Стенограма пленарного засідання

14 жовтня 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  14  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!  Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо чергове пленарне  засідання  Верховної  Ради.  Прошу  народних   депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему, будь ласка.

 

     Зареєструвалися 289  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні  депутати!  Дозвольте  зачитати   депутатські запити.

 

     Група народних    депутатів   (Чекалін,   Єщенко,   Круценко) звертається  до  Прем'єрміністра  України  стосовно   фінансування Програми виробництва зернозбиральних комбайнів. Я прошу підтримати це звернення на ім'я Прем'єр-міністра.

 

     "За" - 188.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народний депутат  Коваль  звертається   до   Прем'єр-міністра України  з  депутатським  запитом про незадовільний стан виконання доручень Президента України за підсумками робочої поїздки до міста Кривого Рогу 5 березня 1998 року. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 160.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народні депутати  Омельченко  Григорій  Омелянович  та  Єрмак Анатолій Васильович звертаються до Генерального прокурора  України стосовно відповідальності посадових осіб за завдані державі збитки в результаті використання зерна з державного резерву відповідно до рішення Кабінету Міністрів. Прошу підтримати.

 

     "За" - 182.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України  повідомляю  про  входження  до  складу  депутатської фракції   Народного   руху  України  народного  депутата  України, обраного по багатомандатному загальнодержавному  виборчому  округу від   Народного  руху,  Чорноволенка  Олександра  Віленовича;  про входження  до  складу  депутатської  групи  "Незалежні"   народних депутатів України,  обраних по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу  від  Соціал-демократичної  партії  (об'єднаної), Левцуна  Володимира  Івановича та Онопенка Василя Васильовича.  Iз чим ми їх і поздоровляємо.

 

     Шановні колеги!  Хотів  би  від  вашого   імені   поздоровити Удовенка  Геннадія  Йосиповича  з  успішним  завершенням роботи на відповідальній посаді в Організації Об'єднаних Націй і поверненням у стіни парламенту для плодотворної роботи. Побажаємо йому творчих успіхів.

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Заява Сергія Iвановича Сопруна... Я дав її вам особисто.

 

     ГОЛОВА. Де вона? А, так-так... Я просив би тільки: на ходу не давайте цих повідомлень, а є порядок - у Секретаріат.

 

     "Голові Верховної Ради Ткаченку. Заява. Прошу зарахувати мене до складу фракції Народно-демократичної партії. Сопрун".

 

     Що й робимо.  Але я просив би це передавати,  ще раз кажу,  в Секретаріат,  а Секретаріат  відповідно  оформить  для  того,  щоб оголосити.

 

     І останнє оголошення.  Шановні колеги! Позавчора на засіданні Погоджувальної ради головою  комітету  Іваном  Сергійовичем  Чижем було  внесено  пропозицію,  щоб  у  дні  визволення  великих міст, обласних центрів  у  період  Великої  Вітчизняної  війни  -  в  ці святкові  дні  ми  робили  відповідні  оголошення.  Дозвольте мені зробити перше таке оголошення за дорученням відповідного комітету.

 

     Шановні співвітчизники!  14 жовтня виповнюється 55  років  із дня   визволення   міста  Запоріжжя  від  фашистських  загарбників (Оплески).

 

     Протягом п'яти діб силами  військ  Південно-Західного  фронту під командуванням генерала армії Малиновського - 12-ї армії та 3-ї і 8-ї гвардійських армій - було ліквідовано  запорізький  плацдарм фашистських  військ  на  лівому  березі  Дніпра  і визволено місто Запоріжжя.  Особливо відзначилися війська генерал-майора Данилова, генераллейтенантів        Чуйкова,       Лелюшенка,       танкісти генерал-лейтенантів     Пушкіна     та     Русиянова,     льотчики генерал-лейтенанта Судця та інші.

 

     Низько вклоняємося  перед світлою пам'яттю тих,  хто загинув, визволяючи місто Запоріжжя.

 

     Щиро вітаємо  з  цим  радісним  святом   воїнів-визволителів. Розуміємо,  як багато ще держава повинна зробити для вас, щоб хоча б частково віддячити за тяготи та  нестатки,  що  випали  на  вашу важку    повоєнну   долю.   Ваші   ратні   та   трудові   подвиги, воїнивизволителі,  повчальний  приклад  і  заклик   до   наступних поколінь:  бути  гідними  свого  минулого в ім'я процвітання нашої Вітчизни України (Оплески).

 

     Шановні колеги! Дозвольте від вашого імені поздоровити голову меджлісу   кримськотатарського   населення   Мустафу  Джемілєва  з нагородженням його медаллю Нансена (Оплески).

 

     Шановні колеги! У нас є ще час для заяв і оголошень. Прохання записатися. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Депутат Марковська. Немає. Депутат Туш.

 

     ТУШ М.Н.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов  Украины.  Наверное,  ко  всем депутатам,  как и  ко  мне,  массово  приходят  письма.  Хотел  бы зачитать одно из них.

 

     "Президенту Украины   Леониду  Даниловичу  Кучме,  Верховному Совету Украины, правительству Украины.

 

     Мы, фронтовики, испытали на себе все ужасы войны. Те, которые остались  в  живых,  тяжело ранены,  контужены или вообще потеряли здоровье на фронте.  Победа была нелегкой, но мы победили. Одержав победу,  мы  изо  всех  сил  восстанавливали  народное  хозяйство, восстановили школы, институты, учреждения культуры, колхозы. После победы нам обещали,  что будем жить достойно. Жизнь налаживалась с каждым годом. Всем была предоставлена работа, бесплатное обучение, бесплатное   медицинское   обслуживание,  выплачивались  регулярно зарплаты и пенсии. Денег хватало на приличное содержание семьи.

 

     В своем обращении к ветеранам Президент подчеркнул: "Обділені долею в юності,  зазнаючи скруту на схилі літ,  вони не озлобилися душею і подають приклад витримки,  мужності і терпіння".  Но вы  и ваши  Чорновилы,  Кравчуки,  Плющи  и другие довели нашу страну до нищеты и голода, а нас, ветеранов, в нарушение принятого Верховным Советом Закона о статусе ветеранов войны,  гарантиях их социальной защиты обидели.  Льготы ветеранам не предоставляются.  Хуже  того, задолженность  по  выплате  пенсий  составляет  уже  пять  и более месяцев.

 

     Здоровье наше плохое,  но мы  лишены  возможности  приобрести лекарства за свои средства, хотя согласно закону лечение ветеранов должно быть бесплатным.  Зачем вы принимаете решения,  которые  не выполняются?

 

     Нас возмущает,   почему  ветеранов  войны  разделили  на  две категории - на городских и сельских?  В городе выплачивают  пенсии регулярно, а в селе - задерживают на полгода, а то и больше. Разве мы,  сельские ветераны,  неодинаково защищали Родину,  не лежали в одних  окопах?  Мы  потеряли терпение и доверие к вам,  ибо вы нас довели   до   нищенского   состояния,   забрали    наши    вклады, несвоевременно  выплачиваете  пенсию,  которая  нам необходима для существования.

 

     Президент отметил,  что он делает все,  чтобы  в  каждый  дом почтальоны  не  приносили  похоронки.  Но теперь мы без почтальона вымираем, ибо он нам не приносит своевременно пенсию.

 

     Мы, ветераны войны и труда, требуем от Президента, Верховного Совета,  правительства  вернуть  наши  сбережения,  выполнить свои решения относительно статуса ветеранов,  своевременно  выплачивать пенсии,  погасить задолженность. Наше терпение не беспредельно, мы находимся на грани срыва.

 

     Письмо обсуждено   на   совещании   фронтовиков,   инвалидов, ветеранов  войны  и  труда  и  принято  единогласно.  Председатель

-Мудрицкий."

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Левченко.   За   ним   -   депутат Коломойцев.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.I.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Донченко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты! Я выступаю от  своего  имени  и  от  имени  депутата  Синченко по результатам вчерашнего голосования за "недовіру уряду".  Дело  в  том,  что  я никогда  не  мог  допустить  ситуации,  связанной с тем,  что наша система "Рада" может исказить результаты голосования.  Я  лично  и депутат  Синченко  голосовали  за  решение,  которое  было внесено депутатами Зубовым,  Цибенко и Задорожной,  то есть  за  "недовіру уряду",  в  отличие  от партии прогрессивных социалистов,  за что, насколько мне известно,  Наталия  Витренко  лично  была  удостоена рукопожатия Премьерминистра.

 

     Поэтому, во-первых,   я   просил  бы,  Александр  Николаевич, дезавуировать  результаты   моего   голосования   (я   передал   в Секретариат  соответствующую  записку  о  том,  чтобы признали мое голосование по вопросу об отставке правительства как за, точно так же, как и депутата Синченко).

 

     Во-вторых, Александр   Николаевич,   мы   с   вами  создавали контрольную комиссию "з перевірки діяльності системи  "Рада".  Эта комиссия  нам  не  доложила,  как эта система работает,  какие там допускаются ошибки и могут ли они вообще допускаться. Почему я так говорю?  Потому что депутат Александровская,  которая сидит позади меня,  когда проводилось следующее голосование  тоже  в  поименном режиме,  вынула карточку,  но в распечатке было показано,  что она голосовала за.  Поэтому есть все основания предположить, что вчера система "Рада" была запрограммирована на результат 202. Фактически она 203 и высветила...

 

     Я с большим сомнением отношусь к тому, что это так и есть, но я хотел бы,  чтобы была создана специальная комиссия. И проверить, действительно ли система "Рада" вчера дала об ективную  информацию по результатам поименного голосования.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Коломойцев.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Ющик.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Фракция  Селянской  партии  Украины.  Заява  депутатської  фракції Селянської партії України.

 

     "Кризовий стан   у  промисловості  та  сільськогосподарському комплексі України вимагає дій для подолання кризи.  Серед головних економічних   проблем   сьогодні   є   проблеми   недостатності  у товаровиробника обігових коштів,  відсутності дешевих кредитів для виробництва промислової та сільськогосподарської продукції.

 

     Конкретні приклади  з  економічного життя країни свідчать про глибоку  кризу  в  банківській   системі   Україні,   яка   руйнує національне  виробництво.  Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" не забезпечує кредитування сільського  господарства держави.  Не  маючи  обігових коштів,  сільгоспвиробники не можуть придбати пального для збирання врожаю, проведення посівних робіт.

 

     Банк "Україна" переживає глибоку фінансову  кризу,  кількість проблемних  кредитів становить у кредитному портфелі банку близько 20 відсотків,  і це  тільки  ті,  що  відображені  в  банківському балансі.  Стосовно кількох кредитів працюють правоохоронні органи. Керівництвом банку фактично розтрачено гроші сільськогосподарських підприємств  -  клієнтів  банку  "Україна".  В  той  же  час члени правління АКАБ "Україна",  причетні  до  згубної  політики  банку, призначені на керівні посади в державному Ощадному банку України.

 

     Державний банк   "Укрексімбанк",   створений   для  підтримки експорту вітчизняних товаровиробників,  не проводить  кредитування промислового   комплексу  України.  Внаслідок  цього  кредитування машинобудування  проводиться  за   рахунок   державного   бюджету, фактично   за   рахунок   соціальних   виплат  учителям,  лікарям, військовим,  пенсіонерам,  працівникам  бюджетної  сфери.   Кілька конкретних  прикладів,  які підтверджують відсутність кредитування Укрексімбанком національного товаровиробника.

 

     Випуск дослідного зразка  та  випробування  сучасного  літака АН-74  на Харківському авіазаводі стали можливими тільки тому,  що працівники заводу відмовилися від своєї заробітної платні за вісім місяців, реструктуризувавши її.

 

     Внаслідок затягування   Укрексімбанком  надання  попереднього експортного кредиту в сумі 2 мільйони доларів США тривалий час  не може запустити виробництво Київський мотоциклетний завод, який має експортний контракт на суму близько 100 мільйонів доларів США.

 

     Суднобудівна галузь України має замовлень на суму близько 500 мільйонів   доларів   США.  Внаслідок  нестворення  Укрексімбанком страхових фондів  для  фінансування  проектів  з  тривалим  циклом виробництва обсяги виробництва в суднобудуванні за дев'ять місяців цього року становили близько 95,8 відсотка порівняно з відповідним періодом  попереднього  року.  Поза банківським обігом знаходяться кілька мільярдів гривень, тобто замість кредитування національного товаровиробника фінансується тіньова економіка.

 

     Згідно із  Законом  України про банки і банківську діяльність головним завданням державного Ощадного банку України є  збереження заощаджень  громадян України та недопущення їх знецінення,  у тому числі шляхом розміщення цих коштів на депозитах Нацбанку..."

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е. Вибачте, ще дві хвилини.

 

     ГОЛОВА. Немає двох хвилин.  Слово надається  депутату  Ющику. Будь ласка. За ним - депутат Марченко.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Олексію Івановичу,  дякую вам.  Фракція  соціалістів  і селян (Лівий центр).  Шановні колеги!  Учорашній розгляд Верховною Радою звіту уряду викликаний не просто якоюсь цікавістю  Верховної Ради, а тією катастрофічною ситуацією, що склалася в економіці і в соціальній сфері України.

 

     У минулі три дні я побував у себе на Хмельниччині,  у Львові, Чернівцях, Житомирі і хочу сказати, що скрізь - крик болю людей. У Новоселицькому районі Чернівецької області,  де  я  зустрічався  з депутатами  районної  ради,  головами і секретарями сільських рад, активом  району,  була  просто  злива   запитань:   коли   нарешті припиниться те, що діється сьогодні в Україні?

 

     І тому  я  хотів  би,  щоб  ми,  Олександре Миколайовичу,  як Верховна Рада повернулися до проблем,  які сьогодні турбують наших людей.  Зарплати  як  не  отримували,  так  і не отримують,  борги зростають (на 1,5 мільярда зросли борги із зарплати),  а  проте  в законі  записано:  як  тільки  підвищилися  ціни  на  5 відсотків, відразу ж вступає в дію норма про індексацію. Я як один із авторів Закону  про  оплату  праці  свідчу про це:  є такі норми в законі, законодавством це все врегульовано.

 

     910 мільйонів гривень захищених було виділено  на  повернення минулих  боргів  із  зарплати.  Ніхто  не  запитує,  чому  вони не використані в бюджеті? I як використовуються 370 мільйонів гривень на  повернення  заощаджень?  Навіть  кошти  на поховання не дають. Олександре Миколайовичу, ми розглядаємо питання бюджету наступного року.  Треба,  щоб ці норми цього року виконувалися.  I в минулому 1997 році уряд їх не виконав,  профінансував тільки  30  мільйонів гривень на повернення заощаджень.

 

     Тому наша  фракція  пропонує  таке.  Треба  негайно поставити уряду умову:  негайно подати до Верховної Ради програму діяльності уряду,   проект   реального   бюджету  (не  пізніш  як  завтра  чи післязавтра,  у найближчі дні,  тому що  ми  просто  не  встигнемо розглянути ці питання),  засади внутрішньої і зовнішньої політики, щоб  можна  було  в  листопаді  розглянути  і   законопроект   про визначення  засад,  і  самі  засади.  І  зрозуміло,  що  проблема, звичайно,  не в уряді,  тому що в цій ситуації,  при такому курсі, який  проводиться  Президентом,  і  при  такій системі організації влади результат буде однаковий, який би уряд не був.

 

     Я хотів би,  щоб ми поставили  питання  про  село.  Чому,  за помахом   якої   такої   диригентської   палички   раптом   зникли пально-мастильні матеріали?  Для села це стало просто катастрофою. До  того  ж ціни на них підвищилися,  хоч є відомі постанови уряду про те, що ціни на пальне для села повинні регулюватися. Словом, є безліч  питань,  які потребують нашого невідкладного втручання.  І вчорашній звіт уряду має тут бути так би мовити відправною точкою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Григорович.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемые избиратели!  Я вынужден  взять  слово для реплики после очередного лживого выпада относительно деятельности фракции  Прогрессивной  социалистической партии  так  называемого коммуниста Петра Симоненко.  Напомню вам, что  наша  фракция   последовательно   предупреждала,   что   курс проводимых   экономических   и   политических  реформ  приведет  к национальной катастрофе.  Более того, в этом зале мы заявляли, что кризис экономический уже перерос в кризис политический.

 

     16 сентября с трибуны Верховного Совета наша фракция огласила заявление нашей партии,  в  котором  мы  говорили  о  перерастании экономического  кризиса  в  политический,  с  требованием принятия необходимых  мер.  В  этом  заявлении,   которое,   кстати,   было распространено  в  зале  и  которое получили все коммунисты,  наша фракция  предложила   отправить   в   отставку   правительство   и одновременно   "погодити   на   посаду  Прем'єр-міністра"  первого секретаря Компартии Украины Петра Симоненко.

 

     Кроме того,  22 сентября это заявление  было  опубликовано  в "Голосе  Украины",  то  есть  это  была  официальная позиция нашей партии.  И  если  бы  коммунисты  пожелали,   чтобы   была   смена правительства, смена Премьер-министра, то тогда Петр Симоненко дал бы согласие и количество голосов у него было достаточным для того, чтобы  был  коммунистический  Премьер-министр.  Напомню,  что  221 депутат проголосовал за Петра Симоненко на должность  Председателя Верховного Совета. Наши

 

 четырнадцать голосов,  пожалуйста,  237-238 голосов -  достаточно, чтобы коммунист Симоненко был назначен Премьерминистром Украины.

 

     Однако (по  каким-то  причинам - мне неизвестно,  то ли из-за трусости,  то ли из-за некомпетентности) коммунист  Симоненко  так называемый  и  фракция  коммунистов  Украины  отказались  от смены правительства.  И  вчера  мы  внесли  проект  постановления,   где предложили   одновременно   проголосовать   вопрос   об   отставке правительства и вопрос о назначении нового Премьер-министра.

 

     Я хочу напомнить,  что вчера  в  ажиотаже,  который  устроили коммунисты    так    называемые,   вы   отказались   от   принятия постановления,    проект     которого     внесла     Прогрессивная социалистическая партия Украины,  в котором мы говорили о том, что нужно  денонсировать  договор  с  Международным  валютным  фондом, заморозить   долги,   признать   деятельность  Кабинета  Министров неудовлетворительной  и  выразить  недоверие  идеологам   нынешних проводимых  реформ - Тигипко,  Голубченко,  министру Осыке.  Вы от этого  отказались  и  этим  поддержали  курс  реформ,   проводимый Президентом.

 

     И последнее.    Если    вы   почитаете   статьи   Конституции социалистической и статьи Конституции 1996 года,  где закрепляется неприкосновенность  частной  собственности и вся власть передается Президенту,  то вы вспомните,  что именно коммунист  Симоненко  во главе и вместе с ним 41 коммунист проголосовали...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон (Шум у залi).

 

     Я прошу уваги. Депутат Григорович. Будь ласка.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Я маю високу честь   від  імені  депутатського  об'єднання  "За  Єдину  помісну православну  церкву  в  Україні"   виголосити   заяву   про   його заснування. У нас в об'єднанні сьогодні 85 депутатів, у парламенті попереднього скликання було 60,  і ми  змогли  об'єднати  народних депутатів   від   більшості  фракцій,  а  також  позафракційних  і незалежних.

 

     Дорогі співвітчизники!  Шановні  виборці!   Шановні   народні депутати України!  Тяжкі реалії кризи сьогодення, крайнє зубожіння населення,  стагнація влади, дефіцит одвічних людських цінностей - добра,  віри  й  милосердя  довели,  що  в  процесі  трансформації суспільства перебувають  не  лише  економіка,  але  й  світоглядні позиції:   мораль,   душа   народу.   Нас  роздирають  протиріччя. Ностальгія за минулим гальмує працю на майбутнє.  Наміри одних  не знаходять розуміння інших. Видається, що будуємо вавилонську вежу, а не державу, що має стати запорукою добробуту та благополуччя для нашого народу.

 

     По семи  роках  існування  Української  держави  приходимо до твердого  переконання,  що,  окрім  незалежності  та  Конституції, зболеному  від  історичних  та  ідеологічних протиріч українському суспільству вкрай необхідний  моральний  та  духовний  стержень  - ментальна  більшість,  тобто  Єдина українська помісна православна церква.

 

     Духовне єднання  нації   -   ключ   до   швидкого   подолання перехідного  періоду,  соціального  захисту  літніх  і  дітей.  До необхідності мати Єдину помісну православну церкву в Україні кличе нас  велич  древнього  Києва,  на горбах якого проповідував Андрій Первозванний,  який став отчим світильником православ'я не  тільки для Східної Європи, але й для одної шостої частини земної кулі.

 

     Народи, які  прийняли  християнство  від  Константинополя,  - серби,  болгари,  греки,  грузини,  - вже давно мають свої помісні церкви.  Тому  українська  Єдина  помісна  православна церква - це велика історична місія українського  народу,  велика  християнська місія  нашого  розрізненого православ'я,  це найдостойніший спосіб відзначення нашим суспільством 2000-ліття  Різдва  Христового,  до якого залишилося, до речі, 810 днів.

