Стенограма пленарного засідання

01 жовтня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и .  1 ж о в т н я  1998 р о к у.

                         16  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Запросіть,  будь ласка,  депутатів до  залу.  Давайте зареєструємося.

 

     Зареєструвалися 328  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд питань.  На трибуну запрошується  депутат Степанов.  Будь  ласка,  запишіться на запитання.  Відводимо на це п'ять хвилин.

 

     Слово надається  депутату  Долженку.   За   ним   -   депутат Самойленко. Будь ласка.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний  загально-державний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Яценко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  66, Житомирська  область).  Дякую.  Оскільки  ми обговорюємо три законопроекти разом,  у мене таке загальне запитання.  Як  на  ваш погляд,  ми знову ідемо на поводі в уряду,  намагаючись за рахунок деяких верств населення,  які  не  вважаються  високозабезпеченими громадянами  України,  вирішити проблеми окремих галузей народного господарства?  При цьому ми не вирішуємо  головну  проблему  нашої держави,  яка полягає в тому, що величезна сума коштів обертається поза контролем  держави.  У  так  званій  тіньовій  економіці,  за офіційними розрахунками, обертається 60 відсотків, за неофіційними

- вже більш як 80 відсотків коштів. Таким чином, ми ніяк не можемо добратися  до  суті  проблеми.  Кожного  разу  ми  хочемо вирішити проблеми  забезпечення  окремих  державних  галузей   за   рахунок малозабезпечених громадян України.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый коллега!  Я не могу говорить от имени ведомств,  которые предлагают  аннулировать  эти  льготы.  Могу высказать лишь мнение нашего комитета.  По мнению нашего комитета, у нас учреждено много неоправданных льгот.  Но к вопросу их отмены надо относиться очень осторожно.  Поэтому мы и предлагаем  два  внесенных  законопроекта пока  отклонить,  до полного погашения задолженности по заработной плате,  пенсиям и другим социальным выплатам. А один законопроект, касающийся льгот на услуги связи, предлагаем поддержать.

 

     Дело в  том,  что если мы вообще будем закрывать глаза на эту проблему, то она рано или поздно все-таки заставит нас обратить на нее внимание.  Поэтому комитет считает, что мы можем рассматривать этот вопрос в перспективе, что путь для сотрудничества с Кабинетом Министров  не закрыт.  Однако Кабмин должен сначала выполнить свои обязательства  по  зарплате  и  другим  выплатам.  Такова  позиция комитета.

 

     И еще я хочу обратится к Председателю: Александр Николаевич, я докладываю сразу по трем проектам, поэтому надо  бы все-таки увеличить время хотя бы до десяти минут,  потому что у коллег есть вопросы.

 

     ГОЛОВА. Заперечень немає.  Десять - значить, десять. Тим паче що ви самі напрошуєтесь...

 

     Депутат Самойленко, за ним - депутат Пустовойтов.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загально-державний виборчий  округ,  ПЗУ).  Прошу  передати  слово депутату Гуцолу.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка.   За   ним   -   депутати  Пустовойтов, Пейгалайнен...

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Партія зелених України.  Шановний Михайле Володимировичу! У мене до вас є два  коротеньких   запитання.   Скажіть,   будь   ласка,   скільки електроенергії йде за кордон і який прибуток від того має Україна? Адже ми говоримо сьогодні про пільги.

 

     І друге запитання.  Чи мають пільги щодо плати  за  телефонні розмови інвалідиспинальники,  адже це для них життєво необхідно. А там є багато проблем.

 

     Дякую.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Ну, первый вопрос - это не ко мне. Я думаю, что министр ответит сколько.  И он уже в принципе ответил,  что вообще нет никакого экспорта электроэнергии.  Но это,  собственно говоря, не мой вопрос.

 

     Инвалиды... Я не скажу сейчас,  точно не помню,  потому что у нас, как вы знаете, есть только рамочный закон об инвалидах и есть множество  всяческих  постановлений,  принятых  еще начиная с 70-х годов.  Поэтому я по памяти сейчас не смогу  ответить.  Знаю,  что есть категории инвалидов,  которые пользуются телефоном бесплатно. Конкретно назвать их сейчас не могу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пейгалайнен. За ним - депутат Штепа.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция  Коммунистической партии Украины.  Уважаемый Михаил Владимирович!  Когда  мы  слушали   руководителей   отраслей,   я, откровенно   говоря,  удивлялся,  насколько  они  некомпетентны  и насколько  они  не  сострадают  нашим   людям,   которые   сегодня практически голодают и живут на нищенскую заработную плату, а то и не получают месяцами эту заработную плату.  И в это же время  цены непрерывно   растут.   Я   бы   хотел   услышать  от  вас,  Михаил Владимирович,  ответ на такой вопрос:  спасет ли  лишение  граждан льгот,  о  которых  мы говорим,  вот те отрасли,  интересы которых защищали их руководители,  или,  может быть,  надо решать  главную задачу,  а  именно  -  менять  внутреннюю политику и экономический курс?  Может быть,  это надо делать?  Решать главную задачу,  а не какие-то мелкие...

 

     Спасибо.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Как  народный  депутат скажу,  что я полностью согласен с тем,  что надо менять и курс,  и политику. Что касается комитета,  который я здесь представляю, то мы требовали, чтобы нам были предоставлены конкретные цифры.  И здесь  они  назывались.  В частности,  по  телефонным льготам - это немногим больше 200 тысяч гривень.

 

     Что касется электроэнергии,  здесь средняя цифра - около  300 миллионов  гривень.  У  нас  на заседании комитета вопрос ставился таким образом.  Скажем,  эти цифры посчитаны правильно, но это еще не значит, что если мы льготы отменим, то те люди, которые лишатся этих льгот,  смогут возместить указанные деньги, что Минэнерго тут же  закупит  новые  эшелоны  угля  и  у  нас  увеличится выработка электроэнергии,  как в годы первых пятилеток.  Я уверен, что этого не   произойдет.  Вряд  ли  спасут  Минэнерго  работники  милиции, сельские учителя или ветеринары,  которых сейчас тут  предлагается лишить  льгот,  или те же чернобыльцы,  которым положена льгота на оплату всего лишь  100  киловатт-часов.  Пусть  попробует  инвалид вложиться  в эту норму.  Я думаю,  что надеяться на получение этих средств нельзя. Это мое личное мнение, можно с ним спорить. Может, треть  от  запланированного и можно получить,  обострив социальную ситуацию, настроив против себя даже свою опору - тех силовиков, на которых,  будем  говорить,  наш  нынешний  режим  сегодня только и опирается.  Я бы так ответил:  это миф,  таких денег просто нет  в природе.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа. Підготуватися депутату Пустовойтову.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Вопрос первый. Скажите, пожалуйста, правильно ли это, что в отдельных регионах, в частности, допустим, в Симферопольском районе Крыма,  решением местных властных структур  или,  допустим, транспортных  организаций  введены  только  отдельные  дни недели, когда льготники могут пользоваться правом бесплатного проезда, а в остальные дни они должны платить за проезд?  Причем, подкрепляются эти решения якобы решениями собраний граждан и так далее.

 

     И второй вопрос.  Может быть, вы скажете, какова была позиция руководителей МВД, суда, прокуратуры, когда вы на заседании вашего комитета решали вопрос об отмене этих льгот?  Ведь  когда  решение Верховного Совета поступает на места,  местные власти говорят так: "Это не мы решили.  Мы  отстаивали  ваши  права.  Это  депутатский корпус эти права ваши аннулировал".

 

     Спасибо.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Отвечаю на первый вопрос. Ни собрание граждан, ни местная администрация,  ни  правительство,  ни  даже  Президент Украины  не могут отменить ни одного положения закона.  И те,  кто этим занимается в Крыму или в любом другом регионе,  должны стать, как  говорится,  об ектом  особой  заинтересованности прокуратуры. Прежде всего  те,  кто  такое  делает,  и  инициаторы  этих  идей. Установлены льготы, и они должны предоставляться.

 

     Что касается  позиции  МВД...  Буквально  вчера  на заседание нашего комитета приглашался заместитель  министра  внутренних  дел Ануфриев,  но  он не был на заседании.  Единственный представитель МВД,  которого   мы   видели,   это   -   руководитель   профсоюза аттестованных работников МВД. Конечно же, как профсоюзный работник он был  категорически  против  отмены  льгот  и  рассказывал,  что милиционеры (прежде всего те,  которые дежурят на улице,  охраняют общественный порядок)  стали  сегодня  буквально  нищими.  Они  не намного  богаче  тех бомжей,  с которыми им приходится иметь дело. Они не имеют практически ничего - ни заработной платы, ни каких-то других льгот.  И отмена этих льгот (допустим, на бесплатный проезд или на оплату электроэнергии) ударит ощутимее всего по этим людям.

 

     А официальных лиц, руководителей МВД (я присутствовал на всех заседаниях комитета, где рассматривался этот вопрос) мы не видели. Представитель профсоюза аттестованных работников МВД,  как  я  уже сказал,  был  и  выступал  категорически  против  этих предложений Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. Після нього - депутат Абрамов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Я  все-таки ще раз хочу вас запитати:  як ви вважаєте,  чи не є це повзучий наступ на права людини,  коли за  рахунок  простих  людей уряд  збирається  вирішити  деякі  проблеми,  хоча  для того можна знайти інші резерви? Це перше.

 

     І друге.    Скажіть,    чи    розрахунки    давалися     щодо диференційованого  підходу  до  вирішення  цієї проблеми?  Адже ви правду сказали:  є рядовий міліціонер і є начальник  УВС.  У  них, звичайно, різні фінансові можливості.

 

     І щодо  транспорту.  От  зараз приватник взагалі захоплює цей ринок.  Складається враження,  що окремі керівники  на  транспорті зацікавлені  в тому,  щоб ліквідувати всі транспортні пільги,  щоб оці соціалістичні блага навіть не  мозолили  очі,  і  таким  чином добитися того, щоб люди платили насамперед приватнику. Я боюся, що всі, будемо говорити, засоби пересування перейдуть у приватні руки і  тільки  приватники  буть працювати.  Чи не прораховувалися,  не розглядалися ці питання?

 

     СТЕПАНОВ М.В. Я отвечу таким образом. Да, действительно, это, конечно  же,  наступление  на права людей.  И парадокс в том,  что об ектом этого наступления стали люди,  которые работают именно  в силовых структурах.  Вот в чем особенность этого наступления.  Это одно.

 

     С другой стороны,  уважаемые  коллеги,  у  нас  предусмотрено много неоправданных льгот,  но говорят почему-то в основном только о льготах, предусмотренных для государственных служащих.

 

     Поэтому я,  в частности, предлагал и предлагаю представителям Минфина   и   представителям   других   заинтересованных  ведомств попробовать  подойти  дифференцированно  к  определению  категорий льготников.

 

     Давайте решим   так:  работникам  патрульно-постовой  службы, угрозыска,  подразделений по борьбе с организованной преступностью эти  льготы  предоставим,  а  работникам паспортного стола или еще каким-то структурам - нет.  Хотя такое тоже тяжело  будет  сделать для этих людей. Но пока я таких документов еще не видел. Думаю, мы должны идти по этому пути.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемый Михаил Владимирович! Я  недавно  был  в  своем  избирательном округе и принял более 600 человек.  Среди них были  не  только  рабочие  и  служащие,  но  и крестьяне, а также работники правоохранительных органов.

 

     Впечатление, прямо скажу,  тяжелейшее.  Крестьяне зарплату не получают более двух лет,  работники правоохранительных  органов  - три  месяца  и более.  Люди спрашивают:  почему не судят тех,  кто довел их до такого состояния.

 

     Среди избирателей было несколько рядовых работников  милиции. У  них  семьи  по  четыре  -  пять  человек,  а зарплата 145 - 150 гривень.  Можно ли уравнивать рядового  участкового  и  начальника милиции,  прокурора,  председателя городского суда?  Я думаю, нет. Какова ваша позиция по этим вопросам?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  У меня такая же позиция как и  у  всех  членов комитета,   как   и  у  вас.  Льготы  надо  дифферинцировать.  Это неправильно,  когда льготы получает  тот,  кто  никогда  не  ходил пешком  и  ходить не будет,  как и не будет ездить на общественном транспорте...  Они   же   получают   льготы   и   по   оплате   за электроэнергию, и другие.

 

     Вы очень  правильно подметили,  что отмена льгот по оплате за электроэнергию касается работников сельского хозяйства и учителей. Дело  в  том,  что учителя уже давно фактически не пользуются этой льготой.  Видите,  как делается:  мы вам сначала льготу не  дадим, год-другой  помаринуем,  а потом ее вообще отменим.  Поэтому пусть эта льгота (допустим,  для учителей или еще для кого-то) сейчас  и пустая, но это не значит, что ее надо отменять. У нас экономика не всю жизнь будет в таком положении.  Если ее сейчас отменить, вы ее уже   никогда   не  восстановите.  Позиция  нашего  комитета:  два законопроекта,  касающиеся льгот для сотен тысяч граждан  Украины, отклонить, а законопроект относительно льгот по оплате услуг связи предлагаем принять в  первом  чтении,  чтобы  каждый  из  вас  мог принять участие в доработке проекта.

