний   захист   населення, включаючи   видатки  чорнобильського  фонду  та  Державного  фонду сприяння зайнятості населення,  становили у 1997 році 3,7 мільярда гривень,  або  14,6 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету. У цілому ці видатки були профінансовані на 73,5 відсотка. Для  порівняння.  У  1996  році  всього було виділено 2,4 мільярда гривень;  у відсотках до  видаткової  частини:  1997  рік  -  14,6 відсотка, 1996 рік - 7,1 відсотка; загальний рівень фінансування в 1996 році трохи  більше  70  відсотків,  а  в  1997  році  -  73,5 відсотка.

 

     Видатки на  утримання  соціальнокультурних закладів і установ були профінансовані на суму 1 мільярд 926 мільйонів  гривень,  або 73  відсотки  річних  призначень;  у  1996  році  -  1 мільярд 573 мільйони гривень, або 62 відсотки.

 

     У 1997 році,  як і раніше,  вживалися заходи  щодо  державної фінансової  підтримки  вугільної  галузі.  За  рахунок  державного бюджету  підприємствам   вугільної   промисловості   на   технічне переоснащення, реструктуризацію, капітальні вкладення та інше було перераховано 1 мільярд 209 мільйонів гривень,  або  94,2  відсотка річних призначень.

 

     Минулого року  на  здійснення  заходів по реалізації аграрної політики було спрямовано 450 мільйонів гривень,  що становить 83,9 відсотка    від   річних   призначень.   У   цілому   фінансування агропромислового комплексу віднесене було до пріоритетних. Проте в процесі  виконання  державного  бюджету  при  розподілі  обмежених ресурсів перевага надавалася тим заходам  і  програмам,  виконання яких суттєво впливає на стан сільськогосподарського виробництва та підтримання  в  належному  стані  основних  природних   комплексів країни.

 

     Видатки державного  бюджету  України на національну оборону в 1997 році були  профінансовані  в  сумі  1  мільярд  242  мільйони гривень,  або  на  84,4  відсотка,  але  це  без  урахування  суми взаємозаліків 496 мільйонів гривень,  які були дозволені  законами України про Державний бюджет на 1997 і 1998 рік. З урахуванням цих показників рівень фінансування становив 118,2 відсотка.

 

     На правоохоронну діяльність та забезпечення  безпеки  держави видатки профінансовані майже на 92 відсотки.

 

     Видатки з   обслуговування   державного   зовнішнього   боргу становили 2 мільярди 66 мільйонів гривень,  або 82 відсотки річних призначень,  з  обслуговування державного внутрішнього боргу - 930 мільйонів гривень, або 97,9 відсотка.

 

     Основне навантаження зовнішнього боргу на державний бюджет  - це були платежі по погашенню та обслуговуванню боргу України перед Російською Федерацією та Туркменистаном, а також по обслуговуванню іноземних кредитних ліній.

 

     Фактичні витрати  по  погашенню  і обслуговуванню боргу перед Російською Федерацією в 1997 році становили 1 мільярд 11 мільйонів гривень, або 542 мільйони доларів Сполучених Штатів Америки, перед Туркменистаном - 269,  8 мільйонів  гривень,  або  145,3  мільйона доларів  США,  по  іноземних  кредитних  лініях  -  235  мільйонів гривень, або 126 мільйонів доларів США.

 

     Недофінансування в сумі 443 мільйони  гривень,  що  становить приблизно  17,7  відсотка  від  запланованої суми витрат,  виникло внаслідок того, що з передбачених у державному бюджеті на 1997 рік коштів  на  викуп  облігацій  зовнішньої  державної позики України випуску 1995 року (так звані газпромівки)  в  сумі  150  мільйонів доларів  США  фактично  було  профінансовано  менше  половини - 70 мільйонів доларів США.

 

     Економія коштів також виникла за рахунок  того,  що  протягом року   фактичний  курс  гривні  до  долара  США  був  нижчий,  ніж розрахунковий.  Плаваюча ставка для  нарахування  відсотків  також була меншою, ніж передбачалося.

 

     Слід відмітити,  що  за  станом на 1 січня цього року не були виконані планові платежі за ІV квартал 1997 року по обслуговуванню державного  боргу  перед Російською Федерацією (вони були виконані пізніше), Туркменистаном, а також по обслуговуванню ряду іноземних кредитних  ліній.  Загальна сума зовнішнього боргу на 1 січня 1997 року становила 8,8 мільярда доларів і протягом року збільшилася на 0,7 мільярда доларів США.

 

     Стосовно фактичних   видатків   з  обслуговування  державного внутрішнього боргу в 1997 році,  то за рахунок зниження дохідності облігацій  внутрішньої  державної  позики та подовження терміну їх обігу досягнуто зменшення цих видатків проти планової суми  на  20 мільйонів гривень.  Загальна ж сума цього боргу, накопичення якого розпочалося в 1995 році,  за станом на 1 січня 1997 року становила 2,3  мільярда  гривень  і  протягом  року  зросла на 6,5 мільярдів гривень, досягнувши 8,8 мільярда гривень.

 

     Протягом минулого  року  здійснювалося  залучення  коштів  на фінансування   бюджетного  дефіциту  в  розмірі  6  мільярдів  303 мільйони ривень,  зокрема із зовнішніх  джерел  -  1  мільярд  500 мільйони   гривень,   та   надходжень  від  реалізації  внутрішніх державних позик - 4 мільярди  945  мільйонів  гривень.  При  цьому визначений  законом  розмір дефіциту бюджету був перевищений майже на   552   мільйони   гривень,   які   спрямовані   на   погашення заборгованості  із  соціальних  виплат  та на невідкладні заходи у вугільній  промисловості.  Це   сталося,   насамперед,   внаслідок недовиконання  дохідної  частини бюджету та через те,  що протягом тривалого періоду бюджету  взагалі  не  було.  Ви  пам'ятаєте,  що бюджет  1997  року  був  затверджений  влітку.  Внаслідок чого при виконанні  дохідної  частини  державного  бюджету  лише  на   77,5 відсотка  видаткова  виконана  на  84,3  відсотка.  На перевищення запланованих  обсягів  внутрішнього  запозичення  вплинуло  значне недонадходження   (900   мільйонів   гривень)   коштів  із  джерел зовнішнього  запозичення,  яке  уряд  змушений  був   компенсувати додатковою емісією облігацій внутрішньої державної позики.

 

     Незважаючи на  введення жорстких заходів впливу та підвищення відповідальності   керівників   міністерств,    інших    державних центральних  і  місцевих  органів  виконавчої  влади  за цільове й ефективне  використання  державних  коштів  та  за  їх   економію, ситуацію  в цій сфері слід оцінити як незадовільну.  Тому службами Міністерства фінансів були  посилені  оперативність  та  наступний контроль у цьому напрямі.

 

     У 1997   році   державною   контрольноревізійною  службою  за результатами ревізій і перевірок  на  30,5  тисячі  об'єктів  (або майже на кожному третьому з перевірених) виявлено незаконні, не за цільовим призначенням,  витрати,  недостачі і розкрадання грошових коштів  і  матеріальних  цінностей  на загальну суму 1 мільярд 400 мільйонів  гривень,  у  тому  числі  в   бюджетних   установах   і організаціях  -  на  суму  220  мільйонів гривень.  Найбільші суми внаслідок таких порушень виявлені на підприємствах і  організаціях колишнього  Мінпрому  - 210 мільйонів гривень,  Мінвуглепрому - 65 мільйонів  гривень,  Мінагропрому  -  51  мільйон  гривень,  Фонду державного майна - 22,5 мільйона гривень, Мінтрансу - 15 мільйонів гривень та інших.

 

     За виявленими фактами фінансових  порушень  вживалися  заходи щодо   їх   усунення,   відшкодування  завданих  державі  збитків, інформувалися відповідні центральні та місцеві  органи  виконавчої влади    для    реагування    і   притягнення   винних   осіб   до відповідальності.   В   цілому   на    минулий    рік    державною контрольно-ревізійною  службою  за  підсумками ревізій і перевірок відшкодовано і відновлено незаконних  витрат,  недостач,  крадіжок грошових   коштів  і  матеріальних  цінностей,  стягнуто  належних бюджету платежів на загальну суму 550 мільйонів гривень.

 

     Крім того,  поновлено в  обліку  занижену  вартість  основних засобів  та інших товарноматеріальних цінностей,  оприбутковано їх лишки та скорочено і зараховано в поточне  фінансування  завищених бюджетних асигнувань на загальну суму 764 мільйони гривень.

 

     У кожному  випадку виявлення недостач,  розкрадань,  завдання збитків матеріали передавалися правоохоронним органам. За 1997 рік передано   понад  11  тисяч  справ,  більш  як  1,5  тисячі  справ розглянуто в судовому порядку.  До дисциплінарної  і  матеріальної відповідальності  притягнуто  15,7  тисячі осіб,  з них 1,8 тисячі звільнено з займаних посад.  Крім того, за порушення законодавства з   фінансових   питань  на  16  тисяч  посадових  осіб  накладені адміністративні стягнення на суму 2,3 мільйона гривень.

 

     У даний  час  з  метою  забезпечення   дотримання   державної фінансово-бюджетної  дисципліни  згідно з рішенням Ради регіонів і відповідної постанови Кабінету Міністрів Міністерство фінансів  за участю   податкових   органів   замість  численних  і  розрізнених перевірок  відновило  проведення   комплексних   перевірок   стану дотримання фінансовобюджетної дисципліни,  виконання бюджетів усіх рівнів  у  регіонах,  що  сприяє  забезпеченню  єдиної  фінансової політики на місцях.

 

     Запобіганню фактам  нецільового,  неефективного  використання коштів державного бюджету і майна  повинна  сприяти  і  діяльність контрольно-ревізійних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

 

     Шановні народні депутати, складна економічна ситуація вимагає посилення  фінансового  контролю  та  розширення  прав  і  функцій органів   державної   контрольноревізійної   служби   і   внесення відповідних доповнень до закону України про цю службу. Зокрема, на думку  Міністерства   фінансів,   доцільно   запровадити   майнову відповідальність    підприємницьких    структур    за    нецільове використання   бюджетних   коштів   і   надати    право    органам контрольно-ревізійної  служби  застосовувати економічні санкції за такі порушення у двократному розмірі сум порушень.  Проект змін до закону з цього питання зараз опрацьовується.

 

     З метою    посилення    ефективності    контрольних   функцій Міністерства фінансів розширюється казначейське виконання бюджету. На  сьогодні  на  обслуговуванні в органах Державного казначейства знаходиться понад 23 тисячі бюджетних установ,  які мають більш як 31   тисячу   реєстраційних  рахунків.  Через  систему  Державного казначейства  на  сьогодні  здійснюється  80  відсотків   видатків державного бюджету.  Завдяки цьому,  зокрема,  відмовлено в оплаті необгрунтованих та фіктивних рахунків більш як у 1700 випадках  на загальну суму понад 14 мільйонів гривень.

 

     Опрацьовуються можливості  здійснення казначейськими органами таких трудомістких бухгалтерських операцій,  що зараз  проводяться бюджетними установами, як нарахування та виплата заробітної плати, облік товарно-матеріальних цінностей та основних засобів.

 

     Підготовлено також    пропозицію    про     надання     права територіальним  органам  казначейства  здійснювати платежі в межах установлених лімітів за рахунок надходжень  по  області  та  права використання     на     фінансування     першочергових     заходів Головдержказначейством залишків коштів на  реєстраційних  рахунках установ  і  організацій,  що  утримуються  за  рахунок  державного бюджету.

 

     В усіх регіонах  держави  запроваджена  казначейська  система касового   виконання  дохідної  частини  бюджету,  яка  передбачає здійснення  органами  Державного  казначейства  повного  комплексу процедур  щодо  обліку  та  звітності виконання доходів державного бюджету як за їх видами,  так і в розрізі  платників  податків,  а також  контролю за виконанням планових надходжень до бюджету,  які мобілізуються на відповідних територіях.