 

     Сьогодні -   день   Святої   Покрови,  великої  покровительки українського  народу,  під  омофором  якої   долали   ми   всілякі випробовування  і  залишалися  самі  собою.  Тому  в  цей день ми, народні депутати,  що вболівають за долю України, проголошуємо про свої  наміри  відповідно  до  законів  Божих  та  людських всіляко сприяти  духовному  єднанню  нації  у   подоланні   моральної   та економічної кризи. До цього закликають нас наші виборці, релігійні громади,  громадські організаціі.  У святому письмі  сказано:  "Де троє  з  вас  з'єдналися  во ім'я моє,  там я з вами".  То ж нехай благословить нас Бог і Свята Покрова!

 

     Шановні колеги!   У   стінах    цього    парламенту,    окрім законотворчих    процесів,    мала   місце   затяжна   спікеріада, "штампування" багатьох урядів,  війна компроматів.  Тож нехай  цей крок піднесе авторитет нашого парламенту.

 

     І нарешті   останнє.   Від  фракції  Народного  руху  України нагадую, що у 1942 році створена Українська повстанська армія, яка розпочала боротьбу з фашистськими... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Давайте одне з іншим не порівнювати, воно не йде в порівняння...

 

     Для репліки слово надається депутату Матвєєву. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги!        Уважаемые        радиослушатели!       Способность "суперпрогрессивных"  социалистов  выступать   в   роли   искусных провокаторов  мы  уже давно испытали,  но сегодня Марченко в своем выступлении перешел всяческие границы.  Это еще раз  подтверждает, что   надо   отрабатывать   перед   властью   данные  им  какие-то обязательства.  Это они делают сегодня и  сделали  вчера,  показав своим  голосованием,  что  они  поддерживают  эту власть как никто другой в этом зале.  Фракция прогрессивных социалистов  единодушно проголосовала за поддержку нынешнего правительства,  курс которого давно себя изжил и не поддерживается народом.

 

     Что касается   конституционных   положений   по   предложению кандидатуры   на  должность  Премьер-министра,  то  пану  Марченко следовало бы знать -  кандидатуру  на  эту  должность  рекомендует Президент.

 

     Наша фракция  всегда  готова  взять  власть  в  свои руки при условии, если режим самовольно покинет свои покои.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Ми час використали (Шум  у залі).  Для  заяв,  оголошень  і  пропозицій  у нас відводиться 30 хвилин,  ми їх використали.  I ми домовилися,  що у п'ятницю  буде відводитися на це в кінці засідання одна година,  і ми будемо мати достатньо часу для того, щоб робити заяви і звести деякі політичні рахунки між собою.

 

     Депутат Туш   у   своїй  заяві  порушив  питання  про  статус ветеранів і про виплату пенсій.  Я розумію, що це найбільше хвилює всіх  без  винятку  в  цьому  залі і за його межами.  Я думаю,  що вчорашня наша  розмова  тут  -  заслуховування  уряду,  виступи  і пропозиції  будуть  враховані  і щодо пенсіонерів,  і щодо виплати заробітної плати і стипендій,  і взагалі щодо  напрямів  у  роботі нашого уряду.

 

     Депутат Донченко  порушив питання з приводу того,  що система "Рада" допустила помилку.  Я хочу заявити всім присутнім  у  цьому залі  і  за  його  межами  -  "Рада"  за  попередні чотири роки не допускала помилок.  Я думаю,  що й зараз цих помилок немає. Але ви пам'ятаєте,  що  ми  справді створили комісію,  яка працює над цим питанням,  і через тиждень у цьому залі свої висновки  ця  комісія доповість.  Якщо  такі  помилки  були чи є,  ми обов'язково будемо разом з вами приймати відповідне рішення.

 

     Депутат Коломойцев порушив питання про  кризу  в  банківській системі  і,  зокрема,  в  банку "Україна".  Зараз над цим питанням працюють і виконавча структура,  і відповідний  комітет  Верховної Ради.  I я думаю, що на цьому тижні вже буде вирішене питання щодо керівництва банку і взагалі всі  питання,  що  позв'язані  з  його діяльністю,  особливо  з фінансуванням,  а точніше - забезпеченням агропромислового комплексу.

 

     Депутат Чиж порушив ряд питань,  які торкалися звіту уряду  і особливо того,  щоб уряд своєчасно подав як проект бюджету на 1999 рік,  так і програму  діяльності  уряду  на  1999  рік  та  засади внутрішньої і зовнішньої політики,  тих усіх негараздів,  які є на селі.  Ці всі доручення ми дамо Кабінету Міністрів,  і думаю, що у визначений  строк  відповідні  документи,  у тому числі програма і проект бюджету, будуть представлені у Верховну Раду.

 

     Таким чином, щодо всіх порушених питань дано відповіді.

 

     А зараз  переходимо  до  розгляду  питань  затвердженого   на сьогодні порядку денного.

 

     ---------

 

     Слухається питання про проект Закону про порядок встановлення ставок податків,  зборів (обов'язкових платежів),  інших елементів податкових баз, а також пільг з оподаткування.

 

     Проект закону  розглядається  в  другому  читанні.  Доповідає Терьохін Сергій Анатолійович,  голова підкомітету...  Є? Доповідає голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Альошин Валерій  Борисович  (Шум  у  залі).  Хвилинку!  Депутат  Ємець.  З процедури. Будь ласка, з місця.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний      виборчий      округ,      НДП).     Фракція Народно-демократичної партії.  У мене одна процедурна  пропозиція. Справді, ми півгодини зранку... (Шум у залі). Якщо можна... Я хочу звернутися до Голови, а його увагу відвертають.

 

     Олександре Миколайовичу!  В  мене  є  пропозиція,  яка  якраз стосується   тої  конфліктної  ситуації,  що  виникла  зараз  біля трибуни. Справді, за півгодини всі фракції не встигають виголосити свої репліки,  заяви. Тому є пропозиція чергувати виступи фракцій. Наприклад,  якщо  сьогодні  не  встигли  виступити  фракція   НДП, "Громада",  ще  хтось,  вони отримують пріоритетне право виступити завтра. Таким чином ми будемо знімати ці конфліктні ситуації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ну ви ж розумієте, що кожного дня одні й ті самі  роблять  заяви.  Не  було  такого,  щоб я якогось дня не дав виголосити 2-3 заяви "Громаді" чи комусь іншому.

 

     Валерію Борисовичу, доповідайте, будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги  народні депутати!  Вашій увазі пропонується в другому читанні законопроект про порядок встановлення  ставок  податків,  зборів  (обов'язкових платежів),  інших  елементів  податкових  баз,  а  також  пільг  з оподаткування.

 

     Нагадую депутатам Верховної Ради,  що цей  законопроект  було розроблено  в  Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності як альтернативу виданому Президентом України з посиланням на пункт 4   розділу  ХV  Конституції  України  Указу  про  деякі  питання, пов'язані зі встановленням ставок акцизного збору і ввізного мита.

 

     Відповідно до того указу  право  змінювати  ставки  акцизного збору та ввізного мита було передано Кабінету Міністрів України.

 

     Думаю, що  всі  народні  депутати  за  цей час переконалися в тому, що надання такого права Кабінету Міністрів призвело до того, що  планову політику стосовно акцизного збору і ввізного мита,  що регулювалася законом України,  було замінено постановами  Кабінету Міністрів,  і  в результаті ми маємо не досить приємну ситуацію як на  ринку  алкогольних  і  тютюнових  виробів,  так  і  на   ринку енергоносіїв.  І зараз виникає безліч проблем,  пов'язаних з таким регулюванням акцизної політики.

 

     У зв'язку з цим я нагадую,  що  в  законопроекті  Комітету  з питань   фінансів  і  банківської  діяльності  було  запропоновано фактично повернути право встановлювати ставки  акцизного  збору  і ввізного  мита  Верховній  Раді України і робити це виключно через прийняття законів. Цей проект було прийнято в першому читанні.

 

     Під час підготовки законопроекту до другого читання  суттєвих змін  не  відбулося  і  пропозицій  у  комітет  не надійшло.  Були зроблені окремі редакційні уточнення.  У порівняльній таблиці, яку ви  маєте  на  руках,  ви  можете побачити,  що в пункті 2 замість Закону України про місцеві  податки  і  збори  ми  посилаємося  на правила,  визначені законами України. Крім того, до пункту 4 цього проекту  ми  додали  термін  чинності  зазначеного  закону  -   до закінчення  терміну  дії пункту 4 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України.

 

     Ви маєте на руках також зауваження юридичного  управління  до цього   проекту.   З   частиною   цих  зауважень  комітет  вирішив погодитися. Ми вважаємо за необхідне вставити до кінцевої редакції цього закону преамбулу такого змісту:  "У зв'язку з виданням Указу Президента України від  18  червня  1998  року  653-98  про  деякі питання,  пов'язані  із  встановленням  ставок  акцизного  збору і ввізного мита,  прийнятого з посиланням  на  пункт  4  розділу  ХV "Перехідні  положення  Конституції  України",  а  далі за текстом: "Верховна Рада України постановляє..."

 

     І ще я хотів би нагадати вам сам зміст цього законопроекту.

 

     "1. Ставки загальнодержавних податків,  зборів  (обов'язкових платежів),   інші  елементи  податкових  баз,  а  також  пільги  з оподаткування встановлюються та  змінюються  виключно  законами  з питань оподаткування.

 

     2. Ставки місцевих податків,  зборів (обов'язкових платежів), інші елементи податкових  баз,  а  також  пільги  з  оподаткування встановлюються   та   змінюються  виключно  відповідними  органами місцевого  самоврядування  села,  селища,  міста   за   правилами, визначеними законами України.

 

     3. Тимчасово,    до   законодавчого   врегулювання,   Кабінет Міністрів України має  право  встановлювати  та  змінювати  ставки ввізного мита, крім ввізного мита на підакцизні товари, а також на товари,  які підпадають під визначення  1-24  груп  Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

 

     4. Цей   закон   України   набирає   чинності   з   дня  його опублікування і є  чинним  до  закінчення  терміну  дії  пункту  4 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України".

 

     У зауваженнях юридичного управління зазначено, що частина цих норм  є  певним  повторенням  норм,  які   містяться   в   чинному законодавстві.  Але  у  зв'язку  з  тим  що  в пункті 4 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України" говориться про  те,  що указ  Президента,  виданий  із  посиланням на цей пункт розділу ХV Конституції,  діє до того часу, доки не буде прийнятий закон, який регулює  відповідні  питання,  то  комітет виходив із необхідності прийняття спеціального закону на цю тему,  а не  внесення  змін  і доповнень до чинних законів з питань оподаткування.

 

     Таким чином,  я  в  основному  поінформував Верховну Раду про зміст запропонованого законопроекту і пропоную підтримати  його  в другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я думаю,  що ми розглянемо кожний пункт проекту закону,  який вноситься комітетом  у  другому читанні. До першого пункту є зауваження?

 

     Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Олександре Миколайовичу,  наша фракція за змістом проект закону підтримує,  але тут є одна  юридична  проблема,  яку треба  з'ясувати  з  Президентом.  Я  не кажу,  хто правий,  а хто неправий.  Ми аналізували, яка ситуація склалася з іншими указами, щодо яких ми приймали закони.  Зараз виник паралелізм дії: діють і укази,  і  закони.  Повна  плутанина.  Суди  використовують  одне, податкові структури - друге,  інші - посилаються на щось третє. Це треба якось розв'язати: чи через роз'яснення Конституційного Суду, чи просто домовитися з Президентом, як він бачить цю проблему.

 

     Я пробував  з'ясувати.  За моїми даними Президент вважає,  що проект закону,  який він вносить,  ми маємо проголосувати в такому вигляді,  як  він  є,  а  потім  внести  до  нього зміни.  Якщо ми приймаємо просто інший закон,  то паралельно продовжує діяти  указ Президента.   А   якщо   цей  закон  відрізнятиметься  від  указу, зрозуміло,  що Президент буде,  мабуть, на нього накладати вето. І ми   втратимо   два   місяці   без   будь-яких  результатів.  Тому пропонується зняти сьогодні це питання з розгляду і переговорити з Президентом,  як  він це бачить.  А якщо він не має свого бачення, звернутися до Конституційного Суду і тільки після цього робити  ці кроки. Бо ми вносимо плутанину в правове поле.

 

     Дякую за увагу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.   Шановні  колеги!  Я  хотів  би  дати  ще  одне роз'яснення щодо суті цього питання.

 

     Президентом України свого часу був  виданий  указ  і  поданий законопроект,  відповідно  до  якого  право  встановлювати  ставки акцизного збору і ввізного мита  було  надано  Кабінету  Міністрів України.  Це,  на думку членів комітету, суперечило тим положенням Конституції,   де   сказано,   що   всі   питання,   пов'язані   з оподаткуванням, визначаються виключно законами України. Розглядати по суті проект закону,  поданий Президентом,  на мою думку,  немає сенсу, тому що він надзвичайно короткий, лаконічний і містить лише одну норму, яка стосується передачі права Кабінету Міністрів.

 

     Верховна Рада,  якщо приймає цей закон,  повертає собі  право встановлювати  ставки  акцизного  збору  і  ввізного мита.  Закон, прийнятий Верховною Радою,  направляється на підпис Президенту.  В той момент якраз є всі можливості для узгодження позицій Верховної Ради і Президента,  і я думаю,  що Президент  буде  переконаний  у необхідності  підписання цього закону для того,  щоб припинити дію свого указу.  Тим самим ми покажемо приклад нормального  вирішення правових колізій,  які з'являються із введенням у дію тих чи інших указів Президента.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  ми  розглядаємо  проект  закону.  Я прошу:  запросіть  депутатів  до  залу.  Я  не думаю,  що вчора ми перевтомилися...  Фракції зелених немає,  НДП - 50 відсотків. Я не хочу далі перелічувати. Запросіть усіх депутатів до залу!

 

     Слово надається  депутату Єльяшкевичу.  Будь ласка.  За ним - депутат Чиж.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада".  Уважаемый Александр Николаевич!  Я  обращаюсь  прежде  всего  к  вам  от имени фракции "Громада".  Если вы не предоставите слово фракции для заявления  и тем  самым в очередной раз грубо нарушите Регламент Верховной Рады Украины,  то фракция "Громада" не будет голосовать  ни  по  одному законопроекту,  так как систематическое нарушение Регламента лично вами  приводит  к   тому,   что   законодательный   орган   просто дискредитируется, его работа теряет всякий смысл.

 

     ГОЛОВА. Ви,  будь  ласка,  говоріть по темі,  бо я вимкну ваш мікрофон.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  По Регламенту есть законное право  для  всех фракций  сверх  установленной квоты времени делать соответствующие заявления.

 

     ГОЛОВА. Я прошу  говорити  по  темі!  Вимкніть,  будь  ласка, мікрофон. Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Шановний доповідачу! Шановні колеги! Безперечно, що треба було б у принципі врегулювати  комплексно  це  питання.  Оскільки  діють деякі норми декретів Кабінету Міністрів, зокрема про акцизний збір, про Єдиний митний  тариф  та  інші,  про  систему  оподаткування треба було б прийняти комплексний закон,  який би врегулював ці питання.  Але в цьому  випадку,  мені  здається,  нам  треба  підтримати  комітет, оскільки  ми,  якщо  тільки  заведемося  з  комплексним   законом, наштовхнемося  на вето Президента і не врегулюємо питання.  А його так  врегульовувати  не  можна,  оскільки  визначення   ставок   і механізму  справляння  податків  належить до виключної компетенції Верховної Ради і врегульовується законами України.  I  Конституція про це гласить.

 

     Тому я  в  цьому  випадку  просив  би голосуванням підтримати комітет.  I доручити  все-таки  напрацювати  проект  закону,  який врегульовував би цю проблему комплексно.

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Я  пропонував  би  перейти до голосування цього законопроекту по пунктах.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо пункт 1.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Спочатку  назву:  "Закон  України  про  порядок встановлення  ставок  податків,  зборів  (обов'язкових  платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг з оподаткування".

 

     ГОЛОВА. Є зауваження? Немає. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Що, до назви є зауваження?  Будь ласка, я прошу проголосувати за назву законопроекту. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Запросіть людей   до   залу!  Внесено  пропозицію  голосувати поіменно.

 

     Хто за те, щоб голосувати поіменно, будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 164.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі назву законопроекту.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу, Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.  Б.  Далі пропонується преамбула такого змісту: "У зв'язку  з  виданням  Указу  Президента України від 18 червня 1998 року 653-98 про деякі питання,  пов'язані із встановленням  ставок акцизного збору і ввізного мита,  прийнятого з посиланням на пункт 4 розділу XY "Перехідні положення" Конституції  України,  Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Ставки  загальнодержавних  податків,  зборів (обов'язкових платежів),  інші  елементи  податкових  баз,  а  також  пільги   з оподаткування  встановлюються  та  змінюються  виключно законами з питань оподаткування".

 

     Прошу підтримати таку редакцію.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо преамбулу і пункт 1. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо не в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Прохання підтримати!

 

     "За" - 259.

 

     ГОЛОВА. Прийнято. Пункт 2. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  "Пункт  2.  Ставки  місцевих  податків,  зборів (обов'язкових  платежів),  інші  елементи податкових баз,  а також пільги  з  оподаткування  встановлюються  та  змінюються  виключно відповідними органами місцевого самоврядування села, селища, міста за правилами, визначеними законами України". Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 236.

 

     Прийнято. Пункт 3. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.   "Пункт   3.   Тимчасово,   до    законодавчого врегулювання, Кабінет Міністрів України має право встановлювати та змінювати ставки ввізного мита,  крім ввізного мита на  підакцизні товари,  а  також на товари,  які підпадають під визначення 1 - 24 груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів".

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Прошу підтримати.

 

     "За" - 236.

 

     ГОЛОВА. Прийнято. Пункт 4.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  І останній пункт  проекту  закону:  "Цей  Закон України  набирає  чинності  з дня його опублікування і є чинним до закінчення терміну дії пункту 4 розділу XY  "Перехідні  положення" Конституції України".

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 247.

 

     Прийнято.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую.

 

     ГОЛОВА. I голосуємо проект закону в цілому!

 

     "За" - 255.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую.

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Розглядається  проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про ставки акцизного збору і  ввізного мита на деякі товари (продукцію). Стосовно приймачів телевізійних. Друге читання.  Доповідає член Комітету Верховної Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності Суслов Віктор Іванович.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской  деятельности  вносит для рассмотрения во втором чтении проект Закона Украины о внесении изменений и дополнений к Закону о ставках  акцизного  сбора  и  ввозных  пошлин  на некоторые товары (продукцию) в той части,  которая  касается  регулирования  ставок ввозных пошлин на телевизоры.

 

     Комитет доработал   проект   с  учетом  предложений  народных депутатов. Проект согласован с правительством и сегодня может быть принят окончательно.

 

     Комитет согласился    с    предложением    правительства   об установлении импортных пошлин на ввозимые телевизоры в размере  30 процентов.  Однако  во  втором  чтении  эта  величина  пошлины  по предложению и согласованию с правительством переведена в  экю  для сохранения  единообразия в законодательстве.  В законе,  в который вносятся эти  изменения,  все  ставки  пошлин  и  акцизного  сбора установлены  в  экю.  Поэтому  я  предлагаю поддержать изменения к статье 1 и установить ставки ввозных пошлин на ввозимые телевизоры в экю в соответствии с проектом, который вам роздан. Эти изменения означают,  что у нас будут ставки в размере 30  процентов,  как  и было проголосовано в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ми  розглядаємо цей законопроект за процедурою другого читання.  До назви закону є зауваження? Депутат Мазур. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Прогрессивная  соцпартия.  От имени комитета прошу перенести рассмотрение этого вопроса в связи с тем, что мы приняли протокольное   решение:  на  рассмотрение  комитета  до  20  числа подготовить    директорам    предприятий,    которые    производят комплектующие изделия, свои предложения к варианту проекта закона, принятого в первом чтении.  Мы их рассмотрим на заседании комитета и внесем свои предложения.  Поэтому просьба перенести рассмотрение этого вопроса, поскольку он не совсем готов.

 

     СУСЛОВ В.І.  Я прошу прощения,  вопрос готов,  и я не могу  с вами  согласиться.  На  заседании  Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности присутствовали  и  директора  предприятий, производящих  телевизоры.  Отдельные предприятия прислали нам свои письменные предложения.  Поэтому в данном случае не готова фракция Прогрессивной соцпартии, а не проект закона (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  внесена пропозиція,  Віктор Іванович дав відповідь, не треба коментувати.

 

     Вікторе Івановичу,  як ви ставитеся  до  пропозиції  депутата Мазур?