 

     Мое время истекло. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Михайле Володимировичу. Сідайте, будь ласка. Висвітіть, хто записався на обговорення всіх трьох проектів.

 

     Шановні колеги!  У нас три проекти.  Я пропонував би,  щоб ми відвели на їх обговорення не більше 20 хвилин. Десять хвилин, так? Хто за те,  щоб  відвести  десять  хвилин  на  обговорення,  прошу проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 103.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Депутат Алексєєв. За ним - депутат Яценко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

  172, Харківська область). Уважаемые коллеги! Вы знаете, я сейчас слушал  выступления  наших  уважаемых  министров  и   заместителей министров и мне, по большому счету, было их жаль. Перед ними стоит задача спасти отрасли,  и  они  выискивают  малейшую  возможность, откуда бы можно было взять средства,  чтобы вложить их както в эту отрасль.

 

     Но трагизм ситуации в том, что в Украине, находящейся в таких политических рамках,  решить эту проблему невозможно. Что я имею в виду: что в чьем-то воспаленном сознании возникла идея урезать то, что   называется   льготами?   Нет.   Есть   документ,   именуемый "Пропоновані політичні заходи  відповідно  до  програми  механізму розширеного   фінансування",   ("заходи  попередньо  обговорені  з експертами МВФ").  То есть експерты предлагают,  что должна делать наша исполнительная власть.  Так вот,  на странице 7, в пункте 23, сказано:  "Скасувати бюджетні субсидії на  комунальні  послуги  та громадський  транспорт,  відповідно  скоротити видатки.  Для цього прийняти тарифи,  які забезпечать повне відшкодування собівартості цих послуг та водночас поліпшити платежі і раціоналізувати існуючі привілеї".

 

     У меня сразу возникает вопрос:  простите,  где мы живем  -  в независимом государстве или на управляемой территории?  И кто нами управляет, правительство или колониальная администрация?

 

     Я считаю,  что опора на рецепты  МВФ  -  это  обанкротившийся курс,  который  можно  продолжать  только лишь за счет дальнейшего обдирания нашего народа. И за счет кого? Знаете, нам тут говорили, что  милиционеры  получают  льготы,  а  шахтеры  -  нет.  Мне  это напоминает ситуацию,  когда вертухай говорит зеку:  "Вот ты имеешь черпак   баланды,   а   вот   он   имеет   полчерпака.  Социальная справедливость требует,  чтобы у тебя тоже полчерпака было".  А на следующий день он говорит: "Вот вы имеете по полчерпака баланды, а вот  тот   вообще   ничего   не   получает.   Поэтому   социальная справедливость  говорит,  чтобы вы вообще сдохли с голоду".  Такой подход никуда не годится!

 

     И за счет кого нам предлагают затыкать дыры, которые являются причиной порочного,  ошибочного,  преступного политического курса? За счет военнослужащих, сидящих без зарплаты. У меня в округе есть так называемый "институт летчиков",  я не представляю, как я, если бы проголосовал за это, смотрел бы потом в глаза офицерам, сидящим без денежного содержания, их женам, учителям и медсестрам, которые не получают зарплату?

 

     Предлагают затыкать дыры  в  бюджете  за  счет  милиционеров, идущих под пули. В моем Орджоникидзевском районе летом погибло два молодых парня-милиционера,  оставив вдовами жен и сиротами  детей. Мне теперь предлагают их "резать".

 

     Нам предлагают  урезать льготы за счет села.  Вы,  сторонники национального возрождения, я читаю документ, который у вас есть на руках.  Кому урезать? "Працівникам культури, медичним спеціалістам ветеринарної медицини, які проживають у сільській місцевості".

 

     В селе  собран  основной  цвет  украинской  нации.  Вы   что, предлагаете  проголосовать  за  то,  чтобы  экономическими  мерами выжить  оттуда  представителей  интеллигенции?  Это  меня   крайне удивляет. Я уже не говорю о городе.

 

     Если мы сейчас примем это предложение, то к нам завтра придут и предложат "резать"  дальше.  Як  то  кажуть:  "Повадився  собака бігати за возом, то буде бігати і за саньми".

 

     Поэтому я    предлагаю   отклонить   все   три   предложенных законопроекта,  и тем самым сохранить социальные права и  гарантии наших  сограждан.  А если вы считаете,  что эти законопроекты надо действительно   поддерживать,   тогда    приносите,    пожалуйста, законопроекты  о  предоставлении  налоговых  льгот  тем  отраслям, которые обеспечат выживание государства, и мы их рассмотрим.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко. За ним - депутат Подгорний.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Фракція  Компартії  України.  Шановні  товариші! Основний  зміст  запропонованих  урядом  змін - повне або часткове скасування   гарантованих   державою   можливостей   користуватися електричною  енергією,  транспортом  і  послугами  зв'язку  деяким категоріям громадян України.  Фактично  це  не  є  пільгами,  а  в нинішніх  умовах  це  є  частиною  грошових  доходів  усіх  верств населення.

 

     Таким чином,  уряд знову пропонує залатати  дірки  в  галузях народного господарства за рахунок громадян України, причому далеко не   найбільш   високозабезпечених.   Нагадаю,   що   міліціонерам заборгували заробітну плату за п'ять місяців,  військовослужбовцям

- більш як за чотири місяці (а деяким  військовим  частинам  -  за шість  місяців),  чорнобильцям  -  там  узагалі  коїться свавілля: починаючи з січня цього року не виплачуються компенсації. Нагадаю, що  Президент  України  трьома  указами  зруйнував систему захисту чорнобильців.  Уряд кількома постановами  всупереч  Конституції  і законам   України  зруйнував  чорнобильське  законодавство,  та  й парламент вніс свою лепту,  не утворивши в складі  Верховної  Ради України  чорнобильський комітет.  Дійшло навіть до того,  що через брак фінансування відкликають із оздоровчих таборів чорнобильських дітей.  Президент  України  своїм рішенням забрав останні копійки, спрямовані на захист дітей,  постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Підкреслюю: свавілля стосовно чорнобильців триває.

 

     Таким чином,   уряд   України  своїми  пропозиціями  пропонує подолати  всі  ці  економічні  негаразди  знову-таки  за   рахунок малозабезпечених  верств  населення,  не  вказуючи,  до  речі,  на джерела  вирішення  цих  проблем.  Я  не  думаю,  що  Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ вишукає кошти для того, щоб придбавати проїзні квитки для своїх працівників.

 

     Отже, з економічної точки  зору  пропозиції  уряду  абсолютно безглузді.   Давайте   підрахуємо:  якщо  хтось  із  громадян  тих категорій,  які сьогодні мають ці пільги,  витратить частину своїх коштів на придбання квитків,  на оплату послуг зв'язку,  то завтра він не проінвестує аграрну промисловість, оскільки не зможе купити шматок   хліба,   молоко   або   м'ясо,   не   проінвестує   легку промисловість, бо не зможе придбати сорочку. Це є не чим іншим, як перетягуванням  ковдри  з  однієї  галузі на другу.  В цьому немає будь-якого сенсу.

 

     І з юридичної точки зору це  також  неприйнятно,  оскільки  в проектах порушено відразу декілька статей Конституції України.  Ми можемо вкластися в конституційне поле за умов,  якщо погасимо  всю заборгованість   цим   людям,   проіндексуємо  заробітну  плату  у відповідності з індексом цін.  І тільки  тоді  (я  підкреслюю)  ми маємо право розглядати ці законопроекти.

 

     Тому хочу висловити такі пропозиції.  Перша. Проголосувати ці проекти законів як неприйнятні,  як такі, що порушують Конституцію України.

 

     Друга. Повернутися    до    їх   розгляду   після   погашення заборгованості,  індексації заробітної  плати  у  відповідності  з рівнем зростання цін.

 

     І остання,   шановні   друзі,   третя   пропозиція.  Пропоную Президенту і уряду України прийняти рішення щодо переведення  всіх без  винятку  державних  службовців,  підпорядкованих їм,  на одну заробітну плату.  Стверджую,  що після цього ми  будемо  мати  два національних бюджети України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Подгорний  від  фракції  НДП.  Будь  ласка.  За ним - депутат Бондарчук, і завершимо.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Фракція Народно-демократичної партії.  Уважаемый президиум! Уважаемые депутаты! Уважаемые избиратели! Вопрос о льготах во всей своей  сложности  чрезвычайно  важен,  особенно сегодня,  когда не решены вопросы  ликвидации  задолженности  по  зарплате,  пенсиям, другим  социальным  выплатам.  Решение  этого  вопроса  требует не ведомственного,     не     узкопартийного     популистского,     а общегосударственного  подхода.  И я,  несмотря на то,  что являюсь членом НДП,  поддерживаю подход к решению этого вопроса коммуниста Панасовского. Сегодня надо четко сформулировать критерии, принципы политики предоставления  льгот.  Необходима  целостная  концепция. Сложилась  парадоксальная  ситуация:  сегодня  более  17 миллионов человек имеют те или иные льготы.  Но все ли,  кто действительно в них нуждается,  получают их?  Думаю,  что нет. И здесь должна быть четкая позиция.  Любые льготы должны выражаться не в  освобождении от  уплаты  стоимости  какихлибо  услуг,  а  в конкретном денежном выражении:  в надбавках к зарплате,  к пенсии и так далее. Возьмем льготу  о  плате  за  проезд в транспорте.  Разве каждый пенсионер пользуется этой льготой?  Нет.  Тот,  кто больше всего нуждается в социальной помощи,  прикован к койке и не пользуется этой льготой. Дайте ему этих 20- 30 гривень,  он купит,  может быть, лишние литр молока и буханку хлеба.

 

     Более того, необходима строгая адресность тех или иных льгот. Нужен дифференцированный подход.  У нас есть пенсионер, получающий 39  гривень,  и  есть  пенсионер,  получающий  300  гривень.  Есть пенсионер,  которому 75 лет и он почти не ходит, и есть пенсионер, которому 60 лет, он работает и еще плюс льготы получает. Разве это справедливо, уважаемые коммунисты?

 

     Далее. Тут уже  об  этом  говорили,  и  я  еще  раз  повторю. Действительно,   есть   постовой   милиционер,  и  есть  начальник областного УВД.  Всем ли им надо  предоставлять  эти  льготы?  Тут говорилось:   видите,   хотят  за  счет  милиции  решить  проблемы отраслей.

 

     А я  задаю  вопрос,  почему   милиционер   пользуется   этими льготами,  а  учитель - нет,  почему военнослужащий пользуется,  а врач - нет.  Как эти вопросы должны решаться?  Мне кажется,  что в этом плане нужен действительно целостный подход.

 

     Что касается   конкретных   законопроектов,  то  члены  нашей фракции встречались с заместителем министра, обсуждали эти вопросы и  изложили  свои  предложения  и относительно дифференциации всех этих  льгот,  возможного  снижения  лимита  и  так  далее.  Но,  к сожалению,  это не нашло отражения в проектах законов и сегодня мы имеем информацию, что якобы Минфин не захотел этим заниматься.

 

     Поэтому надо дать поручение Министерству финансов  тщательнее просчитать все эти вопросы и внести их на наше рассмотрение.

 

     Кроме того,  данные проекты законов тесно связаны еще с двумя законопроектами под номерами 1130 и 1130-1,  которые мы, возможно, будем  рассматривать  на  следующей неделе,  относительно льгот по оплате стоимости коммунальных услуг.

 

     Поэтому наша  фракция  считает,  что  в  принципе   все   эти законопроекты   можно   принять.   Но  если  идет  такое  злостное непринятие (по-другому я не могу сказать),  то первый законопроект надо  отправить  на доработку,  чтобы Минфин еще раз просчитал все цифры, и внести его на повторное первое чтение.

 

     И последний   момент.   Возможен   и   такой   подход,    как децентрализация  предоставления льгот.  Необходим какой-то минимум льгот,  предоставляемый центром,  а все  остальные  льготы  должны предоставляться местными бюджетами.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондарчук.

 

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Я  от  Комитета  по  вопросам  социальной политики и труда. Фракция коммунистов. Всеукраинский союз рабочих.

 

     Уважаемые депутаты,  хочу прежде всего  напомнить  вам,  чего хотят  от  нас  избиратели.  Наши избиратели хотят зарплаты вместо безработицы и вместо задолженностей государства перед  ними  хотят иметь нормальные условия жизни.  На сегодняшний день в наш комитет (мои товарищи по комитету могут  это  подтвердить)  правительством вносятся   в   основном   предложения:  урезать  льготы,  отменить бесплатное образование и  медицинское  обслуживание...  И  нет  ни одного  предложения  о  том,  чтобы,  скажем,  выполнить  принятые Верховным Советом решения, связанные с требованиями шахтеров. Было принято  решение  выделить шахтерам 600 миллионов гривень.  Они не выделяются.  Решено (записано в протоколе) ежемесячно  выплачивать шахтерам заработную плату. Она не выплачивается.

 

     Поэтому возникает  вопрос:  чего же хочет наше правительство? Во  что  оно  хочет  превратить  Комитет  по  вопросам  социальной политики   и  труда?  Орган  защиты  трудящихся,  населения  хотят превратить в какую-то дубину по выколачиванию последних средств из обнищавшего народа.

