Стенограма пленарного засідання

01 жовтня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  1  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо чергове засідання Верховної Ради України.

 

     Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Будь ласка, реєструємося.

 

     Зареєструвались 289  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,    дозвольте    оголосити   запити   народних депутатів.

 

     Групи народних депутатів (Плютинський,  Черненко  та  інші  - усього   14   чоловік)   -  до  Президента  України  у  зв'язку  з неврахуванням вимог Закону про пріоритетність соціального розвитку села   та  агропромислового  комплексу  в  народному  господарстві України при формуванні бюджету на 1999 рік.

 

     Прошу визначитись поіменно.

 

     "За" - 216.

 

     Прийнято.

 

     Прошу проголосувати про направлення цього запиту адресатові.

 

     Будь ласка,  запросіть членів фракції зелених,  їх  немає  на засіданні.

 

     "За" - 207.

 

     Не розумію,   в   чому   річ   -   усі  їсти  хочуть,  а  про агропромисловий комплекс не  дбають...  Будь  ласка,  підтримайте. Голосуємо. Про направлення запиту.

 

     "За" - 243.

 

     Доманського Анатолія   Івановича   -  до  Президента  України стосовно  ситуації,  що  склалася  з  забезпеченням  Збройних  Сил України.

 

     "За" - 215.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 202.

 

     Депутат Мухін   просить   переголосувати.   Будь  ласка.  Про направлення цього запиту.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     Групи депутатів (Семенюк,  Плютинський та інші  -  усього  14 чоловік) - до Президента України стосовно стану надходження коштів до державного бюджету від імпорту товарів. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Підтримано.

 

     А тепер - про направлення цього запиту.

 

     "За" - 220.

 

     Валентина Петрівна  уклінно  просить   переголосувати.   Будь ласка, голосуємо. Про направлення запиту.

 

     "За" - 249.

 

     Спасибі.

 

     Групи депутатів   (Дорогунцов,  Грачев,  Красняков,  Пасечна, Цибенко)  -  до  Прем'єрміністра  України  у  зв'язку  з  намірами передати  Київський  будівельний  технікум  до  складу  Київського технічного університету будівництва та архітектури;

 

     Пхиденка Станіслава Семеновича - до Прем'єр-міністра  України стосовно    недопущення    протизаконного   закриття   Волинського ендокринологічного диспансеру;

 

     Грачева Олега Олексійовича  -  до  Прем'єр-міністра  України, Генерального  прокурора  України  щодо  ситуації,  яка призвела до голодування робітників на київському підприємстві "Радикал";

 

     народного депутата Яковенка - до  Прем'єр-міністра.  У  даний час  унаслідок невжиття урядом практичних заходів щодо розв'язання соціально-економічних проблем  у  місті  Шостка  Сумської  області ситуація оцінюється як вибухонебезпечна,  знаходиться у початковій стадії громадянської непокори.

 

     Прошу за ці запити до Прем'єр-міністра проголосувати.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     Ще один  запит  до   Прем'єр-міністра.   Це   запит   Масенка Олександра  Миколайовича  у  зв'язку  з  ситуацією,  що склалася з виплатою заробітної плати в Полтавському управлінні бурових робіт.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Прийнято.

 

     І останній  запит.  Чародєєва  Олександра  Васильовича  -  до Генерального   прокурора   України,  голови  Центральної  виборчої комісії  стосовно  необхідності  відшкодування  збитків,  завданих державі  при  проведенні  виборів  народного  депутата  України по Старобешівському виборчому округу 63.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 179.

 

     Прийнято.

 

     Тепер таке оголошення.  Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної  Ради  Секретаріат Верховної Ради України повідомляє про реєстрацію нової депутатської фракції Селянської партії України  у складі  15  народних депутатів.  Представляти фракцію уповноважено народних депутатів:  Довганя Сергія Васильовича,  Баранчика  Івана Івановича,  Довганчина  Григорія  Васильовича,  Дроботова Анатолія Івановича, Коломойцева Валерія Едуардовича (Оплески).

 

     Шановні колеги!  У нас є ще 20 хвилин на запити,  заяви. Будь ласка, запишіться.

 

     Слово надається   депутату   Сокерчаку.  За  ним  виступатиме депутат Філіпчук.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу, прошу передати слово народному депутатові України Аніщуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

 

 

     АНІЩУК В.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Город-герой Одесса,  освобожденная от Гурвица и его команды.  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Как вам известно, с 25 октября по 4 ноября состоятся совместные учения военно-морских сил Украины и США в духе программы "Партнерство  во имя мира" "Си бриз-98".

 

     Морская фаза учений пройдет в северной части Черного моря,  а береговая - в учебном центре "Широкий Лан" в Николаевской области. Штаб учений планируется разместить в городе Одессе.

 

     Эти, как  и  другие  военные  учения,  проводятся в нарушение Конституции Украины,  пункт 23  статьи  85  которой  предоставляет только   Верховной   Раде   право   принимать  решения  о  допуске подразделений вооруженных  сил  других  государств  на  территорию Украины.   Кстати,   уважаемые   коллеги,  высадка  десанта  будет проводиться на территории аммиачного завода в  порту  "Южный".  Об этом сообщают сами американцы.

 

     Наши избиратели   решительно   протестуют   против   политики Президента и исполнительной власти по втягиванию  Украины  в  блок НАТО  против  воли  народа и требуют от Верховной Рады сделать все для того, чтобы отменить запланированные военные маневры.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Філіпчук  від  Руху.  За   ним   -   депутат Красняков.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Шановні колеги депутати! Ми змушені критично визнати, що проекти законів,  які пов'язані  з  оздоровленням  економіки  і реформуванням    податкової   системи,   створенням   сприятливого інвестиційного клімату  і  виплатою  зарплат,  пенсій,  соціальних допомог, сьогодні або не розглядаються, або блокуються.

 

     Олександр Миколайович   Ткаченко,   виступаючи   в  Черкасах, говорив про три пріоритети:  агропромисловий комплекс, енергетична політика  і наука.  Але потрібно сказати,  що ці проблеми ми надто забалакали в попередні часи і зараз.  Вони  життєво  важливі.  Але сьогодні  фінансування  науки  з  бюджету  становить 0,3 відсотка. Понад 5,5 тисячі вчених виїхали  за  останні  роки  за  кордон,  і назавжди.  Ми  мусимо  визнати,  що  сьогодні йде неконтрольований процес приватизації,  зокрема  енергетичних  комплексів  на  рівні обленерго.

 

     Особливо критичний стан склався в агропромисловому комплексі. Гучні промови про село завершилися прийняттям постанови  Верховної Ради  11  вересня.  50  тисяч солярки,  50 тисяч мазуту і 30 тисяч пального з  державного  резерву  -  це  лише  слабка  втіха.  Село залишилося  наодинці із замотаними шлангами комерційних структур в умовах  неконтрольованих  цін.  Верховна  Рада   ні   попереднього скликання, ні нинішнього практично так і не спромоглася розглянути стосовно села кредитну політику, цінову політику й технічну. Маючи найкращий  танк і найкращу ракету в світі,  ми мусимо визнати,  що маємо сьогодні найгірший трактор і найгірший  комбайн,  і  кращого найближчим часом не матимемо.

 

     Майже 38,6  відсотка - це той мінус,  який закладено в бюджет на 1999 рік щодо сільського господарства і лісопереробної  галузі. Ми  кинули  село  в ринкову економіку і практично відкинули його в сферу натурального господарства,  і лише паї в 1-2  гектари  дають змогу селянинові сьогодні вижити.

 

     Ми звертаємо увагу на відсутність політики щодо села і на те, що політичноідеологічні позиції різних сил у парламенті,  на жаль, перешкоджають її виробленню.

 

     Немає ніякої  чіткості  із  реформуванням земельних відносин, відносин власності і оренди.

 

     Є намагання спекулювати на  нинішніх  труднощах,  реанімувати колгоспний  лад,  де  немає  власника,  немає  господаря  і  немає зарплати.  Село активно використовується корисливими політиками як політична карта з прицілом на майбутні президентські вибори.

 

     Тому, Олександре Миколайовичу, звертаюся до вас як до Голови. Ми пропонуємо виходити з того,  що село -  це  дійсно  продовольча безпека,  це соціальноекономічна стабільність України, і визначити дні пленарних засідань  Верховної  Ради  спеціально  для  розгляду проектів законів, пов'язаних із вирішенням проблем села.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков. За ним - депутат Агафонов.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые товарищи! В угольных регионах,  в частности в  Донецкой  области,  сложилась критическая,   взрывоопасная   обстановка   с  выплатой  регрессов шахтерам, утратившим трудоспособность.

 

     Для заявления  по  этой  проблеме  от  нашей  фракции   прошу передать слово Анатолию Аркадьевичу Писаренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  44, Донецька область).  Спасибо  большое.  Фракция  коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги депутаты! Все мы недавно  приехали  из  округов.  Меня   просили   шахтеры-инвалиды обратиться   к   правительству,   лично  к  Пустовойтенко  Валерию Павловичу,  министру   угольной   промышленности   Тулубу   Сергею Борисовичу.  Пенсионеры  шахтеры  сегодня  в тяжелейшем положении. Мало того что проживающим в домах  с  печным  отоплением  не  дают угля, задолженность по выплате регрессов составляет 5-17 месяцев.

 

     Я хочу   зачитать  выдержку  из  обращения  шахтеров:  "Такое отношение руководства страны дает нам основание думать,  что  идет преднамеренное  физическое уничтожение шахтеров и отрасли в целом. А тех, кто остался в живых и стал инвалидом, можно просто заморить голодом:  не  выплачивать  регресс  - и потихоньку сами поумирают. Задолженность по регрессам составляет от 6 до 17 месяцев".

 

     Обращаюсь к вам,  уважаемые коллеги.  Формируя бюджет на 1999 год,  надо  отдельной  строкой  предусмотреть  средства  на полное погашение  задолженности  по  регрессным  искам  и  единовременным пособиям  по  закрытым  и  закрывающимся шахтам отдельно,  а также предусмотреть их своевременную выплату в дальнейшем.

 

     Еще хочу  обратиться  к   министру   Кравченко.   В   Донецке продолжается  рост преступности и процветают заказные убийства.  В Петровском районе выполнены три грабежа с убийством,  убийц  знает все  население,  но,  к  сожалению,  следствие так ведется,  чтобы преступники находились на свободе.

 

     Также я хочу  обратиться  и  к  министру  здравоохранения.  В Донбассе  произошло  массовое отравление населения питьевой водой. Это эпидемия,  диагноз - менингит.  Руководство  облводоканала  не придает этому большого значения, раз езжает по заграницам.

 

     Я прошу принять срочные меры по локализации этих явлений.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Агафонов,  позафракційний.  За ним - депутат Алексєєв.

 

     АГАФОНОВ М.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради  України  (виборчий  округ  28,  Дніпропетровська   область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Шановні виборці України та мого 28-го  виборчого  округу!  25  вересня  1998  року Генеральна  прокуратура  України  внесла подання до Верховної Ради про   дачу   згоди   на   притягнення   мене    до    кримінальної відповідальності нібито за вчинені злочини перед державою.

 

     У своєму   поданні   Генеральний   прокурор  України  Михайло Потебенько,  виконуючи вказівки певних сил, необгрунтовані підозри намагається подати як доведені факти.

 

     Особливо прикро  усвідомлювати,  що  зовсім  недавно при його затвердженні на цю високу посаду він клявся  перед  нами  в  цьому сесійному залі, що буде дотримуватись тільки закону.

 

     Хочу чесно сказати, що я не вчиняв перед Українською державою ніякого злочину,  за все моє селянське життя працював  тільки  для розвитку держави, її народу, свого працелюбного колективу.

 

     На сьогодні  прислужники  беззаконня  замордували  хліборобів агрофірми "Наукова",  провівши за останні роки  34  безрезультатні перевірки  всіма найвищими контролюючими органами держави,  на які було витрачено 287 днів.

 

     Чому керівник слідчо-оперативної групи Генпрокуратури Валерій Карелов затіяв демонстративні слідчі дії проти мене як кандидата в народні депутати у лютому  1998  року  з  загоном  автоматників  у чорних   масках   і   воїнами  Національної  гвардії  з  місцевого гарнізону? Ці законники увірвались до контори агрофірми, що навіть не охороняється, біля всіх кабінетів на обох поверхах поставили по автоматнику.

 

     Обурений такими діями трудовий колектив агрофірми не дозволив провести автоматникам глумління над хліборобами і на знак протесту провів тракторний марш до обласної держадміністрації.

 

     Чи не краще було б  натхненникам  і  організаторам  численних радіо-  і  телевізійних  шоу,  брутальних  фальсифікацій  у газеті "Факты" зустрітись з  трудівниками  агрофірми  "Наукова",  які  за останні  роки надоюють по 9500 кілограмів молока від кожної корови і які за умов посушливого літа зібрали на площі 7  тисяч  гектарів по 57 центнерів зернових з гектара тоді,  коли у Дніпропетровській області не дотягують і до 25 центнерів.

 

     25 вересня 1998 року в  моєму  депутатському  офісі  в  місті Києві   проведено  незаконний  обшук,  санкціонований  заступником Генерального  прокурора  України  Миколою  Обіходом.  Перерито   і прочитано  всі  мої  парламентські документи,  листи до комітету з резолюціями керівників Верховної  Ради.  Я  вважаю,  що  незаконні обшуки в моєму депутатському офісі,  на квартирах деяких посадових осіб агрофірми "Наукова",  тиск на працівників...  Я прошу ще одну хвилину.

 

     Шановні народні  депутати!  Нам  народ повірив і довірив свою долю,  щоб вона стала кращою.  Нам належить не обманути сподівання наших  виборців.  Адже  понад 60 відсотків депутатського корпусу - виробничники,  підприємці, бізнесмени та хлібороби. Сьогодні мене, заслуженого    працівника    сільського    господарства   України, нагородженого  Орденом  за  заслуги  третього   ступеня,   доктора економічних наук, звинувачують у сміхотворних злочинах, придуманих у владних кабінетах...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутате  Агафонов,  ви   вже   4   хвилини використали...

 

     Слово надається   депутату   Алексєєву.  За  ним  виступатиме депутат Кирильчук від фракції.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

  172, Харківська область).  Уважаемые депутаты!  Я хочу  привлечь ваше  внимание  к  выступлению нашего коллеги Анищука.  Совершенно правильно  поднят   вопрос.   Происходит   "брутально"   узурпация полномочий  Верховного  Совета  отдельными  "посадовими  особами", которые допускают иностранные войска на территорию Украины.  Этому должен  быть  положен  конец.  Я хочу обратиться к вам,  Александр Николаевич. Я внес проект Закона "про внесення змін і доповнень до Кримінального   кодексу",   которым   предусматривается  уголовное наказание за незаконный допуск  иностранных  войск  на  территорию Украины.  Однако он лежит без движения. Я прошу вас дать поручение Комитету по вопросам национальной безопасности и обороны, Комитету по  вопросам  правовой  реформы  подготовить  по нему заключение и поставить в повестку дня.

 

     Мною внесен проект Закона о налоге на  добавочную  стоимость, которым   предусматривается  освобождение  пенсионеров  от  уплаты налога при получении ими продуктов.  Также я прошу дать  поручение комитету  Алехина  и  комитету  Марчука  подготовить заключение по этому законопроекту.

 

     Уважаемые коллеги  депутаты!  Каждый  из  нас   ведет   прием избирателей. Львиная доля обращений - это обращения пенсионеров по поводу их замороженных вкладов.  Невозможно спокойно слушать слова женщины,  у которой умер муж,  пенсия 50 гривень,  а только за яму надо заплатить  98  гривень.  Или  вот  обращение  тяжело  больной женщины,  которой  нужны  дорогостоящие  лекарства,  и  она просит одного:  "Разрешите мне из моих вкладов оплатить то,  что сохранит мне жизнь".

 

     Президентским указом  секвестрирована  и  та статья расходов, которой  предусматривается  возмещение  вкладов.  Я   прошу   вас, Александр Николаевич,  дать поручение Комитету по вопросам бюджета поставить под жесткий контроль подготовку проекта бюджета на  1999 год  с  тем,  чтобы  в  нем  были  заложены  средства  хотя бы для частичного погашения вкладов наиболее нуждающихся и престарелых.

 

     И последнее.  10 февраля этого года,  стоя на  этой  трибуне, министр финансов Игорь Митюков заверял нас,  что в ближайшее время начнется погашение  задолженности  по  вкладам  в  соответствии  с постановлением  Верховного  Совета  и  Законом  о  Государственном бюджете.  Я его тогда спросил: "Могут ли жители Орджоникидзевского района  города Харькова рассчитывать на получение задолженности по своим вкладам?" Он ответил:  "Да".  Сейчас уже октябрь,  но до сих пор ничего не сделано.

 

     Я прошу   поставить  в  повестку  дня  вопрос  о  том,  чтобы заслушать министра финансов по поводу погашения  задолженности  по вкладам,  что  предусмотрено  Законом  о  Государственном  бюджете Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Я просив би народних депутатів  наради  проводити  не під  час  пленарного  засідання.  Ігоре  Рафаїловичу,  будь ласка, відпустіть депутатів, нехай сядуть на свої місця.

 

     Слово надається депутатові Кирильчуку  від  фракції.  За  ним виступить депутат Куньов.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція   виборчого   блоку Соціалістичної і Селянської партій (Лівий  центр).  Заява  фракції виборчого блоку Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр) у зв'язку    з    критичним    становищем    на     осінньо-польових сільськогосподарських   роботах.   "Минуло  20  днів  відтоді,  як Верховна    Рада    розглянула    питання    про    ситуацію     в сільськогосподарському   виробництві  в  Україні  і  рекомендувала Кабінету  Міністрів  України  вжити   надзвичайних   заходів   для забезпечення села пально-мастильними матеріалами, коштами в межах, передбачених бюджетом,  щоб не допустити загибелі  вже  вирощеного врожаю цукрових буряків,  соняшнику,  кукурудзи, овочів, завершити посів озимих зернових культур.

 

     Кабінет Міністрів України 18 вересня ухвалив  Постанову  1461 про  заходи  щодо стабілізації сільськогосподарського виробництва, контроль за її виконанням поклав на міністра АПК Супіханова,  і на цьому турбота Кабміну про селян закінчилася.

 

     Минули всі оптимальні строки сівби озимих зернових культур, а засіяно лише половину зернового клину.  Збирання цукрових  буряків через  брак  пального  зупинилося.  Лише  третина цукрових заводів розпочала  переробний  сезон  і   вони   ось-ось   через   нестачу бурякосировини можуть зупинитися.

 

     Комерційні структури, котрим під ринковими гаслами виконавчою владою передано  всі  важелі  виробництва  і  постачання  регіонів пально-мастильними   матеріалами,   оголосили   блокаду  економіці України.

 

     В очікуванні стабілізації курсу гривні всі  заправні  станції практично закриті,  що паралізувало весь виробничий процес. І якщо до цього додати кризові явища, що нагромадилися за попередні роки, зокрема   майже   дворічну   заборгованість  по  заробітній  платі сільських трудівників,  зношений на  70  відсотків  автотракторний парк,  ціновий диспаритет, непомірні податки і платежі, недоступні кредитні ставки банків, урізання бюджетних коштів на потреби села, повну бартеризацію сільськогосподарського виробництва, то висновок напрошується  однозначний:   так   званий   реформаторський   курс Президента  за  допомогою  заморських  радників зробив з України - держави,  яка 7  років  тому  не  мала  собі  рівних  у  Європі  з виробництва     на    душу    населення    10    основних    видів сільськогосподарської продукції, жалюгідного жебрака з непомірними боргами.  Тепер купуємо білоруські масло,  сир,  сметану, польські ковбасу,  маргарин,  цукор,  купуємо голландські  і  прибалтійські овочі, китайські й іранські томати і навіть ізраїльську і турецьку картоплю.

