Стенограма пленарного засідання

06 жовтня 1998

 

                   ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  6  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Я прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 299  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати! Центральна виборча комісія 1 жовтня цього року зареєструвала  народними  депутатами  України  Гінзбург Ольгу  Петрівну,  обрану  по  багатомандатному  загальнодержавному виборчому  округу,  та  Сопруна  Сергія  Івановича,  обраного   на повторних   виборах   по   одномандатному   виборчому  округу  129 Миколаївської області.  Відповідно до статті 79 Конституції  перед вступом на посаду народні депутати складають перед Верховною Радою України присягу.

 

     Для складення  присяги  на  трибуну   запрошується   народний депутат України Гінзбург Ольга Петрівна.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  "Присягаю  на  вірність Україні.  Зобов'язуюсь  усіма  своїми діями боронити суверенітет і незалежність  України,  дбати  про  благо  Вітчизни   і   добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,   виконувати   свої   обов'язки    в    інтересах    усіх співвітчизників".

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.    Для    складення   присяги   на   трибуну запрошується народний депутат України Сопрун Сергій Іванович.

 

     СОПРУН С.І.,  народний депутат України (виборчий  округ  129, Миколаївська область). "Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет  і  незалежність  України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,   виконувати   свої   обов'язки    в    інтересах    усіх співвітчизників" (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Давайте сердечно поздоровимо новообраних   депутатів,   побажаємо   їм   міцного   здоров'я   і плодотворної роботи у Верховній Раді.

 

     ----------

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Надійшов депутатський  запит Бондаренка Володимира Дмитровича до Прем'єрміністра України у  зв'язку  з  невдоволенням  повторною відповіддю  на  депутатський запит стосовно надання інформації про діяльність українських експортерів  брухту  кольорових  та  чорних металів.

 

     Прошу підтримати запит.

 

     "За" - 189.

 

     Запит підтримано.

 

     Сокерчака Вячеслава Михайловича - до Прем'єр-міністра України стосовно відповідальності посадових осіб -  ініціаторів  прийняття необгрунтованої постанови про підвищення ставок акцизного збору на спирт етиловий,  алкогольні напої та тютюнові вироби,  що призвело до втрат бюджету і завдало шкоди українським товаровиробникам.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 223.

 

     Прийнято.

 

     Жира Олександра  Олександровича - до Прем'єр-міністра України стосовно порушень чинного законодавства у зв'язку з  призупиненням приватизації Нікопольського південнотрубного заводу.  Я думаю,  що це  унікальний  завод.  I   якби   держава   не   дозволила   його приватизовувати, то користі було б більше.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 162.

 

     Запит прийнято.

 

     ----------

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України  повідомляю  про  вихід  народних  депутатів  України Іванова    Сергія    Анатолійовича    з    депутатської    фракції Народно-демократичної партії  та  Діброви  Валерія  Григоровича  з депутатської   групи   "Незалежні"   і   входження  їх  до  складу депутатської фракції Партії зелених України.  А також про вихід  з депутатської   фракції  Соціал-демократичної  партії  (об'єднаної) України  Левцуна   Володимира   Івановича   та   Онопенка   Василя Васильовича,   обраних   по   багатомандатному  загальнодержавному виборчому округу від Соціал-демократичної партії  (об'єднаної),  з чим ми їх і поздоровляємо.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  У  нас  є  ще  20  хвилин.  Будемо проводити розминку? Будемо. Будь ласка, запишіться.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би з вами порадитись.  Від  народних депутатів надходять зауваження,  що ті, хто записується на заяви і запити, не завжди одержують слово у відведений час. Справа в тому, що   надходить   багато  заявок  від  фракцій  і  комітетів,  і  я першочергово надаю,  безперечно,  слово  представникам  фракцій  і комітетів. Тому, щоб не було нарікань з однієї та з другої сторін, я буду надавати слово одному від фракції,  одному  -  за  списком. Таким  чином,  якоюсь мірою всі матимуть можливість висловити свої думки.

 

     Тому надаю  слово  депутату  Лавриненку  від   соціалістичної фракції. Будь ласка. За ним - депутат Борщевський.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракция Социалистической и Селянской партий Украины (Левый центр). Заява.

 

     "Кожен день  суспільного  життя  в   Україні   свідчить   про зростання   рівня   зубожіння  серед  більшості  її  населення  та невдоволення людей,  які вже не в змозі вижити в сучасних  умовах. Їм сьогодні голодно і холодно.

 

     Однак керівництву  держави  байдуже  до  цих  явищ  і тому по загальнонаціональних каналах радіо та телебачення щодня з  радістю сповіщають  про успіхи ринкових реформ.  А Президент України Кучма та його  уряд  продовжують  нищівний  для  нашої  країни  курс  за вказівками відомих міжнародних фінансових хазяїв, внаслідок чого в народі зростає бажання привернути увагу тих,  хто  при  владі,  до реального стану в державі та висловити недовіру тому,  хто обіцяв, але виявився нездатним змінити життя на краще. Саме тому згідно із законом  люди виступають за проведення всеукраїнського референдуму за дострокове припинення повноважень Президента України Кучми.

 

     Однак в   ряді   областей   місцеві   органи   влади   почали перешкоджати законному волевиявленню громадян.  Так, незважаючи на вчасно подані заяви  про  проведення  зборів  громадян  з  питання проведення всеукраїнського референдуму, владні структури знаходять різні причини для відмов, особливо щодо надання приміщень.

 

     Фракція виборчого блоку Соціалістичної та  Селянської  партій України  (Лівий  центр)  наголошує,  що такі дії з боку виконавчих органів свідчать про зловживання  владою,  а  значить,  і  про  їх протиправність.  Доводиться нагадувати, що таким чином порушуються норми  Конституції  України  щодо  безпосереднього   волевиявлення народу,  адже  частини  друга  і  третя  статті 5 Основного Закону України проголошують верховенство цього права народу,  а стаття 69 вказує на те, яким чином воно здійснюється, - через всеукраїнський референдум,  вибори  та  інші  форми  безпосередньої   демократії, народовладдя.

 

     До того   ж   у   статті   72   Конституції   визначено,   що всеукраїнський референдум призначається не тільки Верховною  Радою або   Президентом   України,   а   й  проголошується  за  народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України. А організація і порядок проведення референдумів, як зазначається в пункті 20 статті 92 Конституції  України,  визначені  Законом  про всеукраїнський та місцеві референдуми.

 

     Отже, на   сьогодні  немає  ніяких  підстав  для  ігнорування законних вимог громадян щодо  проведення  їх  зборів  з  утворення ініціативних  груп зі збору підписів за проведення всеукраїнського референдуму.  Однак є випадки зловживання  владою  та  перевищення повноважень  окремими  її  представниками.  Органи  ж  прокуратури зайняли споглядацьку позицію.

 

     Фракція попереджає  всіх  посадових  осіб   про   кримінальну відповідальність   за  порушення  чинних  законів  та  Конституції України. Пам'ятаймо, що перед законом усі рівні".

 

     Олександре Миколайовичу,  фракція пропонує внести до  порядку денного питання про відповідальність уряду за соціальноекономічний стан в державі, а не звіт, як записано в проекті. Відповідна норма передбачена в статті 87 Конституції України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Борщевський. За ним - депутат Іщенко.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Борису Іллічу Олійнику.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Шановні колеги! Уже навіть наші транснаціональні радіо і телевізія бадьоро повідомили, що не сьогодні-завтра  буде  завдано  бомбово-ракетного  удару  по сербах у Косово. Цікаво, щоправда, як ці ракети обминуть албанців.

 

     Я вже  неодноразово  говорив і вдома,  і в Раді Європи про ту зловісну роль цілого  корпусу  найманих  журналістів,  які  своїми фальсифікаціями  подій  у  Боснії  і Герцеговині підлили бензину в багаття розбрату. Нині вже розвінчені сатанинські міфи ледве чи не про  людоїдство  і  торгівлю  людськими органами,  які приписували сербам ці кіллери пера.  Сьогодні нормальні люди сміються над тією божевільною  брехнею.  Але  ж  саме  ці  міри  тоді стали приводом бомбардувань, демонізували сербів і додали невинної крові.

 

     Подібна пропагандистська агресія ведеться і нині.  Знову тими ж   мас-медіа   нав'язується   модель   єдиного  винуватця.  Знову фабрикуються так  звані  факти  про  масові  захоронення  убієнних сербами,  які  другого  ж дня спростовуються,  але ці спростування наглухо замовчуються.

 

     Кофі Аннан,  звинувативши сербів у всіх мислимих і немислимих злочинах,  змушений  обмовитися,  що жодного підтвердження у нього немає.  Але  хіба  хочеш,  коли   треба.   Ніхто   не   збирається янголізувати  Белград  і  затаювати його гріхи.  Правоохоронці теж стріляють,  але вони воюють не  з  албанським  населенням,  як  те підступно  рекламують натівці,  а дають законну відсіч терористам, котрі не мають національності, оскільки - вбивці. Тим більше що ці "визволителі",  брутально  порушуючи  загальновизнаний міжнародний правовий принцип територіальної недоторканності будь-якої держави, заповзялися  відшматувати  Косово  та  Метохію - колиску сербської нації від материзни.

 

     Пік цинізму - Пентагон завдає неспровокованих ракетних ударів по  суверенних  Судану  та  Афганістану  вже тільки тому,  що йому привиділися терористи.  І водночас збираються бомбардувати Сербію, яка   на   законних  підставах  дає  відсіч  не  уявним,  а  явним терористам. Одне слово - всі все знають.

 

     Тому я хотів би запросити вас підтримати нашу заяву, оскільки за  цими  бомбовими  ударами  видніється  примара  світової війни. Підтримайте  другий   варіант   заяви,   котрий   адаптований   до читанкового рівня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Іщенко. За ним - депутат Кухарчук.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий     округ     96,     Київська     область).     Фракція Народнодемократичної  партії.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Фракція  НДП  пропонує  всетаки розібратись і впорядкувати порядок голосування та обговорення питань,  які розглядаються  в  сесійній залі.  Частина  депутатів  не  можуть  собі дозволити слухати,  як з'ясовують  стосунки  члени  окремих  партій  та  фракцій.   Також потрібен  час  для  того,  щоб  фракції мали можливість обговорити питання та виробити свої позиції перед голосуванням. Ми просимо це врахувати в процесі складення порядку денного пленарних засідань.

 

     А зараз  хочу  звернутися  з  цієї трибуни до уряду України з приводу ситуації,  яка склалась останнім часом в  моєму  виборчому окрузі,  зокрема  в місті Бровари та Броварському районі,  з вкрай незадовільним газопостачанням.

 

     Те, що відбувається  сьогодні  не  тільки  в  Броварах,  а  в багатьох регіонах України - це просто знущання над людьми,  в яких може урватися терпець.

 

     Броварам, стотисячному місту з розвинутою промисловістю,  яка сьогодні  ще  працює,  майже припинено подачу газу.  Тиск зменшено настільки,  що в старій частині міста ледве горять газові плити, а близько  40  тисяч  населення не отримують газ зовсім.  Додайте до цього триразове на добу відключення електричної енергії...  І це в місті  з  багатоповерховими  будинками,  розвинутим комунальним та ліфтовим господарством!  З 15 котелень  комунального  підприємства "Бровари-тепломережа" 14 опломбовані інспекцією держнагляду.  Тиск на Калинівській ГРЕС зменшено до критичного стану  -  1  атмосфера замість  3,6-5 атмосфер,  що може призвести до вибухів і численних людських жертв.

 

     Аналогічна ситуація в  селах  району:  з  10  ГРЕС  кожна  (я наголошую:  кожна!)  відключалася  і  відключається  через  нібито технологічні причини.  Але такі відключення при потребі  робляться за погодженим графіком і не більше як на 2 доби. Що ж відбувається насправді?  ГРЕС села Погреби відключалася на 21 добу,  ГРЕС  села Требухів - 22 доби, ГРЕС села Русанів - 19 діб, ГРЕС села Плоске - два з половиною тижні (відключена й сьогодні) і так далі.  І кожна з  них  обслуговує 3-4 села із загальною кількістю населення 10-15 тисяч.   Це   при   тому,   що   колективні   сільськогосподарські підприємства,  на території яких вони розташовані,  розраховуються за   газ.   Наприклад,   КСП   "Плосківське"   та    "Гоголівське" розрахувалися повністю.

 

     Платять, якщо  в  змозі,  і  населення,  і підприємства міста Бровари. Я розумію, що платиться не повна сума коштів. Але ж де їх узяти? У бюджети в повному обсязі закласти кошти не дають. Ціни на газ такі,  що частина населення просто не в змозі їх сплатити. Але це  не  дає  права  пану  Півню  з  Трансгазу  та  пану Тодорову з Боярського  управління  лінійних  та  магістральних   газопроводів знущатися  над  людьми.  Зупиняється  виробництво,  яке  ще  вчора працювало.  Напередодні настання опалювального  сезону  керівникам міст і районів просто викручують руки. Я як народний депутат, який більше дев'яти років пропрацював міським  головою  Броварів,  хочу сказати,  що  люди  на Броварщині завжди з розумінням ставилися до дій уряду і Президента.

 

     Прошу вжити відповідних заходів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Кухарчук. За ним - депутат Довгань.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передати слово Самойлик Катерині Семенівні.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури  і спорту  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  29   жовтня виповнюється  80  років  комсомолу,  який  відіграв важливу роль в історії Радянського Союзу - і України, й інших братських республік

-  тепер незалежних держав.  Школу комсомолу пройшли 200 мільйонів радянських людей,  багато з них  стали  державними  і  політичними діячами,  військовими,  дипломатами,  вченими,  діячами  культури, кваліфікованими  інженерами  і  робітниками.  Ленінський  комсомол накопив     великий    досвід    роботи    з    молоддю,    значну історико-документальну  базу,  які   можна   і   потрібно   творчо використовувати в нових умовах.  Комсомол вписав героїчні сторінки в   історії   наших   країн,    створював    економіку,    будував гідроелектростанції, магістралі, героїчно захищав свою Батьківщину під час Великої Вітчизняної війни, піднімав нашу Батьківщину, нашу країну з руїн.

 

     Зважаючи на вищесказане, віддаючи належне історії і проблемам молоді сьогодні,  прошу вас підтримати  пропозицію  161  народного депутата  з  різних фракцій щодо прийняття Верховною Радою України проекту постанови про відзначення 80-річчя комсомолу та  посилення уваги до молоді України.

 

     Хочу наголосити, що майже всі країни СНД віддають належне цій справді історичній даті.  Російська Держдума прийняла  цілу  низку документів   щодо   відзначення  80-річчя  Ленінського  комсомолу. Науковці,  соціологи,  представники молодіжних організацій  різних напрямів братимуть участь у святкових заходах у Москві.  Також там буде представлена молодь України.

 

     Я дуже   прошу   вас,   шановні   колеги,   вас,   Олександре Миколайовичу,  зважити  добровільне  волевиявлення депутатів майже всіх  фракцій,  які  поставили  свої  підписи  під  цим   проектом постанови,  і розглянути сьогодні проект постанови про відзначення 80-річчя комсомолу в нашій країні (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Я так думаю,  це активні комсомольці підтримують (Шум у залі).

 

     Слово надається Довганю Сергію Васильовичу.  За ним - депутат Турчинов.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні  колеги!  У  мене  не заява,  а виступ.  Голова Селянської партії України,  співголова виборчого блоку "За правду,  за народ, за   Україну!",  керівник  фракції  Селянської  партії  України  в парламенті.  Я навмисне назвав усі свої, скажемо так, регалії, щоб усе  було  зрозуміло і депутатам Верховної Ради,  і виборцям,  які віддали голоси за блок "За  правду,  за  народ,  за  Україну!",  і членам фракції Селянської і Соціалістичної партій.

 

     Сьогодні член   нашого  виборчого  блоку  депутат  Лавриненко зробив заяву і сказав,  що це заява від виборчого блоку Селянської і Соціалістичної партій.  Я хочу вам сказати, що під час спільного з'їзду Селянської і Соціалістичної партій,  в якому  взяли  участь одна  тисяча  чоловік  і  на  якому я був обраний співголовою,  ми затвердили угоду,  в якій написано,  що кожне рішення блоку дійсне тільки  тоді,  коли  там  є  підпис голови і Селянської партії,  і Соціалістичної. Тому я звертаюся до керівництва Верховної Ради, до Секретаріату.  Якщо  від  сьогодні  ще будуть виголошуватися заяви такого характеру, не погоджені з керівництвом Селянської партії, я прошу їх не голосувати, не розповсюджувати і таке інше.

 

     Селянська партія  України  йшла  до парламенту для того,  щоб обстоювати інтереси трудового народу.  І на  наших  лозунгах  було написано: "За правду, за народ, за Україну!". Але після того як на пленумі Селянської партії  було  прийнято  рішення  про  створення фракції  Селянської партії,  почалися всілякі інсинуації з приводу законності та легітимності.

 

     Я ще раз повторюю,  дії блоку будуть законними  тільки  тоді, коли   будуть   погоджені  двома  керівниками  партій  або  їхніми керівними   органами.   Будь-який   бонапартизм,   коли   маленькі бонапартчики  та  наполеончики,  які  з'явилися навколо Олександра Олександровича, роблять заяви від імені двох партій, ми будемо, як кажуть,  знищувати  в  корені.  Я  б не хотів,  щоб представниками нашого лівого блоку  робилися  авантюрні  заяви,  не  погоджені  з партіями.

 

     Більше того,  в  заявах  деяких  членів нашої фракції звучать слова,  що фракція Селянської  партії  України  створена  з  метою знизити  рейтинг Олександра Олександровича Мороза і таке інше.  Ми створювали партію не для того, що піднімати рейтинг якогось одного політичного  діяча,  а  для  того,  щоб  захищати  народ  України, насамперед селянство.  І лозунг "За правду, за народ, за Україну!" ми будемо обстоювати завжди (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Турчинов. За ним - депутат Манчуленко від Руху.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати! Прошу вас заслухати заяву фракції "Громада".

 

     "Як повідомило  агентство  "ІнтерфаксУкраїна",   увечері   30 вересня  1998  року працівниками міліції Радянського райуправління внутрішніх справ МВС України  на  робочому  місці  було  затримано головного  редактора  газети  "Правда Украины" Олександра Горобця. Протягом цілої доби ні близьким родичам потерпілого,  ні адвокатам не   було   повідомлено   ні  справжньої  причини  затримання,  ні місцезнаходження Олександра Горобця.

 

     Лише 3 жовтня 1998 року,  більше ніж  через  три  доби  після затримання,   Олександру  Горобцю  було  висунуто  звинувачення  у скоєнні злочинів,  передбачених  частиною  першою  статті  117  та статтею  119  Кримінального кодексу України.  В ситуації з арештом головного  редактора  "Правды   Украины"   було   грубо   порушено процесуальні норми. Немає жодного речового доказу, який свідчив би про скоєння злочинів, що інкримінуються пану Горобцю.

 

     Виходячи з цього сам факт затримання Олександра Горобця можна розцінити  як  чергову  спробу  вчинити  розправу  над опозиційною газетою та  її  редактором.  Це  підтверджує  і  факт  незаконного закриття  газети "Правда Украины" наказом за 7 міністра інформації від  28  січня  1998  року,  і  непоодинокі   факти   застосування податковою  адміністрацією  неправомірних  санкцій  проти редакції газети, що неодноразово визнавалось Арбітражним судом.

 

     Компрометація головного редактора "Правды Украины" Олександра Горобця,  очевидно,  є упередженим ударом по провідній опозиційній газеті на початку нової виборчої кампанії.