 

     СУСЛОВ В.І. Я сказал, что я отношусь отрицательно, потому что проект закона в установленные сроки комитетом подготовлен и внесен на рассмотрение Верховной Рады.

 

     ГОЛОВА. Тобто  щоб  ми розглядали його від початку до кінця в другому читанні.

 

     СУСЛОВ В.І.  Да,  мы можем его принять сегодня  окончательно, тем более, что все спорные вопросы по этому проекту согласованы.

 

     ГОЛОВА. До назви є зауваження? Є.

 

     Михайло Васильович Косів. Будь ласка.

 

     КОСIВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область). Народний рух України. Ви все правильно кажете, Вікторе Івановичу,  - і те,  що виробничники брали  участь,  і  ви справді  грунтовно  готували  цей  проект закону,  але одне тільки пояснення я все  ж  хотів  би  мати.  Тут  є  моя  пропозиція.  Це пропозиція два. Суть її не зводиться лише до кількісного вираження ставок ввізного мита.  У зв'язку з системою  поетапного  входження України  в  ГАТТ/СОТ,  мною  запропоновано  визначити часові рамки запровадження цих митних зборів.  Скажімо,  до 2000 року - так, як ви  пропонуєте  -  в  межах  30  відсотків,  а  потім  - поступове зменшення  ставок:  2003  рік  -  20  відсотків,  2005  рік  -  10 відсотків, бо все одно нам доведеться це робити.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Шановний  Михайле Васильовичу!  Комітет з питань фінансів  і   банківської   діяльності   уважно   розглянув   ваші пропозиції,  але  ми  не  змогли  підтримати  вашу пропозицію щодо надання пільг для іноземних  виробників  телевізорів  починаючи  з 2002  року.  Я маю на увазі вашу пропозицію про поступове зниження імпортного мита для імпортних телевізорів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая  оппозиция.  Я  вам,  Виктор  Иванович, неуважаемый мною после вашей реплики,  хочу сказать,  что  фракция Прогрессивной социалистической партии как раз готова к тому, чтобы отклонить этот законопроект пока не будут в установленном  порядке рассмотрены,   по   нашему   мнению,   конструктивные  предложения производителей цветных телевизоров.  И поэтому я  хочу  напомнить, что  Елена  Анатольевна  Мазур  выступала  от  комитета,  а  не от фракции,  но фракция будет голосовать против, в том числе и против вашего лживого комментария.

 

     Спасибо.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Хотя, как вы видите, в моей власти  трибуна  и  микрофоны,  я  действительно  уважаемой фракции отвечать не буду, но замечу одно: у нас

 

 Регламентом установлен  двухнедельный   срок   для   представления предложений    к    проекту    закона.    Фракция    Прогрессивной социалистической партии не внесла  в  установленный  срок  никаких предложений к проекту.  Поэтому фракция может голосовать,  как она считает нужным,  естественно,  но сегодня мы не можем  откладывать рассмотрение  проекта  из-за  того,  что  фракция  не  уложилась в установленные сроки (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Одну  хвилиночку.   Я   ставлю   на голосування  пропозицію,  внесену  народним  депутатом Мазур,  про перенесення розгляду даного питання. Будь ласка.

 

     "За" - 68.

 

     Не прийнято.

 

     До назви ще є зауваження?  Немає.  Я  ставлю  на  голосування назву даного законопроекту. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо за.

 

     "За" - 190.

 

     Я прошу проголосувати, адже в залі 332 народних депутати.

 

     Запросіть депутатів  від  Народнодемократичної  партії (Шум у залі). То я ж не голова партії - я Голова Верховної Ради.

 

     Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 173.

 

     Депутат Чекалін. Будь ласка.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Мы в Комитете  по вопросам промышленной политики обсуждали этот вопрос. Сейчас предложение о переносе рассмотрения законопроекта поступило именно от нашего комитета.  Мы считаем, что, предусматривая льготы предприятиям,  производящим телевизоры,  необходимо оговорить, что 30-40  процентов комплектующих при этом должны быть отечественного производства.  Это сейчас в проекте закона не учтено.  Комитет  по вопросам  промышленной  политики  представил  такие  предложения в Комитет по вопросам экономической политики.

 

     Поэтому мы просим  проголосовать  это  наше  предложение  или вернуться  к  проекту  через  неделю.  Потому  что Минпромполитики сейчас обсчитывает, сколько должно быть: 30, 40 или 60 процентов.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты, я сказал о том, что процедура подготовки   законопроекта   была   соблюдена.   Что  же  касается предложений ввести ограничение по части  производства  собственных комплектующих,  то это технический вопрос, который мы с вами здесь не решим.  Если бы были обоснования и поданы предложения депутатов или   соответствующих   комитетов,  наш  комитет  эти  предложения рассмотрел  бы.  Однако,  как  я  уже  сказал,  такие  предложения официально не поступали.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 112,

 

 Луганська область).    Уважаемые   коллеги,   мы   несколько   раз рассматривали  этот  вопрос  на  заседании  комитета.  Предложение Минпромполитики    следует    соизмерить    с   нашими   реальными возможностями.

 

     Сегодня Украина  не  обладает  промышленной   базой,   дающей возможность  на достаточно высоком уровне по конкурентоспособности выпускать элементную базу для телевизоров.  Для  того  чтобы  дать первый  толчок  возобновлению работы отечественной промышленности, необходимо принять этот закон в полном об еме.  Там льготы  совсем минимальные.

 

     А чтобы   решать   вопрос  серьезно,  нужно  заблокировать  в принципе наш отечественный  рынок,  то  есть  запретить  в  полном об еме ввоз иностранных телевизоров. Только тогда можно сделать не 40, а 90 процентов комплектующих к отечественному телевизору.

 

     Поэтому предлагаю   проголосовать   этот   законопроект.   Он детально   изучен   совместно   с   министерством   и  директорами отечественных предприятий.

 

     Спасибо.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты, послушайте конкретные данные, которые   касаются   импорта   и  производства  телевизоров.  Надо понимать, о чем мы спорим.

 

     За восемь месяцев текущего года в  Украину  легально  ввезено всего-на-всего  13  тысяч  импортных телевизоров.  За год ввозится около 20 тысяч импортных  телевизоров.  Реальная  продажа  тех  же импортных  телевизоров - от 400 до 600 тысяч в год.  Это означает, что реальная проблема находится за  пределами  нашей  дискуссии  и состоит  в  том,  что легально и нелегально ввозится большой об ем импортных комплектующих.  Телевизоры здесь легально,  полулегально или нелегально собирают и реализуют через розничную торговую сеть, избегая налогообложения.

 

     Поэтому мы можем принять предложение правительства по данному законопроекту,  понимая,  что  это  радикально не меняет ситуацию. Радикально  изменит  ситуацию  борьба   с   нелегальным   импортом комплектующих  в  очень  большом об еме и реализацией телевизоров, собранных  кустарным  и  полукустарным  способом.  Вот  это  будет решением проблемы, но здесь не надо принимать специальный закон.

 

     Ну а внесенные предложения могут быть приняты без того, чтобы откладывать  вопрос  и  терять  время,  дискутируя  по   проблеме, которой,  в общем-то,  нет и которая не решает ни вопросы развития нашего телевизионного производства, ни вопросы наполнения бюджета.

 

     ГОЛОВА. Надаю слово заступнику  міністра  промполітики.  Будь ласка.

 

     ЗУБАРЄВ В.В.,   заступник   міністра   промислової   політики України.  Шановні народні депутати,  я дуже прошу  вас  підтримати проект  закону,  який  пропонується  Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.  Ми  разом  дуже  докладно  вивчали  даний законопроект.  І ця редакція погоджена. На засіданні комітету були присутні керівники  промислових  підприємств  та  науководослідних установ.

 

     Перше положення   законопроекту.   Сьогодні  в  Україні  є  8 потужних  заводів.  Крім  того,  додатково   ще   12   підприємств недержавної  форми власності випускають телевізори.  Тобто Україна має власні потужності для випуску телевізорів  шостого  покоління. Саме  тому сьогодні пропонується збільшити ставку ввізного мита до 30 відсотків,  це просто  потрібно  для  захисту  власного  ринку. Наголошую:  захистити  потрібно не товаровиробника,  як усі звикли говорити, а внутрішній ринок.

 

     Друге положення цього проекту закону стосується  встановлення акцизного  збору.  Ми  запроваджуємо  критерій  стосовно  власного виробника.  Враховуючи  нинішню  ситуацію  в  економіці,  а  також падіння  курсу гривні,  перша норма,  яку Міністерство промислової політики пропонувало (виробництво 5 тисяч телевізорів на  місяць), на  сьогодні  нереальна.  Ми  погодилися  з  пропозицією  комітету встановити норму:  не менш як одна тисяча телевізорів на місяць за потужності  виробництва  100  тисяч  телевізорів  на  рік.  Це  на сьогодні реально.

 

     Тому я дуже вас прошу підтримати цей законопроект у редакції, запропонованій комітетом.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  назву  закону.  Ніхто  не розуміє,  хто що лобіює: чи щоб завозити деталі, чи щоб завозити в цілому...

 

     "За" - 189.

 

     Шановні колеги,  йдеться  про  назву.   Будь   ласка,   Петре Миколайовичу.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые  коллеги  и   радиослушатели!   Думаю,   что   последнее голосование  (189 голосов за название этого проекта закона) лишний раз подтверждает,  насколько принципиальны наши  фракции,  которые вчера голосовали за отставку Кабинета Министров.  Посмотрите: тех, кто отстаивает, поддерживает, способствует этому курсу, никого нет в   зале.   Сегодня  в  Верховном  Совете  работают  три  фракции: коммунисты,  социалисты  и  представители  "Громады".  Это  -  189 голосов.  А  остальные  где,  Александр  Николаевич?  Это  все те, которые вчера говорили и сегодня заявляли, кто и за что отвечает.

 

     Так кто отвечает за народ Украины и борется за то, чтобы была реализована  защита  внутреннего рынка,  а кто,  извините,  ляпает языком,  когда надо защитить клановые мафиозные интересы? Реальная картина видна по голосованию.

 

     Извините, что я отсутствовал, но я хочу ответить за себя.

 

     Кое-кто говорит,  что Симоненко боится. Симоненко не боялся и бояться никого не будет.  А мы  согласны  принять  предложения,  о которых  вчера  заявляли некоторые суперпрогрессивные,  только при условии,  что будет отстранена от  власти  нынешняя  президентская команда.  Тогда  мы готовы брать на себя ответственность и глубоко уверены,  что у нас достаточно и кадров,  и потенциала решить  эти проблемы в Украине.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за назву закону.

 

     ГОЛОСИ IЗ ЗАЛУ. Давайте в поименном режиме...

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку.   Зняли...   Будемо   голосувати  за процедуру  поіменного  режиму.  Хто  за  те,  щоб   розглядати   в поіменному режимі, голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в   поіменному   режимі   назву   закону,  а  потім висвітлимо результати голосування за фракціями.

 

     "За" - 234.

 

     Прийнято.

 

     Висвітліть за фракціями. За: комуністи - 112 із  116;  НДП  -  42  із  52 (Шум у залi).  Iз 52 присутніх за проголосувало 42;  Народний рух:  із 39 присутніх за проголосувало 34;  "Громада":  із 16 жоден не проголосував;  зелені:  із 20 - 6; соціал-демократи (об'єднані):  із  21  -  9;  селяни...  Я  просив селянську   і   соціалістичну  фракції  розділити.  Скільки  можна попереджувати?  Соціалісти: із 22 за проголосували 5; незалежні: з 5  -  4;  Селянська  партія:  із  11  -  8;  ПСПУ:  із 14 жоден не проголосував; позафракційні: із 15 - 14.

 

     Будь ласка, Вікторе Івановичу, йдемо далі за текстом.

 

     СУСЛОВ В.І.  "Верховна Рада України  постановляє:  внести  до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) такі зміни.  У статті 1 замінити цифри і  слова "Приймачі  телевізійні (включаючи відеомонітори,  відеопроектори), поєднані або не поєднані  з  радіоприймачем  або  апаратурою,  яка записує або відтворює звук або зображення:  кольорового зображення

- 0,8 екю за 1 сантиметр розміру екрана по діагоналі  (мається  на увазі  ставка  акцизного  збору)  і 0,2 екю за 1 сантиметр розміру екрана по діагоналі (ставка ввізного  мита)".  Остання  змінюється для  телевізорів  кольорового зображення з розміром екрана:  до 37 сантиметрів - на 1 екю за 1 сантиметр розміру екрана по діагоналі; від  37  до  54  сантиметрів  -  на 1,2 екю за 1 сантиметр розміру екрана по діагоналі; від 54 сантиметрів і більше - на 2,7 екю за 1 сантиметр  розміру  екрана  по діагоналі,  що відповідає ставці 30 відсотків.

 

     Питання погоджено з урядом.  Пропонується зміни у цій  статті проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Стаття 4.

 

     СУСЛОВ В.І.  У  статті  4 слова і цифри "кольорові телевізори (8528 10)" виключити;  доповнити  статтю  частиною  другою  такого змісту: "Звільнити до 1 січня 2001 року"...

 

     Звертаю вашу  увагу,  шановні депутати,  що в першому читанні було прийнято  рішення  про  надання  цих  пільг  (звільнення  від обкладання акцизним збором вітчизняних виробників) до 1 січня 2000 року.  Комітет за погодженням з урядом пропонує в другому  читанні дати один рік додатково.  Тобто звільнити до 1 січня 2001 року від обкладення  акцизним  збором  обороти  з   реалізації   кольорових телевізорів, що виробляються українськими підприємствами усіх форм власності з потужністю кожного виробництва не менш  як  100  тисяч телевізорів на рік (звертаю вашу увагу,  що цей поріг понижено,  у нас  було  250  тисяч  телевізорів,  а  тепер   комітет   пропонує затвердити  100 тисяч телевізорів на рік;  під цю норму підпадають усі сім телевізійних заводів України,  які  у  нас  є),  за  умови виробництва  цими  підприємствами  не  менше  1000  телевізорів на місяць.  Реально сьогодні у нас немає підприємств,  які виробляють не  менш як 5 тисяч телевізорів на місяць.  Під цю норму - не менш як  1000  телевізорів  на  місяць  -  підпадає   більшість   наших підприємств.

 

     Пропонується прийняти зміни до цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Поправка, яку вніс депутат Косів, врахована.

 

     Наступна поправка відхилена. Слово має депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

  172, Харківська  область).  Речь  идет  о  поправке  6.  Я  хочу привлечь,  уважаемые  депутаты,  ваше  внимание  к одной проблеме, которая   носит   не   только   экономический   характер,   но   и морально-нравственный.  Все  мы,  избираясь  сюда,  говорили нашим избирателям,   что   будем   способствовать   возмещению    долгов государства  по  вкладам.  Долги  существуют  в  виде  денежных  и материальных.  Огромное  число   граждан   купили   облигации   на приобретение    телевизоров.    Если   государство   предоставляет предприятию  льготы,  то  вправе  рассчитывать,  что   предприятие поможет  ему  рассчитаться  с  обязательствами  перед  гражданами. Поэтому я внес поправку,  которая предусматривает,  что все то,  о чем сказал Виктор Иванович, предоставляется "за умови відрахування ними  (тобто  підприємствами)  1  відсотка  продукції  в  порядку, визначеному  Кабінетом  Міністрів України,  на погашення облігацій державної цільової позики 1990 року,  що  передбачала  надання  їх власникам телевізорів".

 

     То есть  граждане,  которые в свое время приобрели облигации, сейчас  по  этой  норме  могут  наконец-то  получить  когда-то  им обещанное.

 

     Если вы  считаете,  что  1  процент  много,  можем установить полпроцента.  Предприятие  на  презентацию,  может  быть,   больше потратит.   А   здесь   и   презентация   своего   рода  будет,  и распространение отечественной продукции, и выполнение обязательств перед гражданами.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты! Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности полностью понимает  позитивное  значение этого  предложения  депутата  Алексеева о том,  чтобы государство, наконец,  получило возможность погасить свои обязательства по  тем облигациям  государственного целевого займа 1990 года,  по которым предполагалось погашение телевизорами.  Но мы с вами должны решать эти    проблемы,    предусмотрев    соответствующие    расходы   в государственном

 

 бюджете. Это    обязательство    государства,   а   не   отдельных предприятий.  Сейчас пытаться обязать  наши  телевизионные  заводы рассчитываться  по  обязательствам  государства по государственным ценным  бумагам,  по  этим  облигациям  было   бы,   конечно   же, неправильно.

 

     Предлагаю вернуться    к   обсуждению   этого   вопроса   при утверждении проекта закона о бюджете и взвесить  наши  возможности относительно   выделения  соответствующих  средств  для  погашения облигаций.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Виктор Иванович, о чем мы спорим?! Речь идет о 1000  телевизоров.  Один  процент  -  это  10  штук!  О чем вообще говорить?!  Давайте прямо скажем:  если мы предусмотрим в бюджете, то  граждане  этого никогда не получат.  Это не попытка предложить альтернативу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 6, внесену депутатом Алексєєвим. Будь ласка.

 

     "За" - 181.

 

     Ставлю на  голосування дану статтю в редакції комітету.  Будь ласка.

 

     "За" - 147.

 

     Ставлю на голосування разом із поправкою...

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты! Прошу обратить внимание, что с  точки зрения законодательства и построения финансовой системы - это вообще неправильный подход.  Мы пытаемся  обязать  предприятие гасить обязательства государства. Это неправильно (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  статтю четверту з поправкою, внесеною депутатом Алексєєвим.

 

     ГОЛОСИ IЗ ЗАЛУ. Чекаліну надайте слово!

 

     ГОЛОВА. Депутату Чекаліну? Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В. І. Какой номер поправки?

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Мы сейчас вносим...

 

     ГОЛОВА. Справа в тому, що поправки депутата Чекаліна немає. Є поправки, які внесли депутати Косів, Алексєєв (Шум у залі).

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. В протоколе есть, Александр Николаевич.

 

 

 

 ГОЛОВА. Сядьте,  будь ласка.  Біда в тому,  що  коли  законопроект розглядається  протягом двох тижнів у комітеті,  то треба подавати поправки до комітету, а не мені підносити.

 

     Будь ласка.

 

     ЧЕКАЛIН В.М. Я уже говорил, что мы в комитете проголосовали и предлагаем  такую  поправку:  все  эти  льготы  предоставлять  при условии   30-40   процентов    комплектования    радиоэлектронными элементами  отечественного производства.  И просим поддержать.  Не менее 30-40 процентов.

 

     СУСЛОВ В.І.   Прошу,   чтобы   представитель    правительства высказался о реальности выполнения этой нормы.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Заступник міністра Зубарєв.

 

     ЗУБАРЄВ В.В.    Шановні    народні   депутати!   Міністерство промислової  політики  вважає,  що  така  поправка  з  пропозицією встановити 30-40 відсотків власної комплектації нереальна.  Поясню чому.

 

     Ми хочемо відродити довіру покупця  до  телевізорів  власного виробництва.  Ви всі розумієте, що 5-6 років тому, коли в нас були телевізори третього-четвертого поколінь,  виникало багато  проблем стосовно якості. Але нині виробники перейшли через п'яте покоління на шосте.

 

 

 

 Пропонується, щоб  телевізійні  заводи  вийшли  на  потужність 500 тисяч штук на рік.  Після цього  ми  робитимемо  власне  моношасі. Тобто на кінець 1999 року ми здатні будемо робити власне моношасі. Якісне моношасі, котре конкуруватиме з відомими фірмами, наприклад із такою, як "Філіпс".

 

     Тому сьогодні  головна  мета  -  наростити обсяги виробництва телевізорів на вітчизняних телевізійних заводах.  Це  дасть  змогу розмістити замовлення на заводах електронної промисловості.

 

     Для розміщення замовлення тих потужностей, які маємо, замало: минулого року - 41,8 тисячі телевізорів;  за 9 місяців  нинішнього року - 70 тисяч телевізорів. Треба вийти на потужності не менш ніж 500 тисяч штук на рік.  Тільки за такої  умови  зможемо  відродити власну  елементну  базу,  яка  за  якістю  конкуруватиме з відомою зарубіжною фірмою.

 

     Тому ще раз  прошу  вас  підтримати  редакцію,  запропоновану комітетом.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Гадаю,  заступник міністра вболіває справді в масштабах  усієї  держави,  а  не  в  масштабах  окремих підприємств.  Прошу підтримати дану пропозицію,  тобто в редакції, внесеній комітетом.  Ідеться не про тисячу, не про 10 тисяч, а про півмільйона телевізорів на рік.

 

     "За" - 164.

 

     Не розумію,  хто кого лобіює? Чи ми підтримуємо міністерство, чи підтримуємо окремі фірми?! (Шум у залі).

