Стенограма пленарного засідання

02 жовтня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  2  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати! Доброго ранку, гості і   запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради.

 

     Прошу депутатів  підготуватися  до  реєстрації.   Проводиться реєстрація.

 

     Зареєструвалися 296  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Центральна виборча комісія визнала повноваження   народного  депутата  України  Абдулліна  Олександра Рафкатовича,  обраного 13 вересня цього  року  по  Бориспільському виборчому округу 97, Київська область.

 

     Відповідно до  статті  79 Конституції перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України.

 

     Для складення  присяги  на  трибуну   запрошується   народний депутат Абдуллін Олександр Рафкатович. Будь ласка.

 

     АБДУЛЛІН О.Р.,  народний  депутат України (виборчий округ 97, Київська область).  Добрий день,  шановні депутати!  Добрий  день, шановний Олександре Миколайовичу!  Я хочу,  маючи таку можливість, подякувати своїм виборцям Бориспільського виборчого округу  97  за виявлену мені довіру і скласти присягу.

 

     "Присягаю на  вірність  Україні.  Зобов'язуюсь  усіма  своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,   виконувати   свої   обов'язки    в    інтересах    усіх співвітчизників".

 

     Народний депутат   України   Абдуллін   Олександр  Рафкатович (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Поздоровляємо Олександра Рафкатовича  зі  вступом  на посаду, бажаємо йому творчих успіхів.

 

     ----------

 

     Шановні народні депутати, дозвольте оголосити запити.

 

     Групи народних депутатів (Варбанець,  Друзюк,  Сокерчак) - до Прем'єр-міністра  України  стосовно  надання   допомоги   Одеській області   для  ліквідації  бюджетної  заборгованості  у  сільській місцевості.

 

     Алексєєва Володимира     Геннадійовича,     Кіяшка     Сергія Миколайовича  - до Прем'єрміністра України у зв'язку з відсутністю відповіді на звернення 45 народних депутатів стосовно протиправних дій щодо недержавної газети "Моя Родина".

 

     Миговича Івана   Івановича   -   до  Прем'єрміністра  України стосовно  соціального  напруження,   що   склалося   в   колективі Ужгородського   спеціального   конструкторського   бюро  внаслідок дворічної затримки заробітної плати.

 

     Пухкала Олександра Григоровича,  Сизенка Юрія Павловича -  до Прем'єрміністра  України  у  зв'язку  з  відсутністю  відповіді на звернення  89  народних  депутатів  стосовно  внесення   змін   до розпорядження Кабінету Міністрів.

 

     Я прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 201.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги!  Тільки  що надійшов запит народного депутата Кожина до  Президента  України  Кучми  Леоніда  Даниловича  такого змісту:   щодо   загрози   скорочення   бригади   морської  піхоти Військово-Морських  Сил  України  та  зниження   внаслідок   цього боєздатності Збройних Сил України в цілому.

 

     Я прошу визначитися. Будь ласка.

 

     "За" - 184.

 

     Прошу проголосувати про направлення.

 

     "За" - 100.

 

     Я не   зрозумів.   Я  прошу,  підтримайте,  це  питання  всіх стосується. Василь Данилович не встиг проголосувати. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ---------

 

     Шановні колеги,  давайте порадимося.  Сьогодні ми працюємо за скороченою процедурою до 14 години.  У нас багато питань, можливо, не будемо робити розминку, виголошувати заяви...

 

     Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 147.

 

     Дружно підтримали...

 

     Будь ласка, запишіться.

 

     Поки провадиться  запис,  скажу,  що  ми  готуємо поправки до Регламенту.  Думаю, зробимо так, як у наших сусідів: раз у тиждень відводити півгодини. Це правильно, більше часу буде на продуктивну роботу.

 

     Депутат Гошовська. За нею - депутат Ващук.

 

     Будь ласка.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  178, Харківська область). Дякую, шановний Олександре Миколайовичу! Я не прихильник  ранкових  заяв,  але  мене зобов'язали ознайомити вас, шановні депутати,  виборців і народ України зі  змістом  звернення загальноміського мітингу в місті Первомайське Харківської області, на якому були присутні 15 тисяч чоловік.

 

     Цитую мовою оригіналу:  "Мы  ждали  и  надеялись,  что  новый депутатский  корпус,  избранный  в  Украине  29  марта этого года, внесет прогрессивные изменения в нашу беспросветную  жизнь.  Но  в результате антинародной политики правительств, которые меняются, в нашем городе (как и по  всей  стране)  разрушены  и  деформированы промышленность,     строительство,     транспорт,    ликвидированы государственная  торговля,  система   бытового   обслуживания,   в тяжелейшем   положении   находятся  социальная  защита  населения, здравоохранение, образование, культура.

 

     Безработица превысила всякие разумные пределы и составляет 17 тысяч на 23 тысячи трудоспособного населения города. Задолженность по выплате заработной платы  и  пенсиям  составляет  от  4  до  12 месяцев.  Социальная  напряженность  достигла угрожающих размеров, участились случаи блокирования органов  местной  власти  и  другие акции протеста.

 

     Считаем необходимым  обратиться к вам,  народные депутаты,  с тем,  чтобы  Верховная  Рада  незамедлительно  навела   надлежащий порядок   в   законодательстве  по  вопросам  налоговой  политики, ценообразования,    по    энергоресурсам,    социальной     защите малообеспеченных   граждан,  инвалидов,  сирот,  ветеранов  войны, пенсионеров, привела в разумное соотношение коммунальные платежи.

 

     Надеемся, что наше обращение не останется без вашего внимания и  поддержки.  Мы  видим,  что  затянувшееся  противостояние между Президентом, Кабинетом Министров и Верховной Радой вредит Украине, мешает  выводу  экономики  из  кризиса.  Мы ждем от всех депутатов Верховной Рады настоящей плодотворной работы,  а не каждодневных и многочасовых   словесных   упражнений.   Мы   говорим:  дайте  нам возможность работать на наших предприятиях,  снизьте цены на тепло и  газ,  который  находится под нашим городом,  примите,  наконец, нормальный налоговый закон,  который бы давал возможность работать нашим трудовым коллективам, кормить наши семьи.

 

     Если вы  этого  не  сделаете  в  ближайшие дни,  мы не только потеряем веру в вас,  правительство,  Президента Украины, но будем искать иные способы, как о себе заявить.

 

     Обращение принято  на  общегородском митинге 16 сентября 1998 года. Присутствовало 15 тысяч человек".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук. За нею - депутат Кірімов.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20,  Волинська  область).   Аграрна   партія   України.   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Я хочу звернутися від імені всього активу нашої  партії  (ми  нещодавно  проводили  таку зустріч) і всіх трудівників,  хто надіслав нам тисячі листів,  щоб ще раз загострити увагу депутатів і уряду на  тій  вкрай  складній ситуації, що склалася нині на селі.

 

     Пальне (ми  прийняли  рішення  про виділення 50 тисяч тонн) у села надходить дуже повільно і досі в повному обсязі не  надійшло. Але  якщо  воно  навіть надійде,  то це 5-6,  не більше 10 тонн на господарство,  тоді як кожен розуміє,  що така щоденна потреба під час  осінньо-польових  робіт.  У  нас  є  повна  загроза недосіяти зернові,  не  викопати  цукрові  буряки,  не  завершити   збирання кукурудзи і соняшнику.

 

     Тому уряд 13 жовтня повинен насамперед прозвітувати, яке його бачення  за  нинішньої  ситуації  врятування  становища  в   селі, врятування врожаю.  Ми дуже багато говоримо про іноземні позики, а треба просто нагнутися і підібрати готові гроші - те,  що вирощено на  полі.  Та нам бракує і сили,  і волі,  і характеру,  і таланту керувати так, щоб селяни мали чим працювати.

 

     І вражає такий контраст:  по  Києву  не  можна  пройти  через шестисоті  "мерседеси",  а  на  полі нахилена жінка з сапою.  Така картина стала звичною в Україні. Це перше.

 

     Друге. Вчителі Волинської області  3  числа  проводять  акцію протесту проти невиплати їм заробітної плати з квітня місяця.

 

     На сьогодні   заборгованість   уряду  із  дотацій  Волинській області  становить  понад  4  мільйони,   не   виплачені   пенсії. Продовжується практика нерівномірного дотування областей.  Тому ми повинні і на це реагувати.  Крім закликів ми не прийняли  з  цього плану  жодного  рішення.  Я  думаю,  що  депутатський  корпус далі миритися з цим не повинен.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов. За ним - депутат Мороз.

 

     КІРІМОВ І.З.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  95, Київська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати!   Шановні   виборці!   В   Україні   діє  п'ять  атомних електростанцій,   а    саме:    Південноукраїнська,    Запорізька, Хмельницька,   Рівненська   та   Чорнобильська.   Сьогодні  атомна енергетика України працює стабільно та рентабельно,  не  зменшуючи обсяги виробництва електроенергії.  Щомісячно АЕС виробляють 40-53 відсотки  електроенергії  від  загального  обсягу  електроенергії, виробленої   в  державі.  Одночасно  фінансове  становище  атомних енергопідприємств  погіршується:  борг  споживачів  електроенергії атомним електростанціям становить 1,6 мільярда гривень.  У порядку збільшення заборгованості із  заробітної  плати  АЕС  розміщуються таким   чином:   Хмельницька,  Чорнобильська,  Південноукраїнська, Рівненська, Запорізька. Незважаючи на те що 90 відсотків фінансів, що  надходять  на  станції,  спрямовуються  на  виплату заробітної плати, ця заборгованість зростає.

 

     Одночасно катастрофічно    зменшується    фінансування     на здійснення   ремонтів   обладнання  АЕС,  забезпечення  нормальної господарської діяльності.

 

     Розглядаючи в комплексі проблеми атомної енергетики  України, треба   зазначити,   що   вони   свідчать   про  зниження  безпеки експлуатації атомних електростанцій.

 

     У народі кажуть:  обпікся на молоці,  то й на  воду  студить. Україна,  як  ніяка  інша  держава,  зазнала  важких  втрат  після Чорнобильської катастрофи.  Печально,  але втрати продовжуються і, на жаль,  будуть продовжуватися.  Саме тому безпека роботи атомних станцій має бути альфою й омегою для держави.

 

     Щоб привернути увагу до атомної енергетики,  29 вересня цього року  працівники  всіх  атомних  електростанцій пікетували Кабінет Міністрів України.  Основною вимогою атомників  була  вимога  щодо створення  безпечної  роботи  на  АЕС.  А  це означає,  що виплата заробітної  плати,  ремонт   вузлів   та   агрегатів   станцій   і забезпечення  господарської  діяльності  має бути на такому рівні, який би відповідав безпечній роботі станцій.

 

     Переконаний, що якомога швидше в Україні має бути  розроблена комплексна програма роботи в галузі атомної енергетики, а проблеми її сьогодення мають бути розглянуті на спеціальному  Дні  уряду  в парламенті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Мороз Олександр Олександрович.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  Загроза щодо розбазарювання  землі,  про  яку  я  вчора говорив з трибуни,  є. Але проект змін до Закону про оренду землі, який вносила  вчора  НДП,  до  цієї  загрози  відношення  не  має, оскільки   він  стосується  тільки  оренди  державної  землі,  яка становить приблизно трьохсоту частину всього земельного запасу,  з одного боку, а з другого боку, такі можливості там нейтралізуються правом ради відповідного рівня на пленарному засіданні  попередньо погоджувати рішення адміністрації.

 

     У зв'язку  з  тим  я хотів би взяти свої слова назад стосовно звинувачення  НДП  у  цьому  відношенні.  А  оскільки   ми   вчора проголосували  за  змістом  подібний  текст,  але  не голосували в цілому закон (бо при зміні якоїсь статті треба  в  цілому  ще  раз проголосувати  закон),  то  можна  проголосувати  те,  що ми вчора проголосували,  в цілому і дати на підпис  Президенту,  попросивши НДП, щоб вони вплинули на підписання цього документа.

 

     А ні, то проголосувати редакцію, запропоновану НДП (для цього не треба 300 голосів),  але передбачити,  що рішення адміністрації про  виділення  землі  в  оренду  попередньо погоджується на сесії відповідної ради.

 

     Я просив би,  Олександре Миколайовичу,  щоб ви  поставили  на голосування, і ми разом приймемо таке рішення.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Гавриш  від НДП.  За ним - депутат Шмідт від Руху.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні народні депутати! Майже півроку нашої роботи засвідчили, що Верховна Рада, незважаючи в цілому на професіональний склад,  не в змозі  перейти до  реальної  законотворчої  роботи.  Не  сформовано парламентську більшість,  що  дає   можливість   нікому   не   брати   на   себе відповідальність  за  долю  України,  перспективи  її розвитку.  І головне, не випрацьовується програмний механізм подолання існуючої структурної кризи.

 

     Обструкція, протиборство стали основним інструментом відносин у сесійному залі. Це, можливо, було б зрозумілим, якби стосувалося політичних  рішень,  які,  на  жаль,  переобтяжують всіх нас,  але подібне є неприпустимим,  коли  маємо  справу  з  економічними  чи соціально-правовими так званими стрижневими проектами законів, які могли хоча б призупинити наше падіння в безодню.

 

     Видно, що деяким силам у залі сьогодні дуже вигідно, коли чим гірше - тим краще,  щоб отримати на цьому політичні дивіденди. Але це марна справа,  бо стихія економічного колапсу змете  всіх  -  і лівих, і правих.

 

     До того ж часто програмні заяви про переживання за народ,  за його   долю   не   відповідають   реальній   поведінці    багатьох законотворців у залі.

 

     Наприклад, ми   використали  демагогічні  заяви  та  відверті популістські виступи  для  того,  щоб  провалити  вкрай  потрібний Україні   і  щонайбільш  економічно  вигідний  проект  Закону  про концесію на  будівництво  та  реконструкцію  автомобільних  доріг. Внаслідок  цього  ми  втратили більш як 10 мільйонів тільки прямих інвестицій,  які могли  б  дати  сьогодні  можливість  Україні  як трансфертній країні не тільки розвиватися на сучасному рівні,  а й забезпечити майже один мільйон робочих  місць,  підвищити  пенсію, про  яку так часто йдеться в залі,  але це питання не вирішується, домогтися  інших  соціальних  поліпшень.  Україна  -   трансфертна країна, і без сучасних доріг вона не має перспективи. Може, комусь і вигідно,  щоб  виправдати  класику  про  бездоріжжя  і  не  дуже розумних людей...

 

     Ще більш   незрозумілим   є  і  вчорашнє  блокування  життєво необхідного рішення Верховної Ради  щодо  виведення  із  кризового стану гірничо-металургійного комплексу. Це питання є найважливішим сьогодні для нашої держави.  Жорстка позиція деяких законодавців у залі призвела до того,  що це рішення не прийнято.  Я звертаюся до всіх,  хто  розуміє,  що  металургійна  промисловість  є  становим хребтом  нашої  держави,  щоб  підтримати голосуванням і допомогти нашій металургії вийти на той цивілізований сучасний рівень,  який ми займали на початку 90-х років.

 

     Можна навести  багато  подібних  прикладів,  які не тільки не прикрашають нас,  а й роблять відповідальними за безглуздя  нашого життя. Тому настав час, я звертаюся до керівництва Верховної Ради, прийняти жорстку програму роботи над законопроектами.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Шмідт. За ним

- депутат Мигович, КПУ.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська область).  Народний рух України. Заява фракції Народного руху України з приводу розгляду Верховною Радою України Закону про оренду землі.

 

     "30 вересня  і 1 жовтня цього року у сесійному залі Верховної Ради  України  розглядався  Закон  про  оренду  землі,  повернутий Президентом   України   із  пропозиціями  щодо  неконституційності частини третьої статті 5.  Він стосується орендодавців земель,  що перебувають  у  державній  власності,  функції  яких відповідно до пункту 5 статті 116 Конституції України здійснює Кабінет Міністрів України.  І  всьоме  його прийняття заблокувала ліва парламентська більшість,  демагогічно посилаючись на те,  що цей закон сприятиме розпродажу  землі.  Це не відповідає дійсності,  бо купівля-продаж землі не є предметом розгляду цього закону.

 

     То що ж є предметом дискусії у сесійному залі?  Про які землі йдеться?   Адже   землі   сільськогосподарського  призначення  (це половина земель держави) вже передані у приватну  власність  та  у власність   недержавних   сільськогосподарських   підприємств.   У державній власності  залишилося  30  мільйонів  гектарів,  або  50 відсотків земель країни.

 

     Що це  за  землі?  3,9  мільйона  гектарів  із  них,  або 6,5 відсотка земельного фонду держави,  знаходиться у резервному фонді і  землях  запасу та близько 1 мільйона гектарів земель загального користування    населених    пунктів     (потенційна     власність територіальних громад).  Решта земель - це є землі, непридатні для сільськогосподарського використання,  тобто землі лісового  фонду, національних парків, доріг загальнодержавного значення тощо.

 

     Таким чином,  об'єктом  орендних  відносин  є  3,  9 мільйона гектарів землі,  або 6,5 відсотка земель державної власності,  які призначені переважно для розвитку інфраструктури населених пунктів (резервний фонд) та селянських  (фермерських)  господарств  (землі запасу).  Саме  використання цих земель за цільовим призначенням і блокується радами на місцях та лівою  частиною  парламенту.  І  не йдеться  тут  про  30 мільйонів гектарів,  або 50 відсотків земель держави, про які постійно твердить Олександр Олександрович Мороз.

 

     Що ж стосується репліки Голови  Верховної  Ради  про  "розвал сільського господарства у Львівській області",  то закинута вона у сесійний зал з метою дискредитації аграрної реформи у державі, яку першою   розпочала  Львівщина  у  1990  році.  Нині  вона  визнана Кабінетом  Міністрів  України  базовою  для  проведення   аграрної реформи  та  формування ринкової інфраструктури в агропромисловому комплексі України.

 

     Чому ж тоді комуністи-соціалісти опираються прийняттю  Закону про оренду землі, прикриваючись, як завжди, недостойною демагогією та неправдою,  всупереч Конституції України та законній волі шести мільйонів селян,  у тому числі чотирьох мільйонів пенсіонерів, які вже сьогодні вимагають від так званих  КСП  належної  їм  орендної плати  за  свої  майнові  та земельні паї.  Наприклад,  селяни КСП "Тернові Поди" та КСП "Очаківський" Миколаївської  області,  маючи земельні паї в розмірі по 13,6 гектара кожен,  роками не отримують не  тільки  орендної  плати,  а  й  заробітної  плати.  А  місцеві можновладці  не  дають  їм  можливості вийти із господарства,  щоб працювати на власній землі.

 

     Ось істинна причина демагогії лівих у  Верховній  Раді.  Адже прийняття  Закону  про  оренду  землі означатиме кінець радянської влади..."

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Мигович. За ним - депутат Марченко.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги і радіослухачі! Дозвольте оприлюднити  зміст  переданого   мені   листа   від   Мукачівської міськрайонної   організації   Всеукраїнського   союзу  робітників, підписаного 450 виборцями.  Вони  з  болем  і  гнівом  пишуть  про нестерпне становище тисяч колишніх інженерів,  учителів,  лікарів, офіцерів  та  інших   висококваліфіко-ваних   фахівців,   які   за псевдоринкових  реформ,  масового  безробіття і зубожіння вимушено займаються дрібною  торгівлею,  посередництвом  та  іншими  видами комерційної  діяльності.  Останнім  часом  ця  поширена  в  нашому прикордонному краї,  що межує з 5 сусідніми  країнами,  діяльність зазнає всіляких обмежень, образ і дискримінації з боку центральної та   місцевої   влади.   Вони   своїми   негуманними,   економічно необгрунтованими діями позбавляють людей єдиного засобу існування.

 

     Прийнята урядом постанова про обмеження ввозу імпорту на суму до 50 екю припинила надходження в область не лише товарів,  але  й багатьох   украй   необхідних  продуктів  харчування.  До  того  ж міськвиконком підвищив ціну патенту до 100 гривень у місяць.

 

     Внаслідок недолугої політики щодо дрібних підприємців замість поповнення  бюджету,  захисту  вітчизняного  товаровиробника маємо протилежне.

 

     У соціально-економічному плані це різке  зниження  зайнятості населення,  скорочення митних,  транспортних надходжень,  місцевих зборів,  втрата  тисячами  сімей  єдиного  джерела  доходів,  а  в осінньо-зимовий період ще й крайнє погіршення їхнього фізичного та психічного здоров'я.

 

     Політичний аспект непродуманих дій органів влади - це  втрата довіри  до неї,  масове невдоволення людей через ігнорування їхніх громадянських  прав,  послаблення   міжрегіональних   зв'язків   і прикордонного  співробітництва,  поширення хабарництва і корупції, посилення  конфліктного  потенціалу,  оживлення  емігрантських   і автономістських настроїв на Закарпатті.

 

     На що ж спрямовуються зібрані з дрібних підприємців кошти: на виплату пенсій,  допомогу учням  чи  студентам?  Ні!  У  Мукачеві, наприклад,  за  зразком  столиці  замінюють  асфальт на бруківку і бетон. І в це буде вкладено майже 1 мільйон гривень. А про палаци, вояжі,  презентації,  усілякі  прожекти  закарпатських  вельмож  і можновладців складаються легенди.