 

     Враховуючи викладене та керуючись статтею 12  Закону  України про  статус  народного депутата України,  просимо дати Генеральній прокуратурі України доручення провести повну, всебічну, об'єктивну перевірку   зазначеної  інформації  і  за  результатами  перевірки розглянути  це  питання  та  прийняти  рішення  згідно  із  чинним законодавством України.

 

     Хід перевірки   просимо   взяти   під   контроль  парламенту, створивши для цього тимчасову депутатську слідчу комісію".

 

     Шановний Голово!  Цю заяву прошу  вважати  моїм  депутатським запитом до Голови Верховної Ради і Генерального прокурора України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. А до чого тут Голова? Я розумію

- Генеральний прокурор...

 

     Будь ласка.  Депутат Манчуленко від Руху.  За ним  -  депутат Сушкевич. І завершуємо.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Голово!  Шановні колеги! Усім нам добре відомо, що  мінімум  по  півроку  люди не отримують зарплати і пенсії.  Ми знаємо,  що рівні зарплати і пенсій на  сьогодні  не  відповідають рівню  цін.  Ми знаємо,  що у лікарнях не вистачає ліків і бинтів, щоб надати найелементарнішу  медичну  допомогу  хворим  людям.  Ми знаємо,  що  пенсіонери жебракують.  Знаємо,  що соціальні виплати багатодітним,  малозабезпеченим сім'ям не  виплачуються  і  на  це немає  грошей.  Ми  знаємо  всі ці проблеми і знаємо,  що бюджетні державні кошти використовуються не за цільовим призначенням.

 

     Під час першої сесії Верховної Ради України  цього  скликання дане  питання  розглядалося.  Ми  слухали  інформацію  і  доповідь Рахункової палати при Верховній Раді України,  в  яких  наводилися конкретні факти розтринькування бюджетних коштів, тих коштів, яких сьогодні вкрай бракує на ті цілі,  про які я перед цим  сказав.  І саме  за  моєю  пропозицією  було  проголосовано  рішення доручити Генеральній прокуратурі України розібратися з фактами  нецільового використання бюджетних коштів і доповісти Верховній Раді України.

 

     Олександр Миколайович  після  його  обрання Головою Верховної Ради  України  сказав,  що  Верховна  Рада   України   обов'язково повернеться   до   розгляду   цього   питання   після  призначення Генерального прокурора.  Але,  на  жаль,  рішення  Верховної  Ради України  до  цього  часу не виконано.  Ми ніяк не можемо заслухати інформацію  вже  існуючого  Генерального  прокурора  щодо   фактів нецільового використання бюджетних коштів у нашій державі.

 

     Тому я звертаюся до Олександра Миколайовича з проханням,  щоб ми виконали рішення парламенту і Генеральний прокурор України тут, з  цієї  трибуни,  поінформував  народних депутатів України і весь український народ про зловживання з бюджетними коштами.

 

     Далі. Ми не можемо закривати очі на те,  що рівень зарплати і пенсій,  як я вже говорив, не відповідає потребам сьогодення. Ціни шалено ростуть (на сьогодні вони виросли мінімум у два з половиною раза),  а  рівень зарплат,  пенсій,  соціальних виплат залишається таким,  яким і був.  З цим не можна миритися,  необхідно проводити індексацію.

 

     І я  просив  би,  Олександре Миколайовичу,  щоб Верховна Рада України  дала  доручення  Кабінету  Міністрів  України   розробити відповідний   законопроект,  де  було  б  передбачено  індексацію, відповідно до рівня інфляції.  Тому що люди, які отримують мізерну зарплату  (якщо  ще  хтось  її  отримує),  не можуть за неї купити найелементарніші речі, щоб забезпечити свої життєві потреби.

 

     Тому я прошу,  Олександре Миколайовичу, щоб ці два питання ми сьогодні врегулювали остаточно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та   інвалідів (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання  "Громада").   Фракція   "Громада",   громадський   рух інвалідів України.  Шановні народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Зверніть,  будь  ласка,  увагу  на  останній  пункт порядку  денного.  Йдеться  про  виплату  пенсій  згідно  з указом Президента через банківську систему.  Ситуація склалася  така,  що сьогодні  останнє пленарне засідання,  після якого указ Президента набере чинності.

 

     Дуже багато  звернень   з   цього   приводу   надходить   від пенсіонерів,  інвалідів,  ветеранів  до  нашого Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та  інвалідів.  Тому  я  дуже  прошу  вас, Олександре   Миколайовичу,   і   вас,  шановні  народні  депутати, проголосувати зараз за перенесення цього питання у порядку денному на перше місце, бо воно дуже соціально значиме.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Наскільки  мені  відомо,  це  питання  ще  не встигли розглянути у комітеті,  тому  я  потім  надам  слово,  щоб  внесли ясність щодо пропозиції Сушкевича.

 

     Шановні колеги! Ми використали час. Але є ще заява у ПСПУ, та треба надати слово Морозу Олександру Олександровичу - одну хвилину і   Онопенку   Василю  Васильовичу  -  одну  хвилину.  Давайте  ми дозволимо, і на цьому завершимо.

 

     Депутат Вітренко.  За нею - депутат Мороз.  Потім  -  депутат Онопенко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція.  Шановні депутати,  хочу нагадати, що на початку вересня ми розглянули порядок денний другої сесії,  де  було  питання  про межу малозабезпеченості, про мінімальний рівень заробітної плати і пенсій та про їх індексацію, і проголосували розглянути їх.

 

     Фракція Прогресивної соціалістичної партії  підготувала  такі документи,   вони   вам  роздані.  Тому  я  наполягаю,  Олександре Миколайовичу,  щоб  сьогодні  ми  внесли  до  порядку  денного   і розглянули  питання  про  визначення  межі  малозабезпеченості  та мінімального рівня заробітної плати та їх індексації відповідно до інфляції.  Та  інформація,  яка  нам надана,  про те,  що сьогодні проіндексована заробітна плата лише  співробітникам  Адміністрації Президента  та  Кабінету Міністрів,  обурює всіх в Україні.  Треба сьогодні парламенту займатися нашими громадянами. Це перше.

 

     Друге питання - виплата пенсій. Ми також передали до Комітету в  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  десятки  тисяч підписів виборців щодо незгоди отримувати пенсію через  комерційні банки.  Тому  ми наполягаємо сьогодні розглянути указ Президента і відхилити його.

 

     Третє питання - про ратифікацію Угоди про вільну  торгівлю  з Казахстаном.  Воно розглядалося на тому тижні, в п'ятницю з грубим порушенням Регламенту.  Я нагадую,  що в статті  3.4.1  Регламенту говориться про те,  що рішення, прийняте без відкриття обговорення питання або з порушенням  зазначеної  процедури  його  обговорення шляхом  позбавлення  будь-якого  права на виступ,  є недійсним.  І тому,  якщо  це  рішення  недійсне,  його  треба   переголосувати. Звичайно,  якщо  депутати  хочуть ще раз покарати своїх шахтарів і селян,  тоді так. Але депутати повинні голосувати свідомо. Тому ми наполягаємо  на  переголосуванні  сьогодні питання про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю.

 

     Четверте питання,  яке  порушує фракція.  Ви знаєте ситуацію, яка склалася в атомній енергетиці.  Це  вже  не  просто  біда,  це трагедія  України,  коли оператори непритомніють з голоду.  Не дай Боже,  повторення Чорнобиля.  Тому ми наполягаємо і  просимо  дати протокольне  доручення,  щоб під час звіту уряду,  який готується, була окрема доповідь про стан атомної енергетики. Борги зростають, а  наша  структура "Енергоатом" не розраховується з Росією.  Росія припинила і відвантаження твелів, і не забирає ядерні відходи.

 

     І п'яте  питання  -  щодо  проекту  постанови   про   побиття шахтарів.   Я   нагадую,  що  цей  проект  підготовлений  фракцією Прогресивної соціалістичної  партії  і  розданий  усім  депутатам. Тому,  Олександре Миколайовичу, я прошу сьогодні поставити його на голосування.  Ці питання обов'язково треба розглянути сьогодні, бо ми  працюємо  на цьому тижні один день,  а люди вимагають розгляду цих питань.

 

     ГОЛОВА. Ми не один день на тиждень,  а всі  дні  працюємо,  а один день, сьогодні, в пленарному режимі. Бо люди подумають, що ми справді працюємо один день на тиждень.

 

     Депутат Мороз. За ним - депутат Онопенко (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Зубов від фракції!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Зубов. Тільки не виправдовуйтеся, говоріть по суті.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Хорошо.  Фракция Социалистической и Селянской партий (Левый центр),  сопредседатель фракции,   заместитель   председателя  Селянской  партии  Украины. Уважаемые коллеги!  К сожалению,  положение дел в левом  блоке,  в частности  в  об единенной  фракции  "Левый центр",  вызывает ныне очень  много  кривотолков.  Заслушав  сегодня  выступление  Сергея Васильевича Довганя, мы не можем оставить его без ответа.

 

     Надо сказать,  что  кризиса  во  фракции  "Левый  центр" нет, поскольку об единенная фракция Социалистической и Селянской партий так  и  осталась.  Просто есть желание (и это желание реализовано) нескольких членов этой  фракции  создать  свою  фракцию  Селянской партии, к чему мы относимся с большим уважением.

 

     Поэтому утверждение Сергея Васильевича относительно того, что мы  не  имеем  права  принимать  решения  и  выступать   в   зале, необоснованно,  поскольку  из  12  членов Селянской партии четверо остались в составе левого блока.

 

     Я хочу сказать, что...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, Будь ласка. (Шум у залі).

 

     Я думаю, що треба дати можливість самій партії визначитися, а не силувати її...

 

     Онопенко Василь Васильович. Будь ласка.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  СДПУ(о)).  Голова Української соціал-демократичної партії. Заява про вихід із фракції  СДПУ(о).  Шановні  громадяни  України! Шановні  депутати!  Україна  падає  в  прірву  жорсткої фінансової кризи.  Процес знецінення гривні боляче б'є по  кишенях  громадян, інфляція набирає оберти.  Сума зовнішнього та внутрішнього боргів, які  щомісячно  повинна   сплачувати   наша   держава,   перевищує надходження  до  державного  бюджету.  Уряд відклав виплату боргів вітчизняним банкам за облігації внутрішньої позики,  чим  поставив українську банківську систему на коліна.

 

     Разом з  тим  самогубча практика побудови фінансової піраміди державного масштабу не лише не призупинена, а навпаки, продовжує і далі втілюватися в життя.

 

     Країна все    глибше    і   глибше   занурюється   в   борги, розплачуватися  за  які   доведеться   державним   майном,   котре здобувалося    кількома    поколіннями    наших   співвітчизників. Виробництво придушене надмірними податками...

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Васильовичу...

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Поставте на голосування, нехай проголосують, я прошу.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  ви  хвилину просили.  З дозволу залу, я надав вам хвилину. Сідайте, будь ласка (Шум у залі).

 

     ОНОПЕНКО В.В. Тоді кілька слів на закінчення.

 

     Тому, усвідомлюючи неможливість втілення соціал-демократичних ідей,  реального  захисту прав і свобод наших співгромадян у межах фракції СДПУ(о),  я,  народний депутат  України  Василь  Онопенко, заявляю про свій вихід із фракції СДПУ(о).

 

     Ще раз   підкреслюю,   цей   відповідальний  крок  зумовлений винятково ідеологічними розбіжностями.  Сподіваюсь на розуміння  з боку   всіх   політичних   сил   за   ситуації,   що   виникла   у соціал-демократичному русі та фракції СДПУ(о).

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білас.

 

     БIЛАС I.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 120,  Львівська область). Дякую. Спілка офіцерів України. Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Я хочу привернути вашу увагу до надзвичайно    болючого    питання,    яке    не    пов'язане   із внутрішньопартійною    боротьбою    між    фракціями,    а     має загальноукраїнський характер.  Я підтримую тих народних депутатів, які попередньо зверталися з  цього  питання,  але,  на  превеликий жаль, поки що Верховна Рада України належним чином не прореагувала на нього. Мається на увазі та надзвичайно тривожна ситуація, що на сьогодні склалася у Збройних Силах України.  Як відомо,  нещодавно Президент України  як  Верховний  Головнокомандувач  Збройних  Сил України   видав  наказ  про  демобілізацію  із  лав  Збройних  Сил військовослужбовців  та  черговий  призов  на  строкову  військову службу.  Так,  необхідно виконувати свій конституційний обов'язок, але матері й батьки  надзвичайно  стривожені  тим,  як  їхні  діти будуть  сприйняті  у  військах і за які кошти їх годуватимуть.  На сьогодні заборгованість із коштів,  які були виділені в бюджеті на харчування,   становить  понад  40  відсотків.  Якщо  прикордонним військам у бюджеті було виділено  31,2  мільйона  гривень,  то  на сьогодні ці виплати становлять лише 19 мільйонів гривень.

 

     Виникає логічне  запитання:  навіщо призивати до лав Збройних Сил,  коли  немає  грошей  навіть  для   того,   щоб   прогодувати військовослужбовців строкової служби (Шум у залi).

 

     Олександре Миколайовичу,  як голова Спілки офіцерів України і як народний депутат я вимагаю поставити це питання на  голосування і  дати  протокольне  доручення уряду і Міністерству фінансів щодо погашення заборгованості.  Я вже не  кажу  про  заборгованість  із виплати заробітної плати,  адже офіцери не мають інших доходів для існування,  на відміну від бізнесових структур, які вони захищають так, як і всю державу.

 

     Дякую за увагу (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, ми використали час.

 

     Депутат Лавриненко   вніс   пропозицію,  зробивши  заяву  про внесення до порядку денного питання про відповідальність  Кабінету Міністрів  за  соціально-економічне  становище  в  державі.  Ви  ж знаєте, що ми прийняли рішення про те, що 13 жовтня будемо слухати звіт  Кабінету  Міністрів про діяльність за 9 місяців.  Це питання внесено до порядку денного, я не знаю, навіщо міняти формулювання. А яке рішення ми приймемо, це вже наша справа...

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Поставте на голосування!

 

     ГОЛОВА. Я  поставлю,  але мені здається,  що це різні аспекти одного питання...

 

     Я ставлю на голосування внесену пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Шановні колеги,  Борис Iлліч  Олійник  вніс  проект  заяви  з приводу подій у Косово. У вас є цей документ.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти цей проект за основу (Шум у залi).

 

     Голосуємо за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Внесена пропозиція голосувати поіменно. Будь ласка. Ставлю на голосування пропозицію про поіменне голосування.

 

     "За" - 204.

 

     Ставлю на  поіменне голосування пропозицію прийняти проект за основу.

 

     "За" - 203.

 

     Будь ласка, висвітіть результати голосування по фракціях.

 

     Комуністи - 100 із 109,  НДП - 6 із 52.  Що,  нехай  бомблять Косово, так?

 

     НРУ - із 26 жоден не голосував, "Громада" - 33 із 36; СДПУ(о)

- 9  із  16;  зелені  -  5  із  13;  СелПУ  -  7  із  10;  фракція Соціалістичної партії - 17 із 19;  незалежні - 9 із 9; прогресивні соціалісти - 13 із 14; позафракційні - 4 із 12.

 

     Шановні колеги,  одну хвилиночку!  Борисе Iллічу, будь ласка, ще  раз розгляньте документ у комітеті,  а на вечірньому засіданні ми повернемося до нього. Не заперечуєте? (Шум у залi). Є претензії до   тексту.   Якби   ми   прийняли   проект  за  основу,  тоді  б доопрацювали...

 

     Я прошу,  давайте приймемо за основу,  доопрацюємо,  а  о  16 годині проголосуємо в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Я прошу доопрацювати, а о 16 годині проголосуємо в цілому.

 

     Депутат Iщенко  звертається до уряду щодо газопостачання.  Ми дамо таке доручення.

 

     Самойлик Катерина  Семенівна   внесла   пропозицію   прийняти постанову  про відзначення 80-річчя Ленінського комсомолу.  Гадаю, що ми всі пройшли через комсомол,  це була, як кажуть, перша школа політичної  зрілості  кожного  (Шум  у  залі).  Чорновіл теж був у комсомолі... Я думаю, слід віддати належне.

 

     Просив би  підтримати  цю  пропозицію  і  проголосувати   про внесення цього питання до порядку денного. Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Шановні колеги,  внесення  питання  до порядку денного однією третиною голосується. Я прошу не шуміти!

 

     Порядок денний на жовтень ще не затверджували,  якби він  був затверджений,  то  потрібно було б 226 голосів...  Оскільки він не затверджений,   то   досить   однієї   третини.   Одну   хвилинку! Затверджувати  порядок  денний  на  жовтень  ми  будемо наступного вівторка.

 

     Народний депутат  Турчинов  вніс  пропозицію  про   доручення Генеральному прокурору. Таке доручення ми зробимо, безперечно.

 

     Депутат Манчуленко  від  Руху  вніс пропозицію повернутися до питання,  щоб Генеральний прокурор зробив інформацію на  засіданні Верховної  Ради  щодо  використання  бюджету по тих позиціях,  які викликають сумнів.  Таке доручення  теж  дано.  Думаю,  наступного понеділка   на   засіданні   Погоджувальної  ради  ми  це  питання розглянемо і внесемо до порядку денного.

 

     Депутат Сушкевич  вніс  пропозицію  розглянути   питання   на початку  засідання.  Я  просив  би  голову  комітету  Луценка дати пояснення. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні  виборці!  Шановні депутати!  Вам роздано проект постанови,  підготовлений комітетом, про проекти законів про внесення змін до законів про зв'язок і про підприємництво.   Розгляд   цього   питання   остаточно   вирішить легітимність  чи  нелегітимність  указу  Президента  щодо  виплати пенсій  через  комерційні  банки.  Якщо  Верховна  Рада  відхилить проекти  законів  і  про зв'язок,  і про підприємництво,  які вніс Кабінет Міністрів,  тоді указ Президента про виплати пенсій  через комерційні банки буде нелегітимним.

 

     Ось чому   ми  просимо  надати  можливість  виступити  з  цим питанням одним із перших,  які розглядатимуться  сьогодні,  бо  ми можемо  не  встигнути  його розглянути,  а 9 числа указ Президента набере чинності. Треба обов'язково розглянути його сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Віталію Івановичу,  скажіть,  будь ласка,  це питання готове?  Гаразд.  Я  просив  би  врахувати  пропозицію  і депутата Сушкевича, і голови комітету і розглянути це питання першим. Я так розумію, що заперечень немає. Дякую.

 

     Депутат Вітренко  вкотре  вносить  пропозицію  розглянути ряд законопроектів, підготовлених членами фракції і внесених у порядку законодавчої  ініціативи.  Вони  мають  бути  внесені  на  розгляд Верховної Ради,  але затримуються в комітетах.  Учора на засіданні Погоджувальної  ради  про  це  йшлося.  Я  прошу  голів  комітетів прискорити розгляд цих питань,  щоб унести їх до порядку  денного. Думаю,  ми зробимо це наступного понеділка,  коли будемо формувати розклад засідань на два пленарних тижні.

 

     І ще  одне.  Було  заявлено,  що  працівникам   Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів проіндексовано заробітну плату. Не робіть таких заяв,  тому що це не відповідає дійсності - ніхто  їм не  індексував  заробітну  плату...  Одна справа - у залі сказати, інша - коли слухає вся Україна.  Люди думають,  що це справді так. Не треба цього робити, не маючи підтвердження (Шум у залі).

 

     Депутат Білас   вніс   пропозицію  поставити  на  голосування питання про виплату заробітної плати  військовослужбовцям  і  дати відповідне доручення. Прошу підтримати пропозицію депутата Біласа, думаю,  це  питання  сьогодні  всіх  стосується.   Я   просив   би проголосувати   цю   пропозицію,  а  потім  дамо  таке  доручення. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Я прошу підтримати, шановні колеги.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  я  ознайомлю  вас  і  радіослухачів  з  тими питаннями, які сьогодні вносяться на розгляд Верховної Ради. Треба затвердити цей порядок денний, бо ми планували розглянути сьогодні 7 питань, а зараз пропонується 14 питань.