 

     Такий курс робить ситуацію  в  аграрному  секторі  економіки, життя  людей  на селі нестерпними.  Тому село сьогодні вимагає від органів влади вжиття надзвичайних заходів.

 

     Фракція Соціалістичної  і  Селянської  партій   заявляє,   що відповідальність за розвал економіки,  агропромислового комплексу, руйнацію  соціальної  сфери  на  селі,  бідняцьке   життя   селян, незасіяні  поля  і  загублені  врожаї  повністю лягає на виконавчу вертикаль, підпорядковану уряду.

 

     Наша фракція неодноразово пропонувала  заходи  для  виведення села  з  затяжної  кризи.  Наполягаємо,  щоб  питання  про це було негайно включено до  порядку  денного  й  ухвалено  запропонований Комітетом  з  питань аграрної політики і земельних відносин проект постанови Верховної Ради  з  питання  про  ситуацію  в  сільському господарстві, який не був проголосований в цій залі".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Куньов. Будь ласка. І на цьому завершуємо.

 

     КУНЬОВ І.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПСПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые коллеги, избиратели, наши ветераны, инвалиды и   пенсионеры  Украины!  Как  заместитель  председателя  Комитета Верховного Совета по делам пенсионеров,  ветеранов и  инвалидов  я сердечно  поздравляю  всех  пенсионеров,  ветеранов  и инвалидов в Украине с Международным днем людей пожилого возраста.  Я  искренне желаю  всем пенсионерам,  ветеранам,  инвалидам большого здоровья, счастья и всяческих успехов (Оплески).

 

     Сегодня с этой трибуны я обращаюсь к Президенту, Председателю Верховного Совета, Премьер-Министру Украины, ко всем председателям областных советов и представителям Президента в регионах оказывать всемерную  поддержку  и  помощь нашим обездоленным пенсионерам.  К сожалению,  отмечая сегодня этот день, мы не можем констатировать, что  пожилым  людям  в  нашей  стране  живется хорошо - 49 гривень пенсия, и ее не всегда выплачивают.

 

     Недавно я был в Черкассах,  зашел в квартиру, где живет мать, 89  лет  и дочь,  61 год,  которые год не получали пенсии.  У меня выступали слезы,  когда я слушал их,  и я отдал  им  последние  20 гривень.

 

     Я прошу   Президента,   Премьер-министра,   Верховный  Совет, обращаюсь к вам,  коллеги,  принять все меры для  того,  чтобы  те минимальные льготы, которые пытаются сегодня отменить, обязательно сохранить.

 

     Всякое государство,   его    порядочность,    если    хотите, оценивается по тому,  как оно относится к пенсионерам и детям.  14 миллионов  человек  в  Украине  практически  находятся  на   грани выживания.  А  многие просто умирают с голоду.  Вам известно,  что были  случаи  и  продажи  наших  детей  за  границу.  Суд  доказал виновность  этих проходимцев.  Но они были сразу выпущены,  попали под некую амнистию.  Вот что дает  оценку,  в  том  числе  и  нам, депутатам Верховного Совета.

 

     Я еще раз,  дорогие ветераны, пенсионеры и инвалиды, сердечно вас поздравляю.  А мы будем стараться делать  и  сделаем  все  для того, чтобы облегчить ваше трудное сегодняшнее существование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Іоффе.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства  і  дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька область).  Уважаемый Председатель! Уважаемые товарищи депутаты!  Я хотел бы обратить ваше внимание на то,  что  сегодня  1 октября.  Предыдущий коллега говорил о защите пенсионеров.  Действительно,  это  важное,  архиважное  дело.   Но сегодня,  можно  сказать,  и  черная  дата:  начинается сокращение работников системы здравоохранения, его первый этап -1,5 процента. Мои  обращение  к Премьер-министру и депутатский запрос уважаемому господину Президенту остались без  ответа.  Все  делают  вид,  что ничего  не происходит.  Так что,  мы идем в ХХI век без здоровья и без ума?! Сегодня развалены две важнейшие социальные сферы.

 

     Я обращаюсь к вам,  уважаемые коллеги, к бюджетному комитету: давайте  в  бюджете на 1999 год отдельной строкой запланируем хотя бы 100 миллионов гривень для чрезвычайных ситуаций и  катастроф  в сфере  здравоохранения.  Сегодня к каждому из депутатов обращаются сотни  пациентов,  которые  нуждаются  в  экстренной  и   плановой медицинской  помощи,  в  лечении  в  ведущих  клиниках страны и не находят нормального решения этой проблемы.

 

     Я бы хотел поднять еще один вопрос,  который связан  тоже  со здравоохранением.  Учреждения  здравоохранения  вынуждены  платить акцизную ставку на спирт,  который идет на  лечебные  цели  -  для дезинфекции, обработки операционного поля, приготовления лекарств. Но  разве  можно  платить  дважды,  ведь  система  здравоохранения финансируется из бюджета.

 

     И еще  об  одной  проблеме  хотелось  бы  сказать.  Александр Николаевич,  давно  уже  назрела   ситуация,   когда   мы   должны определиться  с  аппаратом  Секретариата Верховного Совета Украины (уже  депутаты  собрали  подписи,  у  меня  тоже  есть   серьезные нарекания  на работу Секретариата Верховного Совета),  чтобы четко нам всем знать,  кто кого нанял на  работу:  или  депутаты  наняли аппарат  Секретариата Верховного Совета,  или нас наняли работники Секретариата.  Я до сих пор считал,  что меня наняли на работу мои избиратели,  я им подотчетен и перед ними отчитываюсь.  Так должно быть и здесь.  Мы должны раз и навсегда определиться.  Может быть, кому-то, а может быть, и многим придется уйти отсюда.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Іоффе. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 111,  Луганська область).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Місяць тому було зібрано 179 підписів під пропозицією про включення в  порядок денний  питання  про  апарат  Верховної Ради.  Після цього її було внесено в зал і проголосовано тут,  у залі,  246  голосами  -  про включення  цього  питання  в  порядок  денний.  Але  воно  досі не внесено.

 

     Крім цього,  група депутатів  внесла  проект  постанови  щодо підготовки  цього  питання.  Внесений  він  був  17  вересня,  але розповсюджений між депутатами тільки три дні тому.

 

     Це дуже  короткий  проект.  У  пункті  1   пропонується   для підготовки  цього  питання  створити комісію з представництвом від фракцій по дві особи.  У пункті 2 -  керівнику  апарату  Горьовому надати  комісії  необхідний  інформаційний матеріал.  У пункті 3 - заслухати це питання не пізніше  листопада  поточного  року.  Його потрібно проголосувати тут у залі.

 

     Мова не йде, шановний Олександре Миколайовичу, про боротьбу з вами або з апаратом. Нам потрібно навести порядок у цьому питанні. І щоб питання готувались, і щоб кожний голосував не тому, що хтось голосніше кричить,  а тому,  що він розуміє,  які будуть  наслідки прийняття того чи іншого закону.  І я просив би поставити сьогодні на голосування цей проект постанови.

 

     Друге. Сьогодні Міжнародний день людей похилого  віку.  І,  я думаю,  в цьому плані нам потрібно,  щоб ми не мололи, як кажуть в народі,  язиком про те, що всім погано: погано пенсіонерам, погано людям похилого віку.  Це і так усі знають,  особливо це відчувають на  своїй  шкурі  люди  похилого  віку.   Нам   потрібно   творити законодавчу  базу,  щоб  до наступного Дня людей похилого віку цим людям стало краще, хоч трохи краще, щоб вони відчули нашу турботу. Для цього треба міняти технологію прийняття законів, щоб припинити цей крик і гам, для цього треба міняти апарат Верховної Ради.

 

     І я просив би сьогодні обов'язково поставити  це  питання  на голосування.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Єльяшкевич.  За  ним  -  депутат Пхиденко. І завершуємо.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги, я не   буду   пересказывать  ход  вчерашних  событий  по  бюджетному процессу,  а от  имени  шести  фракций  сделаю  заявление  "Голові Верховної Ради Ткаченку.

 

     Шановний Олександре   Миколайовичу!   За   вашою  пропозицією фактично проголосовано питання неприйнятності проекту  Закону  про Державний  бюджет на 1999 рік з підстав,  зазначених у підпункті 2 частини першої статті 3.5.1  Регламенту  Верховної  Ради  України. Наслідком   такого   рішення   є   направлення   законопроекту  до відповідної головної комісії, комісії, до компетенції якої входять питання  конституційності актів,  та комісії,  до компетенції якої входять закони чи  відносини,  яким  суперечить  проект  акта,  що роз-глядається,  відповідно  до  підпункту 2 частини першої статті 3.5.5.  Тобто замість відхилення законопроекту,  яке  запропонував Комітет  з  питань  бюджету,  цьому  комітету  та  іншим  фактично доручено додатково вивчити  повністю  нереальний  законопроект  на предмет  конституційності.  Подібне рішення лише затягне бюджетний процес і дасть змогу уряду звинуватити  Верховну  Раду  України  у зволіканні з вирішенням даного питання.

 

     У зв'язку  із  викладеним  наполягаємо  на  розгляді  по суті внесеного  Комітетом  Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету проекту Постанови Верховної Ради України про проект Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік".

 

     Это заявление  подписали  лидеры   фракций   Народного   руха Украины,   Коммунистической   партии  Украины,  партии  "Громада", Социал-демократической партии  (об единенной),  Партии  зеленых  и фракции   "Левый   центр".   Передаю   это   заявление  Александру Николаевичу Ткаченко.  Я надеюсь,  что он  сегодня  поставит  этот вопрос  на  голосование  и  он будет включен в повестку дня,  и мы поставим точку в первом этапе бюджетного процесса.

 

     От себя хотел  бы  добавить  следующее.  Уважаемый  Александр Николаевич,  надо  требовать  от исполнительной власти,  чтобы она уважала депутатский корпус,  уважала парламент страны. Если каждый депутат не наделен проектом бюджета, это означает, что он не может выполнять  свои  функции  законодателя.  Все   народные   депутаты облечены  доверием  своих  избирателей  для того,  чтобы принимать ответственные  решения.  Поэтому  я  прошу,  чтобы   подобное   не повторялось,   чтобы   депутаты   имели  проект  бюджета  и  чтобы рассмотрение проекта бюджета происходило в строгом соответствии  с Конституцией    Украины,    законами    Украины    и   процедурой, предусмотренной Регламентом Верховной Рады.

 

     Я передаю вам заявление от шести фракций.

 

     ГОЛОВА. Я більше нікому слова надавати не буду (Шум у  залі). Використали  44  хвилини,  а  Регламентом  передбачено  30.  І всі наполягають,  всім треба щось заявити.  Заявив - і пішов із  залу, виконав роботу...

 

     Депутат Пхиденко. Будь ласка.

 

 

 

     ПХИДЕНКО С.С.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і  духовності  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Компартія  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Та ситуація, яка склалася в Косово, серйозно турбує світову прогресивну громадськість. Не може вона не турбувати і народ України.  Адже НАТО  збирається  не  сьогодні  - завтра   бомбардувати   територію  суверенної  держави.  Парламент України не може залишатися осторонь.

 

     Учора була роздана заява Верховної Ради щодо подій у  Косово. Пропоную внести до порядку денного питання,  пов'язане з ситуацією в Косово,  яка змінюється не щоднини,  а щогодини.  Прошу поіменно проголосувати за цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  думаю,  що всі зроблені заяви ми беремо до уваги.

 

     Щодо пропозиції депутата Філіпчука відводити  один  день  для розгляду аграрних питань. Я думаю так: кожного дня ми три рази їмо

- з цього потрібно виходити і розглядати питання  агропромислового комплексу тоді, коли вимагає життя, а не тоді, коли надумаємося.

 

     І Філіпчук  має  рацію  -  кожного  дня  такі  питання  мають порушуватися в залі, бо становище, яке склалося в агропромисловому комплексі, у продовольчому фонді держави - це біда. Село виживе на продовольчому фонді,  який є, але держава в цілому (у нас міського населення 37 мільйонів) - ні. Питання дуже серйозне. Я думаю, якщо ми серйозно цим не будемо займатися і уряд не буде на це реагувати так, як слід, то це закінчиться і для нас, і для уряду плачевно.

 

     Стосовно проектів  законів,  які  вніс  депутат  Алексєєв,  я просив  би  комітети  їх  розглянути  і  в  порядку,   визначеному Регламентом, внести на розгляд Верховної Ради.

 

     Депутат Іоффе  вніс пропозицію проголосувати проект постанови з трьох пунктів,  підготовлений  групою  депутатів.  Я  ставлю  на голосування цю пропозицію. Прошу підтримати цей проект постанови.

 

     "За" - 181.

 

     Депутат Єльяшкевич  вніс  пропозицію  повернутися до розгляду проекту  постанови,  який  вчора  вносився.  Ми   його   по   суті розглянули,  розглянули і в тих відповідях, які голова комітету та інші давали.  Ви ж пам'ятаєте,  що 15 вересня ми  одержали  проект бюджету  і  надіслали  його  всім  комітетам  і  фракціям,  знаючи наперед,  що  він  не  відповідає  тим  параметрам  і   фінансовим розрахункам,  які сьогодні існують в державі.  Тому і була внесена відповідна пропозиція опрацювати цей,  так би мовити,  провізорний проект.  Але  Кабінет  Міністрів  вніс  інший проект постанови про перенесення  подання  вже  нового  законопроекту   з   урахуванням фінансового  стану і того фінансового коридору,  який сьогодні є в державі.  І це всім зрозуміло.  Ні,  ми мусуємо одне  й  те  саме, знаючи наперед, що просто гаємо час (Шум у залі).

 

     Згідно з  Регламентом  ми  його  повернули на доопрацювання і доручили Кабінету Міністрів разом з  комітетом  спільно  працювати над  цим  законопроектом  і  внести його на розгляд Верховної Ради відповідно до Регламенту. Що тут незрозуміло?

 

     А те,  що  підписали  представники  фракцій,  я  поставлю  на голосування,  будь  ласка,  питань  немає.  Але  я  так думаю,  що керівники фракцій,  якщо підписуєте...  Хоч тут  незрозуміло,  хто підписав від фракції - чи керівник, чи просто депутати.

 

     Я ставлю   на   голосування   пропозицію,  яку  вніс  депутат Єльяшкевич і керівники фракцій,  які підписали дане  звернення  до мене  як  Голови  Верховної  Ради.  Будь  ласка,  про включення до порядку денного.

 

     "За" - 229.

 

     Я просив   би   направити   Кабінету   Міністрів   відповідне доручення, яке ми вчора дали, для підготовки проекту бюджету до 15 жовтня. Прошу підтримати.

 

     "За" - 192.

 

     Ще хочемо побалакати?.. Я ще раз кажу: я не хотів би, щоб "Громада" правила бал у залі (Шум у залі).

 

     На прохання  фракції  НДП ще раз ставлю на голосування проект постанови про заслуховування  на  цій  сесії  питання  про  апарат Верховної Ради. Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,   вчора   ми   проголосували  пропозицію  про перенесення  на  ранкове  засідання  питання  про  подолання  вето Президента на Закон про оренду землі.  Я просив би вас поставитися з  усією  відповідальністю  до  цього  питання,  пройнятися   його важливістю  і  підтримати  пропозицію,  яку  вніс Комітет з питань аграрної політики (Шум у залі).

 

     З мотивів слово має депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної партії. Ми підтримуємо прагнення   керівництва   Верховної   Ради  налагодити  ефективний законотворчий процес.  Але інколи це прагнення заходить,  можливо, занадто  далеко.  Так,  нам  пропонують без обговорення голосувати дуже важливі питання, пов'язані з орендою землі.

 

     На превеликий жаль,  надання права на здійснення  повноважень власника   усіх  земельних  ділянок,  підкреслюю,  усіх  земельних ділянок виключно місцевим радам суперечить Конституції. Саме тому, на  жаль,  ми не можемо взяти участь у голосуванні і підтримати цю пропозицію профільного комітету.

 

     Натомість наголошую,  що  наша  власна  пропозиція,   яка   є компромісною  і  узгоджується з Конституцією,  полягає в тому,  що земельні ділянки,  які є в  загальнодержавній  власності,  мали  б надаватися в оренду місцевими органами державної влади і Кабінетом Міністрів за погодженням з відповідними радами,  на території яких є ці ділянки.

 

     Тому прошу  взяти  це  до  уваги  й  обов'язково поставити на голосування і нашу пропозицію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   має   голова   комітету    Мороз    Олександр Олександрович.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати! Мене дивує позиція депутата, який,  очевидно,  не  був  на  засіданні,  але   вважає,   що   не обговорювалося  це  питання,  оскільки  воно ставиться не так,  як пропонує його фракція.

 

     Те, що внесено на розгляд Верховної Ради, повністю відповідає Регламенту,  процедурі,  вимогам  Конституції.  Хто  сумнівається, читайте ці документи і вам стане зрозуміло.  А  якщо  говорити  по суті,  то довільне ставлення до правовідносин щодо землі приводить уже сьогодні до серйозних конфліктів,  з якими нам  доведеться  ще багато разів розбиратися.  І прикладів з цього приводу я можу,  на жаль, навести дуже багато. Один із них такий. Це, до речі, приклад втручання  адміністрації,  яка ще не мала права щодо розпорядження землею.  У селі Півці  Кагарлицького  району  100  гектарів  землі продано у вигляді сертифікатів,  а за сертифікат,  який об'єднує 3 гектари землі,  заплачено 500 гривень,  тобто у 30 разів  дешевше, ніж  це  визначено  номіналом,  і в 120 разів менше ринкової ціни. Власник землі невідомий,  він у Києві,  уже призначив  управителя, який буде розпоряджатися цією землею.

 

     Невже ви  хочете  (я  до  фракції  НДП звертаюся),  щоб усієї землею так розпоряджалися,  у тому числі й щодо оренди землі?!  Це питання   чітко   визначене   законодавством,   Конституцією.   Ми зобов'язані так робити,  як пропонує комітет,  який глибоко вивчав це  питання,  ретельно розглядав.  Хто серйозно ставиться до своїх обов'язків,   хто   відповідальний   перед   виборцями   і   перед Конституцією,   той   повинен   голосувати   за  проект,  внесений комітетом.

 

     Я ще  раз  закликаю  всіх  проголосувати,  бо  нам   потрібно подолати  вето Президента.  Закон про оренду землі потрібен,  люди чекають його, майже півтора року минуло відтоді, як він прийнятий. Він  блокується  тільки  з  однієї причини - хочуть,  щоб чиновник розпоряджався землею, а не рада, якій згідно з Конституцією надано таке право. Я прошу: давайте проголосуємо поіменно це питання.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би не розпалювати пристрасті навколо цього питання.  Я відверто скажу:  хутірська система  ніде себе  не виправдала.  Не тягніть нас,  будь ласка,  у цю хутірську систему,  особливо депутати західного регіону.  Ви вже розвалили в агропромисловому відношенні і Львівську область,  і Тернопільську, й  ІваноФранківську...  Не  робіть,  будь  ласка,  цього.  Давайте вболівати за всю нашу українську землю.

 

     Тому я  прошу,  шановні колеги,  підтримати проект,  внесений Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин. Ставлю на голосування у звичайному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 248.

 

     Ставиться на голосування пропозиція про поіменне голосування.

 

     "За" - 226.

 

     Ставлю на голосування в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 239.

 

     Шановні колеги,  одну хвилинку! (Шум у залі). Почекайте, чого ви кричите? По фракціях?

 

     Опублікуйте, будь ласка, результати голосування по фракціях.