 

     По мнению   правительства   выходит,  что  во  всем  виноваты сельские  учителя,   ветераны,   милиционеры,   которые   зайцами, получается, ездят у нас в троллейбусе, в трамвае. Ведь проблема-то не  в  этом.  Те  суммы,  которые  наше  правительство  собирается получить от того,  что оно отменит льготы, несоизмеримы с тем, что можно получить,  если бы  заработала  наша  экономика  и  если  бы копнуть  там,  где действительно есть деньги,  скажем,  посмотреть наши  финансовые  структуры.  Что  такое  коммерческие  банки?  Не слишком   ли   большая   роскошь   содержать  такую  разветвленную паразитическую систему в  Украине?  А  насколько  эффективны  наши приватизированные предприятия?

 

     И еще   один  вопрос,  который  волнует  наше  правительство,

-забастовки. И, как правило, потом после этого слова следует фраза "с   непредсказуемыми   последствиями"   А   ведь   это  нормально предсказуемые   последствия:   забастовки    -    взятие    власти организованными  рабочими  и  наведение  порядка  в стране,  чтобы работали наши электростанции. Советская власть плюс электрификация всей страны - и все будет нормально.

 

     Товарищи! Конечно   же,  мы  предлагаем  отклонить  внесенные законопроекты.  От себя лично я призываю граждан Украины  тоже  не смотреть спокойно на то,  как действуют правительство, а 7 октября участвовать в акции протеста.  А на митингах заявить о том, что мы не согласны с таким курсом реформ.  Да и вопросы о правительстве и о Президенте, наверное, уже нормально сегодня ставить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Вносилася  пропозиція  відвести  на обговорення 20 хвилин. Депутати наполягали на десяти хвилинах. Так ми  і  проголосували.  А  зараз  ще  просять  слова  -   Чиж   від соціалістичної фракції, Полюхович від Руху, Журавський, Васильєв і Мичко від своїх комітетів (Шум у залі).

 

     Зачекайте!.. Від  комуністів  уже  два  депутати   виступали. Посидьте!  Не можна так. Яценко виступив... Не можуть три чоловіки від вас виступати...

 

     Я ставлю  на   голосування   пропозицію   надати   можливість виступити протягом двох хвилин від комітетів і від фракцій п'ятьом депутатам, яких я назвав, і відвести на це ще десять хвилин.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 51.

 

     Не прийнято.

 

     Шановні колеги,  ми з вами обговорили три  законопроекти  про внесення   поправок   до   законів.   Ми   заслухали   доповіді  і співдоповіді,  відповіді на запитання, виступи народних депутатів. Депутат   Яценко   від  фракції  комуністів  порушив  питання  про неприйнятність  законопроектів.  Тому  я  три  проекти  послідовно ставлю  на  голосування.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  про неприйнятність  проекту  Закону  про  внесення  змін   до   деяких законодавчих   актів   України   щодо  пільг  з  оплати  споживчої електричної енергії.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосується пропозиція про неприйнятність проекту Закону  про зупинення  дії  норм  деяких  законів  України щодо пільг в оплаті послуг зв'язку окремими категоріями громадян.

 

     "За" - 199.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосується пропозиція про неприйнятність проекту Закону  про внесення  змін  і  доповнень  до деяких законів України щодо пільг окремим категоріям громадян на проїзд громадським транспортом.

 

     "За" - 204.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Ми з вами сьогодні вранці  проголосували  за те,  щоб  повернутися  до  розгляду  проекту  постанови  з приводу бюджету на 1999 рік.  Слово з цього питання  надається  заступнику голови Комітету з питань бюджету Жовтяку. Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська  область).  Шановні колеги!  Я  хотів  би нагадати,  що вам на початку нашої роботи на цьому тижні був  розданий  проект  Постанови  Верховної  Ради  про проект Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік.  У проекті постанови,  зокрема,  були такі слова:  "Відхилити  проект Закону  про  бюджет  як  неприйнятний".  Це створило вчора правову колізію.

 

     Положення статті 3.5.1 Регламенту про неприйнятність фактично означає  право  меншості  добиватися  додаткового вивчення того чи іншого питання. Отож те, що ми вчора проголосували, означало б, що Комітет  Верховної  Ради  з  питань  бюджету  повинен додатково ще вивчити оцей абсолютно нереальний проект бюджету,  про який ми всі знаємо,  що він нереальний (і уряд - в тому числі), і потім ще раз виступити з доповіддю саме про цей проект закону.

 

     Тому для того щоб не було більше  таких  непорозумінь,  члени комітету  пропонують  у  постановчій частині після слів "відхилити проект" поставити крапку. Тобто вилучити слова, які вчора створили оцю правову колізію.

 

     Чому комітет пропонує відхилити сам проект? Справа в тому, що розрахунки доходів і видатків до проекту бюджету на наступний  рік виконано   на   підставі   розроблених   у  червні-липні  основних прогнозних макропоказників економічного  й  соціального  розвитку, які  не  відповідають  поточній  соціально-економічній  ситуації в Україні.

 

     Внесений проект  закону  не  відповідає   основним   напрямам бюджетної  політики України на 1999 рік,  що містяться в Бюджетній резолюції,  схваленій постановою Верховної  Ради  України  від  24 липня 1998 року.  Зокрема, до 10 вересня не подані розрахунки щодо проекту  Державного  бюджету  на  1999  рік  з  таким   показником граничного  розміру дефіциту,  що гарантував би покриття в повному обсязі видатків на соціальні програми з урахуванням заборгованості минулих  років  із  соціальних  виплат та розрахунків за державним замовленням.

 

     До 1 вересня не внесено на  розгляд  Верховної  Ради  України Програму   діяльності   Кабінету   Міністрів,   основні  прогнозні макропоказники економічного й соціального розвитку України на 1999 рік,   Державну   програму   приватизації   на  1999  рік,  проект законодавчого   акта   про   структуру   та   розміри   державного внутрішнього   боргу,   джерела   та  строки  його  погашення  (це передбачено пунктом 6 Бюджетної резолюції).

 

     Законопроектом не визначено відносини в 1999 році  Державного  бюджету України та Пенсійного фонду України (що вимагається пунктом 4 Бюджетної резолюції), а також Державного бюджету України і Фонду соціального страхування.

 

     Нацбанком України  не  забезпечено подання до 15 вересня 1998 року проекту Основних напрямів грошово-кредитної політики на  1999 рік  та  проекту  плану розподілу Нацбанку України на 1999 рік (це передбачено пунктом 7 Бюджетної резолюції).

 

     Кабінет Міністрів України не виконав вимоги статті 26  Закону України  про бюджетну систему в Україні,  згідно з якою відхилення від вимог Бюджетної резолюції повинні бути вмотивовані й позначені окремо.   Не  подані  в  повному  обсязі  необхідні  документи  та інформаційні матеріали,  передбачені статтею 26 Закону України про бюджетну  систему  України.  Немає  розрахунків  вартості транзиту природного  газу  трубопровідним   транспортом   через   територію України,   що   не   дає   змоги   обгрунтовано  визначити  розмір відрахувань,  які повинно вносити до державного бюджету акціонерне товариство "Укргазпром".

 

     Окремими статтями  проекту  бюджету пропонується внести зміни до чинного законодавства,  що суперечить статті 28 Закону  України про бюджетну систему України,  згідно з якою зміни чи доповнення в разі  необхідності  спочатку  вносяться  до  відповідних  законів. Проектом   передбачається  значне  зменшення  видатків  державного бюджету України на освіту, охорону здоров'я, культуру й мистецтво, соціальний  захист  та  соціальне  забезпечення.  Такий  підхід не відповідає статті 22 Конституції України,  якою  визначено,  що  в разі  прийняття  нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Запропонована   Кабінетом   Міністрів  схема  формування  місцевих бюджетів   суперечить   статті   24   Конституції   України   щодо недопустимості  надання  привілеїв  чи  обмежень  у залежності від місця  проживання  громадян  та   статті   95   Конституції   щодо справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами й територіальними громадами.

 

     Саме тому,  уважно розглянувши поданий Кабінетом Міністрів 15 жовтня  проект  Закону  про  Державний  бюджет,  Комітет  з питань бюджету констатує,  що в ньому  практично  повністю  проігноровані вимоги Бюджетної резолюції і постановчої частини проекту Постанови про проект Закону  про  Державний  бюджет  України  на  1999  рік. Комітет  з  питань бюджету пропонує врахувати наші вимоги,  вимоги Бюджетної  резолюції  щодо  часткової  зміни  порядку   формування місцевих бюджетів і шість пропозицій, які є в постановчій частині.

 

     Я хотів  би коротенько прокоментувати зокрема пропозицію щодо впорядкування міжбюджетних стосунків на  рівні  центр  -  область. Пропонується   передбачити  фінансування  видатків  на  соціальний захист та соціальне забезпечення виключно  з  державного  бюджету. Видатки  місцевих  бюджетів  на  соціальний  захист  та  соціальне забезпечення   на   сьогодні    фактично    є    непрофінансованим повноваженням,   делегованим   державою  місцевим  органам  влади. Задекларувавши значну кількість пільг на суму близько 70 мільярдів гривень,  держава  переклала  відповідальність  за  їх  надання на органи місцевого...

 

     ГОЛОВА. Депутате Жовтяк, одну хвилиночку.

 

     Шановні колеги!  Ми з вами вранці проголосували  за  те,  щоб повернутися  до  цього  питання,  а  жоден  у залі не слухає,  хоч виступає заступник голови комітету.  Якщо вас це не  цікавить,  то навіщо  ми  повернулися  до  цього?  Щоб  ще  вбити  годину часу й вирішити те, що ми вирішили два дні тому?

 

     Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д. Держава переклала відповідальність за надання цих пільг  на  органи  місцевого самоврядування і змістила таким чином прихований дефіцит держбюджету донизу.

 

     Окрім того,  фінансування  цієї  програми,  що  має   виразно загальнодержавний  характер,  поставлене  в  залежність  від рівня фінансової  забезпеченості  місцевих  бюджетів  України.   А   цей показник  украй  нерівномірний  по  Україні.  Результатом  є різкі територіальні диспропорції в повноті  та  своєчасності  соціальних виплат.  Тим самим реалізація права отримувача соціальної допомоги ставиться в залежність від місця  його  проживання.  Вищезазначене диктує  необхідність  переміщення  повноважень  щодо  фінансування заходів соціального захисту та забезпечення на  рівень  державного бюджету.   Наслідком   такого   кроку   повинні  бути  реалістичне визначення дійсного, а не прихованого дефіциту державного бюджету, давно  назрілий  перегляд  чинної номенклатури пільг та порядку їх фінансування, більш рівномірне, позбавлене територіальної природи, забезпечення реципієнтів соціальними виплатами.

 

     Друга пропозиція   стосується  обрахунку  обсягу  дотацій  та вилучень на 1999 рік з урахуванням реальних можливостей  областей, вилучення надходжень від місцевих податків і зборів при розрахунку таких  трансфертів.  Обсяг  дотацій  з  державного   бюджету,   що передбачається кожній дотаційній області, а також обсяг вилучень з бюджету  області-донора  в  сьогоднішніх  умовах   є   результатом складного переговорного процесу між Міністерством фінансів України та представниками адміністративно-територіальних утворень.

 

     Проектом постанови  Верховної  Ради  пропонується   проводити розрахунок   обсягу   трансфертів  на  основі  об'єктивно  сталих, безкомпромісних критеріїв,  одним з  яких  міг  би  бути  показник відносної податкоспроможності області. Такий показник дав би змогу зіставляти рівень забезпеченості регіонів бюджетними ресурсами  та їх  потреби  у видатках,  а відповідним чином розроблений механізм визначення цього показника стимулював би території до  нарощування власної податкової бази.

 

     Ці стимули  доцільно  запровадити  шляхом  вилучення  з  бази розрахунків надходжень від місцевих податків та  зборів,  адже  на сьогодні місцеві бюджети є заручниками парадоксальної ситуації, за якої всі їх  зусилля  до  збільшення  власних  доходних  джерел  у результаті призводять до скорочення обсягу дотацій.

 

     Третя пропозиція проекту постанови стосується запровадження у складі державного бюджету фонду дотації,  який є захищеною статтею і має чіткий порядок фінансування.  Згадайте, що саме фонд дотації став у нинішньому році об'єктом номер один для  скорочення  указом Президента (стосовно нього ми приймали рішення).

 

     1998 рік  демонструє,  що  дотації  місцевим  бюджетам стають першими жертвами загальної бюджетної кризи.  Саме тому бюджет 1999 року  повинен містити чіткий механізм фінансування фонду загальних дотацій,  котрий  забезпечував   би   своєчасне   та   пропорційне перерахування запланованих коштів регіонам- реципієнтам.

 

     Проект постанови  містить також пропозиції щодо впорядкування міжбюджетних стосунків на внутрішньому обласному  рівні.  Зокрема, йдеться  про  визначення  мінімально  допустимої  частки  бюджетів районів та міст обласного значення у загальному  обсязі  зведеного бюджету області у розмірі 75 відсотків.