 

     Першим пропонується  розглянути  питання  про проекти законів про внесення змін до статті 4  Закону  про  підприємництво  та  до статті  11  Закону  про  зв'язок,  проекти  законів про спеціальну економічну   зону   туристськорекреаційного   типу   "Курортополіс Трускавець",   проект   Закону   про   регулювання  товарообмінних (бартерних) операцій  у  галузі  зовнішньоекономічної  діяльності, проект  Закону  про  внесення зміни і доповнення до Закону України про запровадження в  порядку  експерименту  єдиного  (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників,  проект Закону про фіксований сільськогосподарський податок,  проект  Закону  про ратифікацію   Конвенції   про   заборону   розробки,  виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення,  про пропозиції  Президента  України до Закону України про оренду землі (незначна поправка),  проект Постанови Верховної Ради України  про додаткові    заходи    щодо   забезпечення   сільськогосподарських товаровиробників  пально-мастильними  матеріалами  для  проведення осінньопольових робіт у 1998 році.

 

     Це питання  внесене до порядку денного,  але оскільки воно не погоджене з міністерствами фінансів і економіки,  я просив би його поки що не розглядати, вилучити з порядку денного. Не заперечуєте? Погодять - тоді внесемо.

 

     Проект Закону про внесення змін і доповнень до  Кримінального і  Кримінальнопроцесуального кодексів України (стосовно боротьби з терористичними проявами),  проект  Закону  про  внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів  у  зв'язку  з  прийняттям  Закону про передачу об'єктів права державної та комунальної власності, проект Постанови   про   вилучення   і   надання  земельних  ділянок  для несільськогосподарських  потреб  та  попереднє  погодження   місць розташування об'єктів, про комітети Верховної Ради України, проект Закону  про  внесення  змін  до  статті  21  Закону  України   про особливості  приватизації майна в агропромисловому комплексі,  про заходи  по  виведенню  з  кризового  стану  гірничо-металургійного комплексу.

 

     Я просив  би  затвердити  цей порядок денний (Шум у залi).  I обговорення провадити за скороченою процедурою (Шум у залi). Прошу вибачити,  ще  є питання - проект постанови стосовно комсомолу.  Я прошу підтримати (Шум у залi).  Павле Михайловичу, ви, мабуть, теж підтримаєте? (Шум у залi).

 

     Будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Лидер  нашей партии Наталия Витренко внесла конкретные  предложения,  и  я  просил  бы поставить их на голосование. Часть предложений вы сняли, об яснив, что они будут рассмотрены на следующем пленарном заседании.  Мы  с этим  согласны,  но  два  предложения вы,  наверное,  не услышали, потому что вас все время, как и сейчас, отвлекают. Я хочу обратить на них внимание и предлагаю включить их сегодня в повестку дня.

 

     Первое предложение  о  черте малообеспеченности,  минимальном уровне заработной  платы  и  пенсии,  их  индексации  и  погашении задолженности  по ним.  Проект постановления подготовлен,  давайте его сегодня рассмотрим, примем в первом чтении и потом доработаем. А  на следующем заседании примем доработанный согласованный проект в целом.

 

     И второе.  Александр Николаевич,  Наталья Михайловна называла статью   Регламента,   согласно  которой  ратификация  договора  о свободной торговле  с  Казахстаном  проведена  незаконно.  Я  хочу обратить внимание депутатов на структуру экспорта Казахстана - это дешевый уголь и зерно дешевое.  Поэтому будет нанесен удар как  по сельскохозяйственному товаропроизводителю,  так и по шахтерам (Шум у  залi).  Дайте  возможность  нам  об яснить,  и  если  уж  тогда осознанно будет ратифицирован договор,  то мы ничего не сделаем. А поскольку ратификация проведена  с  нарушением  процедур,  то  она просто  незаконна.  Давайте  включим  этот  вопрос в повестку дня, Наталья   Михайловна   выступит   с   особым   мнением,    которое зафиксировано  на  заседании  Комитета  по  вопросам экономической политики,  и  тогда  проведем   голосование   в   соответствии   с Регламентом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чорновіл.

 

     ЧОРНОВIЛ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Шановний Олександре Миколайовичу! Давайте не будемо порушувати Регламент. Якщо ми затвердили порядок денний,  то  внесення  до  нього нового питання відбувається таким чином: збирається 150 підписів і питання ставиться на голосування. Для цього потрібно 226 голосів.

 

     Щодо комсомолу.  Ми хотіли,  наприклад,  відзначити 130-річчя товариства "Просвіта",  не встигли просто за  початку  сесії,  чи, скажімо,  10-річчя  молодого  Руху  й  таке інше (Шум у залi).  Це питання  не  включене  до  порядку  денного,  бо   було   порушено Регламент. Це перше.

 

     I друге.  Олександре Миколайовичу, не треба йти на міжнародне ускладнення.  Якщо ми приймемо  заяву  стосовно  Косово  в  такому вигляді (адже комітет її не розглядав),  буде міжнародний скандал. То є цілком одностороння позиція (Шум у  залi).  Я  проти  намірів бомбити Косово,  але не можна так аргументувати (Шум у залi). Це ж скандал!  Ми що,  нариваємося на  конфлікт  з  усією  Європою?  Ми даремно  без  розгляду  цього  питання в комітеті проголосували за основу. Треба його повернути для розгляду в комітеті.

 

     I ще одне.  Ми пропонували розглянути  питання  індексації  у зв'язку з інфляцією.  То це,  мабуть,  серйозніше питання, ніж усі комсомоли разом узяті.  Чому навіть не прокоментували, не звернули увагу на пропозицію Манчуленка?

 

     Дякую (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  прошу  вас,  не  треба  з  таким притиском.

 

     Я ще  раз  хочу  сказати  стосовно  проекту   постанови   про відзначення річниці комсомолу. Гадаю, те треба брати гріх на душу, це наша молодість,  це юність наша,  давайте ставитися  до  неї  з повагою, вона заслуговує на це. I я просив би внести це питання до порядку денного й розглянути.

 

     Щодо заяви з приводу  подій  у  Косово.  Напевно,  Комітет  у закордонних справах і зв'язках з СНД її розглядав,  я не думаю, що Борис Iлліч від себе особисто вносив проект.  Ми  прийняли  проект заяви  за  основу  й  домовилися,  що його буде доопрацьовано.  На вечірньому засіданні ми до нього повернемося.

 

     Щодо пропозицій депутата Вітренко. Внесено дві пропозиції.

 

     Перша. Включити сьогодні до порядку денного питання про  межу малозабезпеченості.  Проект постанови підготовлений, розглянутий у комітетах. Документ у вас є.

 

     Друга. Повернутися до розгляду питання про ратифікацію  угоди між  Урядом  України  та  Урядом  Республіки  Казахстан про вільну торгівлю.

 

     Спочатку ставлю на голосування першу пропозицію - включити до порядку  денного питання про межу малозабезпеченості.  Будь ласка, підтримайте цю пропозицію.

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги,  я прошу,  проголосуйте,  будь ласка. Питання стосується всіх без винятку (Шум у залi).  Я думаю,  підтримають у звичайному режимі.  Дехто не встиг проголосувати. Ще раз ставлю на голосування  пропозицію  про  включення до порядку денного питання про межу малозабезпеченості. Будь ласка.

 

     "За" - 256.

 

     Внесено до порядку денного.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про повернення  до  розгляду питання про ратифікацію угоди з Казахстаном.  Будь ласка.  Ми його проголосували, але вважають, що процедуру порушено... Голосуємо.

 

     "За" - 132.

 

     Залишається в силі прийняте рішення (Шум у залi).

 

     Шановні колеги! Одну хвилинку.

 

     Депутат Манчуленко. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Та не силуйте мене. Ми вже проголосували.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Я  вдячний  за  те,  що  ви  підтримали пропозицію про виступ  у  Верховній  Раді  Генерального  прокурора України  з  питання  нецільового  використання  бюджетних  коштів. Сподіваюся, що ми отримаємо цікаву інформацію.

 

     Але я вносив ще одну пропозицію - про те,  щоб Верховна  Рада доручила Кабінету Міністрів розробити проект закону про індексацію зарплати,  пенсій, соціальних виплат відповідно до рівня інфляції. Ми знаємо, який ціновий стрибок стався, ціни зросли фактично у 2,5 раза.  У цій ситуації навіть той,  хто отримує зарплату,  не  може придбати   нічого  з  найнеобхіднішого  для  забезпечення  хоча  б мінімальних  життєвих  потреб.  Тому  я  просив   би,   Олександре Миколайовичу,  поставити на голосування цю пропозицію і підтримати її.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Давайте   підтримаємо   доручення Кабінету   Міністрів   розробити   проект  закону  про  індексацію заробітної плати,  пенсій і стипендій.  Будь ласка, підтримайте цю пропозицію.

 

     "За" - 276.

 

     Спасибі.

 

     А зараз ставиться на голосування порядок денний на сьогодні в цілому (Шум у залі).  Будь ласка,  голосуйте,  ви всі в  комсомолі були і пишалися цим.

 

     "За" - 222.

 

     Депутат Бродський   просить   переголосувати.   Будь   ласка, голосуємо.  Я ще раз нагадую тим, хто забув: ви в комсомолі були і пишалися цим.

 

     "За" - 182.

 

     Шановні колеги!  Ми  голосуємо за порядок денний на сьогодні. Ми вже годину працюємо.

 

     Ну, будь ласка. Депутат Бродський просить одну хвилину.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий  округ,   215, м.Київ).  Фракция "Громада".  Я хочу обратить внимание на то,  что хоть Александр Николаевич и говорит о том,  что,  дескать, фракция "Громада"   управляет,   но   это  неправда.  Управляет  Александр Николаевич так,  как он хочет.  И хочу обратить внимание,  что  он такой же депутат,  как и мы. Мы его выбрали для того, чтобы он вел заседания в соответствии с Регламентом. Это первое.

 

     Второе. Ставился на голосование вопрос,  поднятый  сегодня  в заявлении,    с    которым    выступил   депутат   Лавриненко   об ответственности правительства.  Под заявлением  поставили  подписи 202  народных  депутата.  В соответствии с Регламентом этот вопрос должен быть поставлен в повестку дня.  Мы  просим  на  13-е  число поставить  этот  вопрос,  когда  будет  отчет  правительства.  Все понимают хитрость.  Если будет вопрос об ответственности,  значит, возможна отставка,  а если будет слово "звіт" - отставки не будет. Голосование состоялось,  192 голоса было отдано, а нужно всего 150 по  Регламенту.  Поэтому  мы  просим поставить этот вопрос на 13-е число.

 

     И прошу всех обратить внимание вот на что.  Некоторые думают, что народ не узнает, что они поддерживают правительство, приведшее страну к кризису, в котором мы сегодня находимся.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я хочу нагадати депутату Бродському,  що ми зараз затверджуємо порядок денний на сьогодні. І для того щоб його затвердити,  нам потрібно  226  голосів.  А  розклад  засідань  на наступний  тиждень  чи  на  два  наступні  пленарні тижні,  будемо розглядати на тому тижні.  Ми сьогодні це питання не  розглядаємо. Внесено   пропозицію,   ми   її   прийняли  і  тоді,  коли  будемо затверджувати розклад засідань на два пленарні тижні,  це  питання внесемо.   Питань   немає,  адже  внесено,  підписано  керівниками фракцій, і ми за це проголосували.

 

     Я прошу,  підтримайте перелік  питань,  внесених  до  порядку денного на сьогодні,  6 жовтня (Шум у залі). Ми вас з комсомолу не виключали.

 

     "За" - 239.

 

     Дякую.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проекти законів про внесення зміни  до статті 4 Закону України про підприємництво та про внесення змін до статті 11 Закону України про зв'язок.  Доповідає голова  правління Пенсійного фонду Зайчук Борис Олександрович.

 

     Шановні колеги!  Нагадую, що ми проголосували мою пропозицію, щоб усі питання розглядати за скороченою процедурою: два - за, два

- проти.

 

     Будь ласка, Борисе Олександровичу.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.,   голова  правління  Пенсійного  фонду  України. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу! На ваш розгляд  вносяться  проекти  законів  України про внесення змін до статті 11 Закону про зв'язок та про внесення  зміни  до  статті  4 Закону  про  підприємництво.  Ідеться  про позбавлення підприємств поштового зв'язку монопольного права на виплату і доставку  пенсій та грошових допомог.

 

     В умовах  ринкових  відносин  згадані  статті  чинних законів обмежують  права  тих  суб'єктів  господарювання,  які   могли   б працювати  на ринку цих послуг,  стримують розвиток конкуренції на цьому ринку.

 

     Так, на території України відповідно до  Закону  України  про підприємництво  в  1991- 1994 роках були створені і діяли поряд із державними  підприємствами  поштового  зв'язку  18  альтернативних підприємств з виплати і доставки пенсій і грошової допомоги.  Вони надавали пенсіонерам,  крім доставки і виплати пенсій,  ще й  інші види  послуг,  зокрема,  проводили виплату додаткової матеріальної допомоги. Нарікань з боку пенсіонерів на роботу цих підприємств не було.   З   прийняттям   Закону  України  про  зв'язок  діяльність альтернативних підприємств зупинено.  На сьогодні,  незважаючи  на поступове зменшення на пропозицію Пенсійного фонду України тарифів на  оплату  послуг  підприємств  поштового  зв'язку  з  виплати  і доставки  пенсій,  питома  вага  доходів  від  надання  цих послуг становить майже 50  відсотків  загального  обсягу  доходів  у  цій підгалузі.

 

     Водночас у  зв'язку з тим,  що підприємства поштового зв'язку не ведуть окремого обліку повної собівартості послуг з  виплати  і доставки  пенсій та грошової допомоги,  немає можливості здійснити відповідний аналіз цих  виплат  і  дати  економічне  обгрунтування тарифів на їх виплату.  Таким чином,  за рахунок коштів Пенсійного фонду фактично здійснюється субсидіювання інших  послуг  об'єднань зв'язку.

 

     Хочу зазначити,   що   коли   приймався  Закон  про  пенсійне забезпечення,  відрахування з фонду  оплати  праці  до  пенсійного фонду  були такі:  61 відсоток для госпрозрахункових підприємств і 37 відсотків для бюджетних.  При  такому  рівні  відрахувань  була можливість,  по  суті,  і дотувати підприємства поштового зв'язку, особливо там, де вони були збитковими.

 

     Збереження монопольного права державних підприємств поштового зв'язку  на  виплату  і доставку пенсій та грошової допомоги також стримує  подальше  вдосконалення  методів  доставки,  впровадження більш прогресивних форм.

 

     Так, на виконання указів Президента відпрацьовується механізм виплати пенсій та  грошової  допомоги  в  установах  банків  через власні рахунки пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги,  крім тих,  хто проживає в  сільській  місцевості,  де  немає  відділень установ банків. Тільки за рахунок цього Пенсійний фонд забезпечить скорочення видатків на суму 200 мільйонів гривень у розрахунку  на рік.

 

     Проте запровадження  такого  механізму виплати пенсій можливе лише за умови  скасування  законодавчо  закріпленого  монопольного права  підприємств поштового зв'язку на виплату і доставку пенсій. На  сьогодні  близько  10  відсотків  пенсій  виплачується   через установи Ощадного банку.

 

     Зважаючи на  викладене,  пропонуємо  внести зміни до статті 4 Закону України про  підприємництво  і  до  статті  11  Закону  про зв'язок.  Ми розуміємо,  що внесення змін до цих законів - це,  по суті,  перші кроки для запровадження виплати пенсій через установи банків.  Проекти  розглядалися  у  профільному  комітеті Верховної Ради. Прошу депутатів підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Бориса  Олександровича  є?  Будь  ласка, працюємо  за  скороченою  процедурою:  два  -  за,  два  -  проти. Запишіться. Висвітіть, будь ласка, список тих, хто записався.

 

     Депутат Левченко, за ним - депутат Борщевський.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово  Дайнеко   Леониду Ивановичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дайнеко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Вы уже второй раз докладываете по этому вопросу. Я удивляюсь...

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Я первый раз докладываю.

 

     ДАЙНЕКО Л.І. Ведь вы прекрасно знаете, что в ходе даже первых экспериментов,   которые  проводились  по  доставке  пенсий  этими коммерческими структурами, выявлены злоупотребления, в частности в Луганской   области  похищены  и  до  сих  пор  не  возвращены  10 миллиардов гривень!  Вы представляете,  в какую лажу,  извините за грубость,  вы  влазите,  если  по  всей Украине будет введен такой порядок?

 

     Что касается предприятий почтовой связи.  Ведь уже отработана система  выплаты  пенсий.  Вы  знаете,  что  сегодня  на  селе нет отделений банков.  Как вы собираетесь доставлять пенсии  на  селе? Введение такой системы мотивируют конкуренцией,  рынком,  но вы же понимаете,  что  пенсионеры  и  так  из-за  этих  рынков  уже  еле выживают,  а  вы  хотите  им навязать еще один рынок.  Неужели вы, ответственный, государственный человек, пойдете на такой шаг?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Перше.  Щодо альтернативних служб, які займалися доставкою пенсій, зокрема у Донецькій області. Якщо ви пам'ятаєте, саме  з  ініціативи  Пенсійного  фонду  разом  із  комітетом   під керівництвом  Кожушка  закривалися усі ці альтернативні служби,  і причиною закриття були  в  першу  чергу  зловживання  з  боку  цих працівників.  Ви  все  це  добре  знаєте,  і ми брали найактивнішу участь у розслідуванні всіх цих справ.

 

     Друге. Я вже казав, що чинний Закон про пенсійне забезпечення писався  під  61  відсоток відрахувань до пенсійного фонду з фонду оплати  праці  госпрозрахункових  підприємств  і  37  відсотків  - бюджетних.  Це,  по  суті,  перекривало  ті  витрати,  і  ми  мали можливість,  відверто кажучи,  субсидіювати підприємства поштового зв'язку,  тому що були зменшені кількість передплатних періодичних видань,  обсяги  надання  послуг  телеграфного  зв'язку  тощо.   А оскільки зменшилася ставка відрахувань до 30 відсотків,  а видатки становлять  понад  200  мільйонів  гривень,  то   стоїть   питання зменшення  поштою тарифу на доставку пенсій і обгрунтування цього. До речі, ще й досі діє інструкція Міністерства фінансів колишнього СРСР  щодо  ведення  окремого  обліку  надання  послуг  структурою поштового зв'язку.  Ми до цього часу,  я відверто кажу,  не можемо домогтися чіткого обгрунтування видатків,  не в цілому в галузі, а саме на  нашу  послугу,  ніде  окремий  облік  не  ведеться.  Якщо підприємства  поштового  зв'язку  зменшать  тарифи  на  доставку і будуть відповідні обгрунтування цих тарифів,  ми  погодимося,  щоб вони й надалі доставляли пенсії. Іншого виходу немає.

 

     І третє.  Хочу  зазначити,  що на сьогодні майже 10 відсотків пенсій щомісячно не отримується пенсіонерами: той хворіє, з тим ще щось  сталося.  Це,  по суті,  майже 70 мільйонів гривень.  І якщо людина вчасно не отримала гроші,  то при  обслуговуванні  в  банку вона принаймні мала б якийсь відсоток (Шум у залі). Я розумію вашу реакцію: які відсотки у нинішній економічній ситуації...

 

     ГОЛОВА. Борисе Олександровичу,  не вступайте,  будь ласка,  у спір. Це не потрібно.