 

     То ж  зрозуміле  прохання  мукачівців   до   Верховної   Ради направити  комісію для вивчення роботи міськвиконкому.  Прошу дати відповідним комітетам доручення вивчити вибухонебезпечну  ситуацію у  прикордонних  містах  Закарпаття,  щоб  уникнути  її подальшого погіршення, небезпечного розвитку як для нашого специфічного краю, так і для всієї України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Марченко.   За  ним  -  депутат  Кіяшко.  І завершуємо.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты!  Уважаемый  Александр  Николаевич! Наша  фракция  считает,  что необходимо изменить работу Верховного Совета,  работать  жестче  и   принимать   те   решения,   которые соответствуют социальноэкономическому положению в государстве,  то есть в  условиях  кризиса.  Необходимо  управлять  правительством, нашими  комитетами  и  на  пленарных заседаниях решать те вопросы, которые сегодня необходимы как экономике, так и гражданам Украины.

 

     Что конкретно предлагается...  (Шум  у  залі).  Я  Юхновского прошу:   пусть   отойдет...   Игорь  Рафаилович,  имейте  совесть, отойдите!

 

     Что конкретно предлагается фракцией? Александр Николаевич, мы слышим из уст правительства,  что сегодня правительство работает в условиях  антикризисной   программы.   Что   такое   антикризисная программа,  мы  не  знаем.  Я  просил бы,  чтобы правительство нам доложило, что это за программа, чтобы мы осознали, куда нас ведут. Это первое.

 

     Второе. До  принятия бюджета наша фракция внесла предложение. Верховным   Советом   оно   поддержано.   Фракцией    подготовлены соответствующие   документы,   но   они   почему-то  постоянно  не включаются в повестку дня.

 

     Что имеется в виду?  То,  что  законом  предусмотрено  и  что необходимо  принять:  индексация  минимальной  заработной  платы и пенсии  и  задолженности  по  ним,  установление   новых   уровней минимальной  заработной  платы  и  пенсии,  изменение  пенсионного законодательства,  принятие Закона об оплате труда.  Эти документы подготовлены нашей фракцией и готовы к рассмотрению.

 

     Мы также  считаем необходимым до принятия бюджета рассмотреть все-таки макроэкономические показатели развития  Украины  на  1999 год и программу правительства. Без этого нельзя принимать бюджет.

 

     Далее. Просьба   к   Премьер-министру  Украины  Пустовойтенко обратить особое  внимание  и  оказать  помощь  Сумской  области  в погашении   задолженности   по   пенсиям  и  заработной  плате,  в обеспечении горючесмазочными материалами, чтобы наша область могла убрать   урожай.   В   частности,  в  Роменском,  Липоводолинском, Недригайловском и Конотопском  районах  задолженность  по  пенсиям составляет   до   7   месяцев,   а   эффективных  мер  со  стороны правительства мы не видим.

 

     И еще  одна  просьба  и  обращение  уже  к   вам,   Александр Николаевич.  Многие депутаты (не только прогрессивные социалисты), в частности и  независимый  депутат  Черненко,  просят,  чтобы  мы включили  в  повестку  дня  вопрос  об  отчете аппарата Верховного Совета,  Секретариата,  управляющих   делами.   Давайте   создадим комиссию,  проверим работу и наладим работу и депутатов Верховного Совета и аппарата,  который должен оказывать эффективную помощь  в работе депутатам Верховного Совета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Управляти  апаратом  Верховної  Ради  доручено Голові Верховної Ради за Конституцією.  Читайте, будь ласка, Конституцію. Гуртом  не  управляють  жодним апаратом,  хтось один відповідає за це...

 

     Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ    та   СелПУ).   Спасибо,   Александр   Николаевич.   Фракция избирательного блока Социалистической и Селянской партий  Украины. Уважаемые    народные   депутаты!   Уважаемые   журналисты,   наши избиратели!  По  поручению  группы  народных  депутатов  я  должен сделать заявление.

 

     "Мы, народные депутаты Украины,  заявляем о том, что, являясь членами  межфракционного  депутатского  об единения  в   Верховном Совете  Украины "За Содружество суверенных славянских государств", продолжаем работу по укреплению  и  развитию  всесторонних  связей братских  народов,  дружественных  соседних  государств - Украины, Беларуси и Российской  Федерации,  начатую  депутатами  Верховного Совета Украины предыдущего созыва.

 

     Мы уверены,  что  таможни  и  границы,  существенное  сужение информационного  обмена,  фактическое  ограничение   многих   форм сотрудничества,  разрыв  многолетних интеграционных связей не идут на пользу гражданам и производству, наносят зачастую невосполнимый ущерб нашим государствам.

 

     Считаем, что   реальная  независимость  Украины,  Беларуси  и России напрямую зависит от степени их взаимопонимания, поддержки и взаимовыгодной интеграции.

 

     Сегодня мы    ставим   задачу   -   способствовать   развитию интеграционных процессов в государствах-соседях,  в первую очередь в экономической сфере;  добиться решения вопроса о присоединении к Межпарламентской  Ассамблее  СНГ;  разработать   правовые   основы вхождения Украины в Союз Беларуси и Российской Федерации.

 

     Будучи реалистами,  осознающими,  что в историческом процессе назад возврата нет,  мы уверенно выбираем путь вперед - через Союз Украины, Беларуси и России к Содружеству суверенных республик.

 

     Представлять межфракционное   депутатское   об единение   "За Содружество суверенных славянских  государств"  поручаем  народным депутатам  Украины  Кияшко,  Зачосову,  Заплатинскому,  Алексееву, Чародееву.

 

     О вхождении в межфракционное об единение заявило 170 народных депутатов."

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Ващук  Катерина  Тимофіївна порушила питання про  ту  складну  ситуацію,  яка   склалася   в   агропромисловому комплексі.  І це насправді так,  постанова, яка приймалася разом з Кабінетом Міністрів, виконується не так, як цього вимагає життя.

 

     Якщо сьогодні - 2 жовтня - сказали,  що ще не посіяно, то вже й  не  треба сіяти,  бо 2 жовтня озимі не сіють в Україні.  Тому я вважаю,  що нам справді треба  повернутися  до  цього  питання  12 жовтня, коли в нас буде розширене засідання за участю Президента і всього  складу  Кабінету  Міністрів.  Думаю,  ми  будемо  в  змозі поставити  там  це питання і почути відповідь,  а наступного дня у цьому залі в присутності всіх депутатів заслухаємо  звіт  уряду  з трансляцією на всю країну.

 

     Щодо заяви депутата Кірімова.  Я думаю,  що ми дамо доручення Кабінету Міністрів і відповідним  комітетам,  щоб  проконтролювали питання щодо розрахунків між споживачами і енергетиками.

 

     Мороз Олександр  Олександрович  від  фракції  вніс пропозицію підтримати поправку  фракції  НДП.  І  комітет  погодився,  я  так зрозумів.   Я   просив  би  проголосувати  за  ту  поправку,  якою передбачається,  що надання в оренду землі погоджується на  сесіях відповідних рад.

 

     Давайте підтримаємо  цю поправку,  а потім уже проголосуємо в цілому.

 

     Будь ласка, голосуємо за поправку фракції НДП.

 

     "За" - 147.

 

     Будь ласка, Олександре Олександровичу.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні депутати,  ми вчора на засіданні комітету ще раз розглянули це питання і ще раз підтвердили,  що зміст того, що ми проголосували вчора,  в  принципі  не  суперечить  варіанту, запропонованому фракцією НДП.  Але щоб зняти всі застереження щодо підписання  закону,  треба  в  тій  редакції,  яку  пропонує  НДП, обов'язково   додати:   "при  попередньому  погодженні  на  сесіях відповідних рад". І тоді можна голосувати.

 

     ГОЛОВА. Я прошу, підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Я прошу, проголосуйте, будь ласка. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення прийнято.

 

     А тепер голосуємо Закон про оренду  землі  в  цілому  з  цією поправкою.  І,  як домовились,  такий закон буде підписаний.  Будь ласка.

 

     "За" - 253.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,  депутат Шмідт  порушив  питання  також  щодо цього закону. Давайте не будемо сперечатися, хто тут зразок, а хто не  зразок.  Львівська  область  справді  була  зразком   культури землеробства і тваринництва, зразком у сфері соціального розвитку, але це було до 1990 року. Може, вона і сьогодні зразок, але я щось цього   не  відчуваю,  тому  що  скоротити  виробництво  продукції сільського господарства у 2-2,5 раза - тут до зразка дуже далеко.

 

     Депутат Мигович вніс пропозицію дати доручення комітетам.  Ми це зробимо.

 

     Депутат Марченко нагадав, що фракція прогресивних соціалістів внесла в комітети на розгляд ряд  законопроектів  щодо  індексації заробітної плати і пенсій,  змін до пенсійного законодавства,  про оплату праці та інші.  Я  просив  би  голів  комітетів  прискорити розгляд,  зробити  висновки,  і  ми  негайно внесемо ці питання до порядку денного. Справді, ці законопроекти повинні бути розглянуті і прийняті до прийняття бюджету.

 

     Щодо звіту апарату Верховної Ради. Ми вже проголосували, дали таке доручення.  Це питання внесене до порядку денного,  і ми його розглянемо.  Але  я  ще раз кажу:  апаратом керує Голова Верховної Ради, гуртом керувати ми не будемо.

 

     А зараз  переходимо  до  розгляду  питань  порядку   денного. Шановні  колеги,  з  питання  про  заходи по виведенню з кризового стану гірничо-металургійного комплексу України нам треба  прийняти рішення (Шум у залі).

 

     Cядьте, будь ласка, не шуміть. Уже виступив представник вашої фракції.  Ну,  не  можна  ж  так!  Ми  вже  41  хвилину  процедуру розглядаємо (Шум у залі).

 

     Депутат Петренко. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

  107, Луганська область).  Александр Николаевич!  Многие депутаты недоумевают:  в  начале  пленарного заседания почему-то всегда те, кто старается выполнять Регламент,  остаются все время не  у  дел. Сегодня   депутаты   Левченко   и   Райковский  были  записаны  на выступление с заявлениями. Они были шестым и седьмым. Выступили 10 человек, но эти люди почемуто не попали в число выступивших.

 

     Нам что,  выходить  к  трибуне,  как  это  делают депутаты из некоторых знаменитых прогрессивных партий, и блокировать работу?

 

     В начале заседания, когда идут заявления, не от имени фракции выступают,  а индивидуально каждый депутат. Поэтому я прошу именно это учесть, чтобы не дезорганизовывать работу полностью.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  повірте мені.  Ось у  мене лежить  заява фракції комуністів,  і я зробив так,  як передбачено Регламентом.  Таких заяв у мене 15, а виступили лише 10 депутатів. Ми використали час (Шум у залі). І депутат Єльяшкевич не виступив, й інші товариші не виступили.  Я ще  раз  кажу,  ми  відводимо  30 хвилин,  а  вже  43  хвилини минуло.  Я даю можливість виступити в першу чергу від фракцій і від комітетів, а потім - за списком (Шум у  залі).  Погоджуйте,  будь  ласка,  питань  немає.  Чи  Левченко виступив,  чи Мигович,  чи Петренко  -  для  мене  різниці  немає. Депутати виступають від фракцій,  я надавав слово від фракцій (Шум у залі).

 

     Давайте тоді  на  засіданні  Погоджувальної  ради  домовимося наступного понеділка.  У нас у Регламенті визначено, що насамперед слово надається тим,  хто виступає від фракцій,  від комітетів,  а потім  -  решті.  Я  так  розумію,  що  у  виступах  від фракцій і комітетів висловлюється погоджена позиція.  За таким принципом я й підходжу.

 

     ----------

 

     А зараз,  шановні колеги,  розглядаємо проект постанови, який вчора ми ставили на голосування.  Є  Гуреєв?  Будь  ласка,  Василю Миколайовичу,  скажіть,  що  ви погодили до сьогоднішнього ранку з керівниками фракцій?  (Шум у залі).  Я надам вам слово, Кравченко, не шуміть, я бачу вашу руку могутню.

 

     ГУРЕЄВ В.М.,  міністр промислової політики України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні   депутати!   Проект   згаданої постанови  Верховної  Ради підготував Комітет з питань промислової політики.  Окремі питання проекту постанови,  які потребують більш детального  опрацювання  в економічних службах Кабінету Міністрів, мають рекомендаційний характер. Тобто ті пункти проекту постанови, де є питання, що потребують додаткового обговорення, сформульовано таким чином,  що пропонується,  чи просити, чи рекомендувати, якщо це  стосується  Національного  банку.  А в цілому проект постанови можна приймати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Кравченко.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый  Александр  Николаевич! Вчера я,  несмотря на то что дважды прерывали, все же доказал, что постановление в таком  виде  принимать  нельзя.  И  за  это  время депутаты   фракции   коммунистов  были  подвергнуты  политическому шантажу, что, дескать, мы не думаем о производстве.

 

     Наоборот, мы  знаем   реальную   ситуацию,   металлургический комплекс  уже лежит.  Исходя из этого мы сегодня говорим:  давайте доработаем этот проект,  расширим его рамки, разработаем положение об эксперименте,  которое предложено в этом проекте постановления, определим приоритеты экспорта-импорта  и  только  потом  взвешенно примем  решение.  Страна  уже и так лежит,  и за 10 дней,  пока мы будем дорабатывать проект постановления, ничего не случится.

 

     Александр Николаевич,  процедурно министр уже не  имел  права сегодня  выступать.  Мы  уже  перешли  к процедуре голосования.  Я убедительно прошу:  ставьте вопрос на голосование.  Но вопрос этот дожимается.  Поэтому  я  прошу  левые  фракции остаться на прежних позициях.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Я просив би вашої згоди на те,  щоб депутату Кінаху  надати  слово  як  голові  комітету,  і потім поставити на голосування.

 

     Будь ласка, Анатолію Кириловичу.

 

     КІНАХ А.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики (виборчий округ 128,  Миколаївська область). Уважаемый  Александр   Николаевич!   Уважаемые   коллеги!   Проект постановления  содержит  в  себе  пакет  мероприятий чрезвычайного характера,  осуществление  которых  даст   возможность   сохранить внешнеэкономическое    пространство   для   основных   предприятий горнометаллургического комплекса.

 

     Я подчеркивал вчера и  сегодня  обращаюсь  к  вам,  уважаемые коллеги.  Речь  идет  о  рассмотрении  вопроса с учетом временного фактора,  с учетом  очень  динамично  ухудшающейся,  к  сожалению, ситуации    с    результатами   финансовой   деятельности   данных предприятий.

 

     Безусловно, с учетом обсуждения ряд вопросов  надо  уточнить, по       некоторым      вопросам      необходимы      определенные технико-экономические обоснования.

 

     Предложение следующее:  принять проект постановления в первом чтении,  доработать  его  и  6  октября  внести  на рассмотрение и принять в  целом,  учитывая  чрезвычайную  социально-экономическую важность  вопросов  в  данном  постановлении,  которые  необходимо решать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Таким чином,  як бачите,  думки збігаються. Прохання   прийняти  проект  постанови  в  першому  читанні,  дати можливіть доопрацювати,  і 6 жовтня повернемося до  його  розгляду для прийняття остаточного рішення.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  про  прийняття проекту постанови в першому читанні. Будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 132.

 

     Шановні колеги!  Я  ставлю  на  голосування  пропозицію   про направлення  цього  проекту  постанови в профільний комітет з тим, щоб дати можливість його доопрацювати і внести на  розгляд  уже  в доопрацьованому   вигляді.   Будь  ласка,  підтримайте  пропозицію направити на доопрацювання в профільний комітет. Прошу голосувати.

 

     "За" - 242.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Закону про вищу  освіту.  Слово для   доповіді  надається  міністру  освіти  Згуровському  Михайлу Захаровичу. Будь ласка.

 

     ЗГУРОВСЬКИЙ М.З., міністр освіти України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Міністерство освіти разом з  Верховною  Радою  України  протягом  останніх   років   створює законодавче  поле  для  освіти.  До нього входять:  головний Закон України про освіту,  прийнятий Верховною Радою  у  1996  році,  та п'ять  законів  прямої  дії  - про дошкільну освіту,  про загальну середню освіту, проект якого прийнятий вами у першому читанні, про позашкільну  освіту,  про  професійно-технічну  освіту,  прийнятий Верховною Радою у 1997 році,  та про  вищу  освіту,  проект  якого сьогодні вноситься на ваш розгляд у першому читанні.

 

     Необхідність розробки  та  прийняття  цього  закону зумовлена процесами  глибинного  реформування  вищої  освіти  відповідно  до потреб суспільства.

 

     Вища освіта сьогодні - це 940 вузів, серед яких 803 державних та 132 недержавних,  серед викладачів 6,6 тисячі докторів  і  36,5 тисячі  кандидатів  наук,  а  це  більше  половини науковців нашої держави. Загальний контингент студентів -понад 1,5 мільйона, серед яких 94 відсотки навчаються в державних вищих навчальних закладах.

 

     Конституцією України та Законом України про освіту громадянам України гарантується отримання  вищої  освіти  безплатно,  але  на конкурсній  основі.  Тому  одним із важливих напрямів нашої роботи було збереження обсягів  державного  замовлення,  тобто  кількості місць  на  першому  курсі,  які фінансуються з державного бюджету. Користуючись нагодою,  вважаю за доцільне  поінформувати  вас,  що попри  всі  економічні  негаразди  нам  вдалося  повністю зберегти обсяги щорічного держзамовлення прийому на перші  курси  на  рівні 1990 року - 112 тисяч студентів.

 

     Окрім цього, у зв'язку із введенням понадпланового прийому на платне навчання в країні значно  збільшилася  кількість  студентів вузів. Так, порівняно з 1990 роком для вузів третього і четвертого рівнів акредитації  кількість  студентів  на  10  тисяч  населення збільшилася із 170 до 192 осіб.  Це відповідає показникам Росії та провідних країн Європи.

 

     Вища освіта,  як і інші ланки  освіти,  перебуває  в  процесі активного  реформування.  Суть  його  полягає  в приведенні мережі закладів   освіти,   обсягів   підготовки   фахівців,    напрямів, спеціальностей     у    відповідність    із    регіональними    та загальнодержавними потребами країни.

 

     У результаті  впорядкування  мережі   вузів   з   урахуванням державних   та  регіональних  потреб  вдалося  вирівняти  освітній потенціал вищих навчальних закладів  регіонів,  розширити  профіль підготовки  фахівців,  створити  гнучку  систему  ступеневої вищої освіти, структура якої затверджена в чинному Законі про освіту. Це дало  змогу  Україні  інтегруватися  в  європейський  освітянський простір шляхом підписання у 1997 році Лісабонської  конвенції  про визнання кваліфікації вищої освіти.

 

     Проект закону  про  вищу  освіту  готувала  робоча  група  із залученням широкого загалу експертів.  Після його опублікування  в пресі,  обговорення на регіональних освітянських нарадах у Комітет Верховної Ради з  питань  науки  і  освіти  надійшло  близько  400 пропозицій,  більшість  з  яких повністю чи частково враховані.  У проекті  закону  визначено  правові,  організаційні  та  фінансові засади   функціонування   та   розвитку   системи   вищої  освіти, запровадження яких створить умови для  самореалізації  особистості та   забезпечення   потреб   суспільства   у  висококваліфікованих фахівцях.  Встановлюються рівні правові умови для діяльності вищих навчальних   закладів   незалежно   від   їх  форми  власності  та підпорядкування.

 

     Згаданим зумовлені  структура  і  зміст  законопроекту,  який складається з восьми розділів, що охоплюють 37 статей.

 

     Ви маєте текст проекту закону, тому дозвольте зупинитися лише на  головних  позиціях  та  нових  положеннях,  що  доповнюють   і уточнюють нині діючі нормативні документи.

 

     Статті 1-7  першого  розділу  законопроекту  містять загальні положення, в яких розкрито поняття вищої освіти, визначено правове регулювання  відносин  та основні нормативноправові акти в системі вищої освіти.  Це  дасть  змогу  чіткіше  встановити  повноваження органів  управління  різного  рівня  та визначити на законодавчому рівні основні позиції,  які підлягають регулюванню у  сфері  вищої освіти (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Прошу,  послухайте  міністра.  Ми напередодні Дня вчителя слухаємо це питання.  Я думаю,  що всі  ви ходили до школи, тож давайте з повагою ставитися.

 

     Будь ласка, Михайле Захаровичу.

 

     ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Дякую.  Важливою  є  також  конкретизація у статті 5 шляхів забезпечення державою пріоритетності вищої освіти.

 

     У статті  7  запропоновані  принципово  нові  положення   про порядок видачі документів про вищу освіту та особливі повноваження Кабінету   Міністрів   України    визначати    права    випускника неакредитованого вищого навчального закладу.  Це особливо важливо, оскільки в державі працює вже  ціла  мережа  закладів  недержавної форми власності, 90 відсотків яких ще не акредитовані.

 

     У статтях  8-12  визначаються  основні завдання системи вищої освіти,  уточнюється  поняття  системи  післядипломної  освіти  та визначаються  освітні  й освітньо-кваліфікаційні рівні вищої школи відповідно до Закону про освіту.  У  статті  12  наводиться  більш гнучкий  перелік  органів управління вищою освітою.  Прийняття цих статей дозволить законодавчо закріпити окремі принципові положення вже діючих нормативних документів.

 

     У статті 13 дається визначення вищого навчального закладу.  У статті 14 чітко сформульовані статуси  та  типи  вищих  навчальних закладів, а у статті 16 - мета та завдання їх діяльності.