 

     На сьогодні  обласні бюджети в Україні фактично безконтрольні щодо визначення власних  видаткових  і  дохідних  повноважень.  Це призводить  до  того,  що в обласних бюджетах концентрується обсяг фінансових  ресурсів  більший,  аніж  потрібен  для   фінансування спільних програм територіальних громад. Така передислокація коштів відбувається  за  рахунок  бюджетів  районів  та  міст   обласного підпорядкування,   які   практично   позбавлені   права  голосу  у визначенні нормативів відрахувань від загальнодержавних  податків, котрі доводить їм обласна рада.

 

     Окрім того  обласні бюджети частково фінансують повноваження, що є за своєю природою винятковою прерогативою державного бюджету. Наприклад,  видатки  на оборону,  утримання правоохоронних органів тощо.

 

     Дозвольте запитати вас,  чи можлива ситуація, що обласна рада не   проголосує   за  виділення  в  обласному  бюджеті  коштів  на проведення призову до армії?  Здається,  за логікою можлива,  хоча фінансування призову встановлюється державним бюджетом.

 

     Отже, ми  чітко  повинні  розмежувати,  що повноваження,  які виконуються на рівні держави,  не  можуть  бути  проголосовані  на рівні прийняття обласного бюджету.

 

     Таким чином,  обмеження  частки  бюджету області в загальному зведеному бюджеті двадцятьма відсотками призведе до  впорядкування видаткових  і  відповідних  дохідних  повноважень бюджету області, сприятливо позначиться на повноті формування  бюджетів  районів  і міст обласного підпорядкування.

 

     Ще одна пропозиція: потреба розроблення механізму фінансового вирівнювання на рівні область-район-місто.

 

     Внутрішньообласна картина   розподілу   бюджетних    ресурсів позначена  не  меншими  диспропорціями,  ніж  на  міжрегіональному рівні.  Різкі  відмінності  між  районами  та  містами   обласного підпорядкування зумовлені не лише відмінностями у дохідній базі, а й суб'єктивними рішеннями обласної ради.

 

     Саме тому  пропонується  розробити  та   запровадити   єдиний критерій для визначення рівня забезпеченості районного та міського бюджетів у вигляді середнього по області показника доходів на душу населення.  Під  час ухвалення обласного бюджету районні та міські бюджети мають  бути  забезпечені  фінансовими  ресурсами  в  такий спосіб,   щоб   показник   доходів   на   душу   населення  в  цих адміністративних  одиницях  не  відрізнявся  від   середнього   по конкретній  області  більше,  аніж  на 10 відсотків із урахуванням дотацій з обласного бюджету.

 

     І ще одна пропозиція:  припинення практики штучного дотування місцевих бюджетів. Поширеною в Україні є практика, за якою бюджети районні  та  міські  навмисно  формуються  дотаційними  навіть  за ситуації,  коли обсяг урегульованих податків,  котрі стягуються на відповідній  території,  достатній  для   фінансування   видатків. Постановою пропонується запровадити норму,  за якою обласним радам забороняється штучне дотування місцевих бюджетів тоді,  коли  сума дотації   може   бути  перекрита  надходженнями  від  регульованих податків, що стягуються на відповідній території.

 

     Від імені Комітету з  питань  бюджету  і  від  себе  особисто закликаю  всіх  вас  підтримати проект даної постанови.  Якщо ж ми повернемо Кабінету Міністрів  на  доопрацювання  законопроект  про державний  бюджет,  не виявивши свого ставлення до цього продукту, котрий отримали 15 вересня,  повірте,  що 15 жовтня  отримаємо  те саме,  тільки  перемножене  на два.  До розрахунків закладено курс долара  2,29,  Кабінет  Міністрів  порахує   курс   долара   4,58, перемножить усі показники на два і подасть нам те саме.

 

     Якщо нас не влаштовують принципи,  закладені в проект бюджету (а я переконаний,  що вони  нікого  з  нас  не  влаштовують,  адже отримуємо  багато  листів  з  місць,  зокрема з усіх містечок мого округу про те,  що їх не задовольняє така ситуація),  то ми ще раз покажемо  уряду  свою  волю негайно міняти відносини Київ-область, область-район-містечко.  Їх,  урешті-решт,  потрібно  приводити  у відповідність із Конституцією.

 

     На завершення   дозвольте   передати  прохання  свого  колеги Асадчева,  котрий,  очевидно, не братиме слово в обговоренні цього проекту, якщо воно буде. Він категорично наполягає на тому, щоб із проекту було  вилучено  одне  речення  (Шум  у  залі).  Просив  це зробити... Я не можу... Я перепрошую... Гаразд.

 

     Тоді я  прошу  зал  підтримати  пропозицію  Комітету з питань бюджету проект Закону про Державний  бюджет  України  відхилити  і повернути на доопрацювання, як запропоновано в проекті постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, пропонується прийняти даний проект за основу.  Немає інших думок? Ставлю на голосування дану пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 260.

 

     Прийнято.

 

     Які доповнення?  (Шум у залі). Прийняти в цілому? На прохання депутатів ставлю на голосування пропозицію  прийняти  постанову  в цілому.

 

     "За" - 281.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,   дозвольте   порадитися.   Наступне  питання порядку денного - проект Закону про вищу освіту.  Але,  враховуючи те,   що   на   запрошення  комітету  приїхали  з  регіонів  люди, пропонується це питання перенести на завтра,  а розглянути  заходи щодо  виведення  з кризового стану гірничометалургійного комплексу України. Не заперечуєте?

 

     Прошу проголосувати дану пропозицію.

 

     "За" - 219.

 

     Не зрозуміли, шановні колеги. Це процедурне питання. Воно є у порядку денному, ми тільки місцями міняємо. Тому рішення прийнято. Надаю слово  міністру  промислової  політики  Василю  Миколайовичу Гуреєву. Будь ласка. Це процедурне питання.

 

     ГУРЕЄВ В.М.,  міністр промислової політики України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Шановні   присутні! Дозвольте  почати  свій виступ із визначення нашого розуміння мети сьогоднішнього  обговорення  такого  важливого  питання,   котрому постійно  надається увага на всіх рівнях виконавчої і законодавчої влади.

 

     Нагадаю, що за рішенням Кабміну України  створено  спеціальну урядову  комісію  для  вивчення комплексу економічних і соціальних проблем промислових підприємств Криворізького басейну.

 

     Лише поточного  року  стан  справ  у   гірничо-металургійному комплексі  двічі  було розглянуто на засіданні Кабінету Міністрів, приймалися та реалізуються постанови уряду  щодо  реструктуризації гірничорудних  підприємств,  погашення  заборгованості  з  виплати регресивних позовів працівникам галузі,  надання певних  пільг  із метою стабілізації фінансового становища окремих підприємств.

 

     Так, декілька   днів  тому  Прем'єр-міністр  України  прийняв важливе рішення щодо провідного підприємства галузі  -  Державного гірничо-металургійного   комбінату  "Криворіжсталь".  Питання  про роботу гірничо-металургійного комплексу багаторазово  розглядалися на засіданнях колегії Мінпромполітики України.

 

     Розуміючи, що   стратегічні  довгострокові  напрями  розвитку економіки України пов'язані насамперед із  розвитком  наукомістких високотехнологічних галузей та виробництв, ми вважаємо за потрібне зосередити вашу увагу на  тому,  що  за  теперішнього  часу  та  в близькій   перспективі   гірничо-металургійний   комплекс  України посідає  й  посідатиме  провідне   місце   серед   інших   галузей промисловості нашої країни.

 

     Проте сьогодні   на  шляху  реформування  галузі  виникли  та посилюються негативні тенденції,  зокрема у фінансово-економічному становищі   підприємств,   щодо   стану   виробничих   потужностей гірничометалургійного комплексу,  які на сьогодні  вже  мають  усі ознаки початку кризового стану.

 

     Масштабність питання, яке розглядається, визначається тим, що нині гірничометалургійний комплекс,  - а  це  365  підприємств  та організацій,  зокрема  14  металургійних  комбінатів і заводів,  7 трубних,  10 метизних,  16 коксохімічних, 17 заводів з виробництва вогнетривів, 26 гірничорудних підприємств, три фєросплавні заводи, два заводи кольорової металургії,  35 підприємств вторинної чорної та   кольорової   металургії.   У   галузі   працюють  554  тисячі працівників. У соціальному плані більшість підприємств комплексу є містоутворюючими.

 

     Питома вага  гірничо-металургійного  комплексу  в  загальному обсязі виробництва промислової  продукції  з  1990  року  постійно зростала   і   1997   року  досягла  27,2  відсотка.  Усвідомлення сьогоденних проблем гірничометалургійного комплексу неможливе  без аналізу  динаміки  змін,  яких зазнала галузь у період переходу до ринкових умов 1990-1998 років.

 

     В Україні  на  час   розпаду   Радянського   Союзу   існували потужності,  що забезпечували видобуток залізної руди в обсязі 105 мільйонів тонн на рік,  виробництво коксу  -  35  мільйонів  тонн, чавуну  - 45 мільйонів тонн,  сталі - 49 мільйонів тонн,  готового прокату - 38,5 мільйона  тонн,  труб  різного  призначення  -  6,9 мільйона тонн на рік.

 

     У процесі   трансформації   економіки  на  ринкову  відбулися кардинальні зміни в обсягах  споживання  продукції  металургійного виробництва.  Відповідно  починаючи  з 1990 року по теперішній час річні обсяги виробництва зменшилися вдвічі - з 38,5 мільйона  тонн готового прокату до 19,6 мільйона тонн 1997 року. Динаміка змін за роками виробництва  основних  видів  сировини,  напівпродуктів  та готової продукції свідчить, що мінімальної позначки обсяг готового прокату досяг 1995 року -  16,6  мільйона  тонн  на  рік,  або  45 відсотків  рівня  1990  року.  У  1996  році гірничо-металургійний комплекс  вийшов  на  новий   рівень   стабілізації   виробництва, позначений   адаптацією   підприємств  до  ринкових  умов,  якістю продукції та цінами на неї.

 

     У 1997 році з'явилися та в подальшому закріпилися всі  ознаки деякого  піднесення  галузі.  Було  вироблено  19,5  мільйона тонн готового прокату,  що майже збігається з прогнозним розрахунком на 2000  рік  Національної  програми  розвитку  гірничометалургійного комплексу України,  де було встановлено показник  у  20  мільйонів тонн.  За незалежними експертними оцінками, цей рівень виробництва слід вважати оптимальним на досить тривалий період.

 

     Наявність залишкових потужностей (понад 17 мільйонів   тонн   готового  прокату),  великі  витрати  на  їх утримання,  потреба  їх  термінового  виведення   з   експлуатації становлять    одну    з    найгостріших    проблем    реформування гірничо-металургійного комплексу.  Без розв'язання  цієї  проблеми неможливо  забезпечити поліпшення структури собівартості продукції та підвищення її конкурентоспроможності.  На сьогодні з 50  діючих доменних печей діють лише 34,  з 54 мартенівських печей - 31, з 19 конверторів - 12,  з 66 прокатних станів - 44.  До того ж і  діючі агрегати   завантажені   не  на  повну  потужність.  У  1997  році використання  потужностей  становило:  по  доменних  печах  -   60 відсотків,  сталеплавильних  агрегатах  -  62 відсотки,  прокатних станах - 57,  трубних  цехах  -  32,7,  коксових  цехах  -  70,  у вогнетривкій підгалузі - 30,5 відсотка.

 

     Головним у  цій  проблемі є визначення джерел фінансування на виведення надлишкових потужностей.

 

     Світова практика  свідчить,  що  витрати  в   цьому   випадку становлять  від  30  до  40 відсотків початкової вартості основних фондів,  а стосовно гірничо-металургійного  комплексу  України  це становитиме 6-9 мільярдів доларів США.

 

     Із метою  поліпшення  фінансового  стану підприємств гірничо- металургійної  промисловості  останнім  часом   реалізовано   такі заходи:  підготовлено проект Указу Президента України про списання основних фондів,  що не  використовуються  у  виробництві  (проект указу   тепер   погоджується   у   відповідних   міністерствах  та відомствах); розроблено проект Закону України про внесення змін до Закону   України   про  оподаткування  прибутку  підприємств  щодо скасування  податку   на   надходження   авансових   платежів   та попередньої  оплати  за  експортними  контрактами.  Прийняття  цих проектів дасть змогу істотно поліпшити фінансово-економічний  стан підприємств галузі.

 

     Незважаючи на досягнуту стабілізацію виробничих показників та вжиті заходи,  фінансово-економічний стан підприємств  залишається складним.  Більшість  підприємств  працює  збитково,  має  дефіцит обігових коштів або не має їх взагалі.  Темпи росту  кредиторської заборгованості  підприємств  галузі  випереджають  темпи зростання дебіторської.

 

     Сума збитків металургійних підприємств за станом на 1.07.1998 року у 2,1 раза перевищує прибутки.  Підсумковий балансовий збиток за шість місяців 1998 року становить 113 мільйонів гривень. Уперше за останні роки відзначається загальний збитковий результат роботи металургійних підприємств.