 

     Депутате Борщевський, будь ласка.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.  Фракция Коммунистической партии Украины.  Я хотел бы задать такой вопрос.  Учитывал ли всетаки Пенсионный фонд мнение  самих  пенсионеров?  Я  за этот месяц буквально обегал всю Днепропетровскую область.  Встречался в основном с пенсионерами  и ветеранами,  и  ни  один  человек  не высказался в поддержку этого изменения.  Наоборот,  все  просили:  "Виктор   Валентинович,   не допустите этого".

 

     И второй вопрос.  Создавая альтернативные службы,  не получим ли мы опять трастовые компании,  с которыми  потом  снова  тут,  в Верховном  Совете,  будем  разбираться  и  искать средства,  чтобы выплатить эти пенсии?

 

     Спасибо.

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Мова йде не про створення альтернативних служб, а про  визначення  певного  кола  банків,  через які відбуватиметься виплата пенсій. Це перше.

 

     Друге. Указу Президента передував спільний  наказ  Державного комітету  зв'язку,  Міністерства  праці  та  соціальної політики і Пенсійного фонду про відкриття особистих рахунків  пенсіонерів  на підприємствах   поштового  зв'язку.  Тобто,  по  суті,  залишалася доставка поштою,  але за значно дешевшим тарифом (Шум у  залі).  Я розумію, що люди не хочуть, розумію.

 

     ГОЛОВА. Борисе Олександровичу, сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Депутат Луценко. Я просив би коротко, питання зрозуміле.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановні  товариші  депутати!  Шановні  виборці! Шановні ветерани і пенсіонери  нашої  держави!  Проект  постанови, внесений   на   розгляд   Верховної   Ради   Комітетом  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів,  зрозумілий і  простий.  Він спрямований   проти  того  правового,  морального  й  економічного безладдя, яке панує в нашій державі.

 

     Пригадайте, в останній день попередньої сесії  ми  розглянули проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень до деяких законів України,  внесений Президентом, у якому передбачалося два питання: по-перше,  розширити  базу  оподаткування  на  користь  пенсійного фонду,  по-друге, проводити виплату пенсій не через пошту, а через комерційні  банки.  Розглянувши  цей  проект,  ми підтримали першу частину,  тобто розширили  базу  оподаткування  на  користь  наших бідолашних вимираючих пенсіонерів. Другу частину проекту, виходячи з моральнопсихологічної ситуації в суспільстві,  неприйняття  цієї пропозиції пересічними громадянами, ми не підтримали. Таким чином, на сьогодні діє Закон про збір на  обов'язкове  державне  пенсійне страхування  з доповненням про розширення бази оподаткування,  але ту частину указу Президента,  яка передбачала з 1 вересня  виплату пенсій через комерційні банки, ми відхилили.

 

     Проте 10 вересня цього року Президент вносить зміни до деяких своїх указів,  у тому числі і до указу,  який  стосувався  виплати пенсій,  і пропонує вже з 1 січня розпочати, а з 1 липня остаточно перейти на виплату пенсій через комерційні банки.

 

     Для чого все це робиться?  А для того щоб остаточно заплутати людей, щоб вони не розуміли, що робиться в державі, навіть у таких надзвичайно тонких питаннях,  як виплата  отих  копійок  зубожілим нашим людям.

 

     Щоб надати  легітимності указу Президента щодо виплати пенсій з 1 січня  все-таки  через  комерційні  банки,  Кабінет  Міністрів вносить  до  Верховної  Ради проекти законів про внесення зміни до статті 4 Закону України про підприємництво та про внесення змін до статті 11 Закону України про зв'язок.  У цих статтях законів,  які діють  на  сьогодні,  передбачається  монопольне  право  пошти  на виплату  пенсій.  Кабінет  Міністрів пропонує скасувати монопольне право  і   таким   чином   дає   комерційним   банкам   можливість розпоряджатися досить великими коштами Пенсійного фонду.

 

     За цей час,  коли Президент підписує отакі необережні,  м'яко кажучи,  укази,  до комітету  надійшли  тисячі  листів  ветеранів, пенсіонерів,  інвалідів  із  сотнями  тисяч підписів,  в яких вони вимагають від нас,  шановні депутати,  від Верховної Ради в цілому не   допустити   зміни   діючого   порядку  виплати  пенсій  через підприємства зв'язку і ні в якому  разі  не  надавати  комерційним банкам право доставки пенсій.

 

     Чому така бурхлива реакція нашого суспільства?  Ви розумієте, це пишуть знедолені люди.  Ви знаєте,  в якому становищі  сьогодні ветерани     Великої    Вітчизняної    війни,    наші    радянські партизанипідпільники, пенсіонери, інваліди, яких у нас більше двох мільйонів у державі.  Ці люди вже не раз були обдурені і обкрадені владою.  Згадайте лібералізацію цін 1992 року.  На жаль, я не бачу Леоніда   Кравчука,   який   є   головним   винуватцем.  Через  цю лібералізацію цін були спустошені кишені наших людей, в тому числі й  ветеранів.  А  лібералізація кредитно-банківської системи,  яка знищила  трудові  заощадження  наших  людей!   Нарешті,   згадаймо створення  довірчих  товариств  -  трастів,  які остаточно зробили людей жебраками.

 

     Довіри до комерційних  банків  у  людей,  тим  паче  у  людей старшого  покоління,  у людей похилого віку,  немає.  Це,  шановні товариші,  не  лише  соціальне  питання,  а  й,  я  вважаю,   суто психологічне.  Адже  ви  самі розумієте,  що старші люди вимагають особливої уваги до себе.  Вони вже не раз зазнавали ударів долі, і кожна  нова  зміна  викликає  у  них надзвичайно бурхливу реакцію. Сьогодні необхідна увага до цих людей,  співчуття, треба захистити тих,  хто  колись  захищав  нас  із вами.  Але цього всього немає. Заборгованість  із  виплати  пенсій  зростає,  і  ви  знаєте,  при нинішніх  цінах більшість отримує 37 гривень пенсії.  Це остаточно знищує тих,  хто обрав, хто будував, хто відбудовував, хто захищав нашу державу.

 

     ГОЛОВА. Віталію Івановичу, давайте пропозицію.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Перед тим як внести пропозицію, я хочу сказати й таке. Вибачте, Олександре Миколайовичу, але, користуючись нагодою, я мушу це сказати.

 

     Ви розумієте,  оця  негативна  енергія,  яка  накопичується в суспільстві,  а  особливо  в  третині  нашого   суспільства,   яку становлять  пенсіонери,  14 мільйонів чоловік,  вона рано чи пізно вибухне.  І ось тоді вже не буде кому ні  указів  підписувати,  ні законів приймати.

 

     Я знаю  настрій  цих  людей,  бо  об'їжджаю  щонеділі одну із областей і зустрічаюся з ветеранами.  І вони заявили, що 7 жовтня, тобто завтра,  і на колясках,  і на костилях,  як тільки вдасться, всі  ветерани  Великої  Вітчизняної  війни,  всі  пенсіонери,  всі інваліди як один разом із також знедоленими робітниками і селянами візьмуть участь у всеукраїнській акції  протесту,  щоб  урештірешт висловити своє ставлення до влади, яка довела їх до такого стану.

 

     Шановні товариші!  Від імені комітету,  від імені цілого ряду інших комітетів,  депутатів з різних фракцій  я  вношу  пропозицію відхилити законопроекти,  подані Кабінетом Міністрів, про внесення змін до статті 11 Закону про  зв'язок  і  про  внесення  зміни  до статті 4 Закону про підприємництво, цим самим зробити нелегітимним указ Президента і зберегти  діючу  систему  виплати  пенсій  нашим трудящим.  А  поштар,  до  речі,  це не просто той,  хто приносить пенсію,  він інколи виконує й інші доручення -  приносить  буханку хліба,  пляшку молока,  порадить, поговорить з одинокою знедоленою людиною.

 

     Тому я пропоную відхилити ці законопроекти.

 

     Водночас, користуючись  нагодою,  хочу  попередити  Укрпошту. Якщо  вона  не  зменшить  тарифи на виплату пенсій,  а вони досить високі,  то наш комітет внесе на розгляд Верховної  Ради  серйозні напрацювання,  які  уже  зараз має,  і,  я впевнений,  депутати їх підтримають.  Але при цьому підприємства поштового зв'язку змушені будуть  звільнити  не менш як 25 тисяч своїх працівників і закрити не менш як 6 тисяч відділень поштового зв'язку.

 

     Сьогодні ж,  шановні товариші,  прошу вас підтримати  рішення комітету і відхилити законопроекти, внесені Кабінетом Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Віталія Івановича є? Є. Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин на запитання.

 

     Депутат Друзюк, за нею депутат Ключковський.

 

     ДРУЗЮК С.О.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 137,  Одеська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Виталий  Иванович!  Мои избиратели из Белгород-Днестровского,  Саратского, Татарбунарского районов Одесской области  полностью  поддерживают  решение  вашего комитета.  На  встречах,  которые состоялись в выходные дни,  люди высказывали  возмущение   по   поводу   того,   что   предлагается производить  выплату  пенсий  через  банковскую систему.  Надеюсь, большинство народных депутатов поддержат решение вашего  комитета. Благодарю.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Я  благодарю вас и избирателей вашего округа за такое мудрое решение.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський, за ним - депутат Роєнко.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Прошу передати слово депутату Георгію Манчуленку.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Віталію  Івановичу!  Чи могли б ви назвати точні дані,  скільки на сьогодні пошта бере за послуги виплати,  доставки пенсій і скільки братиме банк за надання тих самих послуг?  Якщо, звичайно, у вас є такі  цифрові  дані.  Просто  хочеться  краще   зорієнтуватися   в ситуації.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Безумовно,  безумовно.  Нехай  знають  також  і виборці,  що підприємства поштового зв'язку обходяться  Пенсійному фонду  не так уже й дешево.  Минулого року на виплату пенсій нашим пенсіонерам Пенсійний фонд сплатив 310 мільйонів гривень.  На  цей рік  передбачено  300 мільйонів гривень,  за вісім місяців поки що сплачено лише 160 мільйонів.  У середньому видатки на це становили 2,4  відсотка  загального  обсягу Пенсійного фонду.  Цього року ми зменшимо їх до 2 відсотків, але й це багато.

 

     Що стосується указу Президента,  то в ньому не зазначена сума коштів, яка сплачуватиметься комерційним банкам за обслуговування. Комерційні банки готові безплатно обслуговувати  пенсіонерів.  Але слово "безплатно" я беру поки що в лапки. Ми знаємо, яка довіра до комерційних банків,  а тим паче за умов їх роботи при нестабільній економіці, коли за одну добу можна накрутити нечесні мільярди і за ту саму добу спалити останні гроші, які призначалися нашим простим людям.

 

     Ось тому   наш   комітет   і   просить  вас  підтримати  нашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний Віталію  Івановичу!  Я  з  вами  цілком  згоден,  що  завтра народ України,  вийшовши  на  всеукраїнську  акцію  протесту,  висловить протест і з приводу цього законопроекту,  якщо ми його сьогодні не відхилимо!  Зокрема,  у місті Києві люди  збираються  біля  заводу "Арсенал". Думаю, що Київ буде солідарний з усією Україною!

 

     Відповідно -  запитання.  Чи  підраховані  витрати  банків на доставку пенсій на село?  І хто  буде  покривати  ці  витрати?  Бо шановний міністр казав,  що це ж ой які збитки.  А банкам хто буде ці збитки покривати? Пенсійний фонд?!

 

     Дякую.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Дякую й вам.  І  я,  Вікторе  Григоровичу,  теж упевнений,  що в містах і селах,  і тим паче в нашій столиці, наші ветерани,  пенсіонери,  інваліди - честь і совість нашого  народу, нашої  нації,  нашої Батьківщини - вийдуть 7 жовтня,  щоб відверто висловити своє ставлення до такого життя!

 

     Щодо вашого конкретного запитання,  хто ж буде відшкодовувати комерційним  банкам  їхні  витрати,  я ще раз повторюю:  достатньо щомісяця одну добу прокрутити мільярд гривень,  які є у Пенсійному фонді, для того щоб накрутити собі додаткові "чорні" мільйони і не вимагати ні  від  кого  відшкодування.  А  щодо  того,  коли  буде отримувати пенсію пенсіонер через комерційні банки та ще й за умов нестабільної економіки і такої інфляції,  то на це запитання  може відповісти  тільки  апологет ліберально-монетаристської політики в Україні,  я вважаю,  один з найголовніших винуватців  біди  нашого українського народу - Леонід Кравчук.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги, я думаю, що питання зрозуміле. Є потреба далі обговорювати?   Гадаю,   питання   зрозуміле,   воно   вже   давно обговорюється. Слово надається Борису Олександровичу Зайчуку.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.   Шановні  народні  депутати,  я  хотів  би  дати роз'яснення.

 

     Перше. Щойно Віталій Іванович сказав,  що щодня у  Пенсійному фонді лежить мільярд гривень.  Так такого немає. І ніколи не було, щоб у залишках був мільярд.  У залишках може бути  від  20  до  30 мільйонів  гривень.  Так  що  не  плутайте (Шум у залі).  Суттєво, суттєво, ви вводите в оману людей.

 

     Друге. Щодо доставки пенсій у сільській  місцевості.  Там  же написано, що доставляти буде пошта.

 

     І третє.  Шановний Віталію Івановичу, саме за вашим листом до Президента було перенесено термін введення в дію цього указу  з  1 січня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  проект,  внесений  Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 60.

 

     Ставлю на голосування проект  постанови,  внесений  народними депутатами - членами Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Слухаються проекти законів  про  спеціальну  економічну  зону туристськорекреаційного  типу  "Курортополіс  Трускавець"  та  про внесення  доповнень   до   деяких   законів   України   з   питань оподаткування,  у  зв'язку  із  створенням спеціальної економічної зони  туристськорекреаційного  типу   "Курортополіс   Трускавець". Доповідає  Мінін  Леонід Васильович,  заступник міністра економіки (Шум у залі).

 

     Ми проголосували за постанову, внесену народними депутатами - членами Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів про відхилення  законопроектів.  І  ми  проголосували,  набравши   226 голосів (Шум у залі). Прийняли постанову. Все (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  На  прохання народних депутатів я повідомляю всім  виборцям  України,  що  сьогодні  відхилено   законопроекти, внесені Кабінетом Міністрів,  і залишено в силі чинний закон, який визначає,  що пенсії будуть доставляти відділення зв'язку - пошта. Все (Оплески).

 

     Будь ласка, Леоніде Васильовичу.

 

     МІНІН Л.В.,  заступник  міністра економіки України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На  виконання Указу  Президента України від 18 березня 1998 року про економічний експеримент "Курортополіс  Трускавець"  та  з  метою  забезпечення проведення економічного експерименту розроблені і подаються на ваш розгляд проекти законів України  про  спеціальну  економічну  зону туристсько-рекреаційного  типу  "Курортополіс  Трускавець"  і  про внесення  доповнень   до   деяких   законів   України   з   питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальної економічної зони "Курортополіс Трускавець". Проект Закону про спеціальну економічну зону   туристсько-рекреаційного   типу  "Курортополіс  Трускавець" розроблено з  метою  стимулювання  інвестиційної  та  інноваційної діяльності,  спрямованої  на  збереження  й ефективне використання природних лікувальних  ресурсів  курорту  "Трускавець".  Створення спеціальної економічної зони передбачається терміном на 20 років в адміністративних межах міста Трускавця. У проекті визначається, що органом  управління  діяльністю зони є Трускавецька міська рада та її виконавчий  комітет  в  межах  повноважень,  визначених  чинним законодавством  та проектом цього закону.  Передбачені також умови провадження підприємницької діяльності на території зони,  порядок видачі  дозволу на право використання мінеральних вод та сплати за користування природними ресурсами.

 

     Розглядуваними законопроектами    передбачено    встановлення спеціального  економічного  режиму  діяльності  суб'єктів  вільної економічної  зони  в  частині  надання  їм  пільг   щодо   митного регулювання, оподаткування прибутку підприємств, податку на додану вартість, плати за землю і зборів до Чорнобильського фонду.

 

     У спеціальній  економічній  зоні  "Курортополіс  Трускавець", зокрема,  передбачається  звільнення на три роки від оподаткування прибутку суб'єктів спеціальної  економічної  зони,  отриманого  на території  зони  від реалізації інвестиційних проектів кошторисною вартістю,  еквівалентною не менш як 1 мільйон  доларів  США,  а  з четвертого  на  шостий рік оподаткування здійснюється у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування;  не включення  до  валового доходу, що оподатковується, сум інвестицій, які надійшли у вигляді коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів суб'єктів спеціальної економічої зони для здійснення інвестиційних проектів; звільнення від податку на додану вартість операцій із  ввезення  в Україну   устаткування,   обладнання,   програмного  забезпечення, об'єктів інтелектуальної  власності  та  ліків  (крім  підакцизних товарів)   суб'єктами  спеціальної  економічної  зони  для  потреб власного  виробництва,  пов'язаного  з  реалізацією  інвестиційних проектів;  встановлення  пільг при внесенні плати за землю і збору до  Фонду  для  здійснення  заходів  щодо   ліквідації   наслідків Чорнобильської  катастрофи  та  соціального  захисту  населення  в розмірі 50 відсотків для суб'єктів спеціальної  економічної  зони, які реалізують інвестиційні проекти на території зони на період до 2009 року.

 

     З метою   збільшення   надходжень   до   місцевого    бюджету передбачено  встановлення  курортного збору з осіб,  які прибули в санаторії,  будинки відпочинку,  пансіонати,  у розмірі 2 відсотки вартості путівок і курсівок,  що в середньому на рік становитиме 2 мільйони  гривень,  та   визначено   інші   джерела   фінансування спеціальної економічної зони "Курортополіс Трускавець".

 

     Запровадження спеціального     режиму     інвестиційної    та інноваційної діяльності на території спеціальної економічної  зони дасть  можливість  залучення інноваційних технологій як в основній курортній діяльності - оздоровленні,  так і  в  супутних  послугах через уже діючий Трускавецький валеологічний інноваційний центр.

 

     На сьогодні  загальна кількість санаторнокурортних закладів у місті Трускавці становить 39 одиниць,  з них 19  санаторіїв  і  20 пансіонатів із загальною кількістю ліжкомісць понад 15 тисяч.

 

     Передбачається, що   до  2005  року  кількість  відпочиваючих збільшиться до 200 тисяч чоловік на рік, а до 2010 року планується довести потужність курорту до 340 тисяч відпочиваючих на рік.

 

     Передбачається на першому етапі функціонування зони залучення вітчизняних та іноземних інвестицій на загальну суму  близько  265 мільйонів     гривень,     що    дозволить    розв'язати    гострі соціально-економічні    і,    особливо,    екологічні     проблеми функціонування санаторно-курортного комплексу.

 

     Загалом здійснення   цих   заходів   і  запровадження  режиму спеціальної економічної зони  дасть  можливість  значно  поліпшити санаторно-курортне оздоровлення населення України.

 

     Передбачається, що  кількість робочих місць збільшуватиметься орієнтовно на 15 процентів у рік.

 

     Для здійснення  нагляду  і  контролю  за  діяльністю  вільної економічної  зони  передбачено  створення  Спостережної  ради,  до складу якої увійшли б  представники  виконавчої  влади  і  органів місцевого самоврядування.

 

     Шановні народні депутати! Прошу підтримати ці законопроекти з метою створення вільної економічної зони,  залучення іноземних  та вітчизняних  інвестицій  на  розвиток курорту загальноукраїнського значення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  запишіться  на  запитання  до   Леоніда Васильовича. Відводиться п'ять хвилин.

 

     Депутат Драч, за ним - депутат Ржавський.