 

     Зокрема, зверну увагу на пункт 3 статті 14, де  йдеться  про  надання  статусу  наукової  установи   вузам третього та четвертого рівнів акредитації.  Це вводиться вперше. У підпункті 5 пункту 2  статті  16  вперше  встановлюється  завдання вузам здійснювати кадрове супроводження підготовки. Це дасть змогу реально допомогти випускникам вузів отримати роботу  та  наблизити зміст їхньої підготовки до потреб ринку праці.  На це спрямована і дія статті 18, де чітко визначені права й обов'язки вузів.

 

     Для створення  вищих  навчальних  закладів,  визначення  прав засновника  та  керівництва  вузу  надзвичайно  важлива стаття 19. Зокрема, принципово новими є норми пункту 17 щодо прав студентів у разі реорганізації або ліквідації вузу.  Це особливо актуально для вузів недержавної форми власності.

 

     Принципово новими є статті 21 і  22,  де  наводиться  перелік повноважень  відповідно  засновника і керівника вищого навчального закладу.

 

     Важливе значення  має  стаття   23,   у   якій   визначаються повноваження  органів  громадського  самоврядування  у вузах,  чим гарантується демократичність управління у вищих закладах освіти.

 

     У статтях 24-27 визначаються  поняття  змісту  вищої  освіти, спеціальності,  спеціалізації спеціальностей та напрями,  за якими здійснюється  підготовка  фахівців.   Особливу   увагу   приділено визначенню ролі державних стандартів і порядку здійснення контролю за якістю вищої освіти.  Прийняття цих статей  сприятиме  розробці складових    державного    стандарту   вищої   освіти,   а   саме: освітньо-кваліфікаційної   характеристики   фахівця,   нормативної частини   змісту  навчання,  кваліфікаційних  завдань  та  тестів. Звертаю вашу  увагу,  що  державні  стандарти  вищої  освіти  буде розроблено і введено вперше за всю історію нашої освіти.

 

     У статтях  28-33 визначаються фінансовоекономічні відносини у системі вищої освіти в умовах переходу до ринкової  економіки.  На законодавчому  рівні пропонується:  вперше закріпити об'єкти права власності вищих  навчальних  закладів  (стаття  28)  та  визначити орендні відносини в системі вищої освіти (стаття 29); упорядкувати джерела  фінансування  діяльності  вузів  (стаття  30);  визначити порядок надання платних послуг у сфері вищої освіти (стаття 31).

 

     Державним або  комунальним  вищим  навчальним закладам надано право  "в  межах  обсягів,  установлених   дозволом   (ліцензією), здійснювати  підготовку фахівців на договірній основі понад обсяги контрольних  показників  прийому  студентів,   профінансовані   за рахунок коштів державного бюджету". Прийняття цих статей дозволить законодавчо закріпити додаткові положення  про  соціальний  захист працівників вищих навчальних закладів, зокрема в частині оплати їх праці.

 

     У статтях  34-36  визначаються  місце  і  роль  наукової   та науково-технічної  діяльності  в  системі  вищої  освіти,  основні принципи організації і  управління  науковою  та  науковотехнічною діяльністю  у  системі  вищої  освіти,  а  також  основні  напрями міжнародного   співробітництва   та   види    зовнішньоекономічної діяльності у цій сфері.  Прийняття цих статей сприятиме розширенню можливостей науково-дослідного сектора  вищої  освіти,  підвищенню ефективності   конкурсної   системи   надання   наукових  грантів, поглибленню співпраці з Національною академією наук та  інтеграції в міжнародну систему освіти.

 

     Шановні народні  депутати!  Прийняття Закону України про вищу освіту стане важливим етапом  формування  нормативноправової  бази діяльності  системи  вищої  освіти  -  однієї  з найважливіших для суспільства освітянських ланок.

 

     Просимо підтримати  і  прийняти  проект  закону   в   першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Михайле Захаровичу.

 

     Шановні колеги!   Наприкінці  засідання  я  зачитаю  дані  за останній  тиждень  про  те,  як   депутати   відвідують   пленарні засідання.  Ми  ведемо облік по кожній фракції.  І я оголошу,  щоб знали радіослухачі,  наші виборці. Персонально я називати не буду, на цей раз назву тільки фракції,  а тоді, коли попрацюємо жовтень, не виключено,  що будемо  публікувати  в  пресі  дані  про  участь народних  депутатів  у  роботі парламенту.  Я звертаюся до фракцій НДП,  Партії зелених та інших фракцій: будь ласка, забезпечте явку людей для роботи в сесійному залі.

 

     Запишіться, будь  ласка,  на запитання.  Я просив би 5 хвилин відвести.

 

     Депутат Алексєєв. Потім - депутат Джоджик.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

  172, Харківська область).  Уважаемый Михаил  Захарович!  К  нам, депутатам,   часто  обращаются  родители  с  жалобой  на  то,  что бесплатное  образование  фактически  стало  платным:   поборы   за учебники,  за  ремонт  и  так далее.  Скажите,  пожалуйста,  как в представленном  вами  законопроекте   отображены   конституционные гарантии на получение бесплатного образования?

 

     ЗГУРОВСЬКИЙ М.З. Дякую. Я зазначив у виступі, що за останні 7 років у державі збережено обсяг державного замовлення на рівні 112 тисяч  студентів,  які  вступають на перший курс.  Це 35 відсотків усіх школярів.  Так було в 1990 році,  так і в  цьому  навчальному році.

 

     Понад це державне замовлення маємо платну форму навчання,  що дозволило збільшити кількість студентів у  державі  на  300  тисяч чоловік.  На  сьогодні  ми  маємо в державі 1,5 мільйона студентів проти 1 мільйона 200 тисяч у 1990 році. Ми вважаємо це досягненням нашої системи освіти.

 

     У низці   статей  цього  законопроекту  захищається  сталість державного замовлення. Це статті, в яких визначаються платні форми навчання, гарантується державне замовлення, визначаються фінансові відносини в системі  вищої  освіти,  а  також  статті  1-7.  Тобто державне замовлення захищається цим законом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Джоджик. За ним - депутат Пхиденко.

 

     ДЖОДЖИК Я.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   163, Тернопільська    область).    Прошу    передати   слово   депутату Ключковському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Дякую. Вельмишановний Михайле Захаровичу! Я не буду вам ставити запитання про те,  як вплине прийняття Закону про вищу освіту на виплату заробітної плати і стипендій,  бо знаю, що це не від вашого міністерства залежить. Але я хочу запитати про річ, яка цікавить багатьох, хто причетний до вищої школи.

 

     На жаль,  проект  закону,  який  запропоновано  (стаття  14), повністю змішує вищі заклади освіти третього і  четвертого  рівнів акредитації.  Фактично  відповідно до цього законопроекту між ними немає ніякої різниці.  Кожен із них може вести підготовку на рівні як  спеціалістів,  так  і магістрів.  Кожен із них може називатися університетом, академією чи інститутом. То для чого тоді четвертий рівень акредитації? Може, треба на третьому поставити крапку?

 

     ЗГУРОВСЬКИЙ М.З. Дякую. Між цими двома рівнями акредитації є, звичайно,  відмінності. Вони визначаються такими основними рисами: наявністю    аспірантури,    наявністю   докторантури   з   певних спеціальностей,  кількістю магістерських спеціальностей тощо.  Все це  визначають  такі  органи  управління освітою,  як Міністерство освіти та Державна акредитаційна комісія.

 

     Розписувати ці відмінності в даному проекті закону ми вважали надлишковим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пхиденко. За ним - депутат Тіщенко.

 

     ПХИДЕНКО С.С.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і  духовності  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Фракція  Компартії.  Шановний  Михайле Захаровичу,  актуальність прийняття Закону про вищу освіту -  поза всяким сумнівом.  Це давно треба було робити.  Хотів би привернути вашу увагу до ситуації,  про яку  вже  частково  говорилося,  -  з платною освітою. Навіть за умов ринкової економіки, на мій погляд, не слід захоплюватися платною освітою.  На жаль, її частка в наших вузах  сягає вже досить великих обсягів,  і розумні діти-медалісти не можуть потрапити до вузу.

 

     Наприклад, у  Волинському  державному  університеті   частина абітурієнтів-медалістів  цього року просто була відсіяна тільки на тій підставі,  що в їхніх батьків  не  вистачило  доларів.  Навіть вдалися  до  звичайної фальсифікації контрольних талонів,  щоб цим дітям знизити набраний бал.

 

     Створюється ситуація,  вкрай небезпечна для України, оскільки через  п'ять-десять  років  у державі просто бракуватиме розумних, інтелектуальних кадрів.

 

     Дякую.

 

     ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Дякую.  Я зазначив, що кількість студентів, які  мають право на конкурсній основі вступити до вищих навчальних закладів і навчатися за  кошти  державного  бюджету,  визначається державним замовленням.  Державне замовлення за останні роки, попри всі економічні негаразди,  не зменшилося.  І даний  проект  закону захищає якраз цю позицію - сталість державного замовлення.

 

     Звичайно, в окремих вузах, це мені відомо, є певні порушення. Але це інша категорія питань, це питання, які треба контролювати і врегульовувати   іншими,   можливо,  навіть  адміністративними  чи карними нормативними документами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тіщенко.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Коммунистическая партия Украины. Михаил Захарович, всем известно,   что  система  высшей  школы  в  Украине,  созданная  в советское время,  имела достаточно высокий уровень,  что  доказано сегодня и высоким процентом оттока умов за границу.

 

     Скажите, пожалуйста,     какая     есть    необходимость    в реформировании  высшей  школы?  Повальный  перевод  институтов   в университеты, переход на платную систему обучения и допущение того явления,  что  очень  большой  процент  вузов  сегодня  в  Украине являются  частными,  которые не имеют степени аккредитации,  в них низкий  уровень  подготовки,  -  все  это  приводит  к  тому,  что снижается  общий  уровень  высшего  образования в Украине,  падает престиж нашего диплома. Зачем это все нужно?

 

     ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Дякую.  Річ у тому,  що,  ставши незалежною країною,  ми  отримали  частину  тієї великої системи освіти,  і в перші ж роки вона  виявилася  незбалансованою  з  економікою  і  з потребами  суспільства.  Економіка  швидко змінювалася,  а перелік спеціальностей,  напрями й обсяги підготовки були спроектовані для тієї   великої  країни,  яка  була.  Тому  одразу  виникла  велика структурна невідповідність.  Понад 40 відсотків випускників  вузів не  знаходили  роботи  за  фахом.  Тому  що вузи західних областей України,  які готували  нафтовиків  для  Тюмені,  продовжували  це робити   й  далі.  Таких  прикладів  можна  навести  багато.  Тому передусім реформування було потрібне  для  того,  щоб  привести  у відповідність  систему освіти з потребами суспільства і економіки, яка формується.

 

     Ви поставили запитання,  навіщо  потрібні  приватні  заклади? Приватні заклади,  можливо, і не були б потрібні державі, але вони почали відразу виникати після того, як у 1991 році Верховною Радою було  прийнято Закон про підприємництво.  Цим законом дозволяються різні форми підприємництва,  в  тому  числі  надавати  освітянські послуги   у  формі  підприємництва.  І  в  умовах,  коли  не  було відповідних регламентуючих законодавчих актів,  Закону про освіту, механізму  регулювання  цих  процесів,  почали  виникати  приватні заклади освіти.  З 1991 по 1994 рік таких закладів виникло  кілька сотень.

 

     У 1995 році, щоб спинити цей спонтанний процес, було створено Державну акредитаційну комісію, завданням якої були ліцензування й акредитація  всіх  закладів  освіти різних форм власності.  За три роки своєї  роботи  ця  комісія  провела  ліцензування  понад  300 закладів освіти.  Значна частина недержавних закладів, які не мали підстав для існування, були закриті. Запропонований проект закону, до речі, розглядає такі ситуації: якщо закривається заклад освіти, що робити з тими  студентами,  котрі  стали  заручниками  помилок, допущених нами раніше.

 

     Так що  це  був  об'єктивний  процес  у  нашій  державі.  Нам залишається врегулювати це питання. Якщо недержавні заклади освіти доведуть  право  на  своє існування,  вони зможуть існувати,  і це визначає Державна акредитаційна комісія. Якщо ні - вони мають бути закриті,  а  студенти  тестовані  й  переведені  до наших закладів освіти.

 

     Це наша історія,  так розвивалося наше суспільство.  До речі, позитивним  у  тому,  що  виникли  інші  форми фінансування,  інші джерела фінансування,  є те,  що до того одного мільйона 200 тисяч студентів,  що  ми  мали  в  1990 році як державне замовлення,  ми додали ще 300 тисяч і зараз маємо 1,5 мільйона студентів. Молодь в умовах,  коли  суспільство  не  може  запропонувати  місця роботи, кількість  молодих  людей,  які  йдуть  у  Збройні  Сили,   значно зменшилась,  йде до вищої школи,  і таким чином для суспільства ми готуємо майбутніх фахівців. Тому це питання треба розглядати більш широко, комплексно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Слово для  співдоповіді надається Кременю Василю Григоровичу, голові підкомітету Комітету з питань науки і освіти.

 

     КРЕМЕНЬ В.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги!  Грунтовна характеристика проекту закону,  яку дав міністр освіти Михайло Захарович Згуровський,  звільняє  мене  від цієї  частини  роботи.  Скажу  лише,  що прийняття Закону про вищу освіту дасть змогу сформувати і  впровадити  правове  поле  чи  не найважливішої для суспільства ланки - відтворення інтелектуального потенціалу країни.

 

     Хочу зазначити,  що 2 вересня на засіданні Комітету з  питань науки  і  освіти  було  прийнято  рішення  внести  законопроект на розгляд Верховної Ради для прийняття у першому читанні.  При цьому відзначалось,  що,  на  жаль,  у  даному  проекті  є  ряд суттєвих недоліків.

 

     Було висловлено ряд ідей щодо доопрацювання цього  проекту  в процесі його підготовки до розгляду в другому читанні.

 

     Яка квінтесенція  цих  ідей?  На  чому  я  хотів би передусім наголосити?  Основне  -  прийняти  такий  закон,  щоб  якнайбільша кількість громадян України могла отримати вищу освіту.

 

     Сьогодні ми  маємо  два  канали  фінансування  вищої  освіти. Перший - це бюджетне фінансування.  У цій площині  передбачається, що при підготовці законопроекту до другого читання ми запропонуємо такий  механізм,  за  яким  Верховна  Рада,  щорічно  затверджуючи бюджет,  затверджувала  б  одночасно загальний показник державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою.  Це дасть змогу і  в  майбутньому  не допустити зниження кількості студентів,  які навчаються за рахунок держави. А буде можливість - збільшуватимемо цей показник.

 

     Слід також  продумати,  і  комітет  готовий  це  зробити  при підготовці проекту до другого читання,  впровадження можливих норм щодо  розумного  регулювання навчання студентів за власні кошти та кошти  юридичних  осіб.  Мається  на  увазі  насамперед  вплив  на вартість навчання, недопущення її необгрунтованого завищення.

 

     Ми пропонуємо   також   при  підготовці  до  другого  читання передбачити впровадження  нового  для  України  типу  фінансування навчання  фахівців  з  вищою  освітою.  Це  цільове  індивідуальне кредитування державою окремих громадян України для отримання  ними вищої   освіти   з   подальшою  компенсацією  позички  фахівцем  у післявузівський період протягом 10 чи 15 років.  Така практика є в багатьох країнах, зокрема у Фінляндії.

 

     Ми розуміємо,  що коштів у державі обмаль, але важливо почати таку практику.  До того ж якщо мати  на  увазі,  що  на  утримання одного  в'язня  держава витрачає приблизно 1500 гривень на рік (до зниження курсу гривні),  то  за  таку  ж  суму  студент  може  рік навчатися   в   досить   пристойному   вузі.  А  якщо  ці  кредити виділятимуться під навчання саме у державних вузах,  то ми суттєво поліпшимо  і  фінансове  становище цих державних вузів.  Повторюю, потрібно якомога розширити,  урізноманітнити  канали  фінансування вищої освіти.

 

     Звичайно, було б краще, якби держава повною мірою забезпечила фінансово всіх,  хто бажає навчатися.  Але  ж  ми  бачимо,  що  ні сьогодні,  ні в найближчому майбутньому умови, що склалися, в тому числі об'єктивні, не дадуть змоги це зробити.

 

     Тому треба впровадити ще  цей  третій  тип  фінансування.  Не потрібно заперечувати другий тип, про який ми говорили, бо якщо ми зробимо інакше,  ми скоїмо злочин перед тисячами,  десятками тисяч молодих  людей,  які  не зможуть отримати вищої освіти.  Ми скоїмо злочин і перед  нашим  народом,  тому  що,  врешті-решт,  майбутнє держави,  майбутнє  суспільства  залежить  від  того,  який рівень освіти буде в державі.  Давайте орієнтуватися на  ті  далекоглядні країни,  які  вже  практично  ставлять  завдання,  щоб вищу освіту здобуло все населення, наприклад, це практикується в Японії.

 

     Окрім цього ще один напрям поліпшення  проекту  закону  перед другим   читанням   -  це  законодавче  забезпечення  для  органів управління освітою,  передусім для Міносвіти  України,  для  самих вузів  можливостей  підвищення  ефективності  якості  роботи вищої школи.  У цьому  плані  актуальною  є  оптимізація  мережі  вузів. Шановний  Олександре  Миколайовичу,  ви  позавчора  були учасником святкування 100-річчя  Національного  аграрного  університету.  Чи можна уявити собі,  що таких успіхів,  такого визнання у світі міг би добитися малесенький вуз, яких у нас дуже багато?

 

     Наведу лише один приклад.  Є в Україні славне,  чудове,  дуже мальовниче  місто  Тернопіль,  в якому мешкає 235 тисяч населення. Там є академія,  університет,  два інститути.  Може,  доцільно, не зменшуючи можливостей для молоді на здобуття вищої освіти, на базі цих вузів мати  один  класичний  університет  європейського  чи  й світового  масштабу,  який  би  об'єднав  усі  ці  вищі  навчальні заклади,  з  відповідним   управлінським   апаратом,   об'єднаними кафедрами?  Це також дало б і суттєву економію коштів на утримання вищої освіти, зокрема в цьому місті. Такі приклади можна навести і по інших містах, особливо обласного масштабу.

 

     Тому вважаю за доцільне ввести в закон норму, яка б поліпшила можливість  системного  впорядкування  мережі   вищих   навчальних закладів і забезпечила збереження їх основних фондів.

 

     Потрібно також   захистити  громадян  України  від  неякісних послуг у сфері освіти.  Скажімо, частина із недержавних вузів є по суті конторами по торгівлі державними дипломами.  Це кидає тінь на всю  сферу,  на  цю  частину  вищої  освіти.  В  останні  роки   в Міністерстві  освіти  склалася  система акредитації,  вона набирає сили,  але її правове забезпечення ще недосконале,  і  ми  повинні удосконалити його.

 

     Законодавчого регулювання     потребують     деякі    аспекти внутрівузівського життя. Це, з одного боку, дало б змогу захистити викладача  від  надмірного  перевантаження  -  сьогодні воно часто сягає  понад  тисячу  годин,  а  з  другого,  -   підвищити   його відповідальність за якість роботи.

 

     У статті 22 було б доцільно передбачити,  і ми це зробимо при підготовці до другого читання,  вимоги до керівника вузу.  Щоб  не було  такої  практики,  коли ряд вузів недержавної форми власності очолюють випадкові люди,  які не мають ніякого відношення до вищої школи.

 

     Слід створити  також  більш  сприятливі  умови для інтеграції невиправдано роз'єднаних у минулому вищої освіти і науки.

 

     Сьогодні перші перевантажені педроботою і не в змозі викроїти час для наукових досліджень,  науковці ж часто не мають можливості донести до студента найновіші результати своєї роботи. І до того ж і одні, і другі ведуть напівжебрацьке існування.

 

     Об'єднання оцих  двох  сфер  дало  б змогу поліпшити і якість навчання,  і якість підготовки фахівців,  і,  власне,  економічне, фінансове становище викладачів-науковців.

 

     У даному законопроекті ще мало відображено головного учасника навчального процесу - студента.  Тут, мабуть, нам треба подумати і над тим,  щоб передбачити певні пільги для студентів,  передбачити систему утримання  гуртожитків.  Вона,  з  одного  боку,  не  може залишатися  тією,  якою  раніше  була,  а з другого боку,  вузи не можуть її перевести на повністю  ринковий  характер.  Тому  і  цей аспект проекту потрібно доопрацювати.

 

     Це коло   питань   щодо   соціального  захисту  стосується  і викладачів  незалежно  від  форми  власності  вищого   навчального закладу.   Більше   уваги  в  проекті  закону  потрібно  приділити студентському самоврядуванню і внутрівузівському самоуправлінню.

 

     Шановні колеги!  Ці та ряд інших змін,  які пропонувалися  на засіданні  комітету  і  які,  я  впевнений,  надійдуть і від інших комітетів,  від  різних   фракцій,   врахованих   при   підготовці законопроекту до другого читання,  суттєво вдосконалять його і, до того ж, дадуть змогу зменшити кількість тих нормативних актів, які передбачається прийняти в розвиток цього закону.  Бо цей закон, як сказав Михайло Захарович,  - це закон прямої дії,  і  буде  цілком зрозумілим  і  обгрунтованим,  якщо ми постараємося разом зменшити кількість підзаконних актів.