 

     Аналіз динаміки    зниження    рентабельності     виробництва гірничо-металургійного  комплексу  за роками свідчить,  що нестача обігових коштів на 1.07.1998 року досягла  6,4  мільярда  гривень, причому  темпи  зростання їх дефіциту становлять 660-670 мільйонів гривень за квартал.  На 1.09.1998 року дебіторська  заборгованість підприємств  гірничо-металургійного  комплексу становить близько 6 мільярдів гривень, кредиторська - понад 15 мільярдів.

 

     Аналіз структури собівартості виробництва продукції  свідчить про  те,  що  собівартість  формується  здебільшого на базі цін на сировинні  матеріали  та  обладнання  з  урахуванням  енергетичних витрат.

 

     Одначе протягом   останніх   півтора   року   декілька  разів підвищувалися ціни на електроенергію,  а тарифи на транспортування природного  газу  зросли в 4,7 раза.  Також змінювалися залізничні тарифи  (зростання  становило  23  відсотки).  Унаслідок  дії  цих факторів,  загальна  частка яких у собівартості товарної продукції становить понад 25 відсотків,  валові витрати зросли на більш  ніж 52 мільйони гривень за рік.

 

     Загальні наслідки     фінансово-економічної    нестабільності виявились     у     неплатоспроможності     підприємствекспортерів металопродукції,     неконкурентоспроможності     продукції    цих підприємств на світовому ринку,  в цілковитому вимиванні  обігових коштів підприємств або їх критичному дефіциті,  у втратах бюджетом зазначеної частини надходжень від підприємств,  які вже не  можуть бути справжніми платниками податків.

 

     Наприклад, кредиторська     заборгованість    Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча зросла з 265,1  мільйона  на 1.07.1997  року  до  455,3  мільйона на 1.07.1998 року.  Така сама ситуація на "Азовсталі", "Запоріжсталі".

 

     Уперше маємо  збитки.  Це  наслідок  того,  що  ми  практично опинилися в ситуації, коли сталося різке зниження цін на зовнішніх ринках.  Високі відсоткові ставки за кредитами і нестача  грошової маси  у  банківських  структурах  не  дає змоги навіть рентабельно працюючим  підприємствам  перекрити   дефіцит   обігових   коштів. Підприємства   працюють  за  умов,  коли  фінансово-економічні  та кредитно-фінансові  правила  гри  постійно  змінюються,  проте  на кожному  повороті  підприємства-виробники втрачають останні ознаки стабільності.

 

     Ці причини,  а  також  явища,  породжені   кризою   платежів, ситуацією,  яка  виникла  насамперед на зовнішніх ринках,  істотно дестабілізують господарську діяльність підприємств,  погіршують їх фінансове становище.

 

     Головною нашою турботою є законодавчі питання,  що стосуються зовнішньоекономічної   діяльності   металургійної   промисловості. Гірничометалургійний   комплекс   України   на   європейському  та світовому ринках, як ви знаєте, є одним із провідних виробників та експортерів.

 

     За попереднього   десятиріччя   розвиток  металургії  України спрямовувався  на   створення   вузькоспеціалізованих   агрегатів, великих  одиничних  потужностей,  здебільшого  сортового  напряму. Сумарні  виробничі  потужності  підприємств  перевищували  потреби України,  оскільки  продукцією  українських  підприємств покривали значною мірою потребу всієї європейської частини колишнього СРСР.

 

     З огляду на вищенаведене, починаючи з 1991 року,  за  умов  стагнації  внутрішнього  ринку  та  за майже десятиразового зменшення обсягів поставок металопродукції до країн СНД  (з  15,3  мільйона тонн 1991 року до 1,5 мільйона тонн у 1997 році),  підприємства металургійного комплексу України змушені були шукати альтернативні зовнішні ринки збуту металопродукції.

 

     Вихід українських виробників на світові ринки металопродукції став можливим лише за умови її реалізації за цінами,  нижчими  від світових, а останніми роками - за нижчими від собівартості.

 

     Від початку   1998   року   на   світовому   ринку   склалася несприятлива кон'юнктура цін для українських  експортерів  металу. Практично  з усіх видів металопродукції маємо різке зниження рівня цін.  Так,  із січня по червень поточного року ціни за одну  тонну чавуну знизилися з 145-150 до 120-126 доларів США,  заготівок - зі 185-199 до 170-180,  слябів із 215-225 до 195-212 і так  далі.  Це спричинило скорочення експорту прокату чорних металів із України в першому півріччі поточного року на 12 відсотків.

 

     Однією з причин падіння цін  на  світовому  ринку  є  раптова зміна  орієнтації  товарних  потоків  металургійної  продукції  та сировини України,  Росії та інших країн СНД, що виникла як реакція на  катастрофічне зменшення внутрішнього споживання.  США,  країни Європейського Союзу, Канада, деякі країни Південно-Східної Азії та інші,   захищаючи   власного   товаровиробника,   розпочали  низку антидемпінгових   розслідувань,   що   в   міжнародній    практиці використовуються для усунення іноземних конкурентів із відповідних ринків.

 

     На сьогодні  завершено  або  перебувають  у  стадії  розгляду антидемпінгові   справи  проти  поставок  з  України  листового  й сортового  прокату  в  Канаді,  Мексиці,  Чилі,   США,   Таїланді, Індонезії,  Індії, Єгипті і Туреччині. Підсумком розслідування, як правило,  є істотне обмеження  присутності  або  навіть  цілковите усунення   українських  виробників  та  експортерів  металургійної продукції з національного ринку згаданих країн.

 

     Отже, доля  української  металургії   нині   вирішується   на зовнішніх  ринках.  Зважаючи  на  частку  валютних  надходжень  до держави  від  експорту  металопродукції  (а  це   40   відсотків), відзначимо,   що   інтереси   підприємств   гірничо-металургійного комплексу у сфері зовнішньоекономічної діяльності  переростають  у загальнодержавні, а тому потребують відповідної уваги всіх владних структур.

 

     На наш погляд,  за ситуації, що склалася, головним є завдання не  допустити  згортання  досягнутого  експортного потенціалу.  За ініціативи Мінпромполітики вже видано  спільний  наказ  МЗЕЗторгу, Мінекономіки,  Державної  митної  служби  щодо спрощення процедури обліку (реєстрації)  зовнішньоекономічних  договорів  (контрактів) вітчизняних товаровиробників.

 

     Для усунення   перепон   на  шляху  до  здійснення  бартерних операцій між підприємствами  України  і  країн  СНД  запропоновано заходи,  метою яких є подолання зайвого тиску на фінансову систему експортоорієнтованих підприємств.

 

     Для того щоб експорт металопродукції був прибутковим  і  став стабільним джерелом валютних надходжень до держави, треба постійно здійснювати   модернізацію   основних   фондів   із    урахуванням кон'юнктури   ринку.   Реконструція  та  модернізація  виробництва повинні забезпечити ресурсоощадність,  зменшення  енергомісткості, підвищення   якості  продукції  та,  як  наслідок,  підвищення  її конкурентоспроможності.

 

     На сьогодні   зношеність   основних   фондів   становить   на металургійних  підприємствах 56,4 відсотка,  коксохімічних - 57,6, гірничорудних - 58,4, трубних - 57,2 відсотка.

 

     Отже, постає проблема оновлення основних фондів.

 

     Треба також звернути  увагу  на  ситуацію,  яка  склалася  на Криворізькому   гірничозбагачувальному   комбінаті  окислених  руд (місто Долинська Кіровоградської області),  хоча  ця  ситуація  не залишається   без  уваги  уряду.  На  жаль,  комбінат  недостатньо забезпечений фінансовими ресурсами.  Але сьогодні  ми  розробляємо заходи,  які  дадуть змогу все-таки відновити фінансування КГЗКОРу та розв'язувати проблеми, які є сьогодні в Кривбасі. Проблема дуже гостра,  вона дісталася уряду в спадщину після розпаду Радянського Союзу.  Проблеми Кривбасу потребують вжиття термінових заходів.  У 1997  році  з  державного  бюджету  передбачалося  перерахувати 50 мільйонів  гривень  на  розв'язання  цих  проблем,  передусім   на реструктуризацію гірничорудних підприємств.  Але перераховано було тільки 15 мільйонів гривень.  Отже,  і сьогодні гострою є проблема виділення  коштів для закриття окремих шахт.  Досі із передбачених бюджетом 19,8 мільйона гривень профінансовано лише 10,8 мільйона.

 

     Враховуючи те,    що    більшість    підприємств     гірничо- металургійного   комплексу   є   містоутворюючими  підприємствами, важливим залишається питання передачі соціальної сфери підприємств до  комунальної  власності.  З цією метою Міністерство промислової політики підготувало та подало до Кабінету Міністрів проект закону України, яким передбачено механізм та джерела фінансування. У разі прийняття  закону  можна   буде   розв'язати   проблеми   передачі соціальної  сфери підприємств промисловості протягом 1999 року без застосування податкового тиску на виробничі об'єднання. Ми внесемо цей  законопроект до Верховної Ради та обговорюватимемо його разом із вами.

 

     Враховуючи велику фондомісткість  металургійного  виробництва та   ситуацію,   що   склалася,   одним  із  найважливіших  джерел фінансування повинні стати іноземні кредити та інвестиції.

 

     Мінпромполітики разом із відповідними державними  структурами проводить  переговори  з  потенційними  інвесторами та кредиторами Японії, Південної Кореї, Німеччини та інших країн, здійснює заходи для підвищення привабливості інвестиційних проектів.

 

     Наприкінці доповіді  дозвольте повернутися до тези,  з якої я починав:  за будь-якого  критичного  ставлення  до  ролі  й  місця гірничо-металургійного  комплексу  в економіці України сьогодні це одна з основних галузей промисловості. Тому уряд постійно приділяв та  приділятиме  увагу  створенню  економічних і законодавчих умов ефективної діяльності цієї галузі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до  Василя  Миколайовича?  Запишіться, будь  ласка.  Розглядаємо  за скороченою процедурою.  10 хвилин на запитання достатньо?

 

     Депутат Косів, за ним - депутат Абрамов.

 

     КОСІВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань культури  і  духовності  (виборчий округ 116,  Львівська область). Народний  рух   України.   Шановний   Василю   Миколайовичу,   які перспективи  державної  політики  в  галузі модернізації гірничого комплексу України?  Несила просто чути про трагедії за трагедіями, внаслідок  яких  гинуть люди.  Але ж розроблено програму для того, щоб ці старі, покинуті шахти могли використовуватися для видобутку газу,  який  поки  що  відбирає  життя  в людей.  Є ж і розроблені технології.

 

     Чи можемо сподіватися,  щоб найближчим часом ці,  як  кажуть, велетенські  запаси  газу були використані на добро,  а не служили тільки джерелом наших національних трагедій? Повірте, нам має бути соромно.

 

     Дякую.

 

     ГУРЕЄВ В.М.   Дякую  за  запитання.  Стосовно  гірничорудного комплексу, передусім проблем Кривбасу. Головна проблема - підземне видобування залізної руди. Як вам відомо, була створена спеціальна комісія.  Вона вивчала питання й після докладного ознайомлення  зі станом  справ  визначила,  що для здійснення першочергових заходів структурної  перебудови  гірничих  підприємств   та   стабілізації соціально-економічного стану треба закрити нерентабельні, збиткові та відпрацьовані шахти.

 

     Тому на підставі глибокого економічного аналізу було вирішено реструктуризувати  "Кривбасруду"  шляхом закриття шахт-гігантів та шахт Рудоуправління імені  Кірова.  Як  вам  відомо,  це  закриття передбачається  в  режимі мокрої консервації і потребує постійного відкачування шахтних вод, щоб не затопити регіон і дати можливість працювати  іншим  шахтам.  Отже,  використання цих потужностей для якихось   інших   цілей   практично   неможливе.   Але    сьогодні проблематичним  є  фінансування  таких  заходів.  Урядова  комісія запропонувала виділити в  1997  році  з  державного  бюджету  84,4 мільйона  гривень  на  виконання  першочергових заходів.  Фактично виділено 15 мільйонів,  тобто 30 відсотків передбачених коштів. Iз 19,5 мільйона гривень,  передбачених для фінансування в 1998 році, перераховано 10,  8 мільйона гривень. Маємо надію, що нам удасться виконати  це  бюджетне  фінансування  для  розв'язання  соціальних проблем.

 

     Головна проблема  гірничорудних   підприємств   пов'язана   з підземним видобутком руди. Вона має більше політичний характер, бо ми завжди відокремлюємо шахтарів від гірників.  А вони мають умови такі самі.

 

     І в  запропонованому документі звертається увага депутатів на те, що потрібно приймати спільне рішення - як щодо шахтарів, так і стосовно гірників.

 

     Що стосується видобутку газу...

 

     ГОЛОВА. Василю  Миколайовичу,  ви чотири хвилини відповідаєте на  запитання.  У  нас  записалося  багато...  Ви  правильно   все говорите. Депутат Косів безперечно задоволений.