 

     Ми і так голосуємо в поіменному режимі!

 

     Надаю слово депутату Павловському,  доктору  технічних  наук. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Шановні  колеги,  буквально  днями  я   зустрічався   з директорами  підприємств  електронної промисловості.  Вони якраз і звертали увагу на те, що наші підприємства справді сьогодні здатні виготовляти 30-40 відсотків комплектуючих. Сучасні резистори, інші елементи,  багато мікросхем вони  готові  робити.  Тому  не  треба боятися,  інакше  знищимо  основу.  Елементна база - це основа.  А складання - це робота для мавп.

 

     Тому нам  треба  підтримати  30-40  відсотків   (не   менше!) виробництва власних комплектуючих!  Вважаю, що потрібно підтримати даний напрям.

 

     ГОЛОВА. Депутату Тищенку надаю слово.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые товарищи  депутаты! Комитет  по  вопросам  промышленной  политики  не  зря просил дать отсрочку, потому что мы хотели переговорить с директорами, которые делают комплектующие изделия, чтобы определить, насколько возможны эти об емы.  На сегодня  есть  опасность,  ведь  мы  предоставляем льготы  для  комплектующих,  которые  поступают  из-за границы без акциза.  Следовательно,  есть  возможность  собирать  целые  блоки здесь.   Этим   мы   даем  возможность  процветать  "отверточному" производству.   Таким   образом,    мы    не    защищаем    своего товаропроизводителя.

 

     Поэтому мы пытаемся поднять свою елементную базу и предлагаем поставить такое условие:  не  менее  30-40  процентов  (мы  хотели уточнить эту цифру) наших комплектующих.  Я говорил с директорами. Предприятия в состоянии производить такое количество. В частности, Харьковское предприятие "Коммунар",  которое производит "Березку", использует  даже  больше  отечественных  комплектующих,   чем   мы называем сегодня.

 

     Поэтому я   предлагаю   поддержать  этот  пункт  Комитета  по вопросам промышленной политики.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Вы сами признаете, что   это  предложение,  которое  специально  не  изучалось  и  не принимается  Министерством  промышленной  политики   (Министерство промышленной  политики  представляет  интересы наших телевизионных заводов),  не может быть проголосовано сходу без  соответствующего анализа  и  опроса  заводов.  Никто  не против использования нашей элементной базы, если она есть.

 

     У нас  есть  простой  и  разумный  выход.  Давайте  не  будем блокировать  предоставление  этих  более  льготных  условий  нашим телевизионным заводам и  примем  закон.  Нам  будет  несложно  эту поправку,  о которой идет речь,  быстро проголосовать потом, когда она будет подготовлена и обоснована.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак. Будь ласка. Від комітету.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Фракція комуністів України. Шановні колеги, це питання, яке  вносять зараз депутати,  ми вивчали в нашому комітеті.  Тут я прошу мене просто зрозуміти.  Ніхто ж не проти того, щоб у процесі виробництва   українських   телевізорів   використовувалися   наші комплектуючі.  Відповідно до закону  тільки  готовий  телевізор  є підакцизним,  і через те,  як ви самі розумієте, обкласти акцизним збором комплектуючі ми не можемо.  I якщо ми запишемо поправку про 30-40 відсотків, то це означатиме, що всі наші телевізійні заводи, які   складають   телевізори   на   90   відсотків   з   іноземних комплектуючих,  зупиняться.  Вони намагатимуться виробляти з наших комплектуючих,  але поки на цю норму не вийдуть,  не підпадатимуть під дію цього закону.

 

     Чому ми  не  можемо  піти цим шляхом?  Бо треба нашим заводам (які обмеження - ми бачимо:  не менше 100 тисяч на рік і не  менше тисячі  на  місяць,  а  це вже не "отверточное" складання,  як тут кажуть,  а поточна лінія) дати  можливість  запрацювати.  А  потім технології,  про  які  говорив  Павловський  (ніхто не заперечує), поступово витіснятимуть імпортні комплектуючі.  Але при  тому  має бути відповідна якість.

 

     Через це    прошу    вас    підтримати   внесений   комітетом законопроект.  Ми вчинимо правильно.  А підприємства самі  повинні переходити  на  свої комплектуючі,  бо вони мають бути дешевші від імпортних. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я  бачу,  що  ми  проголосуємо  за  одну  пропозицію: перенести   на   третє   читання   й   дати  можливість  комітетам доопрацювати й з одним проектом вийти,  а не влаштовувати  тут,  у залі, лікнеп.

 

     Тому я  пропоную  перенести  законопроект  на третє читання й через тиждень  повернутися  до  розгляду,  а  комітетам  погодити, доопрацювати і внести його на повторне друге читання.  Ставлю дану пропозицію на голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Прошу проголосувати.  Будь ласка.  Думаю,  що двом  комітетам можна  зібратися  й  з'ясувати  це питання,  а не влаштовувати тут дебати:  30 чи 40 відсотків.  Запросіть,  будь ласка,  генеральних директорів і з ними порадьтеся,  міністерство запросіть. Голосуємо пропозицію про повторне друге читання.

 

     "За" - 259.

 

     Прийнято.

 

     На наступну  середу  внести  на  розгляд.  Спасибі.  Сідайте, Вікторе Івановичу.

 

     ------------

 

     Від Міністерства  економіки є представник?  Є.  Розглядається проект Закону про внесення  змін  до  Закону  України  про  ставки акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  деякі товари (продукцію). Стосовно  бензину.  Будь  ласка,  слово  має  Михайло   Васильович Чечетов, заступник міністра економіки.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   міністра   економіки.   Уважаемый Александр  Николаевич!  Уважаемые  коллеги!  Я  приношу   глубокие извинения,  поскольку по об ективным причинам министр экономики не смог прибыть и мы немного,  так  сказать,  сбили  с  ритма  работу парламента. Еще раз извините.

 

     Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! У чіткій відповідності  з  "Перехідними  положеннями"  Конституції Президент  України  Леонід  Кучма  видав Указ 680/98 від 24 червня 1998 року про ставки акцизного збору на нафтопродукти з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України.

 

     Сьогодні на  ваш  розгляд  вноситься  даний проект Закону про внесення змін до Закону  України  про  ставки  акцизного  збору  і ввізного  мита  на  деякі  товари  (продукцію).  Цей документ слід розглядати  як  один  із  заходів  щодо  бюджетної   стабілізації, спрямованих  на формування дохідної і видаткової частин бюджету за рахунок збільшення надходжень до нього.

 

     Тарифне регулювання ринку нафтопродуктів, яке діяло до виходу указу,  було малоефективне,  оскільки в ціні нафтопродуктів питома вага мита й акцизного збору не перевищувала 20 відсотків. Водночас в  інших  країнах  питома вага цих складових набагато вища,  ніж в Україні.  Наприклад,  у Франції,  Німеччині,  Англії  питома  вага податків  у  ціні бензину становить 80 відсотків,  ціні дизельного палива - близько 70 відсотків.

 

     З метою  збільшення  доходів  бюджету  від  акцизного   збору пропонується підвищити ставки акцизного збору:  на дизельне паливо

- з 6 екю за 1000 кілограмів до 15 екю;  на  бензини  А-72,  А-76,

А-80 - з 8 екю до 40 екю, а на високооктанові - до 100 екю за 1000 кілограмів.

 

     За розрахунками,  підвищення ставок акцизного збору збільшить надходження  до  бюджету  від акцизного збору та податку на додану вартість на 700 мільйонів гривень за рік.

 

     Разом з тим при підвищенні ставок акцизного збору на  бензини моторні  потрібно  виходити  не  тільки  із  забезпечення  бюджету додатковими надходженнями,  а  й  ураховувати  можливий  вплив  на підвищення  цін  на  нафтопродукти  і  загалом  на  інші товари та послуги.

 

     За оцінками Міністерства економіки під час підготовки проекту указу   Президента   України   та   відповідного  проекту  закону, підвищення ставок акцизного збору до 40 екю на бензини марок А-72,

А-76,  А-80  мало збільшити ціни на них з 52 до 59 копійок за один літр,  або на 13 відсотків; до 15 екю на дизельне паливо - з 52 до 55 копійок за один літр,  або на 5 відсотків. Ціни на бензин марки

А-93 мали зрости з 67 копійок до 80 копійок,  або на 20 відсотків, а  на  високооктанові  бензини (А-94 і А-95) - з 76 до 89 копійок, або на 17 відсотків.

 

     Оскільки питома  вага   пального   у   споживанні   населення становить  0,6  відсотка,  прогнозувалося,  що  підвищення  ставок акцизного збору  практично  не  призведе  до  суттєвого  зростання інфляції (вона, за розрахунками, збільшиться на 0,13 пункта).

 

     З огляду   на  питому  вагу  споживання  пального,  зростання вартості  послуг  автотранспорту  з   урахуванням   нових   ставок акцизного   збору   прогнозувалося   в   межах  3-4  відсотків,  а залізничного - до 1 відсотка.

 

     Що стосується      впливу      на       сільськогосподарських товаровиробників,   то   з   урахуванням   підвищення   акцизу  на нафтопродукти   зростання    витрат    у    сільськогосподарському виробництві   в   разі   запровадження  нових  акцизів  на  пальне прогнозувалося на 1-1,3 відсотка.

 

     У зв'язку з введенням у  дію  Указу  Президента  України  про ставки акцизного збору на нафтопродукти органи державного контролю за цінами Міністерства економіки  в  Автономній  Республіці  Крим, областях,  містах Києві та Севастополі з липня 1998 року провадять роботу з  моніторингу  цін  на  дизпаливо  та  бензини  моторні  в регіонах  України.  Узагальнені  дані  за  результатами проведеної роботи  свідчать,  що  підвищення  ставок   акцизного   збору   на нафтопродукти,  яке  відбулося в липні поточного року,  суттєво не вплинуло на рівні роздрібних цін на нафтопродукти.

 

     Рівень роздрібних цін  в  окремих  суб'єктів  підприємницької діяльності,   що   реалізували   зазначені   види  нафтопродуктів, обстежено по всіх регіонах України.  За період із 20 червня по  20 серпня (беремо дату до моменту початку фінансової кризи) роздрібні ціни підвищилися на дизпаливо в 24 регіонах, на бензин А-76 - в 22 регіонах, на бензин А-95 - у 26 регіонах.

 

     При цьому підвищення цін за літр на дизпаливо понад 3 копійки і до 15 копійок спостерігалося в 20 областях та місті Севастополі. Найвища  ціна склалася в ІваноФранківській області - 63 копійки за літр.  У Донецькій області  -  60  копійок  за  літр,  а  в  решті коливалася здебільшого від 45 до 55 копійок.

 

     На бензин марки А-76 ціни за літр підвищилися на більше ніж 8 копійок у  семи  областях.  Найвищі  ціни  діяли  в  Миколаївській області    -    66    копійок,   у   Донецькій,   Запорізькій   та Івано-Франківській областях -  60  копійок  за  літр,  а  в  решті коливалися в межах 45-55 копійок.

 

     На бензин марки А-95 підвищення ціни за літр понад 13 копійок спостерігалося в дев'яти областях.

 

     Коливання роздрібних цін залежало здебільшого від оптових цін та рівнів торговельної надбавки, які встановлюються підприємствами самостійно  та  мають  тенденції  до  збільшення   у   зв'язку   з інфляційними очікуваннями.

 

     За період  з  20 серпня з моменту початку кризи по 10 вересня (коли  були  запропоновані  заходи  з  регулювання   цін)   рівень торговельної  надбавки  в ціні бензину марки А-76 зріс у Донецькій області на 25-35 відсотків,  у Запорізькій - на  19  відсотків,  у Миколаївській області - на 32,2 відсотка.

 

     Протягом зазначеного  проміжку часу курс екю до гривні зріс з 2,42 до 2,87  гривні  за  1  екю,  або  на  18,6  відсотка.  Тобто зростання   торговельних   надбавок   значно   випереджувало  темп девальвації гривні.

 

     Після прийняття Постанови Кабінету Міністрів від  10  вересня 1998 року 1414 про заходи щодо стабілізації споживчого ринку, коли було запроваджено деяке обмеження  на  підвищення  цін,  відбулося зменшення  верхньої  та  нижньої  меж  рівня  цін  на  окремі види нафтопродуктів.

 

     За станом на 29 вересня 1998 року (коли  діяло  обмеження  на ціни  на  нафтопродукти)  в регіонах ціни (за літр) становили:  на дизпаливо - від 0,51  гривні  (Одеська  область)  до  0,76  гривні (Волинська  область);  на бензин А-76 - від 0,59 гривні (Черкаська область) до 0,8 гривні (Автономна  Республіка  Крим,  Житомирська, Харківська області) і на бензин марок А-95,  А-80 - від 80 копійок (Харківська область) до 1 гривні 50 копійок (Житомирська область).

 

     З 1 жовтня 1998 року скасовано тимчасове державне регулювання цін.  За  станом  на  12  жовтня ціни (за літр) на нафтопродукти в регіонах становили (це останній моніторинг): на дизпаливо - від 62 копійок    (Херсонська    область)   до   1   гривні   8   копійок (Івано-Франківська область);  на бензин А-76  -  від  0,73  гривні (Полтавська  область) до 1 гривні 15 копійок (Київська,  Львівська області) і на  бензин  марки  А-95  -  від  1  гривні  10  копійок (Миколаївська,  Харківська,  Херсонська,  Черкаська  області) до 1 гривні 70 копійок (Автономна Республіка Крим,  Львівська  область, Київ).

 

     Дія фактора    підвищення   ставок   акцизного   збору   мала одномоментний характер і не  впливала  на  нижчу  динаміку  цін  у подальшому.   Причиною  підвищення  цін  є  падіння  курсу  гривні стосовно долара США.

 

     За оперативними  даними   головного   управління   Державного казначейства    України,    надходження    до    фонду    розвитку паливноенергетичного комплексу,  до якого спрямовуються кошти  від акцизного збору,  у серпні зросли проти липня на 9 відсотків,  а у вересні проти серпня - ще на 9 відсотків.  Очікується, що в жовтні надходження ще збільшаться.

 

     У разі   запровадження   уніфікованої  ставки  на  всі  марки бензинів у розмірі,  наприклад,  40 екю збільшення  надходжень  до бюджету  становитиме на рік десь 582 мільйони гривень.  Крім того, основний тягар такого підвищення  акцизних  ставок  більшою  мірою позначиться  на сільгосптоваровиробниках,  а найзаможніші прошарки населення від цього тільки виграють,  оскільки при цьому  ціни  на бензин  марок А-72,  А-76,  що найбільше споживаються у сільському господарстві,  підвищилися  б  на  13  відсотків,   тоді   як   на високооктанові бензини ціни практично не підвищилися б.

 

     Що стосується  варіанта  проекту  Закону України про внесення змін  до  Закону  про  ставки  акцизного  збору,  який   вноситься Комітетом   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності,  де передбачається зменшення ставок на різні види нафтопродуктів, то і в  цьому варіанті теж залишається диференціація ставок.  До того ж запропоновані ставки нижчі вдвоє порівняно з тими,  які є в  указі Президента, і це вдвоє скорочує можливі надходження до бюджету. На наш погляд,  запровадження знижених удвоє ставок  акцизного  збору порівняно з чинними за відповідним указом Президента,  мабуть,  не приведе до  відповідного  зниження  рівня  цін  на  нафтопродукти. Дохід,  який  утвориться внаслідок такого рішення,  стане джерелом доходів   торгових   посередників,   що   займаються   реалізацією нафтопродуктів, і живитиме тіньову економіку.

 

     Крім того,  таке підвищення акцизів позначиться більшою мірою на громадянах із низькими доходами,  а найбільш  заможні  прошарки населення  від  цього тільки виграють,  оскільки акциз на октанові бензини не підвищується.

 

     Що стосується  проекту  закону,   запропонованого   Комітетом Верховної  Ради з питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки,  то  там  закладена  трішки   інша ідеологія.   Передбачається   встановлення   уніфікованої   ставки акцизного збору на всі види бензинів  у  розмірі  8  екю  за  1000 кілограмів.   Для  компенсації  зменшення  надходжень  до  бюджету пропонується  запровадження  особливого   торгового   патенту   на торгівлю  високооктановими марками бензину.  Одначе запропонований механізм патентування досить складний  для  дійового  контролю  за діяльністю суб'єктів торгівлі нафтопродуктами і при цьому є багато шляхів ухилення від оподаткування.

 

     Зважаючи на  те  що  підвищення  ставок  акцизних  зборів  на нафтопродукти   відіб'ється  також  на  здатності  нафтопереробних заводів України  реалізовувати  свою  продукцію,  Мінекономіки  із залученням  відповідних  органів  центральної  виконавчої влади та представників    заводів     розглянуло     питання     підвищення конкурентоспроможності  нафтопродуктів  власного виробництва.  Для захисту власних виробників нафтопродуктів та легалізації тіньового сектора  ринку  нафтопродуктів передбачено заходи,  які дозволяють також усунути негативний  вплив  від  запровадження  нових  ставок акцизу та дію інфляційних чинників,  зумовлених падінням валютного курсу гривні.

 

     Перше. З метою забезпечення  безумовної  сплати  встановлених законодавством  платежів  і  податків  при  імпорті  й  реалізації нафтопродуктів   та   посилення   державного   контролю   включити нафтопродукти   до   переліку   товарів,  імпорт  яких  в  Україну ліцензується.

 

     Зазначений захід  дасть  змогу  значно  скоротити   кількість зловживань    з   боку   суб'єктів   підприємницької   діяльності, гарантовано забезпечить надходження до державного бюджету податків з  операцій  із нафтопродуктами.  Проект постанови Кабміну з цього питання підготовлено та  надано  міністерствам  і  відомствам  для опрацювання.

 

     Друге. Для запровадження постійних перевірок партій імпортних нафтопродуктів  щодо  їх  відповідності   задекларованим   маркам, Держмитслужба  внесла пропозицію розширити мережу спецлабораторій, для чого тимчасово встановити збільшення ставок митних  зборів  за митне   оформлення   при   ввезенні  на  митну  територію  України підакцизних нафтопродуктів.  Проект відповідного нормативного акта нині погоджується у міністерствах і відомствах.

 

     Третє. З   метою   створення  рівних  умов  ціноутворення  на імпортні й вітчизняні нафтопродукти передбачається в законодавчому порядку  встановити  виняток  для  нафтопродуктів  при нарахуванні ввізного мита на продукцію,  що вироблена з давальницької сировини та реалізується на митній території України.  Ця норма передбачена в проекті змін до Закону  України  про  операції  з  давальницькою сировиною  у  зовнішньоекономічних  відносинах,  який  внесено  на розгляд Верховної Ради України і розглядається.

 

     Четверте. З метою  визначення  шляхів  зниження  собівартості власного    виробництва    нафтопродуктів   передбачено   доручити Держнафтогазпрому терміново  розробити  програму  реструктуризації нафтопереробної галузі.

 

     І, нарешті,  п'яте.  З  метою  захисту  інтересів вітчизняних нафтопереробних  підприємств  уряд  прийняв  рішення   запровадити додатковий  митний  збір  на  імпортовані нафтопродукти з цільовим направленням цих коштів до Пенсійного фонду України.

 

     Кабінет Міністрів  України  просить  вас   підтримати   даний законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я прошу запросити людей до залу.  Шановні колеги,  це питання всіх турбує.

 

     Є запитання до Михайла Васильовича?  Будь ласка,  запишіться. П'ять хвилин. Висвітліть список.

 

     Депутат Сокерчак. За ним - депутат Гусак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Фракція  комуністів України.  Шановний Михайле Васильовичу,  ви сказали про запровадження  спеціального  мита  на ввезення.  Скажіть,  будь ласка, що це за новий податок? Я розумію добрий  намір  цей  спеціальний  збір   направити   на   погашення заборгованості   з   виплати   пенсій.  Але  як  це  вписується  в законодавство про систему оподаткування?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Додатковий   митний   збір    з    підакцизних нафтопродуктів  у  розмірі  0,01  екю за один кілограм із цільовим направленням до Пенсійного фонду.  Так, це запроваджено постановою Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Гусак.   Будь   ласка.  За  ним  -  депутат Манчуленко.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Указ Президента діє,  і ми бачимо,  що на заправних станціях  ціни значно  зросли  і виходять за межі допустимих.  Це відбивається на роздрібних цінах на товари на споживчих ринках.

 

     Я хотів би знати вашу думку,  як з  прийняттям  цього  закону зміняться ціни? Що прогнозується? Які будуть ціни на нафтопродукти на заправних станціях і що буде з роздрібними цінами?