 

     Хочу зазначити,  шановні колеги,  що зауваження і  побажання, які  я  висловив  від  імені  комітету,  ніякою мірою не зменшують значення і необхідність прийняття даного законопроекту.

 

     Вища школа  України  має  високий   авторитет   у   світовому освітянському просторі. Україна, власне, започаткувала вищу освіту у східних слов'ян. Україна була однією з найрозвинутіших республік колишнього  Радянського  Союзу,  яка  завжди  відзначалася високим рівнем підготовки кваліфікованих фахівців та науковців.  І  ми  не маємо права допустити погіршення рівня вищої освіти або втрати нею найкращих традицій.  Навпаки,  на основі спадщини, яку ми отримали від попередньої держави,  від попереднього суспільства, ми повинні створити ефективну,  цілісну, органічну національну систему освіти в Україні. Тим більше, що ХХІ століття, безумовно, стане століттям знань, інформації та освіти.

 

     І ще одне,  що я хотів би  зазначити.  Часто  у  суспільстві, серед  нас,  в  урядових  колах  ведуться  дискусії щодо кількості фахівців з вищою освітою,  яку потрібно  нам  готувати.  Звичайно, вища освіта повинна постійно орієнтуватися на перспективу, потребу в тих чи інших фахівцях.  Але ми повинні створити такі умови,  щоб максимальна  кількість  тих,  хто  бажає  здобути вищу освіту,  її здобували.  Чому?  Тому що,  по-перше,  вища освіта - це  не  лише підготовка   до   професійної   діяльності,   це   саморозвиток  і становлення особистості. А по-друге, і я хочу на цьому наголосити, в  тій  системі  економічних  відносин,  до якої ми хочемо прийти, кожен фахівець з вищою освітою не може бути зайвим,  бо  він  може створити робоче місце і для себе, і ще для декількох чоловік. Тому "перевиробництва" фахівців просто не може бути.  Занадто багато чи просто багато знань в суспільстві не буває, ніколи такого не було, а тим більше в сучасному і майбутньому суспільствах.

 

     Комітет з питань  науки  і  освіти  просить  прийняти  проект Закону  України  про  вищу  освіту в першому читанні.  Це особливо важливо, тому що дозволить одночасно доробляти і проект Закону про вищу  освіту,  і проект Закону про середню освіту,  який ми влітку цього року  прийняли  в  першому  читанні,  і  проект  Закону  про дошкільне  виховання  і  освіту,  який  готується  до  розгляду  у Верховній   Раді.   Тобто   ми   зможемо   одночасно,    органічно взаємопов'язавши,  доопрацювати  ці  основні  проекти  законів  та практично завершити створення правової бази освіти в Україні.

 

     Шановні колеги!   Шановний   Голово!   Ми   розглядаємо   цей законопроект  напередодні свята 4 жовтня - Дня працівників освіти. На жаль,  ми не можемо привітати освітян  і  сказати  їм,  що  вже ліквідована  заборгованість  із  заробітної плати,  що поліпшилося фінансування освіти.  Тому давайте до дня, коли ми вітатимемо всіх працівників вузів, хоча б приймемо в першому читанні проект Закону про вищу освіту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  запишіться  на  запитання.  Виставте  5 хвилин.

 

     Депутат Черненко  першим задасть запитання.  За ним - депутат Кунєв.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Александр Николаевич, это просто магия, что я получился первым.

 

     Уважаемый Василий Григорьевич! Я в чем-то очень разделяю вашу озабоченность,  боль и печаль.  Действительно, нам нужно принимать законопроект  в  первом  чтении,  и  я  буду его поддерживать.  Но хотелось бы, чтобы вы уточнили, каков механизм защиты предусмотрен в   нем  от  создания  так  называемых  высших  учебных  заведений проходимцами? Приведу пример по Донецкой области. Там был Институт бизнеса и менеджмента,  и создал его... Я даже фамилию называть не хочу. Теперь он в бегах, его ищут. Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Как вы считаете,  те,  помоему,  25  программ фундаментальных  исследований,  которые  проводились  в  Украине и финансировались  за  счет  государства,  мы  сможем  вытянуть   на аматорском   уровне,  без  серьезного  финансирования  со  стороны государства?  А ведь,  действительно,  в прошлом Украина, причем в недалеком  прошлом,  была  одной  из  ведущих  республик  (ныне  - государств),  которые гордились образованием и высшей школой. Даже если  мы  примем  прекрасный  закон,  но  не будем иметь реального финансирования, как не имеем сегодня, то просто погибнем.

 

     Я думаю,  есть смысл  присоединиться  к  вашим  поздравлениям работников  образования,  но их мало обрадует принятие закона,  им нужно зарплату платить,  чтобы они думали не о том, как прокормить себя, а действительно о науке.

 

     Спасибо за ответы.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі за запитання. Щодо першого запитання, то я хотів би зазначити,  що  в  останні  роки  Міністерством  освіти створено досить ефективну, якщо порівнювати з попереднім періодом, систему акредитації та атестації вузів,  у тому числі  недержавної форми власності.

 

     Звичайно, і  Михайло Захарович говорив про це,  далеко не всі приватні вузи заслуговують на звання вищих навчальних закладів,  і я думаю,  що якби ретельно попрацювали відповідні органи за межами Міністерства освіти,  то був би в бігах не один  той  ректор,  про якого  ви  розповідали  і  якого  я теж знаю.  Але шлях тут один - допомогти через законодавчий простір знову-таки органу, який існує при  Міністерстві  освіти,  мати  більше  прав  і  можливостей для здійснення контролю за діяльністю таких навчальних закладів.

 

     Стосовно другого запитання,  то я цілковито згоден,  що нині, на жаль,  і давайте будемо реалістами, держава не буде фінансувати наукові розробки в такому  обсязі,  як  це  було  раніше.  Тому  я закликаю до урізноманітнення джерел фінансування і вищої освіти, і науки.

 

     У нас є люди,  які можуть платити за навчання,  і слава Богу, нехай  платять.  Шановні  колеги,  уявіть  собі,  що ми заборонимо платну освіту.  Хто піде на ці місця,  які оплачуються за  рахунок держави?  Насамперед ті,  хто має гроші,  тому що вони швидше туди проб'ються, на превеликий жаль.

 

     Тому навіть з точки зору захисту отих діток,  батьки яких  не мають можливості заплатити за навчання, ми повинні дати можливість вузам, державним вузам у тому числі, проводити підготовку фахівців за оплату.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Кунєв. За ним

- депутат Охріменко.

 

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Фракция  Прогрессивной социалистической   партии  Украины,  председатель  оргбюро  Партии пенсионеров Украины.  Василий Григорьевич,  у  меня  к  вам  такой вопрос.   В   статье   10  Конституции  записано,  что  в  Украине гарантируется свободное использование,  развитие и защита русского языка.

 

     В этой  связи  скажите,  пожалуйста (если вы не ответите,  то прошу ответить министра),  какой процент русских обучается в вузах и какой процент русскоязычных преподавателей?

 

     КРЕМЕНЬ В.Г.  Я  не готовий відповісти буквально у відсотках, але якщо ви поїдете,  наприклад,  до Східної  України  -  Харкова, Донецька, Луганська, то там у більшості вузів більшість викладачів викладають російською мовою.

 

     Щодо того проекту закону, який ми сьогодні представляємо, то, з  моєї точки зору,  тут досить об'єктивно,  зважено сформульовано відповідну статтю.  Я можу її зачитати,  вона складається  з  двох рядків:   "Мова   (мови)   освіти   у  вищих  навчальних  закладах визначається Конституцією України та  законодавством  України  про мови".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Охріменко.  За ним - депутат Чиж. І завершуємо.

 

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Кочерге Виктору Герасимовичу.

 

     ГОЛОВА. Кочерга Віктор Герасимович.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов Украины.  Уважаемый Василий Григорьевич!  Вы знаете, в каком тяжелейшем состоянии находится финансирование высшей  школы. Приведу   пример.   В   Красноармейске   есть   филиал   Донецкого технического университета.  Так вот в  прошлом  году  студенты  на лекциях  ползимы  сидели  в  шапках.  И  только  благодаря  помощи министра, спасибо ему, мы как-то эту проблему решили.

 

     По-видимому, из-за этого и намечается  сокращение.  15  тысяч преподавателей   и   других   работников   высшей  школы  подлежат сокращению согласно последнему распоряжению Кабмина.  Так  кто  же этот закон будет выполнять? Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Статья  31  проекта закона предусматривает платные услуги.  Не считаете ли вы,  что это станет основой  того, что   мы,   грубо   говоря,   извините  за  слово,  будем  клепать специалистов, которые даже не будут знать, где этот вуз находится. У меня есть друзья врачи,  которые предупреждают:  не ходите к тем врачам, которые выпустились в этом году, они ничего не знают.

 

     Где в проекте есть гарантия, что такого не будет?

 

     КРЕМЕНЬ В.Г.  Спасибі. Я думаю, гарантія в самому житті. Якщо б  ми  аналізували процеси,  які в нас відбуваються,  то,  мабуть, дійшли б висновку,  що на сьогодні, а тим більше, я впевнений, так буде у майбутньому,  керівник підприємства чи то державного, чи то приватного,  який буде наймати людину на роботу,  дивитиметься  не тільки, а колись, може, і не стільки на диплом, скільки на знання, на придатність цієї людини,  цього фахівця  до  роботи.  Тому  той студент,  який  отримає  лише  диплом,  але  не  отримає знань,  у майбутньому  не  зможе  себе  реалізувати.  Іншого,  грунтовнішого критерію,  ніж  саме  життя,  немає.  Але цей критерій усе чіткіше працюватиме.

 

     Щодо першого запитання, то я цілковито з вами згоден. Міністр зміг допомогти одному філіалу,  але він не зможе допомогти кожному вузу,  тому що ми не зможемо затвердити такий бюджет,  де  було  б передбачено достатню частку видатків на вищу освіту і серед іншого

- на комунальні потреби.  Тому я  і  пропоную,  зберігши  оці  два джерела   фінансування   вищої   освіти,   ввести   ще   третій  - індивідуальне  кредитування  державою   студентів,   які   бажають навчатися. Це зорієнтує їх на навчання саме в державних вузах, що, по-перше,  дасть змогу отримати нового фахівця  і  взагалі  більше фахівців,  подруге,  ця людина зможе себе реалізувати і, по-третє, таким чином зміцниться матеріальне становище вузу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян  (Лівий центр).  Шановний Василю Григоровичу!  Моє запитання стосується фінансування. І це тут уже звучало не раз. Відомо, що в Законі  про  освіту  на всю галузь освіти передбачено 10 відсотків національного  доходу,  або   приблизно   6   відсотків   валового внутрішнього  продукту,  інакше освіта не буде розвиватися.  Але в мене таке враження,  що держава взяла  курс  на  підтримку  тільки освіти для багатих і фактично нищить галузь.  Це видно з того, яке фінансування передбачається в бюджеті.

 

     От вам приклад,  куди прийде вчитель з  вищою  освітою  після вузу.  Школа у селі Правдівці Ярмолинецького району (це мій округ) була    збудована    великою    потугою     сільськогосподарського підприємства,  яке  вклало  в  це  гроші.  Я звернувся з листом до міністра: оснастіть її партами, столами, ще чимось. Міністр взяв і відіслав листа до Ярмолинців.  Та я і сам знаю, де Ярмолинці. Може все-таки передбачимо, щоб якісь кошти були виділені?

 

     Восьмирічну школу  в  Пишках,  моєму  рідному  селі,   насилу зліпили за 10 років, а спортзал і досі недобудований. Школі в селі Цимбалівка Старосинявського району - 200 років,  діти навчаються у пристосованому приміщенні, і не маємо й копійки, щоб допомогти.

 

     Як бути,  щоб  фінансування  все-таки  забезпечувалося,  як і належить, згідно із законом?

 

     Дякую вам.

 

     КРЕМЕНЬ В.  Г.  Спасибі. Шановний Іване Сергійовичу! Я думаю, що тут і ми,  Верховна Рада, повинні вжити ряд заходів. У принципі порядок,  коли школи фінансуються з місцевих бюджетів,  прийнятний і,  можливо,  правильний для майбутнього. Але на сьогодні, вважаю, його треба дещо змінити.

 

     Узагалі, це питання не Закону про вищу освіту. Я пропоную під час  розгляду  в другому читанні проекту Закону про середню освіту подумати  над  тим,  щоб  фінансування  заробітної   плати   (саме заробітної     плати)     всіх     учителів    здійснювалося    із загальнодержавного бюджету.  Тому що я не розумію, яка різниця між учителем, скажімо, у місті Тернополі, у місті Києві та в селі, яке ви назвали.

 

     Вони не винні, що так склалося, що десь підприємства працюють краще,  а десь - гірше. До того ж не слід забувати, що, скажімо, в одних містах промисловість і наука  будувалися  за  рахунок  усієї держави  і за рахунок оцього бідного,  нещасного села.  Якщо Росія впродовж десятиліть і останніх років  живе,  скажімо,  за  рахунок нафтової та іншої труби, то Україна - за рахунок села.

 

     Тому я  пропонував  би розглянути можливість централізованого фінансування  всіх  шкіл  з  точки  зору  заробітної  плати.  Щодо фінансування  комунальних  витрат  і  всього  іншого,  можливо,  і доплат, то це треба залишити за бюджетами місцевого рівня.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Василю Григоровичу. Ви підказали дуже цінну думку стосовно законопроекту,  який ми готуємо щодо села, - на три роки накласти мораторій на оподаткування, тобто перекрити сільську "трубу"  і  дати  можливість  містам  запрацювати,  а село на себе заробить:  і на соціальні інфраструктури,  і  на  модернізацію.  Я думаю, це правильно. Ми такий законопроект будемо розглядати.

 

     Шановні колеги, до перерви залишилося 20 хвилин.  Я просив би використати ці 20 хвилин на обговорення  і до перерви прийняти відповідне рішення. Не заперечуєте? Але просив би по три хвилини, щоб більше депутатів виступило.

 

     Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Депутат Грачев.  За ним - депутат Попов.  Три  хвилини.  Будь ласка.

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии.  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты! Прежде всего позвольте от имени  фракции поздравить учителей,  всех работников просвещения с наступающим праздником и пожелать им доброго здоровья и успехов  в нелегком  труде.  Фракция  Коммунистической  партии  будет  стойко отстаивать ваши интересы.

 

     Рассматриваемый нами   сегодня   проект   Закона   о   высшем образовании  является  логическим продолжением принятого ранее,  в конце июля,  в первом чтении проекта Закона о среднем образовании. Необходимо   сразу   сказать,   что  этот  проект,  в  отличие  от предыдущего,  не   содержит   грубых   просчетов   или   очевидных несуразностей, как, например, печально известная статья 7 о языках обучения  в  школе,  которую   депутаты   признали   неприемлемой, поскольку она противоречит Конституции Украины и Закону о языках.

 

     В рассматриваемом  законопроекте  соответствующая  статья 4 о языках обучения  в  высших  учебных  заведениях  звучит  так,  как прочитал только что Василий Григорьевич.  Таким образом,  здесь мы имеем  только  недостатки  в  постановке  этого  вопроса,  которые определяются  несовершенством самой Конституции и Закона о языках, в которых пока не закреплен государственный статус двух родных для большинства граждан Украины языков: украинского и русского.

 

     Но это  вопрос  будущего совершенствования Конституции или ее замены,  что и  предусмотрено  программой  Компартии  Украины.  Не исключено,  правда,  что  Президент в предвыборной борьбе вспомнит свое обещание, данное в 1994 году, и внесет соответствующий проект о придании русскому языку статуса официального.

 

     Вместе с   тем   рассматриваемый   проект   Закона  о  высшем образовании,  к сожалению, не лишен существенных недостатков. Так, в  статье  5,  регулирующей  государственную  политику  в  области высшего образования,  с одной стороны, говорится о создании равных условий  доступности  к  высшему  образованию  для граждан Украины (подпункт 3),  с другой  стороны,  провозглашается  развитие  сети вузов  различных типов и форм собственности и различных источников финансирования высшего образования (подпункты 4 и 5).

 

     Скажем прямо:  необходимы четкие гарантии бесплатного высшего образования,  которое, как все мы наблюдаем, все больше замещается платным обучением.  Только гарантии бесплатного обучения  в  вузах могут  дать равные возможности способным молодым людям поступать в вузы вне зависимости от толщины кошельков  их  или  их  родителей. Большинство наших академиков, начиная от Ломоносова и Вернадского, вышли из семей с очень скромным достатком.

 

     В связи с этим серьезной доработки  требует  и  статья  31  о платных услугах в сфере высшего образования.

 

     Явно недостаточно,  по  нашему  мнению,  выписаны положения о самоуправлении и социальной защите  профессорскопреподавательского состава,  в  том  числе  положения,  касающиеся  регламентации так называемой голосовой нагрузки,  необходимых льгот в оплате труда с учетом   квалификации,   ученых  степеней  и  званий,  пенсионного обеспечения, и другие.

 

     В законопроекте  отсутствует   положение   о   госзаказе   на подготовку специалистов и гарантированном их трудоустройстве. Зато в статье 14 вводятся нетрадиционные,  несвойственные  для  Украины термины: бакалавр, магистр, есть там и колледж.

 

     Необходимы серьезные  ограничения в расширении сети вузов,  в том числе путем преобразования техникумов в вузы  без  необходимой материальной,  научноисследовательской базы и научнопедагогических кадров.  Нужны  препятствия  для  произвольного  и  неоправданного повышения  статуса существующих вузов до университетов и академий, поглощения вузов низшей категории аккредитации  вузами  высшей,  а также заслоны на пути дальнейшей коммерциализации вузов.

 

     Стипендия студентов не должна быть символической.

 

     Необходима регламентация    системы   конкурсного   замещения должностей профессорско-преподавательского состава.  Недо-пустимо, чтобы  закон  прямого  действия,  а  рассматривается проект именно такого закона,  предусматривал более тридцати  нормативно-правовых актов,  утверждаемых  органами  исполнительной власти - Кабмином и министерством.

 

     Все сказанное  свидетельствует  о   необходимости   серьезной доработки   законопроекта   по  принципиальным  вопросам.  Фракция Компартии  Украины  считает,  что  его  целесообразно  вносить  на повторное первое чтение.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Попов. За ним

- депутат Гошовська.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Комуністичної партії. Вельмишановний Голово!  Шановне  товариство!  У  поданні  Кабінету  Міністрів  до законопроекту,  який  ми  розглядаємо,  визначено,  що цей закон є законом прямої дії,  який  встановлює  механізм  реалізації  права громадян  на  вищу  освіту,  передбаченого  статтею 53 Конституції України.  Тому наш комітет  розглянув  законопроект  саме  з  цієї позиції і дійшов висновку, що норма статті 2, в якій зазначається, що законодавство про вищу освіту  базується,  крім  Конституції  і законів  України,  також  на  нормативно-правових актах,  фактично зводить нанівець пряму дію цього закону.

 

     У статті 3 подано перелік нормативоправових  актів  у  галузі вищої  освіти,  які  затверджуються органами виконавчої влади,  що фактично призведе до повної залежності вищих навчальних  закладів, особливо  так званих відомчих,  від державних органів управління і звузить їх права.

 

     Викликає подив,  що в статті 5 "Державна  політика  в  галузі вищої  освіти"  немає  згадки  про  права громадян,  які визначені статтею 53 Конституції України та статтею 42  Закону  України  про освіту.  Тому  цю  статтю треба доповнити таким пунктом:  "Держава забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти  в  державних, комунальних  навчальних  закладах  на конкурсній основі;  розвиток вищої  післядипломної  освіти,  різних  форм   навчання;   надання державних стипендій і пільг студентам".

 

     У законопроекті  також немає згадки про автономію вузу,  а це визначено статтею 46 базового Закону про освіту.  Тому є  нагальна потреба  включити  до законопроекту окрему статтю "Автономія вищих навчальних закладів",  виклавши її  приблизно  в  такій  редакції: "Діяльність  вищих  навчальних  закладів  грунтується  на  засадах автономії  та  академічних  свобод,   що   означає   самостійність формування  навчальних  програм відповідно до державних стандартів вищої  освіти,   самостійне   здійснення   фінансово-господарської діяльності, прийняття рішення про визначення мов навчання".

 

     Дивно й  те,  що  в  проекті  закону  не  йдеться про права й обов'язки головного суб'єкта навчального процесу - студентів.

 

     І ще таке зауваження:  замість терміна "нація" треба  вживати термін "український народ", як визначено Конституцією.

 

     Напередодні Дня  працівників  освіти освітяни чекають закону, який би розширив їх права, а не звузив.

 

     Тому є пропозиція відправити цей проект  на  доопрацювання  з внесенням на повторне перше читання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гошовська. За нею - депутат Гавриш.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.   Дякую.   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги!  Я  мала  нагоду  у  Верховній  Раді  попереднього скликання  брати  участь  у  розробці концепції проекту Закону про вищу освіту. Цей документ ще в листопаді 1996 року був розглянутий у  відповідному  комітеті  і  переданий до Міністерства освіти для подальшого  опрацювання.  Тому  викликає   здивування,   що   наші напрацювання  зникли.  І  справа не в амбіціях.  Адже саме це,  на жаль,  внесло певний негатив, на який уже звертали увагу попередні промовці. Із їх зауваженнями я повністю погоджуюсь і приєднуюсь до них. Справді, неприпустимо, що в статті 3 "Нормативно-правові акти в  галузі вищої освіти" нас відправляють відразу до 33 нормативних актів. Закон повинен мати максимальну кількість статей прямої дії. У згаданій концепції це питання було врегульоване.