 

     ДРАЧ І.Ф., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  167,  Тернопільська область). Прошу передати слово Юрію Ключковському.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Фракція  Народного руху України.  Шановний доповідачу!  У  проекті  Закону  про  спеціальну  економічну  зону туристсько-рекреаційного     типу     "Курортополіс    Трускавець" передбачаються пільги щодо митного режиму зони,  але  водночас  не передбачається митний кордон між зоною і рештою території держави. Як  буде  здійснюватися  контроль   щодо   недопущення   порушень, контрабанди  з  використанням  території  спеціальної  економічної зони?

 

     МІНІН Л.В.  Дякую.  Підставою  для  звільнення  операцій   із ввезення   зазначених   товарів  суб'єктами  зони  від  обкладання податком на додану  вартість  є  письмове  декларування  суб'єктом спеціальної   економічної   зони   митниці,   яка  здійснює  митне оформлення товарів як таких,  що  ввозяться  виключно  для  потреб власного   виробництва   з   метою   реалізації   в   межах  зони, затвердженого в установленому порядку інвестиційного проекту.

 

     В случае,  если  будут  выявлены  нарушения  и  использование оборудования  не по назначению,  не для рекреационных целей,  то к этому суб екту будут применены штрафные санкции  и  с  него  будет взыскан налог на добавленную стоимость.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ржавський, за ним - депутат Попеску.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий  округ 46, Донецька область). Прошу передати слово Гошовській.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   178, Харківська область).  Дякую.  Шановний доповідачу!  У нас глибокої системної кризи,  тотальної  криміналізації  суспільства  будь-які пільги  -  чи  то звільнення окремих фірм від податків,  чи то так звані вільні економічні зони - сприяють,  на жаль, одному - наживі окремих нових українців. Недарма вже півроку спритні ділки, у тому числі і зі Східної України,  шукають шляхів, щоб зареєструвати там свої фірми. На жаль, уважне ознайомлення з законопроектами, які ви пропонуєте,  свідчить про те,  що пропонується порушувати у змінах до  законодавства  статтю  13  Конституції  України  та  ряд інших законів. Я відразу скажу, що буду голосувати категорично проти цих проектів.

 

     Дякую.

 

     МІНІН Л.В.  Уважаемые  народные  депутаты!  Если при принятии любого закона заранее предполагать возможные  нарушения,  в  таком случае ни один закон принимать нельзя. Я должен сказать, что закон принимается с целью привлечения инвестиций,  которых  не  хватает. Сегодня разрушаются санатории, дома отдыха, дороги, не осваиваются минеральные воды.  И либо мы будем  сохранять  стерильную  чистоту нашей предпринимательской деятельности, либо сознательно пойдем на привлечение инвестиций под  серьезным  контролем  местных  органов власти и наблюдательного совета.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (виборчий   округ   204,  Чернівецька  область).  Дякую.  Шановний доповідачу!  Хочу одразу сказати, що я підтримую цей законопроект, але   маю   таке  запитання.  Коли  ви  доповідали  про  створення економічної зони в Чернівецькій області на запитання від делегації Чернівецької області,  ви тоді відповіли, що створена робоча група на чолі з паном  Цибухом  щодо  економічної  зони  в  Чернівецькій області.   І   хотілось   би   запитати:  коли  ми,  депутати  від Чернівецької області,  зможемо нарешті  отримати  цей  проект  для того,  щоб  не  було таких питань,  які вам сьогодні ставлять наші колеги, коли ви будете його вносити на розгляд Верховної Ради? Щоб ми підготували і себе, і наших колег у залі для того, щоб прийняти цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     МІНІН Л.В.  Зараз документи про створення вільної економічної зони  на території вашої області розробляються.  Термін їх подання ще не настав.  І міжвідомча комісія, яку я очолюю, розглядатиме ці документи, як тільки вони будуть подані.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху.  Шановний пане заступнику міністра!  Я  хотів  би  підтримати  законопроекти,   представлені Кабінетом  Міністрів,  тому  що Трускавець - це унікальна курортна місцевість  з  прославленими   мінеральними   водами.   Її   треба розвивати,  бо по суті - це гроші, які просто лежать під ногами. А їх треба підняти, тих грошей сьогодні дуже потребує Україна.

 

     У мене є два запитання, пов'язані з цими законопроектами.

 

     Перше. Ви говорили,  що в цій  спеціальній  економічній  зоні будуть впроваджуватися інноваційні проекти. Розкажіть конкретніше, які  пріоритети  будуть   надані   цій   зоні   для   фінансування інноваційних проектів.

 

     І друге запитання.  Ідеться тільки про Трускавець, чи також і про  сусідні  території?  Бо  відомо,  наприклад,  що   поруч   із Трускавцем є Східниця, в якій не менш знамениті мінеральні води, і вона також потребує розвитку. Дякую.

 

     МІНІН Л.В.  Ну,  по-перше,  передбачається, що спочатку такий режим  буде запроваджено на території міста Трускавця з подальшим, мабуть, поширенням і на Східницю.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, спасибі.

 

     Слово надається    співдоповідачу    Кондратенку     Анатолію Івановичу,   члену   Комітету   з   питань  економічної  політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Шановні   народні  депутати,  шановний Олександре Миколайовичу!  Вашій увазі пропонуються проекти законів України  про  спеціальну  економічну зону туристсько-рекреаційного типу  "Курортополіс  Трускавець"  та  про   внесення   відповідних доповнень  до  деяких  законів  України  з  питань оподаткування у зв'язку    із    створенням    спеціальної    економічної     зони туристсько-рекреаційного  типу  "Курортополіс Трускавець".  Думаю, немає необхідності пояснювати цьому залу та  й  значній  кількості виборців України, що таке місто Трускавець. На сьогодні Трускавець

- це 19 діючих  санаторіїв,  20  пансіонатів  і  дитячі  оздоровчі табори. Популярність курорту сьогодні ще велика. Кожного року в це невелике прикарпатське місто на Львівщині  приїздять  близько  170 тисяч чоловік з усієї України, від 15 до 18 тисяч чоловік з різних кінців  світу.   Курорт   уже   сьогодні   здатний   бути   місцем відпрацьовування  й  поширення  новітніх  технологій  у  курортній галузі,  впровадження ефективних методів лікування, реабілітації й оздоровлення  населення.  Проте  для цього необхідний якісно новий підхід  до  розв'язання  назрілих  проблем,  а  проблем  у   місті останніми роками накопичилося дуже багато.

 

     Що спонукає створення спеціальної економічної зони?

 

     По-перше, необхідність          збереження         унікальних природно-кліматичних і  мінерально-біологічних  ресурсів.  Уже  на сьогодні є серйозна екологічна загроза для мінеральних джерел.

 

     По-друге, невизначеність   з  формою  власності  на  курорті, частина якої державна,  а частина - профспілкова,  що  не  створює привабливих умов для недержавного інвестора, а держава в ситуації, що склалася, не в змозі підтримувати курорт на достатньому рівні.

 

     По-третє, підвищення рівня  якості  послуг  та  зменшення  їх вартості   передусім  за  рахунок  ресурсозбереження.  Це  одна  з головних проблем функціонування курорту,  яка зумовлює перспективи розвитку.

 

     По-четверте, погіршення  економічної ситуації в місті-курорті у зв'язку  зі  зменшенням  кількості  відпочиваючих,  що  викликає незавантаженість  працівників і загрозу вивільнення робочої сили з необхідністю працевлаштування.

 

     І, по-п'яте,  необхідність  модернізації   та   реконструкції наявної  матеріально-технічної  бази.  Мені  довелося за завданням керівництва комітету кілька днів бути в цьому місті,  і я  ще  раз переконався, що справді необхідно щось робити вже сьогодні, завтра може бути пізно,  і ми  можемо  загубити  цей  унікальний  курорт. Матеріально-технічна   база   і   природні   рекреаційні   ресурси потребують  невідкладного  інвестування,  відновлення  мінеральних джерел  потребує  невідкладного  втручання.  Необхідно подбати про реконструкцію,  модернізацію лікувальної бази, розв'язати проблеми інженерного забезпечення, збереження унікальних пам'яток історії і архітектури.  Отже,  постало  питання  пошуку   шляхів   не   лише попередження розвалу курорту, а й формування конкурентоспроможного в майбутньому курорту і курортної галузі.  Такою моделлю, на думку нашого      комітету,     є     спеціальна     економічна     зона туристськорекреаційного типу "Курортополіс Трускавець".

 

     Яка концепція спеціальної економічної зони?  Вибір  Трускавця зумовлений унікальними природними оздоровчими засобами, насамперед лікувальною  водою   "Нафтуся";   високим   рівнем   екології   та інфраструктур;    популярністю    курорту;    наявністю    вільних рекреаційних  площ,  у  тому  числі  й  Східниці  як   майбутнього супутника Трускавця, з великим і різноманітним запасом мінеральних вод;  зацікавленістю інвесторів у подальшому розвитку курорту  (на сьогодні  підписано  протоколи  намірів  з  іноземними  фірмами  з Німеччини,  Франції,  які за умови  вирішення  відповідних  питань згодні   працювати   на   взаємовигідних   умовах);   компактністю територіально-господарської  зони  і  високим  професійним  рівнем трудових   ресурсів.   У   Трускавці   працюють  близько  3  тисяч медпрацівників,  із них 30 заслужених лікарів,  36 - науковців, не кажучи про численні експериментальні лабораторії.

 

     Стратегічна мета проекту - створення ефективно функціонуючого курорту  європейського  рівня,  конкурентоспроможного  на   ринках послуг СНД, Східної і Центральної Європи.

 

     Стратегічні цілі,  які  передбачається  досягти впровадженням спеціальної економічної  зони:  створення  сприятливих  тимчасових умов  для  залучення  інвестицій  та стимулювання інновацій у всіх напрямах курортної діяльності,  формування цивілізованих  ринкових відносин,  законодавче  регулювання  форм  власності  на  курорті, впровадження  сучасних  методів  менеджменту   та   маркетингу   в управлінні курортними підрозділами.

 

     Який прогноз    результативності   та   соціально-економічної ефективності     прийняття     запропонованих      законопроектів? Прогнозується  одержання  інвестиційних ресурсів у розмірі 250-300 мільйонів  гривень,  впровадження  інновацій   в   усіх   напрямах діяльності курорту.  Це підвищить якість медичних послуг, зменшить їх вартість (передусім за  рахунок  ресурсозбереження),  збільшить кількість  відпочиваючих  до  340-350 тисяч чоловік на рік,  обсяг реалізації санаторно-курортних послуг до 200 мільйонів  гривень  у рік,  що  позитивно  позначиться  на надходженнях до бюджетів усіх рівнів.  Введення  курортного  збору  збільшить   надходження   до міського бюджету до 3 мільйонів гривень на рік.

 

     Загальна сума   надходжень   до   бюджетів  усіх  рівнів,  за прогнозними оцінками  (з  урахуванням  пільг,  які  пропонуються), становитиме  понад 250 мільйонів гривень.  Зменшення надходжень до Державного бюджету при прийнятті  цих  законів  становитиме  85-90 мільйонів гривень на рік.

 

     Створення в  межах  міста  Трускавця  спеціальної економічної зони,  мета якої  -  стимулювання  інвестиційної  та  інноваційної діяльності,  спрямованої  на  збереження  й використання природних лікувальних ресурсів Трускавця і прискорення  економічних  реформ. Для цього буде впроваджений спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений законами.

 

     Органами управління   зоною   "Курортополіс   Трускавець"   є Трускавецька  міська  рада  та  утворений нею орган господарського розвитку.  Тут  Леонід  Васильович  називав  цифри,  я   не   буду повторювати.  На завершення хочу сказати таке.  Завдання Верховної Ради,   всіх   народних   депутатів    -    пройнятися    почуттям відповідальності  за  майбутнє України.  Якщо ми сьогодні втратимо цей унікальний курорт, історія нам цього не простить. Ще й тому ми повинні це зробити, що курорт Трускавець має не лише економічне, а й політичне значення.  Сьогодні і раніше Трускавець знаний  далеко за межами нашої країни. Я вже називав, скільки людей з інших країн приїжджають в Трускавець.

 

     Це треба зробити ще й тому,  що в  Трускавці  працює  хороший колектив.  Голова  міської ради сьогодні присутній тут.  Він зумів організувати навколо себе однодумців  -  депутатів  міської  ради, головних лікарів санаторіїв, господарників, які хочуть це зробити. Вони від держави практично нічого не  вимагають.  Вони  стають  на нелегкий  і тернистий шлях,  давайте допоможемо їм у вирішенні цих питань.

 

     Комітет з питань економічної політики розглянув це питання 15 вересня.  Народні депутати - члени комітету погодилися з більшістю зауважень науково-експертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради  України  і  вирішили  рекомендувати  Верховній Раді прийняти законопроекти в першому читанні,  доручивши комітету  доопрацювати до  другого  читання  з  урахуванням пропозицій народних депутатів України. Ще раз прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Анатолію Івановичу. Шановні колеги! Я думаю, що  питання  зрозуміле,  і  я  просив би підтримати законопроект у першому читанні без обговорення. І депутат Лавринович наполягає на цьому.  Не заперечуєте?  Хто за те, щоб прийняти в першому читанні даний законопроект,  прошу проголосувати.  Прошу підтримати,  будь ласка. Усі голосуємо.

 

     "За" - 204.

 

     Будь ласка, з місця депутат Лавринович (Шум у залi). Ну, будь ласка, одну хвилинку. Він досконально знає це питання. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановні народні депутати!  Хочу  сказати  декілька  слів  по  суті проблеми і по суті законопроектів,  які запропоновані.  Я розумію, що частину голосів ми втратили після того, як, можливо, хтось дуже детально   вивчив   цей   законопроект.   Безумовно,  використання регіональних особливостей,  природних  ресурсів  для  економічного відродження  -  це  вкрай необхідно.  І дуже приємно,  що з даного питання немає ніякої політичної конфронтації.  Такий закон,  як ми прийняли  щодо  Північного  Криму,  треба  прийняти  зараз  і щодо Трускавця.

 

     Безумовно, є проблеми. Цей закон буде ефективним при чіткості і  при  запобіганні утворенню норм,  які можуть використовуватися, скажемо так, не на користь трускавчан і України в цілому.

 

     Я розумію,  питання  виникло,  очевидно,  тому,  що  в  цьому проекті  закону  є  бланкетна  норма,  яка  дає змогу паралельного регулювання  і  цим  законом,  і  положенням,  яке  затверджується Кабінетом Міністрів. Це, звичайно, ненормально, цього допустити не можна, і треба буде поправити під час другого читання. Так само не можна  залишати  дублювання повноважень,  які надаються і раді,  і виконкому,  і господарському органу,  що має організовувати  життя такої зони.  Є і проблема митного кордону,  який не врегульований. Проте поруч  із  цим  є  можливості  використання  всіх  природних ресурсів.  Під час другого читання треба додати, що, відповідно до Закону про загальні засади створення і функціонування  спеціальних (вільних) економічних зон, дозволяється безвізовий в'їзд у цю зону відпочиваючих з метою залучення більшої кількості коштів.

 

     І на завершення те,  про що вже згадувалося.  Цей курорт  має перспективу розширення,  до того ж, уже є нормативний акт Кабінету Міністрів про дитячу оздоровницю "Східниця",  яка не  менш  багата мінеральними ресурсами.

 

     Я просив  би  сьогодні  всіх підтримати в першому читанні цей законопроект.  А ті побоювання,  які є щодо окремих  норм,  можуть бути  цілком  усунуті  при  підготовці  законопроекту  до  другого читання. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги,  у нас є дві  постанови:  про спеціальну    економічну    зону   туристсько-рекреаційного   типу "Курортополіс Трускавець" і про проект Закону України про внесення доповнень  до  деяких  законів  України  з  питань оподаткування у зв'язку    із    створенням    спеціальної    економічної     зони туристськорекреаційного типу "Курортополіс Трускавець".

 

     Я просив  би  прийняти  їх  у  першому  читанні.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Манчуленко не встиг проголосувати. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 240.

 

     Дякую.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Слово для заяви  має  Борис  Ілліч  Олійник. Відпрацьована  заява,  давайте  проголосуємо,  а  потім продовжимо роботу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  "Усупереч   прагненням   миролюбної   світової, громадськості  вирішити  проблему  Косова  політичним  шляхом,  на засадах міжнародно-правових норм,  які утверджують недоторканність кордонів  суверенних  держав,  певні  мілітаристські  сили  вперто намагаються застосувати зброю на Балканах,  аж до бомбардувань, як ще недавно у Боснії і Герцеговині.

 

     Верховна Рада  України,  усвідомлюючи всю небезпеку подібного розвитку подій,  закликає сербську владу і лояльних  представників албанської  общини  Косова  зупинити  розбрат  і вирішити проблему автономії   на   мирному,    цивілізованому    полі,    зберігаючи територіальну     цілісність     держави,    що    є    засадничим міжнародно-правовим принципом.

 

     Завдання ж  бомбових  та   ракетних   ударів   по   території суверенної  Сербії  загрожує  вивести  конфлікт  за  межі Балкан і спричинити дестабілізацію не лише в Європі.  Не забуваймо, що саме в цьому регіоні почалася перша світова війна.

 

     Верховна Рада  України  звертається  до парламентів та урядів Європи, до всього світового співтовариства із закликом зупинити ці небезпечні  наміри  і  об'єднаними  зусиллями розв'язати косовську проблему тільки мирним політичним шляхом.

 

     Верховна Рада України".

 

     ГОЛОВА. Прошу підтримати пропозицію прийняти проект заяви  за основу (Шум у залi). Ну, я прошу, не допомагайте мені.

 

     "За" - 222.

 

     Я не  зрозумів.  Заява  відпрацьована  і  погоджена  з  усіма фракціями. Будь ласка, голосуємо за основу цей проект заяви.

 

     "За" - 249.

 

     Спасибі. Які є доповнення? Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 253.

 

     Прийнято.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

 

 

 (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.

 

     Слухається проект   Закону   про  регулювання  товарообмінних (бартерних) операцій  у  галузі  зовнішньоекономічної  діяльності. Доповідає перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Гладуш Віктор Дмитрович.

 

     ГЛАДУШ В.Д.,  перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків  і  торгівлі  України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Однією із складових проблеми бартеризації  економіки  є здійснення    товарообмінних    (бартерних)   операцій   у   сфері зовнішньоекономічної діяльності. Дещо з історії цього питання.

 

     У 1994 році майже половина обсягів експортних операцій - 46,4 відсотка   загального  обсягу  експорту  здійснювалася  на  умовах бартеру. Ситуація значно загострилася ще й у зв'язку з тим, що для проведення    бартерних    операцій    залучалася,   як   правило, високоліквідна продукція  українського  експорту,  частка  окремих груп якої сягала 60-70 відсотків загального обсягу.  За підсумками 1994 року,  експортна частина  бартерних  контрактів  майже  на  2 мільярди   доларів   перевищувала   імпортну,   тобто  відбувалося приховане  кредитування   економік   інших   країн,   приховування української валюти в зарубіжних банках.

 

     Щоб поліпшити  ситуацію  в  бартерній  торгівлі,  треба  було вживати найрішучіших заходів нормативного характеру.  З ініціативи МЗЕЗТоргу  у 1995 році був виданий Указ Президента про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі  зовнішньоекономічної діяльності,  яким  було  встановлено  термін  повернення імпортної частини бартерних контрактів у 90 календарних днів і передбачалося застосування  санкцій  у разі порушення цих умов.  Зазначений указ істотно змінив ситуацію в бартерній торгівлі: у 1995 році в цілому обсяги бартерних операцій становили 31 відсоток,  у 1996 році - 20 відсотків, у 1997 році - 9,8 відсотка.