 

     Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Тут   треба   показати   динаміку    цін    на нафтопродукти. Дизельне паливо до запровадження указу коштувало 52 копійки за літр.  Ми прогнозували 55 копійок, тобто зростання на 3 копійки.  На  20  августа  1998  года,  то  есть на момент,  когда случились финансовые потрясения на финансовых рынках, прежде всего России, с соответствующими последствиями для Украины, средняя цена за   дизтопливо   составляла   54   копейки,    то    есть    ниже прогнозированной.   Наш   прогноз   оправдался.   За   месяц  цены практически держались на уровне ниже прогноза.

 

     Дальше: литр бензина марки А-76 до указа  стоил  52  копейки, прогноз  Минэкономики  -  59 копеек.  Вначале кризиса средняя цена составляла 55 копеек,  то есть опять-таки  ниже  прогноза.  Бензин марки А-95 до введения указа стоил 76 копеек за литр, прогноз - 89 копеек,  а  средняя  цена   была   80   копеек,   то   есть   ниже прогнозированной.

 

     Что же касается дальнейшей динамики цен, то это уже связано с изменением курса гривни по отношению к доллару и к экю.

 

     Я привел  вам  последние  данные  мониторинга  цен,   который проводится ежедневно,  на 12 октября: на дизтопливо - от 62 копеек до 1 гривни 8 копеек в разных областях;  на бензин А-76  -  от  73 копеек  до  1  гривни  15 копеек и на бензин А-95 - от 1 гривни 10 копеек до 1 гривни 70 копеек.

 

     Я хочу сказать,  что в принципе темп роста цен ниже, чем темп девальвации  гривни.  То  есть  в данной ситуации рост цен идет не столько за счет роста  акциза,  сколько  за  счет  роста  торговой надбавки  (я в выступлении показал,  когда темп девальвации гривни отставал от  темпа  роста  торговой  надбавки).  Следовательно,  в данной ситуации в большей степени влияет торговая надбавка.  Но не стоит надеяться,  что можно снизить цену  чисто  административными методами регулирования. Вы знаете, что мы вводили регулирование на месяц с одной целью:  не дать возможность  взвинтить  инфляционную спираль,  когда об ективных причин для этого не было.  Но сразу же действует  побочный  эффект   введения   ограничений   по   ценам: исчезновение продуктов на прилавках,  в том числе и нефтепродуктов на  автозаправочных  станциях,  что  вы  видели  в  ряде  областей Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний  доповідачу,  ви  знаєте,  що  є  відомий  Указ Президента  від  24  червня  680/98  про ставки акцизного збору на нафтопродукти. Відповідно до "Перехідних положень" Конституції він чинний  до  введення в дію відповідного закону.  То чи не доцільно було б даний проект закону  доповнити  преамбулою:  "У  зв'язку  з виданням  Указу  Президента України від 24 червня 1998 року 680/98 про  ставки  акцизного  збору  на  нафтопродукти,   прийнятого   з посиланням  на  пункт 4 "Перехідних положень" Конституції України, Верховна Рада України постановляє..." і далі за текстом? Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Ви маєте на увазі нову форму подання? Я трохи не зрозумів запитання. Вибачте.

 

     Зміст проекту   закону   цілком   відповідає   змісту   указу Президента.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Сокерчак,  перший заступник голови Комітету з  питань фінансів і банківської діяльності.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні  народні  депутати!  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності  ще  16  липня  нинішнього  року розглянув   даний   законопроект   і   вніс   свій  альтернативний законопроект щодо ставок  акцизного  збору  та  ввізного  мита  на бензин, дизельне паливо й інші нафтопродукти.

 

     Звичайно, мені  важко  сьогодні  говорити щодо законопроекту, оскільки чимало вже води збігло відтоді.  Адже  пропонувалося  наш законопроект  терміново  розглянути  в сесійному залі до того,  як набере чинності указ Президента (з 20 липня) про те,  що  Кабінету Міністрів надається право регулювати ставки акцизного збору. Тоді, ви  знаєте,  була  зроблена  перерва,  а  тим  часом  указ  набрав чинності.

 

     Кабінет Міністрів    отримав   право   встановлювати   ставки акцизного збору і встановив їх.  Юристи кажуть про те,  що ставки, які є в указі Президента, стали нормою закону. Через те дуже важко сьогодні з'ясувати,  що таке старі ставки:  ті,  що були до  указу Президента  і  стали нормою закону,  чи ті,  які указом Президента введені теж у норму закону? Отже, ціла проблема.

 

     Звичайно, ми  якоюсь  мірою  дали  змогу  Кабінету  Міністрів займатися  цим експериментом над народним господарством,  особливо над  тими  підприємствами,  що  займаються  випуском   підакцизних товарів.  I  наш комітет наполягатиме на тому,  щоб повернутися ще раз до ставок акцизного  збору  на  алкогольні  напої  й  тютюнові вироби,  на  інші  підакцизні  товари.  Але  сьогодні  йдеться про нафтопродукти, зокрема бензин.

 

     Звичайно, наш законопроект передбачав деяке підвищення ставок акцизного збору проти чинного закону,  який діяв до введення в дію указу Президента.  Ми пропонували запровадити ці ставки з 1  січня 1999 року.  Чим це зумовлювалося? Насамперед тим, що Верховна Рада прийняла рішення,  підтримане практично всіма  фракціями  минулого скликання,  що ми повинні поступово переводити збір на будівництво й  обслуговування  доріг  на  принципи,  запроваджені  у  багатьох країнах:  коли  збираються  гроші  від  продажу  нафтопродуктів  і спрямовуються на відновлення,  ремонт і будівництво доріг.  Саме з цим  пов'язана  наша  пропозиція  про  те,  що  цей  закон набуває чинності з  1  січня  1999  року,  і  це  певним  чином  давало  б підкріплення надходженням на дорожнє будівництво.

 

     З іншого  боку,  мені доводиться констатувати,  що введення в дію указу Президента,  звичайно,  стимулювало глобальне підвищення цін і завдало величезного удару народному господарству.

 

     Михайло Васильович  сказав  про  те,  які  ціни сьогодні,  що планувало Міністерство економіки. Я хотів би підкреслити, що єдине Міністерство  економіки  було  проти  підвищення  ставок акцизного збору,  оскільки,  мабуть,  прогнозувало,  що  буде  обвал  і  без підвищення   ставок.  А  підвищення  ставок,  запроваджене  указом Президента,  спонукало ще більшу розкрутку.  Прем'єр-міністр учора сказав,  що наслідки кризи передбачали ще у вересні 1997 року.  То чому ж не можна було спрогнозувати в серпні-вересні 1998 року,  що не треба,  коли розкручується фінансова криза, підвищувати ставки? В  цей  час  усі  завмирають,  нічого  з  податками  не   роблять, переживають кризу. Ми зробили навпаки - розкрутили її.

 

     До чого це призвело?  До того, що на заправних станціях міста Києва я практично не бачив два тижні (може, не скрізь був) бензину

А-76,  оскільки  його  немає.  Телефонував  у свій округ (це шість районів), і там теж майже немає.

 

     Нам кажуть,  що  прогнозували   незначне   підвищення.   Так, справді,  прогнозувалося  13  відсотків  і  менше,  а розкрутилося значно більше.  То не треба  було  провокувати  це  розкручування. Через  те вважаю,  що це один із моментів,  який треба поставити у провину уряду, котрий був причетний до цієї розкрутки.

 

     Мене запитують колеги народні депутати, навіщо повертатися до того  законопроекту Кабінету Міністрів,  якщо вони вже мають право своїми постановами регулювати ставки акцизного збору?

 

     Я відповім  на  це  так.  По-перше,  Кабінет   Міністрів   не відкликав свого законопроекту, а відтак Верховна Рада повинна щодо нього визначитися.  Чому ми повинні це зробити?  Бо коли ми просто промовчимо,  це  означатиме,  що  ми  погоджуємося  з тим,  що вже сталося.  Я,  наприклад,  не можу  погодитися  з  тим,  що  нашому комітету  не  дали свого часу слова для того,  щоб ми відхилили це все. А нам у липні не пропонували відхилити його.

 

     По-друге, я хотів би,  щоб усе-таки ми сьогодні обговорили це питання.   Депутати   записалися  на  обговорення  для  того,  щоб показати,  що  якби  Кабінет  Міністрів  визнав  свою  помилку   в підвищенні ставок акцизного збору на алкогольні напої (хай би й не відновив,  але все-таки наблизився до того, щоб відновити ставки), то  він  би  повинен  був  власною  постановою повернутися до цієї ситуації, а не вносити це питання до Верховної Ради. Ми б сказали: так,  Кабінет  Міністрів зрозумів свою помилку,  повернувся,  і ми якоюсь мірою стабілізуємо цю ситуацію. Але цього не відбувається.

 

     Я хотів би повернутися до нашого  законопроекту,  тому  що  я змушений  від  імені  комітету його обстоювати,  і сказати ось що. Звичайно,  першим пунктом нашого  проекту  постанови  пропонується відхилити  законопроект,  поданий Президентом України.  Ми повинні визначитися з цього питання.  Сподіваюся, більшість депутатів, які сьогодні  присутні  в  залі,  розуміють,  що не можна підтримувати документ,  за   яким   підвищено   ставки   акцизного   збору   на низькооктанові  марки  бензину  із  8  до  40  екю  (у п'ять разів підвищено),  а на бензин А-93 із 20 до 80 екю.  З  цим  погодитися неможливо.

 

     Ми говоримо  так:  те,  що  підвищили  ціни на високооктанові бензини,  як кажуть,  уже Бог з ним. Але не можна змиритися з тим, що сьогодні немає можливості вивозити цукровий буряк. Уже сьогодні зрозуміло,  що за  такої  ситуації,  коли  ціни  на  бензин  різко підвищилися,  зростуть і тарифи. Ми не можемо погодитися з тим, що на ці бензини підвищено ставки акцизного збору  з  6  до  15  екю. Отже, ми повинні дати принципову оцінку цьому законопроекту.

 

     Михайло Васильович   говорив   сьогодні   лише   про   наміри Міністерства економіки,  Кабінету  Міністрів.  Але  ж  це  те,  що планується,  а  в  житті  насправді немає.  Сьогодні внаслідок дії указу Президента маємо тільки величезні ставки акцизного збору.

 

     I ще ось на чому хочу наголосити. Коли збиралася робоча група на    спільному    засіданні   разом   із   Комітетом   з   питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки,  то  в  процесі  дискусії  виявили  ще  одну  дуже прикру проблему:  по кому б'є сьогодні підвищення ставок акцизного  збору насправді,  а  не  уявно.  Справа  видавалася  нескладною:  візьми кількість бензину А-76 (за рік  завезено  5  мільйонів  100  тисяч тонн),  помнож його на нову ціну і побачиш, скільки надійде грошей до бюджету. А виявилось зовсім не так!

 

     I тут я хотів би познайомити вас із одним цікавим документом. Учора  під  час  обговорення  я  у співдоповіді намагався на нього послатися.  А сьогодні я хочу спинитися на  ньому  докладніше,  бо якраз це буде по темі.

 

     Олександр Миколайович  підписав  листа з проханням повідомити Верховну Раду про те,  які спільні підприємства користуються такою величезною  пільгою:  без  мита,  без акцизу,  без ПДВ торгують на території України світлими нафтопродуктами.  Державна митна служба (Олександру  Миколайовичу  такий  лист надійшов),  Служба безпеки, Генеральна  прокуратура   і   Державна   податкова   адміністрація повідомили, що спільні підприємства звільняються від оподаткування через суди (спочатку -  арбітражні,  потім  -  районні;  є  у  нас виписка  з  Харківського районного суду).  Це підтримано було і на найвищому рівні - Верховним Судом України.  Ось  так  і  написано: після  офіційної  підтримки  Верховним Судом України в грудні 1997 року  значно  зросла  кількість  аналогічних   звернень   спільних підприємств до судів, які судами й звільняються від оподаткування. Внаслідок  цього  істотно  зросли  обсяги   ввезення   в   Україну підприємствами    з   іноземними   інвестиціями   високоліквідних, високооподатковуваних,  як правило,  підакцизних товарів, через що зросли  суми  не  сплачених  до  державного  бюджету  обов'язкових платежів. Так, якщо в 1997 році за рішеннями судів пільговий режим ввезення   товарів   та   їх   реалізації  мали  лише  3-4  великі підприємства зазначеної категорії ("Буртекс",  "Сіліо", "Бізон" та їхні  філії),  то  в  1998  році  такі пільги отримало вже близько десяти  підприємств  у   всіх   регіонах   України.   Називаються: "Одеса-блеск-сіті",  "Янус"  (Одеса);  "АРI лтд" (Чернігів);  УПФК "Славутич" (Київ); АПФ "Колос" (Волинська область) та інші.

 

     Далі. Внаслідок звільнення  від  платежів  до  бюджету  за  9 місяців  цього  року  не сплачено 470 мільйонів гривень,  зокрема: мита - 237,2 мільйона; ПДВ - 140 мільйонів; акцизного збору - 91,2 мільйона гривень.

 

     Привертає увагу  стійка  тенденція  монополізації зазначеними підприємствами  імпорту  підакцизних  та   інших   високоліквідних товарів.  Iмпорт  м'яса  та  птиці - це теж підакцизні товари.  На сьогодні  близько  95  відсотків  виключно   підакцизних   товарів надходить  через  ці  фірми.  Міцні алкогольні напої становлять 77 відсотків імпорту.  Після підвищення  ставок  акцизного  збору  на нафтопродукти  зазначені  підприємства  стали  активно  ввозити  в Україну і нафтопродукти. Так, за першу декаду вересня ними ввезено 90 відсотків загального імпорту світлих нафтопродуктів.

 

     А тепер,  шановні колеги,  давайте розберемося, по кому ж б'є підвищення ставок акцизного збору, запроваджене указом Президента? Тільки по власному виробництву. Наприклад, завозиться 95 відсотків так званих стегенець Буша,  які продаються під маркою  полтавської фабрики.

 

     Отже, оці чотири згадані відомства,  які мають право боротися з цією ситуацією, змушені констатувати, що така ситуація становить реальну   загрозу  національній  безпеці.  Тому,  шановні  колеги, завершуючи свій виступ,  звертаю увагу на те, що підвищення ставок акцизного   збору  реально  вдарило  і  по  нашій  нафтопереробній промисловості.  Ви самі розумієте,  якщо сьогодні  ціна  на  нафту загалом знизилася,  то логічно було б чекати того,  про що говорив Михайло Васильович: підвищили ставки акцизного збору, але оскільки ціна  на  нафту не підвищилася,  то зростання цін на нафтопродукти неістотне. Але насправді ж цього не відбулося. Чому?

 

     Наскільки доцільно взагалі підвищувати ставки акцизного збору за  ситуації,  коли гроші не йдуть до державного бюджету,  коли 90 відсотків бензину у вересні вже продано і забрано кошти тими,  хто не  платить  цих  податків.  Отже,  треба  в  цій ділянці наводити порядок.

 

     Наш комітет ініціює те,  щоб зібратись  на  найвищому  рівні: арбітражні  суди,  пленум Верховного Суду.  Зрештою,  можливо,  що юридично ці підприємства мали якісь підстави,  щоб  їх  підтримали суди.  Але  з  огляду на те що сьогодні в Україні криза,  що у нас сьогодні немає грошей на те,  щоб платити пенсії,  заробітну плату тощо,  чи  можемо ми допустити,  щоб наші суди чинили беззаконня в нашій країні?  Я беру на себе відповідальність за цю справу. Після прийняття   Конституції  1996  року  все  законодавство  має  бути підпорядковане Основному Закону. Це стосується і законодавства, що регулює   торгівлю  високоліквідними  і  важливими  товарами,  які сьогодні приносять величезні прибутки.

 

     Якщо нас  міжнародні  організації  звинувачують  у  тому,  що надходження  від  підакцизних товарів становлять усього-навсього 1 відсоток валового внутрішнього продукту або 3  відсотки  бюджетних надходжень,  то пропозиція нашого комітету про незначне збільшення ставок акцизного збору давало б змогу вийти на дещо  вищий  рівень бюджетних  надходжень.  Чому  я  стою  на  цій  позиції?  Тому що, врешті-решт,  до  бюджету  треба  збирати  гроші.  І  це  було   б нормально.  Сьогодні  стан доріг у занепаді,  у нас сьогодні немає коштів  на  ремонт.  Законопроектом,  який  вносив  наш   комітет, передбачено, що саме ці кошти мали б спрямовуватися на будівництво доріг.

 

     І останнє.  Я знаю, що Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу   сьогодні   вносить   свій   законопроект.   Він   дещо відрізняється від того,  який вносився раніше.  Питання про бензин разів п'ять чи шість ставилося в порядок денний засідань Верховної Ради.  Потім воно якимось чином знімалося.  А за цей  час  комітет вніс досить цікавий законопроект.

 

     Цікаво те,  що в ньому пропонується практично зберегти ставки акцизного збору на низькооктанові  бензини  і  дизельне  паливо  і зменшити  ставки  акцизного збору на високооктанові бензини з 40 і 20 екю до 8 екю.

 

     Може виникнути  запитання,  чому   це   на   бензини,   якими користуються багаті люди,  зменшується ставка акцизного збору? Але тут ось кажуть, що на всі бензини зменшується...

 

     Також ставиться питання про спецпатент.  Я хотів би,  щоб  ви зрозуміли,  що  спецпатент  - це норма не цього закону взагалі.  I якщо навіть ця позиція буде обговорюватися,  то треба враховувати, що спецпатент - це норма не цього закону.

 

     У мене  з  цього приводу є і деякі зауваження.  Я,  звичайно, хотів би,  щоб усі зрозуміли, що спецпатент видається, як правило, при  неможливості  фіксувати  справжній  оборот  товарів.  А  якщо повинні  бути  касові  апарати,  є  обсяги  продажу,  то  чому  ми пропонуємо  спецпатент  -  25  чи  30  тисяч гривень на півроку за продаж цього товару?

 

     І ще таке. А чи не вийде у нас так, що заправні станції, яких у  нас є сьогодні 5 тисяч і в державних руках там практично нічого немає,  будуть придбавати спецпатент на  продаж  бензину  А-76,  а нелегально, таємно продаватимуть високооктанові бензини і все одно будуть собі класти все в кишеню,  тому що  спецпатент  дорогий?  Я вважаю,  що і це теж може бути.  І через те думаю, шановні колеги, що треба дуже уважно до цього законопроекту поставитися.

 

     Закінчуючи, хотів би сказати,  що  наш  комітет  розуміє,  що законопроект,  який вносився в липні,  сьогодні,  можливо, дещо не відповідає реаліям.  Сьогодні стоїть питання про те,  що краще  не підвищувати ставок акцизного збору взагалі,  а залишити їх такими, якими вони були в законі до введення в дію указу Президента.  Якщо б депутати Верховної Ради погодилися,  то ми вважали б, що повинна бути уніфікація. Ми вважаємо, що можна було б запропонувати ставки акцизного збору на бензин А-76 на рівні 10 екю, на дизельне паливо залишити без змін - 6 екю,  підвищити ставки на бензини А-92, А95,

А-98  до  40  екю.  Тоді у нас не було б нарікань з боку Державної митної служби на те,  що їм важко розібратися,  бракує лабораторій для  того,  щоб знати,  що везуть насправді - бензин А-76 чи А-95. Уніфікація дещо б зняла оці проблеми при  митному  оформленні  під час перевезення цих товарів.

 

     Я пропоную  підтримати перший пункт нашого проекту постанови. Щодо другого пункту,  який  говорить  про  те,  щоб  вважати  указ Президента таким,  що не вступив у силу.  16 липня ми вважали,  що можна було приймати рішення,  що  указ  не  набрав  чинності.  Але оскільки  указ Президента вступив у силу,  я пропоную вилучити цей другий пункт,  а третій пункт:  "Запропонувати Кабінету  Міністрів України  терміново  підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України конкретні  законодавчі  пропозиції  по  уніфікації  ставок акцизного   збору   на  нафтопродукти  та  по  перекриттю  каналів нелегального ввозу і реалізації на  території  України  бензину  і дизельного пального" пропоную підтримати.

 

     І четвертий  пункт:  "Ця  постанова набирає чинності з дня її опублікування".  Через те ми пропонуємо  закон,  проект  якого  ми підготували, ввести в дію після опублікування, а не з 1 січня 1999 року, для того, щоб припинити дію указу Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Запитання задамо після перерви. Оголошується перерва до 12.45.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.

 

     На трибуну  запрошується  Сокерчак Вячеслав Михайлович.  Будь ласка. Прохання до народних депутатів записатися на запитання.

 

     Висвітліть, будь  ласка,  список.  Виставте   п'ять   хвилин. Запросіть людей до залу. Я ще раз звертаюся до керівників фракцій: будь ласка, слідкуйте за членами своїх фракцій.

 

     Слово надається  депутату  Дорогунцову.  За  ним  -   депутат Філіпчук.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).  Шановний  Вячеславе  Михайловичу!  Мені зрозуміло,  що Президент і його уряд вважають,  що вони ще  не  до кінця   добили   нашу   економіку.   А   треба   дотла  зруйнувати господарство,  зокрема  сільське  господарство,  і   таким   чином завершити так званий перехід до ринкової економіки.