 

     При здійсненні видатків з бюджетів  усіх  рівнів  у  минулому році   особлива  увага  приділялась  погашенню  заборгованості  із заробітної плати,  пенсій,  стипендій та інших соціальних  виплат, проте  розв'язати цю проблему не вдалося.  Разом з тим починаючи з липня 1997 року в результаті  вжитих  заходів  вдалося  більш-менш стабілізувати  загальну  суму заборгованості із соціальних виплат. Заборгованість із заробітної плати працівникам  бюджетних  установ на 1 січня 1998 року становила 670 мільйонів гривень, у тому числі з місцевих бюджетів - 437 мільйонів гривень і з державного  -  233 мільйони  гривень.  Причини  цього  вам  відомі,  про  них Кабінет Міністрів не раз доповідав Верховній Раді.

 

     Шановні народні депутати!  У своєму виступі я охарактеризував найбільш вагомі причини невиконання бюджету по доходах і видатках. Детальний аналіз стану виконання з усіх видів доходів та  напрямів видатків  викладено у поясненнях щодо відхилень звітних показників по доходах та видатках державного бюджету України від  показників, затверджених  Законом України про Державний бюджет України на 1997 рік, які додані до поданого до Верховної Ради звіту за 1997 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання?  Запишіться,  будь  ласка.  Скільки відведемо часу? 10 хвилин.

 

     Висвітліть, будь ласка, список.

 

     Депутат Костинюк. За ним - депутат Горбачов.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Я прошу передати слово депутату Філіпчуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Ігоре Олександровичу!  Як бачимо,  сьогодні уваги до бюджету  щодо його  розгляду  в  ретроспективі небагато в залі.  Проте ми мусимо визнати, що тенденції 1997 року зберігалися у 1998 році, закладені вони і на 1999 рік.

 

     Разом з тим є кілька дуже суттєвих проблем, на які я хотів би звернути вашу увагу і задати два запитання.

 

     Перше. Ми б хотіли,  щоб разом із міністром фінансів тут були і  представники Державної податкової адміністрації.  І ми хотіли б також від фракції Народного руху  заявити,  що  служба  податкової адміністрації  потребує  особливого  вдосконалення,  тому  що,  на превеликий жаль, сьогодні по команді "фас" здійснюється...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Олександре  Миколайовичу,  я  ж  тільки  почав говорити.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   увімкніть   мікрофон,  нехай  депутат закінчить...

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Ще  півхвилини.  Тому  що  саме   по   команді припиняються   взаєморозрахунки,  закриваються  рахунки  в  банку, зупиняється робота багатьох підприємств.  Ми знаємо,  що  багатьма податковими   службами   сьогодні   контролюються  ринки  бензину, горілки,  продажу золота,  базари і таке інше.  І якщо ми разом із Службою  безпеки,  Національним бюро розслідування,  Міністерством фінансів і органами податкової адміністрації  не  зуміємо  навести порядок у цій важливій сфері, повірте, видатки з бюджету 1999 року на захищені статті будуть такі самі,  як  і  у  1997  році.  Це  є питання політичного характеру...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, вимкніть мікрофон.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Я прокоментую ваше запитання таким чином: ми повинні зробити все, щоб у 1999 році у нас не було окремо  "міністерства доходів" і "міністерства видатків".  Тоді ми зможемо уникнути тих проблем,  про які ви казали,  і  збалансувати бюджет на 1999 рік.

 

     ГОЛОВА. Депутат Горбачов. За ним - депутат Матвієнков.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область). Прошу передати слово депутату Єрмаку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   83, Запорізька область).  Шановний Ігоре Олександровичу, до недавнього часу існувала державна структура Укргаз.  Указом  Президента  вона ліквідована.  Але  ця  структура  мала консолідований рахунок,  на якому було дуже багато боргів.  У мене  таке  прохання.  Поясніть, будь  ласка,  хто  розпоряджався  цим консолідованим рахунком і на кого  будуть   повішені   зараз   борги,   які   були   на   цьому консолідованому рахунку? Це перше запитання.

 

     І друге.  Перед  соцкультсферою Запорізької області є великий борг    атомної    електростанції,    який    погашається    через реструктуризацію   розрахунків  за  електроенергію.  Проте  указом Президента від 1 жовтня розрахунки ці заблоковані.  Яким буде ваше рішення з цього питання?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я почну з другого запитання.  Ви, мабуть, маєте на увазі взаємозаліки?  Я вважаю,  що відносини з бюджетом атомних електростанцій  нам  треба  розглядати  окремо.  На  сьогодні  всі підприємства,  які розташовані  на  території  області,  сплачують податок  на  прибуток до місцевого бюджету.  Але обсяги операцій і обсяги реалізації  атомних  електростанцій  настільки  великі,  що врегулювати свої відносини з місцевим бюджетом шляхом взаємозаліку вони  не  мають  можливості.  І  в  бюджетах  тих   областей,   де розташовані атомні електростанції,  утворюється величезна недоїмка з податку на прибуток,  яка практично руйнує  збалансованість  цих бюджетів. Я вважаю, що в бюджеті 1999 року ми повинні разом знайти шляхи вирішення цього питання.  Одним із можливих шляхів може бути прийняття  окремого  рішення  про  те,  щоб  атомні електростанції сплачували  податок  на  прибуток  до  державного  бюджету.   Тоді можливість  проведення  взаєморозрахунків  буде  значно розширена, оскільки ми  зможемо  залучити  для  цих  взаєморозрахунків  також потреби  державного бюджету.  Хоча взагалі до взаємозаліків у мене ставлення  негативне,  ми  повинні   опрацьовувати   альтернативні механізми проведення розрахунків. І казначейство зараз підготувало механізм використання казначейських векселів для того,  щоб робити такі розрахунки.

 

     Що стосується Укргазу. Консолідований рахунок Укргазу існував лише,  як кажуть,  символічно. На жаль, обласні філії Укргазу мали дуже   велику   автономність  (це  був  холдинг),  і  контроль  за фінансовим станом на обласному рівні,  за розрахунками  проводився недостатньо.   Зараз  ми  арифметично  можемо  звести  все  це  на консолідований рахунок. Він і всі зобов'язання обов'язково повинні бути враховані у новоствореній компанії "Нафтогаз України".

 

     Поки що баланс не переданий, робота ведеться в цьому напрямі. Ми   повинні   повністю   забезпечити   аналіз   і   облік    усіх заборгованостей,  які  накопичилися в Укргазі.  Тільки після цього баланс можна приймати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Игорь Александрович!  Когда я слушаю вопросы бюджета, у меня   создается   впечатление,   что  основная  задача  у  нас  в государстве  -  делить  и  отнимать.  Вообще-то  все   уже   стали профессорами  в  плане,  так  сказать,  и  дележа,  и  контроля за использованием средств.

 

     Когда же мы начнем все-таки умножать и прибавлять?  Когда  мы начнем  решать  вопросы  пополнения  бюджета?  На сегодняшний день всего четыре области  пополняют  бюджет,  остальные  находятся  на дотации.   Мы   должны   были  получить  от  государственной  доли собственности то,  что мы имеем с промышленных  предприятий,  -  3 миллиарда гривень. К сожалению, не получили ничего. Когда мы будем ставить вопрос  о  том,  чтобы  в  конце  концов  заработала  наша промышленность?  Это  единственный  источник  пополнения  бюджета. Сможем ли мы иначе решить вопрос его пополнения?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Відповідь на це запитання цілком перекликається з  першим  запитанням.  На сьогодні головною функцією Міністерства фінансів є розподіл уже отриманих доходів. І це головна проблема.

 

     У той же час є недостатньою робота щодо  збільшення  дохідної частини   бюджету.  Якби  ми  мали  в  розпорядженні  Міністерства фінансів усі цільові бюджетні і позабюджетні фонди,  якби ми  мали можливість  безпосередньо впливати на стосунки Державного комітету по  матеріальних  резервах  з  його  дебіторами,  де  накопичилася величезна  заборгованість  і  на  сьогодні  фактично  це  ще  один видатковий  орган  державного  управління,  який  фінансує   через товарні кредити, якби ми мали можливість через органи казначейства і КРУ контролювати виконання  використання  бюджетних  коштів  або надходження до бюджету тих податків, які не сплачуються своєчасно, то  тоді  можна  було  б  суто   екстенсивно   збільшити   суттєво надходження  до бюджету.  Проте ви правильно порушуєте питання про підтримку  виробника.  Поки  не  працюватиме  виробництво,  доходи зменшуватимуться.   Це  питання  передбачає  реалізацію  комплексу заходів,  пов'язаних із  зміною,  подальшим  удосконаленням  нашої податкової   політики.   Я   ще  раз  підкреслюю,  що  сам  рівень координації   діяльності   Міністерства   фінансів,   Міністерства економіки і Державної податкової адміністрації може бути запорукою реалізації того питання, яке ви порушили.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій   (Лівий   центр). Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Президент  своїм  указом  на  54 відсотки  зменшив  дотації  місцевим  бюджетам.  Як  наслідок,   у багатьох   областях,  зокрема  на  Херсонщині,  люди  не  отримали зарплати, я маю на увазі бюджетників - лікарів, учителів та інших. Виплачено  лише  за лютий,  березень і то бартером.  Як бути?  Три місяці взагалі ні копійки не надходить. Це перше запитання.

 

     Друге запитання.  Податок   на   додану   вартість   повністю закріплений  за  державним  бюджетом.  Разом  з тим,  я вже казав, школи,  інші заклади не отримують грошей для виплати зарплати.  Чи не  доцільно  було  б  усетаки  ПДВ залишати на місцях,  цим самим стимулюючи  місцеве   керівництво   до   того,   щоб   розвивалося виробництво? А коли податок на додану вартість забираємо до Києва, то давайте і освіту заберемо на утримання до Києва.

 

     І третє.  Я вже задавав  це  запитання  в  цій  аудиторії.  В Україні десять тисяч дітей-сиріт навчаються в державних навчальних закладах.  Коли ми їм дамо  кошти  на  харчування?  Чотири  місяці жодної  копійки  не  спрямовується сиротам,  які навчаються в ПТУ, вузах.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Перше запитання стосується бюджету 1998 року. Ми зараз  готуємо  пропозицію щодо уточнення розрахунку дотацій,  які будуть належати конкретним областям.  Я про це вже говорив і  хочу повторити:  місцеві  бюджети  виконуються  на 120-130 відсотків до річних призначень.  Виконання державного бюджету  -  на  рівні  70 відсотків.  Ми  не  маємо можливості,  по-перше,  в повному обсязі виділяти ту дотацію, яка планувалася на початку року, по-друге, на рівні  місцевих  бюджетів  далеко  не  всі  кошти використовуються повністю на погашення боргів перед соціальною сферою.

 

     Стосовно Херсонщини складна ситуація,  ми знаємо цю проблему. І найближчим часом ми надамо додаткову підтримку у вигляді дотацій Херсонській області.  Проте на сьогодні і  в  Херсонській  області дохідна  частина  бюджету  перевиконується  порівняно  з державним бюджетом.  Я хотів би, щоб ми працювали разом з місцевими органами влади для того, щоб вирішувати соціальні питання на місцях.

 

     Щодо ПДВ.  Податок на додану вартість працює таким чином,  що його не можна не  централізувати,  оскільки  більше  40  відсотків нарахованого  податку має відшкодовуватися автоматично.  І якщо не буде відшкодування,  тоді той,  хто виробляє, експортує продукцію, хто має право на відшкодування,  не буде отримувати коштів,  як це було в 1996 роках,  у першій половині 1997 року,  коли ми  ПДВ  за регіонами закріпили.  Саме виходячи з цього,  ПДВ треба закріпляти за центром і забезпечувати автоматичне відшкодування (Шум у залі).

 

     У вересні ми незначну суму перерахували

- один  мільйон,  я знаю про це.  20 числа,  коли надійде ПДВ,  ми обов'язково повністю профінансуємо  відповідні  бюджетні  установи для того,  щоб діти отримали необхідне харчування. Ті надходження, які маємо на сьогодні (по 15-20 мільйонів у  день),  практично  не дають  можливості  це  зробити.  Але залишилося буквально декілька днів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Ігоре Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з питань бюджету Чичкову Валерію Михайловичу.