 

     Депутат Абрамов, за ним - Пустовойтов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая   партия   Украины.   Василий Николаевич,  сегодня все отрасли народного хозяйства Украины, а не только  горно-металлургическая,  находятся  в кризисном состоянии, особенно топливноэнергетическая,  машиностроение, агропромышленный комплекс.    Это    результат    политики,   проводимой   нынешним правительством.  На мой взгляд,  в кризисном  состоянии  находятся культура, нравственность и духовность нашего народа.

 

     Скажите, пожалуйста,  мероприятия,  которые  вы предложили по выводу горнометаллургического комплекса из  кризисного  состояния, смогут  оказать  решающее  влияние  на  вывод экономики Украины из кризиса?

 

     И второй вопрос.  В  программе  правительства  по  выводу  из кризиса,  которая разрабатывается, какая будет связь между выводом из кризиса топливноэнергетического комплекса (поскольку я  являюсь представителем Донбасса) и горнометаллургического комплекса?

 

     Спасибо.

 

     ГУРЕЄВ В.М.  Спасибо за вопрос. Проект постановления, который подан  комитетом,  предполагает  детальную  проработку  именно  на стадии  согласования  в  Кабинете  Министров  отдельных  законов и постановлений,  в первую  очередь  с  экономическими  структурами, чтобы  определять приоритеты в направлениях и решении определенных задач.  Сегодня в металлургии очень остро стоит  вопрос  поддержки экспортера. Это первая проблема.

 

     Вторая. В   металлургии   есть   избыточные  производственные мощности,  которые,  если  даже  и  заработают  на  100-процентную мощность,  не будут обеспечены рынками сбыта.  Этот вывод связан с изучением кон юнктуры внешнего и внутреннего рынка.

 

     Третья проблема  -  ограниченность  внутреннего   рынка   для металлургической  промышленности.  Нынче многие страны,  переживая экономический кризис,  закрыли  или  постепенно  закрывают  доступ иностранной   продукции   металлургического   комплекса   на  свой внутренний рынок и максимально замыкают на внутренний рынок работы собственного металлургического комплекса.

 

     Поэтому все   предложения,   которые   поступают   (их  можно посмотреть по пунктам), нацелены на решение главных задач, которые я перечислил.

 

     Вы затронули политический момент. Я бы не хотел его касаться. Хочу,  прежде  всего,  остановиться  на   экономическом   аспекте. Определенный дисбаланс в производстве и потреблении у нас связан с тем,  что на внешний рынок вышло  несколько  государств  СНГ  и  в конкурентной борьбе мешают там друг другу.

 

     Кроме того,  экономический кризис,  который переживают другие государства,  заставляет  их  принять  меры   по   защите   своего внутреннего рынка.

 

     По поводу  топливно-энергетического комплекса.  Конечно,  его развитие  в  целом   должно   ориентироваться   на   бесперебойное обеспечение  электроэнергией,  в  первую  очередь промышленности и социальной сферы.

 

     Исходя из  топливно-энергетических  балансов,  нужно  строить баланс потребления.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Пустовойтов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Фракція   комуністів.   Ми,  депутати  від Кривбасу,  стоїмо  на  такій  позиції:  житиме  Кривбас  -  житиме Україна.  Але з вашого виступу,  із аналізу постанови, проект якої підготував профільний  комітет,  у  депутатів-комуністів  постають запитання.  Скажіть,  будь ласка, чому в проекті постанови взагалі нічого не сказано про бюджетне забезпечення регресивних виплат для гірників? Це - перше.

 

     Друге. Як  вирішуватимуться  питання  з  безробіття внаслідок закриття виробничих потужностей,  яке відбуватиметься у зв'язку  з тим, що ви пропонуєте?

 

     Третє. Ви  пропонуєте  те,  що  готується  в указі Президента стосовно механізму і фінансової забезпеченості передачі  житла  та соцкультпобуту в комунальну власність.  Людям треба жити сьогодні! А в  моєму  окрузі,  в  Інгульці,  ІнГЗК  уже  практично  не  хоче ремонтувати житло. Люди страждають, а зима на носі.

 

     І останнє.   Рік  тому  відбулося  злиття  КМК,  "Коксохіму", ІнГЗКу. Списали борги, ну й що? Сказали, що житимемо ще краще.

 

     З приводу  постанови,  підготовленої  вами.  Я  маю   підозру стосовно  проблеми  експорту металу.  Ми теж за.  Але що виходить: наші енергозатрати, наша екологія, наше безробіття, наші невиплати зарплати.  Ми даємо якісний метал і за демпінговими цінами. А далі що? Через рік знову будемо повертатися?

 

     Тому треба  конкретніше  продумати  це  й  вирішити  так,  як належить професіоналам.

 

     ГУРЕЄВ В.М.  Дякую  за  запитання.  Стосовно проблем гірничих комплексів,  тобто  гірничорудної  промисловості,   і   насамперед Кривбасу. Саме постанова, проект якої вносить комітет (а від нього буде й співдоповідь),  орієнтує на прийняття рішень щодо виведення з  кризового  стану гірничорудної промисловості й експортерів (маю на увазі весь металургійний комплекс).

 

     Стосовно позиції уряду,  то  це  передусім  виконання  взятих бюджетних   зобов'язань.   У   бюджеті   передбачено  фінансування регресних  позовів,  фінансування  на  реструктуризацію,  яке   ми повинні виконувати й будемо виконувати.

 

     З приводу передачі соціальної сфери. Йдеться про законодавчий акт,  котрий у терміновому порядку,  відповідно до  заходів  уряду щодо   виведення   економіки  з  кризового  стану,  було  доручено опрацювати  Міністерству  промислової   політики.   Ми   розробили фінансовий  механізм,  погодили  практично  у всіх міністерствах і наступного тижня зможемо внести до  парламенту  й  разом  із  вами розглянути, щоб розв'язати проблему, котра не вирішується протягом багатьох років:  звільнити підприємства від  утримання  соціальної сфери для того,  щоб вони підвищили рентабельність своєї продукції й   ефективність   виробництва   та   випускали   конкурентоздатну продукцію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має  співдоповідач  Анатолій  Кирилович  Кінах,  голова Комітету з питань промислової політики.

 

     КІНАХ А.  К., голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики (виборчий округ 128,  Миколаївська область). Уважаемый Александр  Николаевич,  уважаемые  коллеги!  Ситуация  в горнометаллургическом   комплексе   неразрывно  связана  со  всеми качественными показателями развития экономики Украины в  настоящее время.  К  сожалению,  для  такого  вывода  у Комитета по вопросам промышленной  политики  есть  достаточно  оснований.  В  последнее время,  особенно  с  учетом обострения финансового кризиса,  очень динамично ухудшаются именно  качественные  составляющие  экономики Украины, в том числе горнометаллургического комплекса.

 

     Я позволю  себе привести ряд данных,  аналитических сведений, подтверждающих вывод о необходимости  рассмотрения  этого  вопроса как  вопроса  чрезвычайной  важности  для принятия решений прямого действия.

 

     Мы много говорим о стабильности национальной денежной единицы

-  гривни,  но  я  абсолютно  уверен  (это  принципиальная позиция комитета), что стабильность национальной денежной единицы является в  первую очередь интегральным показателем качественного состояния экономики Украины,  денежно-кредитной и налоговой политики. Нельзя даже  надеяться,  что  только  мерами жесткого сокращения дефицита бюджета  или  усиления  монетарных  методов,   без   параллельного введения    экономических    регуляторов,    улучшающих    условия хозяйственной деятельности, можно стабилизировать обстановку.

 

     Сегодня предприятия   Украины    фактически    отсечены    от денежно-кредитной  системы  нашего государства.  Вы знаете уровень учетной ставки Национального банка,  равной 82 процентам.  По сути дела  это  означает,  что  взятый  кредит превращает предприятие в банкрота.

 

     Очень динамично    растет    дебиторская    и    кредиторская задолженности.  В  настоящее  время в целом по Украине дебиторская задолженность  составляет  90  миллиардов,  кредиторская   -   120 миллиардов,  а  в  сумме  -  это  два  годовых  валовых внутренних продукта.   В   горно-металлургическом   комплексе    кредиторская задолженность   составляет   15   миллиардов,   дебиторская   -  6 миллиардов.

 

     Недостаток оборотных   средств   по    нормативам,    которые подтверждены,  в  том  числе и Министерством экономики Украины,  в горно-металлургическом комплексе составляет порядка 6,4  миллиарда гривень.   Уровень   рентабельности,  который  еще  не  так  давно составлял  порядка  46  процентов   в   отрасли,   сегодня   имеет отрицательный характер.

 

     Таким образом,  для  решения проблем вывода промышленности из кризиса,  в  том  числе  и  горно-  металлургического   комплекса, необходимы   четкие  системные  шаги  по  изменению  экономических условий хозяйствования и целевых  мер  поддержки  как  внутреннего рынка,   так   и   национального  товаропроизводителя,  но  не  на декларативном уровне.

 

     Горно-металлургический комплекс  сегодня  испытывает   особые проблемы  вследствие  в  том числе и того,  что более 63 процентов всего об ема продукции идет на экспорт,  а по ряду  предприятий  - это 80 и 90 процентов.

 

     В сочетании,  к  сожалению,  с тем фактом,  что антикризисные меры,  которые сегодня реализуются правительством и  Нацбанком,  в большей  степени  несут в себе манипулирование оставшейся денежной массой  в  государстве,  приводят  к   очень   серьезным   потерям экономического пространства предприятий-экспортеров, в том числе и горно-металлургического комплекса.

 

     Эта отрасль до последнего времени  дает  Украине  порядка  40 процентов   в  валюте.  Понимая,  насколько  в  сложном  положении находятся все отрасли народного хозяйства Украины,  комитет принял решение  в первоочередном порядке рассмотреть данную отрасль.  При этом мы имеем в виду,  что далее  также  будем  предлагать  точные дифференцированные     меры     по     поддержке     национального товаропроизводителя,  особенно учитывая отсутствие ресурса времени и запаса экономической прочности предприятий.

 

     Уважаемые коллеги!    Внешнеэкономический    рынок    сегодня складывается  очень  неблагоприятно  для   нашего   отечественного товаропроизводителя   в   металлургическом   комплексе.  Введенные производства  в  Юго-Восточной  Азии,  в  частности  в   Китайской Народной   Республике,   в   целом   негативное  влияние  мирового финансового кризиса с точки зрения активности  инвестиций,  в  том числе  строительства,  обусловливают  серьезное  снижение портфеля заказов наших предприятий.

 

     Безусловно, мы   должны   учитывать    на    самом    высоком государственном  уровне  крайне  серьезные  факты,  что  потенциал внутреннего  рынка  (это  касается  не   только   металлургической продукции)  по  платежеспособности практически равен нулю.  Только порядка  12-14  процентов  производства,  в  частности   продукции металлургического комплекса,  используется на внутреннем рынке. То есть сегодня потеря своей ниши на внешнеэкономическом пространстве для  нашего экспортера практически адекватна остановке предприятия раз и навсегда.

 

     Наши конкуренты,  реализующие на  внешнем  рынке  аналогичную продукцию,  работают  в  несколько  других условиях.  В частности, анализ показывает,  что у  них  учетные  ставки,  по  которым  они пополняют  оборотные  ресурсы,  находятся  на уровне 4-7 процентов годовых,  у нас - до 100 процентов.  На балансе наших  конкурентов нет   тех  об ектов  социальной  инфраструктуры,  которые  сегодня ложатся на себестоимость  наших  предприятий.  Более  того,  имеем последние  шаги  Национального банка - запрет предоплаты импортных контрактов,  запрет  коммерческим  банкам  оформлять  кредиты  для возможности  закупки  критического импорта по контрактам.  Вопросы еще связаны с тем,  что  сегодня,  к  сожалению,  создан  огромный искусственный  нереализованный спрос на валюту.  И это в ближайшие дни даст очень негативные последствия.  Все это в  конечном  итоге снижает конкурентоспособность наших предприятий.

 

     Проект постановления,  предложенный комитетом и разработанный в тесном содействии  с  рядом  профильных  комитетов,  а  также  с Министерством промышленной политики, предусматривает только первые чрезвычайные     шаги     по     стабилизации      ситуации      в горно-металлургическом   комплексе,  а  именно:  расширение  права предприятий эффективно использовать  финансовые  ресурсы,  которые приходят  на  расчетный  счет,  с  учетом в том числе и социальных нужд;  необходимость  точной  работы   с   кредиторско-дебиторской задолженностью  каждого  предприятия  для оживления его расчетного счета, разумеется, со взаимной ответственностью; решение вопросов, связанных  с  точечным  государственным  регулированием  с  учетом конкурентоспособности конечной продукции в тарифной политике как в энергетике,  так и на транспорте.  Комитет разработал также проект закона,  который  более  комплексно  учитывает  проблематику  этой отрасли.  И,  как вы видите,  в проекте постановления пунктом 1 мы предлагаем  дать  соответствующее  поручение  в   течение   месяца проработать  и  внести  в  установленном  порядке  законопроект на рассмотрение Верховного Совета.

 

     Уважаемые коллеги!  Я обращаюсь от имени комитета,  от  имени наших  металлургов,  которые  находятся сегодня в сессионном зале, поддержать проект  постановления,  в  ходе  обсуждения  внести  те дополнения, уточнения, которые вы считаете необходимыми. Это будет очень серьезным прагматичным шагом Верховного  Совета  Украины  по реальной  экономической  поддержке  одной  из стратегических наших отраслей.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Кириловичу.