 

     Але запитання  у  мене  таке.  Зараз  якщо ми відновимо старі акцизні ставки, то чи зміняться ціни на світлі нафтопродукти? І як це  можна  пов'язати  між собою:  світові ціни на нафту зменшилися вдвоє,  а ціни на світлі  нафпродукти  підвищилися  у  2-5  разів? Досвід проведення експерименту з горілчаними виробами свідчить, що коли  акцизи  привели  майже  в  попередній  стан,  то   ціни   не ворухнулися.

 

     Спасибі.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую за запитання. Ви правильно підмітили, що якби держава це регулювала, тримала у своїх руках, тоді можна було б  справді  через  регулюючі  механізми  утримати і таку ситуацію: Верховна Рада повертається до  старих  ставок  акцизного  збору  і відповідно змінюється ціна на бензин.

 

     На жаль,  я погоджуюся з вами,  що цього не відбудеться, тому що фактично це  випущено  з  державних  рук.  Повертаюся  до  тієї записки. Якщо у першій декаді вересня 90 відсотків бензину пройшло без мита,  без акцизу,  без ПДВ,  то,  здається,  він повинен бути дешевшим,  бо  то  тільки  оптова  ціна.  Але  ж усе це,  напевно, кладеться в кишені, ніякого сумніву немає.

 

     Я вам ще одне скажу.  Питома  вага  акцизного  збору  в  ціні нафтопродуктів  досить-таки невелика.  Коли діяв старий закон,  до указу Президента,  у  ціні  на  бензин  А-76  вона  становила  3,6 відсотка,  і  відповідно  7,2  і  12  відсотків  на бензин з вищим октановим числом. Щойно я радився із заступником міністра фінансів Василем Васильовичем Регурецьким, і він сказав, що на сьогодні, за діючим указом Президента,  у ціні бензину А-95 акциз становить від 27  до  36  відсотків.  Отже,  зменшення  ставок  акцизного  збору відповідно на цей відсоток могло б зменшити і ціну на бензин.  Але ціна не зменшиться, тому що це...

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук. За ним - депутат Кочерга.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Шановний доповідачу! Складається таке враження, що в нас  усе-таки  недостатніми   є   економічні   обгрунтування   (це зауваження  і  комітету  в  тому  числі)  щодо  того  економічного протекціонізму,  який  всі  ми  обстоюємо.  Тому  в  мене   кілька запитань.

 

     Перше. Як  прийняття цього документа вплине на завантаженість нафтопереробних підприємств в Україні?

 

     Друге. Наскільки       вмотивоване        економічнофінансове обгрунтування щодо надходжень до бюджету?

 

     І третє, що, безперечно, хвилює багатьох громадян України. Як вплине на пересічного громадянина прийняття  цього  документа  про цінову політику на бензин?

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Щодо  третього  запитання,  то,  відповідаючи попередньому депутатові, я сказав: якщо ставку акцизного збору (за умови,  що механізм регулювання знаходиться в руках держави), який сьогодні у ціні на бензин з найвищим октановим числом становить 36 відсотків,  зменшимо  в  3  рази,  то приблизно на 10-20 відсотків могла б зменшитися ціна на бензин.

 

     Отже, на  пересічного  громадянина,  якщо  б   цей   механізм регулювався державою, це вплинуло б позитивно.

 

     Тепер про завантаженість наших підприємств. Звичайно, шановні товариші, якщо сьогодні безмитно завозяться світлі нафтопродукти і це  розкручується й далі,  тому що створюються філіали,  через які ввозяться готові нафтопродукти, то, звичайно, наші підприємства не отримують  нафти,  вони  не  можуть її закупити.  І тому переробні підприємства можуть працювати за давальницькою схемою. Я думаю, що виступить колега Насалик,  він спеціаліст у цій галузі і, напевно, краще відповість на ваше запитання.

 

     Власне, завантаженість теж коливається залежно від того,  яке законодавство.  Чому?  Тому що в нашому законі, який діяв до указу Президента,  було записано,  що нафта не  є  акцизним  товаром  на відміну   від   готових   нафтопродуктів.  Отже,  ми  таким  чином заохочували завезення нафти і її переробку на наших підприємствах. Але через угоди про вільну торгівлю, через рішення судів практично створилася така ситуація,  коли невигідно купувати нафту на  наших підприємствах.  І  підприємствам,  які  займаються  збутом  нафти, невигідно купувати на наших переробних підприємствах,  вони будуть купувати там, де дешевше, де без податків, бо купуючи на території України, вони підпадають під оподаткування.

 

     Стосовно механізму,   який   пропонує   Комітет   з    питань паливно-енергетичного комплексу,  я маю свою точку зору, і під час обговорення, якщо вдасться, я її висловлю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий  округ 49,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии.  Теперь  очевидно,  что  президентский  указ  о  повышении акцизного   сбора   на  бензин  крайне  отрицательно  сказался  на деятельности, например, колхозов, совхозов.

 

     Скажите, пожалуйста,  Вячеслав Михайлович, каково ваше мнение как  специалиста  и мнение вашего комитета,  можно ли было заранее спрогнозировать негативные последствия принятия такого указа?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую вам за запитання. Звичайно, можна було. І ви пам'ятаєте, що в 1996, в 1997 роках було багато намірів змінити ставки акцизного  збору.  Ми  відстоювали  позицію  стосовно  всіх акцизних товарів,  вважаючи,  що боротьба з тіньовим сектором тоді ефективна, коли є прозорий механізм оподаткування, і підприємства, які   виробляють   акцизні  товари,  або  ті,  хто  займається  їх доставкою,  ввезенням,  знають,  що сьогодні  або  завтра  буде  в законодавстві,   тобто   можуть   прогнозувати.  Тому  ми  не  раз застерігали прем'єр-міністрів,  зустрічаючись з ними і  відхиляючи всі  ці  проекти  законів,  ми  говорили про те,  що небезпечно це робити.

 

     І після виступу Валерія  Павловича  Пустовойтенка,  коли  він учора  сказав,  що  криза розкручувалася ще в серпні 1997 року,  і вони бачили це,  я просто дивуюся,  чому допустили таку  ситуацію. Президент  дав  їм  право  регулювати ставки акцизного збору,  але можна було утриматися,  поки хоча б не  стабілізується  економіка. Якщо  вже  відбувався  обвал  курсу  гривні,  треба  було цього не робити.  Так що одне наклалося на  інше,  і  сьогодні  дуже  важко визначити,  що  завдало більше шкоди.  Звичайно,  розкрутка більше вплинула на реальну ціну, ніж акциз, але одне підштовхувало інше.

 

     Я вважаю,  що треба зробити наше законодавство  стабільним  і прозорим.  А  що  стосується  гривні,  то  треба  піднімати власне виробництво  і  таким   чином   випускатиметься   більше   власної продукції.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Вячеславе Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу  Насалику  Ігорю Степановичу. Будь ласка.

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85, Івано-Франківська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Після того  як  на  першій  сесії  ми  все-таки  не  встигли  розглянути законопроект,  поданий  Президентом,  і  відповідний  указ  набрав чинності   закону,   після   цього   енергетичний   ринок  світлих нафтопродуктів на території  України  формувався  під  дією  трьох основних факторів.

 

     Насамперед це якраз дія указу Президента.  Другий фактор - це криза, яка почалася в Росії, а 80 процентів світлих нафтопродуктів і  нафти на територію України поставляє Росія.  Третій фактор - це спроби силовими методами регулювати ціни на світлі нафтопродукти.

 

     Як наслідок ми побачили,  що в першу чергу відчув це на  собі агропромисловий  комплекс  нашої  країни,  відчули  практично  всі галузі  економіки.  Отже,  закон,  проект  якого  ми   розглядаємо сьогодні,  так чи інакше впливає на всю економіку нашої країни.  Я хочу це підкреслити.

 

     Розглядаючи цей  законопроект,  комітет   керувався   певними принципами.  Ми виходили насамперед з того, щоб завантажити власні нафтопереробні  заводи,  захистити  вітчизняного   товаровиробника (цього торкнувся у своєму запитанні депутат Філіпчук).

 

     Відповідаючи зараз  на його запитання,  я хочу сказати,  що є суб'єктивні і об'єктивні причини того,  чому  наші  нафтопереробні заводи  на  сьогодні не завантажені.  Ринок світлих нафтопродуктів формується в Україні  з  двох  джерел:  за  рахунок  переробки  на нафтопереробних  заводах  нафти,  поставленої з Росії,  а також за рахунок поставки світлих нафтопродуктів у готовому вигляді.

 

     Суб'єктивні причини  того,  що  в  основному  імпорт  світлих нафтопродуктів переважає над продуктами нафтопереробки,  полягають у тому, що нафта, яка завозиться на територію України, порівняно з імпортом з дальнього зарубіжжя,  уже несе у собі суму внутрішнього ПДВ Російської Федерації. Це перша причина.

 

     Другою причиною є те,  що  вихід  світлих  нафтопродуктів  на шести нафтопереробних заводах України на 20 відсотків нижчий,  ніж на аналогічних заводах Росії, Білорусії та країн Балтії.

 

     І третя   причина   полягає   в   тому,   що   рентабельність нафтопереробних  заводів України становить 3-4 відсотка,  що також позначається на ціні світлих нафтопродуктів, які реалізуються цими заводами.

 

     Тому за  ініціативою  Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Кабінет Міністрів уже видав постанову,  в  якій  вводить митний збір у розмірі 0,01 екю,  тобто близько 13 доларів, на ввіз на територію України світлих нафтопродуктів.  Це  дає  змогу  дещо вирівняти ринок переробленої продукції і продукції,  ввезеної з-за меж нашої території.

 

     Основна увага комітету була сконцентрована на  тому,  щоб  не змінювати  акцизні  ставки  на  дизпаливо  і  низькооктанові марки бензину,  а залишити їх на рівні відповідно 6 і 8  екю,  тобто  на тому рівні, на якому вони були до введення в дію указу Президента.

 

     У сьогоднішніх  доповідях  багато  було сказано про те,  що в Україні  працюють  спільні  підприємства,  які  мають  пільги   на ввезення світлих нафтопродуктів, тобто вони практично не сплачують акцизних зборів.  Крім того, через те що наша митниця не має змоги проводити контроль для того,  щоб визначити, високооктановий це чи низькооктановий бензин, мають місце зловживання, коли під виглядом бензину  А-76  ввозяться  високооктанові бензини А-95,  А-98.  Наш комітет пропонує встановити однакову ставку акцизного збору на всі марки бензину.  Це якраз ліквідує можливість для зловживань.  Тому концепція законопроекту,  який  пропонується  Комітетом  з  питань паливноенергетичного  комплексу,  зводиться до того,  щоб зберегти ставки на дизпаливо і бензин А-76,  які існували до введення в дію указу Президента,  відповідно 6 і 8 екю, а також встановити ставку на високооктанові бензини в розмірі 8 екю. Але я хочу підкреслити, що для того щоб усе податкове навантаження перенести на споживачів високооктанового бензину,  комітет пропонує встановити митний збір на  високооктанові  бензини.  Це дасть змогу залучити додатково до бюджету  250  мільйонів  гривень,  які  надійдуть  в  одноразовому порядку.

 

     Крім того, я хочу зауважити, що цей законопроект вписується в правове поле, а саме узгоджується з Енергетичною хартією, яка була ратифікована нашою Верховною Радою, а також з міжурядовими угодами про режим вільної торгівлі.

 

     Хочу також зауважити,  що комітет розглянув і другий  варіант законопроекту,   яким   передбачається,  що  ставки  на  дизпаливо залишаються  на  тому  ж  рівні,  а  ставки  на  бензин   А-76   і високооктанові  бензини уніфікуються до 20 екю.  Але ж враховуючи, що підвищення акцизу на  бензин  А-76  все  одно  так  або  інакше торкнеться  безпосередньо  нашого  виробника,  ми  відмовилися від цього.  Тому  ми  пропонуємо  проект,  яким   уніфіковано   ставки акцизного  збору на всі світлі нафтопродукти,  а на дизпаливо вони залишаються на рівні 6 екю за одну тонну.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  думаю,  усім  зрозуміло,  що  та пропозиція,  яку  вносить комітет - зберегти ставки на тому рівні, на якому вони були до виходу указу,  -  найбільш  оптимальна.  Цим самим,  як  сказав  Ковалко  Михайло Петрович,  дається можливість завершити весь комплекс осінніх польових робіт.  А потім до  цього питання  можна буде пізніше повернутися.  Я просив би не марнувати часу,  підтримати  законопроект,  внесений  Комітетом   з   питань паливноенергетичного  комплексу,  у  першому  читанні.  І все буде зрозуміло.  Я  ще  раз  прошу  підтримати  це  і  не  гаяти  часу. Підтримайте проект, внесений...

 

     Обговорювати будемо?  Побалакати хочемо?  У вас голова сильно болить за те,  що на полі робиться. Та тут на Хрещатику все добре. Давайте прислухаємося до думки комітету.

 

     Будь ласка,    я   прошу   підтримати   в   першому   читанні законопроект,  внесений Комітетом з  питань  паливно-енергетичного комплексу. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Павловський.  З місця,  будь ласка.  За ним - депутат Федорин.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую. Шановні народні депутати! Я думаю, що саме проект постанови комітету треба підтримати.  А ще я хотів би, щоб ми дали доручення уряду ввести  державне  регулювання  цін  на енергоносії,  зокрема на бензин.  Нагадаю, що коли США опинилися у кризовій ситуації,  то десять років,  з 1973 по 1983 рік,  держава регулювала  ціни  на нафтопродукти.  Я думаю,  що наша держава має сьогодні взяти у свої руки контроль над цим стратегічним питанням. І тому я прошу дати відповідне доручення...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Я просив би дати мені 5 хвилин,  бо я записаний від фракції, і хотів би викласти позицію фракції щодо цього питання.

 

     Шановні колеги!  У завезенні нафтопродуктів і нафти в Україну сьогодні чиняться два великі злочини.

 

     Перший злочин  -  це  те,  що  приблизно  9   фірмам   надана можливість  завозити  підакцизні  товари в Україну без сплати отих великих ставок податків і зборів,  які тут називалися. Вони нічого не платять, завозять і весь прибуток кладуть собі в кишеню.

 

     Другий злочин - це те, що ми в цьому залі разом з Президентом і урядом ніяк не захистимо власного товаровиробника.

 

     У нас є потужності для переробки  62  мільйонів  тонн  нафти. Нині,  правда,  вже менше, тому що обладнання все стоїть і ржавіє. Завантаженість  кожного  переробного  заводу  -  приблизно   10-15 відсотків.   Єдиний   шлях   для  того,  щоб  припинити  завезення нафтопродуктів - встановити високу ставку ввізного мита.  Тоді  ті самі  фірми,  які  нині  завозять  світлі нафтопродукти в Україну, завозитимуть сиру нафту для переробки в Україні.

 

     Тому я пропоную дослухатися до того,  що  вносить  Комітет  з питань  паливноенергетичного  комплексу,  тобто визначити ставку 6 екю на дизпаливо і 8 екю на всі бензини моторні.  Але разом з  тим треба встановити ставку ввізного мита не на рівні 0,01 екю за один кілограм,  а на рівні хоча б 0,03 екю.  І  тоді  ви  побачите,  що будуть  завантажені наші заводи,  і ми будемо отримувати дизпаливо та бензини з наших  заводів,  а  не  завозити  їх  і  таким  чином годувати  наших  сусідів,  які  виробляють ці бензини.  Бо з таким нашим підходом  переробні  заводи  скоро  перетворяться  на  ржаве залізо  і  підуть  на  металобрухт.  І  як нам тоді дивитися в очі людям, які працюють на нафтопереробних заводах?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мармазов від фракції, і голосуємо.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты! Здесь правильно отмечалось,  что указ Президента совершенно  непродуман  и  просто подготовлен  наспех.  И  правильно  также отмечали,  что этот указ нанес непоправимый удар  по  народному  хозяйству,  отечественному производителю и сельскому хозяйству.

 

     Я приведу  пример.  Если  раньше  за  тонну бензина селяне по бартеру отдавали 2,4 тонны пшеницы, то сейчас вынуждены отдавать 8 тонн.  Из  села  выкачали  все,  парализовано  проведение  осенних полевых работ.

 

     Наш комитет,  а у нас представлены депутаты от разных партий, долго работал над этим законопроектом.  Мы искали вариант,  как же защитить  село  и  отечественного  производителя.  И   я   считаю, Александр   Николаевич,   что   разумное   предложение   вносится: установить ставку 8 экю  на  все  виды  светлых  нефтепродуктов  и ввести  специальный  торговый  патент  на  продажу высокооктановых бензинов,  используемых для дорогих машин.  За  него  в  состоянии заплатить люди, которые на этих машинах ездят. Нет другого выхода.

 

     Поэтому я  прошу,  и  это  позиция  нашей фракции,  принять в первом чтении проект закона,  который  внес  Комитет  по  вопросам топливно-энергетического  комплекса.  И  ко  второму  чтению  надо тщательно отработать механизмы  получения  специального  торгового патента и контроля за выполнением требований этого патента.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  за  прийняття  в  першому  читанні проекту закону,  внесеного  Комітетом   з   питань   паливно-енергетичного комплексу.

 

     Депутат Сокерчак також підтримує.

 

     "За" - 278.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     Шановні колеги! Ви розумієте, коли розглядається таке важливе питання,  хіба  не  можна  двом  головам  комітетів  один   одного запросити  і  сісти  й розібратися.  Усі розуміють,  тут правильно говорив депутат,  що є потужності для переробки 62 мільйонів  тонн нафти,  а  використовуються  вони  на  15- 20 відсотків.  Завозять нафтопродукти,  а якість ніхто не контролює.  На сьогодні через це виведено  з  ладу  60  відсотків машинотракторного парку.  Тому що нафтопродукти,  які завозяться,  всі  неякісні  -  від  мастил  до бензину чи солярки.

 

     Якщо вже  нам сьогодні треба справді підтримати комітет,  щоб завершити осінні польові роботи,  то давайте повернемося до  цього важливого питання і подумаємо,  як завантажити наші нафтопереробні підприємства.  Сьогодні ж не тільки немає пального, сьогодні вже й дороги не ремонтуються і не будуються з асфальту і бетону.

 

     ----------

 

     Слухається питання   про  проект  Закону  України  про  ліміт державних грошових зобов'язань за іноземними позиками і  кредитами та  надання  державних  зовнішніх гарантій на повернення іноземних позик  і  кредитів  на  1998  рік.  Доповідає   Сергій   Мегонович Макацарія, заступник міністра фінансів. Будь ласка.

 

     МАКАЦАРIЯ С.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Важливість залучення   зовнішніх  фінансових  ресурсів  в  економіку  держави зумовлена  тим,  що  вихід  із  кризи  не  можливий  без  корінної реструктуризації,    яка    потребує   значних   капіталовкладень. Мобілізувати такі капіталовкладення в короткий  проміжок  часу  за рахунок власних коштів нині неможливо.

 

     В умовах здійснення програми економічних перетворень зовнішня фінансова  підтримка  необхідна  як  для   фінансування   дефіциту платіжного балансу країни,  що дасть можливість досягти фінансової стабілізації та уникнути в майбутньому макроекономічних  труднощів і  проблем платіжного балансу,  так і для прискорення економічного зростання шляхом залучення зовнішніх позик.  Економічна ситуація в країні  така,  що  дефіцит  державного  бюджету не покривається за рахунок податкових та  інших  надходжень  до  державного  бюджету. Досвід  минулих років свідчить про небезпечність та неефективність фінансування дефіциту шляхом збільшення грошової маси в обігу.

 

     Зважаючи на вищевикладене,  Кабінет Міністрів України повинен здійснити  необхідні  кроки  для  вирішення питання про неемісійне фінансування дефіциту державного  бюджету,  в  тому  числі  шляхом зовнішнього фінансування з боку міжнародних фінансових організацій та з інших офіційних джерел.

 

     За прогнозними оцінками,  протягом найближчих 3-5 років  наша держава   матиме   негативне  сальдо  торговельного  і  платіжного балансів.  Для  здійснення   перебудови,   впровадження   сучасних конкурентоспроможних   технологій,   у   першу  чергу  енерго-  та матеріалозберігаючих  технологій,   Україна   потребує   залучення значних  обсягів  фінансування.  На жаль,  іноземні кредитори ще з обережністю ставляться до здійснення  значних  капіталовкладень  в Україну  через  високий,  на їх думку,  ризик неповернення коштів. Тому за проектами, що відповідають пріоритетам розвитку економіки, держава  має виступати гарантом,  як вимагають іноземні кредитори, виконання  нашими   резидентами   зобов'язань   перед   іноземними кредиторами.