 

     Щодо статті 5.  Як уже зауважували, тут потрібні конкретика і гарантії,  тому що вже сьогодні  де-факто  порушується  стаття  53 Конституції.  І якщо ми залишимо таку розмиту редакцію статті 5 із кількох пунктів,  то діти з  простих  сільських  і  міських  сімей взагалі не матимуть можливості здобути освіту безоплатно. Для чого ж тоді потрібен такий запис у Конституції?

 

     Стаття 7 "Документи про вищу  освіту".  В  останньому  абзаці читаємо:  "Права  випускника  неакредитованого  вищого навчального закладу визначає Кабінет  Міністрів  України".  Якщо  залишити  цю статтю  в законі,  то треба визначити й статус,  а не тільки права випускника неакредитованого вищого навчального закладу.  А чи може взагалі  бути неакредитований вищий навчальний заклад?  Хіба це не нонсенс?  Тому в нас так багато академіків щойностворених академій

- і в цьому залі, і за його стінами. Тому в нас так багато людей з дипломами про вищу освіту, а які насправді їхні знання, ми знаємо. Тож тут треба чітко визначитися.

 

     До розділу  І  "Загальні положення" треба включити статтю про нострифікацію дипломів,  адже проблема невизнання дипломів є  і  в колишніх республіках Радянського Союзу.  Щойно відбулося засідання відповідного комітету Парламентської Асамблеї, де вже рік іде мова про  цю  проблему,  але  її  не можуть розв'язати.  Тому ця стаття просто необхідна в даному законі.

 

     У законі треба чітко визначити також статус і права студентів усіх  форм  навчання,  врегулювати  питання  про порядок отримання вищої  освіти  одночасно  з  кількох   спеціальностей,   одночасне навчання  в  різних  вищих  навчальних  закладах.  Сьогодні  це не врегульовано.

 

     Розділ ІІІ  "Вищі  навчальні   заклади".   Пропоную   чіткіше сформулювати поняття "вищий навчальний заклад"...

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Гавриш  від НДП.  За ним - депутат Глухівський від Руху.

 

     ГАВРИШ С.Б. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Питання,  яке  сьогодні  розглядається,  має принципове значення для нашої України,  оскільки поєднане із  збереженням  її інтелектуального    наукового    потенціалу    і   її   майбутнім. Законопроект,  внесений у сесійну залу,  є  логічним  продовженням законотворчої  діяльності у сфері освіти в Україні і значною мірою конкретизує норми, що регулюють відносини в системі вищої освіти.

 

     Наша держава  ще  має  надзвичайно  потужний  інтелектуальний потенціал,  який  зосереджений  в  основному  у  вищих  навчальних закладах, про що нагадав пан міністр. Разом із тим вузівська наука значною мірою незатребувана,  матеріально зубожіла і, без сумніву, перебуває в глибокому занепаді.

 

     Закон, проект   якого   запропоновано,   мав   би   (хоча   б концептуально)   створити   грунт  для  виведення  вищої  школи  з кризового стану і подальшого її розвитку  з  урахуванням  світових тенденцій.  У вищій освіті мають поєднуватися,  так би мовити, три компоненти:   по-перше,   отримання   вищої   освіти,    по-друге, забезпечення  при допомозі вищої освіти особистого й національного прогресу  та   розвитку   фундаментальної   науки   і,   по-третє, забезпечення  державних  гарантій  і пріоритетів для спеціалістів, які  отримали  вищу  фахову  освіту.  Проте  поданий  законопроект недостатньо відповідає цим та іншим завданням.

 

     Звичайно, недоліки  в законопроекті є,  і вони серйозні.  При цьому я не відкидаю того, що цей документ має важливе значення для розвитку вищої освіти в Україні.

 

     У законопроекті  мали  б  бути  встановлені  певні  стандарти освіти,  які відповідали б цивілізованим вимогам до освіти  і  тим традиціям,   які   були  в  минулому  і  є  сьогодні  у  світовому співтоваристві.

 

     Я погоджуюся з  Валентиною  Андріївною  Гошовською,  що  може статися  так,  що  в Україні скоро буде значно більше кандидатів і докторів наук,  ніж людей,  які не мають освіти.  І це не є кращим варіантом розвитку вузівської освіти, особливо вузівської науки.

 

     Проектом закону не передбачено створення необхідних засад для планомірного й стабільного фінансування вузів і вузівської  науки, що  може  призвести  до  втрати  значної  частини інтелектуального потенціалу у вищих навчальних  закладах.  Особливо  це  стосується вузів, які фінансуються в основному з бюджету і виконують державне замовлення.

 

     У проекті  закону  фактично  не  знайдено  моделі,  за   якою вузівська  наука стала б основою наукового розвитку нашої держави, як це є в  усьому  цивілізованому  світі,  де  університети  якраз найбільше впливають на розвиток фундаментальної науки. У зв'язку з цим не створюється і відповідних гарантій для випускників вузів.

 

     У законопроекті не ставиться ніяких перешкод для  продовження необгрунтованого  розширення  комерціалізації  державних вузів,  і може   статися,   що   державні   вузи   великою   мірою    будуть комерціалізовані,  що  позбавить значну частину населення,  яка не має грошей, можливості навчатися в цих вузах.

 

     У проекті не передбачено й системи соціального  та  правового захисту для працівників вузів,  особливо для викладацького складу, включаючи й вузи приватні.

 

     Я думаю, що цей законопроект треба приймати в першому читанні й серйозно доопрацьовувати в комітеті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат  Глухівський.  За  ним  -  депутат Журавський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху.  Шановний  пане головуючий!  Шановні  колеги  народні  депутати!  Два роки тому ми прийняли Закон про освіту і визначили його як рамковий  і  визнали необхідність підготовки ще кількох законів прямої дії.  Саме таким має бути закон, проект якого ми розглядаємо сьогодні.

 

     Фракція Народного руху, розглянувши цей законопроект, виявила в ньому низку недоліків.  Але вони такі, що їх можна виправити при підготовці законопроекту до другого читання.  Тож фракція в цілому підтримує його і голосуватиме за прийняття в першому читанні.

 

     Зупинюся на деяких недоліках.  Справді,  важко сказати, що це закон прямої дії,  тому що в багатьох статтях є посилання на  інші закони, чого не повинно бути. Це мають бути статті прямої дії.

 

     Я згоден також із тим, що стаття 2 не узгоджується із статтею 1 Закону про  освіту,  тому  що  нормативно-правові  акти,  які  є підзаконними актами, залучаються до законодавства про вищу освіту. Це  треба  привести  в  норму.  І  треба  вилучити  статтю  3,  де перераховуються ці нормативно-правові акти.

 

     Є невідповідність  між термінами,  що вживаються в Законі про освіту і в проекті цього закону. Так, у Законі про освіту прийнято назву "вищі заклади освіти",  а тут скрізь вони іменуються "вищими навчальними закладами".  Може,  це й дрібниці,  може, це синоніми, але закон є закон, треба користуватися термінами, які прийняті.

 

     Зокрема, у  статті  18  (пункт 6 частини 1) записано:  "вчені звання вищого навчального закладу четвертого  рівня  акредитації". Незрозуміло,  про які вчені звання йде мова. Якщо маються на увазі звання доцент, професор, то це загальнонаціональні вчені звання, а якщо йдеться про почесні звання, то це треба чітко окреслити.

 

     Або, скажімо, пункти 14 і 15 цієї ж статті: йдеться про кошти власного  бюджету  чи  про  позабюджетні  кошти? Треба    чітко    визначити,   бо,   напевно,   податкові   органи трактуватимуть їх зовсім не так,  як ректори чи головні бухгалтери закладів освіти.

 

     Далі. У  розділі  ІІІ  "Вищі навчальні заклади" є статті,  де визначається   статус   вищого   навчального   закладу,    зокрема національного,  мета  і  завдання  діяльності,  права та обов'язки вищого навчального закладу тощо, і бракує статті, де визначалася б структура  закладу  освіти:  яке  місце  факультету,  кафедри,  їх структур. Це має бути в законі.

 

     Я згоден із зауваженнями,  які вже  висловлювалися,  стосовно того,  що  в  законі  треба  чітко  окреслити  права  й  обов'язки учасників освітнього  процесу.  Тут  багато  говориться  лише  про керівника закладу і немає жодного слова про інших учасників.

 

     Без сумніву,  треба  чіткіше окреслити соціальні гарантії.  І те,  що записано в Законі про освіту,  треба перенести в Закон про вищу освіту.

 

     І нарешті,  я не можу не торкнутися питання,  яке тут ставили Василю Григоровичу.  Це стосується статті 4 про мову  освіти.  Тут пропонується   обтічне  формулювання,  таке  собі  лівообережне  і правообережне.  Це,   мабуть,   для   того   щоб   не   травмувати великодержавницькі  почуття  нашого  недавнього гостя Селезньова й деяких його постійних представників у  нашому  парламенті.  У  цій статті  дається посилання на інші законодавчі акти замість чіткого визначення,  як це належить у законі  прямої  дії,  ролі  й  місця державної мови в системі вищої освіти. Таке формулювання, по суті, означає консервацію нинішнього мовного  стану.  А  він  такий,  що здобути  вищу  освіту  державною  мовою  можна хіба що на Західній Україні  та  в  кількох  вищих  навчальних  закладах   Центральної України.   Мовою   переважної   більшості  навчальних  закладів  є російська мова.

 

     Якщо ми не спроможні  захистити  державну  мову,  то  давайте встановимо  статус  закладів вищої освіти,  подібно до того,  як у загальній середній освіті: заклад вищої освіти з українською мовою чи з російською мовою викладання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Журавський.  За  ним  - депутат Вітренко.  І завершуємо.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська  область).   Голова   Християнсько-демократичної партії   України.   Шановна  президіє!  Шановні  народні  обранці! Сьогодні немає потреби переконувати людей у  тому,  що  закон  цей потрібний.  Але поданий нам законопроект доволі сирий. Як, на нашу думку, його можна поліпшити?

 

     Перше. Виписати  норму  про   пропорційність   підготовки   в державних вузах між державною, тобто безплатною, формою підготовки і комерційною, тобто платною. Тому що на практиці в деяких вузах з державною  формою  освіти залишається 10- 20 відсотків безплатного навчання, а решта - на комерційній основі.

 

     Друге. Посилити відповідальність і  ввести  жорстку  і  єдину стандартизовану систему атестації,  особливо в новоутворених вищих навчальних закладах  і  на  новоутворених  факультетах.  Ця  норма необхідна  тому,  що  останнім  часом з'явилося дуже багато модних спеціальностей,  наприклад,  з медицини,  юриспруденції.  Тільки в київських вузах готують юристів на 20 факультетах,  хоча, по суті, в  Києві,  справжньою,  перевіреною   часом   є   юридична   школа Національного  університету  імені Тараса Григоровича Шевченка.  З інших вузів виходять,  як правило,  скороспілі володарі  дипломів, від яких чимало шкоди (про користь навіть не доводиться говорити). Це загальновідомо.  У сесійному залі доволі моїх колег  науковців, викладачів, яким ця проблема не байдужа.

 

     Третє. У  запропонований  законопроект  необхідно обов'язково ввести положення про встановлення в державі чітко визначеної квоти з  підготовки  потрібних  суспільству  спеціалістів  і обов'язково ввести  механізм  держзамовлення  на  підготовку  фахівців  різних спеціальностей у сфері державної вузівської освіти.

 

     Четверте. Було  б  непогано,  якби  цим законом передбачалися окрім  світських  вузів  і  вищі  навчальні  заклади   релігійного спрямування.

 

     І останнє. Щоб забезпечити законодавчу базу освіти, нам треба прийняти цей проект закону в першому читанні.  Це  один  із  п'яти освітянських законопроектів, які ми розглядаємо в пакеті. Якщо він буде внесений на друге читання,  то ми  зможемо  розглянути  їх  у комплексі,  внести  необхідні  зміни  та поправки.  Якщо відхилимо його, то вирвемо з цього пакета важливу складову.

 

     Напередодні Дня працівників освіти найкращим  подарунком  для освітян було б прийняття цього законопроекту в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вітренко Наталія Михайлівна.  Шановні колеги! Ще буквально двом депутатам надамо слово:  Павловському,  який  40 років  працює  в  освіті,  і Семиноженку від комітету.  І на цьому завершимо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые коллеги!  Я должна  пояснить  позицию  нашей фракции,   почему   мы  будем  голосовать  против  принятия  этого законопроекта даже в первом чтении.

 

     Концептуально этот  проект   не   только   не   соответствует социалистической  идеологии,  которую  отстаивает наша партия,  но вообще не соответствует перспективам выхода  Украины  из  кризиса. Таким законом можно до конца угробить высшее образование, что вы и поставили   себе   целью.   Обратите   внимание   на   статью   17 законопроекта.  Что  же  государство  гарантирует  высшим  учебным заведениям? Какую базу должно создать государство? О чем угодно вы здесь  прочитаете,  но  не  о  финансовой  базе.  А без надлежащей финансовой  базы  вы  превратите  высшее   учебное   заведение   в элементарную коммерческую,  посредническую фирму - это то,  что вы развиваете в последующих статтях законопроекта.

 

     Высшему учебному заведению даются права (статья 18)  нанимать на платной основе педагогических работников, распоряжаться землей. Оказывается,  высшее учебное  заведение  (как  здесь  записано)  - собственник и распорядитель земли, а также движимого и недвижимого имущества.

 

     Четко указывается,  что высшие учебные  заведения  (пункт  10 части  1  статьи  18) могут осуществлять финансово-хозяйственную и коммерческую деятельность  по  своему  усмотрению.  А  пунктом  16 (вообще классика) им дается право открывать все виды счетов, в том числе и валютные.  То есть вместо  того,  чтобы  дать  возможность вузам, которые сегодня находятся в тяжелейшей финансовой ситуации, вести учебный процесс и готовить нужных для Украины  специалистов, вы открываете все шлюзы, чтобы они все что угодно распродали, кого угодно  пустили  к  себе  на  условиях  аренды   и   субаренды   и превратились в элементарных постыдных посредников.

 

     Я хочу  сказать,  что  такая концепция законопроекта отражает общую агонию сегодняшнего правительства и Президента Украины.

 

     Два дня назад  наша  фракция  Прогрессивной  социалистической партии  вместе с руководством Министерства угольной промышленности и Госнефтегазпрома рассматривала вопрос  спасения  Донбасса.  Наша фракция убеждена,  что спасти Донбасс (я глубоко убеждена, что это перспектива и для Украины в целом) можно только  на  основе  новых технологий.  Если не будут найдены и реализованы новые технологии, экономических проблем мы не решим. А новые технологии - это умы, а умы готовятся прежде всего в высших учебных заведениях.

 

     Поэтому наша  фракция  может  поддержать  только ту концепцию закона,  в  которой  будет  предусматриваться  бесплатное   высшее образование  на  конкурсной основе.  Вот тогда мы и поздравим моих коллег с приближающимся праздником. А иначе это дешевый популизм - говорить  учителям  и  преподавателям  "мы  вас поздравляем",  - а поздравлять по-человечески мы не можем.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Павловський.  За  ним  -   депутат Семиноженко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Члени  уряду!  Шановні  колеги!  Фракція  "Громада"  підтримує цей законопроект і просить народних депутатів проголосувати за нього в першому  читанні.  А  тепер  я  спробую це обгрунтувати.  Тут були навіть звинувачення на адресу вищої освіти.  Я  хочу  сказати,  що вища  освіта  не  є  винуватцем  кризи,  вона є жертвою кризи.  На сьогодні вища освіта - це найбільше надбання,  яке має Україна. Її треба  розвивати  й  зберегти.  Я  можу стверджувати,  що навіть і сьогодні у фундаментальній підготовці  Україна  перевищує  США  та інші  країни.  А  недоліки  вищої освіти породжені нашою системною кризою.

 

     У нас у державі немає  економічної  політики,  і  це  відразу відбивається  на  системі освіти.  Ми не вийдемо з кризи,  якщо не будемо спиратися на освіту.  Тому ми повинні ще раз повернутися до засад  внутрішньої  і зовнішньої політики,  які треба прийняти і в яких мають бути  визначені  місце  й  роль  освіти  в  економічній стратегії нашої держави.

 

     У статті  16 проекту записано,  що завданням вищих навчальних закладів  є  підготовка  фахівців.  Такий  запис   не   може   нас задовольняти. Ми маємо записати приблизно так: "готувати фахівців, які повинні виконати завдання  економічної  політики,  економічної стратегії, які могли б відстояти національні інтереси держави як у зовнішній,  так і  у  внутрішній  політиці".  Я  думаю,  це  можна розвинути.

 

     І в цілому систему освіти треба розглядати в плані інтеграції освіти,  науки,  виробництва  та  банківської  системи.  Тут   був Ющенко... Уже пішов.

 

     У мене  є сім конкретних пропозицій,  і я хотів би,  щоб вони знайшли відображення в законопроекті.

 

     Перша. Має бути окрема стаття  або  розділ  щодо  соціального захисту   викладача,   професора,  представника  учбоводопоміжного складу у вищих навчальних закладах. Ми повинні перевести професора із узбіччя на шановане місце в нашому суспільстві.

 

     Друга. Ми  повинні  передбачити  в проекті закону таку норму. Сьогодні тільки 28 відсотків  нашої  молоді  можуть  здобути  вищу освіту.  Це  в  той  час,  коли  в країнах,  де панує культ освіти (Японія,  США),  80 відсотків випускників шкіл можуть навчатися  у вищих навчальних закладах.  Давайте і ми передбачимо норму,  що 50 відсотків  молоді  повинні  мати  можливість  навчатися  у   вищих навчальних  закладах.  Чим  більше  молоді буде у вищих навчальних закладах, тим менше її буде в тюрмах. Отже, кошти, що витрачаються на   фінансування   Міністерства   внутрішніх  справ,  можна  буде направити на розвиток вищої школи.

 

     Третя пропозиція стосується платної  освіти.  Давайте  будемо укладати  угоди,  де  передбачатиметься  оплата в гривнях,  а не в доларах.

 

     Четверта. Ми   повинні   передбачити   в    проекті    закону пріоритетність фундаментальної підготовки.

 

     П'ята пропозиція. В законопроекті має бути норма про державне замовлення  на  наукові,  науково-дослідні,  проектно-дослідні   і проектно-конструкторські роботи у вищих навчальних закладах.

 

     Шоста пропозиція.  Там,  де  є  можливість і відповідна база, передбачити створення військових кафедр на комерційній основі.

 

     І остання,  сьома пропозиція.  Вища освіта  має  охопити  всі сфери життя та виховання і відповідно духовну підготовку.

 

     І нарешті,  зауваження щодо термінології.  Шановні колеги!  У проекті закону можна залишити слово  "нація",  тому  що  нація  за організацією   стоїть  вище,  ніж  народ,  нація  -  це  політично організований народ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семиноженко від комітету, і завершуємо.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 168,  Харківська область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!   Важко   не погодитися   майже   з   усіма  зауваженнями,  які  були  сьогодні висловлені.  Справді,  цей проект можна розглядати як  основу  для того,  щоб  створити  такий  закон,  який би передбачав гарантії і створював чітку технологію діяльності вищої школи, став би законом прямої  дії  щодо  безоплатної  вищої  освіти,  щодо  різних  форм функціонування вищих навчальних закладів (а в цьому є проблема)  і щоб  ми  за  сім років існування України все ж таки отримали Закон про вищу освіту.

 

     Як можна зараз нам вчинити?  Якщо ми відправимо  законопроект на  повторне  перше  читання,  то,  мені  здається,  ситуація буде абсолютно аналогічною тій,  яку ми маємо щодо проекту  Закону  про науку. Два роки нормальний законопроект не можна внести в цей зал. Нарешті погоджено і з Президентом України,  що законопроект  групи депутатів   (зараз   якраз  створюється  авторський  колектив,  ми працюємо над проектом) буде представлено в нашому сесійному  залі. Але  два  роки  вже  згаяно.  Якщо ми зараз відхилимо даний проект закону,  то я вас запевняю, що за ці кілька місяців проекту закону нової якості не отримаємо. Ми можемо чітко врахувати абсолютно всі зауваження  під  час  підготовки  проекту  до   другого   читання. Гарантую, що ми їх проголосуємо.

 

     На засіданні Комітету з питань науки і освіти,  незважаючи на належність членів комітету  до  різних  фракцій,  було  одностайно прийнято рішення подати законопроект на перше читання. Але критика проекту була, як і сьогодні, сувора.

 

     Не з усіма зауваженнями,  які сьогодні було висловлено, можна погодитися.  Шановна  Наталія  Михайлівна  зазначала,  що не можна вищим навчальним закладам давати право розпоряджатися землею, мати власність,   рахунки.   Але  давайте  згадаємо  ту  ж  ситуацію  в Сполучених Штатах  часів  Рузвельта,  коли  треба  було  врятувати університети.  Їх було наділено власністю,  землею,  і США зараз є прикладом  ефективного  функціонування  університетів.  Всесвітньо відомі Гарвардський та інші університети.