 

     Позитивна тенденція в проведенні  товарообмінних  (бартерних) операцій  спостерігається  і  останнім  часом.  Частка  бартеру  в обсягах експорту товарів зменшується.  У січні 1998 року порівняно з   відповідним   періодом   1997   року  питома  вага  бартеру  в зовнішньоторговельному  обороті  зменшилася  на  3,5  відсотка   й становила  7,7  відсотка.  Стабілізується  ситуація  з поверненням імпортної  частини  бартерних  контрактів.  На   сьогодні   обсяги бартерної торгівлі практично вийшли на той рівень, що й у світовій торгівлі.

 

     Цей вид зовнішньоекономічних  операцій  залишається  найбільш характерним   для   сільського   господарства.  Через  обмеженість оборотних коштів товаровиробники вимушені вдаватися до нього,  щоб забезпечити  виробничий процес матеріалами та паливноенергетичними ресурсами.

 

     Слід зауважити,  що економічні  важелі  впливу  на  зменшення обсягів   бартерних   операцій   уже  створені  завдяки  прийнятим Верховною Радою України законам про податок  на  додану  вартість, про   оподаткування   прибутку  підприємств,  в  яких  передбачено включення товарообмінних операцій до бази оподаткування при сплаті податку на додану вартість.

 

     Для подальшого   скорочення   обсягів   бартерної   торгівлі, особливо  із  залученням  високоліквідної  продукції  українського експорту,  МЗЕЗТорг  разом  з іншими міністерствами та відомствами підготував згідно з указом Президента  від  4  березня  1998  року перелік  товарів  (робіт,  послуг),  експорт  яких  за  бартерними операціями забороняється.  Цей перелік був затверджений постановою Кабінету  Міністрів  від  12  червня  1998  року.  Значну  частину переліку  становлять   найбільш   ліквідні   товари   українського експорту, і цей захід було спрямовано на стимулювання їх вивезення за вільно конвертовану валюту. Однак, зважаючи на фінансову кризу, що  почалася  в  Росії,  з  метою  збереження  обсягів  експортних поставок  на  традиційні  ринки  збуту  дія   постанови   Кабінету Міністрів  України  від  12  червня  була  призупинена  в  частині здійснення бартерних операцій суб'єктами господарської  діяльності країн - учасниць СНД.  Це рішення прийняте на виконання визначених урядом антикризових заходів фінансової стабілізації.

 

     З метою   впорядкування   бартерної    торгівлі    у    сфері зовнішньоекономічної діяльності МЗЕЗТорг підготував проект закону, який внесено на ваш розгляд.

 

     У проекті дано чітке визначення поняття "бартерна операція  в галузі зовнішньоекономічної діяльності", передбачені жорсткі умови проведення  бартерних  операцій   з   високоліквідною   продукцією українського   експорту,  а  саме:  встановлено  60-денний  термін введення  імпортної  частини  бартерних   контрактів,   за   якими експортуються  високоліквідні товари.  Це стимулюватиме продаж цих товарів за вільно конвертовану валюту.

 

     У проекті  закону  також  передбачається  порядок  здійснення операцій  за бартерними договорами,  стягнення штрафних санкцій та визначаються  повноваження  й  функції   державних   органів   при здійсненні контролю за проведенням таких операцій.  Разом із тим у статті   3   проекту   передбачено,   що   штрафні   санкції    не застосовуються,   якщо  заборгованість  нерезидента  за  бартерним договором з резидентом виникла через обставини непереборної сили.

 

     Слід зауважити,  що запропонований  законопроект  не  містить адміністративних  обмежень  та  заборон  на  здійснення  бартерних операцій  у  сфері  зовнішньоекономічної  діяльності.   Економічні важелі,   запропоновані  в  цьому  законопроекті,  стимулюватимуть суб'єктів  підприємницької  діяльності   до   скорочення   обсягів товарообмінних  операцій,  що  сприятиме  збільшенню надходжень до відповідних бюджетів,  загальному оздоровленню фінансової  системи держави,  досягненню ефективності у здійсненні зовнішньої торгівлі тощо.

 

     Просимо підтримати цей проект закону.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Вікторе   Дмитровичу.   Є   запитання   до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Павленко. За ним - депутат Черняк.

 

     ПАВЛЕНКО С.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Прошу  передати  слово депутату Гуцолу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених.  Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, скільки збитків зазнала Україна через бартерні угоди з  Росією?  Це  перше запитання.

 

     І друге.  Поясніть, будь ласка, структуру бартерних операцій. Це дуже важливо.

 

     Дякую.

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Спасибі за запитання. У своїй доповіді я сказав, що  обсяги  бартерних операцій скоротилися із 46,4 відсотка в 1994 році до 7,7 відсотка в 1998 році (на відповідний період).

 

     Питання проведення бартерних операцій у нас були врегульовані законом.  Не  підлягали  бартеру  лише високоліквідні товари.  Цим законом та іншими актами не  дозволялося  використовувати  їх  для бартеру.

 

     Перелік високоліквідних   товарів,   який  затвердив  Кабінет Міністрів, дуже великий. Я його не хочу зачитувати, це близько 200 товарних кодів.

 

     Стосовно бартеру  з Росією.  З Росією також не застосовувався бартер високоліквідних товарів.  Коли наступила фінансова криза  і російські рублі "згоріли", і їх не стало на банківських торгах, ми скасували заборону бартерних  операцій  на  високоліквідні  товари щодо Росії. Та й не тільки щодо Росії, а й щодо всіх держав СНД.

 

     Що ми  втрачаємо на бартерних операціях?  Не ходять гроші при бартері,  хоча  податки,  у  тому  числі  й  на  додану  вартість, стягуються.

 

     Що регулюється   цим   законопроектом,  які  вносяться  зміни порівняно  з  тим,  що  є  тепер?  Згідно   з   цим   законом   не заборонятиметься, а дозволятиметься бартер усіх товарів, включаючи й високоліквідні.  Тільки повернення товару, власне кажучи, валюти під  експортовані високоліквідні товари здійснюватиметься не за 90 діб, як встановлено для решти товарів, а за 60 діб.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Єщенко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область). Шановний Вікторе Дмитровичу, мені імпонує те, що ви не йдете шляхом заборони бартеру.  Бартер існує,  а часто  і перемагає.   I   забороняти  його,  мабуть,  недоцільно,  а  треба врегулювати таким чином,  щоб це  пішло  на  користь  національним інтересам України.

 

     У зв'язку  з цим у мене таке запитання.  Які,  на вашу думку, будуть наслідки введення цього закону в дію,  тобто  прогноз:  які будуть плюси,  а можливо, і якісь мінуси? Що цей закон вирішить, а чого він не  вирішить?  Отже,  прогноз  наслідків  введення  цього закону в дію.

 

     Дякую.

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Дякую. Сьогодні, на жаль, можна констатувати, що після 17 серпня цього року торгівля з  країнами  СНД  на  рублі  і навіть   валютні  контракти  в  нас  припинилися.  Суб'єкти  нашої зовнішньоекономічної   діяльності   перебувають    в    очікуванні закінчення кризи,  щоб можна було повернути і конвертовану валюту, скажімо,  з Росії, і рублі, які вже якщо й повернемо, то це будуть рублі, що "згоріли" через інфляцію.

 

     Перший наш  прогноз.  Поки  триває  фінансова  криза  і немає стабілізації ні в Росії,  ні в інших наших партнерах  по  СНД,  це дасть  можливість  усе-таки не звести експорт до тих 16 відсотків, які припадали на бартерні операції з  Росією  та  іншими  країнами СНД. Тобто все-таки треба, щоб експорт був.

 

     Друге. Особливу   участь   у   бартерних   операціях   беруть сільгоспвиробники.  Сьогодні в них немає оборотних  коштів.  А  це дасть їм змогу за їхню продукцію отримувати товар,  у тому числі й пально-мастильні матеріали.

 

     За нашими прогнозами, на цьому ми нічого не втратимо, тому що бартерні  контракти  оцінюються  у  вільноконвертованій  валюті за цінами світовими або, скажімо, певних ринків Російської Федерації. Але  це  дасть змогу все-таки не звести експорт нашої продукції до нуля.

 

     Наскільки підніметься, за нашими прогнозами, експорт? Десь із 7,7  відсотка,  як  є  на сьогодні,  він підніметься,  може,  до 9 відсотків,  а експорт у Росію,  на нашу думку,  із 16 відсотків до 25.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єщенко.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ  КПУ).  Фракция  коммунистов  Украины.  У  меня  к вам такой вопрос.  Законопроект,  который вы представляете,  касается только внешнеэкономической  деятельности.  Но  мы  знаем,  что есть еще и внутренний  бартер.  Планируется  ли  внесение  в  Верховную  Раду законопроекта   в  целом  по  всем  бартерным  операциям,  которые осуществляются не только на внешнем экономическом рынке,  но и  на внутреннем?

 

     И второй  вопрос.  Завтра  в Украине проводится всеукраинское политическое мероприятие.  Выйдут рабочие,  представители трудовых коллективов   и   тех   коллективов,   которые  вынуждены  сегодня заниматься бартерными операциями.  Не кажется ли вам, что снижение сроков с 90 дней до 60 усугубит трудное положение предприятий?

 

     Спасибо.

 

     ГЛАДУШ В.Д. Спасибі за запитання. Я ще раз пояснюю, що ми цим законом  встановлюємо  60-денний   термін   здійснення   бартерних операцій тільки для високоліквідних товарів. Для решти товарів так і залишиться термін 90 днів.

 

     Щодо високоліквідних товарів,  то сьогодні,  поки не прийнято цього закону (а я вірю,  що ви його приймете), бартерні операції з ними заборонені.  Я вам говорив про  перелік  із  200  груп,  який затверджено Кабінетом Міністрів.  Тепер цим законом,  якщо ви його приймете,  ми дозволимо ці операції нашим товаровиробникам. Це для них, на наш, погляд дуже потрібно.

 

     Тепер щодо  внутрішнього  бартеру  - це було друге запитання. Якщо в нас зовнішній  бартер  становить,  я  вже  казав,  менше  8 відсотків  усього  нашого торговельного обороту,  тобто відповідає світовій  практиці,  то  обсяг  обороту  за  внутрішнім   бартером перевищує 50 відсотків.  Уряд створив групу, яка намагається зараз розробити закон чи нормативний акт,  який дав би змогу  регулювати внутрішній  бартер.  Та  беручи  до уваги те,  що оборотних коштів сьогодні немає, я думаю (але це моя власна думка, я не є учасником цієї групи), неможливо створити такий документ, який би радикально заборонив  внутрішній  бартер.  Повторюю,  він  у   нас   великий. Зовнішньоекономічний  -  невеликий,  скажімо,  порівняно  з  такою цивілізованою країною, як Німеччина.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, Вікторе Дмитровичу, на місце.

 

     Я тільки хотів би сказати,  оскільки депутат Єщенко ставив це запитання,  що бартер в агропромисловому комплексі - це біда нашої держави.  Це велика біда.  I те, що запровадили, - зробили штучно, щоб село довести до того стану, в якому воно сьогодні знаходиться. Якби було державне замовлення і хоча б  50-відсоткова  передоплата під   державне  замовлення,  бартеру  відразу  б  не  стало  -  ні внутрішнього, ні зовнішнього (Оплески).

 

     Слово надається Єханурову Юрію Iвановичу. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.I.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська  область).  Шановні народні депутати!  В Україні зараз немає  закону  про  бартерні  операції,  який   регламентував   би застосування  цього важливого в період спаду вітчизняної економіки важеля підтримки виробництва.

 

     З 1995 року  діє  Указ  Президента  України  про  регулювання бартерних  (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.  Запропонований законопроект є спробою врегулювати  цю проблему на законодавчому рівні.  Проте, шановні народні депутати, слід зауважити,  що ця спроба не виглядає дуже  вдалою.  Правильно зазначено  у  висновку науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України,  що регулювання бартерних операцій у сфері зовнішньоекономічної  діяльності  мало б стати частиною загального закону про товарообмінні (бартерні) операції,  про що щойно сказав депутат Єщенко.  Тобто ми знову залишаємо власного товаровиробника без повноцінної правової бази.

 

     Однак треба виходити з того,  що  нам  цей  закон  уже  давно потрібен.   Отже,   його  треба  приймати.  Але,  на  нашу  думку, законопроект треба приймати тільки в першому читанні,  оскільки до нього,   безперечно,  у  більшості  народних  депутатів  будуть  і претензії, і пропозиції, і зауваження.

 

     Шановні народні  депутати!   Ми   вважаємо,   що   не   можна відтягувати  прийняття цього закону.  Треба скористатися нагодою і прийняти проект закону за  основу,  а  нашому  Комітету  з  питань економічної  політики  як  профільному  доручити доопрацювати його разом із  фахівцями  компетентних  органів  і  внести  на  розгляд Верховної Ради в другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання  до  Юрія  Івановича?  Є.  Будь  ласка, запишіться. 5 хвилин.

 

     Депутат Кунєв. За ним - депутат Семенюк.

 

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,    ПСПУ).    Прогрессивная социалистическая   партия,   социалистическая   оппозиция.   Прошу передать слово Витренко Наталье Михайловне.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.      Соціалістична      опозиція.      Шановний співдоповідачу!  На  засіданні  комітету  ми з депутатом Марченком висловилися на підтримку цього законопроекту,  і сьогодні  в  залі наша фракція голосуватиме за прийняття його в першому читанні.

 

     У мене   запитання   іншого  плану.  Це  спроба  врегулювання бартерних операцій  у  зовнішньоекономічних  відносинах.  Справді, ніхто  туди  не  втручається,  директорат збагачується,  розкрадає Україну,  через бартер усе вивозить.  А це - хоч якась спроба,  її треба  вітати.  Але ж бартер процвітає у всіх галузях.  Яким чином комітет,  заступником  голови  якого  ви  є,  буде  втручатися   в регулювання   бартерних   операцій   узагалі,   а  краще  в  зміну економічної політики, щоб коріння бартерних операцій було знищено, щоб  ми  перейшли,  як у всьому цивілізованому світі,  на грошовий обіг і так само на розв'язання всіх проблем?

 

     Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую.  Ви цілком слушно зауважили,  що  такий закон  необхідний.  Сьогодні  на  засіданні  комітету можна внести пропозицію про утворення робочої групи.  Я запрошую  вас,  шановна Наталіє Михайлівно, увійти до складу цієї групи, попрацюємо разом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. За нею - депутат Безсмертний.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр). Шановний Юрію     Івановичу!     Сьогодні    85    відсотків    колективних сільськогосподарських  підприємств  фактично  є  банкрутами  через запровадження  державою так званого фіктивного банкрутства і через бартерні операції.  Щоб придбати 1 літр бензину, треба виробити 15 кілограмів  молока.  Ось результат бартеризації.  Тому я підтримую Олександра Миколайовича:  бартер - це для АПК зашморг,  від  якого нелегко буде звільнитися.

 

     Скажіть мені,  будь ласка,  як ви дивитеся на те, що стаття 3 законопроекту  суперечить  Закону  про  систему  оподаткування   і фактично   дає   право   податковим   адміністраціям  стягувати  в безспірному порядку повністю всі штрафи,  пов'язані  з  бартерними операціями?

 

     І ще  одне  хотіла  б  додати.  Бартеризація  сьогодні - це і результат виборів.  Адже  весь  нафтогазовий  комплекс  прийшов  у парламент.  Це ще повертаються ті мільйони,  які були витрачені на те, щоб пройти в цей сесійний зал і відмити награбовані гроші.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Щодо фіктивних банкрутств, бартерних операцій в Україні  і  сільського господарства.  Олександр Миколайович про це говорив.  І це  перегукується  з  пропозиціями  щодо  необхідності розробки проекту закону про бартер в Україні в цілому.

 

     Що стосується  зауважень,  то  хотів би показати,  скільки їх було до цього законопроекту - на  п'яти  сторінках.  Фахівці  дуже ретельно працювали,  зокрема й над питаннями,  які ви порушуєте. Я думаю,  що під час розгляду законопроекту  в  другому  читанні  ми зможемо це все врегулювати,  а зараз його треба прийняти в першому читанні,  щоб хоча б  у  зовнішньоекономічній  діяльності  навести порядок.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракція   Народно-демократичної   партії.   Шановний   Юрію Івановичу,  погодьтеся,  що навіть прийняття цього закону означає, що експорт у Росію  буде  вигідний  для  відповідних  експортерів, експорт  в  інші країни - не вигідний.  То чи не краще,  щоб у цій ситуації   питання   про   спосіб   розрахунків   вирішував    сам господарюючий суб'єкт?

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Я взагалі вважаю,  що бартер - це,  як кажуть, феодальні відносини.  І ми сьогодні вимушені йти на такі відносини не від добра, я цілком поділяю вашу думку в цьому плані.

 

     Щодо того,  щоб  спосіб  розрахунків визначався суб'єктом цих відносин.  Вашу пропозицію ми розглянемо на засіданні комітету під час підготовки цього законопроекту до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Юрий Иванович, в принципе можно поддержать  законопроект,  который  сегодня  обсуждается.  И Гладуш, и вы поддерживаете. Но когда-нибудь мы все-таки покончим с этими бартерными операциями?  Это же  первобытнообщинный,  меновой строй какой-то!  Мы к нему возвратились.  Сможем ли мы в ближайшей перспективе  бороться  с   этой   ситуацией?   Может   быть,   она действительно   кому-то   выгодна   и  ее  нужно  было  специально придумать?

 

     И хотелось бы уточнить еще одно:  сколько  недопоступлений  в бюджет от этих бартерных операций?

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я цілком поділяю вашу думку, шановний колего, і вважаю,  що бартер - це ненормальне явище. Це справді дуже вигідна річ  з  точки  зору окремих осіб,  але в цілому треба визнати,  що діюча система і рівень монетизації нашої економіки такі,  що ми не здатні  сьогодні забезпечити грошовою масою всі ці операції.  Коли ми вийдемо з цієї ситуації? Це вирішиться не скоро. Принаймні я не можу  прогнозувати,  що це станеться в цьому тисячолітті.  Давайте разом працювати,  щоб якось упорядкувати ті відносини,  які є.  Ну хоча б у зовнішньоекономічній діяльності.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  треба  змінити назву закону - про поетапне знищення системи бартерних операцій  протягом  1990-1999  років  і відпрацювати цю поетапність у проекті.

 

     А стосовно  грошової  маси - це питання навіть не спірне.  Це залежить  від  співвідношення  між  валовим  обсягом  продукції  і грошовою  масою,  яке  є в усіх цивілізованих державах між валовою продукцією і грошовою масою. Тільки його треба дотримуватися. І це слід було б закласти в закон.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  ми  знаємо,  хто вводив бартерні операції.  А сьогодні не можуть знайтися ті,  хто виведе з бартерних  операцій. Тому я просив би змінити саму назву закону.

 

     Хтось бажає взяти участь в обговоренні? Є потреба? Давайте за скороченою процедурою:  два -  за,  два  -  проти.  І  завершуємо. Висвітіть список.

 

     Якраз один - за і два - проти. Будь ласка, по три хвилини.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Петренко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська   область).   Голова  Християнсько-демократичної партії України.  На  сьогодні  регулювання  бартерних  операцій  у галузі   зовнішньоекономічної  діяльності  здійснюється  згідно  з указами   Президента   України,   деякими   законами   України   і нормативними  актами Кабінету Міністрів.  Проте загального закону, яким би регулювалися всі аспекти  здійснення  бартерних  операцій, немає.

 

     Усі знають,  що  бартерні  операції  негативно  впливають  на розвиток економіки і спричиняють зменшення надходжень до  дохідної частини  бюджетів  усіх  рівнів.  І поділяю думку Голови Верховної Ради,  що бартер  -  це  все-таки  до  якоїсь  міри  ганьба  нашої економіки. Але реально такі операції здійснюються, і поки що ми не можемо точно сказати,  протягом якого часу це триватиме.  Зважаючи на  це,  прийняття  такого  закону  я  вважаю доцільним.  Водночас запропонований законопроект потребує доопрацювання.