 

     Прогнозна оцінка   розвитку   зовнішнього  сектора  економіки України свідчить,  що Україна в 1998 році вийде з від'ємним сальдо поточного  рахунку  платіжного балансу в 1,6 мільярда доларів США. Це ознака того, що імпорт реальних цінностей перевищує їх експорт, тобто  країна,  як і раніше,  потребує зовнішнього фінансування та буде споживачем іноземного капіталу.

 

     Стан зовнішньоторговельного балансу України в 1998 році  буде визначатися  в результаті комплексного впливу численних внутрішніх та зовнішніх економічних, політичних і інших факторів, які суттєво розрізняються за строками та характером їх дій.

 

     Ураховуючи необхідність    збільшення   валових   міжнародних резервів,  потреба  в  зовнішньому  фінансуванні   в   1998   році оцінюється у 2,1 мільярда доларів США.  Для покриття цього розриву необхідним залишається залучення фінансових ресурсів із  зовнішніх джерел.

 

     Згідно з Законом України про Державний бюджет України на 1998 рік  та  на  виконання  Постанови  Верховної  Ради   України   про невідкладні  заходи щодо фінансового забезпечення вугільної галузі в 1998 році підготовлено проект Закону України про ліміт державних грошових зобов'язань за іноземними позиками і кредитами та надання державних зовнішніх  гарантій  на  повернення  іноземних  позик  і кредитів  на  1998  рік  і  проект Програми державного зовнішнього запозичення на 1998 рік. З метою визначення на законодавчому рівні граничного  обсягу  коштів,  які  Кабінет  Міністрів уповноважений залучати  із  зовнішніх  джерел  або  повернення  яких   іноземним кредиторам  Кабінет  Міністрів  України  уповноважений гарантувати протягом відповідного періоду, пропонується прийняти Закон України про  ліміт державних грошових зобов'язань за іноземними позиками і кредитами та надання державних зовнішніх  гарантій  на  повернення іноземних позик і кредитів на 1998 рік.

 

     Відповідно до   проекту  закону  до  суми  ліміту  державного зовнішнього запозичення України на 1998 рік  включені  повні  суми позик за проектами (угодами),  набрання чинності яких планується в 1998 році.

 

     Проектом Закону про ліміт державних грошових  зобов'язань  за іноземними  позиками  і  кредитами  та надання державних зовнішніх гарантій на повернення іноземних позик  і  кредитів  на  1998  рік встановлено ліміт державного зовнішнього запозичення на 1998 рік у розмірі 4 мільярди 395 мільйонів доларів.

 

     У межах  зазначеного  ліміту  передбачається  залучити   такі позики.

 

     Перше - позики на погашення основної суми державного боргу та фінансування  дефіциту  державного  бюджету:  позика  на  розвиток підприємств-2,   позика  на  реформування  державного  управління, позика на управління державними ресурсами,  позика  на  структурну перебудову фінансового сектора,  позика на реструктуризацію галузі сільського господарства, позики на зовнішніх ринках капіталу.

 

     Друге -  позики  на  фінансування  платіжного  балансу,   які планується одержати від Міжнародного валютного фонду.

 

     Третє -   позики   на  фінансування  інвестиційних  проектів. Зокрема  позики  на  фінансування  проектів:  "Енергозбереження  в адміністративних    та    громадських   будівлях   міста   Києва", "Водопостачання та каналізація в місті  Одесі  та  місті  Львові", "Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання міста Києва",  "Програма інвестицій у розвиток системи водопостачання та очищення   води  в  місті  Запоріжжі",  "Проект  розвитку  системи Державного      казначейства",      "Фінансування      Української енергозберігаючої   сервісної   компанії   (УкрЕско)",   "Морський нафтоперевалочний комплекс у районі міста Одеси".

 

     Ліміт надання  державних  зовнішніх  гарантій  на  повернення іноземних  кредитів  на 1998 рік пропонується встановити в розмірі 752 мільйони доларів США. Зазначений ліміт визначається виходячи з повних  сум  інвестиційних  проектів,  що залучаються під державні зовнішні гарантії (це 252  мільйони  доларів),  набрання  чинності яких  затверджується  цим  законом,  та  ліміту  надання державних гарантій за експортними кредитами,  що  становлять  500  мільйонів доларів.

 

     До складу  інвестиційних  проектів,  що  включені  до  ліміту надання  державних  зовнішніх  гарантій,  увійшли  такі   проекти: "Програма  кредитного  сприяння  малому  та  середньому приватному підприємництву в Україні", "Модернізація системи аеронавігаційного обслуговування    України",    "Фонд   підтримки   передекспортних гарантій",  "Друга кредитна лінія для розвитку  малих  і  середніх підприємств".

 

     За рахунок   надання   державних   гарантій  за  позиками  на фінансування експорту  інших  кредитів  в  Україну  передбачається залучити  експорт  з  таких країн,  як Польща,  Корея,  Туреччина, Франція,  Іспанія,   Велика   Британія,   Швейцарія,   Федеративна Республіка Німеччина,  Сполучені Штати Америки, Японія, Фінляндія, Канада, Норвегія, Данія, Чехія.

 

     Представляючи зазначений законопроект, хочу звернути увагу на те,  що  у  зв'язку  з  поданням  Програми  державного зовнішнього запозичення на 1998 рік змінилася ситуація щодо переліку проектів, які  можуть  бути реалізовані в поточному році.  Так,  по багатьох проектах,  що  підтримуються  Світовим  банком,  подано  необхідні документи  на  ратифікацію  до  Верховної  Ради.  Окремі  проекти, зокрема "Проект  розвитку  енергоринку  України",  знаходяться  на стадії перегляду.  У сьогоднішньому порядку денному стоїть питання про денонсацію  Гарантійної  угоди  між  Україною  і  Європейським банком  реконструкції та розвитку щодо фінансування цього проекту. Щодо деяких інших проектів, то необхідно уточнити можливу юридичну процедуру їх легалізації.

 

     Змінилося також  і  ставлення  уряду  до  стратегії залучення зовнішніх ресурсів.  З метою зменшення частки товарних  експортних кредитів у загальному обсязі залучення зовнішніх ресурсів, а також враховуючи вкрай незадовільний стан розрахунків за раніше отримані кредити,  найближчим  часом буде прийнято рішення про застосування мораторію на залучення  товарних  експортних  кредитів.  Готується відповідне рішення уряду, яке буде оприлюднене найближчим часом.

 

     Ураховуючи останні  події  на міжнародних ринках капіталу,  з метою  дотримання  зваженої  стратегії   зовнішнього   запозичення здійснюються  необхідні кроки для збільшення частки довгострокових кредитів  на   пільгових   умовах,   що   надаються   міжнародними організаціями  економічного  розвитку.  Це  дасть  змогу  зменшити навантаження на державний  бюджет  та  платіжний  баланс  протягом найближчого    часу    та    сприятиме   уникненню   труднощів   з обслуговуванням державного зовнішнього боргу.

 

     Дозвольте також торкнутися  зауважень,  висловлених  під  час розгляду  зазначеного законопроекту в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності.  Одне із зауважень, висловлених комітетом, було  те,  що  зазначений  проект  суперечить Конституції України, зокрема пункту 14 частини першої статті 85.

 

     Я хочу пояснити,  що відповідно до цього пункту "затвердження рішень  про...  одержання Україною від іноземних держав,  банків і міжнародних  фінансових   організацій   позик,   не   передбачених Державним  бюджетом  України",  належить  виключно  до повноважень Верховної Ради України.  Саме  з  метою  дотримання  та  належного виконання   Конституції   підготовлено   зазначений  законопроект. Схваленням або відхиленням позик, передбачених програмою, Верховна Рада  прийме рішення щодо їх одержання або не одержання.  На думку уряду   і   Міністерства   фінансів,   порушень   Конституції    в запропонованому законопроекті немає.

 

     Окремо при   розгляді   даного   законопроекту   в   комітеті зазначалося,  що проект суперечить Закону  України  про  Державний бюджет  України  на  1998  рік.  Цим  законом  затверджено  розмір державних  зовнішніх  запозичень  у  1998   році   для   погашення державного  боргу  та  фінансування  дефіциту  бюджету  в  сумі  3 мільярди 79 мільйонів доларів Сполучених Штатів. У запропонованому законопроекті  передбачається  встановити ліміт державних грошових зобов'язань за іноземними позиками та кредитами, тобто враховані й ті,  які  не  передбачені  державним бюджетом,  у загальній сумі 4 мільярди 395 мільйонів доларів.

 

     Як зазначено в Програмі державного зовнішнього запозичення на 1998  рік  та  підтверджено висновком Комітету з питань фінансів і банківської діяльності,  передбачається  залучення  позик  як  для погашення  основної суми державного боргу та фінансування дефіциту державного бюджету,  так і для фінансування платіжного балансу  та інвестиційних  проектів розвитку України.  Саме через це і виникає зазначена різниця.

 

     Тобто у державному бюджеті передбачається залучення позик для фінансування  лише дефіциту державного бюджету,  а у законопроекті знайшли  відбиття  й  позики,  які  спрямовуються   на   підтримку національної валюти (розпорядником виступає Національний банк), та позики, що спрямовуються на фінансування інвестиційних проектів.

 

     Підсумовуючи сказане,  я хотів би зазначити таке. Можливо, за час  підготовки  та  розгляду  зазначеного  проекту  закону  він і втратив актуальність. Висловлювалися думки, що встановлювати ліміт залучення  коштів  та надання гарантій у жовтні дещо пізно.  Але я сподіваюся,  що підхід,  визначений у цьому законопроекті,  знайде підтримку у народних депутатів.  Прийняття запропонованого проекту закону поліпшить керованість зовнішнім державним боргом,  посилить довіру  іноземних  кредиторів та інвесторів до політики України по управлінню структурою та сумою державних зовнішніх зобов'язань, що позитивно   вплине  на  майбутній  кредитний  рейтинг  України  як позичальника.

 

     Тому я прошу  вас  схвалити  запропонований  законопроект  як основу  для підготовки Програми державного зовнішнього запозичення на 1999 рік.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  Сергія  Мегоновича  є?   Будь   ласка, запишіться. 5 хвилин.

 

     Депутат Марамзін. За ним - депутат Стрижко.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (виборчий  округ  104,  Луганська  область).  Прошу передать слово народному депутату Черенкову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.  В феврале 1997  года  Верховный  Совет  принял постановление об эффективности использования кредитов,  получаемых Украиной.

 

     У меня такой  вопрос:  на  основании  чего  Валютно-кредитный совет  дает  гарантии предприятиям,  которые не вернули предыдущий кредит?

 

     Спасибо.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Относительно  вопроса,  на   основании   чего Валютно-кредитный   совет   дает   гарантии   получения   кредитов предприятиям,  которые  не  вернули   предыдущий   кредит?   После рассмотрения  этого  вопроса Верховным Советом вышло постановление 414  Кабинета  Министров  от  5  мая,  в  котором  записано,   что предприятие не имеет права обращаться в Валютно-кредитный совет за гарантиями,  пока полностью не произведен  расчет  по  предыдущему кредиту. Такая жесткая норма в постановлении Кабинета Министров от 5 мая 414 есть.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Донченко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый докладчик!  Скажите, пожалуйста, как вы можете расценить политику в этом направлении, если с каждым годом финансовая удавка на   шее   Украины  затягивается  все  туже  и  туже?  И  скажите, пожалуйста,  какие  из  целей,  обозначенных  в   этом   документе (реформирование экономики Украины,  приватизация малых,  средних и крупных предприятий,  реформа  рынков  капитала,  реформа  системы банкротства и так далее), дали позитивный результат? Ведь на самом деле ни приватизация,  ни реформирование экономики не  состоялись. Если и состоялось что-то, то это обернулось потерями для экономики Украины. Это первое.

 

     И второе.  Любые заимствования сегодня  сопровождаются  рядом политических условий.  Скажите,  пожалуйста,  политическая сторона этих кредитов рассматривалась, принималась вами во внимание?

 

     Спасибо.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.  В  отношении  первого  вопроса.  Те  проекты, которые  вы назвали,  еще не работают.  Это программа,  которую мы вносим на ваше рассмотрение и которая подлежит  утверждению  вами, уважаемые народные депутаты.

 

     Второй вопрос.  Конечно, во главу угла, когда рассматривается какое-то  кредитование,   ставятся   в   первую   очередь   только экономические   условия.   Но   я  не  исключаю,  что  и  какие-то политические условия,  бывает, проскальзывают. Но в первую очередь

- только экономические.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Прошу передать слово депутату Роенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний доповідачу!  Ви знаєте,  що коли йдеться про зовнішні запозичення, то фактично постає питання безпеки держави.  Що ми беремо, під які і під чиї гарантії, хто потім розраховуватиметься - це одне. Але ж ви знаєте, що там є додаткові умови.

 

     Я хотів  би  почути  відповідь  на таке запитання:  що ми вже зробили,  взявши  зовнішні  запозичення,  знищуючи   своє   власне виробництво? І як ви до цього ставитесь?

 

     І у  мене  ще  одне  запитання.  На  сторінці 6 розданого нам документа йдеться про позику на реструктуризацію галузі сільського господарства,  яка надавалася Світовим банком.  У грудні 1996 року ця позика почала діяти. Скажіть, будь ласка, як же сталося так, що 150  мільйонів  уже  взято від Світового банку,  а договір не було ратифіковано  Верховною   Радою   України?   Ви   що,   разом   із Пустовойтенком  і  Кабінетом  Міністрів у цілому хочете підставити Верховну Раду? Берете кредити, Верховна Рада не ратифікує, а тепер ми  повинні  забезпечувати  ці  гарантії!  Тобто  депутати  стають заручниками - вони, виходить, здають свою державу. Дайте відповідь на це запитання.

 

     Дякую.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.   Дякую   вам   за  запитання.  Даю  на  нього відповідь. 150 мільйонів доларів позики на реструктуризацію галузі сільського   господарства   -  це  кошти,  які  спрямовувалися  на фінансування дефіциту державного бюджету. Я в доповіді говорив про те,  що  пункт  14  частини  першої  статті 85 Конституції України вимагає  затвердження  Верховною  Радою  рішень  щодо  позик,   не передбачених     державним    бюджетом    України.    Позика    на реструктуризацію галузі  сільського  господарства  в  розмірі  150 мільйонів доларів,  про яку ви говорите,  була однією із складових частин фінансування дефіциту державного бюджету на 1996 рік.  Куди вона направлена і що з нею,  як-то кажуть,  сталося, ми щомісячно, як і щодо інших позик, звітуємо перед Рахунковою палатою.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Мегоновичу,  спасибі.  Сідайте,  будь  ласка. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.  Б.  Шановні колеги народні  депутати!  Комітет  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності на своєму засіданні 1 жовтня 1998 року розглянув  поданий  Кабінетом  Міністрів  України проект  Закону України про ліміт державних грошових зобов'язань за іноземними позиками і кредитами  та  надання  державних  зовнішніх гарантій  на  повернення  іноземних позик і кредитів на 1998 рік і проект Програми державного зовнішнього запозичення на 1998 рік.

 

     Як уже зазначалося,  запропонований законопроект має за  мету залучення   зовнішніх   запозичень  для  погашення  основної  суми державного боргу,  фінансування дефіциту держбюджету та  підтримку платіжного  балансу  України.  Я  хотів би звернути увагу народних депутатів на те,  що зазначений  законопроект  досить  короткий  і лаконічний, він викладений усього-на-всього на одній сторінці. Але більш уважний аналіз цього законопроекту  і  тих  документів,  які його супроводжують, а саме проекту Програми державного зовнішнього запозичення,  не дали  можливості  комітету  вийти  з  пропозицією Верховній Раді підтримати цей законопроект.

 

     Як уже  зазначалося  і  в  доповіді,  комітет відзначив певну невідповідність   поданого   законопроекту   вимогам   Конституції України.  Зокрема,  пункт  14 частини першої статті 85 Конституції України говорить про те,  що до повноважень Верховної Ради України належить   затвердження  рішень  стосовно  позик,  крім  тих,  які обмежені рамками, визначеними державним бюджетом України.

 

     У зв'язку з цим я хочу звернути увагу народних  депутатів  на такі тези запропонованого законопроекту.  Зокрема в пункті 3 цього законопроекту записано:  "Визначити,  що угоди, укладені від імені України  з  метою здійснення державного зовнішнього запозичення та надання державних зовнішніх гарантій іноземним кредиторам у  межах лімітів,   визначених   цим  законом,  не  підлягають  ратифікації Верховною Радою України".

 

     Головна дискусія в даному разі стосувалася якраз в  основному тих  проблем,  які пов'язані з наданням урядом державних зовнішніх гарантій.

 

     Наша практика  свідчить,  що  за  більшість  таких   гарантій розраховується    державний    бюджет,   незважаючи   на   те   що позичальниками  в  багатьох  випадках   є   конкретні   комерційні структури.

 

     У зв'язку  з цим комітет запропонував такий проект постанови: по-перше,  відхилити зазначений  законопроект,  по-друге,  якомога швидше   розглянути  проект  Закону  України  про  державний  борг України,  по-третє,  запропонувати  Кабінету   Міністрів   України підготувати  проект,  підкреслюю  спеціального  Закону України про умови надання урядом України  державних  зовнішніх  гарантій  щодо одержання  іноземних  позик і кредитів та безумовного забезпечення їх повернення,  а також проекту  Програми  державного  зовнішнього запозичення на 1999 рік.

 

     Комітетом також  були  висловлені  сумніви  щодо  доцільності прийняття цього законопроекту фактично за два місяці до завершення бюджетного  року.  Водночас  комітет  зазначає,  що  Верховна Рада повинна встановлювати  ліміт  державних  грошових  зобов'язань  за іноземними позиками і кредитами. І таку роботу необхідно проводити паралельно із затвердженням тих показників державного бюджету, які стосуються  саме  параметрів зовнішнього запозичення.  Це з одного боку.

 

     З другого боку,  ми відзначали той  факт,  що  форма  подання проекту  закону  недостатня  для  прийняття такого відповідального рішення   Верховною   Радою.   Зокрема,   пункт   1    зазначеного законопроекту  містить лише кількісні обмеження державних грошових зобов'язань.  Тут немає жодного розмежування щодо  власне  обсягів запозичень  і  плати  за  ці запозичення.  Якщо Верховна Рада буде встановлювати тільки  ліміт  грошових  зобов'язань,  то  ціна  цих запозичень може коливатись у дуже широкому коридорі.  І,  на думку комітету,  це є неприпустимим з точки зору форми подання документа до Верховної Ради.

 

     Далі. Наш  комітет також не схиляється до ідеї підтримки тієї позиції уряду,  за  якою  угоди,  які  укладаються  з  відповідним підтвердженням   державними   гарантіями   уряду,   не  підлягають ратифікації  Верховною  Радою.  Це  має  бути  предметом   окремої дискусії. І тому загальний висновок такий, я підкреслюю, - комітет радить  Верховній  Раді  не  прийняти,  а   відхилити   зазначений законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання   будуть?  Запишіться,  будь  ласка.  П'ять хвилин.

 

     Депутат Лісогорський. За ним - депутат Павловський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  закодовавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 177,  Харківська область). Фракция коммунистов. Наше правительство берет кредиты и займы у Международного валютного фонда.

 

     Первый вопрос.  Каковы  на  сегодняшний  день  внутренний   и внешний долги нашего государства?  Сколько это примерно приходится на каждого жителя нашей страны?

 

     Второй вопрос.  У нас в стране есть частные банки,  так пусть они под свои гарантии и берут займы.  Вот тогда,  мне кажется,  не будут говорить,  что за этим займом мы проследим особенно,  как он используется. Сегодня же правительство берет займы, а государство, то есть наши избиратели, должно гарантировать возврат этих займов. Я, конечно, понимаю, что это иногда нужно. Но у нас уже были такие большие займы. Куда они девались? Они как в песок ушли...

 

     Спасибо большое.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую.  Стосовно першого запитання.  Думаю,  ви мали  чудову  нагоду  поставити його заступнику міністра фінансів, який веде саме цей блок питань - стосовно обсягу державного  боргу і в частині зовнішнього,  і в частині внутрішнього боргу. Я думаю, що  ви  можете  скористатися  правом   депутатського   запиту   до Міністерства  фінансів і отримати чітку і повну інформацію з цього питання.