 

     Я просив  би  всіх  депутатів  проголосувати  за  цей  проект закону,  маючи на увазі, що ми лише починаємо процес законотворчої роботи щодо нього. Думаю, що це буде нашим внеском напередодні (як сьогодні вже  багато  разів  згадували,  і  мені  приємно  ще  раз згадати)  Дня  працівників  знань,  і  ми  дамо  надію людям,  які сьогодні  працюють  у  галузі  вищої  освіти,  отримати  нормальну законодавчу базу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,   думаю,   ми   всі   за   те,  щоб  створити нормативно-правову базу вищої освіти.  Більшість  із  тих,  хто  і підтримує,  і не підтримує законопроект,  прекрасно розуміють,  що нам потрібно прийняти його в першому читанні.  Всі зауваження,  що були  висловлені,  треба  врахувати.  Хто  зауважень  не висловив, подайте їх у  відповідний  комітет,  вони  будуть  враховані,  але працювати  два  роки  над  одним  проектом  закону  і не знаходити спільної думки - не годиться,  це  не  дає  результатів,  яких  ми очікуємо,  - щоб вища школа мала нормативно-правову базу. Я просив би підтримати  пропозицію  про  прийняття  цього  законопроекту  в першому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     Як кажуть, голосуйте, як хочете, але голосуйте за.

 

     "За" - 156.

 

     Депутат Ніколаєнко  від  фракції соціалістів.  Будь ласка,  з місця.

 

     Шановні колеги, вибачте, поки депутат не почав говорити, хочу сказати:  скільки  б  ми  не  говорили  в цьому залі про безплатну освіту,  вона буде безплатною тільки  тоді,  коли  ми  передбачимо кошти в бюджеті. А тоді внесемо поправку.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Я розумію, що сьогодні не проголосували за цей законопроект,  оскільки  в  ньому передбачено  порушення  норми  статті  53 Конституції України,  де чітко записано,  що в державних навчальних закладах забезпечується навчання за рахунок держави.

 

     Разом з  тим тут є багато моментів,  пов'язаних із фінансово- економічною  діяльністю  вузів,  відсутністю  соціального  захисту учасників навчального процесу,  особливо студентів, немає положень щодо виховної роботи, роботи в гуртожитках тощо.

 

     Я абсолютно впевнений (і звертаюся до своїх колег):  якщо  ми відправимо  цей  законопроект  на повторне перше читання,  то він, повернувшись до  Кабінету  Міністрів,  за  роботи  Верховної  Ради чотирнадцятого  скликання  не  буде  внесений  на розгляд.  Ми вже виривали  (вибачте  за  такий  непедагогічний  вираз)  у  Кабінету Міністрів і проект Закону про професійно-технічну освіту, і проект Закону про освіту.

 

     Тому я пропоную проголосувати і  домовитися,  що  цей  проект закону  розглядатиметься  в  трьох  читаннях.  Мене самого шокують деякі його статті.  У нас у Комітеті з питань  науки  і  освіти  є п'ять комуністів,  соціаліст, прогресивний соціаліст, і все те, що тут пропонували, ми внесемо в проект.

 

     Давайте до Дня працівників освіти, а не знань, як тут казали, приймемо  цей законопроект у першому читанні,  маючи на увазі,  що він буде розглядатися в трьох читаннях.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Голосуємо. Підтримайте,  будь ласка. Ну, розберіться так, щоб проголосувати добре.

 

     "За" - 177.

 

     Депутат Філіпчук. Будь ласка. I тоді проголосуємо поіменно.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати! Звісно,  можна сьогодні вітати вчителів, і це треба робити, але не можна  водночас  не  приймати цей проект закону - правову базу для перспективи розвитку вищої  школи.  Я  і  мої  колеги  підтримуємо думку, що ми в нашій державі не маємо ніякого права понизити поріг освіченості в системі вищої школи.

 

     І, мабуть, є дві проблеми, які стали причиною цієї протидії і цієї  боротьби.  Перша  з них пов'язана з системою платної освіти, друга - з нормою статті 4 щодо мови освіти.

 

     Олександре Миколайовичу,  я звертаюся до вас як до  Голови  і хочу  сказати,  що  ми  не приймемо жодного гуманітарно-освітнього закону (чи він стосуватиметься системи  дошкільної,  чи  середньої базової,  чи  вищої школи),  якщо в ньому буде закладена абсолютно конституційна позиція,  що мовна політика в  системі  середньої  й вищої  школи,  дошкільної  підготовки  визначається Конституцією і Законом про мови.

 

     Ми це практично ігноруємо і таким чином  створюємо  прецедент абсолютної  відсутності  руху  вперед  щодо прийняття цих важливих законів. Тому я вважав би, що ми мусимо сьогодні сконсолідуватися, відійти  від  вузькопартійних  позицій і,  врешті-решт,  дати шанс вищій школі отримати захист з боку держави. Я просив би підтримати проект у першому читанні, а внесені пропозиції враховувати.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Будь  ласка,  Михайле  Захаровичу.  Потім  - голосуємо.

 

     ЗГУРОВСЬКИЙ М.З  Вельмишановний  Олександре  Мико-  лайовичу! Вельмишановні депутати! Я погоджуюся з більшістю ваших зауважень і прошу про таке.  Справа в тому,  що вся система  освіти  (і  вищої освіти  зокрема)  вижила без практичної допомоги їй лише тому,  що почала шукати нові способи,  як  їй  виживати.  Здавати  в  оренду приміщення змусило не бажання ректора чи ще когось заробити гроші, а це необхідно для виживання.  I надання платних  послуг  у  формі навчання  населення,  припустімо,  комп'ютерної грамоти,  мовам чи іншим потрібним речам - це також необхідно для виживання.  Тому ці положення  і  з'явилися в проекті закону,  і вони зараз викликають рішучі заперечення.

 

     Зазначу, що після прийняття законопроекту в  першому  читанні можливостей для його вдосконалення буде більше, ніж до цього. Тому що  зараз  ми  з  вами  обговорюємо,  як  досягти  компромісу  між суперечливими  підходами  різних  відомств,  і  просунутися вперед важко.

 

     Тому прошу вас прийняти  проект  закону  в  першому  читанні. Разом   з   вами  ми  його  доопрацюємо  і  приймемо  закон,  який забезпечить успішний розвиток вищої освіти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Ще раз нагадаю (можливо, не всі  депутати  пам'ятають),  що Регламентом передбачається розгляд будь-якого законопроекту в трьох читаннях.  Думаю, що, розглянувши проект у трьох читаннях, ми з вами приймемо хороший закон.

 

     Я просив  би  підтримати  пропозицію  прийняти його в першому читанні. Будь ласка. І запросіть депутатів до залу!..

 

     "За" - 197.

 

     Була пропозиція проголосувати поіменно. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 184.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  пропозицію прийняти проект у першому читанні. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Шановні колеги! Ви мене ставите в таке становище... Я повинен від  вашого імені наприкінці засідання привітати наших працівників освіти.  Iз чим вітати,  якщо сьогодні в економіці  ми  не  можемо зробити  людям  те,  що  потрібно.  То давайте хоча б приймемо цей проект закону в першому читанні.

 

     Петро Миколайович Симоненко.  Потім  -  депутат  Черненко,  і завершуємо.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Спасибо. Фракция коммунистов. Александр Николаевич! Мы внимательно изучали  этот  проект  закона  и  считаем,  что  мы действительно  должны  принять  закон,  который бы содержал нормы, позволяющие высшей школе развиваться и  совершенствоваться.  Но  к проекту есть ряд серьезных замечаний.

 

     В обсуждении   от  нашей  фракции  выступил  Олег  Алексеевич Грачев.  Было предложено внести проект закона на повторное  первое чтение,  чтобы  мы  (и  комитет,  и министерство) доработали его и устранили некоторые из яны,  не дающие возможности в  полной  мере выполнить  конституционные  нормы  для  всех граждан Украины.  Вот почему мы предлагаем доработать проект и внести его  на  повторное первое чтение. Тогда мы будем за него голосовать.

 

     ГОЛОВА. Коли  ми готуємо законопроект до другого читання,  то так його доопрацьовуємо,  як пропонується, і немає потреби вносити його  на  повторне  перше  читання.  Два роки ж мусуємо цей проект закону!

 

     Депутат Черненко від  Комітету  з  питань  охорони  здоров'я, материнства та дитинства. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемые  товарищи  депутаты!  Вы  прекрасно понимаете,  что после принятия этого закона у нас не  появятся  ни Сорбонна,   ни   Массачусетский   технологический   институт,   ни Кембридж...

 

     Но мы,  проголосовав  сегодня,  дадим  правовую   возможность работать  над этим проектом закона.  У нас впереди еще два чтения. Иначе каждый вуз, чтобы выжить, будет делать все, что угодно: один откроет маникюрный кабинет,  другой - педикюрный,  третий - начнет подстригать,  четвертый - сдаст в аренду помещения, пятый - взятки начнет принимать, шестой - я не знаю чем заниматься...

 

     Давайте проголосуем.  Ведь  если  законопроект  не  будет нас устраивать стратегически или технологически,  мы сможем его  потом снять  с рассмотрения.  Но сегодня нельзя оставлять высшую школу в подвешенном состоянии.

 

     Я убедительно прошу вас проголосовать!

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Голосуємо в поіменному режимі, будь ласка. Я прошу, підтримайте проект.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги,  Іван Степанович Плющ не встиг проголосувати. Будь ласка, ще раз голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 210.

 

     Чиж Іван Сергійович.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Олександре Миколайовичу. Лівий центр. Шановні колеги!  Безумовно,  я згоден (і вся наша фракція згодна) з думкою Петра Миколайовича  Симоненка,  що  цей  законопроект  недостатньо підготовлений  і потрібно було б його повернути на доопрацювання й розгляд у  повторному  першому  читанні.  Однак  при  цьому  треба зважати на таку обставину: суб'єктом права законодавчої ініціативи в даному разі є Кабінет Міністрів.  І відправка проекту закону  із стін   парламенту   для   підготовки  на  повторне  перше  читання закінчиться тим,  що до нас повернеться ще гірший законопроект або ніякий не повернеться.  Я б хотів, щоб цей документ залишився тут, у  парламенті,  щоб  працювали  профільні  комітети  та  всі  інші комітети,  і  ми  з  нього  зробили  такий законопроект,  який нам потрібен.   Практика   законотворення   свідчить,    що    суб'єкт законодавства, який хоче відібрати у освітян, ніколи не дасть.

 

     Тому я закликаю:  давайте проголосуємо за прийняття проекту в першому читанні, обов'язково передбачивши в постанові його розгляд у другому і третьому читаннях, і зробимо тут, у стінах парламенту, саме такий документ, яким він має бути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Навіщо  ми  переконуємо  себе,  один одного  так  дуже серйозно?  Всі розуміють,  що освітянам потрібно дати це правове поле.  Ви ж самі розумієте,  що до другого читання від цього законопроекту взагалі може залишитися тільки назва після врахування внесених пропозицій.

 

     А те,  що  до  другого  читання  ми  з  вами  підготуємо  цей законопроект так,  як це потрібно,  сумніву не викликає.  Я прошу, підтримайте проект.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі.  Володимир  Романович  також підтримує... Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Результати голосування по фракціях, будь ласка:

 

     комуністи - не голосують; НДП - за 51 з 54; НРУ - 40 із 40;  "Громада" - 32 з 37;  СПУ і СелПУ - 22 з  22; СДПУ(о)  -  21 з 21;  зелені - 14 із 14;  ПСПУ - практично не бере участі; незалежні -12 із 12; селяни - 8 з 10; позафракційні - 11 з 11.

 

     Шановні колеги!  Я  востаннє ставлю на голосування пропозицію прийняти законопрокт у першому  читанні.  Голосуємо  в  звичайному режимі, не поіменно.

 

     "За" - 221.

 

     Пропозиція відправити  проект для доопрацювання і внесення на повторне перше читання. Це пропозиція, яку вніс депутат Грачев від фракції комуністів. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 159.

 

     Я ставлю   на  голосування  в  звичайному  режимі  пропозицію прийняти законопроект у першому читанні. Будь ласка. Голосуємо!

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги! Я ще раз прошу вас: давайте перенесемо  цей  проект  закону на повторне перше читання. Тобто доопрацюємо його і в середині жовтня,  десь там з 12  числа, ми   його   внесемо   на   розгляд.   Голосуємо   про  направлення законопроекту на повторне перше читання. Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Шановні колеги!  Ви розумієте,  це  ж  виходить  так,  що  ми взагалі  знімаємо  питання з розгляду.  Так же не можна.  Це треба його на наступну сесію переносити.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення проекту на повторне перше читання в жовтні. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Хто за  те,  щоб  прийняти документ у першому читанні,  прошу визначитися і проголосувати у звичайному режимі.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Довгань від Селянської партії. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ К.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу!  У нашій державі є вища школа, і є закон,  за яким вона працює.  Якщо Кабінет Міністрів і Комітет з питань  науки  і  освіти  хочуть  щось   змінити,   вони   повинні попрацювати з фракціями і пояснити,  що робити тим студентам,  які закінчили інститут, отримали вищу освіту і не мають роботи. А ще - як можна вступити до інституту, якщо немає грошей?

 

     Я пропоную,  оскільки рішення ми вже прийняли,  проект закону не проходить,  повернути проект тим, хто його сюди вніс. Якщо така необхідність буде,  то вони прийдуть з новим законопроектом - і ми його будемо розглядати. А зараз треба керуватися тим законом, який є.  Скільки  ж  ми  будемо тут переконувати одне одного,  якщо цей проект не проходить?!

 

     ГОЛОВА. Депутат Мельник.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Хочу звернутися до вас як ректор  інституту,  а  зараз  -  голова  наглядової  ради.  Ми цей законопроект  уважно  розглядали  на   засіданні   ради   ректорів київського регіону. Повірте, що саме контрактна форма навчання дає можливість навчатися дітям, які перемагають за конкурсом. Скажімо, у  нас  в  інституті  за  рахунок  контрактів понад держзамовлення профінансовано навчання 1,5 тисячі студентів. Це по-перше.

 

     По-друге, ви знаєте,  що  в  нас  хронічне  недофінансування. Питома   вага   державного   фінансування  становить  менше  40-30 відсотків. Ви цим самим загубите державні вузи, абсолютно не дасте їм   можливості  далі  фінансуватися,  просто  заробляти  собі  на зарплату.  Я вас  прошу,  благаю:  підтримайте  цей  законопроект. Шановні колеги, подумайте, що ви робите!

 

     ГОЛОВА. Я  поставлю  на  голосування ці дві пропозиції.  Будь ласка, хто за те, щоб прийняти цей законопроект у першому читанні, прошу голосувати.

 

     "За" - 216.

 

     Хто за те, щоб відправити цей законопроект на доопрацювання і в  жовтні  повернутися  до  розгляду  його  в  повторному  першому читанні, будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     Оголошується перерва до 13 години.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Запросіть усіх депутатів до залу. Продовжуємо роботу. Шановні колеги!  Уранці мною не зроблене таке невелике оголошення. Відповідно  до  статті  4.2.2  Регламенту  Верховної  Ради України повідомляю про вихід із складу депутатської фракції НДП  народного депутата  України від виборчого округу 14 Вінницької області Шпака Олександра Григоровича і входження  його  до  складу  депутатської фракції Селянської партії України.

 

     ----------

 

     Слухається питання   про   проект  Закону  України  про  Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Доповідає голова Національного банку Віктор Андрійович Ющенко. Будь ласка.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного  банку України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Вашій  увазі пропонується  проект Закону про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

 

     Коротко щодо мотивів  внесення  цього  документа  на  розгляд Верховної Ради.

 

     Як відомо,  цей проект закону внесений на підставі клопотання Національного банку  і  Кабінету  Міністрів  про  створення  Фонду гарантування  вкладів  фізичних  осіб.  Кілька тижнів тому з цього питання був прийнятий відповідний  указ  Президента.  Необхідність прийняття  закону зумовлена соціальноекономічними факторами,  де в основі  лежить  потреба  врегулювання  конфлікту  інтересів,  який виникає  при веденні вкладних операцій між державою,  вкладником і комерційним банком у разі настання страхових випадків.

 

     Довіра населення до банківської системи  значною  мірою  була підірвана  знеціненням  вкладів в Ощадному банку та неспроможністю держави забезпечити їх  повернення.  На  сьогодні  середній  вклад фізичної особи в комерційному банку України становить 467 гривень, тобто значна частина коштів обертається поза банківською  системою і не працює на економіку України.

 

     Захист інтересів  вкладників  у  разі  неплатоспроможності чи банкрутства  банку  є  не  єдиною   причиною,   що   спонукає   до запровадження гарантування депозитів.

 

     Насамперед ця система зменшує ризик кризи банківської системи внаслідок  втрати  ліквідності  із-за  масового  зняття  депозитів населення,   підвищує  ефективність  управління  грошово-кредитним сектором економіки через збільшення обсягу депозитів.

 

     Системи гарантування  депозитів,  аналогічні  тим,   які   ми пропонуємо,  запроваджені  в  багатьох зарубіжних країнах,  у тому числі в Румунії, Польщі, Угорщині, США і відіграють важливу роль у зміцненні довіри населення до банківської системи.

 

     Директива Європейського Союзу щодо програми захисту депозитів від  30  травня  1994  року  вимагає  включення  її  положень   до законодавства асоційованих країн.

 

     Система гарантування вкладів населення, незалежно від того, в якій формі вона  створена,  є  прямим  чи  непрямим  зобов'язанням держави  захищати  вкладників  комерційних  банків.  В  Україні це зобов'язання грунтується на положеннях статей 13 та 42 Конституції України,  згідно  з  якими  держава  забезпечує  захист  прав усіх суб'єктів  права  власності  і   господарювання,   захищає   права споживачів.  Відповідно  до  статті  39 Закону України про банки і банківську діяльність держава гарантує зберігання вкладів громадян та їх видачу вкладникам у першу чергу лише в Ощадному банку.

 

     До речі,  на  1  вересня  1998  року  обсяг залучених Ощадним банком вкладів населення становив 800 мільйонів гривень. Ця сума в три   рази  менша  від  суми  депозитів,  залучених  усіма  іншими комерційними банками.  Ще два роки  тому  це  співвідношення  було зворотним.  Темпи  зростання  сум вкладів усіх інших банків значно перевищують темпи зростання обсягу депозитів населення,  залучених Ощадним   банком   України.   До  двох  третин  вкладів  населення зберігається в національній валюті.

 

     Основні положення проекту закону. Проект закону складається з шести  розділів,  34 статей.  Яка основна ідеологія закону?  Можна навести шість основних положень,  на які б ми просили вас звернути увагу.

 

     Перше положення.  Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має статус юридичної особи,  створюється  і  функціонує  як  державна, економічно  самостійна,  спеціалізована організація,  що не має на меті отримання прибутків.

 

     Друге. Платники збору до  фонду  є  всі  комерційні  банки  - юридичні    особи,   розташовані   на   території   України,   які зареєстровані в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж  та  інших  фінансово-кредитних установ Національного банку і мають ліцензію  Національного  банку  на  здійснення  операцій  із залученням  вкладів  фізичних осіб.  Виняток становлять банки,  що перебувають у режимі фінансового  оздоровлення,  та  Ощадний  банк України.

 

     Третє. Система   гарантування  вкладів  починає  діяти,  коли вклади стають недоступними,  тобто в разі  настання  ситуації,  за якої комерційний банк,  що сплачує збір до фонду, не може виконати вимог  вкладників  щодо   повернення   коштів,   і   за   рішенням арбітражного суду або Національного банку призначається ліквідатор такого банку.

 

     Четверте. Керівними органами фонду є адміністративна рада  та виконавча дирекція.

 

     П'яте. Джерела формування коштів: початковий збір  комерційних  банківучасників,  що  стягується   в розмірі   1   відсотка   від   суми  капіталу,  зареєстрованого  в Національному банку;  регулярні збори комерційних банків-учасників у розмірі 0,5 відсотка від загальної суми вкладів,  яка сформована за станом на 31 грудня року, що передує звітному; спеціальні збори комерційних   банків-учасників  (рішення  про  сплату  цих  зборів приймається лише в тому разі,  якщо активи  фонду  недостатні  для виконання   ним   у   повному   обсязі   своїх   зобов'язань  щодо відшкодування  коштів  вкладникам  комерційних   банків);   внесок держави; доходи, отримані від інвестування коштів фонду в державні цінні папери або інші неризикові високоліквідні активи;  пеня, яка стягується з комерційних банків-учасників за несвоєчасне і неповне перерахування  внесків  до  фонду;  позики   комерційних   банків, міжнародних  фінансових  інститутів  на внутрішньому і зовнішньому фінансових   ринках;   інші   джерела,   не   заборонені    чинним законодавством України.

 

     Шосте. У  проекті закону є норма про те,  що фонд відшкодовує кожному вкладнику комерційного банку,  що сплачує збори до  фонду, втрати за вкладом,  включаючи відсотки,  незалежно від виду валюти за станом на день, коли вони стають недоступними.

 

     Розмір відшкодування становить не більш  як  500  гривень.  У разі розміщення вкладником в одному комерційному банку, що сплачує збори до фонду,  кількох вкладів,  відшкодуванню за рахунок коштів фонду підлягає загальна сума вкладів,  включаючи відсотки,  але не більше зазначеного розміру.

 

     Сума відшкодувань за рахунок коштів фонду може  бути  змінена залежно  від  змін  тенденції  розвитку ринку ресурсів,  залучених банками від вкладників.