 

     ЧИЧКОВ В.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые избиратели!  Заслушав и обсудив доклад министра финансов Украины о выполнении  государственного бюджета Украины на 1997 год,  Комитет Верховного Совета Украины по вопросам бюджета  отмечает,  что  при выполнении  государственного бюджета в 1997 году не были соблюдены основные направления  бюджетной  политики,  принятые  в  Бюджетной резолюции  на 1997 год.  Кроме того,  имели место нарушения Закона Украины о Государственном бюджете Украины на 1997 год.  Так, из 27 запланированных  статей  доходов выполнено только 12.  Фактическое выполнение составило 77 процентов, как уже указывалось в докладе.

 

     При формировании бюджета на 1997  год  брался  прогнозируемый валовый  внутренний  продукт  в  об еме  100,4  миллиарда гривень, который  не  соответствовал  фактическому  выполнению  и  составил только 96,8 процента к уровню 1996 года.

 

     Из общего   количества  работающих  предприятий  43  процента работали  убыточно.  Общая  сумма  убытков,  как  уже  отмечалось, составила 8,5 миллиарда гривень,  что на 83,6 процента больше, чем в 1996 году.

 

     Неудовлетворительное финансовое состояние предприятий усилило кризис  платежей.  На 1 января 1998 года дебиторская задолженность выросла до 772 миллиардов  гривень,  а  кредиторская  -  до  107,7 миллиарда гривень, что фактически впервые превысило об ем валового внутреннего продукта.

 

     За 1997 год задолженность по заработной плате увеличилась  на 20  процентов  и  на  1  января  1998 года составила 5,4 миллиарда гривень.  Количество официально зарегистрированных безработных  за год  увеличилось  в  1,8  раза  и  составило  637  тысяч  человек, количество работающих неполный рабочий день составило 16 процентов трудоспособного населения страны.

 

     Если говорить в целом по доходной части бюджета,  то доходная часть по рентным платежам за нефть и природный газ,  добываемые  в Украине (с учетом разницы в ценах на природный газ),  выполнена на 988,4 миллиона гривень,  или 63,3 процента  плановых  показателей. Это  связано,  на  наш  взгляд,  прежде  всего  с  передачей  газа коммерческим структурам.  Из  начисленных  723  миллионов  гривень отчислений  от  платы  за транзит природного газа через территорию Украины  фактически  в  бюджет  поступило  только  304,2  миллиона гривень, или 42,1 процента.

 

     Кстати, следует отметить, что в перерыве состоялось заседание бюджетного комитета,  где представители Газпрома так и  не  смогли убедительно  об яснить  нам  методику  расчета платежей за транзит газа через территорию Украины.

 

     В государственном бюджете Украины на 1997 год   было  предусмотрено  поступление  денежных  средств  от Государственного комитета  по  материальным  резервам  в  сумме  2 миллиарда   750  миллионов  гривень,  фактически  поступило  313,9 миллиона гривень,  или 11,4 процента.  Хотелось бы думать,  что  и государственные  резервы  за это же время сократились тоже на 11,4 процента.

 

     Недополучение бюджетом запланированных поступлений  негативно повлияло  на  состояние  его  расходной  части,  в ходе выполнения которой   допущены   нарушения    принципов    приоритетности    и пропорционального финансирования,  предусмотренных Законом Украины о  бюджетной  системе  Украины,   что   привело   к   значительным отклонениям  в  структуре  расходов  сводного  и  государственного бюджетов  Украины.  Так,  финансирование  расходов  на  социальную защиту   населения  составило  1,8  миллиарда  гривень,  или  82,9 процента от запланированного  уровня.  В  фонд  социальной  защиты инвалидов  перечислено  47  миллионов  гривень,  или 39,8 процента плановых  показателей.  Вместе  с  тем  отсутствовал  контроль  за использованием данных средств. Если меня слушают инвалиды, которые стояли в собесах на очереди для получения специальных  автомобилей "Запорожец", то следует отметить, что Запорожскому "АвтоЗАЗу" были перечислены  13,8  миллиона  гривень  на  1730   автомобилей   для инвалидов.  Автомобилей  до сих пор нет!  Если председатель совета директоров господин  Сотников  не  знает,  кто  пользовался  этими деньгами как беспроцентной ссудой почти два года,  то я думаю, что соответствующие органы с этим разберутся.  Только странно, как все эти  материалы сначала попали в прессу,  а после этого в бюджетный комитет.

 

     Финансирование социально-культурных мероприятий и  учреждений выполнено  на  73  процента,  в  том  числе:  образование  -  85,3 процента,  культура  -  58,5  процента,  здравоохранение  -   59,1 процента.

 

     Не выполнены  требования статьи 5 Закона Украины о введении в действие Закона Украины о Государственном бюджете Украины на  1997 год  в  части  финансирования  в полном об еме расходов на выплату зарплаты   по   разделам   "Образование",   "Здравоохранение"    и "Культура", предусмотренных в соответствующих бюджетах, независимо от состояния выполнения доходной части.

 

     Финансирование науки  составило   79,1   процента.   Народное хозяйство    в    целом    профинансировано   на   69   процентов, жилищно-коммунальное хозяйство - на 75,6 процента.

 

     На покрытие задолженности по зарплате,  социальным выплатам и задолженности  перед  Пенсионным  фондом Украины предусматривалось выделить из бюджета 1,4 миллиарда гривень.  Фактически эти расходы профинансированы только на 72,1 процента.

 

     В то  же  время выше среднего уровня профинансированы расходы на содержание  Кабинета  Министров  Украины  (96,2  процента),  на правоохранительную деятельность и обеспечение безопасности державы (91,9 процента), обеспечение полномочий Президента (99,9 процента) и национальную оборону (118,1 процента).

 

     Хочется сказать   спасибо   научноаналитическому   управлению Верховного Совета,  подготовившему аналитическую справку (она  вам роздана).  Там  на предпоследней странице есть диаграмма.  Если ее немножко повернуть,  то вы увидите как раз ту финансовую пирамиду, которая действует в нашей стране:  внизу, на первом этаже,- народ, а сверху - Президент и Министерство обороны.

 

     Использовано из резервного  фонда  Кабинета  Министров  351,6 миллиона  гривень,  или 87,9 процента от утвержденной суммы.  Надо отметить,  что в 1997 году  Кабинетом  Министров  Украины  принято около  100  постановлений  и  распоряжений  по  резервному фонду в рабочем порядке,  в том числе 50 без  рассмотрения  этих  вопросов Комитетом  Верховного  Совета  по  вопросам бюджета,  что является грубым нарушением требований Положения о резервном фонде  Кабинета Министров.

 

     Поэтому неудивительно,    что    часть   выделенных   средств использовалась не  по  назначению,  начиная  от  ремонта  не  того самолета  и  заканчивая  финансированием  одного  из  ресторанов и финансированием столовой Администрации Президента.  К сожалению, в Кабинете   Министров   нам   не  смогли  об яснить  приоритетность финансирования из резервного фонда Кабинета Министров.

 

     Так, согласно  постановлению  434  от   8   мая   1997   года госадминистрации    ИваноФранковской    области   для   проведения ремонтно-реставрационных  работ  выделяется  и   перечисляется   2 миллиона гривень, а ровно через месяц (постановление

  557 от  9  июня  1997   года)   для   проведения   реконструкции Республиканской клинической больницы в городе Киеве выделяется 2,8 миллиона гривень, которые больница в 1997 году так и не получила.

 

     Подводя итоги исполнения государственного бюджета Украины  за 1997  год,  следует  сказать,  что  Кабинетом Министров Украины не выполнены требования  Закона  Украины  о  Государственном  бюджете Украины    на   1997   в   части   граничного   размера   дефицита государственного бюджета,  установленного в сумме 5 миллиардов 751 миллион  гривень,  или  21  процент всех расходов государственного бюджета. Об этих данных уже говорилось.

 

     Проблема дефицита бюджета и выбор путей его финансирования  с акцентом  на  внешние  займы  привели  к  значительному увеличению об ема  государственного  долга.  Так,  на  протяжении  1997  года государственный  долг увеличился на 9,3 миллиарда гривень,  или на 43 процента,  и на 1 января  1998  года  составил  31,1  миллиарда гривень, или 33,6 процента внутреннего валового продукта. При этом государственный внутренний долг составил 12,9 миллиарда,  или 41,5 процента.

 

     Представленный Кабинетом   Министров   отчет   о   выполнении Государственного бюджета Украины за 1997  год  состоит  из  набора цифр с короткими комментариями,  которые носят общий характер и не дают полного и исчерпывающего ответа на вопрос:  куда завели  нашу страну?  Нет  анализа  глубинных экономических причин невыполнения государственного бюджета Украины.

 

     В то  же  время  надо  отметить   и   несовершенство   нашего законодательства.  Так,  Верховным  Советом  Украины не утверждены отчеты о выполнении государственного бюджета за 1994,  1995,  1996 годы,  и  за  проведение  порочного  курса  реформ  так никто и не ответил. А позавчера (напоминаю радиослушателям) фракции ПСПУ, НДП и  прочие  проголосовали  в  поддержку  данного курса (это уже мое мнение,  которое  несколько  отклоняется  от  того  постановления, которое мы приняли в комитете).

 

     На основании   вышеизложенного   Комитет   Верховного  Совета Украины по вопросам бюджета предлагает: отчет Кабинета Министров о выполнении   государственного  бюджета  Украины  за  1997  год  не утверждать. Соответствующий проект постановления вам роздан.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Запишіться.  5   хвилин   відведемо   на   запитання. Висвітліть список.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Єрмак.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська    область).   Християнськодемократична   партія України.  У мене  до  вас,  шановний  доповідачу,  два  запитання. Попередній  промовець  сказав,  що  недоотримано  815 мільйонів до чорнобильського фонду.  То коли ж,  на вашу думку, ті нещасні, які потерпіли  від  аварії  на  ЧАЕС,  отримають їм належне?  Це перше запитання.

 

     І друге.  Який усе-таки механізм ви пропонуєте для розширення прав  контрольно-ревізійних  структур  щодо контролю за нецільовим використанням державних коштів?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

     ЧИЧКОВ В.М.  Спасибо за вопрос.  Я начну со второго  вопроса. Дело  в  том,  что  на  сегодняшний  день  контрольно-ревизионными службами областей подготовлены соответствующие мероприятия.  Мы их рассматриваем,  и  будет  внесен  проект  закона  о  реорганизации контрольноревизионной службы.

 

     Относительно первого вопроса. Мне хотелось бы высказать такое маленькое  замечание.  Дело  в том,  что некоторые данные Кабинета Министров и Министерства финансов могут где-то и  не  стыковаться, вы не удивляйтесь.

 

     Приведу сообщения   газет.   "Украинское   правительство   не намерено обращаться в Международный валютный фонд и Мировой банк с просьбой  предоставить  дополнительные кредиты".  Это высказывание Валерия Павловича Пустовойтенко.

 

     "Украинская правительственная    делегация    в    Вашингтоне обратилась  к  директору  Мишелю  Камдесю  с просьбой предоставить Украине  дополнительно"...  Это  высказывание  министра   финансов Митюкова.

 

     Как видите, их мнения по этому вопросу несколько расходятся.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Єрмак. За ним - депутат Кірімов.

 

     ЄРМАК А.В. Шановний доповідачу! Собівартість природного газу, який добувається в Україні,  становить приблизно 36 доларів США за кубометр.  Але  ціна,  за  якою реалізується газ,  сягає понад 100 доларів.  Скажіть,  будь ласка,  чи не входять у собівартість газу витрати на мерседеси, переробні цехи і таке інше (це стосується як газо-,  так і нафтодобувної галузі).  І чи не варто було б  у  цій ситуації  проконтролювати,  щоб  не  за рахунок споживачів ці ціни оплачувалися,  а, мабуть, щоб трохи скромніше, а не на широку ногу жили ті, хто так пустив економіку України?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте.

 

     ЧИЧКОВ В.М.  Спасибо  за  вопрос.  Мы  на  заседании комитета начали рассматривать данный вопрос.  Он был неподготовлен, поэтому мы  решили  эту  проблему рассмотреть в целом.  Будет дано задание соответствующим  службам  подготовить  материалы,   и   тогда   мы конкретно,  аргументированно,  оперируя цифрами,  будем говорить о том, что, где и как используется.