 

     За: комуністи - 116 із 116;  НДП -  7  із  43  (хоча  фракція налічує  більше  80  чоловік);  НРУ  -  усі  проти,  голосують  за розпродаж землі (Шум у залі);  "Громада" - 30 із 41; СПУ і СелПУ - 32 із 32;  незалежні - 7 із 13;  СДПУ(о) - 12 із 17; зелені - 5 із 17; ПСПУ - 14 із 14; позафракційні - 8 із 13.

 

     Шановні колеги,  я зачитаю  пропозицію,  яку  вносить  перший заступник голови комітету Круценко.

 

     "Орендодавцями земельних ділянок,  що перебувають у державній власності,  є ради та органи виконавчої влади у межах компетенції, визначеної Земельним кодексом України та іншими законами України".

 

     Я просив  би підтримати її,  вона влаштовує...  (Шум у залі). Ємець! Що ви в землі розбираєтесь? Махає: ні, ні, ні!

 

     Я прошу проголосувати за цю редакцію.

 

     "За" - 218.

 

     Є пропозиції?  Будь ласка, запишіться. Відведемо 5 хвилин для внесення  пропозицій.  Тільки  за  землю  беруться ті,  хто ніколи лопату в руки не брав, а от сертифікати в руки хочуть взяти...

 

     Депутат Роєнко. За ним - депутат Сінченко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська  область).  Фракція  Комуністичної  партії  України.   З діда-прадіда  хлібороб.  Шановні народні депутати!  Я не згоден із позицією  Беспалого,  який  виступав   від   Народно-демократичної партії,  інших  правих  партій,  що  стосовно питання оренди землі передбачено,   щоб    райдержадміністрації,    обласні    державні адміністрації  займалися цими проблемами.  У Конституції такого не передбачено.  Треба читати статтю  13  Конституції,  треба  читати статтю,  де  виділені  права  Кабінету  Міністрів,  і треба читати статті   Конституції,   де   визначено   питання   про    державні адміністрації.  У  жодній із цих статей Конституції не передбачено питання про оренду землі і користування цим правом.  Тому  рішення комітету,  більшості  народних депутатів,  які підтримують селян і захищають нашу землю від багатіїв, а також іноземців, є...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Черенкову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область).  Уважаемые коллеги!  Во  время  работы  в  избирательном округе   еще   в  августе  ко  мне  обратилась  группа  работников коллективного  сельскохозяйственного   предприятия   "Степной"   с заявлением          такого          содержания:         "Директору украинсковенгерско-британской фирмы "Нибулон".  Прошу  принять  от меня   безвозмездно   пай   земельный   и  имущественный".  Оценка земельного пая 35 тысяч, его передают безвозмездно.

 

     Если мы сейчас не преодолеем  вето,  то  эта  земля  окажется собственностью  британско-венгерской фирмы.  Я не понимаю,  почему сторонники Руха за то,  чтобы земля свободно перераспределялась за пределы Украины?

 

     Поэтому я   считаю   целесообразным  поставить  на  повторное поименное голосование и преодолеть вето.  Такого допустить нельзя, все должно быть подконтрольно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єськов. За ним - депутат Бойчук.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий округ 109,  Луганська область).  Прошу передать слово депутату Малевскому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Малєвський.

 

     МАЛЄВСЬКИЙ О.Т.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. На мою думку і на думку моїх виборців,  не можна  довіряти  одній  людині розпоряджатися землею,  хоча б через те, що до цієї людини (того ж голови держадміністрації) можуть застосовуватися будь-які  методи. Ну,  скажімо, можна зі зброєю в руках примусити підписати будьякий папірець, можна підкупити і таке інше.

 

     А якщо це питання вирішує велика  кількість  людей,  якщо  це питання вирішується на сесії, то тоді застосовувати такі методи не так просто.  Я вважаю,  що Президента теж примусили ті  структури, яким  це  вигідно,  він  теж  підневільна людина.  Ось чому такими питаннями повинні займатися Верховна Рада як колегіальний орган та інші колегіальні органи. Для того ми й створювали самоврядування.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Бойчук.

 

     БОЙЧУК І.В.,  член  Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово керівнику фракції Народного руху України Вячеславу Чорноволу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

 

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу! Ви все-таки не коментуйте у своєму специфічному дусі.  Ідеться не про розпродаж  (ви  сказали,  що  фракція  за  розпродаж  землі).   Ми вирішуємо питання про оренду землі,  а кому і як продавати землю - це зовсім інше питання.

 

     Далі. Якщо рада буде розпоряджатися,  то тоді земля і перейде до британсько-угорської фірми. Рада вирішить - і все! Повинна бути єдина державна політика.  А от коли буде  прийнята  поправка,  яку пропонує  НДП (у даному разі нормальна поправка),  тоді будуть два контролери - і адміністрація, і рада. І це цілком нормальний вихід із становища.

 

     Олександре Миколайовичу,  я не розумію, чому ви так уперто не ставите на  голосування  цю  поправку?  Поставте  -  питання  буде вирішене. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  час ми використали...  (Шум у залі). Сядьте, будь ласка, ми 5 хвилин використали.

 

     Я хочу нагадати,  що пропозицію,  яку вносить фракція НДП,  я ставив  на  голосування...  Одну  хвилиночку,  я  її  поставлю  на голосування.  Вона якоюсь мірою щось дає, але ж розуміємо, що таке підставні особи. Хіба це незрозуміло?

 

     Вячеславе Максимовичу,  ви кажете, що є різниця між орендою і купівлею-продажем землі.  Я її не бачу, як і ви, мабуть, не бачите (Шум у залі).

 

     Я надам вам слово, не кричіть. Сядьте, будь ласка.

 

     Тому давайте   погодимося  і  підтримаємо  Комітет  з  питань аграрної політики.  Я думаю, він більш професіонально підходить до цього питання...

 

     Я надам   депутату   Ємцю  слово,  а  потім  ще  раз  зачитаю пропозицію, яка вноситься, можливо, не всі вслухалися в неї.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народнодемократичної  партії.  Спочатку  з  процедури.  Олександре Миколайовичу,  давайте не ображати депутатів і  не  нариватись  на образи. Для початку хоча б подивіться біографії депутатів: де вони жили і де починали свою трудову біографію.

 

     І щодо села:  у суботу поїдемо,  я вас навчу хоч корову доїти (Шум у залі).

 

     Тепер стосовно  нашої  поправки.  Ще раз кажу:  ми пропонуємо подвійний контроль, коли земля передається в оренду орендодавцем - відповідною державною адміністрацією, але за погодженням із радою. Якщо потрібно посилити,  давайте додамо: за згодою, яка дається на сесії відповідної ради.  І це буде подвійний контроль, який саме і забезпечить  мінімум  зловживань  у  цьому  питанні.  І  не  треба спекулювати, перекручувати нашу позицію.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  Не треба сарказму!  (Шум у залі). Але кожен повинен,  мабуть,  свій фаховий  рівень  використовувати  за призначенням...   Я  зачитаю  пропозицію  ще  раз:  "Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є ради та органи виконавчої влади у межах компетенції,  визначеної Земельним кодексом України та іншими законами України" (Шум у залі).

 

     Одну хвилиночку!  Я ставлю цю пропозицію,  а  потім  поставлю пропозицію, яку вніс депутат Ємець від НДП.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію,  внесену Ємцем Олександром Івановичем від НДП.  Вона була роздана  раніше,  він  її  сьогодні повторив. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 96.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування у звичайному режимі редакцію, запропоновану комітетом. Будь ласка.

 

     "За" - 232.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мороз.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні депутати, я хотів би, щоб ви з'ясували... (Шум  у  залі).  Від  комітету  я маю право.  Я ще раз поясню,  що пропонує  сьогодні  НДП.  На  основі  указів  Президента  земля  в господарствах  розпайована,  хоча  це неконституційно,  незаконно. Сертифікати визначають в натурі землю в господарствах пайовикам.

 

     Якщо сьогодні хтось захоче розвалити  будь-яке  господарство, він  знайде конкретного чоловіка,  який хоче створити своє орендне товариство,  заплатить йому,  і  на  основі  того  варіанта,  який пропонує  сьогодні НДП,  він,  оскільки земля в натурі визначена в різних місцях,  розвалить будьяке господарство у будь-який  момент (Шум у залі).  Хвилинку. Тому стримуючим фактором може бути тільки закон,  і тільки рада не допустить цього розвалу.  Тому ні в якому разі не можна голосувати за пропозицію НДП, а треба робити так, як визначено законом. Ось до чого зводиться проблема (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу заспокоїтися (Шум у залі).

 

     Ми вже проголосували з вами, набравши 248 голосів,  і  направляємо Президенту цей закон у новій редакції комітету (Шум у залі). Ми 248 голосів набрали. Все.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Слухається питання  про  проект  Закону  про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  операції з давальницькою   сировиною   у   зовнішньоекономічних   відносинах. Доповідає  Гладуш  Віктор  Дмитрович,  перший  заступник  міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Ми  продовжуємо  роботу.  Депутате  Масенко, сядьте,  будь  ласка,  на  місце,  під  час  перерви будете нараду проводити (Шум у залі). Це щоб виборці знали, що ви є на роботі.

 

     Я бачу,  Гладуша немає.  Представтесь,  будь ласка,  хто буде доповідати.

 

     ВИСЛОУХ О.В.,   заступник   міністра   зовнішніх  економічних зв'язків і  торгівлі.  Заступник  міністра  зовнішніх  економічних зв'язків і торгівлі Вислоух Олег Валентинович. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Основним  законодавчим документом, який на даний час регламентує операції з давальницькою сировиною  в  зовнішньоекономічній  сфері,  є  Закон  України  про операції   з   давальницькою   сировиною   в  зовнішньоекономічних відносинах, прийнятий Верховною Радою України у вересні 1995 року. Цей   закон   дав   змогу   вдосконалити  регулювання  цієї  сфери зовнішньоекономічної діяльності України,  створити  правові  умови для роботи підприємств ряду галузей економіки.

 

     За даними Держкомстату України, обсяг давальницької сировини, ввезеної в Україну в 1997 році,  становив 1 мільярд доларів США, а вивезено  для  переробки  за кордоном сировини на суму 261 мільйон доларів.  Тобто імпортувалося  давальницької  сировини  в  4  рази більше,  ніж  було  вивезено  на переробку.  Обсяг імпорту готової продукції,  виготовленої  з  давальницької  сировини  українського походження,  в 1997 році становив 333 мільйони доларів,  що в 1, 3 раза перевищило цей показник 1996 року.

 

     У поточному   році   спостерігається   позитивна    тенденція зменшення  обсягів  вивезення  давальницької сировини українського походження для переробки за  кордоном,  водночас  обсяги  ввезення давальницької сировини іноземного замовника на переробку в Україну залишилися на рівні  минулого  року.  Так,  ввезено  давальницької сировини  на  суму 474 мільйони доларів,  а вивезено для подальшої переробки на суму 103 мільйони доларів.  Причому  обсяг  операцій, здійснюваних  за  межами  України,  в  цьому  році зменшився на 83 відсотки.

 

     Основними постачальниками давальницької сировини в Україну  є фірми Німеччини,  Великобританії, Польщі, Швейцарії, Канади і США. На  них  припадає  майже  80  відсотків  усього  обсягу   ввезення давальницької  сировини.  Це  дає  можливість  не  лише  додатково завантажити виробничі  потужності  та  використати  вільну  робочу силу,   а  й  прискорити  модернізацію  підприємств,  налагодження випуску нових видів  конкурентоспроможної  продукції,  особливо  в легкій, нафто-хімічній та деяких інших галузях промисловості.

 

     Разом із тим виявилися окремі недоліки чинного закону.

 

     Перше. Оскільки  готова продукція,  вироблена з давальницької сировини за кордоном,  при ввезенні в Україну за  нормами  чинного закону  не  обкладається  митом,  то  ця  схема почала дуже широко використовуватися для уникнення сплати ввізного мита  за  імпортні товари.

 

     Друге. Окреме питання - обкладання митом нафтопродуктів,  які вироблені   в   Україні   з   давальницької   сировини.   Сьогодні нафтопродукти   імпортуються   в  Україну  в  основному  з  Росії, Білорусії та країн Прибалтики,  з якими укладені і діють угоди про вільну   торгівлю,   отож  мито  з  них  не  стягується.  Водночас нафтопродукти,  вироблені   на   заводах   України   із   ввезеної давальницької  нафти,  під  час  реалізації вітчизняним споживачам підлягають оподаткуванню, а отже, стають неконкурентоспроможними.

 

     Третє. Не   чітко   визначений   механізм    розрахунків    і відповідальності  українського виконавця та іноземного замовника у разі,  коли переробка в Україні здійснюється в декілька етапів, що дозволяє  уникати  оподаткування  або  мінімізувати  суму,  з якої належить сплатити податки.

 

     Четверте. У чинному законі відсутня  норма  щодо  тимчасового обмеження  або  заборони державою,  у разі необхідності,  ввезення окремих  видів  давальницької  сировини   і   реалізації   готової продукції  в  Україні.  Це  не  дає  можливості  уряду  оперативно реагувати  на  негативні  явища,  які  виникають  при   проведенні операцій з давальницькою сировиною.

 

     П'яте. У  чинному  законі  не досить чітко визначено механізм погашення векселя в  разі  виникнення  форс-мажорних  обставин,  а також   реалізації   іноземним  замовником  готової  продукції  на території  України,  сплати  вивізного  мита  в  разі   реалізації українським замовником готової продукції у країні виконавця.

 

     Таким чином,  з метою врегулювання зазначених та інших питань проектом закону України передбачено внести зміни і  доповнення  до Закону   України   про   операції   з  давальницькою  сировиною  у зовнішньоекономічних відносинах.

 

     Так, у зазначеному проекті передбачено:

 

     Перше. Запровадження сплати ввізного мита,  інших податків та зборів на готову продукцію, яка вироблена з давальницької сировини українського замовника за кордоном і ввозиться на митну  територію України.  Це  дасть  змогу  поставити  в  рівні  умови українських товаровиробників  і  імпортерів,  прирівнявши   ввезення   готової продукції до імпорту,  а також заохочуватиме переробку сировини на території України та завантаження власної переробної галузі.

 

     Друге. Введення  додаткових  вимог  щодо  митного  оформлення готової продукції, одержаної після переробки на території України, яка  вивозиться  за  її  межі.  При  оформленні  вивозу  необхідно представити  відповідний  висновок  Торгово-промислової палати про те,  що  готова  продукція  є  продуктом  переробки  давальницької сировини.   Також   внесено   норму,  за  якою  погашення  векселя (письмового зобов'язання) відбувається  лише  після  підтвердження митниці,  що  готова  продукція,  стосовно  якої  проведено  митне оформлення,  справді  перетнула  митний   кордон.   Це   виключить можливість уникнення суб'єктами України сплати внутрішніх податків у тому разі,  коли готова продукція пройшла митне оформлення,  але фактично не була вивезена і реалізується на території України.

 

     Третє. Запровадження   нульової   ставки   ввізного  мита  на нафтопродукти,  які вироблені  з  давальницької  нафти  іноземного замовника  і  реалізуються  на  території  України.  Це  сприятиме збільшенню  обсягів  поставок  імпортної   нафти   на   вітчизняні нафтопереробні   заводи,   забезпечить   надходження   коштів   до державного бюджету та зменшить імпорт готових нафтопродуктів.

 

     Четверте. Здійснення реалізації іноземним замовником  готової продукції  на  території  України  лише  через зареєстроване ним в Україні  постійне  представництво.  Крім  того,   розрахунки   між українським    покупцем    готової    продукції    та    постійним представництвом іноземного замовника провадяться у валюті  України через  рахунки  постійних представництв в установах банків,  тобто таким чином визначається конкретний платник податків.  Цією нормою на  іноземного  замовника покладається додаткова відповідальність, створюються умови для контролю за проведенням зазначених операцій, а   також  виключається  можливість  легального  уникнення  сплати належних податків.

 

     П'яте. Чітко  визначаються  умови  виникнення   форс-мажорних обставин.  Це  не  було визначено в чинному законі і значною мірою призводило  до  порушення   умов   укладених   контрактів.   Також визначається  механізм  погашення  векселя у разі виникнення таких обставин.

 

     Шосте. Введення  норми  про  відповідальність  за   порушення термінів проведення операцій з давальницькою сировиною.

 

     Сьоме. Введення  норм,  за  якими  Кабінету Міністрів України надаються  повноваження  тимчасово   обмежувати   або   забороняти ввезення  (вивезення) давальницької сировини,  закупівлю іноземним замовником  окремих  видів  давальницької  сировини,  ввезення   в Україну окремих видів готової продукції та її реалізацію на митній території України, якщо це може завдати шкоди економіці України.

 

     Ці зміни  надають   державі   можливість   чітко   регулювати механізми  ввезення  на  митну територію давальницької сировини та вивезення готової продукції.

 

     Прийняття цього закону не пов'язане з додатковими фінансовими витратами  і дасть змогу посилити захист вітчизняного виробництва, внутрішнього  ринку,  а  також  економічних   інтересів   держави, створити   кращі  умови  для  роботи  вітчизняних  підприємств  та здійснення  контрольних  функцій  органами  державної   виконавчої влади.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  До Олега Валентиновича є запитання? Будь ласка,  запишіться.  Відводимо п'ять хвилин.  Ми всі  питання розглядаємо  так,  як  домовилися  у  вівторок,  -  за  скороченою процедурою.

 

     Депутат Сокерчак. За ним - депутат Плютинський. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Фракція    комуністів    України.    Шановний доповідачу! Дайте, будь ласка, відповідь на таке просте запитання. Ми намагаємося вдосконалити Закон  про  операції  з  давальницькою сировиною  у  зовнішньоекономічних  відносинах,  який  працює  вже чотири роки.  Скажіть,  будь ласка,  чи від того,  що ми регулюємо питання  щодо  операцій  з  давальницькою  сировиною,  а практично вивозимо  капітал  з   України,   краще   стала   працювати   наша промисловість,   інші   галузі,  які  використовують  давальницьку сировину?

 

     Я хотів би  отримати  відповідь,  тому  що  не  бачу  потреби вдосконалювати  те,  що  зовсім  не  дає  ніякої користі для нашої економіки.

 

     ВИСЛОУХ О.В.  На початку свого виступу я  говорив,  що  цього року  завдяки тим заходам,  які були вжиті урядом,  уперше вдалося зменшити вивіз української давальницької сировини.

 

     Що стосується   ввозу   давальницької   сировини   іноземного замовника,  то  не  можна  казати,  що  це нічого не дає для нашої економіки. Це насамперед завантаження наших виробничих потужностей в  умовах  обмежених  обігових  коштів  підприємств,  завантаження вільних робочих місць, надходження до держбюджету.

 

     Я можу  назвати  лише  одну  цифру.  У  цьому  році   вдалося мінімізувати  негативні явища,  які були викликані тим,  що готова продукція,  вироблена  з   української   давальницької   сировини, ввозилася  в Україну без сплати мита.  Таким чином окремі суб'єкти мали можливість імпортувати товари без обкладання митом, але цього року кількість таких операцій зменшилася на 83 відсотки.

 

     І слід  зауважити,  що,  наприклад,  легка  промисловість  на сьогодні  завантажена  здебільшого  саме  за   рахунок   переробки давальницької сировини.

 

     ГОЛОВА. Депутат Плютинський. За ним - депутат Гусак.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Павловському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Дякую.  Шановний доповідачу!  Якщо ви патріот України, то скажіть, будь ласка, навіщо взагалі займатися давальницькою сировиною, якщо можна її просто купити,  переробити і бути власником. Під приводом операцій  з  давальницькою  сировиною  відбувається  дуже   багато шахрайств.  Тому,  мабуть,  виступіть  з  такою  пропозицією:  цей законопроект   відхилити   і   справді   зайнятися    відродженням виробництва.