 

     І останнє.  Обмеження відшкодування зумовлено тим,  що за час існування   банківської  системи  України  кількість  рахунків  із вкладами до 500 гривень становила від  90  до  97  відсотків  усіх депозитних рахунків фізичних осіб у банківській системі України.

 

     Проведені Національним  банком  України  прогнозні розрахунки свідчать про те,  що фонд матиме змогу відшкодовувати суму до  500 гривень  вкладникам  банків-учасників  за  умови формування коштів фонду за рахунок передбачених зборів комерційних банків та  внеску держави.   У  цьому  разі,  за  розрахунками  Національного  банку України,  питома вага покриття коштами фонду вкладів фізичних осіб становитиме  10  відсотків,  що  в  основному  відповідає світовій практиці.

 

     Вважаємо, що прийняття Закону про Фонд  гарантування  вкладів фізичних  осіб  матиме велике соціальне значення й зміцнить довіру населення України до  комерційних  банків  і  банківської  системи загалом.

 

     Враховуючи викладене,  прошу  вас,  шановні народні депутати, підтримати внесений законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Є запитання до Віктора Андрійовича?

 

     Відведемо п'ять хвилин.

 

     Депутат Порошенко. За ним - депутат Аніщук.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12, Вінницька область). Спасибі, Олександре Миколайовичу. Шановний Вікторе Андрійовичу!  Звертаюся до вас від імені товаровиробників. Сьогодні склалася дуже важка ситуація з конвертацією  валюти.  Ми, звичайно,  розуміємо,  що  відбувається  на  валютному ринку.  Але неможливість проконвертувати валюту для підприємств,  орієнтованих на  експорт,  руйнує  систему  постачання  валюти  в нашу державу. Наприклад,  завод  "Ленінська  кузня"  не   може   проконвертувати протягом  двох  тижнів суму півтора мільйона доларів,  на яку йому конче потрібно закупити обладнання.

 

     Моє питання полягає  в  тому,  щоб  для  всіх  (особливо  для експортних  виробників) були створені рівні умови придбання валюти на Українській міжбанківській валютній біржі,  незалежно від того, в  якому  банку вони обслуговуються,  які там експортні контракти, оскільки ми цими діями руйнуємо експорт.

 

     Дякую за відповідь.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую за запитання.  Я згоден із думкою,  яку ви висловили в запитанні.  І відчуваю, що є розуміння даної процедури лише в тому  аспекті,  якщо  розглядати  цей  регламент  придбання валюти як тимчасовий адміністративний захід і не більше.

 

     Гадаю, що це,  можливо,  одна з найважливіших спроб угамувати тенденції,  які виникають на  ринку  попиту  і  пропозицій  вільно конвертованої валюти.

 

     Національний банк    займає   позицію,   що   це   тимчасовий інструмент,  і,  звичайно,  ми не  збираємося  його  адаптувати  в банківську практику.

 

     Друге, можливо,  найголовніше.  Національний банк не здійснює контроль контрактів.  Національний банк  відповідно  до  попиту  і пропозицій,  які  виникають  на  біржі,  зводить  ці два масиви на міжбанківській валютній біржі пропорційно трьом категоріям.  Це на 100  відсотків  задоволення потреб,  пов'язаних із обслуговуванням облігацій державної внутрішньої позики там,  де  наявний  валютний компонент;  30  відсотків  -  продається  комерційним банкам,  які вранці  продавали  валюту  (після  обіду   вони   її   викуповують відповідно  до пропозицій);  решта розподіляється між комерційними банками пропорційно до заявок.

 

     Тому прошу терпіння й невеличкого взаєморозуміння щодо  даної процедури упродовж нетривалого часу, і, гадаю, ми відрегулюємо її.

 

     ГОЛОВА. Депутат Аніщук. За ним - депутат Гусак.

 

     АНІЩУК В.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,   КПУ).  Прошу  передать  слово  народному  депутату  Ивану Михайловичу Варбанцу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Шановний   Вікторе Андрійовичу!  Відповідно  до статті 7.3.6 Закону про оподаткування прибутку підприємств комерційні банки, що мають у статутних фондах тверду валюту,  кожного першого числа здійснюють її перерахунок на гривні і сплачують 30 відсотків позитивної різниці  між  сумою  на початок і кінець місяця.

 

     Постійне зниження  курсу  національної  валюти  призводить до того,  що обкладається податком неіснуючий  прибуток.  Сплачується він,  як кажуть,  живими коштами,  що зумовлює зменшення статутних фондів банків.  Отже,  це  підриває  гарантії  повернення  вкладів фізичним  особам,  у  тому  числі  і  малозабезпеченим громадянам. Можливо,  ця проблема не стосується цього проекту закону, але вона існує.  І я хотів би знати,  як Національний банк України думає її розв'язувати?

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Дякую за запитання. Правління Національного банку має таку позицію з цього приводу.  Перша засада,  яка б дала змогу уникнути такої ситуації:  формування статутних фондів  комерційних банків  резидентів  і  нерезидентів  на  території України повинно здійснюватися тільки в національній валюті.

 

     Банки, які захотіли свого  часу  уникнути  курсового  ризику, власний  валютний  капітал  тримають  у  валюті.  В них виникає ця проблема. Це декілька комерційних банків. 15 днів тому ми порушили питання  про  те,  щоб усі комерційні банки України формували свій капітал у  національній  валюті  і  перевели  відповідні  доларові авуари   в   національну  валюту.  Тепер  відбуваються  відповідні переговори,  зокрема й з Експортноімпортним банком  України,  який тримає  капітал  у  вільно  конвертованій  валюті,  для того,  щоб відновити статус-кво у формуванні капіталів комерційних банків. Це є  базовою  відповіддю,  яка  забезпечує  уникнення  такого обсягу курсових ризиків комерційними  банками.  Ми  думаємо,  що  це  нам вдасться реалізувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановний Вікторе Андрійовичу!  Безумовно,  законопроект потрібний. Його  треба  приймати  в  першому  читанні.  Але  постає  декілька запитань.

 

     Перше. Чи  правильно  за  умов  інфляції  повертати в гривнях вклади (500 гривень)?  Чи не правильніше було б у валюті?  Тому що така сума не відшкодовуватиме вклади.

 

     І друге   запитання.   Чи  правомірно,  що  вкладники  будуть однаково одержувати відшкодування?

 

     Дякую.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Ми вважаємо,  що  для  України  коректно  робити акценти   на  стабілізації  національних  грошей  і  не  форсувати механізми компенсації втрат у національній валюті,  зокрема  втрат на вкладних операціях.

 

     Завдання номер  один  -  зробити  гривню  надалі  стабільною. Механізми,  які мають прив'язку зокрема до доларового еквівалента, в даному випадку некоректні, тому що йде реструктуризація вкладних ризиків між суб'єктами комерційний банкклієнт,  що  впливає  й  на позицію держави або державного бюджету.  В цьому плані ми вважаємо не досить коректним запровадження  такого  механізму.  Хоча,  якщо звернутися до статті проекту закону,  яка регулює обсяг вкладу, то ця стаття  базується  на  тому,  що  вкладники,  які  мають  вклад розміром   до   500   гривень,   по   суті,   отримують   гарантію стовідсоткового повернення вкладу,  включаючи відсотки, нараховані відповідно   до   депозитного   договору   та   обсягу  вкладів  у комерційному банку.

 

     Якщо спиратися на статистику,  то ми маємо середній  вклад  у комерційному  банку,  з  урахуванням позицій по Ощадному банку,  в сумі 37 гривень.  Компенсація передбачається за кожним вкладом  на такому рівні:  його фактична сума плюс нараховані відсотки, але не більше 500 гривень.

 

     Таким чином,  близько  90  відсотків  вкладників  комерційної банківської  системи  мають  прямий  доступ  до  такого  механізму захисту  їхніх  фінансових  інтересів,  тому  ми   вважаємо   таку постановку коректною. Вона передбачена в даному проекті закону.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Вікторе Андрійовичу!  Сідайте,  будь ласка. Слово для співдоповіді  надається  заступнику  голови  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності Ігорю Олеговичу Юшку...

 

     Співдоповідь робитиме  голова комітету депутат Альошин?  Будь ласка, Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Ігор Олегович Юшко мусив сьогодні терміново від'їхати, і тому він з дозволу голови комітету відсутній зараз,  коли мав би доповідати позицію комітету з  цього питання.

 

     Комітет Верховної   Ради   України   з   питань   фінансів  і банківської діяльності на своєму засіданні  30  вересня  розглянув внесений  Президентом  України  відповідно до пункту 4 "Перехідних положень" Конституції проект Закону України про фонд  гарантування вкладів   фізичних  осіб.  Комітет  у  цілому  підтримав  названий законопроект та пропонує Верховній Раді прийняти  його  в  першому читанні.

 

     Ми розповсюдили  серед депутатів відповідний проект постанови Верховної Ради з цього питання.

 

     Під час розгляду цього законопроекту  на  засіданні  комітету зазначалося,   що   далеко   не   всі   його  положення  достатньо відпрацьовані.  Ми звернули увагу також на  серйозні  рекомендації щодо    поліпшення    законопроекту,   надані   науково-експертним управлінням.

 

     Зокрема, зверну увагу на  такі  позиції.  Безперечно,  постає потреба  чіткіше  визначити  повноваження  та компетенцію керівних органів цього фонду.  Треба точніше визначити напрями інвестування коштів   фонду,   бо   зараз  проектом  передбачається  можливість інвестування коштів фонду тільки в державні цінні папери. З огляду на ситуацію, яка тепер склалася на ринку державних цінних паперів, цю позицію комітет під час підготовки проекту до  другого  читання коригуватиме.

 

     Є й  інші  зауваження.  Зокрема обмеження гарантії рівнем 500 гривень щодо вкладів одного вкладника до одного комерційного банку може   спричинити,   з   одного   боку,   певний  розподіл  рівнів забезпечення гарантій між вкладниками, а з іншого боку, тенденцію, коли   вкладники   банківської  системи  диверсифікуватимуть  свої ризики:  вони розміщуватимуть невеликі за обсягами вклади в різних комерційних банках.

 

     Зрозуміло, що  таке  можливе  лише в населених пунктах,  де є хоча б декілька комерційних банків.

 

     Є зауваження стосовно правової природи фонду  та  внесків  до нього.  Над  даною  позицією законопроекту також варто попрацювати ретельніше  й  виписати   стабільніший   і   надійніший   механізм надходжень  до  фонду.  Звичайно,  вже  давно є потреба страхувати депозитні  внески  населення.  У   запропонованому   законопроекті відображено  концептуальну  ідею,  яка  спирається на досвід наших близьких  сусідів,  зокрема  Румунії.   Це   одна   з   прийнятних концептуальних ідей.  Тому,  з огляду на такі загальні міркування, комітет підтримує внесений  проект  і  рекомендує  Верховній  Раді проголосувати за нього - прийняти в першому читанні.  Таке рішення нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я так розумію,  що запитань немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь  ласка,  хто  записався  на виступ.  Пропоную відвести на обговорення 10 хвилин. Достатньо?

 

     Депутат Жердицький. Будь ласка. За ним

- депутат Юхновський.

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 74, Закарпатська область). Фракція  Народно-демократичної  партії.  Шановні  колеги   народні депутати!   За  дорученням  фракції  Народно-демократичної  партії пропоную  прийняти  законопроект  у  першому  читанні  і  під  час доопрацювання  врахувати зауваження,  висловлені комітетом,  і ті, які висловлюватимуться в обговоренні.  Змушений  констатувати,  що даний  документ  відчутно  запізнився  в  часі.  Населення України пережило кілька важких моментів, коли воно втрачало гроші. Це були гроші, вкладені свого часу до Ощадбанку Радянського Союзу, а також гроші,  які  вкладалися  в  трасти  й  комерційні   банки,   котрі потрапляли в складні економічні ситуації.

 

     Ми розуміємо,  що  за періоду кризи,  яка нині загострилася й найближчим часом,  напевно,  не буде розв'язана так,  як нам  усім хотілося  б,  ситуації  з втратами вкладів населення в комерційних банках можуть повторюватися  набагато  частіше.  Отож  із  позиції захисту  інтересів громадян України,  які мусили зберігати гроші в комерційних банках, варто прийняти даний законопроект.

 

     Оскільки в нас такого закону досі не було,  то не було  бодай елементарного  захисту  вкладів  громадян  у  комерційних  банках. Зважаючи  на  те,  що  прийняття  такого   закону   не   розв'язує стовідсотково  проблему  захисту  вкладів  громадян  у комерційних банках,  ми повинні будемо ще не раз повертатися до  вдосконалення цього  законодавства.  Але  започаткувати  цей процес потрібно для захисту інтересів наших громадян.

 

     Люди не повинні боятися вкладати гроші в  банки.  Вони  мають довіряти  державі,  а  не  тримати  гроші під матрацами.  Їм треба надати гарантії щодо своїх вкладів.

 

     Водночас деякі  питання  законопроекту  треба  розв'язати   в другому читанні. Дозвольте на деяких із них спинитися. До названих у співдоповіді  комітету  варто  додати  такі.  Напевно,  не  слід приймати  до  фонду  всі  банки,  які залучають вклади населення і мають  на  це  відповідну  ліцензію  Національного  банку.   Треба здійснювати  попередню  оцінку  стосовно того,  чи може такий банк бути учасником,  чи він має таку ситуацію, що після прийняття його за місяць фонд утратить усі свої кошти.

 

     Отже, врахувавши   згадані  зауваження,  а  також  висловлені фракцією Народнодемократичної партії, пропонується прийняти проект закону в першому читанні й доопрацювати його якнайшвидше.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський від фракції Руху. За ним - депутат Чиж від соціалістів.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Проблема  збереження заощаджень населення в банках держави - центральна проблема всієї банківської системи і особливо Національного банку.

 

     Незважаючи на  дії  Національного банку щодо викупу облігацій внутрішньої  державної  позики,  в  країні  залишається   проблема недостатньої кількості грошових знаків.

 

     Згадана проблема  ускладнюється позабанківським обігом коштів виробничих і торгівельних організацій у  готівковій  формі.  Проти неї ні уряд, ні Національний банк, ні Служба безпеки, ні податкова служба і,  врешті,  на законодавчому  рівні  держави  не  ведеться належної боротьби.

 

     Маємо тепер  заощадження двох типів:  ті,  що були до 1 січня 1992 року,  і ті, що після 1 січня 1992 року. За другий відповідає тільки Українська держава.

 

     Ідеться про  вклади в гривнях,  внесені вже останніми роками, зокрема про ті,  за допомогою яких  комерційні  банки  закупили  і продовжують закуповувати цінні папери Міністерства фінансів.  Такі вклади населення в комерційних банках, в Ощадному банку мають бути гарантовані.

 

     Для цього   є   різні   засоби,   зокрема   утворення   Фонду гарантування вкладів  фізичних  осіб.  Ми  маємо  підтримати  дану ініціативу і прийняти внесений законопроект.

 

     Мушу тільки застерегти Національний банк від дій,  які можуть призвести  до  фінансової  паніки.  Наприклад,  з  такого  погляду безглуздими є статті в проекті закону, де гарантується компенсація вкладу в розмірі до 500 гривень.  Головні вкладники тоді вийдуть з банків, бо їхні вклади не матимуть гарантій.

 

     Я вважаю,  що треба було б створювати такий фонд не тепер,  а два роки тому.

 

     Вважаю також поспішним оголошення Національним банком  нового валютного  коридору.  Крім  того,  вважаю  недостатніми дії уряду, зокрема органів державної безпеки,  з ліквідації найменших  джерел неофіційного валютного обміну.  Поки що населення забрало з банків близько 800 мільйонів гривень. Це невеликі гроші.

 

     Вартість гривні  упала,  і  це  вигідно  для  уряду  стосовно погашення боргів із заробітної плати. Але не треба цим зловживати. Я закликаю населення  України  зберігати  спокій  і  дотримуватися фінансової торгівельної дисципліни.

 

     Маючи ще  одну  хвилину,  вкотре  закликаю  населення держави купувати товари тільки українського виробництва,  вимагати  касові чеки,  вимагати  квитки  за  оплату  проїзду тощо.  Наше становище цілком у наших руках.  Збереження холодної  голови  і  громадської дисципліни дасть змогу нам вийти з цієї кризи.

 

     Ми підтримуємо  проект  Закону  про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і просимо прийняти цей закон.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Чиж  від  соціалістів.  За  ним  -   депутат Черенков.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Щодо фонду гарантування  вкладів  фізичних осіб у банках,  то я думаю,  що такою гарантією має бути передусім сам банк.  З огляду на це,  таке питання могло б розглядатися,  як підказують  фахівці,  комплексно  -  разом  із проектом Закону про Національний банк.

 

     Але дозвольте  порушити  питання  про  потребу   гарантій   і сказати,  чому  наші вкладники перестали вірити державі.  Це треба довго розказувати.  Всі про це знають.  Але візьмімо хоч би  такий фактор: нарощування внутрішнього і зовнішнього боргу. Він сьогодні сягнув карколомних розмірів. Зовнішні запозичення (ви вдумайтеся!) з  початку  незалежного існування держави зросли від нуля до суми, еквівалентної річному обсягу державного бюджету.  Це катастрофа. А внутрішній   борг   лише   по  заморожених  заощадженнях  громадян становить 132 мільярди гривень,  або  майже  6  нинішніх  бюджетів країни.  Причому люди повинні самі віддавати собі через бюджет те, що в них украдено.

 

     Далі. Користуючись тим,  що тут  присутній  голова  Нацбанку, якого  називають  батьком  грошової реформи,  я скажу,  що грошова реформа здійснена в Україні абсолютно бездарно.  Вона  звелася  до простої  деномінації  та  простої заміни грошових знаків.  Вона не виконала функції оздоровлення  економічної  і  фінансової  систем. Була   унікальна   можливість   ще  тоді,  1996  року,  підтримати виснажений організм.  Для цього варто було з запровадженням гривні передусім  зробити  чистим  борговий  лист держави перед бюджетною сферою,  Пенсійним фондом,  виплативши потрібні на той час не такі астрономічні,  як сьогодні,  суми.  Грошовий голод підприємств мав бути подоланий поповненням  їхніх  обігових  коштів.  Обдурені  та обкрадені вкладники, а це практично все доросле населення України, повинні були отримати зараховані на вклади  та  проіндексовані  до реальних величин кошти,  з яких,  скажімо, 10-15 відсотків могли б видаватися готівкою,  а решта -стати потужним кредитним  ресурсом, спрямованим на підтримку виробництва. Та й гривня з самого початку могла б бути застрахована від можливих інфляційних сплесків, маючи вартість  удвічі  вищу  від  долара США.  Нічого подібного не було зроблено,  тільки цілком навпаки.  І внаслідок цього маємо те,  що маємо.

 

     Сьогодні монетарна  політика  доведена  взагалі  до  абсурду. Стабілізація,  економічне  зростання  лежать  поза   межами   цієї монетарної політики.  На закінчення я вам назву дві цифри.  В 1994 році інфляція впала в 20 разів.  Колосальний рекорд.  Але водночас виробництво  знизилося також рекордно - на 23 відсотки.  1995 рік: інфляція знижується вдвічі,  виробництво падає  на  12  відсотків. 1996  рік:  інфляція знову знижується вдвічі,  виробництво - на 10 відсотків. Запитується, у чому ж корінь зла? Корінь зла в тому, що проводиться  бездарна  монетарна  політика.  І  уряду,  і Нацбанку нарешті настав час це зрозуміти.

 

     Щодо законопроекту, то я думаю, що його треба відхилити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги!  Мы рассматривали этот законопроект и пришли к следующему заключению.  Прежде всего нужно выяснить несколько вопросов до его принятия.  Своевременно  ли  внесен этот законопроект?  Однозначно ясно,  что  несвоевременно,  поскольку  уже  несколько  ограблений собственного  народа сделали наши коммерческие банки.  Какой вывод из этого нужно сделать?  Защита должна быть, естественно. И мы это признаем.  Однако не в такой форме, как предлагают ее нам сегодня. Если посмотреть на ситуацию и проанализировать,  кто же  в  стране сегодня  является вкладчиком,  то очевидно,  что не основная масса населения. Основная масса населения имеет такие доходы, которые не позволяют  даже  ежедневно  есть.  Поэтому,  наверное,  вкладчиком является средний класс.

 

     Другой вопрос:  а  нужна  ли  нам  такая  банковская  система вообще,  в которой,  согласно статье 1 (последний абзац), возможна недоступность вкладов?  То  есть  любой  коммерческий  банк  может обанкротиться,  а  вкладчику,  согласно  статье  2,  гарантируется получение всего 500 гривень.  Вы меня извините,  народ уже научен. Он  недавно  покупал  коробок  спичек  за  5  тысяч  отечественных купонов. Поэтому мы совершенно не согласны с этой позицией.

 

     Если открыть статью  20  и  почитать  ее,  то  окажется,  что откуда-то  вдруг Национальный банк,  желая стать учредителем этого фонда,  находит в статье своих расходов 20 миллионов гривень. Я не понимаю этой позиции Национального банка,  учитывая, что в прошлом году был принят закон о компенсации вкладов населения.  Вы знаете, что из выделенных 200 миллионов 170 миллионов не выплачено.

 

     Принимая людей  в  округах,  мы  не можем ответить на вопрос, почему наше  нынешнее  правительство,  проводя  этот  антинародный курс,  не  может сегодня найти 150 гривень на похороны.  А ведь 20 миллионов - это сотни тысяч наших граждан могли бы эти 150 гривень получить.