 

     В этом плане,  кстати,  определенная работа  уже  проводится. Приведу пример. Вот у меня под рукой есть материалы, правда, не по газу, а по тем денежным средствам, которые мы выделяли здесь своим постановлением в помощь шахтерам.

 

     Так вот,  как  показала  проверка,  не по целевому назначению было использовано средств государственного фонда  помощи  шахтерам на  сумму  178,2  миллиона  гривень.  При более подробном изучении этого  вопроса  -  куда  же   делись   денежные   средства,   было установлено,  что  только  в  1997  году  денежные  средства  были истрачены на содержание аппаратов управления холдинговых компаний, куда   они  перечисляются  и  сейчас,  и  тому  подобное.  В  пяти проверенных  компаниях  было  выявлено,  мягко  говоря  (употреблю дипломатический  термин),  искажение  отчетности  о  поступлении и расходовании бюджетных средств.  Эти денежные  средства  на  счета шахт  не  поступали,  в  то  же время в отчетах они проходят.  Эти материалы будут переданы в прокуратуру,  о чем и  гласит  пункт  2 нашего проекта постановления.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий   округ   95,   Київська   область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановний Валерію Михайловичу! Концептуально я згоден із вашою доповіддю,  як і з доповіддю пана міністра.  Але хотів би ось що у вас запитати.  Прослухавши доповіді, я зрозумів, як і всі зрозуміли, що фінанси є ахіллесовою п'ятою для України, тому що не виплачуються заробітна плата,  компенсації чорнобильцям,  гроші на чисті продукти,  пенсії і так далі. І, як ви вже чули, значна сума грошей спрямовується на погашення боргів по кредитах.

 

     Тому скажіть,  будь  ласка,  а  наступного  року,   коли   ми слухатимемо  звіт про виконання держбюджету за 1998 рік,  то невже знову говоритимемо те саме: що всі підприємства збиткові, що знову ми  оплачуємо  кредитні  лінії  і в нас немає грошей?  Чи маємо ми можливість якимось чином вийти  з  цього  страхітливого  становища наступного року?

 

     Дякую.

 

     ЧИЧКОВ В.М.  Спасибо  за  вопрос.  Я  считаю,  что  у  нашего парламента  достаточно  здравого  ума,  чтобы  время,  которое  мы проводим  здесь,  занимаясь законотворчеством,  использовать таким образом,  чтобы вывести нашу страну из кризиса.  Вы понимаете (это не только моя точка зрения), все проблемы у нас связаны с тем, что нам нужно менять курс. Об этом уже не раз говорилось.

 

     Поэтому я,  например,  считаю, что через год, когда (если мне повезет)  я опять буду стоять на этой трибуне,  разговор уже будет несколько другой,  несколько жестче. И я думаю, что за этот год мы постараемся  в  определенной  степени навести порядок именно в тех вопросах, которые в нашей компетенции.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Михайловичу,  спасибі  вам.  Сідайте,   будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Рахункової палати Симоненку Валентину Костянтиновичу.

 

     СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати. Уважаемый Александр Николаевич!   Уважаемые   народные  депутаты!  Счетной  палатой  в соответствии со статьей 98 Конституции Украины и Законом Украины о Счетной  палате  по  собственной  инициативе,  а  не  по поручению Верховного Совета,  проведен  анализ  исполнения  государственного бюджета Украины за 1997 год.

 

     Материалы этого  анализа  направлены  Верховному Совету,  они находятся у вас на руках.  И  надеюсь,  вы  с  ними  ознакомились. Именно  поэтому  остановлюсь  только  на основных,  принципиальных вопросах выполнения государственного бюджета Украины за 1997 год.

 

     Первое. Сегодня  много  и  многие  говорят   о   нереальности бюджета-97.   Давайте   посмотрим,   был  ли  изначально  реальным государственный   бюджет    1997    года.    Проведенный    анализ государственного   бюджета  Украины  на  1997  год,  утвержденного Верховным Советом  и  подписанного  Президентом  Украины,  говорит однозначно  - он был реальным.  И для того чтобы убедиться в этом, достаточно проанализировать его выполнение по источникам  доходов, которое имеет наибольшее отклонение от бюджетных назначений.

 

     В целом  в  доходную  часть  государственного бюджета Украины недопоступило   4,9   миллиарда   гривень.   При   этом    главное недопоступление  в доходную часть бюджета было от Государственного комитета по материальным резервам за  отпущенные  ранее  в  кредит материальные  ценности на сумму 2 миллиарда 436 миллионов гривень. Предусматривалось  получить  от  них  2  миллиарда  750  миллионов гривень.  Фактически  получено  лишь  314 миллионов.  Одновременно комитет вместо погашения задолженности перед госбюджетом  нарастил ее и на конец 1997 года она достигла 2,3 миллиарда гривень.

 

     Второе. Здесь  уже  об  этом  говорили  -  плата  за  транзит природного  газа  через  территорию  Украины.   Недополучено   573 миллиона,  а  недоимка по данным видам платежей на конец 1997 года возросла и составила  почти  600  миллионов  гривень  (запоминайте цифры: 2,3 миллиарда и 600 миллионов).

 

     Третье. Невозвращение  кредитов.  К  началу  1997  года общая сумма   невозвращенных   кредитов   только   по    одной    статье "Государственный   инновационный  фонд"  составила  196  миллионов гривень.  За отчетный год было выдано дополнительно еще более  200 миллионов.  А  возврат  кредитов  составил  ни  много ни мало 10,5 миллиона  гривень,  или  2,6  процента  от  суммы  предоставленных кредитов.

 

     Информацию о  том,  как и кому выделялись кредиты,  насколько "эффективно" они использовались,  мы направляли  вам  в  Верховный Совет  в  конце июля 1998 года.  Под вопросом - по всем товарным и денежным кредитам - 5  миллиардов  гривень  и  еще  770  миллионов доларов невозвращенных иностранных кредитов, выданных под гарантии правительства.

 

     К этому   следует   добавить    традиционные    просчеты    в прогнозировании  доходов  Автономной  Республики  Крым,  областей, городов  Киева,  Севастополя  и  органов  самоуправления.  Прогноз об емов   доходов   местных  бюджетов,  учтенный  при  утверждении государственного бюджета, превышен на 2,3 миллиарда гривень или на 23,5   процента.   При   этом   данные   бюджеты   не  передали  в государственный бюджет 700 миллионов гривень, а это норма закона - Закона о Государственном бюджете на 1997 год.

 

     И если все это суммировать и прибавить потери доходов за счет уклонения от налогообложения,  недополучение доходов в  бюджет  за счет  предоставления  различных  льгот,  то можно с уверенностью и даже с  убежденностью  сказать:  доходная  часть  государственного бюджета Украины на 1997 год вполне могла быть не только выполнена, но и  перевыполнена.  Но  чтобы  это  произошло,  необходимо  было управлять  этим  процессом,  осуществлять  большую организаторскую работу по исполнению доходой части.  А вот это как раз и  не  было сделано.  Отсюда  и утверждение,  если хотите,  миф о нереальности доходов.  Ведь если  это  признать,  то  потом  очень  легко  всем об яснить, почему же он не выполнен, почему не платится заработная плата,  почему  не  выполняются  нормы  социального   обеспечения, предусмотренные Конституцией.

 

     В течение  бюджетного  года  на  государственном  уровне было принято и введено в действие,  хочу обратить  ваше  внимание,  200 законодательных  и  нормативно-правовых  документов,  регулирующих бюджетный процесс. Подавляющее большинство из них были приняты уже после  принятия  Закона  о Государственном бюджете.  Принимали эти акты все  без  исключения:  Верховный  Совет,  Кабинет  Министров, министерства и ведомства,  издавал Президент.  Эти документы стали основным   фактором   значительной   нестабильности,   а    вернее дестабилизации бюджетного процесса.

 

     Так, Верховным   Советом  по  инициативе  Кабинета  Министров Украины было принято добрых  два  десятка  законодательных  актов, которые   вносили   изменения   в   базовые   законы  по  вопросам налогообложения.  По нашему мнению, только два из принятых законов положительно  повлияли на исполнение государственного бюджета.  Но иначе и быть не могло,  так как проекты законов не прошли  должную экспертизу,  были  приняты  без  анализа  последствий  введения  и действия как каждого закона в отдельности,  так и их  комплексного взаимодействия,  а  несовершенство  и нестабильность правовой базы крайне  негативно  влияет  на  платежную  дисциплину,  приводит  к потерям бюджета. Это аксиома экономики.

 

     Ярким примером  несовершенства  положений и норм закона может служить  Закон  о  налоге  на  добавленную  стоимость,  в  который вносилось   много   изменений  и  введение  которого  неоднократно откладывалось.

 

     Как ни  странно,  вместо  обещанного  разработчиками  проекта увеличения  поступлений  в  бюджет,  в результате ввода в действие этого закона  фактически  имеем  резкое  уменьшение  наполняемости бюджета  и  увеличение  возмещения  из бюджета по этим источникам, естественно,      преимущественно      посредникам,      а      не товаропроизводителям.

 

     Далее. В  процессе анализа расходной части госбюджета Счетной палатой   установлены    случаи    незаконного,    нецелевого    и неэффективного  использования  бюджетных  средств.  Святая  святых бюджета - это дефицит.  Но в нарушение статьи 1 Закона  Украины  о Государственном   бюджете   на   1997   год   правительством  были профинансированы  расходы  выше   предельного   размера   дефицита госбюджета ни много ни мало на 551,9 миллиона гривень,  или на 9,6 процента больше.

 

     Нормой для исполнительной  власти  стало  непропорциональное, неравномерное   финансирование   затрат   по   расходным   статьям госбюджета.  На  протяжении  1997  года   ниже   среднего   уровня профинансированы:     наука,     жилищнокоммунальное    хозяйство, социальнокультурные    учреждения.    Выше     среднего     уровня профинансированы  расходы  на содержание Кабинета Министров - 96,2 процента,  на функционирование органов  государственной  власти  - 96,8  процента,  на  правоохранительную деятельность и обеспечение безопасности государства - 91,9 процента.

 

     Незаконно и совершенно  нелогично,  что  сегодня  плательщики платят не в бюджет,  а на счета государственных структур,  которые обязаны обеспечить поступление и контроль над поступлением налогов и обязательных сборов в бюджет.

 

     Может ли  кто-нибудь  в этом зале ответить на вопрос,  почему часть   НДС,   контролируемая   налоговой    службой,    поступает непосредственно на счета бюджета, а часть, обеспеченная таможенной службой,  - на счета структур таможенной службы и, соответственно, коммерческих банков?

 

     По аналогичной   схеме  поступают  средства  от  приватизации государственного имущества,  за лицензирование,  за другие услуги, оказываемые государственными структурами.

 

     Особое место   среди   всех   нарушений   занимает   практика взаиморасчетов и исполнения за счет этого доходной части  бюджета. Преобладающее  большинство  взаиморасчетов проводилось в нарушение всех четырех законов,  которые регулируют этот порядок.  Только на основании  собственных  решений  Кабинетом  Министров  в 1997 году проведено  около  14  тысяч  взаиморасчетов  на  общую  сумму  4,2 миллиарда  гривень.  Закон же о бюджете разрешал сделать это не на миллиарды,  а всего лишь на 200 миллионов гривень, непосредственно предусмотренных в законе. За этот счет доходная часть бюджета, так сказать, на бумаге, была выполнена на 25 процентов, расходная - на 18  процентов.  К тому же последний взаиморасчет был проведен не в январе,  не в  декабре,  а  был  проведен  22  апреля  1998  года. Проведение  взаиморасчетов  в  таких  масштабах существенно меняет реальные показатели исполнения доходов бюджета,  не дает  реальной картины    социально-экономических   процессов,   происходящих   в государстве,  препятствует  принятию   правильных   управленческих решений.  По  сути,  фальсифицирует  реальное исполнение бюджета - бюджет подгоняется под заданные цифры, а не исполняется.