 

     Дякую.

 

     ВИСЛОУХ О.В.  Я з вами повністю згоден, що необхідну сировину треба закуповувати за гроші, але справа в тому, що їх немає.

 

     Що стосується  шахрайств,  то  запропоновані  зміни   чинного закону і спрямовані на те, щоб виключити всі можливості легального уникнення сплати податків при ввезенні готової продукції,  а також виключити  можливість  використання  схем  переробки давальницької сировини    для    уникнення    внутрішнього    оподаткування    і використовувати цей закон при проведенні так званих бартерних схем заліку саме для створення прозорої системи контролю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової політики (виборчий округ 144,  Полтавська область).  У мене два запитання.  Перше. Чи не ускладнять пропоновані до закону зміни  відносини виробника з митницями,  які вже тепер дуже пильно ставляться до всього, що виробляється з давальницької сировини?

 

     І друге запитання. Як позначаться ці зміни на виробництвах із довгим   циклом?  Наприклад,  заготовки  для  турбін  ввозяться  в Україну, турбіна виробляється тут, але триває це півроку і більше. Чи передбачено це в проекті?

 

     Дякую.

 

     ВИСЛОУХ О.В.   Щодо   першого   запитання.   Для   тих,   хто використовує  давальницьку  сировину  для   завантаження   власних переробних   потужностей,   ніяких   ускладнень  не  буде.  Хто  ж використовує недосконалість чинного закону  для  уникнення  сплати податків, у того справді після прийняття цих змін будуть складнощі з  митницею  і  з  іншими  органами  контролю,  які   стежать   за проведенням зазначених операцій.

 

     Щодо другого   запитання  -  терміну  проведення  операцій  з давальницькою сировиною при  тривалих  виробничих  циклах,  то  на сьогодні  діє  порядок,  коли  щодо окремих технологічних операцій Кабінет Міністрів,  виходячи з  необхідності,  може  встановлювати необхідні  строки  для  їх  проведення.  І  такі рішення Кабінетом Міністрів приймалися.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету з  питань економічної політики Петренку Володимиру Оникійовичу. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Комітет з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності  та  інвестицій  розглянув  проект  Закону  України  про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, поданий Кабінетом Міністрів України.

 

     Які пропонуються зміни,  доповідач уже сказав. Але я хотів би звернути вашу увагу на те,  що доповненнями чи змінами до  чинного закону передбачаються додаткові функції податкової інспекції,  щоб проконтролювати сам  процес  ввезення  і  вивезення  давальницької сировини.  Наприклад, збільшується від 0,5 до 1 відсотка ставка за користування   відстрочкою   сплати   ввізного    мита;    суб'єкт підприємницької діяльності,  який ввозить давальницьку сировину чи закупив давальницьку сировину в Україні, повинен подати податковій інспекції зовнішньоекономічний контракт на цю сировину.

 

     Нерезиденти на  території України повинні створювати постійне представництво,  яке оформлятиме ввізну митну декларацію,  а також здійснюватиме всі валютні операції.

 

     Як сказав  доповідач,  цей  закон дасть підприємствам України можливість  виробляти  із  нафти  нафтопродукти,  які  не   будуть обкладатися ввізним митом.

 

     У чинному  законі  немає  обмежень  щодо  ввозу окремих видів давальницької сировини. У цьому проекті передбачається надати такі обмежувальні функції Кабінету Міністрів України.

 

     Що вирішив  наш  комітет.  Ми  пропонуємо  проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону про операції  з  давальницькою сировиною  у  зовнішньоекономічних  відносинах  прийняти в першому читанні.  Це перший  пункт  проекту  постанови.  І  другий  пункт: "Доручити  Комітету  з  питань  економічної  політики,  управління народним господарством,  власності та інвестицій разом з Кабінетом Міністрів  України  доопрацювати  зазначений  проект з урахуванням зауважень і пропозицій народних  депутатів  і  внести  на  розгляд Верховної Ради України".

 

     Як депутат висловлю свою думку: напевно, як ішли,  так і  йтимуть  повз  Україну  основні  грошові потоки,  які отримують підприємці (чи підприємства), що займаються операціями з давальницькою сировиною.  Я поділяю  думку  народного депутата  академіка  Павловського,  що  ні  чинний  закон,  ні  ці поправки  до  нього  не  закривають  лазівок  для  всілякого  роду шахраїв.   Скажімо,   власник   фабрики,  заводу  чи  підприємства закуповує сировину,  і коли він ввозить її в Україну,  то  платить ввізне мито.  Якщо ж він,  створивши за кордоном фірму, ввозить цю сировину  вже  як  нерезидент  України,  то  ми  не  можемо   його проконтролювати і від ввізного мита він звільняється.

 

     Я думаю,   що   і   чинний  закон,  і  запропонований  проект допускають дуже багато  можливостей  використовувати  Україну:  її людей - як дешеву робочу силу, а підприємства - як дешеву базу для того,  щоб отримувати прибутки і вивозити їх за  межі  держави.  А тому,  шановні  колеги  народні  депутати,  приймаючи рішення,  ви повинні зважити, кому більше користі принесе цей закон: державі чи шахраям.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До  Володимира  Оникійовича є запитання?  Будь ласка, запишіться.

 

     Виставте п'ять хвилин.

 

     Депутат Бойко.

 

     БОЙКО Б.Ф.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний доповідачу! Ви правильно вказали на всі, так би мовити, небезпечні моменти, які вносить прийняття цього закону. Проте проект закону треба прийняти,  бо  якщо  давальницька  схема вводиться   якимось   рішенням,   наприклад,  постановою  Кабінету Міністрів,  то це є можливі зловживання.  Тому давайте домовимося, щоб прийняти проект у першому читанні.

 

     Одначе мене цікавить такий момент.  Яким чином можна, на вашу думку,  припинити шахрайства,  пов'язані з давальницькою схемою, і запобігти  збиткам,  які можуть нести наші підприємства,  особливо сільськогосподарські переробні підприємства?  Адже наш цукор, наша олія,  інша наша сировина вивозиться, а потім у нас переробляється імпортна сировина на давальницьких  умовах.  Які  пропозиції  щодо цього вносить комітет?

 

     Далі. За  умов  роботи  по давальницькій схемі фактично даром використовується  наша  електроенергія,  борг   державі   зростає, душиться  вітчизняний товаровиробник.  Який вихід ви бачите з цієї ситуації?  Може, якщо є подібна наша сировина, не треба все ж таки брати  давальницьку?  Яким  чином можна виправдати збитки,  що має наша енергетика, працюючи на переробку давальницької сировини?

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Дякую.  Я думаю, що і ви, шановний, і колеги в залі розуміють, що проконтролювати нерезидента України, того, який ввозить або закуповує в нас сировину, практично, неможливо. Чи він громадянин України,  чи ні,  але він нерезидент України, і цим все сказано.  А хто він,  хто його хазяїн,  невідомо.  І  це,  мабуть, ніяким законом неможливо уточнити. Це по-перше.

 

     По-друге, я  звертаю  вашу  увагу на те,  що у проекті закону йдеться    про    операції    з    давальницькою    сировиною    в зовнішньоекономічних відносинах. Я все-таки зачитаю визначення, бо розумію, що тут є якась неточність.

 

     Цитую: "Давальницька   сировина   -   сировина,    матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним  замовником  (чи  закуплені  іноземним замовником  за  іноземну  валюту  в Україні)" - це одна категорія; друга:  "або  вивезені  за  її  межі  українським  замовником  для використання  у  виробленні готової продукції".  Як приклад:  наші сільгосппідприємства вивозять сировину в Польщу,  де  переробляють її,  а  потім  завозять продукцію до нас,  і відповідно до чинного законодавства  вона  не  обкладається  ввізним  митом.   Тут   уже передбачено деякі зміни.

 

     Таким чином, йдеться не про ту давальницьку сировину, яку тут хтось купує за нашу національну валюту,  а про  ту  сировину,  яку закуповують у нас за валюту або ж завозять до нас. Так що треба на це  зважити.  Доповідач  сказав,  що  це  стосується  в  основному сировини  для  легкої  промисловості і тільки частково - для нашої чорної  металургії  та  інших  галузей  промисловості.  У  нас   у комітеті,  на  жаль,  немає  розрахунків,  які  могли  б  показати економічну ефективність  усіх  цих  змін.  Я  зараз  не  можу  вам доповісти, що Україна від цього отримує, а тільки можу сказати, що питома вага давальницької сировини  в  Україні  дуже  велика  -  1 мільярд доларів США.  Я думаю,  що не помічати цього неможливо.  І багато підприємств,  зокрема легкої промисловості, задіяні в цьому процесі.

 

     Ви ж розумієте,  що цей закон, як і будьякий інший, має якісь плюси і якісь мінуси.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, я прошу, запросіть депутатів до залу. Розглядається надзвичайно важливе питання.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Я виклав свою точку зору і позицію комітету. Я не можу не доповісти про рішення комітету, але небезпека тут є.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чобіт.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ).  Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! У мене до вас таке запитання.  Українські цукрові заводи колись працювали майже цілий рік,  вони переробляли кубинський цукор-сирець.  Тепер іноземні фірми пропонують Україні переробляти цукор-сирець з  тим, щоб його потім вивозити,  проте урядом у минулі роки робилося все, щоб українські  заводи  цей  цукор  не  переробляли.  Цукор-сирець переробляли заводи Польщі і Румунії.

 

     Як ви дивитеся на те,  щоб створити в Україні такі умови,  за яких можна було б не тільки цукор-сирець переробляти з вигодою для України,  а  й  іншу  давальницьку сировину?  Як можна розмежувати продукцію,  яка завозиться в Україну  під  виглядом  давальницької сировини і потім тут продається, і ту сировину, яка завозиться для переробки з тим, щоб її вивезти? Адже це робота і для порту, і для залізниці,  і  для робітників.  Держава з цього має податки.  А ми створили таку систему, що все це нищиться. Прошу дати відповідь.

 

     ПЕТРЕНКО В.О. Дякую за таке важливе запитання. До того, що ви сказали,  я  можу  тільки  додати,  що  тепер  в Україну надходить дешевий цукор із Молдови,  яка переробила  давальницьку  сировину, оту тростину.  Таким чином, загроза для нас така існує, особливо з боку тих країн, з якими у нас укладені угоди про вільну торгівлю.

 

     Що стосується доповнень до  закону.  У  пункті  13  статті  5 визначено:  "Кабінет  Міністрів  України може тимчасово обмежувати або забороняти вивезення окремих видів давальницької сировини  або ввезення   окремих   видів   готової   продукції,   виробленої   з використанням цієї сировини українськими замовниками, якщо це може завдати  шкоди  економіці країни".  Таким чином,  у проекті закону передбачена можливість втручання Кабінету Міністрів у ці  процеси. З одного боку,  це захист ринку,  а з другого,  - підтримка нашого монополіста, тобто іноді зовсім не захист. Я наведу такий приклад. На  сьогодні  майже  всі  нафтопереробні  заводи стоять.  Стоїть і Херсонський нафтопереробний завод.  Дуже багато було  звернень  із Херсонщини,  у  тому  числі,  я  знаю,  і депутати від Херсонської області займалися цим  питанням  і  зверталися  до  Кабміну.  Мені здається, що навіть передали матеріал у Генеральну прокуратуру про те,  що неможливо проникнути  на  український  ринок,  минаючи  ті структури,  які  іноді  й  посилаються  на  Кабінет  Міністрів.  І складається  таке  враження,  що  хтось   у   Кабінеті   Міністрів зацікавлений,   щоб   гальмувати  надходження  цієї  давальницької сировини.

 

     Не знаю,  чи повною мірою я відповів на ваше  запитання,  але закон відповіді не дає і треба разом працювати над цим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Яка  ваша  пропозиція  щодо  цього законопроекту?  Чи приймати його в першому читанні,  як пропонують депутати  -  члени вашого комітету?

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Я доповів про рішення комітету. Але особисто я вважаю,  що ці доповнення не убезпечать  від  шахрайств.  Вони  не містять  тих  обмежень,  які  треба було б запровадити для захисту українського ринку.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Висвітліть, скільки  депутатів  записалися   на   обговорення даного  питання.  Чотири  чоловіка,  і я просив би по 3 хвилини на виступ. Відведемо 12 хвилин.

 

     Слово надається депутату Терьохіну.  За ним - депутат  Чобіт. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую,  пане Голово.  Шановні народні депутати! Ми розглядаємо питання про  давальницьку  сировину  вже  втретє  і  у другому  складі  парламенту.  Спочатку  я  хочу розповісти історію цього питання.  У 1993 році,  ще тоді,  коли Прем'єрміністром  був Леонід Данилович Кучма, Кабінетом Міністрів був виданий Декрет про операції з давальницькою сировиною.  Після  того  Верховною  Радою тринадцятого  скликання  був  прийнятий  відповідний закон.  І ось тепер ми бачимо,  що цей закон не є  досконалим  і  треба  вносити зміни.

 

     Закон торкається  фактично  трьох видів податків - це податок на додану вартість,  акцизний збір та імпортне мито.  Чому  ж  так сталося,  що питання, які стосуються цих податків, були включені в окремий закон?  На мою думку,  це було зроблено спеціально, щоб за допомогою   таких,  так  би  мовити,  дивних  схем  вивести  з-під оподаткування багатьох суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Давайте подивимося.  Нам кажуть  сьогодні,  що  запропоновані зміни  посилюють  контроль над тими,  хто працює за давальницькими схемами.  Але  якщо  ви   подивитеся   розділ,   який   стосується нерезидентів,  то  ви  побачите,  що  й  надалі можна буде ввозити готову продукцію без сплати мита і акцизів і вивозити продукцію  з України   без   дотримання  правил  валютного  регулювання.  Тобто фактично це заохочує вивіз капіталів за кордон.

 

     Ви знаєте, турбує те, що в законопроекті дуже багато посилань на  компетенцію  Кабінету  Міністрів.  А ми всі знаємо,  що коли у статті зазначається,  що Кабінет  Міністрів  може  давати  або  не давати дозвіл, то це значить, що цей дозвіл буде щось коштувати. І всі суб'єкти підприємництва бояться таких норм непрямої дії.

 

     Далі. Уже було постановлене запитання  стосовно  номенклатури тієї  продукції,  яка  поставляється в рамках давальницьких схем в Україну.  Справді, за такими схемами в Україну надходять так звані товари некритичного імпорту,  які конкурують з нашими товарами. Це товари споживчого ринку,  сільгосппродукція.  Ви  знаєте,  ми  вже колись починали боротися через ставки мита,  скажімо,  з польською картоплею.  Однак при застосуванні такого підходу та сама польська картопля,  але  фасована  в  мішки,  вже  вважається давальницькою сировиною,  і ніякі мита з неї не сплачуються.  Це справді створює нерівні умови конкуренції з нашими виробниками.

 

     Далі. Нам  казали,  коли  ми  приймали  чинний  закон,  що це заохотить текстильну і легку  галузі  промисловості.  Але  скажіть мені:  чотири роки діє цей закон,  у нас що,  стало краще в легкій промисловості або в текстильній?  Нерезиденти,  які використовують наші   потужності,   залишають   заводи   практично   з   нульовою рентабельністю, вивозячи фактично всі кошти за кордон.

 

     Я пропоную,   шановні   народні   депутати,   повернути   цей законопроект до Кабінету Міністрів на доопрацювання. Нехай Кабінет Міністрів подасть нам три законопроекти, якими розведе ці податки: податок на додану вартість,  акцизний збір й імпортне мито. І тоді ми чітко побачимо,  де є нормальні схеми,  а де те,  що вони знову хочуть провести через парламент.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має депутат Чобіт.  Підготуватися депутату Філіпчуку. Будь ласка.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановний пане головуючий!  Шановні панове народні депутати!  Хочу  привернути  вашу увагу до проблем цукрової галузі України, яка нині перебуває у повному занепаді. Українські цукрові заводи не так давно працювали майже цілорічно за рахунок переробки кубинського  цукру-сирцю.  Тепер   вони   працюють   виключно   на українській  сировині й переважна більшість їх простоює.  Водночас багато  закордонних  фірм  пропонують  переробку  на   українських заводах цукру-сирцю з наступним його вивезенням з України. Це дуже вигідно українським заводам. По-перше, завод матиме роботу, а люди

- зарплату. По-друге, держава матиме надходження від податків і не буде клопоту із зайнятістю працівників цукрової галузі.  По-третє, давальницький   цукор   не   створює  конкуренції  в  Україні,  бо вивозиться за її межі.  По-четверте, роботу матимуть морські порти і залізниця, які перевозитимуть сотні тисяч тонн цукрусирцю, як це було в недалекому минулому.

 

     Однак урядові  рішення   1995-1997   років,   якими   введені непродумані  податкові  обмеження,  практично  звели  всю роботу з давальницьким цукром  нанівець.  Як  наслідок  -  наші  українські заводи стоять, люди не мають роботи, держава не має надходжень від податків.  Хто у цій ситуації виграв?  Виграли  сусідні  країни  - передусім  Польща  і  Румунія,  цукрові  заводи  яких переробляють давальницьку сировину тих фірм,  які пропонували її для  переробки на  українських заводах.  Тобто непродумані дії українського уряду завдали  Україні  прямих  збитків,  вони  вигідні  лише   сусіднім державам.  Тому  складається  враження,  що  наш  уряд під гучними лозунгами захисту вітчизняного товаровиробника  насправді  шкодить йому і захищає виробника сусідніх держав.

 

     Вношу таку пропозицію:  у проекті Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про операції з давальницькою  сировиною у  зовнішньоекономічних відносинах врахувати помилки минулих років і створити умови для того,  щоб  українські  підприємства  якомога більше   працювали,   у   тому   числі   й  за  рахунок  переробки давальницької сировини.  Пропоную проект закону прийняти у першому читанні  з  урахуванням  висловлених  народними депутатами України зауважень і пропозицій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має  народний  депутат   Філіпчук. Підготуватися депутатові Сокерчаку.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний  рух України.  Безперечно,  найкращою схемою для України була б така,  щоб підприємства,  маючи  обігові кошти,  могли  закуповувати  давальницьку  сировину за свій кошт і переробляти  її,  а  не  так,  що  5  пфенігів  залишаємо   нашому підприємству,  а 5 марок віддаємо за кордон. Але повірте, ситуація в державі настільки критична,  що підприємства не  мають  обігових коштів.   І   це  стосується  як  нафтопереробних,  лісопереробних підприємств,  так і,  навіть більшою мірою,  підприємств легкої та харчової галузей.

 

     Я, звертаючись до керівництва міністерства,  хотів би зробити невелике зауваження.  Якщо вноситься  на  розгляд  Верховної  Ради такий серйозний законопроект, у пояснювальній записці треба було б відобразити  всю  структуру  нашої  діяльності   з   давальницькою сировиною за останні кілька років.  І ми побачили б, що діється на сьогодні в легкій,  харчовій та інших  галузях  промисловості.  Ми побачили б усю ситуацію,  наші втрати і наші перспективи. На жаль, вирвані,  суто еклектичні окремі факти  не  дають  змоги  багатьом депутатам,  які  не стикалися з цією проблемою,  бачити прозорість цього закону. Це перше.

 

     І друга проблема. Безперечно, ми не маємо права проігнорувати той факт,  що на сьогодні в Україні задіяно давальницької сировини на 1 мільярд доларів.  Це надто серйозна  сума  для  України,  щоб відмовлятися  від розгляду цього законопроекту або знову віддавати його на незрозумілу кількамісячну доробку.