 

     Запитання будуть?  Відведемо  п'ять   хвилин.   Будь   ласка, записуйтеся.

 

     Депутат Чернічко. За ним - депутат Масенко.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради   України  (виборчий  округ  34,  Дніпропетровська  область). Фракция коммунистов Украины.  Уважаемый Анатолий Кириллович,  всем ясно, что Кабинет Министров не имеет четкой промышленной политики, не  определены  приоритеты  производства.  И  как   результат,   - экономический  крах,  обнищание основной части народа Украины.  Не стала  исключением  и   горнодобывающая   промышленность.   Кризис горнорудных  предприятий  -  это  кризис  жителей  800-  тысячного Кривого Рога.

 

     В связи в этим у нас, депутатовкоммунистов Кривбасса, вопрос. Как   вы   смотрите   на   необходимость  разработки  реальной  (я подчеркиваю,   реальной)   государственной   программы    развития горнодобывающей    промышленности   с   увязкой   производства   с использованием  железорудной   продукции   и   попутных   полезных ископаемых,   а  также  ее  конкурентоспособности  с  учетом  всех технических,  социально-экономических  последствий  и  финансового обеспечения ее реализации?

 

     И второе.  Рассматривался  ли в профильном комитете вопрос по снижению   себестоимости   продукции   через   снижение   цен   на энергоносители и тарифов на транспортные расходы?

 

     Спасибо.

 

     КІНАХ А.К.  Спасибо  за вопрос.  Я полностью согласен с вами, что государство может формировать эффективную  конкурентоспособную экономику  только  в  том случае,  если промышленная и структурная политика основываются, в первую очередь, на долгосрочных системных государственных программах.

 

     А Украине  на  восьмом году независимости пора задуматься над тем,  что невозможно развивать экономику методом  проб  и  ошибок. Нужно выходить именно на уровень государственной работы, о котором вы сказали.  Безусловно,  такая  программа  развития  горнорудной, горнометаллургической  отрасли необходима.  Это неот емлемая часть экономики    Украины,    которая    имеет    все    шансы     быть высококонкурентоспособной  отраслью  и  занимать достойное место в системе  мирового  разделения  труда.  Я   за   разработку   такой программы,  но,  разумеется, с условием, что такие программы будут жестко  стыковаться  с  налоговой,  бюджетной,   денежно-кредитной политикой нашего государства.

 

     Аналогичные программы,  безусловно,  необходимы  и  в  других стратегических  отраслях  Украины,  начиная  с   агропромышленного комплекса    и    заканчивая    наукоемким,   технически   сложным производством.

 

     Второй вопрос -  снижение  себестоимости.  Да,  это  ключевое звено в конкурентоспособности любого предприятия любой отрасли.

 

     И в   проекте   постановления,   который   внесен   на   ваше рассмотрение,  в пункте  3,  мы  предлагаем  дать  соответствующие поручения  Кабинету  Министров  Украины  с  участием,  разумеется, комитета,  рассмотреть  дифференцированные   ставки   тарифов   на энергоснабжение,   транспортные   услуги,  включая  ряд  платежей, которые дали бы  возможность  в  этот  тяжелейший  период  снизить себестоимость  продукции.  Но при этом,  разумеется,  не снимается ответственность с заводского руководства,  заводского  менеджмента относительно    четких   действий   по   снижению   энергоемкости, ресурсоемкости,  повышению производительности  труда.  Это  основа выживания предприятия на рынке.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий   округ   147,   Полтавська  область).  Дякую.  Анатолію Кириловичу,  а як ви дивитеся на те,  що якби ми не завалили  наше власне машинобудування, практично всю промисловість, то чи постало б оце питання і чи потрібно було  б  сьогодні  його  обговорювати? Скільки  б  металу  ми  не  виробляли,  власне  виробництво його б споживало.  Гадаю,  що й конкуренція була б нормальна,  і гроші  б надходили, зокрема й до бюджету.

 

     Хто винен у тому,  що ми опинилися в такій ситуації?  На вашу думку,  чи не доцільніше працювати в  напрямку  відновлення  свого машинобудування,  своєї  промисловості,  а не відправляти метал за кордон?

 

     КІНАХ А.К.  Спасибо.  Очень важный вопрос.  Безусловно,  если даже   рассматривать   ситуацию,   которая   сложилась   на  рынке металлопродукции,  то наши конкуренты находятся в  более  выгодном положении   вследствие   того,   что   у   них   есть  возможность экономического маневра за счет  переориентации,  в  том  числе  по поставкам продукции на внутренний рынок.

 

     У нас же резкое снижение, в первую очередь, в машиностроении. Позволю  себе  привести  одну  цифру:  в  1991-1992   годах   доля машиностроения в валовом внутреннем продукте Украины составляла 28 процентов,  а в настоящее время составляет 11-12 процентов.  И это не   только  ухудшение  структуры  ВВП  -  это  деиндустриализация государства,  приобретение  экономикой   характеристик   экономики сырьевого колониального типа.

 

     Поэтому я   поддерживаю   вас,  что  выход,  в  том  числе  и металлургической  отрасли,  находится  в  прямой  зависимости   от необходимости   поднятия   хозяйственной   активности,  потенциала внутреннего   рынка   и   потребления   продукции,   в   частности машиностроительной отраслью.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Анатолію Кириловичу. Сідайте, будь ласка.

 

     КІНАХ А.К. Спасибо вам.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   чи   є  бажаючі  взяти  участь  в обговоренні?  Висвітіть, будь ласка, список. Депутат Кравченко від фракції, депутат Юхновський від фракції.

 

     Будь ласка, депутате Кравченко. За ним - депутат Юхновський.

 

     Пропоную на  виступи  по три хвилини.  У нас п'ятеро народних депутатів записалося - всі виступлять. Будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Я прошу от фракции пять минут. Уважаемые коллеги! Очень жаль,  что  сегодня  такой  злободневный  вопрос - состояние дел в горно-металлургическом комплексе рассматривается по так называемой сокращенной процедуре.

 

     Именно это  обстоятельство раскололо нас в комитете.  И я как заместитель  председателя  Комитета   по   вопросам   промышленной политики  выступил  вместе  с депутатом Ещенко против того,  чтобы рассматривать сегодня в зале этот вопрос.  Мы  разошлись  по  двум позициям   -   по  временному  рассмотрению  этого  вопроса  и  по масштабности.

 

     Министр-докладчик и  содокладчик  не  ответили   на   главный вопрос:  что  сегодня  происходит?  В  Украине  поражены все сферы экономики. Это результат жесткого внедрения Международным валютным фондом так называемого аргентинского варианта, вследствие которого Аргентина с 1990 года по 1998 год провалилась  полностью  и  имеет теперь  долг 108 миллиардов долларов.  Реформы в Украине полностью повторились в том же ракурсе.  Первое,  на чем они базировались, - зажим   эмиссии,  сокращение  социальных  затрат,  приватизация  и жесткий валютный курс.  В этой ситуации Президент и  правительство поставили   во   главу   угла  выполнение  условий  Международного валютного фонда.  Создана стройная система  указов,  постановлений Кабинета  Министров  по  этому вопросу.  Попытка Верховного Совета как-то  изменить  законодательную  базу  сталкивается  с   резкими нападками  на  Верховный  Совет со стороны правительства и средств массовой информации. В стране создана стройная система уничтожения собственного    товаропроизводителя,    потеряно   государственное управление  всеми  сферами  жизни,  в  том  числе   приватизацией, отсутствует  четкая программа ценообразования относительно сырья и энергообеспечения,  потеряны внутренний и внешний рынки,  и к тому же нас настиг сейчас финансовый кризис.

 

     В этой  ситуации коммунисты ставили однозначно вопрос:  отчет правительства по этому вопросу.  Отчет правительства - это  прежде всего  политический  вопрос.  Мы должны услышать от правительства, что происходит.  И если у него есть мужество, правительство должно сказать Президенту о том,  что избранный нами курс по рецептам МВФ

- преступный путь.  После отчета правительства я  как  заместитель председателя   комитета   сам   инициировал   вопрос  по  созданию комплексной программы  по  горно-металлургическому  комплексу.  Но сегодня  вместо  этого  в  зал  вброшен  с трехдневной подготовкой проект постановления,  который,  я считаю, направлен только на то, чтобы  выпустить  пар  здесь,  в  зале,  и оказать медвежью услугу горно-металлургическому комплексу.

 

     Обращаюсь к руководителям горнометаллургического комплекса, к радиослушателям  с  раз яснением того,  почему фракция коммунистов будет голосовать против этого проекта постановления.

 

     Первое. По масштабности. Постановление гласит: "Про заходи по виведенню   з  кризового  стану  гірничо-металургійного  комплексу України".  А фактически  (посмотрите  пункт  1)  мы  рассматриваем вопрос    о    проведении    эксперимента   на   экспортоспособных предприятиях. Обратите внимание на пункты 1 и 7.

 

     Второе. Не подготовленным проект постановления является  и  в том плане, что не прошел бюджетный и другие комитеты (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Ви  не  вибачайтеся.  Я  прошу  вибачення  у вас.  Ми просили,  щоб усі п'ятеро виступили. Маємо 15 хвилин. Треба надати можливість усім... Будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Хорошо.  Не  подготовлен проект еще и потому, что в нем четко не  обозначено,  что  надо  передать  в  соцсферу, выделить  деньги  на  КГОКОР.  Поэтому проект постановления должен пройти экспертизу в этих  комитетах.  Не  обсчитаны  экономические последствия   такого   постановления.   Нет   ответа,   как  будут использоваться и контролироваться деньги,  полученные по  льготам: то   ли   они   пойдут   на   предвыборную   кампанию,  то  ли  на реструктуризацию или на реконструкцию предприятий.  Постановлением совершенно  пытаются  уйти от оценки кризиса платежей.  Сегодня мы четко знаем о том,  что Ющенко как председатель Нацбанка  проводит собственную  политику.  Мы  знаем  о том,  что экономически на 100 долларов внутреннего валового продукта мы должны иметь  в  обороте хотя  бы  40 долларов.  Мы сегодня имеем 11,  и это требование МВФ Ющенко четко выполняет.

 

     По внутреннему содержанию проект постановления носит характер постановления Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Юхновському.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Прошу  прощения,  5  минут  я не использовал, поэтому...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку.  Вам  ніхто  5  хвилин  не   давав. Депутате Юхновський, будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО М.В. Нет, я закончу. Извините, товарищи. Не надо, я от фракции выступаю, будьте добры дослушать.

 

     Я понимаю сегодня депутатов с Кривбасса,  понимаю депутатов с Донбасса.  Понимаю  то,  что  это  якобы непопулярная мера,  но вы должны понять,  что если примем постановление в такой редакции, мы всему  горно-металлургическому комплексу окажем "медвежью услугу". Мы  не  вернемся  больше  к  рассмотрению  национальной  программы спасения этого комплекса.

 

     Поэтому я  прошу  фракции левого толка поддержать предложение нашей фракции.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський, за ним - депутат Матвієнков.

 

     Я прошу, регламент три хвилини.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ I.Р.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  промислової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  Ми  маємо  в  Україні  величезний гірничо-металургійний комплекс,  про що вже говорилося,  з  відсталою  технологією  і  з виробництвом  здебільшого  арматурної  сталі  та  прокату  низької якості.

 

     Ціна сталі,  яка експортується до Росії,  відноситься до ціни сталі,  імпортованої  з  Росії,  як  1  до  1,3.  Тому  основним і необхідним заходом у металургії є модернізація виробництва.  Треба закривати   зайві   виробництва  й  домагатися  повної  потужності найбільш  сучасних  заводів.  Йдеться,  зокрема,   про   цілковите закриття  20  доменних  печей,  максимальне  скорочення  кількості мартенівських  печей  та  модернізацію  конверторів.  Такі  заходи неодмінно  стануться,  хочемо ми цього чи ні.  Постане питання про робочі місця для населення. Тому головним тут є будівництво доріг, і  ми  маємо  повернутися  до попереднього обговорення питання про концесію на дороги.

 

     Металургія майже цілком  втратила  внутрішній  ринок,  а  цей ринок має бути її основою. 95 відсотків машинобудівних підприємств істотно  зменшили  або  майже  припинили  закупівлю   українського металу. Загальний рівень рентабельності металургії стає від'ємним. У вартості кінцевої продукції металургії 48  відсотків  становлять витрати  на  енергетику.  Якщо  до  цього додати вилучення з обігу сотень тисяч гектарів урожайних  земель,  то  єдиним  виходом  для української  металургії  стає  розвинуте  машинобудування,  власне машинобудування. Експорт є виходом з кризового стану в металургії. Я  хочу  звернути  на  це  увагу  шанованого  міністра промислової політики. Але, на жаль, зараз ми експортуємо 50 відсотків руди, 73 відсотки  готового  прокату,  75  відсотків  труб.  Експорт чорних металів становить понад 4,3 мільярда доларів,  тобто 65  відсотків загальної  вартості  виробленого  металу,  і  є  основним джерелом надходження валюти  в  державу  та  основним  джерелом  фінансової підтримки заводів.  Нині ціни на метал у світі впали і продовжують падати.  Якщо ми не будемо реагувати на цей факт,  то й металургія України  впаде.  А  також  зникне  ентузіазм  у  деяких директорів заводів,  які докладають великих  зусиль  для  модернізації  своїх підприємств.