 

     Кратко об   использовании   еще   одной    формы    расчетов, недостаточно  отрегулированной  законом.  Речь  идет  о вексельной форме   расчетов.   Применение   нашего   доморощенного   варианта вексельной  формы  расчетов только в энергетической промышленности привело к вымыванию оборотных  средств  предприятий,  и  по  нашим оценкам,  и по оценкам Государственной налоговой администрации, на сумму ни много ни мало более 1,5 миллиарда гривень. Потери доходов бюджета  составили  сотни  миллионов.  Следствием  стала невыплата заработной  платы,  забастовки,  в  том   числе   и   на   атомных электростанциях.

 

     Поразительно то,   что   до  нашей  проверки  это  никого  не волновало,  да и после проверки не слишком  многие  заволновались. Руководители   отрасли   спокойно  наблюдали  за  этим  негативным процессом,  а также Государственная комиссия по ценным  бумагам  и фондовому  рынку,  наш  уважаемый Национальный банк.  Ну а Кабинет Министров в лице первого  вице-премьера  Голубченко  вообще  решил умолчать   об  этом  вопросе.  Правда,  Государственная  налоговая администрация  все-таки  взялась  за  дело  и  кое-что  поправила, начислив  ни  много  ни мало где-то 160 миллионов гривень в пользу государства.

 

     Остановлюсь еще  на  одном  вопросе  -  на   взаимоотношениях государственного   бюджета   с   местными.   Количество  бюджетов, получающих дотации из государственного  бюджета,  из  года  в  год увеличивается.  Если  в  1996  году дотации получали 11 областей и город Севастополь, то в 1997 году - 18 областей, город Севастополь и Автономная Республика Крым.

 

     По сравнению  с  1996  годом об ем дотаций возрос в 2,6 раза, при   этом   дотации   предоставлялись   без    учета    принципов пропорциональности  и равномерности.  В нарушение статьи 29 Закона Украины о Государственном бюджете об емы дотаций из госбюджета  не были   откорректированы   в  зависимости  от  процента  исполнения доходной   части.   Как   следствие,   бюджетам   регионов    были предоставлены  дотации на сумму 378 миллионов гривень,  что больше предусмотренного. Но при этом общая задолженность местных бюджетов перед государственным бюджетом на 1997 год составила 706 миллионов гривень.  Характерно,  что среди  самых  больших  должников  были: Днепропетровская   область   (перевыполнила   свой  бюджет  на  70 процентов,  но  осталась  должна   государству   190   миллионов), Харьковская область (перевыполнила бюджет на 36 процентов,  а долг в государственный бюджет составил 95 миллионов гривень).

 

     Материалы анализа выполнения бюджета,  подготовленные Счетной палатой,  показали, что несмотря на продекларированные в 1997 году тезисы о защите собственного производителя, налоговый пресс на них не  уменьшился,  а  наоборот  усилился.  Об  этом  свидетельствует фактическое соотношение полученных доходов сводного бюджета к ВВП. В 1996 году оно составило 28,2 процента, а в 1997 - 30,5 процента. А если к этому  добавить  наличие  многочисленных  льгот,  нулевые ставки  налогов и возмещения из бюджета,  то налоговая нагрузка на еще работающие предприятия увеличилась до 70 процентов. Может ли в этих  условиях  легально  работать  товаропроизводитель?  Я думаю, ответ однозначный.

 

     Результаты использования  госбюджета  Украины  за  1997  год, полученные  в  результате  проведенных  Счетной  палатой проверок, ревизий, обследований, дают основание сделать следующие выводы.

 

     Для устранения    основных    недостатков,    изложенных    в подготовленном  нами  анализе исполнения государственного бюджета, необходимо  срочно  разработать  комплексные  меры  по  укреплению доходной   базы   бюджета.   В  первую  очередь,  за  счет  отмены необоснованных льгот и нулевых  ставок  налогообложения,  которыми пользуются "любимчики".

 

     Следует сконцентрировать   в   государственном   бюджете  все финансовые ресурсы государства, в том числе и в той части, которая согласно   действующему   законодательству   и  нормативным  актам направляется на  развитие  отдельных  отраслей  и  государственных служб,  коренным  образом усовершенствовать организацию и контроль за исполнением государственного бюджета,  повысить дисциплину всех участников   бюджетного   процесса  и  в  законодательном  порядке урегулировать эти вопросы.

 

     Другие конкретные предложения по  получению  и  использованию средств  бюджета  содержатся  в  материалах  анализа,  который вам роздан.  Более того,  он направлен и  в  Кабинет  Министров,  и  в Администрацию   Президента.  Учитывая,  что  никаких  существенных решений по совершенствованию бюджетного процесса не было принято в 1997   году  и  не  принято  до  настоящего  времени,  недостатки, просчеты, нарушения в использовании бюджетных средств в 1997 году, к глубокому сожалению, воспроизводятся и в 1998 году.

 

     И последнее.   Уважаемые   депутаты!  Как  видите,  проведена большая работа  по  анализу  выполнения  государственного  бюджета Украины  за  1997 год,  в которой принимали участие и комитеты,  и аппарат Верховного Совета,  и Кабинет Министров, и Счетная палата, и Министерство финансов, и другие ведомства.

 

     Так вот,  зададим  себе вопрос и попытаемся на него ответить. Какими же будут результаты этой работы?  Какими будут последствия, независимо от того, какое решение будет вами принято? Опыт прошлых лет  свидетельствует,  что  главный  результат  этой   работы,   к сожалению,   -   это  никакого  результата,  независимо  от  того, утверждаете ли вы, уважаемые депутаты, отчет о выполнении бюджета, или не утверждаете. Такова реальность.

 

     Есть ли  у  нас  законодательно установленные правила игры по этому  вопросу?  К  сожалению,  нет.  Раньше  это   были   правила составления  и  исполнения  бюджета,  нормативные  акты  Минфина и государственного банка,  которые сегодня просто  не  действуют,  а новых  мы  не  создали.  Достаточно  привести  пример  о том,  что созданная  три  года  назад  главная  государственная   структура, которая   должна   была  взять  на  себя  часть  этих  функций,  - казначейство, до сих пор законодательно не оформлена.

 

     Поэтому, на   наш   взгляд,   решение    Верховного    Совета относительно   отчета   об  исполнении  бюджета  должно  содержать конкретные задания по  законодательному  урегулированию  вопросов, касающихся  исполнения  бюджета,  а  также организации,  контроля, ответственности всех участников бюджетного процесса.

 

     Я, уважаемые   депутаты,   закончу   той   фразой,    которой заканчивал,  говоря  о бюджете-96.  Время - топор,  занесенный над всеми нами. Об этом надо помнить.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  співдоповідача?  Запишіться,   будь ласка. Виставте 5 хвилин.

 

     Депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Валентине Костянтиновичу!  Я дуже задоволений,  що  в  Україні  є  хоч  одна  установа,   яка   може проаналізувати  те  безглуздя  і  ті  злочини,  які  творяться при виконанні,  а точніше невиконанні як дохідної,  так  і  видаткової частини бюджету.

 

     Я хочу вас запитати.  Чому,  з вашої точки зору,  складається ситуація,  коли закон,  прийнятий Верховною Радою, де розписано на що  і  коли  треба  витрачати гроші,  не виконується?  У мене таке враження,  що уряд й інші розпорядники бюджету роблять, що хочуть, на  шкоду  нашому  народові,  на  шкоду нашій економіці,  на шкоду соціальній сфері.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Уважаемый Сергей Иванович!  Для  того,  чтобы такого не было,  нужно реагировать даже на те недостатки,  которые отмечались в ходе проверок или которые лежат на поверхности. Вот я привел  сегодня  пример  о  вексельном  обращении  в  Национальном диспетчерском центре Минэнерго.  Это было в  1997  году.  Цифры-то масштабные   -   1,5   миллиарда  гривень  вымыто  у  генерирующих предприятий за 1997 год.  Вроде бы все понятно, но материалы легли под стол. Они были отправлены всем, все это помурыжили, и это, как болезнь,  переходит на другую отрасль.  Уже эта  же  несовершенная вексельная  система,  позволяющая  откачивать  оборотные  средства предприятий, начала действовать на железной дороге.

 

     Кто должен   отрегулировать   все   эти   вопросы?    Конечно законодатель. Не просто принимать решения: годится или не годится. Ну не утвердим мы сегодня отчет,  дальше что?! Какие последствия - правовые,  экономические?  Никаких!  Никто  за  это  не  отвечает. Поэтому надо  законодательно  отрегулировать,  что  каждый  должен отвечать за сделанное.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чичканов. За ним - депутат Стрижко.

 

     ЧИЧКАНОВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передать слово Абрамову Федору Михайловичу.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).    Коммунистическая    партия.    Уважаемый     Валентин Константинович!   Недавно  я  встречался  со  многими  работниками профтехучилищ моего округа. Положение в системе профтехобразования тяжелейшее: денег нет, средства на питание учащимся отсутствуют, а в училищах,  в основном,  учатся дети из  малообеспеченных  семей, задолженность по зарплате не погашается,  угля нет, а отопительный сезон  уже  наступил.  Они  просили   передать   Верховной   Раде, депутатам,  просьбу  спасти  систему  подготовки  молодых  рабочих Украины.

 

     Скажите, пожалуйста, Валентин Константинович, почему по такой статье,  как  "Народное образование" систематически не выполняются требования бюджета?

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Я привел в докладе данные, свидетельствующие о том,   что   именно  по  народному  образованию,  науке,  медицине финансирование идет ниже среднего уровня выполнения доходной части бюджета.

 

     Мы неоднократно об этом, с одной стороны - сигнализировали, с другой стороны - писали,  с третьей стороны - отдавали эти вопросы на  рассмотрение  в  этот зал.  На сегодня,  если учесть ту лавину взаимозачетов,  которые прошли через народное образование, науку и культуру,  эта цифра еще уменьшится на десяток процентов.  Как,  с моей точки зрения, можно сдвинуть решение этой проблемы с места?

 

     Прежде всего необходимо  повысить  ответственность  тех,  кто непосредственно  следит  за  этим  -  всей  системы казначейства и Министерства финансов.

 

     А чтобы  работала  вся  система  и  чтобы  не   просто,   как говорится,  принимать  к сведению или к дальнейшему выполнению,  а положить  конец  этому,  -  для  этого  существует  высший   орган законодательной  власти,  который должен реагировать на информацию подчиненных и подотчетных ему структур,  в том числе  и  нашу.  Мы проанализировали   эту  информацию  от  начала  до  конца.  Бюджет выполнен на 10 процентов. За счет взаимозачетов выполнение есть. А на питание - ноль целых ноль десятых. Ну кто может это остановить? Либо названные органы, либо Верховный Совет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый Валентин Константинович!  Из года в год повторяется одна и та  же  картина:  бюджет  не  выполняется,  средства  расходятся нецелевым  образом,  попросту растаскиваются.  Бюджет не выполняет стимулирующей роли.  Например,  в Харькове об емы  производства  в машиностроении  упали  до  3,7  процента.  Это с одной стороны.  С другой  стороны,  не  наполняется  бюджет  тех  отраслей,  которые обеспечивают  будущее  Украины.  В  частности,  наука  практически умерла, в Академии наук количество научных сотрудников сократилось более чем наполовину.

 

     Скажите, пожалуйста,  чтобы  избежать  в  будущем  повторения таких просчетов,  я бы даже  сказал,  преступлений,  не  стоит  ли передать  сегодняшний  отчет  об исполнении бюджета в прокуратуру? Пусть  там  найдут  конкретных  виновников,  чтобы   они   понесли наказание.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Прежде чем вносить предложения, надо, как учит меня жизнь,  самому решить все вопросы до конца. Мы уже передали в прокуратуру  около  двух десятков различных материалов.  Я не могу сказать, что они не принимаются к производству. Но они запускаются там, как говорится, по очень большому циклу, и до прекрасной поры, когда будет наведен порядок, нам, по-моему, не дожить.

 

     В любом случае все материалы  мы  направляем  в  прокуратуру. Думаю,  и  в данном случае есть что направить в прокуратуру и есть где применить закон. В этом я убежден.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Валентине Костянтиновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Висвітліть, будь  ласка,  прізвища  тих,  хто  записався   на обговорення.

 

     Я думаю,   усім  п'ятьом  надамо  слово,  а  потім  підведемо підсумки.