 

     Отже, мої пропозиції.  Перша -  до  заступника  міністра.  До другого читання ми маємо зробити конкретний аналіз за останні роки всього, що пов'язане з давальницькими схемами. І, до речі, не лише в економічній сфері, а й у сфері кримінально-корумпованій, де дуже багато недоліків і  зловживань,  які  залишаються  через  недолуге законодавство.

 

     Друга пропозиція - це структурний аналіз.

 

     І третя  пропозиція  - проаналізувати,  яка наша перспектива, якщо ми ще на кілька років дозволимо давальницькі  схеми  в  нашій державі.

 

     Що ж, власне, треба підтримати? Сьогодні треба підтримати те, що   готова   продукція,   вироблена    нашим    виробником,    не обкладатиметься  такими  високими  податковими поборами і вивізним митом. Це дасть можливість заощадити обігові кошти. Про це йдеться у пункті 15 статті 2.  Я вважаю,  що ця позиція є наріжним каменем всього законопроекту.

 

     У статті 4 закладена проблема стосовно  того,  що  під  режим квотування  і  ліцензування  підпадає  лише  позиція України.  Для прикладу наведу  таку  ситуацію.  На  сьогодні  унікальна  фабрика "Трембіта" в Чернівцях, яка утрималась на плаву, виробила 55 тисяч одиниць готової продукції,  а Брюссель на всю Україну видав  квоту лише на 30 тисяч одиниць.  Тобто ми навіть на рівні однієї фабрики не  можемо  відстояти  свої  позиції.  Тому  я  вважаю,  що   наші міністерства  повинні  й  зобов'язані  при допомозі Верховної Ради займати жорстку позицію національного економічного протекціонізму. Вважаю,  що за умов,  коли експортер,  практично, не має державної підтримки, цей закон нам потрібний.

 

     І останнє.  Я хотів би звернути увагу ще  на  таку  проблему. Відповідно до законопроекту,  який ми розглядаємо,  питаннями щодо упорядкування   ввезення   (вивезення)   давальницької   сировини, здійснення  операцій,  пов'язаних  з  її  переробкою,  мають право займатися  лише  центральні  органи  митної   служби,   податкової адміністрації   та   Кабінет   Міністрів.  Повірте,  якщо  ми  так забюрократизуємо  всі  ці  процедури,  не  надамо  права  регіонам захищати свої підприємства у їх відносинах з митними,  податковими службами  і  з  Кабінетом  Міністрів,  то,  я  вважаю,  що   схема регіонцентр  працюватиме  лише в один бік.  Ми практично створюємо бюрократичну  систему  в  здійсненні  операцій   з   давальницькою сировиною.

 

     А в  цілому я вважав би,  на відміну від Терьохіна,  що треба підтримати цей  законопроект  у  першому  читанні  для  того,  щоб фахівці  могли серйозно попрацювати і дати такий шанс - підтримати нашого вітчизняного експортера.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Сокерчаку.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановні народні депутати! Колеги, які виступали переді мною,  висловлювали різні пропозиції щодо проекту,  який ми розглядаємо.  Але,  на мою думку,  пропозиція  народного  депутата України   Терьохіна  раціональніша,  і  ось  чому.  Ви  знаєте  із доповідної записки,  що до 1997 року давальницької  сировини,  яка завозилася в Україну,  в нас було у чотири рази більше,  ніж тієї, що вивозилася.  І це  нібито  непогано,  тому  що  завантажувалися потужності наших підприємств.  Однак те, що вже в 1997 році обсяги ввезення давальницької сировини порівняно з 1996 роком  зменшилися на  11  відсотків,  а  обсяги вивезення сировини збільшилися у 1,5 раза,  це продовжується і в 1998 році,  свідчить і,  напевно, ні в кого  не  виникає  заперечень,  що  саме  така  схема  призвела до економічної кризи,  яка  сьогодні  розверзлась  в  Україні.  Це  ж правда, що наші підприємства зупиняються, а до нас завозять готову продукцію.

 

     Я хотів би звернути увагу ще й на  таке.  Змінами  до  закону намагаються   запровадити   нульову   ставку   ввізного   мита  на нафтопродукти.  Ви знаєте,  що відповідно  до  Закону  про  ставки акцизного збору та ввізного мита нафта не оподатковується акцизним збором до 2000 року. Ми спеціально записали в законі, для того щоб сприяти  її  переробці  на наших підприємствах.  Але сьогодні,  як бачите,  це зовсім не спрацьовує. Не спрацює і цей закон. І знаєте ще  чому?  Тому  що  сьогодні  до  нас готові світлі нафтопродукти завозяться без сплати мита,  податку на  додану  вартість,  акцизу величезною кількістю фірм - як мінімум є дев'ять таких фірм, через Верховний Суд вони отримали таке право. На жаль, чомусь уже третій тиждень  підряд  з  розгляду знімається Закон про ставки акцизного збору. Я хотів би сказати все це, доповідаючи цей закон, але такої можливості немає, тому що він знятий з розгляду. Проте це все одно нічого не вирішить,  тому що ці фірми не  платять  ні  акцизу,  ні податку  на додану вартість,  а ввізного мита тим більше не будуть платити.

 

     Хотів би підтримати думку,  що  в  цьому  законі  намагаються врегулювати те, що вже врегульоване податковими законами. Тому моя позиція така,  і  думаю,  її  підтримають  мої  колеги  з  фракції комуністів:  для того щоб врегулювати деякі проблеми,  пов'язані з давальницькою сировиною,  треба внести  поправки  до  законів  про податок  на додану вартість,  про ставки акцизного збору (особливо що  стосується  нафтопродуктів,  алкогольних   напоїв,   тютюнових виробів),   а   також  до  дуже  непоганого  Закону  про  державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції,  який теж  не працює.  Ви  знаєте,  що  ми відрегулювали тільки товари з 1 по 24 групу Гармонізованої системи,  а стоїть питання про  те,  щоб  усе врегулювати   законом  і  тільки  щодо  якоїсь  обмеженої  частини надавати право регулювати Кабінету Міністрів.

 

     Отже, я пропоную не підтримувати цей законопроект  у  першому читанні,  а запропонувати Кабінету Міністрів усе-таки внести зміни до податкових законів,  до законів про  державне  регулювання,  що дало  б  можливість  через  податки  здійснювати  протекцію  наших підприємств.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має   доповідач.   Будь   ласка,    Олегу Валентиновичу.

 

     ВИСЛОУХ О.В.  Уважаемые народные депутаты!  Если позволите, я хотел бы...  (Шум у залі).  В  этом  зале  я  неоднократно  слышал русский язык, мне будет проще говорить на русском (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги  з  Народного  руху!  Давайте  ми завершимо розгляд  питання.  Воно  не  настільки  принципове,  щоб переносити на час після перерви.

 

     ВИСЛОУХ О.В.   Первое.   Мне   хотелось  бы  привести  больше статистических данных по этому вопросу.  В текущем  году  вывезено украинского  давальческого  сырья  на  сумму 54 миллиона,  ввезено готовой продукции в первом полугодии на 201 тысячу  долларов.  Что касается  структуры ввоза.  На сегодняшний день пищевой продукции, товаров народного потребления в структуре ввоза готовой  продукции нет.  Что ввозится?  Во-первых,  средства парфюмернокосметические. Но,  к сожалению,  на сегодняшний день у правительства нет  рычага для того, чтобы отрегулировать этот процесс (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги  з  Народного  руху!  Я  прошу не заважати (Шум у залі).  Народні депутати з фракції Народного руху! Будь ласка,  не заважайте доповідачу - заступнику міністра сказати те,  що він хоче сказати.  У перерві ви матимете можливість з  ним поспілкуватися і вияснити свої позиції тією мовою, якою ви хочете.

 

     ВИСЛОУХ О.В. У структурі імпорту немає ні харчових продуктів, ні товарів широкого вжитку.  Фактично,  основний обсяг товарів, що ввозяться як готова продукція,  - це вироби з алюмінію і міді, які використовуються в електротехнічних галузях.  До того ж,  хочу  ще раз  зауважити,  що  загальний  обсяг  ввезення в цьому році - 201 тисяча доларів.

 

     Що стосується ввезення давальницької  сировини.  У  поточному році  було  ввезено  давальницької  сировини  на суму 474 мільйони доларів.  Це мінеральні продукти,  руди,  нафта, шкіряна сировина, вовна,  бавовна,  хімічні та штапельні волокна.  Це продукція, яка використовується виключно для виробництва товарів.  Немає  готових виробів у структурі ввезення давальницької сировини.

 

     Щодо виступу  народного депутата Терьохіна стосовно податків. Жодна  норма,  яка  пропонується,   не   змінює   діючої   системи оподаткування.  Ні щодо мита,  ні щодо податку на додану вартість, ні щодо  акцизу.  Навпаки,  зміни,  які  пропонуються,  ліквідують пільги,  надані чинним законом,  узгоджують законодавство стосовно операцій із давальницькою сировиною з вимогами системи законів про оподаткування.

 

     Стосовно діяльності нерезидентів.  Зміни,  які пропонуються в законопроекті  (відкриття  постійного  представництва,  проведення всіх  розрахунків  виключно  через  установи  українських банків), зроблять діяльність нерезидентів прозорою і  контрольованою.  Саме цього сьогодні бракує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Валентиновичу, я дякую.

 

     ВИСЛОУХ О.В.   І,   якщо  можна,  останнє.  Щодо  повноважень Кабінету Міністрів.  Справді, пропонуються норми, які деякою мірою розширюють повноваження Кабінету Міністрів.  Це робиться у зв'язку з тим,  що неможливо виписати норму закону, яка б запобігала тому, коли,   наприклад,   вивозяться  мінеральні  добрива  і  ввозяться цитрусові.  Як  її  можна  виписати,  щоб   виключити   можливість використання саме таких схем?

 

     І ще хочу зауважити,  що прийняття цього закону передбачено в системі антикризових заходів.  Тому дуже велике прохання  прийняти зазначений законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Валентиновичу.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би ще раз наголосити на тому, що ви, вивчаючи документи,  законопроект, самі бачите, що ми не приймаємо зовсім нового закону.  Закон діє. Кабінет Міністрів пропонує зміни до чинного закону,  тобто викласти його в дещо іншій редакції.  Це перше.

 

     Друге. Ми  сьогодні  повинні прийняти його всього-на-всього в першому читанні.  І ті пропозиції,  які сьогодні висловлювалися, в тому  числі  й  від  Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  будуть враховані при розгляді цього законопроекту або інших  законопроектів,  яких  вони  стосуються.  Ми  ж розглядаємо проект саме цього закону.

 

     І тому,  виходячи з прохання Кабінету Міністрів, із тих цифр, які  вам  називалися,  і  висновку науково-аналітичного управління Секретаріату Верховної Ради,  треба прийняти цей  законопроект  із тим, щоб потім його доопрацювати.

 

     Без сумніву, найлегше його ще раз відхилити і знову витрачати час, слухати в першому читанні.

 

     Тому, шановні колеги,  я вас закликаю до того, щоб прийняти в першому  читанні  проект  цього  закону й усі пропозиції,  які тут звучали,  врахувати до другого  читання.  До  того  ж,  профільний комітет також пропонує підтримати цей законопроект.

 

     Ставиться на  голосування  проект  постанови,  запропонований профільним  комітетом,  щоб  проект  закону  прийняти  в   першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 85.

 

     Рішення не приймається. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  прошу  зайняти  робочі  місця. Продовжуємо роботу.

 

     Слово з мотивів голосування має депутат Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Фракція  комуністів  України.  Шановний  Адаме Івановичу!  На  мою  думку,  ми  не  до  кінця  завершили  розгляд попереднього питання - про  проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень  до  Закону  про  операції  з  давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних   відносинах.   Ми   голосуванням    фактично відхилили проект, але ж залишилися неврегульовані проблеми, про що сьогодні говорилося,  і є "щілини" в законодавстві.  Тому,  на мою думку,  треба  прийняти  постанову  Верховної  Ради  про  те,  щоб доручити Кабінету Міністрів внести зміни до відповідних податкових законів,  тих, про які я говорив, виступаючи з трибуни, а саме: до законів про податок  на  додану  вартість,  про  ставки  акцизного збору,   ввізного   мита,   про   державне   регулювання   імпорту сільськогосподарської продукції.  Це податкові закони,  а все,  що залишиться,  буде в проекті закону, який сьогодні розглядається. Я думаю,  що це було б правильним і  логічним  завершенням  розгляду цього питання.  Пропоную дати доручення Кабінету Міністрів з цього приводу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кирюшин. Будь ласка.

 

     КИРЮШИН І.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ). Когда  мы сегодня рассматривали проект Закона "про внесення змін і доповнень  до  Закону  України  про   операції   з   давальницькою сировиною",  то  снова забыли о самом главном - что опять на грань выживания поставлены отечественные заводы.  Мы забываем о том, что давальческое  сырье,  которое  поступает из России и других стран, сегодня их просто спасает.  Ведь сегодня даже  наши  сахарщики  не могут   в   межсезонье  перерабатывать  сахар-сырец.  Мы  от  него полностью отказались.  Хотя раньше он  ввозился  как  давальческое сырье.

 

     Точно так    же    мы    не    загружаем    мощности    своих нефтеперерабатывающих заводов,  не давая возможности ввезти нефть, потому что ввели таможенные пошлины при переработке этой нефти. То есть  нефтепродукты,  которые  произведены  на  наших  заводах  из давальческого сырья, неконкурентоспособны на территории Украины.

 

     Чего мы  добиваемся?  Наши  мощности будут стоять,  накладные расходы остаются  прежними,  и,  естественно,  они  отражаются  на стоимости  переработки  уже нашего,  украинского,  сырья.  Чего мы хотим?  Чтобы  наши  рабочие  сидели  без  зарплаты?  Так  давайте вернемся  к этому законопроекту и еще раз проголосуем,  потому что по социальной значимости  этот  закон  очень  важный.  Сегодня,  в период  кризиса,  нам необходимо сырье из-за рубежа,  чтобы мы его могли перерабатывать.  Зачем нам отказываться от российской нефти, от сахара-сырца?

 

     Давайте же  думать об этом.  Наши сахарные заводы сегодня три месяца работают,  хотя могли бы работать хотя бы  восемь  месяцев. Чего мы добиваемся?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Дякую.  Народний рух України.  Я,  безперечно, підтримую пропозицію,  щоб наша праця  не  була  сізіфовою,  треба підтримати цей законопроект у першому читанні. Але запропонували й інші підходи, і їх також треба врахувати.

 

     Оскільки ми все-таки є законодавчий орган,  тобто  займаємося законотворчою роботою,  то я пропоную,  щоб ті пропозиції,  які ще будуть звучати і які вже звучали  щодо  Кабінету  Міністрів,  були враховані.  А двом профільним комітетам доручити іншу схему, щоб у Митний  кодекс,  у  систему  податкових  законів,  у   Закон   про підприємництво внести зміни,  які б сьогодні дали змогу підтримати нашого експортера,  не зупиняти підприємств, знайти обігові кошти, яких  сьогодні  немає у підприємств,  що працюють за давальницькою схемою.

 

     Таким чином  Верховна   Рада   виявить   свою   альтернативну конструктивну  позицію  на  рівні  підготовки проекту,  а Кабінету Міністрів запропонуємо доопрацювати законопроект і внесемо його на друге   читання   для  того,  щоб  знайти  компроміс  і  розробити нормальний закон.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Чиж. І завершуємо.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Мені здається,  те,  про що говорили колеги Сокерчак,  Кирюшин та інші, має під собою підставу.  Тому що все,  що стосується  виробництва, створення  валового внутрішнього продукту,  треба підтримувати,  і давати роботу нашим підприємствам,  а не закривати їх через  якісь певні  митні  бар'єри  щодо  зовнішньоекономічної діяльності.  Тут наводилися приклади  з  цукровими  заводами.  Це  дуже  характерна ознака.  Ви знаєте, скільки ми переробляли кубинського цукрусирцю! Це ж усе припинено.  Нам іншу схему  треба  розробляти,  не  треба замикати  внутрішнє  виробництво  тільки на давальницьку сировину. Треба  відновити  державне  замовлення,  скажімо,   для   цукрових заводів,  щоб  зона бурякосіяння була така,  як потрібно.  Тому що половина або третина заводів цього року навіть не  запалили  своїх труб,  як,  наприклад, Деражнянський цукровий завод-шеститисячник. Потужне підприємство просто вмирає.  Це центр мого округу.  Тому я пропоную підтримати пропозиції колег.

 

     І, Адаме  Івановичу,  щодо питань,  які далі стоять у порядку денному.   Їх   три,   і   всі   питання   соціального   значення. Доповідатимуть  від  уряду  і Михайло Володимирович Степанов - від комітету.  Я пропонував би обговорити їх разом,  тобто  інформацію заслухаємо  окремо,  а обговоримо разом,  бо ці питання близькі за змістом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  зараз ми з  вами  будемо голосувати   пропозиції,   внесені   народними   депутатами.  Була пропозиція про те, щоб переголосувати законопроект.

 

     Ще раз ставлю на голосування цей проект закону.  Хто  за  те, щоб  підтримати  пропозицію профільного комітету і прийняти проект Закону про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про операції   з   давальницькою   сировиною   у  зовнішньоекономічних відносинах у першому читанні, прошу визначитися.

 

     Напевно, і табло з давальницької сировини  виготовлене,  тому не хоче працювати.

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 167.

 

     Шановні колеги, на табло дещо видно, і в мене на моніторі. За проголосували 167 народних депутатів.  Рішення не приймається (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  зараз підготують техніку. Буквально через 30 секунд ми ще раз поставимо на голосування  пропозицію  профільного комітету і потім проголосуємо інші пропозиції.

 

     Володимир Кирилович  Черняк  каже,  що  не  тільки  ми,  а  й комп'ютер уже стомився від цієї серії законів.  Я думаю, зараз він виправиться.

 

     Шановні колеги! Комп'ютерна система готова. Через те, що були технічні  неполадки,  ставлю  ще  раз  на  голосування  пропозицію прийняти запропонований законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення не приймається.

 

     Зараз будуть   ставитися   на  голосування  інші  пропозиції, висловлені в ході обговорення.  Я пропоную  підтримати  пропозицію ряду  народних  депутатів,  суть  якої  зводиться  до  того,  щоб, по-перше,  повернути  законопроект  на  підготовку  до  повторного першого   читання   і,   по-друге,   доручити  Кабінету  Міністрів підготувати необхідні зміни до тих законів, які тут перераховували народні  депутати  з  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності,  що  також  давало  б  змогу  позитивно  впливати   на проблеми, які сьогодні вирішуються.

 

     Отож, шановні колеги,  хто за те,  щоб направити законопроект на підготовку до повторного першого читання з дорученням  Кабінету Міністрів  щодо  внесення  відповідних  доповнень до інших законів України, прошу визначитися.

 

     "За" - 233.

 

     Рішення приймається.

 

     ------------

 

     Переходимо до  наступного  питання:  про  проект  Закону  про внесення  змін  до  деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати  спожитої  електричної   енергії.   Доповідач   -   міністр енергетики Олексій Миколайович Шеберстов.

 

     ШЕБЕРСТОВ О.М.,  міністр  енергетики України.  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые народные депутаты!  Сегодня  вашему  вниманию предлагается  проект  Закона  о  внесении  изменений  к  некоторым законодательным  актам  Украины  относительно  льгот   по   оплате потребленной электрической энергии.

 

     Готовя отрасль    к   прохождению   осеннезимнего   максимума нагрузки,  Министерство  энергетики  пытается  использовать  любые возможности для улучшения финансового состояния энергопредприятий. С этой точки зрения необходимо было  бы  отменить  все  льготы  по оплате  потребляемой электроэнергии.  Однако,  руководствуясь тем, что  льготы  должны  предоставляться  наименее  защищенным   слоям населения,   мы  предлагаем  оставить  без  изменений  льготы  для ветеранов  войны,  реабилитированных  граждан,  ветеранов  военной службы,  жителей  30-километровой зоны ЧАЭС и отменить лишь льготы для шести категорий работающих граждан: работников милиции, судей, следователей прокуратуры,  военнослужащих, работников ветеринарной медицины,  пожарных,  а  также  для  жителей  села  и   работников агропромышленного комплекса.