 

     Исходя из   всего   изложенного,   мы   считаем,  что  данный законопроект может быть принят только путем повторного внесения  с учетом  коренных  изменений,  о  которых  говорится в дополнении к розданным материалам.  Мы призываем всех  не  голосовать  за  этот законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  на засіданнях Погоджувальної ради з керівниками фракцій і головами комітетів  ми  весь  час  порушуємо питання,  щоб працювати разом з тими відомствами,  які мають право законодавчої ініціативи,  тобто право готувати і  вносити  проекти законів.

 

     А так   розглядати,  як  ми  розглядаємо...  У  комітетах  не працюєте,  у фракціях не працюєте, потім вносите в зал і починаєте розбиратися  отут  стосовно  того  чи  іншого законопроекту (Шум у залі).

 

     Кому така робота потрібна,  скажіть,  будь ласка?  Так же  не можна  працювати!  На засіданні комітету доходять однієї думки,  а раптом у залі  -  фракція  не  підтримує.  У  кожному  комітеті  є представники різних фракцій, будь ласка, працюйте разом і виходьте з однією думкою...

 

     Чотири чоловіки виступили - чотири думки.  Що це  за  робота? Щоб покрасуватися на телебаченні.  Я думаю, це, мабуть, недостойно депутата.

 

     Ми повинні відпрацювати  законопроект,  чітко  визначитися  в комітеті і в сесійний зал вносити ті проекти, які мають прийматися в першому,  другому чи в третьому читанні...  Вже 14 година,  а ми лише два законопроекти розглянули.

 

     Я вношу   пропозицію   прийняти   в   першому   читанні   цей законопроект. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 127.

 

     Я вношу   пропозицію   повернути    цей    законопроект    на доопрацювання  для  внесення  на  повторне  перше  читання.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 199.

 

     Я прошу  керівників  фракцій,  голів  комітетів:  працюйте  в комітетах! Нікому оці пустопорожні балачки не потрібні.

 

     Будь ласка,  ставлю  на  голосування  пропозицію про повторне перше читання.

 

     "За" - 208.

 

     Я прошу:   проголосуйте    за    повторне    перше    читання законопроекту. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Слово має депутат Альошин, голова комітету.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги  народні депутати!  Я звертаюся насамперед до найбільшої фракції Верховної Ради  -  комуністів.  Я розумію,  що  стосовно  законопроекту  про  вищу  освіту  і  цього законопроекту,  що голосується зараз,  ви займаєте принципову,  на ваш погляд,  позицію, яка полягає в тому, щоб хтось доопрацював, а ви знову проконтролюєте і проголосуєте за або проти.  Наскільки  я розумію,  і  в  Комітеті  з питань науки і освіти,  і в Комітеті з питань фінансів і  банківської  діяльності  є  представники  вашої фракції, які працюють достатньо професійно, достатньо активно. І я хотів би наголосити,  що якщо ми не  беремо  цей  законопроект  на доопрацювання,  враховуючи його певні недоліки,  то робота над ним знову ж таки загальмується і не будуть,  скажемо так,  подолані ті недоліки,   на   які  вказувалося  під  час  обговорення.  Комітет запропонував взяти цю роботу на себе.  Ми  готові  розв'язати  всі проблеми,   неузгодженості,   винести  на  спеціальне  обговорення фракції  комуністів.  Але  давайте  не   гальмувати   роботу,   не створювати зайвої роботи ні для уряду, ні для Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я знову запитую:  кому потрібні оці балачки?..  Знову  20  чоловік  підняли  руки.  У  комітеті  треба піднімати руки і розглядати всі питання.

 

     Будь ласка.  Петро  Миколайович  Симоненко.  За ним - депутат Терьохін.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов. Я хотел бы привлечь ваше внимание,  уважаемые коллеги, к той оценке, которая была дана. Она как раз и подтверждает,  что  если  бы  еще  не  работала  фракция коммунистов, то бездеятельность Верховного Совета была бы всем уже давно очевидна. Это во-первых.

 

     Во-вторых, я обращаю ваше внимание  на  ту  часть  зала,  где должны сидеть депутаты от так называемых пропрезидентских правящих партий:  их просто нет  на  заседаниях.  Поэтому,  пожалуйста,  не апеллируйте к фракции коммунистов.

 

     В-третьих, в   законопроекте  о  высшем  образовании  нарушен главный конституционный принцип - право гражданина  на  бесплатное образование.  Поэтому  наша  фракция  требует:  прежде чем вносить законопроект  на  рассмотрение  Верховного   Совета,   пожалуйста, выполните   конституционную   норму.   Так  же,  как  и  по  этому законопроекту.

 

     И, в-четвертых,  если Кабинет Министров вместе с Национальным банком  постоянно  вносит  неподготовленные  проекты  законов,  то давайте выгоним Кабинет Министров и прекратим эту практику,  когда вносятся   неподготовленные  проекты,  а  мы  должны  отвечать  за бездеятельность  и  безобразия,  которые  творятся  в  государстве (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. За ним - депутат Лавринович.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу тільки на одне.  Сьогодні в банківській системі  знаходиться близько  двох  мільярдів  коштів  наших  громадян.  Ви знаєте,  що відбувається з курсом.  Люди  нервують.  Саме  тому  я  просив  би підтримати те,  що каже Олександр Миколайович. Ми маємо заспокоїти наших громадян,  показавши,  що проблеми збереження їхніх  вкладів перейшли від того Кабміну,  який треба виганяти,  як вважає багато хто в цьому залі, до Комітету Верховної Ради.

 

     У нас є чудовий спеціаліст цієї справи депутат Станков,  який відповідає  за  ці  питання  в  комітеті.  У  нас  є  представники Комуністичної та інших партій.

 

     Давайте заберемо цю проблему  до  нас  і  скажемо  людям,  що некваліфіковані   підходи   виконавчої   влади  до  цього  питання закінчилися, ми будемо їх розглядати тут, у залі.

 

     Я вас закликаю,  давайте прагматично дивитися  на  деякий,  я перепрошую,   непрофесіоналізм  нашої  виконавчої  влади.  Давайте візьмемо у свої руки цю проблему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович. За ним - депутат Вітренко.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Для тих, хто особливо голосно зараз говорить, хочу пояснити, що ми розглядаємо законопроект, поданий разом з указом Президента. А для тих,  хто не розуміє цього,  скажу, що неприйняття зараз у першому читанні  цього законопроекту означатиме,  що на 30-й день після 10 вересня набуде чинності цей указ і надалі дискутувати  взагалі  не буде про що.

 

     А в цьому законі,  проект якого внесений,  є декілька статей, які порушують права громадян.  Отже,  щоб цього не було,  потрібно його прийняти в першому читанні, вилучити звідти ті норми і ввести норми,  що передбачають контроль з боку парламенту  за  діяльністю установ,   які  беруть  на  себе  відповідальність  розпоряджатися фінансами наших громадян.  Крім того, вирішити питання, щоб люди в Україні  надалі  не  потерпали  від  непрофесійних  дій виконавчої влади.

 

     Тому я просив би зважити  на  ці  обставини  і  проголосувати внесений проект закону в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Станков.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії, соціалістична  опозиція.  Я  хочу  всім  пояснити  позицію   нашої фракції.  Наша  фракція голосує за прийняття цього законопроекту в першому  читанні.  Всі  наші   надтореволюціонери,   будь   ласка, виявляйте   свою   революційність,   коли   приймається   Бюджетна резолюція,  Основні засади внутрішньої і зовнішньої політики, а не тоді,  коли в державі поглиблюється криза. І ви хочете цю кризу ще прискорити.  Навіщо робити так, щоб у державі було ще гірше? Треба сьогодні і виконавчій владі, і банківській системі, і законодавчій владі надати можливість ці процеси загальмувати.

 

     Тому законопроект  треба  приймати  в   першому   читанні   і доопрацьовувати  в  комітетах.  Будь ласка,  усі пропозиції можуть бути враховані.  Адже вклади  фізичних  осіб  -  це  вклади  наших громадян,  люди понесли до банків те,  що вони заощадили.  Скільки можна грабувати населення?

 

     Я закликаю всіх,  хто не  хоче  штучного  поглиблення  кризи, проголосувати за цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Станков.

 

     СТАНКОВ А.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракция Социалистической  и  Селянской  партий.  Я думаю,  что  этот  законопроект  надо отклонить.  Дело в том,  что сегодня наше  государство  испытывает  такой  огромный  финансовый кризис,  что  не  может  позволить  себе  создавать такую огромную государственную структуру.  Она никому не нужна.  Это  -  огромные расходы на ее содержание и бесконтрольность.

 

     Будет рассматриваться  законопроект  о  Национальном банке во втором чтении.  Вот в нем я предлагаю ввести статью "Защита  прав, интересов граждан-вкладчиков". А этот законопроект отклонить.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно!

 

     ГОЛОВА. Віктор Андрійович Ющенко. Будь ласка.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Я вас благаю прийняти позитивне рішення.  Це стосується вкладів  населення  України  на суму 3 мільярди.  20 днів тому цей весь масив перебував під величезним тиском. З банківської системи, послухайте, будь ласка, це не жарти, вийшло 800 мільйонів пасивів, де вклади населення становлять 345 мільйонів. Десять днів вдається втримувати позицію по вкладах на горизонтальному рівні. Банківська система України,  мабуть, єдина, яка не гарантує мінімум вкладного ризику.

 

     Якщо Україна   збирається  рефінансувати  свою  економіку  за рахунок коштів українців,  вона повинна подбати про цих українців. Це функція держави, шановні народні депутати.

 

     Друга думка,  яку я хотів би висловити, можливо, для тих, хто зрозумів метаморфози, які сталися з вкладниками в 1992-1993 роках. Шановні  народні  депутати,  замисліться,  як могло статися,  що в державному Ощадному банку згоріли вклади населення. І згоріли вони з єдиної причини - це була політика існуючої влади. Не комерційних банків!  Через  інфляцію  1993-1994  років,  зумовленою   потребою фінансування  державних  видатків,  були  спалені  кошти  Ощадного банку.  Що  ми  пропонуємо?  Ми   пропонуємо,   щоб   корпоративна банківська   система   відповідала   за  вклади.  Не  держава  щоб відповідала,  нехай відповідає  корпоративна  банківська  система, платить  спеціальні  й  разові  збори  і  за рахунок цього ресурсу відповідає.

 

     Але для того щоб держава  мала  патронаж  у  цій  темі,  вона робить разовий спеціальний внесок, робить цю структуру державною з механізмом державного контролю. Але ресурс має бути корпоративний. Я вас дуже прошу, прийміть законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування пропозицію прийняти в першому читанні цей законопроект. Прошу підтримати.

 

     "За" - 179.

 

     Пропонується голосувати  в  поіменному  режимі.   Ставлю   на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 155.

 

     У поіменному    режимі    голосуємо    пропозицію    прийняти законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 182.

 

     Будь ласка, опублікуйте результати голосування по фракціях.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  про  перенесення законопроекту на повторне перше читання у жовтні.

 

     "За" - 211.

 

     Ви ж розумієте,  що указ діятиме.  Будь ласка, я ще раз прошу проголосувати за повторне перше читання у жовтні.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги, одну хвилинку!

 

     Я вас  прошу  принциповість  і  якість  роботи   виявляти   в комітетах,  а  не  в залі...  У залі треба виявляти,  ще раз кажу, продуктивну принциповість, а не показну.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  зважаючи на час,  я просив би вас розглянути питання  про  обрання народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради України.  Є три депутати,  які не входять до складу того  чи  іншого комітету.  Пропонується обрати народного депутата України Сироту членом Комітету Верховної Ради  з  питань  правової реформи.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 152.

 

     Прошу підтримати   проект  Постанови  про  обрання  народного депутата України  Франчука  Анатолія  Романовича  членом  Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,транспорту і зв'язку.

 

     "За" - 244.

 

     Прийнято.

 

     Прошу прийняти  Постанову  Верховної Ради України про обрання народного депутата України  Мороза  Анатолія  Миколайовича  членом Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято.

 

     Прошу прийняти  Постанову  Верховної Ради України про обрання народного депутата України Філенка  Володимира  Пилиповича  членом Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи...  (Шум у залі).

 

     Знімаю з голосування цей проект, фракція

- проти, питань немає.

 

     Прошу підтримати  проект Постанови Верховної Ради України про зміни у складі комітетів Верховної Ради: обрати народного депутата України  Габера  Миколу  Олександровича  членом Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету,  увільнивши  його  від  обов'язків члена     Комітету     Верховної    Ради    України    з    питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 161.

 

     Прошу підтримати  проект Постанови Верховної Ради України про зміни у складі комітетів Верховної Ради України:  обрати народного депутата   України   Кірімова  Івана  Захаровича  членом  Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних  відносин,  увільнивши  його  від обов'язків члена Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  охорони   здоров'я, материнства та дитинства.

 

     "За" - 175.

 

     Проект Постанови  Верховної  Ради  України про зміни у складі комітетів  Верховної  Ради  України:  обрати  народного   депутата України  Ткачука Василя Михайловича членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку,  увільнивши його від обов'язків члена Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

     "За" - 185.

 

     Проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Волкова Олександра Михайловича (це новий депутат, який  недавно  складав  присягу)  членом  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку.

 

     "За" - 123.

 

     Проект Постанови Верховної Ради України про  зміни  у  складі комітетів   Верховної  Ради  України:  обрати  народного  депутата України Антоньєву Ганну Петрівну членом  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку, увільнивши її від обов'язків члена Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

 

     "За" - 191.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  прошу  кілька  хвилин  вашої  уваги.  Є  два проекти законів про ратифікацію, які чекають розгляду ще з минулої сесії.

 

     Проект Закону  України  про  ратифікацію  Угоди  між   Урядом України  та Урядом Королівства Норвегія про торговельні зв'язки та економічне співробітництво. Прошу проголосувати і підтримати.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято.

 

     Проект Закону  України  про  ратифікацію  Угоди  між   Урядом України  та  Урядом  Республіки  Казахстан  про вільну торгівлю та проект Закону України про ратифікацію Протоколу  про  вилучення  з режиму  вільної  торгівлі  до  Угоди  між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги,  хтось  не  зрозумів?   Будь   ласка,   прошу проголосувати.

 

     "За" - 229.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Александр  Николаевич,  дайте  выступить  по мотивам!

 

     ГОЛОВА. Вимкніть, будь ласка, мікрофон на трибуні.

 

     Шановні колеги народні депутати!  Дозвольте від вашого  імені поздоровити наших освітян.

 

     Шановні освітяни!   Дорогі  наші  вчителі!  Щиро  і  сердечно вітаємо вас від імені Верховної Ради  України  з  Днем  працівника освіти!  Цей  день  віддавна  справедливо вважається святом усього українського  народу.  Адже  з  кожною  людиною   на   все   життя залишаються   улюблені   вчителі,  які  щедро  ділилися  знаннями, допомагали обрати правильний шлях на  порозі  самостійного  життя, зігрівали  нас  при  труднощах і невдачах невичерпним теплом своїх душ і сердець.

 

     Надходить час - і діти  та  внуки  тих,  хто  вчився  раніше, сідають за шкільні парти для того,  щоб з вашою допомогою засвоїти знання і досвід старших поколінь.  Так завдяки вашій  самовідданій праці  триває естафета життя,  продовжується сходження суспільства тернистим шляхом прогресу.

 

     Непростим виявилось свято в цьому році.  Економічні негаразди нагадують   про   себе   затримками   зарплати   і  невиправданими сподіваннями.  Не працюють окремі школи.  Та з'являються надії  на близькі  зміни  на  краще.  Над подоланням кризи починають активно співпрацювати Верховна Рада і виконавчі структури. Видатні вчені і досвідчені   фахівці   готують  Національну  програму  відродження України.  Ми знаємо,  що робити,  і  зуміємо  це  організувати  на практиці. Наша ринкова будівля обов'язково буде зводитися з цеглин соціальної справедливості,  непересічним розумом і золотими руками ваших вихованців.

 

     Саме ви  маєте  зарядити  їх  потужною  енергією  соціального оптимізму,  громадянської гідності,  душевного благородства.  Саме тут  міститься  головний  ключ  до  усвідомлення  вищого  інтересу народу:  створення  суспільства  соціальної  гармонії   і   рівних можливостей, свободи ініціативи і захищеності громадян.

 

     Давайте всі   будемо   пам'ятати   мудрий  заповіт  видатного педагога  нашого  часу   Василя   Олександровича   Сухомлинського, звернений  до  вчителів України:  "Вища педагогічна мудрість нашої професії в тому,  щоб у серці кожної  людини,  яку  ми  виховуємо, найбільшою святинею стала наша Батьківщина.  Від нас залежить, щоб кожен вихованець розумів і серцем сприймав велику істину: Вітчизна без мене може обійтись, я ж без неї - ніщо".

 

     Бажаємо всім  працівникам  освіти  творчої  наснаги,  міцного здоров'я, великого людського щастя, віри і переконаності у кращому майбутті (Оплески).

 

     Шановні колеги, вам роздано розклад пленарного засідання, яке відбудеться у вівторок. На це засідання виноситься п'ять питань. У нас  наступний  тиждень - робота в комітетах.  Але ми на засіданні Погоджувальної ради домовилися,  зал погодився у вівторок, коли ми розпочинали пленарний тиждень,  щоб у вівторок того тижня, коли ми працюємо в комітетах,  проводити пленарне засідання і працювати до 14 години.  Керівники фракцій і голови комітетів з цим погодилися. Документ вам  роздано,  подивіться  ще  раз  перелік  питань,  які вносяться  на розгляд,  але обов'язково погоджуйте їх так,  щоб ми розглянули ці питання і прийняли щодо них результативні рішення. Я просив би це врахувати.

 

     І останнє.  Переді  мною,  як ми з вами й домовилися,  лежить відомість про відвідування пленарних засідань фракціями.

 

     29 вересня: фракція комуністів - 76 відсотків; Народного руху

- 44 відсотки;  Соціалістичної і Селянської партій - 57 відсотків; "Громада" - 51 відсоток;  СДПУ(о)  -  56  відсотків;  прогресивних соціалістів  -  57 відсотків;  НДП - 50 відсотків;  незалежні - 58 відсотків і позафракційні -  50  відсотків.  Усього  в  залі  були присутні 57 відсотків депутатів.

 

     30 вересня: комуністи - 57 відсотків; Рух - 30 відсотків; соціалісти - 30 відсотків; "Громада" - 25 відсотків; соціал-демократи  -  30  відсотків;  прогресивні  соціалісти  - 30 відсотків;  народні демократи - 21 відсоток;  позафракційні  -  20 відсотків; незалежні - 23 відсотки. Всього - 36 відсотків.

 

     1 жовтня:  комуністи  -  53  відсотки;  Рух  -  36 відсотків; соціалісти   -   40   відсотків;   "Громада"   -   41    відсоток; соціал-демократи  -  40  відсотків;  прогресивні  соціалісти  - 51 відсоток;  НДП -  30  відсотків;  позафракційні  -  25  відсотків; незалежні - 27 відсотків; зелені - 25 відсотків.

 

     І дані про відвідування сьогоднішнього засідання на 13 годину 10 хвилин:  комуністи - 43 відсотки;  НРУ - 34 відсотки; "Громада"

-18  відсотків;  соціалісти  -  22 відсотки;  соціалдемократи - 32 відсотки; НДП - 19 відсотків; ПСПУ - 50 відсотків; фракція зелених

- 13 відсотків; незалежні - 13 відсотків; селяни - 58 відсотків.

 

     Шановні керівники   фракцій,   голови  комітетів,  наступного понеділка ми з вами зустрічаємося.  Я думаю,  що ми зробимо аналіз за  весь  вересень  і  поміркуємо,  яких вживати заходів.  Коли ми говоримо про роботу апарату,  то давайте думати і про свою роботу. Щодо апарату,  то я з вами погоджуюся,  і ми наведемо порядок, хоч він там і є. Давайте за себе відповідати.

 

     І останнє.  З  мотивів  слово  просить   Наталія   Михайлівна Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемые избиратели! Только что  в  Верховном  Совете  состоялось  голосование  по ратификации договора с Казахстаном о свободной торговле.

 

     Ратификацией этого  договора  опять  открыты   бесконтрольные шлюзы,  и  прежде  всего  по  ввозу  дешевого экибастузского угля. Вследствие этого решения наши шахтеры теряют свои  рабочие  места, возможность  сбыть  свою продукцию,  наносится еще один тяжелейший удар по экономике Украины.

 

     И именно  ратификация  договоров  о  свободной   торговле   - основное требование МВФ,  основное требование системы ГАТТ/СОТ.  В эту  систему  Соединенные  Штаты  не   вступили,   оберегая   свой внутренний  рынок.  Украину  постоянно  заставляют  открывать свои шлюзы всем.

 

     Эту мысль я отстояла на заседании комитета. Она зафиксирована как "окрема думка", внесена в повестку дня. И я имела регламентное право выступить и  об яснить  недопустимость  такого  голосования. Может быть,  тогда коммунисты чуть-чуть бы и подумали,  а не слепо выполняли   распоряжение   своего   генсека.   Думали   о    своей ответственности перед Донбассом, перед шахтерами, а не в очередной раз предали бы,  как и социалисты предали своих трудящихся.  Позор им навеки!

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги, на цьому пленарне засідання завершено. На все краще!