 

     У статті  1  використовується  термін  "бартерний   договір". Беручи  до  уваги,  що  в  чинному  законодавстві немає визначення такого договору,  а для цього  закону  це  є  центральне  поняття, вважаю, що тут треба дати його детальне визначення.

 

     Якщо, наприклад,  згідно  з  договором  10  відсотків  товару поставляється бартером,  а 90 -  грішми,  то  формально  згідно  з пунктом  1  статті  1  він  не може вважатися бартерним,  оскільки частково в цьому договорі передбачається рух  коштів.  До  того  ж незрозуміло,  чи  є це договір у повній мірі договором міни,  який визначено в статтях 241 і 242 Цивільного кодексу. Якщо є, а це має бути  так,  то  в законопроекті це треба відзначити,  щоб у нашому правовому полі не було двох різних термінів,  які означають один і той же предмет.

 

     Пропоную звернути  увагу ще на одну суттєву деталь.  Для всіх товарів,  що  імпортуються  за  бартерним  договором,  передбачено максимальний   термін   90   календарних  днів  від  дати  митного оформлення. Але з цього правила є винятки як у бік зменшення цього терміну,  так  і  в  бік  його  збільшення.  Тут  же треба навести порядок.

 

     Закон встановлює загальні норми,  але за рішенням Кабміну  ці загальні  норми  можуть змінюватися.  І якщо тезу про встановлення урядом переліку високоліквідних товарів ще якось можна виправдати, оскільки  цей перелік може досить оперативно змінюватися,  то,  на мою думку,  лише цим законом  має  бути  визначено,  які  бартерні договори   належать   до   договорів   певного  виду,  для  котрих встановлюється дещо пом'якшений режим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Петренко.  За ним - депутат  Порошенко.  Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).    Дякую.    Фракція Комуністичної    партії    України.   Розглядаючи   сьогодні   цей законопроект,  ми,  депутатикомуністи, не можемо не звернути уваги на  ініціатора прийняття цього закону - Кабінет Міністрів,  на те, що  немає  закону,  який  би  врегульовував  бартерні  операції  в народному господарстві як такі. Тому ми можемо сьогодні підтримати цей законопроект тільки за умови,  що  він  буде  частиною  всього закону - частиною,  яка відображає зовнішньоекономічну діяльність. З цього приводу ми вимушені ще раз акцентувати увагу уряду і вашу, шановні колеги, на тому, що бартерні операції завдали колосального удару по економіці України.  Вони і сьогодні є  великою  руйнівною силою.

 

     З одного  боку,  обмеженість  і відсутність оборотних коштів, неможливість  узяти  економічно   обгрунтовані   кредити   штовхає підприємство до бартеру, і це особливо руйнує, добиває, як тут уже казали,  сільське господарство, а також підприємства, які не мають грошей,  щоб  розрахуватися за енергоносії.  Тоді вступає механізм здирництва.  У сільському господарстві (вдумайтеся!) за одну тонну дизельного палива треба віддати 10 тонн ячменю або 8 тонн фуражної пшениці.

 

     Аналогічний і  механізм  розрахунків  за  електроенергію.   У багатьох  підприємств  немає коштів,  і це штовхає їх на кабальні, нерівноцінні  умови  бартерного  обміну.  А  звідси  -   незаконні надходження,   які   не  оподатковуються,  і  це  генерує  тіньову економіку.

 

     Урядовці розуміють   безпідставність   і   безперспективність суцільної  бартеризації  в  економіці,  але  мало  що  роблять для індексації  оборотних  коштів  підприємств.  Сьогоднішня  інфляція "доїдає"   останні   оборотні   кошти  і  є  причиною  банкрутства підприємств, які ще недавно справно сплачували податок.

 

     Що стосується  зауважень  до  законопроекту.  Ми  підтримуємо висновки  науково-експертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради:  не чітко визначено  поняття  "бартерний  договір";  введено поняття   "світові   ціни",  яке  суперечить  чинному  Закону  про оподаткування прибутку підприємств,  згідно з  яким  оподаткування бартерних операцій здійснюється виходячи з договірної ціни, але не нижчої за звичайні ціни;  Кабінету Міністрів надано право разового індивідуального дозволу на перевищення строку.

 

     Наша фракція обговорила це питання. Ми бачимо в законопроекті багато  недоліків,  та   оскільки   цей   закон   спрямований   на врегулювання бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності, пропонуємо підтримати цей проект.

 

     ГОЛОВА. В першому читанні.

 

     ПЕТРЕНКО В.О. Так, у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Порошенко. За ним - депутат Черняк.

 

     ПОРОШЕНКО П.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської діяльності (виборчий округ 12,  Вінницька область).  Фракция  Социалдемократической  партии  (об единенной). Уважаемые  коллеги!  Меня  трудно  обвинить в каких-то симпатиях к бартерным  операциям,  потому  что  за  время  моего   руководства предприятиями  доля  бартерных  операций  была сокращена более чем наполовину.  Я  отдаю  себе  отчет,  говоря   что   сегодня   (это об ективно)  можно  работать в разных отраслях народного хозяйства без бартера.

 

     Но очень бы не хотелось, чтобы при принятии этого закона мы с водой   выплеснули   ребенка.  Потому  что  настаивать  на  резком сокращении доли бартерных операций в условиях финансового кризиса, в   условиях   такой   высокой   цены   денег   и  высокой  ставки рефинансирования  Национального  банка  нельзя.  Такое  сокращение приведет  к  разорению  предприятий-производи-телей.  Кроме  того, требует уточнения вопрос взимания налога на добавленную  стоимость при  бартерных операциях,  потому что действующая норма,  согласно которой НДС взимается по отгрузке товара,  получаемого по бартеру, неминуемо   ведет   к   разорению  предприятий.  Предлагаемый  нам законопроект имеет ряд существенных недостатков.

 

     Например, за каждый день просрочки предусматривается  взимать пеню  в  размере  0,3  процента,  что  является  эквивалентом  120 процентов годовых.  В итоге в случае недисциплинированности нашего контрагента-партнера   одна   более-менее   крупная  сделка  может привести  к  разорению  предприятия.  И  у  предприятия,   которое отгрузило  продукцию на экспорт,  не будет времени,  чтобы собрать деньги на пошлину для обращения в  суд  и  подготовить  надлежащим образом иск.

 

     Поэтому я предлагаю (и буду предлагать это при втором чтении) ввести норму,  согласно которой предприятия имели бы  определенный период  времени  для выполнения этих формальностей,  и данную пеню взимать на льготных условиях.

 

     Достаточно спорным  является  положение,  согласно   которому размер пени может соответствовать полной стоимости товара.  С моей точки зрения,  принятие закона в  предлагаемой  редакции  принесет существенный  вред  как  собственнику  (а  не  надо забывать,  что собственником ряда  предприятий,  которые  осуществляют  бартерные операции,  является государство), так и трудовым коллективам, ведь в  результате  разорения  предприятий,  осуществляющих   бартерные операции, рабочие потеряют места.

 

     Кроме того,   я   считаю   целесообразно   учесть   замечания экспертов.  Надо исходить из мировых цен,  а "обычные цены" -  это расплывчатый термин.

 

     Принятие этого   закона   сегодня  крайне  актуально,  крайне необходимо. Я предлагаю принять данный проект в первом чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Шановні депутати! Я не належу до захисників, адвокатів і апологетів бартеру. І члени фракції Народного руху України також до них не належать. Звичайно, краще  було б ліквідувати бартер як клас економічних явищ.  Гадаю, ми могли б зійтися на цьому. Та, на жаль, бартер реально існує.

 

     Справді, питома вага бартеру істотно зменшилася,  про що  вже тут  говорили.  Але  є товари,  групи товарів,  на які припадає ще доволі висока питома вага бартеру.  Тобто бартер є  реальністю,  і завдання  законодавця  -  регулювати  те,  що  є в реаліях.  Хоча, звичайно, треба думати й про те, яким чином у перспективі подолати бартер.

 

     Було б краще не регулювати його,  але ще гірше закрити очі на те,  що він є,  і вважати,  що можна заперечувати бартер. Отже, ми виходимо  з  того,  що  наявність  бартеру  породжує  необхідність законодавчого регулювання цього явища.

 

     Що може дати прийняття цього закону?  По-перше,  це сприятиме вдосконаленню  системи  регулювання  бартерних  операцій  у галузі зовнішньоекономічної  діяльності;  подруге,   створить   додаткову економічну     заінтересованість     підприємств     в    експорті високоліквідної  продукції  за  валюту   і,   потретє,   сприятиме скороченню обсягів бартерних операцій.  І це,  на мій погляд,  дає нам підстави підтримати сьогодні проект закону в першому читанні.

 

     Стосовно недоліків.  Фракція  вважає,   що   треба   було   б визначитися  з термінами дії цього закону.  Ми ж не вводимо бартер навіки і не будемо його стільки ж регулювати.  Отже,  треба було б чітко встановити, на який термін вводиться цей закон.

 

     Я повністю поділяю думку, яку висловив Голова Верховної Ради, стосовно того,  що треба було б поетапно відходити від  бартеру  і визначити терміни.

 

     Далі. Потрібен,  мабуть,  загальний закон про бартер,  про це вже говорили сьогодні.  Але такого  загального  закону  немає  (і, мабуть,  його  важко  буде  прийняти,  і,  можливо,  треба  йти на скорочення обсягів бартеру),  тому доцільно все-таки прийняти  цей закон,  яким  охоплюється  певний  спектр  бартерних  операцій - у зовнішньоекономічній сфері.

 

     Я згоден із думкою депутата Безсмертного  стосовно  механізму розрахунків  -  передати  це  на  розсуд  суб'єктів  господарської діяльності.  І я згоден із депутатом Журавським,  що треба чітко й однозначно визначити базове поняття "бартерний договір", бо в його визначенні все-таки є деяка двозначність.

 

     Отже, ми можемо прийняти в першому читанні цей  законопроект, але  треба буде суттєво доопрацювати його перед внесенням на друге читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Таким чином,  шановні  колеги,  усі  дійшли висновку,  що, мабуть, усетаки треба внести корективи в саму назву закону - про поетапну  ліквідацію  системи  бартерного  обміну  чи бартерних  операцій  протягом  1998-1999 років.  Я думаю,  кожному зрозуміло,  що наповнити  бюджет  1999  року,  якщо  ми  цього  не зробимо, дуже складно.

 

     І напрошується  ще  одне.  Щоб  позбутися бартерних операцій, потрібно,  мабуть,  переглянути  законодавчу  систему  в  питаннях реприватизації енергетичних галузей.  Якщо ми цього не зробимо, то й надалі  буде  таке  співвідношення,  про  яке  говорили  з  цієї трибуни,  коли до 1 тонни пального як еквівалент прирівнюється від 4 до 8 тонн зерна.  Це справді так.  Але ж 1 тонна пального коштує 600-700  гривень,  а  8 тонн зерна - щонайменше 1200-1400 гривень, тобто вдвоє більше. Ось де величезний резерв наповнення бюджету.

 

     Тому ми сходимося на одному:  цей законопроект треба прийняти в  першому  читанні,  серйозно  доопрацювати і десь у кінці жовтня внести на друге читання.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 238.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ___________________________

 

     Розглядається проект Закону про внесення зміни  і  доповнення до Закону України про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських  товаровиробників. Доповідає  заступник  голови  Державної  податкової  адміністрації Шитря.

 

     Це перший пробний камінь до прийняття закону  про  накладення мораторію  на  податкову  систему в сільському господарстві на три роки. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Спасибі.  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Вашій увазі пропонується  проект  Закону  про  внесення зміни   і   доповнення  до  Закону  про  запровадження  в  порядку експерименту      єдиного      (фіксованого)      податку      для сільськогосподарських товаровиробників.

 

     Як відомо, у трьох районах, а саме: Глобинському Полтавської   області,   Старобешівському   Донецької області  та  Ужгородському  Закарпатської області - з 1 січня 1998 року проводиться експеримент по вивченню ефективності застосування нових     форм    оподаткування    підприємств    і    організацій агропромислового комплексу, зменшення для них податкового тиску.

 

     Відповідно до прийнятого Верховною Радою України  Закону  про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських  товаровиробників  районними  державними адміністраціями  здійснюються заходи щодо проведення експерименту. Державна податкова адміністрація, зі свого боку, здійснює контроль за  виконанням  положень  закону,  щоквартально доповідаючи про їх наслідки Кабінету Міністрів.

 

     Отримані в  першому  півріччі   поточного   року   результати впровадження   експерименту   дають   підстави   відзначити  деяке поліпшення  платіжної  дисципліни  серед  платників   податків   - сільськогосподарських   товаровиробників,   залучення   до   числа платників значно більшої кількості юридичних осіб (в основному  це фермерські  господарства)  за  рахунок уведення в базу нарахування податку кількості використаних ними земель.  При цьому дуже низька платіжна   спроможність  підприємств  агропромислового  комплексу, відсутність живих коштів на їхніх рахунках перешкоджає своєчасному виконанню платежів у рахунок єдиного (фіксованого) податку.

 

     Особливістю проведення  експерименту  в  Глобинському  районі Полтавської області є включення  податку  на  додану  вартість  до складу  єдиного  (фіксованого)  податку.  Загальна сума нарахувань єдиного (фіксованого) податку на 1998 рік становить у цьому районі 8  мільйонів  178  тисяч гривень.  З цієї суми планується сплатити грішми 47,1 тисячі гривень,  здати тваринницької продукції на  339 тисяч гривень і продукції рослинництва - на 7 мільйонів 791 тисячу гривень.  Тобто платники податку самі вибрали метод розрахунків по платежах до бюджету (я маю на увазі фіксований податок).

 

     За станом  на  1  вересня  1998  року  учасники  експерименту повинні сплатити фіксований податок в сумі 4 мільйони 506,8 тисячі гривень,  у  тому  числі  24  тисячі  грішми,  на  138 тисяч здати продукцію тваринництва  і  на  4  мільйони  345  тисяч  гривень  - рослинницьку продукцію.

 

     Реально ж  на  1  вересня  1998  року учасниками експерименту сплачено єдиного (фіксованого) податку на суму 3 мільйони 46 тисяч гривень,   у  тому  числі  грішми  148  тисяч  гривень,  продукції тваринництва здано на 156 тисяч гривень і продукції рослинництва - на 2 мільйони 745 тисяч гривень.  Порівняно з 1997 роком,  базовим для визначення суми податку:  нарахування становили  10  мільйонів 287 тисяч, сплачено податків 1 мільйон 984 тисячі гривень.

 

     За дев'ять  місяців  нинішнього року не забезпечили виконання запланованих  постачань  рослинницької  продукції   зерновими   46 господарств на суму 1 мільйон 530 тисяч гривень.

 

     Загальна сума  грошових  надходжень  від реалізації продукції становить на сьогодні всього на 1,  5 тисячі гривень.  Із 11 тисяч 572    тонн    зерна,    поставлених   на   глобинський   елеватор хлібопродуктів,  у рахунок сплати цього податку реалізовано тільки 6   тонн.  Ці  цифри  свідчать  про  те,  що  цей  механізм  треба відпрацьовувати.

 

     З початку  року  сільгоспвиробники  -  учасники  експерименту сплатили  понад  4  мільйони  гривень  податку на додану вартісь у складі ціни придбаних товарів та послуг, при цьому Законом України про  запровадження  в  порядку експерименту єдиного (фіксованного) податку для сільськогосподарських товаровиробни-ків  зупинено  дію пункту 2.1 статті 2,  підпунктів 3.1.3 статті 3 та статтей 7, 8, 9 і 10 Закону про податок на додану вартість.

 

     Для сільськогосподарських   товаровиробників   -    учасників експерименту  Глобинського  району  це  означає,  що вони втратили право на те,  щоб виписувати податкові накладні,  а отже, включати до  вартості  реалізованої  продукції  податок  на додану вартісь. Склалася ситуація,  за якої сільгоспвиробникам Глобинського району треба  реалізовувати  продукцію  за  цінами,  що  приблизно  на 20 відсотків нижчі від тих,  за  якими  реалізовують  продукцію  інші господарства. Тобто цей експеримент із введенням податку на додану вартість до складу фіксованого податку (згідно з прийнятим у січні законом) не виправдав себе.

 

     Щоб усунути  цю  суперечність,  пропонується  до 1 січня 1999 року  дозволити  сільгоспвиробникам   -   учасникам   експерименту Глобинського   району   Полтавської   області  видавати  податкові накладні без права на відшкодування їм  з  бюджету  сплачених  сум ПДВ.  Для  здійснення  контролю  за  застосуванням  права видавати податкові накладні  передбачається  обов'язкова  їх  реєстрація  в органах   податкової   служби   зі  щомісячною  звітністю  про  їх використання.

 

     Шановні народні депутати!  Позитивне вирішення цього  питання дасть  можливість  продовжити експеримент,  вивчити проблеми,  які виникають у ході його проведення, та уникнути повторних помилок.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Павленко. За ним - депутат Марченко.

 

     ПАВЛЕНКО С.Г.  Дякую.  Партія зелених. Об'єктом оподаткування за   вашим   законом   є  вартість  землі,  при  цьому  зовсім  не враховується господарська діяльність на  ній.  Тому  в  мене  таке запитання:  як на вашу думку, чи правильно визначено в законі базу або об'єкт оподаткування?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І.  Я б відповів таким чином. Назва прийнятого закону така:   "Про   запровадження   в   порядку   експерименту  єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників".

 

     Якщо брати економічну  суть,  то  основний  засіб  і  джерело отримання продукції і доходів - це земля.  Тому її і взято за базу оподаткування (із кадастровою оцінкою,  яка враховує  родючість  і таке  інше).  Результати  експерименту,  який  проводиться (я можу навести цифри по Глобинському району),  свідчать,  що  підвищилася урожайність,  збільшилися доходи господарств. У цьому експерименті беруть участь 49  господарств,  і  результати,  які  ми  маємо  за дев'ять місяців, свідчать про позитивний вплив запровадження цього податку (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутате Масенко,  не треба коментувати.  Я скажу, що він  правий.  Господарства  не  приховують  валову  продукцію  від оподаткування,  тому що вона чітко визначена. Якщо з гектара ріллі платити   3   центнери   хліба,   то,  я  думаю,  сьогодні  за  це проголосували б усі господарства без винятку.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая  оппозиция.  Мы  поддерживаем внесенный законопроект и будем голосовать за него,  поскольку  считаем,  что сельскому хозяйству сегодня необходимо уделить особое внимание. Мы видим выход из кризисного  положения  не  в  развале  коллективных сельских  хозяйств,  а  наоборот  в  использовании  их потенциала, введении "налоговых каникул" и  введении  госзаказа  как  минимум. Поэтому мы будем голосовать за этот законопроект.

 

     Но у меня есть два вопроса. Первый. Как вы считаете, возможно ли сегодня расширить этот эксперимент и приобщить к нему  Сумщину? Положение в сельском хозяйстве на Сумщине сложное,  а вы знаете ее сельскохозяйственный потенциал.

 

     И второй вопрос.  Поскольку Верховный Совет принимает решение о   предоставлении   налоговых  льгот,  будьте  добры,  раз ясните механизм контроля за  ходом  этого  эксперимента.  В  какие  сроки Верховный  Совет  будет  информирован,  насколько этот эксперимент удачен,  и  какие  преимущества  он   дает   сельскохозяйственному производителю, и каковы результаты? Чтобы мы могли это оценить.

 

     Пожалуйста.