 

     Для потребителей,  имеющих  льготы  в  соответствии с Законом Украины о статусе и социальной защите граждан,  которые пострадали вследствие  Чернобыльской  катастрофы,  а также для семей погибших военнослужащих и милиционеров льготы  остаются  в  пределах  норм, установленных для участников войны.

 

     Необходимо обратить  внимание  на  социальную  справедливость этого  шага.  В   Украине   насчитывается   около   14   миллионов пенсионеров,  из  них  4,2  миллиона  абонентов - участники войны, реабилитированные,  военные пенсионеры -  имеют  льготы  в  оплате электроэнергии.  Около 10 миллионов пенсионеров, получая небольшую пенсию,  никаких  льгот  не   имеют.   У   пенсионеров   возникает справедливый  вопрос:  почему работающие граждане,  чья заработная плата в четыре-пять раз выше, чем пенсия, платят за электроэнергию в два раза меньше?

 

     Хочу проинформировать   вас,  что  до  1990  года  льготы  на электроэнергию  имели  лишь   инвалиды   войны,   семьи   погибших военнослужащих, Герои Советского Союза и персональные пенсионеры - всего 420 тысяч абонентов,  или 2,5 процента от общего  количества абонентов, что существенно не влияло на экономику отрасли.

 

     Начиная с   1990   года   Верховным  Советом  Украины  льготы предоставлены 14 категориям граждан,  или 5,6 миллиона  абонентов, что составляет 31 процент от общего количества бытовых абонентов.

 

     Энергоснабжающие организации,  работая  на полном хозрасчете, несут значительные убытки от предоставления льгот. Это обусловлено тем,  что  средства  для  возмещения  потерь  в  государственном и местных бюджетах не предусматриваются,  что является нарушением не только  действующего  законодательства  о льготах,  но и статьи 13 Конституции Украины, согласно которой государство обязано защищать права всех суб ектов права собственности и хозяйствования.

 

     Необходимо принять  во  внимание,  что в семи из четырнадцати законодательных актов,  касающихся льгот,  вообще не предусмотрены источники их возмещения.  А это значит, что льготы военнослужащим, судьям, сельским жителям и работникам агропромышленного комплекса, военнослужащим  Службы безопасности,  реабилитированным гражданам, ветеринарам и жителям 30-километровой  зоны  ЧАЭС  предоставляются исключительно  за  счет энергопредприятий Украины.  Учитывая,  что большинство из них убыточны,  льготы фактически предоставляются за счет  незакупленного  топлива,  неотремонтированного оборудования, невыплаченной заработной платы трудовым коллективам.

 

     Из-за льгот   реализация   электроэнергии   населению   стала убыточной  (а  население  сегодня потребляет пятую часть от общего количества электроэнергии в Украине). За последние три с половиной года убытки от льгот составили около 0,5 миллиарда гривень.

 

     В настоящее  время в энергетике сложилась чрезвычайно сложная ситуация.  Из-за  неплатежей  за  электроэнергию,  наличия  льгот, ухудшения  техникоэкономических  показателей  вследствие  старения оборудования и сложных режимов  его  работы  финансовое  состояние отрасли критическое.

 

     Задолженность за  отпущенную и потребленную электроэнергию на начало  сентября  составляет  3,6  миллиарда  гривень.  По   сути, потребители  не рассчитались более чем за пятимесячное потребление электроэнергии.    Предприятия    отрасли    из-за     абонентской задолженности  и  полного  отсутствия  оборотных  средств,  в свою очередь,  задолжали поставщикам за топливо и материалы,  подрядным организациям  -  за  выполненные  работы  по капитальному ремонту, своим работникам - по заработной плате.

 

     Кредиторская задолженность  вместе  с   кредитами   превышает дебиторскую  на  2  миллиарда гривень.  Задолженность генерирующих компаний по заработной плате на 1 сентября составляла 203 миллиона гривень,  то  есть  задолженность от 4 до 6 месяцев.  На некоторых электростанциях зарплата не выплачена более чем за семь месяцев. В трудовых  коллективах нарастает социальная напряженность,  которая может перерасти в забастовки с непредсказуемыми последствиями. При неблагоприятных   условиях,  например  холодная  зима,  существует реальная    угроза    полной    остановки    энергоснабжения     с катастрофическими  последствиями  для  экономической  безопасности страны, жизни и здоровья граждан.

 

     Кабинет Министров Украины вместе с Министерством  энергетики, сознавая  последствия прекращения энергоснабжения в зимний период, осуществляет ряд мер по улучшению положения и  подготовке  отрасли для работы в осенне-зимний период.

 

     С участием  всех  заинтересованных  министерств  разработан и утвержден план финансового оздоровления отрасли,  одним из пунктов которого  является  уменьшение  потерь  от  предоставления льгот в оплате электроэнергии.  Общие фактические потери от предоставления льгот составили в 1997 году 160 миллионов гривень. На эти средства можно было бы закупить около 600 тысяч  тонн  мазута  и  полностью обеспечить  работу  тепловых станций в наиболее напряженный зимний период на протяжении трех месяцев.

 

     Такие же потери от предоставления льгот ожидаются и в текущем году.  Уже за девять месяцев не компенсированные потери от льгот и субсидий составляют 130 миллионов гривень.

 

     Что теряют потребители,  которым отменяются льготы? Исходя из среднего  тарифа  электропотребления  - около 4 гривень в месяц на семью для шести категорий работающих граждан.  И всего 90 копеек в месяц - для жителей села и работников агропромышленного комплекса.

 

     Что получат   энергоснабжающие  компании?  Упразднение  льгот шести категориям работающих  граждан  даст  возможность  увеличить поступление  средств  от  реализации электроэнергии на 34 миллиона гривень в год,  упразднение льгот для жителей  села  и  работников агропромышленного комплекса - на 60 миллионов гривень в год. Всего потери уменьшатся на 94 миллиона гривень.

 

     Что это даст для энергетики? На эти средства можно, например, дополнительно  закупить  340  тысяч тонн мазута и полностью решить наиболее болезненную проблему  осенне-зимнего  максимума  нагрузки или  закупить  полтора  миллиона  тонн угля,  а это - месяц работы тепловых электростанций.

 

     Льготы сельским работникам  культуры,  образования,  медицины предоставляются  соответствующими министерствами за счет бюджетных средств.  В связи с этим Минэнерго не имеет учетных данных об этих затратах,  но учитывая,  что в бюджете не хватает средств даже для выплаты  заработной  платы,  Кабинет  Министров  предлагает  также отменить льготы упомянутым категориям граждан.

 

     При рассмотрении предложенных изменений необходимо принять во внимание,   что   государство   продолжает    защищать    наименее обеспеченных   граждан,   предоставляя   им  субсидии  для  оплаты коммунальных  услуг,  в  том  числе  электроэнергии.  Прошу   вас, уважаемые   депутаты,   обратить   на   это   внимание  и  принять предложенные изменения к законам в части предоставления  льгот  по оплате электроэнергии.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання до Олексія Миколайовича? Будь ласка, запишіться. Відведемо 5 хвилин.

 

     Слово має народний депутат Черненко.  Підготуватися  депутату Чернічко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Алексей Николаевич!  У меня какое-то двойственное  чувство  после  вашего  выступления.  Я   хотел   бы спросить:  при  такой  ситуации в энергетике переживем ли мы зиму? Сегодня мы лишаем этой льготы отдельные категории граждан,  в  том числе и работников здравоохранения, народного образования на селе. Раньше мы специально предоставляли им эту льготу (она не придумана в   последние  пять-семь  лет,  а  существовала  и  ранее),  чтобы заинтересовать тех,  кто там работает. Теперь же мы не выплачиваем им зарплату,  да еще и лишаем льгот.  Что же им делать?  Бежать из села, оставлять там людей на произвол судьбы?

 

     И еще один вопрос.  Если мы лишим эту категорию людей  льгот, то  сколько  средств  сэкономим,  чтобы наши электростанции смогли пополнить запасы энергетических углей, мазута?

 

     Спасибо.

 

     ШЕБЕРСТОВ О.М. Спасибо. Я уже сказал, что до 1990 года льготы по оплате электроэнергии имели лишь инвалиды войны, семьи погибших военнослужащих, Герои Советсткого Союза и персональные пенсионеры. Всего 420 тысяч абонентов имели льготы. Сегодня их - 5,6 миллиона.

 

     Устанавливать льготы  за  счет  цены  на электроэнергию - это вообще нонсенс в экономике.  Льготы должны предоставляться адресно из  бюджетных  средств или из средств,  заработанных предприятием. Только таким образом.

 

     А общую сумму,  которую мы  получим  для  пополнения  запасов мазута и угля,  я уже назвал.  Еще раз подчеркиваю,  мы предлагаем отменить льготы только категориям работающих людей. Нам пенсионеры задают  вопрос,  почему  они  не  имеют льгот?  Почему,  допустим, шахтеры, которые добывают уголь, льгот по оплате электроэнергии не имеют? И сами энергетики тоже не имеют этих льгот.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Чернічко.  Будь ласка. За ним - депутат Білас.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 34,  Дніпропетровська область). Прошу передать слово депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Шановний  доповідачу!  Складається   враження,   що   відбувається повзучий  наступ  на  елементарні  права  людини,  які  надані  їй державою ще  за  радянських  часів.  Невже  ви  не  розумієте,  що прирівнювати  5,5  мільйона пільговиків до 340 тисяч тонн мазуту і півтора мільйона гривень - це аморально. Невже ви думаєте, що коли ми скасуємо цю пільгу в умовах невиплати заробітної плати, то село виживе?  Та, врештірешт, скільки ви будете з того села тягнути? Це перше.

 

     Друге. Може,  треба  припинити  розкрадати  електроенергію  і продавати  за  кордон  по  якихось  каналах  різним  компаніям,  а встановити контроль, щоб мати змогу зберегти всі пільги, які були? Спочатку треба в державі встановити порядок,  а потім  за  рахунок простої людини,  того самого сільського вчителя, медика, тих самих міліціонерів,  які йдуть на ніж, економити. Це просто ганьба, а не пропозиція!

 

     ШЕБЕРСТОВ О.М.   Я   хочу   сказать   о   том,  что  экспорта электроэнергии нет,  потому что все страны  работают  отдельно  от нас. По качеству наша электроэнергия никому не нужна. Это первое.

 

     Второе. Если  вы  печетесь  о  социальной защите,  так почему тогда всему населению Украины не предоставить эти  льготы?  Я  вам могу  привести  пример.  Только  в этом году погибло 280 шахтеров, добывая уголь, за который не платит Министерство энергетики.

 

     Это одна из составных частей плана финансового  оздоровления. Я   уже   сказал,   что  отрасль  наша  убыточна,  потому  что  за энергоносители  мы  платим  по  мировой  цене,  а   электроэнергию отпускаем  не по мировой цене.  Сейчас можно говорить о зарплатах, обо всем,  но  я  еще  раз  хочу  подчеркнуть:  энергоносители  мы закупаем по мировым ценам - газ поступает по 86 долларов,  а уголь стоит нам 35 долларов.  В результате просто-напросто все останутся без  электроэнергии.  Будет  и  дальше продолжаться точно такой же разбой: по 14- 15 часов люди будут сидеть без света.

 

     Поэтому давайте все-таки исходить  из  реалий  экономики.  Мы можем  оставить  льготы,  оставить  те тарифы,  какие есть,  но на станциях от этого топлива не добавится. На станциях топлива нет, и купить его не за что.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Білас.  Будь  ласка.  За ним - депутат Круценко.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 120,  Львівська область). Дякую. Спілка офіцерів України. Шановний Олексію  Миколайовичу!  З  вашими  доводами,   безперечно,   можна погодитися.  Відомо,  що будь-які пільги - це шлях до хабарництва, корупції тощо.  Але скажіть,  будь ласка,  чи  підраховувало  ваше міністерство ті збитки,  які завдані внаслідок несвоєчасної сплати використаної електроенергії?  Що я маю  на  увазі?  Десятки  тисяч військовослужбовців,  які  наділені  такими  пільгами,  вчасно  не можуть внести  плату  за  користування  електроенергією,  оскільки місяцями  не отримують заробітної платні,  як і інші категорії так званих пільговиків. Який вихід із цієї ситуації? Чи не слід шукати інші шляхи? Це перше.

 

     Друге запитання.  Достеменно  всім  відомо,  і  в тому числі, очевидно,  вам як особі,  що займає високу посаду міністра,  що  в Законі   про   державну   службу  чітко  зазначено,  що  державний службовець зобов'язаний володіти державною мовою.  Ви що,  нею  не володієте? Якщо володієте, то чому ігноруєте у Верховній Раді?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу ставити запитання по суті законопроектів,  які  розглядаються.  Коли  ми  будемо  розглядати законопроект про мови, тоді ви будете ставити такі запитання.

 

     Олексію Миколайовичу, відповідайте, будь ласка.

 

     ШЕБЕРСТОВ О.М.   Я   еще   раз  могу  повторить,  что  льготы действительно  нужны   отдельным   категориям,   но   они   должны предоставляться  не за счет цены товара,  а либо за счет бюджетных средств,  либо за счет средств,  заработанных предприятиями.  Если льготы  предоставлять  за  счет  цены  -  тогда  отрасль полностью развалится.  Поэтому компенсация льгот должна  быть  прежде  всего предусмотрена в бюджете.

 

     В прошлом   году  в  бюджете  вообще  не  было  предусмотрено компенсации льгот по плате за электроэнергию и  газ.  И  все  это, безусловно,  приводит отрасль к катастрофе, точнее, это приводит к катастрофе не отрасль,  а нас самих, нашу страну. Потому что мы не в состоянии заплатить за газ, который надо брать в других странах, за мазут, за твелы. А бесплатно нам их никто не даст.

 

     Вот к чему это приведет.

 

     Я не говорю,  что именно это решит все проблемы,  но это одна из составляющих всего плана, который должен послужить оздоровлению отрасли, чтобы мы могли расплачиваться за энергоносители.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую, Адаме Івановичу.  Фракція комуністів. Олексію Миколайовичу! Справа в тому,  що сільське господарство вже доведене до кризи. І я хотів би від вас почути: кому прийшла ця "геніальна" ідея забрати пільги з  оплати  електроенергії  в  селян,  які  й  так  не  мають   чим розрахуватися за електроенергію?  Їм відрізають електрику,  і вони вже сидять без світла,  навіть немає де керосин купити!  А скільки збитків через недопоставлену електроенергію завдано селянам?  Люди добрі, що ж ви робите!

 

     Я прошу всіх депутатів голосувати проти. Це не ті заходи, які має вживати міністерство, щоб поправити справи.

 

     Дякую.

 

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  Ну  еще раз говорю,  это прежде всего вызвано экономической необходимостью.  Я могу точно так  же  сказать,  что завтра электростанции работать не смогут.  Давайте тогда останемся вообще без электроэнергии.  В отрасли не за что купить  топливо  и платить заработную плату.

 

     Энергетика находится   в   тяжелом   состоянии  и  продолжает разваливаться.  И все страны СНГ прошли этот путь,  точно  так  же прошли  через  это.  Только  не  надо  доводить все до крайностей, которые были в  Грузии  или  в  Армении.  Надо  учиться  на  чужих ошибках, это лучше, чем доводить до такого состояния.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Миколайовичу, дякую.

 

     Шановні колеги,  давайте  порадимося.  Була  слушна,  на  мій погляд,  пропозиція народного  депутата  Чижа.  Ми  з  вами  маємо розглянути   поправки  до  трьох  законопроектів,  які  між  собою пов'язані. Щойно ми заслухали доповідь про внесення змін до деяких законодавчих  актів  щодо  пільг  із  оплати  спожитої електричної енергії.  Наступне питання,  яке ми маємо  розглядати,  стосується пільг  в  оплаті  послуг зв'язку окремими категоріями громадян.  І третє питання - про пільги окремим категоріям громадян  на  проїзд громадським транспортом.

 

     Як ви подивитеся на те,  щоб спочатку заслухати доповідачів і співдоповідачів від  комітетів,  які  підтримують  ці  проекти.  А потім,  оскільки співдоповідачем від нашого профільного Комітету з питань соціальної політики з усіх трьох законопроектів  визначений заступник  голови  комітету Степанов,  один раз надати йому слово. Після цього обговоримо всі три проекти і по кожному з них приймемо рішення. Немає заперечень?

 

     Давайте, щоб   потім  не  було  зловживань,  проголосуємо  цю пропозицію.  Ми зекономимо час і оперативніше  розглянемо  всі  ці законопроекти,  суть  яких у принципі однакова.  Прошу визначитися голосуванням і підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 184.

 

     Питання процедурне, рішення прийнято.

 

     З першого   питання,   яке   ми   слухаємо,   визначено   два співдоповідачі  -  від Комітету з питань соціальної політики і від Комітету  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу.  Слово  для співдоповіді від цього комітету надається народному депутату Олегу Григоровичу Панасовському. Будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Руководствуясь  правилом,  что  по любому вносимому  на  рассмотрение  в  Верховный  Совет  документу народные   депутаты   должны  принимать  правильное  и  осознанное решение,  Комитет по  вопросам  топливноэнергетического  комплекса считает  необходимым  представить депутатскому корпусу об ективную информацию  о  положении   дел   в   электротехнической   отрасли, являющейся базисом экономики страны.

 

     Как отметил   в   своем   докладе   министр   энергетики,  на сегодняшний   день    финансовое    состояние    электроэнергетики чрезвычайно  тяжелое  и характеризуется как критическое.  Огромные взаимные   долги;   пустые   топливные    склады    на    тепловых электростанциях;   предельные,   учитывая   техническое  состояние оборудования  электростанций,  режимы  работы;  неоплаченный  труд десятков    тысяч   людей;   массовые   ограничения   потребителей электроэнергии;   отсутствие   прибыли,   отсутствие   собственных оборотных средств;  коэффициент общей ликвидности почти в три раза ниже норматива; отрицательная рентабельность.

 

     Для справки:  в  1990  году  рентабельность   составляла   22 процента,  сегодня - минус 3,5 процента.  Одной из основных причин нынешнего состояния  обнищавшей  энергетической  отрасли  является повышение цен на энергоносители до уровня мировых,  а также низкий уровень  тарифов,  особенно  розничных  тарифов   для   населения, значительно  влияющий  на экономику отрасли,  так как удельный вес потребления  электроэнергии   населением   составляет   около   20 процентов, а в отдельных регионах - до 40 процентов.

 

     Цены на  энергоносители  достигли мирового уровня,  а средний тариф по промышленности в 2,5 раза ниже, чем в странах Европы, для населения  -  в 4-6 раз ниже,  чем в странах Европы.  На состояние отрасли влияет  ряд  факторов,  которые  не  позволяют  не  только улучшить работу энергетического комплекса, но даже стабилизировать ситуацию. Это перекос тарифной политики, неплатежи, необоснованные масштабы льгот и субсидий,  предоставляемых гражданам и не имеющих реальных   финансовых   покрытий,    отсутствие    государственной поддержки,  без  которой  не просматривается перспектива надежного энергообеспечения  страны.   Только   за   этот   год   долги   за электроэнергию  увеличились  более чем на 500 миллионов гривень по отношению к соответствующему периоду прошлого  года  (общую  сумму кредиторской  задолженности  министр назвал).  Это привело к тому, что на электростанциях отсутствуют эксплуатационные запасы топлива и срабатывается топливо госрезерва.