 

     Тому я  прошу  Верховну  Раду  прийняти  проект  постанови  в першому читанні.  Можуть бути різні  зауваження  до  проекту,  але прийняти  його  в  першому читанні треба неодмінно.  Якщо Верховна Рада бере на себе відповідальність за це рішення,  то вона  має  і відслідковувати  виконання  цього  проекту.  Верховна  Рада вперше розглядає такий унікальний проект.  Особливо це стосується  списку підприємств,  на які поширюється дія постанови Верховної Ради.  Це найбільш тонке питання.

 

     У нашому збірнику,  який  ми  роздали  депутатам,  усе  добре розписано.  Потрібно  зобов'язати  Комітет  з  питань  промислової політики створити експертну групу з членів комітету і членів  ради директорів   гірничометалургійної   галузі,   яка   б  справедливо визначила  перелік   підприємств,   на   які   Кабінет   Міністрів поширюватиме  дію  постанови Верховної Ради,  та аналізувала вплив дії постанови на діяльність  визначених  підприємств  і  галузі  в цілому.

 

     Я ще  раз  звертаюся  і  дуже  прошу  попереднього доповідача змінити думку.  Проект  постанови,  шановні  депутати,  ми  мусимо прийняти в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков. За ним - депутат Звягільський.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Прежде  всего  хочу  об яснить,  о  чем  идет  речь.  Речь идет об отрасли,  которая дает на сегодня нашему государству 45  процентов валюты.

 

     Приведу такой   пример.   В  городе  Мариуполе  работает  два металлургических комбината. За прошлый год они отдали в бюджет 250 миллионов гривень. Эти два предприятия обеспечили работой 60 тысяч трудящихся. Они дали возможность пенсионерам получать пенсию, дали возможность бюджетникам стабильно получать заработную плату.

 

     Сегодня отрасль  находится  на  грани остановки.  Речь идет о чрезвычайных мерах, которые нужно предпринимать. А на сегодня наши гиганты - "Запорожсталь",  "Азовсталь",  комбинат имени Ильича все еще не сформировали портфель заказов на следующий месяц.  Если  мы срочно  не  предпримем  чрезвычайные  меры,  то  положение,  когда отрасль  имеет  рентабельность  минус   0,8,   может   еще   более усугубиться.  Если  не предпринять эти меры,  государство потеряет основной  источник  пополнения  бюджета,  а  трудящиеся   потеряют источник получения средств для существования. Это прежде всего.

 

     Следующий момент.   Чрезвычайная   ситуация,   сложившаяся  в металлургии,  потянет  за  собой  такую  цепочку:  мы  ударим   по шахтерам, добытчикам руды, коксохимикам, машиностроителям, которые работают на нашу  отрасль.  Поэтому  мы  прекрасно  понимаем,  что сегодня нужны чрезвычайные меры.  И говорим об этих мерах,  о том, что они чрезвычайные,  и просим их принять как первый шаг на  пути воссоздания отечественного товаропроизводителя.

 

     Мы прекрасно понимаем, что торговать чугуном или сталью - это ненормально,  понимаем,  что должны производить  оборудование  для машиностроения,  должны запускать остальные отрасли, которые будут более ликвидны.  Но,  к сожалению,  сегодня нет такой возможности. Поэтому   мы   просим  принять  эти  меры  как  чрезвычайный  шаг. Необходимо удержать этот столб,  на котором сегодня  держится  вся наша экономика, чтобы можно было работать.

 

     Что сегодня нужно сделать? Есть конкретное предложение. Нужно разобраться прежде всего с ценообразованием - ценами  на  газ,  на электроэнергию. Именно здесь на сегодня кроется основная проблема.

 

     Мне непонятно, почему не действует наша схема: комбинат имени Ильича - комбинат "Азовсталь" - Харцизский трубный завод. Мы могли бы произведенными трубами рассчитываться с Россией за газ, ведь на сегодня из России поступает 32 миллиарда кубометров газа  плюс  18 миллиардов  мы  получаем за транзит.  Неужели мы не можем отрасли, которая сегодня  приносит  стране  валюту,  предоставить  газ  или электроэнергию по более низким ценам?  Эти средства вернутся нам в бюджет,  что  позволит  удержать  столб,   на   котором   держится экономика.

 

     Я еще  раз  возвращаюсь  к  этому вопросу.  Да,  мы прекрасно понимаем, что это чрезвычайные меры и что без внутреннего рынка мы не выживем.  Но чтобы возродить внутренний рынок,  нужны две вещи: первая - деньги, вторая - время.

 

     Мы просим,  давайте примем чрезвычайные меры, как первый шаг, возьмем деньги и время и будем шаг за шагом двигаться дальше.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Звягільський.  За  ним  -  депутат Гуров.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 43,  Донецька область).  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые   народные депутаты!   Металлургия   -  одно  из  центральных  звеньев  нашей экономики,  и она стала одним из узловых центров  нашего  кризиса. Растут затраты,  внутренние цены уже превышают экспортные почти на 40 процентов,  долги в бюджет  составили  1,1  миллиарда  гривень, кредиторская  задолженность - 12,3 миллиарда,  началось сокращение производства.  Отрасль в большом долгу перед  шахтерами,  которые, как ни странно, кредитуют металлургов. Только шахте имени Засядько крупные ведущие комбинаты  страны  задолжали  около  50  миллионов гривень.

 

     Для устойчивой   работы  отрасли  необходимо.  Первое.  Снять бюрократические   преграды   экспорту.    Максимально    упростить разрешительные   процедуры.  Делегировать  полномочия  в  регионы, устранив поездки в Киев.

 

     Второе. Упростить   систему   индикативных   цен.   Разрешить перевозки  между странами шлаков от производства стали при наличии сертификатов местных санстанций без дополнительных согласований  с Киевом.

 

     Третье. Антидемпинговые  процессы  против  наших  металлургов сокращают сбыт,  сопротивление демпингу извне Украина не оказывает

- нужен антидемпинговый закон.

 

     Четвертое. Необходимо  снять налог на импорт используемых для собственных  нужд  ресурсов,  которых  недостаточно   в   Украине; установить   преимущество  в  сроках  возмещения  задолженности  в бюджет,  особенно НДС;  отчисления на дорожное строительство  и  в Инновационный  фонд  производить от об емов производства без учета экспорта.

 

     Пятое. Учитывая  чрезвычайную  ситуацию,  найти   возможности снизить  цены  на  потребляемые металлургами газ и электроэнергию. Повышение цен на газ и электроэнергию уже увеличило издержки почти на 400 миллионов долларов и принесло отрасли убытки в размере 4, 3 процента.

 

     Шестое. За внешние рынки бороться на государственном  уровне. Необходимо   договориться   с  Россией  о  возобновлении  поставок магистральных  труб.  Это  наш  традиционный  рынок,   его   нужно удерживать.

 

     Седьмое. Освободить  металлургов от административного диктата при  выборе  поставщиков  энергоносителей,  дав   им   возможность самостоятельно  этим  заниматься и тем самым снижать себестоимость своей продукции.

 

     И последнее. Один из известных способов выхода из длительного кризиса - применение двух валют разной силы.  Этот метод применяли и применяют многие страны.  Украина тоже  в  1994  году  вышла  из гиперинфляции, используя два курса валюты.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Я убедительно прошу вас принять проект постановления в первом чтении.  Это  необходимая,  жизненно важная отрасль, которая нуждается в нашем здравом решении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату  Гурову.  За ним - депутат Коломойцев. І завершуємо.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України   з   питань  промислової  політики  (виборчий  округ  32, Дніпропетровська   область).   Уважаемый   Александр   Николаевич! Уважаемые  коллеги!  Я  хочу  построить свое выступление в немного другом ключе,  чем:  да,  нет,  неправильно и так  далее,  и  тому подобное.

 

     Что подтолкнуло  меня  инициировать рассмотрение на пленарном заседании  Верховной  Рады   вопроса   о   критическом   состоянии горно-металлургического комплекса?  Это, прежде всего, те вопросы, которые  стоят  в  повестке  дня  наших  пленарных  заседаний:   о стабилизации  ситуации в сельском хозяйстве,  о реструктуризации и списании долгов в  угольной  промышленности  (то  есть  шахтерам), вопросы льгот,  зарплаты и так далее. Вчера мы полдня потратили на рассмотрение предварительного варианта бюджета-99,  причем  только его  правой  части,  где мы добивались,  чтобы все было прозрачно, чтобы дробились суммы и так далее,  и тому подобное.  И у меня как промышленника  естественно  возникла мысль:  ведь все эти и другие вопросы - это вопросы дотации,  вопросы о том,  что где-то  что-то надо взять и куда-то отдать. Подругому не получается. Я спрашиваю: эти вопросы надо  рассматривать  -  вопросы  сельского  хозяйства, реструктуризации долгов шахтерам Донбасса и так далее?  И сам себе отвечаю:  да,  надо,  и  надо  было,  может  быть,  еще  вчера  их рассматривать.   Но   тогда  возникает  следующий  вопрос,  вполне логичный:  а где мы возьмем деньги,  чтобы наполнить  левую  часть бюджета,  то  есть его доходную часть?  Они же с Луны со спутником нам не вернутся.

 

     Поэтому, коллеги депутаты,  надо над этим  вопросом  очень  и очень серьезно задуматься.  Потому что вопрос,  как делить, мы уже изучили,  а вот вопрос, что делить и откуда взять, - очень и очень сложный.

 

     Давайте вместе   посмотрим,   правильны   ли   наши  расчеты, правильно ли мы  мыслим,  подготавливая  этот  проект  бюджета.  Я прихожу к выводу,  что и Гуреев,  и Кинах,  и те, кто участвовал в прениях,  все по-своему правы.  Я не хочу вступать в дискуссию, но суть заключается в одном: именно вопрос критического состояния той отрасли, которая дает половину экспорта и живых денег, мы вдруг не хотим  очень  серьезно  рассмотреть.  Я  понимаю,  что все отрасли нужны,  и те,  кто поднимает эти вопросы, - правы. Но надо всегда, как говорил Козьма Прутков, зреть в корень.

 

     Если мы   упустим   этот  вопрос  сейчас,  а  его  надо  было рассматривать еще раньше,  то победы нам не видать.  И нечего  нам над этим бюджетом корпеть и говорить, реальный он или нереальный.

 

     Прошу все-таки  проект постановления принять в первом чтении. И просил бы голосование провести в поименном режиме.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коломойцев.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Фракция  Селянской  партии.  Уважаемый   Председатель!   Уважаемые присутствующие!  Кто не видит перспективы,  тот обречен на гибель. Сегодня эта перспектива есть у горно-металлургического  комплекса. Эта   отрасль   дает  свыше  40  процентов  поступлений  валюты  в экспортноимпортном  балансе   государства,   и   эти   поступления снизились за 8 месяцев этого года на 12 процентов.

 

     Мы считаем, что комитетом подготовлен профессиональный проект постановления.  Чувствуется,  что   готовили   его   действительно профессионалы, люди, которые всю жизнь проработали в этой отрасли, такие как Гуров.

 

     Горно-металлургическая отрасль     находится     в     начале производственного процесса,  в начале производства металла,  в том числе и для  сельхозмашиностроения.  И  потому  это  самый  важный документ,  который  мы  можем  принять на нашей сессии.  Верховный Совет в лице  комитета  берет  инициативу  по  выводу  отрасли  из кризиса в свои руки.

 

     Поэтому я   поддерживаю   предложение  выступавших  до  меня, конкретно моего коллеги Гурова,  и  прошу  Председателя  поставить этот вопрос на поименное голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Я думаю,  ні в кого не виникає сумнівів щодо важливості,  актуальності,  перспективності питання,  яке сьогодні розглядається,  навіть  якщо  йдеться  лише  про  чотири найбільші металургійні комплекси,  які, до речі, дають 70 відсотків валового внутрішнього продукту даної галузі, а галузь у цілому дає, як було сказано,  40 відсотків валютних надходжень до державного  бюджету. Ні  в  кого  не повинно виникати ніяких сумнівів - поділяєте ви цю пропозицію,  не поділяєте  чи  просто  виходите  з  суто  відомчих позицій.

 

     Справді, як відзначив депутат Коломойцев, і проект постанови, і пояснювальна записка підготовлені на  високому  професіональному рівні.  Тому  просив  би  прийняти цей проект постанови за основу. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 156.

 

     Вношу таку пропозицію.  Шановні колеги!  Одну хвилинку. Прошу керівників  фракцій  та голів профільних комітетів до завтра до 10 години зустрітися і розібратися між собою. І прошу вас дати згоду, щоб завтра на початку роботи першим питанням поставити на повторне голосування пропозицію про прийняття даного проекту постанови.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошується перерва до завтра до 10 години. На все краще!