 

     ШИТРЯ О.І. Спасибі за запитання. Наступне питання, яке стоїть у порядку денному на сьогодні,  якраз стосується  поширення  цього експерименту   на   всіх   сільгоспвиробників.   Це  щодо  першого запитання.

 

     Стосовно другого.  Хочу сказати, що це відстежується, і, якщо потрібно (а,  мабуть, потрібно), ми можемо надавати інформацію про результати проведення цього експерименту  щоквартально.  До  речі, сільгоспрік  ще не закінчився,  тобто сьогодні ще трохи передчасно підводити остаточні підсумки,  адже йде,  так  би  мовити,  оцінка зібраного  врожаю,  та й зібрано ще не все.  Тому народні депутати України якраз пропонують не до 1 жовтня продовжити визначення  цих результатів, а до листопада.

 

     ГОЛОВА. Депутат Савенко.

 

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,    ПСПУ).    Прогрессивная социалистическая партия Украины,  социалистическая  оппозиция.  Я, как и наша фракция, полностью поддерживаю этот законопроект. Можно ли приобщить к этому эксперименту  Запорожскую  область?  Я  прошу коллег  депутатов  поддержать  предложение о включении Запорожской области в этот эксперимент.

 

     Но у меня  к  вам  два  вопроса.  Первый.  Механизм  контроля выписан в законопроекте очень слабо, а это самое главное.

 

     И второй вопрос. Александр Николаевич говорил об установлении моратория на налогообложение сельхозпредприятий на три года.  Ваше отношение к этому как заместителя главы нашей налоговой службы?

 

     Если в  Верховный  Совет будет внесен законопроект о введении моратория на три года на  налогообложение  сельхозпредприятий,  мы поддержим его.

 

     Спасибо за ответ.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі за запитання.  Якщо наступне питання, яке ми будемо розглядати,  - про  фіксований  сільгоспподаток  -  буде вирішене  позитивно,  то  буде вирішене й питання про залучення до цього експерименту і Сумщини, і Запорізької області, й інших.

 

     Стосовно контролю.  Кабінет  Міністрів  на  виконання   цього закону  прийняв  постанову  694  від  18  травня  1998 року,  якою затвердив  положення   про   порядок   контролю   за   проведенням експерименту. Маю сказати, що якихось проблем з контролем у нас не було. Усе чітко визначено.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідач -   Дроботов    Анатолій    Іванович,    голова підкомітету  Комітету  з  питань  аграрної  політики  та земельних відносин. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Отсутствие четкой концепции развития  агропромышленного комплекса  начиная  с  1992  года...  Хотя,  правды ради,  следует отметить,  что в 1995 году были приняты Основы концепции  развития агропромышленного комплекса Украины на переходный период,  но наше государство в лице исполнительной власти на протяжении  всех  этих лет игнорировало этот нормативноправовой акт,  как и Закон Украины "про пріоритетність соціального розвитку села та  агропромислового комплексу".

 

     Верховной Радой  двенадцатого и тринадцатого созывов мало что делалось для того,  чтобы эти два основополагающих документа  были жизнеспособны  и  нашли  отражение  в бюджетах нашего государства. Такое  равнодушное  отношение  государства  к  одной  из   главных отраслей   нашей   экономики   (напомню,   что   валовой   продукт агропромышленного комплекса составлял и составляет 50 процентов  в общем  об еме  валового  продукта  нашей страны),  безразличие,  а может,  и определенный умысел со стороны  государственных  органов власти привели к тому,  что на широких просторах аграрного сектора расцвел  бандитизм  топливно-энергетических   трейдеров,   лоббизм отдельных      государственных      структур     по     вытеснению сельскохозяйственной    продукции    собственного    производства. Кабальный   беспредел  процентных  ставок  кредитования  сельского хозяйства уничтожил оборотные средства хозяйств.

 

     Вся эта мудрая политика привела  к  бартеру,  который  ставит точку  в  получении  незначительной  прибыли сельскохозяйственными товаропроизводителями от производства зерна  подсолнечника  уже  в этом  году,  а  в 1999 году последняя точка в получении прибыли по этим видам культур будет поставлена.

 

     Депутаты тринадцатого       созыва,        связанные        с сельскохозяйственным    производством,    неоднократно   поднимали проблемы агропромышленного комплекса, но достаточной поддержки они не  получили.  Под  конец  работы  парламента  тринадцатого созыва удалось провести "Закон про запровадження в  порядку  експерименту єдиного    (фіксованого)    податку   для   сільськогосподарського товаровиробника" сроком на 2 года.

 

     Идея единого налога на землю к  тому  же  имела  значительную поддержку у сельскохозяйственных товаропроизводителей.  Этот налог применялся  согласно  закону  в  Ужгородском  районе  Закарпатской области,  Старобешевском  районе  Донецкой  области  и  Глобинском районе Полтавской области. Внедряя его в качестве эксперимента, мы хотели  увидеть  плюсы  и минусы этого закона,  методом проб найти оптимальную    форму     налогообложения     сельскохозяйственного товаропроизводителя.

 

     Сегодня, опираясь  на  практический опыт этих районов,  можно уже  однозначно  сказать:  единому  налогу  на   землю   быть.   К положительным факторам эксперимента можно отнести то, что налог на землю  стимулирует  более  эффективное  использование  земли,  что независимо  от  получения результатов налог остается неизменным и, как  следствие,  выигрывает  тот,  кто  лучше  работает  и  больше производит.

 

     При введении  единого  налога  значительно  упростилась схема расчетов по налогу.  В единый налог  было  сведено  11  налогов  и обязательных платежей.

 

     Уменьшилось количество    проверок,    дававших   возможность налоговым администрациям выполнять план штрафных санкций,  творить бесчинства  в  хозяйствах (да извинят меня представители налоговой администрации).

 

     Инвесторы начали проявлять,  но очень  осторожно,  интерес  к вложению  финансовых и материальных средств в сельскохозяйственное товаропроизводство.

 

     Вместе с тем проявились и негативные стороны этого закона,  о чем  информируют  участники  эксперимента.  Так,  в Старобешевском районе  Донецкой  области  в  течение  последних  лет  наблюдалась засуха, а в этом году (третий год подряд) небывалая засуха привела к тому,  что получен наименьший  за  всю  историю  района  валовой продукт, и это не дало возможности в полном об еме выполнить закон о едином налоге.

 

     Об этих недостатках и их  устранении  мы  будем  вести  более обстоятельный  разговор  при  рассмотрении  (а  рассматривать  нам предстоит   уже    сегодня)    законопроекта    о    фиксированном сельскохозяйственном   налоге.  Указ  Президента  о  фиксированном налоге подписан,  но он имеет недостатки.  А поэтому,  опираясь на эксперимент,  мы  должны  будем  внести  изменения  и дополнения к законопроекту,  положения которого, отраженные в указе, вводятся с 1 января 1999 года.

 

     Сегодня же,  чтобы  завершить  эксперимент по единому налогу, нам нужно внести поправки в статью действующего закона, касающуюся Глобинского района,  поправку,  приостанавливающую действие Закона Украины "про податок на додану вартість" в части начисления налога на   добавленную  стоимость,  когда  уплаченные  суммы  налога  на добавленную   стоимость   в   цене    приобретенных    материалов, энергоресурсов,    полученных    услуг    и    в   сумме   единого (фиксированного) налога не имеют источников погашения.  Эта первая поправка  вносится  в  статью  9  и  восстанавливает  механизм  их погашения.

 

     Вторая поправка   устанавливает   порядок   учета   налоговых накладных  и  контроля  за  их  использованием  по  согласованию с центральными налоговыми органами.  В действующем законе  о  едином (фиксированном) налоге такой порядок не предусмотрен.

 

     Аграрный комитет вносит предложение Верховной Раде поддержать эти поправки к "Закону про запровадження  в  порядку  експерименту єдиного    (фіксованого)    податку    для   сільськогосподарських товаровиробників".

 

     ГОЛОВА. До Анатолія Івановича є запитання?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Стрижко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична  опозиція.  Анатолію  Івановичу, скажіть,  будь ласка, якщо вже є такі успіхи цього експерименту (у трьох районах України, ви нам переконливо довели, що успіхи є), то який сенс нам зараз голосувати про запровадження цього  податку  в порядку  експерименту?  Експеримент  іде,  результати його є.  Яка функція при цьому парламенту? Це перше.

 

     І друге запитання.  Якщо ми хочемо тепер поширити експеримент на  все  сільське  господарство  України,  то яким чином при цьому будуть враховані проблеми засухи та інші?

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Говорить о том, что мы можем аплодировать себе за то, что ввели закон о едином налоге в качестве эксперимента и в этих районах все стало на свои места,  наверное,  будет не  совсем правильно.  Следует отметить только то, что сегодня единый налог в такой  форме  воспринимается  положительно.  Изменить  ситуацию  в целом,  в том числе и в этом,  в этих трех районах невозможно,  не изменив,  на мой взгляд,  трех  основных  составляющих:  беспредел топливно-энергетических     трейдеров,    нерешенность    вопросов внутреннего рынка  (сегодня  при  тех  крохах  продукции,  которая производится,  мы  не знаем,  куда ее нормально сбыть) и отношение самого государства к кредитованию и этих трех районов,  и в  целом агропромышленного   комплекса.   Поэтому   когда   мы  подойдем  к обсуждению  законопроекта,  который  согласно   указу   Президента вводится с 1 января 1999 года, наверное, мы обстоятельно поговорим на эту тему,  как нам быть. Рассматривать законопроект нужно, либо он согласно указу войдет в действие. В таком виде как он подписан, его,  конечно,  принимать  нельзя,  так  как  он  идет  вразрез  с проводимым  экспериментом  и  вводит  очень  много таких моментов, которые негативно повлияют в целом на агропромышленный комплекс.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Налоговые механизмы, о которых  вы  говорили,  являются  типичными  рыночными механизмами регуляции.  Но дело в том,  что состояние села сегодня  -  глубоко кризисное, и в этих условиях вряд ли будут работать чисто рыночные регуляторы. Что сегодня нужно селу?

 

     Это -  в  первую  очередь   остановить   повышение   цен   на горюче-смазочные   материалы,   на   технику,  на  электроэнергию, недопустимо  при  этом  снижение  закупочных  цен  на   продукцию; необходимо  установить  паритет  цен;  обеспечить село госзаказом; ликвидировать звено посредников;  дать дотации селу, тем более что это   практикуется  во  всем  мире;  необходимо  предоставить  ему кредиты.  Но я прекрасно понимаю,  что все это находится  в  русле иного  политического  курса.  И  не  случайно  7  октября,  в день Всеукраинского  протеста,  тысячи  и  тысячи  крестьян  выйдут   с требованиями,  касающимися  не только их жизни,  но и радикального изменения политического курса.

 

     У меня к вам такой вопрос.  Как вы полагаете, сугубо рыночные механизмы способны сегодня оздоровить положение на селе?

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Вы  в своем выступлении задали вопрос обо всем наболевшем,  а мы  говорим  конкретно  о  едином  налоге.  А  если отвечать  на ваш вопрос,  то рыночные отношения,  о которых мы так очень популярно говорим в этом зале,  существуют в 17  странах,  в которых  агропромышленный  комплекс  -  на первом плане и является самым высокоразвитым на сегодня на всем земном шаре.  Но при  этом никто не говорит, что везде во всех этих странах - и в Соединенных Штатах,  и во Франции имеются государственное регулирование цен  и контроль  за  ними.  Это  регулирование  направлено  на то,  чтобы развивался агропромышленный комплекс.  Об этом сообщается во  всех научно-информационных источниках.

 

     Например, при    реализации    тонны    зерна    во   Франции товаропроизводитель получает 160-180 долларов  за  тонну  зерна  в зависимости  от  рынка и одновременно он получает от правительства Евросоюза 100 долларов за тонну.  Скажите: регулируется здесь цена или не регулируется?  Регулируется.  И так во всех странах.  Мы же этого себе  позволить  не  можем,  потому  что,  давайте  говорить откровенно  - мы себя такой политикой,  которая проводится в нашем государстве, за последние годы сделали нищими.

 

     Но надо сделать то,  что мы можем.  Как  первый  шаг  -  надо навести   порядок   в  работе  топливно-энергетических  трейдеров, которые творят беспредел.  Вы же посмотрите,  что происходит:  две недели  назад  в  этом зале мы приняли вроде бы благое пожелание - выделили 50 тысяч  тонн  дизельного  топлива  на  уборку  сахарной свеклы.  И при участии наших товарищей,  сидящих в этом зале,  уже производятся бартерные операции:  1 кг сахара к  1  кг  дизельного топлива. Скажите, кто от этого выиграл?! Те, кто производит, и те, кто производит вот эти  операции!  Поэтому  нужен  государственный подход,  независимо от того,  рыночный он или нерыночный. Там, где проводится соответствующая государственная политика,  там  развито сельское  хозяйство,  там  богато  государство  -  об этом говорит статистика.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Анатолію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Є потреба обговорювати? (Шум у залі).

 

     Будь ласка, у нас часу небагато залишилося.

 

     Слово надається  Олександру  Олександровичу  Морозу,   голові комітету. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  У мене є така пропозиція.  Оскільки експеримент сьогодні діє,  то незалежно від того,  чи приймемо ми закон, чи не приймемо,  він усе  одно  діятиме.  Але  запропоновані  пропозиції спрямовані  на поліпшення правовідносин у процесі реалізації цього експерименту. Тому, безумовно, потрібно приймати його! Це з одного боку.

 

     З другого   -   запитання  тут  ставилися  щодо  необхідності прийняття  такого   закону,   щоб   поширити   на   все   сільське господарство,  хоча б для того,  щоб зменшити кількість податків і платежів, які сплачує село. Потрібно його приймати!

 

     Тому в мене є така пропозиція -  давайте  ми  зараз  приймемо законопроект,   який   доповідали  Анатолій  Іванович  Дроботов  і Державна податкова адміністрація України,  і крім того,  відразу в першому  читанні проголосуємо за проект великого закону про єдиний фіксований податок.  Якщо ми його сьогодні не приймемо,  то з 1-го числа  починає діяти недосконалий текст,  введений на основі указу Президента.  Ми пропонуємо прийняти його зараз у першому  читанні. Комітет  уже  напрацював  свої  пропозиції,  ми  його  поліпшимо і запропонуємо у другому читанні  те,  що  потрібно  для  сільського господарства. Я просив би підтримати в такий спосіб голосування.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська   область).   Шановний   пане  Голово!  Шановні  народні депутати!  Фракція  Народного  руху  України   підтримує   рішення Комітету  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин щодо прийняття даного законопроекту.  Водночас пропонується внести такі зміни до законопроекту.

 

     Частину другу статті 1 доповнити таким текстом:  "Комунальний податок".  Ідеться про розширення суми податків, які включаються в єдиний  фіксований  податок.  Частину  першу  статті  3 після слів "селянські фермерські господарства" доповнити текстом: "Громадяни, власники земельної частки (паю) і орендарі земельних ділянок,  які виробляють  сільськогосподарську  продукцію  і  ведуть  самостійне сільськогосподарське виробництво,  крім земельних ділянок, наданих їм для індивідуального гаражного і дачного будівництва та  ведення особистого підсобного господарства" і далі за текстом. Тут ідеться про розширення суб'єктів оподаткування.

 

     Частину другу статті 4 викласти у такій редакції.  "З 1 січня 1999   року   ставку   єдиного  податку  для  Глобинського  району Полтавської  області  встановити  в  розмірі  70  гривень,  або  в натуральній  формі  -  298  кілограмів  пшениці  третього  класу з кожного  гектара  ріллі  з  диференціацією  його   відповідно   до бонітетної  оцінки  грунтів  у  середньому  по  району"  і далі за текстом.  Ідеться про зменшення на 9 гривень 48 копійок, або на 40 кілограмів пшениці, єдиного фіксованого податку.

 

     Частину першу  статті 5 викласти у такій редакції.  "Поставка зерна     в     рахунок     єдиного      податку      здійснюється сільськогосподарськими   товаровиробниками  у  визначені  ними  за погодженням з районною державною адміністрацією, на території якої запроваджується експеримент,  строки,  але не пізніше 15 жовтня по продукції ранніх зернових культур;  1 грудня - по продукції пізніх зернових  та  технічних  культур;  поставка продукції тваринництва щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця".

 

     Частину другу статті 6 викласти в такій редакції:  "кошти  за сільськогосподарську   продукцію,  поставлену  в  рахунок  єдиного податку,  заготівельні та  переробні  підприємства  і  організації перераховують    на    окремий   рахунок   відділення   Державного казначейства  України  у  районі  запровадження  експерименту   не пізніше наступного дня за відвантаженням їх продукції.

 

     Реалізація сільськогосподарської  продукції в рахунок єдиного податку проводиться за цінами, які склалися на товарних біржах або на споживчому ринку реалізації відповідної продукції".

 

     Йдеться про  те,  щоб  включити  переробні  підприємства у цю статтю.

 

     В частині четвертій статті  6  після  слів:  "у  Глобинському районі  Полтавської  області"  замість  встановленого розмежування коштів записати:  "на обов'язкове державне пенсійне страхування  - 60  відсотків,  на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки, до місцевого бюджету - 38 відсотків".

 

     У разі     зарахування      згідно      з      розпорядженням райдержадміністрації   єдиного  податку  до  окремих  бюджетів  та державних цільових  фондів  у  натуральному  вираженні  відділення Державного  казначейства  України  у Глобинському районі провадить відповідні  перерахунки  згідно  з   затвердженими   цим   законом нормативами  відрахувань до бюджетів та державних цільових фондів, про що повідомляє державну податкову адміністрацію в районі.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  я  думаю,  що  ми   повинні   поставити   на голосування  проект  закону,  але  я  хотів  би зробити невеличкий коментар.

 

     Цей закон,  якщо його поширити на всіх  сільськогосподарських виробників, дійсно дасть можливість податок скоротити втроє. Тобто якщо в  1997  році  агропромисловий  комплекс  сплатив  податок  і грішми,  і товаром майже на 2,5 мільярда гривень,  то згідно з цим законом після набрання ним чинності податок  десь  виходить,  якщо перекласти на всіх, буде один мільярд. Це перше.

 

     Друге. Безперечно,  скорочується  система  бартерного  обігу, тому що господарства мають розраховуватися тільки грішми. Це також позитивний момент.

 

     Третє -  ми  підвищимо  економічну  доцільність  використання землі,  відійдемо від деградації землі.  Сплачувати 70 гривень  за гектар  ріллі  за  врожайності  40  центнерів  і за врожайності 20 центнерів  -   невигідно.   Тобто,   керівник,   спеціаліст   буде зацікавлений збільшувати урожайність.

 

     Таким чином,   я   думаю,   спрощується   і  питання  системи звітності, зменшується кількість людей, зайнятих у цій сфері.

 

     Щодо негативу (а він таки є), то я вважав би за необхідне при доопрацюванні  законопроекту  до другого читання звернути увагу на те,  що потрібно врахувати до фіксованого податку такі позиції, як соціальне страхування, обов'язково пенсійний фонд, відрахування на утримання доріг,  ремонт доріг і,  безперечно,  інноваційний фонд. Адже це тут не враховується,  а там враховується. Тому це потрібно доопрацювати обов'язково.

 

     Таким чином,  якщо  врахувати  всі   за   і   проти,   гадаю, законопроект  можна  до  другого  читання  серйозно доопрацювати і остаточно прийняти десь наприкінці жовтня.

 

     А зараз  пропонується  з   урахуванням   усіх   зауважень   і пропозицій  прийняти  законопроект у першому читанні.  Будь ласка, підтримайте. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 291.

 

     Спасибі.

 

     Також вноситься пропозиція прийняти в першому читанні  проект Закону  про  фіксований  сільськогосподарський податок.  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 290.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Оголошується перерва до 16-ї години.