 

     К сведению:  для  выплаты заработной платы,  налогов и других обязательных  платежей  необходимо,  чтобы  поступление   денежных средств  составляло  хотя  бы 35 процентов от стоимости отпущенной электроэнергии.  Фактически  ежемесячно  на  счета  электростанций поступает  до  12-15 процентов.  Задолженность по заработной плате сегодня составляет около 200 миллионов гривень.

 

     Из сказанного следует,  что в отрасли  сложилась  критическая ситуация.  Под  угрозой  срыва  подготовка к работе в осеннезимний период  этого  года.  Если  в  октябре  и  ноябре  с   увеличением энергопотребления    ситуация    ухудшится,    создастся   большой непокрываемый   дефицит   энергобаланса,   что   потребует   ввода чрезвычайного  положения в энергетике и народном хозяйстве Украины и значительных - до 20 процентов - ограничений в энергопотреблении всех сфер экономики и населения.

 

     Резервы отрасли  исчерпаны.  Задержки  с  выплатой заработной платы достигают девяти месяцев,  а задолженность  потребителей  по оплате    использованной    электроэнергии   превысила   стоимость пятимесячного     товарного     отпуска     продукции     отрасли. Финансово-хозяйственная   деятельность   генерирующих  предприятий базовой части отрасли парализована.

 

     Зреет голодный бунт. Ситуация грозит выйти из-под контроля.

 

     Сложившееся положение   об ясняется   попыткой    государства содержать  неэффективный энергоемкий народнохозяйственный комплекс страны,   неплатежеспособное   население   за   счет    достаточно эффективной отрасли Украины.

 

     В этом   году   финансовое   положение   отрасли   еще  более усложнилось в связи с  увеличением  роста  топливной  составляющей тарифов,  так как в них не учтено очередное повышение цен на газ и тарифов на его транспортировку.

 

     Негативным фактором,  который влияет на  показатели  отрасли, является   наличие  значительного  количества  льготных  категорий бытовых потребителей.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Сегодня мы рассматриваем  очень болезненный вопрос,  ибо отбирать всегда тяжелее,  чем давать.  Но откладывать решение этого вопроса уже невозможно.

 

     Речь идет об упорядочении льгот по оплате за  электроэнергию, а не об их отмене. Министр отметил, что до 1990 года (вдумайтесь в это!) льготы по  оплате  за  электроэнергию  имели  лишь  инвалиды войны,  семьи  погибших  военнослужащих,  Герои Советского Союза и персональные пенсионеры.  Всего около 420 тысяч абонентов.  В 1990 году  Верховный  Совет  Украины  предоставил  льготы 14 категориям граждан - 5,5 миллиона абонентов. Увеличение в 13 раз!

 

     Следует отметить,  что для абсолютного  большинства  льготных потребителей    законодательством   не   предусмотрены   источники финансирования.  Льготы предоставляются за счет  энергопредприятий Украины,   а   это,  в  свою  очередь,  -  невыплаченная  трудовым коллективам    заработная    плата,     незакупленное     топливо, неотремонтированное оборудование, неподготовленная к зиме отрасль.

 

     К вашему  сведению,  убытки  отрасли  изза некомпенсированных льгот, по самым точным расчетам, превышают 300 миллионов гривень в год.  Задолженность в отрасли по заработной плате на данный момент составляет около 200 миллионов гривень. По этой причине в трудовых коллективах   формируются   процессы,   относящиеся   к  категории неуправляемых.

 

     Средств, ежегодно  недополучаемых  за   счет   необоснованных льгот,  хватило бы для погашения задолженности по заработной плате в отрасли  и  приобретения  топливных  ресурсов,  достаточных  для прохождения осенне-зимнего максимума в течение трех месяцев.

 

     Уважаемые народные    депутаты,    учитывая   очень   тяжелое финансовое положение пенсионеров и других категорий  населения,  о которых  здесь  говорили,  Минэнерго предлагает оставить им льготы без изменения,  а из 14 категорий  отменить  льготы  только  шести категориям.

 

     Следует обратить  внимание  на справедливость этого шага.  Об этом  говорил  министр,  и   я   считаю   необходимым   повторить. Задумайтесь:   в   Украине   насчитывается   около   14  миллионов пенсионеров,  из них 4,2 миллиона  абонентов  -  участники  войны, реабилитированные,  военнослужащие,  которые имеют льготы в оплате электроэнергии.  И пусть имеют.  Они это заслужили.  Но  около  10 миллионов  пенсионеров,  имея мизерные средства для существования, никаких льгот не имеют.

 

     Справедливо ли,  что  относительно   обеспеченные,   здоровые граждане,  у  которых  заработная  плата  в  четыре-пять  раз выше средней в Украине, платят за электроэнергию в два раза меньше, чем нищие и больные пенсионеры?  Мы же не о бедных говорим, мы говорим о льготах для трудоспособных и вполне обеспеченных  граждан.  Наше бедное  общество  имеет  столько всяческих льготников,  сколько не выдержала бы даже богатая и сытая Америка.

 

     Может возникнуть вопрос:  что мы от этого  приобретем  и  что потеряем?  О приобретениях четко доложил министр Шеберстов Алексей Николаевич.  И  я  утверждаю  и  повторю:  мы  уведем  страну   от социальных  потрясений,  а  это  прямо или косвенно,  но связано с ситуацией, сложившейся в энергетической отрасли.

 

     Что теряют потребители, льготы которых предлагается отменить? О   них   министр   говорил.   Согласитесь,   исходя  из  среднего энергопотребления,  среднего тарифа,  около 4 гривень на  семью  в месяц  (всего  лишь)  для  шести категорий и 90 копеек в месяц для жителей села и работников агропромышленного комплекса -  небольшая потеря. Но зато какие приобретения для отрасли и страны.

 

     При рассмотрении  вопроса  о  льготах  в Комитете по вопросам топливноэнергетического  комплекса,  ядерной  политики  и  ядерной безопасности  и  в ходе консультаций с депутатами и руководителями профильного  комитета  поднимался  вопрос  о  единой  политике   и комплексном подходе к этой сложной и деликатной проблеме. Мы нашли понимание.  Профильный комитет  еще  выскажет  свое  мнение.  Хочу отметить,  что законопроект направлен на упорядочение, а не отмену льгот,   на   восстановление   социальной    справедливости,    на стабилизацию  социально-экономической  ситуации  в  энергетическом секторе и в стране в целом.

 

     Убедительно прошу моих коллег  народных  депутатов  отбросить популистские  подходы  к  разрешению  важных для государства и его граждан вопросов, сделать обдуманный и верный шаг, направленный на упорядочение   льгот   по   оплате  электроэнергии,  и  поддержать предложенный законопроект в первом чтении.

 

     Я не защищаю  интересы  одной  отрасли,  я  защищаю  интересы государства. Вы можете обвинять меня в том, что я говорю с трибуны на русском языке, в том, что я член Компартии Украины, но никто из вас  не  может  обвинить  меня  в  негосударственном подходе.  Это типичный подход нашей партии и нашей фракции.

 

     Благодарю за внимание (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заспокоїтися.

 

     Олегу Григоровичу, будь ласка, побудьте на трибуні.

 

     Шановні колеги!  Як  ви  вже  зрозуміли,  у  цьому  залі   ми вирішуємо  не тим,  хто голосніше крикне,  а голосуванням,  і тому поводьтеся спокійно.

 

     Є запитання?  Будь ласка,  запишіться.  Виставте, будь ласка, п'ять хвилин.

 

     Слово має народний депутат Попеску. За ним - депутат Цибенко.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (виборчий   округ   204,  Чернівецька  область).  Дякую.  Шановний доповідачу!  У тому,  що ви запропонували, справді, є рація. Але я хотів би поставити одне запитання. Сьогодні в сільській місцевості дуже багато людей,  які з моменту введення гривні ще не тримали її в руках. Учителі, лікарі на папері мають зарплату навіть вищу, ніж прожитковий мінімум, але не отримують її вчасно.

 

     І багато хто з  тих  категорій,  пільги  яким  ви  пропонуєте скасувати,  не  отримують  зарплати.  Водночас  у них на книжках в Ощадбанку величезні суми, які вони не можуть отримати.

 

     Якщо ми скасуємо їм пільги,  чи не вийде так,  що все одно ці кошти не потраплять до бюджету, не потраплять на рахунок галузі, і того, на що ви сподіваєтеся, не станеться?

 

     Можливо, треба подумати про інше -  про  те,  щоб  комплексно підійти до цього питання. Яка ваша думка?

 

     Дякую.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Я  так полагаю,  что вы либо невнимательно слушали мое выступление и выступление министра, либо совершенно не проанализировали  "розрахунок втрат енергопостачальних організацій Міненерго України на 1998 рік".  Он  вам  роздан.  И  если  бы  вы внимательно его изучили, вы бы этот вопрос мне не задали.

 

     А я скажу вам следующее. Нас тоже беспокоит то, что селяне не получают зарплату. Да и не только селяне.

 

     А почему вы не зададите вопрос: почему единственная отрасль в государстве  -  энергетика  -  где  не получают заработную плату в течение года,  где задолженность по зарплате около  200  миллионов гривень,  еще  не  двинула  свои  полки  к белому дому и не стучит касками?  Потому  что  работники  отрасли  -  это,  как   правило, законопослушная  часть  нашего  общества,  которые,  между прочим, думают  прежде  всего  о  государственных  интересах.  Энергетикам запрещено бастовать законом. Но нельзя же спекулировать на этом!

 

     Между прочим,   там   тоже  живые  люди.  Высочайшего  уровня профессионалы!  И если мы этот вопрос не решим, то просто потеряем кадры и зиму не с кем будет работать. У нас за последние месяцы из каждой генерирующей компании уходит от 120 до 180  профессионалов. Уходят в Россию, где им платят. А мы не можем платить.

 

     Что касается средств, которые куда-то будут направлены, - это исключено.  Эти  средства  будут   направлены   исключительно   на погашение   зарплаты  и  приобретение  ресурсов,  необходимых  для прохождения осенне-зимнего максимума.

 

     Не примем этого решения - что ж,  мы еще  молодые  люди,  три месяца мы проживем.  Но мы будем свидетелями катастрофы:  общество погрузится в мрак и безысходность.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Цибенко.  Будь ласка.  За ним  - депутат Гусак.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.   Уважаемый  содокладчик!  Насколько  я  понимаю,  вы доложили  о  позиции  комитета.  Что  касается   позиции   фракции Компартии Украины,  то она совершенно противоположна.  До тех пор, пока не будет погашена задолженность по заработной плате,  пенсиям и стипендиям, подобные подходы мы поддерживать не можем.

 

     Теперь два  вопроса.  Первый.  Вы много говорили о социальной справедливости.  Переложить эту проблему  на  плечи  селян  -  это социальная справедливость?!

 

     И второй вопрос. Не так давно, повысив тариф в очередной раз, вы добились совершенно противоположного результата.  Не кажется ли вам,  что люди,  которые вчера платили, завтра платить перестанут, как уже было недавно?  И не будут платить не потому, что не хотят, а потому что не в состоянии.

 

     Спасибо.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Вы  можете  поразному  судить.  Но если вы внимательно  слушали,  речь  идет  о   5   гривнях   в   месяц   с работоспособного,   трудолюбивого,   здорового  человека  и  о  90 копейках - с селянина.  Но в сумме этих денег будет достаточно для того, чтобы закупить топливо, энергоносители, которых сегодня нет, чтобы подготовиться к осенне-зимнему периоду.

 

     Почему мы  сегодня  говорим   только   о   проблемах   селян, машиностроителей,  металлургов, горняков? Да, у них проблемы есть. Но почему мы находим нужным считать энергетиков изгоями? Мы просим отдать  нам положенное.  Ведь речь идет не о нищих пенсионерах (вы почитайте!),  а  о  тех,  у  кого  средняя  заработная   плата   в четыре-пять раз превышает среднюю по республике.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Гусак, і завершуємо.

 

     ГУСАК Л.Г.   Уважаемый   Олег   Григорьевич!   Я  внимательно прослушал  ваше  эмоциональное  выступление  и  поддерживаю   его, поскольку  тоже хорошо знаю положение в электроэнергетике и считаю его катастрофическим.

 

     У меня к вам такой вопрос.  Как известно, сегодня предприятия платят  за электроэнергию в долларах,  а свою продукцию продают за гривни.  Таким образом,  за последний месяц,  когда гривня  сильно сдевальвировала,    цена   на   электроэнергию   для   предприятий автоматически возросла примерно на 50 процентов.  Не правильнее ли было  бы повысить тарифы на электроэнергию,  но установить их не в долларах,  а в гривнях,  учитывая сегодняшнюю ситуацию?  Иначе это еще  более  тяжело  скажется  на предприятиях,  которые производят продукцию, в том числе на селянах?

 

     Спасибо за внимание.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Спасибо за вопрос и за поддержку.  Я  хочу сказать,  что  в  связи  с изменением валютного коридора в течение каждой недели одна генерирующая компания несет убытки  в  пределах 14-20 миллионов.

 

     Генерирующая компания  "Центрэнерго",  которую я хорошо знаю, понесла на ценовых разницах 136  миллионов  гривень  убытков.  Уже сегодня  валютный  коридор  отразился  на  цене  всех составляющих себестоимости   электроэнергии.   Но   запомните:   тарифы   будут пересмотрены  как  минимум  через  три  месяца!  Так  было всегда. Государство собственными руками  гробит  отрасль,  которая  должна быть потенциалом стабильности в стране.

 

     Что касается   привязки   к   долларовому   эквиваленту,  то, наверное, вы правы. Но это компетенция правительства.

 

     ----------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу Григоровичу.  Шановні колеги! Як ми домовилися - не тільки домовилися, а й прийняли рішення, - зараз я надаю слово наступному доповідачу з питання про проект Закону  про зупинення  дії  норм  деяких  законів  України щодо пільг в оплаті послуг зв'язку окремими категоріями громадян.

 

     На трибуну запрошується заступник голови Державного  комітету зв'язку Микола Петрович Орленко. Будь ласка.

 

     ОРЛЕНКО М.П.,  заступник  голови  Державного комітету зв'язку України.  Шановний Адаме Iвановичу!  Шановні народні депутати!  На ваш  розгляд  внесено проект Закону України про зупинення дії норм деяких законів України щодо пільг в оплаті послуг зв'язку окремими категоріями  громадян.  Iдеться  про  зупинення дії абзацу другого частини дев'ятої статті 44 Закону України  про  статус  суддів  та частини  четвертої  статті  49 Закону України про прокуратуру щодо надання  суддям  50-відсоткової  знижки  плати  за   установку   і користування  індивідуальним  домашнім  телефоном  та щодо надання слідчим прокуратури 50-відсоткової знижки  плати  за  користування квартирним телефоном.

 

     Згідно з  чинним  законодавством  пільгами  з  оплати  послуг телефонного зв'язку користується 1 мільйон 553  тисячі  абонентів, або   близько   20   відсотків  абонентів  телефонної  мережі.  За професійною  ознакою  згідно  з   чинним   законодавством   пільги надаються  тільки  суддям  і слідчим прокуратури.  Пропонується не надавати пільги за професійною  ознакою  вказаним  категоріям.  Це дасть   змогу   скоротити  видатки  з  державного  бюджету  на  їх компенсацію на  223  тисячі  гривень  та  впорядкувати  підхід  до надання пільг, а саме: з прийняттям цього закону пільги залишаться тільки для категорій  споживачів  послуг  телефонного  зв'язку  за соціальними  ознаками.  Тобто ветеранам війни,  особам,  які мають особливі заслуги перед Батьківщиною,  та особам, які прирівняні до цієї    категорії,    громадянам,    які   постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Внесений проект закону погоджений  з  Федерацією  професійних спілок України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання?  Будь ласка, запишіться. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Пасечна. За нею - депутат Пейгалайнен.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция коммунистов Украины. Я не буду говорить заместителю председателя  госкомитета  (он здесь присутствовал и знает позицию нашей фракции) о том,  что мы не  поддерживаем  такие  предложения Кабинета  Министров  и  вашего  ведомства.  Я хочу спросить у вас, пользуясь  случаем:  на  что  вы  рассчитываете,  вводя  пеню   за несвоевременную оплату услуг связи населением Украины?  Ведь все в нашем государстве понимают,  что  люди  своевременно  не  получают пенсии,  заработную плату. Они не в состоянии своевременно платить за эти услуги. И тем не менее вводится пеня.

 

     В моем избирательном округе ко мне обращалось множество людей с  вопросом,  за  что  же  они платят пеню?  А вы предлагаете нам, защитникам нашего народа,  отменить все льготы, дабы вы оставались таким же монополистом,  каким сегодня является связь на территории Украины.

 

     Ответьте, пожалуйста.

 

     ОРЛЕНКО М.П.  Я  з  вами  згоден,  що  за  нинішнього   стану економіки  дію  цієї  норми закону треба призупинити до фінансової стабілізації. Але це є норма іншого закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пейгалайнен.  Будь ласка. За ним

- депутат Сокерчак.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция коммунистов Украины. Уважаемый докладчик! Вы, как и предыдущие докладчики,  опять-таки замахнулись на льготы,  которые были даны Советской властью определенным категориям граждан.

 

     Я понимаю,  вы защищаете свою отрасль. И предыдущий докладчик

- министр энергетики также защищал свою отрасль. Это все предельно понятно. Но не кажется ли вам, что эти вопросы нужно рассматривать здесь  в  целом - не только по вашим отраслям,  но и по другим,  и рассматривать их  как  социально-политический  вопрос,  а  не  как вопрос,  касающийся одной отрасли. И стоять на этой трибуне должны не вы, а Премьер.

 

     Скажите, почему в советское время на  все  льготы  хватало  и средств,  и  возможностей,  а сегодня вдруг у вас не хватает таких средств?

 

     И ответьте еще на такой вопрос. Все эти предложения об отмене льгот  некоторым категориям граждан,  которые и вы в данном случае вносите,  идут  вразрез  со  статьей  22  Конституции.  Почему  вы нарушаете Конституцию?

 

     ОРЛЕНКО М.П.  Спасибо за вопрос.  Я не вижу, в чем нарушается Конституция, поэтому не согласен с вами.

 

     А щодо того,  що проблема пільг стосується багатьох галузей і що це дуже складне питання,  то з цим я погоджуюсь.  Можливо, воно має бути розглянуте в комплексі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  будь ласка,  ставте запитання, а для реплік потім буде час.

 

     Слово надається народному депутату Сокерчаку.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Фракція  комуністів  України.  Шановний Миколо Петровичу,  у мене до вас  таке  запитання.  У  своїй  коротенькій доповіді  ви  сказали,  що  за  рахунок скасування пільг суддям та слідчим прокуратури буде зекономлено приблизно 225 тисяч  гривень. Так я зрозумів?

 

     ОРЛЕНКО М.П. Так.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я згоден проголосувати за це, якщо гроші підуть на встановлення телефонів ветеранам війни,  героям,  чорнобильцям, бо вони роками стоять на черзі.  І весь час у місцевих відділеннях зв'язку,  у "Телекомі" кажуть,  що в них нема грошей.  Чи не можна для ветерана встановити пільгу? Як ви дивитеся на таку пропозицію?

 

     ОРЛЕНКО М.П.  Мова  йде  про  те,  що кошти бюджету не будуть витрачатися на компенсацію цих пільг.  І я  з  вами  згоден,  якщо кошти  бюджету  не підуть на компенсацію цих пільг,  то вони мають бути використані там, де в них є найбільша потреба, в тому числі й на те, про що ви сказали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь    ласка,    увімкніть   мікрофон   депутата Пейгалайнена.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Уважаемый докладчик,  я вам зачитываю часть третью  статьи  22  Конституции:  "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав".