 

     Депутат Черняк. За ним - депутат Моісеєнко. По три хвилини.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні законодавці!  Більшість статей бюджету не виконана,  тож виходить, була погано організована робота з виконання бюджету.  Звичайно,  у цьому винні Міністерство фінансів,  уряд, податкова адміністрація. Проте є в цьому і вина Верховної Ради.  Ми повинні висувати вимоги до уряду,  але разом із тим  повинні  й  критично  оцінювати  свою діяльність.

 

     Закон про   Державний   бюджет   був  прийнятий  серед  року. Нестабільна законодавча база, постійні зміни до законів - це також не сприяло виконанню бюджету.

 

     Та, врешті-решт,   суть   не   в   цьому.   Яка   доцільність затвердження звіту про виконання державного  бюджету?  Які  будуть наслідки, якщо його затвердити чи не затвердити? Ніяких!

 

     Я не  пам'ятаю,  щоб з 1992 року Верховна Рада затвердила хоч один звіт про виконання бюджету.  I нічого,  усі міністри фінансів спали спокійно, це на них ніяк не вплинуло.

 

     Я весь час намагаюся збагнути,  чим ми тут, у Верховній Раді, займаємося.  У мене таке враження,  що,  як правило,  другорядними справами. Не прийнято ні Закон про Кабінет Міністрів, ні Закон про Національний банк,  ні Податковий кодекс,  ні закони, що створюють законодавче поле для виходу з фінансової кризи. Не прийнятий закон про відповідальність за невиконання  основного  закону  держави  - бюджету.    Отже,   у   державі   фактично   немає   незворотності відповідальності. Я б сказав так: вакханалія безвідповідальності - це основна причина того, чому ми маємо те, що маємо.

 

     Розгляд питання повинен змусити нас зробити висновки стосовно того,  чим нам займатися у Верховній Раді  і  як  нам  далі  жити. Iнакше  ми  зможемо  сказати  нашим  виборцям  одне:  "Будемо жити погано, але недовго".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перефразував: "Прожив нечесно, але довго".

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Черенков.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической  партии,  Всеукраинский союз за возрождение СССР. Уважаемые коллеги!  Вы прекрасно понимаете,  что  такой  отчет  об исполнении  государственного  бюджета за 1997 год мы поддержать не можем,  и вот почему. Приведу несколько, на мой взгляд, достаточно убедительных  примеров.  В  середине  декабря 1997 года состоялось выездное заседание  Кабинета  Министров  в  Донецкой  области,  на котором рассматривалась программа социальноэкономического развития Донецкой области до 2001 года.  Я тогда в присутствии всех  членов правительства  задал  Премьерминистру  Пустовойтенко  один вопрос: "Валерий Павлович,  скажите,  как можно говорить о  бюджете,  если теневой  сектор  экономики многократно перекрывает легальный?  Как можно говорить о бюджете,  если  сидящие  в  зале  два  крупнейших теневика-безнесмена  -  Владимир  Щербань  и  Михаил Поживанов (вы знаете,  что  это  за  фигуры:  оба  были   народными   депутатами Верховного  Совета  прошлого  созыва,  а  один - также и нынешнего созыва) должны  были  ежемесячно  класть  друг  другу  на  стол  5 миллионов долларов за право распоряжаться городом Мариуполем?"

 

     Понимаете, ведь  это  речь  шла о 120 миллионах гривень в год наличными на тот период.  И  я  спросил:  "Куда  же  смотрит  наше правительство?  Куда смотрит присутствующий министр внутренних дел Кравченко,  Служба безопасности,  налоговая  администрация  и  так далее?"  К  сожалению,  внятного  ответа  ни  Премьер-министр,  ни присутствующие министры мне не дали.  Более того,  я хотел бы  еще раз  обратить ваше внимание на то,  что на борьбу с экономическими преступлениями у господина Кравченко времени не хватает. Вот такой у нас министр внутренних дел,  неизвестно за что ставший генералом армии.

 

     Еще один пример.  За год до этого,  когда Евгений Щербань был еще  жив,  на встрече с Президентом Украины Кучмой я задал Леониду Даниловичу  тот  же  вопрос:  как  он  воспринимает  то,  что  три крупнейших  проводника  его  реформ,  три  крупнейших бизнесмена - самый  богатый  человек   Украины   Евгений   Щербань,   тогдашний губернатор  Донецкой  области Владимир Щербань (а я замечу,  может быть,  кто-то не знает,  что 25 процентов  промышленной  продукции Украины  дает Донецкая область) и мэр крупнейшего города Мариуполя Поживанов (опять же,  если кто-то не знает,  наш  Мариуполь  стоит трех западных экономических областей, вместе взятых) - так вот эти три крупнейших проводника президентских  реформ  с  угрозой  жизни требуют друг у друга по 5 миллионов доларов в месяц наличными"?

 

     И что,   вы   думаете,   ответил  мне  господин  Президент  в присутствии моих товарищей коммунистов?  "Да пусть они, - говорит,

- между собой сами разбираются". Это что, ответ гаранта соблюдения Конституции?  И при этом  вы  хотите  вести  какой-то  разговор  о бюджете? Он просто невозможен.

 

     А теперь я хотел бы привести пример,  как наша Верховная Рада работает в том же направлении.

 

     Сегодня я  передал   через   канцелярию   письмо   Александру Николаевичу  Ткаченко  по  факту невыполнения Службой безопасности Украины  постановления  Верховной  Рады   по   развитию   угольной промышленности  в  той части (кстати,  это было мое особое мнение, вами поддержанное),  где Службе безопасности поручалось в месячный срок  представить информацию о наличии в зарубежных банках средств металлургических предприятий.  До  сих  пор  мы  не  получили  эту информацию.  А ведь это,  между прочим, живые деньги. Они лежат за рубежом и не включаются в денежный  оборот  между  металлургами  и угольщиками,  и мы не можем получить деньги в бюджет.  Речь идет о миллиардах  гривень.  Поэтому  я   предлагаю   утвердить   проект, внесенный депутатом Кузнецовым и другими. Хочу добавить, что у нас есть все основания  говорить  об  импичменте  Президента,  который совершенно  устранился  от  управления  экономикой  и поддерживает несостоятельное правительство.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черенков. За ним - депутат Вітренко.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область). Всеукраинский союз рабочих. Фракция коммунистов. Я хотел бы ответить на вопрос моего коллеги Черняка Владимира Кирилловича, чем же должен заниматься Верховный Совет. Вы подойдите к господину Ющенко,  он  вам даст документ,  подписанный МВФ,  на 80 страницах которого  расписана  работа  Верховного  Совета  помесячно:  какие законы нам принимать и когда.

 

     Сегодня наш народ оценивает нас приблизительно таким образом: собака лает,  а караван идет.  На протяжении  периода  губительных антинародных  реформ уже не один караван ушел за бугор и увез туда десятки и десятки миллиардов долларов. Но это еще что! Он увозит и продолжает увозить это ежедневно.  Если приблизить эту пословицу к нашей ментальности, то можно сказать: "а Васька слушает да ест".

 

     Так кто у нас Васька  и  кто  ест?  Побывав  в  округе,  могу сказать,  что  народ  наш  не ест,  он просто вымирает.  И сегодня говорить о правительстве,  которое представляет здесь пан Митюков, что  это  правительство  Украины,  у меня просто не поворачивается язык.  Это  отдел  Международного  валютного  фонда,   полуколония Украина, которую некоторые еще называют независимой (Оплески).

 

     Говорить о ее независимости можно только тогда,  когда у тебя в кармане есть хотя бы одна копейка.  Но в  Луганской  области  на протяжении  многих  месяцев  начиная  с  апреля  люди  не получают пенсии.  И  посмотрите,  что  же  делало  наше  правительство  для исполнения бюджета прошлого года и что делает,  чтобы не повторять свои ошибки в текущем году?  Мы приняли закон о возмещении вкладов в размере 200 миллионов гривень в год. Это мизерная сумма, 600 лет нужно для того,  чтобы при таких отчислениях возвратить деньги  по вкладам.  И  как же исполнил этот закон наш Кабинет Министров?  До сих пор не выданы 150 гривень на погребение.  И в  этом  году  эта статья бюджета также не исполняется.

 

     Ненормальная ситуация  и  в  отношении  статьи  29  Закона  о Государственном  бюджете  прошлого  года.   Прежняя   диспропорция остается.  Вы посмотрите,  что делается с резервным фондом.  Когда возникают чрезвычайные ситуации, то бумаги подписываются, а деньги не выдаются.

 

     Из 400   миллионов   гривень  резервного  фонда  по  целевому назначению израсходовано лишь  52  миллиона.  На  бумаге  выделено несколько  больше,  но  израсходовано  52 миллиона.  Постановление Верховного Совета  по  использованию  резервного  фонда  постоянно нарушается.

 

     В связи  с  этим  фракция  коммунистов  предлагает в проекте, внесенном  комитетом,  изменить  два   первых   пункта.   Учитывая нарушения, признать исполнение Закона о Государственном бюджете на 1997 год неудовлетворительным.  Кроме  того,  много  нарушений,  о которых   сегодня   говорил   недавний   наш   коллега,  а  теперь председатель  Счетной  палаты  Симоненко,   дают   нам   основания обратиться  к  Генеральной  прокуратуре  по  вопросу привлечения к уголовной ответственности  лиц,  виновных  в  нарушении  Закона  о Государственном бюджете на 1997 год.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Круценко.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины не будет поддерживать и не будет голосовать за утверждение  отчета по бюджету 1997 года,  потому что продолжается все тот же порочный курс реформ  и  то  же  порочное  разворовывание  государственного бюджета.

 

     Я была членом комиссии по проверке исполнения бюджетов 1995 и 1996 годов.  Мы тщательно анализировали,  каким образом,  по каким причинам  и  какими  именно  лицами не выполнены статьи доходной и расходной частей бюджета. Депутатам прошлого созыва мы свои выводы доложили,  и нужно сказать, что и отчет о выполнении бюджета 1995, и отчет о выполнении бюджета 1996 года не были утверждены.

 

     И тысячу раз прав Валентин Константинович Симоненко,  который говорит,  что  все  так  же плохо,  такой же бюджет и такое же его исполнение, только выводов никаких.

 

     А какие вообще могут быть выводы?  Для любого цивилизованного человека  понятно,  что  бюджет  -  это  закон.  Если утверждается бюджет,  то все его статьи должны выполняться  абсолютно  точно  в утвержденных   размерах   -   ни   больше,   ни  меньше.  Поэтому, действительно,  вся борьба в парламенте должна идти за составление бюджета.  А  начинаться  борьба  должна  с  составления  бюджетной резолюции.  И поэтому наш парламент уже  показал  свое  буржуазное лицо,   когда   поддержал   Бюджетную   резолюцию   на  1999  год, предложенную Юлией Тимошенко.  Борьба за бюджет на 1999  год  этим парламентом уже проиграна.

 

     Посмотрите на  бюджет  1997  года.  Абсолютно  все  статьи не выполнены.  К  кому  пред являть  претензии?  К   премьерминистрам сложно:  полгода  был  Лазаренко  (теперь  он вроде и не виноват), полгода  -  Пустовойтенко   (он   говорит,   что   получил   такое наследство).

 

     Но министр-то финансов остался прежний,  Игорь Александрович. Поэтому уж к вам мы имеем все основания пред являть  претензии.  И мы были тысячу раз правы,  когда позавчера,  при обсуждении отчета правительства,     признали     работу     Кабинета      Министров неудовлетворительной  и  рекомендовали  немедленно  освободить  от исполнения обязанностей Тигипко,  Митюкова,  Осыку и Голубченко. И вас,  Игорь Александрович, - в первую очередь! Вы как профессионал обязаны знать,  что не перечислить средства в фонд занятости  или, наоборот,  собрать больше налогов,  чем было утверждено, - и то, и другое, и третье - это преступление.

 

     Вчера Александр Мороз вылетел в Соединенные Штаты  Америки  с каким-то   Приблудиным   Леонидом   Федоровичем   по   приглашению Гарвардского института международного развития с целью  обсуждения вопросов  сотрудничества и чтения лекций.  Очень жаль,  что с этой целью.  Лучше бы он  поинтересовался,  как  в  Соединенных  Штатах Америки  конгресс  утверждает,  контролирует  бюджет  и  ни одному чиновнику не дает права разворовывать его,  моментально освобождая от должности. Вот это должен делать наш парламент.