 

     Стосовно того,  наскільки  доцільним  є   надання   державних гарантій  за  позиками.  Вважаю,  що  це  якраз  питання достатньо конкретне,  і відносно кожного проекту держава має  визначатися  - надає вона гарантії чи ні. Але ми повинні брати участь у прийнятті такого рішення,  тому  що  у  випадку  надання  цих  гарантій  при неповерненні  кредиту  кошти  повертаються  за  рахунок державного бюджету,  а не комерційної структури.  Тому Верховна Рада  повинна мати  важелі  впливу на цей процес запозичень.  І позиція комітету тут, я думаю, збігається з позицією більшості народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Черненко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Валерію  Борисовичу,  в  мене  таке запитання. Як ви вважаєте, може, все-таки думку, яку ви висловили, підсилити  і   дати   доручення   Кабінету   Міністрів   розробити спеціальний  закон  про  кредити,  умови  їх надання?  Тому що цей законопроект показує,  я б сказав,  зрадницькі умови,  які прийняв наш уряд майже по всіх кредитах.  Особливо мене дивують кредити на закупівлю газових лічильників.  Дев'ять підприємств України можуть виробляти три мільйони газових лічильників, а Укргаз весь час хоче купувати за кордоном.  У  чиїх  це  інтересах?  Це  справді  зрада національних  інтересів!  Щоб  цього не було,  потрібні відповідні правові умови.

 

     І ще  я  хотів  би  звернутися  до  Олександра  Миколайовича. Олександре  Миколайовичу,  фракція  "Громада" виступає проти цього законопроекту,  за його відхилення.  Але вона поставлена в складні умови,  оскільки  ми  просили слова,  а його не надали.  То я дуже прошу, надайте слово від фракції для того, щоб ми могли повноцінно працювати. Згідно з Регламентом фракція має на це право.

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання. Я думаю, що окремі кредитні угоди справді вимагають більш  ретельного  аналізу.  І  головне  - захист  не  тільки  інтересів  власного товаровиробника.  Верховна Рада,  на мою думку,  повинна захищати власного споживача і робити так,   щоб   населенню   обходилося  дешевше  споживання,  дешевше використання лічильників. А цього можна досягти за умов відкритого тендерного конкурсу,  за умов нормальної конкурентної політики.  І якщо це буде в багатьох кредитних угодах, то тоді, я думаю, всі ми будемо нормально реагувати на ті чи інші кредитні проекти.

 

     Стосовно політики  запозичень взагалі і стосовно рекомендацій підготувати спеціальний законопроект,  то я зазначу, що в комітеті готується  до розгляду Верховною Радою проект Закону про державний борг України.  Крім того,  ми в своїх рекомендаціях  і  рішенні  з цього питання просимо Кабінет Міністрів підготувати і направити до Верховної Ради  спеціальний  закон  про  умови  надання  державних гарантій.  Я  думаю,  що  це також є важливим елементом контролю з боку Верховної Ради за процедурою надання державних гарантій.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,   Донецька   область).   Уважаемый   Валерий Борисович!    Я    абсолютно   с   вами   согласен,   что   высший представительный  орган  обязательно  должен  контролировать   все кредиты,  так  как  расплачивается  впоследствии бюджет.  И тем не менее  хотелось  бы  получить  ответ  вот  на  какой  вопрос.  Вы, очевидно,  имеете информацию, через какие банки идут кредиты. Не в мешках же их привозят? Это первое.

 

     И второй  вопрос  как  председателю  Комитета   по   вопросам финансов  и  банковской деятельности.  Не согласились бы вы с моей позицией,  как-нибудь в ближайшее время  все  же  заслушать  отчет Национального банка?  Меня интересует кредитно-финансовая политика Национального банка,  его бюджет.  Вот в этом аспекте я  хотел  бы получить ответ.

 

     Спасибо вам.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання. Стосовно першого запитання. На мою думку,  коли йдеться про повноваження Верховної  Ради,  то, безперечно,  ми  маємо  контролювати  процес запозичень у частині, коли це так чи інакше стосується можливих витрат бюджету.  І  тому те,   що   гарантується  урядом,  безперечно,  Верховна  Рада  має контролювати,  хоча б законодавчо забезпечити певні прозорі  умови надання цих гарантій. Це перший момент.

 

     Другий момент.  Через  які  банки  здійснюється кредитування, іноземне запозичення?  Я думаю, що тут різні банки задіяні. І якщо це на рівні комерційних кредитів, на рівні відносин юридичних осіб без будь-яких державних гарантій,  то це  взагалі  не  компетенція Верховної  Ради,  і  ми  не  маємо  ніяких  потреб втручатися в ці відносини.  Стосовно певних кредитних ліній, звичайно, інформація, які  кредитні лінії обслуговуються якими банками,  є.  Там задіяні різні банки, державні в тому числі.

 

     Щодо другого запитання.  У порядку денному Верховної  Ради  є питання  про  звіт Національного банку про роботу в 1997 році.  Ці документи  всі  народні  депутати  отримали.  Сьогодні  планується розгляд цього питання на засіданні нашого комітету. Але я застеріг би народних депутатів від перетворення розгляду  цього  питання  в якесь політичне питання.  Це досить конкретне питання про політику Національного банку в 1997 році.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Валерію Борисовичу. Сідайте.

 

     Бажаючі виступити в обговоренні даного питання є? Висвітліть, хто записався.

 

     Шановні колеги!  Я просив би,  щоб ми обговорили це питання і прийняли відповідну постанову до перерви.

 

     Депутат Лантух. За ним - депутат Вітренко.

 

     Депутат Лантух є? Немає.

 

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Черенков.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Наша фракція Прогресивної соціалістичної партії України буде  голосувати  проти  цього  законопроекту  про ліміт державних грошових зобов'язань за іноземними позиками і кредитами та надання державних  зовнішніх  гарантій  на  повернення  іноземних  позик і кредитів на 1998 рік.

 

     Чому ми будемо голосувати проти?  З 1991 року і до цього часу здійснюється один і той же курс реформ. Тобто Міжнародний валютний фонд  спочатку  примусив  країну  з  радянської  перетворитися  на президентську,  своїх президентів профінансував,  зробив,  під них підвів своїх ідеологів економічних реформ і постійно нав'язує свої кредити   для   продовження  політики,  яка  вигідна  Міжнародному валютному фонду та міжнародним фінансовим організаціям.

 

     Уже дехто починає з'ясовувати, що ж відбувається в країні? На сьогодні зовнішній борг становить 15 мільярдів доларів.  І вже, за офіційними даними Кабінету Міністрів,  якщо в 1997 році нам  треба було  віддавати  з бюджету держави 1 мільярд 100 мільйонів доларів на погашення платежів з обслуговування  зовнішнього  боргу,  то  в 1998 році треба віддавати 2 мільярди 373 мільйони доларів. Причому ніхто не може зрозуміти,  куди ж спрямовувалися ті кредити.  Тоді, починаючи вже нервувати, що зростає зовнішній борг і не можна його відстежити,   парламент   зробив   маленький   крок   у    напрямі впорядкування цього питання,  обмеживши при прийнятті бюджету 1998 року взяття позик.

 

     Але подивіться,  під що тепер ті  позики  надаються.  Те,  що запропоновано,  - це просто гвалтування країни,  бо ж нам не дають позики під те,  що  нам  потрібно.  Ось,  наприклад,  одна  позика називається - "На розвиток підприємств".  І люди думають,  що це ж будуть  розвиватися  наші  підприємства.  Ні  в  якому  разі!  Тут записано,  що  ці  гроші  будуть використовуватися на приватизацію малих,  середніх  та  великих  підприємств,  на  реформу   системи банкрутства.  І  які ж очікуються результати?  "Прискорення темпів приватизації середніх та великих підприємств".

 

     Узагалі хочу сказати, що коли на засіданні Кабінету Міністрів виступав  Сергій Тігіпко (тому ми вчора у своєму проекті постанови і запропонували висловити недовіру економічному блоку уряду), то я відчула,  що  це ну просто хвора людина,  яка настільки обслуговує МВФ,  що взагалі не бачить,  що відбувається в державі.  В державі падіння  курсу  національної  валюти  -  він  пропонує  прискорити приватизацію.  Причому прискорити приватизацію під ОВДП,  щоб  ті, хто має ОВДП... Я завершую. Це одна позика.

 

     Друга позика - на управління державними ресурсами.  Очікувані результати  -  "припинення  накопичення  заборгованості  з  оплати житлово-комунальних  послуг..."  Нам треба людям платити заробітну плату і пенсію,  а тут пропонуються отакі реформи.  По  сільському господарству,  бо  це  ж,  ви знаєте,  Олександре Миколайовичу,  - найголовніше,  позика називається -  "На  реструктуризацію  галузі сільського  господарства".  А закладають тільки земельну реформу і розпродаж землі .

 

     Тому кожна нормальна людина  в  залі  повинна  знати,  що  це колоніальний   продукт  і  голосувати  за  нього  не  можна.  Такі пропозиції уряду треба  відхиляти.  І  взагалі  треба  денонсувати договір  з  Міжнародним  валютним фондом і заморозити всі зовнішні борги.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  По-перше,  у залі всі  нормальні,  всі  без винятку.

 

     По-друге, встановлювати    діагноз   віцепрем'єр-міністру   з трибуни Верховної Ради,  я вважав би,  недоцільно. Давайте по темі говорити. Будь ласка.

 

     Депутат Черенков  від  фракції  комуністів.  За ним - депутат Семиноженко від НДП.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.  Фракция  коммунистов.  Фракция  коммунистов  в основном  поддерживает  документ,  внесенный Комитетом по вопросам финансов и банковской деятельности, об отклонении законопроекта. И мы обоснуем эту позицию.

 

     Дело в  том,  что  в  феврале  прошлого  года Верховный Совет принял постановление,  в  котором  поручалось  Кабинету  Министров рассмотреть вопрос еффективности использования получаемых западных кредитов. К великому сожалению, это постановление осталось лишь на бумаге,  и  на  сегодня  приоритетом  остается западный инвестор и западный кредитор.  И  несмотря  на  то,  что  в  стране  глубокий финансовый    кризис,   что   существуют   большие   задолженности государственного  бюджета   по   заработной   плате,   пенсиям   и стипендиям,  некоторые  платежи по обслуживанию внешнего долга,  я повторяю,  внешнего  долга,  наше  правительство  осуществляет  из государственного  бюджета авансом,  раньше намеченных сроков.  Это отмечалось в документе 08937,  поданном в Верховный Совет (вы  его внимательно  посмотрите)  Счетной  палатой  за подписью Симоненко. Такого мы допустить не можем.

 

     Сегодня мы в округах  не  можем  ответить  людям  на  вопрос: почему  наше родное правительство (которое,  к великому сожалению, вчера не отправили в отставку) не обеспечит выплату всего-на-всего 150 гривень на похороны, в то время как миллионы средств уходят за пределы Украины в нарушение законодательства?

 

     Здесь уже приводились примеры неэффективного и  неправильного использования средств.  Я хочу сказать в отношении кредитов, в том числе   и   товарных   кредитов.   К   великому   сожалению,   наш Валютно-кредитный   совет   дает   кредиты  не  государственным  и коллективным предприятиям, а частным. И даже зная, что эти частные предприятия не возвращают средства, он повторно выдает им кредиты. Поэтому нам нужно в обязательном порядке вернуться к этому вопросу и  создать,  наверное,  следственную  комиссию по изучению вопроса использования кредитов,  в том числе  и  Международного  валютного фонда.

 

     Мы также   не  согласны  с  тем,  что  договоры  о  кредитах, получаемых  из-за   рубежа   нашим   государством,   не   вносятся своевременно Кабинетом Министров на ратификацию.  А если они этого не делают,  то не имеют права и выдавать гарантии правительства. И мы  не  согласны  с тем,  что в нарушение Закона о Государственном бюджете наше правительство  использует  средства  государственного бюджета не по назначению.

 

     Поэтому фракция   коммунистов   предлагает  дополнить  проект постановления,  внесенный  Комитетом  по   вопросам   финансов   и банковской деятельности,  пунктом 3 такого содержания:  "Верховній Раді до 15 листопада 1998 року розглянути стан виконання Постанови Верховної  Ради  України  від  12  лютого  1997  року 63/97-ВР про ефективність використання іноземних кредитів в Україні".

 

     А рассматриваемый проект закона предлагаем отклонить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Від фракції НДП - депутат Семиноженко. За ним - депутат Єльяшкевич від "Громади".

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  168,  Харківська  область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Безумовно, цей проект закону не  витримує  критики.  І  насамперед  якщо  згадати статті 3, 4 і особливо статтю 5, про яку тут уже згадувалося.

 

     Виникає суперечність   із  Конституцією,  оскільки  визначені права Верховної Ради і ми не можемо цими правами поступатися -  ми повинні ратифіковувати всі угоди, про які тут йдеться.

 

     Щодо, скажімо,   проекту   Програми   державного  зовнішнього запозичення на 1998 рік, то ми розглянули його в комітеті й мусимо сказати,  що повністю згодні з думкою Комітету з питань фінансів і банківської діяльності,  -  поданих  документів  недостатньо,  щоб зрозуміти,   про   що   йдеться,   а   саме,  наскільки  ефективно використовувались  і  будуть  використовуватися  ті   кошти,   які позичаються?

 

     Більше того,  це вже з моєї власної оцінки, тут немає жодного проекту, який був би вище навіть середніх технологій. Про яку тоді підтримку  сучасного  виробництва ми говоримо,  про яку структурну перебудову  і  технологічне  оновлення  виробництва?  Навіть  коли йдеться про якість питної води в деяких містах, що вона нижча того рівня,  коли взагалі можна вживати воду,  то автори не знають  про те,   що   зараз   розробляється   вітчизняна  сучасна  технологія виробництва  реагентів,  які  замінять   той   же   хлор,   і   це вироблятиметься в Україні.  Тож невипадково,  що цей проект закону не візувався  навіть  тими  міністерствами,  які  відповідають  за науково-технічну політику нашої держави.

 

     Звичайно, можна проголосувати і відхилити цей проект, і таким чином більше ми його на цій сесії не розглядатимемо.  Але  давайте врахуємо   таку   ситуацію.   Ми   вчора   слухали   про  проблеми Національного банку і всі  розуміємо,  яка  фінансова  ситуація  в країні.  Позика  Міжнародного валютного фонду (принципи діяльності якого я не поділяю так само,  як і  Наталія  Михайлівна  Вітренко) "Механізм  розширеного фінансування" вже почала використовуватися. І це дуже потрібно нам. Але ми не можемо незаконно використовувати цей  кредит,  якщо  відхилимо цей проект закону.  Правильно?  Поза законом держава не може жити.

 

     Тому давайте зробимо  так:  або  ми  відправляємо  проект  на повторне перше читання,  або приймаємо його в першому читанні,  за винятком статей 3,  4 та 5. Згадаймо, ми прийняли законопроект про середню  освіту,  за  винятком статті 7,  у першому читанні і далі почали над ним працювати.

 

     Таким чином,  є дві пропозиції:  відправити на повторне перше читання або прийняти в першому читанні, за винятком статей 3, 4 та 5.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Єльяшкевич  від  "Громади".   I   завершуємо розгляд.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Партия   "Громада".   Уважаемые   коллеги! Неудивительно,  что  такой   серьезный   законопроект   от   этого правительства   докладывает   всего   лишь   заместитель  министра финансов.

 

     О чем идет речь?  Речь идет о заимствовании  на  этот  год  4 миллиардов   395   миллионов  долларов  и  выдаче  государственных гарантий на сумму 752 миллиона долларов,  то есть об общей сумме в 5  миллиардов  147  миллионов  долларов,  или  более 18 миллиардов гривень.  Я думаю,  что это важнейший вопрос,  и  докладывать  его должен если не Премьер-министр, то хотя бы вице-премьер-министр. И в этом зале по этому вопросу должно идти поименное голосование.  А те  силы,  которые вчера доверили этому правительству оставаться у власти,  в  поименном  режиме  должны  поддержать  действия  этого правительства,   для  того  чтобы  потом  не  быть  обвиненными  и Президентом,  и Премьером  в  том,  что  им  не  дали  возможности работать.  Речь идет об огромнейших средствах. Поэтому я обращаюсь к  партиям  содействия  Президенту  Украины  (я  их  перечислю)  - прогрессивным    социалистам,   зеленым,   НДП,   селянам,   Руху, Социал-демократической   партии    (об единенной)    с    просьбой сознательно  подойти  к  голосованию,  так  же,  как и вчера,  и в поименном режиме поддержать предложение правительства. В противном случае,   вы  обрекаете  страну  на  то,  что  она  останется  без финансовых ресурсов,  заемных финансовых ресурсов -  единственного источника,    который    может    еще   хоть   как-то   поддержать обанкротившуюся исполнительную власть.

 

     Поэтому, уважаемые  коллеги,  если  вы  думаете,  что   можно уходить от ответственности,  не голосовать под разными предлогами, как  это  делают  прогрессивные   социалисты   или   представители Народного руха,  которые говорят,  что это разборки представителей левого движения,  то я  хочу  вам  сказать  следующее.  Каждый  из политических деятелей, а все тут являются политическими деятелями, так как они избраны народными депутатами, облечен доверием народа. И политический кризис,  который,  к сожалению, со вчерашнего дня у нас начинается,  если  сегодня  не  будут  поддержаны  предложения правительства,   вызван   именно   несерьезной,   безответственной позицией как исполнительной власти,  так и тех депутатов,  которые поддерживают  ту  власть,  которая не способна руководить страной, руководить экономикой.

 

     Поэтому я от имени фракции "Громада" настаиваю  на  поименном голосовании:  тогда всем будет видно, как и кто не на словах, а на деле голосует.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Від НДП і  від  "Громади"  просять  надати  по  одній хвилині для уточнення.  Будь ласка.  Депутат Павловський. За ним - депутат Ємець.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Шановні колеги!  Одна фраза для  розуміння, над чим ми працюємо.

 

     Перше. Ні  в  якому  разі  цей  проект закону підтримувати не можна.

 

     Друге. Щоб ми не робили помилок,  як от сьогодні з'ясувалося. Захист нашого споживача складається, так би мовити, з двох частин. Перш ніж купити якісні речі,  йому треба мати гроші.  А гроші  він може заробити тільки на виробництві. Тому захист свого виробника є найпершою умовою захисту нашого споживача.

 

     Усі угоди,  які є, то зрада національних інтересів. Це нищить наше  виробництво  і  не дає можливості заробити гроші,  їх тільки транжирять.

 

     Тому я  наполягаю  на  тому,  щоб  дати  доручення   Кабінету Міністрів  розробити  відповідний  закон  про  кредити  і  надання допомоги  Україні.  Тому  що  та  допомога,  яка  надається,   -це дебілізація нашого суспільства і нищення нашого виробництва.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І Фракція НДП.  Шановні колеги, особливо звертаюся до представників лівих фракцій. Усе, що було сказано стосовно проблем з кредитами,  я підтримую і наша фракція також. Але подивіться, що ми зробимо, якщо відхилимо законопроект.

 

     Як сьогодні отримуються кредити?  Без будь-якого  контролю  з боку  Верховної  Ради.  Цей  законопроект  вперше  за  всю історію України дає можливість Верховній Раді вирішувати - ми  можемо  той перелік зменшити,  скоротити,  вилучити,  можемо змінити статтю 4, передбачивши,  що потрібна ратифікація Верховною Радою.  Якщо ж ми зараз  відхилимо  цей  проект,  то  Кабмін як брав кредити,  так і братиме,  і  це  вже  буде  на  совісті  тих,  хто  проголосує  за відхилення проекту закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Важко,   безперечно,  головуючому зрозуміти одну чи другу фракцію,  тому що  різні  думки.  І  вони, можливо,  й  правильні.  Але  є  проект  постанови у вас на руках, внесений профільним  комітетом,  в  якому  пропонується  відхилити даний законопроект.

 

     Друга пропозиція,  яку  вносили,  - прийняти проект у першому читанні без статей 3, 4, 5. Це пропозиція депутата Семиноженка.

 

     Третя пропозиція - направити проект закону на повторне  перше читання.

 

     І четверта  пропозиція,  внесена  депутатом  Єльяшкевичем від "Громади", - голосувати законопроект у поіменному режимі.

 

     Починаю з  того,  що  запропоновано  комітетом.   Ставлю   на голосування  пропозицію відхилити даний законопроект.  Голосуємо у звичайному режимі. І Петро Миколайович це підтримує.

 

     "За" - 213.

 

     Була пропозиція голосувати в поіменному режимі.

 

     Будь ласка, хто за те, щоб у поіменному режимі проголосувати?

 

     "За" - 198.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  проект  постанови,  внесений профільним  Комітетом  з  питань фінансів і банківської діяльності про відхилення.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     Прошу висвітлити по фракціях. Так, на прохання трудящих.

 

     Комуністи - 109 із 116; НДП - 9 із 47; НРУ

- 26 із 38; "Громада" - 26 із 31; зелені - 15 із 19; незалежні - 2 із 8;  СДПУ(о) - 2 із 16;  Соцпартія - 17 із 20; Селянська партія - 5 із 10;  ПСПУ - 11 із 13; позафракційні - 4 із 10.

 

     Законопроект відхилено.

 

     Оголошується перерва до 16 години.