 

     Так почему вы говорите,  что вы не нарушаете Конституцию?  Вы нарушаете Конституцию, внося эти изменения.

 

     ОРЛЕНКО М.П.  Прошу вибачити, але це, мабуть, запитання не до доповідача, якщо це так.

 

     ----------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу, дякую.

 

     Шановні колеги!  Для  доповіді про проект Закону про внесення змін до деяких  законів  України  щодо  пільг  окремим  категоріям громадян на проїзд громадським транспортом слово надається першому заступнику міністра транспорту Леоніду Михайловичу Костюченку.

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.,   перший   заступник   міністра   транспорту України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд пропонується Закон України про внесення змін до деяких законів   щодо   пільг   окремим  категоріям  громадян  на  проїзд громадським транспортом.  Це зміни до чотирьох законів України,  а саме:  про  міліцію,  про  прокуратуру,  про Службу безпеки та про соціальний і правовий  захист  військовослужбовців  та  членів  їх сімей.

 

     Внесення цього  проекту  зумовлене  необхідністю врегулювання порядку  надання  пільг  окремим  особам  під  час  виконання   їх службових обов'язків.  Порядок надання пільг зазначеним категоріям громадян, що діє на сьогодні, не виключає можливостей користування ними  правом  пільгового  проїзду  не  під час виконання службових обов'язків.  З огляду на це постановою Кабінету Міністрів  України від 22 серпня 1997 року 922 було затверджено порядок відшкодування окремим категоріям працівників бюджетних  установ  та  організацій витрат на проїзд у пасажирському транспорті у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків,  яким  передбачено  придбання  проїзних документів  для  окремих  працівників цих установ і організацій за рахунок коштів на їх утримання.

 

     На цей  час  до  більшості  законів   України,   якими   було передбачено   право  безплатного  проїзду  для  окремих  категорій працівників бюджетних установ і  організацій,  внесено  відповідні зміни, згідно з якими працівникам цих установ і організацій на час виконання ними службових обов'язків надається право  користуватися всіма  видами  міського  та приміського громадського транспорту за проїзними  квитками,  що  придбаваються  відповідними   бюджетними установами  та  організаціями,  де  ці особи працюють,  за рахунок коштів,  передбачених  на  утримання  цих  установ  і  організацій відповідно  до  затвердженого кошторису.  Це стосується,  зокрема, службових       осіб       митних       органів,        державного архітектурно-будівельного   контролю,  ветеринарної,  медичної  та санітарної  служб,  державних  органів  у  справах  захисту   прав споживачів та інших.

 

     Неврегульованим залишився  порядок  надання  пільг  на проїзд громадським транспортом працівникам прокуратури,  міліції,  Служби безпеки, військовослужбовцям строкової служби.

 

     У запропонованому  на  розгляд Верховної Ради України проекті Закону про внесення змін до  деяких  законів  України  щодо  пільг окремим  категоріям  громадян  на  проїзд  громадським транспортом передбачається (за аналогією з рішеннями,  прийнятими стосовно  до вже  перелічених  категорій  працівників) внесення змін до законів України про міліцію,  про прокуратуру, про Службу безпеки України, про  соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Ідеться про те, що посадові особи цих установ і організацій та    військовослужбовці    строкової   служби   користуватимуться громадським транспортом за проїзними квитками, що придбаватимуться відповідними  установами та організаціями за рахунок затвердженого для них кошторису.

 

     Із прийняттям цього закону буде врегульований порядок надання пільг   на   проїзд   у  громадському  транспорті  практично  всім категоріям посадових  осіб  бюджетних  установ  і  організацій.  Я наголошую,  що  це  не  стосується  таких  категорій громадян,  як пенсіонери, ветерани війни, ветерани Афганістану, чорнобильці.

 

     Пропонуючи на  ваш  розгляд   зазначений   законопроект,   ми враховували також,  що надані державою пільги на проїзд мають бути належним чином відшкодовані підприємствам транспорту,  які надають ці послуги. Адже через неврегульованість питання про відшкодування підприємствам   транспорту   втрат,   пов'язаних   із   пільговими перевезеннями,   зазначені   підприємства   несуть  значні  збитки (близько мільярда гривень).

 

     Беручи до уваги те,  що Верховною Радою прийняте рішення  про заборону  підвищення тарифів,  і враховуючи сьогоднішню економічну ситуацію,   я   змушений   сказати    відверто:    автотранспортні підприємства   зупиняються.   Немає   за   що   придбати   пальне, акумулятори,   запасні   частини,   дуже    швидко    збільшуються експлуатаційні витрати.

 

     Я хотів  би  звернутися до вас із проханням прийняти зміни до законів.  Прошу зважити ще й на те, що сьогодні в системі міського та   приміського   транспортного  сполучення  працюють  не  тільки державні автотранспортні підприємства (їх залишилося не так багато в   системі  Міністерства  транспорту),  а  й  перевізники  різних категорій,  у тому числі фізичні особи.  І питання про те,  чи має пільговик  право  на проїзд,  скажімо,  в автотранспорті,  який на приватних засадах  належить  цьому  перевізнику,  не  врегульоване законодавчо.

 

     Тому прошу   вас   розглянути   це   питання   і   підтримати запропоновані зміни.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Поки йде запис, Леоніде Михайловичу, прошу вас дати відповідь на таке запитання.  От ми зараз скасуємо ці пільги.  Чи залишаться ще якимось категоріям громадян,  крім ветеранів  і  тих,  кого  ви перерахували, пільги на проїзд у громадському транспорті?

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М. Хочу довести до вашого відома, що на сьогодні пільгами на проїзд  користуються  близько  17  мільйонів  чоловік. Передусім  це  ветерани  праці,  учасники  війни,  інваліди війни, інваліди  дитинства.  До  категорії  пільговиків  також   належать студенти   і  ті,  про  кого  я  говорив,  -  працівники  міліції, прокуратури,   податкової   адміністрації,   Служби   безпеки    і військовослужбовці.

 

     Ми маємо  на  увазі,  що  несемо сьогодні збитки.  Крім того, скажемо  відверто,  порушуються  права  людини.  Яким  чином?   За пільговика,  зокрема й того,  хто працює, отримує заробітну плату, платить той,  хто, скажімо, не отримує заробітної плати, але купує квиток на проїзд.

 

     Я хотів  би,  щоб  ви  зрозуміли:  держава  не  може сьогодні відшкодувати збитки,  пов'язані з перевезеннями пільговиків.  Тому ми ставимо питання про врегулювання пільг за рахунок того,  що тим категоріям пільговиків,  які працюють і отримують заробітну плату, установи й організації будуть придбавати проїзні документи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде  Михайловичу,  якщо  я  не  помиляюся,  у податковій адміністрації налічується близько 80 тисяч працівників. Чому вони не потрапили сюди?

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М. Щодо них уже прийнято рішення Верховною Радою тринадцятого скликання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вони вже позбавлені цих пільг?

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М. Позбавлені.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відведемо 5 хвилин.

 

     Слово для запитання має депутат Анненков.

 

     АННЕНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).   Уважаемый   Леонид   Михайлович!  Отношение  к  проводимым реформам,  к этим проектам законов трудящиеся Украины  выскажут  7 октября,  когда выйдут на массовые митинги и акции протеста против проводимых правительством реформ.

 

     Наше правительство умеет только отнимать и делить и ничего не давать.  Заработную  плату  не платят.  Кому вы отменяете льготы - милиции?  Они заработную плату не получают.  Вот если  бы  вовремя давали  зарплату,  тогда  и льготы можно было бы отменять.  Льготы даются тогда,  когда государство не  может  обеспечить  нормальную жизнь своим трудящимся.

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.  Спасибо за вопрос.  Попробую ответить, чтобы всем было  понятно.  А  почему  за  мой  счет,  то  есть  за  счет перевозчика,   должен   ездить   кто-то  -  милиционер,  прокурор? Государство взяло на себя обязательство возить бесплатно -  пускай оно и платит нам.  Но,  к сожалению, в проектах бюджетов на 1998 и предыдущие годы эта расходная статья не записана.  Мы несем убытки

- 700 миллионов гривень.  Причем здесь мы? Вы приходите в магазин, вам хлеб бесплатно дают?  Нет.  За каждую выполненную работу  надо платить. И я просил бы вас, чтобы мы подходили к решению вопроса с этой позиции.  Мы же не говорим,  что отменим льготы.  Мы говорим, что  год  назад  принято  постановление Кабинета Министров 922,  и государство  выделяет  милиции  средства.  За  счет  этих  средств милиция  должна  приобретать  проездные  документы.  Но  поскольку решение принято Кабинетом Министров,  а  законом  этот  вопрос  не урегулирован  (в Законе о милиции предусмотрено,  что ее работники пользуются правом бесплатного проезда),  мы предлагаем согласовать между  собой  нормы  Закона  о  милиции  и  постановления Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Левченко.  Будь ласка. За ним - депутат Масенко.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Леонид Михайлович!  Я полагаю,  что  любой  закон  должен  приниматься  в интересах народа, в интересах каждого конкретного человека.

 

     Вот такая ситуация.  Допустим, мы лишаем льгот военнослужащих срочной службы,  кроме льготы на проезд  в  городском  транспорте. Скажите,  пожалуйста  (о  нынешней  ситуации  с выплатой зарплат и общем финансовом положении  в  армии  мы  знаем  все),  смогут  ли военнослужащие  поехать в отпуск?  Я на сто процентов уверен,  что руководство полка,  командование не  сможет  найти  деньги,  чтобы оплатить солдату проезд туда и обратно.

 

     И второй короткий вопрос.  Вы знаете, что сегодня следователи прокуратуры практически бесплатно  ловят  преступников,  погибают, выполняя  служебный  долг.  Вы  спрашиваете,  почему  вы должны их бесплатно возить. А что, они должны бесплатно гибнуть?

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.  Спасибо.  Вы  знаете,  что   военнослужащим, которые  едут в отпуск,  оформляется определенная форма проездного документа и Министерство обороны  рассчитывается  с  Министерством транспорта  за этот проездной документ.  Принятие данных изменений совершенно не скажется на возможности солдата уехать в отпуск  или куда-нибудь еще.

 

     Давайте об ективно смотреть на вещи. С 1990 года Министерство транспорта не получило ни  одного  автобуса для обеспечения перевозок.

 

     В Законе    о    транспорте,   принятом   Верховным   Советом тринадцатого созыва, мы записали, что государство и местные органы самоуправления  компенсируют  нам  убытки  за перевозки пассажиров льготных  категорий,  а  также  принимают  участие  в   обновлении подвижного состава.

 

     Когда мы  получали  5  тысяч  автобусов  и  государство  хоть каким-то  образом  косвенно  давало  нам   возможность   обновлять основные  средства,  мы возили этих пассажиров бесплатно.  Сегодня государство не дает ни  одной  копейки  на  обновление  подвижного состава.  Ни  одной  копейки!  Для  этих  целей нам приходится или изыскивать средства за счет прибыли,  или брать технику в  лизинг, но мы по-прежнему возим пассажиров бесплатно.

 

     Я еще раз говорю:  не надо перекладывать проблему государства на  отрасль.  У  нас  работают  люди,  которые  тоже  не  получают заработную   плату.   Они   работают  и  выполняют  свои  функции. Представьте  на  секунду,  что  сегодня  остановился  общественный транспорт! Какой будет социальный взрыв?! Скоро нечем будет возить людей, мы не сможем купить ни бензина, ни запасных частей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147,  Полтавська область). Дякую, Адаме Івановичу. Леоніде Михайловичу!  У мене до вас таке запитання. Якщо готується розгляд цього  питання  на  засіданні  Кабінету  Міністрів  і  там присутні   керівники  всіх  відомств,  інтереси  працівників  яких зачіпає цей законопроект,  як  поводять  себе  і  той  же  міністр внутрішніх  справ,  і  Генеральний  прокурор,  і Голова Верховного Суду? Зачіпаються ж інтереси їхніх працівників!

 

     От ви скажіть, щоб це почули вони, щоб почули виборці, і тоді нам  буде  легше  проголосувати,  щоб у цей непевний час,  який ми переживаємо,  критичні  стріли   виборців   не   направлялися   на депутатів,  на  Верховну  Раду.  Хай відповідає той,  хто довів до цього становища.

 

     І ще.  Як ви дивитеся на пропозицію вирішити це питання таким чином: Президент у нас уже видає укази з усіх напрямів економічних питань,  він уже повністю реформує всю нашу економіку, чому б йому не видати указ,  у якому б скасувати всі пільги,  щоб не втягувати сюди Верховну Раду?

 

     Дякую.

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.  Думаю,  що  у  вас   досить   досвіду,   щоб відповісти  самому  на  запитання,  яке  ви  поставили.  Я  не маю компетенції  відповідати  за  те,  які  укази   повинен   видавати Президент,  але скажу, що указ Президента не скасує закон, і це ви дуже добре знаєте.

 

     Тепер стосовно вашого першого запитання. Це непросте питання. Ми  його вносили на розгляд парламенту попереднього скликання.  Ви знаєте,  яка була реакція, що думав про мене, скажімо, пан міністр внутрішніх справ,  можливо,  готував камеру в якомусь там закутку, не знаю.  Я знаю одне:  міністр  внутрішніх  справ  відповідає  за галузь,  у якій він працює,  я відповідаю за галузь, у якій працюю я. І тому треба врегулювати ці питання, не скасовуючи пільги. Я не кажу,  що ми їх скасовуємо,  хотів би, щоб ви це зрозуміли. Я кажу про те,  що надання цих пільг буде врегульовано,  в кошторисах тих міністерств,  про які я щойно говорив,  буде передбачено кошти.  І там будуть придбаватися проїзні  квитки.  Але  ж  і  ваша  позиція дивна, шановні народні депутати: аби лиш я в це не вимазався... Не можна плутати економіку з політикою. Ми не можемо безплатно возити людей, не можемо, ви розумієте це?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Михайловичу, дякую.

 

     Шановні колеги!  Як  я  вже  повідомляв,  співдоповідачем від Комітету з питань  соціальної  політики  та  праці  з  усіх  трьох законопроектів  визначений  Михайло  Володимирович Степанов.  Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Я содокладчик сразу по трем законопроектам, поэтому буду докладывать их по очереди.

 

     Итак, первый: "про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо  пільг з оплати спожитої електричної енергії".  Этот проект рассматривался на заседании нашего  комитета.  Мы  признаем (здесь я солидарен с коллегой Панасовским), что эта проблема есть. И если 31  процент  всех  потребителей  электроэнергии  составляют льготники,  то,  конечно,  этот  вопрос  рано  или поздно придется решать.

 

     Конечно, мы должны подходить к рассмотрению  данной  проблемы прежде  всего с позиции социальной политики.  Именно этот критерий должен  быть   основным.   Льготу   по   оплате   за   потребление электроэнергии  должны иметь социально незащищенные граждане.  Наш комитет не  против  того,  чтобы  дифференцировать  предоставление льгот представителям некоторых профессий.

 

     Я согласен  с  тем,  что начальник областного управления МВД, получающий сейчас льготу по оплате за потребление  электроэнергии, не  относится  к самым бедным.  Может,  давайте оставим эту льготу работникам патрульно-постовой службы,  подразделений по  борьбе  с организованной преступностью,  а потом уже будем говорить о других работниках милиции.

 

     Но дело в том,  что сегодня,  когда государство задолжало той же  милиции  и  по заработной плате,  и по другим выплатам,  мы не можем подойти к  решению  этой  проблемы  в  сугубо  ведомственном плане.

 

     Поэтому наш   комитет  предлагает,  не  исключая  возможности дальнейшего  урегулирования  этого  вопроса,  "відкласти   розгляд вказаного  законопроекту  до  погашення  заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат".

 

     То есть когда все категории  граждан,  перечисленные  в  этом проекте  закона (а это одиннадцать категорий),  получат заработную плату,  необходимое довольствие  и  все  прочее,  тогда  мы  будем говорить  об  отмене  этих льгот.  Мы оставляем Кабинету Министров такую  возможность.  Будет  выплачена  всем  зарплата,  пенсии,  - пожалуйста,    Верховная    Рада    рассмотрит   вопрос   либо   о дифференцировании этих льгот,  либо об отмене их вообще. Сейчас мы предлагаем отложить рассмотрение законопроекта именно до погашения задолженности. Такова наша позиция.

 

     Что касается второго законопроекта "про  зупинення  дії  норм деяких законів України щодо пільг в оплаті послуг зв'язку окремими категоріями громадян", то здесь у нас немного иная позиция. Дело в том,    что,   как   правильно   сказал   докладчик,   именно   по профессиональному  принципу  в  соответствии  с  законом   у   нас предоставлены  льготы по оплате за телефон (50 процентов оплаты) и установке  только   двум   категориям   граждан   -   следователям прокуратуры и судьям.  А прокуроры имеют льготы уже в соответствии с указом Президента, который он должен был отменить, входя к нам с такими предложениями.

 

     Комитет по  вопросам  социальной  политики и труда предлагает одобрить в первом чтении этот законопроект, и я об ясню почему.

 

     Наш комитет не соглашается с предложением отменить льготы  за оплату  электроэнергии,  потому  что  электроэнергия  - это первая необходимость,  стоимость электроэнергии вошла в бюджет уже каждой семьи  (и того же военнослужащего,  и того же следователя),  и это уже вопрос социальный, а не ведомственный.

 

     А что  касается  оплаты  услуг  связи,  то  данные  категории граждан  (следователи  прокуратуры  и судьи) не являются социально незащищенными.  Заработная плата у них не меньше, чем у работающих других   категорий,   тех   же   инженеров,  работников  сельского хозяйства,  не имеющих такой льготы.  Поэтому предоставление  этой льготы надо либо приостановить,  либо вообще отменить. В этом есть логика и для этого есть все основания.  Давайте мы сначала защитим социально   незащищенных.  Этот  законопроект  комитет  предлагает принять в первом чтении.

 

     Третий законопроект   касается   отмены   льгот   на   проезд общественным транспортом работникам милиции,  Службы безопасности, прокуратуры, следователям и военнослужащим срочной службы.

 

     В законопроекте  предлагается,   как   уже   говорил   первый заместитель министра транспорта,  установить, что проездные билеты для своих работников  будут  приобретать  эти  службы.  Но  я  вас коротко   сейчас  проинформирую  о  состоянии  финансово-денежного обеспечения работников МВД:  за 1997 год долг государства  -  84,1 миллиона  гривень.  Денежного  обеспечения  выделено  на уровне 75 процентов,  а реально профинансировано 74 процента. На 15 сентября задолженность  по выплате заработной платы за июнь,  июль,  август достигла 108 миллионов гривень.

 

     Я считаю (думаю,  вы меня поддержите, уважаемые коллеги), что при  такой  задолженности  государства  по  заработной плате (и не только перед милицией,  но и перед другими  силовыми  структурами) никто эти проездные билеты покупать не будет.  Та копейка, которая поступит на счета милиции,  прокуратуры,  будет направлена  прежде всего на выплату заработной платы.  И фактически эти люди не будут иметь возможности ездить транспортом.

 

     Я согласен,  у нас есть работники  милиции,  которые  никогда общественным транспортом не ездили и ездить не будут. А пострадают именно те,  которые  стоят  или  с  жезлом,  или  где-то  охраняют общественный порядок.

 

     Поэтому наш   комитет  предлагает  также  не  принимать  этот законопроект, пока полностью не будут выплачены заработная плата и все  остальные  выплаты.  Мы  абсолютно  не  исключаем возможности дифференцировать предоставление и этой льготы, и тем из работников милиции,  кому не надо,  ее не давать.  Или,  действительно, когда будет полная проплата,  решить  вопрос  о  приобретении  проездных билетов. У меня все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Михайле   Володимировичу.   Оголошується перерва до 16 години.