 

     Может быть,  Верховный  Совет  Украины,  когда мы восстановим Советскую власть,  это и сделает,  а пока что буржуазный парламент наблюдает  только  за  развалом  Украины,  не предпринимая никаких радикальных действий.

 

     Прогрессивная социалистическая партия будет голосовать против утверждения  отчета об исполнении государственного бюджета за 1997 год.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Круценко.  За  ним  -  депутат   Мовчан,   і завершуємо.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Комуністичної партії  України.  Товариші!  Дивно,  що  прогресивні соціалісти   голосуватимуть  проти  затвердження  звіту.  Якби  ви позавчора голосували проти  дій  уряду,  то  уряд  уже  був  би  у відставці (Оплески).

 

     Після звіту, Ігоре Олександровичу, неясностей не стало менше. Скажіть,  будь ласка, чому навіть тепер, коли уряд начебто вишукує антикризові заходи,  він,  і зокрема ваше міністерство, не вносить пропозицій щодо зменшення імпорту сільськогосподарської  продукції за рахунок підвищення ставок ввізного мита?  Адже,  з одного боку, це сприятиме  збільшенню  надходжень  до  бюджету,  а  з  другого, стимулюватиме розвиток власного виробництва.

 

     Заяви, що в цьому плані щось робиться,  безпідставні. Так, за інформацією митних органів,  за сім місяців поточного року  обсяги імпорту  сільськогосподарської продукції зросли проти відповідного періоду минулого року на 13 відсотків,  або на 71 мільйон доларів, і  становили  622  мільйони  доларів.  Зокрема,  меду,  якого наші пасічники не  знають  куди  подіти,  ввезли  у  два  рази  більше, маргарину  - в чотири рази,  цукру і кондитерських виробів - у два рази,  вина - у два рази,  спирту - у три рази (а в Тернопільській області  не знають,  куди подіти 720 тонн власного спирту),  олії, насіння олійних культур - у два рази.

 

     Постає питання:  коли ж наші урядовці зрозуміють,  що головні причини  ненадходжень  до  бюджету  не в поганій сплаті податків і великій кількості пільг,  а в  спаді  вітчизняного  виробництва  й відповідному    звуженні   податкової   бази.   Будуть   працювати підприємства,  будуть люди отримувати  заробітну  плату  -  підуть відрахування,  з'явиться  замовлення  на  продукцію,  з'явиться  й покупець.

 

     Так само  й  щодо  продукції  сільського  господарства.  Чому Кабінет  Міністрів вперто відмовляється від державного замовлення? Адже крім потреби в продовольчих ресурсах для закритих закладів  є потреба і в державних запасах,  є реальна можливість мати прибуток і від переробки цієї продукції,  якщо реалізувати не  сировину,  а готову продукцію:  борошно,  крупу,  цукор, олію і так далі - як у Росію,  так і в інші  країни.  При  цьому  будуть  задіяні  власні переробні підприємства і підуть надходження до бюджету.

 

     Чому загубили споживчу кооперацію?  Закон хороший прийнято, а руки до неї ні в Кабінету Міністрів,  ні в Мінфіну не доходять. На селі    у    приватному    секторі    виробляється   дуже   багато сільськогосподарської  продукції,  але  її  практично   ніхто   не заготовляє, за винятком комерційних структур.

 

     Ще є  багато  питань.  Звіт  про  виконання  бюджету не можна затверджувати. Чому ми маємо узаконювати дії, які ведуть і привели до  розвалу власного виробництва та економічної і бюджетної кризи? А щодо інформації Рахункової палати,  Олександре Миколайовичу,  то ми повинні направити свої висновки Генеральній прокуратурі. А якщо вони вже направлялися,  то спитати,  що ж робиться,  чого ж ми всі такі безсилі?  Лише обурюємося, а караван, як то кажуть, іде своїм курсом гноблення власного народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги!  Ті,  хто в цьому залі вже не вперше, знають, що ми щороку розглядаємо  це  питання.  І  щоразу  незалежно  від   того,   які результати обговорення - чи схвалено,  чи висловлено недовіру,  чи ще якісь запобіжні кроки  робляться,  -  повторюється  надзвичайно сумна  картина  (Шум у залі).  Хвилиночку,  пане Моісеєнко.  Я вам відповім окремо,  добре?  Я не закликатиму до повстання,  як це ви робите.  Ви хоч раз проаналізуйте те,  що робить Рахункова палата. Мені здається, це заслуговує на увагу всіх присутніх у цьому залі. Якщо ви дбаєте про інтереси свого Донецького краю, то дослухайтесь до цифр,  які тут лунали,  пане Моісеєнко. Ви будете вести розмову тільки про одне - про вчорашній день: давайте повертатися назад, і зброя - булижник наш (Шум у залі). Шановний пане Моісеєнко, я хочу вам  відповісти:  ви  або  сліпець,  або  глухець.  Те,  що  казав Симоненко,  і те,  що він поклав вам на  стіл,  дає  вам  підстави зробити відповідні висновки. Черговий раз ми не можемо почути тієї правди.

 

     Якщо, наприклад,  цього року (я не подивуюся) цукровий  буряк не буде вивезений, а буде закуплений цукор-сирець у Бразилії, Чілі чи в якійсь іншій країні,  то я не дивуватимусь, чому не виконаний бюджет і вашим шахтарям не виплатили зарплати.  Я не дивуватимуся, чому не платитимуть зарплату вашим шахтарям,  адже сьогодні вже на корені  скуплений  соняшник.  Його  вивезуть,  а  в  Україну  буде завезена олія. Чому це постійно робиться?

 

     Шановні комуністи і пане Моісеєнко, який тут весь час трубить як у фанфари про перемоги,  над чим ви святкуєте перемогу? Ви ж не даєте обговорювати найважливіші,  найсуттєвіші для  нашого  народу проблеми,  ви протягуєте другорядні питання. 80-річчя комсомолу... Ви зробіть висновок і скажіть,  де взяти ту зарплату,  про яку  ви так  піклуєтеся.  Ви тут жодного питання і жодного конструктивного рішення не запропонували.

 

     Тепер щодо висновку.  Я хотів би,  щоб цей звіт про виконання бюджету за 1997 рік (бо ви забуваєте, що ми говоримо про 1997 рік) розглядався виключно в кримінальному контексті.  Хто відповідатиме за  це?  Де ті відповідальні особи?  Ви кажете,  Рух?  Так це ж ви делегували туди всіх - від Президента до уряду,  це ви їх обирали. І  про  це  вам нагадував Іван Заєць.  Це ви сьогодні сприяєте тій атмосфері, яка є в державі.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  прошу  заспокоїтися.  Ну,  не  можна  дуетом обговорювати виконання бюджету 1997 року: один з трибуни, а другий з місця. Сядьте на місце, будь ласка.

 

     Депутат Тищенко. Прошу.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової політики (багатомандатний загально- державний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые товарищи!  Уважаемые наши радиослушатели! Только что выступал пан - который называет себя паном - Мовчанець. Хотя я это слово очень не уважаю. Советую всем почитать у Ожегова, что  такое  пан,  будете  знать.  Пока  мы  не называли друг друга панами, в государстве было все в порядке.

 

     Так вот я вспоминаю октябрь 1994 года,  когда  наш  Президент об явил  курс  рыночных реформ.  Первыми,  кто появился на экранах телевизоров и,  ратуя за этот курс, говорил: "Вот это наш рыночный курс",   -  были  Мовчан  и  Чорновил.  Вот  ваш  курс  сегодня  и реализовывается.  Радовались вы,  а не коммунисты.  Этот ваш  курс довел Украину до нищеты и бесправия.

 

     Поэтому, гражданин   Мовчан,   вам  придется  отвечать  перед народом.  И прекратите перекладывать вину на  честных  коммунистов (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  просив би вас заспокоїтися.  Іде підготовка  до  розгляду  й  затвердження  бюджету  на  1999  рік. Сьогодні  ми  підводимо  підсумки  виконання бюджету 1997 року.  Я думаю,  і  доповідачі,  і  співдоповідачі,  і  промовці  правильно наголошували,  що  є  вина  і  однієї  сторони,  тобто  виконавчої структури, і другої - законодавчої.

 

     У 1997 році, якщо пам'ятаєте, ми затвердили бюджет у середині року.   Бюджет  був  на  ручному  управлінні.  Згадайте,  коли  ми затверджували бюджет,  ніхто не вів мови  про  те,  що  наповнення бюджету  -  16,5  мільярда  гривень,  а  видаткова  частина - 23,5 мільярда. Усі говорили про те, як розподілити кошти, а про валовий внутрішній  продукт,  про  податкову систему,  про дохідну частину ніхто не говорив.  І в цьому наша вина. Ну, не цього парламенту, а попереднього.

 

     Сьогодні, коли ми розглядаємо звіт про виконання бюджету, нам треба,  мабуть,  серйозно прислухатися до висновків  і  пропозицій Рахункової палати.  Її аналіз стане добрим уроком,  коли ми будемо підводити підсумки виконання бюджету 1998 року. Ми маємо заслухати в  цьому  залі  ті  органи,  які  повинні  контролювати і виносити відповідні вердикти  і  щодо  виконання  статей  бюджету,  і  щодо використання коштів резервного фонду.  А не просто декларувати, як це сьогодні робиться з боку одних і других.

 

     Тому я хотів би, щоб ми прийняли рішення щодо бюджету за 1997 рік,  яке  сьогодні  вже  ні  на  що  не впливає,  хіба що це буде досвідом,  який має послугувати нам при  підведенні  підсумків  за 1998 рік.

 

     У вас на руках є два проекти постанови.  У проекті, внесеному Кабінетом  Міністрів,  пропонується  взяти  виконання  бюджету  до відома.  Другий  проект  -  про те,  щоб не затверджувати звіт про виконання бюджету за  1997  рік,  -  внесла  група  депутатів  від Комітету з питань бюджету.

 

     Ставлю на  голосування  проект постанови,  внесений Кабінетом Міністрів:  "Затвердити  звіт  про  виконання  державного  бюджету України за 1997 рік за доходами в сумі 16 мільярдів 796,4 мільйона гривень і за видатками в сумі 23 мільярди 99,5 мільйона  гривень". Голосуємо.

 

     "За" - 88.

 

     Давайте переголосуємо.   Не  спрацювала  система  в  багатьох депутатів.  Про затвердження звіту про виконання бюджету  за  1997 рік.

 

     "За" - 80.

 

     Ставлю на  голосування проект,  внесений народними депутатами від Комітету з питань бюджету.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Звіт про виконання державного бюджету України за 1997  рік не затверджувати". І далі за текстом.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 192.

 

     Напрошується думка,  що  треба  з двох проектів зробити один. Тільки не розумію, який в основу покласти.

 

     Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про поіменне голосування.

 

     "За" - 159.

 

     Приймається.

 

     Ставлю на голосування проект постанови про звіт про виконання бюджету за 1997  рік  у  редакції,  поданій  Кабінетом  Міністрів. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 64.

 

     Прошу висвітлити по фракціях.

 

     Комуністи - із 110 ніхто не підтримав; НДП

- 35 із 49; НРУ - 12 із 36; "Громада" - 2 із 33; зелені - 4 із 15; Соціалістична фракція - із 18 ніхто не голосував;  "Незалежні" - 2 із 10;  СДПУ(о) - 2 із 13;  ПСПУ  -  із  10  ніхто  не  голосував; Селянська фракція - з 11 ніхто не голосував;  позафракційні - 7 із 13.

 

     Голосуємо в поіменному режимі проект, внесений депутатами від Комітету з питань бюджету.

 

     "За" - 214.

 

     Висвітліть по фракціях.

 

     За: комуністи  - 114 із 118;  НДП - 0 із 42;  Рух - 13 із 36; "Громада" - 33 із 34;  зелені - 4 із 17;  соціалісти - 18  із  19; "Незалежні"  -  5  із  10;  СДПУ(о)  -  6  із 12;  ПСПУ - 8 із 10; селянська фракція - 8 із 11; позафракційні - 5 із 11.

 

     Знімається з розгляду.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка. Він вносив пропозицію.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Фракция Коммунистической партии. Всеукраинский союз за возрождение СССР. Уважаемые коллеги! Выступая с трибуны, я не  только  внес  предложение  о  неутверждении  отчета   Кабинета Министров  и о поручении Генеральной прокуратуре Украины.  Я также сказал, что есть основание для начала процедуры импичмента в связи с   тем,  что  Президент  как  гарант  соблюдения  Конституции  не принимает никаких мер  к  урегулированию  финансового  процесса  в государстве. У нас грубейшим образом нарушаются права и так далее.

 

     Поэтому я  хотел бы,  чтобы вы поставили на рассмотрение один из пунктов:  либо вопрос о начале процедуры импичмента  Президента Кучмы  в связи с неисполнением бюджета за 1997 год,  либо (в более мягкой форме,  учитывая,  что у нас здесь сидят некоторые господа, которые  побаиваются  Президента)  вопрос о том,  чтобы для начала обратить внимание господина Президента на невыполнение бюджета.  А то он у нас какбудто в стороне находится.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  з  голосу  ми  не  будемо  ставити  на голосування.  Вносьте пропозицію в комітет, будь ласка. Є порядок, є процедура.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  У  нас  є ще буквально сімвісім хвилин,  і я просив би розглянути два коротенькі питання.

 

     Проект постанови про 80-річчя комсомолу,  внесений  народними депутатами   Самойлик,   Сизенком,  Старинцем,  Жежук,  Лешаном  і Звонаржем.

 

     Є необхідність зачитувати?  Я прошу, підтримайте, будь ласка. Я  вранці казав,  що це наша з вами біографія.  Це біографія наших батьків.

 

     Давайте віддамо шану, як це потрібно. Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     Надійшла пропозиція голосувати поіменно. Голосуємо.

 

     "За" - 192.

 

     Спасибі. Голосуємо в поіменному режимі.  Анатолій  Сергійович підтримує... Треба було вчасно виключити з комсомолу.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 186.

 

     По фракціях.

 

     За: комуністи  -  116 із 118;  НДП - 5 із 27;  Рух - 0 із 37; "Громада" - 24 із  34  (незрозуміло);  фракція  зелених  (теж  усі комсомольцями  були)  -  усього  3  з  15;  соціалісти  - 14 із 18 (незрозуміло);  незалежні - 3 із 7; СДПУ(о)... Ну, це не годиться. Колишній секретар ЦК комсомолу сидить...  ПСПУ - 7 із 9;  селяни - 10 із 12; позафракційні - 4 із 10.

 

     Я прошу проголосувати у звичайному режимі.  Підтримайте, будь ласка.  На  прохання депутатів.  Зінченко просить.  Дмитро Гнатюк, голосуйте..

 

     "За" - 201.

 

     Шановні колеги!  Я думаю, ми завтра всетаки проголосуємо (Шум у залі).  Це не годиться. Усі були в комсомолі, усі співали пісні, усі раділи...

 

     ----------

 

     Одну хвилиночку, засідання не завершене. Ще є коротке питання про комітети Верховної Ради України.

 

     Омеліч Віктор   Семенович,  голова  комітету.  Буквально  дві хвилини.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні колеги!  Комітет з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної  Ради  розглянув законопроекти та пропозиції щодо змін і доповнень  до  чинного  законодавства,   які   стосуються   роботи помічника-консультанта народного депутата України.

 

     Законопроекти, внесені     народними    депутатами    України Смірновим, Чоботом, Черновецьким, Медведчуком та Крючковим, групою депутатів  (близько  80  депутатів,  першими  серед яких значаться Коломойцев і Чукмасов),  пропозиції  депутата  Єдіна  передбачають внесення  змін  до  статті  35 Закону України про статус народного депутата України,  тобто до статті,  яка безпосередньо  торкається роботи помічникаконсультанта.

 

     У цих  законопроектах різні підходи до кількості помічників - від збереження десяти (як пропонує Черновецький)  до  розмежування кількості  помічників  залежно від того,  як обраний депутат:  від одномандатного чи від багатомандатного округу.

 

     Так, група народних депутатів (Коломойцев,  Чукмасов та інші) пропонує для депутатів,  обраних по мажоритарних округах,  - до 15 помічників-консультантів,  а  для  обраних  по  загальнодержавному округу - до 5 помічників-консультантів.

 

     Наступні зміни,   які   пропонуються   в  законі,  стосуються зарахування на роботу цієї категорії працівників. Народний депутат Чобіт  та група депутатів,  першими в якій значаться Коломойцев та Чукмасов,  пропонують у місті  Києві  зараховувати  помічників  до апарату Верховної Ради України.

 

     Депутат Смірнов  підтримує  цю пропозицію стосовно помічників депутатів,  обраних по  мажоритарних  округах,  а  для  помічників народних депутатів,  обраних по багатомандатному округу,  пропонує прийом на роботу на умовах,  визначених партіями,  за списком яких обраний  народний  депутат України,  або фракціями Верховної Ради, членами яких є ці депутати.  Він пропонує також,  щоб фонд  оплати праці,  соціальні  гарантії для помічника-консультанта визначалися партіями і фракціями.

 

     Ключовим питанням         у         правовому         статусі помічників-консультантів   є   кількість  помічників  у  народного депутата,  на яких поширюється дія  Закону  про  державну  службу, кількість  помічників,  які  працюють  на  платній  основі  та  на громадських засадах.  Переважна більшість пропозицій, які надійшли до комітету,  передбачають до чотирьох помічників, які працюють як державні службовці,  і до двох - які зараховуються до Секретаріату Верховної Ради України.

 

     Робоча група  всебічно  вивчила  питання  щодо  поширення дії Закону   про    державну    службу    в    повному    обсязі    на помічниківконсультантів.

 

     Крім правових   питань   такого   статусу  (тобто  можливості прийняття на роботу  прямих  родичів  тощо),  виникають  фінансові проблеми, що звужують можливості народного депутата щодо кількості помічників,  які працюють на платній основі.  Так,  місячний  фонд оплати   праці   чотирьох   помічників-консультантів  -  державних службовців становить  близько  850  гривень.  Крім  того,  виникає суперечність  між  чинними  правовими нормами,  відповідно до яких народний депутат  самостійно  розподіляє  фонд  оплати  праці  між помічникамиконсультантами, і тим, що згідно з Законом про державну службу він не може призначати зарплату нижче певної межі  та  вище неї.

 

     Від згаданих  авторів  законопроектів  до  комітету  надійшли також  пропозиції  щодо  змін  і  доповнень   до   Положення   про помічника-консультанта  народного  депутата  України,  які  так чи інакше випливають із тих основних змін у статті 35 закону.

 

     Крім авторів законопроектів, пропозиції щодо змісту положення внесли народні депутати України Бондаренко, Тіщенко та Мельник.

 

     На звернення   комітету  до  голів  комітетів  та  керівників фракцій стосовно внесення пропозицій до законодавства з цих питань жодна з фракцій своїх пропозицій до комітету не подала. Свою думку висловили чотири комітети, очолювані Кушніром, Ковалком, Гуренком, Самойленком.

 

     Хочу підкреслити,        що        питання        закріплення помічників-консультантів   народних    депутатів,    обраних    по багатомандатному  округу,  не  вирішено  навіть  концептуально і є надзвичайно актуальним,  оскільки до комітету надходять  звернення від народних депутатів, керівників органів місцевої влади стосовно правомірності   закріплення   таких   помічниківконсультантів   за зверненнями  народних  депутатів,  які  обрані не по мажоритарному округу,    виділення    для    них     приміщень,     забезпечення організаційно-технічним обслуговуванням і так далі.

 

     На жаль, фракції пасивно поставилися до вирішення цих питань.

 

     Пропозиції названих   народних   депутатів   та  комітетів  є конкретними,  слушними, що дає змогу вдосконалити чинне положення, привести  його  у  відповідність  з нормами Конституції та чинного законодавства.

 

     Однак, глибоко    вивчивши    цю    проблему     -     роботу помічника-консультанта   народного  депутата  України,  -  комітет дійшов висновку,  що зміни лише до статті 35 закону  не  вирішують актуальних  питань  щодо  помічників,  а  призводять до виникнення інших питань,  що врегульовуються  багатьма  статтями  Закону  про статус народного депутата України.

 

     Тому комітет   пропонує   вирішувати   ці   питання  в  такій послідовності.

 

     Перше. Прискорити роботу над новою редакцією  Закону  України про   статус   народного   депутата   України  з  тим,  щоб  через місяць-півтора розглянути її в першому читанні.

 

     Друге. Врахувати  пропозиції,  які  надійшли   від   народних депутатів  України  та  комітетів,  при  підготовці нової редакції закону та положення.

 

     Третє. Після   прийняття   закону   невідкладно   підготувати Положення про помічника-консультанта.

 

     І четверте.    Для    врегулювання   питання   оплати   праці помічників-консультантів у  зв'язку  із  збільшенням  мажоритарних округів  та  збереження  рівного  підходу  до роботи всіх народних депутатів запропонувати для розгляду  проект  Постанови  Верховної Ради щодо оплати праці помічників-консультантів.

 

     Введення в  дію  постанови  з 1 січня 1999 року потребуватиме додаткових витрат у розмірі 10 мільйонів 342,9 тисячі  гривень  на рік.

 

     Прошу підтримати проект постанови,  запропонований комітетом, який  також  враховує  пропозиції  багатьох  народних   депутатів, комітетів та фракцій (Шум у залі).

 

     Шановні колеги, якщо ми з вами не проголосуємо сьогодні за це рішення,  то при підготовці пропозицій до проекту бюджету ці кошти не будуть враховані і вирішити це питання пізніше ми не зможемо.

 

     Дозвольте я прочитаю проект постанови, який вноситься членами Комітету з питань Регламенту на підставі пропозицій,  які надійшли до комітету.

 

     "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 26 липня 1994 року про  забезпечення  діяльності  народних  депутатів України.

 

     Розглянувши рішення  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Пункт 4 розділу ІІІ викласти в такій редакції:

 

     в межах  двох  заробітних  плат члена комітету Верховної Ради України (в межах кошторису Верховної Ради України).

 

     2. Ця Постанова набирає чинності з 1 січня 1999 року".

 

     Висновок науково-експертного     управління      Секретаріату Верховної  Ради такий:  погодитися з пропозицією Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  (Шум  у  залі).  Це нормально.  Збільшується в два рази фонд оплати помічників-консультантів.

 

     ГОЛОВА. Прошу підтримати зміни до статті  35  Закону  України про статус народного депутата. У вас є цей документ. Будь ласка.

 

     "За" - 266.

 

     Прийнято.

 

     Тепер проект   Постанови   про  внесення  змін  до  Постанови Верховної Ради від 26 липня 1994 року про забезпечення  діяльності народних депутатів. Проект вам зачитано. Голосуємо за основу.

 

     "За" - 268.

 

     Прийнято.

 

     У цілому голосуємо цей проект постанови.

 

     "За" - 261.

 

     Володимир Романович Марченко.  З процедури. Будь ласка. Потім

- депутат Єрмак.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Я  сожалею,  что  нам  не   дали   возможности   перед голосованием внести предложения и обосновать,  почему наша фракция будет  голосовать  против  этого  проекта  постановления,   против увеличения фонда оплаты труда помощников-консультантов.

 

     Мы считаем,  что  в  условиях кризиса недопустимо увеличивать фонд оплаты труда помощников-консультантов (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я  прошу,  заспокойтеся.  Завершуємо роботу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.     И     второе.     Александр     Николаевич, помощники-консультанты  -  разных  категорий.  У   мажоритарщиков, действительно,  нагрузка увеличена. У тех, кто прошел по партийным спискам, - иная. Поэтому нужна дифференциация.

 

     И когда принималось постановление, я думаю, правильно было бы принять  решение  о  внесении поправки к Закону о выборах народных депутатов Украины - дать право с ездам  партий  лишать  полномочий тех  депутатов,  которые  вышли  из  фракций  или которые работают неправильно, и тогда... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я розумію,  що  вже  ніхто  не  хоче вислуховувати ці зауваження.

 

     На цьому вечірнє засідання завершуємо. На все добре.

 

     Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.